Моніторинг освітніх інновацій k nbq 7

Page 1

Моніторинговий супровід освітніх інновацій у навчальному закладі


Для чого потрібні освітні інновації? Державна інноваційна політика

• розвиток економічного, науковотехнічного потенціалу країни; • формування і розвиток духовного і інтелектуального потенціалу нації

Інноваційна культура населення

• здатність жити в умовах соціальноекономічних змін; формування громадянського суспільства; • формування компетентностей, необхідних для проживання в демократичній і правовій державі; • здатність інтегруватися у світовий простір

Освіта

Вчитель

• поглиблення

фундаментальних знань; •залучення педагогічних працівників до творчої діяльності; • підвищення міжнародного рейтингу освіти України, •рівноправна інтеграція в європейський і світовий освітянський простір

• розкриття творчого потенціалу учня; • формування життєвих компетентностей учня; • підвищення педагогічної майстерності:; • підвищення результативності НВП.


Нормативно-правова база інноваційної діяльності

•   • •

Закони України "Про освіту", "Про загальну середню освіту”, “Про інноваційну діяльність” Положення “Про порядок здійснення інноваційної діяльності” ( у редакції наказу Мінмолодьспорту України від 30.11.2012 р. №1352) Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад (затверджене наказом МОН України від 23.11.2009 р. № 1054) Типове положення про атестацію педагогічних працівників (Наказ МОН № 930 від 06.10.2010 року) Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2010 № 778 Накази

“Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України” (Наказ МОНУ від 27.05.2014 р. №648) Листи  Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи” (Лист МОНУ від 11.11.2014 р. №1/9-586)


Основні напрямки інноваційних процесів 1. Оновлення змісту навчання і виховання (розробка державних стандартів освіти, профілізація та індивідуалізація освітнього процесу, створення авторських навчальних програм, підручників, концепція національно-патріотичного виховання)

2. Впровадження сучасних технологій навчання та виховання, розроблення та апробація інноваційних педагогічних технологій

(інформаційно-комунікаційні, ігрові, рівневої диференціації,

групового способу навчання,

інтегральні, технології проектного навчання)

3. Зміна форм і методів навчання та виховання (запровадження діалогових

форм організації навч.-вих.процесу, нетрадиційні форми проведенн уроку, тестова форма контролю знань, запровадження індикаторів –критеріїв оцінювання, рейтингова система)

4. Модернізація типів та структури освітніх навчальних закладів (поява приватних, державних, комунальних закладів, ліцеїв, гімназій, коледжів. колегіумів, авторські школи)

5. Модернізація форм і методів управління сучасною школою (моніторинг, самооцінювання, використання кваліметричних моделей в управлінні школою, державногромадське управління школою, нетрадиційні форми проведення педагогічних рад)


Рівні організації інноваційної освітньої діяльності Всеукраїнський

• • •

Розроблення та використання: освітніх, навчальних, виховних, управлінських систем; інваріантної складової змісту загальної середньої освіти; освіти освітніх технологій, форм, методів та засобів навчання, виховання та управління освітою; науково-методичного, кадрового, матеріальнотехнічного та фінансового забезпечення навчальновиховного процесу у навчальних закладах; систем, технологій, форм і методів підвищення кваліфікації керівних, педагогічних та науковопедагогічних працівників.

регіональний Розроблення та використання:

варіативної складової змісту загальної середньої освіти;

освітніх технологій, форм, методів і засобів навчання, виховання та управління освітою;

науково-методичного, матеріально-технічного та фінансового забезпечення навчально-виховного процесу.

локальний • Використання освітніх інновацій, інновацій перевірених у ході експериментів всеукраїнського а регіонального рівнів; • розроблення, експериментальну перевірку варіативної частини змісту вищої (у тому числі післядипломної) освіти. освіти


Розроблення освітніх інновацій Теоретичний етап

•опис та обґрунтування запропонованих ідей та підходів, • чітке і повне розкриття їх змісту, очікуваних результатів; • опис ідей експерименту;

Заявка на проведення експерименту

• • • • • • • • • • • •

Практичний етап

Перевірка їх ефективності шляхом проведення експерименту або реалізації інноваційного освітнього проекту.

визначення кінцевих результатів; інформація про автора ініціативи; інформація про наукового керівника; опис організаційного, науково- методичного, матеріально- технічного, фінансового забезпечення експерименту.

об’єкт досліджень; суб’єкт досліджень; предмет; мета; гіпотеза; завдання; теоретико-методологічна основа; база дослідження; методи дослідження; наукова новизна; теоретичне і практичне значення; визначення етапів і строків проведення;


Клопотання органів управління освітою обласних адміністрацій

Рішення Науково-методичної ради МОНУ

Розроблення освітніх інновацій

Наказ МОНУ Звіт про кожний етап експерименту

Експеримент всеукраїнського рівня

Автор інновації

Заявка

Статус експериментального навчального закладу

Експеримент регіонального рівня

Звіт про кожний етап експерименту

Наказ органу управління освітою

Клопотання відділів освіти районних держадміністрацій

Виконання програми експерименту

Висновки експертної комісії

Експертиза НауковоМетодичної ради

Підсумковий звіт

Наказ про розповсюдження інновації

Експертна комісія

Конференції, семінари, круглі столи, публікації


Використання освітніх інновацій •

Освітні інновації використовуються суб’єктами інноваційної освітньої діяльності згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України. • Використанням освітніх інновацій у системі освіти є: - забезпечення доступу до них суб’єктам інноваційної освітньої діяльності; - зберігання інформації про освітні інновації; - створення банків освітніх інновацій; - поширення інформації про освітні інновації. • Банки освітніх інновацій створюються в Інституті модернізації змісту освіти, органах управління освітою, які забезпечують вільний доступ до освітніх інновацій, розроблених та рекомендованих до використання в Україні.


Моніторинг інноваційної діяльності у навчальному закладі - систематичний збір, опрацювання, аналіз інформації про використання, розроблення та експериментальну перевірку освітніх інновацій. • •

• •

Об’єкти моніторингу: моніторингу інноваційний потенціал навчального закладу (науково-методичне, матеріально-технічне, кадрове забезпечення); інноваційна культура педагога ( сформованість мотивації до впровадження інновацій, володіння знаннями про сучасні наукові технології навчання, виховання та управління, поінформованість про дослідно-експериментальну роботу та інноваційну діяльність закладів освіти України, області, району (міста), вміння проводити психолого-педагогічні дослідження); інноваційна діяльність вчителя ; інноваційні проекти та результати їх реалізації.


Моніторинг інноваційної діяльності у навчальному закладі (рівні проведення)

Загальношкільний

Локальний

Індивідуальний


Параметри моніторингу інноваційної діяльності вчителя ( за Касьяновою О.М.): 1. Готовність

2.Інноваційна діяльність

вчителя до здійснення інноваційної діяльності Параметри

1. Готовність вчителя до здійснення інноваційної діяльності

2. Інноваційна діяльність

Показники • • • • • • • • •

3. Результативність інноваційної діяльності вчителя

3. Результати інноваційної діяльності

• • • • •

прагнення до творчих досягнень; здатність відмовитися від стереотипів педагогічного мислення; здатність до самоорганізації, самоаналізу, рефлексії; критичність мислення, здатність до оціночних суджень . варіативність педагогічної діяльності; опанування методологією творчої діяльності; володіння методами педагогічного дослідження; здатність акумулювати та використовувати досвід творчої діяльності інших педагогів; здатність до співпраці та взаємодопомоги. створення авторської системи навчання та виховання; розробка змісту програм; методик, технологій; апробація інновацій; розповсюдження освітньої інновації; виявлення інноваційної ініціативи.


Оцінювання готовності вчителя до впровадження освітніх інновацій Компоненти

Показники інноваційної діяльності Прагнення до творчих досягнень

Мотиваційноцільовий

Усвідомлення потреби запровадження педагогічних інновацій у власній педагогічній практиці Орієнтація на створення власних творчих проектів, методик, на участь в експериментально-дослідній роботі Критичність мислення, висока особиста відповідальність Творче використання результатів педагогічних досліджень і моделювання нового педагогічного досвіду

Змістовоопераційний

Варіативність педагогічної діяльності Володіння методами педагогічних досліджень Застосування в педагогічній практиці засобів діагностики та корекції індивідуальних особливостей школярів, реалізація різнорівневого підходу Розроблення авторської ідеї навчання та виховання Постійне здійснення самоаналізу й самооцінки діяльності

Регулятивно корекційний

Систематичне коригування навчально-виховного процесу Самостійний пошук нової інформації з метою саморозвитку Прогностичність, здатність до проектування Вміння здійснити корекцію інновації

Загальна сума балів Рівень готовності вчителя до інноваційної діяльності

Бали, виставлені експертом


Технологія опрацювання результатів готовності вчителя до інноваційної діяльності •

Критерії оцінювання:

4 бали – показник наявний завжди; 3 бали – показник наявний часто; 2 бали – показник наявний зрідка; 1 бал – показник наявний іноді; 0 балів – показник відсутній.

Загальну експертну оцінку за протоколом опрацювання результатів визначають за формулою:

К = Σ / N ∙ 100, К ≤ 100%, де N – максимально можлива кількість балів; Σ – сума балів, виставлена експертом. 100% готовності до інноваційної діяльності відповідають максимально можливій кількості балів N = 56. Рівні готовності вчителя до інноваційної діяльності: • • • •

від 75 до 100% - високий; від 50% до 74% - середній; від 25 до 49% - низький; 24 і менше - інноваційна діяльність вчителя епізодична.


Готовність вчителя до інноваційної діяльності визначають за такими показниками: 1) усвідомлення потреби запровадження педагогічних інновацій у

2) 3) 4)

5)

власній педагогічній практиці; поінформованість про сучасні педагогічні технології, новаторські методики роботи; орієнтація на створення власних творчих проектів, методик, на участь в експериментально-дослідницькій роботі; готовність до подолання труднощів, по в’язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності; уміння здійснювати рефлексію власної діяльності; висока особиста відповідальність суб'єкта інноваційного пошуку , працездатність, здатність ризикувати .


Рівні готовності вчителя до інноваційної діяльності Високий рівень

Педагогічний працівник володіє глибокими знаннями про інноваційні технології навчання та виховання, систематично впроваджує їх у практику власної педагогічної діяльності, моделює новий педагогічний досвід; розробляє власні оригінальні прийоми і методи. Інноваційна діяльність стала внутрішньою потребою вчителя і носить стійкий, дієвий характер.

Вчитель володіє питаннями педагогічної інноватики, має необхідні теоретичні і практичні знання, орієнтований на оволодіння новими Середній рівень педагогічними технологіями, але участь у творчій діяльності має несистематичний характер.

Низький рівень

Вчитель байдуже ставиться до проблеми використання інноваційних технологій, його теоретичні та практичні знання з цієї проблеми є недостатніми. У педагога відсутня мотивація до участі в інноваційній діяльності ; він заперечує можливість впливу інновацій на свою подальшу діяльність. .



Форми участі вчителя в інноваційній діяльності • Творче використання відомих педагогічних інновацій • Участь у педагогічному експерименті на базі школи, наявність публікацій за результатами експерименту • Апробація інноваційних проектів • Створення авторських розробок, програм; проведення відкритих уроків з аналізом авторської позиції • Розробляння авторської системи навчання та виховання (участь у роботі творчої групи вчителів зі створення та моделювання інноваційної системи навчання, виховання та розвитку учнів)


Технологія – це побудована на діагностичній основі, чітко контрольована та коригована модель навчання, виховання, що спроектована на досягнення запланованого кінцевого результату .


Інноваційна педагогічна технологія – це якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, яка суттєво покращує результати освітнього процесу і включає навчальну, виховну та управлінську освітню технології.

Навчальні інноваційні технології • модульно-розвивальне навчання • “ Педагогіка життєтворчості” • “Школа діалогу культур” • “Довкілля” • особистісно-орієнтована технологія • технологія проблемного навчання • інтегративне навчання • інформаційно-комунікаційна технологія • дистанційне навчання • технологія рівневої диференціації • проектні технології

Виховні інноваційні технології • технологія ранньої соціалізації учнів •технологія формування почуття націоналної гідності у шкільної молоді • технологія духовного розвитку учнів

Управлінські інноваційні технології Самооцінювання Моніторинг Соціологічні дослідження Використання кваліметричних моделей в управлінні навчальним закладом • Колективне планування розвитку ЗНЗ • Використання комп'ютерних технологій в управлінській діяльності • Державно-громадське управління школою • • • •


Відмінності традиційної та інноваційної системи навчання

Традиційна

Інноваційна

Спрямована на засвоєння навчального предмету та передавання учневі знань (інформативна функція)

Спрямована на розвиток особистості учня (розвивальна функція)

Мета. Формування гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості,

Мета. Розвиток пізнавальних здібностей учня, максимальне розкриття його індивідуальності.

Зміст. Ключовим аспектом є засвоєння знань. Мотивація навчання – почуття обов’язку, бажання уникнути невдач.

Зміст. Навчання опирається на власний життєвий досвід та знання. Мотивація навчання - радість пізнання та успіхи.

Відносини “суб’єкт – об’єктного” типу. Вчитель – провідна фігура навчально-виховного процесу, результатом діяльності якого є учень, що опанував основи наук. Учень є об’єктом управління, виконавець планів вчителя.

“Суб’єкт - суб’єктна” взаємодія” учасників. Учень та вчитель – рівноправні партнери. Функція вчителя – організація і стимулювання навчального процесу, що спрямоване на розвиток особистості учня . Кожен бере участь у постановці мети та завдань навчання.

Спілкування побудоване на принципах авторитарної педагогіки. Особистість вчителя закрита для учнів.

Спілкування між учасниками має особистісно зорієнтований характер, установка на співробітництво, спільну діяльність та індивідуальну допомогу.

Перевага фронтальної (колективної) форми роботи. Основна форма організації навчання – урок.

Грунтується на групових та індивідуальних формах роботи, виконання творчих та проектних завдань, що забезпечують високий рівень активності учня, самостійності, використання набутого ним досвіду.

Вчитель оцінює навчальну діяльність учня. Успішність учнів порівнюється (рейтингова система оцінювання).

Порівняння учнів одне із одним є неприпустимим. Поступ учня у навчанні порівнюється за особистісними параметрами (інтелектуальний розвиток, культура спілкування, самостійність, ініціатива, відповідальність). Перевага надається взаємо- і самооцінюванню в групах учнів у межах спільної діяльності.


Карта експертизи інноваційної діяльності вчителя на уроці Компоненти уроку

Уроки 1,2,3..

1.

Формулювання мети, завдань, мотивація навчальної діяльності на уроці

2.

Науково-методичний рівень викладання

3.

Гуманістична спрямованість навчання

4.

Рівні педагогічних технологій

5.

Рівні особистісно орієнтованої навчальному середовищі на уроці

6.

Організація диференційованого навчання

7.

Формування умінь самостійної навчальної праці

8.

Системний підхід у побудові уроків, досягнення цілей

взаємодії

в

Обчислення середнього арифметичного значення восьми компонентів уроку дає можливість встановити рівні інноваційної діяльності вчителя на уроці 0-3 бали - низький рівень 4-6 балів - середній рівень 7-9 балів - достатній рівень 10-12 балів – високий рівень

Середній бал


Критерії оцінювання інновацій • • • • • • • • • • •

Новизна Дієвість щодо досягнення поставленої мети, вплив на розвиток Науковість Ступінь ризику та невизначеності, складність Можливість повернення до попередньої практики Ступінь сприйняття інновації колективом Вплив інновації на міжособистісні відносини Можливість розповсюдження інновації в інших закладах освіти Рівень фінансових витрат Витрати робочого часу учасників інноваційного процесу Ступінь впливу нововведень на психофізичний стан учасників інноваційного процесу (втома, працездатність)


Параметри педагогічного аналізу інноваційної діяльності вчителя

Рівень новизни

Глибокий рівень - інновація не має прикладних і теоретичних аналогів. Середній рівень - інновація доповнює, удосконалює чи поліпшує усталені елементи освітньої системи або педагогічної практики. Поверховий рівень - пропозиція не містить нового або орієнтована на застосування готових розробок.

Масштаб застосування

•  

Всеукраїнський Регіональний Локальний (школа, група, клас, окремі вихованці тощо).

Об'єкти інновації

   

Зміст навчання Методика навчання Методика виховання Управління освітою

Прогноз існування інновації

  

До двох років Від двох до п'яти років Понад п'ять років

Наукове обґрунтування інновації

  

Наявність теоретичного обґрунтування Наявність експериментального матеріалу Недостатнє наукове обґрунтування

  

Висока Середня Низька

•  

Наявність інформаційно-методичного забезпечення Наявність матеріально-технічного забезпечення Недостатнє забезпечення інформаційно-методичними матеріалами

Готовність педагога до впровадження інновацій Ресурсне забезпечення інновації


Форми представлення результатів експериментальнодослідної та інноваційної діяльності

• • • • •

Науковий звіт з проблеми дослідження Реферат Доповідь на педраді Публікації в педагогічній пресі Розробка методичних рекомендацій за програмою дослідження • Комп'ютерна презентація результатів дослідження для впровадження в педагогічну практику інших вчителів • Проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, семінарів


Продукти інноваційної діяльності вчителя: • •

• • • • •

авторські освітні системи, навчальні та виховні методики; авторські освітні програми для класів різного спрямування (класів підтримки, різнорівневого навчання, гуманітарних класів, класів інтегрованого навчання); розробки оригінального планування навчального матеріалу; удосконалені методики проведення уроку чи системи уроків; оригінальні дидактичні матеріали (опорні конспекти, збірники задач); авторські посібники, підручники; збірка творчих, дослідницьких або проектних робіт учнів з проблеми дослідження.


Рівні дослідно-експериментальної, інноваційної діяльності вчителя Рівні

Критерії

Репродуктивний

Педагоги сумлінно працюють за чинними програмами, використовують сучасні технології та методики, адаптують їх із урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів

Раціоналізаторський

Вчителі, орієнтовані на пошук, на основі передового педагогічного досвіду та аналізу своєї діяльності вносять корективи у форми, методи навчання та виховання, модернізують певні елементи сучасних технологій та методик.

Конструктивний

На підставі власного досвіду та самоаналізу своєї діяльності щодо використання наявних методик, рекомендацій, передового педагогічного досвіду вчителі конструюють нові методи та прийоми навчання, створюють власні розробки та програми, які в цілому не впливають на цілісність існуючої педагогічної системи.

Новаторський

Вчителі розв’язують педагогічні проблеми на принципово нових позиціях, що відрізняються новизною, оригінальністю і високою результативністю. Вони здатні до створення власних інноваційних систем навчання, методик, авторських шкіл.


Кваліфікаційна категорія

Характеристика

Спеціаліст

Здатність забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знання основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знання теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який викладає вчитель; використання інформаційно-комунікаційних технологій, технологій цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; процесі вміння вирішувати педагогічні проблеми; вміння установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержання педагогічної етики, моралі.

Спеціаліст ІІ категорії

Відповідність вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст", та постійне вдосконалення свого професійного рівня; використання диференційованого та індивідуального підходу до учнів; володіння сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи та їх якісне застосування; застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі; знання основних нормативно-правових актів у галузі освіти; наявність авторитету серед колег, учнів та їх батьків.

Спеціаліст І категорії

Відповідність вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст другої категорії", та використання методів компетентнісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіння технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; учнів впровадження передового педагогічного досвіду; формування навичок самостійного здобуття знань й умінь застосовувати їх на практиці; уміння лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміння аргументувати свою позицію та володіння ораторським мистецтвом.

Спеціаліст вищої категорії

Відповідність вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст першої категорії", та володіння інноваційними освітніми методиками й технологіями, активне їх використання та поширення у професійному середовищі; середовищі володіння широким спектром стратегій навчання; вміння продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосування нестандартних форм проведення уроку; активне впровадження форм та методів організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; внесення пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.


Напрямки підготовки вчителів до інноваційної діяльності на загальношкільному рівні Загальноосвітній навчальн заклад

• • •

• •

Розробляє стратегію та програму розвитку закладу освіти на основі впровадження педагогічних інновацій в управлінський та навчально-виховний процеси. Діагностує “стартовий” рівень готовності вчителів до освоєння педагогічних інновацій. Планує і організовує діяльність методичних підрозділів щодо формування готовності вчителів до впровадження в навчально-виховний процес інноваційних педагогічних технологій. Підтримує ініціативу окремих вчителів щодо здійснення дослідноекспериментальної діяльності, впровадження освітніх інновацій в практику своєї роботи. При вивченні стану викладання навчальних предметів зосереджує увагу на використанні вчителями інноваційних педагогічних технологій, впровадженні інноваційного педагогічного досвіду. Заслуховує звіти педагогів з проблем освоєння технологій інноваційного навчання, узагальнює інноваційний досвід вчителів Здійснює заходи щодо стимулювання педагогів-новаторів.


Форми залучення педагога до інноваційної діяльності Колективний рівень

Груповий рівень

Індивідуальний рівень

робота над єдиною науково - методичною проблемою колективу; науково – практичні конференції; лекції; психолого- педагогічні с емінари; практикуми; проблемні творчі семінари; педагогічні ради; консиліуми та ін. навчальні тренінги; методичні об’єднання вчителів за фахом/циклом; проблемні творчі групи; динамічні пошукові групи; методичні об’єднання класних керівників, керівників гуртків; школи молодого вчителя; школи педагогічної майстерності; школи передового педагогічного досвіду; семінари та ін.

самоосвіта; наставництво; школи передового педагогічного досвіду; самостійна дослідницька, творча робота над проблемою; творча лабораторія вчителя та ін.


Причини, що не дають можливість вчителю впроваджувати освітні інновації:

• невизначеність, коли вчителі не розуміють цілей передбачуваного нововведення і погано уявляють свою роль у його реалізації; • звичка працювати по-старому, професійна некомпетентність; • відсутність досвіду дослідно-експериментальної роботи; • побоювання збільшення навчального навантаження, яке не буде скомпенсоване; • недовіра до власного інноваційного потенціалу та потенціалу свого колективу;


Проблеми впровадження освітніх інновацій в діяльність навчального закладу •

• • •

недостатній рівень теоретичної і практичної підготовленості представників адміністрації й педагогічних працівників до впровадження інноваційних педагогічних технологій; недостатність бюджетних асигнувань для інформаційнометодичного та матеріально-технічного забезпечення інноваційної діяльності ; недостатній рівень мотивації педагогів до участі в інноваційній діяльності, зокрема, стимулювання педагогів-новаторів; недостатній рівень аналізу роботи та поширення результатів інноваційної діяльності педагогів; значні витрати часу на підготовку уроків, навчальних занять із використанням інноваційних технологій.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.