№ 5 весна 2014
Рак Вилiковний
Світлана Трифонова Долаючи всі перепони
Ігор Седаков: Останні досягнення вітчизняної онкології
Засмага та родимки:: чи варто ризикувати здоров’ям
РАК – ВИЛІКОВНИЙ Своєчасне обстеження – запорука збереження здоров'я
За даними ВООЗ, рак грудей знаходиться на першому місці серед онкологічних захворювань жінок в Україні й у світі. Часто жінки звертаються по допомогу до лікаря на пізніх стадіях захворювання, що робить лікування проблематичним і зменшує шанси на одужання. Регулярне самообстеження і проходження профілактичних оглядів у мамолога допомагає виявити захворювання на ранній стадії і зберегти здоров'я. Комплексне обстеження органів репродуктивної системи жінок за допомогою мобільних жіночих консультацій застосовується в Європі вже давно. Із 2013 року, завдяки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», в нашій країні стало також доступним таке обстеження на першій пересувній жіночій консультації. Детально про це можна дізнатися на сайті Фонду: www.fdu.org.ua
ЯКЩО ВАМ ДО
40 РОКІВ
40 РОКІВ
Проводьте ультразвукове обстеження грудних залоз
Щорічно проводьте мамографію
!
ТЕРМІНОВО ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ЛІКАРЯ, ЯКЩО ВИ ВИЯВИЛИ:
Будь-які ознаки патології грудних залоз
Щомісяця проводьте самообстеження грудних залоз
Регулярно відвідуйте лікарямамолога
Щомісяця проводьте самообстеження грудних залоз
ЯКЩО ВИ СТАРШІ
Крім мамографії, рекомендується робити УЗД грудних залоз не рідше 1 разу на рік
Втягування шкіри або соска Безпричинне збільшення або зморщування грудей
Виділення із соска
Зміну шкіри грудей Ущільнення у зоні пахви
с лово
Дорогі читачі журналу «Рак виліковний», шановні жінки! Ви тримаєте в руках весняний номер, присвячений, як і всі попередні, важливим і життєствердним темам із профілактики й лікування онкологічних захворювань. Головна тема номера – правильний догляд за родимками й засмага. Це питання є особливо актуальним напередодні теплих днів, коли сонячне проміння дедалі більше впливатиме на нашу шкіру. Крім того, цей номер містить статті із практичними порадами, що допоможуть у вирішенні певних життєвих ситуацій. І, звичайно, раджу прочитати матеріал про головну героїню номера Світлану Трифонову, чий життєвий подвиг і позиція не залишать байдужим нікого! Також хочу привітати жінок, читачок журналу «Рак виліковний», з міжнародним жіночим святом 8 Березня! Саме з вами пов’язані вічні цінності, ви оточуєте близьких людей любов’ю та увагою, незважаючи на численні турботи, даруєте спокій і щастя. Тож від щирого серця бажаю всім вам весняного настрою, здоров’я, щастя і процвітання. Нехай сильна стать надихається і захоплюється вашою красою, ніжністю, чарівністю. Бажаю, щоб завжди поруч із вами були надійні, сильні та добрі чоловіки.
Ігор Седаков, головний лікар Донецького обласного протипухлинного центру, головний позаштатний фахівець МОЗ України, за спеціальністю «онкологія», доктор медичних наук, професор кафедри онкології Донецького національного медичного університету В есн а 2014 3
З дор ове х а р ч у ва ння
Смачно та корисно На порозі весна. За зиму організм людини виснажується – можливі прояви втоми, загострення хвороб, авітаміноз. Проте саме весна несе натхнення, що допомагає з усім цим упоратися. Як зміцнити імунну систему завдяки правильному харчуванню читачам журналу «Рак виліковний» розповіла телеведуча Даша Малахова.
Дашо, Ви експерт із питань здорового харчування. Яких його принципів дотри муєтеся особисто? Д. М.: Я не займаюся здоровим харчуванням як таким. Вважаю, що все харчування має бути здоровим. А для цього в раціоні має бути повний спектр продуктів: молоко, овочі, фрукти, білки, жири, вуглеводи. Особисто я намагаюся максимально урізноманітнити раціон. Вважаю, що не можна вживати лише одні й ті самі продукти (наприклад, якщо приготувала для родини гречку, то протягом наступних двох тижнів її вже не готую). Крім того, бажано враховувати сезонність продуктів і піддавати їх мінімальній термічній обробці. Якщо зварили картоплю, то не потрібно її ще й тушкувати, запікати чи підсмажувати. Звісно, у своїй телепрограмі я пропоную цікаві ідеї та складні рецепти, але вони для святкового меню. У звичайний день можна просто запекти 4 В есн а 2014
курча – з лимоном, часником. Нічого особливого, але красиво, смачно та корисно. Яке харчування потрібне жінкам навес ні, щоб добре почуватися і мати квітучий вигляд? Як уникнути авітамінозу та по дбати про хороше самопочуття близьких, у тому числі дітей? Д. М.: Найжіночнішим вважається вітамін Е. Він міститься в багатьох продуктах, однак щоб відчути різницю в самопочутті і стані шкіри, потрібно приймати його ще й додатково у капсулах. Я виглядаю молодшою за свій вік: шкіра еластична, волосся, незважаючи на регулярне фарбування, здорове – усе це завдяки вітаміну Е. Але варто пам’ятати: все, що ми їмо, має накопичувальний ефект. Тому, щоб запобігти алергії, проблемам із печінкою, дуже важливо знати у всьому міру. Стосовно дітей зазначу, що їм необхідні всі вітаміни. Не можна давати коп-
чене, солоне, жирне, оброблені продукти, у тому числі й червону ікру. Ми повинні розуміти, що шкідлива навіть невелика порція смаженої картоплі (зокрема і домашньої). Бажано, щоб у раціоні були овочеві супи, де мало картоплі й багато різних овочів. Звісно, іноді можна давати і піцу, і суші. Батьки повинні особливо уважно слідкувати за харчуванням дітей, коли ті нездужають. У цей час лікарі не рекомендують готувати складні страви (передусім м’ясні), адже організм потребує енергії для перемоги над хворобою, а не для перетравлення важкої їжі. Ліпше дати овочі, фрукти, воду з лимоном. Це допомагає швидше одужати. Яким, на Вашу думку, має бути лікарня не харчування? Які страви варто пропо нувати хворим, що перенесли операцію? Що можна порадити приносити роди чам, аби було корисно та смачно?
Рак Вилiковний
З дор ове х а р ч у ва ння Д. М.: Рекомендації щодо харчування хворого повинен давати лікар, адже все дуже індивідуально. Із власного досвіду (два кесаревих розтини, дві порожнинні операції) можу сказати, що значною проблемою є здуття, тому важливо виключити всі продукти, що його провокують. Ліпше з’їсти печене яблуко – воно дуже корисне, легко засвоюється й добре тамує голод. Не раджу варити бульйони (особливо з курячих ніжок, куплених у супермаркеті), готувати парові котлети, адже медики стверджують: що простіша їжа, то менша ймовірність небажаних побічних реакцій з боку організму. Можна запропонувати сир, йогурт. Але знову зауважу: поради щодо харчування хворого може давати тільки лікар. Сьогодні чимало жінок заради краси зловживають сонячними ваннами, що збільшує ризик розвитку раку шкіри. Як ставитеся до цього Ви? Чи любите засмагати? Д. М.: Переконана, що будь-яка жінка, коли вона засмагла, стає красивішою. Проте особисто я не зловживаю сонячними процедурами (у солярії була не більше десяти разів). Навіщо? Адже є автозасмага, що дає такий само ефект без шкоди для здоров’я. Звісно, виїхати на відпочинок до річки або на море всією родиною – це справжнє задоволення. Хоча якщо є діти, засмагати навряд чи вийде. У всякому разі, я про це тільки мрію (посміхається). Засмага не є моєю самоціллю під час пляжного відпочинку, тим паче, що це може призвести до проблем зі здоров’ям. Усім нам варто пам’ятати: забагато засмагати небезпечно! Крім цієї онкологічної проблеми, у жінок є й інші – рак грудної залози, захворювання органів репродуктивної системи. Як жінки повинні дбати про своє здоров’я? Що Ви думаєте про про дукти з антиканцерогенною дією? Д. М.: Піклуватися про своє здоров’я, одним зі складників якого є правильне харчування, необхідно завчасно. До продуктів з антиканцерогенним ефектом я ставлюся досить скептич-
но. Слухаючи щомісяця про результати нових досліджень, які щоразу свідчать про «магічні» якості різних продуктів (зеленого чаю, японських грибів тощо), дедалі більше схиляюся до думки, що це лише маркетин-
говий хід. Також варто пам’ятати: те, що добре підходить, наприклад, японцям, не дуже допомагає людям, які проживають в іншому регіоні. У нас теж є свої продукти, трави, які начебто знищують ракові клітини, однак, на жаль, практика засвідчує, що й вони не універсальні. Кожна людина, кожен організм має свої особливості, тому методи й засоби лікування потрібно обирати теж індивідуально. Крім того, продукти-антиоксиданти мають побічні ефекти. Так, я дуже люблю каву, вона корисна, але викликає зневоднення (тому треба пити більше води). І так із будь-яким продуктом. Що Ви побажаєте читачам журналу та їхнім родинам? Д. М.: Зичу всім бути здоровими, красивими, бажаними. Піклуйтеся про себе (жінки ж думають насамперед про близьких), нагадуйте собі, що потрібно поїсти, відпочити. І не варто думати, що відпочинок – це щось недосяжне. Щоб якісно відпочити, необов’язково їхати кудись далеко. Це може бути вихідний із чоловіком, з дітьми, сеанс масажу або звичайна прогулянка. Мені здається, що ракові клітини ростуть тоді, коли ми тяжко працюємо, з надривом, тому потрібно зробити так, щоб у них не було жодного шансу. В есн а 2014 5
Ін т ер в’ю
Останні досягнення вітчизняної онкології Головний онколог України Ігор Седаков розповів, чому навіть здоровій людині хоча б раз на рік потрібно обстежуватися, чим відрізняються закордонні клініки від українських, і яких нововведень у наших медиків можуть навчитися іноземці. дистанційний консиліум за участю колег зі Львова, Києва, Івано-Франківська й інших міст із використанням телеонкологічної мережі. І не важливо, звідки пацієнт, з якого він регіону, яку має стадію захворювання, увага приділяється однакова для всіх.
Ігорю Євгеновичу, які масштаби онко захворюваності в Україні на сьогодні? І. Є.: Тенденція до збільшення захворюваності на рак неухильно зростає, і ця проблема актуальна в усьому світі. Щорічно в Україні реєструють 160 тис. нових випадків захворювання на рак, 90 тис. осіб помирають від онкології; 1 млн 150 тис. пацієнтів перебувають на диспансерному обліку, 650 тис. із них живуть після закінчення лікування понад п’ять років.
Важливо виявити рак на початковій стадії Останні дані свідчать про якість надання спеціалізованої допомоги, про значний прогрес у лікуванні раку. Сьогодні можна стверджувати, що хвороба є виліковною. А за умови її виявлення на початкових стадіях показники лікування та подолання п’ятирічного бар’єра після встановлення діагнозу є значно вищими. Наприклад, у середньому п’ятирічний бар’єр після встановлення діагнозу в Україні 6 В есн а 2014
долають 46–50% хворих; якщо говорити про європейські країни, то ці показники сягають 90%. Саме виявлення злоякісних утворень на початкових стадіях і є нашим загальнодержавним завданням. Де в Україні можна отримати якісне лікування онкологічних захворювань? І. Є.: За останні роки завдяки зусиллям держави та благодійників рівень оснащення спеціалізованих онкологічних закладів усіх регіонів нашої країни значно підвищився. Де б не захворів пацієнт, він з упевненістю може йти до місцевого онкодиспансеру й отримати сучасну хірургічну допомогу, променеву терапію, хіміотерапію. Іноді для проходження певного етапу лікування пацієнти з Києва чи Одеси їдуть у Рівне, де відкрито найсучасніший Центр променевої терапії, а з Тернополя – в Донецький протипухлинний центр, де працює найбільше відділення брахітерапії (контактної променевої терапії). У важких випадках, коли треба заощадити час і ресурси, проводиться
Чи можна запобігти раку? І. Є.: Сьогодні працює кілька центрів ранньомолекулярної діагностики. Але сказати, що ми можемо на 100% застрахувати себе від раку, буде неправильно. Проте запобігти цій хворобі можливо. Сьогодні досить бурхливо розвиваються дослідження біології пухлини поряд із радіологічними технологіями. Хоча Майкл Дебейкі, який оперував Бориса Єльцина, говорив: «Рак – це природний відхід організму з життя <…>, але не всі доживають до нього». Якщо говорити про статистику, ще 30 років тому ми фіксували рак здебільшого у літніх людей, але тоді були інші екологічні умови життя. Сьогодні рак молодшає, причини я вже назвав. Нерідко заможні пацієнти вирушають лікувати рак за кордон. Якщо порівню вати якість надання допомоги, інозем ні клініки ліпші? І. Є.: Люди, які їдуть лікуватися за кордон, їдуть за комфортом. Рівень українських фахівців, які працюють в онкологічній службі, нічим не поступається рівню провідних клінік світу. У нас таке саме обладнання, що й за кордоном, але повторюся, там є комфорт, яким ми поки що не можемо похвалитися. Просто за кордоном медицина – це бізнес. Наприклад, вартість курсу променевої терапії на лінійному прискорювачі (апарат, який дає змогу опромінювати злоякісну пухлину без пошкодження навко-
Рак Вилiковний
Ін т ер в’ю лишніх здорових тканин хворого органу – авт.) становить 30 тис. євро з одного пацієнта. В Україні такий курс лікування для пацієнтів безкоштовний. Але зазначу, гроші в закордонних клініках не кладуть у кишеню: вони йдуть на нове обладнання, оновлення апаратури. Отже, сам напрям дуже дорогий? І. Є.: Сьогодні онкологія вважається найбільш витратною в усій медицині. Як препарати, що використовуються для лікування, так і устаткування, коштують дуже дорого. Так, середня ціна комп’ютерного томографа – 6 млн грн. Вартість лінійного прискорювача досягає 12–15 млн грн залежно від комплектації. І якщо ще 10 років тому в Україні було всього два лінійні прискорювачі, то сьогодні в нас 15 таких апаратів, і тут важливим є аспект допомоги ззовні. Вагомий внесок в онкологію всієї країни робить Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України». Тільки за останні п’ять років за його допомогою було відкрито 17 спеціалізованих відділень, у яких розміщено надсучасне діагностичне й лікувальне обладнання. Наприклад, у грудні 2013 року завдяки Фонду в Донецьку розпочав роботу сучасний блок брахітерапії, це так звані контактні методи променевої терапії; такий самий блок було відкрито у Львові, де для лікарні придбали ще й 20-зрізовий комп’ютерний томограф, на якому вже пройшли обстеження понад 11 тис. пацієнтів. Інвестиції тільки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» в боротьбу з онкологією за останні п’ять років становили 230 млн грн. Це колосальні гроші, які держава поки що не може собі дозволити. І на досягнутому співпраця з Фондом не призупиняється. Так, у Донецьку заплановано відкриття першого в Донбасі ПЕТ/ КТ-центру для точної діагностики складних видів раку, також розпочато будівництво сучасного радіологічного корпусу на території Донецького обласного протипухлинного центру. Завдяки співпраці з Фондом будівництво такого самого радіологічного
центру при Національному інституті раку нині завершується в Києві. Щорічно там проходитимуть діагностику й лікування раку 10 тис. осіб. Чи варто боятися йти до лікарні? І. Є.: Кожна людина хоча б раз на рік повинна відвідати лікарів усіх профілів, аби виключити розвиток пухлини на початкових стадіях. Для жінок обов’язковими є огляд лікаря-мамолога та мамографія, для пацієнток, старших за 50 років, – УЗД молочних залоз, огляд у гінеколога, рентгенографія легенів і, звичайно ж, загальноклінічні й біохімічні аналізи крові та сечі. Для чоловіків – обов’язкове обстеження передміхурової залози. Чи багато в Україні власних розробок лікування раку? І. Є.: Тільки в Донецькому обласному протипухлинному центрі ми маємо у своєму розпорядженні понад 400 винаходів і новаторств у лікуванні злоякісних пухлин, методик дуже багато за кожним напрямом. Наприклад, внутрішньолімфатична хіміотерапія ніде у світі не використовується. Метод полягає в тому, що виділяються лімфатичні судини на стегні, встановлюється катетер – і хіміопрепарати вводяться не в кров, як описано у класичних схемах, а без-
посередньо в лімфатичне русло. Наш досвід – це понад 30 тис. пролікованих пацієнтів, і, зазначу, цей метод більше ніхто у світі не практикує. Також ми напрацювали дуже багато методик лікування раку товстої кишки. І сьогодні хворий із пухлиною нижньої частини товстої кишки, який лікувався в американській або європейській клініці, повертається звідти з колостомою (це коли кишка після операції виводиться в бік, і людина використовує все життя калоприймач). Натомість у Донецьку 97–98% хворих на рак оперують зі збереженням функціональної особливості прямої кишки. Що можете сказати на завершення нашої бесіди? Якими є прогнози? І. Є.: Боротьба з онкологічними захворюваннями – це проблема, яка стала серйозним викликом для багатьох країн світу. Передовий досвід свідчить, що взяти поширення хвороби під конт роль і забезпечити якісну діагностику й лікування людей цілком можливо. Україна має серйозний потенціал у лікуванні онкологічних захворювань завдяки науковим дослідженням, сучасному обладнанню, медикаментам, і, звичайно, лікарям, які щодня стоять на вахті боротьби з раком! За матеріалами www.segodnya.ua
Професор І. Седаков в операційній
В есн а 2014 7
Ва ж ливо зн ат и
Засмага та родимки: чи варто ризикувати здоров’ям задля краси? У наш час значно збільшилася кількість захворювань шкіри, спричинених зловживанням солярієм і надмірною засмагою. Про те, як правильно поводитися, аби убезпечити себе від хвороби, напередодні перших сонячних весняних днів розповів Сергій Коровін, завідувач науково-дослідного відділення пухлин шкіри та м’яких тканин Національного інституту раку, доктор медичних наук, онкохірург вищої категорії. не дивно, переважно це хвороба заможної частини населення. Є навіть такий вислів: «Меланома – пухлина багатих людей». Скажіть, засмага корисна чи шкід лива для організму? С. І.: Засмага – це вироблення пігменту меланіну, що захищає шкіру. Він виробляється не тільки на ультрафіолет: на рентгенівське опромінення, на радіоопромінення шкіра реаг ує так само. Тому у пацієнтів, які проходять променеву терапію, спостерігається гіперпігментація шкіри. Потрібно розуміти: засмагаючи, ви потрапляєте в зону несприятливого впливу. Нині на Заході навіть проводиться кампанія проти засмаги, подібна антинікотиновій. Особисто я вважаю, що засмагати взагалі не потрібно, адже користь від цього незначна: ультрафіолет убиває мікроби, які знаходяться на шкірі – і шкідливі (наприклад, грибки, коки), і корисні для організму. Разом з тим у результаті впливу на шкіру ультрафіолету виробляється вітамін D. Півсторіччя тому він був у дефіциті у зв’язку з недостатнім харчуванням, що спричиняло рахіт у дітей, однак тепер цієї проблеми вже немає. Сергію Ігоровичу, якою є тенденція розвитку онкозахворювань шкіри? С. І.: Офіційна статистика захворювання на рак шкіри в Україні така: загальна кількість пацієнтів, 8 В есн а 2014
яким поставлено діагноз, – близь ко 22–23 тис. осіб на рік. Захворюваність на рак шкіри становить 43 випадки на 100 тис. населення і має тенденцію до зростання. Як
Що потрібно робити, аби мінімізува ти ризики? С. І.: Важливо захищатися від ультрафіолету закритим одягом, капелюшками, а також використо-
Рак Вилiковний
Ва ж ливо зн ат и вувати сонцезахисні креми, які потрібно наносити товстим шаром, до того ж робити це якнайчастіше. Не варто забувати і про сонцезахисні окуляри: очі також страждають від дії ультрафіолету, це може спровокувати катаракту. В обідні години, коли сонце найактивніше, рекомендується знаходитися в тіні. Узагалі заборонено засмагати людям, шкіра яких гостро реагує на ультрафіолет – виникає алергічна кропивниця.
Меланома – це родимка, яка з часом переродилася і стала смертельно небезпечною загрозою людині З якого віку можна засмагати дітям? С. І.: Діти можуть перебувати на сонці з дитинства, але спеціально засмагати їм не варто. Деякі мами говорять: «Ми їдемо на море оздоровитися». Дійсно, є підтверджені факти, коли дитина після курортного сезону взимку рідше хворіє, але необхідно розуміти, що це результат впливу клімату, морської води і аж ніяк не ультрафіолету. Чи всім сонце шкодить? С. І.: Що південніше територія, то більше людина пристосована до сонця: на смаглявих жителів півд ня воно впливає менш негативно, а для африканців узагалі не містить загрози. Чи однаково шкідливе сонячне про міння в різних країнах (наприклад, у Криму й Туреччині)? Чи варто їхати засмагати на курорт узимку? С. І.: Повторюю: що південніше країна, то більш негативно впливає на людину сонце. Крім того, узимку організм реагує на курортний відпочинок у теплих країнах дещо гірше, ніж в інші пори року. Так, зараз у мене проходить курс ліку вання молодий чоловік, який ще донедавна кожні три місяці їздив відпочивати в екзотичні країни, а також додатково відвідував
АКОРД меланоми
O
Д P
К А солярій. Як наслідок – у нього множинн ий рак шкіри. А солярій є менш шкідливим для здоров’я? Чи однакові механізми засмаги на сонці та в солярії? С. І.: Напевно, сонце більш шкідливе, адже в солярії використовується контрольоване випромінювання (певний рівень частот, часовий регламент), але загалом будь-яка засмага шкідлива. Звісно, жінки нехтують забороною, вважають засмагу привабливою, оскільки темна шкіра згладжує всі недоліки, робить фігуру візуально стрункішою. Однак потрібно розуміти, що заради краси люди часто ризикують своїм здоров’ям. Що потрібно робити, якщо на шкірі виявлена підозріла родимка? Як час то необхідно проходити контрольні огляди? Коли варто звертатися до дерматолога або онколога? С. І.: Щоб зрозуміти, чи є привід для хвилювань, варто керуватися правилом АКОРД: А – асиметрія; К – край, його нерівності; О – зміни забарвлення; Р – розмір (понад 6 мм у діаметрі); Д – динаміка (поява будь-яких зовнішніх змін: зростання, кровоточивості, свербіння тощо).
А – родимка Асиметрична К – має нерівні Краї О – змінює Окрас Р – збільшується в Розмірах Д – Динаміка змін кольору, збільшення розміру та зміни країв, а також кровоточивість і свербіж У складних випадках робиться «карта» (спеціальний апарат фіксує розміри й розташування всіх родимок), з часом – ще одна; за допомогою їх даних можна простежити наявні зміни. Саме на підставі цієї інформації лікар приймає рішення про лікування. Якщо ви живете в сільській місцевості, не варто лінуватися, необхідно відвідати районну лікарню, де вам розпишуть алгоритм подальших дій. Як лікується рак шкіри? Чи всі су часні методи лікування доступні в Україні? С. І.: В Україні використовують усі доступні методи лікування раку шкіри, найбільш ефективним і надійним з-поміж них є хірургіч ний. Ефективність лікування раку шкіри залежить від того, про яку пухлину йдеться. Так, базально клітинний рак виліковний за допомогою хірургічного методу майже у 100% випадків, а для більш складних утворень (таких як плоскоклітинний рак, меланома) цей відсоток є дещо нижчим. Якщо пухлина виявлена на ранніх етапах, прогноз стосовно одужання сприятливий. В есн а 2014 9
Т ем а номера
Долаючи всі перепони
Світлана Трифонова – відома на весь світ паралімпійська спортсменка. Вона одна з тих, ким варто захоплюватися. Втративши можливість ходити, Світлана таки знайшла у собі сили не просто жити, а перемагати й реалізовуватися у всіх сферах життя: у професії як паралімпійська спортсменка, у сім’ї як любляча дружина та мама. Світлано, в юності Ви втратили змогу ходити, розкажіть, як це сталося? С. Т.: У 14 років я захворіла. Тривалий час лікарі не могли поставити діагноз – дорогоцінний час було втрачено. Потім виявили пухлину на хребті, що дуже швидко збільшувалася в об’ємах. Було призначено операцію, після якої я вже не змогла ходити. Як Вам вдалося не втратити надію? С. Т.: Я робила все, що від мене залежало, аби не впасти духом. Мене завжди підтримувала та у всьому допомагала моя родина. П’ять довгих років я інтенсивно займалася лікувальною фізкультурою, регулярно проходила курс масажу. Часто, перебуваючи в санаторії на лікуванні, весь час тренувалася на брусах, щоб зміцнити руки та хребет. Організм тримала в тонусі. 10 В есн а 2014
Чи ставили Ви собі за мету стати паралімпійською спортсменкою? С. Т.: Скоріше, ні. Просто інколи саме життя допомагає нам зробити правильний вибір. Коли я захворіла, в Україні розпочинався інвалідний рух: перші спартакіади, популяризація та заохочення тих, хто потрапив у скрутне становище через хворобу. Оскільки я активно займалася лікувальною гімнастикою, мені легко було розпочати професійні заняття спортом. Якими були Ваші перші кроки у спорті? С. Т.: Першою була спартакіада, згодом відбувся Всесоюзний марафон. Це була грандіозна подія в моєму житті, адже за 21 день потрібно було подолати 1400 км. Спочатку я вагалася, думала, що в мене може не вийти. Однак рідні,
як завжди, мене підбадьорювали, заохочували, тому й погодилася випробувати свої сили. Я пройшла всесоюзний відбір у команду марафонців: серед усіх претендентів обрали 7 хлопців і мене (сміється). Були тренування, тестування, а потім довгоочікуваний марафон. Люди були приголомшені, коли бачили або чули про марафон на візках на подолання близько півтори тисячі кілометрів. Уся країна 21 день слідкувала за нашими щоденними маленькими перемогами. Цей супермарафон мав пропагандистський характер: усі змогли переконатися, що люди з інвалідністю багато на що здатні. Марафони, гонки, чемпіонати Європи, збори на мої перші Паралімпійські ігри в Атланту в 1996 році – ось так, незважаючи на втрачену
Рак Вилiковний
Т ем а Номера Дос ь є Трифонова Світлана – українська паралімпійська лижниця, заслужений майстер спорту України з лижних перегонів. Народилася в Кривому Розі. Вона срібна та бронзова призерка Паралімпійських ігор у Нагано (1998), Солт-Лейк-Сіті (2002), Турині (2006). 2000 року посіла 7 місце в пауерліфтингу (жим штанги лежачи) у Літній Паралімпіаді в Сіднеї (Австралія). Світлану Трифонову нагороджено орденом княгині Ольги та орденом «За заслуги» ІІ і ІІІ ступенів. Чоловік – автогонщик Павло Гонтовий, 8-разовий чемпіон України з автокросу. Мають двох спільних дітей – синів Микиту й Тимофія. можливість ходити, я стала паралімпійською спортсменкою. Світано, Ви завоювали олімпійські медалі на Олімпіаді в Нагано (1998), Солт-Лейк-Сіті (2004), Турині (2006). Яка з-поміж усіх олімпіад запам’ята лася Вам понад усе і чим саме? С. Т.: Олімпіада в Солт-Лейк-Сіті. Для мене це найсвітліші спогади за всю мою кар’єру. Саме тоді я досягла найліпших результатів. Звичайно, були й дуже непрості олімпіади, маю на увазі Олімпіаду в Турині. Так склалося, що під час підготовки до змагань не зовсім вдало був складений графік підготовки, були помилки і в тренувальному процесі, тому я була не в найліпшій фізичній формі. А коли знаєш, що можеш більше, то морально почуваєшся дуже важко. До того ж у мене піднялася температура, був якийсь збій у роботі організму – я навіть не хотіла брати участь у змаганнях. Однак усе склалося чудово. Я була дуже щаслива, що в такому стані не просто гідно виступила, але й перемогла. Отже, усе було недаремно: і те, що маленьку дитину вдома залишила, і боротьба із фізичним болем. Я завоювала дві медалі – це моя нагорода за всі зусилля, докладені під час тієї Олімпіади. Ми з Вами зустрічаємося напередо дні Паралімпійських ігор у Сочі. Що Ви побажаєте нашим українським спортсменам? С. Т.: У команді є нові паралімпійці, але основний склад – це ті, з ким
тренувалася і я, коли займалася спортом. Уже минуло чотири роки, як я завершила спортивну кар’єру, однак так само щиро вболіваю за всю нашу команду паралімпійців. Бажаю їм лише перемог, сил та енергії, щоб усе працювало на результат. Світлано, з якими труднощами сти каються лижники-паралімпійці? С. Т.: Головна складність лижного спорту в тому, що ти постійно перебуваєш в одному колективі, знаходишся досить довго у тренувальному таборі в горах. А бути тривалий час далеко від рідних емоційно тяжко (це можна, напевно, порівняти зі службою на підводному човні). Іноді навіть фізично сильні спортсмени залишають зимові види спорту через таке психологічне навантаження. Однак не варто зосереджуватися на проблемах, ліпше думати про результат. Адже коли займаєшся спортом і в тебе виходить (до того ж коли перемагаєш) – це просто ні з чим незрівнянне відчуття. Світлано, Ви мама двох синів. Чимало жінок, які мають інвалід
Нагороди Світлани Трифонової
ність (особливо через проблеми з опорно-руховим апаратом), вважа ють, що для них це недосяжна мрія. Скажіть, чи варто ризикувати? С. Т.: Мій старший син народився, коли мені було 36 років. Ми довго не могли знайти лікаря, адже на мою ситуацію дивилися переважно як на патологію: жінка на візку вирішила народжувати, до того ж без кесаревого розтину. А насправді все можливо, варто лише не боятися. Часто перебуваючи за кордоном, я пересвідчилася, що це нормально, коли жінка, прикута до візка, народжує дитину. Вона ризикує не більше за будь-яку здорову жінку. Скажу, що не варто реагувати на побоювання, які висловлюють інші люди, навіть якщо це лікарі. У мене склалося все чудово: сина народила без кесаревого розтину, понад те, ми з чоловіком через деякий час замислилися і про другу дитину. І ось результат – два чудові вже дорослі хлопчики. Світлано, розкажіть про Вашу сім’ю. Чим займається чоловік, які вподо бання у дітей? С. Т.: Наш тато автогонщик, тому сини вже їздять на картингу, навіть беруть участь у змаганнях. Їм це дуже подобається. На вихідні всією родиною відвідуємо спортклуб, басейн. І старший Микита, і менший Тимофій – обидва активні. Мабуть, іншими діти спортсменів просто не можуть бути. Вони люблять змагатися. Микита ходить у четвертий клас. Він захоплюється малюванням, бісером, хоча й дуже непосидючий. Два роки відвідував танцювальний гурток, а цього року вирішив зайнятися футболом. Менший Тимофій тягнеться за старшим – також відвідує секцію з футболу. Вважає себе вже дорослим, адже восени піде до школи. Крім спорту, в чому Ви ще себе реа лізовуєте? С. Т.: Мені в житті дуже пощастило. Адже на моєму рахунку шість паралімпіад. Це колосальний успіх В есн а 2014 11
Т ем а Номера маю колеса. Така позиція повинна бути у кожної людини, яка з тієї чи іншої причини має проблеми зі здоров’ям.
Момент перемоги
– так довго займатися улюбленою справою. Сьогодні я знайшла себе в зовсім новій для мене ролі: з минулого року я працюю ведучою телепрограми «Життя на рівних». Наша програма оптимістична, доводить, що навіть якщо людина потрапила у скрутну ситуацію, не варто втрачати надії. Є моменти, коли потрібна допомога після травми, але загалом можна продовжувати досягати успіху в різних сферах життя: у бізнесі, кар’єрі, потрібно створювати родину, народжувати дітей. Насправді для людей з інвалідністю обмежень майже не існує. Вважаю, що для нашого суспільства ця програма дуже важлива, адже люди, які потрапили у скрутну ситуацію, можуть зрозуміти, що не варто замикатися в собі й закопувати в землю свої таланти. А інші, своєю чергою, вчаться сприймати на рівних людей з інвалідністю – так руйнуються старі стереотипи у суспільстві. Дійсно, існують різні стереотипи. І мабуть, найстрашніший той, що людині з інвалідністю вже нічого хо рошого не варто очікувати від життя. Світлано, порадьте, будь ласка, як із цим боротися? С. Т.: Насамперед потрібно зруйнувати психологічний бар’єр. Деякі жінки на візках навіть відмовляються відвідувати магазини, вважаючи, що не зможуть туди потрапити через високі сходинки, незручним є і транспорт тощо. 12 В есн а 2014
Однак не потрібно боятися, варто лише захотіти. Як тільки є нагода, необхідно виходити в люди, спілкуватися, за бажання відвідувати театр. Так, можливо, люди з вадами не такі, як інші, – то й що з того? Я знаю, про що говорю, адже свого часу протягом п’яти років моєю єдиною розрадою була прогулянка… на балкон. Я лише двічі на рік спускалася у двір. Однак від кожного з нас залежить, яким буде майбутнє, тому не варто боятися! Це стосується і особистого життя. Жінка завжди залишається привабливою, адже це її внутрішній стан душі. Особисто я зустрілася зі своїм чоловіком, коли мені було 34 роки. Ви знаєте, інвалідність – це не найстрашніше в житті. Я така сама людина, як і інші, лише замість ніг
Світлана з чоловіком
Які у Вас враження від обстеження в Мобільній жіночій консультації? Чи потрібні такі лабораторії жінкам з інвалідністю? С. Т.: Я була приємно вражена, що існують такі високопрофесійні лабораторії. Просто проходиш діагностику – і оперативно отримуєш результат. Не потрібно відвідувати кілька лікувальних закладів, що дуже зручно, особливо, коли людина прикута до візка. Вважаю, що більше буде таких прикладів меценатства, як у Фонда Ріната Ахметова «Розвиток України», то здоровішим буде все наше суспільство. Що Ви побажаєте читачам нашого журналу? С. Т.: Передусім – не замикайтеся в собі, спілкуйтеся якомога більше. Знайдіть себе у творчості, спорті, мистецтві, займайтеся самоосвітою – і незалежно від своїх фізичних можливостей ви будете цікавою освіченою людиною. Не ставте жодних обмежень, ламайте будь-які стереотипи й долайте перешкоди. Живіть на повну та на рівних!
Діти Світлани (Тимофій та Микита)
Рак Вилiковний
Конс ульта ція юр ис та
Порядок оформлення інвалідності
Порядок оформлення інвалідності в Україні регулюється такими основними нормативно-правовими актами, як закони України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 5 вересня 2011 р. № 561, Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 р. № 455. Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається у спосіб експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи МОЗ України. Медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями (далі – МСЕК).
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень тощо. Направлення на відповідні консультації, аналізи тощо забезпечує лікар. Після цього направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють лікувально-консультативні комісії (далі – ЛКК) лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування. Якщо особа, що звертається для оформлення інвалідності, за станом здоров’я не може з’явитися на засідання МСЕК, і це підтверджено висновком ЛКК, то огляд може бути проведено у неї вдома або у стаціонарі, де вона перебуває на лікуванні. А якщо така особа проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості, то в окремих випадках МСЕК може прийняти рішення заочно на підставі наданих документів. МСЕК проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, яка звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п’яти робочих днів із дня надходження направлення ЛКК і приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності. За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи МСЕК проводить експертизу документів протягом трьох робочих днів із дня надходження направлення ЛКК. Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до МСЕК зазначених документів. Інвалідність встановлюється до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд. МСЕК видає особі, яку визнано інвалідом, довідку й індивідуальну програму реабілітації та надсилає у триденний строк виписку з акта огляду МСЕК відповідному органу пенсійного забезпечення чи соціального захисту населення для призначення пенсії за інвалідністю чи державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії. Видачу особі, яку визнано інвалідом, виписки з акта огляду МСЕК на руки заборонено. Рішення МСЕК може бути оскаржене в суді. Визнання дитини віком до 18 років інвалідом та оформлення медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років здійснюється ЛКК дитячого лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини після особистого огляду її та за наявності виписки з медичної карти стаціонарного хворого або консультативного висновку спеціаліста, виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження дитини в дитячій обласній, багатопрофільній міській лікарнях, спеціалізованих лікарнях, диспансерах, де діти перебувають на диспансерному обліку та спеціалізованому лікуванні. Максим Стрельчук, головний юрисконсульт Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» В есн а 2014 13
А К ТУАЛЬНО
Обирай хустку – лишайся в тренді Весна – це час, коли все довкола відроджується та прокидається. Те саме відбувається і з представницями прекрасної половини людства: макіяж стає більш яскравим, одяг різнобарвним… Бажаючи стати більш привабливими, жінки шукають натхнення в модних журналах чи дизайнерських показах, аби створити вишуканий образ, у якому ідеально поєднуватимуться одяг, взуття й підібрані аксесуари. У давні часи такий елемент одягу, як хустинка, був обов’язковим атрибутом. Сьогодні ж це модний аксесуар, який допоможе вам щоразу виглядати по-новому, особливо та стильно. Хустки можуть стати трендом 2014 року, що не дивно, адже ця
річ є універсальною. Її можна зав’язати на шиї, використати як пояс, зав’язати на голові; крім того, існує безліч способів зав’язування. Як не загубитися в різноманітності й зі смаком підібрати хустинку, розповіла український дизайнер Айна Гассе.
Резюме Айна Гассе – відомий на весь світ український дизайнер, роботи якої захоплюють своєю витонченістю, оригінальністю та самобутністю. Моделі Айни Гассе вирізняються ручною роботою та якісною дорогою тканиною. Кожний створений нею образ є індивідуальним і призначеним для жінки з характером. Дизайнер поширює в українській моді європейський стиль, елегантність і тендітну жіночність.
У поєднанні із сонцезахисними окулярами зав’язана класичним способом хустка з леопардовим принтом додасть елегантності й вишуканості голлівудської зірки. Складіть хустинку в трикутник, кінці переплетіть навхрест, оберніть навколо шиї та зав’яжіть позаду.
14 В есн а 2014
Темна й довга шовкова хустина з оригінальним візерунком додасть певної святковості образу. Складіть довгу хустку навпіл по діагоналі, зробіть вузол над третім вільним кінцем. На завершення зав’яжіть бант і розправте його.
Рак Вилiковний
А К ТУАЛЬНО Пурпурова хустинка освіжить обличчя та образ у цілому. Візьміть довгу хустину, складіть її навпіл по діагоналі та накиньте на голову. Вільні кінці розведіть у сторони та скрутіть. Переплетіть між собою скручені кінці, правий закрутіть у «гульку» навколо лівого, лівий залиште вільним.
Сьогодні набувають популярності довгі хустки з буклями. Вони додають деякої екзотичності та містичності вашому образу. Візьміть довгу хустку з буклями, складіть по діагоналі, оберніть голову та зав’яжіть звичайний вузол (за бажанням можна змістити вузол ліворуч або праворуч), кінці переплетіть між собою, створюючи косу. Якщо ви бажаєте виглядати стильно та елегантно, обирайте шовкову шифонову чи атласну моделі хусток. Складіть хустку навпіл по діагоналі, оберніть голову та зав’яжіть вузол так, щоб він був під середнім кінцем хустки. Візьміть за два кінці вузла та зав’яжіть другий вузол над вільним кінцем.
В есн а 2014 15
А К ТУАЛЬНО Один з найпростіших, але не менше привабливих способів покриття голови, відомий ще за радянських часів, який називали «селянським». Складіть хустину навпіл по діагоналі, оберніть навколо голови та зав’яжіть вузол. Особливістю цього образу стане зміщення вузла ліворуч або праворуч.
Знайомий усім «селянський» спосіб можна видозмінити, використавши довгу хустину та зав’язавши вузол над середнім кінцем. Вважають, що справжня жінка завжди має хустку, а модниця – навіть не одну. Для створення цього образу знадобляться дві хустинки, які органічно поєднуються одна з одною. Першу зав’яжіть «селянським» способом, а другу складіть у формі прямокутника і зав’яжіть поверх першої хустини. Вільні кінці за бажанням можна сховати.
Хустки з бахромою не втрачають своєї актуальності, адже вони самодостатні й не потребують багато зусиль для створення образу. Зав’яжіть у звичайний спосіб хустку, а її кінці закрутіть на потилиці у формі зачіски «гулька». 16 В есн а 2014
Рак Вилiковний
Пора ди пс и хо лога
«Пам’ятайте: життя продовжується!» «Онкологія, отримання інвалідності – це не кінець, а навпаки, початок нового етапу в житті», – саме такої думки дотримується Наталія Шевченко, завідувач кафедри практичної психології, викладач Запорізького національного університету, доктор психологічних наук, професор. Про нелегкий шлях від встановлення діагнозу до повер нення на роботу, вже маючи інвалідність, Наталія знає не з чуток. Кілька років тому вона сама все це пережила і своїм власним прикладом доводить: життя триває!
Етап життя, коли людина отримує новий для себе статус – «інвалід» – і має вчитися з ним жити, багато в чому пов’язаний для хворих на онкологію з величезним стра хом, переживанням за своє майбутнє та майбутнє тих, хто поруч. У цей час людина через стрес може здаватися агресивною, нетерплячою, роздратованою. Тому саме в цей період дуже важливою є підтримка та чуйне ставлення оточуючих. Багато хто боїться з’явитися на робочому місці вперше після хвороби, керуючись страхом перед
змінами у ставленні колег, керівництва. Раджу налаштовуватися позитивно: більше посміхатися, в розмовах не зациклюватися на своєму хворобливому стані. Щодо збереження робочого місця, то будьте певні, що сьогодні в Україні, не зважаючи ні на що, є безліч роботодавців, готових створювати належні умови для своїх працівників з особливими потребами. Не соромтеся заявляти про свої права, за потреби відстоюйте їх, але тільки в тому разі, якщо це не виснажуватиме вас, а навпаки, додаватиме внутрішніх сил і впевненості в собі. Пам’ятайте: ви потрібні! Життя триває, і зараз ви, як і ран іше, можете бути корисними для себе та оточуючих. Повернення до колишнього життя здасться легшим і швидшим, якщо заручитися підтримкою близьких. Приділіть увагу своїм рідним, догляньте за дітлахами, онуками. Будьте певні, що вдома завжди є чимало роботи, виконувати яку можна за будь-якої групи інвалідності. Особисто я впевнена, що саме в цей час необхідно залишатися активними. Адже виконання інвалідом посильної для нього роботи й отримання позитивної зворотної реакції прискорює адаптування до нового життя. На зміну колишнім життєвим цінностям і пріоритетам обов’язково приходять нові. Бувають і інші випадки: інколи за власним бажанням (або й мимоволі) людина може опинитися сам на сам зі своєю бідою. Перше, що можна порадити в такій ситуації – довіритися лікарю, який часто під час прийому може для свого пацієнта бути ще й психологом. Нехай на розмову про те, що вас турбує не тільки у фізичному, а й в емоційному плані, ви витратите п’ять хвилин, та іноді це буває дуже корисно. Якщо є потреба, варто звернутися за консультацією до психолога. Цілковита довіра хорошому спеціалісту може бути значним позитивним чинником, що впливає на процес подолання хвороби. Крім того, усім, хто отримує інвалідність, видається рекомендована програма фізичної реабілітації – раджу приділити їй увагу. І, звичайно ж, спілкуйтеся із приємними для вас людьми, друзями – це насправді діє! Наталія Шевченко, завідувач кафедри практичної психології Запорізького національного університету, доктор психологічних наук, професор
В есн а 2014 17
Нам важлива ваша думка!
Які питання Ви хотіли б поставити фахівцям Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»? ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
Шануймо пам’ять загиблих на Майдані
Відправте цей аркуш нам на адресу: 04070, Україна, м. Київ, вул. Іллінська, 8. E-mail: info@fdu.org.ua
Контакти лікарів та онкоцентрів Волинський обласний онкологічний диспансер м. Луцьк, вул. Тімірязєва, 1 Головний лікар Андрусенко О. П. тел.: (03322) 60-769, факс: (0332) 76-74-68 Донецький обласний протипухлинний центр м. Донецьк, вул. Полоцька, 2а Генеральний директор Бондар Г. В. тел.: (0622) 23-68-92, факс: (0622) 22-58-09 Головний лікар Седаков І. Є. тел.: (0622) 22-58-10, факс: (0622) 23-77-51 Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер м. Ужгород, вул. Бродлаковича, 2 Головний лікар Русин А. В. тел.: (0312) 61-70-36, факс: (0312) 61-56-13 Івано-Франківський обласний клінічний онкологічний диспансер м. Івано-Франківськ, вул. Медична, 17 Головний лікар Романчук В. Р. тел.: (0342) 77-54-78, факс: (0342) 50-22-69 Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр м. Львів, вул. Ярослава Гашека, 2а Головний лікар Ковальчук І. В. тел.: (0322) 95-40-80, (0322) 95-40-85, факс: (0322) 95-40-85
18 В есн а 2014
Національний інститут раку м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43 Директор Щепотін І. Б. тел.: (044) 259-01-86, факс: (044) 259-02-73 Рівненський обласний онкологічний диспансер м. Рівне, вул. Олеся, 12 Головний лікар Максим’як Г. І. тел.: (03622) 26-026 Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер м. Тернопіль, вул. Р. Купчинського, 8 Головний лікар Бабанли Ш. Р. тел.: (0352) 26-86-80, факс: (0352) 26-82-73 Хмельницький обласний онкологічний диспансер м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1 Головний лікар Бриндиков Л. М. тел.: (0382) 65-40-74, факс: (0382) 65-61-37 Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 242 Головний лікар Гонца А. О. тел./факс: (0372) 54-76-50
Рак Вилiковний
Літ ерат у ра
Добре харчування під час лікувального курсу Усім потрібна збалансована дієта для збереження та зміцнення здоров’я. Однак, якщо ви хворі або втратили апетит, дотримуватися її буває складно. Спробуйте застосувати деякі наші ідеї, щоб визначити, яка з них вам підходить. У цій брошурі ви знайдете поради для пацієнтів, які проходять курс променевої терапії та хіміотерапії щодо харчових добавок, загальних проблем харчування, ідей, як збагатити вашу дієту калоріями та протеїнами (білками) тощо.
Ось тільки деякі з важливих порад: - їжте малими порціями протягом дня; - уникайте занадто гарячої або холодної їжі та напоїв; - намагайтесь багато пити; - уникайте низькокалорійних продуктів. Зичимо вам здоров’я! Якщо ви бажаєте отримати брошуру, телефонуйте: (044) 502-52-12. Завантажуйте та читайте: www.fdu.org.ua/health/cancer_is_curable
Рак Вилiковний
№ 5 (весна) 2014 Замовник/Видавець: Благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, тел.: (044) 502-52-14 факс: (044) 502-52-15 www.fdu.org.ua Керівник програми «Рак виліковний» Вікторія Миколаюк Менеджер програми «Рак виліковний» Павло Лапін
Менеджер проекту з боку замовника Марія Мєдвєдь Над номером працювали: Тетяна Хауха Володимир Середа Редакція: ТОВ «Видавничi Iнiцiативи» Адреса редакції: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 33, тел./факс: (044) 390-58-70 Відділ клієнтських видань CustomLAB
Віддруковано в ТОВ «Рема-Принт» Київ, вул. Чорновола, 2, тел.: (044) 486-80-04 Номер підписаний до друку 12.03.2014 Тираж: 6500 екз. Розповсюдження безкоштовне. Не для продажу. Передрук матеріалів без письмового дозволу редакції заборонено. Думка автора може не збігатися з поглядами редакції. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори.
Ужгород
Львів м.
м.
Чернівці
м.
Вінниця
Житомир
м.
Х мельницький
Рівне
Тернопіль
м.
м . І вано -Франківськ
м.
Луцьк
В рамках програми «Рак виліковний» за 2013 рік діагностику та лікування пройшли 69 196 пацієнтів
м.
м.
м.
м.
м.
Черкаси
Одеса
м.
К иїв
м.
Чернігів
Миколаїв
м.
м.
м.
м.
Херсон
м.
Х арків
Запоріжжя
Сімферополь
м.
Д ніпропетровськ
м.
м.
С уми
Севастополь
Полтава
К іровоград
м.
м.
м.
Донецьк
Ми працюємо для людей в усій країні
м.
Луганськ