Європейське законодавство про державні закупівлі та архітектурні послуги. Переклад Українською GIZ by Anna Bondar

Рада архітекторів Європи

Європейське законодавство про державні закупівлі та архітектурні послуги Рекомендації та основні настанови щодо транспонування до національного законодавства Ухвалено Загальними зборам РАЄ 20 листопада 2004 р. Глосарій та Додаток 3. «Критерії визначення переможців» виправлені Т. Майбаумом та ХГ Брюннертом 25 травня 2005 р.

Цю редакцію підготовлено та надруковано у жовтні 2005 р.

Contents I. Вступ .......................................................................................................................................................... 3 II. Рекомендації щодо транспонування нових директив щодо державних закупівель, опублікованих у квітні 2004 р. в «Офіційному віснику ЄС», до національного законодавства ..................................... 3 Нові процедури ....................................................................................................................................... 4 1.1 Конкурентний діалог .................................................................................................................... 4 1.2 Електронні аукціони...................................................................................................................... 4 2. Нові інструменти ................................................................................................................................. 5 2.1 Рамкові угоди ................................................................................................................................ 5 2.2 Динамічні системи закупівель ..................................................................................................... 5 3. Конкурс архітектурних проектів......................................................................................................... 5 4. Інше ...................................................................................................................................................... 5 III. Керівні принципи, засновані на кращому досвіді ............................................................................... 6 1. Визначення проекту ............................................................................................................................ 6 2. Критерії відбору .................................................................................................................................. 7 3. Критерії оцінки .................................................................................................................................... 9 4. Критерії визначення переможця ....................................................................................................... 9 5. Відповідні процедури ......................................................................................................................... 9 IV. Рекомендації щодо конкурсів проектів ............................................................................................. 10 1 Визначення архітектурного конкурсу: .......................................................................................... 11 2 Однакові шанси для всіх учасників............................................................................................... 11 3 Незалежне журі .............................................................................................................................. 11 4 Технічне завдання .......................................................................................................................... 11 5 Прозорість процедури ................................................................................................................... 12 6 Анонімність ..................................................................................................................................... 12 7 Призовий фонд та винагорода ..................................................................................................... 12 8 Наслідки рішення журі................................................................................................................... 12 9 Авторські права .............................................................................................................................. 12 10 Врегулювання суперечок............................................................................................................. 12 V. ГЛОСАРІЙ ............................................................................................................................................... 14 V. Додатки.................................................................................................................................................. 25

I. Вступ Рада архітекторів Європи (РАЄ) є організацією, розташованою у Брюсселі, до членів якої належать професійні представницькі організації усіх 25 Держав-членів ЄС, три державикандидати на вступ, а також Швейцарія та Норвегія. Організація, як така, представляє інтереси близько 450 000 архітекторів Європи. У лютому 2004 року Рада міністрів ЄС та Європейський парламент остаточно ухвалили пакет законодавчих актів, спрямований на спрощення та модернізацію директив щодо закупівель за кошти державного бюджету та їхню адаптацію до сучасних адміністративних потреб. Ці директиви запроваджують на всій території ЄС правила конкурентної участі в тендерах за державними договорами, чия вартість перевищує певну порогову суму, а також умови забезпечення прозорості та рівного ставлення до всіх учасників закупівель з тим, аби договір присуджувався заявці з найкращим співвідношенням «ціна-якість». Доповнені директиви призведуть до істотних змін у національному законодавстві щодо закупівель за кошти державного бюджету, а їхні положення треба буде транспонувати у національне законодавство менш ніж за два роки. Державам-членам варто скористатися цією можливістю і внести зміни та доповнення до національного законодавства щодо державних закупівель задля максимальних переваг для громадян, суб’єктів господарської діяльності та державних замовників. РАЄ вважає важливою метою підтримку цієї цілі, особливо у сфері закупівель архітектурних послуг. Цей документ про кращі практики містить рекомендації та механізми. По-перше, в основних настановах містяться хронологічно організовані рекомендації щодо кращих практик на всіх етапах процедури державних закупівель. По-друге, тут надаються рекомендації щодо застосування європейських положень під час розробки змагань (архітектурних конкурсів). Глосарій покликаний забезпечити розуміння термінології; він також містить стислий підсумковий виклад основних рекомендацій РАЄ щодо закупівель архітектурних послуг. Не в останню чергу, основні настанови продемонструють відповідні механізми транспонування нових директив у національне законодавство щодо архітектурних послуг. Цей документ зосереджений не лише на оцінці кращих практик Держав-членів; особливу увагу також приділено порушенням процедур державних закупівель на національному рівні. Такий досвід треба враховувати, аби викорінити практики закупівель, які підривають засади прозорості, конкурентності та недискримінації. РАЄ вітатиме широке застосування цих основних настанов у Державах-членах. Ці рекомендації були прийняті Загальними зборами РАЄ, які представляли професійні архітектурні організації усіх Держав-членів ЄС, 20 листопада 2004 р. у м. Брюсселі.

II. Рекомендації щодо транспонування нових директив щодо державних закупівель, опублікованих у квітні 2004 р. в «Офіційному віснику ЄС», до національного законодавства

Директиви щодо державних закупівель пропонують набір нових інструментів і процедур; деякі з них не підходять для закупівель архітектурних послуг. Директиви щодо державних закупівель пропонують рамкові умови для державних закупівель широкого спектру послуг, допоміжних матеріалів, товарів та робіт. Деякі з цих процедур не є обов’язковими чи корисними для закупівель архітектурних послуг, проте, з іншого боку, ці директиви дають можливість їх транспонування на національному рівні, що дозволяє врахувати особливу природу архітектурних послуг. Відповідно, РАЄ рекомендує ретельно врахувати наступні коментарі щодо придатності нових процедур та інструментів для закупівель архітектурних послуг.

Нові процедури 1.1 Конкурентний діалог Виходячи з наведеного у директиві визначення, РАЄ вважає, що це не підходить до закупівель архітектурних послуг. Крім того, ця процедура викликає серйозні питання захисту авторських прав. Директива описує кілька ситуацій, у яких органові-замовнику буде неможливо «об’єктивно» визначити спосіб задоволення його потреб або оцінити те, що може запропонувати ринок, у форматі технічних та/чи фінансово-правових рішень. «Об’єктивно» означає, що це не залежить від індивідуальних можливостей органузамовника, як також і те, що, навіть відповідно до визначення суто вимог до виконавської ефективності або функціональних вимог (Ст. 23, пункти 3б, в і г), прийнятного рішення не варто очікувати (див. Статтю 1, пункт II(в)). Ця ситуація може виникати, зокрема, при виконанні важливих проектів інтегрованої транспортної інфраструктури, великих комп’ютерних мереж, або проектів, що передбачають складні та структуровані схеми фінансування та чию фінансову і правову структуру не можна визначити заздалегідь («особливо складні проекти»). Ці міркування вказують, що конкурентний діалог індивідуально пристосовується під проекти – приміром, у вигляді конкретних моделей приватно-державного партнерства – і що це не можна забезпечити в рамках стандартної процедури. 1.2 Електронні аукціони Електронні аукціони є прийнятними механізмами у випадках, коли можна з точністю визначити технічні умови договору. Згідно з визначенням процедури, Директива пояснює, що об’єктом електронних аукціонів не можуть бути певні договори на закупівлю послуг, а також певні договори на закупівлю робіт, у яких предметом договору є інтелектуальна діяльність – напр., така, як розробка робіт. Див. Статтю 1, пункт 7. Водночас, електронний аукціон має сенс у сфері закупівель однотипних чи стандартизованих товарів або послуг. Сама природа архітектурних послуг виключає їх зі сфери застосування електронних аукціонів. У цьому випадку обов’язку щодо транспонування процедури у національне законодавство немає. Якщо ж Держави-члени здійснюватимуть це, їм треба чітко пояснити, що архітектурні послуги виключаються.

2. Нові інструменти 2.1 Рамкові угоди Рамкові угоди загалом не підходять для архітектурних послуг. Метою рамкових угод є встановлення визначальних умов щодо ціни та (там, де це необхідно), передбачених кількостей для договорів, що присуджуватимуться на певний термін (див. Статтю 1, пункт 5). Кожен окремий проект має бути відкритий для конкуренції так само, як кожна будівля заслуговує на конкретний підхід до якості. Рішення про присудження договору повинно ґрунтуватися на якісних критеріях. Архітектурні послуги не вимірюються ціною та кількістю. По-друге, рамкові угоди – навіть з часовим обмеженням у чотири роки – обмежують доступ до прямих договорів. 2.2 Динамічні системи закупівель Динамічна система закупівель розроблена для закупівель вже готових до використання товарів, для яких зазвичай є ринок та характеристики яких задовольняють вимогам органу-замовника (див. Статтю 1, пункт 6; також див. 1.2). Відповідно, це не є корисним чи відповідним інструментом для закупівлі архітектурних послуг.

3. Конкурс архітектурних проектів РАЄ рекомендує транспонувати директиви у такий спосіб, аби, у випадку конкурсу проектів, договір присуджувався одному з переможців (успішних кандидатів) конкурсу проектів з використанням процедури торгів з попередньою кваліфікацією без публікації повідомлення про присудження контракту (Ст. 31, п. 3). Якщо орган-замовник обирає процедуру торгів з попередньою кваліфікацією згідно з п. 1в Статті 30, для отримання найкращих результатів з розробки робіт необхідно інтегрувати туди конкурс архітектурних проектів. Поєднання зазначених вище інструментів (конкурсу робіт та процедури торгів з попередньою кваліфікацією) дозволяє найкращим чином гарантувати високий рівень якості та економічно доцільні результати, яких неможливо досягнути, використовуючи процедуру відкритих або закритих торгів (див. п. II.4 вище). Участь у конкурсах проектів має у будь-якому випадку винагороджуватися через справедливий розподіл відповідних призів (виплат).

4. Інше Проектування та будування РАЄ рекомендує чітко розрізняти між проектуванням та виконанням робіт. Європейські законодавці вирішили не прописувати такого поділу, але при цьому чітко зазначили, що рішення про окреме або спільне присудження договорів повинно формуватися на основі якісних економічних критеріїв, котрі можуть визначатися у національному законодавстві. Державам-членам рекомендується визначати такі критерії на основі існуючих досліджень 5

якісних та господарських результатів окремих або спільних договорів. РАЄ особливо притягує увагу до існуючих досліджень, які були проведені аудиторськими палатами та які виявляють господарські ризики розробницьких проектів та проектів нового будівництва (див. сторінкову виноску 2).

III. Керівні принципи, засновані на кращому досвіді Директиви щодо державних закупівель передбачають перелік процедур державних закупівель, які можна прийняти та застосувати до закупівель конкретного типу, й дозволяють відповідно застосувати європейські положення до закупівель архітектурних послуг, які мають специфічну природу. Відповідно, існуючі процедури закупівель не завжди виявлялися найбільш ефективними для забезпечення найкращої якості у зазначеній царині. Тому РАЄ у 2000 році розробила загальні рекомендації до державних закупівель архітектурних послуг, в яких оцінюється важливість завдання архітектора не лише у культурній площині, але також у площині сталості, інноваційності та довкілля. У тиї рекомендаціях містилися наступні висновки: - присудження договорів про надання архітектурних послуг повинно ґрунтуватися на якості таких послуг та технічній пропозиції, а не на вартості послуги; - найкращим способом забезпечити якість є конкурси архітектурних проектів; - архітектор повинен мати можливість виступати в якості незалежної довірчої особи органу-замовника. Ці рекомендації досі є чинними й повинні враховуватися впродовж цілого процесу закупівель, починаючи з першого кроку (визначення проекту) та аж до рішення про присудження договору переможцю.

1. Визначення проекту Визначення проекту є першим кроком у процедурі закупівель. Цей етап є критично важливим, особливо, враховуючи те, що органові-замовнику доводиться приймати початкові рішення, які матимуть неабияке значення для процесу закупівель. - По-перше, орган-замовник повинен визначити проект у вигляді проектного завдання, виконаного або власними силами, або із залученням експертів (див., напр., Додаток до Розділу III – 1). Проектне завдання є основою для тендерної документації, яка розроблятиметься на другому етапі. - Проектне завдання також можна розробити, провівши конкурс ідей. - Наголошується, що державні органи не повинні обмежувати інформацію стосовно можливостей укладання договору. У неприйнятно великій кількості випадків у минулому такі можливості у базі даних ЕЩТ. У деяких випадках органи державної влади відмовлялися дотримуватися вимог щодо конкурентних закупівель й призначали переможця без конкурсу, в якості пояснення посилаючись на терміновість. Інформація не має зводитися лише до повідомлень про конкурс в офіційному виданні, але також має включати в себе процедури забезпечення адміністративної відкритості. Як свідчать вищезазначені випадки, невідповідний доступ до інформації про договори щодо 6

державних закупівель, що за законом має надаватися обов’язково, використовувався в якості способу не виконувати положень щодо державних закупівель. Держави-члени треба заохочувати до забезпечення більшої відкритості адміністративних процедур. - Подальшим кроком для органу-замовника є ухвалення рішення про те, чи присуджувати проектування та виконання робіт окремим, а чи спільним договором. Європейські законодавці у нових директивах пояснили, що не збираються примушувати до присудження ані спільних, ані окремих договорів. При цьому законодавці наголошують, що рішення про присудження спільного або окремого договору має ґрунтуватися на якісних та господарських критеріях, що можуть визначатися національним законодавством. На погляд РАЄ, найкращий варіант – це розмежування проектування та виконання робіт1. Це рішення ґрунтується на кількох проведених у Державах-членах дослідницьких проектах, серед яких – кілька масштабних досліджень, здійснених аудиторськими палатами2. Конкурси проектів, якщо вони належним чином організовані та проведені, довели, що вони є найбільш підходящими для забезпечення якості робіт з будівництва громадських споруд. - На етапі визначення проекту орган-замовник має ухвалити рішення щодо відповідної процедури. У виключних випадках, коли скласти чітке проектне завдання або технічні умови немає можливості (навіть з допомогою конкурсу ідей), органам-замовникам, можливо, доведеться розглянути можливість використання конкурентних переговорів (див. нижче). - РАЄ притягує увагу до того факту, що нові директиви передбачають краще врахування екологічних аспектів під час визначення проектів. Ці аспекти відіграють засадничу роль у вартості життєвого циклу будівель. Це є особливо бажаним з огляду на те, що вимоги високих стандартів у цій сфері вже вважаються не способом дискримінації суб’єктів господарювання, а необхідним внеском у забезпечення сталої та дружньої до довкілля забудови. Наголошується, що врахування цих аспектів загалом потребує рішення щодо присудження договорів за результатами проведення економічно найбільш доцільного тендеру (див. нижче). - Визначення проекту встановлює, які конкретні сфери та/чи експерти мають бути включені до проекту.

2. Критерії відбору Загалом, критерії відбору, що їх визначає орган-замовник, мають ґрунтуватися на якості роботи архітектора. За необхідності обмежити кількість можливих учасників до числа, з яким може працювати орган-замовник, є різні способи досягнути цього. Належні практики

КІБА дотримується інакшої точки зору. Див., напр.: „Finanzamt Ludwigburg – Umbau und Neubau“, опубліковано Міністерством фінансів землі Баден-Вюртемберг, червень 1999; Hochbau des Bundes Wirtschaftlichkeit bei Baumaßnahmen, Empfehlungen für das wirtschaftliche Planen und Ausführen von Hochbaumaßnahmen des Bundes, Hrg.:; Die Präsidentin des Bundesrechnungshofes als Bundesbeauftragte für Wirtschaftlichkeit in der Verwaltung, Бонн, березнь 2001, S 63; Jahresbericht 2000 des Landesrechnungshofes Rheinland-Pfalz Tz. 26. 2

- Особливо складні проекти можуть час од часу вимагати використання критеріїв відбору (конкретного досвіду, рекомендацій, додаткових спеціальних кваліфікацій – напр., у сфері будівельної акустики тощо), які виключають суб’єктів господарювання із загальними кваліфікаціями. У таких випадках орган-замовник має допустити участь груп суб’єктів господарювання. - Критерії відбору мають визначатися у такий спосіб, аби не виключати участь архітекторів. Це повинно вважатися цінним ресурсом для нашої економіки, який містить значущий потенціал інноваційних ідей та концепцій. - Кандидатів мають вибирати незалежні, належно уповноважені комітети. - Обмеження кількості кандидатів повинно вводитися на основі недискримінаційних методів. За необхідності запровадження таких обмежень, процес відбору може, наприклад, відбуватися у кілька етапів. Після попереднього відбору підходящих кандидатів (див. Главу VII, Розділи 1 і 2 Директиви), органи-замовники можуть влаштувати лотерею для подальшого зменшення кількості учасників. Критерії відбору під час закупівель архітектурних послуг Неналежні практики - Критерії відбору ніколи не мають розроблятися з метою зменшення кількості учасників. У значній кількості випусків офіційного «Вісника повідомлень про закупівлі» РАЄ відзначила випадки зловживань критеріями відбору, перелічених у європейських директивах. Приміром, кандидатам або учасникам закупівель можуть запропонувати підтвердити свою відповідність поданням відомостей про оборот коштів за останні три фінансові роки, середньорічну кількість працівників за останні три роки, кількість технічного персоналу, передбаченого для виконання керівних чи наглядових функцій тощо. Подібні критерії загалом не стосуються якості послуги в сфері архітектурних послуг, яку сподіваються отримати від кандидата. Відповідно, такі критерії не повинні використовуватися в якості технічного засобу обмеження числа учасників. - У випадках, коли необхідні додаткові кваліфікації/навички, кількість учасників не повинна обмежуватися забороною субпідрядного виконання. Крім того, зобов’язання щодо розкриття назв/імен таких субпідрядників або спів-підрядників повинно накладатися на учасників лише після етапу попереднього відбору. - Критерії відбору часто використовуються на користь регіональних учасників, навіть якщо за директивою це є незаконним. Як видно з деяких повідомлень, опублікованих в «ОВЄС», деякі органи-замовники намагаються обмежити участь у тендері учасниками з їхнього головного офісу чи відділення неподалік від місця виконання проекту. У інших випадках органи-замовники вимагали конкретного досвіду проектування чи зведення будівель у характерному місцевому чи регіональному стилі. Ще однією загально поширеною проблемою є попередній відбір учасників. У п. 5б додатку до переліків директив в частині щодо «повідомлень про конкурс» зазначається: «Назви/імена вже відібраних учасників, якщо такі є». У деяких випадках може виникати потреба попереднього відбору учасників. Наприклад, якщо є успішні кандидати з-поміж учасників попереднього конкурсу ідей чи містобудівних проектів, або коли необхідно подовжити залучення архітектора будівлі чи комплексу. 8

Метод попереднього відбору не має використовуватися для того, щоб «обійти» конкуренцію, напр., заздалегідь відібравши кандидатів виключно на регіональному рівні.

3. Критерії оцінки Журі на конкурсах проектів потребують чітких критеріїв оцінки, щоб можна було оцінювати подані кандидатами проекти. Ці критерії, які повинні оприлюднюватися у повідомленні про конкурс, мають вибиратися з числа критеріїв, перелічених нижче (див. Додаток до Розділу III – 3).

4. Критерії визначення переможця Критерії визначення переможця повинні бути підходящими для виявлення Економічно найбільш вигідного тендера (ЕНВТ). Відповідно, такі критерії мають конкретно стосуватися певного проекту. Критерії визначення переможця для конкурсів з надання архітектурних послуг повинні першочергово стосуватися якості технічної пропозиції. Такі критерії включають в себе естетичні, економічні, функціональні та екологічні характеристики, поточні експлуатаційні видатки та витрати за повний термін експлуатації, економічність та інтеграцію в забудоване довкілля, в т. ч., з урахуванням соціальних та інфраструктурних аспектів. Ці критерії можна найбільш ефективно оцінити в ході конкурсу проектів. Відповідно, критерії визначення переможця конкурсу на надання архітектурних послуг повинні ґрунтуватися на ЕНВТ, а не лише на ціні архітектурної послуги. Заявка з низькою ціною веде до низького стандарту якості кінцевого продукту. Критерії визначення переможця пропонують широке коло можливостей щодо використання критеріїв, які гарантують найкращі результати громадського планування та громадської забудови.

5. Відповідні процедури Оцінка різних національних моделей державних закупівель архітектурних послуг вказує на значну подібність у використанні певних інструментів, спрямованих на досягнення високої якості послуги чи архітектурного рішення проблеми. Втім, існуючі процедури закупівель, які застосовуються у цій сфері, не завжди є ефективними. Більшість національних процедур держзакупівель архітектурних послуг безпосередньо ґрунтуються на положеннях щодо конкурсу проектів, або містять елементи такого конкурсу: зокрема, у декількох типах процедур використовуються положення щодо журі та технічних заявок/ескізних проектних рішень. Внаслідок оцінки прийнятності та результатів різних національних процедур РАЄ прийшла до висновку, що найбільш доцільним способом закупівлі архітектурних послуг є двоетапний конкурс проектів з наступною переговорною процедурою без попереднього повідомлення. РАЄ звертає увагу на той факт, що архітектурні конкурси (конкурси проектів) можуть бути зроблені обов’язковими на національному рівні й при цьому не суперечити європейському законодавству про державні закупівлі. У випадку приватно-державного партнерства, конкурс проектів може забезпечити оптимальні результати з точки зору якості та економічних переваг (детальніше див. 9

«рекомендації щодо архітектурних конкурсів»), при цьому гарантуючи державному партнерові якісний результат. РАЄ окремо оцінила переваги та недоліки інтеграції конкурсів проектів в процедуру відкритих торгів (також торгів з обмеженою участю) («система двох конвертів»). В принципі, ідея послідовної оцінки технічних та цінових пропозицій має сенс. З іншого боку, це веде до зайвого, марного витрачання економічних ресурсів, оскільки всім учасникам доведеться розробляти свої пропозиції з рівнем деталізації, який дозволяє прийняти рішення щодо ціни. Відповідно, РАЄ наголошує на тому, що інтеграція конкурсу проектів є практично та економічно доцільною лише тоді, коли вона відбувається у рамках переговорної процедури. Хоча прописана у директивах загальна система державних закупівель ґрунтується на конкурентних процедурах, є також винятки з неї, коли дозволяється процедура прямих переговорів без попереднього оприлюднення повідомлення – напр., у Статті 31, пункт (1)(в). Оскільки оприлюднення повідомлення є основною засадою прозорості, доступності та відкритості конкуренції під час державних закупівель, необхідно ефективно контролювати використання норм щодо виключень для попередження зловживань. У багатьох випадках це робиться лише для того, щоб уникнути процедур державних закупівель, що є неприйнятним. Наслідком подібних зловживань, окрім неналежної якості, також є значні додаткові витрати. З урахуванням цього РАЄ рекомендує доповнити національні правила нормами щодо доступності (загальної) інформації про майбутні державні закупівлі, що плануються органами-замовниками (також див. вище).

IV. Рекомендації щодо конкурсів проектів Присудження договорів про надання архітектурних послуг має здійснюватися за результатами оцінки якості самої послуги, а не технічної пропозиції чи вартості послуги. Конкурс архітектурних проектів – один з найкращих способів забезпечити якість. Він дозволяє продемонструвати професійні навички та підкреслює критерії визначення переможця на основі якості. Стосовно значних інтелектуальних та економічних інвестицій, що їх роблять всі залучені до таких процедур сторони, РАЄ встановила наступні правила, які відповідають європейському законодавству про державні закупівлі. Наступний перелік правил та рекомендацій розділено на 3 частини: 1. 10» правил, яких треба обов’язково дотримуватися під час кожної процедури (щодо «архітектурних конкурсів»); 2.

Рекомендації щодо організації процедури та управління нею;

Додаткові нормативні акти, що їх треба застосовувати у державних закупівлях.

Частина 1 10 правил яких треба обов’язково дотримуватися під час кожної процедури (щодо «архітектурних конкурсів»). 10

1 Визначення архітектурного конкурсу: Під архітектурним конкурсом розуміється процедура Конкурсу проектів з оцінкою ідей архітекторів, ландшафтних архітекторів та урбаністів у рамках формалізованої процедури за визначеною програмою та з визначеними критеріями з анонімним зважуванням результатів незалежним журі. Існують різні види конкурсів: o конкурс проектів; o конкурс ідей, які можуть проводитися окремо або поєднуватися на різних етапах. У випадки двоетапного конкурсу журі на обох етапах має бути однаковим, а процедура – анонімною аж до ухвалення журі остаточного рішення. 2 Однакові шанси для всіх учасників o Однаковий рівень інформації, яка одночасно надається всім учасникам; o Відсутність індивідуального обміну інформацією між учасниками та членами журі; o З участі виключаються: Представники, партнери чи працівники організатора або будь-якого члена журі, також будь-які особи, залучені до підготовки конкурсу, не можуть брати участі у конкурсі чи допомагати конкурсантам o Відповіді на запитання щодо технічного завдання надаються усім учасникам одночасно. 3 Незалежне журі o Журі повинно бути незалежним у прийнятті рішень чи висновках. o Якщо від учасників вимагається конкретна професійна кваліфікація, не менше третини членів журі повинні мати високий рівень такої кваліфікації й бути незалежними від клієнта. o Журі повинно розглядати подані кандидатами пропозиції анонімно й виключно за критеріями, зазначеними у повідомленні про конкурс. o Воно повинно фіксувати рейтинг проектів у звіті, який підписується усіма членами. Цей звіт повинен містити характеристики проектів та чітку рекомендацію стосовно того, що робити з результатами конкурсу. 4 Технічне завдання o Технічне завдання конкурсу повинно бути чітким і таким, що не дозволяє різночитань. Конкурсні вимоги повинні бути чітко визначеними. Повинно бути чітке розмежування між вимогами та необов’язковими рекомендаціями. o Критерії оцінки повинні зазначатися у технічному завданні. o Технічне завдання має бути погоджене журі перед початком конкурсу. 11

5 Прозорість процедури o Підсумки обговорення журі та процес прийняття рішення мають включатися до звіту. o Звіт журі має бути оприлюднений або поширений серед учасників та громадськості. o Усі конкурсні роботи мають бути представлені на виставці. 6 Анонімність o Необхідно зберігати анонімність аж до моменту, коли журі прийде до висновку чи рішення. 7 Призовий фонд та винагорода o Розміри призового фонду чи винагороди мають бути визначені та оголошені у технічному завданні конкурсу. Для розрахунку розміру призового фонду чи винагороди повинно бути встановлене відповідне взаємовідношення між необхідною якістю роботи учасників та сумами гонорарів, що зазвичай нараховуються для такого завдання. o На другому етапі конкурсу кожному учаснику, котрий досягнув цього етапу, виплачується винагорода, яка становить певну частку загального призового фонду. 8 Наслідки рішення журі o Необхідно передбачити справедливу та відповідну компенсацію учасникам. Повинна бути заява клієнта про присудження договору із зазначенням достатнього обсягу робіт для переможця чи переможці конкурсу проектів. o Якщо конкурс ідей не супроводжується конкурсом проектів, необхідно передбачити відповідну винагороду у вигляді більшого призового фонду. o Якщо результати конкурсу ідей використовуються як основа для виконання проекту, це має робитися за згодою автора. 9 Авторські права o Авто зберігає свої права щодо матеріалів заявки на участь у конкурсі. o Організатор конкурсу має право використовувати матеріали заявок-переможців на умовах, визначених у технічному завданні, або погодженими з іншими сторонами. 10 Врегулювання суперечок o Будь-які суперечки стосовно конкурсних процедур, перш ніж бути піддані судовому розгляду, повинні бути розглянуті відповідною національною професійною організацією.

V. ГЛОСАРІЙ Термінів за темою «Конкуренція за надання інтелектуальних послуг у державних закупівлях» Визначення Змагання Competition (англ.), Concurrence (франц.) Змагання у ефективності між суб’єктами господарювання на ринку Державні закупівлі Правила та норми закупівель, здійснюваних бюджетними установами

Конкурс проектів Під «конкурсами проектів» розуміють ті процедури, які дозволяють органові-замовнику придбавати, переважно у сферах планування міської та сільської забудови, архітектурного планування чи обробки даних, плани або проекти, відібрані журі після виставлення на конкурс із призами, або без них (Директива / Розділ І/ Стаття І/ п. 11 е) Правила щодо організації конкурсів повинні відповідати Статтям 66-74 Розділу IV, а також повинні повідомлятися усім зацікавленим в участі у конкурсі.

Коментар Змагання у ефективності на внутрішньому ринку здійснюються за рамкових умов, що визначаються правилами та нормами, наприклад, щодо захисту прав інтелектуальної власності, захисту від недобросовісної конкуренції, правил державних закупівель тощо Державні закупівлі спрямовані на забезпечення Конкуренції та отримання Кращої ціни для Державних капіталовкладень. Це має здійснюватися шляхом Публічних торгів. Законодавцями в рамках Європейських правил державних закупівель встановлено кілька процедур придбання товарів та послуг: Відкрита процедура; Обмежена процедура; Переговорна процедура; Конкурентний діалог (для окремих випадків) Особливу роль визначено для Конкурсу проектів

Встановлюючи Правила проведення конкурсів проектів, національні законодавці мають враховувати рамкові умови, визначені у Директиві. З точки зору умов доступу зацікавлених суб’єктів, Конкурс проектів може організовуватися у форматі Відкритого або Обмеженого змагання.

Рекомендація

З урахуванням отримання «Кращої ціни для Державних капіталовкладень» вважається, що відокремлення договорів на проектування від таких на виконання робіт є корисним для визначення першої кращої якості інтелектуальних послуг та, на її основі, кращої економічної пропозиції. Тоді як під час відкритої, обмеженої та переговірної процедур рішення щодо присудження договору ґрунтується на чіткому визначенні програми органом-замовником, конкурентний діалог може використовуватися лише у надзвичайно складних ситуаціях за відсутності об’єктивної можливості використання таких програм та визначень як необхідних критеріїв оцінки. Зазвичай у сферах міського планування та архітектурного проектування цього немає. Конкурси проектів мають організовуватися в рамках Переговорної процедури або як перший крок процедури у формі відкритого конкурсу, або після відбору кандидатів у рамках Обмеженої процедури, за якою іде Переговорна процедура без попереднього повідомлення. Це поняття передбачене Директивою. «Випадки, у яких використання переговорної процедури без оприлюднення повідомлення про присудження договору виправдане: - договори про надання публічних послуг, якщо зазначений договір іде за конкурсом проектів та, згідно з відповідними правилами, повинен присуджуватися успішному

Допуск учасників конкурсів проектів не повинен обмежуватися: - посиланням на територію або частину території Державичлена; - на підставах того, що, згідно з законодавством Державичлена, у якій організовано конкурс, вони повинні мати статус юридичної або фізичної особи. (Директива / Розділ IV / Стаття 66/2) Дія цього розділу поширюється на: - Конкурси проектів, організовані, як частина процедури, що веде до присудження договору про надання публічних послуг (Директива / Розділ IV / Стаття 67/2a) - Конкурси проектів, які передбачають призи та/чи виплати учасникам (Директива / Розділ IV / Стаття 67/2b) Архітектурний конкурс Означає процедуру Конкурсу проектів, на якому пропонуються ідеї архітекторів, архітекторів інтер’єру, ландшафтних архітекторів, архітекторів-реставраторів, планувальників, урбаністів та промислових дизайнерів в рамках формалізованої процедури за визначеною програмою та згідно з визначеними критеріями, анонімно оцінюваними незалежним журі.

Конкурс ідей Архітектурні конкурси, переважно у сфері архітектури, планування, урбаністики, ландшафтного дизайну, реставраційної архітектури та дизайну, які спрямовані на пошук загальних концепцій без наміру безпосереднього виконання. Вони також можуть бути першим кроком у послідовності змагань, коли переможці беруть участь у наступному Конкурсу проектів.

Конкурс проектів

кандидатові або одному з успішних кандидатів; в останньому випадку необхідно запросити усіх успішних кандидатів до участі у переговорах» (Директива / Розділ II / Стаття 31/ 3) Основними умовами формалізованих Конкурсів проектів є: - рівні шанси для всіх учасників - незалежне Журі - анонімність аж до ухвалення Журі рішення - відкритість.

Природа Архітектурних послуг є загалом такою, що «специфікації за договором не можуть бути визначені з достатньою точністю, аби уможливити присудження договору на основі вибору кращої тендерної пропозиції згідно з правилами відкритих або обмежених процедур». (Директива / Розділ II / Стаття 30/1c) Архітектурні конкурси також можуть організовуватися у форматі багатопрофесійних змагань поміж архітекторів, конструкторів та інших фахівців інфраструктурного напрямку. Необхідна особлива увага до Авторських прав.

За результатами такого конкурсу переможцеві(переможцям) мають довірити перебрання на себе відповідальності за подальшу розробку проекту.

Якщо Конкурс ідей не передбачає укладання договору, необхідно відповідно збільшити стандартну суму винагороди на Конкурсі проектів. Якщо за Конкурсом ідей йде Конкурс проектів, запрошуватися до участі в ньому можуть лише переможці Конкурсу ідей. Учасники Конкурсу ідей повинні заздалегідь погодитися з тим, що наступний за ним Конкурс проектів ґрунтуватиметься на одній концепції або кількох ідеях з Конкурсу ідей, запропонованих журі. Якщо після Конкурсу ідей клієнт змінить наміри щодо виконання проекту, він має робити за згодою автора. Обсяг присуджених послуг має гарантувати виконання проекту автора (див. подальше пояснення у документі про кращі практики)

У рамках таких конкурсів, що проводяться на основі детальної програми та точних вимог до виконання, співставляються концептуальні способи реалізації проекту. Конкурс з реалізації Див. Конкурс проектів Двоетапний конкурс Серія кроків у межах одного конкурсу, призначена або для розробки програми та підходу до рішення, або для скорочення числа учасників під час поглибленої розробки проекту. Відкрита процедура Під «відкритими процедурами» розуміються ті процедури, за яких тендерну пропозицію може подати будь-який зацікавлений суб’єкт господарювання. (Директива Розділ I / Стаття 1 / 11 a)

Обмежена процедура «Обмежені процедури» означають, що заявку на участь може подати будь-який суб’єкт господарювання, але тендерну пропозицію зможуть подати лише ті суб’єкти, яких відібрав орган-замовник. (Директива / Розділ I / Стаття 1 / 11 b) Переговорна процедура Під «переговорними процедурами» розуміються ті процедури, за яких органи-замовники консультуються з вибраними суб’єктами господарювання, обговорюючи умови договору з одним або більше з них (Директива / Розділ I / Стаття 1 / 11 d). Випадки, коли застосування Переговорної процедури (включно з оприлюдненням повідомлення про присудження договору) виправдане, включають в себе «інтелектуальні послуги, зокрема, послуги, які включають в себе проектування робіт, у тій мірі, у якій природа послуг, що мають надаватися, є такою, що унеможливлює встановлення достатньо точних договірних умов, які б дозволили присудити договір кращому учасникові тендеру,

Двоетапний конкурс також може використовуватися для розробки міського планування з наступною Розробкою проекту. Такий конкурс корисний для мінімізації витратності процедури як для клієнта, також і для учасників конкурсу.

Такий тип конкурсу рекомендований у всіх випадках, коли відбір за об’єктивними критеріями не дає можливості достатньо скоротити кількість учасників; це дає можливість використати цю процедури для оцінки якості стратегій з точки зору корисності для проекту з одночасним відбором учасників.

Згідно зі Статтею 23/3б Директиви, технічні умови мають формулюватися, зокрема, «з точки зору ефективності виконання, або як функціональні вимоги, причому останні можуть включати в себе екологічні характеристики. Утім, такі параметри повинні бути достатньо чіткими, аби дати учасникам тендеру можливість визначити предмет договору, а органам-замовникам – можливість присудити договір;» Див. вище

Після рішення Журі конкурсу Переговорна процедура продовжується на основі Звіту журі, його рекомендацій та критеріїв визначення переможця. За наявності відхилення від рішення Журі у протоколі має бути зазначене відповідне пояснення причин

Відповідно, Переговорна процедура є єдино придатною для архітектурних послуг. Для максимального використання змагальних можливостей необхідно організувати Конкурс проектів в рамках цієї процедури, або перед нею.

обраному за правилами відкритої або обмеженої процедури» (Директива / Розділ II / Стаття 30 / 1c). Конкурентний діалог «Конкурентний діалог» - процедура, за якої будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь, а орган-замовник проводить діалог з допущеними до процедури кандидатами з метою розробити одну або більше прийнятних альтернатив, здатних задовольнити його вимоги, та на підставі яких проводиться запрошення кандидатів взяти участь у тендері. (Директива / Розділ I / Стаття 1 / 11 c) - Якщо органи-замовники вважають, що застосування відкритої та обмеженої процедур не дозволяє присудити договір, Держави-члени можуть передбачити для таких органів можливість використання конкурентного діалогу у відповідності до визначених у цій Статті умов: (a) якщо вони об’єктивно не можуть визначити технічні параметри згідно зі Статтею 23(3) (б), (в) або (г), здатні задовільнити їхні потреби або цілі; та/чи (б) якщо вони об’єктивно не можуть визначити юридичну та/чи фінансову структуру проекту. Державний контракт повинен присуджуватися виключно на основі критеріїв визначення переможця на умовах найбільш економічно вигідної тендерної заявки.

Органи-замовники, які здійснюють надзвичайно складні проекти, можуть, якщо це не є наслідком будь-якого прорахунку з їхнього боку, визнати об’єктивно неможливим визначення способу задоволення їхніх потреб або оцінку того, що може запропонувати ринок, у форматі технічних рішень та/чи фінансових/юридичних рішень. Така ситуація може виникати, зокрема, під час виконання важливих проектів з інтегрованої транспортної інфраструктури, великих комп’ютерних мереж, проектів, що включають в себе складну та структуровану модель фінансування, якщо фінансові та юридичні умови такого фінансування не можуть бути визначені заздалегідь. У мірі, у якій використання відкритої або обмеженої процедури не дозволяє присуджувати такі договори, необхідно передбачити гнучку процедуру, яка збереже не лише змагання між суб’єктами господарювання, але також потребу органів-замовників обговорити умови договору з кожним кандидатом. Втім, така процедура не повинна використовуватися у спосіб, який обмежуватиме чи спотворюватиме конкуренцію, зокрема, по будь-яких фундаментальних аспектах пропозицій, або через накладання істотних нових вимог на успішного учасника тендеру, або через залучення будь-якого іншого учасника тендеру крім того, який був вибраний як учасника з найбільш економічно вигідною пропозицією (Директива / Враховуючи, що (31))

Процедури мають використовуватися лише у випадках, коли немає можливості провести Конкурс архітектурних проектів на основі рівноправних критеріїв та оцінки.

Конкурентний діалог - Органи-замовники повинні оприлюднити повідомлення про договір з визначенням у ньому своїх потреб та вимог, які повинні бути визначені ними у зазначеному повідомлення та/або у описовому документі (Стаття 29 / 2) - Органи-замовники повинні розпочати діалог з учасниками, відібраними згідно з відповідними положенням Статей з 44 по 52, з метою виявити та визначити способи, найбільш придатні для задоволення їхніх потреб. Під час цього діалогу вони можуть обговорити усі аспекти договору з відібраними кандидатами.

- Під час діалогу органи-замовники повинні забезпечити рівноправне ставлення до всіх учасників тендеру. Зокрема, вони не повинні надавати інформацію у дискримінаційний спосіб, здатний дати одним учасникам тендеру перевагу перед іншими. - Органи-замовники не можуть розкривати іншим учасникам пропоновані рішення або іншу конфіденційну інформацію, повідомлену учасником у ході діалогу, без його/її згоди. - Органи-замовники можуть передбачити проведення процедури послідовними етапами з метою зменшення числа рішень, що обговорюватимуться на етапі діалогу, включивши до повідомлення про присудження договору або описовий документ критерії визначення переможця. Повідомлення про присудження договору або описовий документ повинні вказувати, який спосіб компенсації може бути застосований у цьому варіанті. - Орган-замовник повинен продовжувати такий діалог, доки не зможе визначити одне або більше рішень (за необхідності, шляхом їхнього співставлення), здатних задовольнити його потреби. Конкурентний діалог - Після оголошення про завершення діалогу та повідомлення про це учасників, органи-замовники повинні запросити їх до подання остаточних тендерних пропозицій на основі одного або більше рішень, представлених та уточнених під час діалогу. Ці тендерні пропозиції повинні містити усі необхідні компоненти, які вимагаються для виконання проекту. Ці тендерні пропозиції можуть супроводжуватися поясненнями, уточненнями та додатковими покращеннями на вимогу органу-замовника. Однак, такі пояснення, уточнення, додаткові покращення або додаткова інформація не можуть включати в себе зміни до основних параметрів тендерної пропозиції або оголошення про тендер, оскільки зміни у них з імовірність призведуть до спотворення конкуренції або матимуть дискримінаційні наслідки. - Органи-замовники повинні оцінювати отримані тендерні пропозиції на основі критеріїв визначення переможця,

визначених у повідомленні про присудження договору або описовому документі, а також повинні вибрати найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію згідно зі Статтею 53. - Орган-замовник може запитати в учасника тендеру, чия пропозиція була визначена найбільш економічно вигідною, пояснень по аспектах тендерної пропозиції або підтверджень зобов’язань, зазначених у поданій тендерній пропозиції. Це не має наслідком зміну істотних положень тендерної пропозиції чи оголошення про тендер й не несе ризиків спотворення конкуренції або дискримінації. - Органи-замовники можуть повідомляти учасникам діалогу уточнювати ціни або способи платежу. (Директива / Глава V / Стаття 29) Проектування та будівництво «Державні договори на виконання робіт» - державні договори, предметом яких є або виконання, або як виконання, також і проектування робіт, пов’язаних з одним з видів діяльності у значенні, поданому в Додатку I, або роботи чи виконання, незалежно від способу, роботи у відповідності до вимог, визначених органом-замовником. Під «роботою» розуміється результат робіт з будівництва або цивільного проектування, який розглядається як єдине ціле достатнє для здійснення певної господарської або технічної функції (Директива / РозділI / Стаття 1 / 2 (b))

Пороговий показник Порогові показники регулярно переглядаються згідно зі Статтею 78 Директиви. Вони публікуються в «Офіційному віснику Європейського союзу». Критерії відбору Під час обмежених процедур, переговорних процедур з оприлюдненням повідомлення про присудження договору та процедури конкурентного діалогу органи-замовники можуть обмежувати кількість підходящих кандидатів, запрошених ними до участі у тендері, переговорах чи конкурентному діалозі, за умови наявності достатньої кількості підходящих кандидатів. Органи-замовники повинні зазначити у повідомленні про присудження

З урахуванням розмаїття державних договорів на виконання робіт, органи-замовники повинні мати можливість виділяти фінансування під договори на проектування та виконання робіт, присуджувані окремо або спільно. Директива не має наміру визначати спільне або окреме присудження договорів. Рішення щодо присудження договорові повинно ґрунтуватися на якісних та економічних критеріях, що можуть визначатися національним законодавством. Задля сприяння доступу малих та середніх підприємств до ринку державних закупівель рекомендується включити положення про субпідрядне виконання. (Директива / Враховуючи, що / (9) + (32)

У належно виправданих випадках прийняття рішення на основі критеріїв визначення переможця має бути організовано у кілька етапів, починаючи зі зважування параметрів якості проекту. У цьому процесі мають поважатися Авторські права.

Орган-замовник може обмежити кількість кандидатів за обмеженою та переговорною процедурами з оприлюдненням повідомлення про присудження договору, також за конкурентним діалогом. Таке скорочення числа кандидатів має виконуватися на основі об’єктивних критеріїв, зазначених у повідомленні про присудження договору. Ці об’єктивні критерії не обов’язково мають передбачити зважування показників. Для критеріїв, що стосуються індивідуального стану суб’єктів

Критерії відбору мають бути обєктивними й не повязаними з рішенням певної проблеми. Через складність визначення точних та детальних Критеріїв відбору для надання Інтелектуальних послуг для обмеження числа підходящих кандидатів, особливо, у сфері архітектури, рекомендується продовжити відбір кандидатів за Критеріями оцінки пропозицій концепцій у рамках Конкурсу проектів або через серію Конкурсів; відбір також може проводитися із застосування методичного підходу.

договору об’єктивні та недискримінуючі критерії чи правила, що їх вони збираються застосовувати, мінімальну кількість кандидатів, яких вони збираються запросити та, якщо це необхідно, їх максимальну кількість (Директива / Розділ II / Стаття 44 / 3). Якщо конкурси проектів мають обмеження кількості учасників, органи-замовники повинні визначити чіткі та недискримінаційні критерії відбору. У будь-якому випадку число запрошених до участі кандидатів повинно бути достатнім, аби можна було забезпечити справжню конкуренцію (Директива / Розділ IV / Стаття 72).

Критерії відбору

Критерії оцінки Критерії, зазначені у повідомленні про присудження договору в якості основи для прийняття рішень Журі: - Проекти, подані кандидатами, воно має розглядати анонімно та виключно на основі критеріїв, зазначених у

господарювання. може бути достатнього загального посилання у повідомленні про присудження договору на випадки, зазначені у Статті 45. При застосуванні процедури конкурентного діалогу та переговорної процедури з оприлюдненням повідомлення про присудження договору, з метою забезпечення можливо необхідної гнучкості так високого рівня покриття витрат, пов’язаних з такими способами закупівель, организамовники повинні мати право передбачити відповідні ресурси на проведення процедури у кілька послідовних етапів з тим, аби поступово, на основі раніше зазначених критеріїв присудження договору переможцю, зменшити кількість тендерних пропозицій, які вони обговорюватимуть, в т. ч., під час переговорів. Таке скорочення, наскільки це дозволяє кількість підходящих рішень чи кандидатів, має забезпечувати справжню конкуренцію. Перевірка придатності учасників тендеру під час відкритої процедури та кандидатів під час обмеженої чи переговорної процедури з оприлюдненням повідомлення про присудження договору, а також під час конкурентного діалогу, як також і відбір зазначених кандидатів, мають проводитися в умовах відкритості. Для цього мають зазначатися недискримінаційні критерії, що їх можуть застосовувати органи-замовники під час відбору учасників і способів, які можуть використовувати суб’єкти господарювання для доведення своєї відповідності цим критеріям. У тому самому дусі відкритості від органузамовника необхідно вимагати, аби якомога швидше після оголошення конкурсу на виконання договору він вказав критерії відбору, які він використовуватиме, а також рівень спеціальної компетенції, який він вимагатиме (або не вимагатиме) від суб’єктів господарювання перш ніж вони будуть допущені до процедури закупівель. (Директива / Враховуючи, що (27) (27a) (29)

Критерії відбору належать до сфери відповідальності органу, який присуджує договір переможцю.

У випадку конкурсу критерії оцінки належать до виключної відповідальності Незалежного журі.

повідомленні про присудження договору (Директива / Глава III / Розділ IV / Стаття 74, 2. Див. також Додаток VII D 7). Інформація, яка повинна бути подана у повідомленнях про конкурс на надання послуг: критерії, що застосовуватимуться до оцінки проектів. Критерії присудження договору - Без шкоди національному законодавству, нормативам чи адміністративним правилам щодо оплати певних послуг, критерії, на яких органи-замовники повинні ґрунтувати присудження державних договорів, повинні бути такими (одне з нижчезазначеного): - якщо договір присуджується пропозиції, що є найбільш економічно вигідною для органів-замовників – різні критерії, пов’язані з предметом зазначеного державного договору, наприклад: якість, ціна, технічні переваги, естетичні та функціональні характеристики, екологічні характеристики, вартість експлуатації, економічність, післяпродажне та технічне обслуговування, дата поставки, період поставки чи період завершення; або - тільки найнижча ціна. Критерії присудження договору - Без шкоди положенням третього підпункту, у випадку, зазначеному у пункті 1(a), орган-замовник повинен зазначити у повідомленні про присудження договору або у договірній документації, або, у випадку конкурентного діалогу, в описовому документі питомі зважені індикатори, встановлені ним для кожного вибраного критерію для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції. Ці питомі зважені індикатори можуть подаватися у форматі діапазону із зазначенням відповідної максимальної широти. Якщо, на думку органу-замовника, питоме зважування з очевидних причин не є можливим, тоді органзамовник повинен зазначити у повідомленні про присудження договору або у договірній документації, або, у випадку конкурентного діалогу, в описовому документі критерії у низхідному порядку за значенням (Директива / Глава VII / Стаття 53 / 1a, 1б + 2)

Для забезпечення відповідності принципу рівного ставлення при присудженні договорів, доцільно встановити зобов’язання (запроваджується прецедентним правом) щодо забезпечення необхідної відкритості, аби усі учасники тендеру могли бути відповідно поінформовані про критерії та умови, які застосовуватимуться для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції. Відповідно, достатньо завчасне повідомлення критеріїв для присудження договору та питомих зважених індикаторів для кожного з цих критеріїв, аби учасники тендеру врахували їх під час підготовки своїх пропозицій належить до сфери відповідальності органів-замовників (Директива / Враховучи, що (46)

У випадку архітектурного конкурсу діє зобов’язання щодо внесення до Звіту журі чіткої заяви про те, на основі чого має бути присуджений договір та, за необхідності, які аспекти мають бути пояснені для винесення остаточного рішення про присудження договору; це належить до сфери повної відповідальності органу-замовника. Будь-який учасник архітектурного конкурсу повинен дотримуватися вимог законів і нормативних актів країни/регіону, в якій(якому) організовано конкурс.

Якщо органи-замовники вирішують присудити договір найбільш економічно вигідній тендерній пропозиції, вони повинні оцінити всі тендерні пропозиції, щоб визначити, яка з них є найбільш оптимальною за співвідношенням «ціна-якість». Щоб зробити це, вони повинні визначити економічні та якісні критерії, котрі, узяті разом, повинні уможливити визначення найбільш економічно вигідної для органу-замовника тендерної пропозиції (Директива / Враховучи, що (46).

Анонімність Журі повинно розглядати подані кандидатами плані та проекти анонімно й виключно на основі критеріїв, визначених у повідомленні про присудження договору. Необхідно зберігати анонімність аж до прийняття журі висновку чи рішення. (Директива / Глава III / Розділ IV / Стаття 74, 2,4) Незалежне журі Журі має складатися виключно з фізичних осіб, незалежних від учасників конкурсу. Якщо від учасника конкурсу вимагається певна професійна кваліфікація, принаймні третина членів журі повинна мати таку саму чи порівнювану кваліфікацію. (Директива / Глава III / Розділ IV / Стаття 73)

У випадку необхідності запросити кандидатів до надання відповідей по запитаннях, внесених Журі у протокол засідання як такі, що потребують прояснення щодо будьяких аспектів проектів, перед винесенням Журі рішення, це має робитися з урахуванням вимог анонімності. (Директива / Глава III / Розділ IV / Стаття 63a /4)

Надання пояснень по визначених Журі важливих запитаннях має робитися анонімно. Бажано, аби такі пояснення надавалися в рамках переговорної процедури.

Не можуть бути обраними до складу журі: - особи, які є близькими родичами або знаходяться у тісних дружніх стосунках з будь-ким з учасників; - особи, які є партнерами, робітниками або роботодавцями у компанії будь-якого з учасників; - особи, зацікавлені в отриманні будь-якого договору як професіонали у сфері, якої стосується тема конкурсу

Технічна комісія Технічна комісія конкурсу має детально перевірити усі заявки для їхньої підготовки до розгляду на засіданні Журі.

Персональний склад Технічної комісії визначається природою конкурсу та вимогами, зазначеними у технічному завданні конкурсу. Підхід до конкретного проекту може свідчити про необхідність розширення складу комісія додатковими членами.

Оскільки рішення Журі є професійним, а не рішенням про присудження договору, бажано мати більшість незалежних професійних членів з тією самою кваліфікацією, яка вимагається від учасників, які представляють на конкурсі всі професійні аспекти свого проекту. Імена членів журі мають називатися перед оприлюдненням інформації про конкурс. Вони не можуть змінюватися впродовж конкурсу, тому в той самий час мають також оприлюднюватися імена їхніх заступників. Кожен член Журі має повністю погодитися з усіма деталями технічного завдання конкурсу та критеріями оцінки; необхідно провести консультації з усіма членами Журі перед початком конкурсу. Технічна комісія складається принаймні з одного радника з таким самим рівнем освіти, що й той, який вимагається від учасників конкурсу. Комісія має підготувати звіт по кожному розглянутому проекту. Технічна комісія повинна надавати Журі консультативну підтримку під час оцінки заявок, представлених на засіданні Журі.

Рішення журі Журі повинно бути незалежним у своїх рішеннях чи висновках. Журі повинно розглядати подані кандидатами плани та проекти анонімно та виключно на основі критеріїв, зазначених у повідомленні про конкурс (Директива / Глава III / Розділ IV / Стаття 74, 1+2). Прозорість Органи-замовники, які проводять конкурс проектів, повинні повідомити про свій намір шляхом оприлюднення повідомлення про конкурс. (Директива / Розділ IV /Стаття 69, 1)

Для забезпечення розвитку дієвої конкуренції у сфері державних договорів, необхідно рекламувати повідомлення про конкурс, складені органамизамовниками, на території всього Співтовариства. Інформація, яка міститься у цих повідомленнях, повинна надавати суб’єктам господарювання у Співтоваристві

Імена членів журі та їхніх заступників мають оприлюднюватися заздалегідь.

Органи-замовники повинні ставитися до суб’єктів господарювання однаково й без дискримінації, а також повинні діяти прозоро (Директива / Розділ I / Стаття 2). Органи-замовники повинні якомога швидше повідомити кандидатам та учасникам тендеру досягнуті рішення щодо укладання рамкової угоди, присудження договору або допуску до системи динамічних закупівель, в т. ч., підстави прийняття будь-якого рішення про відмову від укладання рамкової угоди чи присудження договору, щодо якого було оголошено конкурс, або про повторний запуск процедури чи про застосування системи динамічних закупівель. Ця інформація повинна надаватися письмово на запит, направлений до органів-замовників. (Директива / Глава VI /Section1 / Стаття 41) Технічне завдання конкурсу

можливість визначити, чи цікаві для них пропоновані договори. (Директива / Враховучи, що (36) Договір повинен присуджуватися на основі об’єктивних критеріїв, які забезпечують відповідність принципам відкритості, недискримінації та рівноправного ставлення, та які гарантують оцінку учасників тендеру за умовами фактичного конкурсу. Як наслідок, видається доцільним дозволити застосування лише двох критеріїв визначення переможця: «найнижча ціна» та «найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція». (Директива / Враховучи, що (46)

Звіт журі Для забезпечення потреб відкритості, Журі «повинно фіксувати складання свого рейтингу проектів у звіті, який підписується його членами та містить визначення характеристик кожного проекту разом із зауваженнями та будь-якими аспектами, що можуть потребувати роз’яснень. - Кандидатам за необхідності можуть запропонувати надати відповіді на запитання, внесені журі у протокол засідання для пояснення будь-яких аспектів проектів. - Результати діалогу між членами журі та кандидатами мають фіксуватися у повному протоколі» (Директива / Глава III / Розділ IV / Стаття 74, 3, 5,6). Переможець конкурсу Переможець/переможці – ті, хто, після оцінки усіх заявок, прийнятих на основі визначеного у Технічному завданні конкурсу, отримав від Журі рейтинг переможця та наступних призерів.

Журі у своєму звіті має зазначити, що рішення прийняти на основі всіх критеріїв оцінки, положень та можливих обмежень Технічного завдання конкурсу.

Складені ініціаторами державних закупівель технічні специфікації мають дозволяти здійснення державних закупівель на конкурсних засадах. Для цього необхідно передбачити можливість подання тендерних пропозицій, які віддзеркалюють розмаїття технічних рішень (Враховучи, що (17) ).

Стосовно потреби оцінки та прийняття рішень виключно за критеріями, положеннями та обмеженнями технічного завдання конкурсу зазначається необхідність проконсультувати Журі про конкурсний об’єкт перед початком конкурсу. Має існувати чітке розмежування між вимогами та пропозиціями. Усі члени жури зобов’язані погодитися з технічним завданням конкурсу та підписати його. У будь-яких випадках звіт має бути оприлюднений.

Для архітектурних конкурсів в якості еквіваленту вартості ідеї та економічних внесків учасників необхідно встановити призовий фонд у розмірі, принаймні, призів за 1., 2. та 3. місце. Журі повинно чітко встановити рейтинг отриманих конкурсних заявок. Рейтинг на розсуд журі може

Переможець/переможці в рамках переговорної процедури є кандидатами на присудження договору (без подальшого оприлюднення). «Якщо зазначений договір іде після конкурсу проектів й повинен, згідно з діючими правилами, бути присуджений успішному кандидатові (успішним кандидатам), тоді, в останньому випадку, до участі у переговорах повинні бути запрошені усі успішні кандидати». (Директива / Стаття 31, 3) Рейтинг Журі має проранжирувати усі заявки у вигляді чіткого рейтингу на основі критеріїв оцінки та «згідно з характеристиками кожного проекту». (Директива / Розділ IV / Стаття 74, /3) Придатність до здійснення професійної діяльності Будь-якому суб’єкту господарювання, який бажає взяти участь у державному договорі, може бути запропоновано, згідно з вимогами Держави-члена, у якій він зареєстрований, надати підтвердження свого членства в одному з професійних чи торговельних реєстрів, або надати заяву під присягою чи сертифікат, як це описано у Додатку IX A щодо державних договорів на закупівлю товарів та Додатку IX C щодо державних договорів на закупівлю послуг». При застосуванні процедур присудження державних договорів на закупівлю послуг, якщо якій кандидати або учасники тендеру для отримання можливості надання зазначеної послуги у своїй країні походження повинні мати певний дозвіл або членство у певній організації, органзамовник може вимагати в них підтвердження наявності такого дозволу або членства (Директива / Стаття 46)

встановлюватися лише одноголосно; при цьому у звіті необхідно вказати причини такого рішення.

Для архітекторів, містобудівників, ландшафтних архітекторів, дизайнерів інтер’єру професійна освіта має визнаватися Директивою 85/384/EC або 89/48/EC Не можуть брати участь у конкурсі: - особи, які залучалися до організації конкурсу; - особи, які є близькими родичами або знаходяться у тісних дружніх стосунках з будь-яким членом журі; - особи, які є партнерами, робітниками або роботодавцями будь-якого члена журі.

Журі може розпочати оцінку з групування заявок по групах якості. Заявки в заключній групі мають оцінюватися на основі детального співставлення й вноситися до чіткого рейтингу з доданням письмового коментарю по кожному проекту. Аби сприяти доступу до Процедур присудження та Конкурсів проектів, державний орган, який визначає переможця, повинен мати можливість простого посилання на сертифікат, що відповідає вимогам зазначених вище директив.

V. Додатки Додаток до Розділу III 1. Визначення проекту Зміст технічного завдання (не є вичерпним) - причина та мета проекту - опис майданчику та території - опис завдання та програми - обов’язкові вимоги та коментарі клієнта - необхідні внески різних дисциплін планування та вимоги до професійної освіти - економічний план, бюджет проекту - часові вимоги - обов’язкові критерії оцінки - обов’язкові критерії визначення переможця - обсяг потрібних послуг та планів - юридичне підґрунтя та рамкові технічні умови, що мають вирішальне значення для проекту - обсяг послуг, які замовлятимуться за договором - загальні умови та розміри гонорарів за договором - обов’язкові критерії відбору Загальні зауваження - технічне завдання повинно бути стислим та чітким - усі вимоги мають бути чіткими з чітким розмежуванням між вимогами та пропозиціями Цю редакцію було підготовлено та випущено друком у жовтні 2005 р.

Додаток до Розділу III 2 Критерії відбору для закупівель архітектурних послуг Підтвердження визнаних досягнень в архітектурі, включно з даними про перемогу в конкурсах, рекомендаціями, переліком споруд, участю у виставках. Підтвердження концептуальної спроможності в архітектурному плануванні. Досвід створення будівель співставної складності (необов’язково такого самого типу) Розуміння контексту забудови, в т. ч., просторової узгодженості з існуючим середовищем. Розуміння просторової якості відносно зовнішнього простору. 25

Розуміння містечок та міст місцевого та регіонального значення, також взаємозв’язку споруд в урбаністичному контексті. Розуміння екологічної сталості забудованого середовища, в т. ч., врахування при проектуванні денного освітлення, використання сонячного світла, затінення, природної вентиляції та акустичної якості. Розуміння проектування споруд з універсальною доступністю. Розуміння місцевого ландшафту та зв’язків між будівлями та природним ландшафтом. Докази інноваційних рішень в архітектурі. Просування молодих архітекторів та нових архітектурних практик. Страхування професійних ризиків для визначеного обсягу робіт.

Додаток до Розділу III 3 Критерії визначення переможця Критерії визначення переможця для етапу переговорів після архітектурного конкурсу (конкурсу проектів) (перелік не є вичерпним) - Результат оцінки під час процедури конкурсу - Можливі рекомендації або пропозиції щодо внесення змін, зроблені журі для концепції, яку визнано переможцем - Детальна оцінка необхідних інвестицій, наступних витрат та вартість життєвого циклу (LCC) на основі проекту-переможця (див. Документ ЕНВП) - Необхідний досвід, аби можна було гарантувати правильне виконання проекту. - Формування команди для надання усього комплексу необхідних послуг, або здатність переможця співпрацювати з іншими для цього. - Наявність можливостей, необхідних для виконання комплексу робіт за договором. - Страхування професійних ризиків для визначеного обсягу робіт - План-графік надання послуг - Сума винагороди за зазначений обсяг робіт

Додаток до Розділу III 4 Архітектурний конкурс (Конкурс проектів) Перелік критеріїв оцінки не є вичерпним. Ці критерії мають визначатися на основі критеріїв, визначених в оголошенні та погоджених журі перед направленням технічного завдання конкурсу. Їхнє значення для оцінки заявок має бути чітко визначеним й повинно відповідати: 26

- Цілям будівництва - Міській або місцевій інтеграції - Програмним та функціональним стандартам - Проектній та просторовій якості - Якості з точки зору екологічних, природоохоронних та технічних стандартів - Будівельним стандартам - Інвестиціям, наступним витратам та іншим економічним параметрам - Гнучкості щодо структури, можливої зміни у використанні та можливості розширення - Врахування вимог щодо будинків з охоронним статусом. (Виправлення внесені за TM та HGB 250505 – глосарій та додаток 3 критерії визначення переможця)