О.В. Заболотний, В.В. Заболотний українська мова 10 клас (рівень стандартний)

Page 1

О.В. Заболотний, В.В. Заболотний

Українська мова

10 клас

Ðіâåíü ñòàíäàðòó Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè

Êèїâ «Ãåíåçà» 2010


Óì î â í і ï î ç í à ÷ å í í ÿ: òåîðåòè÷íі âіäîìîñòі ç ìîâè;

çàâäàííÿ êîíêóðñíîãî õàðàêòåðó;

çàâäàííÿ ïіäâèùåíîї ñêëàäíîñòі;

çàâäàííÿ äëÿ ðîáîòè çі ñëîâíèêîì;

çàâäàííÿ ç ðîçâèòêó çâ’ÿçíîãî ìîâëåííÿ;

çàâäàííÿ ç åëåìåíòàìè äîñëіäæåííÿ.


Äîðîãі äåñÿòèêëàñíèêè! Öèì ïіäðó÷íèêîì ïî÷èíàєòüñÿ âèâ÷åííÿ óêðàїíñüêîї ìîâè íà ðіâíі ñòàíäàðòó â ñòàðøіé ïðîôіëüíіé øêîëі. Âè ìàòèìåòå çìîãó ïîãëèáèòè é ñèñòåìàòèçóâàòè îòðèìàíі ðàíіøå çíàííÿ ç îðôîåïії, ôîíåòèêè, ëåêñèêîëîãії, ôðàçåîëîãії, áóäîâè ñëîâà, ìîðôîëîãії, ñòèëіñòèêè. Íàâ÷èòåñÿ äîöіëüíî âèêîðèñòîâóâàòè ìîâíі çàñîáè â ðіçíèõ æèòòєâèõ ñèòóàöіÿõ іç äîòðèìàííÿì óêðàїíñüêîãî ìîâëåííєâîãî åòèêåòó, çíàéäåòå òî÷êè äîòèêó ìîâè ÿê ç ëіòåðàòóðîþ òà іñòîðієþ, òàê і ç ìàòåìàòèêîþ, áіîëîãієþ, ãåîãðàôієþ òîùî. Îòðèìàєòå çàäîâîëåííÿ âіä ñàìîñòіéíîãî äîñëіäæåííÿ ìîâíèõ ÿâèù, âèêîíàííÿ òâîð÷èõ ïðîåêòіâ, ñòâîðåííÿ âëàñíèõ âèñëîâëþâàíü, ðîáîòè ç äîäàòêîâèìè іíôîðìàöіéíèìè äæåðåëàìè, à òàêîæ ìàíäðіâîê ðóáðèêàìè «Êóëüòóðà ìîâëåííÿ», «Ìîÿ ñòîðіíêà», «Ìîâëåííєâà ñèòóàöіÿ». Ïåðø íіæ ðîçïî÷àòè ðîáîòó çà ïіäðó÷íèêîì, çâåðíіòü óâàãó íà óçàãàëüíþâàëüíі ñõåìè â äîäàòêàõ – òóò ïðåäñòàâëåíі îñíîâíі òåîðåòè÷íі âіäîìîñòі ç êóðñó óêðàїíñüêîї ìîâè 5–9-õ êëàñіâ. Öåé ìàòåðіàë äîïîìîæå âàì ó íàâ÷àííі â 10-ìó êëàñі. Ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ êîæíîãî ïàðàãðàôà ðàäèìî ñïî÷àòêó îçíàéîìèòèñÿ ç êëþ÷îâèìè ïèòàííÿìè òåìè, ïðèãàäàòè âèâ÷åíå òà âèêîíàòè âñòóïíå çàâäàííÿ äîñëіäíèöüêîãî õàðàêòåðó, ùîá çðîáèòè õî÷à é íåâåëèêå, àëå âëàñíå âіäêðèòòÿ. Ïîòіì äîöіëüíî óâàæíî ïðî÷èòàòè òåîðåòè÷íі âіäîìîñòі, îñìèñëèòè їõ òà âèêîíàòè ðіçíîìàíіòíі òðåíóâàëüíі âïðàâè. Çàâåðøóþòüñÿ ïàðàãðàôè âèñíîâêàìè, ó ÿêèõ ñòèñëî ïîäàþòüñÿ îñíîâíі ïîëîæåííÿ òåìè. Çàâäàííÿ ðóáðèêè «Ñàìîîöіíêà і ñàìîïåðåâіðêà» ñòàíóòü âàì ó ïðèãîäі ïіä ÷àñ ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî òà ïіäãîòîâêè äî ïіäñóìêîâîї àòåñòàöіéíîї ðîáîòè. Âïðàâè ç ïîçíà÷êàìè «Ïîïðàöþéòå â ïàðàõ», «Äâà – ÷îòèðè – âñі ðàçîì», «Ìîçêîâèé øòóðì», «Ìіêðîôîí» âèêîíóþòüñÿ êîëåêòèâíî é çà îêðåìèìè ïðàâèëàìè, îçíàéîìèòèñÿ ç ÿêèìè ìîæíà â äîäàòêàõ íàïðèêіíöі ïіäðó÷íèêà. Òóò âè çíàéäåòå ÷îòèðè ñëîâíè÷êè, ñêîðî÷åíі âіäïîâіäі äî âïðàâ, ïîêàæ÷èê òåðìіíіâ і ïîíÿòü. Áàæàєìî âàì óñïіõіâ ó íàáóòòі çíàíü, â îâîëîäіííі âìіííÿì їõ çàñòîñîâóâàòè, à òàêîæ ñàìîñòіéíèõ òâîð÷èõ ïîøóêіâ і âіäêðèòòіâ.

3


ÂÑÒÓÏ Ôóíêöії ìîâè і ìîâëåííÿ. Ðîëü ìîâè ó ôîðìóâàííі é ñàìîâèðàæåííі îñîáèñòîñòі Ìîâî! Ïðåñâÿòàÿ Áîãîðîäèöå ìîãî íàðîäó! Ê. Ìîòðè÷ 1. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитаннями. Два висловлювання (на вибір) запишіть у зошит.

*** Ìîâî ðіäíà! Òè æ – ÿê ìîðå – áåçêîíå÷íà, ìîãóòíÿ, ãëèáèííà. Êîòèø і êîòèø õâèëі ñâîїõ ëåêñèêîíіâ, à їì íåìàє êіíöÿ-êðàþ. Êðàñî ìîÿ! Ó òîáі ìóäðіñòü âіêіâ, і ïàì’ÿòü òèñÿ÷îëіòü, і çîéê ìàòåðіâ ó ãîäèíó ëèõó, і ïåðåìîæíèé ãóê ëèöàðіâ ó äíèíó ïîáіäíó, і ïіñíÿ ñåðöÿ äіâî÷îãî â êîõàííі ñâîїì, і êðèê íîâîíàðîäæåíîãî; ó òîáі, ìîâî, íåîñÿæíà äóøà íàðîäó – éîãî ùèðіñòü і ùåäðіñòü, ðàäîùі é ïå÷àëі, éîãî òðóä, і ïіò, і êðîâ, і ñìіõ, і áåçñìåðòÿ éîãî... Ñâіòëîíîñíà! Òè çàâæäè âàáèø, ÷àðóєø, êëè÷åø íà òåïëі é ìîãóòíі õâèëі ñâîї. І ÿ âіðíèé і âі÷íèé þíãà òâіé... Єäèíà ïå÷àëü ïðîéìàє, ùî íå âèñòà÷èòü æèòòÿ, àáè ïåðåïëèñòè òâіé ìîâíèé îêåàí. Áî òè є Âі÷íіñòü. Òè є Ïðàâäà, Äîáðî і Êðàñà íàðîäó íàøîãî (Ñ. Ïëà÷èíäà).

І. Ìàð÷óê. Ïðîáóäæåííÿ 4


Âñòóï *** Íàöіîíàëüíà ìîâà – öå çäîáóòîê êóëüòóðè, äóõîâíîї äіÿëüíîñòі ïåâíîãî íàðîäó, à îäíî÷àñíî çäîáóòîê êóëüòóðè âñüîãî ëþäñòâà, áî êîæíà ìîâà äîïîâíþє іíøó, à ðàçîì – âîíè âèòâіð ñâіòîâîãî êîëåêòèâíîãî ëþäñüêîãî ðîçóìó (Ã. Íóäüãà). *** Ñëîâî – íàøå ïîâíîêðîâíå æèòòÿ, íåâìèðóùå äæåðåëî ïîñòóïó. Ç öüîãî íåâè÷åðïíîãî äæåðåëà ìîâåöü çäîáóâàє íå òіëüêè çíàííÿ ïðî íàâêîëèøíіé ñâіò, à é ìîðàëüíі і åñòåòè÷íі îöіíêè òà âïîäîáàííÿ (І. Âèõîâàíåöü). *** Ó íàðîäó є ÷àøà, ÿêó ìîæíà íàçâàòè îáåðåãîì âі÷íîñòі. Òó êðèíèöþ æèâèòü ïîòóæíà ðіêà ìîâè, ó íåї âïàäàþòü äæåðåëà êàçêè, ïіñíі, ìðії, óÿâè, âñåîñÿæíîї òâîð÷îñòі. Íàðîäè, ÿêі íå îáåðіãàþòü ÷àøó ïàì’ÿòі, íåìèíó÷å ãèíóòü (Î. Áåðäíèê).

Ðіäíèé êðàé. Ìàëþíîê Ìàðèíè Ìàêàð÷èê, 14 ðîêіâ

*** Íàéáіëüøå é íàéäîðîæ÷å äîáðî â êîæíîãî íàðîäó – öå éîãî ìîâà, îòà æèâà ñõîâàíêà ëþäñüêîãî äóõó, éîãî áàãàòà ñêàðáíèöÿ, ó ÿêó íàðîä ñêëàäàє і ñâîє äàâíє æèòòÿ, і ñâîї ñïîäіâàííÿ, ðîçóì, äîñâіä (Ïàíàñ Ìèðíèé). *** Ìîâà – öå íå ïðîñòî ñïîñіá ñïіëêóâàííÿ, à ùîñü áіëüø çíà÷óùå. Ìîâà – öå âñі ãëèáèííі ïëàñòè äóõîâíîãî æèòòÿ íàðîäó, éîãî іñòîðè÷íà ïàì’ÿòü, íàéöіííіøå íàäáàííÿ âіêіâ, ìîâà – öå ùå é ìóçèêà, ìåëîäèêà, ôàðáè, áóòòÿ, ñó÷àñíà õóäîæíÿ, іíòåëåêòóàëüíà і ìèñëåííєâà äіÿëüíіñòü íàðîäó (Î. Ãîí÷àð). *** Íіæíà äóøà íàøîãî íàðîäó áðèíèòü ó ñëîâі. Ñëîâî, îïîâèòå ëþáîâ’þ, âèãðàíåíå âі÷íіñòþ, ìóçè÷íî-íåçáàãíåííå і ñîíÿ÷íî-ïðîçîðå, çàõîäèòü ó ñåðöå і íàñòðîþє ñòðóíè íіæíîñòі. Íіæíіñòü ó ùàñòі, íіæíіñòü ó ñóìі, íіæíіñòü ó ùåìíó ãîäèíó. Ç íіæíîї äóøі – ó ñëîâî íіæíå é çàïàøíå, ÿê ðîçïðîñòåðòà ó ñâіò íåïåðåâåðøåíà óêðàїíñüêà ïіñíÿ, ó ñëîâî-äèâî, ó ñëîâî ñîíÿ÷íî-êëàðíåòíå. Äèâèòüñÿ ìóäðèìè î÷èìà íіæíіñòü і ïðîìîâëÿє äî íàñ çåëåí-òðàâîþ, ÿáëóíåâîöâіòíîþ âåñíîþ, ÷åðâîíèì îñіííіì çîéêîì êëåíà – і íіæíіñòþ ñëîâà (І. Âèõîâàíåöü). Поміркуйте    

Що може трапитися з людиною, коли її позбавити можливості спілкування? Які існують засоби спілкування? Чому мова серед них є найважливішим засобом? Які факти свідчать про те, що мова – засіб пізнання? Що, крім інформації, ми передаємо іншим людям, спілкуючись із ними за допомогою мови? 5


Âñòóï  Чи правильно кажуть, що мова – це носій культури?  Чому мова – це скарбниця? Що треба зробити, щоб вона поповнювалася?  Чи може суспільство функціонувати без мови?

Ìîâà і ìîâëåííÿ íàëåæàòü äî óíіêàëüíèõ ÿâèù ëþäñüêîãî æèòòÿ і âèêîíóþòü ó ñóñïіëüñòâі ðіçíîìàíіòíі ôóíêöії. Функція спілкування

Íàéâàæëèâіøà ç íèõ – ôóíêöіÿ ñïіëêóâàííÿ (êîìóíіêàòèâíà). Çàâäÿêè ìîâі ëþäè ñïіëêóþòüñÿ ìіæ ñîáîþ, ïóáëі÷íî âèñëîâëþþòü ñâîþ âîëþ, áàæàííÿ, ïðàãíåííÿ é ïåðåñòîðîãè. Ùå âèäàòíèé ôðàíöóçüêèé ïèñüìåííèê Àíòóàí äå Ñåíò-Åêçþïåðі ïèñàâ, ùî íàéáіëüøà ó ñâіòі ðîçêіø – öå ðîçêіø ëþäñüêîãî ñïіëêóâàííÿ.

Пізнавальна функція

Êðіì òîãî, ìîâà є âàæëèâèì çàñîáîì ïіçíàííÿ íàâêîëèøíüîãî ñâіòó, àäæå â íіé íàãðîìàäæåíî äîñâіä ïîïåðåäíіõ ïîêîëіíü, ÿêèé çàêîäîâàíî ó ñëîâі. Ó êîæíіé ìîâі òàêèì ÷èíîì ôіêñóєòüñÿ íåïîâòîðíà êàðòèíà ñâіòó, áàãàòà іíôîðìàöіÿ, ÿêà ïîòіì çàñâîþєòüñÿ ëþäèíîþ.

Культуроносна функція

Ìîâà є íîñієì êóëüòóðè. ×åðåç ìîâó âіäáóâàєòüñÿ çàñâîєííÿ ëþäèíîþ êóëüòóðè ñâîãî òà іíøèõ íàðîäіâ. Ðàçîì ç ìîâîþ ìè ñïðèéìàєìî ïіñíі, êàçêè, æàðòè, çâè÷àї é òðàäèöії íàðîäó.

Естетична функція

ßêùî â ïîáóòîâîìó ìîâëåííі ìîâà âèêîíóє ïåðåâàæíî ôóíêöіþ ñïіëêóâàííÿ, òî â õóäîæíüîìó âîíà є çàñîáîì îáðàçîòâîðåííÿ, âèêîíóє åñòåòè÷íó ôóíêöіþ, òîáòî є äæåðåëîì åñòåòè÷íîї íàñîëîäè âіä ñïðèéíÿòòÿ õóäîæíüîãî îáðàçó. Ìîâà äîïîìàãàє ñïðèéìàòè é ðîçóìіòè ñâіò êðіçü ïðèçìó ïðåêðàñíîãî. Îòæå, âîíà є ïåðøîåëåìåíòîì êóëüòóðè é ëåæèòü â îñíîâі ðîçâèòêó ðіçíèõ âèäіâ ìèñòåöòâà, ÿêі ìàþòü åñòåòè÷íå çíà÷åííÿ â ñóñïіëüñòâі.

Експресивна функція

Åêñïðåñèâíà ôóíêöіÿ ìîâè ïîëÿãàє â òîìó, ùî çàâäÿêè ñëîâó êîæåí ç íàñ ðîçêðèâàє äëÿ іíøèõ ëþäåé ñâіé íåïîâòîðíèé âíóòðіøíіé ñâіò, ñâіò ñâîєðіäíèõ äóìîê і ïî÷óòòіâ. «Çàãîâîðè, ùîá ÿ òåáå ïîáà÷èâ», – êàçàëè àíòè÷íі ìóäðåöі.

2. Мозковий штурм. Що є спільного для всіх функцій мови? 3. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитаннями.

*** Ðіäíà ìîâà – öå íàéîñîáèñòіøà é íàéãëèáøà ñôåðà îáñòîþâàííÿ ñâîãî «ÿ», êîëè âîíî є, ñâîєї îñîáèñòîñòі і íàöіîíàëüíîї ãіäíîñòі (І. Äçþáà). *** Ìîâà єäíàє ìіæ ñîáîþ ïðåäñòàâíèêіâ ïåâíîãî íàðîäó â ÷àñі і â ïðîñòîðі. Ïðèëó÷åííÿ ëþäèíè äî ðіäíîї ìîâè – öå âõîäæåííÿ її â ñóñïіëüñòâî, ïіäêëþ÷åííÿ äî êîëåêòèâíîãî ðîçóìó. Óñâіäîìëåííÿ ñåáå ÿê ëþäèíè çäіéñíþєòüñÿ ÷åðåç ìîâó ðіäíèõ äèòèíі ëþäåé, à òîìó ïðîòÿãîì óñüîãî ñâîãî æèòòÿ êîæåí ñïðèéìàє öþ ïåðøó ìîâó â îòî÷åííі 6


Âñòóï ñïîãàäіâ ïðî áàòüêà é ìàòіð, áðàòіâ і ñåñòåð, ïðî ðіäíèé äіì. Ïîçáàâèòè ëþäèíó ðіäíîї ìîâè – ÷è òî çãіäíî ç її âîëåþ, ÷è âñóïåðå÷ їé – àìîðàëüíî: öå òå æ ñàìå, ùî ïіäðіçàòè êîðіííÿ її äóõîâíîñòі (Â. Ðóñàíіâñüêèé). *** Íàøà ìîâà – íàéâàæëèâіøà ÷àñòèíà íå ëèøå íàøîї ïîâåäіíêè, à é íàøîї îñîáèñòîñòі, íàøîї äóøі, ðîçóìó, íàøîї çäàòíîñòі íå ïіääàâàòèñÿ âïëèâàì ñåðåäîâèùà, ÿêùî âîíî çàòÿãóє (Ä. Ëèõà÷îâ).

Ïëàêàò Ñîëîìії Ñòàðàê, 14 ðîêіâ

*** Ìîâîþ íå òіëüêè âèçíà÷àєòüñÿ íàöіîíàëüíèé õàðàêòåð ëþäèíè, її çàêëàäåíî â íàñ ãåíåòè÷íî, âîíà âèñòóïàє òèì óñïàäêîâàíèì іíñòðóìåíòîì, ÿêèé ïîєäíóє òåïåðіøíі ïîêîëіííÿ ç ïîïåðåäíіìè. Íàóêîâöі ñòâåðäæóþòü, ùî ñó÷àñíà åëåêòðîíіêà äîçâîëÿє ðîçðіçíèòè íàöіîíàëüíі îñîáëèâîñòі ïëà÷ó íîâîíàðîäæåíîї äèòèíè. Çäîãàä ïðî ãåíåòè÷íó ñïàäêîâіñòü ìîâè ùå â XVIII ñò. âèñëîâèâ íіìåöüêèé ôіëîëîã Âіëüãåëüì ôîí Ãóìáîëüäò. Âіí ââàæàâ, ùî ìîâó çàêëàäåíî ó âèãëÿäі êîäó â íåéðîêëіòèíàõ ëþäñüêîãî ìîçêó, ùî öåé êîä ãåíåòè÷íî ïåðåäàєòüñÿ âіä áàòüêіâ äіòÿì. Òåîðіÿ Ãóìáîëüäòà çíàõîäèòü ïіäòâåðäæåííÿ é ó íàø ÷àñ. Ñó÷àñíі â÷åíі ñïîñòåðåãëè, ÿê ÷óæà ìîâà, íàñàäæåíà â ðàííüîìó âіöі, ãàëüìóє ðîçóìîâèé ðîçâèòîê ëþäèíè (Ã. Ñòóëüñüêà). Поміркуйте  Серед учених існує думка про те, що людина може найбільше розвинути свій талант на основі рідної мови. З чим це пов’язано?  Як ви вважаєте, чому не можна забувати рідну мову?  Чому мову називають генетичним кодом народу?  Як мова впливає на формування особистості?  Яку роль відіграє мова в житті кожної людини? Мова й особистість

Çáàãà÷óþ÷èñü çíàííÿìè, âіäîáðàæåíèìè â ìîâі, ëþäèíà ôîðìóє ñåáå ÿê îñîáèñòіñòü. À ïіä ÷àñ ïîâñÿêäåííîãî ñïіëêóâàííÿ ìè ðåàëіçîâóєìî ñåáå, âèÿâëÿþ÷è ñâîє ñòàâëåííÿ äî íàâêîëèøíüîãî ñâіòó. Íàñàìïåðåä ìîâà ñïðèÿє íàöіîíàëüíîìó ñàìîîòîòîæíåííþ. Òàê, óêðàїíöі Ðîñії, Êàíàäè, Àìåðèêè òà іíøèõ êðàїí, äå є óêðàїíñüêà äіàñïîðà, âèðàæàþòü íàëåæíіñòü äî óêðàїíñòâà óêðàїíñüêîþ ìîâîþ. Îñîáëèâî çðîñòàє ðîëü ìîâè â íàø ÷àñ, êîëè íà íåї ïîêëàäàєòüñÿ âàæëèâå çàâäàííÿ ïðèëó÷åííÿ ÿêíàéáіëüøîї êіëüêîñòі íàøèõ ñïіâãðîìàäÿí äî âèÿâëåíèõ ó ñëîâі íàöіîíàëüíîї äóõîâíîñòі, ìîðàëі é êóëüòóðè.

4. Колективне завдання. Дайте кожен відповіді на подані запитання однимдвома словами. Узагальніть колективом усі учнівські відповіді і впишіть найвлучніші з них у заздалегідь накреслені на дошці схеми. 7


Âñòóï 1. ×èì äëÿ ëþäèíè є ìîâà?

Право на життя

2. ×èì çáàãà÷óєòüñÿ ëþäèíà, âèâ÷àþ÷è ìîâó?

Áåçñìåðòÿ ìîâè є ÷àñòî÷êîþ áåçñìåðòÿ ëþäèíè і її íàðîäó. Òîìó ïîòðіáíî áåðåãòè ñâîþ ìîâó, â ÿêіé âіäáèëàñÿ äóøà íàðîäó, ùîá äîíåñòè äî ìàéáóòíіõ ïîêîëіíü íàéçàïîâіòíіøі äóìêè íàøèõ ïðåäêіâ і ñïîäіâàííÿ íàøèõ ñó÷àñíèêіâ: Íàñ äàëåêî ÷óòè, íàñ äàëåêî âèäíî, Äìóòü âіòðè іñòîðії â íàøі ïàðóñè. Ðîçâèâàéñÿ é äàëі, ìîâî íàøà ðіäíà, І ïðî íàñ íàùàäêàì âіñòêó äîíåñè. (Î. Ïіäñóõà)

Запитання і завдання для узагальнення 1. ßêі ôóíêöії âèêîíóє ìîâà â ñóñïіëüñòâі? 2. ßêà îñíîâíà ôóíêöіÿ ìîâè? ßêі ñòðóêòóðíі îäèíèöі ìîâè âèêîíóþòü її? 3. Ðîçêàæіòü ïðî ðîëü ìîâè ó ôîðìóâàííі é ñàìîâèðàæåííі îñîáèñòîñòі. 4. Àðãóìåíòîâàíî äîâåäіòü, ùî ìîâà є íàéäèâîâèæíіøèì ÿâèùåì ó ñâіòі. 5. ßêèì øëÿõîì, íà âàøó äóìêó, òðåáà éòè Óêðàїíі, áóäóþ÷è ìîâíó ïîëіòèêó? 6. Ïðîâåäіòü ó êëàñі êîíêóðñ íà çíàííÿ ïðèñëіâ’їâ, ïðèêàçîê, àôîðèçìіâ ïðî ìîâó, ñëîâî. Ïіñëÿ çàêіí÷åííÿ êîíêóðñó çàïèøіòü 2–5 òàêèõ âèñëîâіâ ó ñâіé çîøèò. 7. Ñêëàäіòü âіðø àáî ïіäãîòóéòå óñíå ïîâіäîìëåííÿ ïðî ôóíêöії ìîâè â ñóñïіëüñòâі.

8


МОЯ СТОРІНКА Славетні імена Àãàòàíãåë Êðèìñüêèé Íàéâіäîìіøèì ïîëіãëîòîì Óêðàїíè є, áåçïåðå÷íî, àêàäåìіê Àãàòàíãåë Êðèìñüêèé – âèäàòíèé óêðàїíñüêèé ñõîäîçíàâåöü, іñòîðèê, ìîâîçíàâåöü, ïèñüìåííèê і ãðîìàäñüêèé äіÿ÷, ëþäèíà óíіâåðñàëüíèõ çíàíü і êîëîñàëüíîї òâîð÷îї ñïðîìîãè. Âіí íàâіòü íå ìіã íàçâàòè òî÷íîї êіëüêîñòі òèõ ìîâ, ÿêі çíàâ (à öå áóëè íå òіëüêè æèâі ìîâè, àëå é ìåðòâі), ïðîòå ïðèáëèçíî îêðåñëþâàâ їõ ÷èñëî øіñòäåñÿòüìà. Ãîëîâíà ñïåöіàëіçàöіÿ â÷åíîãî – ñõіäíі ìîâè, ç ÿêèõ âіí çàëèøèâ äóæå áàãàòî ïåðåêëàäіâ, à òàêîæ äîñëіäæóâàâ їõíі îñîáëèâîñòі. Íàéáіëüøå öåé âèäàòíèé ïîëіãëîò âèâ÷àâ ñàìå óêðàїíñüêó ìîâó. Ïðî éîãî ôåíîìåíàëüíі ìîâíі çäіáíîñòі õîäèëè ëåãåíäè, ñó÷àñíèêè ïåðåêàçóâàëè ÷èñëåííі êîìі÷íі âèïàäêè, ïîâ’ÿçàíі ç äèâîìîâíèêîì. Îñü îäèí іç òàêèõ âèïàäêіâ. ßêîñü äî Àãàòàíãåëà Êðèìñüêîãî ïðèéøîâ ñòóäåíò і ïіä ÷àñ ðîçìîâè ïîöіêàâèâñÿ, ÷è ïðèéíÿâ áè ïðîôåñîð éîãî íà ðîáîòó, ÿêáè âіí ïî÷àâ âèâ÷àòè âñі àçіéñüêі ìîâè, ùî їõ çíàє Êðèìñüêèé. Íà öå Àãàòàíãåë Þõèìîâè÷ âіäïîâіâ: «Íі, àëå äóæå ðàäî ïðèéíÿâ áè âàñ íà ðîáîòó òîäі, êîëè á âè âèâ÷èëè âñі òі єâðîïåéñüêі ìîâè, ÿêèõ ÿ íå çíàþ». Çðîçóìіëî, ùî öå áóëî íåìîæëèâî, îñêіëüêè òàêèõ ìîâ ó ïðèðîäі íå іñíóâàëî.

Цікаво знати Äîñëіäíèêè óêðàїíñüêèõ ïðіçâèù ç’ÿñóâàëè, ùî íàé÷èñëåííіøîþ ãðóïîþ ñåðåä íàéìåíóâàíü є òі, ùî óòâîðèëèñÿ âіä âëàñíèõ іìåí. Íàéïîøèðåíіøі ïðіçâèùà, ÿêі ïîõîäÿòü âіä іìåíі Іâàí (áëèçüêî 130 ôîðì), – Іâàíåíêî, Іâàíèøèí, Іâàíіâ, Іâàíöіâ, Іâàñ, Іâàíèöÿ, Іâàí÷åíêî... Áіëüøå ÿê ïіâñîòíі ïðіçâèù ïîõîäÿòü âіä òàêèõ іìåí, ÿê Ãðèãіð, Ìèõàéëî, Ñåìåí, Ñòåïàí, Ôåäіð, ßêіâ.

Як це було Ñèíóñ і çàòîêà Ñëîâî ñèíóñ ëàòèíñüêîãî ïîõîäæåííÿ і îçíà÷àє «çàòîêà». ßêèé æå çâ’ÿçîê ìàє çàòîêà іç ñèíóñîì? Äóãó êîëà ìîæíà óïîäіáíèòè äî çіãíóòîãî ëóêà, à õîðäó, ùî її ñòÿãóє, – äî òÿòèâè öüîãî ëóêà. Îäèí іíäіéñüêèé ìàòåìàòèê ñàìå òàê і íàçâàâ ñâîãî ÷àñó ïіâõîðäó – òÿòèâîþ. Ïðîòå ïðè ïåðåêëàäі іíäіéñüêîãî òåêñòó àðàáñüêі ìàòåìàòèêè çіòêíóëèñÿ ç ïðîáëåìîþ: îñîáëèâіñòþ àðàáñüêîї ìîâè є òå, ùî â íіé âèïèñóþòüñÿ ëèøå ïðèãîëîñíі ëіòåðè, à ãîëîñíі ïðîïóñêàþòüñÿ. Îòæå, ãîëîñíі, óæèòі â ñëîâі, äîâîäèòüñÿ âñòàíîâëþâàòè ç êîíòåêñòó. Ñëîâî çàòîêà àðàáñüêîþ ìàє îäíàêîâі ïðèãîëîñíі çі ñëîâîì òÿòèâà. Ïåðåêëàäà÷, ÿêèé ïіçíіøå ïåðåêëàäàâ àðàáñüêèé òåêñò ëàòèíñüêîþ ìîâîþ, óìóäðèâñÿ ïðî÷èòàòè éîãî ÿê çàòîêà, ùî ëàòèíîþ çâó÷èòü ÿê ñèíóñ. 9


Êóëüòóðà ìîâè ïî÷èíàєòüñÿ іç ñàìîóñâіäîìëåííÿ ìîâíîї îñîáèñòîñòі. Âîíà çàðîäæóєòüñÿ é ðîçâèâàєòüñÿ òàì, äå íîñіÿì íàöіîíàëüíîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè íå áàéäóæå, ÿê âîíè ãîâîðÿòü і ïèøóòü, ÿê ñïðèéìàєòüñÿ їõíÿ ìîâà â ðіçíèõ ñóñïіëüíèõ ñåðåäîâèùàõ, à òàêîæ ó êîíòåêñòі іíøèõ ìîâ. Ì. Ïèëèíñüêèé

РІВНІ МОВНОЇ СИСТЕМИ. НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ Ви знатимете:  рівні мовної системи та норми української літературної мови;  види й засоби спілкування;  вимоги до культури мовлення;  особливості національного мовленнєвого етикету.

Ви вмітимете:  спілкуватися відповідно до вимог культури мовлення;  використовувати вербальні і невербальні засоби спілкування.


Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè

§ 1. Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè. Íîðìè ëіòåðàòóðíîї ìîâè Ïðî ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè, їõíі îäèíèöі òà íåîáõіäíіñòü äîòðèìàííÿ íîðì ëіòåðàòóðíîї ìîâè Пригадайте  Які розділи мовознавства ви знаєте? Що вивчає кожен із них? 5. І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Як ви розумієте твердження автора: «Мова є системою»? Які приклади інших систем ви могли б навести? Чим мовна система подібна до них?

Ìîâà є ñèñòåìîþ. Ñèñòåìà – öå ñóêóïíіñòü âçàєìîïîâ’ÿçàíèõ і âçàєìîçóìîâëåíèõ åëåìåíòіâ. ßêùî іç ñèñòåìè âèëó÷èòè ÿêèéñü åëåìåíò, âîíà íå çìîæå ôóíêöіîíóâàòè àáî її ôóíêöіîíóâàííÿ áóäå íåäîñòàòíüî åôåêòèâíèì. Óÿâіòü ñîáі, ùî ç íàøîї ìîâè çíèê çâóê [á]. Ó òàêîìó âèïàäêó ñëîâà, ÿêі ìàþòü öåé çâóê, äîâåëîñÿ á âèìîâëÿòè áåç íüîãî àáî çàìіñòü íüîãî âæèâàòè íàéáëèæ÷èé çà çâó÷àííÿì äî íüîãî çâóê [ï], ùî ïðèçâåëî á äî íåïîðîçóìіíü (Ì. Êî÷åðãàí). ІІ. Наведіть кілька прикладів того, як вилучення окремого елемента із мовної системи може стати причиною непорозуміння.

Мовні рівні

Одиниці мови

Ìîâíà ñèñòåìà ìàє ÷ î ò è ð è ð і â í і. Íàéíèæ÷èì ðіâíåì є ôîíåòè÷íèé, äàëі éäå ìîðôåìíèé, ïîòіì ëåêñè÷íèé, і íàéâèùèì ðіâíåì є ñèíòàêñè÷íèé. Êîæåí ðіâåíü ìàє ñâîþ îäèíèöþ:    

ôîíåòè÷íèé – çâóê; ìîðôåìíèé – ìîðôåìó; ëåêñè÷íèé – ñëîâî; ñèíòàêñè÷íèé – ñëîâîñïîëó÷åííÿ, ðå÷åííÿ.

Ìîâíі ðіâíі íå є àâòîíîìíèìè, íåçàëåæíèìè. Ìîðôåìíèé ðіâåíü âèðàæàє íàéçàãàëüíіøі åëåìåíòè çìіñòó і ãîòóє ìàòåðіàë äëÿ ïîáóäîâè ñëіâ. Íà ëåêñè÷íîìó ðіâíі ôîðìóþòüñÿ êîíêðåòíі åëåìåíòè çìіñòó, àëå öå ùå íå ñàì çìіñò. Íà ðіâíі ñëîâîñïîëó÷åííÿ àêòóàëіçóþòüñÿ, óòî÷íþþòüñÿ ïîòðіáíі äëÿ âèðàæåííÿ çìіñòó çíà÷åííÿ ñëіâ. Çìіñò âèðàæàєòüñÿ ÷åðåç ðå÷åííÿ, ÿêå є îñíîâíèì çíàêîì ìîâëåííÿ. Íà ðіâíі òåêñòó çìіñòè îêðåìèõ ðå÷åíü çëèâàþòüñÿ, âçàєìîäîïîâíþþòüñÿ і òàêèì ÷èíîì ïåðåäàþòü íå іçîëüîâàíі äåòàëі äіéñíîñòі ÷è îêðåìі äóìêè, à öіëіñíó êàðòèíó â її äèíàìіöі é ðîçâèòêó. Òàêà ëîãі÷íà ñõåìà áіëüø-ìåíø îäíàêîâà äëÿ âñіõ ìîâ. Àëå ÷èì ãëèáøå ìè ïðîíèêàєìî â ñòðóêòóðó ìîâè, òèì áіëüøå âèÿâëÿєòüñÿ її ñâîєðіäíіñòü. Зміни мовної системи

Ðіâíі ìîâè ìîæóòü çìіíþâàòèñÿ. Íàéáіëüø ÷óòëèâîþ äî çìіí ó ñóñïіëüñòâі є ëåêñèêà. Îäíі ñëîâà ç’ÿâëÿþòüñÿ â ìîâі (ñàìіò, åëåêòîðàò, ïîðòôîëіî), іíøі çíèêàþòü. 11


Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè Ùîïðàâäà, îñíîâíèé ñëîâíèêîâèé ñêëàä çìіíþєòüñÿ ïîâіëüíî. Çà äàíèìè àìåðèêàíñüêîãî ìîâîçíàâöÿ Ì. Ñâîäåøà, çà 1000 ðîêіâ çìіíþєòüñÿ 20 % ñëіâ îñíîâíîãî ñëîâíèêîâîãî ôîíäó. Ïîâіëüíіøå çà ñëîâíèêîâèé ñêëàä çìіíþєòüñÿ ôîíåòèêà. Çìіíè ó ôîíåòèöі âàæêî ïîìіòèòè ïðîòÿãîì æèòòÿ îäíîãî ïîêîëіííÿ. Îäíàê ôîíåòè÷íі çìіíè âñå æ ìàþòü ìіñöå. Íàïðèêëàä, ó äàâíüîóêðàїíñüêіé ìîâі çíèêëè ãîëîñíі çâóêè [ú] і [ü], çâóê [ü] ïåðåéøîâ ó [і], ñòàëî äіÿòè ÷åðãóâàííÿ [î], [å] ç [і] â çàêðèòîìó ñêëàäі òîùî. 6. Мозковий штурм. Що є спільного й відмінного між звуком, словом і реченням? 7. І. Прочитайте виразно вірш, визначте його основний мотив. Поясніть, як ви розумієте зміст двох перших рядків.

Ì. Àëåêñîìàòі. Ïîáà÷åííÿ (ôðàãìåíò)

І êîõàííÿ ìàє ïîðè ðîêó, Ìàє âèõіäíі é ñâÿòêîâі äíі, Òî âîíî äàє ãіðêі óðîêè, Òî ìàéíå ïðîùàëüíî âäàëèíі. Òî â æèòòєâèõ íåòðÿõ çàáëóêàє É, ïîâåðíóâøèñü, óïàäå äî íіã. І íà âñіé çåìëі òîãî íåìàє, Õòî á éîìó ïðîñòèòü öüîãî íå ìіã. Ñêіëüêè ñëіç ïðîëèòî ÷åðåç íüîãî, Òà âèðóє ïðèñòðàñòü â íіì ÿêà! І õî÷ òåðíîì âñòåëåíà äîðîãà, Òà íіõòî іç íåї íå çâåðòà. (Ã. Äóäêà)

II. На основі тексту покажіть функціонування в мовній системі чотирьох рівнів. Наведіть приклади одиниць кожного рівня. Який із рівнів реалізується лише в усному мовленні? III. Запишіть вірш під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте орфограми та пунктограми. Накресліть схему останнього речення. 8. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Обґрунтуйте поділ тексту на абзаци. До якого стилю мовлення він належить?

ÊÓÄÈ ÏËÈÂÅ ÌIÑÒÎ Ó ÕІÕ ñòîëіòòі ïðî êàòàñòðîôі÷íі íàñëіäêè ãëîáàëüíîãî ïîòåïëіííÿ ùå é íå ÷óëè, ââàæàþ÷è éîãî ïî÷àòêîì ðàéñüêîãî æèòòÿ äëÿ çåìëÿí. Òîäі ìðіÿëè ïðî ðіçíі ñïîñîáè ïîêðàùåííÿ êëіìàòó. Îäèí ó÷åíèé, íàïðèêëàä, çàïðîïîíóâàâ ðîçòîïèòè ëüîäè, ïîñèïàâøè ÷îðíèì ïèëîì àðêòè÷íó êðèãó, àäæå òåìíèé êîëіð äîáðå ïðèòÿãóє ñîíÿ÷íó åíåðãіþ. Ïîíàä 100 ðîêіâ òîìó íå çâàæàëè íà òå, ùî ðіâåíü âîäè ïіäâèùèòüñÿ. Íàâïàêè, ñïîäіâàëèñÿ, ùî íà óçáåðåææі Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó ñòàíå çíà÷íî òåïëіøå. Îòîäі, ìîâëÿâ, ëþäñòâî íå çíàòèìå ãîðÿ-áіäè, ñіÿòèìå íà Ïіâíî÷і ïøåíè÷êó òà ñàäèòèìå êàðòîïåëüêó. À ðÿñíі äîùі, ìîæå, âèïàäóòü àæ â àçіéñüêèõ òà àôðèêàíñüêèõ ïóñòåëÿõ. 12


Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè Çàðàç ó÷åíі äàëåêі âіä äóìêè âëàøòóâàòè ç äîáðîãî äèâà íîâèé âñåñâіòíіé ïîòîï. Їõ òðèâîæèòü çàãðîçà òàíåííÿ êðèæàíîї øàïêè Çåìëі. Òîæ íàéâèäàòíіøі óìè ïëàíåòè ïðîïîíóþòü ñâîї ïðîåêòè, ÿê öüîãî óíèêíóòè. Ïî-ïåðøå, ðàäÿòü âèâåñòè íà êîñìі÷íó îðáіòó âåëè÷åçíі äçåðêàëà, ùî âіäáèâàòèìóòü íàäëèøêè ñîíÿ÷íîї åíåðãії, ïî-äðóãå, ðîçïèëþâàòè â àòÎ. Øîâêóíåíêî. Êðèãîëàì ìîñôåðі õіìі÷íі ðå÷îâèíè, ÿêі á íå ïðîïóñêàëè ÷àñòèíó ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ äî çåìíîї ïîâåðõíі, ïî-òðåòє, âèâåñòè ðîñëèíè ç ëèñòÿì, ùî âіäáèâàëî á ñîíÿ÷íå ïðîìіííÿ. Ïîêè â÷åíі ðîáëÿòü ñâîþ ñïðàâó, àðõіòåêòîðè îáìіðêîâóþòü, ÿê ìè æèòèìåìî, êîëè âñÿ ïîâåðõíÿ Çåìëі îïèíèòüñÿ ïіä âîäîþ. Çà ïðîãíîçàìè, ïðîòÿãîì ÕÕІ ñòîëіòòÿ ðіâåíü Ñâіòîâîãî îêåàíó ïіäíіìåòüñÿ íà 20–90 ñì! Íåùîäàâíî çîä÷і çàïðîïîíóâàëè ïðîåêò ïëàâó÷èõ ìіñò-îñòðîâіâ, ùî íàãàäóþòü âåëåòåíñüêі ëіëії. Òàêі ìіñòà òðèìàòèìóòüñÿ íà âîäі, ÿê ïîïëàâêè, і âìіùàòèìóòü äî 50 òèñÿ÷ ìåøêàíöіâ. Æèòòÿ ãîðîäÿí çàáåçïå÷àòü åêîëîãі÷íî ÷èñòі âèäè åíåðãії – âіòðó, ñîíöÿ, ïðèïëèâіâ і âіäëèâіâ; à ðîñëèíè, ÿêèìè öі ìіñòà áóäóòü îçåëåíåíі, ïîñòà÷àòèìóòü ñìà÷íі îâî÷і òà ôðóêòè (Іç æóðíàëó). ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте, які речення – прості чи складні – переважають у тексті. Як ви думаєте, чому? Які з цих двох видів речень допомагають повніше передати думку, точніше виразити зв’язки між явищами? 2. Запишіть у фонетичній транскрипції чотири слова (на вибір), у яких є букви, що позначають два звуки. 3. Знайдіть слова із суфіксами, які надають словам зменшено-пестливого відтінку. З якою метою використано ці слова в тексті? 4. Випишіть словосполучення, характерні для наукового стилю мовлення. Визначте головне та залежне слово в кожному словосполученні. 5. Випишіть із речень тексту вставні слова. Яку роль відіграють вони в структурі тексту? 6. З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення двох виділених слів. Чи є вони синонімічними? З якою метою в тексті використано обидва слова? 9. І. Спишіть речення. Підкресліть члени речення та надпишіть над кожним словом його частину мови. Випишіть словосполучення.

Ïîõèëèâñÿ êîëîñ íà äîëîíþ, äîâãèì âóñîì øåï÷å ïðî âðîæàé (Ï. Äîðîøêî). ІІ. Два – чотири – всі разом. Доберіть до кожного повнозначного слова спільнокореневі. Виділіть словотворчі суфікси та префікси.

13


Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè Норми мови

Óïîðÿäêîâàíîñòі ìîâíіé ñèñòåìі íàäàþòü ìîâíі íîðìè. Íîðìà âëàñòèâà êîæíіé íàöіîíàëüíіé ëіòåðàòóðíіé ìîâі ÿê îñíîâíà і íåîáõіäíà óìîâà її іñíóâàííÿ é ïîâíîöіííîãî ôóíêöіîíóâàííÿ â ñóñïіëüñòâі. Ìîâíà íîðìà – öå ñóêóïíіñòü ìîâíèõ çàñîáіâ, ùî ââàæàþòüñÿ ïðàâèëüíèìè і ñïðèéìàþòüñÿ íîñіÿìè ìîâè ÿê çðàçîê ñóñïіëüíîãî ñïіëêóâàííÿ â ïåâíèé ïåðіîä ðîçâèòêó ìîâè і ñóñïіëüñòâà.

Ознаки мовної норми

Âèçíà÷àëüíèìè îçíàêàìè ìîâíîї íîðìè є ãíó÷êà ñòàáіëüíіñòü, âàðіàíòíіñòü, äîòðèìàííÿ óñòàëåíèõ, çàãàëüíîïðèéíÿòèõ ïðàâèë ùîäî ñëîâîâæèâàííÿ, íàïèñàííÿ, íàãîëîøóâàííÿ ñëіâ, ãðàìàòè÷íîãî îôîðìëåííÿ âèñëîâëþâàííÿ. Ïîðóøåííÿ ëіòåðàòóðíîї ìîâíîї íîðìè ñïðè÷èíÿþòüñÿ, íàïðèêëàä, ñïëóòóâàííÿì ñëіâ, ùî ìàþòü áëèçüêå çâó÷àííÿ, àëå âіäìіííå ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ (òàêòîâíèé – òàêòè÷íèé, òàëàí – òàëàíò); âïëèâîì äіàëåêòíîї âèìîâè (õîæó, õîäþ çàìіñòü ëіòåðàòóðíîãî õîäæó); íåçíàííÿì çàêîíіâ ñèíòàêñè÷íîї ñïîëó÷óâàíîñòі ñëіâ (ìîëîäøèé áðàòà çàìіñòü íîðìàòèâíîãî ìîëîäøèé çà áðàòà) òîùî.

Мовні норми і стиль

Ìîâíі íîðìè є ñïіëüíèìè äëÿ ðіçíèõ ñòèëіâ ìîâëåííÿ. Ïðîòå êîæåí ç íèõ ìàє і ñâîþ ñïåöèôі÷íó – âíóòðіøíþ – íîðìó. Íàïðèêëàä, âèêîðèñòàííÿ ñëіâ ïðèâіò! áóâàé! ó çíà÷åííі îäèíèöü ìîâíîãî åòèêåòó äëÿ ñó÷àñíîї óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè є íîðìàòèâíèì. Îäíàê âíóòðіøíÿ íîðìà îôіöіéíî-äіëîâîãî ñòèëþ íå äîïóñêàє âæèâàííÿ öèõ ñëіâ ó ñâîїõ òåêñòàõ. Äëÿ ñòèëüîâîї æ íîðìè ðîçìîâíîãî ìîâëåííÿ íàçâàíі ñëîâà є öіëêîì ïðèéíÿòíèìè.

Зверніть увагу! Çàêîíè ïèñåìíîї ìîâè çіáðàíі â «Óêðàїíñüêîìó ïðàâîïèñі» (ðåäàêöіÿ 1993 ðîêó). Ó öüîìó äîêóìåíòі âіäòâîðåíî îñíîâíі ïðàâèëà ãðàìàòèêè, îðôîåïії, ãðàôіêè. Óñå, ùî ñóïåðå÷èòü öèì ïðàâèëàì, є ïîðóøåííÿì íîðìè. Іëþñòðàöії äî íàâåäåíèõ ïðàâèë âè çíàéäåòå â ñëîâíèêàõ. Види норм

Íîðìè óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè ïîäіëÿþòüñÿ íà îðôîåïі÷íі, ëåêñè÷íі, ãðàìàòè÷íі (ìîðôîëîãі÷íі, ñèíòàêñè÷íі), ñòèëіñòè÷íі, îðôîãðàôі÷íі, ïóíêòóàöіéíі. Âèäè íîðì óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè

Îðôîåïі÷íі

Ðåãóëþþòü íàãîëîøóâàííÿ ñëіâ, à òàêîæ âèìîâó ãîëîñíèõ і ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ

Ëåêñè÷íі

Âèçíà÷àþòü ìîæëèâîñòі âèêîðèñòàííÿ ñëîâà âіäïîâіäíî äî ëåêñè÷íîãî çíà÷åííÿ òà éîãî âіäòіíêіâ, à òàêîæ ïðàâèëà ñïîëó÷óâàíîñòі ñëіâ ó ðå÷åííі

Ìîðôîëîãі÷íі Âèçíà÷àþòü ëіòåðàòóðíі ôîðìè ñëіâ 14


Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè Âèäè íîðì óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè Ñèíòàêñè÷íі

Âèçíà÷àþòü ïðàâèëà ïîáóäîâè ñëîâîñïîëó÷åíü і ðå÷åíü

Ñòèëіñòè÷íі

Âèçíà÷àþòü äîöіëüíіñòü âèêîðèñòàííÿ ìîâíèõ îäèíèöü ðіçíèõ ðіâíіâ ó òîìó ÷è іíøîìó ñòèëі ìîâëåííÿ

Îðôîãðàôі÷íі Âèçíà÷àþòü ïðàâèëà íàïèñàííÿ ñëіâ Ïóíêòóàöіéíі Ôіêñóþòü ñèñòåìó ïðàâèë óæèâàííÿ ðîçäіëîâèõ çíàêіâ Сфера застосування норм

Ìîâíі íîðìè ðіçíÿòüñÿ ñôåðîþ çàñòîñóâàííÿ. Íàïðèêëàä, îðôîãðàôі÷íі і ïóíêòóàöіéíі íîðìè ñòîñóþòüñÿ ëèøå ïèñüìà, à îðôîåïі÷íі ðåàëіçóþòüñÿ òіëüêè â óñíîìó ìîâëåííі. ×àñòèíà íîðì є àêòóàëüíîþ ÿê äëÿ ïèñüìà, òàê і äëÿ óñíîãî ìîâëåííÿ. Òàêèìè є íîðìè, ùî ñòîñóþòüñÿ ëåêñè÷íîãî ñêëàäó ìîâè àáî óòâîðåííÿ ôîðìè ñëîâà ÷è ïîáóäîâè ðå÷åííÿ çãіäíî ç ãðàìàòè÷íèìè ïðàâèëàìè.

10. Прочитайте висловлювання відомого українського мовознавця. Поміркуйте, чи має право носій мови ігнорувати усталені мовні норми, якщо його смаки й оцінки не збігаються з ними.

Ç ïîãëÿäó ñóòî íàóêîâîãî íå ìîæíà ãîâîðèòè, ùî â ìîâі ùî-íåáóäü є ïðàâèëüíå àáî íåïðàâèëüíå, – áî âñå, ùî є â ìîâі, ìàє ïðè÷èíè ñâîєї ïîÿâè, îòæå, ïî-ñâîєìó îáґðóíòîâàíå. Îäíàê ïðàêòè÷íі ïîòðåáè ïîðîçóìіííÿ, ñïіëêóâàííÿ і çàêðіïëåííÿ íàöіîíàëüíîї єäíîñòі âëàäíî âèìàãàþòü, ùîá íîðìè áóëè і ùîá ó ìîâі çàñóäæóâàëîñÿ âñå òå, ùî öèì íîðìàì íå âіäïîâіäàє (Þ. Øåðåõ). 11. І. Прочитайте типові мовні звороти, що вживаються в автобіографії, характеристиці. Які норми в них порушено? Запишіть правильно.

Ïіäâèùåííÿ â ïîñàäі, óðÿäîâі âèíàãîðîäè, ðîáîòà ïî ñóìіñíèöòâó, ïî çàêіí÷åííþ, ïîñòóïèòè â іíñòèòóò, ïðèéìàòè ó÷àñòü, ïðàöþþ â ÿêîñòі â÷èòåëÿ, íàïèñàòè ñâîþ âëàñíó áіîãðàôіþ, ïðàöþþ÷è íà äàíіé ïîñàäі, âäîñêîíàëèâ çíàííÿ ïî ðîáîòі, іíæåíåð ïî îáñëóãîâóâàííþ, âіäíîøåííÿ â êîëåêòèâі, âіäíîøåííÿ äî ðîáîòè, ãàðìîíі÷íèé ðîçâèòîê, îñîáîâèé ïðèêëàä, îòðèìóâàòè äîñâіä, êóðñè ïî âèâ÷åííþ іíîçåìíèõ ìîâ. II. З двома зворотами складіть і запишіть речення, характерні для вищезгаданих ділових паперів. 12. І. Спишіть речення. Розставте пропущені розділові знаки відповідно до пунктуаційних норм. Обґрунтуйте орфограми.

1. Êðèíèöÿ ðîçáàëàêàëàñü ç âіäðîì і âіêíà ïðîìåíÿìè ïðîòèðàþòü î÷і (Í. Ãíàòþê). 2. Óìіííÿ ðîçâ’ÿçóâàòè çàäà÷і òàêå æ ïðàêòè÷íå ìèñòåöòâî ÿê і âìіííÿ ïëàâàòè áіãàòè ÷è òàíöþâàòè (Ä. Ïîéÿ). 3. Ïî÷àëîñÿ ó ñîíöÿ 15


Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè áåçñîííÿ і ïîäîâøàëè ðàïòîì äíі (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Âæå ëèñòîïàä ïіäêðàâñÿ ç-çà äóáіâ і ãàé çíіìàє çîëîòó ïåðóêó (Ë. Êîñòåíêî). 5. Òèõі âîäè äíіïðîâі ÿ ñòðі÷àâ ó äîðîçі ñèíі õìàðè äіáðîâè ñïіëі ðàíêè òà ãðîçè (À. Ìàëèøêî). 6. Íàòðóäèâøèñÿ ó êâіòíі ïåðåöâіâøè ó ìàþ éäóòü äåðåâà ïåðåëіòíі â ïîâіíü ëàãіäíó ñâîþ (Ì. Ðèëüñüêèé). 7. Êðàé ïðîãíóòîãî âå÷îðîâîãî íåáà âðіçàþ÷èñü ó çîðÿíó іìëó і äîñі òðóäèòüñÿ ñòàðèé íàãîðáëåíèé âіòðÿê (Ì. Ñòåëüìàõ). ІІ. Назвіть, чим ускладнено кожне речення. Знайдіть і підкресліть у двох реченнях дієприслівникові звороти.

Із глибин мовознавства Мовні норми з часом можуть змінюватися, утрачати силу. Ці зміни вивчають мовознавці і на ґрунті досліджень формують нові правила чи редагують існуючі. Іноді в мові співіснує кілька норм. Сучасна українська літературна мова має значну кількість варіантів на різних рівнях, наприклад на фонетичному (зa´ гa´ дка, пo´ мu´ лка, зa´ вждu´), морфологічному (подарунок сину – подарунок синові, п’ятьма – п’ятьома) тощо. 13. Попрацюйте в парах. Запишіть по черзі словосполучення, добираючи з дужок найбільш точне слово. Мотивуйте свій вибір.

(Ïðèõèëüíèê, øàíóâàëüíèê, ïîñëіäîâíèê) òàëàíòó; (äîñòóïíèé, çðîçóìіëèé, äîñÿæíèé) âèêëàä; (îáіéìàòè, îñÿãàòè, îõîïëþâàòè) ïîñàäó; (ñâіäîöòâî, ïîñâіä÷åííÿ, ïîñâіäêà) ïðî íàðîäæåííÿ; (ñïåðå÷àííÿ, ñïіð, äèñêóñіÿ) ó ïðåñі; (ãîâîðèòè, êàçàòè, âèñëîâëþâàòè) äóìêè; (îïëà÷óâàòè, ñïëà÷óâàòè, ïëàòèòè) áîðãè; (äіñòàâàòè, çäîáóâàòè, íàáóâàòè) îñâіòó; (âè÷åðïíà, ôóíäàìåíòàëüíà, ãëèáîêà) âіäïîâіäü; (õèáà, ïîìèëêà, âàäà) â ðîçðàõóíêàõ; (ïðîâåäåííÿ, çäіéñíåííÿ) âàëþòíèõ îïåðàöіé. 14. Мікрофон. Чи згодні ви з твердженням польського письменника Адама Міцкевича: «Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати все враження»? Обґрунтуйте свою відповідь. 15. Відредагуйте подані речення відповідно до норм літературної мови і запишіть.

1. Ñëóõà÷і íå çðîçóìіëè ñìèñëó íîâîãî òåðìіíà. 2. Âіä ñüîãîäíі âіí çâіëüíåíèé іç öієї ïîñàäè. 3. Âіäíîøåííÿ ìіæ ó÷íÿìè òà â÷èòåëÿìè ìàþòü áóòè äîáðîçè÷ëèâèìè. 4. Äëÿ êàïіòàëüíîãî ðåìîíòó íàì ïіäіéäå ëþáèé ìàòåðіàë. 5. Ó öüîìó ðîöі ÿ çàâåðøóþ íàâ÷àííÿ â іíñòèòóòі. 6. Ó âіäïîâіäíîñòі ç ðіøåííÿì æóðі ïåðåìîãó áóëî ïðèñóäæåíî íàéìîëîäøîìó ó÷àñíèêó. 7. Ïåðåäñâÿòêîâà âèñòàâêà-ïðîäàæà âіäáóäåòüñÿ çà àäðåñîì: âóëèöÿ Äìèòðіâñüêà, 34. 8. Çàâäàííÿ ïîòðіáíî âèêîíàòè ïðè âñіõ îáñòàâèíàõ. 9. Ïðè âіäñóòíîñòі ñòàðîñòè êëàñó éîãî çàìіùàє õòîñü äðóãèé. 10. Òàê ÿê îðàòîð íå äîäåðæóâàâñÿ ðåãëàìåíòó, òî ãîëîâà çáîðіâ ëèøèâ éîãî ñëîâà. 16. І. Порівняйте наведені тексти. Визначте тему, стиль і тип мовлення кожного з них. Яким завданням підпорядковується добір мовних засобів у цих текстах? Чи дотримано стилістичних норм?

1. Äóá çâè÷àéíèé – îäíîäîìíà ðîñëèíà ðîäèíè áóêîâèõ. Äåðåâî 20–50 ì çàââèøêè, ç øèðîêîþ íåïðàâèëüíîþ êðîíîþ. Ìîëîäі ãіëêè çå16


Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè ëåíóâàòî-áóðі àáî ÷åðâîíóâàòі, ãîëі àáî ëåäâå îïóøåíі. Êîðà íà ñòîâáóðі і áàãàòîðі÷íèõ ãіëêàõ òåìíî-ñіðà. Ëèñòêè êîðîòêî÷åðåøêîâі, âèäîâæåíî-îáåðíåíîÿéöåïîäіáíі, ïåðèñòîëîïàòåâі, áіëÿ îñíîâè – ç âóøêàìè. Öâіòå ïðîòÿãîì êâіòíÿ – òðàâíÿ; ïëîäîíîñèòü ó âåðåñíі – æîâòíі. Óòâîðþє ÷èñòі íàñàäæåííÿ àáî ðîñòå â ñóìіøі ç іíøèìè ïîðîäàìè Ã. Òîëïєêіí. Äóáîâèé ãàé ìàéæå ïî âñіé òåðèòîðії Óêðàїíè (Ç åíöèêëîïåäè÷íîãî äîâіäíèêà). 2. Ó áàãàòüîõ ÷óäîâèõ óêðàїíñüêèõ íàðîäíèõ ïіñíÿõ îñïіâàíî çåëåíîãî ïàòðіàðõà ëіñіâ. Ó áàãàòüîõ âіðøàõ ïîñòàє âіí ÿê ñèìâîë íåçëàìíîї ñèëè, ìîãóòíîñòі òà ïåðåìîæíîãî äîâãîëіòòÿ! Äóá і ñïðàâäі æèâå íàäçâè÷àéíî äîâãî. Ó ñåëі Âåðõíÿ Õîðòèöÿ, ÿêå íèíі ïåðåòâîðèëîñÿ íà ïåðåäìіñòÿ Çàïîðіææÿ, âèñî÷èòü ñòàðåçíèé äóáâåëåòåíü, âіê ÿêîãî – ïîíàä âіñіìñîò ðîêіâ. Ùå çà ÷àñіâ Êèїâñüêîї Ðóñі ç áðóíàòíîãî æîëóäÿ ïðîêëþíóâñÿ ïàðîñòîê і, íàáèðàþ÷è ñèëè, çãîäîì ïåðåòâîðèâñÿ íà ìîãóòíє ðîçëîãå äåðåâî. Ïіä íèì ïðîõîäèëè ñëîâ’ÿíñüêі ïëåìåíà, ìåøêàíöі ïіâäåííèõ ñòåïіâ, ó éîãî çàòіíêó âіäïî÷èâàëè, õîâàëèñÿ âіä äîùó àáî ïàëþ÷îãî ñîíöÿ. Íèíі íàä äóáîì-âåëåòíåì ì÷àòü ðåàêòèâíі ëàéíåðè, ïðîëіòàþòü øòó÷íі ñóïóòíèêè Çåìëі, à âіí, ÿê і êîëèñü, æèâå, çåëåíіє, çàäóìëèâî øóìèòü ñåðåä áåçêðàїõ ðіäíèõ îáøèðіâ (Ñ. Іâ÷åíêî). ІІ. Перекажіть усно другий текст. Завершіть переказ висновком про такі риси людини, як незламність, могутність і стійкість, символом яких є дуб. 17. Відредагуйте текст. Поясніть типові помилки у вживанні лексичних засобів.

Ãàëèíà ïåðåáóâàëà íà ïіäïðèєìñòâі íà ãàðíîìó ðàõóíêó. Âîíà äîìîãëàñÿ óñïіõó øëÿõîì ñóìëіííîї ïðàöі. Õî÷ íà ïî÷àòêó ç íåþ і íå õîòіëè ðàõóâàòèñÿ. Öå їé êîøòóâàëî ÷èìàëî çóñèëü. Òðóäîâà íàïîëåãëèâіñòü âèêëèêàєòüñÿ çàіíòåðåñîâàíіñòþ äіâ÷èíè â çáіëüøåííі âèõîäó ïðîäóêöії. І öüîãî àæ íіÿê íå ìîæíà ñêèíóòè ç ðàõіâíèöі. Çáîêó âîíà âèãëÿäàëà öіëêîì ùàñëèâîþ. Ñïî÷àòêó âîíà ëèøå íàìàöóâàëà íîâèé ñòèëü â ðîáîòі, òà çãîäîì ðîçãîðíóëà ñâîþ äіÿëüíіñòü. Ó êіíöåâîìó ðàõóíêó âîíà ïåðåìîãëà (Çà Ê. Ãîðäієíêîì).

ВИСНОВКИ

18. Мозковий штурм. Як відомо, мова – це одночасно і жива діяльність, і продукт минулого. Стосовно цього доведіть або спростуйте тезу: «Мовна норма – категорія історична». Скористайтеся пам’яткою «Як довести думку», вміщеною наприкінці підручника.

1. Мова має чотири рівні, які утворюють загальну систему мови. Кожен рівень має свою одиницю і вивчається окремим розділом мовознавства. 2. Унормованість літературної мови є її найголовнішою ознакою. Опанування норм сприяє підвищенню культури мовлення.

17


Êóëüòóðà ìîâëåííÿ

§ 2. Êóëüòóðà ìîâëåííÿ Ïðî îñíîâíі âèìîãè äî êóëüòóðè ìîâëåííÿ, à òàêîæ ïðî òèïîâі ìîâëåííєâі ïîìèëêè òà ñïîñîáè їõ óñóíåííÿ Пригадайте  Яке мовлення вважається доречним, точним і змістовним?  Що означає говорити й писати правильно? 19. І. Прочитайте текст. Як автор тлумачить поняття культура і мовна культура? Користуючись довідниковою літературою, дайте визначення термінів культура і культура мовлення. Порівняйте визначення, знайдені вами, з авторськими тлумаченнями.

ËÞÄÈÍÀ І ÊÓËÜÒÓÐÀ Ëþäèíà ñòâîðèëà êóëüòóðó, à êóëüòóðà – ëþäèíó. Ëþäèíà ðåàëіçóєòüñÿ â êóëüòóðі äóìêè, êóëüòóðі ïðàöі é êóëüòóðі ìîâè. Êóëüòóðà – öå íå òіëüêè âñå òå, ùî ñòâîðåíî ðóêàìè é ðîçóìîì ëþäèíè, à é âèðîáëåíèé âіêàìè ñïîñіá ñóñïіëüíîãî ïîâîäæåííÿ, ùî âèðàæàєòüñÿ â íàðîäíèõ çâè÷àÿõ, âіðóâàííÿõ, ó ñòàâëåííі îäèí äî îäíîãî, äî ïðàöі, äî ìîâè. Ìîâíà êóëüòóðà – öå íàäіéíà îïîðà ó âèðàæåííі íåçàëåæíîñòі äóìêè, ðîçâèíåíîñòі ëþäñüêèõ ïî÷óòòіâ, ó âèõîâàííі äіÿëüíîãî, ñïðàâæíüîãî ïàòðіîòèçìó. Êóëüòóðà ìîâè ïåðåäáà÷àє âèðîáëåííÿ åòè÷íèõ íîðì ìіæíàöіîíàëüíîãî ñïіëêóâàííÿ, ÿêі õàðàêòåðèçóþòü çàãàëüíó êóëüòóðó íàøîãî ñó÷àñíèêà (Â. Ðóñàíіâñüêèé). ІІ. Поясніть, як ви розумієте зміст першого речення тексту. Чи погоджуєтеся ви з автором?

Поняття культури мовлення

Значення культури мовлення

18

Êóëüòóðà ìîâëåííÿ – öå äîòðèìàííÿ ìîâöÿìè óñòàëåíèõ ìîâíèõ íîðì óñíîї і ïèñåìíîї ôîðì ëіòåðàòóðíîї ìîâè òà ìàéñòåðíå âèêîðèñòàííÿ âèðàæàëüíèõ çàñîáіâ ìîâè çàëåæíî âіä ñòèëþ, æàíðó, òèïó ìîâëåííÿ. Êðіì òîãî, êóëüòóðà ìîâëåííÿ – öå і âіäïîâіäíèé ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé ðîçðîáëÿє ïðàâèëà âèìîâè, íàãîëîøåííÿ, ñëîâîâæèâàííÿ, ôîðìîòâîðåííÿ, ïîáóäîâè ñëîâîñïîëó÷åíü і ðå÷åíü òà âèìàãàє âіä ìîâöіâ їõ íåóõèëüíîãî äîòðèìàííÿ. Âîëîäіþ÷è íîðìàìè êóëüòóðè ìîâëåííÿ, ìîæíà óíèêíóòè áàãàòüîõ ïðîáëåì, êîíôëіêòіâ, øâèäøå äîñÿãòè æèòòєâèõ öіëåé. Ìîâëåííÿ ëþäèíè – öå ñâîєðіäíà âіçèòíà êàðòêà, öå ñâіä÷åííÿ ðіâíÿ îñâі÷åíîñòі îñîáè, її êóëüòóðè, à ðàçîì ç òèì – öå і ïîêàçíèê êóëüòóðè ñóñïіëüñòâà. Ñëîâåñíèé áðóä, ùî çàïîëîíÿє ìîâëåííÿ ãðîìàäÿí, ìîâëåííєâèé ïðèìіòèâіçì, âóëüãàðùèíà – òðèâîæíі ñèìïòîìè äóõîâíîãî íåçäîðîâ’ÿ íàðîäó. Ùå ìóäðèé Åçîï äîâіâ, ùî íàøå ñëîâî – öå і íàéêðàùå, ùî є â ðîçïîðÿäæåííі ëþäèíè, і íàéãіðøå, ÷èì âîíà âîëîäіє.


Êóëüòóðà ìîâëåííÿ Îñíîâíі âèìîãè äî êóëüòóðè ìîâëåííÿ ßêîñòі ìîâëåííÿ

Ïðàâèëà ìîâëåííÿ

Çìіñòîâíіñòü

Ïðîäóìóâàòè òåìó é îñíîâíó äóìêó âèñëîâëþâàííÿ; ïіäïîðÿäêîâóâàòè ìàòåðіàë òåìі é îñíîâíіé äóìöі; ãîâîðèòè é ïèñàòè ëèøå òå, ùî äîáðå âіäîìî; íå ãîâîðèòè é íå ïèñàòè çàéâîãî

Ëîãі÷íà ïîñëіäîâíіñòü

Ãîâîðèòè é ïèñàòè ïîñëіäîâíî, çàáåçïå÷óâàòè ñìèñëîâі çâ’ÿçêè ìіæ ñëîâàìè і ðå÷åííÿìè â òåêñòі, ñèñòåìàòèçóâàòè äіáðàíèé ìàòåðіàë

Áàãàòñòâî ìîâíèõ çàñîáіâ

Âèêîðèñòîâóâàòè ðіçíîìàíіòíі ìîâíі çàñîáè (ñëîâà, ñëîâîñïîëó÷åííÿ, ðå÷åííÿ), óíèêàòè íåâèïðàâäàíîãî ïîâòîðåííÿ ñëіâ, îäíîòèïíèõ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêöіé

Âèðàçíіñòü

Äîáèðàòè ñëîâà é áóäóâàòè ðå÷åííÿ òàê, ùîá ÿêíàéêðàùå ïåðåäàòè äóìêó, áóòè îðèãіíàëüíèì ó âèñëîâëþâàííі

Òî÷íіñòü

Çíàòè ïðåäìåò ìîâëåííÿ é çàêîíè ëіòåðàòóðíîї ìîâè, äîáèðàòè ñëîâà é áóäóâàòè ðå÷åííÿ òàê, ùîá íàéòî÷íіøå ïåðåäàòè çìіñò âèñëîâëþâàííÿ, ïðàâèëüíî âèêîðèñòîâóâàòè áàãàòîçíà÷íі ñëîâà, ñèíîíіìè, îìîíіìè, àíòîíіìè, ïàðîíіìè, ôðàçåîëîãіçìè

Äîðå÷íіñòü

Óðàõîâóâàòè àäðåñàòà âèñëîâëþâàííÿ, ÿê áóäå ñïðèéíÿòå ñêàçàíå, çà ÿêèõ îáñòàâèí âіäáóâàєòüñÿ ñïіëêóâàííÿ

Ïðàâèëüíіñòü

Äîòðèìóâàòèñü îðôîåïі÷íèõ, ëåêñè÷íèõ, ôðàçåîëîãі÷íèõ, ñëîâîòâîð÷èõ, ãðàìàòè÷íèõ, îðôîãðàôі÷íèõ, ïóíêòóàöіéíèõ òà ñòèëіñòè÷íèõ ïðàâèë ëіòåðàòóðíîї ìîâè

Грамотність і багатство мовлення

Îñíîâîþ ìîâëåííєâîї êóëüòóðè є ãðàìîòíіñòü, òîáòî äîòðèìàííÿ çàãàëüíîïðèéíÿòèõ ëіòåðàòóðíèõ íîðì ó êîðèñòóâàííі ëåêñè÷íèìè, ôîíåòè÷íèìè, ìîðôîëîãі÷íèìè, ñèíòàêñè÷íèìè і ñòèëіñòè÷íèìè çàñîáàìè ìîâè. Àëå ìîâëåííÿ ìàє áóòè íå òіëüêè ïðàâèëüíèì, à é ëåêñè÷íî áàãàòèì, ñèíòàêñè÷íî ðіçíîìàíіòíèì. Ùîá öüîãî äîñÿãòè, ïîòðіáíî âñëóõàòèñÿ â æèâå ìîâëåííÿ, âäóìëèâî ÷èòàòè ðіçíó ëіòåðàòóðó, çâåðòàþ÷è óâàãó íà âæèâàííÿ îêðåìèõ ñëіâ, íà îñîáëèâî âäàëі âèñëîâëþâàííÿ, íà ïîáóäîâó ðå÷åíü. Òðåáà àêòèâíî ðîçâèâàòè ñâîє ìîâëåííÿ: óñíî é ïèñüìîâî âèêëàäàòè äóìêè, âèïðàâëÿòè ñåáå, ïåðåáóäîâóâàòè ñêàçàíå, øóêàòè íàéêðàùі âàðіàíòè âèñëîâëþâàííÿ. Áàãàòñòâî ìîâëåííÿ âèçíà÷àєòüñÿ ñìèñëîâèì íàñè÷åííÿì ñëîâà, ùî ñòâîðþєòüñÿ ïðàâèëüíèì і äîðå÷íèì çàñòîñóâàííÿì ó ìîâëåííі ñèíîíіìіâ, îìîíіìіâ, ïàðîíіìіâ, áàãàòîçíà÷íèõ ñëіâ. Åìîöіéíå çàáàðâëåííÿ òåêñò îòðèìóє çàâäÿêè âèêîðèñòàííþ ðіçíèõ ñóôіêñіâ, ôðàçåîëîãіçìіâ, ïðèñëіâ’їâ, ïðèêàçîê. 19


Êóëüòóðà ìîâëåííÿ Çíà÷íî çáіäíþþòü ìîâó, ðîáëÿòü її íåâèðàçíîþ øòàìïè òà êàíöåëÿðèçìè. Íàïðèêëàä: ç ÿêîãî ïèòàííÿ? çàìіñòü ÷îìó?; ñïðÿìóâàòè óâàãó íà âèêîíàííÿ çàâäàíü çàìіñòü ñòàðàííî âèêîíóâàòè çàâäàííÿ. Òàêі âèñëîâè äîðå÷íі ëèøå â îôіöіéíî-äіëîâîìó ñïіëêóâàííі. Çàñìі÷óþòü ìîâó ñëîâà-ïàðàçèòè (òàê áè ìîâèòè, çíà÷èòü, âëàñíå êàæó÷è), ïàóçè âàãàííÿ (å-å..., ãì..., òîé..., íó...), ëàéëèâі ñëîâà òà íåöåíçóðíі âèñëîâè, ïðîñòîðі÷÷ÿ òîùî. Ïîòðіáíî òàêîæ äîðå÷íî âæèâàòè òåðìіíè òà іíøîìîâíі ñëîâà. Зверніть увагу! Êóëüòóðà ìîâëåííÿ òіñíî ïîâ’ÿçàíà ç êóëüòóðîþ ìèñëåííÿ. ßêùî ëþäèíà ÿñíî, ëîãі÷íî ìèñëèòü, òî é ìîâëåííÿ â íåї ÿñíå, ëîãі÷íå. І íàâïàêè, ÿêùî â ëþäèíè íåìàє äóìîê, ÿêùî âîíà ãîâîðèòü ïðî òå, ÷îãî íå ðîçóìіє, òî é ìîâëåííÿ â íåї ïëóòàíå, áåççìіñòîâíå. 20. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Поясніть, чому пісню вважають душею народу.

ÏІÑÍß-ÏÅÐÅÌÎÃÀ Êîëè Òâîðåöü ïîäàðóâàâ Óêðàїíі Ïіñíþ – ïіñåííîþ ñòàëà Äóøà óêðàїíöіâ. Ç Ïіñíåþ âîíè ïðàöþâàëè, ñâÿòêóâàëè, ïðîâîäæàëè ðîäàêіâ äî âîãíèù ïðåäêіâ, ñòàâàëè óäàòíіøèìè, ñëàâíіøèìè. Óæå ìàëà Ïіñíÿ íîâîíàðîäæåíèõ äîíå÷îê: Âåñíÿíêó, Êóïàéëè÷êó, Âåñіëüíè÷êó. Ñëàâà ïðî òå äèâî ïî âñіõ óñþäàõ ãîðäî êîòèëàñÿ! Íå ìіã çìèðèòèñÿ ç òàêîþ êðàñîþ, ç òàêèì óñïіõîì Ðîäà-Òâîðöÿ ×îðíîáîã. Òîæ ÿêîñü, êîëè âäîñâіòà Ïіñíÿ ç äîíüêàìè ìîëèëàñÿ ó ñâîєìó Õðàìі, íåç÷èñëåííå âіéñüêî Òåìðÿâè îòî÷èëî їõ, ãóñòèì íåïðîãëÿäíèì ìîðîêîì çàêðèëî âіä Îêà Ñîíöÿ. – Ïîáà÷èìî, – ìîâèâ äî Ïіñíі ×îðíîáîã, – ÿê ëþäè òåáå ëþáëÿòü, ÿê âèçâîëÿòè êèíóòüñÿ! À áåç æèâèëüíîї åíåðãії ñâіòëà òè õóòêî çà÷àõíåø! Ñïåðøó, і ñïðàâäі, óñі ëèøå ñëіçíî æóðèëèñÿ, àëå ñêîðî ñìіëèâіøі ðóøèëè äî Õðàìó Ïіñíі, ÿêèé âèñî÷іâ íà íàéâèùіé ãîðі. Òà äîðîãà áóëà íàäçâè÷àéíî âàæêîþ. Ëþäè òåðïіëè õîëîä, ãîëîä, ðàíèëèñÿ îá ãîñòðå êàìіííÿ, çðèâàëèñÿ â ïðіðâó... Ñëàáîäóõі ïîâåðíóëèñÿ, ìîâëÿâ: æèëè æ ñîáі ÿêîñü áåç ïіñåíü, òî é äàëі ïðîæèâåìî. Àëå íàéâèòðèâàëіøі і íàéõîðîáðіøі, òі, ùî óñâіäîìèëè ãëèáèíó, øèðèíó, âèñîòó ñóòíîñòі Ëþäèíè, іç çàïàëåíèìè ôàêåëàìè, ñâі÷êàìè, ç ãіëî÷êàìè äåðåâà âåðáè (ç íåї âîíè ìàéñòðóâàëè áàíäóðè, ââàæàëè ñèìâîëîì Ìàòåðі Âñåñâіòó і ïðîâіñíèöåþ Âåñíè) âñå æ äіéøëè äî îòî÷åíîãî çëèìè ñèëàìè Õðàìó, äå íà íèõ îñêàæåíіëî íàêîòèâñÿ ÷îðíèé Ñìåð÷. Ïîãàñèâ ôàêåëè і ñâі÷êè, êðóòèâ ëþäåé ïî çåìëі, øìàòóâàâ îäÿã і òіëî. Çäàâàëîñÿ – öå âæå êіíåöü... Òà ðàïòîì âåðáîâі ãіëî÷êè çàäçâåíіëè áàíäóðíî і... ðîçêâіòëè! Öå Ñîíöå, ïî÷óâøè òðèâîæíó, ñèãíàëüíó ìóçèêó âåðáè, ïîñëàëî íà Â. Îëüäðèõ. ×àðіâíèé êîíöåðò òі çâóêè ñâîї ïðîìіíöі. Òåìðÿâà ðî20


Êóëüòóðà ìîâëåííÿ çіðâàëàñÿ íà øìàòêè – і çîëîòèìè ïîòîêàìè ïîëëÿëîñÿ ñâіòëî! Íàæàõàíі âîÿêè Ïіòüìè ç êðèêàìè ðâîíóëè íàâòіêà÷à. À çíåñèëåíà Ïіñíÿ ñòðіïíóëà âåñåëêîâèìè êðèëüìè, çëîòîñòðóííèì âîëîññÿì і çàñïіâàëà, à ðàçîì ç íåþ ñïіâàëè ëåäü æèâі ëþäè. І âіä òîї íåçíèùåííîї åíåðãії íàðîäèëàñÿ ùå îäíà äîíüêà Ïіñíі – Ïіñíÿ-Ïåðåìîãà (Í. Ïåòðóê). ІІ. Проаналізуйте текст стосовно дотримання в ньому вимог культури мовлення. Скористайтеся відповідною таблицею параграфа. ІІІ. Складіть і запишіть план тексту. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Дотримуйтеся логічності та точності мовлення.

Мовленнєва ситуація Прийшовши з магазину, хлопчик на обгортці одного з молочних продуктів прочитав уголос: «Продукція нашого заводу надзвичайно корислива». – Ой, краще не їсти цієї продукції, – сказала бабуся. – Чому? – здивувався онук. – Бо вона в них «схильна до наживи». Як ви думаєте, чому такий висновок зробила бабуся? Обґрунтуйте свою відповідь. 21. З’ясуйте лексичні значення поданих слів-паронімів. Складіть і запишіть з ними словосполучення. За потреби скористайтеся тлумачним словником або словником паронімів.

Âіéñüêîâèé – âîєííèé; îñîáîâèé – îñîáèñòèé; àôåêò – åôåêò; åôåêòíèé – åôåêòèâíèé; àâòîðèòåòíèé – àâòîðèòàðíèé; êîðèñíèé – êîðèñëèâèé; ïàì’ÿòêà – ïàì’ÿòíèê; ïîêàçíèê – ïîêàæ÷èê; êàìïàíіÿ – êîìïàíіÿ. 22. І. Спишіть речення, вставляючи на місці крапок синонімічні сполучні слова який, що, котрий як засіб зв’язку підрядних частин. Чи допомогла вам варіативність сполучних засобів уникнути однотипності й урізноманітнити мовлення?

Çàéøîâ äî іñòîðè÷íîãî ìóçåþ, äèâèâñÿ íà ðå÷і, ... ÿêèìñü ÷èíîì íå çãîðіëè â ÷àñі, íà çáðîþ, ... ÿêèìñü ÷èíîì íå çàðæàâіëà, íà êíèãè, ... âèïóñêàëèñÿ áîçíà-ÿê äàâíî і ... ãîðòàëèñÿ âïðîäîâæ ñòîðі÷ íîâèìè é íîâèìè ëþäüìè, ... øóêàëè â íèõ çàãàäêè âі÷íîãî (Çà Â. Øåâ÷óêîì). ІІ. Накресліть схему речення, визначте його вид. Підкресліть вставлені вами слова як члени речення. 23. Відредагуйте речення. Поясніть суть допущених помилок. Відредаговані речення запишіть. Скористайтеся поданою нижче довідкою.

1. Ïèòàííÿ éøëî ïðî íîâå áóäіâíèöòâî øêîëè íà ïðîòÿçі ðîêó. 2. Íà íàðàäі áóëî ðîçãëÿíóòî êîìïëåêñ ïèòàíü, ïîâ’ÿçàíèõ ç àãðàðíèì êîìïëåêñîì. 3. Òåêñò çàÿâè ìàє áóòè ëàêîíі÷íèì і ñòèñëèì. 4. Ïóáëіêà çàõîïëåíî ñëóõàëà òðіî ç òðüîõ âèêîíàâöіâ. 5. Ïèòàííÿ ïðî öåé àïàðàò äîñëіäæóâàëîñÿ â êіëüêîõ äîñëіäæåííÿõ. 6. Ó ïîäàëüøîìó ìàéáóòíüîìó ïіäïðèєìñòâî ïëàíóє ïîêðàùèòè ðåçóëüòàòè ðîáîòè. 7. Ó òðàâíі ìіñÿöі êèÿíè ñâÿòêóþòü äåíü ìіñòà. 8. Ñâîєþ ïðàöåþ ïðàöіâíèêè ãàëóçі çìіöíþ21


Êóëüòóðà ìîâëåííÿ þòü åêîíîìіêó äåðæàâè. 9. Ìè çàâæäè ïàì’ÿòàєìî і íå çàáóâàєìî ïîâ÷àëüíі ñòîðіíêè іñòîðії íàøîї êðàїíè. 10. Âіäêðèâøè î÷і, âіí ïîáà÷èâ, ùî ñâіòëî â êіìíàòі âæå âèêëþ÷åíî, à ó âіäêðèòå âіêíî ëëєòüñÿ ÿñêðàâå ñîíÿ÷íå ïðîìіííÿ. Довідка Ïðàâèëüíî

Íåïðàâèëüíî

Éäåòüñÿ ïðî íàâ÷àííÿ. Ðîçïëþùèòè î÷і ïіñëÿ ñíó. ß ïàì’ÿòàþ ïðî âàñ. Âèáà÷òå.

Ìîâà éäå ïðî íàâ÷àííÿ. Ðîçêðèòè î÷і ïіñëÿ ñíó. ß ïàì’ÿòàþ і íå çàáóâàþ ïðî âàñ. ß âèáà÷àþñÿ.

24. Мозковий штурм. Чому мовну культуру вважають опорою у вираженні думки, розвиненості почуттів? 25. З’ясуйте лексичні значення слів, які записані першими в кожному синонімічному ряді. Визначте, яке з наведених слів синонімічного ряду буде точнішим, доцільнішим, найбільш придатним у тому чи іншому конкретному випадку. За потреби скористайтеся тлумачним словником або словником синонімів.

Àâòîðèòåò – ïîâàãà, ïîøàíà, ïðåñòèæ, âàãà. Àðãóìåíò – äîêàç, ïіäñòàâà, îáґðóíòóâàííÿ, ìîòèâ. Äåôåêò – ïîìèëêà, ïðîðàõóíîê, õèáà, âàäà. Ðåìîíòóâàòè – ëàãîäèòè, íàëàãîäæóâàòè, âèïðàâëÿòè, âіäíîâëþâàòè. ×іòêèé – ÿñíèé, î÷åâèäíèé, íåäâîçíà÷íèé, îäíîçíà÷íèé. Åêñòðåíèé – íåãàéíèé, ñïіøíèé, òåðìіíîâèé, íàäçâè÷àéíèé, íåâіäêëàäíèé. Åíåðãіéíèé – ðіøó÷èé, íàïîëåãëèâèé, àêòèâíèé, ïðàöüîâèòèé. Îñíîâíèé – ãîëîâíèé, íàéâàæëèâіøèé, íàéàêòóàëüíіøèé, ïåðøî÷åðãîâèé. Ñòèìóë – ïðè÷èíà, ïîøòîâõ, ðóøіéíà ñèëà, іìïóëüñ. ІІ. Складіть і запишіть речення з кожним словом одного з синонімічних рядів (на вибір). 26. Мікрофон. Як ви розумієте вислів французького письменника Франсуа де Ларошфуко: «Істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше»? Чи тотожні поняття багато говорити й багато сказати? 27. І. Прочитайте текст. Поміркуйте, які якості мовлення порушено в ньому, чи всі слова вжито доречно.

ÏÎÂÍÀ ÊÎÍÑÎËІÄÀÖІß Äîáðèé äåíü, Ïîëіíî Ïëàòîíіâíî! Íå çíàéøîâøè êîíñåíñóñó, òè íåçíà÷íó êîíôðîíòàöіþ òàê áëèçüêî ïðèéíÿëà äî ñåðöÿ, ùî íàâіòü íå ïîãîäèëàñÿ íà äåÿêèé êîíñîðöіóì і âèðіøèëà ïðèïèíèòè íàøі ñòîñóíêè. ß ùå ðàç îôіöіéíî çàÿâëÿþ, ùî íіÿêîї àëüòåðíàòèâíîї òîáі îñîáè â ìåíå íåìàє. Ó òîìó, ùî ÷àñòî ïðèõîäèâ ïіçíî, âèíóâàòі áðèôіíãè, áî ÿ ìàþ âèñîêèé ðåéòèíã і ìåíі äîðó÷àëè їõ ïðîâîäèòè. 22


Êóëüòóðà ìîâëåííÿ Ñïîäіâàþñÿ, ùî òè âñå äîáðå îáìіðêóєø, ïðèéäåø äî êîíâåðñії і, íåçâàæàþ÷è íà ïëþðàëіçì íàøèõ äóìîê, ïîâåðíåøñÿ і â íàñ ç’ÿâèòüñÿ ïîâíà êîíñîëіäàöіÿ. Óñå áóäå î’êåé. ×åêàþ. Êèðèëî (Ô. Ëóçàí). ІІ. Випишіть слова іншомовного походження і, скориставшися словником іншомовних слів, доберіть до них українські відповідники. Прочитайте текст удруге, замінюючи слова іншомовного походження українськими відповідниками. Як це вплинуло на емоційне забарвлення тексту? 28. І. Прочитайте вголос вірш з правильною інтонацією. Які мовні засоби допомагають автору досягти образності й виразності тексту?

Ïðèöîêàëî, ïðèáèëîñü, ïðèòåêëî, Ïðèïàëî, ïðèãîðíóëîñü, ïðè÷èíèëîñü, Çàïëàêàëî і – íèêìà óòåêëî ×îðíÿâå ïîëóì’ÿ ç ïå÷àëüíèìè î÷èìà. Äî òåëåôîíó – âіí éîãî íå áà÷èâ. Õî÷ òåëåôîí – ñþäè-òóäè: íåìà! À íі÷, à äîù, à ãðàä ïî ðèíâàõ ñêà÷å, І ãðóøà ç ãðóøàìè ïðèáèëàñü äî âіêíà. Ïðèöîêàëî, ïðèáèëîñü, ïðèëþáèëîñü... Óçÿâ ó ãîëîâó, ÷è, ìîæå, òàê – ïðèñíèëîñü! ×îðíÿâå ïîëóì’ÿ, ÷îðíÿâó òó çàâіþ Óçÿâ ó äóøó, ÿê áëàêèòíèé ñîí. À ÷óòè ïëà÷ – òî ïëà÷å òåëåôîí, Ïðîñóíóâøè ó íі÷ ñâîþ õîëîäíó øèþ. (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé) ІІ. Два – чотири – всі разом. Доберіть синоніми до виділених слів. За потреби скористайтеся словником синонімів. 29. І. Поясніть лексичне значення поданих фразеологізмів. Походження яких із них ви можете пояснити? Які помилки трапляються при використанні фразеологізмів у мовленні?

Êîëåñî іñòîðії, íàðіæíèé êàìіíü, òåðíèñòèé øëÿõ, òèòàíі÷íà áîðîòüáà, áåðåãòè ÿê çіíèöþ îêà, âîãíåì і ìå÷åì, àëüôà і îìåãà, ìàííà íåáåñíà, ãðàòè ïåðøó ñêðèïêó, ïîêëàñòè â äîâãèé ÿùèê, çà ñіìîìà çàìêàìè, âіòåð ó ãîëîâі, áіñèêè ïóñêàòè, ïåðåéòè ðóáіêîí, âèâåñòè íà ÷èñòó âîäó, ðîçñòàâèòè âñі êðàïêè íàä «і», ñèäіòè íà øèї, ïîâіÿëî іíøèì âіòðîì, ïіòè çà âіòðîì, äðèæàêè õàïàòè. ІІ. Складіть і запишіть два речення з фразеологізмами. Підкресліть фразеологізми як члени речення.

Зверніть увагу! Îêðåìі ïîíÿòòÿ ìîæóòü ïåðåäàâàòèñÿ ðіçíèìè ÷àñòèíàìè ìîâè. Íàïðèêëàä: іìåííèêîì і äієñëîâîì (õîäüáà – õîäèòè), ïðèêìåòíèêîì і іìåííèêîì (ìóäðèé – ìóäðіñòü) òà іí. Öå äàє çìîãó óíèêàòè îäíîìàíіòíîñòі òà óðіçíîìàíіòíþâàòè òåêñò.

Ïîðіâíÿéòå: óñïіøíî âèêîíàâ çàâäàííÿ – âèêîíàâ çàâäàííÿ ç óñïіõîì ïîáà÷èâ Ìàðóñèíó äîíüêó – ïîáà÷èâ äîíüêó Ìàðóñі ïîòðåáóє ñàíàòîðíîãî ëіêóâàííÿ – ïîòðåáóє ëіêóâàííÿ â ñàíàòîðії 23


Ñïіëêóâàííÿ

Ñ. Âàñèëüêіâñüêèé. Ìîíàñòèð. Ïåéçàæ

ВИСНОВКИ

30. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів. Варіант А. Напишіть твір-опис за картиною С. Васильківського «Монастир. Пейзаж», дотримуючись точності й логічності мовлення та використовуючи різноманітні мовні засоби для уникнення одноманітності. Варіант Б. Напишіть твір-розповідь на одну з тем: «Жертовність у житті людини», «Тепло отчого дому», «У вирій відлітають журавлі». Зверніть увагу на змістовність висловлювання та логічну послідовність.

1. Культура мовлення залежить від кожного мовця, від того, яку він створює навколо себе комунікативну ситуацію, мовну ауру. 2. Важливо дбати про те, щоб мовлення було змістовним, логічно послідовним, багатим, виразним, точним, доречним, правильним.

§ 3. Ñïіëêóâàííÿ. Ìîâëåííєâà äіÿëüíіñòü Ïðî ñóòíіñòü ñïіëêóâàííÿ òà éîãî âèäè, à òàêîæ ïðî âåðáàëüíі é íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿ â ðіçíèõ âèäàõ ìîâëåííєâîї äіÿëüíîñòі Пригадайте  Які особливості усного й писемного спілкування?  З якою метою в мовленні використовуються міміка й жести? 31. І. Прочитайте виразно за особами вірш Ліни Костенко, передаючи інтонацією почуття і настрій співрозмовників.

ÏІÍÃ-ÏÎÍÃ – – – – 24

äîáðèäåíü – çäðàñòóéòå – ÿê ñïðàâè? – ñïàñèáі – äîáðå – ÿê ó âàñ?


Ñïіëêóâàííÿ – ðîáîòà – ëіòî – ñïåêà – ñïðàãà – – à íàñòðіé? – – äîáðå – – âñå ãàðàçä – – íåïðàâäà – î÷і – – âàì çäàëîñÿ – – âè çáëіäëè – – îáåðåæíî – ì’ÿ÷! – âîãíåì ìîâ÷àííÿ çàéíÿëîñÿ – ñõðåñòèëèñü ïîãëÿäè – ïðîáà÷ – êàæè ñëîâà ëåãêі é ïîðîæíі – êàæè їõ çíîâ – êàæè їõ çíîâ! – à òàê äèâèòèñÿ íå ìîæíà â íàñòіëüíіì òåíіñі ðîçìîâ.

Ã. Øïîíüêî. Ãðà â ïіíã-ïîíã

ІІ. Поміркуйте, яку основну думку висловлено у вірші. Поясніть його назву. Від чого застерігає поетеса? Чи лише про випадкову зустріч йдеться у творі?

Спілкування

Ñïіëêóâàííÿ – öå îáìіí іíôîðìàöієþ, ïåðåäà÷à її îäíієþ ëþäèíîþ іíøіé. Ó ïðîöåñі ñïіëêóâàííÿ ìîæíà ïіçíàòè іíøèõ ëþäåé, îáìіíÿòèñÿ ç íèìè іíôîðìàöієþ, ñïіâïðàöþâàòè ç íèìè і âîäíî÷àñ ïåðåæèòè åìîöіéíèé ñòàí, ùî âèíèêàє â ðåçóëüòàòі öüîãî. Çäіáíіñòü äî ñïіëêóâàííÿ çàâæäè áóëà îäíієþ ç íàéâàæëèâіøèõ ëþäñüêèõ ÿêîñòåé. Äî ëþäåé, ÿêі ëåãêî âñòóïàþòü ó êîíòàêò і âìіþòü ïðèâåðíóòè óâàãó äî ñåáå, ñòàâëÿòüñÿ іç ñèìïàòієþ. Іç çàìêíóòèìè ëþäüìè íàìàãàþòüñÿ îáìåæèòè êîíòàêòè àáî âçàãàëі óíèêàòè їõ.

Мовленнєва ситуація

Ïіä ÷àñ ñïіëêóâàííÿ äóæå âàæëèâî áóäóâàòè ñâîї âèñëîâëþâàííÿ ç óðàõóâàííÿì ìîâëåííєâîї ñèòóàöії. Îñíîâíèìè її óìîâàìè є: àäðåñàò ìîâëåííÿ, òåìà é îñíîâíà äóìêà âèñëîâëþâàííÿ, ìåòà і ìіñöå ñïіëêóâàííÿ.

Усне та писемне спілкування

Ñïіëêóâàííÿ ìîæå áóòè óñíèì òà ïèñåìíèì.

Ó ñóêóïíîñòі îñíîâíèõ ìîâíèõ çàñîáіâ (ó ëåêñèöі, ôîíåòèöі, ãðàìàòèöі) óñíå é ïèñåìíå ñïіëêóâàííÿ ìàéæå íå ðîçðіçíÿþòüñÿ, àëå їì âëàñòèâі é ñïåöèôі÷íі îçíàêè. Îñíîâíà âіäìіííіñòü ïîëÿãàє â òîìó, ùî óñíå ñïіëêóâàííÿ ðîçðàõîâàíå íà ñëóõîâå ñïðèéíÿòòÿ, íàé÷àñòіøå íåòðèâàëå, íåïîâòîðþâàíå, à ïèñåìíå – íà çîðîâå ñïðèéíÿòòÿ, 25


Ñïіëêóâàííÿ ÿêå ìîæå âіäòâîðþâàòèñÿ áåç çìіí áàãàòîðàçîâî é ïåðåäáà÷àє ïîïåðåäíіé àíàëіç. Ïèñåìíå ñïіëêóâàííÿ ïîâ’ÿçàíå ç îáäóìóâàííÿì. Óñíå ñïіëêóâàííÿ çâè÷àéíî є іìïðîâіçîâàíèì, ÷іòêî іíäèâіäóàëіçîâàíèì, åìîöіéíèì òà åêñïðåñèâíèì. Ïèñåìíå ñïіëêóâàííÿ õàðàêòåðèçóєòüñÿ òî÷íіøèì ñëîâîâæèâàííÿì, áіëüøîþ êіëüêіñòþ àáñòðàêòíîї òà òåðìіíîëîãі÷íîї ëåêñèêè, øèðîêèì âèêîðèñòàííÿì ñêëàäíèõ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêöіé, âіäîêðåìëåíèõ ÷ëåíіâ ðå÷åííÿ, âñòàâíèõ ñëіâ.  óñíîìó ñïіëêóâàííі ÷àñòî ïîєäíóþòüñÿ ðіçíîñòèëüîâі åëåìåíòè (ïðîñòîðі÷íі ñëîâà, äіàëåêòèçìè, æàðãîíіçìè òîùî). Äëÿ óñíîãî ñïіëêóâàííÿ òèïîâèì є âæèâàííÿ ïðîñòèõ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêöіé. 32. Мозковий штурм. Чому французький письменник Жан де Лабрюйєр вважав, що «в усне мовлення можна вкласти ще тонший смисл, ніж у писемне»?

Контактне й дистанційне спілкування

Вербальне й невербальне спілкування

Çà õàðàêòåðîì çâ’ÿçêó ñïіëêóâàííÿ ïîäіëÿєòüñÿ íà:  êîíòàêòíå (áåçïîñåðåäíє, îäèí íà îäèí);  äèñòàíöіéíå (îïîñåðåäêîâàíå, çà äîïîìîãîþ ïèñüìîâèõ ÷è òåõíі÷íèõ çàñîáіâ, âіääàëåíèõ ó ÷àñі ÷è â ïðîñòîðі ó÷àñíèêіâ ñïіëêóâàííÿ). Çà âèêîðèñòàííÿì çíàêîâèõ ñèñòåì âèäіëÿþòü òàêі âèäè ñïіëêóâàííÿ:  âåðáàëüíå (ñëîâåñíå);  íåâåðáàëüíå (áåçñëîâåñíå). Çà äåÿêèìè äàíèìè, 50–70 % іíôîðìàöії âіä ñïіâðîçìîâíèêà ìè îòðèìóєìî íåâåðáàëüíèì êàíàëîì. Ïîíàä äâі òèñÿ÷і ðîêіâ òîìó êèòàéñüêèé ìóäðåöü Ëó Âàí âèïàäêîâî çóñòðіâ íåçíàéîìîãî þíàêà, ÿêîìó âіääàâ çà äðóæèíó ñâîþ äîíüêó. Ïðîçіðëèâîñòі ìóäðåöÿ ìîæíà äèâóâàòèñÿ: ÷åðåç êіëüêà ðîêіâ þíàê ïðîãîëîñèâ ñåáå ïîâåëèòåëåì Ïіäíåáåñíîї, ïåðøèì іìïåðàòîðîì äèíàñòії Õàíü. Ùàñëèâèé òåñòü ñòâåðäæóâàâ, ùî âèíÿòêîâі çäіáíîñòі òà âåëèêå ìàéáóòíє âіí ïðî÷èòàâ ó ðèñàõ îáëè÷÷ÿ íåçíàéîìöÿ. Íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿ äîâîëі ðіçíîìàíіòíі. Íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿ

Âіçóàëüíі çàñîáè

Ìіìіêà, æåñòè, ïðîñòîðîâà äèñòàíöіÿ, ïîçà, ïîñòàâà, çîâíіøíіé âèãëÿä

Àóäіàëüíі çàñîáè ßêіñòü ãîëîñó, éîãî äіàïàçîí, òåìï, ðèòì, âèñîòà çâóêó, ìîâíі ïàóçè, ñìіõ, ïëà÷, çіòõàííÿ, ïëåñêàííÿ, êàøåëü òîùî Òàêòèëüíі çàñîáè Ïîòèñêàííÿ ðóê, îáіéìè, ïîöіëóíêè, ïîïëåñêóâàííÿ ïî ïëå÷àõ òîùî Îëüôàêòîðíі çàñîáè 26

Çàïàõè íàâêîëèøíüîãî ñâіòó, ïðèðîäíі òà øòó÷íі çàïàõè ëþäèíè


Ñïіëêóâàííÿ

Міміка та жести

Òðàêòóþ÷è íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿ, âàðòî çâåðíóòè óâàãó íà íàöіîíàëüíі òðàäèöії ñïіâðîçìîâíèêіâ. Íàïðèêëàä, ìàéæå âñі єâðîïåéöі, õèòàþ÷è ãîëîâîþ çâåðõó âíèç, ïåðåäàþòü çãîäó, áîëãàðè – íåçãîäó, ÿïîíöі ïіäòâåðäæóþòü, ùî óâàæíî ñëóõàþòü ñïіâðîçìîâíèêà. Äëÿ êèòàéöіâ ïіäíÿòі áðîâè – çíàê ãíіâó, à äëÿ àìåðèêàíöіâ – âëàñòèâà їì ìàíåðà çäèâóâàííÿ. Çíà÷åííÿ áàãàòüîõ ðóõіâ і æåñòіâ çóìîâëåíі êóëüòóðíèì ñåðåäîâèùåì, ó ÿêîìó ìè æèâåìî. Æåñòîì і ìіìіêîþ òðåáà âìіòè êîðèñòóâàòèñÿ äëÿ ïîñèëåííÿ ñìèñëîâîї âèðàçíîñòі, ïàì’ÿòàþ÷è ïðè öüîìó, ùî æåñòè âòðà÷àþòü ñâîþ âèðàçíіñòü ïðè ÷àñòîìó ïîâòîðåííі, ùî çàïàñ æåñòіâ ó êîæíîї ëþäèíè äîñèòü îáìåæåíèé і ùî ìîâà ìіìіêè і æåñòіâ íå ìîæå і íå ïîâèííà çàìіíÿòè ìîâó ñëіâ.

Вади жестикуляції

Âàðòî ïàì’ÿòàòè ïðî âàäè æåñòèêóëÿöії: çàéâі ðóõè çàâàæàþòü ñëóõà÷àì, íå äàþòü їì çîñåðåäèòèñÿ; îäíîìàíіòíà æåñòèêóëÿöіÿ âòîìëþє ñëóõà÷іâ, íàáðèäàє їì; áіäíі, ïðèìіòèâíі, âóëüãàðíі æåñòè ðîçöіíþþòüñÿ ÿê íåâèõîâàíіñòü; íåçãðàáíі ðóõè, íåäîëàäíà ìіìіêà ñìіøàòü ñïіâðîçìîâíèêіâ (ÿê і æåñòè âèïàäêîâі àáî íåïðèðîäíі); ðóõè, ðîçðàõîâàíі ëèøå íà çîâíіøíіé åôåêò, âіäøòîâõóþòü ñïіâðîçìîâíèêà.

Довіра в спілкуванні

Ïіä ÷àñ ñïіëêóâàííÿ ïîòðіáíî òðèìàòèñÿ ÿêîìîãà ïðîñòіøå é ïðèðîäíіøå. Íåìàє íі÷îãî ãіðøîãî, íіæ êîëè ñïіâðîçìîâíèê ïîìі÷àє íåïðàâäó â ìîâëåííі, íàäóìàíіñòü і ïåðåáіëüøåíіñòü іíòîíàöіé, ôàëüø ó æåñòàõ òà ïîâåäіíöі. Ó òèõ âèïàäêàõ, êîëè іíôîðìàöіÿ, ÿêà ïåðåäàєòüñÿ ñëîâàìè, íå âіäïîâіäàє òîìó, ïðî ùî ãîâîðÿòü æåñòè, ìіìіêà, іíòîíàöіÿ, íà áіëüøó äîâіðó çàñëóãîâóє іíôîðìàöіÿ íåâåðáàëüíà.

Зверніть увагу! І æåñòè, і ìіìіêà – öå іíòóїòèâíå âèðàæåííÿ äóìêè, òîìó íå ìîæóòü áóòè íàïåðåä ïіäãîòîâëåíèìè. Âîíè âèçíà÷àþòüñÿ ñèòóàöієþ ñïіëêóâàííÿ, íàñòðîєì ñïіâðîçìîâíèêà, à íå ëèøå òåìîþ ðîçìîâè. 33. І. Прочитайте текст. Визначте тему та мету спілкування персонажів. Поміркуйте, чому в деяких людей переважає споживацьке ставлення до природи.

ÃÎËÎÂÍÈÉ ÇÀÊÎÍ – Ó ÄÓØІ Ó áëіäî-ñèíüîìó íåáі âñòàâàëî ïîíàä ñòіíîþ òåìíî-çåëåíîãî ëіñó áàãðÿíå ñîíöå. Ñàìîöâіòíі êðàïëі ðîñè çàãðàëè íà òðàâі. Õðèñòèíà ãëÿíóëà íà îáðіé, òðèâîæíî ïðîìîâèëà, óïåðøå ïîðóøèâøè ìîâ÷àííÿ: – Ñïåêà áóäå. Â÷îðà ãðèìіëî, ãðèìіëî, à äîùó íåìà. Óñå ñóõå äîâêîëà, ìîâ òðóò. Êèíü ñіðíèêà – ñïàëàõíå. Õî÷ áè äîùі ïðîéøëè. Äîðîãó ïåðåáіã çàєöü. Çóïèíèâñÿ, ïіäíÿâøè âóõà. Íå ïîñïіøàþ÷è, ïîñòðèáàâ äàëі. Ñàâà çàñìіÿâñÿ. – Ïðèєìíî. Íå áîїòüñÿ. 27


Ñïіëêóâàííÿ – І öå ëèøå çà ï’ÿòíàäöÿòü ðîêіâ. Ðàíіøå òóò òåæ âñå áóëî çíèùåíî. Ïîðîæíіé ëіñ áóâ. Ìèñëèâöі â ñåçîí ïîëþâàííÿ âèíèùóâàëè âñå, íàâіòü ïî âîðîíàõ ñòðіëÿëè. – Ëèøå ï’ÿòíàäöÿòü ðîêіâ? – çäèâóâàâñÿ õëîïåöü. – À âåëèêèé ó âàñ çàïîâіäíèê? – Òðè òèñÿ÷і ãåêòàðіâ. Êðàïëÿ â Êàðïàòñüêèé áіîñôåðíèé çàïîâіäíèê ìîðі. Êіëüêà ñïіâðîáіòíèêіâ: ÿ – åêîëîã, є çíàâöі ôëîðè, ôàóíè. Ï’ÿòü ÷îëîâіê. Ñåìåðî єãåðіâ. Àëå íàâіòü çà öþ ïëîùó éäå áіé. Çàãîòіâåëüíі îðãàíіçàöії êðè÷àòü, ùî ïëàí ó íèõ ãîðèòü, à â íàñ є, ìîâëÿâ, áàãàòî äåðåâà, êîòðå ìîæíà áåçáîëіñíî ðåàëіçóâàòè. Ñëîâî ÿêå ñòðàøíå – ðåàëіçóâàòè! – À äî ÷îãî òóò їõíіé ïëàí? Ó íèõ – ñâîї ëіñè, ó âàñ – ñâîї. – Çàçäðіñíî, ùî äîáðî ïðîïàäàє, – ãіðêî âñìіõíóëàñÿ Õðèñòèíà. – Òà íі÷îãî. Ìè âîþєìî. Òåïåð ñòàëî ëåãøå, ãàçåòè ïіäõîïèëè іäåї çàõèñòó ïðèðîäè. Іíñòèòóò áîòàíіêè íàì ïîìàãàє. Òà áðàêîíüєðè íå ñïëÿòü. Ñàì áà÷èâ, ÿêі «êðàñóí÷èêè» õîäÿòü. І ïåðåä óáèâñòâîì íå çóïèíÿþòüñÿ. – Äèâíî. Є çàêîí ïðî çàõèñò ïðèðîäè, à ëþäè... – Ãîëîâíèé çàêîí – ó äóøі. Íàì òðåáà áóëî ôîðìóâàòè òâåðäèíі êðàñè, çàêîíó, ëþáîâі. À ìè іãíîðóâàëè äóøó, óñå äáàëè ïðî òіëî, ïðî ÷åðåâî. Îò і ñòàëà ïðèðîäà äëÿ áàãàòüîõ ëþäåé äæåðåëîì íàñîëîäè, ñïîæèâàííÿ (Î. Áåðäíèê). II. З’ясуйте за тлумачним словником лексичні значення виділених слів. Які з цих слів є однозначними, а які – багатозначними? III. На основі тексту побудуйте діалог-обговорення (у формі «запитання – відповідь») порушеної в ньому проблеми. 34. Мікрофон. Які заходи з охорони довкілля ви б ініціювали, якби були міністром відповідного відомства? 35. І. Спишіть висловлювання, розставляючи пропущені розділові знаки. Яке з висловлювань, на вашу думку, більш образне й метафоричне? Поясніть його значення.

1. Ïðîìîâà òàê ñàìî ÿê і íàøі â÷èíêè ñòâîðþє ñïðèÿòëèâå âðàæåííÿ òіëüêè òîäі êîëè âîíà ñïîâíåíà íåâèìóøåíîñòі ïðîñòîòè é ùèðîñòі (Ô. Âåéññ). 2. Âèðàçíèé ïîãëÿä äîðå÷íî çðîáëåíèé ðóõ òіëà âàðòі іíîäі çíà÷íî áіëüøå âñіõ ïðîìîâ (Ã. Ãàéàð). 3. Áåñіäà ìèñòåöòâî â ÿêîìó ñóïåðíèêîì ëþäèíè âèñòóïàє âñå ëþäñòâî (Єìåðñîí). 4. Ëåêöіÿ ïåðåîáòÿæåíà ôàêòàìè íàãàäóє âîãíèùå íàñòіëüêè çàâàëåíå äðîâàìè ùî âîíî ïî÷èíàє çãàñàòè (Ä. Ìåíäåëєєâ). 5. Òîí ãîëîñó î÷і і âèðàç îáëè÷÷ÿ ìîâöÿ є íå ìåíø êðàñíîìîâíèìè íіæ ñàìі ñëîâà (Æ. äå Ëàáðþéєð). 6. Ìîæíà ÿçèêîì ãîâîðèòè îäíå à îáëè÷÷ÿì і æåñòàìè âèðàæàòè ïðÿìî ïðîòèëåæíå (І. Íüєâî). 7. Æåñòè é ìàíåðè ìàþòü áóòè ÿê ìèìîâіëüíèé íàñëіäîê ñåðäå÷íèõ ðóõіâ à íå íàâïàêè... (Ô. Âåéññ). 8. Õòî íі ïðî ùî íå çàïèòóє òîé íі÷îìó íå â÷èòüñÿ (Ôóëëåð). 9. Óìіííÿ âåñòè ðîçìîâó öå òàëàíò (Ñòåíäàëü). ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір четвертого речення. Накресліть схему. 28


Ñïіëêóâàííÿ 36. І. Прочитайте текст. Визначте мотив мовлення кожного учасника спілкування в описаній ситуації. Проаналізуйте їхню мовленнєву поведінку, зверніть увагу на вербальні й невербальні засоби спілкування.

Âіä äâåðåé ïî÷óëèñÿ ïðóäêі êðîêè, ïîñòàòü ó áіëîìó êèíóëàñÿ äî õâîðîãî, çàìåðåõòіëè ñèíі î÷і, ïîâíі ñëіç і ñòðàæäàííÿ, áðîâè, òàêі æ ãóñòі, ÿê і â Ãðèöÿ, çіéøëèñÿ íà ïåðåíіññі ç íіìèì çàïèòîì. – Áðàòèêó, áðàòèêó... ßê òîáі, ùî òîáі? Ãðèöü ïðèãîðíóâ її ãîëîâó äî ñåáå, ïîöіëóâàâ ó ÷îëî. – Ñîêîëèöå ìîÿ, ñåñòðî... ïðèëåòіëà? Ñïàñèáі, ñïàñèáі... Áàòüêè íå çíàþòü? – Ùî òè, ùî òè? – êðіçü ñëüîçè ïðîìîâèëà Õðèñòèíà, ïåñòÿ÷è éîãî ùîêè, ñõóäëі ðóêè. – Ìàìà íå âèòðèìàє, ÿê çíàòèìå âñå. Êðàùå ïðèїäåø ó ãîñòі, ñêàæåø, ùî ïåðåíіñ ÿêóñü íåäóãó, àëå ïðî áіéêó ç áàíäèòàìè – íі ñëîâà! – Çãîäà, çãîäà! – óñìіõíóâñÿ Ãðèöü. – Ñàì õîòіâ ïðîñèòè ïðî öå... (Î. Áåðäíèê). ІІ. Закрийте підручники і запишіть текст під диктовку вчителя. Перевірте правильність написання. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі. 37. Попрацюйте в парах. Доберіть з художньої літератури діалогічний прозовий текст. Зробіть комунікативний аналіз тексту в такій послідовності: а) місце й час спілкування учасників діалогу; б) соціальна характеристика мовців (за текстом); в) комунікативна мета учасників спілкування; г) тип спілкування – офіційне чи неофіційне, етикетне чи фамільярне, напружене, конфліктне чи спокійне, злагоджене, дружнє; ґ) мовленнєва характеристика мовців; д) аналіз засобів їхнього спілкування; е) висновок про досягнення мети спілкування. 38. Прочитайте текст. Які поради промовцю щодо використання невербальних засобів спілкування дає автор? Чому до цих порад варто прислухатися? А що могли б порадити ви?

ÏÎÐÀÄÈ ÏÐÎÌÎÂÖÞ Âèñòóï ïî÷èíàєòüñÿ íå çі ñëіâ, à ç æåñòіâ. Íàäçâè÷àéíî âàæëèâî, ÿêèìè ðóõàìè âè ðîçêëàäåòå ïåðåä ñîáîþ ïàïіðöі, âèòÿãíåòå îêóëÿðè, âіäêèíåòå ç ëîáà ïàñìî âîëîññÿ. Ïðèéíÿòíі ëèøå òàêі ðóõè, ÿêі íå âèäàþòü, ùî ó âàñ òðåìòÿòü ðóêè àáî ïî ñïèíі ñòіêàє ïіò. Íå ðàäèìî íàâàëþâàòèñÿ ëіêòÿìè íà êðàé òðèáóíè – ìîæóòü ïîäóìàòè, ùî âè íå òðèìàєòåñÿ íà íîãàõ. Ðåêîìåíäóєòüñÿ âñå, ùî ñâіä÷èòü ïðî òå, ùî âè і òðèáóíà – íå äâà àâòîíîìíèõ ìåõàíіçìè, à єäèíå öіëå. Òîìó ìàє ñåíñ çíÿòè ç ðóêè é ïîêëàñòè íà ïþïіòð* òðèáóíè ãîäèííèê: ñòâîðþєòüñÿ âðàæåííÿ, íà÷åáòî âè ëèøå ïåðåêëàëè їõ ç îäíієї äіëÿíêè òіëà íà іíøó... Îðàòîðàì ïðîïîíóєòüñÿ ÷àñ âіä ÷àñó, ïðîáіãøè î÷èìà òåêñò íàñòóïíîї ôðàçè, ïіäâåñòè î÷і íà çàë, çàäóìëèâî 29


Ñïіëêóâàííÿ çìîðùèòè ëîáà é âèìîâèòè öþ ôðàçó ÿê ñâіæó äóìêó, ÿêà òіëüêè-íî ïðèéøëà â ãîëîâó. Îäíàê íå çàáóäüòå ïðè öüîìó òèêíóòè ïàëåöü ó êіíåöü ôðàçè, áî ÿêùî, âіäøóêóþ÷è ïðîäîâæåííÿ ïðîìîâè, âè íàäîâãî çàìîâêíåòå, âåñü åôåêò «ñâіæîї äóìêè» âèëåòèòü ó òðóáó. Òðàïëÿєòüñÿ, ùî îðàòîð íå ìîæå ðàïòîì çíàéòè îäíîãî ëèñòî÷êà ïіäãîòîâëåíîї ïðîìîâè àáî ïåðåêîíóєòüñÿ, ùî çàõîïèâ іç ñîáîþ íå òîé òåêñò. Ùî òóò ðîáèòè? Ñïîêіéíî ðîçâåäіòü ðóêè і îãîëîñіòü, ùî íà çíèêëîìó ëèñòî÷êó áóëî âèïèñàíî äóæå áàãàòî íîâèõ і äóæå òî÷íèõ äàíèõ, ÿêі íàïàì’ÿòü ìîãëà á âіäòâîðèòè õіáà ùî åëåêòðîííà ìàøèíà. ßêùî áіëÿ âàñ ïîñòàâèëè ñêëÿíêó ç âîäîþ, òî âіäïèâàòè ìîæíà íå áіëüøå äâîõ ðàçіâ. І ãîëîâíå: òðèáóíó ïîòðіáíî çàëèøàòè ç óïåâíåíіñòþ, ùî âè íå ñêàçàëè ùîñü òàêå, ÷îãî ãîâîðèòè áóëî íå òðåáà (Â. Æèëіíñêàéòå). *Ïþïіòð – ïіäñòàâêà äëÿ íîò àáî êíèæîê ó âèãëÿäі ïîõèëîї ðàìêè àáî äîøêè. 39. Висловте свої думки стосовно таких тверджень: «Випадкова зустріч – не привід для посвячення когось у перипетії свого життя», «Співрозмовник – не вантажівка, на яку можна скидати тонни своїх емоцій і справ».

Професійне спілкування

Ìîâà íå ëèøå àêòèâíî âèêîðèñòîâóєòüñÿ ó ñôåðі äóõîâíîї êóëüòóðè, à é ïîâ’ÿçàíà ç âèðîáíèöòâîì, éîãî ãàëóçÿìè òà ïðîöåñàìè, іç ñîöіàëüíèìè âіäíîñèíàìè. Çíàòè ìîâó ñâîєї ïðîôåñії – öå çíà÷èòü âіëüíî âîëîäіòè, ïîñëóãîâóâàòèñÿ ëåêñèêîþ ñâîãî ôàõó. Ïðàâèëüíîãî ïðîôåñіéíîãî ñïіëêóâàííÿ ëþäèíà â÷èòüñÿ âñå ñâîє æèòòÿ. Çíàííÿ ìîâè ïðîôåñії ïіäâèùóє åôåêòèâíіñòü ïðàöі, äîïîìàãàє êðàùå îðієíòóâàòèñÿ íà âèðîáíèöòâі òà â áåçïîñåðåäíіõ íàóêîâèõ і äіëîâèõ êîíòàêòàõ. Îäíèì ç íàéãîëîâíіøèõ ëåêñè÷íèõ ìàñèâіâ ïðîôåñіéíîї ìîâè є òåðìіíîëîãіÿ. Âèêîðèñòîâóþ÷è òåðìіíè â ïðîôåñіéíîìó ñïіëêóâàííі, ïîòðіáíî äîòðèìóâàòèñÿ òàêèõ âèìîã: à) êîæåí òåðìіí ìàє ëèøå îäíå çíà÷åííÿ â ïåâíіé ãàëóçі; á) ÿêùî ïåâíèé òåðìіí âèêëèêàє ñóìíіâ, òî ïîòðіáíî ïåðåâіðèòè éîãî íàïèñàííÿ ÷è òëóìà÷åííÿ çà ñëîâíèêîì.

40. І. Прочитайте виразно вірш. Випишіть з нього театральну лексику. Доповніть цей перелік самостійно дібраними прикладами. З’ясуйте за словником лексичне значення не зрозумілих вам слів.

ÎÑІÍÍІÉ ÒÅÀÒÐ Ñõîâàëèñÿ àðòèñòè çà ëàøòóíêè, І ÿ â òåàòðі ñâіé øóêàþ ñåêòîð, Ïðåì’єðà áóäå â îñåíі-÷àêëóíêè, Ç-çà õìàð íàâîäèòü ñîíöå ñâіé ïðîæåêòîð. Çàâіñà çâèñëà çîëîòîì íà ñöåíó, Âіòðè її ïîâîëі ïіäіéìàþòü, Öіêàâі ãëÿäà÷і íàâêîëî ìåíå Ëèñòêè-ïðîãðàìêè âêîòðå ðîçãëÿäàþòü. 30


Ñïіëêóâàííÿ Ñìè÷îê òîðêíóâñÿ ñêðèïêè – і ïîâîëі Îçâàâñü îðêåñòð, çëåòіëè äèâíі çâóêè, Ñòðóíêà áåðіçêà çàñïіâàëà ñîëî, Çäіéìàþ÷è äî íåáà ñâîї ðóêè. Òóò öіëó íі÷ òðóäèâñÿ äåêîðàòîð, Ç íèòîê äîùó âіí ñèçèé òêàâ ñåðïàíîê, Îñü äóá íà ñöåíі, íà÷å ãëàäіàòîð, Ùî çàõèùàє íіæíèõ ïîëîíÿíîê. І îñü – ôіíàë і øêâàë àïëîäèñìåíòіâ, Òðіóìô... Ïîêëîíè... І ùàñëèâі ñëüîçè – Çàõîäæó â çîëîòі àïàðòàìåíòè, Íåñó æîðæèíè ç іñêðàìè ìîðîçó. (Ã. Äóäêà)

Îäåñüêèé äåðæàâíèé àêàäåìі÷íèé òåàòð îïåðè òà áàëåòó

ІІ. Попрацюйте в парах. Уявіть себе акторами, режисерами чи іншими працівниками театру. Розіграйте за особами діалог (10–12 реплік) професійного спрямування, використовуючи відповідну театральну лексику та доречну міміку і жести. 41. І. Уявіть, що ви працюєте на одному з підприємств. Прочитайте подані запитання, добираючи з дужок потрібне слово, і дайте повні відповіді.

1. 2. 3. 4. 5. 6.

ßê (íàçèâàєòüñÿ, çâåòüñÿ) Âàøà ïîñàäà? Õòî (є, ÿâëÿєòüñÿ) Âàøèì áåçïîñåðåäíіì êåðіâíèêîì? ßêі Âàøі îñíîâíі ôóíêöіîíàëüíі (îáîâ’ÿçêè, çîáîâ’ÿçàííÿ)? ßêó çàðîáіòíó (ïëàòó, ïëàòíþ) Âè (îòðèìóєòå, îäåðæóєòå)? ßêîþ є òðèâàëіñòü Âàøîãî (ðîáî÷îãî, ðîáіòíè÷îãî) äíÿ? ßêèìè (íàâè÷êàìè, íàâèêàìè) âîëîäієòå?

ІІ. Складіть розповідь про уявну роботу за поданими запитаннями. 42. Спишіть, виправляючи допущені помилки.

1. ß íàñòîþþ íà çâіëüíåííі Âàñèëåíêà ç ïîñàäè. 2. ß ïðèéøîâ äî òàêîãî âèñíîâêó. 3. ß íå ðàç ïіäíіìàâ ïèòàííÿ ïðî ïіäâèùåííÿ çàðïëàòíі. 4. Ìîє çàêëþ÷åííÿ ñëіäóþ÷å. 5. Öÿ ïðîïîçèöіÿ çàñëóãîâóє óâàãè. 6. Íàøі äóìêè ñïіâïàäàþòü. 7. ß ïîâèíåí çëîæèòè ñâîї ïîâíîâàæåííÿ. 8. Âèáà÷àþñü, ÿêùî áóëî ùîñü íå òàê. 9. Âèðîáè ïіäïðèєìñòâà ïîñòóïèëè â ïðîäàæó. 10. Ìè ðîçðîáèëè ìіðè ïî ïîëіïøåííþ óìîâ ïðàöі. 11. Çáîðè àêöіîíåðіâ ïðîãîëîñèëè âіäêðèòèìè. 12. Áóðÿ íàíåñëà âåëèêó øêîäó ïîñіâàì. 43. Попрацюйте в парах. І. Доберіть до 5–7 поданих іменників (на вибір) перифрази – описові звороти. Прочитайте однокласнику дібрані перифрази. Чи зумів він відгадати, про людину якої професії ви говорите? Які перифрази вашого однокласника ви вважаєте найбільш вдалими?

Ç ð à ç î ê. Çàëіçíè÷íèêè – ãîñïîäàðі ñòàëåâèõ ìàãіñòðàëåé. Ïåäàãîãè, ãåîëîãè, áîêñåðè, ãóìîðèñòè, êëîóíè, äàëåêîáіéíèêè, êîñìîíàâòè, àëüïіíіñòè, õëіáîðîáè, êîìáàéíåðè, ëіêàðі, áóäіâåëüíèêè, ëіñíè÷і, ñêðèïàëі, ïèñüìåííèêè, ïîæåæíèêè. ІІ. У текстах яких стилів мовлення і з якою метою можуть бути використані дібрані вами перифрази? 31


Ìîâëåííєâèé åòèêåò

ВИСНОВКИ

44. Об’єднайтеся в декілька груп, які представлятимуть різні міста України під час уявного телемосту. Висловте свої міркування щодо необхідності розвитку тієї чи іншої галузі виробництва в обраному вами місті.

1. Спілкування є формою взаємодії людей. Воно може бути усним і писемним, монологічним і діалогічним, контактним і дистанційним. 2. У різних видах мовленнєвої діяльності використовуються вербальні і невербальні засоби спілкування.

§ 4. Ìîâëåííєâèé åòèêåò Ïðî åòè÷íі íîðìè ìîâëåííєâîї êóëüòóðè, îñîáëèâîñòі íàöіîíàëüíîãî ìîâëåííєâîãî åòèêåòó òà åòèêó ïðîôåñіéíîãî ñïіëêóâàííÿ Пригадайте  Які етичні норми мовленнєвої культури має український народ? 45. Прочитайте прислів’я. Сформулюйте і запишіть за їх змістом правила мовленнєвого етикету. Доповніть цей перелік власними правилами.

1. Íå õî÷åø ïî÷óòè ïîãàíèõ і äóðíèõ ñëіâ, íå êàæè їõ ñàì. 2. Ùî ìàєø êàçàòè – íàïåðåä îáìіðêóé. 3. Êðàùå íåäîãîâîðèòè, íіæ ïåðåãîâîðèòè. 4. Óìієø ãîâîðèòè – óìіé ñëóõàòè. 5. Êîëè ñàì äîáðå íå çíàєø, òî íå ãîâîðè. 6. Êðàùå ìîâ÷àòè, íіæ áðåõàòè. 7. Òðåáà çíàòè, äå ùî ñêàçàòè. 8. Áåñіäè áàãàòî, à ðîçóìó ìàëî. 9. Íå êèäàé ñëіâ íà âіòåð. 10. Áóäü äîáðèì ñëóõà÷åì – áóäåø äîáðèì îïîâіäà÷åì. 11. Êîëè õî÷åø ùî êàçàòè, òî ïîäóìàé, ÿê ïî÷àòè. Етикет

Åòèêåò – öå ñóêóïíіñòü ïðàâèë ïîâåäіíêè, ùî ðåãóëþþòü çîâíіøíі âèÿâè ëþäñüêèõ âçàєìèí (ïîâîäæåííÿ ç îòî÷óþ÷èìè, ôîðìè çâåðòàíü і ïðèâіòàíü, ìàíåðè òà îäÿã òîùî). Åòèêåò ôóíêöіîíóє â ñóñïіëüñòâі ÿê ñóêóïíіñòü äâîõ ôîðì ïîâåäіíêè: ìîâëåííєâîї і íåìîâëåííєâîї.

Мовленнєвий етикет

Ìîâëåííєâèé åòèêåò – öå ñóêóïíіñòü ìîâíèõ çàñîáіâ, ÿêі ðåãóëþþòü íàøó ïîâåäіíêó â ïðîöåñі ìîâëåííÿ. Ïðàâèëà ìîâëåííєâîãî åòèêåòó çàëåæàòü âіä ìîâëåííєâèõ ñèòóàöіé, äî ÿêèõ íàëåæàòü çíàéîìñòâî, ïðîùàííÿ, âèáà÷åííÿ, ïðîõàííÿ, çàïðîøåííÿ, âіòàííÿ, ïðîïîçèöіÿ, ïîðàäà, âіäìîâà, çãîäà, ñïіâ÷óòòÿ, êîìïëіìåíò òîùî. Êîæíà ñèòóàöіÿ âèìàãàє âèêîðèñòàííÿ õàðàêòåðíèõ äëÿ íåї ìîâëåííєâèõ ôîðìóë. Íàïðèêëàä, ïіä ÷àñ çóñòðі÷і âæèâàєìî âèñëîâè: ßêà ïðèєìíà çóñòðі÷! Ðàäі âàñ áà÷èòè! Ëàñêàâî ïðîñèìî! Ïіä ÷àñ ïðîùàííÿ ãîâîðèìî: Íà âñå äîáðå! Õàé âàì ùàñòèòü! Äî ïîáà÷åííÿ! Çà äîïîìîãîþ åòèêåòíèõ ìîâëåííєâèõ ôîðìóë ëþäè íàëàãîäæóþòü êîíòàêò ìіæ ñîáîþ, âèÿâëÿþòü ââі÷ëèâіñòü, ïîøàíó, ñòðèìàíіñòü, òàêò, ïіäòðèìóþòü äîáðîçè÷ëèâó

Формули етикету

32


Ìîâëåííєâèé åòèêåò òîíàëüíіñòü ðîçìîâè. Íàïðèêëàä: Ùèðî äÿêóþ! Âèáà÷òå, áóäü ëàñêà! Äîçâîëüòå çàéòè! Íà âñå äîáðå! Êîëè âàøà ëàñêà, äîïîìîæіòü! Ìîâëåííєâèé åòèêåò ðîáèòü ñïіëêóâàííÿ ëþäåé ïðèєìíèì, áàæàíèì. Національний мовленнєвий етикет

Íàöіîíàëüíèé ìîâëåííєâèé åòèêåò ïîñòàâ іç æèâîї ìîâíîї ïðàêòèêè óêðàїíñüêîãî íàðîäó. «Âіí, – çà ñëîâàìè óêðàїíñüêîãî â÷åíîãî Ìèðîñëàâà Ñòåëüìàõîâè÷à, – ñôîðìóâàâñÿ іñòîðè÷íî â êóëüòóðíèõ âåðñòâàõ íàøîãî íàðîäó é ïåðåäàєòüñÿ âіä ïîêîëіííÿ äî ïîêîëіííÿ ÿê åòàëîí ïîðÿäíîї ìîâëåííєâîї ïîâåäіíêè óêðàїíöÿ, âèðàçíèê ëþäñüêîї ãіäíîñòі é ÷åñòі, óêðàїíñüêîї øëÿõåòíîñòі é àðèñòîêðàòèçìó äóõó... Óêðàїíñüêå âèõîâàííÿ çàñòåðіãàє äіòåé і ìîëîäü âіä âæèâàííÿ ãðóáèõ, ëàéëèâèõ, îáðàçëèâèõ ñëіâ». Âåëèêèé êíÿçü Âîëîäèìèð Ìîíîìàõ ó ñâîєìó «Ïîó÷åííі...» ðàäèâ і äіòÿì, і äîðîñëèì: «ïðè ñòàðøèõ ãîäèòüñÿ ìîâ÷àòè, ïðåìóäðèõ ñëóõàòè», «áåñіäó âåñòè áåç ëóêàâñòâà, à ùîíàéáіëüøå ðîçóìîì âáèðàòè», «íå ëþòóâàòè ñëîâîì, íå ãàíüáèòè íіêîãî â ðîçìîâі», «áðåõíі îñòåðіãàòèñü», «íå ïðîìèíóòè íіêîëè ëþäèíó, íå ïðèâіòàâøè її, і äîáðå ñëîâî їé ìîâèòè».

46. І. Прочитайте і прокоментуйте подані висловлювання. Які етичні норми мовленнєвої культури вони виражають?

1. Íіùî íå öіíèòüñÿ òàê äîðîãî і íå êîøòóє òàê äåøåâî, ÿê ââі÷ëèâіñòü (Ìіґåëü äå Ñåðâàíòåñ). 2. Õî÷åø áóòè ðîçóìíèì, íàâ÷èñÿ ðîçóìíî çàïèòóâàòè, óâàæíî ñëóõàòè, ñïîêіéíî âіäïîâіäàòè і ïðèïèíÿòè ðîçìîâó, êîëè íі÷îãî áіëüøå ñêàçàòè (І. Ëàôàòåð). 3. Ïðèâіòíіñòü і ââі÷ëèâіñòü – íàéêðàùі çàñîáè áîðîòüáè ç íå÷åìíіñòþ (І. Òîìàí). 4. Äðóæíє ñòàâëåííÿ ïîëåãøóє ñïіëêóâàííÿ ìіæ ëþäüìè ëèøå òîäі, êîëè âîíî ùèðå (І. Òîìàí). 5. Ñëîâà – òåæ â÷èíêè (À. Ôðàíö). 6. Îäíå ñëîâî, ñêàçàíå âіä ùèðîãî ñåðöÿ, äіє íà íàø ðîçóì ñèëüíіøå óñÿêèõ íàéâàæëèâіøèõ äîêàçіâ і ïåðåêîíëèâіøå óñÿêèõ ðîçìіðêîâóâàíü (À. Àëієâ). ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір останнього речення.

Мовленнєва ситуація Одного разу у Відні до композитора Берліоза підбіг маленький жвавий чоловічок і захоплено вигукнув: – Пане Берліозе, я пристрасний прихильник Вашого таланту… Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ромео і Юлію», – з цими словами він учепився за рукав композитора і блаженно завмер. – Пане, – торкнувся за плече Берліоз, – тримайтеся ліпше за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою. Поміркуйте, що в описаній ситуації виходить за межі мовленнєвого етикету й етикету взагалі. 33


Ìîâëåííєâèé åòèêåò 47. І. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Складіть і запишіть план тексту. Розкажіть про основні вимоги мовленнєвого етикету. Для чого їх потрібно дотримуватися?

ÌÀÃІß ÑËÎÂÀ Ìîâîçíàâöі ñòâåðäæóþòü, ùî îäíèì ç âàæëèâèõ ïîêàçíèêіâ ëþäñüêîї øëÿõåòíîñòі є êóëüòóðà ìîâëåííÿ – ïîíÿòòÿ íå ëèøå ëіíãâіñòè÷íå, à é ïñèõîëîãі÷íå, ïåäàãîãі÷íå, åñòåòè÷íå, åòè÷íå. Ó áàãàòîìó ìîâíîìó àðñåíàëі âèðîáèëàñÿ é çàêðіïèëàñÿ ñïðàâæíÿ ñèñòåìà ñëîâåñíèõ âіòàíü: «äîáðîãî ðàíêó», «äîáðîãî çäîðîâ’ÿ», «äîáðèäåíü», «áóâàéòå çäîðîâі» òîùî. Ïîïðè òå, ùî â íàø ïîáóò óâіéøëî áàãàòî ñëîâåñíèõ âіòàíü, óêðàїíöі çàâæäè áóëè îáà÷ëèâèìè ç íèìè, äî êîæíîãî âèïàäêó çàñòîñîâóâàëè äàëåêî íå âåñü àðñåíàë. Çðàíêó, â îáіä ÷è ââå÷åðі âæèâàëè ëèøå òі, ùî âіäïîâіäàþòü ïåâíîìó ÷àñîâі. Öå æ ñòîñóєòüñÿ і êіëüêîñòі îñіá, їõíüîãî âіêó, íàâіòü ñîöіàëüíîї íàëåæíîñòі. Ñêàæіìî, êîëè îäèíàê âіòàâñÿ ç ãóðòîì ëþäåé, íåîäìіííî âæèâàâ ìíîæèííó ôîðìó: «çäîðîâåíüêі áóäüòå» ÷è «äîáðîãî âàì çäîðîâ’ÿ» òîùî. Íåàáèÿêå çíà÷åííÿ ìàє òîí ðîçìîâè, óìіííÿ âèñëóõàòè іíøîãî, â÷àñíî é äîðå÷íî ïіäòðèìàòè òåìó. Ââі÷ëèâіñòü, óâàæíіñòü і ÷åìíіñòü – îñíîâíі âèìîãè ìîâëåííєâîãî åòèêåòó. Âіä ÷åìíîãî ïðèâіòàííÿ, øëÿõåòíîãî ïîòèñêó ðóêè, íåâèìóøåíîї, íåíàâ’ÿçëèâîї ðîçìîâè âèãðàø îáîïіëüíèé. Ëèõîñëіâ’ÿ, ëèöåìіðíіñòü, íåâìіííÿ âèñëóõàòè êîëåãó, íàâïàêè, ëèøå íåðâóє, ïñóє íàñòðіé. Є â íàøіé ìîâі êîðîòêå, àëå íàïðî÷óä òåïëå ñëîâî «äÿêóþ». ×è ÷àñòî êîðèñòóєìîñÿ ìè íèì, îñîáëèâî â ìàãàçèíàõ? Öіëèé äåíü ñòîїòü çà ïðèëàâêîì ïðîäàâåöü. Áåðó÷è ïîêóïêó, ìè íåðіäêî çàáóâàєìî ñêàçàòè îäíåєäèíå ñëîâî. À ìîæå, âîíî á çíÿëî â ëþäèíè âòîìó, ïіäíÿëî íàñòðіé. Âèðîáëåíі âіêàìè é çàêðіïëåíі â ïîáóòі êðàùі ôîðìè âіòàíü-çâåðíåíü, ïîâñÿêäåííîãî ñïіëêóâàííÿ – íå çâè÷àéíà ëþäñüêà çàáàãàíêà. Öå íàø ïîâñÿêäåííèé åòèêåò, íàøà êóëüòóðà, âçàєìîñòîñóíêè, çðåøòîþ, íàøå çäîðîâ’ÿ íå ëèøå â áóêâàëüíîìó, àëå é ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі. Êîðîòøå êàæó÷è, öå íàø ñïîñіá æèòòÿ (Çà Â. Ñêóðàòіâñüêèì). ІІ. Запишіть 8–10 етикетних мовленнєвих формул, які в звичайних побутових ситуаціях могли б покращити настрій людини. 48. І. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.

Âóñòà íåçíàéîìöÿ çäðèãíóëèñÿ, íà îáëè÷÷і ìàéíóâ âèðàç іðîíії, ïðîòå ñëîâà áóëè ïðèâіòíі é äðóæåëþáíі: – Äîáðîãî ðàíêó, äðóæå. Äèâîâèæíèé êðàєâèä – ÷è íå òàê? Òàêîãî âíèçó íå ïîáà÷èø!.. – Çäðàñòóéòå, – âіäïîâіâ Ãðèöü. – Ïðàâäà âàøà, ÿ âæå ìèëóâàâñÿ âñіì öèì... àëå, ïðîáà÷òå... – Âàñ õâèëþє ìіé âèãëÿä? – Òà íі, – ðîçãóáèâñÿ Ãóê, – àëå ìåíі çäàëîñÿ... ùî âàì ïîòðіáíà äîïîìîãà... – Íå ïîòðåáóþ, – âіäãóêíóâñÿ âåñåëî íåçíàéîìåöü, ñòðіïíóâøè äîâãèìè ÷îðíèìè êó÷åðÿìè. – ß íå áîæåâіëüíèé, ÿê âè ïîäóìàëè... íі, íі, âèáà÷åíü íå òðåáà! ß é íå ïîòåðïіëèé. Òàêèé æå ìàíäðіâíèê, ÿê і âè. «Äèêóí». Ëþáëþ ñàìîòíіñòü, êðàñèâі ìіñöÿ, äå ìîæíà çàãëèáèòèñÿ â ñåáå, ïîäóìàòè...(Î. Áåðäíèê). 34


Ìîâëåííєâèé åòèêåò ІІ. Розкажіть, що відображає мовленнєва поведінка героїв тексту. Проаналізуйте вживання формул мовленнєвого етикету в наведеній ситуації. Зверніть увагу на роль привітання в спілкуванні (вносить нову інформацію, передає ставлення мовця до співрозмовника, задає тон розмові). Яку функцію виконує звертання – інформаційну, спонукальну чи контактовстановлювальну? 49. І. Прочитайте текст. Розкажіть, що нового для себе ви дізналися з нього. Якими формулами вітання чи прощання ви можете доповнити текст?

ÇÄÎÐÎÂÅÍÜÊІ ÁÓËÈ! Ùîäíÿ, çóñòðі÷àþ÷èñü ç ëþäüìè, ìè âіòàєìîñÿ. Âіòàííÿ íàëåæèòü äî íàéóæèâàíіøèõ åòèêåòíèõ âèðàçіâ, âîíî є îñíîâíîþ ôîðìîþ ґðå÷íîñòі. Ç éîãî äîïîìîãîþ âñòàíîâëþєòüñÿ êîíòàêò ìіæ ëþäüìè, âèçíà÷àþòüñÿ їõíі âçàєìèíè âäîìà ÷è íà ðîáîòі, ïіäòðèìóþòüñÿ äðóæåëþáíі ñòîñóíêè. Çäàâíà â Óêðàїíі, çîêðåìà â ñіëüñüêіé ìіñöåâîñòі, іñíóâàëà äîáðà òðàäèöіÿ: âіòàòèñÿ ç ëþäüìè íåçàëåæíî âіä їõ áëèçüêîñòі, çíàéîìñòâà. Öå áóëî îçíàêîþ âèõîâàíîñòі òà øëÿõåòíîñòі. Âèáіð âіòàëüíîãî ñëîâà çàëåæèòü âіä ðіçíèõ îáñòàâèí. Óðàíöі ìè âèêîðèñòîâóєìî òàêі ñëîâà, ÿê «Äîáðèé ðàíîê!» àáî «Äîáðîãî ðàíêó!». Íèíі íàáóâàє ïîøèðåííÿ îñòàííÿ ôîðìà ÿê áіëüø іíòèìíà, ÿêà âèðàæàє ïîáàæàííÿ ëþäèíі. Àäæå ìè ñâîїì ïðèâіòàííÿì ïіä ÷àñ çóñòðі÷і áàæàєìî îäèí îäíîìó äîáðà, áëàãîïîëó÷÷ÿ. Êðіì òîãî, âèðàç «Äîáðîãî ðàíêó!» çâó÷èòü íàáàãàòî òåïëіøå ó ñòàâëåííі äî çóñòðі÷íîãî, íіæ âèðàç «Äîáðèé ðàíîê!», õî÷à îáèäâі ôîðìè є íîðìàòèâíèìè äëÿ ñó÷àñíîї óêðàїíñüêîї ìîâè. Ó ñâîєìó ïðèâіòàííі ìè âèñëîâëþєìî ëþäèíі íå ëèøå ïîáàæàííÿ äîáðà, à é çäîðîâ’ÿ. Äëÿ öüîãî ñëóãóþòü òàêі âèñëîâè: «Äîáðîãî çäîðîâ’ÿ!» òà «Çäðàñòóéòå!». Ôîðìà âіòàííÿ «Çäîðîâåíüêі áóëè!» íàáóëà â óêðàїíñüêіé ìîâі íàöіîíàëüíîãî ìîâíîãî êîëîðèòó.  óêðàїíöіâ є ùå îäíå ñâîєðіäíå ïðèâіòàííÿ, ÿêå âæèâàєòüñÿ ìіæ äîáðå çíàéîìèìè ëþäüìè, – «Ìîє øàíóâàííÿ!». Ëþäè ðіçíîãî âіêó ìîæóòü âіòàòèñÿ ïî-ðіçíîìó: òàê, ìîëîäü àáî äîáðå çíàéîìі êîëåãè, ðîâåñíèêè ÷àñòî âæèâàþòü îäíîñëіâíå âіòàííÿ: «Ïðèâіò!», ëþäè ñòàðøîãî âіêó âæèâàþòü áіëüø óðî÷èñòі âèðàçè: «Ìîє âіòàííÿ!», «Âіòàþ Âàñ!», à òàêîæ âèðàæàþòü ñâîє ñòàâëåííÿ äî ëþäèíè, ðàäіñòü âіä çóñòðі÷і: «Ðàäèé Âàñ áà÷èòè!», «ßê ñïðàâè?», «ßê çäîðîâ’ÿ?». Ó ñâÿòêîâі äíі âіòàþòüñÿ: «Çі ñâÿòîì áóäüòå çäîðîâі!», «Ç Ðіçäâîì Õðèñòîâèì!», «Ç Íîâèì ðîêîì!» òîùî. ×àñîì âіòàííÿ ìîæå ìіñòèòè åëåìåíò çàïðîñèí: «Ëàñêàâî ïðîñèìî!», «Ïðîñèìî çàâіòàòè!». Ó çàõіäíèõ ðåãіîíàõ Óêðàїíè ïîøèðåíèì є âіòàííÿ «Ñëàâà Іñóñó!». Äî öüîãî ÷àñó çáåðіãàєòüñÿ â íàøіé ìîâі ôîðìà ïðèâіòàííÿ ëþäèíè, ùî çàéíÿòà ÿêîþñü ðîáîòîþ: «Áîæå ïîìîæè!», «Áîã íà ïîìі÷!»... Â. Âîëêîâ. Äâîє 35


Ìîâëåííєâèé åòèêåò Ðіçíîìàíіòíèìè é êîëîðèòíèìè є ôîðìóëè ïðîùàííÿ â óêðàїíñüêіé ìîâі. Êîëè çàâåðøóþòü çóñòðі÷ äîáðå çíàéîìі ëþäè, òî âæèâàþòü òàêі ìîâíі çâîðîòè: «Äî ïîáà÷åííÿ!», «Äî çóñòðі÷і!», «Íà äîáðàíі÷!», «Ïðîùàâàéòå!», à â êîëі íàéáëèæ÷èõ äðóçіâ – «Áóâàé!». Ïðè öüîìó ìîæóòü âèêîðèñòîâóâàòè ðіçíі ïîáàæàííÿ: «Óñüîãî íàéêðàùîãî!», «Õîäіòü çäîðîâі!», «Õàé ùàñòèòü!», «Ç ðîñè і âîäè!», «Ùàñëèâîї äîðîãè!» òîùî. Êîëè æ õî÷óòü ïåðåðâàòè ðîçìîâó і çàëèøèòè òîâàðèñòâî, ìîæíà â êóëüòóðíіé ôîðìі ïîïðîùàòèñÿ: «Âèáà÷òå, ìåíі ÷àñ іòè!», «Íà æàëü, ÿ ïîñïіøàþ!»... ßê áà÷èìî, є ÷èìàëî ðіçíîìàíіòíèõ ôîðì ïðèâіòàíü òà ïðîùàíü ó íàøіé ìîâі, ÿêі ñâіä÷àòü ïðî її áàãàòñòâî, ïðî âèñîêó äóõîâíіñòü її íîñіїâ (Î. Êîðíіÿêà). ІІ. Уявіть, що вам потрібно перервати розмову і на декілька хвилин залишити своїх співрозмовників. Доберіть кілька етикетних мовленнєвих формул, якими ви могли б скористатися в такій ситуації. 50. Попрацюйте в парах. Накресліть таблицю і заповніть її формулами мовленнєвого етикету. За потреби скористайтеся інформацією, поданою на сторінці «Культура мовлення» (с. 42).

Ìîâëåííєâà ñèòóàöіÿ

Åòèêåòíі ìîâëåííєâі ôîðìóëè

Âіòàííÿ Ç îäíîêëàñíèêàìè: Ç ó÷èòåëåì: Ç áàòüêàìè: Ïðîùàííÿ Ç îäíîëіòêàìè: Ç ó÷àñíèêàìè êîíôåðåíöії: Ç ðåäàêòîðîì ãàçåòè: Ïîäÿêà Ëþäÿì, ÿêі äîïîìîãëè â ñêðóòíó õâèëèíó: Ìàìі (áàáóñі) çà ñíіäàíîê: Åêñêóðñîâîäó: Òðåíåðó ç ôóòáîëó: Âèáà÷åííÿ  îäíîêëàñíèêà: Ó áðàòà (ñåñòðè): Ó ïåðåõîæîãî: Ó áàòüêіâ: 51. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Яку проблему мовленнєвого етикету порушує автор? Висловте свої міркування стосовно прочитаного.

ßêîþ ìîâîþ ãîâîðèòè â êîæíіé êîíêðåòíіé ñèòóàöії – öå ïðîáëåìà äëÿ áàãàòüîõ. Çâè÷àéíî, ñåðåä íàñ є òі, õòî çà áóäü-ÿêèõ îáñòàâèí óæèâàє ÿêóñü îäíó ìîâó, – öå, áåçóìîâíî, ëþäè іç ñèëüíîþ ïñèõіêîþ, і їì íå áóâàє äèñêîìôîðòíî*, êîëè âñі íàâêîëî ãîâîðÿòü îäíієþ ìîâîþ, à âîíè – іíøîþ. «Ñïðàâà íå â òîìó, ÿêîþ ìîâîþ ãîâîðèòè, à â òîìó, ÿêîþ âіäïîâіäàòè», – öåé àôîðèñòè÷íèé âèñëіâ ìîâîçíàâöÿ Ñâіòëàíè Єðìîëåíêî ìîæíà âçÿòè çà êðåäî ñïіëêóâàííÿ äâîìîâíèõ ìîâöіâ, àäæå òóò ÷іòêî 36


Ìîâëåííєâèé åòèêåò âèñâіòëåíà óñòàíîâêà íà ñïіâðîçìîâíèêà. Ìîæíà, іãíîðóþ÷è àäðåñàòà, âïåðòî ãîâîðèòè ÿêîþñü îäíієþ ìîâîþ, – і òîäі âñі ïîäèâóþòüñÿ âàøіé ñèëі äóõó. Ìîæíà, ïåðåáóâàþ÷è â òîâàðèñòâі, äå çâó÷àòü îáèäâі ìîâè, äî îäíèõ çâåðòàòèñÿ îäíієþ, äî іíøèõ – іíøîþ ìîâîþ, і â öüîìó ðàçі âñі ïåðåñâіä÷àòüñÿ ó âàøèõ êîìóíіêàòèâíèõ çäіáíîñòÿõ. Äâà ïðîòèëåæíèõ øëÿõè – à ìіæ íèìè ìîðå íþàíñіâ (Â. Ñèíþòà). *Äèñêîìôîðò – íåçðó÷íіñòü, âіäñóòíіñòü íàëåæíèõ óìîâ, ïîòðіáíèõ äëÿ íîðìàëüíîї æèòòєäіÿëüíîñòі ëþäèíè, âèêîíàííÿ ïåâíîї ðîáîòè.

Для вас, допитливі Чи вмієте ви правильно вітатися? Чи знаєте, у яких випадках уживають слова «чинний» і «діючий», як уникнути тавтології в словосполученні «відшкодувати шкоду», яка відмінність між словами «додержання» і «дотримання» та навіть як правильно звернутися до Президента держави? Відповіді на ці та інші запитання ви можете знайти в посібнику «Довідник з культури мови» (за ред. С. Єрмоленко). Поділіться своїми знахідками з однолітками, рідними, знайомими.

52. Прочитайте текст. Про які правила звертання до посадових і титулованих осіб ви дізна лися?

ßÊ ÇÂÅÐÍÓÒÈÑß ÄÎ ÏÐÅÇÈÄÅÍÒÀ Ùîá ïðàâèëüíî íàçèâàòè і çâåðòàòèñÿ äî ïîñàäîâèõ і òèòóëîâàíèõ îñіá âèñîêèõ ðàíãіâ, äîòðèìóþ÷èñü ìіæíàðîäíîãî åòèêåòó, âàðòî çàïàì’ÿòàòè äåÿêі ìîâíі ôîðìóëè. Äî ìîíàðõіâ (êîðîëіâ) òà їõíіõ äðóæèí çâåðòàþòüñÿ Âàøà âåëè÷íîñòå; ïðî íèõ êàæóòü – Éîãî (Її) âåëè÷íіñòü. Äî êíÿçіâ ìîíàðøîãî äîìó, à îòæå, äî ïðèíöіâ, ïðèíöåñ çâåðòàþòüñÿ Âàøà âèñîêîñòå; ïðî íèõ êàæóòü – Éîãî (Її) âèñîêіñòü. Äî êíÿçіâ, êðîâíî íå ïîâ’ÿçàíèõ ç ìîíàðøîþ ðîäèíîþ, äî ìîæíîâëàäíèõ îñіá, à òàêîæ äî îñіá, ùî îáіéìàþòü âèñîêі ïîñòè (ãîëîâà óðÿäó, äåðæàâè), çâåðòàþòüñÿ Ñâіòëèé ïàíå, Âàøà ñâіòëîñòå; ïðî íèõ êàæóòü – Éîãî ñâіòëіñòü. Ùîäî êåðіâíèêіâ ôåäåðàëüíèõ, öåíòðàëüíèõ îðãàíіâ äåðæàâíîї âëàäè, ïîñëіâ óæèâàþòüñÿ âèðàçè äîñòîéíèé, âèñîêîäîñòîéíèé ïàíå. Ñòîñîâíî ïðàâîïèñó ïîòðіáíî çâàæèòè íà òàêå: ó øàíîáëèâîìó çâåðòàííі ÷è çâåðòàííі äî íàéâèùèõ ïîñàäîâèõ îñіá ìîæëèâå íàïèñàííÿ Ïàí íà çðàçîê: Âåëüìèøàíîâíèé Ïàíå Ïðåçèäåíòå! Âèñîêîøàíîâíèé Ïàíå Ìіíіñòðå! (Ç äîâіäíèêà). 53. І. Прочитайте текст. Поясніть, у чому полягає комічність описаної ситуації.

ßÊ ÂÀÑ ÒÅÏÅÐ ÂÅËÈ×ÀÒÈ? ßê íàì òåïåð âåëè÷àòè îäèí îäíîãî? Êîëèñü áóëî çðîçóìіëî: «òîâàðèø». Õàé âіí õî÷ íà ñòî ðîêіâ âіä òåáå ñòàðøèé, à âñå îäíî – «òîâàðèø». ß áóëî ïîïðîñèâ îäíîãî: – Òîâàðèøó, äàé ïðèêóðèòè. Âіí і äàâ... Òà òàê, ùî ÿ ëåäâå äîäîìó äîïëåíòàâñÿ. І ùå «òîâàðèøåì» íàçèâàєòüñÿ. 37


Ìîâëåííєâèé åòèêåò

Òîäі ÿ ïîäóìàâ: «ïàí». Êàæóòü æå «ïàíîâå äåïóòàòè»... Ïіäõîäæó äî äàìè â ãîðæåòöі: – Ïàíі, ñêàæіòü, áóäü ëàñêà... À âîíà çìіðÿëà ìåíå ïіäâåäåíèìè î÷èñüêàìè ç íіã äî ãîëîâè, ïõèêíóëà і äî âіòðèíè îäâåðíóëàñÿ. Íå «ïàí» ÿ äëÿ íåї, çíà÷èòü... Ìîæå, ïðî «äîáðîäіÿ» çãàäàòè?.. Çãàäàâ. Êîëè â òðîëåéáóñі їõàâ. Âèðіøèâ ïåðåâіðèòè. Êàæó îäíîìó â êàïåëþñі: – Äîáðîäіþ, çàêîìïîñòóéòå êâèòîê. Âіí ÷îãîñü ðîçñåðäèâñÿ: – À ìîæå, ÿ çîâñіì íå äîáðîäіé. ß òåæ ðîçñåðäèâñÿ. – Íó, òîäі âè çëîäіé, – êàæó. Âіí ìåíі, çâіñíî, «âіääÿ÷èâ». І íå âñòóïèëèñÿ íі «ïàíîâå», íі «òîâàðèøі»... Ïіøîâ ÿ â íåäіëþ íà áàçàð, ïîñëóõàòè, ÿê íàðîä ãîâîðèòü. À òàì îäíå îäíîãî íàé÷àñòіøå âåëè÷àþòü «äàìî÷êîþ» àáî «äÿäüêîì». Òàê і ïèòàþ â îäíîãî: – Äÿäüêó, ïî÷іì ñàëî? – Ïî òðèäöÿòü, íåáîæå. Íå ïîëіíóâàâñÿ, â ñëîâíèê çàçèðíóâ: «íåáіæ» îçíà÷àє «ïëåìіííèê». Ãàðíå ñëîâî. Òðåáà çàïàì’ÿòàòè. Ïðèõîäæó â ïîíåäіëîê äî ñåáå â ìàéñòåðíþ. Ñèäÿòü ìîї õëîïöі, ìåíå ÷åêàþòü. – Ïðèâіò, íåáіæ÷èêè. Àíó âñòàâàéòå. Ùå òàê øïàðêî ìîї õëîïöі íіêîëè íå ñõîïëþâàëèñÿ. À Ïåòðî íàâіòü çàїêàòèñÿ ïî÷àâ... Òåïåð ÿ äî âñіõ êàæó ëèøå «åé» àáî «àãîâ»... (Çà Â. Äóáîì). ІІ. Пригадайте й запишіть шанобливі форми звертань, які ви могли б використати у спілкуванні зі старшими за віком людьми, незнайомцями, батьками, однолітками; під час звертання до слухачів в аудиторії, до невеликої групи людей у коридорі школи, до продавця в магазині, до телеглядачів. З трьома дібраними звертаннями складіть і запишіть речення.

Етика професійного спілкування

38

Ó ñïіëêóâàííі íàéêðàùå âèÿâëÿþòüñÿ ìîðàëüíі ÿêîñòі ëþäèíè, âіäïîâіäíіñòü її ïîâåäіíêè çàãàëüíîïðèéíÿòèì ìîðàëüíèì íîðìàì òà ïðèíöèïàì. Âèêîíóþ÷è ïðîôåñіéíі îáîâ’ÿçêè, ëþäèíà âèÿâëÿє ñâîї äіëîâі òà ìîðàëüíі ÿêîñòі, âïëèâàє ÷åðåç íèõ íà іíøèõ. Ïðè öüîìó âîíà âèÿâëÿє ñâîþ ïðîôåñіéíó êóëüòóðó. Öå


Ìîâëåííєâèé åòèêåò ïîíÿòòÿ îçíà÷àє âіäïîâіäíіñòü ïîâåäіíêè, ãîâîðіííÿ, ñëóõàííÿ, ìîâëåííÿ â ïðîôåñіéíіé äіÿëüíîñòі çàãàëüíîïðèéíÿòèì ìîðàëüíèì íîðìàì і ïðèíöèïàì, à òàêîæ âèìîãàì, ùî ñòàâëÿòüñÿ äî ïðîôåñії. Керівник і підлеглі

Åòèêà ñëóæáîâèõ âçàєìèí âèêëþ÷àє ïðîÿâè ãðóáîñòі, íåòåðïèìîñòі äî äóìêè іíøèõ, íåïðàâäèâіñòü òà іí. Ïåðøîþ åòè÷íîþ âèìîãîþ ó ñòîñóíêàõ êåðіâíèêà і ïіäëåãëèõ є âèìîãà ïîâàãè і äîáðîçè÷ëèâîñòі: êåðіâíèê íіêîëè íå ïîâèíåí âèñëîâëþâàòè àáî çàãàëîì áóäü-ÿêèì ÷èíîì ïðîÿâëÿòè íåïîâàãó äî ñâîãî ïіäëåãëîãî. Çâè÷àéíî, ó áàãàòüîõ ñèòóàöіÿõ êåðіâíèê ïîâèíåí ñêàçàòè: «ÿ ââàæàþ», «ÿ ïåðåêîíàíèé», «ÿ âèìàãàþ». Òàêі ñëîâà îçíà÷àþòü, ùî êåðіâíèê ãîòîâèé âçÿòè íà ñåáå âіäïîâіäàëüíіñòü çà âèðіøåííÿ ÿêèõîñü ïðîáëåì. Ïðîòå â ïèòàííÿõ, ÿêі íå ìàþòü ïðèíöèïîâîãî çíà÷åííÿ, êåðіâíèê ïîâèíåí óìіòè âèáðàòè ì’ÿêøèé âàðіàíò («ÿ äóìàþ», «ìåíі çäàєòüñÿ», «÷è íå çäàєòüñÿ âàì, ùî»). Ñàìå êåðіâíèê ñòâîðþє â êîëåêòèâі ïîòðіáíèé òîí ñïіëêóâàííÿ. Öå çíà÷èòü, ùî â êîëåêòèâі ìàþòü ðîçìîâëÿòè ñïîêіéíî, êîðåêòíî, ââі÷ëèâî, ìàє ïàíóâàòè àòìîñôåðà äîáðîçè÷ëèâîñòі і âçàєìîïîâàãè. ßê ñâіä÷àòü ñîöіîëîãè, â îáðàæåíîї, âèâåäåíîї ç ðіâíîâàãè ëþäèíè ïðîäóêòèâíіñòü ïðàöі ïîìіòíî çíèæóєòüñÿ. Òðàâìóє ïðàöіâíèêіâ і ìàíåðà êåðіâíèêà áàãàòîçíà÷íèì òîíîì âèêëèêàòè їõ íà ðîçìîâó äî ñåáå. Ïіñëÿ ïî÷óòîї ïî òåëåôîíó ôðàçè «Çàéäіòü äî ìåíå» áàãàòî ëþäåé ó ãëèáèíі äóøі âіä÷óâàþòü õâèëþâàííÿ, ÷åêàþ÷è íåïðèєìíîї ðîçìîâè. Òîìó, çàïðîøóþ÷è äî ñåáå ëþäèíó, âèñîêîïðîôåñіéíèé êåðіâíèê õî÷à á êіëüêîìà ñëîâàìè ïîïåðåäèòü ïðî òåìó ìàéáóòíüîї ðîçìîâè. Êîæíå äîðó÷åííÿ, çàâäàííÿ, ñïðàâà òèì êðàùå çðîçóìіëі, ÷èì êîðîòøå âîíè âèêëàäåíі; ïîòðіáíî çàâæäè, äå ëèøå ìîæëèâî, áåç âòðàò äëÿ çìіñòó êîðèñòóâàòèñÿ çàãàëüíîïðèéíÿòèìè і çðîçóìіëèìè ñëîâàìè.

54. Запишіть традиційні мовленнєві формули прохання на адресу посадових осіб, складаючи тексти таких заяв:

à) ïðî äîïóñê äî ñêëàäàííÿ åêçàìåíіâ; á) ïðî íàäàííÿ âіäïóñòêè; â) ïðî çâіëüíåííÿ ç ðîáîòè; ã) ïðî ïîíîâëåííÿ íà ïîñàäі. 55. Попрацюйте в парах. Використовуючи етикетні мовленнєві формули, складіть і розіграйте за особами діалог (8–12 реплік) відповідно до однієї з поданих ситуацій. Ситуація 1. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директора підприємства. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомендуйтеся, підтримайте розмову. Ситуація 2. Ви голова профспілкового комітету. До Вас прийшов працівник. Прийміть його, з’ясуйте, що його хвилює, допоможіть у вирішенні проблеми. Ситуація 3. Ви керівник установи. В установі є вакантне місце. Ви ведете розмову з претендентом на це місце. 39


ВИСНОВКИ

Ìîâëåííєâèé åòèêåò 1. Мовленнєвий етикет – це усталені мовні звороти, які використовують у певних життєвих ситуаціях і які відповідають національним культурним традиціям. 2. В українській мові вироблено чимало етикетних мовленнєвих формул, які використовуються в різних життєвих ситуаціях.

САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА 56. Мікрофон. Продовжте фрази.

1. Îïðàöþâàâøè òåìó «Êóëüòóðà ìîâëåííÿ. Ñïіëêóâàííÿ», ÿ çðîçóìіâ (çðîçóìіëà), ùî... 2. Íàéñêëàäíіøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåì ðîçäіëó ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà... 57. Тест для самоперевірки.

1. Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè çàïèñàíî â ðÿäêó: À àóäіþâàííÿ, ÷èòàííÿ, ãîâîðіííÿ, ïèñüìî; Á çâóê, ìîðôåìà, ñëîâî, ðå÷åííÿ;  îðôîãðàôіÿ, ïóíêòóàöіÿ, îðôîåïіÿ, ñëîâîòâіð; à ôîíåòè÷íèé, ìîðôåìíèé, ëåêñè÷íèé, ñèíòàêñè÷íèé. 2. Ìîâëåííєâèé åòèêåò – öå: À ñóêóïíіñòü ðå÷åíü, îá’єäíàíèõ ó òåìàòè÷íó öіëіñíіñòü çà ïðàâèëàìè ïåâíîї ìîâíîї ñèñòåìè; Á ïðàâèëà ìîâëåííєâîї ïîâåäіíêè, ïðèéíÿòі íàöіîíàëüíèì êîëåêòèâîì ìîâöіâ;  îáìіí іíôîðìàöієþ, ïåðåäà÷à її îäíієþ ëþäèíîþ іíøіé; à ïðàâèëà âæèâàííÿ ñëіâ. 3. Âèêîðèñòàííÿ ðіçíîìàíіòíèõ ìîâíèõ çàñîáіâ, óíèêíåííÿ íåâèïðàâäàíîãî ïîâòîðåííÿ ñëіâ, îäíîòèïíèõ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêöіé є îçíàêîþ: À òî÷íîñòі ìîâëåííÿ; Á âèðàçíîñòі ìîâëåííÿ;  áàãàòñòâà ìîâëåííÿ; à ëîãі÷íîñòі ìîâëåííÿ. 4. Äî íåâåðáàëüíèõ çàñîáіâ ñïіëêóâàííÿ íàëåæàòü: À ìіìіêà і æåñòè; Á ìîðôåìè і ñëîâà;  ñëîâîñïîëó÷åííÿ і ðå÷åííÿ; à òåêñò і ñêëàäíå ñèíòàêñè÷íå öіëå. 5. Ïîòðåáóє ðåäàãóâàííÿ ðå÷åííÿ: À Ùèðî Âàì äÿêóþ, Ïåòðå Іâàíîâè÷ó! Á Äîáðîãî ðàíêó, Ñâіòëàíî!  «ß âèáà÷àþñÿ», – òèõî ïðîìîâèâ Íàçàð. à Áóäüòå ëàñêàâі, ïåðåäàéòå êâèòîê. 6. ßêùî òåëåôîííó òðóáêó ïіäíÿëà íå òà ëþäèíà, ÿêà âàì ïîòðіáíà, âè ïîâèííі: 40


Ìîâëåííєâèé åòèêåò À Á Â Ã

ïîêëàñòè òðóáêó é çàòåëåôîíóâàòè ïіçíіøå; ç’ÿñóâàòè ïðіçâèùå ëþäèíè, ÿêà ïіäіéøëà äî òåëåôîíó; ðîçïîâіñòè êîðîòêî ïðî ñåáå; ïåðåïðîñèòè é çâåðíóòèñÿ ç ïðîõàííÿì ïîêëèêàòè ïîòðіáíó ëþäèíó. ÇÀÏÈÒÀÍÍß І ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÑÀÌÎÏÅÐÅÂІÐÊÈ

1. Ùî òàêå ìîâíà íîðìà? ×è îáîâ’ÿçêîâîþ âîíà є äëÿ âñіõ íîñіїâ ìîâè? 2. ßêі âèäè íîðì ðîçðіçíÿþòü ó ñó÷àñíіé óêðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé ìîâі? Íàâåäіòü ïðèêëàäè ðіçíèõ íîðì і ñõàðàêòåðèçóéòå їõ. 3. Ùî òàêå ñïіëêóâàííÿ? ×îìó êàæóòü, ùî ñïіëêóâàííÿ – íàéáіëüøà ðîçêіø? Âèçíà÷òå îñîáëèâîñòі óñíîãî é ïèñåìíîãî ñïіëêóâàííÿ. 4. Íàçâіòü âåðáàëüíі é íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿ. Íàâåäіòü ïðèêëàäè çàñòîñóâàííÿ çàñîáіâ íåâåðáàëüíîãî ñïіëêóâàííÿ â äіëîâèõ ñòîñóíêàõ. 5. Ðîçêðèéòå ïîíÿòòÿ «êóëüòóðà ìîâëåííÿ». Ó ÷îìó âèÿâëÿєòüñÿ ïðàâèëüíіñòü ìîâëåííÿ? 6. Ùî òàêå ëîãі÷íіñòü ìîâëåííÿ? Ùî ñïіëüíîãî â ëîãі÷íîñòі é òî÷íîñòі ìîâëåííÿ? ×îìó ëîãі÷íіñòü ìîâëåííÿ çàëåæèòü âіä ëîãіêè ìèñëåííÿ? 7. Âèçíà÷òå óìîâè, çà ÿêèõ ìîâëåííÿ ñòàє áàãàòèì і ðіçíîìàíіòíèì. ßê âïëèâàє íà ìîâëåííÿ ëåêñè÷íå áàãàòñòâî ìîâè? 8. Âіä ÷îãî çàëåæèòü äîðå÷íіñòü ìîâëåííÿ? ßêó ðîëü ó äîðå÷íîìó âèáîðі ìîâíèõ çàñîáіâ âіäіãðàє ñèòóàöіÿ ñïіëêóâàííÿ? 9. Íà ùî âè ïîðàäèëè á çâåðíóòè óâàãó â ñïіëêóâàííі ñâîїì ðîâåñíèêàì? 10. Ðîçêàæіòü ïðî îñîáëèâîñòі íàöіîíàëüíîãî ìîâëåííєâîãî åòèêåòó. Íàâåäіòü ïðèñëіâ’ÿ òà ïðèêàçêè, ÿêі âіäîáðàæàþòü íîðìè ìîâëåííєâîї êóëüòóðè.

Проект Уявіть себе:  ведучим ранкових новин;  ведучим популярного ігрового шоу;  ведучим вечірнього випуску новин;  ведучим прогнозу погоди;  коментатором футбольного матчу. Об’єднайтеся в групи (2–5 учнів) відповідно до обраних «ролей». Підготуйте групою виступ (на 3–4 хвилини) і проведіть уявну телевізійну програму в класі, використавши шанобливі форми звертань до глядачів, оригінальні етикетні мовленнєві формули привітання, прощання, вибачення, подяки, а також невербальні засоби спілкування. Визначте, яка група найкраще впоралася із завданням.

41


КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ Корисно знати Ôîðìóëè ìîâëåííєâîãî åòèêåòó Ïðîõàííÿ Ïðîøó âàñ... Áóäüòå ëþá’ÿçíі... Ìåíі õîòіëîñÿ á ïîïðîñèòè Âàñ... ×è ìîæó ÿ ïîïðîõàòè Âàñ... Âàì íå âàæêî áóäå... Âіäìîâà Íà æàëü, íå ìîæó... Ìåíі äóæå øêîäà, àëå... Øêîäóþ, ùî íå çìіã... Іç çàäîâîëåííÿì, àëå... Îõî÷å, àëå... Ìåíі íåçðó÷íî âіäìîâëÿòè, àëå... Ñïіâ÷óòòÿ Ïðèéìіòü ìîє íàéùèðіøå ñïіâ÷óòòÿ. Äîçâîëüòå âèñëîâèòè Âàì... Ïðîøó ïðèéíÿòè ìîї íàéùèðіøі... Õîòіâ áè âèñëîâèòè Âàì... ß ðîçóìіþ Âàøå ãîðå. ß ñóìóþ ðàçîì ç Âàìè.

Ïîðàäà Äîçâîëüòå ïîðàäèòè Âàì... ß ïîðàäèâ áè Âàì... ×è ìîæó ÿ äàòè Âàì ïîðàäó... Ìîæå, Âàì ñëіä áóëî á... Ïîäÿêà Ïðèéìіòü ìîþ ùèðó âäÿ÷íіñòü. Äîçâîëüòå âèñëîâèòè Âàì ïîäÿêó. Äóæå âäÿ÷íèé çà Âàøó òóðáîòó. Ùèðî âäÿ÷íèé і çâîðóøåíèé Âàøîþ óâàãîþ. Öå äóæå ëþá’ÿçíî ç Âàøîãî áîêó. Äÿêóþ, Âè òàê áàãàòî çðîáèëè äëÿ ìåíå. Äÿêóþ çà öіííі ïîðàäè, çà íîâó іíôîðìàöіþ. Äÿêóþ, ùî âèñëóõàëè ìåíå. Äÿêóþ, ùî çíàéøëè ÷àñ çóñòðіòèñÿ çі ìíîþ.

Çíàéîìñòâî ß õîòіâ áè ç òîáîþ ïîçíàéîìèòèñÿ. Äîçâîëüòå ç Âàìè ïîçíàéîìèòèñÿ. Äîçâîëüòå âіäðåêîìåíäóâàòèñÿ. ß ðàäèé ç Âàìè ïîçíàéîìèòèñÿ. Êîìïëіìåíò Äóæå ðàäèé, ùî çíàéîìñòâî íàðåøòі Ç òîáîþ òàê öіêàâî ðîçìîâëÿòè! âіäáóëîñÿ. Òè ñüîãîäíі òàê ÷óäîâî âèñòóïèâ! ß õî÷ó ïîçíàéîìèòè òåáå ç... Ïðèєìíî áà÷èòè, ÿê Âè âіäïî÷èëè. Äîçâîëüòå ïîçíàéîìèòè Âàñ ç... Ìåíі ïðèєìíî ïî÷óòè öå âіä Âàñ. Äîçâîëüòå âіäðåêîìåíäóâàòè Âàì...

Розрізняйте! Ïåðåãîâîðè ÷è ïåðåìîâèíè? Îñòàííіì ÷àñîì àêòóàëіçóâàëîñÿ ñëîâî ïåðåìîâèíè. Êîëè æ äîöіëüíî âæèâàòè ïåðåìîâèíè, à êîëè – ïåðåãîâîðè? Ñëîâà ïåðåìîâà òà ïåðåìîâëÿòè іñíóâàëè íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò. Öі ñëîâà, ïîõіäíèì âіä ÿêèõ ñòàëî ïåðåìîâèíè, ìàëè ïåðåâàæíî íåãàòèâíèé âіäòіíîê – «ïåðåìàíþâàííÿ, ïîðîæíÿ ðîçìîâà, ïåðåêàçóâàííÿ, ïåðåäðàæíþâàííÿ». Ñëîâî ïåðåìîâèíè íà ñüîãîäíі є íåéòðàëüíèì, ïîçáàâëåíèì åêñïðåñèâíîãî âіäòіíêó. Ïðîòå ñòèëіñòè÷íî âîíî îáìåæóєòüñÿ ïóáëіöèñòè÷íèì і ðîçìîâíèì ñòèëåì. Îôіöіéíî-äіëîâà ìîâà íàäàє ïåðåâàãó ñëîâó ïåðåãîâîðè, іíîäі âæèâàєòüñÿ é ñèíîíіì ïåðåìîâèíè. Ìîæåìî ïðèïóñòèòè, ùî íåâäîâçі ñëîâî ïåðåìîâèíè óâіéäå äî àêòèâíîãî ñëîâíèêà ñó÷àñíîãî óêðàїíöÿ. 42


МОЯ СТОРІНКА Як це було ÅÒÈÊÅÒ Ïî-ôðàíöóçüêè ñëîâî «åòèêåò» îçíà÷àє «êâèòîê», «ÿðëèê». Êîëèñü äëÿ ó÷àñíèêіâ ðіçíèõ öåðåìîíіé àáî óðî÷èñòèõ ïðèéîìіâ âèïóñêàëè êâèòêè іç âêàçіâêàìè ïðî òå, ùî öі ëþäè ìàþòü ðîáèòè, ÿê ïîâîäèòèñÿ. Âіäòîäі ñëîâî, ÿêå îçíà÷àëî «êâèòîê», ïî÷àëî îçíà÷àòè é ïðàâèëà ïîâåäіíêè íà îôіöіéíèõ çóñòðі÷àõ і öåðåìîíіÿõ (Є. ×àê).

Цікаво знати ÙÎ ÍÅ ÊÐÀÉ – ÒÎ ÇÂÈ×ÀÉ Äîâîëі ðіçíîìàíіòíèìè â ðіçíèõ íàðîäіâ є æåñòè, ùî âèêîðèñòîâóþòüñÿ ïіä ÷àñ ñïіëêóâàííÿ. ßêùî â íàñ ïіä ÷àñ ïðèâіòàííÿ íàéïîøèðåíіøèìè є ðóêîñòèñêàííÿ, óêëіí ãîëîâè, ñêèäàííÿ êàïåëþõà ÷è øàïêè, êîëè çàõîäèø ó ïðèìіùåííÿ, òî â Çàõіäíіé Àôðèöі âіòàþòüñÿ óäàðàìè äîëîíі ïî ãðóäÿõ, à â Öåíòðàëüíіé Àôðèöі – ïîêëîíàìè é ïëåñêàííÿì ó äîëîíі. Êèòàéöі, çóñòðі÷àþ÷è îäèí îäíîãî, òèñíóòü ðóêè ñàìі ñîáі òàê, ÿê ñó÷àñíèé îðàòîð ó íàñ ÷àñòî âіòàє àóäèòîðіþ. Єãèïòÿíè ïðèêëàäàþòü ðóêó äî ëîáà, íіáè âіääàþ÷è ÷åñòü. Ïàíіáðàòñüêå ïîïëåñêóâàííÿ ïî øèї äëÿ àðàáіâ є äóæå îáðàçëèâèì, à àìåðèêàíöі ïіä ÷àñ ïðîùàííÿ óäàðÿþòü îäèí îäíîãî ïî äîëîíі. Ó Êèòàї òà ßïîíії ðóêîñòèñêàííÿ óçâè÷àєíå ëèøå ñåðåä ðіâíèõ çà ñîöіàëüíèì ñòàòóñîì ëþäåé, â іíøèõ âèïàäêàõ óñіõ, õòî ñòîїòü íà âèùîìó ñîöіàëüíîìó ùàáëі, âіòàþòü ââі÷ëèâèì ïîêëîíîì. À æèòåëі ïіâäíÿ Єâðîïè, Ïіâäåííîї Àìåðèêè, êðàїí Ñõîäó ïіä ÷àñ çóñòðі÷і îáîâ’ÿçêîâî öіëóþòüñÿ (Іç æóðíàëó).

І таке буває ÓÂÅÐÒÞÐÀ Ñèäÿòü äâîє ó òåàòðі – Íå äåñü, à â ïàðòåðі, Âîíà і âіí. Íàäóëèñÿ, Íåíà÷å òåòåðі. Áóð÷èòü âîíà: – Ùî çà ëþäè, Îòі äèðèãåíòè? Ìîãëè á ðàíіø íàñòðîїòè Ñâîї іíñòðóìåíòè. Öåé òðèíäèêíå, òîé öèãèêíå, Òðåòіé äìå ó äóäêó... Çàòÿã ìåíå íà îïåðó,

Íó òåáå ó áóäêó! – Ïîïåðåäó ëіòíÿ æіíêà Íàñóïèëà áðîâè. – Òèõî, – øåï÷å. – Óâåðòþðà... Ïðèïèíіòü ðîçìîâè. Òà, ùî ççàäó, îãðèçíóëàñü: – Òåæ ìåíі êóëüòóðà... Öå ùå òðåáà ïîäóìàòè, Õòî ç íàñ óâåðòþðà! (Ï. Ãëàçîâèé)

43


Ìîâà é ïіñíÿ – äâі íàéâàæëèâіøі ôîðòåöі, ÿêі íàðîä ïîâèíåí îáåðіãàòè ïèëüíіøå é âіä÷àéäóøíіøå, íіæ ñâîї êîðäîíè. Ã. Íóäüãà

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ФОНЕТИКИ, СТИЛІСТИКИ Ви знатимете:  норми української літературної вимови;  засоби милозвучності української мови.

Ви вмітимете:    

вимовляти звуки відповідно до орфоепічних норм; визначати стилістичні функції в тексті звуків мови; використовувати засоби милозвучності; правильно писати слова з ненаголошеними голосними, м’яким знаком, апострофом;  користуватися орфоепічним і орфографічним словниками.


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà Ôîíåòèêà (âіä ãð. phonetikos – çâóêîâèé) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé âèâ÷àє çâóêîâèé ñêëàä ìîâè. Îðôîåïіÿ (âіä ãð. orthos – ïðàâèëüíèé, epos – ìîâà) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé âèâ÷àє ïðàâèëà ëіòåðàòóðíîї âèìîâè. Îðôîãðàôіÿ (âіä ãð. orthos – ïðàâèëüíèé, grapho – ïèøó) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé âèâ÷àє ïðàâèëà íàïèñàííÿ ñëіâ.

§ 5. Îñíîâíі íîðìè óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї âèìîâè Ïðî òå, ÿê òðåáà âèìîâëÿòè ãîëîñíі çâóêè â íàãîëîøåíіé і íåíàãîëîøåíіé ïîçèöії, ïðî îñîáëèâîñòі âèìîâè ïðèãîëîñíèõ òà çìіíè öèõ ïðèãîëîñíèõ ó ìîâíîìó ïîòîöі 58. Прочитайте текст, визначте його тему. Що, на вашу думку, спонукало автора до таких міркувань?

ÍÀÎÄÈÍÖІ ÇІ ÑËÎÂÎÌ Âèìîâëÿþ÷è ñëîâî «ñîâà», õî÷åòüñÿ ïðèêëàñòè ïàëåöü äî âóñò, çàêëèêàþ÷è äî òèøі. «Ñî-âà...», – ðàäøå ïðîøåï÷åìî, íіæ ïðîêàæåìî, ñïîñòåðіãàþ÷è íå÷óòíèé ëåò «íі÷íèöі» – òàê íàçèâàëè òó ïòàõó ðèìëÿíè. Óòіì, ñëîâî «ïðîøåï÷åìî» òóò òåæ íå ãîäèòüñÿ: õіáà ìîæíà ïðîøåïòàòè çіòõàííÿ?.. À â ñëîâі «ñîâà», äå ñóñіäóþòü «î» ç «à», â÷óâàєòüñÿ òèõå çіòõàííÿ; ó íüîìó æ – ÷è òî ïîäèâ, ÷è æàëü, à ùå íåâèðàçíå, ÿê і ñàìі ñóòіíêè, ïî÷óòòÿ. Çіòõàííÿ ñïðàâäі òèõå, áî â íåíàãîëîøåíîìó «î» íіáè â÷óâàєòüñÿ ãëóõå «ó», à ìîâëåíå ëèøåíü ãóáàìè «â» ïðèãëóøóє òå ñëîâî: âîíî õî÷ ïðîòÿæíå, òà áåçãîìіííå, ÿê îòå «îââà!». Òîìó-òî âèíèêàє áàæàííÿ ùå ðàç ïîâòîðþâàòè ñëîâî, – íà÷åáòî, ïðîíèêíóâøè â éîãî ãëèáèíó, çáàãíåìî äèâíó ïðèðîäó ñàìîї ïòàõè, ÿêà ââàæàєòüñÿ ñèìâîëîì ìóäðîñòі, ÿêà íàäàє ïåðåâàãó íî÷і, øàíóє ìîâ÷àíêó і äèâóє íàñ ñâîїì ãîëîñîì: «Íå ïëà÷å é íå ñïіâàє» (Çà À. Ñîäîìîðîþ). Пригадайте     

На які групи поділяються звуки української мови? Що таке фонетична транскрипція? Які знаки в ній використовують? Як вимовляються голосні в наголошеній і ненаголошеній позиції? Які приголосні й у якій позиції уподібнюються? Які особливості наголосу в українській мові?

59. Порівняйте вимову з написанням кожного слова в поданих групах. Які орфоепічні закономірності простежуються в цих групах слів? Сформулюйте норми української літературної вимови, які проілюстровано прикладами. Для чого, на вашу думку, існують такі норми?

1. 2. 3. 4.

Çåðíî [çåèðíî], çèìà [çèåìà], âèäåëêà [âèåäåëêà]. Ñòðóæêà [ñòðóæêà], ñîëîäêèé [ñîëîäêèé], ëîá [ëîá]. Ìîëîòüáà [ìîëîä/áà], ïðîñüáà [ïðîç/áà], àíåêäîò [àíåèґäîò]. Ñòіë [ñ/ò/іë], êóçíÿ [êóç/í/à], õàòíіé [õàò/í/іé]. 45


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà Літературна вимова

Îðôîåïі÷íі íîðìè âèÿâëÿþòüñÿ â äîäåðæàííі ïðàâèëüíîãî âæèâàííÿ çâóêіâ ìîâè, çîêðåìà â óðàõóâàííі ïðàâèë ÷åðãóâàííÿ ãîëîñíèõ і ïðèãîëîñíèõ, ïîäîâæåííÿ, óïîäіáíåííÿ òîùî. Öі íîðìè â óêðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé ìîâі ñêëàëèñÿ íà áàçі ñåðåäíüîíàääíіïðÿíñüêèõ ãîâіðîê. Çðàçêàìè ïðàâèëüíîї âèìîâè є îðôîåïі÷íі ñëîâíèêè.

Îñíîâíі íîðìè óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї âèìîâè Ïðàâèëà âèìîâè

Ïðèêëàäè

Âèìîâà ãîëîñíèõ çâóêіâ Óñі ãîëîñíі â íàãîëîøåíіé ïîçèöії, à òàêîæ [à], [ó], âå÷іð [âå÷’іð] [і] â íåíàãîëîøåíіé ïîçèöії âèìîâëÿþòüñÿ ÷іòêî Çâóêè [å] òà [è] â íåíàãîëîøåíіé ïîçèöії âèìîâëÿ- âåñíà [âåèñíà] çèìà [çèåìà] þòüñÿ âіäïîâіäíî ÿê [åè], [èå]. Çâóê [î] ïåðåä ñêëàäîì ç íàãîëîøåíèì [ó] çîçóëÿ [çîóçóë/à] ó â îñíîâі ñëîâà íàáëèæàєòüñÿ äî [ó]: [î ] Âèìîâà ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ Ïðèãîëîñíі ïåðåä ãîëîñíèìè і â êіíöі ñëîâà âèìîâëÿþòüñÿ ÷іòêî Ãëóõі ïåðåä äçâіíêèìè âèìîâëÿþòüñÿ ÿê ïàðíі їì äçâіíêі Äçâіíêі ïåðåä ãëóõèìè ïåðåâàæíî íå îãëóøóþòüñÿ. Îãëóøóþòüñÿ ïåðåä ãëóõèìè ëèøå [ã] ó ñëîâàõ íіãòі, êіãòі, ëåãêî, âîãêî, äіãòÿð, à òàêîæ ïðåôіêñ ç-

äóá [äóá]

Ó ïðåôіêñàõ ðîç-, áåç- äçâіíêèé [ç] ïåðåä íàñòóïíèì ãëóõèì âèìîâëÿєòüñÿ äçâіíêî (ó ïîâіëüíîìó òåìïі ìîâëåííÿ) àáî ãëóõî (ó øâèäêîìó òåìïі)

ðîçïèñàâ [ðîçïèåñàâ] і [ðîñïèåñàâ]

áîðîòüáà [áîðîä/áà] êàçêà [êàçêà] ëåãêî [ëåõêî] çñóíóâ [ñ:óíóâ]

ïіñíÿ [ï’іñ/í/à] Òâåðäі ïðèãîëîñíі [ä], [ò], [ç], [ñ], [ö], [äç], [ë], [í] ïåðåä ì’ÿêèìè óïîäіáíþþòüñÿ äî ïàðíèõ ì’ÿêèõ; ñâіòëî [ñ/â’іòëî] ïðèãîëîñíі [ç], [ñ], [ö], [äç] óïîäіáíþþòüñÿ äî ïàðíèõ ì’ÿêèõ ùå é ïåðåä íàïіâïîì’ÿêøåíèìè Çâóêè [ç], [ö], [ñ] ïåðåä øèïëÿ÷èìè [æ], [÷], [ø] âèìîâëÿþòüñÿ âіäïîâіäíî ÿê [æ], [÷], [ø]

ïðèíіñøè [ïðèåí/іø:èå]

Øèïëÿ÷і [æ], [÷], [ø] ïåðåä [ç/], [ö/], [ñ/] âèìîâëÿþòüñÿ âіäïîâіäíî ÿê [ç/], [ö/], [ñ/]

êíèæöі [êíèç/ö/і]

Çâóêè [äæ], [äç] [äç/] âèìîâëÿþòüñÿ çëèòî Áóêâîñïîëó÷åííÿ -òüñÿ, -øñÿ ó äієñëîâàõ âèìîâëÿþòüñÿ âіäïîâіäíî ÿê [ö/:à], [ñ/:à]

õîäæó [õîäæó] ïèøóòüñÿ [ïèøóö/:à] äèâèøñÿ [äèâèåñ/:à]

Зверніть увагу! Íàïіâïîì’ÿêøåíі ïðèãîëîñíі є ðіçíîâèäàìè òâåðäèõ çâóêіâ, à îò ì’ÿêі і òâåðäі ïðèãîëîñíі – öå ðіçíі çâóêè. Òîìó íå ìîæíà êàçàòè, ùî ñëîâà ñèí і ñіëü ïî÷èíàþòüñÿ îäíàêîâèì çâóêîì, àäæå â ïåðøîìó ñëîâі ìàєìî çâóê [ñ], à â äðóãîìó – [ñ/]. 46


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà Український [ґ]

Ó ñó÷àñíіé óêðàїíñüêіé ìîâі ðîçðіçíÿєìî çâóêè [ã] і [ґ]. Çâóê [ґ] íàáëèæàєòüñÿ âèìîâîþ äî ëàòèíñüêîãî [g]. Ó ñó÷àñíіé ìîâі âіí âèìîâëÿєòüñÿ â íåâåëèêіé ãðóïі ñëіâ, çäåáіëüøîãî іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ. Íàïðèêëàä: àґðóñ, ґàíîê, ґðàòè, ґíіò, ґóëÿ, ґàâà, ґðå÷íèé, ґðóíò, ґðèíäæîëè, ґàòóíîê, ґâàëò, ґåäçü, ґåëґîòàòè, äçèґà, ґóäçèê, ìàìàëèґà, ґàçäà. Çâóê [ã] âæèâàєòüñÿ â áàãàòüîõ óêðàїíñüêèõ і çàïîçè÷åíèõ ñëîâàõ. Íàïðèêëàä: ãàé, ãіìíàñòèêà, ñíіã. Ó äåÿêèõ âëàñíèõ íàçâàõ ïðàâèëüíîþ є ïîäâіéíà âèìîâà: Ãðåíëàíäіÿ і Ґðåíëàíäіÿ, Ãåòå é Ґåòå.

60. І. Прочитайте текст, дотримуючись норм літературної вимови. Визначте засоби зв’язку речень у ньому. Доберіть заголовок.

Âіòåð êèäàє ïðèãîðùі ïіñêó, ÿêèé ñóõî øåëåñòèòü íà ñòіíàõ íàìåòó. Âãîðі ïðîëåòіëè ÿêіñü ïòàõè, ïîïèñêóþ÷è. Äèâèøñÿ â íåáî é íå áà÷èø éîãî, ïðîñòî ÷îðíà òâåðäü ïåðåä î÷èìà (òàêі íî÷і ëèøå â ñåðïíі áóâàþòü), òà ïîòðîõó çâèêàєø äî òåìðÿâè, ïðèçâè÷àþєøñÿ, і îñü óæå êіëüêà çіðîê ïðîêëüîâóєòüñÿ íà òåìíîìó òëі, çà íèìè äðіáíіøі, à ïîòіì ×óìàöüêèé Øëÿõ âèñієòüñÿ, íåáî ïåðåä òîáîþ âñå áåçêðàє. Òîâàðèø òàêîæ ëåæèòü ãîðіëèöü, à çãîäîì òèõî ãîâîðèòü, ùî âіòåð ðîçãîéäóє äèøëî Âîçà. І ñïðàâäі, êîëè äîâãî äèâèòèñÿ íà Âіç, òî ïî÷èíàє çäàâàòèñÿ, ùî âіí êîòèòüñÿ. Çàïëþùèø î÷і, çóïèíèø éîãî ðóõ, ïî÷óєø, ÿê íåâïèííî á’є â áåðåã âèñîêà õâèëÿ, ÿê øåëåñòèòü øåëþãà, ÿê ïàõíå ïðèâ’ÿëîþ êîðîþ, – і çíîâó ïîêîòèâñÿ Âіç (Çà Î. Âàñèëüêіâñüêèì). ІІ. Запишіть виділені слова в транскрипції. Поясніть їхню вимову відповідно до орфоепічних норм та порівняйте її з написанням. За потреби зверніться до орфоепічного словника. 61. І. Прочитайте слова вголос, користуючись транскрипцією. Запишіть ці слова відповідно до орфографічних норм.

[äçèґà], [ґðóíò], [êíèç/ö/і], [ðóö/:і], [õâèåë/óéåèñ/:à], [âèáàö/ñ/à], [âåèñ/іë/:à], [õàòèí/ö/і], [ë/àë/ö/і], [âîõêî], [ïåèòðóñ/ö/і], [ø’іñíàäç/ö/àò/], [ñ:àäèòèå], [áëèç/êî], [õîâàéåèö/:à], [ç/á’іãàéóö/:à], [÷åñ/ò/].

[ñ/ì’іéåñ/:à],

ІІ. Укажіть слова, у вимові яких відбувається спрощення. Чи закріплено це спрощення на письмі? 62. Мозковий штурм. Які порушення орфоепічних норм найбільш поширені в мовленні носіїв української мови? 63. Орфоепічний тренажер. Вимовте чітко слова, дотримуючись поданих інструкцій.

1. Íåíàãîëîøåíі ãîëîñíі [å] òà [è] âèìîâëÿéòå âіäïîâіäíî ÿê [åè] òà [èå]: ïøåíèöÿ, ëåâàäà, áåðåçà, Ñåìåí, ëåëåêà, çèìà, äèòèíà, ìèëóâàâñÿ. 2. Áóêâîñïîëó÷åííÿ äæ, äç âèìîâëÿéòå ÿê îäèí çâóê [äæ], [äç] ó ñëîâàõ: õîäæó, äæåðåëî, ïіäæàê, äæàç, ïðîäçâåíіòè, äçåíüêàòè. 3. Çâóêè [á], [ä], [ç] âèìîâëÿéòå äçâіíêî, íå äîïóñêàþ÷è їõ îãëóøåííÿ: áåðіçêà, áîÿãóç, â’ÿçêà, íèçêà, äóá, ãîðá, ëіñîðóá, áóäêà, øâèäêî, êëàäêà, õіä, ïðóäêî. 47


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà 4. Çâóê [ô] âèìîâëÿéòå ÷іòêî, íå äîïóñêàþ÷è âèìîâè [õâ]: ôåðìà, ôàçàí, øàôà, ôàíåðà, ôàðáà. 5. Çâóê [ð] âèìîâëÿéòå òâåðäî, íå äîïóñêàþ÷è éîãî ïîì’ÿêøåííÿ: Õàðêіâ, Іãîð, ëіêàð, Ìàðòі. 6. Íàïіâïîì’ÿêøåíі çâóêè [æ’], [÷’], [ø’] âèìîâëÿéòå òàê, ùîá íå äîïóñòèòè ïîâíîãî ïîì’ÿêøåííÿ, àëå é íå òâåðäî: øіñòü, òîâàðèøі, ãàëîøі, ÷іïàòè, ÷іòêî, óíî÷і, ÷іïëÿòè, æіíêà, ìåæі. 7. Çâóêè [ø], [÷] âèìîâëÿéòå òâåðäî, íå äîïóñêàþ÷è їõ ïîì’ÿêøåííÿ: êóëіø, áåðåø, ùóêà, ãóùà, ÷àñòî, êëþ÷, ÷èòàòè, âіò÷èçíà, ì’ÿ÷. 8. Âèìîâëÿéòå [ë] òâåðäî, íå äîïóñêàþ÷è éîãî ïîì’ÿêøåííÿ: åëåêòðèêà, ëåêöіÿ, ëåãåíäà, ìîëåêóëà. 64. Попрацюйте в парах. Прочитайте по черзі один одному пари слів, чітко й виразно вимовляючи кожен звук. Назвіть і схарактеризуйте усно звуки, за допомогою яких розрізняються слова в парах.

Ç ð à ç î ê. Ðèñ – ðèñü: [ñ] – ïðèãîë., òâåðä.; [ñ/] – ïðèãîë., ì’ÿê. Ãðàòè – ґðàòè, ïëþù – ïëþø, êîòè – êóòè, ãðèá – ãðèï, âåçòè – âåñòè, âèùèé – âèùіé, ñèí – ñèíü, áіëèòè – áіëіòè, ïîëèí – ïîëèíü, ãàäêà – ãàòêà, çíàòè – çíÿòè, ïèøó – ïèùó, áóðàí – áóð’ÿí, ëіä – ëіò. 65. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки.

1. Ó âіëüíèé ÷àñ çèìîþ ïîðіâíþþ÷è òàєìíèöі ïðèðîäè іç çàêîíàìè ìàòåìàòèêè ÿ íàñìіëþþñü (ç,ñ)ïîäіâàòèñÿ ùî çíàéøîâ îñíîâó äèâíîї íàóêè (Ð. Äåêàðò). 2. І ñòå(æ,ø)êà ò(å,è)êëà âіä êðèíèöі â îñåëþ äå ñìіõ êð(å,è)éäÿíèé âіä(ç,äç)åðêàëèëà ñòåëÿ äå ëóíêî áóðóëüêè öâіëè íà øíóðêó і òèõî ñèäіëà ñîâà íà äàøêó (Ï. Ìîâ÷àí). 3. Ìåíå ñïèíèëà áіëà ïіíà ãðå÷êè, ëå(ã,õ)êà і çàïàøíà íåíà÷å (ç,ñ)áèòà êðèëüìè â(å,è)ñåëèõ áäæіë (Ä. Áіëîóñ). 4. Îé ç(î,ó)çóëå ç(î,ó)çóëåíüêî íàùî æ òè êóâàëà! (Ò. Øåâ÷åíêî). 5. Âå÷іð çіðêîþ â íåáі ïîâèñ і ðî(ç,ñ)ñèïàâ ñâîї áðè(ç,ñ)êè íà òðåìòëèâі ë(å,è)ñòî÷êè áåðіç... І çäàє(òüñ,ö)ÿ ùî ïëà÷óòü áåðі(ç,ñ)êè (Â. Ñîñþðà). 6. ßêùî ïðÿìі ïåðåòèíàþòüñÿ òî âîíè (íå)çáіãàþòüñÿ і íå є ïàðàëåëüíèìè (Ç ïіäðó÷íèêà). ІІ. Підкресліть слова, у яких простежується розбіжність між вимовою і написанням. Поясніть вимову цих слів відповідно до орфоепічних норм. За потреби скористайтеся орфоепічним словником. ІІІ. Назвіть м’які й напівпом’якшені звуки у виділених словах. 66. І. Випишіть із поданих слів п’ять, які пишуться з літерою ґ. Правильність виконання перевірте за словником.

(Ã,Ґ)àëàñ, (ã,ґ)ðóíò, (ã,ґ)àíüáà, (ã,ґ)àâà, (ã,ґ)ëóõèé, (ã,ґ)îäèíà, (ã,ґ)óäçèê, (ã,ґ)ðèìіòè, (ã,ґ)àíäæ, (ã,ґ)ðåöüêèé, (ã,ґ)ðèíäæîëè, (ã,ґ)àëèöüêèé, (ã,ґ)іðêèé. ІІ. Поясніть відмінність у значенні, вимові й написанні слів: а) грати й ґрати; б) гулі й ґулі. 67. Два – чотири – всі разом. І. Поміркуйте, чому в усному мовленні можна сплутати слова мишці й (у) мисці. ІІ. Поміркуйте, які помилки й чому можна допустити у вимові слів форма, дуб, ґрунт, вмиваєшся, людський. 68. Позмагайтеся! Хто швидше і правильно визначить, скільки разів ужито звук [д /] у поданій групі слів? 48


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà Ãàíäáîë, áîðîòüáà, äçèґà, äçâіí, äÿäüêî, äіæêà, Ãіäðîãåí, äèòèíñòâî, âіäæàòè, ñïåðåñåðäÿ, ìіääþ, áäæîëè, äîñâіä. 69. Знайдіть помилки в передачі вимови слів. Запишіть ці слова у фонетичній транскрипції правильно.

Cåëî [ñèëî], êîæóõ [êóæóõ], ґóäçèê [ãóäçèåê], åëåêòðèêà [åë/åêòðèåêà], ëіêàð [ë/іêàð/], íі÷ [í/і÷/], çëіñòü [ç/ë/іñò/], ëі÷áà [ë/і÷/áà], âîãêî [âîãêî], ïðîñüáà [ïðîñ/áà], ñåðåæêà [ñèåðåøêà], âіäðіæ [â’іä/ð/іø], ó÷èòüñÿ [ó÷èåò/ñ/à], ãëÿäà÷öі [ãë/àäà÷ö/і], ëîæöі [ëîæö/і]. 70. І. Прочитайте вірш, дотримуючись орфоепічних норм. Зверніть особливу увагу на вимову кінцевих приголосних, а також губних і шиплячих звуків.

Âæå ñêîñèëè ãðå÷êó, îñіíü íåäàëå÷êî, Ìіñÿ÷íà âóçäå÷êà âïàëà íà ïîðіã. І òðàâà øåïî÷å ïðî íåáåñíі î÷і, Ùî êðіçü äàëі íî÷і ñÿéâî øëþòü äî íіã... À òóìàí, äå ëóêè, ëîìèòü áіëі ðóêè, Ãëóøèòü íî÷і çâóêè ìàðåâîì ãóñòèì. Òіíі, òіíі, òіíі... Íå äçâåíÿòü ó ñèíі ñïіâè ñîëîâ’їíі çà âіêíîì ìîїì. Ïіñíþ êàëèíîâó ÿ ñêëàäàþ çíîâó, і ç ëþäüìè ðîçìîâó ñåðöåì ÿ âåäó... Òèøèíà, íі ðóõó... Íåáî çåìëþ ñëóõà, ïàäàþòü äåñü ãëóõî ÿáëóêà â ñàäó. (Â. Ñîñþðà)

Ìіñÿ÷íà íі÷

ІІ. Укажіть слова, у яких можливі орфоепічні помилки. Затранскрибуйте першу строфу вірша. ІІІ. Підготуйтеся до виразного читання вірша. 71. І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання. Для цього змініть слова або утворіть споріднені так, щоб після сумнівного приголосного стояв голосний.

Ëå(ã,õ)êî, âî(ã,õ)êî, êі(ã,õ)òі, äі(ã,õ)òÿð, õî(ä,ò)üáà, ìîëî(ä,ò)üáà, ïðî(ç,ñ)üáà, äîâі(ä,ò)êà, ëî(æ,ø)êà, ëі(æ,ø)êî, ðі(ä,ò)êî, áåðі(ç,ñ)êà, âó(ç,ñ)üêî, êî(ç,ñ)üáà, òÿ(ã,õ)òè, ãðÿ(ä,ò)êà, ñíі(æ,ø)êà, ïðó(ä,ò)êî, ìîòó(ç,ñ)êà, ñîëî(ä,ò)êèé, âå(ç,ñ)òè. ІІ. Прочитайте вголос записані слова, пам’ятаючи, що дзвінкі приголосні перед глухими, як правило, не оглушуються. 72. Прочитайте речення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Проаналізуйте вимову цих слів при їхній словозміні.

1. Ïðèéøîâ ó íîâіé (ñîðî÷êà). 2. Áàáóñÿ ïîäàðóâàëà (îíó÷êà) íîâó ñóêíþ. 3. Òè òåïåð (ñïîäіâàòèñÿ) íà êðàùå. 4. ×îìó òè (êðóòèòèñÿ) ÿê áіëêà â êîëåñі? 5. Âðàíöі êâіòè (âìèâàòèñÿ) ðîñîþ. 6. Óñå (çìіíþâàòèñÿ) íà êðàùå.

÷öі – [ö/:і] øñÿ – [ñ/:à] òüñÿ – [ö/:à]

49


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà 73. І. Від поданих слів утворіть нові за допомогою префіксів роз- або без-. Прочитайте утворені слова з оглушенням кінцевого приголосного в префіксі і без оглушення.

Òàíóòè, ñèïàòè, ñòðàøíèé, õèòàòè, òóëèòè, ôîðìóâàòè, ïèñàòè, ñìåðòíèé. ІІ. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах.

Мовленнєва ситуація На запрошення свого друга з Великобританії львів’янин Тарас побував у столиці цієї країни. В одному з лондонських музеїв хлопець звернувся до екскурсовода англійською мовою і дуже здивувався, коли той одразу зрозумів, що Тарас з України. – Як Ви здогадалися, що я українець? Я ж не говорив по-українськи. – Так, але я чув, як Ви говорили по-англійськи. Поміркуйте, чому, вивчаючи іноземну мову, дуже важко позбутися акценту, а от лексичну, граматичну, синтаксичну систему опанувати легко.

Зверніть увагу! Äëÿ óêðàїíñüêîї ìîâè õàðàêòåðíèé íå ôіêñîâàíèé, à âіëüíèé, ðóõîìèé íàãîëîñ. Âіí ìîæå ïàäàòè â ðіçíèõ ñëîâàõ íà áóäüÿêèé ñêëàä, ïåðåñóâàòèñÿ ç îäíîãî ñêëàäó íà іíøèé ïðè çìіíі ñëîâà. Íàïðèêëàä: âåñíà – âåñíè, âіòåð – âіòðè. 74. І. Прочитайте вголос слова, правильно їх наголошуючи. За потреби зверніться до сторінки «Культура мовлення» та поданого в додатках словничка наголосів.

Òîâñòèé, òîíêèé, âіäñòîÿòè, äîïіçíà, ÷îòèðíàäöÿòü, ñåðåäèíà, äî÷êà, æèâîïèñ, êðîïèâà, ëåãêèé, êèäàòè, ëіòîïèñ, ìіëêèé, íåíàâèñòü, íåñòè, âåçòè, çàâäàííÿ, çàïèòàííÿ, îáðó÷, îëåíü, ïîñèäіòè, ïðè÷іï, ïðèÿòåëü, ðóñëî, ñòîëÿð, êàæó, ðîáëþ.

Çàïàì’ÿòàéòå! íîâèé, òîíêèé, âèïàäîê, ñåðåäèíà, êàæó, íåñëà, іäåìî

ІІ. Поясніть відмінність лексичного та граматичного значень слів, що розрізняються наголосом: тéпло – теплó, вíдомість – відóмість, загалóм – загáлом, óбразу – обрáзу, вéрхи – верхи´. 75. І. Проаналізуйте мовлення дикторів та ведучих програм на радіо, телебаченні стосовно дотримання ними орфоепічних норм. ІІ. Зробіть аудіозапис власного мовлення й проаналізуйте його стосовно дотримання орфоепічних норм. 76. Складіть і запишіть невеликий текст (8–10 речень) у публіцистичному стилі на довільну тему. Підкресліть слова, у яких можливі орфоепічні помилки. Визначте, з якою інтонацією слід читати ваш текст. Підготуйтеся до його виразного читання перед аудиторією.

Для вас, допитливі Якщо ви прагнете пізнати глибину Слова, відчути його ритмічний, мелодійний подих, зверніться до книжки Андрія Содомори «Наодинці зі словом». Ця праця – спроба побачити світ через слух, світ, що у слові, за словом. Тут звичайні слова «палиця», «обрій», «хата», «дим» непомітно переходять у сферу поезії та пісні, історії, етнографії, філософії... Про те, що вам найбільше сподобається в цій книжці, розкажіть однокласникам. 50


ВИСНОВКИ

Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà 1. Взаємодія звуків у мовному потоці підпорядкована певним правилам, порушення яких веде до того, що слухач не може виділити із цього потоку певний звук. 2. Особливістю української орфоепії є чітка вимова всіх голосних звуків у наголошеній позиції. Глухі приголосні перед дзвінкими одзвінчуються, а от дзвінкі, як правило, не оглушуються. Тверді перед м’якими уподібнюються за м’якістю. Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими уподібнюються до шиплячих і навпаки.

§ 6. Ïðàâîïèñ íåíàãîëîøåíèõ ãîëîñíèõ, ì’ÿêîãî çíàêà, àïîñòðîôà Ïðî òå, ÿê óíèêíóòè ïîìèëîê ó ïåðåäà÷і íà ïèñüìі íåíàãîëîøåíèõ [å], [è], [î], ïðî ðîëü ì’ÿêîãî çíàêà é àïîñòðîôà íà ïèñüìі òà ñêëàäíі âèïàäêè їõíüîãî ïðàâîïèñó Пригадайте  Як перевірити написання ненаголошених голосних [е], [и]?  Як передається м’якість приголосних на письмі?  Коли в словах пишемо м’який знак?  За яких умов ставимо у словах апостроф? 77. І. Прочитайте виразно текст, звертаючи особливу увагу на вимову ненаголошених і наголошених голосних. Поміркуйте, що символізують собою дві скрипки. Чому автор назвав свій твір баладою?

ÁÀËÀÄÀ ÏÐÎ ÄÂІ ÑÊÐÈÏÊÈ Îé çðîáèâ õëîï÷èíà òà é äâі êðàñíі ñêðèïêè – Ïîäіëèâ íàäâîє ñíіâ ñâîїõ êðàñó. Ùî ïåðøà ñêðèïêà – áіëà ëåáіäêà, À äðóãà ñêðèïêà – âå÷іðíіé ñóì. Çàêîõàëèñü â íüîãî äâі ñåñòðè âåñíîþ. Îäíà – ÿê òà íі÷êà, äðóãà – ìîâ òîé äåíü. Ïåðøà ïðîñèëà ãðàòè ñóìíîї, Äðóãà õîòіëà âåñåëèõ ïіñåíü. À ÿê ðîçіéøëèñÿ òі ïіñíі ëóíîþ, Âіí çàìîâêëі ñêðèïêè ñåñòðàì äâîì âіääàâ. Êîæíà äіâ÷èíà ñòàëà âåðáîþ, Ëåãіíü ìіæ íèìè ÿâîðîì ñòàâ. Çàëèøèâ íà ñâіòі äâі ñàìîòíі ñêðèïêè, Çàëèøèâ íà ñâіòі ñíіâ ñâîїõ êðàñó. Ùî ïåðøà ñêðèïêà – áіëà ëåáіäêà, À äðóãà ñêðèïêà – âå÷іðíіé ñóì.

Ô. Ìàíàéëî. Âîäîïàä 51


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà Òàì, äå ñòàâ ÿâіð ïîíàä ïëàÿìè, Çíîâó ÿ ÷óþ âіäëóííÿ ïіñåíü: Îäíà âåðáà ñïіâàє íî÷àìè, Äðóãà âåðáà ñïіâàє óäåíü. (Â. Ìàðñþê) ІІ. Укажіть у тексті слова з ненаголошеними [е],[и], поясніть їхню вимову й написання. Якщо можливо, змініть ці слова або доберіть до них спільнокореневі так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним. ІІІ. Поясніть уживання тире в реченнях тексту.

Ненаголошені голосні

 óêðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé âèìîâі ïëóòàþòüñÿ íåíàãîëîøåíі ãîëîñíі [å] ç [è], [è] ç [å], [î] ç [ó], ùî ÷àñòî âèêëèêàє òðóäíîùі â їõíüîìó íàïèñàííі. Ó öèõ âèïàäêàõ òðåáà êåðóâàòèñÿ âіäïîâіäíèìè ïðàâèëàìè. Ó äåÿêèõ ñëîâàõ ç ïîñòіéíèì íàãîëîñîì (ïåðåâàæíî іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ) íåâèðàçíèé çâóê ðåêîìåíäóєòüñÿ ïåðåâіðÿòè çà ñëîâíèêàìè. Íàïðèêëàä: ïèðіã, êèøåíÿ, ïøåíèöÿ, ëîïóõ.

Зверніть увагу! Ó êîðåíÿõ äієñëіâ, ÿêùî äàëі ç’ÿâëÿєòüñÿ íàãîëîøåíèé ñóôіêñ à, ïèøåìî è. Íàïðèêëàä: ñòèðàòè (õî÷ òåðòè), âìèðàòè (õî÷ âìåðòè). 78. І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть, якими правилами ви керувалися. Написання яких слів можна перевірити тільки за словником?

Ë(î,ó)ïóõ, ã(î,ó)ëóáêà, ì(å,è)ëіøèé, ïðîì(å,è)íіє, îñ(å,è)íі, òèæä(å,è)íü, õëîï(å,è)öü, øåë(å,è)ñòèòü, á(å,è)ð(å,è)ãèíÿ, òð(å,è)âîãà, áð(å,è)íіòè, ïø(å,è)íèöÿ, ì(å,è)ëîäіéíèé, àï(å,è)ëüñèí, ì(å,è)íóëèé, òð(å,è)íóâàííÿ, ë(å,è)âàäà, ò(å,è)ðìîä(å,è)íàìіêà, Îêñ(å,è)ãåí, ñòåï(å,è)íåâèé, ä(å,è)ðåêòîð, ñò(å,è)ðàòè, çä(å,è)ðàòè.

Çàïàì’ÿòàéòå! ëåâàäà ìèíóëèé ïøåíèöÿ ìåëîäіÿ

ІІ. Перевірте правильність написання слів за допомогою орфографічного словника. ІІІ. З двома словами (на вибір) складіть і запишіть словосполучення.

М’який знак

Апостроф

52

Ì’ÿêèé çíàê ïіñëÿ áóêâ íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíèõ óêàçóє, ùî öі ïðèãîëîñíі òðåáà âèìîâëÿòè ì’ÿêî. ßêùî â óêðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé âèìîâі ïðèãîëîñíèé çâó÷èòü òâåðäî, òî ì’ÿêèé çíàê ïèñàòè íå òðåáà. Òðóäíîùі â óæèâàííі ì’ÿêîãî çíàêà âèíèêàþòü òàì, äå ñëіä ïîçíà÷èòè ì’ÿêіñòü ïðèãîëîñíîãî. Ó òàêèõ âèïàäêàõ ì’ÿêèé çíàê ïèøóòü íå çàâæäè, à òîìó òðåáà êåðóâàòèñÿ âіäïîâіäíèìè ïðàâèëàìè. Íàäðÿäêîâèé çíàê àïîñòðîô óæèâàєòüñÿ äëÿ ïîçíà÷åííÿ ðîçäіëüíîї âèìîâè òâåðäîãî ïðèãîëîñíîãî ïåðåä íàñòóïíèì ì’ÿêèì [é]. Íàïðèêëàä: â’ÿçàòè – [âéàçàòè]; áóð’ÿí – [áóðéàí]. Áóêâè ÿ, þ, є, ї ïіñëÿ àïîñòðîôà ïîçíà÷àþòü äâà çâóêè [éà], [éó], [éå], [éі]. Ïðèãîëîñíèé ïåðåä àïîñòðîôîì âèìîâëÿєìî òâåðäî.


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà Зверніть увагу! Ó íàïèñàííі â ñëîâàõ ì’ÿêîãî çíàêà é àïîñòðîôà òðåáà ÷іòêî ðîçðіçíÿòè ñïîêîíâі÷íі óêðàїíñüêі ñëîâà é ñëîâà іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ, áî âîíè ïèøóòüñÿ çà ðіçíèìè ïðàâèëàìè. 79. Слова, записані фонетичною транскрипцією, передайте звичайним письмом. Зіставте вимову й написання кожного слова. Поясніть уживання або відсутність у них м’якого знака чи апострофа.

[ñ/іë/ñ/êèé], [ìîðñ/êèé], [ö/â’àõ], [ë/óáîâéó]. 80. Попрацюйте в парах. І. Прочитайте слова іншомовного походження. Виберіть з них кожен 6–8 слів і продиктуйте однокласнику (однокласниці). Перевірте написання.

Êîíôåðàíñüє, àòåëüє, ïîðòüєðà, ìіëüÿðä, ìіëüéîí, êàíüéîí, Íüþòîí, Íüþ-Éîðê, àëüáàòðîñ, äîñüє, êîëüє, âіíüєòêà, êîìï’þòåð, áàð’єð, êàð’єðà, Ìîíòåñê’є, ìèø’ÿê, ïðåì’єð, àä’þòàíò, іí’єêöіÿ, êîí’þíêòóðà, іíòåð’єð, áþäæåò, áþðî, áþëåòåíü. ІІ. З’ясуйте за словником іншомовних слів лексичне значення не зрозумілих вам слів. 81. Запишіть іменники у формі давального відмінка однини. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах. Свою відповідь звірте з поданим нижче міркуванням.

Íàòàëêà, Ãàëüêà, Ìàðèíêà, òâàðèíêà, ñòîðіíêà, äîíüêà, äîíêà*, ñîïіëêà, õìàðèíêà, ñêðèíüêà, õàòèíêà, ëÿëüêà. *Äîíêà – âóäêà äëÿ ëîâіííÿ ðèáè ç äíà âîäîéìèùà.

Міркуйте! Ó ñëîâі õàòèíöі ì’ÿêèé çíàê íå ïèøåìî, áî éîãî íåìàє і â ñëîâі õàòèíêà, à â ñëîâі ñêðèíüöі ì’ÿêèé çíàê ïèøåìî, áî ó ñëîâі ñêðèíüêà âіí є. 82. І. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, м’який знак. Обґрунтуйте написання. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Зіставте їхню вимову й написання.

Êàìіí..÷èê, íÿí..÷èòè, òîí..øèé, çìåí..øåííÿ, äîðіæåí..öі, çîçóë..÷èí, Ãåò..ìàí÷óê, ðіç..áëåííÿ, ìàëåñåí..êèé, êîâàë..ñ..êèé, âåëåòåí..ñ..êèé, äîíåö..êèé, äåâ’ÿò..ñîò, ïîâіñò..þ, ìіë..ÿðäåð, ÷îòèð..îõ, ñë..îçèíêà, áàòàë..éîí, êîìïàí..éîí, âîë..єð, çäіéìàþò..ñÿ, ñìієø..ñÿ.

Çàïàì’ÿòàéòå! ìåíøèé òîíøèé äîíü÷èí íåíü÷èí

ІІ. Одне слово (на вибір) уведіть у складне речення. Речення запишіть. 83. Два – чотири – всі разом. Поясніть, чому в слові свято не пишеться апостроф, а в слові зв’язок – пишеться. 84. І. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф. Поясніть орфограму «Написання апострофа». Свою відповідь зіставте з поданим нижче міркуванням.

Ïіâ(’)ÿáëóêà, ïіâ(’)ÿùèêà, ëë(’)єòüñÿ, ìîðêâ(’)ÿíèé, áðóêâ(’)ÿíèé, ìåäâ(’)ÿíèé, äóõì(’)ÿíèé, òîðô(’)ÿíèñòèé, ñâ(’)ÿòêîâèé, Ñâ(’)ÿòîñëàâ, âîçç(’)єäíàííÿ, ç(’)їæäæàòè, áåç(’)ÿäåðíèé, ïіä(’)þäæóâàòè, ïåðåä(’)þâіëåéíèé, Ëóê(’)ÿíіâêà, áåçõìàð(’)ÿ, ìàòіð(’)þ, ëþáîâ(’)þ, äèò(’)ÿñëà.

Çàïàì’ÿòàéòå! ñâÿòî äóõìÿíèé ïіâ’ÿáëóêà ëëєòüñÿ 53


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà ІІ. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Зіставте вимову й написання. ІІІ. З одним словом (на вибір) складіть речення, ускладнене відокремленим означенням.

Міркуйте! Ó ñëîâі äóõìÿíèé àïîñòðîô íå ïèøåìî, áî ïåðåä áóêâîþ ì ñòîїòü áóêâà íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî, ÿêà íàëåæèòü äî êîðåíÿ. Ó ñëîâі ðîçâ’ÿçàòè ïåðåä â òàêîæ ñòîїòü áóêâà íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî, àëå âîíà íàëåæèòü íå äî êîðåíÿ, à äî ïðåôіêñà, òîìó àïîñòðîô ïèøåìî. 85. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Підкресліть пунктограми й орфограми.

1. Áóëî ïіñëÿ äîùó і ãðîìîâèöі ïëîäіâ ñîëî(ä,ò)êèõ â ïåëåíó çá(å,è)ðåø é ñìàêóєø їõ ñîëî(ä,ò)êèõ і äóõì(’)ÿíèõ à ÿáëóêà âèãóïóþòü â ñàäó... (Ã. Äóäêà). 2. À ç(å,è)ìëÿ ë(å,è)æèòü ì(å,è)äîâà à ïîëÿ ïîæàòі ìðіþòü íà ãîðîäàõ äîñò(å,è)ãàþòü ãàðáóçè ç(å,è)ëåíîðåáðі (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Іñòîðіÿ öå ñâ(’)ÿòàÿ ñâ(’)ÿòèõ íàðîäó íåäîòîðêàííà äëÿ çëîäіéñ(ü)êèõ ðóê (Î. Äîâæåíêî). 4. Çàïàðóâàëà ðі(ëë,ë)ÿ ò(ü)ì(’)ÿíî çàáë(å,è)ùàëè íà ñîíöі îäâåðíóòі ëåì(å,è)øàìè ñêèáè ç(å,è)ìëі (Ã. Òþòþííèê). 5. Ðîçò(éî,üî)õêàâñÿ ñîëîâåéêî íà êàëèíîí(ü)öі ùîñü íå (ç,ñ)ïèòüñÿ ñåðåä íî÷і ñèðîòèíîí(ü)öі (Ï. Ãðàáîâñüêèé). 6. Òåìðÿâó òð(å,è)âîæèëè êðèêàìè ïіâíі òàíöþâàëè ëåá(å,è)äі â õàòі íà ñòіíі ëîïîòіëè êðèëàìè і ðîæåâèì ïіð(’)ÿì ëîñêîòàëè ìàð(å,è)âî çîëîòèì ñóçіð(’)ÿì (Â. Ñèìîíåíêî). 7. Çàòèõëè ëþä(ü)ñ(ü)êі ãîëîñè â ìàëåí(ü)êіé õàòèí(ü)öі ëèøå öâіðêóíè äåñü ïіä ïå÷åþ òà â ñòàðèõ ñòіíàõ çàë(å,è)âàëèñü ñâîїì öâіðêîòîì... (Ò. Áîðäóëÿê). 8. Ñêіëüêè ñëіç ïðîë(å,è)ëîñü íà ç(å,è)ìëі çà ìіë(ü)éîíè, ìіë(’,ü)ÿðäè ðîêіâ. À êîëè âæå çàïіçíî òîäі êîæåí êàæå Òà ÿ æ íå õîòіâ (Ã. Äóäêà). ІІ. Підкресліть граматичні основи, визначте види речень за будовою. 86. Третє зайве. У кожній групі слів знайдіть одне, яке відрізняється від інших двох написанням.

1. 2. 3. 4. 5.

Áëèç(ü)êіñòü, íÿí(ü)÷èòè, òîí(ü)øèé. Ïðîä(å,è)øåâèòè, ê(å,è)øåíÿ, ÷(å,è)ìïіîí. Ïіäâ(’)ÿçàòè, ñâ(’)ÿùåíèê, òîðô(’)ÿíèê. Âіò(å,è)ð, áð(å,è)íіòè, ì(å,è)òåëèê. Á(’)þëåòåíü, іí(’)єêöіÿ, êîí(’)þíêòóðà.

87. І. Спишіть слова, згрупувавши їх за видами орфограм. Уставте пропущені букви або апостроф. Доповніть кожну групу власним прикладом.

Іí..єêöіÿ, ä..ðåâöå, ìèø..ÿê, àä..þòàíò, ïðіîð..òåò, Õ..þñòîí, ïðåì..єðà, ×..êàãî, ñò..ïîâèé, î÷..ð..òÿíèé, ä..öèìåòð, ñ..ö..ëіéñüêèé, á..þðî, ïîðò..єðà, òð..âîæíèé, êîë..є, Í..þòîí, Áðàç..ëіÿ, ä..ðèãåíò, âåë..÷àëüíèé. ІІ. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Назвіть у них звуки й букви. 88. Позмагайтеся! Відгадайте і запишіть іменування поданих тлумачень. Усі відповіді – це слова іншомовного походження з орфограмами щодо написання ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа.

1. Ñòîëèöÿ Ñïîëó÷åíèõ Øòàòіâ Àìåðèêè. 2. Âіäîìèé ôіçèê, іìåíåì ÿêîãî íàçâàíî ìіæíàðîäíó îäèíèöþ ñèëè. 3. Âïîðñêóâàííÿ ïіä øêіðó àáî ó âåíó ÿêèõ-íåáóäü ëіêóâàëüíèõ ðå÷îâèí. 4. Çàâіñà ç âàæêîї, ùіëüíîї òêàíèíè íà äâåðÿõ àáî íà âіêíі. 5. Îñîáà, ùî î÷îëþє óðÿä, ñòîїòü íà ÷îëі êàáіíåòó ìіíіñòðіâ. 54


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà 6. Êåðіâíèê êîëåêòèâó âèêîíàâöіâ ó õîðі, îðêåñòðі, îïåðíîìó àáî áàëåòíîìó ñïåêòàêëі. 7. Ïåðøà âèñòàâà ï’єñè â òåàòðі, ïåðøèé ïîêàç åñòðàäíîї, êîíöåðòíîї àáî öèðêîâîї ïðîãðàìè. 8. Îäèíèöÿ äîâæèíè, ÿêà äîðіâíþє îäíіé äåñÿòіé ÷àñòèíі ìåòðà. 9. Ìàéñòåðíÿ îäÿãó, âçóòòÿ, ãîëîâíèõ óáîðіâ. 10. Âóçüêà ðі÷êîâà äîëèíà, ãëèáîêî âðіçàíà â êîðіííó ïîðîäó. 89. І. Доберіть і запишіть 5–10 слів з орфограмами щодо написання ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа так, щоб ці слова асоціювалися з однією із зазначених нижче сфер людської діяльності.

Ìåäèöèíà, ñіëüñüêå ãîñïîäàðñòâî, êóëüòóðà, ñïîðò, ïðîìèñëîâіñòü, òóðèçì, åêîíîìіêà, ëіòåðàòóðà. ІІ. Складіть з кількома дібраними словами два складних речення. 90. Попрацюйте в парах. Візьміть один в одного інтерв’ю (2–4 запитання) на тему «Правопис ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа». 91. Попрацюйте в парах. Складіть кожен словниковий диктант (8–10 слів) на правила написання ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа. Продиктуйте диктант однокласнику (однокласниці), перевірте написання. 92. І. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть слова, у яких можливі орфоепічні помилки.

Ñåëî ñòîÿëî ó â(å,è)ë(å,è)÷åçíіé áàë(ü)öі, à áàëêîþ ïðîòіêàëà â(å,è)ëÿþ÷è ñò(å,è)ïîâà ðі÷(å,è)÷êà. Îäèí áіê áàëêè çð(å,è)âàâñÿ â(å,è)ñîêîþ êðó÷(å,è)þ. Ñêåëÿ, ïð(å,è)ïàâøè ç(å,è)ìëåþ, ïîðîñëà ä(å,è)ðåâàìè. Ïîìіæ íèõ ñëàëàñÿ ñòå(æ,ø)êà, ùî äîâîäèëà äî ìіñòêà ÷åðåç ðі÷êó. Äæ(å,è)ðåëî áèëî çі ñêåëі. Çäàâàëîñÿ, ÿêàñü â(å,è)ë(å,è)÷åçíà ñèëà âèêèíóëà іç çåìëі ñòðàøå(í,íí)ó êàì(’)ÿíó áðèëó. Âîäà â(å,è)òіêàëà ÷èñòîþ õîëîäíîþ ò(å,è)÷ієþ. Íà(â)êîëî áóëî êàìі(í,íí)ÿ, (ç,ñ)êëàäåíå ëþ(ä,ò)ñ(ü)êîþ ðóêîþ. Õòîñü çìóðóâàâ öÿìðè(í,íí)ÿ, à íà íіì ïîñòàâèâ äàâíіé îáðàç. Íå áóëî âæå âèäíî ìàëþâà(í,íí)ÿ, àëå, íåçâàæàþ÷è íà öå, (ùî)ðîêó íà (Ç,ç)åëåíі ñâ(’)ÿòà äіâ÷àòà êâіò÷àëè іêîíó íàä êð(å,è)íè÷êîþ (Çà Á. Ãðіí÷åíêîì). ІІ. Визначте, які засоби служать для створення художнього образу. Підготуйтеся до виразного читання тексту.

ВИСНОВКИ

93. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Складіть мовознавчу казку або вірш для п’ятикласників про написання ненаголошених голосних, м’якого знака або апострофа. Варіант Б. Підготуйте невелике мовознавче повідомлення про написання ненаголошених голосних, м’якого знака або апострофа.

1. Оскільки ненаголошені голосні [е], [и], [о] звучать у вимові нечітко, для написання користуємося орфографічними правилами. Проте правопис деяких слів з такими голосними треба запам’ятати. 2. М’який знак є одним зі способів позначення м’якості приголосних на письмі, а за допомогою апострофа позначаємо роздільну вимову твердого приголосного перед наступним м’яким [й]. Для правильного написання м’якого знака й апострофа теж користуємося відповідними орфографічними нормами. 55


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà

§ 7. Ñòèëіñòè÷íі çàñîáè ôîíåòèêè Ïðî çâóêîâі ïîâòîðè і çâóêîâіäòâîðåííÿ â õóäîæíіõ òåêñòàõ, à òàêîæ ïðî ìèëîçâó÷íіñòü óêðàїíñüêîї ìîâè ÿê õàðàêòåðíó îçíàêó âñіõ її ñòèëіâ 94. Прочитайте уривок з поезії Ліни Костенко. Про що в ньому йдеться? Поміркуйте, чому «С» сичало, мов кобра, «Ю» пручалось, «А» приготувалося співати соло. Які асоціації викликають у вас названі літери (звуки)?

... Ñè÷àëî «Ñ», ìîâ êîáðà íà õâîñòі. Øêâàð÷àëî «Ø», і «Ô» âçÿëîñÿ â áîêè. І âіðíå «Ê» óïåðøå ó æèòòі Çðîáèëî âáіê êàòåãîðè÷íі êðîêè. Ñòîãíàëî «Í», ïðó÷àëàñü áóêâà «Þ», êóñàëîñü «Є», і «Ò» êðè÷àëî: «Òàòó!». Ñêàçàëî «Ë»: «Íà öüîìó ÿ ñòîþ!» – Íó, òîáòî ïðÿìî ç Ëþòåðà öèòàòó. Ñëóõíÿíå «À» áóëî âæå íà ìàçі, ïðèãîòóâàëîñü çàñïіâàòè ñîëî, ïåðåêðóòèëîñü íà îäíіé íîçі, íåíà÷å öèðêóëü, – і çàìêíóëîñü â êîëî. Êîòèâñÿ ïåðñòåíü ëіòåðîþ «Î», éîãî çãóáèâ ìіçèííèé ïàëåöü çìіñòó. Òîäі âçÿëà ÿ çíîâó òå ïåðî, ßê і íàëåæèòü äîáðîìó ñòèëіñòó... (Ë. Êîñòåíêî) Пригадайте  Які основні ознаки художнього стилю мовлення?  Що таке асонанс і алітерація?  Яка роль звуконаслідування в художніх текстах?  Які є засоби милозвучності української мови? 95. Прочитайте уривки віршів і порівняйте їхні звукові «малюнки». У якому прикладі відтворено душевний стан людини, а в якому – стан природи? Поміркуйте, з якою метою кожен автор використовує повторення однакових звуків. Чи підсилюється таким чином виразність? Зробіть висновок про стилістичну роль звукових повторів.

1. Âіòåð â ãàї íå ãóëÿє, âíî÷і ñïî÷èâàє; ïðîêèíåòüñÿ, òèõåñåíüêî â îñîêè ïèòàє: «Õòî ñå, õòî ñå ïî ñіì áîöі ðâå íà ñîáі êîñè? Õòî ñå, õòî ñå?» – òèõåñåíüêî ñïèòàє-ïîâіє, òà é çàäðіìà, ïîêè íåáà êðàé çà÷åðâîíіє... (Ò. Øåâ÷åíêî) 56

2. Äî äóìè äóìà äîðóøà... Ñòîäîëè äóì – â îäíó ñòîäîëó! Äèâèñü і äóìàé, ìîÿ äîëå, – Äî äóìè äóìà äîðóøà. Ñòîáàëüíèì, ñòîãëîáàëüíèì áîëåì Äî íåáà äèáèòüñÿ äóøà. Äî äóìè äóìà äîðóøà... Ñòîäîëè äóì – â îäíó ñòîäîëó! (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé)


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà Êîæåí ñòèëü ìàє ñâîї ôîíåòè÷íі îñîáëèâîñòі, àëå íàéáіëüøå âîíè ïðîÿâëÿþòüñÿ â õóäîæíüîìó ìîâëåííі. Звукові повтори

ßê ñòèëіñòè÷íèé çàñіá ïіäñèëåííÿ âèðàçíîñòі ìîâëåííÿ âèêîðèñòîâóþòü çâóêîâі ïîâòîðè. Çâóêîâі ïîâòîðè àëіòåðàöіÿ

çâóêîâà àíàôîðà

àñîíàíñ

çâóêîâà åïіôîðà

ðèìà

Алітерація

Àëіòåðàöіÿ – ïîâòîð îäíîãî àáî êіëüêîõ ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ ó ñóìіæíèõ àáî ðîçòàøîâàíèõ íåäàëåêî îäíå âіä îäíîãî ñëîâàõ. Íàïðèêëàä: Ó ïîëі ñïèòü çîðÿ ïіä êîëîñêîì і ñîííî ñëóõà äóìó êîëîñêîâó, і ñîííà òèøà ñîííèì ÿçèêîì øåïî÷å ñàäó ñèâó êîëèñêîâó (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). Ó öüîìó ïðèêëàäі àëіòåðàöіÿ çâóêà [ñ] ïіäêðåñëþє ñïîêіé ïðèðîäè.

Асонанс

Àñîíàíñ – ïîâòîð îäíîãî àáî êіëüêîõ ãîëîñíèõ çâóêіâ ó ñóìіæíèõ àáî ðîçòàøîâàíèõ íåäàëåêî îäíå âіä îäíîãî ñëîâàõ. Íàïðèêëàä: Áóëà ãðîçà, і ãðіì ãðèìіâ, âіí òàê ëþáèâ ãðèìіòè, ùî àæ òðåìòіâ, ùî àæ ãîðіâ íà òðàâè і íà êâіòè (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). Ó öüîìó ïðèêëàäі ïîâòîðåííÿ ãîëîñíîãî [і] ó ïîєäíàííі ç àëіòåðàöієþ ÿñêðàâî óâèðàçíþє òåêñò, ñòâîðþє åôåêò ìèëîçâó÷íîñòі.

Анафора

Çâóêîâà àíàôîðà – ïîâòîðåííÿ îäíàêîâèõ çâóêіâ íà ïî÷àòêó ñëіâ, ðÿäêіâ, ðå÷åíü òâîðó. Íàïðèêëàä: І ïî êëàâіøàõ ñèâîãî ñìóòêó õîäÿòü ñèíі, ñóìíі ñëîíè (І. Äðà÷).

Епіфора

Çâóêîâà åïіôîðà – ïîâòîðåííÿ îäíàêîâèõ çâóêіâ íàïðèêіíöі ñëіâ, ðÿäêіâ, ðå÷åíü òâîðó. Íàïðèêëàä: Íà ëàíàõ, íà òðàâàõ, íà ñðіáíî-çåëåíèõ, ó æèòàõ çëîòèñòèõ, ñòðóíêîêîëîñêîâèõ – ãåé òàì, òàì øóìіëè øóìè! Òàì øóìіëè øóìè! (Ï. Òè÷èíà).

Рима

Ðèìà – çâóêîâèé ïîâòîð, ïîáóäîâàíèé íà ñïіâçâó÷íîñòі êіíöåâèõ ñëіâ àáî їõ ÷àñòèí. Íàïðèêëàä: Òè ïàõíåø, ÿê ïëîìіíü æèâèöі, ßê áіëåíüêèé äçâіíîê ìåäóíèöі. ßê âóëèê, äå ñõîâàíå ñîíöå, ßê ìàìèíèõ ìðіé âîëîêîíöå. (Ä. Ïàâëè÷êî)

Звуконаслідування

Ïіäñèëþþòü âèðàçíіñòü ìîâëåííÿ òàêîæ çâóêîíàñëіäóâàëüíі ñëîâà, ùî âіäîáðàæàþòü çâóêè ðåàëüíîї äіéñíîñòі. Íàïðèêëàä: Ñîëîìіÿ ñèäіëà ïåðåñòðàøåíî òà ïðèñëóõàëàñÿ, ïðî ùî øåïî÷å ìîðîê. Øó... øó... øó... – ïî÷èíàâ âіí çäàëåêó, øó... øó... øó... – îäçèâàëîñÿ òóò êîëî íåї (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 57


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà Милозвучність мови

Îäíèì іç çàñîáіâ âèðàçíîñòі ìîâëåííÿ є ìèëîçâó÷íіñòü (åâôîíі÷íіñòü). Öå õàðàêòåðíà ðèñà óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè. Ìèëîçâó÷íіñòü â óêðàїíñüêіé ìîâі äîñÿãàєòüñÿ ÷åðãóâàííÿì ãîëîñíèõ і ïðèãîëîñíèõ ó – â, і – é, âèêîðèñòàííÿì ôîíåòè÷íèõ âàðіàíòіâ ïîâíîçíà÷íèõ і ñëóæáîâèõ ñëіâ, çîêðåìà ïðèéìåííèêіâ ç – іç – çі, ó – óâі, ïіä – ïіäі – ïіäî, íàä – íàäі. Íàïðèêëàä: ó äîðîçі, â Îäåñі; óòðåòє – âòðåòє; іìëà – ìëà; ïіä ñòîëîì – ïіäі (ïіäî) ìíîþ; çі ñòîëó – ç äîðîãè. Íåäîòðèìàííÿ ïðàâèë ÷åðãóâàííÿ ïðèçâîäèòü äî âèíèêíåííÿ ÷óæèõ óêðàїíñüêіé ìîâі íåìèëîçâó÷íèõ ñïîëó÷åíü. Ñïðèÿє ìèëîçâó÷íîñòі é òå, ùî äçâіíêі ïðèãîëîñíі íå îãëóøóþòüñÿ (ðіçüáà, õîäüáà), à âàæêі äëÿ âèìîâè ãðóïè ïðèãîëîñíèõ ñïðîùóþòüñÿ (òèæäåíü – òèæíåâèé).

96. Прочитайте виразно уривки з віршів. Яким настроєм пройнятий кожен з них? Які почуття вони викликають? Поясніть, як за допомогою асонансу авторам удалося втілити свої задуми. Відповідь зіставте з міркуванням, поданим нижче.

1. Ïіä âåðáîëîççÿì â êàçàíі ×îðòè ðіçäâÿíå òіñòî ìіñÿòü, É íà çîëîòîìó êîâçàíі ×óìàöüêèì Âîçîì ïðàâèòü ìіñÿöü. (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé) 2. Çâè÷àéíà ñîáі ìèòü. Çâè÷àéíà õàòà ç êîìèíîì. Íà ðîñàõ і äîùàõ íàñòîÿíèé áóçîê. Îöÿ ðåàëüíà ìèòü âæå çàâòðà áóäå ñïîìèíîì, à ïіñëÿçàâòðà – êàçêîþ êàçîê. (Ë. Êîñòåíêî) Міркуйте! Ó ïåðøîìó óðèâêó äçâіíêі [ç] òà [ç/] íàïîâíþþòü ðÿäêè

áàäüîðèì, âåñåëèì (íàâіòü ïóñòîòëèâèì) çâó÷àííÿì. Àâòîð íіáè ãðàєòüñÿ öèìè çâóêàìè: ó ïåðøîìó і òðåòüîìó ðÿäêàõ óæèâàє їõ äâі÷і, à â äðóãîìó òà ÷åòâåðòîìó – ïî îäíîìó ðàçó, ñòâîðþþ÷è ñëóõîâó àñîöіàöіþ ïîñèëåííÿ-ïîñëàáëåííÿ çâóêіâ: çäàєòüñÿ, ìîæíà íàâіòü ïî÷óòè ïîðèïóâàííÿ ñíіãó íà ìîðîçі. 97. Мозковий штурм. Чому саме художній стиль вирізняється особливими фонетичними засобами? 98. І. Прочитайте речення. Визначте в них алітерації й асонанси. Поясніть роль цих засобів у кожному випадку.

1. Îñіííіé äåíü, îñіííіé äåíü, îñіííіé! Îñіííіé äåíü, î ñèíіé äåíü, î ñèíіé! Îñàííà îñåíі, î ñóì! Îñàííà. Íåâæå öå îñіíü, îñіíü, î! – òà ñàìà (Ë. Êîñòåíêî). 2. Çàìіòíà ñíіæèíêà ñëüîçîþ çіéøëà íà äîëîíі, ìîðîçîì øåïíóëà ìåíі ñèâèíà, ùî âæå íå ïîâåðíóòüñÿ þíîñòі íàøîї êîíі, áî íàäòî äàëåêà ìіæ íàìè ëÿãëà äàëèíà (Á. Îëіéíèê). 3. Æåíå ç ãіð áóðåëîì, êîòèòü âàëóíè, ðіêà ãëóõî ãóðêî÷å, ïåðåìåëþþ÷è âñå â ãëèáèíі íà êàì’ÿíèõ ñâîїõ æîðíàõ (Î. Ãîí÷àð). 58


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà 4. Çåëåíèì ãîëîñîì ñàäè çîâóòü çîçóëþ, çåëåíèé áîðù çáіãàє íà ïëèòó. Ðîçïëþùèâ î÷і âå÷іð íà öèáóëþ, êàðòîïëÿ äèâèòüñÿ ó çåìëþ çîëîòó (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 5. Ðîçáèâøè âіòåð ÷îðíі õìàðè, ëіã áіëÿ ìîðÿ îäïî÷èòü (Ò. Øåâ÷åíêî). ІІ. Спробуйте дібрати слова, у яких звукове оформлення увиразнює лексичне значення слова. Наприклад, слова грім, гуркіт, у яких значущим є звук [р]. Уведіть дібрані слова в речення так, щоб вони створили звуковий образ. 99. І. Прочитайте тексти, дотримуючись норм літературної вимови. Знайдіть у них звукову анафору й епіфору. З’ясуйте стилістичну роль цих засобів.

1. Çäàєòüñÿ, ÷àñó і íå ãàþ, À íå âñòèãàþ, íå âñòèãàþ! Ùîäíÿ ñåáå ïåðåìàãàþ, Âіä ñóєòè çàñòåðіãàþ, І çíîâ äî ñòðі÷êè äîáіãàþ, І çíîâ ñåáå ïåðåìàãàþ, І íå âñòèãàòè íå âñòèãàþ, І íі õâèëèíî÷êè æ íå ãàþ! (Ë. Êîñòåíêî) 2. Ìîї äóìè çàêëîïîòàíèìè ãîðîáöÿìè – Çà ñíіæèíêàìè çà ëåòþ÷èìè... (Â. Ñîñþðà) 3. Ñòèõëè ñòðóíè, ñòèõëè ñïіâè, Ñðіáíі ñïіâè ñåðåíàä, – Ñðіáíî ñòåëÿòüñÿ ñíіæèíêè – Ñïèòü ñàìîòíіé ñàä. (Â. Êîáèëÿíñüêèé) 4. Ìîæå á, ìàòè òóò ðèäàëà, Ìîæå á, ìèëà ïðèëåòіëà, Òіëüêè á çíàëà, òіëüêè á çíàëà, Òіëüêè á ìàëà âіëüíі êðèëà. (Ãðèãîðіé Êîñèíêà) ІІ. Які звуки римуються у віршах? Чи збігаються вони з епіфорою? 100. Два – чотири – всі разом. І. Прочитайте крилаті вислови. Поміркуйте, на якому стилістичному прийомі вони побудовані.

1. Çà÷åïèâñÿ çà ïåíü, òà é ïðîñòîÿâ öіëèé äåíü. 2. Ãîðå òîìó, ùî íà ïå÷і: ñþäè ïå÷å, òóäè ãàðÿ÷å; äîáðå òîìó, ùî â äîðîçі – ëåæèòü ñîáі íà âîçі. 3. Êîáèëà çà âîâêîì ãíàëàñü, òà âîâêîâі â çóáè ïîïàëàñü. 4. Äîáðà ñâèòà, òà íå íà ìåíå øèòà. ІІ. Як ви розумієте зміст першого вислову? Доберіть і запишіть кілька прислів’їв чи приказок, які побудовані на тому самому стилістичному прийомі, що й подані. 101. І. Прочитайте вірш. Визначте його основну думку. Простежте, як поет дібрав слова зі звуками, що символізують значення самого слова. Опишіть створені автором звукову й зорову картини. 59


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà ÍÀ ÎÊÎËÈÖІ ÁÎÐÈÑËÀÂÀ

Â. Áåðíàäñüêèé. Îêîëèöÿ

ß ÷óþ, ÿê øóìëÿòü äîëèíè, ÿ ÷óþ òåìíèé ãóë ëіñíèé, і øåïіò âòîìëåíèé ÿëèíè, і ìіäíèé ïåðåäçâіí ñîñíè. Êðóæëÿííÿ ðіê, ðèïіííÿ ðèíі*, øóãàííÿ äèìó ç äèìàðіâ. Âãîðі – ëіñè ñðіáëÿñòî-ñèíі, âíèçó – ðîçëèâ ìîëî÷íèõ íèâ. І ñêðіçü ïëèâóòü øèðîêі çâóêè ãó÷íîї ñâіòëîї çåìëі. Ïëèâóòü íàä ñåëà і íàä ëóêè ïіñåííîíîñíі êîðàáëі. Øóì âåëè÷åçíîãî âіòðèëà, ìàõ íåçäîëàííîãî êðèëà – öå ìóçèêè çåìíîї ñèëà ó ëþäñüêå ñåðöå óâіéøëà. (Ì. Áàæàí)

*Ðèíü, ðіíü – 1. Ãðóáèé ïіñîê, ãðàâіé, ãàëüêà. 2. Áåðåã àáî äíî ðі÷êè ç ãðóáîãî ïіñêó, ãðàâіþ, ãàëüêè. ІІ. Поміркуйте, які засоби служать для створення художнього образу. Знайдіть словосполучення з епітетами і метафорами. ІІІ. Підготуйтеся до виразного читання вірша. 102. Користуючись тлумачним словником, доберіть 5–10 слів, звукове оформлення яких увиразнює лексичне значення. 103. Фонетичний тренажер. Доберіть звуки, а потім з ними 5–10 слів, за допомогою яких можна описати в художньому стилі: а) літній ранок; б) листопад; в) завірюху; г) весняний грім. 104. Прочитайте уривок з усмішки Остапа Вишні. Доберіть до нього заголовок. Аргументуйте належність тексту до художнього стилю. Яку стилістичну функцію виконують вигуки та звуконаслідувальні слова в цьому тексті?

Ïіøîâ ÿ ç ðóøíèöåþ â ëіñ, ìîæå, äóìàþ, äå çàéöÿ ïіäíіìó. Âèéøîâ íà ëè÷àêîâó ïîëÿíó, çèðê! – à ïåðåäî ìíîþ, íó, íå äàëі ÿê äî êîìîðè, ñòîÿòü äâі êîçè é äèâëÿòüñÿ íà ìåíå. Îòóò ó ìåíå ÿê çàòiïàєòüñÿ! Íå âèòðèìàâ: ïðèëîæèâñÿ – á-áàõ! – îäíà íà ìiñöi! À äðóãà âòåêëà! ß áiæó äî íåї i ñâiòó ïiä ñîáîþ íå áà÷ó! Ïðèáiã, çäiéìàþ ÷åðåñêà, ïóòàþ íîãè! À ðóêè òðåìòÿòü, à íîãè òðåìòÿòü! Íi÷îãî é íå áà÷ó, íi÷îãî é íå ÷óþ! Êîëè õòîñü ïî ïîòèëèöi ìåíå ÿê øàðàõíå, òàê ÿ ñâîїì ëîáîì îá êîçèíÿ÷èé òiëüêè – ëóñü! À â î÷àõ îãíèêè òiëüêè – áëèñü! áëèñü! áëèñü! Îòÿìèâñÿ, à ïåðåäî ìíîþ ëiñíè÷èé (Îñòàï Âèøíÿ). 105. І. Розгляньте ілюстрацію «Сорочинський ярмарок». Розкажіть, що на ній зображено та яким настроєм вона перейнята. Уявіть, що ви потрапили на ярмарок, зобра жений худож ником. Що ви могли б там побачити й почути? Які звуки переважали б? ІІ. Складіть за ілюстрацією і запишіть 2–4 речення, намагаючись передати зоровий і слуховий малюнки. Використайте алітерацію, асонанс чи звуконаслідування. 60


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà

Î. Ëèòâèíîâ. Ñîðî÷èíñüêèé ÿðìàðîê 106. Прочитайте тексти. Визначте в них стилістичні засоби фонетики. Які образи створено авторами за допомогою цих засобів?

1. Âіòåð âіє, âіє, ìëіє, Íàâіâàє ñðіáíі ñíè, Íàâіâàє çëîòíі ìðії, ×åøå êó÷åðі Âåñíè. Òî çàãëÿíå â ÷îðíі ïðіðâè, Òî çëåòèòü â áëàêèòü ÿñíó, Òî ïåëþñòêè áіëі çіðâå І ïîñèïëå íà Âåñíó. Òî çàìîâêíå, òî çàãðàє, Òî âñìіõíåòüñÿ, òî çіòõíå... Ç êîæíèì ç íàñ òàêå áóâàє, ßê êîõàííÿ ñïàëàõíå. (Îëåêñàíäð Îëåñü)

2.

ÑËÜÎÒÀ Ñèòîì ñіє ñèâі ñòðóї Õòîñü õèìåðíèé. Õìàð õèòîí Ðîçïðîñòåð íà íåáі âіòåð. Ñëèçüêî. Ñëіçíî. Ñóìíî. Ñîí. Âèìîê âîðîí íà âîðіòÿõ. Ñëüîçè ñêàïóþòü çі ñòðіõ. Ëàñòіâêà ïðîéøëà, ÿê ñòðіëêà. Ñíèòüñÿ: Ñÿéâî. Ñîíöå. Ñìіõ. (Ð. Êóï÷èíñüêèé)

3. Ø-ø-øóã! Ø-ø-øóã!.. Ñïіâàє êîñà. Ñïіâàє ðàíîê – óñìіõíåíèé. І ðîçïèðàє ãðóäè ãîñòðîëîñêіòíå äóõìіííÿ êîñîâèöі. Ø-ø-øóã! Ø-ø-øóã! Ñòðóñíóâøè ðîñÿíå íàìèñòî, òðàâà ëÿãàє ó ïîêіñ. Íàëèòà, âèñòîÿíà, ó ïîâíіé ñèëі – ÿêðàç íà ïîðі... Ç îäíîãî ñèíüîãî êåëèøêà ëіíèâî âèâàëþєòüñÿ ñîííèé äæìіëü. Äæ!.. Äæ!.. – âèáåâêóє áàñîâèòî ñâîє íåâäîâîëåííÿ. Åõ òè, ñïëþõî-äðіìëþêî! Ïîãëÿíü-íî: ìîëîäå ñîíöå âñå âèùàє і âèùàє. À òè – íіæèòèñÿ... Êîñîâèöÿ æ ó íàñ! Ñïіâàє êîñà. Ñïіâàє ðàíîê – óñìіõíåíèé (Є. Øìîðãóí). 61


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà 107. Прочитайте вірш. Схарактеризуйте його звуковий фон. За допомогою яких мовних засобів автор творить цей фон?

Òàì, äå âòîìíî â òåìіíü òîíå Êó÷åðÿâèé âå÷іð, Õòîñü íåâòîìíèì äçâîíîì äçâîíèòü Ïðî ÷àðіâíі ðå÷і. Øåëåñòÿòü øîâêîâі õìàðè Áåç÷èñëåííèì øîâêîì. Âå÷іð õìàðàìè ãіòàðèòü – Ìàðèòü áåçóìîâêó.

Ïðîñòÿãíóëàñü ãåí ç äіáðîâè Òіíü íі÷íîãî äóõà. Âå÷іð ñíîì ïðèìðóæèâ áðîâè І íàïðóæèâ âóõà. Âå÷іð ÷àðîì çà÷åðâîíèâ Ìîíîòîííå ïëåñî. Õòîñü â ÷àðіâíіì öàðñòâі òîíіâ Âіäïðàâëÿє ìåñó. (Â. Êîáèëÿíñüêèé)

Із глибин мовознавства Звуки нашої мови – це не лише сухий, механічний засіб, за допомогою якого будуються самі слова, не мертвий акустичний матеріал, – кожен звук малює собою цілу картину, малює її не тільки в мові, а в голосах природи, зріднюючи її з людиною своїми звуковими чарами. Тому письменники свідомо звернули увагу на цей бік життя звуків, вбачаючи в ньому корисний художній засіб словесної творчості. 108. Прочитайте вголос текст, дотримуючись норм літературної вимови та намагаючись передати інтонацією відчуття ліричного героя. Проаналізуйте засоби милозвучності тексту.

І ðàíêîâі, é âå÷іðíі äîðîãè ÷àÿòü ó ñîáі òàєìíèöþ, ñïîäіâàííÿ і æàëü. І ñêіëüêè íå çáèðàєøñÿ ó òі äîðîãè, âîíè êîëèâàþòüñÿ ïåðåä î÷èìà, ïðîõîäÿòü ÷åðåç óñå òâîє ñåðöå, íàñíîâóþòü íà íüîãî íàäії, ðîçìîòóþòü ïåðåæèòå. ßêàñü íåçáàãíåííà ñèëà é ïðèíàäà є ó ñèíіì òóìàíöі äàëèíè, âіí ç äèòèíñòâà áåíòåæèòü і âàáèòü òåáå. І äîâіêó çäàєòüñÿ, ùî çà òèì òóìàíöåì ÷è ìàðåâîì äàëèíè ëåæèòü òâîÿ íàéêðàùà ñòîðіíêà æèòòÿ, ùî òàì, ó ðàìöі ðîñÿíèõ äіáðîâ ÷è ñèíüîîêèõ ëóêіâ, çàãóáèâñÿ òàêèé çàêóòîê çåìëі, ÿêèé íå ñíèâñÿ і ãåíіÿì Âіäðîäæåííÿ, ùî, ìîæå, òàì ïî ðàíіøíіõ ÷è âå÷іðíіõ ðîñàõ ïîñïіøàє íàçóñòðі÷ òîáі òâîє ùàñòÿ. І ðàíêîâі, é âå÷іðíі äîðîãè çàâæäè õâèëþâàëè Ñòåïàíèäó, ÿê õâèëþâàëè її äîñâіòíі é âå÷іðíі çîðі, ÿê õâèëþâàëà ñèçà ñâіòàíêîâà і ðîæåâà âå÷іðíÿ ðîñà (Ì. Ñòåëüìàõ). 109. І. Спишіть речення, вибираючи з дужок найбільш доречний варіант букви. Поясніть свій вибір. Позначте в реченнях логічно наголошені слова і місця пауз.

1. Ñàäîê (ó,â)æå îäöâіâñÿ (і,é) ãóñòî (ó,â)êðèâ çåìëþ áіëèìè ïåëþñòêàìè (Ã. Òþòþííèê). 2. Ïëà÷óòü (і,é) ìîëÿòüñÿ áіëі òðîÿíäè (Ë. Êîñòåíêî). 3. (Ó,Â) ñåðöå (ó,â)ïàëà іñêðà áëàæåíñòâà, çàëèøèâøè (ó,â) íüîìó íàçàâæäè âіä÷óòòÿ íåáà (Â. Øåâ÷óê). 4. (І,é) íà ãðÿäêàõ, (ó,â) êîãî âæå çîðàíî, ÷åðâîíî âèáëèñêóþòü ñêèáè, à (ó,â) áîðîçíàõ, ÿê ñíіã (ó,â) ïðîâàëëі, áіëіє îïàëèé öâіò (Ã. Òþòþííèê). 5. Êîëè (ó,â)÷èòåëü íå (ó,â)ìіє çàâîþâàòè ïîâíîãî äîâіð’ÿ ñâîїõ ó÷íіâ, âіí íіêîëè íå áóäå ñïðàâæíіì (ó,â)÷èòåëåì (Þ. Çáàíàöüêèé). 6. Òèõî íàâêðóãè, ìåðòâî... Ëèø äå-íå-äå ïðîêèíåòüñÿ ïòàøêà, íåïåâíèì ãîëîñîì îáіçâåòüñÿ (ç,çі,іç) ñâîãî çàòèø62


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà êó (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 7. Çäàєòüñÿ, âіí (і,é) ñïðàâäі ñòîїòü íà ëіâîìó ôëàíçі, (і,é) òàì, (ó,â) ÷іòêèõ øåðåíãàõ, çáëèñêóє éîãî áàãíåò (І. Öþïà). ІІ. Які засоби милозвучності притаманні українській мові? Наведіть приклади з цієї та попередньої вправ. 110. Доберіть з вашої хрестоматії з української чи зарубіжної літератури 2–4 приклади використання в художніх творах засобів виразності (асонансу, алітерації, звукової анафори й епіфори, звуконаслідування). 111. Виконайте завдання одного з варіантів. Варіант А. Складіть і запишіть невеликий опис у художньому стилі на одну з поданих тем, використовуючи засоби виразності: «На міднім небі вечір почорнів», «Свіча плакала», «Вертається той довгий листопад», «У росах стелеться трава». Варіант Б. Складіть і запишіть невелику розповідь у художньому стилі на одну з поданих тем, використовуючи засоби виразності: «Зустріч у лісі», «Очікування дощу», «Радість хлібороба», «На полюванні».

ВИСНОВКИ

112. Напишіть твір на одну з мовознавчих тем: «Що не звук – то подарунок», «Кожен звук промовляє до мене», «Звукове живописання». Висвітліть у творі питання зв’язку звуків людської мови і природи, звукового символізму, сприйняття звуків, звуконаслідування тощо.

1. У художньому стилі мовлення з метою підсилення виразності широко використовують звукові повтори, зокрема алітерацію, асонанс, звукову анафору й епіфору. Таку функцію виконують і звуконаслідувальні слова. 2. Характерною ознакою всіх стилів української мови є милозвучність, яка потребує свідомого прагнення уникати незграбності в поєднанні звуків під час мовлення. САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА

113. Мікрофон. Продовжте фрази.

1. Îïðàöþâàííÿ òåì ç ôîíåòèêè, îðôîåïії òà ñòèëіñòèêè äëÿ ìåíå áóëî êîðèñíèì òèì, ùî... 2. Íàéëåãøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåì ðîçäіëó ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà... 114. Тест для самоперевірки.

1. Ïðàâèëüíó âèìîâó âіäîáðàæàє ôîíåòè÷íèé çàïèñ îáîõ ñëіâ ó ðÿäêó: À õîäüáà [õîò/áà], äæìіëü [äæì’іë/]; Á çàéìàєøñÿ [çàéìàéåèñ/:à], ñâÿòî [ñâéàòî];  äæåðåëî [äæåèðåèëî], âîêçàë [âîґçàë]; à êîëåòüñÿ [êîëåèò/ñ/à], ñíіã [ñ/í/іõ]. 2. Óïîäіáíþþòüñÿ ïіä ÷àñ âèìîâè ïðèãîëîñíі â óñіõ ñëîâàõ ðÿäêà: À ïîäîðîæ, (íà) ñòåæèíöі, ïðîñüáà; Á ÿùіðêà, êàçêà, ñïіâà÷öі;  íàñіííÿ, ñòіæêè, ç÷èñòèòè; à áîðîòüáà, ïіñíÿ, ëåãêî. 63


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà 3. Ëіòåðó å íà ìіñöі ïðîïóñêó òðåáà ïèñàòè â óñіõ ñëîâàõ ðÿäêà: À òð..ìòіòè, ñò..õàòè, ð..÷èòàòèâ; Á çàë..âàòè, êâіò..íü, ëåá..äèíèé;  îñ..ëèòèñÿ, ê..øåíÿ, ì..íóëèé; à ìàéñò..ð, ÷åð..äà, øåë..ñòіòè. 4. Ì’ÿêèé çíàê ÍÅ ïèøåòüñÿ â óñіõ ñëîâàõ ðÿäêà: À íÿí..÷èí, Óìàí..ùèíà, ïîðò..єðà; Á ìåí..øèé, ìіë..ÿðä, îéêàí..íÿ;  âіñ..ñþ, іí..øèé, õàòèí..öі; à êèí..ìî, ðіæ..ìî, ñêðèí..öі. 5. Ó ðå÷åííі І äàé ùå ñèëè òîãî äíÿ äіæäàòè! (Ä. Ïàâëè÷êî) âèêîðèñòàíî: À àñîíàíñ; Á àëіòåðàöіþ;  àíàôîðó; à åïіôîðó. 6. Çâóêîâіäòâîðåííÿ íàÿâíå â óðèâêó: À À ùå ÿ ëþáëþ, ÿê ç ëiñó íåñïîäiâàíî âèãóëüêíå õàòèíà, çàñêðèïëÿòü âîðiòöÿ, ïîáiæàòü ñòåæêè äî ñàäó i äî ïàñi÷èñüêà (Ì. Ñòåëüìàõ). Á І âіí іäå, і ÿ ñîáі іäó. Éäåìî óäâîõ ïіä âå÷іð ïî ñòåæèíі. À âіí ìåíі äóäóêàє: äó-äó! À äàëі ÿð і äіòè ó îæèíі (Ë. Êîñòåíêî). Â Ó ñèíüîìó ìîðі ÿ âèñіÿâ ñíè, ó ñèíüîìó ìîðі íà ñèíüîìó ãëåї ÿ âèñіÿâ ñíè іç òâîєї âåñíè, ó ñèíüîìó ìîðі ç âåñíè іç òâîєї (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). à Òè â÷èø ëþáèòè âñå, ùî ïåðåìіííå і ùî íåçìіííå, ÿê íåçìіííèé ñâіò... Ðîçñèïàëèñÿ êðóãëі íàìèñòèíêè... (Ï. Òè÷èíà). ÇÀÏÈÒÀÍÍß І ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÑÀÌÎÏÅÐÅÂІÐÊÈ 1. Ùî òàêå ìîâíà íîðìà? ßêі òèïè íîðì ðîçðіçíÿþòü ó ñó÷àñíіé óêðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé ìîâі? ×îìó íå ìîæíà ïîðóøóâàòè ëіòåðàòóðíó íîðìó? 2. ßêі îñíîâíі íîðìè âèìîâè ãîëîñíèõ çâóêіâ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 3. ßêі îñíîâíі íîðìè âèìîâè ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 4. Íàçâіòü îñíîâíі ïðàâèëà íàïèñàííÿ íåíàãîëîøåíèõ ãîëîñíèõ. Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 5. Ðîçêàæіòü ïðî ðîëü àïîñòðîôà â óêðàїíñüêîìó ïèñüìі. Ó ÿêèõ âèïàäêàõ ñòàâèìî àïîñòðîô? 6. Êîëè ïèøåìî ì’ÿêèé çíàê? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 7. ßêі ôîíåòè÷íі çàñîáè âëàñòèâі õóäîæíüîìó ñòèëþ? Ç ÿêîþ ìåòîþ âîíè âèêîðèñòîâóþòüñÿ? 8. Ðîçêàæіòü ïðî àñîíàíñ òà àëіòåðàöіþ ÿê çàñîáè âèðàçíîñòі ìîâëåííÿ. 9. ×îìó óêðàїíñüêó ìîâó íàçèâàþòü ìèëîçâó÷íîþ? ßêі çàñîáè ìèëîçâó÷íîñòі їé ïðèòàìàííі? 10. Íàâåäіòü êіëüêà ïðèêëàäіâ âèêîðèñòàííÿ â õóäîæíіõ òâîðàõ çàñîáіâ ôîíåòè÷íîї ñòèëіñòèêè. 64


Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà

Проект Об’єднайтеся в групи. Створіть рекламу норм української літературної вимови. Мета реклами: спонукати носіїв мови дотримуватися норм української літературної вимови. Поради щодо роботи над проектом 1. Окресліть матеріал, який стане предметом вашої реклами (тема чи її окремий фрагмент). 2. Чітко визначте, на яку цільову аудиторію розрахована ваша реклама та якого результату ви очікуєте. 3. Продумайте форму реклами (реклама на телебаченні, радіо, біг-борді, у друкованих засобах масової інформації тощо), її тривалість (обсяг). 4. Зверніть увагу, що в рекламі кожне слово, дія чи зображення має велике значення. 5. Телевізійну рекламу можна інсценізувати або підготувати її словесний опис. Якщо бажаєте, можна провести в класі конкурс реклам. Обрати журі, яке присвоїть кожному проекту одне із звань: найоригінальніший, найаргументованіший, найкумедніший, найяскравіший тощо. Кращі проекти запропонуйте адміністрації вашого навчального закладу для їх показу.

65


КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ Мовні поради Ùîá âàñ áóëî ïðèєìíî ñëóõàòè  Íå âàðòî áåç ïîòðåáè ãîâîðèòè äóæå øâèäêî. Òÿãó÷å, ïîâіëüíå ìîâ-

ëåííÿ âіäâîëіêàє ñëóõà÷à âіä îñíîâíîї äóìêè.

 Íå ïîòðіáíî ãîâîðèòè áåçïðè÷èííî ãîëîñíî. Âàäîþ є і äóæå òèõå ìîâ-

ëåííÿ, íå çóìîâëåíå âіäïîâіäíîþ ñèòóàöієþ.

 Òðåáà óíèêàòè ðіçêèõ êîðîòêèõ іíòîíàöіé.

Говоріть правильно! Ïðàâèëüíî áàëåò Ãàíñ Ãîôìàí Ґåòå Çàïîðіçüêà Ñі÷ Éîãàííåñáóðã Êåëüí ëåêöіÿ Ëåòà íіãіëіçì ïðîáëåìà òåëåãðàìà ×åëåíäæåð

ÍÅïðàâèëüíî áàëєò Õàíñ Õîôìàí Ãüîòå Çàïîðîçüêà Ñі÷ Éîõàííåñáóðã Êüîëüí ëєêöіÿ Ëєòà íіґіëіçì ïðîáëєìà òåëєґðàìà ×åëєíäæåð

Ïðàâèëüíî âіâòàð (îëòàð) ëіêóâàííÿ âàíòàæ ïîñòà÷àëüíèê ìðÿ÷èòè ïіäáóðþâàòè âèõîäèòü õóòðîâèé ÷îòèðèíîãèé øâà÷êà îòðóòà ãíàíèé âðàçëèâèé

ÍÅïðàâèëüíî àëòàð âðà÷óâàííÿ ãðóç ïîñòàâùèê ìîðîñèòè ïіäñòðіêàòè ïîëó÷àєòüñÿ ïóøíèé ÷åòâåðîíîãèé øâåÿ ÿä ãîíèìèé ðàíèìèé

Розрізняйте! Ãðèâíÿ і ãðèâíà Ãðîøîâà îäèíèöÿ Óêðàїíè çâåòüñÿ ãðèâíÿ, à ãðèâíà – öå ìåòàëåâà øèéíà ïðèêðàñà ó âèãëÿäі îáðó÷à. Ãðèâíÿ âіäìіíþєòüñÿ ÿê âèøíÿ: äâі ãðèâíі (à íå ãðèâíè), øіñòü ãðèâåíü (à íå ãðèâåí), äâàäöÿòüìà øіñòüìà ãðèâíÿìè (à íå ãðèâíàìè) і ïîä. Êàìïàíіÿ і êîìïàíіÿ Öі äâà ñëîâà íå ëèøå íå òîòîæíі ó âèìîâі, à é âåëüìè âіääàëåíі ùîäî ïîõîäæåííÿ òà çíà÷åííÿ. Êàìïàíіÿ ïîâ’ÿçàíå ç ôð. campagne «ïîõіä» і âèêîðèñòîâóєòüñÿ äëÿ ïîçíà÷åííÿ ñóêóïíîñòі çàõîäіâ, ñïðÿìîâàíèõ íà âèêîíàííÿ ïåâíîãî çàâäàííÿ (íàïðèêëàä, âèáîð÷à êàìïàíіÿ, ïîñіâíà êàìïàíіÿ). Êîìïàíіÿ ïîõîäèòü âіä іò. compagnia, ùî îçíà÷àє «ãðóïà îñіá, ïîâ’ÿçàíèõ ïåâíèìè іíòåðåñàìè» (íàïðèêëàä, âåñåëà êîìïàíіÿ) (Çà Î. Ïîíîìàðåâèì). 66


МОЯ СТОРІНКА Цікаво знати ÇÂÓÊÎÂІ ÂІÄ×ÓÒÒß Äîñëіäíèêè çâóêîñèìâîëіçìó ïåðåêîíàëèñÿ, ùî ðіçíі çâóêè âèêëèêàþòü íåîäíàêîâі àñîöіàöії. Çîêðåìà, ÿê «ïîãàíі» çâóêè îïèòóâàíі íàçâàëè [õ], [ø], [æ], [ö], [ô], ÿê «ãðóáі» – [á], [ä], [ã], [æ], ÿê «ãàðíèé», «íіæíèé» – [ë]. Âіäîìèé óêðàїíñüêèé ìîâîçíàâåöü Îëåêñàíäð Ïîòåáíÿ, íàïðèêëàä, îêðåìі çâóêè ïîâ’ÿçóâàâ іç ïî÷óòòєâîþ ñôåðîþ ëþäèíè: [à] äëÿ íüîãî – çàãàëüíèé âèÿâ ðіâíîìіðíîãî, òèõîãî, ÿñíîãî ïî÷óòòÿ, ñïîêіéíîãî ñïîñòåðåæåííÿ, àëå îäíî÷àñíî é ïîäèâó; â [ó] âèÿâëÿєòüñÿ ïî÷óòòÿ ïðîòèäії, ñòðàõó; [і] – öå âèÿâ ëþáîâі, ïðàãíåííÿ íàáëèçèòè äî ñåáå ïðåäìåò, äîáðå éîãî ñïðèéíÿòè. Çâóêîâèé çìіñò òåêñòó, çíà÷åííÿ çâóêîâîї ôîðìè â ìîâі ñüîãîäíі îá’єäíóþòü ó ñóñïіëüíèõ ïîøóêàõ çóñèëëÿ ôіëîëîãіâ і ìàòåìàòèêіâ, ïñèõîëîãіâ і õóäîæíèêіâ, ïîåòіâ і êіáåðíåòèêіâ. Іäåòüñÿ ïåðåäóñіì ïðî ïîøóêè ãàðìîíії ìіæ çâó÷àííÿì і çíà÷åííÿì ñëîâà (Î. Ñåðáåíñüêà, Ì. Âîëîùàê).

Зорова поезія

Тавтограма

ÊÈЇÂ ÓÂÅ×ÅÐІ

ÃÀÇÅËÜ

100æàðòіâ íàìè100 ãó100, òëó100, ÷è100, ïðîìåíè100, ïðî100ðîâî íà100ÿíå ìі100. (Ì. Ìіðîøíè÷åíêî)

Ñëіïó÷î-ñðіáíà ñòðі÷êà ñíіãó... Ñîðîêè ñòðåêіò ñòðіøèâ ñòðіõó. Ñåëî ñåëÿíñüêі ñëóõà ñíè. Ñíіã ñієòüñÿ-ñíóєòüñÿ ñòèõà... Ñïðîñîííÿ ñêðèêíå ñèâà ñîéêà. Ñòàðåçíèé ñòîâáóð – Ñêðóøíî ñìіõîì... Ñàõíåòüñÿ ñåðöå... ñòðåïåíåòüñÿ Ñêàçàííÿì ñòàðîâèííèì ñêіôà. (À. Ìîéñієíêî)

ÑÊÎÐÎÌÎÂÊÈ Ïðî÷èòàéòå ñêîðîìîâêè, äîòðèìóþ÷èñü íîðì ëіòåðàòóðíîї âèìîâè. Ïîâòîðè ðàçіâ òðè: Ïàìіð, Àðìàâіð, Ãіáðàëòàð, Ãâàäàëêâіâіð... ×è äîñÿãíåø òè Ëà-Ìàíøó, ÿçèêà íå ïîëàìàâøè? (Ä. Áіëîóñ)

Ãëÿíü: ó ëåëå÷іé ó îñåëі â áіëèõ ëüîëÿõ ìèëі ëåëі. Ëåëі, ëåëåíüêè ìàëі ó êóáåëüöі, ó òåïëі. (Ä. Áіëîóñ)

67


Êîæíå ñëîâî ëþäñüêó іñòîðіþ ÷óäîâî, ÿê ÷èñòà êðàïëÿ, âіäáèâà. Ì. Ðèëüñüêèé

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ, СТИЛІСТИКИ Ви знатимете:  морфологічну будову слова, способи творення слів;  стилістичні особливості значущих частин слова;  стилістичні засоби словотвору.

Ви вмітимете:  розбирати слова за будовою, визначати способи творення слів;  визначати стилістичні функції в тексті значущих частин слова;  використовувати правильно і доречно словотворчі засоби в мовленні;  правильно писати слова з орфограмами в коренях, префіксах і суфіксах.


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà Ñëîâîòâіð (âіä ëàò. derivacio – âіäõèëåííÿ, óòâîðåííÿ) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé âèâ÷àє ñòðóêòóðó ñëіâ і ñïîñîáè їõíüîãî òâîðåííÿ.

§ 8. Ìîðôîëîãі÷íà áóäîâà ñëîâà. Òâîðåííÿ ñëіâ Ïðî çíà÷óùі ÷àñòèíè ñëîâà, òâіðíó îñíîâó, ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ òà îñíîâíі îðôîãðàìè â êîðåíÿõ, ïðåôіêñàõ і ñóôіêñàõ Пригадайте  З яких значущих частин складаються слова?  Що відрізняє спільнокореневі слова від форм слів?  Які є основні способи словотворення? 115. Порівняйте записані парами слова. Визначте їхню будову. Чим цікаві ці слова з погляду словотворення? Поміркуйте, яке слово кожної пари є похідним, а яке – твірним. Обґрунтуйте думку.

Äîÿðêà – äîÿð. Øâåÿ – øâåéíèê. Áàíäóðèñò – áàíäóðèñòêà. Ñïîðòñìåí – ñïîðòñìåíêà. Будова слова

Морфеми

Ñëîâà ïîäіëÿþòüñÿ íà ìîðôåìè – íàéìåíøі çíà÷óùі ÷àñòèíè (êîðіíü, ïðåôіêñ, ñóôіêñ, çàêіí÷åííÿ). Çà äîïîìîãîþ ïðåôіêñіâ і ñóôіêñіâ óòâîðþþòüñÿ íîâі ñëîâà òà їõíі ôîðìè, à çà äîïîìîãîþ çàêіí÷åíü – ëèøå ôîðìè ñëîâà. ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ Îñíîâà ñëîâà Çàêіí÷åííÿ Ïðåôіêñ Êîðіíü Ñóôіêñ Âèðàæàє ãðàìàòè÷íå çíà÷åííÿ ñëîâà Âèðàæàє ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ ñëîâà Âіäïîâіäíå ðîçìіùåííÿ ìîðôåì ó ñëîâі є éîãî áóäîâîþ. Íàïðèêëàä: ó÷åíü , ïåðåâåäåí èé, âèñîêî, õîäèòè.

Зверніть увагу! Ïðè âèçíà÷åííі êîðåíÿ òðåáà âðàõîâóâàòè ÷åðãóâàííÿ çâóêіâ. Íàïðèêëàä: õîäèòè – õîäæó – õіä (ñïіëüíîêîðåíåâі ñëîâà). Словотворення Твірна основа

Îñíîâíèì çàñîáîì çáàãà÷åííÿ ñëîâíèêîâîãî ñêëàäó ìîâè є ñëîâîòâîðåííÿ. Ïðè öüîìó íîâі ñëîâà óòâîðþþòüñÿ íà îñíîâі âæå іñíóþ÷èõ. Îñíîâà, âіä ÿêîї òâîðèòüñÿ íîâå ñëîâî, íàçèâàєòüñÿ òâіðíîþ. Äî íåї äîäàþòüñÿ ñëîâîòâîð÷і ñóôіêñè і ïðåôіêñè (àôіêñè). Íàïðèêëàä: ëіñîâèé (òâіðíà îñíîâà ëіñ). 1. ëіñ + îâ ëіñîâèê (òâіðíà îñíîâà ëіñîâ). 2. ëіñîâ(èé) + èê 69


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà Похідні слова

Способи словотворення

Ñëîâà ïîäіëÿþòüñÿ íà íåïîõіäíі і ïîõіäíі. Ïîõіäíå ñëîâî ìîòèâóєòüñÿ ÷åðåç çâ’ÿçêè ç іíøèì ñëîâîì òîãî ñàìîãî êîðåíÿ. Ïîðіâíÿéòå: ëіñ

(íåïîõіäíå)

ëіñîâèé

(ïîõіäíå)

ëіñîâèê

(ïîõіäíå)

Ñëîâà â óêðàїíñüêіé ìîâі òâîðÿòüñÿ ðіçíèìè ñïîñîáàìè. Ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ

Ñóôіêñàëüíèé Ïðåôіêñàëüíèé Ïðåôіêñàëüíî-ñóôіêñàëüíèé Áåçàôіêñíèé (âіäêèäàííÿ ìîðôåì) Ñêëàäàííÿ ñëіâ àáî îñíîâ ñëіâ

îñіííіé îñіíü + í ïðå + ìóäðèé ïðåìóäðèé çàïі÷îê çà + ïі÷ + îê ïóñê ïóñêàòè ðóòà + ì’ÿòà; ðóòà-ì’ÿòà ïðàöåçäàòíèé ïðàöÿ + çäàòíèé

Ñêëàäàííÿ óñі÷åíèõ îñíîâ

îáëàñíèé + êîìіòåò; îáëêîì ЄÑ Єâðîïåéñüêèé Ñîþç

Ïåðåõіä ñëіâ ç îäíієї ÷àñòèíè ìîâè â іíøó

÷åðãîâèé (іìåííèê) (ïðèêìåòíèê) ó÷åíü

÷åðãîâèé

116. І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи розкриває заголовок тему висловлювання?

ÀÐÕІÒÅÊÒÓÐÍÀ ÑÏÀÄÙÈÍÀ ËÜÂÎÂÀ Íåáàãàòî ìіñò ìîæíà ïîðіâíÿòè ç ìóçåÿìè ïðîñòî íåáà. Ñàìå äî íèõ íàëåæèòü Ëüâіâ, ó ÷óäîâèõ àðõіòåêòóðíèõ àíñàìáëÿõ і ïàì’ÿòíèêàõ ÿêîãî âòіëåíà ñêëàäíà іñòîðè÷íà äîëÿ, ïîâ’ÿçàíà ç áàãàòîâіêîâîþ áîðîòüáîþ óêðàїíñüêîãî íàðîäó ïðîòè ÷óæîçåìíèõ ïðèãíîáëþâà÷іâ, âіäîáðàæåíèé ðîçâèòîê àðõіòåêòóðè âіä äàâíüîðóñüêèõ і ãîòè÷íèõ áóäіâåëü ÕІІІ–ÕVІ ñòîëіòü, òâîðіâ ìîäåðíó é êîíñòðóêòèâіçìó ïåðøèõ äåñÿòèðі÷ äâàäöÿòîãî ñòîëіòòÿ äî ñó÷àñíèõ ñïîðóä. Ñàì ïëàí ìіñòà ç âóëèöÿìè, ùî ðàäіàëüíî ðîçõîäÿòüñÿ âіä ñåðåäíüîãî ÿäðà, õàðàêòåðíèé äëÿ ïîñåëåíü, ÿêі ñêëàäàëèñÿ ñòîëіòòÿìè. Îñîáëèâіñòü àðõіòåêòóðíîї ñïàäùèíè ìіñòà – її áàãàòîíàöіîíàëüíèé õàðàêòåð, іñòîðè÷íî çóìîâëåíèé âàæëèâèì çíà÷åííÿì Ëüâîâà â ìіæíàðîäíіé òîðãіâëі. Ïîðÿä ç êîðіííèì óêðàїíñüêèì íàñåëåííÿì òóò æèëè é Ìіñòî Ëüâіâ 70


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà òðóäèëèñÿ âіðìåíñüêі êóïöі òà ðåìіñíèêè, íіìöі, ïîëÿêè, єâðåї, ïðàöþâàëè іòàëіéñüêі ìàéñòðè-áóäіâíè÷і òîùî. Çàãàëüíîєâðîïåéñüêі ñòèëüîâі ñèñòåìè, çáàãà÷åíі ìіñöåâèìè òðàäèöіÿìè, ùî áåðóòü ñâіé ïî÷àòîê ç ÷àñіâ Êèїâñüêîї Ðóñі, ëèøèëè íà ëüâіâñüêіé çåìëі ãëèáîêî ñàìîáóòíі âèòâîðè, ÿêі ñêëàäàþòü îäíó ç íàéÿñêðàâіøèõ ñòîðіíîê â іñòîðії êóëüòóðè Óêðàїíè. Ëüâіâ âèíèê ÿê íåâåëèêå ìіñòî-ôîðòåöÿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî êíÿçіâñòâà, à âèðіñ ó çíà÷íèé åêîíîìі÷íèé і êóëüòóðíèé öåíòð, ùî ñïðàâèâ âåëèêèé âïëèâ íà ðîçâèòîê àðõіòåêòóðè äîâêîëèøíüîãî ðåãіîíó (Ò. Òðåãóáîâà, Ð. Ìèõ). ІІ. Виконайте подані завдання до тексту.

1. Óêàæіòü äâà ïîâíîçíà÷íèõ ñëîâà, òâîðåííÿ ÿêèõ íåìîæëèâî ïîÿñíèòè. 2. Âèïèøіòü ñëîâà, ÿêі ìіñòÿòü òðè і áіëüøå ìîðôåìè. Ðîçáåðіòü öі ñëîâà çà áóäîâîþ. 3. Âèïèøіòü ôîðìè ñëîâà ìіñòî. Âèäіëіòü çàêіí÷åííÿ. 4. Çíàéäіòü äâà ñëîâà, óòâîðåíі ïðåôіêñàëüíî-ñóôіêñàëüíèì ñïîñîáîì. Âèäіëіòü ñëîâîòâîð÷і ñóôіêñè і ïðåôіêñè. 5. Çíàéäіòü äâà ñëîâà ç íóëüîâèìè çàêіí÷åííÿìè. Çìіíіòü öі ñëîâà òàê, ùîá çàêіí÷åííÿ ñòàëè áóêâåíèìè. ×è є â òåêñòі ñëîâà áåç çàêіí÷åíü? 6. Íàâåäіòü ïðèêëàäè ïîõіäíèõ ñëіâ. Âіä ÿêèõ ñëіâ їõ óòâîðåíî? Âèçíà÷òå òâіðíі îñíîâè. 7. Ðîçáåðіòü çà áóäîâîþ âèäіëåíі ñëîâà, âèçíà÷òå ñïîñіá їõíüîãî òâîðåííÿ. 8. Äîáåðіòü óñíî äî ñëіâ Ëüâіâ і àðõіòåêòóðà ñïіëüíîêîðåíåâі. 9. Óòâîðіòü âіä ñëіâ ìіñòî і âóëèöÿ ïî äâà íîâèõ. 117. Мікрофон. Чи доречно змінювати, осучаснювати архітектурну спадщину наших міст? Чому? 118. І. Згрупуйте і запишіть подані слова за схемами. Виділіть у словах твірні основи. Доповніть кожну групу власним прикладом.

1. 2. 3. 4. 5. Áåçõìàðíèé, çâ’ÿçîê, áіãòè, æàéâîðîíîê, âèñîêî, âîäÿíèñòèé, ïîðîçíîñèëà, ìàéñòåðíÿ, ãîðîäèíà, áåçïåðåøêîäíèé. ІІ. Визначте слова, які не мають закінчень, і слова з нульовим закінченням. 119. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми. Накресліть схему першого речення.

1. Ìè íіêîëè íå ñòàíåìî ìàòåìàòèêàìè íàâіòü çíàþ÷è íàïàì’ÿòü óñі ÷óæі äîâåäåííÿ ÿêùî íàø ðîçóì íå çäàòíèé ñàìîñòіéíî ðîçâ’ÿçóâàòè ïðîáëåìè (Ð. Äåêàðò). 2. Ìîї ñëіäè çìèâàє ñіðèé äîù їõ îáðèñè òðàâîþ çàðîñòàþòü (Í. Êèð’ÿí). 3. Îá ñòåæêó âäàðèëîñü òâåðäó і ðîçêîëîëîñü äî çåðíèíè îñòàííє ÿáëóêî â ñàäó (Ë. Òàëàëàé). 4. Ìàëåíüêèé õëîï÷èê ìîëîêî íåñå ó áіëîìó áëÿøàíîìó áіäîíі à íàäâå÷іð’ÿ ñòîðîæêî ïàñå 71


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà íàòîìëåíі æíèâàìè ñèâі êîíі (Ò. ßêîâåíêî). 5. Îáëè÷÷ÿ íàòõíåííî ðîçøàðіëîñü і îñâіòèâøèñü ÿêèìèñü íîâèìè äóìêàìè ñòàëî ìîâáè òîíøèì іíòåëåêòóàëüíіøèì áàãàòøèì (Î. Ãîí÷àð). 6. Äîçâîëü ìåíі ìіé âå÷îðîâèé ñâіòå óïàñòè çåðíîì â ðіäíіé ñòîðîíі (Â. Ñòóñ). ІІ. Розберіть виділені слова за будовою. Доберіть до кожного по 2–3 спільнокореневих. 120. Мозковий штурм. Чому словотворення є основним засобом збагачення словникового складу мови? 121. І. Згрупуйте слова за способами їхнього творення. Чи всі вони утворені за допомогою морфем? Виділіть, де можливо, словотворчі суфікси і префікси. За потреби скористайтеся словотворчим словником.

Ðîçêàçàòè, êðèæèíà, ЄÑ, êðàєçíàâñòâî, ïî-íàøîìó, ÃÅÑ, íàäçâè÷àéíèé, çàïóñê, øâèäêî, ïîäîðîæíèê, ñòåïåíåâèé, ïàðîóòâîðåííÿ, íàñòіëüíèé, ÷åðãîâèé (іìåííèê), ÷åðãîâèé (ïðèêìåòíèê), þííàò, ÎÎÍ. ІІ. З одним із поданих слів складіть речення, ускладнене однорідними членами речення. 122. Два – чотири – всі разом. І. Установіть послідовність словотворення слів у кожній групі.

1. Ïèñüìåííèê, ïèñüìî, ïèñüìåííèöüêèé, ïèñüìåííèé. 2. Âåñíÿíèé, âåñíÿíêà, âåñíÿíêóâàòèé, âåñíà. ІІ. Утворіть словотворчий ланцюжок від слова лід. 123. Поміркуйте над запитаннями.

1. Ñêіëüêè ïðåôіêñіâ ó ñëîâі íàâçäîãіí? 2. ×è îäíàêîâå çíà÷åííÿ ìàє ñëîâîòâîð÷à ÷àñòèíà àâòî â ñëîâàõ àâòîïîðòðåò, àâòîâіäïîâіäà÷, àâòîìîáіëü? 3. ×îìó â ñëîâі ëіêàðíÿ âèäіëÿþòü äâà ñóôіêñè (-àð- і -í-), à â ñëîâі ñóøàðíÿ – îäèí (-àðí-)? 124. І. Позмагайтеся! З’ясуйте, що означають виділені в словах словотворчі елементи грецького походження.

1. 2. 3. 4.

Òåëåâіçîð, òåëåñêîï. Òåðìîÿäåðíèé, òåðìîìåòð. Ïñåâäîíіì, ïñåâäîíàóêîâèé. Äåìîêðàòіÿ, äåìîãðàôіÿ.

5. 6. 7. 8.

Áіáëіîòåêà, áіáëіîìàí. Àãðîêóëüòóðà, àãðîáіçíåñ. Áіîëîãіÿ, áіîìàñà. Òåëåñêîï, ôіëüìîñêîï.

ІІ. Випишіть із тлумачного словника чи словника іншомовних слів кілька слів зі спільними словотворчими елементами (наприклад, полі, лого, зоо, фізіо, тека). Визначте, що означають ці частини.

Мовленнєва ситуація Фінський підліток, який почав вивчати українську мову, витлумачив значення слів гусар, жрець, забрало так: гусар – пташник, що доглядає гусей; жрець – ненажера; забрало – вантажний автомобіль. Поясніть, чим викликані помилки, чому хлопець саме так витлумачив значення слів. З’ясуйте значення і походження цих слів. 72


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà Îñíîâíі îðôîãðàìè ó ïðåôіêñàõ, êîðåíÿõ, ñóôіêñàõ Ìіñöå Îðôîãðàìè îðôîãðàìè Ó ïðåôіêñі Áóêâè å, è, і â ïðåôіêñàõ ïðå-, ïðè-, ïðіÁóêâè ç, ñ ó ïðåôіêñàõ ðîç-, áåç-, ç- (çі-, ñ-) Îðôîãðàìè, ïîâ’ÿçàíі іç ÷åðãóâàííÿì Ó êîðåíі ãîëîñíèõ і ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ Ïîäâîєííÿ áóêâ Íà ìåæі Áóêâîñïîëóêè -öüê-, -çüê-, -ñüê-, -öòâ-, êîðåíÿ і -çòâ-, -ñòâñóôіêñà Áóêâè ù, ÷÷ â іìåííèêàõ іç ñóôіêñîì -èí(à) Áóêâè è, å(є) â ñóôіêñàõ -å÷îê, -є÷îê, -å÷ê(à), -є÷ê(à), -è÷îê, -è÷ê(à) Áóêâà è â ñóôіêñі -èâ(î) Áóêâè è, і â ñóôіêñàõ -èð, -èñò, -èçì, Ó ñóôіêñі -іð, -іñò, -іçì Áóêâè è, і, å(є) â ñóôіêñàõ -èíí(ÿ), -іíí(ÿ), -åíí(ÿ), -єíí(ÿ) Áóêâè î, å(є) â ñóôіêñàõ -îâ(èé), -åâ(èé), -єâ(èé) Áóêâè è, ї â ñóôіêñàõ -èí, -їí

Ïðèêëàäè ïðåäîáðèé, ïðèõіä ðîçêàçàòè, ñïèñàòè ñòåëþ – çàñòèëàòè, ðóêà – ðóöі ãіëëÿ, ñіëëþ êîçàöüêèé, ïòàñòâî êîçà÷÷èíà, Æèòîìèðùèíà äіæå÷êà, âîãíè÷îê âàðèâî, ïå÷èâî áàíäóðèñò, ïіàíіñò ïàâóòèííÿ, çâåðíåííÿ îâî÷åâèé, êàçêîâèé Îëüæèí, Ìàðіїí

125. Випишіть послідовно лише ті слова, у префіксах яких слід писати букву з.

..õâàëèòè, áå..àïåëÿöіéíèé, ..ôîòîãðàôóâàòè, ..äîáóòè, áå..ñëàâíèé, ðî..ñòàâèòè, ..ñàäèòè, ..ïî÷àòêó, ðî..õâàëåíèé, ðî..ôàðáóâàòè, ..òîïòàòè. КЛЮЧ. Ïіäêðåñëіòü ó âèïèñàíèõ ñëîâàõ äðóãó áóêâó êîðåíÿ. ßêùî âè ïðàâèëüíî âèêîíàëè çàâäàííÿ, òî ç ïіäêðåñëåíèõ áóêâ ïðî÷èòàєòå íàçâó îäíîãî ç ìіñò Óêðàїíè. 126. І. Утворіть від поданих слів нові за допомогою префікса при- або пре-. Якого значення надали префікси словам?

Ñîëèòè, òèñê, ãíóòè, ïèøíèé, êîïàòè, ìіñüêèé, ëåòіòè, ìàëèé, ñîõíóòè, êðіïèòè, ñóíóòè. ІІ. Складіть словосполучення з утвореними словами. 127. І. Орфографічний тренажер. Утворіть і запишіть від поданих слів нові за допомогою вказаних суфіксів. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах.

1. 2. 3. êèé. 4.

-ñüê-: Ëóöüê, Çàïîðіææÿ, Õåðñîí, Äðîãîáè÷, Ðèãà, ëàòèø. -ñòâ-: þíàê, óáîãèé, êîçàê, òîâàðèø, ñòóäåíò. -èí(à): âіííèöüêèé, õìåëüíèöüêèé, äíіïðîïåòðîâñüêèé, òóðåöü-è÷îê, -å÷îê: âîãíèê, âåðõ, ïëåìіííèê, êîøèê, ìіøîê. 73


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà 5. -è÷ê(à), -å÷ê(à): âóëèöÿ, ðі÷êà, íіæêà, ðó÷êà. 6. -îâ(èé), -åâ(èé), -єâ(èé): âіòåð, ãðóøà, ìîâëåííÿ, àëþìіíіé, ãðîøі, çàìøà, áîðù, ìàò÷, ìàëüâà. 7. -èí, -їí: Ñîôіÿ, Ìàðóñÿ, Ãàëÿ, Êîëÿ, áàáóñÿ, ñâåêðóõà. 8. -èíí(ÿ), -іíí(ÿ), -єíí(ÿ): çâіëüíèòè, ãîðіòè, îçáðîїòè. 9. -èñò, -іñò, -èçì, -іçì: ïåéçàæ, ìîäåðí, ôóòáîë, áóëüäîçåð. ІІ. З двома утвореними словами (на вибір) складіть по одному реченню. 128. Випишіть спочатку іменники, у яких пропущено букву е(є), а потім ті, у яких пропущено букву и. Поясніть орфограми.

Ñîí..÷êî, äîí..÷êà, êîí..÷îê, ïîíåâîë..ííÿ, ìіø..÷îê, ëîæ..÷êà, êðà.. ÷îê, êðèíè÷..÷êà, îçáðî..ííÿ, ìàð..âî, ïàë..âî, òðàâè÷..÷êà, íàïðóæ..ííÿ, ïàâóò..ííÿ, ïåðåâåç..ííÿ, ìіñ..âî, ìîðîç..âî, ïëåò..âî, êíèæ..÷êà, ëіò..÷êî, âóë..÷êà, ïàë..÷êà, ðі÷..÷êà, ìåðåæ..âî. 129. Попрацюйте в парах. Складіть словниковий диктант (8–10 слів) на орфограми в префіксах, коренях, суфіксах. Продиктуйте диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте написання. 130. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфограми. Позначте морфеми, у яких є ці орфограми.

1. Íà Äîíó ãàðìàòíèìè çàëïàìè êîëîâñÿ ëіä і ïàâè÷(å,î)âèì ï(å,è)ðîì âèáëèñêóâàâ íà ñâіæèõ çëàìàõ (Ã. Òþòþííèê). 2. Äіæ(å,è)÷êà íà äіæ(å,è)÷öі, à çâåðõó êèò(å,è)÷êà (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. Ðî(ç,ñ)êàæіòü, ðî(ç,ñ)êàæіòü ìåíі, õìàðè: âè ÷îãî öå òіêàєòå äàëі? (Ï. Òè÷èíà). 4. Ïð(å,è)êðàñíå ñåëî ñòàëî ùå ìèëіøèì, âîíî ïð(å,è)áðàëîñÿ â çåëî, çàêâіò÷àëîñÿ êëå÷à(í,íí)ÿì (Þ. ßíîâñüêèé). 5. Ìè ïіäåì, äå òðàâè ïîõèëі, äå çîðі â ÿñíіé äàë(å,è)íі, і êàðії î÷і, і ðó÷(å,è)íüêè áіëі íî÷àìè íàñíÿòüñÿ ìåíі (Â. Ñîñþðà). 6. Íіæíà áëàêèòíà õâèëÿ, ÷èñòà é òåïëà, êèäàëà íà áåðåã òîíêå ìåðåæ(å,è)âî (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 7. Ùîñü є ÷àêëóíñüêå â òàєìíè÷îñòі íі÷íîãî öâіò(і,å,è)ííÿ, â ìіñÿ÷íіì ìàð(å,è)âі é òèøі ñâіòëèõ àêàöі(є,éî)âèõ íî÷åé (Î. Ãîí÷àð). ІІ. Змініть виділені слова або доберіть до них спільнокореневі так, щоб відбулося чергування звуків. Запишіть слова парами, позначте в них корені та запишіть звуки, які чергуються. 131. Складіть і запишіть твір-мініатюру про: а) ваш населений пункт та історію його назви; б) пам’ятку історії та культури вашого краю; 3) річку (озеро, парк, урочище, гори тощо) вашої місцевості та історію її назви. Використайте в тексті спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень та слова з орфограмами в значущих частинах слова. Підкресліть і поясніть ці орфограми.

Для вас, допитливі Чи знаєте ви, що в давні часи існувало цікаве слово *sold (корінь sol і суфікс d)? Спочатку воно означало «з сіллю», «солоний», потім ширше – «приправлений», далі – «смачний», а згодом почало знов звужувати своє значення. Якщо ви хочете дізнатися більше про походження слів української мови (наприклад, хліб, цукор, страва тощо), зверніться до книжки А.П. Коваль «Слово про слово». Про те, що вам найбільше сподобається в цій праці, розкажіть однокласникам. 74


ВИСНОВКИ

Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà 1. Найменшою неподільною значущою частиною слова є морфема (корінь, префікс, суфікс, закінчення). Вона є носієм певного лексичного чи граматичного значення. 2. Найбільш активним процесом у збагаченні лексики української мови є творення нових слів, які виникають на базі вже існуючих і сприймаються як похідні. Розрізняють кілька способів словотворення.

§ 9. Ñòèëіñòè÷íі îñîáëèâîñòі çíà÷óùèõ ÷àñòèí ñëîâà. Ñòèëіñòè÷íі çàñîáè ñëîâîòâîðó Ïðî òå, ÿêîãî ñòèëіñòè÷íîãî çàáàðâëåííÿ íàäàþòü ñëîâàì і âèñëîâëþâàííÿì äåÿêі ïðåôіêñè òà ñóôіêñè, à òàêîæ ïðî ñòèëіñòè÷íі ôóíêöії ñêëàäíèõ ñëіâ 132. Прочитайте текст, визначте його основну думку. Поміркуйте, чому виділені в тексті слова автор називає ніжними і чому лише вжиті доречно вони збагачують наше мовлення.

ÏÅÑÒËÈÂІ ÑËÎÂÀ Óêðàїíñüêà ìîâà âèòâîðèëà áàãàòî-áàãàòî ïåñòëèâèõ ñëіâ, ÿêèìè îïîåòèçîâàíî ñâіò. Íàïåâíå, íàéáіëüøå òàêèõ ñëіâ óòâîðåíî âіä ñëîâà ìàòè... Ìàòè íàðîäèëà íàñ, íàâ÷èëà ãîâîðèòè é çàïàëèëà â ñåðöі âі÷íå ñâіòëî ïіñíі. Ñåðöå çàâæäè ëèíå äî ìàòåðі, äî ðіäíîãî äîìó, ÿáëóíü і âèøåíü ó öâіòó, æóðëèâîї ðі÷å÷êè, çàïàøíîãî ëóãó, ïåðøîї ñòåæèíè, ÿêà êëè÷å íà áàòüêіâñüêі ïîðîãè. Òîìó ìàòіð îïîåòèçîâàíî â íàéíіæíіøèõ ñëîâàõ ìàìà, ìàòіíêà, ìàòіíî÷êà, ìàòóñÿ, ìàìóñå÷êà, ìàòóñåíüêà, ìàìîíüêà, ìàìî÷êà, ìàìóíÿ, ìàìóñÿ... Öі ñëîâà îïîâèòі íіæíèì ñóìîì, ñâÿòîùàìè, âåëè÷÷þ ìàòåðі. Іç ãëèáèíè íàéâіðíіøîãî ìàòåðèíñüêîãî ñåðöÿ, âіä ìàòåðèíñüêîї íіæíîñòі é äîáðîòè íàðîäèëèñÿ çìåíøóâàëüíî-ïåñòëèâі ñëîâà, íàïîâíåíі ëþáîâ’þ äî äіòåé. Öå ñëîâà äèòèíêà, äèòèíîíüêà, äèòèíî÷êà, äèòèíÿòêî, äèòèí÷àòêî, äèòÿòêî, äèòÿòî÷êî, äіòêè, äіòîíüêè, äіòî÷êè, äîíÿ, äîíåíüêà, äîíå÷êà, äî÷å÷êà, ñèíîê, ñèíî÷îê, ñèíî÷å÷îê, ñèíóíüî, ñèíóíüöüî, ñèíîíüêî, ñèíåíÿ, ñèíÿòêî. Íіæíі ñëîâà çáàãà÷óþòü íàøå ìîâëåííÿ. ßêùî їõ, çâè÷àéíî, âæèòè äîðå÷íî. Öі ñëîâà âèòâîðèâ íàðîä, âèêîëèõàâ ó ñâîєìó ñåðöі, çіãðіâ òåïëîì äóøі ñâîєї é âіääàâ ó ñïàäîê íàì. Êîðèñòóéìîñÿ öèì ñêàðáîì óìіëî і òâîð÷î (Çà І. Âèõîâàíöåì). 133. Прочитайте речення в обох колонках. Поміркуйте, речення якої колонки більш експресивні, виразні. Завдяки яким словам цього досягнуто і як утворено ці слова? Зробіть висновок про стилістичне застосування словотворчих засобів.

1. Ïîñіÿâñÿ ðÿñíèé äîù. 2. Ïåðåä íàìè ðîçêèíóâñÿ ëіñ. 3. Çäàëîñÿ, ùî äåñü áëèçüêî ïðîëåòіëà ñîâà.

1. Ïîñіÿâñÿ ðÿñíåíüêèé äîùè÷îê. 2. Ïåðåä íàìè ðîçêèíóâñÿ ëіñèùå. 3. Çäàëîñÿ, ùî äåñü áëèçüêî-áëèçüêî ïðîëåòіëà ñîâà-íі÷íèöÿ. 75


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà Стилістичні особливості морфем

Можливості суфіксів

Ñòèëіñòè÷íі ìîæëèâîñòі ñëîâîòâîðó âèÿâëÿþòüñÿ ïðè çіñòàâëåííі ñëіâ, ÿêі ìàþòü îäíàêîâèé êîðіíü і çíà÷åííÿ, àëå ðіçíå ñëîâîòâîð÷å îôîðìëåííÿ. Íàïðèêëàä: âіòåð – âіòåðåöü, âіòðèùå; äàëåêî – äàëåêî-äàëåêî, äàëå÷åíüêî, äàëåêóâàòî. Ó íàâåäåíèõ ïðèêëàäàõ ñëîâà ïðàâîðó÷ åìîöіéíî çàáàðâëåíі, âîíè íàäàþòü ìîâëåííþ ñòèëіñòè÷íîї âèðàçíîñòі òà åêñïðåñèâíîñòі. Îäíèì ç íàéáіëüø ñòèëіñòè÷íî âèðàçíèõ ñëîâîòâîð÷èõ çàñîáіâ є ñóôіêñè. Íàïðèêëàä: 1. Îé ó ïîëі îçåðå÷êî, òàì ïëàâàëî âіäåðå÷êî (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Äëÿ âèðîáíèöòâà áіîëîãі÷íîãî ñâіòëà ïîòðіáåí ìîëåêóëÿðíèé êèñåíü (Ç ïîñіáíèêà). Ñòèëіñòè÷íå çàáàðâëåííÿ ñóôіêñіâ

Ñóôіêñè

Îñîáëèâîñòі ñóôіêñіâ

-іñòü, -ñòâ(î), -öòâ(î), -çòâ(î), -îò(à), -àíí(ÿ), -åíí(ÿ), -іíí(ÿ), -òò(ÿ), -іçì (-їçì), -èçì òà іí. -àëüí-, -óâàëüí(-þâàëüí-), -àðí- (-ÿðí-), -è÷í-, -і÷í- (-ї÷í-) -èñò-, -óâàò-, -àòèñò-

Óòâîðþþòü ñëîâà ç àáñòðàêòíèì, óçàãàëüíþâàëüíèì çíà÷åííÿì, íàçâè îïðåäìå÷åíîї äії. Õàðàêòåðíі äëÿ íàóêîâîãî, îôіöіéíî-äіëîâîãî, ïóáëіöèñòè÷íîãî ñòèëіâ

-ê-, -îê-, -î÷îê-, -è÷îê-, -î÷ê-, -èê-, -îíüê-, -åíüê-, -åñåíüê-, -іñіíüê-, -í-, -â-, -èù-, -óù- (-þù-), -èñüê-, -þõ-, -èë-, -ë-

Óòâîðþþòü åìîöіéíî çàáàðâëåíі ñëîâà. Õàðàêòåðíі äëÿ õóäîæíüîãî і ðîçìîâíîãî ñòèëіâ

Ïðèêëàäè ãðîìàäñüêіñòü, ëþäñòâî, çáèðàííÿ, ðåàëіçì ñîöіàëüíèé, ãóìàíіòàðíèé, іñòîðè÷íèé àçîòèñòèé, öóêðèñòèé (ñëîâà-òåðìіíè) ðіäíåíüêèé, ãàéî÷îê, êîòèùå

Зверніть увагу! Ñëîâà іç ñóôіêñàìè ïîçèòèâíîї і íåãàòèâíîї îöіíêè ìàþòü âèðàçíå åìîöіéíî-åêñïðåñèâíå çàáàðâëåííÿ. Ïðèєäíóþ÷èñü äî îñíîâè ñëîâà, öі ñóôіêñè âíîñÿòü äîäàòêîâі âіäòіíêè çäðіáíіëîñòі, ïåñòëèâîñòі, ëàñêàâîñòі, íіæíîñòі, çíåâàãè, çãðóáіëîñòі òîùî. Можливості префіксів

76

Ñòèëіñòè÷íî âèðàçíіøèìè ðîáëÿòü ñëîâà і ïðåôіêñè. Îñîáëèâîї åêñïðåñії íàáóâàþòü ñëîâà, ó ÿêèõ ïîâòîðþєòüñÿ àáî êîìáіíóєòüñÿ ç іíøèìè ïðåôіêñàìè ïðåôіêñ ïî-. Íàïðèêëàä: Ïðèòàїëîñÿ âñå, ïîïîëîõàëîñü ïåðåä ç’ÿâèùåì òó÷і ãðіçíîї... (Ì. Ñòåëüìàõ). Ïðåôіêñè ïà-, ïðà-, óç- òà іíøі íàäàþòü ñëîâàì âіäòіíêó óðî÷èñòîñòі. Íàïðèêëàä: Ïàìîðîçü ðîçêіøíèì ìåðåæèâîì ïîêðèëà íåðóõîìі äåðåâà (Ì. Ñòåëüìàõ). Çà äîïîìîãîþ ïðåôіêñà íå- âèðàæàєòüñÿ íåãàòèâíèé, çíåâàæëèâèé âіäòіíîê. Íàïðèêëàä: íåäîòåïà, íåçäàðà.


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà Можливості складних слів

Ñòèëіñòè÷íå çàáàðâëåííÿ ñêëàäíèõ ñëіâ ïîâ’ÿçàíå çäåáіëüøîãî ç íîâèì çíà÷åííÿì, ùî âèíèêàє âíàñëіäîê ïîєäíàííÿ ñëіâ àáî îñíîâ ñëіâ. Ñêëàäíі ñëîâà âèêîíóþòü ðіçíі ñòèëіñòè÷íі ôóíêöії:  óæèâàþòüñÿ ÿê òåðìіíè â íàóêîâîìó, îôіöіéíî-äіëîâîìó, ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëÿõ (ãіäðîêàíàë, êіëîâàò-ãîäèíà);  âèðàæàþòü ðіçíîìàíіòíі åìîöіéíî-åêñïðåñèâíі âіäòіíêè â õóäîæíüîìó ñòèëі (ãðîìîâîçâóêèé, ñìóòîê-æàëü). Íàïðèêëàä: Ðàíîê áóâ ÿñíèé-íàéÿñíèé і òåïëèé-íàéòåïëèé (Ìàðêî Âîâ÷îê).

134. І. Прочитайте слова. Визначте усно в них суфікси та префікси і з’ясуйте, як ці морфеми впливають на значення слів. Які з цих слів характерні для художного мовлення, а які – для наукового?

Ñòàíîâëåííÿ, ôîðìóëþâàííÿ, àðõàїçì, àðõàї÷íèé, ïîñåðåäíèöòâî, óïåðòþõ, áóðìèëî, òîíіñіíüêèé, îðäèíàðíèé, ðіâíåñåíüêèé, ãîñòèí÷èê, ïîðîçõîäèòèñü, ïðàäàâíіé, іñòîðèçì, äіéñíіñòü, íåçäàðà, ïàãіííÿ, õëîï÷èñüêî, õàòèíî÷êà, çâіðÿòêî, âîâ÷èùå, âîäèöÿ. ІІ. Складіть з одним словом (на вибір) речення, ускладнене однорідними членами речення. 135. І. Прочитайте тексти. Обґрунтуйте їхню належність до певних стилів. Поясніть, як впливають словотворчі засоби на стильове забарвлення текстів.

ÕÐÀÌ ÕÐÀÌІÂ Êîëèñü Ñêîâîðîäà êàçàâ ïðî òå, ùî ëþäèíà – òî Áîæèé õðàì. І áóëî â öèõ ñëîâàõ äèâîâèæíå çàõîïëåííÿ âåëè÷÷þ ëþäèíè, її êðàñîþ, äîâåðøåíіñòþ, її áîãîðіâíіñòþ... І íåõàé öå іäåàëіçì, àëå æ ñêіëüêè â íüîìó âіðè â ëþäèíó, â її âåëè÷. Òàê, íàéáіëüøèì õðàìîì, «õðàìîì õðàìіâ» є íà çåìëі Ëþäèíà. Íå çâіð, à ëþäèíà ç ñîíÿ÷íèì ñåðöåì. Òàê, ó äíіâ êðèâàâіì âèðі çàãóáèëèñÿ ñòåæêè äî öüîãî õðàìó õðàìіâ – àëå æ íåîäìіííî òðåáà çíàéòè їõ, òðåáà çíàéòè øëÿõ äî òîãî, ùîá ñâіòîì ïðàâèëà Ëþäèíà, à íå àíòèëþäèíà, ïîðîäæåíà ñâіòîì çëà, âèçèñêó, ãðóáîãî ìàòåðіàëіçìó (Ñ. Òåëüíþê). ÇÓÑÒÐІ× Çà âîçàìè, ñïèðàþ÷èñü íà êîñòóð, òþïàє æâàâåíüêà áàáóñÿ... – Çäðàñòóéòå, – çäîðîâàþòüñÿ äіòè äî áàáóñі é ÿê îäíî íèçåíüêî âêëîíÿþòüñÿ. Áàáóñÿ ñïèíèëàñü. – Çäîðîâі, äіòî÷êè, à ÷îãî æ öå âè, ãîëóá’ÿòà, âñі òàêі çåëåíі? Äіòè âèòåðëè ðóêàâ÷àòàìè íîñèêè é ïîäèâèëèñü íà íåї âåëèêèìè ñìóòíèìè î÷èìà: ìîâëÿâ – õòî æ éîãî çíàє. – Íó, à äå æ âàøà ìàìà? – ïèòàє áàáóñÿ, ïðèãëÿäàþ÷èñü äî ÷îðíèõ òåíåò î÷îê íà äіòÿõ. Äіâ÷èíêà óáіê ïîêàçàëà î÷èìà. – Ó õóòîðі – ãîðíèöі ïàíàì ïðèáèðàþòü. Çîðÿòü óñі íà áàáóñþ, ÷îãîñü ñïîäіâàþòüñÿ. Ïîáіäêàëàñü ñòàðåíüêà, ñòàëà æàëóâàòè äіòåé. – Ãàðíі, ëþáі äіòî÷êè... à ãîñòèí÷èêà íåìàє, ëàñòіâ’ÿòà, – íå êóïèëà (Ñ. Âàñèëü÷åíêî). 77


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà ÏËÀÂÀËÜÍÈÉ ÌІÕÓÐ Ïëàâàëüíèé ìіõóð – öå ïîðîæíèñòèé îðãàí ó òіëі âîäÿíèõ òâàðèí, ùî ðåãóëþє ñåðåäíþ ùіëüíіñòü ïðè їõíüîìó ïåðåìіùåííі íà òó ÷è іíøó ãëèáèíó. Çà äîïîìîãîþ öüîãî ïðèñòîñóâàííÿ ðèáè çáåðіãàþòü ðіâíîâàãó ó âîäі. Éäó÷è íà ãëèáèíó, ðèáà ïіäòðèìóє â ïëàâàëüíîìó ìіõóðі òèñê, äëÿ ÷îãî áåçïåðåðâíî ïіäêà÷óє êèñåíü іç êðîâі. Ïðè ñïëèâàííі, íàâïàêè, êðîâ ïîñèëåíî âáèðàє êèñåíü ç ìіõóðà. Òàêå ïіäêà÷óâàííÿ і âáèðàííÿ – ïðîöåñè äîñèòü ïîâіëüíі, òîìó ïðè øâèäêîìó âèòÿãóâàííі ðèáè ç âåëèêîї ãëèáèíè êèñåíü íå âñòèãàє ðîç÷èíèòèñÿ ó êðîâі, é ìіõóð, ðîçäóâàþ÷èñü, ðîçðèâàє ðèáó. Ó ìîðñüêèõ âóãðіâ íà òàêèé âèïàäîê ïåðåäáà÷åíèé çàïîáіæíèé êëàïàí: ïðè øâèäêîìó ñïëèâàííі âіí âіäêðèâàєòüñÿ é âèïóñêàє êèñåíü ç ìіõóðà (Ç ïîñіáíèêà). ІІ. Випишіть із кожного тексту по 3–5 слів із стилістично забарвленими морфемами. 136. Мозковий штурм. Чи однакова стилістична роль засобів словотвору в різних стилях мовлення? Обґрунтуйте думку. 137. Утворіть від поданих слів за допомогою суфіксів позитивної чи негативної оцінки нові слова. Утворені слова запишіть, позначте в них морфеми, назвіть твірну основу. Для якого стилю мовлення характерні ці слова?

Ìàëèé, íі÷, çäîðîâèé, ïòàøêà, âàæêèé, ñòðàõ, çëèé, ñòðàøíèé, ëіòî, ñèëà, âîâê. 138. Позмагайтеся! 1. Хто утворить від слова бабуся найбільше слів з новим відтінком значення за допомогою суфіксів позитивної оцінки? 2. Хто утворить від слова кіт найбільше слів з новим відтінком значення? 139. Попрацюйте в парах. Доберіть кожен по 5–7 слів із суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на означення згрубілості, збільшення. Прочитайте ці слова однокласнику (однокласниці), запропонуйте пояснити значення й емоційне забарвлення слів, а з одним словом (на вибір) скласти речення. 140. І. Прочитайте виразно вірш. Поясніть, які зорові образи змальовує автор. Якими почуттями наповнений твір?

×îëîâі÷å ìіé, çàïðÿãàé êîíÿ. Òî íå êіíü, à çìіé, ìèãîòèòü ñòåðíÿ. Äîáåðåìîñÿ çà òðè ãîäèíî÷êè Çà ñòîíàäöÿòü âåðñò äî ðîäèíî÷êè. ×óєø, ðîäå ìіé, ðîäå, ðîäîíüêó, ×îì áóð’ÿí ïіøîâ ïî ãîðîäîíüêó? Ðîáîòÿùèé ìіé ç äіäà-ïðàäіäà, Äâіð çàíåäáàíèé – Áîæå ïðàâåäíèé.

І. Ìàð÷óê. Ñòðóíè ïå÷àëі і íàäії 78

Îé òè æ, ðîäå ìіé, ìіé ðіäíåñåíüêèé, Õî÷ áè âèéøîâ õòî, õî÷ îäíåñåíüêèé. Ùî æ öå äâåðі âñі ïîçàìèêàíі, ×è ïðèїõàëè æ ìè íåêëèêàíі?


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà Äåâ’ÿòü äåíü äóøà ùå ïðó÷àєòüñÿ, À òåïåð âæå äåñü ðîçëó÷àєòüñÿ. Òó ìîðêâèíî÷êó, òóþ êâіòîíüêó Íå ïðîïîëåø іç òîãî ñâіòîíüêó. Ëþäè çãàäóþòü – ìè íàâіäàëèñü, Îò ìè, ðîäîíüêó, ïåðåâіäàëèñü... ×îëîâі÷å ìіé, çàïðÿãàé êîíÿ. Òî íå êіíü, à çìіé, ìèãîòèòü ñòåðíÿ... (Ë. Êîñòåíêî) ІІ. Назвіть у тексті словотворчі засоби і з’ясуйте їхню стилістичну роль. ІІІ. Поясніть написання складних слів. 141. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть слова із суфіксами та префіксами, які надають словам і мовленню стилістичного забарвлення. Виділіть ці морфеми і поясніть їхню стилістичну роль.

1. Ñîí(å,è)÷êî ïëîìåíèñòå ãðàëîñÿ â íåáі âіòðåöü æâàâ(å,è)íüêî õèòàâ äåðåâàìè ùî ïîïàäàëèñÿ äå-íå-äå ïî äîðîçі і øóìіâ ó ìіñüêèõ ñàäî÷êàõ (Ìàðêî Âîâ÷îê). 2. ßê ãëÿíó íà òåáå – òàêà òè íåâåëè÷êà ìîÿ ïåðåïåëè÷êî à ãîëîñî÷îê-òî ÿêèé! Òîíåñ(å,è)íüêèé ìèëåñ(å,è)íüêèé òàêèé! (Ë. Ãëіáîâ). 3. Іç ÿêîãî òè ñàäó ÷óäîâàÿ ðîæå? Òåáå é ìîðîçèùå çâ’ÿëèòè íå ìîæå! (À. Êðèìñüêèé). 4. Âñå òå ùî ìàëî çãîðіòè çãîðіëî òіëüêè ñóìíî ÷îðíіâ îáïàëåíèé êîìèí òà îñіííіé âіòðèñüêî áàáðàâñÿ â ïîïåëі, âèøóêóþ÷è ïîîäèíîêі æàðèíè (À. Äіìàðîâ). 5. Ïð(å,è)ñòîñóâàâøèñü äî ñåçîííîãî æèâëå(í,íí)ÿ і ðîçìíîæå(í,ííÿ) êèòè óòâîðèëè êіëüêà áіîëîãі÷íèõ ãðóï (Ç ïîñіáíèêà). 6. Âñå íіáè â êîëі âіêîâіì ëþáîâ ðîçëóêà âåñíè ãðіì âñå íіáè âîãêîñòі ëóíà ïðàäàâíÿ òèõà òàїíà (À. Ìàëèøêî). 7. Ïîïîõîäèø çà ïëóãîì ïîïîòÿãàєø ÷åïіãè òî é, çðîçóìіëî, âòîìà áåðå ñâîє (Î. Êîâіíüêà). 8. Îé ó ïîëі òðè êðèíè÷(å,è)íüêè, ëþáèâ êîçàê òðè äіâ÷èíîíüêè (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Поясніть орфограми в суфіксах і префіксах. ІІІ. Наведіть приклади вживання слів із зменшувально-пестливими суфіксами в усній народній творчості.

Зверніть увагу! Äëÿ òåêñòіâ íàóêîâîãî ñòèëþ âëàñòèâå øèðîêå âæèâàííÿ àáðåâіàòóð, ïðîòå öі ñêîðî÷åííÿ ìóñÿòü áóòè çàãàëüíîïðèéíÿòèìè â ìîâі íàóêîâöіâ, óíіôіêîâàíèìè, à òàêîæ âіäïîâіäàòè ïðàâèëàì îðôîãðàôії. Íàïðèêëàä: ÂÍÑ (âåãåòàòèâíà íåðâîâà ñèñòåìà), óíіêîä (óíіâåðñàëüíå êîäóâàííÿ). 142. І. Утворіть і запишіть абревіатури від поданих сполучень слів. Вимовте правильно абревіатури і поясніть, як вони утворені (з початкових букв, звуків або частин слів). З яким стилем мовлення співвідносні ці слова?

Êîíñòðóêòîðñüêå áþðî, ìàãíіòíà ðåçîíàíñíà òåðàïіÿ, öèòîëîãі÷íà äіàãíîñòèêà, Íàöіîíàëüíà àêàäåìіÿ íàóê Óêðàїíè, ñèíäðîì íàáóòîãî іìóíîäåôіöèòó, òåïëîâà åëåêòðè÷íà ñòàíöіÿ, áіîëîãі÷íà õіìіÿ. ІІ. З двома утвореними абревіатурами складіть речення. 79


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà Із глибин мовознавства Наукова мова, як правило, уникає вживання слів зі зменшувальнопестливими суфіксами (-ок, -очок та ін.), бо вони надають небажаного в такому випадку відтінку пестливості. Більше того, якщо слова з такими суфіксами і потрапляють до цього стилю, то вони позбавляються емоційноекспресивних відтінків. Наприклад, у загальнонародному значенні слова мозочок, шлуночок являють собою зменшувально-пестливі утворення від мозок, шлунок, а в науковій мові вони є анатомічними термінами (шлуночок – частина порожнини серця). Так само слова з книжними суфіксами (-ість, -ізм, -арн- та ін.) зрідка можуть використовуватися в художньому й розмовному стилях. Наприклад: Як шумлять зблідлим листом клени під безладну квапливість хмар! (О. Булига). 143. І. Прочитайте тексти. Простежте, як суфікси здрібнілості, пестливості в поєднанні з основами книжних слів надають об’єктові зображення гумористичних відтінків.

Ëèñò ñèíîâі «Äîðîãèé ñèíî÷êó Ïåòðóñèêó! Óæå ñüîìà äíèíêà, ÿê òè âіä íàñ òó-òó â òàáіð âіäïî÷èíêó. Ìè òàê õâèëþєìîñÿ, áî æ òè âïåðøå áåç ìàòóñåíüêè é òàòóñåíüêà. Áóäü öÿöÿ, ìèé ðó÷åíÿòêà. À ãîëîâíå, íå äðóæè ç ïîãàíèìè, íåâèõîâàíèìè äіòêàìè – âîíè íàâ÷àòü òåáå âñÿêèõ äóðíèöü. Áóäü çäîðîâåíüêèé». Ëèñò áàòüêàì Ïåòðóñÿ «Øàíîâíі Ïåòðóñèêîâі ìàòóñåíüêî é òàòóñåíüêó! Ïîñïіøàþ ïîòіøèòè, ùî âàø ñèíî÷îê ïîêè ùî æèâåíüêèé òà çäîðîâåíüêèé. Äóæå æâàâåíüêèé õëîï÷èíêà. Ó ïåðøèé æå âå÷іð âіí çàêîðîòèâ äâèãóí÷èêà, і ìè äîñі ñèäèìî áåç ñâіòëà. Ðåìîíòèê îáіéäåòüñÿ íàì â îäíó òèñÿ÷êó. Ìàє äóæå âåëèêèé ïîòÿã äî ïðèðîäîíüêè – ó ëіñî÷êó ðîçïàëèâ áàãàòòÿ÷êî, âіä ÿêîãî çãîðіëî 2,5 ãà ñîñíè÷êà, ó ðåçóëüòàòі ÷îãî íàì ïîäàíî ðàõóíî÷îê íà òðè òèñÿ÷êè. Óðàíöі íàìàãàâñÿ ïðîâåñòè ç Ïåòðóñèêîì âèõîâíó áåñіäó... Ïіñëÿ öієї ðîçìîâîíüêè ÿ íàïèñàâ çàÿâî÷êó ïðî çâіëüíåííÿ çà âëàñíèì áàæàííÿ÷êîì.

80


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà Âàøîãî ïîñëàííÿ÷êà Ïåòðóñèêîâі ùå íå âіääàâ – âіí òóï-òóï ç äèíàìіòèêîì íà ñòàâî÷îê ãëóøèòè ðèáîíüêó. Ç òàáіðíèì ïðèâіòèêîì äèðåêòîð Äàâèäþê-Âîâ÷åíêî». ІІ. Прочитайте тексти вдруге, замінюючи емоційно забарвлені слова словотворчими синонімами з нейтральним значенням. Що, на вашу думку, за такої заміни втратять тексти? ІІІ. Випишіть три слова, що створюють комічний тон текстів. Визначте їхню будову та спосіб словотворення. 144. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Доберіть із підручника географії, біології чи фізики невеликий уривок, у якому використовуються словотворчі засоби стилістики. Обґрунтуйте стильову належність тексту. Варіант Б. Доберіть із твору Лесі Українки «Лісова пісня» або М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» невеликий уривок, у якому використовуються словотворчі засоби стилістики. Поясніть роль цих засобів. 145. Розгляньте ілюстрацію. Доберіть для її опису емоційно забарвлені слова, утворені різними словотворчими засобами. Складіть усно за картиною невеликий опис (6–8 речень), використовуючи дібрані слова.

Ï. Áàñàíåöü. Ìàòåðèíñòâî

ВИСНОВКИ

146. Складіть і запишіть невеликий текст (6–8 речень) у науковому або публіцистичному стилі на довільну тему, використовуючи словотворчі засоби стилістики. Підкресліть відповідні слова у вашому тексті.

1. Словотворчі засоби відіграють важливу роль у стилістичному забарвленні слів. Якщо в тексті вжито такі слова, то його стилістична виразність посилюється. 2. Основна роль у стилістичному забарвленні слів належить префіксам і суфіксам. При цьому більш виразними є суфікси, які творять емоційно забарвлені слова та слова з абстрактним, узагальнювальним значенням. 81


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА 147. Мікрофон. Продовжте фрази.

1. Îïðàöþâàâøè òåìè ç áóäîâè ñëîâà, ñëîâîòâîðó, ñòèëіñòèêè, ÿ çðîçóìіâ (çðîçóìіëà), ùî... 2. Íàéñêëàäíіøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåì ðîçäіëó ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà... 148. Тест для самоперевірки.

1. Óñòàíîâіòü âіäïîâіäíіñòü (îäèí ïðèêëàä є çàéâèì): Ïðèêëàäè Ñõåìè À ïðèâ’ÿçàíèé; 1 Á òåíіñíèé; 2 3  æóðі; 4 à ãàé; Ґ ïðèїçä. 2. Óñòàíîâіòü âіäïîâіäíіñòü (îäíà ïàðà ñëіâ є çàéâîþ): Ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ Ïðèêëàäè 1 ñóôіêñàëüíèé; À çàïèñàòè, íàäçâè÷àéíèé; 2 ïðåôіêñàëüíèé; Á ïîäîðîæíèê, íàñòіëüíèé; 3 ïðåôіêñàëüíî-ñóôіêñàëüíèé;  äîïèñ, ïåðåäіë; 4 áåçàôіêñíèé. à ñïîðòáàçà, ëіñîñìóãà; Ґ êðèæèíà, âіêîííèé. 3. Ëіòåðó ñ òðåáà ïèñàòè â óñіõ ñëîâàõ ðÿäêà: À áå..êîøòîâíèé, ..êàçàòè, ..êåðîâàíèé; Á ..ôîðìóâàòè, ïåðå..êî÷èòè, ..ôîòîãðàôóâàòè;  ..ïëåòåíèé, ..ïèòàòè, ..øèòè; à ..òÿãíóòè, ðî..òëóìà÷èòè, íå..òåðïíèé; Ґ ..ôàëüøóâàòè, áå..ñìåðòÿ, ..õâàëèòè. 4. Ëіòåðó î òðåáà ïèñàòè â ñóôіêñàõ óñіõ ñëіâ ðÿäêà: À äîù..âèé, îâî÷..âèé; Á ãðóø..âèé, ñі÷..âèé;  ãðîø..âèé, ìàëèí..âèé; à ñòåï..âèé; ïàìàðàí÷..âèé. 5. Ñòèëіñòè÷íîї âèðàçíîñòі íàäàþòü ìîðôåìè óñіì ñëîâàì ó ðÿäêó: À àðõіâàæëèâèé, óçãîëіâ’ÿ, ñîíÿ÷íèé; Á âîçðàäóéñÿ, ïîïîõîäèâ, õëîï÷èñüêî;  ÿáëó÷íèé, ðіæå÷îê, ïîðîçõîäèëèñÿ; à ìîçî÷îê, âîðіæåíüêè, âèëіòàòè. 6. Ñòèëіñòè÷íі çàñîáè ñëîâîòâîðó íàÿâíі â ðå÷åííі: À Ðіêó òіñíі çäàâèëè áåðåãè, à їé áè âîëі, ùîá âîäà øóìіëà і äî êîçàöüêèõ ñòåïîâèõ ìîãèë âîëîãèìè âóñòàìè æåáîíіëà (Ã. Äóäêà). Á Îñü і ñîíöå. Âñÿ ïðèðîäà ðàäіє éîìó: ñìіþòüñÿ ïîëÿ, äçâåíÿòü ó ïîâіòðі áäæîëè, ïòàõè ðîçñïіâàëèñÿ â äіáðîâі (Þ. Çáàíàöüêèé).  Äèòèíîíüêà ïðåñâÿòà, òàêà ÿñíà, ìîâ çîðÿ, ñïî÷èâàє òèõî, òèõî â òèõіì ñíі (Íàð. òâîð÷іñòü). à І õî÷åòüñÿ áóòè äóæèì, і õî÷åòüñÿ òàê ëþáèòü, ùîá íàâіòü êàìіííÿ áàéäóæå çàõòіëî îæèòè і æèòü! (Â. Ñèìîíåíêî). 82


Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà ÇÀÏÈÒÀÍÍß І ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÑÀÌÎÏÅÐÅÂІÐÊÈ 1. ßêі є ìîðôåìè â óêðàїíñüêіé ìîâі? Ùî ìіæ íèìè ñïіëüíîãî é âіäìіííîãî? 2. ×èì ïîõіäíі ñëîâà âіäðіçíÿþòüñÿ âіä íåïîõіäíèõ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 3. Êîðèñòóþ÷èñü âіäïîâіäíîþ òàáëèöåþ â äîäàòêàõ, îõàðàêòåðèçóéòå îñíîâíі ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ â óêðàїíñüêіé ìîâі. 4. ßêі îñíîâíі ÷åðãóâàííÿ çâóêіâ ìîæëèâі â êîðåíі ñëіâ ïðè ñëîâîòâîðåííі òà ñëîâîçìіíі? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 5. Íàçâіòü îñíîâíі îðôîãðàìè â ïðåôіêñàõ. Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 6. Íàçâіòü îñíîâíі îðôîãðàìè â ñóôіêñàõ. Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 7. Ïðèãàäàéòå êіëüêà êðèëàòèõ âèñëîâіâ çі ñëîâàìè, ÿêі óòâîðåíі ñïîñîáîì ïåðåõîäó ç îäíієї ÷àñòèíè ìîâè â іíøó. 8. ßê âïëèâàþòü ñëîâà, òâîðåíі ðіçíèìè çàñîáàìè, íà ñòèëіñòè÷íå çàáàðâëåííÿ òåêñòó? 9. ßê âïëèâàþòü íà ñòèëіñòè÷íå çàáàðâëåííÿ ñëіâ ñóôіêñè і ïðåôіêñè? Íàâåäіòü ïðèêëàäè ñëіâ іç ñóôіêñàìè ïîçèòèâíîї і íåãàòèâíîї îöіíêè. 10. ßêі ñòèëіñòè÷íі ôóíêöії âèêîíóþòü ñêëàäíі ñëîâà? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.

Проект Проведіть у класі круглий стіл на тему «Географічні назви нашого краю». Для цього об’єднайтеся в групи по 2–4 учні і підготуйте невеликі повідомлення про похідні географічні назви вашого населеного пункту, району чи області (назви сіл, міст, мікрорайонів, кутків, вулиць, рік, гір, лісів, парків, урочищ). Зверніть увагу, що йдеться лише про ті назви, які утворені певним способом словотворення, є похідними від інших слів. Також можна підготувати відповідні фотоматеріали, карти, запросити старожилів, музейних працівників, істориків. План підготовки повідомлення  Обрати географічну назву (кілька назв), про яку ви готуватимете повідомлення.  Поцікавитися у старожилів, краєзнавців, учителів, знайомих, що їм відомо про цю назву. Скористатися відповідною довідковою літературою. З’ясувати, у який час могла виникнути назва і хто її міг дати.  Визначити, від якого слова походить назва, вказати спосіб словотворення та морфеми.  Якщо у вас з’явилася власна гіпотеза походження назви, спробувати її довести.

Ðåêîìåíäîâàíà ëіòåðàòóðà  Êîâàëü À. Çíàéîìі íåçíàéîìöі: Ïîõîäæåííÿ íàçâ íàñåëåíèõ ïóíêòіâ Óêðàїíè.  Êðóãëÿê Þ. Іì’ÿ âàøîãî ìіñòà.  Ïåðåäðіé Ã., Êàðïåíêî Ò. Ó ñâіòі âëàñíèõ íàçâ.  Öèìáàëþê Â., Ïàñі÷íèê Þ. Êîëèñêà óêðàїíñüêîãî íàðîäó.  ßíêî Ì. Òîïîíіìі÷íèé ñëîâíèê-äîâіäíèê Óêðàїíè.

83


КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ Мовні поради Íå òàê óæå é ðіäêî ÷óєìî â íåîôіöіéíîìó, à òî é îôіöіéíîìó ìîâëåííі: «Íà Îäåùèíі æèâå áàãàòî áîëãàðіâ; ïîâåðíåííÿ êðèìñüêèõ òàòàðіâ íà ðіäíó çåìëþ» òîùî. Ç ïîãëÿäó ìîâíèõ íîðì òàêі ôîðìè є ïîìèëêîâèìè. Іìåííèêè ÷îëîâі÷îãî ðîäó ç âèïàäíèì -èí ó ìíîæèíі ìàþòü íóëüîâå çàêіí÷åííÿ ðîäîâîãî âіäìіíêà; ðåøòà çàêіí÷óєòüñÿ íà -іâ: ëüâіâ’ÿí-èí – ëüâіâ’ÿíè – ëüâіâ’ÿí; áîëãàð-èí – áîëãàðè – áîëãàð; òàòàð-èí – òàòàðè – òàòàð. Àëå ïîëÿê – ïîëÿêè – ïîëÿêіâ; ñîëäàò – ñîëäàòè – ñîëäàòіâ; íàðîä – íàðîäè – íàðîäіâ (Î. Ïîíîìàðіâ).

***

«Õî÷åòå ïåðåêîíàòèñü ó öіííèõ âëàñòèâîñòÿõ â’єòíàìñüêèõ êàáà÷êіâ? Ðîçâîäüòå їõ íà ñâîєìó ãîðîäі», – çàêëèêàє îäíå âèäàííÿ. Ðîçâîäÿòü êîãîñü àáî ùîñü ó ðіçíі áîêè; ìîëîêî âîäîþ òîùî. À êàáà÷êè òà іíøі ðîñëèíè âèðîùóþòü. Òîìó óòâîðåííÿ òèïó áóðÿêîâîä, êàðòîïëåâîä, ëіñîâîä, ðîñëèíîâîä, ñàäîâîä і ïîä. äëÿ óêðàїíñüêîї ìîâè íåïðèðîäíі. Їõ óâåëè äî ñëîâíèêіâ òà â çàñîáè ìàñîâîї іíôîðìàöії àäìіíіñòðàòèâíî-êîìàíäíèìè ìåòîäàìè òåîðåòèêè é ïðàêòèêè çëèòòÿ ìîâ. Çàìіñòü òàêèõ ñëіâ ó íàøіé ìîâі âæèâàíі îäíîêîðåíåâі óòâîðåííÿ áóðÿêіâíèê, êàðòîïëÿð, ëіñіâíèê, ðîñëèííèê, ñàäіâíèê. Òàê ñàìî òâîðèìî íàçâè, ïîâ’ÿçàíі ç òâàðèííèöòâîì: îëåíÿð, ñâèíàð, ñêîòàð, ãóñіâíèê, êðîëіâíèê, çâіðіâíèê, ñîáàêіâíèê, à íå îëåíåâîä і ò. ä. Äâîêîðåíåâі ñëîâà íà -âîä òàêîæ є â íàøіé ìîâі, àëå âîíè ïîâ’ÿçàíі ç òèìè ïðîôåñіÿìè, äå ñïðàâäі êîãîñü ÷è ùîñü âîäÿòü: âàãîíîâîä, åêñêóðñîâîä (Î. Ïîíîìàðіâ).

Говоріть правильно! Ïðàâèëüíî çâîðóøëèâà çóñòðі÷ ïàíіâíà іäåÿ ïðèéäåøíє ñâÿòî ìèéíі çàñîáè ðàçþ÷і ðåçóëüòàòè âîäîïëàâíі ïòàõè çâîëîæóâàëüíèé êðåì ïðèâàáëèâà ïðîïîçèöіÿ ïåðåêîíëèâèé äîêàç äîìіíàíòíà ðèñà êîîðäèíàöіéíèé öåíòð çðàäіëèé ó÷åíü íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå çíåáîëþâàëüíèé çàñіá æèòòєñòâåðäíі íàñòðîї êåðіâíà åëіòà ÷èííèé çàêîí 84

ÍÅïðàâèëüíî õâèëþþ÷à çóñòðі÷ ïàíóþ÷à іäåÿ íàñòóïàþ÷å ñâÿòî ìèþ÷і çàñîáè âðàæàþ÷і ðåçóëüòàòè âîäîïëàâàþ÷і ïòàõè çâîëîæóþ÷èé êðåì ïðèâàáëþþ÷à ïðîïîçèöіÿ ïåðåêîíóþ÷èé äîêàç äîìіíóþ÷à ðèñà êîîðäèíóþ÷èé öåíòð ðàäіþ÷èé ó÷åíü îòî÷óþ÷å ñåðåäîâèùå îáåçáîëþþ÷èé çàñіá æèòòєñòâåðäæóþ÷і íàñòðîї ïàíіâíà åëіòà äіþ÷èé çàêîí


МОЯ СТОРІНКА І таке буває ÊÎËÈØÍІ ÐÎÄÈ×І Ó ñó÷àñíіé ìîâі âæå íå ñïðèéìàþòüñÿ ÿê ñïіëüíîêîðåíåâі ñëîâà æèð і æèòè, à êîëèñü âîíè íàëåæàëè äî îäíîãî ãíіçäà. Ïåðøå ìàëî çíà÷åííÿ «êîðì, ãîäіâëÿ, їæà», äðóãå, éîãî òâіðíå, – «æèòè, ãîäóâàòèñÿ». Íîñії ìîâè çàðàç íàâðÿä ÷è ñïіââіäíîñÿòü ñìîðîäèíó çі ñìîðîäîì ó çíà÷åííі «ñèëüíèé çàïàõ», ñòîëèöþ çі ñòîëîì ó çíà÷åííі «ïðåñòîë» і òàê äàëі. Ñüîãîäíі êîðèòî íіõòî íå ïîâ’ÿçóє çі ñëîâîì êîðà, à â äàâíèíó öå áóâ âèðіá ç êîðè äåðåâà. Çíàíèé óñіìà îñîêîð òåæ ìàâ ó ñâîєìó ñêëàäі êîðіíü -êîð- і áóâ äî òîãî æ ñêëàäíèì ñëîâîì. Éîãî ïåðøà îñíîâà ïîâ’ÿçóâàëàñÿ çі ñëîâîì îñèíà, äðóãà – ç êîðü (êîðà). Ðîçïàä êîëèøíіõ єäèíèõ ãíіçä âіäáóâàєòüñÿ òîìó, ùî çíà÷åííєâі çâ’ÿçêè ìіæ ñëîâàìè, ÿêі âõîäÿòü äî íèõ, ïîñòóïîâî ñëàáíóòü àáî çîâñіì âòðà÷àþòüñÿ (Çà Í. Êëèìåíêî).

Цікаво знати   Óêðàїíі íàëі÷óєòüñÿ ïîíàä 50 íàçâ íàñåëåíèõ ïóíêòіâ ç êîðåíåì ãîðîä (Ñàìãîðîäîê, Âèøãîðîä, Çâåíèãîðîäêà). Ó ïåðіîä Êèїâñüêîї Ðóñі öå ñëîâî îçíà÷àëî îáãîðîäæåíå ïîñåëåííÿ, óêðіïëåíå òîâñòèìè ñòіíàìè і âåæàìè.  Ñóôіêñ -іâ ó íàçâàõ ìіñò Õàðêіâ, Ôàñòіâ, Áåðäè÷іâ òà іíøèõ ñâіä÷èòü ïðî òå, ùî öі ñëîâà, íàéіìîâіðíіøå, óòâîðåíî âіä ÷îëîâі÷èõ іìåí (ïðіçâèù).  Íàçâè áàãàòüîõ ðі÷îê Óêðàїíè óòâîðåíî ñóôіêñàëüíèì ñïîñîáîì âіä ñëіâ, ÿêі âêàçóþòü íà îñîáëèâіñòü ìіñöåâîñòі íàâêîëî öèõ âîäîéì. Íàïðèêëàä, ðі÷êè Êàì’ÿíêà, Áåðåçÿíêà.   óêðàїíñüêіé ìîâі ìàêñèìàëüíà êіëüêіñòü ìîðôåì ó ñëîâі ñòàíîâèòü äâàíàäöÿòü. Çà äàíèìè ìîâîçíàâöіâ, ñëіâ ç 9–12-ìà ìîðôåìàìè ìåíøå îäíîãî âіäñîòêà.

Як це було ÒÀÌ, ÄÅ ÌÀËÀ ÁÓÒÈ ÁÐÀÌÀ Óñі ìè çíàєìî ñëîâî ïîðò. Òà íå êîæíèé ñêàæå, çâіäêè âîíî. Àäæå porto ïî-ëàòèíі – «íîøó»; ïîðòìîíå (ãàìàíåöü) – «íåñòè ìîíåòè», ïîðòôåëü – «íåñòè àðêóøі». Ïîõîäæåííÿ ñëîâà ïîðò ïîâ’ÿçóþòü ç äàâíüîðèìñüêèì çâè÷àєì. Ïðè çàñíóâàííі ìіñòà ðèìëÿíè îòî÷óâàëè éîãî ñòіíîþ. Àëå ïåðåä òèì, ÿê âèìóðóâàòè її, ìіñöå îáîðþâàëè ïëóãîì. Òàì, äå ìàëà áóòè ìіñüêà áðàìà, íå îðàëè, à íåñëè ïëóãà íà ðóêàõ. Îòæå, portà áóêâàëüíî îçíà÷àє «ìіñöå, äå ïëóãà íåñëè íà ðóêàõ». Çâіäñè çíà÷åííÿ portà – «äâåðі». Òåïåð íàì ñòàє çðîçóìіëî, ÷îìó ñëóæíèê, ÿêèé ñòîїòü áіëÿ äâåðåé ãîòåëþ, íàçèâàєòüñÿ ïîðòüє і çâіäêè ïîõîäèòü ñëîâî ïîðòüєðà (çàâіñà, ùî çàòóëÿє äâåðі) (Є. ×àê). 85


Цікаво знати ÏÐÀÖÜÎÂÈÒІ ÑÓÔІÊÑÈ ßêùî ïðèäèâèòèñÿ äî íàéìåíóâàíü ïðîôåñіé, òî ìîæíà ïîìіòèòè, ùî ïðè їõ òâîðåííі âèêîðèñòîâóþòüñÿ òðàäèöіéíі äëÿ óêðàїíñüêîї ìîâè ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ. Ç äàâíіõ-äàâåí äëÿ òâîðåííÿ íàçâ ëþäåé çà ôàõîì «ïðàöþþòü» ñóôіêñè -èê, -іâíèê, -àð (-ÿð), -òåëü, -ÿ, -åöü, -èñò (-іñò), -åð, -îð, -àëü, -óõ (-þõ), -åíò. Íàïðèêëàä: áіáëіîòåêàð, øâåöü, þðèñò, àðõіòåêòîð, êîâàëü, êîíþõ, êîðåñïîíäåíò. Îäíàê ó ñó÷àñíіé ìîâі ÷àñòèíà ñóôіêñіâ çäàëà ñâîї ïîçèöії. Òåïåð çà öèì ïðèçíà÷åííÿì ðіäêî ââæèâàþòüñÿ ñóôіêñè -àëü, -è÷, -іé, -óõ. Ãðåöüêà îñíîâà -ëîã îôîðìëÿє ñêëàäíі ñëîâà – íàçâè ñïåöіàëіñòіâ çà ïðåäìåòîì їõíüîї ïðîôåñіéíîї ÷è íàóêîâîї äіÿëüíîñòі (áіîëîã, ãåîëîã, ïñèõîëîã, åïіäåìіîëîã). Âåëèêà êіëüêіñòü íàéìåíóâàíü ïðîôåñіé óòâîðþєòüñÿ âíàñëіäîê ñêëàäàííÿ ñëіâ àáî îñíîâ ñëіâ (іíæåíåð-áóäіâåëüíèê, åëåêòðîõіìіê). Òèïîâèì âèçíàєòüñÿ íàïðÿìîê ïîõіäíîñòі âіä îñіá ÷îëîâі÷îãî ðîäó äî æіíî÷îãî. Íàïðèêëàä: â÷èòåëü â÷èòåëüêà, ëіëіêàðêà. Îäíàê â óêðàїíñüêіé ìîâі òðàïëÿþòüñÿ é êàð âèïàäêè òâîðåííÿ ñëіâ çâîðîòíèì ñïîñîáîì. Òàê, ñëîâî äîÿð óòâîðèëîñÿ âіä ñëîâà äîÿðêà (Çà Í. Êëèìåíêî).

І таке буває ÊÂÀÊÀÉÒÅ ÍÀ ÇÄÎÐÎÂ’ß Є ìîâè, ÿêі «ëþáëÿòü» ïðèãîëîñíі â ïåâíîìó ìіñöі ñëîâà ÷è ñêëàäó. Íàïðèêëàä, ñêëàäè êèòàéñüêîї ìîâè ìîæóòü ïî÷èíàòèñÿ íà áóäü-ÿêèé ïðèãîëîñíèé, à çàêіí÷óâàòèñÿ – ëèøå íà [é], [í], [í/]. Åñêіìîñüêі ñëîâà íå ìîæóòü çàêіí÷óâàòèñÿ òàêèìè çâè÷íèìè äëÿ íàñ çâóêàìè, ÿê [â], [ô], [í], [ë], [ð]. Ó êîðåéñüêіé ìîâі áóäüÿêèé ãëóõèé ïðèãîëîñíèé, ïîòðàïëÿþ÷è â îòî÷åííÿ ãîëîñíèõ, ñòàє äçâіíêèì.  óñіõ ìîâàõ ñâіòó çâóêè òâîðÿòüñÿ øëÿõîì âèäèõàííÿ ïîâіòðÿ, ó áóøìåíñüêіé ìîâі – íàâïàêè. Öі çâóêè íàçèâàþòüñÿ êëàöàþ÷èìè, àáî êëіêñàìè. Íàïðèêëàä, є çâóê «êâàêàþ÷èé», є çâóê, ùî íàãàäóє õëîïàííÿ ïðîáêè, є íàâіòü çâóê, ïîäіáíèé äî çâóêà ïîöіëóíêó.  îäíіé ç áóøìåíñüêèõ ìîâ êіëüêіñòü êëіêñіâ ñòàíîâèòü 60 %. Êîëè ðîçìîâëÿþòü òàêîþ ìîâîþ, ñòâîðþєòüñÿ äèâíå âðàæåííÿ ÿêîãîñü êëàöàííÿ, âñìîêòóâàííÿ, õëîïàííÿ ïðîáêè, êâàêàííÿ òîùî (Іç æóðíàëó).

86


Ó ñëîâà ñâîї çàêîíè âі÷íî ìіíëèâîãî ðóõó, Ó ñëîâі ñâîї îçíàêè ñâіòëà, òåïëà, âàãè. Ñëîâî – êëіòèíà ìèñëі, àðòåðіÿ ñèëè äóõó, Òіëüêè âîíî єäíàє ðіçíі ëþäñüêі áåðåãè. Ï. Âîðîíüêî

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛЕКСИКИ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, СТИЛІСТИКИ Ви знатимете:  зміни в лексичній системі української мови;  лексичні одиниці;  стилістичні засоби лексикології та фразеології.

Ви вмітимете:  доречно використовувати в мовленні лексичні одиниці – професійні слова, терміни, власне українську лексику, синоніми, фразеологізми;  визначати стилістичні функції лексичних і фразеологічних одиниць;  користуватися довідковою літературою, словниками;  укладати термінологічні словнички.


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà Ëåêñèêîëîãіÿ – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ùî âèâ÷àє ëåêñèêó, òîáòî ñóêóïíіñòü ñëіâ ïåâíîї ìîâè.

§ 10. Ëåêñèêà óêðàїíñüêîї ìîâè çà ïîõîäæåííÿì. Çìіíè â ëåêñè÷íіé ñèñòåìі Ïðî óñïàäêîâàíі ñëîâà і çàïîçè÷åííÿ, çàñòàðіëі ñëîâà і íåîëîãіçìè, à òàêîæ ïðî ñòèëіñòè÷íі îñîáëèâîñòі öèõ ëåêñè÷íèõ îäèíèöü Пригадайте  На які групи поділяється лексика української мови за походженням?  Чим відрізняються історизми від архаїзмів?  Які слова називаються неологізмами? 149. І. Прочитайте слова (словосполучення). Визначте, які з них: а) були неологізмами багато десятиліть тому; б) були неологізмами ще відносно недавно; в) є неологізмами сьогодні. Поміркуйте, чому ці слова (словосполучення) з’явилися в мові, чому перейшли до активної лексики і за яких умов стануть застарілими. Зробіть висновок про те, яких змін і чому зазнає лексична система мови в процесі розвитку.

Áàíêîìàò, єâðî, êîñìîíàâò, ðàêåòà, ÌÐ3-ïëåєð, æàëþçі, êîìï’þòåð, ðàäіî, ÷àò, ôëåøêà, ñóïåðìàðêåò, Іíòåðíåò, єâðîðåìîíò, åëåêòðèêà, áåéñáîë. ІІ. Наведіть і запишіть кілька прикладів неологізмів нашого часу.

Лексика за походженням

Áëèçüêî 90 % óêðàїíñüêîї ëåêñèêè – öå óñïàäêîâàíі ñëîâà, à ðåøòà – ñëîâà іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ. Ëåêñèêà çà ïîõîäæåííÿì Ñëîâà іíøîìîâíîãî Óñïàäêîâàíі ñëîâà ïîõîäæåííÿ Ñïіëüíîіíäîєâðîïåéñüêі Çàïîçè÷åííÿ çі ñëîâ’ÿíñüêèõ ñëîâà (áðàò, âîäà) ìîâ: ñòàðîñëîâ’ÿíіçìè, ðóñèçìè òà іí. (ñâÿòèíÿ, ÷óäåñà) Ñïіëüíîñëîâ’ÿíñüêі ñëîâà Çàïîçè÷åííÿ ç íåñëîâ’ÿíñü(äóìà, ëіñ) êèõ ìîâ: ãðåöèçìè, ëàòèíіçìè, Ñïіëüíîñõіäíîñëîâ’ÿíñüêі ñëîâà àíãëіéñüêîãî ïîõîäæåíñëîâà (óðîæàé, äåøåâèé) íÿ òîùî (òåàòð, ãóìàíіçì, ðåéòèíã) Âëàñíå óêðàїíñüêі ñëîâà (âіõîëà, âèñî÷іíü, ïðàâíèê)

Зверніть увагу! Ñïіëüíîіíäîєâðîïåéñüêі òà ñïіëüíîñëîâ’ÿíñüêі ñëîâà çáåðåãëèñÿ âіäïîâіäíî â áàãàòüîõ іíäîєâðîïåéñüêèõ і ñëîâ’ÿíñüêèõ ìîâàõ, çàçíàâøè, áåçïåðå÷íî, ðіçíèõ çìіí. Ïîðіâíÿéòå: óêð. ñèí, ïîëüñüêå syn, àíãë. son, íіì. Sohn. Власне українські слова 88

Äî âëàñíå óêðàїíñüêîї ëåêñèêè íàëåæàòü ñëîâà, ùî âèíèêëè íà óêðàїíñüêîìó ґðóíòі. Öèõ ñëіâ íåìàє â іíøèõ ìîâàõ. Íàïðèêëàä: âùóõàòè, çàãàëîì, çàéâèé, ëèíóòè,


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà çàëіçíèöÿ, ëіòàê, ëþäèíà, ñóíèöі, ìðіÿ, ïëåêàòè, ñìóãà, ãàðíèé. Äî âëàñíå óêðàїíñüêîї ëåêñèêè íàëåæàòü òàêîæ ñëîâà, âèòâîðåíі óêðàїíñüêîþ ìîâîþ âіä ñïіëüíèõ ç іíøèìè ìîâàìè êîðåíіâ. Íàïðèêëàä: âîäіé, ðîáіòíèê, ñêðèïàëü, îñòîðîíü, ìèòòþ, áіãöåì, îáìàëü, óäîñâіòà. Зміни лексики

Ó ïðîöåñі іñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó ñëîâíèêîâèé ñêëàä êîæíîї ìîâè çàçíàє ðіçíèõ çìіí. Òàê, äåÿêі ñëîâà ïåðåñòàþòü áóòè çàãàëüíîâæèâàíèìè, çâóæóþòü ñôåðó ñâîãî ïîøèðåííÿ і ïîñòóïîâî âèõîäÿòü ç óæèòêó. Êðіì òîãî, ëåêñèêà ïîñòіéíî ïîïîâíþєòüñÿ íîâèìè ñëîâàìè, çîêðåìà é іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ, ÿêі ñòàþòü çàãàëüíîíàðîäíèì íàäáàííÿì. Îäíàê ïðè öüîìó îñíîâíà ìàñà ñëіâ çàëèøàєòüñÿ áåç çìіí. Íàÿâíіñòü òàêîãî ÿäðà ëåêñèêè çàáåçïå÷óє ïîêîëіííÿì ìîæëèâіñòü ñïіëêóâàòèñÿ.

Ступінь уживаності слів

Çà ñòóïåíåì óæèâàíîñòі ëåêñèêà ïîäіëÿєòüñÿ íà àêòèâíó і ïàñèâíó. Ëåêñèêà çà ñòóïåíåì óæèâàíîñòі àêòèâíà àðõàїçìè

çàñòàðіëі ñëîâà іñòîðèçìè

ïàñèâíà íåîëîãіçìè

Застаріла лексика

Äî çàñòàðіëîї ëåêñèêè íàëåæàòü іñòîðèçìè é àðõàїçìè. Ïåðøі âèõîäÿòü ç àêòèâíîãî âæèòêó, òîìó ùî ïåâíі ïîíÿòòÿ ïåðåñòàþòü áóòè àêòóàëüíèìè â æèòòі ïåâíîãî ñóñïіëüñòâà, à äðóãі – òîìó ùî îêðåìі íàçâè çàìіíþþòüñÿ іíøèìè. Íàïðèêëàä: êíÿçü, êîøîâèé, áóí÷óê – іñòîðèçìè; ãóäåöü (ñïіâåöü-ïðîðîê), ñëîâåñà (ñëîâà) – àðõàїçìè. Іñòîðèçìè íå ìàþòü ñèíîíіìіâ ó ñó÷àñíіé ìîâі.

Стилістичні особливості

Ó õóäîæíüîìó і ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëÿõ çà äîïîìîãîþ çàñòàðіëèõ ñëіâ òâîðèòüñÿ êîëîðèò ìèíóëèõ âіêіâ, ïåðåäàєòüñÿ íàöіîíàëüíî-іñòîðè÷íà ñâîєðіäíіñòü çîáðàæóâàíîї åïîõè. Öі ñëîâà є òàêîæ çàñîáîì ñòâîðåííÿ óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî ÷è іðîíі÷íîãî êîëîðèòó. Ó íàóêîâîìó ñòèëі çàñòàðіëі ñëîâà, çîêðåìà іñòîðèçìè, є çàñîáîì íàéìåíóâàííÿ ïåâíèõ іñòîðè÷íèõ ðåàëіé і âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÿê òåðìіíè.  îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëі çàñòàðіëà ëåêñèêà ìîæå âæèâàòèñÿ ç ìåòîþ ñòâîðåííÿ âèñîêîї óðî÷èñòîñòі.

Загальномовні неологізми

Íåîëîãіçìè ïîäіëÿþòüñÿ íà çàãàëüíîìîâíі é àâòîðñüêі. Âèíèêíåííÿ çàãàëüíîìîâíèõ íåîëîãіçìіâ ñïðè÷èíåíå ïîòðåáîþ äàâàòè íàçâè íîâèì ïðåäìåòàì, ÿâèùàì, ïîíÿòòÿì, ÿêі ïîñòàþòü óíàñëіäîê ðîçâèòêó íàóêè і òåõíіêè, êóëüòóðè, ñîöіàëüíèõ і ïîëіòè÷íèõ çìіí ó ñóñïіëüñòâі. 89


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà

Стилістичні особливості

Íàïðèêëàä: íåéðîêіáåðíåòèêà (ðîçäіë íàóêè), áëîã (âåá-ñàéò), ïåíòõàóñ (êâàðòèðà íà äàõó), öèôðîâå òåëåáà÷åííÿ. Êðіì òîãî, ïîâåðòàþòüñÿ ç íåáóòòÿ íåñïðàâåäëèâî âèëó÷åíі êîëèñü ñëîâà (çîêðåìà, âëàñíі íàçâè), ÿêі òåæ íà ïåâíèé ÷àñ ñòàþòü íåîëîãіçìàìè. Íàïðèêëàä: Ìàðіóïîëü, Ëóãàíñüê, ïîòÿã (ïîїçä), ìàïà (êàðòà), ñâіòëèíà (ôîòîêàðòêà), ëåòîâèùå (àåðîïîðò). Çàãàëüíîìîâíі íåîëîãіçìè âèêîðèñòîâóþòüñÿ â óñіõ ñòèëÿõ ìîâëåííÿ, àëå íàñàìïåðåä â îôіöіéíî-äіëîâîìó, íàóêîâîìó òà ïóáëіöèñòè÷íîìó. Ó ìîâі õóäîæíіõ òâîðіâ і ïóáëіöèñòèöі íåîëîãіçìè, êðіì ôóíêöії íàéìåíóâàííÿ ïîíÿòü, ìîæóòü âіäòâîðþâàòè êîëîðèò ïåâíîãî ïåðіîäó â ðîçâèòêó ñóñïіëüñòâà, íàäàâàòè ìîâëåííþ óðî÷èñòîãî çâó÷àííÿ.

Зверніть увагу! Íåîëîãіçìè ñïðèéìàþòüñÿ ÿê íîâі, ïîêè íîâèìè é íåçâè÷íèìè є ïîçíà÷óâàíі íèìè ïîíÿòòÿ. Çàêðіïëþþ÷èñü ó ìîâëåííі, öі ñëîâà ïîñòóïîâî âòðà÷àþòü âіäòіíîê íîâèçíè і ïåðåõîäÿòü äî àêòèâíîї ëåêñèêè. Авторські неологізми

Àâòîðñüêі íåîëîãіçìè âæèâàþòüñÿ ïåðåâàæíî â îêðåìèõ õóäîæíіõ і ïóáëіöèñòè÷íèõ òåêñòàõ і íå ïåðåòâîðþþòüñÿ íà çàãàëüíîâæèâàíі ñëîâà. Ìèòöі ñòâîðþþòü íîâîòâîðè ç ìåòîþ óâèðàçíèòè ïåâíå ÿâèùå ÷è ïîíÿòòÿ, íàäàòè òåêñòó óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî çâó÷àííÿ, âèêëèêàòè â ÷èòà÷іâ îáðàçíî-åñòåòè÷íі àñîöіàöії. Íàïðèêëàä: Ñàäàìè áðîäèòü áðóíüêîöâіò, à â íåáі çëîòîçîð (Ï. Òè÷èíà). 150. І. Прочитайте виразно текст уголос. Знайдіть власне українські слова. Простежте, чи надають вони тексту відтінку невимушеності, легкості.

Ñîíöå ñіëî. Íàäâîðі ïî÷àëî ñìåðêàòè. Ìîðå ïî÷îðíіëî, òіëüêè áіëіëà ïåðåñèï, íåíà÷å äîâãèé êëàïîòü áіëîãî ïîëîòíà. Íàñòàëà íі÷. Íàäâîðі ñòàëî òèõî, ÿê ó õàòі, òіëüêè ìîðå ëàùèëîñü äî áåðåãà ëåãåñåíüêî õâèëåþ é ëåäâå øåëåñòіëî íà ïіñêó. Òèì ÷àñîì ñõîäèâ ïîâíèé ìіñÿöü, íåíà÷å âèðèíàâ ç ÷îðíîї õâèëі. Ìàëåíüêà ÷åðâîíà ñòåæêà çàáëèùàëà äåñü äàëåêî íà ìîðі ïіä ñàìèì ìіñÿöåì, íåíà÷å íà ñîòíþ âåðñòîâ. Ìіñÿöü òèõî, êðàäüêîìà âèêîòèâñü óâåñü íà íåáî, íåíà÷å ÷åðåç âåëèêó ñèëó âèëіç іç âîäè (І. Íå÷óéËåâèöüêèé). І. Çàíêіâñüêèé. Ìіñÿ÷íà äîðіæêà â ìîðі 90

ІІ. Доберіть і запишіть до двох ужитих у тексті власне українських слів (на вибір) спільнокореневі. Розберіть дібрані слова за будовою.


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà ІІІ. Виділені слова перекладіть російською й англійською чи німецькою мовами. Які висновки щодо їхнього походження можна зробити? За потреби скористайтеся етимологічним і перекладними словниками. 151. Мозковий штурм. Коли почала формуватися власне українська лексика? Чи поповнюється вона новими словами в наш час? Як відрізнити слова цієї групи від інших?

Із глибин мовознавства Власне українська лексика є найчисленнішим розрядом, бо сюди належить велика кількість слів, утворених від успадкованих та іншомовних слів за допомогою властивих українській мові словотворчих засобів. Наприклад, від слова спільноіндоєвропейського кореня жінка на українському ґрунті виник іменник жіноцтво. Похідними від коренів, спільних для всіх слов’янських мов, є українські прислівники нишком, вистрибом, наздогад і под. А від кореня роб, який характерний для східнослов’янських мов, утворилися власне українські слова робити, виріб, виробництво, робітник, виробничий та ін. 152. І. Випишіть власне українські слова, виділіть у них корені. З’ясуйте, які з цих слів утворено від спільних з іншими мовами коренів. За потреби скористайтеся етимологічним і перекладними словниками.

Áàãàòòÿ, ìðіÿ, çëîòèé, äèðåêòîð, ìàìà, ãàðíåíüêî, ïðіçâèùå, âèðîáíèöòâî, ìіðêóâàòè, äåìîêðàòіÿ, îñâіòà, êðóòüêî, ñèí, ãіìíàñòèêà, ñóíèöі, ñâÿùåííèé, ãîðіëèöü, ìàòåìàòèêà, âі÷-íà-âі÷, äóá, ñóçіð’ÿ, äіÿ÷, î÷îëèòè, àóë, âіõîëà, ãîäèííèê, áðàò, çàâäÿêè, áіãöåì. ІІ. Складіть речення з двома виписаними словами (на вибір). 153. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Що виражає заголовок тексту – тему чи основну думку?

ÑÊÅÉÒÁÎÐÄ* Êîëè íà ìîðі ïàíóâàâ øòèëü, ëþáèòåëі ñåðôіíãó áðàëè äîøêè, ïðèêðіïëþâàëè äî íèõ çâè÷àéíі êîëіùàòà і éøëè êàòàòèñÿ íà àñôàëüòі. Òàê ó 50-õ ðîêàõ ìèíóëîãî ñòîëіòòÿ â Êàëіôîðíії (ÑØÀ) ç’ÿâèëèñÿ ïåðøі ó ñâіòі ñêåéòè. Ñïî÷àòêó òèíåéäæåðè â îñíîâíîìó ïðîñòî äîâіëüíî êàòàëèñÿ íà äîøöі, âèêîðèñòîâóâàëè її ÿê ñâîєðіäíèé àíàëîã ñàìîêàòà. Óñå, ùî âèìàãàëîñÿ íà òîé ÷àñ, – ñòіéêî òðèìàòèñÿ íà ñêåéòі é îá’їæäæàòè ðіçíі ïåðåïîíè. Ïðîòå çãîäîì åíòóçіàñò Ëàððі Ñòіâåíñîí ñòàâ ïîïóëÿðèçóâàòè ñêåéòáîðä ÿê âèä ñïîðòó. Ç’ÿâèëèñÿ ïåðøі êîìàíäè ñêåéòèñòіâ, ïî÷àëè ïðîâîäèòèñÿ çìàãàííÿ. Äåÿêі ñïîðòñìåíè íàâ÷èëèñÿ ðîáèòè óíіêàëüíі äëÿ òîãî ÷àñó ðå÷і. Âîíè ñòðèáàëè íà ñêåéòі, ñòîÿëè íà íüîìó íà ðóêàõ, à ùå ïðèäóìàëè êàòàòèñÿ â ïîêèíóòèõ áàñåéíàõ. Ó ñåðåäèíі 70-õ ðîêіâ, êîëè òåõíі÷íі ðîçðîáêè äîçâîëèëè ïîëіïøèòè êîíñòðóêöіþ äîøêè, ñêåéòáîðä ñòàâ ïîïóëÿðíèì âóëè÷íèì ñïîðòîì, à äëÿ ïðîâåäåííÿ çìàãàíü ïî÷àëè áóäóâàòè ïåðøі ïðîôåñіéíі ðàìïè. Ó êіíöі 70-õ ðîêіâ áóëî çðîáëåíî íîâîââåäåííÿ, ùî âèçíà÷èëî ìàéáóòíє ñêåéòáîðäó. Ñïîðòñìåí íà іì’ÿ Ðîäíі Ìàëëіí ïðèäóìàâ çàëîìëåíі êіíöі äîøêè, çàâäÿêè ÷îìó ðîçøèðèâñÿ äіàïàçîí âèêîíàííÿ íîâèõ òðþêіâ. 91


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà Ç ìîìåíòó ñâîãî çàðîäæåííÿ ñêåéòáîðä ïðîéøîâ ÷åðåç áàãàòî çëåòіâ і ïàäіíü, àëå çàâæäè âіäðîäæóâàâñÿ і ïðîäîâæóâàâ ðîçâèâàòèñÿ. Іíòåðåñ äî öüîãî âèäó ñïîðòó íå ïðîïàäàє é äîñі (Іç æóðíàëó). * Ñêåéòáîðä (âіä àíãë. skate – êàòàòèñÿ і board – äîøêà) – âèä ñïîðòó, êàòàííÿ íà ñïåöіàëüíіé äîøöі ç ðîëèêàìè. ІІ. Випишіть із тексту 5–10 слів іншомовного походження, поясніть їхнє значення. До активної чи пасивної групи лексики вони належать? Схарактеризуйте особливості функціонування слів іншомовного походження в тексті. ІІІ. Перекажіть усно текст, використовуючи виписані слова іншомовного походження.

Зверніть увагу! Ëåêñèêîþ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ íå ñëіä çëîâæèâàòè. Çàïîçè÷åííÿ áóäå çàéâèì, ÿêùî äëÿ íàçèâàííÿ ÿêîãîñü ïîíÿòòÿ â óêðàїíñüêіé ìîâі є âëàñíå ñëîâî. 154. І. Прочитайте речення. Визначте головну сферу функціонування виділених слів. Чи доцільно їх ужито? Поясніть значення цих слів за допомогою їхніх синонімів – успадкованих українських слів. За потреби скористайтеся словником іншомовних слів чи тлумачним словником.

1. Âèñòàâêó âіäâіäàëè ðåñïåêòàáåëüíі ãîñòі. 2. Ó ìàãàçèíі ïðåäñòàâëåíî øèðîêèé äіàïàçîí ïðîäóêòіâ õàð÷óâàííÿ. 3. Äâà ðîêè òîìó ìіñòî âіäñâÿòêóâàëî ñâіé ìіëåíіóì. 4. Ãðóïà ïðåçåíòóâàëà âіäåîêëіï íà ñâîþ íîâó ïіñíþ. 5. Êîìàíäà çàçíàëà ôіàñêî. 6. Õëîïåöü êîíôіäåíöіéíî ðîçïîâіâ äðóçÿì ïðî ïðèãîäó. 7. Ó æèòòі çіðêà âèÿâèëàñÿ íå òàêîþ іìïîçàíòíîþ, ÿê íà åêðàíі. 8. ß äîïîìіã òðàíñïîðòóâàòè âàëіçó íåçíàéîìіé áàáóñі. ІІ. Відредагуйте усно речення, уникаючи невиправданого вживання слів іншомовного походження. Два перебудованих речення запишіть, підкресліть у них члени речення. 155. Попрацюйте в парах. Прочитайте словосполучення, поясніть значення слів іншомовного походження. Відредагуйте усно вислови і обґрунтуйте помилки.

Äëÿ ïåðøîãî ó÷àñíèêà: âіëüíà âàêàíñіÿ, çàõèñíèé іìóíіòåò, íàðîäíà äåìîêðàòіÿ, äèòÿ÷èé ëіêàð-ïåäіàòð, ãîëîâíèé ëåéòìîòèâ. Äëÿ äðóãîãî ó÷àñíèêà: óðî÷èñòèé öåðåìîíіàë, ïіäíåñåíèé ïàôîñ, ïåðøà ïðèìà, ìіñöåâі àáîðèãåíè, íàðîäíèé ôîëüêëîð. 156. Два – чотири – всі разом. Визначте, у яких двох реченнях ужито архаїзми, а в яких – історизми. Відповідь обґрунтуйте.

1. À ñêіôñüêèé êіíü іç ìàçàíîї õàòè ×óìàöüêèì Øëÿõîì çîðі ïðîãîðòàє (І. Äðà÷). 2. Ïðåêðàñíèé Êèєâå íà ïðåäêîâі÷íèõ ãîðàõ! Ìíîãîñòðàäàëüíîìó õâàëà òîáі, õâàëà! (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Ðöè îäíî ñëîâî: «Ëþáëþ Âàñ, ïàíå Âîçíèé», і àç, âèùåóïîì’ÿíóòèé, âèêîíàþ ïðèñÿãó î âіðíіì і âі÷íіì ñîþçі ç òîáîþ (І. Êîòëÿðåâñüêèé). 4. Òóò Ñі÷ ñòîÿëà, òóò ãóëè ìàéäàíè, äèìèëèñÿ êîçàöüêі êóðåíі, çìàãàëèñü ñåìåðÿãè і æóïàíè, ëóíàëè ãîðäі і ñóìíі ïіñíі (Ì. Äðàé-Õìàðà). 157. Мікрофон. Як ви розумієте наведене нижче твердження письменника Фелікса Кривіна?

Àðõàїçìè – öå ñëîâà, ÿêі çàáóëè ïðî òå, ùî êîëèñü âîíè áóëè íåîëîãіçìàìè. 92


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà 158. І. Прочитайте текст, визначте стиль мовлення, тему та основну думку.

ÊÎÇÀÖÜÊÀ ÏÅÐÅÌÎÃÀ Áàãàòîòèñÿ÷íà ëàâèíà îðäèíöіâ ðèíóëà íà íåãëèáîêі êîçàöüêі øàíöі. Íàä ñòåïîì çíÿëàñÿ êóðÿâà. Çàñòîãíàëà çåìëÿ. Ãðіì âіä óäàðіâ êіíñüêèõ êîïèò âіäëóíèâñÿ àæ íà ïîëîãèõ áåðåãàõ Ñèâàøà... Ç âèñîòè øïèëÿ Іâàíîâі Ñіðêîâі áóëî äîáðå âèäíî âñå ïîëå áîþ. Âіí ïіäíÿâ øàïêó і ìàõíóâ íåþ íàä ãîëîâîþ. Ó òó æ ìèòü ãðèìíóâ çàëï ç ãàðìàò і ìóøêåòіâ. І âðàç ÿêàñü íåâèäèìà ñèëà çóïèíèëà ïåðåäíþ ëàâó âîðîãà. Íіáè çàøïîðòíóâøèñü, âàæêî âïàëè íà çåìëþ òàòàðñüêі êîíі. ×åðåç їõíі ãîëîâè ïîëåòіëè äîäîëó âåðøíèêè. Êðèê æàõó é áîëþ ïðîëóíàâ íàä ñòåïîì. Ñіðêî âäðóãå ìàõíóâ øàïêîþ. Ãàðìàòè íà öåé ðàç ìîâ÷àëè: ãàðìàøі íå âñòèãëè çàðÿäèòè їõ. Çàòå äðóæíî óäàðèâ ìóøêåòíèé çàëï. І çíîâó ïîðіäіëè ðÿäè âîðîæèõ âåðøíèêіâ. Àëå àòàêà íå çóïèíèëàñÿ. Çàäíі ðÿäè ëåòіëè âïåðåä і ïîäåêóäè âæå äîñÿãëè êîçàöüêîї ïîçèöії. І â öåé ÷àñ ó òèëó òàòàðñüêîãî âіéñüêà çàïàëàõêîòіëè ìàëèíîâі çàïîðîçüêі ïðàïîðè, ïðîëóíàâ áîéîâèé êîçàöüêèé êëè÷... Ïîáà÷èâøè, ÿê ïîçàäó îðäè ðàïòîâî ç’ÿâèâñÿ çàãіí Ïàëіÿ, Ñіðêî ðàäіñíî âèãóêíóâ: – Áðàòòÿ, Ïàëіé ïðèáóâ! Òà ùå é ÿê âіí ïîøèâ ó äóðíі õàíà!.. Îò ìîëîäåöü! – і íàêàçàâ äæóðàì øâèäêî ì÷àòè ïî êóðåíÿõ і ñïîâіñòèòè, ùî ïðèáóâ áàõ÷èñàðàéñüêèé çàãіí. – ßê òіëüêè ÿ ïîäàì çíàê, óñіì êіííî àòàêóâàòè îðäó! Ñåðöå ñòàðîãî êîøîâîãî ðàäіñíî áèëîñÿ. Øàëі òåðåçіâ ÿâíî ïî÷àëè ñõèëÿòèñÿ íà éîãî áіê. Ñàìå ÷àñ óäàðèòè òàê, ùîá Î. Ïèëÿєâ. Êîçàê çîâñіì ïðèãîëîìøèòè âîðîãà і ïðèìóñèòè éîãî ïîêàçàòè ñïèíó (Çà Â. Ìàëèêîì). ІІ. Випишіть застарілі слова, поясніть їхнє лексичне значення й установіть, до якого розряду лексики (історизмів чи архаїзмів) вони належать. Чим зумовлене використання цих слів у тексті? 159. І. Доберіть до кожного архаїзму з довідки його синонім, що вживається в сучасній українській мові. Запишіть слова парами і поясніть, у яких стилях і з якою метою можуть уживатися наведені застарілі слова.

Ëàíіòè, ïåðñò, ñâі÷àäî, âîé, áëàãèé, ðåêòè, áëàâàò, äåñíèöÿ, âàêàöії, ðàòàé, ïіїò. Äîâіäêà. Ïðîìîâëÿòè, ùîêè, äçåðêàëî, ïîåò, ïàëåöü, äîáðèé, âіéíà, êàíіêóëè, ðóêà, îðà÷, øîâê. ІІ. З двома словами (на вибір) складіть по одному реченню, ускладненому відокремленою обставиною. 93


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà 160. Позмагайтеся! Хто добере якнайбільше застарілих слів, що: а) стосуються періоду Київської Русі; б) стосуються визвольної війни українського народу проти польської шляхти; в) характеризують український національний одяг, речі домашнього вжитку? 161. Придумайте і запишіть кілька власних неологізмів для опису: а) шторму на морі; б) осіннього дощу; в) пшеничного поля; г) засніжених гір. Уведіть одне придумане вами слово в речення або складіть з ним вірш.

Для вас, допитливі У мережі Інтернет можна скористатися послугами віртуальних словників. Так, тлумачний словник української мови за адресою www.slovnyk.net містить близько 220 000 словникових статей та близько 19 000 фразеологізмів. У словнику, зокрема, представлено активну лексику української літературної мови, слова історичного фонду, що свого часу належали до широковживаних, найуживаніші архаїзми та неологізми. На Українському лінгвістичному порталі (www. ulif.gov.ua) та на сайті www.rozum.org.ua можна перевірити написання слів, дібрати синоніми чи фразеологізми, навчитися відмінювати слова тощо. Також в Інтернеті є багато онлайн-ресурсів, які допоможуть перекласти те чи інше слово. Їхні адреси легко дізнатися, скориставшись пошуковою системою. Проте не радимо довіряти електронним перекладачам роботу з текстами. 162. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Підкресліть авторські неологізми й поясніть, як вони впливають на стилістичне забарвлення речень. З якою метою автори творять нові слова?

1. Є ëþäè ùî ìàëî ÷èì öіêàâëÿòüñÿ ÿ їõ äðіáíîäóõàìè ÷è é çîâñіì ïóñòîäóõàìè íàçèâàþ (Î. Ãîí÷àð). 2. Çá(å,è)ðàþòü ñâіòëі çîëîòі ìåäè âåñåëîêðèëі òà ïðîçîðі áäæîëè (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Ãîéäàííÿ ëèï ãóäå çîëîòîêàðå ñîñíîâà æàëîù óðî÷èñòіñòü ãëèöü і ïð(å,è)ñìåðêîâі ðî(ç,ñ)ñèïè ñóíèöü і â ïîãàðі (ç,ñ)ïî÷èëі êðóòîÿðè (Â. Ñòóñ). 4. Âæå íåáî íå áіæèòü òèì ñèíüî(áіëèì) áіãîì â ñâîєìó çîðåõìàðíîìó ðÿäó (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 5. Ïіä õóñòèíó êðóã ÷îëà êîñó îáâèëà ÷îðíîáðіâ’ÿì âîðóõíóëà îêîì ïîâ(å,è)ëà (À. Ìàëèøêî). 6. Àõ äðóæå ìіé òî ãóñè ïîòÿãëè! (Ç,Ñ)ïî÷àòêó çàõîïèëè ÷âåðòêó íåáà à ïîòіì ïîëîâèíó à âæå äàëі âåñü íåáîâèä і ñèíіé âèäíîêіë і íåáîäàëü і çîðі ïîâå÷іðíі ïіä êðèëà äèêі ìîëîäі é íàïðóãі â ïîëîí âåñíÿíèé (À. Ìàëèøêî). ІІ. Укажіть власне українські слова.

Зверніть увагу! Äëÿ íàäàííÿ ìîâëåííþ óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî çàáàðâëåííÿ ìîæóòü âèêîðèñòîâóâàòèñÿ ñòàðîñëîâ’ÿíіçìè òà âëàñíå óêðàїíñüêі ñëîâà. 163. Складіть мініатюру на одну з тем: «Преславний Київ», «Золотоверхий собор», «Богом дана земля», – використавши старослов’янізми та власне українські слова. Простежте, чи надають ці слова вашому тексту урочистопіднесеного відтінку в ставленні до описуваних явищ. За потреби скористайтеся старослов’янізмами з довідки.

Äîâіäêà. Ìèëîñåðäіє, âîçíåñòè, âîçëàãàòè, ïðåäêîâі÷íèé, áëàãîñëîâåííèé, âåëåëþäíèé, âîçâåëè÷èòè, çëîâіùèé, ñòðàæäàòè, ïðåñëàâíèé, 94


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà

ВИСНОВКИ

áëàãîäàòü, áëàãîäàòíèé, ïðåêðàñíèé, çëàòîãëàâèé, áëàãîðîäíèé, äîáðî÷åñíèé, ñïðàâåäëèâіñòü. 1. Лексика є одним з рівнів мовної системи, який розвивається найбільш динамічно. 2. Наша лексика складається з успадкованих слів, зокрема власне українських, та слів іншомовного походження. Останні часто виступають як терміни. 3. Розрізняємо лексику активну і пасивну (застарілі слова й неологізми). Перехід слова з активної групи лексики в пасивну або з пасивної в активну неминуче пов’язаний зі зміною його стилістичної характеристики.

§ 11. Òåðìіíè. Ïðîôåñіéíà ëåêñèêà Ïðî ìіñöå òåðìіíіâ і ïðîôåñіîíàëіçìіâ ó ëåêñèöі óêðàїíñüêîї ìîâè, їõíі ñòèëіñòè÷íі ìîæëèâîñòі òà ïðî òåðìіíîëîãі÷íі ñëîâíèêè Пригадайте 1. Що таке терміни? 2. Які слова називають професійними? 164. Прочитайте тексти. Визначте стиль та комунікативні завдання кожного з них. Порівняйте описи явища циклону в обох уривках. Знайдіть терміни, поясніть їхнє лексичне значення й особливості функціонування, обґрунтуйте доцільність уживання. Зробіть висновок про роль термінів у мові та їхні стилістичні особливості.

ÖÈÊËÎÍ 1. Öèêëîí – ãіãàíòñüêèé àòìîñôåðíèé âèõîð çі çíèæåíèì òèñêîì ïîâіòðÿ âñåðåäèíі («îêî áóðі»), çі ñêëàäíîþ ñèñòåìîþ âіòðіâ, ùî äìóòü ïðîòè ãîäèííèêîâîї ñòðіëêè â Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі і çà ãîäèííèêîâîþ – â Ïіâäåííіé. Öèêëîíè îõîïëþþòü âåëè÷åçíі ðàéîíè ïëàíåòè. Ðîçâèâàþ÷èñü, ÷àñîì äîñÿãàþòü óðàãàííîї ñèëè, ñïðè÷èíÿþòü êàòàñòðîôі÷íі íàñëіäêè. Öèêëîíè òà àíòèöèêëîíè âіäіãðàþòü âåëèêó ðîëü ó ôîðìóâàííі ïîãîäè, ó çàãàëüíіé öèðêóëÿöії àòìîñôåðè. Ïðè÷èíè âèíèêíåííÿ öèõ ÿâèù îñòàòî÷íî ùå íå ç’ÿñîâàíі (Ç ïіäðó÷íèêà). 2. Áåç ïîïåðåäæåíü ç’ÿâëÿþòüñÿ öèêëîíè. Ðîçøàëåíіëàñÿ äåñü òàì ñòèõіÿ, ó òåìíі âèðóþ÷і íàäðà її íåçàáàðîì áóäå êèíóòî é âàøі æèòòÿ... Ñïåðøó, íіáè íåâïåâíåíî, âèíèêàþòü íàä ãîëèçíîþ îêåàíó ëåäü ïîìіòíі çàâèõðåííÿ, íåâіäîìèì ïîøòîâõîì çðèâàþòüñÿ õâèëі â îòіé ñàìіé ôðîíòàëüíіé çîíі, äå ìàñè òåïëîãî ïîâіòðÿ çіòêíóëèñü іç õîëîäíèì, і êîëîñàëüíà, íå ïіäâëàäíà âèìіðàì, åíåðãіÿ òåìïåðàòóðíèõ êîíòðàñòіâ, ðîçâèâàþ÷èñü ìîâáè ñïîíòàííî, ùîäàëі ãðіçíіøå âèÿâëÿє ñåáå, ïîñòóïîâî ôîðìóєòüñÿ «îêî áóðі» – ðàéîí äèïðåñії, ãðàíè÷íî çíèæåíîãî òèñêó. Ðóõàєòüñÿ âåëè÷åçíèé êîëîäÿçü ïîðîæíå÷і, îòî÷åíèé òèñÿ÷îêіëîìåòðîâèì êіëüöåì öèêëîíі÷íèõ ñòіí і ñóöіëüíî âèðóþ÷èõ õìàð, äå âñå êèïèòü, çàêðó÷óєòüñÿ ñïіðàëÿìè íà âèõðîâèõ îáåðòîâèõ øâèäêîñòÿõ... (Î. Ãîí÷àð). 95


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà Ó ñëîâíèêîâîìó ñêëàäі óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè îñîáëèâå ìіñöå ïîñіäàє ñïåöіàëüíà ëåêñèêà – òåðìіíè і ïðîôåñіéíі ñëîâà. Терміни

Òåðìіíè (ëàò. terminus – ìåæà, êîðäîí) – öå ñëîâà, ùî âæèâàþòüñÿ äëÿ òî÷íîãî âèçíà÷åííÿ ïåâíîãî ïîíÿòòÿ ÿêîї-íåáóäü ãàëóçі íàóêè, òåõíіêè, ìèñòåöòâà òîùî. Íàïðèêëàä: àîðòà, âîäåíü, ïðÿìèé êóò, çåìíîâîäíі, òåïëîîáìіí, ñòàðòîâèé ãîë. Âèäè òåðìіíіâ Çàãàëüíîâæèâàíі Âóçüêîñïåöіàëüíі Ïîøèðåíі â ðіçíèõ ãàëóçÿõ Óæèâàþòüñÿ â îäíіé ãàëóçі çíàíü: çíàíü: àíàëіç, ïðîöåñ, åêâіâàëåíò ãіïîòåíóçà, àñïіðèí

Вимоги до термінів

Òåðìіí ó ìåæàõ îäíієї ãàëóçі çíàíü ìàє îäíå çíà÷åííÿ. Íàïðèêëàä, ñëîâî êîðіíü áàãàòîçíà÷íå, àëå â ìîâîçíàâñòâі ïіä íèì ðîçóìіþòü ëèøå ìîðôåìó, à â áîòàíіöі – òіëüêè îðãàí ðîñëèíè. Ó òåðìіíîëîãії íåáàæàíі îìîíіìè é ñèíîíіìè, õî÷à âîíè â öüîìó ðîçðÿäі ëåêñèêè є. Íàïðèêëàä: ñèíîíіìè òðóäîâèé äîãîâіð – òðóäîâèé êîíòðàêò; íåðóõîìå ìàéíî – íåðóõîìіñòü; îìîíіìè àêöіÿ (öіííèé ïàïіð) – àêöіÿ (äіÿ), âіäâåäåííÿ (êàíäèäàòóðè) – âіäâåäåííÿ (çåìåëü).

Поповнення словника

Øëÿõè ïîïîâíåííÿ óêðàїíñüêîї òåðìіíîëîãії:  óòâîðåííÿ òà âæèâàííÿ â çíà÷åííі òåðìіíà óêðàїíñüêîãî çàãàëüíîâæèâàíîãî ñëîâà (âіäíіìàííÿ, òіëî, êîðіíü);  çàïîçè÷åííÿ ç іíøèõ ìîâ (áðàñ, àòîì, ñóôіêñ).

Зверніть увагу! Òåðìіí íå òіëüêè íàçèâàє, à é ëîãі÷íî âè÷åðïíî, òî÷íî âèçíà÷àє ïîíÿòòÿ, òîáòî ìіñòèòü ó ñîáі áіëüøå іíôîðìàöії, íіæ íåòåðìіíîëîãі÷íà îäèíèöÿ ëåêñèêè. Стилістичні особливості

Професіоналізми

96

Òåðìіíîëîãі÷íà ëåêñèêà ïîçáàâëåíà åìîöіéíî-åêñïðåñèâíîãî çàáàðâëåííÿ. Îñíîâíà ñôåðà її çàñòîñóâàííÿ – îôіöіéíî-äіëîâèé òà íàóêîâèé ñòèëі. Òåðìіíè øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ і â ïóáëіöèñòèöі, ùîá ç’ÿñóâàòè ñóòíіñòü ÿâèùà, ðîçêðèòè éîãî çìіñò. Ïðîòå íàÿâíіñòü òàêîї ëåêñèêè íå ïîâèííà óñêëàäíþâàòè ñïðèéìàííÿ òåêñòó. Ïðîôåñіéíèìè (ëàò. professio – çàíÿòòÿ, ôàõ) íàçèâàþòüñÿ òàêі ñëîâà òà ñëîâîñïîëó÷åííÿ, ÿêі âëàñòèâі ìîâëåííþ ïåâíîї ïðîôåñіéíîї ãðóïè ëþäåé. Öå â îñíîâíîìó íàçâè çíàðÿäü âèðîáíèöòâà, òðóäîâèõ ïðîöåñіâ, ñïåöіàëüíі ïðîôåñіéíі âèñëîâè òîùî. Іñíóє ïðîôåñіéíà ëåêñèêà ìîðÿêіâ, øàõòàðіâ, áóõãàëòåðіâ, þðèñòіâ, ìóçèêàíòіâ òîùî. Íàïðèêëàä: 1) ç ìîâëåííÿ àãðàðіїâ: áîðîíóâàííÿ, îáìîëîò, êîñîâèöÿ; 2) ç ìîâëåííÿ ñïîðòèâíèõ òðåíåðіâ: êîìïëåêñíі âïðàâè, çìàãàííÿ, òðåíóâàëüíèé ïðîöåñ.


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà Áàãàòî ïðîôåñіîíàëіçìіâ є ñëîâàìè çàãàëüíîíàðîäíîї ìîâè, âæèòèìè â ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі. Íàïðèêëàä: ïіäâàë (íèæíÿ ÷àñòèíà ãàçåòíîї ñòîðіíêè), âіêíî (âіëüíèé ìіæ óðîêàìè ÷àñ ó â÷èòåëÿ). Стилістичні особливості

Ó íåõóäîæíіõ ñòèëÿõ ïðîôåñіéíà ëåêñèêà âæèâàєòüñÿ äëÿ íàéìåíóâàííÿ ïîíÿòü, ïðîöåñіâ òîùî àáî ïåâíîї õàðàêòåðèñòèêè îá’єêòà. Ïðè öüîìó â ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëі âæèâàþòüñÿ, ÿê ïðàâèëî, ïðîôåñіîíàëіçìè, ùî ââіéøëè â çàãàëüíîíàðîäíó ìîâó. Ó õóäîæíüîìó ñòèëі òàêà ëåêñèêà äîïîìàãàє ñòâîðþâàòè ÿñêðàâі îïèñè, óâèðàçíþє ìîâíó õàðàêòåðèñòèêó äіéîâèõ îñіá.

Професійні фразеологізми

Âàæëèâà ðîëü ó ïðîôåñіéíîìó ìîâëåííі íàëåæèòü ôðàçåîëîãіçìàì. Íàïðèêëàä: âèäàâàòè íà-ãîðà (ç ìîâëåííÿ øàõòàðіâ), ïіäíÿòòÿ ïàðіâ (ç ìîâëåííÿ àãðàðіїâ), âіäêðèòèé ôóòáîë (ç ìîâëåííÿ ôóòáîëіñòіâ).

Зверніть увагу! Çíà÷íà ÷àñòèíà ïðîôåñіéíèõ ñëіâ (ñëîâîñïîëó÷åíü) – öå íåîôіöіéíі çàìіííèêè òåðìіíіâ. Ïðîôåñіîíàëіçìè íå ñòàíîâëÿòü ÷іòêîї ñèñòåìè, à òåðìіíè є ñèñòåìàòèçîâàíèìè íàçâàìè ïîíÿòü. Словники

Òåðìіíè ïîÿñíþþòü ó òåðìіíîëîãі÷íèõ ñëîâíèêàõ, à íàéáіëüø óæèâàíі ç íèõ – і â òëóìà÷íèõ ñëîâíèêàõ, äå їõ ñóïðîâîäæóþòü ïîçíà÷êàìè ñïåö. (ñïåöіàëüíå ñëîâî), òåõ. (òåõíіêà), õіì. (õіìіÿ), ôіçê. (ôіçêóëüòóðà) òîùî. Íàïðèêëàä: Åíåðãіÿ, -ї, æ. ñïåö. Îäíà ç îñíîâíèõ âëàñòèâîñòåé ìàòåðії, çàãàëüíà ìіðà âñіõ ôîðì її ðóõó. Áåç ñâîãî ãàëóçåâîãî ñëîâíèêà íå ìîæå îáіéòèñÿ æîäíà íàóêà, òîìó íà ñüîãîäíі âèäàíî áàãàòî òàêèõ ïðàöü: Ñëîâíèê ëіíãâіñòè÷íèõ òåðìіíіâ (Ä. Ãàíè÷, І. Îëіéíèê), Áіîëîãі÷íèé ñëîâíèê (çà ðåä. Ê. Ñèòíèêà), Øêіëüíèé ãåîëîãі÷íèé ñëîâíèê (À. Áåçóãëèé òà іí.), Óíіâåðñàëüíèé ñëîâíèê åêîíîìі÷íèõ òåðìіíіâ (Â. Êîëîìîéöåâ) òà іíøі.

165. І. Прочитайте терміни. Визначте, які з них загальновживані, а які вузькоспеціальні. Для якої галузі знань характерні останні? Якими з поданих термінів користуєтеся ви під час навчання? Значення незрозумілих вам термінів з’ясуйте за тлумачним словником.

Ñåðåäíüîâі÷÷ÿ, âàæêі ìåòàëè, ñèíòàêñèñ, àêñіîìà, ðåñóðñîçàáåçïå÷åíіñòü, êîñèíóñ, íàïіâøïàãàò, ôîðìóëà, ïîõіäíà ôóíêöії, åïіòåò, ãіïîòåçà, öèòîïëàçìà, ðåàêòèâíèé ðóõ, îïîðíèé ñòðèáîê, ïіâîñòðіâ. ІІ. З двома термінами (на вибір) складіть усно речення. 166. І. Прочитайте текст, обґрунтуйте його належність до наукового стилю. З якою галуззю науки він співвідносний? Як ви це визначили?

ÏÎÄІËÜÑÜÊІ ÒÎÂÒÐÈ Çàãàëüíà ïëîùà Íàöіîíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó «Ïîäіëüñüêі Òîâòðè», ùî íà Õìåëüíè÷÷èíі, – 261 316 ãåêòàðіâ. Òîâòðè – öå ìіñöåâà íàçâà ñêåëÿñòîї äóãîïîäіáíîї ãðÿäè, âèñîòà ÿêîї â ìåæàõ ïàðêó ñÿãàє â ñåðåäíüîìó 400 ìåòðіâ íàä ðіâíåì ìîðÿ. Íàä íà97


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà

Íàöіîíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê «Ïîäіëüñüêі Òîâòðè»

âêîëèøíüîþ Ïîäіëüñüêîþ ðiâíèíîþ öÿ ãðÿäà ïiäíiìàєòüñÿ íà 60–65 ì. Її äîâæèíà äîñÿãàє 250 êì, øèðèíà 15–20 êì. Îêðåìі ôîðìè ïіäíіìàþòüñÿ ó âèãëÿäі âèòÿãíóòîãî âàëó àáî îêðåìèõ êîíóñîïîäіáíèõ ãîðáіâ, іíîäі ìàþòü ôîðìó ìîðñüêèõ àòîëiâ; íàéáiëüø ïîøèðåíîþ ôîðìîþ є êðÿæi ó âèãëÿäi âèòÿãíóòèõ âàëiâ øèðèíîþ äî 0,5 êì. Ïîâåðõíÿ їõíÿ çäåáiëüøîãî õâèëÿñòà, ñõèëè îïóêëi. «Ïîäіëüñüêі Òîâòðè» âіäçíà÷àþòüñÿ ãåîëîãі÷íîþ áóäîâîþ, ðіäêіñíîþ і íåâëàñòèâîþ ðіâíèííî-ïëàòôîðìíèì îáëàñòÿì. Öå ñóêóïíіñòü âèêîïíèõ ðèôîâèõ ñïîðóä óçáåðåææÿ áàð’єðíîãî õàðàêòåðó, ùî óòâîðèëèñÿ â ìіëêîâîäíèõ ìiîöåíîâèõ ìîðÿõ. Ó ìåæàõ ïàðêó ðîñòå ìàéæå 1700 âèäіâ ðîñëèí, ç ÿêèõ áëèçüêî 300 – åíäåìі÷íі òà ñóáåíäåìі÷íі ïîäіëüñüêі âèäè, à òàêîæ ðіäêіñíі ðîñëèíè. Ôàóíà íàëі÷óє 55 âèäіâ ññàâöіâ, 214 – ïòàõіâ, 10 – ïëàçóíіâ, 11 – çåìíîâîäíèõ òà íèçêó âèäіâ áåçõðåáåòíèõ òâàðèí, ÿêі ùå ïîòðåáóþòü äåòàëüíèõ äîñëіäæåíü. Íàÿâíіñòü íà òåðèòîðії ïàðêó ñòàðèõ ëіñîâèõ ìàñèâіâ òà êàðñòîâèõ ïå÷åð ñïðèÿє ïîøèðåííþ òóò õèæèõ ïòàõіâ òà êàæàíіâ. «Ïîäiëüñüêi Òîâòðè» ñüîãîäíi íå ìàþòü àíàëîãà â Єâðîïi i є óíiêàëüíèìè çà ñâîєþ ïðèðîäîþ (Ç äîâіäíèêà). ІІ. Випишіть ужиті в тексті терміни. Користуючись тлумачним або відповідним термінологічним словником, з’ясуйте значення незрозумілих вам слів. Доберіть самостійно 2–5 термінів цієї ж галузі знань і доповніть ними ваші записи. ІІІ. Перекажіть усно текст. Чи всі вжиті в тексті терміни ви використали? Поясніть, як впливає форма літературної мови (усна чи писемна) на добір мовних засобів. Чому, на вашу думку, цей текст важко переказувати? 167. Мозковий штурм. Чому питанню упорядкування термінології приділяється величезна увага? Які, на вашу думку, можливі шляхи вдосконалення термінологічних систем різних галузей науки? 168. І. Спишіть речення, підкресліть у них терміни. Користуючись тлумачним словником, поясніть значення цих слів. Зверніть увагу, якою позначкою вони 98


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà супроводжуються в словнику. З’ясуйте галузь їхнього функціонування і проаналізуйте стилістичні функції.

1. Îïіêà òà ïіêëóâàííÿ âñòàíîâëþþòüñÿ ç ìåòîþ çàáåçïå÷åííÿ îñîáèñòèõ íåìàéíîâèõ і ìàéíîâèõ ïðàâ òà іíòåðåñіâ íåïîâíîëіòíіõ îñіá (Ç êîäåêñó). 2. Àòîìíó åíåðãіþ ïðèáîðêàíî â ÕÕ ñòîëіòòі, òà ïіäâàëèíè àòîìіñòèêè çàêëàëè ùå ñèíè Åëëàäè – Ëåâêіïï і Äåìîêðіò (Ï. Óòåâñüêà). 3. Êóì òàêè ïðèçåìëèâñÿ, õî÷ і ñêàïîòóâàâ, à ÿ ç ïіêå – â øòîïîð, іç øòîïîðà íå âèéøîâ, ïðîòàðàíèâ Ëóêåðöі ñïіäíèöþ é óðіçàâñÿ â çåìëþ (Îñòàï Âèøíÿ). 4. Ãîëîâíèé ìîçîê ññàâöіâ âіäíîñíî âåëèêîãî ðîçìіðó, îñîáëèâî âåëèêі ïіâêóëі ïåðåäíüîãî ìîçêó òà ìîçî÷îê (Ç åíöèêëîïåäії). 5. Ùîá íàâ÷èòèñÿ ïіäòðèìóâàòè åêîëîãі÷íó ðіâíîâàãó íà Çåìëі, ëþäèíà ïîâèííà äáàòè ïðî äіëÿíêè ëàíäøàôòіâ, äå ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò çáåðіãàþòüñÿ â ïðèðîäíîìó ñòàíі (Ç ãàçåòè). 6. Âіäðіçîê, ÿêèé ñïîëó÷àє âåðøèíó òðèêóòíèêà ç òî÷êîþ íà ïðîòèëåæíіé ñòîðîíі öüîãî òðèêóòíèêà, íàçèâàþòü ÷åâіàíîþ (Ç ïіäðó÷íèêà).

ІІ. Підкресліть і поясніть пунктограми й орфограми.

Із глибин мовознавства Будь-який термін уводиться в науковий текст згідно з суворими «правилами гри». Ці правила включають такі основні положення: 1) системність; 2) однозначність; 3) точність; 4) відсутність експресії; 5) стилістична нейтральність. Найпоширенішими способами творення термінів є суфіксальний та префіксальний. Наприклад: ділення, архаїзм, полігібрид. 169. Дайте визначення термінів та уведіть їх до складу речень.

Âèðîáíè÷à ïîòóæíіñòü, ôіíàíñîâèé çâіò, òåõíîëîãіÿ óïðàâëіííÿ, ïëàíóâàííÿ, âàíòàæîîáіã, íàäçâè÷àéíèé ñòàí, êîìàíäíèé ïðåñèíã. 170. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Розкажіть, що вас вразило в роботі хірурга Олександра Шалімова. Завдяки чому, на вашу думку, він досяг високих результатів у праці?

ÕІÐÓÐà ØÀËІÌΠÊàæóòü, ëþäèíà íå ìàðíî ïðîæèëà æèòòÿ, ÿêùî âèðîñòèëà äіòåé і ïîñàäèëà äåðåâî.  àêàäåìіêà Îëåêñàíäðà Øàëіìîâà äâîє ïðåêðàñíèõ ñèíіâ, à äåðåâî – éîãî øêîëà óêðàїíñüêèõ õіðóðãіâ, ó ÿêіé áіëüøå 150 äîêòîðіâ, êàíäèäàòіâ ìåäè÷íèõ íàóê і òèñÿ÷і ñïåöіàëіñòіâ-ïðàêòèêіâ. Âіí ðîçðîáèâ ìàéæå 50 íîâèõ ìåòîäèê ïðîâåäåííÿ îïåðàöіé. Âäÿ÷íі ïàöієíòè íàçèâàþòü іíñòèòóò ó Êèєâі, ÿêèé õіðóðã ñòâîðèâ і â ÿêîìó áàãàòî ðîêіâ ïðàöþâàâ, íå іíàêøå ÿê «іíñòèòóò Øàëіìîâà». Îäèí ç ó÷íіâ òàëàíîâèòîãî õіðóðãà äîêòîð ìåäè÷íèõ íàóê Іâàí Òîäóðîâ ïðèãàäóє: – Îëåêñàíäð Øàëіìîâ çàâæäè ðàíî ïðèõîäèâ íà ðîáîòó. Çàïіçíèòèñÿ â îïåðàöіéíèé äåíü ââàæàëîñÿ çëî÷èíîì... Îïåðàöії â іíñòèòóòі ïî÷èíàëèñÿ î äåâ’ÿòіé îäíî÷àñíî íà 12 ñòîëàõ, і Îëåêñàíäð Îëåêñіéîâè÷ ïåðåõîäèâ âіä îäíîãî äî іíøîãî. Íà îäíîìó ñòîëі îïåðóâàëè ñåðöå, íà äðóãîìó – ñòðàâîõіä, íà òðåòüîìó – ïå÷іíêó, äàëі ëåæàëè ïàöієíòè іç ñóäèííîþ ïàòîëîãієþ... Öå áóëà îäåðæèìà ëþäèíà. Óÿâіòü: Øàëіìîâ ó âіäïóñòöі, ïëèâå ïî Äóíàþ íà òåïëîõîäі.  îäíîìó ç ïîðòіâ éîìó ïîâіäîìëÿþòü, ùî êîìóñü 99


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà òåðìіíîâî ïîòðіáíå õіðóðãі÷íå âòðó÷àííÿ. Âіí òієї æ ìèòі âіäïðàâëÿєòüñÿ íà áåðåã, ùîá íàäàòè õâîðîìó ìåäè÷íó äîïîìîãó. Íà îïåðàöіÿõ øåô áóâ ñïîêіéíèì. Íіêîëè íå êîìåíòóâàâ, ùî êîìó ðîáèòè. Àäæå ïåðåä òèì, ÿê ñòàâàòè äî îïåðàöіéíîãî ñòîëó, âñі äії âіäïðàöüîâóâàâ äî àâòîìàòèçìó. Íàâіòü êîëè ñèòóàöіÿ âèõîäèëà ç-ïіä êîíòðîëþ (íàïðèêëàä, âèíèêàëà ñèëüíà êðîâîòå÷à), Øàëіìîâ çàëèøàâñÿ íåçâîðóøíèì. Ïðàâäà, ìіã äàòè Î. Øàëіìîâ іíñòðóìåíòîì ïî ðóêàõ, ÿêі ïîëіçëè íå òóäè, êóäè òðåáà. Ìè, ìîëîäі ìåäè÷íі ïðàöіâíèêè, ñïåöіàëüíî ïіäñòàâëÿëè ðóêè, ùîá îòðèìàòè êіëüêà óäàðіâ, ââàæàþ÷è ñèíöі ïåâíîþ îçíàêîþ ïðè÷åòíîñòі äî âèùîãî ñâіòó õіðóðãії. Çíàëè, ùî øåô, âèéøîâøè ç îïåðàöіéíîї, îäðàçó âñå çàáóäå. Âіí âіðèâ: ëþäèíà çìîæå âèïðàâèòèñÿ. Êîëè Îëåêñàíäð Îëåêñіéîâè÷ ïåðåñòàâ îïåðóâàòè, âіí ïðèõîäèâ äî íàñ ïîãîâîðèòè, äіçíàòèñÿ íîâèíè. Ìè ðîçïîâіäàëè, ÿêі ìåòîäèêè îïåðàöіé ðîçðîáèëè, і â íüîãî î÷і ñÿÿëè: «ßê æå ÿ ðàíіøå äî öüîãî íå äîäóìàâñÿ!». Àëå òîãî, ùî âіí çðîáèâ, âèñòà÷èëî á íà êіëüêà æèòòіâ (Ç ãàçåòè). ІІ. Випишіть з тексту професійні слова та словосполучення, характерні для мовлення лікарів. Поясніть роль цих одиниць у змалюванні постаті відомого хірурга. Чи зрозуміла ця лексика для читачів і чи доречно її вжито в газетній публікації? 171. Мікрофон. Чи в кожній професії, на вашу думку, можна досягти високих результатів? Яка праця буде успішною? 172. І. Назвіть і запишіть кілька професіоналізмів, уживаних у мовленні: а) учителів; б) лікарів; в) бібліотекарів; г) фермерів; ґ) спортсменів; д) продавців; е) артистів; є) водіїв. Чи є з-поміж дібраного вами лексичного матеріалу фразеологізми? ІІ. Складіть і запишіть складнопідрядне речення з одним або кількома дібраними вами професіоналізмами. 173. Попрацюйте в парах. Складіть і розіграйте за особами діалог (10–

12 реплік), який міг би відбутися між десятикласником і спеціалістом певної галузі: а) у хімічній лабораторії; б) у теплиці; в) на фермі; г) в аптеці; ґ) на космодромі; д) у зоопарку; е) у лікарні; є) на студії звукозапису; ж) у художній майстерні; з) у спортзалі. Використайте в діалозі професіоналізми та етикетні слова (словосполучення). 174. На основі тлумачного та галузевого словників укладіть свій невеликий термінологічний словничок (8–15 статей), що характеризує одну з галузей знань: математику, фізику, астрономію, біологію, хімію, фізичну культуру і спорт, правознавство, літературознавство, українознавство, фольклористику, етнографію.

Ç ð à ç î ê. Ïðàâîçäàòíіñòü – âèçíàíà äåðæàâîþ çäàòíіñòü ôіçè÷íèõ îñіá (ãðîìàäÿí) òà þðèäè÷íèõ îñіá ìàòè ïðàâà і âèêîíóâàòè îáîâ’ÿçêè, ùî ïåðåäáà÷àþòüñÿ і äîïóñêàþòüñÿ çàêîíîì. 175. Випишіть з усіх підручників, за якими ви навчаєтеся, по 2–3 найуживаніших, на ваш погляд, терміни. На основі виписаних слів виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Складіть список термінів (в алфавітному порядку), уживаних у мовленні десятикласників. Біля термінів зазначте галузь їхнього використання. 100


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà Варіант Б. Укладіть словничок термінів, уживаних у мовленні десятикласників. Біля термінів зазначте галузь їхнього використання.

Ç ð à ç î ê. Êëіòèíà (áіîë.) – íàéïðîñòіøà îäèíèöÿ áóäîâè îðãàíіçìó, ÿêà ñêëàäàєòüñÿ ç ïðîòîïëàçìè, ÿäðà òà îáîëîíêè. Ôóíêöіÿ (ìàò.) – âåëè÷èíà, ÿêà çìіíþєòüñÿ çі çìіíîþ íåçàëåæíîї çìіííîї âåëè÷èíè. 176. Уявіть, що ви працівник певного підприємства (установи). До вас з метою обміну досвідом завітали спеціалісти іншого підприємства (установи) такого ж профілю. Підготуйте для гостей невелику розповідь про вашу роботу, використавши терміни та професійну лексику.

Мовленнєва ситуація Хлопчик на запитання вчительки, ким зараз працює його мама, відповів: – Замісником директора заводу. – А що, сам директор відсутній на роботі? Він захворів чи поїхав у відрядження? – Ні, він зараз знаходиться на роботі. Як ви думаєте, чому між вчителькою та учнем сталося таке непорозуміння? Ким же насправді працює мама хлопчика? 177. Спишіть речення, добираючи з дужок потрібне слово. Обґрунтуйте свій вибір. За потреби скористайтеся словником паронімів.

1. Ìіé áàòüêî çàâіäóâàâ ëàáîðàòîðієþ â (äîñëіäíîìó, äîñëіäíèöüêîìó) іíñòèòóòі. 2. Ó ìіñòі ïðîâåäåíî íàâ÷àííÿ íàñåëåííÿ äіé â óìîâàõ íàäçâè÷àéíèõ ñèòóàöіé ìèðíîãî òà (âîєííîãî, âіéñüêîâîãî) ÷àñó. 3. (Ãðîìàäÿíñüêі, ãðîìàäñüêі) ïðàâà – îñíîâà êîíñòèòóöіéíî-ïðàâîâîãî ñòàòóñó ãðîìàäÿíèíà äåðæàâè. 4. Äàâíî ïîìі÷åíî çâ’ÿçîê ìіæ ñòðåñîì і ðіçíèìè (ñåðäåøíèìè, ñåðöåâèìè) çàõâîðþâàííÿìè. 5. Äëÿ ïðîâåäåííÿ âèáîðіâ äî Âåðõîâíîї Ðàäè Óêðàїíè ñòâîðþþòüñÿ (âèáîðíі, âèáîð÷і) êîìіñії. 6. Çàâòðà â Êèєâі íà äîðîãàõ (îæåëåäü, îæåëåäèöÿ).

ВИСНОВКИ

178. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Підготуйте усну розповідь про те, якою професією ви хотіли б оволодіти, коли закінчите школу (ліцей, гімназію). Чому саме цією, а не іншою? Чим вона вас приваблює? У тексті розповіді використайте професійну лексику. Варіант Б. Підготуйте усну розповідь про екскурсію на підприємство, використавши професійну лексику.

1. Термін є ідеальним найменуванням певного поняття в науці, техніці, мистецтві, має точний і визначений зміст, вирізняється змістовою однозначністю, сталістю функціонування. Термінологія проникла майже в усі сфери людської діяльності. Недосконалість термінології може призвести до помилок у практиці. 2. Професійні слова найчастіше застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певної професії і сприяють кращому взаєморозумінню.

101


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà

§ 12. Ñòèëіñòè÷íі çàñîáè ëåêñèêîëîãії òà ôðàçåîëîãії Ïðî ñòèëіñòè÷íî íåéòðàëüíó і çàáàðâëåíó ëåêñèêó, à òàêîæ ïðî ñòèëіñòè÷íі ìîæëèâîñòі áàãàòîçíà÷íèõ ñëіâ, îìîíіìіâ, ñèíîíіìіâ, àíòîíіìіâ і ôðàçåîëîãіçìіâ Пригадайте  Яка лексика називається стилістично забарвленою?  Що таке багатозначність?  Які основні ознаки синонімів, антонімів, омонімів?  Що спільного й відмінного між словом і фразеологізмом? 179. Порівняйте подані парами речення. З яким стилем мовлення співвідносне кожне з речень? Схарактеризуйте виділені в них багатозначні слова, синоніми, антоніми чи фразеологізми. Зробіть висновок про стилістичні функції цих мовних одиниць.

1. Îäíà ãîðà âèñîêàÿ, à äðóãàÿ 1. Êîæíà ëþäèíà ìàє ïðàâî íà íèçüêà... Îäíà ìèëà äàëåêàÿ, à âіëüíèé ðîçâèòîê ñâîєї îñîáèñòîñòі äðóãàÿ áëèçüêà (Íàð. òâîð÷іñòü) òà ìàє îáîâ’ÿçêè ïåðåä ñóñïіëüñòâîì (Ç Êîíñòèòóöії) 2. À âіòåð ãàíÿє, à âіòåð ãàñàє – 2. Ãåïàðä ìîæå áіãòè çі øâèäêіñòþ øìàòóє, ëàìàє òå áіäíå îáøàðïàíå 112 êіëîìåòðіâ íà ãîäèíó (Ç ïîñіáäåðåâî (Ñ. Âàñèëü÷åíêî) íèêà) 3. Õòî ñіÿâ çëî, òîé ïîæèíàâ ñêîð- 3. Êðіï ìîæíà ñіÿòè ïåðіîäè÷íî ç áîòó (Íàð. òâîð÷іñòü) áåðåçíÿ ïî ñåðïåíü (Ç ïîñіáíèêà) 4. Âîíà äîãàäàëàñü, ùî âæå íàãîâî- 4. Єâãåí Ìàëàíþê óñëàâëåíèé çà ðèëà ñіì ìіøêіâ ãðå÷àíîї âîâíè... ìåæàìè Âіò÷èçíè, àëå, çà іðîíієþ (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé) äîëі, äîíåäàâíà ìàéæå íå âіäîìèé çàãàëîâі Óêðàїíè (Ï. Êîíîíåíêî) Групи лексики

Çі ñòèëіñòè÷íîãî ïîãëÿäó ëåêñèêà ñó÷àñíîї óêðàїíñüêîї ìîâè ïîäіëÿєòüñÿ íà:  ñòèëіñòè÷íî íåéòðàëüíó, ÿêà âæèâàєòüñÿ â óñіõ ñòèëÿõ ìîâëåííÿ (ÿáëóíÿ, õîäèòè, äàëåêî);  ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíó, ÿêà ñïіââіäíîñèòüñÿ ç îäíèì ÷è êіëüêîìà (àëå íå ç óñіìà) ñòèëÿìè ìîâëåííÿ (êóìåêàòè, âèðóøèòè). Çà äîïîìîãîþ ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíèõ ñëіâ òâîðèòüñÿ ïåâíèé êîëîðèò ìîâëåííÿ, äîñÿãàєòüñÿ åêñïðåñèâíіñòü âèñëîâëþâàííÿ.

Зверніть увагу! Óæèâàþ÷èñü ó ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі, ñòèëіñòè÷íî íåéòðàëüíі ñëîâà íàáóâàþòü äîäàòêîâèõ åìîöіéíî-åêñïðåñèâíèõ âіäòіíêіâ. Íàïðèêëàä: Íàä âîäàìè õèëÿòüñÿ ëîçè, ëåëåêà ïëèâå â âèñîòі (Ì. Ðèëüñüêèé). 102


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà Ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíà ëåêñèêà Ãðóïè (ïіäãðóïè) Ïðèêëàäè

Êíèæíà ëåêñèêà

Ðîçìîâíà ëåêñèêà

ñóñïіëüíî-ïîëіòè÷íà

âèáîðè, ãðîìàäÿíèí

îôіöіéíî-äіëîâà

іíñòðóêöіÿ, âèðóøèòè

íàóêîâà

çіñòàâëåííÿ, ôàóíà

ïðîôåñіéíà

áåòîíóâàííÿ, äîìíà äіòëàõè, çäîðîâàíü

Êíèæíà ëåêñèêà õàðàêòåðíà äëÿ îôіöіéíî-äіëîâîãî, ïóáëіöèñòè÷íîãî і íàóêîâîãî ñòèëіâ ìîâëåííÿ. Розмовна лексика

Ðîçìîâíі ñëîâà âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ðîçìîâíîìó ñòèëі ìîâëåííÿ. Âîíè íàäàþòü ìîâëåííþ íåîôіöіéíîãî çâó÷àííÿ, à îòæå, є íåïðèïóñòèìèìè äëÿ îôіöіéíî-äіëîâîãî òà íàóêîâîãî ñòèëіâ, ïðîòå ìîæóòü âèêîðèñòîâóâàòèñÿ â ïóáëіöèñòèöі òà õóäîæíіé ëіòåðàòóðі äëÿ òâîðåííÿ êîëîðèòó íåâèìóøåíîñòі, ïðîñòîòè, åêñïðåñèâíîñòі. Ðîçìîâíі ñëîâà ìîæóòü ìàòè ðіçíå åìîöіéíå çàáàðâëåííÿ (ïîçèòèâíå, íåãàòèâíå, óðî÷èñòî-ïіäíåñåíå, çíèæåíå, ïåñòëèâå, æàðòіâëèâå, ãðóáå). Îñîáëèâå ìіñöå â ëåêñè÷íіé ñòèëіñòèöі íàëåæèòü áàãàòîçíà÷íèì ñëîâàì, îìîíіìàì, ñèíîíіìàì, àíòîíіìàì.

Багатозначність

Áàãàòîçíà÷íі ñëîâà íàéøèðøå ïðåäñòàâëåíі â õóäîæíüîìó, ïóáëіöèñòè÷íîìó, ðîçìîâíîìó ìîâëåííі, äå âîíè є çàñîáîì òâîðåííÿ îáðàçíîñòі, åìîöіéíîñòі, åêñïðåñèâíîñòі. Íàïðèêëàä: Âñå âèùå, âèùå é âèùå ÿ çäіéìàâñÿ íà êðèëàõ ìðіé (Ëåñÿ Óêðàїíêà). Ó çàçíà÷åíèõ ñòèëÿõ áàãàòîçíà÷íі ñëîâà ìîæóòü óæèâàòèñÿ і â ïðÿìîìó, і â ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі, à â îôіöіéíî-äіëîâîìó é íàóêîâîìó – ÿê ïðàâèëî, ëèøå ó ïðÿìîìó çíà÷åííі.

Тропи

Ç áàãàòîçíà÷íіñòþ òіñíî ïîâ’ÿçàíі òðîïè (ìåòàôîðà, ìåòîíіìіÿ, ñèíåêäîõà, ïåðñîíіôіêàöіÿ, óîñîáëåííÿ, ïîðіâíÿííÿ, åïіòåò, ãіïåðáîëà, àëåãîðіÿ òà іí.). Ó íàóêîâîìó é îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëÿõ óæèâàííÿ òðîïіâ îáìåæåíå, à â õóäîæíüîìó, ïóáëіöèñòè÷íîìó òà êîíôåñіéíîìó âîíè âèêîðèñòîâóþòüñÿ àêòèâíî.

Омоніми

Ó íàóêîâîìó òà îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëÿõ îìîíіìè âæèâàþòüñÿ ëèøå äëÿ íàçèâàííÿ ïðåäìåòіâ, ÿâèù äіéñíîñòі. Íàïðèêëàä: ãëàâà äåðæàâè – ãëàâà êîäåêñó. Ó õóäîæíüîìó, ðîçìîâíîìó і ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëÿõ îìîíіìè âèêîðèñòîâóþòüñÿ ùå é äëÿ äîñÿãíåííÿ æàðòіâëèâîãî ÷è іðîíі÷íîãî åôåêòó íà îñíîâі êàëàìáóðó. Íàïðèêëàä: ßê òіëüêè ñâіòàíîê íàñòàâ, ãóñàê ÷èì÷èêóє íà ñòàâ (Ã. Ïëîòíèêîâ). 103


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà Синоніми

Âàæëèâèì ñòèëіñòè÷íèì çàñîáîì óêðàїíñüêîї ìîâè є ñèíîíіìè. Âîíè äàþòü çìîãó íå òіëüêè óíèêíóòè ïîâòîðіâ, à é âèáðàòè íàéäîðå÷íіøå ñëîâî, óòî÷íèòè äóìêó, ïіäñèëèòè çîáðàæóâàíå, äàòè éîìó ïîçèòèâíó ÷è íåãàòèâíó îöіíêó. Îêðåìó ãðóïó ñòàíîâëÿòü ñòèëіñòè÷íі ñèíîíіìè. Âîíè õàðàêòåðèçóþòüñÿ íàëåæíіñòþ äî ïåâíèõ ñòèëіâ ìîâëåííÿ òà ðіçíèì åìîöіéíî-åêñïðåñèâíèì çàáàðâëåííÿì. Íàïðèêëàä: ãîâîðèòè (íåéòðàëüíå) – áàëàêàòè (ðîçìîâíå) – áàçіêàòè (ðîçìîâíå, íåãàòèâíå) – ãëàãîëèòè (óðî÷èñòå). Îôіöіéíî-äіëîâèé і íàóêîâèé ñòèëі âèêîðèñòîâóþòü ñèíîíіìè îáìåæåíî, áî öі ñëîâà ìàéæå çàâæäè âíîñÿòü ó ìîâëåííÿ çìіíè âіäòіíêіâ çíà÷åííÿ. Ó ïóáëіöèñòè÷íîìó, õóäîæíüîìó і ðîçìîâíîìó ìîâëåííі ñèíîíіìè âèêîðèñòîâóþòüñÿ äîñèòü øèðîêî, ïðè÷îìó íå ëèøå ëåêñè÷íі, à é êîíòåêñòóàëüíі (ñëîâà, ùî íàáóâàþòü ñèíîíіìі÷íîñòі ëèøå â ïåâíîìó êîíòåêñòі). Íàïðèêëàä: Öіëó íі÷ íàäâîðі âèє õóãà, ïëà÷å, äåðåí÷èòü â âіêîííіì ñêëі (І. Äðà÷).

Антоніми

Ñòèëіñòè÷íèé ïîòåíöіàë àíòîíіìіâ çóìîâëåíèé òèì, ùî âîíè äàþòü êîíòðàñòíó õàðàêòåðèñòèêó ïðåäìåòіâ, ÿâèù, äіé. Ó íàóêîâîìó òà îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëÿõ їõ âèêîðèñòîâóþòü ç ìåòîþ ÷іòêîãî ðîçðіçíåííÿ ïîíÿòü, òî÷íîãî âèñëîâëåííÿ äóìêè, äëÿ ïіäêðåñëåííÿ íåïîєäíóâàíîñòі îïèñóâàíèõ ðåàëіé. Íàïðèêëàä: äçâіíêі і ãëóõі ïðèãîëîñíі, ïðèïëèâè і âіäïëèâè. Ó õóäîæíüîìó, ïóáëіöèñòè÷íîìó é êîíôåñіéíîìó ñòèëÿõ âîíè, êðіì òîãî, âèñòóïàþòü ùå é çàñîáîì ñòâîðåííÿ îáðàçíîñòі, óâèðàçíåííÿ äóìêè. Íàïðèêëàä: Âåëèêà ðèáà ìàëåíüêó öіëîþ êîâòàє (Íàð. òâîð÷іñòü).

Інші засоби

 Ó õóäîæíіé ëіòåðàòóðі òà ïóáëіöèñòèöі äëÿ âіäîáðàæåííÿ êîëîðèòó îïèñóâàíîї ìіñöåâîñòі, âіäòâîðåííÿ çâè÷àїâ, ïîáóòó, îñîáëèâîñòåé ìîâè íàñåëåííÿ âæèâàþòüñÿ äіàëåêòèçìè.  Ó õóäîæíüîìó é ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëÿõ ç ìåòîþ ñîöіàëüíîї õàðàêòåðèñòèêè ïåðñîíàæіâ òà ÿê çàñіá ñòâîðåííÿ ãóìîðèñòè÷íîãî åôåêòó âèêîðèñòîâóєòüñÿ ïðîñòîðі÷íà ëåêñèêà.  Îäíèì іç çàñîáіâ âèÿâó åêñïðåñії, æàðòіâëèâîãî àáî çíåâàæëèâîãî ñòàâëåííÿ äî îêðåìèõ ÿâèù äіéñíîñòі є æàðãîíіçìè.  Äëÿ âіäòâîðåííÿ êîëîðèòó äîáè, à òàêîæ äëÿ íàäàííÿ òåêñòîâі óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî çâó÷àííÿ âæèâàþòüñÿ ñòàðîñëîâ’ÿíіçìè, çàñòàðіëі ñëîâà, íåîëîãіçìè.  Çà äîïîìîãîþ ñëіâ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ òâîðèòüñÿ êîëîðèò îôіöіéíîñòі, äîñÿãàєòüñÿ óðî÷èñòіñòü, ïàôîñíіñòü ìîâëåííÿ ÷è, íàâïàêè, ãóìîðèñòè÷íèé àáî ñàòèðè÷íèé åôåêò.

180. І. Прочитайте текст, визначте стиль мовлення, схарактеризуйте колорит. Доповніть текст кількома реченнями – зверненнями до Сонця, дотримуючись відповідного стилістичного забарвлення. 104


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà ÁËÀÃÎÑËÎÂÅÍÍß ÑÎÍÖÞ Ñîíöå, íàø ñâіòîñÿéíèé êíÿçþ, ìè âñі – ñèíè і äîíüêè Òâîї, áëàãîñëîâëÿєìî Òåáå. Òè íàø Áàòüêî і íàøà Ìàòè. Óñіì íàì – ìóäðèì і äóðíÿì, ìàєòíèì і çëèì, íàéáàãàòøèì і çëèäàðÿì, äіòÿì і ñòàðèì, êîæíіé òðàâèíöі і êîìàøöі – Òè äàєø ñâîє ìèëîñòèâå áëàãîñëîâåííÿ. Çà êîëîâîðîòàìè ïëàíåòè íàâêîëî Òåáå ìè ðàõóєìî ëіòà ñâîї, ëіòà áàòüêіâ і äіòåé ñâîїõ, ÷àñ öèâіëіçàöії і ÷àñ, êîëè íàáëèæàєòüñÿ íàøå æèòòÿ àáî ñìåðòü. Áåç òåáå і òâîєї ëþáîâі ìè íå ïðîæèâåìî é äíÿ. Áåç òâîãî ñâіòëà і òåïëà çàãèíå íàøà ïëàíåòà, ïîìðåìî і ìè. Ç ðàäіñòþ âіòàєìî ÷àñ Òâîїõ ïåðøèõ ïðîìåíіâ ó î÷àõ íàøèõ, áåçìåæíî ñóìóєìî çà Òîáîþ, êîëè Òè ïîêèäàєø íàñ і íàñòàє íі÷. Õàé ïðîäîâæàòüñÿ ðîêè Òâîї íà âіêè âі÷íі. Ìè âіðèìî, ùî Òè çàâæäè çіãðіâàòèìåø ïðîìіííÿì ñâîїì òіëà і äóøі íàøі, ïіäòðèìàєø ó ñêðóòíó õâèëèíó, ðîçäіëèø íàøó ðàäіñòü ó ùàñòі. Äàé íàì ìóäðіñòü і ñèëó, ïðîñâіòè íàøі ðîçóì і äóøó. Áóäü ñïðàâåäëèâèì äî âñіõ íàñ (Çà Ñ. і À. Ðóäåíêàìè). І. Òþõà. Ñîíöå íàä ìîðåì ІІ. Виконайте подані завдання до тексту.

1. Ïîÿñíіòü, ÿêîãî âіäòіíêó íàäàþòü òåêñòó âèäіëåíі ñëîâà. 2. Óêàæіòü ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíі ñëîâà. Îá´ðóíòóéòå їõíþ äîöіëüíіñòü ó òåêñòі. 3. Çíàéäіòü àíòîíіìè é ñèíîíіìè. Ïîÿñíіòü їõíþ ðîëü ó ðåàëіçàöії òåìè òà іäåї òåêñòó. 4. Äîáåðіòü ïðèêëàäè і ñõàðàêòåðèçóéòå áàãàòîçíà÷íі ñëîâà, òðîïè. 5. Ïîÿñíіòü, ÿê âèáіð ëåêñè÷íèõ çàñîáіâ ïîçíà÷àєòüñÿ íà ñòèëіñòè÷íîìó çàáàðâëåííі òåêñòó. 181. Мозковий штурм. Чому слова діляться на стилістично забарвлені й стилістично нейтральні? 182. І. Поділіть стилістично забарвлені слова на групи: а) суспільно-політична лексика; б) наукова лексика; в) офіційно-ділова лексика; г) розмовна лексика. Проаналізуйте ці групи.

Ñèíòåç, íàêàç, іíñòðóêöіÿ, ñàìîâіääàíіñòü, çóáðèòè, ñüîãîäåííÿ, äåìîêðàòіÿ, êîñèíóñ, òóæëèâèé, äîâіäêà, íàïіâïðîâіäíèê, ðþìñàòè, óïîâíîâàæåíèé, àçîò, ïîñòàíîâèòè, ãðîìàäñüêіñòü, óõâàëèòè, ïðåôіêñ. ІІ. До розмовних слів доберіть стилістично нейтральні синоніми. 183. Розширте тему кожного речення кількома реченнями, збагачуючи її новими деталями і наповнюючи текст стилістично забарвленими словами.

Ç ð à ç î ê. Õîëîäíèé âіòåð ãðàєòüñÿ çі ñíіãîì і íåñå éîãî êóäèñü ó íі÷. Ó ëіñі ãóëÿє âіõîëà. Ñåðäèòèé õîëîäíèé âіòåð ãðàєòüñÿ çі ñíіãîì, æáóðëÿє, êðóòèòü і íåñå éîãî êóäèñü ó íі÷, ó íåïðîãëÿäíó òåìðÿâó. Âàæêî ñòîãíå ëіñ, øóìëÿòü âіêîâі÷íі ñîñíè, ç òðіñêîì ëàìàєòüñÿ ñóõå ãіëëÿ (Þ. Çáàíàöüêèé). 105


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà 1. Áіëÿñòå ìîðå ñðіáëèòüñÿ íà ñîíöі, íåïîìіòíî çëèâàþ÷èñü іç ìîëî÷íîáіëèì íåáîì. 2. Ìіëüéîíè êîìï’þòåðіâ, ïîâ’ÿçàíі â ãëîáàëüíó ìåðåæó, óòâîðþþòü ÷è òî âåëåòåíñüêèé óñåñâіòíіé ñìіòíèê, ÷è òî åëåìåíò «âèùîãî ðîçóìó». 3. Ìîâà – öå íå ëèøå çàñіá ñïіëêóâàííÿ, à é ñêàðáíèöÿ íàöіîíàëüíîї äóõîâíîñòі. Для вас, допитливі Швидкий пошук лексикографічної інформації забезпечує електронний словник української мови – лазерний диск «Словники України», який об’єднує п’ять словників: орфографічний, орфоепічний, фразеологічний, словники синонімів і антонімів. Важливо, що словникова база в «Словниках України» повнозв’язна – у тексті будь-якої статті кожне слово є посиланням на відповідні статті в інших словниках. Працює тут і звичайна для електронних словників система пошуку. До речі, якщо роздрукувати весь інформаційний матеріал, записаний на цьому диску, то вийде більше 100 томів по 1000 сторінок кожний. Словник розроблено фахівцями Українського мовно-інформаційного фонду НАН України в межах масштабної серії «Словники України», започаткованої для сприяння розвиткові національної словникової бази. 184. Позмагайтеся! Хто за 1 хвилину добере найбільше пар синонімів так, щоб одне слово в парі було стилістично забарвленим, а інше – нейтральним? 185. Уявіть, що вам треба розповісти своїм молодшим братам чи сестрам про будову атома, клітини або слова. Якою лексикою ви будете користуватися? Чи відрізнятиметься ваша розповідь від розповіді на цю саму тему на засіданні гуртка юних науковців? Чим саме? 186. І. Прочитайте текст. Яка ваша думка щодо порушеного в ньому питання? Чи підтримуєте ви рішення європейської організації, про яке йдеться в тексті?

ÁÅÐÅÆІÒÜ ÑËÓÕ Ó êîæíîãî äåñÿòîãî âëàñíèêà CD- àáî ÌÐ3-ïëåєðà – âèñîêèé ðèçèê âòðàòè ñëóõó ÷åðåç íàäòî ãó÷íó ìóçèêó, ÿêà ç íèõ ëóíàє. Äîñëіäæåííÿ, ïðîâåäåíі íåçàëåæíèìè åêñïåðòàìè, çàñâіä÷èëè, ùî ðåãóëÿðíå ïðîñëóõîâóâàííÿ ìóçèêè â íàâóøíèêàõ ïðîòÿãîì ãîäèíè íà äåíü óïðîäîâæ ï’ÿòè ðîêіâ ñòàíîâèòü ñåðéîçíó çàãðîçó äëÿ ñëóõó. Çà ñòàòèñòèêîþ, âіä 50 äî 100 ìіëüéîíіâ ëþäåé ïî âñіé Єâðîïі ùîäíÿ êîðèñòóþòüñÿ àóäіîïëåєðàìè. Íà âèìîãó Єâðîïåéñüêîãî Ñîþçó ðіâåíü øóìó â íàâóøíèêàõ àóäіîïëåєðіâ îáìåæåíèé 100 äåöèáåëàìè, óòіì çàëèøàєòüñÿ çàíåïîêîєííÿ ç ïðèâîäó äóæå ÷àñòîãî ïðîñëóõîâóâàííÿ ìóçèêè íà âèñîêіé ãó÷íîñòі. Áàãàòî її ëþáèòåëіâ çáіëüøóþòü ðіâåíü ãó÷íîñòі ïîíàä 89 äåöèáåëіâ äëÿ òîãî, ùîá çàãëóøèòè øóì âіä ðóõó ãðîìàäñüêîãî òðàíñïîðòó. 106


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà Íåçàëåæíèé êîìіòåò ôàõіâöіâ, âèâ÷èâøè ïèòàííÿ, äіéøîâ âèñíîâêó, ùî âіä 5 äî 10 âіäñîòêіâ ñëóõà÷іâ ìóçèêè (âіä 2,5 äî 10 ìіëüéîíіâ) ïåðåáóâàþòü ó ãðóïі ðèçèêó. Íàóêîâöі äóæå ñòóðáîâàíі òèì, ùî âëàñíèêè àóäіîïëåєðіâ, ÿêі ïðîñëóõîâóþòü ìóçèêó íà âèñîêіé ãó÷íîñòі, ìîæóòü çàøêîäèòè ñâîєìó ñëóõó, íàâіòü íå ïіäîçðþþ÷è ïðî öå (Ç ãàçåòè). ІІ. Визначте стиль тексту. Схарактеризуйте вжиті в ньому стилістичні засоби лексикології. ІІІ. Перекажіть усно текст, змінивши стиль викладу на розмовний. З’ясуйте, як добір мовних засобів позначається на стилістичному забарвленні тексту. 187. Попрацюйте в парах. І. Поясніть, з якими стилями мови пов’язане використання синонімічних слів у кожній групі. При цьому одне слово групи охарактеризуйте ви, а інше – ваш однокласник (ваша однокласниця).

Ìàéáóòíіé – ïðèéäåøíіé; ðîçóìіòè – ìåòèêóâàòè; ïіâåíü – êîãóò; áàéäóæіñòü – іíäèôåðåíòíіñòü; çóñòðі÷ – ðàíäåâó; ãàðíèé – ôàéíèé; îçíàêè – ñèìïòîìè; âëàäàð – ãîñïîäàð; â÷èòè – çóáðÿ÷èòè; ïðèâіòíèé – ëþá’ÿçíèé. ІІ. Складіть усно речення з синонімами одного ряду (на вибір). 188. Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди. Поясніть, у чому полягає відмінність лексичних значень синонімів. Обґрунтуйте можливість використання їх у ділових паперах.

Ïîãîäæóâàòèñÿ, ðàäèòè, ðåôåðåíäóì, êîíòàêòè, ôîðóì, ïîâіäîìëÿòè, ðåêîìåíäóâàòè, äàâàòè ïîðàäó, êîíôåðåíöіÿ, âñåíàðîäíå îïèòóâàííÿ, âçàєìèíè, çáîðè, äàâàòè çãîäó, íàðàäà, âі÷å, ïëåáіñöèò, äîâîäèòè äî âіäîìà. 189. Мікрофон. Як ви розумієте твердження письменника Максима Рильського про те, що багатство синонімів – одна з питомих ознак багатства мови взагалі? 190. Два – чотири – всі разом. Визначте речення, у якому з поданих у дужках синонімів можливий кожен варіант. Відповідь обґрунтуйте.

1. Ñòàðі äóáè (îòî÷óâàëè, îáëÿãàëè) ãàëÿâèíó. 2. Ìè ñòîÿëè, çà÷àðîâàíі (äèâíîþ, ïðåêðàñíîþ) ìóçèêîþ âåñíÿíèõ ëóãіâ. 3. (Ðåòåëüíі, ïðîíèêëèâі) äîñëіäæåííÿ àðõåîëîãіâ ïіäòâåðäæóþòü ñëîâà іñòîðèêà. 4. Ïðåäñòàâíèêè ðіçíèõ ïîêîëіíü íå çàâæäè (çäàòíі, çäіáíі) ïîðîçóìіòèñÿ. 5. ×åðâîíі æîðæèíè (ñèëüíіøå, ïîòóæíіøå) ìåðåõòÿòü ðîñàìè. 191. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки. Підкресліть стилістичні засоби лексикології, проаналізуйте їхні функції.

1. Ãðèãіð Òþòþííèê ïðèíöèïîâî áëèçüêèé äî íàòóðè çîáðàæå(í,íí)ÿ ïðèíöèïîâî їé âіðíèé ìàþ÷è âðîäæå(í,íí)å ÷óòòÿ íà ïîäðîáèöі íà äåòàëі íà êîëîðèòíі õàðàêòåðíîñòі... (Є. Ãóöàëî). 2. Ðîçïëåëèñü ðî(ç,ñ)ñèïàëèñü ðîçïàëèñü íà÷å êîñè âåð(å,è)ñíåâі äíі ìè ç òîáîþ ùå íå íàêóïàëèñü à âæå ãðàє îñіíü ó âіêíі (Ä. Ïàâëè÷êî). 3. Åíåðãіÿ ïð(å,è)ïëèâіâ і âіäïëèâіâ – îäèí ç (íå)áàãàòüîõ âèäіâ åíåðãії (íå)çîáîâ’ÿçàíèõ ñâîїì ïîõîäæåííÿì òåïëó ñîíÿ÷íèõ ïðîì(å,è)íіâ (Ç ïîñіáíèêà). 4. Çàâіðþõà ñìієòüñÿ і ïëà÷å ñòîãíå é øàëåíіє âîíà ñïіâàє âåñіëüíîї і âîäíî÷àñ ïîõîðîííîї, à â ñïіâі 107


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà æóðà é ìàæîð ïî÷àòêó é êіíöÿ (Á. Àíòîíåíêî-Äàâèäîâè÷). 5. І âëàäà, і її ñóïðîòèâíèêè, çäàєòüñÿ, óçÿëè íà îçáðîєííÿ òàêòèêó «âіäêðèòîãî ôóòáîëó», ïðè ÿêіé íà êîæíó àòàêó îáîâ’ÿçêîâî âіäïîâіäàþòü êîíòðàòàêîþ. І, ìàáóòü, íіêîëè ùå ïîëіòè÷íèé ïðåñèíã íå áóâ òàêèé çàïåêëèé, ôîðâàðäè – òàêі íàïîëåãëèâі, à çàõèñíèêè – òàêі íåùàäíі (Ç ãàçåòè). 6. ßê ÷àñòî ïîðî÷íіñòü ðîáèòü ç íàéêðàùîãî òâîðіííÿ (Á,á)îæîãî íàéæàëþãіäíіøó іñòîòó! (Ïàòðіàðõ Ôіëàðåò). ІІ. Визначте, які речення є складними. 192. Позмагайтеся! Скориставшись власним життєвим досвідом, художніми текстами, довідниковою літературою, допомогою знайомих, доберіть якнайбільше синонімів – вторинних образних назв до іменників вересень, завірюха. Простежте, що нового до характеристики додає кожна нова назва. Чи поглиблює вона образ, чи викликає нові асоціації?

Ç ð à ç î ê. Ñîíÿøíèê – æîâòîãîëîâèê, çëîòîñõèëåíü, ñîíöåâîðîò, ñîíöåïîêëîííèê, ñîíöåëþá, ñîíöåïîäіáíèé, ñîíöåïðîìіííèé. Фразеологізми

Îäíèì ç íàéâàãîìіøèõ êîìïîíåíòіâ ñòèëіñòè÷íîї ñèñòåìè óêðàїíñüêîї ìîâè є ôðàçåîëîãіçìè. Êîæíèé ñòèëü ìîâëåííÿ âîëîäіє çíà÷íèì çàïàñîì öèõ îäèíèöü. Ó íàóêîâîìó òà îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëÿõ âæèâàþòü ôðàçåîëîãіçìè êíèæíîãî õàðàêòåðó, ÿêі ïîçáàâëåíі îáðàçíîñòі, åìîöіéíîãî çàáàðâëåííÿ. Íàïðèêëàä: ñôîðìóëþâàòè ïðàâèëî, äîâåñòè òåîðåìó, ïîðóøèòè ïèòàííÿ, áðàòè ó÷àñòü, íàáèðàòè ÷èííîñòі. Äî íàóêîâîї ôðàçåîëîãії íàëåæàòü òàêîæ òåðìіíè-ñëîâîñïîëó÷åííÿ. Íàïðèêëàä: êîðîòêå çàìèêàííÿ. Ó ðîçìîâíîìó é õóäîæíüîìó ñòèëÿõ (ðіäøå – â ïóáëіöèñòè÷íîìó) øèðîêî âæèâàþòü ðîçìîâíі ôðàçåîëîãіçìè, ÿêі ìàþòü çäåáіëüøîãî çíåâàæëèâî-çíèæåíå åêñïðåñèâíå çàáàðâëåííÿ, ôîðìóþòü êîëîðèò ïðîñòîòè. Íàïðèêëàä: ðîçïóñòèòè ÿçèêà, íі ñіëî íі âïàëî, áåç çàäíіõ íіã. Äëÿ ïóáëіöèñòè÷íîãî é õóäîæíüîãî ñòèëіâ õàðàêòåðíèìè є ïîåòè÷íі, ÷àñòî óðî÷èñòî-ïіäíåñåíі ôðàçåîëîãіçìè. Íàïðèêëàä: ëåáåäèíà ïіñíÿ, іðîíіÿ äîëі, çîëîòі ñëîâà, ñàäè Ñåìіðàìіäè, ÷àøà òåðïіííÿ. Ôðàçåîëîãіÿ êîíôåñіéíîãî ñòèëþ õàðàêòåðèçóєòüñÿ âóçüêîþ ñôåðîþ âæèâàííÿ òà ñïåöіàëüíèì óðî÷èñòî-ïіäíåñåíèì ñòèëіñòè÷íèì çàáàðâëåííÿì. Íàïðèêëàä: ìíîãії ëіòà.

Зверніть увагу! Ôðàçåîëîãіçìè іç çíåâàæëèâî-çíèæåíèì åêñïðåñèâíèì çàáàðâëåííÿì âëàñòèâі ðîçìîâíîìó ìîâëåííþ, à ç óðî÷èñòî-ïіäíåñåíèì – ïóáëіöèñòè÷íîìó. 193. І. Прочитайте фразеологізми. З’ясуйте за фразеологічним словником значення незрозумілих вам висловів. Визначте, які з них мають зневажливознижене експресивне забарвлення, а які – поетичне, урочисто-піднесене. Як це впливає на їхнє стилістичне використання?

Àæ çà áîêè áðàòèñÿ, іðîíіÿ äîëі, ñüîìå íåáî, ìàòè çà ÷åñòü, ç ïîçèöії ñèëè, çàìèëþâàòè î÷і, íèòêà Àðіàäíè, îëіìïіéñüêèé ñïîêіé, âèòðіøêè 108


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà ïðîäàâàòè, äіñòàòè âіäêîøà, âèïèòè ãіðêó ÷àøó, ëåáåäèíà ïіñíÿ, ñіëü çåìëі, òåðíîâèé âіíîê, ÷àøà òåðïіííÿ, âàðèòè âîäó, áåç çàäíіõ íіã, ïðèò÷à âî ÿçèöåõ, àçáó÷íà іñòèíà, íåîïàëèìà êóïèíà, áіñèêè ïóñêàòè, çà âîâêà ïðîìîâêà, áóòè íà êîíі, êðàïëÿ â ìîðі, ïðèêèïіòè î÷èìà, îñіäëàòè Ïåãàñà. ІІ. Доберіть до фразеологізмів, де можливо, синоніми та антоніми. ІІІ. З двома фразеологізмами (на вибір) складіть речення. Підкресліть фразеологізми як члени речення. 194. І. Випишіть фразеологізми. Визначте стилістичну функцію цих мовних засобів у кожному реченні.

1. Àëå Ãåïà, áà÷à÷è, ùî ñóääÿ êðіçü ïàëüöі äèâèòüñÿ íà éîãî ïîðóøåííÿ, òåïåð óæå íàâìèñíå ïåðå÷åïèâ Ìàðóíþ, і òîé çíîâó çàîðàâ íîñîì (Â. Íåñòàéêî). 2. Íà ñòàðîãî Ñіðêà òðîõè íàïàëà áàëàêó÷êà, ÿê ÷àñòî ïіñëÿ äîáðîї âäà÷і, âіí áóâ ó äîáðîìó ãóìîðі (І. Áàãðÿíèé). 3. Íåìàє òàêèõ àêàäåìіé, ùîá íàáèðàëè áåç êëåïîê, à âèïóñêàëè ç êëåïêàìè (Î. Ãîí÷àð). 4. Ìàéäàí âåñü çàñòàâëåíèé âîçàìè òàê, ùî é êóðöі íіäå êëþíóòè (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 5. ß á äàâíî ìàâ ñèíèöþ â ðóêàõ, à æàäàþ ñÿãíóòü æóðàâëÿ (Ï. Êàðàñü). 6. І â íèõ (äîðîñëèõ) òåæ ÷îãîñü âèñêàêóâàëè êëåïêè, ðîçñèõàëèñü îáðó÷і, ãóáèëèñü êëþ÷і âіä ðîçóìó, íå âàðèâ áàíÿê, ó ãîëîâі ëіòàëè äæìåëі, çàìіñòü ìіçêіâ ðîñëà êàïóñòà, íå ðîäèëî â ÷åðåïêó, íå áóëî ëîþ ïіä ÷óïðèíîþ (Ì. Ñòåëüìàõ). 7. Íå õî÷åø – íå êàæè. ß ëіçòè â äóøó ñèëîìіöü íå çâèêëà (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 8. ßê ëþáèòè òàêîãî, êîëè ïîðó÷ ñіñòè íåñèëà? Óæå êðàùå â îïîëîíêó ñòîð÷ ãîëîâîþ, íіæ ç òàêèì íà ðóøíèê ñòàòè (Á. Ëåâіí). ІІ. Визначте синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях та доберіть до них синоніми. 195. І. Прочитайте уривок із Закону України «Про охорону дитинства». Визначте стиль мовлення та характерні для цього стилю мовні засоби, у тому числі лексичні та фразеологічні. Поясніть роль фразеологізмів у тексті.

Ðî çä і ë V I I

Ìіæíàðîäíå ñïіâðîáіòíèöòâî Ñòàòòÿ 36. Ó÷àñòü Óêðàїíè â ìіæíàðîäíîìó ñïіâðîáіòíèöòâі ç îõîðîíè äèòèíñòâà Óêðàїíà áåðå ó÷àñòü ó ìіæíàðîäíîìó ñïіâðîáіòíèöòâі ç ïèòàíü îõîðîíè äèòèíñòâà òà çàõèñòó çàêîííèõ ïðàâ äèòèíè âіäïîâіäíî äî íîðì ìіæíàðîäíîãî ïðàâà. Ó ïîðÿäêó, âñòàíîâëåíîìó çàêîíîì, Óêðàїíà óêëàäàє ç іíîçåìíèìè äåðæàâàìè äîãîâîðè ïðî ïðàâîâó äîïîìîãó і ïðàâîâі âіäíîñèíè â öèâіëüíèõ, ñіìåéíèõ òà êðèìіíàëüíèõ ñïðàâàõ, ç ïèòàíü ïðàâîâîãî çàõèñòó äіòåé – ãðîìàäÿí Óêðàїíè, óñèíîâëåíèõ іíîçåìíèìè ãðîìàäÿíàìè, òà çäіéñíåííÿ êîíòðîëþ çà óìîâàìè óòðèìàííÿ òà âèõîâàííÿ òàêèõ äіòåé ó ñіì’ÿõ іíîçåìíèõ ãðîìàäÿí. Ñòàòòÿ 37. Ìіæíàðîäíі äîãîâîðè ßêùî ìіæíàðîäíèì äîãîâîðîì, çãîäà íà îáîâ’ÿçêîâіñòü ÿêîãî íàäàíà Âåðõîâíîþ Ðàäîþ Óêðàїíè, âñòàíîâëåíî іíøі ïðàâèëà, íіæ òі, ùî ìіñòÿòüñÿ â çàêîíîäàâñòâі Óêðàїíè ïðî îõîðîíó äèòèíñòâà, çàñòîñîâóþòüñÿ ïðàâèëà ìіæíàðîäíîãî äîãîâîðó. 109


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà Ðî çä і ë V I I I

Ïðèêіíöåâі ïîëîæåííÿ Öåé Çàêîí íàáèðàє ÷èííîñòі ç äíÿ éîãî îïóáëіêóâàííÿ. ІІ. Випишіть стилістично забарвлену лексику. Схарактеризуйте її.

ВИСНОВКИ

196. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Складіть і запишіть невеликий текст у публіцистичному стилі на одну з поданих тем, використавши лексичні засоби стилістики: «Майстер на всі руки», «Знання за плечима не носити», «Альма-матер», «Путівка в життя». Варіант Б. Складіть і запишіть невеликий текст у художньому стилі на одну з поданих тем, використавши лексичні засоби стилістики: «Лебедина вірність», «За двома зайцями», «Гуси-лебеді», «З роси та з води», «Язик до Києва доведе», «Штрафний удар», «Бойова нічия».

1. Лексична стилістика виділяє групи слів, які здатні створювати стилістичні протиставлення (однозначні й багатозначні слова, синоніми й антоніми, нейтральні й емоційно-оцінні слова, книжна, офіційна, розмовна, просторічна лексика тощо). 2. Правильний добір стилістично забарвленої лексики, використання точних словесних позначень предмета думки забезпечує стилістичну виразність мовлення.

САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА 197. Мікрофон. Продовжте фрази.

1. Ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ òåì ç ëåêñèêîëîãії, ôðàçåîëîãії, ñòèëіñòèêè ÿ äіçíàâñÿ (äіçíàëàñÿ), ùî... 2. Íàéëåãøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî... 3. Ñâîї çíàííÿ ç òåì ðîçäіëó ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà... 198. Тест для самоперевірки.

1. Ñëîâî ïàñèâíîї ëåêñèêè âæèòî â ðå÷åííі: À Íó, ñëîâîì, ëèñòÿ ðîçïóñòèëè âñі íàçóñòðі÷ æèâîäàéíîìó äîùåâі (Ì. Ðèëüñüêèé). Á Ãîñòåé ó Іâàíà ïîâíà õàòà, ґàçäè і ґàçäèíі (Â. Ñòåôàíèê).  Âàðòà áåç ñóïåðå÷îê і çâîëіêàíü ïðîïóñòèëà áîÿðèíà Ñëàâóòó і éîãî ñóïóòíèêіâ äî êíÿçіâñüêîãî õîðîìó, äå âæå ñòîÿëè êíÿçі (Â. Ìàëèê). à Äîù ïðîéøîâ øîâêîâîþ õîäîþ і ëèøèâ íà ìіñòі êðàïëі ñëіç (Â. Ñîñþðà). 2. Òåðìіíè âæèòî â ðå÷åííі: À ßêùî ëþäèíà øóêàє і çíàє, ùî ñàìå âîíà ïîâèííà çíàéòè, òî ðàíî ÷è ïіçíî âîíà ñâîãî äîìîæåòüñÿ (Ï. Çàãðåáåëüíèé). Á Äåðæàâíà âëàäà â Óêðàїíі çäіéñíþєòüñÿ íà çàñàäàõ її ïîäіëó íà çàêîíîäàâ÷ó, âèêîíàâ÷ó òà ñóäîâó (Ç Êîíñòèòóöії).  Ùîðîêó íà êіíåöü òðàâíÿ, êîëè ñòóæàâіє, íàáåðåòüñÿ ñèëè çåìëÿ і її æèâëþùі ñîêè äîñõî÷ó íàïîÿòü çåëî, ÿ âèðóøàþ íà ðіäíå Ïîëіññÿ (Â. Ñêóðàòіâñüêèé). 110


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà

3.

4.

5.

6.

à Ïòàõè, âèðèâàþ÷èñü ó ñèçі ïðèñìåðêè ñòåïó, íå ìîãëè çëіòàòè äóæå äàëåêî і âèñîêî, áî êðèëà їõ ðîáèëèñÿ çâîëîæåíèìè, і âîíè îïóñêàëèñÿ çîâñіì íèçüêî, ìàéæå äî ñàìîї çåìëі (Ã. Òþòþííèê). Âèäіëåíå ñëîâî âæèòî â íåâëàñòèâîìó éîìó çíà÷åííі â ðå÷åííі: À ßëòó ââàæàþòü îäíèì ç íàéïîïóëÿðíіøèõ êóðîðòіâ. Á Âàíòàæíå âіääіëåííÿ ðîçòàøîâàíå íà ïåðøîìó ïîâåðñі.  Äâà ïðèìіðíèêè ñëîâíèêà ïðèñóòíі â êàáіíåòі. à Äèðåêòîð áàíêó ïåðåáóâàє çà êîðäîíîì. Ñòèëіñòè÷íèì çàáàðâëåííÿì âіäðіçíÿþòüñÿ ñèíîíіìè â ðÿäêó: À ñìіÿòèñÿ, ñêàëèòè çóáè; Á äàâíіé, êîëèøíіé;  âåðõіâêà, âåðøèíà; à ÷åñíèé, ïðàâäèâèé. Ïðàâèëüíèì є òëóìà÷åííÿ ôðàçåîëîãіçìó ñіì ï’ÿòíèöü íà òèæäåíü: À ÷àñòà é ëåãêà çìіíà ñâîїõ ðіøåíü; Á ìîæëèâіñòü âèáîðó ðіçíîìàíіòíèõ âàðіàíòіâ;  áåçïîðàäíіñòü ó áóäü-ÿêèõ ñïðàâàõ; à ñâàðëèâіñòü, çàíàäòî äîñêіïëèâå ñòàâëåííÿ äî ÷îãîñü.  óðèâêó Ùå ×îðòîìëèê ñâіòèâñÿ êîâèëîþ, Ïåðåëèâàâñÿ, ñèçèé âіä ðîñè. І ñîíÿõè, íåíà÷å ñêіôñüêі âîї, ×åêàëè ñîíöÿ, ñïåðøèñü íà ñïèñè (Á. Ìîçîëåâñüêèé)

âèäіëåíå çàñòàðіëå ñëîâî âæèòî іç ñòèëіñòè÷íîþ ìåòîþ: À âіäòâîðåííÿ іñòîðè÷íîãî êîëîðèòó; Á ñòâîðåííÿ ãóìîðèñòè÷íîãî åôåêòó;  âіäòâîðåííÿ ìіñöåâîãî êîëîðèòó; à íàäàííÿ ìîâëåííþ óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî çàáàðâëåííÿ. ÇÀÏÈÒÀÍÍß І ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÑÀÌÎÏÅÐÅÂІÐÊÈ 1. ßêà ëåêñèêà íàçèâàєòüñÿ âëàñíå óêðàїíñüêîþ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 2. Ùî òàêå іñòîðèçìè òà àðõàїçìè? Ó ÿêèõ ñòèëÿõ ìîâè і ç ÿêîþ ìåòîþ âîíè ôóíêöіîíóþòü? 3. Ùî çóìîâëþє ïîÿâó íåîëîãіçìіâ? Ó ÿêèõ ñòèëÿõ âîíè ôóíêöіîíóþòü? 4. Íàçâіòü îñíîâíó ñôåðó âèêîðèñòàííÿ òåðìіíіâ. ×îìó áàãàòîçíà÷íіñòü òà ñèíîíіìіÿ íåáàæàíі ÿâèùà â òåðìіíîëîãії? 5. Ùî òàêå ïðîôåñіîíàëіçìè? Ñõàðàêòåðèçóéòå îñîáëèâîñòі їõíüîãî ôóíêöіîíóâàííÿ â ðіçíèõ ñòèëÿõ. 6. ßêі ñëîâà íàëåæàòü äî ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíèõ? Íà ÿêі ãðóïè âîíè ïîäіëÿþòüñÿ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè. 7. ßêі ñòèëіñòè÷íі ôóíêöії ñëіâ ç ïåðåíîñíèì çíà÷åííÿì, îìîíіìіâ, àíòîíіìіâ? 8. ßêèìè ñòèëіñòè÷íèìè îñîáëèâîñòÿìè õàðàêòåðèçóþòüñÿ ñèíîíіìè? ßêà їõíÿ ðîëü ó ðіçíèõ ôóíêöіîíàëüíèõ ñòèëÿõ? 9. ßêà ðîëü ôðàçåîëîãіçìіâ ó ìîâëåííі? 10. Íàâåäіòü 3–5 ïðèêëàäіâ óæèâàííÿ ëåêñè÷íèõ çàñîáіâ ñòèëіñòèêè â óñíіé íàðîäíіé òâîð÷îñòі. 111


Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà

Проект Об’єднайтеся в групи. Підготуйте стінну газету на тему «У світі лексикології та фразеології». На першому етапі роботи над проектом обміркуйте, про що ви хотіли б розповісти у своїй газеті, придумайте їй назву, доберіть епіграф, рубрики тощо, а також розподіліть обов’язки в групі. Скористайтеся запропонованими інформаційними джерелами:  Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити /За заг. ред. О. Сербенської.  Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.  Коваль А. П. Слово про слово.  Словники: тлумачний, фразеологічний, іншомовних слів, омонімів, синонімів, антонімів, паронімів, термінів.  Содомора А. Наодинці зі словом.  Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму.  Чак Є. Д. Мандрівка в країну слова.

112


КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ Уникайте помилок! Óæèâàííÿ ñëіâ ó íåâëàñòèâîìó їì çíà÷åííі Ïðàâèëüíî âàæàòè ïðàâèëüíèì âëó÷íå ñëîâî

ÍÅïðàâèëüíî ðàõóâàòè ïðàâèëüíèì ìåòêå ñëîâî

Ïîÿñíåííÿ ñëîâî ðàõóâàòè âæèâàєìî, êîëè éäåòüñÿ ïðî ëі÷áó ïðèêìåòíèê ìåòêèé ìàє çíà÷åííÿ «øâèäêèé, ñïðèòíèé» ñòàâèòèñÿ âіäíîñèòèñÿ ñëîâî âіäíîñèòèñÿ îçíà÷àє ïðèâіòíî ïðèâіòíî «ïåðåáóâàòè â ïåâíіé âіäïîâіäíîñòі ç ÷èì-íåáóäü» ïîòðіáíî ðîçìіñòèòè ïîòðіáíî ðîçìіñòèòè ïîâòîðåííÿ ñõîæèõ çà êîøòè ãðîøîâі êîøòè çíà÷åííÿì ñëіâ є íåâèïðàâäàíèì Óæèâàííÿ ôðàçåîëîãіçìіâ Ïðàâèëüíî äîâîäèòè äî âіäîìà äàâàòè ñïîêіé äàâàòè çãîäó ìàòè ðàöіþ ïіäáèâàòè ïіäñóìêè óæèâàòè çàõîäіâ áðàòè ó÷àñòü ìîÿ õàòà ñêðàþ êðèãà ñêðåñëà ïðîñòî íåáà çàâäÿêè äîïîìîçі ãàðàíòóâàòè áåçïåêó

ÍÅïðàâèëüíî ñòàâèòè ó âіäîìіñòü çàëèøàòè â ñïîêîї äàâàòè äîáðî áóòè ïðàâèì ïіäâîäèòè ïіäñóìêè ïðèéìàòè ìіðè ïðèéìàòè ó÷àñòü ìîє äіëî ñòîðîíà ëіä çðóøèâñÿ ïіä âіäêðèòèì íåáîì äÿêóþ÷è äîïîìîçі çàáåçïå÷óâàòè áåçïåêó

Розрізняйте пароніми! ìóçè÷íà øêîëà – ìóçèêàëüíèé ñëóõ âіéñüêîâà ôîðìà – âîєííèé ÷àñ âèáîð÷à êîìіñіÿ – âèáîðíèé îðãàí çíàìåíèòèé ïèñüìåííèê – çíàìåííà ïîäіÿ çìіñòîâíà äîïîâіäü – çìіñòîâèé çâ’ÿçîê çåìëÿíі âàëè – çåìåëüíèé ôîíä äóõîâèé îðêåñòð – äóõîâíà îñîáà äîñëіäíà äіëÿíêà – äîñëіäíèöüêèé ìåòîä 113


МОЯ СТОРІНКА Як це було ÂІÄ ÂËÀÑÍÈÕ ÍÀÇ Áàãàòî òåðìіíіâ çîáîâ’ÿçàíі ñâîєþ ïîÿâîþ âëàñíіé íàçâі. Öå, íàïðèêëàä, ðåâîëüâåð êîëüò, íàçâà ÿêîãî çáіãàєòüñÿ ç ïðіçâèùåì éîãî âèíàõіäíèêà – àìåðèêàíñüêîãî çáðîÿðà ÕІÕ ñò. Ñåìþåëÿ Êîëüòà; àïàðàò äëÿ ïðîñâі÷óâàííÿ і ôîòîãðàôóâàííÿ ðåíòãåí ïîõîäèòü âіä ïðіçâèùà íіìåöüêîãî ôіçèêà Âіëüãåëüìà-Êîíðàäà Ðåíòãåíà; îäèíèöÿ ðîáîòè åëåêòðè÷íîãî ñòðóìó àáî åíåðãії äæîóëü óòâîðåíà âіä ïðіçâèùà àíãëіéöÿ Äæåéìñà-Ïðåñêîòòà Äæîóëÿ. À çâіäêè ñëîâî òåðìіí? Òåðìіí – ðèìñüêèé áîã ìåæ і ïðèêîðäîííèõ çíàêіâ, ñòîâïіâ, êàìåíіâ, ÿêі ââàæàëèñÿ ñâÿùåííèìè. Ïîíÿòòÿ òåðìіí òî÷íî âèçíà÷àє ïåâíó óìîâó (ñòðîê), ïîäіáíî äî òîãî, ÿê ìåæîâі ñòîâïè âèçíà÷àëè ãðàíèöі çåìåëüíèõ äіëÿíîê. Ó ñó÷àñíіé ìîâі òåðìіí – ñëîâî, ÿêå ïîçíà÷àє ïåâíå ïîíÿòòÿ, ùî çàñòîñîâóєòüñÿ â íàóöі, òåõíіöі, ìèñòåöòâі òîùî (Çà Є. ×àê).

Цікаво знати Äî іíäèâіäóàëüíèõ íåîëîãіçìіâ ñâîãî ÷àñó íàëåæàëè òàêі ñëîâà: äåòåêòèâ (ñòâîðèâ ïèñüìåííèê Æ. Âåðí); àëëî (Ø. Áіâîð âіä ôðàíöóçüêîãî alons – «íó»); êîäàê (àìåðèêàíåöü Äæ. Іñòìåí, ÿêîìó ïîäîáàëàñÿ ëіòåðà Ê); éîä (õіìіê Ãåé-Ëþññàê); ìðіÿ (Îëåíà Ï÷іëêà àáî Ì. Ñòàðèöüêèé, óòâîðåíî âіä äієñëîâà ìðіòè, ùî îçíà÷àє «âèäíіòèñÿ», «ìåðåõòіòè»); ÷èííèê (І. Ôðàíêî); åíöèêëîïåäіÿ (Ô. Ðàáëå). *** Äëÿ ñòâîðåííÿ óðî÷èñòîñòі, íåáóäåííîñòі ìîâëåííÿ â àíãëіéñüêіé ìîâі ÷àñòî âèêîðèñòîâóþòü ôðàíöóçüêі ñëîâà, à â óêðàїíñüêіé äëÿ öüîãî òðàäèöіéíî âæèâàþòüñÿ çàïîçè÷åííÿ çі ñòàðîñëîâ’ÿíñüêîї ìîâè, ùî òðèâàëèé ÷àñ ôóíêöіîíóâàëà ÿê ñàìîñòіéíèé âèñîêèé ñòèëü. *** Ç ðîçâèòêîì íàóêè ìîæå íàñòàòè ìîìåíò, êîëè ìіæ òåðìіíîì òà ïîçíà÷óâàíèì íèì ïîíÿòòÿì âèíèêàє ñóïåðå÷íіñòü. Íàïðèêëàä, ñëîâî àòîì óòâîðåíî âіä ãð. atoms, ùî îçíà÷àє «íåïîäіëüíèé». Ç ïîãëèáëåííÿì íàóêîâèõ äîñëіäæåíü ç’ÿñóâàëîñÿ, ùî àòîì ïîäіëüíèé. Ïðîòå òåðìіí çàëèøèâñÿ.

І таке буває ÐÎÌÀÍÒÈÊÈ Ãàðíó êíèæå÷êó íîâó ÷èòàþòü õëîï’ÿòà. – Ùî öå çíà÷èòü ðîìàíòèçì? – ïèòàþòü ó òàòà. – Î, çíàéøëè ïðî ùî ïèòàòü, – áëèìíóâ òîé ñïіäëîáà. – Öå êîëè êіñòêè áîëÿòü... Є òàêà õâîðîáà. (Ï. Ãëàçîâèé) 114


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.