Газета "Вечірній Київ", №39 (19221) від 29.09.2016

Отримай безкоштовні СМС про перекриття руху!

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

29 вересня 2016 року №39 (19221)

Бабин Яр: по слідах трагедії

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Цими днями минає 75 років від часу масових розстрілів киян на Сирці

стор. 9

Бабин Яр, де, лише за офіційними даними, знищили понад 100 тисяч людей, досі «не заспокоївся». Тривають дискусії щодо меморіального комплексу, і поточне облаштування алей – лише початок цього процесу. Спираючись на історичні факти та свідчення очевидців, «Вечірка» реконструювала географію цієї болючої для міста теми

На Хрещатику гинуть молоді, скандально відомі каштани, висаджені три роки тому замість сорту «Бріоті». Дерева і самі страждають, і псують вигляд центральної вулиці столиці. Але прибрати їх не можуть, бо вони є речовими доказами у кримінальній справі.

У Биківні на весь Київ сонце сходить… Не повірите, але це столичне селище має свій гімн і герб. Стор. 7 А учні тут прямо на уроках грають Шекспіра…

Співоче поле може провалитися під землю,

Всихаючий символ столиці

або Чому треба рятувати давно покинуті Варязькі печери Стор. 5

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

Стор. 20-21

2

кур’єр «ВК»

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

Дизель-генератори поїхали в АТО

ФОТОФАКТ

Фото Олексія ІВАНОВА

У вівторок столиця відправила у зону АТО понад 70 одиниць матеріально-технічних засобів, аби допомогти нашим бійцям належним чином підготуватися до зими. Це дизельні генератори та обігрівачі, більш як 90 «кубів» деревини для бліндажів, а ще продукти харчування та гігієни загальною вартістю понад 2 мільйони гривень. Аби зібрати усе необхідне, міській владі знадобилося лише 20 днів.

– До КМДА звернулися наші бійці-кияни з проханням про допомогу. Ми зібрали нараду з головами районів, і результат ви можете побачити вже зараз, – розповідає перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс. – Вдалося зібрати все, про що нас просили. Це наш обов’язок і свідчення людської відповідальності перед захисниками Вітчизни, це чуйність і щире бажання посильно наближати мир і благополуччя у нашій країні.

Самі ж військові були здивовані оперативністю виконання поставленого ними завдання.

– Сподіваюся, що невдовзі армія зможе сама себе забезпечити. А поки нам допомагають наші друзі – міська влада. 70 найменувань вантажу, який нам сьогодні передали, – це лише найнеобхідніше для нормальної роботи на фронті, – каже командир 12-го міського батальйону «Київ» Микола Білосвіт. Але особливо раділи бійці майже безшумним дизельним генераторам із повітряним охолодженням.

– Старі були такими гучними, що їх доводилося... закопувати у землю, аби хоч якось приглушити, щоб ворог нас не чув. А ще дуже порадували новенькі бензопили, яких тепер у нас аж 24! – розповів Микола Білосвіт. Олександр ПИРЛИК

ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР

ФІНАНСИ

Разом до взаємодії

КМДА хоче зробити пай від забудовників прозорим

Київська влада готує нову програму розвитку громадянського суспільства, яка розрахована на три роки й, окрім традиційних заходів, передбачає нові, що стануть викликами в суспільному житті столиці. Серед них – започаткування конкурсу з фінансування проектів найкращих громадських організацій.

Розроблено спрощений порядок сплати пайової участі в разі будівництва нових об’єктів, що має піти на користь і громаді, і бізнесу, і місту.

Про основні новації в програмі стосовно організації громадянського суспільства на засіданні круглого столу повідомила директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Марина Хонда: – У Києві легалізовано понад 17 тисяч громадських організацій. Визначити найактивніші з них, ті, які працюють на результат, для киян дуже важко. Тому ми вважаємо, що завдяки таким заходам, як круглі столи, презентації, конкурси, зможемо ефективніше співпрацювати з цими організаціями. Формування консолідованої взаємодії влади та громади потребує постійного суспільного діалогу на засадах відкритості й прозорості. Тому громадським організаціям запропонували презентувати свою діяльність. Щоправда, єдиного майданчика, який допоміг би це зробити, у столиці не було. Першими про свою діяльність розповіли представники благодійного фонду «Творчий центр ТЦК», ВГО «Спілка християнських письменників України» та правозахисної організації жінок-переселенок «Воля до життя».

– Це гарний початок для нашої ініціативи. Ми й надалі плануємо проводити такі публічні зустрічі на базі «Укрінформу», – запевнила Марина Хонда. – Сподіваюся, що вони будуть цікавими й результативними. А головне, корисними. Щоб інші громадські організації зрозуміли, що це не страшно, а дуже добре. І зверталися до нашого департаменту, а ми надаватимемо можливість робити такі презентації всім, хто захоче про себе заявити. Інф. «ВК»

– По-перше, розмір пайової участі становитиме чотири відсотки розрахункової вартості для житлового та 10 відсотків – для нежитлового будівництва. Подруге, буде простий і зрозумілий порядок нарахувань, позбавлений суб’єктивності, як це є зараз. Потретє, жодного впливу бюджетної комісії. По-четверте, Департамент аудиту перевірятиме зарахування з подальшим обліком та звітуванням. І, нарешті, від сплати пайової участі звільняються лише в передбачених законом випадках, – розповів перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс. Ключовою метою новації є зменшення людського впливу й, відповідно, уникнення корупції. Адже не секрет, що сьогодні деякі забудовники та об’єкти звільняються від сплати пайової участі в ручному режимі – через бюджетну комісію Київради.

– Нам важливо, щоб порядок діяв для всіх і ніхто не отримував персональних переваг, – зазначила депутат Київради й одна з ініціаторів розроблення доку-

мента Ольга Балицька. – Новий порядок настільки простий, що не потрібен навіть калькулятор… Григорій МЕЛЬНИЧУК

ДО РЕЧІ Очікується, що новий порядок сплати пайової участі допоможе уникнути маніпуляцій як з боку органів місцевої влади, так і з боку забудовників, а бюджет міста отримає додаткові кошти на розвиток інженерної інфраструктури. Також він має поліпшити фінансові рейтинги України: наразі, зокрема й через цей платіж, у світовому рейтингу Doing Business наша держава посідає 140 місце з-поміж 185 країн, перебуваючи між Федеративними Штатами Мікронезії та Гаяною (Південна Америка).

СИТУАЦІЯ

ПРОЕКТИ

Платформа дала тріщину

Аромасад буде безбар’єрним

У столиці триває будівельний конфлікт, пов’язаний зі зведенням над станцією метро «Героїв Дніпра» торгово-розважального центру «Оазис». У вівторок у ЗМІ з’явилася інформація, що одна з платформ дала тріщину.

Фахівці Національного ботанічного саду імені М. Гришка вирішили зробити «Сад ароматів» площею в один гектар, створений ще 2011 року, доступним для людей з особливими потребами.

Що ж сталося насправді та чи дійсно ця тріщина утворилася від будівництва й загрожує пасажирам? Керівник прес-служби столичної підземки Наталія Макогон, яка сама користується цією станцією, розповіла, що тріщини є мало не на кожній станції метро, так само як і на «Героїв Дніпра», тому що це складні будівельні конструкції, які дають певну осадку чи «грають». Але вони жодним чином не несуть небезпеки для пасажирів, оскільки їх регулярно оглядають спеціалісти метрополітену. Станція працює у штатному режимі, а у пасажирів немає підстав для хвилювання. У ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», який начебто раніше робив експертизу станції, нас запевнили, що «нічого страшного там немає». Хоча офіційно заступник директора Юрій Слюсаренко повідомив, що на даний час інститут не виконує робіт зі спостережень за технічним станом споруди станції метро «Героїв

Дніпра», і тому його фахівці не можуть надавати офіційних висновків. То хто ж гарантує безпеку? Можливо, на це запитання кияни отримають відповідь на громадських слуханнях. Як стало відомо «Вечірці», громадські слухання щодо будівництва на станції «Героїв Дніпра» призначені на 17 годину 29 вересня і мають відбутися в школі №170 за адресою: вул. Північна, 8. Інф. «ВК»

– Для цього слід облаштувати спеціальні доріжки, пандуси, аби люди на візках теж могли завітати до нашого саду. А квіти і рослини мають бути розташовані на відповідному рівні, щоб і відвідувачі з обмеженими можливостями отримали якнайбільше задоволення та користі. Ми шукаємо спонсорів для втілення цієї ідеї в життя, – розповів «Вечірці» заступник директора Ботанічного саду Микола Гапоненко. На думку авторів проекту, запашні рослини принесуть чимало користі й насолоди, пробуджуючи спогади, забуті відчуття, і навіть лікуватимуть душу і тіло відві-

дувачів ароматного саду. Адже вважається, що запахи, скажімо, календули і чебрецю допомагають відновити фізичні сили, м’ята підтримує у серці любов, аромат лаванди і материнки – відчуття щастя...

– Це дуже гарна ідея, – впевнений заступник голови ГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» Костянтин Богатиренко. – Учасники нашого об’єднання, серед яких багато творчих, неординарних особистостей, з цікавістю і задоволенням відвідають «Сад ароматів». Це добре, що започатковуючи нову справу, дбають і про людей з обмеженими можливостями. За кордоном, приміром, нічого окремо не будують для інвалідів, а дають їм змогу відвідувати ті заклади і заходи, які їм цікаві, разом з іншими. Марина МАРЧЕНКО

3

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221 )

ПИТАННЯ РУБА

2 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ УЧИТЕЛЯ

Чи каратимуть за нічну торгівлю спиртним?

Букет для матусі

Незважаючи на заперечення з боку Антимонопольного комітету, столична влада не скасує заборону продажу спиртного з 23.00 до 10.00. Про це «Вечірці» повідомив депутат Київради Владислав Михайленко, за ініціативою якого було ухвалено таке рішення. Свою позицію депутат підкріплює численними зверненнями мешканців міста, які невдоволені нічними п’янками під вікнами житлових будинків.

– Ми діяли на підставі звернень киян і доручення столичного мера, – каже Владислав Михайленко. – Цей проект рішення пройшов регуляторну процедуру згідно з чинним законодавством. Робота над ним тривала майже рік, починаючи з листопада 2015-го. За цей час відбулися громадські слухання щодо підтримання здорового способу життя. Також врахували рівень смертності внаслідок вживання алкоголю та розповсюдження підліткового алкоголізму. На жаль, наша нація спивається та гине через

«зеленого змія». Подібні кроки здійснені в багатьох регіонах України. Нас підтримали деякі підприємці, які вже відмовилися від нічного продажу алкоголю… Такої ж думки дотримується і Київський міський голова Віталій Кличко. За його словами, це один із кроків, які ми маємо зробити, аби стримати злочинність. Саме тому радник мера, народний депутат Дмитро Білоцерківець уже подав до парламенту відповідний законопроект про надання місцевим радам повноважень щодо заборони продажу спиртних напоїв у нічний час. Проте в самій Київраді ставлення до антиалкогольної компанії далеко неоднозначне.

– Звичайно, як свідомий киянин і батько трьох дітей, я виступаю за обмеження вживання алкоголю та його розповсюдження у нічний час. Але ж не можна породжувати зло, як кажуть, новим злом, – сказав Олександр Бродський, голова комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної діяльності. – Повноважень для заборони продажу алкоголю в нічний час у Київради немає. Ми повинні робити позитивні речі для поліпшення життя киян, але не шляхом порушення чинного законодавства. Очевидно, це питання доцільно вирішувати, насамперед, на державному (законодавчому) рівні. В будь-якому разі столиця не може залишатися осторонь проблеми алкоголізму. Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

СТАТИСТИКА За даними Міністерства охорони здоров’я, щороку через зловживання алкогольними напоями у нашій країні вмирає близько 40 тисяч людей.

СКАНДАЛ

До музею через… смітник Більш як п’ятдесят кілограмів фотографій, старих афіш, листів та інших документів з приватного архіву знаменитого співака Дмитра Гнатюка, що їх будівельники знайшли на смітнику, цими днями буде передано до Центрального архівумузею літератури і мистецтва. Родичі співака провини у тому, що сталося, не визнають і запевняють, що найцінніший архів збережено і наступного року теж буде передано до музейних фондів.

– Про передання на державне зберігання домашнього архіву ми спілкувалися ще при житті з самим Дмитром Михайловичем і його дружиною. Галина Макарівна, яка, на жаль, теж уже покійна, обіцяла це зробити після впорядкування і

систематизації спадщини чоловіка, – каже директор архіву-музею Олена Чижова. – Я чула коментарі сина, що основний архів збережено. Будемо сподіватися. Приватні архіви – це власність родини, спадкоємців, і передавати це до музею – лише їхня воля, а не зобов’язання. Але якщо там документи, які відображають творчий шлях митця, то, вважаю, кожна нормальна, інтелігентна родина має зробити громадянський вчинок і передати їх на державне зберігання. Це й відповідальність нащадків теж, такі родини мають дбати про спадщину знаменитих людей, яка належить усьому суспільству, історії. Анатолій Солов’яненко, головний режисер Національної опери, син видатного оперного співака Анатолія Солов’яненка,

Дмитро Гнатюк

розповів «Вечірці», що спадщину батька передано до музею. Видано кілька дисків аудіозаписів. А відеозаписи син реставрував і створює канал, де вони у вільному доступі будуть для всіх, хто любить голос його батька.

– У будь-якої спадщини є спадкоємці, вони й вирішують, як нею розпорядитися – передати народу, продати, подарувати чи викинути. У театрі, на жаль, немає приміщення, щоб створити музей-кабінет. У нас є архів, але він не для загального доступу, – зазначив Анатолій Солов’яненко-молодший. Олег ПЕТРЕНКО

У червні цього року комунальний комплексний позашкільний навчальний заклад «Київський міський будинок учителя» за результатами відкритого відбору на заміщення вакантної посади отримав нового керівника. Конкурсна комісія рекомендувала призначити директором закладу Руслану Рудковську.

Завдання, які поставило керівництво міста перед учителем історії та психологом-практиком, надзвичайно важливі. Нова очільниця має перетворити Будинок учителя на сучасний центр освітнього життя, котрий усебічно допомагатиме столичним педагогам, забезпечить їх доступом до новітніх технологій та методик, а також надасть можливість комунікації з іншими освітянами як в Україні, так і за її межами.

– Пані Руслано, готуєтесь до Дня вчителя? А що це свято означає для вас?

– Я з освітянської родини, тому для мене День учителя – особливе свято. Головною його героїнею є, звісно, моя мама. Я теж пройшла всі щаблі шкільного життя: учителювати почала ще в 19 років, коли була студенткою, і ніколи не залишала улюбленої справи, хай де не працювала. Педагогічній професії віддала 27 років.

– Ким, на вашу думку, вчитель є сьогодні? Яка його основна місія?

– Це гарні філософські питання, на які тисячі років педагоги шукають відповіді, а знайти, певне, не можуть. Зараз у думках промайнула Афінська школа Платона, яку малював Рафаель. Там збиралися найкращі мужі й теж розмірковували на теми: хто такий учитель, як виховувати дитину, як потім адаптувати її в життя? Тому, скільки існують світ та освіта, запитання залишаються ті самі.

– Як Будинок учителя підготувався до професійного свята?

– Цьогоріч ми вирішили відзначати свято вчительської професії, не обмежуючись одним днем. Із 26 вересня в нас увесь тиждень тривають заходи, присвячені Дню працівників освіти, – приємні, нестандартні, розраховані на те, що вчитель прийде до нас не за наказом, а за покликом серця, аби узяти щось корисне для себе.

– Що саме?

– Будинок учителя – це чудовий комунікативний майданчик, де можна реалізовувати різні проекти: психологічні, мистецькі, наукові. У нас учитель може одержати чимало корисної інформації: куди піти, до кого звернутися з того чи іншого питання, де отримати гранти міжнародних організацій тощо. Адже ми виявили, що, на жаль, обізнаність наших освітян з питань, не пов’язаних безпосередньо з навчальним процесом, недостатня. І коли йдеться про особисті проблеми, то на їх розв’язання зазвичай у педагогів не вистачає ні часу, ні знань. Нам би дуже хотілося вийти на рівень європейських закладів такого ж типу. Вони цікаві саме комунікаціями з іншими установами та організаціями.

– Якщо не секрет, як святкуватимете День учителя?

– Традиційно, у родинному колі. Збираємося всією сім’єю, вітаємо одне одного. Мамі завжди дарую великий осінній букет…

– А пиріг буде?

– Авжеж, яблучний. Це вже наш сімейний тренд. Марина МАРЧЕНКО

ЩО ПИШУТЬ ЗАРУБІЖНІ ЗМІ Independent

Проблема корупції затьмарює рятівну допомогу МВФ «Ти не зможеш упіймати велику рибу тоненькою вудкою», – цитує Independent Володимира Гройсмана, коли той відповідав на запитання, чому в країні, яку вважають найбільш корумпованою в Європі, не була спіймана жодна «велика риба». Західні дипломати роздратовані відмовою боротьби з ендемічною проблемою, яка тримає Україну внизу рейтингу з оцінки корупції Transparency International. Цей індекс залишаєшся критично високим навіть через два роки після повалення колишнього президента Віктора Януковича. Нещодавно МВФ вирішив надати Україні ще мільярд доларів у якості допомоги, які були заморожені з лютого, коли уряду в Києві сказали, що він має провести серйозну боротьбу з корупцією та економічні реформи, аби відновити фінансування. «Позитивне рішення МВФ є свідченням того, що світ визнає, що в Україні дійсно відбуваються реформи, реальні й позитивні зміни, що

Фото Григорія КУБЛАНОВА

ДОКЛАДНІШЕ НА САЙТІ – VECHIRNIYKIEV.COM.UA

країна рухається у правильному напрямку», – зазначив Президент Петро Порошенко.

Radio Free Europe/Radio Liberty

Палата представників Конгресу схвалила постачання летального озброєння

Палата представників Конгресу США одностайно схвалила Закон «Про підтримку стабільності та демократії в Україні», який дозволяє постачання летального озброєння для боротьби проти Росії та сепаратистів на Донбасі. Київ неодноразово просив Вашингтон про збільшення сучасного озброєння – такого, як протитанкові ракети Javelin, але адміністрація президента Барака Обами чинила опір, побоюючись, що це призведе до ескалації бойових дій. Законопроект також спрямований на збільшення фінансування для боротьби з російською пропагандою. Перед підписанням документа президентом США ідентичний за змістом законопроект має бути підтриманий верхньою палатою Конгресу – Сенатом.

Foreign Policy

Трамп у Нью-Йорку демонструє неприязне ставлення до України У кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа дуже непрості стосунки з Києвом, що дратує українську громадськість і урядовців, незадоволених його хвалебними відгуками про російського президента Володимира Путіна, а також поглядами на анексію Криму та війну на Донбасі. Коли Трампа запросили зустрітися з Президентом України Порошенком у рамках Генеральної Асамблеї ООН, що відбулася минулого тижня, його штаб навіть не спромігся дати Києву відповідь.

Суперник Трампа в боротьбі за президентське крісло Хіларі Клінтон зустрілася у понеділок з Порошенком, і вони поговорили про те, наскільки важливо зберегти санкції

проти Москви після російського вторгнення і анексії Криму в 2014 році.

Reuters

Європарламент підтримує безвізовий режим Надії українців на забезпечення безвізового режиму з Європейським Союзом отримали новий імпульс у понеділок, коли профільний комітет Європарламенту підтримав рішення щодо безвізу, але подальші перешкоди залишаються. У період підвищеної суспільної стурбованості з приводу імміграції Україна стикається з більш жорстким опором деяких країн-членів ЄС, адже тільки за минулий рік до Європейського Союзу прибуло понад мільйон мігрантів і біженців. Комітет Європарламенту з внутрішніх справ, юстиції та громадянських свобод схвалив доповідь щодо надання Україні безвізового режиму з ЄС. 38 членів комітету проголосували за це рішення, і чотири – проти. Після голосування у Європарламенті пропозицію щодо українського безвізу має схвалити Рада ЄС.

4

комунікації

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

СЛОВО – ДІЛО

ІНІЦІАТИВА

Вікторія МУХА , депутат Київради (фракція «Солідарність»)

Роман ТИТИКАЛО, адвокатське бюро «Титикало і партнери» Хочу від імені мешканців району подякувати чудовій людині Ользі Просянюк за те, що вона дарує дітям свято! На березі Святошинського озера КП «Київтранспарксервіс» без належних документів кілька місяців тому намагалося створити платну стоянку. Громада повстала й не дала йому це зробити. Після того Ольга власним коштом облаштувала там майданчик та футбольне поле для дітей! Що цікаво, на дитмайданчику я не побачив жодних політичних вивісок чи корпоративних емблем, багато дітей і батьків навіть не знають, кому за це дякувати.

Справжнє свято спорту з показовими виступами, майстер-класами, конкурсами та естафетами відбулося у Новобіличах з нагоди відкриття комплексу Street Workout та футбольного поля. Спортивний комплекс Street Workout облаштовано в рамках ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка «Безкоштовний спорт доступний кожному». Футбольне ж поле – результат наших спільних із ЖЕД-7 та Святошинським лісопарковим господарством зусиль. Володимир ГОНЧАРОВ, депутат Київради (фракція «Солідарність») Книга – найкращий подарунок у будь-яких ситуаціях. А для людей, пов’язаних із літературою, – особливо. Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек подарували усім бібліотекам Дарницького району комплекти сучасної української прози. Переконаний, твори Василя Шкляра, Володимира Лиса, Люко Дашвар знайдуть своїх прихильників серед читачів... Приємно, що під час вшанування кращих бібліотекарів району отримав і свого «Оскара» – за підтримку сучасних проектів, спрямованих на поширення української книги. Літературний конкурс «Моя Україна», «Бібліотека просто неба», «Ніч в бібліотеці» – це далеко не повний перелік заходів, які ми спільно провели.

Дмитро БАНАС, депутат Київради (фракція «Солідарність»)

ЗАПИТ

ДУМКА Олег ЧЕРНЕЦЬКИЙ, Й депутат Київради (фракція «ВО «Свобода»)

Олеся ПИНЗЕНИК, депутат Київради (фракція «Об’єднання «Самопоміч»)

З початком нового бюджетного процесу дедалі частіше лунають і без того актуальні теми мінімальних зарплат, комунальних послуг, інфляції, пенсій тощо. Для більшості українців питання мінімальної заробітної плати залишається болючим, адже, хай як уряд підраховує середній дохід українця, мусимо зважати на реалії: вагомий відсоток населення існує за мінімальний дохід, тож не дивно, що увага пересічного громадянина прикута до цих питань. Споживчий кошик, за яким обчислюють мінімальний дохід, безсумнівно, не розрахований на прожиття навіть на мінімально прийнятному рівні. Якщо харчуватися виключно так, як планує Кабмін, проблемами із зайвою вагою українці можуть не перейматися. Приміром, пересічному громадянину доведеться відмовитися від масла й купувати тільки 2 кг маргарину на рік. Принаймні так хоче Кабінет Міністрів. Також проектом нового споживчого кошика передбачено лише 9 кг ковбаси на рік, тобто до 180 г на тиждень, сала – 165 г на місяць, тобто 2 кг на рік. Про зовнішній вигляд та одяг теж «подбали»: українським красуням уряд пропонує на рік купувати 2 бюстгальтера, 2 майки, 1 купальник, 2 пари синтетичних колготок та 1 брюки, чоловікам – 1 костюм, краватку, джемпер. Якщо вам здалося, що такий перелік є припустимим для мінімального рівня життя, то варто нагадати, що цей кошик уряд характеризує як типовий набір товарів, тобто достатній, а не мінімальний. То куди ж мінімальніше?

На фото – тротуар на вулиці МикільськоБотанічній, розташованій у центрі нашої столиці. Я часто ходжу пішки, і, на моє переконання, це один із найгірших

тротуарів, що я бачила в Києві. У цьому районі мешкають чимало літніх людей, які неодноразово мені скаржилися, що ходити там неможливо. Я впевнена, що розбудова державності – це не гучні концерти, паради та плакати, а піклування про людей, їхній добробут і безпеку. Приємно, що вдалося порозумітися з головою району Наталією Бондар – тротуар та саму вулицю необхідно ремонтувати (депутатські звернення вже надіслані).

Комісія з питань установлення пам’ятних знаків одноголосно підтримала ідею щодо повернення на будинок на вул. Овруцькій, 6 меморіальної дошки Олені Пчілці. Відома громадська діячка, письменниця й мати Лесі Українки мешкала там у 1925–1930 роках. Меморіальна дошка, розміщена там раніше, зникла після котрогось із ремонтів. Я певен, що вона має повернутися на своє місце. Тепер ми повинні отримати на це дозвіл від посольства Лівії, яке наразі працює в будівлі на Овруцькій. Сподіваюся, проблем не виникне.

РЕАЛІЇ Леонід АНТОНЄНКО, депутат Київради (фракція «Об’єднання «Самопоміч») Місто здає в оренду 220 тис. кв.м у школах і дитячих садках. У середньому районне управління освіти отримує за це 75 тис. грн. на місяць. Решта, значно більші кошти, залишаються на цьому ринку в «тіні». Ось статистика: 86 орендарів винаймають 45 219 кв.м безоплатно (за 1 грн на рік); 127 орендарів орендують 37 179 кв.м за плату, середній місячний розмір якої становить

ТРИВОГА Юрій ЛЕЩЕНКО, волонтер-активіст Проїхався на озеро Тягле. Ще минулого року ми там з друзями ловили рибу, купалися, полювали та їли шашлики. Сьогодні я жахнувся масштабів вандалізму над дикою природою. Якийсь розумник, напевне, окрилений безкарністю, влаштував на лузі грандіозний бізнес-проект: спочатку бульдозери знімають родючий ґрунт і вивозять на продаж, просто крадучи землю і залишаючи за собою голий мертвий пісок, потім іде незаконне намивання піску і знищення фауни та флори озера. І все це у грандіозних масштабах! Діячі від бізнесу своїми злочинними

діями змінили і ландшафт ф прибережної зони... І це за рік, далі, я так розумію, буде пустеля, якщо їх не зупинити... Тарас ЗЕМСЬКИЙ, громадський активіст (Березняки) Інформую про результати акції проти цинічного захоплення прибережної зони Дніпра і незаконного будівництва ресторанно-готельного комплексу в парковій зоні (річковий причал «Березняки», пізніше – ресторан «Каравела», за адресою: Дніпровська набережна, 2-а). Забудовник в черговий раз відмовлявся показати дозвільні документи на будівництво. Після рішучих дій

6 796 грн за приміщення площею 292 кв.м; 746 орендарів винаймають 83 892 кв.м погодинно, сплачуючи в середньому 746 грн за приміщення площею 112 кв.м. За надані в оренду приміщення у школах і дитсадках загальною площею 220 тис. кв.м Київ заробляє 1,5 млн грн на місяць. Щоправда, до липня 2017 року орендарі матимуть 50-відсоткову знижку, а отже, сума надходжень на рахунки районних управлінь освіти зменшується до 750 тис. грн на місяць. Це десь 3 тис. дол. у розрахунку на одне райуправління освіти. Половину цієї суми воно перераховує до бюджету, а півтори тисячі залишає собі на розвиток. Як кажуть, беріть і ні в чому собі не відмовляйте.

ПРОТЕСТ активістів вдалося зірвати замки з воріт і побачити увесь масштаб робіт зі знищення одного з небагатьох місць прибережної території, що ще залишилися доступними для киян (на фото). У результаті будівельних робіт вже забетоновано ділянку ще донедавна громадського пляжу, знищено більше сотні метрів берегової лінії! Чого ми досягли на сьогоднішній день: будівництво зупинено до з’ясування законності проведених робіт; активісти звернулися до правоохоронних органів – відкрито кримінальне провадження.

Підготовлено за матеріалами особистих сторінок у Facebook

Володимир НАЗАРЕНКО, депутат Київради (фракція «ВО «Свобода») Відбулося громадське обговорення будівництва в парку «Першотравневий» (між вулицями Козицького, Курською й Уманською). Зібралося близько 200 жителів Солом’янського району, котрі повідомили про непоодинокі порушення законодавства. Виявилось, що там ведеться не реконструкція басейну, а нове будівництво офісного центру. Замість дозволених чотирьох поверхів уже збудовано п’ять. Мешканцям району потрібен повноцінний, соціально доступний басейн. Відтак вирішили звернутися до Київради з відповідними вимогами.

особливий випадок 5

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

Всихаючий символ столиці

ОПИТУВАННЯ

Зелена зона Києва: які дерева нам потрібні? Фото автора

Микола ПАЦЕРА

На Хрещатику гинуть молоді, скандально відомі каштани, висаджені три роки тому замість сорту «Бріоті». Дерева і самі страждають, і псують вигляд центральної вулиці столиці. Але прибрати їх не можуть, бо вони є речовими доказами у кримінальній справі. Через жалюгідний стан каштанів місяць тому забив на сполох знаний еколог Олександр Соколенко. На своїй сторінці у Фейсбуці він написав: «За вікном серпень, а каштани-підробки на Хрещатику вже стоять голі. Близько 70 відсотків саджанців, які 2013 року «в урочистій атмосфері» посадили тут за участю очільників міста, всохли або доживають останні дні… Деякі екземпляри знову зацвіли, що є аномалією розвитку та свідчить про виснаження дерев. Зазвичай повторне квітування передує загибелі каштанів. За іронією долі саджанці навпроти Київради перебувають у найгіршому стані, тут не збереглося практично жодного живого дерева…» Ідеться про резонансні м’ясочервоні каштани «Бріоті», які завезли аж із Італії та висадили на головній вулиці столиці начебто з доброю метою – вони не лише гарні, а й стійкі до хвороб і забруднення довкілля. Історія їхньої появи в Києві майже детективна. Восени 2012 року КП з утримання зелених насаджень Шевченківського району провело тендер на закупівлю 289 саджанців сорту «Бріоті». Його виграло ТОВ «Професійний садівник», але сама фірма не імпортувала каштани з Італії, а найняла для цього приватне підприємство «Ед Марліс», яке успішно доправило деревця з далекої Італії, і в березні-квітні їх висадили на Хрещатику. Однак уже у травні, коли дерева зацвіли, виявилося, що лише два з них були справді «Бріоті», а 18 – сорту «Баумана», 11 – «Глобра», решта ж – звичайними кінськими каштанами. Прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження у справі зловживання під час закупівлі каштанів, у процесі якого слідчі з’ясували, що внаслідок різниці цін на звичайні каштани та «Бріоті» було допущено розтрату бюджетних коштів на суму майже 1 млн грн, на які купили 200 саджанців у приватної італійської фірми Vivai Sandro Bruschi. За ре-

Прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження у справі зловживання під час закупівлі каштанів, у процесі якого слідчі з’ясували, що внаслідок різниці цін на звичайні каштани та «Бріоті» було допущено розтрату бюджетних коштів на суму майже 1 мільйон гривень зультатами розслідування 27 травня тодішній голова КМДА Олександр Попов наказав звільнити директора КП з утримання зелених насаджень Шевченківського району, котрий відповідав за придбання саджанців. У свою чергу, депутати Київради створили тимчасову комісію з вивчення ситуації з каштанами. 4 червня на її засіданні директор ПП «Ед Марліс» Едуард Мартиненко повідомив про те, що вони домовилися з італійською компанією, у якої купували деревця, про заміну їх на каштани «Бріоті»…

– Коли ми вперше отримали саджанці, то визначити їхній сорт було неможливо – вони мали голі гілки, а кора в усіх каштанів однакова (цей факт на засіданні депутатської комісії підтвердила дендролог Ботанічного саду імені академіка Фоміна Зінаїда Бонюк. – Авт.). Тож ми просто привезли ці деревця з Італії до Києва, належно розмитнивши їх, – пояснив нещодавно «Вечірці» Едуард Мартиненко. – Тоді навіть думки не було, що можлива така підміна. Коли ж вона виявилася, нам начебто вдалося домовитися з керівниками італійської фірми про заміну 200 саджанців. Проте, коли ми поїхали до них, нам запропонували дерева зовсім інших порід, наприклад платани. Київська сторона не погодилася на таку пропозицію, італійці ж відмовилися надати

КОМПЕТЕНТНО Юрій КЛИМЕНКО, доктор сільськогосподарських наук, завідувач відділу дендрології Національного ботанічного саду імені М.Гришка: – Каштани добре почувалися в Києві у ХІХ столітті, коли було мало автомобілів. Зараз же чимало дерев, які ростуть уздовж вулиць, потерпають через шкідливі вихлопи, а також від гіркокаштанової мінуючої молі та крайового опіку листа. Каштани сорту «Бріоті» є стійкішими до цих агресорів, але й вони не витримують. До того ж їх потрібно інтенсивно поливати та залишати навколо стовбура вільний ґрунт на діаметр крони – щонайменше 10 метрів, щоб коріння могло вбирати достатню кількість вологи. А це в Києві повсюдно порушується – корені ростуть під асфальт, де вологи практично немає. Тож саме такі чинники, на мою думку, призвели до всихання каштанів на Хрещатику. Їх слід висаджувати між будинками та на вулицях, де мало машин і багато вільного ґрунту. У центрі ж міста пропонуємо використовувати клен гостролистий кулястий, який має компактну крону, або акацію білу кулясту, котра ще й посухостійка (до речі, такі дерева висаджені вздовж проспекту Перемоги в районі зоопарку, і вони мають гарний вигляд. – Авт.).

«Бріоті»… А щодо того, чому каштани засихають, то, напевне, вони не мали належного догляду. На цей закид, а також щодо ситуації з каштанами загалом перший заступник директора КП УЗН Шевченківського району Сергій Круть повідомив «Вечірку», що рішення про необхідність заміни лип на Хрещатику на дерева каштана м’ясочервоного «Бріоті» ухвалили 15 грудня 2011 року на засіданні спеціальної комісії з напрацювання пропозицій з покращення стану зелених насаджень на вул. Хрещатик. Відповідно до розпорядження КМДА від 22 березня 2012 року, КП УЗН Шевченківського району провело відкриті торги. За їхніми результатами перемогло ТОВ «Професійний садівник», з яким і підписали договір.

– У зв’язку з тим, що висаджені дерева не відповідали зазначеним у договорі, КП УЗН Шевченківського району подало позов до суду на ТОВ «Професійний садівник» з вимогою замінити їх каштанами «Бріоті», – зазначив Сергій Круть. – А оскільки цього так і не зробили, то ми звернулися до Господарського суду Київської області з вимогою повернути сплачені кошти в сумі 1 млн 500 тис. грн разом зі штрафними санкціями. І виграли цей процес. Проте ТОВ «Професійний садівник» подало касацію в Апеляційний суд м.Києва, і зараз ця справа перебуває там на розгляді… А тим часом дерева гинуть. Вони перенесли великий стрес, і під час Революції Гідності 2014 року про них практично не дбали, тоді як саме в тому віці їм був потрібен старанний догляд. На наше запитання, чи не варто їх замінити, аби вони не псували вигляду центральної вулиці, пан Круть відповів: – Ми не можемо це зробити, оскільки каштани є речовими доказами у кримінальній справі, яку ще не завершено. Тож дозвіл на вируб може дати лише слідчий, хоча, можливо, і міська влада. Але нам таких вказівок не було. Ця стаття – пряме зверення «Вечірки» до депутатів: ви ж не хочете, шановні, увійти в історію столиці як Київрада, за якої засохли каштани?

P.S.

Володимир Кисломед, киянин, 62 роки: – Я народився і мешкаю у столиці, тож можу порівняти, як було колись і як є нині. Ще під час навчання у школі на Відрадному нас, учнів, залучали до посадки дерев. Потім, навчаючись у КПІ, ми, студенти, багато працювали у парку імені ХХІІ з’їзду КПРС (тепер «Нивки»)... Думаю, що до озеленення міста потрібно більше залучати самих киян. Натомість бачимо засилля МАФів, під які часто зрізають дерева, аби звільнити територію. Добре, що їх поприбирали біля станцій метро «Академмістечко», «Лук’янівська» та «Святошин», але тільки на останній облаштували зелену зону. А у нас, на Академмістечку, взагалі твориться щось незрозуміле: спочатку позрізали вікові дуби та хотіли будувати якийсь офісний комплекс, а коли місцеві жителі почали організовувати демонстрації протесту, то тут же поставили пам’ятник Стусу і начебто хотіли зробити парк. Але згодом усе заглухло. Тетяна Осколова, киянка: – Я сама родом із Тернополя, понад десять років живу в Києві, тож можу порівняти ці два міста. Моє рідне за цей час залишилося таким же зеленим, а от столиця дещо змінилася – з’явилося більше новобудов, які витісняють зелені зони. Не хотілося б, аби Київ був нагромадженням хмарочосів, біля яких де-не-де є якесь деревце. В місті велика загазованість і мало місць, де можна погуляти з дітьми. Шкода, що багато дерев просто не витримують забрудненого довкілля. Від цього, напевне, всихають каштани на Хрещатику, і в інших місцях Києва ситуація не краща. Думаю, що їх варто замінити більш стійкими до міської екології деревами. А загалом, треба озеленювати місто якомога краще. Ольга Борбот, пенсіонерка: – На проспекті Відрадному є парк, де кілька років тому висадили липи, але через поганий догляд понад дві третини їх засохло. Така ж доля спіткала й горобинову алею, яку кронували. А ще кронували клени й тополі, які від такої «турботи» теж повсихали. Я вже схильна думати, що наші озеленювачі працюють на якусь фірму, яка торгує дровами для шашликів... Боляче дивитися й на те, як на Хрещатику чахнуть розрекламовані італійські каштани. Невже у столиці такі бездарні озеленювачі? Леся Люшенко, пенсіонерка: – Я щороку їжджу в Баку – на гостину до родичів. Там практично немає прісної води, але місто дуже зелене. А коли хтось зламає навіть гілочку, то його покарають самі мешканці. Коли повертаюся звідти до Києва, то в мене болить душа: яким зеленим було наше місто раніше і на що воно перетворюється... Колись на Хрещатику каштани росли в два ряди, а зверху буяли гарні кущі, які відділяли пішохідну частину. А зараз вони всихають. У нас, на Харківському масиві, дерева гинуть від того, що їх ніхто не поливає. Добре, що люди самі висаджують їх біля своїх будинків і потім доглядають. Я теж посадила так звані «оленячі ріжки», які виділив ЖЕК. Тож нам усім, а особливо тим, хто за це відповідає, потрібно зрозуміти, що місто у нас єдине і треба зробити його зеленим і квітучим. Микола Гриценко, член Спілки письменників: – Найулюбленішим зеленим місцем столиці для мене є Національний ботанічний сад імені академіка Гришка, неподалік якого мешкає наша сім’я, і ми частенько там прогулюємося. Особливо в пору цвітіння бузку і магнолій. Тут я написав чимало своїх віршів. Ще я дуже люблю парк Шевченка, з яким пов’язані щемливі спогади про навчання в Київському державному університеті. Також подобається мені Голосіївський парк, частина якого залишається дикою природою і саме цим вона цінна. Але найсильнішою енергетичною зоною є для мене парк на Володимирській гірці. У ньому відчувається енергетика не лише Михайлівського собору, а ще наших пращурів-язичників. А каштани у нас з’явилися відносно недавно – майже два століття тому. Ними засадили алею на нинішньому бульварі Шевченка. Однак цим був незадоволений сам імператор – за ніч усі каштани викорчували, а замість них посадили пірамідальні тополі. Проте городяни розібрали їх і висадили у своїх дворах… Дуже прикро, що, напевне, доведеться викорчовувати і каштани на Хрещатику, які чомусь усихають. Напевне, за ними не було належного догляду. Безумовно, треба висаджувати дерева, яким у місті буде комфортно і вони поліпшуватимуть його екологію та зовнішній вигляд. Опитування провів Микола ПАЦЕРА Фото Григорія КУБЛАНОВА

6

на злобу дня

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

Поспішайте отримати субсидію У зв’язку із зростанням енерготарифів комунальні платежі у квитанціях, що прийдуть у листопаді, будуть удвічі-утричі більшими. Відтак уже у жовтні більше киян матимуть право на житлову субсидію. Кількість заявників, за прогнозом директора Департаменту соціальної політики КМДА Юрія Крикунова, зросте щонайменше на третину. Тож райсоцзабези організували у столиці 58 пунктів, де будуть приймати заяви і декларації. Нині з мільйона 56 тисяч столичних домогосподарств таку допомогу отримують 207 тисяч. Досі середній рівень субсидії становив 533 гривні, що вчетверо менше, ніж у середньому по Україні. Юрій Крикунов пояснює це тим, що середня зарплата в Києві – 8600 грн, в Україні – 5400. Заборгованості з виплат субсидій у Києві наразі немає. Аби не створювати черг, у соцзабезах радять подавати заяви і декларації завчасно, не чекаючи дорогих квитанцій. Тут наголошують: тим, хто торік уже подав документи і їм не відмовили, цьогоріч не

треба звертатися – субсидію перерахують автоматично. Це стосується навіть тих, кому влітку допомоги не нараховували (комунальні платежі становили менше 15% сукупного сімейного доходу), а в опалювальний сезон вони матимуть право на таку «дотацію». Їм надішлють повідомлення про це упродовж п’яти днів з моменту перерахунку. Повторно звернутися треба тим, у кого змінилися кількість зареєстрованих в помешканні, структура чи джерела доходів. У разі збільшення кількості зареєстрованих субсидію не скасовують, а перераховують, її може бути збільшено чи зменшено. Однак, якщо ви упродовж місяця не повідомили про зміну складу сім’ї, то виплати призупинять до уточнення такої інформації.

КОМУ СПЛАТЯТЬ ЛИШЕ ЧАСТИНУ СУБСИДІЇ

Держава готова компенсувати субсидіантам лише комунальні платежі в межах соціальних норм споживання. Приміром, за опалення у столиці субсидія нараховуватиметься: 35,22 кв. м + 13,65 кв. м на кожного зареєстрованого.

Тобто самотній людині субсидія призначається за опалення 48,87 кв. м житлоплощі. Сім’ям із двох осіб держава компенсує опалення 62,52 кв. м, з трьох – 76,17 кв. м і так далі. За «зайві квадрати» доведеться платити сповна. Аналогічна схема, до речі, застосовується і до споживання води, газу, електроенергії тощо – якщо витрати перевищують встановлені нормативи, то різницю доведеться оплачувати самостійно за повним тарифом.

ЯКЩО ПОКУПКА НА СУМУ ПОНАД 50 ТИСЯЧ

Якщо за вашим ідентифікаційним кодом буде зафіксовано одноразову купівлю товарів чи послуг на суму понад 50 тисяч гривень, то у субсидії відмовлять. Але… Субсидію можуть повернути, якщо подасте на розгляд комісії при РДА документи, які засвідчують, що купівлю здійснено з необхідності. Це, приміром, стосується оплати медичних послуг, необхідних для забезпечення життєдіяльності, а не з примх часу чи моди (як, приміром, пластична операція чи корекція зору). Або, напри-

клад, пенсіонер придбав дорогу туристичну путівку за гроші дітей – тож він повинен написати про це у заяві. Комісії зі спірних питань щодо нарахування субсидій при органах місцевої влади можуть повернути допомогу навіть після купівлі громадянином… автомобіля, якщо він доведе, що перед цим продав дорожче авто, яке стало йому не по кишені. Або ж громадянин продав велике житло і купив менше. Якщо сім’я придбала квартиру чи авто в кредит, то під час визначення її права на субсидію враховується сума першого внеску. Майно, отримане в спадок чи як подарунок, у розрахунку субсидії не враховується. Велика покупка позбавляє права на субсидію всього на один рік. Отриману субсидію доведеться повернути (добровільно або через суд) лише в одному-єдиному випадку: якщо фіскальна служба виявить, що людина задекларувала недостовірні дані. Підготував Олег ПЕТРЕНКО

Реклама

мегаполіс 7

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

СТОЛИЧНІ СЕЛА

У Биківні на весь Київ сонце сходить… Фото автора

Микола ПАЦЕРА

Не повірите, але це столичне селище має свій гімн і герб. А учні тут прямо на уроках грають Шекспіра… Іменують же це дивне поселення «далеким сходом столиці», оскільки воно знаходиться на північно–східній околиці Києва. А офіційна його назва – Биківня. То як же живе цей периферійний куточок столиці?

Гордість Биківні – нова школа

КАНАЛІЗАЦІЙНО– ТЕЛЕФОННА РЕВОЛЮЦІЯ

– На початку 1990-х у такий ранковий час Биківня гуділа, як вулик, – у будинках асенізаторські машини відкачували відходи, – згадує пікантні деталі з життя селища колишній голова органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Биківня» Микола Легеза. – Не буду розповідати, яких зусиль мені коштувало домогтися, щоб провели централізовану каналізацію, новий колектор та артерії, але й донині вони працюють у майже 400 приватних оселях. Також підключили воду від міського водогону. Тоді ж, хоча мало не до бійки доходило з керівником «Укртелекому», вдалося повністю телефонізувати багатоповерхівки та майже 90 відсотків приватного сектору. Подібного не було в жодному міському селі. У цей же період гостро постало питання захоронення не лише відходів, а й самих померлих биківнян – місцевий цвинтар вичерпав свій ресурс. Що було робити? Легеза ризикнув розширити цвинтар, розчистивши прилеглу територію, хоча це було порушенням усіх норм. Організував працівників кладовища та розміщеного в селищі радіоцентру, який «глушив ворожі радіоголоси», і сам брав участь у роботах. За це самоуправство, розслідуване Генеральною прокуратурою, його оштрафували на 800 мільйонів купоно-карбованців, але цвинтар не закрили – обгороджений бетонним парканом, він досі надійно захищає могили односельців від вандалів та бомжів… Великою проблемою були електрифікація та асфальтування центральної вулиці селища – Радистів, а також приватного сектору. Вечорами тут світло ледь жевріло, а електроприлади виходили з ладу. Легезі вдалося домовитися з енергетиками і поставити нові підстанції – нормальне електропостачання діє і досі. А якість укладення асфальту на цій вулиці він особисто контролював з допомогою… викрутки, якою перевіряв товщину покриття. Тож воно тут краще, ніж на багатьох столичних вулицях.

Микола Легеза бачить перспективу села

сценічної мови та руху. Уявіть-но: тут прямо на уроках учні грають драми Шекспіра, Чехова! А навчають їх викладачі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Тож чимало випускників школи стають студентами університету, згодом – акторами, дехто повертається педагогом. І якщо раніше биківняни возили дітей на навчання «у місто», то зараз везуть сюди. Розміщується школа у триповерховому розфарбованому веселими тонами приміщенні 2007 року побудови, і навчається тут близько 600 дітей. Звести її теж допоміг Микола Легеза, який за підтримки місцевої громади «пробив» цей проект у Київраді. У школі – 22 оснащені класи, в яких «глибоко вивчають» англійську мову, задля чого сюди приїздить багато дітей навіть із Лівобережного масиву, Троєщини. Є хороший спортзал, їдальня, велика актова зала, в якій часто проводять районні заходи. А от недобудований другий корпус школи став справжнім головним болем для мешканців селища. Його мали відкрити ще 2005 року, але, як завжди, забракло коштів. Не допомогли звернення до уряду, який приймав постанови про завершення подібних «недобудів». Тож районна влада планує зайнятися освітніми проблемами селища вже наступного року.

«ШКОДА, ЩО ПОЛОГИ НЕ ПРИЙМАЮТЬ»

Ще одним важливим соціальним об’єктом Биківні є місцева амбулаторія сімейної медицини. А історія її створення така. На вулиці Кисловодській стояло обшарпане одноповерхове приміщення сільського фельдшерсько-акушерського пункту (ФАП), яке місцеві жителі обминали стороною та їхали «в район» до інших медзакладів. 1998 року тодішній депутат міськради Легеза вирішив надбудувати другий поверх, щоб осучаснити ФАП. Щоправда, фахівці сказали, що реконструкція обійдеться майже як будівництво нового приміщення. Тоді Микола

чимало потрібних місцевим жителям послуг. Він оснащений сучасними приладами ультразвукової діагностики, яких донедавна було лише два в районі, електрокардіографом, апаратами УВЧ-терапії, кольпоскопами, стерилізаторами, мікроскопами тощо. Є також стоматологічний кабінет, навіть масажне ліжко. Приймають хворих терапевти й невропатолог. Працює

Торкнулися мешканці й фактів незаконної вирубки лісу та виділення земельних ділянок, зокрема учасникам АТО, що також потребує чесного розслідування, адже все це посилює соціальну напругу в селищі. Молодь скаржиться: немає де відпочити, крім бібліотеки. Зате є засилля бродячих собак, із якими ніхто не бореться… Легеза ризикнув без дозволу «згори» зруйнувати «старця» й звести новий медпункт. 21 травня 2000 року на базі нового ФАПу відкрили першу в столиці медамбулаторію сімейного типу, яка фактично стала й першою в Україні. Нині у цьому ошатному двоповерховому медзакладі надають

денний стаціонар, у якому на двох ліжках цього року вже отримали допомогу більше десяти хворих із патологією серцево-судинної та нервової систем, алергічними захворюваннями. Обладнано й гінекологічний кабінет, тож молоді мешканки Биківні жартують: «Шкода, що пологів не приймають».

«ЛІСОВА КАЗКА» ТА СІЛЬСЬКІ БУДНІ

НА УРОКАХ ГРАЮТЬ ВИСТАВИ

Великою гордістю Биківні є загальноосвітня школа №23. Вона – єдина в Києві, де є довузівська підготовка з акторського мистецтва, вокалу, хореографії,

Георгій Чурон створив кінно-оздоровчу базу для дітей

На жаль, таких майданчиків замало...

Нинішній очільник місцевого самоврядування Биківні Микола Косинець, не перекреслюючи зроблене його попередником, розповідає про проблеми селища. А їх, виявляється, теж чимало. Наприклад, місцевий недобудований «хмарочос» – 12-поверховий житловий будинок, проти зведення якого дружно виступають активісти. Вони вважають, що житловий комплекс «Лісова казка» зводиться замість Центру дозвілля за підробними документами на місці колишнього кар’єрусміттєзвалища, в якому були відходи різноманітних шкідливих речовин, які просто закопали. Під

його будівництво начебто було спиляно багато дерев, що заборонено законом і погіршить екологічну ситуацію, оскільки відкривається доступ для забрудненого київською птахофабрикою повітря. До того ж, будинки планується підключити до центрального водопостачання і каналізації, що загрожує виходом їх із ладу. Щодо цього будівництва, начебто, ведеться два кримінальні провадження. Хоча деякі місцеві учасники АТО виступають за його завершення, оскільки вони згодні віддати свої земельні наділи за квартири в «Лісовій казці». Торкнулися мешканці й фактів незаконної вирубки лісу та виділення земельних ділянок, зокрема учасникам АТО, що також потребує чесного розслідування, адже все це посилює соціальну напругу в селищі. Молодь скаржиться: немає де відпочити, крім бібліотеки. Зате є засилля бродячих собак, із якими ніхто не бореться… Люди порушували питання щодо встановлення кіоску з продажу соціального хліба. А ще говорили, що багато сільських вулиць і будинків потребують ремонтів. *** А як же герб та гімн Биківні, про які ми згадували на початку статті? Вони таки є! На вершині герба селища, створеного Віталієм Кунцем, у назві «Биківня» замість літери «і» зображено хрест, який уособлює трагічну історію знищення тисяч людей в часи сталінських репресій у Биківнянському лісі. В центрі його розміщено зображення архістратига Михаїла – покровителя Києва, а під ним – символічний ключ від міста і сонце, що піднімається з-за горизонту. А розкривають їх глибокий символізм слова гімну, написаного відомим українським поетом Вадимом Крищенком: «Знову ранок вдалині Розлива блакитні води, Бо якраз у Биківні На весь Київ сонце сходить»…

8

тиждень столиці

22 вересня в парку Партизанської слави бойову співдружність партизанських бригад у роки Другої світової війни згадали урочистим мітингом «Подвиг народних месників безсмертний», участь у якому взяли колишні партизани та підпільники.

Напередодні 75-річчя трагедії, коли за вказівкою НКВС були таємно заміновані та масово підірвані будинки в центрі Києва, загиблих під час вибухів киян згадали акцією «Хрещатик у вогні 1941: ми пам’ятаємо».

На вул. Іринінській, 4, на місці колишнього в’їзду до внутрішньої в’язниці центрального апарату НКВС УРСР, куди потрапляли вороги радянського режиму, відкрили меморіальну дошку жертвам політичних репресій ХХ століття.

Під час конференції «Професіонали майбутнього» в Колонній залі КМДА столичним школярам розповіли про різні професії, їх особливості, показали цікаві винаходи та корисні моделі.

На 12-му ярмарку вакансій Employment Fair by Kyiv Post молодь мала нагоду ознайомитися з діяльністю компаній-учасниць, поточними вакансіями та особисто поспілкуватися з HR-менеджерами.

17

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

В історичному центрі Києва відбувся вже 18-й мегамарш вишиванок, який традиційно влаштовують двічі на рік.

На просп. Генерала Ватутіна, 2 з’явився гігантський циферблат зі сміття, зібраного на берегах затоки Чорторий. За словами автора проекту, київського художника Геннадія Гутгарца, годинник символізує 30-ті роковини аварії на ЧАЕС.

У Маріїнському парку під час свята «Юнь Києва запрошує» присутні родини, зокрема й переселенців та демобілізованих учасників АТО, ознайомили з безкоштовними соціальними й освітніми послугами.

На Всеукраїнському дні молока та сиру на Співочому полі киянам пропонували продегустувати молочні продукти та подоїти іграшкову корову.

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру відкрили проект «Смертельний шлях».

24-25 вересня на Контрактовій площі пройшов великий подільський ярмарок «Київські контракти», який мав на меті реанімувати славетні ярмарки 17981929 років.

На «червоній» гілці метрополітену курсує вже третій арт-потяг. Розмалював його австралійський художник #RekaOne.

Фото Андрія ЄЛОВИКОВА , Бориса КОРПУСЕНКА та Олексія ІВАНОВА. Текстівки Марії БЄЛЯЄВОЇ

як це було

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

9

Бабин Яр: по слідах трагедії Цими днями минає 75 років від часу масових розстрілів киян на Сирці Григорій МЕЛЬНИЧУК

Будь-яке велике давнє місто – це й чималий цвинтар, де знайшли останній прихисток його мешканці. Прадавні могильники, закриті кладовища, братські могили, окремі поховання трапляються чи не в кожному районі столиці, але одна місцина в Києві до сьогодні лишається незагоєною раною міського простору та історії міста. Бабин Яр, де, лише за офіційними даними, знищили понад 100 тисяч людей, досі «не заспокоївся». Тривають дискусії щодо меморіального комплексу, і поточне облаштування алей – лише початок цього процесу. Спираючись на історичні факти та свідчення очевидців, «Вечірка» реконструювала географію цієї болючої для міста теми. Місце зустрічі: «На вулиці Доктерівській…». Німецькофашистські війська увійшли до Києва 19 вересня 1941 року, а 24 вересня сталися вибухи та величезна пожежа на Хрещатику, про яку розповідала «Вечірка» в минулому номері. Не можна прямо сказати, що цей теракт радянських підпільників спричинив трагедію Бабиного Яру. Але цілком імовірно, що він пришвидшив розстріли – 28 вересня в місті з’явилися оголошення, у яких усім євреям Києва та околиць наказували 29 вересня о 8-й ранку «зібратися при вулиці Мельника – Доктерівській (біля кладовища)».

Києва та сказали, що євреїв, як «вищу націю», мають відвезти в «кращі місця». А на Лук’янівці в той час була розвинена залізниця, звідки дійсно могли відправити потяг… Реєстраційний пункт і переїзд смерті. Педантичні німці реєстрували всіх, хто прийшов: біля багатоповерхівки на розі вулиць Мельникова та Пугачова поставили столи, де складали списки прибулих. Така «організація праці» дала змогу достеменно дізнатися







Історики досі сперечаються, де саме був той початок «дороги смерті», адже, з одного боку, найпевніше, йдеться про перетин вулиць Мельникова та Дегтярівської (тобто Лук’янівську площу), але з іншого – кладовища розташовані далі, за роздоріжжям Мельникова та Дорогожицької. Імовірнішою, утім, є перша версія… Очевидці твердили, що вулицею Мельникова, від Лук’янівської площі до вулиці Пугачова, люди йшли ще самі, а нацисти вже охороняли подвір’я та перекрили бічні вулиці. Тут починалася «вирва», і хто відчував, що відбувається щось недобре, намагався тікати чи повернутись назад. Ніхто з місцевих не знав про заплановані розстріли. Хоча напередодні фашисти зібрали рабинів

землею. Пізніше розстріли відбувались і в глибині яру, на так званому третьому відрогу, який потім засипали. Нині на цьому місці стоїть покинута недобудова на вулиці Олени Теліги. Приховування доказів: знищення цвинтаря. Сирець, а точніше територію між теперішнім житловим масивом Сирець і Лук’янівкою, ще в середині ХІХ століття відвели під кладовища. Єврейський цвинтар тут відкрили 1894 року. Це було одне з найпрестижніших кладовищ Історики досі сперечаміста: дві широкі центральні ються, де саме був той алеї, кам’яна огорожа, двопочаток «дороги смерті», поверхова контора та чимало заможних єврейських адже, з одного боку, най- склепів родин. певніше, йдеться про пеКоли 1943 року радянські ретин вулиць Мельникова війська підходили до Києва, та Дегтярівської (тобто німці взялися замітати сліди Лук’янівську площу), але з свого злочину проти людіншого – кладовища роз- ства: відкопували братські заливали тіла нафташовані далі, за роздо- могили, тою та випалювали до попелу, ріжжям Мельникова та а з пам’ятників Єврейського Дорогожицької… цвинтаря збудували велетенські печі. У 1950-х це кладовиз цих будівель збереглася донині, ще офіційно оголосили закритим, зараз у ній міститься супермаркет. дозволялось тільки перепоховання, Місця розстрілів і вогне- а пам’ятники, які не вдалося переві точки. До 1960-х вулиці нести, ще кілька років продавали Мельникова в її нинішньому там у магазині. У 1980-х територію вигляді не існувало. Головною віддали телецентру під забудову. дорогою на Сирець була вулиця Сирецький концтабір і свідДорогожицька, а Мельникова заки злочинів. Ще до революкінчувалась обривом – там уже ції на Сирці влаштували літній починався Бабин Яр. Цей рельєф військовий табір, де зараз парк використали німці: обабіч дороги, дитячої залізниці. Після захопленна місці сучасних телевежі та авто- ня Києва німецькими окупантами заправки, розміщувалися вогневі там зробили один з концтаборів точки кулеметників. Далі тіла ски- військовополонених. Коли постало дали до яру, а сапери час від часу питання про приховування злопідривали схили, аби засипати їх чинів Бабиного Яру, його бранців

кількість жертв у перші два дні масових розстрілів. 29 та 30 вересня загинуло 33 771 людина, не рахуючи дітей віком до 3 років. Паралельно до вулиці Пугачова до 1950-х років простягалась залізнична колія, що вела до кабельного заводу, і переїзд через неї був, по суті, входом на «фабрику смерті». Протитанковий рів і «зала очікування». Наступний етап – протитанковий рів, який розміщувався приблизно на місці наземного пішохідного переходу через вулицю Мельникова біля колишнього Будинку культури мотоциклетного заводу. Там євреїв роздягали, одяг, взуття та речі скидали в рів і далі вели в коридорі з колючого дроту під охороною собак. Зараз на цьому місці розташована невелика стела авторства Костянтина Скритуцького: сліди ніг, як символ початку шляху до місця розстрілів. Чітко вибудувана «фабрика смерті» за один день, 29 вересня, не змогла прийняти всіх, тож тих, кого не встигли розстріляти, замкнули на ніч у гаражах танкоремонтного заводу (після війни він став мотоциклетним. – Авт.). Одна







2

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

ку р’єр «В

столиця за тиж

Найзручні ша

Газета Київсь кої місько Заснована 3 січня 1906ї Ради року » 10–1

6

TV

програм а

Передплатний індекс

37607

Купити газету «Вечірній Київ» можна у мережах «Союздруку», «Київоблпресі» (Київська обл., Житомир, Житомирська обл.), поштових відділеннях Києва та області.

ЛИШЕ 14 грн на місяць

Оформити передплату можна у поштових відділеннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

6

та Кабміну НІМЕЦЬКІ

погляд

ка з бульбаш

8

ексклюзи

в до Дня

Не

залежнос Олексійва Ле ті Як зм нш зніков: «Пвко Лук’янен «и Кти рісло Ре утін спр ко: ра хуне хитаєтМ А Ф и ки ко ьс и ни н я й зажте е У пі м має країну з д ко г пло о д ?рупціонеро я к об’єкт» м» facebook.comприйомів громадян i прямих («гаряч /vechirkanova их») телефо twitter першим .com/v нних лiнiй заступн echirkanova голови міської держав иком vk.com ної адмініс Київської та /vechirkanova

Вечірній Киї В | 8 жовтня 2015

року | №40

Вечірній Киї

ками ми и

(19170)

Гарантія дод

заступниками трації голови КМДА квартал 2015 на IV року.

Вадим ПЕТРАС

8

–

ФАХІВЦІ велопарковки ГОТУЮТЬ РЕВОЛЮЦ ІЮ У СТОЛ Нові трол ІНФРАСТР ИЧНІЙ ейбусні УКТУ РІ рути марш

Жереб к ин

тема номВ | 8 жовтня 2015 року | №40 ера (19170)

Вечірній Київ |

31 березн я 2016 року

ається

| №13 (19195 )

ЮК

ОЛЕКСІЙ РЕЗНІКОВ ПРО ІЗ ФРОНТУ НОВИНИ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄ Ю

Заступник Київсько Олексій Резн го міського іков розп голо з корупц овів «Вечірц ви – секретар ією і які міськрад і», труднощ и і при цьом що нового на фро у виника нті боротьб ють и

»4

уто

Віднині па Боротьба ртії мають номе ри за симпат ії електо у виборчому бю рату стає лет все запекл ені. ішою На Півд

Голова Київськ ої ТВК Михайл запевнив, о Тереще є доскон що процедура нко жеребк алою ування



У першого жов 1991 рік. тня заступни Левка Лук’яне 5 рокКМДА ка1голови Володимировича 20 вітають у Леонід ФРОСЕВ нка біля стін №40 Ігоря Ніконова (19170 громадян Ради після Верхов У «Макдо ИЧ особисти ) – першого ної й прийом проголошення нальдсі» вівторка з Незалежності вул. Хрещати хрумтіли 16.00 до 18.00 к, 36. картоплею. троє чоловіків урвати, а • Телефон на столі лежала Перед ще популіс посадово Якщо в середин ї особи, відповіда велика профес ними на виборчі тські обіцянк організац камера об’єктив ігри… Типова і 1990-х розгорт ію особисто ся жорсто льної за и, передМарина го прийому 202-74-40. ом догори, ійна фотокартина: ка конкур ала-МАРЧЕНКОсьогодні торгов ська вежа. Фото Бориса громадян Пригадую наприклад, ентна боротьб підпалюванням наче ПізанСхоже, ельні • Особисти , завтра на й інше. 2010 вона Корпусенка предметом й виїзний Голосіївського була головни цьому ж якряди ліквідували, року прокур кримінальними и та стріляниною) а (з прийом – їхньої розмов кожного місяця місцічастина під суперм м а району третього вівторка копали імперії атура нальну – … тож я групами за Його між з 17.00 до аркет. фундам, ент зити», тобто Україна Іванова справу стосов порушила кримічена кордон РДА та у четверти кажу: камера и.

18.00 у Печерськ правоназиваю була отоніяка,K– кивнув тримати МАФи приємс «МАФіоть мораль ом. й вівторок но керівн вже торгувати 17.00 до 18.00 тва, який на світ Божий тетом – Пане Ще до револю кожного місяцяій ним авториСтраж на неї перший геть під контрол ика підУкраїни.тут, незаконноі почали пець. – Але Олексію, у Шевченк МАФів, І кажуть, дали • День та з іншого ґатункуто сьогодні ситуаці про була ції Україн пройшла івській РДА. знищи хлосебе. З 30 вересня волею долі ем, встано у конторі нещодавно час проведен вивчат що, ізольов Сті Ми вши Зазвич вив 40 и самі а також побачили: мабуть, нову. міжнародна я дещотак сталося справа дерева ай страждале, люди ана Російсь ня Кажуть, будемо не хочуть купляти у Києві лефонних валися, стали . Рекетири давно опинилмає, тему «Як , кущі. так, роджен зверненнями за численними кою , що ли ліній – кожної прямих «гарячих» торгува раю у нас конферемонт али принай ася уідовгій хоча жили Згодом день ня країни подолати легаліз прості люди, ремонтувати. ренціягроші темні, ця ізоляці імперією, на- крамни до 18.00, непасажирів у цих уодно тяжіють «порядними», шухляд в рабстві збігся ділилися на є, а на втратили корупцію?», такою суцільн народж тел. 202-76-7 другої середи з чав роботу був з його днем розпооднакення. , однак не досвідом 17.00 бюджету. чках. 2012ою, які здібності і. Бо свої?! нову ні. Різні На У заступни хя до сумнівн 6. була тоне все 24 серпня свідком новий тролейб що діяльності. демонт країн. Що представникина якій до ка голови як пропо часів. він року ої чогось маршрут за статті біля торгове написав 1991 ажу десятк я радянських ну Крім того, усний КМДА Петра доброго. вича Пантелеє метро корисного року №46 льноїАкт про –різних І що? – спитав «Дарниця». ів кіосків заходу? нас ізолювНа фронті «інф о Ва В Олександ наших попере України, ва особисти Незалежність має містонабити ська – Голосіїв «Вулиця Маршал оренду рого другого другий хлопец Фото Павла вали Підприємці, за али від боротьб й прийом иРмп від цього з МАФам ьРоситі Р дників – десятил Пащенка тут павільй четверга м картопл Старі Схеми ський парк» – кожно– По-пер як не був учених Верховна який проголо сіївському не знали, з 16.00 до ь із які художн іття напрац упродовж Хрещатик, сувала ею ротом. у ГолоРада. ьовано – Та замаха иків, 18.00 на вул. ук однієї фірми, що вона що они ,влітерат районі, а 36. орів. Від і пропоз мадськості ше, ми привернули Раїнсь ким, чимало ицій. так Нині вони на но Вийпільна цього були має великі з 2 жовтня вся ходити • Телефон запрацю творили Чому лад антиком А додокуме і не усього того, тах. до нашої б неспровес увагу використовую тав ним рішень і підвав новий посадово То гронаші духовнщо варто по ремонкамера глючить уністична нтами. арсенал ційному ї особи, відповіда узяти знову того, що негараз і камера ти ревізію ди з » тролейбусний організац – Ви часто маршрут засобів, напрямку, роботи на антико Комуна діяльні і отці. ть велики то камера смертни чого створила ію особисто : на озброє на Троєщи сть, викину захищаючи льники Від льної за відмов ну. Нацько наголо рупрозповіли поділилися й ків, , то об’єктив , то об’єктив, національно коління концтаб го прийому 202-74-56. і мордов итися? ємців ння,шувал ні «Вулиця своюори, і депутат про вують що а від и, що цілі на вулицю планами. були ізольовнація, ли крам нує Сьогодні свідом ... ські громадян зроблен ви хочетеK Милославська– №47 поцікавий «прикр підтрим підпри-ані.

• Особисти , е, – дев’ять Кажу шефові: , кіоски забрали По-дру дехто пропоодне головн на благо вотчиська діяльні майдан а молод ку колег иття»: ція метро й виїзний – станцентральній експеріз вільної України имент: их отрима чик. Киянка років камері! з інших країн.ге,Метало ь – сть «Мінська». брухт! куплених на штрафприйом – посол Німечч ли четверга наших Що потріб запров Лук’яненком частин – І все кожного Надія адитинадбан … З Левком деяких з 16.00 до новація – Ще Наприк для усіх і містано ини в Україн – І що? Дубков це мало у 18.00 у Святоши першого ь. правоохоронц тролейбусний одна схвально лад,– знову робити та кожного заборон МАФів. а «тризберег слідки... пондентка спілкувалася коресвідпов і Крістоф ну ,зону висловився третього четверга І поступ щоб його №29, що поцікавився ти та нській РДА її. ідні ів, – Несу «Вечірки». Або ж нарозвинути? ово Солом’янській Вайл чиновн тронного розпочинаєтьсямаршрут в ремонт інше: створю другий. з 16.00 до – Згадає розшир – Ми думали иків… урядування про створен ювати РДА. . залізничної Подиви 18.00 у «Дарниця». ня елек• День та ватимо, Проплачують що це дуже лися: у вас, Не фокусується. тимчас що ові так: якщо в платформи від час проведен їнської нації, Україна погано, Раю у нас А до торговельн 1991 року За тижден продов ефективнийКиєві. Він живемо значить, була терито вокзальна» ось рух трамваїв ня прямих «Зеніт», і ряди, лефонних визнавь, полагодкажуть, бек-фо немає , з корупц органі зовую та як це практи у нас й інжене «гарячих» ліній – кожного №15 «Автоге жено до станції нами. Купува вони були заробіт скрізь а кус. спосіб та №18 «Контра ле рією, кують ією. ми знову или. «прост теА бороть з 16.00 до ть у деякихрілюва з д атні на метро голова місії відновитися -яку наЧерез два четвертого нний завод неби чали в Америц Джед Бартон мітинг ри фокусується. ктова площа 17.00, тел. європей крутили засоби ве лике четверга дні ли» столицях, – Він відроди и-проUSAID 9 жовтня.

– Левку – вулиця У заступни 202-76-76. ських дивили російські і фільми масово їх тут Несу Україн – вулиця Григоровичу скажім міжнародногонагадав про те, ся:ау вас тести «ображ ка голови в палац ї інформ , го, відбуду СтаровокзальнаСтароІнформаційниі на цьому заробля нав’язу життя присвя Було б бажанн бек-фокус, назад. ПоКМДА Михайла що й Радуцько ації. тижден вали нам о, Парижі розвитку Агенція евав фортец Розумовського особисти ли. з корупц ь залиша треба ще них покупц » має тили тому, , ви усе Борисови з допомогла я. імперську . Вони домігся, українським, й простір як гію. залежність й прийом Подроб ної третьої ією. ти. Я на ча Коли у Раніше ів» та жугаранті щоб неідеолощоб прийня і у Батурині, боротьб ицігромадянK– не був п’ятниці 1992 цей України «підприємців так ним юі на їхній їм показую їхню пласт році на стор. з 12.00 до кожГолодомор потрапив голоси на вашу Хрещатик, Регулят відбулася. містобули ли закон роботи Україн кажу, так ремонт: 8, 17 14.00 на вул. ». ори тепла дівній 36 (кімната до рук людей, і не став, бо в у пронезале думку, Блокують це ж ви, наремонтували – А як саме сфері жною • Телефони наші найбіл Які, 516). добре, і він – це, безперечно, про байдужа. приват здобутки встано був закріпленийизацію яким Україна роботу і розпоч зачекайте. влять у посадово допомогла? за тими, Олігархи . Вони: ой-ой, та ціннос дуже це робив ьші али комуна , – Агенці 50-ти будинк телевіз ї особи, відповіда За хто організац речі, які десять газети, які канали заснували умів льників ше грати ті? ійні – За 24 роки, я виділи більію особисто та радіостали перетворилищиро. Але були ах було Леся КЕСАРЧ льної за на публіку писали, свої за допом ла чимало камеру. Ось, мовляв хвилин виносят У столиці звичай го прийому на жаль, 202-76-1УК направлено №2. Він не що їм потрібн Охмак поганого, «підпри . Мовляв його на Кучму ним товаро ь закінчено 6, 202-77-2 огою коштів кинь! , які , вже готове. громадян евич, ємці отрима на заходи , але є надзвич було багато виправдав рупції, – тітушок, 1. капремонт • Особисти ,– директор крема, вже о. м. Приякі на нього з подола– телера явище – це 1,3 мільйон бочі місця тих ютьДержа й виїзний – Яким шляхом фальПівденного виконано ро- вної діоком ння мірює темпер І що? роки незале айно важливе прийом – і як зарплат покладалися.сподівань, шивих копонеділка панії, бетонного я а роботи із доларів вже мостового кожного першого щоб поверн мені треба було погані, лікарі часом переуч и,зателеф учасни– додатк місяця з бюджет жності стали . Окрім атуру,казав, влаштування покриття й запроп переходу. одним із – Що-що індивідуальни ові кошти того, ?! Часто ській є впрова а в підвал йти, ків АТО утися до погані, онував, купити онував з литого навантаження ування РДА та третьої16.00 до 17.00 в ГолосіївЗо«к иївськ чуємо: верхнього Нічого! духовних дження «Тоді У нас був це дуже числі на (сьогоді – ключов в тому канал. гусасфальту, ихУсі й теплов а що робить ваша за опален заходів електро п’ятниці з соціаль шару асфальт комплекс вчителі погані. та коливан позитивний цілої нації, і Дарницькій де автома Зайшо е віче цінностей справжніх засміялися. щоб містяни Респуб ні навіть ий пункт, що здатен ні програм нного 16.00 до 17.00 вши на ня. влада, лікансь неповноціннос або п Роган РДА. зможе бо ми вважал ня споруди спочатку благоус16 тизована оЩоб зробит урядува – Шляхом Настрій діють українців? процес. жвавіш и витримувати • День та сплачу портал ка та трій». тивніш у партія розпод Російсь «Відкри годин ння. компан . ав. систем деякі за пошире вали Але Наприк час проведен ті, енергопослуг и ефеким викори на добу іляє тепло тий бюджет ка імперія полігон ії поменше значні а уже КМДА у підроз або п Риймаяло князя, шкіл з українс все, дуже добре. и, що за кордон вала нашу лисьщо ння українс лад, козапевня ня прямих телефонн говорити и, – А оце стання джерел вам ли: енергії та и? Відпов ізолюом по кварти », кожен Мешканці видатк ділнедавн де треную ьких ємо: нині хочеть их ліній ькою мовою, «Міська и може по школі,рах. вати свої ся»,влада при роки, тобто Таке життя тривал усе створил Найперше націю від цілого зменш іда- «гарячих» – кожного о об’єктив ться – Хто для ло його цього ремонт – сказав 11.00удо зустріч побачи столич ити суми створюа систем ховани кінофільми, першого зможут контробудинк дитсад світу. у ти – цензур бійці в балакла такі 12.00, тел. і. Я запита них після забрав. почали він вас є автори » ну програм будинк лювати у вівторка з ь заощад х коштів ку… Ви Адже у нас коштує з поверн нація була три покоління. о 72 тепер ні газета, 202-76-7 ою. Ні листівк МайженараЗаступни встано телепер – в, дали Бійці ах видатки скільки можете вах тетом? . у 6. у жувати та 50 влюват к ення місячну платіж почок встано за Української голови з питань ні багатющ едачі. Наша сама історія: викликом). тисяч ні й самі регуля це комфор а, на опален аж до закупів и містобуд ках, ми влюємо гарантію, доларів а історія армії та архітекту століття публічн партія своєї історії зіпсована, бо не без відпові книжка не могли тори.ри обирати чи фарбув повстанської Це вже щось тного він . Але наша регулятори ання -стін.у 50-ти лі ламне а за тижден Цепроводит теплознову – чотири ого бойових бороть мала вийти знала ування схоже на дного штамп собі необхі просто темпер і не мала глючить ми індивід таких тощо), та ьа мадян кожної частин груп У Націона будинках. ругрошей особисти ь тепла дянам» ювали за систе-й прийом країни. Знаход би за незале тоді навколишній навколо атуру. . Я їм «МАФіозну» громауявлен дну низка Лаудер у. По-дру уальни ... Пил несу, льному історик України першої незалежністьОУН, які воЯкщо службо теплішберуть. імперію, Кажуть а вонивих –в х теплов міжнар пунктів ились окремі жність світ. І коли ня про очі. одний . Їх мав «Ця систем – «Відкритий середиих на вулиці 17.00 завдяки стояли радіогл ге, ає, : у вас (вул. Госпітал 1956 року. лісти, які не розслід у сфері ся горбач яка, можлив ники, щоб на вул. Хрещати місяця з 16.00гроДо речі, о-архітектурном , розміщ ня тут спільні –подача бюдже хтось його почалаЗМІ. слідийвтручан повністю ізапунктів тепла журнаробили коротен уваньM– овська демокр такому усе обіцяли наш народ ьна, 24-а) Цей повста України до ених к, 36. о, у 1980-х ушмована Коли й підго- магнат роботі • Телефони до будинк до кварти пертів – це лише запрогра- т»зменш ується, хрещен у музеї «Середньовічні . Розкаж тувати стична розбир діяв 11 років, передачі. комуні Україна кордон відкрито . Усі ніше не слухав і неуснилася ів. Погодн на і предст харчув нський посадово у підвалах ькі фільми р авників громад жителі платній єдину схему почала ав, – тож ому батьку, холодн один тріщати іть, будь стала незалеж атизація й «ворожі» Але найрезонансніш «Київська фортец ання, махіна перату ї особи, відповіда колект із-за рух Екс-ди цього і регулю не отриму про основі. страти і покаран систем ішає , екс-ректор ремонтвлади ськості подачіорганізац , корупц ласка, радоклад саму розташ голоси. По-тре як Могиле курс «сутінка моги із риви серед це були невели ування цензура, – тембудинк Польщ автома Якого ивно можут а, то він Кажу: вання льної за тепла ію особисто нено. ійній ною, зникли я» ції – програ ючи допотимчас у- пішов у виставк у му. закордону, втручан Департ у, Словач хлопці, заборони кі проДо речі, раді.ня?! цій Антивич. все буде – У межах ня». Глядачі -тично го прийому 202-77-04,дозволять того антиук – каже Віталій ових тє, рішення, Усі ключов вблагоус у цього року тикору додаєт ь прийн цям заощад аменту я, директ трою звільне чину, Років чотири по-ваш і відкрив учасники забамбулення споруд припипотім популярна ми Середньовіччя світ. Українц нізвідки.

202-77-05. мешкангромадян програ ідіота? На Кличко здійснять ься», пційно міськог щоб та збереж раїнського Румуні орів деяких яти ому, і в Україн і заходи . кладі жувати • Особисти ми Smart ,– не підняли температура », побачат середовища, ї програ но.ення схожий виставка, Його тому ю, а історичний о і ніби вперше ся цілий бісавідпов Інколи була людей. Крім у куратор анкошти. . його енергію шкіл уже мені й виїзний цього нами втілено їх просто тім плюс 16окрім з англ. ь знарядд мовивночі танням звуку, на якій предста білого прапор природ того, ж у навчал ідними коли до (у маю прийш екса нині напрям купуватиом – «Розумції City маразм переприйом –та у рамках з’явилися ЗМІ. Порозбир градусі 16.00 в Оболонс ного ьних Московія я тортур. розпор в життя – народн від вас «Відкри у доходи світла та не місто». а, у другу Кличка прокидаються ати, ядженн Україн в. А коли реконс інші. теплоп и Дмитро в столиц закладах працював ли йку Це науково кількістю, задушила зацікав гаранті тоговони ий ть. зробите Вони не із шкіл – Але ж спецефектів. влено натуральні яктрук–ункту депута бюджету» голови Авт.) Наприк ями 16.00 в Подільсь ькій РДА, четверто середу з і були й такі Білоцер ю, лені такий Фейсбу що виКМДА, своєю і вони переста були , наприк профес встано Віталія колишній у переви зразки з ініціати теплов дження ковець собі чиновпередбачені т лад, в одній ранку, – реалізо ник із Одеси це ку, що на ї середи ійно влюют З цього ладви: Ющенк кій РДА. Адреса і насоси моїмиМАФи хованні Де на лівому викорисми вано та з 7 «Електр • День та ли існуват президент плюс з заміну вікон. розпов логіка? та ься безкош «Електр до 8 поколі о був патріо завдяки ще одного бюджет розпор . !Це дозвол ів «Міша-карман украна прізви час проведен у товно? березі демонт корпусить онні рівном бити и. раз налашт 20. Цеонні «належ япотрібн із таких роботі депутат ні кошти них «див» послуги кілька людей ння ще залиши закупів не зміг Їх заміни том. Чому у Київрад кабінет сько ня прямих телефонн розумні али одному о один – А вони? зро- и. технічмайном», лі», », «Систем ірніши овані нічого зруши увати – Теремк і директ мереже ли, але лише их ліній – лося ського «гарячих пропозиції ». Тому не дивно, він живих. Це на контро нішим м та комфо «Єдина система з найодіо така вих мафови ора! Не а управлі лише перша » Симчич, кожного не нахабст 14.00 до 15.00, івська, темперні За підтрим розпод ти з місця? прокуратура що – Уперли «зависали»… в лері, й обліку», Мирослав зніших корупція, 19. ння ртдругого петиці або який ків атура І іл це ластівк во? тепла на ки Департ четверга ся. «Качок тел. є для мене Тобто«Електр ні. Але чи призвісько буде ї»постійн Я пішов змушен – розпов 202-76-76. У заступни та «Бюдж а. Місто обладн у будинк ним автори з уникну КМДА у столиці аменту промис час повтор до свого а була визнат2012-го ідаєелектро ати ка голови онмораль планує «Х5» у. а. ристовував », який неодно о»,ет участі»чальств гендиректор ти Кажу: тетом. Я нному урядува випадк них наКМДА мала» тут Старостеподібн у нас з ними підрядника, ловості та разово викоими відбулася півсот . Завдяк Ганни Вікторівн обслуго вогнеп уже з іншогомісці деяких перевірок з’ясова и: «Під прилад ців, лауреат –А компаніїннюв одній нко особисти кварти мінімум колидоговір ні будинк із прості розвитк ирі спекотів, альну організовував урочист вування ами що встано буде юрист у перебув и ів кожного зброю чоловіком громад другій прийом громадян но, що на демонтованих – от і но, погодн зведено на себе виправ вплива А йякщо і такяни другогоів. певний радикалти ання громад вирішу якості продукці фіналістів регіона а церемонія нагороду підприємництв влювал – посадов і регулят холодн до само з Роа незако вівторка можут ними вони в йте. ьний – час з’являл наопір а МАФів через Наш ори,ців. о.гавкаєт діяльн ян міняємо маном нних кіосків льного етапу ь якось з 16.00 до теплов Послуги а ження Встано уікабінет ії «100 кращих Сергій ної ради? к,дають, рокуХрещати то наступ демонт Оглянув це виключ 36 яких мали ься. істьажу будочку 29 перемо ися нові, будуть автомат лічильсервісн влені Схоже, поФіщук. ах Антик ». всеукраїнськогопереможна вул. ного17.00Віталій Отже маємо нову устано • їх будуть(кімната 319). ники допом товарів тимчасові орупційжців, а саме: ить можлив «Ремон власники у майстер заощад изовані встано скрізь.Телефон посадово Головному – Так. Будь-я т взуття» Тут 30% і «подяк вку і мер цтва продов ордери, конкурсу ожуть влюва ість вимаган ити ню. обізвав , і тепла, великі, середніУкраїни». Міська Кличко ї особи, таких виклик виклик організац … Утім,кий и» за той ти отримані управлінні ся третій відповіда самі й працю , . ольчих товарів погодн ію особисто ня пропоз у Наталк досі цій киянин чи хабара архітек ів льної а «Багат та малі підприє влада відзнач з важлив систем для в Систем інший справі лише товари, продукц компан ого містобу иції. а МИКОЛ може за найголовніши міста Але го прийому тури 202-74-0 о киян о, що проект вали. їв. Він був , підприє папірець. регулю а ії, а теплор Після надати АЄНКО 3. бороть мства з виробнила мить громадян скаржаться передб обмежуєтьсячимало нестач двох Іперших мства, погрому ію виробн явно старши який «викрити КМДА». Прокуратурадування та дорого . Один дуже вання егулюв ання громаді додатк ба із зеконо які надают • Особисти ,– з корупц у тепла влада заганял х: упродо вартісн жінка ичо-технічного що випускають повного ово близьк весь надані на вж лише иачає переда . й за сиділа й виїзний пообіцяла в будинк багатьо ь послуги ією а – прибли пла, всі робото контрол впаки, на бюджет Насмішили. Фотозлочин нане а ціразом промислові тисяч того – Менічу прийом а отже автором о 20% х років купі взуття ний ланцюж ах чи, ю ради. питанн у побутов призначення, Замість почнем длявівторка зно усе це – – кожного спеку, коли них коштів і коштів на- ю за викори одного яч 300 четверКоли ми і гірко майже ій та виробн Найботео потрош кардин місяця силь, ок…». бувстанням . нагадує погодних о Рний об’єкта Нагада в тупик. . з 16.00 в дає вона лючішими сюжет: через зміну РДА та третього тоді о Сьогодні альног «Фітіль ки доклад плакал ичій сферах підприємства, а. А поруч кожен гумо ємо, що Деснянсь годинни умов у кварти ». Там корупвирішення дуже приблизно та лися місту вельми із чиновн вівторка з. Виглящо йгостро ми лишаю кій вгалузя зграйка і ук ати ковий з яскрави лупу зугозбере . рамках витися з тепло, еликоб РДА. на стіні під ним(впродум Раїнсь ційними роздивляється аного иків Р – Чи випра майстер ться, 16.00 у Дніпровс так: іззовні блеми ження рі надто що призво важлив розуміт освіта. енерусіма цими кі тмиРакто Ритані хитається плакатиками ми тусуваї іУкраїнц стоїть датчик региониме, – полови у міська складн мабуть, «попро вдани • День дить до додатк годинни шує о-о, скільки вірити, що ы» хлопці воїькій влада викликами. о спраАнтико ої часто крісло. Ія ) нчасті Ри. м а«Молод та час проведен , який сити», провтрати енергії підігра ЖКГ ям завер-к. Каже: рупційної о- м булопрогра рішенн бруду, сто я, та дівчата му щодо громада перш – шестер Рина л евицьк і чи мали ти тій Перевір створе Хочеться разів закидаю нього ня прямихвителефонн лися, пружин ти. в ніж торгівлі. не подума бажанн забезп руках ння кагеть . Вони ще ые ради? 4000 будинк рахунків, Відома іншій може – Так.та всіхзносидодаткових ні их ліній – безкош «гарячих що гасла ечення керуючих я є,мусорн оберну бізнесо а британс чим тоть, Щоб у цій проти цивілізованої Раду, а слугову триів теплол ослабла які » кожного першого до речі, очолює з 10.00 до вання війтися. для це нація,«Киев отрим ька Приход компаній товно, звісно) Я розумію Левиць закон і у більш яка дуже групі ик!». не рынок За останні – треба сфері торжес ічильни письме житлов ують люди 11.00, тел. ьте за місяць. (не Проти МАФів ка Парний бік міський , спроби з обкорупц , що всі випадки вівторка ніж міняти. ками, любитьиплакати ого фонду Віталій місяці вже й юні нниця не 202-76-76.

3000 за одне засідан твував ійної ично гучні звільнен й собі категор Кличко бюджет А власник «Коротк Хрещатика Ми Ну на наявніс директо уже встано яких прилад війною це спросто складо й називає наводи політиукраїнського корупці . з Особли -тужинаповн а щось поможу годинни

Біля мерії

Роки незал ли часом ежності стапереучуван цілої нації ня , і це зитивний дуже попроцес

енно завершили му мосту ремонт

«Середньовічн і страти у «Київськ ій фортеці» і покарання»

Названо кращ их

Послуги будут ні, і це виклю ь автоматизовавимагання чить можливість хабара і «подя за той чи інший папір ки» ець

Тротуар на Хрещатику перекрили напівсферами

Хто очол ив Зал офіці йних деле У столиці гацій обр особливого али нового кер

Наше ко ріння. Пи

Суперпопу про своє лярні у своїх кра українське їнах походженн письменники й артисти не я

шаємося… забувають

нагадувати

ра Департа історія трактор походж пішли вої уже ть ня шей влено. ня не розглян мо порядо йних». «рєшал вує.ки… ціну. ювався. и ву увагу кияни все З дозвол ка йому: ення дій Її перший 2005 менту архітек (заступн не наступ Вавриша, ика к. Але ж – годинни ів по-укра буде приділе розпочалася. еш. року та стрімко у велики Марина ніяких ще ходять опублік закупів ати керівника як важлив к на тури гроїнськи» вийшов х ований з вимаган лям із наданн кабінетами, Зараз, через но тендер Андрія же чотирм усім «рєшал на старі граблі, «Київтранспарк ставколи о роман віконце ЖКГ. гарантії. нями бестселером, І показуєя всіх ним а десяткастикаються у «віддячити» дати відсіч ам», які гаранті Така прохання сервісу» послуг у стер: ж ситуаці ми мов. У ків. Народи схеми який сьогодн Великобритані йний витягую а-а, ну так комусь, талон. я і в школах звертат двадцятилітнь сфері ї тендер ть на лася M– великетому числі і перекл ися щодо би одразу ів, побори Майном гарячої Згодом Левиць Щось там й українс . Пробле адено майої давнин світ лихі цього ка 1946 й казали! з батьків переїха почакл лінії: +38 за телефо ми ькою – мовою и. , погана райте – годинни ував, усе, каже, з родино - року в таборі для в Універс (096)ла її батьякість 588-1 ю до Англії, итеті Кіла біженців заби1-88. к працює сить гаранті де прожив в Англії. у Німечч Халам у Працює ині. галузі наукови йний талон. . Віддає і проає й нині. Катери доцентом е, ні! Цей десяткі Навчалася на СКРИПНх дослідж А клієнт в універс в книжок талон – від йому: ІКОВА ень ЗМІ Двірників итеті Шеффіл . Я по ньому швейної та комунік у центрі міста машинки. ще телевіз д ацій. Авторка червоного холодильник тепер видно ор відремо кольору, Повнов кількох здалеку – нтую, і аження депутат в яку прибир би вдягнул Розповівши електробритву. завдяки новій БПП Єгора о альників це, чоловік Печерського КП «Керуюча компан формі та робітни Фірсова та ів від явся. Але сам засміТоменка припин ків ремонт Миколи хлопці, схоже, ія з обслуго району міста Леся КЕСАРЧ коштує близько ної служчому кумедн вування ені. Києва». Кожен не розуміли, оголосив Про УК Фото житлового ість.

270 гривень спікер Верхов це в Григорія ків – Олекса фотографією, новий компле фонду – А як він Кубланова . Двірник Володимир ндра Бригин ім’ям кт спецод року сканда ам обіцяют та Дмитр Гройсман. ної Ради ник?K– спитаввідремонтує холоди «Неприпустимо та прізвищем ягу ь видати ця наступниками а Білоце Їхніми за все це льодин. праців ників.льними мітинг ще й бейджі Економіст вівтор ок , щоб у столиціпрацівника. рковця . вигляд. Тому – Та це ж будуть питанн за стали Олексан в парламенті У з вони на Профс пілки ами гумор! «Фітіль гоустро прийнято ропоті України двірник приємства зур уже мав освітою Андрій парламенту я блазасіда нні «совка» одягом, в к і надход «ене ю. др Бригіне рішення підМа»! Був за Дмитро Білоцер такийження » зОкрім и мали неохай якому їм -над цього забезпечити ць та склали магатий до підпри кіножур скорочення. протестували «ЗОД» (Зал досвід керування народного Висмію буде присягу коштів умов», – нал сатирич бРатиму меру в ісли.допоковець. проти ємств вав усе, ДП депутата. заявив предста комфортно працюв робітників новим ний Кличку п ет РоКиєва а, що прива блюва ний. плану офіційних Пасажиропотік Віталію упродовж офіційних делегац партія та п авло їхнім другом «Вечірка» вирішувати Мартинчук – Якати с олоду ється спецати за дозвол яла. вникам ЗМІ у Залі делегацій партія?

2003–2006 ій) Раніше хи поваж них менті і Лукашом сон і бізнесм у парлазився, тож пана Дмитр поцікавилася голова Печерсбудь-яких погодни обрали за Томен ко значно знистолич Солодухи (п Чоловік такий одяг. запевнив, що всі Койрисом. первийшли у енів конкурсом років. Його і Фірсов – етнічні а – якими зміряв х робітники того ольща ) ні питання. До ької різном сервісом. з фракці нями він ло оптим керівництво виріши сервісі YouTub ж працюв хлопців державними українці, пращурів в Управл – Жуй анітни служб району РДА Сергій Якими ї "Блок Петра Як повідом поглядом: опікуватиметь питанПорош енка". А атиму радник ізувати картопл чиїх інні можуть було вивезен Київського створи для відпоч саме ю, філософ м или кореспо ламенті. кількість пісню «Брат e презентували вже мають працівників. бути насправом історію ЗОДу справами. За всю операції ся в парбратні стосунк черської о під час міськог Можливо, з'їзді партії У відпов ідь ! инку, ігрову ти зону його нденту «Вісла» до за брата» громадських о голови ді Конфлікт РДА, згодом на перший дітей, поліпш законопроект співпраці и двох і у вересн – результ Там уже ректор обираєце вперше його 25 березн на зону для показую владна придбано його народів для холодн «Вечірнього Києва» ухвале не гурту народилися Ольштина. і оголос ат дия було стосуватиметь обов`язкить назасадах ити харчув зимовий . А в мої, ться таким ої пори року МАФів? у прес-сл Буде створе рішенн Kozak System «Еней» із гуртами или конкур ли посаду директ які змогли їхні батьки, мегапо варіант спецод як і практиц я ужбі Пеання. у чином. ся відібра раніше і учасник них для прибир с передати і Maleo Reggae на тимуть пулярно депута тські ти входи- и Rockers як де можна но сайт в Інтерн ягу: взуття, го польськ «Насамперед леку і Болеку» альників своїм «ЛьоЦВК це Боротьба ора. рок-гурпитанн Державне манда ти. я благоу символ солідар ого еті, зробити утеплені буде ту «Еней» рішен та збереж підприємство тиму у Верхов я представлястрою українським на обслуг штани і куртки. замовлення престижної за крісло керівн , створен їнських традиц любов до укразареєс трувал ня визнал офіційних 2002 рокуення приро Подробиці овування ого суспільством, ності з ика середовища». ній Раді «Зал делегацій» установи в Ольшти ій і мови. тож захищ дного реться на а наступ а і у без назва гурту полі» зручни на стор. «Борис Київ, Петром ні яке бочерги у в братам аеропорту точила «БорисМайдані ни й час. Вартіс 7 піль» просла і Павлом та апелює до Навіть мешка нців атиму інтере Незалежності. У грудні поки що героя «Енеїди Солодухами и тендентами. ся між п’ятьм головного ть послуг вилося цього си 2014 року не столиц і. а прета » Івана За словам гурт заспіва пісню «Біля Скоріш а для постійпідвищуватим ського. У Реклама Мазура, и Андрія еться, в тополі», січні 2014 Котляреваби збільш Підготував них клієнт тив яку присвяофіцій року українським ити пасажи Віталій КУРІНН на ів у Залі них делега військовикам, котрі загинул ИЙ система цій діятим знижок. и за Україну е .

перекрили ть у боротьб спеціальними і з хаотичн Віталія Кличка обмежу ою парковк та голови центральної ою. З ініціати вачами, що доШевчен ви мера автомобілів. вулиці столиці так ківської РДА Олега Києва само буде Гаряги весь закритий тротуар для паркува ння

Червоне – то двірник

В гост спеціаях у медиків ного призналь чення

івни иємства ка

держпідпр

«Вечірка» невідкладндізналася, як навчаю у допомо ть надава гу ти

Політична

Реклама

акценти

влада на зв’язку vechirniy Графікkiev провед .com ения особис .ua тих і виїзних

мистецтв!

»6

Передплата з доставкою газети у поштову скриньку 1 місяць 14 грн 3 місяці 42 грн півроку 84 грн рік 168 грн

4

К»

день

Є комуналь на Галерея

Учора на Троєщині (вул. Драйзе рею мистецт ра, 6) відкрил в комуна осені» предста льної и першу районн влені роботи власності. В експози Франчука, ції «Творче у Галевідомого народн живопи розмаїття доньки знаного ої майстрині Тетяни Протче сця та скульптора учнів і педагог українського Валерія митця Анатолі вої, художниці ів закладі Софії Книш, я Кривол в культур апа Ганни, и та освіти а також Деснянського району. Поблизу КМДА сипедів. Парковта Кабміну облашт ували стійки ка розрахо архітектор для паркува вана на 10 та волонте велосипедів, ння велор Асоціац а дизайн ії велосип розробив едистів Києва Сергій Смирно в. Фото Олексія

направляли на роботи зі спалювання тіл розстріляних. Незадовго до визволення Києва в концтаборі спалахнуло повстання: понад 300 в’язнів розстріляли, але кільком десяткам удалося втекти. Згодом вони стали свідками, зокрема й на Нюрнберзькому процесі. А концтабір червоноармійці перетворили на місце утримання полонених гітлерівців. Проіснував він до початку 1950-х. Після війни бранців залучали до відбудови міста, спорудження двоповерхівок на Сирці, а також до робіт на Хрещатику. Наприкінці вулиці Ризької збереглося невелике кладовище з могилами німців, які померли під час перебування в таборі. Приховування подій у Бабиному Яру: Куренівська трагедія. Про злочини окупантів у Бабиному Яру стало відомо світу вже в перші дні після визволення міста, коли туди запросили західних журналістів. Перший секретар ЦК Компартії України Микита Хрущов розпорядився створити там меморіальний комплекс, однак у Москві вирішили інакше –стерти Бабин Яр з пам’яті. Планували прокласти там нову дорогу та облаштувати парк розваг, а сам яр замити піском. У 1950-х туди почали закачувати пульпу – відходи виробництва Сирецьких цегелень. У районі психіатричної лікарні спорудили земляну дамбу, і яр перетворився на озеро з глиняної рідини. У березні 1961 року дамбу прорвало. Хвиля багнюки накрила Куренівське трамвайне депо, лікарню, дитячий садок, підприємства, транспорт, що проїжджав вулицею… Офіційна кількість загиблих – понад 300 осіб, але, напевно, цифра занижена вдесятеро.

реклама

до речі

Білоце овец за киян у рк хищатиме парламьен інтереси ті

18

суспільство

кава

з бульбашками

Хрум-хрум ножицями Вадим ПЕТРАСЮК Ми познайомилися під час виборів. Віктор був таким собі багатоверстатником: терся біля кандидатів у депутати, писав концепції, агітки, сперечався із соціологами, які «дають хибний портрет виборця». Словом, був типовим політичним виконробом. Але я дуже здивувався, коли почув, що в позавиборчому житті Віктор – скульптор-кераміст. Та ще й з родоводом: його батько та сестра – скульптори, а мати – реставратор живопису. В останній день перед голосуванням, коли штаби згортали роботу, Віктор телефоном домовлявся про купівлю пічки для випалу кераміки. Хотів якнайшвидше, «поки гроші не пішли крізь пальці». Й оце зараз ми випадково зустрілися після багатьох років. Звісно, я запитав, чи придбав він тоді пічку.

– Авжеж. Вона годувала мене всі ці роки. Та останніми місяцями в майстернях Спілки художників вимкнули світло, і пічка холодна. А без неї, наче без рук.

– І нема як зарадити?

– Певна річ, є. Орендую в колег. Саме їду від них. На колишньому заводі хлопці винаймають приміщення, збудували кілька пічок. Гнітюче враження!

– ???

– Ні, не від пічок, вони класні. Загалом усе якось кепсько. Це ж мої давні друзі, гарні художники. Але скульптурою нині сім’ю не прогодуєш. То вони зі своїми пічками хапаються за будь-яке замовлення. Хіба що будівельну цеглу не роблять. А так – усілякий декор, горщики, плиточки... Я, доки чекав, прогулявся заводом. Він такий, що хоч кіно знімай про атомну війну. Але там безліч майстерень. Уяви картину: напіввідчинені двері, і ти бачиш полотно метрів зо п’ять заввишки. Поруч дівчата великими ножицями вирізають масивні картонні квіти та кріплять на полотно. Тільки чутно хрум-хрум ножицями об картон. Я розговорився: дівчата з різних міст, навчаються в художніх вишах. До рота мені зазирають: о-о, скульптор! Справжній! А самі при цьому – хрумхрум ножицями. Ці картонні квіти однаковісінькі, але різних кольорів. Вони – як символ сьогодення: усе в житті картонне, несправжнє, але велике й різнокольорове. А спитай в кожної дівчини: одна вчиться на живописця, друга – на графіка, третя – на дизайнера одягу... З одного боку, це добре, що є хоч якась робота й хоч якісь гроші. А з іншого – погано, що митці живуть «хоч якось».

– Незабаром знову вибори? – вирішив змінити тему.

– О, до речі, ми ведемо переговори, так би мовити, з небідною людиною. Хоче в депутати. Підеш у команду?

– Робити «хоч щось»? – спробував я пожартувати.

– Ні, друже, «хоч щось» – це не про вибори. Політичні технології – то святе, ти ж сам знаєш. Тут реальні гроші. Особисто мені після виборів на рік вистачає, аби присвятити весь час скульптурі й не паритися. Уяви, робити те, що я найкраще вмію й люблю! Тож без політики, друже, нема в нас мистецтва. Віктор посміхнувся, далі трохи помовчав і додав: – Але саме від цього й кепсько. Ти мене розумієш?

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

ВІЙНА І МИ

Депутат Ганна САНДАЛОВА:

«Діяльність волонтерів не помітна зовні, але важлива і затребувана у суспільстві» «Вечірка» поспілкувалася з депутатом Київради Ганною Сандаловою і спробувала розібратися з особливостями волонтерського руху в Україні.

– З чого почалося ваше волонтерство?

– Під час Майдану були перші мої «включення» у громадську активність: збирали кошти, щоб одягати-годувати-лікувати майданівців. А коли Крим заполонили «зелені чоловічки» і ситуація там ставала вибухонебезпечною, я подумала – треба вивозити дітей. Вже! Бо там почнуться бойові дії...

– Що конкретно робили?

– Почали писати листи всім знайомим і навіть незнайомим кримчанам. Щось радили, підтримували морально. Інформували, кого ми готові тут прийняти. І в перші дні хотілося хапати дітей і шукати для них безпечного місця. Такий материнський інстинкт тоді у мене спрацьовував дуже гостро...

– А коли і як навернулися власне на волонтерську діяльність на користь армії?

– Коли стало зрозуміло, що українська армія є не цілком боєздатною. Що в тих непростих умовах вона має якось вижити... Знайомий через соціальні мережі повідомив, що в одному військовому підрозділі, який мав вирушити на схід, двадцять автомобілів стоять… без акумуляторів. Їх продали чи вони були розряджені… Не в цьому суть. Ось це перше питання, яке я вирішувала як волонтер на користь оборони країни. Потрібно було забезпечити підрозділ акумуляторами. І ми це зробили.

– З якими ще армійськими проблемами довелося зустрітися?

– Їх вистачало. Дуже швидко я дізналася про всі «тонкі місця» і «больові точки» вітчизняного оборонного відомства. У армії бракувало одягу, засобів особистого захисту, медикаментів, їжі, не було організації своєчасного забезпечення цими ресурсами, технікою, правильного налаштування логістики, а виробнича база була слабкою. Органи влади на всіх рівнях тоді не надавали достатньої підтримки біженцям.

Ганна Сандалова серед бійців АТО

– Яка, на вашу думку, головна риса волонтерського руху?

– Мабуть, жертовність. Рух виник стихійно, з початком військового конфлікту в різних регіонах, а не за чиїмось наказом «згори». Поступово окремі групки волонтерів сформувалися в чіткі організаційні структури зі своїм певним профілем завдань, потенційних можливостей тощо. Варто сказати і про потужне крило волонтерського руху на всій території країни, особливо в Києві, яке з самого початку українсько-російської війни цілеспрямовано опікується вимушеними переселенцями з Криму та Донбасу. Ця робота не така помітна зовні, але, повірте, не менш важлива і затребувана у суспільстві.

– Ганно Олександрівно, а наскільки в ту пору була затребуваною ваша особиста волонтерська діяльність?

– Якось так вийшло, що мене знає багато людей, вони мені довіряють. Іще під час Майдану я збирала для волонтерських

потреб чималі кошти, які одразу ж витрачалися на конче необхідні людям речі. Усі надходження і витрати, подальше забезпечення майданівців цими речами були чітко задокументовані. У нас з колегами все було чесно і прозоро. Тим самим алгоритмом ми послуговувалися і після Майдану, коли почали опікуватися військовиками: закуповували та постачали на схід такі необхідні засоби зв’язку, тепловізори, продукти харчування, інші речі. Дуже часто переконувалася, що допомагати людям, задовольняти якісь їхні нагальні потреби набагато приємніше, ніж отримувати щось самій. У прифронтовій зоні таке відчуття мене ніколи не покидає.

– Скільки разів виїжджали у зону АТО?

– Не веду щоденників, але десь понад тридцять разів. Ніколи не забуду відрядження під час кривавих подій під Дебальцевим. Там було справжнє пекло... Михайло КАМІНСЬКИЙ

Відкрий власну справу Віталій ЗНАМЕНСЬКИЙ

Нещодавно у Київському міському центрі зайнятості вперше відбулася зустріч у форматі World Cafe. Мета заходу – розширити знання демобілізованих учасників АТО про відкриття власного бізнесу. Відома в Києві ресторатор Маргарита Січкар розповіла присутнім про бізнес-планування.

– Внутрішній позитивний стан – це найважливіший старт перед відкриттям власного бізнесу, – переконана пані Маргарита. – Тож реалізуйте свою мрію та допомагайте реалізувати мрію інших людей. Фахівець з реєстрації та реструктуризації бізнесу юридичної компанії «Юскутум» Анатолій Кисельов ознайомив демобілізованих воїнів з деталями реєстрації бізнесу: – Передовсім закликаю майбутніх підприємців працювати у

правовому полі. Я пораджу, яку організаційно-правову форму обрати, як узгодити відносини з партнером, розкажу, чому варто уникати шаблонних статутних документів про звітність, податки, штрафи та інші нудні й неприємні речі. Керівник роздрібного бізнесу одного зі столичних банків Сергій Костюченко розповів учорашнім воїнам про відкриття рахунку в банку. А саме: навіщо його відкривати, як відбувається переказ коштів, який банк краще обрати... Під час неформального спілкування учасники АТО, які планують відкрити власну справу, отримали фахові відповіді від спікерів-лідерів особисто. Організатори заходу пообіцяли, що такі зустрічі відбуватимуться і надалі на базі Центру зайнятості в рамках проекту «Бізнес-клуб». До речі, сьогодні на обліку в Центрі перебуває більш як 1,5 тисячі бійців АТО, 40 з яких уже започаткували власну справу.

Реклама

Київ читає

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

Сергій ЖАДАН:

«Упродовж 25 років я пишу одну книгу» Марія КАТАЄВА

Знаний письменник і поет приїхав до Києва на прем’єру вистави «Депеш Мод» за його романом. «Вечірка» побувала на зустрічі, присвяченій цьому твору про буремні 90-ті.

– Той час і сучасний – дуже різні, була зовсім інша країна. Тоді уламок імперії розпадався, зараз держава формується і структурується, – сказав Сергій Жадан.

– У мене немає ностальгії за 90-ми, бо всі перебували на межі бідності, виживання, і такий стан принижує людину. Але митцям пощастило – навіть найгірший досвід життя можна капіталізувати у своїх творах. Сам роман був написаний значно пізніше. На початку 2000-х вийшла збірка історій «Біг Мак». І в одній з них мова йшла про життя молоді на Донбасі у 1990–1991 роках – хлопці їдуть підтримати свою футбольну команду. Це оповідання випадало з решти і, власне, з нього виріс «Депеш Мод».

– Головною є тема молодих людей, що прагнуть реалізуватися в пострадянський час. Це розповідь про чотирьох товаришів, які намагаються знайти друга, аби повідомити про смерть його вітчима. Роман «Депеш Мод» про події 1993 року вийшов у 2004-му, і на цій часовій дистанції вже можна було говорити відсторонено про те, що відбувалося, – пояснює письменник. Виставу «Депеш Мод» режисер Маркус Бартл поставив у Німеччині, а рік тому і в Україні – в Харківському театрі для дітей і юнацтва.

– Мені сподобалася жорсткість і безкомпромісність режисера, він не намагається пом’якшити матеріал, загравати з читачем. Лірична брутальність показує беззахисність персонажів, які балансують між ніжністю і боротьбою, – поділився враженнями автор роману. І наостанок зізнався, що упродовж 25 років пише одну й ту саму книгу, тобто всі книги є насправді розділами одного твору. – Мої герої дорослішають разом зі мною. У «Депеш Мод» їм по 17–18 років, у «Гімні демократичної молоді» – це студенти, у «Ворошиловграді» їм років по 30, в сучасному романі, який пишу, – за 40. Мені цікаво спостерігати, як змінюється моє покоління, що опинилося в центрі розлому... Після дискусії «Вечірка» розпитала Сергія Жадана про творчі плани та книжки, варті уваги.

– Над чим працюєте?

– Пишу про те, що відбувається. Той же «Депеш Мод» я написав через 11 років після подій, про які в ньому розповідається. Нині ж зовсім інший рівень відповідальності. Це буде роман про війну, матеріал якого твориться в польових умовах. Записав аудіокнигу нової збірки віршів «Тамплієри» – у грудні планується презентація. Мої поезії читають Сашко Положинський, Сергій Михалок, Фоззі з ТНМК, Остап Ступка, Анжеліка Рудницька, Каша Сальцова, Ірена Карпа. Це благодійний проект, виручені кошти підуть у фонд, який опікується дітьми солдатів, загиблих на Сході. Так поезія поєднується з життям.

– А що ви читаєте?

– Нещодавно перечитав «Котлован» Платонова (антиутопічна повість, написана 1930 року, жорстка сатира на СРСР часів першої п’ятирічки. – Ред.). Німецьке видавництво звернулося до мене з проханням написати вступне слово. Це страшна, дуже страшна література. Узявся за книгу київського автора Олексія Нікітіна «Санітар з Інститутської». Прочитав перші 15 сторінок, поки що дуже цікаво. Днями Іван Малкович з «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» подарував «Антологію молодої поезії США». Погортав її, мені здається, це цікаве видання і перша сторінка тривалої дружби.

– Яким чином, на вашу думку, сьогодні варто популяризувати читання в Україні?

– Залучати нестандартні схеми, системи, різних людей. Починаючи з органів влади, через церковні структури. У Чернівцях презентація «Тамплієрів» відбувалася в костьолі, очевидно, зі згоди і за підтримки панотця, який є дуже розумною і відкритою людиною. У Європі часто в церковних спорудах влаштовують культурно-мистецькі заходи. У Харкові я також виступав у Свято-Дмитрієвському храмі, маю там багато друзів. Така співпраця є цікавим форматом.

19

Пізнати місто допомагають... казки Марія КАТАЄВА

«Вечірка» продовжує знайомити з виданнями, присвяченими нашому улюбленому місту. Цього разу ми обрали дитячу літературу, де головним місцем дії є Київ. І не просто вулиці чи пам’ятки, а особлива атмосфера, що спонукає познайомитися з історією давнього міста.

ТАЄМНИЧИЙ ДЕТЕКТИВ Вечірні крамниці вулиці Волоської Автор: Галина Ткачук Видавництво «Темпора». Що: історія про столичний Поділ, де замість людей мешкають кумедні тварини – білки, птахи, собаки Для кого: для дітей початкового шкільного віку та дорослих, які скучили за казками «Фішка»: магічний міський фольклор Сюжет оповіді зав’язаний довкола вулиці, де у вечірніх крамницях торгують білка Рататоск, ворона Васса. Сюди заходять дивні відвідувачі – кіт Роман, голуб-художник… Дорослим же збори у крамничці можуть нагадати посиденьки давніх друзів після роботи. Кожна з крамниць має свою магію, яку створюють особливі артефакти. Саме з їх викрадення і починається захоплююча історія. А ще головна таємниця Подолу – загадкова речовина апейрон. Те, що відбувається за

НЕЗВИЧНІ ПРИГОДИ

ЩО ЧИТАЄТЕ? Марія БУРМАКА, співачка, народна артистка України: – Прочитала роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія» і з величезним задоволенням раджу іншим. Прекрасний стиль, цікавий сюжет, абсолютне занурення в епоху. А ще дві книги тому був Софіїн батько, Юрій Андрухович, і «Лексикон інтимних міст», то скажу, що я фан цієї літературної сім’ї... Найкраще було б знімати фільми і серіали за цими книжками. От цей же роман Софії Андрухович прямо проситься на екран! А Люко Дашвар! А Ірен Роздобудько! Ну а ще не вистачає рекомендацій цікавих людей. Не фото з книжкою, а саме рецензії, які надихають прочитати...

її допомогою, зазвичай залишається між тими, хто бачив це чародійство. Апейрон – дивний та незбагненний, тому кияни бояться сполохати чари, а отже, тримають усе в таємниці. Вулиця Волоська на Подолі, Лиса гора – традиційні місця зосередження чарів. Сюди додаються Михайлівська площа і стела Незалежності. У ці столичні ландшафти авторка органічно вплітає казку – із загадками, викраденнями, розслідуваннями, шантажем і підкупом, потайними місцями. Словом, чужинці хочуть взяти Київ і заволодіти його магією, але, звісно, їм це не вдасться. Київські казки Автор: Зірка Мензатюк Видавництво Старого Лева. Що: одинадцять казок, які порізному відкривають наше чарівне місто Для кого: для дітей молодшого і середнього шкільного віку «Фішка»: опис цікавих історичних місцин Казки Зірки Мензатюк – це освідчення в коханні місту. «Колись давно школяркоюп’ятикласницею я вперше побачила Київ. Було то взимку, а зима тоді випала безсніжна й безнадійно сіра, звечора розкислою дорогою я добралася до поїзда, а вранці… Мені здалося, що сталося диво: Київ явився як біла казка, по коліна засипаний сліпучо-свіжим, пухнастим, чистим снігом. Звідтоді я переконалася, що Київ таки казковий. В ньому досі є урочище Кожум’яки, те саме, де жив богатир Кирило Кожум’яка, і тече річка Либідь, і височіють гори Хоревиця, Щекавиця й Старокиївська, на яких збудували місто легендарні князі, й здіймаються довкола нього загадкові двотисячолітні Змієві вали», – розповіла авторка.

20

ситуація

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

Співоче поле може провалитися під землю, або Чому треба рятувати давно покинуті Варязькі печери Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Щороку на Співочому полі столиці організовують широкомасштабні виставки квітів і концертні вистави. Проте мало хто знає, яку небезпеку приховує його підземна територія.

ВІДНОВИТИ ЧИ ЗАСИПАТИ? Варязькі печери належать до унікальних пам’яток ЮНЕСКО (разом із Києво-Печерською лаврою вони є у списку об’єктів Всесвітньої спадщини). Ці печери вже давно перебувають в аварійному стані й потребують серйозної уваги з боку держави. Про це нашому кореспонденту повідомила депутат Київради Тетяна Меліхова. На її думку, підземні лабіринти потрібно відновити або законсервувати шляхом засипання. В будь-якому разі залишатися осторонь даної проблеми небажано: природа, як відомо, не терпить пустоти. Де гарантія, що не станеться обвалу на території Співочого поля, під яким ці печери проходять? Таке тривожне запитання постало після того, як Меліхова направила депутатський запит до Києво-Печерського історико-культурного заповідника. І отримала відповідь за підписом Сергія Пивоварова, заступника директора заповідника з наукової роботи: «Територія над печерами захаращена й потребує негайного впорядкування з проведенням заходів щодо відведення поверхневого стоку. Самі печери перебувають у незадовільному, частина – в аварійному стані й

Тут була колись підземна келія ченців

потребують проведення першочергових протиаварійних робіт…». Як дізналася «Вечірка», ще у травні 2011 року на сесії ЮНЕСКО заслухали звіт комісії «Київ: собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра». Тоді ж нашій країні було висунуто вимогу – провести реставраційно-кон-

серваційні роботи у підземеллях Києво-Печерської лаври. Зважаючи на рішення ЮНЕСКО, у 2013 та 2014 роках розробили концепцію Програми збереження та основні положення проекту виконання протиаварійних робіт. Над цим питанням активно працювали представники трьох відомств: Міністерства культури, КиєвоПечерського історико-культурного заповідника та Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Проте, на жаль, не так сталося як гадалося: необхідний план дій залишився лише на папері, а відповідний наказ Мінкульту де-факто перетворився на так звану фількіну грамоту. Для проведення першочергових робіт на об’єктах Києво-Печерського історико-культурного заповідника потрібно щонайменше два мільйони гривень. Проте цих коштів Кабмін, на жаль, так і не виділив. Що в такому разі могли вдіяти співробітники Києво-Печерського історико-культурного заповідника? У березні 2015 року вони організували круглий стіл на

КОМЕНТАР Ірина ЧЕРЕВКО, науковий працівник Києво-Печерського історикокультурного заповідника: – Ми розробили концепцію збереження й укріплення ділянок Варязьких печер. Це надзвичайно ювелірна робота, яку треба проводити поступово шляхом укріплення невеличких ділянок. Головне – не нашкодити. Спускатися туди паломникам небажано. Підземні галереї й досі перебувають у природному напівзруйнованому стані. Вони доволі вузькі. Пролягають на

глибині від шести до чотирнадцяти метрів від земної поверхні. Те, що ми бачимо сьогодні, – стародавній некрополь XI–XII століть. Жодної келії, де жили перші ченці, наразі не досліджено. Але це не означає, що таких келій немає: просто їх ще не знайшли. Головний чинник руйнації – природний: інфільтрація атмосферних опадів і проростання кореневищ дерев. Причина загальновідома: ще в ті далекі часи ченці запустили повітря у підземний простір. А коли пісок висихає, то починає розсипатися, і печери обвалюються.

Не всі кияни знають, що від Лаври до Співочого поля простяглися Варязькі печери

ДОВІДКА Варязькі печери – найдавніша частина Дальньопечерного комплексу, що існувала ще до часів заснування Києво-Печерського монастиря. Назва, імовірно, походить від того, що цими ходами користувалися варяги, які проклали через Дніпро відомий торговельний шлях («із варягів у греки»). У «Житії преподобного Антонія Печерського» сказано, що 1013 року там оселився преподобний Антоній Печерський: він облаштував собі невеличку підземну келію, де прожив близько чотирьох років, а після вбивства Бориса і Гліба вирушив на Афон. У ХІІІ–XVIII століттях, за даними дослідників, Варязькі печери були покинуті (їх не залучили до процесу монастирської розбудови). Вхід до них розташований у західній частині Дальніх печер – у Аннозачатіївській церкві. Глибина у точці входу до Варязької печери становить 14 метрів. тему: «Печерні комплекси КиєвоПечерської лаври: нагальні проблеми збереження». Після детального обговорення експерти подали до ЮНЕСКО свої пропозиції щодо отримання гранту на облаштування системи моніторингу Варязьких печер. Проте цей проект не отримав підтримки з боку Центру всесвітньої спадщини. Окрім фінансових проблем потрібно вирішувати й юридичні. Річ у тім, що переважна частина Варязьких печер (близько 80 відсотків) розташована поза межами Києво-Печерської лаври – на території Печерського ландшафтного парку (Співоче поле). За словами професора Пивоварова, без вирішення питання землевідведення навіть за наявності коштів розпочати комплексні роботи неможливо. І коли Києво-Печерський заповідник отримає право на повноцінне обслуговування Варязьких печер – поки що невідомо.

ВСЕРЕДИНІ – ОБВАЛИ ТА ВІДКОЛИ Кілька років тому Києво-Печерська лавра трішки відкрила свої підземні секрети представникам ЗМІ, у тому числі й нашому кореспондентові. З благословення владики Антонія (керуючого справами УПЦ) ми вирушили у захоплюючий похід на значній глибині. У Дальніх печерах перед нами зі скрипом відчинили таємні двері. З чорного тунелю повіяло такою вогкістю, що всі попередні уявлення про катакомби миттєво потьмяніли. Усередині цих лабіринтів панувала мертва тиша. Підземні склепи були густо вкриті цвіллю і грибками, подекуди закопчені вогнем смолоскипів і свічок. На стінах можна було побачити написи давньослов’янською мовою. Все залишилося так, як і майже 1000 років тому: жодного укрі-

21

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

Іван Вербицький показує на карті місце розташування печер

ВІДВЕРТА РОЗМОВА

Юрій ЧИЖ:

«Аби повернути популярність масовому спорту, треба починати з… ранкової гімнастики» Олександр ПИРЛИК

ТОЧКА ЗОРУ Іван ВЕРБИЦЬКИЙ, генеральний директор ТОВ «Спецземстрой»: – Варязькі печери потребують негайного укріплення. Інакше вони можуть зазнати руйнування у будь-який момент – для цього достатньо найменшого зовнішнього впливу, навіть незначного землетрусу. Особисто я вважаю, що необхідно провести зйомку і під землею, і на поверхні, зняти сусідні комплекси. Нам потрібно отримати підземну й наземну картину споруд, розташованих на території Києво-Печерської лаври. Для реставрації цих пам’яток старовини ми маємо підготувати спеціальні опорні рами, металеві пластини, арматуру і розчин бетону М-500. Після проведення внутрішніх укріплень печери доцільно нагнітити вапняним розчином за допомогою грязьового насоса. За підрахунками, на всі ці роботи необхідно виділити 23 мільйони гривень.

Для проведення першочергових робіт на об’єктах Києво-Печерського історикокультурного заповідника потрібно щонайменше два мільйони гривень плення стелі, ніякої побілки чи штукатурки. Як показала наша «прогулянка», Варязькі печери мають довгі підземні коридори (близько 200 метрів) із різними відгалуженнями, двокімнатними келіями та різними нішами. Висота лабіринтів – від кількох десятків сантиметрів до двох метрів. У деяких місцях навіть можна вільно розминутися. Найцінніше в цих підземеллях – їхній недоторканий, первісний вигляд (чого не скажеш про Ближні і Дальні печери, котрі багаторазово зміцнювали і прикрашали). Опинившись у закинутих лабіринтах, ми відчули ту атмосферу, в якій колись перебували преподобні отці. В одному з лабіринтів – сліди від колишнього храму: щоб до нього потрапити, потрібно опуститися на коліна і проповзти понад десять метрів. Під час спуску під землю складається враження, що Варязькі печери – частина Дальніх печер. Насправді ж це різні лабіринти, які лише у XVIII столітті були з’єднані між собою підземним переходом. Згідно з давніми картами, на яких підземні ходи тягнуться аж до Дніпра, існує багато відгалужень від основної «вулиці» (слово «лавра» з грецької перекладається як «вулиця»). Але всі доступи до них перекриті завалами, які ще потребують геологічних досліджень.

Як показали подальші дослідження, печерні галереї перебувають у шарі бурувато-жовтого пісковику, під яким залягає шар білих пісків завтовшки до восьми метрів. Відносна вологість повітря перевищує 90 відсотків, а температура – 11 градусів. Частина підземних галерей – непрохідна, оскільки їхня висота часто не досягає навіть одного метра. Всередині печер можна побачити численні обвали та відколи землі. Цілком вірогідно, що процеси поступової руйнації розпочалися після порушення умов мікроклімату та значного зволоження ґрунтового масиву (внаслідок дії природних та антропогенних факторів). Враховуючи аварійний стан, унікальні пам’ятки потребують постійного моніторингу технічного стану, вологості ґрунту, температурного режиму повітря. Наразі ці питання розв’язують співробітники Києво-Печерського заповідника. Під час періодичних спостережень вони зафіксували погіршення стану Варязьких печер через негативні процеси: утворення нових тріщин, відшарування землі уздовж галерей, обрушення склепіння та відвали ґрунту зі стін. Сьогодні печери ще мають сакральне значення для віруючих, туристів і спелеологів. А що з ними станеться завтра? Чи встигнуть вони відкрити свої замуровані таємниці?..

Невдача українських спортсменів на цьогорічних Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро нарешті змусила широку громадськість звернути увагу на проблеми спорту в країні. Вони не нові, про них у колі спортивних тренерів і функціонерів говорять вже багато років. Але безвихідних ситуацій не існує, і часто рішення проблем лежать на поверхні. Саме про це «Вечірка» бесідувала з багаторазовим чемпіоном світу та Європи з фехтування Юрієм ЧИЖЕМ.

– Невдалий виступ української збірної в Ріо – це прикрий збіг обставин чи закономірність?

– Закономірний збіг обставин, вибачте за каламбур. Як це не прикро визнавати, але ми пожинаємо плоди нашої багаторічної недбалості. Якщо ти багато років був на другорядних ролях, чекати хорошого результату не варто… Рано чи пізно це мало статися. Тепер головне – зробити правильні висновки.

– Які висновки ви для себе зробили?

– Укотре пересвідчився, що Міністерство сім’ї, молоді та спорту – абсолютно непотрібний пережиток часу. Подивіться на будівлю на Еспланадній (де розташоване міністерство. – Авт.), там кільканадцять поверхів, сидять люди, далекі від спорту. Звичайні чиновники, які за своє життя й 100 кілометрів на стадіоні не набігали, а їм доручають вирішувати долю фізичного виховання і спорту.

– Дехто говорить про неналежне фінансування спорту…

– Неналежне фінансування? Треба менше красти, і будуть гроші. Виділених коштів з головою вистачить нехай не на кардинальні покращання, але на позитивні зміни – точно! Усі заявлені суми варто ділити на два. Рівно стільки отримують спортивні федерації, а решта осідає у кишенях чиновників.

– Чи може ціла галузь існувати без якого-небудь керівного органу?

– Звісно, більше того, так живуть провідні країни світу. Кошти на розвиток спорту може виділяти, скажімо, міністерство фінансів. Головне, щоб гроші доходили безпосередньо до федерацій, де працюють справжні фахівці, які вболівають за спорт і його розвиток, а не за тимчасову можливість легкої наживи.

– А чи є гарантії, що федерації не спокусяться на такий ласий шматок?

– На це запитання є одна проста відповідь – рейтингова система. Наприклад, беремо один календарний рік, спортсмени їздять на змагання різного рівня, десь виступають вдало, десь – ні. Наприкінці змагального періоду збирається спеціальна комісія і оцінює результати. Ось ми, на-

приклад, маємо двох чемпіонів світу з веслування і одного призера з боксу. Федерації веслування виділяють більший відсоток від загального бюджету, а боксерам – менший, бо в них результати скромніші. Це стимулюватиме Федерацію боксу наступного року відповідальніше поставитися до тренувального процесу, відбору кандидатів на внутрішні та міжнародні старти.

– А як повернути популярність масовому спорту?

– Можна взяти досвід Китаю. Колись я працював у Харбіні. Звичайне бідне місто, де про спорт чули лише по радіо. Але все змінилося, коли держава запровадила програму з розвитку та популяризації спорту. Перший крок був таким – муніципальна влада розділила місто на кілька районів, щодня о п’ятій ранку на головній площі кожного району перекривали рух транспорту і проводили… ранкову гімнастику. Ця ініціатива припала до душі місцевим жителям. Саме це і дало поштовх до такого стрімкого розвитку спорту. А результати ми можемо спостерігати на останніх олімпіадах і паралімпіадах.

– Чи можна використати цей досвід в Україні та в Києві зокрема?

– Можна. Розпочати, наприклад, з такого експерименту. У нас є Гідропарк – спортивна зона, яка давно була створена ентузіастами, а зараз «обросла» безліччю спортивних майданчиків. На базі Гідропарку відкрити такий собі спортивний клуб, де будуть

представлені кілька видів спорту. Найняти не тренерів, а інструкторів-вихователів, це дуже важливо. Розумієте, тренер у кожному бачить потенційного спортсмена, але ж не всі мріють про п’єдестал пошани. А ось інструктор – зовсім інше, до його обов’язків входитиме консультування пересічних людей, визначення навантажень і таке інше. Ви навіть не уявляєте, скільки колишніх чемпіонів та призерів найбільших змагань після завершення професійної кар’єри просиджують своє життя вдома, хоча залюбки готові поділитися досвідом. Ось їх і можна залучати. Впевнений, віддача буде неймовірна.

– Ви говорили про клуб, але така структура також потребує певного фінансування…

– Безумовно, і тут необхідно переглянути наше законодавство. У нас відсутній закон про спонсорство і меценатство у спорті. А між іншим, це б вирішило багато питань. Скажімо, успішний підприємець створює спортивний клуб, утримує його, купує необхідний інвентар. Натомість держава надає йому певні пільги, знижує податок на прибуток, знижує або взагалі звільняє від податків на землю, на якій розташований спортклуб.

– За скільки часу можна запровадити подібну модель у Києві?

– З таким спортивним мером цей процес довго не затягнеться. Якщо конкретно, то рік. Для країни знадобиться трохи більше – щонайменше три роки.

ДОСЬЄ Юрій Іванович ЧИЖ – дворазовий чемпіон світу, п’ятиразовий чемпіон світу серед військовослужбовців, чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон та володар Кубку СРСР з рапіри, триразовий переможець Спартакіади народів Радянського Союзу, майстер спорту міжнародного класу, заслужений діяч фізичної культури та спорту України. Ще у шкільні роки захопився спортом. Справжньою «першою та останньою любов’ю» для нього стало фехтування. 1968 року Юрій Чиж вирушив на свій перший чемпіонат Збройних сил, став кандидатом до складу збірної СРСР. У 1969 році – срібний призер, а в командному заліку – чемпіон Європи…

1982 року перейшов на тренерську роботу. Працював тренеромвикладачем у Дитячо-юнацькій спортивній школі, Республіканській школі вищої спортивної майстерності, старшим тренером збірної команди України з фехтування.

22 афіша

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

Дітям

Кінопрем’єри «ГЛИБОКОВОДНИЙ ГОРИЗОНТ» Êðà¿íà: ÑØÀ Ñòóä³ÿ: Lionsgate Summit Entertainment Di Bonaventura Pictures Ðåæèñåð: ϳòåð Áåðã Ó ðîëÿõ: Ìàðê Óîëáåðã, Êóðò Ðàññåë, Êåéò Õàäñîí ³ Äæîí Ìàëêîâè÷. Òðèâàë³ñòü: 107 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Ô³ëüì çàñíîâàíî íà ðåàëüíèõ ïîä³ÿõ. ³í ðîçïîâ³ñòü ³ñòîð³þ ñïðàâæí³õ ãåðî¿â, ÿê³ áîðîëèñü ç íàñë³äêàìè âèáóõó íàôòîâî¿ ïëàòôîðìè Deepwater Horizon, ùî â³äáóâñÿ ó 2010 ðîö³ â Ìåêñèêàíñüê³é çàòîö³ é ñòàâ ïðè÷èíîþ äðóãî¿ çà ìàñøòàáàìè åêîëîã³÷íî¿ êàòàñòðîôè â ³ñòî𳿠ÑØÀ.

«ВОНА»

Êðà¿íè: Ôðàíö³ÿ, ͳìå÷÷èíà, Áåëüã³ÿ Ðåæèñåð: Ïîë Âåðõîâåí Ó ðîëÿõ: ²çàáåëü Þïïåð, Ëîðàí Ëàô³òò, Àíí Êîñ³íü¿ Òðèâàë³ñòü: 130 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â ̳øåëü çäàºòüñÿ íåçëàìíîþ. Ãëàâà óñï³øíî¿ êîìïàí³¿ â³äåî³ãîð, âîíà êîðèñòóºòüñÿ òàêèì æå íåùàäíèì ï³äõîäîì äî îñîáèñòîãî æèòòÿ, ÿê ³ äî á³çíåñó. Àëå ï³äñòóïíèé íàïàä íåâ³äîìîãî â ¿¿ æ áóäèíêó íàçàâæäè çì³íþº æèòòÿ æ³íêè. Êîëè âîíà ð³øó÷å âèñòåæóº öþ ëþäèíó, âîíè îáèäâà îïèíÿþòüñÿ âòÿãíóòèìè â ö³êàâó ³ çàõîïëþþ÷ó ãðó, ÿêà ìîæå â áóäü-ÿêó ìèòü âèéòè ç-ï³ä êîíòðîëþ.

«ЙОЛОПИ - РОЗБІЙНИКИ» Êðà¿íà: ÑØÀ Ðåæèñåð: Äæàðåä Õåññ Ó ðîëÿõ: Çàê Ãàë³ô³àíàê³ñ, Îâåí ³ëñîí, Êð³ñòåí Ó³ã, Äæåéñîí Ñóäåéê³ñ Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä.

34 õâ. îä 3

Êîëèøí³é êëåðê áàíêó ç³ ñâîºþ êîõàíêîþ çóõâàëî ãðàáóþòü ³íêàñàòîðñüêó ìàøèíó ³ çàáèðàþòü 17 ì³ëüéîí³â áàêñ³â. Àëå ïî íåäîñâ³ä÷åíîñò³ çëî÷èíö³-äåáþòàíòè çàëèøàþòü íà ì³ñö³ çëî÷èíó ñò³ëüêè ñë³ä³â ³ äîêàç³â, ùî íàâðÿä ÷è çìîæóòü îòðèìàòè çàäîâîëåííÿ â³ä çäîáóòèõ ãðîøåé.

Àäðåñà: âóë. Á. Õìåëüíèöüêîãî, 5 Òåë. (044) 234-42-23, www.rusdram.com.ua 29 âåðåñíÿ (÷ò.) — 19.00 «Äæóëüºòòà ³ Ðîìåî», Çà ï’ºñîþ ³ëüÿìà Øåêñï³ðà, 2 ãîä. 30 õâ.

29 âåðåñíÿ (÷ò.) — 20.00 «Êëàâä³ÿ Øóëüæåíêî. Ñòàðîâèííèé âàëüñ», 1 ãîä. 50 õâ.

30 âåðåñíÿ (ïò.) — 19.00 «Äåðåâà âìèðàþòü ñòîÿ÷è», Àëåõàíäðî Êàñîíà, ñïåêòàêëü íà òðè 䳿, 2 ãîä. 35 õâ.

30 âåðåñíÿ (ïò.) — 20.00 «Æèðíà ñâèíÿ», ͳë ËàÁóò 1 æîâòíÿ (ñá.) – 12.00 «Ï³çàíñüêà âåæà», ôàðñ íà äⳠ䳿, 2 ãîä.

1 æîâòíÿ (ñá.) – 18.00 «Íåíîðìàëüíà» 1 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Äèâíà ì³ñ³ñ Ñåâ³äæ», Äæîí Ïàòð³ê, òðàã³êîìåä³ÿ â äâóõ àêòàõ, 2 ãîä. 30 õâ.

1 æîâòíÿ (ñá.) – 20.00 «Âñ³ ìè ðîäîì ç äèòèíñòâà», Þð³é ßêîâëºâ, 1 ãîä. 25 õâ.

2 æîâòíÿ (íä.) – 12.00 «Çàíàäòî ùàñëèâèé áàòüêî», êîìåä³ÿ, Ðåé Êóí³, 2 ãîä. 30 õâ.

2 æîâòíÿ (íä.) – 18.00 «²ãðè íà çàäíüîìó äâîð³», Åäíà Ìàç³ÿ, 1 ãîä. 30 õâ.

2 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Íàõë³áíèê», ñöåí³÷íà âåðñ³ÿ òåàòðó çà ìîòèâàìè îäíîéìåííî¿ êîìå䳿

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА

«ДИТИНСТВО ЛІДЕРА» Êðà¿íà: Âåëèêà Áðèòàí³ÿ, Óãîðùèíà, Ôðàíö³ÿ Ðåæèñåð: Áðåéä³ Êîðáåò Ó ðîëÿõ: Ðîáåðò Ïàòò³íñîí, Áåðåí³ñ Áåæî, ˳àì Êàíí³íãåì, Ñòåéñ³ Ìàðò³í, Ñîô³ Êåðò³ñ Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 55 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â 1918 ð³ê. Ùå òðîõè, ³ ôàøèçì çàÿâèòü ïðî ñåáå â ïîâíèé ãîëîñ. Ìàëåíüêèé Ïðåñêîòò æèâå ç áàòüêàìè ó Ôðàíö³¿. Éîãî áàòüêî ïðàöþº íà óðÿä ÑØÀ, ÿêèé áåðå ó÷àñòü ó Âåðñàëüñüêèõ ïåðåãîâîðàõ ³ íå çàâæäè 䳺 â á³ëèõ ðóêàâè÷êàõ. Òå, ÷îìó õëîï÷èê ñòຠñâ³äêîì, ðîáèòü âèð³øàëüíèé âïëèâ íà ôîðìóâàííÿ éîãî îñîáèñòîñò³, é íà ñâ³ò ç’ÿâëÿºòüñÿ ìîíñòð, êîòðèé íå ïîñòóïàºòüñÿ â ñâî¿õ òîòàë³òàðíèõ àìá³ö³ÿõ íàéâ³äîì³øèì òèðàíàì ÕÕ ñòîë³òòÿ. ʳíîñòð³÷êà çàñíîâàíà íà îäíîéìåííîìó îïîâ³äàíí³ çíàìåíèòîãî ô³ëîñîôà ³ ïèñüìåííèêà Æàí-Ïîëÿ Ñàðòðà. Ðåæèñåð Áðåéä³ Êîðáåò îòðèìàâ çà ñòð³÷êó ïðèç Âåíåö³àíñüêîãî ôåñòèâàëþ.

КІНОТЕАТРИ

«Êè¿â», âóë. Â. Âàñèëüê³âñüêà, 19, òåë.: (044) 234-73-81, 234-33-80, www.kievkino.com.ua «Æîâòåíü», âóë. Êîñòÿíòèí³âñüêà, 26, òåë. (044) 417-27-02, www.zhovten-kino.kiev.ua «Óêðà¿íà», âóë. Ãîðîäåöüêîãî, 5, òåë. (044) 279-67-50, 279-82-32, www.kino-ukraina.com.ua «Ê³íîïàëàö», âóë. ²íñòèòóòñüêà, 1, òåë. (044) 490-70-60, www.kinopalace.net «Ñ³íåìà-ѳò³ Êè¿â», ÒÐÖ «Îóøåí ïëàçà», âóë. Ãîðüêîãî, 176, òåë. (044) 230-72-30, www.cinemaciti.kiev.ua Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Áàòòåðôëÿé», www.kino-butterfly.com.ua: «Á³ëüøîâèê», âóë. Ãåòüìàíà, 6, òåë. (044) 200-90-10 «Óëüòðàìàðèí», âóë. Óðèöüêîãî, 1-à, òåë. (044) 206-03-62, 206-03-70 «DeLuxe», âóë. Ãîðüêîãî, 50, òåë. (044) 206-13-22, 206-13-24 Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Îäåñà ê³íî», www.kinoodessa.com: ÒÖ «Óêðà¿íà», ïðîñï. Ïåðåìîãè, 3, òåë. (044) 496-15-11, 496-15-51 ÒÖ «Êâàäðàò», áóëüâ. Ïåðîâà, 36, òåë. (044) 538-17-70, 538-17-71

Ведуча рубрики Оксана БАРКІНА

ТЕАТР РОСІЙСЬКОЇ ДРА ДРАМИ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

5 æîâòíÿ (ñð.) — 11.00 «Êîçà Äåðåçà», Ì. Ñóïîí³í, ïåðåêëàä Á. Áîéêî, æàðò íå íà æàðò, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â

ЦИРК

Àäðåñà: ïë. Ïåðåìîãè, 2 Òåë. (044) 486-39-27, www.circus.kiev.ua 1 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00, 16.00, 2 æîâòíÿ (íä.) — 12.00, 16.00 Ïðîãðàìà «Åêñòðèì àðåíà», ä³òÿì äî 4-õ ðîê³â âõ³ä áåçêîøòîâíî áåç íàäàííÿ â³ëüíîãî ì³ñöÿ

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК Àäðåñà: âóë. Ìèðîï³ëüñüêà, 1, ñò. ìåòðî «×åðí³ã³âñüêà» Òðàìâà¿: ¹ 22, 23, 28, 35, 33 (äî çóïèíêè Àíäð³ÿ Ìàëèøêà) Òåë. (044) 513-15-00, puppet-theater.kiev.ua 1 æîâòíÿ (ñá.) — 11.00, 13.00, 15.00 «Ë³êàð Àéáîëèòü», Ðóñëàí Íåóïîêîºâ çà òâîðàìè Êîðí³ÿ ×óêîâñüêîãî, ìþçèêë, 50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 1 æîâòíÿ (ñá.) — 19.00 «Îñêàð», Å.-Å. Øì³òò, ³íñöåí³çàö³ÿ Ì. Óðèöüêîãî, ô³ëîñîôñüêà ïðèò÷à, 80 õâ. äëÿ ä³òåé â³ä 12-õ ðîê³â 2 æîâòíÿ (íä.) — 11.00, 13.00, 15.00 «Âåñåë³ âåäìåæàòà», Ì. Ïîë³âàíîâà, ë³ñîâà êàçêà, 40 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â

Театри

³ ïðîçè ²âàíà Òóðãåíºâà, âèñòàâà áåç àíòðàêòó, 1 ãîä. 55 õâ.

2 æîâòíÿ (íä.) – 20.00 «Øëþáè çä³éñíþþòüñÿ íà íåáåñàõ», ìîíîâèñòàâà áåç àíòðàêòó, 1 ãîä. 20 õâ.

3 æîâòíÿ (ïí.) – 19.00 «Ïîòð³áåí áðåõóí», ijì³òð³ñ Ïñàôàñ, êîìåä³ÿ, 2 ãîä. 10 õâ.

3 æîâòíÿ (ïí.) – 20.00 «Âàðøàâñüêà ìåëîä³ÿ», Ë. Çîð³í, ë³ðè÷íà äðàìà íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. 40 õâ.

4 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Çàíàäòî îäðóæåíèé òàêñèñò», Ðåé Êóí³, êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 30 õâ.

4 æîâòíÿ (âò.) – 20.00 «Äâîº, íå ðàõóþ÷è ñîáàêè (²ñòîð³ÿ ñîáàêè)» 5 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Óÿâíî õâîðèé», Æ.Á. Ìîëüºð, êîìåä³ÿ ó òðüîõ ä³ÿõ, 2 ãîä. 35 õâ.

5 æîâòíÿ (ñð.) – 20.00 «Êëàâä³ÿ Øóëüæåíêî. Ñòàðîâèííèé âàëüñ», 1 ãîä. 50 õâ.

ТЕАТР НА ЛИПКАХ Àäðåñà: âóë. Ëèïñüêà, 15/17 Òåë. (044) 253-62-19, www.tuz.kiev.ua 29 âåðåñíÿ (÷ò.) — 16.00 «Ïîëë³àííà», Åëåàíîð Ïîðòåð, äðàìà íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 20 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 10-òè ðîê³â 1 æîâòíÿ (ñá.) — 11.00, 13.00 «Íå õî÷ó áóòè ñîáàêîþ», êàçêà-ãðà äëÿ ä³òåé íà îäíó ä³þ, Ñåðã³é Áºëîâ, Ñåðã³é Êóâàºâ, 1 ãîä. 10 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â 2 æîâòíÿ (íä.) — 13.00 «Äîãîðèäðèãîì», êàçêàãðà íà îäíó ä³þ, Êñåí³ÿ Äðàãóíñüêà, 1 ãîä. 20 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â

29 вересня – 5 жовтня

1 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Ñàíàö³ÿ», Âàöëàâ Ãàâåë ïåðåêëàä Þð³ÿ Âèííè÷óêà, âèñòàâà íà äⳠ䳿.

2 æîâòíÿ (íä.) – 12.00 «Ëóñêóí÷èê», ³íñöåí³çàö³ÿ Äåí òà ßíà Ãóìåíí³, ïîäîðîæ ó äèòèíñòâî íà 2 䳿 2 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Ïðèáîðêàííÿ íîðîâëèâî¿», ³ëüÿì Øåêñï³ð, êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿 4 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Åä³ò ϳàô. Æèòòÿ â êðåäèò», ìþçèêë íà äⳠ䳿 5 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Êðèëà. Âå÷³ð ç Áîãäàíîì», äî 75-ð³÷÷ÿ â³ä Äíÿ íàðîäæåííÿ âèäàòíîãî ìèòöÿ Áîãäàíà Ñòóïêè

ТЕАТР ЗОЛОТІ ВОРОТА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Àäðåñà: âóë. Øîâêîâè÷íà, 7-à Òåë. (044) 253-92-76 29 âåðåñíÿ (÷ò.) – 19.00 «Êîðîëåâà êðàñè, àáî Ïåðåä ñìåðòþ íå íàäèõàºøñÿ», Ìàðò³í ÌàêÄîíàõ, ÷îðíà êîìåä³ÿ, 110 õâ.(ç àíòðàêòîì), îáìåæåííÿ ïî â³êó: 18+ 30 âåðåñíÿ (ïò.) – 19.00 «ßê íå ñòàòè ïîðîõîì», Äüîðäü Øï³ðî, íàïåâíå êîìåä³ÿ, 80 õâ, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+ 1 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «ßê íå ñòàòè ïîðîõîì», Äüîðäü Øï³ðî, íàïåâíå êîìåä³ÿ, 80 õâ, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+ 2 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Ïîòâîðà», Ìàð³óñ ôîí Ìàºðáóðã, ³ðîí³÷íà ïðèò÷à, 65 õâ., îáìåæåííÿ ïî â³êó: 16+ 5 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Óêðàäåíå ùàñòÿ» ²âàí Ôðàíêî, 1 ãîä. 30 õâ., îáìåæåííÿ ïî â³êó: 16+

ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Àäðåñà: ïë. ²âàíà Ôðàíêà, Ç Òåë.: (044) 279-59-21, 279-71-01, www.ft.org.ua 29 âåðåñíÿ (÷ò.) — 19.00 «Ïðèáîðêàííÿ íîðîâëèâî¿», ³ëüÿì Øåêñï³ð, êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿 29 âåðåñíÿ (÷ò.) — 19.00 «Áåçòàëàííà», ²âàí Êàðïåíêî-Êàðèé, äðàìà 30 âåðåñíÿ (ïò.) — 19.00 «Ìàð³ÿ (Êîëè ðîçëó÷àþòüñÿ äâ)», âèñòàâà íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. Ïðèñâÿ÷óºòüñÿ âåëèê³é óêðà¿íñüê³é àêòðèñ³ Ìà𳿠Çàíüêîâåöüê³é 30 âåðåñíÿ (ïò.) — 19.00 «Åð³ê Õ²V», Àâãóñò Ñòð³íäáåðã, ïåðåêëàä Ìàêñèìà ßêîâëºâà, äðàìà íà äⳠ䳿

Àäðåñà: âóë. Ìåæèã³ðñüêà, 2 Òåë. (044) 425-42-80, www.musictheatre.kiev.ua 29 âåðåñíÿ (÷ò.) — 14.00 «Äþéìîâî÷êà», áàëåò íà 2 䳿, Þ. Ðóñèíîâ, 1 ãîä. 30 õâ.

30 âåðåñíÿ (ïò.) — 14.00 «×åðâîíà øàïî÷êà», îïåðà íà 2 䳿, ë³áðåòî Ðîìàíà Ñìîëÿðà çà ìîòèâàìè êàçêè Øàðëÿ Ïåððî 1 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00 «Ïîïåëþøêà», áàëåò íà 2 䳿, Ñåðã³é Ïðîêîô’ºâ, ë³áðåòî Ì.Âîëêîâà çà ìîòèâàìè êàçêè Øàðëÿ Ïåððî, 2 ãîä.

2 æîâòíÿ (íä.) — 12.00 «Ñò³éêèé îëîâ’ÿíèé ñîëäàòèê», ìóçè÷íà êàçêà-ôåºð³ÿ íà 2 䳿, Ñ. Áàíåâè÷, ë³áðåòî Ì.Äåíèñîâà çà ìîòèâàìè òâîð³â Ã.Ê.Àíäåðñåíà , 1 ãîä. 45 õâ.

Àäðåñà: âóë. Âîëîäèìèðñüêà, 50 Òåë. (044) 455-90-87 30 âåðåñíÿ (ïò.) – 19.00 «Ð³ãîëåòòî», Äæóçåïïå Âåðä³, îïåðà íà òðè 䳿, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìîâîþ, 2 ãîä. 45 õâ.

4 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Ëóñêóí÷èê», Ïåòðî ×àéêîâñüêèé, áàëåò-ôåºð³ÿ íà äⳠ䳿, 2 ãîä.

5 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Ìîéñåé», Ìèðîñëàâ Ñêîðèê, îïåðà íà äⳠ䳿 ç ïðîëîãîì òà åï³ëîãîì, âèêîíóºòüñÿ óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ, 2 ãîä.

МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ (ЖОВТНЕВИЙ) Àäðåñà: âóë. ²íñòèòóòñüêà, 1 Òåë. (044) 278-74-92 1 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «²íòèìíà â³äâåðò³ñòü, àáî íèæ÷å ïîÿñà âèùå ïë³íòóñà», âèáóõîâà ñóì³ø òåàòðó, åñòðàäè òà stand-up comedy, ìîíîëîãè òà ì³í³àòþðè ó âèêîíàíí³ ïðîâ³äíîãî àêòîðà òåàòðó «×îðíèé êâàäðàò» Îëåêñ³ÿ Êóðèëêî

асорті 23

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

гороскоп

фотоконкурс «Вечірки» G «Київ – європейське місто»

календар

3 – 9 жовтня

ОВНИ

, уникайте дій за принципом «розділяй та володарюй». Уміння досягти компромісу, здобути пошану залізним терпінням і відповідальністю допоможе закласти базу для успішної співпраці на майбутній рік.

Архімандрит Лаврентій (Віктор Живчик), благочинний Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря

ТЕЛЬЦІ

, ви охоплені консерватизмом, вірите у верховенство посадової ієрархії та не в змозі сліпо підкорятися, помилково вважаючи, що вами зловживають. Це не так. Облиште обурюватися, шануйте владу, ділову команду.

БЛИЗНЮКИ

, любовні стосунки у фазі відродження, де потрібна холодна голова й гаряче серце.

ЛЕВИ, до чужих порад

дослухайтеся, але власні думки й інтереси ставте на чільне місце, використовуючи будь-який збіг обставин та різноманітні зв’язки з користю для себе.

ДІВИ

, попустіть паски, сидіти на голодному пайку не треба, можете розкошувати, пестячи пристрасне «хочу»! Грошей достатньо, у вас є прибуткова робота, тож задовольняйте свої бажання й неодмінно діліться з оточуючими.

ТЕРЕЗИ, період само-

ствердження в активній фазі, будьте попереду, дебютуйте в нових сферах діяльності. Ви сильний, впливовий лідер, що веде за собою колектив і задає тон роботі.

СКОРПІОНИ, фокус

вашої діяльності переміщується на таємний благодійний фронт. Не спілкуйтеся з тими, кого мало знаєте. Майте справу лише з людьми, яким довіряєте, які не зрадять і мають із вами однакові інтереси.

СТРІЛЬЦІ, ваш рей-

тинг у соціумі неймовірний. Зміцнюйте приятельські стосунки та громадський імідж. Дух співдружності, єдність поглядів, інтересів з оточуючими – запорука життєвого процвітання, лідерського авторитету.

КОЗЕРОГИ, час за-

йняти гідну нішу в посадовій ієрархії. Радо поспішайте на роботу, де вас зігріє сонце кар’єрного успіху. Маєте високих покровителів, творчу, цікаву роботу, тож перспективи зростання досить привабливі.

ВОДОЛІЇ , у соціумі

свої правила, не смійте бунтувати, агресивно доводити свою правоту чудернацькими мотиваціями, просувати ідеї, а постарайтеся вписатися в його закони, ваш світогляд від цього тільки виграє.

РИБИ

, скупий платить двічі, не провокуйте дефолт! Відмова від сплати боргів загрожує неприємними наслідками. Якщо комусь заборгували серцем, справами, грошима – надолужуйте. Астролог Любов ШЕХМАТОВА

Просимо надсилати світлини в електронному форматі на адресу редакції: vk1906@ukr.net. У листі обов’язково повідомте (для редакції, в газеті не публікується) номер свого телефону.

ярмарки

Де скупитися Як повідомили «Вечірці» в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА, у п’ятницю-неділю в столиці відбудуться традиційні сільськогосподарські ярмарки. Зокрема 30 вересня торгуватимуть у Голосіївському районі на просп. Голосіївському, 116, на просп. Академіка Глушкова, 17-31; у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. Електротехнічній, 2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці, 5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному боці), на вул. Академіка Курчатова (в межах вул. Мілютенка та Братиславської); у Дніпровському – на вул. Алма-Атинській, 64, на вул. Гродненській, 1/35-5; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на вул. Підлісній, 8, на вул. Сільській, 16; У Солом’янському – на вул. Освіти (в межах вул. Вузівської та М. Кривоноса), у пров. Ковальському (в межах вул. Металістів та Солом’янської); у Шевченківському – на розі вул. Щусєва та Тираспільської, на вул. Бульварно-Кудрявській, 2-4, на вул. Ружинській, 16-18 (біля скверу), на вул. Деревлянській, 16, на вул. Ризькій, 1. У суботу в місті ярмаркуватимуть у Голосіївському районі на вул. Паньківській, на вул. Голосіївській,

4-10; у Дарницькому – на вул. Ревуцького, на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. О.Сабурова (в межах вул. О.Бальзака та просп. В.Маяковського), на вул. Електротехнічній, 2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці; 5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному боці); у Дніпровському – на бульв. Праці, 3-9; в Оболонському – на вул. Йорданській, 1-9; у Печерському – на вул. Катерини Білокур; у Подільському – на просп. С. Бандери (біля Куренівського парку); на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на вул. Григоровича-Барського, 7; у Солом’янському – на вул. Героїв Севастополя, 42 (в межах вул. М. Донця та Академіка Стражеска); у Шевченківському – на вул. В. Василевської, 1-17. У неділю ярмарки відбудуться у Голосіївському районі на вул. Маршала Конєва (в межах вул. Академіка Вільямса та Ломоносова); у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. Електротехнічній, 2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці; 5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному боці); у Печерському – на вул. І.Кудрі (в межах вул. П.Лумумби та Чигоріна); у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на бульв. Академіка Вернадського, 79.

По горизонталі: 3. Плата за перевезення вантажів мор8 9 ським шляхом. 8. Трубочки, на які накручують пасма волосся.

10 9. Зворотний бік монети.

10. Розділ тексту. 11. Укра11 12 їнський поет-шістдесятник 13 14 – «герой України». 12. Хижий нічний птах. 13. Написи і 15 16 17 18 19 малюнки на стінах. 15. Маска20 21 радний костюм. 17. Всі квитки на виставу продано. 20. Ма22 23 ленька Ірена. 22. Старовинна оборонна споруда. 23. Ве24 25 ликий військовий корабель.

26 27 28 29 30 24. Схід. 26. Фахівець воєнного мистецтва. 29. Десятиденка.

31 31. Вічнозелене хвойне дерево. 32. Площа для військових 32 33 34 парадів. 34. Надзвичайний 35 природний дар. 35. Оберт супутника навколо планети.

36 37 36. Сценічна спеціальність.

38 37. Старовинний головний убір заміжньої жінки. 38. Кучеряве пасмо волосся. По вертикалі: 1. Маленький ресторан у Франції. 2. Напрямок руху. 3. Герой Бомарше – винахідлива людина. 4. Єврей засуджений Богом на вічне життя. 5. Переказний вексель. 6. Напій з житнього хліба. 7. Істина. 13. Послідовник руху пізньої античності, що поєднав ідеї християнства й ідеї релігій сходу та античності. 14. Ставлення особистості до предмета. 15. Опитування підозрюваного.

16. Дитина. 18. Доброта. 19. Металева пластинка на рукоятці шаблі для захисту руки. 20. Есперанто. 21. Закон, указ, постанова. 25. Гладіатор, вождь рабів у Римській республіці (іст.). 27. Надмірна самовпевненість у поведінці. 28. Стародавній музичний інструмент: мідні тарілки. 29. Духовний чин.

30. Самодур, тиран. 33. Те, до чого прагнуть, мета. 34. Гостра, пряна приправа до їжі.

1

2

3

4

5

6

7

Склала Оксана БАРКІНА

гідність на п’єдестал. Якщо ви не диктатор, а дбайливий сім’янин, самоповага трансформується в колосальну віру в себе. А ця внутрішня впевненість здатна робити дива!.

Фото Кирила ХМЕЛЬОВА

Кросворд «Вечірки»

РАКИ, поставте власну

православний

29 вересня – мучениці Людмили, княгині Чеської.

30 вересня – мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.

1 жовтня – преподобного Євменія, єпископа Гортинського.

2 жовтня – неділя п’ятнадцята після П’ятидесятниці. Благовірного великого князя Ігоря Чернігівського та Київського. Князь Ігор правив у Чернігові у ХІІ ст., а його брат Всеволод – у Києві. За життя Всеволод заповів передати владу в місті своєму братові Ігорю, але правління Ігоря у Києві тривало лише два тижні, бо його зрадили бояри і привели на київський трон інших князів. Князь Ігор став ченцем у монастирі. Та одного разу народ, підбурений проти колишніх правителів міста, увірвався до храму, де молився князь-чернець. Його схопили, виволокли надвір і жорстоко вбили. Пізніше правлячий князь наказав занести тіло святого Ігоря у храм. Як тільки це зробили, то в храмі самі собою загорілися лампади над труною покійного князя. Зараз останки князя Ігоря знаходяться у Спаському соборі Чернігова.

3 жовтня – великомученика Євстафія Плакиди.

4 жовтня – апостола від 70-ти Кодрата.

5 жовтня – пророка Іони.

Найцінніші скарби Писання Нового Завіту стверджує, що серед перлин християнської духовності найважливішими є такі риси як віра, надія і любов. Вони складають той справжній скарб, отримавши який людина не може його втратити. Бо той, хто навчився вірити в Бога, і то не просто вірити, що Бог десь там існує, а довіряти Божому піклуванню про людину, той ніколи і нізащо не схибить з вірного шляху в житті, який веде до спасіння. Віра творить достойне життя, бо вона є джерелом добрих справ. Але якщо ми не маємо в якийсь момент свого існування достатніх сил для перенесення життєвих труднощів, то нам стає в пригоді надія. Беручись за будь-яку справу, ми сподіваємося на успіх. Але християнська надія сильніша за впевненість в отриманні бажаного, оскільки її основою є не наші вміння, а Бог. Та всі позитивні якості за відсутності любові перетворюються на протилежні їм недоліки. Без любові вимогливість стає жорстокістю, знання – зарозумілістю, сила – агресією, привабливість – пихатістю. Недаремно Писання називає любов більшою з-поміж інших чеснот. Але любов – це не просто поблажливість, жалощі, лібералізм. Любов – це дієва риса, яка спонукає нас до жертовності заради ближнього.

24

наостанок

Вечірній Київ | 29 вересня 2016 року | №39 (19221)

Малиновий передзвін карильйона

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Марина МАРЧЕНКО

Нещодавно київська публіка була вражена чарівними звуками рідкісного музичного інструмента – карильйона, на якому на подвір’ї «Софії Київської» віртуозно виконувала твори Ірина Рябчун. Вона єдина жінка в Україні, котра опанувала це дивовижне мистецтво.

Карильйон – нащадок курантів. Мелодії, які грали куранти, згодом ставали музичними творами – Це старовинний інструмент чи сучасний?

– Карильйон – нащадок курантів. Мелодії, які грали куранти, згодом ставали музичними творами. Із XV сторіччя фламандські годинникарі почали відокремлювати механізм, котрий відтворював мелодії, від годин-

Фото Павла ПАЩЕНКА

– Пані Ірино, розкажіть, будь ласка, про карильйон, адже він має досить незвичайний вигляд, і мало хто знає, що це за інструмент.

– У справжнього карильйона, крім клавіатури, що називається «фламандська педаль», має бути щонайменше 23 добре темперовані дзвони, кожен з яких налаштований як акорд. Найкращі дзвони виготовляють у Нідерландах. Вони повинні бути динамічними, здатними відтворювати тонкі музичні нюанси – п’яно, форте. За класичними вимогами, поєднання клавіатури з дзвонами має бути механічним.

ника. Два століття тривали пошуки способу гри на цьому інструменті. З часом клавіатура на карильйоні стала паличковою. Крім того, є педальна клавіатура, схожа на органну. Її особливість у тому, що половину нот можна зіграти на іншій клавіатурі.

– Тобто руки можуть дограти те, що не дограли ноги…

– Цікаво, що найбільший у світі карильйон міститься на вежі собору Святого Румбольта в бельгійському місті Мехелен. Коли я вчилася на середньому рівні Королівської школи гри на карильйоні, мені довірили грати там концерти.

– Ви єдина в Україні жінка, котра грає на такому незвичному інструменті?

– Так. Я єдиний музикант з України, який здобуває професійну освіту за спеціалізацією «Гра на карильйоні». Інші люди, наприклад ченці, теж грають, але нефахово.

– Фізично важко грати на карильйоні?

– Звісно, важко, адже його вага – від 3 до 80 тонн. Інколи навіть потрібно стати на педаль, щоб, приміром, зіграти ноту «сі бемоль». У Мехелені, де навчають виконавської техніки, учать і тому, як не побити собі руки під час гри.

– Які твори виконуєте?

– Це дуже потужний інструмент, котрий має різні масштаби звуку, тому на ньому можна виконувати будь-які твори – від барокових до сучасних. Чудово звучить музика американського композитора Джона Кортера, російської карильйоністки Лесі Ростовської, Гірта Доладендера, який викладає в США. Але наші національні мелодії слухачі сприймають з особливою теплотою. Скажімо, «Молитву за Україну» Миколи Лисенка. А цього року я виконувала «Чорнобривці» Володимира Верменича, улюблений вальс «Києве мій» Ігоря Шамо – це хіти, що йдуть на біс.

– Карильйон, на якому ви нещодавно грали концерт у «Софії Київській» і мали шалений успіх серед публіки, належить заповіднику?

– Ні. Цей карильйон – приватна власність, витвір київських майстрів – братів Леоніда та Сергія Ботвінків. Узимку він зберігається в їхньому цеху, де вони виготовляють клавіатури.

– А взагалі, скільки в Україні таких інструментів?

– Загалом три. Один з них належить Михайлівському Золотоверхому собору, але нині потребує реконструкції. У нього українські дзвони, та я вважаю, що на ньому можна було б грати концерти. Я про це мрію й намагаюся сприяти цій справі. Мрію, щоб на Михайлівській площі звучали концерти карильйонної музики.

СПОРТ «Динамо» реабілітується в Кубку? Відбулося жеребкування 1/8 фіналу Кубка України з футболу. Саме з цього етапу боротьбу починає чинний чемпіон країни – київське «Динамо».

З легкої руки легендарного динамівця Володимира Мунтяна, який діставав кульки, суперником «біло-синіх» стала їхня нещодавня кривдниця – луганська «Зоря». Цю пару одразу охрестили найсильнішою на цій стадії турніру. Цікаво, що у футбольних колах часто можна почути легенди про не зовсім «сліпий» жереб.

- Чув від знайомих: мовляв, аби розвести найсильніші клуби до півфіналів, кульки то нагрівали, то охолоджували, щоб розуміти, яку команду «витягати» з кошика, – жартома відповів на запитання «Вечірки» пан Мунтян. – У нашому випадку всі кульки були однакової температури. Матч 1/8 фіналу заплановано на 26 жовтня.

В «Артеку» навчалися перемагати У Міжнародному дитячому центрі «Артек», що розташувався в Пущі-Озерній, розпочався фінал 6-го Всеукраїнського спортивно-масового заходу «Олімпійське лелеченя». У рамках фестивалю понад 300 дітей з 25 регіонів країни не лише змагатимуться в таких конкурсах, як «Презентація команд», «Олімпійська вікторина», спортивна естафета, рухлива гра, а й спілкуватимуться з призерами та чемпіонами Олімпійських ігор. Протягом року учні 5-6 класів майже з 4000 українських шкіл виборювали право представляти свій регіон на основних спортивних стартах сезону. Й ось нарешті стартував фінальний етап проекту. Першим завданням для юних олімпійців стала естафета. Кожен з учасників команд (6 хлопців, 6 дівчат) мав продемонструвати свої вміння на одному з 12 етапів. Хто показав найкращу швидкість за часом і безпомилковість виконання всіх станцій, потрапляв до фінальної трійки. Найбільшим подарунком для дітей стала фотосесія з призерами минулих Олімпіад.

– Я сам батько, тож розумію, що найважливіше для підростаючого покоління – це позитивний приклад, – зауважив срібний призер Олімпіади-2016 Павло Тимощенко. – Сподіваюсь, що наші перемоги надихнуть дітей на спортивні звершення. А ще мені дуже приємно зустрітися саме з «артеківцями», адже перед нашим від’їздом до Ріо вони подарували нам прапор на удачу. Особисто мені він допоміг, і я радий сьогодні повернути його до табору.

Реклама

facebook.com/vechirkanova засновник:

Київська міська рада

В. о. головного редактора Максим Філіппов Заступник головного редактора Віталій Курінний Секретаріат Володимир Савруцький, Олександр Баркін Фоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б Тел.: 234-21-84, 234-27-39 Факс: 235-61-48 Е-mail: v.pushina@gmail.com Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34 Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 49926 Заг. наклад: 96 000.

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Що хвилює» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Передплатний індекс: 37607 Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»