Проект "Шукай!": путівник. Частина 3 by Бібліотеки Району

Відділ культури Дніпровської районної в місті Києві держадміністрації Центральна районна бібліотека ім. П. Тичини

Путівник підготувала гол. бібліограф відділу довідково-інформаційної та організаційно-методичної роботи ЦРБ ім. П.Тичини

В.Осипенко

Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини вул. Андрея Шептицького, 24 м. Київ – 02 02002 Е-mail: dniprlib@gmail.com http://dniprоlib.com.ua Тел. (044) 517-52-33

Випуск 3

Київ-2021

Список літератури та Інтернет-джерел «Может быть, эта малюсенькая котлета (или другая скульптура) и не меняет мир, но для меня смысл в том, чтобы быть поклонницей собственных проектов и идей. Тогда они, эти идеи, будут заражать других. И тогда паровозиком вы будете ехать дальше, наполняя смыслом ва гоны друг друга». Юлия Бевзенко, менеджер Киева Про проєкт «Шукай!» почули в січні 2018 року, коли в центрі столиці було відкрито перший мініатюрний пам'ятник одному з київських символів. Мета проєкту - пізнавати історію Києва. На вулицях столиці планується встановити ряд міні-скульптур, що зображують найвідоміші символи Києва. Це мотивує киян і гостей міста прогулятися вулицями в пошуках пам'яток, тим самим захоплююче і пізнавально провести час. Автор проєкту «Шукай!» - засновниця екскурсійного бюро «Секретний дворик» Юлія Бевзенко. В рамках проєкту в Києві планувалася установка 12 арт-об'єктів, по одному кожного місяця - з січня по грудень 2018. Але киянам та гостям міста настільки сподобалися ці міні-скульптури, що проєкт продовжується до цього часу. Всі бронзові міні-скульптури безпосередньо пов'язані з історією Києва. -Я створила цей проєкт, щоб кияни гуляли містом без гіда, самі, з сім'єю або друзями, знаходили скульптурки та розповідали про них гостям міста – говорить Юлія Бовзенко. Мініатюрні скульптури забезпечені табличками з інформацією про пам'ятник і QR-кодом. Просканувавши його за допомогою смартфона із спеціально встановленою програмою, можна дізнатися детальну інформацію про об'єкт. Щоб уникнути пошкодження бронзових фігурок, їх встановлюють в місцях, де є камери відеоспостереження. Третя частина путівника «Проект «Шукай!» розповідає про наступні 11 міні-скульптур, які вже встановлені в Києві. Ви дізнаєтесь адреси та місцезнаходження скульптур, історію предметів-символів, про авторство та партнерство при створення скульптур. Робота над проєктом «Шукай!» продовжується. Чекайте наступний випуск путівника в 2022 році.

Танцівники на Театральній: в Києві відкрили 27-му мініскульптурку проєкту Шукай [Електрон. ресурс] // Хрещатик News [сайт]. – Київ, 2020-2021. – Режим доступу: https://khreschatyk.news/ tantsivnyky-na-teatralnij-v-kyyevi-vidkryly-27-mu-miniskulpturkuproyektu-shukaj-foto/ - Дата публікації: 30.09.2020. - Дата перегляду: 23.11.2021. У Києві встановили ще одну мініскульптуру - на синагозі [«Київський лист»] [Електрон. ресурс] // Укрінформ [сайт]. – Київ, 2015-2021. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubrickyiv/2819993-u-kievi-vstanovili-se-odnu-miniskulpturu-nasinagozi.html - Дата публікації: 18.11.2019. - Дата перегляду: 23.11.2021. Факт. Мережа Фокстрот подарувала місту "Танцівників на Театральній" [Електрон. ресурс] // КП в Украине [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://kp.ua/life/683162-fakt-merezha-fokstrotpodaruvala-mistu-tantsivnykiv-na-teatralnii - Дата публікації: 09.12.2020. - Дата перегляду: 23.11.2021. Шукай! Історія Києва у бронзових міні-скульптурках [Електрон. ресурс] // Yuliabevzenko [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://yuliabevzenko.com/shukai - Дата перегляду: 18.10.2021. Шукай! На Подолі встановили сонячний годинник П’єра Брульона [Електрон. ресурс] // Хрещатик News [сайт]. – Київ, 2020 -2021. – Режим доступу: khreschatyk.news/shukaj-na-podolivstanovyly-sonyachnyj-godynnyk-p-yera-brulona/ - Дата публікації: 23.12.2019. - Дата перегляду: 02.11.2021. Шукай: у Києві з'явився мініатюрний засклений та захаращений балкон [Електрон. ресурс] // Рубрика. Все по поличках [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://rubryka.com/2019/09/22/shukajbalkon/ - Дата публікації: 22.09.2019. - Дата перегляду: 18.10.2021.

Список літератури та Інтернет-джерел Натисни на мене – і відчуєш серцебиття: У Києві з'явилося бронзове серце на честь Амосова [Електрон. ресурс] // 112.ua [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://ua.112ua.tv/kyiv/natysny-namene-i-vidchuiesh-sertsebyttia-u-kyievi-ziavylosia-bronzove-sertse-nachest-amosova-578181.html - Дата публікації: 20.05.2021. - Дата перегляду: 19.11.2021. Руда, Наталя. У центрі Києва з'явилася нова мініскульптура – лист на івриті [Електрон. ресурс] // Сегодня [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/kother/v-centrekieva-poyavilas-novaya-mini-skulptura-v-vide-pisma-na-ivrite-fotovideo-1361720.html - Дата публікації: 18.11.2019. - Дата перегляду: 19.11.2021. Семенова, Виктория. Возле станции метро "Университет" открыли новую мини-скульптуру проекта "Шукай" : [Київська пальма Лівістона] [Електрон. ресурс] // В Киеве [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://kiev.vgorode.ua/news/sobytyia/a1167948jubilejnaja-vozle-universiteta-pojavilas-novaja-skulptura-proektashukaj - Дата перегляду: 28.10.2021. Собенко, Наталія. Київська гривня: У столиці з'явилася нова мініскульптура проєкту "Шукай" : в стародавньому Києві гривні відливали зі срібла і цими грошима користувалися у так званий безмонетний період [Електрон. ресурс] // depo kyiv [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://kyiv.depo.ua/ukr/kyiv/kiivska-grivnya -u-stolitsi-zyavilasya-nova-miniskulptura-proektu-shukay-foto202108041353337 - Дата публікації: 04.08.2021. - Дата перегляду: 03.11.2021. Сохрани лицо города: на Подоле появилась мини-скульптура с изображением князя Кия : [Міні-скульптурка «Обличчя Києва»] [Електрон. ресурс] // Vgorode [сайт]. – Київ, 2009-2021. – Режим доступу: https://kiev.vgorode.ua/news/sobytyia/a1146047-sokhranilitso-horoda-na-podole-pojavilas-mini-skulptura-s-izobrazheniemknjazja-kija - Дата публікації: 30.12.2020. - Дата перегляду: 19.11.2021.

Київський балкон

(Скульптура відкрита у вересні 2019 року)

Ця тема, мабуть, ще чекає на культурологічне та історичне дослідження: балкони часів "розвиненого" соціалізму. На них зберігалося все, що "колись одного разу може знадобитися", бо в магазині не купити. Засклені та розширені, наскільки дозволяли гроші та фантазія, щоб вмістити весь цей скарб. Виставлений назовні виворіт затісних радянських квартир. Лижі, санчата та мішок картоплі до зими. Граблі та лопата до літа, коли поїдемо на дачу саджати ту картоплю. Батарея банок на осінь, щоб консервувати огірки та помідори з тієї ж дачі. (Овочі з магазину? Та облиште! Хто ж стане їсти ту гниль, за якою ще треба вистояти у черзі не одну годину.) А ще старий, ще бабусин, холодильник. Щоправда, він вже років з двадцять, як не працює, але ж викидати жаль. Зараз слугує за шафу, щоб зберігати ті ж самі консерви - бо і шафу просто так не купиш. Батьків, а до того ще дідуся, інструмент. Твій дитячий велосипед — оженишся, то дітям знадобиться. Колись давно, коли ще молоді бабуся з дідусем отримали цю квартиру, той балкон був легкий, з ажурним кованим плетінням та перилами. Але ти вже пам'ятаєш його геть іншим, і смієшся, читаючи Шекспіра, коли уявляєш, як Джульєтта слухає свого Ромео, насилу втулившись між санчатами та холодильником... Дядько Антон "по знайомству" засклив балкон "з виносом", так що замість перил утворилось підвіконня. На це підвіконня мама навесні виставляє ящики з розсадою. А по боках дядько з татом власноруч змайстрували шафки з поличками, і там зараз зберігається ще якийсь скарб, про який хіба бабуся пам'ятає.

Київський балкон В цих двох кімнатах вас живе шість душ — три покоління, і кожне з них сховало щось цінне тут, на балконі. Бо квартира затісна, і більше нема де. Колись нарешті ви, молодші, розберете ці "напластування епох": більшість піде на смітник, щось на "блошиний ринок", і хіба пару дрібниць ви залишите собі на згадку. І підете звідси легкою ходою, тримаючи в наплічнику лише найнеобхідніше. Але у пам'яті, для своїх дітей, залишите легенду про "Великий Балкон, на якому можна було знайти Все, Що Завгодно".

ЛЕГЕНДА Потреш мене – порядок прийде Шукай бронзову скульптурку київського балкону за адресою: вул. Шота Руставелі, 44 Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Родина Тадай Ольга Колесник

Скануй QR-код та слухай епізод про Київський балкон у «Київміськподкасті» в мобільному додатку MEGOGO, в розділі «Аудіо»

Список літератури та Інтернет-джерел Кравченко, Ольга. У Києві з'явилася бронзова пальма (фото) [Електрон. ресурс] // Сегодня [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/kother/v-kieve-poyavilasbronzovaya-palma-foto-1559612.html - Дата публікації: 23.06.2021. Дата перегляду: 03.11.2021. Кравченко, Ольга. У центрі Києва з'явилося пульсуюче бронзове серце [Електрон. ресурс] // Сегодня [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/kother/v-centre-kievapoyavilos-pulsiruyushchee-bronzovoe-serdce-foto-1526281 - Дата публікації: 19.05.2021. - Дата перегляду: 19.11.2021. Максюк, Наталья. На Подолі встановили міні-скульптуру, присвячену одному із засновників Києва : [Міні-скульптурка «Обличчя Києва»] [Електрон. ресурс] // БЖ. Журнал великого міста [сайт]. – Київ, 2015-2021. – Режим доступу: https://bzh.life/ua/gorod/napodole-ustanovili-mini-skulpturu-posvyashhennuyu-odnomu-izosnovatelej-kieva/ - Дата публікації: 31.12.2020. - Дата перегляду: 19.11.2021. Матвейчук, Мар»яна. У Києві відкрили мініскульптуру Ланцюгового мосту в рамках проєкту «Шукай!» [Електрон. ресурс] // Сегодня [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https:// hmarochos.kiev.ua/2019/10/19/u-kyyevi-vidkryly-miniskulpturulantsyugovogo-mostu-v-ramkah-proyektu-shukaj-foto/ - Дата публікації: 19.10.2019. - Дата перегляду: 24.11.2021. Мини-скульптура Булгакова в Киеве [Електрон. ресурс] // Михаил Булгаков. Жизнь и творчество писателя [сайт]. – Київ, 20192021. – Режим доступу: http://m-bulgakov.ru/pamjat/mini-skulpturabulgakova-v-kieve - Дата перегляду: 19.11.2021. Міні-скульптурку "Негайна допомога" встановили в Києві [Електрон. ресурс] // Zruchno.Travel [сайт]. – Київ, 2017-2021. – Режим доступу: https://zruchno.travel/News/New/5333?lang=ua - Дата публікації: 16.07.2020. - Дата перегляду: 23.11.2021. На Воздвиженці в Києві з’явилася бронзова скульптурка Булгакова [Електрон. ресурс] // Главком [сайт]. – Київ, 2009-2021. – Режим доступу: https://glavcom.ua/kyiv/news/na-vozdvizhenci-v-kijevizyavilasya-bronzova-skulpturka-bulgakova-foto-690551 - Дата публікації: 02.07.2020. - Дата перегляду: 19.11.2021.

Список літератури та Інтернет-джерел Список літератури та Інтернет-джерел

Біла колона з зеленим дахом: в столиці презентували ще одну міні-скульптуру "Шукай" [Електрон. ресурс] // Про Київ [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://prokiev.com.ua/20191221135308/ - Дата публікації: 21.12.2019. - Дата перегляду: 24.11.2021. Відомий письменник з котом: у Києві з'явилася нова мініскульптурка : [Міні-скульптурка «Михайло Булгаков»] [Електрон. ресурс] // UNIAN.NET [сайт]. – Київ, 1998-2021. – Режим доступу: https://www.unian.ua/tourism/newsphoto/u-kiyevi-z-yavilasya-novamini-skulpturka-pismennik-mihaylo-bulgakov-foto-novini-kiyeva11057906.html - Дата публікації: 01.07.2020. - Дата перегляду: 19.11.2021. 22-га міні-скульптурка проекту “Шукай” – Ланцюговий міст [Електрон. ресурс] // Київ. Від минулого до майбутнього [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://kyivpastfuture.com.ua/22-hamini-skulpturka-proektu-shukaj-lantsiuhovyj-mist/ - Дата перегляду: 28.10.2021. Донкова, Марія. Стародавня гривня прикрасила фасад музею історії у Києві // Голос України. – 2021. – 6 серпня. – Відомості доступні також з Інтернету: http://www.golos.com.ua/article/349459 - Дата перегляду: 19.11.2021. Київські міні-скульптури – проект Шукай! [Електрон. ресурс] // Secret land. Сайт о путешествиях и интересных местах [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://www.secretland.info/uk/ - Дата перегляду: 23.10.2021. Колесник, Ольга. Киевский балкон. Проект «Шукай» [Електрон. ресурс] // В Киеве [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://vkieve.net/pamyatniki-skulptury/kievskij-balkonproekt-shukaj - Дата перегляду: 28.10.2021. Конопльова, Марина. У Києві встановили нову міні-скульптуру «Шукай» : [Негайна допомога] [Електрон. ресурс] // Шотам [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://shotam.info/u-kyievivstanovyly-novu-mini-skul-pturu-shukay-foto/ - Дата публікації: 15.07.2020. - Дата перегляду: 03.11.2021.

Ланцюговий міст

Ланцюговий міст (Скульптура відкрита у жовтні 2019 року)

Ця скульптура присвячена "Миколаївському" ланцюговому мосту – першому (принаймні з часів Київської Русі) постійному мосту між Києвом та лівобережним передмістям. Міст був зведений 1853 р. англійським інженером Чарльзом Віньолем за наказом імператора Миколи I. Балки дерев'яного мостового полотна кріпились до важких чавунних ланцюгів, що були протягнуті крізь арки моста по всій його довжині. Міст надійно зв'язав Київ з Лівобережжям, у тому числі в період льодоходу та паводків, коли був єдиним шляхом, що дозволяв дістатися на протилежний берег Дніпра. Споруда проіснувала до 1920 року, коли була зруйнована під час громадянської війни. Упродовж всієї історії Києва перетин Дніпра — а ширина річки в районі міста сягає більше кілометра – був великою проблемою. Зимою її вирішував міцний лід. Улітку містяни обходились перевозами, а вояки з Київської фортеці - дерев'яним Наводницьким мостом, що його побудували за наказом Петра I. Під час повеней міст розбирали, і місто залишалось відірваним від Лівого берега, доки вода не спаде. Нарешті 1853 р. в Києві постав збудований англійським інженером Чарльзом Віньолем монументальний кам'яний Ланцюговий міст. Споруда стала справжнім дивом техніки свого часу. На той момент це був єдиний в світі шестипролітний міст, тому через рік після відкриття зменшена точна срібна копія Ланцюгового моста була виставлена на Всесвітній виставці в Лондоні.

Ланцюговий міст З розвитком пароплавства на Дніпрі центральну частину моста зробили розвідною, щоб пропускати великі судна. А в 1911 році через міст пройшов маршрут бензотрамвая - від Поштової площі через Микільську слободку і аж до Броварів, на радість київським дачникам. В 1920 році, під час Громадянської війни, один з прольотів моста був підірваний. Згодом за проектом Євгена Патона був побудований новий міст на старих опорах. У 1941 році при відході з Києва радянських військ цей міст також був зруйнований, а в 1965 році трохи північніше з'явився міст Метро. В наші часи за низької води з моста Метро інколи видно темні камені – то виступають з-під води опори старого Ланцюгового мосту.

ЛЕГЕНДА Мене потри — свій берег обери

Шукай бронзову скульптурку ланцюгового мосту біля IQ бізнес-центру за адресою: вул. Болсуновська, 13-15. Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко IQ бізнес-центр Скульптор Ольга Колесник

Київська гривня знайшли під час розкопок тієї ж Десятинної церкви. Після цього, упродовж 19 та 20 століть, дослідники знайшли декілька десятків зливків у місті. Найбільше знахідок гривень припадає на центральну частину старого Києва - місто Володимира, Ярослава і Святополка (садиба Десятинної церкви, Михайлівського монастиря, вулиці Велика Житомирська і Трьохсвятительська). Крім гривні київського типу ще виділяють новгородську і чернігівську гривні, які відрізнялися формою, вагою і територією поширення. Подібні паличкоподібні срібні зливки також побутували у середньовічній Литві, Польщі та Чехії. Сьогодні найбільша в Україні колекція гривень київського типу зберігається у Національному музеї історії України та в його філіалі - Музеї історичних коштовностей.

ЛЕГЕНДА Мене потреш, гривню збережеш / Rub me and you will save a hryvnia Шукай бронзову скульптурку в Києві біля входу до Національного музею історію України, вул. Володимирська, 2. Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Альфа-Банк Україна Скульптор Юрій Білявський

Київська гривня

Київський лист

(Скульптура відкрита в серпні 2021 року)

(Скульптура відкрита у листопаді2019 року)

Ця скульптура присвячена гривні київського типу – давньоруському срібному зливку, який використовувався як гроші та міра ваги у середньовічному Києві. Гривня київського типу мала форму ромбовидного шестикутника з вагою близько 160 грамів. Її виготовляли в особливий спосіб. Гривня відливавася у спеціальному плавильному горні. У дуже розігріту форму заливали розпечений метал. Основа зливка виходила гладенька, а поверхня - пухирчата, вкрита кавернами (порожнинами). Така технологія виплавки давала міцну внутрішню структуру металу. Це дозволяло, за потреби, кувати зі зливка дуже тонкі пластини. Дуже ймовірно, що спочатку гривні були заготовками для ювелірного виробництва, а вже потім, коли відчувся брак срібла, їх стали активно використовувати як гроші. Археологи стверджують, що срібними гривнями послуговувалися з 12-го до середини 13-го століття, до монгольського завоювання Києва. Це був, так званий, "безмонетний період" давньоруської історії, коли перестали карбувати власні монети і припинився притік арабських та європейських срібних грошей. Гривні були символом багатства та засобом накопичення капіталу. Зазвичай їх використовували для значних фінансових чи торговельних платежів або угод. За гривні можна було купити дорогі товари: землю, майно, худобу. Наприклад, кінь в середньовічному Києві коштував 2-3 гривні. Одна з перших знахідок давньоруських срібних зливків у Києві мала місце ще у 1635 році. Гривні знайшли під час реставрації Десятинної церкви під опікою Петра Могили, на жаль, від того часу не збереглося жодних достовірних свідчень. Тому перша документально зафіксована знахідка шестикутних срібних зливків у Києві датується 1826-1828 роками. Тоді чотири гривні київського типу

Ця скульптура присвячена документу, який містить першу письмову згадку про Київ, – так званому «Київському листу», в якому наше місто названо Qiyyōb, або на івриті .‫קייב‬Це був рекомендаційний лист, який отримав киянин Яаков бен Ханукка від хозарської громади міста. Спеціалісти датують документ X ст. н.е. За цим клаптиком пергаменту довжиною 22,5 см і шириною 14,4 см, вкритим пожовклими літерами івриту та тюркського письма, стоять якнайменше два людських життя та ціла історія, варта гостросюжетного фільму. Більше тисячі років тому мешкав в Києві, ймовірніше за все десь біля так званої "Жидівської" (пізніше Львівської) брами, де зараз Львівська площа, хозарин Яаків бен Ханукка (хозари сповідували юдаїзм). Брат Яакова позичив великі гроші — 100 монет. Але борг не повернув, бо десь у дорозі на нього напали розбійники, пограбували і вбили. Яаків мав повернути борг, бо був поручителем за брата. Але борг виявився завеликим, і Яакову, хоч він і був людиною небідною, довелось познайомитись з борговою тюрмою. Бен Ханукка провів за ґратами цілий рік, а тоді хозарська громада Києва зібрала 60 монет і викупила бідолаху з в'язниці. Для виплати решти борга був написаний цей лист, який містив прохання до юдейських громад інших міст допомогти Яакову. З ним Яаков і відправився збирати потрібну суму. Мабуть, бен Ханукка пройшов чималий шлях, бо врешті-решт лист опинився аж в Каїрі, в генізі - сховищі старовинних рукописів при тамтешній синагозі. Там його у 1962 році і знайшов вчений-гебраїст з Чикагського університета Норман Голб. За палеографічними ознаками Норман Голб датував письмо X століттям.

Київський лист Місце написання листа визначається за виразом у 8-му рядку: «Ми повідомляємо вам, спільнота Києва…». Оскільки лист є прикладом приватної правової домовленості, то він має цінність не тільки як перша письмова згадка про Київ, але і для вивчення давньоруської правової системи, бо висвітлює процедури закладу і поруки. Оригінал листа зберігається в бібліотеці Кембриджського університета, а ця бронзова копія – на стіні Центральної синагоги за адресою Шота Руставелі, 13.

ЛЕГЕНДА Торкнись мене і тебе врятують / Rub me and you will be saved Шукай бронзовий київський лист на стіні Хоральної синагоги Бродського, Центральної синагоги Києва за адресою: вул. Шота Руставелі, 13. Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Terra Group Скульптор Юрій Білявський

Київська пальма Лівістона Для обігріву оранжерей топили буржуйки, власним одягом прикривали розбиті шибки, воду для поливу носили з іншого району Києва. Їхні зусилля не були марними і більшість колекції вдалося зберегти. Не менш складним був період окупації 1941-43 років. Тоді багато дерев ботанічного саду вирізали на дрова. А частину колекції цінних рослин німецькі військові вивезли з Києва. Пальмі Лівістона пощастило уникнути долі вкрадених орхідей, папоротей та інших пальм, очевидно вона вже тоді була завелика, щоб її кудись перевезти. Більше як 150 років київська пальма жила у тісному дерев'яному контейнері. Лише у 1976 році її пересадили у відкритий грунт. Після цього вона вперше зацвіла. Тепер пальма Лівістона цвіте раз на декілька років, зазвичай у січні-лютому. Квітне вона близько 3 тижнів. Невдовзі після першого цвітіння пальми, для тропічних та субтропічних рослин звели 32-метровий кліматрон (оранжерею), а все для того, щоб пальма Лівістона могла в ній поміститися. Нині висота пальми сягнула даху оранжереї. На сьогодні київська пальма Лівістона є найстарішою та найвищою пальмою Європи, які ростуть в оранжереях. Завдяки своєму віку та розмірам вона має статус національного надбання.

ЛЕГЕНДА Мене потреш —стелю проб'єш / Rub me and nothing will limit your horizons Шукай бронзову скульптурку в Києві за адресою: вул. Назарівська, 23 Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Творча сім'я та юні дослідники Олександр та Данііл Скульптор Юрій Білявський

Київська пальма Лівістона

Київська пальма Лівістона (Скульптура відкрита в червні 2021 року)

Ця скульптура присвячується найстарішій і найвищій пальмі у Києві. Пальма названа на честь Патріка Мюррея, лорда Лівінстонгського, який жив у 17 ст. Він захоплювався ботанікою і у своєму саду зібрав більше тисячі різних рослин. Пізніше його колекція стала основою для Единбурського ботанічного саду. Хоча батьківщина пальми Лівістона це субтропічний пояс Австралії, південно-східної Азії, Океанії та Африки їй вдалося оселитися і в Європі, щоправда без оранжереї тут рідко обійдешся. В Україну Livistona australis потрапила завдяки Вілібальду Бессеру - вченому-ботаніку, викладачу Волинського ліцею в Кременці. У 1810-20-ті Бессер листувався з європейськими ботаніками та обмінювався з ними рослинами. Завдяки його активності пальма приїхала з одного з ботанічних садів Європи до Кременця на заході України. Та це був тільки початок пальмових пригод. У 1831 Волинський ліцей закрили, а з 1834-го його колекції почали перевозити до Києва, де вони стали основою для навчальної бази Університету св. Володимира. Переїзд колекції рослин почався у 1839. Наприкінці 1830-х в Києві почали облаштовувати ботанічний сад. Цією справою зайнявся відомий ботанік, а згодом ректор Київського університету Рудольф Траутфеттер. Саме він опікувався пальмою Лівістона та зайнявся будівництвом оранжереї. Все це забрало більше 10 років. І тільки у середині 19 століття Livistona australis отримала домівку на довгі десятиліття. Спокійне життя ботанічного саду і пальми Лівістона обірвалося у революційні 1917-20 роки. Особливо важкою була холодна зима 1919-20 років. Тоді працівники університетського ботанічного саду самовіддано боролися, щоб зберегти якомога більше рослин.

Сонячний годинник П'єра Брульона

Сонячний годинник П'єра Брульона (Скульптура відкрита у грудні 2019 року)

Ця скульптура присвячена П'єру Брульону, вчителю математики Києво-Могилянської Академії, який подарував місту два сонячні годинники, власноруч розрахувавши їхню конструкцію. Ці годинники не тільки прикрашали місто, але й слугували студентам за посібник з математики й астрономії. Якщо зайти у двір Києво-Могилянської академії з боку вулиці Григорія Сковороди, то побачимо на зеленому газоні дивну, на сучасний погляд, споруду: білу колону із зеленим дашком від дощу. Посередині в колону вбудований куб з дивною розміткою та бляшаними трикутниками. Удень від цих трикутників лягають на розмітку тіні – так працює сонячний годинник. Перед нами найстаріший з навчальних посібників з математики, що зі зберігаються в Києві. У старій Києво-Могилянській Академії викладали багато різних наук. В їх число входила і математика, під якою тоді розуміли цілий «букет» дисциплін: алгебру, геометрію, оптику, діоптріку, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку і математичну хронологію. Викладав математику в Могилянці в XVIII столітті француз П'єр Брульон. Приїхавши до Києва, Брульон спочатку збирався навчати дітей французької, але виявився здібним вчителем математики. На жаль, ми мало що знаємо про цього педагога, проте одне можемо сказати точно: в винахідливості йому не відмовиш. Справді, не кожен вчитель здогадався б виставити один з навчальних посібників у дворі Академії, а другий — просто на центральній ринковій площі міста, прикрасивши ним колони ротонди над фонтаном «Самсон» на Контрактовій площі.

Сонячний годинник П'єра Брульона Пройшли сотні років. Ми звикли дізнаватися час по цифрам на смартфонах та в електронних браслетах, і розучилися читати тіні, що їх відкидають стрілки сонячного годинника на стіні. Та й самі сонячні годинники Брульона зараз залишаються точними лише половину року, бо були зроблені набагато раніше, ніж з'явився перехід на «літній час». Але туристи досі з подивом і повагою розглядають дивну розмітку на цій колоні. А в Києво-Могилянській Академії, як і раніше, студенти вивчають математику. А ще передають з покоління у покоління жарт про старого вчителя: «Створив годинник пан Брульон, щоб вчасно з'їсти свій бульйон».

ЛЕГЕНДА Потреш мене – і тобі ніколи не бракуватиме часу. Rub me and you will always find an extra hour. Існує і друга легенда про сонячний годинник – «потреш мене і в тебе з’явиться двадцять п’ята година у добі». Шукай бронзовий годинник П'єра Б рульона за адресою: вул. Братська, 17-19, Radisson Blu Hotel, Kyiv Podil City Centre Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Аванто. Стоматологія Dental Clinics Скульптор Юрій Білявський

Серце Києва Пізніше вийшли друком ще декілька книжок Амосова: «ППГ2266 Записки полевого хирурга», «Здоровье и счастье ребенка», «Книга о счастье и несчастьях», «Разум, человек, общество, будущее», «Моя система здоровья». Завдяки своїм книжкам Амосов здобув літературну славу і популярність. Приміром, тільки одна його книжка «Раздумья о здоровье» мала загальний тираж більш як 7 мільйонів примірників. Видатний хірург об'єднав довкола себе кращих українських кардіологів і виховав цілу плеяду талановитих учнів.

ЛЕГЕНДА Натисни на мене – і відчуєш серцебиття Шукай бронзову скульптурку в Києві за адресами:  вул. Богдана Хмельницького, 42;  вул. М. Амосова, 6 (Національний інститут серцево-судинної хірургії М. Амосова). Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Інститут вертебрології та реабілітації Скульптор Юрій Білявський

Серце Києва

Київська станція «Негайної допомоги»

Серце Києва

Київська станція «Негайної допомоги»

(Скульптура відкрита в травні 2021 року) Ця скульптура присвячується видатному хірургу, вченомувинахіднику, письменнику, киянину Миколі Амосову. Більше як 50 років Микола Амосов працював лікарем-хірургом. Він пройшов всю Другу світову війну як головний хірург польового госпіталя і провів кілька тисяч операцій. Згодом взявся за операції на легенях, а опісля перейшов у кардіологію. З середини 1950-х Амосов першим в Україні почав лікування хвороб серця хірургічним методом. Микола Амосов оперував до 80 років і за свою довгу лікарську кар'єру здійснив більше 10 тисяч операцій. Як лікар-практик Амосов постійно відчував нестачу потрібного обладнання. Тому самостійно взявся за розробку медичної апаратури. У цьому йому допомгла інженерна освіта, яку він здобував паралельно з медичною. Наприкінці 1950-х Амосов сконструював апарат штучного кровообігу і почав проводити успішні операції на своєму обладнанні. У 1960-х видатний хірург провів унікальні операції з протезування клапана серця і одним з перших у світовій практиці запровадив оригінальні антитромботичні клапани серця. Всього Микола Амосов сконструював більше 20 медичних приладів. Але тільки цим він не обмежився, у середині 1960-х років паралельно з медициною Амосов захопився кібернетикою. Він взяв участь у проекті з розробки штучного інтелекту та очолив відділ в інституті кібернетики. Амосов автор декількох десятків оригінальних наукових праць. Також відзначився Микола Амосов і на літературній ниві. У 1960-х вийшла його перша повість «Мысли и сердце», в якій він поділився з читачами своїми переживаннями після невдалої операції. Згодом цю повість переклали на понад 30 європейських мов. Проза Амосова - це унікальний лаконічний стиль, чіткий виклад думок і глибокі роздуми.

(Скульптура відкрита в липні 2020 року)

Ця скульптура присвячена першій службі київської негайної допомоги, яка відкрилась у місті в 1881 році. Спочатку екіпажі були кінними. Змінивши декілька адрес, служба нарешті розташувалась у власній будівлі на вулиці Рейтарській, 22. Символ «швидкої» змінювався декілька разів протягом її існування, поки нарешті не прийняв знайомий нам вигляд «сніжинки», шість кінців якої символізують виявлення, оповіщення, відповідну реакцію, допомогу на місці, допомогу під час транспортування та передачу в спеціалізований центр допомоги. В 1881 році в Києві був заснований «Гурток нічних чергувань» – цілодобова служба невідкладної медичної допомоги. Спочатку екіпажі були кінними, автомобілі з'явились лише 1913 року. (Тоді ж, до речі, було прийняте правило, за яким інші екіпажі мусять давати дорогу «швидкій».) Допомога надавалась безкоштовно, за рахунок доброчинних внесків. Перші дві карети купили відомий меценат А. Терещенко та міське товариство велосипедистів :) Лікарі не брали грошей за свої чергування. Тож не дивно, що серед газетних обʼяв з прізвищами чергового лікаря ми зустрічаємо Феофіла Гавриловича Яновського, якого містяни звали «святим доктором». Цікаво, що на дверцятах карет київської «швидкої» зображалась шестикінечна зірка, яку кияни звали «сніжинкою». (Тоді цей символ ще ніяк не був пов'язаний з євреями, цей зв'язок з'явиться значно пізніше, під час Холокосту.) Згодом його замінив червоний хрест, а порівняно недавно — «зірка життя» (щоб не плутати з міжнародним Червоним хрестом, який також надає допомогу, але гуманітарну).

Київська станція «Негайної допомоги» Спочатку служба невідкладної медичної допомоги розташувалась в будівлі міської думи на Хрещатику (яка стояла приблизно посередині між сучасним будинком Головпоштамту і Будинком Профспілок), потім переїхала на вулицю Пирогова, 6, а 19 травня 1913 року на вулиці Рейтарській, 22 відкрилася ажурна, схожа на венеціанське палаццо будівля Товариства швидкої допомоги, зведена за проектом архітекторів І. Зекцера і Д. Торова. З тих часів багато чого змінилося. Але ми досі називаємо каретами сучасні автомобілі та реанімобілі з синьою «сніжинкою» на борту. І з повагою поступаємось їм дорогою.

ЛЕГЕНДА Потри на вдячність лікарям, що ризикнуть своїм життям Шукай бронзову негайну допомогу в Києві за адресою: вул. Липинського, 4, на стіні готелю Globe Runner. Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Revenuegrid Invisible Скульптор Юрій Білявський

Обличчя Києва

Обличчя Києва (Скульптура відкрита в грудні 2020 року)

Ця скульптура — це профіль людського обличчя. Архітектор Георгій Куровський помітив, що правобережна частина Києва нагадує повернуте в профіль людське обличчя. А потім, завдяки світлині, зробленій із супутника, ця гіпотеза підтвердилася. За легендою, це портрет легендарного князя Кия, який разом з братами і сестрою заснував наше місто.

ЛЕГЕНДА Хто мене потре, – обличчя міста збереже. / The one who rubs me will save the face of the city. Шукай бронзову скульптурку в Києві біля входу до кавового дому «London», вул. Верхній Вал, 18. Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Кавовий дім «London» Скульптор Юрій Білявський

Танцівники на Театральній Незабаром до них стали приєднуватися усі бажаючі та випадкові перехожі, так що згодом слава про «танцюристів на Театральній» рознеслась по всьому місту. Де зараз ті перші танцюристи, хто зна... Але тепер тут сформувався своєрідний клуб, куди вже багато років щовихідні приходять не тільки потанцювати, але й просто побачитися один з одним. Часто серед них можна помітити і молоді пари, які, хоч і стоять осторонь, але їх так манить ця романтична та чуйна атмосфера! Вдивіться в обличчя цих танцюристів. Вони прожили важке життя. Їхня молодість припала на часи, коли не було соціальних мереж, але попри нелегку працю, вони встигали спілкуватися, зустрічатися і проводити свята за скромно прикрашеними столами, з піснями і веселими танцями. Їм важко звикнути до мінливості сучасного світу. Але вони так хочуть бути потрібними! І своїм прикладом, оптимізмом вони заряджають все навколо. Вони молоді душею, вони люблять життя таким, як воно є. І вони – танцюють. Партнер скульптури – мережа магазинів електроніки та побутової техніки «Фокстрот» (співзасновники – Геннадій Виходцев та Валерій Маковецький).

ЛЕГЕНДА Мене потреш – завжди у парі будеш

Шукай бронзову скульптурку в Києві у переході станції метро Театральна, вхід з вулиці Богдана Хмельницкого, 5 Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Фокстрот Скульптор Юрій Білявський

Михайло Булгаков

Михайло Булгаков (Скульптура відкрита в липні2020 року)

Михайло Булгаков — письменник, автор творів, на яких виховалось декілька поколінь: "Майстер і Маргарита", "Біла гвардія" та низки п'єс. Фільми, які було знято через багато років по смерті письменника, знала вся країна. Михайло Булгаков народився на Воздвиженці, в дитинстві та юності мешкав на Андріївському узвозі, 13, де зараз розташований музей сім'ї Булгакових. «Навесні зацвітали білим цвітом сади ... місто прекрасне, місто щасливе.» Він любив це місто до останку життя. Він покинув Київ, змінив ситу професію лікаря на напівголодне існування письменника, твори якого раз у раз не брали до друку, бо за часів Громадянської був медиком в Білій армії. Добре розумів, що Радянська влада йому того не пробачить і розраховував загубитися в багатолюдній Москві. Але навіть в розлуці з рідним містом поселяв своїх героїв на київських пагорбах, серед київських трамваїв. І мабуть так боляче було, що не звав Київ по імені - тільки Місто, з великої літери. Майже всі найвідоміші твори Михайла Булгакова не були опубліковані за життя письменника. Вони знайшли своїх читачів тільки в хрущовську відлигу, через два десятка років після смерті свого творця. І відразу стали своєрідним паролем для інтелігенції шістдесятих. За цитатами з Булгакова впізнавали своїх: «сиджу, нікого не чіпаю» - «примус починяю», «меч зникне» - «а зірки залишаться».

Михайло Булгаков А в кінці 80-х письменник повернувся в своє кохане Місто. На Андріївському узвозі, в будинку, де пройшло його дитинство, був створений музей родини Булгакових. З'явилися екскурсії за маршрутами його героїв. Видаються і читаються його книги. Мабуть тому, що, як писав сам Майстер, «рукописи не горять».

ЛЕГЕНДА Подивись мені в очі і зустрінеш свого Майстра Look into my eyes and you will meet your own Masterdragons. Шукай бронзову скульптурку в Києві за адресою: Дегтярна, 29

Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Освітній центр Education center Скульптор Юрій Білявський

Танцівники на Театральній

Танцівники на Театральній (Скульптура відкрита у вересні 2020 року)

Ця скульптура присвячена людям, які стирають межі у понятті «вік». Вони наважились ігнорувати правила, за якими «так не прийнято», «не для вашого віку» і «що ви собі дозволяєте». І дозволили собі – танцювати. Так, як хочеться. Посеред великого міста, на очах у раптових перехожих і постійних глядачів. А і справді, нехай усі дивляться! А ще краще – приєднуються. Біля входу до театру ім. Лесі України щовечора натовп. Хтось чекає знайомих, комусь не вистачило квитка – «Зайвого не позичите?» А прямо під ними, в підземному переході, грає нехитра музика і під звуки акордеона вальсують пари. Як вміють, так і вальсують. Не завжди вправно, але завжди із великим задоволенням. Більшість із них – поважного віку. Але зі світлом в очах і посмішками на обличчях. Причому збираються вони на своєму «танцполі» регулярно вже понад 30 років. За цей час багато хто знайшов своє кохання, друзів і вони просто не уявляють своє життя без цих зустрічей. Адже не так багато у великому місті знайдеться місць, де б люди пенсійного віку могли просто поспілкуватися. А тут – можна! Як склалася ця незвичайна «тусовка», тепер мало хто пам'ятає. Подейкують, що почали танцювати у далекому 1983 році: спочатку у «трубі» під Майданом, а потім – у Гідропарку і в підземному переході станції метро «Театральна». Є ще одна версія: нібито все почалось з одного самодіяльного танцювального колективу, якому відмовили в приміщенні (що цілком ймовірно: у 90-х та нульових роках багато приміщень у центрі, які раніше займали різноманітні «гуртки самодіяльності», були передані комерційним структурам). Але танцюристи, замість розгубитися і розійтись по домівках, «самозахопили» просторий підземний перехід біля входу в станцію метро «Театральна».