Газета "Вечірній Київ", №40 (19222) від 6 жовтня 2016 року by Андрій Рябченко

Отримай безкоштовні СМС про перекриття руху!

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

6 жовтня 2016 року №40 (19222)

Екстремал під Господнім покровом

Зручна програма

Володимир Вукста (Голтіс) – професійний мандрівник, спортсмен, спеціаліст із виживання в екстремальних умовах, командор української команди екстремалів «Еквітес», триразовий чемпіон Азії зі східних єдиноборств стор. р 19 стор. 10–16

Якщо «зайці» діють по-вовчому

«Київпастранс» потребує законодавчих змін для покарання безбілетних пасажирів Із 1 жовтня уряд призупинив на три місяці дію постанови двадцятирічної давності, що визначає перелік продуктів харчування, ціни на які підлягають держрегулюванню – «з метою практичного дослідження дієвості цінового регулювання»

ТБ Колаж Наталії СЛІНКІНОЇ

Стор. 6

ОСНи набувають досвіду Представники київських органів самоорганізації населення (ОСН) на конференції, присвяченій питанням сприяння самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства, обговорили не лише стан поточних справ, а й зосередили увагу на новаціях у проекті нової Програми до 2019 року Стор. 7

Грай, музико, грай!

Скасовано державні ціни. Що подорожчає? Стор. 18

Сьогодні у столичному метрополітені можна почути музикантів, які розважають пасажирів, хоча офіційного дозволу вони на це не мають Стор. 20

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

кур’єр «ВК»

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

АНТИКОРУПЦІЯ

ПОДІЯ Фото Олексія ІВАНОВА

За відкритість і прозорість

Влада прозвітує киянам про виконання міських програм та переможців конкурсів на постачання товарів та послуг. На засіданні постійної комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції підтримано Рамкову антикорупційну програму для міста Києва. Як відомо, Рамкова програма, проект якої запропоновано до розгляду, розрахована на 2016-2018 роки. Документ об’ємний та змістовний – на 174 сторінках викладено поетапні дії міської влади, такий собі календарний план з її виконання. Наприклад, на четвертий квартал поточного року заплановані розробка за участю громадськості та внесення змін і доповнень до Порядку розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм, в тому числі й щодо оприлюднення та звітування з цих програм, а на 2017 рік заплановано реалізацію пунктів програми

щодо публікації в інформаційній системі Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА даних кінцевих бенефіціарів про переможців конкурсів на постачання товарів та послуг тощо. – Опрацювання програми та зауваження до неї у робочій групі комісії – це приклад реальної роботи з пошуку компромісів для спільного рішення. Внесок депутатів комісії у цей процес є суттєвим. Ми підтримуємо внесені у програму правки у повному обсязі, – сказав член Антикорупційної ради при Київському міському голові Андрій Мірошниченко. Для подолання корупції розробники програми пропонують ввести механізми контролю за діяльністю місцевої влади та комунальних підприємств, а також механізми упередження корупційних ризиків у рамках бюджетного процесу та регулярний моніторинг ефективності впровадження антикорупційних заходів. Інф. «ВК»

СИТУАЦІЯ Народний вчитель України Галина Сазоненко (ліворуч) приймає вітання з ювілеєм УГЛ

Де виховується еліта нації Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Т. Шевченка відсвяткував 25-річчя. На урочистостях в Театрі Франка зібралися вчителі, випускники та друзі навчального закладу, серед яких високопосадовці, діячі культури, науки і освіти. – Сьогодні у нас навчається 336 дітей, а за 25 років маємо 5697 випускників. Необдарованих дітей не буває, важливо знайти і розкрити талант в кожній дитині. За рейтингом ЗНО, ліцеїсти завжди знаходяться в першій «трійці», «п’ятірці», менше – в «десятці». За всі 25 років не було жодного випадку, аби наш випускник не вступив у вищий навчальний заклад, – розповіла директор УГЛ, народний вчитель України Галина Сазоненко. – Найчастіше обирають рідний Київський національний університет імені Тараса Шевченка, КПІ і Києво-Могилянську академію. Ми є гуманітарним ліцеєм, тому наші випускники переважно стають економістами, юристами, філологами, міжнародниками. Серед випускників ліцею – депутати Київради Андрій Странніков та Ганна Старостенко, депутати Верховної Ради України Леся Оробець та Леонід Ємець, відома правозахисниця Леся Матвійчук, журналісти Лідія Таран і Наталка Фіцич, Максим Буткевич і Максим Драбок, директор видавництва «Основи» Богдана Павличко та багато інших. Всі вони пригадують навчання в ліцеї з вдячністю. – Ліцей є певним брендом, виховуючи справжніх професіоналів та патріотів. Можу порівнювати його з іншими школами, адже тут навчається мій старший син. В ліцеї він змінив своє ставлення до навчання, до України, відчув себе частиною нації, – поділився один з перших випускників, депутат ВР Юрій Павленко. – Особисто мене ліцей навчив не боятися, діяти і перемагати. В закладі завжди панувала свобода самовираження, однак всі відчували відповідальність за свої дії. Крім того, ми брали участь в олімпіадах, громадських рухах, зрештою, стали успішними людьми. – Діяльність ліцею, в першу чергу, характеризує якість його випускників, які вступають до провідних університетів. Ми пишаємося тим, що в нашій структурі є такий підрозділ, що готує справжні кадри для нашої держави, – зауважив ректор КНУ ім. Т. Шевченка Леонід Губернський і подарував сертифікат для комп’ютерного класу і картину з зображенням червоного корпусу, яка б постійно нагадувала, що двері університету завжди відкриті для випускників ліцею. Марія КАТАЄВА

Скоро жетони стануть дефіцитом? Незабаром у столичному метрополітені зменшиться кількість автоматичних пропускних пунктів для проходу пасажирів за жетонами. Проте не варто хвилюватися, що це обернеться незручностями. Адже в столиці майже щодня зростає кількість людей, котрі користуються електронними картками для оплати проїзду в підземці. Тож, у зв’язку з реалізацією програми переходу на електронний квиток, Київський метрополітен і виведе з використання «зайві» турнікети. Як повідомила «Вечірці» радник начальника метрополітену Наталка Макогон, за статистикою вже більше 50 відсотків пасажирів

користується картками для оплати проїзду або банківськими чи безконтактними картками – порівняно з минулим роком це майже вдвічі більше. Люди просто відчувають перевагу саме такого способу розрахунку, що значно зручніший. – За спостереженнями нашої робочої групи, яка вивчає питання переходу на картковий розрахунок за проїзд, люди, котрі користуються жетонами, створюють певні незручності іншим пасажирам, оскільки часто починають шукати їх у своїх сумках чи кишенях безпосередньо біля турнікету, – розповіла пані Макогон. – До того ж, значну частину жетонів пасажири забирають із собою не-

НОВАЦІЯ

Столиця підтримає електромобілі Днями в рамках реалізації проекту «Розумна вулиця» було прийнято рішення про розміщення вздовж вулиці Мельникова паркувальних місць із зарядками для електромобілів. Для зручності водіїв їх будуть маркувати як місця для інвалідів. Останнім часом столична влада все більше уваги приділяє розвитку екологічно чистого транспорту, зокрема, намітилася тенденція підтримки приватного електротранспорту. Київрада прийняла поправки до «Програми

розвитку єдиного паркувального простору в Києві до 2020 року», якими дозволила таким водіям безкоштовно ставити свої машини на майданчиках, а також заряджати електромобілі на міських парковках. При цьому зобов’язали їх господарів обладнувати 5 відсотків паркомісць зарядною інфраструктурою для електрокарів. Хоча поки що ця тенденція не набула належного поширення. Нагадаємо, у травні минулого року відбулося підписання меморандуму між міською владою та компанією Shooter.ua, що займа-

Куточок Венеції на Рибальському

Десятки років цей клапоть колись довгої коси, яка була лівим берегом річки Почайна, відокремлюючи її від Дніпра, вважався промисловою зоною, там розміщувався завод «Ленінська кузня». Тут же стояли кілька гуртожитків цього підприємства. А оскільки промисловість почала занепадати, півострів вирішили перетворити на чималий житловий масив. Проектом охоплено близько 130 гектарів території, де заплановано розмістити понад 30 кварталів середньо- та багатоповерхової

ється розвитком і популяризацією електротранспорту в Україні, згідно з яким у розпорядженні Київради з`явиться кілька електромобілів. Це дасть змогу не лише зекономити бюджетні кошти, а й поліпшити екологічну ситуацію в столиці. Крім того, під час проведення тендеру на обслуговування маршрутів наземного транспорту, що мають оголосити в жовтні, пріоритет надаватиметься екологічно чистим машинам, зокрема й електробусам та іншим видам електротранспорту.. Микола МИХАЙЛІВ

КОМЕНТАР

ПРОЕКТИ

На минулому пленарному засіданні Київради депутати затвердили детальний план території (ДПТ) у межах вулиці Електриків та Набережно-Рибальської дороги (Рибальський півострів).

використаними. У травні, наприклад, цей показник сягнув аж 260 тисяч жетонів... Тож ми хочемо зменшенням кількості турнікетів, що приймають жетони, зробити перерозподіл пасажиропотоку і до кінця наступного року взагалі перейти на обслуговування лише картками, як це робиться в багатьох європейських країнах. Микола ПАЦЕРА

житлової забудови (4-9-поверхівки) та закритих двориків з дитячими майданчиками. Також передбачене зведення дитячих садків, суміщених з початковими школами, та будівництво багатофункціонального торговельного центру зі спортивним комплексом. Цей житловий масив, за задумом розробників проекту, складатиметься з мікрорайону з повним комплексом обслуговування, двох кварталів з неповним комплексом і двох кварталів громадської забудови. Родзинкою проекту є те, що тут пропонують побудувати канали від Дніпра, як у Венеції. Щоправда, гондольєри на них не передбачені, проте за всією їхньою довжиною сформують мережу публічних просторів, де місцеві мешканці зможуть

відпочивати біля води. Розроблено також проекти набережних на Гавані з «Парком моряків» та з боку Дніпра. Розробники цього проекту вважають, що розпочати його реалізацію можуть уже протягом місяця, а перша черга, до якої входять дев’ять житлових кварталів, може бути збудована щонайбільше за три роки. Що стосується другої черги, котра розміститься на території біля заводу «Ленінська кузня», то строки її будівництва залежатимуть від процесу відселення мешканців зі старих будинків і гуртожитків у нові квартири. Микола ПАЦЕРА

Олександр Міщенко, голова постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування: – Цей ДПТ улітку розглядався на сесії Київради, але не набрав потрібної кількості голосів. Тож депутати вивчили його ґрунтовніше й затвердили на останньому засіданні Київради. Проте сам по собі він не є дозволом на будівництво, а лише концепцією, яка передбачає основні параметри того, що там має бути збудоване. Тому вести мову про строки початку, а тим паче завершення цього будівництва, поки що зарано. Забудовники повинні одержати право на цільове використання землі під будівництво та оформити всю належну містобудівну й дозвільну документацію, на що може піти кілька років. Окрім того, треба провести значну підготовчу роботу: винести завод за межі столиці, переселити людей у готове житло тощо. Та й коштів на реалізацію цього проекту в міста немає, тож потрібно активно шукати інвесторів.

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222 )

Фото Олексія ІВАНОВА

А ВИ БАЧИЛИ?

На стінах циркової академії з’явилися... акробати З двох боків фасаду Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв зображені сюжети з життя циркових артистів: жонглерів, еквілібристів, акробатів, повітряних гімнастів та ілюзіоністів. Усі жанри, яким навчають тут майбутніх артистів, гармонійно поєдналися в одній виставі. Автором стінопису став співробітник академії, талановитий київський художник Ілля Павелець. – Уперше за 14 років, за підтримки та фінансування міської влади, було здійснено капітальний ремонт фасаду нашого приміщення, якому вже понад 70 років. І під час робіт виникла ідея створити мистецький образ, який асоціюватиметься з

нашим унікальним закладом, – розповів помічник ректора Сергій Юрченко. – Це доречно ще й тому, що ми знаходимося в історичному кварталі, так званому Київському Парнасі, де мешкали і працювали Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Панас Саксаганський. Сподіваємося, він стане туристичною візитівкою Києва.

Всередині академії також працює картинна галерея на циркову тематику. В планах – екскурсії, створення власного музею. В рамках підготовки до 55-річчя Академії в оновленому глядацькому залі відбудуться репертуарні покази від кожної кафедри. Марія КАТАЄВА

ДО РЕЧІ Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв – єдиний в Україні та Східній Європі унікальний вищий навчальний заклад, що готує циркових і естрадних артистів. Чимало випускників цього провідного профільного ВНЗ отримали міжнародне визнання та чимало нагород на престижних фестивалях-конкурсах, стали зірками вітчизняної та зарубіжної естради.

АНОНС

АКЦІЯ

Ветерани АТО поділяться власними історіями

Доземний уклін українському солдату 14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, пройде виставка «Військовий України», присвячена Дню захисника України (Майдан Незалежності, торговий центр «Глобус», 3-я лінія). Як поінформувала «Вечірку» представник Міністерства інформаційної політики Марина Соботюк, на виставці презентують документальні кінострічки, фотознімки, поштові марки та конверти за військовою тематикою, книги. Заступник головного редактора газети «Народна армія» (один із організаторів заходу) полковник Андрій Задубінний розповів, що до свята українських військових редакція готує спеціальний випуск видання, розгорне змістовну фотовиставку та презентує вже третє видання книги «Вклонімося доземно українському солдату». А курсанти Військового інституту КНУ імені Т.Г. Шевченка візьмуть участь у яскравій презентації символа свята – Покрови Пресвятої Богородиці, яка ще з давньої пори оберігає захисників рідної землі від ворога. Мета виставки – презентація військових України. Організатори виставки прагнуть зробити так, щоб усі усвідомили, що захист України – не просто конституційний обов’язок громадянина. Це ще і нагорода, честь для кожного українського чоловіка! Інф. «ВК»

7 жовтня на Михайлівській площі відбудеться театралізований документальний перформанс «Я – ветеран». 11 колишніх учасників АТО розкажуть, що вони пережили та як починають нове життя. – Ми започаткували новий вимір у своїй діяльності – публічну дипломатію. Це другий захід, реалізований нами у форматі Open Air, – зазначив начальник управління публічної дипломатії МЗС України Анатолій Соловей. – Торік підтримували політичних в’язнів, яких незаконно утримують у Російській Федерації. Цьогоріч обрали таку важливу соціополітичну тему, як фізична реабілітація й адаптація до мирного життя наших героїв, котрі брали участь в АТО. Цим заходом хочемо не лише привернути увагу суспільства, а й

подякувати нашим закордонним партнерам, які допомогли з лікуванням поранених воїнів... Учасники акції зустрінуться з українськими військовими, котрі повернулися з фронту, та дізнаються, чого вони зазнали на війні та що їх непокоїть. – Наша організація здійснює психосоціальну адаптацію ветеранів, і ми помітили прикру стигматизацію самого слова «ветерани» в українському суспільстві, – зауважила авторка ідеї, представниця ГО «Побратими» Івона Костина. – Їх досі сприймають як літніх людей, ветеранів Другої світової війни, Афганістану. Є чимало стереотипів щодо того, з чим стикається людина, повернувшись із війни, і суспільство рідко готове чути реальні історії. Тож ми вирішили показати той образ ветерана,

ЩО ПИШУТЬ ЗАРУБІЖНІ ЗМІ FOREIGN AFFAIRS Україна у найближчі 25 років Цього року Україна відзначила 25 років своєї незалежності. Річницю власного суверенітету українці зустрічали у важких умовах: війною на сході країни, анексією Криму та економічною кризою. Журналіст Fofeign Affairs пропонує свої варіанти того, як вижити Україні у найближчі 25 років – в епоху російської агресії, виходу Британії з ЄС і напливу біженців до Європи. По-перше, на думку автора, влада України має зосередитися на рішеннях своїх внутрішніх проблем. Це не означає визнати Донбас незалежним, а Крим російським, але намагатися вестернізувати частину країни, що залишилась під контролем. По-друге, Україна зобов’язана усвідомити, що лише вона одна відповідальна за свою незалежність. Жодна західна країна не скерує своїх солдатів воювати за незалежність України. По-третє, виживання України ґрунтується на чотирьох взаємопов’язаних принципах: сильна армія, потужна економіка, сильна демократія і патріотичне населення. Почетверте, Україна має зробити все можливе, щоб викорінити корупцію, адже це ключ до генерації швидкого і стійкого еконо-

який бачимо в повсякденному житті. У цьому експериментальному форматі ветерани АТО розповідатимуть свої історії у супроводі оркестру почесної варти Окремого полку Президента України. Як вважає художниця й кураторка проекту Дар’я Кольцова, колишні військові мають винятковий досвід: вони збагнули цінність життя, не готові його марнувати й часто починають усе спочатку, здійснюючи свої давні мрії: – Ви побачите людей, яких навіть уявити не могли. Їхні історії непрості, часом трагічні. Але всі вони, зрештою, про успіх чи початок пошуку своєї реалізації. І ця проблема стосується всього українського суспільства. Інф. «ВК»

ДОКЛАДНІШЕ НА САЙТІ – VECHIRNIYKIEV.COM.UA

THE SEATTLE TIMES

мічного зростання малого та середнього підприємництва. «Перші 25 років Україна вижила, бо ніхто не загрожував її існуванню. Сьогодні вона повинна навчитися жити з постійною російською загрозою і дедалі більшою західною байдужістю. Для цього Україна має стати Східноєвропейським економічним тигром. Якщо цього не відбудеться, вона не зможе вижити та не побачить своє 50-річчя як суверенна та незалежна держава», – констатує автор.

Викрадені електронні листи: повстанцями в Україні керує Росія

TIME Навіщо приховують факти розслідування катастрофи MH17 Після двох років ретельного розслідування слідча група прийшла до висновку, що «поза всяким сумнівом» ЗРК «Бук» був доставлений з Росії. А після того як літак було збито 17 липня 2014 року, ракетний комплекс відправили назад в Росію. Фактично всі зібрані численні докази – в тому числі перехоплені телефонні розмови, фото і відео, на яких видно, як перевозять «Бук», і тисячі ящиків з уламками, зібраними на місці падіння літака. Але у конференц-залі в голландському місті Ньювегейн, де ці результати представили, журналісти російського телеканалу звинува-

тили слідчих в упередженості. Замість того, щоб розглядати докази російської провини, Кремль і його телевізійні канали пропонували цілий ряд альтернативних теорій, багато з яких суперечили одна одній, а деякі були явно абсурдними, – наприклад, версія, згідно з якою MH17 помилково обстріляв український винищувач, який намагався збити в цьому повітряному просторі літак Путіна. Виявляється, для того, щоб і далі приховувати обставини цієї трагедії, Росії зовсім не потрібно спростовувати факти або докази, розкидані у полях пшениці й соняшнику на сході України. Потрібно лише кинути тінь і дискредитувати дискусію, використовуючи альтернативні істини власної вигадки.

Викрадені електронні листи зі зламаної електронної скриньки міністра інформації самопроголошеної ДНР, які потрапили до німецьких журналу Die Zeit і телеканалу ZDF, є свідченням того, наскільки глибоко Росія залучена у сепаратистський рух, що стоїть в центрі так званої громадянської війни в Україні, у ході якої з 2014 року загинуло майже 10 тисяч осіб. Ці електронні листи спростовують ту версію, на якій наполягає президент Росії Володимир Путін та інші російські чиновники. Зміст електронних листів з Росії був ясним: київський уряд необхідно називати фашистським і порівнювати з маріонетковими диктатурами при будь-якій нагоді. У новинах потрібно якомога частіше говорити про те, що головним ляльководом є США. Новинні репортажі мали зображати російську версію подій більш прямолінійно. У керівництві говорилося, що експерти повинні аналізувати ситуацію в Україні, оцінювати режим Порошенко, проводити паралелі з усіма відомими праворадикальними режимами.

комунікації

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

РЕАЛІЇ

ПРОПОЗИЦІЯ Ярослав ГОЛОБОРОДЬКО, ДЬКО прес-служба фракції «ВО «Свобода» у Київраді

Марина КОЧУР, ЧУР депутат е а К Київради (фракція «ВО «Батьківщина»)

Фракція ВО «Свобода» у Київраді зареєструвала проект рішення, яким передбачається надання статусу бійців-добровольців АТО особам, що проживають у Києві та перебувають або перебували у складі добровольчих формувань і брали участь у бойових діях на сході України, але в подальшому не ввійшли до складу Збройних сил або правоохоронних органів. Питання визнання статусу бійців-добровольців є вкрай актуальним, враховуючи їх внесок у захист України в 2014–2015 роках. Наразі захисники Батьківщини, які не ввійшли до складу Збройних сил України, правоохоронних органів, не визнані державою, не мають жодних соціальних та правових гарантій. Утім Київська міська рада не є обмеженою у праві закріпити подібний статус на місцевому рівні та надати можливість добровольцям користуватися пільгами, що покриваються з міського бюджету в межах міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2016–2018 роки. Пропонується створити спеціальну комісію Київради, яка буде займатися питанням надання статусу бійця-добровольця. До проекту рішення додається відповідне положення про діяльність цієї комісії. Крім того, передбачається звернення до Верховної Ради України щодо законодавчого врегулювання та встановлення процедури надання статусу, обсягу соціальних пільг і гарантій бійцям-добровольцям, які не ввійшли до складу ЗСУ або правоохоронних органів. Костянтин ЯЛОВИЙ, депутат Київради (фракція «Єдність») У світі є багато чудових міст. Але такого, як наш Київ, немає. Зелені оази Києва створили йому світову славу міста-саду. Наше завдання – зберегти унікальний зелений фонд, не дозволити його зруйнувати. Тому на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики погоджено збільшення кошторисів відновної вартості, передбаченої для сплати за знесення суб’єктами господарювання зелених насаджень. Після того, як відповідний проект рішення буде підтримано на засіданні міськради, розмір відновлювальної вартості зелених насаджень зросте утричі, відтак забудовник не зможе, як раніше, сплачувати тільки адмінштраф. Також із 150% до 300% підвищиться і відсоткова ставка штрафу за свавільне знищення дерев, що має стати для «лісорубів» додатковим стримуючим чинником.

Виступила на черговому засіданні міськради щодо проекту детального плану території (ДПТ) в межах вулиці Електриків та Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва. Цим ДПТ планується знесення гаражного кооперативу «Подільський», що знаходиться на земельній ділянці за адресою: вул. Електриків, 19-а. Нагадала розробнику про наявність рішення Київського міськвиконкому від 17.03.1981 року про надання земельної ділянки для влаштування автостоянки. Проте депутатському корпусу цієї інформації не вистачило для прийняття зваженого рішення.

ІНІЦІАТИВА Сергій МАЙЗЕЛЬ МАЙЗЕЛЬ, директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Напередодні оголошення конкурсу на обслуговування маршрутів відбулася робоча зустріч з приватними перевізниками. Нині у Києві працює 32 перевізники, 31 з них – приватний. Тому нам необхідно спільними зусиллями створювати єдині стандарти та умови для пасажирських перевезень у столиці. Основною вимогою до перевізників є забезпечення безпеки пасажирів. Для цього на вулиці міста повинен виїжджати якісний та новий транспорт, що має естетичний вигляд. Наступного місяця проведемо конкурс, на який буде виставлено 112 маршрутів наземного транспорту, 80 з яких – таксомотори. Також планується представити 5 нових та 3 нічні маршрути. Відповідно до умов конкурсу, узгоджених з представниками Світового банку, приватні перевізники мають укладати інвестиційні угоди строком не менше ніж на 5 років. Але основна умова – оновлення рухомого складу на 20 відсотків щороку. В разі невиконання угоду буде розірвано. Перевізники, які дотримуватимуться всіх вимог, отримають преференції від міста.

СЛОВО – ДІЛО

ЗА ДОРУЧЕННЯМ ВИБОРЦІВ Павло ТЕСЛЕНКО, депутат Київради (фракція «Єдність») На прохання мешканців Дніпровського району встановлюємо новий спортивний майданчик на території парку «Гродненський», поряд із будинком на вул. Новаторів, 2-а. Спортивний майданчик включатиме 16 елементів, серед яких: поручень для пресу (позиція сидячі), поручень для віджимання (упор лежачи), поручень для тріцепсу (позиція сидячи), дві шведські стінки, урніки (високий), змійка горизонтальна, змійка вертикальна, акробатичні кільця, два турніки (середні), турнік (низький), паралельні бруси, снаряд для пресу (позиція на ліктях), дошка Євмінова та рукохід (великий). Дякую генеральному директору української фармацевтичної компанії «Кусум Фарм» Радживу Гупта за допомогу, а також ГО «Добробут та Безпека» та усім, хто долучився до реалізації проекту. Людмила КОСТЕНКО, депутат Київради (фракція «Солідарність») Ще влітку до мене прийшов небайдужий мешканець вул. Озерної, 30/51 Олександр стосовно газової заправки, що «випадково» розташувалась навпроти аварійного панельного будинку, на шляху дітей, котрі йдуть до школи, дорослих, які поспішають на роботу, пенсіонерів, що відпочивають... ...Власники нелегальних газових заправок знають, що рано чи пізно їх комплекси неодмінно будуть знесені. Тому, встановлюючи свої цистерни, вони взагалі не думають про безпеку оточуючих, а лише про швидку вигоду. Я вже не кажу про повну відсутність дозвільних документів та роботу «по-чорному», без сплати жодних податків. Зараз заправки вже немає. Для того, щоб її прибрати, знадобилося декілька депутатських звернень, ініціація двох перевірок з оболонським «Благоустроєм» та майже два місяці часу. Місце дійсно «солодке». Для нелегалів. Тому обов’язково буду стежити, аби там не розпочали свою діяльність нові «підприємці».

Олександр ХАРЧЕНКО, депутат Київради (фракція «Солідарність»)

Петро КУЗИ КУЗИК, депутат Київради (фракція «ВО «Свобода»)

Після останніх виборів до Київради, за новим законодавством, близько 20 округів столиці залишились без депутатів. Зокрема Комсомольський масив Дніпровського району. Відтак люди змушені йти зі своїми клопотами до депутатів сусідніх округів. Отже, за ініціативою місцевих мешканців мною підготовлено проект рішення щодо надання статусу скверу території між вулицями Малишка та Бойченка. Даний проект спрямований не лише на упорядкування зеленої зони, а і на унеможливлення будівництва у сформованій десятиліттями внутрішньоквартальній зоні. Нагадаю, що 2004 року Київрада проголосувала за спорудження житлового будинку з вбудовано-прибудованими (!) приміщеннями та підземним паркінгом просто у дворі кількох багатоповерхових будинків.

Бюджетна комісія Київради одностайно підтримала мій проект рішення про надання статусу скверу земельній ділянці, на якій встановлено пам’ятник воїну-добровольцю. Земельну ділянку на проспекті Маяковського, 2-б, на якій ТОВ «Бонус-П» планувало звести черговий розважальний центр, знищивши при цьому зелену зону, неодноразово боронили «свободівці» разом із мешканцями Деснянського району Києва. Впевнені – офіційний статус скверу забезпечить виконання волі громади та дасть змогу облагородити територію, на якій встановлено пам’ятник.

ТРИВОГА Ганна СВИРИДЕНКО, КО депутат Київрад Київради (фракція «ВО «Батьківщина») Нелогічна, незаконна та абсурдна забудова – величезна проблема столиці, яка нікуди не ділася із «папєрєднікамі». Інколи «цікаві» схеми забудовників проглядаються за цілком нібито благими ініціативами. Наприклад, на черговій сесії депутатам Київради пропонують проголосувати за «будівництво дитячого дошкільного закладу по вулиці Попова,7». Нібито треба радіти – з’явиться садочок! Але справа у тому, що там садочок вже існує, хоча в занедбаному стані. Але сьогодні він належить киянам. Його пропонують знести, а приватний інвестор збудує новий. Ви вірите, що приватний інвестор захоче будувати комунальний садочок? А якщо це буде приватний заклад, недоступний киянам, то чому ми віддаємо комунальну землю, ще й рекламуємо це як інвестицію? Більше віриться, що таке «будівництво» садочка перетвориться на будівництво або автомийки, або торговельного центру.

Підготовлено за матеріалами особистих сторінок у Facebook

в центрі уваги 5

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Віталій КЛИЧКО:

АКТУАЛЬНО

«Питання метро на Троєщину залишається для нас важливим, і ми повинні цей проект реалізувати»

Механізм електронних петицій удосконалять

ПРО БУДІВНИЦТВО ТРЦ НА СТАНЦІЇ МЕТРО «ГЕРОЇВ ДНІПРА»

Віталій Кличко в студії радіо «Київ»

На минулому тижні Київський міський голова Віталій Кличко в прямому ефірі радіо «Київ» і телеканалу NewsОne розповів про те, чим сьогодні живе місто, які проблеми його турбують, що слід зробити у найближчій перспективі. На прохання читачів «Вечірка» публікує відповіді на деякі запитання, які мають суспільний резонанс.

ПРО ПІДГОТОВКУ ДО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ Радіо «Київ»: «Ми робимо все, щоб Київ гідно підготувався до опалювального сезону. Але є багато речей, які від нас не залежать. Зокрема йдеться про постачання газу, оскільки нині тривають непорозуміння між «Київенерго» та НАК «Нафтогаз». Уже протягом кількох місяців заблоковані рахунки 104 теплопостачальних підприємств, і це не дає можливості повноцінно реалізувати підготовку до опалювального сезону та проводити необхідні роботи». Мер нагадав, що місто було змушене надати аванс «Київенерго» в обсязі 250 млн гривень на підготовку до опалювального сезону. Водночас столична влада взяла на себе відповідальність та ухвалила рішення про встановлення частини лічильників інвестиційної програми «Київенерго» за рахунок міських коштів: «На це було виділено 40 млн гривень. Це дає змогу економити 30-40 відсотків споживання тепла та відповідно зменшувати суми в платіжках. Столична влада не формує тарифи. Нам їх надають згори. І наше завдання – зробити, щоб люди якомога менше платили, а встановлення лічильників тепла сприяє цьому».

ПРО ПОДІЛЬСЬКО-ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ МІСТ І ЯКІСТЬ ДОРІГ Телеканал NewsOne: «Я обіцяв троєщинцям, що Подільсько-Воскресенський міст у каденцію Кличка має бути запущений. У цьому ключі я і в Японії, і в Німеччині обговорював питання співпраці. Розглядаємо багато варіантів, залучаємо інвесторів, щоб вони допомогли в реалізації цього проекту – будівництві мосту. Питання метро на Троєщину залишається для нас дуже важливим, і ми повинні цей проект реалізувати». Мер також зазначив, що за 4 місяці у Києві відремонтували 200 км доріг, а до кінця року планується відновити ще близько 50 кілометрів: «Про якість наших доріг і про ями не говорив тільки лінивий. Тому ми кардинально змінюємо ситуацію. Адже без європейських доріг Київ не зможе стати справді європейським містом. Із 1600 км доріг, які є у Києві, 250 км будуть відремонтовані цього року. Це більше, ніж до Євро-2012… Ми взялися і за Кільцеву дорогу. Нині триває ремонт Південного мосту і мосту Патона».

Він також зазначив, що під час ремонту доріг питання якості – одне з ключових: «Я говорив з «Київавтодором», із підрядниками, – вони дають гарантію на дороги 5 років… Щоб запобігти руйнуванню доріг великовантажними транспортними засобами, зараз на в’їздах до столиці встановлюють пункти зважування. Будемо зважувати і не пропускати великогабаритний транспорт, який може руйнувати дороги».

ПРО КРИМІНОГЕННУ СИТУАЦІЮ І КАМЕРИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ НА ВУЛИЦЯХ Телеканал NewsOne: «У зв’язку з бойовими діями на сході України велика кількість незареєстрованої зброї перебуває на руках у громадян. Розуміючи, що криміногенна ситуація у Києві змінилася не на краще, ми збільшили фінансування програми «Безпечна столиця», в рамках якої спочатку буде встановлено 4 тисячі камер відеоспостереження, а загалом ми плануємо встановити 8 тисяч камер. Усі зображення виводитимуться на центральний сервер, який буде розташований у КМДА і у правоохоронців. Ця система достатньо ефективно зарекомендувала себе в Ізраїлі. Вона дозволяє розпізнавати обличчя, а отже робити повну ідентифікацію людей, які скоїли правопорушення. Мер також зазначив, що більшість побутових правопорушень скоюють у стані алкогольного сп’яніння. Саме тому, за його ініціативою, Київрада ухвалила рішення про обмеження продажу алкоголю у нічний час: «Така практика щодо обмеження продажу алкогольних напоїв у нічний час існує у США, Німеччині та багатьох європейських країнах». Коментуючи запитання щодо розширення повноважень українських поліцейських, Віталій Кличко підкреслив, що це – необхідний крок: «Я переконаний, що у поліції повинно бути більше прав. Поліцейські відповідають за забезпечення правопорядку. Мене вивела з рівноваги ситуація, коли у Києві група молодиків їздила містом зі швидкістю 200 км на годину, поліцейські переслідували цю автівку, зверталися багато разів з вимогою зупинитися. Врешті-решт через поранення загинув один із хлопців, що перебував у автівці, а на лаві підсудних опинився поліцейський, хоча там має бути водій, який перевищував швидкість і наражав на небезпеку людей. З цього приводу я консультувався з американцями та німцями, які працюють у правоохоронних органах. І вони кажуть, що поліцейські були неправі в тому, що достатньо пізно застосували зброю. У США давно б зупинили цю автівку всіма можливими засобами, оскільки вона становила загрозу для людей».

Радіо «Київ»: «Роботи на станції «Героїв Дніпра» сприймаються частиною мешканців негативно, деякі політики підігрівають ситуацію. Хочу нагадати: наразі відбувається укріплення станції. Нам потрібно її відремонтувати, укріпити. Роботи виконує компанія «Метробуд», яка будувала цю станцію. І всі спекуляції, що станція нібито завалиться, не мають жодних підстав», – зазначив мер. Кличко нагадав, що дозвільну документацію забудовник отримав ще в 2003 році: «Ситуація складна: з одного боку, інвестор, за угодою, повинен відремонтувати станцію, зробити широкі виходи, провести роботи з благоустрою території та побудувати торговельний центр, щоб там не було хаотичної торгівлі. Відбулися громадські слухання, зібралися прихильники та противники будівництва. Хочу наголосити: нам потрібно здійснити укріплення станції, гідроізоляцію, а будівництво торговельного центру може проводитися лише тоді, коли громада буде згодна». Віталій Кличко зауважив, що спілкуючись із забудовниками, постійно звертає увагу на те, щоб з мешканцями проводилася роз’яснювальна робота: «Вони повинні пояснювати, що кияни отримають від цього будівництва. Якщо буде облаштована комфортна територія, з’являться спортмайданчики, стадіони, об’єкти соціальної інфраструктури поряд з будівництвом – буде згода з громадою». Мер висловив сподівання, що після затвердження нового генерального плану міста кількість протистоянь між громадою та будівельниками зменшиться. «І тоді кияни розумітимуть, як столиця буде розвиватися», – підкреслив Віталій Кличко.

ПРО МЕМОРІАЛ ЖЕРТВАМ «БАБИНОГО ЯРУ» Радіо «Київ»: «Меморіали жертвам Голокосту є у багатьох містах світу – у Відні, Варшаві, Єрусалимі, Вашингтоні, навіть в Лос-Анджелесі. А у Києві, в якому сталася трагедія Бабиного Яру, де переважно за етнічною ознакою були розстріляні понад 100 тисяч людей, не увіковічнено пам’ять жертв світової трагедії. І я взяв на себе зобов’язання, щоб у Бабиному Яру з’явився Меморіал жертвам Голокосту, адже ми маємо не лише вшанувати пам’ять загиблих, а й нагадати, що такі страшні події не повинні повторитися більше ніколи», – наголосив Віталій Кличко. Мер Києва зазначив, що у Бабиному Яру вже проведені роботи з упорядкування території: «Це тільки початок, і наше завдання зробити на цьому сакральному місці музей-меморіал. Це недержавний проект, і роботи зі створення меморіалу будуть фінансуватися коштами благодійників через спеціально створений фонд». Віталій Кличко також зазначив, що до створення музею-меморіалу «Бабин Яр» будуть залучені найкращі експерти та фахівці: «Ми використовуємо досвід створення меморіалу «Яд-Вашем» у Єрусалимі, Національного меморіального музею Голокосту у Вашингтоні, і невдовзі представимо концепт створення меморіалу у Києві. Ми представлятимемо цей проект і в Україні, і за кордоном, для того, щоб збирати кошти меценатів на створення меморіалу».

Григорій МЕЛЬНИЧУК

Найближчим часом до порядку їх опрацювання внесуть зміни. Зокрема, за кожною петицією буде закріплено відповідальну особу. Київ – велике місто, і чиновники міської адміністрації не завжди вчасно реагують на нові виклики. Аби реалізувати якісний зворотний зв’язок з мешканцями столиці, понад півроку тому Київрада започаткувала електронні петиції. Підставою для розгляду тієї чи іншої ініціативи є суспільна значущість і констатація факту підтримки її не менш ніж 10 тисячами підписами киян упродовж трьох місяців з дня оприлюднення. На сьогодні вже 22 петиції набрали потрібну кількість голосів містян. Однак система їх опрацювання не повністю реалізована. Як удосконалити наявний механізм приймання та розгляду петицій, а головне, що слід зробити, аби вони виконувалися? З цього питання заступник міського голови – секретар Київради Володимир Прокопів зустрівся з авторами електронних звернень, представниками громадськості та КМДА. Він розповів «Вечірці» про майбутні зміни:

– Наразі ми маємо ситуацію, коли петиції, які набрали 10 тисяч голосів, не так швидко втілюються в життя, як хотілося б. У моєму розумінні звернення реалізоване тоді, коли і громада, яка його підписала, і влада задоволені результатом. Існуюча модель має свої недоліки, адже немає безпосереднього впливу на керівника робочої групи – депутата Київради, котрий не є посадовцем, а його відповідальність зводиться до політичної відповідальності на наступних виборах. За виконання електронних петицій має відповідати конкретна особа – лише чітко знаючи виконавця, можна прискорити процес реалізації доручень громадян та налагодити комунікацію між робочою групою, виконавчим органом і громадськістю. Ми не боїмося визнавати певні прогалини в механізмі електронних петицій, уже не вперше готуємо зміни, роблячи це виключно разом із громадськістю. Ми доручили експертам підсумувати озвучені на зустрічі пропозиції щодо поліпшення механізму електронних петицій. Зокрема, варто започаткувати онлайн трансляції засідань, запровадити та оприлюднювати стенограми. Київська міськрада – на сьогодні єдина в Україні інституція, яка постійно вдосконалює цей механізм.

СТАТИСТИКА  Протягом півріччя до голосування було допущено 2905 петицій, які підтримали 327 тисяч 780 киян. Загалом за ті чи інші електронні петиції проголосували 1 мільйон 395 тисяч 117 містян.  Найактуальніші питання, порушені в петиціях, стосуються транспорту та дорожнього господарства (майже третина зареєстрованих на сайті петицій). Дещо поступаються за популярністю теми благоустрою й довкілля столиці.

особливий випадок

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

ОПИТУВАННЯ « ВК »

Якщо «зайці» діють по-вовчому

Як, на вашу думку, слід боротися з безбілетниками в транспорті?

«Київпастранс» потребує законодавчих змін для покарання безбілетних пасажирів Фото Павла ПАЩЕНКА

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Нещодавно на транспортній зупинці «Вулиця Стеценка» знахабнілий чолов’яга бризнув отруйною сумішшю в обличчя контролера, після чого ще й ударив його по голові важким предметом. Цей інцидент стався після того, як безбілетний пасажир відмовився сплачувати штраф і був висаджений із тролейбуса.

Ніна, киянка: – Часто спостерігаю в тролейбусах контролерів. Мені здається, що цього достатньо. Коли бачиш, як когось висаджують на зупинці або ж штрафують, не хочеться опинятися на подібному місці. Проблема у вихованні людей. Особисто мене батьки привчили сплачувати усі рахунки, у тому числі й за проїзд.

На жаль, подібні конфлікти викликані не лише аморальністю деяких людей. Як з’ясувала «Вечірка», окрім порушення правил громадського порядку, зокрема в транспорті, існують законодавчі прогалини в покаранні таких осіб. А крайніми, на жаль, часто стають співробітники «Київпастрансу».

ШТРАФУВАТИ ЧИ ВИСАДЖУВАТИ? Щодня столичні тролейбуси, трамваї та автобуси перевозять близько півтора мільйона пасажирів. Увесь цей величезний людський потік знаходиться під «шефством» близько 80 контролерів. Звісно, у масштабах Києва така кількість – дуже мала. Особливо, якщо врахувати, що раніше список «мисливців» за «зайцями» був уп’ятеро більший (понад 400 співробітників). Під час розмови нашого кореспондента з Олексієм Литвишком, першим заступником керівника служби організації збору та обліку виручки КП «Київпастранс», «виплив» ще один малоприємний факт: контролери не наділені такими правами й повноваженнями, як їхні колеги в країнах Європи. Були випадки, коли на перевірку маршрутів громадського транспорту доводилося залучати навіть дільничних інспекторів. Адже тільки з допомогою правоохоронців можна ефективно боротися із численними «зайцями», які доволі часто ведуть себе по-вовчому. Саме тому представники «Київпастрансу» неодноразово зверталися до Верховної Ради з проханням терміново вирішити питання про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП), аби законно стягувати штраф із безбілетних пасажирів. З огляду на це «Вечірка» вирішила з’ясувати: які саме законодавчі прогалини заважають співробітникам «Київпастрансу» притягувати винних до відповідальності та виконувати одне з першочергових завдань – здійснювати перевірку своєчасної оплати проїзду у громадському транспорті? Це питання виявилося не настільки простим, як здається на перший погляд. Річ у тім, що процеси реалізації проїзних квитків і контролю за оплатою проїзду встановлені різними нормативними актами, причому юридично недосконалими. Візьме-

Дарина, студентка: – Гадаю, аби подолати цю проблему, потрібна електронна система проїзду, як у європейських країнах. Бо система, коли можна з контролером просто «домовитися», мало що змінить найближчим часом. А якщо брати глобально, то до сплати за проїзд необхідно привчати у навчальних закладах, вдома. Проблема «зайців», скоріше, у свідомості людей, а не у спроможності платити.

мо для прикладу «Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України» – цей документ був затверджений ще десять років тому за наказом Мінжитлокомунгоспу (№ 329 від 09.10.2006 р.). Згідно з пунктом 6.3, штрафи за безквитковий проїзд «стягуються на місці». Водночас у п. 6.4 сказано: «У разі відмови пасажира сплатити штраф, він може бути висаджений на найближчій зупинці, а у разі злісної непокори – доставлений до найближчого органу внутрішніх справ для вжиття заходів відповідно до чинного законодавства». На жаль, зазначені правила викликають більше запитань, аніж відповідей на них. Насамперед, незрозуміло – що таке «злісна непокора»? Небажання сплачувати штраф? А якщо у пасажира немає грошей, то як бути зі штрафами, котрі «стягуються на місці»? Також неясно: хто саме повинен доставляти «зайців» до поліції? Права та обов’язки контролерів чинні лише в межах салону громадського транспорту. Вони не мають права затримувати «безбілетника», який після виходу на зупинці відразу ж перестає бути пасажиром.

КОЛІЗІЇ В АДМІНКОДЕКСІ – Контролери трамвайно-тролейбусного управління не мають права штрафувати, згідно статті 135 КУпАП. Притягувати до такої відповідальності можуть лише органи Національної поліції, керуючись 222 статтею цього ж Адмінкодексу, – пояснює кандидат юридичних наук Олександр Єфімов. – У даному випадку контролери не в змозі посилатися на «Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України», оскільки це – підзаконний акт, причому ще в редакції 2008 року. Тоді як Кодекс про адмінпорушення має вищу юридичну силу і зазначена

КОМПЕТЕНТНО Вікторія ЧЕРНЕНКО, адвокат: – У разі безквиткового проїзду протокол про адміністративне правопорушення відповідно до частини 1 статті 258 КУпАП не складається. Розгляд відбувається у спрощеному порядку – штраф стягується на місці, а пасажиру видається квитанція встановленого зразка. Проте на практиці дуже рідко буває, щоб «заєць» визнав свою провину. Зазвичай починаються суперечки. Саме в цьому випадку частина 3 статті 258 КУпАП обумовлює: якщо правопорушник оспорює адміністративне стягнення, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол. Але проблема в тому, що орган, який повинен складати протоколи за статтею 135 КУпАП (безквитковий проїзд), узагалі не визначений. Тобто, хто б не склав протокол, це буде незаконно. Ніхто не заперечує проти того, що платити за проїзд все ж таки потрібно. Адже ми платимо в маршрутках, незважаючи навіть на те, що довести несплату проїзду та притягнути до цивільної відповідальності — практично неможливо. Проте у приватних перевізників, як відомо, такого питання не виникає.

стаття 222 КУпАП набула чинності значно пізніше – у 2015 році. Тож, у разі відмови від сплати проїзду, контролери мають право лише повідомити безбілетного пасажира про те, щоб він зійшов із тролейбуса чи трамвая на найближчій зупинці. Оце і все… Парадокс у тому, що «зайці» можуть скористатися навіть конституційними гарантіями на особисту недоторканність і свободу пересування. Порушити ці права можуть лише правоохоронні органи і, ясна річ, тільки на законних підставах. А чи є у поліцейських підстави для затримання безквиткового пасажира? Тим більше, що вони не займаються охороною правопорядку в салонах автобусів, тролейбусів і трамваїв. Зрештою, у таких випадках контролерам узагалі немає сенсу співпрацювати зі стражами порядку.

СТАВКА НА ІМІДЖ І ЯКІСТЬ Поки що Верховна Рада не поспішає вирішувати юридичні колізії, що накопичилися у сфері контролю проїзду на громадському транспорті. Проте в КП «Київпастранс» не занепадають духом і не ловлять ґав. Ще торік запустили проект «Пасажирський контроль», щоб налагоджувати зворотній зв’язок із пасажирами. Таким чином, зроблено ставку не на штрафи, а на формування позитивного іміджу контролерів, покращення якості обслуговування громадського транспорту. – Ми не беремо всіх підряд у контролери. Основні вимоги до кандидатів – толерантність, вміння спілкуватися і вирішувати конфліктні ситуації, – розповідає Валентина Штукерт, заступник голови служби організації збору та обліку виручки. – На нашому підприємстві працевлаштовуються колишні військовослужбовці, правоохоронці, юристи, працівники банків. Близько 80 відсотків контролерів мають вищу освіту, а майже 20 – навіть дві. Заробітна плата – від 4,5 тисячі до 14 тисяч гривень (в залежності від обсягів перевірки транспортних засобів). До речі, столичні контролери проходять комплексну навчальну програму з основ ефективної комунікації. Заняття проводять викладачі Центру посередництва і модерації Національного університету «Києво-Могилянська академія». Головна мета – сприяння підвищенню рівня культури пасажирів щодо оплати проїзду та формування виваженої поведінки у конфліктних ситуаціях. На базі служби організації збору та обліку виручки створено команду тренерів, яка складається з 10 чоловік (6 контролерів та 4 контролерикасири з різних філій КП).

Андрій Юрійович, науковий співробітник: – Часто користуюсь міським транспортом, але «зайців» бачу рідко. Контролерів бачу час-відчасу, їх стало помітно менше. Правильно зробили, коли їх повноваження частково передали кондукторам. Юрій Михайлович, пенсіонер: «Зайці» були, є і будуть. Від цього нікуди не дінешся. Ну хто з нас, будучи студентом, не їздив «зайцем»? Пам’ятаю, як молодим, бувало, їздив на навчання «на ковбасі» – чіпляючись позаду тролейбуса. А ще пам’ятаю, як Андріївським узвозом курсував трамвай №16 і ми чіплялися на нього не ззаду, а збоку – руками трималися за відчинене вікно, а ногами ставали на підставку біля колес. Ризиковано, але ж що подієш – молодість… І не сказати, що проїзд був дорогий, лише 3-5 копійок, але ж «зайцювали» все одно. Олексій, курсант: В цілому, штрафи і контролери – дієвий спосіб. Сплативши раз 60 гривень, наступного людині вже не захочеться їздити без квитка. Але погодьтесь, у наших співвітчизників зовсім інший менталітет. Людина завжди шукає найлегший шлях. Якщо у пасажира є можливість не платити, він скористається нею, а далі будь-що буде. Микита, курсант: А я гадаю, що потрібно діяти більш радикально. У нас у законодавстві є великі прогалини. Наприклад, якщо пасажир вийшов з транспорту, то оштрафувати його вже неможливо. У таких випадках потрібно залучати поліцію. Правоохоронні органи повинні так само оперативно реагувати, як і на інші дрібні злочини. Опитування провів Олександр ПИРЛИК Фото Григорія КУБЛАНОВА

суспільство

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

ОСНи набувають досвіду Фото Павла ПАЩЕНКА

Михайло КАМІНСЬКИЙ

Представники київських органів самоорганізації населення (ОСН) на конференції, присвяченій питанням сприяння самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства, обговорили не лише стан поточних справ, а й зосередили увагу на новаціях у проекті нової Програми до 2019 року. Зокрема, учасники конференції вели мову про розроблення нормативно-правової бази для делегування повноважень ОСНам, створення інформаційно-довідкової системи «ОСНи столиці» та Центру комунікації організацій громадянського суспільства. Ішлося також про капітальні щорічні видатки на придбання оргтехніки для ОСНів, сприяння їм в отриманні грантів, заснування посад бухгалтерів у будинкових комітетах, стажування студентів і слухачів ВНЗ на базі ОСНів тощо. «Вечірка» поспілкувалася з кількома учасниками конференції. Олена Черевко, голова комітету мікрорайону «Джерело» (Деснянський район): – Наш комітет є одним із найдавніших у столиці, ми працюємо вже 26 років. Охоплюємо чимало напрямів роботи з мешканцями – і соціальний, і комунальний. Цьогоріч, приміром, узялися за ремонти під’їздів, оновили сходи біля входів. Контролюємо якість ремонтних робіт, які компа-

нії-підрядники виконують за кошти з тарифів чи за міською програмою. Дуже важливим напрямом нашої діяльності є робота з ветеранами та людьми з інвалідністю, яких ми навідуємо, за можливості підтримуємо матеріально. У мікрорайоні мешкають приблизно 60 дітей-сиріт і напівсиріт дошкільного та шкільного віку. Як можемо, опікуємося їхнім життям. У нас діє Центр культури і спорту, де створено п’ять відділів за інтересами, які відвідують 450 дітей віком від трьох років. Будь-яка дитина з мікрорайону може знайти там собі справу за талантом і вподобанням. Чи є проблеми? Звісно, є. Найгостріша – хронічний брак коштів. На жаль, від влади Деснянського району не маємо ніякої підтримки. Мусимо звертатися по допомогу до міської влади, приміром з питання опалення в нашому Центрі культури

і спорту, яке, на відміну від інших дитячих закладів міста, завжди вмикають із запізненням. Ігор Мамула, заступник керівника ОСН «КМ «Березняки-Тельбін» (Дніпровський район): – Уже багато років ми боремося за те, щоб ОСНи стали представницькими органами, як це існує в європейській практиці, а не лишалися жебраками. Чому? Тому, що деякі чиновники та представники депутатського корпусу Київра-

ди ніяк не можуть зрозуміти, що таке конституційно визначений орган самоорганізації населення. Що я маю на увазі? Наприклад, для забезпечення діяльності депутата Київської міськради в бюджеті передбачено певні кошти. Територія роботи нашого ОСНу за площею збігається з виборчим округом, полем діяльності депутата, а то й перевищує його. Але депутат має значно більші фінансові й інші можливості. А керівник ОСНу, крім зарплати на рівні мінімальної, нічого не має. Про який повноцінний розвиток органів самоорганізації населення може йтися, про яке залучення до ОСНів молоді, людей креативних та ініціативних? І річ навіть не в коштах, а в потенційних можливостях, у тих механізмах, які міг би використовувати ОСН. Їх просто не існує. Тому на нинішній конференції представники ОСНів обговорювали важливі моменти нової Програми, яка стане підґрунтям співпраці влади й органів самоорганізації населення на наступні три роки.

КОМЕНТАР Марина ХОНДА, директор Департаменту суспільних комунікацій: – Якщо казати конкретно про мережу органів самоорганізації населення в місті Києві, то, відколи діє Програма, створено вже 141 ОСН (62%), зокрема 64 будинкові комітети, 9 квартальних, 6 вуличних і 62 комітети мікрорайонів. Спостерігається серйозна тенденція зі створення саме будинкових і вуличних комітетів. Найактивнішими упродовж останніх двох років є громади Шевченківського, Подільського та Святошинського районів. Стрімко зростає кількість ОСНів у Голосіївському, Солом’янському й Деснянському районах.

ТУРИЗМ

Кyiv Tourism Awards: шлях до бренду Марія КАТАЄВА

З нагоди Міжнародного та Всеукраїнського Дня туризму відбулася церемонія вручення премії Кyiv Tourism Awards-2016. Лідерів туристичного ринку столиці визначили за 14–ма номінаціями. За даними управління туризму КМДА, нинішній рік став найефективнішим щодо реалізації спільних проектів із представниками бізнесу в сфері туризму. Для формування туристичної привабливості Києва було проведено понад 33 різні заходи, а приріст туристичного потоку в порівнянні з 2015 роком збільшився більш як удвічі. На Кyiv Tourism Awards відзначили кращі ініціативи туристичного ринку. Усього на конкурс подали заявки понад 100 номінантів. Переможці визначалися онлайн голосуванням. Про перебіг конкурсу та перспективи Кyiv Tourism Awards «Вечірка» бесідувала з начальником управління туризму

Департаменту економіки та інвестицій КМДА Антоном Тараненком. – Як виникла ідея запровадження цієї премії? – Задум з’явився наприкінці травня. Хотілося нагадати всьому Києву, що у нас в туризмі працюють талановиті люди, виділити найкращих. А з іншого боку показати учасникам туристичного ринку, що влада міста бачить їхню працю, прагне їх якось відзначити. Сподіваюся, ця премія також стане певною можливістю підняти на рівень вище сервіс і послуги в туристичній галузі.

– Чи планується такий захід зробити щорічним? – Обов’язково. Ми будемо розширюватися, наступного року залучимо київський регіон. З кожним роком рівень організації і критерії відбору Кyiv Tourism Awards підвищуватимуться, бренд розвиватиметься й охоплюватиме якомога більше галузей туристичного ринку. – Які були основні критерії оцінки у членів оргкомітету? На що звертали особливу увагу? – Одним із найвагоміших критеріїв була наявність всіх

ліцензійних документів та звітів, сплата податків до бюджету, надання повної та достовірної інформації щодо кількості туристів, які отримали відповідні послуги. Також ми дослуховувалися до експертної думки представників профільних асоціацій, які опікуються якістю сервісу та зростанням рівня надання послуг. Ми прагнемо, щоб усі учасники ринку плідно працювали цілий рік, аби отримати довгоочікувану номінацію чи перемогу на Кyiv Tourism Awards. – Які ваші враження від учасників? – Дуже позитивні, за всіма номінаціями були представлені дійсно найкращі. Але, приміром, не всі тризіркові готелі мали повну звітність і тому деякі посіли нижчі місця, ніж могли б. Мені було дуже приємно зробити таку номінацію, як подієвий туризм. А у сфері екстремального туризму варто виділити екстрим-парк X-Park, який влаштовує цікаві заходи і має амбітну мету наступного року зробити Київ містом серфінгу.

ЗНАЙОМСТВО ЗБЛИЗЬКА

Світлана ВАСИЛЕНКО, автор і ведуча програми talk-проектів на радіо «Київ»:

«Голос важливіший за зовнішність – у ньому є сила, що спонукає творити»

– Пані Світлано, запрошуючи до спілкування в ефірі радіо «Київ» своїх слухачів,чекаєте відповідей на запитання: «За що ви любите Київ?». Так ось, читачі «Вечірки» хочуть знати вашу відповідь на це запитання? – Для мене Київ – це не місто. Це – людина. Часом весела і безшабашна. Іноді романтична та чуттєва. А, буває, і сувора, і принципова. Але завжди щира у своїх почуттях. Відкрита до всього нового. І неймовірно справедлива. Я люблю Київ за це. І звичайно ж, за його історію. Якщо уявити, що Київ людина і мене попросили б його намалювати, це було б два портрети. На одному – стильний чоловік у діловому костюмі, але при цьому у модних кедах. Такий він для мене у робочі дні. Інший портрет – святково-вихідний. І тут Київ у вишитій сорочці з увімкненим телефоном... І посміхається широкою білосніжною посмішкою. – Фраза з анонсу–презентації вашого радіопроекту – «Улюблений проект про Київ «Міські історії» виходить в люди!». Така програма вже виходила раніше? – На радіо «Київ» за 12 років його існування виходила величезна кількість проектів про Київ. Ми з моїм колегою Олексієм Шевчуком проговорили найсильніші сторони майже кожного з них. І вийшли на оптимальний формат, який зараз є у «Міських історій». Він швидко став популярним. Що нам і підтвердили згодом рейтинги... – А яка ваша улюблена історія про наше місто і його людей? – Знаєте, я найбільше люблю історії наших слухачів, які телефонують на проект «Міські історії». Якось у нас була тема про найромантичніші місця Києва. Зателефонувала одна дівчина й розповіла свою історію і повернула нас у кінець березня 2013 року. Тоді у місті був страшний снігопад. Вона розповіла, як кілька годин простояла у заторі. І раптом у вікно її автівки постукав чоловік. Він змерз, а дорога до метро була неблизькою та ще й цей сніг... Вона відкрила йому двері. Так двоє незнайомих людей опинилися у сніговому полоні на кілька годин. Згодом він запропонував сходити за кавою неподалік. Невдовзі повернувся з двома стаканчиками, що пахли на всю вулицю і парували на морозі. Дівчина розповідає, що у неї в цю мить світ перевернувся. Їй здалося, що вона прожила з цією людиною вже не один десяток років. Що це її доля... Згодом, вони одружилися. – Подаючи себе, як «автор і ведуча talkпроектів», ви свідомо підкреслюєте, що є майстром розмовного жанру? – Радіоведучою я стала випадково. Мріяла, та що там мріяла, і досі мрію, бути телеведучою. Я спробувала все: вела і робила новини, була ді-джеєм, автором і ведучою різнопланових проектів, готувала людей до ефіру. Про радіо я знаю все... Що про мене не знають слухачі?! Певно те, що я не маю журналістської освіти. Я перекладач з англійської та болгарської мови. А ще я сертифікований міжнародний коуч – вчу інших людей говорити гарно і правильно, тобто красиво. Мої заняття – це те, що я випробувала на собі для того , щоб так звучати, як ви мене чуєте з ефіру. Я вважаю, що голос важливіший за зовнішність. У ньому є сила. Сила, яка здатна творити. У мене є пристрасть – перетворювати голос на Мистецтво. – Як професінал – запитайте себе про щось важливе, і дайте коротку відповідь. – Я часто ставлю собі запитання останні кілька місяців – у чому сила нашого міста? Здається, відповідь прийшла – у його людях! Михайло КАМІНСЬКИЙ

тиждень столиці

У Києві урочисто зустріли бійців 101-ї окремої бригади охорони ГШ ЗС України, які повернулися з АТО

На вихідних на Андріївському узвозі з традиційними грузинськими стравами, танцями та піснями святкували Тбілісобу

На освітній виставці, що пройшла у Колонній залі КМДА під гаслом «Навчайся в Україні», абітурієнтам презентували кращі вищі учбові заклади

Екологи б’ють на сполох: Дніпро втрачає здатність до самоочищення через завеликий забір води та хімічні викиди підприємств

Київ пам’ятає. До 75-річчя трагічних подій в Бабиному Яру в Національному історико-мемо заповіднику відкрили відреставровані пам’ятники та нові алеї

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

оріальному

В Дніпровському районі відкрилася оновлена їдальня для малозабезпечених, пенсіонерів та безхатченків. Щодня тут роздають 2500 порцій їжі

В столиці нагородили кращих рятувальників: лише за цей рік їм вдалося своєчасно витягнути з води понад 100 людей

На фестивалі ретротехніки в столичному музеї авіації представили понад 700 вінтажних автомобілів, мотоциклів, мопедів

Відвідувачів також чекав приємний сюрприз – історична реконструкція різних епох від організаторів фестивалю «Цивілізація»

Володимир Кличко допоміг придбати сучасний протез для учасника АТО Сергія Романовського, який на війні втратив ногу. Ветеран випробував його на сучасній біговій доріжці біля озера Тельбін

Фото Олексія ІВАНОВА. Текстівки Марії БЄЛЯЄВОЇ

мегаполіс 9

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Євробачення-2017: як зробити, аби залишити добрі враження про Київ

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Проведення в травні наступного року європейського пісенного конкурсу в Міжнародному виставковому центрі (МВЦ) на Лівому березі столиці вимагає якомога швидше вирішити ключові проблеми району

«Вечірка» поспілкувалася з представницею громади Лівобережного масиву, або ж Микільської Слобідки, Оленою Медведенко, яка назвала щонайменше п’ять найбільших викликів для міської влади, котрі ще можна виправити.

ЗДОЛАТИ «ОЗЕРО» НА ТРАНСПОРТНІЙ РОЗВ’ЯЗЦІ

ЯК ДІСТАТИСЯ МЕТРО Нині, аби потрапити до МВЦ із західного виходу метро, який ближче до майбутнього концертного залу, пасажирам доведеться пройти наскрізь торговельний центр, що збудували просто посеред площі, а далі перейти дві проїжджі частини через нерегульовані пішохідні переходи на розв’язці Броварського проспекту. Шлях з іншого, східного виходу з підземки, ще складніший: тут треба перейти три проїжджі частини проспекту, втім, чимало людей просто перебігають дорогу, де немає жодного переходу. – Влада начебто планує облаштувати додатковий вихід з метро прямо до МВЦ, але залишається дуже мало часу. Враховуючи реконструкцію дорожнього полотна Броварського проспекту, Лівобережка зараз щодня перетворюється на один суцільний затор, – зазначила «Вечірці» Олена Медведенко. – Потяги метро переповнені, а до МВЦ жодного маршруту громадського транспорту немає – єдину зупинку на Микільсько-Слобідській вулиці закрито через відсутність пасажиропотоку...

– Якщо природа у травні порадує нас рясним дощиком, то на Євробачення не потрапить взагалі ніхто. Цієї весни нас повністю затоплювало двічі, а зливоприймальна мережа у кварталах Лівобережного масиву і Микільської Слобідки місцями не працює взагалі, – додає Олена Медведенко. – На дорозі біля МВЦ між будинками №№ 2-В та 4-В по вулиці МикільськоСлобідській щоразу під час дощу стоїть справжнє море на проїжджій частині, а біля Микільського Граду постійно провалюється асфальт – навіть зараз можна бачити на дорожньому полотні провалля, яке поглиблюється. Втім, маломобільні категорії потенційних глядачів, які вирішать скористатися громадським транспортом, не потраплять на концерт і без дощу: виходи з метро для них не пристосовані, усі бордюри по 20–30 сантиметрів заввишки, а пандуси облаштовані під великим кутом.

ЗНАЙТИ МІСЦЕ ДЛЯ ПАРКОВКИ Микільська Слобідка переважно дуже спокійний район, адже

він тупиковий, тут зовсім немає транзитного транспорту. Але приблизно щомісяця у МВЦ проходить якась велика виставка – і тоді район перетворюється на суцільну парковку, коли всі газони й навіть роздільна смуга запарковані машинами відвідувачів. Поліція штрафує порушників, але це не надто допомагає. На території МВЦ немає багаторівневого паркінгу, а якщо його парковка буде зайнята автобусами представників країн-учасниць та машинами високих гостей, то глядачам доведеться залишати свої авто у дворах, які не захищені від такого варіанту. Вихід – швидке будівництво багаторівневого паркінгу.

саме з нього цілодобово у третю за величиною річку Європи скидають буру рідину з жахливим хімічним запахом… Місцеві мешканці сподіваються, що проведення Євробачення на березі Дніпра змусить звернути увагу міської адміністрації на екологічні та інші проблеми мікрорайону і шукати інвесторів для їх усунення. Адже зелений коридор Дніпра посеред мегаполіса – найбільша окраса Києва.

ВБЕРЕГТИСЯ ВІД СТОКІВ У ДНІПРО Однією з найболючіших проблем берега Микільської Слобідки є стоки, що постійно скидаються у Дніпро в районі Русанівських садів з труби «Київводоканалу». Берег, що планує приймати Євробачення і який обіцяють перетворити на казку, не можна використовувати для купання – навіть на супутникових знімках видно бурі плями витоків. – Не дай Боже, за теплої травневої погоди іноземці полізуть у Дніпро, – каже Олена Медведенко. – На очисні споруди, передбачені Генпланом-2020, досі не розроблено проектну документацію, а відкритого колектора «Київводоканалу» в провулку Садовому, 2 взагалі немає на картах, хоча

ЩОБ НЕ ПОМІТИЛИ ДОВГОБУДИ

Ще за часів СРСР на Лівобережжі планували збудувати громадський центр з низкою адміністративних споруд – однак з того проекту звели лише Лівобережний поштамт та величезний офісний центр, що так і не встигли запустити. Нині на території будівлі-примари, власником якої є НАК «Нафтогаз», розміщені якісь ангари. Ліцензія Національної Ради України з питань телебачення та радіо мовлення НР № 1188-м від 12.11.2010 р.

Григорій МЕЛЬНИЧУК

– На загальних зборах мікрорайону мешканцям було сказано, що власники будівлі мають бажання передати її на час Євробачення під арт-об’єкт і навіть продати у разі подовження оренди – земля за парканом є комунальною власністю, – зауважує Олена Медведенко. – Також звучали пропозиції знести будівлю і нарешті облаштувати справжню Лівобережну площу, яку так і не створили з 70-х років, або перехоплюючий паркінг. Ще один довгобуд – зупинене будівництво житлового комплексу біля Патріаршого собору на вулиці Микільсько-Слобідській. Земельна ділянка тут резерувалася під парк, у 2003–2005 роках продана, але 2010 року включена до історичної пам’ятки «Історичний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпро». Сьогодні ж Ощадбанк відібрав у власника земельну ділянку через неповернення більш як 200 млн гривень, відтак дозвіл на будівництво був анульований. Мешканці виступають переважно за створення тут спортивно-рекреаційного парку, хоча й припускають можливість громадської забудови навпроти МВЦ, де зараз стоять дві недобудовані «коробки». Втім, це довга заплутана історія, а поки ж, за словами Олени Медведенко, скоріше за все, недобудови, можливо, просто завісять рекламними банерами і законсервують конфлікт…

ВІД РЕДАКЦІЇ Ми впевнені – у міської влади достатньо ресурсів, аби підготувати і провести Євробачення на найвищому рівні. Сподіваємося, що будуть враховані й побажання, зауваження та пропозиції громадських активістів, мешканців Києва, котрі щиро переживають не тільки за успішне його проведення, а й за те, як виглядатиме місто, чим запам’ятається воно його гостям і учасникам міжнародного співочого конкурсу. Адже всі зміни до Євробачення – це інвестиції в місто.

проза життя

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Скасовано державні ціни. Що подорожчає? Олег ПЕТРЕНКО

З 1 жовтня уряд призупинив на три місяці дію постанови двадцятирічної давності, що визначає перелік продуктів харчування, ціни на які підлягають держрегулюванню – «з метою практичного дослідження дієвості цінового регулювання». До кінця року торгові мережі та виробники мають право на свій розсуд встановлювати цінники, зокрема на дитяче харчування, хліб, борошно, крупи, яйця, соняшникову олію, м’ясо-молочні вироби тощо. На думку прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, цей «антикорупційний крок ліквідує ще один інструмент тиску на бізнес» і не вплине на вартість найнеобхідніших харчів. А що прогнозують експерти?

«БИКИ» ХОЧУТЬ РОЗТЯГНУТИ «ПРОЦЕС СМАКУВАННЯ» – Торговельні мережі радісно зустріли скасування державного ціноутворення і мають намір переглядати ціни в бік підвищення, бо досі торгували з малою рентабельністю, – заявив Олексій Дорошенко, директор Асоціації постачальників торговельних мереж. – Тепер на так звані соціальні продукти націнка зросте з 10–15 відсотків, встановлених владою, до «вільних» 25–40. Треба зазначити, що подорожчання продуктів напередодні зими – сезонний чинник. Проте постанова Кабміну таки додасть своїх «п’ять копійок» (точніше, п’ятдесят відсотків) до сезонного росту. – Усе залежить від того, як поведуться найбільші постачальники, так звані бики: якщо зразу ціну не піднімуть, аби не привернути уваги й не викликати обурення, то розтягнуть процес на весь період, – зауважує експерт. Єдине, можливо, ціна гречки впаде до 16–20 грн. Влітку, коли вона коштувала 40 грн за кілограм, її рентабельність

сягала трьохсот відсотків. Нині середня ціна гречки, за даними Держстату, – 28 грн за кілограм. Але ще не вечір, бо гречані жнива тривають, а валовий ужинок очікується на 30–40 відсотків щедріший, ніж торік.

ХЛІБ І ДО ХЛІБА Для подорожчання молочних продуктів, крім постанови Кабміну, експерти бачать ще три причини: восени підвищуються закупівельні ціни на молоко, піднявся тариф на електрику і падає курс гривні (а більшість заквасок та інших інгредієнтів при молокопереробці – імпортовані). – Підвищення вартості молока не дуже позначиться на ціні сиру і масла, – вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. – Бо

Картопля вже за вересень подорожчала на 50 копійок-гривню. Цього року, як кажуть аграрії, є проблема з її якістю через сухе літо. Надалі до ціни овочів і фруктів додаватимуться витрати на зберігання. ці вітчизняні продукти тепер тільки ми їмо, експорт твердого сиру, приміром, впав з 2014 року вчетверо. Головними покупцями нашого сиру і масла й надалі залишаються країни СНД (80 відсотків), але основний ринок – російський – закрито. Зайвий сир на наших полицях знижує не тільки його ціну, але, на жаль, і його виробництво. Подорожчає м’ясо. Хоча до новорічних свят ще далеко, але нині це світова тенденція. Посперечалися експерти тільки про ціну на хліб. Олексій Дорошенко каже, що цей продукт найменше зросте в ціні –

держава не допустить, попри скасування держрегулювання. Та й урожай цьогоріч дорідний. Натомість Олександр Охрименко заявив, що хліб, макарони і борошно подорожчають на 40 відсотків, бо настільки ж зросли закупівельні ціни на зерно. Ця ж причина – ще одна для збільшення вартості м’яса, молока і яєць: дорожчають корми і для худоби, і для птиці. Пекарі, на його думку, скористаються регуляторною «відлигою», адже випікають хліб зі збитком у 10–20 відсотків, перекриваючи його ціною на печиво зі стовідсотковою націнкою. То, може, саме воно подешевшає? З настанням холодів почнуть дорожчати овочі, які влітку через гарний врожай подешевшали більше, ніж торік. Коли в Києві вартість капусти, приміром, опускалася до двох гривень за кіло уроздріб, то на Херсонщині її оптом продавали по 30 коп., багато фермерів просто переорювали незібрані поля. Картопля вже за вересень подорожчала на 50 копійок-гривню. Цього року, як кажуть аграрії, є проблема з її якістю через сухе літо. Надалі до ціни овочів і фруктів додаватимуться витрати на зберігання.

АПЕТИТ ВПАВ НА ТРЕТИНУ За останні два роки товарообіг у роздрібній торгівлі продуктами харчування впав на тридцять відсотків, повідомляють в Асоціації постачальників торговельних мереж. Найбільше скоротилися продажі соків, олії, м’яса, легальної горілки, вина, цукру, риби, чаю. «Висновок однозначний: їсти українці стали менше», – констатує Олексій Дорошенко. А може, самих українців усе менше? Основа нашого раціону – дешеві продукти: крупи, макарони, картопля і хліб. Але навіть споживання хліба, без чого не можна обійтися, знизилося на 2 вітсотки.

МІЖ ІНШИМ Володимир ТАРЧИНСЬКИЙ, провідний аналітик «Публічного аудиту»: «Відпускаючи всі ціни у вільне плавання, треба знати: на будь-якому ринку має бути регулятор. Скажімо, дієвим мусить стати Антимонопольний комітет. А він на ринку продуктів майже не працює. За останні півтора року відкрив тільки три справи на споживчому ринку. Штрафи просто смішні – 20–40 тисяч. Треба переглядати систему покарання».

Далі від центру – дешевше ринок Фото Павла ПАЩЕНКА

Почому сьогодні продукти? «Вечірка» побувала на трьох ринках столиці Олег ПЕТРЕНКО

Передусім, впадає в око те, що знає, певно, кожна господиня: найвищі ціни у центрі (на Володимирському ринку) чи біля метро (на Лук’янівці), найнижчі – на околиці, скажімо, на Виноградарі. Ціни на продукти, що швидко псуються, також падають у другій половині дня. На Володимирському ми побували ще до опівдня. Покупців м’ясної продукції дуже мало – по одному на трьох-п’ятьох продавців. Але ціни тримають: свинина по сто гривень за кілограм, ребро – сімдесят, сало – вісімдесят. Молода телятина – по 140, «старша» яловичина – 120. Лопатка – 80-100 гривень, ребро теляче – 50-60. Баранина на кості – 100-120. Тут продавці не виставляють цінників, ціну... замовляють на око, визначаючи по-

глядом покупців: у центрі столиці багато заможного люду, чути гомін іноземців, їх здалеку, бува, видно й за різноколірним національним одягом. Вони не дуже торгуються... На овочевих прилавках – як на виставці: все запашне, чистеньке, помите, ще з росою (звісно, зі штучною – з бризгалок). Ціни високі: найдешевша ріпчаста цибуля, найпростіші помідори-сливки і морква – від червінця за кілограм. Помідор «Волове око» – тридцятка, червоний перець – двадцятка. Капуста пізня – від шести, молода салатна – двадцять гривень. За рогом, через кільканадцять метрів від ринку, супермаркет організував оптову торгівлю овочами в мішках-сітках: морква – 3,30, капуста – 2,90, буряк – 2,40, картопля – 3,50, цибуля – 4 гривні. Все не мите, не побризкане «росою», зате – копійчане, порівняно з ринком. На Лук’янівському ринку по опівдні ціни були меншими, ніж

на Володимирському, але метро кожні три хвилини «постачало» сюди все нових і нових покупців – тож і тут продавці старалися не продешевити. Свиняча корейка з кістками – 85 гривень, ошийок – 90, підчеревина – 70-75, м’якоть і лопатка – 80-90, биток – 90-100, ребро – 70. Сало дешевше п’ятдесяти гривень й не просіть! Помідори від 7 до 25 гривень, цибуля, кар-

топля, морква, буряк – 5-8 гривень за кілограм. Часник –100, цибуля біла – 15, перець – від 10, капуста молода – 15, стара – від 5, огірок – 15-20. А от ринок «Виноградар» потішив цінами. По-перше, околиця, по-друге, «Вечірка» побувала тут після третьої дня. Що свинина, що телятина – по 70-80 за кіло м’яса без кістки, на кості – 60, навіть

биток – від 80, сало – 35-55, баранина – 60-70 (майже наполовину дешевше, ніж на Володимирському зранку). За кисломолочний домашній сир тут просять 35-40 гривень, а на Лук’янівці нижче 50 гривень за кг «з торгом» ціни не опускають. Усі сезонні овочі – від чотирьох гривень за кілограм. Навіть найкращі несезонні огірки – по 15. Найдобірніша картопля – п’ятак! А по чотири гривні «другого хліба» в оптових мішках – хоч греблю гати! «Візьму за 3,50», – просять покупці з «кравчучками». «По 3,50 я її в погребі потримаю, – відповідають продавці, – а зимою буде по 10, і черга кілометрова…» Дешевшої, ніж по чотири гривні за кіло картоплі, в столиці навіть на околиці не буде. Такий висновок кореспондент «Вечірки» зробив, відвідавши наступного дня деякі села Київської, Житомирської та Вінницької областей – перекупники скуповують бульбу по три гривні. Або міняють її на кавуни чи капусту по такій же ціні за кілограм. Що ж, хай живе ринкова економіка!?

доля людини

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Екстремал під Господнім покровом У житті цього киянина було багато містичного, а його виняткові досягнення взагалі за межею людських можливостей Микола ПАЦЕРА

Володимир Вукста (Голтіс) – професійний мандрівник (побував у понад 100 країнах), спортсмен, спеціаліст із виживання в екстремальних умовах, командор української команди екстремалів «Еквітес», тренер з бодібілдингу, триразовий чемпіон Азії зі східних єдиноборств. Він організував академію Голтіса «Цілющий імпульс», розробивши унікальну методику оздоровлення, омолодження й активного довголіття для людей будь-якого віку та стану здоров’я. Але за всієї своєї неординарності Володимир залишається дуже скромним, товариським і простим.

ДІВЧИНА, ЯКА ЗМІНИЛА ДОЛЮ Голтіс приречено сидів на нарах у переповненій камері смертників іранської в’язниці й тихо молився. Раптом у пам’яті почали спливати епізоди короткого життя... Ось він, семирічний хлопчик, гостює в бабусі Віри, і йому сниться дивний сон, у якому до нього спустилася біла хмаринка й промовила: «Твоє ім’я Володимир записане на небесах. Але тепер у тебе буде ще одне – Голтіс». І розтанула. Прокинувшись, хлопчина розповів про це бабусі, на що вона відповіла: «Мені наснилося те саме. Мабуть, хтось на небесах хоче тебе перейменувати». Відтоді його так і прозвали, хоча ніхто не міг пояснити, що те ім’я означає. Лише коли Голтіс став дорослим, одна поетеса розшифрувала його так: «Господь любит тебя и спасет»... А от до худорлявого Володі підбігла найвродливіша дівчинка Катя і сказала: «Голтісе, ти худий, як скелет». Після цих слів хлопець прокидався о четвертій ранку й біг до лісу, де лазив по деревах, плавав у озері… І вже за рік дівчинка, котра кепкувала з нього, захоплено вигукнула: «Голтісе, як ти розширився у плечах! Я тебе не впізнаю». І хоча згодом вона побралася з іншим та виїхала до Угорщини, Голтіс усе життя дякує їй за те, що став дужим екстремалом...

В армії він фанатично займався спортом – удосконалював майстерність у східних єдиноборствах. Якось командир оголосив: «Хто виграє чемпіонат родів військ із боксу, той поїде у відпустку». Володя виходив на ринг червоний від крові та все ж здобув звання чемпіона, провівши 43 безпрограшні бої. Тож через кілька місяців після призову він святкував Різдво вдома, що в ті часи було неймовірним… У 25 років Голтіс кинувся рятувати цуценя, яке тонуло, і зламав шию. Три консиліуми лікарів винесли вердикт, що за такої травми виживає один із тисячі, та й той залишається паралізованим на все життя. Але Володя не змирився з долею інваліда й розробив методику одужання «Цілющий імпульс», за якою тренувався по декілька годин на день. Він подумки посилав у хворе місце лікувальні оздоровчі імпульси, робив дихальні вправи, спеціальну гімнастику. А ще хлопцю здавалося, що йому допомагають янголи. І сталося диво… За три тижні хребет відновився, ніби після унікальної операції, а через півтора місяці Володя на «відмінно» склав іспит з гімнастики та вступив до Київського інституту фізкультури.

«ПОПРОШУ, ЩОБ ТЕБЕ ЗАРІЗАЛИ НЕБОЛЯЧЕ» Він змалечку мріяв мандрувати, а книги про екстремалів зачитував до дірок. Дитяча мрія стала сенсом життя. 1996 року він із товаришами здійснив першу подорож Саудівською Аравією, Іраном, Туркменістаном і Казахстаном, випробувавши на собі 54-денне голодування. Але життя змусило заробляти на хліб насущний. Довелося з друзями переганяти з-за кордону дорогі джипи. Під час однієї з таких поїздок він опинився в іранській камері смертників… Вони вдало купили в Омані три джипи й рушили додому. Але Сирія не відкрила їм віз. Тоді Володя запропонував їхати через Іран. В’їжджаючи до країни, треба було здати фото- й відеоапаратуру в спеціальну скриню для багажу. Але Володя ризикнув узяти із собою придбану під час цієї подорожі

Бог тебе почув!». А через два дні його привели на допит і поставили навколішки обличчям до стіни. Думав, тут йому й смерть. Раптом ніжний жіночий голос російською мовою почав розпитувати, хто вів машину, коли він знімав з протилежного вікна. Голтіс відповів, що сам кермував коліном. Його вивели на подвір’я, посадили до джипа, дали камеру. Він показав, як усе робив. Поліцейські здивувались. А коли він ще й проголосив палку промову, що всі люди – брати й Бог у нас один, перекладачка навіть заплакала. І його… звільнили.

ЗА МЕЖЕЮ ЛЮДСЬКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

справу вже передали до центру, а там тебе не пожаліють, адже ти зняв три військові об’єкти». І показав на його відеозаписі ділянку залізниці, дроти високовольтної лінії та стовп. Дорогою до в’язниці Володимир розповідав йому про Україну й так зворушив іранця, що той пообіцяв: «Я попрошу свого друга-слідчого, аби тебе зарізали неболяче». «Шпигуна» голим кинули до глибокої ями. Воду та юшку йому спускали на мотузці. Під час допитів били, вимагаючи зізнання. Потім перевели до камери смертників із 12 мусульманами, які давали йому їжу, але Володя відмовлявся, аби швидше закінчилися страждання. Якось уночі йому наснилася горлиця. «Тримайся, Голтісе, – прошепотіла вона. – Невдовзі все зміниться на твою користь». Прокинувшись, він дивувався, як у камері без вікон може бути птах. Але саме того дня їх уперше вивели на прогулянку. Коли зняли з очей пов’язку, він глянув у небо, а там... горлиця. Співкамерники, яким розповів про свій сон, закричали: «Твій

Володя не змирився з долею інваліда й розробив методику одужання «Цілющий імпульс», за якою тренувався по декілька годин на день. І сталося диво… першу в житті відеокамеру, щоб зафільмувати дивовижні пейзажі. Захопившись зйомкою, поблизу міста Серахс він відстав від хлопців. Раптом з’явилися поліцейські... На допиті слідчий твердив, що він американський шпигун, який перевозив наркотики та знімав військові об’єкти. Таке обвинувачення загрожувало стратою. Володимир заходився благати через перекладача: «Я знімав лише природу вашого прекрасного краю». Це зізнання трохи розчулило полісмена, і він сказав: «Я бачу, що ти чесна людина, і відпустив би тебе. Але твою

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

кур’єр «В

столиця за тиж

Найзручні ша

Газета Київсь кої місько Заснована 3 січня 1906ї Ради року » 10–1

програм а

Передплатний індекс

37607

Купити газету «Вечірній Київ» можна у мережах «Союздруку», «Київоблпресі» (Київська обл., Житомир, Житомирська обл.), поштових відділеннях Києва та області.

ЛИШЕ 14 грн на місяць

Оформити передплату можна у поштових відділеннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

погляд

Вечірній Киї В | 8 жовтня 2015 року

з буль| баш №40

ексклюзи

Вечірній Киї

ками ми и

(19170)

Гарантія дод

квартал 2015 голови КМДА на IV року.

Вадим ПЕТРАС

тема номВ | 8 жовтня 2015 року | №40 ера (19170)

в до Дня

Вечірній Київ |

31 березн я 2016 року

ається

| №13 (19195 )

ЮК

У першого жов 1991 рік. тня заступни Левка Лук’яне 5 рокКМДА ка1голови Володимировича 20 вітають у Леонід ФРОСЕВ нка біля стін №40 Ігоря Ніконова (19170 громадян Ради після Верхов У «Макдо ИЧ особисти ) – першого ної й прийом проголошення нальдсі» вівторка з Незалежності вул. Хрещати хрумтіли 16.00 до 18.00 к, 36. картоплею. троє чоловіків урвати, а • Телефон на столі лежала Перед ще популіс посадово Якщо в середи ї особи, відповід велика профес ними на виборчі тські обіцян організацію камера об’єкти ні 1990-х ігри… Типова особистого альної за ся жорсто ки, передМарина розгорт вом догори ійна фото202-74-40. прийому картина: ка конкур ала-МАРЧЕНКОсьогодні торгов ська вежа. Фото Бориса громадян Пригадую , наче Пізаннаприклад, ентна боротьб підпалюванням Схоже, ельні • Особисти , завтра на вона Корпусенка предметом й виїзний Голосіївськогй інше. 2010 року була головн цьому ж якряди ліквідували, кримінальним и та стріляниною) а (з прийом – їхньої розмов кожного місяця прокуратура місцічастин під суперм им о району а третього вівторка копали а імперії нальну між – … тож я з 17.00 до аркет. фундам, ент зити», тобто и групами за право Україна Іванова справу стосов порушила кримічена кордон РДА та у четверти Його назива кажу: камера и. 18.00 у Печерськ була отоніяка,K– кивнув тримати МАФи приємс «МАФіо ють мораль ом. й вівторок но керівн вже торгувати 17.00 до 18.00 тва, який на світ Божий тетом – Пане Ще до револю кожного місяцяій ним Страж на неї перший геть під контро ика підУкраїни.тут, то сьогодн авторинезаконноі почали пець. – Але Олексію, у Шевченк МАФів, дали І • День та лем, кажуть з іншого про ції пройш івській знищи хлосебе. була З 30 вересн волею встано у нещод Україн і конторі ситуаці час проведе вивчати , що, мабуть ґатунку ізольована Сті люди РДА. ла міжна вшиМи вив авно а також побачили: нову. я долі дерева дещотак сталосяЗазвич я 40 самі ння ай стражд Кажуть, будемо не хочуть купляти у Києві лефонних Російськоюсправа , родна конфе валися, стали . Рекетири давно опинилмає, тему «Як , кущі. так, але, роджен зверненнями за численними , що ліній – кожної прямих «гарячих» раю у нас торгув али принай ася уідовгій хоча жили Згодом день ня країни подолати легаліз ремонт прості люди, ремонтувати. али ренціягроші темні, ця ізоляці імперією, на- крамни до 18.00, непасажирів у цих уодно тяжіют «порядними», шухляд в рабстві збігся ділилися на є, а на втратили корупцію?», такою суцільн народж тел. 202-76-7 другої середи з чав роботу був свідко На і. Бо свої?! з його днем однакення. , однак не я досвідом 17.00 бюджет ь чках. 2012ою, які не здібнос нову У заступни х до 6. була то все новий тролей розпосумнівн 24 на м ні. що діяльно у. ті серпня демон якій Різні статті країн. Що представники до чогось ка якяза радянс пропону часів. Крім він написа року ої торгове маршрут тажу сті. бусний доброго. вича Пантелеєголови КМДА Петра метро корисного року десятктого, в Акт пробіля 1991 №46 льної –різних ьких І що? – спитав «Дарниця». ів кіосків заходу? нас ізолювНа фронті «інф о Ва В Олександ наших попере України, ва особисти Незалежність має містонабити ська – Голосіїв «Вулиця Марша оренду рого другого другий хлопец Фото Павла вали Підприємці, за али від боротьб й прийом иРмп від цього льз МАФам Рості дників – десяти Пащенка тут павільй четверга м картопл Старі Схеми ський парк» – кожно– По-пер як не був учених Верховна який прогол Р и упродо сіївському не знали, з 16.00 до ь із які художн ліття напрац осувала Хрещатик, у ГолоРада. ьовано вж – Та замаха ею ротом. иків, ук 18.00 на вул. однієї фірми, що вона що они ,влітерат районі, а 36. орів. Від і пропоз мадськості ше, ми привернули Раїнсь ким, чимало ицій. так Нині вони на но Вийпільна цього має великі з 2 жовтня вся ходити • Телефон запрацював творили Чому лад антико А додокуме і не усього тах. до нашої що того, б неспровес нтами. увагу використовую тав ним рішень і підпосадово То гронаші муністична були по ремонкамера глючит арсенал новий тролей ційному духовні варто ї особи, відповід узяти знову того, що негара і камера зди ти ревізію » організацію – Ви часто маршрут засобів, напрямку, роботи на антико Комуна діяльні ть велики отці. то камера смертн бусний чого створила з : на озброє на Троєщи сть, викину особистого альної за захищаючи льники Від відмов ну. Нацько наголо рупрозповіли поділилися йиків, , то об’єкти ь, то об’єктив, національно коління концтаб 202-74-56. і мордов итися? ємців прийому ння,шувал ні «Вулиця своюори, і депутат про зроблен вують цілі на вулицю в... були ізольовнація, ли крам нує ські громадян ви хочетеK Милославська– №47 по- й одне Сьогод цікави «прикр свідомаа від и, що підтримку планами. По-дру що ні дехто підпри-ані. • Особисти , е, – дев’ять Кажу шефові: , кіоски забрали на благо вотчиська діяльні майдан ит ція метро пропомолодь ге,Метало й виїзний колег з інших головних центральній експеріз вільної України имент: отримали чик. Киянка років камері! сть «Мінська». – станкуплених т я » : на штраф– прийом – посол Німечч четверга наших Що потріб запров Лук’яненком країн. Наприк брухт! частин – І все кожного Надія адитинадбан … З Левком деяких з 16.00 до новація – Ще для усіх і містано ини в Україн – І що? Дубков це мало у 18.00 у Святоши першого ь. правоохоронц тролейбусний одна схвально лад, робит та кожного заборо МАФів а «тризберег слідки... пондентка спілкувалася коресвідпов и,зону нну і Крісто–фНесу – знову поцікав . І поступ висловився третього четверга щоб його №29, що ти та нській РДА її. ідні ів, «Вечірки». Або ж наоворозвинути? ився другий Солом’янській Вайл чиновн тронного розпочинаєтьс маршрут в ремонт інше: створю з 16.00 до – Згадає розшир – Ми думали иків… урядування про створе ювати . РДА. . залізничної Подиви ння елек18.00 у «Дарниця». я від • День та ватимо, Проплачують що це дуже лися: у вас, Не фокусується. тимчас що ові так: якщо в час проведе їнської нації, Україна погано, Раю у нас А до торговель 1991 року кажуть, бек-фо За тижден продовжено платформи «Зеніт» ефективнийКиєві. Він живем значит ні ння прямих та була вокзальна» ось рух трамваїв лефонни визнав ряди, немає з органі терито о корупцією. ь, у нас ь, полагод , як це практи х ліній – кожного «гарячих» №15 «Автоге до станції нами. Купува вони були заробіт скрізь , а ле ми зд кус. спосібзнову та зовую ть рією, яку кують у«прост й інжене или. Через тебороть з 16.00 до метро відновитися №18 «Контрактова деякихрілюва четвертого атні на ве нний завод неби начали в Амери Джед Бартон А голова місії мітинг ри фокусується. 17.00, тел. європели» два дні крутили засоби четверга столицях, – Він відроди и-про9 жовтня USAID – Левку площа – – вулиця лике йських ці фільми У заступни 202-76-76. дивили російські масово їх тут Несу Україн . вулиця Старово Григорович скажім Староміжнародногонагадав про те, ся:ау вас тести «ображ ка голови в палац ї інформ , го, відбуд Інформаційниі на цьому заробл нав’язу життя присвя Було б бажанн бек-фокус, назад. ПоКМДА Михайла що й Радуцько ації. тижден у, кзальна» вали нам о, Париж розвитку Агенці еував фортец Розумовського особисти яли. з корупц ь язалиша треба ще них покупц тили тому, ви усе Борисов з має допомогла я. імперськуі. Вони домігся, українським, й простір як гію. залежність й прийом Подроб ної третьої ією. ти. Я на Коли у Раніше ів» та жугаранті щоб неідеолощоб прийн і у Батурині, боротьб ицігромадянK– ича не був п’ятниці 1992 цей України «підприємців так ним юі на їхній їм показую їхню пласт році на стор. з 12.00 до кожГолодомор потрапив голоси на вашу Хрещати Регуля яли закон відбулася. містобули роботи Україн кажу, так ремонт: 8, 17 14.00 на вул. тори к, 36 (кімната ». дівній до рук людей, і не став, бо в у пронезале думку, Які, Блокують це ж ви, наремонтували – А як саме сфері жною • Телефонтепла наші 516). добре, і він – це, безперечно, про байдужа. приват здобут встано був плений яким Україна роботу і закрінайбільші розпочали зачекайте. и посадово изацію влять у ки та ціннос допомогла? за тими, Олігархи . Вони: ой-ой, дуже це робив комунальник , телевіз – Агенці 50-ти будинк ї особи, відповід За десять хто умів організацію речі, які газети, які канали заснували ше грати ті? ійні – За 24 роки, я виділи більта радіостали ів перетворилищиро. Але були особистого ах було Леся КЕСАРЧ альної за на публіку писали, свої за допом ла чимало камеру. Ось, мовляв хвилин винося У столиці звичай на жаль, 202-76-1УК направлено прийому №2. Він що їм потрібн Охмак поганого, «підприємці . Мовляв ть його на Кучму ним товаро закінчено 6, 202-77-2 огою коштів було багато кинь! , які , вже готове. громадян евич, отрима не виправ на заходи , але є надзви рупції, – тітушо 1. капремонт • Особисти ,– директ крема, вже о. м. дав тих Приякі на нього з подола– телера явище – к, фальце 1,3 мільйон бочі місця ор Держа чайно важлив ють й виїзний – Яким шляхо Південного виконано ро- вної діоком ння мірює І що? роки прийом – і зарплат як я вже покладалися.сподівань, шивих учасни копонеділка панії, бетонного роботи із е мостового м треба кожного першого температуру, щоб повер мені погані, лікарі часом переуч незалежності и,зателеф казав, одним а доларів. Окрім – додатк місяця з бюджет влаштування покриття й запроп було переходу. – Що-що індивідуальн ові кошти того, ?! стали Часто ській є впрова а в підвал ків АТО погані, вчител онував, купити онував з литого навантаження ування РДА та третьої16.00 до 17.00 в ГолосіївЗо«к иївськ чуємо: верхнього Нічого! духовних нутися до справжйти, дження «Тоді У нас був це дуже числі на (сьогоді – із ключов в тому канал. гусасфальту, цілої нації, ий теплов ихУсі а що робить ваша за заходів електр п’ятниці і соціаль шару компле та колива погані. позити Дарниць де опален е Зайшо ціннос засміял щоб Респуб ні віче ніх автома асфальтоий пункт, онного урядув з 16.00 до навіть діють що здатен ні програм і містян кій РДА. кс неповн вний процес вши на тей україн ня. Щоб ися. Настрій ння споруд влада, лікансь або п Роган зможе бо ми вважал спочатку благоус16 тизована – Шляхом 17.00 у жвавіш и ка витримувати • День таи сплачу портал оцінності, та партія зробити трій». тивніш ання. и. розпод ців? Російська годин компанії . Але ав. систем деякі поліго за енерго поширення вали менше Наприк час проведе им викори ефекна добу іляє «Відкри тий значні а уже КМДА у підроз або п Риймаяло князя, шкіл з українс все, дуже добре. и, що за кордон вала нашу лисьщо поімперія лад, копослуг бюджет тепло по українських ння прямих запевня ни, телефонн говорити – А оце стання джерел вам ли: енергії та и? Відпов ізолюом », кожен Мешканці видатк ділнедавн де треную ємо: нині хочеть их ліній ькою мовою ло його «Міська и покварти може вати свої при ся»,влада роки, тобто Таке життя тривал усе створи Найперше націю від цілого зменш іда- «гарячих» – кожного рах. о ться – школі, цього ремонт об’єкти – 11.00удо Хто зустріч побачи столич » сказав ла , такі ити створю для вас ховани кінофільми, першого зможут систем контробудин дитсад світу. в після у ти – цензур бійці в балакла 12.00, тел. і. Я запита них202-76-7 суми наразабрав. Майже почали він ну програ будинк ку тепер лювати вівторка з ь заощад х коштів ку… Ви Адже у нас коштує з поверн нація була три покоління. о 72 ні газета, ою. Ні листівк Заступни встано – Бійці Україн є авторитетом? в, скільки дали может вах за му . 50 6. ах жувати на видатк та сама історія: влюва к голови ення місячну платіжках, почок ні багатюща телепередачі. Наша викликом). тисяч ні й самі и аж встано е у гаранті регуля це комфо а, ти теплоз питань до закупів ської повста влюєм доларів опален армії та архітекту століття публічн партія своєї історії зіпсована, бо не без відпові книжка не могли історія – тори.ри обирати чи фарбув ртного Це вже щось містобудування він о регуля ю, а зами . Але наша ання -стін.у 50-ти лі ламне Цепроводи знову ого бойових боротьби чотири нської мала вийти частин знала схоже на дного штамп собі необхі просто тиждень темпер і не мала глючит тори тепла ми індиві таких тощо), ть та мадян дуальн а груп У Націон будинк ру особисти дянам» ювали за систекраїни тоді навкол навкол атуру. ь. грошей «МАФі громанезале Я уявлення ОУН, які кожної першої дну низка Лаудер у. По-дру ах. Якщо їм й прийом альному . Знаход за незале ... Пил несу,службо о Україн ишній світ. озну» . Їх мав теплішберуть. імперію, Кажуть их теплов а вонивих – міжнар вопро в очі. ге, пункті ились окремі жність історико-архіт «Ця систем – «Відкритий середиих на вулиці 17.00 и стояли завдяки жність ає, : у вас (вул. Госпітал 1956 року. не розслід лісти, які у сфері ся горбач яка, можлив ники, щоб І коли почала на вул. Хрещати в, розміщ місяця з 16.00гроДо речі, одний ня тут спільні радіоглуш–подача бюдже хтось його ЗМІ. слідийвтручан повніст ізапункті тепла журнаробили короте уваньM– ектурному овська демокр такому усе обіцял наш народ ьна, 24-а) Цей повста України до ених к, підвал о, у 1980-х мована Коли й підго- магнат роботі • Телефон до будинк до кварти пертів – це лише запрогра- т»зменш ується хрещен «Середньовічн тувати стична розбир діяв 11 років, передачі. комуні Україна Розкаж кордон музеї відкрито . Усі жителі в.ю не слухав и посадово у 36. і неуснилася ів. Погодн на і предст харчув нькі фільми нський р авникі громад атизація , холодн платній єдину схемуипочала ав, – тож ому батьку ах один тріщати іть, будь ськості стала незале «ворожі» Але найрезонансн «Київська фортец ання, ,махіна перату ї особи, відповід із-за рух і страти і Екс-ди цього колект ивноніше і регулю не отриму про основі. систем ішає , екс-ректор й ремонт подачіорганіза , корупц ласка, радоклад саму розташ голоси. По-тре як Могиле в влади курс «сутінк моги із риви серед це були невели ування цензура, – тембудинк Польщ автома Якого а, то він жною, зникли покарання». Кажу: вання альної за теплацію особисто нено. ійній я» ішу виставк ції – програ ючи допотимчас у- пішов закордону, втручан у му. можут Департ у, Словач хлопці, заборони кі проДо речі, раді.ня?! цій Антивич. все буде – У межах ами Середн -тично го прийому того антиук 202-77-04,дозволять – каже Віталій ових тє, рішення, Глядачі здійсня Усі ключов вблагоу у цього року тикору додаєт ь прийн цям заощад аменту я, строю звільне директ чину, Років чотири по-ваш і відкрив учасники забамбулення споруд припипотім популярна світ. Україн нізвідки. 202-77-05. мешкангромадян програ ідіота? На Кличк ься», ьовіччя», пційно місько щоб та збереж раїнського Румуні орів деяких яти ому, і в Україн і заходи . кладі жувати • Особисти ми Smart ,– не підняли температура ть історич середовища, ї програ но.ення схожий виставка, Його го ці ніби вперше ся цілий тому побачать ю, а бісавідпов Інколи була людей. о. його Крім у куратор анкошти. мені шкіл уже й виїзнийенергію цього нами втілено їх просто ний екстім плюс 16окрім з англ. мовивночі танням звуку, на якій предста білого прапор природ того, знаряддя ж у навчал ідними коли до (у маю прийш а нині напрям купуватиом – «Розумції City маразм переприйом –та у рамках з’явилися ЗМІ. Порозбир градусі 16.00 в Оболонс ного ьних Московія розпор в життя тортур. Це – народн від вас «Відкри у доходи світла та не місто». а, у другу прокид Кличка ати, ядженн Україн в. А коли реконс інші. теплоп и Дмитро в столиц закладах працював ли йку кількістю, задушила зацікав гаранті тоговони ий ть. науковозробит Вони не із шкіл – Але ж спецефектів. влено натуральні аються яктрук–ункту депута бюджету» голови Авт.) Наприк ями 16.00 в Подільсь ькій РДА, четверто середу з і були й такі Білоцер ю, лені такий е профес Фейсбу що виКМДА, своєю і вони переста були , наприк встано Віталія колишній у переви зразки з ініціат теплов дження ковець собі чиновпередбачені т лад, в одній ранку, – реалізо ник із Одеси це ку, що на ї середи ійно влюют З цього лад Ющенко кій РДА. Адреса иви: і насоси моїмиМАФи хованні Де на лівому викорисми вано та з 7 «Елект • День та ли існуват президент плюс з заміну вікон. розпов логіка? та ься безкош «Електр до 8 ронні поколі завдяк ще одного бюдже розпор . !Це дозвол був патріо ів 20. Цеонні «Міша-карман украна прізви час проведе у товно? березі демонт корпусить бити рівном и. и роботі тні кошти раз налаш «належ япотрібн із таких них «див» послуги кілька людей ння ще залиш закупів не зміг Їх заміни том. Чому у Київра кабінет ння прямих сько телефонн розумні депута али одному о один – А вони? зро- ди. техніч майном», тувати лі», », «Систе ірніши овані нічого зруши – Теремк і директ мереже илося ли, але лише тського их ліній – «гарячих пропозиції ». Тому не дивно, він живих на контро нішим м та комфо «Єдина система з найоді ма управл така вих не нахабс ора! Не лише перша » Симчич, кожного 14.00 до 15.00, івська, темперні За підтрим розпод ти з місця? прокуратура що озніши – Уперли «зависали»… лері, корупц іння 19. ртдругого петиці або «Качок мафови який є для . Це Мирослав ків на атура І іл тепла тво? х ія, ні. Але в ки Департ ся. Я пішов тел. Тобто,чальств призвісько буде ї»постій змушена – розпов У заступниластівк та «Бюджй обліку» а. 202-76-76. це четверга обладн у будинк «Електр ним автори з мене мораль уникна. КМДА у столиці аменту промис час повтор чи до свого ідаєелектр ати подібн онбула визнат2012-го ка голови Місто планує «Х5» но»,ет участі» у. ристовував », який неодно ути гендир Кажу: тетом. Я онному випад них наКМДА в мала» Старосте у підряд ектор одній ловості разово ими перевір відбула нас и: півсот . урядуванню Завдяк ків, Ганни Вікторівн обслуго вогнеп «Під уже з іншого місці деяких з ними тут із ців, лауреа –А компан нко особисти прилад кварти ника, мінімум та розвитк колидоговір викося урочис ок з’ясова ні будин прості ирі спекот альну організовував вуванн ами ії що встано буде юрист у перебу тів и кожного зброю чоловіком громад я – от і но, другій прийом громадян ків. А йякщо но, що на демонт погодн зведен на себе виправ вання громад і такяни другого певний радикальний вирішу якості продук і фіналістів регіона та церемонія нагороду підприємництв влюва – холод посадов і регуля доно.гавкаєт самоможут зоними Роа вйте. Наш ти наопір незаконних вплива вівторка з вони час з’явля ованих МАФів а діяльн ян у кабінет маном льного етапу ь якось теплов Послуги ла ції «100 кращих ження 16.00 до 17.00 – Огляну це тори,ців. Встано Сергій ної ради? через к,дають, рокуХрещати то наступ демонт кіосків 36 яких мали ься. істьажу лися нові, будочку 29 перемо і лічиль будуть автомаміняєм влені Схоже, поФіщук. ах Антик виключ о сервісн ». всеукраїнськог переможв нову на вул. ного Отже маємо • їх будуть(кімната 319). ники у майсте товарів тимчасові орупційжців, а саме: ить можлив «Ремон власники заощадити устано встано Віталій скрізь.Телефон посадово Головному – Так. Будь-я т взуття» Тут 30% о конкур і «подяк вку і мер цтва продов ордери, рню. ожуть влюва ість вимага тизован і, і ся допом обізвав великі, середн України». Міська Кличк ї особи, таких виклик виклик організацію … Утім,кий , су и» за той тиальної о. відповід тепла, самі ольчих товарів третій ння влада пропозиції. у цій Наталк досі особистого і та малі чи іншийпогодн архітектури управлінні містоб отримані в а з компан важливо, Систе справі може й працю вали. лише товари, продук огохабара акиянин за«Багато киян найголовнішиів для міста МИКОЛ 202-74-0 регулю підприємства відзначила прийому їв. Він був систем ма тепло папірец а ії, Але бороть удування що проект Після надати АЄНКО 3. мить громадян обмежуєтьсячимало ь. Іперших цію виробн , підприємства, що нестач двох погрому явно старши який «викрити КМДА». Прокуратура дорого регулю вання . Один та дуже вання громадскарж з виробн додатк ба із зеконо аться на які надают передб • Особисти ,– з корупц у тепла влада заганял х: упродо вартісн випускають жінка і повного ичо-технічного ово близьк весь надані вж лише иачає переда . й за сиділа й виїзний пообіцяла в будинк багатьо ь послуги ією а – прибли всі робото контролю пла, впаки, Насмішили. Фотозлочин нане а ціразом промислові тисяч того – Менічу бюдже прийом а отже автором о 20% х років купі взуття ний ланцю ах чи, ю ради. питанн у побутов призначення, Замість почнем длявівторка зно за викори усе це – тних коштів – кожного і коштів наодногомісяця яч 300 четвер- на спеку, коли Коли ми і гірко майже ій та виробн Найботео потрош кардин жок…». силь, бувстанням . нагадує о Рний об’єкт Нагада в тупик. . з 16.00 дає вона лючішими сюжет: через зміну РДА та третього тоді о Сьогодні альног «Фітіль ки доклад плакал ичій сферах підприємства, а. А поруч кожен а. в Деснянсь погодних умов гумо ємо, що годинн ». Там корупвирішення дуже приблизно та із чиновн лися місту вельми вівторка з Вигляиковий що йгостро ми лишаю кій вгалузя зграйк і ук ати з яскрав зугозберлупу . квартирі рамках витися з тепло, еликобаного РДА. на стіні під ним(впродум Раїнсь ційними роздивляється иків Р – уЧи майстер ться, 16.00 у Дніпровс так: іззовн еження блеми що призво важлив розуміт освіта. енерусіма цими надто виправдани Ритані хитається плакатикамиами тусуваї іУкраїнц стоїть датчик т Ракто регионы» кіими – полови у міська складн мабуть, «попро і • День о-о, скільки дить годинник. шує програ вірити, що воїькій влада викликами. о спраАнтик ої часто крісло. Ія ) име, нчасті хлопці та Ри. та час проведе , який до додатк м було сити», провтрати енергі підігра ЖКГ ям завер- Каже: орупці рішенн бруду, сто я, му щодо громад перш – шестер Рина ые і мали ти тій Перевір дівчата. м а«Молод створе Хочеться оразів йної ради? закида ння прямихвинього може телефонних лися, пружин ти. л евиць в ніж 4000 будинк торгівл ї та додатк подума бажанн забезп руках ння кагеть рахунків, Відома Вони ще ють, – Так. всіхзносині безкоштовно,чи іншій «гарячих що цегасла ечення ка і. Щоб у а не проти цивілізованої ліній – кожного керуючих я є,мусорн слугову оберну бізнесо британ чим Раду, а триових ів ослабл які » «Киев нація, теплол то до тися. з 10.00 до вання вій ська для цій отримують речі, очолює Приходьте компаній Я розумію Левицьгрупі закон і у більш ик!». Проти яка дуже не рынок звісно) За останні першого – треба сфері торжес ічильнаиками, письме житлов 11.00, тел. (не ка категор Парний бік міський , спроби з обкорупц , що всі випадк вівторка нниця українс за місяць. міняти. любитьи н е ого фонду Віталійніж 3000 місяці люди вже МАФів 202-76-76. за твував ійної

та Кабміну НІМЕЦЬКІ ФАХІВЦІ– велопарковки ГОТУЮТЬ РЕВОЛЮЦ ІЮ У СТОЛ Нові трол ІНФРАСТР ИЧНІЙ ейбусні УКТУ РІ рути марш

Жереб к ин

ОЛЕКСІЙ РЕЗНІКОВ ПРО ІЗ ФРОНТУ НОВИНИ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄ Ю

Заступник Київсько Олексій Резн го місь іков розпов кого голови – з корупц секретар ів «Вечірц ією і які міськради і», труднощі при цьому що нового на фро нті боротьб виникають и

»4

уто

Віднині па Боротьба ртії мають номе ри за симпаті ї електор у виборчому бю ле ату стає все запеклтені. ішою На Південно

Голова Київської запевнив, ТВК Михай ло Тереще є доскон що процедура нко жеребк алою ування

Незалежн ва Олексіка ості Ле Як зм нш й зніков: «Пвко Лук’янен «и Кти рісло Ре утін спр ко: ра хуне хитаєтМ А Ф и ки ко ьс и ни н я й зажте е У пі м має країну з д ко го пло д’є ?рупціонеро як об м» кт» facebook.comприйомів громадян i прямих («гаряч /vechirkanov a их») телефо twitter перши .com/v нних лiнiй м заступн echirkanova голови міської держав иком vk.com /vechirkanov ної адмініс Київської та заступн трації иками a

Біля мерії

Роки незал ли часом ежності стапереучув ання цілої нації , і це зитивний дуже попроцес

завершили му мосту ремонт

«Середньовічн і страти у «Київськ ій фортеці» і покарання»

Названо кращ их

Послуги будут ні, і це виклю ь автоматизовавимагання чить можливість хабара і «подя за той чи інший папір ки» ець

Тротуар на Хрещатику перекрили напівсферами Хрещат

Хто очол ив Зал офіці йних деле У столиц і обрали гацій нового кер особливог

Наше ко ріння. П

ишаємос

Суперпопу про своє лярні у своїх кра українське їнах походженн письменники й артисти я не

я…

забувають

нагадувати

ично це гучні звільне й юні політи й собі щось Кличко. з яких Ну й назива бюджет плакатиМи А власни одне засідан «Корот на наявніс директора уже встано війною складової и корупц ького наводимо -тужик годинн прилади Особли історія походж ння (заступвлено. пішли ть ня не ка Департаменту ійнихспросто є ціну.уже «рєшал вує.ки… порядок. наповнювався. ика йому: ву увагу кияни все трактор З дозвол розглян ення дій Її перший шей – годинн 2005 не наступ ника Вавриша, буде приділ розпочалася. Але ж як еш. Зараз,ів ». року у велики Марина архітектури ніяких ще ходять по-українськи» опублік закупів та стрімко ати керівника ик гроважливо на х ований з вимага лям із наданн кабінет ено тендер через Андрія же чотирм усім «рєшал на старі граблі, «Київтранспар ставколи вийшов роман ами, стикаю ннями віконце ЖКГ. гарантії. бестселером, І показуєя всіх ним а десятка у Велико «віддячити» дати відсіч ам», які гаранті Така ксервіс прохання ться послуг у стер: ж ситуац ми мов. ків. Народи схеми йний а-а, у» комусь талон. ія і в школах звертат двадцятилітнвитягують на світ сфері ії ну так У тому числі який сьогодні переклбритан тендер ,M– велике лася ися щодо би одразу ів, побори Майном гарячо Згодом Левиць Щось там лихі й українс . Пробле адено майьої давнин цього ка 1946 й казали! з батьків ї лінії: +38 переїха почакл за телефо ми ькою – мовою и. , погана райте – годинн ував, усе, каже, з родино - року в таборі для в Універс (096)ла її батьякість 588-1 ю до Англії, итеті Кіла біженців забиик працює 1-88. сить гаранті де в у Халам у галузі науковАнглії. Працює доцентпроживає й нині. Німеччині. йний талон. . Віддає і проКатери е, ні! Цей десяткі Навчалася на СКРИПих дослідж А клієнт ом в універс в книжок талон – від йому: НІКОВА ень ЗМІ Двірників итеті Шеффі . Я по ньому швейної та комунік у центрі міста машинки. лд ще телевіз ацій. Авторк червоного холодильник тепер видно ор а кількох кольору, Повноваження здалеку – і електро відремонтую, в яку прибир би вдягнул Розповівши бритву. завдяки новій депутатів БПП Єгора о альників від це, чоловік Печерського КП «Керуюча компан формі та робітни Фірсов явся. Але сам засміТоменка припин а та Миколи ків ремонт хлопці, схоже, ія з обслуго району міста Леся КЕСАРЧ коштує близько ної служчому кумедн вування ені. Про це Києва». Кожен не розуміл оголоси УК Фото житлов ість. 270 и, в в спікер Верхов Григорія ого ків – Олекс гривень. фотографією, – А як він Кубланова Двірникам новий комплект спецод фонду Володимир ім’ям року сканда та Дмитр андра Бриги нця обіцяють Гройсман. ної Ради ник?K– спитаввідремонтує холоди «Неприпустим та прізвищем ягу наступниками видати ще а Білоце Їхніми працівн за все це льодин. праців ників.льними мітинг Економіст о, щоб у вівтор ок рковц я. й бейджі вигляд. Тому – Та це ж будуть питанн столиці Україниика. за стали Олекса в парламенті У з вони на Профс пілки ами гумор! «Фітіль гоустр прийнято ропот«совка» приємства зур уже мав освітою Андрій парламенту я блазасіда нні ік і надхо ндр Бригіне одягом, в «енеою. двірники рішення підМа»! Був за Дмитро Білоцер такий » зОкрім якому їм дженн -над цього мали неохай забезпечити ць та склали магатий до підпр кіножур скорочення. протестували проти «ЗОД» (Зал досвід керування народного я коштів Висмію буде присягу умов», – нал сатири бРатиму меру в ісли.допоковець. иємст вав усе, ДП депутата. заявив предста комфортно працюв робітників новим ний ва, що Кличку п ет РоКиєва чний. прива блюва плану офіційних Пасажиропотік Віталію упродовж офіційних делегац партія та п авло їхнім другом «Вечірка» вирішувати Мартинчук – Якати с олоду ється спецати за вникам ЗМІ у Залі делегацій партія? 2003–2006 ій) Раніш е хи поваж них дозвол яла. менті і Лукашом сон і бізнес у парлазився, тож пана Дмитр поцікавилася голова Печерсбудь-яких погодн обрали за Томен ко значно зниСолодухи (п столичні Чоловік такий одяг. запевнив, що всі Койрисом. первийшли менів у их конкурсом років. Його і Фірсов – а – якими зміряв питан ня. робітники того ольща ) ької різном сервісом. з фракці нями він ло оптим керівництво виріши сервісі YouTub ж працюв хлопців державними пращурів етнічні українці, в Управл – Жуй анітни служб району РДА Сергій Якими ї "Блок Петра Як повідом поглядом: опікуватиметь питанПорош енка". А атиму радник До ізувати картопл чиїх інні можуть було вивезе Київського створи для відпоч саме ю, філософ м или коресп ламенті. кількість пісню «Брат e презентували вже мають працівників. бути наспра ом історію ЗОДу справами. За всю операції ся в парбратні стосунк черської місько Можли з'їзді партії У відпов ідь инку, ігрову ти зону! онденту його «Вісла» до но під час за брата» го голови вді громадських Конфлікт РДА, згодом на дітей, поліпш законопроект во, перший його співпраці и двох і у вересн – результ Там уже ректор обираєце вперше його 25 березн на зону для показую владна придбано народів для холодн «Вечірнього Києва» ухвале не гурту народилися Ольштина. і оголос ат дия було стосуватиметь обов`язкить назасада ити харчув х. А в мої, зимовий ться таким ої пори року МАФів? у прес-сл Буде створе рішенн Kozak System «Еней» із гуртами или конкур ли посаду директ які змогли їхні батьки, мегапопулярн варіант спецод як і практи я відібр ужбі Пеання. у чином. ся ранішеці учасни них для прибир с но передати і Maleo Reggae на тимуть депута сайт в Інтерн входи- ки ого польськ Rockers як де можна ягу: взуття, «Насамперед леку і Болеку альників тські мандаати своїм «ЛьоЦВК це Боротьба ора. рок-гурпитанн Державне я благоу ого символ солідар еті, зробити утеплені буде ту «Еней» рішен та збереж » любов ти. підприємство тиму у Верхов я представлястрою українським на обслуг штани і куртки. замовлення престижної за крісло керівн , створен їнських традиц зареєс трува ня визна ла офіційних до укра2002 рокуення приро Подробиці овування ого суспільством, ності з ика середовища» і «Зал делегацій» в Ольшти ій і мови. ла насту тож захищ ній Раді - Київ, дного реться на у зручни без черги назва гурту полі» точила установи у «Борис на стор. «Борис Петром ні яке бов . братам аеропо пни Майдані й час. Вартіс 7 піль» просла і Павлом та апелює до Навіть рту мешка нців атиму інтере Незалежності. У грудні поки що героя «Енеїди Солодухами и тендентами. ся між п’ятьм головного ть послуг вилося цього си 2014 року не столиц і. а прета » Івана За словам гурт заспіва пісню «Біля Скоріш а для постійпідвищуватим ського. У Реклама Мазура, и Андрія еться, в тополі», січні 2014 Котляреваби збільш Підготував них клієнт тив яку присвя офіцій року українським ити пасажи Віталій КУРІНН на ів у Залі них делега військовикам, котрі загинул ИЙ система цій діятим знижок. и за Україну е .

ика перекр поможуть или спеціал у боротьб і з хаотичн Віталія Кличка ьними обмежу ою парков та голови кою. З ініціати вачами, що доцентральної Шевчен ви мера автомобілів. вулиці столиці так ківської РДА Олега Києва само буде Гаряги весь закритий тротуар для паркува ння

Червоне – то двірник

В гост спеціаях у медиків ного призналь чення «Вечірка» дізналася, нев

івни дприємства ка

о держпі

як ідкладну допомогу навчають надава ти

Політична

акценти

влада на зв’язку vechirniy Графікkiev провед .com ения особис .ua тих і виїзних

мистецтв!

»6

Передплата з доставкою газети у поштову скриньку 1 місяць 14 грн 3 місяці 42 грн півроку 84 грн рік 168 грн

К»

день

Є комуналь на Галерея

Учора на Троєщині (вул. Драйзе рею мистец ра, тв осені» предстакомунальної власно 6) відкрили першу районн сті. В експози влені роботи Франчука, ції «Творче у Галевідомого народн живопи розмаїття доньки знаного ої майстрині Тетяни Протче сця та скульптора учнів і педагог українського Валерія митця Анатол вої, художниці ів закладі Софії Книш, ія Кривол в культур апа Ганни, и та освіти а також Деснянського району. Поблизу КМДА сипедів. Парковта Кабміну облашт ували стійки ка розрах архітектор ована на для паркув та волонте 10 велоси ання велор Асоціац педів, а дизайн ії велоси педистів розробив Києва Сергій Смирнов. Фото Олексія

Відтоді Голтіс цілковито віддався життю мандрівника-екстремала. 1998 року вони з другом здійснили безпрецедентну велоподорож Африкою, протягом трьох тижнів подолавши 8000 км пустелею Калахарі та бездоріжжям, маючи лише по 2,5 кг харчів і 7 л води на людину. Наступного року він із Сашком Комаровим і Костею Могильником їздили Кримом, де й вирішили заснувати команду «Еквітес», назвавши її на честь римських вершників-першопрохідців (пізніше до них приєднався Андрій Супрун). Щоб заробити гроші для подорожей, їхній продюсер Віктор Письменний запропонував створити програму «Десять кроків до Африки», в якій екстремали вирішили показати неймовірне шоу – проплисти під кригою на озері Діамантовому в Києві. Але за тиждень до дійства настало потепління й лід розтанув. Хлопці одержали благословення на занурення у священика Іонинського монастиря, як робили перед усіма своїми виступами. І за два дні до пірнання взявся мороз. Вони прорубали дві ополонки за 38 метрів одна від одної й перед очима понад сотні журналістів пірнули у крижану воду, орієнтуючись лише на світло телекамер. Усіма своїми подвигами команда доводить, що людина в екстремальних умовах здатна долати страх і жити за межами можливого. Зараз Голтіс активно пропагує це на своїх семінарах за методикою «Цілющий імпульс», що базується на щирості серця, фізичних вправах, голодуванні та психологічній підготовці. «Я просто допомагаю людям пізнати можливості їхнього організму», – каже екстремал.

до речі

Білоце овец за киян у рк хищатиме парламьен інтереси ті

парк культури

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Грай, музико, грай! Фото Павла ПАЩЕНКА

Марія БЄЛЯЄВА

Сьогодні у столичному метрополітені можна почути музикантів, які розважають публіку, попри відсутність офіційного дозволу. Нещодавно громадська організація «Фонд інновацій та розвитку – Україна» запропонувала проект, за яким музику можна буде грати лише у спеціально відведених місцях, котрі виконавці орендуватимуть на аукціоні. «Вечірка» з’ясовувала, наскільки реально реалізувати цю ініціативу.

І ПРИЄМНЕ, І КОРИСНЕ

У переході з Хрещатика на Майдан Незалежності лунає «Show must go on» у виконанні акордеона та скрипки. Пасажири, упізнаючи мелодію, кидають гроші музикантам. О 22.00 у них закінчується робочий день – час рахувати заробіток. – Для нас виступи – і практика виконання перед великою аудиторію, і робота. Загалом, це як наркотик: один раз спробував – і не можеш полишити. З іншого боку, працювати складно: щоб перекрити гул метро, інструменти доводиться використовувати на повну, – зізнаються хлопці. Обоє музик навчаються в інституті Глієра та викладають у музичній школі. – Граю з перервами років 5-6, спочатку був сам, потім залучив друга. Починали з підземного переходу на Майдані Незалежності. І нам сподобалось, і людям, – розповідає скрипаль. – Репертуар добираємо відповідний. Знаємо, що грають інші музиканти, що подобається пасажирам, ураховуємо й власні смаки. Сьогодні виконували «Чорнобривці», «Мелодію» Скорика, «Марш» Мендельсона, «Вічну любов» Шарля Азнавура. Їхній робочий день у метро триває кілька годин, найкращий заробіток – у години пік, у середньому – 300-500 грн.

Музикант може сплатити 200 грн за годину, а заробити – 100. Ми боремося за легалізацію, звернулися до начальника метрополітену, щоб сплачувати податок, але це має бути реальна сума. Створити умови для органічного співіснування пасажирів метро та музикантів, які грають у підземці, має проект Kyiv Metropolitan Music Spots. Основна його ідея – відвести для таких виконавців спеціальні місця, що відповідають нормам безпеки та не заважають пасажиропотоку. Вони будуть відповідно позначені. Згідно із запропонованою концепцією, музикант обиратиме music spot (місце) та певний час, братиме участь в аукціоні з орендування цього місця на дві години й у разі перемоги сплачуватиме орендну плату. Якщо виконавець подобається пасажирам, він зможе заробити більше, а отже, і запропонувати вищу ціну на аукціоні. За результатами опитування, проведеного ініціаторами проекту, більшість респондентів готові платити, якщо матимуть реальну можливість грати відкрито.

А ЯК У НИХ БРЮССЕЛЬ: ВЛАСНИЙ ХІТ-ПАРАД

У брюссельському метро музика на платформах лунає від моменту його створення. До 2005 року це були класичні та інструментальні твори, але з часом керівництво компанії MIVB, котре володіє брюссельською підземкою, змінило стратегію, і з гучномовців заграли поп і рок. Плейлист залежить від часу доби. Зранку для тих, хто їде на роботу, звучать відомі хіти минулого століття. З 15.30 до 18.30, коли школярі та студенти повертаються додому, лунають новинки поп-музики. До 21.30 плей-лист знову змінюється на ранковий, а потім звучить класика. Пісні визначає не конкретна людина чи компанія, а спеціальна програма, що вибирає популярні мелодії з міжнародних хіт-парадів.

ПАРИЖ: МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ МОЛОДІ

У паризькому метрополітені грає виключно жива музика: так оператор метро RATP не лише допомагає молодим музикантам, а й розважає пасажирів. Перша музична подія Métro Molto Allegro, сценою для якої стала одна зі станцій, відбулася 1997 року. Відтоді вуличні артисти вважають виступ у метро реальним шансом розкрутитися. Охочих стало так багато, що відкрили спеціальний підрозділ l’Espace Métro Accords (EMA), котрий добирає претендентів. Двічі на рік на великому прослуховуванні близько 350 музикантів отримують акредитацію, чинну впродовж шести місяців.

ЛОНДОН: КЛАСИКА ПРОТИ НАСИЛЬСТВА

У метро Лондона за допомогою класичної музики (творів Баха, Моцарта, Вівальді) не просто розважають пасажирів, а розв’язують вельми серйозне завдання – борються з насильством і безладами. Такий досвід лондонський метрополітен запозичив у Монреаля, де цей метод тестували ще в 1990-х. За півтора року реалізації проекту поліція зауважила, що кількість крадіжок зменшилася на 33%, нападів на співробітників – на 25%, а випадків вандалізму – на 37%.

АУКЦІОН ПРИБУТКОВИХ МІСЦЬ

- Наш проект має на меті дати людям змогу робити те, що їм хочеться, без домовленостей, – зазначає Роман Яковлєв з «Фонду інновацій та розвитку – Україна». – Тут і спрацьовує принцип аукціону. Оплата за користування точкою на певній станції в певний час залежить від пасажиропотоку. І, крім самих музикантів, її ніхто не визначить. Саме тому стартова вартість може бути мінімальною, а далі ціна залежатиме від зазначених вище чинників. Що ж до відведення музичних місць у метро, варто влаштувати громадське обговорення. До нової ініціативи музики ставляться позитивно, але ідея аукціону не всім до вподоби. – Музикант може сплатити 200 грн за годину, а заробити – 100. Ми боремося за легалізацію, звернулися до начальника метрополітену, щоб сплачувати податок, але це має бути реальна сума. Наприклад, 2-2,5 тис. грн на місяць за умови, що на наших місцях не гратимуть інші. Оренда наразі сягає 2,5 тис. грн за квадратний метр, а нам потрібно два метри. Але ж це стосується торговельних точок, а ми нічого не продаємо й не стоїмо весь день. – Такі ініціативи існують у світі, і ми їх схвалюємо. Однак українське законодавство не дозволяє реалізувати проект у вигляді аукціону, – пояснює начальник прес-служби Київського метрополітену Наталя Макогон. – Можливі лише разові музичні акції. Саме зараз плануємо повернути трансляції класичної музики на ескалаторах… Проект Kyiv Metropolitan Music Spots у початковому варіанті не підтримали й у КМДА. За словами заступника начальника відділу використання комунального майна управління формування та використання майна Департаменту комунальної власності м. Києва Олександра Римаренка, для оренди потрібно укладати договори, оформлювати страхування, а, крім орендної плати, суб’єкт буде змушений сплачувати ще й експозиційні видатки (за тепло, світло). Також необхідний відеонагляд, який контролюватиме час гри музикантів. Тобто стартова вартість оренди музичного місця може виявитись завеликою для виконавців. – Ми спробуємо домовитись із метрополітеном про впровадження пілотного проекту, – зауважує Роман Яковлєв. – Якщо він спрацює, я певен, що поїздки в метро стануть приємнішими й цікавішими.

ЩО ЧИТАЄТЕ? Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, письменник, політичний діяч: – Останнім часом перечитав твори своїх друзів – «Чорне сонце» Володимира Шкляра, спогади історика Тараса Гунчака про рухівський з’їзд, де він згадав і мене, як на трибуні зачитував Акт про незалежність України. Зараз пишу історичний роман, котрий охоплює тисячоліття української історії – від часів княгині Ольги до Майдану. Тому багато читаю історичної літератури. Відкрив для себе письменника з Одеси Богдана Сушинського, у якого безліч цікавих історичних розвідок, зокрема про київських князів. Щойно завершив читати книгу «Варавва» Пера Лагерквіста – шведського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури. Колись почув уривок з цього роману по радіо і звернувся до нього вже вдруге. Варавва – це той чоловік, замість якого розіп’яли Ісуса. Зрештою його розіп’яли на тій самій горі й так само випадково, звинувативши у підпалі... Рекомендую цю книгу українцям – події в ній умовні, на рівні міфу, але водночас виписані дуже реалістично і сильно. Щодо популяризації читання, вважаю, потрібно починати з питання мови. Змусити російськомовну людину читати українською складно, потрібно, щоб українська мова була тотальною, нею володіли всі, тоді виникне бажання читати книжки українською.

Українська вищого ґатунку Марія КАТАЄВА

«Вираз» чи «вислів», «екземпляр» чи «примірник» – часто ми вагаємося, як сказати або написати правильно. «Вечірка» підібрала корисні книжки, які допоможуть вдосконалити українську мову.

ЯК ПОДОЛАТИ СТЕРЕОТИПИ

«Цікавинки укрмови» Автор: Ілько Лемко Видавництво «Апріорі», 180 стор. Що: роздуми львівського письменника та публіциста про стан української мови, вимоги до культури мови Для кого: для охочих уникнути поширених помилок «Фішка»: українсько-російський етимологічний словник, дотепні ілюстрації та анекдоти Автор розпочинає з аналізу мовної ситуації у країні. На його думку, в умовах новітньої російсько-української війни українська мова вже вкотре стає ознакою всього, що асоціюється з демократією, людяністю, гуманізмом, світовим прогресом і надією на цивілізоване європейське майбутнє. Однак говорити, що все гаразд, можна буде лише коли діти навіть російськомовних батьків перейдуть на

українську. Аби позбутися меншовартості, наша мова має стати мовою нових технологій і суспільних тенденцій. На жаль, українська мова навіть засобів масової інформації більшою чи меншою мірою

суржикізована чи русифікована. Ілько Лемко детально розбирає складні випадки вживання прийменників, числівників, відмінків, порівнює вислови українською і російською. Для прикладу: «заставляють поличку книжками, шафу посудом, речі в ломбард, а людей щось робити змушують, примушують, вимушують». А також розповідає про особливі риси української. У книжці подано етимологічний словник – легкий і цікавий, який змушує замислитися, звідки ж насправді пішли ті чи інші слова.

ПОПОВНЮЄМО СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС

«Мова чудова» Автор: Ольга Уліщенко Видавництво «Vivat», 356 стор. Що: посібник із вивчення української мови Для кого: для всіх, хто прагне вільно володіти українською «Фішка»: чітке і зручне подання інформації Серед розділів книжки – «Слово про мову» (літературні цитати), «Антисуржикові сторінки», «Швидка допомога», «Цікаві факти» тощо. А Кіт-воркіт і Мишка-побіганка з вірша Андрія Малишка допоможуть граючись опанувати українську. «Мова чудова» містить безліч пояснень і прикладів щодо вживання крилатих висловів, омонімів, паронімів, допоможе розставляти наголоси. В українській мові є безліч слів, значення яких люди часто плутають, як-от: «танець» і «танок», «лівша» i «шульга», «лицар» і «рицар» тощо. Завдяки виданню читачі навчаться правильно вживати такі слова в контексті. Автор книжки – майстер слова Ольга Уліщенко, літературний редактор із багаторічним стажем, яка брала участь у створенні орфографічних, тлумачних та інших словників.

диваки 21

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

А я сяду на веломобіль! 79-річний винахідник сорок років провів в гаражі, майструючи чудернацькі машини Борис БАБКІН

Коли повз розкішні іномарки-автівки вулицями столиці невимушено пропливає чотириметрова дивна посудина, зроблена чи то з човна, чи то з велосипеда, чи то з літака, бампер якої прикрашає пластмасова рожева квіточка, водії та пішоходи спочатку зупиняються, а потім біжать фотографуватися поруч з дивною амфібією та її господарем. Киянин Володимир Халабурда вже до такого звик. Сорок років експериментів. 52 винаходи. 47 залишилися на папері, бо реєструвати їх – «марудна справа», як стверджує винахідник. Але п’ять своїх веломобілів він постійно «вигулює» на київських трасах.

Травмувався в дитинстві Винахідником київський художник-портретист Володимир Халабурда, чиє прізвище занесене до Вікіпедії, став через… хвору ногу. Якось маленького Вовчика випадково впустили на підлогу,

після чого він міг пересуватися лише на милицях, бо травмована нога так і залишилася зігнутою під прямим кутом. – Одного разу, коли мені випов нилося 14 років, напік сонячними променями жили ззаду, і нога… розігнулася! – пригадує Володимир Романович. – Потім знову застигла під прямим кутом. З тріском, з болем, зі сльозами «розкатав» її на велосипеді. В 10-му класі вже більш-менш ходив. Після школи (ми тоді жили в Таганрозі), вирішив рвонути на навчання до Києва. Вступив до училища на території Києво-Печерської лаври, де в шістдесяті роки готували художників. Але з часом зрозумів, що картинами багато не заробиш, і перекваліфікувався у... електрики. В ті роки мав і мопед, і мотоцикл. Коли починав на них їздити, пошкоджену ногу, незважаючи на наколінники, сильно обдувало, і вона починала боліти. Одного разу замислився: а чому б не зробити машину, в якій моя багатостраждальна нога була б захищена? Це було творіння з купи різного залізяччя. Передня частина – з розрізаного авіаційного бака (мені

його один чоловік зі свого городу приніс), двигун і два колеса – з мопеду, а третє колесо – в передній частині – від дитячого велосипеда, оскільки там мале навантаження. Загалом, якщо підрахувати витрати на перший автомобіль, то, без урахування старих запасів, він обійшовся мені десь у 800 гривень, на той час це було трохи більше ста доларів. – У вас був «мандраж», коли стали випробовувати своє творіння? – Спочатку було страшнувато! (Сміється.) Керування тут не як в мопеді, а навпаки. Тобто якщо там газ направо, то тут – наліво. І під лівою рукою три функції:

Загалом, якщо підрахувати витрати на перший автомобіль, то, без урахування старих запасів, він обійшовся мені десь у 800 гривень, на той час це було трохи більше ста доларів. кермування, газ і гальмо, і під правою теж три – гальмо, зчеплення і перемикання передач. Але я до цього розташування швидко звик і вже виїжджати не боявся. Довжина мого веломопедомобіля, як я його називаю, сягала чотири з половиною метра, а ширина близько метра. Я навмисне його зробив такої ширини, щоб він знаходився на одній смузі поряд з будь-яким автомобілем. Водії, коли бачать, що я їду прямо, проїжджають поруч без остраху. Тому що моя веломашина на трьох колесах, стійка. Та ще й швидко маневрує. Якщо в звичайному автомобілі поворот йде один до восьми, тобто треба крутнути два рази, то я роблю

тільки один оберт і вже відлітаю в правий бік. Я навіть навколо себе можу розвернутися!

Злодії ледве не вкрали винахід На винаходи Володимира Романовича не раз невдало «полювали» злодії. – Тупі вони якісь, ці хлопці. Ну вкрадуть, а завести не зможуть. А якщо і зможуть, довго не покатаються, адже така машина єдина на всю Україну, а може, і на всю Європу! Її ж відразу знайдуть, – вигукує Халабурда. – А оця моя «красуня», яку ви бачите в гаражі, веломобіль, що здатний плисти по воді. Теж мій винахід! Колеса з допомогою спеціальних пристроїв піднімаються. На них одягається чохол, і ви спокійно їдете по річці, керуючи веслами, як на байдарці. Згодом, щоб веслами не махати, я додав туди ще й човниковий двигун. Шкода тільки, що на Святошинське озеро, яке за два кілометри, мене випробовувати мої амфібії чомусь не пускають. Треба їхати до Пущі-Водиці, а це дев’ять кілометрів... – От би ваші веломобілі запустити у серійне виробництво! – Якби авіазавод або мотозавод допоміг у виробництві моїх машин (до речі, на авіазаводі про мене вже чули), користь від них була б величезною! Якраз час для таких машин: і бензину мало витрачають – два з половиною літра 76-го на кожні сто кілометрів, і на дорогах займають мало місця, і швидкість достатня! Машину можна завантажувати до 200 кілограмів. Веломопедомобілі можуть купувати і ЖЕКи, щоб перевозити якісь малі вантажі. Їх можуть застосовувати туристи – для тривалих подорожей. Єдиний мінус у моїх машин – вони довгі, – бідкається Халабурда. – Для них потрібен гараж не менше п’яти метрів. – А як здоров’я – дозволяє вам ганяти? – Я дотримуюся роздільного харчування, не п’ю, не палю, увесь час на свіжому повітрі, роблю дихальні вправи за системою йогів, ходжу з лижними палицями – це добре розвантажує хребет. Люди, звичайно, сміються. Думають, дивак якийсь чимчикує з палицями серед літа. «Іди, – сміються, – дід, йди!» – «А ти пали, – відповідаю, – пали! Подивимося, хто з нас довше проживе!»

спорт

На Березняках з’явився двокілометровий ексклюзив Олександр ПИРЛИК

Мешканці будинків біля озера Тельбін тепер матимуть привід для гордості – поблизу облаштували сучасну бігову доріжку. Відкрити спортивний об’єкт приїхав мер Києва Віталій Кличко з братом Володимиром. Кажуть, що цей витвір голландських технологій абсолютно безпечний і комфортний. – Ті, хто займається спортом, знають, що бігати на асфальті складно й неприємно, адже він занадто навантажує суглоби. А ця доріжка має гумове покриття, тож бігати нею – саме задоволення. Виробники дають гарантію на п’ять років. Аналогів такої доріжки в Україні немає, – зауважив Віталій Кличко. …Як кажуть, краще один раз спробувати, ніж сто разів почути, і кореспондент «Вечірки» вирішив узяти участь у легкоатлетичному забігу. Дистанція була невеликою: одне коло – 2 кілометри. Тож стартував у дружній компанії з мером та ще із сотнею спортсменів-аматорів. Як годиться, спочатку зробили активну розминку, аби не зазнати травми. І за кілька хвилин усі вийшли на доріжку. Одразу ж домовилися: біжимо не на результат, а в легкому темпі. Зізнаюсь, давно не бігав і дещо переживав, чи подужаю таку відстань. Утім, відчувши доріжку на дотик, зрозумів: вона сама мене «понесе». М’яке покриття справді приємно пружинить, і навантаження на ноги мінімальне, а навколишня природа взагалі не дає думати про втому. Перші двісті метрів були найтяжчими, а далі все пішло, як уторованим шляхом! Дорогою не забуваю про свої журналістські обов’язки: розмовляю зі своєрідним рекордсменом місцевого ґатунку. Роман пробіг 10 кіл, а це 20 кілометрів! – Бігаю, бо хочу бути здоровим, а тут така інфраструктура! Безліч спортивних майданчиків. Озеро, де можна купатись і влітку, а декому – і взимку. Тепер ще й професійна доріжка. Багато людей твердять, що бути здоровим – дорого, але це не так! Приходь сюди, бігай, стрибай – тут усе безкоштовне, – ділиться враженнями хлопець… Були серед учасників дебютного пробігу й справжні герої. Учасник АТО Сергій Романовський на війні втратив ногу, але не жагу життя. Відновився, активно займається спортом, а тут він для того, щоб випробувати не тільки доріжку, а й сучасний протез. Плани в нашого бійця грандіозні: участь у наступній Паралімпіаді, яка відбудеться в Токіо. – Це не лише новий протез, а й нова сторінка мого життя. У планах – посилені тренування, виступи на національних змаганнях, а також на чемпіонатах Європи та світу. А вінцем моєї праці стане медаль Паралімпіади, – мріє Сергій. Так за розмовою незчувся, як ми пробігли два кола. Таку саму дистанцію подолали й брати Клички. Єдине, на що можна нарікати, – це ширина доріжки. Для ранкової пробіжки вона цілком підійде, а от для марафонських змагань, здається, надто вузька. Але загалом – усе було класно! Фото Олексія ІВАНОВА

АНОНС

На старт, марафонці! Цими вихідними у самому серці столиці, на Хрещатику, відбудеться один з найвідоміших українських легкоатлетичних заходів – Київський міжнародний марафон Wizz Air Kyiv City Marathon-2016. Вже всьоме поспіль змагання зберуть тисячі бігунів з усього світу. В рамках заходу – дистанції на будь-які смак та підготовку, зокрема плануються дорослі забіги: 42, 19,5, 10, 5 та 2 кілометри, а також дитячі забіги на 1000, 500 та 100 метрів. Прикметно, що захід вперше пройде у статусі новоявленого члена Асоціації міжнародних марафонів і пробігів, до складу якої входить 260 бігових змагань, які відбуваються в більш, ніж 80 країнах світу. Тому результати учасників марафону будуть внесені до протоколів, а якщо комусь пощастить, зможе навіть встановити офіційний світовий рекорд. Втім, організатори приготували ще один сюрприз… – Усі атлети матимуть можливість вигравіювати особистий результат на здобутій медалі. Повірте, такої медалі не буде ні в кого, – розповів «Вечірці» генеральний менеджер Run Ukraine Дмитро Черницький.

афіша

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Дітям

Кінопрем’єри «ДІМ ДИВНИХ ДІТЕЙ МІС САПСАН»

âçÿòè ó÷àñòü â ÀÒÎ ³ çàõèñòèòè ñâîþ ð³äíó çåìëþ. Ï³ñëÿ ïîðàíåííÿ â³í ïðè¿æäæàº íà ë³êóâàííÿ ó Çàõ³äíó Óêðà¿íó, äå çíàõîäèòü íîâèõ äðóç³â ³ çàêîõóºòüñÿ â ìîëîäó ³ðàêñüêó ä³â÷èíó-á³æåíêó ²ìó. Àëå ¿¿ òàêîæ êîõàº éîãî íîâèé äðóã Îëåêñàíäð – ñòàðøèé çà â³êîì ÷îëîâ³ê, ì³ñöåâèé ñêóëüïòîð, ÿêèé ïåðåæèâ îñîáèñòó äðàìó ³ íàìàãàºòüñÿ ïî÷àòè æèòòÿ ñïî÷àòêó. Ùå îäíà íåïðîñòà æ³íî÷à äîëÿ ó ÷åòâåðòî¿ ãåðî¿í³ ô³ëüìó – ð³äíî¿ ñåñòðè ïîê³éíî¿ äðóæèíè Îëåêñàíäðà. Âîíà âñå æèòòÿ ëþáèòü öüîãî ÷îëîâ³êà ³ ï³äòðèìóº éîãî â á³ä³ é ðàäîñò³, à çàðàäè ñâîãî êîõàííÿ ãîòîâà ä³ÿòè íå ò³ëüêè ð³øó÷å, à é ï³äñòóïíî. .

ЦИРК Àäðåñà: ïë. Ïåðåìîãè, 2 Òåë. (044) 486-39-27, www.circus.kiev.ua 8 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00, 16.00, 9 æîâòíÿ (íä.) — 12.00, 16.00 Ïðîãðàìà «Åêñòðèì àðåíà», ä³òÿì äî 4-õ ðîê³â âõ³ä áåçêîøòîâíî áåç íàäàííÿ â³ëüíîãî ì³ñöÿ

ТЕАТР НА ЛИПКАХ

Àäðåñà: âóë. Ìåæèã³ðñüêà, 2 Òåë. (044) 425-42-80, www.musictheatre.kiev.ua 7 æîâòíÿ (ïò.) — 14.00 «Á³ëîñí³æêà òà ñåìåðî ãíîì³â», áàëåò íà 2 ä³¿, Á. Ïàâëîâñüêèé, 1 ãîä. 45 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00 «ßê êîçàêè çì³ÿ ïðèáîðêóâàëè», ìþçèêë – êàçêà íà 2 ä³¿, ²ãîð Ïîêëàä, ë³áðåòî Î.Âðàòàðüîâà òà Ã.Êîíüêîâî¿ çà êàçêîþ Î.Âðàòàðüîâà «Çì³þ÷êà-íåñì³þ÷êà», 1 ãîä. 30 õâ. 9 æîâòíÿ (íä.) — 12.00 «Ñïëÿ÷à êðàñóíÿ», áàëåò-ôåºð³ÿ íà 2 ä³¿, Ïåòðî ×àéêîâñüêèé, 2 ãîä.

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК

«НЕ ДИХАЙ»

Êðà¿íà: ÑØÀ Ñòóä³ÿ: 20th Century Fox Ðåæèñåð: Ò³ì Áåðòîí Ó ðîëÿõ: ªâà Ãð³í, Ñåìþåë Ë. Äæåêñîí, Åéñà Áàòòåðô³ëä, Åëë³ñîí Äæåíí³, Äæóä³ Äåí÷, Êð³ñ Î’Äàóä, Ðóïåðò Åâåðåòò, Òåðåíñ Ñòåìï Òðèâàë³ñòü: 2 ãîä. 05 õâ. Äèòèíñòâî Äæåéêîáà ïðîéøëî ï³ä ðîçïîâ³ä³ ä³äóñÿ ïðî ïðèòóëîê äëÿ íåçâè÷àéíèõ ä³òåé. Ñåðåä éîãî ìåøêàíö³â ä³â÷èíêà, ÿêà âì³ëà òðèìàòè â ðóêàõ âîãîíü, ä³â÷èíêà, ÷è¿ íîãè íå òîðêàëèñÿ çåìë³, íåâèäèìèé õëîï÷èê ³ áëèçíþêè, ÿê³ âì³ëè ñï³ëêóâàòèñÿ áåç ñë³â. Êîëè âìèðàº ä³äóñü, 16-ð³÷íèé Äæåéêîá îòðèìóº çàãàäêîâèé ëèñò ³ â³äïðàâëÿºòüñÿ íà îñòð³â, äå æèâ éîãî ä³ä. Òàì â³í çíàõîäèòü ä³òåé, ÿêèõ ðàí³øå áà÷èâ ëèøå íà ôîòîãðàô³ÿõ..

«ОСІННІ СПОГАДИ» Êðà¿íè: ²ðàí, ×åõ³ÿ, Óêðà¿íà Ðåæèñåð: Àë³ Ôàõð Ìóñàâ³ Ó ðîëÿõ: Îëåêñàíäð ²ãíàòóøà, Äìèòðî Ë³íàðòîâè÷, Íàçàí³í Àõìàä³ Øàõïóðàáàä³, Òåòÿíà Þð³êîâà, Ãàëèíà ßáëîíñüêà, Îëåêñà Êðàâ÷óê Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 41 õâ. Â³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Öå ³ñòîð³ÿ êîõàííÿ ³ ñïîãàä³â ÷îòèðüîõ ëþäåé. Ïåðøèé ç íèõ – öå ìîëîäèé óêðà¿íñüêèé ìóçèêàíò Àíàòîë³é, ÿêèé äîáðî äîáðîâ³ëüíî ë î ï³øîâ ó â³éñüêî, ùîá

Êðà¿íà: ÑØÀ Ðåæèñåð: Ôåäåðèêî Àëüâàðåñ Ó ðîëÿõ: Ñò³âåí Ëåíã, Äæåéí Ëåâ³, Ä³ëàí Ì³ííåòò, Åììà Áåðêîâ³÷³ Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 28 õâ. Â³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Ãðàá³æíèêè âäèðàþòüñÿ â îñåëþ ñàìîòíüîãî ñë³ïîãî ÷îëîâ³êà, ùîá âèêðàñòè ÷èìàëó ñóìó, ÿêó òîé, í³áèòî, çáåð³ãàº â ñâîºìó ñåéô³. Îá³êðàñòè ä³äà çäàºòüñÿ çàáàâêîþ, îäíàê âîíè íå ï³äîçðþþòü, ùî ó ñâîºìó áóäèíêó íà îêîëèö³ ñòàðèé òðèìàº äåùî ñòðàøí³øå, í³æ êóïêà ãðîøåé. Íà éîãî òåðèòîð³þ êðàùå íå ñòóïàòè: â³í çíàº íàïåðåä âñ³ ¿õí³ êðîêè, â³ä÷óâàº ¿õí³é ñòðàõ ³ íå äàñòü æîäíîãî øàíñó íà ñïàñ³ííÿ.

КІНОТЕАТРИ

«Êè¿â», âóë. Â. Âàñèëüê³âñüêà, 19, òåë.: (044) 234-73-81, 234-33-80, www.kievkino.com.ua «Æîâòåíü», âóë. Êîñòÿíòèí³âñüêà, 26, òåë. (044) 417-27-02, www.zhovten-kino.kiev.ua «Óêðà¿íà», âóë. Ãîðîäåöüêîãî, 5, òåë.: (044) 279-67-50, 279-82-32, www.kino-ukraina.com.ua «Ê³íîïàëàö», âóë. ²íñòèòóòñüêà, 1, òåë. (044) 490-70-60, www.kinopalace.net «Ñ³íåìà-Ñ³ò³ Êè¿â», ÒÐÖ «Îóøåí ïëàçà», âóë. Ãîðüêîãî, 176, òåë. (044) 230-72-30, www.cinemaciti.kiev.ua Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Áàòòåðôëÿé», www.kino-butterfly.com.ua: «Á³ëüøîâèê», âóë. Ãåòüìàíà, 6, òåë. (044) 200-90-10 «Óëüòðàìàðèí», âóë. Óðèöüêîãî, 1-à, òåë.: (044) 206-03-62, 206-03-70 «DeLuxe», âóë. Ãîðüêîãî, 50, òåë.: (044) 206-13-22, 206-13-24 Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Îäåñà ê³íî», www.kinoodessa.com: ÒÖ «Óêðà¿íà», ïðîñï. Ïåðåìîãè, 3, òåë: (044) 496-15-11, 496-15-51 ÒÖ «Êâàäðàò», áóëüâ. Ïåðîâà, 36, òåë: (044) 538-17-70, 538-17-71

Ведуча рубрики Оксана БАРКІНА

ТЕАТР АТР РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Àäðåñà: âóë. Á. Õìåëüíèöüêîãî, 5 Òåë. (044) 234-42-23, www.rusdram.com.ua 6 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Ó ïîëîí³ ïðèñòðàñòåé (Êàì³ííèé ãîñïîäàð)», Ëåñÿ Óêðà¿íêà, äðàìà, âèñòàâà áåç àíòðàêòó, 2 ãîäèíè 7 æîâòíÿ (ïò.) — 19.00 «Äæóëüºòòà ³ Ðîìåî», Çà ï’ºñîþ Â³ëüÿìà Øåêñï³ðà, 2 ãîä. 30 õâ. 7 æîâòíÿ (ïò.) — 20.00 «Ïðîùàëüíå òàíãî», òðàã³êîìåä³ÿ ó äâîõ àêòàõ, 2 ãîä. 30 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) – 12.00 «²ãðè íà çàäíüîìó äâîð³», Åäíà Ìàç³ÿ, 1 ãîä. 30 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) – 18.00 «Îñòàííÿ ëþáîâ», Âàëåð³é Ìóõàðüÿìîâ, ìåëîäðàìà íà äâ³ ä³¿, 2 ãîä. 15 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Âèä ç ìîñòó», Àðòóð Ì³ëëåð 8 æîâòíÿ (ñá.) – 20.00 «Îëåêñàíäð Âåðòèíñüêèé. Áàë Ãîñïîäåíü...», âèñòàâà ïðî æèòòÿ ³ äîëþ âèäàòíîãî ñï³âàêà, ïîåòà ³ êîìïîçèòîðà, 1 ãîä. 25 õâ. 9 æîâòíÿ (íä.) – 12.00 «¹13 («Áîæåâ³ëüíà í³÷, àáî Îäðóæåííÿ Ï³ãäåíà»)», êîìåä³ÿ íàøèõ äí³â ó äâîõ ä³ÿõ, Ðåé Êóí³, 2 ãîä. 30 õâ. 9 æîâòíÿ (íä.) – 18.00 «Æ³íêè. Ôðàãìåíò. Ñêàíäàë áåç àíòðàêòó» 9 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Ó öüîìó ëþáîìó ñòàðîìó äîì³», Îëåêñ³é Àðáóçîâ 9 æîâòíÿ (íä.) – 20.00 «Äâîº, íå ðàõóþ÷è ñîáàêè (²ñòîð³ÿ ñîáàêè)» 10 æîâòíÿ (ïí.) – 19.00 «Áàáèíå ë³òî», Àéâîí Ìåí÷åëë, ë³ðè÷íà êîìåä³ÿ ó äâîõ ä³ÿõ, 2 ãîä. 35 õâ. 10 æîâòíÿ (ïí.) – 20.00 «ßíãîëÿòêî, àáî Ñåêñóàëüí³ íåâðîçè íàøèõ áàòüê³â», Ëóêàñ Áåðôóñ, 1 ãîä. 50 õâ. 11 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Ñ³ìåéíà âå÷åðÿ», Ìàðê Êàìîëåòò³, 2 ãîä. 30 õâ. 11 æîâòíÿ (âò.) – 20.00 «Æèðíà ñâèíÿ», Í³ë ËàÁóò 12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Ïîòð³áåí áðåõóí», Ä³ì³òð³ñ Ïñàôàñ, êîìåä³ÿ, 2 ãîä. 10 õâ.

Àäðåñà: âóë. Ëèïñüêà, 15/17 Òåë. (044) 253-62-19, www.tuz.kiev.ua 8 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00 «Äîáðèé Õîðòîí», ìóçè÷íà âèñòàâà íà äâ³ ä³¿, Þõèì ×åïîâåöüêèé, 1 ãîä. 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â 9 æîâòíÿ (íä.) — 11.00 «Íå õî÷ó áóòè ñîáàêîþ», êàçêà-ãðà äëÿ ä³òåé íà îäíó ä³þ, Ñåðã³é Áºëîâ, Ñåðã³é Êóâàºâ, 1 ãîä. 10 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â 12 æîâòíÿ (ñð.) — 11.00 «Äîáðèé Õîðòîí», ìóçè÷íà âèñòàâà íà äâ³ ä³¿, Þõèì ×åïîâåöüêèé, 1 ãîä. 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА

8 æîâòíÿ (ñá.) — 11.00, 13.00, 15.00 «Â³íí³ Ïóõ», À. Ì³ëí, ³íñöåí³çàö³ÿ Ñ. ªôðåìîâà, êàçêàêîìåä³ÿ, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 8 æîâòíÿ (ñá.) — 19.00 «Âîðîí», Ã. Êîöö³, êàçêàòðàã³êîìåä³ÿ, 80 õâ. äëÿ ä³òåé â³ä 12-õ ðîê³â 9 æîâòíÿ (íä.) — 11.00, 13.00, 15.00 «Äèê³ ëåáåä³», ². Çàãðàºâñüêà, çà ìîòèâàìè êàçêè Ã.-Õ. Àíäåðñåíà, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â 12 æîâòíÿ (ñð.) — 11.00 «Òåðåì òåðåìîê», Ñ. Ìàðøàê, êàçêà-çàáàâêà, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â

Театри

12 æîâòíÿ (ñð.) – 20.00 «Âàðøàâñüêà ìåëîä³ÿ», Ëåîí³ä Çîð³í, ë³ðè÷íà äðàìà íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. 40 õâ.

ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Àäðåñà: âóë. Ìèðîï³ëüñüêà, 1, ñò. ìåòðî «×åðí³ã³âñüêà» Òðàìâà¿: ¹ 22, 23, 28, 35, 33 (äî çóïèíêè Àíäð³ÿ Ìàëèøêà) Òåë. (044) 513-15-00, puppet-theater.kiev.ua

6 – 12 жовтня

12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Øâåéê», ³íñöåí³çàö³ÿ çà ìîòèâàìè ðîìàíó ßðîñëàâà Ãàøåêà «Ïðèãîäè áðàâîãî âîÿêè Øâåéêà», êîìåä³ÿ íà äâ³ ä³¿ 12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Morituri te salutant», âèñòàâà çà òâîðàìè Âàñèëÿ Ñòåôàíèêà

12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «ßê äâîº á³äíèõ ðóìóí³â ïîëüñüêîþ ðîçìîâëÿëè», Äîðîòà Ìàñëîâñüêà, ñó÷àñíà êàçêà äëÿ äîðîñëèõ, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 18+

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ ЦЕНТР «КРАКІВ»

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Àäðåñà: ïë. ²âàíà Ôðàíêà, Ç Òåë.: (044) 279-59-21, 279-71-01, www.ft.org.ua 6 æîâòíÿ (÷ò.) — 19.00 «Êàéäàøåâà ñ³ì’ÿ», ²âàí Íå÷óé-Ëåâèöüêèé, ñöåí³÷íà âåðñ³ÿ Òåàòðó ³ì. ². Ôðàíêà 7 æîâòíÿ (ïò.) — 19.00 «Ê³í IV», òðàã³êîìåä³ÿ íà 2 ä³¿, Ãðèãîð³é Ãîð³í, ïåðåêëàä ßðîñëàâà Ñòåëüìàõà 8 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Æîíà º æîíà», ³íñöåí³çàö³ÿ Âàëåíòèíà Êîçüìåíêà-Äåë³íäå çà îïîâ³äàííÿìè Àíòîíà ×åõîâà, ïåðåêëàä Í³íè Íîâîñåëèöüêî¿, âîäåâ³ëü íà äâ³ ä³¿ 9 æîâòíÿ (íä.) – 12.00 «Ïîïåëþøêà», ªâãåí Øâàðö, êîìïîçèòîðè Â³êòîð³ÿ Âàñàëàò³é, Þð³é Êîíäðàòþê, êàçêà-ìþçèêë íà äâ³ ä³¿ 9 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Ìàðòèí Áîðóëÿ», ²âàí Êàðïåíêî-Êàðèé, êîìåä³ÿ íà äâ³ ä³¿ 11 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Íà ïîë³ êðîâ³», ³íñöåí³çàö³ÿ Þð³ÿ Ðîçñòàëüíîãî çà ìîòèâàìè äðàìàòè÷íèõ ïîåì Ëåñ³ Óêðà¿íêè, âèñòàâà íà äâ³ ä³¿, 1 ãîä 50 õâ. 11 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Íåçð³âíÿííà», Ï³òåð Êâ³ëòåð,ïåðåêëàä ç àíãë³éñüêî¿ Ñåðã³ÿ Áîðùåâñüêîãî, êîìåä³ÿ íà äâ³ ä³¿

Àäðåñà: âóë. Âîëîäèìèðñüêà, 50 Òåë. (044) 455-90-87 6 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Âåñ³ëëÿ Ô³ãàðî», Âîëüôãàíã Àìàäåé Ìîöàðò, êîì³÷íèé áàëåò íà äâ³ ä³¿, 2 ãîä. 7 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 «À¿äà», Äæóçåïïå Âåðä³, îïåðà íà ÷îòèðè ä³¿, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìîâîþ, 3 ãîä. 10 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Áàÿäåðêà», Ëþäâ³ã Ì³íêóñ, áàëåò íà òðè ä³¿, 2 ãîä. 40 õâ. 11 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Ëåáåäèíå îçåðî», Ïåòðî ×àéêîâñüêèé, áàëåò íà òðè ä³¿, 2 ãîä 45 õâ. 12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Çàïîðîæåöü çà Äóíàºì», Ñåìåí Ãóëàê-Àðòåìîâñüêèé, îïåðà íà äâ³ ä³¿, âèêîíóºòüñÿ óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ, 2 ãîä. 25 õâ.

ТЕАТР ЗОЛОТІ ВОРОТА Àäðåñà: âóë. Øîâêîâè÷íà, 7-à Òåë. (044) 253-92-76 6 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Áðàêîâàí³ ëþäè», Âàñèëü Ñ³ãàðºâ, ñïåöèô³÷íà êîìåä³ÿ, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 16+ 7 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 «Ì³ò³íå êîõàííÿ. Ùîäåííèê», ²âàí Áóí³í, ïëàñòè÷íà äðàìà, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+ 8 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Íàòàøèíà ìð³ÿ», ßðîñëàâ Ïóë³íîâè÷, ñïîâ³äü äâîõ ä³â÷àò, 95 õâ, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+ 9 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Çàáóòà ³ñòîð³ÿ êîõàííÿ», Îëåêñàíäð Êóïð³í, ì³ñòè÷íà ñàãà, 80 õâ., îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+

Àäðåñà: Ðóñàí³âñüêà íàáåðåæíà, 12 Òåë. (067) 754-74-57, http://etcentre.wix.com/etcentre 7 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 Áëàãîä³éí³ ôîíäè Îëåñÿ Ìàëÿðåâè÷à òà íàðîäíîãî àðòèñòà Óêðà¿íè Âàëåð³ÿ Íåâåäðîâà «Òåàòð. Ï³äòðèìêà. Òåàòð» ïðåäñòàâëÿþòü êîíöåðò çà ó÷àñòþ Îëåêñ³ÿ Ãîðáóíîâà òà ãðóïè «Ãðóñòü ïèëîòà». Ó ìóçè÷íî-õóäîæí³é êîìïîçèö³¿ «×îðíà øêàòóëêà» òàêîæ â³çüìóòü ó÷àñòü: Âàëåð³é ×èãëÿºâ – çàñëóæåíèé àðòèñò Óêðà¿íè, àêòîð, øîóìåí; ²ãîð Ðóäèé – çàñëóæåíèé àðòèñò Óêðà¿íè, âîëîäàð ãðàí-ïð³ òà ïðèçó ãëÿäàöüêèõ ñèìïàò³é íà ôåñòèâàë³ MusicWorld (²òàë³ÿ, 2002), çîëîòèé ñàêñîôîí Óêðà¿íè; Àíäð³é ²âàíîâ – êîìïîçèòîð, àâòîð-âèêîíàâåöü. Ìóçè÷íèé ñóïðîâ³ä – ãðóïà «Âñåãäà çåë¸íûé». Íà âàñ ÷åêàº ð³çíîñòèëüîâà âîêàëüíà ïðîãðàìà, ï³ñí³ Ëåîí³äà Óòüîñîâà, Â³êòîðà Öîÿ, Âîëîäèìèðà Âèñîöüêîãî òà ³íøèõ ó âèêîíàíí³ íàðîäíîãî àðòèñòà Óêðà¿íè, àêòîðà òåàòðó ³ ê³íî Îëåêñ³ÿ Ãîðáóíîâà. Êîøòè â³ä ïðîäàæó êâèòê³â áóäå ïåðåäàíî äèòÿ÷îìó ñàäêó «Ìð³ÿ», âèõîâàíö³ ÿêîãî ìàþòü ïîðóøåííÿ îïîðíî-ðóõîâî¿ ñèñòåìè.

асорті 23

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

гороскоп

фотоконкурс «Вечірки» G «Київ – європейське місто»

календар

10 – 16 жовтня

ОВНИ

, оголосіть бій поганим звичкам, орієнтуючись на харизматичних партнерів, вони для вас взірець моральності. Не вдавайтеся до диктаторства, маніпуляцій, шліфуйте стосунки, пристосовуючись один до одного.

Архімандрит Лаврентій (Віктор Живчик), благочинний Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря

ТЕЛЬЦІ

, тиждень промайне під кармічні акорди. Усе таємне стане явним, вовки в овечих шкурах покажуть своє справжнє обличчя, що вас шокує. Змиріться й терпляче пливіть за течією, розв’язуючи чужі проблеми.

БЛИЗНЮКИ

, дефілюйте на публіці – отримаєте життєдайну підзарядку, створивши собі та іншим свято. Будьте режисером, перевтілюйтесь у потрібний образ і сяйте блискучим артистизмом.

ДІВИ, насолоджуйтесь

повнокровним життям, плекайте в серці радість. Реалізація потаємних задумів набирає успішних обертів, де «хочу» святкуватиме перемогу. Слід терміново зробити ревізію прибутків і витрат, сплатити борги, виконати обіцянки.

ТЕРЕЗИ

, ви центр гравітації, тож поза увагою не залишитесь. Усе під контролем, життя вирує. Презентуйте себе, ви яскравий публічний лідер, здатний надихнути людей на масштабні справи.

СКОРПІОНИ

, тихіше їдеш – далі будеш. Не варто влаштовувати бойкот обставинам. Смиренно робіть те, що від вас вимагається. Частіше усамітнюйтесь, і тоді інтуїція підкаже правильне рішення.

СТРІЛЬЦІ в зеніті

популярності, енергія фонтанує. Якщо мета поставлена правильно, ви її неодмінно досягнете разом із побратимами, з котрими вас єднають духовні інтереси. Активізуйте дружні зв’язки – то діаманти, які поповнять золотий братерський фонд.

ярмарки

Де скупитися Як повідомили «Вечірці» в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА, у п’ятницю–неділю у столиці відбудуться традиційні сільськогосподарські ярмарки. Зокрема, 7 жовтня, торгуватимуть у Голосіївському районі на просп. Голосіївському, 116, на просп. Академіка Глушкова, 17–31; у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; в Деснянському – на вул. Електротехнічній, 2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці, 5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному боці, на вул. Шолом-Алейхема (в межах вул. Мілютенка та Маршала Жукова); у Дніпровському – на вул. Алма-Атинській, 64, на вул. Гродненській, 1/35–5; в Оболонському – на вул. Ф. Максименка, 14–18; у Подільському – на вул. Світлицького, 31–35; у Святошинському – на вул. Підлісній, 8, на вул. Сільській, 16; у Солом’янському – на вул. Керченській (в межах вул. До-

нецької та Мартиросяна), на вул. П. Козицького (в межах вул. Єреванської та Уманської); у Шевченківському – на розі вул. Щусєва та Тираспільської, на вул. Бульварно-Кудрявській, 2–4, на вул. Ружинській, 16–18 (біля скверу), на вул. Деревлянській, 16, на вул. Ризькій, 1. У суботу, 8 жовтня, ярмаркуватимуть у Голосіївському районі на вул. Паньківській, на вул. Голосіївській, 4–10; у Дарницькому – на вул. Ревуцького, на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. Лісківській (в межах вул. Милославської та Радунської), на вул. М. Цвєтаєвої (в межах вул. М. Закревського та просп. В. Маяковського), на вул. Електротехнічній, 2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці, 5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному боці; у Дніпровському – на вул. А. Бучми, 2–10; в Оболонському – на вул. П. Калнишевського, 1–5; у Печерському – на вул. Катерини Білокур; у Поділь-

особистий слуга при королі

відгадав загадки Сфінкса (міф.)

судова особа в Ст. Римі богиня родючості (міф.)

КОЗЕРОГИ ма-

невруватимуть між домом і роботою, у родинних стосунках відбуваються невідворотні зміни. Приборкайте агресивного коня, на якому завзято гарцюєте, допікаючи домочадцям.

ВОДОЛІЇ, якщо хо-

чете себе розрекламувати, досягти своєї мети, демонструйте все, на що багаті, проте тільки в колі довірених людей, з якими маєте спільні справи чи інтереси.

прісноводна риба біблійний герой скандинавські боги

корінь життя (кит.)

стародавнє місто в Сирії

матрос у Туреччині

Астролог Любов ШЕХМАТОВА

богиня світанку (міф.)

жіноче французьке ім’я

программа каналу «1+1»

заклад

син Адама та Єви

маса з кам’яного вугілля

складаний капелюх циліндр

дипломатичний представник правило в грі «го»

РИБИ, якщо вас за-

хльостують бурхливі прагнення, незадоволена душа страждає, а вимоглива реальність не пускає до раювання, шукайте золоту середину між «хочу» та «треба».

ському – на просп. С. Бандери (біля Куренівського парку), на вул. Світлицького, 31–35; у Святошинському – на вул. Булгакова, 10-13/1; у Солом’янському – на вул. Стадіонній (в межах вул. В. Липківського та Богданівської); у Шевченківському – на вул. Подвойського, 2–12. У неділю, 9 жовтня, ярмарки відбудуться в Голосіївському районі на вул. Маршала Конєва (в межах вул. Академіка Вільямса та Ломоносова); у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; в Деснянському – на вул. Електротехнічній, 2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці, 5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному боці; у Подільському – на вул. Світлицького, 31–35, в Оболонському – на вул. Дніпроводській, 13/1; у Печерському – на вул. І. Кудрі (в межах вул. П. Лумумби та Чигоріна); у Святошинському – на бул. Академіка Вернадського, 79; у Шевченківському – на вул. Татарській, 32–38. Склала Оксана БАРКІНА

ЛЕВИ

, слід урізноманітнити буття, додати яскравих, емоційних барв на життєву палітру. Рухайтесь, щастя не в далеких краях, а зовсім поряд. Вас скрізь зустрічатимуть з радістю та любов’ю.

Фото Ірини ЦИКАДИ Просимо надсилати світлини в електронному форматі на адресу редакції: vk1906@ukr.net. У листі обов’язково повідомте (для редакції, в газеті не публікується) номер свого телефону.

мистецтво складання букетів

вогнедишне крилате страховисько

верблюд

колюча тваринка давня назва Британських островів

за зроблене добро

Сканворд «Вечірки»

РАКИ

, доведеться розриватися між двома царинами – сім’єю та роботою. Атмосфера вкрай наелектризована, намагайтеся з усіма знайти спільну мову.

православний

6 жовтня – зачаття Пророка і Хрестителя Господнього Іоана Предтечі. 7 жовтня – преподобномучениці рівноапостольної Фекли. 8 жовтня – преподобного Сергія, ігумена Радонезького. 9 жовтня – неділя п’ятнадцята після П’ятидесятниці. Апостола та євангеліста Іоана Богослова. Іоана Богослова назвали так через глибокий богословський зміст Євангелія, написаного ним. Це єдиний із дванадцяти апостолів, котрий помер своєю смертю, бо решта учнів Христа загинули, як мученики, у різних країнах, де проповідували. Апостол Іоан був у засланні на острові Патмос, де одержав одкровення від Бога щодо подальшої долі світу та написав книгу «Апокаліпсис, або Одкровення Іоана Богослова». Він також є автором трьох соборних послань, які входять до книг Нового Завіту. 10 жовтня – мученика Калістрата та воїнів його. 11 жовтня – преподобного Харитона Сповідника. Собор преподобних отців КиєвоПечерських, що в Ближніх печерах нетлінно спочивають. 12 жовтня – преподобного Киріака, пустельника.

Якою мірою міряєте...

Будь-яка дія в нашому житті має безперечні наслідки: так чи інакше все, що ми робимо, накладає відбиток на наше подальше існування. Цей незмінний принцип багаторазово знаходить вираження у словах Священного Писання. Зокрема, Євангеліє дає нам зрозуміти, що рівень вимогливості, який ми застосовуємо до оточуючих, так само може й буде застосований до нас самих. Христос навчає: «Не судіть, щоб і вас не осудили, бо якою мірою міряєте, такою відміряється й вам». Народна мудрість черпає натхнення в Божественному Одкровенні, а тому подібні вислови зустрічаємо й у приказках та прислів’ях. Чому ж так суворо Писання засуджує нашу упередженість стосовно ближнього? Річ у тім, що кожен, хто бере на себе сміливість судити іншого, повинен бути досконалим принаймні в тій сфері, про яку робить висновки. Наприклад, злодію не може виносити вирок нечистий на руку суддя, бо хабар – це така ж крадіжка. А тому терпимість до недоліків ближнього – ключ нашого присуду в Бога.

кіноманія

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Київ «відкритий» для іноземних кінопродюсерів

За результатами 9-го конкурсного відбору кінопроектів державне фінансування отримають 48 фільмів. Для цього виділять рекордну за увесь час проведення конкурсу суму – півмільярда гривень. Принаймні, така цифра значиться у проекті бюджету на 2017 рік, який уряд вніс на розгляд Верховної Ради.

За останні десять років у світі з’явилися й активно працюють кінокомісії – спеціальні організації, які сприяють роботі кіновиробників. Створення Київської кінокомісії обговорювалося представниками столичної влади та вітчизняної кіноіндустрії на круглому столі «Столиця України – столиця кіно» в рамках VI міжнародного медіафоруму Kiev Media Week. Про функції такої комісії та можливості, які вона відкриває місту, «Вечірці» розповіла голова Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук. – Комісія має виконувати три основні завдання. Це – інформаційна підтримка, тобто надання продюсерам повної інформації про всі локації, ресурси, послуги, які є в місті, зокрема готелі та кейтеринг. По-друге, це робота з владою, державними органами щодо преференцій, зокрема, знижок на дозволи для зйомок. Впроваджуються так звані ребейти – програми фінансової підтримки кіно, що гарантують повернення певного відсотка

«Захара Беркута» знімуть як «300 спартанців» На українське кіно дадуть півмільярда виробничого бюджету і витрат на підготовку до зйомок для проектів, які знімаються на території країни. Така система вигідна продюсерам, котрі витрачають менше коштів, але і державі, місту – в економіку повернеться вже в 3–5 разів більше за рахунок інвестицій на увесь проект. А це заробітна плата, робочі місця, гонорари, готелі, оренда транспорту, техніки. І третя функція – це маркетинг, тобто представлення міста як гарної локації для зйомок. За-

ПРЯМА МОВА

рубіжне кіно знімається у Києві й сьогодні, але продюсери зіштовхуються з низкою проблем – складною дозвільною системою і навіть просто незнанням, до кого звернутися за наданням цієї чи іншої послуги. Комісія дасть змогу створити «єдине вікно» входу в місто – від допомоги у виборі локації до максимального спрощення процесу дозвільних процедур для знімальних груп. Її створення в Києві підтримує і міська влада.

ДО РЕЧІ

Ганна СТАРОСТЕНКО, заступник голови КМДА: – Кіноіндустрія в Україні розвивається досить жваво. Наш кінопродукт якісний, і я тішуся, що багато фільмів сьогодні знімають саме в Києві. Але кіноіндустрія – це не лише створення певного культурного продукту, а й можливість залучати додаткові інвестиції та активізувати суміжні сектори господарства – туризм, ринок праці та сервісу. Місто готове надати орендні пільги, створити умови та допомогти з вибором локації для кінозйомок. Уже є певні напрацювання в цьому напрямі, зокрема, домовлено про подання електронної заявки на проведення зйомок, що значно пришвидшить процес оформлення дозволів.

Наприкінці вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроект 3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Серед нових норм – реальні механізми повернення частини кваліфікованих витрат на виробництво фільмів. В Україні вони на рівні 25 відсотків, а найбільше коштів серед європейських країн повертає Швейцарія – 60 відсотків.

Експертна комісія рекомендувала Держкіно включити до Програми виробництва і розповсюдження національних фільмів на 2016-2017 рр. проекти, що отримали середню оцінку понад 35 балів. Торік прохідний бал становив 37,5. Про деякі з них розповів голова експертної комісії з питань кінематографії Андрій Дончик. – Які ваші враження від конкурсу? – На сьогодні він наймасовіший. Якщо на перших конкурсах було враження, що немає із чого вибрати, то зараз дуже багато цікавих проектів. На жаль, ми не можемо підтримати ще більше з них, але ті, що пройшли, додають оптимізму, що ми нарешті матимемо касові збори. – Які фільми, на вашу думку, матимуть успіх у глядачів? – Наприклад, «Егрегор» Любомира Левицького, сюжет якого закручений навколо загадкової речовини, що виділяється під час великого скупчення людей і дає владу. У картині наш Майдан використовують лихі сили, щоб виділити цю речовину. Костюмовану драму «Захар Беркут» збираються знімати масштабно, як «300 спартанців», де Захар Беркут жертвує власним сином, щоб заманити ворогів у пастку. Нашій історії також присвячені бойовик «Крути 1918. Захист», екранізація «Аеропорту» за твором Сергія Лойка. А ще зніматимуть блокбастер за романом Василя Шкляра «Чорний ворон», сценарій якого адаптував Андрій Кокотюха. Серед переможців варто відзначити й жанрові стрічки: мюзикл у стилі українського танго «Гуцулка Ксеня» за оперетою Ярослава Барнича, фільм жахів «Морена», детектив Дмитра Томашпольського «Сторонній». – А який із проектів може презентувати Україну на міжнародних фестивалях? – «Атлантида» Валентина Васяновича. Це апокаліптична постіндустріальна історія. Дія відбувається в Маріуполі, коли руйнується виробництво й головний герой, котрий практично все життя пропрацював на заводі, втрачає роботу та починає шукати нове призначення. Ця тема актуальна нині в усьому світі.

Там, на далеких полонинах На екрани столичних кінотеатрів вийшов український документальний фільм «Жива ватра», який знайомить з життям карпатських вівчарів у сучасному світі. Режисер Остап Костюк багато років досліджував гуцульську музику, подорожуючи гірськими селами. Показати ж народні традиції вирішив через образ уже зникаючої професії пастуха. За чотири роки було відзнято понад чотириста годин відеоматеріалу, до остаточного варіанту увійшло лише 52 хвилини. У картині глядач має змогу спостерігати за трьома поколіннями горян: досвідченим 82-річним Іваном, 39-річним Василем, який на той час опікувався єдиною з 80 колись існуючих у районі полонин, та 10-річним Іванком, який лише засвоює ази вівчарства. Щороку чоловіки покидають рідні домівки й на чотири місяці вирушають з отарами у гори. Така робота потребує чималої мужності та витривалості. – Я намагався показати, як живуть гуцули сьогодні – на перехресті минулого

А ВИ ЗНАЄТЕ?

Кадр з фільму «Жива ватра»

Жива ватра – вогонь, добутий тертям дерева і підтримуваний упродовж 4-місячного сезону на полонині. Обряд запалювання ватри здійснювався на Гуцульщині до середини ХХ сторіччя. Його згадка у фільмі є символом сьогоднішнього занепаду вівчарського ремесла. Адже займатися цією справою нині нерентабельно.

і сучасного. Герої нашої стрічки займаються улюбленою справою своїх батьків, відкривають і знаходять у ній свої сенси, – розповів Остап Костюк. – В умовах глобалізації народне господарство і стара культура відходять у минуле. І така ситуація по всьому світу. Наприклад, щороку 300 американських фермерських господарств продається. З іншого боку є й нове явище,

дауншифтинг, коли молодь із міста тікає в село – до гармонії, до природи... Українська прем’єра фільму «Жива ватра» відбулася в рамках кінофестивалю «Молодість» ще восени 2014 року. За цей час стрічка побувала на багатьох кінофестивалях, отримала спеціальний приз журі престижного Канадського фестивалю документального кіно HotDocs як кращий міжнародний

повнометражний фільм, дипломи Одеського МКФ і мінського кінофестивалю «Лістапад», нагороду за кращу операторську роботу на американському Salem Film Fest. – На відміну від численних картин про традиційні народні промисли, в яких фольклорна старовина постає чимось сентиментальним і тужливим, «Жива ватра» виразно розкриває вплив професії на людський характер, – поділився враженнями кінокритик Олександр Гусєв. Сторінку підготувала Марія КАТАЄВА

facebook.com/vechirkanova засновник:

Київська міська рада

В. о. головного редактора Максим Філіппов Заступник головного редактора Віталій Курінний Секретаріат Володимир Савруцький, Олександр Баркін Фоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б Тел.: 234-21-84, 234-27-39 Факс: 235-61-48 Е-mail: v.pushina@gmail.com Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34 Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 50084 Заг. наклад: 96 000.

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Що хвилює» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Передплатний індекс: 37607 Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»