ЇМ
ПРАВА ЛЮДИНИ 17 ,2 0 0 3 (1 -1 5 береш»)
Злочинні посадовці проти „Українського Слова“. Суддя Рівненського міського суду Тимощ ук О Л т а пом ічник прокурора міста Рівне Тимощук А Л . вим агаю ть відш кодування моральних збитків у розмірі 200 тисяч гривень від Видавництва імені Олени Теліги (засновника тиж невика „У країнське слово“) т а редактора відділу політики „УС“ Ю рка С иротю ка за ж урналістське розслідування, у якому вищ евказані особи підозрю ю ться у причетності д о фабрикування кримінальної справи, застосування незаконних методів слідства, здійсненні м орального тиску, т а застосування погроз і тортур із метою вибиття свідчень. Тортури і катування у місцях попереднього затримання в У країні не є ні для кого секретом. Н а початку січня 2002 року редактор відділу політики тиж невика „У країнське слово“ Ю рко Сиротю к отримав записку із ІТТ м. Рівного. У ній Гринь В. В., викликаний у якості свідка, а згодом затриманий за хуліганство, повідом ляв про жахливі тортури, які застосовувались до нього з м етою вибиття неправдивих свідчень т а зізнання у крадіжці, якої він не вчиняв. Такій самій процедурі піддавались і трос інш их затриманих. У сіх їх змушували зізнатися у крадіжці в особливо великих розм ірах із дачі будинку у с. Панталія Лубенського району Р івненської області, який належить матері вищ евказаних судці і прокурора. К рім того, Ю рко Сиротю к через адвоката інших у в ’язнених отримав свідчення, щ о під час тортур були присутні і давали безпосередні вказівки обидва брати Тимощ уки. Більш е то го , ріш ення про адмінареш т, у результаті якого свідки по справі перетворилися н а затриманих за нібито хуліганство,' а потім звинувачених у крадіжці (звична схема), прийм ав суд, у яком у безпосередньо працю є Т им ощ ук О .Я . Н ачальник
карного
розш уку
Л убенського
РУ
М ВСУ
м айор
Ч
Харинюк Ю„ який першим вів слідство і відмовився фабрикувати справу, був звільнений із посади і відправлений на пенсію. Органи прокуратури (у яких працював і досі працює Тимощук А Л .), до яких затримані зверталися зі скаргами, відповідали формальними відписками. Розуміючи суспільну вагу даної справи, а також безпосередню загрозу ж итло затриманих, редактор відділу політики „ У С ' Юрко Сиротюк оприлюднив дані факти у серії публікацій на сторінках „ У С та у Рівненській пресі. Про цю резонансну справу на підтвердження розслідування Юрка Сиротюка писали й інші видання, зокрема газета „Рівне-ракурс"(за б лютого 2003 року). У результаті четверо обвинувачених, які більше року провели під вартою у залі суду, отримали жадану свободу. За цей час один із них захворів на туберкульоз, у іншого загострилось хронічне захворювання. У відповідь, намагаючись замести сліди справи, брати Тимощуки подали до суду на Юрка Сиротюка і „Українське слово“. З огляду на службове становище позивачів та суму позову (задоволення якого призведе до закриття опозиційної газети і україномовного видавництва, а автору статті доведеться на протязі більш як 18 років віддавати усю зарплатню) лише суспільний резонанс і висвітлення у пресі дозволить об’єктивно розв’язати справу. 03- 0321:10
8 8, «Тема н о м ер а» С У Д Д Я П РО ТИ СУДДІ