Звіт про виконання «Програми розвитку освіти Львівщини на 2009-2012 роки» by Олександр Майборода

Міністерство освіти і науки України Департамент з питань освіти і науки, сім’ї та молоді Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ “ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ЛЬВІВЩИНИ НА 2009–2012 РОКИ”

ЛЬВІВ – 2013

Автори: Брегін М. Г., директор Департаменту з питань освіти і науки, сім‘ї та молоді Львівської обласної державної адміністрації (далі – ДОНСМ ЛОДА); Дуда О. Д., доцент кафедри освітньої політики Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (далі – ЛОІППО) (Напрям VI); Зеленко Л. В., головний спеціаліст відділу дошкільної і загальної середньої освіти управління загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти та соціального захисту ДОНСМ ЛОДА (Напрям V); Каличак О. М., завідувач кабінету моніторингу якості освіти (Напрям VIII); Кацюба М. Р., заступник директора ЛОІППО (Напрям VII); Любицький Т. Т., методист кабінету розвитку освіти та виховання ЛОІППО (Напрям VIII, Додатки); Михайлюк О. Д., старший викладач кафедри суспільствознавчої та культурологічної освіти ЛОІППО (Напрям II); Пастушенко Н. М., заступник директора ЛОІППО, кандидат педагогічних наук (Напрям IV); Пастушенко Р. Я., завідувач кабінету розвитку освіти та виховання ЛОІППО (Вступ, Напрям II, Підсумки; загальна редакція тексту інформаційно-аналітичного огляду); Савчин Ю.В., головний спеціаліст відділу соціального захисту і позашкільної освіти ДОНСМ ЛОДА (Напрям II); Сислюк І. П., начальник відділу дошкільної і загальної середньої освіти управління загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти та соціального захисту ДОНСМ ЛОДА (Напрям II); Солтис Л. І., заступник начальника управління загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти та соціального захисту; начальник відділу соціального захисту і позашкільної освіти ДОНСМ ЛОДА (Напрям II); Сохань Г. С., доцент кафедри суспільствознавчої та культурологічної освіти ЛОІППО, кандидат філологічних наук (Напрям II); Шиян О. І., завідувач кафедри життєвих компетентностей ЛОІППО, доктор педагогічних наук (Напрям I); Шиян Р. Б., директор ЛОІППО, кандидат біологічних наук (Напрям IV). При укладенні інформаційно-аналітичного звіту та додатків використано таблиці й діаграми, розроблені Зелезом М. М., завідувачем сектору кадрової роботи ДОНСМ ЛОДА, та Онанко О. С., методистом кабінету розвитку освіти і виховання ЛОІППО. Літературний редактор: Сенчишин Я.Б., завідувач кабінету інформаційно-видавничої діяльності ЛОІППО Коректори: Котик-Чубінська М.С. Станкевич В.І. Технічний редактор, макет: Козак Т.В., методист кабінету інформаційно-видавничої діяльності ЛОІППО Відповідальний за випуск: Шиян Р. Б., директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Звіт про виконання “Програми розвитку освіти Львівщини на 2009 – 2012 роки”. Аналітика та статистичні матеріали /За ред. Р. Я. Пастушенка. – Львів: ЛОІППО, 2012. – 206 с.

ЗМІСТ Передмова .......................................................................................................................................... Михайло Брегін. Наша мета – освіта нової якості ……………………………………………. Освіта Львівщини у 2009–2012 роках: інформаційно-аналітичний огляд Вступ …………………………………………………………………………………………….. І. Здоров‘я учасників навчально-виховного процесу ……………………………………….. ІІ. Виховання ……………………………………………………………………………………. ІІІ. Освіта осіб з особливими потребами …………………………………………………….. ІV. Професійний розвиток педагогічних працівників ………………………………………… V. Дошкілля …………………………………………………………………………………….. VІ. Мережа навчальних закладів ……………………………………………………………… VІІ. Інформатизація системи освіти ………………………………………………………….. VІІІ. Моніторинг та оцінювання якості освіти ……………………………………………….. Підсумки …………………………………………………………………………………………. Додатки: 1. Програма розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки. Затверджено рішенням сесії Львівської обласної Ради від 10.03.2009 року № 840 «Про затвердження Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки» ……………………………………………………. 2. Про внесення змін та доповнень до наказу головного управління освіти і науки від 27. 04. 2009 р. № 514 «Про розроблення Програм розвитку освіти районів, міст, освітніх округів, навчальних закладів Львівщини». Наказ Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 13 липня 2009 року №710 ……………………... 3. Виконання заходів Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки, які фінансувалися з обласного бюджету. Зведені таблиці звітів Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації «Інформація про стан виконання обласної цільової програми» за 2009–2012 роки ………………………………………………………………. 4. Документи та статистика до інформаційно-аналітичного огляду 4.1.1. Перелік навчальних закладів, які визначені переможцями ІІІ етапу конкурсу захисту сучасної моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров‘ю у 2009 та 2012 роках ... 4.1.2. Перелік загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів – Шкіл сприяння здоров‘ю Львівської області станом на 2013 рік ..... 4.2.1. Наказ Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 17.11.2010 р. № 880 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів області до організації виховної роботи за виховними програмами» ……………………….……….….. 4.2.2. Програма «Основні орієнтири національного виховання учнів 1–11 класів ЗНЗ Львівської області» ……………………………………………………………………………………….…. 4.2.3. Модель моніторингу якості виховання у ЗНЗ Львівської області ……………………….….. 4.3.1. Школи-інтернати для дітей з різними нозологіями та захворюваннями …………………… 4.3.2. Мережа районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій (станом на 1.01.2013 р.) …………………………………………………………………………………….. 4.3.3. Діти дошкільного та шкільного віку з особливостями психофізичного розвитку у містах обласного значення і районах області (станом на 1.01.2012 р.) ………………………….…. 4.4.1. Положення про кредитно-модульну (накопичення кредитів) систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників Львівської області ………………………………….. 4.4.2. Реалізація програми «Інтел. Навчання для майбутнього» у містах обласного значення і районах області у 2008 – 2012 роках ………………………………………………………….. 4.4.3. Реалізація програми «―Майкрософт‖ Основи інформаційно-комунікаційних технологій» у містах обласного значення і районах області за 2006–2012 рр. ………….………………….….. 4.6. Мережа освітніх округів Львівської області ………………………………………………… 4.7. Використання ресурсів Інтернет загальноосвітніми навчальними закладами міст обласного значення і районів області у навчально-виховному процесі …………………………………….

4 5 9 12 26 40 48 59 66 77 85 89

113

117

145 146

148 149 184 191 193 194 195 201 202 203 206

Передмова Освіта – суспільний інститут, призначений «для культурного відтворення людини з метою відтворення суспільства людиною». Як будь-який суспільний інститут, освіта є відкритою системою, що функціонує для суспільства та за згоди суспільства. Потреби суспільства визначають суспільне замовлення для освіти, а його можливості – кількість та якість потрібних для виконання цього замовлення ресурсів. Тож розвиток освіти виявляється у кількох площинах. По-перше, у зміцненні та вдосконаленні соціальних зв‘язків між суб‘єктами навчально-виховного процесу, порозумінні стосовно цілей взаємодії, змісту навчання і виховання, способів та засобів, які використовуватимуться для реалізації погоджених цілей. По-друге, в усвідомленні учасниками навчально-виховного процесу, суспільного замовлення на освіту та вмотивованості до його виконання. По-третє, в ефективному використанні наданих суспільством ресурсів, їхньому накопичуванні, нарощуванні, збагаченні. Розвиток освіти – в інтересах кожного з учасників навчально-виховного процесу, громади, у якій функціонує навчальний заклад, нації, культурне відтворення якої освіта забезпечує. Розвивати систему освіти – завдання її органів управління. Обрана стратегія розвитку відображається у плануванні, втіленні цього плану та оцінюванні досягнутого. На кожному з названих етапів прийняті рішення мають бути ефективними. Ефективність розробленого плану – Програми розвитку освіти – визначається за такими показниками: по-перше, тим, наскільки приймається та підтримується заданий план – Програма – її клієнтами і працівниками, які взаємодіють в межах системи освіти; по-друге, у якій мірі виконуються відображені у Програмі рішення – заходи, і, по-третє, яких результатів досягнуто і які це має наслідки для системи. Як бачимо, Програма розвитку освіти має оцінюватися тричі: у процесі створення (експертна оцінка та громадське обговорення документа), під час виконання (регулярне збирання та узагальнення даних про виконання запланованих заходів) та після завершення терміну, на який вона розрахована (збирання й узагальнення даних, що свідчать про кінцевий результат її виконання). Підсумковий звіт про виконання Програми розвитку освіти має особливе значення як для учасників навчально-виховного процесу, так і для місцевих громад, нації. Відображаючи систему освіти у її розвитку, він дає змогу робити висновки щодо якості виконання освітою своєї місії. У цій книзі зібрано матеріали про розвиток дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Львівської області упродовж минулих чотирьох років, що забезпечувався виконанням схваленої обласною Радою у березні 2009 року Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки та щорічними Заходами на виконання Програми, які фінансувались з обласного бюджету. При підготовці цього підсумкового звіту було використано дані щорічних звітів працівників освіти, відповідальних за виконання окремих напрямів обласної Програми, звітів районних та міських органів управління освітою про реалізацію відповідних регіональних програм (проектів), статистичні дані, зібрані Головним управлінням освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації та Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. Звіт структурований так, щоб уможливити об‘єктивну оцінку працівниками навчальних закладів і освітніх установ Львівщини, громадськістю роботи регіональної системи дошкільної, загальноосвітньої та позашкільної освіти. Стаття директора Департаменту з питань освіти і науки, сім‘ї та молоді М. Брегіна розкриває обрану на 2009–2012 роки стратегію розвитку освіти та мотиви внесення у Програму ключових, на його думку, заходів, здійснених у процесі її виконання коректив, інших стратегічно важливих рішень. В інформаційно-аналітичному огляді розвитку освіти Львівщини представлено динаміку змін, що сталися в регіональній освіті у 2009–2012 роках, а також оцінки зробленого за цей період для підвищення якості освітніх послуг та поліпшення матеріальної бази мережі навчальних закладів. Додатки допоможуть вдумливому читачеві самостійно оцінити вартісність Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки та інших, прийнятих під неї документів для модернізації регіональної системи освіти. Авторський колектив висловлює подяку працівникам обласного та місцевих органів управління освітою, науково-педагогічним працівникам і методистам Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, усім іншим фахівцям, які долучилися до збору та оброблення статистичної інформації, укладання, рецензування та редагування поданих у цьому Звіті матеріалів.

Михайло Брегін

Наша мета – освіта нової якості Освіта – провідний чинник соціально-культурного відтворення та успішної життєдіяльності людини. Між якістю освіти та економічним і демократичним розвитком країни існує тісний зв’язок. Рівень освіти впливає на ефективність соціальної інтеграції нового покоління, його готовність до самостійного життя і успішної діяльності в сучасному світі. Молодий українець сьогодні об‘єктивно змушений бути мобільним, більш поінформованим, критично і творчо мислячим, громадянсько активним і відповідальним, а відтак, умотивованим до свого розвитку, навчання, освіти. Отже, й освіта сьогодні має бути інакшою, ніж це було двадцять років тому. Вона теж має стати мобільнішою, відкритою до змін, ефективнішою в умовах фінансовоекономічної нестабільності, нерівномірності бюджетних витрат, соціальної розмежованості у суспільстві, повинна краще забезпечувати потреби населення. Перманентна модернізація – невід‘ємна складова сучасного освітянського життя на Львівщині. Область зробила чималий внесок у розвиток української освіти. Серед наших досягнень – перші національно орієнтовані програми і підручники з української мови і літератури, історії, географії, народознавства, програми та підручники з християнської етики. Наші науковці та педагоги були безпосередньо причетні до створення системи зовнішнього незалежного оцінювання. Ми – тверді прихильники принципу ціложиттєвої освіти, про що свідчить чимала частка інновацій на всіх рівнях регіональної системи освіти – від дошкілля до освіти дорослих. Значною мірою інноваційною була й третя по рахунку Програма розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки, реалізацію якої ми щойно завершили. У цьому контексті варто згадати передбачену Програмою розбудову мережі освітніх округів та опорних шкіл сприяння здоров‘ю, перехід до організації виховання на основі шкільних виховних програм, масштабний проект створення комплексу навчальних засобів для предмета «християнська етика», впровадження підвищення кваліфікації педагогічних працівників за кредитно-модульною системою, формування єдиного освітнього простору в мережі освітніх округів, широке впровадження інформаційних технологій. Зупинимось детальніше досягненнях освіти Львівщини за минулі чотири роки. Відзначу насамперед суттєвий поступ Львівщини у забезпеченні запитів населення на послуги дошкілля. Програма розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки передбачала цілу низку заходів, спрямованих на розвиток мережі дошкільних навчальних закладів. Щороку на це виділялася обласна субвенція по 4 – 4,5 млн грн, що дало позитивні результати. З 2011 року на Львівщині простежуємо найвищу динаміку розвитку мережі дошкільних навчальних закладів серед областей України. Розвивається мережа дошкільних навчальних закладів різних типів та форм власності, зокрема: функціонує 181 навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад», 11 – приватних ДНЗ, 7 – санаторних, 11 – компенсувального типу для дітей, які потребують корекції фізичного і розумового розвитку. Маємо також 143 дошкільні навчальні заклади із короткотривалим режимом перебування дітей (від 3 до 6 годин), у яких виховується 2,9 тис. осіб. За період 2009–2012 років кількість дошкільних навчальних закладів області зросла на 175 одиниць, від 532 (01.01.2009) до 707 (01.01.2013). Тільки у 2011 році було відкрито 77 дошкільних навчальних закладів, у тому числі дві новобудови – приватний НВК «Еколенд» у Львові та садок у селі Зимна Вода Пустомитівського району, що відкрило доступ до дошкілля чотирьом тисячам дітей. За 2012 рік кількість дошкільних навчальних закладів зросла ще на 38 одиниць. Зокрема, відновлено два дошкільні навчальні заклади – у с. Куровичі Золочівського району та у с. Братковичі Городоцького району, звільнено від оренди та передано у систему дошкілля 8 приміщень колишніх ДНЗ. На 80 більше стало дошкільних груп у ДНЗ. Усе це дало можливість додатково охопити дошкільною освітою 3 660 дітей. Усього ж, станом на перше січня 2013 року, у закладах дошкільної освіти виховується понад 65 тис. дітей. У 2012 році розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти та нових навчальних програм для початкової школи. Стандартом передбачено обов‘язкове вивчення іноземної мови з 1 класу, з 2 класу включено предмет «Сходинки до інформатики», збільшено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство», значна увага приділятиметься екологічній та інформаційно-комунікаційній освіті. 5

На Львівщині створено сприятливі умови для поетапного переходу початкової ланки освіти на новий Державний стандарт змісту освіти. Введено в дію Типові навчальні плани у 1-х класах ЗНЗ. Першокласників повністю забезпечено новими підручниками. Щоб навчання учнів відповідало вимогам нових Типових навчальних планів, проводиться перепідготовка вчительських кадрів. Учителі першокласників, які навчалися минулого року, успішно перейшли до викладання предметів нового Державного стандарту. Закон України «Про загальну середню освіту» передбачає забезпечення повної загальної середньої освіти переважно з профільним спрямуванням навчання у ЗНЗ ІІІ ступеня, створення єдиного освітнього простору в межах адміністративно-територіальної одиниці та належних умов для забезпечення навчально-виховного процесу, реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання. Для цього в області створено 126 сільських освітніх округів, з яких 110 уже розпочали активне будівництво єдиного освітнього простору. Для забезпечення довозу дітей до опорних навчальних закладів за роки реалізації програми „Шкільний автобус‖ було придбано 236 автобусів. Тільки минулого 2012 року загальноосвітні навчальні заклади отримали 35 автобусів, що дало можливість на 10% збільшити кількість учнів, яких перевозить шкільний автобус. Поступово долаємо ще одну давню проблему – двозмінне навчання. Органами управління освітою розроблено план переходу загальноосвітніх навчальних закладів на однозмінне навчання, згідно з яким щороку 10-15 шкіл відмовляються від навчання у дві зміни. Очікуємо, що до 2015 року цю проблему буде вирішено остаточно. Розвиток мережі загальної освіти приносить свої плоди. Щороку зростає кількість переможців обласних та Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. За результатами Всеукраїнських учнівських олімпіад Львівщина займає третє місце в Україні, у неї друге місце – за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, четверте – за результатами Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт. Варто хоча б побіжно згадати про розвиток в області професійно-технічної освіти. За останнє десятиліття її мережа на Львівщині постійно реорганізовувалась. За останні дванадцять років кількість професійно-технічних училищ зменшилась з 36 до одного, натомість розширено мережу вищих професійних училищ, яких сьогодні 19, професійних ліцеїв – 33, навчальних центрів при установах виконання покарань – 6, створено міжрегіональний центр професійнотехнічної освіти. Усього в системі професійно-технічної освіти Львівської області – 61 професійно-технічний навчальний заклад. Особливу увагу приділяємо забезпеченню освіти дітей з особливими освітніми потребами. На виконання Указів Президента України від 01.06.2005 № 900/2005 "Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями" та від 04.07.2005 № 1013/2005 "Про невідкладні заходи щодо функціонування та розвитку освіти в Україні" в області збережено мережу спеціальних ЗНЗ. Зростає кількість ЗНЗ, облаштованих елементами безбар‘єрного середовища (2008 рік – 4%, 2012 – 18%). Впроваджується канадськоукраїнський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими освітніми потребами в Україні до 2015 року». Проводиться експеримент «Соціальна адаптація в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їхнього навчання в ЗНЗ». У соціально-педагогічній підтримці дітей з особливостями психофізичного розвитку зростає роль громадських організацій і батьків дітей, які беруть участь у згаданих та інших спеціальних проектах, у тому числі міжнародних. Упродовж 2009–2012 років проведено значну роботу щодо інформатизації навчальних закладів. Більшість ЗНЗ на сьогодні забезпечені навчальними комп‘ютерними комплексами. Усі професійно-технічні навчальні заклади підключені до мережі Інтернет і користуються електронною поштою, 45(83%) із них мають свої Web-сайти, 30 – придбали on-line обладнання. Використання Інтернет-ресурсів дало можливість налагодити засобами електронної пошти зв‘язок між департаментом з питань ОНСМ ЛОДА, обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та відділами освіти, методичними кабінетами. Реорганізовано Освітній портал Львівщини, що дає змогу організувати комунікацію в апараті головного управління освіти і науки з місцевими органами управління освітою; акумулювати дані про освітні Інтернет-ресурси області (сторінки відділів освіти, вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів). Вагомі досягнення Львівщини і у сфері формування здорового середовища для учнів. У школах області введено 3-й урок фізичної культури. Активізувалася робота, спрямована на масове охоплення школярів різноманітними видами рухової діяльності. Оновлено технічно-технологічне обладнання шкільних харчоблоків та створено необхідні умови для організації харчування усіх категорій учнів, що дало можливість збільшити відсоток учнів, охоплених харчуванням 6

(безкоштовним харчуванням забезпечено 100% учнів 1-4 класів і 100% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування). Поступово долаємо проблему ліквідації шкільних надвірних туалетів. Якщо у 2008 році їх було понад 700, то у 2012 році залишилось 503. Особлива увага приділяється співпраці школи, батьків, громади та церкви у християнському вихованні дітей. Це сприяє формуванню у дітей моральних, етичних цінностей та орієнтирів, запобігає злочинності серед неповнолітніх, підвищує рівень культури поведінки учнів. Посилюється увага й до фізичного виховання. За останні роки збудовано та реконструйовано 42 спортивні зали, 38 футбольних полів, 45 волейбольних та баскетбольних майданчиків, встановлено 33 майданчики з штучним покриттям. Для занять плаванням в області функціонує 42 басейни: 26 – у ЗНЗ, 2 – у ВНЗ І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації, 2 – у спортивних установах, 9 – у дитячо-юнацьких спортивних школах. ДЮСШ успішно залучають якнайбільшу кількість учнів до занять у секціях, відбирають талановитих учнів для вступу в училища фізичної культури. Стабільно працює мережа позашкільних навчальних закладів: обласний центр науковотехнічної творчості учнівської молоді, обласний дитячий еколого-натуралістичний центр, обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді, Мала академія наук учнівської молоді. Значна кількість позашкільних гуртків працює на основі шкіл у сільській місцевості. Обов‘язковою передумовою успішної професійної діяльності кожного педагога згідно з вимогами чинного законодавства та Типового положення про атестацію педагогічних працівників є його постійний професійний розвиток. Навчання упродовж життя як складова професійного росту можливе за умови організації процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників за кредитно-модульною системою, забезпечення можливості самостійного вибору педагогами форм та способів навчання. За час дії Програми розвитку освіти завершено впровадження кредитномодульної системи підвищення кваліфікації педагогів області. На сьогодні у цьому режимі навчається майже 40 тисяч педагогів. Створено єдину електронну базу даних педагогічних працівників. Успішно проведено апробацію електронного запису на навчання. Понад 24 тисячі педагогів області упродовж січня-липня 2012 року самостійно зареєструвались та обрали навчальні спецкурси за допомогою Інтернет-технологій. Подальший розвиток електронної організації та обліку навчання з часом забезпечить можливість для кожного педагога обирати не лише форму, а й власну індивідуальну траєкторію навчання на курсах підвищення кваліфікації. Згідно з Програмою розвитку освіти Львівщини упродовж усіх чотирьох років проводилися моніторингові дослідження якості гуманітарної та математичної освіти в освітніх округах області, а також моніторинг стану дошкільної освіти. Вивчався рівень навчальних досягнень з математики учнів 4-х, 9-х класів та української мови учнів 9-х класів ЗНЗ освітніх округів. Одночасно з тестуванням проводили також анкетування випускників початкової та основної школи. Результати моніторингу регулярно оприлюднювались на обласних семінарах для освітян, на освітньому порталі та щорічних обласних конференціях працівників освіти Львівщини. На жаль, результати навчання у різних шкіл – різні. По-різному оцінюють школи опитані учні та батьки. Тож на часі – запровадження системного моніторингу на всіх рівнях регіональної освіти. Необхідно також тісніше залучати громадськість до розв‘язання життєво важливих питань діяльності освітніх закладів: розвивати мережу громадсько активних шкіл, підтримувати ініціативи громад для створення ДНЗ, активізувати з їхньою допомогою роботу рад освітніх округів тощо. На жаль, тривала економічна криза, демографічні зміни (зниження народжуваності, міграція, знелюднення сіл), криза сім‘ї як соціального інституту, що зумовила дефіцит відповідального батьківства, конфлікт між поколіннями дорослих і дітей, молоді, бурхливий розвиток засобів масової інформації і комунікації (Інтернету), які нарощують свій суперечливий вплив на дітей і молодь, – ці та інші чинники суттєво вплинули і впливають на розвиток освіти Львівщини, ставлячи перед нею нові виклики. Відповіді на них з урахуванням результатів реалізації Програми освіти Львівщини на 2009 – 2012 роки дасть нова Програма розвитку освіти регіону, яка є логічним продовженням попередньої. Мета нової програми – створення умов для розвитку доступної та якісної системи освіти Львівської області відповідно до потреб та запитів суспільства і регіональної громади. Сьогодні ми бачимо такі стратегічні шляхи досягнення цієї нової якості освіти в регіоні: – забезпечення доступності дошкільної освіти та якісної підготовки дітей п‘ятирічного віку до навчання у школі; – модернізація змісту дошкільної освіти та підвищення фахового рівня педагогічних працівників; – впровадження Базового компонента дошкільної освіти (нової редакції) та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»; 7

– – – – – – – – – – – – – – – –

забезпечення матеріальної бази для якісної освіти в навчальних закладах, у тому числі для дітей і молоді з особливими потребами; оптимізація шкільної мережі, зокрема й через розвиток освітніх округів та ліквідацію двозмінного навчання; безпечне, регулярне і безкоштовне перевезення учнів, дітей та педагогічних працівників у сільській місцевості, реалізація програми «Шкільний автобус»; формування в навчальних закладах середовища, сприятливого для збереження здоров‘я та забезпечення здорового способу життя; створення у навчальних закладах комплексної національно- орієнтованої системи виховання; створення умов для розвитку освітніх округів і вибору старшокласниками профілю навчання за здібностями та інтересами; підвищення рівня навчального, навчально-методичного та науково-методичного забезпечення діяльності позашкільних навчальних закладів; забезпечення високої якості навчання і виховання через впровадження новітніх педагогічних та інформаційних технологій, поглиблення інтеграції освіти і науки, підвищення кваліфікації, компетентності та відповідальності педагогічних кадрів; орієнтування на потреби регіонального ринку праці та приведення у відповідність до потреб ринку праці кількісних і якісних показників підготовки фахівців усіх рівнів та кваліфікованих робітників; забезпечення гармонійного розвитку освіти національних спільнот, що компактно проживають на території області, та освітніх потреб української громади в діаспорі; створення сприятливих умов для пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей і молоді, реалізації здібностей обдарованої наукової молоді та студентів; приведення матеріально-технічної бази та навчального оснащення освітніх закладів до сучасних стандартів організації навчального середовища; забезпечення реконструкції та модернізації систем опалення у закладах освіти та запровадження відновлюваних нетрадиційних джерел енергії; стимулювання професійного діалогу між освітянськими спільнотами та горизонтального партнерства освітніх закладів різних регіонів України, країн Європейського Союзу; створення умов для розвитку громадських ініціатив в управлінні освітою, в тому числі через освітні округи та мережу громадсько-активних шкіл; створення освітньо-інформаційного середовища для забезпечення ефективного управління системою освіти області.

Розвиток освіти Львівщини у 2009–2012 роках: інформаційно-аналітичний огляд Вступ Програма розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки була розроблена впродовж 2008 року1 та затверджена рішенням сесії Львівської обласної ради від 10 березня 2009 року № 840 «Про затвердження Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки». Вона ґрунтувалася на положеннях Національної доктрини розвитку освіти України, Указу Президента України № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», а також «Основних напрямах розвитку освітньої галузі області на період 2006–2008 років», визначених обласною радою у 2006 році. Як і інші обласні документи стратегічного планування, Програму розробляли відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їхнє виконання, затверджених наказом Мінекономіки України від 04.12.2006 року № 367. Вона та розроблені під неї цільові проекти відповідають пріоритетним напрямам Стратегії розвитку Львівської області до 2015 року. Для підготовки Програми і цільових проектів за її напрямами була створена обласна міжгалузева робоча група, яку очолив начальник Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації П. К. Хобзей. Фахове зовнішнє оцінювання запропонованої Програмою стратегії по напрямах провели групи експертів. До складу груп були залучені представники таких галузей:  освіта (ГУОН ЛОДА, ЛОІППО, ЗОШ і гімназій, ДНЗ, районних/міських методкабінетів та центрів освіти);  охорона здоров‘я (ГУОЗ ЛОДА; обласної СЕС; Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького; обласного центру здоров‘я);  спорт (Львівського обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України; Львівського обласного університету фізичної культури);  культура (ГУК ЛОДА, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка», Українського католицького університету). Мета Програми – розвиток системи дошкільної та загальної середньої освіти Львівської області відповідно до потреб та запитів регіональної громади щодо доступної якісної освіти, яка забезпечує повноцінний розвиток кожної дитини і її успішну інтеграцію в українське суспільство та європейську спільноту. Згідно з Програмою пріоритетами розвитку регіональної системи дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти області було визнано:  надання рівного (справедливого) доступу до закладів освіти;  забезпечення належної якості освітніх послуг;  ефективність ресурсного забезпечення галузі. Для забезпечення послідовності та єдності підходів до розвитку освітнього комплексу Львівщини розвиток галузі було сплановано за такими напрямами: 1. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу. 2. Виховання. 3. Освіта осіб з особливими потребами. 4. Професійний розвиток педагогічних працівників. 5. Дошкілля. 6. Мережа навчальних закладів. 7. Інформатизація системи освіти. 8. Моніторинг та оцінювання якості освіти. У межах кожного з напрямів було розроблено систему заходів, відображених у спеціальних підпрограмах: 1. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу 1.1. Навчальне середовище, сприятливе для збереження здоров‘я. 1.2. Мережа шкіл сприяння здоров‘ю. 1

Рішення ХХІІІ сесії Львівської обласної ради V демократичного скликання від 11.03.2008 р. № 501 «Про хід виконання та внесення змін до рішення обласної ради від 29.11.2006 р. № 130 «Про затвердження першочергових заходів на виконання ―Основних напрямів розвитку освітньої галузі області на період 2006– 2008 років‖». 9

1.3. Фізична активність як складова здорового способу життя. 1.4. Освіта з питань здоров‘я та здорового способу життя. 2. Виховання 2.1. Програми виховної роботи. 2.2. Духовне виховання дітей. 2.3. Школа в музейному просторі. 2.4. Обдаровані діти. 2.5. Позашкільна освіта. 3. Освіта осіб з особливими потребами 3.1. Рання корекція. 3.2. Медико-психолого-педагогічна допомога в навчальних закладах. 3.3. Спецшколи-інтернати. 3.4. Спеціальні програми реабілітації дітей (аутизм, сліпоглухонімі). 3.5. Інклюзія. 4. Професійний розвиток педагогічних працівників 4.1. Кредитно-модульна система підвищення кваліфікації. 4.2. Дистанційне підвищення кваліфікації. 4.3. Спеціальні програми підвищення кваліфікації. Друга вища освіта. 5. Дошкілля 5.1. Охоплення дошкіллям. 5.2. Матеріально-технічна база ДНЗ. 5.3. Навчально-виховні програми ДНЗ. 6. Мережа навчальних закладів 6.1. Освітні округи. 6.2. Профільне навчання. 7. Інформатизація системи освіти 7.1. Модернізація комп‘ютерної бази навчальних закладів. 7.2. Інформаційний освітній простір. 7.3. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі. 8. Моніторинг та оцінювання якості освіти 8.1. Моніторинг якості освітніх послуг у навчальних закладах. 8.2. Оцінювання навчальних досягнень випускників початкової та основної школи. 8.3. Моніторинг реалізації Програми. Передбачалось, що в умовах рецесії української економіки такий підхід дасть змогу акумулювати організаційні зусилля й кошти для розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Львівщини. Під заходи кожної з підпрограм було розроблено спеціальні цільові проекти, що мали набрати чинності після громадського обговорення та схвалення колегією головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. Восени 2009 року колегія Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації схвалила підпрограми для напрямів «Виховання» та «Інформатизація системи освіти»2. Інші проекти планували розглянути на початку 2010 року, але на колегію вони винесені не були. Програма розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки слугувала рамковим документом для програм розвитку дошкільної та загальної середньої освіти в містах і районах області. Останні відповідно до п. 4 рішення сесії Львівської обласної ради № 840 від 10 березня 2009 року мали бути впродовж року розроблені або відкориговані (як спеціальні плани розвитку дошкільної та загальної середньої освіти) та схвалені відповідними місцевими радами. На 1 січня 2010 року відповідними місцевими радами схвалені та вступили в дію 16 районних і 5 міських програм. Місто Львів та низка інших громад продовжували працювати за схваленими до прийняття обласної Програми стратегічними планами, враховуючи при цьому у щорічних планах роботи її положення. На положення обласної Програми було зорієнтовано також розроблені впродовж 2009–2010 років програми розвитку пілотних освітніх округів, дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Вони схвалені колегіями районних (міських) відділів (управлінь) освіти. Проведений розробниками обласної Програми аналіз стану загальної та післядипломної освіти області дав можливість виділити по кожному з напрямів розвитку освіти проблему, яку 2

Рішення колегії Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації від 25 листопада 2009 року. 10

можна і потрібно було розв‘язати для реалізації вказаної вище мети. Програмою розвитку освіти Львівщини було передбачено подолати такі проблеми регіональної системи освіти: 1. Невідповідність середовища навчальних закладів вимогам збереження здоров‘я учнів та недостатня вмотивованість учасників навчально-виховного процесу до дотримання засад здорового способу життя. 2. Неефективність роботи з національного виховання та формування в учнів якостей громадянина і патріота України. 3. Низька ефективність системи реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку різних нозологій, відсутність належної допомоги дітям зі складними порушеннями, зокрема з раннім дитячим аутизмом, з полісенсорними порушеннями (сліпоглухота) тощо. 4. Невідповідність системи післядипломної педагогічної освіти забезпеченню ціложиттєвого професійного розвитку педагогічних працівників та потребам розвитку освіти. 5. Неповне задоволення потреб населення області в дошкільній освіті. 6. Відсутність єдиного освітнього простору в більшості освітніх округів та організаційнопедагогічних умов для профільного навчання. 7. Неефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій. 8. Несистемність моніторингу якості освітніх послуг. Для розв‘язання цих проблем перед освітою області були поставлені завдання, що стосувалися дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів усіх рівнів та типів і завдяки високому рівню узагальнення забезпечували єдність підходів до розв‘язання проблем освітнього комплексу Львівщини. Виконання цих завдань згідно з Програмою розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки мало дати вказані далі для кожної підпрограми результати: 1.1. Створення середовища, сприятливого для збереження здоров‘я в дошкільних установах та опорних навчальних закладах освітніх округів. 1.2. Охоплення освітніх округів мережею Шкіл сприяння здоров‘ю (не менше однієї ШСЗ в освітньому окрузі, 25 % дошкільних установ). 1.3.1. Створення умов для забезпечення фізіологічної норми тижневої рухової активності школярів. 1.3.2. Організація в опорних школах спеціальних медичних груп і груп лікувальної фізичної культури. 1.4. Охоплення спеціальними програмами підвищення кваліфікації 75 % вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, які викладають предмет «Основи здоров‘я». 2.1. Охоплення не менше 25 % учнів ЗНЗ області постійною участю у виховних справах. 2.2. Впровадження навчально-методичних комплексів «Основи християнської етики» для початкової школи та для 5–6 класів. 2.3. Створення виховних програм в усіх освітніх округах, дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах області. 2.4. Щорічне подвоєння кількості шкіл, залучених до проекту «Школа в музейному просторі». 2.5. Створення регіональної системи виявлення та підтримки обдарованої молоді. 2.6. Збільшення кількості дітей, охоплених позашкільною освітою, орієнтовно на 2000 осіб. 3.1. Збільшення кількості дітей, що отримують корекційну допомогу:  до 3 років у 10 разів (до 500 сімей);  дошкільного та шкільного віку – вдвічі (до 10 000 дітей). 3.2. Попередження проблем у шкільному навчанні в учнів початкових класів. 3.3. Повне забезпечення необхідним корекційним обладнанням, сучасними навчально-методичними засобами, а також навчання педагогічного персоналу закладів спеціальної освіти, логопунктів та ПМПК. 3.4. Збільшення на 25 % кількості педагогів, які мають відповідну спеціальну освіту для роботи з дітьми з вадами психофізичного розвитку. 4.1. Охоплення 100 % педагогічних працівників кредитно-модульною системою підвищення кваліфікації. 4.2. Впровадження дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 4.3. Охоплення професійним розвитком за спеціальними програмами педагогічних працівників за спеціальностями:  «учитель основ здоров‘я» – орієнтовно 3500 осіб;  «учитель християнської етики» – орієнтовно 350 осіб;  «учитель художньої культури» – орієнтовно 1150 осіб;  «учитель-дефектолог» – 120 осіб;  класних керівників – орієнтовно 6000 осіб. 5.1. Охоплення дошкільною освітою не менше 75 % дітей віком від 3 до 6 років. 11

5.2. Забезпечення дошкільних навчальних закладів необхідним обладнанням, методичними матеріалами та іншими засобами навчання дітей. 5.3. Створення системи сертифікації дошкільних навчальних закладів за особистісно-орієнтованими програмами виховання дітей дошкільного віку. 6.1. Збільшення середньої наповнюваності старших класів сільських шкіл області на два учні. 6.2. Забезпечення можливості навчання за обраним профілем 75 % учнів. 7.1. Забезпечення комп‘ютерною технікою всіх навчальних закладів області І–ІІІ ст. та закладів І– ІІ ст., в яких кількість учнів перевищує 100, а також комп‘ютеризація бібліотек опорних шкіл області. 7.2. Охоплення мережею Інтернет усіх навчальних закладів І–ІІ та І–ІІІ ступенів. 7.3. Забезпечення комп‘ютерною грамотністю 80 % педагогічних працівників області. 8.1. Проведення впродовж 2010–2012 років комплексу моніторингових досліджень умов та якості навчання і виховання. 8.2. Охоплення щорічним оцінюванням навчальних досягнень 5 тис. випускників початкової та основної школи. Проведення науково-практичної конференції за результатами моніторингу та анкетування (2012 р.). 8.3. Оприлюднення матеріалів та результатів моніторингу виконання Програми. Фінансування основних заходів Програми та її підпрограм (цільових проектів) Рік 2009 2010 2011 2012 Загало м:

Заплановано (тис. грн) 11 875,00 14 275,00 15 006,8 14 509,5 55 666,300

Витрачено (тис. грн) 10896,518 13 496,800 13 976,100 13 406,400 51 775,818

Витрати у відсотках до запланованого 91,7% 94,5% 93% 92,3% 93%

Подані далі висновки щодо результатів виконання Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки зроблено на основі поміщених у Додатках щорічних звітів про виконання підпрограм і проектів Програми (Додаток 3) та оцінки динаміки передбачених Програмою кількісних показників її реалізації.

І. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу Завдання напряму: формування у навчальних закладах області середовища, сприятливого для збереження здоров’я та забезпечення здорового способу життя учасників навчально-виховного процесу. Середовище школи – це сукупність умов і зв‘язків, які оточують учня та впливають, активно чи пасивно, на його свідомість, почуття, вчинки, ставлення. Здоров‘язбережне освітнє середовище формує в учнів позитивну мотивацію до здорового способу життя, сприяє формуванню та розвитку навичок збереження та зміцнення здоров‘я. У загальноосвітньому навчальному закладі сприятливе для збереження здоров‘я учасників навчально-виховного процесу середовище створено, якщо: – навчальне навантаження відповідає вимогам гігієни; – школа забезпечена чистою питною водою; – всіма видами харчування охоплено не менше 75% школярів; – шкільні туалети (санвузли) відповідають вимогам Державних санітарних норм і правил обладнання та утримання загальноосвітніх навчальних закладів; – безперебійно функціонують шкільний центр здоров‘я та зали лікувально-фізкультурного комплексу (ЛФК); – використовується оптимальна модель медичних оглядів школярів; – батьки та громадськість долучені до нагляду за підтриманням здоров‘язбережного середовища та беруть участь у його розвитку; – у школі розгорнуто навчання здоров‘ю усіх учасників навчально-виховного процесу (освіта з питань здоров‘я та ЗСЖ). 12

Програмою розвитку освіти Львівщини було передбачено забезпечити у навчальних закладах: санвузли, що відповідають вимогам гігієни; здорове харчування та належне освітлення (п. 1.1). Упродовж звітного періоду в загальноосвітніх навчальних закладах проведено масштабні ремонтні роботи та переобладнання санітарних вузлів. Вжиті впродовж усього терміну дії Програми заходи дали змогу суттєво наростити кількість навчальних закладів, санвузли яких відповідають сучасним вимогам (Діаграма 1.1). Діаграма 1.1 Частка ЗНЗ Львівщини, санвузли яких відповідають санітарним вимогам

Значного поступу досягнуто в питанні ліквідації надвірних туалетів. Зокрема, якщо у 2008 році їх було понад 700, то за період 2009–2011 років їх ліквідовано у 219 навчальних закладах (кількість у 2012 році зменшилась до 503). Остаточному вирішенню проблеми існування надвірних туалетів перешкоджає хронічна нестача коштів (Діаграма 1.2). Діаграма 1.2 Частка ЗНЗ Львівщини, що мають надвірні туалети

У 2009–2012 роках було вжито низку заходів для модернізації технічно-технологічного обладнання шкільних харчоблоків та поліпшення харчування усіх категорій учнів. Станом на початок 2012–2013 навч. р. в області функціонувала 991 шкільна їдальня у 70 % від загальної кількості ЗНЗ. Зокрема у ЗОШ І–ІІІ ступенів їдалень – 576 (98 %), у ЗОШ І–ІІ ступенів – 358 (71 %), а в ЗОШ І ступеня – 57 (20 %). У навчальних закладах, де немає харчоблоків, працюють буфети або роздаткові (приміщення, призначені для роздачі продуктів харчування). Їх – 320. Шкіл, у яких не було б організовано харчування учнів, немає. Проведена робота щодо створення необхідних умов для організації харчування усіх категорій учнів на третину збільшити частку учнів, охоплених харчуванням. На початок 2013 року усіма видами харчування було охоплено 97,38 % школярів м. Львова (Діаграма 1.3.) та 84,44 % – області (Діаграма 1.4), а гарячим харчуванням, відповідно – 100 % і 95,4 % учнів початкової школи. 13

Діаграма 1.3 Частка учнів ЗНЗ Львова, охоплених усіма видами харчування

Діаграма 1.4 Частка учнів ЗНЗ Львівщини (за винятком Львова), охоплених усіма видами харчування

Найнижчі показники охоплення гарячим харчуванням учнів 1–4 класів поки що у Перемишлянському (66,6 %) та Сколівському (76,7 %) районах. Усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, харчуються у школах безкоштовно. Проблемою залишається організація безкоштовного харчування дітей із малозабезпечених сімей. Хоча необхідно відзначити, що показник охоплення безкоштовним харчуванням цієї категорії дітей зростає: у 2011 році – 66 %, а у 2012 – вже 86,8 %. Найнижчі показники охоплення гарячим харчуванням дітей із малозабезпечених сімей зараз у Дрогобицькому (16 %), Радехівському (34 %) та Миколаївському (43,5 %) районах. Середня вартість харчування учнів 1–4 класів станом на 01.01.2013 року становила у районах області – 5 грн, а у Львові – 3,80 грн на учня. Вартість харчування для дітей пільгових категорій – 6,5 грн. Динаміку вартості харчування учнів початкової школи відображають діаграми 1.5 та 1.6. Діаграма 1.5 Середня вартість харчування учнів початкової школи на Львівщині (за винятком м. Львова)

Діаграма 1.6 Середня вартість харчування учня 1–4 класів у ЗНЗ м. Львова

Основні причини неповного забезпечення школярів усіма видами харчування такі: – відсутні приміщення для обладнання кухонь, встановлення обладнання для миття посуду та облаштування обідніх залів (школи знаходяться у пристосованих приміщеннях); – не вводяться посади кухарів у штатному розписі через малу кількість учнів 1–4 класів (5–20 учнів); – бракує коштів для технічного забезпечення та облаштування харчоблоків; – підвищилась вартість харчування у зв‘язку з підвищенням цін на продукти харчування. Це не дає можливості повною мірою виконувати натуральні норми, передбачені Постановою КМУ від 22.11.2004 № 1591. Станом на 01.04.2012 року в області норми виконувалися в середньому на 80 %. Результати реалізації заходів, передбачених п. 1.1. Програми: середовище, сприятливе для збереження здоров‘я, створено в опорних школах освітніх округів. Можна відзначити значний поступ у його формуванні в обласній мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів. Програмою розвитку освіти Львівщини передбачалось забезпечити відповідність фізичної активності учнів потребам здорового способу життя, а саме: привести у відповідність до вимог спортивні та ігрові майданчики, спортивні куточки в рекреаціях для організації відпочинку учнів молодших класів; регулярно проводити позаурочні заняття для забезпечення рухової активності; організувати спеціальні медичні групи і групи лікувальної фізичної культури (п. 1.3). Для проведення урочної та позаурочної роботи з фізичної культури в області забезпечувався розвиток відповідної спортивної бази (Таблиця 1.1). У 2013 році в області налічувалось: 587 шкільних спортивних залів, 2052 спортивні майданчики, 287 футбольних полів, 176 стрілецьких тирів, 42 плавальні басейни (з них 6 – довжиною 25 м). Арсенал шкіл постійно поповнювався спортивним інвентарем і обладнанням. Таблиця 1.1 Матеріально-технічне забезпечення спортивної бази навчальних закладів Львівської області № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Спортивні споруди 2009–2010 1446 22 278 169 582 31 371

Спортивні майданчики Спортивні майданчики з штучним покриттям Футбольні поля Стрілецькі тири Спортивні зали Плавальні басейни (25 м і 12.5 м) Майданчики з тренажерним обладнанням

Роки 2010–2011 1600 24 287 176 582 26 394

2011–2012 2094 24 280 159 583 26 420

У школах області введено 3-й урок фізичної культури, який у 2011–2012 роках відвідували 54,6 % учнів області (в Україні – 68 %), що є конкретним практичним кроком до зміцнення 15

здоров‘я школярів. У розрізі районів та міст області стан залучення учнів до додаткових занять фізичною культурою представлено на діаграмі 1.7.

100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

Турківський Трускавець Старосамбірський Сокальський Пустомитівський Кам‘янка-Бузький Бродівський Радехівський Жовківський Дрогобицький Жидачівський Золочівський Мостиський В ОБЛАСТІ Борислав Буський Яворівський Городоцький Червоноград Самбір Перемишлянський Миколаївський Львів Стрий Дрогобич Стрийський Новий Розділ Сколівський Самбірський

Діаграма 1.7 Частка учнів (у відсотках), охоплених третім уроком фізичної культури у загальноосвітніх навчальних закладах міст обласного значення і районів області станом на 01.07.2012 року

Велике значення для фізичного розвитку школярів мають заходи, які проводять у межах Олімпійського тижня, олімпійського уроку, дня фізичної культури і спорту, ярмарок спорту. Щорічно школярі області беруть участь в середньому в 120 обласних спортивних заходах. Найбільш масово проходили багатоетапні змагання з футболу на призи клубу «Шкіряний м‘яч» (понад 18 тис. школярів), дитячі спортивні ігри «Старти надій» (біля 25 тис. учасників) та «Козацький гарт–2012» (близько 12 тис. учнів). У Всеукраїнському фіналі Кубок шкільного футболу «Євро-2012» взяли участь 10 тис. школярів області. Останнім часом стали популярними заходи, які проводять в межах «Олімпійського дня», «Олімпійського тижня», «Олімпійського уроку», дитячі спортивні змагання «Олімпійське лелеченя». Загалом усіма видами фізкультурно-оздоровчої спрямованості у 2009–2010 навч. р. займалися 55 570 дітей шкільного віку, у 2010–2011 – 58 615 учнів, а у 2011–2012 – 98 878 школярів. Найбільш популярними гуртками серед учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини є гуртки ігрової спрямованості – футболу, баскетболу, волейболу та гандболу. Окремо слід сказати про забезпечення рухової активності школярів з системними вадами здоров‘я. У навчальних закладах Львівщини ведеться постійний медичний супровід таких дітей. У 2009–2010 навч. р. за результатами медичних оглядів до спеціальної медичної групи були скеровані 10 882 учнів шкільного віку; у 2010–2011 році цей показник – 16 084 школярів; у 2011– 2012 – 15 302 учні. Але не у всіх загальноосвітніх навчальних закладах спеціальні медичні групи та групи лікувальної фізкультури повноцінно функціонують. Так, у 2009–2010 навч. р. у цих групах займався тільки 2 841 школяр, що становить 26,1 % від потреби, у 2010–2011 році – 6 260 дітей (38,1 %); у 2011–2012 році – 6 166 учнів (40,3 %). Частка навчальних закладів, у яких діють спеціальні групи та групи лікувальної фізкультури, в області з 2009 року фактично не змінюється (Діаграми 1.8. та 1.9).

Діаграма 1.8 Частка загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини (за винятком Львова), де діють спеціальні групи і групи лікувальної фізкультури

Діаграма 1.9 Частка загальноосвітніх навчальних закладів Львова, де діють спеціальні групи і групи лікувальної фізкультури

Проведене у 2011–2012 навч. р. в кожній сьомій міській та десятій сільській школі Львівщини моніторингове дослідження «Рівень рухової активності як провідна детермінанта формування здорового способу життя дітей і молоді» показало, що попри вжиті заходи рухова активність багатьох учнів все ще не відповідає фізіологічним нормам (8–12 год. на тиждень). Зокрема, за результатами дослідження більшість учнів 4,6 та 9 класів в ЗНЗ, що брали участь у дослідженні, не мають можливості відвідувати секційні гуртки з плавання та не загартовують свій організм упродовж навчального року. Мають можливість час від часу плавати у басейні тільки 11 % четвертокласників, 15 % учнів 6-х класів та 10 % учнів 9-х класів. Пов‘язано це насамперед з тим, що за оцінками фахівців місцевих органів управління освітою Львівщини на початок 2012 року базові умови для забезпечення фізіологічних норм рухової активності мали тільки 905 ЗНЗ. 370 шкіл усе ще працюють у пристосованих приміщеннях, а 17 потребують відновлення басейнів. Спортивними залами для занять фізичною культурою забезпечені тільки 49,9 % навчальних закладів області (в Україні – 55 %); у 322 (28,8 %) навчальних закладах приміщень для занять фізичною культурою немає, ці навчальні заклади використовують для проведення уроків фізичної культури пристосовані приміщення. Ще однією причиною недостатньої відповідності рухової активності школярів фізіологічним нормам слід визнати обмежену обізнаність педагогічних працівників, насамперед класних керівників, з методикою формування в учнів навичок здорового способу життя. Результати реалізації заходів, передбачених п. 1.3. Програми: створено умови для забезпечення фізіологічної норми тижневої рухової активності школярів (8–12 год на тиждень) в усіх дошкільних навчальних закладах області та в опорних школах освітніх округів. Контрольних 17

показників щодо функціонування спеціальних медичних груп і груп лікувальної фізичної культури в опорних ЗНЗ області не досягнуто. Програмою розвитку освіти Львівщини передбачалось розгорнути оздоровчу освіту як для дітей (відповідно до програми курсу «Основи здоров’я»), так і для педагогів (відповідно до програм професійного розвитку «Здоров’я через освіту») та батьків (лекції, «круглі столи», спеціальна література і ін.) (п. 1.4). У 2007 році з метою встановлення ефективності впровадження в ЗНЗ Львівщини навчального курсу «Основи здоров‘я» було опитано 244 учні 5-х класів (місто – 140, село – 104), 286 – 6-х класів (місто – 170, село – 116) та 58 учителів цього предмета. Згідно з результатами опитування, учні отримували інформацію, що стосується здорового способу життя (ЗСЖ) та шкідливих звичок, з багатьох джерел і, на жаль, часто дуже суперечливу (Діаграма 1.10). Як бачимо, до основних джерел інформації про ЗСЖ учні віднесли ЗМІ, лікарів та родину. Діаграма 1.10 Джерела отримання молоддю інформації про здоровий спосіб життя та шкідливі звички (на прикладі Львівської області)

Введення в Україні з 2005–2006 навч. p. окремого предмета «Основи здоров‘я» якраз мало на меті подолати інформаційний дисонанс та сприяти засобами навчання формуванню в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров‘я. На формування здоров‘язбережної компетенції, навичок безпечної та здорової поведінки спрямовані також валеологізація змісту навчальних предметів, що мають суттєвий потенціал для формування знань, умінь і навичок ЗСЖ, і системна позакласна робота із використанням ресурсів місцевої громади. Впровадження предмета «Основи здоров‘я» знайшло повну підтримку усіх учасників навчально-виховного процесу. На питання згаданого вище опитування «Чи потрібно вивчати предмет ―Основи здоров‘я‖ в школі?» 100 % опитаних батьків та учнів відповіли «так». Учителі відзначали також, що більшість учнів (86,21 %) – частково готові, 3,45 % – взагалі не готові і лише 10,34 % – добре готові до того, щоб керуватися засадами здорового способу життя. Серед сукупності причин, що зумовлюють таку ситуацію, називали недостатню кількість наочного обладнання, підручників та додаткової літератури, а також погане кадрове забезпечення. Сьогодні «Основи здоров‘я» викладають в усіх загальноосвітніх навчальних закладах області. Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (кафедра життєвих компетентностей) забезпечено післядипломну підготовку педагогів Львівщини до викладання цього предмета. Різними формами післядипломної освіти за методикою розвитку життєвих 18

навичок (курс «Здоров‘я через освіту») до формування здорового способу життя школярів були підготовані директори загальноосвітніх навчальних закладів, педагоги-організатори та класні керівники, а також представники громадських організацій. Учителі «Основ здоров‘я» впродовж звітного періоду навчалися на довготривалих курсах підвищення кваліфікації. Усього з 2009 до 2013 року в ЛОІППО навчання пройшло 993 учителі цього предмета. Вдалось також, хоч і не всюди, подолати поширену спочатку практику дроблення годин предмета «Основи здоров‘я» між кількома учителями для забезпечення їм повної ставки. Сьогодні у більшості шкіл області цей предмет викладає 1–2 учителі, хоча б один з яких пройшов відповідну підготовку. Це підтверджують і результати дослідження (анкетування), проведеного кафедрою життєвих компетентностей ЛОІППО у 2012 році відповідно до Плану заходів зі створення та подальшого розвитку регіональної системи моніторингу і оцінки виконання планових показників, визначених Загальнодержавною програмою забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки за роками впровадження. СНІД сьогодні став однією із найбільших соціальних і медичних проблем людства. Одним із шляхів розв‘язання цієї проблеми є широка просвітницька робота з питань здорового способу життя. Особливий напрямок роботи – це оволодіння педагогічними працівниками новітніми методиками пропаганди здорового способу життя, тобто формування в учнів та вихованців життєвих пріоритетів та конкретних знань, умінь і навичок із збереження та зміцнення здоров‘я. Особлива роль у цій роботі належить науково-методичним центрам, що займаються підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, органам управління освітою на місцях. Таким регіональним центром у Львівській області, де підвищують кваліфікацію педагогічні працівники ЗНЗ області, є Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Можна виділити три основні напрями підвищення кваліфікації педагогів загальноосвітніх навчальних закладів з питань профілактики ВІЛ-інфекції серед шкільної молоді, за якими працює ЛОІППО. 1-й напрям – загальне ознайомлення з принципами і можливостями профілактики ВІЛінфекції. Вчителі-предметники, соціальні педагоги, спеціалісти з позакласної роботи отримують необхідні знання, уміння і навички профілактики ВІЛ-інфекції в процесі вивчення шкільних предметів як природничо-математичного, так і гуманітарного циклу. 2-й напрям навчання адресований тим учителям, в чию професійну компетенцію входить навчання учнів з питань основ здоров‘я, формування у них переконаності в необхідності дбати про здоров‘я. Це вчителі початкових класів, біології, фізкультури, основ здоров‘я, шкільні психологи. 3-й напрям навчання впроваджується для керівників ЗНЗ різних рівнів, педагогіворганізаторів та інших менеджерів системи освіти, які відповідають за збереження здоров‘я учнів. Накази МОН України «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки України з виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки» (№ 457 від 01.06.2009 р.) і «Про виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛінфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД щодо підготовки педагогічних працівників та охоплення навчанням учнівської молоді за програмами розвитку життєвих навичок» (№ 982 від 17.08.2011 р.) посилили вимоги до якості викладання предмета «Основи здоров‘я» (1–9 класи). Суворий контроль за якістю навчання та запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах факультативного курсу для учнів 10–11 класів з формування здорового способу життя і профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу активізували участь навчальних закладів та безпосередньо педагогічних працівників у різних формах підвищення кваліфікації з основ здоров‘я. Тільки у 2011 році, порівняно із 2010-им, кількість педагогів, які пройшли навчання за різними програмами, збільшилася майже на 45,2 % (Таблиця 2.1). Таблиця 1.2 Післядипломна підготовка педагогічних працівників за програмами розвитку життєвих навичок Програми «Основи здоров‘я» «Школа проти СНІДу» «Школа сприяння здоров‘ю» «Рівний-рівному» «Основи безпеки життєдіяльності» Всього:

2010 рік 61,4 % 1,8 % 1,4 % 1,5 % 1% 67,1 %

853 25 19 21 14 932 19

363 144 26 36 91 599

2011 рік 61,8 % 24,5 % 4,4 % 6,1 % 15,5 % 112,3 %

Окрім вказаних у таблиці курсів підвищення кваліфікації учителів, у цій ділянці в 2011 році на базі ЛОІППО проводилися спеціальні восьмигодинні тренінги «Забезпечення здорового способу життя шкільної молоді». Учасниками тренінгів стали понад 2 тис. педагогічних працівників. Вони опрацьовували методи профілактики поведінкових залежностей у дітей та технології діяльності педагога щодо запобігання адиктивній поведінці молоді. Іншим дієвим інструментом поширення методики розвитку життєвих навичок молоді були тренінги на базі районів та міст області. У 2011 році викладачі кафедри життєвих компетентностей ЛОІППО спільно із науково-педагогічними працівниками Українського католицького університету провели 56 восьмигодинних семінарів-тренінгів на тему «Забезпечення здорового способу життя шкільної молоді». У навчанні взяли участь 780 педагогів області, переважно вчителів основ здоров‘я. Було проаналізовано освітню політику Львівщини щодо збереження здоров‘я учасників навчально-виховного процесу, розглянуто шляхи подолання чинників ризику для здоров‘я молоді. Акцентовано на необхідності формування життєвих навичок в учнівської молоді, і, особливо, асертивності і впевненої поведінки. Учасники тренінгів опрацювали інформацію про методи запобігання поведінковим залежностям у школярів та освоїли технології діяльності щодо профілактики адиктивної поведінки молодих людей. У 2012 році за участю викладачів Українського католицького університету в районних центрах та містах пройшли 76 семінарів-тренінгів учителів області на тему «Здорова сім‘я – здорова школа – здорове майбутнє». Навчанням було охоплено 1900 осіб з більшості районів та міст Львівщини. Курсову перепідготовку за методикою розвитку життєвих навичок молоді упродовж трьох років пройшли також учителі фізичної культури та керівники спортивних гуртків Львівщини, незалежно від того, навчалися вони за кредитно-модульною системою чи обрали традиційну форму курсів. Зокрема, за кредитно-модульною системою навчання проходили фахівці, атестовані у 2007, 2008, 2009 та 2010 роках, загалом – 2063 особи. Слухачі курсів були ознайомлені із заходами, що дають змогу. підвищити якість викладання предмета, підходами до забезпечення повноцінного медичного огляду дітей та проведення гурткової роботи, дізналися, як не допускати у школі смертельних випадків. Налагодженню співпраці між районними методичними об‘єднаннями учителів фізичної культури та обласним методичним об‘єднанням голів районних (міських) методичних об‘єднань сприяли проведені за звітний період 16 обласних семінарів, на яких розглядалися питання кадрової перепідготовки учителів фізичної культури, оздоровлення учнів, проведення спортивно-масових заходів у школах Львівщини. Вивчався досвід роботи у Буському, Жовківському, Перемишлянському, Радехівському, Сколівському, Сокальському, Стрийському, Турківському районах, а також у містах Трускавці і Червонограді. Для потреб педагогічних працівників області, а також батьків учнів коштом Програми була підготована і видана спеціальна навчальна і навчально-методична література. Зокрема, у співпраці з Інститутом родини та подружнього життя Українського Католицького Університету у 2010 – 2012 роках було випущено книги та відеофільми на DVD-дисках: «Стосунки між дівчиною та хлопцем: питання та відповіді»; «Сприяння здоровому способу життя школярів»; «Основи здоров‘я: посібник для вчителя»; «Ми щасливі і здорові», а також серію підготованих кафедрою життєвих компетентностей ЛОІППО навчально-методичних посібників («Здорова школа – аспекти освітньої політики», «Здорова школа: сприятливе екосередовище»; «Здорова школа: аспекти духовного здоров‘я»; «Здорова школа: управлінські аспекти» та ін.), якими були забезпечені бібліотеки ЗОШ Львівської області (загальна вартість видань – 149 тис. грн). Ужиті заходи сприяли активізації позакласної та позашкільної роботи з учнівською молоддю в ділянці популяризації здорового способу життя та профілактики шкідливих звичок, зокремаб протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та профілактиці ВІЛ-інфекції. Для прикладу, на виконання наказу Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти № 52-2 від 19.11.2012р. «Про проведення конкурсу плакатів ―Здорова сім‘я – здорова школа – здорове майбутнє‖ підготовлено обласний конкурс плакатів. На конкурс представили 206 учнівських робіт з усіх районів області та міст обласного підпорядкування. Більшість плакатів відзначалися глибиною та філософською насиченістю змісту, оригінальністю відображення тематики формування здорового способу життя молоді у взаємодії сім‘ї і школи, художньою майстерністю виконання. Визначено 50 переможців у семи номінаціях: у номінації «Здорова родина – здорова нація» – 7 плакатів; у номінації «Здоров‘я – цінність нашого життя» – 4 плакати; у номінації «Молодь за майбутнє без СНІДу та шкідливих звичок» – 5 плакатів; у номінації «Головне в іміджі – це здоров‘я» – 11 плакатів; у номінації «Молодь за здоровий спосіб життя» – 8 плакатів; у номінації «Молодь обирає здоров‘я» – 15 20

плакатів. 28 грудня в ЛОІППО відбулася підсумкова конференція, на якій переможцям обласного конкурсу плакатів «Здорова сім‘я – здорова школа – здорове майбутнє» вручено дипломи і призи. Результати реалізації заходів, передбачених п.1.4. Програми: оздоровчу освіту учасників навчально-виховного процесу забезпечено через охоплення спеціальними програмами підвищення кваліфікації вчителів ЗНЗ, які викладають предмети «Основи здоров‘я», «Фізична культура» та інших, проведення відповідних тренінгів на базі районів та міст області із залученням педагогів-тренерів (150 осіб), поширення навчальної та методичної літератури з питань здорового способу життя, протидії ВІЛ/СНІДу і профілактики шкідливих звичок, активізацію позакласної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах області. Усього спеціальними програмами оздоровчої освіти було охоплено біля 3,5 тис. осіб. Програма розвитку освіти Львівщини передбачала розвиток мережі “Шкіл сприяння здоров’ю”, які є учасниками Всеукраїнської мережі ШСЗ (п. 1.2). Проект «Європейська мережа шкіл сприяння здоров‘ю» в Україні реалізується з 1995 року. Проте до 1999 року Львівська область до проекту залучена не була. На першому етапі впровадження проекту в області (1999–2004 рр.) мережу ШСЗ було створено тільки у Львові. Становлення обласної мережі ШСЗ припадає на другий його етап (2005–2007 рр). В області 2005 року за участю представників ГУОН та ЛОІППО було проведено семінари, консультації з керівниками відділів (управлінь) освіти, спеціалістами та працівниками районних методичних служб, директорами шкіл. Унаслідок цього в кожному районі на добровільних засадах розпочала свою діяльність опорна ШСЗ. Уже в 2006 році ШЗС Львівської області брали участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті сучасної моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров‘ю. За його результатами 12 опорних ШСЗ області і м. Львова стали членами Всеукраїнської мережі ШСЗ. Зараз триває третій етап проекту (з 2007 – дотепер), на якому відбувається активний розвиток мережі ШСЗ Львівської області як цілісної структури. Призначено районних координаторів програми «Здоров‘я учасників навчально-виховного процесу», до обов‘язків яких належить також підтримка розвитку мережі. Створене у загальноосвітніх навчальних закладах, що визнані школами збереження здоров‘я, сприятливе для здоров‘я середовище та ефективна виховна робота забезпечують формування в учнів здоров‘язберігаючої компетенції і сприяють формуванню здоров‘язбережного середовища у школах-сателітах та дошкільних установах освітніх округів. 2009 року, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 10.11.08 № 1023 «Про організацію та проведення конкурсу-захисту сучасної моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров‘ю», проведено обласний етап конкурсу, в якому брали участь майже усі ШСЗ області й м. Львова. До участі у Всеукраїнському конкурсі було подано матеріали 17 закладів, з них: 15 – ШСЗ; 1 – дошкільний та 1 – професійно-технічний заклад. Аналогічний конкурс було проведено у 2012 році. Перелік Шкіл сприяння здоров‘ю Львівщини, відзначених на третьому Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту у 2009 та 2012 рр., вказано у Додатку 4.1.1. Упродовж звітного періоду в багатьох навчальних закладах області накопичено цікавий досвід з питань забезпечення ЗСЖ (здорового способу життя). Простежується зростання кількості учасників мережі за рахунок залучення закладів – сателітів опорних шкіл. Зазначені заклади активно пропагують здоровий спосіб життя серед дорослих та дітей у своєму мікрорайоні. У 2009 році регіональна мережа Шкіл сприяння здоров‘ю налічувала 56 навчальних закладів. На сьогодні вона складається з 91 ШСЗ (перелік навчальних закладів – шкіл сприяння здоров‘ю подано у Додатку 4.1.2). Розташування ШСЗ станом на 2010 рік представлено на спеціальній карті (Рис. 1.1). На базі багатьох опорних шкіл сприяння здоров‘ю відкрито кабінети «Основ здоров‘я» і/або Центри здоров‘я.

Рис. 1.1. Мережа опорних шкіл сприяння здоров’ю у Львівській області У загальноосвітніх навчальних закладах – Школах сприяння здоров‘ю – створено відповідні умови для навчально-виховної діяльності, а також збереження та зміцнення здоров‘я: проведено благоустрій шкільних приміщень, спортивних майданчиків, їдалень, кімнат відпочинку тощо. У практику цих загальноосвітніх навчальних закладів впроваджено моніторингові дослідження «Якість та спосіб життя дитини», що дало змогу сформувати локальну та регіональну базу даних. Зокрема, упродовж 2010–2011 навчального року у межах співпраці із Львівським державним університетом фізичної культури (ЛДУФК) було проведено соціологічне опитування учнів 9–10 класів загальноосвітніх шкіл Львівської області, а також їхніх батьків. Вивчались якість харчування, фізична активність, наявність шкідливих звичок у школярів Львівської області. Отримані фахівцями ЛОІППО та ЛДУФК результати не надто різняться від даних міжнародних досліджень. Узагальнені дані анкетування, що стосуються якості харчування учнів, відображено у таблиці (Таблиця 1.3). Таблиця 1.3 Споживання різних харчових продуктів школярами Львівської області Споживання харчових продуктів, частота

Фрукти, 1–4 рази на місяць Фрукти, щодня Овочі, 1–4 рази на місяць Овочі, щодня Страви з картоплі, 1–4 рази на місяць Страви з картоплі, щодня Солодощі, щодня Солодкі газовані напої, щодня

Хлопці, 10 клас 23,3 38,8 13,3 56,6 13,3 36,7 52,2 47,8 22

Відносна кількість осіб, у відсотках Дівчата, Хлопці, Дівчата, Відповіді 10 клас 9 клас 9 клас батьків 22,5 19,7 25,5 14,9 48,6 44,7 55,2 62 8,6 15,9 18,0 8,1 79,6 52,3 74,5 78,2 12,8 4,6 11,7 13,8 62,6 58,3 57,7 57,4 77,5 65,9 74,9 60,9 54,0 47,7 61,1 27,6

Риба та рибні продуктів, 1–4 рази на місяць Риба та рибні продукти, щодня Молочні продукти, 1–4 рази на місяць Молочні продукти, щодня Каші з круп, 1–4 рази на місяць Каші з круп, щодня Продукти з цільних злаків або борошна крупного помолу, 1–4 рази на місяць Продукти з цільних злаків, або борошна крупного помелу, щодня

45,6 17,8 24,4 41,1 50 12,2

46 24,1 23,5 45,5 43,3 20,3

47,7 14,4 22 39,4 37,1 19,7

64,4 20,1 41 46,4 50,63 24,69

70,1 10,4 28,7 43,6 46 26,5

55,6

47,0

44,7

69,03

49,4

23,0

18,2

19,3

21,8

За результатами анкетування більше 70 % дівчат та 50 % хлопців з-поміж опитаних споживають овочі щодня. Проте, школярі рідко вживають страви із цільних злаків та каші із круп, а близько половини респондентів їдять страви із риби лише 1–4 рази на місяць. Солодощі та солодкі газовані напої у щоденному меню школярів присутні частіше, ніж фрукти. Так, щодня продукти із високим вмістом цукру вживає 52,2 % десятикласників і 77,5 % десятикласниць, тоді як фрукти – 38,8 % і 48,6 %, хлопців та дівчат, відповідно. Дівчата, незалежно від віку, частіше ніж хлопці, споживають солодощі та солодкі безалкогольні напої. При цьому, якщо про щоденне споживання солодких газованих напоїв учнями знає лише половина батьків, то про вживання солодощів – 60,9 %. Отже, отримані результати засвідчили низький рівень інформованості у галузі трофології – нестачу в учнів (і батьків) знань і навичок раціонального харчування. Позитивна тенденція – підвищення рівня споживання овочів та фруктів школярами порівняно із результатами моніторингу HBSC за 2001–2002 рр. 30 % опитаних фахівцями ЛОІППО та ЛДУФК батьків відзначають наявність у їхніх дітей захворювань, пов‘язаних із нераціональним харчуванням. Окрім цього, до основних причин погіршення стану здоров‘я дітей можна віднести невміння організовувати вільний час, надмірний перегляд телевізійних передач, ігри за комп‘ютером. Дозвілля школярів Львівщини часто пов‘язане із великим нервово-психічним напруженням, тоді як фізична активність є незначною (Діаграма 1.11).

Час, що витрачається на фізичні вправи

Діаграма 1.11 Тривалість занять фізичними вправами у вільний від навчання у школі час. учні 10 класу учні 9 класу 6 5 4 3 2 1 0

Відносна кількість осіб, %

1 – жодної години не витрачається; 2 – 1 година на тиждень; 3 – 2–3 години на тиждень; 4 – 4–6 годин на тиждень; 5 – щоденно по годині; 6 – 6–7 і більше годин на тиждень. Лише 36 % дев‘ятикласників та 43 % опитаних десятикласників зазначили, що майже кожного дня виконують фізичні вправи, 9 % дев‘ятикласників і 19 % десятикласників відвідують гуртки або спортивні секції, 19 % дітей активно відпочивають (купаються, грають у рухливі ігри, гуляють у лісі). 23

Результати цього ж соціологічного дослідження свідчать, що переважна частина респондентів – 94 % школярів знає, що алкоголь та нікотин мають негативний вплив на інтелектуальний розвиток, на здоров‘я майбутніх дітей, 84 % розуміють, що пасивне куріння також шкодить самопочуттю. Проте 38 % і 32 % респондентів (учні десятого та дев‘ятого класів, відповідно) вважають, що алкоголь небезпечний лише тоді, коли його вживати у великих кількостях, а 16 % дев‘ятикласників думають, що регулярне але контрольоване вживання спиртних напоїв не спричиняє серйозної шкоди організму підлітка. 29 % десятикласників регулярно курять, або спробували курити, 42 % дев‘ятикласників вживають пиво, 52 % – міцні алкогольні напої, 37 % – слабоалкогольні напої (Діаграми 1.12 А та 1.12 Б). Діаграми 1.12 Шкідливі звички (А, Б) та рівень сформованості навичок здорового способу життя (В, Г) учнів десятого (А, В) та дев’ятого (Б, Г) класів.

1 – вживання пива; 2 – вина, лікеру, горілки; 3 – слабоалкогольних напоїв (коктейлів); 4 – наркотичних речовин; 5 – нюхання клею, аерозолей, бензину; 6 – куріння. Рівень сформованості навичок здорового способу життя розглянуто на прикладі відповіді респондентів на пропозицію випити алкоголю або вжити наркотики Встановлено, що 11 % опитаних дітей вперше спробували алкоголь у віці 11 років, решта у період 12–15 років; 18 % десятикласників зазначають, що вперше були п‘яними у віці 14–15 років, а серед дев‘ятикласників у стані сп‘яніння перебували 30 %. Основними мотивами вживання алкоголю та куріння учні назвали приклад друзів (52 % дев‘ятикласників та 63 % десятикласників) і цікавість (48 % і 44 % учнів 9-го та 10-го класів, відповідно). На основі того, як респонденти готові відреагувати на пропозицію випити алкоголю або вжити наркотики, 35 % десятикласників та 30 % дев‘ятикласників було віднесено до так званої «групи ризику», їхня реакція залежить від певних зовнішніх чинників (див. Діаграми 1.12 В та 1.12 Г). Як бачимо, незважаючи на наявність позитивних для здоров‘я знань, у третини учнів ЗНЗ, що брали участь у дослідженні, не сформовані навички, необхідні для здорового способу життя, низьким також є рівень інформованості батьків щодо шкідливих звичок дітей. 85 % респондентів вважають, що їхня дитина ніколи не вживала міцних алкогольних напоїв, 78 % – пива. Чергове дослідження якості життя учнів ЗНЗ – шкіл сприяння здоров‘ю було проведено у 2012 році. У моніторингу «Якість та спосіб життя дітей Львівської області» взяли 60 шкіл сприяння здоров‘ю Львівщини. Перед початком дослідження пройшли семінари-тренінги для вчителів, завучів та директорів ШСЗ. Навчання вчителів з питань впровадження моніторингу полягало в розгляді індикаторів для оцінювання результатів діяльності Школи сприяння здоров‘ю та особливостей проведення моніторингових досліджень серед учнівської молоді. Учасники проаналізували розрахо24

вану на учнів 9–11 класів анкету та механізми використання результатів моніторингового дослідження у практиці роботи загальноосвітнього навчального закладу. Загальна кількість осіб, які протягом 23 листопада – 3 грудня взяли участь в опитуванні, становила 2 тис. осіб. Респондентам було запропоновано відповісти на низку запитань, що стосувалися самопочуття, харчування, способів проведення вільного часу, стосунків з іншими, улюблених видів фізичної активності тощо. Приблизна тривалість опитування становила 40 хв. Відповідно до процедури зберігання відомостей у системах автоматизованої обробки даних результати соціологічного опитування були збережені разом з персональними даними респондентів. Отримані результати доповнили дані моніторингового дослідження 2010–2011 рр. та охарактеризувати середовище (навчальне, соціальне), у якому перебуває учень. Згідно з отриманими результатами понад 80 % старшокласників не мають труднощів із повсякденною діяльністю. Школярі зазначають, що легко можуть підніматися по сходах, переносити вантажі, займатися фізкультурою та спортом, зокрема – бігати. Занепокоєння викликає те, що значна частина школярів має проблеми з емоційним станом – 26 % визнають, що відчувають страх та сум, 53 % – інколи або часто відчувають злість, 22 % – мають неспокійний сон. Позитивно про навчальне середовище учня свідчать такі показники: 85 % школярів легко знаходять мову з однокласниками, 88 % зауважують, що не мають конфліктів із ровесниками, 81 % – високо оцінюють власні вміння та досягнення, 96 % учнів вважають, що легко зосереджуються у класі на виконанні навчальних завдань. 58 % школярів оцінюють важливість занять фізичною культурою та спортом у 8–10 балів по десятибальній шкалі. Але тільки 8 % матерів та батьків показують особистий приклад та виконують фізичні вправи щодня. Лише близько половини школярів споживають їжу (сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечерю) разом із батьками, братами, сестрами або іншими родичами; від 30 % до 42 % дітей їдять наодинці. Тож, проблема раціонального харчування та достатнього рівня рухової активності може бути вирішена за допомогою комплексної роботи із батьками. Отже, проведені упродовж звітного періоду дослідження поки що дозволяють дати лише часткову оцінку якості створених у школах сприяння здоров‘ю умов для забезпечення здорового способу життя учасників навчально-виховного процесу, а також впливу вжитих згідно з Програмою заходів на мотивацію учасників навчально-виховного процесу щодо дотримання засад здорового способу життя. Результати реалізації заходів, передбачених п. 1.2. Програми: на сьогодні регіональна мережа Шкіл сприяння налічує 91 навчальний заклад, що функціонують у 81 % освітніх округів. 31 навчальний заклад Львівщини (30 %) – члени Всеукраїнської Мережі Шкіл сприяння здоров‘ю. Мережа ШСЗ має хороші можливості розвитку. У перспективі також – регулярне відстеження впливу ЗНЗ, зокрема шкіл сприяння здоров‘ю на формування у дітей шкільного віку навичок здорового способу життя. Висновок Усього за чотири роки на потреби здоров’язбережного середовища у загальноосвітніх навчальних закладах та на пропаганду серед учасників навчально-виховного процесу здорового способу життя з обласного бюджету було витрачено 3 265 250 грн, що становить майже 91% від передбаченого (разом за чотири роки планували виділити 3 589 тис. грн; попередньо у Програмі було сумарно передбачено 3 450 тис. грн). Проведені під ці кошти заходи наблизили систему загальної освіти регіону до задекларованої мети, пом’якшивши проблему невідповідності середовища навчальних закладів вимогам збереження здоров’я учнів. Зокрема, підвищився рівень обізнаності учасників навчально-виховного процесу з питань здоров’я і ЗСЖ, вдалось забезпечити навчально-методичною літературою шкільні бібліотеки Львівської області, підтримується розвиток мережі ШСЗ, проводяться моніторингові дослідження якості оздоровчої освіти. Ключові завдання напряму на найближчий період: 1. Нарощування кількості навчальних закладів, де сформовано сприятливе для збереження здоров’я учасників навчально-виховного процесу навчальне середовище. 2. Розвиток мережі Шкіл сприяння здоров’ю, створення освітніх округів, пріоритетом функціонування яких обрано збереження і зміцнення здоров’я школярів. 3. Розгортання просвітницької роботи щодо ведення здорового способу життя та протидії поширенню ВІЛ/СНІДу, а також шкідливих звичок серед молоді. Створення для цього потрібного інформаційно-методичного забезпечення. 4. Проведення системних досліджень впливу ЗНЗ Львівщини, зокрема, шкіл сприяння здоров’ю, на формування у школярів навичок здорового способу життя. Розробка критеріїв оцінювання якості життя школярів. 5. Високоякісне кадрове та навчально-методичне забезпечення предметів «Основи здоров’я» і «Основи медичних знань». 25

ІІ. Виховання Завдання: створення у навчальних закладах комплексної національно орієнтованої системи виховання, що ґрунтується на довірі та співпраці учасників виховного процесу. Мета виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини – вироблення кожним учнем переконань, волі й навичок діяти в інтересах і на користь Батьківщини, нагромадження ним досвіду існування в межах української нації та комунікації з носіями різних культур. Шкільне виховання потребує сприятливих умов: визнання вихованців суб‘єктами виховання і врахування їхніх потреб та вікових особливостей, вдалого підбору виховників, їхнього злиття з педагогічним колективом, створення виховного простору із залученням усіх структурних елементів (ланок) навчального закладу, доброї правової, методичної і матеріальної бази для виховної роботи. Ефективність виховної роботи залежить насамперед від стану шкільного середовища, у якому перебуває учень, узгодженості, гармонійності впливів на нього різних категорій виховників – класного керівника, учителів-предметників, адміністрації та батьків, а також від можливостей для розвитку дитини (набуття життєвих компетенцій), які їй відкриває школа. Обов‘язкова умова формування в учнів якостей моральної людини та ідентичності українця – створення у навчальному закладі національного виховного простору. Виховний простір сучасної української школи характеризують: – безпечність (особистісна недоторканість та гарантований педагогічний захист; підтримка дітей у розв‘язанні їхніх життєвих проблем); – моральність (людяність, дотримання етичних норм, толерантність, висока педагогічна культура вчителів і вихователів); – свобода (вільний вибір учасниками навчально-виховного процесу осіб, ділянок, засобів взаємодії, шкільна демократія); – довіра (взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників); – відкритість (співпраця школи з батьками, органами влади та самоврядування, громадськими організаціями); – патріотизм (рідномовне середовище; пошанування християнських та шкільних традицій, національних героїв, учителів, батьків; турбота про старших; дбайливе ставлення до природи і суспільної власності (шкільного майна)); – творчість (розвиток творчого потенціалу всіх суб‘єктів виховного процесу). Для формування сучасного виховного простору у загальноосвітніх навчальних закладах області Програмою розвитку освіти Львівщини було передбачено організувати виховання на основі шкільних виховних програм, розроблених спільно педагогами, батьками та учнями. Забезпеченню системності та національного змісту виховання мали сприяти регіональна програма «Основні орієнтири виховання школярів Львівщини», навчання педагогів Львівщини організації виховних справ, методичні матеріали – зразки сценаріїв виховних справ для педагогіворганізаторів, класних керівників, а також впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах області моніторингу виховання (п. 2.1). Упродовж 2009 та 2010 років для забезпечення переходу ЗНЗ області до організації виховання на основі шкільних виховних програм (Додаток 4.2.1) було проведено низку заходів, а саме: – розроблено та схвалено колегією ГУОН обласну програму «Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини» (Наказ ГУОН № 880 від 17.11.2010 р). Програма визначає вимоги до якості виховного простору, орієнтовні результати виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів області та організаційні засади національного виховання (Додаток 4.2.2); – на основі угоди з Центральним осередком вдосконалення учителів (Варшава, РП) перекладено, адаптовано до потреб українського користувача та випущено посібник «Шкільна програма виховання. Матеріали для педагогічних рад та вчителів» (автори – Katarzyna Koszewska i Elizbieta Tolwinska-Krolikowska). Вказаний методичний посібник отримала кожна школа області; – здійснено навчання методистів районних (міських) методичних кабінетів, які відповідають за науково-методичний супровід виховної роботи, заступників директорів опорних шкіл з напряму «Виховання» та інших педагогічних працівників як тренерів курсу «Виховна програма ЗНЗ», усього – 1688 осіб. Підготовані ЛОІППО тренери у 2010–2011 роках провели у районах та містах області тренінги для заступників директорів, класних керівників та педагогів-організаторів усіх загальноосвітніх навчальних закладів області. Учасниками цих тренінгів організовано розроблення програм виховання у школах, де вони працюють (Фото 2.1); – у кожній школі розроблено виховну програму, яка відповідає національній програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (Наказ 26

–

МОНМСУ № 1243 від 31 жовтня 2011 року) та регіональним «Основним орієнтирам національного виховання». Шкільні виховні програми розраховані на два навчальні роки – 2011–2012 та 2012–2013; проекти виховних програм презентовано на семінарах «Аналіз виховних програм ЗНЗ», що проходили у районах і містах обласного підпорядкування. Проекти розглянуто та схвалено радами шкіл (Фото 2.2).

Ясинівська ЗОШ І–ІІІ ст. Бродівського району

Новороздільська гімназія

Фото 2.1. Тренінг «Шкільна програма виховання» (2009 р.) З 2011–2012 навч. p. усі загальноосвітні навчальні заклади області перейшли до роботи за власними програмами виховання (Наказ ГУОН № 880 від 17 листопада 2010 р). Грошові витрати на перехід порівняно невеликі – 68,5 тис. грн. Перші здобутки організації національного виховання на основі шкільних виховних програм уже було презентовано на присвяченій 20-річчю Незалежності України загальнодержавній виставковій акції «Барвиста Україна» (Національний комплекс «Експоцентр України» – Київ, 16–19 серпня 2011 р). На черзі ґрунтовний аналіз попередніх результатів роботи за виховними програмами та обмін набутим досвідом у межах освітніх округів.

Фото 2.2. Презентація програм виховання ЗНЗ Перемишлянського р-ну (2009 р.) Одним із наслідків впровадження шкільних виховних програм має стати зростання рівня соціальної активності усіх учасників виховного процесу, розвиток в учнів почуття громадянського обов‘язку та патріотичних почуттів. Поки що важко судити, наскільки вплинуло залучення педагогів, учнів та батьків до розроблення виховних програм на ріст соціальної активності учасників навчально-виховного процесу. Маємо лише неповні дані про участь учнів у волонтерському русі, різноманітних благодійних і екологічних акціях, роботі шкільних засобів масової інформації тощо. Попри певну динаміку соціальної активності, частка волонтерів та активних учасників різноманітних соціальних і громадських проектів в обласній освітній мережі порівняно незначна. Волонтерством у містах та селах Львівщини (окрім Львова) на сьогодні 27

охоплено тільки 4,5 % від загальної кількості учнів (Діаграма 2.1). У Львові, згідно з отриманими даними, волонтерів ще менше – 0,9 % (Діаграма 2.2). Хоча, можливо, освітяни просто не знають про участь частини своїх учнів у громадській діяльності, оскільки вона протікає поза межами школи. Діаграма 2.1 Частка учнів ЗНЗ Львівщини (окрім м. Львова) – учасників волонтерського руху

Діаграма 2.2. Частка учнів ЗНЗ Львова – учасників волонтерського руху

Створення загальноосвітніми навчальними закладами власних сайтів та веб-сторінок дещо активізувало й виховну роботу у цьому напрямі (див. діаграми 2.3 і 2.4). Хоча у 2012–2013 навч. p., згідно з отриманими даними, у шкільних стінгазетах, радіо- та телестудіях постійно працювали біля 2 % учнів, потенціал дитячих засобів комунікації ще далеко не вичерпаний. Діаграма 2.3 Частка учнів ЗНЗ Львівщини (окрім м. Львова) – постійних співпрацівників дитячих засобів масової комунікації (шкільних стінгазет, радіо і телестудій)

Діаграма 2.4 Частка учнів ЗНЗ Львова – постійних співпрацівників дитячих засобів масової комунікації (шкільних стінгазет, радіо і телестудій)

Ключовим чинником порівняно низької громадської активності школярів є, очевидно, усе ще недостатня співпраця усіх учасників навчально-виховного процесу з місцевими громадами, дитячими громадськими організаціями. Недаремно більшість учнів сьогодні не належать до жодного формального дитячого об‘єднання (див. Діаграма 2.5). Діаграма 2.5 Частка учнів ЗНЗ Львівщини – членів дитячих організацій

Забезпечити успішне впровадження шкільних програм виховання допоможе якісний моніторинг умов, процесу та результатів виховної роботи. Проведені 2011 та 2012 року у межах пробного діагностичного дослідження якості виховання в опорних ЗНЗ з напряму «Виховання» інтерв‘ювання директорів та заступників директорів шкіл показали, що серйозною перешкодою для роботи за розробленими програмами є традиційна з радянських часів регламентація органами управління освіти тематики та кількості шкільних виховних заходів. Організовані за підтримки Департаменту освіти, інших управлінських структур та громадських організацій масові акції поки що розглядаються управлінцями не як цікаві та корисні для дітей проекти, до участі в яких можна долучитися, а як обов‘язкові виховні заходи, у яких мають бути задіяні якнайбільше шкіл та учнів. Збереженню такого підходу сприяє насамперед усталена практика рейтингування шкіл з урахуванням даних про участь дітей у рекомендованих масових заходах. Доцільно було б, по-перше, оптимізувати кількість планованих на рівнях області та районів масових заходів, а, по-друге, зробити ці акції привабливішими для учнів та педагогів, запропонувавши переможцям, наприклад, грошові премії, цінні подарунки, цікаві екскурсії тощо. Ще одна проблема – недостатня підготовка педагогів як виховників. Анкетування учителів у межах згаданих вище досліджень якості виховання засвідчило, що більшість опитаних слабо орієнтуються у методиці виховання, віддають перевагу вербальним методам виховної роботи, залучають 29

учнів до виховних заходів тільки як виконавців тощо. Потрібне систематичне підвищення кваліфікації учителів як класних керівників та провайдерів виховних справ, зокрема, й на курсах при ЛОІППО. Дослідження якості виховання ведуться відповідно до рішення жовтневої 2010-го року колегії ГУОН з метою апробації новорозробленої моделі моніторингу якості виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини (Додаток 4.2.3). На розроблення інструментарію досліджень та проведення його апробації з бюджету потрачено загалом біля 15 тис. грн. У вересні 2011 року регіональну Модель моніторингу якості виховання схвалила вчена рада ЛОІППО. У листопаді на семінарахтренінгах для заступників директорів опорних загальноосвітніх навчальних закладів з напряму «Виховання» та методистів районних/міських методичних кабінетів (центрів) на її основі було укладено конкретні проекти моніторингових досліджень якості виховних програм та виховного простору в опорних ЗНЗ області з напряму «Виховання». Відповідно до визначених у цих проектах завдань дослідження працівники районних/міських методичних кабінетів та ЛОІППО (кабінет розвитку освіти і виховання та кабінет моніторингу і оцінювання якості навчання) розробили необхідний інструментарій – анкети, питальники, інструкції для роботи з нормативними документами тощо. У грудні 2011 року відбулося перше пробне комплексне дослідження виховного простору опорних ЗНЗ з напряму «Виховання» (Наказ ГУОН № 966 від 11 грудня 2011 р). За його результатами створений інструментарій – анкети і питальники – були відкориговані і доповнені. У 2012 році до апробації Моделі моніторингу якості виховання долучився Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти. Фахівці ЛРЦОЯО розробили спеціальні бланки до ряду анкет і програми електронного обробітку зібраних шляхом анкетування даних. Проведена у листопаді 2012 року апробація виробленої технології дослідження та опрацювання даних загалом підтвердила її високу якість. Необхідно завершити розробку програм електронного обробітку результатів анкетування учнів, батьків та педагогів, а також випускників шкіл – студентів провідних вишів Львівщини та поетапно впровадити вироблену Модель. Результати реалізації заходів, передбачених п.2.1. Програми: Завершено перехід загальноосвітніх навчальних закладів області до організації виховання на основі шкільних виховних програм; впроваджено регіональну програму «Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини», випущено збірник сценаріїв виховних справ. Постійну участь у виховних справах, зокрема як волонтери та працівники шкільних ЗМІ, беруть участь у середньому біля 5% учнів ЗНЗ. Мета національного виховання у школах регіону конкретизується через систему виховних завдань, чи не найважливіше серед яких – утвердження у свідомості вихованців моральних чеснот. Програмою розвитку освіти Львівщини було передбачено впровадити у практику роботи навчальних закладів сучасну модель духовного виховання, в основі якої ініційований свого часу Львівщиною курс християнської етики (п.2.2). Представники від Львівщини – члени комісії МОН України та науково-педагогічні працівники ЛОІППО – взяли участь у розробленні навчальної програми з християнської етики (1– 3, 7–11 класи), яка схвалена Міністерством освіти і науки України. Упродовж 2009–2010 років, як і передбачалось, було розроблено, видруковано та передано у ЗНЗ області посібники та підручники з предмета «Основи християнської етики», зокрема посібники з основ християнської етики для 2–3 класів і робочі зошити для 1–2 класів (автор – Добош Г.), підручники «Основи християнської етики» для 5-го та для 6-го класів (автор – Г. Сохань), робочі зошити до них (автор – Добош Г.), а також методичні матеріали для вчителів християнської етики. У 2011 та 2012 роках вийшли друком підручники «Основи християнської етики» для 8-го та для 9-го класів (автори – Г. Сохань, І. Гусаков). Тиражі виданої навчальної літератури – від 13 до 20 тисяч екземплярів, що достатньо для забезпечення ЗНЗ області. Усі підручники, що їх уклали працівники Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти і Українського католицького університету, мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також схвалені комісією з питань християнської етики та виховання Львівської обласної ради. Загальні витрати на забезпечення шкіл області навчальнометодичним комплексом «Основи християнської етики» становили 896,2 тис. грн. На черзі – нові навчальні та методичні видання з цього предмета. Активно впроваджувалось християнське виховання у дошкільних навчальних закладах області. Зокрема, упродовж 2009–2012 рр. авторський колектив під керівництвом Я. Ясниської розробив цілу низку методичних матеріалів (хрестоматії та сценарії занять з дошкільнятами), що вже пройшли апробацію в окремих ДНЗ. Комісія з питань християнської етики та виховання рекомендувала їх до друку, а відповідно і до використання у навчально-виховному процесі. Викладання практично у кожному загальноосвітньому навчальному закладі Львівщини предмета «Християнська етика» – вагомий внесок у популяризацію та утвердження моральних цінностей в освітньому середовищі. Свідчення цьому – високі результати більшості учнів 8–10 класів – учасників обласної олімпіади з основ християнської етики. Олімпіада з християнської 30

етики на Львівщині проводиться щорічно, хоча не всі педагоги розділяють думку про необхідність такого роду інтелектуальних дитячих змагань. Упродовж звітного періоду проводились різноманітні заходи з метою обміну досвідом і підвищення професійної майстерності вчителів християнської етики, інших категорій педагогічних працівників у ділянці духовного виховання. Зокрема, 8 жовтня 2010 року пройшла всеукраїнська науково-практична конференція «Християнська етика в системі сучасної освіти», а 22–23 лютого 2011-го – всеукраїнський науково-практичний семінар «Особливості вивчення курсів духовно-морального спрямування у навчальних закладах України», учасниками якого були методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти України. Вагомим стимулом підвищення кваліфікації став проведений 2011 року обласний конкурс вчителів християнської етики «Вчитель року». Окрім того, в області щорічно відбувались семінари та «круглі столи» з актуальних проблем викладання християнської етики у загальноосвітніх навчальних закладах, християнського виховання в ДНЗ. Налагоджується також співпраця педагогічних колективів з батьками та священослужителями, однак, у багатьох школах вона вимагає поглиблення. Результати реалізації заходів, передбачених п.2.2. Програми: розроблено навчальнометодичні комплекси «Основи християнської етики» для молодшої школи, 5, 6, 8 та 9 класів; методичні матеріали для вчителів християнської етики, посібник для вчителів та батьків «Духовні основи здоров‘я»; до духовного виховання усе активніше долучається громадськість. Одне із важливих завдань національного виховання у школах регіону – сформованість у її випускників естетичного ідеалу, розвиток естетичних смаків. Для цього через Програму розвитку освіти Львівщини планували створити умови для використання у навчально-виховному процесі на постійній основі музейних експозицій. Йшлося про налагодження системної співпраці опорних навчальних закладів освітніх округів з державними та громадськими музеями, розвиток мережі шкільних музеїв та навчання музейної педагогіки вчителів і музейних працівників (п. 2.3). У 2009 році учасниками проекту «Школа в музейному просторі», завдання якого – забезпечити використання у навчально-виховному процесі на постійній основі музейних експозицій, уже були 19 шкіл. Проект реалізували музеї Львова: Львівський історичний музей, Львівський музей історії релігії, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Львівська галерея мистецтв, Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької, а також Інформаційно-методичний центр освіти м. Львова та кафедра загальної і соціальної педагогіки ЛНУ ім. Івана Франка. Творча група проекту розробила музейний компонент для учнів 5–8 класів з таких предметів: «Історія України», «Всесвітня історія», «Світова художня культура», «Інтегрований курс ―Мистецтво‖», «Християнська етика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», а також підготувала збірник навчально-методичних матеріалів для проведення уроків в музейному середовищі. (Загальна вартість виконаних робіт у 2009–2010 роках – 99, 85 тис. грн). Проект «Школа в музейному просторі» передбачав також розвиток і матеріальну підтримку шкільних музеїв. Зокрема, 2010 року було придбано технічні засоби для чотирьох музеїв, закладів обласного підпорядкування, а також скеровано субвенцію з обласного в місцеві бюджети (76,3 тис. грн) на придбання технічних засобів для шкільних музеїв – навчальних закладів області. Впровадження з 2010–2011 навч. р. в школах інваріантного курсу «Художня культура» зумовило потребу розроблення нового проекту – «Художня культура України». Проект передбачав підготовку навчально-методичних матеріалів для учителів художньої культури, які використовуватимуть засоби музейної педагогіки у процесі викладання згаданого предмета в 10му класі, а також для учителів образотворчого мистецтва, які працюватимуть у 5–7 класах. Створений творчий колектив на чолі з професором Ігорем Голодом (ЛНАН) упродовж 2010–2011 років підготував наукові інформаційні та візуальні матеріали, що знайомлять учнів і вчителів із здобутками української художньої культури від найдавніших часів до наших днів. Ілюстративний дидактичний матеріал, який доповнює наукове видання «Художня культура України: епохи, події, персоналії», подано в електронному вигляді. Школи отримали 1250 комплектів записаних на DVD-носіях візуальних матеріалів (по два диски на кожну школу, районний відділ та інші освітні установи). Укладена збірка ілюстративного матеріалу може використовуватись також учителями образотворчого мистецтва, християнської етики та історії України, стане базовою для електронної бібліотеки «Художня культура України». Для забезпечення курсу «Художня культура» дидактичними матеріалами у 2012 році в межах Програми було профінансовано видання 600 комплектів по 3 DVD-диски з відеофільмами «Мистецтво Сходу» до посібника «Художня культура», (9–11 класи); пакета науково-методичних та ілюстративних матеріалів з образотворчого мистецтва для проведення уроків з європейської художньої культури в 11 класі; пакета науково-методичних та ілюстративних матеріалів з образотворчого мистецтва для проведення уроків з світової художньої культури в 11 класі. Для 31

вчителів цього предмета вийшла друком «Художня культура: навчальний посібник для вчителів ЗНЗ» (наклад – 500 примірників) та інші методичні матеріали. Загальні витрати на забезпечення шкіл Львівщини методичною літературою і дидактичними матеріалами для вчителів з предмета «Художня культура» склали 329,9 тис. грн. Саме необхідність забезпечити викладання курсу «Художня культура», а також складнощі з поширенням за межі Львова проекту «Школа в музейному просторі» не дозволили реалізувати поставлене обласною Програмою розвитку освіти завдання: щорічно подвоювати кількість шкіл, де системно використовують музейні експозиції (див. Діаграма 2.6). Діаграма 2.6 Частка ЗНЗ Львівщини – учасників проекту «Школа в музейному просторі»

Станом на тепер музейні експозиції системно використовують переважно у школах Львова, де відповідний проект підтримується коштом міської програми розвитку освіти. Результати реалізації заходів, передбачених п.2.3. Програми: музейні експозиції системно використовують переважно школи Львова. Школи Львівщини забезпечені методичною літературою і дидактичними матеріалами для вчителів предмета «Художня культура». Шкільне виховання покликане забезпечувати якісний особистісний розвиток дитини. Для підвищення ефективності фізичного, інтелектуального та творчого розвитку учнів Програмою розвитку освіти Львівщини було передбачено створення регіональної системи виявлення та підтримки обдарованої молоді. Для цього планували зберегти систему позашкільної освіти та підвищити якість її послуг шляхом нарощування матеріально-технічної і навчальної бази, комп’ютеризації та підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів. Нарощування кількості дітей і підлітків, охоплених позашкільною освітою, дозволяло забезпечити кожній справді талановитій дитині можливості для розвитку творчих здібностей (п. 2.5). Упродовж усього терміну дії Програми системну роботу з обдарованими учнями вели позашкільні навчальні заклади обласного підпорядкування: обласний Центр науково-технічної творчості учнівської молоді, обласний Дитячий еколого-натуралістичний центр, обласний Центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді, Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді. До мережі позашкілля входять також малі академії мистецтв, дитячі спортивно-юнацькі школи та інші навчальні заклади (Таблиця 2.1.), усього, станом на початок 2013 року, – 124. Таблиця 2.1 Мережа позашкільних навчальних закладів області у 2010 та 2012 роках Роки

Типи закладів Будинки, Центри дитячої та юнацької творчості Станції юних техніків, Центри науково-технічної творчості Станції юних натуралістів, Центри еколого-натуралістичної творчості Станції юних туристів, Центри туристсько-краєзнавчої творчості Малі академії мистецтв Школи мистецтв Малі академії наук Клуб фізичного розвитку дітей Координаційно-методичний Центр «Галицьке юнацтво» Будинок учителя м. Дрогобича Центр позашкільної освіти м. Самбора Дитячо-юнацькі спортивні школи Всього: 32

2010 46 10 7 6 2 2 7 1 1 1 38 121

2012 45 9 6 6 2 2 6 1 1 1 1 41 124

Динаміка розвитку мережі позашкільних навчальних закладів Львівщини представлена на діаграмі 2.7. Діаграма 2.7 Мережа позашкільних навчальних закладів Львівської області у 1990-2013 рр. (у 2011 р. в м. Самборі об’єднано 4 ПНЗ в 1 ПНЗ)

Пріоритетними для учнівської молоді впродовж усього звітного періоду залишались гуртки художньо-естетичного профілю. Динамічно зростала кількість дітей у гуртках туристсько-краєзнавчого та фізкультурно-спортивного профілю позашкільних навчальних закладів (Діаграма 2.8). Діаграма 2.8 Частка (у відсотках від загальної кількості) дітей, які навчаються у гуртках за напрямами мережі ПНЗ (окрім ДЮСШ)

Здобутки позашкільних навчальних закладів обласного підпорядкування у їхньому кількісному вимірі відображено на таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Переможці та призери Всеукраїнських конкурсів, оглядів та інших змагань Роки

І* 23

К** 10

І 21

К 11

І 22

К 7

Загальна кількість призових місць І К 66 28

4 11

2 13

5 8

11 32

Назви позашкільних навчальних закладів обласного підпорядкування КЗ ЛОР «Львівський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді» КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» КЗ ЛОР «Львівський обласний Центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді» КЗ ЛОР «Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді»: Всеукраїнський конкурс-захист науководослідницьких робіт Всеукраїнські науково-технічні конкурси («Інтел-Техно», «Інтел-ISEF» (США), «Інтел-Еко Україна» та ін.) Гуманітарні конкурси та літні школи Стипендіати Президента України * Індивідуальні призові місця **Командні призові місця

2010

2011

2012

Особливою популярністю в учнів області користується авто-, ракето- та авіамоделювання. Вихованці Львівського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді регулярно виборюють призові місця на всеукраїнських змаганнях з цих видів спорту. Слід відзначити автомоделістів Стрийської міської СЮТ, завдяки яким у 2010 році команда області виборола 1-е, у 2011 – 3-є, а у 2012 році – 2-е командне місце у змаганнях з трасового автомоделювання. Вихованці авіамодельних гуртків Львівських обласного та міського центрів НТТУМ Стефанчук Андрій та Кутас Сергій в складі збірної команди України у 2012 році здобули перше місце на чемпіонаті Європи у місті Нове Место (Словенія), а Андрій Стефанчук став чемпіоном Європи в особистій першості. Щорічно перемагають у Всеукраїнських акціях і вихованці Львівського обласного екологонатуралістичного центру. Наприклад, у 2010 році учасники гуртків на Яворівщині від Львівського ОДЕНЦ були визнані переможцями Всеукраїнської акції «Ліси для нащадків», у 2012 році – Всеукраїнської виставки «Новорічно-різдвяна композиція». Постійно відзначають дипломами на всеукраїнських конкурсах роботи вихованців Львівського обласного Центру краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді. Вони – щорічні лауреати Всеукраїнської історико-географічної експедиції «Історія міст та сіл України». Значну кількість призів здобуто також на Всеукраїнському злеті Дитячо-юнацької військовоспортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Чудовий результат (ІІІ місце) показала команда Львівщини на Чемпіонаті України зі спортивного орієнтування серед вихованців позашкільних навчальних закладів. У 2012 році у Всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел – 2012» робота гуртка Центру «Юні екскурсоводи» також отримала «бронзу». А ось підготована Центром творча група правничої гімназії м. Львова здобула «золото» у Всеукраїнській експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна». Вражають досягнення вихованців Львівської обласної Малої академії наук. Щороку члени ОМАН виборюють призові місця на міжнародних змаганнях. Відзначимо тільки, що у 2010 році Богдан Качмар здобув почесне І місце на Міжнародному конкурсі «Інтел –Техно», а у 2012 році на цьому ж конкурсі ІІ місце виборов Богдан Мацелюх. Богдан Качмар також отримав високі нагороди на Всесвітньому конкурсі „Іntel - ISEF‖ в США, його успіх на Всесвітньому фіналі міжнародного конкурсу Intel ISEF- 2012 у м. Пітсбурзі (США) повторив Михайло Рімель (секція хімії), учень 11 класу ЗОШ № 45 м. Львова. Львівська обласна Мала академія наук є членом ECHA (Європейська Рада високих здібностей). Як наслідок, члени ОМАН – учні львівських шкіл щорічно навчаються у літніх 34

школах для обдарованих дітей в Німеччині, а учениця 9 класу Львівської класичної гімназії Богдана Муравська навіть стала учасницею Міжнародної літньої школи в Китаї. У 2012 році команда Львівської обласної МАН здобула І місце на Всеукраїнському турнірі юних істориків. За результатами ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу – захисту науководослідницьких робіт Львівська ОМАН постійно входить у п‘ятірку кращих обласних територіальних відділень МАН України. Після того, як у 2010 році за результатами цього конкурсу вона посіла перше місце, її досвід роботи з обдарованими учнями презентувався на засіданні Президії НАН України (12 січня 2011 року). На базі шкіл у сільській місцевості та у містах функціонує значна кількість дитячих гуртків (Таблиця 2.3). Зокрема, з метою збереження автентичних народних промислів та відродження народних традицій у Золочівському районі працюють гуртки «Глинянські ткачі» та «Гаверецька кераміка», у Яворівському – «Яворівська іграшка», у Дрогобицькому, Турківському та Сколівському – гуртки різьби по дереву. Таблиця 2.3 Гурткова робота у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської області станом на 1.02.2013 р.

№ п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Район, місто Львів Борислав Дрогобич Самбір Стрий Трускавець Червоноград Моршин Новий Розділ Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам‘янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Стрийський Старосамбірський Турківський Яворівський ВСЬОГО

Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах 65423 3886 9270 3731 6372 1940 8069 553 2824 6757 5034 7168 6596 7139 11919 6812 6350 6486 6518 4162 10462 5402 7169 5530 9200 5614 7362 5987 14759 248 494

Кількість гуртків у ЗНЗ

Кількість учнів у гуртках ЗНЗ

664 65 200 73 106 26 162 8 123 344 164 159 265 109 394 223 83 209 91 111 287 24 263 103 234 285 229 122 289 5415

14112 1275 2870 1139 1844 388 2689 170 1150 4511 2717 2681 4135 1553 6448 4507 2520 3238 2941 1535 4302 977 2982 1452 3824 4315 3734 1690 4524 90 223

Відсоток охоплення гуртковою роботою учнів ЗНЗ 21,5 32,8 30,9 30,5 28,9 20 33,3 30,7 40,7 66,7 53,9 37,4 62,6 21,7 54,0 66,1 39,6 49,9 45,1 36,8 41,1 18,0 41,5 26,2 41,5 76,8

30,6 36,3

Відсутність спеціального, коштом Програми, фінансування розвитку мережі позашкільних навчальних закладів не дозволила суттєво наростити число дітей шкільного віку, охоплених позашкіллям (на кінець 2009 р. їх було 56 564, а на завершення 2012 – 56 835 (окрім ДЮСШ), хоча планувалось за рахунок місцевих ресурсів збільшити кількість гуртківців як мінімум на 2 тис. осіб. Загалом показник охоплення позашкільною освітою в області на 6 % менший від показника охоплення по Україні (Діаграма 2.9).

Діаграма 2.9 Частка дітей шкільного віку, охоплених позашкільною освітою

На сьогодні найбільший відсоток охоплення учнів загальноосвітніх навчальних закладів позашкільною освітою у великих містах обласного підпорядкування – Трускавці (76,9 %), Самборі (57,2 %), Стрию (46,4 %), Червонограді (43,1 %), а найменший – у Яворівському (9,2 %), Городоцькому (14 %), Турківському (14,7 %), Дрогобицькому (15,9 %) районах (Діаграма 2.10). Діаграма 2.10 Частка охоплення школярів позашкільною освітою у регіонах Львівської області

Дещо впав порівняно з 2010 роком також відсоток учнів дитячо-юнацьких спортивних середніх шкіл (Діаграма 2.11). Діаграма 2.11 Частка учнів ЗНЗ Львівщини, які займаються в ДЮСШ

Перешкодою на шляху якісного творчого розвитку дітей стала також застаріла матеріальнотехнічна база багатьох позашкільних навчальних закладів, їхнє відставання у ділянці використання ІТ-технологій через нестачу сучасної комп‘ютерної техніки. Результати реалізації заходів, передбачених п.2.5. Програми: збережено наявну мережу позашкільних навчальних закладів області та дещо збільшено кількість дітей шкільного віку, охоплених позашкіллям. Плановий показник – зростання кількості учнів, охоплених позашкільною освітою, на 2 тис. осіб – не виконано. Ключовою ознакою системності роботи з обдарованими учнями була можливість забезпечити кожній справді талановитій дитині не тільки доступ до позашкільної розвиваючої освіти, а й дати змогу оцінити власні сили, виявивши свій талант на спортивних або інтелектуальних змаганнях, у мистецьких конкурсах тощо. Через Програму розвитку освіти Львівщини фінансувалась участь учнів у Всеукраїнських та міжнародних олімпіадах, конференціях і турнірах з основ наук, в Інтернет-олімпіадах тощо. Коштом Програми проводився конкурс дитячого читання (спільно з ГО «Форум видавців»); функціонували літні школи для обдарованих учнів; було забезпечено дистанційне навчання та міжнародне співробітництво обдарованої молоді. Значні кошти планувалось скерувати на стимулювання обдарованих учнів, студентів та їхніх наставників (п. 2.4). Найбільш обдаровані школярі Львівщини регулярно брали участь у Всеукраїнських та міжнародних олімпіадах, різноманітних конкурсах і турнірах. Завжди успішно наші учні виступають на IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з фізики, хімії, історії та іноземних мов. Натомість з математики, біології та екології, основ економіки кількість переможців з року в рік зменшується. Стабільно низькі результати у команди Львівщини з трудового навчання (Таблиця 2.4). Загалом область третя у рейтингу регіонів за здобутками школярів у Всеукраїнських олімпіадах. Таблиця 2.4 Участь команд Львівської області в IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2008–2012 роках

2010

2011

2012

2008

2009

2010

2011

2012

Українська мова і література Історія Основи правознавства Англійська мова Іспанська мова Німецька мова Французька мова Математика Фізика Хімія Біологія і екологія Географія Інформатика Інформаційні технології Основи економіки Трудове навчання Педагогіка і психологія Астрономія Російська мова і література Екологія Всього

Кількість переможців

2009

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.

Предмет

2008

Кількість учасників № з/п

3 6 3 5 5 6 4 9 14 14 7 6 5 7 3 97

3 6 3 3 6 7 3 9 14 13 6 11 5 4 4 97

4 12 3 3 8 7 3 8 12 12 4 13 5 7 2 99

3 7 4 3 7 12 4 9 13 10 6 11 8 7 2 1 2 3 2 114

4 7 3 7 4 11 6 8 12 11 9 11 8 2 5 3 2 3 1 2 119

2 4 1 3 5 4 1 9 8 9 3 5 4 3 2 63

2 5 1 2 4 5 6 9 8 2 9 2 3 58

1 6 1 1 3 7 2 7 9 10 3 7 4 2 0 -

1 6 1 2 5 9 3 6 7 9 4 6 5 2 1 1 2 0 0 70

2 4 0 2 2 6 3 3 7 8 2 1 1 2 1 1 1 1 0 0 47

Спостерігаємо також загальну тенденцію до погіршення результативності учасників IV етапу Всеукраїнських олімпіад від Львівщини. Якщо у 2008 році його призерами було 65 % учасників від області, то у 2012 році – тільки 40 % (Діаграма 2.12) Погіршення показників пов‘язане, поперше, з погіршенням умов проведення обласного етапу олімпіад, по-друге, із браком коштів на оплату праці фахівців, які під час командних зборів готують учасників республіканського етапу, а також, вірогідно, – з падінням в області якості навчання зі вказаних вище предметів. 37

Ще одна тенденція – зменшення серед переможців Всеукраїнських олімпіад частки учнів ЗНЗ Львова, і, відповідно, зростання внеску в командну перемогу учнів загальноосвітніх навчальних закладів інших регіонів області, часто, – дітей із звичайних сільських та міських шкіл (див. Діаграма 2.13). Діаграма 2.12 Частка учнів – переможців IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2008 – 2012 роках (у відсотках від сумарної кількості команд)

Діаграма 2.13 Кількість учнів ЗНЗ Львівської області – переможців IV Всеукраїнського етапу предметних олімпіад (І – ІІІ місце) у 2009–2013 рр.

Переможці Всеукраїнських учнівських олімпіад з природничих предметів та математики щороку брали участь у міжнародних олімпіадах серед школярів. Щорічно область мала й призерів цих олімпіад. Крім того, учні – члени Львівської обласної Малої академії наук – постійні переможці та призери Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт. Область виділяється також активною участю та численними перемогами школярів у мистецьких конкурсах (Діаграма 2.14). Діаграма 2.14 Кількість учнів ЗНЗ Львівської області – переможців всеукраїнських мистецьких конкурсів (І – ІІІ місце)

Обласна державна адміністрація та обласна Рада надають постійну матеріальну підтримку обдарованій молоді та її наставникам, стимулюють їхню пізнавальну і творчу діяльність. Усього на преміювання учнів – переможців Всеукраїнських олімпіад та конкурсів, їхніх наставників, а також кращих студентів, молодих учених та провідних фахівців з різних наук впродовж часу дії програми було витрачено 6 072,7 тис. грн. За підсумками Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учням призначено також стипендії Президента України та Кабінету Міністрів України. Розвитку обдарованості школярів сприяла робота літніх профільних шкіл для учасників та призерів ІІІ–ІV етапів учнівських олімпіад з базових дисциплін, переможців різноманітних конкурсів і турнірів, лідерів учнівського самоврядування. Учнями цих шкіл щорічно було від 145 до 250 дітей. Літні школи, у яких вдалось уміло поєднати навчання, змістовне дозвілля та краєзнавчо-екскурсійну роботу, працювали на базі Львівської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату №1 ім. Б.-І. Антонича, Підкамінської, Добромильської, Нагуєвицької спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, у Славську на базі «Динамо» тощо. У середньому 150 етнічних українців з Республіки Польщі, Латвії, Румунії, Башкортостану, Естонії, Казахстану, Сербії щоліта займалися у спеціальній українознавчій школі для українських осередків освіти діаспори. Сумарна вартість роботи літніх шкіл – 1 811 180 грн. Міжнародне співробітництво у сфері навчання і виховання обдарованої молоді забезпечувалось також шляхом формування мережі шкільних європейських клубів – асоціацій для налагодження партнерства з навчальними закладами держав Європи та ознайомлення з культурними набутками її народів. Коштом Програми проводилися щорічні обласні форуми євроклубів. Особливо масштабним був V обласний Форум шкільних європейських клубів, що відбувся 1 травня 2010 року у місті Львові. Цей ювілейний форум проводився спільно Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та центром європейської інформації Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки. У Форумі брали участь приблизно 40 євроклубів Львівської області. Діти отримали різноманітні подарунки від Представництва Європейського Союзу в Україні, Інституту політичних технологій, Центрального осередку підвищення кваліфікації вчителів Польщі та видавництва «Літопис». Налагодженню контактів між школярами Львівщини та інших областей сприяла підтримка коштом Програми участі учнів загальноосвітніх навчальних закладів у конкурсі дитячого читання у межах акції «Форум видавців – дітям». Участь у конкурсі беруть усе більше школярів. Так, у 2010 році їх було тільки 90, тоді як в 2012 – уже біля 300. Результати реалізації заходів, передбачених п.2.4. Програми: системна робота з обдарованою молоддю дозволила щорічно охопити участю у міжнародних та всеукраїнських олімпіадах, конференціях, конкурсах, турнірах з основ наук, літніх школах для обдарованих учнів, дистанційним навчанням, орієнтовно, в середньому 6 тис. учнів ЗНЗ області. Висновок Усього за чотири роки на потреби виховання у загальноосвітніх навчальних закладах та на розвиток обдарувань школярів з обласного бюджету було витрачено 8 708,28 тис. грн, що становить 91,4 % від передбаченого (разом за чотири роки планували виділити 9 527, 6 тис. грн; попередньо в Програмі було сумарно передбачено 13 090 тис. грн). Проведені під ці кошти заходи загалом сприяли підвищенню ефективності роботи з національного виховання та формуванню в учнів якостей громадянина і патріота України. Попри це надто низькими залишаються кількість учасників суспільнокорисних виховних справ та залучених до набуття додаткової позашкільної освіти (відповідних показників не досягнуто). Ключовими завданнями напряму залишаються: – формування високоякісного виховного простору у навчальних закладах; – завершення розробки навчального комплексу предмета «Християнська етика» та забезпечення підручниками і посібниками ЗНЗ області; – підвищення соціальної активності учнівської молоді шляхом перетворення ЗНЗ у громадсько активні школи; – фінансування позашкільних навчальних закладів та модернізація матеріально-технічної бази позашкільної освіти.

ІІІ. Освіта осіб з особливими освітніми потребами Завдання: створити систему комплексної реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку різних нозологій, орієнтовану на інтеграцію дитини в суспільство. На Львівщині функціонують 30 шкіл-інтернатів, в яких навчається, виховується та проживає біля 5 тис. учнів. З них 20 спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, створені з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти осіб, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку: 10 – для дітей з вадами розумового розвитку; 4 – для дітей з порушеннями зору; 3 – для дітей з порушеннями слуху, 1 – для дітей з тяжкими порушеннями мовлення і 2 – для дітей з вадами опорно-рухового апарату, а ще 4 – загальноосвітні санаторні – для дітей, які потребують тривалого лікування (1 – для дітей із серцево-судинними захворюваннями; 1 – для дітей хворих на сколіоз; 1 – для дітей із захворюваннями органів травлення; 1 – для дітей з малими та неактивними (фаза згасання) формами туберкульозу) (Додаток 4.3.1). Спеціальні загальноосвітні навчальні заклади підпорядковуються Департаменту освіти і науки, сім‘ї та молоді та фінансуються з обласного бюджету. На 2013 рік у них перебувало 3, 5 тис. учнів. У Програмі розвитку освіти Львівщини йшлося про необхідність вдосконалити систему реабілітації дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах спеціальних шкіл-інтернатів, професійну підготовку випускників та їх соціальну адаптацію (п. 3.3). Порівняно з 2008 роком кількість учнів у школах-інтернатах суттєво зменшилась. На діаграмі 3.1 представлено наповнення усіх шкіл-інтернатів обласного підпорядкування, серед яких спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням художніх дисциплін у смт. Підбуж Дрогобицького району, військовий ліцей імені Героїв Крут та Львівське училище фізкультури. Зростання останніх років відбувається переважно через більші обсяги набору у названі спеціалізовані школи. Діаграма 3.1 Наповнення шкіл-інтернатів обласного підпорядкування (2006–2007 та 2012–2013 навч. роки)

Охоплення навчанням дітей з особливими освітніми потребами у спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах сьогодні становить близько 3,9 відсотка. За звітний період на базі 7 шкіл-інтернатів обласного підпорядкування створено консультативно-корекційні пункти та центри для навчання дітей з психофізичними порушеннями, які мають проблеми зі здоров‘ям (складні дефекти, комплексні порушення, загальні розлади розвитку). Впродовж останніх років суттєво поліпшено матеріально-технічну базу шкіл-інтернатів за рахунок коштів обласного бюджету та спонсорських коштів (щорічно керівниками закладів залучається від 5,0 до 9,0 млн грн): здійснено заміну вікон, дверей, модернізовано котельні, харчоблоки, пральні, оновлено технологічне, медичне, пральне, холодильне обладнання та ін. Для впровадження до 2015 року у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікативних технологій відповідно до державної програми «Сто відсотків» усі спеціальні загальноосвітні школи-інтернати у 2011 році коштом державного бюджету отримали комп‘ютерні комплекси (1+19). 40

Для кращого забезпечення освітніх потреб дітей з фізичними або розумовими порушеннями, подальшої модернізації матеріально-технічного, науково-методичного забезпечення шкілінтернатів необхідно оптимізувати їхню мережу. Реформування інтернатних закладів можна забезпечити шляхом: 1) реорганізації системи інтернатних закладів в інтересах кожної дитини; 2) влаштування дитини-сироти в сім‘ю громадян для усиновлення, під опіку та піклування, у прийомну сім‘ю, дитячий будинок сімейного типу або до інтернатних закладів на основі комплексної оцінки її потреб; 3) забезпечення пріоритетності влаштування дитини в сім‘ї громадян; 4) дотримання принципу збереження родинних зв‘язків під час влаштування дітей у сім‘ї громадян і до інтернатних закладів; 5) зменшення кількості вихованців шкіл-інтернатів за рахунок розширення мережі інклюзивних груп навчання, у тому числі спеціальних класів, кабінетів корекційно-розвивальної роботи у загальноосвітніх школах для здійснення навчання дітей з особливими освітніми потребами; 6) поліпшення умов для вихованців шкіл-інтернатів. Результати реалізації заходів, передбачених п.3.3. Програми: покращено якість реабілітаційних послуг дітям з порушеннями психофізичного розвитку. Школи-інтернати отримали частину необхідного корекційного обладнання та сучасні навчально-методичні засоби. Покращено умови для допрофесійної підготовки майбутніх випускників спецшкіл. Програмою розвитку освіти Львівщини передбачалось модернізувати спеціальну дошкільну освіту, забезпечити сучасні умови її отримання, доступність та ефективність нових форм допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку та їхнім сім’ям (п. 3.1). Для надання корекційної допомоги дітям дошкільного віку, які мають складні дефекти, комплексні порушення, загальні розлади розвитку та інші вади, на базі спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів відкрито 6 дошкільних відділень. Сьогодні в області 7 санаторних та 11 компенсувального типу дошкільних дитячих закладів для дітей, які потребують корекції фізичного і розумового розвитку. У більшості районів та міст області працюють також психолого-медико-педагогічні консультації (ПМПК). Відповідно, діти з особливими освітніми потребами та їхні сім‘ї мають ширші можливості: – розвивати активну та дрібну моторику, пізнавальну і творчу активність, навички самообслуговування; – діагностувати рівень зорового та слухового сприймання; – визначати орієнтацію дитини в просторі, часі; – збагачувати досвід дітей різноманітними враженнями. На основі обласної, районних, міських психолого-медико-педагогічних консультацій створюються спеціальні ресурсні Центри для соціалізації дітей зі складними порушеннями психофізичного розвитку, підготовки вступу цих дітей у колектив однолітків (Діаграма 3.2). Діаграма 3.2 Кількість дітей (у відсотках) з особливостями психофізичного розвитку, які охоплені суспільним дошкільним вихованням у 2011-2012 н. р.

Попри загальне зростання кількості дошкільних логопедичних пунктів, поки що не вдалося повністю забезпечити дітей дошкільного віку відповідною корекційною допомогою (Діаграма 3.3). Діаграма 3.3 Логопедичні пункти при закладах освіти Львівщини (станом на 2012–2013 н. р.)

Результати реалізації заходів, передбачених п.3.1. Програми: кількість дітей дошкільного віку, які отримують корекційну допомогу, зросла. З дітьми зі складною патологією ведеться постійна профілактична робота для запобігання інвалідності. Попри це, кількість учнів початкових класів, які мають проблеми у шкільному навчанні, практично не зменшилась. Щоб якомога раніше виявити дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на Львівщині працює мережа психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК). Програма розвитку освіти Львівщини передбачала вдосконалення діагностично-корекційної та консультативної допомоги дітям дошкільного та шкільного віку шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічної служби та розширення мережі центрів розвитку дитини (ранньої допомоги) (п. 3.2). Сьогодні область займає одне з перших місць в Україні щодо кількості ПМПК, які працюють постійно. Усього на Львівщині – 30 ПМПК, в тому числі – обласна, з них 26 – на постійно діючій основі. На черзі ПМПК у містах Самборі та Стрию (Додаток 4.3.2). Реорганізація психолого-медико-педагогічної служби полягала у створенні на базі спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів та психолого-медико-педагогічних консультацій центрів ранньої допомоги дітям (ЦРД). На сьогодні в області діє 12 ЦРД, що обслуговують дітей віком від 2 місяців до 6 років та їхні сім‘ї. У 2013 році такі центри відкриються на базі ПМПК у Дрогобицькому та Перемишлянському районах. Більшість Центрів працює при обласних установах: Львівській обласній ПМПК, Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Марії Покрови І–ІІІ ст., при спецшколах-інтернатах у Самборі, Підгірцях, Бориславі, Червоноградському навчальнореабілітаційному центрі «Світанок» І–ІІ ст., навчально-реабілітаційному центрі «Левеня» І ст. (м. Львів). Психолого-медико-педагогічні консультації та Центри не тільки дають можливість на ранній стадії виявляти дітей з різними нозологіями та захворюваннями, а й сприяють наближенню консультативної допомоги до місця проживання дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Для надання комплексної допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку та консультативно-методичної допомоги батькам цих дітей Центри ранньої допомоги та ПМПК у районах і містах області було забезпечено сучасним корекційним обладнанням, спеціальними методиками діагностики та корекції. Серед методичних розробок для Центрів слід виділити посібник «Психолого-педагогічні основи ранньої діагностики і корекції вад психофізичного розвитку» (Львів, 2011, редактор – В. М. Ремажевська, канд. пед. наук, директор НРЦ «Левеня»), а також дидактичні матеріали «Малятко» та комплекти комп‘ютерної діагностики. За період функціонування Центрів (2006–2012 роки) з обласного бюджету для придбання необхідного їм обладнання та матеріалів виділено біля 1 млн гривень. Левова частина цих коштів надійшла у 2009 – 2010 роках. У 2011 та 2012 роках частина передбачених на розвиток системи діагностичнокорекційної та консультативної допомоги дітям коштів була скерована на потреби спецшкіл42

інтернатів та дитячих будинків, оснащення пандусами пілотних ПМПК та опорних ЗНЗ освітніх округів. Результати реалізації заходів, передбачених п.3.2. Програми: суттєво зросла кількість дітей, які отримують корекційну допомогу у ранньому віці, хоча планові показники – наростити обслуговування дітей до 3 років у 10 разів, а дошкільного і шкільного віку – вдвічі – не досягнуті. Зберігається потреба у корекційному обладнанні. За період з 2007 до 2013 року фахову допомогу на базі Центрів отримали понад 1000 сімей, які мають дітей із психофізичними порушеннями. Є позитивні відгуки батьків. Розгалужена мережа психолого-медико-педагогічних консультацій та центрів ранньої допомоги дає змогу охопити корекційною допомогою дітей, які раніше її не отримували. Програма розвитку освіти Львівщини передбачала «створення системи навчання та реабілітації дітей з раннім дитячим аутизмом та сліпоглухих дітей» (п. 3.4.) Кількість дітей з цими патологіями постійно зростає. Для прикладу: за різними оцінками поширеність розладів спектра аутизму коливається в межах 4–8 випадків на 10,0 тис. дітей. На сьогодні тільки у м. Львові нараховується понад 100 дітей з такими розладами, в області – ще понад 200. Щоб виробити методику навчання дітей з аутизмом за місцем проживання та в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, консолідованими зусиллями кафедри психології Львівського національного університету ім. Івана Франка, громадської організації «Відкрите серце» і педагогічного колективу Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І–ІІ ст. «Довіра» вперше в Україні реалізується науково-педагогічний експеримент «Науково-методичні засади створення моделі психолого-педагогічної та соціальної реабілітації й інтеграції дітей із загальними розладами розвитку (спектр аутизму)». Запропонована авторами експерименту модель соціальної реабілітації забезпечує сприятливі умови для оптимального розвитку дітей із розладами спектра аутизму, їхньої соціальної інтеграції та інклюзії. У навчальному закладі створено належні умови для формування соціальноадаптивної та соціально-продуктивної особистості, здобуття учнями якісної базової загальної середньої освіти, розроблено та впроваджується у практику інноваційний зміст, форми та методика комплексного навчально-реабілітаційного процесу. З квітня 2012 року експеримент отримав статус всеукраїнського. Для його реалізації створено матеріально-технічну та методичну базу: введено 12 додаткових штатних одиниць, внесено зміни в умови оплати праці працівникам, які беруть участь у науково-дослідній роботі. У перспективі у Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ст. «Довіра» модель може використовуватись у звичайних навчальних закладах області. Інший експериментальний педагогічний майданчик – під тему «Науково-організаційні основи функціонування закладу нового типу «Реабілітаційний центр для дітей з вадами зору» – діяв у Львові на базі навчально-виховного закладу «Спеціальний садок-школа для дітей з вадами зору», тепер НРЦ «Левеня» (наказ Міністерства освіти України і Академії педагогічних наук України від 25.07/19.08.1996 р. за № 27/268). Упродовж 10-річної експериментальної роботи вдалось розробити базові засади організації роботи навчального закладу нового типу – навчальнореабілітаційного центру (НРЦ), а також корекційні програми спеціальної початкової школи та ДНЗ компенсувального типу. Зазначимо, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.11.2012 № 1299 «Про затвердження перспективного плану розвитку навчально-реабілітаційних центрів» впродовж 2013–2017 років у навчально-реабілітаційні центри в області буде реорганізовано 5 шкіл-інтернатів (Великолюбінська, Добромильська, Львівська № 102, Бориславська, Лопатинська спеціальні загальноосвітні школи-інтернати). У 2008 році КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр ―Левеня‖» розпочав новий науковопедагогічний експеримент – «Науково-методичні засади комплексної психолого-педагогічної, медичної, соціальної реабілітації дітей з полісенсорними порушеннями та глибокими порушеннями зору в контексті раннього втручання» (наказ МОН України від 14 березня 2008 року № 174). Основні завдання експерименту – створення української моделі навчання та реабілітації сліпоглухих, а також моделі комплексної ранньої допомоги дітям з глибокими порушеннями зору та їхнім сім‘ям. Упродовж 2009–2012 років було визначено оптимальні форми надання комплексної допомоги дітям раннього віку з глибокими порушеннями зору. У складі НРЦ «Левеня» з‘явився новий структурний підрозділ для надання медико-психолого-педагогічної допомоги таким дітям – Центр розвитку дитини – консультативний пункт для поглибленої діагностики дітей з вадами зору. Щороку у «центрі «Левеня» отримують реабілітаційну допомогу понад 200 дітей постійного контингенту та близько 500 дітей змінного контингенту (інші області України, Росія, Білорусь). Результативність реабілітації – одна з найкращих в Україні. НРЦ «Левеня» налагодив партнерські стосунки з основними закладами в світі, що надають допомогу сліпоглухим дітям. Зокрема, підписані угоди про співпрацю з провідним у світі 43

закладом для сліпоглухих дітей – Перкінс-інститутом м. Бостон (США), спеціальними навчальновиховними закладами для сліпих і слабозорих дітей, університетами, громадськими організаціями Німеччини, Нідерландів, Росії, Польщі, Румунії, Чехії, Угорщини, Латвії тощо. Ефективною є співпраця з провідними клініками України та головними спеціалістами в області офтальмології, неврології, сурдології та дитячої психіатрії. Як наслідок, не тільки працівники Центру, а й усі педагоги області, які працюють з дітьми із особливими освітніми потребами, отримали можливість обмінятися набутим досвідом роботи та пройти відповідне стажування. Результати реалізації заходів, передбачених п.3.4. Програми: вдалося охопити корекційною допомогою частину дітей, які раніше її не отримували, набути досвіду навчання дітей з розладами спектра аутизму та сліпоглухих дітей. У спеціалізованих школах-інтернатах на Львівщині перебуває порівняно незначний відсоток дітей з особливостями психофізичного розвитку. Більшість таких дітей спроможні навчатися у загальноосвітніх навчальних закладах, переважно – на індивідуальній формі навчання. Програмою розвитку освіти Львівщини було передбачено організувати інтегроване та інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами, а також вдосконалити систему індивідуального навчання (п. 3.5). Усього дітей з особливостями психофізичного розвитку в області у 2012 році було, орієнтовно, біля 15 % від загальної кількості дітей дошкільного та шкільного віку (Додаток 4.3.3). Переважна більшість таких дітей не потребують спеціального навчання. Решта мають різні неврологічні захворювання, порушення слуху, зору, роботи опорно-рухового апарату та мовлення. Біля 3 % – це діти із затримкою психічного розвитку та інтелектуальною недостатністю (див. Діаграма 3.4). Діаграма 3.4 Особливості у психофізичному розвитку дітей дошкільного і шкільного віку у Львівській області (дані на 2011–2012 навч. р., у відсотках)

У понад 300 ЗНЗ Львівщини учні з серйозними фізичними та/або психічними розладами знаходяться на індивідуальній формі навчання, що не враховує корекційного компонента освіти (Діаграма 3.5). Тому насамперед необхідно було виробити та апробувати функціональну модель інклюзивного навчання, яка ефективно поєднала б наявний вітчизняний та світовий досвід і можливості та ресурси місцевих громад.

Діаграма 3.5. Частка учнів ЗНЗ Львівської області, які навчаються індивідуально (станом на 1.01.2013 р.)

7 2

11 8

1 0 2

1 0 1

9 1

8 2

16 9 3

3 1

1 2

16 2

Універсальні кабінки в туалетних кімнатах

2 10

Піктограми

Кабінет фізичної реабілітації 2 2 2

1 4 21 2

Звукові маячки

Крани важільні

Сходи з поручнями 21 13 3

Пониження бордюрів на прилеглій території

22 19 3 1 1 11 2 31 2

Марковані сходинки

2 4 3 1 1 6

Дзвінки

Галицький Залізничний Личаківський Сихівський Франківський Шевченківський Борислав Дрогобич Моршин

Кабінет психологічного розвантаження

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Район/місто

Широкі двері

№ з/п

Пандус

Першим кроком до впровадження такої моделі стало створення у звичайних школах матеріальних передумов для навчання дітей з вадами зору, слуху, рухового апарату тощо. До цього зобов‘язувала й Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 784 «Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення ―Безбар‘єрна Україна‖ на 2009–2015 роки». Створення матеріальних зручностей для дітей з інвалідністю фінансувалось переважно з місцевих бюджетів та із залучених коштів. На початку 2009 року на Львівщині тільки 210 шкіл були пристосовані для осіб з порушеннями фізичного розвитку (181 пандус, 129 поручні, 21 – з низькими сходинками сходів, 5 – з похилими площинами, 2 – реконструкції туалетів; 1 – ліфт). Упродовж звітного періоду зроблено чимало (див. Таблиця 3.1). Таблиця 3.1 Існування умов безбар’єрності для осіб з обмеженими фізичними можливостями у закладах освіти Львівської області (станом на 01.02.2013 року)

8 4 2 1

2 1

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Новий Розділ Самбір Стрий Трускавець Червоноград Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам‘янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлян ський Пустомитівсь кий Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський Всього

4 5 3 4 2 5 1 13 55 25 18 5 3 35

2 25 0 0 5 20 21 55 25 15 11 9

18 14

4 9 4 37

3 3 5 23

66 0 52 5 53

10 0 22 19

2 2 44 35

3 9

1 1

24 0 2 5 2 1

3 5 25

66 3

2 35

31 35

48 30 17

2 21

25 11 303

29 533

242

133

4 41

188

184

106

Сьогодні фактично кожна п‘ята ЗНЗ Львівської області матеріально готова прийняти дітей з особливими освітніми потребами (Діаграма 3.6). Це дає змогу Львівщині долучитися до програм впровадження інклюзивного навчання. Діаграма 3.6 Динаміка зростання числа ЗНЗ Львівської області, забезпечених умовами безбар’єрності для осіб з обмеженими фізичними можливостями

На даний час навчальні заклади області беруть участь у трьох Міжнародних проектах: українсько-канадському – «Інклюзивна освіта для дітей з особливими освітніми потребами в Україні», який фінансується Канадським Агентством міжнародного розвитку (термін реалізації 2008–2013 рр). Для адаптації даного проекту пілотною школою визначено ЗОШ № 95 І–ІІІ ступенів Сихівського району м. Львова; – українсько-німецькому – «Впровадження методики Монтессорі-педагогіки в навчальний процес для інтегрованого навчання дітей з психофізичними вадами» (ЗОШ № 60 м. Львова та НВК «Садок-школа ―Любисток‖»); – українсько-шведському – «Інклюзивна освіта школярів з обмеженими можливостями». Львівщина долучилася до всеукраїнського експерименту «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у –

загальноосвітніх навчальних закладах» (Діаграма 3.7). Він розпочинався у школах Стрия та Кам‘янка-Бузького району. Сьогодні учасниками цього експерименту є 18 ЗНЗ області. Діаграма 3.7 Число ЗНЗ Львівської області – учасників експерименту «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»

Вперше в Україні у смт. Великий Любінь Городоцького району організовано навчання незрячої дівчинки в умовах звичайної загальноосвітньої школи. Станом на сьогодні інклюзивне навчання запроваджено у 14 загальноосвітніх та 3 дошкільних навчальних закладах, що, звичайно, не покриває потреби. На перешкоді розгортанню інклюзивного навчання нестача коштів, побоювання багатьох батьків, що їхні діти у звичайних школах не відчуватимуть себе комфортно, професійна непідготовленість учителів до роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби та ін. Результати реалізації заходів, передбачених п.3.5. Програми: змодельовано українську інклюзивну школу, проводиться апробація розроблених моделей. Дітям з порушеннями психофізичного розвитку, інтегрованим в загальноосвітні заклади, надається кваліфікована корекційна допомога. Значна частина учнів, які мають особливі освітні потреби, усе ще навчаються індивідуально, без забезпечення корекційного компонента навчання. Для підвищення кваліфікації педагогічних працівників у ділянці навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами у Програмі розвитку освіти Львівщини було заплановано надати педагогічним працівникам спеціальних навчальних закладів другу вищу освіту зі спеціальності «Дефектологія» та підготувати спеціалістів до роботи в нових умовах з дітьми, які мають складні, комплексні порушення (п. 3.6). Львівський інститут післядипломної педагогічної освіти систематично проводить курси підвищення кваліфікації для працівників спеціальних навчальних закладів. Фахівцям різних категорій у рамках кредитно-модульної системи та поза нею пропонуються відповідні професійні курси, з ними проводяться семінари, науково-практичні конференції і т. ін. (див. ширше «IV. Професійний розвиток педагогічних працівників»). 26–28 квітня 2010 року у м. Львові, на базі тренінгового центру з питань навчання сліпоглухих дітей та дітей з комплексними порушеннями при НРЦ «Левеня», Міністерство освіти і науки України спільно з Головним управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації провели Всеукраїнську конференцію з міжнародною участю «Науково-методичні засади забезпечення права на освіту дітей-інвалідів шляхом впровадження інноваційних технологій». Напрацьованим досвідом з питань раннього виявлення дітей з порушеннями психофізичного розвитку та координування діяльності органів управління освітою, медичних, наукових структур, практичних працівників щодо вирішення проблем ранньої комплексної діагностики, навчання, реабілітації, соціальної адаптації дітей з порушеннями психофізичного розвитку обмінялися практичні працівники центрів ранньої реабілітації України, Росії, Латвії, Польщі, Білорусії. Станом на 2012 рік біля 30 % педагогічного персоналу закладів спеціальної освіти, логопедичних пунктів та ПМПК не мали відповідної спеціальної освіти для роботи з дітьми з вадами психофізичного розвитку. На сьогодні другу освіту за спеціальністю «Дефектологія» працівники цих закладів здобувають переважно у Кам‘янець-Подільського університеті імені Івана Огієнка. Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти матеріали на акредитацію цієї спеціальності не подавав. 47

Результати реалізації заходів, передбачених п.3.6. Програми: кількість педагогів, які мають спеціальну освіту для роботи з дітьми з вадами психофізичного розвитку, дещо зросла, однак планового показника – зростання на 25 % – не досягнуто. Висновок Усього за чотири роки на комплексну реабілітацію дітей з порушеннями психофізичного розвитку різних нозологій, орієнтовану на інтеграцію дитини в суспільство, з обласного бюджету було витрачено 1 162, 83 тис. грн, що становить 91,5 % від передбаченого (разом за чотири роки планували виділити 1 379,5 тис. грн; попередньо в Програмі було сумарно передбачено 1 525 тис. грн). Проведені під ці кошти заходи загалом сприяли формуванню системи комплексної реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку різних нозологій та підвищенню ефективності допомоги дітям з особливими освітніми потребами та якості їхнього навчання. Найближчим часом необхідно: – підготувати пропозиції для вдосконалення законодавчої бази спеціальної освіти; – зберегти та розширювати мережу дитячих будинків змішаного типу, в т.ч. у м. Львові; – розвивати систему ранньої діагностики та корекції, соціальної й медичної реабілітації дітей з фізичними і/або психічними порушеннями; – забезпечити корекційною допомогою дітей дошкільного віку шляхом відкриття дошкільних логопедичних пунктів; – розширити мережу закладів освіти з інклюзивною формою навчання; – налагодити подальше працевлаштування та соціально-психологічний супровід осіб із особливими освітніми потребами; – забезпечити умови для альтернативного дистанційного навчання та професійної перепідготовки висококваліфікованих кадрів; – організувати моніторинг якості навчання та корекції розвитку дітей з психофізичними вадами, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах.

ІV. Професійний розвиток педагогічних працівників Завдання: забезпечити безперервний професійний розвиток педагогічних працівників в системі післядипломної педагогічної освіти Професійний рівень педагогічних працівників – це ключовий чинник якості освіти та основна сила змін. І хоча Львівщина має досить потужний кадровий потенціал3, необхідний постійний професійний розвиток педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти, особливо молодих спеціалістів, яких на сьогодні становить майже 20 % (Діаграма 4.1). Діаграма 4.1 Частка педагогічних працівників ЗНЗ Львівської області, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст»

В області у 2012 році налічувалося 53 заслужені працівники освіти (вчителі) України, 82 – нагороджено орденами та медалями. Відомчими заохочувальними відзнаками нагороджено 13 % педагогічних працівників, з них: 1 550 (5,3 % від загалу) – нагороджено нагрудним знаком «Відмінник освіти України», 1 886 (8,1 %) – Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. 48

У вдосконаленні професійної майстерності зацікавлені й учителі з чималим педагогічним стажем, які хочуть підвищити свій кваліфікаційний рівень і, відповідно, заробітну платню. Зменшення серед педагогів частки спеціалістів першої і другої категорій, яке спостерігається останнім часом, пов‘язане з їхнім професійним зростанням (Діаграми 4.2. та 4.3). Діаграма 4.2 Частка педагогічних працівників ЗНЗ Львівської області, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст І-ої категорії»

Діаграма 4.3 Частка педагогічних працівників ЗНЗ Львівської області, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст ІІ-ої категорії»

Традиційна пострадянська система підвищення кваліфікації неспроможна поставити педагога в умови критичного оцінювання рівня своєї професійної майстерності і заохотити до професійного вдосконалення. Непряме свідчення цього – порівняно незначний відсоток педагогів, які ведуть дослідницьку експериментальну діяльність. (Діаграма 4.4.) Діаграма 4.4 Частка педагогічних працівників Львівської області, задіяних у науково-дослідницькій, експериментальній діяльності

Щоб створити умови для безперервного професійного розвитку педагогічних працівників області, посилити практичну та особистісно-орієнтовану спрямованість післядипломної педагогічної освіти, а також наблизити навчання вчителів до місця праці, треба забезпечити свободу вибору форм та змісту навчання: від внутрішкільного удосконалення до курсів підвищення кваліфікації, їхній взаємозв‘язок та практичне спрямування. Для цього у Програмі розвитку освіти Львівщини було запропоновано розробити і впровадити модель кредитномодульної системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Заплановано створити базу даних про підвищення кваліфікації педагогів, підготувати нове навчально-методичне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення курсів, впровадити кваліфікаційний іспит на завершення циклу підвищення кваліфікації та моніторинг якості післядипломної освіти (п. 4.1). Відповідно до розробленої та схваленої 2008 року моделі кредитно-модульна система організації процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників області (КМСПК) повинна була забезпечити: – функціонування багаторівневої системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників; – збільшення мотивації педагогічних працівників до безперервного підвищення кваліфікації, удосконалення власної професійної компетентності; – розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей педагога, розвитку його творчого мислення; – створення умов для мобільності педагогічних працівників; – можливість зарахування як підвищення кваліфікації участі педагогічного працівника у методичних заходах різних рівнів: школи, району, освітнього округу, сектора, області; – залучення до підвищення кваліфікації педагогічних працівників високопрофесійних педагогів (як тренерів, консультантів, керівників методоб‘єднань і т.д.); – стимулювання самостійної роботи педагогічних працівників, її належної організації; – підвищення ефективності роботи науково-педагогічних працівників кафедр ЛОІППО. Модель та розроблене на її основі «Положення про кредитно-модульну (накопичення кредитів) систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників Львівської області» (Додаток 4.4.1.) передбачали: – системну співпрацю між Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та методичними кабінетами (центрами) відділів освіти і навчальними закладами в питаннях організації та проведення підвищення кваліфікації. Положення чітко визначало компетенцію у цих питаннях кожної з названих структур і самого педагога; – підвищення кваліфікації педагогічного працівника відповідно до індивідуального плану, розробленого ним самим за участю куратора від ЛОІППО, методиста РМК (міського ІМЦО) та дирекції навчального закладу, де працює конкретний педагог. Такий план мав враховувати потреби педагогічного працівника та навчального закладу, у якому він працює; – циклічне протягом чотирьох років міжатестаційного періоду підвищення кваліфікації педагога. Всього за чотири роки педагогічний працівник повинен був набрати 6 кредитів (216 годин), серед яких: • навчання на курсах – 3 кредити (108 год.) • самостійна робота – 2 кредити (72 год.) • випускна робота – 1 кредит (36 год). – вивчення упродовж кількох навчальних сесій інваріантних та варіативних (на вибір учителя) навчальних спецкурсів. До інваріантних належали й «Основи інформаційно-комунікаційних технологій»» або спецкурс «Інтел. Навчання для майбутнього» (36 год.); – самостійну роботу педагогічного працівника, яка включала його активну участь у роботі методоб‘єднань на рівні школи, освітнього округу, району, області, тобто виступ на цих заходах (бажано – з проблеми своєї випускної роботи (апробація свого дослідження). Для учителів вищої кваліфікаційної категорії, які претендують на звання «учитель-методист», та для вчителів-методистів така самостійна робота мала полягати в обов‘язковій практичній допомозі педагогічним працівникам інших навчально-виховних закладів в освоєнні досвіду провідних педагогів (відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників); – залучення до підвищення кваліфікації на різних рівнях учителів-консультантів4 (ними могли бути учителі-методисти, учителі вищої кваліфікаційної категорії, які претендують на звання 4

Завдання учителя-консультанта: допомога в укладанні Індивідуального плану підвищення кваліфікації, надання консультацій щодо структури і змісту випускної роботи, допомога в укладанні конспекту уроку, аналіз відвіданого (на запрошення учителя) уроку. 50

«учитель-методист», керівники методичних об‘єднань рівнів освітнього округу чи району). Для вчителів-консультантів роботу з колегами мали зараховувати в Індивідуальному плані підвищення кваліфікації як самостійну роботу; – виконання кожним слухачем КПК індивідуальної (випускної) роботи. Темою такої випускної роботи мала бути проблема, яку учитель досліджує протягом чотирьох років. Випускна робота мала прикладний характер. Протягом чотирьох років учитель повинен провести 4 відкриті уроки в різних класах та продемонструвати вирішення проблеми, яку він досліджує; – проведення кожним учителем одного позакласного заходу у своїй школі; – оформлення всіх документів, що стосуються підвищення кваліфікації і засвідчують її результати, у папку (портфоліо). Протягом чотирьох років упровадження кредитно-модульної системи підвищення квалі-фікації у її модель було внесено низку поправок та змін. Це відбувалося як з ініціативи педаго-гічних працівників області, так і з ініціативи ЛОІППО. Зокрема, було відмінено індивідуальний план підвищення кваліфікації педагога, самостійну роботу як участь у методичних заходах різних рівнів. Натомість самостійна робота стала частиною курсів підвищення кваліфікації, усі спецкурси яких завершуються модульними контрольними роботами. У програмах підвищення кваліфікації її розглядають як самостійне або поглиблене вивчення окремих тем курсів. Вимоги до випускної роботи, яку планували як апробацію учителем методичної ідеї, пов‘язаної зі змістом курсів, було спрощено. Обсяг роботи скорочено, її зміст прив‘язано до досвіду роботи педагога. Змінено концепцію оцінювання результатів навчання на курсах, яке планували як кваліфікаційний комплексний іспит, оскільки він передбачав оцінювання знань з ІКТ, освітньої політики та професійного модуля. Уже для першого випуску педагогів, які навчалися за кредитно-модульною системою, замість кваліфікаційного іспиту було проведено дистанційний комплексний залік із професійного модуля та ІКТ, а в 2013 році до заліку включено лише завдання з інваріантного професійного модуля. Із 2012 року інститут запровадив електронну реєстрацію педагогічних працівників на нав-чання. З метою розробки програми для електронної системи управління курсами підвищення кваліфікації було створено Тимчасовий творчий колектив. Передбачалося, що включення педагогічного працівника в програму КМСПК відбуватиметься через заповнення реєстраційної форми (її електронного варіанта) на першій сесії. Кожен слухач КПК отримає особистий логін та пароль, щоб зайти на свою електронну сторінку, на якій відображатимуться його план і результати навчання. У червні 2012 р. на основі створених консультаційних пунктів вперше проведено дистанційну реєстрацію педагогічних працівників області у базі даних про підвищення кваліфікації на основі програмного забезпечення Adobe Connect, а педпрацівників 2009 р. зареєстровано на варіативний професійний модуль у межах кредитно-модульної системи. Формування груп слухачів у 2012–2013 навч. р. відбувалося на основі електронної бази даних. Однак, як показав досвід, ця робота потребує удосконалення, оскільки багато педагогічних працівників, які були включені у групи, на навчання не з‘являлися. Не реалізована поки що й ідея функціональних електронних залікових книжок та персональних сторінок педагогів. На сьогодні перехід педагогічних працівників Львівщини до безперервного підвищення кваліфікації за кредитно-модульною системою практично завершився. КМС охоплено більшість педагогічних працівників області. Поза КМС залишаються молоді спеціалісти та педагогічні працівники у відпустках по догляду за дитиною, а також окремі педагоги, які віддали перевагу традиційній моделі підвищення кваліфікації – 216 год навчання у межах однієї сесії раз на п‘ять років. На діаграмах представлена динаміка залучення педпрацівників Львівщини (Діаграма 4.5.) та міста (Діаграма 4.6.) до КМСКПК (дані отримано з районів та міст області). Діаграма 4.5 Частка педагогічних працівників Львівської області (окрім м. Львова), які очно підвищували кваліфікацію у межах кредитно-модульної системи

Діаграма 4.6 Частка педагогічних працівників м. Львова, які очно підвищували кваліфікацію у межах кредитно-модульної системи

У березні 2012 року на основі кредитно-модульної системи відбувся перший «випуск» слухачів курсів підвищення кваліфікації. Посвідчення про завершення курсів у межах КМС після успішного комплексного тестування отримали учителі, атестовані у 2007 році. Результати анкетування і тестування слухачів свідчать, що потрібно удосконалювати змістове наповнення курсів, зокрема, вибір проблематики навчання, процес формування груп. Навіть педагогічні працівники, атестовані у 2008 році, які мали можливість, використовуючи друковані інформаційні збірники анотованих спецкурсів, самостійно обирати проблематику навчання в межах професійного та загальноосвітнього модулів, не усі скористались з цього. Подоланню труднощів в організації курсів підвищення кваліфікації має сприяти розпочате у 2012 році формування повної бази даних про слухачів КПК області на основі програмного забезпечення Adobe Connect та розробка електронного графіка курсів. Електронна система управління курсами повинна створити такі умови, щоб учитель став безпосереднім замовником змісту курсів, щоб він міг сам обирати спецкурси, реєструватися на навчання та міг віртуально спілкуватися з викладачами та методистами інституту з проблем, які його цікавлять. З метою оцінювання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників у межах кредитно-модульної системи сформовано базу тестових завдань для 48 категорій педагогічних працівників. На її основі проведено дистанційний комплексний залік для педагогічних працівників, які завершили повний чотирирічний цикл підвищення кваліфікації у кредитномодульній моделі. Отримані результати засвідчили необхідність подальшої роботи над поповненням і вдосконаленням як завдань, так і технології оцінювання. Результати реалізації заходів, передбачених п.4.1. Програми: в області впроваджена кредитно-модульна система підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розроблені відповідні програми підвищення кваліфікації педагогів Львівщини, база тестових завдань для оцінювання результатів навчання на курсах, створено технічні умови для впровадження електронної системи управління навчальним процесом. За традиційною пострадянською моделлю підвищують кваліфікацію тільки певні категорії педагогічних працівників, а також ті, хто не обрав освітніх послуг ЛОІППО. Як свідчить статистика, чимало педагогічних працівників області з певних причин можуть навчатися тільки заочно: дистанційно або за індивідуальним планом. Це переважно жителі області (Діаграма 4.7), але є такі й у Львові (Діаграма 4.8).

Діаграма 4.7 Частка педагогічних працівників Львівської області (за винятком м. Львова), які підвищували свою кваліфікацію за індивідуальним планом

Діаграма 4.8 Частка педагогічних працівників м. Львова, які підвищували свою кваліфікацію за індивідуальним планом

Однак, як показує досвід, навчання за індивідуальним планом порівняно з КПК – малопродуктивне. Програмою розвитку освіти Львівщини у цьому напрямі було передбачено впровадити модель дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників (ДПК). Для цього планували закупити системотехнічне, науково-методичне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення ДПК, провести курси (72 год) ПК для науково-педагогічних працівників ЛОІППО, створити Центр дистанційного навчання та опорно-консультативні пункти у містах і районах області (п. 4.2). На сьогодні впровадження дистанційного підвищення кваліфікації в ЛОІППО не завершено. Для дистанційного навчання створено матеріально-технічну базу, зокрема, закуплено обладнання для Центру дистанційного навчання: сервер, проектор, два екрани, а також програмне забезпечення Adobe: Adobe Acrobat Connect Pro (Meeting), Adobe Connect Training, Adobe Connect Events, Adobe Acrobat Enterprise Server, Adobe Elearning Suite, визначено місцеві опорноконсультативні пункти. Протягом 2010–2012 років розроблено 20 дистанційних спецкурсів (Таблиця 4.1). В інформаційні пакети спецкурсів, які розраховані на 28 або 54 год дистанційного підвищення кваліфікації, увійшли: програми, лекційний матеріал спецкурсу, практичні завдання, тестові завдання для оцінювання результатів навчання. В основному це варіативні спецкурси професійного або соціогуманітарного модулів. Загальні витрати на технічне оснащення та розроблення інформаційних комплектів для дистанційного підвищення кваліфікації склали 295,9 тис. грн.

Таблиця 4.1 Перелік дистанційних спецкурсів для педагогічних працівників № з/п 1

Назва спецкурсу Рівні предметних компетентностей в курсі хімії основної школи. Формування здоров‘язбережної компетентності під час навчання хімії Психологія стресу. Стрес в житті та професійній діяльності педагога

Охорона праці в загальноосвітньому навчальному закладі

4 5

Теорія і методика фізичного виховання школярів Планування уроку історії

Світ на початку ХХІ століття

Світова практика утвердження державних мов: проекція на Україну

Сучасна методика викладання економіки

Вступ до інклюзії

Сучасна українська література

Гіперактивна дитина в класі. Навчальні стратегії та керування поведінкою

Віртуальне навчальне середовище домену loippo.lviv.ua слухача КПК за КМС Розвиток творчого потенціалу учнів на уроках математики шляхом використання завдань Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» Вивчення предмета художня культура у 9 класі Забезпечення здорового способу життя

14 15 16 17 18 19 20

Автори Савчин М. М., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри природничо-математичної освіти; Каличак О. М., завідувач кабінету моніторингу та оцінювання якості освіти Корнієнко І. О., завідувач кабінету практичної психології та соціальної роботи, Горбач І. І., методист кабінету практичної психології та соціальної роботи) Кацюба М. Р., заступник директора інституту, Грицишин Г. В., лаборант кафедри освітньої політики Омельяненко І. О., Гулька О. В. Пастушенко Р. Я., завідувач кабінету розвитку освіти та виховання Танчин І. З., кандидат історичних наук, доцент, заступник директора інституту Приходько І. Ф., кандидат філологічних наук, професор кафедри гуманітарної освіти, Козак Т. В., методист Синя І. А., методист кабінету євроінтеграційних аспектів освіти, Носкова М. В., викладач кафедри життєвих компетентностей Єфімова С. М., викладач кафедри освітньої політики) Сенчишин Я. Б., завідувач кабінету інформаційновидавничої діяльності, Козак Т. В., методист кабінету інформаційно-видавничої діяльності Тодчук Н. Є., кандидат філологічних наук, доцент кафедри освітньої політики; Носкова М. В., викладач кафедри життєвих компетентностей Носкова М. В., викладач кафедри життєвих компетентностей Зелез М. М., викладач кафедри освітньої політики

Організація практичної навчальної діяльності учнів Освіта дітей з вадами психофізичного розвитку в умовах загальноосвітньої школи Навчання, орієнтоване на результат Вступ до освітньої політики Основи педагогічного оцінювання

Михайлюк О. Д., старший викладач кафедри суспільствознавчої та культурологічної освіти Шиян О. І., завідувач кафедри життєвих компетентностей Зінкевич М. В., старший викладач кафедри природничо-математичної освіти Сороківський А. Ю., асистент кафедри корекційної педагогіки Барна М. М., завідувач кафедри педагогіки Товкало М. Я., доцент кафедри освітньої політики Пастушенко Н. М., заступник директора інституту

Результати реалізації заходів, передбачених п.4.2. Програми: модель дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників не була упроваджена в освітню практику Львівщини. Це пов‘язано з низкою причин, зокрема, не було створено веб-середовища дистанційного навчання, системи управління дистанційним навчанням, науково-педагогічні працівники не пройшли необхідної підготовки тощо. На сьогодні розроблено лише програми та засоби навчально-методичного характеру для 20 спецкурсів. Професійний розвиток працівників освіти в умовах реформування освітньої системи полягає у терміновому отриманні ними комплексу нових знань та вмінь, без яких впровадити нові елементи змісту чи організації навчання і виховання неможливо. У Програмі розвитку освіти 54

Львівщини було заплановано навчання окремих категорій педагогів за цільово розробленими програмами із залученням спеціально підготованих тренерів. Йшлося про впровадження спеціальних програм професійного розвитку класних керівників, учителів основ здоров’я, християнської етики, художньої культури та ін.; забезпечення комп’ютерної грамотності педагогічних працівників області (курси за програмами «Microsoft» та «Intel. Навчання для майбутнього»); створення нормативної, науково-методичної бази для акредитації спеціальностей «учитель основ здоров’я», «учитель християнської етики», «учитель художньої культури», «дефектолог» та підготовки бакалаврів; апробацію професійного блоку програми підготовки бакалаврів на курсах підвищення кваліфікації, а також про курси української мови для громадян України, зареєстрованих у Львівській області (п .4.3). Метою навчання за спеціальними програмами була підготовка учителів інформатики до впровадження профільного навчання; учителів художньої культури – до впровадження предмета «художня культура» у 10–11 класах; учителів англійської мови – до оволодіння методиками навчання іноземної мови учнів початкових класів, педагогічних працівників усіх категорій – до організації виховання за виховними програмами. Для проведення відповідних тренінгів були залучені науково-педагогічні і педагогічні працівники ЛОІППО та спеціально підготовані учителі-тренери. За звітний період на базі ЛОІППО та тренінгових центрів із залученням учителів-тренерів підготовані: – учителі Львівської області за програмою «Microsoft. Партнерство в освіті» (формування початкових навиків роботи з комп‘ютером); – учителі районів Львівської області за програмою «Intel. Навчання для майбутнього» (використання комп‘ютерних технологій у навчальному процесі); – учителі інформатики до викладання профільних курсів, зокрема, «Основи комп‘ютерної графіки», «Основи створення комп‘ютерних презентацій», «Використання офісних програм»; – учителі англійської мови до навчання англійської мови учнів початкових класів та дошкільнят; – учителі художньої культури до викладання цього предмета у старшій школі; – педагогічні працівники ЗНЗ у 30-х адміністративних одиницях (районах та містах Львівської області) до організації виховання за шкільними виховними програмами; – класні керівники та заступники директорів опорних шкіл Львівщини з напряму «Виховання»до самооцінювання (евалюації) якості виховної програми школи; – методисти районних/міських відділів освіти, які відповідають за методичний супровід виховання, до проектування зовнішнього оцінювання (евалюації) якості виховного простору школи; – педагогічні працівники різних категорій за спеціальними програмами «Профілактика та подолання емоційного вигорання у педагогів» та «Психологія стресу. Стрес у житті та професійній діяльності педагога». Динаміка навчання вчителів окремих категорій педагогічних працівників за спеціальними програмами відповідно до поданих районними та міськими управліннями освіти даних представлена на діаграмах. Діаграма 4.9 відображає навчання учителів основ здоров‘я, а діаграма 4.10 – учителів християнської етики. Діаграма 4.9 Кількість педагогічних працівників Львівської області, які підвищили кваліфікацію за спеціальністю «вчитель основ здоров’я»

Діаграма 4.10 Кількість педагогічних працівників Львівської області, які підвищили кваліфікацію за спеціальністю «вчитель християнської етики»

Більшість заступників директорів ЗНЗ з організації виховної роботи, а також окремі методисти, педагоги-організатори та класні керівники отримали сертифікати як тренери спецкурсу «Виховна програма загальноосвітнього навчального закладу» (Діаграма 4.11). Підготовані ЛОІППО тренери у 2011–2012 навчальному році провели відповідні тренінги у всіх загальноосвітніх навчальних закладах області. Діаграма 4.11 Кількість педагогічних працівників Львівської області, які отримали сертифікат тренера курсу «Виховна програма ЗНЗ»

До проведення занять за спеціальними програмами, так само як до роботи на курсах, було залучено досвідчених педагогів-практиків, а також методистів РМК (міських ІМЦО). Заняття із залученням кращих педагогів Львівщини було проведено для учителів німецької, французької та російської мов, світової літератури, учителів інформатики, біології, правознавства, художньої культури, для класних керівників тощо. Загальна сума витрат на проведення тренінгів для вказаних та інших категорій педагогічних працівників – 1 746 718 грн. З-поміж спеціальних програм професійного розвитку працівників освіти особливо важливе значення мало підвищення кваліфікації педагогів за програмами «Intel. Навчання для майбутнього» (для учителів, у яких є навички роботи з комп‘ютером) та «Microsoft. Партнерство в освіті» (для тих, у кого немає навиків роботи з комп‘ютером). Загалом у 2009–2012 роках за програмою «Intel. Навчання для майбутнього» навчалося 6186 педагогів (29 %), а за програмою «Microsoft. Партнерство в освіті» – понад 11600 педагогів (35 %). Узагальнені дані про набуття комп‘ютерної грамотності педагогічними працівниками Львівщини за названими програмами наведено у додатках 4.4.2 та 4.4.3. Частка готових до використання ІТ–технологій педагогів, які на 2012 рік пройшли спеціальне навчання, показана на діаграмі 4.12.

Діаграма 4.12 Частка педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів міст обласного значення і районів області, які пройшли навчання за програмами «Майкрософт» та «Інтел»

Intel

Microsoft

Новий Розділ Червоноград Трускавець Бродівський Радехівський Моршин Дрогобицький Буський Самбір Перемишлянський Стрий Пустомитівський Стрийський Сколівський Яворівський Сокальський B ОБЛАСТІ Золочівський Старосамбірський Кам'янка-Бузький Миколаївський Городоцький Мостиський Борислав Жидачівський Самбірський Львів Жовківський Дрогобич Турківський

140 120 100 80 60 40 20 0

На забезпечення комп‘ютерної грамотності педагогічних працівників області було витрачено 1 605 418 грн або 92 % усіх коштів, виділених на навчання вчителів за спеціальними програмами. Як наслідок, на сьогодні майже всі учителі Львівщини набули комп‘ютерної грамотності. Для підвищення компетентності вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій за підтримки компанії «Майкрософт Україна» розпочалось навчання за новою програмою «Вчителі в онлайні» (раніше – «Інтернет для вчителів»). Продовжується також реалізація програми «Інтел. Навчання для майбутнього». Програмою розвитку освіти Львівщини було передбачено навчання української мови громадян України, зареєстрованих у Львівській області, та навчальні семінари з професійного розвитку вчителів української мови із зарубіжних країн. Курси української мови для громадян Львівщини проводилися з метою покращення культури мовлення, зокрема культури ділового мовлення держслужбовців. Для проведення навчання розробили спеціальні програми курсів («Культура мовлення» «Культура ділового мовлення») та забезпечували навчально-методичну базу цих курсів (укладено посібник «Культура українського мовлення. Практикум»). У 20092012 роках 30-годинні курси української мови відбулись у більшості районів області: Старосамбірському, Жовківському, Жидачівському, Самбірському, Пустомитівському, Городоцькому, Дрогобицькому, Золочівському, Мостиському, Сокальському, Стрийському, Яворівському та ін. Загалом через курси пройшли майже 1000 осіб. У 2011 та 2012 роках, у липні, на основі Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти проходили курси для 60 учителів українських шкіл Польщі. Учасники курсів прослухали 45-годинний та 32-годинний курси української мови і мали змогу ознайомитися як з традиційною (відвідування вистав «Сватання на Гончарівці» та «Останній гречкосій» у Львівському національному драматичному театрі імені Марії Заньковецької, екскурсії на батьківщину Івана Франка у с. Нагуєвичі, Золотим кільцем (замки Львівщини)), так і з сучасною культурою (шоу «На Івана Купала») українців, здійснити пішу та автобусну мандрівки Львовом. Для слухачів цих курсів було організоване проживання та харчування (витрати на забезпечення харчування та проживання слухачів цих курсів, а також витрати на транспорт і культурну програму становили 70 тис. грн (2011 р.) та 64,5 тис. грн (2012 р)). На методичне забезпечення і проведення курсів для іноземних громадян та навчання української мови громадян України, зареєстрованих на Львівщині, витрачено 257 230 грн. Результати виконання заходів, передбачених п.4.3. Програми: Завдяки спеціальним програмам вдалося забезпечити умови для набуття педагогами комп‘ютерної грамотності, підготувати учителів інформатики до впровадження профільного навчання, навчити учителів англійської мови ефективних методик навчання іноземної мови дітей у початковій школі, забезпечити учителів художньої культури необхідними знаннями для навчання цього предмета учнів 11 класу. Вперше було проведено спеціальні курси з культури ділового мовлення для 57

держслужбовців, а також курси з культури мовлення для громадян України, зареєстрованих у Львівській області, і безпосередньо для педагогів. Досвід проведення таких курсів підтвердив їхню актуальність не тільки для держслужбовців, звичайних громадян, але й для педагогів Львівщини. Надано допомогу у вивченні української мови педагогам, які працюють в українських школах та пунктах навчання у Польщі. Невиконаними залишились тільки завдання щодо створення нормативної та науковометодичної бази для акредитації спеціальностей «учитель основ здоров‘я», «учитель християнської етики», «учитель художньої культури», «дефектолог» та підготовки бакалаврів. ЛОІППО не проводив апробації професійного блоку програми підготовки бакалаврів на курсах підвищення кваліфікації. Програма розвитку освіти Львівщини передбачала забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі профілакторію «Пролісок» у м. Трускавці з одночасним їхнім оздоровленням (п. 4.4). Підвищення кваліфікації та одночасне оздоровлення педагогічних працівників на базі профілакторію «Пролісок» і спортивного комплексу «Спортовець» у м. Трускавці планувалося лише тими управліннями освіти, у яких було достатньо коштів, щоб оплатити учителям перебування у профілакторії. Протягом 2009–2012 років майже 1500 педагогів навчалися тут на «традиційних курсах», та понад 500 – на професійних спецкурсах за кредитно-модульною системою. Результати реалізації заходів, передбачених п.4.4. Програми: кількість педагогів, які підвищували кваліфікацію на базі профілакторію «Пролісок», щорічно зменшувалася. У 2012 році тут навчалося утричі менше учителів, ніж у 2009 році. Підвищенню професійного рівня та ефективності праці педагогів сприяє проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року», участь у якому стимулює педагогів працювати творчо і якісно. Тільки у 2011–2012 навч. р. у ньому взяли участь 113 учителів Львівщини. Коштом Програми у 2010–2012 роках здійснювалось преміювання учителів – переможців обласного туру цього конкурсу. У 2012 році премії, окрім вчителів, отримали вихователі ДНЗ, директори шкіл, керівники дошкільних дитячих установ – переможці обласних турів конкурсів «Вихователь ДНЗ», «Кращий директор школи», «Кращий керівник ДНЗ». Загалом за час дії Програми на преміювання педагогічних працівників було виділено 760 900 грн. З навчально-методичним наробітком переможців названих конкурсів систематично знайомить журнал «Педагогічна думка», видавцем якого є ГУОН та ЛОІППО. З метою поповнення шкільних бібліотек періодикою, потрібною для самовдосконалення вчителя, у 2012 році за кошти програми було видруковано додатково 700 примірників цього журналу (№ 1, 2012 р. – 350 прим., № 2, 2012 р. – 350 прим.), які передані у шкільні бібліотеки. Розширенню досвіду професійного зростання педагогічних працівників області покликаний сприяти щорічний Міжнародний колоквіум «Європейський вимір української освіти». Коштом Програми фінансувався форум 2010-го року. Під час Форуму було обговорено Європейську освітню політику та виклики для освіти України. Досвід Республіки Польща із впровадження Робочої програми ЄС «Освіта та професійний розвиток 2010» представив Генеральний радник Департаменту стратегії Міністерства національної освіти Республіки Польща Станіслав Джажджевскі, досвід Франції – Франк Івер, радник з питань французької мови Посольства Франції в Україні. Учасниками цього Форуму від України були представники облдержадміністрації Львівщини, серед яких Ігор Держко, заступник Голови ЛОДА та Павло Хобзей, начальник ГУОН, а також працівники обласних інститутів післядипломної освіти, а саме – Луганської, Закарпатської, Одеської, Черкаської, Чернігівської, Харківської, Київської, Донецької, Полтавської областей. Висновок За чотири роки на потреби професійного розвитку педагогічних працівників області з обласного бюджету було витрачено 4 688 848 грн, що становить біля 95 % від запланованого (разом за чотири роки планували виділити 4 969,7 тис. грн; попередньо в Програмі було передбачено 3 150 тис. грн). Заходи, проведені за рахунок цих коштів, забезпечили перехід до безперервного професійного розвитку педагогічних працівників в системі післядипломної педагогічної освіти. Створено матеріальну та навчальну базу для дистанційного навчання. Багато педагогічних працівників додатково підвищили власний професійний рівень за спеціальними програмами. Завдання найближчих років:

– – – – – –

завершити формування регіональної бази даних про безперервну післядипломну освіту педагогічних працівників та забезпечити через впровадження так званого «електронного розкладу» будівництво кожним слухачем КПК власної «траєкторії» підвищення кваліфікації; впровадити ефективну електронну систему управління курсами підвищення кваліфікації; забезпечити дистанційну комунікацію слухачів курсів з науково-педагогічним та педагогічним працівниками ЛОІППО у міжсесійний період; забезпечити педагогам області можливість обирати зміст та форми (моделі) курсів; розпочати дистанційне підвищення кваліфікації педагогічних працівників окремих категорій; налагодити системний, продуктивний і привабливий для педагогічних працівників методичний супровід їхньої роботи на усіх рівнях: шкільному, районному та обласному.

V. Дошкілля Завдання: забезпечення доступності дошкільної освіти та якісної підготовки дітей до навчання у школі. Зміст Програми розвитку освіти Львівщини в ділянці дошкілля зумовлений зростанням запитів населення на послуги ДНЗ (Таблиця 5.1) та значенням дошкільного виховання у забезпеченні загальної освіти підростаючих поколінь. Передбачені Програмою завдання: збільшити кількість місць в дошкільних навчальних закладах, оновити матеріально-технічну базу ДНЗ та вжити заходів для покращення якості освітніх послуг у цій системі, як виявилося, цілковито відповідають змістові загальнодержавної політики у цій сфері. Відомо, що І Всеукраїнський з‘їзд педагогічних працівників дошкільної освіти (04.11.2010 р., м. Київ) схвалив рішення про запровадження обов‘язкової дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку. Під це рішення Міністерство освіти і науки розробило спеціальну програму «Впевнений старт» (наказ МОН України № 1111 від 23.11.2010 року). У 2011 році Кабінет Міністрів України затвердив Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року (Постанова Кабінету Міністрів України № 629 від 13 квітня 2011 року). Програма декларує оновлення змісту дошкільної освіти і покладає на місцеве самоврядування та органи управління освітою такі ключові завдання: 1. Відновлення функціонування дошкільних навчальних закладів, які призупинили свою діяльність. 2. Вивільнення орендованих приміщень дошкільних навчальних закладів та використання їх за призначенням 3. Відкриття дошкільних навчальних закладів у пристосованих приміщеннях. 4. Будівництво нових дошкільних навчальних закладів. 5. Створення навчально-виховних комплексів (НВК) шляхом реорганізації шкіл з малою кількістю учнів. 6. Сприяння відкриттю приватних дошкільних навчальних закладів. Дошкілля області розвивалося шляхом втілення цих завдань. Зокрема, Програмою розвитку освіти Львівщини передбачалось забезпечити розвиток мережі дошкільних навчальних закладів шляхом будівництва нових ДНЗ, а ще відкриття нових навчально-виховних комплексів (НВК), груп з короткотривалим режимом перебування дітей та груп спеціального призначення для дітей з особливими потребами. Планували також створити при загальноосвітніх начальних закладах групи для підготовки до навчання у школі дітей 5-річного віку (п. 5.1). Впродовж усього терміну дії Програми в області тривало будівництво дошкільних дитячих закладів, створення дитсадків у пристосованих приміщеннях, а також повернення приміщень ДНЗ, які використовувались не за призначенням. Тільки у 2011 році вдалось звільнити від орендарів сім приміщень у дошкільних навчальних закладах, в яких відкрито додаткові групи (м. Львів), та увести в дію дві новобудови: у с. Зимна Вода та у м. Львові (приватний садок «Еколенд»). У 2012 р. кількість дошкільних навчальних закладів зросла ще на 38, в тому числі відновлено 2 ДНЗ – у с. Куровичі Золочівського району та у с. Баличі Мостиського району. Створено 80 нових дошкільних груп у діючих ДНЗ. Це дало можливість додатково охопити дошкільною освітою 3660 дітей. Динаміку кількості ДНЗ відображає Діаграма 5.1.

Діаграма 5.1 Мережа дошкільних навчальних закладів у Львівській області

Доступність дошкільної освіти для всіх дітей забезпечувалася також через створення навчально-виховних комплексів «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» (НВК), переважно у сільській місцевості (Таблиця 5.1). Таблиця 5.1 Мережа навчально-виховних комплексів «ЗНЗ-ДНЗ» у районах і містах обласного значення станом на 01.01.2013 р. № з/п

Район, місто обласного значення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

м. Львів м. Борислав м. Дрогобич м. Моршин м. Новий Розділ м. Самбір м. Стрий м. Трускавець м. Червоноград Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам‘янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський Всього :

НВК 2011 р НВК Дітей Разом: в тому Всього: в тому місто і числі: місто і числі: село місто село місто 9 9 1768 1768 1 1 31 31 0 0 0 0 1 1 36 36 0 0 1 1 98 98 0 0 0 0 4 78 9 145 5 68 7 150 9 1 282 139 1 58 6 1 174 67 14 493 2 40 6 144 3 40 7 118 3 183 5 1 363 110 7 304 14 1 515 184 4 1 168 35 6 220 19 2 372 97 6 1 250 150 149 20 6280 2715 60

НВК 2012 р. НВК Дітей Разом: в тому Всього: в тому місто і числі: місто і числі: село місто село місто 9 9 1768 1768 1 1 35 35

4 11 6 12 10 1 6 15 4 9 3 8 8 8 7 15 7 6 19 12 183

1 1 1

1 1 1 2 1 21

84 158 217 280 485 70 209 486 110 271 40 125 275 481 308 541 666 248 372 365 7732

96 205 73

116 185 68 97 140 2921

Впровадження ефективних форм здобуття дошкільної освіти, зокрема, відкриття груп короткотривалого перебування дітей, організація ДНЗ з короткотривалим перебуванням, реорганізація загальноосвітніх навчальних закладів у НВК, а також будівництво нових ДНЗ дозволили суттєво наростити показник охоплення дітей дошкільною освітою. Динаміка задоволення потреб населення Львівської області у дошкільній освіті у контексті зростання чисельності дітей дошкільного віку представлена у таблиці 5.2. Таблиця 5.2 Кількість дітей у дошкільних навчальних закладах та дитячого населення від 1 до 6 років у Львівській області РІК

кількість дітей від 1 до 6 років

2009 2010 2011 2012

149 902 153 850 158 866 166 566

динаміка збільшення кількості дітей +2 952 +3 948 +5 016 +7 700

кількість дітей, які виховуються у ДНЗ 52 363 53 374 57 413 61 411

динаміка збільшення кількості дітей +4 341 +1 011 +4 088 +3 998

Кількість місць у ДНЗ

динаміка місць у ДНЗ

38 982 40 610 41 659 44 202

+2 899 +1 628 +1 049 +2 543

Все ж, розвиток мережі дошкілля на Львівщині відбувається нерівномірно (Діаграма 5.2). На сьогодні найкращі показники охоплення дошкільною освітою у містах обласного підпорядкування: Моршині (89 %), Трускавці (83 %), Самборі (78 %), Стрию (73 %), Червонограді (71 %) та у районах: Кам‘янка-Бузькому (52 %), Бродівському (53 %), Радехівському (50 %); найнижчі – у Дрогобицькому (13 %), Турківському (15 %), Миколаївському (23 %). Діаграма 5.2 Кількість дітей у дошкільних навчальних закладів у районах і містах обласного значення у 2012 році (Львів - 23080)

Загалом Львівщина впродовж останніх років демонструє найвищу в Україні динаміку розвитку мережі дошкільних навчальних закладів (Діаграма 5.3). На сьогодні в області функціонують 707 дошкільних навчальних закладів, у яких навчається 65 701 дитина, що на 17 708 осіб більше, ніж у 2009 році.

Діаграма 5.3 Динаміка охоплення дітей дошкільною освітою у Львівській області (у %)

Попри найвищу в республіці динаміку розвитку дошкілля, в тому числі у сільській місцевості, середній показник охоплення дітей дошкільного віку освітою в області все ще нижчий від загальноукраїнського – лише 46 % (в Україні – 59 %). У містах дошкіллям охоплено 65 % дітей віком 1–6 років, у сільській місцевості – 23 %. Охоплення дітей віком 3–6 років – 90 % (майже на 4 % більше порівняно з минулим роком), а 5-річних – 100 % (усіма формами дошкільної освіти, у т.ч. соціально-педагогічним патронатом). До того ж значний демографічний приріст останніх років та зростання кількості звернень батьків щодо влаштування дітей у ДНЗ призвели до перевищення норм наповнюваності груп, особливо у містах (Діаграма 5.4). Діаграма 5.4 Число дітей у дошкільних навчальних закладах Львівської області з розрахунку на 100 місць (станом на початок 2013 року)

Незважаючи на перевищення норм наповнюваності груп як у містах, так і в районах області, задовольнити запити усіх батьків, які хочуть влаштувати дітей у ДНЗ, на сьогодні не вдалося. За даними, отриманими з районів та міст Львівської області, сьогодні уже немає черги на послуги дошкілля у м. Львові, але навіть у сільській місцевості на черзі у дошкільні заклади станом на кінець 2012 року перебувало біля 3 тисяч дітей (Діаграма 5.5).

Діаграма 5.5 Кількість дітей сільської місцевості, які перебувають на черзі у дошкільні навчальні заклади Львівської області

Попри те, що попит на послуги ДНЗ поки що перевищує можливості мережі, загалом по області кількість черговиків останні два роки йде на спад (Діаграма 5.6). Діаграма 5.6 Кількість дітей, які перебувають на черзі у дошкільні навчальні заклади Львівської області

Окремо слід виділити проблему забезпечення обов‘язкової дошкільної освіти дітей 5річного віку, що передбачено Законом України «Про дошкільну освіту». Запровадження різних варіативних форм здобуття дошкільної освіти (дошкільний навчальний заклад, навчальновиховний комплекс, центр розвитку, групи короткотривалого перебування дітей, підготовчі до школи групи, соціально-педагогічний патронат тощо) дозволило охопити такою освітою практично усіх п‘ятирічних. Результати реалізації заходів, передбачених п.5.1. Програми: відкрито 175 дитячих дошкільних навчальних закладів, відновлено функціонування 27-ми, кількість дітей дошкільного віку, охоплених освітою, зросла на понад 17 тисяч осіб. У 2012 році середній показник охоплення дітей від 1 до 6 років дошкільною освітою становив 46 % (63 % – у міській місцевості, 23 % – у сільській), дітей віком від 3 до 6 років – 90 %, дітей 5-и років – 100 % (усіма формами дошкільної освіти, у т.ч. соціально-педагогічним патронатом). У Програмі розвитку освіти Львівщини було заплановано також зміцнити матеріальнотехнічну і навчальну базу дошкільних дитячих закладів, зокрема, проведення ремонту ДНЗ, забезпечення інвентарем, обладнанням, дидактичним матеріалом (п. 5.2). Для виконання цього завдання містами і районами обласна Рада щорічно виділяла місцевим бюджетам спеціальну субвенцію (Діаграма 5.7).

Діаграма 5.7 Субвенція з бюджету Львівської області на розвиток дошкілля

На виділені кошти в дошкільних навчальних закладах та НВК проведено капітальні ремонти, придбано та поновлено твердий і м‘який інвентар, зроблено заміну холодильного та кухонного обладнання, здійснено ремонти групових приміщень, харчоблоків, замінено водо-каналізаційні та опалювальні системи тощо. Особлива увага приділяється останніми роками створенню умов для дошкільної освіти дітей п‘ятирічного віку. Тільки у минулому 2012 році завдяки субвенції з обласного бюджету нову дитячу і педагогічну літературу, дидактичні та ігрові матеріали отримали 565 дошкільних навчальних закладів (розпорядження голови ОДА від 23 жовтня 2012 р. № 724/0/5-12). Слід вказати, що чинний на сьогодні механізм фінансування дошкілля недосконалий. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1149 від 08.10.2010 року «Деякі питання розподілу міжбюджетних трансфертів» фінансування дошкільної освіти за формулою розподілу здійснюється з урахуванням кількості дітей на 1 січня попереднього року. Таким чином, не враховується збільшення кількості дітей протягом року, що створює проблеми з утриманням новостворених і відновлених дошкільних установ. Вочевидь, необхідно добиватися зміни нормативів фінансування дошкільних установ. На черзі також – жорстка координація зусиль усіх інституцій, причетних до справи охорони життя і зміцнення здоров‘я дитини (медичні, управлінські, методичні служби різних рівнів, педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів, родини вихованців) з метою: – забезпечення збалансованого харчування, медичного обслуговування дітей різних вікових категорій відповідно до потреб розвитку; – оснащення освітнього процесу необхідним фізкультурним, ігровим інвентарем та обладнанням; – використання у практичній роботі дошкільних навчальних закладів сучасних засобів оздоровлення, фізичного розвитку і виховання, зокрема, обладнання фізіотерапевтичних і медичних кабінетів, фізкультурних, ігрових майданчиків, залів, спортивних комплексів, тренажерів для групових кімнат з метою проведення занять, рухливих ігор, фізкультурних свят, розваг, днів здоров‘я, дихальної та лікувальної гімнастики тощо; – розроблення та впровадження у педагогічний процес новітніх методик профілактики та лікування дитячих захворювань, здоров‘язбережних та здоров‘яформуючих технологій, соціально-оздоровчих проектів; – активного використання традиційних і нетрадиційних форм, методів, засобів фізичного виховання, які б сприяли оптимізації рухового режиму в дошкільному навчальному закладі; – впровадження наукових новацій, кращого досвіду з питань фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку в практику роботи навчальних закладів, соціальних, психологічних служб та родинного виховання; – максимального забезпечення потреб дошкільних навчальних закладів у висококваліфікованих спеціалістах (лікарях, медичних сестрах, вихователях, в т.ч. з фізичної культури, психологах, при потребі – логопедах, дефектологах тощо). До речі, при цьому слід орієнтуватися на нові Типові штатні нормативи для дошкільних навчальних закладів, які затверджені наказом МОН від 04.11.2010 № 1055. З метою розвитку управлінської компетентності, активної реалізації завдань дошкілля в умовах міста та села, підвищення іміджу закладів у квітні-травні 2012 року вперше в області було проведено конкурси педагогічної майстерності: «Кращий завідувач ДНЗ – 2012», «Кращий вихователь ДНЗ-2012» та «Кращий ДНЗ» (переможець: Сокальський ДНЗ №8 «Журавлик»).

Результати реалізації заходів, передбачених п. 5.2. Програми: частково забезпечено потреби дошкільних навчальних закладів у необхідному обладнанні, методичних матеріалах та інших засобах навчання дітей. Програма розвитку освіти Львівщини передбачала також удосконалення змісту дошкільної освіти, підвищення якості навчально-виховного процесу у ДНЗ. У планах були впровадження програм особистісно-орієнтованої моделі навчання та виховання («Я у світі», «Зернятко» та ін.), придбання дидактичних, методичних, ігрових посібників, педагогічної періодики та професійний розвиток всіх категорій педпрацівників ДНЗ (п. 5.3). Модернізація змісту дошкільної освіти в 2009–2011 роках полягала насамперед у поетапному впровадженні з 1 вересня 2009 року у навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів усіх типів і форм власності Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (наказ Міністерства освіти і науки України від 29.01.2009 р. № 41). На 1 січня 2011 року за цією програмою працювали усі ДНЗ області. Для потреб працівників дошкілля ЛОІППО було розроблено і видано інформаційний збірник нормативно-правових документів «Дошкільна освіта», а також навчальнометодичний посібник «Планування освітньо-виховної роботи в ДНЗ (старший дошкільний вік)». Схвалення 4 травня 2012 року колегією Міністерства освіти і науки нової редакції Державного стандарту дошкільної освіти, в якому визначено вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини 6 (7) років перед вступом до школи, актуалізувало та загострило проблему підвищення якості навчально-виховного процесу у ДНЗ. На черзі дня – оновлення змісту дошкільної освіти відповідно до його вимог. Перші кроки у цьому напрямку в області було зроблено ще до прийняття нового Стандарту. Відповідно до наказу ГУОН від 31.05.2010 р. № 419 на Львівщині проводиться регіональний експеримент – впровадження програми «Вчимося думати» (ДНЗ № 69, НВК «Дзвіночок», «1,2,3» м. Львова). Програма «Вчимося думати» завдяки використанню перспективних освітніх технологій особистісно-орієнтованого навчання і виховання дошкільників забезпечує ранній інтелектуальний розвиток дітей. Для роботи за цією програмою спільно з фахівцями Московського муніципального педагогічного університету був підготований навчально-методичний посібник «Вчимося думати. Теоретичні та методичні засади програми інтелектуального розвитку дошкільнят» (Львів, 2010) та перекладений навчально-методичний посібник «Діалектика казки» (Львів, 2011). Обидва посібники передано у дошкільні навчальні заклади області для поширення досвіду роботи за експериментальною програмою. У 2011 році було проведено обласну науково-практичну конференцію з впровадження інноваційної програми «Вчимося думати», під час якої відбулися демонстраційні заняття за цією програмою, а у 2012 – серію з десяти вебінарів (44 години) за темою «Діалектика казки» (33 особи). Для учасників експериментальної програми «Вчимося думати» перекладено ще один навчально-методичний посібник – «Модель позиційного навчання» (наклад 1000 примірників). Якість освіти дошкільника безпосередньо залежить від кваліфікації педагогічних працівників дошкільного закладу. Збільшення мережі ДНЗ зумовлює додаткову потребу у висококваліфікованих кадрах з відповідною освітою. Усього станом на сьогодні у мережі дошкілля області зайнято понад 6 тис. педагогічних працівників (Діаграма 5.8), однак серед них біля 30 % – особи без відповідної фахової освіти. У садочках працюють вчителі початкових класів, вчителі фізики, хімії, біології, зарубіжної літератури. Діаграма 5.8 Розподіл педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів Львівської області за посадами

З 2012 року працівники ДНЗ отримали можливість здобути другу освіту за спеціальністю «дошкільна освіта» та додаткові спеціальності: музичного керівника, інструктора з фізичного виховання, керівника гуртка образотворчого мистецтва, англійської мови у дошкільному навчальному закладі. Відповідні послуги надає Львівський педагогічний коледж Національного університету ім. Івана Франка (директор – Ленів З. П). У цьому ж навчальному закладі базову вищу освіту можуть здобути й працівники ДНЗ – «молодші спеціалісти». Результати реалізації заходів, передбачених п. 5.3. Програми: У навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів усіх типів і форм власності впроваджено Базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Забезпечено навчально-методичну базу регіонального експерименту з впровадження перспективних освітніх технологій особистісноорієнтованого навчання і виховання дошкільників (програма «Вчимося думати»). Висновок Усього за чотири роки на потреби дошкілля Львівщини з обласного бюджету було витрачено 13 731 600 грн, що становить біля 93 % від передбаченого (разом за чотири роки планували виділити 14 736 тис. грн; попередньо в Програмі було сумарно передбачено 13 500 тис. грн). Проведені під ці кошти заходи загалом забезпечили розвиток системи та повніше забезпечення потреб населення області у її послугах. Станом на початок 2013 року область перевершила плановий показник – охоплення дошкільною освітою не менше 75 % дітей віком від 3 до 6 років. Сьогодні дошкільна освіта Львівщини вирізняється в Україні найвищою динамікою розвитку, що було відзначено Міністерством освіти і науки України. Однак потрібна системна робота для підвищення якості виховання дітей дошкільного віку. Отже, ключові завдання, пов’язані з розвитком дошкілля у найближчий період, такі: 1. Продовжити розбудову мережі дошкільних навчальних закладів з метою збільшення до 85 % кількості дітей віком від 1 до 6 років, охоплених дошкільною освітою. 2. Інтенсивно впроваджувати у практику роботи дошкільних навчальних закладів інформаційно-комунікаційні технології, комп’ютеризувати освітній процес та підвищити рівень комп’ютерної грамотності педагогічних працівників дошкільної освіти. 3. Продовжувати модернізацію матеріально-технічної і навчальної бази ДНЗ та НВК. Зокрема, сприяти розробленню дошкільними навчальними закладами власних сайтів для обміну досвідом, участі у різних проектах, контактів з батьківською громадськістю тощо. 4. Підтримувати здобуття педагогічними працівниками дошкільних навчальних закладів другої вищої освіти за спеціальністю «Дошкільна освіта» у вищих навчальних закладах області за рахунок бюджету.

VІ. Мережа навчальних закладів Завдання: створити умови для розвитку освітніх округів і вибору старшокласниками профілю навчання за здібностями та інтересами. На Львівщині – найбільша мережа шкіл в Україні. На сьогодні обов‘язкову загальну середню освіту в області забезпечує 1419 загальноосвітніх навчальних закладів. Сучасне співвідношення ЗНЗ різних типів та форм власності представлене в таблиці 6.1. Таблиця 6.1

Відомчі

ВСЗШ

Зведена мережа загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області у 2012–2013 навч. р. Райони і міста Приватні ЗНЗ ЗООП області № Типи ЗНЗ Разом з/п без без без НВК Разом НВК Разом НВК Разом НВК НВК НВК 1 ЗНЗ І ст. 255 20 4 1 1 0 275 5 1 281 2 ЗНЗ І-ІІ ст 434 70 2 0 13 0 1 504 2 13 520 ЗНЗ І-ІІІ 3 450 81 1 1 12 0 2 531 2 12 547 ст ЗНЗ ІІ-ІІІ 4 2 0 0 0 0 0 7 2 0 0 9 ст 5 Гімназії 17 17 4 1 0 0 34 5 0 39 6 Ліцеї 9 10 2 0 1 0 19 2 1 22 7 Колегіуми 0 1 0 0 0 0 1 0 0 1 8 Всього 1167 199 1366 13 3 16 27 0 27 7 3 1419

Програмою розвитку освіти Львівщини передбачалось забезпечити рівний доступ до якісної освіти шляхом розвитку мережі освітніх округів (ОО). Було заплановано модернізувати та поповнити матеріальну базу опорних навчальних закладів ОО; забезпечити довіз дітей до опорних шкіл; мотивувати місцеві громади до участі в розвитку мережі ЗНЗ, інформуючи про роботу ОО та забезпечуючи участь її представників в управлінні освітою; здійснювати науково-методичний супровід та моніторинг діяльності ОО; підтримувати професійний розвиток членів керівних органів ОО (п. 6.1). Обрати для розвитку мережі як пріоритет розгортання роботи освітніх округів – неформальних спілок загальноосвітніх навчальних закладів, що функціонують у природно, економічно та культурно цілісному просторі – спонукає ціла низка чинників. Серед першорядних – значна кількість малокомплектних шкіл у сільській місцевості. У 2012-2013 навчальному році в області функціонувало 85 ЗНЗ І ступеня (31 % від загальної кількості ЗНЗ І ступеня у сільській місцевості), у яких навчається до 10-ти учнів. Найбільша кількість таких шкіл – у Старосамбірському – 12 (46 %), Бродівському – 10 (52,6 %), Дрогобицькому – 8 (44 %), Перемишлянському – 8 (53 %), Буському – 5 (42 %), Жидачівському – 5 (33 %) районах. Серед загальноосвітніх навчальних закладів І–ІІ ступенів – з малою наповнюваністю (до 40 учнів) – 106 шкіл (21 % від загальної кількості шкіл І–ІІ ступенів у сільській місцевості). Найбільше таких ЗНЗ у Перемишлянському – 19 (59,4 %), Жидачівському – 14 (37,80 %), Пустомитівському – 9 (34,6 %), Городоцькому 8 (33,3 %), Мостиському – 8 (25,8 %) районах. До 100 учнів навчається у 43 ЗНЗ І– ІІІ ступенів (Жидачівський і Сколівський райони – по 5 ЗНЗ, Золочівський, Самбірський – по 4 ЗНЗ, Буський, Перемишлянський, Радехівський райони – по 3 ЗНЗ). Низька наповнюваність класів спричиняє фінансові перевитрати на утримання одного учня. Динаміка наповнюваності шкіл представлена на поміщених далі діаграмах, дані для яких надійшли з районів та міст області. Як бачимо, у школах Львова ця динаміка – позитивна (Діаграми 6.1 та 6.2). Діаграма 6.1 Кількість учнів у ЗНЗ І ст. м. Львова

Діаграма 6.2 Кількість учнів у ЗНЗ І - ІІ ст. м. Львова

Що ж до районів та міст обласного підпорядкування, то тут кількість учнів, переважно за рахунок сільських шкіл, постійно зменшується (Діаграми 6.3 та 6.4). Діаграма 6.3 Кількість учнів у ЗНЗ І ст. Львівської області (окрім м. Львова)

Діаграма 6.4 Кількість учнів у ЗНЗ І–ІІ ст. Львівської області (окрім м. Львова)

Загалом за чотири роки кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах області зменшилась на 39 455 осіб (Діаграма 6.5). Діаграма 6.5 Кількість учнів у ЗНЗ Львівської області

Ще один значущий чинник пріоритетності політики розвитку освітніх округів – потреба зберегти у селах школи І та І–ІІ ст. Низька наповнюваність учнями багатьох шкіл здорожує надання освітніх послуг і тягне за собою непродуктивні витрати. Однак «механічна» оптимізація мережі викликає невдоволення і опір сільських громад. Люди розуміють, що там, де немає школи, скоро не стане і села. З іншого боку, утримувати малокомплектні школи, випускники яких не мають перспектив – не вихід. Сільським дітям потрібна якісна освіта, здобути яку в навчальному закладі, де учителі вимушені читати кілька предметів, щоб мати ставку, і який через високу собівартість освітніх послуг погано забезпечений матеріально, неможливо. Найбільш прийнятний варіант – перетворити всюди, де це не загрожує збереженню доступу до освіти, малокомплектні 68

ЗНЗ І–ІІІ ст. у школи, що дають базову освіту, а малокомплектні ЗНЗ І–ІІ ст. – у початкові школи, забезпечивши довіз випускників цих шкіл у найближчі до місця проживання дітей загальноосвітні навчальні заклади, де вони зможуть продовжити навчання. У результаті в межах місцевості із зручним взаємосполученням між населеними пунктами виникає так би мовити єдиний освітній простір. У межах цього простору початкові і базові школи можуть користуватись матеріальними, навчальними, кадровими ресурсами одна одної та опорних середніх шкіл, що забезпечують профільне навчання. Описаний варіант оптимізації мережі має шанси хоча б тому, що на Львівщині останнім часом маємо позитивну динаміку наповнення учнями початкової школи (Діаграма 6.6). У 20122013 році у школи прийшло майже 25,7 тис. першокласників. Діаграма 6.6 Кількість учнів за класами навчання у ЗНЗ Львівської області у 2011–2012 навчальному році

25 000

26 636 22 721 23 197 25 371 23 554 24 203 23 001

25 437

30 000

24 892

16 522

20 000

16 368

15 000 10 000 5 000 0 1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

Правда, далеко не всюди в сільській місцевості кількість дітей у початкових школах зростає. Тільки 2012 року у 49 школах Львівщини у перші класи не було зараховано жодного учня, а у 125и – навчалися по 1–2 першокласники. Найбільша кількість таких шкіл у Перемишлянському – 24 (39,3 %), Жидачівському – 18 (22,8 %), Старосамбірському – 21 (22,6 %), Дрогобицькому – 11 (18,0 %), Буському – 8 (17,8 %), районах. Початкові школи, які залишаються без контингенту, доводиться закривати. Якщо у близькій перспективі до такої школи можуть знову прийти учні (теперішні дошкільнята), її діяльність тимчасово призупиняється, а майно та навчальні засоби підлягають збереженню. Процес оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів у період чинності Програми представлено на діаграмі 6.7. Діаграма 6.7 Кількість ЗНЗ Львівської області усіх типів та форм власності

Оптимізація мережі через об‘єднання шкіл в освітні округи потрібна також у зв‘язку з потребою навчати і виховувати як міських, так і сільських дітей за участю кваліфікованих педагогів. У школах з низькою наповнюваністю класів в умовах оплати за виконане навчальне навантаження (кількість проведених уроків), більшість учителів-предметників не набирають повної ставки (18 годин на тиждень) і вимушені читати декілька предметів, викладанню яких їх не навчали (див. Діаграма 6.8). Як наслідок, реальні навчальні досягнення учнів сільських шкіл часто нижчі, ніж міських. Особливо складно нефахівцям викладати предмети старшої школи. Тому 69

результати ЗНО випускників сільських шкіл стабільно в середньому нижчі, ніж міських. У сучасних умовах тільки створення освітніх округів, у кожному з яких є опорні профільні школи, укомплектовані добрими фахівцями-предметниками, допоможе розв‘язати названу проблему. Діаграма 6.8 Частка ЗНЗ, учнів і учителів у міських та сільських ЗНЗ Львівської області (станом на 1.01 2013 р.)

Розроблена на Львівщині модель функціонування освітнього округу, що знайшла своє відображення у затвердженому колегією ГУОН Положенні про освітній округ, доволі гнучка і враховує регіональну специфіку та потреби сільських громад. На кінець 2012 року в області створено 126 освітніх округів, з них діяло – 110 . У складі кожного з округів – опорні загальноосвітні навчальні заклади І–ІІІ ст., що забезпечують профільне навчання старшокласників, і школи, у яких діти отримують початкову та базову середню освіту (Додаток 4.4.1). Учні шкіл-сателітів можуть користуватися матеріальнотехнічною і навчальною базою опорних шкіл для якісного засвоєння програмного матеріалу з інформатики, фізики, хімії та інших предметів. Розвиток мережі загальної середньої освіти полягає насамперед у формуванні єдиного освітнього простору у межах кожного освітнього округу. З цією метою впродовж усього терміну дії Програми розвитку освіти Львівщини: – ради округів за участю управлінців і фахівців ЛОІППО розробляли та корегували плани розвитку цих округів; – в області поширювався досвід роботи пілотних освітніх округів, що найкраще організували роботу – Великомостівського у Сокальському районі та Рудківського у Самбірському; – функціонував постійно діючий семінар керівників опорних шкіл пілотних округів (на базі ЛОІППО); – почали працювати окружні психолого-педагогічні консультаційні пункти, які обслуговують усі суб‘єкти округу (ДНЗ, ЗНЗ, ПТНЗ); – в межах кожного діючого освітнього округу з метою успішної адаптації кожної дитини до переходу до школи запровадили моніторинг розвитку випускників дошкільних навчальних закладів. Кожна дитина отримала діагностичну картку з психолого-педагогічною характеристикою для практичного використання учителями початкової школи; – на базі опорних шкіл розгорнули роботу факультативи та літні профільні школи; – у межах кожного діючого округу налагодили координацію методичної роботи та управлінської діяльності директорів шкіл; – створено паспорти опорних навчальних закладів (оцінка стану будівлі, потреба в навчальному обладнанні, зміцненні та модернізації матеріально-технічної бази, комп‘ютеризації та інформатизації навчальних закладів); – зміцнено матеріальну базу 50 опорних шкіл пілотних освітніх округів, зокрема, закуплено навчальне обладнання і спортінвентар; – бібліотеки опорних загальноосвітніх навчальних закладів освітніх округів та інших закладів освіти поповнювалися потрібною для організації ефективного навчально-виховного процесу літературою, а також усіма випусками Інформаційного вісника Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації та газети «Основа»; – проведено аналіз освітньої політики у регіоні та узагальнено досвід функціонування освітніх округів. Висновки відображено у навчальному посібнику з управління навчальними закладами «Освітня політика: з вершин і низин» (Львів, 2011, наклад – 1000 примірників); 70

–

проводився моніторинг результативності роботи опорних шкіл (навчальних досягнень учнів). Протягом останніх чотирьох років у більшості округів опорні школи справді стали осередками розвитку освіти, які координують методичну і виховну роботу, забезпечують діяльність міжшкільних факультативів, надають свою матеріальну та навчально-методичну базу для проведення лабораторних і практичних занять, організації змістовного літнього відпочинку. Найкраще процес формування єдиного освітнього простору протікає в ОО Сокальського району, Рудківському окрузі – Самбірського, Журавнівському – Жидачівського, а також у діючих округах Городоцького, Жовківського, Яворівського районів. Однією з умов забезпечення доступності до якісної освіти для учнів, які проживають у сільській місцевості, є організація їх підвезення до місць навчання, оскільки понад 21 тис. з них проживають за межею пішохідної доступності. Вирішенню проблеми підвезення сприяє реалізація Державної програми «Шкільний автобус» (реалізується з 2002 року). На кінець 2012 року на дорогах Львівщини за спеціально розробленими маршрутами курсувало 242 шкільних автобуси, що складає 86 % від потреби (Таблиця 6.2). Приблизно половина наявних автобусів були придбані за кошти державного бюджету та Світового банку, біля 5 % – за спонсорські кошти, решта – за кошти обласного та місцевих бюджетів. Таблиця 6. 2 Виконання Державної цільової соціальної програми «Шкільний автобус» у Львівській області (станом на 01.01.2013 року) Загальна кількість автобусів, якими здійснюється підвіз учнів, дітей та педагогічних працівників, які проживають за межею пішохідної доступності у сільській місцевості, од. № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Район області

з них: Всього автобусів

Червоноград Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський К-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський В області

1 13 10 8 9 14 19 20 10 8 13 6 11 10 12 15 24 9 6 11 12 242

Орендованим автобусом

Звичайним шкільним автобусом

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 1

1 12 10 7 9 14 20 20 10 8 12 6 11 10 11 15 24 9 6 11 11 237

Спеціальним шкільним автобусом 0 1 0 1 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 4

Потреба у придбанні шкільних автобусів за кошти державного бюджету для підвезення учнів, дітей та педагогічних працівників Автобуси

Учні

1 6 0 1 1 3 2 5 1 0 2 5 2 4 6 1 6 1 2 1 7 56

45 253 0 27 140 150 260 228 32 0 185 180 0 216 280 71 120 120 330 90 280 3007

Усього на забезпечення опорних шкіл автобусами з обласного бюджету у 2009–2012 роках було скеровано біля 10 млн грн. На сьогодні гостро потребують автобусів освітні округи на Бродівщині, Перемишлянщині, Самбірщині, Старосамбірщині, Стрийщині та Яворівщині. Серед інших проблем, пов‘язаних з перевезенням школярів: організація обслуговування, техогляд, передрейсовий медичний огляд водіїв. 71

Ефективному функціонуванню освітніх округів сприяє також виділення субвенцій з обласного бюджету на зміцнення матеріальної бази опорних шкіл. Усього на забезпечення опорних шкіл меблями, обладнанням та дидактичними матеріалами з обласного бюджету у 2009–2012 роках було скеровано понад 6 млн. грн. Досвід роботи освітніх округів засвідчує, що це – дієвий інструмент підвищення ефективності системи освіти у сільській місцевості. Їх створення сприяє пом‘якшенню низки проблем, що перешкоджають рівному доступові сільських дітей до якісної освіти, зокрема: низької наповнюваності шкіл, недостатнього матеріально-технічного забезпечення профільного навчання у старшій школі, нестачі висококваліфікованих педагогічних кадрів для роботи в старших класах. Іншим важливим завданням поруч з оптимізацією мережі, але переважно для міських шкіл, є ліквідація навчання дітей у другу зміну. За чотири роки виконання Програми вдалося суттєво скоротити кількість шкіл із двозмінним навчанням (див. Діаграми 6.9 та 6.10). Діаграма 6.9 Динаміка кількості ЗНЗ Львівської області (окрім м. Львова), які працюють у дві зміни

Діаграма 6.10 Динаміка кількості ЗНЗ м. Львова, які працюють у дві зміни

У 2011 році Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України зобов‘язало керівників освітньої галузі ліквідувати двозмінне навчання до кінця 2012 року. В області розроблено планграфік поетапного переведення загальноосвітніх навчальних закладів з двозмінним навчанням на режим роботи в одну зміну. Навчання у дві зміни уже ліквідовано у м. Бориславі, Золочівському, Мостиському і Самбірському районах. У 2012–2013 навч. p. у другу зміну ще навчалися 3803 учні (1,5 %) у 51 загальноосвітніх навчальних закладах (3,6 %). Найбільше двозмінних шкіл у Львові (7), Яворівському (12) та Городоцькому (5) районах. (Діаграма 6.11).

Діаграма 6.11 Частка учнів у містах та районах Львівської області, які навчаються у другу зміну (відсоток на 2012–2013 навч. рік)

Згідно з планами двозмінне навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Яворівського, Дрогобицького і Миколаївського районів буде ліквідовано до 2015 року. Ще однією гострою проблемою мережі ЗНЗ є навчання дітей у пристосованих приміщеннях (Діаграма 6.12). Діаграма 6.12 Частка ЗНЗ Львівської області, де навчання проходить у пристосованих приміщеннях

Здолати цю проблему можна тільки шляхом будівництва нових загальноосвітніх навчальних закладів. Упродовж 2009–2012 років вдалося ввести в експлуатацію 18 шкіл, на стадії будівництва, реконструкції та добудови – ще 67 ЗНЗ (Діаграма 6.13). Діаграма 6.13 Кількість ЗНЗ Львівської області, що перебувають у стані будівництва

Розвиток мережі вимагає також відновлення роботи шкільних басейнів. На жаль, у розв‘язанні цієї проблеми ситуація дещо покращилась тільки у м. Львові (Діаграма 6.14.), область за звітний період фактично не зрушила з місця. Діаграма 6.14 Кількість ЗНЗ м. Львова, де потрібне відновлення басейну

Програмою розвитку освіти Львівщини було передбачено збільшення середньої наповнюваності старших класів сільських шкіл області на два учні. Однак, попри заходи з оптимізації мережі ЗНЗ, наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів за чотири роки дії Програми не те що не зросла, вона навіть дещо поменшала. У 2009–2010 навч. р. середня наповнюваність класів по області становила 18,56 учня, а у 2012–2013 навч. р. – 18, 26. Причина – зменшення кількості учнівської молоді, насамперед, у сільській місцевості. Найнижча наповнюваність 5–11 класів у Старосамбірському (13,47) та Турківському (13,42) районах (Діаграма 6.15). Діаграма 6.15 Середня наповнюваність учнями 5–11 класів у районах та містах обласного значення (станом на 2012–2013 навч. р.)

Результати реалізації заходів, передбачених п.6.1. Програми: Зміцнена матеріальна база 50-и опорних шкіл. Більшість освітніх округів забезпечено автобусами. Зменшилась кількість шкіл з двозмінним навчанням. Уведено в експлуатацію 5 нових ЗНЗ. Середню наповнюваність старших класів сільських шкіл області на два учні збільшити не вдалось. Освітнім законодавством України передбачене обов‘язкова профілізація старшої школи. Програма розвитку освіти Львівщини зобов’язувала впровадити на Львівщині профільне навчання. Для цього планували підготувати інформаційно-діагностичні матеріали щодо 74

впровадження профільного навчання для учнів та батьків; розробити навчальні комплекси україноцентричних курсів історії та літератури для непрофільних класів; підвищити кваліфікацію педпрацівників з питань вивчення профільних предметів, викладання курсів за вибором, факультативів тощо (п. 6.2). Забезпеченню профільного навчання старшокласників сприяли також розвиток єдиного освітнього простору в ОО, зростання числа шкільних автобусів та розроблення оптимальних маршрутів перевезення дітей, систематичне поповнення матеріальнотехнічної і навчальної бази опорних шкіл сільських освітніх округів і ін. На сьогодні в масштабах області у профільних класах навчаються лише 56,2 % учнів. Щоправда, у містах області ситуація дещо краща. Зокрема у Львові профільним навчанням охоплено понад 60% школярів старших класів. Вищі показники тільки у містах Моршин (77,1% ), Новий Розділ (67,4 %) і Червоноград (65,5 %), а також у Золочівському (67,3 %), Пустомитівському (75,4 %), Сокальському (79,3 %), Сколівському (73,5 %) і Яворівському (95,6 %) районах (Таблиця 6.3). Таблиця 6.3 Кількість загальноосвітніх навчальних закладів міст і районів області, у яких організовано профільне навчання та поглиблене вивчення окремих предметів у 2012–2013 навчальному році Назви міст і районів Львів Борислав Дрогобич Моршин Новий Розділ Самбір Стрий Трускавець Червоноград Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам‘янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський В області

Профільне навчання Кількість ЗНЗ 61 4 3 1 4 3 5 2 8 2 7 5 1 6 14 6 2 4 9 3 10 2 6 15 9 7 4 1 24 228

В них учнів 4257 219 406 88 230 109 388 133 458 216 241 263 16 251 494 270 129 130 527 191 473 117 265 674 465 418 139 61 1529 13157

Поглиблене вивчення окремих предметів Кількість ЗНЗ В них учнів 72 30628 3 453 8 2518 3 1 3 1 10 1

1324 667 1299 35 2130 815

3 2 4

618 234 915

3 1

89 331

228

1 7 1

43 579 159

2 3 2

1057 465 283

4 141

251 45121

Зазначимо, що майже в половині шкіл області профільне навчання не можна вважати повноцінним. Адже через недостатню кількість комплектів старших класів у школах порушується принцип вільного вибору учнями профілю навчання. У більшості шкіл навчання проходить за одним або одним-двома профілями. Найбільш поширеними профільними напрямами на Львівщині є математичний, технологічний та філологічний (Діаграма 6.16).

Діаграма 6.16 Профілі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області у 2011-2012 навчальному році

З метою науково-методичного забезпечення переходу до профільного навчання у старшій школі львівськими освітянами було укладено дистанційні курси для учнів з інформатики та художньої культури. Предмет «художня культура» забезпечено розробленими авторською групою фахівців ЛОІППО та ЛАМ навчальними посібниками. Для учнів 10–11-х класів підготовані також проекти програм інтегрованого курсу історії та єдиного курсу літератури (академічний рівень). Проведено їх наукове редагування та рецензування фахівцями Львівського національного університету ім. Івана Франка. На жаль, через відсутність коштів під ці програми не вдалося розробити підручники та посібники для вчителів. Останнім часом кількість шкіл області, що забезпечують профільне навчання учнів, знижується (Діаграма 6.17). Діаграма 6.17 Кількість ЗНЗ Львівської області з профільним навчанням

Основні причини: наявність шкіл з малою наповнюваністю учнів та відсутність сучасної навчально-матеріальної бази. До того ж, навіть якщо у школі можна відкрити паралельні класи, що дозволяє профілізацію, старшокласники не завжди мають змогу реально обирати профіль навчання за здібностями та інтересами. Розв‘язати цю проблему можна, тільки завершивши оптимізацію мережі загальноосвітніх навчальних закладів. Тож, необхідно й далі працювати із сільськими громадами та освітянами в напрямку формування єдиного освітнього простору в освітніх округах. Результати реалізації заходів, передбачених п.6.2. Програми: У ЗНЗ області покращено умови для організації допрофільного та профільного навчання. Підготовані програми україноцентричних курсів історії та літератури для непрофільних класів. Однак повноцінні навчальні комплекси (програма та підручники) з цих предметів не розроблено. За обраним профілем мають змогу навчатися в середньому половина старшокласників Львівщини. Усе ж планового показника навчання за обраним профілем – 75 % учнів старшої школи – не досягнуто. 76

Висновок Усього за чотири роки на потреби загальної освіти Львівщини з обласного бюджету було витрачено 16 007 690 грн, що становить біля 94 % від передбаченого (разом за чотири роки планували виділити 17 035,6 тис. грн; попередньо в Програмі було сумарно передбачено 15 600 тис. грн). Проведені під ці кошти заходи загалом забезпечили розвиток системи освітніх округів та профілізацію старшої школи. Попри це станом на початок 2013 року не вдалось вийти на плановий показник – збільшення середньої наповнюваності старших класів сільських шкіл області на два учні. Старшокласники досі не завжди мають змогу реально обирати профіль навчання за здібностями та інтересами. Потрібна системна робота для завершення оптимізації мережі та підвищення якості загальної освіти, зокрема, профільного навчання, впровадження нових Державних стандартів змісту. Тож ключові завдання, пов’язані з розвитком загальної освіти на Львівщині у найближчий період, такі: 1. Подальша оптимізація мережі сільських шкіл. 2. Завершення до 2015 року реалізації програми «Шкільний автобус». 3. Перехід впродовж двох наступних років до навчання в одну зміну. 4. Забезпечення належного функціонування опорних шкіл (з кількістю не менше двох паралельних старших класів для вільного вибору учнями профілів). 5. Розробка та впровадження планів розвитку освітніх округів на 2013 – 2016 роки. 6. Подальше поширення досвіду кращих освітніх округів. 7. Впровадження системного моніторингу діяльності освітніх округів та якості навчання.

VІІ. Інформатизація системи освіти Завдання: сприяти використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчальновиховному процесі та управлінні освітою. Одним із ефективних засобів, які забезпечують рівний доступ до якісної освіти, є інформаційно-комунікаційні технології. Державна цільова програма «Сто відсотків» передбачає у період до 2015 року їхнє стовідсоткове впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до Програми розвитку освіти Львівщини необхідно було модернізувати і забезпечити функціонування матеріально-технічної бази освітніх закладів та установ. Планувались комп’ютеризація освітніх закладів області, введення у штатний розпис посади лаборанта (інженера) комп’ютерного класу, забезпечення навчальними програмними засобами (п. 7.1). Щоб реалізувати це завдання упродовж 2009–2012 років для загальноосвітніх навчальних закладів закуповували як комп‘ютери, так і цілі навчальні комп‘ютерні комплекси (НКК). Постачання НКК велось коштом Міністерства освіти і науки України (у 2012 році, наприклад, на кожну адміністративну одиницю області було виділено по 3-4 НКК), а також за кошти місцевих бюджетів та позабюджетні кошти. Загалом на модернізацію комп‘ютерної бази навчальних закладів у 2009–2012 роках з обласного бюджету було виділено біля 3,5 млн грн. Станом на 2012 рік у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини налічувалося 1299 навчальних комп‘ютерних комплексів з понад 13,5 тис. автоматизованих робочих місць. Забезпечення комп‘ютерною технікою мережі ЗНЗ міст та районів у 2013 році представлено у Таблиці 7.1. Таблиця 7.1 Забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів міст і районів Львівської області комп’ютерною технікою

Назва міст і районів

Львів Борислав Дрогобич Моршин Новий Розділ Самбір

Забезпеченість комп’ютерною технікою, що використовується у навчальному процесі ЗНЗ І ступеня ЗНЗ І-ІІ ступенів ЗНЗ І-ІІІ ступенів Кількість

Відсоток до потреби

Кількість

Відсоток до потреби

3 1 2

100 50 100

Кількість

Відсоток до потреби

111 8 16 1 5 8

100 100 100 100 100 100

Стрий Трускавець Червоноград Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам‘янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський В ОБЛАСТІ

100

0 1

0 5 0 71 0 0 0 100 0 0 100 7 30 100 0 0 100 0 100 0 0 28

8 1 3 6

17 13

21 9 24 24 7 28 17 16 8 17 21 26 19 19 11 22 12 23 31 22 383

100 56 100 100 19 100 100 100 70 55 66 100 100 100 41 100 27 100 100 79 70

11 3 14 16 16 21 19 23 30 23 14 20 16 11 30 18 29 17 28 19 19 15 33 594

100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

Як бачимо, на 2013 рік загальноосвітні навчальні заклади І–ІІІ ступенів повністю забезпечені навчальними комп‘ютерними комплексами, тоді як ЗНЗ І–ІІ ступенів – тільки на 70 %. Слабо – на 28 % – забезпечені комп‘ютерною технікою (не йдеться про НКК, оскільки у більшості таких шкіл навчається в одному класі по 2-4 учні) загальноосвітні навчальні заклади І ступеня. Динаміка поповнення мережі ЗНЗ Львівщини, які забезпечують повну середню освіту, комп‘ютерною технікою представлена на діаграмах 7.1 та 7.2. Діаграма 7.1 Частка ЗНЗ І–ІІІ ст. Львівської області (за винятком м. Львова), забезпечених навчально-комп’ютерними комплексами

Що ж до шкіл, які дають базову середню освіту, то сучасні навчально-комп‘ютерні комплекси мають тільки половина ЗНЗ області, тоді як Львів повністю ними забезпечений (Діаграми 7.2. та 7.3).

Діаграма 7.2 Частка ЗНЗ І–ІІ ст. Львівської області (за винятком м. Львова), забезпечених навчальнокомп’ютерними комплексами

Діаграма 7.3 Частка ЗНЗ І–ІІ ст. м. Львова, забезпечених навчально-комп’ютерними комплексами

Загальноосвітні навчальні заклади І–ІІ ступенів, що не мають НКК, розташовані переважно у Бродівському, Миколаївському, Самбірському, Сколівському та Стрийському районах. Ці школи недоотримали комп‘ютерну техніку за Державною програмою інформатизації у попередні роки. Однак завдяки створенню освітніх округів учні мають змогу користуватися комп‘ютерами в опорних школах цих округів. Постачання загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня комп‘ютерною технікою за кошти Програми розвитку освіти почалось тільки 2012 року, у зв‘язку з введенням, відповідно до нових Державних стандартів початкової освіти, предмета «Сходинки до інформатики». Однак завдяки створенню освітніх округів учні мають змогу користуватися окремими комп‘ютерами або працювати у комп‘ютерних класах опорних шкіл цих округів. Усього, згідно зi статистикою, що не враховує стан комп‘ютерної бази Львова, на початок 2013 року вдалось оновити інформаційно-технічну базу 45 % ЗНЗ області, забезпечених комп‘ютерами, випущеними до 2006 року. Менше половини ЗНЗ області оснащені мультимедійною технікою (Діаграма 7.4). При цьому школи Львова забезпечені такою технікою на 100 % (Діаграма 7.5).

Діаграма 7.4 Кількість ЗНЗ Львівської області, що забезпечені мультимедійними комплексами

Діаграма 7.5 Кількість ЗНЗ м. Львова, що забезпечені мультимедійними комплексами

Відповідно до наказу МОН України від 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603 у загальноосвітніх навчальних закладах, де навчальний комп‘ютерний комплекс складається більше ніж з 10 комп‘ютерів, введено ставку інженера-електроніка, завдання якого – налаштовувати комп‘ютери та оргтехніку, забезпечувати її дрібний ремонт, допомагати в користуванні ПК педагогічним працівникам і учням. Якщо у школі НКК налічує тільки 6-10 одиниць комп‘ютерної техніки, дирекція може найняти такого фахівця на роботу на півставки. Упродовж 2009–2012 років в області регулярно закуповували ліцензійні програмні засоби, рекомендовані МОН України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах. Динаміка наповнення шкіл програмними засобами відображена на Діаграмі 7.6. Діаграма 7.6 Кількість комп’ютерних класів ЗНЗ Львівської області, забезпечених ліцензійним програмним забезпеченням

Загалом, вжиті для інформатизації мережі заходи дали змогу Львівщині вийти на показник забезпеченості комп‘ютерами – 20 учнів на один комп‘ютер (у Європі цей показник становить 3 учні на комп‘ютер). Динаміка наближення до цього показника представлена на Діаграмі 7.7. Діаграма 7.7 Динаміка кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів області, які припадали на один комп’ютер у 2005–2012 роках 70

в Україні

в області

64 60 49 50 54

45 40

20 2005

2006

2007

2008

2009

2010

22 2011

27 20 2012

Отже, станом на сьогодні комп‘ютерною технікою забезпечені усі навчальні заклади І–ІІІ ст. та заклади І–ІІ ст., де понад 100 учнів, розпочато комп‘ютеризацію бібліотек опорних шкіл області. Однак, забезпечення комп‘ютерною технікою ЗНЗ І–ІІ ст. та ЗНЗ І ст. усе ще недостатнє для ефективного застосування інформаційних технологій у навчальному процесі та використання інтернет-ресурсів у цих школах. Результати реалізації заходів, передбачених п.7.1. Програми: ЗНЗ І–ІІІ ст. повністю забезпечені комп‘ютерною технікою (середній показник – 19 учнів на 1 комп‘ютер). Біля половини загальноосвітніх шкіл області мають мультимедійні комплекси, однак планові показники – 1 МКК на ЗНЗ І-ІІ ст., 2-5 – на ЗНЗ І-ІІІ ст. – не виконано. Щорічно для кожного ЗНЗ коштом місцевих бюджетів закуповувались ліцензійні програмні засоби, рекомендовані МОН України для використання у ЗНЗ України. Розпочато комп‘ютеризацію бібліотек опорних шкіл освітніх округів області. Сучасне навчання неефективне без широкого доступу до інформаційної мережі Інтернет. Програма розвитку освіти Львівщини визначала необхідність сформувати в області єдиний інформаційний освітній простір. Для цього планували підключити усі загальноосвітні навчальні заклади до мережі Інтернет; запровадити електронний документообіг ЗНЗ-ВО-ГУОН; створити електронний каталог навчально-методичної літератури та налагодити функціонування Освітнього порталу (п.7.2). Відсутність фінансування з державного бюджету та обмеженість коштів місцевих бюджетів не дозволяють забезпечити ЗНЗ високошвидкісним Інтернетом, як це передбачено Державною програмою «Сто відсотків». На сьогодні 84 % ЗНЗ І–ІІІ ступенів підключені до мережі Інтернет, але якість такого зв‘язку у більшості випадків невисока. Ще більшою проблемою, зважаючи на вищенаведені фактори, є підключення до мережі Інтернет загальноосвітніх навчальних закладів Іго та І–ІІ ступенів, зважаючи на їхню віддаленість від високоякісних дротових комунікацій, а використання бездротових технологій потребує серйозних коштів. Усього, за отриманими з міст та районів даними, до Інтернету підключені 45 % шкіл області (без врахування м. Львова) (див. Діаграму 7.8). У місті цей показник наближається до 100 % (Діаграма 7.9).

Діаграма 7.8 Частка ЗНЗ Львівської області (за винятком м. Львова), підключених до мережі Інтернет

Діаграма 7.9 Частка ЗНЗ м. Львова, підключених до мережі Інтернет

В області триває формування єдиного освітнього інформаційного простору. За звітний період вдалось налагодити постійний електронний документообіг між обласним, міськими та районними органами управління освіти. Використання Інтернет-ресурсів дозволило налагодити зв‘язок між Львівським та іншими обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти, ЛОІППО та відділами освіти, методичними кабінетами. Переважна більшість потрібної інформації надходить у ці структури засобами електронної пошти. Інформацію в електронному форматі отримують також дошкільні, загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади, що під‘єднані до мережі Інтернет. Сьогодні безперебійно функціонують оновлені обласний Освітній портал та веб-сайт Львівського ОІППО. На початок 2013 року 19 місцевих органів управління освітою мали окремі веб-сайти, решта – розміщували свої сторінки на Освітньому порталі Львівщини www.osvitportal.lviv.ua. Інформація на Освітньому порталі, сайтах відділів освіти райдержадміністрацій (міських рад), загальноосвітніх навчальних закладів регулярно оновлюється, хоча поки що вона не завжди приваблює користувачів (Додаток 7.1). Щодо веб-сайтів загальноосвітніх навчальних закладів, то створюються вони надто повільно. За отриманими з органів управління освітою Львова даними, власний веб-сайт або сторінку мають тільки 68 % шкіл міста (Діаграма 7.10).

Діаграма 7.10 Частка ЗНЗ м. Львова, що мають власні веб-сайти або сторінки

Відповідний показник в районах та містах обласного підпорядкування Львівщини – ще нижчий (Діаграма 7.11). Діаграма 7.11 Частка ЗНЗ Львівської області (окрім м. Львова), що мають власні веб-сайти або сторінки

На черзі – створення кожним органом управління освітою власного веб-ресурсу, а опорними загальноосвітніми навчальними закладами області власного веб-сайту з окремими сторінками всіх навчальних закладів, що входять до освітнього округу, їх регулярне наповнення. Доцільно розпочати й моніторинг освітнього інформаційного простору. Значного поширення в останні два роки набула практика вебінарів, у тому числі із керівниками місцевих органів управління освітою та методистами РМК. Для їх проведення використовується закуплена на кошти Програми платформа Adobe Connect. Завдяки цій платформі освітяни області активно долучились до всеукраїнських та міжнародних наукових та науковопрактичних конференцій. У 2008 році за кошти обласного бюджету було закуплено 70 автоматизованих робочих місць для бібліотек опорних шкіл області разом з автоматизованою інформаційною бібліотечною системою «MAPK-SQL». Дана система забезпечує комплексну автоматизацію основних бібліотечних процесів: комплектування літератури, наукове та технічне опрацювання видань, які надходять, довідково-інформаційне обслуговування, обслуговування читачів, облік бібліотечних фондів. Для користувачів (педагогічних працівників, учнів) вона служить засобом доступу до інформаційного світового простору, дає можливість набувати сучасних навичок пошуку, збирання, аналізу та використання інформації. У 2009–2012 роках на базі Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти проведено цикл навчань (вісім семінарів) для користувачів цією системою – бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів (70 осіб) щодо її впровадження у роботу шкільних бібліотек. Крім цього, наповнено базу даних для створення електронного каталогу навчально-методичної літератури, зокрема частини періодичних видань Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки за 2010–2012 роки. 83

Доступ до системи для всіх педагогічних працівників забезпечено на веб-сторінці Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки. Загалом, на підтримку функціонування та наповнення Освітнього порталу, Форуму, сайтів ГУОН та ЛОІППО, обласних установ з елементами дистанційної освіти у 2009–2012 роках було витрачено 355 тис. грн. Результати реалізації заходів, передбачених п.7.2. Програми: більшість загальноосвітніх навчальних закладів, що надають повну середню освіту, та частина з тих, що забезпечують базову, охоплені мережею Інтернет. Однак, планових показників – 100 % забезпечення доступу до Інтернет усіх ЗНЗ І–ІІІ та І–ІІ ст. – досягнуто не було. Закладено основи електронного документообігу ЗНЗ-ВО-ГУОН. Створено електронний каталог навчально-методичної літератури ЛОІППО та ЛОНПБ. Підтримується функціонування та наповнення Освітнього порталу Львівської області. Програма розвитку освіти Львівщини визначала як завдання впровадити у навчальний процес загальноосвітньої школи сучасні інформаційно-комп’ютерні технології (ІКТ) (п.7.3). Важливою складовою інформатизації навчального процесу є високий рівень підготовки учителів інформатики. Програмою «Сто відсотків» передбачено щорічне навчання на тематичних курсах 2030 % учителів предмета. Як позитив відзначимо, що в області щороку близько 50 % учителів інформатики проходять таке навчання і його тематика змінюється відповідно до потреб самих учителів. Так, у 2012–2013 навчальному році 265 осіб вивчали тему «Підготовка учителів інформатики до викладання предмета у 5 класі», а 365 – «Методика викладання предмета ―Сходинки до інформатики‖ у 2 класі». Разом це становить понад 45 % усіх учителів інформатики області. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, починаючи з 2012 року, кожен учитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, має вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Зокрема, від вчителів вимагається уміти створювати текстові документи; таблиці; малюнки; діаграми; презентації; використовувати Інтернет-технології; локальні мережі; бази даних; здійснювати: анкетування; діагностування; тестування; пошук необхідної інформації в мережі Інтернет; розробляти власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал); використовувати готові електронні продукти (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми тощо) у своїй професійній діяльності. Для формування цих умінь Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти впродовж усіх чотирьох років дії Програми розвитку освіти Львівщини організовував спеціальні курси за програмами «Intel. Навчання для майбутнього» (для учителів, у яких є навички роботи з комп‘ютером) та «Microsoft. Партнерство в освіті» (для тих, у кого відсутні навички роботи з комп‘ютером)5. Згідно з даними місцевих органів управління освітою, які й визначають відповідність рівня володіння вчителями інформаційно-комунікаційними технологіями наведеним вище орієнтовним вимогам, враховуючи це під час атестації, близько 100 % педагогічних працівників області на даний час здатні використовувати сучасні інформаційнокомунікаційні технології (ІКТ). Таким чином, передбачене Програмою розвитку освіти завдання забезпечити комп‘ютерну грамотність 80 % педагогічних працівників області вдалось перевиконати. Результати реалізації заходів, передбачених п.7.3. Програми: навчанням за спеціальними програмами з використання ІКТ було охоплено щорічно біля третини вчителів інформатики, а також інші категорії учителів-предметників. Висновок Усього на інформатизацію мережі освіти Львівщини з обласного бюджету було витрачено 3 864 380 грн, що становить біля 95 % від передбаченого (разом за чотири роки планували виділити 4 068,9 тис. грн; попередньо в Програмі було сумарно передбачено 4 390 тис. грн). Проведені заходи загалом сприяли використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі та управлінні освітою. Визначені Програмою показники: забезпечення комп’ютерною технікою всіх навчальних закладів області І–ІІІ ст. та шкіл І–ІІ ст., в яких понад 100 учнів, а також забезпечення комп’ютерної грамотності 80 % педагогічних працівників області – виконані, і навіть перевиконані. Мережею «Інтернет» охоплено усі навчальні заклади І–ІІІ ступенів та переважну більшість ЗНЗ І–ІІ ст. В області створено матеріально-технічну базу для єдиного освітнього інформаційного простору, триває комп’ютеризація шкільних бібліотек та створення електронного каталогу навчальнометодичної літератури бібліотеки ЛОІППО та Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки (ЛОНПБ). 5

Див. детальніше: Напрям IV. Професійний розвиток педагогічних працівників с. 48 84

Попри це станом на початок 2013 року не в усіх школах вдалось забезпечити умови, необхідні для ефективного застосування у навчальному процесі інформаційних технологій. Частина ЗНЗ І та І–ІІ ст. поки що не можуть користуватись швидкісним і якісним Інтернетом. Потрібна системна робота для завершення процесу модернізації інформаційно-технічної бази та формування в області єдиного освітнього інформаційного простору. На часі – створення відповідних служб для обслуговування комп’ютерної техніки. Тож, ключові завдання, пов’язані із використанням інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі та управлінні освітою Львівщини, у найближчий період такі:  наситити загальноосвітні заклади області й установи освіти універсальними комп’ютерними комплексами та автоматизованими робочими місцями, мультимедійними проекторами, оновлювати комп’ютерну техніку;  забезпечити швидкісним і якісним Інтернетом усі навчальні заклади та установи освіти;  створити відповідні служби для обслуговування комп’ютерної техніки;  розвивати Освітній портал, веб-сайти інституту післядипломної педагогічної освіти, відділів освіти та загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів;  наповнити бази даних бібліотек ЛОНПБ та ЛОІППО та розмістити їх в Інтернеті для користування педагогічною громадськістю;  розширити використання інформаційно-комунікаційних технологій безпосередньо у навчальному процесі та забезпечити обмін відповідним досвідом;  започаткувати моніторинг освітнього інформаційного простору.

VІІІ. Моніторинг та оцінювання якості освіти Завдання: створення системи моніторингу умов, процесу та результатів навчання і виховання. Якість освіти, її відповідність очікуванням суспільства забезпечується за умови системного моніторингу загального стану освіти та оцінки ефективності навчально-виховного процесу. Спорадичні моніторингові дослідження хоч і дають уявлення про сильні й слабкі сторони освіти, але не стимулюють змін. Програма розвитку освіти Львівщини передбачала системний аналіз даних про умови і якість навчання та виховання у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних закладах освіти. Було заплановано збирати й узагальнювати статистичні відомості, щорічні звіти керівників МОУО, дані досліджень рівня знань випускників початкової та основної школи, результати незалежного зовнішнього оцінювання (п. 8.1). Щороку, впродовж усього терміну дії Програми, Головне управління освіти і науки та Львівський інститут післядипломної педагогічної освіти збирали й аналізували статистичні дані, що відображали умови навчання і виховання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних закладах. Мова про динаміку охоплення дітей дошкільною, профільною (старшокласники) та позашкільною освітою у містах і сільській місцевості, кількість навчальних закладів (по категоріях), число учнів (по класах), кваліфікацію педагогів, створення умов безбар‘єрності для дітей з вадами розвитку, учнівські здобутки в інтелектуальних, мистецьких та спортивних змаганнях тощо. Ці та інші показники, узагальнені у масштабах області і зіставлені у розрізі районів та міст Львівщини, поширювали через щорічні статистичні збірники «Освіта Львівщини. Показники розвитку дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти». Наклад у 200 примірників давав можливість керівникам органів управління освіти використовувати зібрані матеріали у поточній роботі та при підготовці до щорічної обласної конференції працівників освіти. На замовлення Міністерства освіти і науки України та Головного управління освіти і науки ЛОДА було проведено низку спеціальних моніторингових досліджень. У 2009–2012 роках фахівці ЛОІППО вивчали умови навчання та виховання учнів ЗНЗ області, наприклад, відповідність матеріальної бази школи та її послуг вимогам до здоров‘язбережного середовища, якість виховного простору у загальноосвітніх навчальних закладах, професійний розвиток педагогічних працівників, а також виконання показників республіканських і регіональних програм у ділянці освіти. Про результати цих досліджень сказано у попередніх розділах огляду. Інший спосіб моніторингу та оцінки якості загальної освіти на Львівщині – щорічне відстеження та порівняння результатів зовнішнього незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів області. Упродовж 2009–2012 років за результатами зовнішнього незалежного оцінювання Львівська область була однією з кращих в Україні. У 2012 році, наприклад, понад 17 % (111 із 625) абітурієнтів набрали по 200 балів. Понад 12 % набрали 85

більше як 180 балів (10-12 балів за 12-бальною системою). Найкращі досягнення випускники 2012 року, які закінчили школи на Львівщині, мали з історії України (перше місце серед областей України), української мови (друге місце), математики, біології, англійської та німецької мов (третє місце). Не нижчі й результати попередніх років, що засвідчує відповідальне ставлення педагогів до своєї праці. На основі цієї отриманої з різних джерел інформації щороку будувалась регіональна освітня політика, відображена у доповідях начальника Головного управління освіти і науки ЛОДА на щорічній серпневій конференції педагогічних працівників області. Проблемою залишається визначення ключових показників розвитку окремих секторів освіти Львівщини і організація їх збирання в масштабах області. Порівняльний аналіз матеріалів статистичних збірників «Освіта Львівщини» засвідчує, що отримувані з районів та міст дані не завжди достовірні, бо частково не збігаються у різних збірниках. Можна припустити, що працівники, які відповідали за подання цих відомостей, або не знали, як отримати необхідні дані, або не мали часу на їхнє отримання від навчальних закладів. На часі розроблення та запровадження спеціальної методики збирання статистичної інформації, яка передбачає перевірку на достовірність шляхом тріангуляції. Доцільно також впровадити у практику рейтингування освітніх округів області за спеціально визначеними показниками. Результати реалізації заходів, передбачених п.8.1. Програми: налагоджено збирання й узагальнення статистичних даних про умови та якість навчально-виховного процесу у дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних закладах освіти районів та міст Львівщини. Основні показники функціонування освітньої системи Львівщини щорічно оприлюднюються у збірнику «Освіта Львівщини. Показники розвитку дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійнотехнічної освіти». Методика комплексних моніторингових досліджень умов та якості навчання і виховання у ЗНЗ Львівської області потребує доопрацювання. У Програмі розвитку освіти Львівщини стояло завдання вимірювати рівень знань випускників початкової та основної ланки школи, а також вивчати думку про організацію навчально-виховного процесу у школі учнів, батьків, вчителів, експертів. Для цього планували щорічно проводити тестування учнів та анкетування педагогів, учнів, батьків (п. 8.2). У зв‘язку з тим, що системний моніторинг затратна справа, на яку в освітянському бюджеті бракує коштів, для досліджень в системі регіональної освіти було обрано предмет й методи вимірювання, які при незначних вкладеннях можуть дати найбільш адекватне уявлення про стан і розвиток цієї системи. Найоптимальнішою з погляду оцінки ефективності та якості роботи, а також виявлення сильних і слабких сторін загальної освіти виявилась методика вимірювання рівня знань випускників початкової та основної ланки (учнів 4-их і 9-их класів) з умовно «ключових» для інтелектуального розвитку дитини предметів – української мови та математики. Упродовж 2009–2012 років фахівці ЛОІППО (кабінет моніторингу та оцінювання якості освіти) регулярно проводили моніторингові дослідження якості гуманітарної та математичної освіти в освітніх округах області. Згідно з Програмою тричі на рік робилися заміри рівня навчальних досягнень учнів 4-их і 9-их класів з математики та учнів 9-их класів – з української мови. Щороку оцінюванням навчальних досягнень було охоплено по десять пілотних освітніх округів та біля 5 тис. випускників початкової і основної школи. Окрім тестів у грудні 2011-го та того ж місяця у 2012 році, випускники початкової і основної школи заповнювали анкети. Респондентами були також класні керівники 4-х класів, вчителі української мови та літератури, вчителі математики, які працювали у 9-х класах, і керівники ЗНЗ, де проводилося дослідження. Зокрема, у 2010-2011 навч. р. моніторингове дослідження проходило у 50 загальноосвітніх навчальних закладах освітніх округів Буського, Жовківського, Мостиського, Стрийського та Турківського районів. Найкращі результати показали учні 4-х та 9-х класів Мостиського, Буського, Куликівського (Жовківський р-н), Вовченського (Турківський р-н), Угерського ОО (Стрийський р-н) освітніх округів. Серед опорних шкіл цих округів найкращі результати у четвертокласників Куликівської ЗОШ (Куликівський ОО), Мостиської ЗОШ № 1, Вовченської ЗОШ (Вовченський ОО). У 9-их класах найвищі показники з української мови та математики показали учні Мостиської №1 та Вовченської загальноосвітніх шкіл. У 2012-2013 навчальному році дослідження проводились в інших 10 освітніх округах, до складу яких входило 55 загальноосвітніх навчальних закладів. Кількість учасників складала 1600 учнів (на кожному етапі). Найкращі результати показали учні 4-х та 9-х класів Підкамінського (Бродівський р-н) та Чернівського (Мостиський р-н) освітніх округів. Серед опорних шкіл високими результатами відзначилися четвертокласники Олеського (Буський р-н), Чернівського (Мостиський р-н), Підкамінського (Бродівський р-н), Івано-Франківського (Яворівський р-н) освітніх округів. Високий відсоток виконання тестових завдань з математики та української мови в 86

учнів 9-х класів Сколівської гімназії (Сколівський ОО), Нагуєвицької (Нагуєвицький ОО) та Чернівської (Чернівський ОО) СЗШ. Особливої похвали заслуговують навчальні досягнення з математики учнів 9-х класів Вузлівського освітнього округу. Мета проведених досліджень – визначити відповідність знань, умінь і навичок учнів 4 і 9 класів вимогам навчальних програм та виявити динаміку їхніх індивідуальних досягнень, а також встановити чинники, що негативно впливають на результати навчання, з метою нейтралізації їхнього впливу в майбутньому. Враховувалось й те, що систематичне тестування сприяє формуванню у школярів навичок роботи з тестовими матеріалами та допомагає педагогічним колективам планувати підвищення кваліфікації. Для забезпечення останнього завдання регулярно проходили семінари відповідальних за моніторингові дослідження від райметодкабінетів, методистів з математики, української мови та літератури тих районів, де проводилося дослідження. Заплановану Програмою на 2012 рік всеукраїнську науково-практичну конференцію за результатами моніторингу та анкетування проведено не було. Але результати моніторингу обговорювались на нарадах у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, на яких було визначено шляхи покращення стану викладання предметів, що підлягали моніторингу. За результатами моніторингу щороку готувались і виходили друком відповідні аналітичні матеріали. Усього на розроблення тестових завдань і анкет, тестування учнів, анкетування педагогів, учнів, батьків за звітний період витрачено біля 284 тис. грн. Зібрані у процесі дослідження результати навчання учнів четвертих та дев‘ятих класів з української мови і математики, так само як і результати ЗНО, усе-таки не дають можливості об‘єктивно і повно оцінити внесок школи у сьогоднішній рівень освіченості наших випускників. На часі – розробка моделі моніторингу регіональної системи загальної освіти, впровадження якої дасть змогу встановлювати забезпечену школою так звану «додану освітню вартість», як це практикується у сусідній Польщі. Лише системний підхід до оцінювання результатів навчання і виховання учнів допоможе отримати відповідь на запитання про ефективність нашої системи освіти та її відповідність вимогам нинішнього часу. До того ж показник доданої освітньої вартості може слугувати надійним критерієм рейтингування загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини. Результати реалізації заходів, передбачених п.8.2. Програми: оцінюванням навчальних досягнень з української мови та математики щорічно було охоплено біля 5 тис. випускників початкової і основної школи. Дослідження підтвердили відповідність знань більшості випускників програмним вимогам на середньому та достатньому рівнях. Результати тестування та анкетування регулярно оприлюднювались і обговорювались на спеціальних семінарах за участю методистів, заступників директорів ЗНЗ та вчителів математики й української мови у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Запланована Всеукраїнська науково-практична конференція за результатами тестування й анкетування випускників початкової та базової загальноосвітньої школи не відбулась. Програмою розвитку освіти Львівщини було передбачено також відстеження процесу виконання самої Програми. Для цього планували на основі статистики та звітів про виконані заходи укладати аналітичні матеріали про виконання Програми за напрямами, а також проводити з метою оцінки якості її втілення «круглі столи» за участю громадськості, громадські форуми; представляти здобутки та проблеми освітян Львівщини на щорічній обласній конференції педагогічних працівників. (п. 8.3.) Виконуючи вказане завдання, працівники ГУОН і ЛОІППО, відповідальні за реалізацію Програми за напрямами, двічі на рік укладали та подавали керівникам освіти області звіти про її виконання. Звіти подавались у форматі аналітичного тексту та таблиці, де зазначали тільки виконані заходи, кількісні результати їхнього виконання та витрачені на це кошти. Щороку місцеві органи управління освіти також подавали інформаційні звіти про виконання районних і міських програм розвитку освіти. З метою вироблення єдиного підходу до створення районами і містами обласного підпорядкування підсумкових звітів методику їхнього укладання було розроблено працівниками кабінету розвитку освіти і виховання ЛОІППО. Для відповідальних виконавців від цих адміністративних одиниць щорічно проводились семінари, учасники яких опрацьовували дану методику, проводили самоаналіз та взаємоаналіз виконаних звітів, висловлювали свої зауваження та пропозиції. На основі отриманих матеріалів фахівці ГУОН і ЛОІППО щорічно готували «Інформацію про стан виконання обласної цільової Програми» станом на початок нового року. Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації розміщувало її як офіційний документ на Освітньому порталі в рубриці «Розвиток освіти» (www.osvitportal.lviv.ua). 87

Узагальнена версія «Інформації…» про стан виконання Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки поміщена у цьому Звіті як Додаток 3. Відповідно до розробленої моделі моніторингу Програми розвитку освіти Львівщини фахівці кабінету розвитку освіти і виховання ЛОППО зібрали та узагальнили статистичні дані про виконання цієї Програми у 2009–2012 роках районами і містами області. Зіставлення отриманих з районів та міст області даних і щорічної статистики збірників «Освіта Львівщини» засвідчує недостатню продуманість критеріїв оцінювання розвитку освіти в регіоні та відсутність виробленої процедури отримання і нагромадження відповідних даних. Звіти відповідальних за виконання Програми по напрямах та зібрана статистика використані у цьому інформаційно-аналітичному огляді реалізації Програми. Результати реалізації заходів, передбачених п.8.3. Програми: зібрано необхідні дані та аналітичні матеріали про виконання Програми розвитку освіти Львівщини по напрямах і по роках. Результати виконання Програми відображено у публічній «Інформації про стан виконання обласної цільової Програми» за кожний рік та у доповідях Начальника Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації на щорічній серпневій обласній конференції педагогічних працівників. Спеціальні «круглі столи» та інші публічні заходи за участю громадських активістів для отримання зворотної інформації про виконання Програми не проводились. Висновок Усього за чотири роки на потреби моніторингу якості освіти Львівщини з обласного бюджету було витрачено 346 940 грн, що становить біля 97 % від передбаченого (разом за чотири роки планували виділити 360 тис. грн; попередньо в Програмі було сумарно передбачено 670 тис. грн). Проведені під ці кошти заходи загалом забезпечили можливість оцінити розвиток системи та виконання Програми розвитку освіти Львівщини. Отримані статистичні дані про стан та підсумки виконання Програми перебувають у вільному доступі для місцевих громад та освітян. Попри це станом на початок 2013 року в області не забезпечено комплексних моніторингових досліджень умов та результатів навчання і виховання, а отже немає системного моніторингу якості освіти. Оцінювались тільки навчальні досягнення випускників початкової та основної школи з української мови та математики, що не дозволяє достовірно судити про рівень їхньої загальної освіти. До того ж вибіркові дослідження слабо стимулюють навчальні заклади до підвищення якості освіти. Тож ключові завдання, пов’язані з моніторингом освіти на Львівщині у найближчий період, такі: 1. Підсумувати результати моніторингу навчальних досягнень учнів початкової та основної ланки (учнів 4 і 9 класів) з математики і української мови за усі роки, а також проведеного анкетування учнів, батьків та педагогічних працівників, і оприлюднити зроблені висновки. 2. Розробити технологію моніторингу (збирання та опрацювання статистичних даних) виконання Програми розвитку освіти Львівщини на 2013–2016 роки та винести відповідні документи на затвердження колегії Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації. 3. Розробити модель моніторингу якості загальної освіти Львівської області, впровадження якої давало б змогу оцінити відповідність діяльності освітньої системи області очікуванням місцевих громад та дітей і отримати відповідь на запитання про загальний її стан та ефективність. .

Підсумки «Програма розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки», результати виконання якої представлені у цьому огляді, визначала стратегічні пріоритети розвитку освіти області, пропонувала організаційні шляхи досягнення та обґрунтовувала ресурсні потреби обраних цілей. Реалізовувалась Програма у тісній кооперації з іншими державними, обласними та районними програмами, з максимальним залученням коштів місцевих громад та позабюджетних коштів для виконання передбачених заходів. Досвід реалізації цієї Програми підтверджує, що вона була спрямована на забезпечення умов для особистісного розвитку суб‘єктів навчально-виховного процесу, модернізації змісту, методів, форм навчання і виховання, розбудову регіональної мережі навчальних закладів та прийняття ефективних управлінських рішень. Загалом успішне виконання Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки значною мірою зумовлене правильним її структуруванням. Будучи реально комплексом взаємопов‘язаних проектів із визначенням шляхів їхньої реалізації та джерел фінансування, вона достатньо повно врахувала освітні потреби населення області, вимоги європейських стандартів, розвиток науково-інформаційних технологій, а також педагогічні новації. Зрозуміло, що наступні програми розвитку освіти необхідно створювати, орієнтуючись на запропоновану для цієї Програми структуру: – мета і пріоритети; – напрямки-підпрограми, кожен з яких спрямований на подолання або пом‘якшення конкретної освітньої проблеми та має власні чітко визначені досяжні завдання; – заходи-проекти, що містять показники виконання з означенням одиниць виміру, джерел та обсягів фінансування, відповідальних виконавців; – конкретні очікувані результати з кожного проекту. Визначені Програмою розвитку та проведені заходи забезпечили низку позитивних змін у системі дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти області і виявили нові виклики, зумовлені процесами модернізації суспільства та освіти в Україні. Розвиток освіти Львівщини у найближчі роки полягатиме у подоланні або принаймні пом‘якшенні виділених нижче проблем, що цілком можливо завдяки її здобуткам останніх років: І. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу Досягнення (створені у попередній період сприятливі стартові умови)  Безкоштовним харчуванням забезпечено 100 % учнів 1–4 класів і 100 % дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.  У школах області введено навчальний предмет «Основи здоров‘я» та 3-й урок фізичної культури.  Зросла і зміцніла мережа загальноосвітніх навчальних закладів – шкіл сприяння здоров‘ю, у яких створено зразкове здоров‘язбережне середовище.  Більшість учителів основ здоров‘я та фізичної культури, педагогів-організаторів оволоділи технологіями популяризації здорового способу життя та охоплення учнів різноманітними видами рухової діяльності. Проблеми (неприйнятні негативні фактори розвитку)  Зростає кількість учнів, які за результатами медичних оглядів скеровані до спеціальної медичної групи.  У 322 навчальних закладах приміщення для занять фізичною культурою відсутні, 332 (28,8 %) навчальні заклади використовують для проведення уроків фізичної культури пристосовані приміщення.  Відсутність належного фінансування та вільних приміщень у окремих навчальних закладах не дає змоги на 100 % забезпечувати дотримання критеріїв здоров‘язбережного середовища. ІІ. Виховання Досягнення  Загальноосвітні навчальні заклади області організовують виховання за розробленими спільно педагогами, старшокласниками і батьками шкільними виховними програмами.  Створено та впроваджено у навчально-виховний процес дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів навчальні комплекси предмета «Християнська етика» для дітей старшої групи, учнів початкової школи, 5–6 та 8–9 класів. 89



   

Стабільно працює мережа позашкільних навчальних закладів, провідними серед яких є обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді, обласний дитячий екологонатуралістичний центр, обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді, Мала академія наук учнівської молоді. Значна кількість гуртків працює на базі шкіл у сільській місцевості. За останні роки збудовано та реконструйовано десятки шкільних спортивних залів, футбольних полів, волейбольних та баскетбольних майданчиків тощо. Проблеми Низький рівень взаємної довіри та соціальної активності учасників навчально-виховного процесу. Збереження пострадянських підходів до проведення (за напрямами) та оцінювання (за кількісними показниками) виховної роботи. Нерівні можливості набуття учнями міських і сільських шкіл додаткової позашкільної освіти (показник охоплення позашкільною освітою в області на 6 % менший від показника охоплення по Україні).

ІІІ. Освіта осіб з особливими освітніми потребами Досягнення  Збереження мережі спеціальних ЗНЗ інтернатного типу.  Функціонування мережі раннього діагностування патологій розвитку дитини та корекційної допомоги дітям із особливими освітніми потребами.  Вироблення шляхом науково-педагогічного експерименту української моделі інклюзивної освіти. Зростання кількості ЗНЗ, облаштованих елементами безбар‘єрного середовища (2008 рік – 4 %, 2012 – 18 %). Проблеми  Недосконале законодавче та навчально-методичне забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами.  Недостатнє охоплення дітей з особливими освітніми потребами послугами ранньої діагностики та корекції порушень розвитку.  Нестача ресурсного забезпечення (коштів, матеріальної бази, кваліфікованих кадрів) для соціально-психологічного супроводу осіб із особливими освітніми потребами, їхнього альтернативного дистанційного або інклюзивного навчання. IV. Професійний розвиток педагогічних працівників Досягнення  Переважна більшість педагогічних працівників області підвищує кваліфікацію за кредитно-модульною системою, що сприяє забезпеченню навчання впродовж життя.  Створено ресурсну базу для впровадження дистанційного формату навчання.  Педагогічні працівники області майже на 100 % володіють навичками користування комп‘ютерною технікою та інформаційно-комунікаційними технологіями. Проблеми  Обмежені можливості самостійного вибору педагогами форм та способів навчання.  Відсутність єдиного освітнього порталу, який забезпечив би авторизоване особисте середовище для кожного педагога, а також електронної організації та обліку навчання, що перешкоджає обрати не лише форму, а й власну індивідуальну траєкторію навчання на курсах підвищення кваліфікації.  Відсутність висококласних фахівців з розробки та впровадження дистанційних курсів, що гальмує процес впровадження дистанційної форми навчання.  Низька мотивація більшості педагогів до використання інформаційних технологій у навчальному процесі та для власного професійного розвитку. V. Дошкільна освіта Досягнення  Високі темпи розвитку мережі дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) різних типів та форм власності, досягнуті шляхом створення НВК «загальноосвітній навчальний закладдошкільний навчальний заклад», підтримки приватних ДНЗ, спеціальних – санаторних та компенсувального типу – для дітей, які потребують корекції фізичного і розумового розвитку, ДНЗ із короткотривалим режимом перебування дітей (від 3–6 годин). 90



Високий середній показник охоплення дошкільною освітою дітей 3–6 років – 90 % та дітей 5 років – 100 % (усіма формами дошкільної освіти, у т.ч. соціально-педагогічним патронатом). В Україні середній показник – 57 %. Проблеми  Значне перевищення норм наповнюваності груп у ДНЗ та відсутність у них вільних місць унаслідок швидкого збільшення дитячого населення та кількості звернень батьків щодо влаштування дітей у дошкільні навчальні заклади.  Недосконала формула фінансового розрахунку на дошкільну освіту, що не враховує збільшення кількості дітей протягом року. Це створює проблеми з фінансуванням та утриманням новостворених і відновлених дошкільних навчальних закладів.  Низькі показники охоплення дошкільною освітою у деяких районах області (Дрогобицькому, Турківському, Старосамбірському та ін.), переважно у сільській місцевості.  Порівняно значна частка педагогічних працівників ДНЗ без освіти за спеціальністю «Дошкільна освіта» та неможливість здобути її як другу вищу освіту за рахунок цільових програм або коштів державного бюджету. VI. Мережа загальноосвітніх навчальних закладів Досягнення  Функціонування мережі освітніх округів з єдиним освітнім простором та опорних загальноосвітніх навчальних закладів, які забезпечують порівняно високий рівень загальної освіти.  Забезпечення більшості освітніх округів транспортними засобами перевезення дітей, які проживають за зоною пішохідної доступності навчального закладу.  Впровадження у половині ЗНЗ І–ІІІ ст. профільної освіти для старшокласників. Проблеми:  Значна кількість малокомплектних шкіл у сільській місцевості, що не сприяє якості освіти.  Низька наповнюваність класів, що спричиняє фінансові перевитрати на утримання одного учня.  Недостатнє ресурсне забезпечення (кошти, матеріально-технічна і навчальна база, кваліфіковані кадри) рівного доступу до якісної освіти дітям з міст та сільської місцевості.  Обмежені можливості забезпечення повної загальної середньої освіти з профільним спрямуванням навчання у ЗНЗ ІІІ ступеня. У половині середніх шкіл області, переважно сільських, старшокласники позбавлені можливості обирати профіль навчання.  Навчання у дві зміни. Найбільше двозмінних шкіл на цей час у Львові та Яворівському районі. VII. Інформатизація системи освіти Досягнення  Більшість ЗНЗ І–ІІІ та І–ІІ ст. забезпечені як окремими комп‘ютерами, так і комп‘ютерними комплексами (НКК).  Для зв‘язку між департаментом освіти і науки, сім‘ї та молоді і обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, відділами освіти, методичними кабінетами активно використовується Інтернет-ресурс, регулярно працює електронна пошта.  Реорганізовано Освітній портал Львівщини, що дає змогу організувати комунікацію в апараті головного управління освіти і науки, з місцевими органами управління освітою; акумулювати дані про освітні Інтернет-ресурси області (сторінки відділів освіти, вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів). Проблеми  Низький рівень забезпечення НКК ЗНЗ І ст. перешкоджає ефективному викладанню з 2013 року другокласникам предмета «Сходинки до інформатики».  Обмежені можливості використовувати високошвидкісний Інтернет. Більшість ЗНЗ поки що використовують доступ до Інтернету телефонною лінією.  Використання у багатьох навчальних закладах застарілої комп‘ютерної техніки. Обмежений доступ учителів-предметників (окрім тих, хто навчає інформатики) та учнів (поза уроками інформатики) до комп‘ютерної та інформаційної бази навчального закладу.  Відсутність у більшості дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів у сільській місцевості власних веб-сайтів або сторінок. 91

VIII. Моніторинг та оцінювання якості освіти Досягнення  Нагромаджено досвід збирання та опрацювання статистичних показників розвитку системи освіти Львівщини, напрацьовано окремі конкретні критерії оцінювання якості освіти та відповідності організації навчально-виховного процесу очікуванням шкільної спільноти.  Вироблено модель моніторингу процесу і результатів виконання Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки.  Започатковано участь громадськості в діяльності освітніх закладів (розвиток мережі ГАШ, ініціювання проектів громад по створенню ДНЗ, розвиток мережі освітніх округів). Проблеми  Відсутність дієвої моделі моніторингу умов, процесу та результатів навчання і виховання у системі освіти області.  Недостатній рівень відповідності діяльності освітньої системи очікуванням конкретної спільноти, клієнтів навчальних закладів та освітніх установ, національним ідеалам, регіональним потребам, соціальним цінностям.  Надто частий дисонанс між реальними показниками роботи освітньої системи, окремих навчальних закладів і стандартами освіти та кваліфікаційними вимогами до педагогічних працівників. Вказані досягнення та проблеми освітньої галузі Львівщини стали «точками відліку» для розроблення «Програми розвитку освіти Львівщини на 2013–2016 роки».

ДОДАТКИ Додаток 1

Додаток до рішення обласної Ради від _10.03_2009 р. № 840 ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ОСВІТИ ЛЬВІВЩИНИ НА 2009 – 2012 РОКИ Автори-укладачі: Хобзей П. К. – начальник головного управління освіти і науки (далі – ГУОН) Львівської обласної державної адміністрації, кандидат фізико-математичних наук (керівник авторського колективу); Біляк Б. М. – заступник начальника ГУОН; Бородчук І. А. – директор Львівської обласної Малої академії наук; Дуда О. Д. – доцент кафедри освітньої політики Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (далі – ЛОІППО); Гриза Л. С. – завідувач кабінету проблем виховання ЛОІППО; Зеленко Л. В. – головний спеціаліст відділу дошкільної та загальної середньої освіти ГУОН; Кацюба М. Р. – заступник директора ЛОІППО; Костецька М. В. – методист кабінету розвитку освіти ЛОІППО; Коцовська О. С. – заступник начальника ГУОН; Кудрик Л. Г. – доцент кафедри життєвих компетентностей ЛОІППО, кандидат філософських наук; Любицький Т. Т. – методист кабінету розвитку освіти ЛОІППО; Наконечна О. П. – методист кабінету проблем виховання ЛОІППО; Палюшок Л. В. – викладач кафедри життєвих компетентностей ЛОІППО; Пастушенко Н.М. – заступник директора ЛОІППО, кандидат педагогічних наук; Пастушенко Р. Я. – завідувач кабінету розвитку освіти ЛОІППО; Ремажевська В. М. – завідувач кафедри корекційної педагогіки ЛОІППО, канд. пед. наук; Руда О. М. – заступник директора Львівської обласної МАН; Сислюк І. П. – начальник відділу загальної середньої та дошкільної освіти Головного управління освіти і науки Львівської держадміністрації; Сохань Г. С. – доцент кафедри суспільствознавчої та культурологічної освіти ЛОІППО, кандидат філологічних наук; Танчин І. З. – заступник директора ЛОІППО, кандидат історичних наук; Цибко А. Б. – методист кабінету інформаційно-ресурсного забезпечення ЛОІППО; Шиян О. І. – завідувач кафедри життєвих компетентностей ЛОІППО, кандидат педагогічних наук; Шиян Р. Б. – директор ЛОІППО, кандидат біологічних наук.

Паспорт Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки 1.

Повна назва програми

Мета програми

Перелік напрямів та підпрограм (проектів), які буде реалізовано в межах цієї програми

Ініціатор розроблення програми

Дата, номер документа про затвердження програми Розробник програми

6. 7.

Співрозробники програми

Відповідальний виконавець програми Учасники програми

Програма розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки (далі – Програма). Розвиток системи дошкільної та загальної середньої освіти Львівської області відповідно до потреб та запитів регіональної громади щодо доступної якісної освіти, яка забезпечує повноцінний розвиток кожної дитини і її успішну інтеграцію в українське суспільство та європейську спільноту. 1. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу 1.1. Навчальне середовище, сприятливе для збереження здоров‘я. 1.2. Мережа шкіл сприяння здоров‘ю. 1.3. Фізична активність як складова здорового способу життя. 1.4. Освіта з питань здоров‘я та здорового способу життя. 2. Виховання 2.1. Програми виховної роботи. 2.2. Духовне виховання дітей. 2.3. Школа в музейному просторі. 2.4. Обдаровані діти. 2.5. Позашкільна освіта. 3. Освіта осіб з особливими потребами 3.1. Рання корекція. Медико-психолого-педагогічна допомога в навчальних закладах. 3.3. Спецшколи-інтернати. 3.4. Спеціальні програми реабілітації дітей (аутизм, сліпоглухонімі). 3.5. Інклюзія. 4. Професійний розвиток педагогічних працівників 4.1. Кредитно-модульна система підвищення кваліфікації. 4.2. Дистанційне підвищення кваліфікації. 4.3. Спеціальні програми підвищення кваліфікації. Друга вища освіта. 5. Дошкілля 5.1. Охоплення дошкіллям. 5.2. Матеріально-технічна база ДНЗ. 5.3. Навчально-виховні програми ДНЗ. 6. Мережа навчальних закладів 6.1. Освітні округи. 6.2. Профільне навчання. 7. Інформатизація системи освіти 7.1. Модернізація комп‘ютерної бази навчальних закладів. 7.2. Інформаційний освітній простір. 7.3. Інформаційно-комунікаційні технології у навчальному процесі. 8. Моніторинг та оцінювання якості освіти 8.1. Моніторинг якості освітніх послуг у навчальних закладах. 8.2. Оцінювання навчальних досягнень випускників початкової та основної школи. 8.3. Моніторинг реалізації Програми. Львівська обласна рада Рішення Львівської обласної ради «Про затвердження Програми розвитку освіти Львівщини на 2009-2012 роки» від 10 березня 2009 року №840 Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Львівська обласна Мала академія наук Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Львівський інститут післядипломної педагогічної освіти; Львівська обласна Мала академія наук ; міські та районні управління/відділи освіти дошкільні, загальноосвітні навчальні та позашкільні навчальні заклади 95

10. 11.

Термін реалізації програми Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми Час укладення програми Представник замовника програми Контроль за виконанням програми

2009 – 2012 рр. За кошти обласного бюджету: 2009 р. – 11 875 тис. грн 2010 р. – 13 000 тис. грн 2011 р. – 14 500 тис. грн 2012 р. – 16 000 тис. грн 2008 рік Комісія з питань освіти і науки Львівської обласної ради

Програма розвитку освіти Львівщини на 2009 – 2012 роки Програма розвитку освіти Львівщини на 2009 – 2012 роки розроблена на виконання рішення ХХІІІ сесії Львівської обласної ради V демократичного скликання від 11.03.2008 р. №501 «Про хід виконання та внесення змін до рішення обласної ради від 29.11.2006р. №130 ―Про затвердження першочергових заходів на виконання Основних напрямів розвитку освітньої галузі області на період 2006 – 2008 років‖». Вона ґрунтується на положеннях Національної доктрини розвитку освіти України, Указу Президента України № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», а також «Основних напрямах розвитку освітньої галузі області на період 2006 – 2008 років», визначених обласною радою у 2006 році. Окрім того, для розробки цієї Програми використано «Докладну робочу програму досягнення цілей систем загальної та професійної освіти в Європі» від 14 лютого 2002 року та інші документи програми Європейської комісії «Загальна та професійна освіта – 2010», а також Угоду про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні»). Пріоритети розвитку освіти області визначаються загальними тенденціями змін в освіті України в їх європейському контексті з урахуванням регіональних особливостей Львівщини. До пріоритетів розвитку регіональної системи дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти області належать:  надання рівного (справедливого) доступу до закладів освіти;  забезпечення належної якості освітніх послуг;  ефективність ресурсного забезпечення галузі. Для забезпечення послідовності та єдності підходів до розвитку освітнього комплексу Львівщини планування цього розвитку й далі відбуватиметься за такими напрямами: 1. Здоров‘я учасників навчально-виховного процесу. 2. Виховання. 3. Освіта осіб з особливими потребами. 4. Професійний розвиток педагогічних працівників. 5. Дошкілля. 6. Мережа навчальних закладів. 7. Інформатизація системи освіти. 8. Моніторинг та оцінювання якості освіти. 1. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу Першочерговим завданням освіти Львівщини у 2006–2008 роках за цим напрямом було формування освітнього середовища, сприятливого для збереження здоров’я. На Львівщині формується мережа «Шкіл сприяння здоров‘ю» – навчальних закладів, що визначили пріоритетом діяльності збереження і зміцнення здоров‘я дітей, вироблення в них позитивної мотивації на здоровий та безпечний спосіб життя. Триває впровадження у навчальновиховний процес навчального предмета «Основи здоров‘я» та розгортання так званої олімпійської освіти, а саме – організація олімпійських уроків та «Малих Олімпійських Ігор». Відбір найефективніших методик формування здорового способу життя учнівської та студентської молоді і підготовка педагогічних кадрів, спроможних працювати відповідно до сучасних вимог, здійснюється на базі ЛОІППО, а також у рамках міжнародних проектів, серед яких «Посилення багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ/СНІД серед молоді в Україні» (спільно з Представництвом Європейської Комісії в Україні). Протягом 2007–2008 років 20 пілотних 96

опорних шкіл і 7 ШСЗ отримали з обласного бюджету на придбання спортінвентарю 810 тис. грн. (по 30 тис. грн. на школу). Попри це збереження та зміцнення здоров‘я педагогів і вихованців дошкільних та загальноосвітніх закладів все ще залишається гострою проблемою. Серед дитячого населення Львівщини загальна захворюваність, у порівнянні з 2004 роком, зросла на 7,5 %, у тому числі серед дітей шкільного віку (від 7 до 14 років) – на 4,5 %. Зокрема: на 33,1 % зросли показники хвороб органів травлення, на 10,4 % – органів дихання, на 8,3 % – органів кровообігу; гострота зору школярів знизилась на 37,9 %, а у 52,9 % – виявлено порушення постави. За результатами проведених анкетувань та поглибленого медичного огляду майже 35 % дітей у молодшій школі і до 80 % у старших класах потребують допомоги спеціалістів і уваги з боку сім‘ї. Важливим чинником погіршення стану здоров‘я учнів є те, що в навчальних закладах не створені належні умови для дотримання санітарно-гігієнічних норм. Це вимагає подальшого зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів та освітньо-оздоровчих установ, зокрема забезпечення ремонту й устаткування санітарно-гігієнічних вузлів і харчоблоків навчальних закладів відповідно до чинних норм, поповнення школи спортивним, туристичним обладнанням тощо. Окрім того, учні та педагоги не одержують достатніх знань і навичок ведення здорового способу життя, в силу різних обставин набувають шкідливих звичок та соціально обумовлених захворювань. Це вимагає проведення відповідної профілактичної роботи з дітьми молодшого шкільного віку та з підлітками, навчання педагогів методів такої профілактики.



 



2. Виховання До здобутків обласної системи освіти за цим напрямом можна віднести: проведення на обласному рівні ряду заходів, що забезпечують національне виховання. Зокрема, до 65-річчя УПА на кошти обласного бюджету для усіх середніх шкіл виготовили набір плакатів «Армія нескорених», до 90-річчя утворення ЗУНР вийшов посібник О. Павлишина «Львівщина в добу Західноукраїнської Народної Республіки (1918 – 1919)»; для «Книги пам‘яті» Львівської області діти та вчителі зібрали свідчення про голодомор 1932–1933 років і т. ін.; підготовку та видання за кошти обласного бюджету підручника для шостого класу «Основи християнської етики» (автор – Галина Сохань, Львів: Світ, 2008) та посібника з аналогічною назвою для п‘ятого класу; впровадження проекту «Школа в музейному просторі», в рамках якого було знято спеціальний відеофільм, доповнено шкільні програми для учнів 5-6-х класів, розроблено та опубліковано сценарії уроків з таких предметів: «Історія України», «Всесвітня історія», «Світова художня культура», «Інтегрований курс ―Мистецтво‖», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Християнська етика»; підтримку обдарованої учнівської молоді. Зокрема, на базі очно-дистанційної школи обласної Малої академії наук впроваджено дистанційну освіту для сільських школярів, організовано роботу літніх профільних шкіл-таборів для обдарованої учнівської молоді, розпочато модернізацію навчально-технічної бази Львівського фізико-математичного ліцею, запроваджено премії голови облдержадміністрації для переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів. Лише 2008 року заходами на виявлення та підтримку обдарованої молоді було охоплено понад 5200 учнів Львівщини; підтримку діяльності та співпрацю з органами учнівського самоврядування – учкомами, шкільними республіками, учнівськими парламентами тощо. До участі в загальношкільному учнівському самоврядуванні залучено 14 % учнів. Для лідерів учнівського самоврядування влітку 2008 року було організовано літню школу; підтримку позашкільної освіти. В області сьогодні працює 81 позашкільний навчальний заклад, понад 75 тисяч дітей і підлітків, а це 23 відсотки від загальної кількості учнів у загальноосвітніх школах області, користуються різними формами позашкільної освіти.

Одночасно ключовою проблемою регіональної освіти залишається ефективність виховної роботи. Як свідчать результати проведеного серед школярів Львівщини опитування, лише 26 % учнів-респондентів переконані в необхідності дотримання морально-правових норм, тобто в їхній цінності, решта намагаються дотримуватись правил моралі тільки під тиском зовнішніх чинників (за звичкою, через існуючі санкції, завдяки контролю батьків). Майже третина опитаних дітей визнають за собою схильність до вчинення протиправних дій, що теж можна пояснити несформованістю в багатьох учнів християнських моральних чеснот. 97

Причина низького рівня духовності учнів – не лише в духовній кризі українського суспільства. Духовно-моральне виховання в сім‘ї і школі здійснюється безсистемно. Системний підхід до процесу виховання передбачає об‘єднання виховного потенціалу соціокультурного середовища і навчальних закладів (дитячих садків, шкіл, структур позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти) Львівської області в цілому, окремих міст і районів Львівщини. Для цього треба створити програми національного виховання та спланувати реалізацію низки виховних справ6, до яких має бути залучена максимально можлива кількість дітей. Особливої уваги потребує створення психолого-педагогічного забезпечення процесу духовного розвитку дітей і молоді в системі освіти, підготовка кваліфікованих кадрів, масова просвіта батьків і вчителів. Важливо також продовжити реалізацію проекту «Школа в музейному просторі» та створити реальний інформаційний зв‘язок навчальних закладів з державними і громадськими музеями, налагодити контакти між шкільними музеями. Діти, наділені особливими, творчими здібностями, талантом до мистецької діяльності, яких, згідно з оцінками науковців, лише близько 2 % від загальної кількості, теж потребують особливої уваги. Це зумовлює потребу вдосконалення та подальшого розвитку системи праці з обдарованими дітьми, мета якої – сприяти отриманню ними освіти, що виходить за межі державних стандартів та виявлення творчих здібностей. Розвитку творчих здібностей дитини повинна сприяти позашкільна освіта. Попри це сьогодні з боку окремих органів виконавчої влади немає гарантій щодо збереження наявної мережі закладів даного типу та подальшого її розвитку. Маємо також порівняно незначний відсоток охоплення дітей сільської місцевості позашкільною освітою. Ці проблеми можуть бути розв‘язані шляхом розвитку мережі позашкільних навчальних закладів, збільшенням чисельності гуртківців у закладах даного типу та розгортання гурткової роботи в загальноосвітніх навчальних закладах області. 3. Освіта осіб з особливими потребами Особливої уваги громади та освіти потребує освіта дітей з вадами психофізичного розвитку. У попередні роки в області розпочато формування системи ранньої діагностики і корекції відхилень у розвитку дітей. Зокрема, у Львівському навчально-реабілітаційному центрі для дітей з вадами зору «Левеня», що є експериментальним закладом Міністерства освіти і науки України, з 1996 року ведеться пошук оптимальних організаційних форм надання комплексної допомоги дітям з вадами розвитку. Результатом пошуку стало створення патронажної служби для дітей з глибокими порушеннями зору від народження, розпочате навчання сліпоглухонімих дітей, створений консультативний пункт для дітей зі складними проблемами розвитку з інших областей України. В області також функціонує 8 Центрів розвитку дитини (Центрів ранньої допомоги), створених за кошти обласного бюджету. У той же час, як свідчать статистичні дані, у Львівській області спостерігаються тенденції до збільшення кількості народжених дітей зі складними патологіями. Всього корекції фізичного та (або) розумового розвитку потребують 52523 дитини, що складає 10,6 % від загальної кількості дітей в регіоні. Але на даний час лише 11 % цих дітей дошкільного та шкільного віку отримують корекційну допомогу. Діти раннього віку зі складними патологіями практично її не отримують. У половині адміністративних одиниць Львівської області фактично не створені умови для надання допомоги дітям з вадами розвитку дошкільного віку. Існуюча сегрегаційна система спеціальних навчальних закладів не забезпечує належної комплексної реабілітаційної допомоги, соціалізації та інтеграції цих дітей у суспільство. Інтегроване та інклюзивне навчання дітей з вадами психофізичного розвитку в більшості випадків носить стихійний характер, а індивідуальна форма навчання не враховує корекційного компонента освіти дітей з особливими освітніми потребами. 4. Професійний розвиток педагогічних працівників Підготовка та підтримка компетентного педагога – необхідні умови реалізації Програми розвитку освіти Львівщини. Традиційне (один раз на п‘ять років) підвищення кваліфікації педагогічних працівників не забезпечує підготовки вчителя до змін. Тому розвиток післядипломної педагогічної освіти вимагає створення умов для безперервного професійного розвитку педагогічних працівників, посилення практичної та особистісно-орієнтованої спрямованості навчання та його наближення до місця праці, зростання ролі самоосвіти й 6

Виховна справа – це форма організації і проведення конкретної, необхідної, корисної, здійсненної діяльності вихованців. Виховний процес складається з ланцюжка безперервних виховних справ.

методичної роботи на різних рівнях: шкільному, окружному, районному, міжрайонному (освітні округи) та обласному. Такі умови може створити кредитно-модульна система підвищення кваліфікації педагогів (далі – КМСПК). У жовтні 2008 року колегія головного управління освіти і науки затвердила модель КМСПК. На сьогодні в межах кредитно-модульної системи підвищення кваліфікації вже навчається понад 5 тис. педагогічних працівників області. Впровадження у навчальний процес комп‘ютерних технологій вимагає від учителя високої комп‘ютерної грамотності. У ЛОІППО запроваджено дві програми: «Microsoft» (для учителів, які не володіють комп‘ютером) та «Intel. Навчання для майбутнього» (для учителів, які мають навички роботи з комп‘ютером). Щоб наблизити навчання до місця праці педагогів, інститут підготував 137 тренерів програми «Intel. Навчання для майбутнього» та 105 тренерів програми «Microsoft». Протягом 2007–2008 років з їхньою допомогою підвищили кваліфікацію 3560 учителів. Розпочалася підготовка вчителів за спеціальними програмами. Зокрема, для забезпечення викладання предмета «Основи здоров‘я» створено 5 груп (127 осіб) учителів, які щороку підвищують кваліфікацію на 36-годинних курсах у ЛОІППО. Підготовка вчителів християнської етики відбувається у формі трирічних курсів, організовані ЛОІППО спільно з Катехитичним інститутом Українського католицького університету та Дрогобицьким інститутом Пресвятої Богородиці. Протягом 2006–2008 років сертифікати отримали 113 осіб. 5. Дошкілля Одним із основних завдань органів управління освітою є створення умов для здобуття дітьми дошкільної освіти, прогнозування та розвиток мережі дошкільних навчальних закладів відповідно до освітніх запитів населення. Станом на 01.01. 2009 р., в області функціонують 532 ДНЗ (з них 42 НВК), у них виховується понад 52,3 тис. дітей. Лише у 2008 році в області вдалось на 2,7 % збільшити охоплення дітей дошкільною освітою (понад 4,3 тис. дітей). Дошкільною освітою в середньому охоплено 68 % дітей 5-річного віку. Проблемою залишається повне задоволення потреб населення у здобутті дошкільної освіти. У містах групи в дошкільних навчальних закладах переповнені, не вистачає вільних приміщень. Краща ситуація у ДНЗ сільської місцевості, однак загальні показники області щодо дошкілля нижчі, ніж в Україні. Середній відсоток охоплення дітей дошкільною освітою в області – 42 % (59 % – у міській місцевості, 16,5 % – у сільській), тоді як середній показник в Україні – 56 % (69 % – міська місцевість, 31 % – сільська). Ще однією проблемою сьогоднішнього стану дошкільної освіти є застаріла матеріально-технічна база. У ДНЗ багато років не поновлювалось технологічне обладнання, меблі, м‘який інвентар, медичне і фізкультурне обладнання, іграшки, не проводились капітальні ремонти. У галузі дошкільної освіти необхідно також здійснити важливі кроки до поліпшення якості надання освітніх послуг. 6. Мережа навчальних закладів Подальший розвиток мережі загальноосвітніх навчальних закладів пов'язаний із забезпеченням якості освіти та її ефективності через створення єдиного освітнього простору в межах освітніх округів. На сьогодні в сільських районах області створено 146 освітніх округів (з них 20 – пілотних). Коштом обласного бюджету опорні школи в пілотних округах забезпечено комп‘ютерними класами, закуплено обладнання для кабінетів, спортінвентар, меблі та технологічне обладнання на загальну суму 685 тис. грн; за кошти місцевого бюджету та позабюджетні кошти проведено капітальні та поточні ремонти. Однак матеріальна база загальноосвітніх закладів і далі потребує зміцнення та модернізації. Станом на 01.01.2009 року в області 8 шкіл перебувають в аварійному стані, 222 – розташовані в малопридатних пристосованих приміщеннях, 255 – потребують капітального ремонту. У стадії незавершеного будівництва знаходяться 67 об‘єктів освіти, залишкова кошторисна вартість яких становить близько 400 млн. грн. Потрібно також терміново замінити тепломеханічне обладнання 200 котелень тому, що воно відпрацювало нормативний термін експлуатації. Ще 23 котельні, які належать закладам освіти, досі перебувають у підвальних приміщеннях, з них у Львові – 11, в районах області – 10, у закладах освіти обласного підпорядкування – 2. В абсолютній більшості цих котелень експлуатується застаріле технологічне обладнання. Усе це потребує значних капіталовкладень. Повний перехід старшої школи ЗНЗ на профільне навчання, відповідно до законодавчонормативної бази, повинен відбутися у 2010 році. Цього, 2008 –2009 навчального року, профільним навчанням у школах області охоплено 31 % старшокласників, у сільській місцевості – 26 %. Однак далеко не кожна сільська школа має сьогодні необхідні умови для забезпечення 99

профільного навчання учнів старших класів. У більшості сільських шкіл області – тільки по одному – два 10-их класи. Слід також відзначити, що на Львівщині 82 % шкіл І ступеня – це школи, де учнів від 5 до 30-и, у 73 % шкіл І-ІІ ступенів наповнюваність – менше 100 учнів, а у 68 % шкіл І-ІІІ ступенів – до 300 учнів. Попри це забезпечення шкіл автобусами для підвезення учнів становить лише 55 % від потреби. Окрім всього для забезпечення профільного навчання багатьом педагогам бракує кваліфікації. Низька наповнюваність багатьох шкіл, недостатнє матеріально-технічне забезпечення та інші проблеми не дозволяють урізноманітнювати освітні послуги та гарантувати всім дітям з сільської місцевості рівний доступ до якісної освіти. 7. Інформатизація системи освіти Справжній прорив у справі модернізації системи освіти області було здійснено в напрямку її інформатизації, зокрема в забезпеченні комп‘ютерною технікою і навчанні вчителів використанню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). На даний час комп‘ютерами забезпечено усі середні школи області, а також частину навчальних закладів І-ІІ ступеня (34,1 %). Показник забезпечення на один комп‘ютер в області – 27,5 учнів. Станом на 01.01.2009 р. були під‘єднані до мережі Інтернет 92 % загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ст. та 10 % ЗНЗ І-ІІ ступеня. В середньому по області цей показник сягає 54,5 %. З метою підготовки вчителів інформатики до викладання предмета у профільних класах 12-річної школи в області започатковане навчання вчителів з методики впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах профільних курсів та використання мережевих середовищ навчання. З початку 2008 року до проведення профільних курсів підготовлено 100 вчителів інформатики, 29 вчителів проводять тренінги з «Основ веб-дизайну» та «Основ візуального програмування» для вчителів адміністративних одиниць області. Проблемою залишається використання ІКТ у навчально-виховному процесі, а саме – перехід педагогічних працівників від комп‘ютерної грамотності до інформаційної компетентності; організація діяльності інформаційної системи управління освітою; забезпечення відкритості інформації для керівників, працівників освіти та громадськості; застосування інформації для формування освітньої політики; формування культури використання інформації як засобу прийняття рішень. 8. Моніторинг та оцінювання якості освіти Для підвищення якості освіти та перевірки відповідності діяльності освітньої системи очікуванням місцевих громад та дітей, необхідна об‘єктивна інформація про загальний стан освіти області, її ефективність та відповідність вимогам нинішнього часу, тобто моніторинг освіти. За період 2006–2008 рр. було проведено моніторингові дослідження навчальних досягнень з математики та української мови учнів 4-их та 8-их класів. Сьогодні для того, щоб фіксувати загальний стан системи освіти області, її ефективність, необхідно підібрати такі об‘єкти й методи вимірювання, які при незначних капіталовкладеннях можуть надати найбільш адекватне уявлення про ефективність системи освіти, рівень її якості та виявити сильні й слабкі сторони системи освіти області. Найоптимальнішим з точки зору оцінки ефективності та якості роботи, а також виявлення сильних і слабких сторін освітньої системи області є налагодження методики і організація системи вимірювання рівня знань випускників початкової та основної ланки (учнів 4-их і 9-их класів), а також проведення анкетування учнів, батьків та незалежних експертів. Підсумовуючи, виділимо такі проблеми регіональної системи освіти, які необхідно розв‘язати протягом планованого періоду для забезпечення розвитку освіти Львівщини за кожним з описаних напрямів: 1. Невідповідність середовища навчальних закладів вимогам збереження здоров‘я учнів та недостатня вмотивованість учасників навчально-виховного процесу до дотримання засад здорового способу життя. 2. Неефективність роботи з національного виховання та формування в учнів якостей громадянина і патріота України 3. Низька ефективність існуючої системи реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку різних нозологій, відсутність належної допомоги дітям зі складними порушеннями, зокрема, з раннім дитячим аутизмом, з полісенсорними порушеннями (сліпоглухота) тощо. 4. Невідповідність системи післядипломної педагогічної освіти забезпеченню ціложиттєвого професійного розвитку педагогічних працівників та потребам розвитку освіти. 5. Неповне задоволення потреб населення області в дошкільній освіті. 100

6. Відсутність єдиного освітнього простору в більшості освітніх округів та організаційнопедагогічних умов для профільного навчання. 7. Неефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій. 8. Несистемність моніторингу якості освітніх послуг. Мета Програми: Розвиток системи дошкільної та загальної середньої освіти Львівської області відповідно до потреб та запитів регіональної громади щодо доступної якісної освіти, яка забезпечує повноцінний розвиток кожної дитини і її успішну інтеграцію в українське суспільство та європейську спільноту. Завдання Програми: 1. Сформувати в навчальних закладах області середовище, сприятливе для збереження здоров‘я та забезпечення здорового способу життя учасників навчально-виховного процесу. 2. Створити у навчальних закладах комплексну національно орієнтовану систему виховання, що ґрунтується на довірі та співпраці учасників виховного процесу. 3. Створити систему комплексної реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку різних нозологій, орієнтовану на інтеграцію дитини в суспільство. 4. Забезпечити безперервний професійний розвиток педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти. 5. Забезпечити доступність дошкільної освіти та якісну підготовку дітей до навчання у школі. 6. Створити умови для розвитку освітніх округів і вибору старшокласниками профілю навчання за здібностями та інтересами. 7. Сприяти використанню інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі та управлінні освітою. 8. Створити систему моніторингу умов, процесу та результатів навчання і виховання. Названі завдання стосуються дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів усіх рівнів та типів і забезпечують єдність підходів до розв‘язання проблем освітнього комплексу Львівщини в цілому. Для виконання цих завдань та державних програм «Вчитель», «Обдаровані діти», «Шкільний автобус» у межах кожного з напрямів розроблено систему заходів, що відображені у спеціальних підпрограмах – цільових проектах розвитку освіти: 1. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу 1.1. Навчальне середовище, сприятливе для збереження здоров‘я. 1.2. Мережа шкіл сприяння здоров‘ю. 1.3. Фізична активність як складова здорового способу життя. 1.4. Освіта з питань здоров‘я та здорового способу життя. 2. Виховання 2.1. Програми виховної роботи. 2.2. Духовне виховання дітей. 2.3. Школа в музейному просторі. 2.4. Обдаровані діти. 2.5. Позашкільна освіта. 3. Освіта осіб з особливими потребами 3.1. Рання корекція. 3.2. Медико-психолого-педагогічна допомога в навчальних закладах. 3.3. Спецшколи-інтернати. 3.4. Спеціальні програми реабілітації дітей (аутизм, сліпоглухонімі). 3.5. Інклюзія. 4. Професійний розвиток педагогічних працівників 4.1. Кредитно-модульна система підвищення кваліфікації. 4.2. Дистанційне підвищення кваліфікації. 4.3. Спеціальні програми підвищення кваліфікації. Друга вища освіта. 5. Дошкілля 5.1. Охоплення дошкіллям. 101

5.2. Матеріально-технічна база ДНЗ. 5.3. Навчально-виховні програми ДНЗ. 6. Мережа навчальних закладів 6.1. Освітні округи. 6.2. Профільне навчання. 7. Інформатизація системи освіти 7.1. Модернізація комп‘ютерної бази навчальних закладів. 7.2. Інформаційний освітній простір. 7.3. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі. 8. Моніторинг та оцінювання якості освіти 8.1. Моніторинг якості освітніх послуг у навчальних закладах. 8.2. Оцінювання навчальних досягнень випускників початкової та основної школи. 8.3. Моніторинг реалізації Програми. В умовах рецесії української економіки метод проектів дозволяє акумулювати організаційні зусилля й кошти для розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Львівщини. Розроблені проекти будуть впроваджуватися після громадського обговорення та схвалення колегією головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. Водночас Програма – це рамковий документ для програм розвитку дошкільної та загальної середньої освіти в містах і районах області, які повинні бути схвалені відповідними місцевими радами, а також для програм розвитку освітніх округів, дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Останні схвалюються колегіями районних (міських) відділів (управлінь) освіти. Таким чином буде забезпечено розвиток регіональної системи освіти на рівні:  області;  району (міста);  освітнього округу;  навчального закладу. На реалізацію Програми поруч з передбаченими у кошторисах освітніх закладів і установ коштами слід спрямувати додаткові фінансові ресурси. Фінансування заходів обласної Програми буде здійснюватися, починаючи з 2009 року, за рахунок доходів на виконання власних повноважень обласного бюджету та коштів інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Обсяг видатків на Програму на обласному рівні визначається при затвердженні бюджету області. Всього з коштів обласного бюджету планується виділити: 2009 р. – 11 875 тис. грн; 2010 р. – 13 000 тис. грн; 2011 р. – 14 500 тис. грн; 2012 р. – 16 000 тис. грн. Контроль за розподілом цих коштів здійснюватиме постійна комісія з питань освіти і науки Львівської обласної ради за поданням головного управління освіти і науки обласної державної адміністрації. Виконання організаційних заходів Програми координує головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, а контролює постійна комісія з питань освіти і науки Львівської обласної ради. Очікувані результати реалізації Програми: 1.1. Створення середовища, сприятливого для збереження здоров‘я в дошкільних установах та опорних навчальних закладах освітніх округів. 1.2. Охоплення освітніх округів мережею Шкіл сприяння здоров‘ю (не менше однієї ШСЗ в освітньому окрузі, 25 % дошкільних установ). 1.3.1. Створення умов для забезпечення фізіологічної норми тижневої рухової активності школярів. 1.3.2. Організація в опорних школах спеціальних медичних груп і груп лікувальної фізичної культури. 1.4. Охоплення спеціальними програмами підвищення кваліфікації 75 % вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, які викладають предмет «Основи здоров‘я». 2.1. Охоплення не менше 25 % учнів ЗНЗ області постійною участю у виховних справах. 2.2. Впровадження навчально-методичних комплексів «Основи християнської етики» для початкової школи та для 5-6 класів. 2.3. Створення виховних програм в усіх освітніх округах, дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах області. 102

2.4. Щорічне подвоєння кількості шкіл, залучених до проекту «Школа в музейному просторі». 2.5. Створення регіональної системи виявлення та підтримки обдарованої молоді. 2.6. Збільшення кількості дітей, охоплених позашкільною освітою, орієнтовно, на 2000 осіб. 3.1. Збільшення кількості дітей, що отримують корекційну допомогу:  до 3 років у 10 разів (до 500 сімей);  дошкільного та шкільного віку – вдвічі (до 10 000 дітей ). 3.2. Попередження проблем у шкільному навчанні в учнів початкових класів. 3.3. Повне забезпечення необхідним корекційним обладнанням, сучасними навчальнометодичними засобами, а також навчання педагогічного персоналу закладів спеціальної освіти, логопунктів та ПМПК. 3.4. Збільшення на 25 % кількості педагогів, які мають відповідну спеціальну освіту для роботи з дітьми з вадами психофізичного розвитку. 4.1. Охоплення 100 % педагогічних працівників кредитно-модульною системою підвищення кваліфікації. 4.2. Впровадження дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 4.3. Охоплення професійним розвитком за спеціальними програмами педагогічних працівників за спеціальностями:  «учитель основ здоров‘я» – орієнтовно 3500 осіб;  «учитель християнської етики» – орієнтовно 350 осіб;  «учитель художньої культури» – орієнтовно 1150 осіб;  «учитель-дефектолог» – 120 осіб;  класних керівників – орієнтовно 6000 осіб. 5.1. Охоплення дошкільною освітою не менше 75 % дітей віком від 3 до 6 років. 5.2. Забезпечення дошкільних навчальних закладів необхідним обладнанням, методичними матеріалами та іншими засобами навчання дітей. 5.3. Створення системи сертифікації дошкільних навчальних закладів за особистісноорієнтованими програмами виховання дітей дошкільного віку. 6.1. Збільшення середньої наповнюваності старших класів сільських шкіл області на два учні. 6.2. Забезпечення можливості навчання за обраним профілем 75 % учнів. 7.1. Забезпечення комп‘ютерною технікою всіх навчальних закладів області І–ІІІ ст. та закладів І– ІІ ст., в яких кількість учнів перевищує 100, а також комп‘ютеризація бібліотек опорних шкіл області. 7.2. Охоплення мережею «Інтернет» усіх навчальних закладів І–ІІ та І–ІІІ ступенів. 7.3. Забезпечення комп‘ютерною грамотністю 80 % педагогічних працівників області. 8.1. Проведення впродовж 2010–2012 років комплексу моніторингових досліджень умов та якості навчання і виховання. 8.2. Охоплення щорічним оцінюванням навчальних досягнень 5 тис. випускників початкової та основної школи. Проведення науково-практичної конференції за результатами моніторингу та анкетування (2012 р). 8.3. Оприлюднення матеріалів та результатів моніторингу виконання Програми.

103

ОСНОВНІ ЗАХОДИ ПРОГРАМИ № з/п

1. 1.1

1.2

1.3.

1.4.

Заходи та показники на виконання заходів

ТерВиконавФінансування Очікувані результати мін ці заходу, Дже- Обсяги, випоказнирела тис. кока грн. нання Сформувати у навчальних закладах області середовище, сприятливе для збереження здоров’я та забезпечення здорового способу життя учасників навчально-виховного процесу. Забезпечити у навчальних закладах: Створення середовища, ГУОН7 сприятливого для збереження  санвузли, що відповідають ГУОЗ8 ОБ13 здоров‘я: вимогам гігієни; 2009 ЛОІППО9 МБ14 – у 25 % ДНЗ, 20 опорних  здорове харчування; ЛДМУ10 ПБД15 ЗНЗ;  належне освітлення. 2010 ЛДУФК11 – у 25 % ДНЗ, 20 опорних МОУО12 ЗНЗ; 2011 – у 25 % ДНЗ, 53 опорних ЗНЗ; 2012 – у 25 % ДНЗ, 53 опорних ЗНЗ. Розвивати мережу «Шкіл сприяння ОБ Охоплення освітніх округів здоров‘ю»: ГУОН МБ мережею «Шкіл сприяння ГУОЗ ПБД здоров‘ю»:  школи - учасники Всеукраїнської 2009 МОУО ОБ 750 – 5 % дошкільних установ, 20 мережі ШСЗ; ШСЗ в освітніх округах;  обласні опорні ШЗС; 2010 ОБ 800 – 5 % ДНЗ, 20 ШСЗ в освітніх  школи – сателіти; округах;  дошкільні установи. 2011 ОБ 900 – 5 % ДНЗ, 53 ШСЗ в освітніх округах; 2012 ОБ 1000 – 10 % ДНЗ, 53 ШСЗ в освітніх округах. Забезпечити відповідність фізичної Створення умов для забезпеактивності учнів потребам здорового ГУОН ОБ чення фізіологічної норми способу життя: ГУОЗ МБ тижневої рухової активності МОУО ПБД школярів (8–12 годин на тиж привести у відповідність до вимог день) в дошкільних навчаль-них спортивні та ігрові майданчики, закладах та опорних школах спортивні куточки в рекреаціях освітніх округів: для організації відпочинку учнів 2009 – 25 % від загальної кількості молодших класів; ДНЗ, 20 опорних ЗНЗ;  регулярно проводити позауроч-ні 2010 – 25% ДНЗ, 20 опорних ЗНЗ; заняття для забезпечення рухової 2011 – 25% ДНЗ, 53 опорних ЗНЗ; активності; – 25% ДНЗ, 53 опорних ЗНЗ.  організація спеціальних медичних 2012 Функціонування спеціальних груп і груп лікувальної фізичної медичних груп і груп лікукультури. вальної фізичної культури у: 2009 – 20 опорних ЗНЗ; 2010 – 20 опорних ЗНЗ; 2011 – 53 опорних ЗНЗ; 2012 – 53 опорних ЗНЗ. Розгорнути оздоровчу освіту для: Охоплення спеціальними ЛОІППО ОБ програмами підвищення  дітей (відповідно до програми МОУО МБ кваліфікації вчителів ЗНЗ, які курсу «Основи здоров‘я»); ПБД викладають предмет «Основи  педагогів (відповідно до програм здоров‘я»: професійного розвитку «Здоров‘я 2009 – орієнтовно 150 тренерів; через освіту»); 7

Тут і далі – Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації (ГУОН) Тут і далі – Головне управління охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації (ГУОЗ) 9 Тут і далі –Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (ЛОІППО) 10 Тут і далі – Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького (ЛДМУ) 11 Тут і далі – Львівський державний університет фізичної культури (ЛДУФК) 12 Тут і далі – місцеві органи управління освітою (МОУО) 13 Тут і далі – обласний бюджет (ОБ) 14 Тут і далі – місцеві бюджети (МБ) 15 Тут і далі – позабюджетні джерела (ПБД) 104 8

 батьків (лекції, «круглі столи», спеціальна література і ін.)

– орієнтовно 1100 осіб; – орієнтовно 1100 осіб; – орієнтовно 1100 осіб.

2010 2011 2012

Всього: ОБ 3450 Створити в навчальних закладах комплексну національно орієнтовану систему виховання, що ґрунтується на довірі та 2. співпраці учасників виховного процесу. 2.1. Організувати виховну роботу на Навчально-методичний основі спеціально розроблених 2009 ГУОН ОБ 50 посібник з організації ви-ховної виховних програм: ЛОІППО роботи навчального закладу на МОУО основі виховних програм  «Основні орієнтири виховання Створення виховних програм у школярів Львівщини» (посібник з 20 освітніх округах та організації виховної роботи дошкільних і загальноосвітніх навчального закладу на основі навчальних закладах, які до них виховних програм); входять.  навчання педагогів Львівщини організації комплексної національно орієнтованої системи 2010 ГУОН ОБ Створення виховних програм у виховних справ; ЛОІППО МБ 40 освітніх округах та  методичні матеріали – зразки МОУО ПБД дошкільних і загальноосвітніх сценаріїв виховних справ для навчальних закладах, які до них педагогів-організаторів, класних входять. керівників; моніторинг якості Збірник сценаріїв виховних виховання у загальноосвітніх ОБ 50 справ у початковій школі. навчальних закладах області. Охоплення не менше 5% учнів ЗНЗ області постійною участю у виховних справах. 2011 ГУОН Створення виховних програм у ЛОІППО ОБ 53 освітніх округах та МОУО МБ дошкільних і загальноосвітніх ПБД навчальних закладах, які до них входять. Збірник сценаріїв виховних ОБ 70 справ у основній школі. Охоплення не менше 10 % учнів ЗНЗ області постійною участю у виховних справах. 2012

2.2

2.3

Впровадити у практику роботи навчальних закладів сучасну модель духовного виховання:  навчально-методичні комплекси «Основи християнської етики»;  методичні матеріали для вчителів християнської етики;  конференції, семінари, круглі столи із залученням громадськості з питань духовного виховання особистості в сучасних умовах.

Використовувати у навчально-

ГУОН ЛОІППО МОУО

ОБ МБ ПБД ОБ

ОБ

200

2010

ОБ

250

2011

ОБ

300

2012

ОБ

350

2009

ГУОН ЛОІППО МОУО

ГУОН

105

ОБ

Створення виховних програм у 33 освітніх округах, усіх дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах області. Збірник сценаріїв виховних справ у старшій школі. Охоплення не менше 10 % учнів ЗНЗ області постійною участю у виховних справах. Впровадження навчальнометодичного комплексу «Християнська етика» для 5 класу. Впровадження навчальнометодичного комплексу «Християнська етика» для 1 класу. Видання посібника для вчителів та батьків «Духовні основи здоров‘я» Впровадження навчальнометодичного комплексу «Християнська етика» для 2-их та 3-іх класів. Впровадження навчальнометодичних комплексів «Християнська етика» для 4-их та 6-их класів.

виховному процесі на постійній основі музейні експозиції:  системна співпраця опорних навчальних закладів з державними та громадськими музеями;  мережа шкільних музеїв;  навчання музейної педагогіки вчителів та музейних працівників.

2009 2010

Державні та громадські музеї Львівщини ЛОІППО МОУО

МБ ПБД ОБ 100 ОБ 120 ОБ

2011

120 ОБ

2012 2.4

2.5

Створити регіональну систему виявлення та відбору обдарованої молоді:  Всеукраїнські та міжнародні олімпіади, конференції та турніри з основ наук, Інтернетолімпіади;  літні школи для обдарованих учнів;  конкурс дитячого читання (спільно з ГО «Форум видавців»);  дистанційне навчання обдарованих дітей;  стимулювання обдарованої учнівської молоді та її наставників;  міжнародне співробітництво у сфері навчання та виховання обдарованої молоді. Зберегти систему позашкільної освіти та підвищити її якість:  матеріально-технічна і навчальна база, комп‘ютеризація;  окремі приміщення для Будинків дитячої та юнацької творчості;  зростання чисельності дітей і підлітків, охоплених позашкільною освітою;  підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів.

Залучено до проекту 8 шкіл. Залучено до проекту 16 шкіл. Залучено до проекту 32 школи. Залучено до проекту 64 школи.

150 ЛОІППО ГУОН ОМАН16 МОУО

ОБ МБ ПБД

ОБ ОБ ОБ ОБ

2009 2010 2011 2012

ГУОН МОУО

2009

2010

2011

2012

ОБ МБ ПБД

2550 2800 2900 3000

Створення системи роботи з обдарованою молоддю. Охоплення участю у міжнародних та всеукраїнських олімпіадах, конференціях, конкурсах, турнірах з основ наук, літніх школах для обдарованих учнів, дистанційним навчанням, орієнтовно: – 5300 обдарованих учнів; – 5500 обдарованих учнів; – 5800 обдарованих учнів; – 6000 обдарованих учнів.

Збереження наявної мережі позашкільних навчальних закладів області в кількості 81 одиниці. Зростання кількості учнів, охоплених позашкільною освітою в усіх її формах, орієнтовно на 120 чол. Зростання кількості учнів, охоплених позашкільною освітою в усіх її формах, орієнтовно на 450 чол. Зростання кількості учнів, охоплених позашкільною освітою в усіх її формах, орієнтовно на 630 чол. Зростання кількості учнів, охоплених позашкільною освітою у всіх її формах орієнтовно на 840 чол.

Усього: ОБ 13090 Створити систему комплексної реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку різних нозологій, орієнтовану на 3. інтеграцію дитини в суспільство. 3.1. Модернізувати спеціальну  Збільшення кількості дітей дошкільну освіту, забезпечити дошкільного віку, що сучасні умови її отримання, 2009 ГУОН ОБ отримують корекційну доступність та ефективність нових 2010 ЛОІППО МБ допомогу, вдвічі (до 500 форм допомоги дітям з вадами 2011 МОУО ПБД сімей); психофізичного розвитку та їх 2012  попередження інвалідності сім‘ям. та профілактична робота з дітьми зі складною патологією;  зменшення вдвічі кількості учнів початкових класів, що мають проблеми в навчанні. 3.2 Вдосконалити діагностичноЗбільшення кількості 16

Тут і далі – Львівська обласна Мала академія наук (ОМАН) 106

корекційну та консультативну допомогу дітям дошкільного та шкільного віку шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічної служби та розширенням мережі центрів розвитку дитини (ранньої допомоги).

3.3

Вдосконалити систему реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку в умовах спеціальних шкілінтернатів, професійну підготовку випускників та їх соціальну адаптацію.

3.4

Створити систему навчання та реабілітації дітей з раннім дитячим аутизмом та сліпоглухих дітей.

3.5

Організувати інтегроване та інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами, вдосконалити систему індивідуального навчання.

2009 2010 2011 2012

ГУОН ЛОІППО МОУО

ОБ МБ ПБД

2009 2010 2011 2012

ГУОН ЛОІППО МОУО

ОБ МБ ПБД

2009 2010 2011 2012

ГУОН ЛОІППО МОУО

ОБ МБ ПБД

2009 2010 2011 2012

ГУОН ЛОІППО МОУО

ОБ МБ ПБД

325 350 400 450

дітей, що отримують корекційну допомогу:  до 3 років – в 10 разів (до 500 сімей);  дітей шкільного віку, які отримують корекційну допомогу, – вдвічі ;  забезпечення якісної діагностики та корекції відхилень у розвитку дітей дошкільного та шкільного віку.  Надання якісних реабілітаційних послуг дітям з вадами психофізичного розвитку через забезпечення необхідним корекційним обладнанням, сучасними навчально-методичними засобами та навчання персоналу.  Розширення контингенту дітей, що отримують корекційну допомогу (зокрема, з помірною розумовою відсталістю).  Створення умов для допрофесійної підготовки майбутніх випускників спецшкіл. Охоплення корекційною допомогою дітей, які раніше її не отримували.  Забезпечення корекційного компонента індивідуального навчання, поєднання індивідуальної та групової форм навчання.  Надання кваліфікованої корекційної допомоги дітям з вадами психофізичного розвитку, інтегрованим в загальноосвітні заклади.  Створення моделі інклюзивної школи. Збільшення на 25% кількості педагогів, які мають спеціальну освіту для роботи з дітьми з вадами психофізичного розвитку.

Надати педагогічним працівникам спеціальних навчальних закладів другу вищу освіту зі спеціальності «Дефектологія», підготувати 20102 ОБ спеціалістів до роботи в нових 011 ЛОІППО МБ умовах з дітьми, які мають складні, 2012 ПБД комплексні порушення. Усього: ОБ 1525 Забезпечити безперервний професійний розвиток педагогічних працівників в системі післядипломної педагогічної 4. освіти. 4.1 Розробити і впровадити модель кредитно-модульної системи Охоплення кредитнопідвищення кваліфікації ЛОІППО модульною системою педагогічних працівників: підвищення кваліфікації: 40% 2009 ОБ педпрацівників;  база даних про підвищення МБ 60% педпрацівників; кваліфікації педпрацівників; 2010 ОБ 80% педпрацівників;  навчально-методичне, МБ Запровадження матеріально-технічне та 2011 ОБ кваліфікаційного іспиту інформаційне забезпечення; МБ 100% педпрацівників.  кваліфікаційний іспит на 2012 ОБ База даних про підвищення завершення циклу підвищення 3.6

107



4.2

кваліфікації; моніторинг якості підвищення кваліфікації педпрацівників.

Впровадити модель дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників (ДПК):  системотехнічне, науковометодичне, матеріальнотехнічне та інформаційне забезпечення;  курси (72год.) ПК для науковопедагогічних працівників ЛОІППО;  Центр дистанційного навчання;  опорно-консультативні пункти.

МБ 2012

2009

ГУОН ЛОІППО МОУО

2010

ОБ МБ ПБД

Телекомунікаційне, програмне, інформаційне забезпечення ДПК. Науково-методичне забезпечення ДПК. Ставки системного адміністратора дистанційного навчання; менеджера дистанційного навчання; методиста дистанційного навчання; експерта дистанційного навчання. Дистанційне навчання в системі кредитно-модульного підвищення кваліфікації педагогічних працівників (5 спецкурсів)

Дистанційне навчання в системі кредитно-модульного підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які обрали дану форму навчання. Програми професійного розвитку працівників освіти: – «Профільне навчання у ЗНЗ» (по-предметно); – «Християнська етика в ЗНЗ»; – «Основи здоров‘я в ЗНЗ»; – «Художня культура в школі: зміст і методика»; – «Дефектологія»; – «Створення виховних програм ЗНЗ». Охоплення професійним розвитком за спеціальними програмами педагогічних працівників за спеціальностями: –«учитель основ здоров‘я (тренер)» – 32 особи; –«учитель християнської етики» – 151 особа; – «учитель художньої культури» – 1150 осіб; – «учитель–дефектолог» – 60 осіб; – педагог–організатор (тренер) – 32 особи. Охоплення програмами: «Intel. Навчання для майбутнього» (42 год.) –2945 осіб; «Microsoft» (36 год.) – 2500 осіб. Навчання на курсах української мови (360 год.) 40 осіб (2 групи).

2011 ОБ МБ ПБД

2012 4.3

Розробити і впровадити спеціальні програми професійного розвитку працівників освіти:  спеціальні програми професійного розвитку класних керівників, учителів основ здоров´я, християнської етики, художньої культури та ін.;  ком‘пютерна грамотність педагогічних працівників області;  нормативна, науково-методична база для акредитації спеціальностей «учитель основ здоров‘я», «учитель християнської етики», «учитель художньої культури», «дефектологів» та підготовки бакалаврів;  курси за програмами «Microsoft» та «Intel. Навчання для майбутнього»;  курси української мови для громадян України, зареєстрованих у Львівській області;  апробація професійного блоку програми підготовки бакалаврів на курсах підвищення кваліфікації.

2009 ЛОІППО

ОБ МБ ПБД

2009

108

кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів області. Центр дистанційного навчання ЛОІППО та місцеві опорноконсультативні пункти ДПК. Апаратне забезпечення ДПК. Кадрове забезпечення ДПК (25 осіб).

ОБ

300

ОБ

240

ОБ

ОБ МБ ПБД

2010

ОБ

260

ОБ

250

ОБ

ОБ МБ ПБД

2011

ОБ

280

ОБ

275

ОБ

120

ОБ МБ ПБД

2012

109

ОБ

280

ОБ

275

ОБ

150

Охоплення професійним розвитком за спеціальними програмами педагогічних працівників за спеціальностями: – «учитель основ здоров‘я» – 1120 осіб; – «учитель християнської етики» – 110 осіб; – «учитель художньої культури» – 1150 осіб; – «учитель-дефектолог» – 60 осіб; – класний керівник – 1000 осіб; – педагог-організатор (тренер) – 32 особи. Охоплення програмами: «Intel. Навчання для майбутнього» (42 год.) – 2500 осіб; «Microsoft» (36 год.) – 2500 осіб. Навчання на курсах української мови (360 год.) 60 осіб (3 групи). Охоплення професійним розвитком за спеціальними програмами педагогічних працівників за спеціальностями: – «учитель основ здоров‘я» – 1120 осіб; – «учитель християнської етики» – 110 осіб; – «учитель художньої культури» – 1150 осіб; – класний керівник – 2000 осіб; – педагог-організатор (тренер) – 32 особи. Охоплення програмами: «Intel. Навчання для майбутнього» (42 год.) – 2500 осіб; «Microsoft» (36год.) – 2500 осіб. Навчання на курсах української мови (360 год.) 80 осіб (3 групи). Охоплення професійним розвитком за спеціальними програмами педагогічних працівників за спеціальностями: – «учитель основ здоров‘я» – 1120 осіб; – «учитель християнської етики» – 110 осіб; – класний керівник – 3000 осіб; – педагог-організатор (тренер) – 32 особи. Охоплення програмами: «Intel. Навчання для майбутнього» (42 год.) – 2300 осіб; «Microsoft» (36 год.) – 2500 осіб. Навчання на курсах української мови (360 год.) 100 осіб (4 групи).

Підвищення кваліфікації на базі ЩоЛОІППО ОБ 900 осіб щорічно підвищують профілакторію «Пролісок» у річМБ кваліфікацію на базі м. Трускавці з одночасним но ПБД профілакторію «Пролісок». оздоровленням Усього: ОБ 3150 Забезпечити доступність дошкільної освіти та якісну підготовку дітей до навчання у школі. 5. 5.1 Забезпечити розвиток мережі ГУОН Відкриття: дошкільних навчальних закладів: МОУО ОБ – 10 ДНЗ (1000 дітей ), 30 груп МОУО МБ з короткотривалим режимом  відкриті ДНЗ (у тому числі НВК); 2009 ПБД перебування дітей (400 дітей  групи з короткотривалим ), 15 груп для дітей 5-річного режимом перебування дітей; віку;  групи спеціального призначення ОБ – 12 ДНЗ (1200 дітей), 35 груп для дітей з особливими МБ з короткотривалим режимом потребами; 2010 ПБД перебування дітей (450  групи при ЗНЗ для підготовки до дітей), 15 груп для дітей 5навчання у школі дітей 5-річного річного віку. віку. – 14 ДНЗ (1400 дітей), 35 груп з короткотривалим режимом 2011 ОБ перебування дітей (450 МБ дітей), 15 груп для дітей 5ПБД річного віку; – 15 ДНЗ (1500 дітей ), 40 груп з короткотривалим режимом 2012 ОБ перебування дітей (500 МБ дітей), 15 груп для дітей 5ПБД річного віку. 5.2 Зміцнити матеріально-технічну і ОБ Забезпечення дошкільних навчальну базу ДНЗ: ГУОН МБ навчальних закладів необхідним МОУО ПБД обладнанням, методичними  ремонт ДНЗ; 2009 ОБ 2500 матеріалами та іншими  забезпечення інвентарем, 2010 ОБ 3000 засобами навчання дітей. обладнанням; 2011 ОБ 3500  забезпечення дидактичним 2012 ОБ 3900 матеріалом. 5.3 Удосконалення змісту дошкільної ЛОІППО ОБ Навчально-методичне та освіти, підвищення якості 2009 МОУО МБ інформаційне забезпечення. навчально-виховного процесу у ДНЗ: ПБД Нормативно-правове та методичне забезпечення  програми особистіснообласної системи сертифікації орієнтованої моделі навчання та дошкільних навчальних закладів виховання («Я у світі», за особистісно-орієнтованими «Зернятко» та ін.); програмами виховання дітей  придбання дидактичних, дошкільного віку. методичних, ігрових посібників, Сертифіковано за особистіснопедагогічної періодики; орієнтованою моделлю  професійний розвиток всіх навчання та виховання у: категорій педпрацівників ДНЗ. – 15% ДНЗ; 2010 ОБ 200 – 20% ДНЗ; 2011 ОБ 200 – 25% ДНЗ. 2012 ОБ 200 Усього: ОБ 13500 Забезпечити умови для розвитку освітніх округів та вибору старшокласниками профілю навчання за здібностями та 6. інтересами. 6.1 Розвивати мережу освітніх ГУОН ОБ 2500 Зміцнення матеріальної бази 20округів(ОО): МОУО МБ и опорних шкіл. 2009 ПБД 2000 Забезпечення освітніх округів  матеріальне забезпечення ОБ автобусами. опорних навчальних закладів; 3000 Зміцнення матеріальної бази 20 забезпечення довозу дітей до 2009 ОБ ти опорних шкіл. Збільшення опорних шкіл; МБ середньої напов-нюваності  інформованість територіальних 2010 ПБД старших класів сільських шкіл громад про роботу ОО та їх області на одного учня. участь в управлінні освітою; Зміцнення матеріальної бази 20 науково-методичний супровід та 2011 ОБ 3500 и опорних шкіл. моніторинг діяльності ОО; МБ Створення шкіл громадської  професійний розвиток членів ПБД активності. керівних органів ОО. Зміцнення матеріальної бази 204.4

110

ОБ МБ ПБД

2012

6.2

Впровадити профільне навчання старшокласників:  інформаційно-діагностичні матеріали щодо впровадження профільного навчання для учнів, батьків;  навчальні комплекси україноцентричних курсів історії та літератури для непрофільних класів;  підвищення кваліфікації педпрацівників з питань вивчення профільних предметів, викладання курсів за вибором, факультативів.

ГУОН МОУО

2010 2011 2012

4000

ОБ МБ ПБД

200 200 200

2009 2010 2011 2012

и опорних шкіл. Збільшення середньої напов-нюваності старших класів сільських шкіл області на два учні. Створення шкіл громадської активності. Створення умов для організації допрофільного та профільного навчання. Навчальні комплекси (програма та підручники) україноцентричних курсів історії та літератури для непрофільних класів: – для 10-го класу; – для 11-го класу; – для 12-го класу. Забезпечення можливості навчання за обраним профілем, орієнтовно: 20 % учнів; 50 % учнів; 60 % учнів; 75 % учнів.

Усього: ОБ 15600 Сприяти використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі та управлінні освітою 7. 7.1 Модернізувати і забезпечити Комп‘ютеризація по 50 функціонування матеріальнобібліотек опорних шкіл освітніх технічної бази освітніх закладів та ГУОН МОУО округів області щорічно, установ: починаючи з 2010 року Забезпечення навчальних  комп‘ютеризація освітніх 2009 закладів мультимедійними закладів області; 2010 ОБ 1100 комплексами з розрахунку 1 на 2011 ОБ 1200 ЗНЗ І–ІІ ст., 2–5 – ЗНЗ І–ІІІ–ст. 2012 ОБ 1400 Забезпечення на кінець 2012 року комп‘ютерною технікою ЗНЗ з розрахунку 15 учнів 5–12  введення у штатний розпис класів/ комп‘ютер та посади лаборанта (інженера) 2009 МБ безперебійного її комп‘ютерного класу; 2010 ПБД функціонування 2011 Закупівля щорічно для кожного 2012 ЗНЗ ліцензійних програмних  забезпечення навчальними засобів, рекомендованих МОН програмними засобами. України для використання у 2009 ЗНЗ України 2010 ОБ 150 2011 ОБ 100 2012 ОБ 100 7.2 Сформувати інформаційний освітній 2009 МБ Охоплення на кінець 2009 року простір: ГУОН, МОУО ПБД мережею «Інтернет» усіх 2010 МБ навчальних закладів І–ІІІ  підключення до мережі ПБД ступеня. Інтернет ЗНЗ області; 20092 ОБ 30 Охоплення на кінець 2010 року  запровадження електронного ОБ 30 мережею «Інтернет» усіх документообігуЗНЗ-ВО-ГУОН; 010 навчальних закладів І–  створення електронного ОБ 50 ІІ ступеня. каталогу навчально-методичної 2009 2010 ОБ 50 Запровадження електрон-ного літератури 2011 ОБ 50 документообігуЗНЗ-ВО-ГУОН 2012 ОБ 50 (форми звітності). Створення електронного каталогу навчально-методичної літератури ЛОІППО та ЛОНПБ. Підтримка функціонування та  функціонування Освітнього 20092 ОБ 20 наповнення Освітнього порталу. порталу; 010 ОБ 20 Створення і забезпечення  2011 ОБ 20 функціонування в області  використання корпоративної 2012 ОБ 20 корпоративної освітньої мережі мережі «Уран» 2011 ОБ «Уран».

111

ОБ

2012 7.3

Впровадити сучасні інформаційнокомп‘ютерні технології (ІКТ) у навчальний процес.

20092 010 2011 2012

ГУОН ЛОІППО МОУО

Охоплення навчанням за спеціальними програмами з використання ІКТ учителівпредметників.

ОБ МБ ПБК

Усього: ОБ 4390 Створити систему моніторингу умов, процесу та результатів навчання і виховання 8. 8.1. Аналізувати дані про умови та якість навчання і виховання у дошкільних, загальноосвітніх та 2009 ГУОН ОБ 15 позашкільних закладах: ЛОІППО МОУО  статистичні відомості;  щорічні звіти керівників МОУО;  дані досліджень рівня знань випускників початкової 2010 ОБ та основної школи; 2011 МБ  результати незалежного 2012 ПБД зовнішнього оцінювання. 8.2. Вимірювати рівень знань ГУОН випускників початкової та основної ЛОІППО ланки школи. Вивчати думку учнів, МОУО батьків, вчителів та експертів:  тестування учнів; 2009 ОБ 135  анкетування педагогів, учнів, 2010 ОБ 150 батьків. 2011 ОБ 150 2012 ОБ 150

Відстежувати процес виконання Програми:  аналітичні матеріали про виконання Програми за напрямами;  «круглі столи» за участю громадськості, громадські форуми;  щорічна обласна конференція. Усього: 8.3.

2010 2011 2012

ГУОН ЛОІППО МОУО

112

ОБ ОБ

35 35

ОБ

670

Методика комплексних моніторингових досліджень умов та якості навчання і виховання у ЗНЗ Львівської області. Щорічник «Основні показники функціонування освітньої системи Львівщини: аналіз та оцінка»

Охоплення оцінюванням навчальних досягнень 5 тис. випускників початкової та основної школи щорічно. Публікація на сайті тестових матеріалів та результатів моніторингу.

Аналітичні матеріали про виконання Програми. Проведення конференції за результатами виконання Програми.

Додаток 2 Про внесення змін та доповнень до наказу головного управління освіти і науки від 27.04.2009 р. № 514 «Про розроблення Програм розвитку освіти районів, міст, освітніх округів, навчальних закладів Львівщини. Наказ Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 13.07.2009 року № 710 М і н і с т е р с т в о о с в і т и і н а у к и У к р а ї н и Г О Л О В Н Е У П Р А В Л І Н Н Я О С В І Т И І Н А У К И ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ 13.07.2009 року

Львів

№ 710

Про внесення змін та доповнень до наказу головного управління освіти і науки від 27.04.2009 р. № 514 «Про розроблення Програм розвитку освіти районів, міст, освітніх округів, навчальних закладів Львівщини» У зв‘язку з необхідністю вдосконалення розроблених в районах і містах області програм (планів) розвитку освіти на 2009-2012 роки та забезпечення широкого обговорення цільових проектів розвитку освіти Львівщини працівниками освіти і громадськістю НАКАЗУЮ: 1. Затвердити відповідальних за впровадження цільових проектів «Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки» (додаток 1). 2. Організувати обговорення проектів спеціальних підпрограм розвитку освіти Львівщини – цільових проектів розвитку освіти за напрямами – на обласній серпневій конференції працівників освіти. 3. Вважати недійсним п.3 наказу головного управління освіти і науки від 27.04.2009 р. № 514 «Про розроблення Програм розвитку освіти районів, міст, освітніх округів, навчальних закладів Львівщини» 4. Львівському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти (Р. Шиян): 4.1. Підготувати обговорення на секційних засіданнях обласної серпневої конференції працівників освіти (20 серпня) цільових проектів розвитку освіти Львівщини за напрямами. 4.2. Представити до 10 вересня 2009 р. Комісії для слухань Програм (планів) розвитку освіти районів і міст обласного значення рекомендації до проектів районних і міських програм (планів) розвитку освіти. 5. Керівникам органів управління освітою районів і міст обласного значення: 5.1. Затвердити до 1 серпня 2009 р. відповідальних за впровадження цільових проектів програм (планів) розвитку освіти району, міста обласного значення на 2009–2012 роки. 5.2. Надіслати до 15 серпня 2009 р. електронний варіант проекту програми (плану) розвитку освіти району, міста обласного значення та цільові проекти цієї програми (плану) на адресу: zmm2007@ukr.net та loippo@ukr.net. 5.3. Представити проекти програми (плану) розвитку освіти району (міста) та цільові проекти цієї програми (плану) на слухання спільно з формування мережі на 2009– 2010 н. р. (презентація до 15 хв.) у терміни згідно з додатком 2. 6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Начальник головного управління

113

П. Хобзей

Додаток № 1 до наказу Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації № 710 від 13.07.2009.

№ п\п 1.

Список відповідальних за впровадження цільових проектів «Програми розвитку освіти Львівщини на 2009–2012 роки» Назва напряму, проекту Прізвище, ім’я, по Місце праці батькові відповідального Шиян Олена Іллівна Завідувач кафедри Здоров’я учасників життєвих компетентностей навчально-виховного ЛОІППО процесу 1.1.Навчальне Сислюк Ірина Петрівна Начальник відділу ГУОН середовище, сприятливе для збереження здоров‘я. 1.2. Мережа шкіл Іванова Марія сприяння здоров‘ю. Андріївна Викладач кафедри життєвих 1.3. Фізична активність Турчик Ірина компетентностей ЛОІППО як складова здорового Хоссенівна Доцент кафедри життєвих способу життя. компетентностей ЛОІППО 1.4. Освіта з питань Новикова Ніна Іванівна здоров‘я та здорового Завідувач кафедри природничоспособу життя. математичної освіти ЛОІППО Гриза Леся Степанівна Завідувач кабінетом Виховання проблем виховання ЛОІППО 2.1. Програми виховної Пастушенко Роман Завідувач кабінетом розвитку роботи. Ярославович освіти ЛОІППО Сохань Галина 2.2. Духовне виховання Степанівна Доцент кафедри соціальної та дітей. культурологічної освіти ЛОІППО Цибко Андрій Методист кабінету інформаційно2.3. Школа в музейному Олександрович ресурсного забезпечення ЛОІППО просторі. Начальник відділу ГУОН Сислюк Ірина Петрівна 2.4. Обдаровані діти. Бородчук Іванна Директор обласної МАН Антонівна Наконечна Ольга Методист кабінету проблем Пилипівна виховання ЛОІППО 2.5. Позашкільна освіта. Ремажевська Віра завідувач кафедри корекційної Освіта осіб з Миколаївна педагогіки ЛОІППО особливими потребами 3.1. Рання корекція. -«3.2. Медико-психологоВасюник Марія Іванівна Головний спеціаліст ГУОН педагогічна допомога в Лепеха Лілія Петрівна Завідувач Львівською обласною навчальних закладах. психолого-медико-педагогічною консультацією 3.3. СпецшколиСолтис Леся Іванівна Начальник відділу соціального інтернати. захисту і виховання ГУОН 3.4. Спеціальні програми Лепеха Лілія Петрівна Завідувач ЛОПМПК реабілітації дітей: 3.4.1. хворих на аутизм Рибак Юлія Вікторівна Заступник директора Львівської СЗШ-інтернату для дітей з важкими порушеннями мовлення 3.4.2. сліпоглухонімих. Ремажевська Віра Завідувач кафедри корекційної Миколаївна педагогіки ЛОІППО 3.5. Інклюзія. Єфімова Світлана Старший викладач кафедри Михайлівна освітньої політики ЛОІППО 114

Професійний розвиток педагогічних працівників 4.1. Кредитно-модульна система підвищення кваліфікації. 4.2. Дистанційне підвищення кваліфікації. 4.3. Спеціальні програми підвищення кваліфікації. Друга вища освіта. Дошкілля 5.1. Охоплення дошкіллям. 5.2. Матеріальнотехнічна база ДНЗ. 5.3. Навчально-виховні програми ДНЗ. Мережа навчальних закладів 6.1. Освітні округи. 6.2. Профільне навчання.

Пастушенко Наталія Миколаївна «-

Заступник директора ЛОІППО

««Зеленко Любов Василівна -«-«-

Головний спеціаліст відділу дошкільної та загальної середньої освіти ГУОН

Білан Олександра Іванівна Хобзей Павло Кузьмович Дуда Орися Дмитрівна

Доцент кафедри педагогіки ЛОІППО Начальник ГУОН Львівської облдержадміністрації Доцент кафедри освітньої політики ЛОІППО Заступник начальника ГУОН

Біляк Богданна Михайлівна Кацюба Микола Романович - «-

Інформатизація системи освіти 7.1. Модернізація комп‘ютерної бази навчальних закладів. 7.2. Інформаційний - «освітній простір. 7.3. Інформаційно-«комунікаційні технології у навчальному процесі. Коцовська Олександра Моніторинг та Степанівна оцінювання якості освіти 8.1. Моніторинг якості Танчин Ігор освітніх послуг у Зеновійович навчальних закладах. 8.2. Оцінювання Каличак Ольга навчальних досягнень Михайлівна випускників початкової та основної школи. 8.3. Моніторинг Любицький Теодор реалізації Програми. Теодорович Начальник Головного управління

115

Заступник директора ЛОІППО

Заступник начальника ГУОН Заступник директора ЛОІППО Завідувач кабінету моніторингу та оцінювання якості освіти ЛОІППО Методист кабінету розвитку освіти ЛОІППО П. Хобзей

Додаток № 2 до наказу Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації № 710 від 13.07.2009 р. Графік слухань проектів Програм (планів) розвитку освіти районів/міст Львівської області Назва міст і районів Дата Година 14 вересня 2009 р. Самбірський 10.00–10.45 Турківський 10.45–11.30 Ст.Самбірський 11.30–12.15 Сколiвський 12.15–13.00 Жидачівський 14.00–14.45 Перемишлянський 14.45–15.30 Стрийський 15.30–16.15 15 вересня 2009 р. м. Львів 10.00–10.30 м. Борислав 10.30–11.00 м. Дрогобич 11.00–11.30 м. Новий Розділ 11.30–12.00 м. Моршин 12.00–12.30 м. Самбiр 12.30–13.00 м. Стрий 14.00–14.30 м. Трускавець 14.30–15.00 м. Червоноград 15.00–15.30 16 вересня 2009 р. Буський 10.00–10.45 Бродівський 10.45–11.30 Радехiвський 11.30–12.15 Дрогобицький 12.15–13.00 Золочівський 14.00–14.45 Мостиський 14.45–15.30 Пустомитівський 15.30–16.15 17 вересня 2009 р. Городоцький 10.00–10.45 Кам‘янко-Бузький 10.45–11.30 Сокальський 11.30–12.15 Миколаївський 12.15–13.00 Жовкiвський 14.00–14.45 Яворівський 14.45–15.30 Начальник Головного управління П. Хобзей

116

Додаток 3 Виконання заходів Програми розвитку освіти Львівщини на 2009-2012 роки, які фінансувалися з обласного бюджету №з/п

Назва заходу

1. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу 2009 рік 1.2. Розвиток мережі «Шкіл сприяння здоров‘ю». Забезпечення шкіл сприяння здоров'ю обладнанням для кабінетів основ здоров‘я, Центрів здоров‘я, комплектами спортінвентаря та навчальними матеріалами

Передбачене фінансування (тис.грн.)

Профіна нсовано (тис. грн)

Що зроблено

Згідно рішення сесії від 24.11.2009 року № 1056 "Про внесення змін у показники обласного бюджету Львівської області на 2009 рік" виділено субвенцію з обласного бюджету у міські і районні бюджети в сумі 750,0 тис.грн. для забезпечення шкіл сприяння здоров'ю, обладнанням для кабінетів основ здоров'я, центів здоров'я, комплектами спортінветаря та навчальними матеріалами. Придбано обладнання для 25 шкіл області на суму 719,75 тис. грн. (проплачено на суму 555,5 тис.грн., кредиторська заборгованість - 164,25 тис.грн. в т.ч. Дрогобцький р-н- 30,0 тис.грн., Жовківський р-н - 30,0 тис.грн. Радехівський р-н - 14,25 тис.грн., Сокальський р-н- 60,0 тис.грн., Турківський р-н - 30,0 тис.грн. )

750,00

719,75

750,00

719,75

24,00

Закуплено навчально-методичний посібник „Здорова школа‖ в кількості 1000 примірників

750,00

749,7

Згідно рішення сесії Львівської обласної ради №1340 від 9 листопада 2010 року та розпорядження голови Львівської ОДА №1230/0/5-10 від 27 жовтня 2010 року скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети в сумі 750,0 тис.грн. (по 30,0 тис.грн на 25 ЗНЗ) для забезпечення шкіл сприяння здоров'ю, шкіл-сателітів та новобудов спортивним інвентарем, обладнанням для спортзалів та спортмайданчиків

1.3. Фізична активність як складова здорового способу життя Розвиток профільної освіти (спортивний 200,00 напрям – хокей) в школах Яворівського р-ну (оренда льодового стадіону у

99,00

Усього в 2009 році: 2010 рік 1.2. Розвиток мережі «Шкіл сприяння здоров‘ю». Вивчення, узагальнення та поширення досвіду опорних навчальних закладів – «Шкіл сприяння здоров‗ю». Навчальнометодичний посібник „Здорова школа‖ (книги для бібліотечних фондів) Забезпечення шкіл сприяння здоров'ю та шкілсателітів спортивним інвентарем, обладнанням для спортзалів та спортмайданчиків

Згідно рішення сесії Львівської обласної ради №1340 від 9 листопада 2010 року та розпорядження голови Львівської ОДА №11099/0/5-10 від 6 жовтня 2010 року скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцевий бюджет 117

Новояворівську)

Яворівського району в сумі 200,0 тис.грн., для розвитку профільної освіти (спортивний напрям - хокей) у школах Яворівського району (оренда льодового стадіону у Новояворівську, охоплено 120 дітей охоплених заняттями з хокею)

Усього в 2010 році: 974,00 2011 рік 1.3. Фізична активність як складова здорового способу життя. Організація збирання, обробляння та аналіз 5,00 даних у рамках Всеукраїнського моніторингового дослідження "Рух як детермінанта здорового способу життя (ЗСЖ)

1.4. Освіта з питань здоров’я та здорового способу життя. Проведення моніторингових досліджень з проблем просування ЗСЖ за національними показниками

Навчання учасників навчально-виховного процесу з питань ЗСЖ, забезпечене відповідними навчально-методичними матеріалами, збірниками та посібниками

872,7

5,00

Проведено моніторингове дослідження рухової активності школярів відповідно до наказу МОНУ №332 від 20.04.2010 р. "Про проведення моніторингового дослідження "Рівень рухової активності як провідна детермінанта формування здорового способу життя дітей і молоді". Участь у проекті взяло 64 школи І-ІІІ ступенів Львівщини, керівники навчальних закладів, учні 3, 5, 8 класів, учителі, які проводять уроки в цих класах та батьки учнів. Узагальнені дані скеровано в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Видано матеріали для використання відділами освіти та навчальними закладами

5,00

190,00

182,60

З метою виконання програмних заходів з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛінфікованих і хворих на СНІД у Львівській області на 2009-2013 роки, Плану заходів із створення та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД у Львівській області на 2009-2013 роки, Плану заходів із створення та подальшого розвитку регіональної системи МіО, та з метою забезпечення планових показників, визначених Загальнодержавною програмою за роками впровадження щодо підготовки педагогічних кадрів та охоплення учнівської молоді навчальними курсами з формування здорового способу життя і профілактики ВІЛ-інфекції / СНІДу на засадах розвитку життєвих навичок, проведено відповідний моніторинг (анкетування, аналіз) загальноосвітніх навчальних закладів області. Всього моніторингом було охоплено 587 навчальних заклади. Для моніторингу були взяті окремі райони (міста) та навчальні заклади : Борислав, Дрогобич, Львів, Новий Розділ, Моршин, Самбір, Червоноград та райони: Бродівський, Буський, Дрогобицький, Жидачівський, Золочівський, Кам'янка-Бузький, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Самбірський, Сокальський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський, Яворівський. Узагальнені дані скеровано в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та працівникам освіти Львівщини У жовтні-листопаді 2011 року було проведено 56 восьмигодинних тренінгів на тему "Забезпечення здорового способу життя шкільної молоді". Вони були необхідні для проведення навчання з питань здорового способу життя, а також дозволили ознайомити учасників з відповідними сучасними навчально-методичними матеріалами, збірниками, посібниками. Здійснено підготовку до видання та виготовлення книг: "Здорова школа: сприятливе екосередовище" 118

1000 пр.; "Стосунки між дівчиною та хлопцем: питання та відповіді" - 1000 пр.; Здорова школа: аспекти духовного здоров'я" - 1000 пр.; "Основи здоров'я: посібник для вчителя" - 1200 пр.; "Запобігання наркоманії та алкоголізму" 120 пр.; "Запобігання раннім статевим стосункам, підлітковим вагітностям, прищеплення здорового погляду на стосунки хлопця і дівчини" - 120 пр.; "Формування позиивного життєвого плану на основі комплексного розуміння здорового способу життя" - 120 пр. Усього в 2011 році: 200,00 2012 рік 1.1. Навчальне середовище, сприятливе для збереження здоров’я Створення належних санітарно-побутових 1400,00 умов у ЗНЗ (облаштування внутрішніх туалетів) 1.2. Мережа шкіл сприяння здоров’ю. Послуги з проведення тренінгів, збирання, обробки та аналізу даних

Придбання медичного устаткування для дослідження рухової активності школярів 1.4. Освіта з питань здоров’я та здорового способу життя. Проведення занять, тренінгів

Проведення конкурсу плакатів Проведення семінару-презентації

192,60

1306,40

Згідно розпорядження голови ОДА від 23 жовтня 2012 р. №724/0/5-12 скеровано субвенцію з обласного бюджету районним бюджетам в сумі 1400,0 тис.грн. для створення належних санітарно-побутових умов у ЗНЗ (створення внутрішніх туалетів)

18, 00

17,80

72,00

Проведено семінари-тренінги для вчителів, завучів та директорів шкіл сприяння здоров‘ю «Якість та спосіб життя дітей Львівської області». У моніторингу взяли участь 60 шкіл сприяння здоров‘ю Буського, Дрогобицького, Жидачівського, Кам‘янко-Бузького, Миколаївського, Мостиського, Перемишлянського, Радехівського, Самбірського, Сколівського, Сокальського, Старосамбірського, Стрийського, Турківського, Яворівського районів та міст Львова, Борислава, Самбора, Стрия, Нового Роздолу та Червонограду. Було розглянуто індикатори для оцінювання результатів діяльності Школи сприяння здоров‘ю, особливості проведення моніторингових досліджень серед учнівської молоді, проаналізовано анкету для проведення моніторингу та механізми впровадження моніторингового дослідження у практику загальноосвітнього навчального закладу Кошти не надійшли

175,00

156,00

Проведено 76 семінарів-тренінгів учителів області на тему "Здорова сім'я – здорова школа - здорова майбутнє", у яких були задіяні 1900 осіб ( райони: Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Миколаївський, Перемишлянський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський, Яворівський районів та міста Львів, Борислав, Моршин, Новий Розділ, Дрогобич, Самбір, Трускавець). Проведено конкурс плакатів "Здорова сім'я - здорова школа - здорова май бутнє". Визначено 50 переможців у семи номінаціях, яким вручено дипломи та призи. Проведено семінар-презентацію за підсумками виконання завдання ―Здоров‗я учасників навчально-виховного процесу» за участю голови комісії з питань 119

освіти і науки Львівської обласної ради, завідувачів рай(міськ)методкабінетів, керівників шкіл сприяння здоров‗ю. Презентовано матеріали моніторингів, видані навчальні матеріали. Усього в 2012 році: Усього за 2009 – 2012 роки: (передбачено Програмою – 3 450) 2. Виховання 2009 рік 2.1. Програми виховної роботи. Розробка, видання навчально-методичного посібника з організації виховної роботи навчального закладу на основі виховних програм та його запровадження у процес підвищення кваліфікації педагогічних працівників

2.2. Духовне виховання дітей Розробка, видання та впровадження у навчально-виховний процес підручника "Християнська етика" для 5 класу 2.3. Школа в музейному просторі. Розроблення та видання навчальнометодичних матеріалів з музейної педагогіки для 7-8 класів та їх впровадження

1665,00 3589,00

1480,20 3265,25

50,00

24,30

200,00

100,00

91,85

Створено проект Програми «Основні орієнтири національного виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини». Перекладено, відредаговано та доповнено проектом Програми «Основні орієнтири національного виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини» і проектом виховної програми Ясенівської ЗОШ Бродівського району посібник К.Кошевської та Е.Толвінскої-Круліковскої «Шкільна виховна програма». Розроблено Програму та навчально-тематичні плани курсу «Виховна програма навчального закладу». Програма схвалена вченою радою ЛОІППО. Проведено навчання 42 осіб – заступників директорів, педагогіворганізаторів та класних керівників опорних навчальних закладів з напряму «Виховання» (Додаток 2.1.). Відібрано 25 тренерів курсу «Виховна програма навчального закладу» Придбано 14285 примірників підручника "Християнська етика" для 5 класу

Підготовлено до друку навчально-методичні матеріали з проведення в музейному середовищі на прикладі 5-ти музеїв уроків з таких предметів: «Історія України», «Всесвітня історія», «Інтегрований курс «Мистецтво», «Світова художня культура», «Християнська етика», «Образотворче мистецтво, «Музичне мистецтво» у 7-8 класах. Розроблені у 2009 р. навчально-методичні матеріали з проведення уроків в музейному середовищі з 5-ти предметів на базі 4-х шкіл та 5-ти музеїв м. Львова опрацьовано та підготовлено до друку в поєднанні з матеріалами, розробленими у 2008 р. Видрукувано навчальнометодичний посібник із музейної педагогіки (5-8 класи) «Школа і музей: працюємо разом». Відзнято матеріал про долучений в 2009р. до проекту МММ С. Крушельницької та проведений урок в цьому музеї

120

2.4. Обдаровані діти. Створення регіональ-ної системи виявлення та відбору обдарованої молоді Проведення конкурсу дитячого читання 50,00 50,00

Проведення Всеукраїнських та міжнародних конференцій та турнірів з основ наук; - Інтернет-олімпіадах з базових дисциплін; - відкритих олімпіадах з базових дисциплін.

50,00

35,11

Забезпечення участі в: - ІV (республіканському) турі Всеукраїнських олімпіад Організація роботи літніх профільних шкіл для обдарованих учнів, лідерів учнівського самоврядування та міжнародної українознавчої школи (навчальноекскурсійне ознайомлення учнів з українських осередків освіти діаспори)

90,00

44,88

570,00

460,38

40,00

39,78

150,00

149,98

Організація дистанційного навчання обдарованих учнів

Нагородження учнів-переможців Всеукраїнських олімпіад, турнірів та конкурсів і вчителів, які їх підготували

09.02.-27.03.2009 р. проведено І - ІІІ етапи Всеукраїнського Конкурсу дитячого читання „Найкращий читач України - 2009‖. У І етапі Конкурсу взяли участь 11 358 учнів ЗНЗ області. Переможцями стали: 4 учні ЗНЗ м. Львова, м. Радехова, м. Сокаля Забезпечено участь команди учнів Львівської області у фінальному турі Всеукраїнських учнівських інтернет-олімпіад з базових дисциплін у м.Одесі, проведено турніри юних хіміків, математиків, георгафів, біологів, економістів, Міжнародну науково-практичну конференцію "Діалог, співпраця та партнерствво у сфері вільного часу". Забезпечено участь учнів області в IV (республіканському) турі Всеукраїнських олімпіад Організовано роботу літніх профільних шкіл: на базі Підкамінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для учасників та призерів ІІІ-ІV етапів учнівських олімпіад з базових дисциплін в кількості 80 учнів та для призерів і лауреатів Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу "Колосок" в кількості 86 учнів; на базі Добромильської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для переможців та призерів ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу - захисту науково-дослідницьких робіт, стендових та мультимедійних проектів, турнірів, олімпіад в кількості 60 учнів; на базі Львівської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату №1 ім. Б.І.Антонича та Нагуєвицької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для лідерів учнівського самоврядування в кількості 15 та 30 учнів. Проведено Українознавчу школу для учнів з українських осередків освіти діаспори Республіки Польщі, Латвії, Румунії, Башкортостану, Естонії, Казахстану, Сербії. Розроблено плани та програми дистанційного курсу з фізики, англійської мови, електронні навчальні посібники з фізики, англійської мови, хімії, історії, інформатики, української мови та літератури; видано методичні посібники з дистанційного навчання; проведено відео лекцію; забезпечено підтримку сервера дистанційного навчання. Нагороджено 63 учителя, які підготували переможців та призерів Всеукраїнських олімпіад та конкурсів; нагороджено 82 учні - призерів Всеукраїнських олімпіад та конкурсів

121

Премії обласної ради та обласної держадміністрації для студентів і науковців

1 600,00

1600,00

Сумарно на проект: Усього в 2009 році:

2550,00 2900,00

2380,13 2696,28

25,50

Видрукувано 1000 примірників навчально-методичного посібника «Шкільна програма виховання» і роздано в загальноосвітні заклади

18,70

Закуплено книги „Дивоколо. Збірник сценаріїв‖ в кількості 1000 примірників

250,00

3,00

Придбано 277 примірників навчально-методичних посібників «Основи християнської етики» для 22 навчальних закладів обласного підпорядкування Згідно рішення сесії Львівської обласної ради №1340 від 9 листопада 2010 року та розпорядження голови Львівської ОДА №11099/0/5-10 від 6 жовтня 2010 року скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети в сумі 246,96 тис.грн. Придбано 22542 примірники навчально методичного комплексу "Основи християнської етики" та методичних матеріалів для вчителів християнської етики області

2010 рік 2.1. Програми виховної роботи. Розробка, видання навчально-методичного посібника з організації виховної роботи навчального закладу на основі виховних програм. Розробка та видання навчально-методичних матеріалів – виховних справ – для педагогіворганізаторів, класних керівників та запровадження практики виховних справ у школах області (книги для бібліотечних фондів) 2.2. Духовне виховання дітей Розробка та видання навчально-методичного комплексу «Основи християнської етики» та методичних матеріалів для вчителів християнської етики

2.3. Школа в музейному просторі. Розвивати співпрацю опорних навчальних закладів з державними та громадськими музеями. Послуги з тиражування відеоматеріалів Впровадження музейної педагогіки у ЗНЗ Надання послуг з розробки навчальнометодичних матеріалів для учителів художньої культури з використання засобів музейної педагогіки у 10 класі.

246,8

8,00

10,00

10, 00

Виплачено 30 премій облдержадміністації та обласної ради відомим ученим і знаним фахівцям в розмірі 6 500 грн., 150 - талановитим молодим ученим і спеціалістам у розмірі 4 500 грн., 96 - премій облдержадміністації та обласної ради студентам вищих навчальних закладів в розмірі 3 850 грн., 76 - премій імені В‘ячеслава Чорновола в розмірі 4 500 тис. грн., 2 - премії імені Миколи Колеси в розмірі 4 500 грн. та по одній премії в розмірі 4 700 грн. імені Олени Степанівни та Дмитра Вітовського.

Виготовлено 1000 примірників відео матеріалів на DVD і роздано в загальноосвітні заклади освіти

Розроблено навчально-методичні матеріали для учителів художньої культури з використання засобів музейної педагогіки

122

Розвивати мережу шкільних музеїв

6,80

6,60

69,80

69,70

2.4. Обдаровані діти. Створення регіональної системи виявлення та відбору обдарованої молоді: Проведення ІІІ етапу Всеукраїнських 180,00 учнівських олімпіад з базових дисциплін

164,30

Підготовка та участь школярів у ІV етапі олімпіад

Конкурс дитячого читання (спільно з ГО „Форум видавців‖) Міжнародне співробітництво у сфері навчання і виховання обдарованої молоді (Обласний форум шкільних європейських клубів)

26, 20

26,20

19,00

Організація роботи предметних шкіл (сезонних таборів) для обдарованих учнів, лідерів учнівського самоврядування, а також українознавчої школи для школярів діаспори Організація дистанційного навчання обдарованих учнів

568,60

442,90

50,00

48,50

Придбано технічні засоби для шкільних музеїв 4 навчальних закладів обласного підпорядкування Згідно рішення сесії Львівської обласної ради №1340 від 9 листопада 2010 року та розпорядження голови Львівської ОДА №11099/0/5-10 від 6 жовтня 2010 року скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети в сумі 69,8 тис.грн. для придбання технічних засобів для шкільних музеїв навчальних закладів області

На виконання спільного наказу Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації від 23 грудня 2009 року №1153 та Львівського національного університету ім. Івана Франка від 29 грудня 2009 року №3483 „Про проведення ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у 2009 році‖ з 23 січня до 14 лютого 2010 року проведено ІІІ етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. У ІІІ етапі олімпіад взяли участь понад 2000 учнів загальноосвітніх навчальних закладів усіх адміністративних одиниць області. 70 абсолютних переможців олімпіад отримали призи. Проведено ІV етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. У них взяло участь 99 представників Львівщини, 63 з яких стали переможцями олімпіад й отримали: дипломи І ступеня – 12, дипломи ІІ ступеня – 31, дипломи ІІІ ступеня – 20. За рахунок коштів Програми розвитку освіти учнямучасникам олімпіади та керівникам команд оплачено витрати на відрядження Спільно з ГО „Форум видавців‖ проведено конкурс дитячого читання У травні у місті Львові пройшов V обласний Форум шкільних європейських клубів. Цей ювілейний форум проводився спільно Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та центром європейської інформації Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки. У Форумі брали участь приблизно 40 євроклубів Львівської області. Діти отримали різноманітні подарунки від Представництва Європейського Союзу в Україні, Інституту політичних технологій, Центрального осередку підвищення кваліфікації вчителів Польщі та видавництва «Літопис». Забезпечено роботу предметних шкіл (сезонних таборів) для обдарованих учнів, лідерів учнівського самоврядування (300 учнів), а також українознавчої школи для школярів діаспори Організовано дистанційне навчання 860 обдарованих учнів

123

Стимулювання обдарованої учнівської молоді та її наставників, студентів та науковців Сумарно на проект: Усього в 2010 році:

Виплачено премії обдарованій молоді та її наставникам, студентам та науковцям: 176 премій студентам в сумі від 4,4 тис.грн - до 4,7 тис.грн.; 30 премій по 7,5 тис.грн відомим вченим, 150 премій по 5,0 тис.грн молодим вченим

1760,00

1759,80

2603,80 2 992,6

2460,70 2 849,00

5,00

З метою апробації моделі моніторингу виховання учнів ЗНЗ проведено пробне моніторингове дослідження на базі опорних ЗНЗ з напряму "Виховання", розроблено проекти моделі моніторингу, проведення дослідження та інструменти дослідження: анкети, питальники. Виготовлено інструментарій для проведення пілотного дослідження. Результати оброблено та узагальнено у І кварталі 2012 року

2.2. Духовне виховання дітей. Придбання та поширення підручника "Основи християнської етики" для 8 класу

250,00

186,50

Згідно з розпорядженням голови Львівської ОДА від 14 грудня 2011 року №1314/0/5-11 скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети для придбання та забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів підручником "Основи християнської етики" для 8-го класу в сумі 247,2 тис.грн. Придбано та поширено підручник "Основи християнської етики" для 8 класу в кількості 15625 пр.

2.3. Школа в музейному просторі Розроблення навчально-методичних та наочних матеріалів з української художньої культури

120,00

119,90

Авторським колективом зібрано наукові інформаційні та візуальні матеріали для видання "Художня культура України ":епохи, події, персоналії". На допомогу вчителям художньої культури та образотворчого миистецтва розроблено дидактичні та методичні матеріали з українського образотворчого мистецтва, які подано в електронному вигляді та є ілюстративним дидактичним матеріалом і доповненням до наукового видання «Художня культура України: епохи, події, персоналії». Дані матеріали підібрані для використання на уроках в контексті візуалізації в розділі програми «Художня культура України» 10 клас. Збірка ілюстративного матеріалу також призначена для використання творчих презинтацій учителів художньої культури, образотворчого мистецтва, християнської етики та історії України, та може бути базою для створення електронної бібіліотеки "Художня культура України ". Матеріали у кількості 1250 комплектів (по 2 диски в кожному) записані на DVD носіях та призначені для використання у ЗНЗ

2.4. Обдаровані діти Забезпечення участі учнів у ІV етапі Всеукраїнських олімпіад, міжнародних олімпіадах, конкурсах, конференціях та

180,00

57,60

2011 рік 2.1. Програми виховної роботи Моніторинг якості виховання у загальноосвітніх навчальних закладах області

Забезпечено участь у шостому Всеукраїнському турнірі математичних боїв команди Львівської області. Здійснено підготовчі заходи (4 тренінги по 17 годин) для участі учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини в 124

турнірах з основ наук, всеукраїнських Інтернет-олімпіадах та відкритих олімпіадах з базових дисциплін; Проведення конкурсу дитячого читання у межах акції «Форум видавців-дітям»

40,00

38,70

270,00

189,70

5,00

270,00

236,90

Стимулювання обдарованої молоді та її наставників

1200,00

1198,90

Сумарно на проект: Усього в 2011 році:

1965,00 2 340,00

1721,80 2 033,20

10,00

260,00

259,90

Організувати літні профільні школи для обдарованих учнів, лідерів учнівського самоврядування, Проведення IV обласного форуму шкільних європкейських клубів Організувати українознавчу школу для осередків освіти діаспори

2012 рік 2.1. Програми виховної роботи Організація виховної роботи на основі виховних програм. Моніторинг якості виховання в опорних ЗНЗ з напряму «Виховання» (надання послуг з підготовки бланків та їх автоматизованого опрацювання для проведення моніторингу) 2.2. Духовне виховання дітей. Придбання та забезпечення ЗНЗ підручником «Основи християнської етики

очному етапі Інтернет-олімпіади в м.Одесі. Організовано навчання, підготовку та участь учнів Львівщини у Всеукраїнських, міжнародних олімпіадах, конкурсах, турнірах, що сприяло високій результативності учнів - третій рейтинг області у Всеукраїнських олімпіадах, другий - за підсумками ЗНО. Організація участі учнів загальноосвітніх навчальних закладів у заходах Форуму видавців. Проведено конкурс дитячого читання у межах акції "Форум видавців - дітям" за участю учнівської молоді Львівщини та інших областей. Взяло участь 90 учасників Організовано роботу літніх профільних шкіл для 145 обдарованих учнів, лідерів учнівського самоврядування у Славську на базі "Динамо": навчання, змістовне дозвілля та краєзнавчоекскурсійну роботу, тощо Не використано у зв'язку з фінансуванням програми з липня 20112 року. Форум проведено у травні 2012 року Організовано роботу українознавчої школи для учнів осередків освіти діаспори (132 учасники). Забезпечено навчальну діяльність, участь у заходах , зокрема до Дня незалежності України, відповідно до Програми українознавчої школи Виплачено премії обдарованій молоді та її наставникам, студентам та науковцям: - студентам: 76 премій в сумі 2,2 тис.грн; 96 премій в сумі 2,32 тис.грн; 2 премії в сумі 2,45 тис.грн; 2 премії в сумі 2,4 тис.грн; відомим вченим 30 премій в сумі 3,5 тис.грн; молодим вченим 150 премій в сумі 2,5 тис.грн.

Розроблено спеціальні бланки анкет для учнів 5-х та 10-х класів, батьків, студентів і педагогічних працівників, а також програмне забезпечення для автоматизованного опрацювання результатів анкетування в межах пробного моніторингу якості виховання в опорних загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини. Згідно розпорядження голови ОДА від 23 жовтня 2012 р. №724/0/5-12 скеровано субвенцію з обласного бюджету міським та районним бюджетам в сумі 255,9 тис.грн. для придбання підручника «Основи християнської етики" для учнів 9 класу. Придбано та поширено підручник "Основи християнської етики" для 9 класу в кількості 13000 пр.

125

2.3. Школа в музейному просторі Розроблення навчально-методичних та наочних матеріалів з української художньої культури: - тиражування звукозаписів на магнітних носіях (DVD-диск) - тиражування відеозаписів (DVD-диск) придбання книг для поповнення бібліотечних фондів - виготовлення ( друкування) книг Всього:

2.4. Обдаровані діти Забезпечення участі учнів та педагогічних працівників в обласних олімпіадах з основ наук, відкритих олімпіадах з базових дисциплін

Забезпечення участі учнів та педагогічних працівників у львівському міжнародному дитячому фестивалі, міжнародному «Форумі видавців» Організація міжнародного мовно-літературному конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка Організація роботи у профільних школах для обдарованих учнів, лідерів учнівського самоврядування Організація роботи українознавчої школи для українських осередків освіти, профільної школи для українських емігрантів, навчальних семінарів Організація та проведення ІІ етапу Всеукраїнських конкурсів професійної майстерності, олімпіад з предметів загальноосвітньої

54,00

140,00

54,00 60,00

60,00

Видано 600 комплектів по 3 DVD -диски: відеофільмів «Мистецтво Сходу» до посібника "Художня культура" 9-11 класи; пакету науково-методичних та ілюстративних матеріалів з образотворчого мистецтва для проведення уроків з європейської художньої культури в 11 кл.; пакету науково-методичних та ілюстративних матеріалів з образотворчого мистецтва для проведення уроків з світової художньої культури в 11 кл.; Виготовлено накладом 500 примірників навчальний посібник:" Художня культура:навчальний посібник для вчителів ЗНЗ. Матеріали для проведення уроків предмета "Художня культура" 9 кл. Закуплено книги для поповнення бібліотечних фондів по 600 примірників кожна: - Художня культура європейських країн:посібник для вчителів ЗНЗ 11 кл. Науково-методичні та дидактичні матеріали. Част І; - Світова художня культура: посібник для вчителів ЗНЗ, учнів старших класів та студентів ВНЗ. Науково-методичні та дидактичні матеріали. Част. 2.

32,00 200,00

200,00

90,00

88,90

40,00

39,90

25,00

21,60

310,00

218,30

Організовано роботу літніх профільних шкіл для обдарованої учнівської молоді області. (взяло участь близько 250 учасників)

320,00

263,00

Організовано роботу українознавчої школи для українських осередків освіти діаспори (250 учасників)

40,00

28,20

Забезпечнено участь учнів та падагогічних працівників Львівщини (близько 150 осіб) у ІІІ-IV етапі олімпіад, турнірів з основ наук, в Інтернет-олімпіадах. Забезпечено участь учнів області у Дев‗ятому всеукраїнському турнірі математичних боїв команд Львівської області у складі 4 осіб, у якому команда області зайняла Друге місце. Підготовлено завдання для проведення ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з 25 навчальних предметів у районах (містах обласного значення) області. Профінансовано відрядження учнів області для участі у Всеукраїнській інтернет-олімпіаді в м.Одесі . Організовано участь учнів, вчителів загальноосвітніх навчальних закладів у заходах Форуму видавців. Взяло участь 300 учасників. Придбано книги для організації форуму Організовано мовно-літературний конкурс ім. Т.Шевченка , в якому взяло участь близько 400 учасників.

Організовано та проведено олімпіади з предметів загальноосвітньої підготовки, конкурси ім. П.Яцика та Т.Шевченка серед учнів ПТНЗ 126

підготовки, творчих конкурсів, фестивалів та ігрових програм серед учнів ПТНЗ Сумарно на проект: 825,00 659,90 Усього в 2012 році: 1 295,00 1 129,80 Усього за 2009 – 2012 роки: 9 527,60 8 708,28 (заплановано – 13 090 тис. грн) 3. Освіта осіб з особливими потребами 2009 рік 3.3. Спецшколи-інтернати Удосконалення системи реабілітації дітей з вадами психо-фізичного розвитку в умовах спеціальних шкіл-інтернатів, професійна підготовка випускників та їх соціальна адаптація Оснащення спеціальним корекційним, 325, 00 250,93 Згідно рішення сесії від 24.11.2009 р. №1056 "Про внесення змін у показники діагностичним та дидактичним обласного бюджету Львівської області на 2009 рік" виділено субвенцію з обласобладнанням і меблями Центрів розвитку ного бюджету у міські і районні бюджети в сумі 150,0 тис.грн. Зазначені кошти дитини (ЦРД) та автоматизованими робочими використані для придбання 18 комп‘ютерів та 2 комп"ютерних комплектів для 20 місцями і діагностичними матеріалами ПМПК психолого-медико-педагогічних консультацій. Кошти в сумі 175 тис.грн. передбачені для придбання діагностиних програм та дедактичних матеріалів "Малятко", комплекту комп‘ютерної діагностики, меблів для Центрів розвитку дитини при обласних установах (ЛОПМПК, Львівська спеціальна загальноосвітня школаінтернат Марії Покрови, Самбірська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат). Усього в 2009 році: 325,00 250,93 2010 рік 3.2. Медико-психолого-педагогічна допомога в навчальних закладах Вдосконалення діагностично-корекційної та консультативної допомоги дітям дошкільного та шкільного віку шляхом реорганізації психолого-медикопедагогічної служби та розширенням мережі центрів розвитку дитини Забезпечення ПМПК корекційним 587,00 586,90 Згідно рішення сесії Львівської обласної ради №1340 від 9 листопада 2010 обладнанням та діагностичними матеріалами року та розпорядження голови Львівської ОДА №1230/0/5-10 від 27 жовтня 2010 року скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети в сумі 587,0 тис.грн.для забезпечення ПМПК корекційним обладнанням та діагностичними матеріалами 3.4. Спеціальні програми реабілітації дітей (аутизм, сліпоглухонімі) Створення системи комплексної реабілітації дітей з полісенсорними порушеннями та комплексними порушеннями, починаючи з раннього віку» Організація і проведення Міжнародної 10,50 10,50 Міністерство освіти і науки спільно з Головним управлінням освіти і науки Львівконференції з питань ранньої допомоги дітям ської обласної державної адміністрації провели з 26 по 28 квітня 2010 р. у м. Львоз сенсорними порушеннями ві Всеукраїнську конференцію з міжнародною участю „Науково-методичні засади забезпечення права на освіту дітей-інвалідів шляхом впровадження інноваційних технологій‖ на базі навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору „Левеня‖. Напрацьованим досвідом роботи з питань раннього виявлення дітей з порушеннями психофізичного розвитку обмінялися практичні працівники центрів 127

Підготовка та видання методичного посібника для педагогів, що працюють зі сліпоглухими дітьми «Абетка для дорослих» Усього в 2010 році: 2011 рік 3.1. Рання корекція Підготовка та видання методичних посібників з питань організації та змісту корекційної роботи вчителя-дефектолога ДНЗ Забезпечення ПМПК корекційним обладнанням та діагностичними матеріалами 3.3. Спецшколи-інтернати. Підготовка та видання методичних посібників

12,00

609,50

609,40

12,00

11, 20

100,00

70,00

13,00

12,00

ранньої реабілітації України, Росії, Латвії, Польщі, Білорусії. За підсумками конференції прийнято резолюцію. Закуплено методичний посібник для педагогів, що працюють зі сліпоглухими дітьми «Абетка для дорослих» в кількості 200 примірників

Підготовлено до друку та видано накладом 500 примірників методичний посібник для вчителів-дифектологів ДНЗ (груп) компенсуючого типу для дітей з вадами зору, центрів розвитку дитини "Психолого-педагогічні основи ранньої діагностики і корекції вад психофізичного розвитку» (За ред. В.М.Ремажевської) Згідно з розпорядженням голови Львівської ОДА від 14 грудня 2011 року №1314/0/5-11 скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети для забезпечення психолого-медико-педагогічних консультацій корекційним обладнанням та діагностичними матеріалами в сумі 86,1 тис.грн Підготовлено до друку та видано накладом 500 примірників Методичний посібник для вчителів–логопедів дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу для дітей з вадами мовлення, центрів розвитку дитини «Зміст та організація корекційної роботи вчителя-логопеда дошкільного навчального закладу»(За ред. В.Ремажевської)

Усього в 2011 році: 125,00 95,00 2012 рік Створення належних умов доступності дітям з психофізичними вадами до навчальних закладів Придбання легкового автотранспорту для 120,00 120,00 Згідно розпорядження голови ОДА від 29 листопада 2012 р. №8230/5-12 дитячих будинків с. Жовтанці «Вишенька» та скеровано субвенцію з обласного бюджету в сумі 120,0 тис.грн. для м. Борислав «Оріана» придбання легкового автотранспорту для дитячих будинків Кам'янко-Бузького р-ну с. Жовтанці "Вишенька" та м. Борислава "Оріана". Підвіз позаміських дітей до НРЦ «Джерело» 150,00 50,00 Забезпечено підвіз позаміських дітей до НРЦ «Джерело» Забезпечення доступності до ЗНЗ 50,00 37,50 Згідно розпорядження голови ОДА від 23 жовтня 2012 р. №724/0/5-12 скеровано субвенцію з обласного бюджету міським та районним бюджетам в сумі 50,0 тис.грн. для оснащення пандусами пілотних ПМПК та опорних шкіл. Усього в 2012 році: 320,00 207,50 Усього у 2009 – 2012 роках: 1 379,50 1 162,83 (Програмою передбачено – 1 525 тис.грн)

128

4. Професійний розвиток педагогічних працівників 2009 рік 4.2. Дистанційне підвищення кваліфікації Обладнання Центру дистанційного навчання 50,00 ЛОІІПО та місцевих опорно-консультативних пунктах 4.3. Спеціальні програми підвищення кваліфікації. Друга вища освіта Навчання за програмою «Intel. Навчання для 300,00 майбутнього» Навчання за програмою «Microsoft» 240,00 Курси української мови для громадян 60,00 України, зареєстрованих у Львівській області

Сумарно на проект: Усього в 2009 році:

600,00 650,00

299,87 239,748 27,43

Обладнання не купували

Охоплено навчанням за програмою „Intel. Навчання для майбутнього‖ (42 год.) – 1896 осіб Охоплено навчанням за програмою «Microsoft» (36.год.) – 1724 особи Розроблено Програми курсів української мови для громадян України, зареєстрованих у Львівській області „Культура мовлення‖ „Культура ділового мовлення‖. Підготовано навчально-методичну базу (Підготовано рукопис посібника для практичних занять на курсах української мови) та організовано 100-годинні курси для двох груп (56 осіб) громадян України, зареєстрованих у Львівській області

567,048 567,048

2010 рік 4.2. Дистанційне підвищення кваліфікації Впровадження моделі дистанційного підвищення кваліфікації (ДПК) педагогічних працівників Навчально-методичне забезпечення 40,00 40,00 З метою забезпечення вибору змісту та форм підвищення кваліфікації педадистанційного підвищення кваліфікації гогічних працівників було розроблено інформаційні комплекти для дистанційпедагогічних працівників: розроблення ного підвищення кваліфікації педагогічних працівників обсягом 12 год. кожен. інформаційних комплектів для У цей інформаційний пакет увійшли: програми, лекційний матеріал спецкурсу, дистанційного підвищення кваліфікації практичні завдання, тестові завдання для оцінювання результатів навчання. Розроблено інформаційні пакети для забезпечення таких дистанційних спецкурсів: 1. «Вивчення предмета художня культура у 9 класі» (автор – Михайлик О.Д., старший викладач кафедри суспільствознавчої та культурологічної освіти); 2. «Забезпечення здорового способу життя» (автор – Шиян О.І., завідувач кафедри життєвих компетентностей) 3. Організація практичної навчальної діяльності учнів» (автор – Зінкевич М.В., старший викладач кафедри природничо-математичної освіти) 4. «Освіта дітей з вадами психофізичного розвитку в умовах загальноосвітньої школи» (автор – Сороківський А.Ю., викладач кафедри корекційної педагогіки) 5. «Навчання, орієнтоване на результат» (автор – Барна М.М, завідувач кафедри педагогіки) 129

Системотехнічне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення для дистанційного навчання Надання послуг із проведення тренінгів Надання послуг з розробки інструктивнометодичних матеріалів з використання зазначеного ПЗ у післядипломній та шкільній освіті

110,00

109, 9

6. «Вступ до освітньої політики» (автор – Товкало М.Я., доцент кафедри освітньої політики) 7. «Основи педагогічного оцінювання» (автор – Пастушенко Н.М., заступник директора інституту). Закупівля програмного забезпечення Adobe: Adobe Acrobat Connect Pro (Meeting) – 5 шт. Adobe Connect Training – 5 шт. Adobe Connect Events – 1 шт. Adobe Acrobat Enterprise Server – 1шт. Adobe Elearning Suite – 1 шт. Надання послуг із проведення тренінгів. Надання послуг з розробки інструктивно-методичних матеріалів з використання зазначеного ПЗ у післядипломній та шкільній освіті

Сумарно на проект: 150,00 149,9 4.3. Спеціальні програми підвищення кваліфікації. Друга вища освіта Впровадження спеціальних програм професійного розвитку працівників освіти Міжнародний колоквіум «Європейський вимір 15, 20 15,14 Під час Форуму було обговорено Європейську освітню політику та виклики української освіти» для освіти України представниками облдержадміністрації, та працівники інститутів післядипломної освіти різних областей України, а саме – Луганської, Закарпатської, Одеської, Черкаської, Чернігівської, Харківської, Київської, Донецької, Полтавської областей. Станіслав Джажджевскі, Генеральний радник Департаменту стратегії Міністерства національної освіти Республіки Польща представив досвід Республіки Польща із впровадження Робочої програми ЄС «Освіта та професійний розвиток 2010». Досвід Франції в освітній політиці представив Франк Івер, радник з питань французької мови Посольства Франції в Україні. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників за спеціальними програмами (профільне навчання, художня культура, виховні програми тощо) з відповідальнометодичним забезпеченням: Тренінг за програмою «Методика викладання 1,057 0, 966 Підготовано біля 600 учителів інформатики до викладання профільних курсів, профільних курсів з інформатики (майстер-клас зокрема, «Основи комп‘ютерної графіки», «Основи створення комп‘ютерних для початківців-тренерів) презентацій», «Використання офісних програм» Тренінг «Microsoft Excel у профільному 1, 484 1, 484 Забезпечення канцелярськими товарами та витратними матеріалами для навчанні‖ проведення тренінгів (2) із залученням вчителів-тренерів на базі опорних шкіл Львівської області. Тренінг «Основи створення комп‘ютерних 14, 058 13, 601 Забезпечення канцелярськими товарами та витратними матеріалами для презентацій» проведення тренінгів (13) із залученням вчителів-тренерів на базі опорних шкіл Львівської області. Тренінг «Основи візуального програмування» 4, 45 4, 45 Забезпечення канцелярськими товарами та витратними матеріалами для проведення тренінгів (6) із залученням вчителів-тренерів на базі опорних шкіл 130

Тренінг «Основи веб-дизайну»

4,45

4, 45

Тренінг «Основи Інтернету»

0, 743

0,743

Тренінг «Онлайнові технології навчання»

3,709

Тренінг «Виховна програма ЗНЗ»

35, 005

35,005

Тренінг для учителів «Методика навчання англійської мови у початкових класах»

12,386

Тренінг для учителів, які викладають предмет «Художня культура» у 10 класі Всього на підвищення кваліфікації учителів за спеціальними програмами: Навчання за програмою ― Microsoft. Партнерство в освіті

7,658

6, 590

85,00

83,40

150,00

150, 00

Навчання за програмою ― Intel. Навчання для майбутнього‖

215,00

214, 90

Організація курсів української мови для громадян України, зареєстрованих у Львівській області та вчителів українськомовних осередків освіти діаспори

40,00

26,7

490,00

475,00

200

199,3

Сумарно на проект: Преміювання учителів – переможців

Львівської області. Забезпечення канцелярськими товарами та витратними матеріалами для проведення тренінгів (6) із залученням вчителів-тренерів на базі опорних шкіл Львівської області. Забезпечення канцелярськими товарами та витратними матеріалами для проведення тренінгів (2) із залученням вчителів-тренерів на базі опорних шкіл Львівської області. Забезпечення канцелярськими товарами та витратними матеріалами для проведення тренінгів (10) із залученням вчителів-тренерів на базі опорних шкіл Львівської області. Проведено 24 год. тренінги „Виховна програма ЗНЗ‖ у 30-х адміністративних одиницях (районах та містах Львівської області) із залученням вчителів-тренерів. Проведено 9-ть 24-год. тренінгів для вчителів англійської мови, що працюють в початкових класах, а саме для вчителів: м.Дрогобича, м.Нового Роздолу, м.Самбора, Самбірського, Бродівського, Стрийського р-нів. Вчителі, які брали участь у тренінгах, підвищили свій професійний рівень, ознайомилися із сучасними педагогічними технологіями, інтернет-ресурсами та їх практичним використанням у навчальному процесі. Проведено занять 3 тренерів на 9тренінгах для вчителів, які навчатимуть художньої культури учнів 10 класу. Всього кількість годин - 144 Проведено 2970 год навчання учителів Львівської області за програмою ―Microsoft. Партнерство в освіті ‖ (формування початкових навиків роботи з комп‘ютером на базі тренінгових центрів) За цією програмою підвищили кваліфікацію 2060 осіб. Проведено 3400 год. навчання учителів районів Львівської області за програмою ―Intel. Навчання для майбутнього‖ (використання комп‘ютерних технологій у навчальному процесі із залученням вчителів - тренерів Відповідно, за цією програмою підвищили кваліфікацію 1206 осіб. Виготовлено 300 примірників посібника для курсів з української мови «Культура українського мовлення . Практикум» У м. Червонограді а також районах Старосамбірському, Жовківському, Жидачівському, Самбірському, Пустомитівському Львівської області сформовано по одній групі із громадян України, зареєстворано у Львівській області і проведено для них по 30 год, курсів із української мови. Вручено премії 20 учителям – переможцям обласного туру Всеукраїнського 131

обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» Усього в 2010 році:

конкурсу «Вчитель року» в сумі від 5,0 тис.грн.до 10,0 тис.грн. 855,20

839,30

65,00

64,80

Сумарно на проект: 65,00 4.3. Спеціальні програми підвищення кваліфікації. Друга вища освіта Спеціальні програми професійного розвитку 75,00 класних керівників, учителів художньої культури, інформатики, іноземних мов тощо

64,80

2011 рік 4.2. Дистанційне підвищення кваліфікації. Розробка навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання педагогічних працівників

57,90

Розроблено 13 дистанційних курсів, які буде запроваджено для понад 1000 вчителів з 1 червня 2012 року 1) "Рівні предметних компетентностей в курсі хімії основної школи, Формування здоров'я збережувальної компетентності під час навчання хімії"; 2) "Психологія стресу. Стрес в житті та професійній діяльності педагога"; 3) "Охорона праці в загальноосвітньому навчальному закладі"; 4) Теорія і методика фізичного виховання школярів"; 5) "Планування уроку історії"; 6) "Світ на початку ХХІ століття"; 7) "Світова практика утвердження державних мов: проекція на Україну"; 8) "Сучасна методика викладання економіки"; 9) "Вступ до інклюзії"; 10) "Сучасна українська література"; 11) "Гіперактивна дитина в класі. Навчальні стратегії та керування поведінкою"; 12) "Віртуальне навчальне середовище домену Lоірро.Lviv.ua слухача КПК за КМС"; 13) "Розвиток творчого потенціалу учнів на уроках математики шляхом використання завдань Міжнародного математичного конкурсу "Кенгуру"

З метою підготовки до апробації моделі моніторингу виховання учнів ЗНЗ Львівської області, який передбачений Програмою розвитку освіти Львівщини та рішенням колегії ГУОН проведено: семінар-тренінг заступників директорів та класних керівників опорних шкіл з напрямку "Виховання" на тему "Евалюація виховної програми школи" (для 27 осіб), обласний тренінг методистів районних методкабінетів та заступників директорів, які відповідають за виховання на тему "Евалюація якості виховного простору"(для 24 осіб), проведено тренінги: "Microsof Ехеl в проільному навчанні"(для 61 особи) , "Інтернет для вчителя"(для 26 осіб), " Методика навчання англійської мови у початкових класах" (для 29 осіб). Проведено тренінг для 30 учителів англійської мови, які працюють у ЗНЗ Франківського району м. Львова. Заняття було проведено для учителів німецької, французької, російської мови, світової літератури, учителів інформатики, біології, правознавства, художньої культури тощо 132

Курси ПК за програмами "Intel. Навчання для майбутнього;

215,00

214,90

«Microsoft. Партнерство у навчанні‖

205,00

204,10

95,00

89,60

589,10 200,00

566,50 200,00

Курси української мови для громадян України, зареєстрованих у Львівській області, та навчальні семінари з професійного розвитку вчителів української мови із зарубіжних країн Сумарно на проект: Преміювання учителів – переможців обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» Усього в 2011 році:

Проведено 4400 год. навчання учителів районів Львівської області за програмами "Intel. Навчання для майбутнього (використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі із залученням вчителів-тренерів) у всіх районах області та містах обласного підпорядкування за виключенням Миколаївського, Турківського районів та міст Дрогобича, Моршина. У 2011 роціза цією програмою було навчено 1595 педагогічних працівників, загалом за 2004-2011 роки - 9635 педагогів (20%) Для забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників проведено 233 тренінги (2502 год.) навчання учителів Львівської області за програмою «Microsoft. Партнерство у навчанні‖ (формування початкових навиків роботи з комп'ютером) на базі тренінгових центрів 20 сільських районів, 6 районів м.Львова та 8 міст обласного підпорядкування. У 2011 році за цією програмою було навчено 2648 педагогічних працівників , загалом за 2006-2011 роки понад 11600 педагогів (35%) Проведено курси підвищення кваліфікації для 30 учителів українських шкіл у Польщі, проведено 45-годинний курс української мови. Учасникам курсів видано сертифікати. З метою покращення культури мовлення громадян проведено 30-ти годинні курси української мови у семи районах області, в яких взяло уасть 177 осіб. З них з: Городоцького р-ну- 32 особи, Дрогобицького р-ну - 23 особи, Золочівського р-ну - 24 особи, Мостиського р-ну - 24 особи, Сокальського р-ну - 24 особи, Стрийського р-ну - 26 особи, Яворівського р-ну - 24 особи, Вручено 25 премій вчителям-переможцям обласного туру Всеукраїнського конкурсу "Вчитель року": перші премії - 5 по 13630 грн., дипломанти - 20 по 6406 грн.

855,00 831,30 2012 рік 4.2. Дистанційне підвищення кваліфікації Розробка навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання педагогічних працівників Надання реєстрації на курси підвищення 50,00 31,2 Проведено реєстрацію на курсах ПК вчителів області в кількості 514 год. із кваліфікації та консультування педагогічних видачею логенів та паролей для введення у базу даних у липні –вересні працівників області 2012р. Технічне оснащення дистанційного навчання 50,00 50,00 Закуплено обладнання для Центру дистанційного навчання: сервер; проектор; два екрани. Сумарно на проект: 100,0 81,2 4.3. Спеціальні програми підвищення кваліфікації. Друга вища освіта Курси української мови для громадян України, зареєстрованих у Львівській області, та навчальні семінари з професійного розвитку вчителів української мови із зарубіжних країн Навчальний семінар з професійного розвитку 65,00 64, 5 В рамках заходів, запланованих на виконання Програми розвитку освіти 133

вчителів української мови із зарубіжних країн

Львівщини, за підтримки ГУОН, 5 -10 липня 2012 року Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти організував та провів курси підвищення кваліфікації для 30 вчителів різних предметів, котрі викладають в українських школах Польщі. Метою навчання було отримання навичок базового та вищого рівнів володіння українською мовою, оскільки вони працюють в українських школах Польщі. Учасники прослухали 32-годинний курс української мови, який провели викладачі ЛОІППО та Львівського національного університету імені Івана Франка. Протягом навчання польські учителі ознайомилися як з традиційною так і сучасною культурою українців, здійснили пішу та автобусну мандрівку Львовом, відвідали виставу театру ім. Марії Заньковецької «Останній гречкосій», ознайомилися із Олеським та Золочівським замками. По закінченню курсів слухачі отримали сертифікати. Курси української мови для громадян 50,00 49,00 Для педагогічних працівників Львівщини було проведено семінари-тренінги з України, зареєстрованих у Львівській професійного розвитку – курси української мови. Семінари-тренінги пройшли області, семінари-тренінги для педагогічних у 20 районах області. У семінарах-тренінгах взяли участь 619 педагогічних працівників працівників. Навчання проводили працівники РМК –методисти з української мови та літератури. Курси ПК за програмами «Intel. Навчання для майбутнього”, «Microsoft. Партнерство в освіті” Навчання за програмою ―Microsoft. 300,00 281,90 Проведено 40-год. тренінг на тему ―Використання інформаційно-комунікаційПартнерство в освіті‖, ―Intel. Навчання для них технологій у навчально-виховному процесі‖ за програмою Intel «Навчання майбутнього‖ тощо для майбутнього» для вчителів області в кількості 557 осіб, з них по 10-версії 113 осіб, по 3-версії 444 особи. Проведено тренінгів за програмою Майкрософт: - Основи ІКТ (36-год.) - в обсязі 1926 год, - Методика викладання предмету „Сходинки до інформатики‖ (24-год.) – в обсязі 992 год., Сумарно на проект: 415,0 395,4 Нагородження учителів, вихователів ДНЗ, 395,00 361,60 Нагороджено переможців і лауреатів обласних конкурсів "Вчитель року", директорів, керівників - переможців облас"Директор ЗНЗ", Завідувач ДНЗ", Вихователь ДНЗ". Нагороджено 25 вчителів. них конкурсів туру «Вчитель року», «Вихователь ДНЗ», «Кращий директор школи», «Кращий керівник ДНЗ» Стимулювання обдарованої молоді та її 1540,00 1514,00 Вручено обласні премії для студентів та науковців. Нагороджено 299 осіб. наставників, виготовлення дипломів для лауреатів премій Підтримка проектів студентських курсових, 159,50 99,00 Розроблено проекти для покращення якості освіти дипломних робіт, розробок молодих вчених Усього в 2012 році: 2 609,50 2 451,20 Усього за 2009 -2012 роки 4 969,70 4 688,848 (заплановано – 3 150 тис. грн) 134

5. Дошкілля 2009 рік 5.1. Охоплення дошкіллям Розвиток мережі дошкільної освіти Відкриття ДНЗ, НВК і груп у 2 500,00 2497,30 Згідно розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від дошкільних навчальних закладах і НВК та 08.07.2009. №629/0/5-09 скеровано субвенцію у міські і районні бюджети в поліпшення матеріально-технічної бази сумі 2500,0 тис. грн. Усього в 2009 році: 2 500,00 2 497,30 2010 рік 5.2. Матеріально-технічна база ДНЗ Зміцнення матеріально-технічної і навчальної бази дошкільних навчальних закладів: 4088,00 3595,80 Згідно рішення сесії Львівської обласної ради №1340 від 9 листопада 2010 Ремонт ДНЗ; року та розпорядження голови Львівської ОДА №109/0/5-10 від 6 жовтня 2010 Забезпечення інвентарем, обладнанням; року та №1230/0/5-10 від 27 жовтня 2010 року скеровано субвенції з обласного бюджету в місцеві бюджети в сумі 4088,00 тис.грн., для покращення Забезпечення дидактичними матеріалами матеріально-технічної бази ДНЗ 5.3. Навчально-виховні програми ДНЗ Удосконалення змісту дошкільної освіти, підвищення якості навчально-виховного процесу у ДНЗ Видання навчально-методичних матеріалів за 48,00 48,00 Підготовлено до друку і видано тиражем 1000 примірників Проведено програмами ―Я у Світі‖, «Зернятко», «Вчипрезентацію проекту дошкільної освіти «Вчимося думати» та демонстраційне мося думати», «Крок за кроком» та ін. заняття із дошкільнятами за програмою «Вчимося думати» та видано Науково-практична конференція «Інноваційна посібники по 1000 пр. ("Я у світі", "Зернятко", "Крок за кроком" та інші) програма ―Вчимося думати‖». Усього в 2010 році: 4 136,00 3 643,80 2011 рік 5.1. Охоплення дошкіллям Відкриття: ДНЗ ( тому числі НВК); груп з 3 500,00 3262,70 Згідно з розпорядженням голови Львівської ОДА від 20 вересня 2011 року короткотривалим режимом перебування ді(2 351,00 №963/0/5-11 та розпорядженням від 14 грудня 2011 року №1314/0/5-11, тей; груп для дітей з особливими потребами; + 911,70) скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети для розвитку груп при ЗНЗ для підготовки навчання у школі мережі дошкільних навчальних закладів -3500,0 тис.грн., що дало можливість дітей 5-річного вік; центрів розвитку дитини значно збільшити показники охоплення дітей в ДНЗ - понад 3 тисячі 5.2. Матеріально-технічна база ДНЗ Забезпечення ЗНЗ: програмами навчання та 200,00 181,00 Згідно з розпорядженням голови Львівської ОДА від 15 грудня 2011 року виховання дітей 5-річного віку; №1322/0/5-11 скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети дидактичними, ігровими матеріалами, для забезпечення дошкільних навчальних закладів дидактичними, методичнипедагогічною періодикою; професійний ми, ігровими матеріалами та педагогічною періодикою в сумі 180,0 тис.грн. розвиток педпрацівників ДНЗ з питань Укладено договори та проведено роботу щодо перекладу посібника підготовки дітей старшого дошкільного віку "Діалектика казки" та підготовки його до друку. Посібник накладом 500 шт. для ДНЗ області. Закуплено дидактичні матеріали для ДНЗ 135

Усього в 2011 році: 2012 рік 5.1. Охоплення дошкіллям. Відкриття: ДНЗ(у тому числі НВК ); груп з короткотривалим режимом перебування дітей; груп для дітей з особливими потребами; груп при ЗНЗ для підготовки до навчання у школі дітей 5-річного віку. центрів розвитку дитини 5.3. Навчально-виховні програми ДНЗ Забезпечення ДНЗ: програмами навчання та виховання дошкільників; навчальною літературою, дидактичними, ігровими матеріалами, педагогічною періодикою; професійний розвиток педпрацівників ДНЗ з питань підготовки дітей дошкільного віку

Усього в 2012 році: Усього за 2009 – 2012 роки: (заплановано – 13 500 тис. грн) 6. Мережа навчальних закладів 2009 рік 6.1. Освітні округи Розвиток мережі освітніх округів (ОО). Придбання шкільних автобусів.

Забезпечення опорних шкіл меблями, обладнанням та дидактичними матеріалами. Поповнення бібліотечних фондів.

3 700,0

3 443,7

4 000,00

3 747,10

400,00

399,70

4 400,00 14 736,00

4 146,80 13 731,60

2 000,00

1710,00

2 000,00

1987,63

500,00

254,76

Згідно розпорядження голови ОДА від 23 жовтня 2012 р. №724/0/5-12 скеровано субвенцію з обласного бюджету міським та районним бюджетам в сумі 4000,0 тис.грн. для розвитку мережі дошкільних навчальних закладів що дає можливість значно збільшити показники охоплення дітей в ДНЗ Згідно розпорядження голови ОДА від 23 жовтня 2012 р. №724/0/5-12 скеровано субвенцію з обласного бюджету міським та районним бюджетам в сумі 380,0 тис.грн. для забезпечення 565 дошкільних навчальних закладів літературою, дидактичними, ігровими матеріалами, педагогічною літературою. За програмою інтелектуального розвитку дошкільнят «Вчимося думати» було проведено серію з десяти вебінарів ( 44 години ) за темою «Діалектика казки » для учасників експериментальної програми «Вчимося думати» (33 особи). Перекладено навчально-методичний посібник "Модель позиційного навчання" та надруковано його накладом 1000 примірників.

Згідно рішення сесії від 24.11.2009 р. №1056 "Про внесення змін у показники обласного бюджету Львівської області на 2009 рік" виділено субвенцію з обласного бюджету у районні бюджети в сумі 1900,0 тис.грн. для придбання шкільних автобусів для перевезення учнів Бродівського, Буського, Дрогобицького, Золочівського, Мостиського, Самбірського, Сколівського, Старосамбірського, Турківського та Яворівського району. Придбано 9 автобусів (не придбав Ст.Самбірський район), при цьому кредиторська заборгованість становить 380,0 тис.грн. (Мостиський і Турківський райони по 190,0 тис.грн). Згідно рішення сесії від 24.11.2009 р. №1056 "Про внесення змін у показники обласного бюджету Львівської області на 2009 рік" виділено субвенцію з обласного бюджету у районні бюджети в сумі 2100,0 тис.грн. для забезпечення 21 опорної школи меблями, обладнанням та дидактичними матеріалами. Придбано обладнання на суму 1987,63 тис.грн. Придбано літературу, а саме: 589 посібників "Художня культура", Вибір 136

добра. Основи християнської етики: методичні поради, Християнське виховання. Хрестоматія, ч.1, ч.2, Нас Україна зове., книги "Місяць", "Уроки біології у літній школі "Колосок", "Уроки практичної астрономії у літній школі "Колосок". Сумарно на проект: Усього в 2009 році: 2010 рік 6.1. Освітні округи Розвиток мережі освітніх округів Навчально-методичний посібник «Освітня політика, освітній менеджмент – освітньому керівникові» (книги для бібліотечних фондів) Поповнення бібліотек навчальних закладів літературою та періодичними виданнями

Зміцнення навчально-матеріальної бази опорних навчальних закладів

Сумарно на проект: 6.2. Профільне навчання. Впровадження профільного навчання старшокласників. Укладання програми інтегрованого курсу історії для 10-11 класів Укладання програми інтегрованого курсу

4 500,00 4 500,00

3952,39 3952,39

23,00

5,80

380,00

379,70

3000,00

2998,00

3 408,80

3 406,50

9, 317

9, 32

9, 316

9, 32

Закуплено навчально-методичний посібник «Освітня політика, освітній менеджмент – освітньому керівникові» в кількості 1 000 примірників Придбано 228 примірників літератури та періодичних видань для 12 закладів обласного підпорядкування Згідно рішення сесії Львівської обласної ради №1340 від 9 листопада 2010 року та розпорядження голови Львівської ОДА №11099/0/5-10 від 6 жовтня 2010 року скеровано субвенції з обласного бюджету в місцеві бюджети в сумі 379,992 тис. грн. Придбано 468 примірників "Художня культура України, 10 кл. Хрестоматія з образотворчого мистецтва у двох частинах", 468 примірників "Шедеври образотворчого мистецтва України", 468 примірників "Методичні рекомендації, календарно-тематичне планування та розробки уроків для вчителів з "Художньої культури України, 10 кл.", 468 примірників "Художня культура України, 10 кл. Хрестоматія з театрального, екранного мистецтв, 288 примірників "Вивчення Франка у школі", 4952 примірники Улас Самчука "Марія", 4952 примірники "Давногрецька література", 4952 примірники "Давногрецький театр", 468 відеофільмів до уроків "Художня культура України" , 468 музичних творів для сприйняття музики на уроках, записані на електронних носіях Згідно рішення сесії Львівської обласної ради №1340 від 9 листопада 2010 року та розпорядження голови Львівської ОДА №1230/0/5-10 від 27 жовтня 2010 року скеровано субвенції з обласного бюджету в місцеві бюджети в сумі 3000,0 тис.грн. (по 100,0 тис.грн. для 30 ЗНЗ) для зміцнення навчальноматеріальної бази опорних навчальних закладів

Підготовлено проект програми інтегрованого курсу історії для учнів 10-11-х класів (академічний рівень). Проведено його рецензування фахівцями Львівського національного університету ім.І.Франка. Підготовлено проект програми інтегрованого курсу літератури і проведено її 137

літератури для 10-11 класів Укладання дистанційного курсу для учнів з інформатики

16,00

15, 99

Укладання дистанційного курсу для учнів з художньої культури

55, 367

55,37

Сумарно на проект: Усього в 2010 році:

90,00 3498,80

90,00 3 496,5

наукове редагування. Укладено дистанційний курс для учнів з інформатики вчителем інформатики Сихівської гімназії Пасічник Оксаною Володимирівною, переможцем обласного етапу конкурсу «Учитель року – 2009» в номінації «інформатика». Авторською групою фахівців ЛОІППО та ЛАМ укладено дистанційний курс та навчальні посібники з художньої культури. А також придбано навчальні посібники для методичних кабінетів та підготовлено вчителів до викладання курсу.

2011 рік 6.1. Освітні округи Забезпечення довезення учнів до опорних 5500 5500 Закуплено 14 автобусів для забезпечення довезення учнів до опорних шкіл шкіл Поповнення бібліотек періодичними виданнями, видання газети «Основа», інформаційного вісника Видання інформаційного вісника 1056,80 654,80 Підготовлено до друку та видано три номери Інформаційного вісника Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації та передано їх в ГУОН: Вісник №1 – 1000 примірників; Вісник «Літнє оздоровлення» - 1000 примірників; Вісник №3 – 1000 примірників; Вісник «Перший урок» - 1660 примірників; Вісник №5 – 1300 примірників. Вісник «Дошкільна освіта» -750 примірників; Вісник №7 – 1000 примірників. Видання газети „Основа‖ Виготовлення номерів газети „Основа‖: № 1 в кількості 3750шт., №№3, 7-8, 9,10,12 в к-сті 2500шт. Поповнення шкільних бібліотек літературою Згідно з розпорядженням голови Львівської ОДА від 14 грудня 2011 року та періодичними виданнями №1314/0/5-11 скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети для поповнення навчальних закладів області літературою та періодичними виданнями у в сумі 692,80 тис.грн. Сумарно на проект: 6 556,80 6 154,80 Усього в 2011 році: 6 556,80 6 154,80 2012 рік 6.1. Освітні округи Забезпечення довезення учнів до опорних 2 400,00 2 357,1 Придано 6 шкільних автобусів для довезення учнів шкіл 138

Видання педагогічної газети «Основа», Інформаційного вісника, журналу «Педагогічна думка», статзбірників: Видання інформаційного вісника 31,00 46,90 Підготовлено до друку та видано накладом 1200 примірників Інформаційні вісники головного управління освіти і науки: №№1, 5 – з добіркою нормативно-правових документів та розпорядчих актів з питань дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти; «Спеціальний випуск» - з матеріалами до Першого уроку, присвяченого 70річчю створення УПА. Видання газети „Основа‖ 25,00 Видання журналу «Педагогічна думка» 24,00 Видали 400 примірників науково-методичного видання „Педагогічна думка‖ № 1, 2, 3, 4. Сумарно на проект: 2 480,00 2 404,00 Усього в 2012 році: 2 480,00 2 404,00 Усього за 2009 – 2012 роки: 17 035,60 16 007,69 (заплановано – 15 600 тис. грн) 7. Інформатизація системи освіти 2009 рік 7.2. Інформаційний освітній простір. Формування єдиного інформаційного освітнього простору Створення та підтримка елементів 30,00 19,09 Створено та наповнено нові сторінки порталу: «Програма розвитку освіти»; інформаційної системи освіти: «Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації», «Вищі навчальні заклади ІІІ рівня акредитації» та «Професійно-технічні навчальні заклади»; «Заклади  освітнього порталу освіти обласного підпорядкування»; «Школи-інтернати»;  електронного документообігу Оновлено сайт головного управління освіти і науки, впорядковано його  електронного каталогу навчальноструктуру, зокрема створено нові сторінки «Структура головного управління методичної літератури освіти і науки», «Державні закупівлі» та «Освіта Львівщини в цифрах і  адаптація програмного забезпечення для фактах» дистанційного навчання педпрацівників Впроваджено програму електронну програму планування, обліку та контролю за проходженням курсів. Введено у базу даних понад 5000 педпрацівників 52,00 43,78 проведено цикл навчань для користувачів системою «MAPK-SQL» – бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів (70 осіб); До цієї бази даних внесено понад 8000 статей 18,00 8,91 Укладено два спецкурси для дистанційного навчання, не вдалося адаптувати систему ДН через відсутність техніки Усього в 2009 році: 100,00 71,78 2010 рік 7.1. Модернізація комп’ютерної бази навчальних закладів Модернізація і забезпечення функціонування матеріально-технічної бази освітніх закладів та установ Забезпечення ЗНЗ мультимедійними 1050,00 1028,90 Згідно рішення сесії Львівської обласної ради №1340 від 9 листопада 2010 комплексами року та розпорядження голови Львівської ОДА №1230/0/5-10 від 27 жовтня 139

2010 року скеровано субвенції з обласного бюджету в місцеві бюджети в сумі 1050,0 тис.грн. для придбання мультимедійних комплексів ЗНЗ області 7.2. Інформаційний освітній простір Створення та підтримка елементів інформаційної системи освіти. Функціонування освітнього порталу Надання послуг із проведення занять 8,00 6,70 Протягом року безперебійно функціонував Освітній портал Львівщини створення та наповнення сторінок www.osvitportal.lviv.ua Цього року створено та наповнено нові сторінки Освітнього порталу порталу: «Державні закупівлі», «Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації», «Вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації» та «Професійнотехнічні навчальні заклади». Продовжується наповнення сторінок «Олімпіади» та «Засоби навчання». Створення електронного каталогу навчально22,90 22,80 Закуплено базу даних публікацій за 2006-2008р.р. методичної літератури 7.3. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі Забезпечення функціонування системи дистанційного навчання Закупівля устаткування для автоматизованої 48,00 обробки інформації

Усього в 2010 році: 7.1. Модернізація комп’ютерної бази навчальних закладів Комп'ютеризація освітніх закладів області

7.2. Інформаційний освітній простір Забезпечення навчальними програмними засобами Створення електронного каталогу навчальнометодичної літератури Підтримка функціонування та наповнення Освітнього порталу, форуму, сайтів ГУОН та ЛОШППО, обласних установ з елементами дистанційної освіти

48,00

1 128,90 2011 рік

1106,40

1000,00

Для впровадження системи дистанційного навчання педагогічних працівників – слухачів курсів підвищення кваліфікації на базі Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти закуплено устаткування для центру дистанційного навчання, зокрема три робочих станції, мікрофон, відеокамеру, мережевий розподілювач

Згідно з розпорядженням голови Львівської ОДА від 14 грудня 2011 року №1314/0/5-11 скеровано субвенцію з обласного бюджету в місцеві бюджети для комп'ютеризації освітніх закладів області (забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів мультимедійними комплексами) в сумі 1000,00 тис.грн

40,00

Придбано навчальні програмні засоби

10,00

100,00

99,10

Львівською науково-педагогічною бібліотекою створено електронний каталог навчально-методичної літератури (3800 записів). Проведено навчання працівників ЛОІППО щодо розробки дистанційних курсів тривалістю 72год. Закуплено програмні засоби Captivate (5 штук) для розробки й підримки навчальних курсів для дистанційного навчання. це дало можливість запровадити практику проведення вебінарів, наради для заввідувачів РМК (ММК), нараду завідувачів районних (міських) відділів освіти, вебінар всеукраїнської програми "Відкритий світ", серію вебінарів в рамках реалізації проекту "лідери освітніх ініціатив" два вебінари в рамках 140

спільного російсько-українського проекту для вихователів ДНЗ. Забезпечено функціонування Освітнього порталу ГУОН та веб сайту Львівського ОІППО Усього в 2011 році: 1 150,00 1149,10 2012 рік 7.1. Модернізація комп’ютерної бази навчальних закладів Комп‗ютеризація навчальних закладів, у 1400,00 1392,80 Придбано 95 мультимедійних комплектів для навчальних закладів області тому числі закладів обласного підпорядкування, області, професійнотехнічних навчальних закладів області 7.2. Інформаційний освітній простір. Підтримка функціонування та наповнення Освітнього порталу, Форуму, сайтів ГУОН та ЛОІППО, обласних установ з елементами дистанційної освіти Створення єдиної інформаційної системи 250,00 104,40 Проведено три тренінги з працівниками ЛОІППО "Створення інтерактивного області, підтримка функціонування та навчального контенту засобами "Mastertool" (40 осіб). Проведено ряд тренінгів наповнення освітнього порталу, форуму, щодо навчання відповідальних за наповнення сторінок Освітнього порталу (30 сайтів ГУОН та ЛОІППО, обласних установ з осіб). елементами дистанційної освіти Розроблено та наповнено сторінки порталу Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти: - інформаційне забезпечення запису на навчання через портал; - організація процесу запису на курси професійного модуля через портал; - обробка результатів запису на навчання; - формування груп слухачів згідно з квотами; - завантаження попередніх даних Замовника про навчання у систему; - створення адміністративних засобів керування даними користувачів порталу; Створення інформаційного-ресурсного 40,00 39,90 Придбання програмного забезпечення, на яке майнові права не передаються центру користувачу, для інформаційно-ресурсного центру. Усього за 2012 рік: 1690,00 1537,10 Усього за 2009 – 2012 роки: 4 068,9 3 864,38 (заплановано – 4 390 тис. грн) 8. Моніторинг та оцінювання якості освіти 2009 рік 8.2. Оцінювання навчальних досягнень випускників початкової та основної школи Проведення моніторингових досліджень рівня знань випускників початкової та основної ланки ЗНЗ по освітніх округах Моніторинг навчальних досягнень учнів 38,00 37,82 Згідно вибірки у 2009 р проведено: «Моніторингове дослідження якості матепілотних освітніх округів (ІІІ етап) матичної та гуманітарної освіти у ЗНЗ освітніх округів» (ІІІ етап 28.04.09 р, 8 Моніторинг навчальних досягнень учнів 35,00 34,93 освітніх округів), «Моніторингове дослідження якості математичної та гуманітарної освіти у ЗНЗ освітніх округів» (І етап, 29.09.09 р та ІІ етап, 24.12.09 р, 9 пілотних освітніх округів (І етап) Моніторинг навчальних досягнень учнів 77,00 68,29 освітніх округів). У квітні та грудні 2009 р проведено анкетування керівників ЗНЗ, вчителів початкових класів, математики та української мови та літератупілотних освітніх округів (ІІ етап) ри , які працюють в класах де проводилося дослідження, учнів 4-их та 9-их 141

класів. За результатами проведено 2 семінари: 25.06.2009 р. «За результатами проведення І-ІІІ етапів моніторингу математичної та гуманітарної освіти у 4, 8 класах ЗНЗ пілотних освітніх округів», 15.12.2009 р. «Моніторинг як практична система оцінювання якості освіти». Відповідальним за моніторингові дослідження від рай(міськ)метод-кабінетів надано аналітичні матеріали Усього в 2009 році: 150,00 141,04 2010 рік 8.2. Оцінювання навчальних досягнень випускників початкової та основної школи Вимірювання рівня знань випускників початкової та основної ланки школи. Вивчення думки учнів, батьків, вчителів та експертів Моніторинг навчальних досягнень учнів 16,00 16,00 Проведено моніторингове дослідження навчальних досягнень учнів ЗНЗ 10 пілотних освітніх округів (ІІІ етап) освітніх округів Підготовка до друку і видання аналітичних 6,70 6,70 Видано інформаційно-аналітичні матеріали про розвиток освіти області у матеріалів про якість освітиу 2009-2010 навчальному році «Показники розвитку дошкільної, загальної загальноосвітніх навчальних закладах середньої та позашкільної освіти» накладом 100 примірників та області Інформаційний вісник про розвиток освіти області накладом 1000 примірників для працівників освіти області. Моніторинг навчальних досягнень учнів 26,60 26,10 Рівень навчальних досягнень учнів 4-х, 9-х класів з математичної освіти та 9-х пілотних освітніх округів (І етап) класів з гуманітарної освіти ЗНЗ освітніх округів області. Моніторинг навчальних досягнень учнів 30,70 30,60 Протягом звітного року проводилися моніторингові дослідження якості пілотних освітніх округів (ІІ етап) гуманітарної та математичної освіти у освітніх округах області та ІІІ етап моніторингу стану дошкільної освіти. Вивчався рівень навчальних досягнень з математики учнів 4-их, 9-их класів та української мови учнів 9-их класів ЗНЗ дев‘яти освітніх округів області (ІІІ етап) і І, ІІ етапи аналогічного дослідження у десяти освітніх округах. Усього продіагностовано якість знань 3160 учнів 4-их і 9-их класів. У грудні 2010 року поруч з тестуванням проводилось також анкетування випускників початкової та основної школи. За результатами моніторингу підготовані відповідні аналітичні матеріали та проведені семінари з відповідальними за моніторингові дослідження від райметодкабінетів, методистами з математики, української мови та літератури тих районів, у яких проводилося дослідження. на яких На розроблення тестових завдань і анкет, тестування учнів, анкетування педагогів, учнів, батьків Усього в 2010 році: 80,00 79,60 2011рік 8.1. Моніторинг якості освітніх послуг у навчальних закладах. Підготовка, видання та поширення збірника аналітичних матеріалів про розвиток освіти Підготовка, видання та поширення збірника 15,00 15,00 Підготовлено до друку, видано та передано в ГУОН спеціальний випуск аналітичних матеріалів розвитку освіти Інформаційного вісника накладом 200 примірників та збірник "Освіта Львівщини-2011" накладом 190 примірників 142

8.2. Оцінювання навчальних досягнень випускників початкової та основної школи Тестування учнів. Анкетування педагогів, учнів, батьків Моніторинг навчальних досягнень учнів 15,00 14,973 пілотних освітніх округів (ІІІ етап)

Моніторинг навчальних досягнень учнів пілотних освітніх округів (І етап) Моніторинг навчальних досягнень учнів пілотних освітніх округів (ІІ етап)

15,00

14, 993

15,00

14, 994

Проведено моніторингове дослідження якості природничо-математичної та гуманітарної освти у 4 та 8 класах загальноосвітніх навачних закладів пілотних освітніх округів, яким охоплено понад 1500 учнів. Перевірено роботи та проаналізовано результати дослідження. За результатами видано методичні матеріали та проведено семінари для учителів, які працюють у класах, де проводилося дослідження Проведено І етап моніторингового дослідження якості природничо-математичної та гуманітарної освіти у 4 та 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів пілотних освітніх округів, яким охоплено понад 1400 учнів. Проведено ІІ етап моніторингового дослідження якості природничо-математичної та гуманітарної освіти у 4 та 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів пілотних освітніх округів, яким охоплено понад 1400 учнів.

8.3. Моніторинг реалізації Програми Приготування матеріалів за результатами виконання Програми та проведення міжнародного колоквіуму “Європейський вимір української освіти» в рамках міжнародної спеціалізованої виставки «Освіта – 2020» Проведення міжнародного колоквіуму 20,00 16,435 Проведено міжнародний колоквіум ―Європейський вимір української освіти». "Європейський вимір української освіти" в За рахунок коштів програми здійснено узагальнення, переклад, редагування рамках міжнародної спеціалізованої виставки матеріалів та видано накладом 50 примірників матеріалів попередніх "Освіта-2020" колоквіумів, які роздано учасникам цьогорічного заходу Усього в 2011 році: 80,00 76,4 2012 рік 8.1. Моніторинг якості освітніх послуг у навчальних закладах Підготовка, видання та поширення збірника аналітичних матеріалів про розвиток освіти Збірник «Освіта Львівщини – 2011» 15,00 14, 90 Підготовлено до друку, видано та передано в ГУОН збірник «Освіта Львівщини – 2011», що містить інформацію про розвиток освіти Львівщини у 2011-2012 навчальному році (190 примірників) 8.2. Оцінювання навчальних досягнень випускників початкової та основної школи. Тестування учнів. Анкетування педагогів, учнів, батьків Моніторинг навчальних досягнень учнів 25,00 25,00 Проведено І етап моніторингового дослідження якості математичної освіти пілотних освітніх округів учнів 4, 9 класів та гуманітарної освіти учнів 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів десяти освітніх округів. У моніторинговому дослідженні взяло участь 510 учнів 4-го класу і 686 дев‘ятикласників. Метою моніторингового дослідження було:  визначити відповідність знань, умінь і навичок учнів 4, 9 класів вимогам навчальних програм; 143

 виявити динаміку індивідуальних досягнень учнів;  cформувати у школярів навички роботи з тестовими матеріалами;  надати методичну допомогу вчителям у підвищенні якості знань учнів з математики та української мови на кожному рівні навчальних досягнень;  порівняти рівень навчальних досягнень учнів в опорних школах та школах І, І-ІІ та І-ІІІ ступенів, які входять до даного освітнього округу. Отримані результати опрацьовано, проаналізовано і доведено до відома відповідальних за моніторингові дослідження рай(міськ)методкабінетів на семінарі, який відбувся 9 листопада 2012 року.

8.3. Моніторинг реалізації Програми Приготування матеріалів за результатами виконання Програми Укладання, підготовка до друку та публікація 10,00 інформаційно-аналітичних матеріалів «Розвиток освіти Львівщини у 2009 – 2012 роках» Усього в 2012 році: Усього за 2009 – 2012 роки: (заплановано – 670 тис. грн) На розвиток освіти Львівщини у: 2009 році

50,00 360,00

10,00

Підготовані до друку та видруковані аналітичний звіт і матеріали про виконання Програми розвитку освіти Львівщини у 2009 – 2012 роках, а також закуплено необхідні для друку товари: папір, канцелярське приладдя, витратні матеріали до комп‘ютерної техніки. Тираж матеріалів за результатами виконання Програми – 200 примірників.

49,90 346,94

11 875,00

2010 році 2011 році 2012 році: Загалом:

10 896,51 8 14 275,00 13 496,80 15 006,80 13 976,10 14 509,50 13 406,40 55 666,300 51775, 818

144

4. Документи та статистика до інформаційно-аналітичного звіту Додаток 4.1.1. Навчальні заклади Львівщини – переможці конкурсів захисту моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю Перелік навчальних закладів, які визначені переможцями ІІІ етапу конкурсу захисту сучасної моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю (наказ МОН від 7.12. 2009 р. № 1102) 1. Навчально-виховний комплекс № 10 м. Червонограда (директор Лапій В. М). 2. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 52 ім. М. Лобачевського м. Львова (директор Спіченко Г. Т). 3. Спеціалізована загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 2 з поглибленим вивченням англійської мови м. Львова (директор Савчук Л. Я). 4. Спеціалізована загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 75 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням англійської мови м. Львова (директор Кушнір С. А). Перелік загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів, які визначені переможцями ІІ етапу конкурсу захисту сучасної моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю та активно пропагують здоровий спосіб життя у своєму навчальному закладі, мікрорайоні в дитячому та молодіжному середовищі. (наказ МОН від 7.12. 2009 р. № 1102) 1. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 84 м. Львова (директор Харченко Ю. О.). 2. Навчально-виховний комплекс № 10 м. Червонограда (директор Лапій В. М.). 3. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. с. Переможне (директор Костюк Л. П.). 4. Навчально-виховний комплекс – «Загальноосвітня школа-ліцей» с. Козьови Сколівського району (директор Клепуц О. М.). 5. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. с. Київець Миколаївського району (директор Матвеїшин В. М.). 6. Пиратинська загальноосвітня школа І–ІІ ст. Радехівського району (директор Білик В. Б.). 7. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. с. Накваша Бродівського району (директор Нагірняк Г. Є.). 8. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. с. Муроване Пустомитівського району (директор Юзич А. Р.). 9. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 4 м. Броди (директор Дзьоба О. М.). 10. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 52 ім. М. Лобачевського м. Львова (директор Спіченко Г. Т.). 11. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 4 м. Соколя (директор Драган Н. І.). 12. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. с. Савчин Сокольського району (директор Чуб В. П.). 13. Спеціалізована загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 45 з поглибленим вивченням англійської мови м. Львова (директор Кравченко В. В.). 14. Бишівська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Радехівського району (директор Черній І. І.). 15. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 8 м. Борислава (директор Славич Я. І.). 16. Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 9 м. Червонограда (завідувачка Мастикаш Н. В.). 17. Спеціалізована загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 2 з поглибленим вивченням англійської мови м. Львова (директор Савчук Л. Я.). 18. Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 10 м. Стрия (директор Кухар Р. П.). 19. Спеціалізована загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 75 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням англійської мови м. Львова (директор Кушнір С. А.). 20. Вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму м. Львова (директор Балущак Г. Ф.). Перелік навчальних закладів, які визначені переможцями ІІІ етапу конкурсу захисту сучасної моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю у номінації «Освітньо-інформаційні центри з розвитку Національної мережі шкіл сприяння здоров’ю» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 23.08.2012 № 945) 1. Бориславська загальноосвітня школа I–III ступенів № 8 Львівської області (директор Славич Ярослав Іванович). 2. Рава-Руський професійний ліцей Жовківського району Львівської області (директор Букієвська Жанна Яківна) 145

Перелік навчальних закладів, які визначені переможцями ІІІ етапу конкурсу захисту сучасної моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю у номінації «Загальноосвітній навчальний заклад» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 23.08.2012 № 945) 1. Загальноосвітня школа I–III ступенів с. Вороців Яворівського району Львівської області (директор Тизьо Марія Василівна). 2. Жидачівська загальноосвітня школа I–III ступенів № 2 Львівської області (директор Мальцева Оксана Тадеївна).

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40.

Додаток 4.1.2. Школи сприяння здоров’ю Львівської області Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. с. Вороців Яворівського району Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 8 м. Борислав Бишівська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Радехівського району Жидачівська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 2 Середня загальноосвітня школа № 52 ім. М. Лобачевського з поглибленим вивченням математичних наук м. Львова Бродівська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 4 Жидачівський навчально–виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» Сокальський навчально–виховний комплекс «ЗОШ І–ІІІ ст. № 4 – ліцей» Ясенице–Сільнянський навчально–виховний комплекс І–ІІ ст. Дрогобицького району Червоноградська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 8 Забузький навчально–виховний комплекс «ЗШ І–ІІІ ст. – ліцей» Сокальського району Середня загальноосвітня школа І–ІІ ст. с. Вороблячин Яворівського району Станіславчицький навчально–виховний комплекс ім. Т. Бордуляка Бродівського району Київецька загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Миколаївського району Золочівська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 4 Берлинська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Бродівського району Савчинська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Сокальського району Дев‘ятниківська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Жидачівського району Навчально–виховний комплекс «ЗОШ І–ІІІ ст. – дошкільний навчальний заклад о. І. Могильницького» Старосамбірського району Новороздільський навчально–виховний комплекс «Лідер» Загальноосвітня середня школа № 10 м. Самбора Боб‘ятинський навчально–виховний комплекс «Загальноосвітня школа І–ІІ ст. дитячий садок» Сокальського району Сокальська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 5 Переможненська ЗОШ І–ІІІ ст. Городоцького району Наквашанська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Бродівського району Двірцівський навчально–виховний комплекс «ЗШ І–ІІІ ст. – дитячий садок» Червоноградська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 9 Тартаківський навчально–виховний комплекс «ЗОШ І–ІІІ ст. – ліцей» Сокальського району Новокалинівський навчально–виховний комплекс «СЗШ І–ІІІ ст. дошкільний навчальний заклад» Самбірського району Бродівська гімназія імені Івана Труша Семигинівська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Стрийського району Острівський навчально–виховний комплекс «ЗОШ І–ІІІ ст. – дитячий садок» Сокальського району Дошкільний навчальний заклад № 8 «Журавлик» комбінованого типу м. Сокаля Дошкільний навчальний заклад ясла–садок № 9 комбінованого типу ДП Львіввугілля шахти «Межирічанська» м. Червонограда Дошкільний навчальний заклад № 2 м. Радехів Новороздільський будинок дитячої та юнацької творчості Жидачівський міський центр творчості для дітей та молоді Рава–Руський професійний ліцей Вище професійне училище № 34 м. Стрия Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 10 м. Стрий 146

41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91.

Рудківська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Самбірського району Бісковицька середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Самбірського району Тур‘янська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Буського району Задвір‘янська загальноосвітня середня школа І–ІІІ ст. Буського району Бродівська загальноосвітня школа № 3 Березецька середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Городоцького району Рихтицька середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Дрогобицького району Меденицька середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Дрогобицького району Середня загальноосвітня школа № 2, м. Кам‘янка–Бузька Львівська лінгвістична гімназія Львівська спеціалізована школа I ступеня № 4 з поглибленим вивченням англійської мови Середня загальноосвітня школа № 34 ім. М. Шашкевича м. Львів Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 62 м. Львів Спеціалізована середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. з поглибленим вивченням англійської мови з 1–го класу № 75 ім. Лесі Українки м. Львів Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 65 м. Львів Середня загальноосвітня школа І ступеня «Світанок» м. Львів Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 82 м. Львів Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 13 м. Львів Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 84 м. Львів Львівська середня школа І ст. «Школа радості» Спеціалізована середня загальноосвітня школа з поглибленим вивченням англійської мови І– ІІІ ст. № 2 м. Львів Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 17 м. Львів Спеціалізована середня загальноосвітня школа з поглибленим вивченням англійської мови І– ІІІ ст. № 45 м. Львів Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 33 м. Львів НВК «Школа–садок ―Софія‖» м. Львів Новороздільська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 3 Мурованська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Пустомитівського району Стрілківська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. о. Михайла Вербицького Старосамбірського району Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 10 м. Самбір Лисовицька середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Стрийського району Навчально–виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа № 2–гімназія» м. Трускавець Явірська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Турківського району Червоноградська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 1 Червоноградська спеціалізована школа І–ІІІ ст. № 8 Червоноградський навчально–виховний комплекс № 10 Радехівська спеціалізована загальноосвітня середня школа з поглибленим вивченням англійської мови Пиратинська середня загальноосвітня школа І–ІІ ст. Радехівського району НВК «Середня загальноосвітня школа–ліцей» с. Козьови при Львівському національному університеті імені Івана Франка Сколівського району Славська загальноосвітня школа І–ІІІст. Сколівського району Боринська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Турківського району Ясеницька середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Турківського району Дрогомишльська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Яворівського району Устянська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Миколаївського району Тужанівська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Миколаївського району Мостиська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 2 Вовчищовицька загальноосвітня середня школа І–ІІІ ст. Мостиського району Бібрська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів ім. У. Кравченко Перемишлянського району Зозулівська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. Золочівського району Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 1 ім. І. Франка Жовтанецька загальноосвітня школа І–ІІ ст. Кам‘янко-Бузького району Глинський НВК «Школа-садок» Жовківського району 147

Додаток 4.2.1. Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів області до організації виховної роботи за виховними програмами// Наказ Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 17.11. 2010 р. № 880 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Г О Л О В Н Е У П Р А В Л І Н Н Я О С В І Т И І Н А У К И ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ 17. 11. 2010 року

Львів

№ 880

Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів області до організації виховної роботи за виховними програмами На виконання рішення колегії Головного управління освіти і науки Львівської обласної держаної адміністрації №1 від 13 жовтня 2010 року «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів області до організації виховної роботи за виховними програмами» НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Програму «Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини». 2. Затвердити Положення про Координаційну раду з питань національного виховання у системі дошкільної, загальної cередньої, позашкільної та професійно-технічної освіти Львівщини. 3. Заступникові начальника Головного управління освіти і науки Б.Біляк: 3.1. Подати до кінця грудня 2010 року на затвердження список членів Координаційної ради з питань національного виховання у системі дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійнотехнічної освіти Львівщини. 3.2. Забезпечити до кінця 2012 р. поетапний перехід загальноосвітніх навчальних закладів до організації виховної роботи за виховними програмами, розробленими з урахуванням Програми «Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини». 4. Керівникам місцевих органів управління освітою: 4.1. Забезпечити: – впровадження з 2010-2011 навчального року виховних програм, розроблених з урахуванням обласної Програми, в опорних загальноосвітніх навчальних закладах з напряму «Виховання»; – розроблення до 1 вересня 2011 року виховних програм в усіх загальноосвітніх навчальних закладах та їх впровадження у 2011-2012 навчальному році. 4.2. Здійснювати організаційний та науково-методичний супровід переходу загальноосвітніх навчальних закладів до організації виховної роботи за розробленими виховними програмами. 4.3. Організувати (спільно з ЛОІППО) у 2011–2012 навчальному році апробацію моделі моніторингу якості виховання в опорних загальноосвітніх навчальних закладах з напряму «Виховання». 5. Львівському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти (Р. Шиян): 5.1. Забезпечити організаційний та науково-методичний супровід переходу загальноосвітніх навчальних закладів до організації виховної роботи за виховними програмами. 5.2. До 1 січня 2011 року розробити модель моніторингу якості виховання у системі загальної середньої освіти області. 5.3. Організувати у 2011–2012 навчальному році апробацію моделі моніторингу якості виховання в опорних загальноосвітніх навчальних закладах з напряму «Виховання». 5.4. Розмістити до 1 грудня 2010 року Програму «Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини» та інформацію про заходи з впровадження шкільних виховних програм на освітньому порталі Львівщини, у журналі «Педагогічна думка» (ЛОІППО), газеті Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації «Основа». 6. Контроль за виконанням рішення колегії залишаю за собою. Начальник головного управління

Михайло Брегін

148

Додаток 4.2.2. Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини. Схвалено колегією головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. Наказ № 880 від 17 листопада 2010 р. Укладачі програми: Гнатуш М. О. – заступник директора ЗСШ № 75 ім. Лесі Українки, м. Львів Гриза Л. С. – завідувач кабінету проблем виховання Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Закалюжна О. В. – психолог громадської організації «Карітас» Кудрик Л. Г. – доцент кафедри життєвих компетентностей Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філософських наук (керівник групи) Пастушенко Н. М. – заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент Пастушенко Р. Я. – завідувач кабінету розвитку освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Науковий редактор: Сікорський П. І. – президент Львівського крайового товариства «Рідна школа», доктор педагогічних наук, професор Наукові консультанти: Корнієнко І. О. – завідувач кабінету практичної психології та соціальної роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Мазур Л. О. – доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філософських наук Шиян О. І. – завідувач кафедри життєвих компетентностей Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент Експертна група: Біляк Б. М. – заступник начальника Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Васянович Г. П. – завідувач відділу гуманітарної освіти Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор Вишневський О. І. – професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка, кандидат педагогічних наук Герцюк Д. Д. – завідувач кафедри педагогіки Львівського національного університету імені І. Франка, кандидат педагогічних наук, доцент Деркач О. М. – завідувач методичного кабінету відділу освіти міста Новий Розділ Зваричевська М. В. – доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Заслужений вчитель України; Савчин Ю. В. – головний спеціаліст Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Тюріна Т. Г. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціології і соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка»

149

ЗМІСТ ВСТУП Понятійний апарат Програми Мета та завдання Програми Виховні інститути та їхнє місце в системі виховання 1. УМОВИ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЛЬВІВЩИНИ 1.1. Врахування потреб та вікових особливостей вихованців 1.2. Забезпечення виховниками єдиного виховного простору 2. ЗМІСТ ВИХОВАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЛЬВІВЩИНИ 2.1. Мета, завдання та напрями виховання 2.2. Виховний компонент ключових компетенцій 2.3. Спільні завдання виховної роботи у школах Львівщини 3. ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЛЬВІВЩИНИ 3.1. Планування виховної роботи 3.2. Організація виховної роботи 3.3. Взаємодія суб’єктів виховного процесу 3.4. Оцінювання якості виховання 4. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ ВСТУП Виклики глобалізації та потреба формування в межах Української держави новітньої нації зумовлюють необхідність кардинальних змін в організації виховного процесу в усіх виховних соціальних інститутах, насамперед у системі освіти. Необхідність змін в організації та методиці виховання пояснюється також тим, що соціально-економічні та суспільно-політичні трансформації в Україні загострюють суперечності в українському суспільстві, а це, своєю чергою, відображається на свідомості та поведінці молодших поколінь. Як свідчать соціологічні дослідження, значна частина суб’єктів виховання: батьків, педагогів, громадських лідерів, працівників ЗМІ, визнає потребу змін в організації виховного процесу в Україні – осучаснення його мети, змісту, методів та форм. Однак далеко не всі вони розуміють сутність цих змін і не бачать можливості їхнього практичного впровадження. Виховну роботу в освітніх закладах області педагоги виконують переважно формально, без розуміння сутності та визначення цілей виховання. Сенс шкільної виховної роботи більшість виховників бачить не у глибокому вивченні внутрішнього світу дитини, моделюванні відповідного виховного простору, а в самому факті її участі у виховних заходах. Як наслідок, у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини є низка проблем виховання, серед яких найактуальніші, на нашу думку, такі: – несистемний характер виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, послаблення цілеспрямованих виховних впливів на дітей у літній період; – недостатня підготовка випускників вищих педагогічних закладів до виховної роботи з дітьми, відсутність системи ефективної підготовки і передпідготовки виховників; – домінування колективних форм виховання, недостатнє вивчення і врахування індивідуально-психологічних особливостей учнів, їх сімейних виховних систем; – зменшення розумової та фізичної працездатності, зокрема через малорухливий спосіб життя, поширення шкідливих звичок та загальне погіршення стану здоров‘я учнів; – споживацька психологія, зумовлена, зокрема, деструктивним впливом середовища (ЗМІ, реклама); – низький рівень соціальної активності, нерозвинене почуття громадянського обов‘язку, безвідповідальна поведінка, що зумовлено пануванням у навчальних закладах «подвійної моралі», падінням дисципліни, руйнуванням системи виховних стимулів, нехтуванням окремими батьками і педагогами своїх обов‘язків; – відсутність виховного ідеалу; – імпульсивність поведінки, нездатність частини учнів до самостійних суджень та прийняття усвідомлених рішень; – відсутність системної виховної роботи з батьками, підготовки молоді до сімейного життя. В основу цієї Програми покладено низку ідей провідних українських та зарубіжних педагогів, філософів і психологів: Г. Сковороди, П. Юркевича, С. Русової, Дж. Дьюї, Г. Ващенка, І. 150

Огієнка, Ю. Дзеровича, А. Макаренка, А. Маслоу, Б. Роджерса, В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, О. Вишневського, І. Підласого та ін. Програма ґрунтується на положеннях міжнародних правових актів та чинного українського законодавства: Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Законів України Про освіту, Про загальну середню освіту, Про позашкільну освіту, Про професійно-технічну освіту, у ній враховано ідеї та підходи Рамкових Рекомендацій ЄС «Ключові компетентності для ціложиттєвого навчання», Державної національної програми «Освіта», Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Національної доктрини розвитку освіти, Національної програми патріотичного виховання молоді, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Програми Міністерства освіти і науки України «Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Програм «Обдаровані діти», «Здоров‘я дитини», «Корисні звички», «Рівний рівному», «Школа розвитку особистості», «Лицем до дитини», чинного Положення про класного керівника й інших правових документів та методичних рекомендацій щодо організації виховного процесу в школі. Понятійний апарат Програми Виховання – цілеспрямований організований процес формування характеру, духовних, фізичних, інтелектуальних і вольових якостей людини. Вихованець – суб‘єкт виховного процесу, який свідомо засвоює духовні цінності, на їхній основі плекає власні особистісні надбання, приймає самостійні рішення, покладає на себе відповідальність, здійснює свідомий життєвий вибір. Вихованість – результат виховання, який виявляється у соціально прийнятній на рівні вікових особливостей поведінці особи, вмінні діяти морально і компетентно. Вихованість школяра – показник ефективності та якості навчально-виховного процесу. Виховна програма – задум, проект виховної діяльності освітньої спільноти, що визначає цілі (загальні та конкретні завдання), а також виховні справи, які забезпечують виховання. Шкільна виховна програма – документ, який інформує про зміст, призначення та якість освітніх послуг навчального закладу. Водночас цей документ служить знаряддям порозуміння між учасниками навчально-виховного процесу і засобом інтеграції виховної діяльності батьків, педагогів та громадськості, завдяки чому забезпечується системність виховної роботи. Виховна робота – сукупність дій виховників для організації спільної життєдіяльності дорослих та дітей з метою їхнього найповнішого саморозвитку і саморозкриття. Виховна справа – це форма організації і проведення конкретної, необхідної, корисної діяльності вихованців. Виховний процес складається з ланцюжка безперервних виховних справ. Виховний простір – середовище, в якому виховується учень; духовний простір учня і педагога; соціальне оточення, простір культури, що впливає на розвиток особистості. Виховник (вихователь) – у широкому розумінні слова – особа або організація, яка здійснює виховання; у вузькому значенні – посадова особа, яка займається вихованням дітей і молоді у навчальному закладі. Вчинок – основна особистісна форма й одиниця поведінки, акт морального самовизначення, яким особистість виявляє і формує свої ставлення до суспільства, людей, самої себе, природи, діяльності, мистецтва. Девіантна поведінка (від лат. deviation – відключення) – окремі вчинки або система вчинків, які суперечать прийнятим у суспільстві правовим або моральним нормам: злочин і поведінка, яка заслуговує покарання. Дитина – особа віком до 18 років. Дитячі громадські організації – об‘єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є діяльність, спрямована на реалізацію та захист своїх прав і свобод, розвиток творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать моральним та правовим нормам, на соціальне становлення як повноправних членів суспільства. Колектив – група людей, які об‘єднані суспільно значущими цілями, спільними ціннісними орієнтаціями, сумісною діяльністю, спілкуванням, взаємною відповідальністю. Компетенція – знання, навички і вміння, ціннісні орієнтації, а також досвід діяльності людини у тій чи іншій сфері суспільного або особистого життя. Мета виховання – кінцевий результат вихованості людини. 151

Методи виховання – сукупність способів і прийомів виховної роботи для розвитку мотиваційної сфери, вироблення в учнів переконань та звичок, корегування й удосконалення поведінки. Основні методи виховання: розповідь бесіда, демонстрування, вправляння та ін. Засоби виховання – те, за допомогою чого вихователі впливають на вихованців (слово, наочні посібники, кінофільми, бесіди, збори, факти, документи, традиції, література, твори мистецтва тощо). Моніторинг (в освіті) – систематичні процедури збору відомостей щодо важливих аспектів освіти на національному, регіональному та локальному рівнях. Напрями виховання – складові частини виховного процесу, які в сукупності забезпечують його (процесу) очікувані результати. Національне виховання – це історично зумовлена і створена самим народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності молодих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь. Освітня спільнота – суб‘єкти навчально-виховного процесу (педагоги, батьки, учні, інші члени громади), які співпрацюють для реалізації усвідомлених та погоджених педагогічних цілей. Принципи виховання – вихідні положення, що випливають із закономірностей виховання й визначають загальне спрямування виховного процесу, основні вимоги до його змісту, методики та організації. Самовиховання – цілеспрямована свідома систематична діяльність особистості з метою вироблення в собі бажаних духовних, інтелектуальних, моральних, естетичних, фізичних та інших рис і усунення тих, які визнані нею негативними. Форма виховної роботи – організаційна структура, педагогічна дія, захід, у якому реалізуються завдання, зміст та методи конкретного виховного впливу. Мета та завдання Програми Подолати існуючі проблеми виховання можна шляхом гуманізації української освіти, подолання у школі подвійних стандартів та корупції. Педагогам слід усвідомити, що процес виховання – це система виховних ситуацій, яка перебуває в саморозвитку, а кожну таку ситуацію треба вибудовувати з урахуванням результатів попередньої. Іншими словами, потрібно розуміти, що розвиваються не тільки вихованці, але й виховники, їхні відносини з вихованцями, розвивається навчальний заклад загалом. Для реалізації цих запитів нашій освіті, кожній конкретній школі потрібен сучасний менеджмент, який будував би стратегії її розвитку згідно з поставленими цілями, використовуючи систему ефективних мотиваційних засобів та фінансових можливостей. Завдання менеджерів полягає у тому, щоб залежно від талантів, організаційних умінь, бажання, розуміння суті виховного процесу обрати певну модель (систему) виховання та спільними зусиллями учнів, учителів і батьків витворити в школі атмосферу єдності, співпраці і взаєморозуміння. Тоді кожний член освітньої спільноти відчуватиме радість від твореного ними життя. Саме система виховання впливає на розвиток і саморозвиток особистості, визначаючи своєрідний, за висловом К. Д. Ушинського, «дух школи». Програма призначена переорієнтувати систему загальної освіти Львівщини на гуманне виховання та подолати її ключові проблеми. Метою Програми є представлення загальної моделі виховання на основі національних та загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини. Відповідно до характеристики потреб та психофізичних особливостей учнів раннього, середнього (підліткового) та старшого (юнацького) шкільного віку, в Програмі визначено цілі виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини та вимоги до роботи окремих ланок навчального закладу, що реалізують ці виховні цілі. Програма є стратегічним документом регіону, який відкриває широкі можливості навчальним закладам для розробки власних виховних програм. Водночас вона не обмежує свободи загальноосвітнього навчального закладу у виборі змісту виховної діяльності. Завдання Програми: – підвищити статус виховання у суспільстві та в системі освіти, стимулювати виховну роботу в загальноосвітніх навчальних закладах; – ефективніше використовувати національні традиції, сучасний педагогічний досвід і досягнення сучасної психолого-педагогічної науки у сфері виховання; 152

– зорієнтувати виховні системи на визнання пріоритету духовного розвитку особистості; – систематизувати виховний процес у навчальному закладі, зробити його цілеспрямованим; – підтримувати розвиток місцевих (шкільних) систем виховання, що враховують територіальні, соціальні та інші особливості; – розвивати демократичний стиль керівництва виховним процесом; – забезпечити взаємодію системи освіти з усіма соціальними інститутами та координацію зусиль суб‘єктів виховання; – використовувати виховні можливості дитячих і молодіжних громадських організацій як центрів самореалізації особистості; – стимулювати підвищення професійної компетентності педагогів у здійсненні процесу виховання. Ця Програма має бути реалізована у процесі: – навчальної діяльності; – позаурочної та позакласної діяльності; – позашкільної освіти; – роботи органів учнівського самоврядування; – взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами. У зв‘язку з цим у програмі представлено підходи до створення організаційних, методичних та інших умов для гармонізації навчання, сімейно-родинного виховання і громадської роботи. Для реалізації програми у кожному загальноосвітньому навчальному закладі Львівщини потрібно створити відповідні психолого-педагогічні умови, а саме: – сформувати комфортний виховний простір, для чого виключити з педагогічної практики адміністрування, примус, волюнтаризм; – забезпечити психологічний супровід навчально-виховного процесу освітнього закладу, професійної діяльності педагогів та адміністрації навчального закладу; – організувати співробітництво всіх суб‘єктів педагогічного процесу в розв‘язанні навчальновиховних завдань; – задіяти у виховній роботі скарби національної педагогічної думки і досвіду; – розробити шкільну програму національного виховання учнів, відповідні навчальні матеріали; – при потребі створити у населеному пункті координаційний центр з виховання учнів та молоді; – відкрити достатню для охоплення усіх учнів конкретною діяльністю у вільний від навчання час кількість гуртків, студій, забезпечити повноцінне фінансування виховного процесу. Виховні інститути та їхнє місце у процесі виховання На реалізацію завдань виховання працює низка виховних інститутів: сім‘я, родина, Церква, територіальна громада (міська, селищна, сільська), громадські об‘єднання, зокрема дитячі та молодіжні, засоби масової інформації, держава та школа. Сім’я (родина) – першооснова духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. Сім‘я покликана створити сприятливі умови для забезпечення духовного, інтелектуального та фізичного розвитку дітей на морально-етичних, християнських засадах, національних звичаях і традиціях, засобами рідної мови і культури, сформувати в неї почуття власної гідності та впевненості у собі. Місія Церкви чи іншої духовної спільноти, до якої входить вихованець, – закласти у дитині основи людської духовності – віру і мораль, а також розуміння себе як цілісної тілесно-духовної істоти, що наділена свободою вибору і відповідальна перед Творцем. Територіальна громада (міська, селищна, сільська) через органи самоврядування формує загальні правила і норми поведінки в усіх громадських місцях населеного пункту, організовує дієвий контроль за їх дотриманням, здійснює профілактику правопорушень, що трапилися внаслідок недостатньої вихованості неповнолітніх, організовує перевиховання правопорушників. Засоби масової інформації призначені для формування та відображення громадської думки про ті чи інші процеси і явища суспільного життя. Вони створюють спеціальні виховні програми для дітей і батьків, культивують кращий досвід виховної роботи у сім‘ях, навчальних закладах, організовують для дітей і молоді цікаві конкурси, розваги тощо. Важливим суспільним інститутом, що опікується вихованням дітей та учнівської молоді в Україні, є дитячі та молодіжні громадські організації й об’єднання. Членство у цих організаціях сприяє вияву самостійності дітей, посильній реальній участі у житті суспільства, задоволенню потреб у спілкуванні з однолітками, самоствердженню у суспільно значущій діяльності. Мета зареєстрованих чи неформальних об‘єднань – створити умови для реалізації права дітей і молоді на соціальну творчість, розкриття й утвердження кожної особистості, заохочення її до самодіяльності та колективної діяльності. Особлива місія у дитячих та молодіжних організацій 153

громадянсько-патріотичного спрямування («Пласт», СУМ та ін). Вони забезпечують самовиховання дітей через колективні творчі справи, що ґрунтуються на засадах християнської моралі та громадянсько-патріотичних почуттях українця, культивують здоровий спосіб життя. Що стосується системи освіти, то виховання у дошкільних навчальних закладах спрямоване на зародження дитячого світогляду, закріплення етичної поведінки та моральних якостей, тобто на становлення особистісної свідомості, а також на нагромадження елементарних знань та формування життєвих навичок. Натомість загальноосвітні навчальні заклади мають на меті становлення інтелектуальної та особистісної зрілості дитини, набуття нею соціального досвіду, життєвої компетентності. Загальноосвітні навчальні заклади як координатори виховної роботи повинні забезпечити цілісність виховного простору для духовного дозрівання та тілесного розвитку кожного вихованця. Позашкільні навчальні заклади допомагають розв‘язувати проблеми зайнятості школярів у вільний від навчання час, створюють умови для загальнонаукового та загальнокультурного розвитку, допрофесійної підготовки. Складовою цілісного освітнього процесу у професійно-технічних та вищих навчальних закладах є професійне виховання – основа формування і розвитку професійної культури молоді, підготовки молодих поколінь до активної трудової діяльності та суспільного життя. У демократичному суспільстві система освіти є водночас виконавцем державного замовлення на вихованість та інститутом, що узгоджує і до певної міри координує виховну діяльність родин, громадських об‘єднань, місцевої громади. 1. УМОВИ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЛЬВІВЩИНИ Виховання як спеціально організована, керована та контрольована взаємодія виховників і вихованців потребує сприятливих умов: визнання вихованців суб‘єктами виховання і врахування їхніх потреб та вікових особливостей, вдалого підбору виховників та їхнього злиття у педагогічний колектив, створення виховного простору у межах усіх структурних елементів (ланок) навчального закладу та формування правової, методичної і матеріальної бази для виховної роботи. 1.1. Врахування потреб та вікових особливостей вихованців Вихованцями загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини є діти від 6/7 до 17/18-и років. Щоб виховання дитини дало очікувані результати, потрібно враховувати потреби, стать, вік, темперамент та природні здібності кожної дитини. Насамперед необхідно орієнтуватися на загальні та вікові потреби школярів, а також на характерні для певного періоду їхнього життя анатомо-фізіологічні та психічні якості – вікові особливості. Життя дитини шкільного віку традиційно періодизують, виходячи із стадій її фізичного та психічного розвитку, які виділяють психологи, а також – з умов виховного процесу, на які вказують педагоги. Згідно з педагогічною періодизацією школярів ділять на дітей молодшого (6–12 років), середнього (12–15 років) та старшого (15–18 років) шкільного віку. Виховання, як і навчання, повинно відповідати віковим особливостям дитини. Від них залежить не тільки її навчальне навантаження, а й кількість та види фізичних вправ і праці, зміст та методи виховання. 1.1.1. Потреби учнів Загальні потреби учнів мотивують їхню поведінку, отож, глибоке розуміння необхідності забезпечення у навчальному закладі цих потреб створює сприятливі умови для виховання і формує засади гуманної поведінки з боку педагогів. Назва потреби 1

Потреби несоціальні, які можуть викликати соціальну взаємодію

Потреба у психологічній безпеці

Сутність потреби

Внесок школи

Потреби, які забезпечують фізичне виживання і почуття безпеки – у чистій воді, поживній їжі, екологічно здоровому просторі, у теплі, комфорті, а також у грошах, матеріальному достатку. Потреба відчувати впевненість, заспокоєність, звільнення від

Наявність здоров‘я збереженого середовища та умов для фізичного розвитку школяра. Вплив чинників, що викликають в учнів відчуття фізичного дискомфорту, усвідомлення себе матеріально обділеними має бути мінімізований. Учень має бачити, що його учителі – люди, які заслуговують на довіру і є 154

Очікувані результати Відсутність в учнів відчуття фізичного і матеріального дискомфорту

Дитина психічно стабільна, радісно навчається,

тривог, захищеність, розуміння, прийняття, любов, дозвіл на прояви своєї індивідуальності, творчості, гри, спілкування чи іншої діяльності у безпечному просторі. Потреба у допомозі, захисті, а також у керівництві з боку авторитетних дорослих. Межі – це певний визначений простір для розвитку, які дають дитині відчуття стабільності і допомагають орієнтуватись при виборі. Прагнення бути у спільності з іншими людьми, в приязні та дружбі, схваленні, прийнятті групою, однолітками.

правдивими перш за все перед собою. Вони не приховують своїх почуттів та ставлення до інших і скеровані на власне зростання, а отже, можуть збагачувати інших.

спроможна ставити та досягати цілей.

Працівники школи мають бути турботливими і водночас вимогливими до учнів.

Самодисциплінован ість учнів, наявність мотивації ставити та досягати цілі.

Атмосфера позитивної підтримки та довіри, у якій в учнів формуються навички дружньої та інтимної соціальної взаємодії.

Діти ростуть здоровішими, розкривають свої здібності, проявляють ініціативу і творчий підхід, продукують ідеї, самоорганізову ються. Впевненість, відповідальність, активність, рішучість, розвинуте стратегічне і тактичне мислення, вміння враховувати інші позиції, публічно висловлюватись, відчувати ризики тощо. Низький загальний рівень агресивності, віра в дієвість звернення за допомогою до педагогів, психолога, адміністрації школи, почуття безпеки та довіри, володіння навичками подолання стресу та саморегуляції поведінки. Усвідомлення учнем, що центр відповідальності знаходиться у ньому самому, а тому смисл і цінність його життєвого досвіду у кінцевому результаті визначати йому і жодні зовнішні судження не можуть цього змінити. Самоідентифікація, що дає змогу почуватися

Потреба залежати, відчувати межі дозволеного, знати вимоги до себе

Потреба в дружніх почуттях (афіліації), у прийнятті іншими

Потреба в домінуванні

Потреба відчути себе лідером, якому дозволено говорити більше часу, приймати рішення, бути у центрі уваги.

Школа має стимулювати розвиток в учнів якостей лідера, вчити комунікативним вмінням.

Потреба і право на самозахист

Максимально можлива захищеність учнів, навчання умінню захищати себе і свою гідність, вироблення у дітей вміння долати агресію без руйнівних наслідків, знімати в адекватний спосіб стресове напруження і наслідки агресивного впливу.

Потреба відчувати безоцінне ставлення

Потреба у визнанні іншими права на самозахист, навіть якщо це – вияви ворожості (агресія, ревнощі та інше), як спонтанна реакція дитини на грубе втручання у її внутрішній простір та фізичну чи психологічну загрозу або на відсутність любові, захищеності, приналежності. Потреба відчувати і розуміти власну цінність, незалежно від будь-якого оцінювання, як підтвердження своїх потенційних, закладених від народження, можливостей і здатності до творчої діяльності

Потреба мати гідність, поважати себе

Потреба у сприйнятті самого себе як значимого, відчувати свою рівність з

Життя у школі має забезпечувати розвиток в учнів вродженого почуття гідності. У

Учителі у відносинах з учнями повинні забезпечувати баланс між оціночними судженнями про них (нагородами і покараннями) та безоцінним спілкуванням.

155

та відчувати свою цінність

іншими, навчитись приймати свої недолі ки та реагувати з гідністю.

Потреба у свободі, право на вільний вибір

Потреба і можливість без зовнішніх впливів здійснювати вибір. Ніхто, крім учня у кінцевому підсумку не може впливати на рішення про те, що є добрим для нього, а що ні.

Потреба знати себе, мати про себе позитивне уявлення та бути індивідуальністю Потреба жити свідомо, прагнення до позитивних змін

Потреба відчувати своє повноцінне, самодостатнє функціонування, безперервність свого «Я», розуміти і приймати свої індивідуальні особливості, відсутність страху втратити себе. У основі цієї потреби лежить здатність до самоусвідомлення – спроможність відчувати і розуміти себе, свої вчинки та навколишню дійсність, а також конструктивне прагнення соціалізуватись, досягти зрілості, яке виявляється навіть в незрілій, антисоціальній поведінці.

Потреба вірити у власні можливості і здібності

Потреба досліджувати, прагнення новизни

Потреба задовольняти свою допит-

На вірі у власні можливості і здібності базується самоефективність, тобто вміння організувати і реалізувати поведінку, необхідну для досягнення результату. Дослідницька поведінка базується на бажанні пізнавати, вона мотивована новизною, а також тим, що пізнавальний процес є значимим для дитини. Прагнення розв’язати ті проблеми та суперечливі питання, які якось

жодної дитини не повинно сформуватись уявлення про відсутність здібностей та навичок, які цінують близькі люди. Почуття безпорадності та інші негативні емоції – сором, вина, недостойність мають бути рідкими і нетривалими, а відчуття успіху, гордість за досягнення, навпаки, частими. Учні повинні мати реальну можливість розвивати власну внутрішню свободу і зрозуміти свій власний значимий для нього досвід. Учителі повинні вміти вислухати дитину і дати змогу їй пояснити свої мотиви. Насильство різного роду, змушування під страхом покарання чи інших дій до певних учинків, які суперечать волі дитини, у школі недопустимі. Кожному учневі має бути забезпечене право на власну думку, на помилку і на пробачення. У школі слід створити умови, які стимулювали б учнів постійно узгоджувати знання про себе з реальністю, доповнювати їх, переглядати, наприклад знання про свої сильні та слабкі сторони. Школа має забезпечувати учням умови, за яких, долаючи труднощі і приймаючи рішення, вони могли б повніше і глибше відчути себе. Виховники повинні вміло привертати увагу дітей до питань: «навіщо я це роблю і що ще я міг би зробити», «що відбувається зі мною зараз», «що відбувається в моєму оточенні зараз», «як сприяє те, що я роблю, моєму зростанню» та ін. У школі учні мають набути позитивного досвіду переможця (над труднощами та завданнями, відповідно до віку), регулярно переживати командний успіх, що підсилюватиме їх віру у власні можливості. У навчальному процесі слід зберігати баланс між «інтригою» та можливістю розв‘язку, змінювати рід занять, звертатись до різних пізнавальних об‘єктів. Зв‘язок між шкільною наукою та конкретним життям дитини. На уроках та під час поза 156

впевнено, ставити цілі і вірити в успіх, ефективно навчатись, мати друзів і т. д.

Усвідомлення учнем свого права на вільний вибір, навичка самостійно осмислювати свій триваючий життєвий досвід, уміння виявляти причини і наслідки своїх учинків, зростаюча відповідальність за свої вибори та вчинки. Почуття психологічної стабільності та впевненості.

Навички самоаналізу, рефлексії, прагнення до пошуку себе, спроби моделювати власну поведінку, краще осмислювати дійсність та адекватно реагувати на зміни, розвивати себе. Навички брати участь у чомусь з орієнтацією на результат, розробляти стратегію поведінки, планувати і здійснювати план дій. Збереження та розвиток пізнавальної активності – необхідної умови успішного навчання. Здатність застосовувати отримані знання і

ливість стосовно того, що їх хвилює.

стосуються їхнього життя.

Потреба виробити власне світобачення та світогляд

У основі цієї потреби прагнення мати власні орієнтири – картину світу. Картина світу – це його модель, у якій певним чином означені важливі місця і зв‘язки між ними, причини і наслідки змін.

Потреба вміти, володіти навичками

Володіння інструментами, які допомагають давати раду у житті, щось уміти лежить в основі самоповаги.

Потреба самостійно ставити цілі

Потреба переживати успіх

В основі – прагнення діяти в прийнятних для себе цілях. Цілі, намічені самостійно, зазвичай найкраще досягати, тому що вони повністю приймаються, викликають значний інтерес та емоційне піднесення, скеровують увагу, мобілізують ресурси, спонукають наполегливо працювати. Дитина потребує переживати успіх у трьох ракурсах: зовнішність (особливо негативно впливає стурбованість своїм зовнішнім виглядом); життєва компетентність; результативність діяльності (самостійне виконання різних завдань). Невдачі у цих сферах знижують самооцінку і самоповагу, і навпаки.

навчальної роботи необхідно торкатися важливих проблем дитячого життя, це допомагатиме учням відчувати відповідальність за нього. Завдання школи – створити умови для формування в учнів світогляду, заснованого на здобутках науки, а також можливостей перевірити обрані учнем життєві принципи та цінності. Педагоги повинні враховувати, що на формування в учня картини світу значний вплив мають не тільки знання, а й його позитивна чи негативна Я-концепція, стиль мислення, особливості сприйняття реальності. Мета сучасної школи – розвиток життєвих компетентностей учнів, для чого необхідні інтеграція навчання і виховання, орієнтація навчально-виховного процесу на особистісний розвиток учня та формування його індивідуальності, забезпечення між предметних зв‘язків тощо. Школа повинна давати змогу учням переживати позитивний досвід відповідальності за керівництво своєю поведінкою, спонукати до зростання самостійності і відповідальності, налаштовувати на позицію «Я контролюю, у мене виходить, а отже я в безпеці і все добре».

вміння. Визнання цінності навчання та збереження пізнавальної активності. Світогляд, що допомагає орієнтуватися у природному середовищі, людських стосунках, цінностях, культурі. Розуміння свого місця і ролі в суспільстві, можливостей та наслідків впливу на довкілля. Здатність перетворювати життєві ситуації у керовану взаємодію, успішно взаємодіяти з оточенням, досягати результатів, бути успішним.

Створення умов для забезпечення вищеназваних потреб учнів та формування у них життєвих компетентностей дозволяє регулярно переживати ситуації успіху.

Розвинене почуття власної гідності. Самоповага. Висока самооцінка учня.

Здатність контролювати свою поведінку і почуватися впевнено. Збереження пізнавальної активності.

1.1.2. Гендерні особливості учнів Через те, що виховання для хлопців та дівчат у школі реалізується як спільне, так само як виховання в родині, треба забезпечувати гендерну рівність та враховувати, що статевий, а отже, й психофізичний розвиток дівчат відбувається на два-три роки раніше, ніж хлопців, що може спричиняти для останніх у підлітковому віці певний психічний дискомфорт, і навпаки – природні фізичні та психологічні відмінності юнаків і юнок спонукають останніх до непосильної праці, а це загрожує здоров‘ю. Щодо гендерних особливостей, то хлопці: 157

– міцні тілесно, але не надто витривалі та уважні; – мають багату уяву, здатні глибоко розуміти суть речей, однак не схильні до відкритого спілкування, маломовні; – прагнуть виявити себе у суспільній діяльності та у відносинах з протилежною статтю, через що конкурують і воліють підтримувати несталі стосунки. Натомість дівчата: – фізично слабші від протилежної статі, але більш витривалі та зосереджені; – мають ліпше розвинуту емоційну сферу, краще запам‘ятовують і вільніше висловлюються; – схильні до встановлення тісного емоційного зв‘язку та тривких стосунків, зокрема й з особами протилежної статі. Слід мати на увазі й те, що хлопчики та дівчатка добиваються самоповаги різними шляхами – для більшості хлопчиків характерна активна життєва позиція, у той час коли дівчатка орієнтуються на групові (соціальні) цінності. 1.1.3. Специфічні потреби та психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку Учні 1–4-х класів найбільше потребують: – нових знань про довкілля, нових контактів; – виявлення власної позиції, свого ставлення до інших та довкілля; – визнання та оцінки своїх учинків; – емоційного контакту з людьми; – розуміння і підтримки дорослих. Домінування цих потреб пояснюється насамперед тим, що у цьому віці: – інтенсивно розвиваються мускульна та нервова системи, як і в дошкільнят, переважає збудженість, але суттєво підвищується точність роботи органів чуття; – сприйняття все ще нестійке і неорганізоване, однак гостро емоційне та споглядально зацікавлене; – увага переважно мимовільна, недостатньо стійка, короткотривала, пам‘ять сильна, хоча має переважно наочно-образний характер, мислення емоційно-образне, словниковий ресурс порівняно незначний; – серед мотивів діяльності перше місце посідають мотиви самовизначення і самовдосконалення, друге – мотив відповідальності перед вчителем та батьками (у першому, другому класі) і перед однокласниками (у третьому класі), а також мотив отримання високої оцінки; – емоційно-вольова, ціннісна, морально-духовна сфери та навички саморегуляції, вміння долати внутрішні та зовнішні конфлікти і стреси перебувають ще у стадії становлення. Названі вікові особливості молодшого школяра зумовлюють необхідність жорсткого цілеспрямованого виховання дітей цього віку, а саме: – привчити учнів свідомо слухати і споглядати, виробити вміння зосереджуватись; – розвивати інтелект учнів, щоб вони розуміли причинно-наслідкові зв‘язки, збагачувати їхній словниковий ресурс та навчити висловлюватись (усно й письмово); – навчити правил раціональної організації навчання, подолати схильність до дослівного запам‘ятовування та формувати навички самоконтролю; – формувати соціальні почуття і навички соціальної поведінки; – закласти основи моральної поведінки; – зберегти у дитини позитивне сприйняття школи. За умови нормального психофізичного розвитку та задоволення своїх потреб випускник початкової школи: – охайний, дбає про власну гігієну та обслуговує інші повсякденні потреби, не має шкідливих звичок; – допитливий, любить читати та слухати, намагається самостійно розв‘язувати пізнавальні завдання; – позитивно налаштований до праці, сумлінно виконує отримані завдання; – турботливий, схильний допомагати іншим; – відкритий, легко ділиться з іншими враженнями про події особистого і шкільного життя; – бачить красу, має захоплення та улюблені заняття; – дбайливо ставиться до природи та людей, старається дотримуватись відомих йому правил. 1.1.4. Специфічні потреби та психологічні особливості дітей середнього шкільного віку Учні 5–9-х класів найбільше потребують: – знання про свій внутрішній світ, самопізнання; – уміти щось робити, щоб бути значущими для інших; – можливості усамітнитись, мати власну територію; 158

– належати до групи, компанії, бути таким, як усі; – розуміти, як тебе сприймають усі навколо, ровесники та дорослі; – спілкуватись як з ровесниками, так і з дорослими на рівних. Домінування цих потреб пояснюється насамперед кардинальними змінами, які відбуваються у підлітковому віці, а саме: – бурхливим зростанням довжини тіла, закостенінням скелета, нарощуванням мускулатури та відставанням у розвитку внутрішніх органів, що пояснює неврівноваженість, надмірну жестикуляцію, розкоординованість рухів підлітка та ін.; – статевим дозріванням. У дівчаток цей процес розпочинається в 11 років, у хлопчиків – на 2 роки пізніше; – зростанням ролі свідомості, здатності до абстрактного мислення і, водночас, підвищеною збудливістю, бурхливими виявами емоцій, схильністю до афектів; – цілеспрямованим та організованим, хоча все ще поверхневим сприйняттям, при збереженні жорсткої залежності якості сприйняття об‘єкта від ставлення до нього; – вибірковістю уваги, підвищеним інтересом до незвичайного, нездатністю надовго зосередитись на чомусь одному; – критичністю (мислення), схильністю до доказових суджень, логічного викладу, побудови складних речень, здатністю до образного і виразного мовлення; – пошуком власної ідентичності, тобто усвідомленням самого себе, безперервності тривання себе у часі; – критичним, деколи упередженим ставленням до себе. Самооцінка підлітка має свої особливості залежно від віку: в 10–11 років – загострене сприймання недоліків, їхнє підкреслення, переживання через невміння оцінити себе, у 12–13 – актуалізація потреби у самоповазі, загальному позитивному ставленні до себе як до особистості, у 14–15 років – здатність порівнювати свої властивості з нормами та вимогами, вміння оцінити себе у теперішньому часі; – неузгодженістю переконань, моральних ідей та понять з вчинками і поведінкою. При цьому моральний розвиток суттєво прогресує, розвивається власна ієрархія цінностей, яка поступово ускладнюється; – почуттям дорослості, потребою у самореалізації та суспільному визнанні, прагненням до самоствердження, через що часто загострюються взаємини з дорослими. Названі вікові особливості учня основної школи зумовлюють необхідність певної перебудови виховання дітей цього віку, а саме: – особливої уваги до фізичного виховання, жорсткого відбору вправ та видів спортивних занять з метою збереження і зміцнення здоров‘я підлітків; – організації уроків та позаурочних заходів таким чином, щоб у підлітків не виникало бажання та можливості відволікатись: розв‘язування проблемних завдань, формування вмінь, участь у диспутах, проектах, виконання творчих завдань; – підтримки громадської активності та спроб самореалізації у різних громадських об‘єднаннях, учнівському самоврядуванні; – профілактики помилкових, незрілих та аморальних вчинків, вибору фальшивих кумирів та антисоціальних цінностей; – посиленого формування потягу до пізнання, вміння навчатися; – активного залучення до позашкільної освіти, розвитку естетичних смаків та трудових навичок, почуття насолоди від праці та мистецтва. За умови нормального психофізичного розвитку та задоволення своїх потреб випускник основної школи: – ініціативний, переконаний у тому, що він є “кимось” і має право на самовираження; – самостійний, здатний контролювати свою поведінку і вчинки у взаєминах з людьми, хоч і не завжди достатньо організований, терплячий, терпимий і самокритичний; – активний, схильний наполегливо працювати у тих сферах, які його цікавлять і в яких, як йому здається, він може досягти успіху завдяки своїм здібностям (навчанні, громадській діяльності, зокрема й у шкільному самоврядуванні, спорті, різних видах мистецтв тощо); – емоційно вразливий, налаштований на безумовне дотримання моральних норм та захист основних людських, зокрема й національних, цінностей, діяльність, орієнтовану на усвідомлені цінності; – комунікабельний, готовий до різного роду групових дій, наприклад, до участі у командних іграх, походах чи інших акціях життєдіяльності шкільного колективу; – дружній, турботливий, толерантний, зацікавлений у тісних емоційних стосунках, у тому числі й з особами протилежної статі. 159

1.1.5. Потреби та психологічні особливості дітей старшого шкільного віку Учні 10–11(12)-х класів найбільше потребують: – розуміння чинників змін та мотивації вчинків; – тренування власного тіла та інтелекту, самовдосконалення; – забезпечення власних прав та умов для самореалізації; – підтримки власних ініціатив, взаєморозуміння. Домінування цих потреб пояснюється: – фізичним дозріванням, зокрема завершенням росту тіла, окостенінням скелета, стабілізацією роботи внутрішніх органів, загальним фізичним зміцненням; – формуванням статевої орієнтації, на яку впливають уявлення про власну статеву роль і про те, як має виглядати кохана людина; – цілеспрямованим сприйняттям, довільною та стійкою увагою, домінуванням логічної пам‘яті, мисленням з високим рівнем абстрагування та узагальнення; – виробленням власних критеріїв своєї значущості, високою самооцінкою, зростанням самоповаги та почуття власної гідності. Взаємини з дорослими вирівнюються, перестають бути конфліктними; – виробленням світогляду, стійких переконань та основних рис характеру; – гострою потребою зайняти позицію певної соціальної групи, громадянську позицію, самовизначитись у соціумі та виявити своє життєве призначення; – зародженням кохання та послабленням емоційного впливу дружби, хоча потреба в друзях залишається (для поради, щоб поділитись переживаннями); – моральною зрілістю, зокрема існуванням морального стержня, етичних переконань. Водночас характерною рисою цього віку вважають юнацький максималізм та, як альтернативу, демонстративний скепсис. Можлива також схильність до морального релятивізму (усе дозволено, все можна виправдати); – загостреним почуттям дорослості, що виявляється як наполегливе прагнення виявити себе, продемонструвати свою індивідуальність. Деколи юні намагаються звернути на себе увагу у будь-який спосіб, втрачаючи почуття міри. Названі вікові особливості старшокласника зумовлюють орієнтацію виховання дітей цього віку на: – утвердження здорового способу життя та фізичний розвиток, зокрема через заняття спортом; – свідомий вибір профілю навчання, глибоке пізнання і самостійність мислення; – формування вмінь комплексного оцінювання людини та «повалення кумирів», що стимулюватиме самовиховання; – критичне осмислення явищ масової культури та сучасної моди; – пошук відповідей на ―вічні питання‖: про сенс життя, щастя, обов‘язок, свободу і відповідальність тощо; – участь у громадському житті, членство у молодіжних організаціях, критичне ставлення до гасел та популістських обіцянок; – подолання егоцентризму і відчуття самотності, вироблення вмінь висловити свої почуття (у спілкуванні та творчості); – формування гендерної ідентичності, зокрема й підготовку до шлюбу і сімейного життя, усвідомлення ролі та суті сім‘ї, впливу її на особисте життя. За умови нормального психофізичного розвитку та задоволення своїх потреб старшокласник: – наділений почуттям самоповаги, самокритичний і терпимий до недоліків інших людей; – морально стійкий та послідовний у дотриманні норм людського співжиття і правил особистої гігієни; – турботливий у ставленні до рідних та близьких, зокрема до друзів і милих серцю людей; – критично мислить, використовує свої знання з основ наук та набуті вміння й навички для формування і висловлення обґрунтованих суджень про себе й навколишній світ; – різнобічно розвинутий, схильний до систематичного відвідування різноманітних культурних, дозвільних і спортивних центрів; – вольовий, націлений на самозабезпечення і свідомий своїх інтересів та можливостей щодо майбутньої професійної діяльності. Для кожної вікової категорії учнів прийнятними є використання індивідуальних (консультації), групових (тренінги, дискусії, дебати, ділові та рольові ігри), колективних (проекти) форм діяльності. 160

1.2. Забезпечення виховниками єдиного виховного простору Педагог-виховник – це особа, обов‘язок якої провадити учнів різного рівня інтелектуального і морального розвитку, різної вдачі та здібностей до єдиних суспільно значущих цілей. При цьому виховник бере на себе відповідальність за результати виховання, а отже, певною мірою, за майбутнє кожного учня і за долю нації та держави. Звідси підстави висунути до педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини як до виховників низку вимог. 1. 2.1. Критерії відбору виховників Компетентний виховник – це: – високоморальна та відповідальна особистість, здатна виховувати власним прикладом та вчинками; – особа з педагогічним хистом, знанням методів та прийомів виховної роботи, досвідом практичного ведення виховних справ; – люблячий опікун дитини, який цінує порядок та володіє методами заохочення і покарання; – педагогічний працівник сповнений почуття власної гідності та наділений такими рисами характеру, як терпеливість, толерантність, працелюбність, скромність, патріотизм; – високопрофесійний учитель-предметник, який повсякчасно демонструє позитивне ставлення до знань та пізнавальну активність. 1. 2. 2. Виховний простір Виховники впливають на вихованців не лише особистим прикладом та поведінкою, а, насамперед, через створений у навчальному закладі виховний простір. Виховний простір – це водночас матеріальне середовище і духовний простір, співтворцями якого поруч з педагогами є учні і їх батьки, простір культури, що впливає на розвиток особистості у всьому її розмаїтті. Це простір соціальних відносин, у якому дитина у ситуаціях соціального та культурного вибору формується як особистість, виявляє свою індивідуальність та пробує реалізувати себе. У сучасній українській школі виховний простір – національний, відкритий і організований демократично. Тільки демократичні відносини у шкільній спільноті створюють кожному учневі можливості для самоствердження та забезпечують сприятливі, безперешкодні умови для вияву активності й самореалізації, а опора на національні традиції та відкритість до культурних впливів інших народів, передусім всеєвропейської спільноти, дає змогу вихованцям сформувати свою ідентичність. Вимоги до виховного простору у загальноосвітньому навчальному закладі: – безпечний, у якому гарантуються педагогічний захист і підтримка дітей у розв‘язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканості; – моральний, у якому панують людяність, християнська етика, толерантність, а також педагогічна культура вчителів і вихователів; – довірливий, коли є взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників у розв‘язанні суспільно значущих і особистісних життєвих проблем; – вільний, у якому дитині забезпечується можливість самій облаштовувати власне життя, розв‘язувати життєві проблеми, творити колективні та міжособистісні взаємини; – патріотичний, де панує культ рідної мови, матері, Батьківщини, героїчних сторінок історії України, утверджується любов до своєї землі, культури, церкви, до самих себе, існує можливість набуття досвіду громадянської поведінки; – культуротворчий, завдяки чому відбувається розвиток творчого потенціалу всіх суб‘єктів виховного процесу; – комфортний, коли виховники враховують у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на вихованців, мінімізуючи негативні та посилюючи позитивні; – відкритий, де зі школою співпрацюють усі виховні інститути: сім‘ї, органи влади та самоврядування, громадськість. 1.2.3. Педагогічний колектив Ключова вимога до виховного простору – його гармонійність, що забезпечується тільки за умови єдності педагогічних впливів на свідомість, почуття й поведінку учнів у навчальновиховному процесі. Тому виховники повинні виступати у цьому просторі водночас як суб‘єкти, кожен з яких – неповторний зразок соціально зрілої особи, та члени колективу, які свідомо і злагоджено реалізують цілі виховання. Педагогічний колектив поряд з дитячими колективами (класними і різновіковими) – органічна частина шкільного виховного колективу. Водночас це відносно динамічна автономна система, для якої характерні процеси саморегуляції, самоорганізації та самоврядування. Існування у загальноосвітньому навчальному закладі педагогічного колективу – обов‘язкова вимога і неодмінна умова ефективного виховання. Саме 161

завдяки колективові можна згладити непорозуміння, пов‘язані з існуванням різнорідних інтересів та недоліками характеру окремих педагогів, націлити усіх педагогічних працівників школи на реалізацію місії навчального закладу, врешті, забезпечити дотримання принципів виховання. Тільки неухильне дотримання цих принципів забезпечує реалізацію виховних цілей. 1. 2.4. Принципи виховання Виховна робота з дітьми у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини будується на таких принципах: Назва принципу Принцип гуманізму

Принцип природовідповідності

Принцип національної спрямованості

Принцип систематичності Принцип взаємодії

Принцип активності (діяльності)

Вимоги, які передають зміст принципу Вихованець – не «продукт» діяльності виховника, а Людина – істота богоподібна та самодостатня, вільна у своїх судженнях та вчинках, яка прагне пізнати істину, добро та красу. Виховники повинні сприяти самовихованню дитини, поважаючи її права та не обмежуючи свободи Вихованець має тіло, душу та дух, вікові психофізіологічні особливості, характер і волю. Він повсякчас перебуває у певному соціальному та природному середовищі. Виховники повинні пізнавати кожного вихованця та враховувати у своїй роботі обставини його життя, фізичні, психологічні, духовні особливості, здібності, нахили та потреби, не пускати виховання на самоплив Виховання у кожному загальноосвітньому навчальному закладі регламентується правовими нормами та приписами Української держави, фінансується її коштом або коштом інших інститутів модерної нації (українських родин, громадських об‘єднань тощо). Виховники зобов‘язані націлювати виховний процес у школі на формування самосвідомості українця, почуття любові до рідного краю, свого народу, шанобливе ставлення до його мови, культури, звичаїв і традицій, а також до культур інших соціальних груп, що населяють Українську державу. Виховники мають забезпечувати системність виховного процесу, єдність цілей, форм та методів виховання, щоб кожний вихованець міг зміцнити здоров‘я, розвинути природні здібності, сформуватися як цілісна особистість, виявити свою індивідуальність. Вихованість – результат взаємодії вихованця з іншими суб‘єктами виховного процесу (дорослими та дітьми). Виховники повинні організувати співробітництво вихованців з іншими творцями виховного простору: батьками, педагогами, дитячими колективами, осередками громадських об‘єднань і т. д. з метою набуття дітьми потрібного для культуротворення і корисного для життєдіяльності досвіду. Вихованість дитини виявляється через її погляди, вчинки та продукти творчості. Виховники повинні кожному вихованцеві постійно створювати можливості виявити себе, свою позицію, навички і знання у навчанні, праці, громадській діяльності, міжособистісних стосунках. З іншого боку, вони мають самі демонструвати зразки позитивної поведінки, справедливо оцінювати висловлювання і діяльність вихованців, а також забезпечувати вільне виявлення щодо цього громадської думки (позиції колективу)

Ці принципи становлять певну систему. Кожний принцип, як важлива складова системи, взаємопов‘язаний з іншими, їхнє гармонійне поєднання є запорукою ефективного виховного процесу. 1.2.5. Системотворні елементи виховного простору Вказані вище принципи виховання можуть бути забезпечені, якщо виховний процес буде зорієнтований на узгоджені досяжні цілі та підтримуватиметься усіма його учасниками. Завдання учителів-предметників – виховання у процесі навчання. Позанавчальну виховну роботу координують: адміністрація школи, педагоги-організатори, класні керівники. Їхнє завдання – забезпечити системність та постійність виховних впливів педагогів і громадського активу школи (батьківські комітети, учнівське самоврядування), а також психолога, лікаря, соціального працівника. До виховного процесу мають бути залучені усі структурні одиниці навчального закладу, зокрема й шкільна бібліотека, предметні гуртки, мистецькі студії та спортивні секції. Вимоги нормативних документів, відмінності у соціально-педагогічних умовах та баченні виховними колективами місії школи зумовлюють необхідність вироблення у кожному із загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини власної ефективної системи виховання. Змоделювати систему шкільного виховання можна так:

162

Виховний простір

Виховання у процесі навчання

Морально-психологічний клімат та стиль відносин у колективі

Шкільні та класні виховні справи (проекти), у тому числі ініційовані батьками та громадськістю

Позанавчальна робота

Учнівське самоврядування Дитячі організації Позашкільна освіта

1.2.6. Правове та методичне забезпечення виховного процесу У кожному загальноосвітньому навчальному закладі Львівщини має бути комплект документів, необхідних для організації повсякденної виховної роботи: 1. Чинне законодавство про освіту17. 2. Програми виховання, схвалені МОН України. 3. Положення про раду загальноосвітнього навчального закладу, про класного керівника, учнівське самоврядування, батьківські комітети. 4. Регламент роботи навчального закладу. 5. Виховні програми та плани, навчальні посібники з національного виховання учнів. 6. План-схема психолого-педагогічної характеристики класу та карта- характеристика особистості учня. 7. Портфоліо класних керівників та їхні звіти про виховну роботу у класі. 8. Звіти про організацію та результати виховної роботи у навчальному закладі. Доцільно також створити у бібліотеці систематичний каталог літератури з питань виховання та банк виховних справ (проектів, сценаріїв тощо). 2. ЗМІСТ ВИХОВАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЛЬВІВЩИНИ Під змістом виховання розуміють визначені залежно від обраної мети та завдань виховної роботи очікувані результати виховання – сукупність уявлень, понять, цінностей та регулятивів поведінки, якими збагачуються вихованці. Виховна діяльність у загальноосвітніх закладах Львівської області зорієнтована на інтереси української нації та галичан як регіональної спільноти, а отже, мусить мати національний зміст. 2.1. Мета, завдання та напрями виховання У найбільш стислому формулюванні мета виховання – це зрілість вихованця як українця, його духовно-моральна і психофізична довершеність. Досягнення цієї мети забезпечує не лише система освіти, а й батьки, місцеві громадські об‘єднання, зокрема й дитячі, засоби масової інформації, релігійні громади, органи влади і правопорядку. Маючи певні пріоритети у вихованні, кожен з цих виховних інститутів мусить визначити власні виховні завдання. Пріоритет загальноосвітніх навчальних закладів – становлення інтелектуальної та особистісної зрілості дитини, набуття нею соціального досвіду, життєвих компетенцій. Тому мета виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини – вироблення кожним учнем переконань, волі й навичок діяти в інтересах і на користь Батьківщини, нагромадження ним досвіду існування в рамках української нації та комунікації з носіями різних культур. 17

Перелік чинних юридичних актів загальноукраїнського та регіонального значення наведено у вступі до цієї Програми

163

Мета національного виховання у школах регіону конкретизується через систему таких виховних завдань: – утвердження у свідомості вихованців моральних чеснот; – забезпечення фізичного та інтелектуального розвитку учнів; – високий рівень соціальної активності усіх учасників виховного процесу, розвинуте почуття громадянського обов’язку та патріотичні почуття; – сформованість у випускників естетичного ідеалу, розвиток естетичних смаків; – ініціативність, сумлінність, дисциплінованість, відповідальність вихованців. Реалізація цих завдань традиційно відбувається через виховну діяльність у низці пріоритетних напрямів, які є основними складовими виховання, а саме: духовно-моральне виховання, громадянсько-патріотичне виховання, розумове виховання, екологічне виховання, статеве виховання, правове виховання, трудове виховання, естетичне виховання, фізичне виховання. Названі напрями виховання взаємопов‘язані та доповнюють один одного, утворюючи цілісну систему національного виховання. Напрями національного виховання Духовно-моральне виховання – формування моральної свідомості, розвиток морального почуття, прищеплення смаку до самопізнання і самовдосконалення, формування навичок поведінки на засадах християнської етики та вселюдських цінностей істини, добра і краси Статеве (гендерне) виховання – розуміння змісту гендерних взаємин, формування культури поведінки з особами протилежної статі та потреби керуватися у стосунках з ними нормами моралі Екологічне виховання – прищеплення культури взаємодії з природою Громадянсько-патріотичне виховання – розуміння своєї приналежності до української нації, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично захищеною та відповідальною; плекання патріотичних почуттів Правове виховання – формування правової свідомості і правомірної поведінки дітей Розумове виховання – розвиток інтелектуальних здібностей, мислення, творчих здібностей учнів, прищеплення їм культури розумової праці Естетичне виховання – формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за нормами краси

Очікувані результати Знання духовної спадщини своєї нації, людства, норм етики, розуміння сутності загальнолюдських моральних цінностей, наслідування кращих моральних зразків своєї родини, народу, вміння поводитися згідно з моральними нормами, що діють у суспільстві, почуття любові до батьків та Вітчизни, справедливість, чесність, скромність, милосердя, готовність захищати слабших, шляхетне ставлення до жінок, благородство, інші чесноти, повага до цінностей та норм інших народів, релігійних та цивілізаційних спільнот Знання, що стосуються взаємин між статями, навички поведінки з особами протилежної статі, вміння чинити опір деструктивній інформації та поведінці, християнський погляд на тіло як храм Святого Духа, визнання святості дружби, кохання, інтимних почуттів; прагнення до статевої чистоти, стриманості, розбірливості у стосунках; позитивне ставлення до майбутнього сімейного життя, усвідомлення цінностей батьківства і материнства Екологічні знання, вміння і навички діяльності у природному середовищі; дбайливе ставлення до природи, почуття любові і відповідальності за природу як за національне багатство, основу життя на землі, активна екологічна діяльність Глибоке розуміння громадянського обов‘язку, знання бойових традицій та героїчних сторінок історії українського народу, історії Збройних Сил; навички публічної діяльності та громадянської поведінки, повага до Конституції України, державних символів (Герба, Прапора, Гімну), почуття любові до рідного краю, України, потреба служити Батьківщині, готовність у будь-який час стати на захист Української держави, дбати про її збереження та процвітання Правові знання, уміння і навички правомірної поведінки, знання й дотримання у поведінці правил людського співжиття та законів України, повага до прав і свобод людини і громадянина, схильність до активної протидії особам та установам, що порушують закони, завдають збитків державі Володіння основними розумовими операціями (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація), критичне мислення, багате образне мислення, творча уява, навички розумової праці, гармонійне поєднання логіки й інтуїції, «голови» і «серця» Погляди, смаки, що ґрунтуються на народній естетиці та на кращих надбаннях культури, уміння власноручно примножувати культурно-мистецькі надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті, здатність до естетичного освоєння дійсності

164

Трудове виховання – вироблення позитивного ставлення до праці, формування навичок активної трудової діяльності Фізичне виховання –прищеплення навичок, що забезпечують здоровий спосіб життя, розвиток фізичних можливостей та загартування організму людини

Працелюбність, володіння навичками та уміннями господаря (господині) дому, здатність самостійно знайти застосування власним здібностям у системі виробництва, науки, освіти; психологічна готовність до праці Розвинуті фізичні здібності, міцне здоров‘я, гармонія тіла і духу; знання про особливості організму, психофізіологічні процеси в ньому, санітарно-гігієнічні уміння та навички догляду за власним тілом. Прагнення підтримувати і розвивати його потенційні можливості, мотивація до фізичного вдосконалення

2.2. Виховний компонент ключових компетентностей Для забезпечення завдань національного виховання загальноосвітнім навчальним закладам Львівщини слід орієнтуватись на формування у вихованців низки суспільно значущих компетентностей. Компетентності в Україні виписують як норми освітньої підготовки учня, а отже, вони чітко відображають суспільне замовлення і потреби дітей як суб‘єктів соціалізації. До того ж, компетентнісний підхід акцентує увагу на єдності навчальних, виховних і розвивальних впливів, іншими словами, на цілісності освіти, та дає змогу точніше планувати, діагностувати й оцінювати процес та результати виховання. Згідно з наказом МОН України № 371 від 05.05.2008 р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» ключовими компетентностями учнів визнані: «вміння вчитися», «здоров’язбережна компетентність», «загальнокультурна (комунікативна) компетентність», «соціально-трудова компетентність» та «інформаційна компетентність». Європейська орієнтація України, прагнення забезпечити європейські стандарти життя, вступити у Європейський Союз та інтегруватись у загальноєвропейський освітній простір зумовлюють врахування школами Львівщини компетентностей, рекомендованих ЄС, а саме: – спілкування рідною мовою; – спілкування іноземними мовами; – математична компетентність та основні компетентності у природничих і точних науках; – компетентність у цифрових технологіях; – уміння вчитися; – соціальна і громадянська компетентності; – ініціативність і підприємливість; – усвідомлення та вираження культури. У процесі виховання важливо забезпечити розуміння учнями світоглядних ідей та регулятивів (правил) поведінки, володіння процедурами спілкування, демократії, відбору достовірної інформації та істинних суджень, використання ІКТ та проектної діяльності, а також вироблення ставлень/переконань щодо себе, сім‘ї, родини, інших людей, суспільства і держави, до природи, праці, культури і мистецтва. Вказані знання, вміння та ставлення (переконання) в сукупності є вагомою частиною змісту ключових компетентностей випускника загальноосвітнього навчального закладу. Назва компетентності 1 1. Уміння вчитися

Основний зміст її забезпечення засобами виховання Знання/розуміння Вміння/навички Ставлення/переконання 2 3 4 Знати свої сильні та Вміти на тривалий час Вмотивованість навчатися та слабкі сторони, а також зосереджувати увагу, впевненість в успіхові власного ефективні навчальні організовувати власне навчання. стратегії навчання, критично Наполегливе просування до меобмірковувати навчальні ти, самодисципліна й готовність цілі та отримані завдання, присвячувати свій час самонава також оцінювати чанню. Схильність, коли потрібрезультати навчальної но, шукати поради, інформації роботи та підтримки, а також співпрацювати в процесі навчання, обмінюючись навчальними досягненнями. Готовність застосовувати нові знання та спиратися на власний життєвий досвід, постійний 165

2. Здоров’я– збережна

3. Загальнокультурна (комунікативна) Спілкування українською (як рідною чи державною) або іншою рідною мовою

Спілкування іноземними мовами Математична компетентність

Знати, як підтримувати фізичне й духовне здоров‘я (особистий, родинний та соціально значущий ресурс). Знати правила особистої гігієни і психогігієни, а також фізіолого-гігієнічні основи сімейного життя. Розуміти, що здоровий спосіб життя сприяє добробуту Усвідомлювати багатство мови та розмаїття комунікативних засобів у різному оточенні. Розуміти вагомий вплив рідної мови на людей та потребу позитивно й відповідально (у соціальному аспекті) послуговуватись нею. Розуміти значення української мови для нації та держави, її роль у міжетнічному спілкуванні на теренах України Усвідомлювати суспільні умови комунікації іноземною мовою та її культурні аспекти Знати міри довжини, площі фігур та об‘ємів тіл, маси тіл

Основні Розуміти вплив компетентності в науково-технічного природничих прогресу на довкілля та і точних науках суспільне життя

Усвідомлення та вираження культури

Знати місцеву, національну та європейську культурну спадщину, її місце у світі. Знати досягнення сучасної культури.

Вміти підтримувати фізичне, енергетичне, психологічне і духовне здоров‘я. Вміти протистояти зовнішнім деструктивним впливам, шкідливим звичкам, тиску масової свідомості і масової культури тощо

Вміти спілкуватися усно та письмово в різних комунікативних ситуаціях, пристосовуючи власне мовлення до потреб ситуації Вміти висловити свої погляди, дискутувати, обстоювати власну позицію.

Мати навички посередницької діяльності та міжкультурного розуміння Вміти застосовувати математичні операції у щоденному житті, а також відстежувати й оцінювати закономірності в хаотичних процесах Вміти використовувати наукові відомості для обґрунтування рішення чи висновку. Уміти розпізнавати суттєві ознаки наукових досліджень, повідомляти про підсумки цих досліджень

Вміти оцінювати твори мистецтва та отримувати від них насолоду. Вміти зіставляти власні творчі погляди та їхнє вираження з думкою інших 166

пошук можливостей до навчання та реалізації знань і вмінь у різних життєвих ситуаціях Переконаність у першочерговій цінності життя і здоров‘я. Критична оцінка поширених у середовищі молоді псевдо цінностей, стереотипів і облуд. Схильність обстоювати позицію особистої відповідальності за своє здоров‘я. Дотримання правил особистої гігієни та психогігієни, ведення здорового способу життя (відсутність шкідливих звичок, заняття спортом тощо). Позитивне ставлення до спілкування державною та рідною мовами. Бажання спілкуватися з іншими, налаштованість на критичний, але конструктивний діалог. Пошанування естетичних засад та прагнення до них.

Пошанування культурного розмаїття, а також зацікавленість у вивченні іноземних мов та розвитку міжкультурного спілкування Пошанування істини, прагнення дошукуватись причин і оцінювати їхню достовірність

Допитливість. Інтерес до етичних проблем, які виникають у зв‘язку із розвитком науки, критичне оцінювання результатів розвитку. Повага до принципів безпеки та сталого розвитку, особливо в контексті науковотехнічного прогресу, дотичного безпосередньо до особи й родини, а також до територіальної громади, нації і глобального світу. Почуття відповідальності за стан довкілля Дбайливе ставлення до пам‘яток культури. Визнання себе українцем та повага до української культури. Визнання свого етнічного походження та повага до культури рідного народу.

4. Соціально-трудова Соціальна

Глибоко розуміти рідну культуру. Розуміти необхідність збереження культурного розмаїття та важливість естетичних чинників у повсякденному житті. Усвідомлювати важливість творчого вираження ідей, досвіду та емоцій різними засобами, зокрема через музику, театральне мистецтво, літературу і живопис. Усвідомлювати власну ідентичність як носія культури. Знати загальновживані поняття психології, соціології, культурології та інших наук про Людину, зокрема ті, що стосуються гендерної рівності та недопущення дискримінації. Усвідомлювати власні почуття, розуміти почуття інших. Розуміти поведінкові кодекси і стилі поведінки, прийняті у різних спільнотах та соціальних середовищах, зокрема у школі. Розуміти багато культурність українського та європейських суспільств

Бажання розвивати власні творчі здібності через мистецьке самовираження та участь у культурному житті. Намагання постійно розвивати творчі навички, які можуть бути реалізовані у різних професійних контекстах

Вміти конструктивно спілкуватися у різних середовищах: розпочати розмову, підтримувати розмову, ставити запитання, подякувати, відрекомендуватися, представити інших, робити компліменти. Вміти попросити допомоги, прилучитися до гурту, пояснити, дотримуватись вказівок, просити пробачення, переконувати інших. Вміти давати раду почуттям (виражати власні почуття, реагувати на чужий гнів, виявляти свою приязнь, долати страх, винагороджувати себе). Вміти просити дозволу, поділитися, допомогти іншим, доходити згоди, володіти собою, обстоювати свої права, реагувати на насмішки, уникати неприємностей, уникати бійок. Вміти реагувати на стрес (скаржитися, реагувати на скаргу, вітати суперника з перемогою у змаганні, долати збентеження, реагувати на нехтування, заступитися за друга, реагувати на переконування, на невдачу, розрізняти суперечливі повідомлення і реагувати на них, реагувати на звинувачення, налаштуватись на складну розмову, вміти вистояти перед груповим тиском). Вміти планувати (зайняти себе корисною справою, з‘ясувати причини 167

Схильність довіряти та здатність викликати довіру, відчувати і виявляти співчуття. Толерантність, повага до інших, готовність долати упередження і йти на компроміс. Зацікавленість у міжкультурній комунікації

Громадянська

Ініціативність та підприємливість

Інформаційна (компетентність у цифрових технологіях)

Розуміти демократію, справедливість, рівність, громадянство та низку інших соціальних понять, а також сутність громадянських прав. Володіти змістом Конвенцій ООН про права людини і права дитини, Конституції України та знати, як ці правові акти застосовуються. Знати ключові факти національної та європейської історії, сучасні події, цілі, цінності та політику українських парламентських партій, міжнародних громадських рухів, організацій, а також місцевих, пов‘язаних з навчальним закладом, громадських об‘єднань. Розуміти процеси національної консолідації українців та європейської і євроатлантичної інтеграції України Розуміти «загальну картину» – оточення, у якому живуть і працюють люди, стан економіки, можливості та виклики, із якими стикається працедавець чи організація. Знати етику підприємництва, а також те, як можна працювати для загального добра, наприклад, через чесну торгівлю чи соціальне підприємство

Розуміти потенційні ризики та можливості Інтернету, електронних комунікацій (електронна пошта, інструменти

труднощів, ставити мету та вибирати цілі, зібрати відомості, орієнтуватись у часових рамках, оцінювати свої можливості, розподіляти справи за важливістю і за терміновістю, приймати рішення, зосереджуватись на завданні). Вміти ефективно взаємодіяти з іншими в публічній сфері та солідарно й зацікавлено розв‘язувати проблеми, що впливають на стан місцевої громади, громадського об‘єднання, шкільної або класної спільноти

Вміти виявляти та оцінювати, насамперед з етичних позицій, можливості для особистої (у тому числі економічної) чи громадської ініціативи. Вміти розробляти та вести проекти, зокрема, планувати, організовувати, керувати і делегувати, аналізувати, спілкуватись, здобувати інформацію, вести облік та оцінювати, презентувати, вести перемовини та співпрацювати. Вміти формувати судження, виявляти сильні і слабкі сторони, оцінювати ризики, перетворювати ідеї у дії Вміти шукати, нагромаджувати та обробляти інформацію, критично й систематизовано її 168

Почуття відповідальності за долю родини, рідного краю, Батьківщини, Планети. Участь у громадській роботі. Критичне і творче осмислення програмних засад та конструктивна участь у діяльності формалізованих і неформальних спільнот, прийнятті ними рішень на всіх рівнях, від місцевого до національного, зокрема й шляхом голосування. Вияви людяності та належності до конкретних соціальних груп, української нації та європейської спільноти народів, визнання притаманних їм цінностей. Шанобливе ставлення до цінностей і приватного життя інших людей, систем цінностей інших релігійних та етнічних груп, підтримка соціального розмаїття, повага до прав людини, включаючи рівність як основу демократії

Ініціативність, енергійність, незалежність, новаторство в приватному та громадському житті, а також у навчанні, рішучість у досягненні особистих та спільних командних цілей, а також готовність ризикувати, якщо це виправдано

Критичне та вдумливе ставлення до доступної інформації, відповідальне використання інтерактивних інформаційних засобів

мережі) для роботи, відпочинку, обміну інформацією, співробітництва в мережах, навчання і досліджень. Розуміти те, як ІКТ може підтримувати творчість та новаторство, орієнтуватись у питаннях обґрунтованості та достовірності доступної інформації. Володіти правовими та етичними нормами інтерактивного користування ІКТ

використовувати. Вміти оцінювати важливість інформації, розмежовувати реальне і віртуальне

Зміст ключових компетентностей, який забезпечується засобами виховання, необхідно конкретизувати для дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку, що зумовлено специфікою їхніх потреб та психофізичного розвитку. 2.3. Спільні завдання виховної роботи у школах Львівщини Зміст виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини має ґрунтуватися на національній ідеї. Діти повинні усвідомити, що вони належать до української нації – відкритого, багатокультурного, демократичного та плюралістичного суспільства, яке з повагою ставиться до гідності всіх його членів, поважає етнічну, культурну, мовну та релігійну самобутність кожної особи і нетерпиме до виявів ксенофобії та дискримінації. Водночас виховну роботу треба проводити з урахуванням традиційних для шкіл Львівщини пріоритетів: 1. Утвердження моралі та ідентичності християнина. Цей напрям передбачає насамперед усвідомлення учнями взаємозв‘язків між вірою і культурою, засвоєння основ християнської етики, формування навичок об‘єктивної самооцінки та роботи над удосконаленням власного характеру, турботу про атмосферу радості та християнського оптимізму в школі. Для забезпечення ефективності виховання у цьому аспекті потрібно подбати про тривку співпрацю школи з місцевими християнськими громадами, Церквою, молодіжними християнськими організаціями. 2. Опанування історичної та духовної спадщини рідного краю. Цей напрям виховної роботи передбачає освоєння багатства традиційної культури галичан, історії рідного краю, творчого доробку та життєвого досвіду прославлених земляків – митців та борців за волю України, кращих представників рідної громади. Діти мають навчитись любити Україну так, як її любили відомі і невідомі герої Січового Стрілецтва, УПА, ОУН, учасники визвольних змагань 40–50-х років та їхні провідники: Є. Коновалець, Р. Шухевич, С. Бандера, які віддали своє життя національно-визвольній боротьбі. Їхні імена мають пам‘ятати і шанувати в кожному шкільному колективі. 3. Духовне зростання в україномовному середовищі. Виховна робота у цьому напрямку передбачає засвоєння дітьми багатств української мови як мови побутового спілкування, професійної та духовної культури, державної мови; усвідомлення можливості духовного самовираження у слові; вироблення культури мовлення, усунення набутих мовних хиб, подолання лихослів‘я, вироблення навичок вільного користування доброю українською мовою в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Мета виховання в україномовному середовищі – сформувати у молоді почуття любові до мови, прагнення її зберігати та збагачувати. Ставлення до рідної мови має бути одним із критеріїв в оцінці гідності кожного школяра. Саме у ставленні до мови найповніше виявляється громадянська позиція людини. Діти повинні також усвідомити, що українська мова як державна належить усім націям, які населяють Україну, і відіграє важливу роль у забезпеченні національного єднання та міжетнічного спілкування. 4. Формування активної громадянської позиції. Виховання у цьому напрямку має забезпечити учням отримання безпосереднього досвіду життя в громаді: колективі класу, школи, дитячої чи молодіжної організації, сільській або міській спільноті. Для цього потрібно сприяти засвоєнню учнями етики громадських відносин, навчити працювати у команді, сформувати соціальну активність, повагу до закону та переконаність у тому, що кожен громадянин України несе особисту відповідальність за свою державу та благо нації. Формуванню активної громадянської позиції дітей сприятимуть спеціальні заняття, присвячені 169

плануванню міжпредметної навчальної діяльності та організації роботи учнівського самоврядування (навчання лідерства), тісна співпраця школи з місцевими осередками дитячих та молодіжних організацій, популяризація ідеї волонтерства тощо. 5. Реалізація європейського вибору для молоді. Виховання у цьому напрямку має сприяти одержанню учнями знань про спільну європейську спадщину, практичних умінь адаптуватись до життя і навчання в різних країнах Європи, бути мобільними, здатними до міжкультурної комунікації та захисту своїх прав. Для цього знання про Європу мають бути інтегровані до змісту гуманітарних, а також природничоматематичних дисциплін; позакласну та позашкільну роботу доцільно провадити у формі спеціальних навчально-виховних програм «Ми в Європі», «Україна – європейська держава», «Європейська культурна спадщина» тощо; у школах слід розгорнути діяльність «Євроклубів» або клубів ЮНЕСКО; долучитись до членства в освітніх міжнародних програмах (наприклад, «Європа в школі») та освітніх мережах («I‘Earn»). 3. ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЛЬВІВЩИНИ Щоб забезпечити досягнення виховних цілей процес виховання має обов‘язково пройти низку етапів. Спочатку вихованці повинні зрозуміти національні цінності та регулятиви поведінки, освоєння яких передбачене програмою виховання, та виробити своє ставлення до них. Школярі повинні зрозуміти необхідність оволодіти цими нормами і вимогами, тобто усвідомити, що добре, а що погано, справедливо – несправедливо, корисно чи шкідливо. Далі знання мають перейти у переконання – тверді, ґрунтовані на певних принципах, якими вихованці керуватимуться. Виховання почуттів – ще один обов‘язковий компонент виховного процесу. Останнім умовним етапом виховання вважають діяльність вихованців, продуктами якої є вчинки та стійкі навички поведінки. Що більше місця у структурі виховного процесу займає педагогічно доцільна, добре організована діяльність, то вищою є ефективність виховання. Подана вище структура виховного процесу певною мірою відображена в орієнтовних вимогах до змісту виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини (Розділ 2). У цій частині Програми етапи виховного процесу виділені за іншим критерієм – зв‘язки та залежності, що забезпечують ефективність виховання. Цей підхід передбачає таку послідовність організації виховного процесу: проектування виховної роботи, коли визначаються цілі та обираються методи, засоби і прийоми виховної діяльності; організація виховної роботи, реалізація конкретних виховних справ; регулювання міжособистісної взаємодії та її корекція у процесі діяльності вихованців; моніторинг процесу та оцінювання реальних результатів виховання – вихованості (компетентності) учнів. 3.1. Планування виховної роботи Основа для проектування виховної роботи у кожному загальноосвітньому навчальному закладі – шкільна програма виховання. Її доповненнями можуть бути спеціальні програми виховної роботи, які створюються на розсуд виховників. Програми або плани роботи класних керівників, гуртків, студій та секцій, бібліотеки, учнівського самоврядування та батьківських комітетів в ділянці виховання конкретизують шкільну програму виховання і повинні їй відповідати. Календарно-тематичне планування та сценарії виховних справ школи, класу (місячників, тижнів, свят, змагань, конкурсів тощо) – це документи та матеріали, з якими безпосередньо працюють виховники. Методичні об‘єднання класних керівників теж повинні мати плани роботи. 3.1.1. Шкільні програми виховання Виховну програму навчального закладу розробляє спеціально створена творча група із залученням усіх педагогічних працівників школи, представників учнівського самоврядування та батьківської громади, керівників органів місцевої влади, а також лідерів місцевих осередків громадських об‘єднань. Виховна програма – елемент стратегічного планування розвитку навчального закладу, розрахована, зазвичай, на п‘ять років. Вона складається з двох частин: сталої, що визначає стратегічні завдання виховання у навчальному закладі, та змінюваної – заходів і очікуваних результатів виховної роботи за кожним з визначених завдань на кожен навчальний рік. Спеціальні програми виховання доповнюють і конкретизують виховну програму навчального закладу в певних календарних межах щодо роботи з деякими категоріями учнів, наприклад, з учнями певного класу, дітьми, які мають особливі освітні потреби або виділяються девіантною поведінкою. Спеціальні програми можуть бути призначені для формування тієї чи іншої ціннісної 170

орієнтації учнів, конкретної особистісної якості, компетенції (наприклад, Програма виховання читача) тощо. 3.1.2. Програми/плани роботи виховників Програми/плани роботи класних керівників, гуртків, студій та секцій, бібліотеки, а також учнівського самоврядування і батьківських комітетів – це елементи тактичного планування, які конкретизують стратегічні виховні цілі навчального закладу. Загальні вимоги до виховних програм/планів: – цілеспрямованість, орієнтація на місію школи та стратегію виховної роботи; – реалістичність (здійсненність), відповідність планованих виховних справ вікові та інтелектуально-моральному потенціалу дітей; – системність, тобто наступність і послідовність планованих заходів; – конкретність: усе заплановане повинно мати чіткі цілі, конкретні терміни та виконавців; – ефективність, вибір форм та технік виховного впливу, які відповідають вимогам часу; – соціальна значущість планованих виховних справ; – узгодженість з бажаннями та інтересами учнівського колективу, батьків, громадськості. Структура програми/плану виховної роботи класного керівника: 1. Характеристика учнівської спільноти: – склад класу та його прикмети: кількість хлопців та дівчат, загальний розвиток і пізнавальний рівень (за групами), успішність та працездатність, кількість дітей з неповних сімей, з вадами розвитку, девіантною поведінкою; – згуртованість: схильність до співпраці, існування компаній, лідери, спільні ціннісні орієнтації і регулятори поведінки; – пов‘язаність класу зі шкільною спільнотою: участь у роботі шкільних органів самоврядування, гуртків, студій та секцій, проведенні загальношкільних виховних справ. 2. Виховні цілі: Виховні цілі для класу конкретизують виховні цілі для школи та доповнюються спеціальними виховними цілями, які визначає класний керівник відповідно до результатів аналізу якостей учнівської спільноти (характеристики класу). 3. Організація роботи класу як виховного колективу: Плануючи роботу класу, слід врахувати усі види діяльності школярів: навчання, суспільно корисну працю, громадську та відпочинкову діяльність. Відповідно, ця робота може бути спланована за такими напрямами: – організаційно-навчальні заходи, наприклад, проектування виховних справ; – справи, спрямовані на формування ідентичності та творчий розвиток особистості; – справи, спрямовані на розвиток і згуртування спільноти; – справи, покликані зміцнити здоров‘я учнів, запобігти травматизму; – контрольно-аналітичні заходи, наприклад, журнал відвідування навчальних занять та позаурочних заходів. 4. Індивідуальна робота з учнями. 5. Робота з батьками. 3.1.3. Календарне планування виховних справ Календарно-тематичний план виховних справ школи – це укладений у хронологічній послідовності перелік загальношкільних виховних справ на навчальний рік, де вказано підрозділи школи та педагогічних працівників, які відповідають за їхнє проведення. Такий план складає заступник директора з виховної роботи та затверджує директор навчального закладу. Традиційно він передбачає відзначення Дня знань, Дня вчителя, Дня української армії, великих християнських свят – Різдва та Великодня, Дня матері, Дня останнього дзвоника, а також заходи до ювілейних дат видатних діячів України. Шкільний план виховних справ допомагає класним керівникам планувати виховну роботу. За зразком цього плану укладаються циклограми роботи не тільки цих категорій виховників, а й підрозділів школи, що забезпечують той чи інший напрям виховання. 3.2. Організація виховної роботи Організація виховної роботи педагогічними працівниками – це забезпечення співробітництва з вихованцями завдяки визнанню та прийняттю останніми визначених у процесі планування цілей виховання. Заради такого співробітництва виховники мають використовувати різні стилі, форми, методи та прийоми виховання. Складний, багатофакторний та безперервний процес виховання відбувається як система продуманих виховних впливів, серед яких ключовими є так звані «виховні справи». Тому організувати виховання у навчальному закладі означає також забезпечити його повсякчасність та 171

залучення до виховної роботи усіх педагогів. Водночас, організувати таку роботу – мистецтво, у якому виховники виявляють свої особисті якості, власну індивідуальність. Уміле педагогічне керівництво процесом виховання полягає у зниженні ролі зовнішніх, примусових впливів на вихованців та нарощуванні свідомого їх ставлення до власного розвитку, тобто організація самовиховання учнів. Визначивши цілі виховання, виховники формують в учнів відповідні потреби, включають їх у діяльність, у такий спосіб спонукаючи до праці над собою. 3.2.1. Мотиваційні стилі у вихованні Є два протилежні стилі формування мотивації вихованців. Перший полягає у тому, що вчитель, спираючись на потреби, які вже є в учня, так організовує певну діяльність, щоб вона викликала у нього позитивні емоції: задоволення і радість, готовність формувати цілі і йти до них, переживаючи почуття гордості за виконану справу. Другий – засвоєння через спонукання, переконання, пояснення, навіювання, інформування, демонстрування прикладу готових цілей та ідеалів. 3.2.2. Форми виховання Форма виховання – це його оболонка, видиме втілення. За кількістю охоплених вихованням дітей виховання може бути індивідуальним, груповим та масовим. У практиці виховної роботи найкраще користуватись класифікацією, у якій поєднано її кількісні характеристики і змістове наповнення: 1. Інформаційно-масова (дискусії, диспути, конференції, «філософський стіл», «відкрита кафедра», інтелектуальні аукціони, ринги, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, «жива газета», створення книг, альманахів тощо). 2. Діяльнісно-практична групова (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігридраматизації, ділові ігри, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси, олімпіади, тренінги, семінари та ін.). 3. Інтегративна (шкільні клуби, КВК, фестивалі, асамблеї з проблем традицій, культури, політики і права, гуртки та ін.). 4. Діалогічна (бесіда, міжрольове спілкування). 5. Індивідуальна (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо). 6. Наочна (шкільні музеї, кімнати і зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди, стінгазети тощо). 3.2.3. Виховні справи Виховна робота ведеться у процесі навчання та у позаурочний час. Позанавчальна, позашкільна робота – це, традиційно, низка виховних заходів, які часто бувають формальними, без добре продуманої виховної основи. Сучасна педагогіка пропонує відмовитись від поняття «виховний захід», у змісті якого закладені фрагментарність та розрізненість виховних дій, і вживати термін «виховні справи». Звичайно, заміна виховних заходів на виховні справи, якщо це лише жонглювання термінами, не звільнить виховної роботи від формалізму. Системність, комплексність, послідовність, безперервність виховання може бути забезпечена лише за умови, що виховні справи – це цікаві, корисні та посильні для вихованців види діяльності, які мають моральний, естетичний, інтелектуальний, громадянський виховний вплив. Виховна справа має бути комплексом кількох видів діяльності: наприклад, пізнавальної, громадської та трудової, розважальної і спортивної або інших, до яких вихованці вдаються як на уроках, так і в позаурочний час. Організація виховних справ має ті самі етапи, що й організація виховного процесу загалом: аналіз ситуації та формулювання цілей, планування, проведення, підведення підсумків. І на кожному з цих етапів вихователеві треба забезпечити активну участь вихованців. Інша його функція – допомогти організувати їхню роботу. Виховні справи – це насамперед проекти, які розробляються і реалізуються вихованцями за участю виховників та спрямовані на формування у дітей визначених програмою виховання якостей. Однак не варто виховними справами вважати лише ті, що відображені у програмах виховної роботи. Низка таких справ може існувати тільки як система традицій: 1. Повсякденні традиції (дотримання режиму роботи навчального закладу, правил поведінки у ньому і т. ін.). 2. Традиції навчання та суспільно корисної праці (підготовка класу до уроку, робота на уроках, виконання домашніх завдань, чергування у класі та у школі тощо). 3. Традиції громадської роботи (участь в учнівському самоврядуванні, роботі шкільної газети, радіо- чи телецентру, членство в дитячих об‘єднаннях та ін). 3.2.4. Колективи вихованців Виховна справа – це, дуже часто, справа колективна та творча. Колективи вихованців – це демократичні спільноти, об’єднані спільними цілями та діяльністю, спрямованою на їх 172

досягнення, внаслідок чого між членами такої спільноти виникають стосунки відповідальної залежності, діяльнісна, емоційна та моральна єдність. Саме завдяки існуванню таких стосунків колектив має потужний виховний вплив на своїх членів. Сучасна педагогіка визнає провідну роль колективу у формуванні особистісних якостей учня. Водночас наголосимо: не можна зводити всю виховну роботу до культивування колективізму, так само, як не можна орієнтуватись лише на розвиток індивідуальності учня. У загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини індивідуальне і колективне виховання мають гармонійно поєднуватись. Основою виховання у сучасній школі традиційно вважають класний колектив. Однак його існування можливе тільки за умови, що учнів об‘єднує не лише навчання, яке все-таки індивідуальне. Класний керівник має подбати про насичення життя цього колективу колективними творчими справами, до планування, виконання й аналізу результатів яких, через поділ його на мікроколективи, можна залучити усіх учнів класу, учителів-предметників та батьків, а також старших вихованців. Не можна допустити згуртування учнів як учасників опору вчителямпредметникам, чи задля фальшивої взаємодопомоги, наприклад, організації списування під час тестувань, приховування своїх проступків тощо. Доцільно також приділяти більше уваги формуванню у загальноосвітніх навчальних закладах різновікових дитячих колективів: гуртків, театральних труп, хорів та ансамблів, спортивних команд і т. ін., а в перспективі й створенню спеціальних груп дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку для забезпечення розвитку школи як осередку дитячого життя. 3.2.5. Технології (методи, засоби та прийоми) виховання Щоб виконати заплановані виховні справи та досягнути очікуваних результатів, виховникам потрібно продемонструвати індивідуальну майстерність у володінні технологіями виховання. Технологічний підхід дає змогу активізувати, інтенсифікувати процес виховання, наблизити його до оптимального. Слід мати на увазі, що педагогічна технологія відрізняється від виробничої. Вона є, можна сказати, низкою «ключових точок» на шляху до реалізації виховних цілей. У цих точках виховники повинні обов‘язково контролювати та корегувати проміжні результати роботи, а між «точками» педагог має діяти творчо, орієнтуючись на конкретні умови та наявні можливості. Важливо, що використання технологій виховання забезпечує комплексність виховних впливів, а саме: – спрямованість на розум, почуття і волю; – поєднання виховання та самовиховання; – координацію зусиль усіх виховних інститутів; – виконання виховних справ, у яких органічно поєднуються завдання кількох напрямів виховання; – врахування внутрішніх і зовнішніх чинників, які впливають на вихованців (умови життя, набуті звички, стосунки у школі тощо). Як приклад, варто виділити технологію колективного творчого виховання, сутність якої у формуванні особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Форми організації та способи (методи) виховання – складові виховних технологій. У навчальновиховному процесі все ширше використовуються активні форми і методи роботи: тренінги, рольові ігри, ―мозкові штурми‖, диспути, дебати, аналіз ситуацій, різноманітні вправи тощо. Найефективнішими не тільки для навчання, а й для виховання вважають інтерактивні методи, за допомогою яких педагог під час спілкування з вихованцем інтерпретує життєві події, впливає на його вибір, активізує діяльність вихованця, сприяє формуванню навичок самоконтролю та саморегуляції. Однак сфера виховання відкрита для пошуку альтернативних способів виховання. 3.2.6. Реалізація виховного потенціалу шкільних предметів Виховна робота на уроках – компетенція кожного вчителя, незалежно від того, який предмет він викладає. Учителі-предметники розв‘язують виховні завдання, впливаючи на вихованців: – через зміст предмета, наприклад, обговорюючи ідеї, закладені у творах української класики, що вивчаються у школі; – через методику викладання предмета, наприклад, використовуючи інтерактивні методи, що формують комунікативні навички, терпиме ставлення до інших, схильність до співпраці; – власним прикладом, своєю позицією щодо предмета, закладених у його змісті суджень, а також щодо поведінки вихованців на уроках. Кожний учитель зобов‘язаний також вести виховну роботу в позаурочний час. Позаурочна виховна робота будь-якого предметника пов‘язана з предметом, якого він навчає. Учитель сам визначає зміст та методику своїх позаурочних занять, але повинен 173

узгоджувати свої плани з класними керівниками, обов‘язок яких скеровувати та координувати таку роботу. Бажано, щоб позаурочну виховну роботу учителі-предметники проводили, широко використовуючи інтерактивні методи та враховуючи міжпредметні зв‘язки. Особливу виховну роль в українському загальноосвітньому навчальному закладі відіграють такі предмети: фізичне виховання, основи здоров’я, етика, християнська етика, громадянська освіта, практичне право, трудове навчання, філософія (основи філософських знань, людина і світ), музика (співи), образотворче мистецтво. Основна мета цих предметів – відповідно, фізичне, духовно-моральне, громадянське та естетичне виховання, вироблення у дитини навичок здорового способу життя. Тому учителі не можуть обмежуватися виділеними для навчання цих предметів годинами. Для того, щоб учні опікувались своїм тілом та душею, набували досвіду громадської і трудової діяльності, формували цілісний світогляд, дотримувались вимог особистої гігієни і берегли довкілля, викладачі цих предметів зобов‘язані планувати й організовувати позаурочні виховні справи, зорієнтовані на реалізацію цілей навчальної програми. 3.2.7. Позаурочна виховна робота Організація позаурочної виховної роботи – справа кожного з численних підрозділів навчального закладу, основне навантаження беруть на себе класні керівники, а координація цієї роботи – завдання заступника директора з виховної роботи та/або педагога-організатора. Орієнтовна модель виховної роботи підрозділів загальноосвітнього навчального закладу

Педрада

Рада школи Заступник директора з НВР Педагог-організатор Шкільний психолог Соціальний педагог

Предметні гуртки

МО класних керівників

Вихованці Мистецькі студії

Спортивні секції

Батьківські комітети Бібліотека, фоно-, фотота кінофонди

Учнівське самоврядування

3.2.8. Виховні ланки загальноосвітнього навчального закладу Бібліотека, предметні гуртки, мистецькі студії та спортивні секції у загальноосвітньому навчальному закладі призначені для того, щоб задовольняти пізнавальні, естетичні та фізичні потреби учнів і забезпечувати розвиток творчих здібностей, індивідуальності, а також самореалізацію вихованців школи. Бібліотека повинна: – забезпечувати потреби вихователів та вихованців у друкованих джерелах навчальної інформації: підручниках, посібниках, словниках і довідниках, методичній літературі; – задовольняти потреби вихователів та вихованців як читачів художньої, науково-популярної літератури та мистецьких видань, преси; – формувати читацьку культуру вихованців, влаштовуючи книжкові виставки, огляди нових надходжень, зустрічі з авторами популярних творів для дітей і т. ін. Бажано, щоб шкільна бібліотека мала не лише книго-, а й аудіо- та відео- фонди на цифрових носіях. Предметні гуртки покликані плекати ерудованість та розвивати інтелектуально обдарованих учнів. Керівник гуртка має забезпечити його членам можливість не тільки збагатити свої 174

знання, а й застосувати їх з користю для себе та інших. Тому членів таких гуртків треба залучати до роботи навчального кабінету, дослідницької ділянки, шкільного музею, до предметних олімпіад, конкурсів дослідницьких робіт, Інтернет-конкурсів, змагань ерудитів тощо. Мистецькі студії у навчальному закладі створюються для творчого розвитку здібних до мистецької діяльності учнів. Це – літературні гуртки, студії образотворчого мистецтва, хорового співу, класичних і сучасних бальних танців, шкільні театри та ін. Учасники цих студій повинні відчути не тільки насолоду від творчої діяльності, а й задоволення від соціальної затребуваності свого таланту. Спортивні секції, що діють у загальноосвітньому навчальному закладі, призначені для вироблення навичок здорового способу життя, здатності захистити себе, здоров‘я і життя інших від можливих загроз, а також для розвитку здібностей спортивно обдарованої дитини. Учасники цих секцій повинні відчути не тільки насолоду від занять спортом, а й задоволення від публічного визнання своїх спортивних досягнень. Тому керівникам секцій слід не лише тренувати своїх вихованців, а й публічно демонструвати їхні спортивні досягнення: проводити шкільні чемпіонати, влаштовувати змагання, презентації шкільних рекордів тощо. Важливо, що такі заходи матимуть для публіки, а передовсім для вихованців загальноосвітнього навчального закладу, певний виховний ефект: формуватимуть прагнення до фізичної досконалості, позитивне ставлення до занять спортом. 3.2.9. Педагогічні працівники, відповідальні за організацію виховання Відповідають за організацію виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі та проводять систематичну роботу з дітьми (учнями) і дорослими (педагогами, батьками, громадськістю): заступник директора з виховної роботи, педагог-організатор, класні керівники, психолог, соціальний педагог, вчителі християнської етики. Напрями роботи з учнями: – розвиток особистості школярів; – формування та духовне зростання шкільного та класних колективів; – організаційне зміцнення і консультування органів учнівського самоврядування, навчання лідерів; – збереження та підтримка традицій шкільної, класної спільноти; – участь у виховних справах. Напрями роботи з дорослими: – допомога учителям у плануванні та організації виховних справ, оцінка їх ефективності; – планування позаурочного виховання у масштабах школи, класу; – координація виховних впливів школи, батьків і громадських об‘єднань; – консультування батьків та представників громадських об‘єднань з питань виховання; – сприяння педагогам у підвищенні кваліфікації як виховників. Схема роботи заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, класного керівника Діагностування потреб та запитів вихованців і можливостей закладу та його працівників

Конструктивна робота Планування роботи Комунікативна робота Організаційна робота

Організація гуртків, студій, секцій. координація їхньої роботи

Організація роботи класних керівників та вчителів-предметників (тільки вчителівпредметників)

Індивідуальн а робота з педагогами та учнями

Співпраця з батьками та координація виховних впливів сім‘ї і школи

Діагностування виховного процесу та його результатів 175

Організація співпраці з державними структурами та громадськими організаціями

3.2.10. Організація співпраці педагогів, які ведуть позаурочну виховну роботу Щоб забезпечити співпрацю учителів, які відповідають за позаурочну виховну роботу, та умови для їхнього професійного розвитку як виховників, створюються шкільні методичні об’єднання класних керівників початкової школи, основної і старшої школи. Для виконання своєї місії ці методичні об‘єднання повинні: – обговорювати та узгоджувати виховну програму навчального закладу і програми/плани виховної роботи класних керівників; – ініціювати та забезпечувати створення спеціальних програм превентивного виховання учнів, що вимагають особливої уваги педагогів; – створити банк психолого-педагогічних ідей щодо розвитку особистості дитини та її виховання; – постійно поповнювати бібліографію методичної літератури з проблем виховання; – нагромаджувати зразки виховних програм, планів виховної роботи, кращі проекти виховних справ, сценарії вечорів, конкурсів, змагань тощо; – планувати свою роботу на навчальний рік з урахуванням рівня професійної підготовки класних керівників та потреб навчального закладу, окремих класів. У центрі уваги шкільних методичних об‘єднань класних керівників мають бути проблеми, що випливають із завдань педагогів: – організувати набуття освіти вихованцями; – створити і розвивати шкільний та класні колективи; – забезпечити умови для фізичного, інтелектуального та духовного (морального) розвитку учнів, самореалізації вихованців школи. Окрім того, саме класні керівники повинні вирішувати низку спеціальних завдань, які можна умовно поєднати у чотири групи: – моральні завдання: навчити вихованців розрізняти добро і зло, створювати ситуації морального вибору, конкретизувати моральні критерії у реальних життєвих обставинах; – соціальні завдання: захистити та підтримати учнів у процесі включення у різноманітні соціальні зв‘язки, зокрема, взаємодіяти з сім‘єю для створення оптимальних умов розвитку індивідуальності дитини; – діагностико-психологічні завдання: вивчати психофізичні характеристики своїх вихованців, їхні здібності, особистісні якості та поведінку; – завдання професійного зростання: розвиток умінь планувати виховну роботу, відбирати найефективніші виховні технології (форми, прийоми), об‘єктивно і справедливо оцінювати поведінку вихованців та ін. Тому засідання шкільних методичних об’єднань класних керівників варто присвятити розглядові ключових проблем організації виховної роботи: 1. Як визначати та формулювати виховні цілі? 2. Як складати виховні програми та плани виховної роботи? 3. Як обирати виховні технології? 4. Як працювати з учнями, які потребують особливої уваги та опіки педагогів? 5. Як працювати з батьками школярів? 6. Як забезпечити медіа-освіту? 7. Як залучити до виховної роботи у школі, класі громадські організації та ін. 3.2.11. Організація самовиховання учнів Самовиховання – це формування людиною своєї особистості відповідно до свідомо поставленої мети. Серед його завдань: – формування і корекція власних потреб (гіпертрофовані потреби призводять до шкідливих звичок і залежностей); – формування корисних і викорінення негативних звичок; – розвиток здібностей, набуття умінь і збагачення знань; – досягнення вихованцем згоди із самим собою; – пошук смислу життя; – самоактуалізація і самореалізація потенційних можливостей; – активне самоутвердження в суспільному житті. Основні етапи процесу самовиховання: 1) усвідомлення вихованцем вимог до своєї діяльності; 2) самопізнання, критична самооцінка вихованцем своєї діяльності та поведінки; 3) планування роботи над собою, вироблення програми та правил поведінки; 4) практична реалізація програми самовиховання; 5) самоконтроль, самооцінка та самокоригування дій і поведінки. 176

Самовиховання потребує від учнів високої самодисципліни, яка тримається на вольових якостях або на сильній мотивації. Щоб створити мотивацію самовиховання, викликати бажання формувати позитивні риси особистості, необхідна насамперед популяризація ідеї самовиховання: учневі потрібно довести його необхідність, захопити його ідеєю. Стимулювання самовиховання може здійснюватися шляхом створення зовнішніх умов: – чіткого внутрішнього порядку у школі, класі, гуртку тощо; – наукової організації навчально-пізнавальної і виховної діяльності; – формування позитивної громадської думки у колективах; – висунення високих вимог до вихованців у поєднанні з турботою про них; – залучення кожного вихованця до активної діяльності; – пропаганди виховної літератури; – організації дозвілля вихованців. Стимулювати самовиховання можна також впливаючи на його внутрішні передумови, тобто формуючи свідому мотиваційну настанову. Цьому сприяють педагогічно цілеспрямовані заохочення за досягнуті результати у самовдосконаленні, надання дієвої методичної допомоги в реалізації програми самовиховання. Основні етапи педагогічного керівництва самовихованням: підготовчий – переконання вихованця у необхідності самовиховання і в можливості досягти бажаних результатів; формування потреб, мотивів, мотивації самовиховання; визначення основних цілей і завдань самовиховання; основний – визначення змісту самовиховання; допомога у виборі прийомів, способів, форм і методів самовиховання, у складанні програми самовиховання та її реалізації; організація контролю за ходом самовиховання і внесення у нього необхідних корективів; заключний – допомога у самоконтролі і привчання вихованців до нього; стимулювання; підсумування досягнутих результатів і визначення нових завдань для самовдосконалення; коригування і внесення нового змісту до програми самовиховання. Самовиховання буде успішним, якщо: – у колективі створено сприятливий морально-психологічний клімат; – учні мають позитивний приклад до наслідування; – вихованці оволоділи прийомами, способами, методами і формами самовиховання; – учням прищеплено навички самопізнання – вміння виокремити свої позитивні і негативні індивідуально-психічні якості; – вихованці можуть отримати допомогу старших в опрацюванні програми самовиховання та її реалізації; – створено зовнішні умови для самовиховання; – діє система стимулів за досягнення позитивних результатів у самовдосконаленні. 3.3. Взаємодія суб’єктів виховного процесу Щоб забезпечити ефективність виховання у загальноосвітньому навчальному закладі, мало взаємодії вихованців з педагогами. Потрібна скоординована діяльність учителів і дитячих та молодіжних громадських об‘єднань, батьків, духовенства, лідерів територіальної громади, працівників закладів культури, органів внутрішніх справ. Налагоджувати ефективну співпрацю педагогів з іншими суб‘єктами виховного процесу треба не лише на особистому рівні, але й через органи учнівського самоврядування, раду школи та батьківські комітети, а також через спеціально створені обласну та місцеві координаційні ради з питань національного виховання, до яких входитимуть представники місцевих осередків громадських об‘єднань. 3.3.1. Школа та громадські учнівські об’єднання Учнівський колектив – це скоординована єдність двох структур: неформальної, яка склалася у процесі міжособистісного спілкування та спільної діяльності, власне колектив, та формалізованої, створеної під впливом дорослих, які запропонували колективові для цього певну форму – громадське об’єднання. Важливо, щоб обидві структури – неформальна і формалізована – були цілістю. Тільки за цієї умови об‘єднання вихованців виконуватиме свою виховну функцію, і лише тоді педагоги зможуть реально спиратися на керівні органи учнівських об‘єднань у виховній роботі. Зазначимо також, що учнівський колектив школи – органічна частина складнішої спільноти – колективу загальноосвітнього навчального закладу, що складається з педагогів, учнів та, в ідеалі, батьків і представників громадськості. Тому учнівське самоврядування – представницький орган учнів у цій шкільній спільноті. Його місія у системі виховання загальноосвітнього навчального закладу полягає у створенні умов для набуття кожним учнем особистого досвіду громадської роботи. Основні завдання учнівського самоврядування: 177

– – – – –

представництво інтересів учнiв у шкільній спільноті, органах управління навчальним закладом; захист прав учнів у навчальному закладі та за його межами; забезпечення виконання учнями своїх обов‘язкiв школяра; сприяння творчiй дiяльностi учнiв; налагодження спiвробiтництва з дитячими і молодіжними органiзацiями, з учнями iнших шкіл. Умови, які забезпечують учнівське самоврядування: – самоврядування повинно мати оптимальну структуру і розвиватися не за рахунок збільшення кількості органів, а завдяки ускладненню завдань, які стоять перед ними; – самоврядування неможливе без підтримки педагогів; – мусить бути конкретна відповідальність органів самоврядування і персональна відповідальність учнів, які входять до їхнього складу. Відповідальність забезпечується, коли відбувається своєчасна індивідуальна робота з організаторами учнівського самоврядування всіх рівнів; – самоврядування має бути упорядкованим, з відкритим характером роботи всіх органів, з інформуванням про всі рішення. Учні повинні знати: де, коли, які питання будуть обговорюватися, як вони можуть брати участь у їхньому обговоренні, вносити свої пропозиції, впливати на життя колективу. У кожній школі учні самі вирішують, яка організаційна структура самоврядування буде для них найліпшою. Вона залежить від традицій школи, інтересів та запитів дітей, можливостей педагогічного та учнівського колективів, інших чинників. У практиці роботи навчально-виховних закладів Львівщини використовують різну структуру та форми організації самоврядування: учком, шкільна ліга, учнівська рада, рада учнівських товариств, колективне самоврядування школи (КСШ), учнівський парламент, шкільна рада, президентська рада, учнівське віче, велика школярська рада «Старшокласник», учнівське братство, козацька республіка тощо. Структура і повноваження органів шкільного самоврядування кожного загальноосвітнього навчального закладу Львівщини мають бути зафіксовані у регламенті школи або виписані у спеціальному положенні, схвалені радою школи та введені в дію відповідним наказом. Доцільно зафіксувати у положенні право представників учнівського самоврядування порушувати перед адміністрацією питання, пов‘язані з навчальним планом та викладанням предметів, створенням гуртків, студій та секцій, плануванням і проведенням виховних справ, брати участь у роботі ради навчального закладу, педради, нарадах при директорові школи з планування та підведення підсумків навчально-виховного процесу, організації вільного часу, канікул тощо. Органи учнівського самоврядування також повинні отримувати від адміністрації школи необхідну інформацію про хід навчально-виховного процесу, визначати форми та методи здійснення учнівського самоврядування; організовувати трудові об‘єднання школярів, клуби, гуртки за інтересами у школі та за місцем проживання, випускати стінні газети, організовувати радіо- та телепередачі; використовувати зароблені школярами кошти на організацію культурно-масової, спортивної роботи, туризму, технічної та художньої творчості. Розвиток і вдосконалення системи учнівського самоврядування потребує кваліфікованого педагогічного забезпечення. Ефективність учнівського самоврядування у школі як елемента виховної системи безпосередньо залежить від здатності виховників усунути суперечність, зумовлену необхідністю збереження самостійності школярів – учасників самоврядування – та потребою педагогічного керівництва учнівською самодіяльністю. Протиставлення педагогічного керівництва самодіяльності дітей неприпустиме. Ефективною формою допомоги учням, яка не обмежує їхньої ініціативи та самостійності у прийнятті рішень, може бути методична рада учителів-консультантів на чолі з директором школи. Педагоги-консультанти допомагають органам самоврядування підготувати обґрунтований перспективний план колективної діяльності учнів у позанавчальний час, консультують членів комісій, секторів з окремих практичних питань життєдіяльності вихованців. Навчання лідерів учнівських громад можна забезпечити через обласну, районну або міську «Школу молодого лідера», а також залучивши їх до роботи загальнорайонного (міського) учнівського парламенту. Для організації роботи «школи молодого лідера» треба мати підготовлених педагогів, які здатні вести цю школу та надавати методичноконсультативну й організаційно-практичну допомогу районним/міським учнівським парламентам. 3.3.2. Школа і сім’я Взаємодія школи та сім’ї – обов’язкова умова вихованості учня, оскільки виховання в школі і сім‘ї – це єдиний нерозривний процес. Для цього педагогічні працівники повинні: – розуміти виховний потенціал сім‘ї; – забезпечити підвищення педагогічної культури батьків; – організувати спільну діяльність педагогів, батьків і учнів. Виявами такої взаємодії з боку вчителів будуть: 178

– партнерські стосунки із батьками учнів з метою забезпечення моральної підтримки навчання та розвитку дітей; – обмін інформацією про розвиток і навчання дітей, індивідуальні бесіди про потреби, досягнення та труднощі дітей, щоб батьки могли додатково займатися вдома; – залучення батьків чи інших членів родини до участі у навчальному процесі (лекції, диспути, знайомство з пам‘ятками історії та культури, організація зустрічей з цікавими людьми тощо); – знання інтересів членів родин, хобі, професій, побутової культури та заохочення батьків до участі в житті школи, класу (участь у випуску стіннівок, класних вісників, фотоальбомів, організації екскурсій, поїздок, спортивних, класних, родинних свят, вечорів відпочинку тощо); – використання ресурсів, які можуть забезпечити батьки для проведення виховних справ (шахові турніри, культпоходи вихідного дня, екскурсії на фірми, перегляд відеоматеріалів, фотоклуби тощо); – контакти з сім‘ями, окремими батьками, щоб отримати додаткові ресурси для виховання. Школа повинна спрямовувати сім‘ю на: – забезпечення умов для духовного саморозвитку дітей, зокрема, шляхом раннього залучення до життя Церкви, пізнання національних цінностей тощо; – формування критичного ставлення до матеріалів ЗМІ та Інтернету; – забезпечення позитивного психологічного клімату в родині та здорового способу життя; – оптимальну допомогу в організації самостійної роботи дітей вдома; – залучення дітей до виконання побутових обов‘язків і розвитку працьовитості. При організації виховної взаємодії школи з батьками учнів потрібно використовувати різноманітні форми і методи роботи, зокрема: індивідуальні бесіди, батьківські збори, дні відкритих дверей, відкриті уроки для батьків, зустрічі за круглим столом, конференції, диспути, клуби для батьків, консультації-практикуми тощо. Найактивніше з батьками працюють класні керівники. Проводячи роботу з сім‘ями, вони повинні: – ознайомитись з побутом, історією та цінностями родин, з якими вони працюють; – демонструвати позитивне ставлення до кожної сім‘ї, батьків та дітей; – ознайомити батьків із правилами, які діють у класі; – регулярно демонструвати досягнення учнів: оцінки, дитячі творчі роботи, результати спортивних змагань, предметних олімпіад, турнірів тощо; – наголошувати на позитивних моментах у спілкуванні між учнями, виявах толерантності і приязних стосунках. Організувати виховну взаємодію школи з батьками учнів найліпше через шкільний та класні батьківські комітети. Вони, як і органи учнівського самоврядування, є представницькими структурами і потребують кваліфікованого педагогічного забезпечення. Роль батьківського комітету у системі виховної роботи так само залежить від того, чи вдалось педагогічному колективові школи усунути суперечність між необхідністю визнавати і поважати самодіяльність цих представницьких об‘єднань батьків та потребою педагогічної опіки над ними. Якщо крихкий баланс інтересів порушено нібито на користь школи, наприклад, залучено до роботи у батьківському комітеті неініціативних, але лояльних до адміністрації чи класного керівника батьків, батьківський комітет не зможе виконати своєї місії: налагодити співпрацю у питаннях виховання між учителями та батьками учнів. 3.3.3. Школа і дитячі та молодіжні громадські організації Взаємодія школи з дитячими і молодіжними громадськими організаціями й об’єднаннями – один із пріоритетів організації виховання. Така взаємодія зумовлена спільністю цілей, прагненням розвивати самодіяльність та ініціативу дітей і підлітків, єдиним часовим простором, у якому проводять таку діяльність, тією соціально значущою роллю, яку відіграють дитячі та молодіжні громадські організації й об‘єднання в демократичному суспільстві. Полем спільної виховної діяльності навчальних закладів і дитячих громадських організацій та об‘єднань є включення молодих поколінь до системи громадських суспільних зв‘язків, організація життєдіяльності, яка задовольняє основні потреби учня у розвитку особистості; захист від ймовірних негативних впливів соціального середовища. Напрями цієї взаємодії, актуальні для сучасного українського суспільства: – допомога учневі в адаптації до інтенсивних суспільних змін, у знаходженні надійної життєвої опори, що ґрунтується на духовних цінностях, осмисленні себе і свого місця в житті, набутті впевненості у своїх силах; – сприяння в отриманні дітьми доступу до знань, навичок, без яких вони дистанційовані від інформаційного і технічного прогресу; 179

– зародження у молодої особистості почуття власної причетності до розвитку суспільства, держави; – створення умов для усвідомлення дітьми значущості індивідуальної ініціативи; – допомога в оволодінні навичками співробітництва з представниками інших культур, різних статево-вікових груп; – надання інформації щодо шляхів розв‘язання проблеми особистих взаємин, пов‘язаних із вживанням тютюну, алкоголю, наркотиків; – сприяння у набутті досвіду успішної діяльності в соціумі. Взаємодію загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області з дитячими і молодіжними громадськими організаціями та об‘єднаннями можна ефективно реалізувати шляхом: – налагодження і зміцнення зв‘язків шкіл з громадськими організаціями «Спадщина», «Обнова», «Пласт», «Українська молодь – Христові» та ін., через місцеву координаційну раду з питань національного виховання; – створення чіткої скоординованої системи діяльності шкільних осередків молодіжних об‘єднань за ланками: школа-район-область; – розгортання системи підготовки і перепідготовки керівників шкільних осередків молодіжних об‘єднань; – ознайомлення батьків з діяльністю шкільних осередків молодіжних об‘єднань, залучення батьків до фінансової та іншої підтримки цих осередків; – популяризації, зокрема й через засоби масової інформації, досягнень шкільних осередків молодіжних об‘єднань у виховній роботі. 3.3.4. Школа та інші виховні інститути Співпраця загальноосвітнього навчального закладу з територіальною громадою стосується насамперед педагогічно неспроможних сімей. Педагогічна неспроможність виявляється у низькому рівні культури, втраті традицій, послабленні або відсутності зв‘язків поколінь, занедбаності дітей, порушенні їхніх прав та жорстокому поводженні з ними. Школа не може і не повинна допустити індиферентного ставлення громади до таких явищ. Спільна виховна робота шкільного колективу виховників і спеціальних державних органів та структур територіальної громади полягає у: – профілактиці правопорушень і злочинності у дитячому середовищі; – корекції і реабілітації педагогічно занедбаних, безпритульних дітей, жертв різних видів насильства; – соціально-педагогічній роботі з неблагополучними сім‘ями та дітьми з девіантною поведінкою; – соціальній підтримці дітей-сиріт та учнівської молоді з особливими освітніми потребами; – соціально-педагогічному супроводі обдарованих дітей, багатодітних сімей; – ресоціалізації неповнолітніх, які повернулися з місць позбавлення волі. Для виконання зазначених завдань загальноосвітні навчальні заклади Львівщини можуть співпрацювати з місцевою координаційною радою з питань національного виховання, службою у справах неповнолітніх; управлінням охорони здоров‘я та Червоного Хреста; центрами соціальних служб для молоді; службами соціального супроводу неповнолітніх, які повернулися з місць позбавлення волі; службами психологічної допомоги (Телефон довіри та ін.); кризовими й реабілітаційними центрами; органами внутрішніх справ, зокрема дільничними інспекторами міліції; громадськими приймальнями, структурами, що проводять культурно-розважальні заходи; засобами масової інформації; благодійними фондами та громадськими організаціями. Така співпраця у справі виховання може відбуватися за спеціальними програмами (проектами). Лідерство в організації співпраці школи та територіальної громади повинні взяти на себе шкільні соціальні педагоги та психологи. Взаємодія загальноосвітніх навчальних закладів та місцевих засобів масової інформації полягатиме насамперед в інформуванні громади про життя школи, здобутки та потреби учнів тощо. З іншого боку, ЗМІ можуть на замовлення освітян розміщати значущу у виховному плані інформацію: відомості з історії рідного краю, нариси про відомих краян, гострі аналітичні статті щодо проблем, які хвилюють місцеву громаду тощо. Водночас школа і батьки повинні обмежувати прагнення вихованців переглядати «дорослі» телепередачі, відвідувати «доросле» кіно, погортати «дорослі» журнали. Серед способів обмеження небажаного впливу ЗМІ на вихованців: – перегляд кінофільмів та телепередач з батьками або педагогами та наступне їхнє обговорення; – забезпечення у навчальних закладах так званої медіа-освіти; – громадський нагляд та моральна «цензура» щодо ЗМІ. 180

3.4. Оцінювання якості виховання Основний очікуваний результат виховання – здатність, діючи самостійно, за власним планом, реалізовувати себе як особистість та розвивати свою індивідуальність. У працях класиків української педагогіки наголошується на тому, що метою виховання є здатність вихованця виконувати свої обов‘язки щодо себе, свого народу і природи, щодо Бога. Критеріями вихованості особи можна також визнати об‘єктивні показники її готовності та здатності виконувати своє суспільне призначення – бути максимально корисним для суспільства у кожному з набутих соціальних статусів. Забезпечення такого результату можливе тільки за умови, що людина ефективно виконує відповідні соціальні ролі. А це в свою чергу вимагає від неї набуття ключових загальноосвітніх та професійних компетентностей, які включають знання, вміння, ставлення, досвід діяльності. Отже, результати виховання визначаються рівнем компетентності учня в життєвих ситуаціях (реальних та змодельованих). Зазначимо також, що процес виховання – двосторонній: від виховників до вихованців (прямий зв‘язок) та від вихованців до виховників (зворотний зв‘язок). Управляти цим процесом та корегувати його проміжні результати можна, тільки спираючись на ці зворотні зв‘язки, тобто на ту інформацію, що надходить від учнів. Що більше такої інформації і що вона об‘єктивніша, то цілеспрямованішими й ефективнішими будуть виховні впливи. 3.4.1. Критерії оцінювання вихованості учня Складність процесу виховання полягає у тому, що його результати не завжди явно відчутні та виявляються порівняно повільно. До того ж вони часто неоднозначні, невизначені і можуть суттєво різнитись за однакових обставин. Ці розходження зумовлені насамперед значними індивідуальними відмінностями вихованців, особливостями набутого ними соціального досвіду, перепадами у рівні професійної майстерності педагогів, відмінностями у ставленні різних виховників до своїх обов‘язків тощо. Результати виховання у навчальному закладі найчастіше оцінюють за непрямими критеріями, насамперед, за статистичними даними, що в комплексі характеризують якість виховання та вихованість дитячого колективу (школи, класу). Наприклад, кількість правопорушень, їхня динаміка (тенденції); кількість неповнолітніх, засуджених за злочини; темпи поширення серед учнів куріння, пияцтва, наркоманії та ін. Встановити реальну вихованість конкретного учня доволі складно, але загальний принцип її оцінювання відомий: треба зіставити реальні результати виховання з очікуваними, які слугують своєрідними критеріями вихованості. Критеріями вихованості дитини можуть бути: – показники рівня сформованості різних компетентностей (у межах компонента виховання); – показники рівня сформованості якостей особистості. В цьому випадку краще брати за основу оцінювання не окремі, умовно виділені якості особи (риси характеру), а загальну моральну зорієнтованість дитини. Моральна зорієнтованість учня пов‘язана не з вчинками, які не завжди є достовірним свідченням вихованості, а з мотивами його поведінки. Тільки знання мотивації дає змогу впевнено оцінити вихованість, тому що прямо вказує, як за інших обставин діяв би цей вихованець: так само чи по-іншому. Відзначимо, що критерії вихованості можна згрупувати як змістові та оцінювальні, загальні та спеціальні. Перші – це групи показників, придатних для встановлення певної компетентності або якості, другі пов‘язані з можливістю більш-менш точно зафіксувати інтенсивність її (компетентності, якості) вияву, треті – ті, що використовуються для діагностування досягнутого особою чи колективом рівня вихованості, а четверті потрібні для аналізу проміжних результатів виховання: формування окремих рис, навичок, ставлень. Отже, загальні критерії вихованості відображають завдання виховання (див. п. 2.1), а спеціальні – конкретні цілі виховного процесу (див. пп. 2.1 і 2.2). Формулюючи загальні критерії вихованості учня, можна використати категорії навчальних цілей (результатів навчання) в емоційно-ціннісній (афективній) сфері, які були розроблені групою американських педагогів на чолі з Д. Кратволем. Група Д. Кратволя виділила такі категорії цілей: – сприйняття (уважність); – реагування (активність); – засвоєння ціннісної інформації (ставлення, перевага, переконаність); – організація ціннісних орієнтацій (осмислення різних позицій, розв‘язання суперечностей між ними, осмислений вибір ставлення, включення в систему цінностей); 181

– розповсюдження ціннісних орієнтацій або їхнього комплексу на діяльність (дії згідно з обраною позицією, стиль життя). Узагальнено очікувані результати засвоєння учнем цінностей та розвитку почуттєвої сфери Д. Кратволь розмежував так: – уважно слухає, емоційно реагує, сприймає проблеми, розуміє потреби; – виконує домашні завдання, демонструє дисциплінованість, бере участь в обговоренні, виявляє інтерес; – цілеспрямовано вивчає різні погляди, щоб запропонувати власне судження, переконливо обстоює ту чи іншу позицію; – бере на себе відповідальність за свою поведінку, розуміє свої можливості й обмеження, планує діяльність, виходячи з власних здібностей та інтересів; – навчається самостійно, співпрацює з іншими та у групі, демонструє готовність переглянути свою позицію під тиском аргументів, формулює власне життєве кредо, веде здоровий спосіб життя. На нашу думку, перша та друга групи названих вище ознак дієвості виховного впливу на учня умовно відповідають початковому рівню вихованості, третя – середньому, четверта – достатньому, а п‘ята – високому. У сучасній педагогічній літературі пропонують ще такі критерії вихованості: – відповідність поведінки та ставлень моральним вимогам суспільства; – гармонійне поєднання усіх видів виховання у поведінці, діяльності; – вияви відповідальності, самостійності, активності; – адекватне поєднання у поведінці протилежних настанов – колективізму-індивідуалузму, альтруїзму-егоїзму; – гармонійне співвідношення внутрішнього гуманізму, зовнішньої вихованості та власної гідності; – асертивність поведінки в умовах безкарності, без примусу і контролю; – адекватність поведінки в умовах стресу, емоційного напруження та екстремальних обставин; – наявність певного ступеня самоволодіння, орієнтації, ясності мислення; – здатність творчо змінювати поведінку у нестандартних ситуаціях; – поєднання вміння вести за собою і вміння за потреби підпорядковуватись. Подані вище різні показники вихованості узагальнено в таблиці «Загальні критерії вихованості учня». Ці показники згруповано так, щоб вони у комплексі описували якийсь із п‘яти умовних рівнів вихованості. Показники нижчих рівнів входять до комплексу показників вищого рівня. Оцінювати вихованість треба за сукупністю наведених показників. Якщо ставлення і поведінка учня не відповідають хоча б одному із показників, що описують конкретний рівень вихованості, оцінка його вихованості має бути на рівень нижчою. Оцінка вихованості учня має виставлятися класним керівником на основі спостережень за шкільним життям учня впродовж тривалого періоду: мінімум тижня, чи краще - місяця. Виставляючи оцінку, класний керівник повинен врахувати результати педагогічних спостережень учителів-предметників, а також думку колективу класу та самого учня (якщо це педагогічно доцільно). Запропоновані загальні критерії вихованості стосуються старшокласників. Їх можна спростити й адаптувати для учнів молодшого та середнього шкільного віку. Після публічного обговорення (та, при потребі, корекції) ці критерії можна ввести у практику шкільного життя наказом по загальноосвітньому навчальному закладу. Загальні критерії вихованості учня Оцінка вихованості Похвально (дуже добре вихований)

Дуже добре (достатньо вихований)

Добре (посередньо вихований)

Критерії оцінки Навчається самостійно, веде здоровий спосіб життя, має тверді моральні переконання (життєве кредо), активно співпрацює з іншими та у групі, ініціативний, діє згідно з обраною позицією, готовий переглянути свою позицію під тиском аргументів, відповідально використовує свої знання, уміння, інтерактивні інформаційні засоби. Намагається досягнути цілей навчання. Не має шкідливих звичок. Дотримується моральних норм. Критично оцінює поширені серед молоді псевдоцінності. Бере на себе відповідальність за свою поведінку. Розуміє свої можливості й обмеження. Планує діяльність відповідно до власних здібностей та інтересів. Співпрацює з іншими та у групі, обмірковує інформацію, щоб мати власне судження. Не ухиляється від виконання навчальних завдань. Виявляє розуміння цінності здорового способу життя, моральних норм, праці та освіти. Активний учасник обговорення проблем класу та школи. Розглядає різні точки зору, щоб запропонувати власне судження. Схильний відстоювати свою позицію. Не порушує загальноприйнятих норм поведінки. 182

Задовільно (недостатньо вихований) Незадовільно (педагогічно запущений)

Уважно слухає пояснення та поради, емоційно реагує. Як правило виконує навчальні завдання. Розуміє потреби та сприймає проблеми інших. Схильний підтримувати загальноприйняті правила поведінки. Бере участь в обговоренні навчального матеріалу, питань шкільного життя; виявляє інтерес до окремих предметів та до суспільно корисної діяльності. Пропускає навчання без поважних причин. Неуважний на уроках, буває, що не виконує домашніх завдань, схильний порушувати норми поведінки, воліє ухилятися від суспільно корисної праці, не бере участі в обговоренні проблем класу та школи, навчальної проблематики, не розуміє своїх та чужих потреб і проблем, не приділяє уваги зовнішньому вигляду, свідомо культивує свої шкідливі звички.

3.4.2. Моніторинг якості виховання Для збору інформації про процес та результати виховання і діагностування вихованості учнів використовують різний інструментарій: – нагромадження й аналіз статистичних даних, які в комплексі характеризують якість виховання шкільного (класного) дитячого колективу; – спостереження педагогів, шкільних психологів, а також батьків, лідерів громадських об‘єднань та ін. за поведінкою вихованців; – анкетування, зазвичай, із залученням соціологів; – інтерв‘ювання; – виконання вихованцями творчих робіт на задану тему; – створення проблемних виховних ситуацій, у яких вихованці повинні або виявляти очікувані якості, або нездатні їх продемонструвати. Моніторинг якості виховання в системі освіти Львівської області проводять на кількох рівнях. На рівні навчального закладу: – кожен педагогічний працівник (це – діагностування проміжних результатів виховання (знань, умінь, ставлень) конкретних учнів з метою корекції виховного процесу); – класні керівники (діагностування вихованості учнів конкретного класу, виявлення динаміки розвитку дитячого колективу, збирання та узагальнення статистичних показників, що в сукупності інформують про умови та динаміку виховного процесу); – дирекція, педагог-організатор (діагностування вихованості випускників початкової, основної та старшої школи, виявлення динаміки розвитку виховного колективу, а також самооцінювання виконання шкільної програми виховання та умов для виховного процесу, зокрема стану виховного простору); – психолог, соціальний педагог, вчитель християнської етики (психолог діагностує психологічний мікроклімат у класі, школі, рівень конфліктності між вихованцями, учнями та педагогами, виявляє групи ризику, а також оцінює відповідність поведінки дитини її вікові, встановлює причини відхилень; соціальний педагог діагностує насамперед рівень педагогічної занедбаності окремих учнів та можливості корекції їхньої поведінки; вчитель християнської етики – рівень розвитку моральних якостей). На рівні району/міста моніторинг якості виховання має передбачати збирання статистичних показників та анкетування учнів, педагогів, батьків з метою оцінки динаміки якості виховного простору навчального закладу (позитивна/негативна) та встановлення типових проблем в організації виховання. У межах області моніторинг якості виховання має виявити відповідність/невідповідність середньостатистичного рівня компетентності (компонент виховання) випускників 4-х, 9-х та 11-х класів опорних шкіл освітніх округів тій матеріальній, методичній та кадровій підтримці, яку ці школи отримують від місцевої та регіональної влади. Завдання моніторингу також у тому, щоб оцінити забезпечення у районах/містах пріоритетних напрямів виховання, зокрема, соціальної активності учнів. 4. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ Програма «Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області» у цій редакції чинна впродовж 2010–2012 років. Положення цієї Програми мають рекомендаційний характер. Обов‘язковими до виконання у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської області є розроблені цими закладами програми виховання. Шкільна програма виховання розробляється на термін до 2012–2013 навчального року включно і вводиться в дію наказом директора навчального закладу. 183

Додаток 4.2.3. Модель моніторингу якості виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської області Схвалено вченою радою Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Протокол № 9 від 14 вересня 2011 року.

Моніторинг якості виховання на Львівщині передбачає системні дослідження на рівнях класу, навчального закладу, освітнього округу, району/міста та області, які провадять, відповідно, навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь освіти та Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Об’єкти моніторингу якості виховання: процес виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема опорних школах освітніх округів; взаємовідносини, у яких перебувають учні і педагоги; робота методичних об‘єднань заступників директорів, педагогів-організаторів та класних керівників, районних та міських методичних кабінетів/центрів, структурних підрозділів Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо забезпечення методичного супроводу виховної роботи і підвищення кваліфікації педагогів як виховників, а також політика у сфері виховання регіональних органів управління освітою. Предмети системних досліджень якості виховання на Львівщині: – інтереси та особистісні якості учнів, їхня поведінка та переконання; – компетентність заступників директорів, педагогів-організаторів та класних керівників як виховників; – стан виховного простору класу, загальноосвітнього навчального закладу; – виховна робота шкільних бібліотек, предметних гуртків, мистецьких студій, спортивних секцій тощо як окремих ланок виховного простору; – якість програми виховання (класу, школи); – соціальна активність учнів, їх участь у виховних справах; – організація виховання (планування, керування, діагностування, коригування, оцінювання результатів); – використання фінансових та матеріальних ресурсів, що забезпечують виховання; – якість управлінських рішень щодо організації виховання; – правова і психологічна безпека дітей; – нормативно-правове, психолого-педагогічне, кадрове і науково-методичне забезпечення виховного процесу в регіоні; забезпечення професійного зростання педагогічних працівників як виховників. Основні поняття: Якість виховання – сукупність ознак, які відображають цінність процесу виховання для вихованців, виховників та суспільства (держави). Виховання у навчальному закладі полягає у цілеспрямованому формуванні суспільно значимих особистісних якостей вихованців у створеному виховниками виховному просторі. Перелік характеристик виховного простору та особистісних якостей вихованців, визнаних суспільством (державою) обов‘язковими, – еталон якості, з яким зіставляють реальні характеристики виховання у конкретному навчальному закладі. В Україні нормативні вимоги до якості виховання відображені в освітньому законодавстві та спеціально розроблених нормативно-методичних документах, зокрема, в «Основних орієнтирах виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» та «Основних орієнтирах національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини». Моніторинг якості виховання – це систематичне, технологічне (яке базується на визначених правилах і процедурах) збирання, опрацьовування, зберігання і розповсюдження відомостей про умови, процес (методи, засоби), результати виховання, що здійснюється у класі, навчальному закладі чи системі освіти. Моніторинг виховання зорієнтований на інформаційне забезпечення управління процесом виховання і дозволяє виносити судження про поведінку вихованців та стан виховного простору в будь-який момент часу, забезпечуючи прогноз його (вихованця, виховного простору) розвитку. Доцільно виділити три типи систем моніторингу виховання: моніторинг узгодження управління; діагностичний моніторинг; моніторинг виховної діяльності. Оцінювання (евалюація) якості виховання – це оцінка проблем у вихованні учнів, дій виховників, програми виховання (плану розв‘язання виявлених проблем у вихованні), виконання цієї програми (плану), окремих включених до неї виховних справ, результатів виконання програми, зроблена на основі аналізу зібраної на конкретний момент інформації про виховання. 184

Зокрема, оцінка якості програми виховання має на меті її удосконалення або подальше планування. Діяльність однотипних об‘єктів моніторингу виховання оцінюється для: - їх порівняння з метою встановлення рейтингу; - визначення ефективності фінансових витрат та управлінських рішень; - розроблення освітньої політики. Контроль виховної роботи – діяльність адміністрації навчального закладу, органів управління освітою, інших органів нагляду, що проводиться з метою оцінки стану дотримання правових положень, які стосуються виховної роботи. Мета моніторингу якості виховання у Львівській області – продуктивне планування і ефективне виконання кожним загальноосвітнім навчальним закладом визначених шкільною спільнотою та українською державою, органами управління освітою Львівщини цілей у сфері виховання. Базові принципи моніторингу якості виховання, які водночас служать критеріями оцінювання його ефективності: – перспективність, тобто спрямованість дослідження на розв‘язання актуальних завдань особистісного розвитку учнів; – гуманізм, зміст якого – повага до особистості, довіра, позитивний емоційний мікроклімат та атмосфера доброзичливості, гарантії невикористання результатів досліджень для вчинення будь-яких репресивних дій; – об’єктивність, зокрема достовірність одержаної інформації, технології її обробки, які виключають суб‘єктивний вплив та враховують усі результати, рівність умов для учасників дослідження; – узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення досліджень; – комплексність, безперервність і тривалість спостережень, тріангуляція на етапі обробки та аналізу одержаних результатів; – своєчасність отримання, обробки та оцінки отриманої завдяки дослідженням інформації; – рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самооцінки і самоконтролю; – відкритість, а значить доступність узагальнених результатів досліджень для шкільних спільнот, органів управління освітою та громадськості. Щоб гарантувати гуманістичну спрямованість моніторингу якості виховання, цим документом підтверджується: моніторинг не є і не несе функцій нагляду за поведінкою учнів, працею педагогів або перевірки роботи навчального закладу, його результати не можна використовувати для покарання окремих учнів чи педагогічних працівників. Чільним результатом моніторингу визнається постійне, компетентне та критичне обговорення отриманої у ході досліджень інформації для усвідомлення і відбору актуальних цілей та ефективних засобів виховання. Рівні моніторингу виховання: І. Внутрішньошкільний моніторинг у Львівській області забезпечує: – об‘єктивне оцінювання результатів виховання учнів та продуктивності виховних справ; – аналіз та оцінку стану виховного простору класу, навчального закладу, взаємовідносин між окремими педагогами та учнями; – визначення напрямів співпраці учителів, батьків та учнів і потреб у координації діяльності партнерів школи; – правильний добір та розстановку педагогічних кадрів, залучення до виховної роботи з учнями високопрофесійних виховників (як класних керівників, керівників гуртків, секцій, педагогів-організаторів і т.д.); – стимулювання самовиховання учнів, а також педагогічних працівників і батьків. У загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини має практикуватися кожний з трьох типів моніторингу виховання. Діагностичний моніторинг проводиться для виявлення психофізичних потреб, здібностей, особистісних рис учнів, стану взаємовідносин вихованців. Ведення його – обов‘язок класних керівників, які складають психолого-педагогічні характеристики учнів і класів. Моніторинг виховної діяльності – це дослідження якості окремих уроків та виховних справ і оцінювання відповідності поставлених та досягнутих цілей виховання. Суб‘єктами цього типу моніторингу є класні керівники, а ще учителі-предметники, керівники гуртків, студій, спортивних 185

секцій. Адміністрація загальноосвітнього навчального закладу також зобов‘язана регулярно оцінювати цілі уроків та виховних справ на відповідність розробленим школою програмам виховання і визначати ефективність обраних педагогами методів та засобів виховання. Моніторинг узгодження управління передбачає щорічне обов‘язкове оцінювання (евалюацію) шкільних програм виховання. Суб‘єктом евалюації шкільної та спеціальних виховних програм є не лише адміністрація, а й інші учасники їх розроблення – педагоги, батьківський і учнівський актив загальноосвітнього навчального закладу. Вимога щодо участі в оцінюванні виховної програми школи усіх чи принаймні переважної більшості членів педагогічного колективу зумовлена важливістю усвідомлення кожним педагогом цілей його виховної роботи і потребою критично оцінювати власні вчинки та рішення, співставляючи їх із завданнями виховної програми, потребами учнів та вимогами до виховного простору школи. Завдання моніторингу виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі і самооцінювання на його основі якості шкільної програми виховання: – описати стан забезпечення школою загальних та вікових потреб школярів; – з‘ясувати ефективність виховного процесу; – визначити фактори, що деформують виховний простір загальноосвітнього навчального закладу; – відкоригувати та доповнити чинну або укласти на базі зібраних даних нову програму виховання. Орієнтовні ключові запитання самооцінювання шкільної програми виховання: 1. У якій мірі програма виховної роботи враховує потреби, можливості та інтереси учнів, батьків, педагогів, принаймні тих, хто є реальними лідерами шкільної спільноти? 2. Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному? 3. Якою мірою навчання та виховні справи забезпечують формування в учнів життєвих компетенцій (особистісних якостей)? 4. У якій мірі учні залучені до виховних справ (позакласної роботи)? 5. Наскільки школа розвиває індивідуальність учня (нахили, таланти)? 6. Якою мірою школа налагодила і розвиває партнерство? Критерії оцінки програми виховання:  відповідність нормам законодавства про освіту та очікуванням учасників навчально-виховного процесу;  корисність завдань виховання і виховних справ для розвитку учнів;  відповідність проведених заходів завданням, які визначені шкільною програмою виховання;  відповідність взаємовідносин, стилю спілкування працівників школи та учнів моральним нормам і педагогічним вимогам;  доступність обраних педагогами форм і методів виховної роботи для учнів, їх прийнятність для батьків та місцевих громадських об‘єднань;  можливості для розвитку учнів, що їх надають бібліотека, гуртки, студії, секції як виховні ланки ЗНЗ. Для забезпечення об‘єктивного оцінювання якості шкільної програми виховання доцільно досліджувати: – особистісний розвиток учнів загальноосвітнього навчального закладу; – компетентність персоналу загальноосвітнього навчального закладу; – документацію школи, що відображає навчально-виховний процес; – організацію виховання (планування, підготовка, проведення та оцінювання виховних справ); – роботу виховних ланок загальноосвітнього навчального закладу (бібліотеки, предметних гуртків, мистецьких студій, спортивних секцій); – участь учнівського самоврядування, батьків та інших партнерів школи у вихованні. Методи дослідження  Педагогічне спостереження за поведінкою учнів.  Анкетування учнів, педагогічних працівників, батьків.  Опитування лідерів місцевих органів влади, осередків громадських об‘єднань та учнівського самоврядування.  Аналіз документації шкіл, що відображає організацію навчально-виховного процесу та роботу виховних ланок загальноосвітнього навчального закладу.  Діагностичне тестування психолого-педагогічної компетентності класних керівників.  Експертна оцінка психолого-педагогічної компетентності класних керівників дирекцією ЗНЗ, фахівцями методичної служби. 186

ІІ. Зовнішній моніторинг – це збір, обробка, узагальнення, аналіз даних, що характеризують умови, процес та результати виховної роботи навчальних закладів, незалежними від колективу цих закладів фахівцями у галузі оцінних технологій, зіставлення установлених показників виховання з чинними стандартами. Зовнішній моніторинг якості виховання у Львівській області забезпечує: – об‘єктивні висновки про якість виховного простору загальноосвітнього навчального закладу та ефективність прийнятих управлінських рішень (норм, заходів, програм) щодо організації виховання; – окреслення кола потреб загальноосвітніх навчальних закладів та визначення напрямів їх співпраці з іншими соціальними інститутами у справі виховання; – стимуляцію росту професійної компетентності педагогічних працівників як виховників; – ефективність моніторингу і науково-методичного супроводу виховання у школах, районних (міських) методичних кабінетах/центрах, ЛОІППО; – отримання об‘єктивної інформації про адекватність результатів виховання ресурсам, що вкладаються у виховну роботу; – визначення перспективних і актуальних напрямів регіональної освітньої політики у сфері виховання. Регіональна система зовнішнього моніторингу виховання має забезпечувати об‘єктивну оцінку якості виховання на основі даних, до яких можна отримати доступ чи зібрати їх невеликим коштом. Даний документ визначає необхідний мінімум показників, інтерпретація яких дозволяє об‘єктивно оцінити розвиток регіональної системи освіти у напрямку «Виховання». Тут також описано систему звітності по вертикалі, що забезпечує процес узагальнення даних моніторингу та координацію дій структур управління освітою на всіх рівнях. Моніторинг виховання на рівні району/міста полягає у встановленні та оцінці стану виховного простору загальноосвітніх навчальних закладів місцевої системи освіти. Лише за умови об‘єктивного оцінювання взаємовідносин між учасниками навчально-виховного процесу та ставлення до навчального закладу громади села, мікрорайону, насамперед батьків, місцеві органи управління освітою здатні приймати корисні для шкільної спільноти рішення, а методичні кабінети або центри – забезпечувати ефективний науково-методичний супровід виховання. Зовнішньому моніторингу виховання на рівні району/міста підлягають всі загальноосвітні навчальні заклади місцевої мережі. Виконавцем досліджень є методичний кабінет або центр, підтримку якому надає місцевий орган управління освітою. Безпосередньо органи місцевого управління та методичного супроводу освіти щорічно вивчають і оцінюють якість виховного простору опорних ЗНЗ освітніх округів, а ради цих округів – за розробленими в методичних кабінетах/центрах програмами – виховний простір шкіл-сателітів. Плануючи дослідження, органи місцевого управління та методичного супроводу освіти зобов‘язані орієнтуватись на вказані далі завдання, ключові запитання та загальні критерії оцінювання виховного простору загальноосвітнього навчального закладу. Вони не можуть використовувати моніторинг як інструмент контролю над школами та вчителями. Мета нагромадження й аналізу отриманої інформації – постійно провадити поінформоване, критичне обговорення якості місцевої системи освіти, осмислення обраних цілей та способів виховання. Обов’язкові завдання моніторингу виховної роботи у місцевій мережі загальноосвітніх навчальних закладів та оцінювання якості виховного простору кожного з цих закладів: – встановити відповідність виховного простору опорних загальноосвітніх навчальних закладів освітніх округів та шкіл-сателітів регіональному стандартові; – визначити (у відсотках до загальної кількості учнів ЗНЗ) кількість активних учасників виховних справ; – виявити проблеми методичного супроводу виховання та внутрішньошкільного моніторингу. Орієнтовні ключові запитання оцінювання виховного простору школи: 1. Як у навчальних закладах враховують потреби та інтереси учнів? 2. Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному? 3. Якою мірою учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності (волонтерство, членство у формальних і неформальних дитячих об‘єднаннях тощо)? 4. Наскільки у шкільних програмах виховання враховано вимоги нормативних документів про освіту і результати діагностування особистісного розвитку учнів та виховного простору школи? 5. Наскільки загальноосвітні навчальні заклади відкриті для партнерства? Критерії оцінювання виховного простору загальноосвітнього навчального закладу: 187

 безпечний: гарантовані особиста недоторканість дітей і дорослих, педагогічний захист при виникненні в учнів життєвих проблем;  моральний: учасники навчально-виховного процесу виявляють людяність, толерантне ставлення, прийняли та дотримуються етичних норм (норм християнської етики);  сповнений довіри: між вихованцями і виховниками, різними категоріями виховників пануюють взаєморозуміння та співпраця у розв‘язанні суспільно значущих і особистих життєвих проблем;  вільний: забезпечено реальні можливості учасників навчально-виховного процесу самим приймати рішення, розв‘язувати життєві проблеми, творити особисті взаємини, демократичність шкільного життя;  патріотичний: виявляються повага до Бога, України, атрибутів Української держави та державної мови, дбайливе ставлення до природи та культури, шана національним і місцевим героям, створено реальні можливості пізнати Україну, рідний край, набути досвіду громадянської поведінки;  культуротворчий: забезпечено розвиток творчого потенціалу всіх суб‘єктів виховного процесу, учителі та вихователі виявляють високу педагогічну культуру;  відкритий: зі школою співпрацюють родини, органи влади та самоврядування, громадськість. Для забезпечення об‘єктивного оцінювання якості виховного простору школи доцільно досліджувати: – компетентність управлінського персоналу загальноосвітнього навчального закладу як організаторів виховання; – взаємовідносини учнів, педагогів та батьків; – участь учнів 4-х, 9-х та 11-х класів у виховних справах та громадській діяльності; – участь громадськості (учнівського самоврядування, батьків, громадських об‘єднань та місцевої влади ) у вихованні; – документацію школи, що відображає навчально-виховний процес та моніторинг виховання. Методи дослідження  Анкетування учнів, педагогічних працівників, батьків.  Опитування директорів ЗНЗ, керівників місцевих органів влади та управління освітою, лідерів місцевих осередків громадських об‘єднань.  Аналіз документації шкіл, а також статистики, що відображає організацію навчально-виховного процесу і моніторингу виховання.  Діагностичне тестування управлінської та психолого-педагогічної компетентності керівників ЗНЗ.  Експертна оцінка управлінської та психолого-педагогічної компетентності керівника ЗНЗ керівниками відділу/управління освіти, фахівцями методичної служби. Моніторинг якості виховання на регіональному (обласному) рівні проводиться для оцінювання спроможності системи загальної освіти Львівщини забезпечити досягнення цілей виховання, що визначені освітніми нормативними актами. Не менш важливе завдання – нагромадження даних для оцінки стану освітнього простору області, на підставі чого розробляється регіональна і національна освітня політика. Для забезпечення виконання цього завдання у документі далі подано перелік кількісних показників, що їх повинні збирати і узагальнювати районні, міські методичні кабінети/центри та Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Додаткове завдання регіонального моніторингу – визначити професійну компетенцію класних керівників, педагогів-організаторів, керівників гуртків, директорів шкіл та їх заступників, а також оцінити організацію моніторингу виховання на районному рівні. Суб‘єкт моніторингу якості виховання цього рівня – Львівський обласний інститут післядипломної освіти (ЛОІППО). Щороку у відібраних відповідно до визначених критеріїв загальноосвітніх навчальних закладах області (методика вибірки подана далі) ЛОІППО проводить опитування педагогів, лідерів місцевої громади, активних батьків, учнів 5-х та 10-х класів. Окремо проводиться анкетування студенів-першокурсників львівських вузів – минулорічних випускників загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини. На базі ЛОІППО відбувається також оцінювання компетенції у ділянці виховання усіх категорій педагогічних працівників. Обов’язкові завдання моніторингу якості виховання у мережі загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини та оцінювання на основі його даних ефективності виховання: – встановити відповідність ціннісних пріоритетів випускників початкової, основної та старшої школи ЗНЗ Львівщини національному і регіональному стандартам виховання; – визначити рівень участі випускників ЗНЗ області у громадській діяльності; – визначити компетенцію педагогічних працівників області у вихованні; 188

– виявити проблеми моніторингу виховання на районному/міському рівні; – встановити проблеми науково-методичного супроводу виховної роботи та професійного розвитку педагогічних працівників як виховників. Орієнтовні ключові запитання оцінювання ефективності виховання: 1. Якою мірою система загальної освіти Львівщини формує ціннісні пріоритети учнів? 2. Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному? 3. Якою мірою учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності (волонтерство, членство у формальних і неформальних дитячих об‘єднаннях тощо)? 4. Наскільки зовнішній моніторинг виховання (на місцевому рівні) враховує вимоги нормативних документів про освіту, загальновизнані правила проведення досліджень й інтерпретації отриманих результатів? 5. Наскільки система освіти області відкрита для партнерства? 6. Які тенденції розвитку системи освіти Львівщини у сфері виховання? Умови, методи, засоби, результати виховання у системі загальної освіти Львівщини визначені програмами «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (наказ МОН України від 17.12.2007 р. № 113318) та «Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини» (Наказ ГУОН від 17.11.2010 р. № 880). Критерії оцінювання ефективності системи загальної освіти Львівщини у вихованні дітей: – відповідність програми «Основні орієнтири національного виховання учнів» та інших регіональних документів, що регламентують навчально-виховний процес, нормативним документам про освіту та очікуванням учасників навчально-виховного процесу і громадськості регіону; – користь визначених регіональною Програмою орієнтирів виховання для організації виховної роботи в регіоні; – відповідність організації виховної роботи у районах і містах області орієнтирам Програми (забезпечення потреб учнів, формування життєвих компетенцій, творення відкритих шкільних спільнот); – актуальність ціннісних пріоритетів випускників, умінь і навичок педагогічних працівників; – ефективність управлінських рішень щодо виховної роботи та організації моніторингу виховання; – можливості для розвитку учнів, які надаються позашкільними навчальними закладами і дитячими громадськими об'єднаннями. Для забезпечення об‘єктивного оцінювання якості виховання у регіональній системі освіти доцільно досліджувати: – ціннісні пріоритети учнів 5-х та 10-х класів, а також студенів-першокурсників ВНЗ Львова та Дрогобича – випускників ЗНЗ області; – відносини між педагогами і учнями 5-х, 10-х класів, а також ставлення до педагогічного персоналу своєї школи студентів-першокурсників ВНЗ Львова та Дрогобича – випускників ЗНЗ області; – участь учнів 5-х та 10-х класів, а також колишніх 11-класників (студентів-першокурсників) – випускників ЗНЗ області у виховних справах та громадській діяльності; – компетенції педагогічних працівників – слухачів курсів підвищення кваліфікації ЛОІППО як організаторів виховання; – думку батьків та громадськості регіону про якість виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини; – участь громадськості (учнівського самоврядування, батьків, громадських об‘єднань та місцевої влади ) у вихованні; – документацію шкіл, позашкільних навчальних закладів і методичних кабінетів/центрів, що відображає управлінські рішення, методичний супровід та організацію моніторингу виховання. Методи дослідження  Анкетування учнів 5-х та 10-х класів, педагогічних працівників, батьків, студентів перших курсів ВНЗ Львова та Дрогобича – випускників шкіл Львівщини.  Опитування директорів ЗНЗ, керівників місцевих органів влади та управління освітою, лідерів місцевих осередків громадських об‘єднань.  Діагностичний тест рівня компетентності педагогічного працівника у вихованні.  Аналіз документації шкіл, позашкільних навчальних закладів і методичних кабінетів/центрів, що відображає управлінські рішення, методичний супровід та організацію моніторингу виховання. Наскрізні кількісні показники якості виховання у системі загальної освіти Львівської області: 18

Сьогодні чинні «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», затверджені наказом МОНМіС України від 31.10.2011 № 1243

189

– загальна кількість учнів (по класах) та кількість тих, хто є активними учасниками виховних справ, окремо, членами зареєстрованих дитячих об‘єднань, переможцями районних/міських, обласних, республіканських олімпіад, конкурсів, спортивних змагань тощо (теж по класах); – загальна кількість сімей (по класах) та кількість сімей, батьки з яких є волонтерами школи (теж по класах); – кількість і назви підприємств, установ, громадських об‘єднань, що є партнерами школи. Названі дані, а також звіти про результати внутрішкільного моніторингу усі загальноосвітні навчальні заклади області зобов‘язані подавати місцевим органам методичного супроводу освіти раз на рік, у травні. Районні/міські методичні кабінети/центри повинні узагальнити зібрані дані та у червні подати їх в ЛОІППО разом зі звітами про результати моніторингу на рівні району/міста. До звіту ці кабінети/центри мають додати зібрані ними у процесі моніторингу відомості про: – загальну кількість учнів 4-х, 9-х та 11-х класів опорних шкіл освітніх округів та кількість тих, хто є активними учасниками виховних справ, окремо, членами зареєстрованих дитячих об‘єднань, переможцями районних/міських, обласних, республіканських олімпіад, конкурсів, спортивних змагань тощо (теж по класах); – загальну кількість сімей учнів 4-х, 9-х та 11-х класів опорних шкіл освітніх округів та кількість сімей, батьки з яких є волонтерами школи (теж по класах); – кількість і назви підприємств, установ, громадських об‘єднань, що є партнерами опорних шкіл освітніх округів. Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти впродовж червня-липня узагальнює зібрані дані та порівнює їх з отриманими під час опитування учнів 5-х та 10-х класів опорних шкіл, їхніх батьків і педагогів, а також першокурсників ВНЗ Львова і Дрогобича – випускників шкіл Львівщини. Формування вибірки загальноосвітніх закладів Львівщини для дослідження ціннісних пріоритетів учнів та їх громадської активності На підставі характеристики господарського розвитку, соціальних характеристик, масових настроїв і соціальних реакцій населення Львівську область можна умовно розділити на чотири сільські регіони: – Карпатський: Сколівський, Старосамбірський, Турківський райони. – Прикарпатський: Самбірський, Дрогобицький, Стрийський, Жидачівський, Миколаївський райони. – Північно-Східний: Перемишлянський, Золочівський, Буський, Бродівський, Кам'янка-Бузький, Радехівський, Сокальський райони. – Центральний: Яворівський, Жовківський, Городоцький, Мостиський, Пустомитівський райони. У кожній групі районів щорічно буде вибратися 2 освітніх округи, в опорних школах яких відбуватиметься моніторингове дослідження. Окремо досліджуватиметься виховання в загальноосвітніх навчальних закладах Львова та міст обласного підпорядкування – Дрогобича, Трускавця, Моршина, Стрия, Самбора, Червонограда, Нового Роздолу. Моніторингом у міському регіоні будуть охоплені 10% ЗНЗ цих міст. Обрані школи групуватимуться як звичайні загальноосвітні україномовні, школи нового типу (гімназії, ліцеї) та школи, у яких викладання ведеться мовами національних меншин. Дослідження у цих регіонах дозволить виявити типові проблеми, притаманні вихованню в області, та оцінити ефективність забезпечення системою освіти Львівщини завдань національного виховання. Час проведення та періодичність моніторингових досліджень Внутрішньошкільні дослідження проводитимуться двічі на рік – у грудні та квітні, а зовнішні – щороку у квітні. Проектування досліджень на кожному з рівнів моніторингу: у школі, районі/місті та в області, а отже, й визначення обов‘язкових завдань, ключових запитань, критеріїв оцінювання та методів і процедури збору інформації, також підбір інструментарію (анкети, тести, питальники тощо) – компетенція відповідних суб‘єктів дослідження. Орієнтовні проекти досліджень, рекомендації щодо їх проведення і обробки зібраної інформації, зразки інструментарію зобов‘язаний розробити Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Класні керівники у своїх дослідженнях повинні послуговуватися порадами шкільного психолога та надати йому для оцінки інструментарій, яким вони планують користуватися. На психологів також покладається обов‘язок забезпечити методичний супровід внутрішньошкільних досліджень. Результати моніторингу якості виховання щорічно оприлюднюватимуться на сайті osvitportal.lviv.ua та обговорюватимуться на серпневих конференціях педагогічних працівників, методичних об‘єднаннях класних керівників, практичних психологів, директорів і заступників директорів загальноосвітніх навчальних закладів.

190

Додаток 4.3.1. Школи-інтернати для дітей з різними нозологіями та захворюваннями № з/п

Повна назва інтернатного закладу

Прізвище, ім’я та по батькові директора Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для розумово відсталих дітей Львівська спеціальна Іваницька 1 загальноосвітня школа-інтернат Люба Павлівна № 102 Львівська спеціальна Волинський 2 загальноосвітня школа-інтернат Євген Петрович № 104 Великолюбінська спеціальна Мащак 3 загальноосвітня школа-інтернат Степан Йосипович Верхньосиньовидненська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат

Павкевич Оксана Богданівна

Краковецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат

Стебівка Адам Михайлович

Лопатинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат

Курницький Федорович

Муль Микола Ярославович

Василь

Лівчицька спеціальна Пітула загальноосвітня школа-інтернат Світлана Андріївна Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей із затримкою психічного розвитку Львівський навчальноПирч 9 реабілітаційний центр «Мрія» І Галина Іванівна Самбірська спеціальна Максимів 10 загальноосвітня школа-інтернат Оксана Леонідівна 8

Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей із зниженим зором Нагуєвицька спеціальна Роскіп 11 загальноосвітня школа-інтернат Ігор Степанович 12

Підгірцівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат

Сенько Ярослав Петрович

Навчально-реабілітаційний центр Ремажевська «Левеня» м. Львова Віра Миколаївна Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для сліпих дітей Львівська спеціальна Костробій 14 загальноосвітня школа-інтернат Ірина Йосипівна № 100 Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей із зниженим слухом Підкамінська спеціальна Українець 15 загальноосвітня школа-інтернат Богдан Михайлович Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для глухих дітей Львівська спеціальна Крамар 16 загальноосвітня школа-інтернат Юрій Миколайович № 101 13

191

Адреса, телефон

м. Львів, вул. Пекарська, 19, т. 2756734; 2760254, моб. 0668894455 м. Львів, (стм. Брюховичі), вул. Незалежності України, 1, т. 234-65-77, моб. 0969577514 Львівська обл., Городоцький район, смт. Великий Любінь, т. 54213, 54212, моб. 0974012985 Сколівський р-н, с. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, 136, т. 2-45-35. моб. 0984105791 Львівська обл., 82042, Старосамбірський р-н, м. Добромиль, вул. Грушевського, 11, т. 33 153, моб. 0676857529 Львівська обл., Яворівський р-н, м. Краковець, вул. Шухевича, 21. т. 2 61 98, 2 61 68, моб. 0674532720 Львівська обл., 792130, Радехівський рн, с. Лопатин, вул. Січових Стрільців, т. 3 63 72, 3 63 90, моб. 0677338651 Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Лівчиці, т. 4 11 84; 4 11 87 м. Львів, 79004, вул. Лисенка, 53, т. 275 57 09; 275 56 62, моб. 0974041880 Львівська обл., м. Самбір, вул. Шевченка, 21, т. 3-22-52; 3-21-58, моб. 0676723199 Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Нагуєвичі, т. 7 85 44; 7 85 75, 78 900, моб. 971431780 Львівська обл., Стрийський р-н, с. Підгірці, т. 3 41 36; 3 41 35, моб. 0974065529 м. Львів, вул. В. Великого, 87а, т. 263-40-88 м. Львів, 79010, вул. І.Франка, 119, т. 76 07 62, моб. 0679264944

Львівська обл., Бродівський р-н, с. Підкамінь, т. 5 13 73, моб. 0976603941 м. Львів, 79010, вул. Личаківська, 35, т. 273-50-71; 275-52-84. моб. 0677490237

Жовківська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат

Вітвіцька Богданівна

Стефанія

Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з тяжкими порушення мовлення Львівська спеціальна Лозинський 18 загальноосвітня школа-інтернат Володимир для дітей з тяжкими Євстахович порушеннями мовлення Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату Бориславська спеціальна Тищенко 19 загальноосвітня школа-інтернат Наталя Федорівна Навчально-реабілітаційний центр Стащак «Світанок» Ніна Андріївна м. Червонограда Загальноосвітні санаторні школи-інтернати Львівська загальноосвітня Іваськів 21 санаторна школа-інтернат № 1 Орест Леонович для дітей із серцево-судинними захворюваннями Бориславська загальноосвітня Громик 22 школа-інтернат для дітей із Ольга Романівна захворюваннями органів травлення Винниківська загальноосвітня Свистович 23 санаторна школа-інтернат № 9 Ліля Євгенівна для дітей із малими і неактивними (фаза згасання) формами туберкульозу Сокальська загальноосвітня Зигмунд Ольга 24 санаторна школа-інтернат для Степанівна дітей, хворих на сколіоз Червоноградська загальноосвітня Волошин Василь 25 школа-інтернат для дітей-сиріт та Іванович дітей, позбавлених батьківського піклування Спеціалізовані школи-інтернати з поглибленим вивченням окремих дисциплін Підбузька спеціалізована школаВовк Валерій 26 інтернат «Мала академія Петрович Мистецтв» з поглибленим вивченням художніх дисциплін Львівський державний ліцей з Саляк Роман 27 посиленою військово-фізичною Семенович підготовкою імені Героїв Крут 20

Львівське державне училище фізичної культури.

Родак Степан Михайлович

192

Львівська обл., м. Жовква, вул. Є.Коновальця, 3 А, т. 216 89, моб. 0985452244

м. Львів, 79004, вул. Короленка, 1, т. 275 85 21, 27581 22, моб. 0974083135

Львівська обл., м. Борислав, вул. Короленка, 6, т. 5 40 64, 5 26 75. моб. 0665013206 Львівська обл., м. Червоноград, вул. Івасюка, 10, т. 222 80, моб. 0677985326 м. Львів, вул. Остроградських, 1, т. 238-52-18, моб. 0971843043 Львівська обл., м. Борислав, вул. Коновальця, 2, моб. 0679671481 м. Львів, (м. Винники), вул. Галицька, 88А1, т. 296-04-67, моб. 0672661267

Львівська обл., м. Сокаль, вул. Кісільова, 10, моб. 0950361416 м. Червоноград, вул. Івасюка, 4, т. 2 11 73, 8-0932366200

Львівська обл., Дрогобицький район, с. Підбуж т. 73-370, моб. 0676767958 79038 м. Львів, вул. Пасічна 68 Телефони: Приймальна: (0322) 271-22-81 Навчальний відділ: (0322) 271-25-27 Черговий по ліцею: (0322)271-80-01 E-mail адреса: ldl.geroiv.krut@i.uа 79044 Львів, вул. Княгині Ольги,1 Телефон: (0322) 35-15-18

Додаток 4.3.2. Мережа районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій станом на 1.01.2013 року Статус районних (міських) консультацій

Самбірська РПМПК

Сколівська РПМПК

Сокальська РПМПК

Старосамбірська РПМПК

Стрийська РПМПК

Трускавецька МПМПК

Турківська РПМПК

Червоноградська МПМПК

Яворівська МПМПК

Бродівська РПМПК

Буська РПМПК

Бориславська МПМПК

Городоцька РПМПК

Дрогобицька МПМПК

Жовківська РПМПК

Жидачівська РПМПК

Золочівська РПМПК

Кам‘янка-Бузька РПМПК

Львівська МПМПК

Миколаївська РПМПК

Мостиська РПМПК

Новороздільська МПМПК

Перемишлянська РПМПК

Пустомитівська РПМПК

Радехівська РПМПК

Всього :

* *

Структурний підрозділ райметодкабінету

Підрозділ управління освіти

Львівська ОПМПК

Юридична особа

Громадські засади

Постійно діюча основа

Районна в місті

Назва районної (міської) консультації

Міська

№ з/п

Районна

- штатні фахівці

Форма функціонування

Всього працює фахівців, з них:

Кількість консультацій

* *

* * * 6

193

4 5

123

* - наявність

4 *

* *

Додаток 4.3.3. Діти дошкільного та шкільного віку з особливостями психофізичного розвитку у містах обласного значення і районах області (станом на 1.01.2012 р.) Категорія дітей з особливостями психофізичного розвитку

Кількість дітей з особливостями ПФР

Кількість дітей обстежених ПМПК

Дошкільного віку

Шкільного віку

Всього

Дошкільного віку

Шкільного віку

Всього

3161

6548

9709

279

326

У т.ч. сліпі У т.ч. слабозорі 3 порушеннями слуху, всього У т.ч. глухі У т.ч. слабочуючі

85 3076

389 5159

474 8235

— 35

1 46

1 81

282

738

1020

79 203

291 447

370 650

1 4

11 14

12 18

Сліпоглухі

—

4010

6499

10509

328

409

3109

4401

7510

321

362

У т.ч. себе не обслуговують

901

1098

1999

3 порушеннями мовлення, всього

8583

5932

14515

1560

1605

У т.ч. з раннім дитячим аутизмом

Із неврологічними захворюваннями

1449

3562

5011

ІзЗПР Із розумовою відсталістю У т.ч. легкою У т.ч. помірною У т.ч. важкою У т.ч. глибокою

2264

3648

5912

604

257

861

2229

3189

5418

315

380

2065 74 51 39

2564 393 211 21

4629 467 262 60

54 7 3 1

216 93 5 1

270 100 8 2

Всього:

21982

30124

52106

2844

791

3635

3 порушеннями зору, всього

3 порушеннями опорно-рухового апарату, всього У т.ч. себе обслуговують

194

Додаток 4.4.1. Положення про кредитно-модульну (накопичення кредитів) систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників Львівської області Схвалено вченою радою Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Протокол № 2 від 11лютого 2009 року 1. Загальна частина 1.1. Положення про кредитно-модульну систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників Львівської області (далі – Положення) визначає: – мету, правила побудови, порядок реалізації програми підвищення кваліфікації за кредитномодульною (накопичувальною) системою (далі – КМСПК), а також взаємодію ЛОІППО, методичних кабінетів, навчальних закладів і самих педагогічних працівників, які підвищують кваліфікацію за кредитно-модульною системою; – форми оцінювання результатів підвищення кваліфікації у межах КМСПК; – порядок видання свідоцтв про КМСПК; – кадрове забезпечення програм КМСПК. 1.2. Закону України «Про освіту» (Ст. 3, 6, 47, 48, 49, 51, 55, 56, 57); Закону України «Про вищу освіту» (Ст. 10, 42, 43, 52); Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.93 № 161; Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.08.93 № 310; Наказу Міністерства освіти і науки України «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» від 30.12.05 № 774; інших нормативних актів, що стосуються організації навчального процесу у системі підвищення кваліфікації фахівців. 1.3. Положення розроблено із урахуванням провідного європейського та вітчизняного досвіду, сприяє запровадженню інноваційних педагогічних технологій, посиленню практичної та особистісно-орієнтованої спрямованості підвищення кваліфікації. 2. Загальна характеристика кредитно-модульної системи організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників 2.1. Кредитно-модульна система підвищення кваліфікації відповідає власним потребам педагогічних працівників і не суперечить існуючій системі підвищення кваліфікації 2.2. Кредитно-модульна система організації процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників забезпечує:  підвищення мотивації педагогічних працівників до безперервного підвищення кваліфікації, удосконалення професійної компетенції;  розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей педагога, розвитку його творчого мислення;  створення багаторівневої системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників: зарахування як підвищення кваліфікації участь педагогічного працівника у методичних заходах різних рівнів: школи, освітнього округу, району, сектору, області,  стимулювання самостійної роботи педагогів, правильної її організації, уміння більш раціонально витрачати свій час на підвищення кваліфікації;  підвищення ефективності роботи професорсько-викладацького складу кафедр інституту;  підвищення ефективності навчально-виховного процесу у навчальних закладах. 2.3. Мета впровадження кредитно-модульної системи організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників (КМСПКПП) – створення умов для ціложиттєвого безперервного професійного розвитку педагогічних працівників з одночасним посиленням практичної та особистісно-орієнтованої спрямованості навчання та його наближення до місця праці 2.4. Основними завданнями кредитно-модульної системи організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників є: – адаптація основних ідей щодо організації навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців до системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників для забезпечення: – гнучкості та варіативності підвищення кваліфікації; – можливості підвищувати кваліфікацію за програмою, сформованою за вимогами замовника та побажаннями педагога. 2.5. Основний зміст кредитно-модульної системи підвищення кваліфікації передбачає:  запровадження єдиного кредиту як одиниці обсягу та вимірювання результатів підвищення кваліфікації педагогічного працівника (згідно з наказом МОНУ 1 кредит = 36 годин);  поділ програми підвищення кваліфікації на змістові модулі й перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля; 195

 застосування нових технологій навчання та методів контролю якості знань (тести, комп‘ютерні технології тощо). 2.6. Принципи впровадження кредитно-модульної системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників:  кредитності: декомпозиція змісту підвищення кваліфікації на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням сегменти, які забезпечують на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) відповідної кількості кредитів;  порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним педагогом встановлених норм, які забезпечують мобільність педагогів, визнання результатів підвищення кваліфікації на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану (у ЛОІППО, на рівні школи, району, освітнього округу і под.);  модульності: організація процесу оволодіння змістовими модулями і виявлення специфічного для модульного навчання використання методів і прийомів підвищення кваліфікації, основним змістом яких є активна пізнавальна діяльність педагога;  методичного консультування: наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників процесу підвищення кваліфікації;  організаційної динамічності: забезпечення можливостей зміни змісту підвищення кваліфікації з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб освітньої системи (школи, району, області, освіти загалом);  гнучкості та партнерства: побудова системи підвищення кваліфікації таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей підвищення кваліфікації відповідали індивідуальним потребам і можливостям педагога, а також дозволяли залучати партнерів на усіх рівнях освітньої системи (на рівні школи, освітнього округу, району, сектору, області);  науковості та прогностичності: встановлення стійких зв‘язків змісту підвищення кваліфікації з науковими дослідженнями, які впливають на корекцію організації та змісту програм підвищення кваліфікації;  технологічності та інноваційності: використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір;  діагностичності: можливість оцінювати рівень ефективності кредитно-модульної системи організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 3. Основні терміни Кредитно-модульна система організації підвищення кваліфікації (КМСОПК) – модель організації підвищення кваліфікації, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Модуль – частина блоку, засвоєння якої є предметом обов‘язкової оцінки відповідно до цілей навчальних тем, що складають цей модуль. Це задокументована завершена частина програми підвищення кваліфікації, що реалізується відповідними видами діяльності (лекції, практичні, семінарські заняття, тренінги, самостійна та індивідуальна робота, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи). 1 модуль = 1 кредит, 0,5 кредиту, 0,25 кредиту. Змістовий модуль – це окрема самостійна частина дисципліни (тема, розділ, кілька тем або розділів), що логічно об‘єднує систему навчальних елементів за змістом, результатами і є складовою одного з оцінювальних блоків знань. Заліковим модулем у системі підвищення кваліфікації вважається спецкурс. Змістові модулі, об‘єднані в блоки, являють собою розділи програми підвищення кваліфікації. Кредит – одиниця обсягу та вимірювання результатів підвищення кваліфікації (згідно з наказом МОНУ, 1 кредит = 36 годин). Заліковий кредит – завершена задокументована частина підвищення кваліфікації (спецкурсу або системи спецкурсів, тренінгу, самостійної роботи тощо), що підлягає обов‘язковому оцінюванню та зарахуванню. Залікові кредити містять модулі одного або кількох видів підвищення кваліфікації (аудиторну, самостійну та індивідуальну роботу педагога)). У заліковому кредиті оцінюються всі види підвищення кваліфікації, що формують педагогічну компетенцію. До залікового кредиту можуть входити змістові модулі або блоки змістових модулів. Блок – обґрунтована і методично організована частина програми підвищення кваліфікації чи сукупності спецкурсів, що забезпечує досягнення однорідних узагальнених цілей Організація навчання у ЛОІППО – система заходів, які охоплюють розподіл навчального навантаження між кафедрами інституту, підбір викладачів, складання розкладу занять, консультацій, видів модульного контролю. Організація навчального процесу забезпечується навчальними підрозділами інституту (навчальним відділом, кафедрами). 4. Організаційно-методичне забезпечення КМСОПК Упровадження КМСОПК передбачає використання документів, регламентованих чинною нормативною базою вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням специфіки освітньої діяльності – підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 196

Склад нормативних документів, які застосовуються в процесі впровадження КМСОПК:  освітньо-кваліфікаційна характеристика;  структурно-логічна схема підвищення кваліфікації (модель);  програма підвищення кваліфікації;  навчальна програма підвищення кваліфікації;  робоча навчальна програма;  навчальний план (з урахуванням структурно-логічної схеми підвищення кваліфікації);  робочий навчальний план;  індивідуальний план підвищення кваліфікації за кредитно-модульною системою;  інформаційний пакет;  книжка обліку заходів з підвищення кваліфікації педагогічного працівника за кредитно-модульною системою;  відомості обліку результатів підвищення кваліфікації (захисту випускних робіт, заліків, кваліфікаційного іспиту). 4.1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика Це нормативний документ, у якому формулюються вимоги до професійних якостей, знань і умінь педагогічного працівника, необхідні для виконання завдань його професійної діяльності згідно з потребами ринку праці. Вимоги сформульовані і зафіксовані у Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників України, затвердженому наказом Міністерства освіти України від 20.08.93 № 310. Освітньокваліфікаційна характеристика є підставою для формування змісту підвищення кваліфікації. 4.2. Структурно-логічна схема підвищення кваліфікації педагогічних працівників Структурно-логічна схема підвищення кваліфікації педагогічних працівників (СЛС) – це опис етапів реалізації кредитно-модульної моделі підвищення кваліфікації. Основне призначення СЛС – зазначити послідовність та взаємозв‘язок курсів, спецкурсів, тренінгів, практикумів і под., випускної роботи та інших видів підвищення кваліфікації (участь у методичних заходах на базі школи, району, міста, області). Додаток 1. 4.3. Програма підвищення кваліфікації Це сукупність програм, запропонованих відповідно до логіки означеного напрямку (проблеми) підвищення кваліфікації із вказаними термінами їх засвоєння, а також із вказівкою на заклади підвищення кваліфікації, які реалізовуватимуть ці програми У програмі підвищення кваліфікації за кредитно-модульною системою виділяють наступні блоки: – курси підвищення кваліфікації; – самостійна робота (підвищення кваліфікації на базі школи, освітнього округу, району та ін.); – випускна робота Програма підвищення кваліфікації характеризує організаційно-педагогічні умови, педагогічні технології, які застосовуватимуться для реалізації цієї програми, процедуру вибору і конструювання Індивідуального плану підвищення кваліфікації Програми підвищення кваліфікації розробляються ЛОІППО, методичними відділами освіти, організаціями і закладами освіти, які мають угоду з ЛОІППО про підвищення кваліфікації педагогічних працівників за кредитно-модульною системою, відповідно до стратегії розвитку освітньої системи країни, області, району, міста. Програми підвищення кваліфікації повинні бути ліцензовані. 4.4. Навчальна програма підвищення кваліфікації Навчальна програма підвищення кваліфікації як самостійна складова програми підвищення кваліфікації є елементом у кредитно-модульній (накопичувальній) системі підвищення кваліфікації, це змістова характеристика спецкурсів, тренінгів, курсів. Навчальна програма підвищення кваліфікації стосується курсів підвищення кваліфікації. Навчальна програма — це нормативний документ, який визначає місце і значення спецкурсу в реалізації програми підвищення кваліфікації, його зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь педагогів. Навчальна програма включає пояснювальну записку, тематичний виклад змісту спецкурсу і список літератури. Навчальні програми спецкурсів розглядаються на кафедрах, погоджуються із заступником директора з навчальної роботи, затверджуються вченою радою інституту та підписуються директором інституту. Навчальні програми обов‘язкових спецкурсів входять до програми підвищення кваліфікації відповідної категорії педагогічних працівників, яка затверджується вченою радою ЛОІППО і подається на ліцензування у Міністерство освіти і науки України. Навчальні програми вибіркових спецкурсів розробляються і затверджуються ЛОІППО 4.5. Робоча навчальна програма Це нормативний документ ЛОІІППО, який розробляється для кожного спецкурсу на основі навчальної програми спецкурсу відповідно до навчального плану. У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст спецкурсу, послідовність та організаційно-методичні форми його вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми оцінювання результатів підвищення кваліфікації. 197

До робочої програми входять: тематичний план, пакет методичних матеріалів для оцінювання результатів підвищення кваліфікації, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо. Робочі навчальні програми розробляються відповідними кафедрами і, як правило, затверджуються заступником директора з навчальної роботи. Навчальні програми, робочі навчальні програми разом з навчальними планами є основними документами, якими керуються кафедри в організації підвищення кваліфікації (навчального процесу). 4.6. Навчальний план (з урахуванням структурно-логічної схеми підвищення кваліфікації) Навчальний план – це нормативний документ ЛОІППО, який складається на підставі програми підвищення кваліфікації та структурно-логічної схеми підвищення кваліфікації і визначає перелік інваріантних та варіативних спецкурсів, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їхній обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю. Навчальний план затверджується Міністерством освіти і науки України разом із програмами підвищення кваліфікації під час ліцензування. 4.7. Робочий навчальний план Це нормативний документ, який складається на підставі програми підвищення кваліфікації, структурно-логічної схеми підвищення кваліфікації та навчального плану і визначає перелік та обсяг інваріантних та варіативних спецкурсів, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби оцінювання результатів підвищення кваліфікації конкретної групи педагогічних працівників. У робочому навчальному плані відображається також обсяг часу, який передбачений на самостійну роботу. Робочий навчальний план затверджується заступником директора з навчальної роботи. 4.8. Індивідуальний план підвищення кваліфікації Це нормативний документ, за яким здійснюється підвищення кваліфікації педагога, виходячи з вимог програми підвищення кваліфікації відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб. Індивідуальний план підвищення кваліфікації складається на підставі програми підвищення кваліфікації і включає: курси підвищення кваліфікації у ЛОІППІ (обов‘язкові спецкурси та спецкурси за вибором), випускну роботу, методичні заходи на базі навчального закладу у якому працює педагог, на базі освітнього округу, району, області. Укладання індивідуального плану передбачає дотримання структурнологічної схеми підвищення кваліфікації за кредитно-модульною системою. Індивідуальний план підвищення кваліфікації складається на чотири роки, погоджується з директором загальноосвітнього навчального закладу за місцем праці, з методистом відділу освіти, куратором та затверджується заступником директора з навчальної роботи ЛОІППО. Індивідуальний план підвищення кваліфікації може щороку коригуватися. Структура індивідуального плану підвищення кваліфікації визначається і затверджується ЛОІППО (додаток 2). Методичне керівництво підвищенням кваліфікації та контроль за виконанням індивідуальних планів підвищення кваліфікації здійснюється завідувачами кафедр інституту та відповідними методичними кабінетами 4.9. Календарно-тематичний план Це нормативний документ, який визначає порядок реалізації робочої навчальної програми, робочого навчального плану із зазначенням дат проведення занять. Календарно-тематичний план складає відповідальний за проведення курсів (куратор групи), погоджується завідувачем кафедри і затверджується заступником директора з навчальної роботи. 4.10. Інформаційний пакет Інформаційний пакет – це документ, який містить загальну інформацію про інститут, про модель підвищення кваліфікації педагогічних працівників, повний перелік обов‘язкових та вибіркових змістових модулів (курсів, спецкурсів, тренінгів, практикумів та ін.), коротку анотацію, методики і технології навчання, відомості про форми та умови проведення контрольних заходів. Інформаційний пакет видається як довідник для педагогічних працівників, викладацького складу та потенційних партнерів. Призначення інформаційного пакета – сприяти прозорості підвищення кваліфікації, професійній орієнтації педагогів. Інформаційний пакет щорічно оновлюється і є доступними для користувачів, у тому числі в мережі Інтернет. 4.11. Книжка обліку заходів з підвищення кваліфікації педагогічного працівника за кредитномодульною системою Це документ, який підтверджує виконання індивідуального плану підвищення кваліфікації. Структура і вимоги до її ведення визначаються і затверджуються ЛОІППО (додаток 3). 4.12. Відомості обліку результатів підвищення кваліфікації (захисту випускних робіт, заліків, кваліфікаційного іспиту).

198

Це документ, який фіксує результати захисту випускних робіт, заліків, кваліфікаційного іспиту, підписується членами комісії (залік, та кваліфікаційний іспит) або викладачем (залік). Документ зберігається на відповідній кафедрі протягом 3 років. 5. Організація підвищення кваліфікації за кредитно-модульною системою (КМСПК) 5.1. Організація і проведення підвищення кваліфікації здійснюється Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти у співпраці з методичними кабінетами (Центрами), навчальними та позашкільними закладами міста Львова та області. 5.2. Залучення методичних кабінетів (Центрів), навчальних та позашкільних закладів міста Львова та області, педагогічних працівників до організації та проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників відбувається на договірних умовах. 5.3. КМСПК здійснюється протягом чотирьох років. 5.4. КМСПК здійснюється на основі індивідуальних планів підвищення кваліфікації 5.5. Індивідуальні плани підвищення кваліфікації розробляються і затверджуються відповідно до цього Положення. 5.6. Для формування та виконання індивідуального плану підвищення кваліфікації учасникові КМСПК пропонуються наступні блоки модулів: – курси підвищення кваліфікації (108 год. 3 кредити); – випускна робота (36 годин, еквівалент 1 кредиту); – самостійне підвищення кваліфікації (участь у методичних заходах на різних рівнях) (72 години, 2 кредити). 5.6.1. Курси підвищення кваліфікації Курси підвищення кваліфікації організовуються науково-педагогічними та педагогічними працівниками ЛОІППО із залученням висококваліфікованих педагогічних та науково-педагогічних працівників інших навчальних закладів на умовах погодинної оплати праці або на основі угод. Курси підвищення кваліфікації відбуваються відповідно до навчальної програми підвищення кваліфікації, зміст якої поділено на модулі: – організаційно-настановний (6 годин); – професійний (48 годин); – загальноосвітній (12 годин); – діагностико-аналітичний (6 годин). 5.6.2. Випускна робота Випускна робота – це експериментальна діяльність педагога: апробація методичної ідеї. Випускна робота здійснюється під керівництвом викладача відповідної кафедри ЛОІППО за консультативної допомоги методиста методичного кабінету (Центру) або учителя-консультанта, заступника директора навчального закладу, учителя-методиста. Вимоги до написання та оформлення випускної роботи визначаються кафедрами відповідно до методичних рекомендацій ЛОІППО. 5.6.3. Самостійне підвищення кваліфікації Самостійне підвищення кваліфікації – один із блоків КМСПК – включає усі заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, організаторами яких є навчальний заклад (місце праці), освітній округ, методичний кабінет (Центр) (тренінги, семінари, засідання методичних об‘єднань, майстеркласи, круглі столи та ін.; обласні та всеукраїнські заходи: конференції, конкурси; міжнародні заходи та ін.) 5.7. Реєстрація учасників програми КМСПК здійснюється шляхом заповнення реєстраційної форми на першій сесії (організаційний модуль). 5.8. Допуск до участі у навчальних модулях програми КМСПК проводиться на основі наказу ГУОН з врахуванням кількості учасників, зареєстрованих на конкретний модуль. 5.9. Наказ ГУОН є документом, на основі якого учасникові програми КМСПК керівником відповідного навчального закладу має бути надана можливість для участі у навчальному модулі програми КМСПК, на який зареєструвався учасник. 6. Поточний і підсумковий контроль навчальних результатів програми ПК 6.1. Поточний контроль навчальних результатів програми ПК здійснюється у формі, що передбачена робочою програмою навчального модуля. 6.2. Підсумковий контроль навчальних результатів програми ПК передбачає виконання і захист випускової роботи та здачі кваліфікаційного іспиту. 6.3. Формати випускних робіт та вимоги до них розробляються ЛОІППО і затверджуються у відповідному порядку. 6.4. Тематика випускної роботи визначається учасником програми КМСПК на основі власних професійних інтересів під керівництвом науково-педагогічних працівників ЛОІППО та має носити прикладний характер і бути зорієнтована на актуальні проблеми в системі освіти. 6.5. Підготовка випускних робіт здійснюється учасниками програми КМСПК у час, відведений для індивідуально-творчої роботи, та під керівництвом науково-педагогічних працівників ЛОІППО, методистів відділів освіти та учителів-консультантів. 199

7. Видача свідоцтв про підвищення кваліфікації (ПК) 7.1. Свідоцтво ЛОІППО видається педагогічному працівникові в обмін на Книжку обліку заходів з підвищення кваліфікації за КМСПК. 7.2. Свідоцтва ЛОІППО про ПК засвідчують виконання індивідуального плану підвищення кваліфікації учасником програми КМСПК в обсязі 6 кредитів, успішне виконання і захист учасником випускної роботи та кваліфікаційного іспиту. 7.3. Учасникам програми КМСПК, які не набрали необхідної кількості кредитів, не захистили випускну роботу, не здали кваліфікаційний іспит, свідоцтва про ПК не видаються. 7.4. Наявність свідоцтва про ПК є необхідною умовою для проходження педагогічним працівником атестації. 8. Кадрове забезпечення програм КМСПК 8.1. З метою посилення практичної значущості програм КМСПК та сприяння обміну перспективним педагогічним досвідом до проведення програм КМСПК залучаються керівники, педагогічні та інші категорії працівників навчальних закладів м. Львова та Львівської області, які визначені ЛОІППО як базові. 8.2. Список базових навчальних закладів формується ЛОІППО протягом навчального року на основі договорів про співпрацю, що фіксують сфери провідного педагогічного досвіду, визначають зобов‘язання сторін та затверджується наказом ГУОН. 8.3. Керівники, педагогічні та інші категорії працівників базових навчальних закладів залучаються до навчального процесу на основі погодинної оплати чи через призначення на науково-педагогічні посади в ЛОІППО (за сумісництвом). 8.4. Списки базових навчальних закладів щорічно оновлюються і подаються ЛОІППО до ГУОН для реалізації та підтримки (в тому числі, й фінансової) освітніх експериментальних програм. 9. Діяльність суб’єктів в реалізації Положення 9.1. Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти: – виконує функцію базового освітнього закладу з підвищення кваліфікації педагогічних працівників Львівської області за системою накопичення кредитів; – затверджує індивідуальний план підвищення кваліфікації слухача; – реалізовує власні освітні та навчальні програми підвищення кваліфікації в рамках навчальної програми підвищення кваліфікації за КМСПК; – проводить підсумкову атестацію слухача (кваліфікаційний іспит) відповідно до програми підвищення кваліфікації, відображеної в індивідуальному плані; – видає документ державного зразка про підвищення кваліфікації. 9.2. Методичний кабінет (Центр) – надає методичну допомогу під час укладання індивідуального плану підвищення кваліфікації; – координує послідовність освоєння педагогом навчальних програм в рамках індивідуального плану, а також інформує інститут про його проходження; – організовує заходи з підвищення кваліфікації педагогів на рівні освітніх округів, міст (районів); – веде облік педагогів, які підвищують кваліфікацію за кредитно-модульною системою. 9.3. Адміністрація освітнього закладу – доводить до відома педагога перелік обов‘язкових та рекомендованих спецкурсів для курсів підвищення кваліфікації; – надає рекомендації педагогові щодо вибору програм підвищення кваліфікації, враховуючи його освітні потреби і проблеми; – допомагає укласти індивідуальний план підвищення кваліфікації і схвалює його; – контролює своєчасність виконання індивідуального плану підвищення кваліфікації. 9.4. Педагог – ознайомлюється з переліком рекомендованих ЛОІППО спецкурсів та обирає їх; – укладає індивідуальний план підвищення кваліфікації відповідно до власних потреб і рекомендацій адміністрації загальноосвітнього навчального закладу, методичного кабінету; – погоджує Індивідуальний план з адміністрацією школи, методкабінету, ЛОІППО; – підвищує кваліфікацію згідно з Індивідуальним планом; – представляє підсумкові документи про виконання Індивідуального плану підвищення кваліфікації; – отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації в обмін на Книжку обліку заходів з підвищення кваліфікації за КМСПК.

200

Додаток 4.4.2. Реалізація програми «Інтел. Навчання для майбутнього» у містах і районах області у 2008-2012 роках

% навчених педпрацівни-ків

Узагальнені дані Всього навчено пед. працівників

2012 році

2011 році

2010 році

2009 році

Навчено педагогічних працівників у 2008 році

Активних тренерів

Тренерів

Назва міст і районів

Тренінгових центрів

Інформація про тренінгові центри

ЛОІППО Галицький Залізничний Личаківський Сихівський Франківський Шевченківський Борислав Дрогобич Моршин Новий Розділ Самбір Стрий Трускавець Червоноград Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам‘янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський

1 3 1 1 2 2 2 0 1 0 2 1 2 1 3 4 4 2 2 1 5 3 3 2 2 3 6 4 2 3 3 4 3 1 1

3 5 1 1 2 2 3 0 3 0 4 1 3 2 4 7 6 3 2 2 7 5 5 3 5 6 12 6 4 5 6 7 5 2 3

1 2 0 1 1 1 3 0 2 0 2 1 1 2 4 6 3 1 2 0 7 5 5 3 3 2 11 6 2 3 0 3 5 0 2

12 8 20 19 20 10 0 0 38 0 53 29 34 48 45 49 92 50 28 55 37 41 63 28 0 57 37 81 74 113 26 0 51 0 63

24 29 31 30 20 42 36 0 39 0 58 53 40 36 50 156 52 67 30 20 140 60 105 57 0 89 186 229 76 78 0 0 77 0 61

27 62 10 42 34 36 94 65 20 0 11 113 30 30 70 110 42 47 48 50 96 55 57 110 90 31 126 111 71 142 0 151 70 0 70

15 20 52 10 10 48 104 20 0 0 30 60 11 0 50 31 10 72 30 80 113 50 40 20 30 64 103 54 51 52 88 80 69 0 70

0 11 0 0 0 0 0 0 0 0 0 17 0 0 0 12 12 40 0 0 0 0 0 0 19 0 0 0 0 75 0 10 10 0 0

83 130 113 101 84 136 234 85 97 0 152 272 115 114 215 358 208 276 136 205 386 206 265 215 139 241 452 475 272 460 114 241 277 0 264

ххх

13,17 18,44 9,37 0,00 44,84 58,62 16,91 49,14 29,01 34,79 23,69 27,41 10,52 14,61 24,60 21,11 34,91 21,72 15,08 30,78 35,67 49,27 19,18 42,71 8,06 15,10 27,21 0,00 15,02

B ОБЛАСТІ

135

1281

1971

2121

1537

206

7116

21,42

2667

8,03

9783

29,45

Навчено за програмою Intel «Навчання для майбутнього» у 2004-2007 рр. ЗАГАЛОМ ПО ОБЛАСТІ

201

Додаток 4.4.3. Реалізація програми «“Майкрософт” Основи інформаційно-комунікаційних технологій» у містах і районах області за 2006–2012 рр. Район (місто) Галицький Залізничний Личаківський Сихівський Франківський Шевченківський Борислав Дрогобич Моршин Новий Розділ Самбір Стрий Трускавець Червоноград Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам‘янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський ЗООП В ОБЛАСТІ

2006

19 4 18 23 20 18 31 12 25 21 12 18 20 22 19 21 22 19 22 21 21 21 20 22 21 24 21 537

2007

2008

2009

2010

2011

2012-І

Всього

26 30 20 43 31 24 10 20

12 1

11 68 33 10 34 20

10 11 19 10 20 21 23 20 29 20 10 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20

31 19 20 30 15 44

37 9 62 76 82 71 50 71 78 79 70 64 62 71 72 54 55 82 50 74 79 72 101

89 146 62 232 64 61 109 91 20 65 62 108 20 112 276 227 101 175 132 109 154 52 102 199 92 158 140 79 77 185 225 155 237 385

677

676

1554

4605

55 173 99 187 79 80 31 146 16 71 44 200 66 273 250 128 150 773 141 114 171 71 149 148 132 287 231 214 65 148 245 216 153 494 32 5277

121 62 91 45 168 162 61 137 0 40 19 24 0 63 136 75 101 46 119 42 81 40 0 85 89 7 1 57 91 509 336 61 9 241 45 3167

314 480 305 538 392 347 211 413 50 243 159 469 133 627 793 619 475 1090 522 373 569 285 398 536 455 610 487 446 387 951 942 582 530 1306 77 16493

21 16

10 20

61 10 66 22 59 11 5 21 42 13 42 32 44 20

202

Додаток 4.6.

1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 1 2 3 4 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 2 3

Назва опорної школи

Кількість автобусів

№ з/п

Потужність опорного ЗНЗ

Перелік освітніх округів у районах Львівської області

Бродівський район Заболотцівська ЗОШ І-ІІІ ст. 420 2 Ясенівська ЗОШ І-ІІІ ст. 350 0 Підкамінська ЗОШ І-ІІІ ст.. 500 5 Бродівська ЗОШ І-ІІІ ст..№4 560 1 Бродівська ЗОШ І-ІІІ ст..№ 3 1060 1 Буський район Топорівський НВК 640 1 Красненська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 640 1 Буська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 520 1 Задвір‘янський НВК 320 1 Олеська ЗОШ І-ІІІ ст. 400 0 Буська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 616 1 Побужанська ЗОШ І-ІІІ ст. 320 1 Городоцький район Городоцька ЗОШ №4 І-ІІІ ст. 532 0 Городоцька ЗОШ №5 І-ІІІ ст. 468 1 Великолюбінська ЗОШ І-ІІІ ст. 800 1 Комарнівська ЗОШ І-ІІІ ст. 400 1 Переможненська ЗОШ І-ІІІ ст. 525 1 Дрогобицький район Меденицька ЗОШ І-ІІІ ст. 930 1 Рихтицька ЗОШ І-ІІІ ст. 350 0 Підбузька ЗОШ І-ІІІ ст. 400 1 Лішннянська ЗОШ І-ІІІ ст. 600 1 Н.Кропивницька ЗОШ І-ІІІ ст. 250 1 Доброгостівська ЗОШ І-ІІІ ст. 300 0 Грушівська ЗОШ І-ІІІ ст. 400 0 Нагуєвицька ЗОШ І-ІІІ ст. 689 0 Жидачівський район Журавнівський НВК 944 4 Жидачівська ЗОШ №2 І-ІІІ ст. 1296 2 Бортниківська ЗОШ І-ІІІ ст. 624 1 Ходорівська ЗОШ №1 І-ІІІ ст. 940 0 Дев′ятниківська ЗОШ І-ІІІ ст. 192 3 Жовківський район Куликівська ЗОШ І-ІІІ ст. 760 3 Гійченська ЗОШ І-ІІІ ст. 784 3 Добросинська ЗОШ І-ІІІ ст. 464 6 Сопошинська ЗОШ І-ІІІ ст. 530 5 Золочівський район Золочівська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 2000 1 Золочівська ЗОШ І-ІІІ ст. №2 2000 1 Білокамінський НВК 464 2 Словітська ЗОШ І-ІІІ ст. 2 Сасівська ЗОШ І-ІІІ ст. 320 4 Глинянська ЗОШ І-ІІІ ст. 834 2 Гологірська ЗОШ І-ІІІ ст. 264 2 Ремезівцівський НВК 320 3 Полянська ЗОШ І-ІІІ ст. 240 3 Кам'янка-Бузький район Добротвірський ЗОШ І-ІІІ ст. 1104 Кам'янка-Бузька ЗОШ І-ІІІ ст.. № 1 923 Новояричівська ЗОШ І-ІІІ ст. 650 203

Кількість навчальних закладів, що входять до освітнього округу ЗНЗ ДНЗ ПНЗ І-ІІІ

І ст.

І-ІІ ст.

1 3 7 4 3

3 4 5 5 5

1 1 2 2 3

4 2 2 7 8

3 2 2 2 1 1 2

2 3 2 3 1 3 2

2 1 3

1 2 4

2 1 1

6 5 5 4 4

3 5 3 2 1

2 4 3 3 3

4 3 2 2 2 1 3 2

4 3 1 5 3

1 2

3 7 1 3 3

11 8 7 6 6

4 5

4 7

1 2

5 4

3 2

2 8 7 2

9 6 5 8

3 4 6 6

7 7 6 10

1 2 1 3 5 0 1

2 2 1 1 2 1 1 2 2

2 3 1 1 1 1

1 4 3 2 2 2 2 1 3

2 2

4 2

1 2 2

2 2 4

2 2 1

5 2

ст.

1 1 1 1 2

1 3 1

1 1

4 5 6 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6

Кам'янка-Бузька ЗОШ І-ІІІ ст. Жовтанецький НВК Великосілківський НВК

734 784 784 Миколаївський район Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ст. №1 860 1 Розвадівська ЗОШ І-ІІІ ст. 630 1 Роздільська ЗОШ І-ІІІ ст. 689 1 Київецька ЗОШ І-ІІІ ст. 392 Новосілко-Опарська ЗОШ І-ІІІ ст. 536 1 Гірська ЗОШ І-ІІІ ст. 689 1 Рудниківська ЗОШ І-ІІІ ст. 702 Мостиський район Мостиська №1 ЗОШ І-ІІІ ст. 900 1 Мостиська №2 ЗОШ І-ІІІ ст. 750 2 Судововишнянська ЗОШ І-ІІІ ст. 1200 1 Гусаківський НВК 360 2 Крукеницька ЗОШ І-ІІІ ст. 340 2 Волицька ЗОШ І-ІІІ ст. 380 0 Вовчищовицька ЗОШ І-ІІІ ст. 300 0 Чернівська ЗОШ І-ІІІ ст. 260 1 Перемишлянський район Перемишлянський НВК 960 1 Перемишлянська СЗШ І-ІІІ ст.№2 640 1 Бібрська СЗШ І-ІІІст. 1293 1 Великоглібовицька СЗШ І-ІІІст. 540 0 Костенівська СЗШ І-ІІІ ст. 400 0 Осталовицька СЗШ І-ІІІ ст. 320 0 Романівська СЗШ І-ІІІ ст. 540 0 Пустомитівський район Пустомитівська ЗОШ №1 1 Щирецька ЗОШ №1 1 Давидівська ЗОШ 1 Лапаївська ЗОШ 1 Мурованська ЗОШ 0 Підберізцівська ЗОШ 0 Солонківська ЗОШ 1 Радехівський район Стоянівська ЗОШ І-ІІІ ст 754 1 Лопатинська ЗОШ І-ІІІ ст. 640 1 Вузлівська ЗОШ І-ІІІ ст. 584 1 Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ст. №1 350 1 Оглядівська ЗОШ І-ІІІ ст 640 1 Радехівська ЗОШ І-ІІІ ст № 1 640 2 Корчинська ЗОШ І-ІІІ ст. 754 2 Самбірський район Рудківська СЗШ І-ІІІ ст 2 Новокалинівський НВК 0 Барацівський НВК 320 1 Бісковицька СЗШ І-ІІІ ст 0 Ралівська СЗШ І-ІІІ ст 2 Луківський НВК 0 Сколівський район Сколівськаакадемічнагімназія 550 1 Верхньосиневидненська ЗОШ І-ІІІ ст 425 2 Славська ЗОШ І-ІІІ ст.. 513 2 Підгородецька ЗОШ І-ІІІ ст.. 334 1 Козьовський НВК 497 3 Завадківська ЗОШ І-ІІІ ст. 393 2 Сокальський район Сокальський НВК 600 2 Сокальський НВК №4 1200 2 Сокальський НВК №3 650 2 204

2 3 2

2 3 5

2 2

3 2 1

1 2

3 1

4 1

1 1 1 0

1 2

4 5 4 6 2 3 4 3

1 3 3 5 4 3 2 4

1 2 3 3 2 3 2

2 5 3 4 5 7 3

1 0 1

3 1 1

2 2 3

3 4

2 3 2 1

2 5 5 1 4 4 5

1 1 1 1 1 1

2 2

5 2 3 5 6 4 5

4 2 5 3 3 4 2

1 1

2 2 4 3 3 5

2 1 2 1 1 3 1

3 3 4 2 3 3 4

4 3 1 2 5 3

4 2 6 2 3 2

8 5 2 5 7 2

2 1

2 2 1 1 3 1

5 2 9 3 7 1

3 2 1 1 2 2

3 2 1 2 2

2 1

2 3 4 5 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 7

Сокальська гімназія Сокальська ЗШ І-ІІІ ст. №5 Жвирківська ЗОШ І-ІІІ ст. Поторицька ЗОШ І-ІІІ ст. Великомостівський НВК Сілецька ЗОШ І-ІІІ ст Забузький НВК Ільковицький НВК Тартаківський НВК Белзька ЗШ І-ІІІ ст. Острівський НВК

380 351 436

2 2 2 2

799 4 285 184 7 167 7 217 2 375 5 246 Старосамбірський район Стрілківська ЗСШ І-ІІІ ст. 320 2 Новоміська ЗСШ І-ІІІ ст. 320 0 Старосамбірська ЗСШ І-ІІІ ст. № 1 1180 2 Стрільбицька ЗСШ І-ІІІ ст. 320 0 Добромильська ЗСШ І-ІІІ ст. 510 1 Скелівська ЗСШ І-ІІІ ст. 320 0 Хирівська ЗСШ І-ІІІ ст. 620 0 Стрийський район Угерська СЗОШ І-Ш ст. 320 0 Гірненська СЗОШ І-Ш ст. 280 1 Нежухівська СЗОШ І-Ш ст. 320 0 Снмигинівсь-ка СЗОШ І-Ш ст. 318 1 Дашавська СЗОШ І-Ш ст. 624 1 Лисовицький НВК 600 0 Турківський район Турківська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 548 0 Турківський НВК 1233 2 Вовченська ЗОШ І-ІІІ ступенів 620 1 Боринський НВК 328 1 Верхненська ЗОШ І-ІІІ ступенів 340 0 В.Висоцька ЗОШ І-ІІІ ступенів 468 1 Яворівський район Яворівська гімназія 900 1 Яворівська СЗШ І-ІІІ ступенів № 3 760 1 Новояворівські НВК і СЗШ І-ІІІ ст. №3 1260 1 Новояворівська №1 СЗШ І-ІІІ ст. 960 0 Шклівська СЗШ І-ІІІ ст. 720 Немирівська СЗШ І-ІІІ ст. 345 2 Івано-Франкова СЗШ І-ІІІ ст. 900 1 Вороцівська СЗШ І-ІІІ ст. 1270 Краковецька СЗШ І-ІІІ ст. 460 2

205

8 4 3 2 2

9 9 7 3 7 5 4

3 4 3 2 2 1 2

2 1 2 1 2

3 4 2 5 5 4

3 3 1 1

2 2

1 1 1 1

5 5 4 5 6 6

1 2 1 2 1 2

2 1 2

4 5 3

3 3 3

4 2 3

7 3 2

6 2

4 6

Додаток 4.7. Використання ресурсів Інтернет загальноосвітніми навчальними закладами міст обласного значення і районів області у навчально-виховному процесі станом на 01.05.2013 року

Назва міст і районів Адреси сайтів відділів освіти Львів Борислав Дрогобич Моршин Новий Розділ Самбір Стрий Трускавець Червоноград Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам‘янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірськ-ий Стрийський Турківський Яворівський В ОБЛАСТІ

http://www.osvita-drogobych.com/

http://sambirmvo.p.ht/ http://www.truskavets-osvita.edukit.lviv.ua http://cherosvita.lviv.name/ brodyvo.ucoz.ua http://www.osvita-horodok.lviv.ua/ http://www.osvita-zh.lviv.ua/ sites.google.com/site/zhovkvarayvo http://osvita.at.ua http://osvitakambuz.at.ua/ http://mykosvita.at.ua/ most-rda.narod.ru content.net.ua/osvitapust http://www.radehiv-rvo.edukit.lviv.ua/ rvo.sambirrda.gov.ua http://skole-osvita.com.ua/ osvita.sokal.lviv.ua rvo.stsrda.gov.ua

http://yavoriv-vo.lviv.ua/ 19

206

ЗНЗ ІІІ ступеня, що мають власні сайти Кількість Відсоток 87 84 0 0 5 63 0 0 4 80 2 25 3 27 1 33 12 86 21 100 0 0 5 24 16 84 5 22 5 17 10 42 3 21 6 30 0 0 3 27 8 27 10 56 2 7 5 29 23 82 4 21 9 47 0 0 10 31 177 30