КОНЦЕПЦІЯ ВІДНОВЛЕННЯ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ РІЧОК УКРАЇНИ
Шановні пані та панове! Як відомо, Україна відноситься до вододефіцитних країн, біля 70% населення якої споживає питну воду з поверхневих вод річок Десна, Дніпро, Дністер. Сучасний стан вод більшості річок, які на 90% формують водні ресурси України (за показниками Водної Рамкової Директиви ЄС) оцінюються від «дуже поганого» до «поганого» і лише подекуди «добрим» станами. Тому відновлення водних екосистем річок України набуває нині (з врахуванням змін клімату) особливого державного значення.
У відповідності з цим, науковці НУВГП розробили «Концепцію відновлення водних екосистем малих та середніх річок», яка включає наступні розділи: - визначення проблем погіршення стану річки - аналіз причин виникнення проблем - обґрунтування шляхів і способів розв’язання проблем (русло, заплава, водозбірна територія) - впровадження басейнового принципу управління станом річки - обґрунтування та розробки проектів відновлення екологічного стану річки
Стратегічною метою реалізації «Концепції» є відновлення порушених водних екосистем річок, досягнення «доброї» якості води та резервування її для питних потреб населення.
На підставі цієї «Концепції» науковцями кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства за ініціативи голови Облдержадміністрації Муляренка Олексія Віталійовича, впродовж 2016-2018 років були проведені комплексні наукові дослідження з «Оцінювання екологічного стану річок Іква та Устя». Результати наукових досліджень на р. Устя ми пропонуємо розглянути на сьогоднішньому зібранні.
Концепція відновлення басейну річки Устя
«НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ З ВІДНОВЛЕННЯ І ПІДТРИМКИ СПРИЯТЛИВОГО ГІДРОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ТА САНІТАРНОГО СТАНУ БАСЕЙНУ Р. УСТЯ» Виконавці: кафедра екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства НУВГП д. с.-г. н., професор Клименко М.О. к. с.-г. н., професор Прищепа А.М. д.б.н, професор Бєдункова О.О. к. с.-г. н., доцент Статник І.І. к. т. н., доцент Корбутяк В.М.
ГОЛОВНА МЕТА - відновлення стійкого функціонування басейну річки Устя; - захист водної екосистеми від забруднення та виснаження; - збереження ландшафтного та біологічного різноманіття; - забезпечення екологічно-безпечних умов для проживання населення та господарської діяльності;
СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ перетворення басейну річки Устя у стабільний ландшафт з дотриманням екологічних нормативів і ”добрим” станом поверхневих вод
Оцінка екологічного стану басейну річки Устя
РУСЛО
ЗАПЛАВА
ВОДОЗБІРНА ТЕРИТОРІЯ
ДОРОЖНЯ КАРТА КОНЦЕПЦІЇ ВІДНОВЛЕННЯ БАСЕЙНУ РІЧКИ УСТЯ Етапи проведення робіт(4 етапи)
Структурні частини басейну річки
Водозбірна територія
1.Збір статистичної та картографічної інформації в рамках розробки концепції
Русло річки
Заплава річки
Цілі, завдання, реалізація етапів
Збір інформації по території водозбору: гідрогеологічні умови басейну річки; геологічна будова басейну річки; використання земельних ресурсів; використання водних ресурсів; інші види природокористування; гідрографічна характеристика; картографічні матеріали; характеристика складу і якості стічних вод діючих підприємств басейну річки; показники роботи очисних споруд населених пунктів. Збір інформації по руслу річки: гідрологічні характеристики; розподіл стоку річки; водний та водогосподарський баланс; гідрохімічні та бактеріальні характеристики води; відомості про сучасний стан гідротехнічних споруд; відомості про водосховища в басейні річки. Збір інформації по заплаві річки: геоморфологічні характеристики заплави; ландшафтно-гідрологічні системи річки.
Виконавці РУВР, ДЕПР, РЦГМ, ННІАЗ НУВГП, Екоінспекція
Термін проведен ня 10.06.1815.06.18
РУВР, ДЕПР, РЦГМ, ННІАЗ НУВГП, Екоінспекція
15.06.1825.06.18
РУВР, ДЕПР, РЦГМ, ННІАЗ НУВГП, Екоінспекція
25.08.1830.08.18
Етапи проведення робіт
Структурні частини басейну річки
Водозбірна територія
2.Проведення натурних обстежень та інструментальних досліджень у басейні річки
Русло річки
Заплава річки
Термін проведе ння
Цілі, завдання, реалізація етапів
Виконавці
Проведення натурних обстежень території водозбору з метою виявлення джерел антропогенного впливу на річкову екосистему та їх характеристика.
ННІАЗ, ДЕПР
01.07.18 10.07.18
Проведення натурних обстежень гідрографічної мережі річки: - відбір та аналіз проб води за гідрохімічними показниками; - відбір та аналіз проб зразків донних відкладів; - проведення біотестових і біоіндикаційних аналізів.
ННІАЗ, ДЕПР
10.07.18 15.07.18
Проведення натурних обстежень екологічного стану заплави (порушеності заплави).
ННІАЗ, ДЕПР
15.07.18 20.07.18
Етапи проведення робіт (4)
Структурні частини басейну річки
Водозбірна територія
3.Оцінка сучасного екологічного стану басейну річки
Русло річки
Заплава річки
Водозбірна територія 4.Опрацювання отриманих результатів та розробка заходів з відновлення басейну річки Устя
Русло річки
Цілі, завдання, реалізація етапів
- Встановлення екологічної стійкості ННІАЗ, ландшафту; ДЕПР - Оцінка рівня антропогенного навантаження на басейн річки; - Прогноз змін екологічного стану басейну річки. - Оцінка динаміки змін гідрологічних та ННІАЗ, гідрохімічних параметрів річки; ДЕПР - Оцінка токсикологічних параметрів за відгуком біоти; - Оцінка геохімічного фону донних відкладів; - Оцінка санітарного стану та кисневого режиму річки; - Виявлення лімітуючих елементів евтрофікації. - Оцінка забудованості та порушеності заплави; ННІАЗ, - Оцінка динаміки змін розвитку заплави ДЕПР (використання дистанційних методів досліджень) - Розробка попереджувальних, розподільчих та ННІАЗ, компенсаційних водоохоронних заходів у РУВР, басейні річки ДЕПР - Удосконалення системи дієвого екологічного ННІАЗ, моніторингу; РУВР, - Розробка компенсаційних заходів. ДЕПР
01.09.18 – 30.09.18
Розробка попереджувальних та ННІАЗ, компенсаційних водоохоронних заходів у РУВР, басейні річки. ДЕПР
20.11.18.30.11.18
Заплава річки
Термін Виконавці проведе ння
01.10.18 – 15.10. 18
15.10.18 – 25.10.18
01.11.18.10.11.18 10.11.18.20.11.18
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ В БАСЕЙНІ Р. УСТЯ (згідно дорожньої карти) І етап. Збір статистичної та картографічної інформації по басейну річки Устя ІІ етап. Проведення натурних обстежень та інструментальних досліджень у басейні р. Устя (червень-липень 2018) водозбірна територія
русло
заплава
Проведення натурних обстежень та інструментальних досліджень у басейні річки
• Рекогносцирувальні дослідження; • Відбір проб води, донних відкладень та гідробіонтів.
Проведення польових та лабораторних досліджень
ІІІ ЕТАП. ОЦІНКА СУЧАСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ Р. УСТЯ (сучасні методи досліджень) Характеристика
Устя
Без назви (пр. притока)
Кунин
Спасів
км2
%
км2
%
км2
%
км2
%
Лісистість
55,7
5,8
5,7
8
9,9
13
16,1
13
Заболоченість
6,3
0,7
1,8
2,5
6,08
8
1,9
1,5
Озерність
8,2
0,9
0,14
0,2
0,08
0,1
8,06
6,5
Природоохоронні території
21
2,2
0,21
0,3
0,15
0,2
2,6
2,1
Розораність
529
55
43,7
61,5
45,6
60
73,2
59
Осушеність
232,0
24
10,2
14,3
13,9
18,4
4,2
3,4
Урбанізованість
97,3
10,1
1,8
2,5
0,91
1,2
4,96
4,0
Інші
32,7
3,4
6,03
8,5
36,2
0,1
14,3
11,5
Всього
961.4
100
71
100
76
100
124
100
КЕСЛі
0,15 ландшафт нестабільний з чітко вираженою нестабільністю
0,25 0,27 0,5 ландшафт ландшафт ландшафт нестабільний з нестабінестабільн чітко льний з ий з чітко вираженою чітко виражено нестабільвиражен. ю ністю нестабільн нестабільн ості істю
ІІІ ЕТАП. ОЦІНКА СУЧАСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ Р. УСТЯ (сучасні методи досліджень) Характеристика
Устя
Без назви (пр. притока)
Кунин
Спасів
км2
%
км2
%
км2
%
км2
%
Лісистість
55,7
5,8
5,7
8
9,9
13
16,1
13
Заболоченість
6,3
0,7
1,8
2,5
6,08
8
1,9
1,5
Озерність
8,2
0,9
0,14
0,2
0,08
0,1
8,06
6,5
Природоохоронні території
21
2,2
0,21
0,3
0,15
0,2
2,6
2,1
Розораність
529
55
43,7
61,5
45,6
60
73,2
59
Осушеність
232,0
24
10,2
14,3
13,9
18,4
4,2
3,4
Урбанізованість
97,3
10,1
1,8
2,5
0,91
1,2
4,96
4,0
Інші
32,7
3,4
6,03
8,5
36,2
0,1
14,3
11,5
Всього
961.4
100
71
100
76
100
124
100
КЕСЛі
0,15 ландшафт нестабільний з чітко вираженою нестабільністю
0,25 0,27 0,5 ландшафт ландшафт ландшафт нестабільний з нестабільн нестабільн чітко ий з чітко ий з чітко вираженою виражен. виражен. нестабільнестабільн нестабільн ністю ості істю
ОЦІНКА СУЧАСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ОСНОВНИХ ПРИТОК БАСЕЙНУ Р. УСТЯ (рр. Без назви, Кунин)
Джерела антропогенного впливу : • Розораність території; • Відсутність прибережнозахисних смуг; • Зарегулювання стоку • Відсутність локальних очисних споруд
• Розораність території; • Вплив меліоративної системи на формування стоку • Зарегулювання стоку • Відсутність прибережно-захисних смуг; • Відсутність локальних очисних споруд
ОЦІНКА СУЧАСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ОСНОВНИХ ПРИТОК БАСЕЙНУ Р. УСТЯ (р.Спасів)
• • • • •
Джерела антропогенного впливу : Розораність території; Відсутність прибережно-захисних смуг; Зарегулювання стоку Ставкові господарства Відсутність локальних очисних споруд
ОЦІНКА СУЧАСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЗАПЛАВИ Р. УСТЯ Заплава: - Кзап = 3,5 (відноситься до річок з середньою екологічною значимістю розвитку заплави) - Кзв = 1,8 (заплава річки є трансформована та порушена) - Порушена морфологічна структура заплави річки (верхів'я) через створення осушувальних меліоративних систем та рибогосподарських водойм - Забудована та розорана до урізу води. - Відсутні прибережні захисні смуги - Побудовані водні об'єкти (частина з яких не має спецдозволу на водокористування); - Існують джерела несанкціонованих скидів забруднюючих речовин - Розміщені стихійні сміттєзвалища.
Контрольні пункти відбору проб для проведення гідрохімічного аналізу
Класи якості води за блоком сольового складу V IV III II
дуже поганий поганий задовільний
добрий
Класи якості води за блоком трофо-сапробіологічних показників
V
дуже поганий
IV
поганий
III
задовільний
II
добрий
Класи якості води за блоком специфічних показників токсичної дії
V
дуже поганий
IV
поганий
III
задовільний
II
добрий
Класи якості води за інтегральним показником
V
дуже поганий
IV
поганий
III
задовільний
II
добрий
Динаміка токсичності компонентів екосистеми р. Устя за результатами біотестування
Групи токсичності: 1 – немає; 2 – слабка; 3 – середня; 4 – висока; 5 - летальна
ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД РІЧКИ УСТЯ 2018 рік (ГІС- технології)
Хімічний склад донних відкладів р. Устя Номер створу 1 – смт Квасилів (авт. міст) 2 – с Новий Двір (авт. міст)
3 – м. Рівне, 100 м нижче греблі Басівкутського водосховища 4 – м. Рівне, вул Пересопницька (авт. міст) 5 – м. Рівне, розширена ділянка поблизу кафе «La Riva»
Сu
Zn
0,51 1,60 1,43 1,82 1,19
0,68 28,8 4,64 21,57 25,98
Показники Mn Co мг/кг 87,7 1,2 293,6 6,6 80,29 22,26 75,15 9,05 68,08 8,30
Cd
Pb
0,23 0,73 0,42 0,76 0,74
0,34 9,62 10,25 5,33 4,94
Кратність перевищення фактичних концентрацій елементів ГДК у грунті
перевищення, разів
5,00
4,45
Pb
4,00
Mn
3,00
2,53
2,43
2,00
1,40
1,32
1,81
2,47 1,66
Co
Cu Zn
1,00
Cd
0,00
ГДК у грунті 1
2
3
4
5 створ
Рівні забруднення донних відкладів р. Устя важкими металами 1994 р.
2018 р.
Вивчення стану представників іхтіофауни р. Устя Проаналізовані види риб: верховодка (Alburnus alburnus) - фітофіл, еврифаг краснопірка (Sсаrdiпіus erythrophthalmus) - лімнофітофіл, еврифаг; плітка (Rutilus rutilus) - лімно-фітофіл, еврифаг;
карась сріблястий (Carasius auratus) - лімно-фітофіл, фітобентофаг ; лящ (Abramis brama) - лімно-фітофіл, бентофаг; окунь річковий (Perca fluviatilis) - лімнофітофіл, іхтіобентофаг.
Результати оцінки відхилень представників іхтіофауни р. Устя від умов норми за морфологічними ознаками № створу плітка 1 середні (III) 2 критичні (V) 3 критичні (V) Середнє для річки
верховодка середні (III) критичні (V) критичні (V)
Вид риб краснопірка карась суттєві (IV) норма (I) суттєві (IV) норма (I) середні (III) норма (I)
лящ початкові (II) критичні (V) норма (I)
окунь початкові (II) суттєві (IV) середні (III)
Середнє для створу початкові (II) суттєві (IV) середні (III) середні (III)
Результати оцінки відхилень представників іхтіофауни р. Устя від умов норми за цитогенетичними ознаками
Локалізована шкала інтегральної оцінки токсичності водного середовища р.Устя за цитогенетичним гомеостазом представників іхтіофауни
IV ЕТАП. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ВІДНОВЛЕННЯ І ПІДТРИМКИ СПРИЯТЛИВОГО ГІДРОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ТА САНІТАРНОГО СТАНУ БАСЕЙНУ Р. УСТЯ (в розрізі коротко-, середньо- та довгострокових завдань)
IV ЕТАП. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ВІДНОВЛЕННЯ БАСЕЙНУ Р. УСТЯ
РЕМЕДІАЦІЙНІ ЗАХОДИ У ВЕРХІВ’Ї УСТІ
(витік – створ с. Здовбиця, ІІІ клас якості води)
Русло:
Відновлення вільного сполучення з гідрографічною мережею, протічності річки Устя та її основних приток Підвищення буферної ємності території через відновлення водних джерел та заболочених ділянок. Локальне розчищення основного русла р. Устя та замулених притоків. Розробка проекту з руслоформуючих та днопоглиблювальних роботах. Відновлення шлюзів регуляторів осушувальної системи Біомеліоративні заходи для меліорованих ділянок річки Видалення синтезованої маси макрофітів з водного середовища. Розчищення польдерних систем сучасною технікою (Truxor 5000 ) Передбачити будівництво літнього польдеру із затопленням земель талими водами, каналами рибоходами та нагульним ставом для відновлення аборигенної іхтіофауни. Відновлення природної звивистості річки
Верхів’я річки - 3 клас
Заплава:
Ліквідація надходження несанкціонованих скидів забруднюючих речовин Ліквідація водних об'єктів (копанки, ставки), які не мають дозволу на спецводокористування. Винесення в натуру меж водоохоронних зон, зокрема прибережно-захисних смуг. Заборона розорення території заплави. Залуження та заліснення території заплави. Посилення контролю за раціональним веденням господарської діяльності.
Водозбір:
Побудова локальних очисних споруд в населених пунктах. Рекультивація порушених меліорованих угідь (залуження та заліснення) Раціональне природокористування Відновлення природних умов розвитку басейну.
РЕМЕДІАЦІЙНІ ЗАХОДИ НА 2 ДІЛЯНЦІ РІЧКИ УСТЯ
(від с. Здовбиця до смт. Квасилів, V клас якості води)
Заплава:
Русло: Регулювання водного режиму річки. Розробка проекту з відновлення (реконструкція, модернізація, переобладнання) шлюзів-регуляторів річки.) Моніторинг діяльності підприємств рибного господарства (с.Новомильськ, притоки Спасів ) Ліквідація мілководних ставів. Впровадження системи постійного моніторингу гідротехнічних та біотичних параметрів.
Ліквідація надходження несанкціонованих скидів забруднюючих речовин на ділянці Здовбиця Квасилів. Винесення в натуру меж водоохоронних зон, зокрема прибережно-захисних смуг Рекультивація порушених земель (залуження та заліснення) Посилення контролю за веденням господарської діяльності
Водозбір:
Створення локальних очисних споруд на промислових підприємствах та у населених пунктах. Модернізація очисних споруд РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” смт Квасилів. Встановлення ГДС речовин за басейновим принципом Створення в населених пунктах локальних очисних споруд Рекультивація кар'єрів ПАТ «Волинь -Цемент»
РЕМЕДІАЦІЙНІ ЗАХОДИ НА 3 ДІЛЯНЦІ РІЧКИ УСТЯ (від смт.
Квасилів до Басівкуського гідровузла, ІV клас якості води)
Русло:
Збереження в природному стані русла та заплави річки до Басівкут. водосх. Ліквідація несанкціонованих скидів Створення системи постійного моніторингу якості поверхневих вод річки. Розробка проектів з відновлення екологічного стану штучних гідроекосистем ( Басівкутське водосховище та інші ділянки в межах міста). Врівноваження балансу лімітуючих елементів евтрофікації. Локальне розчищення русла від замулення.
Заплава:
Винесення в натуру меж водоохоронних зон, зокрема прибережно-захисних смуг Ліквідація первинних джерел забруднення (звалища ТПВ, несанкціоновані побутові стоки). Створення заплавних біоплато. Облаштування приймачів дощового стоку з сучасних мікрорайонів з відведенням їх на локальні очисні споруди. Посилення контролю за веденням господарської діяльності.
Водозбір: Створення локальних очисних споруд на урбанізованих територіях. Перехоплення та очистка дифузного стоку з території водозбору. Каналізування окремих районів міста Екологічний аудит підприємствводокористувачів.
РЕМЕДІАЦІЙНІ ЗАХОДИ НА 4 ДІЛЯНЦІ РІЧКИ УСТЯ (від Басівкуського гідровузла до с. Малий Олексин , ІV- V клас)
Русло:
Ліквідація несанкціонованих скидів Локальне розчищення русла від замулення Відновлення водних джерел. Включення у гідрографічну мережу основних приток річки Устя. Відновлення гідротехнічних споруд у межах міста. Забезпечення підземного живлення русла річки Устя. Врівноваження балансу лімітуючих елементів евтрофікації. Створення системи моніторингу якості поверхневих вод. Штучне відтворення біоресурсів (зариблення).
Заплава:
Винесення в натуру меж водоохоронних зон, зокрема прибережно-захисних смуг Ліквідація первинних джерел забруднення (звалища ТПВ, несанкціоновані побутові стоки). Створення заплавних біоплато. Посилення контролю за веденням господарської діяльності.
Водозбір: Створення локальних очисних споруд на промислових підприємствах м. Рівне. Під’єднання до каналізаційної мережі частини міста. Екологічний аудит підприємствводокористувачів.
РЕМЕДІАЦІЙНІ ЗАХОДИ НА 5 ДІЛЯНЦІ РІЧКИ УСТЯ (від с. Малий Олексин до р. Горинь, ІV клас якості води) Русло:
Ліквідація несанкціонованих скидів Постійний моніторинг якості поверхневих вод. Розчистка русла річки Устя в межах с. Городок Відновленя протічності стариць та створення руслового біоплато (ділянка с. Великий Олексин – с. Городок) Створення руслового біоплато в основних притоках річки Устя
Заплава: Винесення в натуру меж водоохоронних зон, зокрема прибережно-захисних смуг Ліквідація первинних джерел забруднення (звалищ ТПВ, несанкціонованих стоків). Посилення контролю за веденням господарської діяльності.
Водозбір: Створення локальних очисних споруд. Будівництво сучасних локальних очисних споруд в населених пунктах. Екологічний аудит підприємствводоспоживачів. Оптимізація використання мінеральних добрив у cільському господарстві. .
ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. УСТЯ Рівненське обласне управління водних ресурсів України
Департамент екології та природних ресурсів України в Рівненській області
Органи місцевої влади
Басейнова рада План управління річковим басейном Програма заходів
Щорічні плани управління басейном р. Устя
БАСЕЙНОВА РАДА Р. УСТЯ (консультативно-дорадчий орган) Мета створення: організація, планування та контроль здійснення компенсаційних заходів з відновлення сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану басейну р. Устя (в контексті стратегії сталого і збалансованого управління водними ресурсами річки). Функції ради: узгоджувати інтереси органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій водокористувачів у межах річкового басейну. До її складу повинні входити представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств-водокористувачів, водоканалів, наукових установ, інших зацікавлених організацій, підприємств та обов’язково представники громадськості.
Карта адміністративно-територіального поділу території басейну р. Устя (ГІС –технології)
Доповідь завершено
Дякуємо за увагу