Kovalchuk literaturne chitannja 2kl 1sem naumenko pdf 1409663631 by Оксана

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008 року

Харків Видавнича група «Основа» 2013

УДК 37.016 ББК 74.263 К56

К56

Ковальчук Н. О., Настенко А. І. Літературне читання. 2 клас. І семестр (за підручником В. О. Науменко) / Н. О. Ковальчук, А. І. Настенко. — 110, [2] с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»). ISBN 978-617-00-1797-0. Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки уроків літературного читання в 2 класі (І семестр), складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) для шкіл з українською мовою навчання за підручником В. О. Науменко (К. : Видавництво «Генеза», 2012). Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дадуть змогу творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні планиконспекти уроків курсу. Для вчителів початкової школи. УДК 37.016 ББК 74.263

Навчальне видання Серія «Початкова школа. Мій конспект»

КОВАЛЬЧУК Наталія Олексіївна, НАСТЕНКО Антоніна Іванівна

Літературне читання. 2 клас. I семестр (за підручником В. О. Науменко) Головний редактор Ю. Є. Бардакова Редактор О. В. Грабар Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко Технічний редактор О. В. Лєбєдєва Коректор О. М. Журенко Підписано до друку 21.05.2013. Формат 84×108/16. Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна. Ум. друк. арк. 7,0. Замовлення № 13-05/20-05. ТОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66 тел. (057) 731-96-33 е-mail: office@osnova.com.ua Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

ISBN 978-617-00-1797-0

Зміст

Орієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 З народного джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Народні дитячі пісні та малі жанри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Урок 1.

Ознайомлення з підручником. Скринька усної народної творчості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Урок 2.

Скринька пісень-небилиць. Два півники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Урок 3.

Скринька пісень-забавлянок. Зайчику-зайчику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Урок 4.

Скринька пісень-закличок. Іди, іди, дощику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Урок 5.

Скринька пісень-закличок. Глухий дощик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Урок 6.

Урок позакласного читання. Добридень, школо! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Урок 7.

Скринька пісень-ігор. Подоляночка (дитяча народна гра) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

Урок 8.

Скринька пісень-ігор. Ходить гарбуз по городу (народна пісня-гра) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Урок 9.

Скринька загадок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Урок 10. Скринька загадок. Іван Сенченко. За лісом, за пралісом золота діжа сходить . . . . . . . . . . . . . . 25 Урок 11. Скринька прислів’їв і приказок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Урок 12. Урок позакласного читання. Осінь щедра, осінь золотава . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Урок 13. Скринька прислів’їв і приказок. Анатолій Григорук. Влітку день годує рік . . . . . . . . . . . . . . . 31 Урок 14. Скринька скоромовок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 Урок 15. Скринька лічилок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Урок 16. Підсумковий урок. За розділом«Народні дитячі пісні та малі жанри» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 Авторські вірші та малі жанри для дітей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 Урок 17. Вступ до розділу «Авторські вірші та малі жанри для дітей» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Урок 18. Урок позакласного читання. З чистого джерела народної мудрості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Урок 19. Авторська скринька. Марійка Підгірянка. Ліс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Урок 20. Поетична скринька. Марійка Підгірянка. Прийшла осінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 Урок 21. Поетична скринька. Наталя Забіла. Забавлянки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 Урок 22. Поетична скринька. Наталя Забіла. Дощ іде . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49 Урок 23. Поетична скринька. Леонід Глібов. Загадка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51 Урок 24. Урок позакласного читання. У світі цікавих загадок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 Урок 25. Поетична скринька. Степан Жупанин. Наталчина пригода . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 Урок 26. Коли твір відкриває свої таємниці. Степан Жупанин. Загадка. Алевтина Волкова. Весна зелені . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57 Урок 27. Поетична скринька. Олена Пчілка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 Урок 28. Знайдіть рими. Грицько Бойко. Скоромовки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61 Урок 29. Підсумковий урок за розділом «Авторські вірші та малі жанри для дітей» . . . . . . . . . . . . . . . 63 Урок 30. Урок позакласного читання. Твій друг — книга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

Народні казки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 Урок 31. Вступ до теми. Уявлення про народну казку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 Урок 32. Скринька українських народних казок. Колобок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69 Урок 33. Скринька народних казок. Горобець та билина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Урок 34. Скринька українських народних казок. Лисичка-сестричка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Урок 35. Лисичка-сестричка (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Урок 36. Урок позакласного читання. У світі казки чарівної . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 Урок 37. Скринька казок народів світу. Міньба (російська народна казка) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79 Урок 38. Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка) . . . . . . . 81 Урок 39. Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка). Зачин, основна частина і кінцівка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83 Урок 40. Скринька казок народів світу. Жбан меду (сербська казка) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85 Урок 41. Скринька казок народів світу. Жбан меду (сербська казка) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 Урок 42. Урок позакласного читання. Людина починається з добра (за творами В. О. Сухомлинського) . . . . 89 Урок 43. Підсумковий урок за розділом «Народні казки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91 З літературної скарбниці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93 Поетична майстерня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93 Урок 44. Поетична майстерня. Анатолій Костецький. Дивна звичка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Урок 45. Поетична майстерня. Вадим Скомаровський. Іграшки. Віктор Терен. Осінь. Ігор Січовик. Неслухняний язичок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Урок 46. Поетична майстерня. Микола Вінграновський. Теплий дощик‑срібнопад... . . . . . . . . . . . . . . 97 Урок 47. Звукопис. Тамара Коломієць. Бусел. Платон Воронько. Чапля зшила черевички... . . . . . . . . . . 99 Урок 48. Урок позакласного читання. Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко... . . . . . . . . . . . . . . 101 Урок 49. Поетична майстерня. Оксана Сенатович. Веселий сміх . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103 Урок 50. Підсумковий урок. Завдання зі скриньки поезії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Додаток

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

Орієнтовне календарне планування № з/п

Тема уроку З народного джерела Народні дитячі пісні та малі жанри

Ознайомлення з підручником. Скринька усної народної творчості

Скринька пісень-небилиць. Два півники

Скринька пісень-забавлянок. Зайчику-зайчику

Скринька пісень-закличок. Іди, іди, дощику

Скринька пісень-закличок. Глухий дощик

Урок позакласного читання. Добридень, школо!

Скринька пісень-ігор. Подоляночка (дитяча народна гра)

Скринька пісень-ігор. Ходить гарбуз по городу (народна пісня-гра)

Скринька загадок

Скринька загадок. Іван Сенченко. За лісом, за пралісом золота діжа сходить

Скринька прислів’їв і приказок

Урок позакласного читання. Осінь щедра, осінь золотава

Скринька прислів’їв і приказок. Анатолій Григорук. Влітку день годує рік

Скринька скоромовок

Скринька лічилок

Підсумковий урок за розділом «Народні дитячі пісні та малі жанри» Авторські вірші та малі жанри для дітей

Вступ до розділу «Авторські вірші та малі жанри для дітей»

Урок позакласного читання. З чистого джерела народної мудрості

Авторська скринька. Марійка Підгірянка. Ліс

Поетична скринька. Марійка Підгірянка. Прийшла осінь

Поетична скринька. Наталя Забіла. Забавлянки

Поетична скринька. Наталя Забіла. Дощ іде

Поетична скринька. Леонід Глібов. Загадка

Урок позакласного читання. У світі цікавих загадок

Поетична скринька. Степан Жупанин. Наталчина пригода

Коли твір відкриває свої таємниці. Степан Жупанин. Загадка. Алевтина Волкова. Весна зелені

Поетична скринька. Олена Пчілка

Дата

№ з/п

Тема уроку

Знайдіть рими. Грицько Бойко. Скоромовки

Підсумковий урок за розділом «Авторські вірші та малі жанри для дітей»

Урок позакласного читання. Твій друг — книга

Дата

Народні казки 31

Вступ до теми. Уявлення про народну казку

Скринька українських народних казок. Колобок

Скринька українських народних казок. Горобець та билина

Скринька українських народних казок. Лисичка-сестричка

Лисичка-сестричка (продовження)

Урок позакласного читання. У світі казки чарівної

Скринька казок народів світу. Міньба (російська народна казка)

Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка)

Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка). Зачин, основна частина і кінцівка

Скринька казок народів світу. Жбан меду (сербська казка)

Урок позакласного читання. Людина починається з добра (за творами В. О. Сухомлинського)

Підсумковий урок за розділом «Народні казки» З літературної скарбниці Поетична майстерня

Поетична майстерня. Анатолій Костецький. Дивна звичка

Поетична майстерня. Вадим Скомаровський. Іграшки. Віктор Терен. Осінь. Ігор Січовик. Неслухняний язичок

Поетична майстерня. Микола Вінграновський. Теплий дощик-срібнопад…

Звукопис. Тамара Коломієць. Бусел. Платон Воронько. Чапля зшила черевички…

Урок позакласного читання. Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко…

Поетична майстерня. Оксана Сенатович. Веселий сміх

Підсумковий урок. Завдання зі скриньки поезії

З народного джерела

Дата _______________________ Клас _______________________

Народні дитячі пісні та малі жанри Урок 1. Ознайомлення з підручником. Скринька усної народної творчості Мета: ознайомити учнів з новим підручником; учити орієнтуватися в ньому; навчати учнів виразно читати вірші, інтонувати речення, аналізувати прочитане; формувати інтерес до навчання; прищеплювати любов до школи.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Бесіда про літні враження школярів, прочитані книги Використання інтерактивної технології «Мікрофон» ІІІ. Ознайомлення з новим підручником 1. Бесіда, розчитування — У першому класі ви навчилися читати. — Який підручник нам у цьому допоміг? Цю найпершу в школі книжку Знає будь-який школяр. До усіх книжок доріжку Прокладає наш… (Буквар).

— Згадаймо уроки нашого Букварика! Гра «Сонечко» У О

В Е

МЛ І

Ю І

Є СКР

Гра «Спускаємося з піраміди» Учні читають слова, намагаючись тримати очі на точці. УР У К ШК ЗНА

. . . . .

ОК ЧНІ ЛАС ОЛА ННЯ

МО ДЗВІ УЧИ КНИ ПІДРУ

. . . . .

ВА НОК ТЕЛЬ ЖКА ЧНИК

— Молодці! Ви добре пам’ятаєте все те, чого вас навчив Букварик. Колективне розглядання підручника — Хто зображений на обкладинці? Ознайомлення зі структурою підручника — Які відомості є на титульній сторінці? — Де саме виданий підручник? 7

— Хто його автор? — Чудові ілюстрації до підручника намалювали художники. Назвіть їх. — Чи зрозумілі вам умовні позначення? — Щоб легше було зорієнтуватися, в будь-якому підручнику є зміст. Учні розглядають зміст підручника. Порівнюють його з малюнками форзаців. За завданням учителя знаходять певні твори. Зачитують назви розділів. Учитель читає напутнє слово автора (с. 3). — Хто зображений на малюнку? — Що розглядають діти? — Під яким кущем сидять діти? — Що ви знаєте про калину? — Які квіти зображено на малюнку? (Мальви, ружі) 2. Фізкультхвилинка IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Вступна бесіда — Як називається І розділ нашого підручника? — Про що йтиметься у творах цього розділу? — Український народ споконвіку використовував фольклорні тексти, що є справжнім джерелом людської мудрості, виразником народного світогляду, скарбницею національної духовності. Значну їх частину становить дитячий фольклор. 2. Опрацювання тексту (с. 4) — Прочитайте текст у підручнику на с. 4. — Які твори складав з давніх часів український народ? — Як передавалися ці твори від покоління до покоління? — Яку назву вони отримали? — Які з народних творів призначені саме для дітей? 3. Тлумачення слова жанр Жанр — різновид твору. 4. Ознайомлення з народними дитячими піснями та малими жанрами Слухання української народної дитячої пісеньки «Ой на горі…» — Про кого ця пісенька? — Де сидить зайчик? — Що він робить ніжками? (Чеберяє) Чеберяти — робити часті рухи ногами, рідше руками. — Прочитайте, що сказав про пісню М. Рильський. — Про які особливості пісні розповідає поет? 5. Робота над завданнями зі скриньки усної народної творчості (с. 5) V. Підсумок уроку — Що нового дізналися на уроці? — Чи сподобався вам урок? — Що найбільше запам’ятали? VI. Домашнє завдання Намалювати ілюстрацію до пісеньки «Ой на горі…».

Урок 2. Скринька пісень-небилиць. Два півники Мета: ознайомити учнів з піснями-небилицями; удосконалювати навички правильного свідомого читання; розвивати уяву, фантазію учнів; учити розрізняти реальність і вигадку; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Читайте, доповнюйте склади Мали-…(на); лимо-…(над); маши-…(на); бузи-…(на); лопа-…(та); воро-… (та); морк-…(ва); сини-…(ця). 2. Читайте. Намагайтеся зрозуміти, про що йдеться ШКОДЛИВИЙ ЦАП На городі цап, цап, Капусточку хап, хап, Борідкою трусь, трусь, Капусточку хрусь, хрусь, Ратичками туп, туп, Капусточка хруп, хруп, А за цапом дід, дід, З батурою біг, біг, Цап як скаче: брик, брик, На все село крик, крик, На синяки дме, дме, Вигукує «Ме! Ме!» За ним Рябко та «Гав! Гав! Оце тобі, щоб не крав!»

— Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм. 3. Хто це? Що це? Цікава, захоплива, ілюстрована — … (книга). Солодка, запашна, червона — … (ягода). Весела, мелодійна, задушевна — … (музика). Прудка, маленька, пухнаста, руда — … (білка). ІІІ. Перевірка домашнього завдання 1. Виставка-презентація дитячих малюнків 2. Закріплення знань про структуру підручника ІV. Мотивація навчальної діяльності Учитель ставить запитання, учні, передаючи уявний мікрофон, висловлюють власні думки щодо поставленого запитання. Вправа «Мікрофон» — Яким має бути наш урок? (Цікавим, повчальним, дещо казковим, продуктивним, веселим, світлим, загадковим, проблемним…) — А ви на уроці якими маєте бути? (Дисциплінованими, уважними, зібраними, активними, наполегливими…) — Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, творчий, продуктивний урок. — Послухайте вірш. 9

Дата _______________________ Клас _______________________

Якби пшоно, якби сіль, То зварила б я кисіль. Якби снігу та дощу, То зварила б я борщу. Якби трохи простокваші, То зварила б горщик каші.

— Що незвичайного в цьому вірші? — Чого не буває? — Ми почнемо вивчати небилиці. Небилиці — це розповіді про те, чого не буває. У піснях-небилицях зображено світ, у якому відбуваються дивовижні події: тварини виконують людську роботу, грають на музичних інструментах, танцюють… Фізкультхвилинка V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання пісеньки-небилиці «Два півники» (с. 6) 1. Виразне читання пісеньки вчителем — Який настрій у вас після прослуховування цієї пісеньки? 2. Словникова робота Віжки — прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, мотузок та ін., яким правлять кіньми. 3. Повторне читання пісеньки учнями за строфами «ланцюжком» — Перечитайте пісеньку, вслухаючись у її мелодійне звучання. 4. Аналіз змісту пісеньки з елементами вибіркового читання — Про кого ця пісенька? — Назвіть усіх персонажів твору. — Розкажіть про кожного з персонажів. Персонаж — дійова особа в художньому творі. — Хто вам подобається? — Хто не подобається? — Знайдіть у тексті і прочитайте слова, що звучать ніжно. — Доберіть пестливі слова, якими можна замінити слово коза. — Поміркуйте, чи можна замінити слово небилиця іншими словом, наприклад: казка, вигадка, фантазія, неправда, нісенітниця. 5. Робота за ілюстрацією — Назвіть персонажів твору, яких художник зобразив на малюнку. Які фарби використав художник? — Який одяг у героїв твору? — Який епізод відображено на ілюстрації? VI. Підсумок уроку — З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Назвіть персонажів твору «Два півники». — Кого з персонажів ви засуджуєте? Чому? VІІ. Домашнє завдання Прочитати пісеньку вдома батькам. Знайти пісеньку-небилицю, розповісти її в класі.

Урок 3. Скринька пісень-забавлянок. Зайчику-зайчику Мета: продовжити формування в учнів навичок правильного, свідомого, виразного читання; ознайомити учнів із піснями-забавлянками; навчати аналізувати прочитаний твір, читати за особами; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і повагу до народної творчості.

Хід уроку I. Організаційний момент ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Ішла баба дубнячком, Зачепилась гапличком,

Сюди смик, туди смик — Одчепися, мій гаплик.

2. Мовленнєва зарядка — Як гуде джміль? — Прилетів комарик. — Дмухнемо на кульбабу. — Панує тиша. 3. Розчитування. Робота за складовою таблицею ІІІ. Перевірка домашнього завдання — Який розділ ми вивчаємо? — З яким твором ознайомилися на попередньому уроці? — Назвіть персонажів пісеньки-небилиці «Два півники». Гра «Хто виконував цю дію?» Молотили… (два півники). Носили… (курочки-чубарочки). Схопив, одібрав, залигав… (цап). Ухопив, виглядає, обідрав… (вовк). Одбирає, спочиває, грає… (маленьке козенятко). — Хто з вас може розповісти пісеньку-небилицю? IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Послухайте дитячу пісеньку. Хто впізнає її, продовжуйте зі мною. Сорока-ворона Діткам кашку варила, На порозі студила, Ополоником мішала, Діточок скликала...

(Наспівуючи, дорослий робить пальцем колові рухи по долоні дитини, нібито мішаючи кашу.) Ідіть, діти, по тріски, Дам вам каші потрошки.

(Наспівуючи, відбиває ритм короткими ударами, а згодом перебирає пальчики дитини.) Тому дала, тому дала, тому дала, А тому не дала, (мізинчик) Бо він — ледар: Дров не рубав, печі не палив,

(Помахи руками дитини, нібито крилами.) 11

Каші не варив, Діток гулять не водив — Іди собі геть. Полетіли!

Дата _______________________ Клас _______________________

— Звідки ви знаєте цю пісеньку? Від кого її чули? — Сьогодні на уроці ми ознайомимося з пісеньками-забавлянками. Як уважаєте, чому їх так називають? V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Вступне слово вчителя — Забавлянки співають дитині дорослі, коли бавлять та заколисують її. Спів поєднують із своєрідними рухами чи вправами, якими дорослий пестить дитину, підбадьорює, спонукає до певного виду діяльності тощо. Найпоширенішими є варіанти «Ласочки». Гладячи дитину по руках, зазвичай примовляють: — Ласочко, ласочко, — Де ти була? — В Бога. — Що робила? — Хустки прала. — Щось дістала? — Кусок сала. — Де те сало? — Під столом. — Чим накрите?

— Постолом. — Де ти діла? — Кішка вкрала. — Де тая кішка? — Побігла під піч. — Де теє підпіччя? — Вода затопила. — Де тая вода? — Воли випили. — Де тії воли?

Розучування пісеньки (колективно). Фізкультхвилинка 2. Опрацювання пісеньки-забавлянки «Зайчику-зайчику» (с. 8) 1) Гра «Рибки». Самостійне читання пісеньки учнями мовчки. — Хто є головним персонажем пісеньки? 2) Словникова робота. Тік — майданчик надворі або приміщення для молотьби, очищення та просушування зерна. 3) Читання пісеньки за особами. — Де бував зайчик? — Які слова пісеньки свідчать про те, що в млині можна було почути новини? 4) Робота в парі. — Один із вас має відтворити поведінку зайчика в різних ситуаціях за змістом пісеньки, а інший спробує відгадати й описати ці ситуації. 5) Робота за ілюстрацією. — Кого художник зобразив на малюнку? — Чому біжить зайчик? — Від кого він утікає? VI. Підсумок уроку — З якими пісеньками ознайомилися на уроці? — Хто і кому співає пісеньки-забавлянки? VII. Домашнє завдання Підготувати і розповісти в класі пісеньку-забавлянку.

Урок 4. Скринька пісень-закличок. Іди, іди, дощику Мета: розширювати знання дітей про усну народну творчість; формувати вміння виділяти дійових осіб; учити читати діалог; ознайомити з піснями-закличками; розвивати образне мислення учнів; виховувати любов до національного надбання, шанобливе ставлення до історії свого краю.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Артикуляційна хвилинка 1. Чистомовка «Слухняний ротик» Ець-ець-ець — подув сильний вітерець. Ить-ить-ить — в небі синяя блакить. Ає-ає-ає — осінню вже повіває. Лі-лі-лі — відлітають журавлі. Ок-ок-ок — зібрались діти на урок.

2. Гра «Дощик» Читання (хорове) декілька разів у різному темпі та з різною силою голосу пісеньки-забавлянки. ОЙ ЧУК, ЧУК, ЧУК Ой чук, чук, чук, Наловив дід щук! А бабуся пліточок — Годувати діточок, А бабуся карасиків — Годувати Тарасиків, А бабуся окунців — Годувати молодців.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання — Розкажіть підготовлені вдома пісеньки-забавлянки. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку Слухання пісень-закличок Сонечко, сонечко, Засвіти, засвіти! Сонечко, сонечко, Звесели, звесели! Сонечко, сонечко, Весну й літо запроси!

Жайворонки, жайвороночки! Прилетіть до нас. Принесіть нам літо тепле, Віднесіть від нас зиму холодну. Нам холодна зима надокучила, Руки, ноги підморозила.

— До кого звертаються діти в цих пісеньках? — З яким проханням? — Це пісеньки-заклички. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з такими пісеньками. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Пояснення вчителя — У прадавні часи люди вірили в те, що можна задобрити дощ, вітер, сонце. Закликали в піснях їх на гостину. 13

Дата _______________________ Клас _______________________

Заклички — це невеликі пісеньки, призначені для виспівування групою дітей. Іноді вони супроводжуються ігровими діями, що імітують процес селянської праці. Усі явища і сили природи функціонують у закличці як живі істоти. Дитина сама контактує з ними: сонце просить про щедре літо; грім — не лякати худобу; дощ — поливати; обіцяє за справну роботу подарунок. Незвичайні властивості явищ природи подано в закличці як перелік тієї благодаті, тих дарів, яких від них чекають і які вони дійсно несуть. Закличка — це не просте звернення до природних стихій, а виражена в слові, ритмі, інтонації гама відчуттів — переживання, захоплення, ніжність. Емоції радості, довіри, переконаності в хорошому закладені в самій структурі вірша — у хвилеподібних повторах, у зміні картинок-прохань, у ритмі — жвавому, завзятому, у звучанні кожного рядка, кожного слова. Усі явища природи мають закріплені за ними ласкаві імена — сонечко золоте, весна красна, червоне літечко. Фізкультхвилинка 2. Опрацювання закличок «Іди, іди, дощику» (с. 9) 1) Гра «Рибки». Самостійне читання закличок мовчки. — До кого звертаються діти? 2) Словникова робота. Полив’яний — укритий особливим склоподібним розчином. Цебро — велика дерев’яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки. Дійниця — спеціальний посуд, у який доять молоко. 3. Повторне читання закличок учнями — Навіщо діти звертаються до дощу? — Порівняйте дві пісеньки «Іди, іди, дощику». Про що вони? — Що в них спільного? — Чому ці пісеньки можна назвати закличками? — Знайдіть у пісеньках пестливі слова. 4. Гра «Добери риму» Дощику — … (борщику, горщику). На вербі — … (комарі). Нам — … (комарам). Дубочку — … (садочку). Ізнявся — … (захитався). Розбився —… (полився). Дійницею —… (пшеницею). 5. Гра «Віднови словосполучення» Вітер полився Дуб розбився Горщик ізнявся Дощик захитався VI. Підсумок уроку — Чи сподобався вам сьогоднішній урок? — Чого навчилися на уроці? — Що нового дізналися? VIІ. Домашнє завдання Намалювати малюнок до пісеньок-закличок.

Урок 5. Скринька пісень-закличок. Глухий дощик Мета: удосконалювати навички свідомого, виразного читання; учити ставити запитання за прочитаним, порівнювати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, уміння висловлювати оцінні судження.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Колективне промовляння скоромовки «дощиком» Вибіг Гришка на доріжку, На доріжці сидить кішка. Хай впіймає кішка мишку.

2. Робота над чистомовкою Ав-ав-ав — не лови ґав. Ва-ва-ва — книжка нова. Ву-ву-ву — вип’ємо каву. Ув-ув-ув — новину почув. Ві-ві-ві — здивувались паві.

Ів-ів-ів — льон зацвів. Во-во-во — намальовано криво. Ов-ов-ов — накололи дров. Ив-ив-ив — я квіти полив. Ви-ви-ви — чорні брови.

3. Розчитування за складовою таблицею ІІІ. Перевірка домашнього завдання Презентація малюнків до пісеньок-закличок. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку Розучування заклички Вийди, вийди, сонечко, На широке полечко, На наше подвір’ячко, На бабине зіллячко. Там дід косить, Сонця просить, Хмару розбиває, Сонця добуває. Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий!

— Про що просять сонечко? — Навіщо проганяють хмару? — Часто дощ приходив невчасно. Він не давав змоги висушити сіно, заливав поля, псував урожай. Якщо дощик зачастив, то просили його зупинитися. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Колективне читання заклички «Не йди, не йди, дощику» (с. 10) — Про що діти просять дощик? — Що йому обіцяють? — Чому не хочуть, щоб він ішов? — Порівняйте пісеньки «Іди, іди, дощику» та «Не йди, не йди, дощику». Чим вони відрізняються?

Дата _______________________ Клас _______________________

Фізкультхвилинка Ми копали ямку. Води лили склянку. Саджанця садили І його ростили. Біля нього ми ходили, Ми земельку розпушили. Ти рости до неба, Бо ж нам яблук треба. Вітре, гілок не ламай, Краще гусінь обмітай. Яблуньку широку Підстрижу щороку.

2. Опрацювання тексту «Глухий дощик» (с. 10) 1) Гра «Бджілки». Самостійне, напівголосне читання тексту учнями. — Чому текст називається «Глухий дощик»? — Назвіть слова, що не дочув і замінив дощик. (Просять — косять, чорно — учора, ждуть — жнуть) 2) Робота в парах. Розігрування розмови дітей з дощиком без слів автора. — Дощику, дощику, іди туди, де просять. — Де косять? Побіжу на косовицю. — Дощику, дощику, іди туди, де чорно. — Побіжу туди, де лив учора. — Дощику, дощику, іди туди, де ждуть. — Біжу туди, де жнуть. 3) Робота в групах. — Перетворіть текст на закличку. Чиї слова не слід промовляти і що необхідно додати, щоб дощик послухався? Дощику, дощику, іди туди, де просять. Не ходи туди, де косять. Дощику, дощику, іди туди, де чорно. Не біжи туди, де лив учора. Дощику, дощику, іди туди, де ждуть. Не ходи туди, де жнуть. Зварю тобі борщику в полив’янім горщику. Дам тобі я кашу й холодного квасу.

VI. Підсумок уроку — Яким був сьогоднішній урок? — Що було повчального? — Що найбільше вам сподобалося? VIІ. Домашнє завдання Вивчити напам’ять закличку, що найбільше сподобалася.

Урок 6. Урок позакласного читання. Добридень, школо! Мета: формувати уявлення учнів про загальнолюдські цінності, роль знань у житті людини; викликати інтерес до навчання в школі; розвивати читацькі навички, пам’ять, образно-аналітичне мислення; виховувати сумлінність, старанність.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку 1. Слухання пісні В. Шаїнського «Вчать у школі» 2. Виразне читання вірша вчителем …Ось і школа. Квіти, квіти Загойдалися вгорі. Ті, що звались просто діти, Нині звуться школярі. — Школа, — вчителька сказала, — Це не просто гарний дім І не просто класи, зали — Треба знати нам усім. В школі всіх наук джерела Дбало зібрані людьми. За віки міста і села Школа вивела з пітьми. Усього багато в школі Є цікавого для вас. А тепер ідіть поволі, Любі діти, в другий клас. П. Воронько

— Про що йтиметься на уроці? 3. Робота в групах Складання усної розповіді «Що тобі найбільше подобається в школі». ІІІ. Обговорення прочитаного твору. Оповідання А. Коваль «Здрастуй, школо!» 1. Бесіда за прочитаним — Який вік нашої школи? — Як давні греки називали школу? — Хто міг відвідувати школи Стародавньої Греції? — Коли школа прийшла на наші слов’янські землі? 2. Гра «Продовж речення» yy Спочатку хлопчики ходили до школи… yy Завершувалося навчання в спеціальній школі… yy Дорогою до нас школа побувала у Стародавньому Римі… 3. Гра «Упізнай твір» Вірші: «До школи» Р. Росяника, «У школу» Л. Храпливої, «Головна професія» А. Костецького. Наука дасть нам силу Дістатись до мети, А Україні милій В потребі помогти.

Дата _______________________ Клас _______________________

— Хто автор цього вірша? Вчить пташка мати Своїх пташат Вгору здійматись, В хмари злітать.

— З якого вірша слова? Учитель, лікар чи геолог, Письменник, слюсар чи кресляр — Всі називають головною…

— Якими словами продовжується вірш? Фізкультхвилинка IV. Колективне читання й обговорення казки В. Сухомлинського «Лисенятко-першокласник» 1. Самостійне читання казки учнями — Що вирішило лисенятко? — Яку відповідь дала мама? 2. Читання казки учнями «ланцюжком» 3. Тестування 1) Куди ходило лисенятко? а) У ліс; б) в садок; в) у школу. 2) Чому лисенятко не хотіло йти до школи? а) Болів живіт; б) боліла голова; в) болів зуб. 3) Що вирішила мама? а) Вирвати зуб; б) пожаліла і залишила вдома; в) завела в школу. 4) Як повелося лисенятко? а) Утекло; б) злякалось і вирішило йти до школи; в) погодилося вирвати зуб. V. Підсумок уроку — Що сподобалося на уроці? — Що дає вам школа? VI. Домашнє завдання — Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Осінь щедра, осінь золотава». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Урок 7. Скринька пісень-ігор. Подоляночка (дитяча народна гра) Мета: розширювати в учнів уявлення про народні дитячі ігри; учити аналізувати зміст і форму гри; пояснити учням, яке значення мають ігри й забави у житті дітей для зміцнення здоров’я; виховувати повагу до надбань українського народу.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання Конкурс на кращого розповідача закличок. ІІІ. Мовленнєва розминка 1. Читайте виразно, не поспішайте! Зголоднів великий палець: — От коли б дістати смалець! — Вказівний за ним зітхає: — Смалець що! Крупи немає. — А середній мовить тихо: — Що крупа! Без хліба лихо. — Підмізинний ледь не плаче: — Отаке життя ледаче! — А мізинець: — Годі, братця, До роботи треба браться. Т. Коломієць

2. Будьте уважними! yy З и я плаваю у морі, З і — мишей ловлю в коморі. (Кит — кіт) yy Люблять нас усі збирати, Після дощику в ліску. А як букву г відняти,— Будем плавати в ставку. (Гриби — риби) yy Я дерево вічнозелене, Росту майже всюди. Перестав мої склади — Давати воду буду. (Сосна — насос) yy Він у бурю, в хуртовину Виростає біля тину. Коли ж з на н змінити, — Можна в ньому буде жити. (Замет — намет) yy На неї птах сідає, Вона його гойдає. А г на б змініть — Звірятком стане вмить. (Гілка — білка) yy Коли я з д — росту на гілці, Коли ж із т — пливу по річці. (Плід — пліт)

3. Робота над лічилкою Бджілки в поле полетіли, На пахучі квіти сіли, 19

Дата _______________________ Клас _______________________

Стали в вулик мед нести. Ми гуляєм — ти лови!

— Де і навіщо ми використовуємо лічилки? Фізкультхвилинка IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — У які ігри ви любите грати? — Змалечку через ігри і забави маленька людина входила у життя. Через них вона дорослішала, набувала практичного досвіду. У численних народних іграх українських дітлахів відобразилося все: історія народу, його світогляд, традиції та деталі побуту. Як ви вважаєте, гра — це пустощі? Це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу, виховуються дружні стосунки, чесність, повага, спритність, кмітливість. У грі змагаються, пізнають одне одного. Гра дає радість, бадьорить дітей. Рухатися, бігати, гратися означає жити. Народна мудрість говорить: «Як дитина бігає і грається, так їй і здоров’я усміхається!» Народ свято береже свою мову, пісню і, звісно ж, гру. — Прочитайте запис на дошці. Хочеш бути красивим — грайся! Хочеш бути щасливим — грайся! Хочеш бути здоровим — грайся! V. Опрацювання дитячої народної гри «Подоляночка» (с. 11) 1. Гра «Рибки». Читання змісту гри мовчки 2. Аналіз змісту гри з елементами вибіркового читання — Які слова промовляють у грі? — Що має робити дівчинка-подоляночка під час гри? — Розкажіть про це за малюнком, використовуючи виділені слова. — Уявіть себе подоляночкою. Розіграйте її поведінку. — Знайдіть у слові подоляночка ім’я дівчинки. — Знайдіть пестливі слова в тексті пісні-гри. — Яке порівняння вжито в тексті? 3. Інсценізація гри у класі — Оберімо ведучого за допомогою лічилки. Еники, беники, їли вареники, Еники, беники — квас, Вийшов старенький Тарас.

VI. Підсумок уроку — Що нового дізналися про ігри? — Яку народну гру розучили в класі? VII. Домашнє завдання Пограти в гру «Подоляночка» з друзями.

Урок 8. Скринька пісень-ігор. Ходить гарбуз по городу (народна пісня-гра) Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів, читання за особами; розвивати пам’ять, увагу; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання Робота в групах Учні розповідають одне одному слова пісні-гри «Подоляночка». ІІІ. Вправи на розвиток навичок читання 1. Робота з таблицею Шульте — За 30 с прочитайте числа у послідовності від 1 до 25, не переміщаючи зір за межі центральної клітинки. 9

2. Гра «Знайди “зайве” слово» ліс лисичка лісочок котик кіт кит дуб дубочок зуб

лісовий котячий дубовий

3. Робота над чистомовкою Па-па-па — розсипана крупа. Пе-пе-пе — кошеня сліпе. По-по-по — річка Лімпопо. Іп-іп-іп — зеленіє кріп. Ап-ап-ап — травку щипле цап. Уп-уп-уп — поживний суп. Оп-оп-оп — у річці короп. Пу-пу-пу — по широкому степу. Пи-пи-пи — золотаві снопи.

4. Робота над скоромовкою На город заліз гарбуз, у землі засів, загруз. Налетіла враз гроза й намочила гарбуза. Зморщив лоба той гарбуз: «Ох, забув узять картуз...»

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. yy На городі виріс дужий, Круглий, жовтий і байдужий До червоних помідорів, До капусти і квасолі. 21

Дата _______________________ Клас _______________________

Хто цей гордий карапуз? Здогадалися?.. (Гарбуз).

Демонстрування картинки або слайду із зображенням гарбуза. — Погляньте на цей чудовий гарбуз. Розкажіть, який він. — Сьогоднішній урок ми присвячуємо цій чудовій городній рослині. — Слово гарбуз запозичене з тюркських мов, у тюркську потрапило з перської, де буквально означало «віслячий огірок». Фізкультхвилинка V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання пісні-гри «Ходить гарбуз по городу» (с. 12–13) 1. Виразне читання тексту пісні вчителем — Чим здивувала вас назва пісні? Чому? 2. Словникова робота Свояк — брат дружини або чоловік сестри. Перістий — смугастий. 3. Читання тексту пісні учнями «ланцюжком» за строфами — Які слова в пісні повторюються? 4. Аналіз змісту пісні з елементами вибіркового читання — Де ходить гарбуз? — Про які городні рослині йдеться у творі? — Чому їх названо гарбузовими родичами? — Розгляньте малюнок до пісні. Які особливості кожного з її персонажів передав художник? — У що він одягнув гарбуза та його родичів? Гра «Упізнай героя» yy Печуть мене, смажать і варять, Їдять мене і дуже хвалять. (Картопля) yy В полі хороше мені Зеленіти навесні. Чим же я — не молодець? Маю диво-корінець, Все про нього дбаю, Цукор відкладаю. (Буряк) yy Без рук, без ніг, А в’ється, як батіг. (Квасоля) yy На городі в нас грядки, На грядках — рясні листки: Там зростають малюки, Зелененькі… (огірки).

5. Робота в групах Запропонувати вбрання акторів для виконання пісні на сцені. Розіграти пісню. VІ. Підсумок уроку — Яким був сьогоднішній урок? — Чого навчалися на уроці? — Що найбільше сподобалося? VІІ. Домашнє завдання Вивчити пісню напам’ять. 22

Урок 9. Скринька загадок Мета: продовжувати ознайомлення учнів з багатством рідної мови; ознайомити учнів із загадками; удосконалювати техніку читання; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Вправи на вдосконалення читацьких навичок 1. Розчитування за складовою таблицею 2. Вправи на розвиток уважності 1) Гра «Знайди пеньок». У таблиці записано однакові слова, а поміж них — таке, що відрізняється тільки однією літерою. Слова показують дітям протягом кількох секунд. За цей час вони мають знайти і назвати це слово, тобто «пеньок». рік мишка носити рік миска носити ріг мишка носити рік мишка косити 2) Гра «Утвори за зразком». Зірка — різка, ланка — ... (канал), курча — ... (ручка), лошак — ... (школа), вікно — ... (вінок), трос — ... (сорт), кіно — ... (коні), літо — ... (тіло), наша — ... (шана), пилка — ... (липка), марка — ... (рамка). 3. Гра «Хто що промовляє?» Пригадайте, діти, вмить, Як пшениченька шумить: ш-ш-ш! Як в гайку струмок дзвенить: джр-джр-джр! Як бджола в саду бринить: дз-дз-дз! Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш!

— Як звучить тиша? ІІІ. Перевірка домашнього завдання Робота в парах Учні в парах розповідають одне одному пісню-гру «Ходить гарбуз по городу». ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Як називається розділ, який ми вивчаємо? — З якими жанрами усної народної творчості ми ознайомилися? — Сьогодні ми ознайомимося із загадкою — одним із найдавніших видів народної творчості, що дожив до наших днів і житиме й надалі. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Пояснення вчителя — Загадка (від слова «гадати, думати») — це дотепне запитання або вислів, що вимагає розкриття, відгадки. У загадках прикмети предметів не називають безпосередньо, про них ідеться у прихованій формі. У загадках зашифровано певний предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. 23

Дата _______________________ Клас _______________________

Фізкультхвилинка 2. Опрацювання тексту про загадки (с. 13) — Що таке загадка? 3. Робота в парі — Прочитайте і відгадайте загадки (с. 13) — Знайдіть відгадки на малюнку (с. 14). — З яких городніх рослин, зображених на малюнку, готують український борщ? — Чого ще бракує, щоб борщ був смачним? Загадайте про цю рослину загадку. yy Некрасива, шишкувата, Як прийде на стіл вона, Скажуть весело хлоп’ята: — Ну й розсипчаста, смачна! (Картопля) yy Кажуть, щоб хвороб не знати, Треба всім мене вживати. Може, ви мене й з’їсте, Тільки сльози проллєте. (Цибуля)

4. Конкурс на кращого відгадувача загадок yy Народжується з квітки, Його всі люблять дітки, Заліза в нім багато, Рум’яне і хрустке. А ну, скажіть, малята, То що ж воно таке? (Яблуко) yy Лампочка вгорі висіла, Стала смачна, пожовтіла. Діти лампочку зірвали, З апетитом скуштували. (Груша) yy Зелені сережки На гіллі висіли, На сонечці підсмажились І почервоніли! (Вишня, черешня) yy Чи то жовта, Чи то синя Соковита господиня. Чи то сонце, Чи то злива — Пригостить нас влітку... (слива).

— Доберіть загальну назву до слів-відгадок. (Фрукти) VI. Підсумок уроку — Продовжіть речення. yy Сьогодні на уроці я навчився… yy Найбільше мені сподобалося… yy Я запам’ятав, що… VІI. Домашнє завдання Дібрати загадки, щоб загадати їх однокласникам.

Урок 10. Скринька загадок. Іван Сенченко. За лісом, за пралісом золота діжа сходить Мета: формувати вміння висловлювати оцінні судження; навчати розуміти прочитане, виділяти головне; ставити запитання за прочитаним; розвивати образне мислення; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Розучування лічилки Раз, два, три, чотири — Кицю грамоти учили: Не читати, не писати, А за мишками ганяти.

2. Розчитування за складовою таблицею 3. Читання вірша «луною» за вчителем КОНАДІНС, АБО СНІДАНОК НАВИВОРІТ Наш Іванко спозаранку Вже готовий до сніданку — У сорочці, у штанцях, Навіть з ложкою в руках. Глип на стіл — Там БІЛХ, АВАК… Що це значить? Як це так? Усміхнулась ложка хитро, Усміхнувся хитро ніж: — Раз навиворіт сорочка, КОНАДІНС, будь ласка, їж!

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Конкурс на кращого загадувача і відгадувача загадок. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Ви чудово загадували і відгадували загадки. Відгадайте тепер мої загадки! yy Із-за моря випливає, Промінці ласкаві має, Заглядає у віконце Це яскраве, кругле… (сонце).

yy Живим зерном народжений, Живу я на землі. Щодня рум’яним сонечком Я сходжу на столі. (Хліб)

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання тексту І. Сенченка «За лісом, за пралісом золота діжа сходить» (с. 14–15) 1. Виразне читання тексту вчителем — Назвіть головних персонажів прочитаного тексту. 2. Словникова робота Балабуха — тут: опуклість, гірка. 25

Дата _______________________ Клас _______________________

3. Читання тексту учнями — З якою інтонацією читатимемо слова Катрусі? (Зі здивуванням, захопленням) Бабусі? (Спокійно, розмірено) Фізкультхвилинка Раз, два — дружно встали, Добре спинки порівняли. Три — швиденько взяли гирі, Підняли їх на чотири. Попиляли ми дрова — Раз, два, раз, два. Порубали ми дрова — Раз, два, раз, два. Не стомились — відпочили І за парти тихо сіли.

4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання — Хто загадав дітям загадку про сонечко? — До кого Катруся звернулася із запитанням? — Як бабуся пояснила Катрусі відгадку? — Чому хліб порівнюють із сонцем, а сонце — із хлібом? — Знайдіть у прочитаному тексті загадку і відгадку до неї. 5. Читання тексту за особами — Які загадки про місяць, зірки ви знаєте? Загадайте їх однокласникам. yy В синім небі світлячки — Не дістать до них рукою. А найбільший світлячок Зігнувся, як черв’ячок. (Зорі й місяць) yy Аж до раночку вночі Дід-пастух овець лічив. Вийшло сонечко з-за гаю… Де вони тепер — не знає. (Місяць, зорі) yy Буває кругленький, З ріжками буває, Вночі його видно, А вдень він зникає. (Місяць) yy Срібною доріжкою, Виставивши ріжки, Через річку перейшов, Не змочивши підійшов. (Місяць)

VІ. Підсумок уроку — Чи сподобався вам сьогоднішній урок? — Що нового дізналися? VІІ. Домашнє завдання Дібрати загадки про місяць і зірки. Загадати їх однокласникам.

Урок 11. Скринька прислів’їв і приказок Мета: дати уявлення про суттєві ознаки прислів’їв; удосконалювати навички читання вголос і мовчки; учити виділяти в тексті головне; довести на матеріалах прислів’їв красу, багатство, влучність рідної мови; виховувати інтерес до читання.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Ніс Гриць пиріг Через поріг,

Став на горіх, Упав на поріг.

2. Гра «Блискавка» Казка, каска, казка, казка, казка. Дубочки, дубочки, зубочки, дубочки, дубочки. Мишка, миска, мишка, мишка, мишка. 3. Робота над чистомовкою Ра-ра-ра — висока гора. Ро-ро-ро — гостре перо. Рі-рі-рі — сонце угорі. Ру-ру-ру — не псуй кору. Ри-ри-ри — книжку бери.

Ір-ір-ір — великий двір. Ир-ир-ир — голландський сир. Ря-ря-ря — ясна зоря. Ар-ар-ар — вправний кухар. Ер-ер-ер — молодий шофер.

4. Гра «Доповни речення» Учитель промовляє речення. Діти доповнюють його, додаючи по одному слову. Жовтіють дерева. Восени жовтіють дерева у лісах. Восени жовтіють дерева у лісах і парках. ІІІ. Перевірка домашнього завдання Учні загадують загадки про місяць і зорі. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — До перлин української мови належать прислів’я, що впродовж століть складав народ. Вони виникли у сиву давнину, передавалися з вуст в уста, адже тоді ще не було письма, У мудрих і дотепних висловах український народ розкрив різноманітні явища суспільного життя і природи, влучно оцінив людські характери та події. Правда і кривда, добро та зло, мужність і боягузтво, щедрість та скнарність, товариськість і незгода, соціальна нерівність та любов до краю — про все це передано у прислів’ях коротко та образно, адже у них — вікова мудрість, багатостраждальна історія. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Читання тексту про прислів’я і приказки (с. 15) 2. Робота в групах Кожна група зачитує по 2 прислів’я, пояснює їх значення. 3. Робота над аналізом тексту прислів’я — Знайдіть прислів’я, у яких використано слова, протилежні за значенням. — Прочитайте прислів’я, в яких містяться слова, що римуються. 27

Дата _______________________ Клас _______________________

yy yy yy yy yy

4. Гра «Хто правильно закінчить прислів’я» Не знаєш броду —… (не лізь у воду). Диму без вогню… (не буває). Не той друг, хто медом маже, а той… (хто правду каже). Кожна жаба своє… (болото хвалить). З малої іскри… (великий вогонь буває). Учні закінчують прислів’я, пояснюють їх значення.

5. Гра «Шифрувальники» Кожна група отримує картку із зашифрованим прислів’ям, називає його та пояснює значення. Щоб прочитати зашифроване прислів’я, потрібно у кожному горизонтальному рядку закреслити кожну другу літеру. 1-ша група Луашсмтбірвтква діетнуь п л о с ч к и ж н д а х є, ан спорлсонваекй к х і ю н ц ч ш а п є. (Ластівка день починає, а соловей кінчає.) 2-га група Склропвдо дноз счлноївка— зклїомжоизтаьксря м н о д в к а є. (Слово до слова — зложиться мова.) 3-тя група Хктрод снввопємїч мфоювтиь ц п у з р ї а і є л т і ь у с з я о, ткоійм сдаому сфехбне с ї т а и о д н а к є у т п ь р с б я. (Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.) 4-та група Пктоиуцаюп поіфзцнкаоюітвь пров п н і с р’ м ю о, ан лоюмдеианку— пдо м н о у в ч і о. (Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові.) VI. Підсумок уроку — Чи сподобався вам сьогоднішній урок? — Що нового дізналися? VІI. Домашнє завдання Вивчити 2 прислів’я, з якими ознайомилися вперше. 28

Урок 12. Урок позакласного читання. Осінь щедра, осінь золотава Мета: розширювати знання учнів про пору року — осінь; збагатити їх уявлення про красу рідної природи, особливості рослинного та тваринного світу в різні пори року; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідної природи.

Хід уроку І. Організаційний момент Учитель Нумо, діти, до роботи! Для навчання час настав, Наберімося охоти До потрібних добрих справ.

— Девіз нашого уроку: Не просто слухати, а чути. Не просто дивитись, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати, Дружно й плідно працювати.

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Запитала мишка мишку: — Ти чого погризла книжку? Мишка їй відповідала: — Їжі іншої не мала. В. Каліна

2. Гра «Блискавка» Учитель демонструє протягом кількох секунд картку. Учні вилучають зайве слово. мив коса сам мив коза сам мив коса сам лив коса сам мив коса сом ІIІ. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадки! yy Голі поля, мокне земля, Дощ поливає. Коли це буває? (Восени) yy У садках, гаях блукає Жовті шати одягає. Золотисту стелить постіль — Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

— Ось і настала золотокоса осінь. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі, проте воно вже не таке гаряче, як улітку, а ніжно-ласкаве, лагідне. Повітря прозоре, легке, у ньому далеко чути кожен звук. Небо часто хмариться, ідуть дощі, жовтіє та опадає листя, відлітають у вирій птахи, готуються до зими звірі, у садах та городах збирають фрукти та овочі. 29

Дата _______________________ Клас _______________________

ІV. Робота над виставкою зібрання поезій Н. Забіли, К. Перелісної, Ліни Костенко, І. Кульської, творів О. Копиленка, В. Чухліба, В. Сухомлинського V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Читання віршів про осінь заздалегідь підготовленими учнями К. Перелісна «Жовкнуть в полі трави», «Журавлі», «Осінній дощик». 2. Робота над віршем П. Осадчука «Осінь» Самостійне напівголосне читання вірша учнями — Де щебетали птахи? — Де вони поділися, коли сонечко охололо? — Куди поділися звірі з настанням холодів? — З чим поет порівнює листя? Фізкультхвилинка 3. Робота над віршем І. Кульської «Осінь» Читання вірша підготовленими учнями — Які подарунки приносить осінь? — Чому ми так щиро запрошуємо осінь у гості? 4. Робота над оповіданням М. Сладкова «Синиччин запас» — Осінь — це особлива пора року, красива і журлива, час великих трудових справ. Люди готують поля, сади і городи до нових урожаїв. Тварини готуються до зими, відлітають від нас перелітні птахи. Ми повинні допомогти птахам, які залишаються у нас зимувати. 1) Самостійне читання оповідання учнями. — Про яких запасливих тварин згадано в оповіданні? — Як синички збирають запаси на зиму? — Якого принципу вони дотримуються? — Як роблять запаси на зиму ховрах, водяний щур? 2) Робота в групах. — Яку картину ви намалювали б до оповідання? VI. Підсумок уроку — Що нового дізналися ви на сьогоднішньому уроці? — Які нові твори про осінь запам’ятали? — Хто їх автори? — Які почуття викликають ці твори? — Чого навчають нас твори про природу? — Перевірте прикмети. yy Грім у вересні — на теплу осінь. yy Павутина стелиться по рослинах — до тепла. VIІ. Домашнє завдання — Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «З чистого джерела народної мудрості». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Урок 13. Скринька прислів’їв і приказок. Анатолій Григорук. Влітку день годує рік Мета: поглиблювати знання учнів про прислів’я та приказки, пробуджувати в них інтерес до мови, бажання добре володіти нею; учити дітей бачити красу й силу кожного прислів’я, відчувати в ньому народну душу, правду, звертати увагу на точність і виразність думки; розвивати вміння влучно й дотепно добирати слово; закладати фундамент моральної поведінки дитини; формувати громадянську орієнтацію особистості.

Хід уроку I.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над чистомовкою Ко-ко-ко — вип’єм молоко. Ок-ок-ок — маленький жучок. Ки-ки-ки — смішні малюки. Ик-ик-ик — засміявся Петрик. Юк-юк-юк — великий дрюк. Ку-ку-ку — витягни цю нитку.

2. Розчитування за складовою таблицею ІІІ. Перевірка домашнього завдання — Розкажіть вивчені прислів’я, поясніть їх зміст. ІV. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу 1. Робота над віршем А. Григорука «Влітку день годує рік» (с. 16–17) 1) Гра «Рибки». Самостійне читання вірша учнями мовчки. 2) Словникова робота. Когут — півень. Ціп — ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев’яного бича. Збіжжя — рослини та зерно хлібних злаків. Засік — відгороджене місце в коморі або великий ящик для зсипання зерна, борошна. 3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. — Знайдіть у прочитаному вірші пояснення вислову «бити байдики». — До якої роботи запрошують куряток? Прочитайте. — Знайдіть у вірші прислів’я. Поясніть, як ви його розумієте. — Пригадайте пісню «Два півники» (с. 6). — Чим вона нагадує вірш «Влітку день годує рік»? Фізкультхвилинка 2. Гра «Знайдіть пару» Менше говори,… Узявся за гуж — … Важко тому жить… З добрими дружись,…

а лихих стережись. хто від роботи біжить. а більше діла роби. не кажи, що не дуж.

Дата _______________________ Клас _______________________

Або розумно казати,… Хто за все береться,…

тому нічого не вдається. або зовсім мовчати.

yy yy yy yy

3. Гра «Знайди “зайве” прислів’я» На годину спізнився, за рік не доженеш. Учорашнього дня стома кіньми не здоженеш. Допомагай старшим, адже доведеться бути таким. Що зранку не зробиш, те ввечері не здоженеш.

yy yy yy yy yy

4. Гра «З якої професії?» — Назвіть, з якої професії вийшли в життя такі прислів’я та приказки? З поганої вівці хоч вовни жмут. (Чабан) Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься. (Гончар) Ось що маємо: ані тарантас, ані дишло. (Стельмах) Куй залізо, поки гаряче. (Коваль) Порожня бочка гудить, а повна мовчить. (Бондар) 5. Робота в групах

1) Перетворіть загадки на прислів’я. yy У вогні не горить, у воді не тоне. (Правда) (Правда у вогні не горить, у воді не тоне.) yy Мовчить, а сто дурнів навчить. (Книга) (Книга мовчить, а сто дурнів навчить). yy На вагу не зважиш, на базарі не купиш. (Розум) yy Що їсть без зубів? (Совість) yy yy yy yy

2) Складіть прислів’я з поданих слів. Дружись, добрим, з, стережись, а, лихих. Гроші, за, розуму, купиш, не. Лисиця, служила, не, доки, вовкові, кожуха, позбулася. Осла, коня, не, з, буде.

3) Знайдіть українські відповідники. yy Не знаючи курсу, не піднімай вітрил (італійське). (Не знаючи броду, не лізь у воду.) yy Гілка завжди схожа на дерево, з якого виросла (іспанське). (Яблучко від яблуньки недалеко котиться.) yy Цап леопардові не товариш (африканське). (Ситий голодного не розуміє.) V. Підсумок уроку — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Які завдання найбільше запам’ятали? VІ. Домашнє завдання Дібрати прислів’я про мову.

Урок 14. Скринька скоромовок Мета: збагачувати знання дітей про скоромовки; з’ясувати їх характерні особливості; розвивати мислення, допитливість, зорову та слухову пам’ять, образність і точність мовлення; активізувати словниковий запас учнів; виховувати пізнавальний інтерес, любов до рідного слова.

Хід уроку І. Організаційний момент Учитель Зараз почнеться читання урок, Ми зробимо ще один крок В країну чудову, в країну казкову, Що так нас чарує й збагачує мову. Тож сядьте рівненько, будьте уважні, Щоб працювати було вам неважко.

ІІ. Вправи на розвиток читацьких навичок 1. Розчитування за складовою таблицею Учитель керує темпом читання (нормально, повільно, повільніше, швидше). 2. Робота над скоромовкою Летів горобець, сів на хлівець. Як вийшов стрілець, то й утік горобець.

Гра «Дощик, дощ, сонце» «Дощик» — напівголосне хорове читання (пошепки); «дощ» — голосно, швидко; «злива» — голосно, скоромовкою; «сонце» — читання мовчки. 3. Робота над чистомовкою Ла-ла-ла — бігла край села. Ля-ля-ля — зелене гілля. Та-та-та — спіймали кота. Тя-тя-тя — довести до пуття. Ду-ду-ду — у кіно піду. Дю-дю-дю — зустріну суддю. Са-са-са — вкусила оса. Ся-ся-ся — малина уся.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Учні розповідають підготовлені прислів’я про мову. yy Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. yy Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові. yy Рідна мова — це не полова: її за вітром не розвієш. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Послухайте і повторіть. Заболіло горло в горили, Бо горила багато говорила.

— Що ми промовляли?

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Вступне слово вчителя — Своєрідним фольклорним жанром є скоромовка — весела та віртуозна гра, що є швидким повторенням жартівливих віршів і фраз, які складно вимовляти без належної практики. Краса скоромовки полягає у тому, що з першого разу її взагалі важко промовити, адже за правилами гри скоромовку не читають, а повторюють зі слуху, що значно важче. Гра полягає не тільки в тому, щоб дібрати важкі для вимови звукосполучення, а й у плутанині, у постійній перестановці звуків: той, хто прагне швиденько розповісти скоромовку, часто потрапляє у смішне становище, «спотикаючись» чи перекручуючи слова. Цінність скоромовки — не у смисловому навантаженні, а в такому добиранні і розставленні слів, вимова яких вимагає від мовця певних зусиль та сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує його культуру мовлення. Діти легко засвоюють скоромовки, і вони, поширюючись із вуст у вуста, здебільшого втрачають автора, збагачуючи собою скарбницю дитячого фольклору. 2. Читання тексту про скоромовки (с. 17) Фізкультхвилинка 3. Опрацювання скоромовок — Прочитайте кожну скоромовку повільно, швидко й дуже швидко. Словникова робота Перелаз — у певний спосіб обладнана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перестрибують через неї. Копа — стіжок із шістдесяти снопів, складених колоссям усередину і прикритих одним снопом зверху. — Які слова в прочитаних скоромовках вам важко було вимовляти швидко? Поясніть, чому. — Знайдіть у кожній скоромовці групи літер, що повторюються або близькі за звучанням. — Назвіть слова зі співзвучними закінченнями. — Які скоромовки проілюстрував художник? — Складіть власну скоромовку, використавши слова: Юрій — рій; Валентин — тин; Самсон — сон. 4. Робота в групі — Прочитайте слова, що вчуваються в щебеті співочого дрозда: при — ди — кум … чай — пить … чай — пить. Замініть чай — пить на пить чайку і тричі промовте змінену пісню пташки. Чи можна назвати її скоромовкою? Чому? VI. Підсумок уроку — З яким жанром усної народної творчості ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Що таке скоромовка? — Яку скоромовку запам’ятали? Розкажіть. VII. Домашнє завдання Вивчити скоромовку (на вибір).

Урок 15. Скринька лічилок

Дата _______________________

Мета: розширювати знання учнів про малі літературні жанри; ознайомити дітей з лічилками; удосконалювати навички виразного читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння аналізувати, порівнювати; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку І. Організаційний момент Учитель Стали, діти, всі рівненько. Посміхніться веселенько. Настрій на урок взяли, Працювати почали.

Метод «Мікрофон» — Як ви вважаєте, чого навчить вас цей урок? — Продовжте речення. yy Я на цьому уроці... (діти відповідають в «мікрофон» одним словом). yy Цей урок буде (яким?)… — Отже, ми будемо активними, уважними, сміливими, працьовитими, веселими, дружніми. Урок буде цікавим, яскравим, приємним, пізнавальним. ІІ. Перевірка домашнього завдання Робота в парах Учні в парах розповідають одне одному скоромовки. ІІІ. Мовленнєва розминка 1. Читання складів на картках. Гра «Біг по доріжці» А

КА

КО

КУ

КИ

КІ

КЕ

ЯК

ЮК

ЄК

ЇК

ВА

ВО

ВУ

ВИ

ВІ

ВЕ

ЯВ

ЮВ

ЄВ

ЇВ

ДА

ДО

ДУ

ДИ

ДІ

ДЕ

ЯД

ЮД

ЄД

ЇД

ПА

ПО

ПУ

ПИ

ПІ

ПЕ

ЯП

ЮП

ЄП

ЇП

СА

СО

СУ

СИ

СІ

СЕ

ЯС

ЮС

ЄС

ЇС

2. Читання «пірамідок» (для збільшення кута зору) КІТ

СОН

ХАТА

КОТИ

СОНЯ

ХАТКА

ДИТИНА

КОТИКИ

СОНЦЕ

ХАТИНКА

ДИТЯТКО

КОШЕНЯТА

СОНЕЧКО

ХАТИНОЧКА

ДИТИНОЧКА

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку Розучування лічилки зі слів учителя Ати-бати — Йшли солдати Ати-бати — На базар Ати-бати — Купувати 35

ДИТЯ

Клас _______________________

Ати-бати — Самовар.

— Навіщо розучують лічилки? — Коли їх застосовують? — Сьогодні на уроці ми ознайомимося з лічилками. Фізкультхвилинка V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Пояснення вчителя — Лічилка — це короткий віршик, що допомагає під час гри визначити чергу учасників. Із цією метою лічилку промовляють в особливому ритмі, що допомагає рахувати. 2. Опрацювання лічилок (с. 19) — Прочитайте лічилку відповідно до знаків наголосу та пауз. — На скільки частин поділено кожний рядок? Як це допомагає рахувати? Ритм (розміреність) — рівномірне чергування мовленнєвих, звукових, зображувальних елементів у відповідній послідовності; періодичне рівномірне членування звуків, рухів, зображень за такими ознаками, як сила, тривалість тощо. У переносному значенні — розміреність, злагодженість у протіканні чогось. — Зверніть увагу на знаки наголосу й пауз у тексті. Вони визначають ритм: ділять рядок на дві частини. — Розкажіть прочитану лічилку для двох півників. — З якого півника потрібно почати рахувати, щоб зернятко дісталося білому? 3. Розучування лічилок зі слів учителя yy Сорока-ворона На дубі сиділа, Боярів лічила: Калина-малина, Суниця-чорниця, В’яз. Хто буде жмуриться, Той буде князь. yy Раз, два, три! Раз, два, три! Дули, дмухали вітри. Дули, дмухали щосили І горіхів натрусили. Натрусили так багато, Поспішаймо їх зібрати! Раз, два, три! Ловиш ти!

VI. Підсумок уроку — З яким жанром усної народної творчості ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Розкажіть лічилку, яку запам’ятали. VIІ. Домашнє завдання Самостійно скласти шкільну лічилку з чотирьох рядків (с. 20).

Урок 16. Підсумковий урок. За розділом «Народні дитячі пісні та малі жанри» Мета: систематизувати знання учнів про жанри усної народної творчості; перевірити знання, уміння, навички учнів; розвивати зв’язне мовлення, уміння аналізувати, зіставляти; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Ой був собі коточок, Украв собі клубочок. Та й сховався у куточок.

2. Гра «Розшифруй» СНЯ ПІ

РО

ША ДУ

НА

ДУ

(Пісня — душа народу.) 3. Гра «Складаночка» Із літер слова колискова скласти слова (колос, слово, сова, соло, коло, колиска, слива, олива та ін.). 4. Робота над чистомовкою Зу-зу-зу — боюся грозу. Зю-зю-зю — намажуся маззю. На-на-на — тепла весна. Ня-ня-ня — купали коня. Ра-ра-ра — висока гора. Ря-ря-ря — вранішня зоря. Ца-ца-ца — смачна піцца. Ця-ця-ця — лагідна киця.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Конкурс на кращу складену лічилку. ІV. Повідомлення теми і мети уроку — Ми завершили вивчати народні дитячі пісні та малі жанри. Сьогодні на уроці перевіримо і систематизуємо здобуті знання. V. Повторення й узагальнення вивченого матеріалу 1. Гра «Відгадай твір та його жанр» — Які різновиди усної народної творчості ви знаєте? — Відгадайте твір та зазначте жанр. yy Танцюй, танцюй, козуненько, Ніженьками туп-туп! («Два півники». Народна дитяча пісенька) yy Ніс Гриць пиріг через поріг, Став на горіх, упав на поріг. (Скоромовка) yy З добрим дружись, А лихих стережись. (Прислів’я) 37

Дата _______________________ Клас _______________________

yy Сидить Марушка в семи кожушках, Хто її роздягає, той сльози проливає. (Загадка) yy Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька… (Пісня-гра) yy Іди, іди, дощику, Зварю тобі борщику! (Пісня-закличка) yy Зайчику, зайчику, Де ти бував? (Пісня-забавлянка)

2. Робота в групах Групи отримують малюнки ромашки, лисички, соняшника, котика, зайчика, дзвоника. Кожна група складає і зачитує загадку. Фізкультхвилинка 3. Гра «З’ясуй і доведи» — Визначте серед речень загадку та прислів’я. Доведіть свою думку. yy Книга вчить, як на світі жить. yy Усіх я розуму учу, а сама завжди мовчу. 4. Робота за підручником (с. 20) Учні зачитують завдання, відповідають на запитання. 5. Конкурс на кращого скоромовника Їхала Хима до Максима Візком-тарадайкою; Тарадайка торохкоче, Сива кобила везти не хоче.

Тарадайка — легкий двоколісний візок. Перепілка — гарна птиця, Та хлоп’ят вона боїться, Бо хлоп’ята беруть гілку І лякають перепілку. Не потрібно так лякать, В неї п’ять перепелят.

yy yy yy yy

6. Гра «Згадай прислів’я» Учитель читає прислів’я, учні закінчують його, пояснюючи зміст. Хто спішить, той людей… (смішить). Не гордись, що великий, бо є ще… (більші). Високо літаєш, та низько… (сядеш). Не великий пан, перелізеш і… (сам). VІ. Підсумок уроку Метод «Мікрофон» — Що вам сподобалося на уроці? — Про що ви дізналися? — Який висновок для себе зробили? VII. Домашнє завдання Відповідати на запитання (с. 20).

Авторські вірші та малі жанри для дітей

Дата _______________________ Клас _______________________

Урок 17. Вступ до розділу «Авторські вірші та малі жанри для дітей» Мета: продовжити ознайомлення учнів з перлинами української мови; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; удосконалювати навички виразного, свідомого правильного читання; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Читайте, запам’ятовуйте! Зранку злива здивувала — Всю пилюку позмивала: З листя, з прутиків лози, Із сухої дерези. Після зливи і грози — Світ чистіший від сльози. Г. Чубач

2. Гра «“Зайве” слово» Вода, водичка, підводний, водій, водяний. Мило, милуватися, мильниця, милитися, мильце. Гуси, гусячий, гусінь, гусак, гусятниця. 3. Розчитування за складовою таблицею 4. Гра «Збери прислів’я» — Прочитайте прислів’я, поясніть їх значення. слова

зложиться

(Слово до слова — зложиться мова.) ВІД ДОБ РО ГО СЛО ВА (Від доброго слова і лід розмерзає.)

мова

ЛІД

до

РОЗ

Слово

МЕР

ЗА

ІІІ. Перевірка домашнього завдання — Які жанри усної народної творчості ви знаєте? — Чому приказки, прислів’я, загадки називають народними творами? Хто їх автор? ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми розпочинаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (с. 21). — Які твори називають авторськими? V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Читання речення із твору В. Сухомлинського (с. 21) — Про що пише автор? 39

— Чи не здається вам, що автор наділив дерева людськими властивостями? Поясніть свою відповідь. — Які слова допомогли вам почути, як шумлять дерева, зрозуміти їх настрій? — Як дзюркоче в гайку струмочок? — Як бринить у саду бджілка? 2. Робота над віршем — Послухайте вірш і відгадайте його назву. Сонечко всміхнулось, Вийшло на поріг, З лісом привіталось І заплакав сніг. Розбіглися струмочки По усій землі, Пташки, немов дзвіночки, Співають на гіллі.

— Які слова вам допомогли відгадати, що автор змальовує весну? Фізкультхвилинка 3. Робота над завданнями з авторської скриньки — За назвою вірша «Прийшла осінь» здогадайтеся, які картини природи намалює словом його автор. — Послухайте, як змальовує осінь у своєму вірші поетеса М. Хоросницька. Нарядилась осінь В дороге намисто, Золоте волосся Розплела над містом. Кольорові фарби Вийняла з кишені І малює осінь Жовтим по зеленім. Здогадатись можна В парку по деревах:

Є червона фарба В неї і рожева… Ще й відтінків різних Безліч осінь має, А стрункі ялини Боком обминає… Їй не шкода фарби Й часу ні хвилини — Колються нечемні Сосни та ялини.

— Які слова допомогли вам відчути красу і різнобарвність осені? — Яке з поданих речень може бути початком забавлянки? (Ой чук-чуки, чуки-на!) — Визначте настрій вірша, у якому є такі слова: чудова погода; найкраща погода. — Як ви вважаєте, чому завдання вам запропонувала саме авторська скринька? — Спробуйте передбачити, які твори чекають на зустріч із вами. — Чим вони можуть бути схожі на твори з розділу «Народні дитячі пісні та малі жанри»? VІ. Підсумок уроку — Який розділ ми почали вивчати? — Які твори чекають на зустріч із вами? VІІ. Домашнє завдання Підготувати загадки про птахів, щоб загадати їх однокласникам.

Урок 18. Урок позакласного читання. З чистого джерела народної мудрості Мета: продовжувати ознайомлювати учнів з різновидами народної творчості (колисковими піснями, забавлянками, скоромовками); розширювати уявлення про влучність, точність, красу рідного слова; пробуджувати інтерес до вивчення рідної мови; виховувати любов до творів усної народної творчості, до книги.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з виставкою книг — Діти, зверніть увагу на книжкову виставку. — Які книги з цієї виставки вам знайомі? — У яких книгах найкращі ілюстрації? — Назвіть прізвища художників, які створили малюнки до цих книжок. — Хто ознайомить нас зі своєю книгою? ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку — Часто в житті ми чуємо слово фольклор. Що воно означає? (Запис на дошці: «Фольклор — народна творчість».) — Наш урок присвячений усній народній творчості. Виникла вона дуже давно. Люди тоді ще не вміли писати і передавали з вуст у вуста твори різних жанрів. IV. Обговорення прочитаних творів 1. Робота над колисковими піснями — Перший жанр усної народної творчості, з якою людина ознайомлюється, щойно з’явившись на світ, — це колискові пісні. З народженням в сім’ї дитини поруч із нею постійно перебуває матуся. Заколисуючи дитя, матуся співала пісні — … (колискові). — Колискові пісні призначені здебільшого для одного слухача і мають одного виконавця — матір або іншу близьку людину. Свою любов і ніжність, бажання бачити свою дитину щасливою, здоровою, розумною мати передає в простій і спокійній мелодії, що відповідає ритму гойдання колиски. — Діти, хто може виконати пісеньку, яку ви підготували вдома? (Учні можуть виконувати колискові, тримаючи в руках ляльку.) — Яким є призначення колискової пісні? (Її співають, щоб дитина спокійно заснула.) — У народі кажуть: «Пісня колискова — то найперша материна мова». На уроці музики ви вивчили колискову. Заспіваймо її разом! Учні виконують колискову, вивчену на уроці музики. 2. Опрацювання забавлянок. Робота в групах — Щоб дитина розвивалася, зростала розумною і веселою, наш народ придумав забавлянки. Позмагаймося! Хто краще прочитає забавлянку? 1-ша група — «Чуки, чуки». 2-га група — «Гой-да, гой-да». 3-тя група — «Потягусі, потягусі». 3. Робота над скоромовками — Окремим жанром усної народної творчості є скоромовки. Вони вчать дітей правильно, чітко вимовляти окремі складні звуки. Часто їх швидке промовляння перетворює скоромовку на «спотиканку», коли той, хто прагне швидко проказати, перекручує слова. 41

Дата _______________________ Клас _______________________

1) Виразне читання скоромовок учителем. (Діти уважно слухають.) 2) Читання скоромовок учнями (пошепки, «ланцюжком»). 3) Конкурс на краще промовляння скоромовки. Фізкультхвилинка V. Читання та обговорення нового твору — казки «Чарівне горнятко» — Що означає слово чарівне? Читання казки вчителем — Що наснилося чоловікові й жінці? — Що вони зробили після цього? — Яку плату взяв дідусь за лікування хворих? — Що зробив чоловік із сиром? — Як дідусь поділив золото? — Які слова лунали здалеку? Робота в парах. Читання казки учнями — Знайдіть слова, у яких міститься головна думка казки. VI. Казкова вікторина 1. Хто з’їв Колобка? а) Вовк; б) лисиця; 2. Хто врятував Івасика-Телесика? а) Орел; б) гуска; 3. Хто загубив рукавичку? а) Баба; б) дід; 4. Яке яйце знесла Курочка-Ряба? а) Дерев’яне; б) срібне; 5. Кого покликала кішка тягнути ріпку? а) Мишку; б) собачку; 6. З чого пригощала Лисичка Журавля? а) З глечика; б) з тарілки;

в) дід. в) качка. в) собачка. в) золоте. в) дочку. в) з банки.

VII. Підсумок уроку — Наша мова багата на твори усної народної творчості. Фольклор шліфується віками, наче каміння на морському узбережжі. Він дає силу і розум народові, є прикрасою літератури і мистецтва. Читайте книги — і ви багато дізнаєтеся із цього невичерпного джерела народної мудрості. VIII. Домашнє завдання — Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «У світі цікавих загадок». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Урок 19. Авторська скринька. Марійка Підгірянка. Ліс Мета: продовжити ознайомлення учнів з життям і творчістю Марійки Підгірянки, розкриваючи красу і багатство рідного слова за допомогою творів поетеси; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Читайте чітко, весело! ОДУД — Ду-ду-ду, Чі-чі-чі… Де ночуєш ти вночі? — Чі-чі-чі, Ду-ду-ду… Я ночую у саду. — Ду-ду-ду, Чі-чі-чі… Од садка віддай ключі. — Чі-чі-чі, Ду-ду-ду… Загубив і не знайду. А. М’ястківський

2. Гра зі звуками Із задертими носами По снігу помчали САНИ.

А як зміниш А на И, По снігу помчать СИНИ.

3. Упізнай і швидко відповідай! Літній, сонячний, теплий — (що?)… день. Жовті, червоні, осінні — (що?)… дерева, кущі. Чорна, дощова, велика — (що?)… хмара. ІІІ. Перевірка домашнього завдання Учні загадують дібрані загадки про птахів. ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Який розділ ми почали вивчати? — Відкриває поетичну скриньку українська поетеса Марійка Підгірянка. V. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу 1. Біографічні відомості — Її зірочка засвітилася 29 березня 1881 року в селі Білі Ослави на Станіславщині (тепер Івано-Франківщині) в сім’ї Ленертів. Батько Марійки працював лісничим, а мати — дочка священика — була домогосподаркою. З дитинства дівчина чула неспокійний шум смерек, гомін лісу, рідне слово і спів пташок. Вона зростала у багатодітній сім’ї, де було п’ятеро дітей. Дідусь по матері навчив її писати і читати. Ще маленькою вона прочитала «Кобзар» Т. Г. Шевченка. 43

Дата _______________________ Клас _______________________

Свої перші вірші Марійка почала писати, коли їй виповнилося 13 років, її сестри знайшли ті вірші, написані на окремих клаптиках паперу, і склали першу її збірку. Вона дуже любила дітей, і тому стала вчителькою. 1908 року вийшла друком її перша поетична збірка «Відгуки душі». Це було для поетеси великою радістю. Проте життєва доля дарувала не тільки радість. Дуже багато перешкод траплялося на її життєвому шляху, що їй довелося переборювати. Деякий час поетеса жила в Австрії. Перебуваючи на чужині, вона дуже тужила за рідними Карпатами. Тут і народилися її нова збірка «На чужині», оповідання «Малий Василько», п’єса для дітей «Сон на могилі» та поема «Матистрадниця». Повернувшись у рідні місця, Марійка Підгірянка продовжила вчителювати, а з 1938 року працювала директором школи в Тлумацькому районі Львівської області. 18 травня 1963 року Марійка Підгірянка померла. Похована у м. Львові на Личаківському кладовищі. Фізкультхвилинка 2. Опрацювання вірша М. Підгірянки «Ліс» (с. 22) 1) Виразне читання вірша вчителем. — Які картини постали у вашій уяві, коли ви слухали вірш? 2) Словникова робота. Довідкове бюро Галузка — гілка, гілочка. Ярок, яр — глибока довга западина. Мугикати — стиха, невиразно наспівувати. Читання слів «луною» за вчителем Буйний, свище, воркотять, шепоче, в галузках, шапочки, вітрець. 3) Читання вірша учнями хором. — Як поетеса говорить про шум лісу? Які дерева згадує? 4) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами. — Що йдеться у вірші про пташок? — Які пестливі слова вживає поетеса в своєму вірші? — Як ви розумієте виділені рядки? 5) Гра «Диктор телебачення». Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів. 6) Гра «Добери риму». Ліс — (дрізд), буки — (голубки), по верхах — (в галузках), листки — (шапочки), ласці — (у казці). 7) Робота за ілюстрацією. — Розгляньте малюнок. Знайдіть рядки вірша, що проілюстрував художник. VI. Підсумок уроку — З творчістю якої поетеси ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Що дізналися про неї? — Який вірш вивчали? VII. Домашнє завдання Виразно читати вірш. Виконати свій малюнок до вірша. 44

Урок 20. Поетична скринька. Марійка Підгірянка. Прийшла осінь Мета: формувати в учнів навички правильного виразного читання віршованого тексту; розширювати уявлення про красу природи восени; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва гімнастика — Почнемо наш урок із гімнастики, що допоможе підготувати органи мовлення до роботи протягом уроку. yy yy yy yy yy yy yy

1. Вправи для очей, губ і язика Швидко розплющити і заплющити очі; колові оберти очима; поглянути вдалину; допомогти пір’їнці підлетіти; облизати смачне варення; дістати язичком носа і підборіддя; усміхнутися відкритим і закритим ротом. 2. Артикуляційні вправи — Як співає соловей? (Фіть-фіть-фіть!) — Як гуде жук? (Жу-жу-жу!) — Як шумить вітер? (Ш-ш-ш!) — Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз!) 3. Розчитування за складовою таблицею 4. Заучування скоромовки Ти, малий, скажи малому, Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив’яже.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Виставка-презентація малюнків до вірша Марійки Підгірянки «Ліс». Учні демонструють свій малюнок, зачитують рядки вірша, що вони проілюстрували. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. yy Коли це буває, Що клен запалає? А прихопив морозець Та повіяв вітерець, Весь вогонь на землю впав, Зовсім клен без листя став. (Восени)

— Які прикмети осені згадано у загадці? — Які прикмети наближення осені помічаєте ви? — Вирушимо у невелику подорож в осінь за допомогою фотоілюстрацій. (На ілюстраціях зображена природа ранньої, золотої та пізньої осені.) — Яку пору року зображено? 45

Дата _______________________ Клас _______________________

— Які кольори переважають? Який настрій викликають ці малюнки? — Про красу осінньої природи написано багато поетичних творів. Ми сьогодні ознайомимося з віршем Марійки Підгірянки «Прийшла осінь». Фізкультхвилинка V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання вірша Марійки Підгірянки «Прийшла осінь» (с. 22–23) 1. Виразне читання вірша вчителем — Де настала осінь? 2. Словникова робота Довідкове бюро Оксамит — тканина з густим коротким ворсом. Читання слів «луною» за вчителем Позолотила, осінь-мальовничка, помалювала, завивала, прикрасила, на потіху. 3. Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами — Які слова надають віршеві ніжного забарвлення? — Прочитайте виділені рядки. Як ви їх розумієте? 4. Гра «Земля — небо» За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і читають вірш. За командою «небо» піднімають голови вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову — «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати. 5. Гра «Добери словечко» Сливи… (завивала). Груші… (позолотила). Садочок… (прикрасила). Яблучка… (помалювала). — Чому осінь можна назвати золотою, щедрою, жовтогарячою, багряною, золотокосою? 6. Гра «Добери рими» Мила — позолотила; потіху — тиху; мала — помалювала; мальовничка — личка; позирала — завивала; робити — оксамити; ходила — прикрасила; тиху — потіху. VI. Підсумок уроку — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Чого вчать вірші Марійки Підгірянки? VII. Домашнє завдання Виконати малюнок до вірша Марійки Підгірянки «Прийшла осінь».

Урок 21. Поетична скринька. Наталя Забіла. Забавлянки Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Наталі Забіли; учити правильно, виразно читати поетичні твори, аналізувати їх; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мислення, кмітливість, зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка 1. Запам’ятайте за вчителем БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА Був собі журавель Та журавочка, Наносили сінця Повні ясельця. Наша пісня гарна й нова, — Почнем її, братці, знова! Був собі журавель Та журавочка… О. Пчілка

2. Послухайте і доскажіть! Да-да-да — стоіть у глечику… (вода). Ди-ди-ди — дай напитися… (води). Жа-жа-жа — ми знайшли… (вужа). Жи-жи-жи — ти мені… (допоможи).

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Виставка-презентація малюнків до вірша Марійки Підгірянки «Прийшла осінь». Учні демонструють свої малюнки, зачитують рядки вірша, що вони проілюстрували. ІV. Повідомлення теми і мети уроку — Нашу поетичну скриньку продовжує дитяча письменниця Наталя Забіла. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Біографічна довідка Народилася у дворянській родині з великими мистецькими традиціями. З-поміж її предків — поет-романтик Віктор Забіла. Дід поетеси — Пармен Забелло — скульптор. Батьки Наталі вчилися в художньому училищі Штігліца. Дівчинка зростала в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом, що вплинуло на її розвиток, художні смаки. Вона багато читала, зокрема, твори Тараса Шевченка, і вже в дитинстві намагалася писати вірші. 1917 року сім’я переїздить в Україну й оселяється в невеличкому селищі Люботині (нині Харківська область). Батько залишився в Петербурзі, тому старшим дітям довелося працювати, щоб якось вижити. Наталя закінчує прискорений курс гімназії, працює на різних посадах, кілька років учителює в селі Старий Люботин (нині частина Люботина) під Харковом. Роки вчителювання багато дали майбутній письменниці — вона 47

Дата _______________________ Клас _______________________

дістала чимало безпосередніх вражень про учнівське життя, навчилася бачити в кожному малюкові особистість. Ще в студентські роки Наталя пише твори для дітей, прозу та поезію. 2. Опрацювання забавлянки «Ладки, ладоньки, ладусі» (с. 24) 1) Гра «Рибки». Самостійне читання забавлянки учнями мовчки. 2) Аналіз змісту забавлянки з елементами вибіркового читання. — Якими словами починається забавлянка? — Які пестливі слова вживає поетеса? — Чим пригощала дітей бабуся? — З чим були оладки? — Де брали медок? — Як звати дівчинку? — Прочитайте питальні речення. 3) Робота в парі. — Розіграйте забавлянку. Фізкультхвилинка 3. Опрацювання забавлянки «Ой чук-чуки, чуки — на!» (с. 24) 1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання забавлянки учнями. 2) Аналіз змісту забавлянки з елементами вибіркового читання. — Для кого поетеса написала забавлянку? — Якою ви уявляєте доню? — Що в неї на голівці? шиї? — З чим поетеса порівнює листок квасольки? лопушок? — Згадайте народні забавлянки. Якими словами вони починаються? — Якими словами починаються забавлянки Наталі Забіли? 3) Гра «Хвиля». Ведучий задає тон і темп гри. Вірш читає так, нібито хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо. 4) Гра «Уважний читач». Учитель читає текст забавлянки, не дочитуючи рядок. Учні згадують слова, доповнюють їх. 5) Гра «Добери словечко». Молочком… (солодким). У садку… (зеленому). Під кленами… (рясними). Доня… (чепурна). Чорнобривці… (жовті). Листок… (широкий). Лопушок… (зелений). 6) Робота в групах. — Опишіть свій малюнок, що можна б було виконати за змістом забавлянок. VI. Підсумок уроку Гра «Продовж речення» — Сьогодні на уроці я дізнався… — Найбільш мене зацікавило… — Я запам’ятав… VII. Домашнє завдання Вивчити напам’ять одну із забавлянок. 48

Урок 22. Поетична скринька. Наталя Забіла. Дощ іде Мета: учити учнів розуміти поетичні твори, виділяти головне, аналізувати; спонукати дітей до словесної творчості; виховувати любов до слова, бажання користуватися його красою та силою.

Хід уроку І.

Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка 1. Робота над чистомовкою Ба-ба-ба, ба-ба-ба! — Он на березі верба! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! — Доглядаємо вербу! Бі-бі-бі, бі-бі-бі! — Сидить голуб на вербі! Би-би-би, би-би-би! — Голуб полетів з верби! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! — Я люблю свою вербу!

2. Розучування і промовляння скоромовки «дощиком» Ще дощ іде, періщить злива, Щенятко вимокло, як хлющ, А щиглик щебетун щасливий, Щебече, пурхнувши на кущ. Н. Забіла

3. Гра «Шифрувальники» кодме ленк кидлао апил исгу лкаібдж коолмо неся (гуси) (бджілка)

рошикий тіжов ленийзе оклист (листок)

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Гра «Обличчям до обличчя» Учні повертаються обличчям одне до одного і розповідають забавлянки. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. yy Довго мене немає — все помирає, А як прийду — знов оживає. Коли падаю я з неба Люди кажуть: «Так і треба. Восени тоді вважай Буде добрий урожай!» (Дощ)

— Хто з вас любить дощ? Чому? Розкажіть. — Сьогодні ми ознайомимося з віршем Наталі Забіли «Дощ іде». V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання вірша Наталі Забіли «Дощ іде» 1. Виразне читання вірша вчителем — Який настрій твору? (Сумний, журливий, радісний, веселий, піднесений)

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Словникова робота Краще сховалося сумна дощику стукотять погана буйніше шепочуть чудова найкраща хвилюються золотий — Які спільні звуки в словах першого стовпчика? ([шч]) Якою літерою вони позначені? — Поставте питання до слів другого та третього стовпчиків. Фізкультхвилинка 3. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями — Чи змінюється настрій упродовж вірша? — З яким настроєм читаємо першу строфу? (Сумно, журливо) — Другу строфу? (Весело, радісно) — Третю строфу? (Радісно, піднесено) 4. Читання вірша учнями за строфами — Зверніть увагу на виділені слова. Чий настрій передає кожне з них? Сумна, погана, зітхає. (Маринка) Зраділо, чудова. (Квіти і трави) Хороша, найкраща. (Сходи) — Чому Маринці сумно, а рослинам — радісно? 5. Гра «Буксир» Пара з «сильнішого» і «слабшого» учня. «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягнути темпу читання «сильнішого» учня. 6. Гра «Чи є таке речення у вірші?» Учитель читає речення, учні відповідають, знайшовши речення в тексті. yy Сьогодні за хмари Зайшло сонце. (Ні, сховалося.) yy Ми хочемо пити, Щоб краще рости, Свіжіш зеленіти, Буйніше цвісти! (Так) yy І в полі зеленім Хвилюються сходи: — Чудова погода! (Ні, хороша.)

7. Гра «Диктор телебачення» Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів. 8. Робота за ілюстрацією — Розгляньте ілюстрації до вірша. Знайдіть рядки, що проілюстрував художник. VI. Підсумок уроку — З яким віршем ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Хто є автором цього вірша? VII. Домашнє завдання Читати виразно вірш.

Урок 23. Поетична скринька. Леонід Глібов. Загадка Мета: ознайомити учнів з творчістю Л. І. Глібова; продовжити ознайомлення учнів із багатством, красою і величчю рідної мови; удосконалювати навички свідомого, правильного виразного читання; розвивати мислення, діалогічне і монологічне мовлення учнів; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку І.

Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Біля баби баба сіла. Баба бабі бубуніла.

Бубуніла з півгодини Баба бабі про новини.

2. Розчитування за складовою таблицею ІІІ. Перевірка домашнього завдання Конкурс «Хто краще прочитає вірш» IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку Дощик, сонячний і хлібний, Спить у лагідній хмаринці. А. Костецький

— Яка картина постала у вашій уяві під час читання поетичних рядків? — Якими незвичайними ознаками поет наділив дощ і хмаринку? — Поет Леонід Глібов також писав про дощ і хмари. З його твором ми сьогодні ознайомимося. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Біографічна довідка — Народився Л. І. Глібов 1827 року на Полтавщині. Його дитинство минуло на березі річки Хорол, у мальовничому селі Горби. Батьки не цуралися народних звичаїв. Маленького Леоніда батьки звали Льолик. Він був веселим і жвавим хлопчиком, що дуже любив рослини і квіти. Удома охоче доглядав за квітами. Його прозвали жартома «квітчастим королем». Коли знайомі чи родичі зустрічали хлопчика, то так і вітали його: «Здоров був, Льолику, квітчастий король!». До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився вдома. Учителькою була мати Орина Гаврилівна, культурна, освічена жінка. У 13 років Леоніда віддали до гімназії у Полтаві. Він швидко потоваришував з учнями. Але, уперше відірвавшись від дому, він так занудьгував, що йому снилася рідна оселя. Ця туга вилилась у перший вірш, над яким він старанно вивів назву «Сон». Понад 50 творів написав він для маленьких читачів. З-поміж них є загадки, вірші, байки, акровірші. 2. Робота над акровіршем Акровірш — віршована загадка, відгадка якої складається з початкових літер усіх рядків. — Прочитайте і розгадайте акровірш (запис — на дошці).

Дата _______________________ Клас _______________________

ХТО ВОНА? Лиха зима сховається, А сонечко прогляне, Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане, — І здалеку бистресенько Вона до нас прибуде, Кому-кому любесенько, А діткам більше буде.

Фізкультхвилинка 3. Опрацювання твору Л. Глібова «Загадка» (с. 26–27) 1) Виразне читання загадки вчителем до слів «…і потяглась кудись за гай». — Чи здогадалися ви, про яку саме бабусю Гасю йдеться у загадці? 2) Словникова робота. Чимчікувати — іти швидко, поспішно, часто ступаючи. Баштанник — сторож на баштані або його власник. Баштан — ділянка поля, на якій вирощують дині, кавуни. Курінь — легка будівля на городах, баштанах. 3) Читання загадки учнями «ланцюжком» за строфами. 4) Гра «Хто швидше?». — Знайдіть і прочитайте речення, у яких ужито слова, що є на карткахблискавках. Слова: чудна, взялася, дідок, застукаю, прозвать, нашкодить. 5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. Спостереження за мовою твору. — Прочитайте виділені слова. Чому автор використав саме їх? — Поясніть вислів «чуба намне». — Прочитайте перше речення твору. Як ви розумієте слово гладуха? — У яких рядках вірша-загадки автор висловив своє ставлення до бабусі Гасі? Прочитайте. — Прочитайте народну загадку. yy Була собі баба Гася, як прийде — всі скачуть, як довго ж нема — плачуть. — Чим загадка Леоніда Глібова відрізняється від народної? — Продовжте низку слів, якими можна назвати хмару: темна, сива… 6) Гра «Заєць — вовк». Учні читають вірш парами («заєць» утікає, «вовк» намагається його наздогнати). 7) Робота за ілюстрацією. — Знайдіть рядки вірша, до яких художник намалював малюнок. VI. Підсумок уроку — З яким твором ознайомилися на уроці? — Хто є автором вірша-загадки? — Що ви дізналися про Леоніда Глібова? — Що таке акровірш? VII. Домашнє завдання Читати виразно вірш-загадку. Намалювати малюнок. Підготувати запитання до прочитаної загадки.

Урок 24. Урок позакласного читання. У світі цікавих загадок Мета: продовжити ознайомлення учнів із загадками; учити визначати головний зміст; показати на прикладі загадок красу рідного слова; розвивати увагу, кмітливість; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку Робота з виставкою книг — Які книжки вам сподобалися на виставці? — У яких найкращі ілюстрації? — Що міститься в цих книгах? — Чи любите ви відгадувати загадки? ІІІ. Робота над темою уроку 1. Бесіда — Що таке загадка? (Невеликий за обсягом твір усної народної творчості, що має прихований зміст, примушує замислитися, знайти відповідь. Походить від слова «гадати», що означає «думати», «міркувати». У загадках предмет не називають, а описують або натякають на нього.) — Що передає загадка? (Красу, влучність рідного слова та багатство слова) — Навіщо нам потрібні загадки? (Вони примушують міркувати, розвивають увагу, спостережливість.) — Які загадки ви знаєте? Хто їх складає? (Складають народ та українські письменники.) 2. Проблемна ситуація — Продовжуємо подорожувати Країною загадок. Візьмемо із собою гру! На дошці — частина загадки Грицька Бойка. Друга частина загадки закрита. yy Дерев’яний та довгенький, Маю носик я гостренький.

— Хто це? — Які слова вам підказали відгадку? — Дочитайте загадку до кінця. yy На білому слід лишаю І всіх діток потішаю.

— Чи підтвердилися ваші припущення, що це Буратіно? — А що ж це? (Олівець. Демонстрування малюнка.) — Яка головна ознака цього предмета? (На білому слід лишає.) 3. Робота над загадками Стукіт у двері. Заходить бабуся-загадка. Добрий день вам, школярята, Рада вас усіх вітати. А прийшла я не одна — В нас сімейка немала. Ось вам ребус і кросворд, Акровірші прочитайте, 53

Дата _______________________ Клас _______________________

Полюбіть їх, розпізнайте І загадки розгадайте. yy Одне каже: побіжімо, друге каже: полетімо, третє каже: похитаймося. (Берег, річка, очерет) yy Аж до сонця вік свій пнеться, його ім’ям зоветься. (Соняшник)

yy А в нашого дядька гусей грядка і всі вони білі. (Зуби) Фізкультхвилинка Заходить хлопець-«акровірш». В мене загадка не гірш — Розкажу вам акровірш: Що воно таке за штука? Розкажу вам для науки. Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів. Ось і вийшло слово. Акровірш готовий. А ви, друзі, не зівайте, Акровірші відгадайте. yy Хата мною багата, Людям брат я і друг — І, коли вже я в хаті — Буде й пісня навкруг. yy Лиха зима сховається, А сонечко прогляне, Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане. І здалеку бистренько Вона до нас прибуде, Кому-кому любесенько, А дітям більше буде. yy Мене у школі всяк вивчає О, й ненька мною розмовляє. Вона й тебе навчити хоче, А ти — чи вчиш мене охоче?

4. Робота в групах. Гра «Презентація загадки» Представники кожної з груп загадують іншим загадки, демонструють виконані до них удома ілюстрації. 5. Конкурс на кращого відгадувача загадок Учитель читає загадки, а учні записують відгадки. Переможе той, хто запише більше відгадок. IV. Підсумок уроку — Чи сподобалося вам відгадувати загадки? — Про що розповісте своїм батькам удома? V. Домашнє завдання Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Твій друг — книга». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Урок 25. Поетична скринька. Степан Жупанин. Наталчина пригода Мета: удосконалювати техніку читання поетичних творів; формувати читацьку самостійність; ознайомити з творчістю Степана Жупанина; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати почуття дружби.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над потішкою Вдень в дуплі сидить сова, Навіть дзьоб не висува, А вночі вона полює, Совенят малих годує. — Мамо, вдень чого сова

Навіть дзьоб не висува? — Дуже кепсько бачить вдень, То сидить, анітелень. — І чого ота сова Навіть дзьоб не висува?

1) Читання «луною» за вчителем. 2) Гра «Актори». Прочитати здивовано, злякано. 2. Робота над скоромовкою Рак-татусь приніс з крамниці Раченятам годівниці.

— Прочитайте повільно, швидко, дуже швидко. — Прочитайте радісно, сумно, сердито. 3. Дихальні вправи — Як плаче немовля? (У-а!) — Як мама колише дитину? (А-а!) — Як тато забиває цвях? (Тук-тук!) — Як каже бабуся внукові замазурі? (А-я, я-й!) — Як сопе дідусь, коли заснув, читаючи газету? ІІІ. Перевірка домашнього завдання 1. Виставка-презентація учнівських малюнків до загадки Леоніда Глібова 2. Робота в парах. Гра «Ти — мені, я — тобі» Учні ставлять одне одному підготовлені вдома запитання за змістом віршазагадки. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогоднішній урок присвячений українському письменникові Степанові Жупанину. Поет народився 1936 року. Виріс на мальовничій Карпатській землі. Стрімкі гірські потоки, зелені полонини, задушевні народні пісні, забави і праця разом із дорослими — усе це наповнювало його душу щирими почуттями. З часом вони вилилися у цікаві, написані живою, теплою мовою вірші. Чимало у доробку поета є загадок та скоромовок. 55

Дата _______________________ Клас _______________________

ЛІЩИНА — Ліщино кучерява, чому стоїш ти скраю? — Тому, що я діброву ось тут розпочинаю. Як маю сто горішків, з них буде сто ліщинок, до царства лісового аж сто дзвінких стежинок.

І ще одне не знаєш ти, хлопчику цікавий: мене садила білка — горіх сховала в трави. Його в обійми теплі взяла землиця-мати, а веснонька пригріла — і стала я зростати.

— З ким розмовляє ліщина? Як вона пояснює свою появу? — Знайдіть у вірші слова у зменшувально-пестливій формі. — З якою метою їх ужито? — З яким настроєм потрібно читати вірш? Фізкультхвилинка V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання вірша Степана Жупанина «Наталчина пригода» (с. 28–29) 1. Виразне читання вірша вчителем — Яка пригода трапилася з Наталкою? 2. Словникова робота Довідкове бюро Балка — яр з пологими схилами. Читання слів «луною» за вчителем Десь, дітьми, знайшлись, зняв, нещасті, рукавички, невесело, сніжки. — Пошепки промовте слова з одним складом, дещо голосніше — двоскладові слова, голосно — трискладові, дуже голосно — чотирискладові слова. 3. Гра «Бджілки» Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі. — Хто допоміг дівчинці? Як саме? — Чи змінився настрій Наталки? Поясніть свою відповідь. — Що ви можете сказати про Вову? — Які слова повторюються у вірші? («Ох, невесело Наталці!») 4. Гра «Не перерви ланцюжок» Читання вірша учнями «ланцюжком». 5. Гра «Знайди рими» Наталці — у балці; загубила — ліпила; Наталці — пальці; пухнасті — нещасті; Вова — мовив; жалко — Наталко. 6. Робота за ілюстрацією — Знайдіть рядки вірша, що проілюстрував художник. VI. Підсумок уроку — Який вірш читали на сьогоднішньому уроці? — Чого він вас навчив? — Який висновок для себе зробили? VII. Домашнє завдання Придумати розповідь — продовження до вірша. 56

Урок 26. Коли твір відкриває свої таємниці. Степан Жупанин. Загадка. Алевтина Волкова. Весна зелені Мета: навчати виразно читати, аналізувати віршовані твори; формувати образне мислення; збагачувати словниковий запас на основі прочитаних творів; виховувати почуття поваги і любові до художнього слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над чистомовкою. Читайте чітко! Жа-жа-жа, жа-жа-жа — Ми знайшли вужа. Жі-жі-жі, жі-жі-жі — Ну й слизькі вужі! Жи-жи-жи, жи-жи-жи — З нами в ліс біжи. Жа-жа-жа, жа-жа-жа — Віднеси туди вужа.

2. Гра «Знайди помилку» yy Соловей затьохкав швидко, Як побачив гарну клітку (квітку)! yy Котику не повезло — Булка (білка) від нього сховалась в дупло. yy Ходить капля (чапля) біля річки, Витягає жаб з водички. yy Росте звір (явір) зелений Під моїм вікном, Поливаю щоденно Я його перед сном.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Робота в групах Учні зачитують у групах свої розповіді — продовження вірша. Кращу розповідь від кожної групи зачитують для всього класу. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. yy В лісі на зеленій гілці Ніби грав хтось на сопілці. Підійшов поближче я І побачив… (солов’я).

— Що ви знаєте про цю чудову пташку? — Пропоную послухати чарівний спів цієї пташки! (Слухання запису співу солов’я.) — Чи можна зараз побачити чи почути солов’я? — Де зимують солов’ї? (В Африці) — Солов’ї є героями багатьох пісень, віршів, казок, приказок.

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Робота над загадкою Степана Жупанина (с. 29) — Які слова допомогли знайти відгадку? — Порівняйте загадку С. Жупанина з народною. — Чим відрізняється загадка поета? Фізкультхвилинка 2. Опрацювання рубрики «Чи знаєш ти?» — Хто співає — соловей чи солов’їха? — Коли співає соловей? — Що він робить своїм співом? — Що в цей час робить солов’їха? — Що у народі говорять про спів солов’я? Цікаво знати! У більшості пернатих уміння співати передається генетично, однак солов’ї, дрозди, жайворонки навчають потомство цього мистецтва. Якщо, наприклад, соловей виріс в ізоляції, то співати він зможе, але його трелі будуть аж ніяк не такими вигадливими, як у родичів. 3. Опрацювання тексту Алевтини Волкової «Весна зелені» (с. 30) 1) Гра «Рибки». Самостійне читання тексту учнями мовчки, кожен у своєму темпі. — Про який весняний місяць пише автор? 2) Словникова робота. Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем. Розквіт поспішають блакитні буяння приєднуються суниця з’явилися заслухається медовий щебету черемха малесенького конвалії розпустилася сіренького — Знайдіть «зайве» слово в кожному стовпчику. Поясніть свій вибір. 3) Гра «Не перерви ланцюжок». Читання тексту учнями «ланцюжком» по одному реченню. 4) Гра «Небо і земля». Після команди вчителя «земля» учні починають читати, стежачи не пальчиком, а очима. Коли звучить команда «небо», діти припиняють читати, очі піднімають угору. За командою «земля» діти продовжують читати з того місця, де зупинилися, і так кілька разів протягом читання всього тексту. 5) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання. — Які квіти зацвітають у травні? — Як авторка говорить про черемху? — Як називає спів солов’я? — Як пояснює, коли починає співати соловей? VI. Підсумок уроку — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Що вас найбільше вразило? VII. Домашнє завдання Дібрати прислів’я, приказки, загадки про солов’я. Намалювати малюнок до тексту «Весна зелені».

Урок 27. Поетична скринька. Олена Пчілка Мета: ознайомити учнів з творчістю української письменниці Олени Пчілки; удосконалювати навички виразного читання; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам’ять, уміння узагальнювати; виховувати інтерес до художнього слова.

Хід уроку І.

yy yy yy yy yy

Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання Учні розповідають дібрані прислів’я, приказки, загадки про солов’я. У кожного солов’я пісня своя. Не потрібна солов’ю золота клітка, краща йому зеленая вітка. Прирівняв солов’я до зозулі. Соловей співає, поки голос має. Хоч соловейко маленький, та його пісні удаленькі. yy В мене є великий хист, Я співаю, як артист. Спів мій радісний усюди Дуже люблять слухать люди. (Соловейко)

ІІІ. Мовленнєва розминка 1. Вправа на інтонування речення yy Шість ніг і два роги, В садок не пита дороги. (Жук)

— Прочитайте з різною інтонацією (питальною, радісною, веселою, сумною, здивованою). 2. Робота над скоромовкою Наш перепел підпадьомкає. Підподьом, підподьом! Та ще не випідподьомкався.

Читання у повільному, пришвидшеному та швидкому темпі, тихе й голосне читання. 3. Читання уривка вірша з пропущеними літерами Д-т- — це н-ш др-г-й ска-б, Се н-ш- н-д-я, С- — м-л-д- Ук-а-на.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку — І загадку, і скоромовку, і вірш написала одна людина — письменниця Олена Пчілка. Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з творчістю цієї письменниці. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Біографічна довідка — Ольга Петрівна Драгоманова народилася 29 червня 1849 року в м. Гадяч на Полтавщині у дворянській сім’ї Петра Драгоманова та Лизавети Цяцьки. Її батько був передовою й освіченою людиною свого часу, служив юристом, мав літературний хист, виховував у гуманістичному дусі своїх дітей. У родині 59

Дата _______________________ Клас _______________________

берегли перекази про те, що їх далекий пращур був «драгоманом», тобто перекладачем, у війську Хмельницького. Олена Пчілка разом з чоловіком виховала шістьох дітей. З-поміж них була відома українська поетеса Леся Українка. Фізкультхвилинка 2. Опрацювання вірша «Вже ж у любому куточку» (с. 31) 1) Виразне читання вірша вчителем. — Який настрій у вірша? 2) Словникова робота. Куточку змінилося вітерець зажурився думоньку засмутився листочки здіймається Читання слів «луною» за вчителем. — Що цікавого помітили в словах першого стовпчика? (Це пестливі слова.) — Що спільного в словах другого стовпчика? (Слова, що означають дію предмета.) 3) Гра «Рибки». Самостійне читання вірша учнями мовчки. — Знайди в прочитаному вірші слова, що створюють його сумний настрій. 4) Виразне читання вірша учнями. — Що говорить поетеса про верби? ставок? — Як можна зрозуміти, що поетесі дуже любий і дорогий цей куточок природи? 5) Гра «Добери риму». Все — несе; пісок — ставок; гада — вода; самотні — дрібні. 3. Опрацювання тексту запису Олени Пчілки (с. 31) 1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання запису учнями. — Про який жанр усної народної творчості йдеться в прочитаному тексті? — Олена Пчілка назвала його спотиканкою. Чому? — З ким порівнює письменниця волинську дівчинку? 2) Промовляння скоромовки учнями «дощиком». VI. Підсумок уроку — Чи сподобався вам урок? — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Що запам’ятали про життя і творчість Олени Пчілки? VII. Домашнє завдання Виразно читати вірш і запис Олени Пчілки.

Урок 28. Знайдіть рими. Грицько Бойко. Скоромовки Мета: удосконалювати техніку свідомого виразного читання; учити добирати у віршах рими; ознайомити з творчістю Грицька Бойка; збагачувати словниковий запас; розвивати мислення, уміння зосереджуватися на виконанні завдань; виховувати уважність, самостійність у виконанні завдань.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Доповнюйте! Читайте! Шура, як весна… Кожушок в мішок… А як знов прийшла… До мішка, а там… Залишилось…

зима настала, нема сховала пушок

Трішки шкіри та… Та ще ґудзики й… Миші влізли до… І погризли… Лиш шматочок… Ось історія яка.

небагато мішок кожушка залишився мішка

2. Гра «Добери риму» Край — … (грай, рай, вибирай…) Їжачок — … (павучок, бочок, черв’ячок, реп’яшок…) Весна — … (красна, рясна, ясна, голосна…) М’яч — … (скач, не плач, удач…) Усмішка — … (книжка, мишка, кішка…) 3. Складання чистомовки Ча-ча-ча-ча — звірі граються в… (м’яча). Ці-ці-ці-ці — нападаючі —… (зайці). Чу-чу-чу-чу — вовк ударив по… (м’ячу). Ця-ця-ця-ця — судить гру у них… (вівця).

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Робота в парах Учні повертаються в парах одне до одного і читають твори Олени Пчілки. ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Послухайте вірші. Виразне читання віршів Грицька Бойка вчителем або заздалегідь підготовленими учнями. ЯК НЕВДАХА ВИСТУПАВ — От я вчора виступав! Ви б почули, як співав! Хоч немає слуху, Я горлав щодуху: До-ре-мі-фа-соль-ля-сі! Голос мій почули всі! А скінчив — що сталось! — З місць усі зірвались, Сцену ледь не рознесли, А мене вхопили — Аж на вулицю несли І вже там... набили! 61

Дата _______________________ Клас _______________________

ПРОВАЛИВСЯ ПО КОЛІНА — От на лижах я спустився! Мчав, як тільки міг! Та упав і провалився По коліна в сніг... — А чого ж в снігу шапчина Й очі повні сліз? — Проваливсь я по коліна... Головою вниз!

— Який настрій викликали у вас ці вірші? — Автор цих віршів — Грицько Бойко, з творчістю якого ми сьогодні ознайомимося. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Біографічна довідка — Грицька Бойка справедливо можна назвати неперевершеним майстром сміху в поезії для дітей. Він, як ніхто інший, умів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором, дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас, недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт — ось «знамениті» персонажі його чудових віршів та поем. Фізкультхвилинка 2. Опрацювання скоромовки Грицька Бойка «Лелі» (с. 32) 1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання скоромовки учнями. — Яке слово ви додали? — З яким словом воно римується? (Малі — теплі) 2) Словникова робота. Льоля — сорочка (зазвичай дитяча). 3) Читання скоромовки напівголосно і повільно; голосно і швидко; весело, сердито. 3. Опрацювання скоромовки Грицька Бойка «Подзьобав і пострибав» (с. 32) 1) Гра «Рибки». Самостійне читання скоромовки учнями мовчки. — Яке слово ви додали? — З яким словом воно римується? (Подзьобав — пострибав) 2) Словникова робота. Бараболька — картопелька. Бруківка — дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. 3) Читання скоромовки напівголосно і повільно; голосно і швидко; весело, сердито. — Які звуки часто повторюються в кожному з віршів? 4. Конкурс на кращого скоромовника VІ. Підсумок уроку — З творчістю якого письменника ви ознайомилися? — Який твір вам сподобався найбільше? VІІ. Домашнє завдання Вивчити напам’ять скоромовку Грицька Бойка. 62

Урок 29. Підсумковий урок за розділом «Авторські вірші та малі жанри для дітей» Мета: систематизувати знання дітей про авторські вірші та малі жанри для дітей; перевірити знання, уміння, навички учнів; розвивати зв’язне мовлення, уміння аналізувати, зіставляти; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над чистомовкою А-а-а — котика нема. Е-е-е — де наш котик, де? У-у-у — мишку з’їв малу. І-і-і — він спить на печі.

И-и-и — має гарні сни. О-о-о — не будіть його. І-і-і — тихо, мишки всі! М. Підгірянка

2. Робота над скоромовкою Скрекоче сорока сороці: — А я у сорочці сорочій!

Сорока сороці скрекоче: — А в мене яєчко сороче!

3. Гра «Складіть слово» 1) Складіть слово з перших складів слів. Бавились, янтар. (Баян) Піраміда, акація, німий, нова. (Піаніно) Скеля – ля – е + рип + ка. (Скрипка) 2) Доберіть загальну назву. Баян — піаніно — скрипка —… ІІІ. Перевірка домашнього завдання Гра «Обличчям до обличчя» Учні повертаються обличчям одне до одного у парі, проказують вивчені скоромовки. ІV. Узагальнення й систематизація знань 1. Повторіть і пригадайте (с. 33) 1) Доповніть рядки з вірша Марійки Підгірянки. Шумить верхами буйний ліс — Дуби, берези, буки. Співає… (сойка), свище… (дрізд), І… (воркотять) голубки.

2) Знайдіть закличку у вірші Наталі Забіли «Дощ іде». Ой дощику, дощику, Лий, поливай, Готуй для людей Золотий урожай.

3) Назвіть автора наведених рядків. Що ж то за баба Гася тая, Невже не можна розгадать? Л. Глібов 63

Дата _______________________ Клас _______________________

4) Прочитайте вірш Дмитра Білоуса. — Чи можна назвати його скоромовкою? Чому? (Вислів, що складено з важких для вимови слів.) 5) Порівняйте авторську й народну загадки. — Чим вони подібні, а чим відрізняються? — Вірші, загадки, лічилки, скоромовки, створені письменниками, — це літературні твори. Фізкультхвилинка 2. Гра «З’єднай!» — З’єднайте рядки з творів та їх назви. 1) Дзьобнув хлібця Горобець, Дзьоб обтер Об стовбурець.

«Прийшла осінь»

«Весна зелені»

2) Ох, невесело Наталці: Рукавички загубила.

«Подзьобав і пострибав»

3) Сьогодні за хмари Сховалося сонце.

«Наталчина пригода»

4) Дивлюсь — до мене суне Гася… Ну, чуба, дубаю, намне! 5) Травень — це розквіт і буяння зелені.

«Загадка»

— З’єднайте рядки творів з прізвищами їх авторів. 1) — Ладки, ладоньки, ладусі, Ой ладусі, ладки. Де були ви? — У бабусі. 2) Стрибає білка по верхах, Дітей зозуля кличе. 3) Он кучері з верби рясні Вітерець несе По узгір’ю на змокрілий Холодний пісок 4) Тьох-тьох-тьох, тіву-тів… — Лине радісно з гаїв.

Степан Жупанин

Олена Пчілка

Наталя Забіла

Марійка Підгірянка

3. Гра «Добери риму» — Здогадайтесь, якого слова бракує у римованому рядку. Сійся жито і пшениця — Буде дітям — … (паляниця). Для веселої малечі Бублик вигляне із… (печі), А рум’яний… (колобок)

Скочить прямо на… (зубок). Виросте всього доволі На широкім житнім… (полі). Запеклося сонце в хлібі, Хто зростив його —... (спасибі).

V. Підсумок уроку — Який розділ закінчили вивчати? — Які твори вам найбільше сподобалися? — Хто їх автор? VI. Домашнє завдання Повторити вивчені твори з розділу «Авторські вірші та малі жанри для дітей».

Урок 30. Урок позакласного читання. Твій друг — книга Мета: ознайомити учнів з історією виникнення паперу і книгодрукування; розвивати читацькі навички; виховувати бережливе ставлення до книги.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку Вчіться, діти. Мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись було І посіяно й пожато. Я. Щоголів

— До чого закликає поет? — Що допомагає в навчанні? — Яке місце займає книга в житті людини? — Коли відбулося ваше перше знайомство з книгою? — Сьогодні ми говоритимемо про книгу. ІІІ. Робота з виставкою книг Перша частина (полиця) виставки: абетки, букварі — Що спільного в цих книжках? — Яку назву ви дали б цій частині виставки? (Моя перша книжка.) Друга частина: підручники, словники, довідники, посібники — Яка спільна назва до цієї групи? (Навчальна книга.) Третя частина: казки — Що спільного в цих книжках? — Чи подобається вам читати? — Які книжки ви полюбляєте читати? — Які книжки є у вас удома? — Книг на світі є дуже багато. Вони різняться між собою змістом, розміром, оформленням. Книга розмовляє з людьми різного віку, різних професій. Вона стає другом і порадником у житті кожної людини на все життя. — Як же книга прийшла до людини? Про це повідомлять учні. 1-й у ч е н ь. У сиву давнину на нашій планеті Земля не було книжок у такому вигляді, як вони тепер. Сторінками стародавніх книг були стіни печер, дерева, каміння. 2-й у ч е н ь. Згодом люди навчилися писати і малювати гострою палицею на глиняних дощечках. Писали книги на бамбукових пластинах, а потім нанизували на шкури. Такі книги були важкими і незручними. 3-й у ч е н ь. Потім почали виготовляти легші книги з телячої шкіри. Вони були дуже дорогими, адже для написання однієї книги потрібна була ціла череда телят. Перша така книга була написана в місті Пергамі. Матеріал для книг почали називати пергаментом. 4-й у ч е н ь. Справжній папір люди почали виготовляти приблизно 2000 років тому. Книги були рукописними, їх переписували вручну. 5-й у ч е н ь. На берегах Нілу в Єгипті є безліч заростей болотяної рослини — папірусу. Його у давнину використовували на будівництві. З часом люди помітили, що, висихаючи на сонці, волокниста серцевина папірусу перетворювалася на сухі, вузенькі смужки, що вбирали фарбу.

Дата _______________________ Клас _______________________

6-й у ч е н ь. У XIII ст. у Європі навчились виготовляти папір. У середині XV ст. у Німеччині з’явився перший друкарський верстат. 7-й у ч е н ь. В Україні першодрукарем був Іван Федоров. За своє життя він видрукував декілька книг (зокрема перший слов’янський «Буквар»). — Книги виготовляють у друкарнях. Після цього вони деякий час перебувають у магазині. Багато книг постійно «живуть» у бібліотеці. Бібліотека — це слово грецького походження, у перекладі означає «книгосховище». Перше знайомство з книгою починається з обкладинки. Вона розповість про те, хто написав книгу, коли й де її видали. Звертайте увагу на прізвище автора. Кожна книга має назву, з якої часто можна дізнатися, про що йдеться в ній. Робота в групах. Практичне орієнтування в книжці Кожна група отримує книжку і дізнається із першої сторінки: її назву; хто автор; прізвище художника; де і коли видано книжку. Фізкультхвилинка Хмарка сонечко закрила, Слізки дрібнії зронила. Ми ті слізки позбираєм, У травиці пошукаєм. Пострибаєм, як зайчата, Політаєм, як пташата, Потанцюємо ще трішки, Розімнемо руки, ніжки. Всі веселі, от чудово! За роботу сіли знову!

IV. Читання й обговорення оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу» 1. Самостійне читання оповідання учнями мовчки — Як ставився Василько до книжки? — Як він читав книжку? — Який сон йому наснився? — Чи добре було Василькові уві сні? — До якої думки він прийшов після цього? — Які слова висловлюють головну думку оповідання? 2. Робота над прислів’ями Книга вчить… Глибина у морі,… Золото добувають із землі, а… — Поясніть зміст кожного прислів’я.

знання — з книг. як на світі жити. мудрість — у книзі.

V. Підсумок уроку — Як слід ставитися до книжок? — Що порадите своїм молодшим сестричкам, братикам? VІ. Домашнє завдання — Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «У світі казки чарівної». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Народні казки

Дата _______________________ Клас _______________________

Урок 31. Вступ до теми. Уявлення про народну казку Мета: розширювати знання учнів про казку як вид усної народної творчості; навчити розпізнавати такі твори з-поміж інших, орієнтуватися в їх особливостях; розвивати вміння відтворювати зміст прочитаного; виховувати любов до казок.

Хід уроку І.

Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка 1. Вправа «Водолаз» На рахунок 1–5 вдихнути повітря, затримати дихання і повільно видихнути. 2. Розчитування за складовою таблицею 3. Робота над скоромовкою Обережний хитрий лис До нори вечерю ніс. Біг додому лісом лис, Шелестів над лисом ліс.

— Прочитайте напівголосно і повільно; голосно і швидко; весело; сердито. III. Перевірка домашнього завдання — Який розділ ми завершили вивчати? — Пригадайте твори, що найбільше запам’ятали. IV. Повідомлення теми і мети уроку — Ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву. — Як ви її зрозуміли? Поясніть. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Вступна бесіда — Що таке казка? Жила-була вона з прадавніх часів, про які вже стародавні книги не пам’ятають. Протягом століть казки були і залишаються чарівними джерелами доброти і милосердя, яких завжди так бракує в житті. Створені в сивій давнині, їх, як і всю усну народну творчість, переказували з вуст в уста, від одного оповідача до іншого. Гортаючи сторінки улюблених казок, ми розуміємо, що казки — це наші великі вчителі, які спочатку виховують, а вже потім розважають. Казка — це диво. Вона дає нам привід для роздумів, повчає, приносить багато радості. 2. Робота за підручником (с. 34) 1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання учнями вірша А. Костецького. — Чому присвятив свій вірш А. Костецький? 2) Словникова робота. Баский — дуже швидкий, прудкий, жвавий.

3) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами. — Де, на думку автора, живуть бабусині казки? — Коли казки найчастіше приходять до дітей? 4) Опрацювання тексту про казку Всеволода Нестайка. а) Читання тексту вчителем. б) Словникова робота. Читання слів «луною» за вчителем: одвічна, непереможні, зазнайство, лукавство, лінощі, здебільшого, присвячуються. Хиба — недогляд, помилка та ін. у чому-небудь; недолік. Негативна риса, ознака та ін. кого-, чого-небудь. Фізична вада, дефект. в) Читання тексту учнями «ланцюжком» за абзацами. — Про що головне завжди йдеться в казках? — З чого починається боротьба добра і зла? — Які казки найдавніші? (Про тварин.) Фізкультхвилинка 3. Завдання від їжачка Стукіт у двері. Заходить учень, переодягнений їжачком. — Погляньте! Хто це до нас завітав? (Їжачок) — Так, молодці! Але він прийшов не з порожніми руками, а із лісовими гостинцями. Він приніс нам яблучка, на листочках яких записано загадки. Цими яблуками мудрий їжачок хоче вас пригостити, але за умови, що ви відгадаєте всі його загадки. yy На городі виростала, Сили набирала, Непомітно, дуже швидко Великою стала. Став дід усіх гукати Та красуню рвати. А цю казку, діти, ви Встигли відгадати. («Ріпка») yy Підробив він голосок, Став малим співати. Здогадалися вони: Вовк — не наша мати. («Вовк і семеро козенят») yy Вигнав дід козу із хати — Та й пішла вона блукати: В зайця хатку відібрала. Всі козу ту виганяли, Рак козуню ущипнув, Зайцю хатку повернув. («Коза-Дереза»)

VI. Підсумок уроку — Який новий розділ почали вивчати? — Що читатимемо в цьому розділі? — Які казки називають народними? — Які з них найдавніші? VII. Домашнє завдання «Завдання зі скриньки народних казок» (с. 35).

Урок 32. Скринька українських народних казок. Колобок Мета: поглиблювати знання учнів про казку; розвивати навички діалогічного мовлення; удосконалювати техніку читання учнів, використовуючи різні види роботи над текстом; збагачувати активний словниковий запас; учити правильно висловлювати власні думки; виховувати любов до народної творчості.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Розчитування за складовою таблицею 2. Читання скоромовки на одному мовленнєвому видиху Їжачок з їжачихою та їжаченятами наїжачилися. 3. Читайте чітко і швидко! Забажала жабка в жбанку На базар везти сметанку. Їжакам І жукам. У банки Наливає жабка сметанки. А коли розпродасть Цілий жбаник — На зелений заробить жупанчик.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Завдання зі скриньки народних казок — Чи знаєш ти українську народну казку, у якій пан загадав дівчині прийти до нього на гостину так, щоб ані йшла, ані їхала, ані взута, ані боса, ані з гостинцем, ані без гостинця? Як вона називається? («Мудра дівчина» — українська народна казка) — Пригадайте, хто і в якій казці співає таку пісеньку. — Я по засіку метений, Я на яйцях спечений.

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Упізнайте казкового героя. yy Ой, набридло на віконці Все на сонечку сидіть. Я візьму і покочуся, Щоб побачити весь світ. (Колобок)

— Сьогодні ми пригадаємо українську народну казку «Колобок». V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Технологія «Вмикаємо телевізор» — Добрий день! В ефірі передача «У гостях у казки». Любі діти, послухайте українську народну казку «Колобок». Читання казки вчителем (с. 35–36). (Перша пригода) — Яких героїв казки запам’ятали? 69

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Розповідання казки учнями — Так завершилася перша пригода Колобка. Далі в казці з’являються нові герої, усе повторюється. Продовжте розповідь за схемою, уміщеною на першому форзаці підручника. 3. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне дочитування казки до кінця (с. 36–37) — Чи можна назвати Колобка веселим, довірливим, хвальковитим? Доведіть. — У чому виявилися хитрість і підступність лисички? Фізкультхвилинка 4. Робота над загадками — Відгадайте загадки. Назвіть персонажів казки. Хто зайвий? (Їжак) — Кого бракує? (Діда, баби) — У якій послідовності з’являються герої казки? (Учень, який відгадує казкового героя, надягає його маску. Після цього діти розігрують казку.) yy В мене шубка з колючок, В мене сіра спинка, Ніс, як чорний п’ятачок, Очі-намистинки. Здогадався, мабуть, всяк, Що зовуть мене… (їжак). yy Хоч у нього й шуба є, Та як холод настає, Він не їсть тоді й не п’є, І не ходить, й не гуляє, А у лігво спать лягає. (Ведмідь)

yy Не ходжу я, а скакаю, Бо нерівні ноги маю. Через поле навмання Перегнав би я коня. (Заєць) yy Ходить хмуро між дубами, Хижо клацає зубами, Весь, як є, — Жорстока лють, Очі в нього так і ллють. Зачаївся ось, примовк. Грізний звір цей, звісно,... (вовк).

yy В темнім лісі проживає, Довгий хвіст пухнастий має, Та на місці не сидиться, А зовуть її… (лисиця).

5. Гра «Хто що символізує?» Хитрість, підступність, спритність... (лисиця). Жорстокість, жадібність, злість... (вовк). Силу, незграбність, вайлуватість... (ведмідь) Боягузтво, слабкість, несміливість... (заєць) VI. Підсумок уроку — Яку казку читали? Чи є в неї автор? — Цікаво бути артистом? — Хто найкраще зобразив свого казкового героя? VIІ. Домашнє завдання Намалювати свою ілюстрацію до казки.

Урок 33. Скринька народних казок. Горобець та билина Мета: продовжити ознайомлення учнів з українськими народними казками; учити відтворювати подальший розвиток подій, зважаючи на схему; удосконалювати діалогічне мовлення; розвивати увагу, пам’ять, швидкість мовлення; навчати дітей давати характеристику дійових осіб; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над чистомовкою Чи то лис, чи то ліс, Чи то кинь, чи то кінь, Чи то кит, чи то кіт — Звуки плутати не слід. Гулі, гулі — Такі очі, як моргулі, Чинки, чинки — Такі очі, як починки, Чата, чата — Такі очі, як горщата.

2. Робота над шарадами yy Скласти слово з перших складів слів. Диня, тисяча, насип. (Дитина) yy Скласти слово з першого складу першого слова і другого складу другого слова. Гора, народ. (Город) 3. Розчитування за складовою таблицею 4. Робота над скоромовкою Ти, малий, скажи малому, Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив’яже!

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Виставка-презентація малюнків до казки. Учні коментують зміст свого малюнка, добирають фрагмент казки, до якої він намальований. ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Угадайте казкового героя! yy Мають всі сіреньке пір’я, Завжди скачуть на подвір’ї, Галаслива їхня зграя, Діти, хто пташок цих знає? (Горобці)

— Сьогодні ми прочитаємо українську народну казку про пригоди горобця — доброго молодця. Фізкультхвилинка Герої казки нині в нас в гостях. Це Вовк і Кіт — напевне, знають всі. 71

Дата _______________________ Клас _______________________

І зараз ми попросим їх Фізкульхвилинки провести свої. — Я, Котик, фізкультурою займаюсь, Стрибаю в висоту, на роликах катаюсь. А зараз дружно всі піднялись, Як після сну міцного, розім’ялись. На «раз» і «два» руками помахали, На «три» і «чотири» дружно посідали. — Я, Вовчик, теж не ледащо, Ніщо б на спорт не поміняв нізащо, Тому всім стати пропоную, Бо розминатися люблю я. «Раз», «два» — всі зігнулись, «Три», «чотири» — розігнулись, «П’ять» і «шість» — руки в боки, «Сім», «вісім» — два підскоки.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Гра «Рибки». Самостійне читання учнями першої частини казки мовчки (с. 37–38) — Назвіть персонажів казки. — Хто головний герой казки? — Що ти можеш про нього сказати? — Яким ти його уявляєш? 2. Робота в групах — Відтворіть подальший розвиток подій, зважаючи на схему, розміщену на першому форзаці підручника. 3. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне дочитування кінцівки казки — Яким ви уявляєте горобця наприкінці казки? 4. Словникова робота Билина — стебло трав’янистої рослини. Шуліка — великий хижий птах; коршак, яструб. Довбня — велика дерев’яна палиця з потовщенням на кінці. 5. Гра «Диктор телебачення» Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів. 6. Інсценізація казки — Назвіть персонажів казки. — До кого першого звернувся горобець? — Як далі розвивалися події? — Які слова в казці повторюються? VI. Підсумок уроку — З якою українською народною казкою ознайомилися? — Чого вчить ця казка? — Хто її головний герой? — Яким ви уявляли горобця на початку казки, а яким — наприкінці? — Чому змінилася ваша думка? — Хто йому допоміг вмовити билину? VIІ. Домашнє завдання Переказувати казку.

Урок 34. Скринька українських народних казок. Лисичка-сестричка Мета: учити учнів свідомо і виразно читати казки; розвивати вміння виділяти в тексті дійових осіб, давати їм характеристику; оцінювати вчинки героїв; виховувати чесність, порядність.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Бук бундючивсь перед дубом, Тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука — Буде букові наука.

2. Гра «Додай літеру» Слова спокійно жили в книжці, В яку вдалось пробратись мишці. Вона початки відкусила, У себе в нірці схоронила.

(Л)_исичка, (к)_урочка, (к)_ачечка, (п)_ір’ячко,(х)_востик. 3. Робота над чистомовкою Че-че-че, че-че-че — Бабуся калачі пече. Ча-ча-ча, ча-ча-ча — Дай, бабусю, калача. Чі-чі-чі, чі-чі-чі — Їж, будь ласка, калачі.

4. Гра «Перестав усе, як потрібно» Засобакали гавки, Закицькали нявки, Зажабали кваки, Закачкали кряки,

Закізкали меки, Забаранили беки. За зірки сховалось небо, Перестав усе як треба.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя» Діти повертаються обличчям одне до одного і по черзі переказують казку. ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Упізнайте казкового героя! yy Хвіст рудий, а кінчик білий, Я рибалка дуже вміла. Свіжу рибу так люблю, Що хвостом її ловлю. (Лисиця)

— Лисичка-сестричка — це одна з найулюбленіших героїнь українських народних казок. Про неї складено багато дитячих пісень. Послухайте одну з них. Учні слухають пісню лисички з дитячої опери М. Лисенка «Коза-Дереза». 73

Дата _______________________ Клас _______________________

— Про лисичку люблять писати поети. Послухайте вірш. ЛИСИЦЯ Хто у нас така гарненька, Білогруда та руденька? Миші, зайці, не баріться, Бо вполює вас ЛИСИЦЯ!

Вчора зайців не знайшла — Підкралася до села... ...Щось не чуть «ку-ку-рі-ку» У бабусі в курнику...

— Продовжте речення. Лисиця — руда… (хитра, спритна, підступна, пишнохвоста, білогруда…) — Сьогодні ми почнемо читати українську народну казку «Лисичкасестричка». Фізкультхвилинка V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Виразне читання першої частини казки вчителем (с. 38–39) — Хто головний герой казки? 2. Словникова робота Украла близько біжить низенько вклонилася нишком вмилася біленько переночую раненько Читання слів «луною» за вчителем. — На які питання відповідають слова першого стовпчика? другого? 3. Читання казки учнями «ланцюжком» 4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання — Що вдалося вкрасти лисичці? — Куди лисичка попросилася переночувати? — Як вона вмовляла господарів? — Які слова добирала? — Що зробила лисичка вночі? — Кого вона звинуватила в зникненні курочки? — Що почала вимагати у хазяїна? 5. Читання казки за особами 6. Ознайомлення учнів з художнім прийомом «повтор» — Далі, як і в попередніх казках, усе повторюється. Такий художній прийом називають повтором. Продовжте розповідь за малюнками, уміщеними на першому форзаці підручника. 7. Розповідання учнями продовження казки за малюнками, уміщеними на першому форзаці підручника VI. Підсумок уроку — З якою казкою ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Хто є її головною героїнею? VIІ. Домашнє завдання Переказувати першу пригоду лисички та розповідати казку за малюнками, уміщеними на першому форзаці підручника.

Урок 35. Лисичка-сестричка (продовження) Мета: учити глибоко відчувати казку, її героїв, засуджувати хитрість, підступність, боротися з ними у повсякденному житті; розвивати вміння читати за особами, переказувати; виховувати любов до народної творчості.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Дихальна вправа Для контролю глибокого, але короткого дихання під час вимовляння коротких складів чи слів: секундний видих-вдих на «раз» — пауза, «два» — видих під час вимови складів і слів, надрукованих на дошці. Ба-ран, ба-ра-нець, ба-ран-чик, ца-пик, вов-чик. 2. Вправа «Голосно — тихо» (вправляння у зміні сили голосу і темпу вимовляння) Підіймати указку вгору — діти промовляють слова скоромовки голосно, з поступовим підсиленням. Поволі опускати указку — говорять зі зниженням сили голосу. Наварили смакоти — Будем їсти я і ти. А со-рро-ки І во-рро-ни Будуть їсти макарони!

3. Робота над чистомовкою Ма-ма-ма — холодна зима. Му-му-му — молока кому? Мо-мо-мо — до школи йдемо. Ми-ми-ми — нові килими. Мі-мі-мі — веселій кумі. Ме-ме-ме — хто книжку візьме? Ам-ам-ам — нікому не дам. Ом-ом-ом — помиємо з милом. Ем-ем-ем — туди не підем. Ум-ум-ум — у класі шум.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Конкурс «Хто краще перекаже казку?» ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Що починається такими словами: «Жили собі дід та баба…», «Були собі…»? (Казки) — Які ще зачини пам’ятаєте в казках? — Які казки є найдавнішими? — Сьогодні ми продовжимо читати казку «Лисичка-сестричка». V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Вступна бесіда — За нібито вкрадене ягня хитра лисичка випросила в хазяїна невістку. Однак дорогою з’ясувалося, що в мішку сидів… — Як ви вважаєте, хто б це міг бути? 75

Дата _______________________ Клас _______________________

Вправа «Мікрофон» Учні висловлюють свої припущення. Фізкультхвилинка Ноги ширше, руки в боки — Ліс зійшов в короткі строки. Вітру лісу не зламати. Для звірят ліс — їжа й хата. Гілля-руки підняли, Сонцю шану віддали. А земельці — поклонились. Гіллям долу нахилились.

2. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання кінцівки казки (с. 40–41) — Хто сидів у мішку? 3. Словникова робота Читання слів «буксиром» за вчителем: ушечки, собачища, кожушини, розсердився, хвостище-помелище. 4. Читання казки учнями «ланцюжком» 5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання — Куди втекла лисичка? — Де сидів собака? — Чому він не вліз в нору? — З ким затіяла лисичка розмову? — Як вона зверталася до вух, очей, ніг? — Чому розсердився хвіст? — Що зробила лисиця з хвостом? — Поділіть казку на дві частини. — Придумайте назви до частин. — Порівняйте, із чого почала лисичка обмін і чим завершила. — Чим частина твору, у якій описано обмін, подібна до казки «Горобець та билина», а чим — відрізняється? — Чи подобаються вам учинки лисиці? — Як ви їх оцінюєте? — Чи відповідає змісту казки приказка «Міняв тихо — виміняв лихо»? Поясніть свою відповідь. 6. Гра «Що обіцяла лисичка?» Ушечкам… (сережки). Оченькам… (окуляри). Ніженькам… (черевички). VI. Підсумок уроку — Яку казку читали на сьогоднішньому уроці? — Хто є головним персонажем цієї казки? — Назвіть інших персонажів казки. — Чого вчить нас ця казка? VIІ. Домашнє завдання Переказувати зміст другої частини.

Урок 36. Урок позакласного читання. У світі казки чарівної Мета: підтримувати інтерес дітей до казки; закріплювати вміння розрізняти народну й авторську казки; розвивати пам’ять, спостережливість; викликати бажання творити добро, пробуджувати бажання читати казки самостійно.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні до нас на гостину завітала казка. — Розгляньте виставку книг. — Які казки називають авторськими? народними? — У сиву давнину, коли люди не вміли писати, улюблені казки усно передавали з покоління в покоління. Тому автором таких казок уважають народ, а казки називають народними. Авторська казка має певного автора — письменника-казкаря. — Наведіть приклади народних казок. — Яких казкарів ви знаєте? — Казка — це диво. Вона дає нам привід для роздумів, повчає, приносить багато радості. Сьогодні наш урок складатиметься із завдань-запитань. Тому заняття назвемо… (вікториною). — Заздалегідь ви об’єдналися у дві команди. Бажаю успіху! ІІІ. Казкова вікторина І тур «Ти мене знаєш» Стукіт у двері. Заходить старшокласник, одягнений листоношею Печкіним, приносить телеграми. — Дивно, але телеграми без підписів. Від кого вони? yy Вирушаю на весілля до Дюймовочки. (Ластівка з казки Г. Х. Андерсена «Дюймовочка») yy Хворію від переїдання: з’їв семеро козенят. (Вовк із казки братів Грімм «Вовк та семеро козенят») yy Соромлюся своєї гидкої зовнішності. (Гидке каченя з однойменної казки Г. Х. Андерсена) yy Поспішаю до лісу. Мачуха наказала принести підсніжники. (Падчерка з казки С. Маршака «Дванадцять місяців») yy Йду визволяти братів і сестру з полону. (Котигорошко з однойменної української народної казки) ІІ тур «Загадковий» yy Як знайшов він колосок, Борошна змолов мішок — Пиріжків напік і з’їв, Ледарів не пригостив. (Півник і двоє мишенят) yy Я — хоробрий лицар! Нікого не боюсь! Своєю булавою із нечистю я б’юсь. Хай невеличкий зростом, Зате високий рід! Хоча я з горошинки, Та цар Горох — мій дід! (Котигорошко) yy Коноплями обкрутився, Ще й смолою обсмалився, 77

Дата _______________________ Клас _______________________

З великою булавою Змія викликав до бою. (Кирило Кожум’яка) yy Однією головою — Воду випуска рікою, Друга дивна голова Вітром буйним з ніг збива. Третя голова дихне — І палає все вогнем. (Триголовий змій) yy Вірність — почуття хороше, Не купується за гроші. Господиню я люблю І для неї все зроблю. Я за ласку їй віддячу І віддам життя собаче. Не здається у полон Вірний пудель… (Артемон).

Фізкультхвилинка ІІІ тур «Хто ми і звідки?» На дошці — малюнки ведмедя, вовка, зайця, лисиці, півника, собаки. — Розгляньте малюнки. У яких казках живуть ці герої? Як їх називають? IV тур «Чия це пісенька?» — Казкові герої вміють співати. Послухайте аудіозапис пісеньокпромовлянок. Хто це співає? З якої він казки? Звучить запис пісеньок-промовлянок. (Можна використати пісеньки: Колобка, Кози-Дерези, Івасика-Телесика з однойменних українських народних казок, Півника з української народної казки «Котик та півник», мами Кози з казки братів Грімм «Вовк та семеро козенят», Вінні-Пуха з повісті-казки Алена Мілна «Вінні-Пух та його друзі»). yy yy yy yy yy yy

V тур «Казкарі» Хто взув кота у чоботи? (Шарль Перро) Хто придумав люстерко, що говорить? (Олександр Пушкін) Завдяки кому Айболить вилікував звірів? (Корнію Чуковському) Хто побудував теремок? (Російський народ у своїй казці) Хто наділяв звірів музичним слухом? (Брати Грімм) Хто зібрав дерев’яних ляльок у театрі? (Олексій Толстой) VІ тур «Інсценівка» Учні інсценують заздалегідь підготовлені уривки казок. ІV. Підсумок уроку — Що вам сподобалося на уроці? — Про що розповісте вдома?

V. Домашнє завдання — Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Людина починається з добра» (за творами В. О. Сухомлинського). Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Урок 37. Скринька казок народів світу. Міньба (російська народна казка) Мета: ознайомити учнів з російською народною казкою «Міньба»; удосконалювати техніку свідомого виразного читання; учити переказувати близько до тексту, характеризувати дійових осіб; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Вправи для розвитку артикуляції дихання «Цокання» язиком у ротовій порожнині. Набравши повітря, якнайдовше тричі вимовити слово «ні» з поступовим видихом. «Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (10 разів). 2. Робота над чистомовкою Ан-ан-ан — дме холодний вітрюган. Це-це-це — сипле сніг прямо в лице. Ло-ло-ло — снігом землю замело. Ля-ля-ля — стала білою земля. Лі-лі-лі — ось замети чималі. Уха-уха-уха — щипа мороз ніс і вуха. Імо-імо-імо — до хати біжімо.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Переказування казки «Лисичка-сестричка». IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Як називається наша країна? — Які ще країни ви знаєте? — Кожен народ самобутній і неповторний. У кожного народу свої звичаї, традиції, своя культура і, звісно ж, свої казки. Казок у світі є безліч, як зірок у небі. Сьогодні ми прочитаємо російську народну казку «Міньба». V. Сприймання й усвідомлювання нового матеріалу 1. Гра «Бджілки» — Напівголосне читання першої частини казки (с. 41–42) учнями — кожен у своєму темпі. — Назвіть персонажів казки. 2. Словникова робота Міньба — те саме, що обмін. Крамар — торговець. Сірячок — незаможна людина; бідняк. Чвалати — іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести. Читання слів «луною» за вчителем: неподалік, глибінь, завбільшки, перекупник, чвалаєш, вівчар, подякував.

Дата _______________________ Клас _______________________

3. Повторне читання першої частини казки учнями Гра «Сніжинка» Читає той учень, на парту якого впала сніжинка. — Кого врятував дід? — Як крамар йому віддячив за порятунок? Фізкультхвилинка 4. Складання учнями продовження казки за малюнками — Розгляньте малюнки до казки, уміщені на першому форзаці підручника. У якій послідовності дід здійснював міньбу? Розкажіть казку далі, використовуючи повтори. 5. Гра «Рибки». Самостійне читання останньої частини казки мовчки (с. 42–43) — Хто вдома чекав на діда? — Як баба зустріла діда? — Чи сварила вона його за міньбу? 6. Читання останньої частини казки за особами — З якою інтонацією слід читати слова баби? (Нетерпляче, з питальною інтонацією) — Слова діда? (З почуттям провини) 7. Аналіз змісту казки — Яка пригода трапилася з дідом? — Із чого все почалося? Чим завершилося? — Чи схвалюєте ти вчинки діда? Чому? — Доберіть до слів метнувся, чвалаєш слова, що близькі за значенням. — Чи можна ними замінити ті, що вжито в тексті? 8. Поділ казки на частини. Добирання назв до кожної із них 1) Дід рятує крамаря. 2) Подяка крамаря. 3) Від шматка золота до голки. 4) Дід повернувся до баби ні з чим. 9. Гра «Дуель» Робота в групах Групи ставлять запитання одна одній за змістом казки. 10. Гра «Чиї це слова?» — Віддай мені золото, візьми найкращого коня. (Перекупника) — Ох, голубе, я тут без тебе геть пропадаю. (Баби) — Віддай мені коня за найкращого вола. (Пастуха) — Шмат золота з конячу голову. (Діда) VI. Підсумок уроку — З якою казкою ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Хто автор цієї казки? — Чи відповідають змісту казки ці приказки? yy Міньба одному корисна. yy Проміняв бика на індика. VII. Домашнє завдання Переказувати казку.

Урок 38. Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка) Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; ознайомити з угорською народною казкою; удосконалювати техніку свідомого виразного читання; учити стежити за логікою описування подій; розвивати мислення, увагу, пам’ять; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Артикуляційна розминка Запросимо тишу: ц-ц-ц. Вітерець у лісі: ш-ш-ш. Прилетіли птахи: шук-шук-шук. Заспівав соловей: тьох-тьох-тьох. Тануть бурульки: кап-кап-кап. Дзюркоче вода у струмочку: дз-дз-дз.

2. Читання скоромовки «дощиком» На річці серед мілин Збудував собі лин млин. Гріло сонце мілину, І дрімалося лину. У млині на мілині. А як млин? А млин як млин: Теж дрімав серед мілин. М. Заєць

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя» Учні повертаються в парі одне до одного і переказують казку. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми почнемо читати угорську народну казку «Як дівчина короля перехитрила». V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Виразне читання казки вчителем до слів «Якщо виконаєш — ось моя рука, одружуся з тобою» — Хто є головною героїнею казки? 2. Словникова робота Куделя — прядиво або вовна, намотані на спеціальний кілок. Веретено — ручне знаряддя для прядіння; тонка паличка з видовженими загостреними кінцями й потовщенням посередині. Тин — огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля. Читання слів «луною» за вчителем Запрягти лицьового спряди повивертати 81

Дата _______________________ Клас _______________________

володарю спершу сторічний завдання величність глечики — Прочитайте спершу двоскладові слова (спряди), потім — трискладові (запрягти, сторічний, завдання, глечики). Назвіть слова з м’якими приголосними звуками (запрягти, спряди, володарю, сторічний, величність, лицьового, завдання). Фізкультхвилинка 3. Читання казки учнями Гра «Сніжинка» Читає той учень, на парту якого впала сніжинка. 4. Гра «Засічка — кидок» За командою «кидок» усі діти починають напівголосно читати текст. За командою «засічка» — зупиняються й олівцем відмічають останнє прочитане ними слово. Цей текст (частини) у такий спосіб читають ще раз. Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг —«засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже щоразу результати покращуються. 5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання — Чим прославилася дівчина? — До кого дійшла слава про розум і кмітливість дівчинки? — Що наказав зробити король? — Куди привезли дівчину? — Яким було перше завдання короля? — Якою була відповідь дівчини? — Як відреагував на таку відповідь король? — Прочитайте друге завдання короля і відповідь дівчини. — Що пообіцяв король, якщо дівчина виконає ще одне завдання? — Як ви вважаєте, чи впорається дівчина з третім завданням короля? — Чи правильними були наші припущення — дізнаємося на наступному уроці. 6. Читання казки за особами 7. Гра «Читає Незнайко» Учитель читає речення, навмисне припускаючись помилок. Учні мають знайти речення і прочитати його правильно. Жила-була за сімома морями розумна (кмітлива) дівчина. Є в мене на горищі сто горшків (глечиків) з дірками. Друга відповідь також (теж) розумна. VI. Підсумок уроку — З якою казкою ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Хто автор цієї казки? — Хто є головною героїнею казки? — Чим прославилася дівчина? VII. Домашнє завдання Читати і переказувати казку.

Урок 39. Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка). Зачин, основна частина і кінцівка Мета: продовжити ознайомлення учнів з угорською народною казкою; удосконалювати читацькі навички школярів; учити визначати композиційні частини (зачин, основну частину, кінцівку), переказувати прочитане; розвивати мислення, увагу, пам’ять; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку І.

yy yy yy yy

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» Діти читають хором: «Накрапає дощ» (тихо); «Дощ пускається сильніше» (голосніше); «Злива» (голосно); «Дощ припинився» (читання припиняється). Заєць зяблика зустрів: Зебру зжер! Зміюку з’їв! Зяблик зойкнув: — Значить, заєць — Задавака і зухвалець. Ю. Кругляк

2. Робота над чистомовкою Ля-ля-ля — вкрило снігом всі поля. Ма-ма-ма — зайцю їжі вже нема. Ок-ок-ок — забіга він у садок, Ри-ри-ри — щоб погризти кори.

3. Прочитайте і поясніть! ЗтлшпАкнЙвлоЦніпЯ НопнтОкГсвИтшч НлмОкшСнпЯлпТдсЬ (Зайця ноги носять.) 4. Розчитування за складовою таблицею 5. Гра «Зоряна година» Із літер слова зафарбувати скласти слова. (Фарба, вата, зуб, фари, зруб, зубр…) ІІІ. Перевірка домашнього завдання Гра «Обличчям до обличчя» Учні повертаються одне до одного обличчям у парі, переказують першу частину угорської народної казки. IV. Повідомлення теми уроку — Яку обіцянку дав король мудрій дівчині? — Сьогодні ми дізнаємося, чи виконав король свою обіцянку. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Гра «Рибки». Самостійне читання казки учнями до кінця мовчки (с. 44–45) — Чи впоралася дівчина з черговим завданням короля? — Чи виконав король свою обіцянку? 83

Дата _______________________ Клас _______________________

Фізкультхвилинка 2. Читання заключної частини казки «ланцюжком» — Якого птаха піймала дівчина, щоб виконати завдання короля? 3. Гра «Земля — небо» Після команди вчителя «земля» учні починають читати, стежачи не пальчиком, а очима. Коли звучить команда «небо», діти припиняють читати, очі піднімають угору. За командою «земля» діти мають продовжити читати з того місця, де зупинилися, і так — кілька разів протягом читання всього тексту. 4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання — Якими словами починається угорська казка? — Якими — закінчується? — Наведіть приклади зачину і кінцівки з інших народних казок. — Прочитайте основну частину казки. — Скільки завдань дав дівчині король? — Як мудра дівчина виконала їх? — Перекажіть ту частину угорської казки, яку зображено на малюнку. — Яку українську народну казку про мудру дівчину знаєте? Розкажіть її.

yy yy yy yy yy yy

5. Гра «Чи є у творі таке речення?» Учитель читає речення. Учні знаходять його у тексті. Привезли дівчину до короля. (Є) Є в мене на горищі куделя. (Є) Король був у захваті від відповіді дівчини. (Немає) Бере король сита в руки — подивитися, що там між ними, а голуб і вилетів. (Є) Побачив король, що дівчина дуже розумна й одружився з нею. (Немає) У королівстві відгуляли пишне весілля. (Немає) 6. Робота в парах

Гра «Заєць — вовк» Учні читають парами казку («заєць» утікає, «вовк» намагається його наздогнати). 7. Гра «Хто швидше?» — Знайдіть і прочитайте речення, у яких ужито слова, що на карткахблискавках. Запрягти, куделя, сторічний, повивертати, танцювали, перевірить. 8. Гра «Пронумеруй завдання короля» yy Принеси й не принеси, щоб було й не було. (Третє завдання) yy Є в мене на горищі сто глечиків з дірками. Залатай їх! (Друге завдання) yy Є в мене на горищі куделя. А їй — сто років. Спряди з неї золоті нитки. (Перше завдання) VI. Підсумок уроку — Чого вчилися на сьогоднішньому уроці? — Які нові знання здобули? — Чого навчила вас угорська казка? VII. Домашнє завдання — Порівняйте угорську й українську казки. Чим вони відрізняються? Читати і переказувати казку.

Урок 40. Скринька казок народів світу. Жбан меду (сербська казка) Мета: ознайомити учнів з сербською казкою; розвивати вміння виділяти у тексті головне; учити давати характеристику дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання 1. Гра «Порівняй!» Учні порівнюють угорську й українську казки. Розповідають, чим вони різняться. 2. Гра «Обличчям до обличчя» Учні в парах повертаються обличчям одне до одного та переказують угорську казку.

yy yy yy yy

ІІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» Діти читають хором: «Накрапає дощ» (тихо); «Дощ пускається сильніше» (голосніше); «Злива» (голосно); «Дощ припинився» (читання припиняється). Біжить стежина Поміж ожини. І вже у Жені Ожини жменя.

2. Гра «Шифрувальники» — Прочитайте, доберіть загальну назву. Апли, дбу, нелк —… (дерева). (Липа, дуб, клен) Лицяси, квов, цьєаз —… (тварини). (Лисиця, вовк, заєць) Етмекил, ахум, кувап —… (комахи). (Метелик, муха, павук) 3. Робота над чистомовкою Ра-ра-ра — дуже рада дітвора. Арк-арк-арк — ми поїдем в зоопарк. Ро-ро-ро — доберемось на метро. Ру-ру-ру — в зоопарку кенгуру. Ру-ру-ру — риє кріт собі нору. Ру-ру-ру — заєць обдира кору. Ра-ра-ра — закінчилася в нас гра.

IV. Повідомлення теми і мети уроку — Продовжуємо ознайомлення з казками народів світу! Сьогодні ми починаємо роботу над сербською казкою. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Робота над заголовком — Прочитайте назву казки. 85

Дата _______________________ Клас _______________________

Учні з’ясовують значення слова жбан. Жбан, дзбан — глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води, молока тощо. 2. Гра «Передбачення» — Як ви вважаєте, про що йтиметься у казці? — Кого вважають найбільшим любителем меду? 3. Словникова робота Припічок — горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі. Кума — хрещена мати стосовно батьків похресника; звертання до приятельки. Грубка — піч, що потрібна для опалювання приміщення. 4. Виразне читання першої частини казки вчителем (с. 46) — Назвіть персонажів казки. — Що ви можете про них розповісти? Фізкультхвилинка 5. Повторне читання першої частини тексту казки учнями Гра «Земля — небо» Після команди вчителя «земля» учні починають читати, стежачи не пальчиком, а очима. Коли звучить команда «небо», діти припиняють читати, очі піднімають угору. За командою «земля» діти мають продовжити читати з того місця, де зупинилися, і так — кілька разів протягом читання всього тексту. 6. Аналіз змісту першої частини казки з елементами вибіркового читання — Коли відбувалися описувані у казці події? — Що вкрали лисиця і вовк? — Де вони поділи здобич? — Як лисичка вперше надумала обманути вовка? 7. Робота в групах Учні в групах розповідають пропущену частину казки, використовуючи повтори. Учитель наголошує, що наступних вигаданих «хрещеників» лисиця назвала Половинкою й Остаточком. 8. Читання першої частини казки за особами 9. Гра «Читає Незнайко» Якось украли жбан меду, поставили (сховали) в комірчину та й полягали спати. От лисиці захотілося (скортіло) меду. Вдруге постукала (забила) вона по лавці. — Скільки разів лисиця обманювала вовка? — Як її витівки пов’язані з іменами вдаваних похресників? VI. Підсумок уроку — Яку казку почали вивчати на сьогоднішньому уроці? — Хто автор цієї казки? — Назвіть її персонажів. VII. Домашнє завдання Переказувати казку.

Урок 41. Скринька казок народів світу. Жбан меду (сербська казка) Мета: завершити опрацювання сербської казки «Жбан меду»; формувати в учнів уміння характеризувати дійових осіб; удосконалювати навички правильного і виразного читання; розвивати образність мовлення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Лис малий і більший лис По гриби ходили в ліс. Заздрить білка в лісі лису — Лис лисички ніс із лісу.

2. Робота над чистомовкою Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Ми пішли на площу. Ощ-ощ-ощ, ощ-ощ-ощ! Тут якраз почався дощ. Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Всі сховались від дощу. Му-му-му, му-му-му! Повернулися додому. Ли-ли-ли, ли-ли-ли! Дуже раді ми були!

3. Гра «Блискавка» Щука — щука — щока — щука — щука. Щупав — щупав — щупав — щипав — щупав. Дощечка — донечка — дощечка — дощечка — дощечка. ІІІ. Перевірка домашнього завдання Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя» Учні повертаються в парі одне до одного та переказують казку. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку Гра «Додай словечко» yy Гострі зуби, сильні лапи, Дуже схожий на собаку, І полює дуже ловко, Що, впізнали, друзі… (вовка).

yy У кущах вона ночує І на зайчика полює. Вся руденька ця сестричка, А зовуть її… (лисичка).

— Ми продовжуємо ознайомлюватися із сербською казкою «Жбан меду». Лисиця з’їла весь медок, та на цьому її хитрощі не завершилися. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Гра «Рибки» Самостійне читання заключної частини казки (с. 46–47) мовчки учнями — кожен у своєму темпі. — Чи вдалося лисиці обдурити вовка? 87

Дата _______________________ Клас _______________________

Фізкультхвилинка 2. Читання заключної частини казки учнями Гра «Сніжинка» Читає той учень, на парту якого впала сніжинка. 3. Аналіз заключної частини казки з елементами відбіркового читання — Чому не спала лисиця? — Як вона вирішила знайти винуватця? — Як їй удалося перехитрити вовка? — Якими показано лисичку й вовка у сербській казці? 4. Гра «Голосування ногами» Діти шикуються у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне». — Я читатиму речення, інколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупоче ногами права шеренга, неправильне — тупоче ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь. 5. Спостереження за характерами дійових осіб — Визначте риси характеру героїв казки, закінчить слово і зазначте стрілкою. довірлив… хитр… лисичка брехлив… ледачкуват… злодійкуват… вовк наївн… запальн… 6. Гра «Дуель» Робота в групах Групи ставлять запитання одна одній за змістом казки. 7. Робота над будовою казки — Прочитайте зачин казки, кінцівку. — Народні казки часто мають таку будову: зачин, потрійний повтор, кінцівка. VI. Підсумок уроку Гра «Продовж речення» — На уроці мені найбільше сподобалося… — Я вчився… — Я дізнався… — Мені б хотілося ще… — Казка вчить нас… VII. Домашнє завдання Переказувати казку. Пригадати інші казки, у яких героями є лисиця і вовк.

Урок 42. Урок позакласного читання. Людина починається з добра (за творами В. О. Сухомлинського) Мета: продовжувати ознайомлення учнів з творами В. О. Сухомлинського; формувати у дітей доброту, чуйність, повагу до старих і немічних, доброзичливе ставлення до рідних і друзів; навчати учнів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення; розвивати мовлення; виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Розмова над чистомовкою А-а-а — котика нема. Е-е-е — де наш котик, де? У-у-у — мишку з’їв малу. І-і-і — він спить на печі. И-и-и — має гарні сни. О-о-о — не будіть його. І-і-і — тихо, мишки всі! М. Підгірянка

2. Робота над скоромовкою Скрекоче сорока сороці: — А я у сорочці сорочій! Сорока сороці скрекоче: — А в мене яєчко сороче!

3. Гра «Складіть слово» 1) Складіть слово з перших складів слів. Бавились, янтар. (Баян) Піраміда, акація, німий, нова. (Піаніно) Скеля – ля – е + рип + ка. (Скрипка) 2) Доберіть загальну назву. Баян — піаніно — скрипка —… ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку — Дуже мудро говорить народ: «Роби добро — і воно повернеться до тебе. Будеш робити зло — зло і повернеться до тебе». ТВОРИ ДОБРО Ти усміхнися небу, усім, хто біля тебе: і братику, й сестричці, і сонечку, й травичці. Люби усіх довкола, удома та у школі, і ця любов із Неба повернеться до тебе. Прощай дрібні образи і помирись одразу. Хто вміє всім прощати, сильнішим здатен стати. 89

Дата _______________________ Клас _______________________

Твори добро, дитино, і у твоїй родині воно знайде домівку віднині і довіку. Леся Вознюк

— Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають дуже велику силу. На сьогоднішньому уроці позакласного читання вони допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими творами В. О. Сухомлинського. Вправа «Мікрофон» — Що ви знаєте про В. О. Сухомлинського? Які його твори читали? ІV. Робота з виставкою книг — Розгляньте виставку книг. Які твори ви читали? V. Робота над темою уроку 1. Обговорення прочитаних творів В. О. Сухомлинського — Які твори прочитали, готуючись до уроку? Гра «Звідки ці рядки?» yy Розрізали хлібину, яку щойно дідові принесли, та й ну уминати. («Каяття») yy Від жадоби у хлопчика руки затремтіли. («Страшний черв’ячок») yy На віражі крило зламалось, літак упав і розбився. («Гвинтик») Фізкультхвилинка 2. Ознайомлення з твором В. О. Сухомлинського «Суниці для Наталі» 1) Самостійне читання оповідання учнями. — Яке лихо трапилося з Наталею? 2) Читання оповідання учнями «ланцюжком». — Що порадила мама принести Андрійкові для Наталі? — Чи відразу хлопчик поніс суниці дівчинці? — Як Наталя зустріла Андрійка? — Чого вчить це оповідання? 3. Ознайомлення з твором В. О. Сухомлинського «П’ять дубів» 1) Гра «Рибки». Самостійне читання оповідання учнями мовчки. — Назвіть головних героїв оповідання. 2) Робота в парах. — Прочитайте оповідання в парах. — Що дав учитель Дмитрикові й Сергійкові? — Хто з хлопчиків по-справжньому доглядав за деревцями, а хто не виконав свою роботу? — Чому мовчав Дмитро-батько? — Який висновок можна зробити з прочитаного? VІ. Підсумок уроку — З якими творами В. О. Сухомлинського ознайомилися? — Чого вони вас навчать? VІІ. Домашнє завдання — Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Зимонькоснігурочко, наша білогрудочко». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача. 90

Урок 43. Підсумковий урок за розділом «Народні казки» Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів за розділом «Народні казки»; формувати вміння і навички аналізувати, робити висновки з прочитаного; підтримувати інтерес до казки; розвивати пам’ять, спостережливість, уявлення, діалогічне й монологічне мовлення, уміння відтворювати зміст прочитаного; збагачувати словниковий запас; виховувати бережливе ставлення до будь-якої книжки.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Розчитування за складовою таблицею 2. Робота над чистомовкою Ище-ище-ище — подув холодний вітрище. Гу-гу-гу — всі дерева у снігу. Ок-ок-ок — не чутно голосу пташок. Еву-еву-еву — стука дятел по дереву.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання Конкурс знавців казок — Назвіть казки, героями яких є лисиця і вовк. ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми вирушаємо у подорож до Країни народник казок. — Казка — це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло. Казок країна чарівна, — У гості вас чека вона. Ото ж часу не гайте, У подорож рушайте!

— Увага! Увага! Наш казковий експрес вирушає від станції «Школа» до станції «Країни казок». У мандрівці на нас чекатимуть цікаві зустрічі, пригоди. Щоб проїхати всю країну, вам потрібно пригадати все, що ви знаєте та вмієте, бути уважними та спостережливими. Усі вирушаємо у дорогу! Звучить аудіозапис пісні «Голубий вагон» В. Шаїнського. V. Подорож Країною казок Станція І. «Упізнай героя» (за висловлюванням) Робота в групах Кожна група отримує картку, на яких записано висловлювання героїв казок. Потрібно впізнати героя. Наприклад: yy Він лежав на вікні, а тоді з вікна — на призьбу, а з призьби — на землю в двір, а з двору — за ворота і побіг-покотився дорогою. yy Уранці вийшли вони з хати й полягали на сонці. Вовк незабаром розімлів од спеки й захропів на весь двір. yy Дівчина подумала трохи, вийшла на кухню і попросила в кухаря два сита. yy Проходить неподалік дід старий, мужичок-сірячок, почув крик, метнувся до річки й витяг крамаря з води.

Дата _______________________ Клас _______________________

Станція ІІ. «Знайди казку» — Наші герої також подорожували з нами, але кожному з них потрібно повернутися до своєї казочки. Допоможіть їм! Робота в парах Діти знаходять казку, з якої прийшов герой. Горобець («Горобець та билина»). Король («Як дівчина короля перехитрила»). Крамар («Міньба»). Лисичка («Лисичка-сестричка»). — А тепер кожен з вас обере казочку, яка найбільше сподобалася, і разом із героєм цієї казки ще раз завітає до неї на гостину. Перечитаймо казку ще раз. Самостійне читання улюбленої казки. Фізкультхвилинка Станція ІІІ. «Народна» — Поки ви читали казки, наш експрес прибув до третьої станції, де кожна казочка знайде свого автора, народ, який її склав. «Жбан меду» Українська казка «Як дівчина короля перехитрила» Сербська казка «Міньба» Угорська казка «Горобець та билина» Російська казка Станція IV. «Будь уважним» — Наш потяг — на станції «Будь уважним». Робота у мікрогрупах — У кожному вагоні сидять четверо пасажирів. Кожен вагон отримує «квиток», у якому є помилка. Ви маєте знайти ці помилки, і тільки після цього потяг вирушить далі. Перший квиток Це було тоді, коли вовк і лисиця жили разом у мирі й злагоді. (Слово «дружбі» замінено на слово «мирі».) Другий квиток Побачивши, що дівчина й справді дуже мудра, король вирішив одружитися з нею. (Слово «розумна» замінено на слово «мудра».) Третій квиток Дівчина подумала трохи, вийшла на кухню і попросила в кухарки два сита. (Слово «кухаря» замінено на слово «кухарка».) Четвертий квиток Ну, добре, голубчику, що хоч сам вернувся! Ходімо в хату обідати. (Слово «вечеряти» замінено на слово «обідати».) П’ятий квиток Іди, козо, билину рвати, бо не хоче билина поколихати горобця — доброго молодця. (Слово «гризти» замінено на слово «рвати».) Станція V. «Театральна» Діти працюють у мікрогрупах, обирають за бажанням казочку, інсценізують її. VI. Підсумок уроку — Наша подорож добігла кінця. Як же самим потрапити до країни казок? Читати! Під шелест сторінок ви потрапите у казковий світ. Вивчайте казки! Нехай вони йдуть світом і завжди живуть серед нас. VII. Домашнє завдання Відповідати на запитання «Повтори і пригадай» (с. 47).

З літературної скарбниці Поетична майстерня Урок 44. Поетична майстерня. Анатолій Костецький. Дивна звичка Мета: удосконалювати навички свідомого читання віршованих творів; учити сприймати зміст поезії на слух, добирати риму; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над чистомовкою Рі-рі-рі — що ти бачиш угорі? Рю-рю-рю — бачу ясную зорю. Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі? Ря-ря-ря — небо синє, як моря. Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі? Ра-ра-ра — з комарами мошкара.

2. Робота над скоромовкою Мишеня у нірку чорну Притягло трубу підзорну. Ми тепер собі з нори Всі побачимо двори. І угледимо здаля — Де той клятий кіт гуля.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання — Пригадайте героїв казки «Колобок»: ведмідь, вовк, баба, дід… Кого бракує? — Відгадайте загадки. Визначте, із яких казок предмети. yy Вміє вишивати, шити, Може ґудзики пришити, Та без одягу донині Рукодільниця-кравчиня. (Голка)

yy Купили кругленьке, Думали — новеньке, А воно все у дірках, Та ще й труситься в руках. (Сито)

yy З глини народився, На кружалі вертівся, На вогні пікся, На базарі побував, Людей нагодував. (Жбан)

— Розкажіть епізод казки, пов’язаний з однією із цих речей. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми розпочинаємо вивчати новий розділ. — Прочитайте його назву. — Слово малює картину. Спробуйте її побачити: золоте листя. Слово передає звуки. Прислухайся: вітер листям шелестить. Чуєш шурхіт листя? Відчуйте красу художнього слова, читаючи вірші українських поетів. 93

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Вступна бесіда — Що таке рима? — Прочитайте пояснення у підручнику. — Герой вірша Анатолія Костецького дуже любив добирати рими. 2. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша «Дивна звичка» учнями (с. 48–49) — Який настрій у цього вірша? (Веселий, жартівливий) Фізкультхвилинка

yy yy yy yy yy

3. Гра «Дощик» Діти читають вірш хором: «накрапає дощ» (тихо); «дощ пускається сильніше» (голосніше); «злива» (голосно); «дощ слабшає» (тихіше); «дощ припинився» (читання припиняється). 4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання — Що понад усе любить робити хлопчик? — Ким він мріє стати? — Розгляньте малюнок. Кого на ньому зобразив художник? — Які рими добирав хлопчик? Як уроки? — (Летять сороки.) Ти поїв? — (Сто корів) Йди до дошки! — (Варення ложка) Що учив ти вдома? — (Солому) Ставлю «два!» — (Ква)

5. Гра «Хто що сказав?» yy Ти поїв?.. (Мама) yy Як уроки?.. (Тато) yy Йди до дошки!.. (Учитель) 6. Робота в групах Читання вірша за особами. 7. Гра «Добери риму» — Читайте, слова додавайте. Рак ранесенько проснувся, В черевики гарні… (взувся). І без тата, і без… (мами) Прогулявся між корчами. Срібна рибка пропливала, Вона рака не… (впізнала). Рак розсердився, роззувся І додому… (повернувся).

VI. Підсумок уроку — Який розділ ми почали вивчати? — З яким твором ознайомилися? — Що дуже любив робити герой оповідання? VII. Домашнє завдання Відповідати на запитання (с. 49).

Урок 45. Поетична майстерня. Вадим Скомаровський. Іграшки. Віктор Терен. Осінь. Ігор Січовик. Неслухняний язичок Мета: удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; навчати аналізувати прочитане, добирати риму; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Фонетична зарядка — Як капає дощ? (Кап-кап-кап) — Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр) — Як гуде машина? (Гу-у-у) — Як дзижчить комар? (Дз-дз-дз) — Дмухнемо на кульбабку! 2. Робота над скоромовкою Шишка впала — не розбилась, Шишка в трави закотилась, Наша Шура в ліс пішла, Але шишки не знайшла, Принесла вона додому Лише радість, лише втому. Г. Чубач

— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділіть голосом дієслова. 3. Гра «Упіймай на гачок» Учитель називає однакові слова, а поміж них таке, що відрізняється лише одним звуком. Діти мають назвати це слово («спіймати на гачок») і запам’ятати. Дуб — дуб — зуб — дуб — дуб. Коса — роса — роса — роса — роса. Комашка — комашка — ромашка — комашка — комашка. — Які слова ви «впіймали на гачок»? ІІІ. Перевірка домашнього завдання — Що таке рима? Наведіть приклади з вірша А. Костецького «Дивна звичка». IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми будемо вчитися самостійно добирати рими. Гра «Добери риму» — Я читатиму вірш, а ви доповнюйте його. Прилетів мені до ніг Із небес пухнастий… (сніг). З нього кульок наліплю, Й бабу снігову… (зроблю). 95

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Опрацювання вірша В. Скомаровського «Іграшки» (с. 50) 1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями. — Які слова вставили у вірш? — Яку пору року описано у віршику? 2) Читання вірша учнями хором. 3) Гра «Доберіть риму». Плоту — позолоту. Листки — колючки, іграшки. — З чим поет порівнює листки? Фізкультхвилинка 2. Опрацювання вірша В. Терена «Осінь» (с. 50) 1) Гра «Рибки». — Прочитайте вірш, вставляючи слова з довідок. 2) Читання вірша учнями. — У яку гру грається вітер із пожовклим листком? — Як він це робить? 3) Гра «Диктор телебачення». Читати текст, періодично відривати погляд, щоб поглянути на глядачів. 4) Гра «Актори». Прочитати вірш здивовано, захоплено. 5) Гра «Добери рими». Листком — біжком. Мишки — нишком. Спійма — зима. 3. Опрацювання вірша І. Січовика «Неслухняний язичок» (с. 50) — Прочитайте вірш, самостійно закінчуючи рядки. — Назвіть слова, що римуються. 4. Конкурс на краще читання вірша Виразно прочитати вірш, що найбільше сподобався. 5. Гра «Віднови вірш» — До нас забралися жуки-буквоїди, які поз’їдали деякі слова. Відновіть утрачені слова. Гостювати йшла стоніжка Всі сто ніжок обмітала, Забруднила ноги… (трішки). Всі сто ніжок… (витирала). На порозі біля хати А як стала на помості — Стала ноги… (витирати). Із гостей вертались… (гості). Грицько Бойко

VI. Підсумок уроку — Що вчилися робити на сьогоднішньому уроці? — Чи сподобалося вам добирати рими? VII. Домашнє завдання Вивчити віршик, що найбільше сподобався.

Урок 46. Поетична майстерня. Микола Вінграновський. Теплий дощик‑срібнопад… Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам’ять, уміння узагальнювати, зіставляти; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Ген стрибають на морозі Три ворони на дорозі. — Кар-кар-кар! За скоринкою погнались, На все горло розкричались: — Кар-кар-кар!

2. Робота над чистомовкою Чі-чі-чі, чі-чі-чі! — Сидить Оля на печі. Чів-чів-чів, чів-чів-чів! — Напечу я калачів. Чу-чу-чу, чу-чу-чу! — Я сама їх напечу. Ча-ча-ча, ча-ча-ча! — Дали Олі калача.

3. Гра «“Зайве” слово» — Прочитайте, у кожному стовпчику знайдіть «зайве» слово. аревб акліб дбу цяисли нсаос аворко зарееб кжїа (Сосна — хвойне дерево. Корова — свійська тварина.) ІІІ. Перевірка домашнього завдання Конкурс на краще читання вірша. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Послухайте вірш. ПАДАВ ДОЩИК Падав дощик, кап-кап-кап. Сонечко сховалося. Тільки чутно «кап-кап-кап», Пташечка злякалася.

— Яким звукосполученнями поет передає звуки дощу? — Сьогодні ми читатимемо вірші, у яких ви зможете почути звуки, якими наповнені описані поетами картини. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Робота над загадками yy Хтось відкрив на небі душ, Повно на землі калюж. 97

Дата _______________________ Клас _______________________

І на нас водиця ллється. Як це явище зоветься? (Дощ) yy І шипить він, і ґелґоче — Каже, що вкусити хоче. Довгу шию витягає І немовби промовляє: «Як вкушу, то буде знак. Я — сердитий птах… (гусак)».

— Як пов’язані між собою дощ і гусак? Вправа «Мікрофон» Учні висловлюють свої припущення. — Послухайте, як це зробив у своєму вірші поет Микола Вінграновський. 2. Виразне читання вірша вчителем — Хто радіє дощу? 3. Словникова робота Читання слів «луною» за вчителем: срібнопад, сьогодні, серйозний, по калюжі. Фізкультхвилинка 4. Читання вірша вголос — З яким настроєм читатимемо вірш уголос? 5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання — Як поет називає дощик? Чому? — Де йде гусак? — Яким ви його уявили? — Якими звукосполученнями поет передає кроки гусака по воді? 6. Гра «Добери риму» Срібнопад — сад. Калюжі — дуже. Ляп — лап.

yy yy yy yy yy

7. Гра «Дощик» Діти читають хором: «накрапає дощ» (тихо); «дощ пускається сильніше» (голосніше); «злива» (голосно); «дощ слабшає» (тихіше); «дощ припинився» (читання припиняється). 8. Гра «Диктор телебачення» Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів. 9. Гра «Живі картинки» Один учень читає, а інший мімікою ілюструє почуте. VI. Підсумок уроку — Який вірш читали на сьогоднішньому уроці? — Хто його автор? — Хто головний персонаж цього вірша? VII. Домашнє завдання Намалювати малюнок до вірша.

Урок 47. Звукопис. Тамара Коломієць. Бусел. Платон Воронько. Чапля зшила черевички…

Дата _______________________ Клас _______________________

Мета: продовжити формувати читацькі навички учнів; навчати визначати настрій твору, передавати своє ставлення до змісту виразним читанням; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву, спостережливість; виховувати любов до природи.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Прилетіли горобці — Говорили про крупці; Не про крупці, Не про крупицю, А про круп’ячко.

2. Розчитування за складовою таблицею 3. Гра «Плутанина» — Прочитайте прислів’я, поясніть його зміст. е Д

а б

а г

о т

т п

ш а

к, о

а т

н м

м е

к а

м о

ш а

к о

(Де багато пташок, там нема комашок.) ІІІ. Перевірка домашнього завдання Виставка-презентація учнівських малюнків. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми продовжимо спостереження за звуками, якими наповнені описані поетами картини. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Бусел» (с. 51) 1) Робота над загадкою. — Відгадайте героя. yy Довгі ноги — довгий ніс. Прилетів — обід приніс. Смачних жабеняток Для своїх маляток. (Лелека)

Фізкультхвилинка 2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями. — Хто є головним персонажем вірша? 3) Словникова робота. Мочар — багно, драговина, трясовина. Купина — горбок на болоті, порослий травою або мохом. Трясовина — грузьке болото, поросле яскраво-зеленою травою або мохом.

4) Повторне читання вірша учнями вголос. — Що, на вашу думку, передає звучання виділених слів у прочитаному вірші. 5) Відтворення змісту за запитаннями. — Куди йде бусел? Яка в нього робота? — Що допомагає птахові без перешкод ходити болотом? 2. Опрацювання вірша П. Воронька «Чапля зшила черевички…» (с. 52) 1) Робота над загадкою. yy По болоту гордо ходить Та дітей з собою водить. Вчить вона своїх малят, Як ловити жабенят. (Чапля)

2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями. — Які звуки найчастіше повторюються у вірші? 3) Повторне читання вірша учнями вголос. — Прочитайте вірш, чітко вимовляючи звуки, що повторюються у вірші. — Якою ви собі уявляєте чаплю? — Як вона стоїть у воді? — Як про це говорить поет? 4) Ознайомлення учнів з терміном «звукопис». — Автор дібрав ці звуки, щоб створити певне враження. Такий художній прийом називається звукописом. — Поясніть, з якою метою використано звукопис у вірші Платона Воронька. 5) Гра «Диктор телебачення». — Прочитайте вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб поглянути на глядачів. VI. Підсумок уроку — Які вірші читали на сьогоднішньому уроці? — Хто їх автори? — Який художній прийом виконали поети Микола Вінграновський, Тамара Коломієць, Платон Воронько у своїх віршах? Навіщо? VII. Домашнє завдання Вивчити один з віршів напам’ять.

100

Урок 48. Урок позакласного читання. Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко... Мета: розвивати навички свідомого виразного читання; розкривати характерні ознаки зими; учити учнів бачити і відчувати красу природи; виховувати почуття прекрасного, дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над чистомовкою Ба-ба-ба, ба-ба-ба! Он на березі верба! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Доглядаємо вербу! Бі-бі-бі, бі-бі-бі! Сидить голуб на вербі! Би-би-би, би-би-би! Голуб полетів з верби! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Я люблю свою вербу!

2. Дихальні вправи Вдих — носом. Видих — ротом. Вдих — ротом. Видих — носом. Вдих — носом. Видих — ротом із промовлянням голосних звуків. Вдих — носом. На видиху промовляти речення: — Настала зима! — Ми любимо читати. ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. yy Сніг біленький і м’який — Подивитись любо. І дерева, й малюки Одягають шуби. Листя і трави нема, Бо до нас прийшла… (зима).

— Сьогоднішній урок присвячений чарівниці зимі. ІV. Актуалізація опорних знань Розглядання ілюстрацій та репродукцій картин зимової тематики — Яка пора року зображена на всіх цих картинах? — Які кольори переважають? — Назвіть кольори зими. 101

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Обговорення прочитаних творів 1. Вірш Іванни Блажкевич «Взимку» — Про що просять дітей горобці? — А синички? — Хто допоміг пташкам? Як саме? — Як ви охарактеризуєте Василька? 2. Гра «З якого вірша рядки?» yy Льодком тоненьким скована, спинилася ріка. (В. Бичко «Зима») yy Ой мороз, який мороз! Всіх пташок проймає дрож. (І. Блажкевич «Взимку») yy У руках стара мітла, Із вуглинок очі. (Т. Коломієць «Ліпим бабу снігову»)

3. Гра «Назвіть зимові місяці» — Про які з них ви читали вірші? — Хто їх автор? (Михайло Литвинець «Грудень», Тамара Коломієць «Січень») Фізкультхвилинка VІ. Робота над оповіданням О. Копиленка «Їдальня для птахів» 1. Читання оповідання вчителем (І частина) — Доберіть заголовок до цієї частини 2. Самостійне читання учнями оповідання (ІІ, ІІІ частини) — Що вирішили зробити хлопці? — Прочитайте опис пташиної їдальні. — Де вони повісили годівничку? — Хто прилітав до годівнички? — Як пташки дякували юним помічникам? — Чого вчить нас це оповідання? VІІ. Робота над прислів’ями Робота в групах. Гра «Хто швидше згадає прислів’я?» Прийшов грудень —… літо без хліба. Лютий лютує —… приніс студень. Сонце блищить, а… красну весну чує. Січень без снігу —… мороз тріщить. VІІІ. Підсумок уроку — Чи сподобався вам урок? — Чого корисного навчилися? IX. Домашнє завдання — Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Тарас Шевченко». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

102

Урок 49. Поетична майстерня. Оксана Сенатович. Веселий сміх Мета: активізувати читацькі інтереси учнів; удосконалювати навички виразного і свідомого читання віршованих творів; розвивати образну уяву, здатність розрізняти реальність і вигадку; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Звуконаслідувальна вправа. Гра «Що як звучить?» Жук літає угорі і дзижчить… (жу-жу). Вуж сховався у норі і шипить…(шу-шу). Шелестить трава…(ша-ша). Пилка дзенькає…(дза-дза). Краплі падають… (дзень-дзень). Повний звуків день! 2. Робота над скоромовкою На лужок ішов сніжок, Вбрав лужок у кожушок. По лужку стрибав Дружок І пошкодив кожушок.

3. Гра «Конструктори» Із літер слова електростанція скласти нові слова. (Електростанція — лак, танці, роса, тост…) ІІІ. Перевірка домашнього завдання Конкурс на краще читання вірша напам’ять. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку — і ви дізнаєтеся, хто буде героєм сьогоднішнього уроку. yy Хвіст куценький, довгі вуха, Має в шафі два кожухи. Влітку одягає сірий, Ну а взимку — теплий білий. (Заєць) Леся Вознюк

— Що ви знаєте про цю тварину? Довідка для вчителя Заєць у перекладі зі старослов’янської мови означає «стрибун». Задні його лапи майже вдвічі довші за передні й дуже сильні, завдяки чому він може робити стрибки в декілька метрів. Він ще й чудовий бігун. У разі небезпеки досягає швидкості понад 70 км/год. Зір у зайця середній. Бачить він краще в сутінках. Зайці можуть бачити все навколо себе: їх очі розташовані так, що забезпечують їм широке поле зору. Тікаючи, вони, зазвичай, дивляться назад, тому нерідко стають здобиччю іншого ворога, який опинився на їх шляху. Спить заєць із розплющеними очима. 103

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Гра «Передбачення» — Прочитайте назву вірша і розгляньте малюнки до нього (с. 52–53). — Про що йтиметься у цьому творі? 2. Виразне читання вірша вчителем — Який настрій викликав у вас вірш? Чому? — Чи справдилися ваші передбачення? 3. Словникова робота Прочитати стовпчики слів на одному мовленнєвому диханні. Пису трісь сміється неможливо слухайте просто простував насправді драла навздогін Довідкове бюро Ломака — велика палиця, дрючок. Драла — швидко тікати куди-небудь. Фізкультхвилинка 4. Гра «Рибки». Самостійне читання вірша учнями мовчки — Прочитайте вірш мовчки. Підготуйтеся до виразного читання. Доберіть потрібну інтонацію. 5. Виразне читання вірша учнями вголос 6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання — За допомогою яких слів авторка відтворила сміх, тріск сухої гілки? — Чи насправді зайчикові було весело під час зустрічі з мисливцем? — Прочитайте виділені вислови. Який стан зайчика вони відображають? — Що насправді у вірші викликає сміх? 7. Гра «Хвиля» Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читає так, нібито хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо. 8. Гра «Дуель» Робота в групах Групи ставлять запитання одна одній за змістом вірша. 9. Гра «Добери риму» Зайцям… (вам). Утікав… (простував). Було… (затрясло).

Злість… (трісь). Він… (навздогін). Йому… (дожену).

VI. Підсумок уроку — З яким віршем ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Хто його автор? — Який цей вірш за настроєм? — Що найбільше сподобалося у вірші? VII. Домашнє завдання Виразно читати вірш.

104

Урок 50. Підсумковий урок. Завдання зі скриньки поезії Мета: узагальнити знання учнів за прочитаним розділом; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати творчі здібності учнів, уміння висловлювати оцінні судження; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку І.

Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Сидів горобець на сосні, Заснув — і упав уві сні. Якби не упав уві сні, Сидів би він ще на сосні.

— Прочитайте повільно, швидко, дуже швидко. — Прочитайте радісно, сумно, сердито. 2. Звуконаслідувальна вправа. Гра «Що як звучить?» Так колесо свистить пробите: с-с-с. Сичить гусак старий сердитий: с-с-с. Вода тече, співає в кранику: с-с-с. Свистить завжди окріп у чайнику: с-с-с.

3. Робота над чистомовкою Ічка-ічка-ічка — ось глибока річка. Ачка-ачка-ачка — пливла по річці качка. Єчки-єчки-єчки — знесла вона яєчки. Чат-чат-чат — навиводить каченят. Чить-чить-чить — плавать діточок навчить. Ічці-ічці-ічці — попливуть разом по річці.

4. Гра «Гусениця» — Роз’єднайте слова, прочитай прислів’я. Поясніть їх значення. yy Хтонежалієприроду,тойшкодитьсамсобі. yy Природаодномумати,другому—мачуха. 5. Гра «Блискавка» Зірка зірка клітка квітка сніжок сніжок

сірка клітка сніжок

зірка клітка стіжок

зірка клітка сніжок

ІІІ. Перевірка домашнього завдання — Хто краще прочитає вірш? IV. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми повторимо твори зі скриньки поезії. Перевіримо свої знання і вміння. V. Повторення й узагальнення вивченого матеріалу Завдання зі скриньки поезії 1. Робота в групах — Прочитайте початкові рядки поезій Анатолія Григорука (про півника) і Грицька Бойка (про кота). Додайте до них по два власних рядки, щоб утворити веселі вірші. 105

Дата _______________________ Клас _______________________

ТЕРЕМОК ДЛЯ КУРЧАТОЧОК Взяв когутик молоток: — Цоки-цок! Цоки-цок!.. (Я будую теремок Для усіх своїх діток — Для усіх своїх діток — Для курчаточок.) КІТ-РИБАЛКА Кіт-рибалка у човні Мріє на світанні… (От якби зловить мені Карася в сметані.)

Фізкультхвилинка 2. Добирання рими до слів Калина… (дівчина, малина, журавлина, Марина…) Верба… (журба, боротьба, стрільба…) Зоря… (моря, короля, буря…) 3. Складання віршованих рядків за поданими римами yy З небес летять сніжиночки, Падають на зелені ялиночки, Легенькі, як пушиночки,

yy Сіли хлопці з вудками біля ріки, Натягали окунів з води, Принесли їх сюди.

yy З гір на долину Біжить, вирує вода, Срібляста, прозора, Як світ молода.

4. Складання вірша — Який настрій може мати поезія, рядки якої закінчуються словами: усміхається, вінком, умивається, пеньку? — Складіть вірш, додавши до цих слів такі: а сонце, он зайчик, в зеленому, на теплому. Он зайчик усміхається На теплому пеньку. А сонечко вмивається В зеленому вінку.

5. Гра «Скільки рядків?» — Визначте, скільки рядків у вірші, записаному як звичайний текст. Доведіть свою відповідь. Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, Соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, П’є гарячий чай із медом.

— Прочитайте вірш, роблячи паузи наприкінці кожного рядка. VI. Підсумок уроку — Що вчилися робити на сьогоднішньому уроці? — Чи сподобалося вам бути поетами? VII. Домашнє завдання Спробувати скласти власний вірш. 106

Додаток ЛІТЕРАТУРНЕ СВЯТО «КНИЖКА — ДОБРИЙ, МУДРИЙ ДРУГ» Мета: розкрити значення книги в житті людини; ознайомити дітей із правилами користування книгами; прищеплювати дбайливе ставлення до книжок; виховувати бережливе ставлення до книги, бажання більше читати. Обладнання: костюми для героїв інсценізації (або ляльки-іграшки); аудіозаписи.

ХІД ЗАХОДУ I. Вступне слово вчителя — Дуже добре, коли в людини багато друзів. Поділишся з другом радістю — її стане вдвічі більше, поділишся бідою — її стане вдвічі менше. Справжній друг ніколи не підведе, завжди прийде на допомогу. Але сьогодні ми поведемо розмову про незвичайного друга, дуже мудрого, який не вміє говорити вголос, але навчає нас розумних наук, розповідає цікаві пригоди про дива, про навко лишній світ — близький і далекий, веде нас до Країни Знань. Я загадаю вам за гадку, якщо ви правильно її відгадаєте, то зрозумієте, про якого друга йдеться. Школяре, школяре, я твоя подруга, Кращого ніколи ти не знайдеш друга. Ти мене пильнуєш — я тебе навчаю, Я тебе навчаю, та ще й забавляю. (Книга)

II. Робота над прислів’ями і приказками — Український народ здавна поважав книгу — це невичерпне джерело знань, і склав про неї багато прислів’їв і приказок. У них звучить народна мудрість. yy Розум без книги, що птах без крил. yy 3 книгою подружишся, розуму наберешся. yy Книги читати — усе знати. yy Одна книга тисячі людей навчає. yy Книга — не пряник, а дітей до себе манить. yy Книгу читають не очима, а розумом. yy Книга корисна, коли її читають. У ч и т е л ь. Як ви розумієте зміст прислів’їв, про що вони нам говорять? Так, про велике значення книги в житті людини. III. Літературна вікторина — Назвіть прізвище письменника на певне закінчення. Перемагає той, хто більше назве. -а: О. Пчілка, Н. Забіла, Леся Українка, М. Підгірянка, М. Познанська, Л. Письменна та ін.; -о: Т. Г. Шевченко, І. Франко, JI. Костенко, П. Воронько, В. Симоненко, Д. Павличко, Г. Бойко та ін.; -ий: А. Костецький, М. Сингаївський, М. Коцюбинський, В. Сухомлинський, Б. Чалий та ін. — Але завжди потрібно пам’ятати правила поводження з книгою, щоб вона довго жила і радувала багатьох читачів. IV. Інсценізація «Звірятка лікують книгу» (або лялькова вистава) З а є ц ь (співає пісеньку «Книга — наш найкращий друг») Дорога нам книга кожна, Нам без книг ніяк не можна,

107

Нам без книг ніяк не можна! Голоси дзвенять навкруг. А як часом книга хвора, Значить в тім моя вина. Ми її підклеїм скоро — Враз одужає вона!

На його шляху з’являється щось страшне, брудне, волохате. Це пошарпана Книга. З а є ц ь. Ой, що це? краще сховаюся, а то у мене зубки цокотять від переляку і хвостик тремтить. (Ховається за кущем.) К н и г а. Не бійся, Зайчику. Я — Книжка, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам! І корінець поламаний, вже зовсім сил немає. Навіть ходити сама не можу. (Плаче.) Допоможи мені, Зайчику! З а є ц ь (вибігає з-за куща, підтримує хвору Книжку). Бідненька ж ти моя! Хто тебе так покалічив? Може, ти з Лисицею зустрілася, чи в лапи до Вовка по трапила? Чи, може, лютий Бармалей над тобою знущався? Я навіть не впізнав тебе. Ми ж раніше з тобою зустрічалися. Ти була така гарна, чепурна! Усі діти тебе з радістю читали. К н и г а. Так, тепер я зовсім не схожа на себе. Хлопчисько-поганисько мене так порвав. Ох і мучив він мене! Поливав гарячим супом, гнув кінчики моїх сторінок і чорнилом бруднив. Я ледве втекла від нього, і зовсім немає сили йти далі, та й куди ж я піду, нещасна? З а є ц ь. Не журися, Книжечко! Ми зараз що-небудь придумаємо. А ось і Ведмедик чапає. Може він нам щось порадить? (Кличе Ведмедика.) Ведме дику! Ось Книга в біду потрапила, від Хлопчиська-поганиська втекла, їй допо могти треба, а як — я не знаю. В е д м е д ик. Бідолашечко ти наша! Потрібно негайно відвезти тебе у «Книжкову лікарню» до лікаря. Він тебе послухає, огляне, підклеїть, підпише й одягне у красиву обкладинку. З а є ц ь. Правильно! І як я одразу не здогадався? Адже в кожній школі, в кожній бібліотеці працює така лікарня. Там завжди прийдуть на допомогу юні друзі книги. Пішли, дорогенька Книжечко, спирайся на мене. — Добридень, шановний лікарю Айболить! З бідою прийшли ми до вас. Ви лікуйте, будь ласка, бідолашну Книжечку! Л і к а р. Обов’язково! Шановна Книго, присядьте-но сюди. Що з вами тра пилося? Де ж болить? Книга. Ой, дорогий лікарю, в мене болить усе тіло. Л і к а р. Як же ви дійшли до такого стану? Книга Лікарю, мені соромно перед класом, Хазяїн мій обкладинки вирвав з м’ясом! Та що обкладинки... Вирвав сторінки, поробив з них кораблики, Плоти та голубки.

Л і к а р. Який жах! Так поводитися з Книгою! Та це ж злочин! Я вас вилікую, шановна Книго! Підніміть свої сторінки. Ох, а що це за брудні плями на них? К н и г а. Хлопчисько-поганисько, в якого я жила, брав мене брудними ру ками, одного разу вилив на мене борщ, кидав мене на підлогу, слинив пальці, коли перегортав сторінки. Тому я хочу звернутися до всіх діток, до кожної дівчинки і до кожного хлопчика: Я — Книга! Я — товариш твій! Школярику, завжди мене жалій. Чистенькою тобі приємна я, Без бруду — подруга твоя. 108

Погану звичку ти покинь І пальців більше ти не слинь. Завжди я твій найкращий друг, Та тільки не для брудних рук.

Л і к а р. Ой, у вас дуже багато хвороб! Зараз я покличу Лисичку — медичну сестричку допомогти нам. (Кличе Лисицю.) Л и с и ц я. Добрий день, Книго! Зараз ми тебе вилікуємо. Подивимося ось на цю сторіночку. Ой-ой-ой! Тут намальований страшенний пес, а я їх так боюся. К н и г а. А в собаки ніг немає. Л и с и ц я. Який жах! К н и г а. Лікарю, сестричко! Вилікуйте мене, будь ласка! Л і к а р. Прошу вас пройти до операційної. Будемо робити операцію. З’являється Хлопчисько-поганисько. Х л о п ч и к. Привіт! Ви тут не бачили Книги? Вона втекла від мене, а чому — я й сам не знаю. Я тільки вдарив нею по голові свого сусіда по парті та ще декілька разів забув її в саду. Ось і цього разу забув. Уночі пішов дощ. Наступ ного дня я пішов її шукати, та не знайшов. Утекла. Ви її не бачили? Д і т и. їй роблять операцію в «Книжковій лікарні»! З’являються Книга і Лікар. Л і к а р. Ну ось. Ви тепер маєте набагато кращий вигляд. К н и г а. Так, я дуже добре почуваюся. Ой, знову той бридкий Хлопчисько! Він, напевно, шукає мене. X л о п ч и к. А, ось де ти! Але чому ти так змінилася? А тепер пішли додому. Мені без тебе так сумно. Л і к а р. Я не дозволю їй жити в тебе. Вона знову може захворіти. К н и г а. Я ніколи не повернуся до тебе. Ти мене ображав, зовсім не беріг. Ти й до цього часу не знаєш правил охайного поводження з книгою. Х л о п ч и к. Але мені дуже погано без тебе. Я обіцяю тобі і лікарю, і всім дітям, які є в залі, що буду добре поводитися з книгами. І взагалі перестану бути поганиськом. К н и г а. Мені шкода його. Мабуть, я повернуся до нього. Але ти повинен запам’ятати правила. yy Мене не можна брати брудними руками, тому що мені буде соромно, якщо мене візьмуть інші читачі. yy Не став на мене лікті, коли читаєш, і не клади розгорнутими сторінками донизу: адже тобі не сподобалося б, якби з тобою так поводилися. yy Не розмальовуй мене ручкою та олівцем — це так негарно. yy Якщо не закінчив читати, але не хочеш загубити сторінку, на якій зупинився, то поклади до мене закладку, щоб я змогла спокійно відпочити. yy У сиру погоду загортай мене в папір, тому що така погода для мене шкідлива. yy Допоможи мені залишитися чистою і свіжою, а я тобі допоможу стати щас ливим. Х л о п ч и к. Так, я все зрозумів і даю чесне слово, що виправлюся. К н и г а. Діти, запам’ятайте і ви правила охайного поводження з книгою. Тоді ми завжди будемо друзями. V. Акція «Лікар книг» Підклеювання, ремонт, оновлення книг класної бібліотеки. VI. Підсумок заходу У ч и т е л ь. Дорогі діти! Учіться в героїв книжок любити нашу рідну землю — її лани і ліси, міста і заводи, небо і річки, мову і мистецтво. Людина, яка лю бить і вміє читати, — щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, 109

добрих і вірних друзів. Друзі — це книги. Читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги. Звучить аудіозапис «Нам без книг ніяк не можна». НАМ БЕЗ КНИГ НІЯК НЕ МОЖНА (сл. З. Бичкової, муз. В. Шаповаленка) Розтають сніги холодні, Чуть пташині скрізь пісні. Очі в нас цвітуть сьогодні, Наче квіти весняні. (Двічі)

П р и с п і в: Це до книги йдуть на свято І дівчата, і хлоп’ята. Книга — вірний, Книга — наш найкращий друг. «Дорога нам книга кожна, Нам без книг ніяк не можна, Нам без книг ніяк не можна!» — Голоси дзвенять навкруг. (Двічі)

П р и с п і в. А як часом книжка хвора — Значить, наша в тім вина. Ми її підклеїм скоро — Враз одужає вона! (Двічі)

П р и с п і в.

110