Газета "Вечірній Київ", №46 (19176) від 19.11.2015

vechirniykiev.com.ua facebook.com/vechirkanova twitter.com/vechirkanova vk.com/vechirkanova

Найзручніша

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

» 10–16

TV

програма

19 листопада 2015 року №46 (19176)

Забудовники штампують бетонні коробки

»6

Киянка Христина Столока вирушає на конкурс «Міс світу»

»7

Як ми боролися за європейський вибір

Подробиці на стор. 8, 17

Фото Бориса Корпусенка

2

кур’єр «ВК»

столиця за тиждень

У Польщу за досвідом Реформування комунальних медіа, реабілітація учасників зарубіжних військових місій, запровадження політики «єдиного голосу» – ці та інші питання вивчали у Польщі представники столичної влади. Керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко, директор Департаменту суспільних комунікацій Марина Хонда і начальник управління преси та інформації Тетяна Гузенко поспілкувалися з керівниками Варшавської адміністрації, побачили практичну реалізацію європейських стандартів комунікацій та реального включення громади у політику ухвалення рішень влади. Співпрацю буде продовжено.

Міські сквери нагадують європейські Фахівці «Київзеленбуду» продовжують капітальний ремонт у парках і скверах. Зокрема, завершено роботи у сквері на вул. Березняківській, 12, де встановлено еко-лаву, відремонтовано шаховий майданчик у парку імені Тараса Шевченка. Павлівський сквер повністю оновили завдяки сучасному розвиваючому дитячому майданчику. Під навісом встановили дерев’яні столи та лави, в’їзд на майданчик облаштовано пандусом. Окрім цього, тривають роботи з реконструкції у парку «Кіото», території навколо озера Тельбін та парку «Юність». За інформацією КО «Київзеленбуд», уже завершено капітальний ремонт на 50 об’єктах.

Для важкохворих закупили ліки Грамотна та прозора політика закупівель дозволила забезпечити важкохворих киян необхідними ліками. Зокрема вдалося на 100% забезпечити медичними виробами для діалізу хворих на ниркову недостатність. Лише протягом вересня-жовтня здійснено доконкурсні закупівлі товарів із використанням автоматизованої інформаційної системи електронних державних закупівель ProZorro на суму 14 млн 193 тис. 900 грн. «Заощаджено 2 млн 874 тис. 400 грн. бюджетних коштів», – повідомила директор Департаменту охорони здоров’я Тетяна Донченко.

Велотрек частково змінили Завершено перший етап відновлення Київського велотреку та об’єднання його у єдиний громадський простір із парком імені О. Гончара. Окрім полірування полотна велотреку, встановлено безкоштовний Wi-Fi та цілодобове відеоспостереження, а в парку Гончара відновлено бруківку, відремонтовано бювет і встановлено сучасну систему фільтрації води. Це стало можливим завдяки співпраці міської влади, активної велосипедної спільноти та меценатів.

Рекламні щити працюють на місто За підсумками 10 місяців поточного року КП «Київреклама» переказало до спецфонду столичного бюджету 124,5 млн грн, що на 21 млн грн більше від запланованого. Крім того, майже 17 млн грн спрямовано комунальним підприємствам «Київський метрополітен», «Київпастранс» і комунальній корпорації «Київавтодор» на розвиток транспортної інфраструктури. Додаткові кошти залучили також за рахунок легалізації рекламних носіїв. «За квітень-жовтень було виведено «з тіні» 119 рекламних конструкцій, а ще майже 300 приведено у відповідність із дозвільною документацією», – пояснила директор КП «Київреклама» Наталія Гончарова.

На Троєщині відремонтували дитсадок На відновлення дошкільного закладу №795 витратили майже Фото Бориса Корпусенка 10,5 млн грн з яких понад 4 млн надала німецька сторона. Тепер у дитсадку відкрито шість додаткових груп для київських малюків. Як відомо, Київ залучив 4,5 млн. євро позабюджетних коштів для розвитку соціальної інфраструктури міста, зокрема на відновлення додаткових груп у 29 дитсадках, що не використовувалися за призначенням. У чотирьох з них ремонтні роботи вже завершено, у решті підготували всю проектну документацію та планують розпочати роботи найближчим часом. Проект розрахований на два роки.

За дві доби – чотири «мінування» метро Упродовж останніх двох діб зловмисники «замінували» чотири станції метрополітену: 17 листопада тимчасово було зачинено «Чернігівську» та «Гідропарк», а 18-го – «Хрещатик» і «Театральну». Небезпечних предметів правоохоронці не виявили, вони також установили особу анонімного «мінера». Ним виявилася жінка, яку нині допитують слідчі.

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

Кличко обіцяє кадрові зміни Подробиці тримає в секреті Фото Павла Пащенка

Катерина СКРИПНІКОВА

Київський міський голова Віталій Кличко голосував на Печерську, у приміщенні Київського військового ліцею ім. Івана Богуна. На другий тур виборів він також приїхав разом із дружиною Наталією та братом Володимиром. У недільний день Віталій Кличко був без ділового костюма синього кольору, який він зазвичай вдягає на роботу. Джинси, взуття на підборах у стилі «кежуал», вовняне пальто класичного крою. Все – в його улюблених сіро-синіх тонах. Дружина міського голови – струнка елегантна шатенка (до речі, на ній були коричневе пальто вільного крою та високі чоботи) відверто розговорилася із «Вечіркою».

– Коли Віталій став мером, розмов удома стало менше, тому що менше часу. Але все одно ми встигаємо, – посміхалася Наталія Кличко. – Обговорюємо його робочі справи, однак приймає рішення, звичайно ж, голова. Як я підтримую чоловіка? Головне – не заважати йому. А ще – коли він приходить додому, треба, щоб було тепло, затишно, безконфліктно. Смачна їжа – це також важливо. Коли у чоловіка є гарний тил, він завжди буде це відчувати і йти вперед. За словами брата, Володимира Кличка, він теж завжди допомагає Віталію теплою порадою.

– Але безпосередньо на виборах я йому допомогти не можу, як і він, коли я перебуваю на рингу, – говорить Володимир. Відразу ж після голосування Віталій Володимирович поділився з «Вечіркою» найближчими планами.

– Однозначно будуть зміни в керівництві міста, районів та комунальних підприємств, – роз-

У родині обговорюють робочі справи міського голови, але рішення завжди приймає винятково Віталій

повів нам Віталій Кличко. – Ми запросимо нових людей, які покажуть кращий результат. Але ким конкретно мер незадоволений, він поки що тримає у секреті. Утім, те, що він збирається залучати до роботи над розвитком столиці іноземних фахівців, – уже відомо: – Ми використовуємо досвід провідних міст світу. Приміром, буде конкурс на головного архітектора Києва. Я спілкувався з мерами Лондона, Венеції, Мюнхена, Берліна, просив, щоб вони допомогли з фахівцями архітектури – маю на увазі створення конкурсної комісії. Крім того, мер додав, що співпрацюватиме з усіма партіями, а також має намір запросити до роботи і Борислава Березу, який змагався з ним за посаду міського голови.

У цілому ж атмосфера в ліцеї ім. Богуна була досить спокійною і навіть затишною. Єдине, що зіпсувало її на мить (хоча багатьох це розвеселило, в тому числі й мера) – провокаційна акція напівоголеної дівчини з Femen, яка увірвалася до зали голосування. «Дівчина хоче себе презентувати – хай презентує!» – засміявся Віталій Кличко, і на цьому інцидент було вичерпано.

– Особисто я задоволена нашим мером. Минуло мало часу, але мені подобається все, що він зробив, – розповіла нам голова виборчої дільниці Печерського району Олена Муравицька. Більшість опитаних нами виборців голосували за Кличка. А на запитання чому – відповідали: хочеться змін, хочеться європейського міста.

Понад 37 тисяч малят отримали щеплення проти поліомієліту Марія КАТАЄВА

У столиці завершено стартовий раунд вакцинації дітей проти поліомієліту, повідомили «Вечірці» у Департаменті охорони здоров’я КМДА. З 20 жовтня по 9 листопада профілактичне щеплення отримали 37 тисяч 810 малюків віком до 6 років. За словами головного позаштатного консультанта Департаменту з питань імунопрофілактики Ольги Костенко, перед проведенням раундової вакцинації проти поліомієліту медичний персонал пройшов відповідну підготовку.

– Потреба в оральній вакцині проти поліомієліту для проведення першого раунду вакцинації становила 112 300 доз, – розповіла Ольга Костенко. – Київ отримав 39 тисяч доз вакцини, що становить

34,7% від визначеної потреби. Загалом у період з 20 жовтня по 9 листопада проведено 37 тисяч 810 щеплень дітям віком до 6 років оральною вакциною проти поліомієліту, що становить 37% від необхідного. Крім того, діти, яких не було вакциновано за Національним

Протягом першого раунду вакцинації понад 16% батьків відмовилися від щеплення проти поліомієліту календарем щеплень, отримали першу дозу захисту від поліомієліту вакциною з інактивованим компонентом: загалом у стартовому турі було охоплено 43% таких дітей.

Як зазначив головний позаштатний спеціаліст Департаменту з питань імунології Федір Лапій, протягом першого раунду вакцинації понад 16% батьків відмовилися від щеплення проти поліомієліту: – Цьогоріч вакцинацію проводили у 64 постійних пунктах. Для максимального охоплення дітей дошкільного віку в дитячих садочках було створено 237 тимчасових кабінетів щеплень. У першому раунді вакцинації було задіяно 478 лікарів та 795 медичних сестер. Про дату початку другого раунду вакцинації проти поліомієліту буде оголошено додатково. За попередніми даними оперативного штабу Міністерства охорони здоров’я України, інтервал між першим і другим раундами вакцинації проти поліомієліту становить 1 місяць.

кур’єр «ВК»

Вечірній КиїВ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176) Фото Павла Пащенка

3

опитування «ВК»

Чи почуваєтеся ви у безпеці? Сергій Хрущов, фахівець з IT-технологій: – Вважаю, що Києву не загрожують теракти, такі як, наприклад, у Франції, тож причин для хвилювання немає. Надзвичайні ситуації можуть виникнути хіба що з вини російських найманців, однак наші спецслужби вже навчилися їх знешкоджувати.

Низьку явку в столиці пояснюють тим, що виборці міського голови були впевнені у перемозі свого кандидата

Київ з мером і з миром Другий тур голосування може стати початком консолідації політсил Ганна КАСІЧ

Коли політологи жартують про безперервність виборчого процесу, частково вони мають рацію. То лише виборці, вкинувши бюлетені до скриньок, можуть вважати свій громадянський обов’язок виконаним. Для політиків же розпочинається найголовніше – виправдання кредиту довіри. У Києві другий тур виборів мера може стати стартом об’єднання політичних сил. Що ж, столиця показала високий рівень відповідності міжнародним демократичним стандартам. Чому б не продовжити так добре розпочате і не дати приклад консолідації?

ГУРТОМ ЛЕГШЕ

Співпраця партій та окремих персоналій у Києві може стати визначальною особливістю наслідків виборів мера у два тури. Принаймні, це продемонстрували Віталій Кличко та Борислав Береза. Перший публічно запропонував другому очолити будь-який напрям у столичній владі та попрацювати спільно на користь киян. Другий відмовився, але не виключив можливості делегування компетентних активістів своєї команди до влади. Для Віталія Кличка перемога була у більшості голосів. Так, за нього проголосували 392 тис. 614 киян. Але своя перемога була й у Борислава Берези. Як зазначив сам політик, він майже втричі поліпшив результат першого туру (197 тис. 844 голоси). Зазначимо, без агресивної агітаційної кампанії, без скандалів і без викриттів.

ЛАГІДНА АГІТАЦІЯ

Другий тур виборів мера у Києві справді був млявим у сенсі агітації. Політична боротьба не відзначалася яскравістю. Як і прогнозували експерти, кандидати зосередилися на мобілізації свого електорату. Явка, порівняно з першим туром, впала до 28,5% (по країні

загалом 34%). Як зазначив голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель, у столиці «у виборців не було мотивації приходити на дільниці», оскільки виборець Кличка був упевнений у перемозі свого кандидата через великий розрив у першому турі, а для мобілізації виборця Берези його агітаційна кампанія була недостатньо активною. Низькій явці сприяло й те, що закон ухвалили незадовго до ви-

Територіальна виборча комісія також не виявила таких порушень, які могли б вплинути на результат волевиявлення борів, що не дозволило провести масштабну інформаційну кампанію. Віталій Кличко пояснив низьку явку недостатньою інформованістю киян про другий тур виборів. Борислав Береза поділив жителів столиці на киян і населення. Останні, на його думку, байдужі до майбутнього міста, тому не прийшли на дільниці.

УСЕ ДЕМОКРАТиЧНО, АЛЕ Є ЗАУВАЖЕННЯ

Загалом порушень було на порядок менше, ніж під час першого туру, і вони не вплинули на волевиявлення. На це звернула увагу координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Міська територіальна виборча комісія також не виявила таких порушень, які могли б вплинути на результат волевиявлення. Відповідність демократичним принципам та міжнародним стандартам побачили у другому турі виборів міжнародні спостерігачі, зокрема, представники Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами ENEMO.

«Більшість експертів відзначили як добре і дуже добре роботу 98,5% дільниць і 97,6% ТВК, що є кращими результатами порівняно з першим туром», – зазначив голова місії Златко Вуйович. Водночас, як наголосив координатор довгострокових спостерігачів місії в Україні Флорін Поенару, залишається актуальною проблема підкупу виборців. А також політичні впливи на діяльність виборчих комісій. Столичними порушеннями, характерними також для всієї країни, були фотографування бюлетенів і «незрозумілі білі стікери на паспортах, які викликають підозри щодо можливого підкупу».

ПОРОЗУМІТиСЯ ЗАРАДи КиЯН

Міжнародні спостерігачі радитимуть українським законодавцям посилити персоналізацію виборчого процесу. Про це заявили експерти ENEMO. Так, на їхню думку, було б корисним внести зміни до правової бази виборів із тим, щоб посилити персоналізацію системи, оскільки виборці голосують за партії, а не за конкретних людей. За підсумками виборів «територіальні виборчі округи не виконали свого завдання – не посилили зв’язок виборця з депутатом». Це середньострокова перспектива. А короткострокова – налагодження взаємодії мерів та місцевих рад. Координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська припустила, що «спочатку деяким головам і радам буде складно знаходити порозуміння». У цьому сенсі в Києві крок на випередження зробили обидва учасники другого туру. Віталій Кличко закликав політсили у Київраді поєднати зусилля, а Борислав Береза не відкинув можливості співпраці як такої. З огляду на чисельність фракцій у столичній раді, питання актуальне. І позитив у тому, що політики намагаються бодай моделювати перспективу в позитивному ключі.

паніки немає.

Віта Мельничук, студентка: – Останнім часом ми живемо в режимі готовності до будь-яких провокацій – повідомлення про мінування станцій метро вже стали звичними. Тож особливо питаннями безпеки не переймаюся. В’їзди до Києва контролюють бійці Нацгвардії, мости теж давно під цілодобовою охороною, тому підстав для

Ірина Фот, лікар: – Я покладаюся на професійність наших правоохоронців та спецслужб, які нині досить непогано виконують свої обов’язки. Щиро кажучи, у нас навряд чи можуть бути теракти, бо України немає в переліку потенційних ворогів ІДІЛу. У Києві все спокійно, для занепокоєння немає причин. Щовечора, приміром, ми з онукою прогулюємося до Золотих воріт, де вона годує голубів. Оксана Гуменюк, юрист: – У зв’язку з нещодавніми подіями, що відбулись у Франції, почуваюся не зовсім безпечно, гуляючи Києвом, підсвідомо закрадаються думки про можливість скоєння теракту в тому чи іншому місці. На мій погляд, сьогодні потрібно забезпечити цілодобове чергування нацгвардійців на площах, зупинках, стадіонах тощо. Наталя Осецька, продавець: – Мені здається, що більшість потенційних злочинців після створення патрульної поліції навіть не ризикнуть щось красти чи влаштовувати розбійні напади. Містом курсують багато автомобілів із номером 102, і, що важливо, вони їздять не лише в центральних, а й у віддалених районах. Олег Іванов, працівник сфери вантажоперевезень: – Мені чимало доводиться подорожувати іншими регіонами України, і можу сказати, що я цілком задоволений рівнем охорони в’їздів та виїздів з міста. Безперечно, у самому Києві захищеність відчувається завдяки значній кількості поліцейських. Є велика різниця з тим, як було за часів колишньої міліції – вона ніколи не контролювала вулиці цілодобово. Опитування провела Ганна РЕДЬКА Фото Григорія КУБЛАНОВА

Ініціатива редакції

Збираємо книжки для воїнів

Шановні читачі! Редакція газети «Вечірній Київ» комплектує «Бібліотечку для воїна». Ми просимо вас приносити до редакції книжки, які за допомогою волонтерів передаватимемо бійцям на фронт. Це можуть бути книжки будь-якого видавництва, різних років. Ви також можете принагідно написати побажання воїнам. Виступити з такою ініціативою нас попросили саме солдати, захисники Вітчизни, які стверджують, що у зоні АТО бракує книжок, газет, журналів. Тому «Вечірка» уже розпочала направляти на передову частину накладу чергових номерів. Сподіваємося, що нашу ініціативу – «Бібліотечку для воїна» – підтримають кияни. Тож потурбуймося разом про те, щоб Слово служило також і солдату! Просимо приносити книжки за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 51б, кімн. 8, з 10.00 до 16.00. Телефон для довідок: 235-23-34. Ваші «Вечірківці»

4

подробиці

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

Кабінет Кличка буде доступним і вдень, і вночі

Кияни вимагають від влади збереження пам‘яток Таку онлайн петицію підтримали 10 тисяч мешканців

Катерина СКРИПНІКОВА Григорій Мельничук

Новий сайт під назвою «Електронний кабінет мера» створюється у рамках проекту Smart City («Розумне місто»). Сьогодні він доступний лише для міського голови Віталія Кличка та посадовців і постійно допрацьовується. За півроку його відкриють і для киян. Сайт запроваджено, аби очільник столиці міг слідкувати за всім, що відбувається в місті, а кияни – отримувати оперативну інформацію і загалом про Київ, і про кожен будинок окремо.

– Мешканці столиці зможуть дізнатися, приміром, коли увімкнуть опалення чи запрацює ліфт у їхньому будинку, – пояснює заступник директора КБУ «Контактний центр міста Києва 1551» Олександр Дудченко, відповідальний за цей проект. – А мер уже бачитиме глобально – де, в яких районах є

Фото Павла Пащенка

У міській раді відбулася презентація «Електронного кабінету мера». Він дасть змогу киянам отримувати оперативну інформацію щодо міських та комунальних питань, які стосуються їх та їхніх осель, а міській владі – забезпечувати мешканцям якісний сервіс.

Олександр Дудченко запевняє мера, що тепер він оперативно отримуватиме інформацію про кожен будинок у місті

проблеми та чи швидко і якісно їх вирішують. Дані надходять із різних систем (зокрема, зі служб 1551 та 1557, онлайн бюджету, від екстреної медичної допомоги) та оновлюються кожні 15 хвилин. Розділів на сайті має бути теж 15. Вони стосуватимуться роботи поліції та громадського транспорту, ситуації на дорогах, перекриття вулиць, наявності безкоштовних ліків у медзакладах, знижок в аптеках.

За словами Олександра Дудченка, в «Електронному кабінеті» з’явиться карта прибирання снігу та роботи снігоприбиральної техніки (вона обладнана спеціальними GPS-трекерами, тобто буде видно, як працює), а також інформація щодо надзвичайних ситуацій. До речі, такі «Електронні кабінети» вже засвідчили свою ефективність у Лондоні, Берліні, Мадриді, Нью-Йорку та Бостоні.

Черги з платіжками до кас? Забудьте!

Фото Олексія Іванова

Ганна РЕДЬКА

Цього року кияни познайомилися з сучасною моделлю житловокомунального обслуговування, в основі якої лежать поняття «професійно», «оперативно», «безкоштовно». Саме на таких принципах базується робота Центрів комунальних послуг, що нині активно створюються міською владою. Однією з переваг стали нещодавно презентовані інтернет-ресурси, завдяки яким кияни зможуть забути про черги до кас, щоб оплатити рахунки, бо віднині це можна буде зробити за 5 хвилин в режимі онлайн. Центр комунальних послуг Святошинського району, де проходила презентація інтернет-проектів, відкрився місяць тому, однак уже користується популярністю серед місцевих жителів – за цей період 14 досвідчених працівників установи надали допомогу понад 4800 киянам. «Якщо у листопаді такі центри запрацювали у Шевченківському, Дарницькому та Святошинському районах, то у грудні скористатися їхніми послугами зможуть також мешканці семи інших районів столиці, – розповіла гендиректор комунального концерну «Центр комунального сервісу» Катерина

Сплатити рахунки онлайн можна швидко, за 5 хвилин

Саркісова. – Наші фахівці допоможуть із будь-якими питаннями, починаючи з порядку встановлення на абонентський облік приладів водопостачання і закінчуючи роз’ясненням щодо субсидій». Аби усі кияни змогли користуватися послугами універсальних порадників, не чекаючи на відкриття сервісу у зручному для них районі, запрацював офіційний сайт концерну http://cks.kiev.ua/. До речі, порадитися з фахівцями відділу дистанційного обслуговування можна за тел. 247-40-40, надіславши листа на cks.kiev@ gmail.com, або на офіційному сайті. Необхідна інформація надається в оперативному режимі. Ще одним інтернет-оновленням став удосконалений сайт Головного інформаційно-обчислювального центру http://www. gioc.kiev.ua/, де можна впродовж 1–2 хвилин сплатити гроші за

всіма квитанціями. Зробити це можна в «Особистому кабінеті», що автоматично створюється під час реєстрації споживача. Для цього необхідно зазначити ім’я, прізвище, електронну пошту і контактний номер телефону. За бажанням, тут можна оплачувати не лише власні рахунки, а ще і своїх близьких – на сторінці дозволено створювати одразу чотири окремі об’єкти із певною адресою та особисто обраною назвою, зокрема: «Батьки», «Бабуся», «Брат» тощо. «Споживач може у будь-який момент переглянути історію нарахувань – у його кабінеті зберігаються дані за останні три роки. До того ж, кожен зможе налаштувати автоматичне інформування через e-mail про наявність нових квитанцій», – зазначив заступник директора КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Андрій Щербина.

На початку жовтня на сайті КМДА було запущено новий сервіс petition.kievcity.gov.ua: громадяни одержали змогу пропонувати до розгляду на сесії Київради найрізноманітніші питання за умови підтримання їх 10 тисячами інтернет-користувачів. Цей елемент концепції електронного урядування став логічним доповненням Контакт-центру 1551, де також можна залишати пропозиції, однак вони потрапляють лише на розгляд чиновників. Тоді як з новим сервісом є можливість порушувати проблеми й започатковувати пропозиції публічно. Щодня на сайті з’являється декілька нових петицій, а з початку роботи сервісу – вже понад сотня. Автори та прихильники звернень розповсюджують інформацію про них за допомогою соціальних мереж, адже це, по суті, поки що єдиний дієвий метод популяризації ініціатив. У такий спосіб найперша петиція щодо захисту історичних будівель, запропонована засновником спільноти «Захоплюючий Київ» Арсенієм Фінбергом, уже набрала потрібні 10 тисяч електронних підписів.

– Своїм зверненням я мав на меті насамперед випробувати новий механізм взаємодії столичної влади з киянами, – розповів «Вечірньому Києву» Арсеній Фінберг. – Я поставив перед собою питання: що сьогодні реально важливо для збереження міста? Так і з’явилася ця петиція. Однак зібрати 10 тисяч голосів навіть серед активної інтернет-аудиторії виявилося дуже непросто. Окрім усього іншого, користувачі Інтернету вельми ліниві, і все, що потребує понад один клік, уже складно для них. Тому після активних закликів на власних сторінках у соціальних мережах довелося адресно просити багатьох відомих людей підтримати у своїх профілях петицію й закликати читачів її підписати – так за широкої підтримки нам вдалося зібрати потрібну кількість підписів.

Насправді підтримати ініціативу нескладно, адже в ній ідеться про важливі для міста питання, і не варто шкодувати на це 2-3 хвилини. Для електронного підпису потрібно на сторінці ввести свої ім’я та прізвище, а також адресу електронної пошти, куди надійде посилання, за яким слід підтвердити підпис. Як і в разі звичайних кампаній зі збирання підписів, підписи є публічними – про це повідомляється на сайті. Однак перевірка справжності зазначених даних не здійснюється. Досить просто й залишити свою петицію. Для цього потрібно підготувати назву, текстове роз’яснення та бажано ілюстрації, завантажити це у відповідні вікна сайту, обрати тематичну категорію та відіслати. Далі модератор сервісу перевірить, чи все правильно заповнене, чи введена інформація відповідає тематиці сайту й не порушує законодавства – і на електронну пошту надійде повідомлення про схвалення петиції модератором та її публікацію. Найбільше звернень стосується транспортних проблем: кияни вимагають збудувати метро на Троєщину, Виноградар, відкрити станцію швидкісного трамваю «Повітрофлотська», зробити Хрещатик знову пішохідним у суботу та замінити частину підземних переходів наземними. А найпопулярніша наразі ініціатива – щодо запровадження нічних маршрутів громадського транспорту, вона вже зібрала понад 6,7 тисяч підписів. За нею – петиція про знесення МАФів біля станцій метро та в підземних переходах (близько трьох тисяч підписів), перейменування Повітрофлотського проспекту на честь Степана Бандери (2,6 тисяч підписів), за прискорення будівництва муніципального притулку для тварин (2,2 тисячі підписів). Декілька петицій порушують питання поліпшення самого сервісу: кияни пропонують зменшити необхідну кількість підписів до 1000-3000 для місцевих ініціатив, об’єднувати схожі звернення, аби не було повторень, та надавати петиціям номери для спрощення пошуку.

Наразі найпопулярніша ініціатива – щодо запровадження нічних маршрутів громадського транспорту

мегаполіс

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

Григорій Кубланов

Своя держава на 16-ти поверхах Як господарюють співвласники висоток

У «Сонячному» самі собі комунальники

Світлана МЕЛЬНИЧУК

Мешканці багатоповерхівок можуть відмовитися від послуг ЖЕКів, і, як кажуть, піти у самостійне плавання. Створивши ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), люди самі керують житловим фондом і отриманими коштами та контролюють їх. У Деснянському районі сьогодні таких будинків 32 і лише п’ять є зразковими. У решти не все так добре. Є спори з постачальниками тепла та води, окремі мешканці не сплачують за комуналку… На проспекті Володимира Маяковського, 9-В, «Вечірка» знайшла ОСББ «Сонячний», діяльністю якого місцеві жителі цілком задоволені. Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків – нова форма організації. Проте деяких керівників ОСББ уже звинувачують у бездіяльності чи корупції, відмиванні грошей. Скажімо, торік на Троєщині було створено ОСББ, що проіснувало…

експертна думка Заступник начальника управління житлово-комунального господарства Деснянської РДА Людмила Лукашевич: «Якщо люди мають сумнів щодо компетентності керівника, їм треба діяти згідно із законодавством. У кожній організації є ревізійна комісія. Якщо вважають, що є порушення, складають акт і передають його до правоохоронних органів. Проте звинувачення голови ОСББ у шахрайстві та відмиванні грошей не завжди відповідає дійсності. Часто керівник подає до суду на боржників, адже чимало людей роками не платять за квартиру. Натомість отримує зустрічний позов зі звинуваченнями у шахрайстві. Проблемних організацій у нас дуже багато, і судяться вони з різних причин». лише добу. Один із мешканцівбізнесменів забудував проїзд біля будинку кав’ярнями та за допомогою зв’язків упродовж доби через суд ліквідував організацію. Звісно, якби було ОСББ, люди не дозволили б йому робити такий «благоустрій». Жителі пишуть скарги, але марно. Триває слідство щодо іншого голови ОСББ. Жінка так вдало працювала на посаді кілька років, що має вже цілих чотири квартири в будинку. Ще й дозвілля мешканцям влаштовує: на перших поверхах спільної площі відкрила власні кав’ярні та розважальні заклади.

Інженер і за сумісництвом виконуюча обов’язки керівника ОСББ «Сонячний» Любов Луценко все ж радить відокремлюватися від ЖЕКів і створювати об’єднання. Та попереджає: у старих будинках, надто маленьких, що потребують капремонту, зробити це буде складно. «Навряд чи без допомоги держави люди приведуть до ладу таку багатоповерхівку. Коли починали створювати ОСББ, держава пообіцяла у старих будинках провести капітальні ремонти. Але все зависло. І хто зараз допоможе нашим людям? Там навіть обладнати офіс під

порада Начальник відділу приватизації державного житлового фонду та створення ОСББ управління житлово-комунального господарства Деснянської райдержадміністрації Наталя Пивовар: «Ще одна перевага ОСББ в тому, що вони не сплачують 20% ПДВ, оскільки не є прибутковою юридичною організацією. Але якщо займаються прибутковою діяльністю чи здають в оренду додаткові приміщення, то сплачують на загальних підставах. Про те, що мешканці будинку хочуть створити організацію, кожного співвласника слід повідомити рекомендованим листом. Одначе буває складно дізнатися, хто є власником. Тому ми винайшли свій

спосіб запобігти цій проблемі, що часом серйозно гальмує створення ОСББ. Радимо ініціативній групі розмістити оголошення в газеті про те, що будуть проведені установчі збори, на які запрошуються всі співвласники. Рішення приймається більшістю голосів. Якщо на зборах немає належної кількості голосів, то люди протягом двох тижнів проводять опитування в будинку, збирають підписи, складають протоколи. Коли рішення прийняте, виконується державна реєстрація. Складається кошторис, штатний розклад, набирають колектив і укладають угоди з певними підприємствами. Починається робота звичайної юридичної організації».

організацію ніде, хіба в підвалі чи на східцях», – розмірковує Любов Луценко. Наша співрозмовниця зізнається, що керується золотим правилом: якщо є проблема, то її слід вирішити якнайшвидше. «Ми приймали дім від будівельників ще 2005 року, – розповідає пані Любов. – Одразу вирішили реєструвати організацію. Трохи вагалися, бо розуміли, що ризикуємо, але тепер не шкодуємо. Офіс міститься у будинку, для цього було виділено квартиру. Щодня є чим займатися – лагодити, прибирати. Люди сплачують квартплату раз на місяць. Кошти на зарплату працівникам та для обслуговування будинку теж закладено у тариф. Жодних пільг і допомоги від держави ОСББ не отримує. Додатково за всі десять років, що живемо тут, ми не збирали більше ані копійки з людей. Самі собі господарі, можемо на чомусь заощадити і придбати щось потрібне – обладнання чи фарбу. Витрати на обладнання постійно є: бойлер нещодавно ремонтували, обійшлося у 16 тисяч. У будинку стоять лічильники на гарячу і холодну воду, опалення, електроенергію. Працює інженернотехнічний персонал, консьєржі, прибиральники». Одна з переваг ОСББ у тому, що квартплата від мешканців надходить на один рахунок. А у ЖЕКу – на спільний, з усіх будинків, що ним обслуговуються. З цього можна зробити висновок, що контролювати роботу комунальної служби практично неможливо. А ОСББ, за умов прозорої роботи і організованих мешканців, не лише можливо, а й потрібно.

5

опитування «ВК»

Що краще – ОСББ чи ЖЕК? Віра Сергієва, 71 рік: – У нашому будинку теж ОСББ. Створювали з побоюванням, бо не знали, що це буде. Викликали міліцію, сварилися. А потім зрозуміли, що це значно краще за ЖЕК, і заспокоїлися. Але все від керівника залежить, порядного треба знайти. Надія Гіпоть, 72 роки: – Після того, як у нашому будинку створили ОСББ, я відчула різницю. Стало чисто, обслуговування краще. Людмила Демченко, 43 роки: – Я однозначно за ОСББ. Черги ніколи немає. Завжди можна запитати пораду й отримати відповідь. У ЖЕКу я зіштовхувалася зі стіною нерозуміння. Олена Лук’янець , 27 років: – Я живу в будинку, який поки що на обслуговуванні ЖЕКу. Аби щось полагодити, доводиться ледь не до прокуратури звертатися. Мабуть, ОСББ таки краще. Тетяна Радіончик, 27 років: – Не важливо, ЖЕК чи ОСББ. Головне, аби на чолі обслуговуючої організації були порядні та чесні люди. Але в ОСББ прослідкувати рух коштів легше. Наталя Рудик, 32 роки: – Сьогодні створюємо ОСББ у нашому будинку. Це краще за ЖЕК, тому що мешканці самі вирішують свої питання без посередників. А наші кошти витрачаються суто на потреби нашого дому.

Реклама

погляд кава з бульбашками

Турне з присмаком Вадим ПЕТРАСЮК Сьогодні Київ переживає справжній бум вуличної кави. Її продають із численних кіосків, мобільних кавоварок на автомобільних шасі, з автоматів. І це не рахуючи стаціонарних кав’ярень. Тож жити стало легше, жити стало кавовіше! Але на цьому тлі пригадалися мені культові київські кав’ярні минулих часів – доби 1980-х. Тодішньому столичному кавоманові достатньо було виїхати у місто з карбованцем у кишені, аби під час прогулянки видудлити три філіжаночки гарячого духмяного напою за стандартною ціною 28 копійок. Тусовщик-кавоман зазвичай починав «водити козу» з магазину «Кулінарія» на Хрещатику, 7. Там давали ніжні пиріжки з м’ясом і, звісно ж, каву. Смаку їй додавали бесіди завсідників. Тут збиралися молоді літератори. Якщо «розвісити вуха», можна було почути, як хтось читає свої вірші або обурюється з приводу затримки виходу його першої книжки. Молоді літератори у той час були сміливі, галасливі та альтернативні. Спустошивши своє горнятко і може з кимось перекинувшись слівцем, кавоман крокував далі – до перехрестя вулиць Прорізної (тодішньої Свердлова) і Пушкінської. Там був цілий квітничок культових кав’ярень. У гастрономі давали каву з художнім присмаком. Бо тут полюбляли збиратися художники. А також до них приєднувалися архітектори, які прибігали сюди з «Київпроекту», що містився за квартал. Архітектори також мали художній смак. Тож тут тусувалися майже колеги. Говорили про імпортні фарби, багети й про те, як важко стало діставати якісний акварельний папір. А в цей час зовсім поряд, з протилежного боку Пушкінської, сьорбали каву працівники Держтелерадіо УРСР, які прибігали сюди в обідню перерву, а іноді й так. Якщо уважно дослухатися до їхніх розмов, то можна було збагатитися пізнаннями про все-все в Україні. Бо ж тоді телебачення цікавилося надоями, театром, марксизмом, медициною, гумовим взуттям... Ой, чим воно тільки не цікавилося! Далі у нашій кавовій подорожі слід було спуститися знову на Хрещатик, сісти у тролейбус (тоді вони ще ходили головною вулицею столиці) та поїхати на Арсенальну площу. Там праворуч від виходу з метро була непримітна кав’яренька на декілька місць. Цімес її у тім, що в ній працювала середнього віку жіночка-ассирійка. Готувала вона каву по-східному – в турці. Але на звичайній газовій плиті. Про неї казали, що вона настільки вправно вміє варити напій і знає, коли та як налити його у горнятко, що пінка не сходить до півгодини. Слава про дивну ассирійку сягала далеко за межі Печерська. А отже з усього Києва (і не лише) сюди їхали скептики, аби перевірити цю легенду. А заразом і пристраститися до чарівного напою. Проте відпущений на каво-турне карбованець чесно закінчувався, час було додому.

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

Забудовники штампують бетонні коробки А дитячі садочки, школи – головний біль киян? Григорій Мельничук

Генеральний план столиці завис у повітрі, на посаду головного архітектора міста лише оголошено конкурс, але на будмайданчиках кипить робота. Після виборів очікувано поновилася активність на скандальних забудовах: знову працюють на березі Дніпра на Микільській слобідці, завезли будівельників на вулицю Олеся Гончара, 17-21, де зводять висотку в охоронній зоні «Софії Київської». Та якщо тут порушення очевидні, то на нових житлових масивах мешканці новобудов стикаються з проблемами згодом, коли обіцянки забудовників не виконуються, а містобудівні норми не дотримуються.

Кам‘яні джунглі на Позняках

Фото автора

6

Одна з гарячих точок нової житлової забудови – північна околиця житлового масиву Те- динку. Але школу не збудували, Теремках є і школи, і дитячі са- архітектор Влодко Зотов. – Але ремки, де вже понад десятиліття майданчик під неї просто зака- дочки, але вони розраховані лише для Європи, для демократичного активно забудовуються вільні тали в асфальт і перетворили на на мешканців житлового масиву. суспільства більш характерним землі. Хоча під час спорудження стоянку. У районі «Ліко-Град» є Крім відсутності закладів для ді- є варіант компактних міських великих житлових комплексів лише один приватний дитячий тей, жителі новобудов скаржаться структур типу кварталів. Нічого зазвичай є вимоги щодо бу- садок, де потрібно платити сім на брак торговельних центрів та нового за декілька століть не видівництва об’єктів інфгадали, проте сама типологія Фото Павла Пащенка раструктури, насправді кварталів еволюціонувала, на новому величезному це вже не замкнені «коложитловому масиві між дязі». проспектом Глушкова, Усе просто і з оптимальвулицями Вільямса та ним розміщенням будинків: Васильківською зводятьуздовж вулиць, формуючи ся самі лиш житлові буїхні фасади та створюючи динки. межу між муніципальним – На весь цей масив простором вулиці та принемає жодного парку чи ватним простором подвір’я. скверу, мешканці змушені Це значно краще, ніж коли мешканці намагаються завідпочивати в невелихистити свій двір парканакому парку з озерами на Теремках, де не те що у ми. Сформована в Європі й вихідні, у будні не проточка зору щодо висотності штовхнутися, – розповів житлових будинків: вважа«Вечірньому Києву» місється, що вище за 6 поверх цевий житель В’ячеслав Кияни зазвичай активізуються під час виборів. людина відривається від Василевський. – Але най- А треба відстоювати свої інтереси повсякчас оточення міського простору, більше проблем виникає та й ходити під такими бучерез відсутність тут шкіл і дитя- тисяч гривень на місяць, та школа постійні затори в час пік: вулиця динками не дуже комфортно. Ми чих садків. Коли ми заселялися за 12 тисяч. Тому возимо дитину Ломоносова досі частково звужена проаналізували типи забудов за сюди 2003 року, за проектом, за 2 кілометри, у гімназію на до двох смуг (по одній у кожен висотністю згідно з нашими будіу дворі мала бути школа, тож Голосіївському проспекті. бік), не подовжена до проспекту вельними нормами, і з’ясувалося, ми гадали, що дитина спокійно Звісно, на збудованих комп- Глушкова відповідно до проекту що середньоповерхова забудопроходитиме 150 метрів від бу- лексно ще за радянських часів вулиця Конєва. ва істотно не відрізняється за Забудовники тим часом готу- економічними параметрами від ються зводити дедалі нові висо- точкової висотної. Але ж вона тки, уже не на 14-15 поверхів, а на набагато комфортніша».

24-25, хоча поряд розташований Теремки – аж ніяк не виняток аеропорт «Жуляни» та є певні об- у таких негативних тенденціях, меження. На ділянці на проспекті схожа історія із забудовою нових Глушкова, 6 забудовник змінив кварталів на Позняках. Наприпроект, і тепер замість затишного клад, у районі вулиць Здолбуніврайону, як передбачалося раніше, у ської, Олени Пчілки забудовники рази збільшено густоту населення, також нехтують спорудження зменшуються місця під автостоян- шкіл і дитячих садків, а на всі ки, вилучаються з планів об’єкти Осокорки-Позняки є лише один соціальної інфраструктури. невеликий парк – поряд зі стан«Спосіб організації фізичного цією метро «Позняки». Нерідко простору міста тісно пов’язаний з кияни вже зараз починають вітипом державного устрою, і такі йни за останні зелені клаптики приклади в наш час можна поба- для створення там скверів. Але чити, приміром, у Китаї, – пояс- ж інфраструктурні об’єкти все нив «Вечірньому Києву» ситуацію одно потрібно будувати. Один із нових житлових районів у Варшаві

ексклюзив

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

18-річна студентка Національного університету харчових технологій киянка Христина Столока, яка перемогла на конкурсі «Міс Україна-2015», завтра летить до Китаю. Вона братиме участь у конкурсі «Міс світу», який відбудеться у курортному місті Санья. Фінал очікується у грудні. Перед від’їздом красуні «Вечірка» зустрілася з нею.

– До Китаю візьму багато вбрання – вечірні та коктейльні сукні, – розповідає Христина. – Моя найулюбленіша з них – довга сукня у національному стилі. Її для мене пошив київський дизайнер, який в одязі використовує українські мотиви, а в аксесуарах фігурують відомі казкові персонажі, а також міфічні герої з робіт нашої художниці Марії Приймаченко. Дуже оригінально!

Красуня України від борщу не відмовляється Киянка вирушає на конкурс «Міс світу», щоб привернути увагу до нашої країни

Фото best.in.ua

– Христино, а коли вперше відчули себе вродливою?

– Десь приблизно у дев’ятому класі. Тоді ж і почала критикувати себе, захотіла дещо змінитися. Стала слідкувати за своїм харчуванням, полюбила спорт.

–А хіба не нудно для молодої дівчини пильно слідкувати за харчуванням, аби ніде в компанії не з’їсти нічого зайвого?

– Та що ви, я ж не завжди правильно харчуюся. Взагалі, обмежую себе лише у борошняних виробах та солодкому. Також намагаюся відмовлятися від смаженого та жирного. А до старших класів школи я їла усе, чим годувала бабуся: борщі з пампушками, вареники, пельмені. Від борщу я і зараз не відмовляюся. Але їм без пампушок. Проте все одно набираю один-три кілограми ваги після поїздки до бабусі.

– Рішення журі на «Міс світу» складатиметься з результатів кількох конкурсів. Який для вас найхвилюючий?

– Інтелектуальний. Тому що запитання судді ставлять нестандартні, а на відповідь дають лише 20 секунд. Наприклад, на одному з минулих конкурсів запитали: «Чи різні чоловіки і жінки й чому?». Виграє зазвичай оригінальна відповідь із гумором.

– А як би ви відповіли на таке запитання?

– (З посмішкою) Чоловік піде прямо, а жінка обійде іншими шляхами. Чоловіки прямолінійніші. А ще вони дивляться на речі у цілому, ми ж краще бачимо деталі.

– Як батьки поставилися до вашого бажання взяти участь у конкурсі краси?

– Батько (він працює головним механіком на підприємстві) не дуже це схвалював, вважав несерйозним. Але коли я перемогла на «Міс Україна», змінив своє ставлення. Сьогодні батьки хвилюються перед моєю подорожжю, можливо, вже й не раді. Тим паче, що дитина я домашня.

– Ваша майбутня професія – фінансист, працювати плануєте за фахом?

–Так. У майбутньому хочеться відкрити свою фірму. Модельну кар’єру я вважаю

– Чоловіки також нерідко боязкі. Коли бачать вродливу та розумну жінку, інколи ніяковіють та побоюються. Ви на собі це відчували?

– Ні. Навпаки, було таке, що я познайомилася з дуже інтелектуальним чоловіком і сама почала комплексувати. Може, мені більше читати книжок? лише хобі – це не змогло би стати професією мого життя.

– Чому?

– Зйомки та фотосесії – це цікаво, але ходити подіумом мені не зовсім комфортно. Крім того, я не підходжу за зростом. А ще на подіумі треба перебувати зовсім без емоцій, а мені, коли туди виходжу, відразу хочеться посміхатися.

– Ви їдете до Китаю, а незабаром сесія в університеті…

– Сьогодні у мене індивідуальний графік – після подорожі я відразу буду складати іспити. До них готуватимуся в Китаї. Взагалі, навчання мені дається доволі легко. Намагаюся не зубрити, переказувати матеріал своїми словами. І на деяких парах мені таким чином щастить викручуватися.

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

2 ку р’ 4 акце єр «ВК» нти Народжен і разом з Ук Дорогі ки раїною яни!

Найзручні ша

» 10–

16

TV

«Вечірка» знайшла ся 24 серпн трьох однол телебаченн я 1991 року. Наші іток Незалежнос ті, які героїні різні: те, що ці я та керівник відділ прокурор, народилидівчата не працівниця уявляють у розвитку музею України й . Але їх об’єдн свого ніколи не поїдуть жити майбутнього ує без Києва за кордон. та Лев

ко Лук’яне «Путін сПр нко: иймає україну як об’єкт»

Передплатний індекс

37607 Реклама

Купити газету «Вечірній Київ» можна у мережах «Союздруку», «Київоблпресі» (Київська обл., Житомир, Житомирська обл.), поштових відділеннях Києва та області.

Оформити передплату можна у поштових відділеннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

Катерина СКРИПНІКОВА

facebook.c om/vechirk anova twitter.com /vechirkano va vk.com/ve Вітаю вас chirkanova із Днем

6 Фото із сімейного

Вечірній КиїВ

зірки дл

дісталася Незалежнос нам мирн ті Українсько агресора. о, ї держави. Цю борот але нині ми змуш Незалежніс та доньк 20 серпн ені вибор ьбу ведут и нашого я 2015 ювати її, ь ть народу. рокуна передовій у те, що є №33 Ця склад зоні АТО захищати від для (1916 на й висна найкращі 3) гляди, уподонас зараз голов сини бання, думки ним – нашу єдністжлива боротьба Я бажаю зміцнила ь. й оціню всім нам вання подій Єдність попри досягти Вітаю вас різні помиру для минулого України та сього Саме в Києві із Днем Незал та збере дення. ежності гти валаміка хранителем поста Дина наша незал України! Для Києва цю єдність. середньор ежність, це особл ського суспілНезалежності Украї ічноїі саме иве свято чисел Київ ни. Київ ьства, він є, так . ьност показує Зі святом! би мовит не боїть і прих з грудн прикл ильн и, ся змін, ад грома иків незал а я 1991 (у відсот 100% ежно ках прагне їх. до лютого дян-

я «ВК»8

архіву

| 20 серпн я 2015 року

| №33 (1916 3)

З роками навпаки українці не розчар – їхній дух ову міцнішає ються у своїй дер жаві,

Вечірній КиїВ

ексклюзи

в до Дн

я Незал ежності Левко «ПутінЛсук’яненко: п р и й Україну має як об’є кт»

| 20 серпн я 2015 року

| №33 (1916 3)

Вечірній КиїВ

цінності, що об’єдну Захисну ють силу має «Вечірка» кожна виш тів Київр запитала у депут иванка аади: що для нальна атрибвас ознаутика.

чає націо

| 20 серпн я 2015 року

| №33 (1916 3)

1991 рік. Левка Лук’ян вітають енка біля Ради після стін Верховної

Роман Голов Незалежноспроголошення ня: Головне, Наталія ті що Коваль, патріотизм керівник олександр – відділ моєму серці. у Марина «Парку Київс у розвитку Бродський: МАРЧ А ька Русь» сьогод У мене є – Я закінч хто перег ЕНКО : кілька ила инає палиц ні багато як частин різних вишив економічно факультет вим патріо ю а імперії, тизмом. Та з показої аУкраїна чена кордо Його нок, зокре Київського кібернетики ти патріо й придбаназивають була отоном. тичнуморал ма політехнічно симво на світ Божий тетом ексклюзивн й ьним Ще до револ пробл інституту. лікуавтори Україн чорного не є емою. и. Відтак Уже на третьо го і почал і. Є І кажутяь, від дорос сті України юції Украї кольору, була ізольо волею носитдолі му курсі що, мабут лого насел 2014 року став яку одягаю на також себе. Ми побачили: и вивчати самі свята. Маю и рідше вана вишив так вступила ь, сталос Російс ення на родже анку, я, так, раю має, і хоча Київський але, прина й жовто-блаки ькою імпер за даним до Союзу одягаю що день на сімейн молоді «Київ ння країни у нас несорочку. ймні, ця жили в її наи КМІС) міський ією, втрати і або держа тну Для збігся вні такою суціль ізоляція народ голова з його оскіль патріотична ська Русь» (це ження ли здібно рабстві, однак не просто одяг, мене це більш ніж не свята, днем ки для Віталій . 24мене сті до чогось серпнце часів. Крім ною, як за радян була вінрелікв КЛИЧКО 75% це – симво я 1991 написія. захоплювал організація сімейн Борис Корпусенк доброго. лежності року авОдну ), бо о ських «ін Акт про л наа до дляНезал наших попертого, нас ізолювали Україн менеежніс фоР мпР дружи спадщиною ась історичною и,на, за який я цим пишаюукраїнської нації, вишил тьа едників від як а іншу прого України, учених, і Верхо – тітка. лосув ся. не був ості Р шиван внакаРада. во давнь особлилітераторів. – художників, ала Видля Амене орусь до цього так і не укРа їнсь ким що твори пільна Від усього – це були Зокреантик Після закінч ким періодом. оберіг ли наші ська Русь» став ним» ма, вона і підтого, , омуніс .

50% духовні тична того, що і камер має , нині – керівн – Ви часто Не до гучни олександр елеме діяльн захисатусмерт отці. Від працювати ення вишу почал створила нти ість, амбіцій, та чолов ників, ик відділ х святкувань а національн наголошували, коління окрім концтабори, в «Парку і мордо ічої Вовченко: й взагалі у розвитку. сили.вські були ізольо нація, цілі по. Та попрацюват розвитку цього і депутатська слово «свят У мене немаєКиїводне із голово свідома моло що на благо вані. проекту. Маю у кварти діяльність рідше злітає о» усе вільної Україн дь – інших От тільки неба, побач и в інших країна них наших надба Що потрі Лук’яненком із наших Руслани… х, побувати хотілося –І ити місця, кілька прапо рі З Левко певно,25% Андрі бно роби б поїхати вуст. Ви, ричною нь. у відомих йко: м слідк все це мало відпо замітили рів валася корес пондентка спілку У мене реконструкц де організовую музеях и... України. це. А все відні на- зберегти та розви ти, щоб його чимал ше смутк «Вечірки». ть лицар кабінеті, до Києва Також і в більув нути? ські турнір просто і вдома є патріотичної о – Згада – Ми думал , де я бачу ією, щоб набути Цьогоріч по примі и охоплюють очах, а все дужче ємо, що досвіду. «Кобзаря». своє майбу и так: якщо рнику Раю у їнської нації, кияни й Україна погано, А потім поверз істосимволіки Коли на тривога тнє. так рідко живем значить, нас нема була терит до 1991 року душі тяжко читаю поезію – від кій. Що там, та неспо вони були нутися мають можлгості міста у нас й інжен о скрізь нами. а орією, яку є, ле , банде ми Шевче на луват «прос україн рівськ фрон здат ні ивість мивишиванку, нка. ери засоб на- крути Купували в Амери заробітчаися фонт трілювали» ських их, усі наші0% наі вели – Він відрод – Левку прапо живі-здоро ті? Чи яку одягаю Маю анам и з ці фільм ли їх тут и масов рів росій прич ини Тараса до ке но на свята. Григорови Христина ив и, го, прост ої Шевче переваж- житт наскрізь 1991 1992 1993 ві?

– через нав’язували ої інформації ські Інформацій і на цьому зароб нка. Маю чу,картин відбудував палац Розумовсько Васильєва, 1995 пропікає 1994І ніби я присв балансі ванки ви усе . Вони ляли. й вишиРоки неза ку, то зверта Коли обирав сороч залеж нам імпер працівник , і досить ятили тому, форте душу біль, 1996 1997 1998 1999 КП «Київ еконо мію. На коли долин домігся, українськимний простір як гію. Коли прокуратур в увагу насам ність Україбагато лежності водфонд», 2000 2001 щоб неводог для мене щоб прийн ці у Батурині, . Вишив не був ає звістк Відом у 1992 році ську ідеолона ділові , так ним – Я працю раїв, 2002 2003 а співач анка є оберени відбул перед на вашу окрім раненЮрій Голод потра ста- голосили незал яли переб ли часом тони, «чоло Україну кауваю 2004 2005 ю в проку и: их чиЗУЩИК а про поСвітла ася. Які, певну енерге Тож ножко думку, гом та містит про- байдупив до рук людей і не став, бо добре омор – це, безпе закон про на Білорунки. А ть 2006 2007 саме на Спочатку переучув ратурі. ежною ь приватизац здобутки Коли світ загиблих. Що далі? тику.наші трохи згодомвічі» візе, яким Україн ти.

2008 2009свого часу роботбюве речно, дуже їхній навчалася , і він це ання канал новин мені кілька літа цілої наці дикто ільші зодягне та цінноМаманайб 2010 2011 пропр ію, телев і розпочали газетижа. Олігархи що .основ робив щиро ацюва було а речі, ській юриди довідався, в Харківром Так ний і цього гамів 2012 2013 заснували сті? вишила зосер сорочок. ла телебаченн ізійні завжд сорочку – За 24 роки, ї, і це дуж и стали . Але були , які писал геоме чній акаде и робил Зфото 2014 2015 браже На них зой, найго Її програми еджен на того кремл ну свої №2. які перетворили тричнося. орнам оявсю 14 років. звичайним та радіоЧи стала но «Козац потім – у графу на и, що їм е ий мії, жаль, Охма ловні поган ент поувагу його на Кучму вати а незаб карли незалежніс на моїй зитивний Він не випра було багато ькі хрести столиці, кевич ого, але є івського потрібно. ше, кошт товар цей утні. Вона 37% гром також симво ка? Але не кому відпо улюбл вишив моме сонце в Академії надзвичайн », які є резуль ть Україн не здогад нальн прокуратур вдав тих віли и. Прот енице анці процес які на нього нт– явище –лом чолов булае телерадіоко, директор Держ ом. з вісьмо чекай – Яким шлях ствер ики юсподі и Треба самимтатом алися ічої сили.о важли дітлаш збігу обстав мо… и. ма проме дно.вають чолов роки незал авної . Зате нями насту визна даючи покладалис сподівань, ні, розпо Тих, симво ве поган ливо, діяти! ік, Віталі ом треба опитаних адян, вдома– часом й не надто Розслідую прост пного чився щовеч щоб повер ин? Можмені й запромпанії, зателефону хтощо лом добра ся, ежнос ві, не я. року було ора й, є і, фронтах. люди І на було переу вклад лікарі і зроби ті стресові разомни чимал пис.злих фонта стали всіх та захист йти, «ки у липні ко«Вечі ватим нутис вав духов али чування погані, в відеоз До речі, 41%. матер Берім оз – колоб пов’язані рню справи, уть «Тоді ваша понував купит духів.24-го У нас був близь працю ом аіальні казку», ознай о сподів цілої у звичн ком від це дуже позит Вален ївсь ке приклад в неї лише Хоча,треба них цінно я до справжніх з легкими нашихкажут и канал. комплекс вчителі погані. фестивалю перег 2015 року певенбуде ому режи з новин квітн з Соціол ання? силу «Мож воїнів ивний тина нації, і бо ми лянут омлюв стей украї , захисн блікан родин тілесними ушкодження я дона неповноцін або пРог віче зможе 16 Респу маєикожна ками його . Там, ь, що – Шляхом мі –ала сказат з дітьм ська партія ної творч жовт «Мело у спочатку Росій Мандрпроце моди. , вважали, оги ні: в з нців? немає окопа и, с. годин за ня. ності, вишив ми, и дія анял Та ик: люди пошир прихо що Але водн та 24 голов крадіжками… своєрідний Окрім найвизна ості ська імпер онука х країна що за кордо переж у 2002 ані лихих роки анка, це на добу ще дила «У кримі і об’єк о княз або пРий все, що двох серде дуже добре нероці нети ми. вала нашу ила кілька – того, в домів відчув У салоні ія ізолю говорити шкіл з українською ення українських наміркриз, налі» вам хочет ць». ном усе наш фести чніш на али заздрлюції, . Таке життя кисебе ма ло його»я, цями з добри ів, ані Майд — Ви оспів оберіг. парн мого ав- - роки, доому ощів, ані ий глядач », –ми ься», – Перш від цілог мені до вподо майже рік, і це вати свої дві ревопри зустріваль мовою, створ Найперше націю україн ану відбув – Хто для вважа сьогод новин івподією вваж ою боці тривало Неза 1999 томоб тобто усього ся 12сказав о світу. є дирек кінофільми ні веде амиості лежн красу вірно уєте у своїх пісня – цензу року.чі. що назив Ірина ційни вас травн він Адже Я запитав, 72 кошту бують того, в тор є націоінфор підтри війну, але Відто х прогр Бекеш рою.іля нація була три покоління. здійснювала би. А до цього , телепереда юфонду рекон аємо – Бійці Украї є авторитето мапотр мкабезза ді «Мелскільки я Ні листів у нас багатю х ні газета, ні книжк кіна. нальн є. 50 тисяч амах. незалконня струк Волод Наша утверджує лі. Як гадає сті, красу зіпсована, м?

24Нагад ежносм безправ’ям. чі. ції. нашо щотелев прапор.ка, своєї серпня в енської повст Перш проголош ають вишиванки,а неий имирї зем- безМаю ща історія доларів. одія… цього ізійні ті ізростає. партія не сімейні »це століття ністю контр нагляд за діяльий родилася відпов бо не знала мусят аємо, історії і річй підйо Там – один Але наша діяльн – чотири армії та бойових анської борот однумогли мала такихцінно столи ідного штам Гончар ення подар треба нам, украї те, що мчні стався ості вдень, о Григор не мала з якихвийти навко патрі і всі за вмик Сою груп ов:робити навко ували Світла які за ювали за країни. Знахо ьби за незал тоді ь бути в нашо уівни отизм Батьки пригаолюючих органів. грошесті, али водог 2005 уявлення 15:15. У ці одног зуо.ізГуртом пу. По-др нцям, На вали Незал друзі. Вона ниу лишній Незалежност на сталас році –язавдя й. Їх мав ежність раї України незалежніс ОУН, які воРоСі єю всіх, День абимоєму житті на уло туватися про уякихЛауде уге, ся простро–не дились ранче хвилини особлки подія. міжнаму дують, що більш ежність. День виконалегшене блаки Пере 1956 року. лісти, які і Путіна війІ револ ива родний , без робоч е гурть сфері хочу ть Києва про Поманавко тних стоял горбачовсь світ. І коли почал у Верховній моги бити. Тато казав чекав, а можн радіоглушя нащоб наш і о- ники, кольои ЗМІ. Коли вірніс робили коротокремі журна. цеюції. магнат наша та а Цей повст України до незал вишил з радіоп рах. Іншу грома Тоді століежно а- комун ка демок родно , що стояв ть, розмо народ — Хіба наша лому Криму україн Раді прого любов, злаго пишал діяв 11 Це почалжити. передачі. стоїтьсті? Україна дянст моя добра ю артис А хібаУне ва зися рийма не слухав енькі фільм анський грудні ратизація ність прого вомткою не- кордо а тріща біля нану а«воро істичн лошустала незал країн Але уже Україн ську обрал велики знайо рух їй у цьому а систем да, колос и, моги років, не отрим а, це жі» й у лячіс ть і пороз селення, лосили – ча лунало, що настає пологового будин Залюб мо року ставл ма, аіз-за до незалможе1991 населе й прапо ки, ки гуртом цензура, небо,р.ці ежною, и. и 47% на- А невизначених 54% Польщ а, то вінтерп-ти риви серед це були невеликі неодягаю я допомголоси уючи із закор а у 2015 повідомили варті нашо і в ту саму ежності ми – грома ення у, Слова умінн зникли заборони агала. . По-третє, пішов на залишалося ння. для мене Якщо я. Вони вишит році – вже дону, нізвід допоше –—31%. дою! – Украї ччину, Румун До речі, мить я народ нова епоха. Незал ку й ї любов маму… і відкрився Ще одне забамбулен того антиукраїн про- учасники потімжаль, світ. Україн у сорочі?! ми не відкинуті наше Всеук Пані , національне Загалом, робитни мен52%. показав у мене Надал і в Украї Може, це ки. Його ку. містораїнсь люби Світл не класи ськог ежи цілий кий илася сього ці ію, ня ньою піднял і, їх симво ще землю тиме ніби аж людей ну ції кілька ано, о чне тому вбран трохи помпе . «Дівчинка!» кращирефер націон до Револ мас-к купувати дніш- а Гідно її підтримали вперше з’явил и білого лізує все їх прост мо тім прийш , тоальні – на 24 роки . висті, усім жилос свою м, щобендум. Тоді «Якими б ви хотіли запитання: в нас повід всі вважаю прапора, юо Моско почут позитивне, ня зно звучи свята, – рою ЗМІ. Понічого на яких ли йульту омил ися заціка в нашій Людя грома тя гордо симво урочи та й увесь вія задуш сини усе робачит и украї Орнам нестості. участьяудобре?90,3% кількістю, ть, але дату м потрі не інші. Вониякнетакі, що є дянство країні. вийде.

– Але ж можемо ент улюбл стінців Та митих, ила своєю світ правопоряд лічною: ще зі за бно казат про нас.влені у зароб иш. Але були і вони перес зменш билося горихто взяв році України з Росією и відно- у Украї свого народ про Незал колишній звернголосу еної перев не ванні. школи 2014 Щора дозво увало черво це сороч и З якось Ющен ути. ку. ихованні не по-ос цього покол правд тали існува ?». Надалі соціо відповіли, ни. році, ежніс зу у фести ляти, ся. я хотіла ний, що Якщо президент ки –у, чемо, звича Прига ко був патрі Алеть себе це не вихід! Мабуть, тому участь після щоб украсено, з макси обливому, підне уособл присвятити ження дайте валі берут ти. що «Укра У 1993 патріо вониює іння ще Євром як цетизм я й за кордо мають йно. І не логизахотєдайн — При, будь кілька відчув ставили не зміг отом. Чому скрив жит- али з року в айдан їна i Росія залишилося ь було? своє - почат як відомі викон у позити ласка дженими. мемося. лінуватинічого зруши знову на українців, Навпаки, потріб Андрі у, , щири їжджа захисників мальною уваго рік 42% об’єднатися в одну він Симч людей живих. ранен вну енерге авці, так й ючи ндент ківці зі своїм хто — Пропиреспо Андрє підйомі. но допом н ніколи не поїду: життя Требатику та вважа як мені здаєть не Був ю до ми, і ється Це Миро респондент єв:поти з місця пишазвича держа і бути перек их, ми зНа ич, який ня. сні істини?ам типові заТих, щоб слова агати – Але жпитан втікати – и родин вся грома Віталієм слав бути завжд Батьківщини. Так до нас стільк ? ся, може є для мене йний багато хтоЗа даним дили день.11% ами. У травні ниніш ів, у 2013 – 21%, ву» стало гом. прикр реаль обере і мого ним автор онуємося, лацкан не Вона щоразу дянст и талантів! иТак. робо має люди! Наталміжна и. розхозгуртувати. кожному. Саме це Прий родного вом, їх інстит моральчий Необхся зашена опита ка ПеЛеХ шла задов піджак забуває.Київського Благо итетом. а у ним які світлі геоме нього – лише черствіють Бо дуже погано, ними Такі співуч ці солда нас, них, го получ а прикр трични почал візеру справ Я уже з (КМІС пиша та і«Вира – 60%. уту соціол коли родзи Такі прекрасні ідно чя не падає ти, до ефіру щирі а готув миами. серця та і нками 2%. лися , відкри іншого А ватися плено , ромба Запитайте ), у 1992 огії зміни зніше за ці цифри и добра 2015 році, ватими, душі. очах. Часто скільк і 1993зроках спект значоквуїхніх війни нки є в кожні родини. Такі неба. Аджета до прогр більш livejournal симво умоваух європ ив для які еє перзавжд під ами. у ставленні .com ломмолод описа погірш «З 22 до бачим Катерина різкогейців час родючі.ості. вигляд и розпо й сім’ї. ти кількі і вонитя, еннявідала о: хлопе йно о падін–ня , навіть в з Росією ноготрохи — українців 24 серпн і націон що до Мені з позит Багхаджаті рівня життя в нас скажу Герба Україн Але повага цьальБатькі стьивом, мкнені незал Цього року провщини рівня що- започЩо стало пошт новин,и до союзу залікуи. тьежніс тих, хто важко», я будут працівник ся, порив вам, ть молодьневзагалздаєть , усміш вав — Але ці досягнасел А на чому ається не пиша столи Люди овхом мадян – комен ь увірани, легендарні це имали жит-«Засн кою. Івся зустріством вимірю підтр робо-а вже КМІС три аткування телебаченн кількіс столі стоїть чні що ж їздять і забули ли в дирек тутгро«Вечір цюютаєтьс яення. ється . тує дані тю жовто на перед важко мене і блогер: , станоції фонт овни фестивалю до відшукати, таланти ще треба я, синьо 56% Валер за затвер динної ю фонта президент тимів -блаки прапо. р. ову, вила працени ани киці» -жовти дивую Ми,ьукраїн годні й кажут , усе бутики. Важлисвітом до побра пиша Києв тноїбачат 13%, аь:тих, джени творчості? Цього ю. праа це нелег Для річ У лютом й роважли куля», «Каск інституту що ій Хмель тільки атри-ь Наталка лисявий а», «Вод мене м графік МиКО ці, умієм – Мама розпо сьо- розви ться, чому наш – 67%. у у 2014ороку це во велик ка ко.

— лАєН день, фести незале — ми тради щодня симво цюват яна Безпе справ ом Згадую адний Акт відста прати і Динам КО – треба читат валь свята. З нагод жної ційни ли й корис а… тку. ть Україн и (і це83% речно. Поїха прого прино відала, що КМІС зафік-му боці » родин Незалсував ємосиікалошен та персп вранці, до визна змін уня в лодія жаль, і,зневір підтри дален ної творч ежності и та виїжд На я вела прогрчи ті далекі часи, Майдану на непарноективн и Дня Україн в світ). Фото настро ти і куточ дян мкиНе заваж своємюють Украї Від РеВо Незал славе того, як її двох ості дуже и, іденти ої «Менезал ях ежнос забрік у місту. али ни.вираз та водо грома-ті жають за сердефікаці водогА тні ами на телеб коли у цюнадані автором ки країни, занур у відЯ так київсь ся Трійц пологовий після тільки забрали люцНезал ць» ми раї ежності на. приємно грай на зляка струм кордо українюця. Кожне ї себе кіежності. до анекс ії справжніст не можн нам потря прове чомусіння путіни в аченні, лася. итись показ будинок усіляк якли на ії Крим серйо і гумо РеВо люц вулиц наголосити присв я? Адже Такожятили Васильківсь . ь. а допускати. н. А цього чоРний Питаю поспіл Ми весь ник енітим і уть впливна ь, щоб потім зне : лася пізно (я народ і Вели кій досяг вести моїх колег алоУТ-1 олена Галуш Під час молим шиван Ру імене ії (ве : воїна людей 91%.три дні у цей на рівень є викій, 119/12 ипроф.есіона часка, укРа щоб справ ввечері 24 буложиття Соціологи лико конце м АТО. виСпілк Протелів яку рту їнськ намагався кожен із Украї їх на сцену голов мила «Вечі ося, багато ка: одягаю бРит 1», – повід уванн і датою мого вони дилос пролу і тРак серпня, робот ного палац Під час Євром – не анія) нових або релігій я державною нанало Тетян лися я шевче вкласти ни. Коли рку»Фонду Україн держа Тамар розча ініціативи» «Демо у .всю тоРи о— Волон – одна «І буде пісен у своїй керівник а Цимб багато цям ровувавні у а Страт нкове: мовоюїввод ніь свята. душу в мені маРи дивлюся тери розпо країні часто назакид син, іізбуде ай- талієм ознак підтри навіть помил народження ал, подр фонд» Світл цюОднак імені Ілька ієнко, дуже щири КПкрати щоб усе на,леви дану явідал , а навпа тему. так хочет суспіл «Ки-чні дух ти.уВідом на них, фоно ставл Олекс мати, і будут ають,зараз міцнів булаи,його Ми заспів мки незал люде ності. киандр було цька в, Іван м. Як можн ана КозлоКучер з Ві– їхній ься зроби що це аьстві За даним . І важки склала али брита на землі… що Смирн Са- пора ужжя Білонучасн 25-е), вони ково записали іва є дня більше. пісню Вовк. еж- почутять зростання нація,гості ь нська сяписьм ти ще що люди ожків й Але рік а було йти ситуац Левиц КМІС, у 1991– Олекс винят до дітей яка дуже ». Й и патріовська ицею, роках близьк . ова з відвід нених ія, хтось саме ька ну, чому, думає андра вважа ком. переб 2015 «Надрично тут не енниц тични і з ує в людей Ні, ніде у світі немає щось катего з вечірн любит мо: ють, у шпит прогулятися батьком устигли Украї 1994 соціалтів у залежність я україн чому кожні х безського о 44% опиту ь плака тих часів якщо Квінта одягат ьою казко ував у відпу того ною», магає «Коро любові, , як у нас, хтось залиш «Гром алі, удопо вони це кували имуть від велик Русла ткай спрос Петро захво ми змуше ьно-політич менеадяни тепла?! ти-туж історія поход вишив ся українсто роківваних спіли- ю А під н Її тільки в Україні. таких товує. стці, «Мел їм.ився Мага рів,все прапо ра була тривомістом. Атмосфеих вають анку тракто Пригадую, і цюбільш ні кров’ю часрфести диху частіш Ми на ською мовою 2005 першийдикто ження них потря одном якнай мені.належ роль доруч Українвалю були Для Марин рів напис – російс е або У 2002 році року одія е відчу по-укр -у помене Я настіл вибор нас часто опублрами, жною, але свою Незал и. а не ли: пов’яж та али сінь. двох ькою. У ність він єсерде или стрімк аїнськи» слова ювати , а 56% пишає ікован несеною. ьки уть своїх а на мовля крити пісні то симво до й підо же 2014 прапо розхв відпов та бійці запит ий це автор ежніс став своєї що подум прогр вийшо чатку музик чотир робит роман ами «Я в, Білоно куваць» Батьки підтри році до анексі ломдеякі илюва рець, бестсе ідальн ання: «Чи недесятк співа країни теся ви, що ма борот в уам. улером поь їх патріо хочу до , надба алося лася, Велик Але жки лиьби Ми не відсту ть? ість:за і на сцену війни Незалежніс на україн в нас До мене ами мов. ї Украї Я гадаю обрит Вітал ценеї, тичніш який сьогод сценіського «Укра ». Наш буде ній день народ вок, ні аніїне було особл ій ,илася «України» запрошують ими. для себе мій остан що патріо пимо від ть, хоча мій мували їна». палацу ків. Народ в дитинстві У тому заспі ни?», – лишеви – громадянин важкі онук допла у заУнову иво у Незалежнос на телеб вав перек числіне може, у часи,аченн т,ладен вашій родом із Левиц тизм цієї аматорів. «Яька ніхто душі. їни». І, гадаю тебе, демок тато Згодо часто зверта думав й сумки і – ненав – фрон україн 18% відпо творч підби країну це Якщо цих навіт ті. війна м Сирії. ратич о 1946 стан і. Це Бекеш про таке. опитаних Ми – незла майиджу тові відалькіна. ською А аматорів ла ж ості , яка »ала нує в йпатріопереїхлюдин підроку в табор лися «одно Степа моти яка трива – мовою ність! у прямі Ми їївиход ь шанс? Ми налаш з ародин – Сього роблю так, , це відклалось на Галяб ви? мні! тиме ще форм Олекс Універ Це усі дивит го. Одяга тована літка незал і дляефіри тично, ою бать-или ується не прост це єдиний андраКіла ситеті у мене на ися. Та доарди біженйців довнація ь як Фото будут любит Англії, де ю вишив просто на ж дні хочу. Злотн робил таланти, ежної Украо Олексія звича вьАнглії свою Фінан у Німеч жаву,уто лічува є вільною ика. .Не и цечині. Іванова анку як вияв Халам прожи в мене немаєзрозум стану душі, йною іла, очах» дерз допомогою відкривали сово незал підсвідомому рівні: тиму з надне важли Працю що.виход галузі ває любов переВаші «Вечі від й нині.’ю є доцен науко а не тільки зів-спонсор во, ежною стала у , опану даніс ,вих добрих друя завжди вонаівчи ні. всього у вишив скажу Навча рація. Я зміни громадської думки та самов рківці» томтю. вання й якогось дослід лася ідлишен в універ анці з нагоди десятк книжок. Меніситеті у 18 років, жень свята. оголосила вала хвилюь: ЗМІдарув … Ось, напри щораШефф переможців ів ми нагороджув зу хотіл та комун людей мене ла форму носа важливу всій атиікацій клад, пласти також ілд ося али добро путівками й кажу про новину. Споді країні цю Ганна Редьк . Автор діточ чинок, батькам. чна опеПідготувала бистих комплосуджували. Але на відпо какам, це відвер завданням кілько зокре ваюся, що їхнім а І так х головне, то. Світлана Ольга Семер ексів, які упоралася. якось, пам’я ма й за кордо із хай яке століт має бути завжд що я звільн Хоча чимало МажУріна до мене часу на хвилю н. А ак Добре, таю, не тоді підійш мала протягом и, зі спонс илася від тя надво зникне складалося багатьох рі. Бо, якщо ов кумир та сказав Згодом вітали вання було обмалщо орами, ця років. Навіть осо, що мого дитин думаємо: сьогодні робити? ь. справжня дитяча наївність, в собі, і ніщо я прекрасна, я з боку деяки колеги, друзі. Пішли в опівдні що ж щирість, би не повіриства Леонардо ДіКапякби Хоча літичної магазин на тутській За розпорядже х співробітн утратиться ця гроші купил ховність, працювала не могло мені допом і ла. чувал та ріо за відкриють інстиБула не впевн фінансової свої суть самих и всім 12 ду- фести а й заздр иків відОлена над собою Кличко. адресні випла нням міського ний квітк огти.МакО задля чого ощі. телеп ситуації, учасникам еною Я зробила –Я вець надто голови Віталі овий годиноновлевони й існую ередач, була валю по телев ти на суму валася з якогось радикальни , ходила до психо спілку зазнаПроте але, споді розумію, що виділвелик–ого понад 364 загалом чив Вітал я Кличка ізору. Щоб друзя ник. а Я також в людей лога… Не Я ніколи й крок – До ть. ваюся, вони що самеені до тисячі киян. від 100 до 350 ій нами значення герб на маску вела прогр згадка. Ми не пласти допомогло. ми, тому, 24-ї «ен навантажен грн отрим не ко «київ Дня незалежно хоч трохия прочисуми ний калей чнурічни вклад дуже малі, ами «Музи ей» аємо з Віталієм тала цю бачен вальн сітці, У місцевому Хоча багато поїду з Києва, хотіло опера не ціцію… Тоді я 5 мперед з-накошти ають сті незалежнос зеленбуд» надавала, ня для соціа полегшать доскоп», новин д вісли ються нові бюджеті млн грн.він буде заввишки.о 40 ій лиці звикл бРат,ине облаштуват До Дня у придб канал», «корона» «Молодіжнич- акцій ті готуобіцяє . фінансовеу, льно незах на це націо вийду заміж моїх знайомих емігруся б розви петР ання їхнім Незалежнов мене ватиснальн купує «Мод на голов о та завод и у столи не з’яви я в цьому ищен ЩеЗадва і рекор Інститутсь и бачити на вулиц сім’ям загиб солоуємо. за інозем зелених другом их киян» і щастя». Гадаю а, мода», «Зичи й шкод сті лася. ці 12 ди. духи мо павл о місті. досяг ів… слова ця. Але заразвали. Раніше я думал кій, сього зон. . і урочи чоловіки можут ми ненн лих учасн по 350 грн буде мо світло Харкі , саме вони мера,я нині, (польща) Ми – артисти, І не Солодухи – Лукашом Койрисом. засяє новим Якнерозпо Небесної в. Там дні опівд обмеж план ує ли нас із сте а, що, може, виплачено иків АТО хочувіла відкриття ь бути таким го, й оце країна надихнуетнічні україн створ увати Сотні. По — Віталі – лише представни сервісі YouTu Який та рідни ятьи велич коли ромаш пільг и душев ги рекор держава світле післяносії пращурів було оздобленняи барвами. Задля ні вулиці Герої буде по 150 грн несквер іЯкими 250 серед ці, чиїх має лиши ку з побаж які ми назва єм на перші дуети для насел тількиунезал ця Книезну грн отримвигля Традиційни дів Украї україн можут ські м той д мав змуш загоїтвьДніпр куме на ежною ними. героїв його вивезено ь бути нас опера тися. пісню «Брат be презентувал на соціа було викор ань. льном ни Лана селенці жена рани, а. ли «пісн ваюся ають діти, воно у Києві Споді братнзалиш Діти-пере- ення, влада Києва ена інваліди. – кияни-інва нт? й квітк доблизь До речі, під час впевнавді и , щоВєтро Глядачам динник, писат і стосунки Я наспр «Сьог наравжн истано нашава, ена, що Там ції «Вісла» до програмоюякі отримала впрод – по-сп залеж у Михаьому! имуть одні Разова випла —ліди який кияни овий го- колеу ко 7 тисяч квітів співпраці за брата» – резуль иться з білий Це був вони сподоя на двох». Хіба зо- пенсі двох йлівс– дитинства сироти, та споді Ольшт ми працю про свої захисті жителів. економічно ність сплет показ в серця уже народ – цесоціал народ ькій овж еконо телеб гурту тат уть ують вання щастя та але й гості стоможут остан ів, балис площ с, альтернант , серед яких аркуш мрії ємо онера х ьнонайбі та Йогонепра людей. які аченн від го на й илися їхні ина. , що дітинад відно на окрем ніх років… практи ь бути і цях-п міки, розви я, когось Kozak System «Еней» із гуртам розви з тексто льшу 2015 мегап змогли перед ці учасни кращі тку о. іншог ефіру им столи ткомих ера, агера батьки, бегонія. становитимм, пенсія якихпісля цююч м. ить тільки вленням дляелюст численні я почали надхо на за Для вальн Києва на залежсітку. це?опуля папір и Роботу розпо маску інвестки міста і Maleo Regga Каже рного не перев забра А о 14:00 тум, ремонрік передбачено чним нашої таиції леку і ати своїм в редак Rockers як дити иман у квітки підтрках таня листи, і мо з польс е 100 кріпи самої чали мене Нерок-гурту областях від Віталького тор капіта ищує 1900 більш насел , відбудетьс Болеку» тимуть дознаходимо можл ми зрозу пільг що це цікаво символ соліда e . І щоб Серед інших грн. ви, т ієм: роби різни е, і тобі «Еней», створе країни, а людин на проїз любов до «Льотрохид,відвол ення а нех подій українським міли, ивості столиці. грн, я подар на 41 об’єкті зелен льний їнськи буде не лише 2002 року завер категорій у столиці. і прода здоро ного іктися концерти альни на Сході суспільствомрності з ства, зокре ого госнам. Сольн в’ям,в Ольшт повер татись і назва х традицій і мови. украж соціа малозабезп х ліків, уза від льногЦе і збереження Києва, котрим Параметри шать саме найбі реться на – місті ма й у 15 ині брата і пісня Петром і і творч , яке ботакож буде низьк Навіть плетива істю, приго гурту апелю ечених жител Майдані помога: о хліба та четься зробице добре, але так льший людей скверах. і цікави ми ми имитують ми. Павло визначатим гігантського буріто цінам Незалежнос – Ми У кияни надан є м прям грудні соцідо героя хоСолод задов ів ти и. головн – мекси , які постр а матер ий щось більш Захист і 2014 Також у Києві ухами ми робим олені уть на місці. страву, що має обов’язок Гідності, ті. служитися кансьвлади іальн тим,тащо ського «Енеїди» Івана Котляр ого підтр аждал е, прику пісню «Біля року гурт заспів о. сплетуть державі, коржа з різно вигляд пшеничног незалежно имка інваліди учасники АТО, жертв и під час Револа до. У січні ав евдо душі народ найбільший прихилитис 2014 року тив україн тополі», яку присв I групи та від поюції и політичних я у. потім часту ю начинкою, котро о на Так яським деякі інші. на «Карт і виникла військовика котрі загину ватимуть ку кияни ю ідея Гроші буде репресій, м, на». усіх охочи Розмову ли за Україн переказано вела х. Світлана у. Реклама КОВАЛЬОВА

ЛИШЕ 14 грн на місяць

– Вам, мабуть, більше подобаються хлопці, старші за вас?

– Так, але точно не на 15–20 років. І не молодші за мене. Навіщо мені чомусь учити свого хлопця, виконувати для нього роль мамки? Люблю начитаних, з почуттям гумору. Але сьогодні весь мій час забирає лише конкурс.

Що за у нашивхжди серцях

vechirniyki ev.com.ua

Газета Київс Заснована ької міської Ради 3 січня 1906 року

програма

сПецПроек т архіви кріз«вечірки»: ь стоЛітт я

» 8, 17

Передплата на 2015–2016 роки з доставкою газети у поштову скриньку 1 місяць 14 грн 3 місяці 42 грн півроку 84 грн рік 168 грн

– А книжки які любите читати?

– Захоплююсь літературою з психології. Особливо люблю книги Дейла Карнегі (знаменитий американський психолог, письменник, автор відомих книжок «Як перестати хвилюватися та почати жити», «Як завойовувати друзів та впливати на людей» тощо. – Авт.).

– Цікаво, а що в Китаї будете розповідати про Україну?

– Намагатимуся не заглиблюватися у політику. Це слизька тема, у кожного своя точка зору. Також хочеться привернути увагу до України як до держави, яка розвивається. У нас велика кількість талановитих учених, артистів, лікарів. Є чим пишатися.

– Мабуть, закохалися? Або, може, у вас з’явився якийсь ідеал серед відомих моделей?

– Ні. Взагалі не було мрій брати участь у подібних конкурсах. А мій ідеал краси – це телеведуча Ольга Фреймут, її витонченість, стиль. І я тоді захотіла теж бути такою, як вона. Чи, можливо, навіть кращою.

– А на кого з родичів ви схожі зовні?

– Я взяла потроху від обох батьків, але найбільше схожа на дядька за маминою лінією. І характером теж у нього. Працьовита, цілеспрямована… А ось зачепити за живе мене можуть несправедливі звинувачення у мій бік. А ще я інтроверт: навіть коли дуже нервую, зовні зберігаю спокій.

7

» 5–21

Три здн нагоди і для

Світла першо на Білоножко водограї Аквт проюгочитала Незалеж лошення ності

Наше ко ріння. П

Зі святом

ишаємося

Суперпопу про своє лярні у своїх кра українськ їна е походж х письменники ення й артист и не

, рідна У країно!

Ми неодмі упевнені нно вистоїмо в бор бій Сказали за ці 12-го баталь отьбі за Незалежн йону тер ість і ста ито Слава Укр всіх: і за тих, хто немо сил ьнішими, на фронті ріальної оборон аїні! и , і за тих, хто на мир«Київ». ній передо вій.

Новий відлік часу

Є гроші

До Дня Нез соціально алежності Україн допомогу незахищеним кия и столична влада нам разову над матеріаль асть Дня ну

Рекорди Незалежндо ості

…

забувають

нагадуват

и

8

майдан

Як ми боролися за європейський вибір Роман ФЕДЬКО, історик, учасник АТО 21 листопада, згідно з Указом Президента України, ми вдруге відзначатимемо День Гідності та Свободи. Саме цього дня, два роки тому, журналісти та небайдужі до долі країни громадяни вийшли на Майдан Незалежності, щоб висловити свій протест проти відмови уряду Азарова підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Однак справжнє протистояння режиму Януковича розпочалося після нападу міліцейського «Беркуту» на активістів Майдану та жорстокого побиття людей уночі 30 листопада. Ці події стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент виступів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості та широкого поширення не лише столицею, а й іншими містами України. Від жорстоких дій влади здригнулося суспільство – на вулиці Києва вийшли десятки тисяч небайдужих киян та гостей столиці. Фактично з того часу стало яскраво прослідковуватися розділення Майдану на дві основні частини: одні – за європейські, ліберальні цінності, другі – за своє право на справедливість, національну ідентичність і покарання всіх винних правоохоронців та урядовців. Уряд Азарова фактично сприяв пробудженню непереможного українського волелюбного духу, що, здавалося, згинув у пітьмі століть та кривавих протистоянь минулого. Майдан 2013–2014 років показав світу приклади зразкової самоорганізації населення, незламності в досягненні цілей, прагненні справжньої свободи та волі. Під час тих кривавих подій грудня – лютого з’явилися і перші народні герої. Лютневі розстріли протестувальників на Інститутській та на Грушевського продемонстрували світу агонію влади, її неминучу загибель. Неможливо перемогти великий 45-мільйонний народ у відкритому збройному протистоянні. Цю прописну, на перший погляд, істину не врахували тодішні очіль-

компас

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

клуб

У Чорнобилі зніматимуть кіно про місцеві звичаї Фото Олександра Посталовського

Марія КАТАЄВА

Ведуча рубрики Марія БЄЛЯЄВА

«Інспектор Фреймут» виходитиме на «1+1» попри судові заборони

10 листопада Вищий господарський суд ухвалив рішення на користь «Нового каналу» в спорі з каналом «Студія 1+1» щодо авторських прав на телепроект «Ревізор», зобов’язав призупинити виробництво і трансляцію програми «Інспектор Фреймут» та виплатити компенсацію у розмірі 1,2 млн грн за порушення авторських прав на літературний твір (типовий сценарій телевізійної передачі). Приводом для позову «Нового каналу» стала поява телепрограми «Інспектор Фреймут» у ефірі «1+1» 3 вересня 2014 року, після того, як ведуча перейшла на «плюси». На думку представників «Нового каналу», сценарій, за яким знята передача, повністю відповідає сценарію їх програми «Ревізор», яку також вела Ольга Фреймут. Представники телеканалу «1+1» не згодні з рішенням суду, оскільки, на їхню думку, «Новий канал» хоче привласнити собі цілий формат телепроекту, в якому проводять інспекції.

10 листопада на «1+1» показали перший випуск нового сезону «Інспектор Фреймут». Як повідомили «Вечірці» у прес-службі «1+1», офіційна позиція каналу така: проект виходить в ефір без порушення чинного законодавства. У центрі інспекцій перших випусків проекту, який демонструють по вівторках о 22.00, були якість послуг у пологових будинках і громадському транспорті.

Історія та артефакти у столичній підземці

«Прогулянки містом» запрошують проїхатися маршрутом першого рейсу київського метрополітену. Глядачі дізнаються, чому 1884 року не затвердили проект метро у Києві, де планував побудувати гілку підземки гетьман Павло Скоропадський, на якій станції увічнили молодого Микиту Хрущова, а також де у столичному метро можна побачити доісторичних істот. Випуск програми – 19 листопада о 22.30 на телеканалі «Київ».

У суботу на «Першому» – фінал «Дитячого Євробачення» 21 листопада у Софії відбудеться фінал Дитячого Євробачення-2015, що проходить під слоганом #discover (відкриваймо). Україну на сцені міжнародного конкурсу представлятиме киянка Анна Трінчер з піснею «Почни з себе». Шанувальники шоу «Голос.Діти», певно, пам’ятають цю дівчинку, яка була у команді Наталі Могилевської. За перемогу на 13-му «Дитячому Євробаченні» змагатимуться конкурсанти з 17-ти країн. Фінал конкурсу у прямому ефірі транслюватиме UA:Перший, початок о 20.30. Напередодні на каналі показуватимуть кліпи фіналістів.

9

У виробництво запускається новий фільм Мирослава Слабошпицького, чия попередня картина «Плем’я» стала хітом міжнародних кінофестивалів. Стрічка «Люксембург» розповідатиме про Чорнобиль наших днів і людей, які працюють на цій відчуженій території, а до її створення долучилися Україна, Франція, Норвегія, Німеччина та Нідерланди. Чорнобильська тема непокоїть режисера Мирослава Слабошпицького вже давно: 2001-го він написав сценарій «Чорнобильський Робінзон», який став дипломантом конкурсу «Коронація слова», а його короткометражку «Ядерні відходи» було відзначено «Срібним леопардом» на фестивалі в Локарно 2012 року. «Це дуже особиста для мене тема, бо в 1990-х я працював у зоні відчуження репортером, – пояснив режисер. – Коли приїжджаєш до Чорнобиля, проходиш інструктаж з техніки безпеки, відвідувачам пояснюють, що територія зони за площею дорівнює території герцогства Люксембург, звідси й назва. Це країна в країні, що має свої звичаї. З одного боку, там радіаційна небезпека, з іншого – відчуття якоїсь вільності. Можливо, для багатьох це найкраще місце на землі. І люди, котрі там працюють, – це братство з власною системою розпізнавання, окремий світ, який я й хочу показати». За визначенням режисера, щодо жанру це буде «неонуар у декораціях сучасного Чорнобиля».

За словами Мирослава Слабошпицького, зона відчуження є окремим світом, країною в країні, особливості якої він і збирається показати

Робота над стрічкою тривала від початку цього року. Творча група неодноразово відвідувала Чорнобиль, вишукуючи найменш засвічені місця для зйомок. Також цей проект презентували на міжнародних кіноринках, розраховуючи на фінансову підтримку. Там він уже здобув кілька нагород, зокрема Global Filmmaking Award на кінофестивалі незалежного кіно «Санденс» (США) та приз CineMart від європейського телеканалу ARTE. І хоча сценарієм одразу зацікавилися іноземні продюсери, копродукція (спільне виробництво) за європейськими

нормами була б неможливою без участі України. Днями Держкіно уклало договір про надання державної фінансової підтримки продюсерам фільму «Люксембург» у розмірі 10 млн грн, це понад 30% загального бюджету стрічки (1,1 млн євро). Решту коштів дають закордонні продюсери: фонд СNC (Франція), Фонд Хуберта Балса Роттердамського кінофестивалю (Голландія) та Сурфонд (Норвегія). Творча група вже готова до зйомок, чекають лише на потрібну погоду. «Це буде зимова історія, тож розпочнемо одразу, як піде сніг, – зауважив про-

дюсер та оператор картини Валентин Васянович. – Зйомки плануємо завершити до кінця зими – початку весни». Відомо, що у фільмі будуть задіяни українські актори, але наразі прізвища не розголошують, бо ще тривають перемовини. За словами режисера, стрічка має вийти на екрани 2016 року, якраз до 30-х роковин трагедії на Чорнобильській АЕС. Картину, звісно, планують презентувати на Каннському кінофестивалі, а права на її прокат уже придбали дистриб’ютори з Чехії, Словаччини, Югославії та Греції.

Як українці породичалися з грузинами Марія КАТАЄВА

Незважаючи на бум вітчизняних стрічок, сучасні дитячі картини можна на пальцях полічити: «Іван-Сила», «Трубач», наразі знімається «Казка старого мельника». Проте ситуація потроху покращується. Держкіно оголосило про початок роботи над дитячою комедією «Канарка, Пропелер і Хвіст» – історією української та грузинської родин, які зустрілися під час літніх канікул. Для режисерки Надії Кошман це не перший кінопроект. 2005 року вона зняла дитячу короткометражну стрічку «Світлячки» за своїм же сценарієм, що переміг на «Коронації слова». Ідею «Канарки, Пропелера і Хвоста» Надія Кошман виношувала кілька років.

– Це лірична комедія, головними героями якої є типова українська родина: мама й син Колька, – розповіла режисерка. – 10-річний хлопчик мріє побудувати літак, щоб відвезти матусю в теплі краї. Але, виявляється, по щастя та любов необов’язково їхати так далеко – досить придивитися до своїх близьких і сусідів. За сюжетом, у спорожнілому будинку навпроти оселяється грузинська родина. Колька швидко знаходить спільну мову з дітьми – Кеті та Кахою. Саме за прізвиськами цих трьох друзів – Канарка, Пропелер і Хвіст – названа стрічка. Невдовзі в домівці грузинів з’являється біженець, їхній родич Георгі. Щоб його не депортували, сім’я просить маму Колі взяти з чоловіком фіктивний шлюб... Чому саме грузини? Бо за духом, веселістю й укладом життя вони дуже

подібні до українців, пояснює Надія Кошман. Окрім того, не минеться без грузинського гумору, а також грузинської мудрості, якою з малечею охоче ділитиметься дід Кеті та Кахи. Оскільки події у фільмі відбуваються під час літніх канікул, початок зйомок заплановано на травень 2016 року. Як розповів «Вечірці» продюсер Микола Базанов, зніматимуть в Україні, потрібні лише дві камерні локації – оселі героїв. Незабаром шукатимуть акторів. Зокрема, ведуться переговори з відомим грузинським артистом, ім’я якого поки що не розголошують. Завершити ж картину хочуть у грудні 2016 року. Як зазначив голова Держкіно Пилип Іллєнко, наразі Державне агентство України з питань кіно є єдиним інвестором цього проекту, виділивши на фільм «Канарка, Пропелер і Хвіст» близько 10 мільйонів гривень.

17

Вечірній КИЇВ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

що буде

День Гідності у Києві У суботу в місті триватимуть урочистості, меморіальні та культурно-мистецькі заходи Співатиме молодь Загальнодержавні меморіальні заходи та культурно-мистецькі програми відбудуться на Майдані Незалежності, Хрещатику та алеї Героїв Небесної Сотні. Головний режисер – Сергій Проскурня. На Майдані 21 листопада з 16:00 і до опівночі триватиме студентський музичний марафон із гаслом «Вони прийшли першими, щоб ми пішли за ними». На сцені виступатимуть молоді гурти, учасники Євромайдану, які розкажуть власні історії тих подій. Це 15 команд з різних регіонів країни, серед них й українці, які живуть у Німеччині та Великобританії.

У музеях – «Мистецький барбакан» і світлини

Вільні творять

майбутнє!

У Національному музеї історії України (вул. Володимирська, 2) у п’ятницю відкриється мандрівна виставка «Правдиві свідчення: від Революції Гідності до сьогодення». Серед авторів – Гліб Вишеславський, Андрій Єрмоленко, Іван Семесюк, Оксана Чепелик та інші. На відкритті презентують книгу Наталії Мусієнко «Мистецтво Майдану». Виставка триватиме до 6 грудня. Музей історії міста Києва запрошує 21 листопада з 18:00 на «Мистецький барбакан», що відбудеться на тлі унікальної виставки «Майдан: від Незалежності до Свободи». У програмі: екскурсія експозицією, літературні читання за участю письменників і поетів, музичні виступи. У музеї «Київська фортеця» (вул. Госпітальна, 24-А) до 27 листопада триває виставка фоторобіт «Майдан – фортеця духу».

Погляд на революцію очима художників 21 та 22 листопада о 16:30 у столичному кінотеатрі «Жовтень» відбудеться прем’єра документального фільму Натальї Бабінцевої «Музей «Революція». Українсько-російська стрічка є першим системним кінодослідженням візуальної культури Майдану. Герої Натальї Бабінцевої – музейні куратори, мистецтвознавці, художники та митці, чиї роботи стали символами українського протесту.

У бібліотеці покажуть «Майдан»

ники тієї ще, по суті, кучмівської, радянської України. Сотні вбитих Героїв майдану сформували тоді нашу першу Небесну Сотню… Тоді ми ще й гадки не мали, що будуть анексія Криму «братнім народом» і війна на Донбасі з Росією. Саме на Майдані, а потім на сході нашої держави ми розпочали справжню свою боротьбу за національну, ментальну, культурну незалежність. На превеликий жаль, те, що дістається безкоштовно, без боротьби, не цінується належним чином. Однак рано чи пізно ми все ж таки мали пройти цей тяжкий шлях самопізнання, національної самоідентифікації і розуміння свого місця серед когорти цивілізованих народів. Події Революції Гідності, що розділили новітню історію України на два доленосні відрізки, явили собою вінець боротьби нашого волелюбного народу за волю. Вони стимулювали український народ прокинутися від довгого, летаргічного сну, який навіяв нам улесливий, підступний ворог своїми брехливими обіцянками та отруйним розбратом. Ми повстали і зробили перші вагомі кроки у

сучасній історії на шляху до себе, до власної історії, до своїх витоків. Сотні самооборони Майдану, що виникли за прикладом Січі козаків-запорожців, продемонстрували всім нам зразки звитяги та самопожертви. Вони красномовно довели, що не варто боятися брати відповідальність за долю держави, приймати важливі, доленосні рішення. Предковічні заповіти пращурів – не пусті слова, вони актуальні й нині, адже хто боронить рідну землю, свободу та волю народу, той виконує одну з найважчих та найпочесніших місій у житті. І він вартий людської поваги та шани. В ім’я загиблих на Майдані та сході України, і влада, і ми всі разом маємо зробити все можливе й неможливе заради утвердження права, законності та демократичних принципів, забезпечити проведення справжніх, дієвих реформ в усіх сферах та галузях, адже іншого такого шансу в нас не буде. Фото Павла Пащенка, Бориса Корпусенка, Олексія Іванова та Леоніда Фросевича

Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія» до річниці Революції Гідності підготувала перегляд документальної стрічки Сергія Лозниці «Майдан» (21 листопада о 12:00 та 14:00 на Повітрофлотському просп., 10; 21 листопада о 12:00 і 22 листопада о 14:00 на вул. Льва Толстого, 49). Також у читальні на вул. Льва Толстого 21 листопада протягом дня триватиме перегляд записів відеоінтерв’ю з активістами Євромайдану в проекті «Свідки говорять».

«Хорал безсмертя» та перформанс 21 листопада о 19:00 у Колонній залі ім. М.Лисенка Національної філармонії України (Володимирський узвіз, 2) відбудеться концерт «Хорал безсмертя» з міжнародного концертного циклу «Елітні вечори камерної музики Євгенії Басалаєвої». У концерті візьмуть участь знані українські виконавці та творчі колективи. Того самого дня о 19:00 в «Українському домі» презентують патріотичну виставу-перформанс «RеУКРНАЦІЯ. Перезавантаження нації». Вистава створена суспільним театром «Образ», а задіяні в ній непрофесійні актори, зокрема волонтери й учасники АТО. Хедлайнером перформансу стане рок-гурт «С.К.А.Й», який виконає пісню Тараса Петриненка «Україна» та власну «Подаруй світло».

Атмосфера Майдану та історії очевидців 20 листопада о 18.00 у Mediahub (вул. Суворова, 4-6) презентують книгу «Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності». Володимир В’ятрович, Євген Нищук, Юрій Дерев’янко, Дмитро Гузій та інші пригадають власні історії тих подій.

21 та 22 листопада Центр науки й мистецтва Diya (територія кіностудії імені Довженка, просп. Перемоги, 44) запрошує зануритися в атмосферу Майдану, згадати та відчути, як це було, ще раз пережити радість і сум, дух єдності та віри в Україну. У програмі: лекції, поезія, свідчення очевидців Революції Гідності, частування, майстер-класи з плетення маскувальних сіток, розпису касок, виготовлення щитів, надання першої медичної допомоги, Пошта Майдану, вільний мікрофон, арт-виставка, інсталяції тощо. Марія КАТАЄВА

18

війна і ми

новини Деснянці збирають книжки

Мешканці Деснянського району долучилися до акції «Подаруй книгу воїну», започаткованої Департаментом освіти і науки, молоді та спорту КМДА з метою підняття бойового духу українських воїнів. «Це вже друга акція зі збору книжок для воїнів АТО, яку не оминули увагою деснянці. З червня поточного року також збираємо книжки в рамках акції «Бібліотека українського патріота», що проводиться за підтримки Всеукраїнського Альянсу бійців та волонтерів АТО, Спілки письменників України та Фонду сприяння ініціативам газети «День». За цей час зібрано понад 800 книжок», – каже співробітниця Центральної районної бібліотеки Тетяна Оврас. У грудні Київський міський центр сім’ї «Родинний дім» передасть усю зібрану літературу волонтерам, які відвезуть її на Схід України.

Пластикові кришечки – як сировина для протезів

Урок про справи на фронті

У школі №99 Дніпровського району відбулася зустріч учнів з воїнами АТО. Серед них був тато учня 4-Б класу Данила Пріщенка Анатолій Павлович. Воїни розповіли про будні на передовій, ділилися враженнями про те, як змінюються настрої тамтешніх мешканців. Наприкінці зустрічі вони подарували прапор 128-ї бригади з автографами та побажаннями. А від учнів були малюнки, солодощі та різні приємні дрібнички.

увага! Допоможіть волонтерам!

Номер банківської картки: 5168755325255079, ПриватБанк, Ахмад Атакулієв, волонтерський центр «Український Дім».

Кремль зомбує киян. Чому не реагуємо? Леонід БОРИСЕНКО

Нещодавно поряд із багатьма станціями столичного метро роздавали безкоштовну газетку. На першій шпальті вміщено великий колаж: двоє осіб у чорних мундирах, які дуже нагадують есесівську форму періоду гітлерівського рейху, – Борислав Береза і Віталій Кличко, претенденти на посаду Київського міського голови. І заголовок до статті: «Явка провалена! Во втором туре на участки не придет две трети киевлян». Можна було б цю агітку вважати одним із елементів сумнівної передвиборчої агітації, якби не кілька суттєвих моментів. В Україні, як відомо, заборонено пропаганду нацистського режиму, утім як і комуністичного. Відтак цей інформаційний продукт одразу мав би потрапити в поле зору фахівців низки відомств, зокрема Мінюсту, спецслужби. Якщо порушено закон – треба відповідати… Що натомість? Жодного реагування ми не побачили і не почули. Ніби й не було такого факту. Але ж газетку видано накладом понад 200 тисяч примірників! Громадські організації також ані пари з вуст. «Не побачили» такого «промовистого» колажу й журналістські організації, які відстоюють свободу слова. А тепер перекиньмо місточок у минуле. 31 жовтня 2003 року на вулицях Донецька з’явилися бігборди, на яких було зображено чоловіка в нацистській формі. Зовні ця людина була схожа на кандидата у Президенти Віктора Ющенка. Уже як глава держави Ющенко під час робочої поїздки до Донецька 15 липня 2005-го дав доручення СБУ в 10-денний термін встановити осіб, причетних до розміщення скандальних бігбордів. Прокуратура порушила кри-

Складається враження, що кремлівська п’ята колона розперезалася в Києві мінальну справу, яка незабаром опинилася на архівних полицях. Винуватців не знайшли. Що сталося з Донецьком – усім відомо. Російські терористи, які окупували частину території Луганської та Донецької областей, постійно розповсюджують цинічну брехню, що буцімто в Києві «владу захопили фашисти, нацисти…». Називають нас «хунтою». Вони використовують кремлівську технологію, в основі якої тотальне маніпулювання свідомістю людей у стилі нациста Геббельса. А в якості ілюстрацій до тих чи інших антиукраїнських текстів додається щось із фашист-

ського: наприклад, свастика, чорні мундири… Діє продумана, хитра технологія одурманювання. А за ниточки сіпають, зрозуміло, кремлівські ляльководи. І ви ж подивіться, усі ці інформаційні постріли весь час лягають у такій площині: «в Києві усі – фашисти». Читаємо днями сайт «Русская весна»: «В сети появилось видео, на котором украинский нацист и кандидат в мэры Киева пытается объяснить низкую явку избирателей и свой проигрыш терактами в Париже». Саме у цей період у Києві роздавали газетку з колажем «Явка

провалена…». І саме цими осінніми днями глава терористичної «ЛНР» Плотницький «привітав киян зі звільненням України від німецько-фашистських загарбників», заявивши, що в Києві сьогодні «знову господарюють фашисти». Виступили синхронно: і газетка з колажем про «есесівців», і ворожі сайти, і бандит Плотницький... Чому мовчать з цього приводу «інформаційні війська» Міністерства інформаційної політики України? Нагадаємо, що ці війська сповідують принцип: кожен наш інформаційний посил – це куля у свідомість ворога». І де ж ці «кулі»? Складається враження, що кремлівська п’ята колона розперезалася в Києві. Ми не забули, як весною та влітку час від часу в місті спалахували різні сумнівні протестні акції – то біля Міністерства оборони, то на Хрещатику, то на Печерських пагорбах. Навіть подекуди палили шини. Деякі з таких «протестів» були розраховані на тривалий час, із залученням десятків, а то і сотень активістів, із «висвітленням» у ЗМІ, в тому числі на сайтах «Новороссии», із застосуванням «чорних» інформаційних ресурсів – усе це сміливо можна називати спеціальними операціями Кремля. Вони – продумані, мають певний бюджет. Безумовно, є і мета – посіяти сумніви, страх, зневіру. Знизити патріотичні настрої українців. Домогтися хаосу. А якщо додати до цих цинічних інформаційних атак ще й діяльність так званих псевдоцентрів із вишколу нібито молодих добровольців для фронту, деяких замаскованих ворожих громадських організацій, які прикриваються патріотичними назвами, то можна дійти висновку, що п’ята колона не розгромлена, навпаки – активно діє. Будемо терпіти її і далі? Невже автором і власником профашистської газетки, яку пропонували киянам, усе зійде з рук?

Бізнесмени навчають колишніх воїнів Марина Марченко

Днями відбулася презентація перших підсумків роботи унікального для нашої країни проекту – соціального бізнес-інкубатора Bizclub, який організовує безкоштовне навчання переселенців та ветеранів АТО. Кінцева мета проекту – популяризація та сприяння розвитку малого підприємництва на всеукраїнському рівні. Про це «Вечірці» розповіла Оксана Воропай, координатор проекту «Воїну – гідна праця». Участь у конкурсі взяли майже 200 осіб із різних куточків України. Було дібрано 24 найкращі ідеї. Протягом місяця тривало інтенсивне навчання: учасники готували свої бізнесплани, здобували знання на майстер-класах від консультантів міжнародного рівня. Загалом проект розрахований на півроку. Як зазначила пані Оксана, усі навчальні програми переселенці опановують разом із

Фото Григорія Кубланова

Щотижня киянин волонтер Ахмад Атакулієв разом із колегами доставляє гуманітарні вантажі на фронт, захисникам Вітчизни. З допомогою Атакулієва, який має позивний Док, «Вечірній Київ» передає на передову й частину накладу газети, а також книжки, що приносять мешканці міста в рамках редакційної акції «Бібліотечка для воїнів». Сьогодні волонтери просять відгукнутися небайдужих людей і допомогти їм матеріально в таких поїздках на Схід.

ворожі технології

bavit.io.ua

Учні та вчителі школи №224, що на Воскресенці, взяли активну участь у Всеукраїнській акції зі збору пластикових кришечок для допомоги бійцям АТО. Такі кришечки, вироблені з різних видів пластику, дробляться на гранули і використовуються як сировина для протезів. За словами організаторів, акція має велике значення для бійців АТО, які потребують протезування, адже чим більше вдасться зібрати кришечок – тим більше поранених воїнів зможуть повернутися до нормального життя.

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

Олександр Морозов презентує свій проект

захисниками Вітчизни. Вони добре контактують, руйнуючи таким чином стереотипи, і демонструють позитивний приклад комунікації. Хоча психологи радили громадським активістам розділити їх на групи. Волонте-

рами працюють вітчизняні бізнесмени, яких знаходить громадська організація. Вони не лише навчають бізнесу початківців, а й фінансово підтримують їхні ідеї. Загалом до проекту долучилися 10 бізнесменів та 6 тренерів. За підсумками конкурсу, грант у розмірі 100 тис. грн отримав Олександр Морозов, котрий запропонував виготовляти спеціальні серветки для очищення зброї. Побувавши в зоні бойових дій, молодик побачив, що бійці змушені чистити зброю тим, що є під рукою, – ганчірками або старими простирадлами. «Виготовлення спеціальних серветок на основі віскози з додаванням синтетичних мастил не лише збільшить термін використання стрілецької зброї, а й збереже життя бійців», – певен він. Організувавши виробництво спеціальних серветок, Олександр планує працевлаштувати принаймні десять колишніх воїнів з інвалідністю.

вітальня

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

19

Сергій Пивоваров:

«Лаврський скарб продали Ермітажу дуже дешево» довідка «ВК»

Фото Григорія Кубланова

Сергій Володимирович Пивоваров народився 16 грудня 1960 року в містечку Полонному на Хмельниччині. У 1983 році закінчив Чернівецький національний університет, спеціальність – історія. Доктор історичних наук, професор. Автор багатьох наукових праць, а також посібника з археології для школярів. Відстояв від знищення десятки археологічних пам’яток України. Лауреат премії імені Омеляна Поповича. Поважає дисципліну та любить гумор. Головне захоплення всього життя – археологія. Дружина за фахом біолог, син і донька – історики.

Про найзнаковіші наукові відкриття і цікаві знахідки на теренах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника кореспондентам «Вечірки» розповів доктор історичних наук, професор Сергій Пивоваров.

«Наприкінці XIX ст. у Лаврі було понад мільйон карбованців золотом»

– Досліджуючи спадщину заповідника, ми працюємо у двох напрямках. Перший – опрацьовуємо фонд № 128 у Центральному історичному архіві, де зберігаються понад 4 тисячі справ, що безпосередньо стосуються Лаври, – розповідає Сергій Пивоваров. – На кожну справу складаємо анотації, адже в одному документі можуть бути кілька матеріалів, що не належать до цієї справи. У підсумку плануємо разом із Державним архівом видати двотомник документів кінця XVIII – початку XX століть. Відзначу матеріали, пов’язані з епідемією чуми у Києві. Збереглися подробиці того, як відбувалися поховання лаврських монахів, які помирали від цієї хвороби. Цікаві документи про участь ченців Лаври у Першій світовій війні, які служили братами милосердя у санітарних поїздах, а також – полковими священиками, відспівували загиблих.

Другий напрямок роботи – археологічні дослідження на території Лаври. Нині з Інститутом археології ми уклали угоду про співпрацю. За допомогою спеціальних приладів археологи можуть зафіксувати все, що лежить під землею на глибині 50 метрів. Фахівці інституту працюють зараз на території заповідника, вивчають усі пустоти, і ми разом складаємо археологічну карту території Верхньої Лаври.

– А що саме знайшли під час останніх археологічних досліджень?

– Зовсім недавно у східній секції келій Соборних монахів (4-й корпус) під час проведення зондажних робіт працівники натрапили на майданчики, викладені з цегли. Коли на цьому місці почали працювати археологи, то з’ясувалося, що до 1718 року – а тоді сталася пожежа в Лаврі – келії були дерев’яними, а підлогу вимощено цеглою. Було знайдено також багато кераміки, унікальні кахлі із зображенням фантастичних істот, а також нумізматичні матеріали – 4 монети: пруські, польські та російські.

– Хіба ченці того часу мали справу із грошима?

– Звичайно, адже тодішній монастир – це величезне господарство, якому спонсори та меценати давали

значні кошти. Крім того, в монастирі щось вироблялося, продавали свічки, ікони, хрестики та багато інших предметів. Добре відомо, що наприкінці XIX століття у Лаврі було понад мільйон карбованців золотом. А що вже говорити про скарб, який було знайдено в Лаврі...

– Який саме?

– У 1898 році на другому поверсі Успенського собору, в приділах Антонія і Феодосія, робітники зняли підлогу і хотіли покласти нові

десять дукатів, випущена польським королем Сигізмундом III у 1621 році на знак перемоги під Хотином, і римський золотий медальйон IV ст. до н. е. із зображенням візантійських імператорів Констанції і Константа. Знайдений у Лаврі скарб – один із найбільших у Європі.

– А як склалася доля цього скарбу?

– Монастир хотів його продати колекціонерам. Київський археолог, директор церковного музею Микола Іванович Петров склав каталог коштовностей, але тут втрутилася російська влада і скарб, який було оцінено у 200 тисяч карбованців золотом, продали Ермітажу за 60 тисяч. Ермітаж на цьому добре заробив, адже серед монет були і дублікати. Їх продали за кордон і повернули витрачені кошти.

«Храм Спаса на Берестові рят ують іта лійці»

– Повернімося до сьогодення. Церкву Спаса на Берестові колись відкриють для відвідування ?

– Хотілося б, щоб держава все ж таки виділила кошти для проведення реставрації цієї культової споруди, бо всередині храм дуже занедбаний. Його головна біда в тому, що сильно підмокають фун-

пряма мова Головне, чого нам вдалося досягти, – припинили несанкціоновану забудову Лаври. Нині всі плани щодо будівництва погоджуються з Міністерством культури дошки. Але раптом в одній зі стін побачили нішу. Коли її відкрили, то виявилося, що там стояли вулик і три великі баклаги. Одна була по вінця наповнена золотими монетами, а дві інші – срібними. Наймолодша монета датована 1702 роком. Загалом скарб налічував десять тисяч унікальних монет. Крім того, серед інших речей лежала медаль Василя Острозького, відома лише в одному екземплярі. Були також монета в

даменти, особливо під час снігів і дощів, а це дуже негативно впливає на унікальні фрески XII століття. Італійці запропонували нам свій винахід – невеличкий прилад, що висушує стіни, і нині він працює у храмі. На благодійних засадах ми маємо можливість протягом року користуватися цим приладом.

– Упродовж багатьох років відбувалося протистояння між

монастирем і заповідником. Воно вже у минулому?

– Стосунки між монастирем і заповідником стали цілком толерантними. Головне, чого нам вдалося досягти, – припинили несанкціоновану забудову Лаври. Нині всі плани щодо будівництва погоджуються з Міністерством культури. Наші фахівці наглядають за печерами – перевіряють вологість, слідкують за станом збереження мощей. У нас на вчених радах завжди присутні представники монастиря.

– На верхній території Лаври розташовано чимало музеїв. Їх, як і раніше, вважають сторонніми організаціями, чи вони вже стали «своїми»?

– Є правова колізія. Річ у тім, що всі будівлі належать заповіднику. Тому музеї, що перебувають на його території, зобов’язані платити за оренду приміщень, за тепло та світло. Але в них немає таких коштів, і цей величезний тягар лягає на наш бюджет. Крім того, музеї фінансуються з міського бюджету, а заповідник має статус національного і ним опікується Міністерство культури, тому постійно виникають проблеми. Хоча насправді Києво-Печерська лавра – це великий музейний об’єкт, і якщо тут будуть розташовані цікаві музеї – то тільки плюс. Наступного року ми святкуватимемо 90-річчя заповідника – у 1926 році тут було створено ціле музейне містечко, і воно мало єдине підпорядкування. Якби і зараз зробити одну структуру із загальним фінансуванням, то це пішло б на користь усім.

– Щодня ви ходите на роботу в Києво-Печерський заповідник. Відчуваєте на собі його святість?

– Звичайно. Лавра для мене – не тільки місце роботи, але і велика святиня. Коли бачиш Успенський собор, відчуваєш, як відразу змінюється настрій, на душі стає легше і спокійніше. А вранці я зазвичай заходжу до храму помолитися. Марина МАРЧЕНКО

Реклама

20

культура

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

Фото Григорія Кубланова

«Мистецтво – це кардіограма суспільства» Представниці творчих династій, які народились у Києві, а нині проживають у США, подарували Музею української діаспори 60 найкращих творів Марина Марченко

Дмитро Завадський – Вільям і Віра Зінєвіч – його дружина у виставі «Ножі в курках»

Британські «Ножі в курках» на столичній сцені У театрі ім. І.Франка відбулася прем’єра вистави за п’єсою Девіда Гарровера Марина Марченко

Уперше цю виставу було поставлено на сцені театру Траверс 1995 року, ставши дебютною для британського драматурга. Відтоді її побачили глядачі в понад 25 країнах світу. На українській сцені п’єса з такою екстравагантною назвою з’явилася вперше. Це спільний проект франківців і Британської ради, започаткований навесні цього року. Спеціально для нього українською мовою були перекладені три п’єси сучасних британських драматургів, з яких для постановки обрали «Ножі в курках», написану 20 років тому. Також відбувся перший усеукраїнський конкурс молодих театральних режисерів, що тривав три місяці. Перемогу здобула харків’янка Ольга Турутя-Прасолова – художник театру ляльок. Як зізнались актори, задіяні у виставі, працювати з пані Ольгою було не тільки легко, а й надзвичайно цікаво. «Зазвичай ми затримувалися на репетиціях на кілька годин довше, бо всі були зацікавлені зробити щось неймовірне», – зазначив один з головних виконавців Дмитро Чернов, який зіграв у виставі роль Мірошника. Саме він, Мірошник, зруйнував розмірене життя подружжя, котре проживає в селі. Але це не був банальний любовний трикутник,

який ми звикли бачити в серіалах. Це філософські роздуми автора щодо призначення людини в цьому світі та пошуку нею гармонії буття. Дія вистави відбувається в британському селі, але пристрасті, що вирують у його мешканців, до болю зрозумілі, мабуть, кожному, діймаючи за живе. Як розповіла режисер, вона сама родом із села, тому їй знайомі почуття героїв п’єси, як нікому.

актори Наталія Ненужна, Ренат Сєттаров, Ярослав Гуревич, Олена Івасіва, Тетяна Луценко, Дмитро Лук’яненко, Роман Шепель, балетмейстер Ольга Семьошкіна, художник зі світла Євген Головін, звукорежисер Олександр Пліса. Консультантом проекту став режисер лондонського театру Young Vic Джо Хілл-Гіббінс, а майстеркласи зі сценографії та музичного оформлення провели композитор

Дія вистави відбувається в британському селі, але пристрасті, які вирують у його мешканців, до болю зрозумілі, мабуть, кожному, діймаючи за живе «Я поставила собі завдання не показувати людей поганих чи гарних, адже є ситуації, коли можна виправдати будь-якого героя п’єси: і Вільяма, і молоду жінку, і Мірошника», – зауважила пані Ольга. Якщо до цього додати дуже простий, але водночас складний для виконання акторами текст, над яким потрібно розмірковувати, й обмаль декорацій у вигляді планшетів, які пересуваються, то можна твердити, що неймовірна вистава вдалася. І насамперед завдяки старанням усієї творчої групи, до складу якої увійшли Віра Зінєвіч, котра блискуче зіграла роль головної героїні, чудовий актор Дмитро Завадський, за п’єсою її чоловік Вільям, а також

Падді Каннін, режисер Ян Вільям ван ден Бош і сценічний дизайнер Ліз Кук. «Особисто для мене головними є два аспекти у проекті, який ми реалізували спільно з Британською радою та «Театральною платформою»: розширення системи сприйняття світу театру нашими акторами й глядачами через виконання актуального тексту з Британії та створення можливості для молодих українських режисерів позмагатися (відкрито й чесно) за право здійснення постановки на Камерній сцені національного театру», – наголосив керівник театру Станіслав Мойсеєв. Найближчі вистави відбудуться 21 і 25 листопада на Камерній сцені театру імені Франка.

«Двічі через океан» – таку назву має художня виставка, що оповідає про долю двох представниць мистецьких династій Києва – Катерини КричевськоїРосандич та Олени Овчиннікової. Їхні чудові картини через багато років повернулися на Батьківщину, вдруге перетнувши океан. Як розповіла на відкритті виставки директор Музею української діаспори (Музею культурної спадщини) Оксана Підсуха, твори, що стали окрасою музею на Печерську, видатні художниці берегли, як найдорожчий скарб, проте віддали на користь усім киянам без жодного сумніву й жалю. Реалізація проекту стала можливою завдяки мистецькій експедиції до Сполучених Штатів Америки, яка відбулася за сприяння Міжнародного благодійного фонду «Діаспора». «Цей проект має не тільки мистецьку, а й людську цінність, – наголосила директор музею. – Цього року я приїхала до Сан-Франциско до Катрусі Кричевської. Уже за кілька годин знайомства з цією фантастичною жінкою відчула себе вдома. Причому вдома, в Україні, ідеальній, шляхетній, культурній, про яку ми зараз мріємо та за яку боремось». Спадкоємиця династії Кричевських, котра сама себе називає не інакше, як Катруся, показала гості не лише свої картини, а й ведмедика Буню. Цю улюблену іграшку, яку їй подарувала матуся, дівчина привезла з окупованого німцями Києва й зберігає її відтоді, як найдорожчу реліквію. Україна була і натхненням, і великим болем для всіх Кричевських, а також тією пуповиною, що сполучає їх з рідною землею, зауважила в розмові пані Катруся. В експозиції виставлені твори талановитих представників знаменитої родини. Більшість робіт, які раніше зберігались у приватній сімейній колекції, мають не

лише надзвичайну історичну та мистецьку цінність, а й особисту для пані Катерини. Адже чимало з них були колись подаровані авторами своїм родичам. Це, зокрема, акварелі, написані самою Катрусею та її батьком Василем Васильовичем Кричевським 1943 року перед від’їздом з окупованого Києва, а також витончені пейзажі визнаного в Європі майстра Миколи Кричевського, дядька пані Катрусі, намальовані в Парижі та Венеції в 30-х роках минулого століття. На виставці презентовані роботи ще однієї київської художниці – Олени Овчиннікової, яка народилася в Києві 1 жовтня 1935 року, а нині мешкає в Пітсбурзі (США). Пані Олена теж походить із відомої київської мистецької династії. Її батько Василь Овчинніков – обдарований художник і музейник, котрий упродовж 42 років очолював Київський музей західного та східного мистецтва.

Більшість робіт, які раніше зберігались у приватній колекції, мають не лише історичну та мистецьку цінність, а й особисту для пані Катерини «Олена виросла в цьому музеї, і твори мистецтва були її найближчими друзями», – зазначила директор музею, якому художниця подарувала свої картини, написані в 1960-1980-х роках в Україні.

2001 року Олена Овчиннікова переїхала до США, але головною темою її творчості завжди залишалась Україна. Під час відкриття виставкового проекту заступник голови КМДА Ганна Старостенко подякувала родині Кричевських та Олені Овчинніковій за такі неоціненні дарунки й за те, що вони пронесли крізь буремні роки любов до Києва та України.

Фото Григорія Кубланова

спорт

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

Національна команда, за підсумками двох стикових матчів проти збірної Словенії, таки змогла пробитися на Євро-2016. У суботу синьо-жовті здобули яскраву перемогу у Львові з рахунком 2:0, а у вівторок підопічні Михайла Фоменка спромоглися звести в нічию матч-відповідь – 1:1. Домашня перемога з перевагою у два м’ячі мала надати збірній України впевненості, але словенцям з перших хвилин протистояння в Мариборі вдалося нав’язати емоційний контактний футбол, у якому на передній план вийшли радше бійцівські якості. Варто зазначити, що під час матчу спостерігалася дуже брудна боротьба, де суперники не гребували грубими порушеннями правил. Так, Артем Кравець закінчив поєдинок із забинтованою головою. Словенці зусиллями свого капітана Боштяна Цесаря зуміли відкрити рахунок уже на 11-й хвилині гри. Відтак, зважаючи на результат першого матчу, питання фіналіста Євро-2016 тримало в напрузі і суперників на полі, і глядачів аж до фінального свистка. Утім, останнє слово було все ж за нашими хлопцями. Наприкінці зустрічі під час так званого останнього штурму словенців українці скористалися з помилки опонентів. Київські динамівці Артем Кравець та Андрій Ярмоленко втекли на побачення з голкіпером господарів Хандановичем, перший відпасував на другого, і той забив уже в порожні ворота. Нічия 1:1 перервала не-

Ми їдемо на Євро! Збірна України з футболу виступатиме у фінальній частині континентальної першості Фото ffu.org.ua

Уперше синьо-жовтій дружині вдалося здолати раунд стикових матчів у відборі до ЧС і ЧЄ

вдалу серію синьо-жовтих, яка налічувала 5 марних спроб пробитися через стадію стикових матчів до фінальної частини чемпіонатів світу чи Європи.

Після вівторкових матчів-відповідей плей-офф стали відомі всі учасники Євро-2016, що прийматиме Франція. Збірній галлів на правах господаря дістанеться

пряма мова Михайло Фоменко, головний тренер збірної України: «Усі емоції лишилися на футбольному полі, треба їх відновлювати. Вдячний хлопцям, що не занепали духом після пропущеного м’яча. Дякую, відіграли до кінця. Відзначу грубу гру, але в ній вирішувалася доля путівки на Євро. Тут, далеко від дому, ми відчували, що з нами вся Україна».

Сречко Катанець, головний тренер збірної Словенії: «Вітаю збірну України з виходом у чемпіонат Європи. Також я б хотів привітати свою команду з гарною грою. На жаль, у Львові нам не вдалося забити важливий виїзний гол. Сьогодні мої хлопці добре грали, але не змогли відіграти фору у два м’ячі».

перша позиція у групі А, тому з кошика 1 у жеребкуванні візьмуть участь лише п’ять команд. В інших трьох кошиках буде по шість команд, кожна з яких потрапить в один із шести квартетів – від А до F. • Кошик 1: Іспанія (чемпіон), Німеччина, Англія, Португалія, Бельгія.

• Кошик 2: Італія, Росія, Швейцарія, Австрія, Хорватія, Україна.

• Кошик 3: Чехія, Швеція, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина.

• Кошик 4: Туреччина, Ірландія, Ісландія, Уельс, Албанія, Північна Ірландія. Жеребкування фінальної стадії ЧЄ має відбутися 12 грудня в Парижі.

Фото hel.net.ua

Генерали на коні Столичний «Дженералз» – лідер регулярного чемпіонату У неділю завершилося перше коло чемпіонату України. «Чисте» перше місце, за підсумками 14-ти зіграних матчів, посіли київські «Дженералз». Упритул за лідером ідуть два інші претенденти на титул чемпіона – ХК «Кременчук» і донецький «Донбас». Боротьбу за четверту сходинку турнірної таблиці,що дає право зіграти у плей-оф, ведуть між собою харківський «Витязь» і білоцерківський «Білий Барс». Київські «Рапід» і «Компаньйон», а також харківська «Юність» – далеко позаду. Тренерський дебют Вадима Шахрайчука на посаді головного тренера в «Дженералз» виявився вдалим. Проміжну мету досягнуто – команда є лідером чемпіонату за підсумками першого кола. Кращий гравець «Дженералз» наразі – безсумнівно, голкіпер Едуард Захарченко. Саме його гра в най-

складніших для колективу матчах із «Кременчуком» і «Донбасом» дозволила киянам залишатися на чолі турнірного пелетону. У надійному тандемі із Вадимом Селіверстовим Захарченко формує найнадійнішу воротарську бригаду чемпіонату, в «пасиві» «Дженералз» найменша кількість пропущених шайб – лише 12. Приємно здивував Іван Савченко – кращий форвард «Дженералз». У 14 поєдинках він набрав 37 (17+20) очок. Несильно від Івана відстали два інші головні бомбардири киян – Георгій Кіча (18+17) й Артем Гніденко (9+24). Перший – кращий снайпер команди, а другий – найкращий асистент. Козирями «Дженералз» у першому колі можна назвати бажання і вміння грати жорстко. За рахунок характеру команда Шахрайчука обіграла головних конкурентів – і «Кременчук», і

21

Фізкультура

Кияни пробігли кілометри здоров’я Минулої суботи столиця долучилася до відзначення Всесвітнього дня діабету. У місті відбулася низка заходів, зокрема й спортивних. Одним із таких став легкоатлетичний забіг на 5 та 10 км «Кілометри здоров’я». Попри хмарну погоду, настрій у спортсменів був гарним, але відчувалася певна напруга, адже бігли зі шляхетною метою – привернути увагу до захворювання на діабет.

– Дивно, що в часи високих технологій люди зовсім не зважають на харчування, – зазначила «Вечірці» лікарка Марина. – А порушення приймання їжі може призвести до серйозних захворювань, одним з яких є діабет». Утім, рецепт профілактики існує, і він досить простий: правильне харчування та регулярна фізична активність. Саме останнє робили учасники забігу «Кілометри здоров’я». А перед початком змагань усі охочі змогли здати кров на цукор. Бігли 5 і 10 кілометрів. Переможцем забігу на 5 км став Станіслав Маслов, який подолав дистанцію за 16,31 хв. У жінок пальму першості здобула Марія Шаталова з результатом 19,16 хв. У забігах на 10 км на найвищу сходинку п’єдесталу пошани піднялися Віктор Роговий (33,2 хв) та Ольга Луць (40,11 хв). Фото Facebook

– Бігаю майже щодня, – розповів бігун Микола Крупів. – Навіть коли відчуваю, що дуже втомлений, хоч 1 кілометр, але пробіжу. Раніше не приділяв особливої уваги проблемі діабету, проте на цей забіг мене покликали друзі, і я вирішив перевірити свою кров. Радий, що здоровий. Того ж бажаю всім українцям.

Стрільба

Хто найкращий «Снайпер» Надійна гра воротарів стала одним із головних чинників переможного поступу «генералів»

«Донбас». Цікаво, але свої перемоги над суперниками в боротьбі за перше місце столичні хокеїсти добували у повторних матчах спарених турів, а це означає, що «Дженералз» найкращим чином мотивують саме труднощі та складність поставлених завдань. Отже, у бронзового призера попереднього чемпіонату досить міцний характер. На жаль, в інших столичних клубах справи йдуть не так вдало. «Рапід» уже давно уболівальники

знають, як команду зі слабкою обороною – у 14 зіграних матчах гравці клубу пропустили 142 (!) шайби. Гірші показники лише у харківської «Юності» (164). В активі ж «Копманьйона» лише дві перемоги, одна з яких в овертаймі, що дозволило киянам вибратися на передостанню сходинку. Утім, клуб зробив ставку на молодь, і хотілося б вірити, що, здобувши неоціненний досвід, «компаньйонівці» надалі будуть лише прогресувати.

У Святошинському районі вже стало традицією щорічно на базі Київської гімназії східних мов №1 улаштовувати між навчальними закладами змагання «Снайпер столиці». Тож гімназія вкотре вітала у своїх стінах 30 учнівських команд, кожна з яких показала непогані результати в усіх видах змагань (стрільба, розбирання та складання автомата Калашникова, спорядження магазина набоями). Перше місце в командному заліку здобули представники ЗОШ №203; друге – команди шкіл №№ 222, 230, Київської гімназії східних мов №1; третє – у школи №35. Сторінку підготував Олександр ПИРЛИК

22

дозвілля

Вечірній Київ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

У столичному зоопарку мавпи переїдуть до нових осель Фото Григорія Кубланова

Ганна РЕДЬКА

Школярів навчили бойових звичаїв Роман ФЕДЬКО

У Києві пройшли районні змагання з патріотичного вишколу-гри «Козак-Квест», організатором якого виступило Братство козацького бойового звичаю «Спас». Зазвичай цей захід проводиться щороку, а його ініціатором у ­2008-му став Вадим Васильчук, отаман «Спаса» та радник міністра освіти. Традиційним часом проведення є осінь, а саме 14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки козацтва. Нині ж на лінійку випробувань стали учні 9–11 класів столиці. Адже саме в цьому віці формується особистість людини, а отже і громадянина. Команди шкіл змагалися між собою у вихідні дні – з 10 жовтня по 15 листопада. Утім, кожен учасник мав можливість показати й індивідуальну майстерність. Змагання на силу, вправність, командну зіграність – ось неповний перелік завдань. Окрім суто фізичних випробувань, школярі мали можливість заробити додаткові бали, відповідаючи на інтелектуальні запитання з історії України та козацтва. За час проведення «Козак-Квесту» до змагань було залучено понад 100 команд, які представляли майже 100 шкіл із 10 районів, а це майже 1100 учнів та вчителів. Партнерами «Спаса» виступили громадська організація «Захист патріотів» (тактична медицина), лабораторія історичної реконструкції Українського державного центру позашкільної освіти, Києво-Могилянська академія та її студентські організації – Радіо КВІТ, Спудейське братство. «Козацтво не загинуло, воно живе. Козацтво – не лише тренування, це унікальна можливість поринути у легендарні лицарські часи, коли відчуття гідності, високого морального духу, любові до рідної землі були не лише на словах, а й у діях славного українського воїнства. Козацтво – це також можливість бути серед однодумців, відчувати надійний лікоть товариша, – каже Вадим Васильчук. – Кожному з учасників ми подарували цінні призи. Але найголовніше – це їхні незабутні враження від того, що кожен з них мав змогу доторкнутися до козацької культури та виховання. І разом зі своїми побратимами випробував себе та подолав усі перешкоди».

За кілька тижнів мавпи, що мешкають у зоопарку, справлятимуть новосілля у комфортних зимових оселях. Поряд із п’ятьма облаштованими рік тому вольєрами з’являться ще три: два з них, площею 40 кв. м, призначені для проживання великих родин, а менший, на 25 кв. м – для пари приматів. Побачити тварин відвідувачі зможуть через скло підвищеної міцності завтовшки у 12 мм. Стіни вольєрів вкриті спеціальною екологічно чистою фарбою. Для внутрішнього декорування кожного вольєра знадобилося по 8–10 дерев – це сухостої, обрізані на території зоопарку. А ще нове житло має додаткові полиці під дахом, у якому є віконця. «Два нових вольєри вже заселені, але поки що закриті для відвідувачів, – залишилося дочекатися завершення робіт лише у третьому приміщенні. В одному з них мешкають двоє гібонів, а в іншому шість павіанів анубісів разом із маленькою донечкою Піснею, яка народилася минулого року», – розповідає завідуюча відділом приматів Київського зоологічного парку Валентина Дикарьова. Із відкриттям нових зимових вольєрів відділ приматів запрацює у звичайному режимі – відвідувачі знову побачать свого улюбленця горилу Тоні, хід до помешкання якого тимчасово був закритий під час ремонту.

Фото Григорія Кубланова

гороскоп | 23–29 листопада 12

Ведучий рубрики Олег СМАЛЬ

Бон апеті! У Франції швидко звикаєш до того, що і в крихітному кафе, і в поважному ресторані відвідувачів зустрічають щирою посмішкою і вітанням «Бонжур!». Так було і так буде завжди. Навіть якщо ви жодного дня не вчили французької, гортаючи меню, зустрінете чимало добре знайомих слів: рулет, бульйон, антрекот, майонез, омлет… Спробуймо і ми приготувати щось абсолютно паризьке з того, що майже напевно знайдете у своєму холодильнику і на кухонних полицях. Шампіньйони так давно прижилися в нашій кухні, що їх вже й забувають називати печерицями. І в цьому теж винна французька гастрономічна експансія. Беремо двадцять грибів середнього розміру, відділяємо шляпки, промиваємо їх у воді зі столовою ложкою лимонного соку. Ніжки та цибулину шинкуємо, додаємо 4 ложки тертого твердого сиру, ¼ чайної ложки чорного перцю, ½ чайної ложки червоного перцю, смажимо на оливковій олії (звісно, вона у нас майже «золота», тому на

Фото Ганни Смаль

ОВНИ, будьте дипломатами – орієнтуйтеся на сторонні поради та адекватно сприймайте критику! Не перемивайте чужих кісточок, спочатку вийміть колоду з власного ока.

на позиція є найціннішою, але чужа точка зору теж заслуговує на увагу. Не конфліктуйте – хто має рацію, а хто помиляється, з’ясується пізніше.

ТЕЛЬЦІ долають рубікон у

лансувати прибутки та витрати. Шикувати заборонено, утримайтеся від кредитів. Не розмінюйтеся на легковажні захоплення, пошуки тонізуючих вражень.

партнерських взаєминах. Гармонізуйте бажання й можливості, приборкавши егоїстичні апетити. На роботі верховодить лукавий, тож не потрапляйте на його гачок!

БЛИЗНЮКИ, горніться до

сковороду можна вилити 2 столові ложки соняшникової). Готовою сумішшю фаршируємо шляпки шампіньйонів, викладаємо їх у форму для запікання, виливаємо туди олію, що залишилася після смаження. Час приготування у прогрітій до 190 °C духовці – 10 хв. Перед подачею кладемо кожну шляпку на шматочок білого хліба з маслом. Аби грибам не було самотньо на столі, можна приготувати ще й пюре з цибулі. 500 г очищеної картоплі варимо у невеликій кількості підсоленої води разом із 600 г очищеної цибулі (шаткувати її не треба). Коли картопля і цибуля стануть зовсім м’якими, зливаємо воду, додаємо дрібку солі, 1–2 столові ложки вершкового масла, трохи молока, мелений чорний перець і мускатний горіх, добре розминаємо. Додаємо чотири жовтки, перемішуємо. Смачного!

своїх благовірних, ваш тандем має стати взірцем благородства та любові. На роботі будуйте ділові мости, демонструючи чесність і порядність. Але не перевтомлюйтеся.

РАКИ, вчіться прагматично

співпрацювати, досягати успіху, враховуючи обопільні інтереси. На службі, де ви майстер на всі руки, динамічна пора.

ЛЕВИ, вам пощастить з пасі-

єю, що стане одночасно другом і коханкою. Тільки не пускайте холодний розрахунок у серце! Якщо хочете купатися в щасті та любові, не будьте скнарою, діліться душею й гаманцем.

ДІВИ, економно розподіляйте сили між службовими та домашніми проблемами, розв’язуйте складні протиріччя творчо. Ховатися за чужими спинами протипоказано. ТЕРЕЗИ, будьте поблажли-

вими до чужих недоліків. Влас-

СКОРПІОНАМ слід зба-

СТРІЛЬЦІ, ви впливові, але

вперті. Іноді людей це відлякує, тож використовуйте свої дипломатичні вміння, й учорашні вороги та суперники перетворяться на компаньйонів.

КОЗЕРОГИ, менше істерик

та марних розмов. Побудьте на самоті, що сприятиме духовному перетворенню й позитивно вплине на службові справи. Місце доленосних подій – робоча територія.

ВОДОЛІЇ, якщо вам освід-

чилися в коханні, мерщій зміцнюйте стосунки! Не акцентуйте уваги на статках обранця, згодом одержите сторицею. Стати господарем чужого гаманця пощастить тим, хто розірвав кайдани залежності від власних невситимих апетитів.

РИБИ, зробити кар’єрний стрибок цілком реально, якщо впродовж року ви працювали з максимальною продуктивністю. Домочадці схвалюють ваші кар’єрні плани. Астролог Любов ШЕХМАТОВА

дозвілля

Вечірній КиїВ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

«Вечірка» сміється

23

фільми цього тижня «Голодні ігри: Переспівниця. Частина 2» Жанр: фантастична пригодницька драма. Країна: США. Режисер: Френсіс Лоуренс. У ролях: Дженніфер Лоуренс, Елізабет Бенкс, Джуліанна Мур, Філіп Сеймур Гоффман. Тривалість: 145 хв. У завершальній частині блокбастера «Голодні ігри» безстрашна Катніс Евердін з найближчими соратниками протистоїть всемогутньому Капітолію в повномасштабній війні. Настав час усім округам уперше об’єднатися, адже на кону стоїть майбутнє. Катніс усвідомлює, що вона повинна стати уособленням духу опору і зробити все, щоб перемогти Капітолій.

Д’УДАРИЗМИ • Прометей був у набагато зручнішому становищі, ніж українець. Йому клював печінку лише один орел. І то – одноголовий.

• Найжлободенніша проблема сучасності в Україні – українські жлоби проти рідної мови.

• Кожна влада намагається довести, що вона сильна, як ніколи, бо довести, що вона розумна, як ніколи, набагато важче.

• Що таке р е й т и н г? Це те, що у кожної влади падає, а в опозиції не піднімається.

• «Наймити» розпоясалися, а господареві-народу рекоменду-

«Секрет у їхніх очах»

ють затягнути паски.

Жанр: детективний трилер. Країна: США. Режисер: Біллі Рей. У ролях: Джулія Робертс, Ніколь Кідман, Чіветель Еджіофор. Тривалість: 107 хв. Римейк аргентинсько-іспанської стрічки, яка здобула

«Оскар» 2009 року. Жорстоко вбито дочку слідчого Джесс, однак через брак доказів підозрюваного відпускають. Напарник Джесс Рей не полишає спроб докопатися до істини. Через 13 років з’являється шанс розкрити таємницю загибелі дівчини, що може призвести до особистої помсти.

екскурсії

• Кожен державний діяч – це опудало, яким спочатку заманюють, тоді ним лякають, а опісля – його опльовують.

«ФЕОФАНІЯ. СОБОР, ДЕ ЛІКУЮТЬ ДУШІ»

• Дурень, який пливе своїм руслом, не страшний. Страшний дурень, якого залучають у русло політики і прищеплюють йому думку, що він має право тим руслом керувати. Євген ДУДАР

Києво-Михайлівського монастиря з благословення свого настоятеля єпископа Феофана (Шиянова) почали споруджувати храм на честь дива архистратига Михаїла. По закінченню будівництва 1803 року Київський митрополит Гавриїл (Банулеско), беручи до уваги величезний внесок владики Феофана у справу зведення обителі, благословив перейменування Лазаревщини на Феофанію. Храм і сьогодні постає перед нами у своїй величі та красі.

«ВУЛиЦЯ САКСАГАНСЬКОГО: ГОЛОВНиЙ ПРОСПЕКТ НОВОї ЗАБУДОВи»

Коли: 21 листопада об 11.00. Місце зустрічі: вул. Метрологічна, зупинка «Пошта» (від станції метро «Виставковий центр» їхати маршруткою №548). Маршрут і об’єкти показу: ландшафтний парк «Феофанія», Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир. На початку ХІХ століття серед розкішних пагорбів старовинного урочища Лазаревщина іноки

Коли: 22 листопада об 11.00. Місце зустрічі: вул. Еспланадна, 20, біля станції метро «Палац спорту». Маршрут і об’єкти показу: вул. Саксаганського. Учасники екскурсії прогуляються старою київською вулицею, що зберегла цілі квартали ошатних дохідних будинків епохи «срібного століття». Чимало з них відзначені меморіальними дошками, адже цю вулицю облюбували відомі лікарі, професори, театральні діячі. Ще наприкінці XIX століття її називали «українською вулицею» – тут жили, працювали, дружили родини Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Лесі Українки.

Записатися на екскурсії можна за телефонами: (044) 364-51-11, (068) 121-44-58 або електронною поштою: tour@interesniy.kiev.ua

Гральне поле 9 на 9 клітинок. Поле розділено на квадрати 3 на 3. На початку гри відома певна кількість цифр. Спочатку — заповнити всі порожні клітинки цифрами від 1 до 9 за такими правилами: 1. Цифра може з’явитися лише один раз у кожному рядку.

2. Цифра може з’явитися лише один раз у кожному стовпчику.

3. Цифра може з’явитися лише один раз у кожному квадраті.

6 3 2 4

2 7 8 6 5 3 2 1 7 1 3 4 9 8 5 2 3 8 7 1 4

Реклама

Склала Оксана Баркіна

facebook.com/vechirkanova засновник:

Київська міська рада

В. о. головного редактора Максим Філіппов Керівник творчої групи Леонід Фросевич Відповідальний секретар Володимир Полєтаєв Художній редактор Андрій Кійко Дизайнер Світлана Виноградова Фоторедактор Павло Пащенко

1

судоку «Вечірки»

Правила судоку

5 1 6 9 7 4

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

twitter.com/vechirkanova Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51-б Тел.: 592–52–33, 592–52–44 Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34 Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 44547 Заг. наклад: 96 000.

vk.com/vechirkanova Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Точка зору» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Передплатні індекси: 61170, 89469, 37607

24

ракурс

Вечірній КИЇВ | 19 листопада 2015 року | №46 (19176)

«Гопак-party»: погуляли на славу

Олександр ПИРЛИК Григорій КУБЛАНОВ (фото)

Чи знаєте ви рецепт справжнього родинного свята? Візьміть українську сім’ю, додайте народних пісень, приправте смачними наїдками, запросіть на гостини козаків та амазонок – і у вас вийде не що інше, як «Гопак-party». У неділю чимало людей зібралося у парку «Феофанія», аби провести вихідний весело та корисно. Розігрівалася публіка по-різному. Хтось підспівував знайомим мотивам у виконанні фольклорного ансамблю «Хуторяни», а хтось «прикипів» до традиційних народних розваг для всієї родини від пані Солохи та пана Вареника. Далі настав час справжнього українського гопака, але не звичайного, а бойового. Так, ви не помилилися – саме бойового. Це вам не бокс, де обмежуються лише трьома видами ударів, в арсеналі козаків був із добрий десяток прийомів. А назви які промовисті: тузень, джиган, стрімляк, вохрик, щупак, дзиґа, розніжка! Ворогам не позаздриш. А виконували їх маленькі козачата зі школи бойового гопака «Шаблезуб». І нехай їм лише по 8–10 років, однак завзяття юним сміливцям не позичати. А яке ж свято без вродливих українських жінок?! Втім, то були не просто жінки, а справжні амазонки – вольові, сильні, войовничі. Коня на скаку зупинити? Запросто! Стоячи промчати у сідлі? Теж не проблема! Учасниці кінно-трюкового ансамблю «Амазонки» виконували настільки карколомні вправи, що дух перехоплювало. Видовище, яке продемонстрували представниці слабкої статі, не для боягузів. Так, всі ми знаємо, як мужні козаки приборкували своїх вірних супутників коней, а тут тендітні дівчата, з точеними ручками та ніжками: і де у них сила береться?! Не дивно, що у далекому Китаї вони стали лауреатами престижної премії «Золотий лебідь». Таких вправних вершниць удень із вогнем не знайдеш. Ось так у веселій та невимушеній атмосфері свято добігало свого кінця. Втім, в учасників знайшлися сили ще й на бальні танці. Спочатку публіку запросили до Британії, щоб вивчити кілька па з квікстепу, а потім усією дружньою компанією вирушили до Бразилії, аби виконати запальну самбу. «Цей день я запам’ятаю надовго, – поділилася враженнями відвідувачка парку киянка Тетяна Голуб, – програма була настільки цікавою та різноманітною, що ніколи було перевести дух, та й перепочивати зовсім не хотілося. Сподіваюся, що таких розваг із національним колоритом у Києві буде більше». Загалом свято вдалося, і підтвердженням цьому був вигук із натовпу: «А зберімося ще й завтра тут!». Пропозицію було підтримано гучними оплесками.