Київ Самобутній

Зміст Міська концепція «Київ Самобутній» — шлях до сталого розвитку території

3

5

Соціум

6

Економіка

8

Про Концепцію «Київ Самобутній»

11

Розташування

12

Основні заходи

Економічна стратегія

14

Інвестиційна привабливість

16

Публічний простір

18

Туризм

20

Транспорт та пішоходи

24

Веломережа

30

Фестивалі

32

Культура

33

Об`єкти до реалізації

34

Ресурси території

25,09,13.indd 3

Нерухомість

38

Археологія

40

Археологія та культурне середовище

44

Історико-культурна спадщина

48

Історико-культурна спадщина. Перспективи

50

25.09.2013 21:29:55

4

Авторський колектив

Співавтори (на засадах творчої діяльності)

Автори проекту: Координатор проекту Директор «ПРОЕКТГЕНПЛАН», головний архітектор Провідний архітектор Архітектор 1-ої категорії Архітектор 3-ої категорії Архітектор 3-ої категорії Провідний інженер Інженер Інженер 1-ої категорії Інженер Інженер Дизайнер Літературний редактор

О.Бакун

Архітектурно-планувальна частина

С. Швец М. Стасюк О. Попов О. Бачинська

Техніко-економічна частина

М. Дідух А. Новіков А. Іванченко Ю. Стеблецька

Комп’ютерне забезпечення

О. Підлісний М. Рог

Редакторський склад

Центр організації та економіки міського землекористування Директор

І.Шкляревська

О. Драпіковський

Заступник директора

25,09,13.indd 4

Г. Бондар

І. Іванова

Департамент містобудування та архітектури КМДА Головний архітектор м. Києва Перший заступник Заступник

С. Целовальник А. Куделін А . Вавриш

Управління інженерно-транспортної інфраструктури В. Петрук Директор Департаменту економіки та інвестицій М. Ю. Поворозник Начальник управління туризму КМДА Начальник управління охорони культурної спадщини КМДА Голова Подільської районної в місті Києві державної адміністрації КМДА

Т. Слишик Я. Діхтяр С. Крушановський

Аналіз археологічної та культурно-історичної спадщини виконаний авторським колективом ДІАЗ «Стародавній Київ» Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та визначних місць: М. Виноградова — начальник відділу вивчення пам’яток ДІАЗ «Стародавній Київ» КНМЦ. Робота над «Києвом Самобутнім» виконувалась в межах наукової теми Відділу вивчення пам’яток ДІАЗ «Стародавній Київ» – «Розвиток історичного центру Києва та Подолу у ХVІІІ – поч. ХХ ст.» та особистих архівних наукових досліджень за темою «Містобудівна та архітектурна спадщина Києва у новий та новітній час». В. Бітковський — аспірант Центру пам’яткознавства НАН України, провідний фахівець ДІАЗ «Стародавній Київ». Робота над «Києвом Самобутнім» виконувалась в межах наукової теми Відділу вивчення пам’яток ДІАЗ «Стародавній Київ» – »Дослідження та облік пам’яток археології історичного центру Києва» та теми дисертаційного дослідження, що виконується в Центрі пам’яткознавства НАН України – «Виявлення та облік пам’яток археології в Україні».

25.09.2013 21:29:56

Міська концепція «Київ Самобутній» — шлях до сталого розвитку території

С

учасний розвиток міських територій має базуватись на взаємодії «трьох китів»: соціум, економіка, екологія довкілля. Цей принцип має лягти в основу стратегічного планування розвитку урбанізованих територій. «Київ Самобутній» — перший муніципальний проект, який має на меті ґрунтовну трансформацію міського середовища за рахунок взаємодії громадськості, бізнесу, фахівців та влади. Наша амбітність полягає в тому, що ця концепція, присвячена невеликій частині Києва, насправді проект для всього міста, проект, що має змінити стереотипи поведінки людей в місті, проект, що базується на максимально ефективному комплексному використанню території та насиченню її смислами, які мають давню традицію. Це створення нових легенд та міфів і водночас спогади про минуле. Ми плануємо використовувати метод акупунктури — метод концентрованих зусиль для конкретно взятої території міста. Цей метод дозволить локалізувати найбільш цінні міські території, приділити їм максимум уваги, провести ефективні роботи та забезпечити контроль виконання. Метод дозволить в подальшому виявляти найбільш цінні галузі розвитку в інших районах міста і розвивати їх за їх власним, підказаним логікою розвитку території сценарієм. Зміна сприйняття городянами свого міста має приклади по всьому світові — перетворення однієї з кримінальних столиць світу м. Нью-Йорк на місто, гуманне до людей — один з взірців вдалої

25,09,13.indd 5

5

важкої роботи політиків, бізнесу та громади – ретельно слідкуючи за чистотою вулиць нью-йоркська влада не тільки привчили городян поводити себе культурніше, але й добилися значного зменшення злочинності в місті. Трансформація поведінки людей в місті — один з аспектів «теорії розбитих вікон», в якій натомість вікна регулярно вставляються, що спонукає городян дбайливо ставитись до свого середовища: подвір`я, будинку, тротуару, вулиці, площі, міста. Наша стратегічна мета — досягти каталізації змін на території, коли на кожну вкладену містом гривню буде приходитись 8-9 гривень наступних інвестицій від власників розташованих на території ресторанів, магазинів, житла в реставрацію фасадів будівель, ремонт дахів тощо. Це має стати цільовим показником нашої роботи. Ми намагаємось спрогнозувати міський розвиток, беручи на себе роль модератора процесів. Як цього досягти? Перша спроба відповіді — це пілотний проект «Київ Самобутній», в рамках якого планується безпрецедентне за масштабами залучення різних верств громади міста до прийняття важливих містобудівних рішень: функція, публічний простір, транспорт, розвиток культури, бізнесу, пріоритети розвитку території, залучення різних видів фінансування. Ми чітко розуміємо кроки для досягнення поставлених завдань: визначення пріоритетів розвитку, ресурсів території, заходів, створення організаційної структури управління проектом. Це має стати рецептом для комплексного збереження та розвитку особливо цінних територій міста.

25.09.2013 21:29:56

6

Соціум

С

оціальний склад території «Києва Самобутнього» формують різні групи людей – ті, що тут мешкають, працюють, навчаються, проводять дозвілля та ті, що приїжджають сюди з діловою або туристичною метою. Кожна з цих груп висуває певні вимоги до матеріально-просторового середовища своєї життєдіяльності. Тому концепція має врахувати інтереси усіх представників соціуму. Мешканці Однією з найбільших груп, що формують соціум проектної території, є її мешканці, кількість яких складає майже 12 тис. осіб. Коло їх інтересів пов’язане з належними умовами проживання, побуту, охорони здоров’я, виховання та навчання дітей, соціального забезпечення, безпеки середовища. Сьогодні житловий фонд території, охопленої Концепцією, складає 4 593 квартир загальною площею 303,4 тис. м². В розрахунку на одного мешканця забезпеченість житлом становить 25,22 м², що перевищує середнє значення цього показника по Києву в цілому. У межах проектної території склалася розвинута мережа магазинів з товарами повсякденного попиту, закладів охорони здоров’я (клінічна лікарня № 15, поліклініка № 3, вузлова поліклініка Київського метрополітену, державні та приватні стоматологічні клініки), дитячих дошкільних установ (дитсадок № 120, дитсадок № 307 «Барвінок», дитсадок № 676 «Сонечко», школа-дитсадок «Поділля»), загальноосвітніх шкіл (в тому числі п’ять середніх шкіл, два ліцеї та одна вечірня загальноосвітня школа), що в цілому задовольняють існуючі потреби мешканців. За прогнозами кількість мешканців території «Києва Самобутнього» буде залишатись відносно стабільною. Тим не менше, їх вимоги до умов проживання зростатимуть, зокрема в частині активного родинного відпочинку та відвідування соціально-культурних заходів. Ефективним є використання потенціалу мешканців щодо благоустрою вуличного та дворового просторів.

25,09,13.indd 6

Працівники. Найбільш численною групою соціуму — більше ніж 22,8 тис. осіб , — є працівники розташованих в межах проектної території установ та підприємств, які складають основу денного населення. В останній час їх структура змінюється в бік зростання частки службовців та офісних працівників, що зумовлено посиленням тут функції центрального ділового району. Територія «Києва Самобутнього» стала осередком розміщення професійних офісних центрів («Поділ Плаза», «Swiss House», «Контрактовий», «Іллінський» та інші), державних установ, банків та дипломатичних представництв (представництво Ради Європи та посольств країн Нідерландів, Іспанії, Бразилії, Сербії, почесних консульств Болівії та Перу). Це призвело до збільшення транспортних та пішохідних потоків, формування додаткового попиту на заклади громадського харчування та торговельно-сервісні центри. Кількість працюючих в межах території «Києва Самобутнього» буде збільшуватися, що традиційно передбачає подальший розвиток супутніх роботі та діловим контактам об’єктів (паркінгів, ресторанів та кафе, культурно-розважальних закладів, фітнес центрів та салонів краси). Задоволення вимог цієї групи соціуму сприятиме посиленню респектабельності матеріально-просторового середовища. Студенти. Важливою групою соціуму є студенти вищих навчальних закладів — Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Загалом ця група складає понад 10 тис. осіб, що потребує створення відповідних умов для поглиблення знань, творчої самореалізації та самовираження, громадської діяльності та задоволення широкого спектру дозвілля. Тому особливе значення мають заходи, що спрямовані на формування середовища, яке сприяє їх інтеграції в міське суспільство і економічне життя міста. Туристи. Центральна частина Подолу, зокрема Контрактова площа, та Андріївський узвіз є одними з найбільш популярних місць зустрічей та дозвілля киян і гостей міста. Тут проводяться громадські та культурно-мистецькі заходи. На території «Київ Самобутній» працюють 12 музеїв, 7 театрів, 10 галерей та арт-просторів. Через територію, охопленою Концепцією, традиційно пролягають туристичні та екскурсійні маршрути. В 2013 році за прогнозами Київського управління туризму територію «Києва Самобутнього» відвідає майже 650 тис. осіб, що складе в середньому біля 1780 осіб на добу. Важливою складовою інфраструктури дозвілля є заклади громадського харчування. Сьогодні тільки у центральній частині території концепції (у радіусі 500 м від Контрактової площі) діє 67 стаціонарних об’єктів: ресторани (26 закладів), кофейні (8 закладів), ресторані швидкого харчування (5 закладів), піцерії (4 заклади), кафе (10 закладів), паби та бари (11 закладів), інші формати (3 заклади). Територія «Києва Самобутнього» стає осередком розвитку готельного бізнесу. Тут розташовані готелі «Радіссон», «Воздвиженський», «Fairmont Град Готель Київ», «Рів`єра» та інші. Туристи та відпочиваючі є активною та мобільною групою соціуму, що висувають особливі вимоги до формування публічного простору, зокрема до його пішоходизації. Пішохідний потік в районі Контрактової площі та вул. Сагайдачного у денний час становить понад 2000 осіб на годину в будні та біля 1500 осіб у вихідні. Транзитні пасажири Важливою групою соціуму є транзитні пасажири, для яких Контрактова площа є пересадочним пунктом з метрополітену на наземний транспорт. В цілому пасажиропотік станції «Контрактова площа» становить 53,5 тис. осіб на добу. Розглянуті групи соціуму території «Київ Самобутній» варіюються відносно дня тижня та часу доби. Так, у будні домінуючими групами є працівники та студенти, а у вихідні — мешканці, туристи та відпочиваючі. Одним із основних завдань Концепції є підвищення цінності території концепції «Київ Самобутній» за рахунок залучення туристів, збільшення часу перебування туристів на території та перепрофілювання ділової функції з суто офісної на креативну індустрію.

25.09.2013 21:29:56

Аналіз щоденних потоків в досліджуваній частині Подолу в розрізі основних аудиторій

Працюючі ≈22 800 чол. (k=1,5 до числа працюючих в ОЦ)

Школярі ≈4 450 чол.

Туристи ≈1 050 чел.

(в т.ч. проживаючих в готелях Подола - 571 чол.)

7

Студенти ≈10 100 чол.

Розподіл структури аудиторій без урахування проживаючого населення,% Працюючі

26%

Школярі Туристи Студенти

3%

12%

59%

Проживаючі ≈12 000 чол.

(можуть входити в стр-ру інших аудиторій)

25,09,13.indd 7

25.09.2013 21:29:57

8

Економіка Потенціал території

Економічний потенціал Подолу базується на унікальності його історичної частини та перспективах її використання в розрізі туристичних, рекреаційних та освітніх функцій.

Метод

У столицях європейських міст кількість мешканців співвідноситься до щорічної кількості туристів в діапазоні від: 1 мешканець — 1 турист до: 1 мешканець — 15 туристів Міста, привабливі для туристів, мають суттєвий економічний зиск від постійної присутності значної кількості туристів завдяки активному розвитку галузі торгівлі, громадського харчування, готельного господарства та інших напрямків бізнесу. Головний чинник: туристичні потоки сприяють і мотивують мешканців до підтримки історико-культурної спадщини на належному рівні. Наявність значної купівельної спроможності туристів та жителів міста в історичних центрах приваблює інвесторів вкладати гроші в таких локаціях. Методи досягнення економічного ефекту

Модель

Економічна складова проекту «Київ Самобутній» спрямована на створення моделі функціонування соціокультурної інфраструктури, яка не тільки дозволяє відновити і зберегти існуючу історико-культурну спадщину, а й створити умови для стабільного утримання і примноження соціокультурних об’єктів у перспективі. Основні підходи.

Взаємодія огранів державної влади, інституційних і приватних інвесторів через різні схеми фінансування і моделі співпраці

Синергетичний ефект шляхом ревіталізації історичної частини Подолу та розвитку сучасних об'єктів інфраструктури

Підвищення рівня економічної ефективності функціонування існуючих об'єктів інфраструктури Подолу

Формування системи мотивації, яка відповідає інтересам кожної аудиторії учасників проекту

Зростання соціальної відповідальності бізнесу

25,09,13.indd 8

Створення факторів привабливості для туристів та киян

Забезпечення зростання інвестиційної привабливості території за рахунок розширення аудиторій Подолу та зростання потоків відвідувачів

Трансформація ділової функції Подолу і розвиток інфраструктури для активних і мобільних аудиторій з низьким показником автомобілізації

Створення об'єктів соціально-культурного спрямування, які об'єднують соціальні та комерційні функції, формують інтерес до регулярного відвідування

Розвиток об'єктів, орієнтованих на найбільш чисельні з числа відвідувачів Подолу аудиторій

25.09.2013 21:29:57

9

Ситуація

Сьогодні історична частина Подолу є діловою зоною міста, за рахунок цього працює інфраструктура галузі обслуговування. Проблема в тому, що наявні аудиторії Подолу не замотивовані на збереження історико-культурної спадщини. Потоки туристів на Подолі в обсязі 1-2 тис. чоловік на день є недостатніми і не можуть бути рушійною силою для позитивних змін середовища історичної частини Подолу. Розвиток території завдяки залученню туристів

Створення факторів привабливості для туристів

Розробка туристичних маршрутів

Інвестування у просування туристичних маршрутов

Інвестування в туристичні маршрути і об'єкти інтересу туристів

Залучення більшої кількості туристів

Залучення інвесторів у розвиток готелів та апартаментів

Зростання надходжень до бюджету

Будівництво готелів і апартаментів з благоустроєм прилеглих територій

Міжнародний досвід

За результатами аналізу міжнародної практики в рамках процесів розвитку і ревіталізації міських територій істотну роль відіграють поліфункціональні соціокультурні об’єкти, що суміщають соціальні, культурологічні, освітні і супутні комерційні інфраструктурні функції.

Інструменти

Трансформація класичного ділового середовища формує виникнення нових потреб аудиторій, в тому числі зміну ставлення до історико-культурної спадщини.

25,09,13.indd 9

МЕТА

Винесення традиційних офісних функцій з високим рівнем автомобілізації співробітників з мінімальною зміною прибутковості для власників

РІШЕННЯ

Залучення інших груп з високою пішохідної мобільністю, низьким рівнем автомобілізації і можливістю бути користувачами офісних просторів

АУДИТОРІЇ

Трансформація ділової функції Подолу

• Студенти — створення освітнього та творчого середовища • Мешканці міста та туристи - створення МФК, розрахованих на регулярне відвідування • Працівники інокомпаній - створення міжнародних представництв та апартаментів • Працівники креативної індустрії – створення креативних кластерів

Аудиторії

У будні дні переважна кількість пішоходів — це студенти, працюючі і службовці: їх частка в загальній структурі досягає 90 %. У вихідні дні більша частина пішоходів припадає на відпочиваючих городян, студентів і туристів (близько 80 %).

Туристи

У структурі аудиторій туристи зараз займають найменшу частку. Основними центрами тяжіння туристів є кілька груп однотипних об’єктів, які переважно орієнтовані на потоки туристів, що вперше відвідують Київ. У силу цього фактора, показник повторного відвідування є невисоким. Крім того функції даних об’єктів не оптимізовані під постійне відвідування жителями Подолу і киянами. Як результат ─ економічні показники таких об’єктів часто є невисокими.

Стратегічна мета

Наша мета — збільшити потік і час перебування мобільних аудиторій, які включають в першу чергу туристів, а також студентів, молодих фахівців і мешканців Подолу. Трансформація функцій Подолу має бути спрямована на задоволення потреб цих аудиторій, в тому числі за рахунок трансформації просторів з класичною ділової функцією в середовище, що дозволяє задовольняти їх потреби і покращує такі економічні параметри як: - частота відвідувань - час перебування - середній розмір витрат на одне відвідування.

Заплановані заходи 1) створення об’єктів соціально-культурного спрямування, які об’єднують соціальні та комерційні функції, а також формують інтерес до регулярного відвідування у великих за розміром аудиторій, які відвідують Поділ; 2) створення привабливих умов для розвитку креативної індустрії та арт кластерів на території проекту. Досягнення мети буде здійснюватися через фінансування певних напрямів та надання преференцій, що стануть каталізаторами розвитку історичної частини.

Центр сучасного мистецтва «Винзавод» у Москві – один з потужних російських арт-кластерів

25.09.2013 21:29:57

10

Економіка Схема соціальних та економічно привабливих напрямків розвитку територій

Жителі Подолу

Компанії

Органи держ. влади

Креативні кластери

Трансформація ділової функції

Благоустрій території Розвиток туристичної інфраструктури Збереження культурної спадщини Нові робочі місця Надходження до бюджету Екологічний ефект Політичний PR

Девелопери Благодійні організації

Меценатство PR Розвиток муніципальної інфраструктури Інноваційні технології Збереження культурної спадщини Екологічний ефект

Коворкінг-центри Бізнес-інкубатори

Готелі

Тимчасове проживання

Прибуток Імідж PR Держ. пільги Соц. внесок Збереження капіталу Вигідна локація Доступ до робочої сили Доступ до капіталу

Прибуток Імідж PR

Міжнародні організації

25,09,13.indd 10

Змагальний мотив Соц. самореалізація Благоустрій території проживання Дохід від нерухомості Держ. пільги Особистий PR Політичний PR

Громадське харчування

Апартаменти

Гастрономічна вулиця Тематичні кафе

Зростання потоків

ВУЗи

Освіта

Освітні центри Культурні центри

Туристів

>Попит

Паркові зони

Студентів Спеціалістів молодого і середнього віку

Рекреація

Арт-простір для відпочинку Торгова вулиця

Торгівля

Арт-супермаркет БФК «Центр самобутньої культури»

Розваги

Школа мистецтв Інтерактивний музей

Фестивалі

Івенти

Ярмарки Спорт

25.09.2013 21:29:58

Про Концепцію «Київ Самобутній»

К

онцепція «Київ Самобутній» розробляється відповідно до розпорядження Голови Виконавчого органу Київської міської ради – Київської міської державної адміністрації від 15.03.2013 за №320. «Київ Самобутній» — київська муніципальна концепція, націлена на збереження історичного середовища Подолу та Дніпровських схилів, а також на реабілітацію (перетворення) міського простору на новому якісному рівні за наступними принципами: - збереження культурної та природної спадщини; - відродження та розвиток культурної компоненти історичного Подолу; - доступність та комфорт пересування для всіх груп населення, пішоходизація міста, розвиток екологічних видів транспорту; - інноваційність — залучення і використання сучасного досвіду і технологій; - комплексність — прийняття комплексних зважених рішень, за допомогою яких досягається сталий розвиток міста (sustainability). Концепція «Київ Самобутній» передбачає формування нових підходів до історичного середовища міста, підвищення його загальноміської цінності за рахунок відновлення та реставрації пам’яток культурної спадщини, створення привабливих пішохідних зон, розвитку нових туристичних маршрутів, сприяння проведенню культурних заходів, створення нових культурно-історичних “точок тяжіння”. Розвинути і підкреслити особливості Подолу, перетворити цю територію на історичний пішохідний центр на зразок Амстердаму, Кракова, Гамбургу, Брюсселю, інших відомих європейських міст є основною задачею концепції. Серед основних інструментів реалізації концепції «Київ Самобутній» — реставрація пам’яток архітектури, заходи з реконструкції інженерних мереж, благоустрій та озеленення вулиць, площ та парків, розвиток велосипедного транспорту, перетворення автомобільних доріг на пішохідні простори, надання міському простору статусу публічного. Матеріали стосовно зміни транспортного руху на території концепції («Схема організації транспорту та пішоходів», «Схема руху загальноміського пасажирського транспорту») були отримані як вихідні дані. У створенні та реалізації Концепції «Київ Самобутній» задіяні і ефективно взаємодіють всі складові складного міського організму – громада, влада, бізнес та фахівці. Так, в травні 2013 р. проведено громадське голосування за кращий проект у міжнародному закритому бліц-конкурсі на кращий проект інженерно-архітектурного рішення мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками Хрещатий та Володимирська гірка, постійно працює веб-сайт. Для ефективної участі громадськості в розробці концепції «Київ Самобутній» створено Робочі групи, проведено громадські обговорення концепції, низку круглих столів та заходи за участю представників громадських організацій. До складу Робочої групи входять заступники голови Київської міської державної адміністрації; радники голови Київської міської державної адміністрації, представники Подільської, Шевченківської,

25,09,13.indd 11

11

Печерської районних в м. Києві державних адміністрацій; представники Департаменту містобудування та архітектури, Департаменту транспортної інфраструктури, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту, Управління туризму, Департаменту культури, Департаменту економіки та інвестицій, Управління охорони культурної спадщини, Департаменту будівництва та житлового забезпечення, Департаменту суспільних комунікацій, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища; представники Громадської Ради при Подільській районній в м. Києві державній адміністрації, Національного університету «Києво-Могилянська Академія», представники громадських організацій та органів самоорганізації населення. Найголовнішим принципом концепції «Київ Самобутній» було визначено принцип сталого розвитку, який протягом останніх десятиріч виступає головною екологічною ідеологією в світі. Сталий розвиток — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їхню потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Цей принцип є основоположним для кожного завдання та заходу даної концепції, першочергово ставлячи собі на меті створення комфортних умов для життєдіяльності всіх груп населення та розвиток екологічно безпечних галузей економіки. Мета: визначення та проведення заходів, спрямованих на збереження історичного та природного ландшафту, об’єктів нерухомої культурної спадщини, реабілітація (оновлення) самобутнього характеру середовища. Задачі: 1. розробка функціонально-планувального зонування території з урахуванням еколого-містобудівних та пам’ятко-охоронних обмежень; 2. розробка схем комплексної організації транспортно-пішохідного руху та транспортного обслуговування території; 3. створення пішохідних зон, оглядових майданчиків, формування туристичних та екскурсійних маршрутів, створення належних умов для маломобільних груп населення; 4. покращення екологічного стану та оздоровлення міського середовища та оновлення необхідної інженерної інфраструктури; 5. збереження історичного середовища та відродження традицій старовинного міста; 6. створення публічних просторів та багатофункціональних зон загального цілодобового користування, розвиток туристичної інфраструктури; 7. мінімізація негативного впливу природних та техногенних чинників середовище життєдіяльності. Для реалізації концепції «Київ Самобутній» заплановано цілий ряд заходів, після виконання яких територія історичного ареалу Подолу перетвориться на взірцеву: 1. Реконструкція Андріївського узвозу 2. Створення алеї художників «Київський Монмартр» 3. Реконструкція Контрактової площі 4. Нова пішохідна вулиця – вулиця П. Сагайдачного 5. Реконструкція бульвару на вул. Верхній Вал та Нижній Вал 6. Реконструкція парку «Володимирська гірка» 7. Реконструкції Поштової площі 8. Створення пішохідної алеї від Колони Магдебурзького права до Поштової площі 9. Реставрація сходів до Колони Магдебурзького права 10. Реставрація Колони Магдебурзького права 11. Зведення монументу Хрещення Русі 12. Створення «Володимирського пішохідного мосту» 13. Будівництво атракціону «Колесо огляду» 14. Реконструкція набережної Дніпра 15. Реконструкція сходів до житлового масиву Воздвиженка 16. Зведення Монументу злуки 17. Зведення Монументу Європи 18. Створення підземного археологічного комплексу на Контрактовій площі. При цьому слід зазначити, що деякі заходи вже виконані або знаходяться на стадії реалізації. Так, до 1025-річчя Хрещення Русі було реконструйовано сходи та колону Магдебурзького права. До кінця 2013 року планується закінчити роботи на Поштовій площі та Андріївському узвозі.

25.09.2013 21:29:58

12

Розташування

М

ісцевість, охоплена київською муніципальною концепцією «Київ Самобутній», обмежена вулицями Михайла Грушевського, Трьохсвятительською, Великою Житомирською, Артема, Вознесенським узвозом, вул. Верхній Вал, Житньоторзькою, Ярославським пров., Введенською, Межигірською, Ярославською, Волоською, вул. Нижній Вал, Набережно-Хрещатицькою, Набережним шосе, схилами Дніпра, Петрівською (Парковою) алеєю. Дана територія, крім історичної забудови, охоплює частину схилів Дніпра і паркової зони. Площа проектної території становить 267 га, чисельність населення, що на ній проживає, майже 12 тис. осіб. Відповідно до планувальної структури міста за Генеральним планом, територія «Києва Самобутнього» знаходиться в Центральній планувальній зоні, частково охоплюючи такі житлові масиви, як Поділ, район Хрещатик та Кудрявець. Входить в зону історичного ядра столиці. Вважається однією з найпрестижніших місцевостей Києва. За адміністративним устроєм «Київ Самобутній» розташований на території Подільського, Печерського та Шевченківського районів. По даній території проходять магістральні вулиці, з них: 8 загальноміського значення — Набережне шосе, Набережно-Хрещатицька, М. Грушевського, Володимирський узвіз, Верхній та Нижній Вал, Велика Житомирська, Артема; 5 районного значення – Петрівська алея, П. Сагайдачного, Костянтинівська, Межигірська, Контрактова площа. Рельєф даної місцевості представлений Придніпровською височиною, якій відповідає орографічна область лесове плато, з сильно розвинутою яружно-балковою мережею з перепадом висот до 100 м, що розчленовує його на ряд островів типу останців — Старокиївська гора, гора Щекавиця, Замкова, Юрковиця тощо. За характером просторового поєднання природ-

них ландшафтів, прояву сучасних фізико-географічних процесів, мезо- та мікрокліматичних рис, містобудівної освоєності на території «Києва Самобутнього» можна виділити дві ландшафтні зони: заплавна зона, яка займає низинну рівнину частину Подолу та лісостепова зона, що обмежена поширенням сильно розчленованого лесового плато, корінні ландшафти якого були представлені дубово-грабовими лісами (Старокиївська гора). Особливі природні умови Подолу пов’язані з безпосередньою близькістю Дніпра. Територія концепцією «Київ Самобутній» — історична «серцевина» міста Києва. Поділ. Історія та сьогоденність Поділ — це низинна частина історичного центру міста Києва, ще з часів Київської Русі відома як торгівельно-ремісничий центр. Назва місцевості походить від старослов’янського «подол» — низина, низинна місцевість. Унікальність Унікальність Подолу полягає в тому, що за будь-яких ситуацій та в будь-які часи історії міста Києва життя на цій території не переривалося, починаючи з ІХ ст. Незважаючи на численні пожежі, ворожі наступи, повені, що затоплювали Поділ чи не щороку, політичні та ідеологічні зміни тощо, Поділ був і залишається культурним, торговим, діловим та розважальним центром міста. Півторатисячолітня історія вирує над Нижнім містом Києва, створюючи унікальну, суто київську атмосферу. Самобутність Самобутність Подолу полягає і в багатонаціональному складі жителів київського порту, і в особливих ремісничих традиціях Київської Русі, і в традиції міського самоврядування з присвоєнням місту Магдебурзького права і в особливому вільному дусі Могилянської Академії. Економіка З давніх-давен Поділ був економічним та торговим центром Києва. Після закриття ряду

промислових та портових підприємств Поділ тимчасово втратив цей статус, проте відкриття тут офісних та торгівельних центрів дозволило йому повернути титул ділового району, де зконцентровано значну кількість робочих місць. Господарський комплекс в основному представлений підприємствами третинного сектору економіки. Культура Щодо культурного життя, Поділ беззаперечно є «серцем» столиці. Тут розташована велика кількість історичних пам’яток та будівель, працюють театри, бібліотеки, кінотеатри, музеї, проводяться виставки, фестивалі, екскурсії, майстер-класи народних майстрів, концерти. Андріївський узвіз виступає найбільшим ярмарком сувенірної продукції в Києві, також тут представлені на огляд та продаж твори художників та митців. Поділ неодноразово був описаний в різних творах мистецтва. Історико-культурна спадщина Унікальність історичного середовища Подолу полягає в тому, що він поєднує в собі пам’ятки архітектури та природи, об’єднує заклади культури всіх напрямків. Тут розташовані: - Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»; - 64,7 га зелених насаджень; - 398 найвизначніших пам’яток культурної спадщини; - 4 театри; - 8 музеїв; - 13 бібліотек.

38 видатних історичних постатей проживало на території теперішнього Подільського району. Духовність Поділ є духовним осередком державного значення, оскільки саме звідси починалося поширення християнства територією сучасної України та суміжних країн. Важко знайти іще місце в Києві, де на такій невеликій території розміщувалася і знаходиться зараз така кількість сакральних

об’єктів. Це — Андріївська церква, церква Різдва Христового, Покровська церква, Церква Успіння Богородиці Пирогощої, Флоровський монастир, Церква Миколи Притиска, Свято-Іллінська церква, Храм Миколи Чудотворця, Церква святого Миколи Набережного, Хресто-Воздвиженська церква та інші. Така концентрація релігійних об’єктів на Подолі сприяє притяганню сюди паломників з різних куточків України, і не тільки України. Туризм Наявність великої кількості відомих пам’яток сприяє активному розвитку туристичної галузі, і жодна з екскурсій по Києву не обходиться без відвідування Подолу. Це, в свою чергу, стимулює розвиткок туристичної інфраструктури: готелів, хостелів та закладів громадського харчування. Поділ славиться своїми затишними та оригінальними кав’ярнями та ресторанами, де представлена як українська, так і закордонна кухні. Транспорт Незважаючи на планування поч. XIX ст., територія концепції «Київ Самобутній» має досить розвинену транспортну інфраструктуру. Тут працюють дві станції метрополітену «Поштова площа» та «Контрактова площа». Особливу увагу до себе привертає фунікулер, який з’єднує Поділ з верхньою частиною міста. Важливе значення тут відіграє трамвайне сполучення, яке завжди було характерне для Подолу. Окрім звичайних трамваїв, тут курсують: екскурсійний трамвай, трамвай-ресторан та трамвай-музей. З Контрактової площі на трамваї можна доїхати до київського курорту Пуща-Водиця. Ще одним цікавим, передусім для туристів, видом транспорту, що представлений лише на Подолі, є річковий транспорт, наразі тут курсують екскурсійні катери по Дніпру та річковий трамвай. Отже, Поділ – це унікальний простір, який вже протягом століть для більшості людей відіграє роль одного з символів Києва та втілює в собі київську ідентичність.

Панорамне фото О. Теличко

25,09,13.indd 12

25.09.2013 21:29:59

«Київ Самобутній» на плані міста

13

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Територія, що розглядається Межі адміністративних районів Межа міста Києва

Планувальні зони м. Києва

25,09,13.indd 13

25.09.2013 21:30:00

14

Економічна стратегія

Д

ля реалізації програми ключовим фактором досягнення запланованих результатів є ефективний вибір напрямів муніципального фінансування та надання преференцій. Кожна одиниця муніципальних коштів має створювати мотиви до припливу декількох одиниць приватного капіталу. Тобто місто має надавати пріоритети саме тим проектам, що можуть виступати каталізаторами якісних змін у соціальному, культурному середовищі Подолу та бути унікальними з точки зору привабливості для туристів та мешканців міста. Основними напрямками економічної участі міста у реалізації програми «Київ Самобутній» є здійснення капітальних вкладень у об’єкти інфраструктури Подолу та трансформації його середовища, надання пільг та преференцій ініціаторам проектів, що мають високу соціально-економічну цінність, надання грантів для підтримки операційної діяльності проектів, що знаходяться на етапі становлення, ще не мають власної фінансової стійкості, але відіграють важливу роль у трансформації середовища історичної частини Подолу. Особливої уваги заслуговує питання фінансування просування Подолу як туристично-привабливого середовища на рівні країни, а також, в перспективі підвищення впізнаваності Подолу як туристичного центру у порівнянні з іншими центрами міст Східної та Західної Європи. Міжнародна практика свідчить, що інвестиції у просування та рекламу туристичних зон є одними з найефективніших нарівні зі створенням якісної туристичної інфраструктури. Перспективи реалізації програми охоплюють не один рік, тож існує необхідність у знаходженні фінансових партнерів, які зацікавлені у фінансуванні комерційних проектів, з соціально-культурною складовою. Місто бере на себе відповідальність бути надійним та довгостроковим партнером у реалізації проекту «Київ Самобутній».

Склад Піклувальної ради (проект) Голова: Ігор Дідковський — президент групи компаній «РОДОВІД» Олександр Попов — голова КМДА Сергій Целовальник — директор Департаменту містобудування та архітектури Андрій Вавриш — заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Сергій Крушановський — голова Подільської РДА Василь Хмельницький — народний депутат України Напрями економічної участі міста у реалізації програми «Київ Самобутній»

Відповідно до заявлених принципів участі міста у реалізації програми «Київ Самобутній» буде створений механізм відкритого відбору соціально та економічно значущих проектів, що створять синергію з іншими об’єктами історичної частини Подолу. Однією з форм організації процесу управління проектами на території «Києва Самобутнього» стане Благодійний фонд «Громадська ініціатива «Київ Самобутній», який буде гарантом громадського контролю ідеологічної та фінансової складової ініціатив влади, бізнесу та громадськості.

Благодійний фонд «Громадська ініціатива «Київ Самобутній» Организаційна структура

25,09,13.indd 14

25.09.2013 21:30:00

15 Преференції міста для розвитку спеціальних форм діяльності та підприємництва на території концепції

Джерела фінансування №

Джерело фінансування

Фактори мотивації

1.

Приватні інвестори (фізичні особи)

  

Меценатство PR Комерційний інтерес

2.

Українські компанії

 

3.

Іноземні компанії в Україні

4.

Міжнародні нефінансові організації

5.

Міжнародні фінансові організації

Грант на суму 100 000 грн

Внутрішнє/Зовнішнє

Відкриття музею

  

Грант на суму 80 000 грн Відсутність пайового внеску Безкоштовне надання землі в оренду

PR Комерційний інтерес

Внутрішнє/Зовнішнє

Відкриття тематичного ресторану з аутентичною кухнею

 

Грант на суму 80 000 грн Відсутність пайового внеску

 

PR Комерційний інтерес

Внутрішнє/Зовнішнє

Відкриття тематичного арт-магазину

 

Грант на суму 80 000 грн Відсутність пайового внеску

   

Розвиток муніципальної інфраструктури Інноваційні технології Збереження культурної спадщини Поліпшення екологічної ситуації

Зовнішнє

Відкриття ко-воркінг центру

 

Грант на суму 80 000 грн Відсутність пайового внеску



Розвиток муніципальної інфраструктури (в т.ч. інженерної) Інноваційні технології

Створення арт-кластеру



Грант на суму 100 000 грн

Зовнішнє

Відкриття ресторану за залучення музичних колективів на постійній основі протягом 1 року



Грант на суму 100 000 грн

Соціальний ефект o Нові робочі місця o Розвиток туристичної інфраструктури o Збереження культурної спадщини України Бюджетний ефект Екологічний ефект

Зовнішнє

Внутрішнє

 

Соціальний ефект o Нові робочі місця o Розвиток туристичної інфраструктури o Благоустрій території o Збереження культурної спадщини міста o Удосконалення планувальнофункціональний структури міста Бюджетний ефект Екологічний ефект



Державний бюджет



25,09,13.indd 15

Преференції 

 

7.

Форма діяльності та підприємництва Проведення фестивалю на території проекту

 6.

Джерело фінансування по відношенню до економіки Києва

Муніципальний бюджет

8.

Жителі Подолу



Благоустрій території проживання

Внутрішнє

9.

Компанії, що розташовані на Подолі

  

PR Комерційний інтерес Благоустрій навколишньої території

Внутрішнє

10.

Благодійні фонди

 

Меценатство PR

Внутрішнє/Зовнішнє

25.09.2013 21:30:01

16 За матеріалами арх. Д. Чулкова

25,09,13.indd 16

Інвестиційна привабливість

В

ідновлення та реставраця пам’яток культурної спадщини; реконструкція інженерних мереж, благоустрій та озеленення вулиць, площ та парків; створення привабливих пішохідних зон; розвиток нових туристичних маршрутів, формування нових культурно-історичних «точок тяжіння» сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості території, охопленої Концепцією «Київ Самобутній». Відповідно до Концепції, інвестиції мають бути спрямовані на збереження історичного та природного ландшафту, об’єктів нерухомої культурної спадщини, реабілітацію (оновлення) самобутнього характеру середовища з метою створення комфортних умов для життєдіяльності всіх груп соціуму та розвиток екологічно безпечних галузей економіки. Концепція «Київ Самобутній», враховуючи функціональне зонування території, що склалося, та виходячи з дотримання принципів сталого розвитку передбачає формування в межах території, що розглядається, зон житлової забудови, ділової та туристичної активності, культурно-просвітницької діяльності, зони зелених насаджень, що потребують ревіталізації, а також інвестиційно привабливих об’єктів. Зона, приваблива для інвестицій в житлову забудову, охоплює квартали в межах вулиць: • Десятинна – Пейзажна алея – Великої Житомирська; • Нижній Вал – пров. Ярославський – Щекавицька – Волоська; • урочище Гончарі – Кожум’яки; • вздовж Боричевого току; • Верхній Вал – Волоська – Хорива – Набережно-Хрещатицька – Спаська – Почайнинська – Григорія Сковороди – Межигірська. У цій зоні передбачається реновація житлового фонду, в тому числі за рахунок будівництва садиб класу де-люкс, квартирних будинків преміум класу та апартаментів; благоустрій та озеленення дворових просторів, встановлення єдиних вимог щодо оздоблення фасадів та дахів. Зона ділової активності охоплює територію: • в межах вулиць: Набережно-Хрещатицька – Спаська – Почайнинська – Іллінська — Боричів тік – Поштова площа і далі вздовж Набережного шосе до пам’ятника Магдебурзькому праву; • вздовж вул. Велика Житомирська та Смирнова-Ласточкіна; • вздовж вул. Верхній та Нижній Вал. У цій зоні передбачається створення нових офісно-адміністративних об’єктів, в основному шляхом реконструкції існуючих будівель і споруд зі збереженням та відновленням історичних фасадів, модернізація покриття тротуарів та проїжджих частин вулиць. Ключовими заходами в цій зоні є реконструкція бульвару на вул. Верхній Вал та Нижній Вал, Поштової площі, набережної Дніпра, реставрація Колони Магдебурзького права та створення пішохідної алеї від Колони Магдебурзького права до Поштової площі, зведення монументу Хрещення Русі. Зона туристичної активності включає обширну територію Хрещатого парку, парку Володимирська гірка, вулиці Десятинної, Андріївського узвозу, центральної частини Подолу з виходом на Набережно-Хрещатицьку в районі Іллінської церкви та вздовж вул. Сагайдачного. У цій зоні передбачається створення нових музейно-виставкових об’єктів, формування пішохідних зон з розвиненою торговельно-розважальною функцією, застосування нічного підсвічування визначних об’єктів та організацію постійно-діючих заходів побутово-звичаєвої спрямованості. Ключовими заходами в цій зоні є реконструкція Андріївського узвозу, Контрактової площі, створення пішохідного простору на вул. П. Сагайдачного. Зона культурно-просвітницької активності охоплює територію Києво-Могилянської академії, Будинку дитячої творчості та ліцею «Поділ». Ця зона співпадає з зонами ділової та туристичної активності, з відповідними для них вимогами проте специфікованими потребами щодо самореалізації та самовираження дитячої та молодіжної аудиторії. Зона зелених насаджень, що потребують ревіталізації, включає схили Михайлівської, Андріївської та Замкової гір і передбачає оновлення зелених насаджень, благоустрій території, улаштування оглядових майданчиків, пішохідних алей та доріжок. Ключовими заходами в цій зоні є реконструкція парку «Володимирська гірка» та будівництво Володимирського пішохідного мосту, створення алеї художників «Київський Монмартр», зведення Монументу Злуки та будівництво атракціону «Колесо огляду».

25.09.2013 21:30:03

Схема зон інвестиційної привабливості

17

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Об’єкти, що потребують реконструкції Зона культурно-просвітницького призначення Зона зелених насаджень, що потребують ревіталізації Зона туристичної привабливості Зона переважання офісно-ділової активності Зона переважання житлової забудови

25,09,13.indd 17

25.09.2013 21:30:06

18

Публічний простір територіальних громад; - шопінг — порівняно нова функція публічних просторів, яка подекуди витісняє інші.

За матеріалами ОСН «Вуличний комітет «Андріївський узвіз»

З урахуванням виділених ознак та функцій можна визначити такі три типи публічних просторів: - комунікаційні публічні простори – площі (майдан, ринкова площа, plaza) та вулиці з тротуарами (у т.ч. проспекти, бульвари, дороги); - публічні простори для самовираження та самоіндентифікації – історичні місцевості, культурно-мистецькі заклади тощо.

- рекреаційні публічні простори – парки, бульвари, сквери, а також набережні;

П

ублічний простір — це простір, пов’язаний із певними типами громадської діяльності, такими, як спілкування і дозвілля, простір, що створює місце для прогулянок і відпочинку. В якомусь сенсі публічний простір є синонімом якості життя в місті, навіть синонімом самого міста, значення якого розкривається через такі просторові структури, як парк, площа і вулиця. Доступність для всіх, незалежно від статі, раси, національності, віку чи рівня доходів, – найістотніша ознака публічних просторів. Важливою ознакою публічних просторів є відсутність індивідуального контролю. Головні функції публічних просторів є такими: - комунікаційна: публічні простори є місцем для зустрічей, спілкування, самовираження, проведення вуличних парадів, спільних святкувань; - рекреаційна: публічні простори є місцем для прогулянок, відпочинку, розваг, проведення вуличних вистав; - політична: публічні простори є місцем публічних зборів, парадів; - територіальної ідентифікації та самоідентифікації: публічні простори є місцем формування і підтвердження ідентичності, розвитку

25,09,13.indd 18

Специфічними публічними просторами є моли (торгово-розважальні центри), ділові райони міст (даунтауни), кампуси (студентські містечка), державні будівлі, які відкриті для громадян (зокрема, публічні бібліотеки). Сьогодні в Києві гостро постала проблема якості публічного простору. Все більше і більше функцію публічного простору міста на себе перетягують торгово-розважальні центри, витісняючи історично притаманні Києву площі та парки. Перші площі Києва сформувалися за часів Київської Русі як торгові публічні простори – торжища, зокрема, сучасні Житньоторзька та Контрактова площі (так зване Подільське Торговище), Поштова (літописне торжище). У XIV-XV століттях навколо Подільського Торжища існували вірменський та грецький квартали, генуезьке, турецьке та інші подвір’я. Інша група площ виникли як сакральні простори навколо монастирів та соборів – Михайлівська площа. У ХІХ столітті виникали нові торгові публічні простори – сучасна Європейська площа (де відбувався кінний торг). Ця площа поряд із торговими виконувала і рекреаційні та комунікаційні функції. Тут відбувалися циркові вистави, народні гуляння. На торгових площах зазвичай будували готелі. Тому однією з головних задач концепції «Київ Самобутній» є повернення Подолу як історичній місцевості статусу якісного публічного простору, для чого він має всі передумови. Поділ і зараз є місцем зустрічей, прогулянок та вуличних гулянь жителів міста, до того ж цю місцевість полюбляють відвідувати творчі особистості (музиканти, художники, артисти) для самовираження. Крім того, на території «Києва Самобутнього» розташовані два розкішні парки (Володимирська гірка та Хрещатий), а також набережна Дніпра, що створює прекрасні умови для рекреації та

затишного сімейного відпочинку. Парк Володимирська гірка виступає як публічний простір загальнодержавного значення, Хрещатий – загальноміського. Ще однією особливістю Подолу є розміщення на його території великої кількості магазинів та кіосків з продажу сувенірних та суто українських товарів. Проте, незважаючи на всі сильні сторони та переваги, Подолу не вистачає вільного простору, обладнаного для задоволення потреб людей. На ліквідування цієї проблеми націлений ряд заходів.

Заплановані заходи

1) Створення великого пішохідного кільця (Андріївський узвіз – Контрактова площа – вул. П. Сагайдачного – Поштова площа – пішохідна алея – сходи біля Колони Магдебурзького права – пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз – Володимирська гірка), будівництво велодоріжок та велопарковок, реконструкція набережної Дніпра, алеї вздовж Дніпровських схилів та бульвару між Верхнім та Нижнім Валом – все це перетворить територію «Києва Самобутнього» на основне місце відпочинку, зустрічей та прогулянок киян та туристів.

2) Благоустрій парку «Володимирська гірка» та набережної Дніпра, будівництво «Володимирського пішохідного мосту», встановлення атракціону «Колесо огляду», а також інші заходи передбачені концепцією перетворять зелені зони, такі як парк Хрещатий, Володимирська гірка, Пейзажна алея, Замкова гора та набережна Дніпра на якісний рекреаційний публічний простір. Тут будуть функціонувати дитячі майданчики, атракціони, заклади харчування, зони відпочинку тощо.

3) Впровадження в життя заходів концепції, пов’язаних з пішоходизацією вул. П. Сагайдачного, реконструкцією Контрактової та Поштової площ, перетворить звичайні автомобільні дороги на комунікаційний публічний простір для особистих та ділових зустрічей, прогулянок, спілкування людей. Для цієї зони прерогативним є відкриття закладів ресторанного господарства різної цінової категорії та профілю, а також створення місць для комфортного спілкування поза ними.

4) Андріївський узвіз зі своєї особливою атмосферою завжди відігравав важливу роль в житті міста. Проте після завершення реконструкції Андріївського узвозу, а особливо після створення алеї художників «Київський Монмартр», ця місцевість перетвориться на оригінальний, дещо специфічний простір для самоідентифікації та самовираження. На Андріївському узвозі та

алеї художників працюватимуть музеї, галереї, виставки, магазини українських товарів, будуть проводитися народні гуляння, концерти та майстер-класи народних ремесел. На сьогодні тут працюють київський академічний театр «Колесо» (вул. Андріївський узвіз, 8) та театр «Академія» (вул. Андріївський узвіз, 34), літературно-меморіальний музей М. Булгакова (вул. Андріївський узвіз, 13), Музей однієї вулиці (вул. Андріївський узвіз, 26) та музей-майстерня І. Кавалерідзе (вул. Андріївський узвіз, 21). Створення публічних просторів та багатофункціональних зон загального користування для задоволення потреб людей, а також відновлення та збереження культурної та історичної самобутності Подолу та Києва в цілому, є пріоритетним завданням даної концепції. За матеріалами ескізного проекту благоустрою Хрещатого парку в Печерському районі м. Києва. Авторський колектив: Taller 301 / Богота, Колумбія

За матеріалами проекту «Київський Монмартр».

25.09.2013 21:30:07

Схема формування публічного простору

19

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Комунікаційний публічний простір Публічний простір для самовираження Рекреаційний публічний простір ву л. ву л. Вер Ни хн жн ій в а ій ва л л

Велике пішохідне кільце

За матеріалами Міжнародного проектного семінару «Контрактова площа: сценарії розвитку» CANactions 2012 Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні

Контрактова пл.

л. ву

Замкова гора

П. о ог

чн

да

й га

Са

За матеріалами арх. Д. Чулкова

Андріївський узвіз

Пейзажна алея

А «Ки лея х ївсь удо кий жни мон ків мар т»

Поштова пл.

Володимирська гірка

За матеріалами арх. В. Безрідної Хрещатий парк

25,09,13.indd 19

25.09.2013 21:30:09

20

Туризм 1

2

7

8

Д

ля успішної конкуренції з європейськими містами в туристичному напрямку Києву необхідно здійснити ряд організаційних заходів, зокрема, забезпечити три складові «картинки» для «погляду туристу»: - автентичні будівлі та якісний публічний простір; - event-складову; - прив`язку до видатних особистостей або історичних подій. «Київ Самобутній» – це концепція фактично менеджменту території, здатна перетворити її у якісний туристичний простір. При цьому основною цільовою аудиторією мають стати закордонні туристи, оскільки в масштабі України Київ вже сьогодні є дорогим туристичним напрямком і з подальшим розвитком міста та збільшенням диспропорції “столиця-регіони” ця тенденція зберігатиметься. Безумовно важливим є розвиток готельного господарства, закладів громадського харчування, транспортної інфраструктури, але для забезпечення інтересу з боку туристів найважливішими є «фотографічні якості» території та наявність «якорів». Таким чином, обов`язковими елементами є: - реконструкція об`єктів культурної спадщини; - проведення масових заходів європейського та світового рівня – фестивалів; - популяризація та промо видатних особистостей, що мешкали на цій території. Серед заходів з ревіталізації території «Києва Самобутнього» має бути створення пішохідних зон та оглядових майданчиків, формування екскурсійних туристичних маршрутів з облаштуванням супутньої інфраструктури вздовж них, для різних груп населення та інше. Це дозволить створити приємне та привабливе середовище для туристів. Найбільша кількість туристів відвідує Андріївський узвіз, Контрактову, Поштову площі та вулицю Сагайдачного. В середньому місцевість «Києва Самобутнього» щоденно відвідують близь-

9

ко 1,5 тис. туристів, за прогнозами ця цифра збільшиться до 10 тис., що буде становити приблизно 18% від загальної кількості туристів міста. Однак, навіть в таких туристичних місцях існує велика кількість проблем, які потребують негайного вирішення.

10

Заплановані заходи 1) Облаштування місця паркування туристичного транспорту або офіційне виділення місць для висадки та посадки туристів в екскурсійні автобуси. Наприклад, повернення стоянки для автобусів на Європейській площі за філармонією, організація стоянок в районі вулиць Верхній та Нижній вал, дозвіл на висадку пасажирів біля Михайлівського Золотоверхого собору, на Контрактовій та Поштовій площі. Як варіант можна підвозити туристів трамваєм № 18 з Залізничного вокзалу.

2) Відкриття достатньої кількості громадських вбиралень; на даний час не існує жодної стаціонарної, і туристи користуються вбиральнями кафе та ресторанів.

3) Налагодження роботи пунктів обміну валюти у вихідні та святкові дні. Встановлення достатньої кількість банкоматів.

4) Встановлення достатньої кількості смітників, обладнання їх попільничками.

5) Вчасне прибирання вулиць, вивезення сміття.

6) Зручна навігація. Інформація має бути подана мінімум двома мовами.

7) Відкриття екскурсійних центрів, де туристи можуть отримати інформацію доступною їм мовою. Пропонується встановлення сучасного комунального туристично-інформаційного центру на Контрактовій площі, 4 (загальною площею 80, 0 м²), який надаватиме рекламно-інформаційні послуги туристам та жителям міста, такі як замовлення, бронювання та придбання квитків на транспорт, до культурно-розважальних закладів, замовлення екскурсій, гідів, перекладачів, місць в готелях, ресторанах, прокат автомобілів тощо.

8) Створення закритої пішохідної зони, з метою розвитку «шоппінг-туризму».

Існуючий пішохідний маршрут №1: Мандрівка від Михайлівського Золотоверхого монастиря до Контрактової площі або головна вулиця Подолу. Від Михайлівського Золотоверхого монастиря, фунікулером туристи спускаються до Поштової площї. Там, де в давні часи до причалів – «Притик» підходили річкові судна, зведено річковий вокзал у вигляді корабля та численні пристані. Зберігся поштовий станційний будинок, що дав назву площі та елеватор млина Л. Бродського. Відроджено церкву Різдва Христового, де у травні 1861 р. кияни прощалися з Т.Г.Шевченком, коли його прах перевозили з Петербургу до Канева. На сучасному Володимирському узвозі встановлено пам’ятний знак першому електричному трамваю, який чий маршрут пролягав тут у минулому. Від Боричевого узвозу туристи мандрують головною вулицею — П.Конашевича-Сагайдачного. Тут розташовані будинки знаменитих київських торговців Балабух, що виготовляли солодощі і знамените “сухе варення” та будинок ювеліра Ф. Коробки, прибуткові будинки та готелі, численні крамнички. Завершують перспективу вулиці П. Сагайдачного Гостинний двір та пам’ятник П.Сагайдачному. Від площі маршрут повертає на Покровську вулицю, де можна побачити дзвіницю церкви знищеного храму св. Миколи Доброго та Покровську церкву, помилуватися Андріївською церквою.

11

Насичення території туристичними якорями в поєднанні з промоушеном міста призведе до збільшення туристичного потоку на територію та активізації інвестицій у цей сектор.

25,09,13.indd 20

25.09.2013 21:30:10

Існуючі пішохідні туристичні маршрути. Маршрут №

21 1. Михайлівський Золотоверхий собор 2. Міністерство закордонних справ України 3. Прибутковий будинок 4. Андріївська церква 5. Замок Річарда — Левове Серце 6. Будинок, у якому жив М. Булгаков 7. Прибутковий будинок 8. Будинок Назарія Сухоти 9. Пам’ятник Петру Сагайдачному

10. Храм Успіння Пресвятої Богородиці (Пирогощі) 11. Гостинний двір 12. Фонтан Самсон 13. Пам’ятник Григорію Сковороді 14. Контрактовий будинок 15. Києво-Братський монастир 16. Церква Миколи Чудотворця Набережного 17. Свято-Іллінська церква

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Туристичні об`єкти Туристичні маршрути Туристично-інформаційний центр

25,09,13.indd 21

25.09.2013 21:30:33

22

Туризм 12

13

14

18

25,09,13.indd 22

Існуючий пішохідний маршрут №2: Головна площа Подолу або навколо Контрактової площі. Туристам надається можливість дізнатися про стародавній Вічовий майдан «Торговище» — головну ринкову площу, ще за добу Русі, а також про знамениті київські Контракти та історію найдавнішого учбового закладу Східної Європи — Києво-Могилянської Академії. Передбачено відвідування церкви Успіння Богородиці Пирогощі, Флорівського жіночого монастиря та церкви св. Миколи Притиска. Туристи побачать Гостиний двір, найдавнішу подільську кам’яницю, першу в Києві приватну аптеку, колишні будівлі Грецького монастиря та Магістрату, пам’ятники гетьману П.Сагайдачному, українському філософу та поету Г.Сковороді, Музичний театр. Існуючий пішохідний маршрут №3: Андріївський узвіз. Це найцікавіша київська вулиця, яку обрали українські майстри – «Київський Монмартр». Тут можна побачити дивовижну Андріївську церкву, пам’ятник героям фільму «За двома зайцями», прибуткові будинки, замок «Річарда Левове серце», будинок Михайла Булгакова та його «Будинок Турбіних». З оглядових майданчиків Замкової гори та Уздихальниці відкриваються унікальні ландшафти. Вздовж вулиці розташовані численні галереї, майстерня-музей скульптора І.Кавалеридзе, театри та Музей однієї вулиці. Закінчується прогулянка на Контрактовій площі. Персективний пішохідний маршрут №1: Починається маршрут від Михайлівського Золотоверхого монастиря, фунікулером туристи спускаються до Поштової площі, далі прогулянка набережною Дніпра до Колони Магдебурзького права та повернення на площу. Звідти маршрут пролягає вул. П. Сагайдачного та вул. Покровською до Контрактової площі, де туристи мають можливість відвідати Прибутковий будинок, будинок Назарія Сухоти, Покровську церкву та інші унікальні культурні об’єкти. Перспективний пішохідний маршрут №2: Хрещення Русі З оглядового майданчика Хрещатого парку добре проглядається пам’ятник князеві Володимиру — хрестителю Русі, відкривається захоплюючий краєвид на Дніпро, Поділ, Труханів острів. Сходами туристи спускаються на набережну, де колись відбувалося хрещення в гирлі річки Почайни. Тут на честь князя Володимира встановлено перший київський пам’ятник “Хрещення Русі або Колона Магдебурського права”. Прогулянка набережною до церкви св. Миколая Мирлікійського, котра повністю розташована на воді, включає відвідування Іллінської церкву та огляд будинку колишньої

19

22

23

24

бурси, дзвіниці та церкви Миколи Набережного. Завершується прогулянка біля Києво-Могилянської Академії. Перспективний автобусний маршрут №3: Під час автобусної екскурсії туристи мають нагоду дізнатися про історію Нижнього міста від витоків до сьогодення. Подорож розпочинається з набережної Дніпра, де колись на шляху з варяг у греків існувала Почайнинська гавань; за переказами саме там відбулося хрещення киян, а зараз височіє монумент — Колона Магдебурзького права, або пам’ятник хрещення Русі. Наступною зупинкою є Поштова площа, де розташовані будинок колишньої поштової станції, храм Різдва Христового, Річковий вокзал. На вулиці Набережно-Хрещатицькій привертає увагу храм святого Миколая на воді та Іллінська церква, елеватор та гавань. Потім автобус прямує на унікальну вулицю, два боки якої мають дві різні назви: Нижній вал та Верхній вал. Наступна зупинка поруч з літописними горами Щекавицею та Замковою передбачає прогулянку по стародавньому урочищу Гончарі-Кожум’яки. Саме тут народився і був охрещений у Хрестовоздвиженській церкві М.А. Булгаков. Дитячим групам буде запропоновано відвідати Експериментаніум. Потім автобус прямує повз Житній ринок, далі вулицею Житньоторзькою до церкви св. Миколи Притиска. Передбачена зупинка на Притиско-Микільській вулиці, з відвідуванням Флорівського жіночого монастиря та музея-аптеки. Після цього туристи попрямують на головну площу Подолу — Контрактову, де ознайомляться з церквою Успіння Богородиці Пирогощої, фонтаном «Самсон», пам’ятниками Г.Сковороді та П.Сагайдачному, дізнаються про знамениті київські Контракти та історію Києво-Могилянської Академії. По вулиці Братській автобус виїде на Набережну і через Поштову площу поїдемо на Володимирський узвіз, де і завершиться екскурсія. Цей маршрут розроблено як кільцевий. Його можна розпочати з Володимирського узвозу або вулиці Глибочицької.

25

25.09.2013 21:30:34

Перспективні туристичні маршрути.

Маршрут № 18. Києво-Могилянська академія 19. Церква Великомучениці Катерини 20. Покровська церква 21. Садиба Балабух 22. Прибутковий будинок 23. Поштова станція 24. Церква Різдва Христового 25. Фунікулер 26. Колона Магдебурзького права

23 27. Свято-Вознесенський Флорівський монастир 28. Садиба аптекарів А. Бунге та І. Тецнера 29. Церква Миколи Чудотворця (Притиска) 30. Будинок Петра I 31. Арка Дружби народів 32. Національна філармонія України

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Туристичні об`єкти

Місце зупинки автобусу

Туристичні маршрути

Заїзди туристичних автобусів

Туристично-інформаційний центр

25,09,13.indd 23

25.09.2013 21:30:54

24

Транспорт

П

оточний рівень транспортного забезпечення південної частини Подолу, в межах державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» загалом є задовільним, головним чином завдяки проходженню по вісі Подолу Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену. Станом на докризовий 2008 рік, добовий пасажиропотік метрополітену складав: • по станції «Поштова Площа»: 13,0 тис. пас./добу; • по станції «Контрактова Площа»: 51,4 тис. пас./добу. при кількості зареєстрованого, постійно проживаючого населення: ~ 12 тис. осіб. Частку пасажиропотоку обслуговує наземний рейковий транспорт: • трамвай №11 та №12, з Куренівського напрямку; • трамвай №14 та №18, з Лук’янівського напрямку. Частку пасажиропотоку обслуговує нерейковий громадський транспорт: • автобус №№: 53 та 62; • маршрутні таксі №№: 219, 238, 240, 302, 417, 432, 451, 453, 564, 587, 820. Традиційно для Києва, значну частку транспортного забезпечення Подолу формує приватний легковий автотранспорт. Враховуючи поточний рівень автомобілізації м. Києва (за даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting: 343 авт./1000 мешканців, станом на перше півріччя 2012 р.), кількість приватних автомобілів в межах заповідника складає: ~ 4,2 тис. авт., а загалом в межах Подолу ~ 10,5 тис. авт. Рівень автомобілізації м. Києва в коротко- та середньостроковій перспективі безперервно збільшуватиметься (з інтенсивністю 1,5 — 2,5 %/рік), внаслідок низки об’єктивних причин, таких як: позитивний вплив підвищення мобільності на якість життя та продуктивність праці, збільшення рівня життя та купівельної спроможності населення, концентрації капіталу у Києві, як столиці та адміністративно-діловому центрі держави, тощо. Стабілізація рівня автомобілізації відбудеться після досягнення загальноєвропейського рівня, що станом на сьогодні, для низки європейських країн складає понад 600 авт./1000 мешканців. Досвід європейських міст вказує на можливість адаптації вулично-магістральної мережі міста до будь-якого рівня автомобілізації. Проте, така адаптація, загалом корисна в межах периферійних міських районів та міжміських агломерацій, невиправно шкодить центральним історичним районам, сформованим переважно до, або на початку ери автомобілізації, що призводить до знищення історичної ідентифікації, звуження публічного простору, погіршення умов пересування пішоходів, тощо. Вулична мережа Подолу в межах державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», переважно сформована в першій половині ХІХ ст., одночасно з розбивкою регулярної квартальної забудови. Вона є однією з найщільніших у місті за протяжністю вулиць та кількістю вузлів на одиницю площі, що за поточного рівня автомобілізації дозволяє їй загалом задовільно виконувати транспортні функції. Проте, рівень завантаженості її окремих вузлів, особливо в ранкові години пік, протирічить функції південної частини Подолу, як історико-архітектурного заповідника. Базові принципи покладені в основу розробки моделі транспортно-пішохідної схеми Подолу, в межах концепції «Самобутній Київ», це визнання того, що: • значна частина середовища заповідника «Стародавній Київ» є національною культурною спадщиною, потребує реабілітації та збереження, в тому числі мінімізації впливу техногенних факторів; • окремі історико-архітектурні об’єкти та їх ансамблі потребують створення панорамних оглядових майданчиків, комфортних та безпечних пішохідних підходів, та ін., що потребує розвитку публічного простору та створення пішохідних зон; • значна частина забудови в межах заповідника «Стародавній Київ», є житловим фондом, населення якого потребує задовільного транспортного обслуговування, включаючи право користування приватним автотранспортом; • значна частина забудови в межах заповідника «Стародавній Київ» є зоною офісно-ділової активності, клієнти якої (в першу чергу), потребують задовільного транспортного обслуговування, як правило – автомобільного; • значна частина об’єктів заповідника «Стародавній Київ» є об’єктами інвестицій, комерційна вартість яких напряму пов’язана з транспортною доступністю; • формально влаштована пішохідна зона, за відсутності альтернативних під’їздів до розташованих в її межах будинків та установ, на практиці перетвориться на проїжджу частину, оскільки згідно пункту 26.3 ПДР: «у пішохідну зону дозволяється в’їзд транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним

25,09,13.indd 24

засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні»; • обмеження транспортного обслуговування одним з видів транспорту (в даному випадку — автомобільним), потребує обов’язкової компенсації, шляхом еквівалентного розвитку альтернативних видів транспорту (в першу чергу рейкового та нерейкового громадського транспорту) та не може бути запроваджено лише шляхом адміністративних заборон; • розвиток пішохідних зв’язків в межах району — не є альтернативою транспортного обслуговування, оскільки загальноміські кореспонденції Подолу (в тому числі з периферійними районами Києва), принципово неможливо здійснювати пішки.

• розвиток велотранспорту, безумовно корисний з багатьох причин — не є альтернативою транспортного обслуговування, оскільки в зимовий період його внесок в загальне транспортне обслуговування дорівнює нулю (з точністю до третього знаку після коми), внаслідок чого транспортна система повинна бути розрахована на обслуговування 100% транспортних кореспонденцій.

• вулична мережа Подолу є інтегральною складовою загальноміської магістральної мережі (Набережне шосе, вулиці: Набережно-Хрещатицька, Набережно-Лугова та Набережно-Рибальська) та не може розглядатися ізольовано; • транспортні обмеження всередині заповідника «Стародавній Київ» жодним чином не повинні викликати зменшення пропускної спроможності або зниження швидкісного режиму на зовнішніх магістралях загальноміського значення (в першу чергу на найкритичнішій ділянці: вул. Набережно-Хрещатицькій, від Гаванського мосту до Поштової площі); • остаточне рішення, щодо моделі транспортно-пішохідної схеми Подолу повинно ґрунтуватись на інженерному та економічному аналізах, та в жодному разі не на емоційних або політичних мотиваціях. Інженерний аналіз транспортно-пішохідної схеми Подолу виконано за сучасною методологією. Головний інструмент аналізу — програмний комплекс імітаційного моделювання PTV Vision®VISSIM, що є загальновизнаним інструментом порівняння схем організації дорожнього руху та оцінки інженерних гіпотез у сфері організації дорожнього руху. Первинною інформацією для побудови коректної транспортної моделі є картограми, побудовані за даними натурного дослідження інтенсивності руху по 76 вузлам вулично-магістральної мережі Подолу, проведеного в період: 20 квітня — 5 травня 2013 р., а також картограми побудовані на основі даних натурного дослідження інтенсивності руху на Поштовій та Європейській площах, у листопаді 2011 р., та липні 2012 р., відповідно. Картограми інтенсивності руху побудовані на основі окремого дослідження ранкового та вечірнього піків, виходячи з гіпотези суттєвої добової асиметрії розподілу інтенсивностей руху за напрямками, що підтвердилось результатами досліджень. При цьому, ранкова пікова інтенсивність руху вища за вечірню, та головне — утворює на критичних вузлах більш несприятливу конфігурацію розподілу інтенсивностей руху за напрямками. Транспортні моделі створені у середовищі PTV Vision®VISSIM на основі картограм інтенсивності руху, дозволяють проаналізувати можливості та наслідки реорганізації руху в межах вуличної мережі Подолу, з урахуванням її взаємодії з зовнішньою магістральною мережею, та дають кількісну оцінку ефективності таких змін. За результатами моделювання виявлено наступне: 1. Головною причиною регулярних транспортних заторів на Поштовій площі та прилеглих: Набережному шосе, вул. Набережно-Хрещатицькій та вул. Сагайдачного, була та залишається незадовільна пропускна спроможність Європейської площі, що суттєво обмежує пропускну спроможність Володимирського узвозу (особливо в ранкові години пік). Обтяження створює інтенсивний транспортний потік: Грушевського — Хрещатик (3172 авт./ год.), що рухається переважно з напрямку Паркової дороги. Він утворює конфлікти з головними транспортними потоками: Хрещатик — Володимирський узвіз та Володимирський узвіз — Грушевського. В той же час, альтернативний транспортний потік: Володимирський узвіз — Хрещатик, є безконфліктним для головних ТП на Європейській площі. Таким чином, відмова від реалізації лівого повороту: Набережне шосе — Володимирський узвіз, в межах Поштової площі є стратегічною помилкою, що має наслідком зменшення пропускної здатності Європейської площі. Можливість реалізації такого повороту за поточного варіанту реконструкції Поштової площі зберігається та може бути реалізована у майбутньому.

25.09.2013 21:30:54

Картограми інтенсивності руху

25,09,13.indd 25

25

25.09.2013 21:30:58

26

Транспорт 2. Неефективне рішення транспортної розв’язки на примиканні Гаванського мосту до вул. Набережно-Хрещатицької, зі світлофорним регулюванням є головним обмеженням пропускної спроможності вул. Набережно-Хрещатицької в південному напрямку, що не дозволить реалізувати проектну пропускну спроможність розв’язки на Поштовій площі.

3. Неефективне рішення транспортної розв’язки на примиканні Гаванського мосту до вул. Набережно-Хрещатицької, що включає естакаду вздовж вул. Набережно-Хрещатицької, завширшки лише 2 смуги руху є головним обмеженням пропускної спроможності вул. Набережно-Хрещатицької в північному напрямку, що не дозволить реалізувати проектну пропускну спроможність розв’язки в різних рівнях на Поштовій площі. Станом на 17 вересня 2013 р., інтенсивність руху естакадою в ранкові години пік складає: 2949 авт./год., отже запас її пропускної спроможності повністю вичерпано ще до завершення реконструкції Поштової площі.

4. Лівий поворот (364 авт./год.), та розворот (143 авт./год.), на перехресті: Набережно-Хрещатицька — Спаська, розкриті з метою компенсації ліквідації лівого повороту: Набережне шосе — Боричів узвіз, внаслідок відсутність накопичувальної смуги потрібної ємності, призводять до накопичення транспорту на естакаді, додатково обмежуючи пропускну спроможність вул. Набережно-Хрещатицької в північному напрямку.

5. Заборона лівого повороту та розвороту на вул. Спаській призведе до збільшення інтенсивності лівого повороту: Набережно-Хрещатицька — Нижній Вал (до, щонайменше 906 авт./год.) та не може бути здійснено за поточної схеми організації руху.

6. Перехрестя вулиць: Костянтинівська та Межигірська з Верхнім та Нижнім Валом є критичними транспортними вузлами внутрішньої вуличної мережі Подолу та медіаторами регулярних транспортних заторів. Заборона лівого повороту на вул. Спаській неможлива без реорганізації руху на цих вузлах, оскільки призводить до їх критичного перевантаження через вул. Нижній Вал та закорковування.

7. Внаслідок незадовільної пропускної спроможності Європейської площі, станом на сьогодні, вулична мережа Подолу виконує функцію буферу, що накопичує піковий трафік в напрямку Європейської площі. Винесення цього транспорту за межі Подолу наразі неможливе, оскільки його накопичення на вул. Набережно-Хрещатицькій призведе до обмеження пропускної спроможності загальноміської магістральної мережі значної протяжності (вулиць: Набережно-Лугова, Набережно-Рибальська, Набережно-Хрещатицька, Набережне шосе, тощо) та матиме тяжкі наслідки. Головні ризики: • Незабезпечена пропускна здатність вул. Набережно-Хрещатицької в північному напрямку в ранкові години пік. На примиканні вул. Набережно-Рибальської до вул. Набережно-Хрещатицької влаштовано шляхопровід, з проїжджою частиною шириною дві смуги руху, яка не може бути розширена. Заборона в’їзду на вул. Сагайдачного, що є єдиним входом у внутрішню вуличну мережу Подолу з південного напрямку, потребує пропуску через шляхопровід транспортного потоку інтенсивністю до 3950 авт./год., при його нормативній пропускній спроможності: 2983 авт./год., що фізично неможливо.

• Обмежена пропускна здатність Європейської площі в напрямку: Володимирський узвіз — Хрещатик в ранкові години пік. Заборона в’їзду з вул. Сагайдачного на Володимирський узвіз суттєво зменшує ємність вуличної мережі Подолу, та призведе до накопичення пікового транспорту на магістральних вулицях: Набережно-Хрещатицькій, Набережно-Рибальській та Набережно-Луговій. ВИСНОВОК: Вулична мережа Подолу є інтегральною складовою загальноміської вулично-магістральної мережі та у її складі виконує важливі транспортні функції. Гіпотеза про переважно транзитний характер транспортного руху вул. Сагайдачного — не підтверджується. Зокрема, достовірно встановлено, що частка транспорту, який проїжджає Поділ транзитом по напрямку: Новокостянтинівська — Володимирський узвіз, не перевищує 5,7% в ранковий пік та 4,8% у вечірній, а на напрямку: Верхній Вал — Володимирський узвіз, не перевищує 6,5% в ранковий пік та 4,7% у вечірній. Отже, переважну частку трафіку у вуличній мережі Подолу — внутрішнє транспортне обслуговування самого Подолу, тобто транспорт що обслуговує громадян та підприємства розташовані в його межах, або належить громадянам, які проживають або працюють там. Внаслідок особливого топологічного положення (кручі з заходу та магістраль неперервного руху з нерозв’язаними лівими поворотами зі сходу), вул. Сагайдачного є єдиним входом у вуличну мережу Подолу з півдня та не має дублерів. Розрив транспортного зв’язку Подолу з Володимирським узвозом призведе до утворення паразитного перепробігу через вул. Набережно-Хрещатицьку, транспортного

25,09,13.indd 26

25.09.2013 21:31:01

27 потоку загальною інтенсивністю 3374 авт./год., що матиме наслідком зниження швидкісного режиму та зменшення пропускної спроможності загальноміської магістральної мережі на ділянці значної протяжності (Набережне шосе з одного боку та вулиць: Набережно-Рибальська та Набережно-Лугова з іншого). Створення пішохідної зони на вул. Сагайдачного від Поштової до Контрактової площ наразі не може бути реалізовано, оскільки не узгоджується з затвердженим проектом поточної реконструкції Поштової площі, яким була передбачена подальша експлуатація вул. Сагайдачного у режимі двостороннього руху. У випадку розриву сполучення вулицею Сагайдачного, топологічне оточення Подолу залишає лише дві можливості транспортного обслуговування Подолу на вхід: • Проїзд через вул. Набережно-Хрещатицьку, з заїздом на Поділ через вул. Нижній Вал. Наразі влаштувати неможливо внаслідок вичерпаності пропускної спроможності шляхопроводу на перетині з примиканням вул. Набережно-Рибальської, що потребує реконструкції відповідної транспортної розв’язки.

• Проїзд вулицями: Ігоревська — Братська. Наразі влаштувати неможливо внаслідок ускладненого перетину ТП: Володимирський узвіз — Боричів узвіз — Ігоревська, інтенсивністю 1001 авт./год., з ТП: Набережно-Хрещатицька — Боричів узвіз — Володимирський узвіз, інтенсивністю 2373 авт./год. Потребує реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі, або реорганізації руху з ліквідацією напрямку: Набережно-Хрещатицька — Боричів узвіз — Володимирський узвіз. Світовий досвід реалізації проектів заміщення об’єктів транспортної інфраструктури пішохідно-рекреаційними зонами не містить жодного значного прикладу розвитку публічних просторів та пішохідних зон шляхом ліквідації або обмеження автомобільного руху. Навпаки, подібним роботам завжди передує великий об’єм інженерних робіт по реконструкції та перекладенню транспортних магістралей (переважно у тунелі). Хрестоматійними прикладами таких робіт є: • Бостонський транспортний тунель Big Dig, завдяки якому розвантажено набережну річки Чарльз та Бостонської затоки, зі створенням пішохідної зони; • Мадридський транспортний тунель Madrid Rio, завдяки якому розвантажено набережну річки Мансанарес, зі створенням парку та пішохідної зони; • Сеульський транспортний тунель Cheong Gye Cheon, завдяки якому розкрито колектор річки Чхонгечхон, зі створенням парку та публічного простору. Саме шляхом будівництва транспортних тунелів та підземних паркінгів зберігається історична частина та розвивається публічний простір в таких містах як: Амстердам, Гельсінкі, Мюнхен, тощо. Створення пішохідної зони на вул. Сагайдачного від Поштової до Контрактової площ також потребує попередньої реалізації низки інженерних заходів, зокрема потрібні:

Заходи зі збільшення пропускної спроможності вулиць Верхній та нижній Вал, головним чином направлені на підвищення їх пропускної спроможності як шляхів альтернативного транспортного обслуговування південної частини Подолу, та одного з підходів до Подільсько-Воскресенського мосту. Заходи передбачають: • ліквідацію перетинів вулиць Верхній та Нижній Вал з вулицями: Житньоторзька, Волоська та Почайнинська; • каналізацію руху на перетині вулиць Верхній та Нижній Вал з вул. Глибочицькою; • реорганізацію руху на перетині вулиць Верхній та Нижній Вал з вулицями Костянтинівська та Межигірська. Реорганізація руху включає: • влаштування одностороннього руху вул. Межигірською в напрямку Контрактової площі, та одностороннього руху вул. Костянтинівською у зворотному напрямку; • ліквідацію лівих поворотів з вулиць Верхній та Нижній Вал, з організацією об’їзду навколо прилеглих кварталів. Компромісна транспортно-пішохідна схема

Компромісна транспортно-пішохідна схема Враховуючи, що реалізація пішохідної вул. Сагайдачного від Поштової до Контрактової площ не узгоджується з проектом поточної реконструкції Поштової площі та потребує реалізації додаткових інженерних заходів значної складності та вартості, пропонується тимчасово реалізувати компромісну схему: • пішохідна вул. Сагайдачного на відрізку від Контрактової площі до вул. Андріївської; • транспортно-пішохідна вул. Сагайдачного з одностороннім рухом, на відрізку від вул. Андріївської до Поштової площі, з ліквідацією проїжджої частини по парній стороні вул. Сагайдачного та відповідним розширенням тротуару (до 11 — 12 м). Запропонована схема забезпечує пряме транспортне обслуговування Подолу через вул. Сагайдачного (виїзд) та Боричів узвіз — Ігоревську — Братську (заїзд) що виключає паразитне навантаження на вул. Набережно-Хрещатицьку та забезпечує максимальну пропускну спроможність вулично-магістральної мережі. Реалізація схеми дозволяє ліквідувати світлофорне регулювання на перехресті Боричевого та Володимирського узвозів, при цьому ділянка шляху від Володимирського узвозу до вул. Андріївської, довжиною 450 м матиме значну ємність, що дозволить уникнути затримок та забезпечити безперервний рух Володимирським узвозом та естакадою: Боричів узвіз — Набережно-Хрещатицька. Каналізоване перехрестя вулиць: Андріївська — Братська зі світлофорним регулюванням матиме високу пропускну здатність.

25,09,13.indd 27

25.09.2013 21:31:05

Транспорт Громадський транспорт повністю зберігає всі маршрути, за винятком модифікації окремих ділянок, у відповідності до нової схеми організації руху.

Нерейковий транспорт

На

бе

ре

жн о-

Хр

По

ещ

ат

иц

ьк

а

ча

йн ин сь

ПОДІЛ

ка

Во

ло

ун

сь

ка

М 219 М 451 М 587

л Ва ій жн Ни

По

ча

йн ин сь

ас ь Сп

Фр

ун зе

пр

М ит

нь о

то

рз

М

Ме

жи

гір

сь

ка

а

ька Олегівс

Ко

М

ян ти

нів сь

ка

ит

Пр

ка

Гр

ло

сь

ка

со г ри

ов .

ка

Бо

сь

Хо

ри

іль ик

ва

-М

ліб сь к

ько

пр

Житньоторзька пл. зд Во

ка

сь

сь

ів ол

да

ж ви

ай

зд

аг

Во

аС

тр

Пе

Фр

Глибочицька

ка

о

Ан

ний пр

Покр

узвіз

ов.

ський Андріїв

овсь

Бо

рич

Пет

ка

ів Т

ік

ка

сь рів

ька

рівс

Іго

М

а

Рейковий транспорт

На

бе

По

ча

йн

ло

жн

о-

Хр

ещ

ат

иц

ьк

а

сь

ка

ТР 14 ТР 18

сь

ка

ек

Об

а ьк

Во

ин

ре

Щ

ав с

ьк

а

Ю

рк

зе

івс

ун

ав

ол

иц

он

ьк

а

сь

ка

ПОДІЛ Фр

віз

уз

Гончарна

а

вськ

Кудря

ряв ськ

чів

ри

Бо

Поштова пл.

Кожум`яцька

Куд

ка

сь

іїв

др

ог чн

сь

ен

Косогір

Запропонована схема також дозволяє збільшити ємність паркувального простору вуличної мережі, без збільшення її площі. Це досягається шляхом реконструкції двосторонніх проїжджих частин малоінтенсивних проїздів в односторонні, з паркінгом під кутом до проїжджої частини.

ка

ат

ви

же

нс

ьк

ий

Контрактова пл.

Бр

Традиційна схема

М 240 М 302 М 417 М 432 М 564 М 820

а

ис

на

Мир

А 53 М 453

цька

ст

Лук`янівсь

р иго

Во

и

од

ор

ов

к ія С

-Хрещати

ьк

Набережно

Ж

ка

ов .

інс ь

й

Ілл

ки

ва

вс ь

ри

ла

Хо

ос

ива . Хор пров

Яр

А 62 М 238

ка

ка

Ве р

хн ій

Ни ж

Ва л

нь

ою рк івс

Вв ед ен

ьк а

сь ка

Яр о

сл а

вс ьк а

Ю

зе

Щ

рк івс ьк а

Фр

Об

ол

ек ав иц ь

он

ка

сь

Прогресивна схема організації та каналізації руху на внутрішній вуличній мережі Подолу пропонується з метою впорядкування руху, зниження аварійності та підвищення комфорту пішохідних зв’язків. Схема передбачає введення режиму одностороннього руху на більшості ділянок мережі, та ліквідацію перехресть, з перетворенням їх на каналізовані примикання/розгалуження. За такої схеми, кількість конфліктних точок між транспортними потоками зменшується в 5 — 8 разів, при цьому кожен автомобіль при проїзді перехрестя в будь-якому напрямку перетинає лише один пішохідний перехід, що стане фактором значного (в рази) зменшення кількості ДТП та наїздів на пішоходів.

ка

28

ТР 11 ТР 12

ос л

ій жн

Вв ед

Ни

л

По

Ва

ча

Сп а

М то

жи

ьк

а

егівська

Ол

ка

ян

М

ти

Во

ло

и

од

ор

ов

Ск

сь

ка

и Гр

цька

ст

нів

сь

ит

Пр

ка

сь

ія гор

Ко

Лук`янівсь

гір

о-Хрещати

рз

Ме

ьк

нь о

М

Набережн

Ж

інс

ов .

а

пр

ит

ка

ібс Бо р

сь

Хо

іль

ис

ик

ог л

-М

ри ва

ьк

ько

а

ис

на

Мир

ов .

ка

пр ьк ий нс ви же зд Во

ка сь

ка

а сь к о

сь

ог

ен

чн

ж ви

да ай

зд

аг

Во

аС

тр

Пе

о

Фр

ат Бр

Контрактова пл. а

ьк

с лів

Покр

віз

кий уз

овсь

Бо

ка

ів Т

ік

ька

Іго рів сь

рівс

Пет

рич

ка

ов.

сь Андріїв

Ан др іїв

Житньоторзька пл.

Глибочицька

ка

Ілл

ий

сь

ива

ьк

ин

сь ка

Ве рх ній вс

ив а

ла

зе

Хо р

ос

йн

. Хор пров

Яр

ун

ний пр Кожум`яцька

25,09,13.indd 28

Ва л

Яр

сь к ен

ка івс ь юр к жн ьо

Фр

Косогір

Також, з метою підвищення статусу пішохода, передбачено підйом рівня пішохідних переходів над проїжджою частиною до рівня тротуару, завдяки чому: • забезпечується безперешкодний прохід пішоходів, проїзд на інвалідних візках, та провіз дитячих візочків; • забезпечується штучна перешкода на шляху автомобіля, що зобов’язує водія знизити швидкість руху при наближенні до переходу. При цьому, пішохідні переходи, фактично стають неперервним продовженням тротуарів та пішохідних зон, а проїжджа частина — вуличної мережі розбивається на окремі ділянки.

Ни

Визуалізація прогресивної схеми

а

Прогресивна схема

чів

ри

Бо

віз

уз

Поштова

25.09.2013 21:31:09

ос

тя

нт

ин

івс

ьк

а

М

Турівська

ка

во к

Ол ен івс ь

Но

На

бе

ре

жн

о-

М М

По

ча

Во

ло

а

ат

иц

Схема організації руху транспорту та пішоходів

ьк

а

ка

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Р

сь

ка

ав

29

сь

ек

Вулиці з двостороннім рухом Вулиці з одностороннім рухом

вс ьк а

зе

ин

ещ

Щ

ун

иц ьк а

ол он сь к Об

Ю рк івс ьк а

Фр

йн

Хр

л Ва ній

По

л

Ни жн ьо юр к

івс

Вв ед

Ни ж

ен

ьк а

сь ка

Яр

ос ла

Проїзд під пішохідною Поштовою площею Напрямки руху транспорту

йн

ин

сь

Сп а

М

ов

.

ит

нь о

то

М

гір

сь

Во

ка

ьк

а

Ко

ст

ти

Р

нів сь

ка

Світлофорні об'єкти

ібс гл ри

ов

.

ка

Бо

сь

Хо

іль

со

ик

ва

-М

ри

Паркінги

ьк

ько

на

Мир

Р

а

ис

ит

Пр

а

Г

М

ка

ицька

Лук`янівськ

ян

р

го ри

и

сь

од

ор

ов

к ія С

Фунікулер

ло

о-Хрещат

Р

ька

Олегівс

рз

жи

Набережн

Ж

Ме

а

пр

Основні пішохідні шляхи

ьк

ий

ва

ьк

зе

ри

вс

ва Хори

ла

Хо

ос

. пров

Яр

ун

Ілл інс

Фр

Пішохідні вулиці

ка

сь

ка

Ве

рх ній

Ва

ча

пр

Житньоторзька пл.

ий ьк ви

же

нс

ка

зд

сь

Во

ат

аС

тр

Пе да

ж ви

ай

зд

аг

Во

Глибочицька

ь

івс

ол

Фр

Бр

Контрактова пл. ка

чн

ка

о

сь

ог

ен

Косогір ний пр

вський

ов.

Андрії

Пок

узвіз

ровс

Бо

рич

ька рівс

Пет

ів Т

ік

ка

сь рів

а

Бо

тяр Дег

ого

Волод

Воз

несе

имирс

ька

нськ и

чн

й уз віз

да

а

ов.

ирська

Стр

ітен

пров.

к івсь

еш

ос

е

а

узвіз

а

Жи ька

ирс

том

ька

жн

ирський

айл

ла

вої

асо

Тар

Софійська пл.

Ма

ли

Ал

Стр ілец

ре

ськ

пр.

р

ми

ди

ло

Во

ий ськ

ьо Михайлівська хсвят ите пл. ль

Мих

ський

Обсерва

бе

Тр

Риль

ська

На

Володим

Львівська пл. торна

гай

нн

ий пр

Велика Житом

25,09,13.indd 29

Са

ти

ема

ся

Арт

Де

івськ

тра Пе

Р

на

ка Киян

віз

уз

М

Гончарна

ськ

ів

ч ри

Поштова пл.

явсь

Кудр

ряв

ька

Іго

Кожум`яцька

Куд

А

ка

сь

іїв

р нд

25.09.2013 21:31:12

30

Велоінфраструктура

Фото мереж велопрокату різних міст світу зі статті Іллі Варламова http:// zyalt.livejournal.com

Дублін

Дрезден

Відень

25,09,13.indd 30

С

хема велосипедних маршрутів, розроблена в рамках Концепції «Київ Самобутній», дозволяє впровадити екологічно чистий вид міського транспорту, що широко поширений у всіх великих містах: Лондоні, Вашингтоні, Парижі, Відні, Барселоні тощо. Основна мета полягає у тому, щоб велосипеди використовувалися не лише для прогулянок по місту, а й для поїздок з одного місця в інше. В рамках Концепції пропонуються наступні велосипедні маршрути: на території Верхнього міста — вул. Десятинна — Володимирська — Велика Житомирська — Львівська пл. — Смірнова-Ласточкіна; на території Подолу – Верхній та Нижній Вали – Межигірська – Спаська – Іллінська — Набережно-Хрещатицька – Боричів узвіз – Володимирський узвіз. Крім того, як велосипедно-пішохідні напрями можуть використовуватися вул. Воздвиженська — Андріївський узвіз (пішки) – Контрактова площа – вул. Притисько-Микільська – вул. Житньоторзька. У майбутньому з будівництвом вело-пішохідного мосту над Володимирським узвозом з’явиться можливість прокласти веломаршрут по Мистецькій алеї та Хрещатому парку і далі дніпровськими схилами. Усі маршрути будуть обладнані дороговказами для велосипедистів до основних місць призначення, наприклад: Контрактова площа, Фролівський монастир тощо. Ця система має поєднуватись з мережею туристичних покажчиків. Велосипедні вулиці дозволять велосипедистам безпечно рухатись у загальному потоці з автомобілями і не забирати цінний простір вузьких вулиць у пішоходів, а також підвищить безпеку руху пішоходів на усіх нерегульованих перехрестях Подолу. Двосторонню велодоріжку пропонується зробити лише на бульварній частині між Верхнім та Нижнім Валом разом з організацією виїздів/ заїздів на прилеглі вулиці та безперешкодного проїзду уздовж всієї довжини бульвару, а також організувати велодоріжки на Володимирському узвозі. За межами проектної території пропонується прокладення двосторонніх велосипедних доріжок уздовж Набережно-Хрещатицької (одна на пішохідній частині біля Дніпра, а інша на тротуарі на забудованій стороні вулиці) і забезпечення можливості для мешканців Оболоні та Вигурівщини-Троєщини безперешкодно потрапити на Поділ чи далі — у центральну частину міста. Переходи під Набережно-Хрещатицькою мають бути забезпечені похилими рампами, а у разі тех-

нічної неможливості, зручними пандусами. При проектуванні транспортної розв’язки на розі Набережно-Хрещатицької та Валів передбачено забезпечення безпечного та безперешкодного руху велосипедистів та пішоходів (без зайвої необхідності рухатись сходами, чітка навігація і т.п.)

Заплановані заходи

1) Організація велосипедних маршрутів: 2) Будівництво мостового пішохідно-веловипедного переходу між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка».

3) Створення системи велосипедної навігації.

4) Встановлення п’яти автоматичних прокатних парковок з велосипедами, що можна буде взяти на одній парковці, а повернути на іншій. Ці парковки будуть розташовані біля зупинок громадського транспорту: на Контрактовій площі, вул. Щекавицький, біля Річкового вокзалу та верхньої станції фунікулеру, а також в Хрещатому парку.

5) Облаштування стоянок для тимчасового та тривалого зберігання велосипедів.

6) Організація велосипедних вулиць, на яких швидкість руху транспорту буде обмежена до 30 км/год, що дозволить безпечно рухатися водіям, велосипедистам та пішоходам без виділення окремих велосмуг та велодоріжок.

7) Влаштування контра-смуг — односторонніх вулиць, відкритих для двостороннього проїзду велосипедистів.

8) Створення двосторонніх велодоріжок.

9) Забезпечення переходів похилими рампами або зручними пандусами.

Відень

Вашингтон Проект велопарковки заводу спортивного обладнання «Геркулес» Росія, Москва

За матеріалами Міжнародного архітектурного конкурсу «Благоустрій центральної частини м. Києва до Євро 2012 Topic: architecture/ Velokiev 2012 Велопарковка Cover Bike компанії Z-Black (дизайнер — Зураб Шавадзе, Грузія).

25.09.2013 21:31:13

Схема велосипедних маршрутів

31

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Пункти прокату велосипедів Головні веломаршрути Другорядні веломаршрути

25,09,13.indd 31

25.09.2013 21:31:38

32

Фестивалі

C

кладовими формування ідентичності міста або окремого району міста є будівлі, що створюють середовище, та події або заходи, що відбуваються на цій території. Наприклад, ми знаємо Каннський кінофестиваль та Авіньйонський театральний фестиваль як події, які щорічно відвідують тисячі туристів з усього світу. «Київ Самобутній» — ініціатива, що охоплює територію Подолу, яка може стати місцем проведення автентичних київських подій, наприклад, фестивалів, що об`єднають київський дух із сучасним світом та створять «туристичний магніт». Проведення подібних заходів дозволить: - прибрати диспропорцію кількості відвідувачів цієї території у вихідні та робочі дні; - активізувати міжнародний туризм: заохотити туристів відвідати Київ та один з районів столиці – Поділ. Фестивалі мають відповідати низці критеріїв, зокрема бути носіями київського духу та територіально бути прив’язаними до Подолу. Такими фестивалями можуть стати: - Літературні фестивалі, наприклад — Булгаківський фестиваль (твори Михайла Булгакова увійшли до світової літературної скарбниці, то ж популяризація його спадщини у світі призведе до активізації туризму) — ім`я Михайла Булгакова пов`язане з Києвом та Андріївським узвозом; - Фестивалі театрального та циркового мистецтва; - Фестивалі класичної, можливо, духової музики; - Гастрономічні фестивалі української або суто київської кухні (котлет по-київськи або київських тортів) та інше. Для отримання найкращих результатів можливо застосувати європейську практику відбору заходів — виділення гранту з міського бюджету та конкурсний відбір заходу за визначеними критеріями. Відбір проектів має здійснюватись експертною радою, створеною із числа провідних діячів культури та мистецтва, представників громадських організацій, а процедура відбору — контролюватися міжнародною аудиторською компанією, наприклад, PWC. Передбачений бюджет – 4 млн. грн. (1 млн. грн. на захід, проведення 4-х заходів протягом року)

25,09,13.indd 32

25.09.2013 21:31:39

Культура

П

оділ традиційно сприймається киянами та гостями міста, як культурний осередок Києва. Сьогодні тут широко представлені як державні та муніципальні заклади культури, так і приватні культурні інституції. Театри Серед визначних театрів на Подолі варто відзначити: Київський літературно-музичний театр-студію «Академія», Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва, Молодіжний інтерактивний театр-студію «Мост», «Свободний театр», театр «Колесо», «Театр маріонеток», театр «Мушля», Київський експериментальний театр-студію, ТВЗК Київський академічний драматичний театр на Подолі. Розвиток театрального мистецтва є вкрай важливим для завдань, поставлених проектом «Київ Самобутній». Музеї Розвиток музейної справи, наявність цікавих для відвідувачів інтерактивних музеїв з новітніми технологіями на території є одним з основних чинників залучення туристів, в тому числі і з інших країн світу. Сьогодні на Подолі функціонують як музеї з традиційним підходом до організації музейної справи, так і сучасні музеї з інтерактивними експозиціями. Відомими у всій країні є: «Аптека-музей», музей М. Булгакова, Музей гетьманства, Музей однієї вулиці, Музей Чорнобиля, які приваблюють сьогодні велику кількість туристів. Серед вдалих прикладів музеїв з сучасним підходом до формування експозиції можна назвати музей популярної науки і техніки «Експериментаріум», який лише за рік роботи став популярним науково-розважальним центром вивчення законів науки та явищ навколишнього світу та можливістю безпосередньої участі в експериментах та дослідах. Однак, насиченість території музейною функцією є недостатньою. Створення нових му-

25,09,13.indd 33

зеїв є важливим аспектом розвитку території концепції «Київ Самобутній». Галереї Андріївський узвіз, Боричів тік, вул. Володимирська в уявленні киян є місцем особливої художньої атмосфери, місцем зосередження галерей, проведення виставок, розміщення експозицій. Після реконструкції Андріївського узвозу у 1980-х роках тут з`явилися перші в Києві приватні галереї сучасного мистецтва, вулиця стала символом культурного відродження народних ремесел та декоративно-прикладного мистецтва. В історичній частині Подолу розвивалися ковальська, гончарна справа, інші види художньої діяльності. Такий зліт був невипадковим – він став відродженням старої подільської ремісничої традиції. Сьогодні, в зв`язку з економічними важелями, багато з галерей та мистецьких центрів на Подолі занепало. Сьогодні тут діють загальновідомі в Україні галереї: галерея 36, галерея «Ательє «Карась», «Триптих», інші. Музична культура Для залучення міжнародної культурної спільноти до Києва і Подолу, вкрай важливим є підтримка і розвиток музичної міської культури. Музичні фестивалі та вулична музична активність приваблює тисячі туристів по всьому світу. Важливим атракційним елементом для туристів та для киян є виступи вуличних музикантів на території, що вважається престижним в багатьох містах Європи. Арт-перформанси Окремими практиками «співучасті» можуть стати так звані перформанси, або арт-інтервенції в міське середовище. Це – спільні з мешканцями будинків дії з благоустрою прибудинкових територій, створення та встановлення малих архітектурних форм, художнє фарбування фасадів, тощо. Така практика широко використовується не тільки в світі, а й в Україні.

33

Заплановані заходи

1) Спеціальні умови для громадян та об`єднань, які планують створювати та розвивати театральне мистецтво на Подолі 2) Створення підземного археологічного музею на Подолі, розширення експозиції музею ДІАЗ «Стародавній Київ» 3) Підтримка існуючих та відкриття нових арт-центрів на основі новітніх економічних стратегій: - Створення арт-кластерів - Створення ко-воркінг центрів творчої індустрії - Підтримка творчих об`єднань громадян 4) Проведення міжнародного щорічного фестивалю «Play me, I’m Yours» на території концепції, в рамках якого Київ долучиться до 35 міст світу, які вже проводять дану акцію. Фестиваль передбачає встановлення оформлених відомими художниками піаніно на вулицях міста та проведення мистецьких акцій: концертів, конкурсів, майстер-класів, танцювальних перформансів. До цієї ініціативи вже долучилися БФ «Музична Україна», інші організації.

5) Створення декількох відкритих майданчиків для виступів музичних гуртів та сольних виконавців.

6) Заохочення ресторанів та кафе, залучення відомих та починаючих музичних колективів та виконавців до роботи в закладах громадського харчування на постійній основі.

7) Проведення перформансів або арт-інтервенцій в міське середовище, що спонукатимуть мешканців відповідальніше ставитись до свого, міського середовища. Всі ці заходи дозволять Києву стати частиною світової спільноти міст, що цінують та розвивають музичну культуру, підняти імідж міста як центра сучасного мистецького життя і високої культури.

25.09.2013 21:31:40

34 За матеріалами Міжнародного проектного семінару «Контрактова площа: сценарії розвитку» CANactions 2012 Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні

Об`єкти до реалізації

За матеріалами арх. В. Безрідної Вулиця П. Сагайдачного поєднує Поштову та Контрактову площі. У сучасному вигляді вулиця формується після пожежі 1811 року. Під вулицею, при прокладанні лінії метрополітену, археологічними дослідженнями було виявлено великий культурний шар стародавнього дерев`яного міста Х-ХІІІ ст. Концепцією «Київ Самобутній» передбачено трансформацію проїжджої частини вулиці П. Сагайдачного у пішохідну зону, заміну інженерних мереж по вулиці, благоустрій території, реставрація фасадів будівель та створення «точок тяжіння» – місць атракції городян та туристів.

РЕКОНСТРУКЦІЯ КОНТРАКТОВОЇ ПЛОЩІ Підстава: розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.08.2009р. № 955 Пам`ятка містобудування місцевого значення (охор. №917-Кв) — наказ Міністерства культури України від 21.12.2012 р. № 1566 Терміни реалізації: 2013-2014 рр. Контрактова площа — одна з найстаріших у Києві, виникла ще за часів Київської Русі. Сьогодні — це важливий туристичний, рекреаційний та комунікаційний елемент міста. В концепції «Київ Самобутній» пропонується здійснити заходи з реставрації та ремонту фасадів площі, розвинути публічний простір, виконати благоустрій та озеленення, обмежити транспортне навантаження на неї, прибрати дисонуючі елементи середовища, сформувати зручне та комфортне місце перебування мешканців та гостей міста. Реалізація такого проекту дозволить зберегти та розвинути безцінний культурно-рекреаційний ресурс Подолу. Контрактова площа стане не тільки одним з найважливіших комплексів Києва, а і зможе конкурувати зі знаменитими площами міст Старої Європи.

За матеріалами арх. Д. Чулкова

РЕКОНСТРУКЦІЯ ПОШТОВОЇ ПЛОЩІ Підстава: розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.07.2012р. №1275 «Про затвердження проекту «Реконструкція транспортної розв’язки на Поштовій площі м. Києва» Замовник: КП “Дирекцiя будiвництва шляхово-транспортних споруд”

НОВА ПІШОХІДНА ВУЛИЦЯ – ВУЛИЦЯ П. САГАЙДАЧНОГО

Терміни реалізації: 2012-2013 рр.

Підстава:розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2013 р. № 489 «Про реконструкцію вул. П. Сагайдачного з облаштуванням пішохідної зони» Замовник: КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» Терміни реалізації: 2013р. –2014р. За матеріалами арх. В. Безрідної

“Принципи зручного міста такі: пріоритет надається пішоходам та велосипедистам, а не автомобілям. Зручне місто – те, в якому люди хочуть бувати на вулиці.” Е. Пеньялоса

За матеріалами ТОВ “Проектні системи ЛТД“

Освоєння Поштової площі почалося з IV ст., про що свідчать результати археологічних досліджень. Окрім транспортно-комунікаційного вузла Поштова площа є важливим елементом публічного простору міста. Проектом реконструкції Поштової площі передбачено розвиток транспортного вузла, збереження об’єктів культурної спадщини, формування публічного простору з виходом площі до Дніпра. Реалізація проекту Поштової площі допоможе вирішити проблемні транспортні питання, сприятиме збереженню культурної спадщини та подарує мешканцям та гостям міста нову якість публічного простору біля р. Дніпро. На сходах, що ведуть від Поштової площі до Набережної Дніпра, планується розмістити «Сходи меценатів Києва». “Різниця між прогресивним і відсталим містом полягає не в якості автодоріг чи метро. Вона полягає в якості пішохідної зони” Е. Пеньялоса

25,09,13.indd 34

25.09.2013 21:31:41

35

За матеріалами проекту «Київський Монмартр» РЕСТАВРАЦIЯ ТА РЕМОНТ ЗАБУДОВИ, БЛАГОУСТРIЙ ТЕРИТОРIЇ, РЕКОНСТРУКЦIЯ IНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ ПО АНДРIЇВСЬКОМУ УЗВОЗУ У ПОДIЛЬСЬКОМУ РАЙОНI М. КИЄВА

СТВОРЕННЯ АЛЕЇ ХУДОЖНИКІВ «КИЇВСЬКИЙ МОНМАРТР» У ПАРКУ «ВОЛОДИМИРСЬКА ГІРКА»

І ЧЕРГА: реконструкцiя iнженерних мереж, благоустрiй та озеленення вулицi з реконструкцiєю дорожнього покриття.

Підстава: розпорядження КМДА від 15.02.2012р. № 249, розпорядження КМДА від 15.08.2012 р. № 1454 Пам`ятка містобудування місцевого значення (охор. № 675 Кв) – наказ міністерства кульутри України від 20.01.2012 р.

ІІ ЧЕРГА: реставрацiя та ремонт фасадiв забудови в межах червоних лiнiй Реставрація та благоустрій найромантичнішої вулиці міста Києва включає в себе реставрацію фасадів пам`яток архітектури та історії, реконструкцію інженерних мереж, перекладку мощення вулиці та благоустрій з озелененням. Станом на червень 2013 р. закінчено І чергу реконструкції вулиці.

Терміни реалізації: серпень 2011р. – червень 2014р.

РЕКОНСТРУКЦІЯ БУЛЬВАРУ НА ВУЛ. ВЕРХНІЙ ВАЛ ТА НИЖНІЙ ВАЛ

Замовник: КП Інженерний центр проектна організація: УкрНДІпроектреставрація виконавець будівельних робіт: І ЧЕРГА: ТОВ У-Б-С ІІ ЧЕРГА: ЗАТ Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство «Укрреставрація»

Підстава: Рішення Київської міської ради від 11.02.2013р. № 5/9062 замовник: КО “КИЇВЗЕЛЕНБУД” Терміни реалізації: 2013 – 2014рр.

дені для запобігання затопленню Подолу під час розливу річки). В ХІХ ст. р. Глибочицю було направлено в цегляний колектор, а над ним розміщено бульвар. Вулиця Верхній та Нижній Вали має велике історичне та суспільне значення. Тут розташована 41 пам`ятка культурної спадщини. На Валах і досі вирує торговельне життя. Концепцією «Київ Самобутній» заплановано реконструкцію бульвару, яка має включати комплексний благоустрій території, озеленення, мощення, освітлення тощо. Реалізація заходів має підвищити суспільний статус бульвару як публічного простору, місця відпочинку городян міста. За матеріалами Міжнародного проектного семінару «Прості ідеї м. Києва» CANactions 2013

Вулиця Верхній Вал та Нижній Вал розташовані в історичній частині Подолу та є просторовою віссю, що виходить до Дніпра. В давні часи тут протікала р. Глибочиця, вздовж якої були збудовані великі вали системи оборонних укріплень Подолу (за іншою версією – вали зве-

Підстава: розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2013 р. № 816 «Про організацію постійно діючої виставки-ярмарку в алеях парку «Володимирська гірка» та на вулиці Володимирській 1-14» Терміни реалізації: 2013р. –2014р. Алея, що веде від Андріївського узвозу вздовж парку «Володимирська гірка», простягається майже до траси фунікулеру та зазвичай використовується митцями для експозиції творів образотворчого мистецтва під час святкування загальноміських та загальнодержавних свят – День Києва, День Незалежності тощо. В 2013 р. за пропозиціями ГО «Асоціація арт галерей України» Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією планується благоустрій алеї з влаштуванням тимчасових експозиційних павільйонів, місць для експозиції творів образотворчого мистецтва просто неба та інше.

25,09,13.indd 35

За матеріалами «УкрНДІпроектреставрація»

25.09.2013 21:31:45

36 За матеріалами ТОВ «Інститут Київпроектреставрація»

Об`єкти до реалізації РЕКОНСТРУКЦІЯ ПАРКУ «ВОЛОДИМИРСЬКА ГІРКА» Підстава: розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської імської державної адміністрації) від 05.03.2012 р. №359 «Про передачу функцій замовника реконструкції і благоустрою Парку Володимирська гірка у Шевченківському районі» Пам`ятка садово-паркового мистецтва національного значення (охор. № 1/0) — Постанова Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960р. № 105 Замовник: КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» Терміни реалізації: 2011-2013 рр.

Пам’ятний знак «1025 років Хрещення Русі», «Архітектурне бюро Проценко» — переможці конкурсу Пам’ятний знак «1025 років Хрещення Русі»

Пам`ятка садово-паркового мистецтва національного значення Парк «Володимирська гірка» розміщений на верхній та середній терасах Михайлівської гори. Парк закладений у середині ХІХ ст. В 1853 р. у парку зведено пам’ятник князеві Володимиру Великому. У 1905 р. у північній частині парку почав діяти фунікулер, що з`єднав верхнє місто з Подолом (Поштовою площею). На даний час парк у стані реконструкції. Проект реконструкції парку передбачає комплексний благоустрій території, санацію зелених насаджень, виконання робіт з інженерного захисту території. Реставрація парку «Володимирська гірка» — території історично пов’язаної з хрещенням Русі, – це важливий захід для культурного та релігійного життя Києва. МІЖНАРОДНИЙ АРХІТЕКТУРНИЙ КОНКУРС НА КРАЩИЙ ПРОЕКТ ІНЖЕНЕРНО-АРХІТЕКТУРНОГО РІШЕННЯ МОСТОВОГО ПІШОХІДНО-ВЕЛОСИПЕДНОГО ПЕРЕХОДУ НАД ВОЛОДИМИРСЬКИМ УЗВОЗОМ

До участі у Конкурсі та його організації були залучені кращі вітчизняні та іноземні фахівці – архітектори та інженери у галузі мостобудування. Метою конкурсу було визначення кращої пропозиції інженерно-архітектурного рішення мостового пішохідно-велосипедного переходу. За результатами голосування міжнародного журі конкурсу було присуджено дві других премії. Переможцями конкурсу стали: - архітектурне бюро Leuppi + Schafroth architecten AG / Цюріх, Швейцарія - архітектурне бюро Ravetllat-ribas, S.L.P / Барселона, Іспанія Новий мостовий перехід має з’єднати парки «Хрещатий» та «Володимирська гірка», та забезпечить безперервність «зеленого» пішохідно-велосипедного маршруту схилами Дніпра. Міст, як символ єднання, може стати однією з нових візитівок Києва.

ВСТАНОВЛЕННЯ АТРАКЦІОНУ «КОЛЕСО ОГЛЯДУ» Підстава: Розпорядження КМДА від 10.05.2012 р. № 764 “Про проведення інвестиційного конкурсу із залучення інвестора до встановлення (будівництва) атракціона “Колесо огляду” біля Музею води на території Центрального парку культури та відпочинку” Розпорядження КМДА від 02.07.2013 р. № 1088 «Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до встановлення (будівництва) атракціону «Колесо огляду» з супутніми об`єктами обслуговування біля Музею води на території Центрального парку культури та відпочинку». Замовник: Центральний парк культури та відпочинку

Інвестиційна компанія: ТОВ «Київ Сіті Інтертейнмент». Терміни реалізації: 2013 р. Колесо огляду планується розмістити в Хрещатому парку на верхній терасі Дніпровських схилів біля Музею води. У ХІХ ст. ця територія відносилася до «Царського Саду» і на ній був розміщений рекреаційний комплекс «Шато де Флер». Сьогодні це важливий рекреаційний ресурс центральної частини міста, що входить до єдиної паркової системи правобережних Дніпровських схилів. У проекті пропонується влаштування Колеса огляду та супутніх елементів рекреаційного обслуговування населення і туризму, благоустрій оточуючої території, санація зелених насаджень, виконання робіт з інженерного захисту території. Влаштування Колеса огляду має надати нове життя цій території, дозволити гостям та мешканцям міста побачити історичний центр Києва з висоти пташиного лету. За матеріалами ескізного проекту благоустрою Хрещатого парку в Печерському районі м. Києва. Авторський колектив: Taller 301/Богота, Колумбія

Підстава: розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.04.2013 р. № 472 «Про проведення міжнародного архітектурного закритого бліц-конкурсу на кращий проект інженерно-архітектурного рішення мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка» в Печерському та Шевченківському районах м. Києва» Замовник: Департамент містобудування та архітектури. У 2013 році Київська міська державна адміністрація організувала міжнародний конкурс, який пройшов за фінансової та організаційної підтримки Української державної будівельної корпорації «УКРБУД».

25,09,13.indd 36

25.09.2013 21:31:49

Реалізовані об`єкти

Реалізація проекту реабілітації сходів до пам’ятника Магдебурзькому праву

Н

а сьогодні частина заходів, передбачених концепцією, реалізовані або перебувають на стадії реалізації, а саме: • відреставровано пам’ятник історії та архітектури — колони Магдебурзького Права та реконструйованих сходів, що ведуть до неї від Володимирського узвозу; • облаштовано підходи до пам’ятника від Набережного шосе; • виконано декоративне оздоблення підпірної стінки Набережного шосе: арки прикрашено Реалізація проекту реставрації Нижнього пам’ятника хрещення Київської Русі

25,09,13.indd 37

тематичними барельєфами із зображеннями Володимира Великого та Іоанна Хрестителя; • виконано благоустрій ділянки пішохідної алеї від Поштової площі до Пішохідного мосту; • розпочато реконструкцію набережної Дніпра; • оновлено парк «Володимирська гірка»: встановлено лави, урни та ліхтарі, замінено покриття паркових доріжок, проведено санацію зелених насаджень, розчищено оглядовий майданчик та відремонтовано сходи, що ведуть до нього.

37 Реалізація проекту реабілітації пішохідної зони від Поштової площі до Паркового (Пішохідного) мосту через р. Дніпро

Реалізація проекту реконструкції набережної Дніпра

25.09.2013 21:31:49

38

Нерухомість Культові споруди в більшій мірі тяжіють до центральної частини території концепції. Великий комплекс даних споруд розміщений на вул Притисько-Микільській, окремі об’єкти розташовані по вул. Хорива, Покровська, Волоська, Почайнинська, Трьохсвятительська та інших. Групу культурно-просвітницьких закладів формують музеї, театри, бібліотеки, кінотеатри, галереї. Основна частина культурно-просвітницьких закладів розташована вздовж Андріївського узвозу, по вул. Григорія Сковороди. Готелі розташовані в найвигідніших місцях, найбільше їх на Поштовій площі. Будівель, в яких розміщувалися б виключно торгівельні заклади, досить мало і розташовані вони переважно вздовж вул. Верхній Вал. Промислових об’єктів на території «Києва Самобутнього» майже не залишилося, вони були винесені за межі історичного ареалу. Наразі тут діє декілька підприємств по вул. Андріївській та Фролівській. Об’єкти, що потребують реконструкції. Можна виділити три ареали найбільшої концентрації таких об’єктів: перший – вздовж набережної Дніпра, по вул. Набережно-Хрещатицькій та Набережному шосе; другий – вздовж вулиць Верхній та Нижній Вал; третій – в районі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік. Таким чином, виразно видно, що територія «Києва Самобутнього» є поліфункціональною. Зважаючи на це, Поділ може виконувати роль альтернативного загальноміського центру на противагу району вул. Хрещатик.

Відсоткове співвідношення будівль на території «Києва Самобутнього» за функціональним призначенням.

1% 7%

5%

2% 1% 53%

4%

житлові будинки об`єкти соціальної інфраструктури адміністративно-ділові обєкти вищі навчальні заклади культові споруди культурно-просвітницькі заклади готелі

26%

торгівельні заклади 1%

промислові об`єкти

Б

азовою умовою території є її функціональне зонування — розподіл території за характером її переважаючого використання та забудови. На основі проведеного пооб’єктного аналізу території Подолу всі будівлі були розподілені на 9 груп: житлові будинки, об’єкти соціальної інфраструктури, адміністративні установи, ВНЗи, культові споруди, культурно-просвітницькі заклади, готелі, торговельні заклади, промислові об’єкти. Більшу частину забудованої території становлять житлові будинки. Розміщені вони відносно рівномірно, з концентрацією по периметру території «Києва Самобутнього». Об’єкти соціальної сфери включають заклади охорони здоров’я, дитячі садки та школи. Відповідні заклади, а також вищі навчальні заклади розміщені по території Подолу досить розосереджено, з деяким скупченням ВНЗів біля Контрактової площі. До адміністративних установ належать банки, комерційні підприємства, державні та інші адміністрації. Адміністративні установи концентруються переважно навколо Контрактової та Поштової площ, вздовж вул. Набережно-Хрещатицької, Верхнього Валу та Гончарної.

25,09,13.indd 38

25.09.2013 21:31:50

Функціональна класифікація будівель

39

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Житлові будинки Об’єкти соціальної інфраструктури Адміністративно-ділові об’єкти Вищі навчальні заклали Культові будівлі Культурно-просвітницькі заклади Готелі Торговельні заклади Промислові об’єкти Об’єкти, що потребують реконструкції

25,09,13.indd 39

25.09.2013 21:31:53

40

Археологія являє собою унікальний археологічний комплекс, де поселення існували послідовно протягом п’яти тисяч років. З Х століття можна припустити безперервне використання людиною тераси гори. В процесі виникнення та розвитку міста Замкова гора являла собою один з основних містобудівних акцентів та впливала на розвиток центральної частини Києва протягом всього періоду його існування. Враховуючи відсутність значної будівельної діяльності на горі з ХVІ століття, вона вигідно вирізняється збереженістю археологічних об’єктів від інших зон Києва. На жаль, більш ранні об’єкти здебільшого зруйновані або пошкоджені більш пізніми. Але за умови збереження існуючого стану гори в майбутньому при щільних дослідженнях новітніми високотехнологічними методами можливе розкриття процесу розвитку культурного шару у всьому розмаїтті культур на одній обмеженій території.

Фото з макету «Стародавній Київ» з фондів музею археології НАН України

А

рхеологічна спадщина Києва надзвичайно різноманітна та яскрава. Відомі нам пам’ятки археології – результат копіткої праці десятків дослідників протягом декількох століть. Ці об’єкти знаменні не лише самі по собі, а й тим, що несуть в собі пам’ять про розвиток міста в цілому. Вони розкривають більш ніж тисячолітню історію розвитку одного з найвизначніших міст Європи, адже у внутрішньому житті та розвитку Києва відбились важливі події Середньовіччя: це і монгольська навала, і виникнення та занепад Давньоруської держави, Литовського князівства, Речі Посполитої. В Києві мешкали представники майже всіх великих держав та етносів тодішньої ойкумени – греки, араби, італійці, вірмени, скандинави тощо. Їх діяльність полягала не лише в торгівлі на великому трансконтинентальному шляху, частиною якого був Дніпро, а й у виробництві, архітектурі, військовій справі. Починаючи з ІХ століття, в центральній частині Києва діяли чисельні майстерні, культові об’єкти, послідовно формувалась лінія фортифікацій. Розбудовувались житлові райони знаті та простого люду. Існувала своя, унікальна система забудови та планування. Активно розвивалось культурне життя соціуму. На території давніх районів Києва — Подолу, міста Володимира та Копирева Кінця, —

25,09,13.indd 40

знаходиться 37 відомих пам’яток археології і постійно виявляються нові об’єкти. Під державною охороною перебуває 28 з них. Нашарування, що відклалися на Подолі з ІХ століття внаслідок життєдіяльності киян, сягають 13 метрів у глибину. Серед пам’яток найширше представлені стародавні церкви та інші об’єкти давньоруського архітектурного мистецтва (палаци, ротонда), відомі унікальні інженерні споруди (середньовічні гідротехнічні споруди вздовж берегів річки Глибочиці, водогін та мощення вулиць пізньосередньовічного періоду). Ці пам’ятки законсервовані у ґрунті або музеєфіковані. Комплекс археологічних пам’яток стародавнього Києва є унікальним науковим джерелом, має неосяжний освітній та туристичний потенціал. Фактично ми маємо можливість за результатами археологічних досліджень уявити (а в разі якісної музеєфікації і частково побачити) життя давньоруського міста як єдиної системи — з районами розселення аристократії, виробничими та торгівельними об’єктами, плануванням вулиць та засобами життєзабезпечення міста. Замкова гора. Замкова гора була заселеною від початку освоєння людиною середнього Подніпров’я. Вона

Поділ. Культурний шар Подолу комплексно репрезентує життєдіяльність району міста Києва як столиці Давньоруської держави, важливого ремісничого та торгівельного центру, що (враховуючи іноземні представництва, ремісничі майстерні) справляв визначний вплив на розвиток як міста, так і всієї держави в політичному та культурному значеннях. Житлові комплекси, що наявні в складі культурного шару, являють собою унікальний приклад ранньосередньовічної забудови; вони демонструють не лише індивідуальні особливості садиб, а й загальну планіграфію давнього міста. Подільські нашарування прямо пов’язані та зберігають інформацію щодо подій зародження та розвитку Давньоруської держави, Монгольської навали, геополітичних змін пізнього середньовіччя. Пам’ятка являє собою пласт ґрунту потужністю до 13 метрів на площі в 340 га. Сам процес формування культурного шару передбачає активне втручання більш пізніх об’єктів у попередні нашарування. Особливістю подільського культурного шару є велика кількість піскових прошарків різної потужності, які з’явились внаслідок регулярних повеней. Такі прошарки не лише дають унікальну хронологічну шкалу, а й певним чином розділяють та захищають від взаємовпливів різні будівельні горизонти, що дає дійсно унікальні можливості для досліджень Культурний шар Подолу формувався протягом ІХ-ХХ століть. Основна частина шару датується ІХ-ХІІІ та ХІХ-ХХ століттями, інші нашарування виявлені фрагментарно. Забудова ХІХ-ХХ століть значно пошкодила більш ранні відкладення і майже знищила нашарування ХІІ-ХVІ століть.

Град Кия. За результатами археологічних досліджень городище на території Національного музею історії України ототожнюють з літописним “Градом Кия”, який у середині І тисячоліття мав домінуюче становище серед інших поселень Київської височини і поступово набув рис міського центра середньовічного міста – ядра київського дитинця. В останній чверті І тисячоліття навколо нього виникають торгівельно-ремісничі осередки. Під 945 роком літопис згадує на території городища два князівські палаци, виявлені дослідженнями. У ІХ-Х століттях частина Києва в межах стародавнього “Града” стає міським дитинцем, князівською резиденцією. В цей період до південної частини прилягав великий могильник. Північно-західна сторона городища має природні укріплення у вигляді крутих схилів гори, напільна південно-східна межа укріплена потужним валом і ровом. В центрі городища виявлено язичницьке капище, навколо нього — житло V-VIII ст., дві палацові споруди. Ключове значення мало житло, виявлене на Захід від капища, в якому зафіксовано глинобитну піч та керамічний матеріал, датований V-VI ст. На городищі зафіксовано численний речовий матеріал (кераміка, метал, кістка тощо). Площа пам’ятки — 2 гектари, потужність культурного шару від 1,5 до 4 м. Ротонда. Ротонда розташована у центрі “міста Володимира”. Була значною спорудою баштового типу, висотою біля 10 м, і досі є найбільшою будівлею такого типу для давньоруського часу. Призначення ротонди досі не встановлене: за загальноприйнятою думкою, це палацова споруда, палата для рад князя з боярами, державних прийомів (П.П. Толочко, Я.Є. Боровський). Існує також припущення Ю.С. Асєєва, що це цивільна споруда часів активної діяльності “київської сеньйорії”. В свою чергу, В.Г. Пуцько та П. А. Раппопорт вважали її католицьким храмом. Ротонда, західний фасад. Реконструкція Я. Боровського, П. Толочка, В. Шелягова.

25.09.2013 21:31:53

Схема розташування пам’яток археології

41

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Пам’ятки археології національного значення Пам’ятки археології місцевого значення Щойно виявлені об’єкти культурної спадщини Культурний шар Подолу Культурний шар Гончари і Кожум’яки Культурний шар Замкової гори Культурний шар Копирів кінець Культурний шар гори Дитинка Місто Володимира Місто Ярослава Городище Кия Місто Ізяслава Святополка Запропоновані межі «Культурного шару Подолу IX-XVIII ст.» Межі Концепції збереження та реабілітації історичного середовища «Київ Самобутній» ЕКСПЛІКАЦІЯ 1. Церква (фунд.) — вул. Верхній Вал, 48/28 2. Могильник 3. Церква Борисоглібська (фунд.)

4. Церква Успіння Богородиці Пирогощі (фунд.)

5. Церква (фунд.) — вул. Андріївська, 7 6. Церква Різдва Богородиці (фунд.)

7. Церква (фунд.) — вул. Вознесенський узвіз, 22 8. Церква (фунд.) — вул. Вознесенський узвіз, 20 9. Могильник 10. Церква (фунд.) — Киянівський пров., 2/12 11. Палац княгині Ольги (фунд.)

12. Язичницьке капище 13. Палац (фунд.) — Андріївський узвіз, 38 14. Печі для випалювання плінфи 15. Палац південний (фунд.)

16. Палац західний (фунд.)

17. Капище 18. Софійська (Батиєва) брама 19. Церква Святого Василя (фунд.)

20. Ротонда (фунд.)

21. Фундаменти церкви Федорівського монастиря

25,09,13.indd 41

25.09.2013 21:31:57

42

Археологія

Малюнок церкви ХІ століття на Копиревому кінці. “Градських”, “Батиєвих” воріт. Основною назвою вважається саме назва “Софійські ворота”. За легендою, саме через неї до дитинця у 1240 році увірвались монгольські війська. Софійська брама проіснувала до ХVІІІ ст. Наявні руїни являють собою фундамент двох паралельних стін, витягнутих по лінії північ — південь, кожна у формі літери “П”, шириною 2,3 м, довжиною 10 м. Стіни складені з бутового каменю на глиняному розчині. Вище простежено кладку з плінфи на розчині з домішками цем’янки. Загальна ширина брами — 10,6 м, ширина проїзду в середині 6 м, в устях – 3,7м.

Софіївська Брама. Реконструкція Ю. Асєєва.

Церква св. Василя. Церква св. Василя (Трьохсвятительська) була збудована на початку 80-их років ХІІ ст. на Великому князівському дворі князем Святославом Всеволодовичем і слугувала палацовою. За літописом церкву було освячено 1 січня 1183 року. Під час монгольської навали була пограбована, але не зруйнована. Перебувала в запустінні до ХVІІ ст., коли була оновлена та частково перебудована Варлаамом Ясинським. Він влаштував при ній чоловічий монастир для старих та недужих монахів інших київських монастирів, однак вже у 1775 році монастир було закрито. У 1935-36 рр. у зв’язку з будівництвом урядового центру церкву було розібрано.

Софійська брама. Брама являла собою муровану башту з проїздом і входила до системи укріплень “міста Володимира”. За часів Володимира Святославича Софійська брама була головним в’їздом у місто і носила назву “Софійських”, “Київських”, Фото з макету “Стародавній Київ“ з фондів музею археології НАН України

Федорівський монстир. Церкву св. Федора заклав князь Мстислав Володимирович у 1132 році, він являв собою родинний монастир і усипальницю Мстиславичів. Руїни храму збереглись до ХVІІІ століття. Вона знаходиться у дворі кварталу між вулицями Володимирською, Десятинною та Великою Житомирською. Східний палац. Над урвищем північно-східної частини Старокиївської гори, в 75 м північно-східному напрямку від Десятинної церкви знаходяться фундаменти палацової споруди. За результатами археологічних досліджень споруда ототожнюється з літописним “терем камєн внє ґрада”. Який згадується під 945 роком в оповіді про прибуття древлян до княгині Ольги. Споруда являла собою кам’яну будівлю палацового типу з дерев’яними перекриттями, оздоблену карнизами, мармуровими та шиферними елементами, фрескою, можливо мозаїкою.

південної сторони капища, під кам’яною кладкою був відкритий шар утрамбованої глини потужністю близько 0,4м, під яким зафіксовано прошарок з чисельними включеннями фрагментів ліпного керамічного посуду.

ширювалась на весь Поділ. Головною архітектурною спорудою водогону став павільйон-фонтан «Феліціял» (згодом «Самсон») на місці розподільного басейну. Водогін починався від джерел біля підніжжя київських гір. Комплекс складався з системи колодязів, від яких водогони вели до центрального водозбірника — басейну біля магістрату (Контрактова пл.), або йшли під вулицями до садиб. Храм на Вознесенському узвозі, 20. На думку дослідників храм пов’язаний з Сімеоновим монастирем, заснованим князем Святославом Ярославичем у 70-х роках ХІ століття, що надалі став отчим монастирем чернігівських князів Ольговичів. Капище. Капище розташоване в межах комплексу пам’ятки археології “Град Кия” V – VIII ст. на плато Старокиївської гори. Навколо споруди виявлені житлові конструкції V – ІХ століть. Культурний шар пам’ятки залягає на глибині близько 3,5м від сучасної поверхні. Споруда являє собою глинобитну ділянку овальної форми, розмірами 4,5 х 3,2 м, викладену фрагментами каменем пісковику. Конструкція має чотири виступи (0,7 – 0,8 м), орієнтовані за сторонами світу. З

Гора Дитинка. Поверхня неодноразово зазнавала пошкоджень (ерозія, антропогенні впливи). Культурний шар потужністю 0,5 – 1,5 м простежено по всій площі гори. В північно-західній частині локалізується скупчення кераміки київської культури. Також наявні матеріали корчацького типу та давньоруські. Розкопано два житла, майстерня та господарчі ями ХІІ століття. З ХІ ст. на північному плато, а з ІІ пол. ХІІ і на південному функціонує могильник. Виявлено 11 поховань. Одне з поховань в саркофазі. Копирів кінець. Копирів кінець – торгівельно-ремісничий посад середньовічного Києва, що безпосередньо примикав до північно-західної частини «Міста Ярослава». Тягнувся вздовж гірської гряди в напрямку Глибочицького узвозу, займав територію мисоподібного плато. Неодноразово згадується в літописі (1121, 1150, 1151, 1140, 1161, 1202 рр.). Дослідження виявили на території пам’ятки потужний культурний шар Х–ХІІІ ст., насичений об’єктами та речовими матеріалами. Зафіксовані численні виробничі, господарчі та житлові споруди, оборонні конструкції, рештки чотирьох кам’яних храмів, велика кількість керамічного матеріалу, скляних браслетів, металеві, зокрема монетні скарби, знахідки. Храм на вул. Покровській, 7. За писемними джерелами (1622 р.) на цьому місці відома Церква Різдва Богородиці, що належала вірменській громаді. Згоріла 1651 року. Час заснування невідомий, ймовірно ХIV – XV ст.

1685 року на цьому місці була збудована дерев’я-

Водогін. Перша згадка зафіксована у 1636 році (дозвіл на відгалуження для Братського монастиря). У 1748 – 49 рр. архітектор І.Григорович-Барський створив розгалужену систему водогону, що по-

25,09,13.indd 42

25.09.2013 21:31:58

43 на церква, 1766 – сучасна мурована Покровська церква (арх. Григорович-Барський). На глибині 1,1 м від сучасної денної поверхні виявлено підлогу з жолобчастої цегли, фрагмент фундаменту з плінфи, нижні ряди кладки скріплені на глині. В забудові бутове каміння та бита плінфа, залиті вапняково-цем’янковим розчином. Глибина фундаментів, що збереглися до 1 м. Виявлено скарб монет князя Володимира Ольгердовича (1361 – 1395 рр.). Місто Ізяслава-Святополка (Михайлівське відділення Вернього Києва) розташоване у східній частині Старокиївського плато на давній Михайлівській горі. Займає площу близько 6 га. На території пам’ятки з Х століття розміщувались язичницький та, згодом, християнський могильники, житлово-господарська забудова. В 1060-их роках князем Ізяславом тут зведено монастир св. Димитрія. У 1108-1113 роках князем Святополком Ізяславичем збудовано собор св. Михаїла. У ХІІ ст. створено зовнішні укріплення району (земляні вали) з дерев’яними конструкціями. Внутрішні вали виникли у ХVІІ ст. Протягом ХІ – ХІІІ ст. тут існувала вулична структура, один або два монастирі, ймовірно резиденція князів Ізяславичів. З ХІV ст. всю територію міста Ізяслава-Святополка займає Михайлівський золотоверхий монастир. Пам’ятки археології зазвичай збережені краще за інші пам’ятки культурної спадщини в результаті специфічного розміщення таких пам’яток, їх фізичних властивостей. Археологічні об’єкти перебувають під земною поверхнею, вони захищені нашаруваннями пізнішого часу, мають сталу структуру, зазнають значно меншого впливу сучасної людської діяльності. Але водночас вони більш уразливі: вони не мають жорсткої структури, як будинок або монумент, і відрізняються значним взаємозв’язком всіх елементів, тож у випадку втручання антропогенних або природних чинників у структуру такої пам’ятки є висока ймовірність її серйозного пошкодження або повного знищення. Серед головних антропогенних загроз для археологічних пам’яток Подолу можна виділити такі: • Сучасна будівельна активність людини, — особливо це стосується території культурного шару Подолу, де щорічно закладається декілька великих котлованів для нових будівель. Значних пошкоджень внаслідок прокладання підземних комунікацій зазнають навіть широковідомі пам’ятки, такі, як Західний палац та

25,09,13.indd 43

місто Володимира. Роботи з будівництва прямо чи опосередковано призводять до пошкодження відомих та знищення ще не виявлених пам’яток. Опосередковано саме будівельна діяльність призводить до геологічних та гідрологічних змін у структурі нашарувань давнього Києва. Зміна водотоків призводить до вимивання культурного шару, зміни екологічного балансу, внаслідок чого руйнуються об’єкти археології, зокрема дерев’яні конструкції Подолу, збереженість яких є унікальною для світової науки. Будівництво біля схилів гір призводить до зміщення ґрунтів на схилах та плато, що в свою чергу сильно змінює стратиграфічну структуру пам’яток «Культурний шар Замкової гори», міст Володимира, Кия, Копиревого кінця, призводить до руйнації ще не виявлених пам’яток високої цінності, таких, як не виявлена церква на Замковій горі тощо.

• Cкарбошукацтво — воно не набуває розголосу і не має документального підтвердження, але постійно впливає на стан пам’яток. Формально не відмічений, цей фактор постійно руйнує об’єкти та комплекси археології. Здебільшого це стосується паркових зон міста Володимира, Замкової гори, схилів Копиревого кінця тощо. Опосередкованим підтвердженням незаконних розкопок приватними особами може слугувати широкий асортимент ринку археологічних артефактів.

• Частково музеєфіковані пам’ятки археології часто пошкоджуються через недодержання правил експонування. Так, рештки фундаментів церкви Богородиці Пирогощі, Михайлівського золотоверхого руйнуються через недотримання режимів вологості та температури, ускладнення допуску до них спеціалістів.

• Велика кількість пам’яток археології, що перебувають під охороною держави, в даний час законсервована. Але слід зазначити, що якісна консервація була проведена хіба що на частині решток Десятинної церкви. До 80% пам’яток пе-

ребувають під постійною загрозою знищення через доступ поверхневих вод та кисню через застарілі методи консервації. Окрім антропогенних, для Подолу характерний цілий ряд природних загроз.

• Ґрунтові зсуви, що відбуваються у київських урочищах, призводять до порушення структури пам’яток, руйнації окремих об’єктів. Адже пам’ятки археології являють собою частину ґрунтових нашарувань, з яких складається сучасний ландшафт міста.

• Внаслідок вирубки зелених насаджень, зокрема на Замковій горі та на мисах Копиревого кінця, посилюється вплив повітряної ерозії. Видування поверхневих шарів ґрунту призводить до меншої захищеності від природних опадів, змінює структуру ландшафту, руйнує близькі до поверхні об’єкти. Такі процеси відбуваються на відкритих площинах Верхнього міста, Замковій горі, особливо на схилах та поблизу них.

• У нижньому місті, тобто на Подолі, значним фактором руйнації виступають підземні води, напрям яких періодично змінюється. Історично усталена гідрологія була змінена внаслідок будівництва Дніпровського каскаду, розвитку міста тощо. Таким чином, нам невідома сучасна структура підземних водотоків. Вони вимивають, або постійно підмочують, або, навпаки, залишають сухими великі фрагменти культурного шару. Все це негативно позначається на стані збереженості об’єктів та артефактів.

Діорама «Місто ІзяславаСвятополка» (кінець 12 ст.) Автор: С. Гончаренко Виконавець: М. Хихлухо Науковий консультант: Г. Івакін

Музеєфікація Десятинної церкви

Розкопки Десятинної церкви

В цілому, весь Поділ — це унікальна археологічна пам’ятка, що ілюструє нам умови життя та побуду наших пращурів. Тому основним завданням на сьогодні є розкриття потенціалу Подолу як перлини архітектурної та археологічної спадщини.

Панорама з місця перспективного оглядового майданчика. Фото О. Теличко

25.09.2013 21:32:00

44

Археологія та культурне середовище

П

ам’ятки археології стародавнього Києва є невід’ємною складовою сучасного культурного життя міста. Загальносвітові тенденції у розвитку урбаністики та культурології, починаючи з Венеціанської хартії 1964 року, все більше розглядають охорону та використання пам’яток культурної спадщини саме у зв’язку з культурним середовищем. Зокрема, це стосується і археології. Поняття “культурне середовище” трактується по-різному. Деінде до нього включені комерційні елементи, екологічний фактор, іноді (наприклад, у Великобританії) воно об’єднується з природним середовищем. Але у будь якому випадку його невід’ємним елементом залишаються нерухомі пам’ятки культурної спадщини. Представлені на території «Києва Cамобутнього» пам’ятки археології є своєрідними константами у швидкій зміні культурного середовища, розвитку сучасного мистецтва та урбаністичної культури. Періодично змінюється їх трактування, але незмінним залишається внутрішній зміст. На відміну від архітектурних та монументальних пам’яток, конструктивні зміни у археологічних комплексах неможливі. Адже якщо такі зміни відбуваються – пам’ятка перестає існувати. Таким чином, саме археологічні пам’ятки зберігають коріння самобутності величного міста, матеріальні свідоцтва його виникнення та розвитку до сучасного стану. Основні функції фундаментів давніх церков, залишків житлової та промислової забудови полягають у площині освіти, науки (історії, містобудування, екології тощо), соціогенезу та антропогенезу. Внутрішній потенціал об’єктів археологічної спадщини проявляється у впливах на сучасне життя міста. Зокрема, на принципи забудови, розвиток релігійного та мистецького життя, освітні програми. Враховуючи високе значення Києва у середньовічній історії, результати досліджень пам’яток впливають на загальне наукове уявлення про формування сучасного світу.

Археологічні старожитності мають обмежений набір шляхів впливу на навколишній світ і зокрема на суспільство. Вони виявляються у публікаціях науковців, музейних збірках, музеєфікованих рештках, інформаційних повідомленнях тощо. В сучасних умовах впливи археологічних скарбів давнього Києва ослаблені через недбайливе ставлення, незначну інформаційну відкритість для загалу, відсутність активної популяризації таких пам’яток, невиконання елементарних норм охорони та використання пам’яток культурної спадщини. Саме комплекс археологічних об’єктів центру Києва формує погляди на історичне минуле міста та, певним чином, України, впливає на імідж столиці, туристичну привабливість. Музеєфікована ділянка у садибі Національного музею історії України протягом десятиліть формує особливий ландшафт, впливає на усвідомлення українцями давнини власної історії, об’єднуючих подій у історії слов’янських народів. Виявлення та популяризація цих пам’яток призвели до виникнення наукових течій, формування у історичному центрі Києва мистецько-культурного ядра, певного героїчного образу міста, утворення тут туристично- та освітньоспрямованих закладів та комерційних підприємств. Культурний простір історичного центру Києва можна умовно поділити на окремі сфери. Наукові дослідження. Наукові дослідження «Києва Самобутнього» налічують близько 400 років, починаючи від досліджень решток Десятинної церкви Петром Могилою. Сучасні дослідження Десятинної церкви розкривають витоки східноєвропейської архітектури, дають новітнє уявлення про організацію будівельного процесу, історію побутування визначної релігійної споруди та християнської церкви взагалі протягом тисячоліття. Також робота з таким значним комплексом дає поштовх до винайдення нових ме-

тодів щодо реставрації, музеєфікації та безпосередньо збереження давніх пам’яток. Дослідження культурного шару Подолу дозволили останніми роками отримати чітке уявлення про формування історичного планування міст у пізньому та ранньому середньовіччі, розкрити виробничі та торгівельні зв’язки з арабським світом, країнами Скандинавії, Візантією. Всі ці дослідження широко представлені не лише в українській, а й у світовій науці, піднімаючи імідж країни, рівень наукового знання, престиж історичної науки загалом. Освіта. Використання пам’яток археології у освітніх процесах дуже розмаїтне. В першу чергу, це формування освітніх програм на основі щільних досліджень та виважених висновків. Також сприйняття матеріалу через унаочнення (екскурсії) значно піднімає рівень засвоєння, несе виховну функцію, стимулює до усвідомлення коріння, росту патріотизму в учнів та студентів. Можливість побачити рештки давніх споруд, або, принаймні, пройти по місцях, де безпосередньо відбувались історичні події, конкретизує уявлення, дозволяє точніше усвідомити історичні процеси, закладаючи таким чином підвалини глибокого розуміння процесів, внаслідок яких виник сучасний світ. Існування великої кількості старожитностей вплинуло на виникнення та успішну роботу Києво-Могилянської академії. Релігія. Високе значення в формуванні сучасної культури має релігійний світогляд. Він впливає на побут, дозвілля, політику та виробничі процеси. Залишки стародавніх церков складають більш ніж 50 відсотків археологічних об’єктів «Києва Самобутнього». При цьому для релігійного світосприйняття не є обов’язковим зовнішній прояв стародавньої святині. В цій площині лежить значний потенціал використання археологічних старожитностей без їх пошкод-

Панорама з місця перспективного оглядового майданчика. Фото О. Теличко

25,09,13.indd 44

25.09.2013 21:32:02

Культурний простір пам’яток археології

45

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Експозиції та фондові зібрання археологічних матеріалів Реконструйовані пам’ятки археології Інформаційні щити Пам’ятки археології,що підлягають реконструкції Оглядові майданчики Оглядові майданчики,що потребують благоустрою Перспективні екскурсійні маршрути археологічної тематики Культурний шар Подолу Культурний шар Гончари і Кожум’яки Культурний шар Замкової гори Культурний шар Копирів кінець Культурний шар гори Дитинка Місто Володимира Місто Ярослава Городище Кия Місто Ізяслава Святополка 19

Запропоновані межі «Культурного шару Подолу IX-XVIII ст. » Межі Концепції збереження та реабілітації історичного середовища «Київ самобутній»

25,09,13.indd 45

25.09.2013 21:32:05

46 Софіїський собор. Реконструкція. Макет.

Музеєфікація Десятинної церкви

Археологічні розкопки на території Подолу

Археологічні знахідки на території Подолу

25,09,13.indd 46

Археологія та культурне середовище ження. Адже навіть незначне позначення на поверхні ґрунту (легка каплиця або інформаційний щит) дозволять в повній мірі використовувати стародавні святині для поклоніння (наприклад, місцезнаходження собору монастиря св.Федора). Київ є колискою східноєвропейського православ’я, археологічні рештки – основа історичних даних та підтвердження глибо вкоріненої християнської віри. Таким чином, археологічні пам’ятки впливають на поширення релігійності, надають йому історичної основи. Хоча і викликають міжконфесійні конфлікти, напругу між науковцями та церквою. Туризм. Територія «Києва Самобутнього» насичена туристичними об’єктами, але найбільше іноземних туристів цікавить саме середньовічна історія Києва. Адже в той час місто мало значний вплив на світову історію та культуру. Саме археологічні пам’ятки стають у нагоді при створенні туристичної інфраструктури. Через музейні збірки та їх зв’язок з безпосереднім місцем подій, туристам відкривається історичний контекст, важливі та привабливі елементи героїчного минулого. Візуалізація археологічних об’єктів через інформаційні дошки, реконструкції фундаментів дозволяє зануритись у життя давнього міста. Для посилення цього ефекту доречно використано рекреаційну зону в садибі НМІУ, що немов відділяє туриста від швидкого плину сучасного міського життя. Численні археологічні знахідки використовуються як моделі для сувенірних виробів, що широко розповсюджено у країнах Європи і вже почало використовуватись в Україні. Відчуття давнини, що створюється унаочненням давніх об’єктів, сприяє вдумливому аналізу, відпочинку, розвитку, таким чином охоплюючи не лише туризм освітній, а й рекреаційний, комерційний. Мистецтво. «Стародавній Київ» і, зокрема, його археологічні пам’ятки, представлений на безмежній кількості полотен, у світових бестселерах, кінофільмах тощо. Результати огляду старожитностей вплинули на сюжет багатьох творів. Створена виявленими пам’ятками атмосфера призвела до надвисокої концентрації навколо історичного центру художників, письменників, поетів. Тут щоденно створюються нові, експонуються відомі та закладаються підвалини майбутніх шедеврів мистецтва. Враховуючи можливі способи експонування нерухомих пам’яток, поширеним стало використання їх для проведення сучасних сценічних фестивалів та інсталяцій. Основи давньоруської архітектури, що представлені у археологічних об’єктах «Києва Самобут-

нього», стали основою багатьох сучасних художніх елементів. Монументальні твори підкреслені історичним контекстом завдяки археологічним пам’яткам. Використання історизму у сучасних будівлях та художніх реконструкція часто спирається саме на відомості, що демонструються археологічними спорудами давнього Києва. Музейний простір. Можливість експонування відразу рухомих і нерухомих об’єктів культурної спадщини відкриває великі можливості у музейній справі. Значення і атрактивність багатьох музейних збірок напряму залежить від наявності у безпосередній близькості залишків конструкцій, з якими пов’язані експонати. Така близькість розташування та безпосередня робота музейних працівників з археологічними пам’ятками призвело до виникнення чи не найбільших у Європі та значних за внутрішнім змістом археологічних збірок у фондах Національного музею історії України та Музею історії Києва. Наявність та часткова візуалізація археологічних решток дозволяє представляти експозиції в унікальному середовищі, більш повно розкриваючи їхній зміст, створюючи прямий зв’язок музейної експозиції з просторовим сприйняттям відвідувача. Соціогенез. Враховуючи масштаби археологічного комплексу давнього Києва, його розмаїття та високу атрактивність, можна стверджувати, що відбувається прямий вплив археологічних старожитностей не лише на формування світогляду окремих індивідів, а й на розвиток суспільства в цілому. Постійний контакт з давньою історією у масштабних матеріальних проявах призводить до зацікавленості освітою, поширення моральних та етичних цінностей, усвідомлення єдності народу, формування загальних естетичних норм, підвищує значимість соціально важливих дій з боку кожного члена соціуму. Самобутність міста. Наявність на невеликій території пам’яток різного часу формує уявлення про внутрішній розвиток міста, розкриває весь процес формування сучасного Києва, таким чином, надаючи йому самобутності та індивідуальності. Адже археологічний комплекс, представлений у «Києві Самобутньому», є неповторним і унікальним серед археологічних комплексів світу. Він також впливає на особливі, притаманні лише Києву форми взаємодії культурного та побутового життя.

Заплановані заходи

1) Створити в сквері біля будівлі Гостинного двору музейний центр. За формою та змістом інтерактивної експозиції з максимальним використанням автентичних архітектурно-археологічних комплексів, предметів, що використовувались у широкому вжитку, рідкісних археологічних знахідок . Форма експозиції являтиме собою цілковите «занурення» у реальний світ буття давніх киян, з відтворенням старожитностей у їх первісно – автентичному середовищі, тобто у товщі культурних нашарувань, що досягають глибини більше 12 м. від сучасної денної поверхні.

2) Створення на території пам’яток, в структурі оздоблення вулиць інформаційних щитів, фотоекспозицій тощо з інформацією про археологічні пам’ятки, що тут знаходяться, розміщення колекцій артефактів з них, історію дослідження. Такі мініекспозиції не займають багато місця, водночас значно збільшують атрактивність археологічних комплексів, піднімають туристичну привабливість території.

3) Встановлення мініатюрних макетів-реконструкцій на місцях особливо цінних пам’яток, таких, як церква Різдва Богородиці (на вул. Покровській, 7), церкви Копиревого кінця (на Вознесенському узвозі), палацових спорудах міста Володимира варто цих пам’яток.

4) На прикладі системи гідрологічних споруд на Подолі варто створити якісний каталог знахідок.

5) Створення ГІС-карт археологічної тематики, дослідження та узгодження наявного документального та речового матеріалу по проведеним дослідженням, введення в систему містобудівного кадастру м. Києва 6) Музеєфікація (у форматі відображення фундаментів на поверхні, реконструкції у малих формах) визначних пам’яток археології.

7) Створення постійної музейної експозиціі, присвяченої археології Києва на території його історичного центру, зокрема, на базі колекцій Музею історії Києва та приміщень ДІАЗ «Стародавній Київ».

8) Створення та розміщення ряду монументальних творів, присвячених подіям, пов’язаним з пам’ятками археологічної спадщини на території цих об’єктів.

9) Проведення прямої рекламної компанії на внутрішньому ринку та за кордоном щодо археологічної спадщини Києва. Це призведе до збільшення притоку туристів, загального зростання впливу археологічних пам’яток на виникнення та розвиток наукових концепцій, освітніх програм, національної самоідентифікації українців.

25.09.2013 21:32:05

Камінь на Старокиївській горі зі словами Нестора Літописця «откуда есть пошла русская земля»

Світовий досвід музеєфікації. Музей історії Барселони. За матеріалами сайту http://www.prostir.museum/ua/post/29134

47 Проектний вигляд підземного археологічного музею на Подолі

10) Проведення на базі музеїв, університетів та шкіл мистецьких акцій, присвячених археологічній спадщині Києва. Такі акції спрямовані на виховання в молоді поваги та зацікавлення власною історією, сприяють розвитку моральних та естетичних якостей.

11) Видання новітніх наукових та науково-популярних видань археологічної тематики, зокрема і іноземними мовами, що позитивно позначиться на туристичній галузі, підвищить зацікавленість іноземних науковців Києвом, дозволить уточнити та загалом покращити освітні програми щодо історії Києва та Східної Європи загалом.

12) Проведення конференцій та круглих столів серед наукових та громадських організацій, адміністративних установ. Це сприяє обміну інформацією, спрощує та підвищує ефективність діяльності всіх установ, пов’язаних з археологічною спадщиною.

13) Створення на базі академічних установ (Інституту Археології НАН України або Національного музею історії України) природничої лабораторії для потреб археологічних досліджень. Це значно прискорить процес археологічних досліджень Києва, збільшить

точність датувань, уточнить наші уявлення про історичний ландшафт, природу, етнічний склад стародавнього Києва.

14) Проведення досліджень територій, вільних від забудови, максимально неруйнуючими методами (зокрема, геолокація, магнітозйомка), а також здійснення геоморфологічних досліджень стану київських гір, особливо у Верхньому місті, та гідрологічного аналізу Подолу для створення схеми підземних потоків, їх рівня, сезонних змін. Все це дозволить встановити найбільш аварійні ділянки культурного шару, уточнити режими використання територій пам’яток культурної спадщини.

15) Проведення протизсувних заходів, зокрема, заліснення схилів по всій території «Києва Самобутнього». Це зупинить руйнацію пам’яток археологічної спадщини, зокрема і національного значення.

16) Проведення повного переобліку нормативної та облікової документації, що стосується пам’яток археології на території «Києва Самобутнього». Підготовка нових нормативних актів щодо їх охорони на сучасному рівні.

17) Підтримка освітніх програм (періодичні лекції, розповсюдження інформаційних повідомлень) по роз’ясненню принципів дослідження, використання і збереження пам’яток археології серед відповідальних осіб та в установах, на території яких перебувають пам’ятки археологічної спадщини (Національна академія образотворчого мистецтва, лікарня НАН України тощо).

18) Створення на базі УТОПіК системи постійного громадського контролю за станом археологічних пам’яток.

19) Посилення контролю та збільшення суворості покарань за недотримання правил та вимог умов використання територій археологічних пам’яток у сфері будівельної діяльності. Уточнені дані щодо стану пам’яток та конкретизовані пропозиції подані в додатках Такі проекти піднімуть національний престиж у світовій науковій спільноті, дозволять оперативніше реагувати на загрози культурній спадщині, відкриють нові дані щодо давньої історії Києва.

Схема залягання археологічних культурних шарів

Запропоноване розміщення підземного археологічного музею на Подолі

Реконструкція забудови Києва протягом кінця IX — першої половини XI ст. За матеріалами: Історія містобудування на території давньої Русі. Автор: М. А. Сагайдак.

25,09,13.indd 47

25.09.2013 21:32:07

48

Історико-культурна спадщина

Михайлівський Золотоверхий монастир. Фото кін. XIX ст.

К

онцепція «Київ Самобутній» охоплює територію історичних місцевостей Подолу, Плоської частини, деяких об’єктів Верхнього міста, загалом — 267 га, ядром є територія ДІАЗ «Стародавній Київ» — 169,16 га. Головною метою Концепції є збереження та впорядкування історичного ареалу Подолу, його історичної та культурної спадщини на основі місцевого самоврядування. Місцевість До території заповідника прилягають парк Володимирська гірка з пам’ятником князю Володимиру, історико-архітектурним комплексом Михайлівського Золотоверхого монастиря ХІІ-ХХ ст., Хрещатий (кол. Купецький) парк з Київською філармонією (у минулому Купецьке зібрання), Колоною Магдебурзького права, а також Плоська частина, яка прилягає до вул. Нижній Вал. Серпантином овиває київські гори та веде у верхню частину міста Андріївський узвіз, на якому розташовані Андріївська церква (1747-1753 рр., арх. В.Растреллі), будинок (1888 р.) – меморіальний музей Михайла Булгакова (один з 20 найкращих літературних музеїв світу), так званий «замок Ричарда Левове Серце» (1902-1904 рр.). На Подолі збереглися пам’ятки ХVII-XIX ст.: історико-архітектурні ансамблі Братського Богоявленського монастиря і київської академії, Флорівського Вознесенського монастиря, Іл-

Флорівський Вознесенський монастир. Фото кін. XIX ст.

25,09,13.indd 48

лінської церкви. За проектами відомого київського архітектора Іван Григоровича-Барського у стилі українського бароко споруджено Покровську та Набережно-Микільську церкви, фонтан «Самсон» тощо. Представниками епохи класицизму є «Будинок Коробкіних» (арх. Л.Станзані), садиба Балабух, дім Самсона Стрельбицького (арх. А.Меленський), Новий Контрактовий будинок (арх. В.Гесте), споруди Києво-Могилянської академії та Флорівського монастиря тощо. Важливим аспектом дії Концепції є також збереження пам’яток природи, як наприклад – 500-річної липи поблизу Національного музею історії України.

398 об’єктів культурної спадщини (історичних, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, ландшафтних, науки і техніки): • національного значення – 59; • місцевого значення – 191; • щойно виявлених об’єктів культурної спадщини – 148. Цінність території: • центральний історичний ареал, відповідно до історико-архітектурного опорного плану в складі Генерального плану міста; • Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»; • архітектурні та археологічні заповідники; • архітектурна та археологічна охоронні зони; • зони регулювання забудови 1-ої та 2-ої категорії; • зони охоронюваного ландшафту; • охоронна зона ансамблю споруд Софійського собору (м. Київ); • пам’ятка містобудування національного значення — Замкова гора — Андріївський узвіз; • пам’ятка археології національного значення — Місто Володимира — дитинець стародавКомплекс Братського монастиря та київськоїдуховної академії. Фото кін. XIX ст.

нього м. Києва; • пам’ятки археології місцевого значення – культурні шари ремісничих слобід Гончари та Кожум’яки; Подолу, ІХ-XVIII ст.; Копирів кінець, Х-ХІІІ ст., Замкової гори (поселення: 3 тис. до н.е., 2 тис. до н.е., ІІ ст. до н.е., V -ХІІІ ст. н.е.; городище, VІ-ХІІІ ст.); гори Дитинки (поселення, VІ-ХІІІ ст.; могильник, ІХ-XIII ст.)

• частина пам’ятки історичного ландшафту та історії місцевого значення – Історичний ландшафт київських гір і долини р. Дніпра, 3-2 тис. до н.е. — ХІ-ХІХ ст. Концепція ґрунтується на міжнародних конвенціях та національному законодавстві: • «Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» (ратифіковано 1988 р. відповідно до Указу Президії ВР УРСР); • «Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута)» (ратифікована 2003 р., набула чинності 27.08.2004 р.); • «Європейська ландшафтна конвенція» (ратифікована 2005 р., набула чинності 01.07.2006 р.); • «Конвенція про охорону підводної культурної спадщини» (ратифікована 2006 року, набула чинності для України з 02.01. 2009 р.) тощо.

• Закон «Про самоврядування в Україні»; • Закон «Про столицю України – місто-герой Київ»; • Закон «Про благоустрій населених пунктів»; • Закон «Про регулювання містобудівної діяльності»; • Постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 за № 183 «Про оголошення комплексу пам’яток історичного центру м. Києва Державним історико-культурним заповідником «Стародавній Київ». Михайлівський механічний підйом (фунікулер). Фото поч. XX ст.

Історична довідка:

У 9-11 сторіччях Поділ був торговельно-ремісничим осередком, чому сприяло існування водного шляху по Дніпру, зокрема літописного - «від варяг у греки». Після зруйнування верхньої частини міста внаслідок Батиєвої навали Поділ став фактично головним районом Києва. Тут розмістилися магістрат з ратушею, Київське братство, Академія. Центром був Торг (Торжище) — сучасна Контрактова площа. Після підтвердження Магдебурзького права (1497 р.) посилився економічний розвиток Києва. В урочищі Гончари-Кожум’яки та на поближніх вулицях діяла велика кількість ремісничих цехів. Петербурзьким архітектором Вільямом Гесте після катастрофічної пожежі 1811 року, яка знищила ратушу, 19 церков, 3 монастирі, 2068 з 3672 житлових будинків, вулиці було випрямлено відповідно до класичного «регулярного» планування, яким передбачалося закріплення прямокутних кварталів, розділених прямими вулицями, з одноманітними спорудами на них. Сучасні подільські вулиці здебільшого зберегли планувальну структуру, розроблену В.Гесте і реалізовану А.Меленським. Київ «Київ Самобутній»

80 70 60 50 40 30 20 10 0 Об’єкти національного значення

Об’єкти місцевого значення

Об’єкти культурної спадщини на кв. км, одиниць

Щойно виявлені об’єкти

Андріївський узвіз. Фото Д. Біркіна 1872 р.

25.09.2013 21:32:08

Схема розташування об’єктів культурної спадщини

49

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Пам'ятки архітектури національного значення Пам'ятки архітектури та історії національного значення Пам'ятки історії національного значення Пам'ятки архітектури місцевого значення Пам'ятки архітектури та історії місцевого значення Пам'ятки історії місцевого значення Пам'ятки архітектури, науки і техніки місцевого значення Щойновиявлені об'єкти культурної спадщини Пам'ятки монументального мистецтва національного значення Пам'ятки монументального мистецтва місцевого значення Щойновиявлені пам 'ятки монументального мистецтва Пам'ятка природи місцевого значення Охоронна (буферна) зона об'єктів всесвітньої спадщини Територія пам'ятки садово-паркового мистецтва національного Територія пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого Зона регулювання забудови І категорії Зона регулювання забудови ІІ категорії Межа розробки концепції «Київ Самобутній» Межа заповідника «Стародавній Київ»

25,09,13.indd 49

25.09.2013 21:32:12

50 Кондиціонери на фасаді історичної будівлі за адресою вул. П. Сагайдачного, 2

Будівля, що потребує капітального ремонту, за адресою вул. П. Сагайдачного, 19

Історико-культурна спадщина. Перспективи

Н

езадовільний стан пам’яток історико-культурної спадщини та загального житлового фонду, несистемний підхід до забудови Подолу призвів до виникнення ряду актуальних проблем: - втручання нового будівництва в історично складене середовище змінює характер та масштабність історичної забудови, пропорційну відповідність та парцеляцію садибних ділянок, притаманну для цієї території, руйнує архітектурно-історичний вигляд пам’яток історії та культури як в екстер’єрах, так і в оздобленні й розплануванні інтер’єрів. Такий підхід порушує чинне міжнародне та вітчизняне законодавство щодо охорони культурної спадщини; - засміченість територій біля історико-архітектурних пам’яток та будинків житлового фонду; - самовільне влаштування комунікацій енергозабезпечення, водопостачання, зв’язку поблизу історичних об’єктів; - рух транспорту вулицями, де розташовані цінні пам’ятки історії та культури, зокрема, Андріївським узвозом та вулицею Петра Сагайдачного; - неповне виконання міжнародних рішень та рекомендацій щодо охорони та збереження історичного середовища столиці України на основі існуючих традицій, сучасного стану міського господарства та соціально-культурних потреб громадськості. Окрім вирішення нагальних проблем, територію ДІАЗ «Стародавній Київ» необхідно зробити привабливішою для киян та туристів. У рамках Концепції «Київ Cамобутній» планується реалізація проведення цілого комплексу заходів з метою створення єдиного комфортного та привабливого публічного простору.

Заплановані заходи

Фасад будівлі, що потребує реставрації, за адресою вул. П. Сагайдачного, 8

Фото О. Теличко

25,09,13.indd 50

1) Проведення історико-архітектурної інвентаризації території, детальної і всеохоплюючої наукової паспортизації всіх об’єктів культурної спадщини, науково-архітектурного зонування для кожного кварталу (зонінг); 2) Знесення або реконструкція дисгармонуючих об’єктів.

3) Реабілітація історичних територій та об’єктів. Поточний та капітальний ремонт історичної забудови, що супроводжуватиметься розчисткою фасадів від колишніх перетворень, ремонтом дахів, реставрацією деяких пам’яток культурної спадщини; 4) Ліквідація тимчасових прибудов — незаконних мансард над верхніми поверхами історичних споруд, неліцензованих тимчасових

споруд, веранд та огорож на тротуарах, що захаращують вулиці, заважають пішоходам, закривають огляд пам’яток; 5) Заборона засклення балконів, що виходять на вулиці історичної території, ліквідація існуючого засклення; 6) Заборона незаконної заміни автентичних дерев’яних віконних заповнень на європакети в будинках, що виходять на історичні вулиці; 7) Заборона встановлення на фасадах історичних будинків супутникових антен, кондиціонерів тощо; 8) Відновлення автентичного покриття вулиць і тротуарів; 9) Створення пішохідних зон з відповідною інфраструктурою для відпочинку киян та обслуговування туристів. Насичення території елементами благоустрою стилизованими під поч. ХХ ст.

— рекламними тумбами, ліхтарями освітлення, декоративними формами, зокрема рослинними тощо; 10) Впорядкування паркових зон, збереження парків та рослинності на вулицях і подвір’ях, зміцнення схилів; 11) Розширення території ДІАЗ «Стародавній Київ»; 12) Виконання і більш глибоке впровадження європейських стандартів, зокрема, дотримання основоположних документів, серед яких важливими є «Європейська культурна конвенція» (розроблена державами Ради Європи, ратифікована 1994 року), «Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи» (вперше підписана 1985 року, ратифікована 2006, набула чинності 01.04.2007 року), а також визначальні для розвитку європейських і світових міст хартії: Венеційська, Вашингтонська, Лозаннська, Стокгольмська, Ризька тощо; 13) Вирішення транспортних проблем. Крім того, реабілітація історичних територій та об’єктів, впорядкування паркових зон, зміцнення схилів, створення пішохідних зон з відповідною інфраструктурою для відпочинку киян та обслуговування туристів, вирішення відповідних транспортних потреб. Загалом Концепція спрямована на залучення більшої кількості туристів до Києва, зокрема, на Поділ, як історичну частину міста зі старовинними будинками, вуличками, подвір’ями, майданчиками, відповідним освітленням. До цього залучаються дослідники старовини, фахівці і навіть студенти, проводяться конкурси проектів тощо.

25.09.2013 21:32:18

Забудова, що підлягають реновації

51

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ Пам’ятки архітектури, що потребують реставрації Пам’ятки архітектури, що потребують демонтажу скління балконів та веранд Дисгармонійні будівлі Пам’ятка,що потребує відбудови Регенерація: Ремонт даху Ремонт даху і фасаду Ремонт даху, фасаду, демонтаж скління балконів та веранд Ремонт фасаду Ремонт фасаду, демонтаж скління балконів та веранд

Будинок, що потребує капітального ремонту за адресою вул. Воздвиженська, 35 Фото з сервісу “Google street”

Прибудована тераса ресторану за адресою вул. П. Сагайдачного, 14 в

Фото О. Теличко

25,09,13.indd 51

25.09.2013 21:32:21