# 01
Лицар Світла Пріорат України Міжнародного Ордену Тамплієрів Єрусалиму (OSMTH) лютий 2016
Вступ
Це пілотний проект електронного журналу, присвяченого лицарям Міжнародного Ордену Тамплієрів Єрусалиму (OSMTH), їх планам, постійній та мало відомій широкому колу людей роботі, благодійності та перспективам розвитку.
2
Бідні Брати-Воїни Христа та Соломоїнового Храму (лат. pauperes commilitones Christi Templique Solomonici), більше відомі як лицарський орден тамплієрів, є одним з найвідоміших християнських військових орденів. Орден засновано після Першого Хрестового походу (1096) для гарантування безпеки великої кількості паломників із Європи, що йшли до Єрусалима після його завоювання. Тамплієри в незвичний для того часу спосіб поєднували чернецтво з військовою справою, і були першими воїнами-монахами в Західному світі. Члени цього ордену відігравали провідну роль в багатьох битвах Хрестових походів, а його фінансова інфраструктура вперше містила елементи, які використовуються в сучасній банківській справі. Кількість членів ордену та його вплив поширювався по всій Європі, аж до часів французького короля Філіпа IV (Філіпа Прекрасного), за наказом якого багатьох членів ордену було закатовано та спалено за обвинуваченням у єресі. Під тиском Філіпа Папа Климент V розпустив орден у 1312 році.
Гасло
Non nobis, Domine, non nobis, sed tuo nomini da gloriam! Ora et labora!
Печатка ордену Двоє вершників символізують обітницю бідності або подвійність ченця і солдата. Існує ще одна версія: двоє вершниківна одному коні символізує смирення, бо гордець ніколи не сяде з кимось на одного коня.
3
Тамплієри були організовані як чернечий орден, за правилами, які для них встановив їхній покровитель Святий Бернард Клервоський — член Цистеріанського ордену. В кожній країні був свій Магістр Ордену Тамплієрів, над ними стояв Великий Магістр, що призначався довічно. Великий Магістр керував як військовими справами ордену на Сході, так і фінансовим станом на Заході. Брати-тамплієри поділялися на чотири групи: • лицарі, споряджені, як важка кавалерія (носили білі накидки з червоним хрестом); • сержанти (serjens), споряджені, як легка кавалерія. Їх набирали з нижчих соціальних класів, ніж лицарів (носили коричневі плащі); •
брати-прислужники: frères casaniers (брати-домосіди), які керували власністю ордену та frères de métiers (брати професій), які виконували функції прислуги та займались ремеслами; • капелани були посвячені в сан та піклувалися про духовні потреби ордену. Оскільки потреба в лицарях була дуже великою, були лицарі, які вступали до ордену на визначений проміжок часу, і згодом поверталися до світського життя. Також існували Fratres conjugati — одружені брати. Останні дві категорії лицарів носили чорні або коричневі плащі з червоним хрестом, щоб відрізнятися від довічних членів ордену, які оголосили целібат. Вони мали нижчий статус, ніж останні. Також брати-прислужники не відділялися від сержантів, навпаки, сержанти, які були добрими ремісниками або не могли воювати за станом здоров'я, виконували функції прислужників. 4
Орден було засновано близько 1118 року французькими лицарями Гуго де Пейном, учасником Першого Хрестового походу, та Годфреєм де Сент Омером для захисту пілігримів на їх шляху із Яффи та Єрусалима. Спочатку лицарі (яких було тоді дев'ятеро) жили подарунками та речами, що були вже непотрібні їх власникам. Через це вони стали відомими як Бідні Лицарі Христа. Король Балдвін ІІ Єрусалимський виділив місце для їхнього головного органу на Храмовій Горі над руїнами будівлі, що вважалася Храмом Соломона. Саме через цю обставину орден взяв собі назву Бідних Лицарів Христа та Храму Соломона. Орден швидко ріс завдяки підтримці церковних лідерів, таких як Бернард Клервоський, і був звільнений від сплати податків будь-кому, окрім Папи. Завдяки такій офіційній санкції орден отримував великі пожертви грошей, земель та молодих людей із знаті по всій Європі, оскільки знатні роди заохочувалися духовенством в такий спосіб брати участь у Хрестових походах. Тамплієри воювали разом з королями Людовиком VII французьким та Річардом І англійським, а також брали участь у битвах в Іспанії та Португалії. Хоча найважливішою місією тамплієрів була військова, лише невелика кількість із них насправді воювала, в той час як багато інших розбудовували фінансову інфраструктуру для підтримки воїнів. Орден також запровадив довірчі листи для пілігримів, які йшли до Святої Землі. Пілігрими залишали свої цінності ордену перед подорожжю. Ці листи можна розглядати, як перші чеки. Завдяки поєднанню пожертв та практичного бізнесу, орден протягом 12-го — 13-го століть мав великі площі землі в Європі та на Близькому Сході, будував церкви та замки, купував ферми та виноградники, займався ремісництвом, а також ввезенням та вивезенням товарів, мав свій власний флот і навіть деякий час володів островом Кіпр.
5
Після того, як Саладін здобув Єрусалим наприкінці 12-го століття, Хрестові походи поступово припинилися і підтримка ордену в Європі також почала зникати. В п'ятницю 13 жовтня 1307 року (дата, що пов'язується, можливо помилково, з народженням легенди про п'ятницю тринадцяте) за наказом Філіпа IV Красивогобуло заарештовано всіх французьких тамплієрів, їх звинувачено в численних єресях, та катовано французькою владою (номінально — Інквізицією), доки вони не «зізналися». Це звільнило Філіпа від зобов'язання сплатити величезні кошти, які він позичав у ордену та виправдало розграбування орденського майна. 1312 року через суспільну думку та скандал, а також через тиск з боку Філіпа (не без допомоги якого Клемент V став Папою) Клемент V офіційно розформував орден під часВ'єнського собору, незважаючи на бажання Собору зберегти орден. І хоча всі землі тамплієрів переходили до ордену госпітальєрів, Філіпові вдалося заволодіти великою частиною земель ордену в Франції. Влада деяких інших європейських країн також переслідувала орден у судовому порядку, намагаючись зменшити кількість церковних володінь. 1314 року трьох лідерів тамплієрів, включаючи Великого Магістра Жака де Молея, було спалено живцем французькою владою після того, як вони публічно відмовилися визнавати будь-яку провину.
6
Тамплієрів, що ще залишалися в Європі, заарештовували та судили за папським наказом (проте, майже нікого не було засуджено). Члени ордену після його розформування вступали до інших військових орденів, таких як Орден Христа чи Лицарі Госпітальєри, або до релігійно-філософських Бенедиктинських чи Августинських орденів. Деякі поверталися до світського життя, а інші, можливо, тікали до країн, на які не поширювалася папська юрисдикція, наприклад, до Англії або до відлученої від церкви Шотландії. Але лишаються запитання, що ж сталося з тисячами тамплієрів по всій Європі, і куди подівся флот ордену, який зник з ЛаРошелі в п'ятницю13 жовтня 1307 року. Також не було знайдено велетенського архіву тамплієрів, в якому містилися всі відомості про їхню фінансову діяльність. Невідомо, чи було його знищено. У новітні часи Римо-католицька церква визнала дії відносно ордену несправедливими, і не було нічого, щоб суперечило її вченню ні в діях ордену, ні в його Правилах. Також Церква відзначила, що Папа у той час знаходився під сильним тиском з боку Філіпа IV. Лицарям Храму були знайомі бухгалтерський облік і принцип подвійного запису, чекові розрахунки і складні відсотки; в усьому християнському світі не було більш досвідчених і чесних економістів. Орден вів активні будівельні роботи. На Сході вони здебільшого полягали у зведенні замків і мощенню доріг. На Заході зусиллями і за рахунок Ордену будувалися дороги, церкви, собори і замки. УПалестині тамплієрам належало 18 важливих замків, наприклад, Тортоза, Лют, Тороні, КастельПелегрінум, Сафет, Гастін та інші. 7
Окремо слід виділити такий вид діяльності тамплієрів, як будівництво доріг. У той час брак доріг, множинність «митних бар'єрів» — зборів і мит, що стягуються кожним дрібним феодалом у кожного моста та пункту обов'язкового проїзду, не рахуючи розбійників і піратів, утруднювали можливість пересування. До того ж якість цих доріг була, на думку С. Г. Лозинського, дуже низькою. Свої дороги тамплієри охороняли і на їх перехрестях будували комтурії, де можна було зупинитися на ночівлю. Люди були захищені на дорогах Ордену. Суттєва деталь: за проїзд по цих дорогах не стягувалося мито — явище, виключне для Середньовіччя. Значною була благодійна діяльність тамплієрів. Статут наказував їм тричі на тиждень годувати бідних у своїх будинках. Крім жебраків у дворі, четверо їли за столом. Г. Лі пише, що коли під час голоду в Мостері ціна міри пшениці піднялася з 3 до 33 су, тамплієри годували 1000 чоловік щодня.
Список Великих Магістрів Ордену Всі Великі Магістри тамплієрів походили з Франції: #
Щит
Ім'я
Час
1.
Гуго де Пейн
1118-1136
2.
en:Robert de Craon | Робер де Краон
1136-1147
3.
en:Everard des Barres | Еврар де Бар
1147-1151
8
4.
en:Bernard de Tremelay | Бернард де Тремеле 1151-1153
5.
Андре де Монбар
1153-1156
6.
Бертран де Бланфор
1156-1169
7.
Philippe de Milly | Філіп де Міллі
1169-1171
8.
en:Odo de St Amand | Одо де Сент-Аманд
1171-1179
9.
Arnold of Torroja | Арно де Торроя
1181-1184
10.
Gerard de Ridefort | Жерар де Рідфор
1185-1189 9
11.
en:Gilbert Horal | Жільбер Ерал
1193-1200
12.
Філіп де Плессі
1201-1208
13.
en:Guillaume de Chartres | Гільйом де Шартр
1209-1219
14.
en:Pedro de Montaigu | П'єр де Монтегю
1218-1232
15.
en:Armand de Périgord | Арман де Перигор
1232-1244
16
en:Richard de Bures | Річард де Бур
1244/5-1247
17.
en:Guillaume de Sonnac | Гійом де Соннак
1247-1250 10
18.
en:Renaud de Vichiers | Рено де Віш'є
1250-1256
19.
en:Thomas Bérard | Тома Берар
1256-1273
20.
en:Guillaume de Beaujeu | Гійом де Боже
1273-1291
21.
en:Thibaud Gaudin | Тібо Годен
1291-1292
22.
Жак де Моле
1292-1314
11
Тамплієри в Україні В період середньовіччя тамплієри, які мали неабиякий підприємницький хист, отримали право від Галицьких князів на торгівлю солотвинською сіллю. Соляний шлях з Підкарпатських копалень в Європу проходив через Закарпаття. Тамплієри дуже добре вміли не тільки торгувати, а й захищати свої економічні інтереси. Вони швидко зводять уздовж усього соляного шляху низку укріплень, які використовувались як митні пости, а при потребі і як пункти дислокації невеликих військових гарнізонів, що оберігали той соляний шлях. Одне з таких укріплень збереглося в Середньому. У ХІІ ст. на місці сучасного селища Середнє був збудований замок Фруа де Берманьє (1088–1169) найсильнішого в Західній Європі католицького ордену тамплієрів (храмовників). 12
Напівзруйнований, він зберігся до наших часів і по праву вважається однією з головних пам'яток Закарпаття. Дослідження археологів, розкопки і заміри дають привід твердити, що квадратна центральна вежа, видима над поверхнею землі є лише частиною Середнянського замку, який стоїть на рівнині. Площа ж усього замку становить близько 3-х гектарів. Замкова споруда була захищена чотирма оборонними лініями. Численні знахідки, які були розкопані на території замку, відносяться до XV–XVI століть. Це кераміка, скло, прикраси і зброя: наконечники арбалетних стріл, ядра мушкетів та мортир. Капелани Закарпаття: • Фруа де Барманьє 1146–1160 • Роже дю Маар 1160–1169 • Андреас Дотте 1170–1202 • Пьєр Ла Фентєррі 1202–1228 • Карл Ведебургардт 1228–1234..
Наш Орден, збудований на принципах, які були прийняті першими Лицарями Тамплієрами в 1118 році, та які послідовно виконувалися на протязі століть, починаючи з першіх обрядів біля Храму Соломона в Святому місті Єрусалимі.
13
В даний час OSMTH є Міжнародною гуманітарною християнською організацією, до складу якої входить більше 5 000 Лицарів та Дам з 42 країн Християнського Світу, об’єднаних ідеями політичної та релігійної свободи, захисту прав людини, гуманітарної допомоги та благодійності.
OSMTH акредитована в Організації Об”еднанних Націй як неурядова організація зі Статусом Спеціального Консультанта. OSMTH не є таємною організацією, а його норми в повній мірі відповідають Законам України, релігійнім та моральним правилам. Орден не є релігійною організацією, хоча і базується на релігійних принципах. OSMTH – це організація до якої входять впливові державні діячі, успішні бізнесмени, представники науки та культури, якими пишається кожна з країн, і які мають вагомий голос у відстоюванні та захисті інтересів найбільш вразливих верств населення, демонструючи при цьому випробувані часом Лицарські ідеали честі, чесності, порядності, толерантності та поваги до людей. OSMTH в кожній із країн сприяє будівництву відкритого суспільства, в якому відмінності між людьми з різними політичними поглядами та віросповіданнями будуть поважатися та цінуватися. Наш Орден наполегливо працює над поширенням гуманності, заснованої на принципах братерства, лицарських ідеалів, толерантного ставлення до людей і світу . Ми віримо в нашого Бога Ісуса Христа та майбутнє цивілізації. Наші членські стандарти дуже високі, наша благодійна робота потребує значних розумових, організаційних та фінансових зусіль та можливостей кожного, хто вирішив поєднати свою долю з Орденом. Але для тих, хто пройшов випробування, хто приєднався до нас, ми відкриваємо ні з чим незрівнянне братерство однодумців, з якими дуже цікаво йти по життю, які завжди будуть поруч в скорботі та радості.
Якщо ви маєте бажання вступити до лав Ордену, відправте вашу автобіографію та вкажіть причину за якою бажаєте приєднатись на електронну пошту: osmth.p.ukraine@gmail.com
14