Газета "Вечірній Київ", №42 (19224) від 20 жовтня 2016 року

Отримай безкоштовні СМС про перекриття руху!

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

20 жовтня 2016 року №42 (19224)

Маршрутки: початок кінця чи нова якість?

У Києві планують нові маршрути громадського транспорту Про реформи в МВС сьогодні не говорить хіба що той, хто про них нічого ніколи не чув. Хоча поліцейське начальство запевняє нас в успішності діяльності свого дітища – патрульної поліції, злочинність у Києві зростає. Причину цього чимало експертів бачать у недосконалості інституту дільничних інспекторів.

Стор. 7

Воїнів АТО «озброять» мобільною лазнею Українських військовослужбовців, які воюють у зоні АТО, незабаром «озброять» мобільним банно-пральним комплексом: його мають передати до першої танкової бригади, яка бере участь у боях на Донбасі. У свою чергу, командування має розробити графік для оперативного помиття особового складу. Про це «Вечірці» повідомили волонтери з благодійного фонду «Воїни добра» та компанії «Мега-Поліграф». Стор. 18

Розплата У пошуках дільничного, за радіацію або Чому наша поліція продовжує працювати по-старому?

Стор. 5

Після ампутації ноги інвалідачорнобильця позбавили ще й права на пільгову пенсію Стор. 20

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

2

кур’єр «ВК»

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

ФОТОФАКТ

Фото Олексія ІВАНОВА

ЗИМІ – НАЗУСТРІЧ!

Тепло пішло, готуйте гроші

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Учора минув тиждень, відколи в київські будинки пішло тепло. Щоправда, як і прогнозували в «Київенерго», через фінансову скруту компанії цього року на 15 відсотків зросла аварійність теплотрас.

18 жовтня група депутатів Київради взяла участь в акції з виявлення порушень рішення про нічне обмеження торгівлі алкоголем. Вони відвідали низку магазинів, в яких намагалися «придбати» заборонену продукцію. В поле зору потрапили супермаркети «Сільпо» та «АТБ», а також кілька магазинів роздрібної торгівлі. Учасники антиалкогольного рейду витратили майже дві години на пошук заборонених напоїв у центрі столиці. В результаті – лише в одній торговельній точці вдалося «придбати» спиртні напої. В цілому ж акція засвідчила, що позитивні зрушення є – рішення Київради виконується, а працівники торгівлі ставляться до своїх обов’язків із належною відповідальністю.

СИТУАЦІЯ

КОРОТКО

Пішохідні переходи: від підземного до наземного

Київрада прийняла до розгляду петицію про припинення будівництва над станцією метро «Героїв Дніпра». Петиція набрала 10 тисяч 321 голос, при мінімально необхідних 10 тисячах. На засіданні постійної комісії Київради з питань освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту депутати погодили список стипендіатів у галузі освіти для обдарованих дітей. Відповідно до проекту рішення, персональні стипендії від Київради отримають 100 талановитих дітей, які мають високі досягнення в навчанні та мистецтві, беруть активну участь у суспільному житті навчального закладу та міста. Від Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) до станції метро «Теремки» побудують нову тролейбусну лінію. На маршруті планують облаштувати такі зупинки: «Станція міської електрички «Київ-Волинський», «Селище Жуляни», «Ринок «Столичний», «Житловий масив «Теремки-2», «Торговий центр «Республіка», «Автовокзал «Теремки».

Біля ЦУМу закрили один із виходів підземного переходу і вирішили організувати наземний, зручний для маломобільних громадян. До речі, питання організації наземних переходів на Хрещатику порушувалося не раз. І ось нарешті ця ідея починає набувати реальних обрисів. Підземним переходом біля ЦУМу зайнявся нинішній власник універмагу – компанія «ЕСТА-Холдинг» – у рамках інвестиційних зобов’язань щодо розвитку міської інфраструктури. Від початку передбачалося, що підземний перехід капітально відремонтують та дообладнають підйомниками для людей з особливими потребами, а на нульовий поверх ЦУМу буде влаштовано додатковий вхід безпосередньо з переходу. Однак у процесі реконструкції універмагу, через технічні складнощі, від цього вирішили відмовитися, а для забезпечення пішохідної доступності ЦУМу ініціювати організацію наземних переходів через вулиці Хрещатик та Богдана Хмельницького.

– В інвестиційному договорі з КМДА було закладено капітальний ремонт підземного переходу із забезпеченням доступності для маломобільних груп, але це дорого і не має сенсу, – зазначив Антон Гливинський, директор зі зв’язків із громадськістю компанії «ЕСТАХолдинг». – На нашу думку, там є можливість зробити наземний перехід без будь-якого впливу на транспортний потік – він краще, ніж підземний, і це вигідно всім, зокрема, і ЦУМу. Впровадження наземного переходу ніяк не вплине на загальну транспортну ситуацію в місті, пояснив «Вечірці» Дмитро Беспалов, директор компанії «А+С Україна», що здійснювала моделювання наземних переходів на Хрещатику. Хоча водії в коментарях висловлюють побоювання щодо збільшення заторів, транспортний експерт зазначає, що Хрещатик має надлишкову пропускну здатність і навіть якщо саме на цьому перехресті вона знизиться, загалом на вулицю це не вплине.

– Хрещатик – це, по суті, автобан посеред міста, але він з обох боків впирається у площі – Бессарабську та Європейську, – зазначив Дмитро Беспалов. – На цьому перехресті вже є світлофор, автомобілі зупиняються, і в цей час вулицю можуть перейти пішоходи. Роботи з облаштування наземних переходів уже розпочалися – власне, в рамках цього і було ліквідовано один із входів до підземного переходу біля ЦУМу. Цей вихід та аналогічний на іншому боці вулиці Богдана Хмельницького були облаштовані на початку 2000-х років при реконструкції Хрещатика, однак вони мають понаднормативний ухил сходів. Сходи було демонтовано, простір накрито бетонною плитою та забруковано, а з майданчика, що утворився, мають розпочинатися наземні переходи. Григорій МЕЛЬНИЧУК

МІЖ ІНШИМ Точна дата завершення реконструкції та відкриття наземних переходів поки не називається – для цього потрібно демонтувати другий аналогічний вихід із підземного переходу на вулицю Богдана Хмельницького та модернізувати світлофор, облаштувавши додаткові секції для пішоходів. Передбачається, що спочатку наземні переходи працюватимуть у тестовому режимі на час капітального ремонту підземного переходу, а за умови успішності подібна практика може бути поширена і на інші перехрестя у центрі міста.

Лише протягом перших трьох днів опалювального сезону сталося 137 аварій. Про це повідомив директор «Київських тепломереж» Євген Глушак. До десятка об’єктів соціальної сфери, за словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, невчасно підключено до опалення через затримки з ремонтами, установленням теплопунктів, тепломодернізацією, адже цього року сезон почався дещо раніше. Читачі «Вечірки» скаржаться на енергетиків. Так, Інеса Бірюкова з Вишгородської, 49 заявила, що її сусіди навіть мали намір перекрити дорогу, бо ще з минулого тижня немає ані тепла, ані гарячої води. У мешканців будинків №№ 106, 110, 111 на вул. Антоновича така сама проблема: опалення й гарячу воду «Київенерго» вимкнуло ще в четвер, а розритий між будинками котлован залишило на вихідні, вважаючи, певно, що на Покрову гріх працювати. Як нам розповів заступник директора «Керуючої компанії з обслуговування житлофонду Голосіївського району» Олександр Ціцішвілі, ремонт завершили аж у понеділок, а у вівторок «протравляли повітря» в мережі… Керівник прес-служби «Київенерго» Тетяна Орленко повідомила, що компанія щодоби ліквідовує по сорок пошкоджень. У попередньому номері «Вечірки» Тарас Швидун, директор школи №1, що в Делегатському провулку, 1/28 у Шевченківському районі, зазначав, що його заклад під’єднають до опалення до кінця минулого тижня, адже вони отримують тепло не централізовано від «Київенерго», а від сусідньої приватної котельні. Ми перевірили: тепла й досі немає, діти на

Працівники «Київенерго» усувають наслідки аварії на теплотрасі на вулиці Антоновича, 106

уроках сидять у куртках. Зате на дверях школи й довколишніх будинків у Делегатському провулку та на вул. Багговутівській з’явились оголошення про те, що через мільйонні борги ЖЕКу опалення можна не чекати. В обслуговуючій організації нам пообіцяли, що домовляться з власником котельні про реструктуризацію заборгованості й поетапну виплату. Олег ПЕТРЕНКО

ОФІЦІЙНО У незаконні будови тепло не постачатимуть. Здебільшого це об’єкти скандального забудовника Войцеховського, куди теплоносій не можуть подавати через відсутність мережі. А прокладати комунікації має саме забудовник. Тим часом у цих новобудовах і далі продають житло. Зараз ще раз здійснюється інвентаризація таких будинків, щоб знайти хоча б найменшу можливість для їх підключення. Але, чесно кажучи, більшість із них не зможе пережити зиму. Тому КМДА радить усім, хто придбав квартири в новобудовах, не введених в експлуатацію, підшуковувати для себе резервне житло.

СТАЛО ВІДОМО

На Контрактовій впорядкують «сквер кіосків» Міський голова Віталій Кличко підписав розпорядження про реконструкцію скверу № 3 загальною площею 0,60 га. Замовником робіт визначено Подільську райдержадміністрацію, яка має визначити генеральну проектну та підрядну будівельні організації для виконання робіт. Втім, це вже не перша спроба впорядкувати цей сквер. «Вечірка» поспілкувалася з одним із координаторів проектної групи, що працювала над цим проектом у 2015 році.

– Сквер давно потребує реконструкції та комплексного переосмислення, – розповів Станіслав Дьомін, архітектор-урбаніст. – Торік наша проектна група разом із Подільською РДА, активістами та підприємцями вже робила спробу переосмислення та реконструкції скверу коштами місцевого бізнесу, але реалізувати задум нам не вдалося. Було б добре, аби у КМДА врахували напрацювання робочої групи. Ми провели чимало зустрічей, врахували побажання різних цільових груп та зацікавлених сторін.

Варіанти реконструкції сквера №3, напрацьовані у 2015 році

Сквер №3 фактично є складовою транспортно-пересадочного вузла, який генерує значний людський потік і перетворює сквер на зону, де пасажири очікують на транспорт. За словами Станіслава Дьоміна, при проектуванні вузла пріоритет має бути надано міському громадському транспорту, а не приватним перевізникам та автівкам. Необхідно також врахувати те, що сквер має складну систему «візуальних акцентів», головним з яких, безперечно є Андріївська церква. Наразі ж, згідно розпорядження голови КМДА, у сквері передбачається встановлення лав та декоративного освітлення, обладнання зупинок громадського транспорту, заміна асфальтного покриття та модернізація існуючих трамвайних колій. Фінансування об’єкта здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету. Інф. «ВК»

3

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224 )

А ВИ БАЧИЛИ?

ПРОЕКТИ

До Виноградаря наближається метро

Фото автора

Переселенці з Донецька реставрували будинок у Пирогові

Столичний метрополітен замовив компанії «Київметропроект» проект будівництва ділянки метро від станції «Сирець» до житломасиву Виноградар.

Добру справу зробили донецькі переселенці у столиці – вони відремонтували будинок, який представляв їхній регіон у Національному музеї народної архітектури та побуту. Унікальний музей просто неба у Пирогові, де зібрано десятки осель із усіх куточків нашої країни, переживає скрутні часи. Багато його унікальних експонатів руйнуються і мають доволі непривабливий вигляд. Коштів на ремонт, які отримує музей на утримання свого господарства, не вистачає, тож колись ошатні хати поволі псуються. Така доля спіткала і будинок, що представляв Донецький регіон у розділі «Соціалістичне село»: його стіни та деякі дерев’яні елементи потріскалися, штукатурка обвалювалася. У такому непривабливому вигляді й побачили його працівники Донецької обласної організації Комітету виборців України, які переїхали до столиці з початком воєнних дій на сході.

– Відверто кажучи, соромно було дивитися на цю будівлю, – каже «Вечірці» активістка організації Катерина Серебрянська. – Нам розповіли, що музейними експонатами нині опікуються земляцтва регіонів, котрі функціонують у Києві. Ми вирішили приєднатися до них.

Оголосили в соціальних мережах збір коштів, на який відгукнулися всі небайдужі земляки – особливо активно з громадської організації «Донбас–SOS», а також окремі громадяни. Чимало робіт виконали самотужки. Нам приємно, що будинок, який представляє Донецький край, тепер найгарніший у експозиції. До речі, історію того, як будинок з Донбасу потрапив до музею у Пирогові, повідав нам музейний доглядач Микола Вордак. За його словами, до експозиції «Соціалістичне село» об’єкти добиралися дуже зважено – за погодженням із місцевою владою, а також господарями самих осель, які були передовиками соціалістичного виробництва, а точні копії їхнього житла робили для наочної пропаганди «заможного життя громадян». Донеччину випала честь представляти трикімнатній оселі Героя Соціалістичної Праці шахтаря Івана Єремеєва з села Ольховчик (воно згодом увійшло до складу міста Шахтарське, окупованого нині сепаратистами). Спеціалісти «Донсільбуду» не просто поставили будинок за проектом оригіналу, а й «заселили» його таким же хатнім начинням, як у господарів, та їхніми портретами. Відтоді будинок жодного разу не ремонтували, а нині він вирізняється на тлі інших свіжими барвами. Микола МИХАЙЛІВ

У системі публічних закупівель ProZorro відбувся аукціон, оголошений Київським метрополітеном, у якому взяли участь три компанії – ДП «Проектний інститут «Укрметротунельпроект», ПрАТ «Укрспецтунельпроект» та ТОВ «Київметропроект». Цікаво, що саме «Укрметротунельпроект» розробляв усі останні проекти столичної підземки, зокрема на

продовження «синьої» гілки від станції метро «Васильківська» до «Виставкового центру» та Одеської площі. Але цього разу він програв ТОВ «Київметропроект», яке запропонувало розробити проект за 140,58 млн гривень.

– Проект передбачає 3 стадії: техніко-економічне обґрунтування, розробка проекту і робочої документації, – розповіла «Вечірці» керівник прес-служби метрополітену Наталія Макогон. – У складі ТЕО треба розробити не менше трьох варіантів проходження траси лінії від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар. Для нас дуже важливо, щоб проект передбачав будівництво електродепо в кінці цієї гілки, де місто зможе відвести ділянку землі для наших технічних потреб. Також буде спроектовано

НОВАЦІЇ

Парковка по мобільному У столиці почав роботу сервіс для оренди паркомісць Barking. Пілотний проект запустили спільно з паркінгом одного з торговельних центрів Києва. Проблема паркування в Києві дуже нагальна. Особливо в центрі водіям доводиться довго їздити у пошуках місця, де лишити автівку. Аби можна було завчасно дізнатися про незайняті місця, зазвичай використовують мобільні додатки (і на цей ринок Києва вийшов новий продукт Barking) як альтернатива «Мобільному паркуванню» від КП «Київтранспарксервіс».

– Будь-яка ініціатива, можливість перевести розрахунки за парковку в безготівковий спосіб дуже корисні. Адже на сьогодні є велика проблема зі зловживаннями… паркувальників, – зазначила «Вечірці» Оксана Величко, координатор робочої групи Реанімаційного пакету реформ (РПР) із законодавчого впорядкування системи паркування. – Та, на жаль, на сьогодні в нас немає відповідальності за несплату за паркування – першу спробу прийняти закон про це депутати Верховної Ради не підтримали.

ЩО ПИШУТЬ ІНОЗЕМНІ ЗМІ NEWSWEEK Перемир’я в Україні під загрозою через американсько-російські домовленості щодо Сирії

Українці побоюються, що союзники нададуть перевагу співпраці з росіянами в Сирії українському конфлікту. Нестабільне перемир’я у східних областях України досягло критичної точки, повідомив можновладний український чиновник. Його заяви демонструють, наскільки геополітичні події, зокрема й ситуація в Сирії, а також активізація націоналістичних партій у Європі позначаються на рішучості світової спільноти залишити чинними санкції проти Росії.

«Москва має намір зберегти контрольовану ескалацію на Донбасі в межах загальної стратегії дестабілізації в Україні та вивести країну назад на російську орбіту.

кілька нових станцій – поки що їх розташування невідоме, оскільки потрібно буде затвердити лише один із трьох проектів. До речі, раніше розглядалося два варіанти – з чотирма та шістьма станціями. Перший передбачав: «Мостицьку», «Виноградар», «Синьоозерну» та депо, другий – ще й «Проспект «Правди» та «Інтернаціональну площу». Зараз, за опитуваннями, більшість пасажирів підтримує останній варіант, хоча все залежатиме від проектної документації, вартості робіт, заселеності території, доступності станцій. Час покаже, який варіант буде найкращим. Згідно з тендером, термін виконання робіт становить чотири роки – до 2020-го. Кошти має виділити міський бюджет. Микола ПАЦЕРА

Ми й надалі продовжуємо просувати цей проект , і лише згодом можна буде говорити про справжній розвиток ринку паркувальних послуг… Наразі сервіс Barking працює з приватними паркувальними майданчиками. Власникам паркомісць досить лише підписати партнерську угоду і дозволити встановити обладнання на в’їзді та виїзді з паркінгу. Серед можливих користувачів сервісу можуть бути й ОСББ: коли вранці мешканці виїжджають з двору своїми авто, на їх місця можуть припаркуватися інші машини. Такий механізм вже використовують місцеві громади у Києві й за зібрані кошти здійснюють благоустрій дворів. Григорій МЕЛЬНИЧУК

ПРОТИДІЯ ІНФОРМАЦІЙНІЙ АГРЕСІЇ Досягнувши успіху в економіці та боротьбі з корупцією, ми зможемо стримувати Росію, – заявив український урядовець. – Нам необхідно здійснити внутрішні реформи і покладатися лише на власні сили». Ван Херпен з фонду Cicero вважає, що Україні слід набратися терпіння: «Відмовлятися від Мінських домовленостей Києву не варто. Єдине можливе рішення – вичікувати, домовлятись із західними країнами, зміцнювати оборону та сподіватись, що у Росії відбудуться внутрішні зміни».

Stratfor Вікно можливостей в Україні зачиняється Переговори між США та Росією щодо українського конфлікту видаються дедалі складнішими, адже президентський термін Барака Обами добігає кінця. США й Росія мають невелике вікно можливостей, аби досягти згоди, та воно швидко зачиняється. Кінець адміністрації Обами збігається з ухваленням Європейським Союзом рішення про необхідність подовження санкцій проти Росії, а це дає Москві новий імпульс для порозуміння з Вашингтоном. «Просування до певної американсько-російської домовленості здавалося можливим,

коли були укладені угоди про перемир’я в Сирії й Україні, але обидві вони, зрештою, зірвалися», – нагадують у статті. Кремль і сепаратисти дали зрозуміти, що вони не робитимуть жодних істотних поступок на полі бою без політичного компромісу на Донбасі, а саме: визнання та надання автономії сепаратистській території. Проте нещодавнє опитування, проведене незалежним інститутом Горшеніна, засвідчило, що понад 63% українських законодавців не підтримують ідею надання Донбасу особливого статусу. Нині українські та сепаратистські сили (а опосередковано й їхні впливові західні та російські покровителі) не здатні чи не бажають робити конкретні кроки до врегулювання ситуації. Хоча для обох сторін ще є час, аби здійснити тактичні просування в Україні, проте будь-які стратегічні здобутки малоймовірні, якщо тільки не станеться дипломатичного прориву.

DER SPIEGEL Непередбачуваний Путін Путін вправно веде гру, сенс якої полягає в тому, щоб покласти провину на іншого. Він непередбачуваний: спочатку прагне конфронтації для того, аби потім дати сигнал про свою готовність вести перемовини,

ДОКЛАДНІШЕ НА САЙТІ – VECHIRNIYKIEV.COM.UA

але вже за його правилами. Як зазначив Путін у середу в Москві, він не хоче піддаватися диктату з боку Заходу. Тому Кремль діє на підставі класичної стратегії рекету: спершу конструюється загроза, потім пропонується захист. Так було на сході України, де Москва підтримує сепаратистів, а також виступає як посередник. Те саме відбувається в Сирії, де російські військово-повітряні сили завдають удару по житлових районах і водночас ведуть переговори про припинення вогню. «Для Кремля більше не існує жодних правил, а червоні лінії постійно відсуваються», – наголошує колишній московський кореспондент «BBC» Костянтин Еггерт. На його думку, існує небезпека нової холодної війни. Експерт «Карнегі-Центру» Дмитро Тренін також застерігає, що ситуація у Сирії вкрай загрозлива й між обома державами – Росією та Сполученими Штатами – може виникнути військовий конфлікт.

4

комунікації

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

СЛОВО – ДІЛО

ДУМКА Ганна СВИРИДЕНКО, ВИРИДЕНКО депутат Київради (фракція «ВО «Батьківщина»)

ІНІЦІАТИВА

Андрій дрій АНДРЕЄВ АНДРЕЄВ, депутат Київради (фракція «Солідарність»)

Чому уряд довго відхрещувався від оприлюдненого нещодавно тексту меморандуму з МВФ? Певно, тому, що багато пунктів цієї угоди означають уже не затягнення пасків, а просто-таки появу зашморгів на шиях українців. Ось лише деякі позиції: обкласти пенсійні страхові виплати податком на доходи фізичних осіб (18%); позбавити громадян можливості виходу на пенсію до досягнення ними пенсійного віку (великий привіт «списочникам 1 і 2»); зробити жорсткішими критерії отримання мінімальної пенсії; консолідувати пенсійне законодавство за єдиним принципом пенсійного забезпечення без привілеїв для будь-якої професії (за винятком військових), тощо. Верховній Раді вдалося проголосувати за хай і дуже недосконалий закон про подовження мораторію на продаж землі ще на рік. Влада злякалася масових бунтів селян і фермерів, однак не відмовилася від планів швидко розпродати чи не єдиний ласий ресурс України – її землю.

На відкритті бюветного комплексу по вул. Освіти, 5 (Солом’янський район), зважаючи на численні депутатські запити та звернення мешканців, особисто мені пообіцяли, що до кінця цього року буде відновлено роботу бювету по просп. Лобановського, 8. Як приємно відчувати, що обіцянки – не пусті слова! Вже наприкінці цього місяця місцеві мешканці зможуть продегустувати чисту, якісну, а головне - безкоштовну воду.

Провів черговий депутатський прийом мешканців на вул. Ернста, 4. Представники батьківського комітету ЗОШ №64 через моральну й фізичну зношеність спортив-

Незабаром розпочнеться мабуть наймасштабніший проект порятунку озера Тельбін, який коли-небудь був і котрий ми анонсували ще влітку 2015-го. Більше року тривали проектні роботи по майбутній аерації озера. Проект кілька разів перероблявся, іноді кардинально, оскільки права на помилку не було. І ось нарешті фінішна пряма: підписано договір з підрядною організацією, тому сподіваюсь, що протягом тижня почнуться монтажні роботи. Радий, що озером будуть займатись такі професіонали як Сергій Фішчук (один із його успішних проектів – це русанівські фонтани, від яких в захопленні весь Київ). На фото – прототип аератора для озера Тельбін. Ці аератори очищуватимуть озеро від сірководню по всій його глибині до 10 метрів (зараз – 1,5 метра), що дозволить прискорити процеси самоочищення водойми.

ної інфраструктури порушили питання оновлення футбольного стадіону та зібрали відповідні підписи. Також були звернення щодо коректності роботи приладу обліку теплової енергії. Висловлено й побажання про встановлення пластикових вікон у місцях загального користування, модернізацію електро- та водопостачання. Крім того, жителі мікрорайону попросили влаштувати пішохідний перехід на перехресті вулиць Ушинського й Танкістів.

ЗАПИТ Володимир ГОНЧАРОВ, депутат Київради (фракція «Солідарність») Укотре порушую питання сумнівного передання «Київміськбудом» у приватну власність спортивно-оздоровчого комплексу в мікрорайоні «Позняки-2». Від його мешканців отримую численні скарги щодо цього об’єкта, де зараз розміщується продуктовий магазин. Забудова мікрорайону тривала з 2006 до 2012 року, і, відповідно до проекту, паралельно з 24-поверхівками мали звести дві школи, два дитсадки, школу мистецтв та спортивно-оздоровчий комплекс.

Обговорили проект автоматизації оплати проїзду. Представники MasterCard запропонували варіант упровадження електронного квитка на базі банківської картки, яка буде своєрідним ключем. Пасажири зможуть створити на сайті КП «Київпастранс» або КП «Київський метрополітен» особистий кабінет і вибрати із запропонованих варіантів бажаний вид проїзного квитка. Обирати можна буде за часом, відстанню, кількістю поїздок та іншими параметрами для різних видів громадського транспорту: автобуса, тролейбуса, трамвая, метро. Запровадження електронного квитка є необхідним кроком для столиці вже 2017 року! Упевнений, нам удасться реалізувати цей проект!

Андрій СТРАННІКОВ, депутат Київради (фракція «Солідарність»)

ЗА ДОРУЧЕННЯМ ВИБОРЦІВ Олег КОСТЮШКО, ЮШКО депутат Київради (фракція «Солідарність»)

Дмитро ро ЛЕВЧЕНКО, ЛЕВЧЕНКО генеральний директор КП «Київпастранс»

Роман МАРЧЕНКО, депутат Київради (фракція «Об’єднання «Самопоміч») Близько 10 місяців тривала боротьба за збереження озера Срібний Кіл. Після численних звернень, засідань робочої групи та спільних із громадськістю зусиль було зупинено засипання його піском і захаращення прибережної території відходами МАФів. А нещодавно з моєї ініціативи Київрада зареєструвала проект рішення про створення навколо водойми відпочинкової зони площею 7,89 га, що не лише сприятиме збереженню озера, а й стане чудовим місцем для відпочинку киян. Наразі чекаємо на засідання профільних комісій, які мають погодити проект рішення.

ТУРБОТА Олексій ПАРАЩЕНКО, керівник Благодійного фонду «Сильна Нація» Вдячний всім депутатам, котрі підтримали проект рішення про передачу в оренду приміщення за адресою: бульвар Перова, 23-Б. Саме тут буде розташований другий спортивний клуб з програмою «Безкоштовний спорт дітям». Депутатам і фракціям, які нас не підтримали, так само висловлюємо подяку за те, що вказали на наші слабкі сторони, над якими ми будемо працювати в першу чергу... В спорті діти вчаться ставити цілі, досягати результатів, тому ми намагаємося дати їм таку можливість. Важке становище нашої країни не дає змоги сплачувати багатьом батькам дорогі абонементи - і діти в цьому

не винні! Реалізуючи проект «Безкоштовний спорт дітям», ми протиставляємо сумнівний фінансовий інтерес від оренди декількох приміщень майбутньому добробуту не тільки нашого міста, а й здоров’ю всієї держави в цілому!

ТРИВОГА Андрій ЛЮБЧЕНКО, адвокат, окат правозахисни правозахисник, громадський діяч З об’єктів соціальної інфраструктури на сьогодні споруджено лише один ДНЗ і ФОК (фізично-оздоровчий комплекс) за сумнівною схемою – нібито із залученням коштів приватного інвестора. Неодноразово звертався до різних державних структур, щоб одержати відповіді на ключові запитання: чому соціальний об’єкт, збудований на безкоштовно отриманій комунальній землі, опинився у приватних руках, чи мав право «Київміськбуд» передати ФОК у приватну власність? Відповіді в офіційних листах, схожі на відписки, не дають жодної конкретики в роз’ясненні ситуації.

Скільки ще безцінної архітектури Києва ми втратимо, допоки від перевірок та судової тяганини влада зможе перейти до активних дій по захисту багатостраждального міста. З 2002 року «будинок Новікова» – в дусі «київського ренесансу» з кутовою баштою, котра була споруджена у 1893 році за проектом архітектора Миколи Казанського, потерпає від недобросовісного власника (про що свідчить занедбаний стан будівлі). Згідно з повідомленням ГПУ, справа зрушила з «мертвої» точки. Прокуратурою столиці до Господарського суду міста Києва пред’явлено позов щодо повернення у власність територіальної громади пам’ятки архітектури загальною площею понад 1700 кв. м, котра розташована на вулиці Верхній Вал, що на Подолі. На підставі розпорядження Київської міської держадміністрації та укладених у 2002 році інвестиційних договорів будівля була передана під реконструкцію приватній структурі. Однак, як з’ясувалося, вказаний будинок передано всупереч приватизаційній процедурі та за відсутності відповідного рішення Київської міської ради.

Підготовлено за матеріалами особистих сторінок у Facebook

особливий випадок 5

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

У пошуках дільничного, або Чому наша поліція продовжує працювати по-старому?

ДО РЕЧІ

Михайло КАМІНСЬКИЙ

Що обіцяв міністр

«Дільничному ми хочемо передати додаткові функції, попередньо прийнявши закон про кримінальні проступки. Після цього він частково перетвориться на детектива. Тобто, якщо вкрадуть, наприклад, курку, він не повинен викликати оперативну групу. Спецгрупи залучатимуться тільки в разі серйозного злочину»,– заявив у липні 2015 року міністр МВС Арсен Аваков. Коли міністр торік розповідав про нове оснащення і зарплати дільничних інспекторів, вони не дуже в це вірили, і, на жаль, далі гучних заяв справа не просунулася. Обіцянки розвіяла сувора реальність: кажуть, для реформування інституту дільничних інспекторів не вистачило 350 мільйонів доларів.

Про реформи в МВС сьогодні не говорить хіба що той, хто про них нічого ніколи не чув. Хоча поліцейське начальство запевняє нас в успішності діяльності свого дітища – патрульної поліції, злочинність у Києві зростає. Причину цього чимало експертів бачать у недосконалості інституту дільничних інспекторів. Прийняти або спростувати цю версію на одній конкретній дільниці одного конкретного району столиці й вирішила «Вечірка».

У ВІДПОВІДЬ – БЕЗДУШНИЙ ГОЛОС АВТОВІДПОВІДАЧА

Завдання редакції було простим: зустрітися з дільничним, поговорити про проблеми та, звісно, про анонсовані реформи в поліції. Вирішив далеко не ходити, а познайомитися з «господарем» одного з дарницьких мікрорайонів, у якому я мешкаю на проспекті Петра Григоренка, 13. Та не так сталося, як гадалося. Перший день пошуків минув марно: консьєржки про нашого дільничного нічого не знають, відповідної інформації на дошках оголошень біля будинків або не було, або ж вона виявилася безнадійно застарілою. Добре, що живемо в пору Інтернету, – на веб-сайті «Національна поліція. Київ» знайшов сторінку Дарницького управління поліції. Далі у розділі «Дільничні інспектори поліції» спробував знайти свій будинок, а відтак і прізвище дільничного. Номерів будинків було багато і різних, але номера 13, на жаль, не було. Оперативно з’ясувати це телефоном, вказаним на сайті, теж не вдалося. Тож я вирушив на вулицю Олександра Кошиця – до районного управління поліції. Там, у секторі дільничних, довідавшись хто я і звідки, повідомили – нашу дільницю обслуговує старший лейтенант поліції Андрій Болховітін. Пощастило розжитися його номером мобільного, а ще й адресою розташування дільничного пункту поліції – вулиця Анни Ахматової, 13-в. Вирішив, що краще буде познайомитися з представником поліції в реальній службовій обстановці під час прийому громадян. І пошкодував, бо прийому цього дня не було: дільничний напередодні погодив з керівництвом свою відсутність на робочому місці за сімейними обставинами. Але ж люди, які прийшли на прийом, про це, звісно, не знали. Мої ж спроби зателефонувати дільничному на мобільний щоразу наштовхувалися на бездушний голос автовідповідача: «Залишіть своє повідомлення після звукового сигналу…» (як пояснив потім офіцер, цим телефонним номером він вже давно не користується. – Авт.).

ОДИН ЗА ВСІХ

Наступного дня зранку я знову приїхав до райуправління, і очікувана зустріч з дільничним таки відбулася.

– Старший дільничний Андрій Болховітін, – коротко відрекомендувався він. Молоде обличчя та щира посмішка мимоволі налаштували мене на позитив. І скажу чесно, якісь неприємні враження від учорашніх пошуків дільничного зникли – залишилася звична фахова цікавість і бажання зрозуміти, розібратися у тій справі, яку виконує мій співрозмовник. Дільничним інспектором він працює шість років. Відповідаючи на запитання щодо території обслуговування, офіцер помітно пожвавішав і сказав ключову фразу: «Це дуже наболіле питання! Територія надзвичайно велика…». Відтак дістав аркуш чистого паперу і почав креслити схему вулиць з номерами будівель мікрорайону. В межах, позначених проспектом Григоренка, кутом вулиці Здолбунівська, Драгоманова, Ахматової… З того, як він орієнтується у вулицях і номерах багатоповерхівок, у інфраструктурі району, можна робити висновок – знає дільницю, як свої п’ять пальців. Хоча дій-

ТАК І СКАЗАВ Віталій КЛИЧКО, Київський міський голова: «Києву потрібна муніципальна поліція. І вона, на відміну від кримінальної поліції, яка знаходиться у вертикалі МВС, має підпорядковуватися громаді міста. Це дасть змогу мешканцям столиці контролювати роботу поліцейських, а самим правоохоронцям – ефективно працювати, аби у місті був порядок». сно територія неймовірно велика. Лише житлових будинків близько восьми десятків. А мешканців, за приблизними підрахунками, десь тисяч 70! Старими нормами було визначено, що на одного дільничного припадає до 3 тисяч мешканців. Територія, нині закріплена за Болховітіним, раніше була поділена на п’ять дільниць і обслуговували її… п’ятеро дільничних.

– На сьогодні так склалося, що цією територією опікуюся я один,– каже Андрій Юрійович. – І дільничний пункт поліції теж один... Пояснити такий стан справ мій співрозмовник не зміг. І натяків на труднощі процесу реформування теж не підтримав. З іншого боку, такою «глобалізацією» пояснив вчорашній прокол щодо прийому громадян.

ДО УВАГИ МВС!

Що непокоїть інспекторів

Робочий день дільничного, як і раніше, так і зараз, триває понад 12 годин на добу, а робота у вихідні залишається радше правилом, ніж винятком. Обіцяна оптимізація робочого графіка існує хіба що на папері – у звітах для начальства. Ще одне зло, яке не дає дільничним виконувати свої прямі обов’язки, – це стояння на різних заходах, яке чомусь називається «охороною громадського порядку». Про нові підходи до форм і методів роботи та обсяги робочого навантаження дільничні інспектори тільки мріють. Тому що не раз переконувалися, що реформування правоохоронної системи відбувається тільки в уяві міністерських чиновників.

– Але ж замінити нікому! – вигукує дільничний. – Скажімо, сьогодні – п’ятниця, о дев’ятій ранку я заступив на добове чергування. А завтра вранці маю бути на дільничному пункті на плановому прийомі. Як фізично це зробити?..

ПЕРЕКОСИ РЕФОРМУВАННЯ?

Безумовно, служба дільничного з такими «володіннями» не може бути простою. І один день ніколи не схожий на інший. Але Болховітін завжди прагнув, за його словами, якось впорядкувати і систематизувати свою роботу. І сьогодні це робить, хоча дається така систематизація непросто. Зазвичай зранку прибуває до районного управління за матеріалами, які надійшли від громадян за минулу добу і потребують виконання. Далі відбувається «налагодження контактів» з метою надання відповідної допомоги, спілкування в дільничному пункті та за місцем проживання. Такий обхід та збір матеріалу, зважаючи на відсутність службового транспорту, займають левову частку робочого часу інспектора. По ходу відбувається виявлення на території дільниці різних адмінпорушників, проведення з ними певної попереджувальної роботи, реагування на якісь зловживання... Я поцікавився, скільки ж отримує дільничний офіцер поліції за свою службу в напруженому режимі

ненормованого робочого дня, однак мій співрозмовник знітився і не виявив особливого бажання обговорювати це делікатне питання. Та після наполягання все ж відповів – 4700 гривень. Як відомо, на початку реформи в органах МВС міністр Арсен Аваков казав, що для дільничних зарплата буде щонайменше 6000 гривень.

– Нічого поганого про старшого дільничного Андрія Болховітіна сказати не можу. Якщо оцінювати його діяльність за головними показниками роботи, то він за рейтингом – п’ятий, – каже в.о. начальника сектора дільничних офіцерів поліції Дарницького райуправління Роман Сочка. – На території, де проживають 70 тисяч громадян, нормально працювати одному дільничному фізично неможливо. Погоджуюся з цим... Але у нас розпочалося реформування, з яким і пов’язані такі «перекоси та диспропорції». Цей процес не може бути миттєвим. Маємо робити щось для поліпшення ситуації і мусимо трохи потерпіти. Раніше у нас було 98 посад дільничних. Іншими словами, по чотири офіцери на адміністративні зони. Вони дійсно «перекривали» той показник щодо кількості населення, який фізично могли охопити. Після того, як певна категорія працівників управління була звільнена або ж пішли на пенсію, новим штатом визначено 76 дільничних офіцерів – 16 посад у нас «некомплект», а реально в лавах на сьогодні 25 інспекторів на 14 адміністративних зон... *** Між іншим, не для преси, багато столичних дільничних поліції відверто заявляють, що після атестації стимулу «лізти зі шкіри геть» у них як не було, так і немає. Адже в їх роботі мало що змінилося, зарплата істотно не виросла, а вимоги лише збільшилися... Ось і працюють по-старому.

6

проза життя

кава з бульбашками и «Кравчучка» під ребра

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

СКАНДАЛ

Інвестори хочуть відновити будівництво. Мешканці – проти! Фото Павла ПАЩЕНКА

Микола ПАЦЕРА

Вадим ПЕТРАСЮК Бухгалтерка Тетяна Олександрівна – жінка суто практична. На абстрактні теми зазвичай не розмірковує. Плинність часу, сенс буття – не її категорії. Але сьогодні щось сталося. Зранку вбігла до кабінету, неначе така, як завжди. Але потім каже якось так: – Прикиньте, сьогодні електричку побачила. Стала біля неї і замислилася. Син питає: «Мамо, усе гаразд?». А мені щось… Ну, не знаю. Подумалося: років двадцять я в електричці не була. А до того ж десять років жила у ній – щодня до Києві та з Києва, на роботу та з роботи. Ніяких же маршруток не було.

– Ну й що? - спитали решта мешканців кабінету.

– Та нічого. Просто – електричка, якось дивно... Кабінет притих. Кожен думав про щось своє.

– А я теж цього літа на електричці їздив, – обізвався В’ячеслав Ігоревич, після чого весь кабінет розкрив роти. – І теж після довгої перерви. До Глевахи треба було. Приходжу на вокзал завчасно, а вона вже повна. Люди звисають з тамбурів. Пробігся я повз усі вагони – однакова картина. Якось утиснувся. Міркую собі: певно, я останній – після мене точно вже ніхто не припхається. Але далі, як кажуть, було. На «Караваєвих Дачах» на платформі – люду не менше, ніж у Києві на вокзалі! Пенсіонери з «кравчучками»… Ну куди! Проте впакувалися. На вокзалі я мріяв: як би це ногу зручніше вмостити. Та після «Караваєвих» про ноги забув. Думав про ребра. Але й то ще було не все. У Вишневому бачу на платформі дядька з велосипедом. Підіймає його над головою і – уявіть – пхається до вагону! Думаю: цей вже точно не влізе! Бо ж проти законів фізики! Та де ті закони! Якось тим велосипедом зсередини тамбуру зачепився, втягнув себе – і вже їде. Стоїмо під ровером, як під краном на будівництві. Мужик – атлант – сопе. Його хитає, але ж впасти не дають. В усіх думки: наскільки йому сил вистачить. Але – що голіший, то мудріший – він відкрив туалет і з-під стелі свій вєлік перепхав туди. Народ видихнув. Посмішки на обличчях засяяли. Але – не надовго. З туалету таке амбре потягло… Краще б він уже того ровера далі тримав. Бо надривався він один, а задихаються тепер усі. Отак я годину власного життя поклав у тамбурі: спочатку на одній нозі, потім взагалі без ніг – підпертий під ребра «кравчучками», під велосипедом, у душогубці. У Глевасі мене виплюнуло на перон. Стою, до тями приходжу. А на пероні – пам’ятник якомусь хлопцеві. Мабуть, він там загинув. Стоїть така стела з портретом, написи «пам’ятаємо, сумуємо…» – ну все, як на кладовищі. І собаки навколо тої стели лежать, на мене дивляться: чого ти приперся! А взагалі, нормально з’їздив.

– Ну, В’ячеславе Ігоревичу, ви – екстремал! – вигукнув кабінет.

– Та, то таке… Але «кравчучка» під ребра – воно інколи й непогано. Починаєш розуміти: дорожні затори у Києві – то ще не кінець світу.

Черговий будівельний скандал розгоряється зараз у столиці. Інвестори житлового кварталу «Сонячна рив’єра» домагаються завершення будівництва їхніх квартир і роблять це досить оригінальними методами. Певно, багато хто бачив у телевізійних сюжетах, присвячених відкриттю нової бігової доріжки навколо озера Тельбін, як поряд зі столичним мером Віталієм Кличком бігли громадяни явно неспортивного вигляду у футболках з написом «Інвестор. Сонячна рив’єра». Так, це була не рекламна акція. Саме в такий спосіб майбутні мешканці житлового комплексу намагалися привернути увагу громади й міського голови, котрий раніше вже обіцяв їм допомогти. Учасники акції розповіли, що вони вклали власні кошти в житловий комплекс «Сонячна рив’єра», який почали споруджувати на лівому березі столиці в січні 2015 року начебто за всіма дозвільними документами. Проте місцеві активісти, за підтримки народних депутатів, домоглися, аби забудовник призупинив зведення житла. Через півтора року протистоянь і кількох виграних

забудовником судів Державна архітектурно-будівельна інспекція все ж анулювала дозвіл на будівництво цього комплексу. Наразі знову тривають суди, де інвестори вимагають поновити будівництво.

– Громада Микільської слобідки протидіє забудові прибережної зони ще з 2007 року, коли тодішній мер Леонід Черновецький продав там землю під будівництво, порушивши, зокрема, й екологічне законодавство, а також Генеральний план розвитку Києва до 2020 року, за яким там має бути парк, – розповів «Вечірці» депутат Київради Анатолій Шаповал. – Для цього в документах сфальшували прибережну захисну смугу. І зараз триває судова тяганина. Про цей конфлікт знають навіть у Вати-

КРУГЛИЙ СТІЛ

ТРАНСПОРТ

Відкриті презентації для столичної громади Департамент суспільних комунікацій КМДА розпочав реалізацію проекту «Дні відкритих презентацій громадських практик».

– Якщо говорити про мету цього проекту, то вона дуже проста – ми хочемо, аби про діяльність громадських організацій (а їх у столиці зареєстровано понад 17 тисяч) взнали якомога більше людей, щоб вони не замикалися в межах певного району, – пояснив «Вечірці» в.о. директора Департаменту суспільних комунікацій Віктор Галета. – Тут в нас жодних упереджень: хто це має бути на наступному засіданні, які питання ставити та обговорювати… Немає абсолютно ніякого відбору, якихось настанов до учасників засідань тощо. Як кажуть, цілковита демократія. Ми лише організаційно забезпечуємо таку комунікацію між представниками громадянського суспільства, владою і засобами масової інформації… А тем для громадського обговорення вистачає. Як, власне, і проблем, що існують у столиці. Саме тих, які з певних причин залишаються

кані та Брюсселі – від парафіян греко-католицького храму, розміщеного неподалік забудови. Розв’язати ж його можна лише законним шляхом – припинити будівництво та повернути людям гроші. Ми попереджали інвесторів ще на початку будівництва, що воно незаконне, що ця «піраміда» розвалиться, і пропонували допомогу в захисті їхніх прав від несумлінного забудовника. Але люди до нас не дослухаються, всіляко домагаючись закінчення будівництва.

поза увагою влади району чи міста і які конче потребують вирішення через громадське втручання. Цього разу на засіданні за круглим столом презентували напрями своєї діяльності й ділилися досвідом представники чотирьох громадських об’єднань.

– Наші спеціалісти – лікарі, психологи, юристи – завжди готові допомогти тим киянам, які потрапили в біду. Чи це стосується насильства в сім’ї, чи такої дуже болючої сфери нашої діяльності, як торгівля людьми, – пояснила керівник Громадської організації «Фундація «Гармонізоване суспільство» Наталія Грищенко. – Україна у 2012 році прийняла Закон «Про протидію торгівлі людьми» і, таким чином, взяла на себе відповідальність за всіх, хто стикається з цією проблемою, створила національний механізм взаємодії. На жаль, про це сьогодні мало хто знає. А між тим, цей механізм передбачає надання цілком конкретної і всебічної допомоги всім жертвам сучасного рабства. Під час обговорення за круг лим столом цікаві та

корисні теми підняли керівник проекту «Надання послуг зменшення шкоди підліткам, які вживають наркотики» Алла Мельник та куратор проектів Благодійного фонду «Школа майбутнього» Олена Полiщук. У виступі Сергія Бондаренка, керівника Громадської організації «Подаруй життя», яка вже багато років опікується дітьми з особливими потребами, було висловлено низку різнопланових пропозицій та ініціатив щодо розвитку доброчинності. Про наболілі проблеми, зокрема житломасиву Троєщина і участі у їх вирішенні громадськості, йшлося у виступі голови Громадської ради при Деснянській райдержадміністрації Артура Аракеляна. Презентації всіх громадських організацій, які брали чи братимуть участь у заходах відкритих презентацій громадських практик, розміщуватимуться на веб-сайті Департаменту суспільних комунікацій КМДА, на спеціально створеній для цього сторінці. Інф. «ВК»

«Гармошки» Києву не завадять Григорій МЕЛЬНИЧУК

Днями в системі Prozorro відбулися торги, за результатами яких КП «Київпастранс» уклало три договори на закупівлю нового рухомого складу громадського транспорту. Так, ПАТ «АК «Богдан Моторс» поставить Києву 40 тролейбусів «Богдан» Т70117 12 метрів завдовжки вартістю 5 млн грн за одиницю. Цю модель у столиці ще не використовували. З одного боку, це будуть перші одинарні тролейбуси з асинхронним двигуном, з іншого – використана більш дешева електроніка. Ще два договори укладено з ТОВ «МАЗтранссервіс» на постачання 70 одинарних автобусів МАЗ-203069 вартістю 4,1 млн грн за кожен та 30 автобусів-«гармошок» МАЗ-215169 вартістю 6 млн грн за одиницю. Такі одинарні автобуси мають 30 посадочних місць. Подібна модель вже є в Києві. А от «гармошки» будуть незвичними: матимуть аж 5 дверей, хоча посадочних місць – лише 38, з яких 4 – на низькій підлозі. Такі характеристики пояснюються розміщенням двигуна всередині салону. Весь новий транспорт буде обладнаний кондиціонерами, а «гармошки» – двома. А ось тендер на постачання тролейбусів-«гармошок» не відбувся. Термін постачання й автобусів, і тролейбусів – до кінця 2016 року.

7

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

У Києві планують нові маршрути громадського транспорту Маршрутки: початок кінця чи нова якість? Григорій МЕЛЬНИЧУК

Маршрутне таксі на сьогодні – найпопулярний вид громадського транспорту в Києві. Маленькі автобуси перевозять близько 1,5 млн пасажирів на день, що навіть більше, ніж метрополітен. Така ситуація притаманна хіба що для малорозвинених азійських міст, тож напередодні «Євробачення-2017» Київ укотре намагається привести пасажирські перевезення до європейського стандарту. Найближчими днями вперше з 2009 року Департамент транспортної інфраструктури має оголосити конкурс на маршрутки, яких упродовж найближчих двох років, за оцінками профільного заступника голови КМДА Іллі Сагайдака, має поменшати на 40 відсотків. На конкурс винесено і нові маршрути, розроблені експертами Світового банку, – їх варто очікувати мешканцям Троєщини, Оболоні, Виноградаря, Теремків і Дарниці.

– Нині в Києві працює 32 перевізники, 31 з них – приватний. Тому нам необхідно спільними зусиллями створювати єдині стандарти та умови для пасажирських перевезень у столиці, – розповів Сергій Майзель, директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. – До кінця місяця буде оголошено конкурс на обслуговування 112 маршрутів громадського транспорту, з яких 80 таксомоторних, 1 тролейбусний, 3 нічних автобусних та 5 нових автобусних за рекомендаціями експертів Світового банку. Відповідно до умов конкурсу, приватні перевізники мають укладати інвестиційні угоди не менше, ніж на 5 років. Кілька слів про головні новації конкурсу. На нього не виноситимуть ті маршрутні таксі, які дублюють трамвайні, тролейбусні лінії та гілки метрополітену, – відтак буде скорочено 10-15 маршрутів. Важливим питанням також є заборона відстою на центральних вулицях міста та ліквідація маршруток через Хрещатик. А ось нові вимоги до рухомого складу мають забезпечити вищий рівень комфорту для тих пасажирів, які ще обиратимуть цей вид громадського транспорту. До конкурсу будуть допущені лише автобуси, що відповідатимуть екологічним стандартам «Євро-2» – матимуть не менше 19 посадочних місць та 2 автоматичних дверей. На кожному маршруті повинно бути не менше одного автобуса, придатного для перевезення людей на інвалідних візках.

– Щороку перевізники мають оновлювати мінімум 20 відсотків автобусів відповідно до екологічного стандарту «Євро-5», тобто вже через 5 років увесь транспорт повинен бути повністю замінений на новий, – зазначив Сергій Майзель. – Якщо після першого року роботи на маршруті перевізник не розпочне оновлення – угоду на перевезення буде розірвано… Серед додаткових умов – обов’язкова спеціальна форма для водіїв, за відсутність якої не штрафуватимуть, але фіксуватимуть разом із іншими порушеннями. В угодах на перевезення також буде зафіксовано встановлення системи супутникового відстеження через GPS – для забезпечення роботи єдиної міської системи моніторингу громадського транспорту. Таким чином за допомогою інструментів глибокої звітності можна буде відстежити не лише дотримання графіків руху, а й тривалість зупинок, місця відстоїв на кінцевих, де ночують автобуси. А за першої вимоги перевізники мають бути готовими до впровадження єдиного електронного квитка (коли місто розпочне запровадження такої системи).

До конкурсу будуть допущені автобуси, що відповідатимуть екологічним стандартам «Євро-2» – матимуть не менше 19 посадочних місць та 2 автоматичних дверей Планується також запровадження нових маршрутів у рамках імплементації рекомендацій експертів Світового банку за результатами розробки транспортної моделі міста. Перший такий автобусний маршрут №114 з Троєщини через Хрещатик до Центрального залізничного вокзалу вже довів свою ефективність – тут щодня перевозять 15 тисяч пасажирів. Тож передбачається запустити ще 5 схожих довгих магістральних маршрутів. За словами Сергія Майзеля, вони мають ефективно поєднати різні мікрорайони Києва, а також лівий та правий береги, зменшити кількість пересадок пасажирів у громадському транспорті, та, як наслідок, скоротити час у дорозі до 45 хвилин.

ДУМКИ ВГОЛОС Олександр КАВА, екс-заступник міністра транспортної інфраструктури: – У процесі реформування системи міських перевезень необхідно поетапно відмовлятися від використання маршруток і переходити на європейську модель міських перевезень, а не вигадувати велосипед. Основні перевезення мають виконуватися транспортними засобами великої та надвеликої місткості – очевидно, що нинішні маршрутки не просто не здатні перевозити велику кількість пасажирів, а й не можуть забезпечити вищий рівень комфорту для них. Утім, автобуси малої місткості можуть лишитися на окремих маршрутах із невеликим пасажиропотоком, наприклад, для зв’язку житломасивів з одноповерховою забудовою, зі станціями метрополітену та пересадочними вузлами. Костянтин ТИХОМИРОВ, транспортний експерт: – Справжня маршрутка повинна зупинятися у будь-якому дозволеному правилами дорожнього руху місці, але досвід переконує, що це призводить до хаосу в перевезеннях. Маленький автобус має використовуватися у малозаселених районах – ходити за розкладом, зупинятися на зупинках, входити до єдиної міської системи оплати проїзду. Тобто, бути справжнім автобусом – але маленьким! Наприклад, у Празі, околицями і центром, їздять 8–9-метрові автобуси. Але це автобуси, не маршрутки… Як «ноухау» ми могли б спробувати «районне таксі». Наприклад, на житловому масиві у точках А, В, С мікроавтобус забирає людей, а у точках А1, В1, С1 у центрі міста висаджує – відстань між околицею і центром він долає без жодних зупинок.

ДО УВАГИ ПАСАЖИРІВ №118 – ст. м. «Чернігівська» – Дарницька площа – міст Патона – бульв. Дружби народів – бульв. Лесі Українки – Бессарабська площа – бульв. Т. Шевченка – площа Перемоги – просп. Перемоги – ст. м. «Політехнічний інститут»; №119 – Теремки (вул. Ю. Смолича) – вул. Кайсарова – просп. Валерія Лобановського – Севастопольська площа – просп. Повітрофлотський – вул. В. Чорновола – вул. Глибочицька – вул. Верхній/Нижній Вал – Контрактова площа; №500 – Оболонь (вул. Північна) – просп. Героїв Сталінграда – просп. С. Бандери – вул. О. Теліги – вул. Кирилівська –

НОВІ АВТОБУСНІ МАРШРУТИ Подільський узвіз – вул. Мельникова – вул. Січових Стрільців – вул. В’ячеслава Чорновола – Повітрофлотський шляхопровід – залізничний вокзал «Центральний»; №501 – Троєщина (вул. Милославська) – вул. Радунська – вул. О. Бальзака – бульв. Перова – вул. Братиславська – вул. Шолом-Алейхема – вул. Маршала Жукова – ст. м. «Лісова»; №502 – Виноградар (просп. Г. Ґонґадзе) – просп. Свободи – вул. Ярослава Івашкевича – вул. Автозаводська – вул. Семена Скляренка – вул. Костянтинівська/Межигірська – Контрактова площа.

8

тиждень столиці

14 жовтня на Софійській площі в присутності Президента України Петра Порошенка вихованці Київського військового ліцею імені І. Богуна склали присягу на вірність Україні.

В рамках святкування Дня захисника України на Хрещатику розгорнули виставку «Покрова на фронті» зі світлинами наших воїнів, а на Майдані відбувся святковий концерт військових духових оркестрів.

На станції метро “Олімпійська” відкрився фотопроект, присвячений цьогорічним змаганням української збірної на Паралімпіаді у Ріо-де-Жанейро.

На ВДНГ за звання кращого картингіста-любителя змагалися найшвидші гонщики з усієї України.

Ук ст «М як ві На со п

17

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

До Дня захисника країни на київському тадіоні «Старт» відбувся Марш поколінь», в кому взяли участь йськовослужбовці аціональної гвардії, олдати Президентського олку та кадети.

14 жовтня, в День захисника України, в приміщенні ТЦ «Глобус» відкрили мультимедійну експозицію «Захисник України». Один із стендів підготувала редакція газети «Вечірній Київ».

«Марш націй» зібрав у Києві близько 5 тисяч людей. Хода з синьо-жовтими прапорами пройшлася від монумента «Батьківщина-Мати» до Софійської площі. У новозбудованому 36-поверховому будинку (просп. Возз’єднання, 21-в) пройшов перший вертикальний забіг RUNUP! Кубок «Київміськбуду». Учасники змагалися у швидкості при підйомі на загалом 110 поверхів.

На свято Покрови пресвятої Богородиці в «Мамаєвій Слободі» виступив кращий в Європі кінний козацький каскадерський підрозділ.

«Київавтодор» працює без вихідних. Зокрема завершено капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вулиці Братів Зерових (колишня Червонопартизанська).

Фото Бориса КОРПУСЕНКА , Олексія ІВАНОВА , Григорія КУБЛАНОВА Текстівки Марії БЄЛЯЄВОЇ

суспільство 9

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

Знайти роботу за фахом непросто, а у «продажники» завжди візьмуть Студенти бідкаються: мовляв, роботу знайти проблематично. Працедавці нарікають: відшукати перспективних фахівців серед молоді нелегко Фото Павла ПАЩЕНКА

Анна РОДІЧКІНА

Київ – найкращий роботодавець для студентів. Такі дані наводять в Інтернеті, на порталі пошуку роботи. Саме на столицю припадають 42% всіх вакансій для студентів. «Вечірка» поспілкувалася з тими, хто ще зі студентської лави набуває досвіду у своїй майбутній професії чи поза нею. Найбільше запитів на студентів у сфері продажів, хоча в торгівлю вони не надто пориваються. Кадровики кажуть, що працедавці тут навіть змагаються за молоді кадри.

– На одне резюме – три вакансії. Така сама жорстка конкуренція за молодь у виробничій галузі: на 11% вакансій для студентів припадають 2% резюме, – пояснює експерт із працевлаштування Тетяна Пашкіна. – Те, що фахівців із продажів набирають зі студентської лави, зрозуміло, адже це одна з найуніверсальніших професій. Менеджери з продажів є в кожній компанії. Цій професії властива плинність кадрів, тож роботодавці хочуть компенсувати її, набираючи молодь. Студентів навчають, добирають найкращих, потім ставлять на керівні посади. Відтак людина вже лояльна до компанії, має менше причин для звільнення.

– Доки влаштувалася на роботу, пройшла 23 співбесіди, – зазначає майбутній еколог 19-річна Аліна Омельченко. – Спочатку вдягала діловий костюм, який лишився зі школи, туфлі на підборах. Щоразу обіцяли передзвонити, але відповіді не було. Тоді почала ходити на співбесіди в тому, у чому зручно: кеди, джинси, футболка… Аліна навчається в Національному авіаційному університеті, підробляє продавцем-консультантом. У середньому за місяць заробляє додаткових 2 тисячі гривень.

– Поєднувати роботу з навчанням навіть цікаво, бо починаєш більше себе поважати, – впевнена дівчина. Стандартне запитання до студента на співбесіді: як збираєтеся поєднувати роботу й навчання?

– Місяць стажувалась офіс-менеджером у компанії, яка продає медичне обладнання. Треба було сидіти на ресепшині, відповідати на телефонні дзвінки, стежити за порядком в офісі, – розповідає Аліна.

– Закуповувала канцтовари, бронювала готельні номери, замовляла квитки для співробітників, які їхали у відрядження. На роботі затримувалася до сьомої чи восьмої вечора. А коли ж навчатися? Тоді почала обирати ті вакансії, де пропонували погодинний графік. Потім настало літо, хотіла влаштуватися на повний день. Нарешті знайшла роботу в супермаркеті, де можна самостійно вибирати графік. Платять 30 гривень за годину. На день можна відробити щонайменше три години. У вихідні працюю по 8 годин.

– Найважче для студента – знайти роботу за фахом, – каже 26-річний директор однієї зі столичних бензозаправок Денис Ремінь. – На заправку влаштувався ще першокурсником університету. За освітою я логіст. Працював «пістолетником», це найнижча ланка. Багато часу проводиш

Іноді у вакансії зазначають: «Готові взяти студента». Однак при цьому не уточнюють, що молодим фахівцям не платитимуть стільки ж, скільки й досвідченим. на холоді, заправляєш автомобілі, мусиш прибирати територію заправки та пильнувати дотримання правил безпеки. На мені була вся «чорна» робота. Погодився, бо бракувало грошей. Коли машин не було, готувався до іспитів. Дозволяли брати лише частину зміни й підробляти вночі. Але платили менше, ніж іншим. Зранку біг на лекції, потім – на заправку. Більшість персоналу в нас працює позмінно – добу через дві чи три. На зміні не можна спати. Це найскладніше... У 23 роки Денис одержав диплом, закінчив автошколу і мріяв улаштуватися за фахом.

– Логістика мені подобалася. Коли шукав роботу, зіткнувся з проблемою: логіст – матеріально відповідальна особа. Має бути столична реєстрація. У мене її немає. Потенційні роботодавці розводили руками: мовляв, украдеш партію товару, де тебе шукати? На заправці запропонували посаду начальника зміни. Вирішив залишитись і за кілька років став директором, – ділиться Денис. Іноді у вакансії зазначають: «Готові взяти студента». Однак при цьому не уточнюють, що молодим фахівцям не

платитимуть стільки ж, скільки й досвідченим.

– Зарплата може відрізнятися на чверть, а то й на половину. Студентів беруть або на перспективу, або на сезон, – твердить кадровик агентства з підбору персоналу Ольга Орос. – Хочуть навчити і продовжити співпрацю. На стажування беруть у консалтингові компанії: юридичні, бухгалтерські, аудиторські, кадрові. Звісно, добирають за освітою. Студентів зі знанням мов шукають на посади у Call-центрах, куди їх беруть як на повний день, так і на підробіток. Студенти – гарні сезонні працівники. За фахом найпростіше знайти роботу молодим програмістам. Великі ІТкомпанії мають договори з провідними вишами про стажування та працевлаштування найкращих студентів. На другому місці – виробничі підприємства.

– Працедавці зіткнулися з проблемою непопулярності інженерної професії. На ринку мало професіоналів і навіть студентів цього профілю, – каже Тетяна Пашкіна. – Десять років тому батьки прагнули навчати дітей на екологів, психологів, філософів чи юристів, а не на інженерів, технологів або конструкторів. Тепер же, коли галузь стабілізувалась і навіть демонструє стійке позитивне зростання, його стримує лише відсутність фахівців. Натомість випускники технічних вишів охочіше йдуть у програмісти-тестувальники, ніж в інженери-конструктори: і зарплата в ІТ-сфері більша, і перспективи зрозуміліші. На третьому місці – вакансії для адміністративного персоналу. Студентів активно беруть у кур’єри, секретарі, офісменеджери…

ТОП -7 ВАКАНСІЙ ДЛЯ СТУДЕНТІВ  промоутер – 2–3 тис. грн;  касир, продавець – 4–5 тис. грн;  працівник Call-центру – 5 тис. грн;  офіс-менеджер – 4–5 тис. грн;  офіціант – 3–5 тис. грн;  кур’єр – 4–5 тис. грн;  секретар, помічник керівника – 3–4 тис. грн.

знак

?

питання

Про спрощений порядок набуття права власності на нерухомість

Як зареєструвати право власності на будинок, споруджений до 1992 року? Володимир Щомак, м. Київ На це запитання відповідає юрист ТОВ «Юридична компанія «Право Плюс» Василь ХАРЧУК: – За загальними правилами обов’язковою умовою реєстрації права власності на будинок чи на будь-який інший об’єкт нерухомого майна є закінчення його спорудження та прийняття в експлуатацію. Така вимога передбачена у статті 331 Цивільного кодексу України. Одначе будинки та інші об’єкти нерухомості споруджувалися в Україні у різні часи та періоди. Законодавство по-різному регулювало як питання необхідності отримання дозволу на будівництво, так і набуття особою права власності на збудоване майно. Деякі об’єкти взагалі споруджувалися ще до набуття Україною незалежності. Тому нинішнє законодавство передбачає дещо спрощений порядок набуття права власності на такі об’єкти нерухомого майна. Зокрема, відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», для певних об’єктів, які були збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, передбачається можливість прийняття їх в експлуатацію «за фактом» самого будівництва – за результатами технічного обстеження. До таких об’єктів віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Що стосується будинків та інших об’єктів нерухомості, які збудовані до 5 серпня 1992 року, то вимога про прийняття їх в експлуатацію взагалі відсутня. Пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передбачений вичерпний перелік документів, які подаються до державного реєстратора. Відтак, щоб зареєструвати право власності на будинок, збудований до 5 серпня 1992 року, особа повинна надати лише два документи: технічний паспорт та документ про присвоєння поштової адреси. Необхідно пам’ятати, що в Україні розширено перелік суб’єктів, які надають послуги у сфері державної реєстрації прав. Аби зареєструвати право власності, потрібно звернутись до підприємств БТІ, які отримали ліцензію Міністерства юстиції, до будь-якого нотаріуса в Україні або до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

18

війна і ми

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

Вони мріють залишитись… без роботи Микола ПАЦЕРА

У Київській державній міськадміністрації працює Інформаційний центр, який надає послуги учасникам та членам сімей загиблих в антитерористичній операції. У Центрі працюють чотири волонтери: Ілля Рокоче, Наталія Степанова, Світлана Яцина, Ілля Кравченко та два працівники виконавчої влади: Ольга Шмигельська та Катерина Цивінська. Про них кажуть – справжні фанати своєї справи, які на власному досвіді знають проблеми «атошників» і роблять все можливе (а іноді й неможливе), аби допомогти їх вирішувати. У Наталії Степанової чоловік воював у зоні АТО, комісований через контузію, отриману під час бою на Веселій Горі в серпні 2014 року. У Світлани Яцини син Євген загинув у Донецькому аеропорту в січні 2015 року. Тож для них вирішення проблем бійців та сімей загиблих не просто робота, а й душевна потреба.

– Був такий випадок: приходить на вигляд кремезний чоловік і здивовано запитує нас: «А ви не знаєте, чому я сюди прийшов? – розповідає Наталія Степанова. – Це наслідки контузії або тяжкого поранення. Довелося буквально по слову випитувати про його проблеми і втручатися у їх вирішення. Когось направляємо на лікування чи отримання психологічної допомоги – для цього контактуємо з багатьма військовими медиками, лікарями Центрального військового клінічного госпіталю. Наприклад, із Романом Шевчуком, який допомагає з висновками комісії про отримання поранення чи хвороби, та іншими фахівцями, які можуть безкоштовно надати

таку допомогу. Комусь потрібно вирішити питання отримання статусу учасника бойових дій, то консультуємо, що для цього треба зробити… Відвідувачі Інформаційного центру – здебільшого люди, котрі зовсім не знають своїх прав, та які документи потрібно зібрати, щоб отримати пільги, земельну ділянку чи інші «законні блага». Багато хто навіть не чув, що їм належить одноразова матеріальна допомога з міського бюджету. Тут їм допомагають написати відповідну заяву, а також – зібрати пакети необхідних документів на оформлення пільг, санітарно-курортне лікування чи психологічну реабілітацію. Або для постановки на облік у поліклініці, де певні категорії учасників АТО мають обслуговуватися безкоштовно. Однією з найгостріших проблем, у вирішенні якої доводиться брати участь працівникам Центру, є виділення земельних ділянок учасникам АТО. Київрада майже два роки тому прийняла відповідне рішення. Але біда в тому, що «атошників» у Києві вже понад 21 тисячу, причому «справжніх» киян серед них менше третини, решта, згідно із законом, є просто приписаними до військових частин, дислокованих в столиці, чи Міністерства оборони. Зрозуміло, що стільки землі для індивідуального будівництва в місті немає. Тому міськрада прийняла рішення спочатку надати ділянки тільки сім’ям загиблих воїнів, а в подальшому, можливо, виділяти матеріальну компенсацію. Поки що сам механізм вирішення цієї проблеми розробляється. А учасники АТО масово йдуть за інформаційною допомогою до Центру.

– Ми вже допомогли зібрати документи на отримання ділянок у Биківні 84-м сім’ям загиблих, –

В Інформаційному центрі опрацьовують масу документів

уточнює Світлана Яцина. – Проблема в тому, що така передача землі проводиться вперше, тому мало хто знає, куди звертатися, які папери потрібно зібрати на її отримання. Тож нам доводиться не лише роз’яснювати, а й самим збирати деякі довідки. Зараз ми формуємо документи ще на 58 членів сімей загиблих. Усього ж нині нараховується понад 190 родин, які мають право на землю. Ще одне гостре питання допомогла розв’язати саме Світлана Яцина. Коли з 1 липня минулого року було знято пільги на житлово-комунальні послуги, вона добилася того, щоб міська влада виплачувала відповідну компенсацію сім’ям загиблих до кінця року. І зараз вони отримують адресну допомогу. Також стараннями цієї

мами загиблого учасника АТО вдалося вирішити фінансування встановлення пам’ятників на могилах «атошників». Справа в тому, що держава виділяє на пам’ятники всього 500 гривень – за ці кошти навіть добротного дерев’яного хреста не поставиш. Тож за клопотанням Центру, Київрада прийняла рішення про доплату 10 тисяч гривень на увічнення пам’яті кожного загиблого. Щоправда, поки що не розроблено механізму виділення цих коштів… Звичайно, у кожної доброї справи знаходяться добровільні помічники. Є такі й у Центру. Наприклад, батько загиблого учасника АТО Олексія Дурмасенка власним коштом оформив стенди, розміщені у вестибюлі КМДА, що розповідають про загиблих киян, а також за спри-

ДОВІДКА Із питань надання інформаційного забезпечення своїх прав та гарантій їх реалізації учасники АТО, які постраждали під час виконання військових обов’язків, члени їх сімей, а також родини загиблих можуть звертатися до Інформаційного центру за адресою: вул. Хрещатик, 36, каб. 115. тел. 202-76-93 чи 067-242-37-18. Час роботи: понеділок-четвер – 10.00-17.30, п’ятниця – 10.00–16.30.

яння громадської організації «Українська асоціація інвалідів АТО» виготовив сувенірну медаль «Герой-киянин». А дружина загиблого на Донбасі «афганця» Олега Міхнюка Ірина, керівник громадської організації «Крила восьмої сотні», допомогла організувати оздоровлення дітей «атошників» у Яремчі. Анатолій Свирид із громадської організації «Серця кіборгів» разом із колишнім хорватським футболістом Івіцою Пірічем влаштували відпочинок бійців-кіборгів, а також дітей, списки яких формували працівники інформцентру в основному із малозабезпечених сімей, які інакше просто не змогли б побувати за кордоном. Сьогодні працівники Центру допомагають депутатам Київради – членам Тимчасової контрольної комісії з питань АТО, опрацьовувати проект рішення щодо створення комунальної бюджетної установи «Київський міський центр надання послуг учасникам бойових дій». На наше запитання, чим би ще хотіли допомогти «атомникам» та їх сім’ям вони відповіли: «Ми бажаємо все вирішити й залишитися без роботи…»

Воїнів АТО «озброять» мобільною лазнею Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Українських військовослужбовців, які воюють у зоні АТО, незабаром «озброять» мобільним банно-пральним комплексом: його мають передати до першої танкової бригади, яка бере участь у боях на Донбасі. У свою чергу, командування має розробити графік для оперативного помиття особового складу. Про це «Вечірці» повідомили волонтери з благодійного фонду «Воїни добра» та компанії «Мега-Поліграф».

— Перебуваючи в зоні АТО, ми неодноразово переконувалися, що на передовій питання з гігієною вирішувати доволі складно, — говорить волонтер Юрій Свірко. — Найближчим часом будемо реалізовувати черговий проект, щоб наші захисники могли помитися і випрати свої речі у польових умовах. Для мобільної лазні вирішили використати «камазовський» прицеп, який ще потрібно зверху «обшити», а всередині — обладнати піччю, парилкою, душевими кабінками та пральною машиною.

Сам прицеп обійшовся волонтерам доволі дешево — 2500 грн. Також вдалося зібрали відповідні будівельні матеріали для обладнання (вироби з дерева та заліза). Проте для повноцінного «запуску» мобільної лазні ще потрібно зібрати близько 30 тисяч грн. Насамперед,

необхідно зробити металопрофіль (для обладнання бортів і даху), утеплювач із фольгою, дизель-генератор потужністю на 2-3 кіловати. Коли мобільна лазня запрацює, у ній протягом години одночасно можуть помитися четверо чоловік, а за день — цілий військовий підрозділ. Така мобільна (похідна) лазня дійсно може стати успішною альтернативою дорогим спорудженням. Тим більше, що в нинішніх (бойових) умовах збудувати стаціонарний банно-пральний комплекс у зоні АТО практично неможливо. З огляду на це київські волонтери й вирішили реалізувати своє «ноу-хау», яке можна встановити в будь-який час на будь-якому ВОП (військовому опорному пункті). Як дізналася «Вечірка», представники «Мега-Поліграф» спільно з «Воїнами Добра» опікуються бійцями АТО вже не один місяць. Завдяки активним зусиллям Юрія Свірко та його коллег-однодумців, наші захисники отримали «Таблетку» — швидку медичну допомогу для оперативної роботи на лінії вогню. Також київські волонтери передали партію спецавтомобілів 11 батальйону територіальної оборони, 1-му окремому артилерійському дивізіону 44-ї бригади і батальйону «Київ-2».

Інформація для тих, хто бажає допомогти бійцям АТО: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14; контактні телефонии — 044-581-68-15; 050-157-51-44. Реквізити для перерахування коштів: карти ПриватБанк на ім’я Книшевич Андрій Олександрович (телефон для зв’язку з Андрієм: 096-147-80-08) гривні — 5168757282046483; долари — 4149 4978 1135 1883; євро — 5168 7572 6732 0754 рублі — 4149 4978 1135 1875 Благодійний фонд «Воїни добра». реквізити: МБФ «Воїни добра». ЄДРПОУ 39350819. п/р 26007053149199 в ПАТ КБ «ПриватБанк». МФО 321842. Для перерахування грошей з інших українських банків: Найменування банку: ПриватБанк Номер рахунку: 29244825509100 МФО: 305299 ЄДРПОУ: 14360570 Одержувач: Книшевич Андрій Олександрович. ІСН: 2949718534. Для перерахування грошей через Western Union, MoneyGram та інші платіжні системи: одержувач – Knyshevych Andrii.

вітальня

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

19

Народний артист України Володимир ГРИШКО: О:

«Де не опинявся б, популяризую українську культуру. Навіть китайців навчив співати українською!» Борис БАБКІН

Коли знаменитий тенор співає, для нього не існує умовностей. Любити – так любити. Вбити – так вбити. За цю достовірність світова преса не раз називала одного з провідних солістів нью-йоркської «Метрополітен-опера» Володимира Гришка «шаленим Хозе» та «найсексуальнішим Пінкертоном Америки». 2004-го, після 20 років виступів у США, король оперного співу повернувся додому. Та раптом… знову залишив Україну. Два роки тому маестро відкрив у китайському Шанхаї продюсерський центр італійського класичного співу бельканто. Ми зустрілися з Володимиром Гришком під час його приїзду до України.

«МЕНЕ ВІДМИВАЛИ ВІД БРУДУ І ВИШТОВХУВАЛИ НА СЦЕНУ» – Ви завжди носите на правій руці перстень дивовижної ручної роботи…

– Мамин подарунок. Вони з татом познайомилися в німецькому концтаборі. Потім маму відправили працювати на фабрику, де вона вчинила диверсію: не вимкнула у цеху світло під час нальоту літаків союзників, і виробництво розбомбили. Дивом залишилася жива. Її мало не повісили фашисти. Перед стратою відібрали одяг. Але вона, гола, примудрилася втекти. Її прихистила якась німкеня. Мама повернулася на батьківщину і народила п’ятьох дітей. Я наймолодший... Ми жили в Києві, у приватному секторі в Мінському районі, неподалік від циганського табору. Я бігав до циган у гості, вони -- до нас. Ми співали з мамою «Всюди буйно квітне черемшина». Я так затягував, що слухачі казали: «Твій ромале так співає, що нам, циганам, тут робити нічого!». Потім приїжджав адміністратор дитячого хору «Щедрик-щедрівочка». Мене відмивали від бруду, наряджали і як соліста виштовхували на сцену. Проте до слави я був байдужий. Продовжував бігати з циганськими хлопчиськами. Досі пам’ятаю, як циганки купували крадену ковбасу. Працівниці ковбасної фабрики ховали її між ніг, перев’язували ізоляційною стрічкою і йшли через прохідну. За воротами їх вже зустрічали покупці. І смак цієї «лікарської» ковбаси, ще гарячої, від якої йшла пара, я ніколи не забуду. Так що грішний, любив крадену ковбаску... Цигани прищепили мені почуття свободи. Але водночас я був дуже цілеспрямованим. У мене не було юності. Я не сидів у барах, не пив пива, не їздив на мотоциклі, не зустрічався з дівчатами. Вдень – навчання в консерваторії та училищі Глієра. Вночі – кладовище, де я робив пам’ятники, фарбував огорожі, переставляв надгробки,

які провалилися. Мама хворіла, і треба було годувати сім’ю.

«МАМУ ВБИЛИ ЗВІСТКОЮ, ЩО Я …ПОМИРАЮ» – Я був солістом ансамблю пісні і танцю Київського Червонопрапорного округу, – продовжує спогади маестро. – Ми їздили виступати в Чорнобиль, хоча мене застерігали: можеш втратити голос. І ось після поїздок почалися якісь дивні речі зі шлунком. Призначили операцію. Коли я йшов з дому, мама ніби відчувала лихе. Кричала, як чайка перед бурею. Голосила, благословляла мене довго. Під час операції виявили незрозуміле утворення. Шість годин я лежав з розчахнутим животом: хірурги чекали відповідь з лабораторії. На щастя, нічого страшного не виявили. У цей час хтось з моїх заздрісників підступно зателефонував мамі додому і повідомив, що я... помираю. А мама до цього втратила старшого сина. Він служив у кавалерійському полку в Москві. Знімався у фільмі Бондарчука «Війна і мир». На зйомках кінь вкусив брата за коліно, і там утворилася саркома. Мама вже була як підрубане дерево. І тут звістка, що і другий син йде з життя. Вона померла одразу після тієї телефонної розмови. Серце не витримало…

– Кажуть, що ви вже були раніше одружені. Чому не склалося?

– Вона не хотіла дітей. А потім я поїхав до Америки.

– Американські таблоїди писали, що містер Гришко не згодився продати свій генетичний матеріал заможній громадянці США, яка пропонувала 100 тисяч доларів за вагітність від оперного генія. Це теж фейк?

– А це вже ні. (Сміється). Справді, була така несподівана пропозиція, про яку журналісти довідалися з уст самої громадянки. Проте цю угоду – залишити поза шлюбом дитину, твою копію, з якою ти енергетично пов’язаний, я ніколи б не вклав ні за які гроші.

– З нинішньою дружиною ви вже маєте дві «копії»: сина та доньку. Де ви знайшли одне одного?

– Тетяна працювала раніше на телебаченні в редакції спортивних програм. Ми познайомилися біля оперного театру. Я сказав собі: «Якщо вона не зупиниться, я пропав!». Але вона не зупинилася. Подумав: «Якщо не піду за нею, пропав двічі!». І побіг за нею. Потім з’ясувалося, що вона, побачивши мене, зрозуміла: «Ось за цього я б пішла!». (Сміється). Кажу їй: «Я народний артист. Дозвольте вас запросити на виставу». Але дівчина вирішила, що це розіграш,

Став героєм сфальшованої новини, класичного фейку. Фейк розсипався після того, як я в день буцімто свого «концерту в Ялті» виклав пряме відеозвернення з Майдану Незалежності – що саме в цю мить знаходжуся і працюю в Києві.

– Скандал з вашими гастролями в окупаційному Криму, це теж підступи заздрісників? Вас звинувачували і в тому, що продовжуєте виступати у Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі, де довгий час були солістом.

– З початку війни я розірвав будь-які зв’язки з Маріїнським театром. Моя громадянська позиція: «Ні». Жодного разу, з початку подій на Майдані, не їздив і не збирався на гастролі до Росії і окупованого Криму. Зачепитися не було за що, і тоді десь розкопали мою стару кримську афішу 2009 року і виклали її як свіжу – буцімто Гришко має співати в окупованій Ялті, у резиденції «Кримський Бриз». Резиденція офіційно заявила, що вони хоч і поважають творчість оперного співака Гришка, проте він у них не виступав. А також наголосила, що жоден з українських журналістів не звертався до них за офіційними коментарями. Так я став героєм сфальшованої новини, класичного фейку. Фейк розсипався після того, як я в день буцімто свого «концерту в Ялті» виклав пряме відеозвернення з Майдану Незалежності – що саме в цю мить знаходжуся і працюю в Києві.

і засміялася: «Всі ви тут народні артисти!..». Таня розуміла мою професію, моє мистецтво... Мала таку чисту душу, що я одразу усвідомив: буде доброю дружиною та ідеальною матір’ю для моїх дітей. Так у 39 років вперше став батьком. Хоча раніше не наважувався на батьківство, вважав, що не готовий до цього. Володимир та Анна-Стефанія народилися в Америці.

«ЦЕ БУЛА МОЯ ПОМИЛКА» – Кузьмі дуже довго не могли пробачити, що 2004 року співав за кандидата в президенти Януковича. Йому довелося виправдовуватися,

що це було викликано його роботою на «Інтері». «Нам сказали: або ви йдете, або не йдете, і чотири роки вам закриті виходи на радіо та телебачення», – пояснював артист. І ось грудень 2013-го. Перші тижні протистояння на Майдані. Ви, один з п’яти кращих тенорів світу, який тішив слух Її Величності Королеви Єлизавети, Папи Римського, президентів різних країн, який виступав разом з Лучано Паваротті, співаєте на Антимайдані та згодом опиняєтесь на місці Кузьми…

– Я дуже шкодую про цей не до кінця обдуманий крок. Хоча ішов з благими намірами. Хотів попередити кровопролиття. Заспівав «Молитву за Україну», «На Дніпрових кручах». Виступав під гаслами «Об’єднаймо Україну», наголошував, що ми єдина нація від сходу до заходу. Говорив: «Два майдани – одна правда, і там, і там люди мріють жити краще». Якби мене покликали співати ті пісні на Майдан, я б пішов із тими ж гаслами. Тоді багато що було незрозумілим. А я не був політиком, не був радником або довіреною особою Януковича, щоб знати та розуміти все підґрунтя тих подій. Був наче «їжак у тумані». Мене, моє ім’я використали втемну. Я того не розумів. Це була моя помилка.

– Чому для створення свого продюсерського центру італійського класичного співу ви обрали Китай?

– Це неосяжний прогресивний ринок, і тут багато можливостей

ДОСЬЄ Володимир Данилович Гришко народився в Києві. Народний артист України, лауреат державної премії імені Тараса Шевченка, повний кавалер ордена «За заслуги», соліст Маріїнського театру 1996-2008 роки (С.-Петербург), соліст Metropolitan Opera (Нью-Йорк). Його ім’я було занесено в Книгу рекордів України як українського оперного співака, який 44 рази виконував головні партії в «Метрополітен Опера» в період з 1995 по 2008 рік. За свою музичну кар’єру Володимир Гришко записав понад 30 альбомів, виданих по всьому світу. У цих альбомах зібрані дуети з Лучано Паваротті, Монсеррат Кабальє, Алессандро Сафіна, Демісом Руссосом, Аллою Пугачовою, Тамарою Гвердцителі

для мистецтва та бізнесу. Але я часто буваю вдома. Діє мій перший міжнародний приватний центр класичної музики у Києві, причому діти-сироти, інваліди, діти біженців навчаються у мене безоплатно. Маю багато українських проектів. Один з них, пам’яті Мусліма Магомаєва «Ти – моя мелодія», втілюю зі згоди його дружини Тамари Синявської, вона мене знає за «Метрополітенопера». Гастролюю Україною з концертами, зокрема і у прифронтовій зоні.

– Китайська їжа не заважає вам тримати свою фігуру в ідеальному стані після того, як схудли на проекті «Вишка», де стрибнули з десятиметрової висоти у воду?

– Не заважає. На «Вишці» я позбавився 18 кіло… Потім зустрів на Тибеті одного ясновидця, який відкрив мені секрет унікальної дієти, після чого я втратив ще 40 кілограмів.

– Ви бачитесь з сім’єю? Де зараз ваші рідні?

– Бачимось не часто: сім’я разом з тещею живе в Америці. Діти, їм по 16 років, вдалися у тата: грають, співають, танцюють, пишуть вірші та музику.

– Ваших дітей хрестив експрезидент Віктор Ющенко, у якого були радником з питань культури. Ви дружите?

– Ні. Ми не спілкуємось. У Віктора Ющенка сотні хрещеників.

– Чи зробили остаточний вибір, де жити? Хоча розумію, що співак такого класу не може належати одній країні.

– Я там, де можна втамувати голод за сценою, бо артист, навіть якщо він геніально співає, без сцени – ніщо. Виступаю нині в Україні, США та Китаї. Але не отримуватиму громадянство ні Китаю, ні США, хоча у мене була і є така можливість. Я залишаюсь українцем. Де не опинявся б, популяризую українську культуру. Навіть китайців, хоча у нас такі різні мови, навчив співати українською! (Сміється).

20

доля людини

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

Розплата за радіацію Після ампутації ноги інваліда-чорнобильця позбавили ще й права на пільгову пенсію Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Понад тридцять років тому світова спільнота дізналася про Чорнобильську катастрофу завдяки киянину Анатолію Мартиненку, який тоді зробив унікальні зйомки поблизу розпеченого реактора на ЧАЕС. Протягом останніх років колишній телеоператор змушений вести боротьбу не лише за виживання, а й за свої права, порушені Пенсійним фондом України.

«ЗАСЛУЖИВ» НА ДІАБЕТ… Як позбавити інваліда законного права на чорнобильську пенсію? Парадоксально, але факт: це питання намагається вирішити Пенсійний фонд України (ПФУ). За іронією долі колишній телеоператор нині змушений грати головну роль у багатосерійній боротьбі з державою.

– Із 1981 року я працював на посаді телеоператора у Державному комітеті Української РСР телебачення і радіомовлення. Після аварії на ЧАЕС мене у складі знімальної групи неодноразово відправляли до Чорнобиля, – розповідає Анатолій Дмитрович. – Пізніше пережив стрімке прогресування загального захворювання – цукровий діабет важкої форми з численними ускладненнями. Мене госпіталізували і відправили на гемодіаліз внаслідок повної відмови обох нирок (діабетична нефропатія та хронічна ниркова недостатність)... Після ампутації правої ноги Мартиненко отримав довідку про першу групу інвалідності: де зазначено прямий зв’язок захворювання з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС. Проте чиновники ПФУ продовжують уперто ігнорувати цей факт. Аби добитися заслуженої пенсії, чорнобилець був змушений звернутися до суду. Відтоді на своєму інвалідному візку катається з одного судового засідання на інше. У вересні 2014 року Анатолій Дмитрович подав адміністративний позов до Голосіївського райсуду на бездіяльність чиновників ПФУ (щодо перерахунку пенсії особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС). Перший етап судового засідання виявився безрезультатним. Після подання скарги до Київського апеляційного адміністративного суду вимоги позивача задовольнили частково: суддя постановив провести нарахування та виплату щомісячної державної та додаткової пенсій з розрахунку не менше 10 мінімальних пенсій за віком та 100 відсотків від мінімальної пенсії за віком (з урахуванням раніше виплачених сум).

тривала тяганина відібрала чимало часу і нервів. Єдине, що вдалося відсудити – часткову компенсацію за чотири місяці.

– Моєму чоловікові недоплатили значну суму, – розповідає дружина Анатолія Дмитровича – Валентина. – Нині його пенсія становить близько 3000 грн, а не 12000, як це передбачено законодавством. Пенсійний фонд намагається «заощадити» шляхом подачі касаційної скарги. Судова тяганина триває понад два з половиною роки, починаючи з квітня 2014-го. Нам кажуть, мовляв, у держбюджеті немає грошей для виплат. Чиновники посилаються на підзаконні акти, намагаючись поставити їх вище законів. А ми змушені витрачати великі кошти на медикаменти. Звертаємося по допомогу до всіх небайдужих. Уся надія – на людське милосердя. Як з’ясувала «Вечірка», ще у квітні 1991 року Анатолій Мартиненко отримав нагрудний знак і посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» другої категорії, які видав Державний комітет Української РСР телебачення і радіомовлення. На той

інвалідом І групи та отримав першу «чорнобильську» категорію. Але пенсію йому так і не підвищили. Ми звернулися до ПФУ з вимогою компенсувати пенсійну заборгованість, починаючи з 2010 року. Але нам відмовили…

Перший етап судового засідання виявився безрезультатним. Після подання скарги до Київського апеляційного адміністративного суду вимоги позивача задовольнили частково: суддя постановив провести нарахування та виплату щомісячної державної та додаткової пенсій з розрахунку не менше 10 мінімальних пенсій за віком та 100 відсотків від мінімальної пенсії за віком (з урахуванням раніше виплачених сум). час телеоператор продовжував працювати, оскільки за чинним законодавством «чорнобильці» виходять на пенсію після досягнення 50-річного віку.

– Тато став пенсіонером 2010го, бо йому виповнилося 50 років. Тобто ще тоді повинні були призначити чорнобильську пенсію другої категорії. Проте чиновники ПФУ цього не зробили, – із сумом констатує Наталія Мартиненко.

– У березні 2014 року, зважаючи на погіршення здоров’я, він став

НЕ «МУЖИЦЬКА АРИХМЕТИКА» Здається, ніби дехто з чиновників ПФУ вирішив зіграти роль пана-монопольщика Василя Івановича – одного з героїв «Мужицької арихметики» (оповідання Степана Васильченка, в якому народну правду протиставлено панському праву). Таке порівняння у нашого кореспондента виникло під час журналістського розслідування, завдяки якому вдалося отримати копію офіційної

ДО РЕЧІ Після останнього засідання у Голосіївському районному суді пенсію Мартиненка скасували за період з 03.08.2014 р. до 31.12.2014 р., а також за увесь 2015 рік. Як наслідок, він не отримав навіть одноразової компенсації від держави в сумі 60 тис. грн, яка призначається учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з першою групою інвалідності (згідно зі статтею 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»). нобильську пенсію, – продовжує розмову Наталія Мартиненко. – Пенсійний фонд посилається не на Закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а на підзаконні акти Кабінету Міністрів. Але ж урядові документи не мають переваги над «чорнобильським» законом… Грошова допомога, яку держава надає Валентині Мартиненко за те, що вона доглядає свого хворого чоловіка, просто смішна – 210 грн на місяць! Саме тому колишній телеоператор і бореться за отримання законної пенсії: у разі її підвищення він зможе придбати недешеві медпрепарати й пройти необхідний курс лікування…

КОМПЕТЕНТНО

ДЕФІЦИТ КОШТІВ ЧИ СОВІСТІ?

22 серпня 2016 року державний виконавець відкрив виконавче провадження. Але Пенсійний фонд так і не здійснив жодних нарахувань. Внаслідок цього Мартиненко не отримує належної пенсії, незважаючи на призначення її судом. Така

відповіді з управління ПФУ у Голосіївському районі столиці. У цьому документі, адресованому інваліду Анатолію Мартиненку, чорним по білому написано: «Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено порядок обчислення пенсії з інвалідності, що сталася внаслідок каліцтва, згідно п. 13 розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які належать до першої категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, для інвалідів І групи – 474,5 грн…». Загалом чиновницька «арихметика» виглядає таким чином: з урахуванням додаткової пенсії (474,5 грн) та щомісячної державної допомоги інвалідам (653,2 грн) «розмір пенсії складає 3060,9 грн». Завершуючи цей лист-відповідь, представник ПФУ І. Задерейко люб’язно нагадує інваліду-чорнобильцю про те, що у разі незгоди він має право звернутися «до суду у встановленому законодавством порядку».

– У своєму листі Пенсійний фонд намагається довести, що пенсія за віком нараховується правильно, «в розмірі фактичних збитків». Тобто, на думку ПФУ, тато вийшов на пенсію за віком, як і будь-який пересічний пенсіонер. А насправді він повинен отримувати саме чор-

Анатолій Мартиненко – телеоператор Держкомітету телебачення і радіомовлення (кінець 80-х років)

Ірина ПОДКОПАЄВА, адвокат: – Враховуючи статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Анатолій Мартиненко має право на державну і додаткову пенсії, а також інші пільги та компенсації, передбачені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначена обставина не заперечується відповідачем (ПФУ), а також встановлена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року. Із 28 серпня 2013 року позивач Мартиненко перебуває на амбулаторному лікуванні у Київському міському науково-практичному центрі нефрології та діалізу на замінно-нирковій терапії методом програмного гемодіалізу. Він має цілу низку захворювань, у тому числі невиліковних. Його позовні вимоги (щодо нарахування та виплати належної пенсії) є не примхою, а нагальною потребою. Ця необхідність викликана гострою, життєво важливою потребою у лікуванні задля збереження не лише здоров’я, а й життя позивача.

будьмо здорові 21

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

Столичні лікарні забезпечено апаратами для мінімізації ризиків ускладнень грипу Для ефективного лікування небезпечних ускладнень грипу столичні лікарні забезпечено сучасними апаратами штучної вентиляції легень (ШВЛ).

– Проаналізувавши події минулого року, коли кияни потерпали здебільшого від таких ускладнень грипу як вірусна пневмонія, ми дійшли висновку, що апарати ШВЛ, яких у наших медзакладах було недостатньо, просто незамінні для порятунку таких хворих, – розповів заступник голови КМДА Микола Поворозник. – Тож цього року на їх закупівлю столична влада виділила з бюджету міста понад 29 млн гривень. Як відомо, апарат ШВЛ здійснює примусову подачу повітря, забезпечує насичення крові киснем і видалення з легень вуглекислого газу. При цьому в дихальних шляхах і легенях створюється позитивний тиск, що доволі часто для хворого є єдиним шансом на порятунок. Апарати штучної вентиляції легень вже поставлено у Київські міські дитячі клінічні лікарні № 1 і № 2, та Київську міську дитячу інфекційну лікарню. На черзі – відділення анестезіології та інтенсивної терапії Київських міських клінічних лікарень №№ 3, 4, 9, 17 та Олександрівської клінічної лікарні.

КОРИСНІ ПОРАДИ Увага, медики нагадують, що успіх протистояння грипу та ГРВІ залежить не лише від дій лікарів, а й від самої людини.  під час підйому захворюваності на грип слід уникати місць скупчення людей, масових заходів;  при наявності хворого вдома слід забезпечити максимальну його ізоляцію, часто провітрювати кімнату, ретельно мити руки та посуд;  при контакті з хворими людьми необхідно користуватися у приміщеннях захисними медичними масками або марлевими пов’язками, які необхідно міняти кожні 4 години;  на підприємствах та в організаціях слід забезпечити комфортний температурний режим;  для працюючих на свіжому повітрі взимку необхідно організувати пункти обігріву, прийому гарячої їжі та напоїв.

У Києві запрацюють нові «штучні нирки» Марія КАТАЄВА

У КМДА визначили чотирьох постачальників апаратів «штучна нирка», під які вже готують приміщення столичних лікарень.

– У 3-й лікарні буде 55 нових апаратів, у Олександрівській лікарні – 20, в дитячій клінічній лікарні №6 – 10, дитячій клінічній лікарні №5 – 4. Усього у столичних медичних закладах матимемо 125 апаратів, враховуючи ті, що у нас є і перебувають у нормальному стані, – розповів «Вечірці» головний нефролог Києва Едуард Красюк. – Таке велике оновлення парку апаратів «штучна нирка» у нас проходить вперше. Сподіваємося, вони почнуть працювати на початку 2017 року. Нове обладнання поставлять від фірм «Фрезеніус», «Бакстер», «B. Braun» і Ніпро. Виробники обладнання для проведення гемодіалізу звернулися до Департаменту охорони здоров'я КМДА з пропозиціями замінити застарілі апарати «штучна нирка» на нові. І згадані чотири фірми уклали договори про безоплатне користування обладнанням із закладами охорони здоров'я, де проводиться лікування сеансами гемодіалізу. За словами Едуарда Красюка, сьогодні процедуру гемодіалізу отримують 470 киян. Але за два роки апаратного лікування потребуватимуть ще 2,5 тисячі. Справа в тому, що гіпотонічні, серцево-судинні, ендокринні захворювання, діабет та вроджені аномалії часто супроводжуються нирковою недостатністю. Медики кажуть, що 7 відсотків людей на Землі мають гіпотонічні та серцево-судинні розлади, і з них третина – ниркові захворювання. За міжнародною статистикою, у розвинутих європейських країнах та Америці на 1 млн населення припадає 900 пацієнтів з хронічною хворобою нирок, що потребують замісної терапії. У колишніх республіках СРСР ця цифра становила 250–300 людей на 1 млн населення – справа в тім, що хворобу не завжди виявляють вчасно і немає змоги взяти багато пацієнтів на замісну ниркову терапію.

Механічне серце рятує життя

Фото Олега БОЖКА

Микола ПАЦЕРА

16 жовтня в Інституті серця пересадили механічне серце 30-річній Людмилі Ф. Це вже друга подібна операція за три останніх місяці. Фахівці Інституту, без перебільшення, врятували життя молодій жінці, в якої діагностували смертельний діагноз – дилатаційну кардіоміопатію. Така небезпечна хвороба розпочалася зі звичайної ангіни, яка дала несподіване тяжке ускладнення: захворювання серцевого м’яза... Бригада із майже 20 лікарів та асистентів, у тому числі й німецьких, незважаючи на вихідний день провела унікальну операцію з імплантації механічного органа. Керував операцією відомий в Україні кардіохірург, який пересадив чотири живих та одне механічне серце, директор інституту Борис Тодуров. Операція, під час якої Борис Михайлович вручну складав і сам механізм штучного серця з деталей, а потім вживлював його в організм, тривала чотири години і завершилася успішно. Унікальний прилад – механічне серце Berlin Heart – коштує майже 120 тис. євро. На операцію збирали кошти небайдужі люди зі всієї країни, але змогли зібрати всього третину від потрібної суми. Тож німецькі виробники надали його для порятунку молодої жінки в борг – решту

дозбирує Благодійний фонд інституту «Серце на долоні», що розпочав проект «Штучне серце». Держава ж, на жаль, не фінансує такі операції. Як розповів «Вечірці» Борис Тодуров, зараз пацієнтка вже почувається добре – може говорити і навіть вставати з ліжка та робити перші кроки. Але для налагодження нормального життя їй потрібно пройти двомісячну серйозну реабілітацію під наглядом спеціаліста, якого в Інституті спеціально навчать догляду за цією хворою. Після чого все одно рано чи пізно доведеться робити пересадку донорського серця.

ЦІКАВИЙ СПІВРОЗМОВНИК

Ключ до здоров’я має індивідуальний ін дивідуальний код Так вважає президент Асоціації гомеопатів України, член Міжнародної гомеопатичної ліги Антон Попов Анна РОДІЧКІНА

Наш співрозмовник здобув класичну медичну освіту, походить із династії гомеопатів. Перевантажені графіки Антона Попова не лякають: він і народився понеділковим ранком, а це, якщо вірити прикметам, гарантує потребу в праці. Під час спілкування ми дізналися, чому гомеопатичні пацієнти відрізняються від загалу, а домашня аптечка – справа індивідуальна.

– Антоне Володимировичу, хоча про лікарів-гомеопатів чули всі, не кожен розуміє достеменно, на чому ґрунтується ця терапевтична система. У книзі вашої матері Тетяни Попової «Нариси про гомеопатію» говориться, що в гомеопатії діє єдиний принцип призначення ліків – принцип подібності.

– «Лікування подібного подібним» залишилося історичним гаслом гомеопатії, що зазвичай спричиняє непорозуміння. Звичайна кава викликає безсоння у переважної більшості людей, гомеопатична доза кави справді здатна лікувати безсоння, але не у всіх! Лише у людей, які надчутливі до кави і мають специфічні розлади здоров’я та ознаки конституції, що разом складають «показання до гомеопатичної кави». Гомеопатична кава лікує безсоння тільки в індивідуальному порядку, а гомеопатичних ліків проти безсоння існує чимало. З точки зору сучасної наукової медицини, засновник методу Самуель Ганеман відкрив закон природи самолікування організму через штучну хворобу, яку він створював мікродозами лікарських речовин. Умовою дотримання цього закону є влучний (індивідуальний) підбір ліків.

– Скільки це – «малі дози», про які йде мова?

– Мала доза в гомеопатії – це кількість лікувальної речовини, яка вже не виявляє прямої фармакологічної дії на організм, а здатна діяти лише гомеопатично (якщо призначена правильно) або лишитися нейтральною.

Для кожних ліків мала доза вираховується окремо.

– Із часів винаходу гомеопатії минуло більше двохсот років. Що змінилося за цей час?

– Кількість гомеопатичних ліків збільшилася з двох сотень до 5 тисяч. Зокрема з’явились ліки з мікробів, вірусів, антибіотиків, рентгенівських променів тощо. Показання для окремих ліків були уточнені та розширені з урахуванням сучасних даних про фізіологію та психологію людини, патологічні зміни організму при хворобах.

– Гомеопатичні ліки нерідко виготовляють із отруйних речовин. То як же бути, скажімо, з нікотином? Виходить, і він у малих дозах може лікувати?

– Гомеопатичний препарат, що містить нікотин, готується з кубинського тютюну і називається «Табакум нікотіана». Список хвороб, при яких він може бути корисним, досягає кількох сторінок. Замість коментарів хочу згадати мудрі слова: «Гомеопатія – це дуже проста наука. Варто лише правильно зробити призначення».

– З якими захворюваннями, виходячи з вашої практики, вдається справлятися найефективніше засобами гомеопатії?

– Це запальні, алергічні, ендокринні хвороби, неврози, фобії, вегетативні розлади, усіх не перерахуєш. Легенда, що для того, аби відчути ефект від гомеопатичних препаратів, потрібні довгі місяці, не відповідає дійсності. Це лише легенда! Гомеопатичне втручання може допомагати й у гострій ситуації. Головне – вчасно і вдало призначити ліки. Саме для підбору препарату іноді потрібен час, проте успіх залежить радше від кваліфікації лікаря-гомеопата.

– Які гомеопатичні препарати слід мати в домашній аптечці?

– До цього питання потрібно підходити індивідуально. Гомеопатична аптечка – це не та, що у багажнику автівки. Вона підбирається лікарем індивідуально для кожної людини. Такий підхід раджу хоча б тому, що можна придбати багато препаратів,

які, можливо, ніколи й не знадобляться...

– А які помилки найчастіше зустрічаються в гомеопатичній практиці?

– Такі, як і в усій медицині: не варто обіцяти неспроможного та нехтувати іншими методами лікування.

– Чому хворі йдуть зі своїми проблемами до гомеопатів?

– Вони хочуть здолати велику силу хвороби мізерною дозою ліків. Бажають тонкого підходу, людяності, безпеки. Якщо порівнювати із загальною медициною, гомеопатична консультація (разом із ліками) є дешевшою. Що стосується людей з обмеженими фінансами, зокрема, інвалідів, то я і більшість моїх колег самотужки надаємо їм різні пільги.

– У яких випадках не слід розраховувати на допомогу гомеопатії?

– Це насправді дуже складне питання. Гомеопатія може призначатись як основний і як допоміжний засіб лікування майже при всіх хронічних захворюваннях. Але корисна і при гострих вірусних інфекціях, застудах, кровотечах, проносі, після травм, операцій, для пологів тощо.

– Якщо говорити не про лікування, а про профілактику, просто про здоровий спосіб життя, що може порадити гомеопат?

– Гомеопатія – це шанс покращити життя у всіх його проявах. Ключ до щастя має індивідуальний код, на цьому принципі й заснована гомеопатія. Вона дозволяє не порадити, а знайти через розуміння людини багато чого – від фізичних вправ до сенсу життя. У прямому розумінні гомеопрофілактика, зауважу, це не альтернатива традиційним щепленням. Проте у такий спосіб можна зменшити ризик вакцинацій та лікувати їх ускладнення.

22

афіша

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

Дітям

Кінопрем’єри «ДЖЕК РІЧЕР: НЕ ВІДСТУПАЙ»

Êðà¿íà: ÑØÀ Ñòóä³ÿ: IMAX Ðåæèñåð: Åäâàðä Öâ³ê Ó ðîëÿõ: Òîì Êðóç, Êîá³ Ñìîëäåðñ, Ðîáåðò Íåïïåð, Åëä³ñ Õîäæ Òðèâàë³ñòü: 2 ãîä. 00 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Äæåê г÷åð ïðèáóâຠíà â³éñüêîâó áàçó ó ³ðäæèí³þ, íà ì³ñöå ñâ êîëèøíüî¿ â³éñüêîâî¿ ñëóæáè, ùîá çóñòð³òèñÿ ç êîëåãîþ, ìàéîðîì Òåðíåð. Íåñïîä³âàíî г÷åð îïèíÿºòüñÿ ï³ä ñë³äñòâîì: íà íüîãî õî÷óòü ïîâ³ñèòè âáèâñòâî, ÿêîãî â³í íå ñêîþâàâ. Äèâíèé çá³ã ÷è, ìîæå, ÷èéñü õèòðèé ïëàí? ³í ç’ÿñóº öå ñâî¿ìè âëàñíèìè ìåòîäàìè.

«У ЛІЖКУ З ВІКТОРІЄЮ» Êðà¿íà: Ôðàíö³ÿ Ðåæèñåð: Æþñòií Òð³º Ó ðîëÿõ: ³ðæèí³ Åô³ðà, Âåíñàí Ëàêîñò, Ìåëüâ³ëü Ïóïî Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 30 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â ³êòîð³ÿ íàìàãàºòüñÿ ïî÷àòè íîâå æèòòÿ — âçÿòè ñåáå â ðóêè, ðîç³áðàòèñÿ ç êîõàíöÿìè, á³ëüøå ñïàòè ³ êðàùå õàð÷óâàòèñÿ. Ò³ëüêè îò êîëèøí³é, ùî çâåðíóâñÿ äî íå¿ çà äîïîìîãîþ, íå äîïîìàãຠíàâåñòè ëàä. À ³íøèé êîõàíèé, ÿêèé óÿâèâ ñåáå ïîïóëÿðíèì ïèñüìåííèêîì, ïîñâÿ÷óº âñþ ìåðåæó â ïîäðîáèö³ ¿¿ ³íòèìíîãî æèòòÿ...

«КОЛЕКТОР» Êðà¿íà: Ðîñ³ÿ Ðåæèñåð: Îëåêñ³é Êðàñîâñüêèé Ó ðîëÿõ: Êîñòÿíòèí Õàáåíñüêèé, ªâãåí³é Ñòè÷ê³í, Êñåí³ÿ Áóðàâñüêà, Ïîë³íà Àãóðººâà Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 14 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â

Àðòóð – ìàéñòåð ñâ ñïðàâè. Ïðàöþþ÷è ò³ëüêè ç âåëèêèìè áîðæíèêàìè, â³í çíàõîäèòü âñ³ ¿õ òàºìíèö³ ³ åôåêòèâíî âèêîðèñòîâóº ïðîòè íèõ. ³í í³êîëè íå âäàºòüñÿ äî áàíàëüíèõ ìåòîä³â, éîãî êîíèê – ïñèõîëîã³÷íà àòàêà. Àðòóð â쳺 â³ðòóîçíî ïåðåâò³ëþâàòèñÿ, çáèâàòè ç ïàíòåëèêó, âèâîäèòè ç ð³âíîâàãè ³ òàê äîï³êàòè ñâî¿ì ê볺íòàì, ùî âîíè ãîòîâ³ ïîâåðíóòè âñå, ò³ëüêè á í³êîëè á³ëüøå íå ÷óòè éîãî ãîëîñ. Àëå îäíîãî ðàçó Àðòóð ñàì ñòຠì³øåííþ: â ìåðåæ³ ç’ÿâëÿºòüñÿ ñêàíäàëüíå â³äåî ç éîãî ó÷àñòþ, ³ â³ä íüîãî ìèòòºâî â³äâåðòàþòüñÿ äðóç³ ³ êîëåãè. ϳä çàãðîçîþ îïèíÿºòüñÿ íå ò³ëüêè éîãî ðåïóòàö³ÿ, à é æèòòÿ... Òåïåð ó êîëåêòîðà º âñüîãî îäíà í³÷, ùîá çíàéòè òîãî, õòî çàãíàâ éîãî â êóò, î÷èñòèòè ñâîº ³ì’ÿ ³ äîâåñòè ñâîþ íåâèíí³ñòü.

«ПОВНИЙ РОЗКОВБАС» Êðà¿íà: ÑØÀ Ñòóä³ÿ: Sony Pictures Ðåæèñåðè: Ãðåã Òèðíàí, Êîíðàä Âåðíîí Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 29 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Íîâà àí³ìàö³éíà êîìåä³ÿ äëÿ äîðîñëèõ – öå ÷óìîâà áîìáà â³ä òâîðö³â ô³ëüì³â «Ñóñ³äè» òà «Öå ê³íåöü». Ñîñèñêè, áóëî÷êè òà ³íø³ æèòåë³ ñóïåðìàðêåòó ä³çíàþòüñÿ ñòðàøíó ïðàâäó — ëþäè çàáèðàþòü ¿õ äîäîìó, ùîá... ç’¿ñòè. ² òåïåð âîíè ïîâèíí³ ïîâåðíóòèñÿ íàçàä ³ ïîïåðåäèòè ñâî¿õ ðîäè÷³â ïðî íåáåçïåêó.

КІНОТЕАТРИ «Êè¿â», âóë. Â. Âàñèëüê³âñüêà, 19, òåë.: (044) 234-73-81, 234-33-80, www.kievkino.com.ua «Æîâòåíü», âóë. Êîñòÿíòèí³âñüêà, 26, òåë. (044) 417-27-02, www.zhovten-kino.kiev.ua «Óêðà¿íà», âóë. Ãîðîäåöüêîãî, 5, òåë.: (044) 279-67-50, 279-82-32, www.kino-ukraina.com.ua «Ê³íîïàëàö», âóë. ²íñòèòóòñüêà, 1, òåë. (044) 490-70-60, www.kinopalace.net «Ñ³íåìà-ѳò³ Êè¿â», ÒÐÖ «Îóøåí ïëàçà», âóë. Ãîðüêîãî, 176, òåë. (044) 230-72-30, www.cinemaciti.kiev.ua Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Áàòåðôëÿé», www.kino-butterfly.com.ua: «Á³ëüøîâèê», âóë. Ãåòüìàíà, 6, òåë. (044) 200-90-10 «Óëüòðàìàðèí», âóë. Óðèöüêîãî, 1-à, òåë.: (044) 206-03-62, 206-03-70 «DeLuxe», âóë. Ãîðüêîãî, 50, òåë.: (044) 206-13-22, 206-13-24 Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Îäåñà ê³íî», www.kinoodessa.com: ÒÖ «Óêðà¿íà», ïðîñï. Ïåðåìîãè, 3, òåë.: (044) 496-15-11, 496-15-51 ÒÖ «Êâàäðàò», áóëüâ. Ïåðîâà, 36, òåë.: (044) 538-17-70, 538-17-71

Ведуча рубрики Оксана БАРКІНА

ТЕАТР РОСІЙСЬКОЇ Й Ї ДРАМИ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Àäðåñà: âóë. Ëèïñüêà, 15/17 Òåë. (044) 253-62-19, www.tuz.kiev.ua 20 æîâòíÿ (÷ò.) – 12.00 «Ïðèâèä çàìêó Êåíòåðâ³ëü», Îñêàð Óàéëüä, ìþçèêë íà äⳠ䳿, 2 ãîä.

50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 12-òè ðîê³â 22 æîâòíÿ (ñá.) — 11.00 «Íå õî÷ó áóòè ñîáàêîþ», êàçêà-ãðà äëÿ ä³òåé íà îäíó ä³þ, Ñåðã³é Áºëîâ, Ñåðã³é Êóâàºâ, 1 ãîä. 10 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â 22 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00 «Ìåíå ïðèñëàâ äîêòîð Õîó» , ñöåí³÷íà ðåäàêö³ÿ â³äîìî¿ ï’ºñè Â. óáñîíà «Òà, ùî ñòâîðèëà äèâî», 1 ãîä. 40 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 14-òè ðîê³â 23 æîâòíÿ (íä.) — 11.00 «Íîºâ êîâ÷åã», Óëüð³õ Õóá, åêñöåíòðè÷íà ïðèò÷à íà äⳠ䳿, 1 ãîä. 30 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 8-ìè ðîê³â 25 æîâòíÿ (âò.) — 16.00 «Ë³ñîâà ï³ñíÿ», Ëåñÿ Óêðà¿íêà, äðàìà-ôåºð³ÿ íà òðè 䳿, 2 ãîä. 30 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 12-òè ðîê³â

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА

25 æîâòíÿ (âò.) – 20.00 «Ïðèáóòêîâå ì³ñöå », Îëåêñàíäð Îñòðîâñüêèé, êîìåä³ÿ â ï’ÿòè ä³ÿõ, 3 ãîä.

Àäðåñà: âóë. Øîâêîâè÷íà, 7-à Òåë. (044) 253-92-76 21 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 «ßê íå ñòàòè ïîðîõîì», Äüîðäü Øï³ðî, íàïåâíå êîìåä³ÿ, 80 õâ., îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+ 22 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «ßê äâîº á³äíèõ ðóìóí³â ïîëüñüêîþ ðîçìîâëÿëè», Äîðîòà Ìàñëîâñüêà, ñó÷àñíà êàçêà äëÿ äîðîñëèõ, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 18+ 23 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Ì³ò³íå êîõàííÿ. Ùîäåííèê», ²âàí Áóí³í, ïëàñòè÷íà äðàìà, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+ 25 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Êîðîëåâà êðàñè, àáî Ïåðåä ñìåðòþ íå íàäèõàºøñÿ», Ìàðò³í ÌàêÄîíàõ, ÷îðíà êîìåä³ÿ, 110 õâ. (ç àíòðàêòîì), îáìåæåííÿ ïî â³êó: 18+

Àäðåñà: âóë. Ìåæèã³ðñüêà, 2 Òåë. (044) 425-42-80, www.musictheatre.kiev.ua 20 æîâòíÿ (÷ò.) – 14.00 «Ë³ñîâà ï³ñíÿ», ë³òåðàòóðíî-ìóçè÷íà êîìïîçèö³ÿ çà òâîðîì Ëåñ³ Óêðà¿íêè íà ìóçèêó Ì. Ñêîðóëüñüêîãî, 1 ãîä. 25 õâ.

24 æîâòíÿ (ïí.) – 19.00 «Ëåãåíäà ïðî Ôàóñòà», â³äåîïîêàç âèñòàâè, Éîãàíí Øï³ñ, Êð³ñòîôåð Ìàðëî, Ãåéñåëüáðåõò. Âèêîðèñòàíî ïåðåêëàäè ª. Êðèæåâè÷à, Ì. Ñòð³õè, ì³ñòåð³ÿ íà 1 ä³þ 25 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Óâåðòþðà äî ïîáà÷åííÿ», ñöåí³÷íà âåðñ³ÿ Àíäð³ÿ Ïðèõîäüêà çà íîâåëîþ ²âàíà Ôðàíêà «Ñîé÷èíå êðèëî», âèñòàâà íà 1 ä³þ, 1 ãîä. 40 õâ.

25 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Ë³ñ», Îëåêñàíäð Îñòðîâñüêèé, ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ Ñ. Ñêëÿðåíêà, êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿 26 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Ä³âêà. Óêðà¿íñüêà love storó», çà ìîòèâàìè ï’ºñè ³ðè Ìàêîâ³é «Ä³âêà íà â³ääàíº», âèñòàâà íà 1 ä³þ

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК

Àäðåñà: âóë. Ìèðîï³ëüñüêà, 1, ñò. ìåòðî «×åðí³ã³âñüêà» Òðàìâà¿: ¹ 22, 23, 28, 35, 33 (äî çóïèíêè Àíäð³ÿ Ìàëèøêà) Òåë. (044) 513-15-00, puppet-theater.kiev.ua 22 æîâòíÿ (ñá.) — 11.00, 13.00, 15.00 «Ãóñåíÿ», Í. Ãåðíåò, ïåðåêëàä ². Ôåä³ðêà, ³íòåðàêòèâíà êàçêà , 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 22 æîâòíÿ (ñá.) — 19.00 «Òîðáèíà ç ï³ñíÿìè», Â. Äàíèëåâè÷, ïîðè ðîêó â óêðà¿íñüêèõ ï³ñíÿõ, äëÿ ñ³ìåéíîãî ïåðåãëÿäó, 50 õâ. äëÿ ä³òåé â³ä 12-õ ðîê³â 23 æîâòíÿ (íä.) — 11.00, 13.00, 15.00 «Ê³ò ó ÷îáîòÿõ», Ì. Øóâàëîâ, çà êàçêîþ Øàðëÿ Ïåððî, ìóçè÷íà êàçêà , 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â 26 æîâòíÿ (ñð.) — 11.00 «Ë³êàð Àéáîëèòü», Ðóñëàí Íåóïîêîºâ çà òâîðàìè Êîðí³ÿ ×óêîâñüêîãî, ìþçèêë, 50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â

Àäðåñà: ïë. Ïåðåìîãè, 2, Òåë. (044) 486-39-27, www.circus.kiev.ua 22 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00, 16.00, 23 æîâòíÿ (íä.) — 12.00, 16.00 Ïðîãðàìà «Åêñòðèì àðåíà», ä³òÿì äî 4-õ ðîê³â âõ³ä áåçêîøòîâíî áåç íàäàííÿ â³ëüíîãî ì³ñöÿ

20 – 26 жовтня 22 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00, «Ñí³ãîâà êîðîëåâà» – ïðåì’ºðà, Ïåòðî ×àéêîâñüêèé, Àíàòîë³é Ëÿäîâ, Àíòîí Ðóá³íøòåéí, Åäâàðä Ãð³ã, Æþëü Ìàññíå, áàëåò íà äⳠ䳿, 2 ãîä.

23 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Òóðàíäîò», Äæàêîìî Ïó÷÷³í³, ë³ðè÷íà äðàìà íà òðè 䳿, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìîâîþ, 2 ãîä. 45 õâ.

25 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Äàôí³ñ ³ Õëîÿ», Ìîð³ñ Ðàâåëü, áàëåò íà îäíó ä³þ, 1 ãîä . «Áîëåðî», Ìîð³ñ Ðàâåëü, áàëåò íà îäíó ä³þ, 1 ãîä.

26 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Ìàäàì Áàòåðôëÿé (׳î׳î-Ñàí)», Äæàêîìî Ïó÷³í³, ÿïîíñüêà òðàãåä³ÿ íà òðè 䳿, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìîâîþ, 2 ãîä. 50 õâ.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БУДИНОК КУЛЬТУРИ «БІЛЬШОВИК». АКАДЕМІЧНИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ЦИГАНСЬКИЙ ТЕАТР РОМАНС

Àäðåñà: âóë. Âîëîäèìèðñüêà, 50 Òåë. (044) 455-90-87 20 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Òðàâ³àòà», Äæóçåïïå Âåðä³, îïåðà íà ÷îòèðè 䳿, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìîâîþ, 2 ãîä. 45 õâ.

21 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 «Íàòàëêà Ïîëòàâêà», Ìèêîëà Ëèñåíêî, ñïîâíåíà ãóìîðó, òàíö³â òà ôîëüêëîðó ³ñòîð³ÿ êîõàííÿ íà äⳠ䳿, 1 ãîä. 50 õâ.

Àäðåñà: ïðîñï. Ïåðåìîãè, 38 Òåë: (044)456-04-16 21 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 «Îäðóæóéñÿ, òà ò³ëüêè ïî ëþáîâ³!», ôîëüêëîðíà ìóçè÷íà êîìåä³ÿ. Àæ ÷åòâåðî áðàâèõ æåíèõ³â âèáîðþþòü ïðàâî íà îäðóæåííÿ ç äî÷êîþ áàãàòîãî âîæàêà öèãàíñüêîãî òàáîðó... Âîíè é íå çäîãàäóþòüñÿ, ùî äîíüîê ó âîæàêà äâ³ ³ ò³ëüêè îäíà ç íèõ ðîçóìíà, äîáðà ³ êðàñèâà... À íàðå÷åíó òàá³ð íàä³éíî îáåð³ãຠ³ ïðèõîâóº ï³ä çîëîòèì øàòðîì! Íåìîæëèâî çàëèøèòè ïîçà óâàãîþ âåñ³ëüí³ òðàäèö³¿, â ÿêèõ ðîçêðèâàþòüñÿ íàéêðàù³ ðèñè íàö³îíàëüíîãî õàðàêòåðó ðîì³â — í³êîëè íå ï³ääàâàòè íàðóç³, íå ãëóçóâàòè ç òèõ ëþäåé, ñåðåä ÿêèõ ìè æèâåìî. Ïîáà÷èòè, çðîçóì³òè ³, ìîæëèâî, çì³íèòè íà êðàùå ñòàâëåííÿ ñóñï³ëüñòâà äî ðîì³â, äຠìîæëèâ³ñòü ñàìå ìîâà òåàòðó, äå ÷åðåç ï³ñíþ, ìóçèêó, õîðåîãðàô³þ, çâè÷í³ ðèòóàëè òà õàðàêòåðè ãåðî¿â ãëÿäà÷ó ïåðåäàºòüñÿ ìåíòàëüí³ñòü íàðîäó.

ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Àäðåñà: ïë. ²âàíà Ôðàíêà, Ç Òåë.: (044) 279-59-21, 279-71-01, www.ft.org.ua 20 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Åð³ê Õ²V», Àâãóñò Ñòð³íäáåðã, ïåðåêëàä Ìàêñèìà ßêîâëºâà, äðàìà íà äⳠ䳿 21 æîâòíÿ (ïò.) — 19.00 «Áóðÿ», òðàã³êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿, Ó¿ëüÿì Øåêñï³ð, ïåðåêëàä Ìèêîëè Áàæàíà 21 æîâòíÿ (ïò.) — 19.00 «Ïåðñîíà», ²í´ìàð Áåð´ìàí, ïåðåêëàä ç³ øâåäñüêî¿ Ñîô³¿ Âîëêîâåöüêî¿ 22 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Íå ïëà÷òå çà ìíîþ í³êîëè...», Ìàð³ÿ Ìàò³îñ, ìîíîâèñòàâà 23 æîâòíÿ (íä.) – 12.00 «Øåëüìåíêî-äåíùèê», Ãðèãîð³é Êâ³òêà-Îñíîâ`ÿíåíêî, êîìåä³ÿ íà 2 䳿 23 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Ïåðåõðåñí³ ñòåæêè», ²âàí Ôðàíêî, òðàã³ôàðñ íà äⳠ䳿 23 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Ùîäåííèêè Ìàéäàíó», Íàòàë³ÿ Âîðîæáèò, äîêóìåíòàëüíà âèñòàâà íà äⳠ䳿

22 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00 «Ìóçè÷í³ êëàñèêè-4», êëàñèê 4-é. Õîðîâà àáåòêà äëÿ ä³òåé òà ¿õí³õ áàòüê³â, 1 ãîä.

23 æîâòíÿ (íä.) — 12.00 «×åðâîíà øàïî÷êà», îïåðà íà 2 䳿, ë³áðåòî Ðîìàíà Ñìîëÿðà çà ìîòèâàìè êàçêè Øàðëÿ Ïåððî, àðàíæóâàííÿ Îëåêñ³ÿ Áàæåíîâà, 1 ãîä. 45 õâ.

26 æîâòíÿ (ñð.) — 14.00 «Ëÿëüêà. Íîâà ³ñòîð³ÿ Êîïïå볿», áàëåò íà 2 䳿, Ë. Äåë³á, 1 ãîä. 15 õâ.

ЦИРК

Театри

ТЕАТР ЗОЛОТІ ВОРОТА

Àäðåñà: âóë. Á. Õìåëüíèöüêîãî, 5 Òåë. (044) 234-42-23, www.rusdram.com.ua 21 æîâòíÿ (ïò.) — 19.00 «Ñóì³ø íåáåñ ³ áàëàãàíó», òâîð÷èé âå÷³ð òåàòðó, íà ñöåí³ ïðèñóòíÿ âñÿ òðóïà 22 æîâòíÿ (ñá.) – 12.00 «²ãðè íà çàäíüîìó äâîð³», Åäíà Ìàç³ÿ, 1 ãîä. 30 õâ.

22 æîâòíÿ (ñá.) – 18.00 «Æ³íêà ìèíóëèõ ÷àñ³â», òðàã³÷íà ³ñòîð³ÿ «Ìåäå¿ ÕÕ ñòîë³òòÿ», 1 ãîä 20 õâ.

22 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Áàáèíå ë³òî», Àéâîí Ìåí÷åëë, ë³ðè÷íà êîìåä³ÿ ó äâîõ ä³ÿõ, 2 ãîä. 35 õâ.

22 æîâòíÿ (ñá.) — 20.00 «Edith Piaf: æèòòÿ â ðîæåâîìó ñâ³òë³», Îëüãà, Ãàâðèëþê 1 ãîä. 20 õâ.

23 æîâòíÿ (íä.) – 12.00 «Çàíàäòî ùàñëèâèé áàòüêî», êîìåä³ÿ, Ðåé Êóí³, 2 ãîä. 30 õâ.

23 æîâòíÿ (íä.) – 18.00 «Æ³íêà òà ÷èíîâíèê», Àëüäî Ìèêîëà, êîìåä³ÿ áåç àíòðàêòó, 1 ãîä. 30 õâ.

23 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Äÿäå÷ê³â ñîí», òðàã³êîìåä³ÿ ó äâîõ àêòàõ, 2 ãîä. 30 õâ.

23 æîâòíÿ (íä.) – 20.00 «Îëåêñàíäð Âåðòèíñüêèé. Áàë Ãîñïîäåíü...». Âèñòàâà ïðî æèòòÿ ³ äîëþ âèäàòíîãî ñï³âàêà, ïîåòà ³ êîìïîçèòîðà, 1 ãîä. 25 õâ.

24 æîâòíÿ (ïí.) – 19.00 «Ä-ð/Äîêòîð ô³ëîñîô³¿», êîìåä³ÿ, Áðàí³ñëàâ Íóøè÷

ТЕАТР НА ЛИПКАХ

асорті 23

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

гороскоп

фотоконкурс «Вечірки» «Київ – європейське місто»

календар

24 – 30 жовтня

ОВНИ, поруч із вами ха-

Архімандрит Лаврентій (Віктор Живчик), благочинний Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря

ризматичні подружні супутники, поставтеся до них зі священним трепетом і не вишукуйте недоліків, а зосередьтеся лише на чеснотах.

ТЕЛЬЦІ, на часі «пере-

завантаження» партнерських взаємин (ділових, шлюбних). Якщо альянс дав тріщину, саме час її усунути, вдихнути імпульс в інтимну ауру. Ваш обранець дійсно чаклун, знає коли і якого «чар-зілля» підсипати.

БЛИЗНЮКИ, ваш

партнер не лише чарівний коханець, друг, а й талановитий психологічний маніпулятор.

ЛЕВІВ

Просимо надсилати світлини в електронному форматі на адресу редакції: vk1906@ukr.net. У листі обов’язково повідомте (для редакції, в газеті не публікується) номер свого телефону.

концерти ВЕЧІР ДОРОСЛОГО ДЖАЗУ

òðàäèö³ºþ, ïðî êîæíó ï’ºñó, ùî ïðîçâó÷èòü ó öåé âå÷³ð, Îëåêñ³é ðîçïîâ³ñòü íåâèãàäàíó ³ñòîð³þ ç æèòòÿ – ñâîãî àáî ìóçèêàíò³â Jazz in Kiev Band: Âîëîäèìèðà Êàì³íñüêîãî, Âîëîäèìèðà ˳õîøâè, Àðòåìà Ìåíäåëåíêà, Âàëåð³ÿ Âîëêîâà ³ Ëàóðè Ìàðò³. Êð³ì ³ñòîð³é ³ ìóçèêè, íà ãëÿäà÷³â ÷åêຠÿcêðàâå øîó ñïðàâæí³õ ç³ðîê òàíöþ – øîó-áàëåòó NC-17. Ùî òàêå «Äæàç äëÿ äîðîñëèõ»? Âñå ïðîñòî! Öå âå÷³ð äîðîñëî¿ ìóçèêè äëÿ äîðîñëèõ ëþäåé, êîíöåðò äëÿ òèõ, õòî ãîòîâèé âïóñòèòè ó ñåáå äæàç ³ â³ä÷óòè éîãî âñ³ì ñåðöåì.

У дежавю, не скачіть «наліво» в пошуках романтичних пригод, а зосередьтеся на сімейних справах, де слід продемонструвати блискучий зразок господаря і сім’янина.

ДІВИ,ви владний коман-

дир і «митний пост» для оточення, ослухатися чи обскакати вас неможливо, а хто насмілиться це зробити – наслідки відповідні.

ТЕРЕЗИ, яскраві, екс-

пресивні переповнені ненаситними бажаннями, як бутон пристрасті, котрий ще не розпустився і тягнеться до сонця, аби розкритися ароматною квіткою, приголубленою любовними променями оточення.

СКОРПІОНИ, ваше

життя має кардинально змінитися, доведеться позбутися негативного вантажу минулого, взявши на озброєння найкращий досвід і впевнено рухатися у майбутнє. Ні на кого не розраховуйте, ви сам собі пан, слуга і покровитель.

СТРІЛЬЦІ дружелюб-

ні, чарівні, мають високий рейтинг у суспільстві. Однак нині життя наповнене кармічними подіями, що зв’язують по руках і ногах. Минуле вимагає усунення помилок.

КОЗЕРОГИ, хочете

бути улюбленими і бажаними, мати вірного друга (який розділяє спільні інтереси) і коханця в одній особі?.. Все у ваших руках! Далеко шукати своє щастя не треба, воно поряд.

ВОДОЛІЇ, в професій-

ній сфері «переформатування», від якого залежатиме майбутнє кар’єри. Якщо відчуваєте антагонізм, змініть роботу. Може то не ваше покликання?А талант не можна в землю закопувати.

РИБАМ

слід зробити грамотний синтез етичних і духовних цінностей, аби твердо стояти на землі й мислити масштабно та бачити далеко. Саме тоді пощастить зустріти ідеал супутника життя, і ви остаточно визначитеся, до кого лежить серце. Астролог Любов ШЕХМАТОВА

СОНЦЕ СЕРЕД НОЧІ 20 æîâòíÿ î 20.00 â êîíöåðòíîìó êëóá³ Caribbean Club íà âàñ ÷åêàòèìå Îëåêñ³é Êîãàí ç³ ñâî¿ì áåíäîì. Çà

22 æîâòíÿ î 20.00 ó «Áî÷ö³ Ïèâí³é» íà Ïîäîë³ ëóíàòèìå «Àíãàæåìåíò íà â³âòîðîê» – ôîëüê-ðîê, åòíî-ðîê, â³ä ÿêîãî ðîçðèâàþòüñÿ êàïö³ é âèñòðèáóº ñåðöå. Ó çàïàëüí³ ðèòìè ì’ÿñèñòî

äîäຠêîëîðèòó çâó÷àííÿ àêîðäåîíó ³ ôëåéòè. Ìóçèêà, ÿêà çàïàì’ÿòîâóºòüñÿ íàäîâãî, ïîäàºòüñÿ ç õàðèçìîþ ³ ìàã³÷íîþ åíåðãåòèêîþ. Ïðî íèõ êàæóòü, ùî âîíè ñåðåä íî÷³ âì³þòü çàïàëþâàòè ñîíöå.

МЕЛОДІЇ КІНОЕКРАНУ 26 æîâòíÿ î 19.00 â Áóäèíêó àðõ³òåêòîðà ãðàòèìå Íàö³îíàëüíèé àêàäåì³÷íèé äóõîâèé îðêåñòð Óêðà¿íè. Äóõîâà ìóçèêà çàâæäè ñó÷àñíà. Íàâ³òü òîä³, êîëè â îðêåñòð³ çâó÷àòü ìåëî䳿 ç ô³ëüì³â ìàìèíî¿ ìîëîäîñò³. Ç òèõ ÷àñ³â áàãàòî ÷îãî çì³íèëîñÿ – àëå íå çì³íèëèñÿ ëþáîâ, â³ðí³ñòü, ïðèÿçíü, â³ääàí³ñòü, â³ðà â êðàùå, äóøåâíå ñóì’ÿòòÿ ³ äóøåâíèé ñïîê³é. Ìèíຠ÷àñ, à ëþäñüê³ ïî÷óòòÿ ëèøàþòüñÿ òèìè æ ñàìèìè. Ñàìå ïðî öå ãðຠíàì Íàö³îíàëüíèé äóõîâèé îðêåñòð.

По горизонталі: 3. Правитель, в 7 8 9 мусульманських країнах. 7. Бразиль10 ський письменник 11 12 «Капітани піску».

8. Державна мова 13 14 Ізраїлю. 10. Вид 15 16 17 18 19 салату. 11. Секретне умовне слово.

20 21 12. Планета Сонячної системи. 13. Лю22 23 24 25 дина, неспроможна 26 сплатити борги.

15. Літній капелю27 28 шок. 17. Місце про29 живання. 20. Актор комедій. 22. Ман30 31 32 33 34 35 36 дрівний фокусник.

24. Спонукальна 37 38 39 причина вчинків лю40 41 дини. 26. Чумацький шлях. 27. Бразиль42 ський бальний танець. 28. Межа, 43 44 границя. 29. Глибини 45 землі та все те, що під поверхнею.

30. Стан найвищого ступеня захоплення. 34. Перебільшена думка щодо власної персони. 37. Покровитель шлюбу та подружжя (міф.). 40. Пересувний цирк. 41. Відплата за поразку. 42. Ряди складок на тканині. 43. Автомобіль для перевезення пасажирів. 44. Пряжа для шиття. 45. Апаратура для освітлення авансцени. По вертикалі: 1. Знаряддя катування – обруч, який стягується гвинтом. 2. Головний герой повісті Миколи Гоголя. 3. Одяг стародавніх греків. 4. Спирт+цукровий сироп+фруктові есенції. 5. В іспаномовних країнах –карнавал. 6. Промовець. 7. Тропічна рослина. 9. Чоловіче ім’я – буквально: «Бунтівник» (грец.). 14. Японські пілоти – смертники (Друга світова війна). 15. Натхнення, піднесення. 16. Чарівниця, персонаж англійських легенд. 18. Буквально: «Вождь народу» (грец.) – вдається до брехливих обіцянок. 19. Любить і вміє творити поетичне і красиве. 20. Ювелірна прикраса. 21. Переломний момент у перебігу хвороби. 23. Кисломолочний напій. 25. Найпростіша вантажопідйомна машина. 31. …світлової енергії, … дії (фіз.). 32. Промислова риба північних морів. 33. Таємна угода. 34. Богиня миру (міф.). 35. Знання, здобуті у процесі навчання.

36. Різдвяний персонаж у західних країнах. 38. Одиниця електричного опору. 39. Горюча корисна копалина.

1

2

3

4

5

6

Склала Оксана БАРКІНА

нах – крутий поворот. Розширте репертуар ролей для перевтілення. Романтичне життя – це захоплююча і спокуслива гра, що фінішує перемогою або поразкою й ніхто не в силах зупинити цей полум’яний процес.

Фото Олега СТЕЛЬМАХА

Кросворд «Вечірки»

РАКИ, на любовних тере-

православний

20 жовтня – мучеників Сергія і Вакха.

21 жовтня – преподобної Пелагеї 22 жовтня – апостола Якова Алфеєвого. Один із дванадцяти найближчих учнів Господа. Спочатку був митарем, потім приєднався до апостольської громади. Вважається, що він був розіп’ятий на хресті в Єгипті. Його мощі перебувають переважно у храмі Дванадцяти апостолів у Римі, а їхні частинки – на Афоні, а також у містах Барі та Венеція.

23 жовтня – неділя вісімнадцята після П’ятдесятниці. Пам’ять святих отців VII Вселенського Собору. Головним оросом (постановою) цього Собору, який відбувся 787 року, було заперечення єресі іконоборства.

24 жовтня – апостола Филипа, одного із семи дияконів.

25 жовтня – мучеників Прова, Тараха і Андроника.

26 жовтня – Іверської ікони Божої Матері.

Повчання старця Паїсія Афонського про гнів — Геронде, як не доходити до гніву?

— Необхідне пильнування. Стеж за собою і стримуй свій гнів, щоб пристрасть не пустила в тобі коріння. А інакше, навіть, якщо ти потім захочеш вирубати її сокирою, вона постійно буде давати нові пагони. Пам’ятай сказане пророком Давидом: «Поспішав я і не барився дотримуватися заповідей Твоїх». Знаєш, як один чернець робив? Виходячи з келії, він хрестився й говорив: «Боже мій, збережи мене від спокус». Він був готовий до зустрічі із спокусою. Немов стояв на сторожі. Дивився, з якого боку прийде спокуса, щоб захиститися від неї. Якщо якийсь брат робив йому щось погане, він був готовий до цього і відповідав лагідно і смиренно. Те ж роби й ти.

— Чому, Геронде, іноді людина і правильно поводиться, але внутрішнього миру не має?

— Як же в неї буде мир? Щоб у людини був мир, вона повинна і внутрішньо бути правильно зорієнтованою. Тоді відходять і гнів, і занепокоєння, а в людину входить мир Божий. А коли приходить душевний спокій, то знищує чад гніву, душевні очі очищаються і людина починає бачити ясно. Тому Христос саме про миротворців говорить, що «вони синами Божими назвуться».

— Геронде, як людині перемогти гнів?

— Смиренністю й мовчанням ми перемагаємо гнів. Чому ми називаємо змію мудрою? Хоча в неї є сильна зброя — отрута, і вона може заподіяти нам шкоду, але варто їй почути невеликий шум, вона відразу повзе геть: не йде напролом, а поступається місцем нашому гніву. Так і ти, якщо хтось зачепить тебе словом, не відповідай. Мовчанням ти обеззброюєш людину.

24

парк культури

Вечірній Київ | 20 жовтня 2016 року | №42 (19224)

«Молодість»: кіно без меж

На «Книгу року BBC» претендує 14 дорослих і 13 дитячих видань

Марія БЄЛЯЄВА

Премія «Книга року ВВС» вручається автору найкращої повнорозмірної книжки художньої прози українською мовою та автору найкращої дитячої книжки українською мовою. Перше нагородження відбулося 2005 року, і премія швидко стала однією з найбільш престижних літературних нагород в Україні. Книги на конкурс номінують видавництва. Від одного видавництва у кожній категорії організатори приймають до трьох повноформатних книжок нової української прози, виданих у період між щорічним Львівським форумом видавців, а видавництвам книжок – попередніх переможців дозволяється додатково номінувати одну книгу автора-переможця. До Довгого списку премії «Книга року ВВС-2016» увійшли 14 видань, серед них: «Щасливі голі люди» Катерини Бабкіної, «50 відсотків рації» Олександра Бойченка, «40.., або Чому чуваки не святкують» Руслана Горового, «Баобаб та інші історії» Алли Дорош, «Неболови (Навчи мене мріяти)» Юлія Ілюхи, «Забудь-річка» братів Капранових та інші. До Довгого списку премії «Дитяча Книга року ВВС-2016» увійшли 13 видань.

Марія КАТАЄВА

ВВС Україна оприлюднила Довгі списки літературної премії «Книга року ВВС-2016» та «Дитяча Книга року ВВС-2016» серед українських авторів і видавництв.

22 жовтня починає роботу 46-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість». За тиждень глядачам покажуть понад 200 картин із 35 країн світу

ЗА ГРАН-ПРІ ЗМАГАТИМУТЬСЯ 48 ПРЕТЕНДЕНТІВ

За словами директора кінофестивалю Андрія Халпахчі, на участь у конкурсі надійшло понад 2 тисячі заявок. До міжнародної конкурсної програми відібрали 12 повнометражних, 17 короткометражних і 19 студентських фільмів. Географія дуже широка: є учасники з Європи, Непалу, Мексики, Південної Кореї. Україну в міжнародному конкурсі представлятимуть усього дві стрічки – «Мусиш утекти» Вадима Шапрана (короткометражка) і «Веліал» Романа Волосевича (студентська робота). Оцінюватиме картини міжнародне журі на чолі з канадським режисером Дені Коте. А володарю Гран-прі дістанеться 10 тисяч доларів. Традиційно окремим міжнародним конкурсом стане «Сонячний зайчик» з фільмами, присвяченими ЛГБТ-тематиці.

ЛОБАНОВСЬКИЙ, «МУСТАФА» І «ПРАВИЛО БОЮ»

У рамках національної конкурсної програми представлять 22 стрічки. Окремої уваги заслуговує програма «Українські прем’єри» з новинками від вітчизняних режисерів. Олександр Шапіро презентує свій 15-й фільм #FutureinthePast, присвячений стосункам чоловіків і жінок. Дмитро Бондарчук покаже «Історію рук» із незвичною монтажною роботою. На широких екранах продемонструють спортивний екшн про боксерів «Правило бою» Олексія Шапарєва, в якому зіграли Олексій Горбунов, Станіслав Боклан, Ахтем Сеїтаблаєв, Дмитро Ступка, Женя Галич і Олександр Усик. Дві прем’єри будуть присвячені видатним українським особистостям. Документальна стрічка «Лобановський назавжди» Антона Азарова занурить у минуле завдяки використанню кінохроніки і архівних кадрів тренувань, а про великого тренера київського «Динамо» поділяться спогадами ветерани футболу. Фільм «Мустафа» Ахмеда Сарихаліла розкаже про головні події життя лідера кримськотатарського народу – депортацію, перше ув’язнення, найдовше голодування тривалістю 303 дні тощо. Буде й українська ретроспектива – «Іллєнко’80» з п’ятьма відомими картинами режисера різних років – від фільму «Тіні забутих предків» (1964) до «Лебедине озеро. Зона» (1990).

ПАМ’ЯТІ «ПЕШТСЬКИХ ХЛОПЦІВ»

Особливою позаконкурсною програмою кінофестивалю стане «Угорська рапсодія», присвячена подіям 1956 року.

– 60 років тому увагу світу було прикуто до Угорщини. Народ, що повстав проти радянської диктатури, подав приклад, як, згуртувавшись, можна разом виступити проти насилля. На жаль, це повстання закінчилося трагічно – увійшли радянські танки і придушили боротьбу угорців за свободу, – розповів посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень. Для показу відібрали сім фільмів – по одному з кожного десятиріччя угорського кінематографа. Найстаріший з них – «Професор Ганнібал» 1956 року оповідає історію «маленької людини», шкільного вчи-

теля, а картина «Непохований мрець» (2004) розкаже про політика, який підтримав народне повстання.

ЛИТОВСЬКИЙ ФОКУС ТА ЖАХИ

2016-й є роком литовської культури в Україні. З кінематографом цієї країни познайомить «Литовський фокус» – ретроспектива фільмів Вітаутаса Жалакявічуса, в яких він виступав як режисер або сценарист, та «Нова литовська хвиля» зі стрічками останніх шести років. Окрім того, кіноманів чекає «Скандинавська панорама» (нові фільми Данії, Швеції, Норвегії й Фінляндії), Довгі ночі “короткого метра” з Німеччини та Франції, традиційний «Фестиваль фестивалів» із призерами світових кінофестивалів, ретроспектива «Століття» (до 100-річних ювілеїв Кірка Дугласа, Масакі Кабаясі, Бертрана Бліє та інших). 2016-й також є роком Вільяма Шекспіра, у світ якого запрошує програма «Шекспір у кіно» (від добірки німого метра до екранізацій «Гамлета», «Отелло», «Генріха V»). Цьогорічною новинкою фестивалю стане спеціальна програма «Жахи Молодості», в рамках якої покажуть фільми жахів 2015–2016 років.

СПЕЦІАЛЬНІ ПОДІЇ: «МАРІУПОЛІС» ТА «АУСТЕРЛІЦ»

На «Молодості» презентують «Маріуполіс», картину про повсякденне життя мешканців Маріуполя в постійному очікуванні війни, яку зняв литовський режисер Мантас Кведаравічяс. Ще одна спецподія – показ нового документального фільму Сергія Лозниці «Аустерліц». Це розповідь про людей, які вирушають на екскурсії до концтаборів часів Другої світової війни наче до Діснейленду, фотографуючись і беручи із собою дітей. Організатори анонсують презентацію видання про французькі кінотеатри Жоеля Шапрона та першої частини трилогії «Російські євреї» Леоніда Парфьонова, присвячену історії єврейського кварталу в Києві.

ДІТЯМ І ПЕНСІОНЕРАМ У кінотеатрі «Жовтень» демонструватиметься конкурсна програма «Молодість – дітям» – анімація та художні картини для вікової категорії 10–14 років.

– Ми ретельно добирали фільми, а вихованці Київської дитячої академії мистецтв представлять в холі кінотеатру роботи на тему «Моя Україна», – розповіла «Вечірці» координатор програми «Молодість – дітям» Олена Загороднюк. – Для пенсіонерів 25 жовтня о 12.00 організовуємо благодійний показ німецького фільму «Джон Рабе», квиток бажано замовити у кінотеатрі. Цього ж дня о 16.00 у кінотеатрі «Ліра» презентуємо нове дослідження києвознавця Дмитра Малакова «Львівська площа».

– Я дуже ціную, що Книга року ВВС усім учасникам Довгого списку дарує увагу до їхніх книжок, думок та ідей у вигляді рецензій, інтерв’ю, авторських коментарів. Знаю зі свого досвіду, що для певної групи зацікавлених вчителів та бібліотекарів дуже важливими є Довгі списки Дитячої книги року – це ще один чудовий шанс знайти свого читача, – поділилася авторка «Тринадцяти історій у темряві» Галина Ткачук. – Моя книжка – це збірка страшилок для дітей від семи років. Взагалі цей жанр дитячого фольклору – дуже яскрава сторінка чи не кожного дитинства. Тому абсолютна більшість юних читачів, які читали чи слухали ці історії (а таких осіб я особисто знаю уже кілька десятків), вважають цю книжку передовсім смішною. Короткі списки формуватиме експертне журі. Воно ж визначить і переможців у двох номінаціях, кожен з яких отримує ще й грошову премію у розмірі гривневого еквіваленту 1000 фунтів стерлінгів.

Кишенькові помічники з української мови від «Вечірки»

Фото Павла ПАЩЕНКА

Олександр ПИРЛИК

Комунальне підприємство «Вечірній Київ» за сприяння Департаменту суспільних комунікацій активно популяризує українську мову серед мешканців столиці за допомогою… інформативних календариків. Вони вже розійшлися накладом 20 тисяч примірників. Першими власниками календариків стали учні шкіл Святошинського району. Однак невдовзі до редакції почали надходити звернення й від інших установ, одного разу навіть від аптеки. Приємно усвідомлювати, що кияни хочуть бути не лише здоровими, а й обізнаними. А одну з найбільших партій календариків (5 тисяч) відправлено нашим захисникам у зону АТО.

– Ми долучилися до кампанії з популяризації української мови майже рік тому. Було багато ідей, але ми зупинилися на календариках. Гадаю, не помилилися: усе геніальне – просто. Вони зручні,

інформативні, мають яскравий дизайн, а головне – коштували нам близько 11 копійок за штуку, що за накладу 20 тисяч досить економно, – розповідає в.о. головного редактора КП «Вечірній Київ» Максим Філіппов. – Якщо нашим читачам цікаво, що ж то за диво-календарі, то їх можна дістати у спеціалізованих пунктах розповсюдження. Або ж ласкаво просимо до нашої редакції, де ви зможете отримати їх безкоштовно. Календарики підкажуть, як перейти на українську мову: розмовляй українською з рідними, друзями; читай українські книги, газети, журнали; дивись україномовні фільми; не бійся робити помилки; пиши та спілкуйся в соцмережах українською…

facebook.com/vechirkanova засновник:

Київська міська рада

В. о. головного редактора Максим Філіппов Заступник головного редактора Віталій Курінний Секретаріат Володимир Савруцький, Олександр Баркін Фоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б Тел.: 234-21-84, 234-27-39 Факс: 235-61-48 Е-mail: v.pushina@gmail.com Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34 Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 50365 Заг. наклад: 96 000.

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Досвід» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Передплатний індекс: 37607 Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»