17 minute read
ГАЗЕТА ГО «КЛУБ ДРУЗІВ «ЗАПОРІЗЬКОЇ ПРАВДИ»
from 30.01.2020
ЧЕТВЕР, 30 СІЧНЯ 2020 РОКУ № 3 (23889)
Давайте жити, допоки ми живі БЕЗ ПАНІКИ
Advertisement
Виникненню 43% ракових захворювань можна було б запобігти, дотримуючись елементарних норми здорової поведінки: запобігти доступу до куріння дітей, вести боротьбу з курінням як таким; розвивати фізичну активність; вживати збалансовану та здорову їжу; забезпечувати своєчасну вакцинацію проти вірусів, які викликають рак печінки і шийки матки; пропагувати утримання від тривалого перебування на сонці та в солярії; гарантувати своєчасну діагностику і забезпечувати увагу до власного здоров’я. Міжнародний союз боротьби з онкологічними захворюваннями проголосив 4 лютого Всесвітнім днем боротьби проти раку, маючи на меті підвищення обізнаності людей про це одне із найстрашніших і найзгубніших захворювань нашої сучасної цивілізації. Залучаючи увагу до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання, можна домогтися гарних результатів, а в деяких випадках і повного одужання. Громадськість закликає небайдужих політиків зробити це одним з політичних пріоритетів.
Віктор СИВИЙ Вітчизняна торговельна мережа «АТБ», що зараз є найбільшою в країні за товарообігом, кількістю магазинів, обсягом сплачених податків, чисель- ністю працівників та іншими показ- никами діяльності, стала головним постачальником гарантовано якісних продуктів для майже чотирьох мільйонів українців. Саме стільки громадян, серед яких багато мешканців нашого міста металургів, щодня відвідують супермаркети мережі, які працюють цілодобово. Даний показник стрімко зростає. Дотримуючись стратегії ди- намічного розвитку, компанія з більш ніж 25-річним досвідом роботи у сфе- рі ритейлу системно розширює мапу присутності своїх представництв, підкорюючи нові регіони країни. Кожного року в Україні приймають перших покупців близько сотні нових диска- унтерів, проводиться модернізація не менш як п’ятдесяти магазинів. Корпоративна цінова політика компанії залишається незмінною. Ціни на будь-які товарні позиції у численних супермаркетах «АТБ» нижчі за середньоринкові на 10–15%. Якщо уважно слідкувати за акційними пропозиціями та користуватися бонусними програмами, то можна зекономити 30% і навіть більше. Це дуже вигідно для сімейного бюджету. Асортимент таких магазинів, у тому числі й у Запоріжжі, перевищує 3,5 тисячі найменувань. Понад 800 із них представлені товарами власних торгових марок. Вартість таких продуктів може бути на 40% нижчою за вартість будь-яких аналогів, які можна придбати на українському ринку. Крім того, в «АТБ» діє програма щодо формування мінімальних цін на основні соціальні групи товарів: хліб, молоко, крупи, яйця тощо. Зараз корпорація «АТБ» має чотири власних торгових марки, що належать до різних цінових категорій. Преміальний сегмент представляє ТМ «De Luxe Foods & Goods Selected», середній плюс – «Спецзамовлення “АТБ”», середній – ТМ «Своя лінія». Найбільш економний – ТМ «Розумний вибір».
Давайте спробуємо з’ясувати, як цій компанії вдалося за роки діяльності заслужити довіру клієнтів і стати абсолютним лідером вітчизняної галузі ритейлу. Вона була за- снована в перші роки незалежності нашої країни на базі кількох невеликих гастрономів у сусідньому з нами Дніпрі, а сьогодні 1078 дискаунтерів «АТБ» працюють у 24 областях України, включаючи й нашу Запорізьку. Як показує досвід розвитку ритейлу в розвинених країнах Європейського Союзу, бажання покупців заощадити кошти далеко не завжди відіграє вирішальну роль. Дискаунтер вже давно не сприймається клієнтами лише як магазин, де все коштує дешевше. Зараз такі марке- ти займають значну частину ринку в країнах з високим рівнем доходів
населення – у Німеччині, Норвегії, Данії тощо.
Український споживач, як і європейський, не проти розумно витрачати свої гроші й економити. Коли йдеться про доступні ціни, мають а увазі не якусь неймовірно низьку вартість, а чесну угоду – оптимальне співвідношення ціни та якості. Питанням якості продукції у супермаркетах «АТБ» приділяють значну увагу. Недарма компанія гарантує її не тільки власним ім’ям, але й грошима – в усіх супермаркетах даної торговельної мережі діє програма «Гарантія свіжості». Згідно з її умовами клієнту, який купив або просто знайшов у торговому залі товар, термін придатності якого збіг, компенсують його вартість у трикратному розмірі. Щоправда, випадки такого «легкого збагачення» трапляються вкрай нечасто, оскільки складна багаторівнева система аудиту якості в «АТБ» виключає ймовірність надходження тако- го товару у продаж. Компанія дуже
цінує довіру клієнтів. Покупців в «АТБ» традиційно вважають повноправними партнерами по бізнесу. «Магазини нашої торговельної мережі працюють в особливому форматі – м’який дискаунтер. Разом зі зручним розташуванням, графіком роботи 24/7 та високою якістю продукції даний формат максимально відповідає потребам громадян, а доступна ціна стає своєрідним фактором довіри між ритейлером і покупцем. Цю довіру ми повністю виправдовуємо рік за роком», – розповіла Наталія Шаповалова, в. о. генерального директора ТОВ «АТБ-Маркет».
ГОТУЙТЕСЯ ДО НОВАЦІЙ!
У лікарню – з гаманцем?
Не встигли ми оговтатися після реформи первинної ланки системи охорони здоров’я (ледь призвичаїлися до декларацій і вибрали собі сімейних лікарів), а на черзі денній - другий етап. Він найбільше торкнеться спеціалізованої медичної допомоги. За словами фахівців Міністерства охорони здоров’я України, головний принцип лишається тим же: гроші йдуть за пацієнтом. Зокрема, уже з 1 квітня цього року Національна служба здоров’я України почне працювати за Програмою медичних гарантій. До цієї Програми включені послуги, що га рантуються громадянам безоплатно. Йдеться про шість напрямів: первинна допомога, спеціалізована амбулаторна допомога, спе ціалізована стаціонарна допомога, екстрена допомога, паліативна допомога, реабіліта ція. Зокрема, за направленням лікаря можна буде отримати близько 50 лікувальних і діагностичних процедур.
Первинна ланка охорони здоров’я пере йшла на нову модель за один рік. Для вто ринної ланки на реформу відводять два-три роки. Але як саме вона проходитиме? Днями Агентство регіональних ініціатив поставило це питання перед директором Департаменту охорони здоров’я Запорізької міської ради Вікторією Ушаковою і головним лікарем За порізької міської дитячої багатопрофільної лікарні №5 Андрієм Запорожченком. - Для пацієнтів система не складна: спеціалізовані по слуги поділяються на дві ча стини: екстрені та планові. Вартість перших повністю покриватиме НСЗУ (ці послуги входять до числа ме дичних гарантій). Екстрена допомога надаватиметься навіть незалежно від того, чи підписала людина декла рацію із сімейним лікарем, - пояснила Вікторія Ушакова. А от медичним працівни кам нова система додасть головної болі. Ще б пак! Лі карні мають отримати статус комунальних неприбуткових підприємств (за Господар ським кодексом України). Відтепер вони самостійно
розпоряджатимуться коштами, складати муть фінансові плани, формуватимуть зарп лату медпрацівників… Звучить спокусливо, але… Чи треба казати, як це незвично і як непросто навчитися самостійному господа рюванню? Не всім, певне, хочеться братися за складну справу. Але доведеться: лікарні, що не реорганізуються і не укладуть договір із НСЗУ, не зможуть отримувати фінансування з держбюджету.
НСЗУ закуповуватиме виключно медич ні послуги. Таке завдання цієї служби відповідно до закону. А регіональні соціальні функції (наприклад, медичний догляд за соціально незахищеними верствами насе лення) можна фінансувати лікарням через місцеві програми. Так, у Запоріжжі міська влада має кілька подібних програм у сфері охорони здоров’я.
Автори реформи наголошують: у новій системі головний – пацієнт. Він вирішує в яку лікарню і за якою послугою піде. Зазвичай людина вибирає той медичний заклад, де йому порадили хорошого лікаря, де зручно отримувати послугу, де є необхідне обладнання. У разі госпіталізації – пацієнт зможе вибрати найбільш зручну палату, хоча за неї, ймовірно, треба буде заплатити. Тому головні лікарі повинні добре подумати над спеціалізацією закладу, його можливостями і перспективами.
Зараз державні та приватні медустанови активно готуються: закуповують медичне обладнання, проводять комп’ютеризацію, ремонтують приміщення. Як це на ділі відбувається, розповів Андрій Запорожченко. Зокрема, в очолюваній ним міській дитячій багатопрофільній лікарні №5 придбали нове обладнання у відділ реанімації й відділен ня рентген-діагностики. По всіх напрямках проводиться оптимізація, визначаються прі оритети.
«Онкологічну операцію мені зробили перед Новим роком. На жаль, не обійшлося без ускладнень. Тому на свято додому не відпустили. Лежу в палаті сам-один, почуваюся усіма покинутим, нещасним – і сльози течуть по обличчю. Невже отак, у 45 років, через якийсь там рак скінчиться моє життя?!» Чоловіку, котрий розповів про найсум ніше у своєму житті новорічне свято, зараз уже за 60. Він живий і здоровий. Веде активний спосіб життя. А про те, що півтора десятиліття тому в нього був рак ободової кишки, навіть не згадує.
Раніше лікарі зазвичай не говорили пацієнтам про таке захворювання. Мов ляв, «не беріть у голову, але… зробити операцію та пролікуватися треба». Те пер відверто розповідають про виявлене злоякісне новоутворення. Адже воно пе рестало бути смертельним вироком: тре ба лиш енергійно узятися за лікування. Онкологи інформують пацієнтів, щоб ті зрозуміли серйозність ситуації та зро- били необхідні кроки. Але інформують… не без побоювань. Адже хворі по-різно му реагують на подібний діагноз. Бува, мало не з кулаками кидаються на лікаря, влаштовують істерики – начебто він ви нен. Насправді панікувати немає сенсу: на сучасному рівні медицини у більшості випадків рак виліковний. Причому, якщо не все, то дуже багато залежить від хво- рого…
Те, що ми називаємо «рак», – понад сто різних захворювань. Вони можуть вражати будь-яку частину організму. Їх об’єднує одне: швидке утворення ано - мальних кліток і їхнє переростання за звичайні межі. Щороку у світі помира ють від раку понад 9 мільйонів осіб, а в Україні – 90 тисяч. Наша країна зі своєю сумною «чорнобильською спадщиною» займає друге місце в Європі за темпа ми поширення онкозахворювань. Маємо понад мільйон хворих! А за прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, цього року захворіють на рак ще близько 200 тисяч українців (Запорізька область, на жаль, серед лідерів). Судячи з попередньої статистики, через 12 міся
Встановлено, що жінки найчастіше помирають від раку грудей, легень, шлунку, прямої та ободової кишок і шийки матки. А чоловіки – від раку легень, шлунку, печінки, ободової та прямої кишок, стра - воходу. Але ж у 95 відсотках випадків можна уникнути смерті від раку грудей, якщо вчасно почати лікування. Рак ле гень, здебільшого, взагалі не виникне, якщо не палити. А рак печінки і шийки матки часто-густо мають інфекційне по- ходження (від вірусу гепатиту В та вірусу папіломи людини)… Виходить, люди самі вбивають себе?!
Крім того, причиною високої смертності фахівці називають недофінансування га - лузі. Приміром, існує ефективна вакцина від вірусу папіломи людини, яку слід ще пити дівчаткам у віці 8-12 років: тоді вони будуть гарантовані від раку шийки матки, що вражає молодих жінок. Чи варто на гадувати, що не всі дівчатка отримують таке щеплення?
З кожним роком українцям складніше оплачувати повний курс лікування від он кології, а деякі сучасні ліки їм недоступ ні. Це засвідчують, приміром, пацієнтки відділення патології молочної залози Запорізького обласного онкологічного диспансеру, котрі 2019 року нерегуляр - но отримували безоплатні гормональні препарати, які їм треба приймати, не пропускаючи жодного дня. А при вартості ліків від 460 до 1400 гривень за упаковку придбати їх власним коштом не всім по кишені. Але ж лікуватися треба, усі ма ють право на життя!
- Жінкам старше сорока слід щороку проходити мамографію й УЗД, - радить хірург-мамолог обласного онкодиспан серу Михайло Іобідзе. - І в будь-якому віці треба самим перевіряти себе. Ущільнення, набряк, почервоніння - не лише біль! - привід звернутися до ма молога. Не тягніть. Рак можна вилікувати. Чим швидше прийдете до лікаря - тим довшим і якіснішим буде ваше життя.
Це стосується й усіх інших видів раку. Із цим захворюванням можна і потрібно боротися без зайвої паніки. Свідоцтвом - досвід Запорізької міської громадської організації «Переможемо рак» - одного з найактивніших об’єднань ін - валідів у нашій області. Її члени - жін - ки з діагнозом «рак молочної залози» - перенесли мастектомію (операцію на грудях) і наступне лікування. Вижили – і тепер намагаються допомогти іншим жінкам вчасно виявити захворювання та боротися з ним.
- З 2019 року у світі стартувала три річна кампанія «Я є і я буду!» («I am and I will»). Це гасло перегукується із деві зом нашої організації: «Ти житимеш, ти зобов’язана жити!» - розповідає депутат Запорізької міськради, президент МГО інвалідів «Переможемо рак» Зіна їда Гальчинська. – Наша волонтерська група регулярно спілкується з паці єнтками відділення патології молочної залози обласного онкодиспансеру. Ми ведемо роз’яснювальну роботу у гро мадських місцях, просто на вулицях мі ста, роздаємо інформаційні матеріали. А минулої осені, напередодні 20 жовтня (Всеукраїнського дня боротьби із раком грудей), організували «ходу рожевих стрічок» бульваром Шевченка.
Зінаїда Миколаївна заснувала ГО «Переможемо рак» 14 років тому – після того, як сама подолала це захворю вання. Зараз громадська організація об’єднує сотні запоріжанок. Вони не лише ведуть агітаційну роботу, а й спіл - куються між собою, відвідують басейн (плавання настійливо рекомендоване жінкам, котрі перенесли мастектомі єю), ходять у театри та концертні зали. Восени влаштували виставку власних малюнків і вишивок бісером в обласній бібліотеці. Із захопленням регулярно займаються арт-терапією. Зокрема, не далі як учора побували на май стер-класі… «кавового живопису»: вчи лися малювати кавою!
Чому «Правда ZP» вже не перший раз звертається до досвіду МГО інвалі дів «Переможемо рак»? Бо турбота про власне здоров’я й активний спосіб життя, що демонструють її члени, – за порука одужання від будь-яких онколо гічних захворювань. А байдужість, при - ховування проблеми, небажання узяти себе в руки, зневіра - ще більше їх за - гострюють. Вибирайте!
Операція «Зачистка» НАША БІОГРАФІЯ
Юрій ЩУР
Лев Павлюк
На початку літа 1945 року у Бердянському районі розроблялася група, яка складалася з переселенців із Польщі та місцевих жителів. Вони, на думку співробітників органів держбезпеки, займалися організацією націоналістичного підпілля та проводили антирадянську агітацію. Тоді у селі Дмитрівка Бердянського району навколо вихідця з Холмщини Василя Хлопка сформувалася група, до якої належали ще два вихідці з Холмщини Лев Павлюк та Матвій Громчевський, а також місцеві жителі Федір Постніков, Георгій Мірошниченко та Антон Телятник. Коло спілкування було дещо ширшим. Серед обвинувачень, які фігурували у справі, було й створення націоналістичної організації (ОУН) та поширення інформації про боротьбу з совєтською владою на Західній Україні.
Василь Хлопко
Зауважимо, що під час обшуків у Василя Хлопка були вилучені програма ОУН(м) під назвою «Самостійна Україна» на 2-х аркушах та 2 брошури антирадянського змісту: «Сучасна війна і сільське господарство» та ще одна німецькою мовою. За результатами слідства та засідання Військового Трибуналу військ НКВД Запорізької області 7 лютого 1946 року Георгій Мірошниченко, Василь Хлопко та Матвій Громчевський були засуджені до 20 років, Федір Постніков та Лев Павлюк – до 15 років каторги кожний, а Антон Телятник – до 10 років таборів. Також усі шестеро засуджених отримали ураження в правах на 3 роки кожен.
У серпні 1945 року були заарештовані й після нетривалого слідства засуджені до 7 років таборів та 5 років ураження в правах кожний колишні бійці протипольської самооборони села Кульно (знаходиться в гміні Курилувка Лежайського повіту Підкарпатського воєводства, Польща), а на момент арешту жителі (від березня 1945 року) Мелітопольського району Андрій Цаль та Степан Занько. Обидва вони перед цим розроблялися за агентурною справою «Галичани». Агентом, який допоміг зібрати компрометуючий матеріал на них, була «Степова» (Надія Строцкевич). За рахунок цього, зокрема, співробітникам МГБ було відомо, що Андрій Цаль та Степан Занько «серед переселенців говорили, що тут у колгоспі жити погано, на трудодень нічого не заробиш й будемо жити голодні, тому треба з колгоспу виходити й їхати назад до Польщі, або в Луцьк, де живуть одноосібно».
Наркіс Скоропадський
Паралельно з цим йшла «зачистка» території Запорізької області від залишків осередків ОУН, створених під час нацистської окупації. Крім цього, арешту нерідко піддавалися особи, які лише побічно співпрацювали з підпіллям. Так, 27 червня 1945 року до 10 років таборів та 5 років ураження в правах був засуджений вчитель з села Вознесенка Мелітопольського району Наркіс Скоропадский. Серед іншого, його було звинувачено у співпраці з лідером місцевого націоналістичного підпілля Іларіоном Курилом-Кримчаком, за завданням якого він створив і керував хоровим гуртком у Вознесенці протягом лютого-травня 1942 року. У репертуарі цього хору був і гімн «Ще не вмерла Україна» та інші патріотичні пісні.
26 червня 1945 року на підставі агентурних даних інформаторів «Волкова» та «Зоркого» було заведено облікову справу на жителя села Новоказанкувате Чернігівського району Харитона Шаму. Він підозрювався у співпраці з німцями та належності до підпілля ОУН. Питання діяльності ОУН та організації з такою ж назвою у Чернігівському районі Запорізької області, яка була створена місцевими жителями, потребує окремого дослідження. Тут же зауважимо, що 3 жовтня 1945 року Харитон Шама був заарештований й під час ведення слідства помер від туберкульозу у в’язниці №2 міста Мелітополь.
Федір Дурдуківський
25 вересня 1945 року було за- арештовано активіста осередку ОУН селища Павло-Кічкас (тепер – в межах міста Запоріжжя) Васи- ля Савченка. Серед інших фак- тів його діяльності в націоналіс- тичному підпіллі, слідчими НКГБ виокремлювалася та обставина, що заарештований був кур’єром, який з Дніпропетровська приво- зив до Запоріжжя оунівську лі- тературу. 23 грудня 1945 року за вироком трибуналу Василь Сав- ченко був засуджений до 10 років таборів з ураженням в правах на 5 років.
Заарештованому 18 жовтня 1945 року бухгалтеру із Запоріж- жя Миколі Тарасенку, який під час окупації, крім іншого, працював завідуючим житловим відділом міської управи, інкримінували та- кож активну участь в діяльності місцевої ОУН. Зокрема, слідчі мали інформацію про його участь у нарадах інтелігенції Запоріж- жя, які були ініційовані членами Похідної групи ОУН восени 1941 року, а також про поширення ним націоналістичних видань. 12 січня 1946 року Миколу Тарасенка було засуджено до 10 років таборів та 5 ураження в правах.
Одним із значних успіхів співробітників органів держбезпеки у другому півріччі 1945 року, напевно, став арешт активіста ОУН Михайлівського району періоду окупації, який також був кур’єром районного Проводу ОУН для зв’язку з обласним, Пилипа Письменного. Не зважаючи на те, що за свою активну антинацистську самостійницьку позицію останній був заарештований жандармерією та карався в нацистських концтаборах, Військовим трибуналом військ МВД Запорізької області 3 квітня 1946 року йому було визначено покарання у вигляді 10 років таборів та 3 роки ураження у правах.
У цей же час в Сімферополі провадилося слідство по справі Миколи Передерія – одного з учас- ників молодіжного українського гуртка «Козаки», який під час німецької окупації діяв у Меліто- польському агроземлемірному училищі. Пильний інтерес до цього гуртка зі сторони радянських спецслужб був також викликаний тією обставиною, що «Козаки» стали напівлегальним прикрит- тям для оунівської молодіжки, яка також діяла в училищі. Сам Микола Передерій у грудні 1945 року був етапований для продов- ження слідства до Мелітополя й 10 травня 1946 року засуджений до 10 років таборів з ураженням в правах на 5 років.
Перший номер газети вийшов 3 листопада 2017 року
Газета зареєстрована Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України 12 березня 2019 року. Реєстраційне свідоцтво 33 №1312-587-Р. Газета виходить українською мовою по четвергах (на 16 сторінках).
Адреса редакції: 69114, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 41, оф.83. Передрук публікацій допускається за погодженням з редакцією. Посилання на “Правду ЗП” обов’язкове. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших даних несуть автори публікацій. Відповідальність за зміст рекламних оголошень несе рекламодавець. Рукописи не рецензуються і не повертаються авторам. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети. Редакція оплачує позаштатним авторам тільки замовлені матеріали. Ціна договірна. Друк офсетний. Передплатні індекси: 21708, 21707, розповсюджується УДППЗ “Укрпошта”. Тираж тижня 20000. Зам. №2087303 Поділ кольору, фотонабір і друк виконані ТОВ “Видавничий дім “КЕРАМІСТ” 69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 16. Тел.: (061) 228-10-30 www. keramist.com.ua
