86: Близькість / Intimacy by FESTIVAL OF FILM AND URBANISM 86

IV ФЕСТИВАЛЬ КIНО ТА УРБАНIСТИКИ

Близькість 28.04 — 02.05.2017

Зміст

Contents

Привітання

Greetings Умовні позначення

Legend Подія-відкриття

Opening Event Міжнародний шоукейс

International Showcase Пальма півночі. Національний конкурс

Palm of the North. National Competition MyStreetFilms-Рубіж

MyStreetFilms-Frontier Ретроспектива Джона Сміта

John Smith Retrospective Архівна програма

Archival Program Дитяча програма

Children’s Program

Урбаністика

Urbanism Мистецтво

103

Art Музика

109

Music Подяки

118

Thanks Команда фестивалю

120

Festival Team Програмні партнери

122

Program Partners Покажчик режисерів

124

Index of Directors Покажчик фільмів

126

Index of Films Фестивальна мапа

128

Festival Map

Простір для близькості Space for Intimacy

Ми ущільнюємося. Вектор людських переміщень не змінювався протягом століть: із сіл у містечка, із міст у мегаполіси. Половина людства вже живе в містах, мегаполіси ростуть та поглинають усе новіші території та нових мешканців. Зовсім скоро наша планета перетвориться на один великий метрополіс.

всезагального порозуміння не стається. Технології наближають родичів, що живуть на різних континентах, в той же час віддаляють найближчих. На зустрічі з друзями та коханими ми так часто відволікаємося порахувати лайки від незнайомців. Ми опинилися на відстані кліку одне від одного, проте екран розділив нас.

Місто наближує фізично, проте важко знайти людей більш віддалених, ніж пасажири ваґону метро у годину пік. Конкурентна боротьба за особистий простір змушує нас опускати очі, будувати стіни та паркани. Робінзон Крузо більше не страждає від самотності на безлюдному острові та не поспішає додому – він насолоджується омріяною розкішшю усамітнення.

На чотири весняні дні ми запрошуємо вас вийти з-за індивідуальних екранів та сісти по один бік спільного екрану «86». У цьогорічній програмі ми розмірковуємо про відстані та стіни, про те, чи можуть міста запропонувати щось окрім відчуження та чи можливе справжнє наближення. Тут, у Славутичі, ми створюємо місце для уважного споглядання та слухання, змістовного говоріння та співпереживання.

Зі збільшенням людської густини зростає інтенсивність взаємодій; технології дають змогу кожному вбудуватися у мегамережу, але ПРИВІТАННЯ GREETINGS

Ми створюємо простір для близькості. Ілля Гладштейн, програмний директор 4

We’re condecing. The vector of human movement has not changed for centuries: from villages to towns, from towns to megapolises. Half of human population already lives in cities, megapoli are growing and consume new territories and new inhabitants. Pretty soon our planet will become a single large megapolis. City makes us closer physically, but it’s quite hard to find people more distant than passengers of a metro car during the rush hour. Competitive struggle for a personal space makes us to lower our eyes, build walls, and fences. Robinson Crusoe isn’t suffering because of loneliness on an uninhabited island anymore, he’s not eager to get back home, he’s enjoying the cherished luxury of privacy. Due to the increasing human density, the intensiveness of interaction also increases: the technologies provide a possibility to embed ourselves into a mega network, but universal mutual understanding isn’t happening. The technologies make us

closer to relatives who live on different continents, but at the same time they make the close ones distant. Meeting friends and loved ones, we are distracted by counting likes from strangers. We’re now one click apart from each other, but the screen separated us. For the four spring days we’re inviting you to get away from the individual screens and sit together in front of the one big common screen of “86.” In this year’s program we’re musing about distances and walls, as well as figuring out whether cities are able to give us anything other than alienation and whether real intimacy is possible. Here, in Slavutych, we’re creating the place for a careful observation and listening, meaningful speaking and empathy. We’re creating the place for intimacy.

Illia Gladshtein, program director 5

Привітання від мера Greetings from Mayor

Наймолодшому місту України Славутичу цього року виповнюється 30 років. Сьогодні Славутич – це сучасне українське, європейське місто, яке поступово перетворюється з міста посткатастрофи на місто нових ідей, соціального та культурного оптимізму, сталих міських реформ. Славутич є одним із першопрохідців культурної децентралізації – у невеличкому, затишному містечку вже вчетверте проходить Міжнародний фестивалю кіно та урбаністики «86». Унікальна інфраструктура та міський простір, а також його історичний зв’язок із Чорнобильською АЕС, тісно переплетені з основними темами фестивалю: урбаністика, навколишнє середовище та енергетика. Фестиваль досліджує ці теми в міждисциплінарному розрізі за допомогою документальних фільмів, воркшопів, дискусій і мистецьких проектів, а славутичани та гості міста сповна відчувають свою причетність до нових урбаністичних перетворень. ПРИВІТАННЯ GREETINGS

БЛИЗЬКІСТЬ – тема четвертого «86». Програма фестивалю буде спробою з’ясувати, що таке близькість, як можливий цей утопічний досвід у сучасному місті — між самотністю і тоталітарним колективізмом. Сьогодні Славутич продовжує тримати марку міста, ідеального для спокійного, комфортного й неквапливого життя. Близькість до природи, чисте повітря, високий рівень благоустрою та інфраструктури, відсутність громадського транспорту позитивно впливають на якість життя у Славутичі. Пропоную вам відчути цю близькість, придивитися уважніше до себе, кіно та Славутича. Гарних переглядів!

Юрій Фомічев, Міський голова Славутича 6

The youngest town in Ukraine, Slavutych, celebrates its 30th birthday this year. Today Slavutych is a modern Ukrainian and European town, which gradually turns from the post-disaster city into the town of new ideas, social and cultural optimism, and urban reforms. Slavutych is one of the pioneers of cultural decentralisation: a small, cosy town has the delight to host the International Festival of film and urbanism “86” for the fourth time. The unique infrastructure of the city, the urban space and its historical connection with the Chernobyl nuclear power plant is closely intertwined with the main themes of the festival, such as urban, environmental and energy studies. The festival explores the themes in an interdisciplinary context using documentaries, workshops, discussions and art projects, and citizens and guests of Slavutych fully experience their involvement in the new urban transformation. INTIMACY is the theme of the fourth “86.” The festival will try to find out what

intimacy is, and if that utopian experience between loneliness and totalitarian collectivism is possible in the modern city. Today Slavutych is still ideal for a relaxing, comfortable and leisurely life. Proximity to nature, clean air, high level of welfare and good infrastructure development, the absence of public transport, positively affect the quality of life in Slavutych. We invite you to feel the proximity and take a closer intimate look at yourself, films and Slavutych. Enjoy the screenings!

Yuriy Fomichov Mayor of Slavutych 7

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ LEGEND

Провідні категорії General Categories

Мистецтво Art

Музика Music

Кіно Film

Урбаністика Urbanism

Підкатегорії Subcategories

Подія-відкриття

KID

Opening Event Афінський квартал

Children’s Program

Athenian District Архівна програма

MSF

PERF

John Smith Retrospective

Перформанс Performance

International Showcase Ретроспектива Джона Сміта

Вечірка Party

Participation without Participation Міжнародний шоукейс

MyStreetFilms-Рубіж MyStreetFilms-Frontier

Concert Участь без участі

Ленд-арт Land Art

Archival Program Концерт

Дитяча програма

Аудіотур Audio Tour

Національний конкурс National Competition

ПОДІЯ-ВІДКРИТТЯ OPENING EVENT

Laudate Propinquitātem Ода близькості Вуличний концерт для орґану й електроніки Юлія Ландау та Маргарита Кулічова (Grisly Faye) Street concert for organ and electronica Yulia Landau and Marharyta Kulichova (Grisly Faye)

У вечір відкриття Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86» ми запрошуємо вас зручніше розташуватися на галявині у центрі Славутича, аби насолодитися призахідним сонцем і дозволити нам потурбуватися про звуковий супровід сутінкового міста. Ми гратимемо класичні орґанні твори, сучасну електронну музику, співатимемо середньовічні арії й розповімо вам історію про близькість [propinquitātem] яка прославляється [laudate] музикою. Юлія Ландау – керівниця та солістка зали орґанної музики у Славутичі, учениця орґанного класу заслуженої артистки України Ольги Дмитренко, брала участь у майстер-класах професора Маркуса Віллінґера (Німеччина) та Геріберта Метцґера (Австрія). Маргарита Кулічова – також відома як Grisly Faye. Композиторка й акторка, MУЗИКА / ПОДІЯ-ВІДКРИТТЯ MUSIC / OPENING EVENT

за плечима якої два студійні релізи і численні виступи у різних країнах світу. Знайомство Юлії та Маргарити відбулося на початку 2017 року, і вони одразу взялися до роботи. Протягом першої тижневої сесії, яка відбулася у Славутичі, дівчата старанно вибудовували співпрацю, поглинаючи літри чаю та обговорюючи музичні смаки у пошуках дотичних точок між двома досить відмінними музичними світами. З’ясувалося, що скласти програму, компонуючи класичні і сучасні твори, які будуть зрозумілими слухачам – завдання досить складне. Тож під час другої сесії, вже у Києві, дівчата склали програму, спираючись на емоційну і чуттєву складову творів, які роз’яснюють, підтримують і доповнюють один одного, висловлюючись різними інструментами.

In the opening night of the International Festival of Film and urbanism â&#x20AC;&#x153;86â&#x20AC;? we invite you to make yourselves comfortable on the lawn in Slavutych downtown, to enjoy the setting sun and allow us to take charge of the sonic accompaniment to the town in twilights. We will play classical pieces for organ, modern electronic music, we will sing arias, and will tell a story about intimacy [propinquitÄ tem] which is being glorified [laudate] with music. Yulia Landau is a head and soloist of the Slavutych hall of organ music, she was a student in the organ class of the honored artist of Ukraine Olha Dmytrenko and participated in the workshops of Professor Marcus Willinger (Germany) and Heribert Metzger (Austria).

Yulia and Marharyta met each other in the beginning of 2017, and started their work right away. During their first session week, which took place in Slavutych, the girls were carefully developing their collaboration, drinking liters of tea and discussing tastes in music, trying to find common ground between the two rather different musical worlds. As it turned out, putting together a program consisting of classical and modern pieces that would be recognizable for the listeners is a pretty difficult task. So during the second session, in Kyiv, the girls composed the program in accordance with emotional and sensual parts of the pieces, which explain, support, and mutually complement each other while speaking in different musical instruments.

Marharyta Kulichova is also known as Grisly Faye. A composer and an actress who has two studio releases and a number of concerts in different parts of the world. 11

Ом

Джон Сміт / John Smith

Великобританія / UK, 1986, 4’

Цей чотирихвилинний фільм досліджує нашу реакцію на сетереотипи – звукові, візуальні та ідеологійні. Сміт подає стереотипи глядачеві головно через асоціативний ряд, що вправно маніпулює нашими очікуваннями. Структура неймовірно проста й оманливо тонка. Ми мандруємо від одного усталеного стереотипу до його цілковитої протилежності через образи, що транформуються й співставляються таким чином, що наша інтерпретація побаченого й почутого повністю змінюється.

КІНО / ПОДІЯ-ВІДКРИТТЯ FILM / OPENING EVENT

This four-minute film explores our response to stereotypes – aural, visual, and ideological. Smith signals these stereotypes to the viewer through a chiefly associational system, which deftly manipulates the path of our expectations. The structure is stunningly simple and deceptively subtle. We are taken on a journey from one concrete stereotype to its diametric opposite, as images transform and juxtapose to, ultimately, invert our interpretation of what we see and hear.

Костя + «Той, що біжить із ножицями» Kostya + Running with Scissors

Марк Реймонд Вілкінс / Marc Raymond Wilkins

Великобританія, Україна / UK, Ukraine, 2016, 7’ Світова прем’єра / World premiere

Короткометражний документальний фільм про красу диких танців, а також портрет Кості – молодого співака постпанк-гурту «Бегущий с ножницами», який хотів би ніколи не виїжджати зі Славутича. Зафільмовано під час концерту PRICHAL UNION DVIZH на славутицькій залізничній станції у вересні 2016 року.

A short documentary about the beauty of wild dancing, and a portrait about Kostya, the young singer of post-punk band Running with Scissors, who desires to never leave Slavutych. Filmed during the PRICHAL UNION DVIZH concert at the Slavutych’s train station in September 2016.

Фільм представляє режисер The film is presented by the director

Славутичу, я люблю тебе Slavutych, I Love You

Кіно – наймолодший вид мистецтва. Славутич – наймолодше місто в Україні. Молодь знає про своє місто те, з чого точно можна зробити кіно! Фестиваль «86» запроcив юних славутичан і славутичанок до участі в кіноурбаністичному експерименті. Ми шукали несподівані теми, цікавих героїв і новий погляд на місто. А також молодих режисерів і режисерок, які мають що розповісти.

Режисери

Україна / Ukraine, 2017

Film is the youngest arts. Slavutych is the youngest town in Ukraine. The young know the things about the town that can definitely make a good film! Festival “86” has invited the young Slavutychans to participate in the urban film experiment. We were looking for the unexpected subjects, interesting protagonists, and the fresh look at the town. As well as the young directors who have things to tell.

Фільм представляють режисери

Directors

The film is presented by the directors

Вікторія Панчук, Артем Шваков,

Viktoriya Panchuk, Artem Shvakov,

Олександра Шумейко, Катерина Шехтер,

Oleksandra Shumeyko, Kateryna Shekhter,

Олександра Андрєєва, Олександр Кокін,

Oleksandra Andrieieva, Oleksandr Kokin,

Ліза Кузнецова, Даниїл Максютенко

Liza Kuznetsova, Danyyil Maksiutenko

КІНО / ПОДІЯ-ВІДКРИТТЯ FILM / OPENING EVENT

МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС INTERNATIONAL SHOWCASE

21 x Нью-Йорк 21 x New York

Польща / Poland, 2016, 71’ Фільм представляє режисер The film is presented by the director Українська прем’єра / Ukranian premiere За підтримки Польського інституту / Supported by the Polish Institute

«21 x Нью-Йорк» – це особистісний портрет міста та його жителів. Ми зустрічаємо героїв у нью-йоркському метро та слідуємо за ними на поверхню, дізнаючись про їхні життя, бажання, пристрасті, надії та мрії – часом втрачені, часом в очікуванні втілення. Відтак, перед нами постає емоційна оповідь про самотність, що супроводжує наш західний світ у ХХІ столітті.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

“21 x New York” is an intimate portrait of the city and its people. We meet the characters in the NYC subway and we follow them to the surface finding out about their lives, cravings, passions, hopes, and dreams – sometimes lost and sometimes still waiting to be fulfilled. What comes out of it is an emotional tale of solitude that haunts us in 21st century western world.

Пьотр Стасік Piotr Stasik

Народився 1976 року. Закінчив відділення Суспільних наук Варшавського університету й курси документалістики у Школі Вайди. Співзасновник Асоціації мистецьких ініціатив «ę» – громадської організації на підтримку культурних рухів у маленьких містах. Читав лекції у «Кіносадку» Школи Вайди та був президентом Асоціації молодих польських кінематорграфістів «Фільм 1, 2». Серед його останніх фільмів: «Щоденник подорожі» (нагороди на Лаґувському МКФ та Docudays UA, а також спеціальна відзнака Краківського МКФ) та «Останній день літа» (нагороди фестивалів goEast, Flahertiana, Camerimage та DocFilm).

Born in 1976, graduated from Department of Social Sciences at the University of Warsaw. He completed documentary course at Wajda School. He co-founded the Association for Artistic Initiatives “ę,” an NGO supporting cultural undertakings in small towns. He lectured at Film Kindergarten at Wajda School and was the president of Young Polish Filmmakers Association Film 1, 2. His recent films include “A Diary of A Journey” (awards at Łagów IFF, Docudays UA, and special mention at Kraków IFF) and “The Last Day of Summer” (awarded at goEast, Flahertiana, Camerimage, and DocFilm).

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2013 – Dziennik z podrózy

Kraków Film Festival, Award for the Best

2013 – Nie dla kazdego

Short and Documentary Films Produced

2011 – Koniec lata

in Poland / Краківський кінофестиваль,

2009 – Andrzej Wajda: Róbmy

нагорода за найкращий короткометражний

zdjecie! 2008 – Ponad chodnikami

або документальний фільм польського виробництва (2016)

2006 – 7 x Moskwa 2005 – Po kolei

Кролики у світлі фар Rabbits in the Headlights

Росія / Russia, 2016, 44’ Фільм представляє режисерка The film is presented by the director Українська прем’єра / Ukranian premiere

У провінційному містечку будується транспортна розв’язка. Вона нависає над будинками і над людьми. Дві молоді подруги – школярки – знімають про це блоґ і сподіваються виїхати з цього місця назавжди.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

In a province small town a road junction is being built. It hangs over the buildings and the people. Two young girls, schoolmates, make a video blog about it while hoping to move out of this place for good.

Аліса Єрохіна Alisa Yerokhina

Режисерка трьох ігрових і двох документальних короткометражних фільмів, які брали участь у різних міжнародних кінофестивалях. Була учасницею міжнародної програми для молодих кінематографістів Generation Campus та міжнародної лабораторії для режисерів, організованої Алєксандром Сокуровим. Була членкинею студентського журі міжнародного кінофестивалю «Послання до людини» (Росія).

Director of three fiction and two documentary short films that participated in various international film festivals. She was a participant of the international program for young filmmakers Generation Campus and the international lab for directors organized by Alexander Sokurov. She also was a students’ jury member at the Message to Man Film Festival (Russia).

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2015 – Назар

Artdocfest / Артдокфест (2016)

2014 – Сказка о царевне 2014 – Два дня 2013 – Валентин

Великий мур The Great Wall

Ірландія / Ireland, 2015, 75’ Фільм представляє режисер The film is presented by the director Українська прем’єра / Ukranian premiere

«Китайський мур був закінчений у найпівнічнішій його частині». Так починається «При будові китайського муру» Кафки, а фільм розпочинається на мілітаризованому південному кордоні Європи. Від меж Європи «Великий мур» рухається укріпленими краєвидами, зупиняючи погляд на тих, чиї життя виявилися обрамленими відчуженням. Пересуваючить углиб, ближче до центру влади, фільм розглядає європейський проект під сліпучим кінематографічним світлом, пропущеним крізь таємничий текст Кафки.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

“The Great Wall has been completed at its most northerly point.” So begins Kafka’s The Building of the Great Wall of China, but, at Europe’s militarized southern frontier, begins the film. From Europe’s edges, “The Great Wall” moves across fortified landscapes, pausing with those whose lives are framed by exclusion. Moving inward toward the seat of power, the film holds the European project up to a dazzling cinematic light, refracted through Kafka’s mysterious text.

Тайґ О’Салліван Tadhg O’Sullivan

Тайґ О’Салліван – кінематографіст і саунд-мистець, що живе в Карлові (Ірландія). Працюючи з документальними та експериментальними жанрами, у своїй роботі він досліджує відносини між індивідами та суспільними структурами влади. Його перший повний метр Yximalloo (спільно з Фірґалом Вордом) було показано на багатьох міжнародних фестивалях і здобув головний приз МКФ FiD-2014 у Марселі. 2015 року він здобув кіностипендію Мистецької ради Ірландії.

Tadhg O’Sullivan is a filmmaker and sound artist living in Carlow, Ireland. Working within the documentary and experimental film traditions his work often explores the relationships between individuals and societal structures of power. His first feature film “Yximalloo” (co-directed with Feargal Ward) was shown at numerous international film festivals, winning the Prix Premiere at FiD Marseille in 2014. He received the Arts Council of Ireland’s Film Bursary in 2015.

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2014 – Yximalloo

CPH:DOX Copenhagen (2016),

2011 – Quarantine

DocPoint, Helsinki (2016), FiD Marseille (2016), Docufest Kosovo (2016), MoMA Documentary Fortnight / Двотижневик документалістики у Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва (2016) Dublin IFF / Дублінський МКФ (2015)

Тюрма в дванадцяти пейзажах The Prison in Twelve Landscapes

Канада, США / Canada, USA, 2016, 87’ Українська прем’єра / Ukranian premiere

Фільм-роздум на тему зникнення тюрем у часи масового ув’язнення. «Тюрма в дванадцяти пейзажах» розгортається як подорож низкою неприкметних американських місць, у яких в’язниці досі працюють і впливають на життя: від каліфорнійського узгір’я, де тюремниці борються з тамтешніми невгамовними лісовими пожежами, до зборів гравців у шахи на Мангеттені, які, відсидівши, стали майстерними гравцями, і до апалацького вуглевидобувного містечка, що ставить на кін власне майбутнє, покладаючись на тюремну працю.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

A meditation on the prison’s disappearance in the era of mass incarceration, “The Prison in Twelve Landscapes” unfolds as a journey through a series of ordinary places across the USA where prisons do work and affect lives: from a California mountainside where female prisoners fight the region’s raging wildfires, to a congregation of chess players in Manhattan who did their time becoming masters of the game, to an Appalachian coal town betting its future on the promise of prison jobs.

Бретт Сторі Brett Story Сценаристка та незалежна кінодокументалістка, що живе в Торонто та Нью-Йорку. Її перший повнометражний фільм «Доленосна земля» потрапив як на міжнародні екрани, так і на канадське та американське телебачення. Зразки її журналістської та кінокритичної діяльності можна знайти у таких масмедіа, як CBC Radio, The Nation Magazine та The Toronto Review of Books. Має ступінь доктора філософії з географії, нині наукова працівниця в Центрі з питань місця, культури та політики в Міському університеті Нью-Йоркського центру випускників.

Brett Story is a writer and independent non-fiction filmmaker based in Toronto and New York. Her first feature-length film, “Land of Destiny,” screened internationally and was broadcast on both Canadian and American television. Her journalism and film criticism have appeared in such outlets as CBC Radio, the Nation Magazine, and the Toronto Review of Books. Brett holds a PhD in Geography and is currently a postdoctoral research fellow at the Center for Place, Culture, and Politics at the City University of New York Graduate Center.

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2016 – The Prison in Twelve

True/False Film Fest (2016),

Landscapes 2010 – Land of Destiny

Hot Docs, Спеціальний приз журі канадському повнометражному фільму / Special Jury Prize for Canadian Feature (2016) DOXA, Нагорода ім. Коліна Лова за найкращий документальний фільм, Нагорода EDA за найкращий фільм від жінки-режисера / Colin Low Award for Best Documentary Film, EDA Prize for Best Female Directed Film (2016) Камденський МКФ, Спеціальна відзнака журі / Camden IFF, Special Jury Mention (2016)

Cвіт без кінця

World Without End (No Reported Incidents)

Великобританія, США / UK, USA, 2016, 57’

Українська прем’єра / Ukranian premiere

Неподалік від Лондона, проте на краю світу для багатьох, біля гирла Темзи розташоване місто Саутендон-Сі. Новий фільм Джема Коена, який запам’ятався відвідувачам «86» торік своїм фільмом «Лічба», витворює потрет цього населеного пункту – вуличні будні, буденні птахи, невтомні припливи, багно та небеса. Але в кадрі також помічаємо людяність та історію, зокрема, знаменитого індійського карі, енциклопедичного всесвіту капелюхів і майже забутого світу протопанкмузики.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

Quite close to London, but for many, a million miles away, Southend-on-Sea is a town along the Thames estuary. “World Without End (No Reported Incidents),” the new documentary from Jem Cohen is a portrait of this place – everyday streets, everyday birds, unflagging tides, mud, and sky. But it is also about humanity and history, about prize-winning Indian curries, an encyclopedic universe of hats, and a nearly lost world of proto-punk music.

Джем Коен Jem Cohen

Джем Коен народився в Кабулі (Афґаністан) 1962 року. У 1984-му здобув диплом з відзнакою за фахом «Кіно і фотографія». Живе в НьюЙорку. Фільми Коена належать до колекцій Музею сучасного Мистецтва (MoMA) та музею Вітні. Співпрацював із письменником Люком Санте та з низкою музикантів і гуртів, серед яких: Fugazi, Патті Сміт, Террі Райлі, Godspeed You Black Emperor!, Джил Шагам, R.E.M., Вік Чеснатт і The Ex.

Jem Cohen was born in Kabul, Afghanistan in 1962. In 1984, he graduated with a degree in Film and Photography. He lives in New York. Cohen’s films are in the collections of the Museum of Modern Art (MoMA) and the Whitney Museum. Jem Cohen has collaborated with the author Luc Sante and with numerous musicians and bands, including Fugazi, Patti Smith, Terry Riley, Godspeed You Black Emperor!, Gil Shaham, R.E.M., Vic Chesnutt, and The Ex.

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2015 – Counting

Віденський МКФ / Vienna IFF (2016)

2012 – Museum Hours

МКФ «Санденс» / Sundance IFF (2017)

2008 – Evening’s Civil Twilight in Empires of Tin 2006 – Building a Broken Mousetrap 2004 – Chain 2000 – Benjamin Smoke 1999 – Instrument

Усі безсонні ночі All These Sleepless Nights

Польща, Великобританія / Poland, UK, 2016, 104’

Українська прем’єра / Ukranian premiere

Кшиштоф і Міхал – двадцятилітні польські хлопці. Ночі вони проводять, тиняючись порожніми варшавськими вулицями; з тунелів підземки перебираються до клубів, а там і до тусовок на хаті, а ще – з пляжних рейвів до завтичних афтепаті. Вони обрали життя безтурботного гедонізму й кожну мить витискають до краю із завидним фанатизмом. Якщо движуха розпирає й передихнути не дає – це щирий успіх і головне, що в них є. Ніч сповнена колес і чудес, де кожна хвилина і кожне слово сприймаються серйозно та повинні запам’ятатися надовго. Отак день за днем, присмерк за смерканням, викристалізовується вся зображена у фільмі сутність, ім’я якій – Юність. КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

Krzysztof and Michał are Polish guys in their twenties. They spend their nights wandering the deserted streets and metro tunnels of Warsaw, roaming from clubs to house parties, from beach raves to hazy after parties. They have chosen a life of care-free hedonism and live every moment to the full. If the buzz makes you forget breathing, it is just a sign of success. The night is full of pills and thrills, every moment and every word heavy with meaning. Time after time, dawn after dawn, everything is crystallized in one word: Youth.

Міхал Марчак Michał Marczak

Міхал Марчак – польський режисер, оператор та кінодокументаліст. Він вивчав режисуру в Каліфорнійському інституті мистецтв, випускник Академії красних мистецтв у Познані. Його повнометражний фільм «Кохайся заради лісу» вважається найпоказуванішою польською неігровою стрічкою 2013 року. Міхал також зафільмував постановочнодокументальну повнометражну стрічку «Кінець Росії», за яку здобув, зокрема, нагороду початкуючим кінематографістам від каналу HBO та нагороду фестивалю Hot Docs.

Michał Marczak is a Polish director, cinematographer and documentary filmmaker. He studied directing at the California Institute of the Arts and is a graduate of the Academy of Fine Arts in Poznań. His feature-length film “Fuck For Forest” is considered to be the most highly screened Polish Documentary of 2013. Michal directed “At the Edge of Russia,” a feature length, hybrid fiction-documentary which garnered him the HBO Emerging Artist Award and Filmakers Award at Hot Docs and numerous other accolades at festivals worldwide.

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2012 – Fuck for Forest

МКФ «Санденс», Нагорода за найкращу

2010 – Koniec Rosji

режисуру в номінації «Світова документалістика» / Sundance IFF, Directing Award in the World Cinema – Documentary Competition (2016), Cinema Eye Honors Awards, Нагорода Heterodox Award (2016), МКФ у Карлових Варах / Karlovy Vary IFF (2016), Стокгольмський МКФ / Stockholm IFF (2016)

Радіація на узбіччі Roadside Radiation

Німеччина / Germany, 2016, 55’ Фільм представляє режисер The film is presented by the director Українська прем’єра / Ukranian premiere

Через історії та враження, пов’язані із зоною відчуження навколо Чорнобильської АЕС, фільм «Радіація на узбіччі» вимальовує портрет колишніх і теперішніх її жителів та досліджує складні людські наслідки Чорнобильської катастрофи, що спричинилася до спільної втрати, але також і особистого виживання.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

With stories and impressions from the zone of alienation around the Chernobyl Nuclear Power Plant, “Roadside Radiation” portrays the different fates of its past and present residents and researches the complex human consequences of the Chernobyl catastrophe: a place of collective loss but also of individual survival.

Морітц Шульц Moritz Schulz

Морітц Шульц живе у Фрайбурзі (Німеччина) та працює автором та режисером у продакшн-компанії Earlybirdpictures. У 2005 році переїхав з Берліна до Фрайбурґа вивчати історію, політологію та ісламознавство. Ще під час навчання він розпочав роботу над власними кінопроектами. Зокрема, зафільмував поетичний неігровий фільм Gehsteige, показаний на кількох фестивалях. Відтак, як автор і співрежисер працював над кіноесеєм Paradigma. У 2012 році розпочав практику на реґіональному телеканалі TV Südbaden. Завершивши практику, працював з різними продюсерськими компаніями над документальними проектами.

Moritz Schulz lives in Freiburg and works as a creator and director for the production company Earlybirdpictures. In 2005, he moved out of Berlin to study History, Political Science, and Islamic Studies at the Albert-Ludwigs-University in Freiburg. Parallel to his studies, he started to work on his own film projects. Among them, the poetic documentary “Gehsteige,” which has gone on to be screened at several festivals. Subsequently, he worked as creator and co-director of the film-essay “Paradigma.” In 2012 he began an editorial traineeship at the regional TV station TV Südbaden. After completing his traineeship, he worked for various production companies, on documentary film projects.

Фільмографія Filmography 2016 – Hexenmilch 2016 – Roadside Radiation 2012 – Paradigma

Дядько Говард Uncle Howard

Великобританія, США / UK, USA, 2016, 96’

Українська прем’єра / Ukranian premiere

Говард Брукнер помер від СНІДу 1989 року. На той момент 35-річний режисер встиг зафільмувати дві повнометражні документальні картини і закінчував роботу над ігровим дебютом. Через 25 років його небіж режисер Аарон заходиться шукати втрачені неґативи стрічки «Берроуз: Фільм» – визнаного критиками екранного портрету леґендарного письменника Вільяма Берроуза. Плівки, які Аарон знаходить у Бункері Берроуза, передають творчу атмосферу Нью-Йорка 1970-1980-х та надихають режисера на ґрунтовне дослідження творчого доробку улюбленого дядька. Виконавчий продюсер фільму – Джим Джармуш.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

When Howard Brookner lost his life to AIDS in 1989, the 35-year-old director had completed two feature documentaries and was in post-production on his narrative debut. 25 years later, his nephew, Aaron, sets out on a quest to find the lost negative of “Burroughs: The Movie,” his uncle’s critically-acclaimed portrait of legendary author William S. Burroughs. When Aaron uncovers Howard’s extensive archive in Burroughs’ bunker, it not only revives the film for a new generation, but also opens a vibrant window on New York City’s creative culture from the 1970s and ‘80s, and inspires a wide-ranging exploration of his beloved uncle’s legacy. Jim Jarmusch is the executive producer of the film.

Аарон Брукнер Aaron Brookner

Аарон Брукнер – нью-йоркський сценарист і режисер, народився 1981 року. Свій повнометражний дебют, – «Срібний цап», – він зафільмував виключно для перегляду на iPad; фільм переглянули у 24 країнах. До того Брукнер знімав музичні відео, також у його доробку короткометражний документальний фільм «Чорні ковбої». У 2011 він узявся за відновлення архіву матеріалів Говарда Брукнера. 2014 року створив відеоінсталяцію в Лондоні. «Дядько Говард» – його перша повнометражна неігрова стрічка.

Born in 1981, Aaron Brookner is a writer and director from New York. His first feature film, “The Silver Goat,” was created exclusively for the iPad and downloaded in 24 countries. Previously, Brookner directed music related content and the award-winning short documentary “The Black Cowboys.” In 2011 he embarked on the remastering of Howard Brookner’s archive. In 2014, Brookner created a video installation in London. “Uncle Howard” is his first feature-length documentary.

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2016 – Uncle Howard

МКФ «Санденс» / Sundance IFF (2016),

2011 – The Silver Goat

Клівлендський МКФ / Cleveland IFF (2016)

2004 – The Black Cowboys

Готель The Hotel

Швеція / Sweden, 2016, 82’

Українська прем’єра / Ukranian premiere

Від тисячолітнього японського готелю до найлеґендарніших світових апартаментів. Це вдумливий та екзистенційний щоденник подорожі. Готель – це інший дім. Він може стати прихистком, глухим кутом, твердинею, кошмаром чи простором для творчості. Перший готель було створено задля захисту, аби виснажені мандрівники отримали дах над головою та відпочинок. Але це також і місце, де народжуються леґенди і анекдоти... «Готель» є останнью частиною мандрівної трилогії, що також включає фільми «Атлантика» та «Маяк».

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

From a thousand-year-old Japanese hotel to some of the world’s most legendary examples. A thoughtful and existential travel diary in cinematic form. The hotel is a different kind of home. It can be a refuge, cul-de-sac, castle, nightmare, or creative space. The first hotel was created as protection against the elements. Weary travellers could find shelter and rest. But it was also a place for legends and anecdotes. “The Hotel” is the last part of a trilogy about travelling. The first two were “The Atlantic” and “The Lighthouse.”

Крістіан Петрі Kristian Petri

Крістіан Петрі є автором документальних та ігрових картин. Його перші два короткометражні фільми було показано на «Двотижневику критиків» у Каннах. «Деталі» – повнометражна стрічка за сценарієм Ларса Норена здобула національну кінопремію Швеції «Золотий жук». Неігрова «Атлантика» була відзначена на Ґетеборзькому фестивалі призом за «Найкращий нордичний фільм» і також здобула «Золотого жука». Фільм «Літо» було показано на «Двотижневику критиків» і здобув «Золотого жука» за «Найкращу головну жіночу роль». 2010-го Петрі зафільмував психологічний трилер «Погана віра», відібраний до показу на МКФ у Торонто.

As a filmmaker Kristian Petri has made both documentaries and fiction films. His first two shorts “Förr i världen” and “Sprickan” were both selected to the Semaine de la critique in Cannes. “Details,” a feature film based on a script by Lars Norén, was awarded a Guldbagge. The documentary “The Atlantic” was awarded the Gothenburg International Film Festival’s Nordic Film Prize and also received a Guldbagge. “The Summer“ was officially selected to Quinzaine des Réalisateurs in Cannes and was awarded a Guldbagge for best female lead. In 2010, Petri directed the psychological thriller “Bad Faith” that was selected to Toronto International Film Festival.

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2016 – Hotellet

CPH:DOX Copenhagen (2016),

2010 – Ond tro

DocPoint, Helsinki (2016),

2005 – Brunnen

FiD Marseille (2016),

2003 – Detaljer

Docufest Kosovo (2016),

2002 – Tokyo Noise

MoMA Documentary Fortnight / Двотижневик

2000 – Fyren

документалістики у Нью-Йоркському музеї

1995 – Atlanten

сучасного мистецтва (2016)

1995 – Sommaren

Dublin IFF / Дублінський МКФ (2015)

Новосілля Housewarming

Польща, Україна / Poland, Ukraine, 2017, 10’ Фільм представляє режисерка The film is presented by the director Світова прем’єра / World premiere

Надходить час, і треба виїжджати. Один чоловік береться завчасно подбати про своє нове помешкання.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

At some point, one has to move out. A man decided to take care of his new house in advance.

Надія Парфан Nadia Parfan

Nadia Parfan was born in Ivano-Frankivsk, Ukraine. She graduated from the Kyiv-Mohyla Academy and the Central European University. She is a curator and co-founder of “86” Festival of Film and Urbanism. She is also a producer of the independent documentary “Love Me” (2014) by Jonathon Narducci. In 2014-15, she has been studying documentary directing at the Andrzej Wajda School.

Фільмографія Filmography 2017 – Parapetówka 2016 – Reve ta Stohne On Tour 2015 – До відома пасажирів! 2014 – Екзарх

Токіо-нойз Tokyo Noise

Швеція, Фінляндія / Sweden, Finland, 2002, 80’

Українська прем’єра / Ukranian premiere

Троє шведських документалістів тягнуть нас до світу, наповненого всіма видами шуму, і під час цієї подорожі зринає розмаїття тем для роздумів: роботи, шинтоїзм, любовні готелі, заповіти фотографів гори Фудзі. Про все це говорять ексцентричні фотографи, нойз-музиканти, священникишинтоїсти, лікарі, ґейм-дизайнери та багато інших.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

Three Swedish documentary makers drag us into a world characterized by noise in all possible forms, and during the trip a plethora of themes are subjects for speculation arise: robots, shintoism, love hotels, the ethical guidelines for a photo club operating in Mount Fuji. All of this is presented by a handful of people as eccentric photographers, noise artists, shinto priests, doctors, game designers, and more.

Крістіан Петрі, Ян Рьоед, Йован Сьодербер’є Kristian Petri, Jan Röed, Johan Söderberg Сценарист і режисер Крістіан Петрі, оператор і режисер Ян Рьоед і режисер Йован Сьодербер’є – ключові імена в світі шведської документалістики та експериментального кіно. Фільми Крістіана Петрі здобували нагороди в Каннах («Якось», «Злам»). Для Петрі та Рьоеда це не перший досвід співпраці, раніше вони зняли фільми «Тонґ-Тана» та «Атлантика»; Сьодербер’є – учасник мультимедійної групи Lucky People Center (Lucky People International).

Scriptwriter and director Kristian Petri, cameraman and director Jan Röed, and director Johan Söderberg are key names in the world of Swedish documentary filmmaking and experimental film. Kristian Petri’s films have won awards at Cannes (“Once Upon a Time,” “The Crack”). Petri and Röed teamed up previously to make “Tong Tana” and “Atlanten,” Söderberg is a member of the film and multi-media group Lucky People Center (Lucky People International).

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2002 – Tokyo Noise

2003 – Національна шведська кінопремія «Золотий жук» / Guldbagge Awards

Ті роки у грудні Those Years in December

Бразилія / Brazil, 2016, 19’

Європейська прем’єра / European premiere

Майже через сімдесят років після першої зустрічі парі пропонують відтворити їхнє знайомство задля фільму. Проте, внаслідок певних обставин, фільмування відбутися не може. Намагаючись скласти докупи уламки цієї історії, онук простежує минуле своєї родини, намагаючись знайти деталі, які зберіг плин часу.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

Almost seventy years after the day of their first encounter, a couple is invited to reenact the meeting for a movie. On the day planned, however, incidents prevent the shooting. Trying to piece together the fragments of this story, the grandson retraces the family past, in search of something that may have survived the passage of time.

Феліпе Ахожо Пороже Felipe Arrojo Poroger

Феліпе Ахожо Пороже має 26 років. Він бразильський кінематографіст, чиї фільми були показані на понад 40 національних і міжнародних фестивалях короткометражного кіно та здобули наразі 9 нагород. Феліпе не лише фільмує, а й організовує покази: він курує фестиваль Festival de Finos Filmes ось уже втретє, заручившись підтримкою найвпливовіших культурних інституцій міста Сан-Паулу.

Felipe Arrojo Poroger, 26, is a Brazilian filmmaker, whose films have been screened in more than 40 national and international short film festivals, winning 9 awards so far. Besides beings a filmmaker, Felipe also runs a film festival – Festival de Finos Filmes, which is in its third edition with the support of the most important cultural institutions of São Paulo.

Фільмографія Filmography 2016 – Aqueles Anos em Dezembro 2015 – Enquanto o Sangue Coloria a Noite, Eu Olha va as Estrelas 2014 – O Filho Pródigo

Демон міста Vetal Nagri

Франція / France, 2017, 53’

Українська прем’єра / Ukranian premiere

Чоловік, чиє обличчя ми так і не побачимо, мандрує ночами великим містом Вадодара, що в індійському реґіоні Ґуджарат, – там він розповсюджує загадкову газету. Завдяки цьому, вуличні продавці та майстри відчувають нездоланне бажання розповідати історії про привидів і вурдалаків.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

In India, in the region of Gujarat, a man whose face is never shown travels through the large city of Vadodara by night and distributes a mysterious illustrated newspaper. It provokes an irresistable desire in all the street merchants and craftsmen to tell stories of ghosts and ghouls.

Леандр Бернар-Брюнель Léandre Bernard-Brunel

Леандр Бернар-Брюнель народився 1985 року, вивчав історію та красні мистецтва. Його роботи існують на перетині між кіно та візуальними мистецтвами. Відеороботи Леандра було показано в Токійському палаці, на Бельвільському Бієнале та в Женевському центрі сучасного мистецтва. Він уже знімав фільми в Індії, які самотужки і продюсував: Colorature та Phantomanchot – обидва мали покази в арт-ґалереях.

Léandre Bernard-Brunel, born 1985, graduated in History and Fine Arts. His works lay at the intersection between cinema and visual arts. His videos have been shown at the Palais de Tokyo, the Belleville Biennale, and the Geneva Contemporary Art Center. He has already shot two films in India which he produced on his own: “Colorature” and “Phantomanchot.” Both were exhibited in art galleries.

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2017 – Vetal Nagri

2017 – Cinema du Réel

2011 – Ogres, les fauves de Farafangan

Я, Лукас I, Lucas

Колумбія / Colombia, 2017, 71’

Європейська прем’єра / European premiere

Лукас Малдонадо аналізує свій біль, але також і любов до близьких людей: матері-кінематографістки, батькаархітектора, покійного найліпшого друга, коханок – усіх він вмовляє лягти з ним на шезлонґ і пригадати спільно пережиті помилки, погані та добрі часи – не без очевидної приязні. Режисер витворює автопортрет, у якому прозирають уламки розповіді про зламане покоління. Це також і груповий портрет – образ своєї вулиці та міста.

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

Lucas Maldonado analyzes himself in terms of his pain, but also the love for people he has held dear: his filmmaker mother, his architect father, his deceased best friend, the girlfriends. He succeeds in convincing them to lie on a chaise longue and relive the errors, the excesses, the good times shared – the affection is offered. He composes a self-portrait in which the splinters of a fractured generational tale are visible; it is a group picture, the image of a neighborhood and a city.

Лукас Малдонадо Lucas Maldonado Лукас Малдонадо закінчив Школу кіно та телебачення Національного колумбійського університету та Вищу школу кіно та аудіовізуальних мистецтв Каталонії у Барселоні, де вивчав кінорежисуру. Він працює оператором і художником-постановником у театрі. Його короткометражний фільм Singladuras був показаний на кількох міжнародних фестивалях і здобув нагороду за найкращий неігровий фільм на кінофорумі в Медіні-дель-Кампо.

Lucas Maldonado graduated from the Film and Television School of the National University of Colombia, and from ESCAC in Barcelona where he studied Film Directing. He works as a cameraman and artistic director for the theater. His short film “Singladuras” was screened at several international festivals and won the Best Documentary Award in Medina del Campo.

Фільмографія Filmography 2017 – Yo, Lucas 2015 – El venado 2003 – Singladuras 2001 – Mil caras 1998 – El mismo día 1997 – El veredicto

Щурячий фільм Rat Film

США / USA, 2016, 82’

Українська прем’єра / Ukranian premiere

Через стіни, огорожі та провулки щури не просто викривають межі, що нас розділяють, вони також перетворюють їх на свої домівки. Завдяки щурам (а також і людям, які люблять їх, мешкають з ними та вбивають їх) «Щурячий фільм» досліджує історію Балтимора. «У Балтиморі ніколи не було проблем зі щурами, проблеми завжди лише з людьми».

КІНО / МІЖНАРОДНИЙ ШОУКЕЙС FILM / INTERNATIONAL SHOWCASE

Across walls, fences, and alleys, rats not only expose our boundaries of separation but make homes in them. “Rat Film” is a feature-length documentary that uses rats (as well as the humans that love them, live with them, and kill them) to explore the history of Baltimore. “There’s never been a rat problem in Baltimore, it’s always been a people problem.”

Тео Ентоні Theo Anthony Тео Ентоні народився 1989 року, він сценарист, фотограф і кінематографіст, що нині живе в Балтиморі (Меріленд). Його роботи, зокрема, публікувалися в часописі The Atlantic та в таких масмедіа, як Vice і «Франс Прес». Прем’єри його фільмів відбувалися на фестивалях у Торонто, Локарно, Роттердамі та в Anthology Film Archives. У 2015 році часопис Filmmaker назвав його одним з 25 нових облич незалежного кіно.

Theo Anthony, born 1989, is a writer, photographer, and filmmaker currently based in Baltimore, MD. His work been featured by the The Atlantic, Vice, Agence-France Presse (AFP), and other international media outlets. His films have received premieres at the Toronto International Film Festival, Locarno International Film Festival, Rotterdam International Film Festival, and Anthology Film Archives. In 2015, he was named one of Filmmaker Magazine’s 25 New Faces of Independent Film.

Фільмографія Filmography

Фестивалі та нагороди Selections and awards

2016 – Rat Film

Cвітова прем’єра на МКФ у Локарно / World

2014 – Chop My Money

Premiere at the Locarno Film Festival (2016)

ПАЛЬМА ПІВНОЧІ PALM OF THE NORTH

ЖУРІ JURY Віталій Манський народився у Львові. Перша робота Манського вийшла на екрани у 1989 році, й відтоді понад 30 стрічок режисера брали участь у міжнародних фестивалях та неодноразово отримували нагороди.

Віталій Манський Vitaly Mansky

Олеся Островська-Люта Olesia Ostrovska-Liuta

Vitaly Mansky was born in Lviv, Ukraine. His first work in the world of cinema appeared in 1989, and since that time he has shot more than 30 films which screened at festivals worldwide and were awarded several times. Олеся Островська-Люта народилася у Львові. Артменеджерка та кураторка сучасного мистецтва, керівниця відділу аналітики pro.mova (від 2014) та радниця міністра культури Євгена Нищука (від 2016). Директорка Національного культурномистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Olesia Ostrovska-Liuta was born in Lviv, Ukraine. She is an art-manager and modern art curator, head of the analytics department at pro.mova (since 2014) and counselor of Ukrainian Minister of Culture Yevhen Nyshchuk (since 2016). Now she is the director of Mystetskyi Arsenal, the National Museum Complex for Culture and Arts. Тайґ О’Салліван – кінематографіст і саунд-мистець, що живе в Карлові (Ірландія). Його перший повний метр Yximalloo (спільно з Фірґалом Вордом) був показаний на багатьох міжнародних фестивалях і здобув головний приз МКФ FiD-2014 у Марселі.

Тайґ О’Салліван Tadhg O’Sullivan

Tadhg O’Sullivan is a filmmaker and sound artist living in Carlow, Ireland. His first feature film “Yximalloo” (co-directed with Feargal Ward) was shown at numerous international film festivals, winning the Prix Premiere at FiD Marseille in 2014. 47

Вісімнадцятий The Eighteenth

Україна / Ukraine, 2016, 18’

Світова прем’єра / World premiere

Восени будівельники закладають фундамент. Взимку конструкція починає рости. Влітку – вже затуляє горизонт. Прибулець серед пласких хаток, що попотопають у зелені. Залізобетонна істота, на перший погляд міцна, а насправді – неповоротка, як і наші стосунки. Затиснуті між континентами, із семигодинною різницею в часі. Щодня за будівельним краном сідають літаки. Несуть до мене людей не тих. Історія одного року будівництва й однієї розмови у Скайпі.

КІНО / НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС FILM / NATIONAL COMPETITION

In autumn, the constructors are laying the groundwork. In winter, the building starts to grow. In summer, it’s already blocking the horizon. An alien among one-story houses, overgrown by trees. The reinforced concrete creature seems tough at first, but in reality it’s clumsy, just like our relationships. Caught between the continents, with seven-hour time difference. Everyday the plains are landing behind the tower crane. They bring the wrong people to me. It is the story of one year of construction and one conversation in Skype.

Анастасія Бабенко Anastasia Babenko Анастасія Бабенко народилася 1989 року, до 17-ти років жила у Славутичі. Отримала ступінь маґістра журналістики в КиєвоМогилянській академії. Після закінчення університету працювала репортеркою на телебаченні. Зараз займається власними документальними проектами, працює в ігровому кіно. Anastasiya Babenko, born 1989, lived in Slavutych until 17. She received her M.A. in Journalism from the KyivMohyla Academy. After graduation, she started to work as a reporter for TV. Now she is filming her own documentary film projects, works with fiction films.

Фільмографія Filmography 2016 – Вісімнадцятий 2016 – Ми росли разом

Hold Me Tight Швеція / Sweden, 2015, 8’

Українська прем’єра / Ukranian premiere

Чи може повсякденна річ, після багатьох років використання, розповісти щось нове своєму хазяїнові? Фільм показує, як історія однієї речі стала важливою та особистою для автора...

КІНО / НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС FILM / NATIONAL COMPETITION

Could an ordinary item after many years of usage tell something new to its owner? The film shows how the story of one item became important and personal for the director...

Владислав Каменський Vladyslav Kamenskyy Владислав Каменський народився у 1986, більшу частину свого життя прожив у Житомирі. Минулого року закінчив курс з кінодокументалістики у школі Biskops Arnö Dokumentär (Швеція). Працює із такими темами, як порубіжжя, персональна ідентичність, асиміляція, інтеґрація, розчинення та ін. Vladyslav Kamenskyy, born 1986, most of his life lived in Zhytomyr, Ukraine. Last year he graduated from a course in Film Documentary at Biskops Arnö Dokumentär, Sweden. Works with such subjects as borders, personal identity, assimilation, integration, dissolution and others. Фільмографія Filmography 2015 – Hold Me Tight

Онтологія Ontology

Україна / Ukraine, 2016, 18’

Світова прем’єра / World premiere

Один день з життя робітника. Збір дротів на металобрухт. Годування безпритульних собак. Рубання дрів і топлення пічки. Відкривання воріт для більш важливих людей. Зепінґ і проста їжа.

КІНО / НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС FILM / NATIONAL COMPETITION

One day in the life of a working man. Gathering the wires for scrap. Feeding the stray dogs. Chopping wood and firing a furnace. Opening the gate for more important people. Zapping and simple food.

Олександр Суровцов Oleksandr Surovtsov Олександр Суровцов народився 1985 року в Маріуполі, де й живе. До 2016 року працював робітником на заводі. З 2016 працює в проекті «Платформа ТЮ». «Онтологія» – дебютний фільм, відзнятий восени 2016 та спродюсований Сашком Протягом. В кінематографі Олександр передусім орієнтується на роботи Лава Діаса і Ван Біна. Oleksandr Surovtsov, born 1985 in Mariupol, Ukraine, still lives there. Until 2016 was a factory worker. Since 2016 works for the Platforma TU project. “Ontology” is his debut film, shot in 2016 and produced by Sashko Protiah. In filming, Oleksandr sunscribes to ideas by Lav Diaz and Van Bin.

Фільмографія Filmography 2017 – Онтологія

Завтра ти обов’язково одужаєш Tomorrow You’ll Surely Get Better

Україна / Ukraine, 2017, 22’ Світова прем’єра / World premiere

Хлопець і дівчина вирушають у подорож до невеликого українського міста Рівного. Але замість очікуваної пригоди на них чигає хвороба, жахлива погода за вікном і п’ять днів пошуків краси у світі, де з цією самою красою не все так уже й добре.

КІНО / НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС FILM / NATIONAL COMPETITION

A guy and a girl take a trip to a small Ukrainian town Rivne. But instead of the expected adventure they are bound for sickness, terrible weather outside, and a five-day search for the beauty in the world which has problems with the beauty.

Станіслав Битюцький Stanislav Bytiutskyi Народився в Києві. Закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури. Працював кінокритиком в українських ЗМІ, публікувався в виданнях «СЕАНС», Kinote, «ШО», Korydor та інших. Засновник інтернет-журналу Cineticle. Born in Kyiv. Graduated from the Kyiv National University of Construction and Architecture. Has worked as a film critic in Ukrainian mass media, his articles were published in Séance, Kinote, Sho, Korydor, and other outlets. Founder of the Cineticle webzine.

Фільмографія Filmography 2016 – 24 2014 – До побачення, сінефіли

Хто ти. Хто я. З наукового погляду Who Are You. Who Am I. From a Scientific Standpoint

Україна / Ukraine, 2016, 25’ Світова прем’єра / World premiere

Він з’явився у нас, бо йому просто треба було десь жити. З Луганська, через Крим у Київ. Потім переїхав, бо ми вже просто не могли жити поряд. Спільну мову не змогли знайти також. Ми різні, та чи намагалися ми зрозуміти одне одного?

КІНО / НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС FILM / NATIONAL COMPETITION

He was with us because he just needed a place to stay. From Luhansk via Crimea to Kyiv. Then he moved away since we just couldn’t live nearby anymore. We also couldn’t find a common language. We are different, but did we try to understand each other?

Аня Калініченко Ania Kalinichenko Аня Калініченко народилася в Кіровограді (тепер Кропивницький). З 2003 року живе в Києві. Закінчила Майстерню документального кіно Сергія Буковського. Ania Kalinichenko was born in Kirovohrad (now Kropyvnytsky). Since 2013 lives in Kyiv. She finished the Documentary workshop by Serhiy Bukovsky.

Фільмографія Filmography 2016 – Кто ты. Кто я. С научной точки зрения

The End

Україна, Данія, Німеччина / Ukraine, Denmark, Germany, 2017, 11’

Світова прем’єра / World premiere

Вночі я вирушаю на північ, у пошуках танцю. По рейках, по асфальту, по воді – на острів посеред холодного моря. Що, як я його знайду? І чи настане ранок?

КІНО / НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС FILM / NATIONAL COMPETITION

At night I’m moving north in search for a dance. By rail tracks, by asphalt, by water, to the island in the middle of the cold sea. What if I’ll find it? Will the morning come?

Мар’яна Яремчишина Mariana Yaremchyshyna Народилась у 1994 році в день 99-річниці першого платного сеансу кінематографа братів Люм’єрів. Закінчила Скандинавську гімназію в Києві, після чого зайнялась самоосвітою і самостійними подорожами. Бере участь у міжнародних майстернях фізичного театру, аутентичного співу, мистецтва перформансу і танцю буто. Born 1994 at the 99th anniversary of the first commercial film screening by the Lumière brothers. Graduated from the Scandinavian Gymnasium in Kyiv. After graduation she got into self-education and travels on her own. Participates in international workshops of physical theater, authentic singing, performance art, and Butoh dance.

Фільмографія Filmography 2017 – The End

MYSTREETFILMS-РУБІЖ MYSTREETFILMS-FRONTIER

Луганський медичний університет переїхав у Рубіжне. Потяг зупиняється в місті рівно на дві хвилини. Далі – Лисичанськ, кінцева. А звідти недалеко до Сєвєродонецька – батьківщини клею ПВА. Кожна людина у цьому місті знає, що таке полівінілацетат. А за ним Щастя. По один бік – блокпост, по другий – кордон з зарубіжжям.

The Luhansk Medical University moved out to Rubizhne. A train stops in the town exactly for two minutes. Next stop is terminal, Lysychansk. It is not far from Sievierodonetsk, the birth town of the legendary PVA glue. Every person in this town knows what polyvinyl acetate is. Right next to it, there is another, called Shchastia. On the one side there is a checkpoint, on the other – the border, the frontier.

Якщо рухатись вздовж рубежу, рано чи пізно дістанешся моря. Так, одного травневого дня на пляжі Маріуполя від дресирувальника втік крокодил. Восени його знайшли в Азовському морі в районі викиду теплих стічних вод Азовсталі. Крокодил добре знав, де рибне місце.

If you move along the frontier, sooner or later you will reach the sea. And so, once, in May, a crocodile escaped from the trainer in Mariupol. In autumn, the creature was found in the Azov Sea near the place Azovstal Factory dumps its warm wastewaters. The crocodile knew very well where the coziest place is.

Словник каже, що рубіж – це межа, кордон, лінія, злам, те, що відділяє. Але також рубіж – це поріг, ступінь розвитку. За останні роки на Сході виріс інформаційний рубіж з «бойовиків», «терористів», «загроз» і «силовиків». Нам не вистачає людських облич, живих голосів і реальних історій. Цього року MyStreetFilmsUkraine виходить на новий ступінь розвитку і вирушає долати рубіж.

The dictionary defines frontier as limit line, border, line, edge, something that separates. But also the frontier means a threshold, a development stage. In recent years, there is an information frontier in the East with its militants, terrorists, threats, and forces. We are in the need of people’s faces, living voices, and real stories. That is why this year MyStreetFilmsUkraine goes to a new development level and sets off to conquer the frontier.

MyStreetFilms-Рубіж – це кіно про можливість потрапити в гості до старих друзів у Луганській чи Донецькій областях.

MyStreetFilms-Frontier is films that offer you a possibility to visit old friends in Luhansk and Donetsk regions.

ЖУРІ JURY

Віктор Марущенко Viktor Marushchenko

Віктор Марущенко живе і працює в Києві. Співзасновник приватної незалежної інформаційної аґенції «Укрпрес», а також ґалереї Foto Nostra. З 1999 року – голова київської організації Спілки фотохудожників України. З 2004-го очолює «Школу фотографії Віктора Марущенка». Учасник групових виставок в Україні та за кордоном. Його персональні виставки проходили у Швейцарії, Німеччині, Канаді, Словаччині, Молдові, Росії та Україні. Роботи Марущенка увійшли до антології світової фотографії Images. Viktor Marushchenko lives and works in Kyiv. Cofounder of the private independent information agency Ukrpres, as well as the Foto Nostra gallery. From 1999, head of the Kyiv organization of the Union of Photo Artists of Ukraine. From 2004, head of the Viktor Marushchenko School of Photography. Participant of the collective exhibitions in Ukraine and abroad. His personal exhibitions took place on Switzerland, Germany, Canada, Slovakia, Moldova, Russia, and Ukraine. Marushchenko’s works are featured in the Images anthology of the world photography.

Вероніка Янаткова Veronika Janatkova

Вероніка Янаткова – продюсерка з Чехії. Вона закінчила Школу кіно і телебачання Академії виконавських мистецтв у Празі, також брала участь у Європейській майстерні ExOriente, ArchiDoc, Академії Амстердамського фестивалю документального кіно, та Майстерні талантів Берлінале. Працювала над крос-медійним проектом «Щоденний бунт», фільмом каналу Arte «Це більше ніж ТБ» й визнаними прокатними фільмами «Геть від усіх сонць!» і «Ти мене бісиш». Серед її фільмів: «Ісландія» й «Нульовий рік» Сіґурдура Галлмара Маґнуссона та «Панельні історії» Лоренца Фіндайзена, – останній було показано на «86» у 2015 році.

КІНО / MYSTREETFILMS-РУБІЖ FILM / MYSTREETFILMS-FRONTIER

ЖУРІ JURY Veronika Janatkova is a producer from Chech Republic. She is a graduate of FAMU and an alumnus of the European Workshop ExOriente, ArchiDoc, IDFA Academy, and Berlinale Talents. She has worked on the cross-media project “Everyday Rebellion,” on the Arte production “It’s More Than TV,” and on the award-winning theatrical films “Away From All Suns!” and “You Drive Me Crazy.” Her films include Sigurður Hallmar Magnússon’s “Iceland,” “Year Zero” and Lorenz Findeisen’s “Concrete Stories;” the latter was featured in the “86” program in 2015.

METASITU

METASITU – мистецько-урбаністичний дослідницький колектив, заснований Лівою Дударевою та Едуардо Кассіною, що розвиває інноваційні урбаністичні стратеґії та систематизує знання про те, як люди інтеґруються до урбаністичного простору й взаємодіють з ним. METASITU вивчає різноманітні способи, в які ми населяємо (урбаністичні) території, здебільшого засобами відеоарту, наукових досліджень і лекцій. Їхні роботи виставлялися на Венеційській Бієнале, у Віденській залі мистецтв, «Ізоляції», tranzit. hu, CCA у Ґлазґо, в Інституті «Стрелка» та інших установах. METASITU is an art and urban research collective founded by Liva Dudareva and Eduardo Cassina that develops innovative urban strategies and systematizes the knowledge of how people integrate into urban space and interact with it. METASITU explores the varied ways in which we inhabit (urban) territories, largely through video art, research, and lectures. Their work has been exhibited at The Venice Biennale, Kunsthalle Wien, Izolyatsia, tranzit.hu, CCA Glasgow, and The Strelka Institute among others.

КУРАТОРИ CURATORS

Надія Парфан Nadia Parfan

Надія Парфан народилася в Івано-Франківську. Закінчила Києво-Могилянську академію та Центральноєвропейський університет. Кураторка та співзасновниця Фестивалю кіно та урбаністики «86». Спродюсувала незалежний документальний фільм «Заміж за іноземця» Джонатана Нардуччі (2014). У 2014-2015 вивчала режисуру документального кіно в Школі Анджея Вайди. Nadia Parfan was born in Ivano-Frankivsk, Ukraine. She graduated from the Kyiv-Mohyla Academy and the Central European University. She is a curator and co-founder of “86” Festival of Film and Urbanism. She is also a producer of the independent documentary “Love Me” (2014) by Jonathon Narducci. In 2014-15, she has been studying documentary directing at the Andrzej Wajda School.

Олександр Ратій – кінорежисер. Із фільмом «Повернення» переміг у національному конкурсі 43-го МКФ «Молодість». Його наступний фільм «Прості речі» було показано на Каннському фестивалі 2014 року.

Олександр Ратій Oleksandr Ratiy

Oleksandr Ratiy is a film director. His film “The Road Back” won the National Competition at the 43rd Molodist IFF. His next film “The Ordinary Things” was screened in Cannes in 2014.

КІНО / MYSTREETFILMS-РУБІЖ FILM / MYSTREETFILMS-FRONTIER

КУРАТОРИ CURATORS

Чед Ґрасіа Chad Gracia

Чед Ґрасіа близько 20 років працював постановником і драматургом у нью-йоркському театрі, спеціалізуючись на віршованих п’єсах. Його роботи ставилися в різних містах США і Європи. Його перший документальний фільм «Російський дятел» здобув нагороду журі фестивалю «Санденс». Chad Gracia has worked in New York theater for nearly 20 years as a producer and playwright with a focus on plays in verse. His works have seen productions on various cities in the United States and Europe. His first feature documentary “The Russian Woodpecker” won the Grand Jury Prize at the Sundance Film Festival.

Остап Костюк Ostap Kostyuk

Остап Костюк – режисер, актор, музикант. Народився 1979 року в Коломиї Івано-Франківської області. Працював як актор у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса та Мистецькому центрі «Майстерня пісні». Музикант і співавтор музичних проектів: «БАЙ. Гуцульська містерія», «Banda Arkan», «Tatosh Banda», «Гич Оркестр». Режисер фільму «Жива ватра», відзначеного на впливовому фестивалі Hot Docs. Ostap Kostyuk is a director, actor, and musician. He was born in 1979 in Kolomyia, Ivano-Frankivsk region. Worked as an actor at Les Kurbas Lviv Academic Theater and at the Song Workshop Artistic Center. He is also a musician and the co-creator of such music projects as BAI. Hutsul Mystery, Banda Arkan, Tatosh Banda and Hych Orkestr. Director of the film “Living Fire” which won an award at the Hot Docs Film Festival.

Гострий біль

Клуб юних моряків

Карлівка – Авдіївка / Karlivka – Avdiyivka, 30’

Маріуполь / Mariupol, 10’

У Толіка була мрія: він хотів бути перевертачем пінґвінів. З Антарктидою не склалось. Його мрія збулась в зоні АТО. Але кіно не про це. Фільм про зуби.

Я вперше побачив море у Маріуполі. Мені здається, у цьому місті є казка. Через 20 років я вирушив на її пошуки.

Acute Pain

Tolik had a dream, to flip over penguins over. It didn’t go well with the Antarctic. His dream came true in the Anti-Terrorist Operation Zone. But the film is not about it. The film is about teeth.

Валерій Пузік Valeriy Puzik КІНО / MYSTREETFILMS-РУБІЖ FILM / MYSTREETFILMS-FRONTIER

Club of Young Sailors

For the first time I saw the sea in Mariupol. I think this town has got a fairy tale. After 20 years I went on to find it.

Пьотр Армяновський Piotr Armianovski 66

Донецьку, я люблю тебе

Батько говорить

Донецьк / Donetsk, 13’

Київ – Луганськ / Kyiv – Luhansk, 10’

Короткі історії простих маленьких людей у звичайному місті. В нудних міських картинках є абсурд, гумор і оманливе відчуття стабільності й захищеності.

Історія оповідає про перші київські дні відпустки луганського інженера телецентру, що їде з рідного міста через окупацію. Вимушена відпустка затягується на багато років.

Short stories of ordinary people in a regular city. The boring city pictures have absurdity, humor, as well as deceiving sense of stability and protection.

This is the story about the first vacation days of the TV center engineer from Luhansk who leaves the hometown because of the occupation. The forced vacation continues for many years.

Анна Насадюк Anna Nasadiuk

Дмитро Чепурний Dmytro Chepurny

Father’s Talks

Donetsk, I Love You

Рубіж реальності

Гірник

Краматорськ / Kramatorsk, 5’

Гірник / Hirnyk, 20’

Колишній французький леґіонер 2010 року потрапляє до психіатричної лікарні. 2015 року збирається медкомісія. Леґіонер бачить снаряд, що летить за вікном, але вважає його за галюцинацію й не попереджає комісію.

Після довгої відсутності я повертаюсь у рідне місто. Автобус за графіком прямує на місцеву шахту, подекуди чути відлуння канонади, а на вулицях панує свято весни і надії на краще життя…

Frontier of Reality

The former French legionnaire gets admitted to the psychiatric ward in 2010. In 2015, the medical board is gathered. The legionnaire sees a flying shell in the window, but he thinks it’s a hallucination and doesn’t tell the board.

Михайло Бакузов Mykhaylo Bakuzovv КІНО / MYSTREETFILMS-РУБІЖ FILM / MYSTREETFILMS-FRONTIER

Hirnyk

Following the long absence, I’m back in the hometown. The bus, according to the schedule, is going to the local mine, the sound of cannonade is heard sometimes, but the streets are filled with the spring holiday and hopes for better life…

Марія Ворончук Maria Voronchuk 68

Ма

Шум Всесвіту

Маріуполь – Київ / Mariupol – Kyiv, 10’

Слов’янськ / Slovyansk, 20’

Розказуючи про своє нехитре життя, мама знімає на «фотік» ролики для дочки, яка живе в Києві і якій часто не додзвонитися. Аби розмова тривала, вона підгодовує свою дорослу дитину казками та шушеребками.

Один день із життя лідеру музичного гурту «Шум Всесвіту». Спочатку видається, що він з хлопцями веде різноманітне та дуже цікаве життя. Але згодом стає зрозуміло, що все не так радісно.

Ма

Noise of the Universe

While telling about her simple life, mom shoots videos on her camera for the daughter who lives in Kyiv, it is hard to reach her on the phone. To make the conversation last, she feeds fairytales and morels to her grown up kid.

Марія Стоянова Maria Stoyanova

One day in the life of a front man from the music band Shum Vselennoy. At first, it seems like he and the guys are having a diverse and interesting life. But in a while it gets apparent that it isn’t just all fun.

Михайло Корольов Mykhailo Korolyov 69

Сєвєродонецьк

Заново

Сєвєродонецьк / Sievierodonetsk, 20’

Київ – Донецьк / Kyiv – Donetsk, 25’

Сєвєродонецьк – місто-посередник між «тими» територіями і «цими». Чудове місце для людей, що стали чужими «там», але не стали своїми «тут». Місце, де майже випадково опинилися друзі-луганчани.

Кажуть, що не вбиває, те робить нас сильнішими. Але як почати все з нуля і не втратити смак до життя? Нова домівка, нові друзі, нова робота, нова сім’я, нові цінності...

Sievierodonetsk

Sievierodonetsk is a town in the middle between those and these territories. A great place for the people, who became aliens over there, but didn’t yet fit in here. A place where friends from Luhansk came to almost accidentally.

Євген Королетов Yevhen Koroletov КІНО / MYSTREETFILMS-РУБІЖ FILM / MYSTREETFILMS-FRONTIER

Anew

They say whatever doesn’t kill us makes us stronger. But how do you start everything over without losing interest to life? New home, new friends, new job, new family, new values…

Катерина Запорожець Kateryna Zaporozhets 70

Металурги

Центр сучасного мистецтва

Steelmakers

Center of Modern Art Маріуполь / Mariupol, 14’

Личичанськ – Сєвєродонецьк – Рубіжне / Lysychanst – Sievierodonetsk – Rubizhne, 15’

Маріуполь – місто з однією з найбільш багатих і різноманітних в країні зібрань монументальної мозаїки радянського часу. Чи можуть місцеві жителі зіставити самих себе сьогоднішніх із зображеними на мозаїках людьми?

Псевдодокументальне відео у форматі інтерв’ю, де розповідається фантастична історія про те, як Світлоград став центром сучасного мистецтва за незрозумілих обставин, пов’язаних з припиненням роботи заводу «Азот».

Mariupol is a town with one of the richest and diverse collections of Soviet monumental mosaics in Ukraine. Could locals juxtapose themselves today to the people pictured in mosaics?

Pseudo documentary video piece in the form of an interview, which tells a fantastic story about Svitlohrad becoming a center of modern art due to unclear circumstances connected to the closing of Azot factory.

Євген Нікіфоров Yevhen Nikiforov

Аліна Якубенков Alina Yakubenko 71

РЕТРОСПЕКТИВА ДЖОНА СМІТА JOHN SMITH RETROSPECTIVE

Джон Сміт John Smith

Джон Сміт народився в Волтамостові (Лондон) 1952-го року, він вивчав кіно в Королівському коледжі мистецтва. Під час навчання почав співпрацювати з Лондонським кооперативом кінематографістів. Наснажений концептуальним мистецтвом і структрурним кіно в роки особистісного формування, він також захопився здатністю наративу та художньої декламації створювати ефект присутності, й відтак створив низку творів, що руйнують позірні кордони між документалістикою та ігровим кіно, репрезентацією та абстракцією. Стараннно вибудовані фільми Сміта, що часто ґрунтуються на повсякденному житті, досліджують і викривають кіномову. Від 1972-го Сміт зняв понад п’ятдесят фільмів, відеоробіт та інсталяцій, що демонструвалися в незалежних

John Smith was born in Walthamstow, London in 1952 and studied Film at the Royal College of Art, during which time he became involved in the activities of the London Filmmakers Co-op. Inspired in his formative years by conceptual art and structural film, but also fascinated by the immersive power of narrative and the spoken word, he has developed an extensive body of work that subverts the perceived boundaries between documentary and fiction, representation and abstraction. Often rooted in everyday life, Smith’s meticulously crafted films playfully explore and expose the language of cinema. Since 1972 Smith has made over fifty film, video, and installation works that have been shown in independent cinemas, art galleries, and on television around the world and awarded major prizes at many international film festivals. He received a 73

кінотеатрах, арт-ґалереях і на телебаченні по всьому світу й здобули головні призи на багатьох міжнародних кінофестивалях. У 2011-му від одержав Нагороду для мистців від Фундації Пола Гемлина, а в 2013-му став переможцем Лондонської кінопремії Джармена. Джон Сміт живе й працює в Лондоні. За сумісництвом викладає в Університеті східного Лондона як професор красних мистецтв. Його роботи зберігаються в публічних колекціях, зокрема у ґалереї Тейт, Раді мистецтв Англії, Музеї мистецтв у Маґдебурзі, Центрі сучасного мистецтва FRAC Île de France у Парижі, Фундації Ella Fontanals-Cisneros у Маямі, Вольвергемптонській артґалереї та Арт-ґалереї Ференса у Гуллі

Paul Hamlyn Foundation Award for Artists in 2011, and in 2013 he was the winner of Film London’s Jarman Award. John Smith lives and works in London. He teaches part-time at the University of East London where he is Professor of Fine Art. His work is held in public collections including Tate Gallery; Arts Council England; Kunstmuseum Magdeburg; FRAC Île de France, Paris; Ella Fontanals-Cisneros, Miami; Wolverhampton Art Gallery and Ferens Art Gallery, Hull. The program of his urban films John Smith has compiled specially for the festival “86.”

Програму своїх урбаністичних фільмів Джон Сміт склав спеціально для фестивалю «86». КІНО / РЕТРОСПЕКТИВА ДЖОНА СМІТА FILM / JOHN SMITH RETROSPECTIVE

21 x Нью-Йорк Дівчина жує ґумку 21 x Girl The NewChewing York Gum

Подібно до інших кіноробіт, створених британськими мистцями у 70-х, фільм «Дівчина жує ґумку» створено як ідеологійне протиставлення масовому кіно. Головною метою фільму було підірвати притаманну йому ілюзорність, привертаючи увагу до штучності (на противагу поширеній практиці маскувати її). Фільм привертає увагу до кінозасобів, заперечуючи їхнє існування, подаючи репрезентативність як цілковиту самодостатню реальність. Мета досягається завдяки використанню закадрового голосу задля руйнації зчитуваності зображення.

Великобританія Польща / Poland, / UK, 2016, 1976, 12’ 71’

Like many other film works made by British artists in the ‘70s, “The Girl Chewing Gum” was made in ideological opposition to mainstream cinema. A primary aim of the film was to undermine its inherent illusionism, drawing attention to its own artifice (rather than the conventional practice of attempting to disguise it). The film draws attention to the cinematic apparatus by denying its existence, treating representation as an absolute reality in its own right. It achieves this by using a voice-over to subvert the reading of the image.

Гакні 21 x Нью-Йорк Маршес – 4 листопада, 1977 21 x New York Hackney Marshes – November 4th 1977

Імпровізація зафільмована протягом одного дня – від світання до смеркання. Фільм монтувався просто в камері, а зйомка велася з однієї точки посеред одного зі 112 футбольних полів Гакні Марша – цю локацію обрано через схожість поміж навколишніми будівлями та об’єктами (ідентичні житлові будинки, футбольні ворота тощо). Поєднуючи точно дібрані кадри з подібними об’єктами, було досягнуто ілюзії руху, порушуючи репрезентативне зчитування краєвиду. Через дібрані кадри та зміни в швидкості монтажу й руху камери, фільм коливається між фіксацією та абстракцією.

КІНО / РЕТРОСПЕКТИВА ДЖОНА СМІТА FILM / JOHN SMITH RETROSPECTIVE

Польща / Poland, 2016, 71’ Великобританія / UK, 1977, 15’

An improvisation recorded over the course of one day, starting at dawn and finishing after dusk. The film was edited in camera and shot from one camera position in the middle of one of the 112 football pitches that cover Hackney Marsh, a location chosen because of the similarities between the surrounding buildings and objects (identical blocks of flats, goalposts etc.). By cutting between precisely matched framings of similar objects, illusions of movement were produced, disrupting representational readings of the landscape. Through selection of shots and changes in cutting pace and speed of camera movement, the film fluctuates between record and abstraction.

Чорна вежа The Black Tower

«Чорна вежа» розширює сферу зацікавлень Сміта: а саме – зображення як кінофакт невпинно ставиться під сумнів і часто є другорядним по відношенню до мови та звукового супроводу. Подібно до ранніх робіт режисера, «Чорна вежа» торкається питань опису, але цього разу дослідження обрамлюється історією, чия суперечлива меланхолія вирівнює її ж дотепи та іронію, а це вже саме по собі є неабияким зразком оповідного мистецтва.

Великобританія / UK, 1985-87, 24’

“The Black Tower” expands the core of Smith’s interests: chiefly, the image as a filmic fact which is constantly questioned and often undermined by language and soundtrack. Like his earlier films, “The Black Tower” is concerned with description, but this time framed by a story whose undertow of melancholy balances its wit and wry humor, and which is a remarkable fiction in its own right.

Шкідник Blight

Великобританія / UK, 1994-96, 14’

«Шкідник» оповідає про будівництво дороги Лінк-Роуд M11 у Східному Лондоні, що спровокувало тривалу та відчайдушну кампаню мешканців проти знесення їхніх домівок. Зображення у фільмі фіксують певні зміни, що сталися протягом дворічного періоду – від знесення будинків до початку будівництва автомобільної траси. Звуковий супровід поєднує природні звуки, пов’язані з описаними подіями, та уривки розмов із місцевими мешканцями.

КІНО / РЕТРОСПЕКТИВА ДЖОНА СМІТА FILM / JOHN SMITH RETROSPECTIVE

“Blight” revolves around the building of the M11 Link Road in East London, which provoked a long and bitter campaign by local residents to protect their homes from demolition. The images in the film record some of the changes which occurred in the area over a two-year period, from the demolition of houses through to the start of motorway building work. The soundtrack incorporates natural sounds associated with these events together with speech fragments taken from recorded conversations with local people.

Гора зі стягом Flag Mountain

Погляд через кордон Нікосії – розділеної столиці Кіпру. Над дахами будинків грецького півдня Кіпру камера дивиться на гори Турецької Республіки на півночі, де прояви націоналізму підсилюються кінозасобами. Рухаючись поміж макро- та мікроперспективами, «Гора зі стягом» показує драматичну виставу на тлі буденного життя і щоденних справ людей в обох частинах міста.

Великобританія / UK, 2010, 8’

A view across the border in Nicosia, the divided capital of Cyprus. The camera looks over the rooftops of the Greek Cypriot south to the mountains of the Turkish Republic in the north, where a display of nationalism is enhanced by filmic means. Moving between macro and micro perspectives, “Flag Mountain” sets dramatic spectacle against everyday life as the inhabitants of both sides of the city go about their daily business.

Стів терпіти не може рибу Steve Hates Fish

Зафільмований просто з екрану смартфона з програмою, що має перекладати з французької на англійську, «Стів терпіти не може рибу» навмисне заплутує програму, кажучи їй перекладати англійські вивіски на пожвавленій лондонській вулиці з крамницями. У середовищі перенасиченому інформацією, вивіскам немає кінця, в той час, як програма силкується виконати своє завдання, шукаючи французькі слова в місці, де жодного такого слова не знайти.

КІНО / РЕТРОСПЕКТИВА ДЖОНА СМІТА FILM / JOHN SMITH RETROSPECTIVE

Великобританія / UK, 2015, 5’

Filmed directly from the screen of a smartphone using a language translator app that has been told to translate from French into English, “Steve Hates Fish” deliberately confuses the software by instructing it to interpret the English signage in a busy London shopping street. In an environment overloaded with information the signs run riot as the restless software does its best to fulfill its task, looking for French words to translate in places where there are none.

АРХІВНА ПРОГРАМА ARCHIVAL PROGRAM

Близькі контакти Close Encounters

Архівна програма «Близькі контакти» – це добірка фільмів леґендарної кіностудії «Київнаукфільм», що піднімає тему комунікації та близькості в соціальних системах. Починаючи з 1960-х років під впливом свого ідеолога Фелікса Соболєва кіностудія висвітлювала широкий спектр проблем крізь призму наукового світогляду. Фільм «Мова тварин» розглядає розмаїті засоби комунікації серед комах, риб, птахів, плазунів і ссавців. Наукові дослідження різних сиґнальних систем відкривають для нас світ, мову якого ми не до кінця розуміємо. Віра в науковий проґрес породжує утопічну надію вступити в контакт із представниками інших КІНО / АРХІВНА ПРОГРАМА FILM / ARCHIVAL PROGRAM

біологічних видів, досягти з ними взаєморозуміння й наближення. Натомість, стрічки «Контакти» і «Метаморфози» досліджують кризу людського спілкування і бар’єри на шляху до близькості, що постають у сучасних містах. Соціальне життя мегаполісів сповнене поверхових взаємодій і стереотипних реакцій на незнайомців, але саме на цьому тлі загострюється екзистенційна потреба у близькості та глибокому особистісному контакті. Програма створена за підтримки Національного Центру Олександра Довженка.

Archival program Close Encounters, composed of films produced by the legendary Kyivnaukfilm studio, is exploring the topic of communication and intimacy in social systems. Influenced by its mastermind Feliks Soboliev, since the 1960s the film studio has explored a wide range of issues through the lens of science. The film “Animal Language” focuses on communication means among insects, fish, birds, reptiles, and mammals. Through scientific research of various signal systems, we discover the world full of languages that we don’t quite understand. Faith in scientific progress fosters a utopian aspiration to come in contact with other biological species, reaching mutual understanding and closeness.

At the same time, “Contacts” and “Metamorphoses” reflect on the crisis of human communication and hindrances to close relationships that exist in contemporary cities. Social life in metropolis is full of superficial interactions and stereotypical reactions towards strangers, but it is this particular background that emphasizes existential need for intimacy and profound personal contact. The program is created with support from Oleksandr Dovzhenko National Centre.

Мова тварин

Контакти

УРСР, 1967, 62’, «Київнаукфільм»

УРСР, 1976, 21’, «Київнаукфільм»

Режисер: Фелікс Соболєв

Режисер: Віктор Олендер

Ukrainian SSR, 1967, 62’, Kyivnaukfilm

Ukrainian SSR, 1976, 21’, Kyivnaukfilm

Director: Feliks Soboliev

Director: Viktor Olender

Царство тварин – невідома земля. Ми тут немов чужоземці. Ми не розуміємо мови цієї країни. Кажуть, колись давно жила людина, яка вміла говорити з тваринами – цар Соломон. У всіх народів є казки, в яких звірі говорять – між собою і з людиною. Ми захоплено відкриваємо очі на світ, який вважали давно відкритим. Мова звірів. Не людська мова, а особливі, часом зовсім несподівані для нас способи спілкування між тваринами… Головна відзнака Міжнародного кінофестивалю в Ляйпціґу – «Золотий голуб» (1969).

Чоловік звертається до перехожих на вулиці й просить поговорити з ним. Зустрічні люди відмовляють йому під різними приводами, але потім самі шукають співрозмовників у клубі знайомств. Фільм одного з учнів Соболєва, Віктора Олендера, досліджує кризу людської комунікації у великих містах крізь призму науки, масової культури та особистих історій.

Animal Language

Kingdom of animals is an unknown territory. We are like foreigners in here. We don’t understand the language of this country. They say, once lived a person who could talk to the animals, King Solomon. All peoples have fairytales with animals speaking with each other and with humans. In amazement, we’re looking at the world which considered long discovered. Animal language. It’s not human language, but special, sometimes completely unexpected ways of communication between animals… Main Prize at the 1969 Leipzig International Film Festival.

КІНО / АРХІВНА ПРОГРАМА FILM / ARCHIVAL PROGRAM

Contacts

A man addresses the strangers on a street, he asks them to talk to him. The strangers refuse under various excuses, but later on they are looking for the people to talk to in a meetings club. A film by one of Feliks Soboliev’s students, Viktor Olender, explores the crisis of human communication in big cities through a scientific standpoint, mass culture, and personal stories.

Метаморфози Metamorphoses

УРСР, 1979, 20’ «Київнаукфільм» Режисер: Анатолій Борсюк Ukrainian SSR, 1979, 20’, Kyivnaukfilm Director: Anatoliy Borsiuk

Як ми сприймаємо людей, яких бачимо вперше, і на підставі чого формуємо про них враження? Фільм «Метаморфози» продовжує тему соціального відчуження у містах та упередженого сприйняття незнайомців за зовнішніми ознаками. Влучні експерименти виявляють небезпечні соціальні стереотипи, які досі не втратили актуальності. How do we perceive the people we see for the first time, upon what do we base our opinions? “Metamorphosis” continues to explore the subject of social alienation in cities and biased perceptions of strangers because of their looks. Precise experiments uncover dangerous social stereotypes which are still following us.

Фільм представляє режисер The film is presented by the director

ДИТЯЧА ПРОГРАМА

спільно з «Чілдрен Кінофест»

CHILDREN’S PROGRAM

in association with Children Kinofest

Ми – найкращі! We Are the Best!

Стокгольм, 1980-i. Три дівчинки вирішили створити панк-гурт попри те, що у них не було музичних інструментів, а всі навколо запевняли, що панк-рок мертвий.

Дубльовано українською No English subtitles

Лукас Мудіссон / Lukas Moodysson Швеція, Данія / Sweden, Denmark, 2013, 102’

Three girls in 1980s Stockholm decide to form a punk band – despite not having any instruments and being told by everyone that punk is dead.

Фестивалі та нагороди Selections and awards Нагороди «Золотий жук» за найкращі ґрим і художнє оформлення / Guldbagge Awards for Best Make-up and Best Set Design (2014) Участь у Венеційському МКФ / Venice Film Festival, official selection (2013)

Завтра

Сирiл Дiон, Меланi Лоран /

Tomorrow

Cyril Dion, Mélanie Laurent Франція / France, 2015, 118’

Знімальна група вирушає в 10 країн світу (Франція, Данія, Фінляндія, Бельгія, Індія, Великобританія, США, Швейцарія, Швеція, Ісландія), розмірковуючи про можливу загибель людства до 2100 року. Експедиція зустрічається з фахівцями, які працюють в сфері сільського господарства, енергетики, економіки, демократії, освіти. Зібравши воєдино різноманітні і впроваджені проекти, кінематографісти отримали можливість уявити, яким може бути суспільство майбутнього. Дубльовано українською No English subtitles

The film crew sets out to ten countries (France, Denmark, Finland, Belgium, India, the United Kingdom, the United States, Switzerland, Sweden, Iceland) investigating the possible human extinction by the year 2100. The expedition meets the pioneers who are re-inventing agriculture, energy, economy, democracy and education. Joining those concrete and positive actions which are already working, they began to figure out what could be tomorrow’s world

Фестивалі та нагороди Selections and awards Нагорода «Сезар» за найкращий неігровий фільм / César Award for the Best Documentary (2016)

КІНО / ДИТЯЧА ПРОГРАМА FILM / CHILDREN’S PROGRAM

Хлопчик-фантом Phantom Boy

Жан-Луп Фелісіолі, Ален Ґаньоль / Jean-Loup Felicioli, Alain Gagnol Франція, Бельгія / France, Belguim, 2015, 84’

11-річний хлопчик з Нью-Йорка Лео — незвичайна дитина: він може ставати невидимим і літати крізь стіни. Потрапивши до лікарні, хлопчик знайомиться з Алексом, тимчасово прикутим до інвалідного візка поліцейським. Лео в повітрі та Алекс на землі утворюють екстраординарну команду, яка захищає журналістку Марі та рятує Нью-Йорк від знищення.

The eleven-year-old Leo from New York is an incredible kid: he can become invisible and fly through walls. After being admitted to the hospital Leo meets Alex, a police officer temporarily in a wheelchair. Leo up in the air and Alex on the ground, together they make an extraordinary team, protecting the journalist Marie and saving New York from destruction.

Дубльовано українською No English subtitles

УРБАНІСТИКА URBANISM

Над прірвою у житі The Catcher in the Rye

Виставка-аудіотур про місто Славутич Audio tour exhibition about Slavutych

Що таке аудіотур

Аудіотур «Над прірвою у житі»

Аудіотур – це вид іммерсійного театру (від англ. Immersive – занурення), піонерами якого в Україні виступає група Pic Pic. Створення ефекту присутності є чи не основною вимогою у розважальній індустрії. Театр відповідає на цей запит своїми інструментами, пропонуючи глядачам (слухачам) зануритись у світ історії. Кожен учасник аудіотуру отримує навушники та приймач, через який транслюється сиґнал. У навушниках звучить голос, який має функцію нарації (розповідає історію), а також імперативу (вказує слухачу, що він повинен робити). Зазвичай, аудіотур проводиться у місті, що тим самим включає його до міждисциплінарної форми – архітектура, міська історія та мова, урбаністичні практики є важливими елементами іммерсійного театру.

В цьому аудіотурі ми намагаємось як належить відповісти на питання: як повернути собі місто, яке було твоїм у дитинстві. Ми допускаємо, що роки дитинства створюють особливу чуттєвість до сусідських вулиць, двориків, центру міста. Це по-дитячому вразливий емоційний ландшафт міста – зі своїми, контурами (кордонами), зі своїми та чужими (небезпечними) місцями. І коли ця інтенсивність чуттєва знижується (змінюється), нам здається, що ми втрачаємо своє місто, яке колись приносило стільки насолод. Тож в нашому аудіотурі «Над прірвою у житі» ми намагаємось зрозуміти, чи можна цю насолоду від міста повернути. Основою аудіотуру є історія дев’ятикласниці Юлі, яка терпіти не може свою школу. Вона часто свариться зі своїми вчителями, не розуміє своїх однолітків і ніяк не може поговорити зі своєю мамою. Юля часто втікає зі шкільних уроків і ходить до лісу, який оточує її місто. Одного разу вона зайшла надто далеко. Виробництво: Pic Pic у партнерстві з фестивалем кіно та урбаністики «86» Композиторка: Маргарита Кулічова

УРБАНІСТИКА / АУДІОТУР URBANISM / AUDIO TOUR

What is an audio tour

The Catcher in the Rye audio tour

Audio tour is the kind of immersive theater which is pioneered in Ukraine by the Pic Pic group. Creation of the immersive effect is probably the main requirement in the industry of entertainment. Theater responses to this request with its own instruments, offering the spectators (listeners) to dive into the world of a story. Each participant of audio tour gets headphones and a receiver which picks up a signal. Voice in the headphones performs a narrative function (it tells a story), but also the function of imperative (it tells a listened what to do). Usually, an audio tour takes place in a city, and by this it is of a interdisciplinary nature: architecture, city history and language, urban practices – these are the important elements of the immersive theater.

In this audio tour we are trying to tackle the problem: how to get back the city which was yours in childhood. We presume that childhood years create a special sensitivity for the neighborhood streets, yards, and downtown. It is childishly impressionable emotional landscape of the city, with own people, outlines (limits), with native and alien (dangerous) places. So when such sensitive intensiveness goes down (changes), we think we’re losing our city, which used to bring so much joy. In out audio tour The Catcher in the Rye we’ll try to understand whether it’s possible to return this joy caused by the city. The tour is based on the story about a teenager Yulia who hates her school. She often quarrels with her teachers, she doesn’t get her peers and can’t find the way to talk to her mom. Yulia often skips the classes to go to the woods around her city. Once she wandered too far off. Production: Pic Pic in partnership with the Festival of Film and Urbanism “86.” Composer: Marharyta Kulichova

14-Й КВАРТАЛ 14TH DISTRICT www.14district.org

Місто Славутич складається з 13 кварталів, спроектованих і побудованих вісьмома радянськими республіками. Кожен квартал має стилістичну й архітектурну подібність до певного міста – Баку, Тбілісі, Єревана, Вільнюса, Таллінна, Риги, Києва, Бєлґорода, Москви й Лєнінґрада. «14-й квартал» – це ідея створення у Славутичі нового простору, що відображатиме місто Афіни. Проект має на меті дослідити процес перенесення одного міського середовища в інше та ставить питання про те, чим може бути «квартал» у сучасному місті. Для цього було відібрано п’ятеро славутичан і сформувано робочу групу проекту, відповідальну за розробку концепції та планування 14-го кварталу. До групи увійшли Діна Алексашина, Ірина Брох, Сергій Рабчевський, Вадим Ракша та Катерина Шехтер.

Протягом кількох місяців учасники групи відвідували лекції та воркшопи, досліджуючи місцевий урбаністичний контекст та механізми роботи з публічним простором. Після цього вони поїхали у тижневу подорож до Афін, щоб побачити місто на власні очі та визначити, як саме відобразити його у Славутичі. На фестивалі «86» учасники проекту вперше публічно презентують свою концепцію 14-го кварталу. Крім того, під час фестивалю проходитиме мистецька виставка, що оповідає про хід проекту «14й квартал», зокрема про тиждень, проведений робочою групою в Афінах. Співавтори

проекту:

metamatic:taf,

METASITU

Афіни)

Тета

(організація Цибульник

(Фестиваль «86»). Проект втілюється в рамках програми культурної співпраці Tandem Ukraine.

УРБАНІСТИКА / АФІНСЬКИЙ КВАРТАЛ URBANISM / ATHENIAN DISTRICT

The town of Slavutych is comprised of 13 districts planned and constructed by eight Soviet republics. Each district represents stylistic and architectural qualities of a certain city: Baku, Tbilisi, Yerevan, Vilnius, Tallinn, Riga, Kyiv, Belgorod, Moscow, and Leningrad.

For a few months, the Thinking Group participated in lectures and workshops, exploring the local urban context and approaches to designing public space. Then they went on a week-long trip to Athens in order to experience the city and decide how exactly to represent it in Slavutych.

14th District draws on the idea of a spatial intervention in Slavutych inspired by the city of Athens. The project aims to explore the process of translation of one urban fabric into another and reflect on the notion of ‘district’ in a contemporary city.

At the “86” Festival, the Thinking Group will make the first public presentation of their concept of the 14th District.

To achieve this goal, five Slavutych locals were selected, forming the Thinking Group responsible for conceptualizing and designing the 14th District. The group included Dina Aleksashyna, Iryna Brokh, Sergii Rabchevskyi, Vadym Raksha, and Kateryna Shekhter.

Moreover, during the festival, there will be an art exhibition focused on the evolution of the 14th District project and particularly the week that the Thinking Group spent in Athens. Co-creators

(metamatic:taf,

the

Athens)

project: and

Teta

METASITU Tsybulnyk

(“86” Festival). The project is implemented within the framework of Tandem Ukraine.

РОЛЬОВІ МОДЕЛІ ROLE MODELS Перформативна лекція від METASITU Performative Lecture by METASITU

METASITU досліджує наявні міські процеси, щоб встановити «урбаністичну проблему» і хто та як визначає «урбаністичний успіх». Їхній мистецький колектив допоможе відчути коґнітивну емансипацію та коротко поглянути на засоби критичного мислення, аби вийти за рамки запозичених міжнародних «урбаністичних рішень», піддати сумніву усталені прототипи та надати унікальні вирішення, які можуть або не можуть бути використані деінде.

цього питання вкрай важлива в місцях росту стурбованості громадян їхнім штучним довкіллям та буйства ініціатив, що «вирішують проблеми». METASITU

–

мистецько-урбаністичний

дослідницький

колектив,

заснований

Лівою Дударевою та Едуардо Кассіною, що розвиває

інноваційні

урбаністичні

стратеґії

та систематизує знання про те, як люди інтеґруються й

до

взаємодіють

урбаністичного з

ним.

METASITU

простору вивчає

різноманітні способи, в які ми населяємо (урбаністичні) території, здебільшого засобами

Засобами препарування структур, що ставлять під сумнів, формують та видозмінюють глобальні траєкторії метрополій і запозичених «урбаністичних рішень», METASITU кине виклик визначенню міської «проблеми» та критично розгляне поняття «урбанічстчного успіху» під час ухвалення й адаптування рішень. Релевантність УРБАНІСТИКА / ПЕРФОРМАНС URBANISM / PERFORMANCE

відеоарту, наукових досліджень і лекцій. Їхні роботи виставлялися на Венеційській Бієнале, у Віденській залі мистецтв, «Ізоляції», tranzit. hu, CCA у Ґлазґо, в Інституті «Стрелка» та інших установах.

METASITU will explore the existing urban processes to establish ‘an urban problem,’ who and what determines ‘urban success.’ The art collective will aim to provide a sense of cognitive emancipation and a brief overview of tools for critical thinking, in order to look beyond imported international ‘urban solutions’, challenge pre-established prototypes and devise unique solutions that may or may not be reproduced elsewhere.

METASITU is an art and urban research collective founded by Liva Dudareva and Eduardo Cassina that develops innovative urban strategies and systematizes the knowledge of how people integrate into urban space and interact with it. METASITU explores the varied ways in which we inhabit (urban) territories, largely through video art, research, and lectures. Their work has been exhibited at The Venice Biennale, Kunsthalle Wien, Izolyatsia, tranzit.hu, CCA Glasgow, and The Strelka Institute among others.

Through dissecting the frameworks that question, shape, and reconfigure global metropolitan trajectories and imported ‘urban solutions’, METASITU will challenge the definition of the city’s ‘problems’ and critically query notions of ‘urban success’ when adopting and adapting solutions. The relevancy of this topic is crucial in areas with an increasingly engaged citizenry concerned about their built environment and the mushrooming of ‘problem solving’ initiatives. 97

УЧАСТЬ БЕЗ УЧАСТІ: як забезпечити реальне, а не бутафорне залучення громади? Oсвітня подія у форматі відкритого простору PARTICIPATION THAT FAILS: WHAT PROJECTS DO WE NEED TO RE-INVENT COMMUNITY ENGAGEMENT? learning exchange event in open space format

За останні кілька років концепція партисипації (громадської участі) в Україні стала своєрідним трендом. Її декларують громадські організації, органи місцевого самоврядування та міжнародні організації. Проте, часто ті, хто прагне використати переваги громадської участі у своїй роботі, виявляються неготовими до повноцінного проживання досвіду партисипації. При цьому, в колі активістів та професіоналів практично відсутня дискусія про складнощі та проблеми під час впровадження проектів громадської участі: аналіз помилок важко знайти у відкритому доступі, немає звички ділитися історіями невдач. Неуспіх сприймається як ознака непрофесійності, а не як необхідна частина розвитку.

УРБАНІСТИКА / УЧАСТЬ БЕЗ УЧАСТІ URBANISM / PARTICIPATION THAT FAILS

Команда фасилітаторів #openspaceworks підготувала захід у форматі відкритого простору. Триденна подія дасть змогу озвучити, обговорити та проаналізувати у безпечному середовищі свої історії помилок та невдач у проектах громадської участі. Під час воркшопу учасники проживуть особистий досвід самоорганізації та партисипації, а також зможуть рефлексувати щодо своєї готовності та спроможності створювати простір для залучення громади.

Фасилітатори: Олександра Целіщева, Мар’яна Завійська, Тарас Тимчук Документатор: Михайло Войтович Контактна особа: Олександра Сладкова

Over the last couple of years the concept of participation in Ukraine has become a trend that is manifested by NGOs, development projects, local governments. But hereâ&#x20AC;&#x2122;s the rub: again and again NGOs, communities, and even international donors tend rather to declare participation, then fully to practice it; again and again communities become not to be ready to experience participation and value itâ&#x20AC;&#x2122;s gifts. At the same time, the discussion about difficulties and problems concerning implementation of the community involvement projects is basically nonexistent among activists and professionals: failureâ&#x20AC;&#x2122;s analysis is hard to find in open sources, there is no practice to share the stories of failures. A failure is perceived as a sign of unprofessionalism, but not as a part of development.

The #openspaceworks team had prepared an learning exchange event in open space format. For three days it will allow to voice, discuss, and analyze in a safe environment the stories of failures and mistakes in the community involvement projects. During the event the participants will live through the personal experience of self-organization and participation, as well as reflect on their readiness and abilities to create a space for the real community involvement.

Facilitators: Oleksandra Tselisheva, Maryana Zaviyska, Taras Tymchuk Open space reporter: Mykhaylo Voytovych Conventer: Oleksandra Sladkova

Славутич: в гостях удома програма дитячих та підліткових активностей Slavutych: Home Visit activities program for children and teens

Програма запрошує дітей та підлітків відкривати разом з нами особливу поетику Славутича, що дає відчуття дому та єднає гостей з місянами.

близько вони можуть контактувати. Тривалість програми: 29.04-1.05 (три дні), з 11:00 до 16:00 з перервою на обід 13:00-14:00.

Старші діти у віці 10-15 років, як місцеві жителі так і гості Славутича, запрошуються до участі у експерементально-дослідницькій програмі «Славутич: в гостях удома». Спробуємо разом дослідити значення та розуміння близькості у сучасному світі через експеримент, дослідження та відтворення повсякденних практик та особистих ритуалів. Будемо розглядати формування приватної та публічної сфери, та як їх рамки та межі змінювались з часом, думати про межі особистого вдома та у міському просторі. Крім того, спробуємо подивитися на те, як місце, в якому ми перебуваємо, впливає на наші рухи та взаємодію з простором. Які ритми, рухи, імпульси, малюнки виникаюсь в тому чи іншому місці, як тіло та простір вступають у взаємозв’язок та наскільки

Діти від 3 до 8 років зможуть проводити час під наглядом вихователів сімейного кафе «Кіно». Простір дозволяє знайомитись з цікавими професіями у спеціально створених та наповнених необхідними приладдям маленьких будиночках (магазин, пекарня, майстерня тощо), грати, малювати та заводити нових друзів. Спеціальна ціна для дітей глядачів фестивалю: 50 гривень/день (за пред’явленням бейджа/браслета/ квитка). Час роботи - з 11:00 до 19:00. Для всіх охочих дітей від 6 років щодня в рамках дитячої програми на 86 відбудуться заняття та прогулянки, відвідування спеціальних програм фестивалю (наприклад, програми ленд-арту). Зустріч кожного дня роботи програми

УРБАНІСТИКА / СЛАВУТИЧ: В ГОСТЯХ УДОМА URBANISM / SLAVUTYCH: HOME VISIT

100

- біля кафе «Кіно» о 17:00. Тривалість - до 2 годин. Запрошуємо всіх охочих на безкоштовні перегляди кіно для дітей та підлітків (8+) у приміщенні кафе «Кіно» від партнера дитячої кінопрограми «Чілдрен Кінофеста». (див. стор. 87-90). Після перегляду – обговорення з глядачами. Локація: сімейне кафе «Кіно», пр-т Дружби Народів, 7. До уваги батьків: в кафе є платні зони відпочинку, будь ласка, зважайте на умови простору. Спільно з ініціативою «Дитячі Географії».

The program invites children and teenagers to discover together a special poetics of Slavutych, which feels like home and unites guests with the locals. 10- to 15-year-olds, both locals and Slavutych visitors invite to take part in the experimental research program Slavutysch: Home Visit. Together we’ll try to explore the meaning and understanding of intimacy in modern world through the experiment, research, and reenactment of everyday practices and individual rituals. We’ll look into the formation of private and public environments, and how their boundaries have changed over time, as well as thinking about limits of personal at home and in a city space. Moreover, we’ll try to understand how a place we are occupying affects our movements and interaction with space. Which kind of rhythms, movements, impulses, and pictures appear in different places, how body and space interact, and how closely could they contact with each other. Duration of the program: from 29.04 till 101

1.05 (three days), from 11 a.m. till 4 p.m. with a break from 1 p.m. till 2 p.m. 3- to 8-year-olds will get to spend time under the supervision of teachers from the family café Kino. The space allows to find out about interesting professions inside the specifically created small buildings (store, bakery, workshop etc) which are filled with everything important to play, draw, and make new friends. Special price for the kids of festival goers: 50 hryvnias/day (badge/bracelet/ticket must be presented). Opening hours: 11 a.m. till 7 p.m.

(8+) from the program partner Children Kinofest (see pages 87-90), in the café Kino. The screenings will be followed by discussions with viewers. Location: Kino family café, 7 Druzhby Narodiv avenue. Note for parents: café includes paid recreation zones; please consider the terms of the venue. In association with Children’s Georgraphies.

For all kids older than 6, as part of the “86” Children’s Program, every day trainings and city walks will take place, also visits to the special programs of the festival (including land art). Meeting point: near café Kino at 5 a.m. daily. Duration: up to 2 hours. We invite everyone to free screenings of films for children and teenagers УРБАНІСТИКА / СЛАВУТИЧ: В ГОСТЯХ УДОМА URBANISM / SLAVUTYCH: HOME VISIT

102

МИСТЕЦТВО ART

Ленд-арт Land Art

Ленд-арт програма фестивалю «86» акцентує увагу на природному середовищі міста Славутич та на екологічних відносинах між людиною і природою. Мета проекту полягає у виявленні території та її унікальності через інтервенцію у природний простір сучасних художніх об’єктів та інсталяцій. Я вважаю, що існує тільки одна реальність, і це природа. Місто ж тяжіє до вигадки. В силу своєї ірреальності місто протиставлене природі, і симптомом цього є забруднення довкілля. Марко Касаґранде, архітектор Ленд-арт виявляє близькість людини до природи та близкість природи до урбаністичного ландшафту. Програма досліджує кордони як фізичного, так і ментального проявів простору міста та прилеглого природного середовища. Художник розвінчує міф про бінарність системи «природа – місто», використовуючи місцевий МИСТЕЦТВО / LAND ART ART / LAND ART

контекст. Близькість різних середовищ є втіленням нескінченних компромісів, запозичень та взаємодії. Саме людина є тим суб’єктом, що моделює ці зв’язки. Вісім запрошених мистців з України, Білорусії та Грузії створять художні об’єкти на околиці міста Славутич. Учасники програми ленд-арту на Фестивалі документального кіно та урбаністики «86»: Юрій Вишняков (Суми), Маргарита Журунова (Львів), Віталій Кохан (Харків), Наталія Лісова (Вінниця), Богдан Локатир (Львів), Сергій Якунін (Львів), Bazinato (Маладзечна, Білорусь), Мамука Самхарадзе (Тбілісі, Грузія).

Координатори програми: кураторська група «Вітер» Єгор Анцигін, Анна Кахіані, Катерина Тихоненко. Консультантка: Ксенія Малих.

104

Land Art program of the Festival “86” points out at the natural environment of Slavutych, as well as the ecological relationships between humans and nature. The goal of the project is to detect the territory and its uniqueness through intervention to the natural space of modern art objects and installations. I think there is only one reality and it is nature. City tends to embrace fiction. Because of its unreality city opposes nature, the symptom of which is environmental pollution. Marco Casagrande, architect Land Art unravels the closeness of humans to nature, and nature to urban landscape. The program studies boundaries of both physical and mental manifestations of a city space and connected natural environment. The artist debunks the myth about the binary system of nature and city by using the local context. Closeness of different environments

epitomizes endless compromises, borrowings, and interaction. Humans are the subject that models such connections. Eight invited artists from Ukraine, Belarus, and Georgia will create the art objects on the Slavutych town border. Participants of the Land Art program at the Festival of Film and Urbanism “86”: Yuriy Vyshniakov (Sumy), Marharyta Zhurunova (Lviv), Vitaliy Kokhan (Kharkiv), Nataliya Lisova (Vinnytsia), Bohdan Lokatyr (Lviv), Serhiy Yakunin (Lviv), Bazinato (Maladziečna, Belarus), Mamuka Samkharadze (Tbilisi, Georgia).

Coordinators of the program: the Viter curating group, Yehor Antsyhin, Anna Kakhiani, Kateryna Tykhonenko. Consultant: Kseniya Malykh.

105

МІЙ ОСОБИСТИЙ ЧОРНОБИЛЬ Франц фон Штрольхен MY PERSONAL CHERNOBYL Franz von Strolchen

У тренажерній залі учасники аудиторії перебувають разом із шістьома виконавцями в декораціях катастрофи. В таких обставинах вони за допомогою відеокамер, хореографії, мови, звуку та піротехніки відтворюють різні катастрофи з нещодавньої історії. Вибух 1986 року на Чорнобильській АЕС постає лише початковою точкою для «постійного стану катастрофи», в якому ми як ціле покоління відтоді перебуваємо. Перформанс ґрунтується на інтерв’ю, проведених ув Австрії та в Україні. У цих інтерв’ю з різними людьми з різними долями, перше питання завджи звучало однаково: «Як ви пов’язані з Чорнобилем?». Це питання є лише триґером для колективної пам’яті, що поширюється на всю Європу, об’єднуючи Схід і Захід – у мить вибуху наші життя перетворюються на щось цілковито інше.

МИСТЕЦТВО / ПЕРФОРМАНС ART / PERFORMANCE

Учасники: Франц фон Штрольхен – режисер Андреа Коцці – сценограф Юлія Фассгубер – асистентка режисера Яніна Руденська – виконавиця Флоріан Требінґер – виконавець Хрістіан Вінлер – драматург Катрін Вольферманн – художниця по костюмах Виробництво

Strolchen

Theaterland

Steiermark,

Production за

спільно

фінансування

Міністерства культури Австрії, Land Steiermark Kultur, міста Ґрац, Австрійського культурного форуму.

106

In a gym the audience-members find themselves together with six performers in a fictional catastrophe-setting. In this setting they re-enact with live-cameras, choreographies, language, sound, and pyrotechnics various catastrophes in recent history. The 1986 nuclear fallout of Chernobyl acts a mere starting point for a ‘permanent state of catastrophe’ in which we as a whole generation have since been living in.

With: Franz von Strolchen – director Andrea Cozzi – stage designer Julia Faßhuber – assistant director Janina Rudenska – performer Florian Tröbinger – performer Christian Winkler – playwright Katrin Wolfermann – costume designer A Franz von Strolchen Production in Co-Operation with Theaterland Steiermark, funded by the Austrian Ministry of Culture, Land Steiermark Kultur,

The performance is based on interviews that were conducted in Austria and in the Ukraine. In these interviews with various people from various backgrounds the start-off question was always the same: “What is your connection to Chernobyl?” This question is only the trigger for a collective memory that spans across Europe, uniting East and West – for this one moment when the explosions start and our lives become something different altogether.

City of Graz, Austrian Cultural Forum.

107

ЕЛЕКТРИЧНА БЛИЗКІСТЬ

Electric Intimacy

Krolikowski Art feat. Neither Famous Nor Rich, 23’

Сучасна людина перебуває в світі, де за допомогою технологій можна наблизити до себе будь-що, але лишається занадто мало можливостей і обставин, у яких можливий, власне, дотик. Людина – істота, що користується переважно аудіо- та візуальним каналами сприйняття, часом забуваючи чи іґноруючи пізнавальні можливості свого тіла та його здатність до комунікації. Але навіть сучасні технології не змінюють людську природу. Людська близькість – це спектр почуттів, в якому є місце ніжності і різкості, довіри і остраху, єдності та конфлікту. Перформанс провокує питання багатогранності людських стосунків, проявляючи те, що зазвичай залишається поза межами вербального контакту. МИСТЕЦТВО / ПЕРФОРМАНС ART / PERFORMANCE

The contemporary person is living in the world where the technology enables us to get intimate with anything, but the possibilities and circumstances which allow an actual touch are scarce. Human being is a creature who predominantly uses audio and visual channels of perception, sometimes forgetting or ignoring cognitive abilities of one’s own body and its capacity for communication. Yet even the modern technologies can’t change the human nature. Human intimacy is a specter of feelings which has a room for tenderness and harshness, trust and distrust, unity and conflict. Performance provokes the question of human relationship’s versatility, showing things that are usually stay out of the verbal contact boundaries.

108

МУЗИКА MUSIC

«Одна Шістнадцята» представляє One Sixteenth presents

«Одна Шістнадцята» – це частина великої команди простору «Плівка», яка відповідає за електронний експериментально-імпровізаційний контент, доповнюючи його самостійним віжуалом. На фестивалі «86» формація покаже вечірньо-нічний концерт Me and My Friend, що доволі детально розкриє сферу її інтересів, а через два дні, вже під завершення, поєднає два ембієнти різних і чудових Крістіни Вантцу та NFNR.

МУЗИКА / КОНЦЕРТ MUSIC / CONCERT

One Sixteenth is a part of the big Plivka space, which is responsible for the electronic experimental and improvisational content, enriching it with an independent visual. At the “86” Festival the formation will present the Me and My Friend night concert to show the potential of organization in detail, and in two days, right before the festival ending, it will combine two ambients of different and great Christina Vanzou and NFNR.

110

Крістіна Вантцу – американська композиторка, що живе і працює в Бельгії. Нещодавно видала свій четвертий альбом неокласичного ембієнту на лейблі Kranky Records. Велику увагу Крістіна приділяє поєднанню музики та простору, особливо, коли мова йде про живе виконання: «Концерти – це вид звукової інсталяції. І місце, і, особливо, аудиторія створюють сумісну з музикою силу, унікальну комбінацію енергій». Neither Famous Nor Rich - одна з багатьох сторінок у творчості Олесі Оникієнко. Окрім електронної музики вона пише для театру та співпрацює з українським експериментальним фольк-проектом MOKOSHO, з яким виїздила до Японії.

Christina Vantzou is an American composer who lives and works in Belgium. Recently she released her fourth album of neoclassical ambient on Kranky Records. Christina pays a lot of attention to combination of music and space, especially while performing live, “Concerts is a kind of sonic installation. Both place and especially audience create a power comparable to music, a unique combination of energies.” Neither Famous Nor Rich is one of many artistic incarnations of Olesia Onykiyenko. Beside electronic music she writes for theater and collaborates with Ukrainian experimental folk project MOKOSHO, with them she toured Japan.

111

Київський музикант з багатошаровим електроакустичним саундом. Разом із композитором Олексієм Шмураком входить до складу дуету Blook. В рамках цього проекту вони співпрацюють з художниками, поетами, віджеями та музикантами. A Kyiv musician with multilayered electroacoustic sound. With the

Heinali

composer Oleksiy Shmurak he is a member of Blook duo. Within this

electroacoustic

project they cooperate with artists, poets, VJs, and musicians.

Київський музикант, що працює з ґенеративним музичним та візуальним матеріалом. Він є засновником альтернативного простору Kontrapunkt та співзасновником школи Black Box. A Kyiv musician working with generative music and visual material. He is a founder of the Kontrapunkt alternative space and cofounder of the

Ujif Notfound

Balck Box school.

generative music

Дует добре знаних в Україні та поза її межами музикантів Strukturator та Midi8 – це дует двох друзів і, водночас, доволі рідкісне явище, поєднання окремих точок зору для створення нового музичного бачення. A duo of well-known in Ukraine and abroad musicians of Strukturator and Midi8, it is a duo of two friends, but also a pretty rare occurrence of

Dubteklab

two separate points joining together in order to create a new musical

new musical vision

vision.

Проект одного з найбільш активних ветеранів київського андеґраунду Олександра Гладуна, музичний шлях якого почався ще 20 років тому. Для фестивалю «86» він готує зовсім нову програму. The project of Oleksandr Hladnun, one of the most active veterans of Kyiv underground, his music career began 20 years ago. For the Festi-

Dunaewsky69

val “86” he brings up a completely new program.

undergroud nouveau

МУЗИКА / ВЕЧІРКА MUSIC / PARTY

112

SPEAKEASY Вечірня програма фестивалю, наповнена електронними експериментами і танцювальними бітами. The nightly music program of the festival, full of electronic experiments and dance beats.

Кураторка програми та бару: Оксана Усачова. Оформлення простору для вечірок: Аліна Якубенко. Допомога в організації музичної програми – Анна Хвиль.

Curator of the program and bar: Oksana Usachova. Design of the party space: Alina Yakubenko. Music program organization assistance: Anna Khvyl.

Партнер SPEAKEASY - Майстерня ЭFIR. Це публічний, поліінституціний, нон-концептуальний простір, місце спілкування в якому все завжди змінюється, але лишається таким як є Куратор – Саша Долгий.

Speakeasy partners: ЭFIR . ЭFIR Workshop is a public, poli institutional, and non-concept space, it is a place for communication where everything changes, but always stays the same. Curator: Sasha Dolgiy.

Трансляція вечірок: 20ft Radio. Незалежна радіостанція, що транслює музику з 6-метрового контейнера біля ткацької фабрики в Києві.

Broadcast of the parties: 20ft Radio. Independent radio station that broadcast music from a 20 ft container situated beside the weaving factory in Kyiv.

113

SPEAKEASY

Одна з багатьох сторінок у творчості Олесі Оникієнко. Окрім електронної музики вона пише для театру та співпрацює з українським експериментальним фольк-проектом MOKOSHO, з яким виїздила. до Японії. It is one of many artistic incarnations of Olesia Onykiyenko. Beside electronic music she writes for theater and collaborates with Ukrainian

Neither Famous Nor Rich

experimental folk project MOKOSHO, with them she toured Japan.

multilayered electronica

Діджей-проект Анатолія Бєлова («Людська Подоба»). Slyozi ambala поєднує експереминтальне техно й електрону поп-музику з імпрвізаційними вокальними партіями. DJ project by Anatoly Belov (Liudska Podoba). Slyozi ambala combines experimental techno, electronic pop music, and improvisational vocals.

Slyozi ambala techno, experimental, electronic

Diser Tape audiovawe and images

Поєднання звукових хвиль різного походження та непередбачуваних візуальних образів. Експериментальний і технологічний підхід Diser Tape, зважений думками і при цьому не позбавлений живої емоційності, де образи навколишнього середовища зустрічаються з уявою i створюють простори для внутрішніх відчуттів. Це можливо в експериментах з живою електронною музикою та ексклюзивним візуальним контентом. Combination of sonic waves from various sources and unexpected visual images. The experimental and technological approach of Diser Tape is reasoned out with thoughts, but also includes living emotions where images of environment meet imagination to create spaces for internal feelings. It is made possible by experimenting with live electronic music and exclusive visual content.

МУЗИКА / ВЕЧІРКА MUSIC / PARTY

114

Dr. Nexus, Berlin sonic art, noise, industrial, experimental, punk appearance

Миcтець, що працює в полі звукового мистецтва, шуму, індастріелу, експериментальної сцени. Поза музикою займається арт-інсталяціями та звуковими скульптурами. Протягом 20 років виступає та виставляється в Європі. Він відомий своєю панковою подачею. Важко описати словами звучання його творчості, але найкраще пасують вислови «гіперспазми ударів та шумів» чи «ментальна мініспідниця». The artist works within musical art, noise, industrial, experimental stage. He also creates art installations and sound sculptures. For 20 years he performs and exhibits his art pieces all over Europe. Dr. Nexus is known for his punk appearance. It is hard to describe the sound of his art, but such definitions as ‘hyper spasms of beats and noises,’ or ‘mental miniskirt’ would suit the best.

Художник, саундартист, куратор, секретар майстернi Эfir. Як музикант препарує аналогові аудіоносії та звукознімачі, вивертає звичні системи та конструює нові. An artist, sound artist, curator, the Эfir workshop secretary. As a musician he dissects analog audio media and sound pick-ups, turns ordinary systems inside out and constructs new ones.

Sasha Dolgiy experimental

Temporary Underground, Slavutych

Anna Khvyl

Stanislav Bobritskiy

Chicago house

experimental

House/techno

115

SPEAKEASY

Motoblok dirty distorted glitching

Тернопільський музикант та промоутер. Звук Мотоблока брудний, ґлітчований та дисторшований. У творчості та виступах послуговується комп’ютером, контролерами, самопальними синтезаторами та польовими записами. Засновник лейблу/промо-групи Pincet, директор фестивалю музики «Гамселить», куратор проекту «Лабораторія Шуму». A Ternopil musician and promoter. Motoblok’s sound is dirty, glitching, and distorted. In his art and performances he works with controllers, self-made synthesizers, and field recordings. Founder of the Pincet label/promo band, director of the Hamselyt music festival, curator of the Laboratoriya Shumu project.

Тернопільський електронний проект, що виступає з несамовитими діджей-сетами та живими концертами. Протягом минулого року відзначився виходим двох EP на ірландському лейблі Variant Electronic. Представник угруповувань «Мораль та Технологія». A Ternopil electronic project performing violent DJ sets and live

Clasps

concerts. Last year they released two EPs on Variant Electronic label in

violent DJing

Ireland. Member of the Moral ta Technologiya band.

МУЗИКА / ВЕЧІРКА MUSIC / PARTY

116

The Kyx

Endshpil

Prutkin

experimental

electropop

leftfield, acid

Musalina

BabanskÄł

Gnatenko

techno experimental

electro techno pop

generic

117

Фестиваль висловлює подяку Festival is grateful to its

ФУНДАТОРИ / FUNDERS

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПАРТНЕРИ / ORGANIZATIONAL PARTNERS

118

ІНФОРМАЦІЙНІ ПАРТНЕРИ / MEDIA PARTNERS

ПРОГРАМНІ ПАРТНЕРИ / PROGRAM PARTNERS

119

Команда фестивалю Festival Team

Надія Парфан

Анастасія Терещенко

співзасновниця, генеральна директорка

контент-редакторка

Ілля Гладштейн

Анна Латіф

співзасновник, програмний директор

бухгалтерка

Тета Цибульник

Анна Кулік

програмна координаторка

голова гостьової служби

Анна Белінська

Інга Заславська

продюсерка фестивалю

координаторка гостьової служби

Арина Старовойтова

Катерина Запорожець

координаторка по роботі з громадою

координаторка гостьової служби

Лєра Гуєвська

Ніка Моргун

арт-директорка

координаторка квиткової системи

Павло Величко

Оксана Усачова

дизайнер

координаторка вечірок і маркету

Катерина Поправка

Наталка Дяченко

перекладачка, чутлива літредакторка

фотографиня

Дмитро Янчук

Дмитро Корчак

голова технічної служби

друг фестивалю

Володимир Онуфрієнко

Катерина Усеніна

технічний координатор

координаторка перформансу

Віктор Глонь

«Мій особистий Чорнобиль»

редактор каталогу

Михайло Богачов прес-аташе

120

Nadia Parfan

Anastasiya Tereshchenko

co-founder, general director

content editor

Illia Gladshtein

Anna Latif

co-founder, program director

accountant

Teta Tsybulnyk

Anna Kulik

program coordinator

head of guest service

Anna Belinska

Inga Zaslavska

festival producer

guest service coordinator

Aryna Starovoytova

Kateryna Zaporozhets

local coordinator

guest service coordinator

Lera Guevska

Nika Morgun

art director

ticketing coordinator

Pavlo Velychko

Oksana Usacheva

designer

parties & market coordinator

Kateryna Popravka

Natalka Dyachenko

translator, sensitive copy editor

photographer

Dmytro Yanchuk

Dmytro Korchak

head of technical coordination

festival friend

Volodymyr Onufrienko

Katerina Usenina

technical coordinator

My Personal Chernobyl

Viktor Hlon

performance coordinator

catalog editor

Mykhaylo Bogachov press attaché

121

Програмні партнери Program partners

Маргарита Кулічова координаторка події-відкриття фестивалю

Олександра Целіщева, Мар’яна Завійська, Тарас Тимчук, Олександра Сладкова

Єгор Анцигін, Анна Кахіані, Катерина Тихоненко, Ксенія Малих

openspace.works

фестиваль ленд-арту «Весенний Ветер»

Толя Хорошилов

Євген Насадюк, Дмитро Левицький

Юлія Соболь, Галина Сухомудь

Pic Pic

Саша Довгий

Максим Вернер

ЭFIR

Едуардо Кассіна, Ліва Дударєва METASITU Enlight Дитячі географії

One sixteenth, Plivka

122

Margaryta Kulichova opening event coordinator

Egor Ancygin, Anna Kakhiani, Kateryna Tykhonenko, Ksenia Malykh

Oleksandra Tselishcheva, Maryana Zaviyska, Taras Tymchuk, Oleksandra Sladkova openspace.works

Eduardo Cassina, Liva Dudareva

Springwindfest

METASITU

Yevgen Nasadyuk, Dmytro Levytskyy

Tolya Khoroshylov

Pic Pic

Yulia Sobol, Galina Sukhomud

Maksym Verner

Children’s Geographies

One sixteenth, Plivka

Sasha Dolgiy

Enlight

ЭFIR

123

Покажчик Режесерів Index of Directors

Андрєєва, Олександра Армяновський, Пьотр Ахожо Пороже, Феліпе Бабенко, Анастасія Бакузов, Михайло Бернар-Брюнель, Леандр Битюцький, Станіслав Борсюк, Анатолій Брукнер, Аарон Вілкінс, Марк Реймонд Ворончук, Марія Ґаньоль, Ален Дiон, Сирiл Ентоні, Тео Єрохіна, Аліса Запорожець, Катерина Калініченко, Аня Каменський, Владислав

14 66 39 49 68 41 55 85 31 13 68 89 88 45 19 70 57 51

Марчак, Міхал Мудіссон, Лукас Насадюк, Анна Нікіфоров, Євген О’Салліван, Тайґ Олендер, Віктор Панчук, Вікторія Парфан, Надія Петрі, Крістіан Пузік, Валерій Рьоед, Ян Сміт, Джон Соболєв, Фелікс Стасік, Пьотр Сторі, Бретт Стоянова, Марія Суровцов, Олександр Сьодербер’є, Йован

27 87 67 71 21 85 14 35 33, 37 66 37 12, 73-80 84 17 23 69 53 37

Коен, Джем Кокін, Олександр Королетов, Євген Корольов, Михайло Кузнецова, Ліза Лоран, Меланi Максютенко, Даниїл Малдонадо, Лукас

25 14 70 69 14 88 14 43

Фелісіолі, Жан-Луп Чепурний, Дмитро Шваков, Артем Шехтер, Катерина Шульц, Морітц Шумейко, Олександра Якубенко, Аліна Яремчишина, Мар’яна

89 67 14 14 29 14 71 59

124

Andrieieva, Oleksandra Anthony, Theo Armianovski, Piotr Arrojo Poroger, Felipe Babenko, Anastasia Bakuzov, Mykhaylo Bernard-Brunel, Léandre Borsiuk, Anatoliy Brookner, Aaron Bytiutskyi, Stanislav Chepurny, Dmytro Cohen, Jem Dion, Cyril Felicioli, Jean-Loup Gagnol, Alain Kalinichenko, Ania Kamenskyy, Vladyslav Kokin, Oleksandr

14 45 66 39 49 68 41 85 31 55 67 25 88 89 89 57 51 14

Nasadiuk, Anna Nikiforov, Yevhen O’Sullivan, Tadhg Olender, Viktor Panchuk, Viktoriya Parfan, Nadia Petri, Kristian Puzik, Valeriy Röed, Jan Schulz, Moritz Shekhter, Kateryna Shumeyko, Oleksandra Shvakov, Artem Smith, John Soboliev, Feliks Söderberg, Johan Stasik, Piotr Story, Brett

Koroletov, Yevhen Korolyov, Mykhailo Kuznetsova, Liza Laurent, Mélanie Maksiutenko, Danyyil Maldonado, Lucas Marczak, Michał Moodysson, Lukas

70 69 14 88 14 43 27 87

Stoyanova, Maria Surovtsov, Oleksandr Voronchuk, Maria Wilkins, Marc Raymond Yakubenko, Alina Yaremchyshyna, Mariana Yerokhina, Alisa Zaporozhets, Kateryna

67 71 21 85 14 35 33, 37 66 37 29 14 14 14 12, 74-80 84 37 17 23 69 53 68 13 71 59 19 70

125

Покажчик фільмів Index of Films

21 x Нью-Йорк Батько говорить Великий мур Вісімнадцятий Гакні Маршес – 4 листопада, 1977 Гірник Гора зі стягом Гострий біль Готель Демон міста Дівчина жує ґумку Донецьку, я люблю тебе Дядько Говард Завтра Завтра ти обов’язково одужаєш Заново Клуб юних моряків Контакти

16 67 20 48 76 68 79 66 32 40 75 67 30 88 54 70 66 85

Мова тварин Новосілля Ом Онтологія Радіація на узбіччі Рубіж реальності Сєвєродонецьк Славутичу, я люблю тебе Стів терпіти не може рибу Ті роки у грудні Токіо-нойз Тюрма в дванадцяти пейзажах Усі безсонні ночі Хлопчик-фантом Хто ти. Хто я. З наукового погляду Центр сучасного мистецтва Чорна вежа Шкідник

84 34 12 52 28 68 70 14 80 38 36 22 26 89 56 71 77 78

Костя + «Той, що біжить із ножицями»

13 18 69 71 85 87

Шум Всесвіту Щурячий фільм Я, Лукас Cвіт без кінця Hold Me Tight The End

69 44 42 24 50 58

Кролики у світлі фар Ма Металурги Метаморфози Ми – найкращі!

126

21 x New York Acute Pain All These Sleepless Nights Anew Animal Language Black Tower, The Blight Center of Modern Art Club of Young Sailors Contacts Donetsk, I Love You Eighteenth, The End, The Father’s Talks Flag Mountain Frontier of Reality Girl Chewing Gum, The Great Wall, The

16 66 26 70 84 77 78 71 66 85 67 48 58 67 79 68 75 20

Ma Metamorphoses Noise of the Universe Оm Ontology Phantom Boy Prison in Twelve Landscapes, The Rabbits in the Headlights Rat Film Roadside Radiation Sievierodonetsk Slavutych, I Love You Steelmakers Steve Hates Fish Those Years in December Tokyo Noise Tomorrow Tomorrow You’ll Surely Get Better

Hackney Marshes – November 4th 1977

76 68 50 32 34 42 13

Uncle Howard 30 Vetal Nagri 40 We Are the Best! 87 Who Are You. Who Am I. From a Scientific Standpoint 56 World Without End (No Reported Incidents) 24

Hirnyk Hold Me Tight Hotel, The Housewarming I, Lucas Kostya + Running with Scissors

69 85 69 12 52 89 22 18 44 28 70 14 71 80 38 36 88 54

127