Кировоградский форум №15 (011)

Социология: новые результаты регионального исследования

"Горячая линия": два года успешной работы № 15 (011)

2012 Липень

№ 15 (011), июль, 2012

Ви подзвонили на 26-27 «Здрастуйте, «Гарячу лінію голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергія Ларіна»! Ось уже два роки ці слова чує кожен житель області, який телефонує за номером 0 800 500 238. Цей номер заслужено став аналогом служби порятунку обласного рівня – саме завдяки «Гарячій лінії» проблеми людей вирішують ефективно і оперативно.

Акценты месяца Новости Кировограда и области

4-7

Политика Выборы-2012: кто выиграет Кировоград?

Социология Результаты исследования общественного мнения

Партийная конференция Партия регионов: единая программа, единая команда

«Стоп радон» Жизнь после измерений

Здоровье нации Туберкулез без купюр

Безопасный город Новые технологии – на страже порядка

Истории успеха «Горячая линия» два года помогает людям Проекты Информационно-ресурсного центра

Летающая столица Осенью у нас будут новые самолеты

Интервью Павел Скальский – о работе таможни Сергей Неделько – о Летной академии Виталий Грушевский – о депутатской ответственности Николай Цуканов – о галерее «Елисаветград»

Точка на карте Степановка

Областное телевидение С чего начать хороший день?!

Креативная идея Карп – царь-рыба Кировоградщины

Спорт «Евро-2012»: все когда-нибудь кончается

Автомобили Гарантийные СТО

Маршрут выходного дня Место силы

8-9 10-15 16-17 18-20 22-23

Авіація – одна з найважливіших галузей національної економіки. Її ефективне функціонування – запорука гармонійного розвитку країни та задоволення потреб її громадян. Дефіцит пілотів цивільної авіації – ось одна з основних проблем, яку успішно вирішують у Кіровоградській льотній академії Національного авіаційного університету.

30-31

24-25 26-27 40-41 30-31

44-45

28-29 32 33-35 42-43

Останнім часом Кіровоград намагається вирватися з інформаційного вакууму й голосно заявити про себе на українських теренах, використовуючи для цього найрізноманітніші інформаційні приводи. Позитивна інформаційна активність – це непогано. У цьому номері журналу поговоримо про перспективи організації в місті «смачних» фестивалів.

36-37

38-39 36-37 44-45 46-48 49 50

Журнал «Форум» создан в 2011 году группой журналистов и общественных деятелей и распространяется путем подписки среди читателей Кировограда и области. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, размещенной в рекламных материалах (они помечены буквой Р). Материалы, размещенные в журнале, являются его интеллектуальной собственностью, их перепечатка позволяется со ссылкой на «Форум». Юридическая поддержка журнала осуществляется Адвокатской компанией «Андрей Мягкий и партнеры» (тел.: (0522) 24-79-77, 24-79-77). Тираж журнала – 15 000 экз. Журнал зарегистрирован в Кировоградском областном управлении юстиции: серия КГ, №549/126Р. Подписаться на издание можно в отделениях «Укрпочты». Индекс журнала – 89665. По поводу рекламы можно звонить по номеру: 050-021-99-80 (Алина Горбенко).

У журналі ми розповідаємо про програму «Ранкова кава», що виходить на каналі «Кіровоград», тішачи глядачів та розважаючи їх від самого ранку. Це не тільки програма – це цілий світ конкурсів, рубрик, соціальних проектів, корисних порад. До когорти переможців одного з конкурсів під назвою «Я та моя ранкова кава» потрапило і фото, на якому зображена Ірина Шакула (у номінації «За любов до красивої кави!»). У цьому номері журналу статті та інтерв’ю, а також аналітичні матеріали для Вас писало чимало авторів, зокрема інтерв’ю із фотографом Максимом Дондюком про його виставку, присвячену туберкульозу, записала Карина Крупенченкова. Статтю про програму «Безпечне місто» підготувала Лариса Гуріна, а репортаж про візит у Монастирище – Жанна Січкарь.

Контакты: электронный адрес: forum@kirovograd.net факс редакции: (0522) 27-97-12 телефон департамента рекламы: (0522) 27-36-10, 067-520-04-46

22 ФОРУМ

24

50 3

АКЦЕНТИ МІСЯЦЯ

Пленер «Перлина на Закарп Закарпаття»

Десяток кіровоградських Д і художників взяв участь у пленері «Перлина Закарпаття», що відбувся за партнерської підтримки санаторію «Гірська Тиса». Мальовнича природа Рахівського району та околиць села Кваси надихала кіровоградців, тож у підсумку створено понад два десятки робіт з краєвидами Закарпаття. Картини написали Ігор Вішніченко (на фото), Олександр та Людмила Демиденки, Євген Просяник та Євген Івасюта, Оксана Колєсник, Андрій Кадигроб та Дмитро Рачкован.

П Пленер ((від і ф французького «віді крите повітря») – це стиль живопису, що виник наприкінці ХІХ століття завдяки розвиткові руху реалістів та імпресіоністів. Основний стильовий принцип імпресіонізму – це зображення не самого предмета, а враження від нього. Тож пленерний живопис є вільним, «незакінченим» стилем, який за суттю своєю є наслідком роботи в техніці живопису «алла прима» (з латинської «на перший погляд»). Це дуже підходящий спосіб роботи на пленері через швидку зміну освітлення і стану природи.

Міжнародний рух соціальних аніматорів

Рух Р соціальних аніматорів набуб ває все більшого поширення. Упевнитися в цьому змогла кіровоградка Марія Калашнік – представниця громадської організації «Інституту соціокультурного менеджменту». Їй пощастило потрапити на Міжнародний форум соціальних аніматорів, 4

який відбувся в Нижньому Новгороді (РФ). Там пройшли насичені семінари, тренінги та майстер-класи аніматорів з Росії та Білорусії. Для Марії, як координатора проекту «Школа громадської участі», це було дуже важливо, адже на форумі було представлено велику кількість інструментарію, який стане в нагоді соціальним аніматорам у повсякденній роботі. Відкритість практик і методик та свобода вибору дають змогу сформувати співтовариство однодумців, які поділяють цінності та принципи. Так, наприклад, філософія соціального аніматорства, покладена в основу роботи центрів активних людей (центрів місцевої активності), починає приживатися природним шляхом, без тиску згори. Стороною, що «приймає» ці установи, стають органи територіального громадського самоврядування, громадські організації, книгозбірні, муніципальні соціальні центри та будинки культури. Саме над упровадженням моделі центрів місцевої активності і працює на теренах України кіровоградська громадська організація «Інститут соціокультурного менеджменту». ФОРУМ

Персональна виставка

Сергія Ігнатенка

З нагоди Дня молоді в малій галереї обласного художнього музею – у відділі обласної бібліотеки для дітей імені А. Гайдара – відбулося відкриття персональної виставки творів Сергія Ігнатенка. Сергій народився 1989 року, навчався в дитячій художній школі імені О. Осмьоркіна та Кіровоградському національному технічному університеті, який закінчив з відзнакою 2011 року. Саме під час навчання в університеті його зацікавили олійні фарби. 2008-го, після експериментів зі стилями та пошуками самого себе, з’являються його перші сюрреалістичні роботи, і дещо пізніше – портрети. Цієї весни Сергій став учасником Четвертого Великоднього благодійного аукціону – його картина «Балерина» мала стартову ціну 400 гривень, а придбали її за три тисячі гривень. Зараз він уже є автором близько трьох десятків робіт.

Кіровоградка їздила на конкурс ораторів

Я і Кі й Як вже повідомляв журнал «Кіровоградський Форум», у лютому на факультеті іноземних мов Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка відбулась фінальна частина національного відбору конкурсу з ораторського мистецтва, який проводить «Спілка англійської мови» (ESU) в Україні. Змагання в Кіровограді проходили вже четвертий рік поспіль – під керівництвом координатора ESU в Україні, доцента кафедри перекладу та загального мовознавства педуніверситету Маргарити Данілко. У фінал вийшло восьмеро учасників, а перше місце та поїздку до Лондона виборола Анна Гаврилюк. Дорогу до Лондона пані Анні, за ініціативи голови ОДА Сергія Ларіна, допоміг покрити благодійний фонд «Розвиток Кіровоградщини». Пані Анна розповідає, що на конкурсі зібралися представники 51-ї країни. Вони злетілися, щоби позмагатися в красномовстві. За чотири з половиною дні учасники встигли побувати на екскурсіях, відвідати тренінги й майстер-класи, сходити до театру, а головне – щиро поспілкуватися з однолітками – талановитими, креативними та небайдужими!

АКЦЕНТИ МІСЯЦЯ

«Cкринька ідей» Обласний «Інформаційно-ресурсний центр» розпочав реалізацію проекту «Скринька ідей». Відтепер кожен кіровоградець зможе поділитися своєю ідеєю. «Скринька ідей» має вигляд «Кубика Рубика» і спрямована на те, щоби кожен кіровоградець зміг відчути відповідальність перед своїм містом та допоміг йому створити «обличчя майбутнього». Результатом наповнення «скриньки» є моніторинг інтересів, захоплень, бажань, а також, беручи до уваги ефект зворотного паралельного відображення «гарячої лінії», створення Карти ідей, яка має стати вирішальним етапом у створенні Міста казкових мрій. Міста майбутнього, в якому добре житиметься кожному з нас. Мета проекту –об'єднання зусиль влади та громадськості задля створення загальної стратегії роботи, налагодження зв'язків. Проект має перетворитися на захопливий експеримент! Тож запрошуємо кожного жителя рідного міста заповнити анкету. Чекаємо нових ідей!

Спортивна перемога

Сергій Ларін: «Є дитсадок – є село!» У селі Полтавка Компаніївського району відкрито дитсадок «Капітошка». На цю подію громада села очікувала більше півтора року, тому не дивно, що на входини зійшлися практично і малого всі мешканці Полтавки – від до найстаршого. Зі знаковою подією жителів села привітали голова облдержадміністрації Сергій Ларін, голова облради Микола Ковальчук, голова Компаніївської райдержадміністрації Віктор Луценко та нардеп України Станіслав Березкін.

– Приємно, що моя перша поїздка в район починається з відкриття нового соціального об’єкта – дитячого садка, – сказав керівник

області.

– Якщо є дио тячий т садок та школа – то є й село. Сергій Ларін також п подякував соціально в відповідальному бізн несові, зокрема Стан ніславові Березкіну, т громаді села за те, та і що спільними зусиллями збудовано чудовий садочок. Завідувач дитячого садка Олена Бутько повідомила, що заклад створено на базі колишньої восьмирічної школи і що в ньому можуть перебувати 20 вихованців. На його створення було залучено понад 400 тисяч гривень – 230 тис. грн. з бюджету сільської ради та більше 245 тис. грн. – з внесків соціально відповідального бізнесу. Майже 70 тисяч гривень на втілення мрії дітлахів виділив і нардеп Станіслав Березкін.

Волонтери проекту «Ветеран online» спілкувалися з фронтовиками

б б Кіровоградського націоБейсбольний клуб нального технічного університету під керівництвом заслуженого тренера України Юрія Бойка, заслуженого тренера України Олега Бойка та Руслана Дейкуна виграв (шість перемог у семи іграх) кваліфікацію європейського Кубка у словацькому місті Трнава та завоював право виступити на клубному чемпіонаті Європи. Від редакції журналу поздоровляємо гравців, тренерів та вболівальників команди з великим досягненням та бажаємо їм подальших успіхів на бейсбольних полях!

З нагоди відзначення Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в обласному художньому музеї учасники проекту «Ветеран online» зустрілися з ветеранами. Зі словами вдячності до волонтерів, які постійно опікуються ветеранами та намагаються зберегти пам’ять про події Великої Вітчизняної війни, звернувї у роки війни ій Т фій ГГусинський. й ся фронтовик, учасник морських конвоїв Тимофій На знак вдячності за той подвиг, який здійснили для України фронтовики в роки війни, волонтери провели для них концерт. Крім того, волонтерів, найбільш активних учасників проекту «Ветеран online», було відзначено подяками обласного благодійного фонду «Розвиток Кіровоградщини».

Таємниця української вроди Наприкінці червня на базі Центру перукарів Кіровоградщини пройшов Другий професійний конкурс із перукарської майстерності та нігтьової естетики «Таємниця української вроди». Цього року темою номінації «Повний модний образ» стали футбольні пристрасті – шістнадцять майстрів протягом години показували своє бачення футбольних фанатів! Тут було все – і традиційні українські вишиванки, доповнені елементами на футбольну тематику, і боді-арт у жовто-блакитних кольорах, і нігтьовий дизайн. Після конкурсної

програми майстри влаштували парад від площі Богдана Хмельниц Хмельницького до площі Кірова. Коорди-

ФОРУМ

натором проекту виступила Ірина Ящук. Як вона зізнається, тема проекту обрана була невипадково, адже, таким чином, К Кіровоград долучився до заггальної підтримки «Євро-2012». С Суддями проекту були Олена Д Давидова, Людмила Козлова та Д Діана Тарасюк. Також, вітаємо ппереможців! «Нігтьова естетика» – Олена Міхнюк, «Перукарська ссправа» – Тетяна Жорнова. Оргганізатор конкурсної програми, гголова Центру перукарів Кіровогградщини – Ангеліна Ковальова – планує і надалі влаштовувати ш шоу краси в нашому місті.

5

АКЦЕНТИ МІСЯЦЯ

Кіровоградських лікарів

консультують столичні фахівці

Ігор Тамм повертається до міста у бронзі

Всеукраїнської громадської організації «Асоціація неонатологів України» заслужений лікар України Тетяна Знаменська, кандидат медичних наук лікар ультразвукової діагностики Тетяна Медвєдєва та доцент кафедри педіатрії та неонатології Полтавської академії Валерій Похілько. Лікарі оглянули п’ятьох немовлят, яких лікують у відділенні інтенсивної терапії обласного перинатального центру, а також відкорегували перебіг цього процесу. Для акушерівгінекологів, неонатологів, дитячих сестер обласного перинатального центру та пологових будинків міста науковці провели тренінги з первинної реанімації новонароджених, їх респіраторної підтримки та парентерального харчування дітей з низькою вагою при народженні, а також навчання щодо особливостей інфекційного контролю у відділенні інтенсивної терапії новонароджених.

Пам’ятник лауреатові Нобелівської премії з фізики Ігореві Тамму, випускникові Єлисаветградської чоловічої гімназії, встановлять у Кіровограді на День міста. Про це повідомив ініціатор проекту – доктор педагогічних наук професор Микола Садовий. За його словами, кошти на виготовлення пам’ятника надав голова г наглядової ради р ПАТ «Наукововиробниче в підприємство «Радій» Євген с Бахмач. Б Пам’ятник уже у виготовили львівські л майстри, але а наразі невідомо, де д стоятиме скульптура. п (1958 року радянським р фізикам к Тамму, Франку і Черенкову присудили Нобелівську д премію з фізики за п дослідження теод рії р випромінювання Родинний склеп Таммів на Черенкова-Вавилова). Ч

Новонародженій Тетянці всього два дні (автор фото – Дарина Ананко)

Цього літа обласний перинатальперинаталь ний центр відвідали фахівці з Інституту педіатрії, акушерства та гінекології Національної Академії медичних наук України – професор завідувач відділення неонатології президент

Компаніївський район отримав «задовільно»

Р і і й Реалізацію районного сегмента програми «Центральний регіон2015» презентував учасникам виїзної наради голова Компаніївської РДА Віктор Луценко. Оцінюючи результати роботи своєї команди, він відзначив: «Ми прямуємо вперед, багато вже зроблено, і є помітні результати нашої роботи. Але нам є ще над чим працювати, і ми знаємо як. Саме це дає нам надію на майбутнє». Про стан виконання програми в районі поінформував учасників наради і заступник голови ОДА Віктор Серпокрилов. Він відзначив, що в районі не забезпечено реалізацію інвестиційних проектів, 6

і виконано роботи б і не скрізь на соціальних об’єктах. Поточний момент у районі крізь призму виконання програми «Центральний регіон-2015» аналізували лідери сільських громад, директори шкіл, керівники фермерських господарств. Говорили відверто, щиро, вболіваючи за майбутнє рідного краю. Вердикт керівництва області: визнати роботу Компаніївської РДА з виконання завдань програми задовільною. Як відзначив голова облдержадміністрації Сергій Ларін, цю оцінку керівництво району отримало авансом, аби мало час на виправлення зазначених недоліків. ФОРУМ

Новодівичому кладовищі

Фіскальний орган перетворюється на сервісний У Кіровограді відкрито найбільший в області Сервісний центр з обслуговування платників податків при об'єднаній державній податковій інспекції, який обслуговуватиме близько 30 тисяч платників податків міста. Як зазначив на презентації Сервісного центру голова ДПС в області Ігор Вірієнко, основною метою створення подібних центрів є реалізація одного зі стратегічних напрямків Державної податкової служби – перетворення її з фіскального органу на сервісну службу. Відкриття центрів спрямоване на поліпшення якості обслуговування платників податків та передбачає впровадження прогресивних підходів і методів взаємодії податкової служби з платниками податків. У трьох залах центру можна отримати кваліфіковану консультацію з податкового законодавства, подати звіти та декларації, отримати необхідні довідки, патенти, свідоцтва тощо. Для зручності відвідувачів у центрі діє зона Wi-Fi, а на монітори виводять важливу та корисну інформацію.

АКЦЕНТИ МІСЯЦЯ

історія перемог

У рік, коли в СССР проходила Олімпіада, у Вільшанці було здано в експлуатацію красень-стадіон на 2500 посадочних м місць та веслувальна база. Тоді ж при районному товаристві «Колос» почали діяти футбольна секція та секція веслування на байдарках і каное, яку заснував майстер спорту СРСР Володимир Онищенко, піднісши веслування на високий рівень популярності серед дітей району. За роки існування секції в ній оздоровились та показали високі спортивні результати багато хлопців і дівчат. Зокрема, Максим Прокопенко став майстром спорту міжнародного класу та учасником Олімпійських ігор в Афінах, Роман Харковенко був бронзовим призером чемпіонату світу 2006 року і призером міжнародної регати в Румунії, Андрій Крайтор переміг на молодіжному чемпіонаті світу 2010 року в Москві та виграв Кубок світу цього року в місті Познань (Польща). Сьогодні на веслувальній базі займаються близько 60 учнів під керівництвом заслуженого тренера України Сергія Крайтора. Два роки тому вихованець Вільшанської ДЮСШ Артем Савченко на чемпіонаті України з веслування на байдарках та каное тричі виграв бронзові нагороди. Серед свіжих спортивних перемог – перше місце вільшанських веслувальників на чемпіонаті Кіровоградської області, який відбувся у квітні в Гайвороні.

Призові місця на регаті в Миколаєві автор фото – Жанна Січкарь

Спортивна Вільшанка:

На початку липня в М Н Миколаєвіі відбулася друга всеукраїнська регата «Вітрила Ротарі», організована місцевим Ротарі-клубом. Участь у регаті взяли сім вітрильників різного класу з командами як Миколаєва, так і Одеси, Києва та Кіровограда. До речі, наше місто було представлене відразу двома командами, які в результаті більш ніж двогодинних перегонів посіли перше і третє місця. У команді, якій дісталося «золото», яхтою керували Дмитро Січкарь, Андрій Каташов та Сергій Марченко, а яхта, що виборола «бронзу», йшла під керівництвом Дмитра Дурача, а також Юлії та Дениса Шереметових. Вітаємо з перемогою!

Моя квітуча Україна:

Кіровоградщина! У межах циклу виставок, започаткованих Сергієм Зайцевим, у Кіровограді відбудеться фотовиставка «Моя квітуча Україна: Кіровоградщина». Як розповідає один з організаторів акції, відповідальний секретар обласної організації Національної спілки фотохудожників України Сергій Гусарченко, учасниками виставки можуть бути всі охочі фотографи – як професіонали, так і аматори! Головне – надіслати до першого серпня свої роботи на електронну адресу: kollagekrd@ yandex.ru На конкурс треба подати не більше десяти робіт – файли повинні мати назву і прізвище автора. Художня рада відбере для включення в експозицію до п’яти робіт від кожного автора. Тема виставки – розкриття природного, історичного, архітектурного, культурного і соціального життя Кіровоградщини, а також її неповторної, унікальної туристичної привабливості. Телефони для довідок: 0661578772, 0503410279.

Гурт «Brevis» виступив на фестивалі у Вінниці

Люди з особливими потребами стануть інспекторами

На Івана Н І Купала кіровоградський К й гурт «Brevis» B завітав зі своєю концертною програмою до Вінниці – на фестиваль «Живий вогонь». Як розповіла солістка гурту Катерина Соломєєва, вінничани поважають свої традиції та українську культуру. На свято зібралося понад п’ять тисяч людей, переважно одягнених у вишиванки. На Вишенському озері проходило яскраве дійство, яке поєднало козацькі гуляння та народні обряди. На завершення святкування на головній сцені (а крім неї, ще були «народна» та «молодіжна» сцени) відбувся гала-концерт, на якому виступали гурти зі всієї України, серед яких – і кіровоградський гурт «Brevis».

У Кіровограді відбулося виїзне товокзал № 1: там є зручний пандус засідання обласного комітету забез- біля входу, кнопки виклику касира, печення доступності для інвалідів та доступні санітарно-побутові об’єкти, інших маломобільних груп населен- створено службу надання допомоня об’єктів соціальної та інженерно- ги для маломобільних груп. Однак транспортної інфраструктури. На необхідно іще встановити спеціальні нараді йшлося про виконання Плану дошки з розкладом для інвалідів з вазаходів щодо створення безпере- дами зору та інформаційне табло для шкодного життєвого середовища осіб з вадами слуху. «Безбар’єрна Кіровоградщина». Залізнична станція Кіровоград Головуючий перший заступник відстає за якістю послуг від автовокголови облдержадміністрації Андрій залів. На пероні без сторонньої допоНіколаєнко підкреслив, що напрямки моги дістатися до потрібного вагона реалізації програнеможливо. І керівн ми відповідають ництво вокзалу ніяк н пріоритетам нової не реагує на пропон соціальної політиззиції щодо переобки Глави держави. ладнання перонів та л Учасники засіданввстановлення звуконя проаналізували ввого орієнтира і стводоступність для рення належних пор названих категобутових зручностей. б рій населення заНаприкінці засіданН лізничного та двох ня було вирішено, н автовокзалів й діщо відтепер жоден щ йшли висновку, що об’єкт не буде здано о найбільше пристов експлуатацію без сований до потреб його інспектуванй громадян із обменя представниками н Один із заходів в обласній женими фізичними ггромадських органідержавній адміністрації можливостями авззацій інвалідів. ФОРУМ

7

ПОЛИТИКА

Выборы-2012: кто выиграет Кировоград? Скоротечность избирательной кампании по выборам в парламент в конце октября нынешнего года, даже в унылый на политические события период отпусков, не оставляет нам времени скучать. На начало июля штабы основных политических игроков развернуты и работают в полную силу. Это наш город, наш регион, и стоит разобраться, что называется, кто во что горазд. текст – Роман Черноус, фото – Виктория Мазур В этом номере журнала мы попытаемся проанализировать готовность «воюющих ставок» во главе основных политических полков Кировоградщины. Самой интересной, пожалуй, обещает быть схватка между «вчера» и «сегодня» кировоградской политики – между главой штаба объединенной оппозиции Валерием Кальченко и главой штаба Партии регионов Александром Шаталовым. С анализа ресурсов партии власти и начнем. Александр Шаталов, руководитель областного избирательного штаба Партии регионов

Партия регионов Главный герой предстоящих выборов, партия власти, подготовилась к избирательной гонке основательно. Штаб во главе с молодым заместителем главы областного совета Александром Шаталовым работает, как машина, которая, можно сказать, и не останавливалась со времени прошлых выборов. На данный момент, пожалуй, даже самые

отъявленные оппозиционеры не будут спорить, что у кировоградских регионалов самая организованная партийная структура в области. С ней не идут ни в какое сравнение аналогичные структуры БЮТа, «Нашей Украины» или почти позабытой Народно-демократической партии, учитывая их состояние во время пребывания упомянутых партий у власти. Большинство ячеек существуют реально, а не только в отчетах в центр, члены партии проводят со-

брания и даже какие-то акции, а также собирают партийные взносы. Кто бы спорил, что именно партийный актив – это всегда самое лучшее подспорье как в агитации, так и в работе на участковых избирательных комиссиях. Впрочем, и преимуществом и недостатком является концентрация административного ресурса в руках Партии регионов. Преимущества «обладания админресурсом» очевидны, и не будем на этом останавливаться, а вот главный недостаток – это уж слишком ретивые чиновники на местах. Их чрезмерная инициативность часто оборачивается скандалами и, как следствие, потерей электоральной поддержки на тех или иных территориях. Большой плюс для местных регионалов, конечно, это фигура губернатора Сергея Ларина. Его любит как простой народ – за открытость и доступность, так и средний класс – за то, что глава области пытается делать конкретные и понятные вещи для всего региона. Поэтому перед штабом будет стоять непростая, но почетная задача – как этот «Ларинский позитив» спроецировать на результат партии. Кроме этого у партии власти есть вполне внятная и осязаемая, хоть и не без недостатков, программа развития области под названием «Центральный регион-2015». У оппозиции нет

ничего подобного. И до выборов, скорее всего, и не будет. Сегодня защита районных сегментов программы «ЦР-2015» является не только публичным отчетом руководителей районных государственных администраций перед членами коллегии о своей работе, но и отчетом перед жителями, избирателями о том, что делает партия власти, исполняя свои обещания на местах. С финансами у Партии регионов тоже, конечно, все в порядке. По тем или иным соображениям «регионалов» поддерживают представители всех крупных финансово-экономических групп Кировоградской области. Также «регионалам» удалось сконцентрировать вокруг себя неслабый медиа-ресурс. Что же касается отдельных личностей, то любой мало-мальски грамотный политтехнолог подтвердит, что при смешанной избирательной системе колоссальное значение для партийного результата имеют именно мажоритарщики. Хороший мажоритарщик, как локомотив, тащит за собой и партию. Его частое появление в СМИ, активная работа на округе, как правило, много добавляет и силе, которую он представляет, не говоря уже о его собственном рейтинге. При эффективной работе это даже дает «синергетический эффект», когда партия

Сергей Ларин общается со школьниками в селе Новая Прага, где открылась новая детская дет етская спортивная площадка в рамках ет выполнения программы «ЦР-2015».

8

ФОРУМ

ПОЛИТИКА добавляет кандидату – и наоборот. С этим вопросом у регионалов дело обстоит значительно лучше, чем у конкурентов. Все их пока гипотетические кандидаты – Шаталов, Березкин, Един, Кузьменко и Грушевский – уже на полную пашут на округах и заслужено возглавляют социологические рейтинги, чего не скажешь о кандидатах от оппозиции, но об этом ниже.

Объединенная оппозиция: «Батьківщина – Фронт Змін» Выиграла ли в электоральном плане оппозиция от объединения партий «Батьківщина» и «Фронт Змін»? Однозначный ответ смогут дать только результаты выборов. А пока, по крайней мере, в Кировоградской области это политическое объединение выглядит довольно невнятно. Это хорошо иллюстрирует высказывание о том, что одни не могут, а другие не хотят.

Валерий Кальченко, руководитель областного избирательного штаба объединенной оппозиции

В то время вре р мя м как местные «фронтовики», несколько оглядываясь на власть, все же по кирпичику выстраивали свои партийные структуры в регионе, блок Юлии Тимошенко не слишком дорожил как партийцами, так и сторонниками, растеряв за два года больше половины и тех, и других. Поэтому директива из центра «положить», фактически,

свою организацию под местную «Батьківщину» у «фронтовиков» оптимизма не вызвала. Сайт «весь Кировоград», основываясь на своих источниках, даже написал о нескольких конфликтах на этой почве. Валерий Кальченко поспешил эту информацию опровергнуть, а «Фронт Змін» отмолчаться, но как расценить тот факт, что никто из местных руководителей «ФЗ» не стал замом Кальченка в штабе?! Если Партия регионов должна придумать, как позитивный рейтинг Ларина преобразовать в общий партийный результат, то у оппозиции в Кировограде задача обратная. Кальченка не очень-то любят в областном центре. Александр Дануца в прямом эфире ток-шоу «Мы» заявил, что прежде чем что-то предлагать, Валерий Михайлович должен публично извиниться перед кировоградцами за предательство, когда в 2006 году он предпочел «теплое местечко» в Верховной Раде, вместо того, чтобы остаться и работать городским главой. Что до партийной деятельности, то, даже если сильно напрячься, вряд ли вам удастся вспомнить хоть какую-то заметную акцию местных «тимошенковцев» за последние пару лет. Кроме, пожалуй, отстаивания нескромно низкой цены аренды за свой офис в центре Кировограда. Уже после объединения оппозиция провела две акции на центральной площади Кировограда, но удачными и многочисленными их назвать трудно, а лидеры – Кальченко и Табалов – и вовсе оба раза акции на «захист мови» проигнорировали. Пока не добавляет оптимизма оппозиционерам и социология. Ни один опрос за последние месяцы не дает объединения рейтингов или хотя бы некоего увеличения общей суммы цыфр. Не лучше обстоят у оппозиционеров дела и с финансированием. Несмотря на присутствие в их рядах местных олигархов, в частности, хлебных монополистов семьи Табаловых, последние, судя по всему,

не очень спешат финансировать всю перегруженную структуру. В связи с этим, по нашей информации, в штабах уже возникли проблемы даже с финансированием зарплат офисных работников. Не лучше ситуация у «Батьківщини» и с мажоритарщиками. Один округ, по соглашению из центра, и вовсе был отдан «Свободе», а на остальных шансов у заявленных кандидатов мало. Например, баллотируясь в Кировограде, Андрей Табалов имеет шансы, если только будет морально готов развернуть настоящий оппозиционный фронт, а не просто отбыть номер. Да и то, эксперты считают, что в случае победы он в будущем парламенте может перейти во фракцию Партии регионов, сыграв таким образом роль «тушки».

сильный список мажоритарщиков. По области это, как правило, малоизвестные личности, которые только формально смогут участвовать в кампании. В Кировограде УДАР неожиданно выдвинул кандидатуру писателя Максима Кидрука (известного в узких литературных кругах, но никак не на округе). А вот у Королевской ситуация перспективнее, ведь, судя по всему, от ее партии по Кировограду будет бороться известный молодой политик и журналист

И все, все, все… Электоральная часть, которую оппозиция рассчитывала «наростить» за счет объединения, на самом деле давно отошла новым политическим проектам. Хорошие рейтинги в регионе показывают партии Кличка УДАР и Королевской «Украина – Вперед!». Их лидеры уже успели побывать на Кировоградщине, встретиться с избирателями и даже объявить будущих кандидатов в нардепы. Кроме того, УДАРовцы уже успели запомниться скандалом вокруг исключения из партии заслуженного строителя Украины Виктора Шмидта, который пришел в организацию в трудные времена и существенно помог ей ресурсами. А партия Натальи Королевской заметна благодаря широкомасштабной рекламной кампании и проекту primaries (от англ. – первичные выборы) под названием «Народный список». Это проект по выдвижению партийных кандидатов через голосование избирателей как в партийных палатках, так и на официальном сайте. Впрочем, ни у той, ни у другой политсилы не сформирован

ФОРУМ

Александр Дануца, кандидат в нардепы от партии «Украина – Вперед!»

Александр Дануца. После того как он проиграл всего несколько сотен голосов на выборах мэра коммунисту Пузакову, у Дануцы в городе есть стойкий рейтинг поддержки. И при грамотно проведенной кампании он – реальный конкурент для власти и головная боль для оппозиции, ведь бороться он будет на их электоральном поле. Также сохраняют шансы показать результат выше проходного барьера и коммунисты. В последнее время в населенных пунктах их рекламы не внешних носителях не меньше, чем у других. Впрочем, сильных мажоритарщиков у них нет, поэтому основной упор будет делаться на партийную работу, особенно в сельской местности. Что сказать в завершение? Уже совсем скоро стартует официальная кампания по выборам в Верховую Раду, и, традиционно, на Кировоградщине она обещает быть интересной и нескучной.

9

VOX POPULI

Едуард Клюєнко: «Ми питали і про те, чи хочуть люди, щоб Ларіна зняли з посади голови обласної адміністрації» Уже шість років, починаючи з 2006-го, Центрально-українська соціологічна лабораторія намагається принаймні щоквартально здійснювати дослідження під назвою «Стан громадської думки Кіровоградської області» задля соціологічного моніторингу настроїв земляків. В опитуванні, про результати якого поговоримо сьогодні з керівником лабораторії, кандидатом соціологічних наук, доцентом Едуардом Клюєнком, більшість показників представлені в динаміці за кілька років, тож читачі журналу «Кіровоградський Форум» зможуть комплексно оцінити ситуацію і дійти висновків щодо останніх тенденцій у суспільстві. текст – Федір Андрейченко, фото – Ігор Демчук, інфографіка – Ігор Соломаха – Едуарде Олександровичу, щоби «намалювати» якомога чіткішу картину того, які саме настрої панують у кіровоградській спільноті, розкажіть, як часто ви проводите моніторинг?

– З 2006-го року Центральноукраїнська соціологічна лабораторія веде комплексну роботу з вивчення стану громадської думки мешканців Кіровограда й області, організовуючи репрезентативні опитування принаймні раз на квартал. Говорячи про результати червневого дослідження, ми представляємо дані у розрізі кількох років: адже на

10

Кіровоградщині останнім часом змінювалася і місцева влада, і керівництво області, отже, змінилися і напрямки діяльності регіональних владних структур. Тому кожен читач журналу може подивитися на інфографіку та співставити дані, аби самостійно оцінити, як змінилася ситуація за два-три останніх роки. Користуючись із нагоди, хочу подякувати всім учасникам нашого опитування, а це 600 респондентів, мешканців різних куточків області, які знайшли час і відповіли на наші запитання. І, звичайно, особлива подяка моїй дослідницькій групі під керів-

ництвом Лариси Непомящої та Василеві Кулику за сумлінність у здійсненні цього проекту протягом років.

– Ми сьогодні не будемо говорити про ті проблеми, які найбільше турбують людей, а сконцентруємося на політичних питаннях. Зокрема й на рівні довіри мешканців області до чинної влади. Зазвичай у ваших дослідженнях є блок питань, що стосується довіри населення до діяльності голови обласної державної адміністрації, обласної ради та міського голови.

ФОРУМ

Ми бачимо певну динаміку, яка залишається незмінною протягом останніх двох років. Скажіть, будь ласка, чи підтверджує ця динаміка тезу, що люди більше довіряють владі на місцевому рівні, аніж на всеукраїнському?

– Я хочу зауважити, що днями ми здійснювали інший спільний дослідницький проект разом з колегами, київськими соціологами, котрі організовували дослідження в кількох областях України. І що можна, мабуть, сказати на користь керівництва нашого регіону, то це те, що, приміром, понад 80% населен-

ня в деяких областях держави навіть не знають, хто їхній губернатор. А в деяких інших областях до нього цілком негативно ставляться понад 50% опитаних. Я просто не називаю регіони через те, що це некоректно, адже це не мої власні дослідження. Але я ділюся тим, що знаю, ділюся загальними висновками спільного проекту. Отже, про нашу область я можу сказати, що вона фактично найкраща щодо рівня довіри людей до місцевого керівництва. І це знають не лише наші соціологи та експерти, а й, скажімо, російські дослідники, які вивчають ситуацію в Україні напередодні виборів, та західноєвропейські соціологічні служби. Річ у тім, що із середини 1990-х років моя лабораторія бере участь у загальноукраїнських та міжнародних дослідницьких проектах на кшталт «Євробарометра», у межах проведення яких триває моніторинг ставлення населення до очільників місцевої влади в різних країнах. В Україні – це вивчення рейтингу голів облдержадміністрацій. Тож можу відзначити, знаючи про результати різних досліджень, що Сергій Ларін входить до першої трійки губернаторів за рейтингом довіри в Україні.

– Ви маєте на увазі, що Сергій Ларін входить до трійки найбільш популярних серед населення голів обласних державних адміністрацій?

– Так, і не тільки. Це справедливо і щодо Кіровоградщини, до того ж – з 1991 року. І це стосується не тільки рівня його впізнаваності – його знає понад 90% населення, – а й високого рівня підтримки його діяльності населенням області (до 70% позитивних оцінок). Це свідчить про те, що людей, по-перше, цікавить його діяльність, і що вони сподіваються на нього як на керівника. По-друге, що йому вдалося дійти до людей, налагодити ефективний контакт з громадськістю стосовно вирішення гострих проблем регіону. Це також, як на мій погляд, безпрецедентна річ. І наші колеги, які приїздять в область і проводять власні дослідження, спочатку навіть не можуть погодитися з можливістю такого рівня підтримки можновладця, але згодом, коли підводять підсумки своїх експертних досліджень та фокус-груп, відзначають цю осо-

VOX POPULI Методико-процедурна характеристика опитування

д бливість діяльність голови Польовий етап опитування було проведено з 12.06.2012 по о Кіровооблради. Але, як 26.06.2012. Обсяг вибірки і географія дослідження: загалом н мій погляд, у градської на опитано 600 респондентів (постійні мешканці Кіровоградської ц області та цьому немає жодобласті). Опитування проводили у 20-и населених пунктах 12-и н проблеми для й загалом ної районів області, що географічно репрезентують західні, східе піонерську ефективної роботи ні та центральні території області. Тип вибірки: квотна, репрев для Украївлади на користь зентативна для дорослого населення області (18 – 75 років) н ни річ, коли населення. Просто за статтю, віком, типом населеного пункту (міське і сільське г г о л о в а голова облради за населення). Метод: індивідуальне стандартизоване інтерв’ю с ОДА може своїми функціями за місцем проживання з використанням карток з варіантами м бути наменш помітний для відповідей до запитань. Стандартна похибка вибірки: при дог стільки погромади, тому для вірчій імовірності (р) = 0.95 похибка б пулярним більшості (десь складає +/- 4.3%.

7 навіть на 75%) і залишатої є тлі непростої ється невідомим. кономічної Г соціально-економічної Губернатор же за же, Ларіну вдалос ситуації. Отже, своїми функціями дером громадської в ся стати лідером відповідає за гром думки, що доволі незвично, бо влади, як, намаду, і вона споці у нас – традицій- приклад, міська рада чи дів можновладці дівається, передусім, державна адміністраб і і ний об’єкт для критики. Лі Ліде- обласна саме на нього. рами ж громадської думки на ція, голова якої має особисто Кіровоградщині зазвичай були і публічно здійснювати багато – Скажіть, будь ласка, а якою представники опозиційних сил, кроків, від чого безпосередньо є громадська думка щодо залежить ситуація в області. оцінки діяльності міського і ніколи – провладних. Посада ж голови обласної ради голови Кіровограда Олексан– Фактично фігура губернато- – наче в тіні відповідального за дра Саінсуса? ра не є політичною. Принай- область губернатора. Хоча, ма- – З динаміки оцінки його дімні в тому плані, що його не буть, в інших областях і трапля- яльності протягом кількох років обирають люди, як депутатів ються ситуації, коли керівник можна бачити, що зростає кільоблради чи міського голову. області слабкий або недостат- кість містян, очікування яких О. І йому начебто немає вели- ньо популярний. Тоді голова Саінсус не виправдовує: десь кого резону дбати про попу- облради відіграє першу скрип- 25% кіровоградців тепер негалярність серед людей. Але ку. Але на Кіровоградщині фі- тивно оцінюють його роботу. Та популярність Сергія Ларіна гура та діяльність губернатора, він усе ще не втратив своїх придоволі висока. Якщо говорити може, і не завжди заслужено, хильників, бо приблизно 30% про керівника обласної ради відтіснили дещо на другий план оцінюють його роботу позитиві про міського голову, то там динаміка, як я розумію, не така захоплива. Однак вони є представниками влади, провладної партії, і, відповідно, кіровоградці на наступних виборах, голосуючи за них, виявлятимуть своє ставлення і до партії влади. З чим пов’язана така динаміка? І чи можна зробити якийсь прогноз, що вона зміниться?

– Щодо голови облради я можу сказати одне: традиційно як ця посада, так і загалом така інституція, як обласна рада, ніколи не була надто вагомою. Це справедливо і для радянських часів, і для пострадянського періоду. Тому що рада – це не виконавча гілка місцевої ФОРУМ

11

VOX POPULI но (це фактично відсоток його виборців 2010 року). Соціологи часто пов’язують доволі різке зростання кількості людей (наприклад, удвічі), які негативно оцінюють роботу посадовця, саме із невиправданими очікуваннями. Не тому, що мер не зробив щось глобальне, а тому, що триває руйнування «експектацій» (від англ. expectation – очікування), що обіцянки не реалізовано за той час і такими темпами, як він пообіцяв громаді. Це феномен, що належить швидше до політичної психології, аніж до реального комунального господарства. Ось така цікава річ. Якщо ж узагальнити вищесказане про наших керівників, то можна сказати, що голову обласної ради у нас в області більшість населення не знає, але серед тих, хто його знає, – більшість оцінює його роботу позитивно. Міського голову Кіровограда знають, але картина ставлення до його діяльності доволі суперечлива. Приблизно половина містян вагаються, як відповісти на запитання, пра-

12

вильно він робить різні кроки чи неправильно. А друга половина поділилася на дві частини – одні колись проголосували за мера, і він досі не втратив їхньої підтримки, інші ж (кількість яких зростає) – це люди, які негативно оцінюють його роботу. Що стосується губернатора, то щодо впізнаваності та оцінки його діяльності відзначу, що вона залишається на тому ж рівні, як і два роки тому, – доволі високому. Лише незначна частина людей погано оцінює діяльність С. Ларіна. Цей показник тримається в межах до 10%, але переважна більшість громадян (65 – 70%) ставлять позитивні оцінки губернатору. Населення відзначає активну діяльність Ларіна в соціальноекономічному і культурному житті області та реальну відкритість громаді (і не лише через «Гарячу лінію»). Власне, це і є головні фактори довіри до губернатора.

– Ви сказали, що новий голова обласної державної адміністрації два роки тому почав

працювати в багатьох різних напрямах. Було розроблено програми, які сконцентрували зусилля і ресурси на кількох больових точках. І робота триває не лише щодо реалізації стратегії розвитку Кіровоградщини, а й, скажімо так, щодо донесення до людей головної ідеї: Сергій Ларін – це «Центральний регіон-2015», губернатор – це «Купуй кіровоградське!», що зателефонувати голові ОДА можна на «Гарячу лінію». Яка динаміка довіри до цих проектів зараз? Як люди оцінюють їх ефективність і корисність?

– Перше, що помічаєш, коли дивишся на дані і обробляєш відповіді респондентів, зафіксовані у наших анкетах, – це те, що зберігається дуже високий рівень зацікавленості цими проектами. Візьмемо за приклад програму «Центральний регіон-2015». Ми бачимо, що збереглася однакова кількість людей, які позитивно, починаючи з 2010 року, ставилися до програми. Понад дві третини мешканців області зберігають позитивне ставлення до реалізації програми «Центральний регіон-2015». Так чи інакше, якби це була лише гарна обгортка, то за два роки ми це б зафіксували в дослідженні (цифри помінялися б місцями). Результати ж досліджень свідчать, що програму, на думку людей, втілюють, і оцінка людьми цього втілення така ж висока, як у 2010 – 2011 роках. Населення придивляється до того, як реалізується «Центральний регіон-2015» владою на чолі з Ларіним. Про це свідчить доволі незначний відсоток байдужих до здійснення програми (до 5%). Тепер щодо акції «Купуй кіровоградське!». Це, як я його називаю, економікопатріотичний проект, і тут серйозних коливань у позитивній для влади динаміці не відбулося. Та й відсоток байдужих так само в межах

ФОРУМ

статистичної похибки (до 5%). А от що стосується проекту «Гаряча лінія», то він залишається найбільш відомим і популярним серед населення. Його знають 80 – 90% мешканців області, хоча останнім часом ми бачимо незначне зниження позитивної оцінки діяльності «лінії» та певне збільшення негативних оцінок. Але це, мабуть, пов’язано з необхідністю розвивати цей проект.

– Можливо, це пов’язано також із тим, що за два роки кількість людей, які дізналася про «Гарячу лінію», значно зросла та, відповідно, виросла кількість проблем, з якими звертаються люди. І елементарно не вистачає людей і ресурсів, щоби зі всім цим упоратися?

– Мені здається, що «Гаряча лінія» доволі якісно з усім справляється, інакше б не було 75% позитивних оцінок її роботи. Дійсно, це, мабуть, пов’язано з необхідністю вдосконалювати «Гарячу лінію», можливо, модернізувати, бо звернень на неї потраплятиме дедалі більше. Хоча, звісно, є певні обмеження в будь-якому проекті, і не завжди можна зробити усе те, з чим звертаються на «Гарячу лінію» люди. Оскільки збільшилася кількість звернень, то збільшилася і кількість доручень абсолютно всім службам області і всім керівникам різних рівнів до виконання. І, можливо, в ба-

VOX POPULI гатьох напрямках вони просто не можуть одночасно впоратися з численними проблемами, які потрібно негайно вирішити, бо було відповідне розпорядження від губернатора через звернення на «Гарячу лінію».

– Нещодавно відбулася модернізація служби, створення мобільного пункту, і це, очевидно, допоможе вивести роботу «Гарячої лінії» на новий рівень. Ми розповідаємо про це на сусідніх сторінках даного журналу – у статті, присвяченій дворічній роботи служби.

– Імовірно, що це питання часу. До цього «Гаряча лінія» функціонувала в режимі ознайомчому: люди дізнавалися про неї, а потім почали відчувати реальність її допомоги. Нині переважна більшість кіровоградців знає, що туди дійсно можна зателефонувати – й отримати відповідь, а через певний час можна ще й дізнатися про результати або поскаржитися на те, що нічого не виконано. Звичайно, «Гарячу лінію» треба розвивати, аби зробити її потужнішою, оскільки вона дуже потрібна населенню.

– У табличках, що підводять підсумки вашого опитування, серед програм, започаткованих обласною владою, цього року з’явилося питання про проект «Стоп, радон». Як оцінюють кіровоградці нову ініціативу губернатора?

– Дійсно, у нас немає даних для порівняння оцінки проекту за попередні роки, бо він новий, але ми включили «Стоп, радон» до переліку місцевих проектів, рівень зацікавленості якими важливий для розуміння настроїв кіровоградців. І будемо далі відслідковувати. Можливо, уже восени побачимо динаміку за квартал. Але від самого початку можна сказати, що проект має непоганий старт, адже 70% людей оцінили його позитивно. Насамперед тому, що ця проблема давно всіх хвилює, але ніхто, як з центрального, так і з місцевого керівництва, серйозно не ставився до її вирішення раніше. Політики і чиновники говорили про те, що це важливо і актуально, що навіть у радянські часи містом їздили поливальні машини. Але на рівні спеціальної діяльності, яку ми називаємо проектом, цього ніколи не було.

І, звичайно, коли ми дивимося на проблеми, які хвилюють людей, то екологія посідає не останнє місце. Це особливо важливо для Кіровограда, який намагається отримати статус особливої екологічної зони. Тому з цим пов’язане й позитивне ставлення людей до цього нового проекту. На мій погляд, люди давно очікували, що влада займеться цим питанням цілеспрямовано в межах серйозно продуманого стратегічного плану. І не дивно, що проект «Стоп, радон» залишив байдужими до нього лише два відсотки громадян.

– Переходячи до політичних питань, я хочу поцікавитися настроями, які панують серед кіровоградців напередодні виборів до Верховної Ради. Зараз є два табори: провладна партія та опозиція. Кому люди більше довіряють і кого вони б хотіли бачити як своїх представників у парламенті – опозиціонера чи провладного кандидата?

– Тут також можна сказати, що населення області розділене на такі ж табори, щоправда їх три. І цей третій табір (близько 50% людей) – це ті, що не надто переймаються політикою та виборами.

– Дивно, адже за інформацією у ЗМІ серед українців існує велика зацікавленість політикою. А за вашими даними на це запитання не змогли відповісти 46% людей.

– Соціологія часто руйнує різноманітні міфи. Один з них – висока політизованість населення. Цей міф – радше творіння політичної журналістики. Коли, наприклад, журналіст, часто пишучи про політику, є зацікавлений нею, то не дивно, що із часом він починає накидати своє захоплення політикою на решту суспільства: йому починає здаватися, що й більшість людей також «захоплені політикою», і тільки те й роблять, що чекають його наступної статті. Але в реальності все має зовсім не такий вигляд. За всіма дослідженнями, у тому числі й нашими, політикою дуже цікавиться стабільно в середньому 10% населення. І це не дивно. У соціологів викликало б здивування, якби було навпаки, адже ані в соціології, ані в політології немає жодної теорії, яка б пояснила стабільно високій інтерес більшості суспільства

до політики, бо такого не буває, це вигадки. Німецький соціолог Т. Адорно у 1950-і роки дійшов висновку, про який я розповідаю на лекціях студентам: власне, політика ніколи і не була у сфері найважливіших інтересів людей. Бо вона не є такою цікавою, як хобі, спорт, творчість чи розваги, а пересічному громадянинові ще й не приносить стабільного прибутку, як робота, бізнес чи хоча б риболовля й городництво. Тому й не дивно, що не можна відірвати увагу людини на те (політику), що лежить поза сферою життєвих інтересів. Політика – не у сфері феноменології, як кажуть соціологи, тобто вона не у сфері щоденних клопотів людей. Дані про динаміку інтересу кіровоградців до політики з 2007 року свідчать, що цей інтерес ніколи не був високим. Навіть у період бурхливого політичного життя – «помаранчевих подій» на початку 2005 року – десь лише четверта частина людей (22 – 23%) дуже цікавилася політикою! Після 2005 року інтерес до політики повернувся до позначки 10% і менше.

– Ми багато їздимо районами, і люди ніколи не зачіпають питання політики, спілкуючись із журналістами. Вони говорять про ремонт дороги, про тепло у школах, про ціни на молоко і ліки. Натомість у мас-медіа побутує думка, що українці такі політично стурбовані, що далі нікуди.

– Я вже прокоментував міф про політизацію, і з огляду на низький рівень зацікавлення населення політикою зрозумілішими є дані про те, що близько половини жителів області не знають, кого вони б хотіли направити до Верховної Ради. Звісно, ця категорія людей неоднорідна. Значна частина з опитаних сказала, що їм важко відповісти через те, що їх політика не цікавить. А інша частина не відповіла, бо досі вагається, кого обирати – представника від влади чи від опозиції. Це означає, що їх електоральний настрій не визначений. Приблизно 30% опитаних хочуть бачити в парламенті представника від обласної влади, а дещо менша частина – 24% – бажає бачити представника від опозиції. Таким чином, ситуація

ФОРУМ

доволі неоднозначна. Але ми бачимо, що люди починають схилятися до обласної влади сильніше, ніж будь-коли. Так, проводячи дослідження з 1993 року, я завжди казав, що в нашій області до 2010 року, коли змінилося обласне керівництво, завжди популярними були представники опозиції. Це ніби така характерна особливість політичної культури Кіровоградщини: у нас весь час більше симпатизували лідерам місцевої опозиції. Зараз можна бачити, що змінюється багаторічна тенденція, яку фіксували дослідження. На місцевому рівні владі вдалося показати громадянам, що вона в області здатна працювати на благо населення результативно, при цьому без корупційної складової. Тож симпатії тепер стали схилятися на користь амбітної команди Ларіна. «А чому опозиція в області не пропонує альтернативну, кращу програму, ніж «Центральний регіон-2015»?» Це запитання від багатьох громадян під час соціологічних опитувань. «Якби опозиція запропонувала власну програму, була б 13

VOX POPULI бодай якась конкуренція з цією владою, а зараз її немає», – ось думка людей. У нас є й інші дані, що пояснюють цю картину. Наприклад, ми задавали питання про те, чи хочуть люди, щоб Ларіна зняли з посади: «Як ви думаєте, після виборів до Верховної Ради в жовтні краще було б змінити керівництво області на чолі з Ларіним або продовжити реалізацію програми «Центральний регіон-2015»?» Результати такі: 30% не визначили свою позицію, 9% мешканців вважають, що керівництво і Ларіна треба змінити. Понад 60% людей сказали, що Ларіна не треба знімати з посади, бо треба продовжувати розпочату два роки тому програму «Центральний регіон-2015». Тож коли ми конкретизуємо проблему, як влада змінила настрій людей, який був стабільний протягом останніх півтора десятка років, відповідь імовірно така: населенню було запропоновано те, чого раніше влада ніколи не пропонувала. В анкеті також було запитання, яке дає можливість оцінити, як люди ставляться до об’єднавчих передвиборчих зусиль з провладною ідеєю про єдину команду депутатів від області: «Як мають працювати депутати від Кіровоградщини у Верховній Раді?» Тобто ми питали людей про те, що краще: коли п’ять депутатів від області працювали б узгоджено з відстоювання інтересів області у напрямках, які визначила обласна влада (це – провладна передвиборча ідея), чи якби кандидати працювали індивідуально і представляли різні програми та різні політичні партії (опозиційні до обласної влади настрої). Розподіл відповідей на це запитання свідчить, що 40% мешканців схиляються до провладної передвиборчої ідеї про єдину команду депутатів від області, а 29% людей не підтримали цю ідею, а хотіли б підтримати кандидатів з індивідуальними, власними політичними стратегіями.

– Ми говоримо про те, що єдина команда, якій люди віддають перевагу, має працювати над захистом інтересів кіровоградців, над єдиною програмою. Чи може це бути програма «Центральний регіон-2015», якій, судячи з опитування, люди вислов14

люють високу підтримку?

– Ми хотіли з’ясувати розуміння населенням тієї моделі роботи народних депутатів від області, яка була б для людей найбільш результативною. Чи повинні депутати працювати заради здійснення своїх власних передвиборчих політичних програм? Чи працювати для здійснення програми «ЦР-2015»? Майже 20% вважають, що політикам варто здійснювати кожному свою власну, індивідуальну програму. Натомість 42% людей думають, що програма «Центральний регіон-2015» має бути доведена до кінця, виконана до 2015 року. У тому числі – за допомоги народних депутатів, які зможуть, маючи п’ять голосів, лобіювати інтереси Кіровоградщини в Києві.

– Вам не здається, що цей показник – це бажання людей перекласти вирішення проблем локальних на плечі нардепів?

– Ні. Люди ці речі ніяк не пов’язують між собою. Як ми говорили, у пересічного громадянина немає логічної політичної теорії в голові. Тому, відповідаючи на одне запитання, людина не пов’язує його з відповіддю на попереднє запитання, і тим більше не прогнозує, яким буде запитання наступне. Тож ситуація така, що люди, ймовірно, хотіли б, аби зусилля губернатора підтримали ще й у Верховній Раді. Вони розуміють, що на представників у парламенті неможливо перекласти всю повсякденну роботу, яка здійснюється в межах області. Пересічна людина міркує: якщо п’ять депутатів працюватимуть як команда на спільну мету, то це буде ефективніше, аніж якщо вони розпорошать сили і працюватимуть кожен з окремою програмою («один у полі не воїн»). Область повинна розвиватися як єдине ціле. Наскільки це ефективно за умов децентралізації передвиборчих програм? Опозиція об'єдналася з міркувань ефективності. І влада робить об’єднавчі зусилля з цих же міркувань – ефективної роботи.

– Ми говоримо сьогодні не тільки про загальні тенденції, а й про конкретні партії, які братимуть участь у виборах. Існує думка, що подібні соціологічні зрізи, які з’ясовують, за кого б людина проголосува-

ла, якби вибори були сьогодні, не є валідними, бо вибори не сьогодні і не завтра. Через три місяці все зміниться. То чи дійсно таке опитування дає реальну картину того, що на нас очікує?

– Я з упевненістю можу сказати, що дає. Якби я займався подібними дослідженнями кілька останніх років, то в мене тільки б починало формуватися уявлення про це. Але за понад п’ятнадцять років роботи, коли ми відслідковували всі вибори, які проходили в Україні, отримувана інформація підтверджувалася. Якщо б ми помилилися, то я б так само відкрито вийшов і сказав, що ми помилилися і свої помилки проаналізуємо, зробимо висновки. В історії світових та вітчизняних досліджень таке трапляється. Коли ж ми ставимо питання про те, як би проголосували люди прямо сьогодні, то хочемо дізнатися не про результат виборів, а про сьогоднішні політичні настрої. Соціологи – не оракули, і якби соціологи точно знали, що вибори пройдуть саме з таким результатом, то вибори були б непотрібні. Це позбавило б сенсу передвиборчу кампанію. І якби я знав, як можна абсолютно точно спрогнозувати остаточні результати виборів, то не працював би в Кіровоградської області, а був би, як мінімум, аналітиком у ЦРУ. У тому й мета, що ми хочемо знати політичні настрої людей на сьогодні. Навіть коли вимірюєш температуру у людини, то треба декілька разів переміряти, щоб отримати правильний результат. І тут ідеться про точний прилад – термометр. Що тоді вже казати про настрої людей, які сьогодні одні, а завтра інші? Та з урахуванням наукової методології і теорії ймовірності ми можемо прогнозувати результати – і робити це з певною мірою точності. І бачимо, що динаміка політичних настроїв змінюється, хоча й не кардинально. Довіра до основних партій за останній рік не збільшувалася, але загальна структура політичних уподобань кіровоградців залишилася незмінною. Річ у тім, що від політики і політиків багато очікують, але багато очікувань залишаються невиправданими. Тому знижується рівень політичної прихильності до основних партій. Зараз пожвавилася політична активність, і ми бачимо, що відбуваються незначні, але певні зміни в на-

ФОРУМ

строях громадян. Зокрема, якщо говорити про нашу область, то лідерами незмінно виступають дві політичні сили – Партія регіонів і «Батьківщина». Навіть групування у нашій анкеті «Фронту Змін» і «Батьківщини» в одну політичну силу серйозно не змінило картину політичних настроїв в області. Але є і певні зміни. Зокрема, ми бачимо невелике зростання симпатиків Комуністичної партії, що відбувається на тлі зростання популярності ідеї соціальної справедливості та й загалом лівої ідеї як такої. Економісти констатують, що різниця між багатими і бідними збільшується. Нова партія «Вперед – Україно!» Н. Королевської також отримала часточку симпатиків в області. Тут міг спрацювати навіть як ефект новизни, так і потужної рекламної активності жінки-політика з привабливою зовнішністю. Також можна виділити збільшення прихильників партії УДАР В. Кличка. Це, судячи з коментарів респондентів, пов’язано швидше з постаттю самого лідера партії, а не з діяльністю обласного осередку партії УДАР.

– Можливо, зростання популярності партії пов’язане і з недавнім візитом Віталія Кличка до Кіровограда?

– Лабораторія не досліджує наслідків візитів політиків. Тож те, як вплинув приїзд В. Кличка до Кіровограда на рейтинг його партії, нехай коментують політо-

VOX POPULI логи, журналісти, оглядачі. Наше дослідження зафіксувало збільшення кількості симпатиків партії УДАР до понад 7% на рівні області, хоча й за рахунок населення найбільших міст Кіровоградщини (у Кіровограді – рейтинг понад 12%), а також громадян, яким не сподобалося об’єднання опозиції. Та й за рахунок чоловіків віком від 18 до 35 років, що є цільовою групою електорату партії УДАР. Ці люди виділяють моральний авторитет В. Кличка, його гарну репутацію як головний мотив своєї прихильності до УДАРу. Сільське ж населення залишається більш консервативним і поки що не вірить у ефективність митців та спортсменів у справах управління державою (у селах – рейтинг менше 5%). Крім того, на рівні Кіровоградщини переважна більшість населення не знає, хто представляє партію в області, які є ініціативи у обласного осередку партії для Кіровоградщини, чи є соціально-економічна програма для розвитку області. Якою є команда професіоналів В. Кличка в області і якими є її заслуги, на що вона спроможна? Дослідження зафіксувало і результати значної рекламної активності Н. Королевської. Близько 5% опитаних симпатизують партії «Вперед – Україно!», зовнішню рекламу якої вони вважають хоча і гарною, але дуже дорогою. Вважають, що можна було б частину цих коштів витратити на вирішення проблем виборців, зробивши рекламування скромнішим. До електорату цієї партії належать також частково і ті, кому не сподобалось об’єднання опозиції, та жінки середнього віку (30 – 54 роки). Значна кількість людей (20 – 30%) ще не визначилася зі своїми вподобаннями, частина виступає проти всіх або взагалі не піде на вибори, а загалом політичні уподобання мешканців області кардинально не змінилися. Лідери – Партія регіонів (20%), об’єднана опозиція (16%), а також КПУ і УДАР – (більше 7%).

– Чи не здається вам, що Україна рухається до чіткої партійної структуризації, яка характерна для країн Європи та для США, де діють 2 – 3 крупних партії? Мені здається, що навіть на попередніх виборах за голоси виборів змагалися близько десятка партій, а зараз їх реально 5 – 6.

– Ви правильно помітили. Ми йдемо до такої системи, і вона фактично формується, закріплюється. Від десяти – дванадцяти основних партій ми вже зараз перейшли до п’яти, та й вони не вимальовуються стійко. Відбувається процес асиміляції великими партіями невеличких політичних гравців. До речі, саме блок «Наша Україна» започаткував цей процес. Це був блок, що складався із великої кількості політичних сил, і він започаткував процес укрупнення політичних акторів. Коли говорять, що зараз хтось намагається монополізувати владу, то забувають, що саме тоді закла-

далася ця політична традиція, коли низка невеликих політичних партій об’єдналися в одну. Тож фактично ми маємо процес політичної структуризації, і він витісняє велику кількість політичних гравців. Але відзначу, що підтримка тих 10 – 12 партій була не політико-ідеологічною – вона складалася за рахунок яскравих харизматичних лідерів. Це помічали тоді політологи, що партії в Україні – це не ідеології, а іменні блоки (Блок Литвина, Блок Тимошенко). І лише кілька політичних сил, які витримали політико-ідеологічну перевірку і мають потужні ресурси, у тому числі й фінансові, нині асимілю-

ФОРУМ

ють дрібніші партії: Партія регіонів – партію С. Тігіпка «Сильна Україна», партія «Батьківщина» (як вважають деякі політологи, під виглядом об’єднання) асимілює дрібніший «Фронт Змін». Цей процес завершиться тим, що залишаться не більше 4 – 5 партій, а можливо, і менше. Хоча з'являтимуться і нові політичні проекти, як-от у Кличка чи Королевської. Але чи матимуть вони таку ж підтримку, як і політичні важковаговики? Тим політичний процес і цікавий, що ніколи жоден прогноз не може його абсолютно точно передбачити. На нас завжди очікуватиме чергова інтрига і несподіванка.

15

ПАРТИЙНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ

Сергей Ларин: «Я уверен, что люди поставят нам «плюс» Избирательная кампания на Кировоградщине де-факто началась: практически все партии назвали своих кандидатовмажоритарщиков. избирательные

Да

и

стратегии

всех политических сил просматриваются уже вполне явственно: оппозиция критикует, партия власти отчитывается о сделанном и озвучивает планы на ближайшее будущее. текст - Андрей Гиреев, фото – Елена Карпенко

Именно результатам работы за два с небольшим года у власти и стратегическим направлениям дальнейшей деятельности была посвящена большая часть времени выступлений делегатов XXIV конференции Кировоградской областной организации Партии регионов, которая прошла в областном центре в конце июля.

Единая программа, единая команда «Никогда еще перед партийной конференцией я не был так спокоен, никогда не был настолько уверен, что мы победим на парламентских выборах в области и во всех пяти мажоритарных округах», – с этого смелого заявления начал свой доклад губернатор Кировоградщины Сергей Ларин, возглавляющий региональную ор организацию партии. Оснований Основ т для такой

16

уверенности у него, как минимум, два. Во-первых, у партии есть сильная и единая команда – в исполнительной власти, в депутатских корпусах местных советов, в партийных организациях. «У наших оппонентов никогда не было такой команды», – в частности, заявил Ларин. С ним сложно не согласиться: пока оппозиционеры, как правило, продолжают опираться на «раскрученные» образы киевских лидеров, регионалы Кировоградщины могут предложить целую плеяду узнаваемых представителей местных организаций партии, за плечами у которых – осязаемые результаты деятельности здесь, на месте. Во-вторых, есть сильная программа – «Центральный регион 2015» (к слову, уже наполовину выполненная), содержащая не абстрактные предвыборные обещания, а план конкретных действий, о выполнении которых местная власть на всех уровнях отчиты-

вается регулярно. Кроме того, имеются инструменты контроля над выполнением этой программы: как народного (в виде «Горячей линии» губернатора), так и экспертного и административного.

С отметкой «Сделано» Наиболее же весомым аргументом губернатор считает всетаки конкретные результаты работы местной власти, сформированной Партией регионов. «Нам есть чем гордиться, и нечего стесняться: за два с небольшим года у власти нами сделано больше, чем нашими оппонентами за пять – десять предыдущих лет, – уверен Ларин. – Что им мешало запустить Александровский сахарный завод, новые элеваторы, горнообогатительный комбинат «Велта», создать в области более 11 тысяч рабочих мест?» Вопрос жесткий, но вполне закономерный, как и следующий: «Где мы увидим наших оп-

ФОРУМ

понентов с их программами после выборов? Мы же остаемся на своих местах – на расстоянии одного звонка на «Горячую линию». Противопоставления более чем уместны: в «копилке» команды регионалов в области, в противовес другим политическим силам, – немало уже сделанного. Внедрен системный подход в проблемной сфере здравоохранения: открыт первый в Украине современный перинатальный центр, благодаря работе которого показатели смертности новорожденных и рожениц (по которым область была худшей в стране!) всего за несколько месяцев сократились в два и три раза соответственно. Актуальнейшая для региона, стоящего на уране, программа «Стоп, радон», к которой привлечены ведущие иностранные и отечественные специалисты, работает, причем за спонсорские средства – без копейки вложенных бюджетных денег.

ПАРТИЙНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ «Мы сделали немало, но надо – больше!»

Госпиталь для ветеранов ВОВ, О тридцать лет не знавший капремонта, сегодня предлагает своим пациентам достойные условия. По всей области в рамках программы «Ранняя диагностика» создаются диагностические центры, цель которых – предупреждать заболеваемость, а не «героически бороться» затем с запущенными случаями. Разговоры об энергосбережении, которые ведутся много лет, сегодня приобретают реальный смысл – в области запущено производство пеллет – дешевого и энергоемкого горючего практически из мусора, и котлов, которые работают на этих пеллетах. Сегодня бюджетные учреждения – школы, больницы, и так далее – решают вопрос автономного отопления полностью за счет продукции местных предприятий. Пустым звуком перестала быть и социальная защита населения: открыт первый социальный магазин, который уже сегодня не только позволяет своим покупателям сэкономить сотню гривен в месяц на продуктах (а для пенсионера, например, это значимый плюс), но и «давит» на цены в регулярных торговых сетях. В разрезе реального положения вещей не совсем понятна озабоченность отдельных оппозиционеров «мовним питанням»: именно при регионалах в области, впервые за много лет, выпущен сборник произведений местных авторов «Блакитні вежі». А угробленный в «оранжевые» времена театр корифеев в Кировограде сегодня реконструируется и получит новую жизнь уже в октябре.

Конечно, ни «рай на земле», ни «коммунизм в отдельно взятой области» за два года не строятся. Сегодня на повестке дня – еще достаточно вопросов, которые требуют разрешения и находятся в его процессе. Отдельно Сергей Ларин остановился на нескольких из них. Транспортная проблема: наведение порядка в этой непростой сфере началось с областного центра – сейчас проводятся ревизии, выявляются нарушения и недочеты, принимаются меры. Очищение области от пестицидов и ядохимикатов: впервые за последние годы начата беспрецедентная работа по вывозу ядов, мертвым 300-тонным грузом лежавших на складе в Маловисковском районе, отравляя воду, воздух и землю. Задолженность по зарплате: сегодня по области она составляет 42 млн. грн., большая часть из которых – долги перед александрийскими угольщиками, накопленные в годы аренды части предприятий главным спонсором партии «Батьківщина» миллиардером Константином Жеваго. Сегодня ведется работа с китайскими инвесторами, вопрос обсуждался с Президентом Украины, области будет выделен кредит в 4,6 млрд. грн. на возрождение буроугольного комплекса. «Мы создали систему управления экономикой», – говорит глава области, убеждавший всех еще два года назад в том, что «депрессивная» Кировоградщина может стать перспективным, динамично развивающимся регионом. Было бы желание сделать его таким. Конкретный результат: в 1 квартале 2012 г. Кировоградская область заняла первое

место в Украине по темпам роста иностранных инвестиций. «Мы сделали немало, но надо – больше!» – призывает Ларин своих однопартийцев, объявляя оставшиеся до 2015 годы годами конкретного села и конкретного двора. Но, чтобы сделать это «больше», регионалам нужно выигрывать парламентские выборы, напоминает он, в очередной раз подчеркивая: «Я уверен, что люди поставят нам «плюс» Потому что никто не сделал больше, чем мы».

«Наша победа не будет случайностью» Конкретных достижений настоящего и задач на будущее касались и другие выступления делегатов и гостей конференции – нардепов Владимира Зубанова, Александра Едина, Василия Гуреева, заместителя главы ОГА Сергея Кузьменко, партийцев из разных районов области. Ликвидированные последствия урагана, которым срывало кровли с домов в Голованевском районе, – за четыре дня, десятки километров построенных газопроводов и отремонтированных дорог в Александрийском и других районах, сотни детей, получивших возможность ходить в новые детские сады, – за два года, дееспособные ФАПы и районные больницы в Бобринце и не только. Список можно продолжать, все это – аргументы партии власти, отвечать на которые ее соперникам на парламентских выборах будет очень непросто. Лидерство Партии регионов в рейтингах, составленных по результатам опросов общественного мнения во всех районах области, – лишнее тому подтверждение. Эффектную точку поставил заместитель главы областного совета и просто правая рука

ФОРУМ

Ларина Александр Шаталов. Успешные проекты и начинания регионалов Кировоградщины он сравнил с детьми, доверить которых безответственным людям – недопустимо. «Разве вы отдали бы своих детей на воспитание, скажем, пьющему дедушке?» – в частности, поинтересовался он у делегатов конференции. «Мы подготовлены, как никогда, наша победа не будет случайностью, она станет закономерной», – подвел итог Александр Шаталов.

Кандидаты от партии власти Имена кандидатов в депутаты Верховной Рады Украины, которые будут предложены для утверждения съезду Партии регионов делегатами от Кировоградщины, официально озвучены председателем областной организации Партии регионов Сергеем Лариным во время пресс-конференции в Кировограде. Обошлось без неожиданностей: • Округ № 99: Александр Шаталов, первый заместитель председателя Кировоградского областного совета.

• Округ № 100: Станислав Березкин, народный депутат Украины, почетный президент ОАО «Креатив-Груп».

• Округ № 101: Виталий Грушевский, депутат Кировоградского областного совета.

• Округ № 102: Александр Един, народный депутат Украины.

• Округ № 103: Сергей Кузьменко, заместитель председателя Кировоградской областной государственной администрации.

17

«СТОП РАДОН»

Жизнь после измерений В рамках реализации программы «Стоп радон», получив результаты исследований объемной активности радона в помещениях социальных учреждений, Кировоградская область наконец-то по-настоящему, в деталях, увидела проблему. На некоторых объектах газ настолько активен, что эксперты Института гигиены и медицинской экологии имени Марзеева заговорили о беспрецедентности на территории Украины подобных показателей. текст – Елена Данилишин, инфографика – Игорь Соломаха

18

По мнению специалистов Института имени Марзеева, высокий уровень радона, который наблюдается на некоторых объектах Кировоградщины, в Украине был зафиксирован только на хвостохранилищах, и уж точно не в помещениях. Но если сравнивать украинские и, например, шведские данные о концентрации газа, то 809 Бк/м3 в одной из школ Бобринецкого района – это не так уж и много. Особенно, если учесть тот факт, что у зарубежных товарищей по несчастью, которые десятилетиями борются с радоном, – уровень его объемной активности в помещениях достигает и 10 тысяч!

Еще раз о геохимии О главном носителе трансурановых элементов, продуктом распада которых является радон-222, Украинском кристаллическом щите, говорилось немало. И это вполне логично, ведь каждый раз, поднимая «радоновую» тему, так или иначе, приходится обращаться к ее истокам. Украинский кристаллический щит полностью покрывает территорию Кировоградской области.

А это означает, что в регионе нет ни единого населенного пункта, где бы в большей или меньшей степени не присутствовал радон. Да, во многом выделение этого газа из почвы зависит от внешнего воздействия, влекущего за собой разломы пород. Именно такие участки могут нести в себе самую, что ни есть, серьезную опасность. В открытых пространствах радон рассеивается быстро, но в закрытых, как уже неоднократно отмечалось, этот газ может накапливаться в довольно приличных активностях, которые порой в 10, 100, а то и больше раз будут превышать уличные показатели и, как следствие, – создавать, так сказать, благоприятные условия для пагубного влияния радона на организм человека. Согласно существующим в государстве нормам, уровень эквивалентной равновесной объемной активности (ЭРОА) радона в помещениях, где основную часть времени находятся дети (а это садики и школы), не должен превышать 50 Бк/м3. В разрезе полученных данных в Кировоградской области в каждом районе зафиксированы сверхнормы.

ФОРУМ

Глобально повлиять на подобные процессы жители области не в состоянии. Остается только лишь принять проблему, осознать ее – и научится жить в подобных условиях, выполняя рекомендации экспертов по устранению источников проникновения газа в помещения.

Приказано выжить К сожалению, сегодня, несмотря на активную пропаганду решения проблемы, в частности в рамках регионального проекта «Стоп радон», в обществе, так или иначе, существует недопонимание опасности, а также ее игнорирование как проблемы социального значения. В большей степени это связано с тем, что, во-первых, последствия воздействия газа проявляются спустя многие годы после облучения, во-вторых, никаких видимых проявлений у радона нет, а в-третьих, люди не знают о зависимости между содержанием радона в воздухе и смертностью от рака легких. Ученые отмечают, что радон и его продукты распада, а также ряд факторов нерадиационной природы (пыль, выхлопные газы двигателей, продукты сгорания табака) усиливают неблагоприятное

«СТОП РАДОН» влияние. Впоследствии это приводит к развитию силикотического процесса в легких, а в сочетании с табачным дымом онкогенный эффект возрастает до 10 раз и, что особо важно, сокращает скрытый период развития рака. В Кировоградской области, согласно сведениям онкологов, динамика по заболеваниям злокачественными новообразованиями группы С33-С34 (трахей, бронхов и легких) за последние пять лет несколько изменилась в положительную сторону: если в 2007 году средний показатель в области был 52,7 на 100 тысяч населения, то уже к 2011-у – 46,6. И, казалось бы, есть повод немного успокоиться. Но в данной ситуации не все так однозначно. Проблема заключается в отсутствии ранней диагностики как таковой. К примеру, в 2010-м на І – ІІ стадии рак группы С33-С34 выявлен только у 22,9% заболевших… Остальные – в подавляющем большинстве слишком поздно обратились к врачам. Именно поэтому сегодня и глава облгосадминистрации Сергей Ларин, и медики настаивают на том, чтобы активизировать на Кировоградщине работу в данном направлении. Ежегодное обследование способно не только обнаружить болезнь, но и своевременно назначить лечение – и таким образом спасти жизнь человеку. Собственно поэтому для области нынче и приобретают высококлассное диагностическое оборудование, а в районы выезжают мобильные группы врачей, вооруженные необходимой аппаратурой и опытом. Главный врач областного онкодиспансера Константин Ярынич показывает заявление на отпуск своих подчиненных. Там на каждом из них рукой заявителя написано: «Медосмотр пройден».

– Иначе у нас в отпуск никто не уйдет, – объясняет главный онколог области. – Если человек в течение года дважды уходит в отпуск, столько же раз он проходит и медосмотр. Я считаю это очень правильной практикой, которая была бы полезной всем.

Гипотеза Если провести параллель между конкретными террито-

риями, показателями объемной активности радона и заболеваемостью злокачественными новообразованиями группы С33С34, то полученный результат не отразит прямую связь. Разумеется, чтобы дать четкий ответ на поставленную задачу, – необходимо обладать, как минимум, научной степенью и проанализировать множество причин: от социальных, которые влияют на здоровье граждан не меньше, к примеру, чем тот же радон, до окружающей среды. Всего таких канцерогенных факторов существует свыше полусотни. А чтобы получить наиболее точную картину, необходимо обозначить контрольные группы, за которыми придется наблюдать определенное время. Без этого данные не будут носить объективный характер. Ведущий специалист Института гигиены и медицинской экологии имени Марзеева доктор биологических наук Татьяна Павленко объясняет, что накладывание результатов исследований на статистику по заболеваниям раком легких способно только продемонстрировать радиационные риски – и то не в полной мере. Это связано с тем, что не все раки легких фиксируются в официальных реестрах. Очень часто жители сельской местности, особенно пожилые люди, не обращаются к врачам, а если человек умирает, то вскрытие не проводится – и причина смерти не устанавливается. Взять, например, Знаменский район, который обозначен Иститутом как территория, имеющая наибольший процент превышений норматива – 84,5. Согласно данным онкологов, там уровень заболеваемости злокачественными новообразованиями группы С33-С34 составляет 51,2 на 100 тысяч населения. В разрезе среднеобластного показателя – это не самый высокий коэффициент. Учитывая подобные данные, как отмечает Татьяна Павленко, в этом случае можно говорить о превышении допустимых рисков, где радон является дополнительным фактором воздействия. Но в целом, если на определенной территории на 100 тысяч населения при больших дозах объемной активности радона зафиксировано хотя бы 5 случаев рака легких, – это

уже повод забеспокоиться и более углубленно заняться проблемой сочетанного действия.

Для себя Сегодня областное руководство предлагает создать условия, чтобы население в частном порядке при желании могло проверить уровень радона в своих домах и квартирах (особенно те люди, которые живут на первых этажах). Вполне возможно, что к ноябрю уже удастся запустить такой механизм. Его инициатор, первый заместитель председателя областного совета Александр Шаталов, отмечает, что подобный опыт повсеместно используется в Швеции и многих других странах, где есть аналогичная проблема.

– Главное, чтобы у самих граждан появилось понимание необходимости такой процедуры. Радон и его дочерние продукты распада – очень опасны. Владея информацией, у каждого появится возможность самостоятельно реагировать на проблему. Мы рассчитываем, что к ноябрю заработает координационный центр, который выступит посредником между населением и инстанцией, с которой нам удастся дого-

ФОРУМ

19

«СТОП РАДОН»

вориться о проведении такого рода исследований. Вполне возможно, что функцию регулятора возьмет на себя одно из коммунальных предприятий, – говорит Александр Шаталов.

Радиационная разведка Ожидается, что в конце августа на территории региона приступит к работе суперсовременная мобильная лаборатория, собранная на базе микроавтобуса «Мерседес», которая предназначена для обнаружения и анализа потенциальных радиологических и ядерных угроз. Автомобиль оборудован по последнему слову науки и техники и позволяет определять многие радиационные параметры, в том числе выявлять бесхозные радиоактивные источники. В Украине такая мобильная лаборатория единственная. Она была подарена в конце 2010 года нашему Госкомитету по ядерному регулированию Органом ядерной и радиационной безопасности Финляндии при поддержке Международного агентства по атомной энергетике (МАГАТЭ).

20

В комплектацию машины входят особая система электропитания, ременноприводной генератор, обеспечивающий электроэнергией систему с напряжением 230 Вольт переменного тока, а также аккумуляторный источник бесперебойного питания, который в случае перебоя обеспечивает питание для непрерывной работы сервера. Есть в машине система обогрева и кондиционирования воздуха, система ИКТ, включающая в себя основной сервер и три рабочие станции, система беспроводной внутренней связи, рассчитанной максимум на четырех пользователей, навигатор, датчик дождя, компрес-

сорный холодильник и камера наблюдения, стационарная и переносная системы отбора проб воздуха, система моментальных измерений, необходимое оборудование для обработки данных. Главная задача автомобиля – определить всевозможные источники ураноториевого ряда. Предполагается, что мобильная лаборатория проверит среди прочего и маршруты перевозки руды.

Антирадоновые мероприятия В данный момент специалисты ведущих проектировочных учреждений области – КП «Архитектурно-планировочное

ФОРУМ

бюро», ПАО «Кировоградагропроект», ПАО «Кировоградский институт «Горстройпроект» и ООО «Елисаветградцентрстрой» – проводят осмотр каждого объекта, где установлена высокие уровни радона. После этого начнется третий этап регионального проекта «Стоп радон». Согласно рекомендациям Института гигиены и медицинской экологии имени Марзеева, противорадоновые мероприятия необходимо проводить во всех детских дошкольных и школьных учреждениях, где зафиксировано превышение норматива в 50 Бк/м3. Но первоочередными объектами являются те, где ЭРОА радона-222 составляет свыше 400 Бк/м3. При этом необходимо учесть тот факт, что для зданий, где уровни радона не превышают 200 Бк/м3, вполне достаточно заделать щели в полу и подводе коммуникаций и увеличить кратность воздухообмена за счет модернизации вентиляционных систем. Если концентрация радона в воздухе превышает указанный порог, необходимы более серьезные мероприятия.

ЗДОРОВЬЕ НАЦИИ

Туберкулез без купюр «Туберкулезом может заболеть каждый. Я лично видел, как от этой болезни чахли и умирали профессора институтов и наркоманы, которые десятки лет сидели на игле. Одни излечивались и начали новую жизнь. Других я хоронил вместе с родственниками. Туберкулез повсюду: в транспорте, в магазинах и библиотеках, в воздухе, в воде. Вы даже не подозреваете, а Ваш сосед уже может быть болен», – с таким рассказом фотодокументалист Максим Дондюк выступил на открытии в Кировограде беспрецедентной выставки «Остановим туберкулез в Украине». текст – Карина Крупенченкова

22

В экспозиции, которая открылась в областном художественном музее, представлены документальные фото больных, страдающих туберкулезом, сделанные в тубдиспансерах и исправительных колониях Донецкой и Херсонской областей. О том, как готовилась выставка, рассказывает сам автор.

– Какую цель Вы ставили перед собой, создавая этот проект?

– Я надеюсь заострить внимание общественности на данной проблеме, думаю, что это единственный способ заставить правительство решать её. СМИ в Украине полностью игнорируют эту проблему, а политики заняты делёжкой власти. Украинские журналы не печатают эти фото. Всем проще закрыть глаза на умирающих людей, чем подать руку помощи. Мне остаётся только надеется, что мои фотографии привлекут внимание общественных организаций и благотворительных фондов, которые в

состоянии помочь решить эту проблему. Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) использовала эти фотографии для поддержки европейского плана действий для сбора средств на борьбу с туберкулезом в Восточной Европе.

– Максим, насколько я знаю, больницы, а тем более исправительные колонии, – довольно закрытые учреждения. Как для Вас сделали исключение?

– В Донецкой области мне помог попасть в больницы и тюрьмы фонд Ахметова, представители которого и дальше мне помогали с тюрьмами, но в больницы я уже научился проникать самостоятельно. Для того чтобы рассказать об этом, не хватит даже этого интервью. Эй. Джей. Ли-

ФОРУМ ФО Ф ОР РУ УМ

блинг сказал: «Хороший репортер, если он найдет правильный подход, сможет договориться с кем угодно на их языке – хоть с кошками, хоть с арабами. Вся проблема – в правильном выборе, и если он подбирает неправильное слово, то может уйти с расцарапанной физиономией или совершенно сбитым с толку». Но все же раньше, пока никто не знал о моём проекте, мне было намного проще снимать в больницах. Сейчас, когда проект получил некую известность в Украине и за ее пределами, я уже не безликий фотограф, и мне становиться сложно попасть в больницы. Я все чаще начинаю снимать людей, переболевших или болеющих туберкулезом, за пределами больниц и тюрьм.

– Что Вы видели? В каких условиях живут больные в тубдиспансерах?

– Я снимал только в двух регионах. В Донецке ситуация немного лучше благодаря фонду Ахметова. В Херсоне же на-

ЗДОРОВЬЕ НАЦИИ

блюдал полную катастрофу. И главврач ничего не может с этим сделать, поскольку недостаточно средств. Пациенты, которые лежат с начальной стадией, еще могут оплатить свое лечение, а вот со стойкой формой все намного сложнее: нет средств. Больным выдают два куска хлеба утром, и они должны растянуть их на весь день, суп жиже кофе. И вот там люди, у которых нет денег, просто умирают. Это напомнило мне о фотографиях, которые я видел ранее: об освобождении концентрационного лагеря Аушвиц. Очень худые люди лежали в палатах, каждый день кто-то умирал, многие из них с трудом передвигались.

– Условия проживания и лечения больных в местах лишения свободы наверняка не лучше? Как живут и лечатся от туберкулеза осужденные?

– Часто из-за халатности со стороны государства заключенным прописывают курс приема медикаментов с сильных антибиотиков и не доводят его до конца. Или ко когда завершается срок лишения

свободы, эти люди, стремясь полностью выздороветь, приходят в гражданские больницы, где им отвечают: «Простите, нет таких лекарств, нам не выделяют достаточно денег». Как следствие, туберкулез переходит в стойкую форму, которую сложно вылечить. Причем в тюрьмах качество лечения, как правило, лучше: подконтрольность другому министерству, дисциплина лучше, плюс иностранные проверки.

– Как проходили съемки? Легко ли больные шли на контакт?

– Даже если врач разрешит снимать в отделении, я никак не

о сснимать, а пока ока нее поговорю о о орю могу с людьми, находящимися на ле-

чении. У них своя жизнь и свои правила, я для них обычный журналист, которого они ненавидят. Наши «акулы пера» настолько обгадили свою репутацию, что лучше сразу отказаться от того, чтобы представляться журналистом. Бывало, что я разговаривал около восьми часов со всем отделением, бывало, что хватало и нескольких часов. Часто за неделю не делал ни единой фотографии, а просто общался с больными. Самое главное – никогда не врать, особенно тем, кто умирает. Быть честным с людьми, которых снимаю, и с самим собой.

– За время проекта Вы, наверняка, видели много смертей. А среди Ваших героев есть люди, которые успешно преодолели туберкулез?

– Я фотографирую в основном людей, которые не имеет средств на лечение, а таких большинство в моей стране. Люди, которые имеют деньги, могут позволить себе хорошее лечение. Они скрывают свой диагноз от друзей и знакомых по причине стигмы о туберкулезе в Украине. Чаще всего человек, попавший в больницу, не получат всех лекарств по причине того, что их там просто нет. Правительство халатно относиться к этой проблеме. Туберкулез не прощает таких ошибок! Если больному необ о о принимать р обходимо пять препаратов, а ему дают всего два,

ФОРУМ

к остальным вырабатывается устойчивость, мультирезистентный туберкулез в Украине вылечить почти невозможно, чаще всего эти люди умирают в больницах или у себя дома. В Украине нет принудительного лечения, человек может выбирать сам, где он будет лечиться – в больнице или у себя на дому. Часто людей, у которых нет денег на лечение, выгоняют из больниц с устойчивой формой туберкулеза. Несколько месяцев назад Верховная Рада Украины приняла закон о принудительной диспансеризации больных туберкулезом, но по-прежнему не обеспечивает ни должного лечения, ни питания. Людей просто изолируют в старых больницах, где нет всех медикаментов и хорошего питания.

– Так все-таки туберкулез – это не приговор?

– На 100% нет! Чем раньше поставить диагноз, тем быстрей можно вылечиться. Главное – не отрицать возможности заболеть даже самому успешному человеку. Оттягивание лечения может привести к необратимому исходу. В Украине эпидемия туберкулеза, и заболеть может каждый.

– Каковы Ваши дальнейшие планы? Вы собираетесь продолжать данный проект?

– Я пытаюсь продолжать снимать проект дальше, но чем больше он набирает известности, тем закрытей для меня становятся больницы и тюрьмы. Я уже около месяца живу в Крыму – и до сих пор так и не смог попасть ни в одну больницу. Сейчас стараюсь больше снимать людей за пределами больниц и тюрем.

23

БЕЗОПАСНЫЙ ГОРОД

Уже давно на улицах практически всех крупных городов Европы и США, в Японии, России и других странах мира работают видеокамеры, которые используются правоохранительными органами для поддержания порядка и раскрытия преступлений. текст – Лариса Гурина Проект программы «Безопасный город» в Москве

Шесть лет назад пилотные проекты по внедрению городского видеонаблюдения начали реализовывать и в некоторых областных центрах Украины, где в бюджетах появилась статья о создании системы «Безопасный город». С принятием в 2008-м году указа Президента Украины «О дополнительных мерах по обеспечению прав и свобод человека и гражданина, общественного порядка и усилению борьбы с преступностью» Министерство внутренних дел вовсю взялось за повышение оперативности реагирования на правонарушения с помощью современных технических средств. Ныне лидерами по установке видеонаблюдения и другого супероборудования для обеспечения безопасности наших сограждан можно назвать Киев, Харьков, Донецк и Львов. Что, впрочем, естественно, ввиду проведения в этих городах игор Евро-2012. Но не только они могут похвастаться достижениями в этой области. Например, в Хмельницком власть приоритетом сделала безопасность автомобильного движения и облегчение поиска угнанных авто, для чего была введена в эксплуатацию система распознавания номеров. Аналогичная система установлена в Симферополе. Благодаря региональной программе «Безопасный город» правоохранители пяти городов Днепропетровщины получили 96 новых патрульных спецавтомобилей. Установлены видеокамеры на улицах Луцка и Житомира. Продолжается работа по формированию одноименной программы в Крыму и многих других го24

родах. Потому вполне логично, что и власти Кировоградщины решили активизировать работу в этом направлении. В середине июня руководство УМВД в области презентовало комплексную систему охраны общественного порядка «Безопасный город2012». В презентации данной программы приняли участие председатель облгосадминистрации Сергей Ларин, начальник УМВД в области Константин Пожидаев, заместитель председателя областного совета Иван Владов, кировоградский мер Александр Саинсус, руководители структурных подразделений облгосадминистрации и представители деловых кругов города. Как отметил Сергей Ларин, «Безопасный город-2012» – это не просто программа повышения безопасности на наших улицах, снижения количества преступлений, в том числе случаев детской преступности. «Безопасный город» – это новая модель партнерства между местными властями, общественностью и правоохранителями. Эту мысль губернатора поддержал начальник УМВД в области Константин Пожидаев. Он отметил, что последние пять лет в Кировоградской области наблюдается рост преступности. Вот несколько цифр: количество преступлений, совершенных в общественных местах: 2009 год – 776 преступлений, в 2010-ом – 1864 и в 2011-ом – 1806. Детская преступность: 2009 год – 502 факта, 2010-ый – 733, 2011-ый – 539. По итогам шести месяцев этого года также наблюдается увели-

чение количество преступлений. При этом нужно отметить, что за последний год увеличилось количество нарядов милиции, ежедневно патрулирующих наши улицы: если в июле прошлого года их было в среднем 15, то сейчас от 40 до 60. И все же, как отметил глава областного УМВД, даже этого явно недостаточно. Потому и было принято решение о внедрении в Кировограде новой инновационной системы. Правоохранители уверены, что «Безопасный город» позволит повысить уровень охраны общественного порядка и общественной безопасности в городе, снизить уровень преступности, а также поднять эффективность работы милиции.

Что лежит в основе проекта? Создание принципиально нового подразделения – Центра оперативного реагирования милиции (ЦОРМ). Принцип работы ЦОРМа прост и эффективен. По магистральному оптиковолоконному кабелю центр собирает информацию с 35 видеокамер, установленных на вокзалах, рынках, площадях и в других местах, а также с 170 GPS-трекеров, которыми будут обеспечены пешие и автопатрули. Далее информация обрабатывается с помощью специальных программ. Едва получив информацию от граждан, экстренных служб (медиков, МЧС) или данные с видеокамер, сотрудники центра в кратчайшие сроки организуют взаимодействие всех имеющихся в наличии сил и средств МВД. Обработка

ФОРУМ

информации будет занимать всего лишь несколько секунд, а это в свою очередь сократит время прибытия милицейского наряда на место события. Например, на улице N-ской произошел разбой. Адрес зафиксирован, и тут же на пульте управления видно, какие из нарядов ближе всего находятся к месту события: автопатруль, пеший патруль, следственнооперативные группы, автомобили ГСО или ГАИ. Тот, кто быстрее прибыл на место, определяет состав правонарушения, остальные подключаются к специальному плану «Спираль» и перекрывают возможные пути отступления преступников.

Что позволяет данная система? Во-первых, круглосуточный контроль ситуации в городе. Как отметил Константин Пожидаев, будет обеспечено более быстрое пресечение насилия в отношении детей, женщин, стариков, недоведение (!) к более тяжким последствиям. Легче милиция сможет выявлять анонимных телефонных террористов и вандалов. Во-вторых, благодаря подключению программы «Лицо» (кстати, Facebook за подобную программу намерен заплатить Face.com от восьмидесяти до ста миллионов долларов США) можно будет по фотографии найти не только преступников, но и без вести пропавших граждан или сбежавших детей. В-третьих, на принципиально новый уровень выйдет и обеспечение общественного порядка во время проведения массовых мероприятий,

БЕЗОПАСНЫЙ ГОРОД например, акций протеста, митингов, демонстраций, концертов или футбольных матчей. Установка дополнительных видеокамер позволит расширить работу системы автоматического распознавания автомобильных номеров «Рубеж». Здесь нужно отметить, что с помощью этой программы, работающей в направлении Черкассы – Киев, за год было задержано 65 транспортных средств, из них 62 разыскивали государственные исполнители и 3 милиция. Кроме того, «Безопасный город» предусматривает создание видео- и аудиоархива, автоматическое оповещение соответствующих служб в случае возникновения чрезвычайных ситуаций, а также предоставление визуальной информации для восстановления хода событий.

В чем заключаются задачи проекта? Прежде всего, в реализации положения «Человек превыше всего», представленного министром МВД Виталием Захарченко в начале нынешнего года. Тогда на расширенной коллегии Министерства внутренних дел Украины по итогам работы ведомства

Головна

Політика

Економіка

в 2011 году министр заявил о необходимости обеспечить 100процентную регистрацию обращений граждан. Он отметил, что любой гражданин нашей страны должен быть уверен в том, что его проблемы будут решены, и предупредил о жестких мерах в отношении тех сотрудников органов милиции, которые будут позволять себе проявление неуважения и хамство в отношении людей, нарушать профессиональную этику. Кроме того, к задачам проекта относится осуществление положений программы «Центральный регион-2015» о защите жизни, здоровья, чести и достоинства человека и областной программы профилактики преступлений и правонарушений, дабы снизить уровень детской преступности и преступности в общественных местах. Проект даст возможность получить полную и объективную картину нынешней системы безопасности граждан, предприятий, организаций и учреждений области, выявить ее сильные и слабые стороны. В конечном счете, программа улучшит взаимодействие между властью, общественностью и органами правопорядка.

Дайджест

Події

Офіційна хроніка

Кому это будет интересно? Безусловно, представителям местных органов власти, на коих возложена миссия обеспечения нормальной, безопасной жизни людей. Работникам территориальных управлений МЧС и медучреждений города это позволит упростить систему получения и передачи информации, например, о пожарах или ранениях. Программа будет интересна общественным и правозащитным организациям, деятелям науки и культуры. Например, намного быстрее и эффективнее можно будет вылавливать бомберов, разрисовующих памятники архитектуры, стены домов и магазинов. Юристам и специалистам по безопасности данные ЦОРМ пригодятся при работе над восстановлением картины происшествия. Да и вообще любой собственник предприятия или руководитель учреждения, все мы вместе взятые будем чувствовать себя спокойнее, зная, что в городе работает такая система. Руководство МВД констатирует: в городах, где внедрены программы, которыми, напомним, уже давно пользуется весь мир, милиция работает

Спорт

Культура

Афіша

более оперативно и эффективно. Статистика свидетельствует о сокращении количества преступлений, и реальном, а не для галочки повышении процента их раскрытия. Нужно отметить еще один немаловажный факт. Во многих городах проект реализуется без привлечения бюджетных денег, а за счет средств социально ответственного бизнеса. Зная о такой практике и учитывая ограниченное финансирование, руководство управления УМВД Украины в области также обратилось за помощью к областной власти и благотворителям региона. Чтобы программа заработала, необходимо собрать 700 тысяч гривен. Не такие большие деньги, учитывая огромную выгоду абсолютно для всех жителей города. В этом убежден глава ОГА Сергей Ларин, пообещавший проекту финансовую поддержку от областной власти. Свою заинтересованность высказали также известные в городе бизнесмены, предложив не только помощь в финансировании, но и оборудование. Так что если все пойдет нормально, уже с начала октября все мы будем жить в более безопасном городе.

Форум

Реклама

Контакти

Редактор Андрій Лисенко: +38 050 453 85 80 Кореспондент (обласна влада, політика, економіка, спорт) Ігор Крушеніцький: +38 066 288 95 09 Кореспондент (МНС, МВС, культура, афіша) Алла Левінська: +38 099 772 46 95 Кореспондент (Олександрія й Олександрійський район) Антоніна Третяк: +38067 996 06 59; +38066 752 77 39

http://www.novosti.kr.ua_

Кореспондент (Новомиргород і Новомиргородський район) Володимир Пісковий: +38098 852 83 12

ФОРУМ

Прес-релізи, подяки, зауваження і пропозиції надсилайте на info@novosti.kr.ua

25

НА СВЯЗИ!

Дружный коллектив «Горячей линии»

«Горячая линия» уже два года помогает жителям области решать проблемы «Здравствуйте, вы позвонили на «Горячую линию главы Кировоградской областной государственной администрации Сергея Ларина»! Вот уже два года эти слова слышит каждый житель области, позвонивший по телефону 0 800 500 238. Этот номер заслуженно стал аналогом службы спасения областного уровня – именно благодаря «Горячей линии» проблемы людей решаются эффективно и оперативно. текст – Елена Несен, фото – Людмила Заболотная На момент сдачи журнала в печать на телефонную службу поступило более 35 тысяч обращений. Ни одна заявка не остается непринятой. С какой бы проблемой не обращались жители Кировоградщины, они всегда получают помощь или консультацию. Порой, благодаря работе

26

«Горячей линии», с мертвой точки сдвигаются даже вопросы многолетней давности! Создавая эту службу, Александр Шаталов, первый заместитель председателя облсовета, был уверен, что именно из-за равнодушия и непрофессионализма чиновников предыдущей власти доверие людей к правительству было подорвано. Поэтому задачей команды нового губернатора было восстанавить это доверие и подтвердить его делом. Доказательство этому – нынешний высокий уровень доверия жителей Кировоградщины к област-

ной власти. Он составляет 85%. «Горячая линия Сергея Ларина» стала первой, беспрецедентной среди областей Украины. Эта телефонная служба послужила образцом для большинства регионов нашей страны. После ее открытия многие губернаторы начали запускать свои «горячие линии».

– Каждый месяц к нам приезжают перенимать опыт. В последнее время это были представители с Луганска, Днепропетровска и Донецка, – рассказывает советник главы облгосадминистрации по вопросам работы «Горячей линии» Андрей Лейбенко. – На сегодняшний день механизм решения вопроса на нашей линии – самый эффективный среди всех существующих подобных в Украине: от принятия заявки до получения ответа и результата. Режим работы таков: после поступления запроса сразу же происходит реакция. Проблема доноситься в соответствующие органы или мэрам городов, председателям райгосадминистраций, чтобы предпринимались оперативные меры по решению вопроса. «Горячая линия Сергея Ларина» – это живое воплощение задачи Президента Украины «Обличчям до людей» и эффективный инструмент взаимодействия власти с людьми. ФОРУМ

«Горячая линия» решает неразрешимые проблемы

– Андрей, анализируя обращения, какие Вы можете выделить основные проблемы, которые беспокоят жителей города и области?

– В основном людей волнуют вопросы ЖКХ, большинство заявок касается эксплуатации и ремонта жилья, теплоснабжения, электроснабжения и благоустройства. Всегда актуальна транспортная тема – заявки касаются работы маршруток, автобусов и льготных перевозок. Большое количество обращений относится к здравоохранительной отрасли. Также людей беспокоят вопросы трудоустройства, выплаты заработной платы и, конечно, пенсионного обеспечения. Поступает немало и «земельных» вопросов. Тематика обращений часто связана и со временем года Часто, чтобы решить ту или иную проблему, необходимо провести разъяснительную работу, проконсультировать человека. Поэтому работники «Горячей линии» постоянно вникают во все темы всевозможных отраслей. Существует такая тенденция, что люди при возникновении определенных проблем звонят не в соответствующие службы, например, в облэнерго, аварийную службу, милицию, а сразу

НА СВЯЗИ! обращаются на «Горячую линию». Так что наша телефонная служба становится единым центром по всем вопросам.

– Вы направляете такие обращения дальше по инстанциям?

– Нет, мы в любом случае принимаем их, но рекомендуем людям дополнительно обратиться в соответствующую службу. В свою очередь, мы сами с ней связываемся, рассказываем о сложившейся ситуации и уточняем. Часто бывают такие случаи, когда работы, к примеру, по ликвидации какой-то аварии уже проводятся. Тогда мы сообщаем об этом заявителю и примерно ориентируем его в сроках выполнения.

– Сколько поступает обращений на «Горячую линию» каждый день?

– В последнее время обращаемость увеличивается – мы принимаем по 160 – 170 обращений в день. Нельзя сказать, что увеличивается количество проблем, причина в том, что уровень доверия к руководителю области увеличивается. Ведь люди видят результативность работы и выказывают свое доверие, обращаясь за помощью, зная, что получат ее. После того как в проблему вмешивается «Горячая линия», к людям начинают приезжать «скорые», появляются места в больницах и возобновляются льготы. На днях к нам обратилась бабушка, которой на протяжении долгого времени не могли поменять газовый баллон, и она на протяжении долгого времени не могла себе приготовить кушать. После обращения на «Горячую линию» баллон моментально замени-

ли. Таких случаев чрезвычайно много. Мы осуществляем серьезный контроль над работой чиновников, областных структур, никому не даем расслабляться. Как говорит Сергей Николаевич, одной из главных задач является борьба с равнодушием к людям и восстановление справедливости. Помимо всего, на «Горячую линию» ежедневно поступает много звонков с благодарностью за работу, за решение проблем. Есть такие люди, которые звонят просто поздравить телефонную службу и губернатора с праздниками – с Новым годом, Рождеством, Пасхой. Также мы принимаем заявки, которые относятся к проектам, которые запускаются по инициативе областной власти. Множество обращений было получено во время акции «Миллион чернобривцев». Кроме того, мы тесно сотрудничаем с управлением социальной защиты – наша линия принимает заявки на выезд социального такси.

«Секс в СССР был!»

– Поступают ли к Вам обращения, не входящие напрямую в поле деятельности «Горячей линии»?

– Да, люди уже начинают консультироваться по всевозможным вопросам, несмотря на то, что они касаются совершенно других ведомств и учреждений. Например, была заявка о том, что на кабельном телевидении перестал работать спортивный канал, а недавно позвонила женщина с вопросом о том, где можно купить уголь. Я искал, смотрел, где его можно приобрести, потому что мы стараемся максимально помочь человеку в его просьбе.

Повседневная работа оператора «Горячей линии»

Андрей Лейбенко

– Какие в последнее время поступали нестандартные, смешные заявки?

– Было обращение с просьбой убрать рекламу про зубные протезы, потому что она раздражает. Недавно позвонила женщина и высказала свой протест на еще один ролик. Она сказала, что секс в Советском Союзе был: «Уберите рекламу, потому что секс был!» И подобных случаев довольно много. Люди, бывает, просто звонят, чтобы высказать свое мнение, и мы его выслушиваем.

– Андрей, как проводится контроль над разрешением проблем, о которых сообщают жители области на «Горячую линию»?

– Ежедневно каждая полученная заявка отправляется руководству области и в соответствующее ведомство. Также каждый день мы получаем ответы от исполнителей и созваниваемся по всем обращениям с заявителями, уточняем о результатах продвижения вопроса. И только если проблема полностью решена, «закрываем» запрос. Если же какие-то факты не подтверждаются, снова связываемся с исполнителем и ведем работу дальше. Без проверки ответы не принимаются. Вопиющие факты, как правило, озвучиваются на аппаратном совещании главы облгосадминистрации. Поэтому контроль осуществляется предельно строгий!

«Горячее» новшество – мобильные группы – Сейчас мы готовимся к моФОРУМ

дернизации телефонной службы и запуску нового программного обеспечения. Председатель Кировоградской ОГА Сергей Ларин подписал распоряжение «О создании Кировоградского областного контактного центра – «Горячей линии главы Кировоградской областной государственной администрации». У операторов будет новое профессиональное программное обеспечение, будет создана история контактов с заявителями. То есть мы будем видеть, когда человек звонил, с кем он общался и с какой проблемой обратился. Все записи автоматически будут сохраняться на сервере. Будет выработан определенный алгоритм работы, телефонная служба усовершенствуется, будет много изменений.

– А для чего на базе «Горячей линии» создается областной контакт центр?

– Согласно постановлению Кабинета Министров, в каждой области должен быть открыт контактный центр на программном обеспечении правительственной «горячей линии». Жители по-прежнему смогут звонить как на «линию» губернатора, так и на правительственную «линию», но теперь эти службы объединяются. В связи с этим у нас будет увеличен штат, мы переедем в более просторное помещение. Думаю, уже к сентябрю мы приступим к работе над двумя проектами. Помимо этого, у нас сейчас успешно запускаются по всей области мобильные группы. Автомобили, брендированные под «Горячую линию», будут выезжать по обращениям жителей. Всего машин будет пять, одна мобильная группа будет составлять примерно десять человек. Наш сотрудник будет связываться с заявителем и подъезжать, чтобы наглядно изучить существующую проблему. Ведь по телефону мы не можем настолько тщательно исследовать вопрос, как при непосредственном выезде. Я думаю, благодаря этому помощь по решению проблем жителей области станет еще эффективнее.

27

МИТНИЦЯ

З першого червня митне законодавство набуло європейських стандартів та світових норм 25 червня митники відсвяткували своє професійне свято – День митної служби України. За 21 рік існування служба зазнала багато змін. Зокрема, цьогоріч було прийнято новий Митний кодекс – уже третій. Про новації в митному законодавстві нашому виданню розповів начальник Кіровоградської митниці Павло Скальський. текст – Світлана Самсонова

– Павле Петровичу, що змінилося в митному законодавстві за 21 рік існування Митної служби України?

– За цей період Україна, а з нею й митна система, відчутно еволюціонували, про що свідчить міжнародне визнання, членство України в авторитетних міжнародних інституціях, у тому числі з економічних та митних питань. Якщо розпочати огляд змін у митному законодавстві від часу створення митної системи України, то слід зупинитися на такому глобальному документі, як Митний кодекс. Перший кодекс було створено 1991 року, він заклав основи митного регулювання, актуальні на сьогодні. Другий кодекс, який проіснував до червня 2012 року, було прийнято 2002-го. На момент прийняття документ був доволі демократичним та відповідав потребам свого часу. Зі вступом України до Світової організації торгівлі та приєднанням до міжнародних конвенцій постала необхідність 28

переглянути митне законодав законодавство. Одним з таких кроків стало прийняття 2012 року нового Митного кодексу, адаптованого до європейських стандартів та світових норм, а також Податкового та Бюджетного кодексів України. Сучасний кодекс має 590 статей та зібрав у собі положення, які раніше містилися в різних законах та підзаконних актах. Головною відмінністю нового Митного кодексу України від попереднього є його побудова за принципом «максимальної прямої дії», що дало змогу звести положення, які раніше містилися в 65 різних законах та підзаконних актах. Було внесено зміни до 26 Законів України, а 30 законодавчих актів втратили свою чинність.

– Що отримає бізнес від таких нововведень?

– Новий Митний кодекс України створює максимально сприятливі умови як для громадян, так і для суб’єктів зовнішньоеконо-

мічної діяльності. діяльності Адже більша частина нововведень спрямована на те, щоби значно спростити та пришвидшити проведення митних процедур. Кіровоградські митники готові працювати за новими умовами: більшість норм, визначених у кодексі 2012 року, вони вже застосовують. Наприклад, час митного оформлення скорочено з 24 до 4 годин. Декілька років тому, за концепцією реформування митної служби «Обличчям до людей», було введено жорсткіші нормативи часу проведення митних процедур – це 2 години, і ми в них вкладалися. Так, середній час митного оформлення вантажів на даний час складає 1 годину 29 хвилин. У місцях митного оформлення Кіровоградської митниці встановлено інформаційні митні термінали, які дають змогу підприємцям самостійно фіксувати дату та час подання ними митної декларації. За порушення строку митного оформлення посадові

ФОРУМ

особи митних органів нестимуть персональну відповідальність. За пропозицією Держмитслужби в кодексі передбачено подання разом з митною декларацією тільки рахунку або іншого документа, який визначає вартість товару, та декларації митної вартості. Інші документи, необхідні для здійснення митних процедур, декларант не подаватиме. Введення електронного декларування також значно спрощує та прискорює митні процедури. Новий кодекс дає змогу використовувати електронне декларування всім охочим без будь-яких обмежень та в усіх митних режимах. На даний час 19 підприємств Кіровоградської області задекларувало в електронному вигляді 1925 документів контролю доставки та вантажних митних декларацій. Кодексом також передбачено надання добросовісним суб’єктам господарювання статусу уповноваженого економічного оператора. Наприклад, ті підприємці, які тривалий час працюють на ринку, не мають заборгованостей, не допускають суттєвих порушень, зможуть отримати такий статус, що дозволить їм скористатися спеціальними спрощеннями при митному оформленні. Фактично це можна вважати аналогом режиму сприяння, який застосовували до підприємств, внесених до «білих» та «зелених» списків. Дуже важливим для бізнесу є запровадження можливості внесення змін до митної декларації та виправлення помилок після митного оформлення, що дасть змогу цивілізованим шляхом привести у відповідність документацію в разі виявлення помилок після митного оформлення товарів.

– Павле Петровичу, дуже наболілою для бізнесу є процедура визначення митної вартості товарів, від якої потім нараховують усі митні податки. Які зміни пропонує новий кодекс?

МИТНИЦЯ – Це питання завжди було нелегким у взаєминах митниці й бізнесу. Новий кодекс у цьому напрямку містить у собі багато позитивних змін для підприємців. Це чітке закріплення випадків подачі декларації митної вартості, а також визначення вичерпного переліку документів, які митний орган має право вимагати для підтвердження митної вартості. Слід зазначити, що керівництво митної служби демонструє чітку позицію щодо посиленого контролю за застосуванням бізнесменами схем за участю офшорних компаній. Адже цінові маніпуляції між українськими компаніями і пов'язаними з ними структурами в офшорах – це один з найбільш поширених способів мінімізувати оподаткування або ухилитися від нього. Кодексом розширено права заявника при вирішенні відповідних спірних питань з митними органами. Зокрема, встановлюється чіткий перелік підстав для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом вартістю товарної партії. До таких підстав, наприклад, належать неправильно проведений розрахунок вартості, неподання

основних документів, що підтверджують відомості про заявлену вартість, невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару, а також надходження в митні органи документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн про недостовірність митної вартості, визначеної декларантом. На прохання суб’єкта господарювання митник зможе випустити товар у вільний обіг зі сплатою податків за заявленою в декларації вартістю. У разі неможливості надання митним органом доказів своєї правоти зазначена декларантом вартість автоматично вважається правильною.

– Чи набуде спрощення для бізнесу зовнішньоекономічна діяльність із введенням митного постаудиту?

– Великої уваги в новому ко-

дексі надано митному постаудиту. Право митниці здійснювати митний контроль після закінчення експортноімпортної операції підприємця – це сучасний і загальновизнаний світовий шлях до спрощення митного оформлення. Тобто тотальний митний контроль усіх товарів, які ввозять в Україну, замінено на постаудит-контроль, а також запроваджено систему управління ризиками. Унаслідок можливості перевіряти операцію підприємця після її здійснення, проводити вибірковий контроль «ризикованих» операцій товари не затримують на митниці в очікуванні закінчення перевірки, а швидко пропускають. Таким чином, скорочується час митного оформлення товарів, підвищується ефективність митного контролю та відсутні безпідставні втручання митників у зовнішньоекономічну діяльність підприємців. При цьому у зв’язку з чітким

визначенням у кодексі термінів та умов проведення планових і позапланових перевірок, обов’язків і прав сторін суттєво знижується можливість проведення безпідставних додаткових перевірок товарів.

– Ще один важливий напрямок – це захист прав інтелектуальної власності. Чи є зміни в цьому напрямку?

– У Митному кодексі України максимально взято до уваги норми Регламенту Європейської комісії 1383 – основного базового документа Євросоюзу, який спрямований на дію митних органів щодо недопущення порушень прав інтелектуальної власності. Документом значно розширено перелік об’єктів прав інтелектуальної власності, спрощено ліквідацію контрафактної продукції. Зважаючи на те, що Україна є членом багатьох міжнародних угод стосовно прав інтелектуальної власності, спрощення і попередження ввозу до України контрафактної продукції є одним з пріоритетних завдань митних органів. Безумовно, це особливо актуально у зв’язку з проведенням у нашій країні чемпіонату з футболу Євро-2012.

Статус, який багато до чого зобов'язує зверталися по допомогу, але, окрім порад, нічого не отримали. Просимо Вас підключити електроенергію безкоштовно або ж зробити реструктуризацію боргу і взяти сироту на роботу! З повагою, Зоя Зоріна, 75 років, Катерина Кагарліченко, 69 років, та Людмила Лізогуб, 68 років». Цей лист, адресований голові правління Іванові Полив’яному, надійшов до ПАТ «Кіровоградобленерго» у квітні. Листа винесли на розгляд правління компанії, і рішення було одностайним: усі витрати, пов’язані з виготовленням документації та підключенням помешкання до електромережі, товариство бере на себе. Також начальникові відділу кадрів доручили вирішити питання працевлаштування Євгена. Лист від не байдужих до чужих негараздів пенсіонерок – лише один з багатьох. Звернення з проханням надати допомогу надходять до нас регулярно. р Кожне таке звернення вивчають,, прийма-

ють відповідне рішення. Зокрема, з початку року було надано допомогу Ленінській раємство, яке забезпечує стабільною зайонній організації «Товариства Червоного робітною платою і солідним соцпакетом Хреста України», обласному центру дитячої та юнацької творчості, Новомиргородській більше трьох тисяч мешканців Кіровоспецшколі-інтернату, виділено матеріали для градщини, є одним з найбільших платників реконструкції території перед головним корподатків в області та постійно вносить пусом Національного технічного університету. Компанія долучилася до збирання коштів свій вклад у розвиток її інфраструктури. на лікування легенди кіровоградського футСтатус успішної компанії багато до чого болу ветерана ФК «Зірка» Юрія Касьонкіна зобов‘язує, зокрема, до соціальної відповіта голови ветеранської організації Олександрійського міськвідділу міліції Григорія Дондальності, якої товариство дотримуєтьця, виділила гроші на підготовку до Олімпійся безумовно. ських ігор Чемпіонки світу з паверліфтингу Тетяни Варламової… За кошти товариства текст – Сергій Богомільчук виготовлено проектну документацію та підключено до електропостачання чимало малозабезпеченим родинам і людей похилого «Шановний Іване Олексійовичу! До Вас віку. Триває підготовка до ремонту у спецізвертається група бабусь з проханням алізованому дитбудинку в Пантаївці. Цей допомогти сироті Євгенові Майбороді. пі підшефний заклад постійно отриСпочатку пішов з життя його Свято у спеціалізованому дитячому будинку удинку в сел сселищі ищі Пантаївк Пантаївка м мує від компанії різноманітну добатько, через півроку – мати, ппомогу (лишень на ремонти торік невдовзі в ДТП загинув брат. б було виділено 90 тис.грн). Усього Хлопця здали до інтернату, пісж на виконання програми соціальля закінчення якого він навчався н ної відповідальності товариство в Капітанівському ліцеї, отримав 2 2011 року спрямувало майже 650 диплом електромонтера, нині ттис.грн., а з початку нинішнього – безробітний. Повернувся до Кіб більше 250 тис.грн. Це виконання ровограда в квартиру матері, з вважливої місії – бути соціально труднощами прописався, але за ввідповідальним бізнесом, що дбає квартирою – борги, електроФОРУМ 29 ппро інтереси громади! енергія відключена. Куди ми не ПАТ «Кіровоградобленерго» – підпри-

ЛЕТАЮЩАЯ СТОЛИЦА

Осенью в небе Кировограда появятся семь новых самолетов Авиация – одна из важнейших отраслей национальной экономики. Ее эффективное функционирование является необходимым условием экономического развития страны и удовлетворения потребностей граждан в перевозках. Одновременно это та отрасль, кадровый потенциал которой является важнейшим, но и достаточно сложным фактором. Дефицит пилотов гражданской авиации – вот одна из основных проблем мировой гражданской авиации, которую успешно решают в Кировоградской лётной академии Национального авиационного университета Украины. текст – Ольга Кушнир, фото – Иван Леонов

В Украине система профессиональной подготовки лётного состава находится в крайне сложном состоянии, что напрямую влияет на ухудшение динамики развития авиационной отрасли. Единственным государственным учебным заведением Украины, осуществляющим подготовку пилотов для гражданской авиации, является Кировоградская лётная академия Национального авиационного университета. Поэтому в июне на базе именно этого учреждения состоялось выездное заседа-

30 3 0

ние Комитета Верховной Рады Украины по вопросам науки и образования, посвящённое состоянию и перспективам организационно-правового обеспечения образовательной политики по подготовке авиационных специалистов. Заседание позволило его участникам ознакомиться с уникальной инфраструктурой лётной школы, её материально-технической базой и другими аспектами жизнедеятельности. Инициатором выездного заседания стал глава комитета, народный депутат

Украины Максим Луцкий, который также пригласил к участию в диалоге представителя Министерства образования и науки, молодёжи и спорта – начальника департамента высшего образования Юрия Коровайченко, ректора НАУ Николая Кулика, представителя Госавиаслужбы – директора департамента стандартов безопасности полётов, государственного инспектора по надзорам за лётной эксплуатацией Александра Лисняка, авторитетного эксперта в вопросе подготовки лётных кадров – заслуженного лётчика-испытателя СССР, Героя Украины Александра Галуненко, а также президента группы авиакомпаний Михаила Семёнова и руководство АК «УРГА» – гендиректора Александра Галинского, представителя наблюдательного совета Николая Типайло, директора предприятия «Скаэтон» Виталия Дернового. Для того чтобы всем собравшимся предмет разговора был предельно понятен, гостей сразу по прибытию (а добир добирались киевляне в Кировоград н на самолёте Як-40, предо предоставленным для данно данного мероприятия М Михаилом Семёновым Семёновым) ознакомили с б базой лётной ак акаНачал демии. Начали осмотр,

ФОРУМ ФО Ф ОР РУ УМ УМ

конечно, с аэродрома. Здесь вниманию собравшихся были представлены как действующие воздушные суда, так и перспективные самолёты украинских производителей, создание которых происходит при участии специалистов КЛА НАУ: «Свифт» и «Дельфин». Кроме того, гости смогли оценить активную работу, которая ведётся по реконструкции и ремонту авиационно-технической базы, ознакомиться с масштабностью студгородка и Алеей Авиаторов. Сотрудники кафедры поиска и спасания продемонстрировали новейшее специализированное оборудование, поступившее благодаря содействию руководства Национального авиационного университета, а также показали работу курсантов по отдельным направлениям поиска и спасания. Акцент на подготовке спасателей был не случайным: это направление профессиональной подготовки в академии сегодня приобретает особую актуальность и стремительно развивается. Специализированный центр, который создаётся в подразделении академии в селе Дмитровка, должен стать ведущим в Украине и конкурентоспособным в Европе, для чего, естественно, нужны инвесторы и поддержка заинтересованных инстанций.

ЛЕТАЮЩАЯ СТОЛИЦА

б Непосредственную работу комитета открыл его председатель – народный депутат Украины Максим Луцкий, а с приветственными словами выступили председатель областной государственной администрации Сергей Ларин и председатель Кировоградского областного совета Николай Ковальчук. Круг вопросов, которые обсуждались, оказался чрезвычайно широк – от внесения в Закон Украины «О высшем образовании» поправок по поводу отнесения лётной академии к перечню вузов с особыми условиями обучения до выделения средств на обновление самолётомоторного и тренажёрного парка единственной в Украине лётной академии. В результате конструктивной и плодотворной работы, кроме рассмотрения вопросов, проработанных заранее, обсудив ряд предложений, возникших в процессе обсуждения, участники заседания приняли за основу подготовленный проект решения. Решено инициировать подготовку Государственной

программы совершенствования подготовки пилотов в Лётной академии Украины и создание постоянно действующей рабочей группы из представителей заинтересованных сторон по её созданию и реализации. Будут внесены изменения в Закон Украины о пенсионном страховании в части источника выплат льготных пенсий и разрешения пилотам-пенсионерам работать пилотами-инструкторами без снижения их пенсий. Также есть решение внести изменения в Закон Украины о высшем образовании, а именно в части предоставления академии статуса «вуза с особыми условиями обучения», что даст возможность совершенствовать вопросы медико-санитарной части, питания и форменной одежды, особого распорядка дня и статуса курсантов, оплаты труда высококвалифицированных специалистов авиапрома, не относящихся к классическим специалистам высшей школы. Кроме того, планируется внести в проект Закона Украины «Про государственный бюджет» на

20 3 год предложение о выде2013 лении НАУ 109 млн. грн. на приобретение и ремонт самолётов и тренажёров, закупку топлива и другие вопросы. Кстати, уже в этом году, при содействии губернатора Сергея Ларина, удалось решить вопрос о выделении из госбюджета 35 миллионов на первую закупку самолётов для лётной академии. Эти самолёты должны начать свои полёты в кировоградском небе уже этой осенью. Ещё ряд воздушных судов НАУ планирует докупить за собственные средства к концу года. Сегодня перед коллективом академии встаёт ряд задач, от эффективности решения которых зависят дальнейшие позиции вуза. Речь идёт о приведении подготовки пилотов в полное соответствие с европейскими требованиями. Самолёты для этого будут, остальное – вопрос «человеческого фактора»: насколько профессионально будет работать кадровый состав академии! При этом директор департамента Госавиаслужбы

ФОРУМ

Александр Лисняк отметил, что Украина уже взяла не себя высокие обязательства перед международным сообществом по вопросам безопасности полётов и обязана их выполнять. Система подготовки лётного ПРОФЕССИОНАЛА должна быть сконцентрирована в серьёзных, авторитетных учебных заведениях, где есть традиции, кадры, инфраструктура. Для Украины это однозначно Кировоградская лётная академия, которой Госавиаслужба уделяет особое внимание и придаёт особое значение. Далее Александр Иванович подчеркнул, что обещает поддержку лётной академии на всех уровнях своего ведомства при обеспечении жёсткого контроля над качеством работы её коллектива. Начальник академии Сергей Неделько отметил огромное историческое значение состоявшегося выездного заседания комитета и от лица всего коллектива академии поблагодарил всех участников мероприятия за внимание, уделённое вузу, и достигнутые результаты.

31

ЮБИЛЕЙ

Сергей Неделько: «Лётная академия – это моя жизнь, моя судьба!» Уважаемый человек, талантливый руководитель, доктор технических наук, профессор, по специальности – диспетчер управления воздушным движением, а по зову сердца – ещё и пилот-любитель, Сергей Николаевич Неделько отпраздновал этим летом свой пятидесятипятилетний юбилей. Поздравляя начальника Кировоградской летной академии с праздником, наш журнал не мог не воспользоваться поводом и задал Сергею Николаевичу несколько вопросов о жизни и о работе. текст – Ольга Кушнир – Сергей Николаевич, юбилей – это не только повод для поздравлений и подарков, но, как правило, и момент подведения определённых итогов, оценки сделанного, достигнутого. Поделитесь с читателями журнала результатами Вашей юбилейной «самоинвентаризации».

– Сразу должен отметить, что Кировоградская лётная академия, которую я возглавляю, для меня не просто «рабочее место». Это – моя жизнь, моя судьба, основа всей моей жизнедеятельности. Поэтому говорить о каких-то своих результатах я могу только через призму ситуации во вверенном мне учебном заведении. А то, что происходит здесь сегодня, можно сравнить с одним из самых сложных этапов полёта – разбег самолёта, предваряющий взлёт. И это совершенно не тот этап, когда можно смотреть по сторонам, рассуждать, философствовать. Это тот период, когда надо максимально сконцентрироваться на движении, активизировать весь потенциал, все резервы, чтобы благополучно в нужный момент оторваться от земли и начать набор высоты. А достигнув необходимого уровня, стабилизировать полёт и уверенно двигаться по нужному маршруту. Вот тогда можно заняться анализом и, как Вы сказали, – «самоинвентаризацией». Так что пока могу лишь констатировать, что мы, Лётная академия, начали активное движение вперёд, и точка нашего взлёта уже вот-вот наступит. Мы вплотную приблизились к своей самой заветной цели – получения от государства новых, современных учебных 32

самолётов. Внесена соответствующая поправка в государственный бюджет Украины на этот год, проводится тендер. Поставка ожидается до начала нового учебного года. Активно ведётся восстановление и совершенствование авиационной инфраструктуры. Во-первых, идут работы по удлинению взлётно-посадочной полосы – чтобы Кировоград получил возможность принимать у себя современные грузопассажирские самолёты. Кроме того, обновляем техническую начинку нашего аэродрома: от световых огней до систем аэронавигационного обслуживания, модернизируем ангар своей авиационно-технической базы и делаем многое другое. Конечно, всё это стало возможным благодаря тому, что сформировался высококлассный «экипаж», в который, кроме профессионалов Лётной академии, вошли и другие активные, заинтересованные в развитии Лётной академии и кировоградской авиации личности. Это и наше киевское руководство (ректор Национального авиационного университета Николай Сергеевич Кулик и первый проректор НАУ, народный депутат Украины Максим Георгиевич Луцкий), и наши партнёры – новое руководство АК «УРГА» Николай Степанович Типайло и Александр Иванович Галинский, руководство ГП «Украэрорух» и Госавиаслужбы Украины, народный депутат Украины Станислав Семёнович Берёзкин. Отдельно хочется подчеркнуть особую роль в происходящих конструктивных переменах нашего губернатора Сергея Николаевича Ларина. Именно

м многих он стал инициатором процессов, обеспечил позитивное решение ряда принципиально важных вопросов. Под его патронатом на базе нашего учебного заведения состоялся научно-практический семинар «Восстановление и развитие авиационной инфраструктуры Кировоградской области», участие в котором приняли учёные, эксплуатанты воздушных судов и самолётостроители, представители всех районных администраций области, руководители ведущих производственных и сельскохозяйственных предприятий Кировоградщины и многие другие. Была разработана соответствующая программа, которая непременно будет реализована. Мы как никто другой из областных центров Украины, утративших с развалом СССР своё воздушное сообщение, близки к его восстановлению и возобновлению. Усилив потенциал своей Лётной академии, Кировоградщина «встанет на крыло», станет позитивным национальным прецедентом и обретёт не только ещё один повод для гордости, но и (что, пожалуй, и есть самое главное) – возможность для интенсификации собственного экономического развития.

– Продолжая разговор о Лётной академии в период начала вступительной кампании, нельзя избежать вопроса о Ваших ожиданиях от набора2012.

– Набор обязательно состоится! И никак иначе. Какие бы «страшилки» не рассказывали друг другу те, кто, мягко говоря, не симпатизирует Лётной академии, но мы не намерены

ФОРУМ

сокращать ни перечень своих специальностей, ни количества обучающихся. Наоборот – в этом вопросе тоже будем только наращивать обороты. Министерством перед нами поставлена задача ежегодно за счёт государственного бюджета осуществлять подготовку 50 пилотов в полном соответствии с европейскими стандартами. Кроме поставки новой техники, решение этой задачи требует ещё целого спектра преобразований, над которыми мы уже работаем. По другим специальностям тоже отступления не будет. Количество мест государственного заказа в этом году нам даже увеличили. Планируем в ближайшее время не только расширить перечень предлагаемых специальностей, но и предоставить своим курсантам возможность параллельно получать вторую, так сказать, – «резервную» профессию. Например, бортпроводника. В будущем возможны и изменения в правилах приёма – требования к знанию английского языка абитуриентов могут быть повышены. Это жизненная необходимость, ведь уровень владения английским языком для авиационных специалистов является одним из наиболее значимых компонентов профессионализма. Но это ужесточение – в перспективе. Мы рассчитываем, что в этом году, традиционно, со всей страны, а также ближнего и дальнего зарубежья, сюда, в Кировоград, съедутся самые отчаянные и романтичные юноши и девушки, мечтающие покорять Пятый океан и работать в авиации. И надеемся оправдать их надежды и реализовать самые яркие мечты!

ЛІДЕРИ РЕГІОНУ

Віталій Грушевський вручає документи на нову техніку комунальному господарству

Віталій Грушевський: «Депутатський мандат – це не посада, а відповідальність, яку бере на себе депутат, представляючи інтереси людей!» Традиційне уявлення про лідерів зазвичай передбачає образ керівника, офіційно наділеного владою. Втім, лідер визначається не посадою і не записом у трудовій книжці. Насправді лідерство потребує вміння згуртувати людей навколо мети та готовності повести їх за собою. Журнал «Кіровоградський Форум» постійно розповідає про людей, які є лідерами в різних царинах нашого життя. Нарешті настав час виділити для цього окрему рубрику, в якій ми розповідатимемо про найбільш яскраві особистості. Почнемо з Віталія Грушевського – депутата обласної ради, голови правління благодійного фонду «Відродження покоління». текст – Сергій Ракицький Лідер – це завжди лише частина команди, яка цілеспрямовано рухається до мети. Здатність досягти високої цілі не самостійно, а в єдиній команді – ось що робить лідера особливим. Статус, визнання чи гучна назва посади не мають значення. Зате важливого значення набуває вміння надихати інших та досягати цілей у команді Саме такі здібності має наш сьогоднішній співрозмовник – політик, громадський діяч, підприємець і меценат Віталій Грушевський.

– Віталію Анатолійовичу, більшість депутатів з’являються на тому окрузі, де хочуть балотуватися (або вже й вигравали раз чи два), тільки перед виборами. Приїздять, розвозять гречку, організовують концерти. Спілкуючись з Вами, розпитуючи людей у районі, я

і що В б розумію, Ви абсолютно поіншому підходите до роботи депутата.

– Склався такий собі стереотип, що політики починають задумуватися про людей, турбуватися про них лише перед виборами. Це технологія тих політичних сил, які думають, що передви-

борчими наскоками, солодкими обіцянками та чорною риторикою вкотре зможуть збити з пантелику людей. Але стереотипи легко руйнувати наполегливою й системною роботою. Недарма ж існує приказка «Язиком молоти – не мішки тягати». У нас мудрий народ, він знає ціну словам і конкретним справам, навчився їх відрізняти. На Кіровоградщині вперше працює згуртована команда не конкурентів, а однодумців. Очільником цієї команди в області є губернатор Сергій Миколайович Ларін. До неї приєднуються депутати всіх рівнів, представники місцевих громад, знані в області люди, підприємці, молодь, громадські діячі зі своїми ініціативами та пропозиціями, щоби працювати разом. Я вважаю, що депутатський мандат – це не посада чи якісь особливі можливості, а насамперед відповідальність, яку бере на себе депутат, представляючи інтереси людей. Відповідальність перед державою та, врешті, перед власною сім’єю, дітьми й батьками. Ідучи у владу, політик повинен мати свою чітку програму та конкретні ініціативи. Те, що ми започаткували та робимо, підтверджують мої слова. Крім того, успішний політик, депутат, який працює для людей, повинен уміти згуртовувати навколо себе інших, має бути соціально відповідальним. Наприклад, раніше у нас, у Го-

ФОРУМ

лованівському районі, окремі підприємці реалізовували свої окремі ініціативи, а тепер ми всі об’єднані, у нас один порив і одна мета – працювати спільно для людей. Це дає змогу робити системні масштабні справи. Зокрема, ми організували фонд «Відродження покоління», робота якого спрямована на вирішення багатьох проблем. У межах роботи фонду діють і окремі програми. Наприклад, «Дитячий майданчик». Усього в районі ми встановили вже під два десятки майданчиків – і це чудово, адже батьки можуть привести туди своїх дітей відпочити і погратися, а діти ростуть, рухаються, тому будуть здоровими та щасливими. Коли ми відкриваємо майданчики і я бачу радість дітей, то це насправді надихає. Програма «Шкільна парта» спрямована на поліпшення матеріальнотехнічної бази навчальних закладів. «Відкритий світ» – встановлення комп’ютерів у сільських бібліотеках. Нещодавно такий комп’ютер отримала книгозбірня Паліївки (Маловисківський район). Вручали ми його дев’ятого травня. Тепер ветерани, діти війни та всі інші за допомогою спеціальної програми (скайп) можуть вільно спілкуватися зі своїми дітьми, внуками, правнуками та однополчанами зі всієї Україні. Ми вирішили, що реалізовуватимемо такий проект і в сусідніх районах, де до справи 33

ЛІДЕРИ РЕГІОНУ приєднуються місцеві меценати та влада. Намагаємося поширити нашу роботу на сусідні райони – створюємо філії та представництва фонду в Ульяновському, Гайворонському, Новоархангельському та Маловисківському районах.

– Відомо, що до Вас часто звертаються жителі негазифікованих сіл з тим, щоби допомогли провести газ. Чи не варто, з огляду на його ціну, відходити від цієї «голки», використовуючи альтернативні джерела – зокрема пелети? Тим паче, що в області останніми роками це стає все більше популярним.

– Знаєте, про газифікацію мене, звісно, найчастіше питають у західних районах області. Ця проблема чітко й детально відображена у програмі «Центральний регіон-2015». Зовсім недавно ми обговорювали її із Сергієм Миколайовичем Ларіним. Не дивлячись на те, що газифікація – це колосальні гроші, ми маємо волю та бажання це зробити. І зараз активно займаємося пошуком можливостей. Утім, я переконаний, що зараз настав час рахувати кошти – і державні, і власні. Очевидно, що Україна потребує альтернативи газу, наше буре вугілля і є однією з таких альтернатив. Але видобувати його треба за допомогою новітніх технологій. Наприклад, якщо говорити про Новомиргородську шахту, то слід казати не про її відродження, а про будівництво нового підприємства. Такі пропозиції область повинна робити міжнародним інвесторам, які мають досвід видобутку й переробки вугілля. Крім того, увесь світ використовує альтернативні види палива, тож ми можемо вчитися на помилках, яких припустилися інші, та йти в ногу з часом. Усі передумови для цього на Кіровоградщині є. Я маю на увазі, що у нас сільськогосподарська область, а значить – залишається чимало відходів виробництва. Також є ліси, які треба чистити від сухостою, та лісосмуги, що заростають чагарниками. Аграрне виробництво дає сировину для ефективної енергетичної альтернативи: солома, відходи переробки соняшнику, деревини тощо. І в багатьох районах області ця програма дає свої плоди. Якщо раніше, наприклад, чагарник з лісосмуг просто спалювали, то 34

Потужності підприємства ТОВ «Метсервісгруп»

тепер його доставляють на переробку. Зараз готується програма переходу на такий вид палива в Голованівському районі. До речі, нещодавно я звернувся до своїх товаришів, які таким виробництвом займаються і експортують сировину: «Порахуйте цей бізнес тут. Чи вам вигідніше чекати на повернення ПДВ, чи шукати вагони (що зараз непросто)? Та є й сила-силенна інших питань…» Тому вважаю, що їм слід спрямувати свій погляд додому. І виходити з пропозиціями… Зараз у Голованівському районі ми організовуємо пілотний проект – переведення частини шкіл на котли, що працюватимуть на пелетах та іншій альтернативній сировині. За альтернативною енергетикою – майбутнє. І в Голованівському районі ми цю програму реалізуємо вже сьогодні. Перший опалювальний сезон цього року дасть нам необхідні дані та економічні показники, хоча я не маю сумніву щодо ефективності такого підходу.

– Говорячи про виробництво, про новітні підходи й майбутнє, не можна не згадати про те підприємство, яке Ви відкрили в Побужжі, створивши декілька десятків робочих місць. Чи легко далося це рішення?

– Відкрию Вам одну таємницю. Цього підприємства могло б і не бути в Побузькому. Я пам’ятаю, як, приймаючи рішення про відкриття заводу, ми разом з партнерами думали про атмосферу, що існує в цій місцині, про людей, які працюватимуть на підприємстві. Можливо, економічно вигідніше та логістично зручніше було б звести такий завод в іншому місці – у якомусь великому населеному пункті, де можна було б модернізувати стару будівлю, пофарбувати

її – та й виготовляти потихеньку поліпропілен. Але Сергій Миколайович Ларін надихнув нас своєю ідеєю, і ми її сприйняли та реалізували в чистому полі, де нова будівля, новітні технології та нові робочі місця. Ми починали будувати завод у непростий час – два роки тому, коли мало хто міг прогнозувати стабільні економічні та фінансові умови роботи. Але, не зважаючи на кризу, ми вірили у спільний успіх справи. Чому? Тому що мали ґрунт під ногами й орієнтувалися на головні засади. По-перше, мінімізація ручної праці. По-друге, висока якість та сертифікація товару. По-третє, розумне управління процесами та людьми. Ні про що не жалкую, навпаки, радий, що не помилився, і сьогодні гордий називати себе членом команди губернатора Сергія Ларіна. У результаті і район, і селище отримали нову зелену територію, на якій стоїть сучасне виробництво, де створено європейські умови праці для людей, які мають комплексний соціальний пакет. І ще одне – є соціальна ідеологія. Вона полягає в тому, що кожен бізнес несе соціальне навантаження – податки, відрахування у різні фонди тощо. Ми з бізнесовими партнерами пішли далі – намагаємося зробити наші підприємства соціально відповідальними. Це наше бачення того, як треба працювати. Це моє кредо – працюй, заробляй та давай гідний заробіток усім, хто залучений до процесу. Разом з цим я завжди кажу і своїм дітям, і робітникам, і друзям, що необхідно пам’ятати: навіть у найскладніших умовах, після падіння, треба піднятися та йти далі. Можливо, певний час «працювати за ідею», але розуміти, що це – робота на перспективу.

ФОРУМ

Наразі я можу сказати, що ми в даній галузі не пасемо задніх, навпаки – більшість конкурентів навіть опинилися далеко у нас за спиною. Більше того – найближчим часом ми відкриваємо виробництво з випуску каолінових гранул. Закінчується документальне оформлення. Випускатимемо продукцію, на яку є значний попит. Каолінові гранули використовують у виробництві порцелянової та фаянсової продукції. І коли наші фахівці порахують кількість запасів, плануємо будівництво свого порцеляново-фаянсового заводу в смт Побузьке. На цей проект нас надихнуло те, що в області сила-силенна талановитих митців. Маю на увазі свій досвід відвідування художніх шкіл. Коли бачиш таку кількість яскравих робіт, що можуть прикрасити не одну галерею світу, талановитих дітей і вчителів, то замислюєшся: «Чому б не залучити їх на такому виробництві?» Переконаний: ці талановиті люди створять такі шедеври, розроблять такі ескізи, що слава Кіровоградщини та її талантів швидко перелетить через океан.

– Не завжди молоді кіровоградці можуть отримати ту освіту, якої прагнуть. Комусь не вистачає початкових знань, комусь – грошей, аби їхати до мегаполісу та вчитися в університеті. Ви маєте дві освіти – як здобували їх?

– Скільки себе пам’ятаю – мріяв стати військовим. Уявляв себе мужнім та безстрашним захисником рідної землі. Не було меж моєму щастю та гордості, коли став курсантом Харківського військового училища. Та час показав, що захищати Батьківщину, проявляючи риси характеру справжнього чоловіка, можна не тільки у військовій формі. Моє рідне місто, місто мого дитинства, – Запоріжжя. Індустріальний гігант, де завжди цінували інженерні професії, тому я із задоволенням вступив до машинобудівного університету. Мене не бентежила така різка зміна роду діяльності, бо вважаю головним не те, де ти працюєш, а як. За роки навчання з огляду на економічну ситуацію в країні усвідомив необхідність мати ще й фінансово-економічну освіту. Навчався паралельно і в фінансово-економічному університеті. Переді мною відкрився новий пласт професійної

ЛІДЕРИ РЕГІОНУ діяльності, який виявився дуже близьким та зрозумілим. Я терпляче освоював ази, практичні навички, тонкощі нової професії, поступово відокремлював найцікавіші напрямки діяльності для себе. А вже підприємцем зрозумів, наскільки важливі знання законів, нормативних актів, податкового законодавства, тож нині здобуваю юридичну освіту. А що стосується молоді та отримання вищої освіти взагалі, то я переконаний, що тут давно треба переходити від кількості до якості. Кожен обирає освіту за покликом душі. Але при цьому необхідно оцінювати і перспективність професії, іншими словами – потребу підприємств і ринку в цілому у спеціалістах певної кваліфікації та спеціалізації. У нас нестача менеджерів? Ні, у нас кількість менеджерів перевищує кількість продукції, яку сукупно виробляють підприємства. А от знайти освічених агронома, технолога, зварювальника, токаря, металурга не так уже й просто. Раджу всім, хто зараз вирішує, яку освіту обрати, – реально оцінювати потреби ринку. І повірте, що будь-яке виробництво, в тому числі і «Метсервісгруп», стоятиме в черзі за висококласними спеціалістами – з усіма відповідними наслідками. Я готовий платити висококваліфікованим спеціалістам стільки, скільки коштують їхні вміння, знання та ентузіазм. Готовий сприяти їхньому кар’єрному зростанню, а впродовж цього руху забезпечувати їм постійне навчання, здобуття вищої кваліфікації та повний соціальний пакет. І це завдання не тільки бізнесу, а й держави – зробити так, щоби більше було фахівців саме тих професій, які нині потребує економіка. Хоча, звісно, ми й самі підтримуємо талановиту молодь – зокрема найкращих випускників. І я, буваючи на випускних, «останніх дзвониках», завжди кажу хлопцям та дівчатам, що вища освіта дасть їм не тільки знання, а передусім – уміння користуватися книгами, першоджерелами!

– До речі, як Ви дізнаєтеся про життя звичайних людей? Адже як політикові та депутату Вам треба знати, якими проблемами вони живуть.

– Відкрию секрет (посміхається, – авт.): я – цілком пересічний громадянин. Їжджу в громад-

Відкриття Центру перинатальної допомоги в Голованівській районній лікарні

ському транспорті, коли в цьому є потреба, разом з родиною купую продукти в супермаркеті, у нас немає ні куховарки, ні прибиральниці. До речі, прибирання власної оселі я вважаю відпочинком від розумової праці. Моя сім’я – це і є пересічна середньостатистична українська родина. Мої дві доньки, наприклад, також привчені до простої роботи: допомагають своїм бабусям і дідусям поратися на городі – саджають картоплю, копають, сапають, полють. Ми з дружиною самі виросли в такій атмосфері і вважаємо, що наші діти мусять знати ціну праці. Коли буваємо в районних будинках культури, то бачимо, як мужньо, лише на ентузіазмі, там бережуть, відстоюють та пропагують творчі надбання – художні, пісенні, танцювальні. Подивіться, скільки у нас талановитих дітей! Треба розвивати й цінувати те своє, що несе сакральну енергію українського народу, є містком між нами й нашими предками. У народних танцях, мелодіях, віршах знаходиться той генетичний код, який передається з покоління в покоління. Якщо ми загубимо цей скарб, то нація зникне.

– Добре, що ми торкнулися питання культури, духовності, бо, читаючи листування, що Ви його вели на одному з Інтернет-сайтів, спілкуючись з кіровоградцями, я натрапив на згадку про поїздку до Почаївської лаври. Чи часто Ви з родиною подорожуєте, зокрема святими місцями?

– Скажу Вам так: я людина віруюча. Так мене виховали батьки й бабуся, не зважаючи на несприятливий для того радянський час. Віра для мене – це насамперед збереження сімей-

них цінностей, виховання дітей у любові до батьків, до ближнього, до рідної землі. У нас узагалі багато сімейних традицій – це і спільні п’ятничні обіди, і відвідини батьків, і допомога, яку ми їм надаємо: разом садимо картоплю, сапаємо город. Я вірю, що найважливіше – це передавати дітям розуміння того, що на першому місці мають бути духовні, а не матеріальні цінності. А ще я переконаний, що Бог живе в душі кожного з нас. Що ж стосується подорожей, то ще мої батьки чимало подорожували, тож це стало і традицією моєї родини. Ми з Наталею та дочками часто подорожуємо разом – побували в багатьох країнах світу, але ті святі місця, які є нас, в Україні, захоплюють більше і глибше, бо це наше, рідне. Щастя взагалі поруч, тільки треба простягнути руку. Поки людина цього не зрозуміє, важко бути щасливим. Це стосується і віри. У Почаївській лаврі саме така атмосфера, там можна віднайти такі скарби духовності, які вчать цінувати життя не за розміром кишені, а за гармонією всередині себе.

– Ви розповідали про щастя, тож наостанок хочу запитати у Вас про те, що іще, окрім родини, дарує Вам його? Спілкування з друзями та улюблена робота? Чи є у вас хобі? Як ви ставитеся до спорту? Чим тішите себе у вільний час?

– Мені легко відповідати на ці запитання, бо я живу звичайним життям, як і мільйони українців. Не колекціоную ані старовинних монет, ані розкішних авто, ані дорогих годинників. Для мене хобі – це нові цікаві ідеї, які можна втілити у життя, а потім побачити їхній результат! Люблю художню літературу: Достоєвського, Толстого, Хемінгуея. Із сучасних авторів читаю

ФОРУМ

Ліну Костенко. Проте останнім часом більше часу надаю літературі професійній. Люблю подорожувати. Мої дочки та дружина в захваті від краси Бугу, Синюхи, від зелених лісів під Голованівськом. До речі, їм дуже сподобався тамтешній Музей ракетних військ, що не зовсім типово для дівчат (сміється, – авт.). Люблю спорт, займався з дитинства дзюдо, яке вчить швидко приймати ефективні рішення у складних ситуаціях. Думаю, що ці навички допомагають мені і в житті, і в роботі, і в політиці.

– Ви не раз згадували сьогодні програму «Центральний регіон-2015». Але ж вона має як тактичні, так і стратегічні напрямки. Але якщо для тактичних достатньо роботи місцевої команди, то для виконання стратегічних цілей – не зовсім. Що скажете?

– А що тут скажеш? Усе правильно. Для реалізації масштабних інфраструктурних і інвестиційних проектів необхідні рішення, які приймають у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, інших центральних органах влади. Сьогодні Кіровоградська область, на мій погляд, не має необхідного представництва у Верховній Раді. Але для песимізму підстав немає. Мешканці області бачать зміни. Український народ мудрий, тому порівняє обіцянки і реальний результат попередників зі здобутками нашої команди – і прийме мудре та логічне рішення: підтримає того, хто робить реальну справу.

– Як люди можуть потрапити до Вас на прийом?

– Будь-яку добру справу можна зіпсувати посередництвом. У нас такого немає – з людьми працюємо в районах напряму. Починали з Голованівського, потім перейшли до Ульяновського, Гайворонського, Новоархангельского, Новомиргородського, Маловисківського. У кожному працюватиме наш філіал, уже починають надходити звернення людей. Бюрократії немає: достатньо звернутися на «Гарячу лінію Сергія Ларіна», з якою ми співпрацюємо, й кожне звернення, адресоване мені, отримають наші представники. Треба конкретизувати, що питання безпосередньо до Віталія Грушевського. Є й інші варіанти: зараз ми завершуємо роботу з відкриття філій у районних центрах.

35

ОБЛАСНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ Якщо ви починаєте свій ра-

проектів. Один з них «Я – ваша дитина». Якою є його мета?

– Проект стартував у лютому. Кожна п’ятниця у нас є своєрідним дитячим днем. Транслюємо ролики про діток, які мріють потрапити в родину, запрошуємо до студії профільних спеціалістів, які розповідають про усиновлення.

нок з кави, то гарантовано матимете заряд позитивної енергії на весь день. Та уявімо, що до аромату кави ви байдужі, бо віддаєте перевагу іншим напоям. Однак

ма-

єте ще одну альтер-

– І вже маєте якісь результати?

– Нам телефонують, цікавляться. Наразі вже з’явилися дві потенційні мами, які хочуть взяти дитину в родину.

нативу. «Ранкову каву» для вас можуть «приготувати» люди, які зроблять ваш ранок яскравішим та позитивнішим. Ідеться про ранкову розважальну програму, що вже два роки поспіль виходить в ефір на каналі «Кіровоград». Як «готують» таку «каву», розповіли учасники проекту. текст – Ася Цуркан

Олена Кваша,

ведуча програми «Ранкова кава» – Що таке, на ваш погляд, «Ранкова кава»?

– Ранкова кава – це більше, ніж просто телевізійний проект, в якому беруть участь цікаві люди, яким є про що розповісти і чим поділитися. Щоранку ми намагаємося вийти за межі студії й показати, чим живе Кіровоградщина, відкриваємо її розмаїття, спонукаючи людей не обмежувати себе й вивчати цікаві куточки нашого краю.

– То о де ви вже же встигли с л побуобу вати, про що розповіли глядачам?

– Ми були в багатьох місцях. Іноді це туристичні родзинки нашої області. Напри36 3 6

клад, дендропарк «Веселі Боковеньки» або ж територія Холодного Яру. Там дуже багато цікавинок. Те ж саме Чорне озеро, про яке розповідають багато легенд. І від цього воно стає ще привабливішим та загадковішим для тих, хто вирішить на вихідних не сидіти вдома. Ніби всі й чули про ці місця, та не кожен має змогу туди поїхати. От ми й намагаємося показати людям, що в нашій області є на що подивитися і чим захоплюватися. Та це, звісно, не все. Їздимо районами, зустрічаємося з людьми різних професій. Це і пекарі, і лікарі, і вчителі, і багатобагато інших наших земляків. І повірте, кожен із цих персонажів вартий окремої передачі.

подорожі. А давайте повернемося до вашої роботи в студії. Чи викликає вона у вас таке ж захоплення?

– Робота в студії – це зовсім інше, але сказати, що це менш цікаво, я не можу. Там ми теж спілкуємося з людьми цікавих, я б навіть сказала – нестандартних професій. Чому я так кажу? Бо це переважно люди мистецтва.

– Ви ж виходите в прямому ефірі. Були якісь курйозні ситуації?

– Аякже, без курйозів ніяк. От, наприклад, готуємося до програми. Згідно зі сценарієм, до студії мають прийти запрошені гості. Ми, звичайно, намагаємося перед тим щось дізнатися про кожного з них, підготувати певні запитання. І лише зранку, в прямому ефірі, нам повідомляють, що той чи інший гість не зміг прийти, замість нього буде хтось інший або взагалі нікого не буде – і треба чимось заповнити ефір.

– Олено, а що з побаченого вразило найбільше?

– Чесно кажучи, мене особисто найбільше вразив розмах святкування днів урожаю в Новомиргородському районі та козацькі гуляння в Бірках. Такого я ще не бачила. Це справжні народні гуляння, де панує настільки позитивна атмосфера, що ти відчуваєш себе частинкою того, що відбувається. Саме в такі миті усвідомлюєш, чому про українців кажуть, що вони щирі, працьовиті та гостинні. А ще ми отримали безмежне задоволення від майстер-класу з церковного дзвонарства, влаштованого спеціально для нашої програми. Навіть мали змогу самостійно спробувати бити в дзвони, і це незабутньо! У такі миті хочеться у всю енергетику передати через екран, щоби глядачі теж відчули наші емоції.

– А що можете сказати про гостей «Ранкової кави»? Вам не складно спілкуватися з ними в прямому ефірі?

– Нашим гостям я б хотіла дуже подякувати. Сказати спасибі за д у те, що не розгублюються, не лякаються камер та експромту в прямому ефірі.

– Ви з таким захопленням розповідаєте про свої

– У «Ранковій каві» було започатковано кілька

– Як вам ведеться з колегами – ведучими «Ранкової кави»?

– Чудово. Ми розуміємо одне одного з півслова. Перед початком кожної програми обговорюємо різні теми, дискутуємо, але спільну мову знаходимо завжди.

ФОРУМ ФО Ф ОР РУ УМ

Тетяна Петруніна,

директор Творчого об’єднання програми «Ранкова кава» – На Кіровоградщині, певно, уже не так багато лишилося людей, які не знають про «Ранкову каву». Немало любителів подивитися зранку телевізор починають свій робочий день саме з цієї програми. Розкажіть, скільки часу пішло на досягнення такого результату?

– Працюємо вже два роки. За рік маємо два сезони: з вересня по грудень та з лютого по липень. Над кожним із цих сезонів наполегливо працюємо. Збираємося всією творчою групою, шукаємо цікаві актуальні теми, обговорюємо їх. І це дуже важливий момент, адже маємо зробити нашу передачу цікавою для кожної вікової категорії глядачів. Найважливіші акценти робимо на зацікавленнях різних людей – похилого віку, молодь, дітей та їхніх батьків. Кожен у нашій програмі має знайти щ щось д для себе. р У нас фактично відбувається безпосереднє спілкування з глядачами. Ми виходимо в прямому ефірі, приймаємо дзвінки та sмs, запрошуємо цікавих гостей.

ОБЛАСНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

– Що є найважчим у вашій роботі?

– Найважче прокидатися зранку. Виходимо в прямому ефірі, тому вставати з ліжка доводиться о четвертій годині. А крім цього, маємо ненормований робочий день. Так працює вся наша редакція. До речі, такі ранні години іноді створюють нам проблеми з гостями. Буває так, що запрошений на ефір телефонує зранку й каже, що проспав і що не зможе до нас прийти. Уявляєте? А у нас на кожного гостя заплановано десять хвилин ефірного часу, які швидко доводиться чимось наповнювати. А коли ми тільки починали, то з гостями було трохи складно. Це вже зараз нашу програму знають. Люди самі приходять і просяться потрапити в ефір, щоб усім розповісти про ті цікаві справи, якими займаються. Отак і виходить, що маємо 22 випуски «Ранкової кави» на місяць, а це означає, що протягом місяця в нашій студії бувають 44 гостя. Деяких ми навіть запрошуємо повторно.

– Ви виходите в прямому ефірі. Бувають форс-мажори?

– Форс-мажорів вистачає. Та вони переважно технічні. Одного разу, коли виникли проблеми з технічним забезпеченням, ми не знали, транслюється програма в ефірі чи ні. Але не зупинялися і продовжували роботу згідно зі сценарієм. У таких екстремальних ситуаціях у нашому злагодженому колективі активізується кожен і починає працювати в посиленому режимі. Адже коли технічні недоліки було усунуто, ми мали з’явитися в ефірі, ніби р д нічого екстремального й не відбулося.

– Ви сказали, що мусите прокидатися дуже рано. Як же вам вдається не заснути на робочому місці?

У конкурсі «Я та моя ранкова кава» перше місце посів Олександр Рихлицький – у номінації «За любов до кави, перевірену в боях!». Друге місце розділили Андрій Флоренко (номінація «За любов і вірність каві навіть за кордоном!») та Аліна Малиновська (номінація «За любов до кави навіть під землею!»). Переможці отримали призи – кавові чашки (щоби було з чим фотографуватися для участі в наступному конкурсі!). Крім того, сертифікати від Центру здоров'я «Драйв» за участь у конкурсі отримали Артем Дубовик і Жанна Січкар – у номінації «За любов до красивої кави!». Редакція програми вдячна всім, хто взяв участь у фотоконкурсі!

– Маємо стимул. Глядач для нас є найголовнішим арбітром, тож не маємо права «спати» в прямому ефірі.. Повинні щодня працювати так, лися щоби люди прокидалися вали разом з нами й отримували есь позитивний заряд на весь учі, день. Тому всі наші ведучі, ик, і в студії, і автори рубрик, ше докладають щонайбільше ція зусиль, аби інформація ою була цікавою, корисною та доступною. а– А скільки людей праю цюють над «Ранковою кавою»? ю – Над однією програмою – близько 25 осіб. З них восьмеро – редактори, інші – технічна група, від якої, власне, і залежить наш вихід у прямий ефір.

Аліна Малиновська

Андрій Флоренко

– У липні у вас закінчується черговий телевізійний сезон. Матимете канікули чи працюватимете? чинемо, – Трохи, звісно, відпочинемо, але потім одразу ж – до роботи. Новий сезон має бути ще цікавішим. Готуємо чимало сюрпризів для своїх глядачів.

– Інтрига? Може, по-ділитеся частинкою се-кретів? м.

– Гаразд. Дещо розповім. віА почну з того, що повіоні домлю – у новому сезоні зміниться все. По-перше,, у дія. нас буде нова велика студія. елеПо-друге, зміняться всі телеової візійні заставки «Ранкової кави». А її особливістю будуть у р у виступи різноманітних музичних колективів у прямому ефірі. До речі, склад ведучих не зміниться. Їхні усміхнені обличчя кожного буднього дня й надалі поліпшуватимуть настрій нашим глядачам.

Оксана Дубовик

О Олександр Рихлицький Р

Інна Шакула

ФОРУМ ФО Ф ОРУ РУМ

3 37

ТОЧКА НА КАРТІ

рідний край героя! Нещодавно мені довелося побувати в селі Степанівка Устинівського району. Не зважаючи на літній дощ, я встиг докладно поспілкуватися і з сільським головою, і з місцевими жителями, а отже – дізнався багато цікавого про село, його історію та людей. текст і фото – Роман Борисенко

ттини, або «кутСтепанівка – ки», – Паладіноце невелике село во та Собачий. в Устинівському Чому одна з часрайоні, розташоттин села називаване за тринадєється Паладіноцять кілометрів на во, місцеві жителі північний захід від не пам’ятають, а районного центру ось назва другої о і за три десятки ччастини з’явилася кілометрів від заттому, що ті, хто лізничної станції оселився в цьому о Долинська. Насемісці, були кріпалення у Степанівці ками, і їх якийсь небагато – десь пан обміняв на близько півтисячі осіб. Крім того, Генерал-майор авіації, двічі ссобак. Такий був Герой Радянського Союзу ччас. У лютому місцевій сільраді Мазуренко 1918 року в Степідпорядковані Олексій Юхимович панівці перемосела Ленінка та Радянська влада. Уже за й гла Р Орлова Балка. У радянський час у Степанівці знаходилася п’ять років було організовано центральна садиба колгоспу товариство зі спільного оброімені Суворова, за яким було бітку землі, а 1929-го – артіль закріплено 4692 га сільсько- «Перебудова села». господарських угідь, тож госВелика Вітчизняна подарство спеціалізувалося на Під час тимчасової окупації відгодівлі свиней і активно розв селі діяла підпільна група під вивало хліборобство. керівництвом В.П. Репешка. Історія села Загалом же на фронтах ВелиВиникло село наприкінці кої Вітчизняної війни боролися XVIII століття. Назва, можливо, 170 жителів села, майже сопішла від географічного роз- тня з яких загинула, а 24 чоташування населеного пункту, ловіки були відзначені нагороадже село розкинулося у сте- дами. Односельці спорудили пу, тому і Степанівка. Є також пам’ятник загиблим воїнам. версія, що його заснував козак У боях з ворогом прослаСтепан, прізвище якого не за- вився уродженець села Лекарбувалося в історії, а от ім’я нінка, що входить до Степазалишилося в назві поселення. нівської сільської ради, двічі Розповідають, що раніше Герой Радянського Союзу О.Ю. село було розділене на дві час- Мазуренко. Олексій Юхимович – радянський льотчик, генерал-

38

майор авіації (1962), двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944). Під час війни Олексій Юхимович був льотчикомвинищувачем, командиром авіаланки на Балтійському флоті, льотчиком-інструктором штурмової авіації на Північному й Чорноморському флотах, командиром штурмового авіаполку на Балтійському флоті. Наш земляк здійснив близько трьох сотень бойових вильотів та особисто потопив двадцять два кораблі супротивника. Після війни Олексій Юхимович Мазуренко працював у центральному апараті й ВНЗ ВМФ. Він нагороджений також орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Ушакова 2-го ступеня, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня та орденом Червоної Зірки. Бронзове погруддя героя встановлене неподалік від села – у районному центрі Устинівка.

Проблеми сьогодення Степанівка – звичайне українське село. У ньому заасфальтовано майже всі вулиці. Причому заасфальтовані набагато краще, аніж дорога, що веде до села. Хоча сільський голова

ФОРУМ

Людмила Сазонік скаржиться на те, що дороги погані. Ось такий парадокс. Більшу частину земель орендує ЗАТ «Агростар», є також господарство «Перлина степу» і три фермерських господарства. У місцевій школі навчаються близько п’ятдесяти дітей, працюють 13 учителів. Є Будинок культури на 400 місць і бібліотека з фондом 5,5 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, пошта, декілька магазинів. За словами сільського голови Людмили Сазонік, головне, що турбує місцеву владу, – це ремонт Будинку культури. Зрозуміло, що грошей для цього в сільському бюджеті немає. Та Людмила Миколаївна сподівається, що допоможуть район і область. Грошей для цього потрібно багато – аж 1 млн. 800 тис. гривень. Лишень на виготовлення технічної документації потрібно 50 тисяч грн. Спілкування з місцевими селянами засвідчило, що у Степанівці живуть щирі, відверті люди. Хоча більшість мешканців села в той час поралися у господах, та вони знайшли декілька вільних хвилин, щоби розповісти

Пам'ятник воїнам-односельцям

ТОЧКА НА КАРТІ Т

Устинівський район

про наболіле. Ось підходимо до більш-менш доглянутої хати. З відчиненої хвіртки, гавкаючи, вистрибують двоє кумедних песиків. Згодом виходить господарка помешкання. На прохання розповісти про нагальні проблеми села вона відповідає, що як тільки починає сутеніти, то село занурюється в суцільну темряву. «Так і живемо, – каже жінка, – а втім, не звертаємо на це особливої уваги, та й скаржитися не звикли». Практично всі мешканці Степанівки, з якими ми поспілкувалися, серед нагальних

го року, наприклад, відповідно до програми «Центральний регіон-2015», було встановлено автономну систему водопостачання у двоповерховому навчальному приміщенні Степанівської школи. Людині, якщо вона намагається щось зробити, властиво сумніватися: «Чи правильно я роблю? Як це сприймуть?» Байдуже тільки тим, хто нічого не робить. І не критикують тільки тих, хто нічого не робить, – бо ж нема за що. У Степанівці говорити було про що. І зроблено чимало, і багато ще треба зробити. Головне – є бажання. І в сільського голови, і у громади, яку вона очолює. А це вже половина успіху в будьякій справі.

На верхніх, прилеглих до стрімкого схилу, ділянках заказника збереглися рослини різнотравно-тимчакових степів. Тут переважає полин австрійський, зустрічаються чебрець молдавський, шавлія, цмин піщаний та багато інших степових видів. У цих умовах зростають два види з Червоної книги України – півники понтичні та ковила волосиста, а також малопоширені на Кіровоградщині ефедра двоколоскова та осока блискуча. Є на ділянці також лісова та чагарникова рослинність. Вона займає нижні частини схилу. А серед дерев тут переважає клен татарський, хоча поодиноко зростають дуб та лісова яблуня.

дають силу для трудових буднів», – зізналась Людмила Миколаївна. Ця ініціатива дуже зворушлива й водночас важлива, адже одним з індикаторів розвитку будь-якої громади є те, наскільки в ній розвинена самоорганізація. Здебільшого молоді в селі ніде змістовно відпочити. У вихідні – дискотеки, на Новий рік – свято для найменших, і все! «А хочеться чогось особливого, як у тому фільмі «Людина з бульвару Капуцинів». Вигадуємо щось нове, працюємо над створенням цікавих сценаріїв», – розповіла Людмила Миколаївна.

Плани на майбутнє Звичайно, насамперед необхідно освітити центральні вулиці. Також хочемо відремонтувати дороги – ті, що поза межами села та у віддалених

Сільський пейзаж

Ф і Фауна не вирізняється особливим розмаїттям, але є типовою для прирічкових схилів північної частини Степу Правобережної України. Можна побачити тут і зайця, і лисицю, і європейську козулю. Чимало і птахів – просянка, щиглик, сорокопуд-жулан, шпак звичайний та жайворонок. Ось така тут сільська рада

проблем б назвали відсутність і і у селі зовнішнього освітлення та катастрофічну нестачу робочих місць, яка змушує молоде покоління масово виїжджати до більш розвинутих міст і сіл. Та не зважаючи на ці прикрощі, люди все ж таки люблять своє село, свій край. Тому і працюють для поліпшення стану справ у своєму населеному пункті. Цьо-

Дозвілля та відпочинок

Природа Неподалік від села знаходиться ландшафтний заказник «Інгульські крутосхили». Це мальовнича територія площею п’ятнадцять гектарів – лівий стрімкий берег річки Інгул. Своєрідності ділянці надають різноманітні кам'яні нашарування, місцями у вигляді гранітних скель.

«Наше село – це велика дружна родина, яка традиційно всі події відзначає разом. Цікаво й захопливо проходять новорічні, травневі, церковні свята. Бувають частування, концерт. Такі дні, коли є можливість відпочити в теплому товаристві друзів, сповнюють наснаги та

ФОРУМ

куточках населеного пункту. Планів хоча й небагато, та вони потрібні для розвитку села. «Не треба будувати повітряних замків – потрібно дивитися на життя реально, розуміти, що не все вдасться здійснити найближчим часом», – розмірковує Людмила Сазонік. Дещо втомленими після багатогодинних розмов з місцевими жителями повертався я до Кіровограда. Подумки перебирав фрагменти розмов із селянами, сільським головою та ще більше переконувався в тому, що українське село буде жити. Безумовно, держава повинна підтримувати ініціативу селян, а останні – розуміти, що під лежачий камінь вода не тече.

39

ОДИН РІК УСПІХУ Торік у липні в межах обласної програми «Центральний регіон-2015» за участі голови облдержадміністрації

Сергія

Ларіна, голови Держкомтеле-

Ірина Жарова: «Наш інтерес – розвивати ініціативи громади!»

радіо Олександра Курдіновича

«Мільйон чорнобривців»

і першого заступника голови облради Олександра Шаталова в Кіровограді було відкрито

«Громадський

який

об’єднав

офіс»,

діяльність

«Інформаційно-ресурсного центру», гуманітарної та громадської рад при обласній державній адміністрації. текст – Олександра Шевченко, фото – Ігор Демчук Відкриття проекту «Єлисаветградський книговир»

Директор «Інформаційноресурсного центру» та керівник «Громадського офісу» Ірина Жарова розповіла нам, що рік плідної праці не минув даремно. На базі «Громадського офісу» відбулось 186 заходів різного спрямування – круглі столи, прес-конференції, семінари та засідання. Головне завдання офісу – інформаційна, консультативна, організаційна, тренінгова й технічна підтримка ініціативних груп, громадських організацій, профільних державних структур та об’єднань організацій відповідно до їхніх потреб. На Кіровоградщині чимало громадських організацій, і їм є над чим працювати. Слід підвищувати активність, поліпшувати комунікацію з громадою та владою. Тому протягом року «Громадський офіс» налагодив співпрацю з 93-ма громадськими організаціями області, які є постійними відвідувачами центру. Відбулося два тренінгинавчання для громадських організацій області з написання проектів, у яких взяли участь сть 45 представників з різних районів. йонів. Центр стає тим ядром, навколо вколо якого обертаються найбільш більш значущі події суспільного життя краю.

– Від чого залежить роззвиток громадянського о суспільства і яким чином ви намагаєтеся підвищити активність громади?

– Величезне значенняя має позиція кожного гроо40

мадянина. Позиція більшості кіровоградців – зняти із себе відповідальність і перекласти її на плечі іншого. Наприклад, усі скаржаться на зношеність дитячих майданчиків, брудні під’їзди тощо. А чому б не створити собі та своїм дітям комфорт власними руками?! Якщо ми не створюватимемо об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, то у нас і надалі виникатимуть проблеми. Громадянське суспільство просто дає різні інструменти для їх вирішення. Коли ми самоорганізуємося й почнемо самостійно розв’язувати свої проблеми, тоді нам не потрібно буде просити про це когось. А створити комфортні умови для життя та самореалізації спроможні звичайні люди, тобто ми з вами. Переконуємо людей в тому, що їхні проблеми вони ж здатні й вирішувати. Отже, створити собі гідне життя можна лише разом, долаючи труднощі й перешкоди. Звичайно, один у полі – не воїн, тому дуже приємно, коли

тебе підтримують. Великий внесок у розвиток громадського руху здійснюють керівництво області та депутати, які сприяють створенню умов для плідної діяльності громадського сектора в області, що сприяє процесу надання інформаційнометодичних послуг, забезпечує зростання активності громадськості. «Інформаційно-ресурсний центр» співпрацює з усіма структурами як обласного, так і місцевого підпорядкування. Вони є нашими партнерами. Підтвердження цього – велика кількість успішно реалізованих проектів. Наприклад, проект «Єлисаветградський книговир» – рух вільного доступу до книги, який стартував у грудні 2011 року за ініціативи першого заступника голови обласної ради Олександра Шаталова. На сьогодні в Кіровограді вже встановлено 26 полиць. До книговиру долучилося багато відомих українських письменників: брати Капранови, Василь Базів, Олексій Ко-

Форум «Креативне місто»

ФОРУМ Ф ОРУМ

ноненко... У межах реалізації цього проекту було підтримано й місцевих літераторів (Олександр Жовна, Олексій Корепанов, Олександр Косенко, Віктор Погрібний, Олена Надутенко, Юрій Матівос та інші). Кожен проект надихає на народження нового, і сьогодні в межах «Єлисаветградського книговиру» стартував конкурс молодих літераторів. Основна його мета – пошук та підтримка талановитих авторів, роботи яких ніколи не були надрукованими. Робота «Інформаційноресурсного центру» спрямована на залучення додаткового фінансування в межах грантових проектів від різних міжнародних фондів, які діють на території України. Для реалізації соціально важливих ініціатив співробітниками «Громадського офісу» протягом року було написано 32 проекти, з яких п’ять підтримано (найближчим часом розпочнеться їх реалізація). Активну співпрацю налагоджено з фондом USAID, у межах якої активізація молоді – додаткова оплачувана тимчасова зайнятість. Окрім просування тих проектів, які народжуються в «Інформаційно-ресурсному центрі» і безпосередньо стосуються діяльності «Громадського офісу», ми допомагаємо створювати проекти всім тим, у кого є цікаві ідеї, реальні ініціативи, тим, хто готовий разом з нами їх втілювати в життя. Реалізація ідеї голови обласної державної адміністрації Сергія Ларіна щодо проведення

ОДИН РІК УСПІХУ Першого Міжнародного форуму «Креативне місто» дало поштовх «Інформаційноресурсному центру» до налагодження співпраці з Горлівкою (Донецька область), Вінниччиною, Львовом, Кременчуком (Полтавська область) та багатьма іншими територіями України в реалізації проекту «Освітній регіон». Проект спрямовано на розвиток освіти дорослих та просвітницьку діяльність у Кіровоградській області. Процес навчання, запланований проектом «Освітній регіон», має виконати суттєву соціальну функцію – допомогти людям пенсійного та літнього віку не лише спостерігати за стрімким розвитком суспільства, а й крокувати життям разом з дітьми й онуками, реально, свідомо, самостійно робити свій вибір. Цей проект сьогодні привернув увагу багатьох міжнародних фондів.

– Згадайте перший проект, який підтримали міжнародні організації?

– Першу перемогу ми здобули майже одразу ж у вересні 2011 року, коли зі Швейцарського експертного корпусу «SWISSCONTACT» прийшло

повідомлення, що нашу заявку підтримав київський офіс та направив її до Цюріха. Тоді здавалось, що питання вже вирішено, і ми щомісяця чекали на візит експерта. Але він приїхав тоді, коли вже перестали сподіватися – рік по тому (26 травня 2012 року). Тиждень плідної співпраці (екскурсії дитячими садками, школами, дитячими будинками, інвалідними організаціями) дав можливість побачити й показати всі проблеми соціальної сфери. Під час зустрічі експерта з першим заступником голови обласної ради Олександром Шаталовим було обрано пріоритети, які потребують додаткової уваги та допомоги. Сьогодні триває підготовка договору на продовження розпочатої діяльності. Ще одним проектом задля розвитку співпраці між обласними громадськими організаціями та обміну досвідом задля об’єднання спільних ідей є проект «Скринька ідей». Вона має вигляд «Кубика Рубика» і спрямована на те, щоби кожен кіровоградець зміг поділитися своєю ідеєю, заповнивши анкету, яка знаходиться поряд. Після наповнення «скриньки» постане

Олександр Курдинович та Сергій Ларін на відкритті центру

Карта іідей, К й яка виконуватиме вирішальну роль при створенні Міста казкових мрій, Міста майбутнього, в якому добре житиметься кожному з нас. Плануємо підписати договір про співпрацю з компанією «Study Group» (Брайтон, Східний Сассекс) щодо відкриття на базі «Інформаційно-ресурсного центру» її представництва.

«Study Group» є світовим лідером у царині міжнародної освіти, що забезпечує якісне вивчення англійської мови, це також академічні програми у

ФОРУМ

В б ії ІІрландії, ії США Великобританії, США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії. З вересня розпочнуться презентації-консультації за кордоном, зустрічі з представниками коледжів та університетів, майстер-класи, відеоконференції та вебінари, освітні виставки, спільні дні відкритих дверей для всіх навчальних закладів та багато чого іншого. Користуючись нагодою, дякуємо всім нашим партнерам, які допомагають прямувати до поставленої мети, які допомагають розвивати ініціативу громад!

41

ГОРОДСКОЙ РЕНЕССАНС

Николай Цуканов: «Когда мы

открывали «Елисаветград», нам говорили, что мы и полгода не протянем» Больше года назад галерея «Елисаветград» стремительно и энергично ворвалась в культурную жизнь нашего города и стала неотъемлемой частью времяпровождения многих любителей живописи Кировограда. К таковым относится и журнал «Кировоградский Форум», который не пропускает ни одну встречу с искусством, и теперь, по случаю юбилея владельца галереи Николая Цуканова, мы пришли в гости поговорить о его любимом поприще. текст – Елена Несен, фото – Дарья Ананко

– Николай Николаевич, недавно галерее «Елисаветград» исполнился год. Что было достигнуто за это время? Каковы итоги?

– Весной 2011 года десятки приглашенных на открытие галереи, в том числе и гости из других регионов Украины, были приятно удивлены высоким уровнем организации залов для выставок и работ, представленных здесь. Многие скептики уверяли, что галерея не просуществует и полгода, сомневаясь в ее целесообразности в нашем небольшом городе, особенно в период экономической неустойчивости и падения уровня жизни людей. Теперь эти пессимистические настроения развенчаны – опыт работы нашей галереи доказывает, что она востребована, выставки привлекают все больше и больше посетителей – как любителей живописи, так и тех, кто хочет открыть для себя что–то новое. Учитывая кризисную ситуацию и то, что у молодежи нет особого интереса к живописи, мы считаем, что все это время работа проходила очень удачно и была довольно плодотворна. Мы сегодня имеем достойный статус во всеукраинском масштабе, поддерживаем замечательные отношения со многими галереями в других регионах. К нам уже приезжали перенимать опыт со Львова, Мариуполя, Днепропетровска, Ужгорода.

42

В апреле этого года вышел каталог «Галереи Украины», в котором представлено всего лишь 60 галерей, в том числе и «Елисаветград». Что касается выставок, мы провели порядка 15 разноплановых вернисажей. С успехом прошла выставка «Украинский натюрморт», где кировоградцы смогли увидеть работы малоизвестных украинских художников. Персональные экспозиции были представлены живописными полотнами художника, чье имя по праву входит в сотню лучших художников Украины, – Михаила Кокина, а также выставками днепропетровского мастера Василия Коркишко, харьковских художников Виталия Бараненко и Натальи Иванченко, одессита Сергея Дриги. Не так давно в «Елисаветграде» была представлена грандиозная коллекция картин НЮ, которая собиралась среди художников на протяжении 4-х лет и интереснейшая выставка Владимира Остроухова, самобытного художника, который изготавливает картины, в первую очередь, для себя, и пишет то, о чем переживает. Кроме вернисажей картин в галерее с успехом прошли тематические выставки - антикварных фарфоровых кукол ХІХ–ХХ столетий из частной коллекции Вероники Пересунько, выставка ко Дню Победы, организованная совместно с областным

управлением СБУ, а также экспозиция «Денежные знаки мира» из частной коллекции Михаила Бондаря и хранилища кировоградского отделения Национального банка Украины. Сейчас в «Елисаветграде» действует выставка «Родом из СССР». В сборе материалов для этой экспозиции участвовала практически вся Украина. С приходом независимости мы выплеснули много интересного советского из нашей жизни. Прошло не так много времени, а уже довольно сложно найти какие-то элементарные вещи. На выставке представлено множество уникальных вещей, которые большинство не видели, например, женский массажер для тела и для лица. Также выставлено много советских фотоаппаратов, радиоприемников, документов, фотографий, игрушек и парфюмерия.

– Деятельность галереи не ограничивается изобразительным искусством. У вас ведь проводятся поэтические и музыкальные вечера?

– Да, наш проект «Суббота в

ФОРУМ

«Елисаветграде»» собирает все больше поклонников. В его рамках проводятся слэмы (битвы поэтов), поэтические и музыкальные вечера, прекрасные камерные концерты. К сожалению, пока наша кировоградская публика еще не совсем воспринимает галерею как место, где можно было бы в камерном, узком кругу пообщаться с людьми в душевной домашней обстановке. Хоть нас это и огорчает, мы все равно нацелены на то, чтобы работать над развитием проекта.

– Какие еще проекты стали успешными за время существования галереи?

– Успешным можно назвать совместный проект с Центром психологии «Альта» «Пробуждение прекрасного». Его суть в том, что будущие мамы в залах галереи создавали свои первые картины и различные поделки. Согласитесь, это очень здорово, когда беременные имеют возможность получить навыки в изобразительном искусстве и позитивный эмоциональный заряд. Также, я думаю, что кировоградцам запомнился

ГОРОДСКОЙ РЕНЕССАНС

праздник улицы Пашутинской, который проводился при нашем участии. Мы тогда сумели показать под небом очень интересную выставку «Деревянные изделия 18–19 вв.» из коллекции Нагорного, в которой были представлены уникальные вещи.

– Приходя в «Елисаветград», особенно на открытие выставок, всегда переносишься в прекрасную, гармоничную атмосферу. И чувствуешь себя абсолютно не так, как в других галереях или музеях. Даже взять, к примеру, музи-

конца ХІХ — начала ХХ века, поскольку именно в это время культурная жизнь Елисаветграда была на невероятно высоком уровне. В галерее есть переписка елисаветградца тех годов, есть документы о рождении людей, бумаги, связанные с

активных посетителей – ученики гимназии №9, школ №№ 11, 13 и 24. На память о посещении дети получают в подарок коллективную фотографию.

Еще немаловажно то, что мы начали проводить мастер-классы «Напиши картину своими руками». Кировоградцы, которые участвуют в них, получают и прекрасный эмоциональный заряд. Это дает возможность проявить себя, ведь в каждом из нас зарыты скрытые таланты.

цирование. Почему решили сделать такой й подход?

– Мы для себя определили то, что будем, так сказать, брать не количеством выставок, а уровнем их проведения. Изначально хотели организовывать их раз в месяц, но поняли, что для нашего города оптимальный вариант — одна выставка в два месяца, но которая будет неповторима и представлена на высоком уровне. На открытия мы приглашаем музыкальные коллективы, талантливых людей, чтобы показать их кировоградской публике. В каждый вернисаж мы вкладываем душу.

земельными участками, множество фотографий жителей Елисаветграда, денежные знаки разных периодов, которые были на елисаветградской земле, газета «Голос юга», которая выпускалась в 1905–1912 годах и тот, скажем, «ширпотреб», который выпускался на наших заводах — замки, ключи с надписью «Елисаветград» и большое количество других предметов старины, связанных с нашим городом. Все материалы, которые у нас собраны, являются подлинными, так что кировоградцы имеют возможность прикоснуться к прошлому нашего города.

– В октябре мы открываем тематическую выставку картин «Свадьбы 70–х». Это будут большие полотна, где кировоградцы увидят своих мам, бабушек, дедушек в тот период. Этот быт, убранства, угощения. Затем будет выставка картин художников Шаповаловых - два взгляда на живопись двух братьев. Они будут радовать нас своими полотнами, которых будет порядка 40-ка. Также осенью планируется проведение фотовыставке «Все дети мира плачут на одном языке», в которой будут участвовать работы из многих стран мира.

– Проводятся ли в галерее экскурсии?

– Да, их проводит педагог, который рассказывает о живописи, направлениях в искусстве, о художниках, ориентирует на правильное восприятие произведений. Посетителей это очень увлекает, они в среднем находятся в галерее больше часа. Приятно, что с нами начали сотрудничество учебные заведения города. Среди самых

P.S. Если вы ни разу не посетили эту замечательную галерею, поверьте, это большое упущение — непременно загляните в «Елисаветград». Ведь без духовного прожить нельзя. В нашем неспокойном, суетливом мире мы всё время куда–то бежим. А галерея - это место, где человек может остановиться, призадуматься, побыть наедине с собой и окунуться в мир прекрасного и вечного!

– По Вашим наблюдениям, кто больше посещает галерею — молодежь или более зрелые люди?

– С каждым днем интерес к галерее среди юношества возрастает. Мы первое время очень переживали, что молодежь не хочет ходить на выставки, ее не приучили к этому. Так вышло, что они увлекаются больше материальным, чем духовным. Вначале к нам приходили люди старшего поколения — те, кому за 50. Но сейчас мы выравниваем этот перекос. Мы напрямую общаемся с директорами школ, чтобы они рассматривали нас как базу для образования детей и могли максимально использовать то, что мы здесь представляем для воспитания подрастающего поколения.

– В галерее есть много исторических материалов о Елисаветграде. Это еще одна ваша фишка?

– Да, галерея «Елисаветград» популяризирует не только живопись и творчество кировоградских художников, но также и сам город, его богатейшую историю. Ведь мы хотим, чтобы имя, которое мы дали галерее, духовно прослеживалось абсолютно во всем. У нас собрано много материалов о периоде

ФОРУМ

– Какие планы на ближайшее будущее?

43

КРЕАТИВНІ ІДЕЇ

Короп – цар-риба м часом Останнім Кіровоград немов би намагається вирватися з інформаційного вакууму й голосно заявити про себе на українських теренах, використовуючи для цього найрізноманітніші інформаційні приводи. текст – Сергій Полулях

44

Позитивна інформаційна активність – це непогано, адже досі, завдяки активності спеціалістів з негативу, якщо хтось і згадував про «столицю степової Еллади», то лише як місце з негативною екологічною репутацією. Часто хтось із достойних гостей міста, навіть компліментуючи красі наших дівчат, обов’язково робить припущення, що це все завдяки радіації. Щоправда, про те, чому ж ця сама радіація не заважає батькам народжувати красунь, – мовчать. Останньою яскравою всеукраїнською акцією, яка дала Кіровограду можливість заявити про себе на весь голос, був «Майдан’s». Однак це – короткотермінова програма, і вже через рік про найкращих танцюристів за межами Кіровограда рідко згадують. Та креативність вимагає наявності довготривалого, а ще краще постійного проекту – як-от свого часу були ярмарки, зокрема Київські контракти. Були такі ярмарки і в Єлисаветграді, що давало змогу йому перебувати на діловій орбіті. Звичайно, ми не поодинокі в бажанні зробити своє місто не лише відомим, а й привабливим для туристів чи бізнесу, проте якщо інші міста вже захопили свою нішу, то ми лише шукаємо її. Перше, що спадає на думку, – Єлисаветградська фортеця, але без відновлення її історичного вигляду проект перспектив не має. Можна піти шляхом Європи та розвивати промисловий туризм, наприклад, у ролі об’єктів туристичного екстриму використати уранові шахти чи руїни буровугільного об’єднання «Олександріявугілля». Але боюся, що на заваді стане упереджене ставлення частини журналістів, які своїми безпідставними і недолугими «страшилками» зроблять наш регіон небезпечнішим, аніж Чорнобильська зона.

Де ж вихід? Повторюся, що конкуренти його вже знайшли або хоча б зберегли (згадайте Сорочинський ярмарок). Цілий ряд представників міст пішов шляхом організації фестивалів і таким чином оголосив їх своєрідними столицями. Хтось став столицею галушок, хтось – сала, хтось – борщу, хтось – вина чи квітів. Столиці щороку влаштовують тематичні фестивалі, які приваблюють десятки тисяч глядачів і постійно працюють не лише на імідж міста, а й розвиток обраної тематики. Що робити Кіровограду? Смачні проекти вже практично «застовблені», але і для нас дещо залишилося. Ідеться про рибу, рибний туризм, а якщо конкретніше, то про українську цар-рибу, тобто коропа, який здатен стати товарним знаком

створювати умови для реалізації проекту. Чому б міській і районній раді чи міській із сільськими радами не розробити проект проведення на ставках району щось на кшталт фестивалів коропової юшки або страв з коропа, Дня коропа, чемпіонатів чи першостей з вилову коропа, рибних ярмарків, свята першого клювання чи улову, у тому числі для дітей, конкурсів тощо? Сучасні комунікаційні системи дадуть можливість проводити акції одночасно на кількох об’єктах у режимі реального часу. Для прикладу, саме так транслюють сесії Кіровоградської обласної ради. Якщо до цієї справи долучаться торговельні заклади і об’єкти громадського харчування (хоча б і ресторани Кіровограда), то справа може вийти на всеукраїнський

якщо не всієї Кіровоградщини, то хоча б Кіровограда. Таку ідею на зустрічі з креативною громадськістю міста під час візиту до нашого обласного центру фахівця з брендингу міст Дениса Візгалова висловив перший заступник голови обласної ради Олександр Шаталов. Чому саме Кіровограда? Тому що це обласний центр, до того ж – навколо Кіровограда розкинувся Кіровоградський район, який, незважаючи на його степовий статус, має близько сотні суб’єктів рибогосподарювання. Географічне розташування підказує, що саме тут найкраще розвинена транспортна інфраструктура, та й площа водного дзеркала, яке перебуває в оренді, підхожа. У Кіровоградському районі орендують майже тисячу двісті гектарів водного дзеркала і майже 500 гектарів прибережної смуги – є де розвернутися і є де

рівень. Ідей щодо популяризації нашого міста за допомогою коропа, як то кажуть, хоч греблю стачить роботи ро гати. Тут вистачить праксіх напрямків бізнесу, тично для всіх ків медіа, літераторів, представників істориків, краєзнавців, оскільки найдеться робота. кожному знайдеться сті з вилову риби інПершості одять в Україні – і наколи проводять ровоградській віть в Кіровоградській області, але вони мають ний, і що найепізодичний, ше – не темаголовніше тичний і не іміджевий р. Щоправхарактер. сть у них кода, участь едешево, і штує недешево, це той випадок, коли справу виатиме рішуватиме маь, а не засовість, на вартість хмарна ків. (Зовсім квитків. вно знайонедавно мі відмови-

ФОРУМ

КРЕАТИВНІ ІДЕЇ

Кіровоградщини лись від участі в змаганнях на одному зі ставків Кіровоградщини, дізнавшись про вартість квитка учасника – 500 гривень!) Зрозуміло, що будь-який проект приречений на успіх лише у випадку не лише достатньої креативності, а й адекватного фінансування. Ніхто не сперечатиметься з тим, що весь тягар з організації і фінансування проекту ляже на організаторів. З інвестиціями зараз справа складна. Можна залучити в проекти гроші, які отримують від оренди сільські ради, але через мізерність сум їх до уваги брати не варто. Усі орендарі Кіровоградського району дають в бюджети сільських рад трохи більше 500 тисяч гривень на рік, а орендарі області – чотири з половиною мільйона гривень на рік. При цьому варто зазначити, що ці гроші аж ніяк не зайві для бюджетів наших, в основному небагатих, сільських рад, і вони раді кожній зайвій копійці. Але кошти таки є, хоча б у тих же орендарів. Але ті можуть сказати, що свою частку податків виплачують чесно і більше нічого виловити з води не можуть. За неофіційними підрахунками, орендарі області отримують від продажу права на риболовлю до 150 мільйонів гривень на рік, що в десятки разів більше відрахувань до бюджетів від оренди ставків. Те саме виходить і в Кіровоградському районі. Тут, за найскромнішими підрахунками, орендарі можуть отримати від продажу квитків на риболовлю до 12 з половиною мільйонів гривень за сезон. Це за скромними підрахунками, причому лише за літній сезон, але ж короп клює цілий рік! Це я до теми проведення фестивалів чи змагань, оскільки їх можна проводити як улітку, так і взимку – з криги. Погодьтеся, що це вже суми, з якими можна працювати, але саме ці суми зараз і не працюють ні на сільські громади, ні на імідж території, оскільки їх не вкладають в інфраструктуру, послуги, які на переважній більшості ставків просто відсутні. Саме тому час думати про створення інфраструктури відпочинку на берегах сотень і тисяч ставків та річок області, для чого потрібно створити передумови у вигляді послуг для відпочивальників, тобто інвесту-

вати в галузь для її розвитку. Чому саме короп? Ця риба завжди була як символом вдалої риболовлі, так і шанобливого ставлення до власне риби і природи. Через свою неймовірну силу навіть невеликий короп дає можливість відчути весь спектр боротьби і тріумф перемоги. Або гіркоту поразки, хоча відчуття майже нездоланного супротиву

джевих акцій за допомогою цієї риби у нас вистачає, але втрачати його не можна. Поки що можна стверджувати, що навіть біля інфраструктурних центрів, таких як Кіровоград, Знам’янка чи Олександрія, із цією самою інфраструктурою навколо ставків чи в селах як потенційних учасників проекту не все гаразд, хоча, чесніше буде сказати, що

залишиться з вами назавжди. Короп дуже гарний і неймовірно смачний. Над його створенням Господь попрацював таки чимало – і вийшов короп досконалим навіть з огляду на аеро- чи гідродинамічні характеристики. Це поважна риба, якій у східних філософіях надають неймовірних властивостей. Дослідники вважають, що назва коропа прийшла до риби зі старовинної німецької мови, в яку начебто потрапила з латинської. Інші переконують, що це суто слов’янська назва, до того ж потрібно пам’ятати, що одне з перших відомих слов’янських племен – венеди – жило на території Італії і заснувало місто Венецію. Так що цілком імовірно, що в латинь назва риби потрапила від наших далеких родичів. Теорія, що короп потрапив до Італії з басейну Каспійського моря як гастрономічне диво, а потім розплодився по всій Європі, – є доволі штучною. Ще Сабанєєв писав, що короп ащим трофеєм, вважається найкращим о назву з грецьале виводить його кого слова, яке означає «плопи найчастіше довитість». Коропи ачок вагою до потрапляють на гачок в, але в історії кількох кілограмів, дки вилову козафіксовані випадки ропів вагою 55 і більше кілограпи дуже довго мів. Живуть коропи ть більше років, – до 150-ти і навіть так що часу для проведення імі-

і іб на наших ставках відсутні будьякі умови для рибалок чи просто відпочивальників. Невелике, як зараз модно казати, соціологічне дослідження серед досвідчених мисливців з вудками засвідчило, що мій оптимізм щодо наявності в області справжніх господарів ставків, які піклуються не лише про прибуток, а й про рибалок, був невиправданим. Практично ніхто з любителів клювання не зміг пригадати ставка, де б на потенційного клієнта, тобто на рибалку, очікував мінімальний сервісний набір у вигляді будиночка для відпочинку, електрифікації, під’їздів до водойми, наметів, кухонь, шашличниць, місць для відпочинку з дітьми, кладок, розчищених місць для риболовлі, торгівлі, туалетів, душових – перелік можна продовжувати. Це все потрібно створювати вже зараз, розпочавши роботу над реалізацією проекту «Короп – цар-риба Центральної України», так би мовити, знизу. Усе це не вимагає великих коштів, оскільки такі послуги повинні входити в мінімальний набір хоча б санітарних вимог, а по-друге, такі вимоги повинні ставити сільські ради при укладанні договору оренди. Якщо згадаєте, то договори про соціаль-

ФОРУМ

не партнерство з обласною чи міською радою є необхідною передумовою надання дозволу на користування надрами чи територією. За ці гроші в містах доволі успішно облаштовують території. Не можна сказати, що прикладів у цьому напрямку немає. Взяти хоча б ті ж турбази колишніх великих і не дуже підприємств. Там, як правило, є водойма, житло, лісовий масив тощо. За приклад можна взяти базу відпочинку Інгульської шахти «Гірник», яка розташована в районі Лелеківки в Кіровограді. Там є практично все як для комфортного проживання, так і доволі комфортного відпочинку на природі. Тобто такі умови для рибалок могли б стати обов’язковими для орендарів. Звичайно, утримання такої бази дороге. Це і постійний штат співробітників, і утримання території, але ж ніхто не каже, що кожен ставок повинен бути обладнаний такими ж потужними комплексами. Ідеться про мінімальний, але обов’язковий набір послуг для учасників проекту з вилову чи приготування коропів задля іміджу Кіровограда. Цікаво, що наші рибалки, які не змогли згадати у нас жодного ставка з послугами для них, мають досвід проживання в колишній НДР, а тепер просто Німеччині. Там під’їзди до кожного куточка водойми обов’язкові, як і обладнані місця для відпочинку чи рибної ловлі. Навіть на такий мінімальний набір потрібні кошти, але ж це справа організаторів, до когорти яких належатимуть як місцеві ради, так і орендарі. Чомусь здається, що заробляють вони на рибалках достатньо, щоби вкладати гроші для розширення бази послуг у межах реалізації проекту «Короп – цар-риба Кіровоградщини» і залучення туристів, яких одночасно можна буде обслуговувати до ста тисяч осіб. І всі вони працюватимуть як на наш бюджет, так і на наш імідж!

45 4 5

СПОРТ

И все когда-нибудь кончается Симпатичные украинские девушки, доброжелательные гостеприимные люди, живописная природа, вкусная и разнообразная национальная кухня – приблизительно такие общие впечатления остаются у иностранцев после того, как они посетили Украину во время проведения Евро-2012. текст – Андрей Липатов Если до начала чемпионата Европы недоброжелатели в разных странах и занимались черным пиаром, призывая не ехать в Украину, где, по их мнению, процветали расизм, насилие и преступность, то теперь они вынуждены пересмотреть свое мнение. В каждом из четырех украинских городов, принимавших чемпионат, ощущалась неповторимая атмосфера футбольного праздни-

46

ка, и те болельщики, которые посетили хотя бы один матч Евро, могли лично убедиться в этом. Мне удалось побывать на играх во Львове, где Германия встречалась с Португалией, и Донецке, когда украинцам противостояли французы. Хотел бы поделиться с вами, уважаемые читатели, своими впечатлениями от этой незабываемой поездки. Первые два матча Евро-2012 Польша – Греция и Россия – Чехия были проведены в Польше, а поединок между Германией и Португалией, сыгранный 9 июня во Львове, стал первым, который состоялся в Украине. До начала чемпионата Европы группу «В» заслуженно окрестили «группой смерти», ведь в ней собралась очень достойная компания: Португалия, Дания, а также финалисты двух последних

чемпионатов мира и Европы – Голландия и Германия. И, забегая вперед, можно сказать, что здесь до самого последнего момента было неизвестно, какие две сборные попадут в четвертьфинал. По приезде во Львов уже возле вокзала можно было встретить огромное количество немецких фанов, одетых в футболки своей национальной сборной и державших в руках, как ни странно, бутылки с нашим львовским пивом. Что интересно, украинская милиция никак не реагировала на веселых жизнерадостных иностранцев, будто не замечая их. Зато жители Львова с большим интересом разглядывали лица улыбающихся краснощеких гостей,

ФОРУМ

разукрашенных в немецкий триколор. Иностранцы не скрывали своего восторга от Львова, в котором футбольный праздник ощущался повсюду: на улицах, площадях, в парках дружелюбные львовяне относились к болельщикам с большим уважением и искренне были готовы помочь туристам. Первый матч во Львове между Германией и Португалией собрал рекордное число болельщиков – около 60 тысяч человек. А количество людей, которые 9 июня посетили львовскую фан-зону, и вовсе превзошло все ожидания. Во время просмотра футбольного поединка там был настоящий аншлаг – 30 тысяч фанатов! Прогулявшись по о старинным львовским улицам, на которых в этот день было шумно и весело, я поехал непоепо-

СПОРТ средственно на «Арену Львов», которая находится в семи километрах от центра. Зайти непосредственно на стадион можно было даже за три часа до начала встречи – это решение было продиктовано тем, чтобы каж-

футбол голодными и ничего не будут брать к пиву, иначе как объяснить то, что еще до начала встречи в пунктах продажи питания кончились все сэндвичи, и никто, несмотря на большой ажиотаж, не собирался попол-

дый й б болельщик б без всясякой суеты мог спокойно попасть на футбол. Кстати, при входе я не заметил, чтобы у кого-то проверяли удостоверение личности, несмотря на то, что все билеты были именными. Болельщиков просто вежливо просили предъявить билет и показать свои личные вещи (к примеру, открыть рюкзак или сумку), дабы убедиться, что человек не проносит с собой никаких запрещенных предметов. В огромном списке того, что нельзя было брать с собой, фигурировали, в частности, еда и напитки, но если это покупалось внутри – другое дело, кушайте на здоровье и в любых количествах. Только вот с этим организаторы, кажется, сильно прокаже считались: наверное, у счита кого-то возникли сомнекогония, что иностранные ния болельщики придут на бо

нять запасы съестного?? нят Интересно было наблюдать за тем, как один из украинских болельщиков, одетый в футболку немецкой сборной, бурно выражал свое недовольство по этому поводу одному из продавцов. Когда я занял свое место непосредственно на стадионе, сразу бросилось в глаза то, что здесь все сидят вперемешку, независимо от того, кто за какую сборную переживает. К примеру, справа от меня расположилась группа немецких болельщиков, слева находился поклонник футбола, который приехал на Евро-2012 из Канады и, несмотря на это, на «Арене Львов» был одет в футболку национальной сборной Украины. Сзади можно было услышать шумные разговоры польских фанатов, активно обсуждавших на своем языке перипетии

матча Польша – Греция, ну а впереди на ряд ниже расположилась веселая компания португальцев. Одно можно было сказать наверняка: количество людей, поддерживающих сборную Германии, значительно превосходило число гостей из Португалии. На Евро-2012 немцы и португальцы могли еще раз встретиться в финале, но эти команды не смогли преодолеть полуфинальный барьер. А в их очной дуэли на групповом этапе героем стал нападающий бундестим Марио Гомес. Игрок мюнхенской «Баварии» использовал чуть ли не единственный свой шанс, забив решающий гол прицельным ударом головой. После финального свистка немецкие болельщики с головой окунулись в состояние эйфории, и те, у кого была возможность провести ночь во Львове, танцевали, пели и праздновали победу Германии до утра. А португальцы, несмотря на поражение, посыпать голову пеплом не собирались, ведь тогда для них это был только первый поединок на Евро-2012. Когда игра закончилась, я поймал такси, чтобы вовремя успеть на железнодорожный вокзал, и пока ехал в машине, задумался: интересно, а как свой дебютный матч со шведами проведет сборная Украины и какие эмоции будут переполнять наших болельщиков по окончании встречи? Никто не станет спорить, что во встрече со Швецией наша сборная совершила настоящий подвиг и, проигрывая по ходу матча, смогла отыграть два гола. А какой футболист стал автором ду-

ФОРУМ

бля? Тот, которого многие гореспециалисты досрочно списали со счетов, мол, староват уже для сборной. Олега Блохина неоднократно упрекали за то, что он включил в заявку на Евро-2012 Шевченко, который в последние месяцы не имел постоянной игровой практики в клубе. Но наставник сборной Украины в игре со Швецией выпустил Андрея в «основе», и капитан не подвел, блестяще сыграв как в свои лучшие молодые годы. В этом «валидольном» поединке вся команда проявила характер и мужество: уступая в счете, она сыграла на грани самоотверженности, подарив украинским болельщикам фантастический вечер. А кировоградцы могли гордиться тем, что в составе национальной сборной «на отлично» сыграли сразу три воспитанника кировоградского футбола – Пятов, Назаренко и Коноплянка. После выигрыша у Швеции наша сборная возглавила турнирную таблицу, и в следующей игре с французами украинцы в случае победы могли досрочно оформить путевку в плей-офф. Посетив Львов, мне интересно было посмотреть, какая атмосфера царит в Донецке. Именно в этом городе на великолепной «Донбасс Арене» украинцам предстояло провести два матча группового турнира Евро-2012 против Франции и Англии. До этого наша сборная ни разу не могла победить на этом стадионе, и очень хоте-

47

СПОРТ лось, чтобы на домашнем чемпионате Европы эта неприятная серия была наконец-то прервана. Не могло не радовать, что многие украинские болельщики оделись в национальные цвета и приехали на футбол, что называется, при полном параде: с разукрашенными «жовтоблакитними» лицами. Хотя те, кто не успел или не смог приобрести, к примеру, футболку сборной Украины заранее, могли это сделать непосредственно по дороге на стадион. Однако возле «Донбасс Арены» торговали не только сувенирной продукцией, но и билетами на футбол. Их цена на матч Украина – Франция, конечно же, существенно отличалась от официальной, установленной УЕФА, однако чем меньше времени оставалось до начала поединка, тем они становились дешевле. Конечно, то, что происходило в тот вечер в Донецке, запомнится, пожалуй, на всю жизнь. В то время как весь стадион вместе с футболистами поклялся «показати, що ми, браття, козацького роду», над «Донбасс Ареной» вовсю свирепствовала настоящая буря с громом, а в черном небе ярко сверкала молния. Поединок только начался, а на футбольном поле уже было полно воды, и ливень с каждой минутой только усиливался. В таких экстремальных условиях играть было не только

48

небезопасно, но и бессмысленно (мяч на залитом водой газоне отказывался подпрыгивать), и в результате арбитр остановил поединок, уведя команды с поля от греха подальше. В подтрибунные помещения отправились и болельщики, которые внимательно смотрели на экраны телевизоров и задавались одним вопросом: когда возобновится матч и произойдет ли это вообще? Но форс-мажора в Донецке не допустили: стихия, в конце концов, отступила, а дренажная система «Донбасс Арены» справилась с огромным потоком воды. Газон в кратчайшее время был приведен в очень хорошее состояние, и под аплодисменты болельщиков, вернувшихся на свои места, матч к всеобщему ликованию продолжился. Но украинская сборная в этот вечер разочаровала своих поклонников, пропустив два гола во втором тайме. И если в первой половине встречи наша сборная сохранила свои ворота в неприкосновенности во многом благодаря вдохновенной игре Пятова, то после перерыва французы, которым не помешали ни мокрый газон, ни постоянный свист трибун, продемонстрировали овали

свой класс. В поединке с Францией украинские футболисты заметно поникли после второго пропущенного мяча, а вместе с ними выглядели удрученными и болельщики на «Донбасс Арене». Не могло не разочаровать то, что минут за двадцать до финального свистка многие болельщики начали вставать со своих мест и покидать стадион. Давайте вспомним, как в товарищеской встрече между Украиной и Австрией, которая проходила во Львове и завершилась победой нашей сборной, зрители в конце встречи стоя пели гимн нашей сборной. Тогда это помогло команде Олега Блохина – и она выиграла! К сожалению, на «Донбасс Арене» под занавес встречи с французами на трибунах было гробовое молчание, и лишь одинокие фанаты находили в себе смелость встать и попытаться хоть как-то поддержать нашу команду. Безусловно, это была не самая лучшая игра в исполнении команды Блохина. Нельзя не упрекнуть футболистов в том, что они опустили руки после второго гола в свои ворота, сыграв ниже своих возможностей. Но ведь поражение – это такая

ФОРУМ Ф ФО ОР РУ УМ

же неотъемлемая часть футбола, как и победа. Больше всего «убило» то, что после волевой победы над Швецией игроков и главного тренера сборной все чуть ли не носили на руках, а теперь были готовы растоптать и облить грязью. Но, проиграв французам, тогда Украина не потеряла шансов на выход в 1/4 финала. Впереди нам предстояла решающая битва с англичанами, где команде Олега Блохина нужна была только победа. В матче со сборной Украины в составе Англии вышел отбывший дисквалификацию Руни, и надо же было такому случиться, что именно этому футболисту удалось стать автором единственного гола в той встрече. Наверное, украинские болельщики еще долго будут вспоминать венгерского арбитра Виктора Кашшаи и незасчитанный гол Девича, но общий итог выступления украинской сборной никак нельзя назвать отрицательным: команда Олега Блохина достойно выступила на этом турнире и до последнего боролась за выход из группы. После домашнего чемпионата Европы украинская сборная стала еще опытнее, еще увереннее, и необходимо с оптимизмом смотреть в будущее. Впереди нас ждет квалификация к чемпионату мира-2014 в Бразилии, и у Украины есть все предпосылки для того, чтобы успешно ее преодолеть.

АВТОМОБИЛИ В том, с какими подводными камнями Вы можете столкнуться, как себя вести и на что стоит обращать внимание при прохождении ТО, сегодня нам поможет разобраться Владимир Новиков, аварийный к комиссар «Украк инского центра и послеаварийной п защиты «Экспертз сервис». с – Большинство автовладельцев знают истории, как на гарантийных СТО им начисляли большие суммы за ремонт тех или иных деталей, а «в гаражах у дяди Васи» все можно сделать дешевле. Однако стоит помнить, что автодилеры подстраховались и здесь: при ремонте авто не на гарантийном СТО Ваша гарантия не действует. Так стоит ли так дорожить этой опцией и насколько это полезный сервис?

– С точки зрения важности процесса как такового, то, несомненно, это сервис полезный, а в реальности Вам придется столкнуться с разными вариантами обслуживания. Во время проведения ТО не нужно жалеть свое время, а следует действительно смотреть, что конкретно и как делают с машиной. Солидные гарантийные станции или пускают хозяина непосредственно на ремонтный участок, или дают возможность с комфортом понаблюдать через видеонаблюдение. А вот если станция подобного не делает, то тогда стоит задуматься над качеством предоставляемых услуг. Стоит отметить, что во многом сами покупатели не знают своих прав и абсолютно не подготовлены к возникающим на СТО ситуациям. Прежде всего, изучите, что именно Вам смогут поменять и отремонтировать бесплатно, а за что придется заплатить. Помните, что не только Вы заинтересованы в качественном сервисе, но и сама станция должна предоставить оптимальный набор услуг. Одной из проблем такого обслуживания я бы назвал пассивность покупателей автомобилей их нежелание знать свои права. Проблемы с обслуживанием автомобилей начинаются еще на уровне покупки даже в некоторых фирменных станциях. До сих пор человек, приобретая автомобиль, можно сказать, находясь в эйфории от предстоящей покупки, не всегда как следует

Гарантийные СТО – полезный сервис или бесплатный сыр?!

Новый автомобиль куплен, радость и эйфория от покупки уже в прошлом, и вот пришло время первого технического обслуживания на гарантийной станции технического обслуживания. К Каждый солидный автодилер имеет в своем распоряжении гарантийную СТО, где и б будет проведена диагностика Вашего автомобиля. т текст – Артем Ересько, заместитель директора Кировоградского управления п продаж ПАТ «Страховая компания «Украинская Страховая Группа» элементарно его осмотрит и выяснит все нюансы комплектации и условия гарантийного обслуживания. Например, где-то 5 – 10% продаваемых новых машин уже могут быть повреждены и затем отремонтированы». На гарантийном СТО Вы должны получать полный спектр услуг по обслуживанию Вашего автомобиля. Это касается как замены и ремонта отдельных частей автомобиля, так и проведения лакокрасочных работ. Идеальная станция должна обладать набором мощностей и специалистов для проведения любого вида ремонта и обслуживания.

– Но на практике часто оказывается, что для той же покраски СТО может направить Вас на другую станцию, с которой у нее заключен договор. Так ли это страшно и стоит ли на это обращать внимание?

– Далеко не все из гарантийных СТО имеют свой ремонтный и малярный участок, поэтому они заключают договора с другими действующими станциями. Нормально ли это? Я думаю, что да. В конце концов, отдавая машину на ремонт, мы заключаем договор непосредственно со своей станцией, и нас особо не должно волновать, к кому из субподрядчиков машина попадает в дальнейшем, ведь спрос все равно с генерального подрядчика. В то же время не всегда есть смысл, при малом объеме продаж конкретного производителя, содержать свою собственную станцию. Кстати, с учетом того, что не все производители имеют свои собственные станции, а заключают договора с генеральным импортером, существует элементарный способ для разрешения возникающих конфликтов. Достаточно просто связаться с генеральным импортером конкретного производителя в Украине, и если у на-

ших местных станций вопрос престижа и качества обслуживания, в некоторых случаях, не стоит на первом месте, то у генерального импортера это зачастую наиболее важный вопрос, а желающих занять место регионального представителя хватает.

– Существует расхожее мнение, что автомобили на самом деле могли бы быть гораздо более прочными и долговечными, а развитию прогресса мешают сами производители, которые, кроме как на продаже авто, зарабатывают огромные деньги еще и на его ремонте. Именно для этого они ставят покупателей в жесткие рамки так называемой «автомобильной гарантии»?

– Мне кажется, что гарантия выгодна в первую очередь самим СТО, а не производителю. В то же время не всегда гарантийная станция принадлежит самому производителю. В большинстве случаев производитель заключает договор с уже существующей станцией/ салоном. Такой договор является просто взаимовыгодным для каждой из сторон: производитель продает машины, а гарантийная станция

ФОРУМ

зарабатывает на ТО. Поэтому от производства некачественных автомобилей выиграет только гарантийная станция, зачастую не имеющая никакого отношения к самому производителю. А вот репутация производителя может серьезно пострадать. Сказать, что это часть большого сговора, думаю – нельзя. По-моему, это просто условия выполнения действующих законов, в частности о защите прав потребителя. Подводя итог вышесказанному, стоит отметить, что выбор, где проходить гарантийное техобслуживание, остается, безусловно, за автовладельцем. Если авто дорогое и имеет мощную электроннокомпьютерную базу, то без спецоборудования для его проверки не обойтись. У «дяди Васи в гаражах», как правило, ремонтируются недорогие авто. Безусловно, это дешевле, но существует риск, что после такого ремонта потер Вы потеряете большие преимугар щества гарантийного обслуживания на гар гарантийной СТО. Гарант Гарантийные обязательства, касающ касающиеся качества ремонта, по закону, относятся не только к сертифициро рованным гарантийным с станциям (к слову, не л ленитесь посмотреть на подтверждающие сертификаты), а и к «дяде Ва в гараже». Просто Васе нуж нужно оформить все докум кументальным образом. П Провести же эксп пертизу по некачес ственному ремонту/ п покраске на данный м момент не является п проблемой. В Украи ине существуют и р работают, что важн нее, действительно н неплохие ГОСТы и стандарты. с 49

МАРШРУТ ВЫХОДНОГО ДНЯ

Место силы

Есть места на Земле, которые притягивают своей таинственностью. Есть такие места и у нас на Кировоградщине. Одно из них находится в сотне километров от Кировограда, в Устиновском районе. Это загадочное место называется Монастырище. текст и фото – Жанна Сичкарь Прочитав всю информацию о Монастырище в Интернете и вооружившись картой, мы отправились туда на автомобиле.

50

Маршрут нашего путешествия был такой: по Бобринецкой трассе доехали до Бобринца, при выезде из Бобринца – повернули по трассе на Устиновку, дальше – через села Солонцеватка, Селиваново, Седневка и

Устиновка. Самое сложное – это, конечно, найти в Устиновке поворот на Солнцево. Даем подсказку – это в самом центре. В крайнем случае – спросите местных жителей. Если вам посчастливилось, и вы все-таки повернули правильно, дальше ваш путь лежит через села Березовка и Ингульское. И там тоже каждый местный житель с удовольствием укажет дорогу. Ехать надо в хорошую погоду и желательно на машине, которую не жалко там оставить, так как дороги там, в принципе, нет. Расстояние – около ста километров, время пути – два часа, если не заблудитесь. Но эта мисстическая дорога и притягивает своими таинственными неожиданностями. Говорят, ччто дорога открыта не всем и проходят этот путь те, кто ззнает, за чем едет. Жители окрестных сел ххранят легенды о Монастырище. Одно лишь можно ссказать наверняка – это место уникальное, и для уукраинской культуры значчит не меньше, чем пирамиды для древнего Египта. О Отсутствие дорог, поломка машины и другие происшествия компенсировались уудивительной картиной, ккоторая отккрылась нам. П Посреди шир рокой изум мрудной степи ввозвышалась о овальная скал ла, рядом с ккоторой проттекает река И Ингул. Подойдя б ближе, можно уувидеть громадные каменные плиты, сложенные одна на другую. Размеры каменных блоков впечатляют. Сложно представить, что эти глыбы – творение человеческих рук. Есть версия, что эти камни – застывшая магма, которую высвободил из земли метеорит, упавший 45 млн. лет назад. На вершину пирамиды можно подняться по тропе. Поднявшись на вершину

ФОРУМ

скалы, мы увидели живописную картину. И это был тот момент, когда мы поняли, что приехали сюда не зря. На верхушке скалы есть огромный камень, где приезжие оставляют «жертвоприношения» – хлеб, печенье, конфеты, чтобы задобрить местных духов. А рядом растущее дерево пестрит яркими ленточками, которые приезжие завязывают, загадывая самые сокровенные желания. Судя по рассказам, эти желания непременно исполняются. Люди приезжают сюда, чтобы духовно и физически исцелиться, восстановить душевные силы. Местные жители утверждают, что если провести здесь несколько дней, то у вас откроются сверхъестественные возможности. Мы узнали, что есть множество легенд, связанных с этим местом. Некоторые связаны с местным паном Требиновским, возлюбленная которого, сельская красавица, забеременев, во избежание людских глаз, в одиночестве жила в одной из пещер Монастырища, как монахиня в келье. Местные жители рассказывают также, что за грех прелюбодеяния на Монастырище отсылали монахинь, где они искупали свой грех. Во многих легендах фигурируют именно женщины. Неспособные забеременеть, здесь они лечились травами, энергетическими полями этих мест – и исцелялись. Этот миф существует и по сей день. Мы узнали также и о тайной пещере, которая есть на Монастырище и в которой якобы спрятаны сокровища – то ли татарские, то ли казацкие. И, наконец, о самом загадочном – об украшениях сооружения. Нет, это не драгоценные украшения, эти украшения каменные. На верхней площадке находится множество скульптурных глыб. Прошло много тысячелетий, но эти каменные глыбы не поддались времени и по очертаниям напоминают мифических животных. Такой себе Стоунхендж. Насладившись великолепием Монастырища, подпитавшись энергией Земли, мы отправились домой. И уже не огорчал ни рев машины с оторванным глушителем, ни отсутствие хороших дорог. Ведь желания задуманы, а они непременно исполнятся. Ведь не зря же такие места существуют.

ЗДОРОВ'Я

Санаторій «Гірська Тиса» – цілюща сила могутніх Карпат

Певно, немає в Україні жодної людини, яка б не мріяла побувати в Карпатах. Про надзвичайну красу цього чарівного краю складають легенди. Хтось захоплюється величчю самих гір, хтось не уявляє свого життя без ковзання на лижах, а хтось просто любить жадібно вдихати чисте повітря, яке буквально з перших хвилин надає сили й бадьорості. Але незалежно від уподобань окремих людей, Карпати незмінно асоціюються зі здоров'ям. І не даремно! Адже саме цю землю можна впевнено назвати природною здравницею нашої країни. З-поміж інших багатств, які подарувала земля місцевим жителям, особливої уваги заслуговує вода – цілюща, унікальна й воістину животворна. Бо саме в Рахівському районі Закарпатської області знаходиться єдине в Україні родовище миш'яковистої води, яка відновлює здоров'я, забезпечує надійний за-

хист від різних захворювань, сприяє лікуванню серйозних хвороб і в буквальному значенні ставить людей на ноги. Вода з цього джерела стала основою лікувальних, профілактичних і реабілітаційних програм в санаторії «Гірська Тиса». Це затишне місце справді унікальне. Воно абсолютно не схоже на те, з чим традиційно асоціюють українські санаторії. Тут у центрі уваги не Ваше захворювання, а Ваше

здоров'я. Дійсно, миш'яковиста вода дає змогу комплексно впливати на організм, але головна її цінність – в ефективному лікуванні та запобіганні захворювань опорно-рухового апарату. Випробувавши на собі лікувальні властивості гірськотисянскої води, Ви забудете про ті захворювання, які тривалий час турбували Вас, і повністю поринете в колоритний, яскравий світ карпатських гуцулів. Знайомство з цими гостинними людьми, які раді кожного незнайомця приймати, ніби старого друга, змусить Вас забути про накопичену втому й нескінченні проблеми. А чого варта літня прогулянка вузькими карпатськими стежками, на які щедра ця місцина! Соковитий аромат лугових трав і квітів, величні гори, кришталево чисті водоспади Яремчі – це те, що зробить Ваш відпочинок ще кориснішим для душі і для тіла. І це ще один фактор, який сприяє ефективному лікуванню в санаторії «Гірська Тиса».

КОНТАКТИ: Санаторій «Гірська Тиса» знаходиться в с. Кваси Рахівського району Закарпатської області. Менеджер із роботи з клієнтами: тел.: +38 (095) 120-08-48 тел.: +38 (097) 062-12-11

тел.: +38 (03132) 3-24-16 факс: +38 (03132) 2-59-77 e-mail: reservation@tisa.uz.ua сайт: www.tisa.uz.ua