№1(32) • Червень 2014
Газета Інституту телекомунікаційних систем
Інтерв’ю зі Штогріною О. С. ст. 10 Щоденник подорожі ст. 6 Арт-простір «Вежа» ст. 14 «Ляпи» Microsoft ст. 16 Теорія чорної дірки в пачці цигарок ст. 22
№1(32), червень 2014
Слово редактора Знайомтеся! Це Самоврядування ІТС, члени якого сумлінно ходять на збори і вирішують там важливі питання. На початку весни відбулася звітно-виборча конференція, на якій Сергія Тимченка переобрали головою СР ІТС на другий термін. Суттєвих кадрових змін не відбулося, тож старою загартованою командою ми вирушаємо у наступний рік активності.
Самоврядування ІТС Секретар СР ІТС Гол. редактор «ІТСки» Олександра Кравець
1-й заступник Андрій Будзан
Олена Туранська
Ольга Кутельова
2
Голова СР ІТС Сергій Тимченко
Заступник Анатолій Омельченко
Євген Ніколаєнко
Леонід Верес
Голова Профбюро ІТС Іван Заєць
Заступник Олександр Сапальов
Марія Воронюк
Ірина Тимченко
Заступник Альберт Мурадханов
Влад Макаліш
Роман Шаповалов
Наталія Таран
Анастасія Бабич
Новини №1(32), червень 2014
У «Омеги» новий Голова! Це Дмитро Буглак! 1 квітня 2014 року були проведені вибори Голови гуртожитку №12. За результатами голосування, з трьох кандидатів на цю посаду було обрано Дмитра Буглака, студента 2 курсу, гр. ТС-21. Він погодився дати ексклюзивне інтерв’ю спеціально для нашої студентської газети«ІТСки»! Ура! Дмитре, вітаю тебе з обранням на посаду Голови Студентської ради гуртожитку №12! Дякую ! Дуже приємно. Чому ти вирішив стати Головою СРГ №12 ? Я маю конкретну мету — покращити умови проживання та навчання студентів в гуртожитку та урізноманітнити їхнє дозвілля, а найголовніше — я бачу шляхи її досягнення. Які саме нововведення плануються? Я маю намір підвищити комунікації між адміністрацією та мешканцями гуртожитку; провести ремонт в робочій кімнаті; організувати різноманітні культурно-масові та спортивні заходи; відкрити ігрову кімнату для проведення ігор «Мафії», спортивного покеру, «Alias» та інших настільних ігор, а найголовніше підняти рейтинг гуртожитку на рівні Студмістечка. Для таких цілей потрібна команда. Якими якостями вона наділена? Я з радістю запрошую всіх бажаючих приймати участь у студентському житті гуртожитку, якому потрібні креативні, цілеспрямовані, надійні, завзяті, толерантні та енергійні активісти. Чекаю всіх охочих ! Хоча пройшло не так багато часу, проте що змінилось після того як ти став Головою СРГ №12? Знаєте, саме зараз я відчув що таке
популярність: почали впізнавати на вулиці, брати автографи, зйомки, фотосесії, біг-борди, інтерв’ю, зустрічі за кордоном, важкі перельоти… Мені таке зіркове життя вже набридло. Звичайно, це жарт. Насправді нічого кардинально не змінилось, просто з’явилось більше справ та я відчув на собі більше відповідальності. Яке гарне у тебе почуття гумору, Дмитре! Напевне, всіх дівчат зараз цікавить питання: чи є у тебе дама серця? (з тремтячим голосом та сльозами на очах) Знаєте, це для мене особисте питання, і кого цікавить відповідь на нього, я можу відповісти особисто :) Я зрозуміла, що у вашому серці багато вільного місця, якого вистачить не тільки на майбутню дівчину, а й на 12-й гуртожиток. Чи не так, Дмитре? Так, повністю з вами згоден. 12-й гуртожиток займає почесне місце в моєму житті, адже я прожив тут 1,5 роки, і за цей час в мене з’явилось багато моментів, які запам’ятаються на все життя. Ви знаєте, я хочу вам зізнатися: я люблю 12 гуртожиток за доброзичливу та чуйну адміністрацію, відповідальних працівників вахти та за дружніх студентів. Дякую за щиру та відверту розмову. Було приємно з тобой спілкуватися!
Дар’я Гордєєва ТІ-21
3
№1(32), червень 2014
Новини Лише 2 рази на рік! Забороняється пропускати! Чекаємо всіх восени, не прогавте!
S IT
O
p
A n e
Таааак! Відкриття купального сезону, конкурси, шари, фаєр-шоу, навіть на човні каталися (задки промочили у цьому човні, але вони встигли висохнути, бо сонечко гріло добряче)! І все це в колі друзів та одногрупників, за що і люблять Опен, бо всюди — cвої. На цей захід можна їхати навіть без компанії: даю гарантію, що ви до когось приєднаєтесь і гарно (ні, просто чудово) проведете час. І футболка навіть цього року була НЕ БІЛА — їй плями не страшні! На 13-му Опені до роздачі шар приєднався навіть О. В. Мазуренко, але це був новий рівень шар — ламіновані!! Такого ІТС ще не бачив. Багатьох з нас злива та дощ застали зненацька і тому довелося за секунду зібратися і мчати, куди очі бачать. Пробігаючи повз одного навісу, ми помітили купу неприбраного сміття: люди навіть тарілки з-під шашликів не спромоглися скласти в пакети. Гора редиски, недопите пиво. Сміттєві баки за рогом. ГАНЬБА! Ви приходите в чисте місце, таким воно повинне залишитися і після вас! Просидівши пів години у палатці місцевого кафе в очікуванні завершення зливи, ми зустріли п’ятикурсників, які
4
tа : i r eм
ни
ця
ф ар ао все те (не своє!) н залишене сміття несли
а
з собою. Я пишаюся, що у нас є такі студенти. Але по суті такими маємо бути всі ми. Без виключень. Якщо у вас вистачило сил притягнути повні пляшки на пляж, то вже не важко пусті забрати з собою. Півтора роки тому на осінньому Опені ми більше двох годин прибирали невелику галявину, щоб на ній можна було проводити конкурси. Галявину! А що сказати про ЦІЛИЙ ліс? Суботники тут не зарадять, просто треба не бути бидлом. На жаль, деяких людей не навчили цьому, шкода їх. Наступного дня всі ділилися враженнями, хто, як і коли потрапив під цю страшну зливу — декого вона застала біля метро, хтось не встиг на велосипеді по-сухому доїхати додому, а комусь пощастило, і вони не відчули смаку дощу, промоклих наскрізь речей та мокрого піску (який був ВСЮДИ). А хто з першого разу викликав таксі з «Африки»? Не знаю таких :) Особисто у нас на це пішло більш, ніж пів години. Можна було б проводити Опен Ейр кожного місяця, але СР ІТС та Профком студентів «КПІ» витрачають стільки часу на його організацію, що 2 рази на рік — якраз достатньо.
Олександра Кравець ТЗ-11
Новини
давайте зробимо 100% всюди :) 44% 7% 2% 47%
23% 23%
78%
40%
47%
76%
57% 91%
68%
5
№1(32), червень 2014
Стипендiя (результати зимової сесiї)
№1(32), червень 2014
Щоденник подорожі
Київські перці Слава
Стежками Героїв – це змагання з пішого мандрівництва, які організовує Пласт — Національна скаутська організація України. Їх метою є масове залучення молоді до спортивного туризму і краєзнавчої діяльності, відродження і розвиток славних традицій українського оля мандрівництва.
К
Бодя
Льо
ши
к
Да
ш
ка
инк
Мар
а
Цього року до змагань приєдналася і наша славна команда ІТСу «Київські перці». Ось які спогади і цікавинки вони привезли нам:
Бабич Микола — гарячий МикАлаївський парубок (а коли вже здихає, то починає травити анекдоти або співати). Для мене це був перший похід. Найбільше запам’ятався підйом на першу гору. Було дуже хвилююче. Тоді ми мали підійнятись на Буковинець. Запитали у місцевих за стежки на цей же Буковинець, як виявилось, вони й гори такої не знають. Тоді Богдан (єдиний турист із компасом) послав нас на південь. Підйом був гарним, доки стежка не згубилась посеред валки лісу. І тут комусь заманулося його траверснути. Важко описати, якими хащами нам довелось підійматись, підйом крутий, градусів 45-50 буде, вже і звернути хотіли, так компас же показує — південь прямо. Та усе рано чи пізно закінчується, а матюки дуже підіймають бойовий дух. Нарешті, підіймаємо голову – проблиск світла. На радощах видерлись на хребет, трохи попетляли і взяли таки Буковинець! Також вже десь під кінець нашого походу, день на восьмий, нам розповіли про якесь дике 6
озеро трішки вище за маршрутом і, напевне, єдине чого ми тоді ще не спробували, так це покупатись в гірському озері. Треба було виправляти. Знайшли ми таки те Озірце, скупнулись і повернули на Негровець — останню вершину цього походу. А потім дійшли й до Колочави. Позапитували у місцевих, де можна стати табором, найоптимальніший запропонований варіант - біля річки, правда, там «засмічено трішки, але палатку поставити можна». Ми й повірили, а дарма. Приходимо до річки, а там - справжній смітник! Ну що ж, на смітнику ми ще не ночували - ще одна галочка в нашому списку. Загалом, цей похід став для мене прекрасним досвідом. Підйоми і спуски, як бачите, давались нелегко, та з кожною підкореною вершиною ще більше хотілося вирушати до нових пригод.
Гузовська Маринка — наша совість Найбільше сподобалась контрасти під час підходу, особливо той дощ, що переслідував нас весь підйом на Хом. Це було на четвертий день змагань. Знайшовши якось в тумані стежку, ми вирушили на Хом. Дощ по-трішки вщухав, вже видно було спуск. Користуючись можливістю, ми вирішили пообідати та трохи переодягтись. В нас тоді вперше хліб закінчився раніше за ковбасу…буває ж таке, довелось її їсти зі згущонкою. Не довго думаючи, Льошик, Бодя і Славка побігли знову шукати стежку — ми ж вирішили траверснути Хом! Наївні… Вважали, що досвіду набрались, тепер ніякі гори нам не страшні. Не і було третину підйому, як пролунав рев Ведмедика, і одразу ж посіяв сумніви… Почались розмови, хто де які випуски «ВВС» бачив, чи просто чув дивні історії, а хтось навіть переказував якийсь із випусків «Вижити будь-якою ціною» із Беар Грилс. Думки розділились – одні вирішили падати додолу, мовляв він падаль їсти не буде, інші ж вирішили…не пам’ятаю що вони там собі вирішили. Але слідів було багацько, мене з Дашкою все дивувало — навіщо ми майже весь підйом ішли по слідах ведмедя? Також запам’яталися люди, які були в селах, які нас приймали. Це було дуже мило та приємно. Того ж дня в селище ми спустились пізно. Попросились заночувати. Прийняла нас бабця Славка! Тут у нас почався Рай: по-перше ми переодяглися в сухе, по-друге — ми побачили піч, по-третє — хтось дістав хавчик. І були щасливі, що спатимемо сьогодні на ліжках. Як на мене, цей похід став (поки що) найяскравішим спогадом за все моє життя. Було класно.
Кисельов Славка – завзятий будівельник мостів, майбутній прораб :) Мені сподобалась наша подорож: і підйоми, і падіння. Ми пройшли весь маршрут злагоджено й весело, були звісно різні моменти, але ми вирішували їх і рухались далі. От на п’ятий день змагань нас чекав підйом на Менчул, що був одним з найважчих, але спуск… Ми зійшли зі стежки та вирішили спуститись в урвище, там в будь-якому випадку знайдеться струмок, який виведе до річки, а там і селище недалеко. Йдемо. Я навіть по7
№1(32), червень 2014
Щоденник подорожі
№1(32), червень 2014
Щоденник подорожі чав рахувати, скільки разів Марина падала. Можна було б, напевне, посідати на рюкзаки і просто мішками котитись донизу, так ні — колоди. Довелось перелазити. Так, напевне, не гарно, але з матюками йти було значно легше. Спустились до річки, а далі незапланований технічний етап: переправа через річку. Течія сильна, та й ноги не хотілось мочити, тому ми вирішили будувати міст! Недалеко колись була валка лісу — то ми з хлопцями натаскали колод та покидали їх через річку. Хоча сухою з нас тоді пройшла лише Маринка… Наступний день ми провели в Синевирі. Зустрілись з організаторами, прогулялись біля озера, залізли на пам’ятник — вже і вечір. За сьогодні ми, напевно, нічого толкового і не робили: прийшли, а вогнище уже готове, місце для палаток є і каші валом. Ввечері наздогнала ще одна команда – біля ватри сиділи разом, лише гітари не вистачало, поспівали б. Загалом, було весело. Чого ми тільки не робили… Будували мости, грали в сніжки і сиділи гарною компанією ввечері біля вогню.
Довгань Бодька — той, що всіх посилає на південь, приборкувач змій Найбільше запам’яталась мені, мабуть, змія. Спіймали ми її на сьомий день, коли спускались з Кам’янки. Спускаючись, все марили по-швидше б поїсти… Тут Льошик кричить: «Змія! Я бачу змію!!! Всі сюди!». Ще на початку змагань хотіли зловити щось і його ж з’їсти. Змія була ідеальним варіантом. Як не скористатись моментом?! Ми довго намагалися впоратися з нею за допомогою палиць, а потім я взявся за ніж і просто відрізав їй голову. Доки Даша намагалась знайти фотоапарат (хвилин 15) , змія все продовжувала звиватись та скручуватись, але вже без голови. Досвіду у приготуванні змій ні в кого не було, тому все, до чого ми додумались це зняти шкіру та вийняти нутрощі. Хтось вичитав в журналі, що в Камбоджі часто готують змій, і той чоловік, що знайшов її та приготував, за традицією, з’їдав її серце. Ми, звичайно, запропонували Льошику спробувати, але йому чомусь не захотілось. Чи то через якесь упереджене ставлення, чи то через те, що воно і досі скорочувалось. М’ясо закинули в пляшку з вином, щоб маринувалосья до вечора. Нарешті дістаємо нашу гадюку!! Всі по-черзі її понюхали, намотали її на палицю — смажимо. Розділивши на шістьох, кожному припало не так вже й багато. Але вона була смачною, хоч і трішки пережареною. Що хотілось би ще сказати… Похід був дійсно кльовим і дякую всім за ті емоції, що ми пережили.
8
Лясківський Льошик — принц всія Карпат, він же Олекса «предок» Довбуша Це був крутий похід. Все було так, як треба: природа, свіже повітря, краєвиди. Єдине що, мені трішки не пощастило, у мене був літній спальник і цього походу я завжди прокидався першим. Запам’яталось також, як ми першого дня шукали скелі Довбуша. Тут не можна не згадати того доброго чолов’ягу, що порадив нам (аби зрізати) за Колибою звернути ліворуч. Ну…ми і звернули. Тоді й відбувся той переломний момент, коли всі усвідомили, що буде не так вже і легко, адже того вечора ми вперше заблукали, був перший срач та перша землерийка. Лише з темрявою піднялись вверх, та скель Довбуша так і не побачили. Виснажені, повернулись до табору. На другий день змагань замість першого КП знайшли танк, який більше ніхто з команд і не бачив. Як виявилось пізніше, ми зробили величезний гак і лише під вечір знайшли якусь тонесеньку стежинку, що вивела нас у сусіднє селище…за 4 км від старту. За перший день ми з корисного (зі стількома зусиллями!) пройшли лиш 4 км… Тут вже остаточно зрозуміли, що розраховувати немає на що, тому ходимо собі в своє задоволення. Так навіть краще вийшло. Звісно, трішки шкода, що ми мало за що позмагалися, але при цьому побачили багато цікавого і це було круто.
Федюшина Дашка — скромний кеп, шалений любитель камінців. Ви знаєте, я вважаю, що нам неабияк пощастило! І хай ми не взяли частину КП і прийшли одні з останніх, але ми прийшли! Ми прийшли повним складом! Ми прийшли зі скількома спогадами та яким досвідом. Ми відчули смак страху, коли підіймались на Хом по слідах ведмедя, ми відчули смак життя і зрозуміли, що організм ладен витримати будьщо, коли жити хочеться. Ми відчули смак холоду, коли під дощем промокає весь твій одяг і ніякі кофти і курточки вже не гріють, бо вони наскрізь мокрі і лише десь всередині жевріє іскорка, і саме вона змушує тебе йти далі. Ми відчули смак адреналіну, коли наважились приготувати в польових умовах, ні, навіть не так – зловити в польових умовах гадюку, абсолютно без досвіду (нагадую, вони отруйні) а потім ще й з’їсти її і умудритись не отруїтись. Ми, врешті решт, відчули смак єдності, смак команди, ми зрозуміли, що разом ми витримаємо будь-які перешкоди.
Київські перці — це Маринка, Дашка, Льошик, Слава, Коля і Богдан — ми не були друзями
до цього походу. Скажу навіть більше — деякі з нас навіть не спілкувались разом раніше, та цей похід надовго залишиться у наших серцях.
І той міст, через який сухою пройшла лише Гузя, і
той танк за кілька кілометрів від першого КП, і селфі з баранами… Дякую Вам, народ. Дякую.
автор: Дар’я Федюшина ТС-22 редактор: Анастасія Журавель ТС-33
9
№1(32), червень 2014
Щоденник подорожі
№1(32), червень 2014
Інтерв’ю
Штогріна Олена Сергіївна
1111 1110 1101 1100 1011 1010 1001 1000 0111 0110 0101 0100 0011 0010 0001 буквально в корі мозку, майже на0підсві00 0
У цьому випуску в рубриці «Інтерв’ю з викладачами» ми більше дізнаємось про досить загадкову людину, яку її учні характеризують як вимогливу, але справедливу, розумну та цікаву, з почуттям гумору та просто незвичайну, неординарну особистість — Штогріну Олену Сергіївну. Всі її знають як вимогливого викладача програмування ТІ-шників. А що вона сама може розповісти про себе?
Розкажіть де ви навчались та дещо про свої студентські роки? Закінчила я Факультет прикладної математики НТУУ «КПІ». Вчитись було цікаво. Стосовно успішності: оцінки мала різні, але загалом була успішною студенткою. Хоча мушу сказати, оцінки не є показником знань. Взагалі в нас була незвичайна група. Викладачі досі згадують нас як один з найкращих колективів, адже всі були дуже допитливими, зацікавленими в навчанні, працьовитими, згуртованими і тому успішними.
Більшість чітко виконують завдання відповідно до вимог, ні більше, ні менше, без ініціативи та творчого підходу Важливо, що вкладено в людину з перших років життя. Якщо вас чомусь навчать з дитинства, це викарбується 10
домому рівні. Також багато що залежить від оточення в якому ти зростаєш. Гадаю, саме той колектив одногрупників та викладачі задали досить високий інтелектуальний рівень, що вплинув на мене і зокрема на моє викладання тут. Хочу зацікавити студентів у навчанні та також прищепити прагнення до знань таке, яке мала я будучи студенткою. Ви з родом з Києва? Як довго викладаєте в ІТС? Так, я з Києва. Викладаю в ІТС з 2007 року, відразу після закінчення Факультету прикладної математики. Охарактеризуйте, будь ласка, сучасних студентів як викладач. Студенти бувають різні. Не можна охарактеризувати людину знаючи лише те, як вона себе поводить в аудиторії. На кожному потоці завжди є старанні та ліниві. Кож-
ного року, з одного боку, подібні ситуації та певні теми спостерігаються у різному світлі, адже люди різні. Загалом зацікавленість у навчанні дещо нижча, чим, напри-
Для мене немає поняття складної мови програмування клад, у студентів 5-10 років тому. Більшість чітко виконують завдання відповідно до вимог, ні більше, ні менше, без ініціативи та творчого підходу. Зробити щось цікаве в рамках лабораторної роботи, навчитись більшому, чим задано — прагнення, яке помічаю у студентів з часом все рідше. Хоча зараз вільний доступ до різних джерел інформації. Раніше отримати якусь інформацію було складніше, але у студентів було більше бажання та натхнення навчатись. Можливо, шкільна підготовка якось змінилась. Хоча все залежить від студента. Рівень знань, з якими він прийшов — не так важливий, як прагнення навчитись та працьовитість. Усе в руках самих студентів. Розкажіть про проекти та наукові роботи в яких берете участь. Загалом я активна учасниця подібних заходів. Майже у всьому беру участь. Будь-які знання та навички є корисними. І якщо ви безпосередньо їх не використовуєте, це не означає, що від них немає користі. Навчаючись, ви дисциплінуєте себе та тре-
нуєте пам’ять. Ніхто не знає коли ті, чи інші знання стануть в пригоді. Студенти не дуже активні в подібному, точніше кажучи, не дуже охоче доводять справу до логічного кінця. З курсу четвертого більшість йде працювати і їхні прагнення більш спрямовані в напрямку заробітку, ніж подібної діяльності. У багатьох основна ціль — диплом, а не знання. Погано це, чи добре? У кожного власні переконання, мета та життє-
ігри стали дещо простішими, тому тепер треба менше зусиль, аби пройти їх вий шлях. Знання не завжди визначають рівень прибутку, та й доходи не визначають рівень задоволення власним життям. Але в такому віці рідко замислюються про змарнований час та втрачену можливість отримати більше корисних, необхідних знань, досвіду від викладачів; і відповідно пізніше доводиться власноруч заповнювати прогалини. Питання від ТІ-шників: яку мову програмування вважаєте найважчою для засвоєння, та яку найнеобхіднішою? Для мене немає поняття складної мови. Якщо ти добре засвоїв необхідні базові поняття та принципи, розібрався з однією із мов, то й з іншими розберешся без проблем, адже вони мають подібні риси. Практика, досвід, наполегливість — і 11
№1(32), червень 2014
Інтерв’ю
№1(32), червень 2014
Інтерв’ю складнощів немає. Кожна мова — для різних цілей, тому в залежності від мети ви виділите для себе найнеобхіднішу. Чи граєте Ви в комп’ютерні ігри? Я в курсі останніх новинок та й взагалі цікавлюсь цією темою. Адже серед моїх друзів є розробники ігор та багато люби-
Після прогулянки зі мною друзі зазвичай мають незабутню фотосесію телів пограти. Як я вже казала, будь-які навички корисні. Ігри тренують пам’ять, реакцію, увагу. Просто варто виділяти певну кількість часу, щоб не нашкодити навчанню, іншим справам та обов’язкам. Останнім часом ігри стали дещо простішими, тому тепер треба менше зусиль, аби пройти їх. Це, напевно, пов’язано з тим, що залучають більшу кількість гравців з різним рівнем підготовки, зокрема й дітей досить раннього віку, намагаються втримати достатню аудиторію за рахунок зменшення потрясінь пов’язаних з програшем. Це є негативною тенденцією, на мою думку. Витрачаються час та гроші, а нові навички не набуваються, та й взагалі грати в легкі забавки менш цікаво. Розкажіть про Ваші хобі та захоплення. 12
Наразі захоплююсь фотографією. Після прогулянки зі мною друзі зазвичай мають незабутню фотосесію та купу позитивних вражень. Дуже люблю спорт: футбол, теніс, баскетбол, волейбол та багато іншого. Хіба що хокей чи щось пов’язане з ковзанами ще не довилось спробувати, у все інше можемо пограти. Люблю ігри з чітко визначеними правилами та цілями. Вважаю, що будь-яку справу, якою почали займатися, треба доводити до кінця. Якщо це хобі, то ваші навички мають набути досить високого рівня. Займатись чимось, щоб розповідати комусь: «От я цим займаюсь.», і при цьому не знатись у цій справі на відмінно — не для мене, я такого не розумію. Якщо музика і кіно - то … ? Щодо музики — ви здивуєтесь. Переважно російський рок, ще люблю Кіркорова, але можу послухати й іншу музику, головне — професіоналізм виконавців і якісна музика. Телебачення не дивлюсь, що там цікавого? Кіно люблю досить різне, головне, щоб з сенсом, суттю. Ноутбук? Стаціонарний комп’ютер? Залежно від цілей. Якщо треба кудись поїхати і мати при собі комп’ютер — то звичайно ноутбук. Але надаю перевагу стаціонарному, адже він дозволяє зібрати параметри, які є бажаними та необхідними особисто для мене, і я люблю великі монітори.
Якими девайсами користуєтесь? Чи часто змінюєте телефони, комп’ютери? Якій марці надаєте перевагу? Не женусь за новинками, хоча й цікавлюсь. Адже це маркетингові “уловки” для споживацького суспільства. Змінюю за необхідністю. Надаю перевагу якісним та функціональним речам з відповідною їм ціною. Єдиної марки, якій надаю перевагу немає. Телефон марки Samsung, ноутбук — Lenovo, фотоапарат Sony. Чи маєте водійські права? Так, маю. Водити авто мене навчили ще в дитинстві. Хоча останнім часом користуюсь громадським транспортом.
Займатись чимось, щоб розповідати комусь: «От я цим займаюсь.», і при цьому не знатись у цій справі на відмінно — не для мене
биш або принаймні знаходити для цього час. Ставте конкретні задачі, цілі, та йдіть до своєї мети. Ваші вчинки характеризують вас як людину, в тому числі й у професійній сфері — підтверджують вашу кваліфікацію, створюють необхідність у таких спеціалістах, як ви. Тож професійно зростайте! Завжди відповідайте за свої слова, доводьте їх вчинками. «Менше слів – більше діла!» :) Та знаючи студентів: повноцінного сну, адже це, зокрема дуже впливає й на засвоєння знань. Не відкладайте справи на останній момент, висипайтеся! Основну думку, яку завжди намагаюсь донести: дуже важливо навчитись мислити, адже факти (конкретні знання), отримані в інституті, досить швидко стають застарілими в сфері ІТ. Тому необхідно навчитись принципам і тоді буде легко освоювати все нове та необхідне. Дякую за інтерв’ю!
Розкажіть про свої відрядження та поїздки за кордон. Була неодноразово в Дрездені зі своїми студентами. Поїздки дуже пізнавальні та цікаві. Познайомилась з їхньою системою освіти, яка дещо відрізняється від нашої. Студенти там більш самодисципліновані, відповідальні. Можливо, це пов’язано з тим, що навчання платне. Усвідомлюють наслідки своїх дій, вчинків і бездіяльності в тому числі. Але наші студенти кмітливіші. Які у Вас є поради та побажання читачам ІТС-ки? Перш за все — знайти себе, та, відповідно, займатись тією справою, яку лю-
Анжела Дудник ТЗ-22
13
№1(32), червень 2014
Інтерв’ю
№1(32), червень 2014
Маст гоу
Маленька магія великої ідеї Про «Вежу» — крутий проект невеликої кількості цілеспрямованих і небайдужих людей написано не так і багато. Є офіційна група, є сайт. Але пересічні люди знають доволі мало. Тому-то наша редакція і взялася виправляти цей маленький недолік. Почалося все рік тому — 17 квітня, коли була подана заявка на участь у проекті компанії Nescafe «Ідея Х». Тоді організатори вже розуміли, який проект хочуть зробити, і потребували допомоги. Вона прийшла. Спочатку це були голоси — основна рушійна сила просування проекту в рамках конкурсу, коли ледь не кожен голос був на вагу золота. Саме в ті дні стало ясно, що людей цікавить проект реставрування старої вежі головного корпусу нашого улюбленого університету і маленьке, проте чарівне місце, куточок неймовірного настрою, цікавих ідей і творчості. Голоси студентів, знайомих, і взагалі великої кількості людей зробили свою справу, і конкурс було виграно. Та це був тільки початок. Гроші перерахували десь у вересні, а до того орга-
нізатори вже давно планували, які саме функції буде виконувати оновлена вежа. Їх є кілька. Освітня функція матиме в основі цікаві лекції, зустрічі та навчання з хороших, нестандартних і по–справжньому цікавих проектів, майстер–класів. Крім того, вежа має носити в собі галерейний, художній характер, тобто робити цікаві виставки творчості різних людей. Великий вклад зробив, звісно, КПІ. Допомога в ремонті, в підтримці ідеї — все це сприяло пришвидшенню перебудови геть аварійної вежі в цікаву, красиву і особливу місцину. Зараз поки в розпорядженні організаторів є тільки сама вежа, проте плани в них хороші. Мені розповіли про приміщення, які зараз виконують функцію складських, і які мають прямий вихід на вулицю. Тобто,
«За освітлення мушу сказати окремо — воно фантастичне!» 14
Маст гоу де можна буде посидіти і попити кави або чаю. Крім того, в розмові промайнула ідея створення невеликої, проте цікавої та оригінальної бібліотеки — такої собі колекції, яка буде включати в себе хороші книжки, які дуже важко дістати в звичайній бібліотеці, навіть нашій. Мене вразили організатори, і їхнє стремління. Вони знають, чого хочуть досягти в рамках проекту, розвиваюся разом з ним. Ще одна з їхніх цілей — дати поштовх іншим цікавим проектам, які народжуються в головах наших студентів. Бо, якщо подумати, де ж іще варто створювати щось таке класне, як не в КПІ. Всі ми любимо наш університет, і, попри те, як нам тяжко, ми все рівно хочемо тут бути, розважатися, жити. Думаю, організаторам буде справді приємно, якщо хтось, побувавши у Вежі, пробудить в собі талант до творчості, бажання робити щось цікаве. Перша виставка, яка, до речі, вже відкрилася, є збіркою інстаграмів кпішників. Вона досить цікава, яскрава і приваблива. Не любиш ні сам інстаграм ні людей, які його юзають? Не в тому суть. Просто сходи і переконайся (ще раз, вже вкотре) в красі нашого універу. Я просто розповів свою думку, а ви вже формуйте свою. Навіть не треба кудись їхати, стоячи в переповнених вагонах, і не треба далеко йти. Все тут, все поряд. Перший корпус не такий далекий, тим більше, якщо врахувати те, що багато людей прогулюються біля нього дуже часто. Отож, скажу наостанок таке: пропустити цей проект повз свою увагу неможливо. І, якими б заклопотаними ви б не були, сходити туди варто. Відкриття вже відбулося, та перша виставка ще працює. Дивіться по вільному часу, але не нехтуйте Вежею, бо вона з тих проектів, які приносять маленьку радість в життя.
Сергій Денисюк ТЗ-32
15
№1(32), червень 2014
якщо їх «відвоювати» і зробити частиною проекту — вежа може стати повністю автономною, і не буде залежати від охорони головного корпусу. Я був у вежі задовго до відкриття, і хочу трохи описати те, що бачив тоді. Коли заходиш, біля дверей на стіні висить велике креслення першого корпусу (оригінальне). Далі, трошки пройшовши уперед, починаються сходи нагору, а разом з ними — подорож, яка, як я вірю, буде приносити цікаві враження. Всередині зроблено хороший ремонт. За освітлення мушу сказати окремо — воно фантастичне! У вільному просторі, навколо якого в’ються сходи, звисають величезні лампочки. Їх багато, вони мають особливу ізюминку, і виглядають красиво. Крім того є колонки, сховані непримітно, із яких, за обіцянками організаторів, має грати якісна музика. На стінах є спеціальні кріплення, в яких вже дуже скоро почнуть з’являтися перші… полотна, фото? Вони підходять і для того, і для того. Ближче до верху є двері, двоє з яких виходять на оглядовий майданчик вежі. Вигляд з майданчику дух захоплює. Якщо встановити якісь біноклі чи телескоп — кожен захоче там побувати, а для когось те місце взагалі стане чи не найулюбленішим в усьому університеті. Мало сказати, що звідти видно багато. Коли стоїш, і дивишся навкруги, починаєш вірити, що все в житті вдається, і мріяти. Я вважаю, що це круто, бо ж мрії – інструмент, який рухає молоддю, а, разом з тим, і всім світом. Зверху є невелика площа, там кілька крісел, столик. Місця мало, але посидіти там і поспілкуватися задушевно може невеликий гурт людей. Ще обіцяли знизу, там де починаються сходи, хороше місце,
№1(32), червень 2014
ІТ-сторінка
Oops... A problem has been detected Без сумніву, Microsoft — одна з найвідоміших компаній XXI століття. Вже більше двох десятиліть вона займає лідируючі позиції у сфері операційних систем для настільних ПК. За даними Net Marketshare, частка ОС Windows на комп’ютерах користувачів перевищує 90%.Проте, великих успіхи не приходять без великих фейлів. Про них сьогодні й піде мова. Нещодавно, за місяць до написання статті, у Сан-Франциско пройшла чергова щорічна конференція Microsoft Build. І тут не обійшлось без «ляпів». Родзинкою конференції можна з упевненістю назвати віртуального помічника для Windows — Cortana. Це такий собі аналог Siri від компанії Apple. Судячи зі слів розробників, вони працювали над нею вже понад два роки. Що ж, уже і Microsoft вирішив зробити реальністю фантастичні фільми 80-х, де різноманітна техніка володіла штучним інтелектом та могла сприймати голосові команди людини, ба навіть, спілкуватись з нею. Саме так окреслив Cortana один із менеджерів Microsoft, який входив у групу розробки віртуального помічника: «Коли ми займались розробкою Cortana — нашим головним завдання було зробити такого помічника, який би надавав саме ту інформацію, яка вам потрібна. Для цього ми наділили Cortana таким собі штучним інтелектом, тому Cortana збирає дані про вас, ваші уподо16
бання, і на їх основі надає вам необхідну інформацію.» На основній презентації Cortana сталося три фейли — один раз система відмовилась викликати абонента, на другий — відмовилась переводити градуси із Цельсія у Фаренгейт, а вже на третій — за декілька спроб, при повторі однієї і тієї ж фрази, розпізнала її кожен раз по-новому. Проте, найгірше чекало попереду! Коли зі сцени почали розповідати про новий SDK, доповідач викликав Cortana і дав команду, щоб та запустила новий Visual Studio. У відповідь Cortana видала, що не може запустити Visual Studio і запропонувала запустити Office замість нього. Повернемось на два роки назад. Думаю, багато хто з читачів знає про «стабільність» Internet Explorer. Саме цей браузер і зіграв злий жарт із Стівеном Сінофскі.
Коли під час презентації він хотів показати інноваційні можливості браузера — той завис. В результаті, планшет довелось замінити. Проте, найвизначніший ляп у історії Microsoft стався ще у далекому, 1998-му році. Напевно, багато хто чув, або й на власному досвіді відчував «неперевершену стабільність» Windows 95, 98 та Me. Автор пам’ятає ті часи, коли комп’ютер на Windows 98 крашився і викидав «синій екран» при будь-яких обставинах. Ех, скільки партій у Quake II були втрачені через це… Як завжди, на презентації нової Windows 98 її радісні розробники представляли новинки. Коли мова пішла про драйвери, один із розробників, разом із
директором Біллом Гейтсом, розповідав про систему Plug&Play. Після цього він вирішив показати, наскільки легко додати до системи сканер, внаслідок чого отримав «синій екран». Зал зустрів це сміхом та бурними оплесками. Саме з цього моменту бере початок відома історія BSoD — Blue Screen of Death. «Синій екран» був і у старших версіях Windows, але «популярність» йому надали саме Windows 95/98/Me. Аж до Windows 8 він мав практично незмінний вигляд — невеликий опис і купа технічної інформації на синьому фоні. У зв’язку з високою поширеністю Windows його можна побачити абсолютно усюди. Також усі пам’ятають про Windows XP із її Центром підтримки, котрий завжди бачив потенційні проблеми у всьому, про купу оновлень для Windows 7, від яких система «падала» та переставала нормально завантажуватись. Тим більше, всі знають про авантюру із кнопкою «Пуск», коли у Windows 8 її прибрали, а у оновленні Windows 8.1 частково повернули. І це при тому, що «Пуск» існує з 1995 року. Проте, незважаючи ні на що, компанія Microsoft і далі модернізує та оновлює свої продукти, та в той же час тішить нас своїми новими фейлами.
Олександр Дакаєв ТЗ-11
17
№1(32), червень 2014
ІТ-сторінка
№1(32), травень 2014
Особистості
Предисловие Капитал Купи газету с программой, забей холодильник едой! «Не обязательно всюду быть, — кричал Ляпис, — Пушкин писал турецкие стихи и никогда не был в Турции» (с) «Двенадцать стульев» роман И. Ильфа и Е. Петрова. «Был в Керчи? Не был - так молчи!» (с) «Керчь-2» песня группы «Ляпис Трубецкой» Как мне недавно написал мой друг: «Фишка ИТСки освещать события ИТСа, а не рассказывать про классные группы и ивенты!» «Ага, а еще фишка ИТСки, как и любого издания подобного рода выходить ВОВРЕМЯ, когда материал не утратил свою АКТУАЛЬНОСТЬ!», ответил я. К сожалению, у Профкома нет ни Сникерса в левой руке, ни Марса в правой… Так что благодаря «своевременному» финансированию, для бумажной версии ИТСки, приходится печатать новую статью вместо изначальной, которая, как и все остальные, была готова к публикации еще В МАРТЕ!!! После этого можно только добавить: «Социальная защищенность, пенсионный фонд…»
Ляпис прав! Но не тот, который Никифор! Категорически необходимо побывать на концертах «Ляписа Трубецкого», чтобы «не молчать» и писать про эту группу. Сергей Михалок вместе со своим коллективом способен раскачать аудиторию любых масштабов, будь то небольшой летний клуб «Зеленый Театр», немалых размеров «Stereoplaza» или огромный пляж «Koktebel Jazz Festival 2012» на берегу Черного Моря. Вы можете отрываться прямо у сцены или гдето позади — это не столь важно, ведь абсолютно все находятся в ближней зоне, дальней зоны на концертах «Ляписа Трубецкого» просто не существует! Правда некоторых все же пускать не стоит, например, неадекватные СМИ, которые на следующий день вещают в эфир репортаж со следующим комментарием: «Концерт більше скидався на політичний мітинг і поки музиканти агітували, глядачі билися між собою». Аналогично, как и в ситуации с концертом, телеканал «арифметиков» и ему подобные дико искажают факты и подают их под соусом лжи и продажности на информационный ужин для населения. И дабы не травить себя подобным фаст-фудом, есть очень простой рецепт: «Не смотри телевизор, не слушай радио, не читай газет...». Кстати о ИТСке как газете — с такой периодичностью издания, ее сложно считать газетой, хоть ее
Абсолютно все находятся в ближней зоне, дальней зоны на концертах «Ляписа Трубецкого» просто не существует! 18
так и называют, она скорее детеныш журнала, так что можно смело читать, не боясь за информационное отравление.
Спаситель Рок-н-ролла Император Джаза Обгоняющие трейлеры с бело-красно-белыми флагами и белорусскими номерами, светящее в спину вечернее солнце и открывшийся вид на давным-давно погасший вулкан «Кара-Даг»… Мои поздравления! Вы почти добрались до «Koktebel Jazz Festival 2012». Осталось найти жилье, чтобы хорошенько отдохнуть после 15-ти часового велопробега Алушта-Коктебель. Ведь завтра особый день — презентация нового альбома «Рабкор». Немного испортила планы жара, которая не позволила вдоволь отоспаться, поэтому пришлось начать день с завтрака, а не с обеда. Подкрепившись и купив билет, нужно было продержаться на ногах до вечера, спать
С первых аккордов это почувствовали даже местные жители, которые весь день радовались, что в этом году сцену установили тыльной стороной к поселку и ночью их сон будет спокоен. Наивные обитатели очень ошибались. Если бы вулкан был именно «спящим», то где-то в середине концерта можно было уже переживать, что он вот-вот «проснется». А если бы это произошло, то никто бы не разбежался, по крайней мере, до момента, пока «Ляписы» не исполнили последнюю песню на бис. Тогда они, кстати, вышли три раза. Это был лучший концерт, на котором мне доводилось бывать!
I’m number one, I am the best
На носу очередные выборы, повсюду агитация. Сезон честно врущих политиков объявляется открытым. Но хуже всего, что кто-то из них все-таки одержит победу. На фоне схожей ситуации Хантер С. Томпсон принял решение Где связь между творчеством основопо- выдвинуть свою кандидатуру на ложника гонзо-журналистики и творче- пост шерифа Аспена, штат Колоством группы «Ляпис Трубецкой»? радо. Начиналось все как забава, но в итоге ему не хватило окопри такой духотище просто-напросто не ло 274 голосов из двух или трех тысяч. И возможно, как бы этого не хотелось. это не смотря на его весьма необычную Около двух часов понадобилось, предвыборную кампанию. чтобы пробраться от кпп до сцены, в неГде связь между творчеством основопрерывном потоке людей — трезвых и положника гонзо-журналистики и творчене совсем и совсем не. Днем трудно было ством группы «Ляпис Трубецкой»? Ответ представить, как такой громадный пляж совсем рядом, буквально через пару строк. можно очистить от многочисленных отдыОзнакомьтесь с реальным манифестом Ханхающих, и заполнить его снова еще больтера С. Томпсона, с помощью которого он шим количеством. В общем солнце уже чуть не стал шерифом Аспена, и «Манифедавно спряталось за горой, но не похолостом» «Ляписа Трубецкого». Скорее всего, дало, как это обычно бывает, а наоборот Сергей Михалок прекрасно понимает, кто стало еще жарче, и не странно — «К нам на самом деле стоит за погромами отельных приехал Трубецкой!». номеров, в которых проживал Рауль Дюк. 19
№1(32), червень 2014
Особистості
№1(32), червень 2014
Особистості Битва за Аспен Д-р Хантер С. Томпсон (кандидат на пост шерифа) «Роллинг стоун» #67, 1 октября 1970 года (Отрывок) Экспериментальная платформа Томпсон на пост шерифа Аспен, колорадо, 1970.
3) Продажа наркотиков подлежит строгому контролю. Первым моим действием на посту шерифа будет сооружение перед зданием суда эшафота для наказания палками, позорного столба и колодок с целью пресечения деятельности нечестных наркодельцов ко всеобщему удовлетворению. Ежегодно эти жулики выуживают из карманов миллионов людей многие миллионы долларов. Как и любые спекулянты, они сродни жучкам-посредникам и тор2) Провести в городе референдум с говцам подержанными автомобилями. целью названия Аспен на Фэт-сити. Это Офис шерифа будет со вниманием отнолишит всяческих спекулянтов, жуликов и ситься к жалобам населения на наркодругих шакалов рода человеческого воторговцев в любое время суток, причем зможности наживаться на поэтическом жалующаяся сторона, в случае справедимени… Главный выигрыш в том, что смеливой жалобы, будет защищена от всякого на названия никак не скажется на самом рода преследования. городе и на людях, осевших здесь, потому Принципиальная позиция сводится к что жизнь тут столь хороша. На тех же, кто тому, что никакая «дурь», достойна Взломать отбойными молотками употребления, не должна продаватьасфальт, переплавить и употребить ся за деньги… Эта философия, по надля устройства стоянок вне города, шему мнению, создаст уникальную лучше вне пределов видимости. по гуманности среду обитания в Аспене (то есть в Фэт-сити), уникальную культуру потребления наркотиков, ставприбыл сюда, чтобы дешево купить, дороших столь неотъемлемой частью нашего го продать и рвануть дальше, смена назобраза жизни, что лишь сумасшедшие фавания окажет очевидное воздействие… лангисты могут болтать о их запрещении Эти свиньи, посрамленные и порушенные, и «искоренении». стеная, удалятся и удавятся. 1) Немедленно превратить улицы в газоны. Взломать отбойными молотками асфальт, переплавить и употребить для устройства стоянок вне города, лучше вне пределов видимости. В городе разрешить движение лишь доставочных автосредств по «выделенной» дорожной сети. Все общественное движение лишь пешком да на велосипедах, с которыми легко справится городская дорожная полиция.
20
«Манифест» группа «Ляпис Трубецкой» Это мой кандидатский сценарий Слушай, буржуй, слушай, пролетарий! Бочка с водкой на каждом углу, Нет работе, Слава бухлу! Марихуану вырастем на клумбах, О пользе ее будут лекции в клубах. Женщинам и детям бесплатно - косяк, Всем остальным всего за пятак! This is my manifest, I’m number one, I am the best. This is my manifest, I’m number one, I am the best. В Горисполкоме будут жить проститутки, Бесплатный прием - круглые сутки. Милицию мы распустим, ребята, Армию тоже, гуляй солдаты! Вместо ОРТ - бокс и баскетбол, Вместо НТВ - хоккей и футбол! Всем бесплатно воздушный шарик, Леденец-петушок и брелок-фонарик! This is my manifest, I’m number one, I am the best. This is my manifest, I’m number one, I am the best. Раскроем двери психбольницы Выпустим ребят в поля резвиться! Пройдут все страхи, исчезнут фобии, Все друзья, нетугомофобии! Счастливы братья, счастливы сестры, Долой институты, кафедры, семестры, свобода, свобода, золотой ключик, Кактусы есть, нет колючек! This is my manifest, I’m number one, I am the best. This is my manifest, I’m number one, I am the best.
Lyapis Crew! Михалок как истинный феникс, однажды возродившийся из пепла, почуствовал, что скоро крылья потяжелеют, и полеты могут прекратиться, принял решения повторить свой трюк еще раз. Будем надеяться, что 1-го сентября на месте группы «Ляпис Трубецкой» вспыхнет пламя и через время из пепла появится что-то совершенно новое, но все так же по-старому знакомое и любимое… До встречи на концерте, который состоится 26-го августа на стадионе «Динамо»!
«Я пылаю, я горю! Lyapis Crew!»
Андрей Волошин ТС-03
21
№1(32), червень 2014
Особистості
№1(32), червень 2014
Шутки
А ты попробуй шутить на ИТС В прошлом номере ИТСки была опубликована антинаучная Теория подката (ТП) Вани Зайца. Как и было обещано, в этом выпуске вас ожидает Теория черной дыры в пачке сигарет от Влада Болсуна! Думаю аббревиатура этой теории ТЧДПС будет слишком сложной для осознания :) Теория черной дыры в пачке сигарет Всем привет, меня зовут Влад, и я студент второго курса ИТС.Если вы знаете что это за факультет, то понимаете, почему многие там начинают курить.Сам курил, сейчас не курю и вам не советую. Но есть то, что меня в курении бесит более всего. Нет, не цена. Не рак легких и даже не зеленые дети (хотя из за этого всего-то и не курю). Больше всего меня раздражает то, что когда просишь сигарету либо у студента под корпусом, либо у прохожего — ее никогда нет! Вот за что люблю друзей, так это за правду. Они никогда не промолчат: «Задрал ты стрелять сигареты!» или «Иди и купи себе!».Но остальные ведь опустят глаза и солгут. Я провел некоторые исследования и хотел бы поделится ими с вами. Итак, представим, что мозг студента разбит на две секции: учеба и другое (50 на 50 соответственно). Хотя кого я обманываю? У КПИшника мозг забит на 95% учебой (у меня так точно), а остальне же 5% — вредные привычки. Допустим, что весь мозг занимает объем V. Тогда вредные привычки, в т. ч. и курение — 0.05V. 22
Я считаю, что пачка сигарет живет в другом измерении, ведь даже когда она полная, там не найдется сигаретки, чтобы угостить меня. Отталкиваясь от фактов — это прорыв в науке. Может быть там, где пропадают эти сигареты, мы бы смогли найти второй носок, пульт от телика или тетрадь перед выходом из дому! Так уж устроена наша вселенная. В идеале мы видим вокруг себя 3 измерения, но ученые уже давно ищут четвертое, так может я его уже нашел? Копаясь в интернете, я наткнулся на шокирующие факты! Внимание на экран! Они пишут о том, что существует 5, 7, 9, 17, 21 измерений — это вызвало у меня шок! Немного поразмыслив, я все же решил, что это ложь. Процесс исчезновения сигарет начинается со слов «извините». Таким образом образуется червоточина в пачке из-под сигарет. Далее следует фраза «у вас не найдется сигареты?». Тогда сердце замирает и частица внутренней энергии человека уходит на коллапс этой самой червоточины. На некоторое время все измерения сливаются воедино, пока прохожий не помашет головой, или не скажет «последняя». После этого, все возвращается на свои места, в том числе сигареты.
Шутки На самом-то деле, подобное уже случалось на практике, просто правительство скрывает от нас факты происходящего! И умеет вовремя остановить проблему! Вот например: все мы слышали про метеорит в Челябинске. Так вот это всё случилось благодаря обычной сигарете! Полностью нейтрализовать метеорит, вызванный черной дырой, конечно же не удалось, но благодаря героям, все обошлось без уничтожения Земли. Тут то я пришел к выводу, что лгать не так уж и плохо, если эта ложь оправдана. Дело вот в чем: все наши значения прямо пропорциональны лжи. Правда ведь, что бугаю весом в 130 кг так же тяжело не дать сигарету, как и длинноногой брюнетке. Вот с этим соблазном нам очень тяжело справиться, и наш мозг выделяет больше энергии. Но если у нас нет сигарет, то и лгать не приходится. И тогда черной дыры просто не будет. Мораль такова: не курите! Возможно, именно так вы спасете нашу планету! :)!
Влад Болсун ТС-21
23
№1(32), червень 2014
И вот в чем соль: я-то думал, что такое количество измерений — это ложь, так нет же. Мозг человека запрограммирован таким образом, чтобы специально не дать сигарету! Ведь исходя из моих исследований, если открыть пачку именно в этот момент, образуется черная дыра, которая поглотит планету! Я подсчитал энергию (Е) черной дыры, которая образуется при этом. Для этого мы используем объем нашего мозга — V, забитого плохими привычками; массу человека, попросившего эту сигарету — М; степень красоты — q (const, 1<q<10) и количество сигарет в пачке — N. Все наверное сейчас задались вопросом, на сколько они красивы, но не спешите. Тут-то красота может сыграть злую шутку! В результате получилась формула:
Мiс IТС
— 2014
№1(32), червень 2014
Конкурс Мисс ИТС
Мисс ИТС — будущая Королева КПИ! За 30 минут полупустой холл ночного клуба «Forsage»*, заполнился дымом и толпой студентов, которых с каждой минутой становилось всё больше и больше … Лучшее время узнать у друзей, кто за кого болеет и кто сколько будет находиться в клубе после окончания. Спустя ещё полчаса дыма не прибавилось, чего не скажешь о количестве посетителей — к обзорным площадкам уже не подступиться, да и у барной стойки ажиотажа не меньше. И вот под приветствие зрителей, жюри занимают свои места, ведущие объявляют начало конкурса, и на сцене появляются участницы. Шесть обворожительных девушек, которые вышли сразиться не только за титул «Мисс ИТС», но и за возможность обладать короной «Королевы КПИ»! Кстати о названии «Переворот» — те, кто считают его неуместным, или же называют его спекуляцией, пусть знают, что этим занимаются политики, но никак не студенты Киевского Политехнического Института! Но на развитие данной темы попросту нет времени, ведь девчонок уже встречают овациями, от чего их улыбки сияют ещё ярче, словно в лучах солнца. Композиция украинской группы «The Hardkiss» — «Under The Sun» невероятным образом дополняет происходящее. Только ИТС ночью может найти свое место под солнцем — вот это действительно Переворот!
...улыбки сияют ещё ярче, словно в лучах солнца К сожалению, на чистом энтузиазме конкурс не организуешь, поэтому ведущие вынуждены зачитать список спонсоров, который в свою очередь, я должен разместить далее: «Альфа-Банк», фотостудия «Pride Production», «KPI TV», салон красоты «Jazz» и антикафе «Бергамот», Профком студентов КПИ — благодаря ему вы также держите в руках и этот выпуск ИТСки. После этого объявления, участницы 26
снова появляются на сцене… Дефиле в купальниках — никаких слов не хватит, чтобы это описать. Для тех, кто не был там, скажу, что это было прекрасно. Ну а те, кто были, поправят меня и скажут, что это было более, чем прекрасно! И я с ними соглашусь!
Дефиле в купальниках. никаких слов не хватит, чтобы это описать. И вовсе не странно, что от такого накала страстей не выдержало даже электропитание клуба. Как только девушки покинули сцену, погас свет. Светилась только лампа на баре и вдалеке освещалась надпись « Forsage», наверняка питаясь от независимых источников. Пара секунд растерянности и ситуацию спасает профессионализм ох…опытных ведущих. Ребята, мигом сориентировавшись в том, что происходит, затащили заминку на невозмутимом поведении. Создалось даже впечатление, что так было задумано и все идет согласно плану, если бы не один маленький факт**. Спустя минуты две, был организован импровизационный концерт с акустическими гитарами, ребятами с ММИФ и девчонками с ИТС. В размахивающих
Конкурс Мисс ИТС
ситуацию спасает профессионализм ох…опытных ведущих. Все уже понимали — близится завершение конкурса, но в то же время осознавали, что одновременно с этим близится начало не менее долгожданного, чем сам конкурс, его продолжения — афтепати. Шикарное дефиле в вечерних платьях — видно, что больше всего удовольствия получают сами участницы —
№1(32), червень 2014
руках затихшей публики засветились экраны мобильных телефонов, а теплоту атмосферы дополнили одинокие огни зажигалок. Все было в лучших традициях Поляны. Конкурсантки устроили настоящий Переворот! Несмотря на возникшие условия, мы продолжаем веселиться — вот, что значит ИТС! И в награду за наш оптимизм через 15 минут электричество все-таки появилось — шоу продолжилось! Настало время интеллектуального конкурса, но из-за плохо настроенного звука, трудно было что-то услышать зрителям. Звукорежиссёр, для тебя греется отдельная печь в аду! Вопросы задавали жюри и, судя по их реакции на ответы, участницы достойно прошли очередное испытание. Дальше следовали конкурсы для зрителей, в которых последние охотно приняли участие, пока девушки готовились к финальному выступлению.
это заметно по их глазам и улыбкам! А ведь это самое главное! Если у девушек спросить, почему они приняли решение участвовать в конкурсе, ответ был бы более чем очевиден — ради вот таких вот моментов! И уже по неизменной традиции Евгений Аркадьевич Якорнов объявляет победительницу: « Мисс ИТС 2014 становится… Дарья Макарова!» После этих слов зал просто взрывается бурей аплодисментов! Это было замечательное Шоу! И пусть обзавидуются те, кто решился пропустить это грандиозное событие. Они упустили возможность увидеть все собственными глазами! Спасибо всем, кто организовал это мероприятие! Хочется добавить, что впереди только победа — «Королева КПИ!», и эта победа будет за ИТС, за Дашей Макаровой! С легкостью предвидя одну победу, можно позволить себе роскошь и предвидеть вторую, я, как это сейчас в тренде, обещаю съесть оригинал этого текста, отпечатанного на пишущей машинке «UNIS», если ошибаюсь насчет результатов Королевы КПИ! Ни капли сомнения, ни шагу назад! Только победа, только хардкор!
*В свое время был просто клубом «Воробушек» до очередного переворота. **Аппаратуру так резко не выключают, одно из логических объяснений того, что это была реальная ФОРС-мажорная ситуация.
Андрей Волошин ТС-03
27
№1(32), червень 2014
Конкурс Міс ІТС Порівнюючи цьогорічну Міс ІТС 2014 з минулорічною, очевидці стверджували, що такого набору і такого шоу, яке відбулося 10 березня, ще не було. Учасниці викладались на повну, блиск очей та щирі посмішки, не лишали байдужим нікого. Нам вдалося поспілкуватися з ними і дізнатись ще більше цікавого про кожну з них. Ось, що вони розповіли нам : 1. Що Вас не влаштовувало в підготовці до конкурсу «Міс ІТС 2014»? 2. Як Ви готувались до конкурсу купальників? 3. Чи відчували Ви підтримку з боку групи, незнайомих, до конкурсу, Вам людей? 4. Яку, на Вашу думку, ідею перевороту несли організатори конкурсу? 5. Який переворот Ви зробити на конкурсі? Що Вам надав цей конкурс? 6. Чи коштував місяць підготовки декількох хвилин на сцені?
7. Якби був конкурс талантів, який талант Ви б продемонстрували? Для МІС ІТС: 1. Чи чекаєте Ви «Королеву КПІ 2014»? Як проходить підготовка до конкурсу? 2. Чи зросла Ваша популярність після того, як Ви стали «Міс ІТС 2014»? 3. Як Ви оцінюєте свої шанси на перемогу? 8. Побажання майбутнім конкурсанткам та організаторам конкурсу.
Дар’я Макарова — Міс ІТС-2014 Міс Грація, Міс Глядацьких Симпатій 1 курс, гр. ТІ-32
1. Єдине що, це те, що змушували посміхатися. 2. Особливо не готувалися. А краще запитайте про підготовку у команди «Звездочка» та і ВІТішніків, як вони допомагали нам почуватися розкутішими. 3. Звичайно, мене підтримувала волейбольна команда, окреме їм «спасибі», моя група та багато не знайомих людей, всім велике «дякую». 4. Можливо, переворот стандартів, розширення рамок. Це як те, що мила дівчина може бути прокурором, так і тут, дівчина з коротким волоссям може мати звання «Міс». 5. «Шару» подарували — як на мене, це вагомі зміни :) 6. Найприємнішим, навіть, була сама підготовка, ми з дівчатами дуже здружились. Атмосфера драйву і миру панувала). 7. Я б набивала м’яч, вдягнувши на ноги туфлі на каблуках, під якусь приємну, спокійну музику. 7.1. Репетиції мені зараз дуже подобаються, вони зараз спрямовані не на те, щоб ми правильно ходили, танцювали, а на те, щоб ми стали розкутішими, акторська майстерність. Це своєрідний досвід. 7.2. Ні. Зовсім, ні. 7.3. Технічно, 1/22 ймовірність підготовки. 8. В цьому році, коли був відбірковий тур, ставку робили на зріст. Мені здається, потрібно відходити від цих рамок, у нас на конкурсі «Королева КПІ 2014» є дівчина ростом 1,47 см і вона ні краплі не гірша за інших, в чомусь, навіть, краща. Тому краще вибирати дівчат з харизмою, іскрою в очах. А конкурсанткам бажаю, щоб саме такий «набір» був у дівчат для наступних конкурсів. 28
Конкурс Міс ІТС
Міс Романтичність 3 курс, гр. ТІ-11
1. Неможливість голосу. Тобто, перше дефіле організатори планували як сафарі, проте ми з дівчатами не були в захваті від цієї ідеї. На щастя, ми дійшли компромісу та трохи змінили конструкцію першого виходу, маємо те, що маємо. Також були певні проблеми з музикою, та їх було повністю усунено. 2. Купила купальник. Перші два тижні мені вдавалось харчуватися нормально, допоки репетиції були по 2-3 години в день. Проте, вже останні два тижні, коли ми проводили по 3-4 години в «робочці», спортзалі, ми не мали часу ні на що, нам залишалось лише мінімальне: сходити в душ, зробити якусь «домашку» і потому. 3. Взагалі так, але незнайомі — ні. Та ті знайомі, з якими я небагато спілкувалась, підтримували мене, як рідні, друзі. 4. Ніяку. Ми придумали зробити перше дефіле не просто походеньками, а більш жорстким, в ході репетицій вирішили додати ще й «джинс» і сукні. Але якось не складалося, не було прив’язки до якоїсь конкретної ідеї. Хлопці, які організовували конкурс, не продумали все до кінця. 5. Я перший раз в житті вдягла довгу вечірню сукню. Справді, я ніколи не могла подумати, що вони можуть бути настільки красивими. 6. Звичайно, коштували. Адже, відчувати підтримку людей неймовірно та безцінно. Це був дуже цінний досвід. 7. Точно не спів, тому що в «Форсажі» «лажовий» звук та нічого не чутно. Я відвідую чи не всі заходи, організовані нашим факультетом, і відбуваються вони саме в цьому клубі. Виступи зі співами проходять найгірше, адже клуби просто не пристосовані до цього. Танцювальні номери виглядають набагато краще, тому, скоріше за все, я б танцювала. 8. Організація цього року непогана, порівняно з тим, що було на моєму першому курсі. Тобто організація розвивається і я впевнена, що наступного року вона буде ще кращою. Взяти хоча б фото-сесію: цього року дуже професійні та красиві фото. Звичайно, були невеличкі колапси. В нас гримерної, як такої, не було: вона представляла собою кімнатку, що мала не найкраще освітлення, тому фарбуватись нам доводилось з лампами чимось схожими на кімнатні. А коли вимкнулось світло, це був взагалі хаос. Ми саме повертались з конкурсу купальників та мали перевдягнутись за 5 хвилин. Оскільки, виступали не тільки ми, в цій гримерній перебували ще і люди, що виступали між нашими виходами, організатори та і просто «перехожі». Речі, само собою, не були ідеально складеними, тому знайти щось своє — це було ще одним випробуванням. Хлопці нам допомагали та підсвічували мобільними телефонами, можете уявити, як це було весело! Тому в організації завжди є над чим працювати. Успіхів їм у цьому. 29
№1(32), червень 2014
Анна Палій — Віце-Міс ІТС-2014
№1(32), червень 2014
Конкурс Міс ІТС
Гер Валерія
Міс Сексуальність 1 курс, гр. ТЗ-31
1. Чесно кажучи, було не зручно повертатись додому, адже репетиції закінчувалися пізно. Але порівняно з тим, що я отримала, з тими емоціями, то це дрібниці. Я вже сумую за підготовкою. Це був один з найкращих місяців мого життя. 2. Фігура була готова, якщо ви про це. А так, то за день придбала купальник. Більше готуватись не довелося. 3. Так, звичайно. Дуже вдячна організатору Світлані, вона дуже допомогала та могла знайти потрібні слова. А група на 8 березня, навіть, побажала мені перемоги. 4. Чесно кажучи… Я навіть сама не зрозуміла. Пісня «Революція» була на початку конкурсу :) 5. Цей конкурс подарував море емоцій, додав впевненості в собі. Я завела велику кількість нових знайомств. 6. Так, безумовно. Все так швидко закінчилося, шкода. Ми дуже здружились на конкурсі, пережили все це разом, і воно того варте. Тому велике спасибі організаторам за цей конкурс, вони молодці. 7. «Що тут за слова?» Співати я не вмію. Жартувати...я вмію жартувати. 8. На нас була велика відповідальність постати перед глядачами, не підвести всіх, хто так старанно готувався до конкурсу, організаторів, бо вони вклали сюди свою душу. Тому, вийшовши на сцену, ми вже були переможцями, адже перебороли себе, стали впевненішими.
Тетяна Сапа
Міс Стиль 2 курс, гр. ТС-21 1. Все влаштовувало. Єдине — змушували посміхатись. 2. Відвідувала спортзал, 1 разу вдень вистачало. Не їла після шести. Як на мене, допомогло. 3. Та ні, мене підтримували тільки мої друзі та знайомі. 4. Суть перевороту в тому, що не було якоїсь конкретної теми, як це робилось минулі роки. Тему не вигадали і назвали це переворотом. 5. Повернулась до звичного режиму харчування. 6. Мені сподобалось, але я очікувала більшого. Проте, звичайно, це великий досвід, що надає мені впевненості у виступах на сцені. 7. Це були б танці з гімнастичними вправами, розтяжкою, шпагатами і все таке. 8. Організатори молодці, нехай працюють в тому ж дусі. 30
Конкурс Міс ІТС
Міс Досконалість 1 курс, гр. ТІ-31
1. Все влаштовувало. До нашої думки дослухалися. 2. Ніяк власне. Купила купальник. Виявляється, знайти його у лютому проблемно. Я харчувалася як завжди (не вмію худнути). 3.Мене підтримували знайомі з факультету. 4.Переворот особистості. При першому дефіле намагалися показати те, якими ми є насправді, а на останньому — що ми можемо бути ніжними. 5.Після конкурсу життя стало не таким насиченим. Вже не потрібно ходити на репетиції, я за цим сумую. 6.Так. Хоча було важко. На початку репетиції тривали 2-2.5 години, на підборах ходили туди-сюди. Особливо важко було дівчатам з Києва; з самого початку нас було 7, але дівчина просто не витримала такої напруги. Проте це все було варте того, щоб просто вийти на сцену. Було класно, адреналін. 7.Можливо, заспівала б. 8.В організації все добре. Побільше їм креативних ідей. А дівчатам хочеться побажати, щоб вони брали участь у конкурсі, адже це нові знайомства. Наприклад, ми здружились з дівчатами, допомагали одна одній з зачісками, макіяжем.А ще це плюс для глядачів, адже більший вибір, приємніше та цікавіше спостерігати.
Анастасія Бабич
Міс Чарівність, Міс Інтернет 1 курс, гр. ТЗ-31
1. Мене все влаштовувало, я знала, на що йду, всі нюанси, що треба буде затримуватись допізна. Тому, якби я мала якісь претензії, то просто не пішла б на конкурс. 2. Найскладніше в підготовці до цього конкурсу було вибрати купальник, а так, я ще намагалась не істи після шостої. 3. Найбільшу підтримку я відчувала з боку Студради, організаторів та, звичайно, учасниць конкурсу. 4. Чесно кажучи, я не знаю. Треба подумати… Можливо, що наші дівчата можуть постати перед глядачами в різних амплуа. 5. Я змінила своє ставлення до навчання (почала все встигати), оточуючих, стала краще до них ставитись. Познайомилась з новими людьми. 6. Безперечно. Емоції переповнюють мене й зараз. 7. Я готувалась до Міс ІТС вже довго та знала, що може бути такий конкурс, тому готувала танець з другом. 8. Дівчатам раджу спробувати себе в ролі конкурсанток. Організаторам більше креативних ідей, багатих спонсорів, більше часу, щоб вони від цього отримували кайф.
Анастасія Журавель та Анастасія Вовк ТС-33
31
№1(32), червень 2014
Ніка Колюкаєва
«ITSka» — cтудентська газета Інституту телекомунікаційних систем №1(32). Головний редактор: Олександра Кравець. Автори: Дар’я Гордєєва, Анжела Дудник, Андрій Волошин, Анастасія Журавель, Анастасія Вовк, Олександр Дакаєв, Сергій Денисюк, Влад Болсун.
Верстка: Олександра Кравець. Обкладинка: Євген Ніколаєнко. Фотограф: Роман Шаповалов. Газета «ITSka» розповсюджується безкоштовно на території НТУУ «КПІ» та виходить за підтримки Студентської ради ІТС та Профбюро студентів ІТС. Адреса: 03056, м. Київ, пр. Ін-
дустріальний, 2, корп. 30, к. 308 Тел: (093)003-39-63 Наклад: 200 штук E-mail: ITSka.ntuu.kpi@gmail.com Редакція залишає за собою право редагувати тексти, що надано. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори несуть відповідальність за достовірність інформації.