Газета "Вечірній Київ", №37 (19219) від 15.09.2016

Отримай безкоштовні СМС про перекриття руху!

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

15 вересня 2016 року №37 (19219)

«У ресторані ми продаємо емоції»

Зручна програма

Киянин Юрій Колесник пройшов шлях від механіка до бізнесмена у сфері харчування. Сьогодні під його управлінням перебуває мережа ресторанів не лише в Києві, а й у столиці Чехії стор. 20 стор. 10–16

ТБ

З поверненням! Сьогодні Київська міська рада починає працювати за новим регламентом

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Цей документ містить 46 статей, у яких закріплені правові засади та основні принципи діяльності Київради. Регламент від 12 листопада 2014 року, що мав 37 статей, утратив чинність. У новому регламенті є окрема стаття про запобігання корупції. Зокрема, депутатам заборонено вимагати, просити, одержувати подарунки особисто або через інших осіб у зв’язку зі здійсненням ними діяльності, пов’язаної з виконанням функцій місцевого самоврядування. Крім того, в оновленому документі чітко прописані аспекти недопущення конфлікту інтересів. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів депутат не має права брати участь в ухваленні відповідного рішення Київрадою або будь-якими її органами, а також не може обговорювати ці питання.

У КМДА розроблено нові правила торгівлі на ринках Києва. Їх погодили на засіданні постійної комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики і направили на експертизу до Державної регуляторної служби.

Автовокзали підуть з молотка?

Ринкам хочуть змінити правила

Майже на всій території Печерська розкинулося найбільше укріплення Європи, яке ми практично не помічаємо

Фонд держмайна вніс до плану приватизації цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Київпассервіс» Стор. 7

Таємниці давньої фортеці Стор. 6

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

Стор. 9

2

кур’єр «ВК»

КОНКУРС

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

ФОТОФАКТ

«Євробачення» буде в Києві!

Меморандум примирення Із метою попередження конфліктів між забудовниками та мешканцями Києва на будівельних майданчиках на території міста мер Києва Віталій Кличко ініціював підписання Меморандуму про співпрацю у сфері забезпечення законності, правопорядку, порозуміння з громадськістю під час здійснення будівельної діяльності у столиці.

Міжнародний пісенний конкурс «Євробачення» наступного року пройде в Києві. У Мінкульті пояснили, що передусім оцінювалися інфраструктура, безпека та фінансові гарантії кожного міста, яке претендувало на проведення заходу.

Завершилися роботи з реконструкції території Національного музею історії України та відновлення території Старокиївської гори «Сьогодні ми бачимо відновлену територію Національного музею. Проект був реалізований завдяки меценату В’ячеславу Москалевському. Наша місія, місія міста, була дуже проста – не заважати та підтримувати. Це вже третій реалізований проект на цій території у рамках ініціативи «Зробимо разом!», – сказав заступник голови КМДА Олексій Резніков. – Тепер ми маємо можливість користуватися відновленими, колись занедбаними сходами та включити їх до свого пішохідного маршруту під час прогулянки до фундаментів Десятинної церкви та красивого парку».

Є ТАКА ІДЕЯ

Музей історії Києва може переїхати У будівлі Гостиного двору на Контрактовій площі Міністерство культури планує відкрити театр і Музей історії Києва. Про це повідомив керівник міністерства Євген Нищук. «У нас є багато ідей щодо Гостиного двору. Столиця має бажання і намір зробити там Музей історії Києва. А у дворику є плани створити якийсь атріум», – заявив міністр. Щоправда, коли «Вечірка» звернулася до керівництва самого музею, який нині знаходиться на вул. Богдана Хмельницького, 7, з проханням прокоментувати можливе переселення, нам відповіли, що такі розмови ведуться вже давно, проте поки жодної офіційної інформації вони не отримували... Як відомо, тривалий час на території Гостиного двору діяла «Гостинна республіка» – культурний проект, організований захисниками пам’ятки історії. Однак

КОРОТКО Столичний Гідропарк перетворять на сучасну зону відпочинку, яка не поступатиметься європейським. Концепцію розвитку острова презентують до кінця року. Наразі над нею працюють три компанії. Увечері 16 вересня відбудеться велоекскурсія столичним Подолом у межах «Європейського тижня мобільності». «Пропонуємо побачити Поділ з двох коліс і відкрити для себе цю історичну місцину з іншого ракурсу», – закликають організатори. Жителі Києва зможуть у режимі онлайн стежити за викидами в атмосферу шкідливих речовин, які виділяються в результаті спалювання побутових відходів на заводі «Енергія». Як заявив директор КП «Київкомунсервіс» Євген Русін, сьогодні всі токсичні викиди підприємства відповідають національним стандартам. Сервіс таксі Uber підвищує вартість послуг у Києві та запроваджує динамічні коефіцієнти. Це автоматизована система, побудована на простих принципах попиту та пропозиції. Коли попит на поїздки перевищує кількість вільних партнерів-водіїв, тариф автоматично збільшується на множник (динамічний коефіцієнт).

Фото Григорія КУБЛАНОВА

– Держава вже надала свої гарантії перед EBU (Європейський мовний союз. – Ред.). Тому дуже важливо зосередитися на тому, аби якомога менше було витрачено з держбюджету і перекрито саме містом, яке бере на себе відповідальність проводити «Євробачення». Київ дав гарантії на 200 млн гривень на саме шоу, а на підготовку арени (Міжнародний виставковий центр на Лівому березі) – 1 млрд, – зазначив міністр культури Євген Нищук. У КМДА нагадують, що в Києві є 265 готелів, два аеропорти, метро, за порядком стежитимуть до 6500 правоохоронців.

– Ми можемо прийняти 10–12 тисяч гостей, а якщо поставлять завдання, подужаємо і 14 тисяч. МВЦ вдало розташований, близько до аеропортів, вокзалів, – розповіла «Вечірці» заступник голови Департаменту організації та планування заходів МВЦ Валерія Сафонова. – Єдине, що потрібно, – трохи модернізувати вентиляцію, докупити кілька кондиціонерів. Однією з локацій може стати і скандальний «вертолітний майданчик Януковича» на Парковій дорозі. Є ідея розмістити тут «Євроклуб», де під час конкурсу влаштовуватимуть концерти, презентації і розважальні програми для гостей, фанатів, преси та делегацій. А від мосту Метро до МВЦ планують пустити річкові трамвайчики. Інф. «ВК»

ОФІЦІЙНО

18 лютого 2013 року громадських активістів витіснили з цього приміщення. На знак протесту 2 березня вони організували мітинг-концерт на захист Гостиного двору. Після Революції Гідності Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі. 4 липня 2014 року земельна ділянка під Гостиним двором була повернута місту, а будівлі наприкінці 2014 року був наданий охоронний статус – пам’ятка архітектури місцевого значення. 21 січня 2016 року Гостиному двору повернули статус пам’ятки національного значення. Микола МИХАЙЛІВ

Сторони домовились, що забудовники не пізніше, ніж за 60 днів до дня початку будівництва, проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу з мешканцями прилеглих до будівництва житлових будинків; не пізніше, ніж за 10 днів до дня початку забудови, розміщують біля воріт на будівельному майданчику інформаційний стенд із докладною інформацією про проект будівлі, отримані документи на користування земельною ділянкою, проведення підготовчих і будівельних робіт; відмовляються від залучення приватних охоронних компаній та окремих осіб для фізичної (силової) охорони будівельних майданчиків на території Києва. «Наше завдання – зробити так, щоби не виникало конфліктних ситуацій на будмайданчиках, щоби всі гострі питання вирішувалися за круглим столом, щоб закону дотримувалися всі, щоб Київ розвивався. Сподіваюсь, цей Меморандум зніме напругу, яка виникла в останні дні в столиці через конфлікти на будівництвах», – зазначив Віталій Кличко.

АКЦІЯ

Бессарабка стане пішохідною у вихідні та святкові дні 17-18 вересня протестують нову логістику руху, бо це не тільки тема пішоходів, а й водіїв. Щороку з 16 по 22 вересня у понад 5 тисячах міст Європи проводиться Тиждень мобільності. Його мета – довести, що використання приватних автомобілів потрібно зменшувати, а використання громадського транспорту і велосипедів – збільшувати. У Києві в рамках цього заходу передбачається влаштувати тимчасову пішохідну зону на Бессарабці. З європейського досвіду відомо, що пішоходи, велосипедисти і користувачі громадського транспорту сприяють розвитку місцевої економіки, тому що вони купують більше товарів у місцевих магазинах, ніж водії автомобілів. Тож у Києві передбачається організація тимчасової пішохідної зони на Бессарабській площі – перекриття руху автотранспорту між Бессарабським ринком та розважально-мистецьким комплексом «Арена-Сіті». І це може стати не разовою акцією, а постійним рішенням.

– Перший етап – перекриття руху транспорту та облаштування пішохідної зони у Бессарабському провулку 17–18 вересня 2016 року, – заявив Сергій Майзель, директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. – Далі у планах зробити площу пішохідною зоною вихідними та на свята. Пізніше, якщо тестування буде успішним, пілотний проект щодо пішохідної Бессарабки втілюватиметься в життя на постійній основі... Уже цієї суботи тут заплановано низку заходів від Асоціації велосипедистів Києва – велошкола, веломайстерня тощо. А «ПінчукАртЦентр» планує у неділю провести свої традиційні дитячі майстер-класи просто неба. Тож принаймні на пару днів Бессарабка перетворитися на справжню європейську пішохідну вулицю. Григорій МЕЛЬНИЧУК

ЩО ПИШУТЬ ЗАРУБІЖНІ ЗМІ

«Ньюс Вік»

Україна повідомляє про здачу в полон російського військовика на сході країни Українська військова розвідка повідомила про російського військовика, який здався у полон на сході та надав інформацію про проросійські військові формування. З 2014 року Збройні сили України ведуть боротьбу із озброєними угруповуваннями сепаратистів на сході Донецької та Луганської областей (регіон, відомий як Донбас). Україна та її партнери по НАТО неодноразово доводили присутність російських військовиків та військове оснащення, як фактор, що підтримує сепаратистський рух; однак Росія заперечує наявність своїх військ в Україні у будь-якому вигляді, тому не вважає себе силою, втягнутою у конфлікт. Українська розвідка повідомила про те, що в даний час утримує чоловіка

на ім’я Денис Сидоров, який назвався уродженцем Москви та військовослужбовцем РФ.

«Євроньюс»

Міністр закордонних справ Німеччини за невідкладні заходи для подолання української кризи Міністр закордонних справ Німеччини ФранкВальтер Штайнмайєр висловив невдоволення повільним розв’язанням конфлікту на сході України, де триває війна, заявивши, що прогрес у цьому питанні необхідний терміново. Про це він оголосив після зустрічі зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним. «Два дні тому сутички посилилися, проте вчора їх поменшало, – заявив Штайнмайєр. – Попри це, такі інциденти демонструють, якою нестабільною

все ще залишається ситуація. Ось чому ми не повинні зменшувати зусилля у спробах досягти стабільності, а також маємо надавати більшої ваги угоді про припинення вогню».

3

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

ГАРЯЧА ТОЧКА

КАДРИ

«Героїв Дніпра» боронять від «Оазису» Противники зведення ТРЦ не згодні чекати на громадські слухання та борються за припинення будівництва На мапі столиці з’явилася ще одна «гаряча точка». Над станцією метро «Героїв Дніпра» споруджують торговельно-розважальний центр «Оазис», проти чого виступають місцеві мешканці, вважаючи, що будівництво може призвести до обвалу станції та людських жертв. Конфлікт триває вже декілька днів. У понеділок і вівторок увечері люди на знак протесту навіть перекривали рух транспорту. Кияни, котрі зібралися біля будмайданчика, не лише невдоволені тим, що тут коїться, а й налякані чутками про те, що станція може обвалитися.

– Нам самі працівники метро казали, щоб не ходили сюди з дітьми, – поділилася тривогою продавець поблизького кіоску з продажу квітів. – Може привалити, а станцію затопити. Тоді лінію перекриють на «Оболоні», оскільки на «Мінській» потяги не зможуть розвертатися.

– Я тричі за минулу ніч викликала «швидку», тому що хворію на гіпертонію, а тут гатили залізобетонні палі, – поскаржилася Віра Михайленко. – Через це на станції та в будинках уже з’являються тріщини. Натомість співробітники станції метро заспокоюють, що тріщини не пов’язані з будівництвом і є безпечними. Таку саму позицію займає й начальник столичного метрополітену Віктор Брагінський. На прес-конференції він, зокрема, розповів, що на зазначеному будівництві застосовують сучасні технології, які дають змогу будувати не лише над станцією метро, а й навіть у сейсмічних зонах. Головне, аби були дотримані вимоги, передбачені Державними будівельними нормами.

– Я хочу розвіяти міф про те, що існує якась небезпека і що станція зазнає деформації, –

ДО РЕЧІ «Оазис» пропонує розв’язати одразу кілька проблем. По-перше, ліквідувати безлад біля станції «Героїв Дніпра», де пристанційний простір був окупований МАФами, стихійними торговцями й супутнім їм сміттям. Подруге, забудовник наголошує на багатофункціональності ТРЦ, у якому, крім торгових точок, існуватиме й поверх для розваг. Також у компанії зауважують, що ТРЦ надасть кілька сотень робочих місць мешканцям району. сказав головний метрополітенівець столиці. – Станція працює у звичайному режимі, і жодної загрози для пасажирів немає. У забудовника є всі дозвільні документи на будівництво. Віктор Брагінський повідомив, що тут уже виконане необхідне в таких випадках хімічне укріплення тунелів, усіх несучих конструкцій станції. До того ж, за його словами, фахівці метрополітену щодня оглядають реперні точки на предмет можливої деформації, але ніяких відхилень досі не виявили. Що ж стосується тріщин облицювальної плитки, то це звична річ для будь-якої станції, оскільки вона є складною інженерно-технічною спорудою, яка «трішки грає». Ці плити замінить інвестор після закінчення будівельних робіт.

Технічний директор ТОВ «Мегалайн Інжинірінг» Володимир Градісов заявив, що жодних робіт над самою станцією вони не виконують – палі забивають на відстані 2,5-3 метри від будови, тому на неї немає практично ніякого навантаження. Це підтвердив і автор проекту ТРЦ Віктор Каменєв, який пояснив, що навантаження від конструкцій лягатиме на палі

навколо метро, що усуне можливість пошкодження станції. Як повідомила прес-служба КМДА, столичній владі, ініціативній групі мешканців Оболонського району та замовнику будівництва вдалося досягти порозуміння щодо ситуації зі зведенням торговельно-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту й вулиці Героїв Дніпра. Протоколом спільної наради в голови Оболонської РДА Олександра Цибульщака, зокрема, передбачено зобов’язати замовника будівництва ТОВ «Єлікон ЛТД» до 15 вересня звернутися до ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» для проведення експертизи щодо шкідливих наслідків виконання свердлувальних і будівельних робіт у колі станції метро «Героїв Дніпра». Крім того, до 20 вересня фірма-забудовник має надати копії всіх дозвільних документів на будівництво голові райдержадміністрації та очільнику ініціативної групи, а також провести організаційно-підготовчу роботу до громадських слухань, які відбудуться 29 вересня. Щоправда, як свідчать події останніх днів, не всі мешканці погоджуються чекати на громадське обговорення та прагнуть негайного припинення будівництва... Микола ПАЦЕРА

ОСНОВНІ ПРЕТЕНЗІЇ МІСЦЕВИХ ЖИТЕЛІВ: побоювання, що ТРЦ обрушить станцію метро або призведе до її закриття; незручності, які створює будівництво; закриття одного з входів до метро, новий незручний наземний перехід, затори; територію потрібно впорядкувати, а не зводити новий торговельний центр, яких у столиці й так безліч.

Столиця нарешті має головного зодчого Олександр Свистунов, в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА, переміг у конкурсі на посаду головного архітектора столиці. Майже рік важлива для міста посада залишалася вакантною, і нарешті з другої спроби конкурс дав позитивний результат. З десяти кандидатів троє вийшли у фінал, і кілька днів тому оголосили прізвище переможця, якого конкурсна комісія рекомендує меру призначити головним архітектором міста. У своїй конкурсній програмі Олександр Свистунов акцентував увагу на необхідності трансформації промислових зон у центрі міста в офісні та житлові квартали, розвитку набережних, зменшення реклами на вулицях і пропонував збудувати канатну дорогу через Дніпро.

– Які ваші перші кроки на посаді головного архітектора?

– Місту потрібна робота на результат, і цей результат має бути прийнятним для столиці та її мешканців. Найближчим часом я представлю план першочергових завдань і основну стратегію на кілька років, де будуть прописані конкретні кроки та чіткі часові рамки.

– Яка ваша позиція щодо забудови центру міста?

– Центральна частина міста – це в першу чергу культурна спадщина і туристичні маршрути, й уся містобудівна концепція має створюватися виходячи з цих напрямів. Світова практика показує, що красивий і зручний для пересування центр міста є істотним мотивуючим чинником для туризму (зокрема і внутрішнього), а отже треба прагнути до такого розвитку столиці.

– Що буде далі з проектами генплану і зонінгу?

– Генплан однозначно вимагає коригування, і саме в тих напрямах, про які я сказав вище. У цілому дані документи повинні стати простим і зрозумілим інструментом для захисту міста від будь-яких незаконних зазіхань на його території, а не навпаки. Саме тому все повинно бути відкрите і зрозуміле навіть нефахівцеві.

ДОК ЛАДНІШЕ НА САЙТІ –VECHIRNIYKIEV.COM.UA

«Блумберг»

Україна прагне скоротити видатки в «нереалістичному» бюджеті Уряду України необхідно зменшити видатки, щоб повернути свій бюджет-2016 у бік виконання домовленостей з міжнародними кредиторами, тоді як загальмована приватизація та слабке економічне зростання призводять до того, що надходження до бюджету не встигають за видатками, наголосив міністр фінансів України Олександр Данилюк. Ця східноєвропейська країна прагне відновити потік коштів задля свого порятунку від дефолту шляхом отримання до кінця цього року двох траншів від МВФ, 600 млн євро від ЄС та 1 млрд доларів у гарантіях позики від уряду США. «Наш бюджет 2016 року був нереалістичним», – заявив у п’ятницю у своєму

інтерв’ю в Лондоні Олександр Данилюк, який у квітні змінив на посаді Наталію Яресько. Він відмовився уточнювати, які саме сфери зачепить скорочення державних видатків. «Зараз існують величезні фінансові ризики, і я щодня працюю, щоб послабити їхній вплив», – зазначив він.

«Вашингтон Пост»

Чому росіянам подобаються війни Володимира Путіна Напруга між Україною та Росією знову посилюється. Заявивши про якусь сумнівну провокацію, Росія розміщує 40 тисяч військових на українському кордоні. Російський президент Володимир Путін погрожує повномасштабним вторгненням. Така «яструбина» зовнішня політика Росії не є чимось новим. Конфлікт з Україною має разюче схожі паралелі із війною 2008

року Росії проти іншої сусідньої держави – Грузії. Росія захопила Кримський півострів у 2014 році, підтримавши громадянську війну у східній Україні між етнічними росіянами та українським урядом. Такі режими, як у Росії, розуміють, що громадська думка має важливе значення для збереження влади. Вони намагаються відстежувати, яку інформацію отримують громадяни країни, жорстко контролюючи ЗМІ та Інтернет. Ця маніпуляція використовується у конфлікті, що триває між Росією та Україною.

«Гардіан»

Лист від українського режисера таємно доставили з в’язниці Відбуваючи 20 років ув’язнення за свої дії у Криму, український режисер Олег Сенцов закликає до відкритої непокори

«боягузливому ворогу». Він таємно передав із в’язниці в Сибіру лист, у якому порівняв себе із «цвяхом, котрий не зігнути». Режисера та проукраїнського активіста Сенцова заарештували у травні 2014 року в Криму невдовзі після того, як півострів анексував російський президент Володимир Путін. Сенцов допомагав доправляти їжу українським військовим, заблокованим на своїх базах після вторгнення росіян.

2015 року йому та ще одному активісту винесли вирок у російському суді після засідання, яке, за словами родини Сенцова, відбувалося на зразок процесів сталінської доби.

4

комунікації позиція

Олексій КУЧЕРЕНКО, громадський і політичний діяч Сьогодні, нарешті, я зрозумів, чому інстинктивно не сприймаю цю гучну і примітивну «декомунізацію», нав’язану нам у такому дратівливому форматі, на моє глибоке переконання з однією метою – відволікти від реальних і глобальних проблем в Україні. А «завівся» я місяць тому в ході жорсткої і доволі грубої дискусії з одним «філософом», котрий дуже сильно радів помальованому пам’ятнику радянським солдатам «тієї» війни... Проблема в істеричності та бездумності, з якою «філософ» доводив, що всі радянські монументи і символи мають бути негайно зруйновані. Мої аргументи про те, що ці «символи» стосуються мільйонів загиблих наших рідних і просто земляків, які абсолютно щиро вірили, що вони рятують своїх рідних (в тому числі й нас з вами), отримали образливу та істеричну відсіч.

До чого я веду? Проїжджаючи повз Лавру, не можна не помітити пам’ятник воїнамафганцям. Здавалося б, що може бути більш «комунізованим» за логікою таких «філософів»?! Пам’ятник воїнам Радянської армії, які загинули, отримали поранення або просто брали участь у бойових діях (якщо бути точним – окупації чужої країни)! На відміну від тих, до речі, хто захищав свою землю і свою територію від окупантів у Другій світовій. Одначе «афганський» пам’ятник стоїть, слава Богу, і нікому навіть на думку не спадає щось базікати з цього приводу! А знаєте чому? Тому що серед нас – тисячі й тисячі живих і організованих воїнів, які пройшли це пекло. Тож якби якомусь «спікеру» або «філософу» прийшло в голову декомунізувати «афганців», то рівно через пару годин їх просто винесли б з «трудових» крісел і кинули до сміттєвих баків... А Сталіна я особисто ненавиджу обдумано і свідомо не менше за вас, «декомунізатори». Але і сам ідіотом не буду, і пам’ять близьких своїх захищу, і вам того ж бажаю!

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

турбота

за дорученням виборців

В’ячеслав НЕПОП, депутат Київради (фракція «Солідарність») Повним ходом іде реконструкція будівлі для розміщення Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів по вул. О.Теліги, 37-Г. Цей проект виконує наше комунальне підприємство «ЖитлоінвестбудУКБ». Перші два поверхи займатимуть служби для дітей, третій – для пенсіонерів. Для дітей з особливими потребами тут передбачені фізкультурно-оздоровчі приміщення, басейн, кабінети ранньої реабілітації, ігрові кімнати. Будуть ліфти і пандуси для тих, хто пересувається на візках. Щодня Центр зможе обслуговувати 66 діток і надавати послуги для 20 пенсіонерів. Плануємо завершити роботи до кінця року.

Олександр ХАРЧЕНКО, депутат Київради (фракція «Солідарність») У поліклініці на вул. П.Запорожця з’явився цифровий мамограф. Значення цього факту годі переоцінити, адже, за інформацією Київського онкоцентру, злоякісні патології молочної залози посідають перше місце серед захворювань киянок на онкологію! Депутати міськради від Дніпровського району об’єдналися задля виділення з міського бюджету 2 млн. грн. на придбання сучасного апарата. Він не тільки спростить лікарям діагностику. Відтепер пацієнтам не потрібно купувати дорогу плівку для застарілих приладів (вона продається лише упаковками та коштує приблизно

ініціатива Михайло ІЩЕНКО, депутат Київради (фракція «Солідарність») Минулого тижня з моєю командою вийшли на округ провести толоку. Взяли фарбу та приладдя, щоб оновити двері під’їздів будинку по вул. Лісківській, 2/71. Востаннє двері тут фарбували багато років тому, вони заклеєні рекламою, помальовані, місцями мають корозію. Ми їх відмили та відшкребли від бруду. Допомогти нам вийшло декілька бабусь і школярі. Решта проходили повз та казали, що в них багато справ. Дехто зупинявся з критикою, мовляв, хочуть блакитний колір. А на запрошення трохи пофарбувати самим,

2,5 тис. грн)! До речі, вартість лікування одного хворого з 4-ю стадією раку становить близько 1 млн грн! При цьому жодних гарантій вилікуватися на такій стадії ніхто не дає! Тож, безумовно, усім районам столиці варто наслідувати приклад Дніпровського району та придбати принаймні по одному сучасному цифровому мамографу.

новації

тікали геть. А от ця мила літня жінка представилась нам як баба Дуся. Вона єдина зі свого під’їзду вийшла на толоку. Змивала наліпки реклами, обмітала павутиння і фарбувала двері…

Діана ПОПОВА , директор Департаменту культури КМДА

Антон ДРЕПІН, депутат Київради (фракція «Солідарність»)

Якщо підбити підсумки літа, то наш Департамент узяв на себе підвищені зобов’язання. Мимоволі, вимушено. Передусім це стосується конкурсів на посади керівників закладів культури, відповідно до нового законодавства...

30 конкурсів уже відбулися, і керівників обрано. 4 конкурси проведемо повторно, бо кандидатури були або відхилені, або відсутні. Ще 4 конкурси чекають на оголошення, а 4 – на засідання конкурсних комісій. Це складно, насамперед емоційно. По-друге, це виснажливо, бо всі повинні бути сконцентрованими, зосередженими й уважними. Постійно здійснюється тиск з боку різних зацікавлених груп, і в таких умовах досить важко зберігати неупередженість, виходячи із суто професійних міркувань. Утім, оптимізму додає те, що з-поміж 30 керівників шестеро – нові кадри, які змогли очолити колективи тільки завдяки змінам у законодавстві. Тому, хай як це складно, попри скарги на нас представників невдоволеної громадськості та депутатського корпусу, зміни є, і воно того варте!

До мене у приймальню звертаються виборці із сусіднього 62-го округу, де немає депутата міськради. Купа дрібних питань, за якими вже довгий час не приймаються рішення. На цей раз – вулиця Кирилівська, 172, там вже півстоліття не замінювали вікна і сходова клітка перебуває у жахливому стані. Звісно, я одразу направив звернення до Керуючої компанії Оболонського району з поясненням ситуації і наполегливим проханням внести цей об’єкт для капітального ремонту... Цю інформацію публікую для того, щоб підкреслити: якщо у вашому окрузі немає депутата, звертайтеся до депутатів сусідніх округів! Це ваше законне право. Як мінімум, я і вся команда «Солідарності» будемо раді допомогти у вирішенні наболілого питання і проконтролювати його виконання.

реалії Володимир БОНДАРЕНКО, депутат Київради (фракція «ВО «Батьківщина») ПАТ «Київхімпостач» просить виділити земельну ділянку під будівництво транспортної підстанції та обслуговування об’єктів інженерно-транспортного і дорожнього господарства на перетині просп. Московського та Героїв Сталінграда. Все виглядає просто. Аби не одне «але». Під час розгляду прохання на комісії з питань ЖКГ з’ясовується, що відповідна трансформаторна підстанція вже насправді побудована біля ТРК «Блокбастер» нібито для будівництва другої черги торговельного центру за його територією. На зеленій зоні без землевиділення! Будівництво велося за сфальшованою декларацією про його початок. Щодо цього факту відкрите кримінальне провадження. Тому депутати відхилили відповідний проект рішення.

проблема Володимир ЯЛОВИЙ, депутат Київради (фракція «Єдність») Майже детективна історія. До приймальні депутата звернулися мешканці будинку на вул. Туполєва, 18-Г з проханням посприяти початку робіт з капітального ремонту сходових кліток, покрівлі та прибудинкової території. За моєї ініціативи ремонт цього будинку занесли до Програми економічного й соціального розвитку Києва на 2016 рік. Роботи

почалися. Були виділені кошти. Але коли ремонт закінчили, люди знову звернулися до мене – на жаль, не з подякою, а зі скаргою на неналежне виконання робіт. Виявилося, що замість капітального ремонту сходових кліток, на що виділили 180 тис. грн, лише пофарбували стіни біля ліфта та поклали плитку на першому поверсі. Довелося звертатися до прокуратури, Департаменту внутрішнього фінансового контролю й аудиту, а також до Управління самоврядного контролю КМДА. Наразі щодо зазначеного факту відкрито кримінальне провадження та триває досудове розслідування. Сподіваємось, що ця історія матиме щасливий кінець: ремонтні роботи розпочали знову, недоліки усунули.

Підготовлено за матеріалами особистих сторінок у Facebook

на злобу дня

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

Михайло КАМІНСЬКИЙ

В Києві розроблено комплексну програму з енергозбереження на п’ять років. Одним з її аспектів є допомога об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і житлово-комунальним кооперативам (ЖБК) у справі термомодернізації багатоповерхівок. Про деякі нюанси дії програми «Вечірка» дізнавалася у начальника управління розвитку житловокомунального господарства Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Віри РАДЧЕНКО.

– Віро Михайлівно, у пресі нещодавно повідомлялося, що мешканцям столиці компенсують витрати на термомодернізацію…

– Зразу зауважу, що йдеться лише про частину витрат. І пересічний киянин цієї компенсації не отримає. Компенсація 30 відсотків від частини кредиту стосується лише ОСББ та ЖБК. Тобто, є відповідна державна програма, яка передбачає компенсацію частини тіла кредиту для пересічних громадян. Місцева ж влада хоче запровадити таку компенсацію саме для об’єднань співвласників. Звісно, робиться це для заохочення мешканців багатоквартирних будинків до активнішої самоорганізації.

– Який же механізм відшкодування кредитів для об’єднань співвласників будинків?

– Такий самий, як і за державною програмою енергоефективності. Тобто, ОСББ чи

«30 на 70», або Яка користь від муніципальних грантів у межах програми енергозбереження, і чому це вигідно місту? ЖБК звертаються до державного банку, виконують усі його вимоги для отримання кредиту. Щоправда, лише на ті заходи, які зазначено у програмі для відшкодування. Далі, отримавши кредит, здійснюють ті види робіт, які було заявлено. Після цього акт виконаних робіт вони надають банківській установі. Остання надає Держенергоефективності та КМДА реєстр на відшкодування. Саме банк називає суму, яку необхідно відшкодувати. Скажімо, ОСББ взяло кредит на сто тисяч гривень. Місто відшкодовує 30 відсотків – це 30 тисяч, а Держенергоефективності відшкодовує 40 відсотків лише від вартості матеріалів. В цих 100 тисячах десь половина – вартість матеріалів. Тобто, з 50 тисяч гривень 40 відсотків – це десь двадцять з чимось тисяч відшкодовує держава. Отож, 20 тисяч відшкодовує держава, місто відшкодовує 30 тисяч, і виходить, що, узявши кредит у 100 тисяч гривень, треба повернути лише половину.

– Зрозуміло. А 4 млн гривень на рік, які виділяє місто для компенсації здешевлення цих кредитів, на вашу думку, це багато чи мало?

– Вважаю, що для цього року цілком достатньо. Тому, що запізно ми вступаємо в цю програму. Щодо наступного року, то будемо дивитися. Можливо, доведеться ще і додати…

– Чим ще, крім заохочення до самоорганізації окремих мешканців будинків, можна пояснити таку симпатію столичної влади до вже існуючих об’єднань співвласників багатоквартирних будинків?

– Справа не в симпатіях чи антипатіях. Тут треба уяснити одну важливу річ. Є державна програма і є місцева програма. Державна програма передбачає кілька напрямів. Тобто дається компенсація фізичній особі на встановлення котлів, вікон тощо. Після того, як вона це зробила, слід звернутися до банку, який направляє до Держенергоефективності реєстр, і людина отримує 30 відсотків компенсації, скажімо, від вартості вікон. Вартість роботи не компенсується. Щодо місцевої програми, то київська влада не вважає необхідним долучатися до програми для окремих мешканців. Нас цікавить будинок узагалі як цілісний майновий комплекс – щоб його мешкан-

Пенсіонерам та інвалідам субсидії нарахують по-новому Олег ПЕТРЕНКО

Наступного місяця, з початком опалювального сезону, який нам обійдеться удвічі дорожче, ніж торік, дев’ять з п’ятнадцяти мільйонів усіх домогосподарств в Україні (понад 60 відсотків) звернуться по житлові субсидії. Такий прогноз зробив міністр соціальної політики Андрій Рева. У бюджеті на субсидії – 40 мільярдів гривень. За розрахунком міністра, має вистачити всім. На 2017-й шукають щонайменше 45 мільярдів.

ПЕНСІЮ ВКАЗУЙТЕ НЕ ТОРІШНЮ, А ЗА МИНУЛИЙ МІСЯЦЬ

Днями Кабмін вніс зміни до Положення про порядок надання субсидій, зокрема, для пенсіонерів, які цього року вийшли на заслужений відпочинок або ж торік іще працювали, перебуваючи водночас на пенсії. Досі їх дохід розраховувався за минулорічними даними – зарплатою за увесь рік чи пенсією та зарплатою. Якщо ці люди цього року залишилися без роботи, лише з пенсією, а в субсидії їм могли відмовити з огляду на рівень доходу 2015-го, то на нові тарифи, звісно, доведеться збирати. Тож урядовці постановили: для нарахування субсидії пенсіонерам брати розмір доходу не за минулий рік, а за місяць, що передував перед зверненням до відділу субсидій соцзабезу. Відтак усім непрацюючим пенсіонерам, які звернуться по допомогу ще цього місяця, субсидію нарахують за серпневою пенсією.

РЕГРЕСНІ ВИПЛАТИ – НЕ ДОХІД

Соціальну допомогу інвалідам праці, які мають професійне захворювання чи трудове каліцтво, тобто так звані регресні виплати, відтепер не зараховуватимуть до розміру сукупного доходу при оформленні субсидії. Ці кошти, за словами міністра, мають витрачатися за прямим призначенням – на лікування, відшкодування шкоди, завданої здоров’ю інваліда, а не на сплату комунальних рахунків. Не враховуватимуть до сукупного доходу при призначенні субсидії і вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, протезно-ортопедичних виробів, інших засобів реабілітації.

ЧЕКАЙТЕ ВІДПОВІДІ ЗА ДЕСЯТЬ ДНІВ

Міністр нагадав, що завдяки субсидіям громадяни сплачуватимуть за житлово-комунальні послуги не більше п’ятнадцяти відсотків свого доходу. Навіть ті, хто має заборгованість за комуналку, але реструктуризував її. А також ті, хто орендує житло за відповідною угодою. Андрій Рева порадив, як оформити субсидію тим, хто проживає без реєстрації у квартирі, що перебуває у банківській іпотеці. Ці люди можуть укласти з банком як власником житла договір оренди. На думку міністра, банкірам це також вигідно: позичальник менше витрачатиме на комірне, тож швидше сплатить кредит. Який банк, скажете, погодиться платити податки за надання в оренду житла? Міністр радить вказувати хоч і гривню орендної плати – однаково це вже буде договір, що дасть право на субсидію. За словами Реви, органи соціального забезпечення мають розглянути заяву громадян за десять днів, а не місяцями, як часто буває.

ці отримали більше вигод. Бо якщо одна людина в будинку встановить вікна і місто дасть компенсацію, то не буде того ефекту, який був би, якби всі мешканці будинку, домовившись між собою, наприклад, узяли кредит на заміну всіх вікон. У тому числі й у місцях загального користування.

5

– Розкажіть коротко про муніципальні гранти, які на сьогодні вже діють у столиці.

– Муніципальні гранти – це програма теж для ОСББ і ЖБК. Вона ще умовно називається «30 на 70», де 70 відсотків – це грантові безповоротні кошти міста, а 30 – кошти ОСББ і ЖБК, тобто кошти мешканців, які вкладаються на проведення робіт капітального характеру в багатоквартирних будинках. Ця програма діє в цьому році вже вдруге. Якщо минулого року в ній брали участь 16 ОСББ і ЖБК (13 з них провадили відповідні заходи), то в цьому році вже 62 будинки задіяно у цій програмі. Торік було витрачено 5 млн грн з місцевого бюджету і до них долучено 3 млн грн коштів мешканців. Цього року вже 20 млн грн коштів міста і близько 10 млн грн коштів мешканців.

коментар Петро ПАНТЕЛЕЄВ, заступник голови КМДА: – Наразі столиця є найбільшим споживачем газу для теплової енергії. А відповідно найбільшим сегментом споживання теплової енергії є житловий фонд. Тому всіма заходами з термомодернізації та утеплення багатоквартирних будинків цілимося, як кажуть, у «десятку». Якщо порівнювати нинішні умови кредитування з європейськими країнами, то у нас вони навіть кращі. Бо нам треба успішно розпочати цей процес. Щоб люди довіряли тим програмам, які сьогодні запроваджує місто. Бачимо, що об’єктивно є необхідність вкладати кошти в енергоефективність. І люди це починають розуміти. Звичайно, найпросунутішими в цих питаннях є будинки із самоорганізацією навколо цієї проблеми – ОСББ і ЖБК. Для столичної влади дуже важливо їх підтримати. Сподіваємося на розуміння, що і на рівні держави з’являться цільові програми, спрямовані на модернізацію теплового господарства. Зокрема індивідуальних теплових пунктів. Наступний крок – саме теплові пункти, які дозволяють залежно від температури зовнішнього повітря зменшувати споживання тепла. Ми звернулися до Кабміну і будемо працювати над цією, вже третьою, програмою щодо термомодернізації.

6

погляд

кава з бульбашками Усі до травматолога?

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

Ринкам хочуть змінити правила

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Вадим ПЕТРАСЮК Олег ПЕТРЕНКО У районній поліклініці увесь час черги. Може, до когось із лікарів і не дуже великі, але біля дверей травматолога завжди «фестиваль». Зазвичай зранку черга мовчазна, аж допоки не з’явиться хтось, хто розбурхає, розігріє, розвеселить. Цього разу всі також сиділи мовчки до певного часу. І цей час настав із прибуттям потужної на вигляд білявки років 50 із зачіскою, що нагадувала ананас.

– Це всі до травматолога? – спитала вона.

– Всі, – сказали всі. У черзі було приблизно п’ятнадцятеро людей. Жінка обійняла їх поглядом і засумувала. Дістала мобільний: – Чуєш, Ліда, я швидко не буду. У лікарні. Черга. Велика – сто людей. Це в тебе такого не буває, а в мене є. Я тобі кажу, рівно сто, я – сто перша. Черга відірвала погляд від підлоги і з подиву розкрила рота. Поговоривши з Лідою, білявка зателефонувала ще одній подрузі. І знову: «Сто людей, я – сто перша». Черга остаточно прокинулася і повеселішала. Потішила усіх білявка з її арифметикою.

– На лікарські зарплати вже й зараз охочих немає, а буде ще гірше. Тоді точно сотнями сидітимемо під дверима, – сміючись сказав хтось. Решта погодилися. Уже у гарному настрої черга почала звичні розмови про «що від чого допомагає», про «немає кращого за відвар кропиви», про «усі крадуть» і «мала пенсія». Підійшов товстенький чоловічок із папірцями і сином-студентом на милицях.

– Нам лише спитати, – звернувся він до черги.

– Усім тільки спитати, – традиційно у таких випадках відповіла черга, даючи зрозуміти, що під дверима травматолога усі рівні. Хлопець приречено опустився на лаву і поринув у мобільний телефон. Його моторний батько, навпаки, випромінював активність. У кількох людей про щось розпитав. Йому порадили відвести сина на рентген.

– Та нам у Грузії зробили рентген. Записали на диск, я лише хочу спитати у лікаря: чи він має комп’ютера, щоб цей диск прочитати?

– Може, й має, – відповіла черга, – але скоріше, що ні. Та хіба для вас це дивина?

– Та що ж це за країна така! У Грузії черг у поліклініках немає, але комп’ютери є. Розумієте: комп’ютери є, а черг немає! – обурювався чоловік. Зрештою, черзі також стала цікавою ця доволі нештатна ситуація: чи зможе український лікар відкрити грузинський диск із рентгеном?

– Гаразд, зайдіть, – дозволила черга. Чоловік скочив у кабінет і кулею вилетів уже за півхвилини: – Та що ж це за країна! Денисе, бери милиці, їдьмо до приватної клініки! Вони зникли.

– Я оце думаю, що від курортів саме лихо, – озвалася одна з черги. – Побуде людина тиждень десь у Єгиптах, а потім їй заново треба вчитися жити в Україні. Я вже не кажу про тих, хто по Європах вештається. А цей, бач, на Грузію захворів. А чого було їхати? От сидів би вдома – був би нормальною людиною. Подумаєш, півдня у черзі – чи ж, бодай, не вперше! Ні, що не кажи, а закордоння псує українця.

У КМДА розроблено нові правила торгівлі на ринках Києва. Їх погодили на засіданні постійної комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики і направили на експертизу до Державної регуляторної служби. Нові правила, як очікують столичні депутати, знизять рівень стихійної торгівлі, поліпшать якість товарів і обслуговування споживачів, підвищать вимоги пожежної безпеки й охорони праці. А також збільшать кількість суб’єктів господарювання та надходження до бюджету міста.

ЯК МАЄ БУТИ

 Найперше, територія ринку – відведений для цього Київрадою майданчик, – обов’язково має бути відгороджена від проїжджої частини та житлової забудови, з вільними підходами та виходами, безпечними під’їздами, облаштованими парковкою і контейнерами для сміття, з освітленням, радіовузлом чи гучномовцем (на ринках із понад 250 торговельних місць), водопостачанням, водовідведенням, туалетами тощо.  Наголошується, що робота ринку не повинна погіршувати санітарний та екологічний стан місцевості й негативно впливати на умови проживання населення.  Реалізація сільгосппродуктів, квітів, саджанців, насіння має відбуватися у спеціальних секціях, а м’яса, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії, овочів і фруктів – у спеціалізованих зонах критих павільйонів. Забороняється торгівля продуктами і непродовольчими товарами в одному місці.  Торгове місце – належно облаштоване, заасфальтоване, з відведенням для зберігання запасів товару. Для продажу з автівок виділяють окремий майданчик, безпечний для пішоходів. Рух транспорту тут дозволяється лише до і після торгівлі. Не допускається торгівля з неохайних, поламаних автомобілів і причепів.  Усі зони, ряди, прилавки матимуть вивіски про їх призначення, а торгові місця – номери, таблички з назвою, адресою, телефоном суб’єкта господарювання, ПІБ продавця, копією ліцензії і виписки про реєстрацію підприємця тощо. Працівників ринку впізнаватимуть за спецодягом і нагрудними табличками.  При собі продавці зобов’язані мати: чек ринкового збору, медкнижку, документи про якість, безпеку і походження товару. На вимогу споживача продавець повинен видати чек з ціною, датою, найменуванням товару, назвою суб’єкта господарювання, номером торгового місця, прізвищем і підписом продавця. Адже на ринках буде поширено «магазинні» вимоги закону про захист прав споживачів: неякісний товар, проданий без попереднього застереження продавця, можна буде повернути, обміняти чи вимагати знижки. Ринок повинен мати достатню кількість контрольних ваг.  Фізособам забороняється продавати кондитерські й кулінарні вироби, алкоголь, напівфабрикати, домашню консервацію.

СТО перебудовують під м’ясні павільйони, диспетчерську – під лазню і готель Наші кореспонденти проінспектували, як до роботи за новими правилами готуються ринки. Обрали один із них – на Виноградарі, який ще й назви не має і лише рік тому легалізувався… Уздовж вулиці Світлицького, на території колишньої диспетчерської станції та стоянки 72 і 102-го автобусів років із десять тому КМДА організувала на вихідних сільськогосподарські ярмарки. Згодом торговці тут прижилися й у будень, перетворивши ярмарок на стихійну торгівлю.

– Там, де виникли осередки стихійної торгівлі, ми запропонували суб’єктам господарювання створити торгівельні майданчики, де це можливо, – розповіла начальник відділу ринків мерії Людмила Венедиктова. На Світлицького тендер торік виграв один підприємець. Сьогодні, щоправда, цей ринок мало чим відрізняється від стихійного базару – торгують і на проїжджій частині вулиці, й на тротуарах, і на газонах… Машини ледь маневрують між ящиками, наметами, парасольками, торбами, кавунами, м’ясом, салом, помідорами, між продавцями і покупцями. Дебелі молодики справно збирають гроші. Побачивши нас із фотоапаратом, обступили зусібіч.

– У нас є всі документи, – розв’язує теку адміністратор Світлана Семенюта. Про нову базарну реформу в столиці вона чула. У підприємця, який поряд тримав автостоянку, взяли в оренду територію, автівки виселили, двоповерхове приміщення СТО три бригади будівельників перебудовують у м’ясні та молочні павільйони. Тут же має бути ветсанлабораторія, адміністрація, магазин зоотоварів, швейна майстерня та інші побутові послуги.

– А коли відгородитесь від дороги? – запитуємо.

– Ми спеціально обрали територію не біля житлових будинків, аби люди не скаржилися. А від проїжджої частини відгородимося парканом, замовили асфальт – усе на стадії розвитку, – каже

є питання Чи не спровокують нові правила підвищення цін, адже облаштування ринків за додатковими вимогами, вочевидь, збільшить ринковий збір із торговців? Олександр БРОДСЬКИЙ, голова постійної комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики: «Ні. Ринки самі зацікавлені у нових правилах. Проект було оприлюднено для обговорення, і пропозиції та зауваження підприємців враховано».

точка зору Анатолій КАРПЕНКО, підприємець, заслужений працівник сфери послуг: «У Києві треба впорядкувати організацію сезонних сільськогосподарських ярмарків. Аби вони не порушували правил дорожнього руху, щоб проводилися не поряд із діючими продовольчими ринками, мали пересувні лабораторії, контроль за вагами… Безкоштовними такі ярмарки мають бути лише для справжніх сільгоспвиробників, а не перекупників, які під них підлаштовуються». Світлана Петрівна. – Навпроти буде парковка, з водоканалом уклали договір, бо зараз лише один краник є… До теперішніх чотирьох тимчасових туалетів доставимо ще два, а згодом зведемо капітальні – з цегли. Нашу розмову перервав телефонний дзвінок. «Так, у нас комісія. Нові правила перевіряють, санітарні книжки вимагають. Я їм кажу, що люди саме проходять медогляди, все буде. У м’ясників буде тільки своє м’ясо, з худоби, яка за ветпаспортом отримала всі уколи, без туберкульозу… І продавці будуть із бейджиками», – пані адміністратор нервує, доповідаючи у слухавку.

– Скільки реалізатори платять за торгове місце?

– Якщо стоїть бабуся з мішком картоплі, то ми її не «обілечуємо». А так – 30–60 гривень. У нас же п’ять двірників, чотири контейнери сміття вивозиться, а буде сім… Треба платити за це. За вивіз кожного контейнера – 55 гривень. До 2015-го тут хазяйнували інші люди. Не хотіли поступатися, я викликала поліцію… Вони державу «взули», бо використовували 210 «квадратів», а платили за 90… Для перекупників цей базар невигідний, бо тут низькі ціни. Якщо у нас ошийок після обіду можна купити за 60 гривень, то на Подолі чи «Володимирському» за 300… Світлана Петрівна зі свитою охоронців і контролерів зробила нам екскурсію. Колишню диспетчерську автобусного парку, яка торік залишилася без вікондверей, нині взяли на замок. Згодом тут буде лазня, їдальня і хостел для приїжджих продавців, які нині ночують в машинах. Нові правила, до речі, дозволятимуть розташовувати на ринках навіть готелі…

мегаполіс

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

7

Автовокзали підуть з молотка? Фонд держмайна вніс до плану приватизації цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Київпассервіс»

Григорій МЕЛЬНИЧУК

У Києві склалася доволі парадоксальна ситуація – місто практично не керує системою приміських автостанцій, які розташовані на його території. Муніципальним є лише автовокзал «Видубичі». Автостанція «Київ», що біля залізничного вокзалу, – у приватних руках, а всі решта – це власність Державного підприємства «Київпассервіс». Центральний автовокзал перевантажений, частина автостанцій, такі як «Дачна» і «Поділ», втратили актуальність і порожніють, а місто потерпає від стихійних автостанцій біля кінцевих метрополітену. Чи допоможе приватизація – питання, але столиця повинна мати стратегію у сфері міжміських автоперевезень. Перші рішення Фонду держмайна щодо приватизації «Київпассервісу» датуються ще 2010-м роком, їх переносили декілька разів. До комплексу підприємства

входять 5 автостанцій у Києві та 19 – у Київській області. Стан більшості з них не такий, як мало б бути. І хоча фінансові показники підприємства з 2014 року дещо поліпшилися за рахунок зменшення «тіньових» схем, скандали і суперечки навколо автостанцій не вщухають. Власне, питання прозорості приватизації ключовим називають і експерти, опитані «Вечіркою», хоча й наводять аргументи як «за», так і «проти» роздержавлення. Олександр КАВА, екс-заступник міністра транспортної інфраструктури: – Ситуація з ДП «Київпассервіс» дуже непроста. Водночас далеко не всі автостанції зараз потрібні місту в тому вигляді, як вони є. Нинішнє розташування Центрального автовокзалу доволі оптимальне, але він потребує рекон-

екологія

Активісти відродили озеро Неординарна подія відбулася нещодавно на Позняках – тут відкрили… озеро. Власне, воно було в цій місцевості давно, але в дуже занедбаному стані. Як розповіли «Вечірці» у громадській організації «ЕкоГромада», за декілька місяців вони дістали з дна озера Малий Небріж десятки тонн мулу та непотрібу, очистивши донні природні джерела, які почали наповнювати водойму чистою водою. Також завдяки цим роботам вдалося збільшити водяне дзеркало озера з 0,9 до 2 гектарів. Облаштували й піщаний пляж та зони відпочинку. Розчистка озера – це перший глобальний і унікальний проект «ЕкоГромади», оскільки тут уперше в Україні природоохоронні заходи проводилися у відповідності з положеннями Водної рамочної директиви Європейського Союзу 2000/60/ЄС. Натхненні таким результатом, активісти планують не зупинятися на досягнутому, адже Малий Небріж є частиною каскаду природних водойм, до якого входить скандально відоме озеро Качине, проти забудови якого точиться непримиренна боротьба місцевих жителів, а також озеро Гарячка, в яке ТЕЦ-4 зливає відходи свого виробництва. У столиці є чимало подібних занедбаних водойм, які не перебувають на балансі ні КП «Плесо», ні заповідного фонду, тож їх засипають і забудовують. Деякі з них екологічні активісти уже «взяли в роботу», і незабаром кияни отримають нові місця для відпочинку на воді. Микола ПАЦЕРА

цифра

480 водних об’єктів було в Києві 1991 року; 370 – нараховується нині; 80 з них перебувають на балансі КП «Плесо».

струкції і надійного сполучення із залізничним вокзалом, скажімо, тролейбусним маршрутом через проспект Лобановського. Центральний автовокзал не можна розташовувати на околиці (наприклад, на Теремках, де збудували автовокзал далеко від метро), а саме на транспортно-пересадочному вузлі. Але тут доцільно лишити тільки міжнародні рейси та рейси у великі міста, а решту завершувати на автостанціях, суміщених зі станціями метро. На сьогодні є найбільший ризик забудови автостанції «Поділ», хоча вона має транспортний потенціал – звідси є швидкий виїзд на беззупинкову магістраль Набережної у південному напрямку. І хоча АС «Видубичі» становить дуже велику конкуренцію, є традиційні потоки, наприклад, у Ржищів, які досі йдуть на Поділ, що лишається важливим транспортно-пересадковим вузлом міста. АС «Поділ» може перетворитися і на місце прибуття й стоянки туристичних автобусів – на жаль, подібні майданчики у Києві знищені. І саме Поділ нині розглядається як передовсім туристичний район центру – і такий транспортний

хаб (пересадковий, перевантажувальний транспортний вузол) лише підсилить цю його функцію. АС «Полісся» хоча і не знаходиться біля метро, але є вельми популярною, її можна доповнити автостанцією на «Героїв Дніпра». А ось АС «Дачна» має вкрай незручне розташування, тож розумно розмістити її біля однієї зі станцій метро – «Академмістечко», «Житомирська» чи «Святошин». Перевага перших двох – близькість до Гостомельського напрямку, перевага «Святошина» – зручна пересадка на залізницю, тут зупиняються і потяги далекого сполучення. Костянтин ТИХОМИРОВ, транспортний експерт Ради з урбаністики Києва: – Автовокзали нашого міста потребують реконструкції, підвищення якості сервісу, орієнтуючись на міжнародні приклади, адже Київ – один з найбільших мегаполісів Європи. Передусім слід вирішити питання щодо Центрального автовокза-

лу. Він має стати по-справжньому центральним – із сервісом на рівні аеропортів, куди прибувають автобуси кращих перевізників з-за кордону. Нинішню його будівлю треба або знести і побудувати нову, або й взагалі перенести в інше місце. Непопулярні автостанції логічно зносити. АС «Поділ» – справді ласий шматок для забудовників. Тут можуть з’явитися і готель, і паркінг, і житло – але тільки не висотка. Автостанцію «Південна» можна перенести ближче до виїзду з міста біля метро «Теремки», а можна розширити існуючу. А от автостанцію «Дачна» доцільно знести, передавши ділянку під забудову, натомість збудувати західний транспортний хаб на залізничній станції «Святошин». Варіант автовокзалу на Новобіличах неоптимальний – там поки що немає метро, та й Житомирська траса далеко. А на Святошині вже є і зупинка потягів Інтерсіті, і метро, а в перспективі, можливо, з’явиться коротка дорога з Нивок до аеропорту «Київ» (Жуляни). Проект має бути приватним – і це вагома конкуренція Центральному вокзалу.

Смородинка – новий міський парк на кручах Земельна комісія Київради схвалила надання статусу заповідної зони пагорбам навколо стародавнього узвозу на Татарці Григорій МЕЛЬНИЧУК

Новий ландшафтний парк передбачено заснувати на площі 22 га в межах Подільського і Смородинського узвозів та вулиці Нагірної – тут буде заборонена будь-яка діяльність, що може зашкодити природному комплексу.

– Смородинський парк не стане одним з багатьох, створених на папері, – розповів «Вечірці» депутат Київради Дмитро Банас, ініціатор надання схилам захисного статусу. – Ми хочемо не тільки створити Смородинський ландшафтний парк, а й розвивати його – тут є великі можливості для активного відпочинку, дитячих таборів, спортивних змагань. Уже цього року місто виділило 1,5 млн гривень на облаштування верхньої частини зеленої зони, прокладання доріжок, встановлення смітників, декоративні насадження та загальний благоустрій схилів Смородинського узвозу. Головне – визначити чіткі межі, аби не було зазіхань забудовників… За словами Дмитра Банаса, за останні п’ять років було кілька спроб провести землевідведення під індивідуальну забудову, навіть уже мітили дерева під знесення. Плани забудови існували іще

раніше: наприкінці 1960-х років був проект зведення ряду багатоповерхових будинків на початку вулиці Нагірної, а в середині 1970-х планували розмістити тут великий комсомольський комплекс із музеєм комсомольської слави. На щастя,

до теми Олександр ТУМАРКІН, експерт-краєзнавець спільноти «Захоплюючий Київ»: – Унікальність околиць Смородинського урочища полягає в тому, що тут жили люди і 3–5 тисяч років тому. Нижче вулиці Нагірної знайшли чимало артефактів, пов’язаних з неолітичним періодом, була знайдена і палеолітична стоянка, найдавніша в місті, вік якої, за різними оцінками, – від 18 до 25 тисяч років. До кінця ХІХ століття тут було близько десятка печерних ходів, і саме з цим місцем асоціюють легендарного Змія Горинича, ніби він тут жив. До речі, археологи в одній тутешній печері знайшли глиняний черепок від зерновика періоду трипільської культури, тож можна висунути версію, що Смородинські печери можуть бути найстарішими рукотворними земляними печерами у Європі.

до реалізації проектів руки не дійшли. Втім, дещо пізніше, у 1990-х та на початку 2000-х років, меморіал тут з’явився, але вже присвячений Чорнобильській трагедії. Краєзнавці розповідають, що на початку ХХ століття на місці Смородинського узвозу з’явилося кілька провулків з одноповерховими хатинками, однак їх знесли ще у довоєнний час. А по війні Смородинський узвіз перетворився на... урядову дорогу, якою їздив перший секретар ЦК Микита Хрущов, що мешкав неподалік на Лук'янівці. Але у 1950-і роки побудували Подільський узвіз, і урочище почало заростати та перетворилося на прекрасну зелену зону на київських пагорбах.

8

тиждень столиці На Бе чука, і сцен

У День танкіста Київський бронетанковий завод відкрив двері для відвідувачів, яким представив свої кращі розробки та нову військову техніку.

У Голосіївському районі відремонтували внутрішньоквартальні під’їзди та дорожнє покриття на проспекті Лобановського загальною площею понад 5 тис. кв. метрів.

В парку імені Шевченка провели фестиваль здоров’я «Живи активно!». Поки дорослі проходили медобстеження чи слухали спеціалістів, діти грали у футбол, бігали естафети та розважалися з «тромбами».

Триває реконструкція дитячого садочка №423, що на Шулявці. Садочок, розрахований на 170 вихованців, має відкритися наприкінці жовтня.

В Оболонському районі по вулиці Берестецькій працівники «Київавтодору» влаштували підвищений пішохідний перехід.

17

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

ерезняках відкрили сквер імені Івана Миколайвідомого українського кіноактора, кінорежисера, нариста, з нагоди його 75-річчя.

На чемпіонів вчаться просто неба У Києві стартував Всеукраїнський Олімпійський урок: замість шкільних кабінетів – тенісні корти, хокейна коробка, гімнастичні снаряди, а замість суворих учителів – тріумфатори Олімпійських ігор у Ріо.

– Чим частіше ми показуватимемо дітям, як потрібно займатися спортом, тим міцніше у нас буде молоде покоління, – розповідає дворазовий олімпійський чемпіон із веслування на каное Юрій Чебан. – Мені довелося побувати аж на чотирьох Олімпіадах, аби люди нарешті зрозуміли, що веслування – це не лише одноманітне махання руками, а й ціла наука. Зараз бачу, що цим видом спорту цікавляться і діти, і люди поважного віку. Такі заходи є чудовою можливістю спробувати щось абсолютно нове. Багато хто з дітей уже подумує про розширення свого спортивного «арсеналу».

– Займаюсь хокеєм уже два роки, але завжди хотів навчитися стріляти з рушниці. Тут не було стрільби, але був представлений біатлон, – розповідає 12-річний киянин Максим. – Мені показали, як правильно тримати рушницю та цілитися у мішень. А ще я проїхався на імпровізованих лижах, які скоріше нагадували ролики. Думаю, тепер біля моїх ковзанів стоятиме і пара лиж… Найголовнішим сюрпризом уроку став олімпійський квест, де кожен зміг випробувати свої сили в різних видах спорту, а здобуті бали обміняти на подарунки на «Олімпійському ярмарку». Олександр ПИРЛИК

У парку «Юність» завершують капітальний ремонт, уже облаштовано понад 2 тис. кв. метрів пішохідних доріжок та газони.

Скандальне будівництво: під Київською прокуратурою активісти протестували проти зведення комерційної висотки на зсувонебезпечній Батиєвій горі.

Фото Павла ПАЩЕНКА , Бориса КОРПУСЕНКА та Олексія ІВАНОВА. Текстівки Марії БЄЛЯЄВОЇ

туризм

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

9

Чим приваблює Київ іноземців? Туристичний Київ з-поміж інших європейських міст найвигідніший – такий собі економ-варіант для іноземного туриста. Проте чи врятує це туристичну галузь столиці? Анна РОДІЧКІНА

У КМДА очікують, що за підсумками цього року до Києва приїде на 20 відсотків більше туристів, ніж торік. 2015-го місто визнали найдешевшою європейською столицею. Причина – у девальвації гривні. За підрахунками аналітиків, один день у Києві іноземному туристу коштує в середньому 24 долари. Це вдвічі дешевше, ніж у Москві (майже 49 доларів). Барселона дорожча за Київ утричі – там один день перебування обходиться в майже 61 долар. Але самими лише цінами інтуриста не привабиш. Принаймні в цьому переконані представники туристичної галузі.

– Порівняно з іншими європейськими містами це дуже скромна сума, – вважає керівник однієї зі столичних туристичних агенцій Денис Антипанов. – За європейськими мірками в Києві дешеві алкоголь та їжа, відносно невисокі ціни на житло. Проте нас це навряд чи врятує, адже іноземці не мають звички їздити до країн з нестабільним соціально-політичним становищем, як це відбувається у нас. Наприклад, коли заворушення були в Єгипті, Туреччині чи Греції, українці, попри застереження, не скасовували своїх поїздок у ці країні й навіть користувалися тим, що ціни на такі туристичні маршрути знизились. Європейці ж ставлять безпеку на перше місце... Найдорожчим європейським містом аналітики туристичної галузі називають швейцарський Цюрих – він «тягне» на 124,16 долара за добу. Загалом у рейтингу 56 європейських міст поряд з українською столицею в списку найдешевших розмістилися румунський Бухарест, болгарська Софія, сербський Белград та польський Краків. За перебування там туристу доведеться викласти від 26 до майже 30 доларів за добу. Рейтинг складали з розрахунку, що іноземець мандрує своїм ходом і зупиняється в найбюджетніших готелях. Міста порівнювали за співвідношенням ціни та якості хостелу за ніч, середньої вартості поїздки в міському транспорті, витрат на їжу, напої, розваги, відвідини різних пам’яток. За основу брали такий мінімальний набір туриста: ночівля в хостелі, дві поїздки в метро, одна екскурсія, триразове харчування, 3 кухлі пива чи стільки ж келихів вина. За півроку найбільше туристів до Києва приїжджали з Ізраїлю та Сполучених Штатів.

– Іноземців завжди приваблювали наші ціни на алкоголь, – усміхається Денис Антипанов.

– Візьмемо просте порівняння: у Берліні філіжанка кави з десертом коштуватиме щонайменше 5 євро, а в Москві – узагалі до 10 доларів. Проте знов-таки повертаємося до того, що туризм ґрунтується на

а ви знаєте?

Таємниці давньої фортеці іміджі. Українській столиці слід поліпшити репутацію.

– Можливо, Київ і виграє з-поміж інших міст за цінами, але факт залишається фактом: сьогодні ми живемо тільки завдяки внутрішньому туризму, – коментує ситуацію Олена Медвєдєва-Звєздовська, співвласниця

Від початку року до столиці завітали майже 300 тисяч іноземних туристів. Кілька років тому Київ приймав до двох мільйонів іноземних гостей. екскурсійного бюро «Дива країни».

– Найбільше в Київ їдуть з квітня до червня та у вересні-жовтні. Столиця дуже програє іншим містам у конкуренції за туриста. У Львові щомісяця влаштовують кілька фестивалів, котрі приваблюють туристів: джазу, вина, сиру, кави чи шоколаду. Для львів’ян це майже будні, а туристи на таке їдуть. У жовтні, приміром, чекаємо на фестиваль повітроплавання в Кам’янці-Подільському.

Щоб зацікавити туриста Києвом, туристичні агенції вигадують цікаві екскурсії. Цього літа організовували незвичайну нічну екскурсію «Музика та містика великого міста»: прогулювалися Андріївським узвозом, Володимирською гіркою, спускалися до причалу й далі пливли на кораблі Дніпром під звуки джазового оркестру. Улітку на кожну таку екскурсію приходили до 70 людей, причому щонайменше 70 відсотків – це самі кияни. Екскурсія Києвом у середньому коштує 80-100 гривень. Якщо ж промоніторити ціни столичних хостелів, то проживання там обійдеться у 100-150 гривень за добу.

– А проте, наша туристична галузь адаптувалася до ситуації, – упевнена пані Олена. – Вишукуємо цікаві маршрути вихідного дня для дітлахів і батьків, що мешкають у столиці. Пропонуємо киянам захопливі подорожі країною. Нещодавно було замовлення на мандрівку Україною із супроводом англійською мовою. Іноземці хочуть виїжджати за межі Києва, і це тішить. Сподіваємось, що незабаром у країні життя налагодиться, і знову матимуть попит екскурсії іноземними мовами, а поки що орієнтуємося на сьогодення.

Скільки коштує один день у столиці для туриста? Доба в хостелі чи міні-готелі – 150 грн Сніданок у кафе (кава з тістеч тістечком) – 80 грн Обід у ресторані – 150 грн Екскурсія – 100 грн Проїзд – 32 грн Філіжанка кави – 20 грн Вхід до музею чи на фестиваль – 50 грн Сувенір – 50 грн

Майже на всій території Печерська розкинулося найбільше укріплення Європи, яке ми практично не помічаємо Григорій МЕЛЬНИЧУК

Земляна фортеця, котра збереглася на 80-90 відсотків, у центрі Києва? Фантастика? Ні, справжнє диво, про яке більшість киян гадки не має, що вже казати про туристів. При всій своїй унікальності фортечного комплексу його туристичні можливості столиця фактично не використовує. Київська фортеця ніколи за свою історію не використовувалась під час війни, єдиним її супротивником завжди був Київ. Спочатку укріплення стримували його розвиток, на Печерську навіть знесли кілька житлових кварталів, що обмежували забудову, – вулицю Еспланадну можна було забудовувати лише з одного боку, аби зберегти вільний простір перед укріпленнями. Але після «капітуляції» 1897 року, коли це була вже фортеця-склад, місто її поглинуло й далі повільно розчиняло в собі. У Печерському районі столиці нині розкидані десятки об’єктів фортеці: вежі, вали, підземні ходи, ворота, казарми й навіть тюремний замок. Чому ж ми захоплюємося фортецями Кам’янця-Подільського та Білгорода-Дністровського й не помічаємо унікальних об’єктів навколо себе? Чому Київська фортеця досі перебуває у стані «війни»: там захоплюють вежі, телеграф, руйнують вали, знаходять підземні ходи, в арсеналі донині виробляють зброю. І забудовують, забудовують, забудовують… Київську фортецю нищать насамперед її розміри – межі комплексу доходили до станції метро «Арсенальна», вулиць Госпітальної, Євгена Коновальця (Щорса), ботанічного саду імені Гришка, схилів Дніпра. Лавра була її цитаделлю, а на Лисій горі спорудили окремий земляний форт, яких, до речі, планували понад десяток.

Будували Київську фортецю в часи, коли зводити романтичні кам’яні стіни та вежі, як у Кам’янці, було вже недоречно – через розвиток артилерії. Тож у Києві збереглося багато земляних укріпленьвалів, котрим насправді «лише» 200-300 років.

У Печерському районі столиці нині розкидані десятки об’єктів фортеці: вежі, вали, підземні ходи, ворота, казарми й навіть тюремний замок. Гарячих точок «війни» міста з фортецею ще чимало. Дотепер немає проекту перетворення Микільських казарм біля станції метро «Арсенальна». Споруду гарно відреставрували, вежу врятували від сповзання схилом, ворота відновили. Але чи не виросте на місці плацу висотка? Питання залишається відкритим, адже вже були проекти. Досі покинутою стоїть вежа №4 на вулиці Старонаводницькій, де ще за радянських часів планували збудувати торговельний центр. Занедбано Зелений театр – це верхня підпірна стіна фортеці, та й нижня теж майже зруйнована. Знищують тюремний замок, навколо вежі №3 на вулиці Є.Коновальця споруджують висотки… …А тим часом у капонірі №2 Госпітального укріплення незабаром відкриють кінозал, де щонеділі демонструватимуть фільми на історичну тематику, працюватиме буккросинг. Відбуватиметься це поряд із камінною залою, котра своїми склепіннями та експонатами нагадує справжні лицарські палати. Тож чи багато в Києві лицарів, аби захистити фортецю?

18

військо

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

Є така професія – захищати Батьківщину Збройні сили України гарантують військовослужбовцям гідну зарплату, вищу за середню в Україні. «Вечірка» розповідає, як записатися до армії ЗАРПЛАТА ВІД 7 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

Наприклад, солдат на посаді стрільця, який служить поза зоною АТО, щомісяця одержує щонайменше 7 000 гривень. Залежно від посади, звання, терміну проходження служби, кваліфікації ця сума збільшується. Додаткові щомісячні премії виплачуються військовослужбовцям високомобільних десантних військ, сил спецоперацій, артилерії, танкістам, корабельному складу ВМС тощо. Також виплачується винагорода усім військовослужбовцям, які виконують свої обов’язки у зоні АТО, незалежно від звання та посади. Військовослужбовці першої лінії оборони щомісяця отримують додатково 4200 грн. У інших районах АТО – 1200 грн.

ВИПЛАТИ ТА ПІДЙОМНІ

У разі підписання контракту таким воїнам виплачують одноразову винагороду:  рядовому складу – вісім мінімальних заробітних плат (11 024 гривні станом на квітень 2016 року);  сержантському та старшинському складу – дев’ять мінімальних зарплат (12 402 гривні);  офіцерському складу – десять мінімальних заробітних плат (13 780 гривень). До речі, особам офіцерського складу, зокрема й офіцерам запасу, та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення в разі переїзду до нового місця служби з одного населеного пункту в інший зі зміною місця проживання.

НА ЯКИЙ ТЕРМІН МОЖНА ПІДПИСАТИ КОНТРАКТ?

Особи, звільнені з військової служби з березня 2014 року (з початку особливого періоду) дотепер, а також військовослужбовці строкової служби та призвані за мобілізацією, які відслужили щонайменше 11 місяців, можуть підписати контракт строком на 6 місяців. Після цього за бажанням

військового він може бути подовжений ще на 6 місяців. Якщо військовослужбовець не захоче подовжувати контракт, він буде гарантовано звільнений без жодних додаткових вимог. Решта кандидатів можуть підписати контракти на такі терміни:  на особливий період – до завершення цього періоду;  на 3 роки – для рядового складу;  від 3 до 5 років – для сержантів і старшин;  від 2 до 5 років – для офіцерів, випускників військових кафедр, яким надане первинне офіцерське звання.

призначатися військовослужбовці-жінки.

можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності.

МОЖЛИВІСТЬ БЕЗКОШТОВНО ОТРИМАТИ ВИЩУ ОСВІТУ

КУДИ ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИСЯ ДЛЯ УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ, ЯКІ МАТИ ПРИ СОБІ ДОКУМЕНТИ?

Після завершення першого контракту (в тому числі 6-місячного контракту) військовослужбовці, які продовжили строк військової служби за новим контрактом, можуть безкоштовно отримати вищу освіту без відриву від військової служби (заочно).

ЗБЕРЕЖЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ І СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ

ОСОБЛИВОСТІ СЛУЖБИ ЗА КОНТРАКТОМ ДЛЯ ЖІНОК

Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. За порушення вимог зазначеної статті Кодексу законів роботодавці

Вік: від 18 до 50 років (граничний вік призову для жінок збільшується до 50 років на час особливого періоду). Жінки-військовослужбовці призначаються на такі основні посади: зв’язку – телефоніст, телеграфіст та інші; тилу – кухар, кравець та інші; медичні – фельдшер, медична сестра та інші; штабу – діловод, відповідальний виконавець, бухгалтер тощо. Зважаючи на численні звернення громадян стосовно можливості комплектування жінками всіх посад, Міністерством оборони України опрацьовується питання розширення переліку військово-облікових спеціальностей і штатних посад, на які можуть

На військову службу за контрактом призивають громадян чоловічої та жіночої статі віком від 18 до 40 років (до 60 років у особливий період). Громадяни, які виявили бажання проходити службу за контрактом, подають до військкоматів за місцем перебування на військовому обліку або за реєстрацією місця проживання чи перебування заяву, а військовослужбовці строкової служби – рапорт на ім’я командира частини з проханням щодо прийняття їх на військову службу за контрактом, а також за встановленими формами письмові згоди на використання та обробку персональних даних, проведення спеціальної перевірки відомостей. Районні (міські) військкомати на підставі переліку вакантних посад пропонують потенційним кандидатам посади, з урахуванням пріоритетності в їх комплектуванні. На громадян призовного віку, військовозобов’язаних і жінок, стосовно яких за результатами попереднього вивчення прийняте позитивне рішення, командиром частини надається письмова згода 2

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

Найзручні ша

Газета Київс Заснована ької міської Ради 3 січня 1906 року » 10–

16

TV

програма

Галерея мис тецтв!

Учора на Троєщині (вул. Драйз рею мистец ера, тв осені» предст комунальної власно 6) відкрили першу район авлені роботи сті. В експоз Франчука, иції «Творч ну Галевідомого народ е розма живоп доньки знаног ної майстрині Тетяни Протчеисця та скульптора їття учнів і педаго о українського Валерія вої, худож митця гів заклад ниці Софії ів культури Анатолія Криволапа Книш, та освіти ДеснянськогоГанни, а також району. Поблизу КМДА сипедів. Парко та Кабміну облаш тували стійки вка розрах архітектор ована на для паркув та волонт 10 велоси ання велоер Асоціа педів, а дизайн ції велоси педистів розробив Києва Сергій Смирнов. Фото Олексія

Передплатний індекс

37607

Купити газету «Вечірній Київ» можна у мережах «Союздруку», «Київоблпресі» (Київська обл., Житомир, Житомирська обл.), поштових відділеннях Києва та області.

ЛИШЕ 14 грн на місяць

Оформити передплату можна у поштових відділеннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

6

НІМЕЦЬта Кабміну

погляд

8

ексклюзи

в до Дн

я Незале ва жності Олексіка Левко Л Як зм « йР ук’янен Ктри ься іков: « іслГароантіяхдодеиаєтзн и П у рахунекниш т ін сприй ко: тається пУ кза о ж н и має країн ко тепмло Заступник ?рупціонерід Олексій РезКиївського міс ько ом» у як об’єкт» з корупц ніков розповів «Вего голови – секрет ією і які ар міськр чірці», що труднощі ади нов facebook.co прийомів громадян i прямихm/vec («гаряhirkan чих») ova twitte перши r.com м/vech заступником телефонних лiнiй vaголови Київсь міської держаirkano vk.com кої /vechirkanoвної адмін та заступ істрац va

Вечірній Киї В

ії никам квартал 2015 и голови КМДА на IV року.

– велопарк овки

ГОТУЮТЬ КІ ФАХІВЦІ РЕВОЛЮЦ У СТОЛИЧНІЮ ІЙ Нові трол ІНФРАСТРУК ейбусні мар ТУРІ

Жереб к ин

| 8 жовтн я 2015 року

з бульба | №40 шка (1917 ми и 0)

Вадим ПЕТРА СЮК

ОЛЕКСІЙ РЕЗНІКОВ ПРО ІЗ ФРОНТУ НОВИНИ БОРОТЬБ З КОРУПЦ И ІЄЮ

Вечірній Киї

тема номВ | 8 жовтня 2015 року | №40 ера (19170)

Вечірній Київ

| 31 берез ня 2016

МАФи не згод

року | №13

(19195)

при цьому

ого виникаютьна фронті бороть

би

»4

уто

Віднині па Боротьба ртії мають номе ри за симпат ії електо у виборчому бю рату стає ле все запеклтені. ішою На Південн

Голова Київської запевнив, ТВК що проце Михайло Терещ є доско дура жереб енко налою кування

Підготував Віталій ЗНАМЕНСЬКИЙ

У першог 8 жоовзаступн 1991 рік. тня 015 Левка Лук’ян рокКМДА Володимирови 2ика голови вітають у Ігоря Леонід ФРОСЕ енка біля №40 ча Ніконов (1917 громадян Ради після стін Верховної ВИЧ У «Макд а особист 0) ий прийом – першог ональдсі» о вівторк Незалежноспроголошенн вул. Хрещат хрумтіли а з 16.00 я ик, 36. картоплею. троє чоловіків ті до 18.00 урвати, а • Телефон на столі лежал Перед ними ще попул посадової Якщо в середи істські обіцян виборчі особи, організацію камера об’ а велика професійна на ні 1990-х ігри… Типов особистого відповідальної за ся жорст ки, передМарина єктивом розгор 202-74-40. а картин ока прийому тала-МАРЧЕНКОсьогодні торгов догори, наче фотоська вежа. Фото Бориса громадян, Пригадую а: напри підпалюваннконкурентна бороть Схоже ельні • Особистий Пізанклад, завтра на й інше. 2010 , вона Корпусенка предметом Голос виїзний прийом цьому ж якряди ліквідували року прокур кримінальни ями та стріляниною ба (з їхньої розмобула головним кожного місяця місцічастина імпері , а нальніївського район під суперм – третьог атура ) між – … тож я о вівторк у поруш аркет. ченакопали фундаї, Україн зити», тобто ми групами за право у справу Іванова РДА та у четверт з 17.00 до 18.00 Його назива а кажу: камер ви. ила кримі кордоном. мент а була отостосо у ніяка,K– Печерс тримат приєм «МАФ ють ий вно а ькій вже вівторок и МАФи тетом торгувати іо- морал кивнув на ства, який 17.00 до 18.00 на світ Божийкерівника – Пане ьним автори Ще до револ кожного місяця Страж під контро України. тут, неї перши геть незаконноі почал пець. – Але підОлексію, у Шевчен МАФів, І кажуть, дали • День та юції Україн з іншого ґатунк то сьогодні ситуац про й хлоківській РДА. пройшла знищи себе. була З 30 вересн волею долілем, у контор нещодавно ивив час проведе вивчати що,чай ізольована Сті люди вшиМи а також побачивстано мабуть нову. ія дещотак сталос Зазви міжнародна у. Рекети справа дерев я 40 самі ння прямих Кажуть, будем і не хочуть куплят у Києві лефонних , Російс ли: валися страж а, опини тему ри так, має, але, кущі. родже зверненнями за численними я, ькою давно «гарячи ліній – кожної торгув раю у нас , стали дали прина щоали «Як подол конференц хоча жили Згодо ння зуи імперією, лася уідовгій день о ремонтувати легалі ремонія простіймні, країни збігся на- крамн до 18.00, неу цих т гроші ати коруп другої середи х» теодно тяжію «порядними», люди, цяякі ділилися рабстві, м на є, а на втратили шухлявді. такою народ ізоляція тел. 202-76чав роботу пасажирів розпобув з його днем однак ження цію?» суціль з 17.00 однак не ичках досвідом бюджету. здібності Бо свої?! нову ні. Різні . На У заступн х тонещо 76. була все . 24 серпня свідко новий тролей ною, . 2012 м демон часів. діяльності. ть до сумнівної торгов країн. Що ика представни , на якій до чогось якяза радян пропону він написа року маршрут статті тажу десятк бусний Крім доброго. вича Пантеле голови КМДА Петра метро корисного року ельної в Акт пробіля 1991 №46 ки–різни І що?х– спитав «Дарниця». фронт «інф Ва В ів кіоскі заходу? нас ізолю Наських Олександроєва особист наших попертого, України, Незалежність має містонабити ська – Голосії «Вулиця Марша оренд го другого вали від і боротьо другий хлопе Фото Павлаували Підприємці ий прийом за биРмп від цього льз МАФа Рості Р едниківв десяти Пащенка тут павіль четверга м картоп Старі Схем ліття напра – кожно– По-пе як не учени Верховна який прогол ць із , які– худож сіївському вський парк» у Голоз 16.00 до осувал лею ротом Хрещатик, йоних,влітера бувноук ми упрод рше, ми цьова и овж і пропо Рада. А доне знали ників, а вона 18.00 на вул. , що однієїторів. районі, а 36. . мадськості Раїнс привернули – Та замахався зицій. так чимал Нині вони на но Вийпільна щовелик цього були має з 2 жовтн • Телефон запрацював ьким творили фірмиВід Чому о рішен і не , усього ходити по тах. до нашої що варто б нестав увагу використов лад антикомуністдокументам іи. того,узяти посадової я ь, То гроі негара під- того, наші духов прове камера глючи ним арсенал новий тролей ційному ремон іують особи, сти ревізію камервелик » організацію – Ви часто маршрут засобів, з ні напрямку, роботи на антик Комун діяльн що створ зди знову а смертників,ична отці. то камер ть, то об’єкти бусний чого альни ість, : на озбро на Троєщ особистого відповідальної за захищаючи Від витис відмо орупну. Нацьк нагол розповіли поділилися ий ила а, то об’є ки колінн націо концта 202-74-56. і мордо в, ошува єння, ині прийому «Вулиця ктив... овують свою нально прощо я? Сього бори, і депутаємців , цілі я крам ули на вулиц вські ю, викин були ізольо нація нує громадян, зробле ви хочете Милославськ – №47 по- й одне цікави «при крит дні дехто свідомаа відли, що підтримку планами. По-др не, K– дев’ять Кажу шефові: підпривані.

• Особистий - майда на благо вотчи тськанчик. експеріз ція метро - центр уге,Метал пропо моло а діяльність кіоски забрали на колег з інших головних виїзний прийом вільно имент отримали років камер - дь – «Мінська». – станкуплених тя»: альній частин Киянка – посол Німеч четверга штрафнаши Що потрі : запро Лук’яненком ї України… З ! країн. Напри обрухт – кожного і! вадитхинадба Надія деяких І з 16.00 до новація – Ще одна все чини для Левко і – Дубко міста бно це першог у І усіх нь. що? – знову 18.00 у Святош мало клад, в Україн правоохорон тролейбусний схвально робит та кожного заборо ва о МАФів «тризбере пондентка спілкувалася корес- м слідки... відпоїї. и,зону нну і Крісто– . І поступ висловився третього четверг щоб його №29, що гти та поцікавився инській РДА відні ців, «Вечірки». Або ж фНесу наоворозви Солом’янській Вайлв ремон чиновн тронного розпочинаєть маршрут інше: створю розши а з 16.00 нути?

– Згада – Ми думал ик рювати урядування про створеПодив т. Не фокус другий. РДА. залізничної до 18.00 ся від ння елек«Дарниця».

• День та вати ємо, илися: у у Проплачуюті в … що це дуже и так: якщо ується. тимча щосові в Києві. час проведе їнської нації, Україна погано, Раю у нас А до торвас, кажуть говель 1991 року продовжено платформи «Зеніт За тижде живем значить, ні ряди, ння була вокзальна» ось рух трамваїв лефонних визнань нема є, , бек-фокус. з корупцією. ефективний спосібВін орган ізову ь та вони були », в, полаго як це практ у нас й інжен о скрізь ліній – кожногопрямих «гарячих» №15 до нами. а ле ми здатн орією, яку та кують деяких терит дили. Через знову ють теборот з 16.00 до ивідновитися №18 «Контрактова «Автогенний заводстанції метро четверт не ери засоб у«прос на- крути Купували в Амери заробітчатрілю Джед Бартон А голова місії мітин ги-пр ьби фокусується і на вели 17.00, тел. європе два вали» столии – Він відрод 9 жовтня.

USAID – Левку площа – – вулиця йських ці фільм ли їх тут У заступн 202-76-76. ого четверга дивил російські ке масов . Несу назад. дні цях, Україн вулиця Старов ися:ау вас скажім ика Староміжнародног нагадав про те, тести «обра оив палац ої інфор Інформацій і на цьому заробл и, го, відбуд нав’яз життя присвГригоровичу, о, Париж ПоБуло бували бек-фокус, що й мації. Радуцького голови КМДА Михайл тижде окзальна» Агенц бажаннам ви ував форте Розумовськояли. домігс ньіязалиш ний прост з корупцією. о розвитку допом них покуп жетреба ще особистий а Борисов ня. імперськуі. Вони україн з має гію.Раніш залежність ятили тому, щоб усе ати. Я ці у Батур Подро ної третьої прийом огла на ір як не ців» Колие у жугарант ським, так бицігромадянK– ича ідеолоборотьію п’ятниці 1992 ині, цей був Голод я, щоб прийн «підприємц та бі на їхній їм показую їхню пласт році на стор. з 12.00 до ним і не кожпотрапив голоси на вашу України відбулася. неХрещат Регуля яли закон містобудівній роботи Україн омор кажу, так ремонт: ів».

8, 17 ли незал 14.00 на вул. ториик, 36 (кімната став, бо до в у продумку, Блокують це ж ви, наремонтува – А як саме сфері ежною • Телефонтепла наші найбі Які, 516). добре, і він – це, безперечно, про байдужа. рук людей, яким прива здобутки встано був закріплений роботу і розпочали зачекайте. тизац и посадов влять у ли. Вони: допомогла? Україна за тими, Олігархи та цінно дуже це робив льші ію, телеві комунальни – Агенц ої особи, 50-ти будин За хто ой-ой, організацію речі, десять газети канал заснували сті? щиро. Але умів ше зійні відповід – За 24 роки, ія виділи грати більи стали , які писал та радіоках було особистого Леся КЕСАР альної за на публік були свої №2. які перетворили за допом ків ла чимал камеру. Ось, мовля хвилин винося У столиці звича на жаль, 202-76-ЧУК направлено и, що їм прийому Охмак у. йним поганого, «підприємці ть його на Кучму Мовлятовар о кошті закінчено 16, 202-77огою в, вже готове Він не випра було багато кинь! в, які громадян, потрібно. евич, отрим в, на заходи але є надзви рупції, – 21. тітушок, ом. капремонт • Особистий дирекають крема, вже – вдав тих . Приякі на нього з подолання телера явище – тор Держа це 1,3 мільйо бочі місця чайно важли – Яким шляхо фальвиїзний прийом Південного виконано родіоком – мірює І роки що? і зарпла вної щоб покладалис сподівань, шивих учасн копонеділка на доларі панії, бетонного я вже казав, ве погані роботи із темпеяк мостового – кожного ти,зателе мені часом переу незалежності – додат місяця з в. Окрім бюджефонув ратур я. влаштування покриття й запро повернутисм треба було йти, першог , лікарі погані переходу. иодним із – Що-що у, а в підва т індивоідуальє впров ковіпонув того, ?! стали Часто ській ків АТО чування ав духов кошти з литого навантаженн РДА та третьої16.00 до 17.00 в Голосіїв Зо«к иївсь чуємо верхнього аджен Нічого! ав, купит «Тоді У нас був це дуже , лі – ключо числі на (сьогодний тепло в томуи канал гусасфальту, вихУсі : а що робит ня електр ваша них цінно я до справжніх за опале я та колива заході п’ятниці з соціал шару асфаль ке комплекс вчителі погані. позитивний цілої нації, і Дарницькій де автом Зайшо засмія щоб Респу ні віче вий в ьні онног навіть що .

16.00 містян ння. ь лися. стей програ вши на пункт, бліканми ння споруд влада до 17.00 здатен витрим неповноцінн або п Роган атизована РДА. зможе бо ми спочатку благоустрій» о урядув тоЩоб зроби – Шляхом Настрій діють українців? процес. жвавіш ська • День таи сплач портал тивні 16 годин та партія у ання. и. розпо Російська компанії ували менш , ав. система деякі поліго за енерг ості, все, Але дуже вважали, що за . Напри увати значні ти ефекшим викор час проведе діляє «Відкр на клад, або п Рийм яло князя, шкіл з українпоширення україн вала нашу лисьщо подобу коопосл імперія уже КМДА бюджет», кордоном теплоитий ння прямих е запевн ни, добре телефон говорити истання – оце вамяли: енергуіїпідро ізолювидат зділнедавн по кварт ських де трену кожен ємо: нині хочет нихуги? ською мовою а «Міськ ки ліній Відпо та А анці цього ься», може віда- «гарячиМешк по вати свої роки, тобто. Таке життя трива усе при створи ирах. Найперше націю від цілого зменш ються – кожного х» о об’джере – Хто для ло його » а влада ремон – сказав 11.00удостоличних зустрі побач єктив л ла систем , створю ити суми , дитсадку… хованих кінофільми контролюва будиншколі туити чі. Я запит світу. зможуть ло 72 – цензурою. бійці в балакл такі 12.00, тел. будинпершого вівторк забрав почал він Адже три покол вас ну програ ку тепер кошті и встано кошту з повер . Майженара-після нація ні газета 202-76-76.ках Заступн , телепе ав, скільк – Бійці Україн є авторитето Ви а з заоща дали іння. Наша Ні листів у нас багатю может є.нення му и це джувати ти видатк ик голови та сама історія 50 тисяч влюва , ні місячн платіжках, почок викликом). авах за ні й самі ев уу гарант регулархітек ка, своєї була зіпсована, комфо ти тепло овлює на опале и аж встан з питань до закупі ської повста м? ща історія редачі. армії долар яторитури століття публічного партія без відпов книжка не могли обирати чи фарбу ртного мо регул Це вже щось : містобу він влі ів. Але наша ію, а зами бо не знала - дування ваннян-стін.у 50-ти та бойов історії . Цепровод не мала знову – чотири ламборот нської вийти частин ідного штамп схоже на собі необх просто тиждень темпе ятори глючи ми індив их груп таких ить аособист тощо) та мадянідуаль У Націон будинках. ругроше ратуру. тепла дянам ть. ювали систекраїни. Знахо ьби за незал тоді навколишн і не мала уявлен навколо «МАФіозну» громаЯ ,їм ідну теплішберуть ОУН, які кожної них низка Лауде у. По-др »... Пил альному несу, України першої середи ий прийом гро. КажутЯкщо Їх мав р–в імперію, – «Відкр а вони водились окрем ежність 1956 за незалежність міжна пункт17.00 істори очі. родни й. наи вулицслужб ових ь:завдяк стояли радіог уге, ся горбач ій світ. І коли ня про у сфері ає,–подач (вул. Госпіта у вас лісти, які не розслі яка, можли ники, ів, розмі на вул. Хрещаттепло вих місяця з 16.00 «Ця систем До речі, ня Украї тут спільн року. Цей іій роботі й магнат і журнахтось айого дуван почалаЗМІ. сліди повніс итий бюджет»зменш ізапункт тепла робили короте льна, 24-а) ко-архітектурному таком обіцял во, у 1980-х щоб наш народ луш- Україн овська демок мован Колии й підгоьM–у усе втруча • ків. до а. будин до кварти Телефони щенихик, 36. пертів – це лише повстанськ ни до запро ується хрещехарчу «Середньовіч туватиістичн розби діяв 11 передачі. комун Розка кордо музеї «Київс відкрито Усі жител ів.тю не і не на ірав, нькі фільм посадової у підвалах ратизація гра-будь предс ному вання ртавни н-громадськос ,й а тріщати платні жіть, єдинуасхему почал Погод нуснилас холод один ий рух «ворож – тож Але найрезонанс батьку, ,махін перат і цього ька форте ні регул особи, відповід я і» голосислухав із-за цензур а стала незале нішає ті, екс-ректо Екс-ди колективноніше про основі и, моги років, не отрим систем й ування ремон подачіорганіз коруп ласка, ків твлади урадокла саму розташ як Могил курс «сутінк ні страти і покара риви серед це були невели – тембудин . Якого юванн Польщ автом а, то він жною, ційній теплаацію особист нено. аціїевич. уючи допопрогр із закор . По-третє, тимча у- пішов куаму.– кажеКажу: р Депар а, заборо атичн втруча – все буде можу у, Слова хлопц кі проДо речі, раді. ння». Глядач нішу виставку цього ця» цій Антидого прийом я альної – У межах за ами Середн 202-77-04,дозволять того антиу сових о додає дону, нізвід рішен ння?! ть прий і, я, тамен Усі ключо вблагоу тикор ни і відкри зникли потім цям заоща ччину строю звільн дирек Років чотири по-ваш учасни забам спору припи популярна світ. у Віталі ня, 202-77громадя і мешка ться», ту упційн прогр ідіота? здійсн ьовічч року країнс , няти торів місько щоб та Україн Румун булен ві д. ому, і ки й ки. Його вся в збереж кладі 05. ами Smart н, – заходи ання», побача ять істори Україн ої • Особисджува не піднял ено.ення температур На Кличк деяки ького схожи цілий виставка, го ці ніби вперш прогр ію, а ня людей тому бісавідпов Інколи ти енерг була о. його Крім у купува х шкіл уже тий виїзний кошти й на куратоти ами втіленсередовища мені цього чний екси білого ть знаряд їх прост плюс 16окрім з англ. тім мови танням звуку, на якій предст приро того, . ж у навчал ідним а вночі коли , до ію та . (у маю ром прийш а нині е з’явилися напря – «Розумції City мараз переприйом у рамка прапора, дного ьних ЗМІ. Поо Моско розби дя тортур градус 16.00 и розпо о в життя Україн лимку – му від вас – у другу проки «Відкр в Оболон народ світла та рати,рядже х рекон не місто» й інші. Кличк ів. А итого доход вія задуш тепло и Дмитр в столи . Це науков закладах працювлені кількістю, заціка ний коли вони гарант середу з даютьйся, а як ить. струкзроби Вониціне ізошкіл – Але ж спецефектів.авлено натуральні .пункт ннями – Авт.) депут вав такий бюджету» ила своєю голови Напри ію, 16.00 в Подільс ській РДА, четверт Білоце те отакі у Фейсб що і були ат профе вони встан Віталі були напри колиш у клад, зразки з ви ініціат тепло КМДА рковец перев дженн собіихова передбачен ранку, – реаліз уку,ящо на ої середи перестали ник із це овлюю сійно клад в одній З цього Ющенко ькій РДА. ній прези ві чинов , моїми Адрес иви: ями Деовано насоси використа безкош з 7 «Елект • День плюс з ться замін вікон. ь розпо логіка?! та завдяк - укралівому нні «Елект до 8 ронні а та існувати. і бюдже покоління одног вів розпо«належ . Це дозво МАФи був патрі 20. Це «Міша-карм Одеси на прізв дент час проведе у ронні товно? корпулить бити закупі ще о із таких и роботі ря- кабіне уберезі тні кошти раз налаш потріб них «див» послуг кілька ще залиш не зміг отом. Чому Їх замін су Київра демон исько ння прямих ан». Тому телефон но один розумні депута али одном – А влі», зро- ди. техніч и», «Систе рівном майном», товані тувати ірнішим нічого зруши ті дирек вони? или, але – Терем мереж илося них ліній тськог «гарячи пропозиції - така він Симчи людей живих. не дивно у на нішим «Єдин з ма евих тора! та о найод контр ківськ – х» лише лише управл кожного комфо мафов не 14.00 темпе а Це За підтри Не коруп розпо , що ти з місця прокуратур система іозніш олері, а, 19. нахабс – Уперл першадоластів «зависали»… в Мирослав ні петиц іння ч, який ртдругого иків на ратур ділися.

15.00, тел. або «Качо І их ція, ні. тво? мки тепла ? а буде є для мене Тобто ії»постій призв Я пішов – розпо », «Елект 202-76-76. це четверг ка. Місто та «Бюджй обліку 2012-го Але обладУнати у будин ним автор а з відаєелектр заступника к», уникн КМДА у столицДепартаменту проми час повто а змушена була до ку. ронморальва. свого нано»,ет участі чальст ристовував який неодноразоісько «Х5» мала» чи ути голови КМДА плану генди онном итетом. подібн Кажу: визна рних перев є випад Старостенко словості у нас і відбулася ими ». півсот Я уже з урядуваннюв одній Завдя ків, Ганни Вікторівпідрядникамініму ректорукомпа обслуг місці деяки з ними во викотут із ців, лауреа –А ірок з’ясов ти: «Під кварт та розвит колидогові ні будинособистийприла ки овуван прост альну іншого організовувавогнеп урочис нії другі , що встан ирі ня му перебу ни буде юрист тів і грома ку кожного зброю х демон ано, що чолов спеко прийомдами ків. А якщо р на – от тно, себе випра вання громад і так і виріш йзведен другого певний дяни радикаати громадянпогодні регуля тованих якості продук і фіналістів регіон та церемонія нагоро підприємництва на – холод посадовців. овлюв доно.гавкає самоможуть іком Розоними а уйте. незаконних в вплив льний вони в – час вдают вівторк наопір МАФів через тори, Наш ального етапу а з 16.00 діяльн ян міняєм маном дження перем Послугиала тепло ції «100 Встан у кабіне якось ик, 36 ь, то насту ної в». рокуХрещат демон кіоскі ться. яких мали з’являлися нові, ість до 17.00 наОглянув це виклюСергій будочку 29 перем овлен будуть автомаві лічил Схоже Фіщук тажу Антик отах пного сервісну ожОтже маємо ради? і , понову • їх будут ь(кімната ьники вул. . заоща тизова ожців, а саме:кращих товарів Україн всеукраїнського чить можли тимчасові орупц «Ремо власники встан319). майсте Віталі скрізь.Телефон посадов нтійГоловному – Так. овку і мер Тут 30% викли взуття», і «подяустан цтва продо овлювати ордери, ні, і вся допом вість вимаг дити конкурсу й Кличк рню. ожуть ої особи, обізва великі, середн и». Міська таких викли Будь-який к… організацію о. ки» за той чи теплатретій самі вольчих товарі ання влада пропозиції.Утім, у цій Натал досі хабара , а систе особистого відповідальної за«Бага і та малі архітектури управлінні містоб отримані в з компа важливо, ного Систе іншийпогод справін може й працю вали. лише товари, проду какияни найголовнішків для міста то киян МИКО 202-74регулїв. підприємства відзначила прийому ма03. папіре Але борот удування Він був явно ма нії, який що проек Після ЛАЄНК теплорегул мить громадя ць. Іперши кцію вироб в, підприємства, що обмежуєтьсячимал неста двох погро о. Один «викрити КМДА». Прокуратура дорог Онадат и му я зеконстарш та дуже юванн ьба із громадскарж з виробнин, – чу тепла аться тна які надаю перед • оварт з коруп Особистий влада заганя их: упрод ювання ничо-т випускають ково жінка і повног о- ий за овж лише бачаєдодат х. весь надані існа сиділа пообіцяла цією ть послуг в будин багатьробот близь виїзний перед о контро пла, всіціразом – прибл впаки, на бюдже ла Насмішили. Фотозлочи нане промислові тисяч того ко 20% теох років – Мені прийом – а отже автором нний ланцю и у побуто ехнічного призна ачуусе ою ради. купі взуття питанпочне Замість чи, на-лю за викори длявівторк тнихках спеку, коли і кошті кожного ня ч однога об’єкт изно чення, це – 300 четверКоли ми вій та вироб і гірко майже кошті Найб карди нагаду жок…». потро силь, в. бувстання погодних в. омо Нагад в тупик нальн з 16.00 дає вона Рний є олюч сюжетм: годинн шки. доклад плакал через РДА та третьогомісяця тоді Сього «Фітіл ничій сфера підприємства, виріш а. ішим аємо, кожен а. в ого гумо А дні зміну галуз Деснянс Вигля ь». умов у кварт поруч зграйк приблизно та із чинов місту вельм що в рамка о вівторк ямий лиша Тами корупційниення дуже Р лися икови що йгостро х. і ук ати з яскрав зугозберлупу витися з тепло, що еликоманог РДА. а 16.00 - ькій на стіні ників під ним(впроду Раїнс роздивляєть – Чи випра майстеються ирі надто еженн и важли блеми –ми х енерб Ритан о розум ькіими освіта усіма цими у Дніпров призв хитається плакатикам ами тусуваї іУкраїн стоїть датчи так:з іззовн ру я міська т Ракто регио склад , мабут полов ся годинн . «попр і воїській одить до вдани • День о-о, скільк ны» шує прогр ) ітиме, вірити, що ної провлада викликами. во спраАнтик инчас крісло. ія осити ь, ЖКГ та час проведе к, який втрати енерг цям ик. Каже: підігр додатко- м було заверті рішен орупційної и бруду, », сто часто аму щодо І перш ніжхлопці та дівчатРи. миа«Моло громада – шестер Рина л евиць ати тій і чи мали Перев створ Хочеться разів закида ння прямихвинього ня, телефонних лися, пружи ти. Відома в руках ії ірка торгів ення подум а. Вони ще дые бажан забезп ради? 4000 будин іншій може всіхзносидодаткових ні геть безкош «гарячирахун ня ає,мусор що гасла еченн ка лі. Щоб у не проти цивілізовано ліній – кожного керуючих ків, які – Так.та оберн бізнес британ чим ють, Раду, на слугов ків тепло три- закон х» ослабл я то утися. ування до речі, очолю овій з 10.00 до для це нація,«Киев цій сфері отрим Прихо компаній товно, звісно Левиц ник!». Я а – треба у більш яка дуже групі (не ська лічиль не рынок За останн першого письм житло ують люди 11.00, тел. Проти і міський никам ю, що всі ька ), спроб Парний бік торжествува ї з об- за розумі коруп вого. фонду вівторка є Віталійніж дьте категорично міняти любитьиплакат і місяці вже й юніенниц н е Ми МАФів війною 202-76-76.

3000заз місяць я україн и й собі випадк гучні звільнуже Кличк бюдж А власни одне «Коро Хреща Ну ї и, на директ яких .ційно в ського це

Біля мерії

Роки неза лежності стали часом переучув ання цілої наці ї, і це зитивний дуже попроцес

завершили ому мосту ремонт

«Середньові у «Київській чні страти і покаранн я» фортеці»

Названо кращ их

Послуги буду ні, і це викл ть автоматизова вимаганн ючить можливість я хабара і «под за той чи інший папі яки» рець

Тротуар на Хрещатику перекрили напівсферам и тика перекр помож

Хто очол ив Зал офіц ійних деле У столиц і обрали гацій нового кер особливог івн о

Наше ко ріння. П

ишаємося

Суперпопу про своє лярні у своїх кра українськ їна е походж х письменники ення й артист и не

…

забувають

нагадуват

и

складової й назива и корупц наявність навод засідання тка історія політи щось и-тужи спрост прила ко.годинн ора Депар Особл еннявстан пішли - имо поряд ет наповнював ійних є ціну.уже овлен «рєша (заступ ди уть у бороть ження Марин икаиву кияни все тракто розглянеш. дій овує.ки… тамен Її З дозвопоход шей – или спеціа увагу 2005не не наступ йому: ся. никао. закупі Вавриша, ок. Але ж рівл». лу велик годинн буде приділ розпочалася. року ніяких ще ходять й опублі по-українськ перши бі з хаотич льними обмеж Віталія Кличк та стрімкЗараз, ати на керівника ту архітектури як важли ик на гарант гроихй усіма ковани влям із з вимага кабіне ено тендер ною Андрія о ставколи же чотирм и» вийшо во «Київтранспачерез тами, стикаю роман«рєшалам», старі граблі, дати ії. І надан віконц бестсе показуня ним прохан ннями «віддя в у Велик центральної а та голови Шевче парковкою. З ініціат увачами, що доа десятк гарант Така ж ситуац рксервісу» е ЖКГ. є всіх послу ться лером, який які відсіч чити» стер: ами мов. обритасхеми ків. Народ нківської ня зверта г у сфері а-а, ну тенде ійний комусь сьогодні нії талон. Майдвадцятиліт витягують на світ У тому числі ія і в школа илася РДА Олега иви мера Києва ,M– велике автомобілів. вулиці столиці так тися щодо рів, побор перек ладен ном гарячо Згодом Левиц Щось там так би одразу лихі х. Пробл ньої давни й україн само буде Гаряги весь ька 1946 й казали и з батькі о майї лінії: +38 переїхцього почакл еми ською – за телефо ни. закритий року в тротуар ! ала з родин в, поган мовою її райте – годинн ував, усе, каже, (096) в Університеті для паркув а якість 588-11-88. ою -до Англії, таборі для біженц батьзабиання ик працю Кіла в ів у сить гарант де Халам у галузі науковАнглії. Працює доцен проживає й нині. Німеччині. ійний талон. є. Віддає і прое, ні! Цей десяткКатери Навчалася на СКРИПих дослід А клієнт том ів в талон універ книжо йому: НІКОВА жень ЗМІ Двірників – від швейн ситеті Шефф к. Я по ньому та комун у центрі міста ої машин ілд ще телеві ікацій. Авторк червоного ки. холодильни тепер видно зор відрем а кількох кольору, Повноважен к і електр онтую, здалеку – в яку приби би вдягну обритву. Розповівши завдяки новій ло ральників БПП Єгора ня депутатів від це, чолові Печерського КП «Керуюча компа формі та робітн Фірсов явся. Але иків ремон Томенка припи а та Миколи нія з обслуг хлопці, схоже к сам засміЛеся КЕСАР тної служкоштує близькрайону міста Києва чому кумед овування нені. Про , не розум ЧУК Фото оголосив ». Кожен ність. іли, в спікер Верхов це Григорія ків – Олекс фотографією о 270 гривень. Двірни новий комплжитлового фонду – А як він Кубланова Володимир андра Бриги ної Ради ект спецод , ім’ року сканд кам обіцяю та Дмит ник?K– спитаввідремонтує холод «Неприпусти ям та прізвищем ягу нця за наступникамГройсман. Їхніми ра працівника. ть видати ще й ильодин. працівникіальними мітин мо, щоб все це Економіст вівто рок Білоц ерков ця. вигляд. Тому бейджі з – Та це ж у столиці гами за стали Олекса и в парламенті У гоустр будуть питан вони на гумор! «Фітіл ропот«совка прийнято України двірни приємства в. Профспілк и зур уже мав освітою Андрій парламенту засіда нні ік і надхо ндр Бригін одягом, в «енеою. рішення Окрім цьогоня блапід- до ь»! Був за » такий МаДмитро Білоце й » з-над ки мали якому їм ець та джен забезпечити склали магатиму кіножу скорочення протестували ня рнал підпр «ЗОД» (Зал досвід керування народного неохай Висмію буде присягу коштсатири умов», – рковець. бРати меру в ісли.допопроти иємс вавтва, ів ДП депутата. заявив предст комфортно працю робітників новим ний усе, що Кличку п ет РоКиєва чний. прива блюв плану офіційних . Пасажиропотік Віталію упродовж офіційних делега партія та п авло їхнім другом «Вечірка» вирішувати Мартинчук – Яка с олоду ється спецвати за будь-я авникам дозвол яла. у Залі ати делегацій цій) партія 2003–2006 Раніш е хи поваж менті і Лукашом ЗМІ голова ? них сон і бізнес у парла зився, тож пана Дмитр поцікавилася ких погодн обрали за Томен ко значно знистоли Солодухи (п ольщ років. Його Чолов такий одяг. запевнив, що всі Койрисом. перПечер вийшл менів ік у того керівн их конку і Фірсо в – а – якими ської а )чні питання. робітники и з фракц різнохлопц рсом в Управ сервіс – Жуй зміряв ицтво виріш нями він ло оптим сервісі YouTub ж працю державними пращурів етнічні українці, манітівним питанслужб район РДА Сергій Якими ії "Блок Як повідо поглядом: ватиму радни До опікуватиме Порош енка" А саме ізувати картоплю, лінні чиїх и - для ом. можут було вивезе Київського Петра мили коресп у вже мають ь бути наспраком ламенті. кількість пісню «Брат e презентували працівникі філосо історію ЗОДу справами. За всю операції відпочинку створ ити братні стосун черської місько Можливо, ться в пар- грома ф! зону з'їзді партії . У відпо відь онденту його дітей «Вісла» до но під час в. за брата» го голови вді Конфл РДА, згодом , це ігрову на перши вперш ки двох «Вечір законо співпраці і у верес дських засада ікт владн – резуль Там уже ректор обира 25 берез Ольштина. зону для й його , поліп нього показу е його дипроект стосув придбано народна для холодн ухвалене гурту ні оголо тат народилися ня було ють на ів, обов`язки х. А в мої ється таким зимовий ої пори року Києва» у прес-службі сили конку али Буде створ шити харчування МАФів? рішення Kozak System «Еней» із гуртам атиметься посаду дирек які змогли їхні батьки мегапо як і практи варіант спецод у них депут чином. відібрати ранішеці учасни рс на для приби и Пепередати і Maleo Regga . тимуть пулярн , тора. входи- ки ого польсь Rockers як де можн ено сайт в Інтер ягу: взуття «Наса ральників атськ питан леку і Болеку своїм «ЛьоЦВК Борот рок-гу Держа мпере і манда ня благо а зроби неті, кого символ соліда e , утеплені ьба за крісло рту «Еней буде вне підпр та збере » любов ти. зареєце рішен ня визна устро ти замов тиму у Верхо д я представляукраїнським на обслу штани і куртки », створе прест їнських традиц женн я приро офіційних до украиємство 2002 року лення струв ала ногою Подробиці ла суспільствомрності з середовища «Зал полі» ижної установи керівника у зручн говування без . делегацій» в ій і мови. тож захищ вній Раді - Київ, дного реться на насту пни і назва гурту на стор. «Бориспіль» Петром і ».Ольштині братам , яке бочерги та у «Бори Навіть в аеропорту точилася ий Майдані атим 7 час. апелю Павлом с- поки у інтер мешк анців Вартість прославило Незалежнос У грудні між п’ятьм є до головн героя «Енеїд Солодухами и тендентами еси що не 2014 послу ті. ся цього столи ці. а преого и» Івана та . За слова пісню «Біля року гурт заспів Скорі ш а для пості підвищуватиметь г ського. У Реклама Мазура, ав тополі», січні 2014 Котляреваби збільш ми Андрія Підготував ся, йних тив яку присвя клієн офіці року на українським ити пасаж Віталій КУРІН тів у Залі військовикам и- систе йних делег ацій котрі загину НИЙ діяти ме ма знижо , ли за Україн к. у.

Червоне – то двірник

В гост у м икі спеціаях в льногед о признач ення «Ве

держпідп

риємства ика

чірка» невідклад дізналася, як навчаю ну допомо ть надава гу ти

Політична

Реклама

акценти

вла да на зв’язку vechirniy Графікkiev проведения .comособи .uaстих і виїзних

день

шру » 6 ти

Передплата з доставкою газети у поштову скриньку 1 місяць 14 грн 3 місяці 42 грн півроку 84 грн рік 168 грн

4

кур’єр « ВК»

столиця за тиж

Є комунальна

на проведення відбору і оформлення особової справи та направлення до військової частини (або навчального центру) для укладання контракту. На громадян, які звернулися із заявою безпосередньо до військової частини, до письмової згоди обов’язково додаються матеріали проведеного професійно-психологічного відбору та перевірки рівня фізичної підготовки. Наявність письмової згоди військової частини до районного (міського) військкомату на проведення вивчення громадян, які виявили бажання проходити службу за контрактом, є невід’ємною умовою для початку відбору кандидата. Перед прийняттям на військову службу за контрактом кандидат подає до військкомату, де перебуває на обліку, або військової частини за місцем проходження строкової служби такі документи: – автобіографію в рукописному і надрукованому примірниках; – копію паспорта громадянина України та довідки про присвоєння індивідуального ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків та інших обов’язкових платежів; – копії документів про освіту і трудову діяльність; – службову характеристику (з місця роботи або навчання); – копії документів про народження та сімейний стан; – медичну довідку про стан здоров’я; – довідку про склад сім’ї та місце реєстрації або фактичного проживання; – військовий квиток (для військовозобов’язаних); – письмову згоду на проведення спеціальної перевірки (у разі необхідності). З кандидатами, визнаними придатними за станом здоров’я для прийняття на службу за контрактом, у військовій частині організовується перевірка рівня фізичної підготовленості за нормативами, визначеними наказом Міністра оборони України «Про затвердження Настанови з фізичної підготовки у Збройних силах України».

реклама

до речі

Білоце овец за киян у рк хищатим парламьен е інтере ті си

доля людини

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

19

«Я житиму чи ні?» » Уперше в Україні група київських лікарів успішно видалила 12-сантиметрову злоякісну пухлину, яка вразила голову молодої жінки – від надбрів’я до шийного хребця. Цю доволі складну операцію провели в Інституті нейрохірургії імені А.П. Ромоданова

Декілька років тому киянка Євгенія Мартинюк несподівано виявила на своїй голові якесь дивне нашарування. Після обстеження в районній поліклініці «коросту» вирізали. Проте через два роки пухлину довелося знову видаляти. Коли ситуація повторилася втретє, молода жінка настільки зневірилася, що звернулася до бабки-ворожки, а та порадила взагалі не лікуватися.

– Через деякий час пухлина розрослася до 12 сантиметрів, – ділиться своїми спогадами Женя. – Мене направили до Інституту раку, я почувалася приреченою... Жінці довелося розпрощатися з улюбленою роботою в дитсадочку №747 (Святошинський район). Її чоловік Михайло став безробітним, оскільки не міг залишити без догляду ні важкохвору дружину, ні діток – 5-річну Машу та 7-річну Сашу.

– Женю обстежили в онкоцентрі на Львівській площі, – продовжує розмову Михайло Мартинюк. – Ми довго й безуспішно оббивали пороги лікарняних кабінетів. Кинулися і до представників зарубіжної клініки. Нам одразу запропонували купити піґулки, які коштували 160 тисяч гривень, причому лише за один курс. Але жодних гарантій зцілення не давали...

Микола ПАЦЕРА

75 років тому киянин Володимир Полупанов був серед учасників героїчної оборони Києва від німецько-фашистських загарбників. Щоправда, тоді юний Володя захищав підступи до рідного міста не зі зброєю в руках, а... з лопатою – копав оборонні рови. Війну хлопець зустрів учнем ремісничого училища при заводі «Більшовик». Проте трудова школа тривала недовго… Одного разу Володя зійшов на зупинці трамвая і завмер, злякано дивлячись у небо. Там він нарахував 27(!) бомбардувальників із фашистськими хрестами, що летіли у напрямку 43-го авіазаводу. Зенітки на даху кіностудії імені Довженка на них зовсім не реагували – артилерійська обслуга з переляку просто розбіглася… Згодом робітників «Більшовика» послали в район Голосіївського лісу копати протитанкові рови. Тут вони два тижні зводили оборонні рубежі. Працювали з ранку до темноти (вночі не можна було присвічувати, тому що могли бомбити) без перепочинку, до крові натираючи держаками долоні. Люди ночували прямо під деревами – не було ніяких наметів чи навіть матраців. Харчувалися кашами, приготовленими на польовій кухні. І все це – під нальотами ворожої авіації, яка могла будь-якої миті скинути бомби. Проте замість них фашисти скидали... листівки, зміст яких Володимир Полупанов пам’ятає і досі: «Дамочки, не копайте ямочки, все равно наши таночки перепрыгнут ваши ямочки». Зрештою, так воно і сталося. Однак значно трагічніше, ніж писалося у віршиках. Як свідчать архіви тих часів, у середині ве-

Зважаючи на безуспішність походів до Інституту раку, подружжя Мартинюків звернулося до Інституту нейрохірургії імені Ромоданова. Цього разу Євгенії пощастило. Вона потрапила на прийом до Михайла Кваші, за плечима якого близько 10 тисяч операцій. Обстежуючи пацієнтку, Михайло Сергійович дещо Євгенія Мартинюк із своєю сім’єю після операції вагався: чи варто ризикувати життям хворої, якщо ракова життєво важливими ділян- промовила Женя у слухавку. – Розкажіть, пухлина вразила майже всю ками черепа та головного як мої діти…». черепну коробку? Медичний мозку. Раніше людей із цим Окрім медиків, за життя хворої боролися консиліум проводили під ке- Заслужений лікар України діагнозом не наважувалися й пересічні українці – понад 740 активних рівництвом двох академіків – Михайло Кваша, під лікувати, через те вони й учасників мережі Фейсбуку. Вони створили керівництвом якого президента Академії медичних помирали… цілу сторінку під назвою: «Допоможемо проходила операція з наук Віталія Цимбалюка та ди- видалення злоякісної У п’ятигодинному Жені разом». До цієї акції також долучилися ректора Інституту нейрохірургії пухлини оперуванні брали участь вихованці дитсадка №747 та їхні батьки. Євгена Педаченка. шість досвідчених фахів- Використовуючи соцмережу, вони зверПісля тривалих роздумів було ухвалено ців: два анестезіологи – Валерій Івашенко нулися до всіх небайдужих із закликом: рішення про проведення операції у два і Мар’яна Гнєдкова, а також чотири нейро- «Допоможіть врятувати нашу няню Євгенію етапи – у червні та липні. хірурги – Василь Кондратюк, Володимир Сергіївну!». Ось так спільними зусиллями – Перед першою операцією Женя схопила Самбор і Станіслав Мосійчук на чолі із за- і вдалося зібрати понад 150 тисяч гривень мене за руку і двічі запитала: «Я житиму чи відуючим відділенням Михайлом Квашею. для лікування. ні?». У відповідь я запевнив, що робитимемо Лікарі були здивовані не лише страшним Як дізналася «Вечірка», сьогодні 29-річна все можливе для її порятунку, – каже заслуже- діагнозом, а й незвичайною поведінкою Євгенія Мартинюк проходить адаптаційний ний лікар України Михайло Кваша. – На той самої хворої. Ледь прокинувшись після період і сподівається незабаром повернучас хвора перебувала у надзвичайно важкому наркозу, вона не спитала про стан свого тися до повноцінного життя. І висловлює стані: голова була вражена раковою пухлиною здоров’я (як це роблять зазвичай), а одразу вдячність нейрохірургу Михайлові Кваші та іззовні та зсередини. Вся складність полягала в зателефонувала рідним і поцікавилася сво- всьому колективу Інституту нейрохірургії – непростих доступах до неї, а також у зв’язках із їми донечками. «Мамо, я – жива, – радісно лікарям, медсестрам і санітарам. Фото автора

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Починав захищати Київ з лопатою, а закінчив – із літаками Фото автора

ресня 1941 року після тривалих жорстоких боїв 1-а танкова армія гітлерівців форсувала Дніпро біля Кременчука і почала просуватися на північ для з’єднання з частинами 2-ї армії, яка наступала з півдня. 15 вересня дві фашистські танкові армії з’єдналися у районі Лохвиці, в результаті чого було понад 700 тисяч убитих та полонених. А 21 вересня радян-

ські війська залишили Київ. Хоча своїм подвигом мужні захисники затримали наступ фашистських полчищ на київському напрямку на два з половиною місяці, що дало змогу евакуювати промисловість і матеріальні ресурси. Вивезли й завод «Більшовик», де працював Володя Полупанов. Окупацію родина Полупанових пережила хоч і в злиднях та голоді,

але відносно спокійно. А коли наші війська у 1943 році визволили Київ, то до них прийшов посильний із військкомату і вручив 19-річному Володимиру Полупанову повістку. Його послали на курси саперів. Видали американські черевики з обмотками, поношену і прострілену гімнастерку, з чого кепкували однополчани, мовляв, удруге куля не влучить (він і справді три роки провоював без поранень). Теорію Полупанов опановував старанно, а ще ретельніше працював на практичних заняттях – учився розміновувати села, дороги, мости. Розумів, що від його навиків залежить життя. У цьому згодом переконався на прикладі сапера-побратима: він необережно повівся з протитанковою міною, яка вибухнула і рознесла тіло бійця так, що на місці знайшли лише залишки хребта. Володимира при цьому контузило… До речі, він теж одного разу ледве не загинув. Якось уночі послали супроводжувати групу розвідників, які йшли за «язиком». А оскільки жодних міношукачів тоді не було – прохід перевіряли щупом, то вже неподалік від фашистських окопів сапер відчув, як під ногою щось підозріло хруснуло. «Стрибуча міна!» – блискавкою пронизало мозок, і він миттю впав на місце, звідки вона підплигнула. Спрацював навіть не інстинкт самозбереження, а зазубрена теорія, яка вимагала таких дій. Він чомусь увесь

час на війні думав про цю фашистську заразу і от «спіймав» – добре, що лише штанину на «п’ятій точці» пробило... Операцію довелося проводити наступної ночі. На цей раз вони взяли трьох «язиків», за що сапера нагородили медаллю «За відвагу». Звання ж Героя Радянського Союзу сержант Полупанов одержав уже наприкінці війни за штурм Кенігсберзького доту № 5. Уночі він разом із розвідниками переплив глибокий канал із льодяною водою і висадився на бетонний виступ, який виявився входом до цієї оборонної споруди. Тут сапер спочатку все розмінував, а потім узяв участь у бою в бетонних підземеллях. У результаті невелика група наших бійців змусила капітулювати ворога, який значно переважав своєю чисельністю... Після війни з військовою справою він не розпрощався – послуживши деякий час у піхоті, закінчив льотні курси, а згодом і військову академію. Був інженером авіаполку, командиром полку повітряної армії і звільнився в запас у званні генерал-майора авіації.

– Бачите, я починав захищати Київ із лопатою, а закінчив – із літаками, – жартує Володимир Костянтинович під час нашої зустрічі.

91-літній господар привітно прийняв нас у чотирикімнатній квартирі на лівому березі Дніпра, в будинку, де мешкає і його донька. У своєму поважному віці Герой ще досить активний, на життя не скаржиться, отримує гарну пенсію, має пільги... Ми, у свою чергу, привітали його з ювілейною датою оборони Києва, яку ветеран відзначить цими днями. Довгих вам літ, Володимире Костянтиновичу! Міцного здоров’я і щастя, ветеране!..

20

вітальня

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

Ресторатор Юрій КОЛЕСНИК:

«У ресторані ми продаємо емоції»

Киянин Юрій Колесник після закінчення технікуму залізничного господарства пройшов шлях від механіка до бізнесмена у сфері харчування. Сьогодні під його управлінням перебуває ціла мережа ресторанів Oliva та La Veranda не лише в Києві, а й у столиці Чехії.

«ГРОШІ – ЦЕ ЕНЕРГІЯ»

– Юрію Дементійовичу, поділіться секретом: як в умовах економічної кризи вам вдається вести бізнес?

– Секрет дуже простий – ми не орієнтуємося на кризу. Бізнес не має підлаштовуватися під якісь зовнішні умови. Життя продовжується, незважаючи на будьякі негативи. У мене є команда чесько-українських управлінців, які поділяють мою життєву філософію. Ми часто спілкуємося, відвідуємо кращі ресторани світу, разом харчуємося, вивчаючи при цьому культуру і кухню тієї чи іншої країни. Завдяки зарубіжним поїздкам щоразу з’являється свіжий погляд на те, що відбувається і як потрібно діяти.

– Мережа ваших ресторанів – від України до Чехії. За який час вдалося розвинути такий бізнес?

– За 15 років. Щоб реалізувати проекти, не треба складувати зароблені кошти. Для мене гроші – це енергія, яку необхідно отримувати й віддавати іншим у вигляді благ. Чого можна досягнути, якщо орієнтуватися лише на гроші? Відразу постають різні обмеження: цього робити не варто, це не працює, а до того ринок ще неготовий... У ресторані ми продаємо емоції. Позитивні! Це актуально для такого великого мегаполісу, як Київ, де люди втомлюються від скаженої реклами й негативної інформації. Хочеться, щоб вони приходили до нас, як до рідного дому, де можна було б розслабитися і відпочити. Особисто мені нецікаво хвалитися

великою ресторанною мережею. Набагато приємніше чути про те, як до одного й того самого ресторану приїжджають тричі на день і не можуть знайти вільного столика...

– Коли створюєте новий бізнес-проект, то самі фінансуєте чи залучаєте кошти інвесторів?

– Інколи сам. Інколи залучаю інших. Кредиторам потрібна гарантія: вкладені кошти мають повернутися з відсотками. У Празі мені довіряють, зважаючи на реалізацію успішних проектів. А в Києві умови такі, що з інвесторами працювати неможливо. Для порівняння: у Чехії надають кредити у розмірі 2–2,5 відсотка річних, а в Україні – близько 18 відсотків, причому в доларах або євро. Водночас наш народ – надзвичайно працелюбний. Українець може працювати кілька місяців без відпочинку й вихідних. Для чехів – це нереально, тому українці там користуються колосальною повагою.

– Український бізнес відрізняється від чеського?

– Суттєво. У Празі я відчуваю себе весільним генералом: там бізнес працює без мене. Я тільки приходжу до свого ресторану, вітаюся з гостями, спілкуюся – і все. Але у Чехії мені не вистачає української нестабільності. З чехами легко працювати: все, що ви вимагаєте, вони виконують. А в Києві – інакше. Іноземному шеф-кухарю важко порозумітися з українським колегою. Скажімо, він показує персоналу, як готувати страву, а в результаті все виходить по-іншому. Наш народ – творчий, прагне все робити по-своєму.

СЕКРЕТ МУЛЬТФІЛЬМУ «РАТАТУЙ»

– Як виникла ідея проекту «Щаслива їжа – для щасливих людей»?

– Свої творчі натхнення я отримую від журналістів, а не від гос-

тей чи бізнес-партнерів. Наведу такий приклад із чеського досвіду. Якось до мене звернулася одна з ваших колег із проханням розповісти про здорове харчування. Мені так шалено захотілося поділитися досвідом, що я за годину видав їй дуже багато інформації. Вона спочатку довго записувала, а потім відклала свого блокнота і захоплено мене слухала. На завершення ми пригостили співрозмовницю різними стравами. Потім та журналістка написала цікаву статтю під заголовком: «Щаслива їжа – для щасливих людей». Відверто кажучи, я люблю зустрічатися з вашими колегами, від яких черпаю нові ідеї. Жур-

суворіший ресторанний критик Антуан Его. Щоб догодити гостю, Ремі приготував рататуй (від фр. rata – їжа) – традиційне овочеве блюдо з перцю, баклажанів і кабачків. Під час куштування похмурий критик Антуан раптом просвітлів: ця страва нагадала йому те овочеве рагу, яке готувала його мати в дитинстві. У кожного з нас також є свої «смаки радості» – це ті емоції, які словами пояснити неможливо.

– А як поживає ваше ноу-хау «Гастрономічний театр»?

– Наша ресторанна команда звернула увагу на те, що гостям часто буває нудно. Ось так і виникла ідея «Гастрономічного театру»: у центрі ресторану ставимо великого стола, за яким розташовуються відвідувачі. Бренд-шеф Радек Давид і шеф-кухар Томаш Фріштенскій стають навпроти гостей – і дійство починається. Протягом кількох годин готуються дегустаційні страви весело, дружно, у неформальних умовах. При цьому самі гості виступають не просто пасивними глядачами, а й активними учасниками «театру». Не

Не треба забувати, що кухня – акторське дійство. Це викликано нашою ментальністю: одночасно хочеться і хліба, і видовищ. наліст може докопатися до суті й точно висловити думку.

– Які, на ваш погляд, мають бути критерії для смачної і здорової їжі?

– Ми звикли сприймати все вухом, очима, за допомогою нюху та інших видів чутливості. Але не треба забувати, що їжа – це емоції. Окрім відчуття запаху і смаку має бути й естетичне задоволення. Пам’ятаєте мультфільм «Рататуй»? Там розповідається про пацюка Ремі, який жив зі своєю сім’єю на горищі сільського будиночка. Він мав надзвичайно тонкий нюх і відчуття смаку. А коли побачив телепередачу про книгу кращого кухаря Франції Огюста Гюсто (його прототип – Бернар Луазо), то відкрив для себе цілий світ кулінарії і згодом став неперевершеним шеф-кухарем у ресторані знаменитого Гюсто. Одного разу туди прийшов найвідоміший і най-

треба забувати, що кухня – акторське дійство. Це викликано нашою ментальністю: одночасно хочеться і хліба, і видовищ.

– Хто у ваших ресторанах перевіряє якість приготування їжі?

– Якщо говорити про ресторанний бізнес у Чехії, то там працюють спеціальні інспектори та комісари. Їхнє оцінювання публікують у виданнях-гідах, де містяться тисячі адрес. Ми користуємося послугами найвідомішого в Європі гастрономічного гіда «Мішлен». Система оцінок доволі проста: якщо назву ресторану помічено трьома зірочками, то це означає, що кухня виняткової якості, тобто цей ресторан варто відвідати. Дві зірочки – відмінна кухня, тобто до такого ресторану варто зазирнути. Одна зірочка – знак, яким позначено гарний ресторан. Інші заклади (погані чи посередні) до такого переліку взагалі не потрапляють.

– А в нашій країні існують такі перевірки?

– Те, що відбувається в Україні, швидше нагадує якесь шоу, а не професійні перевірки. Для порівняння: комісари «Мішлен» відвідують ресторани таємно. Вони купляють різні страви, а потім звертаються до працівників ресторану з пропозицією оглянути кухню. У разі відмови цей ресторан не потрапляє до списку спеціалізованого видання-гіда.

– Нині українцям, напевно, не до ресторанів…

– Не варто так усе драматизувати. Насправді, як показує практика, майже щомісяця в Україні відкриваються все нові й нові ресторани. Це свідчить про те, що ресторатори не чекають «світлого майбутнього», а самі намагаються його творити. Мені як киянину хочеться, щоб наші відвідувачі могли сказати: тут – куточок Європи.

– Ви вірите, що наша кухня стане таким брендом, як, наприклад, італійська, французька, японська чи китайська?

– Все ж таки варто називати речі своїми іменами: поки що наша вітчизняна кухня європейців мало цікавить. Скільки б українських ресторанів, скажімо, у Празі не відкривали, вони рано чи пізно закриваються. Чехи туди майже не ходять. Наминати великі шматки м’яса і запивати горілкою – не європейський підхід. І хоча українські вареники дуже смачні, чехи куштують їх не частіше, ніж раз у рік.

– Ви вірите у європейське майбутнє України?

– Щоб увійти до Європи, українці спочатку мають самі стати європейцями. Нам крокувати до ЄС не один рік. Наведу приклад чехів: тільки-но відкрили безвізовий режим – вони відразу подалися до Німеччини. Через деякий час у місцевих магазинах з’явилися плакати зі словами: «Чехи! Будь ласка, не крадіть…». Сьогодні про це згадують із посмішкою. А тоді було не до сміху. Вважаю, що й Україні потрібно надати безвізовий режим. Я переконався на власному досвіді: життя в Європі суттєво впливає на трансформацію нашої свідомості. Розмову вів Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

парк культури Фото з архіву автора

ностальгія

книжкова полиця

Неопубліковане інтерв’ю

Розповідь з окопу та ще 24 історії Марія КАТАЄВА

Київське видавництво «Нора-Друк» спільно з братами Капрановими видало книжку «Я like Україну». До неї ввійшли твори 25 авторів, присвячені незалежності нашої держави.

45 років тому автор легендарної пісні «Червона рута» написав не менш популярну «Баладу про дві скрипки» Володимир САВРУЦЬКИЙ, Заслужений журналіст України

З Володимиром Івасюком ми зустрілися в Одесі саме тоді, коли його «Червону руту» вже співала, можна сказати без перебільшення, вся радянська країна. А причиною для зустрічі (так-так, саме причиною!) став його батько. Михайло Григорович Івасюк – поет, критик, викладач Чернівецького університету вирішив у свої поважні роки (йому було вже за п’ятдесят) «оступенитися», тобто здобути вчений ступінь кандидата філологічних наук. Захист кандидатської дисертації мав відбутися на вченій раді університету. Чутка про те, що батько Івасюка – того, який написав «Червону руту», – буде захищатися у нас, сколихнула співаючу і не співаючу студентську братію. Особливо після повідомлення заступника декана філологічного факультету, приставленої від керівництва «опікуватися» дисертантом, про те, що, можливо, перед студентами виступить знаменитий син Михайла Григоровича. Отже, разом з дисертантом до Одеси приїхала «група підтримки» у складі його дружини Софії Іванівни та дочки Галини. Всього на кілька днів приїхав і Володя – він тоді був п’ятикурсником Чернівецького медінституту. Сімейство Івасюків розташувалося у великому номері готелю «Пасаж», що знаходиться в центрі міста, можна сказати, прямо в його серці – на Дерибасівській. Я навчався на четвертому курсі філфаку, а у вільний від навчання час підробляв кореспондентом у редакції університетської багатотиражки «За наукові кадри». Власне, цей підробіток у багатотиражці й відіграв важливу роль у зустрічі з Івасюком-молодшим. Заступниця декана, граючи на моїх професійних почуттях журналіста-початківця, запропонувала влаштувати інтерв’ю з автором нашумілої тоді «Червоної рути», але в обмін за це я повинен був «розважати» його години чотири – до зустрічі зі студентами, яка мала відбутися після обіду. Чесно кажучи, я з натугою уявляв, як буду «розважати» знаменитість, однак наступного дня рівно о 10.00 вже був у готельному номері Івасюків і знайомився з їх сином... Потім ми з Володею гуляли по Одесі: Приморський бульвар, міський парк, кафешка на розі Дерибасівської і Карла Маркса... Напевне, я був для нього не вельми цікавим співрозмовником, бо здебільшого ставив запитання і слухав його відповіді. Дуже хотілося зробити хороше інтерв’ю і опублікувати його в со-

21

лідному виданні, яким на той час вважалася обласна газета «Знамя коммунизма». Мені здавалося, що всім буде цікаво дізнатися з перших вуст і про те, як створювалася «Червона рута», і про популярний вже тоді, але ще в статусі самодіяльного, ансамбль «Смерічка», і його солістку Соню Ротар (ще без літери «у» в закінченні прізвища). І про те, що перші аудіозаписи своїх пісень Івасюк і «Смерічка» робили вночі на Чернівецькому телебаченні, бо вдень їх у студію просто не пускали. Щоправда, за одне із запитань довелося почервоніти. Воно було, скажемо так, не зовсім коректним і стосувалося Костянтина Огнєвого, народного артиста СРСР. Річ у тім, що знаменитий тенор включив до свого репертуару «Червону руту» і пісня зазвучала по радіо. Виконував її метр класично, що, природно, відрізняло його «Червону руту» від виконання її естрадними ансамблями – і за ритмом, та й по всьому... Щось у цьому дусі я й став просторікувати. Івасюк мене перервав і цілком серйозно, емоційно сказав: «Та ти що, для мене це дуже почесно... Огнєвой – це ж Огнєвой!». Потім була зустріч Володі зі студентами університету у Великій фізичній аудиторії головного корпусу. Він прихопив із Чернів-

до речі

Як народжувалася «Балада…»

Навесні 1971 року до Чернівецького університету на перепідготовку приїхав Василь Марсюк. Цей молодий поет з Черкас підготував до видання першу поетичну збірку. Він завітав до Михайла Івасюка і залишив йому рукопис. Вірші гарні. Вони сподобалися й Володі, він попросив поета написати вірш, котрий він покладе на ноти. Той, мабуть, тільки цього й чекав — через кілька днів приніс поезію «Дві скрипки». Знавці української ліричної пісні часто говорять, що «Балада про дві скрипки» — новаторський твір. Його новаторство в тому, що композитор органічно поєднав у ньому два мелоси: східноукраїнський і західноукраїнський, буковинський, гуцульський. Сама балада — це широка й могутня, з виразним внутрішнім драматизмом наддніпрянська народна пісня, яку співають звичайно на повні груди. А супровід — цимбали, що передають щемку тугу, тривогу й болісне чекання світлої днини на уярмленій іноземними зайдами землі.

Одеса, 1972 р. Володимир Івасюк біля університету

ців дві великі коробки з 16-міліметровою кінострічкою. Це була копія музичного телефільму «Червона рута», де знімалися кілька вокально-інструментальних ансамблів, а ролі головних героїв – Оксани і Романа – виконували Софія Ротару і Василь Зінкевич. Для демонстрації фільму потрібен був кінопроектор. Дістати його доручили комсоргу нашого факультету, моєму однокурснику і «однокімнатнику» по гуртожитку Валерію Козаку (здібному журналісту і драматургу, котрий, на жаль, рано залишив цей світ). Він це комсомольське доручення успішно виконав, використовуючи свою дружбу зі студенткою-першокурсницею, тато якої керував обласною конторою кінопрокату. Таким чином, ми одними з перших подивилися фільм з усними коментарями композитора (до речі, Івасюк там теж відображений, по-моєму, в ролі адміністратора якогось ансамблю). Потім я провів Володю до готелю. І він раптом запропонував: «Слухай, старий, давай я до твого інтерв’ю нову пісню «приклею», вона ще ніде не виконувалася і не публікувалася...». Я, звісно, погодився. Він пішов у кімнату і приніс аркуш з нотного альбома, на якому рукою самого Івасюка були акуратно виведені ноти і назва пісні «Дві скрипки» (десь через півроку після виконання її Софією Ротару вона вже стала відома як «Балада про дві скрипки»). Як я тепер шкодую, що відніс той нотний аркуш до редакції «Знамя коммунизма»! Та й інтерв’ю моє не надрукували. А коли я, витримавши для пристойності два тижні, зателефонував завідуючому відділом культури газети, аби дізнатися про долю мого творіння, то у відповідь почув: «Ну й що. Івасюк це ж не Шостакович!.. У нас є про що писати і без «Червоної рути». Як пам’ять про зустріч з Володимиром Івасюком залишився тільки мій невеличкий матеріал в університетській багатотиражці з банальним заголовком – «Назавжди з піснею»...

У кожного оповідання своя історія. Письменник і журналіст Артем Чех писав «Сіру зону» в окопах, захищаючи Україну в зоні АТО.

– Друкував текст на телефоні однією рукою, – зізнався він. – Хотів написати про все, але на мобільний усе не запишеш. Тому вийшло про хлопців, які відпочивають під час перемир’я, розважаються, про їхні взаємини з місцевими мешканцями. Читав бойовим побратимам, вони уважно слухали, просили ще. Анатолій Дністровий згадує, як 10-15 років тому рибалив у Чорнобильській зоні: – На човні заходив далеко, туди, де Прип’ять упадає в Дніпро. Це зовсім інша реальність із залишками дикої природи. Хотілось описати той світ: що бачив, як спілкувався з рибалками. Письменник-мариніст Антон Санченко присвятив свій твір Ялті, яка для нього досі є «містом-казкою». Дія оповідання «Сто перший анекдот про боцмана» відбувається 1992 року, коли стало можливим безпосередньо торгувати з іншими країнами, чим скористалися моряки. Головний герой, колоритний боцман, має в кількох портах синів і впродовж усієї подорожі не може згадати, як же звуть того сина, у якого день народження. Не минулося й без патріотичної казки від Сашка Лірника. У його улюбленому селі Легедзині хлопців не можуть здолати ані турки, ані росіяни, бо «козацька потилиця ворогам не хилиться». А в оповіданні «Тарасикова ніч» від братів Капранових Тарасик Петренко вирушає у фольклорну експедицію...

– Цю веселу історію написали на межі незалежності, 1991 року. Йдеться про перший чоловічий сексуальний досвід з фантазійним містичним аспектом, подорожами в часі. Там багато перегуків з Франком, Шевченком, – розповів Дмитро Капранов. – Що ж стосується книги, то ми поставили собі завдання видати не просто антологію, а зріз України. При цьому не керувалися особистими чи видавничими інтересами, а запрошували не зовсім знайомих нам письменників, навіть конкурентів. Вийшов своєрідний «букет» з молодих авторів і вже знаних, досвідчених. Також у збірці міститься коротка проза від Андрія Куркова, Андрія Кокотюхи, Ірен Роздобудько, Володимира Лиса та інших українських літераторів.

Реклама

22

дозвілля

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

Кінематографічна екзотика Ізраїлю

ярмарки Фото Григорія КУБЛАНОВА

Олександр ПИРЛИК

Де скупитися Як поінформували «Вечірку» в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА, у п’ятницю-суботу в столиці відбудуться традиційні сільськогосподарські ярмарки.

Сьогодні у столиці добігає кінця «Тиждень ізраїльського кіно», під час якого кияни мали змогу переглянути п’ять стрічок ізраїльських режисерів на будь-який смак – від документальних до безмежно іронічних комедій. Фестиваль відкрила дебютна картина Наталі Портман «Історія про темряву та любов», прем’єра якої відбулася торік на Каннському кінофестивалі. Фільм ґрунтується на автобіографічному романі про життя журналіста й письменника Амоса Оза, котрий 1967 року закликав владнати арабо-ізраїльський конфлікт шляхом створення на території Палестини двох держав. Події стрічки розвиваються в 1940-х роках, на які й припало дитинство письменника, коли він жив у Єрусалимі. У центрі сюжету – взаємини Оза з матір’ю та його перші роки письменництва. Головну роль у фільмі зіграла сама Портман. У Києві стрічку презентувала одна з найпопулярніших ізраїльських актрис Нета Ріскін.

– Я не знаю іншої країни, з якою було б пов’язано стільки надій, стільки фантазій про майбутнє, котрі, однак, так часто натикалися на стіну. Головна тема фільму: чи варто втілювати мрії в життя? Як через свої мрії та амбіції не звести стіни, яка

відгородить тебе від справжнього життя? Чи можна відродитися наново, переписати своє життя і збудувати його самому? – каже Нета Ріскін. Крім роботи Портман, на фестивалі можна було подивитися картину «Останні дні Рабіна» про прем’єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабіна та події, що передували його загибелі. У «Тижні ізраїльського кіно» також брали участь номінований на «Золотий глобус-2015» як іншомовний фільм «Гет, суд Вівіан Амсалем» про жінку, яка упродовж трьох років безуспішно просила розлучення, оскільки шлюб в Ізраїлі може узаконити та розірвати лише рабин, і комедія «Ядерний фалафель» про

випадкових інтернет-приятелів з Ізраїлю та Ірану, які зупиняють ядерну війну…

– Попри шалену популярність, ізраїльське кіно в Україні є екзотикою. Останніми роками це, мабуть, перший фестиваль, де можна побачити фільми режисерів цієї країни. Хоча українцям вони, безумовно, цікаві, – зауважив директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі.

– Сьогодні, на жаль, геополітична ситуація в Україні дуже нагадує ізраїльську. Доля країни, котра протягом багатьох років обстоює свою незалежність, схожа на нашу. Тому українці розуміють усі сюжетні перипетії, показані в цих п’яти стрічках.

«Українські шерифи» боротимуться за «Оскар» Героїдокументальноїстрічки«Українські шерифи», яку знімали протягом чотирьох років, – мешканці Старої Збур’ївки на Херсонщині. Вони дбають про порядок у селі, оскільки «шерифами» їх обрала громада. Світова прем’єра картини відбулася на Міжнародному фестивалі документального кіно (IDFA) в Амстердамі. Там стрічка одержала спеціальний приз журі в головному конкурсі. Фільм демонстрували на понад трьох десятках фестивалів у всьому світі в конкурсних і спеціальних програмах. Він і надалі

Картину Романа Бондарчука Український Оскарівський комітет вибрав із-поміж трьох номінантів у категорії «Фільм іноземною мовою».

представляє Україну на найпрестижніших кінофорумах, здобуваючи призи та відзнаки. Нещодавно «Українські шерифи» отримали гран-прі кінофестивалю Docs Аgainst Gravity в Польщі. Фільм показали в семи містах України (Київ, Харків, Дніпро, Львів, Маріуполь, Одеса, Херсон) під час Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA. На премію «Оскар» експерти розглядали також драми «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка та «Пісню пісень» Єви Нейман.

«Кастальський ключ» робить неспокійними серця

Зокрема, 16 вересня в Голосіївському районі торгуватимуть на просп. Голосіївському, 116, на просп. Академіка Глушкова, 17-31; у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. Електротехнічній (№№2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці; №№5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному), на вул. Шолом-Алейхема (у межах вул. Мілютенка та Маршала Жукова); у Дніпровському – на вул. Алма-Атинській, 64, на вул. Гродненській, 1/35-5; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на вул. Підлісній, 8, на вул. Сільській, 16; у Солом’янському – на вул. Освіти (у межах вул. Вузівської та М.Кривоноса), у пров. Ковальському (у межах вул. Металістів і Смоленської); у Шевченківському – на розі вул. Щусєва та Тираспольської, на вул. Бульварно-Кудрявській, 2-4, на вул. Ружинській, 16-18 (біля скверу), на вул. Деревлянській, 16, на вул. Ризькій, 1. У суботу в Голосіївському райні ярмаркуватимуть на вул. Паньківській, на вул. Голосіївській, 4-10; у Дарницькому – на вул. Ревуцького, на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. М.Цвєтаєвої (у межах вул. М.Закревського та просп. В.Маяковського), на вул. Лісківській (у межах вул. Милославської та Радунської), на вул. Електротехнічній (№№2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці; №№5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному); у Дніпровському – на вул. В.Нестайка (поряд із поштамтом «Лівобережний»); в Оболонському – на вул. Йорданській, 1-9; у Печерському – на вул. Німанській, 3-7; у Подільському – на просп. Степана Бандери (коло Куренівського парку), на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на вул. Академіка Кіпріанова, 2-28; у Солом’янському – на просп. Космонавта Комарова, 28 (до вул. Чумака); у Шевченківському – на вул. Татарській, 32-38.

TOB «Рада 4» відповідно до Наказу МінРегіонБуду № 390 від 30.07.2012 р. доводить до відома споживачів, що у зв’язку зі зростанням основних економічних показників підприємством розраховані та надані на затвердження до Київської міської державної адміністрації тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі: бульв. Лесі Українки, 23 – 6,82 грн/м2 бульв. Лесі Українки, 30-6 – 7,07 грн/м2 Інформація про перелік послуг, їх вартість, періодичність та строки надання послуг, а також інша інформація розміщена на інформаційних стендах вищезазначених будинків. Зауваження та пропозиції приймаються протягом 14 днів за адресою: 02068, вул. А. Ахматової, 3, TOB «Рада 4».

TOB «Рада 3» відповідно до Наказу МінРегіонБуду № 390 від 30.07.2012 р. доводить до відома споживачів, що у зв’язку зі зростанням основних економічних показників підприємством розраховані та надані на затвердження до Київської міської державної адміністрації тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі: вул. Дмитрівська, 13 – 6,78 грн/м2 вул. Дмитрівська, 13-а – 6,80 грн/м2 Інформація про перелік послуг, їх вартість, періодичність та строки надання послуг, а також інша інформація розміщена на інформаційних стендах вищезазначених будинків. Зауваження та пропозиції приймаються протягом 14 днів за адресою: 02068, вул. А. Ахматової, 3, TOB «Рада 3».

TOB «Рада 2» відповідно до Наказу МінРегіонБуду № 390 від 30.07.2012 р. доводить до відома споживачів, що у зв’язку зі зростанням основних економічних показників підприємством розраховано та надано на затвердження до Київської міської державної адміністрації тариф на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі: вул. Ревуцького, 9 – 5,73 грн/м2 Інформація про перелік послуг, їх вартість, періодичність та строки надання послуг, а також інша інформація розміщена на інформаційних стендах зазначеного будинку. Зауваження та пропозиції приймаються протягом 14 днів за адресою: 02068, вул. А. Ахматової, 3, TOB «Рада 2».

TOB «Рада 1» відповідно до Наказу МінРегіонБуду № 390 від 30.07.2012 р. доводить до відома споживачів, що у зв’язку зі зростанням основних економічних показників підприємством розраховано та надано на затвердження до Київської міської державної адміністрації тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі: вул. Ковпака, 17 – 6,61 грн/м2 Інформація про перелік послуг, їх вартість, періодичність та строки надання послуг, а також інша інформація розміщена на інформаційних стендах зазначеного будинку. Зауваження та пропозиції приймаються протягом 14 днів за адресою: 02068, вул. А. Ахматової, 3, TOB «Рада 1».

Марина МАРЧЕНКО

Як пояснив голова ГО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» Володимир Петровський, активісти об’єднання, яких у Києві понад 10 тисяч, проходять реабілітацію не лише завдячуючи творчій діяльності, але саме мистецтво допомагає їм ліпше за будь-які ліки.

– Із 2010 року ми проводимо фестиваль «Неспокій серця», який демонструє таланти членів нашої організації за 22 напрямами: танці, спів, авторська пісня, наукові розробки тощо. А між фестивалями організовуємо літературно-по-

TOB «Рада 6» відповідно до Наказу МінРегіонБуду № 390 від 30.07.2012 р. доводить до відома споживачів, що у зв’язку зі зростанням основних економічних показників підприємством розраховані та надані на затвердження до Київської міської державної адміністрації тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі: бульв. Лесі Українки, 7-а – 6,27 грн/м2 бульв. Лесі Українки, 7-б – 6,70 грн/м2 Інформація про перелік послуг, їх вартість, періодичність та строки надання послуг, а також інша інформація розміщена на інформаційних стендах вищезазначених будинків. Зауваження та пропозиції приймаються протягом 14 днів за адресою: 02068, вул. А. Ахматової, 3, TOB «Рада 6».

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

У рамках Міжнародного тижня освіти для дорослих, який нині триває в Україні, у Музеї Тараса Шевченка своє мистецтво, напрацьоване в літературно-поетичній майстерні «Кастальський ключ», демонстрували люди з інвалідністю.

TOB «Рада 5» відповідно до Наказу МінРегіонБуду № 390 від 30.07.2012 р. доводить до відома споживачів, що у зв’язку зі зростанням основних економічних показників підприємством розраховані та надані на затвердження до Київської міської державної адміністрації тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі: вул. Старонаводницька, 13 – 6,39 грн/м2 вул. Старонаводницька, 13-а – 7,03 грн/м2 бульв. Лесі Українки, 23-а – 6,43 грн/м2 Інформація про перелік послуг, їх вартість, періодичність та строки надання послуг, а також інша інформація розміщена на інформаційних стендах вищезазначених будинків. Зауваження та пропозиції приймаються протягом 14 днів за адресою: 02068, вул. А. Ахматової, 3, TOB «Рада 5».

етичні майстерні, аби обмінятися враженнями і творчими успіхами. Адже один із головних напрямів нашої роботи – це самореалізація людей з інвалідністю через творчість, – розповідає керівник громадського об’єднання, який сам чудово співає і грає на гітарі. Серед учасників творчої майстерні «Кастальський ключ» багато самобутніх, цікавих особистостей, які пишуть вір-ші, пісні, блискуче володіють розмовним жанром.

– До нашого великого гурту охоче приєднуються рідні, близькі, друзі, волонтери, які співпрацюють із нами на теренах мистецтва, – зауважує Володимир Петровський. Голова Всеукраїнського координаційного бюро Міжнародної громадсько-державної програми «Освіта дорослих в Україні» Сергій Болтівець вручив учасникам концерту почесні дипломи і висловив своє щире захоплення їхніми неспокійними серцями.

TOB «Рада 7» відповідно до Наказу МінРегіонБуду № 390 від 30.07.2012 р. доводить до відома споживачів, що у зв’язку зі зростанням основних економічних показників підприємством розраховано та надано на затвердження до Київської міської державної адміністрації тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі: вул. Старонаводницька, 6-б – 7,15 грн/м2 Інформація про перелік послуг, їх вартість, періодичність та строки надання послуг, а також інша інформація розміщена на інформаційних стендах зазначеного будинку. Зауваження та пропозиції приймаються протягом 14 днів за адресою: 02068, вул. А. Ахматової, 3, TOB «Рада 7».

TOB «Рада» відповідно до Наказу МінРегіонБуду № 390 від 30.07.2012 р. доводить до відома споживачів, що у зв’язку зі зростанням основних економічних показників підприємством розраховані та надані на затвердження до Київської міської державної адміністрації тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі: вул. А. Ахматової, 13-г – 5,95 грн/м2 вул. А. Ахматової, 13-д – 5,76 грн/м2 Інформація про перелік послуг, їх вартість, періодичність та строки’надання послуг, а також інша інформація розміщена на інформаційних стендах вищезазначених будинків. Зауваження та пропозиції приймаються протягом 14 днів за адресою: 02068, вул. А. Ахматової, 3, TOB «Рада». Реклама

асорті

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

спомин

афіша: що, де, коли 11-й Міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum, що проходитиме 15–18 вересня в київський Малій опері, оголосив учасників Міжнародної та Національної конкурсних програм, в яких будуть представлені найкращі короткометражні роботи режисерів-аніматорів з України та зі всього світу. В конкурсній програмі фестивалю представлено 75 короткометражних анімаційних фільмів з 27 країн. Серед них – призери та учасники міжнародних фестивалів анімації в Ансі, Мельбурні, Оттаві тощо. Національний конкурс представлений вісьмома фільмами молодих українських аніматорів і відомих режисерів. У Міжнародному конкурсі цього року особливе місце займає документальна анімація – один з найбільш актуальних напрямків у мультиплікації на сьогоднішній день, який дозволяє створювати незвичні ракурси для соціальних, культурних, історичних та інших тем завдяки безмежним можливостям анімаційних технік.

ОРИГІНАЛЬНА ЗІРКА УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ

16 вересня о 19.00 на сцені нічного клубу ATLAS(Юність) виступатиме Марія Чайковська – унікальна виконавиця. Перший твір написала у 8 класі, відтоді її творчість ставала дедалі цікавішою. Консерваторська освіта дозволяє не лише з легкістю сполучати джазове та класичне звучання, але і не прописувати партії для музикантів. Марія вважає, що вони повинні мати абсолютний слух і бути в змозі підібрати мелодію.

АМЕРИКАНСЬКИЙ ФІЛЬМ ПРО УКРАЇНСЬКОГО ТАНЦІВНИКА

На 16 вересня заплановано прокат документальної стрічки «Танцівник» (режисер – Стівен Кантор), що розповідає

про будні артиста балету Сергія Полуніна (родом із Херсона), який працював у Королівському балеті Лондона й у свої 19 років став наймолодшим прем’єром в історії легендарного колективу. У стрічці використано архівні родинні матеріали, коли юний танцівник навчався у Херсоні. Стрічку створено у співпраці з BBC Films.

МІЖНАРОДНИЙ ЧЕМПІОНАТ З ІСТОРИЧНОГО БОЮ

17 і 18 вересня у Парку Київська Русь помірятися силами на ристалищі Древнього Києва зберуться спортсмени, серед яких представники національних збірних з історичного бою багатьох країн, переможці та учасники міжнародних чемпіонатів, найбільш титуловані бійці світу. Програма чемпіонату надзвичайно насичена. Вона розпочнеться у суботу, 17 вересня, з масштабної масової битви «стінка на стінку». А далі упродовж двох днів проходитимуть безкомпромісні поєдинки у номінаціях «меч-меч» та «щит-меч» (також буде окрема жіноча номінація) і видовищні групові бої в номінаціях «5 на 5 бійців» і «21 на 21 воїн». У неділю, 18 вересня, відбудуться поєдинки найсильніших – півфінальні та фінальні битви. Градус напруження пристрастей зашкалюватиме. Наприкінці переможці отримають нагороди від самого князя київського на урочистій фінальній церемонії.

ФЕСТИВАЛЬ ДОБРА НА ПАРКОВЦІ

17 і 18 вересня на території артпростору Parkovka (вул. Ізюмська, 7) триватиме сімейний фестиваль «Червоні носики». Буде безпрограшна лотерея, призи, сертифікати на відвідування дитячих центрів міста, кулінарні майстер-класи від «Майстерні Карамелі», відомих баристів Coffee is, з випікання піци від Miele, гра Майнкрафт від Microsoft, танцювальні майстер-класи з сальси та бачати від Salsa Club Kyev. Відкриватиме фестиваль парад клоунів та оркестр барабанщиць

«Киянки». Працюватиме зона food court. Гостями фестивалю на вечірній сцені будуть гурт «Вперше чую» — 17 вересня, Театр тіней Teulis — 18 вересня.

ОПЕРА-ЦИРК «ВАВИЛОН»

18 вересня о 19.00 в рамках IX Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST на Арт-заводі Платформа відбудеться прем’єра унікальної оперицирку від режисера Влада Троїцького і композиторів Романа Григорівата та Іллі Разумейка. Опера-цирк «ВАВИЛОН» – це історія народження та смерті метафоричної «башти». Біблійна легенда про конфлікт людини і Бога, спроектована на урбаністичну трагедію сучасного суспільства, сповненого апокаліптичних передчуттів. Змішання мов та народження народів передає мікс контрастних музичних стилів: авангард і рок, тріп-хоп та шаманський фольклор поєднуються із сонорними інтерлюдіями та алюзіями на романтичну і барокову оперу. Різноманітні вокальні техніки (класичний вокал, горловий спів, джазові імпровізації, фольклорний вокал) поєднуються зі специфічним інструментарієм: препарований рояль, toy piano, валторна, всеможливі кларнети, контрабас, віолончель та урбаністичний drum-set. Музичну складову супроводжуватиме наратив, побудований на сакральних текстах.

ARTIST TALK ЄЛИЗАВЕТИ МОРОЗОВОЇ

19 вересня о 19.00 в ІЗОЛЯЦІЇ відбудеться artist talk Єлизавети Морозової. Вона – незалежна мисткиня з Москви, кандидат психологічних наук (дослідниця соціально-психологічних аспектів сучасного авангардного мистецтва), арттерапевт. Займається перформансом із 1995 року. Понад 12 років веде власний соціально-освітній проект Performance Art Studio. Єлизавета не розділяє свої художні практики та повсякденне життя. Під час artist talk розповість про себе та свою творчість у контексті розвитку перформативного мистецтва в Росії...

театри

Поет, учитель, риболов… Олег ПЕТРЕНКО

У Требухові під Києвом відкрили пам’ятник багатолітньому журналістові «Вечірнього Києва», знаному поету, гумористу, публіцисту Миколі Сому. Свої публікації у «Вечірці» він часто підписував «Б’ю чолом, Микола Сом». Пригадується, що, хоч і був лауреатом премій імені Володимира Сосюри та Остапа Вишні, але й такому майстру слова доводилося вислуховувати на редакційних «летучках» критику від тодішнього головного редактора Віталія Карпенка. Сом називав її… «сомокритикою». Як усі рибалки, Микола любив похизуватись уловом. Не заочно, розмахуючи порожніми руками чи проводячи долонею до ліктя, а в натурі, приносячи смажених карасів до редакції. У Требухівській сільській та в київських школах №283 і №298 «Відмінник народної освіти» викладав українську мову за своєю індивідуальною навчальною програмою. Писав епітафії (віршовані надмогильні написи), присвячуючи їх… живим. На сторінках «Вечірки» цей дошкульний, гострослівний коротенький віршик про якогось політикана чи посадовця міг замінити собою величезну критичну статтю про їхні діяння. Ще 2002-го, за одинадцять років до смерті, жартома поховав і себе: «Земний уклін Миколі Сому! Він тут (нарешті!) охолов. Тож не втече тепер із дому Поет, учитель, риболов…»

шлях природи (філос.)

різновид агату невелике судно

наміру залишати все просто так… Постановкою вистави займався Кирило Кашликов, музичні рішення забезпечив Владислав Тенебраум. Акторський склад спектаклю варіюється, але в ролі Едді беззмінно виступає народний артист України Віктор Сарайкін.

порода сбак

коханий бог лікування (міф.) грузинська літера незаперечна істина гора, де зупинився ковчег Ноя

викладач у візі

18 вересня з 11.00 та 13.00 в Малому залі Театру на Липках яскрава вистава «Ти особливий» занурює всіх у чарівний світ казки та фантазії. Це історія про казкову країну, де живуть різнобарвні чоловічки, де добрий Майстер неодмінно здобуде перемогу над злим Кляузою і завдяки цьому найголовніша зірочка запалає у кожному серці. Актори театру розкажуть найменшим глядачам повчальну історію про те, що не варто навішувати ярлики на ближнього лише тому, що він інший.

викрав з неба вогонь і віддав людям (міф.)

край пальта алкоголь порода кішок (розм.)

поштова станція (іст.)

визначник номера телефону

наріст на деревці

велика партія товару «душа» (егип. міф.)

солодкі страви Брюс ...

прихильник влади народу

музикант, співак, актор

шарф з пір’я китайський ясен палиця для більярду Склала Оксана БАРКІНА

сканворд «Вечірки»

АКТУАЛЬНА АНІМАЦІЯ В МАЛІЙ ОПЕРІ

17 вересня о 19.00 легендарна п’єса «американського Шекспіра» Артур Міллера «Вид із мосту» виходить на підмостки Театру імені Лесі Українки. Едді Карбон і його дружина Беатріс, іммігранти з Італії, підтримують племінницю Едді Кетрін, допомагаючи їй жити в Нью-Йорку і не відволікатися від навчання. Розміряні будні сімейства перервалися прибуттям нелегальних іммігрантів Родольфо та Марко, родичів Беатріс. Між Родольфо і Кетрін спалахують почуття, але Едді, шаленіючи від нездорової пристрасті до племінниці, не має

23

24

реклама

Вечірній Київ | 15 вересня 2016 року | №37 (19219)

Отримай безкоштовніСМС про перекриття руху!

facebook.com/vechirkanova засновник:

Київська міська рада

В. о. головного редактора Максим Філіппов Керівник творчої групи Леонід Фросевич Заступник головного редактора Віталій Курінний Секретаріат Володимир Савруцький, Олександр Баркін Фоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б Тел.: 234-21-84, 234-27-39 Факс: 235-61-48 Е-mail: v.pushina@gmail.com Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34 Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 47717 Заг. наклад: 96 000.

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Що хвилює» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Передплатний індекс: 37607 Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»