Кухарська О.М. Наука. озброєна лопатою. by Елена Кухарская

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КМДА) КИЇВСЬКА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Кухарська О. М.

НАУКА, ОЗБРОЄНА ЛОПАТОЮ

ЗАПИСКИ ПРО АРХЕОЛОГІЧНІ ПРАКТИКИ КИЇВСЬКОЇ МАН

2011 - 2014 pp.

Київ-2014

Кухарська О.М. Наука, озброєна лопатою. Записки про археологічні практики Київської МАН. 2011–2014 рр. – Київська Мала академія наук учнівської молоді, Київ, 2014. У книжці розповідається про роботу секції археології відділення історії Київської Малої академії наук учнівської молоді, зокрема, про археологічні практики останніх років. Висвітлено зміст археологічних практик, описані навчальні заняття та відпочинок юних археологів, у жартівливій формі подані основні поняття археологічної науки та експедиційний фольклор.

«Археологія розширила просторовий горизонт історії майже в тій же мірі, в якій телескоп розширив поле зору астрономії» Г. Чайльд

Археолог − досить «екзотична» професія. В Україні лише близько 300 діючих археологів (для прикладу: у Польщі − близько 5 тисяч). У Києві знаходиться більшість археологічних наукових установ, зокрема Інститут археології НАН України, у якому 30–40% співробітників − це випускники київських гуртків та секції археології Київської Малої академії наук. Секція археології не така велика, як ті, що збігаються зі шкільними предметами, − історії, географії, української мови й літератури, математики тощо. Але її роль у вихованні майбутніх науковців-археологів дуже важлива. Багато наших випускників працюють у музеях, вузах, археологічних інспекціях, науково-дослідних інститутах різних підпорядкувань. Фактично кожен десятий археолог у Києві − це випускник гуртка або секції археології МАН. Це свідчить про те, що захоплення цією наукою, зароджене в дитинстві, переростає у свідомий вибір професії, яка стає сенсом життя. Навчання у секції археології МАН відбувається в теоретичній та практичній формі. Теоретична частина − це заняття в аудиторіях, музеях, бібліотеках, зустрічі з ученими, проведення лекторію «Артефакт», участь у конференціях, круглих столах, бесідах, семінарах, музейних практикумах тощо. Під час теоретичних занять учні отримують базові знання з археології, обирають теми досліджень, пишуть наукові роботи, отримують наукові консультації від фахівців. Невід’ємною частиною навчального процесу є практичні заняття. Зокрема, це:  практичні заняття в музеях, лабораторіях наукових установ, реставраційних майстернях;  археологічні екскурсії та археологічні розвідки на околицях Києва;  археологічні практики у складі наукових археологічних експедицій. Під час практичних занять учні формують навички, необхідні у роботі з археологічним матеріалом, знайомляться з методиками проведення польових досліджень, набувають досвіду польових робіт. 3

Завершальною частиною занять у секції є участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАНУ. Наукова робота, яка подається школярами на конкурс, часто є результатом не тільки теоретичного вибору теми, а й продовженням досліджень, розпочатих під час археологічної практики. Конкурс проходить у три етапи: районний рівень (І етап), міський (ІІ етап) та всеукраїнський (ІІІ етап). Переможці І етапу потрапляють на ІІ-й, а переможець міського рівня стає учасником всеукраїнського етапу. Зі всієї України приїжджають найкращі молоді дослідники з дуже цікавими, часто ексклюзивними розробками-доповідями. Власне можливість спілкування інтелектуалів між собою, обмін науковими думками та відкриттями, змагання із вміння чітко й аргументовано викласти свої думки – все це дуже важливо для їхнього майбутнього шляху в науці. Це щабель до досягнення своєї мети, школа пошуку істини та боротьби. Майже щороку (за незначним виключенням) випускники секції археології відділення історії Київської МАН посідають призові місця на ІІІ етапі конкурсу-захисту! Ось список учасників ІІІ етапу у 2000-і роки: 2001-2002 навч. рік 2002-2003 навч. рік 2003-2004 навч. рік 2004-2005 навч. рік 2005-2006 навч. рік 2006-2007 навч. рік 2007-2008 навч. рік 2008-2009 навч. рік 2009-2010 навч. рік 2010-2011 навч. рік 2011-2012 навч. рік 2012-2013 навч. рік 2013-2014 навч. рік

Фріч Микола

ліцей «Наукова зміна»

ІІІ місце

Рай Тетяна

СЗШ № 70

ІІІ місце

Ржепішевська Євгенія Гнидюк Ольга

Шатіло Людмила Черкаська Дар’я

Ващенко Максим

Пустовалов Василь Андрійович Марта Чечуліна Ірина

Шрамко Кирилл

Гордієнко Олександра Погоржельський Станіслав

СЗШ № 70

спец. школа № 7 ім. М.Т. Рильського СЗШ № 113 СЗШ № 124

гімназія № 153 ім. О.С. Пушкіна вечірня (змінна) СЗШ №8 гімназія «Троєщина» гімназія № 153 ім. О.С. Пушкіна

спец. школа «Інтелект» ліцей «Голосіївський» № 241 спец. школа № 52

ІІІ місце І місце І місце

ІІІ місце ІІ місце

ІІІ місце ІІІ місце ІІ місце ІІ місце -

ІІ місце

Але найцікавішою для школярів є участь в археологічних експедиціях, значення яких важко переоцінити, адже, крім того, що учні долучаються до захопливого процесу відкриття матеріальних залишків життя давньої людини, саме робота «в полі» допомагає визначитися тим, хто у майбутньому збирається пов’язати своє життя з археологією. Тому щоліта члени секції виїжджають в археологічні експедиції. В яких тільки експедиціях ми не побували! Це було і дослідження скіфських курганів у степовому Криму, і найбільшого у Європі скіфського городища біля с. Більськ Полтавської обл., і мезолітичних стоянок та поселень, і могильників ранніх слов’ян, і середньовічних замків, і поселення варягів, найпершого давньогрецького поселення на о. Березань та античного міста Ольвія і багато, багато ще! Але тут ми розкажемо тільки про чотири останніх роки – від моменту відкриття Комунального позашкільного навчального закладу «Київська Мала академія наук учнівської молоді». Археологічна практика – це не тільки робота на розкопі (хоча це і є головне). Життя є життя, а в експедиції воно просто сконцентроване у часі і вміщає в себе і роботу, і навчання, і відпочинок, і свята, і повсякдення, і співробітництво, і дружбу.

Рік 2011 Археологічна експедиція біля с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області Археологічна практика секції археології відділення історії Київської МАН проходила 5–24 липня 2011 року біля с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області у складі Міжнародної Трипільської експедиції Інституту археології НАН України. Експедиція працює у дивовижному місці. По-перше, це прекрасні краєвиди лісостепової України; по-друге, чудові, працьовиті, доброзичливі люди, які зберегли культуру і традиції своїх батьків, оволодівши всіма сучасними досягненнями і технологіями; по-третє, це не тільки центр сучасної України, а й центр величезного скупчення знаменитих трипільських поселень-гігантів. Із 20-ти відомих поселень 11 розташовані тут. Тому саме у с. Легедзине був створений музей-заповідник поселень-гігантів Трипільської культури. Спільно із заповідником проводяться дослідження різночасових пам’яток археології. МАНівці працювали у складі Черняхівського загону, який досліджує черняхівську археологічну культуру ІІІ−V ст. н.е. Це одна з найвідоміших та найцікавіших археологічних культур. Її створили готські племена, що у ході Великого переселення народів просунулись на територію Правобережної України, об’єднавши під своїм протекторатом велику кількість племен, у тому числі і слов’ян. Під час практики учні отримали купу вражень від того, чим вони займалися! Це і обов’язкова щоденна праця на розкопі або в камеральній лабораторії, і чергування на кухні, і відпочинок на ставку, у таборі та у садочку біля бази експедиції. Це і участь у чудових святах – наприклад, у святі Івана Купала. Це і поїздки до Умані, до знаменитої «Софіївки». А участь у Толоці! Хто б міг подумати, що це не просто етнографічне поняття, а діючий до сих пір спосіб колективного вирішення великих проблем! Толокою заповідник вирішує проблему повної відсутності фінансування державою добудови та розбудови своєї експозиції. Люди, що добровільно приїхали із різних куточків України, вже укотре допомагають будувати та обладнувати макети трипільських жител, начиняти їх «меблями», плести тин тощо. З яким захопленням діти місили глину з половою для цих робіт! 6

Але головне – це, все ж таки, набуття певних навичок польових археологічних досліджень:  вміння розбити розкоп та зорієнтувати його за сторонами світу;  розбивка розкопу на квадрати;  читання стратиграфії розкопу;  спостереження за культурним шаром;  ретельна зачистка кожного культурного шару;  робота з лопатою, ножем та щіткою;  вибірка та розборка знахідок;  упаковка археологічних матеріалів;  камеральна обробка знайдених матеріалів: миття, шифровка, інвентарний опис;  нанесення об’єктів на креслення;  фото фіксація;  ведення польових щоденників та інвентарних описів тощо. Правду кажуть, що ЛІТО – ЦЕ МАЛЕНЬКЕ ЖИТТЯ!

Учасники експедиції – члени секції археології відділення історії КМАНУМ: Ганшин Максим – ліцей «Інтелект», 8 кл. Андрійович Марта – гімн. «Троєщина», 11 кл. Високос Володимир – СЗШ № 76, 8 кл. Дерев’янко Олена – гімн. «Троєщина», 11 кл. Дерев’янко Наталя – гімн. «Троєщина», 8 кл. Гордієнко Олександра – ліцей «Голосіївський» № 241, 9 кл. Орлик Сергій – ліцей «Інтелект», 8 кл. Лешик Богдана – Кловський ліцей № 77, 7 кл. Томашевський Владислав – СЗШ № 63, 8 кл. Дудкін Валерій – ліцей № 142, 8 кл.

Наші начальники Начальник Міжнародної Трипільської експедиції, вчений секретар Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Олексій Генріхович КорвінПіотровський

Керівник секції археології Олена Миколаївна Кухарська

Табір експедиції

Робота на кухні. Їсти хочуть всі. Чергові – Олена Дерев᾽янко і Саша Гордієнко.

Археологічні розкопки – це метод польового дослідження пам’яток матеріальної культури, з’ясування умов їх розташування та всебічне вивчення виявлених артефактів. До методів польової археології належать також археологічні розвідки (пошук та виявлення нових археологічних пам’яток). Для проведення розкопок та розвідок необхідно мати дозвіл («Відкритий лист»). Проведення несанкціонованих самодіяльних розкопок є кримінальним злочином.

Розкоп Початок робіт на розкопі. Дослідження черняхівського могильника ІІІ−V ст.

Розкоп через декілька днів

Нарада над черняхівським похованням: хто ж його так зруйнував?

Поховання-інгумація заможного черняхівця

Польова графічна фіксація відкритого поховання. У ролі вимірювача – Саша Гордієнко Зразок креслення поховань черняхівської культури

Поховальний обряд – спосіб поховання померлих у давнину: інгумація – поховання тіла людини в могильній ямі під курганним насипом або без нього; кремація – спалення померлого та захоронення праху в ямі або в горщику. 11

А на трипільському поселенні лопатою майже не потрібно працювати – суцільна розчистка ножем та щіткою.

А ось і знахідка!

Завдяки такій конструкції проводиться зйомка трипільського розкопу. Цим скористався і оператор з Національного центру «Мала академія наук України», який знімав про нас фільм.

Культурний шар – шар землі, в якому знаходяться сліди діяльності людини: залишки жител, поховання, господарські споруди, посуд, знаряддя праці, побутові речі тощо.

Робота… Владислав Томашевський

Робота…

Камеральні роботи Після розкопу робота продовжується в таборі: працює лабораторія камеральної обробки археологічних матеріалів, експериментальна лабораторія, проводяться заняття, заповнюються польові щоденники. Під час камеральної обробки археологічні матеріали, зібрані згідно з сіткою квадратів та з об’єктів, ретельно відчищаються від бруду та шлаків, потім шифруються (пишеться місце, рік та вихідні дані знахідки), а потім все це заноситься у інвентарний опис. Відмиті та зашифровані артефакти реставруються та консервуються.

Олена Дерев’янко шифрує знайдений матеріал

Вчимося креслити: навчання проводить художник-кресляр експедиції Василь Смирнов, а Максим Ганшин уважно слухає.

Заняття із ведення польового щоденника

Проводиться експеримент з формування та обпалення глиняного блоку з трипільського житла: треба перевірити, який час і температура потрібні для повного обпалення блоку (з таких блоків викладені трипільські житла) А це вже помиті, зашифровані та відреставровані знахідки

Польовий щоденник – документ, в якому ведуться щоденні спостереження за ходом робіт на розкопі (квадраті), записуються та замальовуються знахідки, відмічаються особливості кожного шару землі та всі конструкції.

Дозвілля Але не тільки роботою живе експедиція! Є і вихідні! А це екскурсії, свята, відпочинок! Спочатку треба ознайомитися з селом Легедзине, відвідати музейзаповідник поселень-гігантів Трипільської культури. Музей ще не добудований, але експозиція вже є, й екскурсії для охочих проводяться.

Екскурсію музеєм веде директор історикокультурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк

Біля реконструйованого трипільського житла

А це ми – у знаменитій «Софіївці» в Умані!

Чудові краєвиди «Софіївки»!

Святкування Івана Купала в с. Легедзине

Веселі дитячі хороводи на святі!

А ще в заповіднику «Трипільська культура» відбувалася всеукраїнська Толока, в якій ми взяли участь. Отак, «всім миром», місили глину для розбудови трипільського житла!

ТОЛОКА − праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, товаришів.

А як же не вимазатись глиною під час Толоки!

Посвята в археологи

А це – вже наше свято, археологічне, – посвята в археологи! Треба показати вміння розкопувати навіть за допомогою ложки! І проголосити Клятву Археолога!

І поцілувати священну для кожного археолога річ – Лопату! І випити напій із трав, солі та перцю – як символ гіркої та важкої праці археолога!

І як приємно після всіх випробувань посидіти біля вогнища та послухати пісні під гітару!

Рік 2012 Археологічна експедиція у смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області На запрошення Інституту археології НАН України з 9 по 28 липня 2012 року ми працювали у складі Міжнародної археологічної експедиції Інституту археології НАНУ, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та історико-культурного заповідника «Межибіж» в смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області. За сумлінну працю та бездоганну організацію табору група отримала подяку від керівництва Меджибізького заповідника та від начальників експедиції. Меджибіж – старовинне містечко. Перша згадка про нього зустрічається в літописі під 1146 роком. Його назва виникла від двох річок – Південного Буга (Бога) та Божка, містечко розташоване якраз у місці їх злиття, тобто «між богів» − тому Межибоже, або Межибіж (польською – Меджибіж). В смт Меджибіж знаходиться декілька різночасових археологічних пам’яток. Багато років проводиться дослідження власне Меджибізького замку, на території якого з ХІІ століття існує фортеця. В околицях селища існує найдавніша на території Східної Європи палеолітична стоянка давньої людини, яка датується 400−450 тис. років, а також селище Трипільської культури. Всі ці пам’ятки досліджуються науковцями. Наша секція взяла участь у розкопках одразу двох місцезнаходжень: палеолітичної стоянки та Меджибізького замку. За 20 днів практики учні ознайомилися та освоїли методику польових досліджень пам’яток епохи палеоліту та середньовічної багатошарової пам’ятки, кожна з яких має свої особливості, інструментарій та техніку; навчилися вести польову документацію та наносити на польові креслення знайдені артефакти; освоїли ази польової фотофіксації об’єктів; пройшли всі етапи польової камеральної обробки археологічних матеріалів. Ми розташувалися у приміщенні фортеці, а студентський табір КНУ імені Тараса Шевченка − поблизу палеолітичного місцезнаходження. Але працювали і часто відпочивали діти й студенти разом, і Посвячення в археологи проводилося одночасно для всіх. Треба відзначити, що МАНівці мало в чому поступалися студентам у плані знань з археології, уміння виконувати різні камеральні і польові роботи. Але практичного побутового досвіду їм не вистачало, тому співпраця школярів і студентів була дуже корисною! 23

На палеолітичному об’єкті керівництво здійснювалося співробітником Інституту археології НАН України, доктором історичних наук В.М. Степанчуком та доцентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатом історичних наук С. М. Рижовим. Роботами в замку керував науковий співробітник Управління охорони археологічної спадщини Ю.І. Толкачов. Усіма дослідженнями опікується заповідник «Межибіж» на чолі з директором О. Г. Погорільцем. Крім того, в експедиції брали участь фахівці з різних галузей та з різних країн! Палеолітологія (дослідження епохи палеоліту) – синкретична наука, дослідження її неможливе без залучення даних геології, палеоботаніки, палеозоології, палеоґрунтознавства та багатьох інших знань. Тому до нас приїздили: доктор наук з палеонтології Анн-Марі Моань (Франція); професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук Михайло Іванович Гладких; провідний науковий співробітник Інституту географії НАН України, доктор географічних наук Жанна Миколаївна Матвіїшина; професор Національного науково-природничого музею НАН України, доктор біологічних наук Леонід Іванович Рековець. 20−23 липня 2012 року на базі Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» відбувся міжнародний польовий семінар «Місцезнаходження «Меджибіж» та проблеми вивчення нижнього палеоліту Східноєвропейської рівнини». Учасниками семінару стали вищезгадані учені, а також наукові співробітники з Москви, Києва, Луганська, Кам’янець-Подільського, Хмельницького та інших міст. МАНівці з цікавістю прослухали наукові доповіді, взяли участь у польовому семінарі, на якому мали змогу невимушено поспілкуватися з відомими ученими, потримати в руках кістки давно вимерлих тварин. Інша справа – розкопки у самому Меджибізькому замку, який виник ще у ХІІ столітті, у складі Болохівської землі, частини Давньоруської держави. Зі століття у століття, переходячи то до литовських магнатів, то до польської шляхти, то до Російської імперії, замок руйнувався, перебудовувався та змінювався. Писемні джерела зберегли дуже мало свідчень про ці події, єдиною можливістю дізнатися більше про історію замку є археологічні дослідження. Кожна знахідка, яка розповідає про озброєння литовських воїнів або про побут російської армії, що перебувала тут у ХІХ ст., або про будову давніх укріплень замку, − це відкриття! У майбутньому вони стануть темами наукових досліджень юних МАНівців. Але в експедиції є і вихідні! Один з них ми провели на екскурсії у м. Хмельницький, де відвідали художній музей, погуляли чудовими парками. Наступний вихідний був присвячений знайомству з містечком Летичів, де також є залишки замку, Санктуарій Летичівської 24

Богородиці – одна з прекрасних пам’яток архітектури XVII ст., домінантою якої є костел Успіння Діви Марії; пам’ятник та могила відомому ватажкові селянського повстання Устиму Кармалюку, церкви ХVІІ та ХVІІІ ст. Так, працюючи в експедиції, ми краще пізнаємо Україну. Ще (а як же без цього?) була «церемонія» Посвячення в археологи! Це обов’язкова частина кожної нашої (і не тільки) експедиції! Пройшовши ряд випробувань, виголосивши клятву, кожен учасник дійства долучається до чудової науки – Археології, отримує право на самостійну участь в археологічній експедиції.

Замок Меджибіж з висоти пташиного польоту

Археологічні пам’ятки – залишені людьми речові джерела, що висвітлюють минуле суспільства. Пам’ятки діляться на: місця, де люди жили (стоянки, городища, селища, міста, фортеці, замки; окремі житла, господарські споруди); місця, де люди ховали своїх померлих (окремі поховання і могильники, кургани, склепи); культові споруди, окремі знаряддя праці, посуд, прикраси, зброя та інші давні вироби, малюнки й написи на скелях і окремих каменях тощо.

Вид на Меджибізький замок В’їзд у замок. Лицарська вежа

Костел ХVІ ст. на території замку. Сьогодні в ньому діє православна церква

Вид з Палацу на подвір’я замку

Весело в експедиції під час дощу! Особливо, якщо намокли намети і все, що в них знаходиться.

Залишки Палацового комплексу. Після грози – веселка над Палацом

Від Малої академії наук в експедиції брали участь: Дерев’янко Наталя – гімназія «Троєщина», 9 кл. Гордієнко Олександра – ліцей «Голосіївський» № 241, 10 кл. Лешик Богдана – Кловський ліцей № 77, 8 кл. Томашевський Владислав – СЗШ № 63, 9 кл. Дудкін Валерій – ліцей № 142, 9 кл. Шрамко Кирилл – СШ «Інтелект», 11 кл. Орлик Сергій – ліцей «Інтелект», 9 кл. Ганшин Максим – ліцей «Інтелект», 9 кл. Високос Володимир – СШ № 76, 9 кл. Панасюк Олена – ліцей «Голосіївський» № 241, 10 кл. 27

Начальники експедиції Доктор історичних наук Вадим Миколайович Степанчук Доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Сергій Миколайович Рижов

Директор заповідника «Меджибіж» Олег Григорович Погорілець Керівник секції археології Олена Миколаївна Кухарська

Робота на розкопі Розкопки палеолітичної стоянки

Щодня ведеться польовий щоденник

Розкопки палеолітичної стоянки та її консервація

Інструменти археолога При великому обсязі земляних робіт верхній шар землі або насипу (валу, кургану) знімають за допомогою великої техніки: бульдозером або екскаватором. А далі вже археологи працюють руками із використанням різних інструментів: спочатку лопата, кірка, а потім – для більш ретельної розчистки – ножі, мастерки та щітки. Все це вимірюється та фіксується. Кожний інструмент має кілька варіантів.

Масштабна рейка Мірна стрічка (рулетка)

Рулетка

Мастерок

Кельми Теодоліт

Висень

Грабарка

Пензлик

Рівень Секатор (садові ножиці)

Відро

Сито

Щітка

Каска

Невелика кирка

Олівець

Ручка Кишені для дрібних речей

Лопата

Куртка

Кирка

Перчатки

Нашарування 400 тисяч років

Розповідь В.М. Степанчука під час польового семінару

Стратиграфія (від лат. stratum – шар та д.-грец. γράφω − пишу, креслю, малюю) − послідовне залягання культурних шарів відносно один одного та чергування з геологічними шарами). Встановлення порядку розташування шарів має рішуче значення для датування шарів та знахідок. Найглибше залягають найдавніші шари. 32

Французький палеонтолог АннМарі Моань демонструє мікродослідження викопних кісток фахівцеві з середньовічної археології, старшому науковому співробітнику Інституту археології НАН України, кандидату історичних наук Ларисі Іванівні Віногродській

Кістки викопних тварин. Ведмідь

А це – носоріг

Розкоп на території замку: велика кількість будівельного сміття ускладнює розкопки

Ретельна розчистка кам’яної кладки

Спочатку накидали купу землі, тепер треба пересунути, щоб розчистити нову ділянку. Роботу виконують Максим Ганшин та Сергій Орлик під керівництвом бувалого археолога, колишнього МАНівця Валерія Чкалова.

Камеральні роботи Камеральна обробка знайденого матеріалу: спочатку знахідки треба помити, висушити, потім зашифрувати і занести у список. Наталя старанно шифрує.

Ось такими ручками і тушшю треба писати шифр на кожній знахідці

Проводиться підготовка до електромагнітних досліджень території замку. Роботу виконує випускниця секції археології, кандидат геологомінералогічних наук Ксенія Бондар.

Електромагнітна зйомка

Тяжка доля чергового!

Треба допомагати черговим, гуртом веселіше!

Верблюди вільно пасуться посеред села! Таке видовище ми спостерігали в Меджибожі! Таємниця була розкрита – приїхав цирк! І ми його відвідали!

З експедиційного фольклору

Пісня, написана Ксенією Бондар в експедиції

Стежками Меджибожа А у вільний час вивчаємо Меджибіж – стародавнє містечко, якому ще у 1593 році король Сиґізмунд III Ваза надав Маґдебурзьке право. У Меджибожі існували ткацький, кушнірський, кравецький, гончарний, шевський і ковальський цехи. З часів середньовіччя в Меджибожі існувала численна єврейська громада. Тут похований засновник хасидського руху Баал Шем Тов, чия могила є місцем паломництва хасидів з усього світу. У містечку були замок із замковою капличкою (переробленою на костел), готичний костел 1600 р., три православні церкви, дві муровані синагоги, церква-ротонда та старовинний млин. Не всі пам’ятки дійшли до нашого часу. Частина – лише в руїнах. Діючий православний храм Меджибожа

Руїни католицького костелу 1600 р. Зруйнований у 1962 р. за наказом радянських чиновників

Вівтарна частина костелу

Меджибіж відомий у світі як батьківщина хасидизму, тому що у 1740–60 роках тут жив засновник хасидського руху Ісраель Баал Шем Тов.

Відновлена синагога Мавзолей Баал Шем Това на єврейському старовинному цвинтарі

Єврейський культурний центр з готелем

Саркофаг Баал Шем Това. За переказами місцевих, у спеціальну скриньку біля саркофага треба покласти записку зі своїм бажанням, і воно обов’язково здійсниться. Олег Погорілець ще у дитинстві загадав стати директором заповідника, і став ним!

Школа смт Меджибіж

Залишки церкви-ротонди XVI ст. на околиці Меджибожа Так званий «Турецький стовп», що був встановлений під час володіння Меджибожем турками

Екскурсії На вихідних подорожували найближчими містами. Один день провели у Хмельницькому (до 1954 р. − Проскурів). Територія, на якій розташований Хмельницький, була заселена ще у давні часи. Дослідження виявили в околицях міста чимало археологічних пам'яток. Зокрема, поселення з матеріалами доби бронзи II тис. до н. е. та скіфського часу VII−III ст. до. н. е., багатошарове поселення з матеріалами раннього залізного віку І тис. до н. е., поселення черняхівської культури III–IV ст. тощо. До наших днів збереглися кургани, які датуються VII−III ст. до. н. е. Місто Хмельницький має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування міста невідома, а от що стосується першої згадки, то достовірно можна стверджувати, що серед населених пунктів, які згадуються в документах королівської канцелярії у 1431 році, знаходимо поселення під назвою Плоскирівці.

Художній музей у старовинній споруді

Академія прикордонних військ у Хмельницькому

Пам’ятник воїнамінтернаціоналістам

А другий вихідний ми провели у Летичеві – районному центрі, до якого належить Меджибіж. 43

Цікаво подивитись, що всередині фортечної вежі!

Пам’ятник Устиму Кармалюку в Летичеві, на фоні залишків фортеці. До речі, похований Кармалюк також у Летичеві

Успенський костел (ХVІ-ХVІІ ст.) Домініканського монастиря реставрується. Він є санктуарієм (святим сховищем) копії ікони Подільської Богоматері

Храм ХVІІІ ст. на центральній базарній площі Летичева

Свято-Успенський храм ХVІІ ст.

Науковий польовий семінар Під час роботи експедиції був проведений міжнародний польовий семінар «Місцезнаходження «Меджибіж» та проблеми вивчення нижнього палеоліту Східноєвропейської рівнини», на якому з доповідями виступили учені різних спеціальностей із різних країн. Діти мали можливість послухати цікаві доповіді, поспілкуватися з відомими науковцями.

Всі уважно слухають доповідь

Доповідає начальник експедиції, доктор історичних наук В. М. Степанчук

Польовий семінар. Обговорення на палеолітичному місцезнаходженні

Доповідає професор Л. І. Рековець

На польовому семінарі доповідає доктор географічних наук Ж. М. Матвіїшина

Учасники семінару. Фото на згадку!

Добре посидіти ввечері біля вогнища! Зліва-направо сидять: Вова Високос, Валера Дудкін, Максим Ганшин, випускник секції Роман Радченко, Марта Андрійович, Наталка Дерев᾽янко, Сергій Орлик

Рік 2013 Археологічна експедиція у смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області Завершилася ще одна археологічна практика секції археології Київської Малої академії наук. Цього літа вона прохо-дила у смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області. Цей регіон багатий на історичні та археологічні пам’ятки. Тут є стоянки часів палеоліту, трипільської культури, епохи бронзового віку, скіф-ська культура, черняхівська готська археологічна культура, литов-ський та козацький періоди, ХІХ століття, сучасність. Наш загін працював на двох об’єктах: найдавнішій у Східній Європі палеоліти-ній та палеонтологічній пам’ятці та на території замку Меджибіж ХІІ–ХІХ ст. На палеолітичній пам’ятці продовжувались дослідження минулих років. Цього року дійшли до шарів віком 400−600 тис. років, почали дослідження шару віком біля 800 тис. років. Були знайдені примітивні знаряддя праці та їх уламки, кістки викопних тварин: гігантського бобра, ведмедя, оленів північних та гігантських. У дослідженнях брали участь спеціалісти різних галузей – геологи, палеонтологи, палеоботаніки, палеоґрунтознавці, археологи. Разом з дітьми одночасно тут працювали 6 докторів наук, 2 кандидати, аспіранти, наукові співробітники різних наукових установ. Історія самого замку Меджибіж сягає глибокої давнини – найдавніші шари належать до Трипільської культури ІV−ІІІ тисячоліть до н.е. Як замок Меджибіж вперше згадується у літописі під 1146 р., на рік раніше, ніж заснування Москви. Тоді він належав до давньоруського князівства Болохівська земля. Пізніше замок перейшов у володіння литовським князям, потім – польським шляхтичам, з ХІХ ст. належав Російській імперії. Кожен з володарів вносив свої корективи у будову замку, залишав сліди своєї епохи. Ці сліди пощастило побачити і дослідити нашим юним науковцям. Ділянка, на якій ми працювали, містила культурні шари від трипільської культури до радянського часу, коли у замку діяли ряд промислових підприємств. Під час практики діти навчились робити зачистку кожного культурного шару, розчищати ножем та щіткою знайдені артефакти, вести спостереження, робити фіксацію знайденого, здійснювати камеральну обробку археологічних матеріалів. Знайдені були численні залишки ста49

родавнього посуду, кахлів, металевих знарядь праці, арбалетні стріли, скляні браслети та інші вироби. Були досліджені залишки першої кам’яної стіни замку литовського часу, залишки згорілих дерев’яних конструкцій, ретельно викладена бруківка ХІХ ст. Нині у замку – історико-культурний заповідник «Межибіж», на території якого знаходяться костел ХVІ ст., історико-краєзнавчий музей, етнографічний музей та музей історії Голодомору 1932–1933 рр. Але не тільки роботою на розкопі запам’ятається учасникам ця експедиція! Були і бесіди з ученими, й екскурсії – власне замком та його музеями, до садово-палацового комплексу у с. Самчики, селищем Меджибіж. Запам’ятаються вечори біля вогнища, співи під гітару та без неї, гра у волейбол після роботи, перегляд фільму «ТойЩоПройшовКрізьВогонь» прямо на стіні костелу ХVІ століття, посвячення в археологи та смачні шашлики після нього!

Замок в смт Меджибіж. Генеральний план

Табір експедиції

Наш табір на території замку

Наше вогнище

Начальство Знайомство з керівництвом: директором історикокультурного заповідника «Межибіж» Олегом Григоровичем Погорільцем, начальником експедиції, доктором історичних наук Вадимом Миколайовичем Степанчуком, керівником студентської археологічної практики, доцентом Сергієм Миколайовичем Рижовим.

Юрій Іванович Толкачов – багаторічний керівник археологічних досліджень замку

І знову – керівник секції археології Кухарська Олена Миколаївна

Про археологічні пам’ятки Меджибізької округи розказують начальники розкопів В.М. Степанчук та Ю.І. Толкачов

Склад експедиції (в ідеалі):

- начальник експедиції; - землекопи (розкопують та складають знахідки); - топограф (робить топографічний план місцевості та розкопу); - архітектор (досліджує архітектурні залишки); - кресляр (робить креслення всього знайденого); - фотограф (робить фотофіксацію усіх процесів та знахідок); - антрополог (розкопує та досліджує людські рештки); - ґрунтознавець (досліджує склад давнього ґрунту, його вміст); - палеонтолог (досліджує викопні рештки тварин); - антраколог (виймає із землі та досліджує рештки рослин, пилок, насіння); - реставратор (консервує та реставрує знайдені предмети); - геолог (досліджує геологічну структуру ділянки, де розташована пам’ятка); - відповідальний за знахідки (слідкує за правильною упаковкою знахідок на розкопі); - відповідальний за камеральні роботи (організовує та контролює камеральну обробку та інвентаризацію знахідок); - відповідальний за інвентар (слідкує за збереженістю та неушкодженістю інструментів); - завгосп (відповідає за збереженість всього майна експедиції); - кухар.

На розкопі Накопаний ґрунт вивозиться з розкопу тачкою!

Дівчатам, як завжди, довіряють «ювелірну» роботу: розчистка об’єкта ножем та щіткою

Розчищена бруківка ХІХ ст.

Знахідки з культурного шару

Працює камералка: все перемити, висушити, зашифрувати

Камеральні роботи не припиняються цілий день

Складові частини типового горщика

вінце горло

тулово посудини ручка

денце

Стратиграфічний розріз розкопу на території замку

Археологічна періодизація – розподіл історії людства на хронологічні етапи за основною сировиною, з якої виготовлені більшість знарядь праці: кам’яний вік (складається з палеоліту – давньокам’яного віку, мезоліту – середньокам’яного віку та неоліту – новокам’яного віку); бронзовий вік (включає енеоліт – міднокам᾽яний вік та власне бронзовий вік); ранньозалізний вік (ділиться на скіфо-античну добу, раннє та пізнє середньовіччя, новий час).

Роботи на палеолітичній ділянці: спекотно, тісно, але цікаво!

Доктор геолого-мінералогічних наук Леонід Іванович Рековець промиває стародавній ґрунт у пошуках викопних решток тварин та скам᾽янілостей

Зачистка кожного шару повинна бути ідеальною. Кожен шар потрібно сфотографувати з масштабом і компасом та зробити детальне креслення

Дозвілля Чудовий вихідний ми провели під час екскурсії у с. Самчики, де зберігся палацовий комплекс ХVІІІ ст. Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики» – один з найблискучіших в Україні творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму. Самчики до 1620 р. входили в ординацію князів Острозьких, опісля належали князівським родам Заславських, Любомирських, Сангушків. З липня 1715 р. володарем Самчиків стає Ян Самюель Хоєцький, який закладає тут маєток-резиденцію (1725), вибудовує перший палац (зберігся до сьогодні). Серед маєткових ансамблів України Самчики цікаві тим, що забудова тут збереглася такою, якою вона склалася на кінець XVII – початок XIX ст.

Палац у с. Самчики

Фотографія на пам’ять!

Такий лев, висічений із суцільної брили піщаника, зустрічає всіх біля входу у Палац!

Екскурсія Палацом: кругла або Голуба вітальня

«Японський кабінет» Палацу

Ані Рамік дозволили пограти на фортепіано, яке належало ще господарям Палацу

У «Китайському павільйоні», який давно потребує реставрації, розташований музей села Самчики. А в маєтку він виконував роль «холодильника» – тут знаходилася дуже цікава система охолодження продуктів

Відвідали підземелля Палацу

Познайомилися з колишнім директором музею, народним майстром України, майстром самчиківського розпису Олександром Матвійовичем Пажимським

Секція археології у футболках Малої академії наук – показові виступи!

На фоні Палацу Меджибізького замку. На жаль, він досі не відреставрований. Щороку ми бачимо все нові й нові руйнування Палацу…

У вежі великої княгині Ольги Олександрівни

Вид з вежі на р. Південний Буг та місце злиття його з р. Божок

Після розкопу графік щільний: треба відвідати всі музеї, розташовані в замку, відпочити, пограти у волейбол або інші ігри. Продовжуємо знайомство з Меджибожем: відвідуємо музеї, розташовані у замку. У музеї Голодомору 1932–1933 рр. Дуже цікава і насичена інформацією експозиція. Відвідання музею справило велике враження. До речі, це перший подібний музей в Україні

Археологічна експозиція історико-краєзнавчого музею

Краєзнавча експозиція: з історії Меджибожа

В етнографічному музеї

У вільний час добре розім’ятись грою у волейбол!

А чергові тим часом готують обід

Є й інші розваги – чому б не постріляти з лука!

Зображення лучника на античній монеті Зображення первісних мисливців з луком

А вечорами ми дивимося кіно

Прямо на стіні стародавнього костелу!

Посвята в археологи На завершення всі, хто вперше працював в археологічній експедиції, повинні пройти обряд Посвячення в археологи! Це веселе свято, під час якого напівжартома-напівсерйозно учасники демонструють всі ті знання і вміння, яких набули за час роботи. Треба продемонструвати вміння віртуозно володіти лопатою та іншими археологічними інструментами, виголосити урочисту Клятву Археолога, з’їсти гіркий хліб археолога та запити гірким польовим напоєм! А після цього начальник експедиції лопатою (як лицарів – мечем) посвячує претендента та нагороджує його пам’ятною медаллю!

Усі вишикувались для участі у процедурі Посвячення

Перше випробування: пронести яйце на лопаті і не розбити його

Друге випробування: пролізти між нахиленими лопатами під струменем води і не збити їх

Третє випробування: хто швидше та вправніше пробіжить з навантаженою тачкою. У якості вантажу – дівчата!

Урочисте виголошення Клятви Археолога

Клятва Археолога В Тьмутараканском я лесу Пусть крест дежурного несу И мучаю раскоп лопатой Клянусь я всем, что так мне свято: Клянусь я банкою тушенки, Клянусь брикетом киселя, Что позабуду вкус сгущенки И рожки есть не буду зря! Клянусь я ржавою лопатой, Что не забуду я собрата, Копавшего со мною штык Плечом к плечу со мной впритык. А если эту я забуду клятву – То не вернуться мне обратно И Рыцарь – замка дух-хранитель Закроет для меня свою обитель!

Нагородження пам’ятною медаллю

Цілування найсвятішої для археолога речі – Лопати!

Як нагорода для всіх – смачний торт, зроблений своїми руками!

Рік 2014 Археологічна експедиція в Національному заповіднику «Софія Київська» Археологічна практика членів секції археології відділення історії КМАНУМ проходила з 23 червня по 6 липня цього року у складі археологічної експедиції Національного заповідника «Софія Київська». Це є продовженням співпраці КПНЗ «КМАНУМ» із заповідником, згідно з укладеною між нашими установами Угодою про співпрацю та виконанням спільної багаторічної програми «Софія Київська» – із давнини у майбутнє». Керівником археологічної експедиції є завідувач сектору археологічних досліджень заповідника, кандидат історичних наук Тимур Анатолійович Бобровський. Софія Київська – одна з найбільш знакових для України та Києва пам’яток! Вона побудована у ХІ столітті, за часів князя Ярослава Мудрого, який створив могутню, відому на весь світ державу – Київську Русь. Софійський собор за величчю, оздобленням та роллю у житті держави суперничав із Константинопольським Софійським собором, що був на ту пору центром православної культури. Досі точаться дискусії щодо точної дати заснування собору та імені його засновника, залишається багато невизначених питань з історії, технології будівництва, участі візантійських та київських майстрів у створенні собору, мистецтвознавчих та літургійних аспектів. А враховуючи те, що археологічно територія досліджена лише на 10%, то з’являється величезна перспектива досліджень та відкриттів! Членам секції дуже пощастило: цього року вони брали участь у дослідженні таємничого храму ХІ ст., що був виявлений ще у 1910 р. Нам довелося розпочинати роботи і розбити розкоп за допомогою традиційного «єгипетського трикутника», скоординувати його вже із застосуванням новітньої геодезичної техніки – тахеометра, а тоді почати розкопки. Під час робіт були виявлені: прибудова до храму ХІ ст., декілька давньоруських поховань, велика кількість будівничого сміття ХІ−ХVІІІ ст., монета часів Російської імперії тощо. Знайдений матеріал одразу проходив камеральну обробку: відбір, миття, шифрування, занесення в інвентарний опис. 70

Члени секції мали змогу взяти участь у різних видах археологічних робіт. Велику увагу їм приділили реставратори заповідника, ознайомивши із усіма реставраційними роботами та залучивши їх до цих робіт. Співробітники сектору археологічних досліджень та наукових фондів надали можливість виконувати завдання з реконструкції та опису археологічних експонатів заповідника. Ознайомили дітей зі своїми приладами та принципами роботи з ними і геодезисти з Інституту геофізики НАН України, що співпрацюють із заповідником. У вільний час ми оглянули всі закутки цієї чудової пам’ятки: ретельно вивчили закриту для відвідувачів південну галерею із знаменитими «скоморохами», оглянули давньоруські «графіті» та фрески, археологічні та архітектурні фонди, саркофаг Ярослава Мудрого, виставку «Храм. Град. Держава», браму Заборовського, покої митрополита, піднялись на верхній ярус дзвіниці. Крім того, для членів МАН була проведена «вечірня» екскурсія Будинком Митрополита. Подяку за сумлінну працю нам висловила генеральний директор заповідника Олена Михайлівна Сердюк. Ми ще більше закохались у Софійський собор – чудову пам’ятку історії, архітектури, археології, культури ХІ−ХІХ ст., що занесена до списку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Сподіваємось, що всі наші юні дослідники стануть справжніми захисниками історичної та культурної спадщини України!

Учасники експедиції Коломієць Олександра − СШ № 36 ім. С.П. Корольова, 9 кл. Коломієць Ліла Володимирівна – її мама. Сас Богдан − гімназія «Оболонь», 9 кл. Ренчковська Ксенія − Слов᾽янська гімназія, 10 кл. Кириченко Вікторія − СШ № 7 ім. М.Т. Рильського, 11 кл. Купрієнко Вероніка – Київський ун-т імені Бориса Грінченка. Ганшин Максим − ліцей «Інтелект», 11 кл. Сапунов Олександр − гімназія «Оболонь», 9 кл. Рамік Анна − ліцей № 142, 10 кл. Керівник: Кухарська О.М. 71

Наші господарі та керівники

Генеральний директор заповідника Олена Михайлівна Михайлівна Сердюк

Завідувач реставраційної майстерні Максим Миколайович Стріхар

Начальник експедиції, завідувач сектору археологічних досліджень НЗ «Софія Київська», кандидат історичних наук Тимур Анатолійович Бобровський

Науковий співробітник сектору археологічних досліджень Марія Едуардівна Тимошенко (випускниця секції археології)

Науковий співробітник Інституту археології НАНУ Віталій Костянтинович Козюба (до речі, також випускник секції)

Керівник секції О.М. Кухарська: «Мені зверху видно все…»

Дослідження храму ХI ст.

Розбивка розкопу за допомогою «єгипетського трикутника»

Інструктаж по роботі з тахіометром

Робота на розкопі кипить

Аня Рамік і Віка Кириченко старанно працюють

Богдан Сас на лопаті

Розчистка – Ксенія Ренчковська і Вероніка Купрієнко

Саша Сапунов – перший раз на розкопках

В.К. Козюба заносить спостереження у польовий щоденник

Камеральні та реставраційні роботи У наукових фондах заповідника – Максим Ганшин

Аня, Саша і Ліла Володимирівна миють кераміку

У фондосховищі

Вероніка радіє вдалій фотографії

Саша Коломієць в реставраційній майстерні

у Будинку Митрополита

На виставці «Храм. Град. Держава»

Ті самі знамениті скоморохи!

На верхньому ярусі дзвіниці

Експедиційний студентський гімн Кто бывал в экспедиции, Тот поет этот гимн. И его по традиции Мы считаем своим. Вот сдадим все экзамены И с души упадет: Век железный, век каменный И по бронзе зачет И тогда открыты все дороги, По которым проходили ноги – Лошадиные иль человечьи До свидания, до новой встречи!

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………………………………… 3 І. Рік 2011. Археологічна експедиція біля с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області……………………………………………………………………………………………………. 6 2. Рік 2012. Археологічна експедиція у смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області……………………………………………………………………………………………………. 23 3. Рік 2013. Археологічна експедиція у смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області……………………………………………………………………………………………………. 49 4. Рік 2014. Археологічна експедиція в Національному заповіднику «Софія Київська»…………………………………………………................ 70

Кухарська Олена Миколаївна Наука, озброєна лопатою. Записки про археологічні практики Київської МАН 2011–2014 рр.

Відповідальний за випуск: Васинюк В.О. Редагування: Васинюк В.О., Братащук І.В. Верстка, дизайн: Кузик В.Д.

Формат 60×84/16.

КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 13 тел. (044) 280-63-26, 489-37-21 e-mail: man-kiev@ukr.net www.kyiv.man.gov.ua