100 років
Б И Т В И П І Д
КРУТАМИ
Проголошення суверенної Української Народної Республіки викликало значний міжнародний резонанс. Її визнали в 1918 році: Румунія, Франція, Великобританія, США, Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Японія, Китай, Португалія, Данія, Греція, Норвегія, Ірак, Іспанія, Фінляндія, Польща, Швеція, Швейцарія та інші; у 1919 році - Угорщина, Чехословаччина, Ватикан, Голландія, Італія тощо. Окрім Радянської Росії
У Четвертому Універсалі уряд УНР закликав до боротьби з більшовицькими військами — а вже 5 січня 1918 р. на зборах студентів молодших курсів Київського університету св. Володимира і Українського народного університету було ухвалено створення студентського куреня Січових Стрільців
На початку січня 1918 року розгорнувся наступ більшовицьких військ на Київ. “Московський загін особливого призначення» під командуванням Знамєнського зайняв Глухів і Крилець, а частини Берзіна – Бахмач і Конотоп. Залізничний шлях зв’язував ці міста з Києвом. Саме вздовж цього шляху і продовжили наступ російські війська.
УНР • •
Командувачі Аверкій та Гончаренко Військові сили близько 300 Загін Вільного Козацтва армії УНР Помічний студентський курінь, Юнацька школа; 8-10 кулеметів і одна гармата
РАДЯНСЬКА РОСІЯ • Командуючий Михайло Муравйов • Близько 4000 Загін петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту
Загін під командуванням сотника Омельченка, який складався з 500 студентів, гімназистівстаршокласників і військових курсантів, спробував перепинити шлях більшовицьким військам. Більшість із них загинуло.
29.01.1918
Бій тривав більше 5 годин, українці відбили кілька атак
Бійза тривав більше 5 годин, українці Тим часом, свідченням кільката атак очевидціввідбили у студентів юнкерів почали кінчатися набої і скінчилися снаряди для гармати.
Тим часом, за свідченням очевидців у студентів та юнкерів почали кінчатися набої і скінчилися снаряди для гармати.
Бій тривав більше 5 годин, українці відбили кілька атак
Тим часом, за свідченням очевидців у студентів та юнкерів почали кінчатися набої і скінчилися снаряди для гармати. У бою в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 чоловік). За свідченнями очевидців, над 27-ма студентами спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Пипський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих
Герої, які загинули під Крутами: Євген Божко-Божинський Микола Ганкевич Андрій Дикий Василь Дмитренко Павло Кальченко Микола Корпап Микола Лизогуб Володимир Наумович Олександр Попович Андрій Соколовський Євген Тарнавський Микола Чижів Володимир Шульгін….
Ті, кому вдалося вцілити, розібрали колію і зуміли на декілька днів затримати наступ. Сталося це 16 (29) січня 1918 р.. Потім вони прорвалися до Києва і влилися до складу Гайдамацького Коша під командуванням С.В.Петлюри.
Меморіал битви під Крутами 1918 р. (автор Анатолій Гайдамака, 2006 р.) копія однієї з колон портику Червоного корпусу заввишки 10 метрів
Жителі села Літки Броварського району на Київщині поховали молодих героїв і на місці їх вічного спокою насипали курган
17 березня 1918 р., коли більшовики залишили Київ, а в столиці знову панувала Центральна Рада, тіла 27 юнаків, які загинули в бою під Крутами, були перевезені до Києва і перепоховані Аскольдовій могилі
На станції Крути однолітки загиблих героїв, студенти військового ліцею ім. героїв Крут зі Львова звели великий хрест на пагорбі, написавши прості слова: «Тут береже Україна вічний сон молодих своїх синів, які загинули геройською смертю в борні за її волю під Крутами 29 січня 1918 року».
Пам'яті тридцяти На Аскольдовій могилі – Поховали їх – Тридцять мучнів-україців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт – По кривавій, по дорозі Нам іти у світ. П.Тичина, 1918 р
У радянські часи про цю подію замовчувалося і в офіційній історичній науці, бо цей факт не лише показував значущість УНР для українців, а й будив національну самосвідомість молодих українців бачити свою Україну незалежною державою.
ВІЧНА ПАМЯТЬ ГЕРОЯМ «Українська молодь, яка 28 січня 1918 р. з піснею «Ще не вмерла…» виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умерти, була першою молоддю світу, що одверто, беззастережно і рішуче стала до боротьби з північною навалою…. Її ідеал був – своя державність, своє суверенне життя, своя духовність.» У.Самчук, 1992
Презентацію підготувала бібліотекар Жовтоводської гуманітарної гімназії імені Лесі України А.С.Какуша