Газета "Вечірній Київ", №43 (19225) від 27 жовтня 2016 року

Отримай безкоштовні СМС про перекриття руху!

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

27 жовтня 2016 року №43 (19225)

Спершу людей «посунули»… на верхні поверхи, а кімнати на першому здали в оренду різним фірмам

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Гуртожиток продали разом із мешканцями

Стор. 5

Фото Павла ПАЩЕНКА

Тисячі відпрацьованих люмінесцентних ламп і термометрів, що містять небезпечну ртуть, потрапляють до смітників та в землю, отруюючи навколишнє середовище. Але утилізувати їх пересічному громадянину практично неможливо…

Київрада: що зроблено за рік Рік тому Київська міська рада VIII скликання розпочала свою роботу. За словами депутатів, працювати довелося їм у непростий час, враховуючи складну політичну, економічну і соціальну ситуацію в країні. Одначе зроблено немало. «Вечірка» поцікавилася у керівників та представників усіх фракцій в міськраді: яке, на їхню думку, найважливіше рішення було прийнято в сесійній залі за минулий рік та що їхнім колегам-однопартійцям удалося реалізувати із запланованого, а що – не вдалося. Стор. 7

Гарячі точки майора Іванова

Чому проблема лампочки усім «до лампочки»? Стор. 19

У столичній мерії вшановували найдостойніших киян – волонтерів, учасників АТО. Серед нагороджених відзнакою Київського міського голови – медаллю «Честь. Слава. Держава» – був і Дмитро Іванов. Окрім цієї нагороди, на грудях майора у відставці чимало інших, зокрема за участь в локальних конфліктах у різних точках планети.

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

Стор. 18

2

кур’єр «ВК»

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

ФОТОФАКТ

ОФІЦІЙНО

Міська влада дає 50 мільйонів на громадські проекти «Нам цікаво, в якому напрямі громада хоче розвивати своє місто», – про це заявив перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс під час презентації Бюджету участі Термін подання громадських проектів подовжено до 6 грудня – кожен киянин може запропонувати конкретне рішення щодо розвитку міського середовища і отримати підтримку містян.

«Київ підготувався до зимового періоду. Ми закупили нову снігоприбиральну техніку, отримали частину техніки від європейських партнерів і зробили капремонт старих машин. Тож робимо все, щоб сніг не став надзвичайною ситуацією і був швидко прибраний зі столичних доріг», – заявив мер Києва Віталій Кличко під час огляду виставки дорожньої і спеціальної техніки «Київавтодору», що відкрилася біля Національного комплексу «Експоцентр України» (ВДНГ). До речі, як повідомили у «Київавтодорі», цього року зі столичного бюджету виділено майже 40 млн гривень на придбання техніки, це на 30 відсотків більше, ніж минулого року.

ТРАНСПОРТ

– Бюджет участі – це наступний крок з впровадження механізмів впливу громадськості на розподіл бюджетних коштів, - зазначив під час презентації Громадського бюджету Геннадій Пліс. – Минулого року ми представили Відкритий бюджет, ввели систему ПроЗорро, проводили опитування киян щодо розподілу витратних статей бюджету і врахували ті результати у фінансовому плані на цей рік. А такий проект – революційний для Києва. Адже громадськість зможе самостійно пропонувати проекти і визначати, у які з них інвестувати бюджетні кошти. Завдання міської

адміністрації – лише забезпечити сервісні функції.

21 жовтня 2016 року у положення про Громадський бюджет було внесено зміни, згідно яких проекти можна подавати аж до 6 грудня, а 12-26 грудня відбудеться голосування – як електронне, так і у пунктах супроводу, які влаштовані у всіх райдержадміністраціях. Як повідомив Олександр Корінь, заступник директора Департаменту фінансів КМДА, взяти участь у голосуванні та подати проекти може кожен зареєстрований мешканець Києва. Детальніше про вимоги до проекту та процедуру його допущення до голосування (наприклад, треба зібрати підписи 20 прихильників) – на сайті проекту gb.kievcity.gov.ua. На сьогодні до системи вже подано 115 проектів, з них на розгляді у районних комісіях 65 проектів, 2 вже отримали позитивні висновки.

ПРОЕКТИ

Вулиця Сагайдачного стане пішохідною від Контрактової площі до вулиці Андріївської Цього тижня остаточно погодять план перетворення Контрактової площі та частини вулиці Сагайдачного на пішохідну зону.

Таксі з унікальними послугами У Києві запрацював новий сервіс замовлення таксі онлайн – «Яндекс.Таксі». «Вечірка» з’ясувала кілька цікавих новацій, які приніс з собою новий сервіс. Насамперед, це рейтинг водіїв.

– Після користування нашими послугами ми будемо запитувати у клієнтів, чи сподобалась їм поїздка, – розповів директор з маркетингу проекту «Яндекс. Таксі» Данило Шулейко. – Якщо вони поставлять від однієї до трьох зірок з п’яти можливих, то повинні уточнити, що саме не сподобалось. Можливо, водій спізнився, їздив колами або, навпаки, ганяв… Всі коментарі будуть ретельно вивчатися. Водій, який матиме найбільший рейтинг, отримає більшу кількість замовлень. Але якщо рейтинг водія впаде нижче певної позначки, то його вилучать із системи «Яндекс.Таксі». Таксі будуть їздити по «Яндекснавігатору», технології якого дозволять вибудовувати оптимальний маршрут руху. У тому числі враховуючи інформацію про затори сервісу «Яндекс. Пробки». Данило Шулейко порівняв роботу проекту з іншою онлайн-службою виклику таксі Uber: – Cистема Uber прокладає від клієнта до водія пряму лінію і так

створює маршрут. «Яндекс. Таксі» будує трафік, де видно – як і скільки потрібно проїхати водію, оминаючи затори та перекриття вулиць. Ще одна цікава особливість сервісу – система дистанційного контролю. Раз у три дні водій має сфотографувати автомобіль в різних ракурсах. Далі ці фото потрапляють до модераторів, які перевіряють справність автівки й чистоту салону. Адже машина може бути брудна, пошкоджена, не мати паска безпеки тощо. У разі виявлення проблем водія чекає тимчасова призупинка його роботи із сервісом, доки він все не виправить. Ольга КОСОВА

ЦІКАВО «Яндекс.Таксі» – це сервіс-навігатор, до якого підключаються таксопарки та служби таксі. Наразі з сервісом співпрацює 12 столичних таксопарків і 300 приватних автомобілів. Час очікування на таксі – 5-7 хвилин, у центрі міста він може становити всього 2-3 хвилини. Тарифи: перші два кілометри шляху – 15 грн, далі за кожен кілометр – 4,5 (у передмісті – 6,5 грн). Розрахунок лише готівкою.

Експеримент, який триватиме щонайменше впродовж місяця, розпочнеться найближчими тижнями. Нині відбувається підготовка дорожніх знаків та остаточне погодження документації.

– Щойно підпишемо всі документи, одразу почнемо експеримент зі зміни організації дорожнього руху вулицями Сагайдачного та Братською, – заявив директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Сергій Майзель. – Подивимося, як працюватиме така схема руху, які відгуки будуть від пішоходів, пасажирів громадського транспорту та автомобілістів. І якщо проект підтримають, упроваджуватимемо його далі… Вулиця Сагайдачного стане повністю пішохідною на відрізку від Контрактової площі до вулиці

Андріївської, а від Андріївської до Поштової буде односторонній рух – у бік Поштової площі. Про це «Вечірці» розповів співавтор схеми, головний спеціаліст Департаменту транспортної інфраструктури Віктор Петрук. Аби проїхати з Контрактової площі на Поштову, автомобілістам доведеться рухатися вулицями Покровською, Андріївською й частиною Сагайдачного. Григорій МЕЛЬНИЧУК

ТАКИМ ЧИНОМ Завдяки скороченню кількості транспортних смуг, з’явиться можливість для розширення тротуарів, зокрема на вулиці Сагайдачного (на ділянці від вулиці Андріївської до Поштової площі). У разі успішності експерименту одразу ж розпочнуться роботи з реконструкції вулиць Покровської та Андріївської під нову схему руху транспорту.

ВІТАЄМО!

Донька київського журналіста написала книжку Київська школярка Софійка Шлінчак стала наймолодшою в Україні авторкою друкованої книжки. Її весела історія «Надзвичайні пригоди Кохи, Айка та Дзю» цього року вийшла в світ у видавництві «Фонтан казок».

9-річна Софійка не лише написала книгу, а й власноруч її ілюструвала, тому експерти Національного реєстру рекордів України вирішили оголосити одразу два рекорди в категорії «Діти» – «Наймолодша авторка виданої друком прозової книги» та «Наймолодший ілюстратор виданої друком книги». Звісно, Софійці допомагали дорослі: писати – тато, журналіст Віктор Шлінчак, малювати — художниця Ная Іващук.

– Донька малює з 2,5 років, займалася у кількох студіях, зараз має індивідуальні уроки з Наєю Іващук, відомою ілюстраторкою книжок як українських, так і зарубіжних видавництв. Минулого

року Софія виграла Всеукраїнський конкурс «Омріяна Україна очима дітей», намалювавши на Майдані Незалежності найбільшу картину. Тоді дипломи переможцям вручала дружина президента Марина Порошенко. Історія книжки розпочалася з того, що Софія намалювала картину з левеням і папугою своїй подрузі, далі виникла ціла серія картин з цими героями, – розповів Віктор Шлінчак. – Вона переказувала мені історії про зображене на картинках, і я подумав, що може вийти комікс, запропонувавши їх записати. Історії переросли в повноцінну книжку. Фактично Софія працювала над нею з березня… Герої книжки – левеня Коха, папуга Айк та тукан Дзю. Левеня і папуга мешкають в африканських джунглях і мріють побачити море. Діставшись його, вони знаходять в пляшці послання від тукана. Його потрібно врятувати з безлюдного острова. Заважає друзям шторм і

хижий тигр Цезар, охочий поласувати свіженьким м’ясцем.

– Найбільше мені подобається Коха, сміливе і веселе левеня, – зізнається авторка книжки. – Малюю я переважно гуашшю, займаюся з викладачем двічі на тиждень. Дуже люблю зображати сов. «Надзвичайні пригоди Кохи, Айка та Дзю» розраховані на дітей – однолітків Софії. Частина коштів, виручених за реалізацію книжки, буде передана фонду «Таблеточки» – на лікування хворих дітей. Також видавництво «Фонтан казок» подарує частину накладу діткам, які проходять лікування в «Охматдиті», та бібліотекам – членам Книжкового клубу «Бібліофонтан». Марія БЄЛЯЄВА

3

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225 )

Фото Олексія ІВАНОВА

ПРОГРАМА

Київ очікує на «революційні» зміни в медицині У КМДА презентували Міську цільову програму «Здоров’я киян» на 2017-2019 роки – Ми максимально розширили функції програми та запровадили низку революційних для України нововведень, – заявив заступник голови КМДА Микола Поворозник. – Вперше планується виділення значних коштів на лікування хворих із рідкісними недугами, так званими орфанними захворюваннями, що допоможе вберегти людей від інвалідності та забезпечити соціальну адаптацію. Також вводимо часткове відшкодування вартості лікарських засобів хворим на бронхіальну астму, хронічні обструктивні захворювання легень, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію, стенокардію тощо. Для реалізації комплексної програми «Здоров’я киян» закладено 17,7 млрд гривень. Для порівняння – попередня п’ятирічна програма мала фінансування близько 9 млрд гривень. В основному це кошти на придбання ліків і медичної техніки, що довгий час не оновлювалася в місті Києві. Якщо говорити про програму «Серце», то пропонується близько 200 млн гривень виділити на

профілактику і лікування інфарктів та інсультів. Зокрема, на придбання стентів, медикаментів і проведення операцій. Микола Поворозник заспокоїв, що звільнення медичних працівників ні в якому разі не буде. Навпаки, на сьогоднішній день у Києві недокомплектація медичних працівників на 20 відсотків, це стосується медичних сестер, технічного персоналу, лікарів. Більш того, буде зроблено все, що залежить від міста, у питанні збереження муніципальних надбавок. Марія КАТАЄВА

МІЖ ІНШИМ Щодо оптимізації системи медичного простору в Києві, міська влада планує розробити документ «майстер-план» або «меппінг», який дозволить зробити медицину доступною будь-якому мешканцю, незалежно від місця проживання.

А ВИ БАЧИЛИ?

У новому сквері на «Райдужному» висадили унікальні дерева

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

СИТУАЦІЯ

Мешканці житломасиву «Райдужний» відтепер мають ще одне місце для відпочинку. На вулиці Петра Вершигори з’явився сквер, хоча раніше там планували побудувати багатоповерхівку. Понад півтисячі різних дерев і кущів тепер милуватимуть зір киян.

Куди ж поскаче кінь комдива Щорса У пресі з’явилась інформація про те, що пам’ятник Щорсу перенесуть… на територію Національного виставкового центру. «Вечірка» вирішила перевірити її достовірність. Сьогодні «червоний» комдив усе ще урочисто сидить верхи на коні на бульварі Тараса Шевченка. Щоправда, його зусібіч обіпнули жовто-блакитною тканиною, перетворивши на оригінальний кубічний національний прапор, аналогів якого, певне, немає в Україні. А днями в Інтернеті з’явилась інформація про те, що міська влада розробила проект демонтажу цього монумента й незабаром його доля вирішиться – він займе місце в

Музеї тоталітаризму, який мають створити на території Національного експоцентру (ВДНГ). Про це заявив народний депутат України, помічник Київського міського голови з питань благоустрою Дмитро Білоцерковець. «Вечірка» попросила його прокоментувати власну заяву.

– Так, міськадміністрація вже отримала проект демонтажу пам’ятника Щорсу, який розробило КП «Київблагоустрій», – підтвердив нам пан Білоцерковець. – Тепер для його виконання потрібне рішення Київради про зміну «адреси проживання» Щорса, котре, сподіваюсь, ухвалять протягом місяця. Потім необхідно буде одержати згоду Міністерства культури на

перенесення пам’ятника. Загалом, уся процедура «переселення» займе майже півтора місяця. «Вечірка» поцікавилась у дирекції експоцентру, де ж розмістять цей монумент. Там, посилаючись на генерального директора Максима Бахматова, категорично заявили, що навіть не чули про створення саме на їхній території Музею тоталітаризму – начебто лише обговорювався варіант із п’яти місць його розташування, серед яких був і НВЦ, але рішення ще немає… Микола ПАЦЕРА

Тамтешні жителі продемонстрували приклад того, як потрібно обстоювати свої права на територію для відпочинку: кілька років боротьби із зухвалими забудовниками і ще стільки ж – із чагарниками та смітником.

– Ми неодноразово проводили акції протесту, під час яких ламали паркан і зупиняли будівництво 25-поверхівки, яку забудовник мав намір звести майже впритул до дитячого садка, – розповідає місцева активістка Наталія. – Тим паче ці плани не були узгоджені з громадою… Потім тут утворилося сміттєзвалище. І ось нарешті нам допомогли облаштувати цю оазу.

ЩО ПИШУТЬ ІНОЗЕМНІ ЗМІ Chatham house Санкції можуть виявити суперечності у зовнішній політиці Путіна

Дії Москви у Сирії мають намір посилити санкції ЄС щодо України. ЄС повинен скористатися цією можливістю, щоб зробити їх більш ефективними. Щоб політика санкцій зберігала свою ефективність, важливо відокремити секторальні санкції, спрямовані проти державних фінансових інститутів і енергетичних компаній, від Мінського процесу і перетворити їх в інструмент стримування агресивної поведінки Росії щодо України та інших країн на спільній європейській периферії. Час визнати, що Мінські угоди неможливо втілити в життя через те, що Москва налаштована використовувати цей процес, аби змусити Захід вибивати з України дії, на які український уряд не може піти. Поки кордон із Росією не повернеться під український контроль, для Києва буде політично неможливо прийняти законодавство, яке надає автономію частинам Донецької та Луганської областей, нині підконтрольних російським повстанцям. Українці боролися на війні, що забрала понад 10 тисяч життів, не для того, аби

Під час створення скверу висадили 30 лип, 15 кленів, 900 кущів бирючини та 390 саджанців спіреї. Значну частину території займатимуть хвойні породи. А «родзинкою» парку стануть понад тридцять рідкісних для України павловній.

– Ми почали реконструкцію скверу 21 травня. За цей час побудували сучасний дитячий майданчик, озеленили паркову зону, – коментує депутат Київради Сергій Артеменко, за сприяння якого й було опоряджено сквер. – Звісно, неабияким сюрпризом для відвідувачів стануть павловнії. Вони напрочуд швидко ростуть і дуже гарно квітнуть. За підрахунками КО «Київзеленбуд», сукупна вартість робіт з облаштування скверу на вулиці Вершигори становить 1,2 млн грн. Цей сквер стане однією із 72 зелених зон, що будуть відкриті у столиці до кінця року після капітального ремонту чи реконструкції. Олександр ПИРЛИК

ПРОТИДІЯ ІНФОРМАЦІЙНІЙ АГРЕСІЇ віддати суверенітет над частиною своєї країни російським маріонеткам. Щоб продемонструвати серйозність своїх намірів щодо Росії, Євросоюзу слід підготуватися цілеспрямовано притягати до відповідальності осіб, які несуть відповідальність за політику по дестабілізації східних околиць ЄС і які беруть участь в її розробці.

Bloomberg Україна та Сирія – заручники виборів США Припинення війни на сході України та вирішення сирійського конфлікту повинні більше хвилювати Європу, ніж США. Підтримуване Росією повстання на Україні – це прямий наслідок прийнятого Києвом рішення домогтися членства в Євросоюзі. Зустріч лідерів Німеччини, Франції, Росії та України в середу, 19 жовтня, в Берліні, і саміт Євросоюзу в четвер, 20 жовтня, не принесли ніяких результатів. Це свідчить про те, що Україна і Сирія в даний момент знаходяться в стані невизначеності, яке викликане виборами в США. За результатами п’ятигодинних переговорів не було підписано жодних документів і склалося враження, що сторони по-різному розуміють те, про що вони домовилися. Уряд Порошенка не допустить проведення вибо-

рів на сході України, поки Росія не поверне Україні контроль над її східним кордоном. А Росія не поверне контроль над кордоном, поки на сході не будуть проведені вибори. Наступна американська адміністрація здатна докорінно змінити ситуацію, наприклад, вставши на бік України у питанні про порядок розгортання політичного процесу врегулювання конфлікту, забезпечивши Київ смертельною зброєю, або ввівши більш жорсткі економічні санкції проти Росії. Вона також може підтримати Росію в її вимозі спочатку провести вибори й припинити економічну і технічну допомогу Україні до тих пір, поки вона не піде на поступки. Обидва ці варіанти неможливі, поки до влади не прийде наступна адміністрація, тому зараз у сторін немає ніяких причин про щось домовлятися.

Economist Загроза з боку Росії Приклад України показує, що Путін готовий дестабілізувати ситуацію в сусідніх країнах, аби перешкодити їх виходу з орбіти Росії. Наступний президент Америки повинен заявити – наперекір твердженням Трампа, – що в тому випадку, якщо Росія застосує цю тактику проти країни-члена НАТО (наприклад, Латвії чи Естонії), альянс

ДОКЛАДНІШЕ НА САЙТІ – VECHIRNIYKIEV.COM.UA

сприйме це як напад на всіх своїх членів. Окремо Захід повинен ясно дати зрозуміти Росії: якщо вона здійснить масштабну агресію проти його союзників, що не входять в НАТО – таких як Грузія та Україна, – він залишає за собою право постачати їм зброю. В першу чергу, Заходу слід тримати себе в руках. Зрозуміло, втручання Росії в американські вибори не повинно залишатися без певної відповіді. Однак при цьому Захід цілком може витримати російські «активні заходи». Росія зараз навіть не приховує, що вона може запропонувати будь-яку привабливу ідеологію або світогляд. Замість цього її пропаганда спрямована на дискредитацію і підрив універсальних ліберальних цінностей; і поширює уявлення про те, що Захід настільки ж корумпований, як Росія, і що його політична система настільки ж нечесна. Москві потрібен розколотий Захід, що втратив віру в те, що він може вести за собою світ. У відповідь на це Заходу слід демонструвати єдність і твердість.

4

комунікації

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

СЛОВО – ДІЛО

ПОЗИЦІЯ Віктор р ПИНЗЕНИК ПИНЗЕНИК, політик, економіст

ПРОБЛЕМА

Олександр ХАРЧЕНКО, О депутат Київради (фрак (фракція «Солідарність»)

Українці навіть уві сні не припиняють думати, як їм купити електролампу, що споживає більше енергії, чи змонтувати котел, що більше газу потребував, або встановити неякісні вікна, які роблять внесок у проблему глобального потепління. І, як ви напевно здогадалися, на перешкоді цим ворожим задумам чи то снам має стати український чиновник. Бо саме таку мету переслідує урядовий проект закону «Про енергетичну ефективність будівель». Проект передбачає, що виробничі, житлові і нежитлові приміщення підлягають сертифікації енергетичної ефективності. Ну ніяк не можна дозволити несвідомим українцям встановити вікна, поки їх на зуб не спробує чиновник. Із прийняттям закону ніхто не зможе продати чи навіть здати в оренду квартиру без наявності сертифіката енергетичної ефективності квартири. Але й без цих дій за відсутність сертифіката штраф – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів. Тут авторам явно забракло широти поглядів. Та в тюрму за це треба! І негайно! Цього тижня закон не схвалили. Просто не дійшла черга. Але з тією наполегливістю, з якою його проштовхують утретє, скоро нас змусять отримувати сертифікат... на право жити.

Володимир БОНДАРЕНКО, депутат Київради (фракція «ВО «Батьківщина»)

Коли вдається вибити кошти на ремонт асфальту міжквартальних проїздів (така офіційна назва) – це справжнє свято! Проблема асфальтування прибудинкових територій є системною й не новою. Ці проїзди не занесені до жодного тарифу та не перебувають на балансі жодної установи (зокрема й ЖЕДів). Тому, отримавши гроші на ремонтування «внутрішньокварталки», радіємо разом із мешканцями. Крім цього, за кошти з депутатського фонду поставили вхідні металеві двері в під’їзді №3 будинку на просп. Гагаріна, 15, уздовж якого також кладуть асфальт. Сергій ПИЛИПЕНКО, депутат Київради (фракція «Солідарність») Уже розпочато будівельні роботи з благоустрою парку «Орлятко». Цього року реконструюють територію біля озера: старі плити замінять на естетичне й безпечне покриття з тротуарної плитки (1318 м²), поставлять комфортні лави. Наступного року плануємо масштабніші роботи з реконструкції сцени, ремонту дощової каналізації, облаштування доріжок та відновлення постійного освітлення парку. Окреме питання, над яким я працюю, – будівництво 2017 року універсального спортивного майданчика для занять футболом, баскетболом, волейболом у верхній частині парку.

ПРОТЕСТ Олег ЧЕРНЕЦЬКИЙ, депутат Київради (фракція «ВО «Свобода») У рамках чергового коригування Бюджету міста Києва на 2016 рік нам пропонують виділити додаткові 30 мільйонів гривень на програму «Безпечна столиця», на відеоспостереження за киянами. Зауваження щодо цієї програми у фракції ВО «Свобода» виникали завжди, адже, фактично, її ухвалення означало, що на муніципальний бюджет перекладається частина фінансування заходів МВС. А це, як відомо, відноситься до функцій

Держав Державного бюджету. Всім нам відомо, що кількість злочинів у Києві постійно зростає. Те, що в першу чергу нас цікавить – це безпека дітей. Саме тому, ми категорично проти виділення коштів із міського бюджету на створення тотальної системи стеження за киянами особливо в той час, поки не встановлено відеоспостереження та системи оповіщення про небезпеку в навчальних закладах. У першу чергу – дошкільних. Нас дуже дивує позиція столичної влади в цьому питанні. Як відомо Міністерство внутрішніх справ вимагає для себе з Державного бюджету на 2017 рік понад 46 мільярдів гривень. У той же час, місто Київ має «подарувати» відомству ще понад 500 мільйонів гривень за три роки.

ТУРБОТА

РЕАЛІЇ Олександр др БРОДСЬКИЙ БРОДСЬКИЙ, депутат Київради (фракція «Єдність») На засіданні постійної комісії Київради з питань торгівлі та підприємництва розглянули звіт про ефективність роботи «інвестиційної комісії» при КМДА. Висновок з аналізу звіту – катастрофічний і не витримує жодної критики. Рівень інвестицій зменшився в 100 разів (!) у порівнянні з минулим роком. Не дивно, що Київський міський голова щодо залучення інвестицій робить ставку на інші чинники, ніж на робот у інвестиційної комісії. Окремою проблемою є той факт, що більшість укладених інвестиційних договорів знаходяться на розгляді в судах. Визнаючи роботу з інвестицій у Києві незадовільною, наша постійна комісія висловила твердий намір до кардинальних змін. Будуть інвестиції – змінимо життя на краще! Олександр ПАБАТ, депутат Київради (фракція «Солідарність») Знайомий еколог запевнив, що вже через два десятиліття якість повітря в столиці погіршиться вдвічі. І діагноз «хвороба свіжого повітря» – це коли у людини, яка виїхала до екологічно сприятливіших місць, починається запаморочення від надлишку кисню, – увійде в наш побут. Дерева ситуацію не рятують, а інноваційних пропозицій, розрахованих на міські масштаби на екологічному ринку – раз, два та й усе… Пропоную не втрачати 20-річчя і вже сьогодні планувати не стільки аналітико-діагностичні програми для Києва, скільки за фактом фільтруючі/очищуючі/ насичуючі киснем повітря столиці. Можливо, у вас є ідеї, якими можна поділитися. У моїх фаворитах – проект датської команди Smog Free Tower. Семиметрові вежі – міські арт-об’єкти, що фільтрують повітря і роблять його чистішим на 75 відсотків. Ціна кусається – від 54 до 270 тисяч доларів за вежу, але якщо не витрачати бюджетні накопичення, а залучати інвесторів – цілком реально...

Вячеслав НЕПОП, депутат Київради (фракція «Солідарність») Які вимоги до нового комунального дитячого садочка? Щоб діти ходили туди з радістю. Сучасні умови для ігор і фізичного розвитку, уроків музики і малюнка, прогулянок і сну. Має бути створений і креативний простір, і домашній затишок. Саме такий дитячий садочок будуємо на Дегтярівській, 43-а. Він стане одним із найкращих дитячих закладів у Києві.

ІНІЦІАТИВА Михайло ІЩЕНКО, депутат Київради (фракція «Солідарність») Підбили підсумки конкурсу серед багатоквартирних будинків «Територія нового життя», який проходив на моєму окрузі №34 із травня до жовтня. Дипломи та сертифікати з грошовими винагородами знайшли своїх переможців. А пам’ятні таблички прикрасять під’їзди. Нехай щастя, любов і достаток живуть на кожній нашій вулиці, у кожній оселі, у кожній родині, об’єднуючи всіх нас у згуртовану і небайдужу громаду. Нехай кожен відчуває себе частинкою великої родини!

Підготовлено за матеріалами особистих сторінок у Facebook

На комісії Київради з питань ЖКГ розглянуто питання про виділення дотації у розмірі 55 мільйонів гривень керуючим компаніям Києва на погашення заборгованості, що виникла внаслідок різниці в тарифах. Відповідне питаня розглядалося раніше на засіданні сесії Київради, але було відправлено на розгляд нашої комісії (на якій питання не розглядалося) через те, що відповідна компенсація не стосується ЖБК та ОСББ, яка на думку депутатів, активістів та киян є дискримінацією. «Це рішення політичне – ніякої економіки там немає. Цим рішеням ми витягуємо міську владу з багнюки і більше нічого. Якщо направити ці 55 мільйонів гривень на утеплення будинків, це буде доцільніше», – зокрема, заявив на засіданні комісії депутат Валерій Гуманенко. Під час розгляду питання обговорювалася тема підвищення тарифів для будинків, які обслуговуються ЖЕДами, щоб відповідної різниці в тарифах не виникало. За попередніми оцінками відповідну суму треба було б підвищити всього на 40 копійок. Комісія доручила Департаменту фінансів до наступного засідання комісії надати інформацію про розподіл відповідних коштів у районах для прийняття остаточного рішення.

особливий випадок 5

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

Гуртожиток продали разом із мешканцями

ОПИТУВАННЯ

Олег ПЕТРЕНКО, Григорій КУБЛАНОВ (фото)

Андрій Гриньов, менеджер: – Ми з дружиною впродовж трьох минулих років проживали в гуртожитку – малосімейці, яка належала колишній фабриці. Для нас і ще кількох молодих родин це було зручно й вигідно, бо недорого… Тож, як на мене, гуртожиток не є пережитком минулого. Навпаки, у нинішніх умовах, коли практично неможливо одержати житло за чергою, а придбати його спроможний не кожен, гуртожиток є рятівною соломинкою для небагатих молодих сімей.

Колись вантажівки АТП13062 возили хліб у магазини Києва та передмістя, нині ж підприємство існує лише на папері. Автівки розпродано, будівлю на Дегтярівській, 17 заполонили інші фірми. Гуртожиток на Виборзькій, 75/79 – останнє, певно, майно цього акціонерного товариства. І до нього дійшла черга. Півтори сотні сімей – більш як чотириста мешканців – напередодні зими попередили: або сплачуйте по 600 гривень за ліжко-місце, або – геть на вулицю. Гуртожиток у 1960-х звело Міністерство транспорту для водіїв трьох автопарків. Він був на балансі то одного автопідприємства, то іншого. Після розвалу СРСР дістався автопарку, що обслуговував хлібозаводи. Коли підприємство акціонувалося, будівлю включили до статутного фонду. 2000-го ВАТ утворило дочірнє підприємство «Автомобіліст», якому передало гуртожиток на баланс. Ще тоді, схоже, робилося все з далекосяжною метою – прибрати до рук згодом і житло водіїв. Адже, попри «галузеву» назву, в реєстраційних паперах дочірнього підприємства значилось основним видом діяльності «управління нерухомим майном». А з такого майна нове підприємство мало лише цей гуртожиток, у якому, між іншим, і саме юридично прописалося. Спершу людей «посунули»… на верхні поверхи, а кімнати на першому здали в оренду різним фірмам.

– Обіцяли, що з орендаторів буде якась копійка, тож і нам зменшать квартплату. Але з цього нам нічого не дісталося, – розповідає Лідія Базалінська, яка прописана тут 30 років. – Згодом половину гуртожитку захотіли переробити на квартири. Людей з одного крила відселили, по дві сім’ї «утрамбували» в одну кімнатку. Ми через рік второпали, що квартири хочуть продати, тож силоміць повернулися до свого помешкання, за власний кошт заново вставляли двері, стелили підлогу… Ми неодноразово зверталися і до КМДА, і до Солом’янської РДА, щоб наш будинок передали в комунальну власність. Але власника будівлі не знайшли. Юридично він є, а фактично немає. З 1997-го ходимо по судах за правом приватизації житла… Нижчі суди визнали, що гуртожиток із людьми незаконно передано до статутного фонду ВАТ, апеляційна ж інстанція скасувала ці рішен-

ня, посилаючись на термін давності. Наразі на 400 мешканців лише один душ – три кабінки. Щоранку – довжелезна черга, люди стукають і прислуховуються: якщо миються жінки, то чоловіки очікують… Так уже п’ять років. Сусідній душ, що був чоловічим, переробили під кімнату, аби здавати в оренду. Щоб мешканці не муляли око орендаторам, перший поверх хочуть узагалі… закрити решіткою.

За словами мешканців, їм ультимативно нав’язують підписання договору найму ліжко-місць лише на три місяці. Бланки договорів найму – тимчасові. Наймодавець може розірвати договір будьколи в односторонньому порядку без пояснення причин

чи переселити людину в інше приміщення за три дні. А при заборгованості – «відмовити в доступі до ліжко-місця і будинку». Стан гуртожитку доведено до майже аварійного, тому не дивно, що мешканці зобов’язані усувати наслідки аварій і здійснювати поточний ремонт». Адже «на момент

передачі ліжко-місця сторони підтверджують, що недоліки приміщення відсутні. Жителі гуртожитку запідозрили «Автомобіліста» у спробі організувати ще один цинічний «бізнес». Нещодавно прописали більше півсотні воїнів з АТО, які жодного дня, за словами мешканців, тут не проживали. Вони вважають,

ТОЧКА ЗОРУ Олексій РУДЕНКО, депутат Київради: - Ситуація, як на мене, кримінальна. Гуртожиток внесено до статутного фонду АТ незаконно. Є чітке порушення закону і при продажу будівлі, де зареєстровано 276 осіб, – здебільшого родини, які проживають тут уже понад тридцять років, а тепер раптом їм кажуть, що ви – ніхто. Адже за законом «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» з 2009-го встановлено 11-річний мораторій на відчуження гуртожитків, окрім передачі в комунальну власність міста. Тобто до повного вирішення житлових проблем мешканців його жодним чином не могли продати чи передати комусь. Тому я не дивуюся, що за документами ця будівля проходить уже не як гуртожиток, а інший об’єкт нерухомості. Є прямі факти шантажу, погроз відключити електрику, влаштувати пожежу тощо.

що таким чином хтось хоче отримати в Києві землю, яку держава гарантувала кожному «атошнику», чи грошову компенсацію з міського бюджету. Адже земля у столиці найдорожча. Про це люди вже повідомили поліцію. «Вечірка» намагалася вислухати позицію і керівництва ВАТ «КАТП-13062», але всі його телефони знято з обслуговування. А за юридичною адресою на Дегтярівській, 17 тутешня охорона перенаправила нас на вул. Каблукова, 23. Однак там за високим парканом ми застали лише… глибоку яму, вириту під фундамент ЖК «Відрадний». Його охорона вперше чула про таке АТП. Рідко приходить на свою юридичну адресу в гуртожиток і адміністрація «Автомобіліста». У жителів ми взяли мобільний телефон його колишнього директора Євгена Коломійцева.

– Я вже більше місяця не директор. У нас змінився склад акціонерів-власників. Тепер прийшли нові люди, які хочуть навести лад. Бо мешканцями гуртожитку підприємство доведене до банкрутства внаслідок того, що вони не сплачували за проживання. Ми понад три місяці не отримували зарплати, – розповів нам Євген Анатолійович. – Незабаром буде проводитися ремонт. А запитання про продаж гуртожитку – не до мене. Є новий директор Плюснін Володимир Вадимович. Я – заступник, вирішую здебільшого технічні питання.

– Мешканці-старожили кажуть, що ви прописали сімдесят «атошників», які ніколи не проживали в гуртожитку …

– Не сімдесят, а значно менше. Це люди, в основному, з окупованих територій, які без реєстрації не могли отримувати ні своїх пільг, ні всього іншого. Я їм надав таку допомогу. А взагалі, звертайтеся до нового директора... Телефон же пана Плюсніна видає лише короткі гудки.

Ви колись жили в гуртожитку? Чи не вважаєте його пережитком минулого?

Павло Кальчук, безробітний: – Коли вчився в університеті, жив у гуртожитку. Це були найкращі роки мого життя! Навчався я платно, тож гуртожиток дуже виручав. Нині орендую квартиру з двома друзями – щоб дешевше. Щойно ходив складати тести в Національну поліцію. Якщо стану на службу, то сподіваюсь отримати місце в гуртожитку. Для молодих сімей гуртожиток може стати сходинкою до самостійного життя, давши змогу накопичити кошти хоча б на орендоване житло. Ольга Лукачова, викладач інституту музики імені Глієра – Свого часу я мешкала в гуртожитку, кілька моїх знайомих досі там живуть… Чула про молодіжні житлові програми, але вони практично нереальні, тому що потрібен чималий перший внесок. Тож вважаю, що гуртожитки потрібно не закривати та приватизовувати, а, навпаки, розширювати їхню мережу. У місті чимало будинків, які можна реконструювати під міні-гуртожитки за типом міні-готелів. Столичній владі варто працювати в цьому напрямі, щоб підтримати молоді родини. Лада Донченко, студентка: – Люди, які приїжджають на навчання чи роботу з інших міст, нині здебільшого не в змозі оплачувати оренду квартири, адже на це піде вся їхня зарплата, не кажучи про стипендію. Тож виші чи підприємства, що надають місця в гуртожитках, мають більший попит у недостатньо забезпечених громадян. А оскільки таких більшість, то, певно, варто всіляко підтримувати таку форму проживання, як гуртожиток. Павло Колесников, пенсіонер: – Я ніколи не жив у гуртожитку, і, на мою думку, гуртожитки виробничих підприємств були потрібні за Радянського Союзу, коли було багато робочих місць та мало житла. Нині у зв’язку із безробіттям потреба в них значно зменшилась. А от студентські гуртожитки необхідні. До того ж слід розвивати мережу ПТУ з гуртожитками, оскільки на ринку є потреба в робітничих професіях. Приватизацію кімнат у гуртожитках вважаю абсурдом, бо неможливо приватизувати те, що належить громаді, тобто землю, на якій він стоїть. А отже, її власник може будь-якої миті його знести, щоб побудувати щось інше. Юрій Краба, пенсіонер: – Дуже давно мешкав у гуртожитку. У прохідній кімнаті жили холостяки, а в інших трьох – родини. Я пройшов цю «школу виживання» і вважаю, що гуртожитки потрібні, але нормальні. Опитування провів Микола ПАЦЕРА Фото Григорія КУБЛАНОВА

6

погляд

кава з бульбашками и Побазарювати й «побазарити» Вадим ПЕТРАСЮК

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

На перехресті чатує... небезпека? Нещодавно, з різницею лише у два дні, біля кінотеатру «Київська Русь» сталося два однакових ДТП – і обидва, на жаль, закінчилися трагічно Фото Григорія КУБЛАНОВА

Григорій МЕЛЬНИЧУК

Підземні переходи, як не дивно, виявляються одними з найнебезпечніших місць для… пішоходів. Теоретично розведення потоків людей і машин має вберегти від трагедій, але коли підземки влаштовані так, що здається, ніби перебігти дорогу швидше й безпечніше, трапляються ДТП з трагічними наслідками. Цьогоріч таким місцем стало перехрестя біля станції метро «Арсенальна» – наприкінці травня та наприкінці серпня там відбулися смертельні наїзди на пішоходів, які перебігали дорогу просто над підземним переходом. І ось схожа історія – на Лук’янівці… Місце пригод – перехрестя вулиць Мельникова та Глибочицької, де першу перетинають трамвайні колії. Тут облаштовано підземний перехід з чотирма виходами, на кутах перехрестя «Київавтодор» буквально декілька місяців тому оновив пішохідні спрямовуючі огородження – однак цього виявилося недостатньо, аби вберегти чоловіка та жінку, які загинули тут минулого тижня. Перша пригода трапилася пізно ввечері у неділю, 16 жовтня.

Чоловік вирішив перебігти дорогу – і потрапив під «Тойоту», водій якої не встиг зреагувати. Від отриманих травм порушник ПДД загинув на місці. А ввечері в середу, 19 жовтня, під «Хонду» потрапила 40-річна жінка – і також загинула на місці.

– Невдало розташовані, без пандусів, з крутими сходами підземні переходи провокують людей порушувати правила, а це призводить до трагедій, – розповіла «Вечірці» координатор громадської ініціативи «Зебри» («ДемАльянс») Христина Морозова. – На цьому перехресті рух транспорту регулюється світлофором, машини зупиня-

ються – тож цілком логічно, що є наземні переходи. Але варто взяти до уваги інтенсивний рух транспорту, тому доречними будуть і острівці безпеки посередині переходів. Справді, у вечірній час на вулиці Мельникова, що є однією

ДО ТЕМИ Кількість ДТП у м. Києві зменшилася на 3%, при цьому кількість постраждалих збільшилася до 2675 осіб, що призвело до зростання співвідношення кількості постраждалих до кількості ДТП з 0.054 до 0.069.

з ключових магістралей центру міста, водії частенько перевищують безпечну швидкість на вільній від заторів автівок дорозі. А це, разом із незручним підземним переходом (та ще ніяк не адаптованим для маломобільних груп населення), сприяє виникненню аварійних ситуацій.

– На сьогодні в Києві майже відсутня робота з такими небезпечними місцями саме на системному рівні, а не шляхом «гасіння пожеж», – пояснив «Вечірці» ситуацію експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов. – Наприклад, у Лейпцигу, можливо, були б облаштовані наземні переходи замість підземних, зі світлофорним регулюванням. Але світлофори у нас і у них різні. У тому ж Лейпцигу на 500 тисяч мешканців 400 світлофорів, а на 3-мільйонний Київ – всього 600. Ключовою проблемою, на думку Дмитра Беспалова, є брак спеціалістів з організації та безпеки дорожнього руху, які працюють за сучасними європейськими стандартами. На схожих перехрестях у Німеччині, Польщі можна побачити безліч елементів регулювання руху – світлофори, розмітки, острівці безпеки.

Киянам повертають трамвай На 2017 рік заплановано оновити колії на трьох столичних вулицях Григорій МЕЛЬНИЧУК

У 2000-х роках місто пережило, сподіваємося, останню хвилю знищення трамваїв, коли було ліквідовано лінії на Печерську, до Олімпійського стадіону, через міст Патона...

– Наступного року розпочнуться ремонтні роботи для приведення колій у відповідний стан на вулицях Дмитрівській, Глибочицькій та Кирилівській, аби ними могли курсувати нові сучасні трамваї, – повідомив генеральний директор КП «Київпастранс» Дмитро Левченко. - В наших планах реконструювати все колійне господарство, насамперед, центральної частини міста, щоб низькопідлогові трамваї могли пересуватися не лише лінією швидкісного трамвая. Справді, на швидкісній лінії зараз працює відразу декілька типів трамваїв з низькою підлогою і низькопідлоговими вставками – і українського, і польського, і російського виробництва. Однак через незадовільний стан колій на інших лініях у штатному режимі їх експлуатація ускладнена. В той же час, наприклад, польські трамваї «Песа», поставки яких розпочалися в Київ, закороткі для швидкісної лінії, проте будуть доречними на інших. Фахівці зазначають: важливо, аби оновлення трамвайних ліній відбувалося одночасно з переплануванням вулиць – відповідно до сучасних європейських підходів. Хоча в Києві «точково» впроваджуються окремі прогресивні рішення (на зразок піднятих переходів), комплексно

відпрацьованої сучасної вулиці в місті поки що немає.

– Сам факт наміру реконструкції, звісно, позитивний і давно очікуваний, але важливо, щоб реконструкція не стала ремонтом, який обмежується лише заміною старих колій на нові, – пояснив «Вечірці» Андрій Косецький, співкоординатор Ради з урбаністики Києва.

– Варто зробити перепланування вулиць під сучасні стандарти й потреби всіх користувачів: і велосипедістів, і пасажирів громадського транспорту, і пішоходів. Необхідно подумати про можливість запровадження одностороннього руху, який дозволить більш ефективно використати територію вулиць. Реконструкція вулиць має розглядатись як частина комплексного вирішення транспортних проблем певного району. Так, вулиця Кирилівська наразі використовується переважно як трамвайна, для автівок функцію магістралі виконує паралельна Новокостянтинівська. Тож тут, можливо, доречно прокласти велодоріжки, а на окремих ділянках зробити вулицю односторонньою. Також запровадження одностороннього автомобільного руху доречне на вулиці Дмитрівській, в парі з ву-

ЩО ЗРОБЛЕНО З початку 2016 року виконано капітальний ремонт 1,219 км колій та середній ремонт 1,972 км колій. Зокрема відремонтовано шляхопровід на вулиці Кибальчича, проспекті Григоренка, бульварі Лепсе, на черзі – Харківське шосе та вулиця Добринінська.

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Люблю осінні сільськогосподарські ярмарки у Києві, заради яких вихідними перекривають проїжджі частини вулиць. Вони цікавіші й «тепліші» за звичайні стаціонарні базари. У стаціонарних роками «живуть» одні й ті самі професійні торговці – господарі ситуації. Весело спілкуються між собою через голови покупців, курять і просять одне в одного розміняти гроші. Інколи це наганяє відчуття, наче ти зайвий у цьому колективі життєрадісних людей, яким і без покупців добре. Інша річ - осінні ярмарки, де продавці дійсно тимчасові й сусідів зліва-справа переважно бачать уперше. Вони зосереджені на процесі торгівлі, у поведінці значно простіші, без професійної хитринки, а відтак їм більше довіряєш. Минулої суботи на такому ярмарку на Харківському масиві я побачив забутої довжини чергу до молочного намету. Люду стояло метрів з тридцять. Навіть до залізничних кас у розпал відпусток, здається, буває менше. Фермерське господарство щотижня розпродає цілий мікроавтобус сирів, сметани, масла тощо. «Обросли» постійними покупцями, кожен з яких віддає годину власного життя у черзі, бо вірить у якість і смак. Мабуть, ніколи ще в мене довжелезна черга не викликала такого емоційного підйому. А зовсім поряд стояли дві мальовничі бочки з солінням. Чоловік напідпитку їв солоного огірка та говорив по телефону: «Свєтік, тут такі огірки..!». Його хитало над бочкою, і мені здавалося, що ось-ось телефон має вислизнути й пірнути у розсіл. Але обійшлося. Доївши, чоловік подякував продавщиці, яка, сміючись, додала: «Може, ще стаканчик розсолу?». Гикнувши й відмахнувшись, він поплентався геть. Хто це бачив – підняли собі настрій, настільки кумедно усе виглядало. Взагалі телефон на базарі – то окрема тема, яка ще очікує на свого співця. Мобілка тут є річчю настільки ж обов’язковою, як товар і гроші. Бо ж людині мало лише побазарювати, хочеться ще й «побазарити». Ось продавець у камуфляжній фуфайці сидить на мішках з картоплею і з телефоном біля вуха: –Їдеш від метро. Тільки дивися не під ноги, а вгору – шукаєш рекламу «Електролюкс», під нею шукаєш мене. Зрозуміла? Що? А я знаю, який то «Електролюкс»? Бузкового кольору рекламний щит… Та на біса мені читати, що вони там рекламують! Сама приходь і читай! Усі телефонують, купують і знову телефонують. Пенсіонери тримають «кравчучки» та дзвонять дітям – звітують про покупки. Хтось похмуро каже, що «ціни не відрізняються», інші вважають, що навпаки «усе супердешево». А загалом атмосфера приємна. Пересичений і перевантажений торгівлею Київ, який виходить з протестами, коли біля метро починають будувати черговий супермаркет, у даному разі справді радіє тимчасовому базару, навіть попри те, що він паралізує рух транспорту. Це феномен, який особисто я не можу пояснити. Втім, хіба важливі пояснення?!

лицею Золотоустівською – тут вводяться в експлуатацію великі житлові комплекси, а навантаження на дорожню мережу зростає. На вулиці Дмитрівській на окремих ділянках досі немає тротуарів! Що ж до вулиці Глибочицької, то вона виконує магістральну функцію зв’язку Подолу і Лук’янівки, і тут доречні заходи щодо поліпшення і трамвайного, і автомобільного руху. Так, наразі колії прокладено посередині вулиці, і під час зупинок трамваїв автомобільний потік зупиняється. Тому доречно перекласти колії на один край вулиці, відокремлено від автомобільного руху, для якого влаштувати повноцінну 4-смугову проїжджу частину. Наразі завершуються тендерні процедури щодо проектування зазначених вулиць – на цьому етапі ще можна внести необхідні зміни в технічні завдання. Поки ж, цьогоріч, тривають лише капітальні ремонти існуючих колій.

влада в місті

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

Рік тому Київська міська рада VIII скликання розпочала свою роботу. За словами депутатів, працювати довелося їм в непростий час, враховуючи складну політичну, економічну і соціальну ситуацію в країні. Одначе зроблено немало. «Вечірка» поцікавилася у керівників та представників усіх фракцій в міськраді: яке, на їхню думку, найважливіше рішення було прийнято в сесійній залі за минулий рік та що їхнім колегамоднопартійцям вдалося реалізувати із запланованого, а що – не вдалося. Андрій СТРАННІКОВ, голова фракції «Солідарність»: – Для міста усі рішення Київради – важливі. В цьому скликанні набрали чинності близько 1200. Я назву ті, які кардинально вплинули на розвиток столиці. На мою думку, це дострокове погашення боргу на суму 1,9 млрд грн. Мова йде про анулювання облігацій внутрішньої місцевої позики серії G. Це дало змогу місту щодня заощаджувати 800 тисяч гривень. Відтермінування хоча б на два тижні обійшлось би міському бюджету в 11 млн грн. Маю зазначити, що погасити борг нам вдалося завдяки безпрецедентному перевиконанню бюджету більш як на 3,8 млрд грн за 9 місяців. І це дозволило ще влітку спрямувати додаткові кошти на виконання соціально важливої програми «Турбота. Назустріч киянам», зокрема на оздоровлення ветеранів, дітей-інвалідів, дітей-сиріт, які перебувають у дитячих будинках-інтернатах, на матеріальну допомогу киянам, які опинилися у скрутних життєвих обставинах, на заклади охорони здоров’я. Які ще досягнення? Як думаєте, що кидається в очі на вулицях столиці? Звісно – інфраструктурні зрушення. Коли ми приймали бюджет на цей рік, то заклали понад мільярд гривень на ремонт доріг. Це у 6 разів більше, ніж 2014 року. І на сьогодні вже відремонтовано 200 кілометрів столичних автошляхів. А ще алкогольні заборони – ініціатива саме нашої фракції. Ви можете самі побачити, скільки МАФів відмовилися від продажу спиртного. А спробуйте купити алкоголь у супермаркеті після 23.00 – ніхто нічого не продасть. Узагалі 2016 рік дуже продуктивний. Ми активно боремося з незаконними забудовами, які нам дісталися у спадок. Зауважу, що впродовж останніх двох років у Києві не розпочалося жодного будівництва без документів. На кожній сесії приймаємо рішення про створення десятків скверів, що унеможливлює забудову тієї чи іншої ділянки. Я не буду перелічувати усі 1200 рішень, однак хочу заува-

7

Київрада: що зроблено за рік вольцю на Троєщині. Я вважаю, що саме завдяки «свободівцям» у столиці з’явилася вулиця Степана Бандери. Завдяки нашій фракції в Київраді більш прозорою стала робота земельної комісії і набагато важче стало проводити корупційні рішення. І не тільки земельної, а й решти комісій, бо ми спільно з громадою намагаємося відвідувати всі засідання. Очевидно, що багато рішень ще потребують ухвалення. Зокрема ми вимагаємо запровадити міські санкції щодо російського бізнесу, тому що у столиці продовжують працювати банки країни-загарбника, фірми, які без перешкод отримують земельні ділянки, уникають сплати податків. Якщо ми вшановуємо наших героїв, то не повинні ухвалювати якісь одномоментні рішення, а системно працювати для того, щоб у Києві не було бізнесу окупанта, щоб відновлювалася історична, соціальна справедливість. жити: що не встигнемо у 2016-му, обов’язково зробимо наступного року. Невдовзі приймемо бюджет 2017 року, і вперше в історії міста кожен киянин зможе зробити вклад у його розвиток. Я маю на увазі Бюджет участі, в рамках якого мешканці столиці можуть пропонувати свої проекти. Кращі будуть реалізовані Київрадою. Відтак ми всі разом і надалі працюватимемо над розвитком нашого міста. Олександр Омельченко, голова фракції «Єдність»: – Рішення, які приймає Київрада, мають важливе значення для господарської життєдіяльності столиці. А найголовнішим і найважливішим завжди є прийняття депутатами бюджету міста Києва і програми соціально-економічного розвитку. Так було і так буде! Про нашу роботу протягом минулого року можу сказати, що «Єдність» у рейтингу комісій Київради постійно займає перші та дуже рідко другі місця між фракціями. Характеризувати інші політсили з мого боку не дуже коректно – це прерогатива керівників кожного з об’єднань у Київраді. На мою думку, не може бути об’єктивно дано конкретної оцінки кожній фракції, не тільки «Єдності», щодо зробленого за рік. Тому що всі рішення на сесії приймаються колегіально. Але якщо давати оцінку роботі кожного депутата і в цілому фракції, то я б відзначив організацію прийому громадян у кожному окрузі, де він обраний. Тобто сьогодні всі без винятку приймальні працюють, і я вважаю найбільшим досягненням те, що кожен з депутатів фракції «Єдність» уже використав виділене йому фінансування. Кошти спрямовувалися, передусім, на допомогу соціально незахище-

ним верствам населення: інвалідам, сім’ям, які утримують інвалідів, родинам учасників АТО та іншим. Що не вдалося зробити, то це, я вважаю, не тільки нашій фракції «Єдність», а й в цілому сесії Київради – вирішити питання прозорих економічно обґрунтованих тарифів для населення. Тетяна Меліхова, фракція «ВО «Батьківщина»: – На мою дум­­ку, найваж­ли­вішими рішеннями, які за 2016 рік прийняла Київрада, є запровадження мораторію на вирубку дерев у межах природно-заповідного фонду столиці, порятунок Михайлівської площі від забудови паркінгом. Щодо здобутків депутатської фракції «Батьківщина» у Київраді. Перш за все ми домоглися збільшення фінансування у сфері ЖКГ, капітального ремонту закладів освіти, охорони здоров’я та житлового фонду. В сфері соціального захисту – це надання одноразової допомоги пенсіонерам. За нашою пропозицією було збільшено дохідну частину бюджету на 650 млн грн та фінансування програми капітального ремонту доріг, ліфтів, благоустрій пляжів і зон відпочинку. Однозначною перемогою є підтримка Київрадою ініційованих нашими депутатами питань щодо зниження податку на землю ЖБК та ОСББ, користувачам автогаражними кооперативами та творчим спілкам. Ще одним важливим рішенням, за яке фракції «Батьківщина» вдячні кияни, є звернення Київради до керівництва держави та уряду України про відтермінування створення ОСББ, до чого не були готові люди. Київрада підтримала ініціативу фракції внести зміни до бюджету Києва і передбачити кошти у сумі 13,3 млн грн на ви-

плату різниці в тарифах для ОСББ, та ЖБК минулих років. Нами підготовлено низку проектів рішень щодо надання статусу скверу земельним ділянкам та про розірвання і припинення договорів оренди щодо ряду конфліктних забудов. За ініціативи моїх колег було створено тимчасову контрольну комісію Київради з питань забезпечення киян, які беруть участь в АТО, та ще багато іншого. Юрій Сиротюк, голова фракції «ВО «Свобода»: – Вважаю, що найважливіші рішення Київради не були прийняті депутатами за минулий рік. Тобто, насамперед, ті з них, які б навели лад у боротьбі з корупцією, пом’якшили життя киян після підвищення тарифів. У першу чергу мова про те, що пропонувалося збільшити податкове навантаження на олігархів – власників «Київенерго» і «Київгазу». Ці рішення не ухвалені. Рішення про те, щоб зупинити безбожне, безжальне знищення історичного обличчя Києва через запровадження мораторію на забудови в місті комерційного характеру – не ухвалені, як не ухвалений і новий Генплан столиці. Головним плюсом за рік роботи є прийняття нового регламенту Київради. Це одне з небагатьох позитивних рішень. Адже і бюджет торік було ухвалено на неграмотній економічній основі… Тож або в киян були занижені очікування, або Київрада показує завищені результати роботи. Ті ж рішення, які ухвалюються, стосуються виключно майнових і земельних питань зацікавлених осіб, і вони явно йдуть не на користь киянам. Але все-таки є низка рішень, які наша фракція вважає результативними. За нашої ініціативи одним з перших в Україні у Києві з’явився пам’ятник воїну-добро-

Сергій ГУСОВСЬКИЙ, голова фракції «Об’єднання «Самопоміч»: – Найважливішим досягненням Київради цього скликання вважаю прийняття нового прогресивного регламенту. Це базовий документ, що встановлює порядок діяльності міськради, її депутатів, міського голови та секретаря ради протягом усього скликання. Кожне нове скликання ухвалює новий регламент, маючи шанс наблизити його до реалій та викликів сучасності. Проте регламент 2014 року мав небагато принципових відмінностей порівняно з регламентом 2011-го. Тому в 2016-й нові депутати Київради фактично увійшли, відстаючи від сучасності років на п’ять. Ми, зокрема наш депутат Олег Макаров, ініціювали процес створення нового регламенту: починаючи з грудня 2015 року було проведено понад 60 робочих зустрічей з цього приводу. 7 липня Київрада осучаснила свій «основний закон», з 1 вересня він набрав чинності. Чого вдалося досягти моїм колегам з фракції «Об’єднання «Самопоміч»? Насамперед ініціювати створення та ефективно працювати у тимчасових комісіях щодо скандальних справ «Укррослізингу» та банку «Хрещатик». Нині у процесі роботи низка важливих проектів рішень. Зокрема нами розроблено і зареєстровано прогресивні: новий Порядок сплати пайової участі, Бюджетний регламент, створення єдиної бази пам’яток культурної спадщини Києва, новий Порядок розміщення вивісок, організацію міського Центру допомоги учасникам АТО. А також відновлення місцевого самоврядування – повернення районних рад за сприяння міжнародної спільноти, законодавства, ЦВК. Підготував Віталій КУРІННИЙ

8

тиждень столиці У столиці відбулася донорська акція «Твори добро в День ООН». Кров, зібрану під час заходу, спрямували до міських лікарень.

Розп що в запл сміт спор

Триває ремонт дорожнього покриття на Кільцевій дорозі. Загалом до кінця року в місті повинні завершити капітальний ремонт 84 доріг. На сьогодні нове покриття вже мають 200 км автошляхів з 1667 км, що перебувають на балансі «Київавтодору».

На Печерську відбулися командноштабні навчання з ліквідації надзвичайних ситуацій. За легендою, в одному з будинків стався вибух газу. Столичні пожежники, медики, правоохоронці, працівники «Київгазу» та «Київводоканалу» швидко виконали необхідні аварійно-рятувальні роботи.

У місці прилягання вулиці Пирогова до бульвару Тараса Шевченка дорожні служби завершують обладнання наземного пішохідного переходу. Там уже розмістили відповідні дорожні знаки, нанесли розмітку, демонтували частину напрямної огорожі.

Новий вестибюль станції «Дарниця» перетворився на величезний рекрутинговий центр по підбору персоналу. Представники служби зайнятості та відділів кадрів майже 50 підприємств Києва та області по 28 жовтня пропонуватимуть усім бажаючим наявні вакансії та направлятимуть на працевлаштування.

«Героїв Дніпра» проінспектували. Відповідно до умов інвестиційного договору проводяться роботи із укріплення та гідроізоляції станції, що не впливають на її роботу.

До К тигр та к

17

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

почалася підготовка до реконструкції парку на площі Червона Пресня, в Подільському районі. До кінця грудня на території зеленої зони лановано облаштувати фонтан, додаткове освітлення, поставити лави й ттєві урни. Також відремонтують та оновлять наявні дитячі майданчики й ртивні тренажери.

У PinchukArtCentre стартував проект «Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище», присвячений життю та творчості в мистецьких сквотах, які на початку 1990-х розташовувались у центрі міста.

Києва привезли «Італійський цирк» з рами, жирафами, слонами, акробатами кумедними клоунами.

На озері Михайлина під Києвом рибалки змагались у ловлі форелі на осінньому турнірі «Кубок райдужної форелі-2016».

Фото Бориса КОРПУСЕНКА , Олексія ІВАНОВА , Григорія КУБЛАНОВА Текстівки Марії БЄЛЯЄВОЇ

Здрастуй, 46-а «Молодість» Марія КАТАЄВА , Олексій ІВАНОВ (фото)

У минулу суботу урочистою церемонією в театрі імені Івана Франка відкрився 46-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість». Ця подія стала епіцентром мистецького життя столиці, зібравши провідних акторів, режисерів, продюсерів. Учасників «Молодості» вітали віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, міністр культури Євген Нищук, заступник голови КМДА Олексій Резніков. Почесний президент фестивалю Віктор Ющенко вручив першого Скіфського оленя за внесок у світове кіномистецтво культовій угорській режисерці Марті Месарош.

– Це одна з кращих режисерок Європи. Її життя нерозривно пов’язане з історією її народу, того угорського покоління, яке 1956 року виступало за свою свободу. А крім того, це велика учениця великого Олександра Довженка, – підкреслив експрезидент України. Марта Месарош, яка на фестивалі представила свій фільм «Непохований мрець», була зворушена: – Так, я навчалася у ВДІКу в Олександра Довженка, знала Сергія Параджанова. Аж не віриться, що це було так давно. Я дуже щаслива, що в такий важкий для України момент ви дали мені цю нагороду… Гостей церемонії відкриття фестивалю познайомили з членами журі, конкурсними і позаконкурсними програмами. Серед них – «Угорська рапсодія», «Литовський фокус», кращі стрічки світових фестивалів, «Шекспір у кіно», фільми жахів, українські прем’єри тощо. «Молодість» триває до 30 жовтня, основні події та презентації відбуваються у фестивальному центрі «Київ». Також глядачів запрошують до кінотеатрів «Кінопанорама», «Сінема-Сіті», «Планета Кіно», «Україна». У «Жовтні» проходить програма «Молодість – дітям» із картинами для підлітків 10-14 років, а в «Лірі» демонструють стрічки учасників національного конкурсу. Церемонія нагородження переможців фестивалю відбудеться 29 жовтня в театрі імені Івана Франка.

на злобу дня 9

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

ГАМАНЕЦЬ

ЦЕ ВАС ТУРБУЄ?

Так жити можна! У народних депутатів України зарплата може перевищити середню по країні у 7 разів Як дізналася «Вечірка», у Верховній Раді зареєстровано проект постанови №5000-П, у якому передбачено внесення пропозицій до закону про Держбюджет-2017. Серед основних новацій – підвищення посадових окладів народних обранців (фінансові розрахунки базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, яка з 1 грудня становитиме 1600 грн). Згідно з додатком №2 до цього проекту, посадовий оклад голови Верховної Ради сягатиме 30 «мінімалок», першого заступника голови ВР – 28, заступника голови ВР – 28, голови комітету та керівника фракції – 27, заступника голови комітету – 26, члена комітету ВР – 25. Для оплати праці помічників-консультантів (незалежно від їхньої кількості) народному депутату надається місячний фонд у розмірі 16 мінімальних заробітних плат (у межах кошторису Верховної Ради). Отже, зарплата «слуг народу», за їхнім задумом, має бути в межах 40–48 тис. грн, а їхніх помічників – 25,6 тис. Чим викликані ці парламентські ініціативи? За словами народного депутата Сергія Лещенка, «якщо суспільство не заплатить депутату зарплату, йому її заплатить олігарх, який потім це суспільство й пограбує». Проте таке «покращення» спровокувало шквал негативних емоцій у соцмережах. Зокрема Віталій Бала (Агентство моделювання ситуацій) зазначив, що «народні депутати хочуть отримувати вп’ятеро більше, ніж бійці АТО, які ризикують власним життям». Уряд не підтримує пропозиції депутатів щодо підвищення зарплати вдвічі. Про це на своїй сторінці у Facebook написав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він заявив, що така ініціатива буде відхилена: «Вважаю, що це питання не на часі. Зараз усім нам треба думати насамперед про те, як підвищити доходи звичайних людей». Також прем’єр наголосив, що до проекту Держбюджету закладено збільшення

«У листопаді очікуються платіжки за комунальні послуги зі значно більшими сумами, адже треба платити за тепло. Борги у людей, вочевидь, зростатимуть. А комунальні монополісти погрожують, мовляв, в порядку розрахунків у боржників забиратимуть майно. Що ж це за махновщина така?»

Як розплатитись за комунальні борги

Василь Рогач, ветеран праці м. Київ

зарплат учителів і медиків та підвищення соцстандартів. До другого читання уряд має намір посилити ці позиції. Вразила своїм відвертим, емоційним дописом у Facebook відома продюсер шоу-бізнесу Олена Мозгова: «Уже не хотіла писати на тему зарплат, але якесь мурло з екрана почало розповідати, що це для подолання корупції в парламенті... Що ти, чоловіче, зробив у своєму житті такого важливого й корисного, щоб одержувати від держави таку зарплату та всі ті привілеї, які ти отримуєш?! Ніяк не можу збагнути, чому, наприклад, у моєї тітки, яка 7 років провчилась у медінституті, пройшла інтернатуру, 5 років працювала дільничним педіатром, сама написала й захистила кандидатську, потім докторську (при цьому працюючи і там, і сям, щоб заробити додаткову гривню), зараз завідує кафедрою, є професором, і її зарплата – 3800 гривень плюс за стаж і ще там за щось, максимум виходить п’ять тисяч?! Хабарів не бере, вважаючи це принизливим та огидним. А тепер розкажіть мені щось про необхідність підвищення зарплати депутатам. Я вже не кажу про пенсіонерів, інвалідів та інші незахищені верстви населення, які б мали називатись і за фактом бути найзахищенішими». Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

ЦИФРА Середньомісячна зарплата в Україні становить близько 5 тисяч гривень.

А ВИ ЗНАЄТЕ?

Час: з літнього – на зимовий!

30 жовтня о 04.00 стрілки годинника в Україні переведуть на одну годину назад. Таким чином, в ніч з суботи на неділю українці зможуть поспати на одну годину довше. Перехід на зимовий час в Україні відбувається згідно з Постановою Кабінету міністрів України №509 від 13 травня 1996 року «Про порядок обчислення часу на території України». У 2016 році перехід на зимовий час буде останнім – як повідомляють офіційні джерела, більше переводити годинник в Україні не будуть. Країна житиме за зимовим часом, літній час скасовується. Лікарі нагадують, що проблеми зі здоров’ям через зміну зимового і літнього часу виникають, як правило, у людей із захворюваннями нервової і серцево-судинної системи. Важко перебудуватися на новий режим дня людям похилого віку, маленьким дітям, а також працівникам, чий трудовий день починається рано-вранці. Здоровій людині для адаптації до зміни часу необхідно від 3-х днів до тижня. Звикнути до зимового часу набагато легше, ніж до літнього, адже завдяки переведенню годинників на годину назад, вставати зранку набагато простіше...

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про мораторій на примусову реалізацію житла, нарахування і стягнення пені та інших штрафних санкцій за несплату за житлово-комунальні послуги», який парламентарі пропонують запровадити до 1 січня 2018-го. На заяви народних депутатів відгукнулися таким же чином і в уряді. «Чи був хоч один випадок, коли за несплату «комуналки» виселили якусь сім’ю? Припинімо лякати людей», – закликав профільний віце-прем’єр Геннадій Зубко. «Якщо хтось простягне брудні руки до квартир українців, використовуючи борги з ЖКГ, ми по цих брудних руках дамо і захистимо кожну сім’ю», – заявив глава уряду Володимир Гройсман. Мін’юст, якому підпорядковується Державна виконавча служба, роз’яснив: «Діюче законодавство гарантує захист права людини на житло, яке закріплене в Конституції України. Закон «Про виконавче провадження» забороняє забирати єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване. Заборонено відчуження нерухомого майна, в якому зареєстровані неповнолітні. У таких випадках необхідний попередній дозвіл органів опіки. Разом з тим, встановлений законом порядок стягнення майна передбачає, що в першу чергу борг має бути погашений за рахунок коштів боржника, а у разі відсутності коштів, іншого майна, і лише в крайньому випадку застосовується стягнення житла.

Таким чином стягнення житлових приміщень при виконанні рішень про стягнення комунальних платежів нині фактично не застосовується». Фактично… А юридично?

52-а стаття Закону про виконавче провадження чітко говорить: «У разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов’язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника». Тобто, виходить, і єдине житло можна конфіскувати, якщо сума боргу становитиме на сьогодні понад 14500, а з грудня –16000 гривень. Фахівець із земельного і житлового права Віктор Кобилянський рекомендує боржникам не доводити справу до суду, а реструктуризувати заборгованість для поетапної виплати. Або ж після суду погасити борг добровільно, що позбавить бодай від сплати ще й виконавчого збору в 10-відсотковому розмірі від суми стягнення.

Стягнення накладається, передусім, на кошти, зокрема й банківські вклади, але лише в розмірі, що не перевищує загальної суми боргу, виконавчого збору, витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій. Якщо грошей не знайдуть, найперше звернуть увагу на майно, яке підлягає держреєстрації (квартира, авто, земля тощо). Боржник має право вказати судовим виконавцям, що саме з його арештованого майна можна продати за борги у першу чергу. Якщо боржник працює, то із зарплати (пенсії, стипендії тощо) виконавча служба стягуватиме двадцять відсотків на погашення заборгованості. Олег ПЕТРЕНКО

МІЖ ІНШИМ За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, влада «максимально жорстко діятиме щодо тих, хто має змогу сплачувати, має декілька об’єктів нерухомості, зокрема й елітної, має автомобілі, але навмисно не сплачує комунальні борги, бо не хоче…».

СОЦІОЛОГІЯ

Кияни підтримують чинного мера і стурбовані тарифами Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Асоціації операторів зовнішньої реклами України дослідила оцінювання окремих аспектів розвитку Києва. Участь в опитуванні, яке проводилось у вересні, узяли 1000 респондентів віком від 18 років з різних районів міста. За даними дослідження, діяльністю чинного мера Києва Віталія Кличка задоволені 35% опитаних киян, що вдвічі більше, ніж діяльністю депутатів Київради (15%) та КМДА (14%). При цьому 28% респондентів зазначили, що їхнє ставлення до міського голови за час перебування його при владі покращилося. Цей показник характерний для людей з вищим рівнем освіти й доходів, найчастіше це молодь. Якби вибори мера столиці були найближчим часом, найбільше опитаних підтримали б Віталія Кличка (34,6%). На другому місці – Борислав Береза (11,9%), далі – Володимир Бондаренко (8,9%), Олександр Омельченко (8,4%), Сергій Гусовський (5,3%), Олександр Пузанов (3,7%). Якщо порівняти з результатами минулих місцевих виборів, протягом останнього року дещо знизилася підтримка Віталія Кличка (на виборах-2015 він здобув 40,1%) та Сергія Гусовського (мав 7,7%). Близько 40% опитаних мешканців Києва не визначилися з вибором кандидата або не мають наміру голосувати.

З-поміж міських проблем киян найбільше турбують тарифи на комунальні послуги (77%). Третину респондентів хвилюють корупція в місцевих органах влади (36%), робота комунальних служб (36%), якість доріг (35%) і комунальних послуг (32%). Майже чверть занепокоєна хаотичним паркуванням автівок (25%) та благоустроєм дворів (24%). Також серед актуальних проблем, які називали мешканці столиці, – затори на дорогах (21%), квартирні крадіжки (21%), хаотична забудова міста (19%), освітлення вулиць (18%), охорона громадського порядку (17%) та знищення зелених насаджень (15%). Марія КАТАЄВА

18

війна і ми

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

НОВИНИ

Підтримали сім’ю захисника За допомогою Голосіївського районного оперативного координаційного штабу сприяння допомоги бійцям в зоні АТО та громадянам України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення бойових дій, було придбано дорогий слуховий апарат для дитини з інвалідністю, батько якої нині захищає країну. Зараз хлопчик проходить курс у Центрі реабілітації слуху та мовлення «СУВАГ». Завдяки слуховому апарату в нього формуватиметься мовленнєва функція та слухосприймання, відтак він зможе повноцінно розвиватися та адаптуватися у суспільстві.

Меморіальна дошка для героя Фото Ірини ГОЛОВАТЕНКО

Міський голова Віталій Кличко бесідує з Дмитром Івановим після вручення йому нагороди

Гарячі точки майора Іванова Віталій КУРІННИЙ

У столичній мерії вшановували найдостойніших киян – волонтерів, учасників АТО. Серед нагороджених відзнакою Київського міського голови – медаллю «Честь. Слава. Держава» – був і Дмитро Іванов. Окрім цієї нагороди, на грудях майора у відставці чимало інших, зокрема за участь в локальних конфліктах у різних точках планети. У сина професійного військового, який разом з батьками змінив у дитинстві не один гарнізон і змалку знає всі тяготи служби, зазвичай варіантів, ким бути, не так і багато. Це стосується й Дмитра Іванова, котрий за прикладом батька – полковника, учасника Другої світової війни – вступив до Харківського вищого військового авіаційного училища радіоелектроніки, як тоді воно називалося, на командний факультет. Після закінчення стажувався у Прикарпатському військовому окрузі, згодом служив у Західній групі військ, яку потім перевели до складу 40-ї армії, що дислокувалась у Демократичній Республіці Афганістан.

зуміло, адже тут перетиналися інтереси кількох середньоазіатських республік, а також таких могутніх держав, як Росія та Китай. Таджики ж хотіли самостійності, якої їм «великий брат» не давав, жорстоко придушуючи будь-які спроби. Зрештою, вони, як і всі сусідні республіки, домоглися незалежності. Але на той час відчутними були вплив і міць армії Радянського Союзу. Загалом, у по-справжньому гарячих точках йому довелося побувати тричі. За одну із вдало проведених спецоперацій був нагороджений медаллю «За відвагу»... Своєю третьою гарячою точкою в житті Дмитро Іванов називає зону АТО. А почалося все з Майдану, коли воїни-афганці створили свою 8-у сотню. Перші побратими вирушили на передову в травні, у червні там був уже і Дмитро Іванов. Приїхали як добровольці, а потім вирішили залишитись у місті Старобільськ. Евакуювали мирне населення (до речі, за сприяння «Київпастрансу» та його тодішнього керівника Сергія Майзеля, котрий надав автобуси й водіїв. Є такий легендарний бусик «Богдан», на

Під час однієї зі спецевакуацій техніки почув іззаду, ніби щось тенькнуло. Стріляли у спину. Був у «броні», але врятувало те, що саме в мить пострілу трохи повернувся вбік, тож куля прошила бронежилет уздовж та вийшла з іншого боку.

– Туди я потрапив саме перед початком виведення наших військ, – розповідає Дмитро Іванов. – Хоча офіційно цією датою вважається 1989 рік, насправді техніку та особовий склад вивозили ще кілька років. Тобто роботи вистачало, адже ситуація була доволі складною й навіть виведення радянських військ не сприяло мирному врегулюванню конфлікту з душманами…

1992 року почалася війна в Таджикистані. Постійні прориви через кордон, бої з прикордонниками в районі річки Пяндж.

– У цьому районі була значна концентрація військ. І це зро-

якому, немов на літаку-винищувачі, вибито сто зірочок, що символізують кількість поїздок у зону АТО по мирних мешканців).

– На cході України воював у батальйоні «Айдар». Вів бойові дії в Луганській області, у містах Щастя, Старобільськ, у селі Половинкине. Наш підрозділ здійснював спецевакуацію бойової техніки та боєприпасів. Адже під час відступу регулярні війська іноді залишали все: склади зі снарядами, БТРи, танки. Ми ж мали переправляти все це в безпечне місце, щоб не дісталося противнику, – веде далі Дмитро.

Під час однієї операції неподалік Щастя потрібно було вивезти на нашу територію арсенал зі 100 тоннами боєприпасів. Попросили в місцевого фермера вантажний ЗІЛ, який найбільше підходив для евакуації снарядів і мін. Першу ходку зробили без проблем: завантажили, вивезли, потім ще. Але щойно від’їхали від капоніра метрів на 250-400, пролунав потужний вибух. Склад з боєприпасами злетів у повітря: стовп метрів з 200 суцільного вогню. Проте довелося їхньому підрозділу не тільки бойову техніку та боєприпаси евакуювати. І диверсантів вони теж затримували.

– Пригадую, підійшов до нас місцевий хлопчина й повідомив, що за нами спостерігають у бінокль незнайомці. Ми їх обійшли, почали спілкуватись. Вони твердили, що є українськими бійцями, але жодних документів не мали. В обоймі пістолета ми виявили броньовані триколірні кулі російського виробництва. Коротко провели допит й одразу передали в сектор А, – пригадує майор Іванов. Таких історій на його пам’яті чимало. Деколи буквально міліметри відділяли від смерті. Під час однієї зі спецевакуацій техніки почув іззаду, ніби щось тенькнуло. Стріляли у спину. Був у «броні», але врятувало те, що саме в мить пострілу трохи повернувся вбік, тож куля прошила бронежилет уздовж та вийшла з іншого боку. Схоже, стріляв не снайпер, бо той поцілив би. Точку, звідки стріляли у Дмитра, його товариші вже за кілька хвилин знищили з кулемета. У грудні 2014-го захворіла й померла його мама. А дружина в цей час народила третю дитину. Їй було складно самій із малечею.

– Довелося демобілізуватись. Я постійно приїжджаю в зону АТО, на передову, але вже як волонтер. Востаннє був кілька тижнів тому у 81-й бригаді. Нині там хлопці готуються до зими, утеплюють бліндажі. Переважно возимо їм труби, обігрівачі, плити, – пояснює Дмитро. Сьогодні він як юрист та адвокат консультує й захищає демобілізованих та їхні родини, яких спіткало лихо.

У гімназії №178, що в Солом’янському районі, відкрили меморіальну дошку на честь випускника цього навчального закладу Віктора Вишкварка, який загинув у зоні АТО, захищаючи Україну від російських окупантів.

В урочистій церемонії взяли участь рідні загиблого бійця, зокрема його брат Сергій, котрий нині служить у 95-й аеромобільній бригаді Збройних сил України, а також представники Спілки ветеранів АТО Солом’янського району, учні гімназії, громадські активісти та мешканці району.

– Вітя, звичайний київський хлопець, пішов на війну добровольцем, – каже однокласник героя, колишній народний депутат України, голова творчого об’єднання «Остання барикада» Олесь Доній. – Поховали його в Києві, на Совському кладовищі. Віктор Вишкварко народився 18 серпня 1969 року в Києві. Служив старшим майстром у 128-й окремій гірсько-піхотній бригаді (Мукачеве). Загинув 8 вересня 2015 року від смертельного поранення в голову в результаті бойової сутички на блокпості з розвідувальною групою супротивника. Уночі російські диверсанти спробували прорватися в урочищі Шаров-Кут поблизу села Сизе (Станично-Луганський район). Тоді під час бою загинули двоє наших бійців – Віктор Вишкварко та Павло Дурунда із Закарпаття. Указом Президента України від 16 січня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Віктор Вишкварко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Кияни-учасники АТО отримають кошти на складне протезування Фото Олексія ІВАНОВА

Депутати внесли зміни до рішення Київради «Про надання додаткових пільг та гарантій учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей». До відповідного рішення додали пункт про надання коштів на стаціонарне лікування киянам – учасникам АТО. Згідно із документом, кошти виділятимуться на придбання лікарських засобів та медичних виробів при лікуванні у стаціонарних умовах, ендопротезуванні, слухопротезуванні, протезуванні ока. Розмір фіндопомоги на стаціонарне лікування визначається комісією в кожному конкретному випадку та не може перевищувати 900 розмірів встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для отримання коштів на стаціонарне лікування слід подати заяву, до якої додати копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію документів про участь в антитерористичній операції та довідку із закладу охорони здоров’я про необхідність стаціонарного лікування, в якій зазначено суму витрат на лікування.

ситуація

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

19

Чому проблема лампочки усім «до лампочки»? Микола ПАЦЕРА

Тисячі відпрацьованих люмінесцентних ламп і термометрів, що містять небезпечну ртуть, потрапляють до смітників та в землю, отруюючи навколишнє середовище. Але утилізувати їх пересічному громадянину практично неможливо… Нещодавно зіштовхнувся з маленькою побутовою проблемою: енергозберігаючі лампи, що служили мені вірою і правдою три роки, перегоріли. Як законослухняний громадянин, який розуміє, що в цих приладах міститься ртуть, небезпечна для людини і навколишнього середовища, вирішив спочатку дізнатися, як взагалі їх утилізують. Але виникло питання: хто у нашому великому місті займається цією справою? Оскільки сміття в будинку прибирає ЖЕК, то й вирішив звернутися туди. На мій телефонний дзвінок майстер Олена Петрівна категорично заявила, що їхня організація ніколи не займалася збором та утилізацією ламп, градусників та інших приладів, що містять шкідливі метали. І дуже попросила не викидати лампочки у сміттєпровід, щоб не наробити лиха в будинку та не заподіяти шкоди здоров’ю двірника. Бо вже були такі випадки чи то через незнання мешканців, чи зі злого умислу… Наслухавшись страшилок, зателефонував до магазину «Епіцентр», в якому, до речі, купляв ці лампи. Там мені відповіли, що відпрацьованих ламп не приймають. У кінці травня магазин проводив разову акцію: «Принеси лампу, що перегоріла, і отримай 15-відсоткову знижку на покупку нової світлодіодної». Але бажаю-

чих скористатися такою послугою виявилося небагато. Для певності обдзвонив ще кілька магазинів електроприладів – відповідь була однозначна: «Ламп на приймаємо». Вирішив звернутися до санстанції. У Святошинській районній СЕС порадили звернутися до міської. А там, дізнавшись, що я журналіст і хочу не лише здати лампи, а й написати про проблему їх утилізації, порадили направити офіційний запит. Згадавши, що мій товариш Сергій працює електриком на двох солідних фірмах – у Національній телекомпанії України та в

відпрацьовані освітлювальні прилади передаємо нашим партнерам. Клієнтів останнім часом побільшало, оскільки у багатьох ламп закінчується термін експлуатації і вони перегорають, або ж люди переходять на більш економні світлодіодні лампи… Компанія «Екоцентр» теж приймає відпрацьовані лампи тільки від юридичних осіб за ціною від 3,80 до 8 грн.

– Маємо своє переробне підприємство, – розповів комерційний директор Ігор Сумер. – Там із ламп вилучають пари ртуті, охолоджують їх азотом і зберігають у спеціальному відстійнику. Раніше

Згідно з чинним законодавством, за недотримання вимог щодо поводження з небезпечними відходами на фізичних осіб накладаються штрафи у розмірі від 340 до 1360 грн, а на посадових осіб і громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 850 до 1700 грн. Рахунковій палаті, звернувся за порадою до нього, а ще запитав, куди вони дівають відпрацьовані лампи. Товариш повідомив, що в обох «конторах» лампи здають комірникам, а ті передають далі на утилізацію спеціалізованим фірмам. І порадив пошукати контакти в інтернеті. Першим на очі потрапило ТОВ «Демікон». Його директор Лідія Яковлєва розповіла, що їх фірма приймає енергозберігаючі лампи, що містять пари ртуті, лише від юридичних осіб. Беруть за кожну лампочку від 5 до 5,5 гривень, а потім частину цих коштів сплачують підприємству, яке направляє їх на утилізацію.

– Раніше ми самі займалися утилізацією, але кілька років тому закінчився строк ліцензії, – зауважує Лідія Яковлєва. – Тепер

переробкою ртуті займалося єдине в Україні підприємство «Микитртуть», яке знаходиться в Горлівці. Воно мало печі для переплавки ртуті, приймало такі «відходи» з усієї країни. Тепер місто перебуває

на окупованій території, тож не можемо направляти туди свою ртуть. От і чекаємо, доки Міністерство екології та природних ресурсів вирішить цю проблему. Та для початку слід хоча б організувати збір відпрацьованих люмінесцентних лампочок та ртутних термометрів у населення, бо, як мені відомо, ця проблема в Києві також не вирішена. То куди ж справді приткнути відпрацьовані лампи та термометри жителям столиці? Із цим запитанням я потурбував голову постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтина Ялового. Він делікатно «переадресував» мене до начальника управління екології

КОМПЕТЕНТНО Іван ВАСИЛЕНКО, кандидат медичних наук: – Ртуть відносять до речовин найвищого класу небезпеки – лише один грам здатен призвести до забруднення понад 3 300 000 куб. м повітря. Її пари можуть завдавати шкоди людині протягом кількох років. Головна ж небезпека ртуті в тому, що, потрапивши до організму людини, вона акумулюється в ньому, залишаючись там на все життя, уражаючи при цьому центральну нервову систему, печінку, нирки, дихальні шляхи. Дію отрути можна відчути одразу, а через годину-півтори дошкулятиме сухість у роті, підвищиться температура, знобитиме. Пари ртуті, якої в термометрі міститься 2 грами, а в лампі – від 4 до 70 міліграмів, залишають важкі сліди отруєння, особливо у дітей. Якщо вони потрапляють у легені протягом декількох тижнів, можливі летальні наслідки.

та збереження навколишнього середовища міськадміністрації Андрія Мальованого, а той порадив звернутися до начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Романа Ткачука, котрий «відрядив» на відповідь свого підлеглого – командира аварійно-рятувальної служби Дмитра Піхала. Той розповів, що вони також не приймають ртутних електроприладів, а виїжджають лише на виклики, коли їх розбили, скажімо, в кімнаті, та є потреба провести демеркуризацію.

– Прийманням ртутних електроприладів від населення повинне займатися ПАТ «Київспецтранс», котре має необхідні контейнери, – зауважив Дмитро Піхало. Телефони, вказані на офіційному сайті «Київспецтрансу», вперто мовчали. І лише «загальний» телефон приємним жіночим голосом відповів, що вони цим питанням не займаються: «Тверді, рідкі й габаритні відходи – будь ласка, а от шкідливі – вибачайте!». Як кажуть, коло замкнулося. Довелося попросити товаришаелектрика, щоб він здав мої лампи разом зі «своїми», що перегоріли на підприємстві, комірникам. А куди ж подінуть свої небезпечні лампи тисячі киян? Правильно, викинуть на смітник!

ПИТАННЯ РУБА

Київські ТЕЦ: чи замінять газ вугіллям? Олег ПЕТРЕНКО

Лист від керівництва «Київгазу» до прем’єрміністра України Володимира Гройсмана з позначкою «Терміново», що потрапив у ЗМІ, став загадкою для багатьох. У ньому прогнозовано важкі економічні наслідки для компанії в разі переведення столичних ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 з опалення газом на вугілля. Проте більшість оглядачів вважають, що розгадка є банальною: підприємство просто натякає на потребу в черговому підвищенні тарифів. «Вечірка» взялася дослідити, чи можлива така перебудова станцій і які її плюси та мінуси. Керівники ПАТ «Київгаз», посилаючись на інформацію «Київенерго», пишуть, що буцімто існує план переведення столичних ТЕЦ з газу на альтернативні види енергії – мазут і вугілля. Вони підрахували, що в разі зменшення об’ємів транспортування газу цим підприємствам на 50% лише за один опалювальний сезон «Київгаз» утратить 112,7 мільйона гривень доходу. Відтак, ідеться в листі, це призведе ледь не до банкрутства компанії. Закінчується послання прохан-

ням… «створити чіткі умови врегулювання тарифу для стабільної діяльності газової галузі столиці». «Київенерго» можна зрозуміти, адже ця компанія вже майже рік у борговій газовій кабалі: за дорогий газ вона винна мільярди «Нафтогазу», а за його транспортування – понад п’ятдесят мільйонів самому «Київгазу». Крім того, головний акціонер «Київенерго» – «ДТЕК» – володіє, зокрема, й антрацитними шахтами, тобто має власне вугілля.

– ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 нині технічно не готові палити вугілля. Для цього треба здійснити

перепроектування та реконструкцію станцій і їхніх енергоблоків, – заявив «Вечірці» виконавчий директор «Київенерго» Юрій Магера. – У ТЕЦ-5 географічно ніде зберігати вугілля, а тим паче відпрацьовані шлаки. На цих станціях мазут можна спалювати тільки як резервний вид палива в разі перебоїв із постачанням газу, аби не розморозити систему. Щоправда, після наполегливого допитування пан Магера таки визнав, що в перспективі є можливість замінити газ вугіллям. Мовляв, для цього потрібні два-три роки та інвестиції в модернізацію й екологічні заходи з очищення викидів у повітря.

– Обговорюється проект будівництва двох вугільних блоків на ТЕЦ-6 потужністю 300 мегават. Наразі триває його технічне опрацювання. Але якою буде його подальша доля, не можу сказати, – зазначив Юрій Магера. Чи з’являться якісь переваги для киян після переобладнання ТЕЦ? Річ у тім, що у столиці наявні різні тарифи: 8% містян (270 тисяч мешканців 1036 будинків із частини Дарницького та Дніпровського районів), помешкання яких обігріває Дарницька ТЕЦ-4 (ТОВ «Євро-Реконструкція»), сплачують на

двісті гривень за гігакалорію тепла та на десять гривень за кубометр гарячої води менше, ніж 92% киян, котрим воду й батареї гріє ПАТ «Київенерго». Хоча ТЕЦ-4 лише частково використовує вугілля. Про занепокоєння столичних екологів забрудненням довкілля від «газо-вугільної» Дарницької ТЕЦ «Вечірка» докладно писала 13 жовтня ц.р. У листопаді Держекоінспекція м.Києва має здійснити комплексну перевірку ТОВ «Євро-Реконструкція», що експлуатує цю ТЕЦ. При КМДА створено робочу групу, яка спільно з екологами провела вже кілька засідань для пошуку оптимального розв’язання проблеми. Фахівці твердять, що з переведенням ще двох ТЕЦ на вугілля головний біль у міської влади посилиться втричі. Так, існують сучасні системи фільтрації та сіркоочищення для вугільної енергетики. Але чи не підвищить вартість такої модернізації тарифи ще більше, ніж ціна на газ? Крім того, для переобладнання ТЕЦ потрібна воля державних органів, адже Україна ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, що передбачає припинення до 2050 року використання в енергетиці вугілля як основного джерела викидів парникових газів.

20

cуспільство

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

Як народжуються образи Іконописець повинен не лише знати церковні канони, а й молитися тому, кого він зображує Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

«Дивосвіт лаврських майстерень» – так називалася православна виставка, яка нещодавно завершилася у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Майстри пензля представили близько 60 ікон, створених у стилі українського бароко та класичного канонічного письма. У чому ж секрет цієї незвичайної творчості? Побутує думка, що церковні образи виглядають надто нереалістичними: мовляв, у них замало, так би мовити, людяності. Чому ж святі лики доволі часто не відповідають стандартним уявленням про красу обличчя, що милує око?

– У святому образі художник виражає небесний світ, а не прагне показати свою індивідуальність, якій властиві різні пристрасті, – розповідає член Спілки художників України, іконописець Віра Лозовська. – Цим святий образ відрізняється від художнього, створеного творчою фантазією. Якщо картина – це засіб для спілкування з автором, його ідеями та переживаннями, то ікона – міст між Небесним Отцем і земними дітьми. Святе зображення покликане не нагадувати про земне, а переносити у світ духовний. Завдання ікони – направити людську природу на шлях її преображення, освячення. Саме тому авторство іконописця навмисно приховується, а сама ікона не підписується...

Під час нашої розмови Віра зізналася, що до іконопису її привів Божий промисел, а не власне бажання. Навчаючись у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, дівчина мріяла стати художником. Коли ж студентів розподіляли по різних творчих майстернях, потрапила до народного художника України Миколи Стороженка.

– Тоді я погано уявляла, що відбувається у самій майстерні монументального і храмового живопису, – пояснює художниця. – Моє знайомство з іконописом розпочалося з підготовки дошки, яку потрібно було покривати розчином гарячого желатину з водою, та наклеювання лляного полотна – паволоки. Також нас учили робити левкас – ґрунт із суміші крейди та тваринного клею». «Левкасити» паволоку слід у 12-16 шарів, причому на висихання кожного потрібно від 40 хвилин до 48 годин. Ікона, створена за допомогою такої складної техніки, виглядає доволі живою... У майстерні майбутні іконописці готували фарби з натуральних пігментів і вивчали багатовікову технологію жовткової темпери, що передається із покоління в покоління, залишаючись незмін-

ною. Секрет цього стародавнього живопису – у використанні яєчного жовтка, що є природною емульсією. Під час змішування з пігментами і водою утворюється матеріал, що швидко сохне. Пігменти для темпери треба ретельно очищати від водорозчинних солей та інших шкідливих домішок, які руйнують емульсію. Найскладніший етап навчання був пов’язаний із сусальним золотом – надзвичайно тонкими листками справжнього золота. Тому учні спочатку тренувалися на простій поталі (тонких листках фольги) і вивчали канони іконописання.

– Моя перша ікона – точна копія давньоруського образа архангела Гавриїла. Учитель показував мені кожен крок, починаючи з того, як правильно класти мазок, – продовжує Віра Лозовська. – Я покрила німб акриловою фарбою, оскільки тоді ще не вміла класти поталь. Пам’ятаю, як ми вчилися робити іконостас. У нас не було справжнього об’єкта, тож аби навчитися компонувати іконостас як єдиний ансамбль ми малювали його на стіні, на крафті (спеціальному папері) фарбою, з усіма різьбленими візерунками у реальному розмірі: висота – три метри, довжина –

ДО РЕЧІ Як дізналася «Вечірка», сьогодні свій талант художниця реалізовує у знаменитих майстернях, заснованих легендарним українським іконописцем Іваном Їжакевичем. Його справу, розпочату ще понад сто років тому, продовжують сучасні художники, випускники Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, члени Спілки художників України. Завдяки їхнім зусиллям створено творче об’єднання «Лаврські художні майстерні імені Івана Їжакевича».

шість. Потім готували картони (малюнок у повний розмір) ікон та кольорові ескізи. Лише після такого тривалого підготовчого процесу можна було робити ікони на дошках. Пізніше у нашій майстерні з’явився справжній навчальний дерев’яний іконостас аж до самої стелі. У майстерні храмового живопису також вивчають технологію барокового олійного іконопису. Віру найбільше приваблює саме

жовткова темпера та візантійська ікона – у цій техніці вона і працює. Святі образи пишуться по-різному: то швидше, то повільніше. Все залежить від розміру та складності композиції. Але точно ніколи не пишуться без молитви. Як стверджує сама художниця, атеїст ніколи не зможе стати іконописцем. Адже кожна ікона – особиста зустріч майстра пензля з тим, кого він зображує – Ісуса Христа, Богородицю, архангелів чи святих.

ІНІЦІАТИВА

Світ потребує ебує нових фінансових інструментів кращої якості Єдина наднаціональна валюта – панацея від світової кризи Віктор ПАВЛОВ

Глобальна криза поступово охоплює світову фінансово-економічну систему. Щоб протистояти їй, необхідно вживати непопулярних заходів, шукати нові альтернативні рішення. Прикметно, що серед пропонованих варіантів важливе місце займає новаторська пропозиція – створити єдину всесвітньо наднаціональну валюту. Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв запропонував глобальний і сміливий проект. На його думку, єдина валюта повинна стати найкращим консолідуючим засобом для всіх держав, у той же час її головною перевагою буде незалежність від політичних чинників. Уперше Назарбаєв озвучив свою ідею на бізнес-форумі в Делі (Індія) сім років тому. Наднаціональну світову валютну систему, за його словами, доцільно розробити як універсальний засіб від глобальної економічної кризи. У своєму виступі Президент Казахстану акцентував увагу на тому, «щоб ми мали абсолютно справедливу світову валюту і не з од-

ним емітентом, як це нині відбувається. Країни світу повинні домовитися про те, щоб створити всесвітню дохідну одиницю для обміну товарами, яка була б прийнята ООН і контролювалася відповідними комісіями». Для того, щоб цей механізм можна було реалізувати на практиці, крім схвалення ООН, єдина валюта має бути затверджена Законом «Про світову валюту», підписаним більшістю країн світу, – переконаний Назарбаєв. За його словами, на цьому ринку повинні бути категорично виключені будьякі привілеї для окремих груп емітентів світової валюти. Така система могла б стати основою для створення першої в історії людства абсолютно законної і легітимної світової валютної одиниці. Обов’язковими умовами для такої одиниці повинна бути наднаціональність, безготівковість, стабільність, а її курс не повинен залежати від коливань світових валют. З таким посилом глава Казахстану виступав на Генеральній Асамблеї ООН минулого року і запропонував країнамучасницям об’єднатися з єдиною метою – перемогти загальносвітову кризу. На його думку, до сторіччя ООН потрібно

розробити План Глобальної Стратегічної Ініціативи-2045, вдосконалити існуючі міжнародні механізми, до них додати нові та зробити реально діючу систему в сучасних умовах. Економічну і соціальну раду ООН Назарбаєв запропонував перетворити на Раду Глобального Розвитку. Склад Ради передбачається розширити, включивши до неї разом із обраними Генеральною асамблеєю ООН державами-учасницями всіх керівників спеціалізованих установ ООН, у тому числі й Міжнародного валютного фонду (МВФ). Даному органу відводяться функції глобального економічного регулятора, на нього покладаються обов’язки щодо реалізації міжнародних проектів, які будуть опорними точками економічного зростання. Це, на думку автора проекту, має істотно знизити ризик глобальних криз, а також забезпечить відповідальну поведінку держав з питань національної економічної і соціальної політики.

– Світові потрібні фінансові інструменти нової якості, – резюмував президент Казахстану. – Необхідно об’єднати зусилля країн-членів ООН з розробки наднаціональної світової валюти.

Роберт Манделла, відомий вчений, експерт, лауреат Нобелівської премії з економіки визнав, що проект вартий уваги: – Я згоден із президентом Назарбаєвим щодо його заяви, він на правильному шляху. Що стосується керівних принципів щодо глобальної валюти, існують різні підходи і системи. Є підхід регіоналізації, за яким можна створити власну валюту в Європі, можна створити азіатську або африканську валюту. Даним підходом варто скористатися, якщо глобальний підхід не спрацює. Своїми думками про розробку нової валюти і на її підтримку поділився лауреат Нобелівської премії з економіки Едмунд Фелпс: – Немає сенсу мати у світі більше, ніж 90 валют, – підкреслив він. – І ця ідея виглядає дуже добре. Процес створення нової світової валюти вимагає відпрацювання, потрібно продумати механізми, які зроблять нову валюту більш стабільною. Таким чином, отримавши схвалення на міжнародному рівні та підтримку всесвітньо відомих вчених, новаторська пропозиція казахстанського лідера має місце бути і найближчу перспективу впровадження в життя.

спорт-тайм 21

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

П‘ятиборець Павло Тимощенко:

новини

«Від Олімпіади в Ріо-де-Жанейро у мене неоднозначні враження» Олександр ПИРЛИК, Олена КОТЛЯР

Найбільший внесок до медального заліку української збірної на Олімпіаді-2016 в Ріо зробили саме спортсмени-кияни – 7 нагород із 11-ти. «Вечірка» не могла оминути представника одного з «універсальнішого» виду спорту – п’ятиборства, срібного призера, учасника трьох Олімпіад «динамівця» Павла Тимощенка.

– З чого для вас розпочався шлях у спорт?

– Тато працював тренером, тому в спорт я потрапив достатньо рано. Але саме в п’ятиборство я прийшов у 12 років, до того займався плаванням і тенісом.

– І коли ж зрозуміли, що спорт – це серйозно і надовго?

– Мабуть, коли почав займатися п’ятиборством. Мені подобалось виступати на змаганнях, здобувати медалі, тож як тільки з’явилися перші досягнення, зрозумів – це моє.

– А в дитинстві ким мріяли стати?

– Було багато мрій, але коли розпочалися тренування, то усі задумки відкинув на другий план… Звичайно, зараз все частіше думаю про майбутнє, адже рано чи пізно активні виступи завершаться і потрібно бути готовим до цього «болісного переходу». Але наразі всі мої сили спрямовані на поліпшення спортивних досягнень. До речі, з приводу професійних спортсменів: я багато спілкувався з атлетами з інших країн, зокрема, членами фехтувальної збірної Франції. У переважної більшості з них є основна робота, а спорт – це як додаткова можливість заробітку, наче хобі.

– Ви учасник трьох Олімпіад, яка з них вразила найбільше?

– Найбільше враження на мене справила, мабуть, перша моя Олімпіада у Пекіні. Особливо запам’яталися волонтери і це невимовне бажання азіатів бути причетним до такого грандіозного свята. Волонтери були повсюди і завжди допомагали з будь-якими питаннями, навіть вночі. Олімпіада у Лондоні була дещо скромніша, але також досить непоганою. А ось від Ріо-де-Жанейро у мене далеко неоднозначні враження. З одного боку, Бразилія просто надзвичайна, зі своїм «святковим» менталітетом. А з іншого – досить бідна, навіть за нашими мірками, країна. Такий собі контраст. Коли ти їдеш в автобусі, а тебе через кожні 50 метрів охороняють військові або бачиш за вікном зубожілі будинки, важко скласти яке-небудь однозначне враження. Але в цілому мені дуже і дуже сподобалось, можливо через медаль (посміхається, – Авт.).

– Чи можете пригадати який-небудь курйоз з Олімпійських ігор?

–Звичайно! Їх було вдосталь. Розповім про два, що трапилися зі мною у Ріо. Під час конкуру, коли я був сконцентрований на змаганнях, зненацька на майданчику з’явилася чайка, вона так голосно кричала. І, що найголовніше, наче переслідувала мене – куди б я не повернув, вона завжди була на дорозі. Не знаю, чи було помітне на телетрансляції моє роздратування, але тоді в мене було величезне бажання встати з коня і прогнати птаха власноруч… І другий «форс-мажор» був пов’язаний з моїм пістолетом. За пару місяців до змагань він зламався, ми довго вирішували, як

вийти зі становища. Звичайно, у мене був запасний, але до нього потрібно було звикати. Тому тренери спробували відремонтувати його. Нам розповіли, яку деталь потрібно замінити і ми вирушили до спеціалізованого магазину. Розказали продавцю так би мовити «на пальцях», що нам потрібно. Але так сталося, що деталь не підійшла. Ми відразу ж повернулися до магазину і замінили її. На щастя, продавець погодився і дав нам іншу, яку

Мені дуже пощас­ тило з настав­ никами, кожен із них – професіонал із великої літери. Усі мої спортивні здобутки це і їхня заслуга також все-таки прилаштував мій тренер. Так я виступив зі своїм улюбленим пістолетом, який на Олімпіаді приніс мені «срібло».

– До речі, наскільки ви ретельно обираєте спортивний інвентар?

– Не те, щоб я дуже вибагливий, але в цьому плані я категоричний. Чесно кажучи, не дуже люблю змінювати щось. Як у нас часто буває. Наприклад, виділили величезну кількість коштів на спортінвентар, ми придбали все необхідне і потім чотири роки з цим виступаємо. Тому за цей час дуже звикаєш до речей. Але найбільш педантично ставлюсь до вибору пістолета і кросівок.

– Як проходять ваші тренування?

– Все залежить від календаря. Оскільки п’ятиборство – це літній вид спорту, тому основні навантаження у нас розпочинаються на початку весни. Ось, як виглядає мій середньостатистичний графік під час підготовки до серйозних змагань. Щодня у нас тренування з чотирьох дисциплін. Підйом о 7 ранку і поїздка в басейн. Ми тренуємося в басейні «Юність» (ШВСМ).

О 8.40 – сніданок, об 11.00 – фехтування або верхова їзда на кінно-спортивній базі «Динамо», потім обід, сон, а увечері «комбайн» (біг і стрільба), ОФП – це залежить від індивідуального плану кожного атлета, о 19.00 вечеря і відпочинок… Ось так, зазвичай, проходить робочий день.

– Ваш рецепт чемпіонства?

– Талант, працьовитість, віра у власні сили. Однак, все це потрібно спрямовувати у правильне русло, тому я б додав до цього ще й гарних тренерів. Мені дуже пощастило з наставниками, кожен із них – професіонал із великої літери. Усі мої спортивні здобутки це і їхня заслуга також.

– Чи залишилась ще якась спортивна мрія?

– Я здобув «срібло», тому очевидно, що мені ще є куди рости. Однак нагороди нагородами, але мені завжди хотілося показати свій максимум. Так складалося, що на тренуваннях я показував дуже хороші результати, а ось на змаганнях вони трохи «падали». Я постійно переживав з цього приводу. Зажди запитував себе, чому так трапляється? Тому, мабуть, це і є моя мрія – провести престижні змагання на найвищому рівні так, щоб в мене перед собою не виникало жодних питань.

– З тренуваннями й змаганнями зрозуміло. А як відпочиваєте?

– З обов’язкових у мене є один відпочинок – щосуботи у нас за планом сауна. Решта – за бажанням. Втім, зараз для мене найкращий відпочинок – це бути з сім’єю.

– Ви корінний киянин, яке місце ваше найулюбленіше в столиці?

– Раніше ми з батьками жили на Інститутській, тому я часто відпочивав у Маріїнському парку. Також дуже подобалась Паркова алея. В дитинстві я зі своїм молодшим братом часто робили там ранкові пробіжки. Але зараз Київ настільки змінився… Я не б не сказав, що у гіршу сторону, він просто стає дедалі сучаснішим, з’являються нові цікаві об’єкти, але особисто мені більше подобалося місто з мого дитинства.

КОМЕНТАР Ігор Панін, перший віце-президент Федерації сучасного п’ятиборства України: – П’ятиборство завжди було «традиційним» видом спорту в столиці. На жаль, найголовніша проблема зараз – відсутність спеціалізованої бази для тренувань. Навіть найкращі спортсмени повинні витрачати величезну кількість часу, аби дістатися на тренування. Разом із тим у Києві є колосальний тренерський потенціал. Успіх Павла Тимощенка – це приклад патріотизму і величезної сили волі. Хлопець, який юнаком прийшов до спортивної секції «Динамо» і сьогодні продовжує кар’єру в штатній спортивній команді Нацгвардії, є переконливим свідченням того, що досягти олімпійських вершин можна.

Як патрульні грали у футбол На київському стадіоні «Локомотив» провели футбольний турнір «Кубок захисника України». У ньому взяли участь збірна журналістів, команди патрульної поліції, полку «Дніпро-1» та батальйону імені Кульчицького. Саме бійці батальйону ініціювали збирання коштів на створення спортмайданчика для дітей у зоні АТО, адже малечі в селищі Комишуваха Луганської області навіть ніде поганяти м’яча. На облаштування там футбольного поля та дитячого майданчика потрібно близько 150 тис. грн. Під час турніру внески робили як гравці, так і глядачі.

– Якщо ми не зберемо сьогодні необхідної суми, збиратимемо далі: звернемося до громадських організацій, підприємців, – каже Ольга Витак, організатор благодійного турніру «Кубок захисника України». Учасник футбольного турніру Андрій Діжак додає: – Сподіваємося, зібраної сьогодні суми вистачить і ці гроші будуть використані за призначенням. Кубок по пенальті виграла команда полку «Дніпро-1».

У 13 школах оновлять спортивні зали й майданчики

П’ять спортивних майданчиків і вісім спортзалів загальноосвітніх навчальних закладів Деснянського району, згідно з розпорядженням КМДА, відремонтують та облаштують цього року за бюджетні кошти. Доки більшість шкіл очікують спортивного оновлення, деякі з них уже можуть похизуватися сучасними новинками. Днями у спеціалізованій школі №307 з поглибленим вивченням природничих наук відбулося урочисте відкриття нового комплексного спортмайданчика. Раніше там можна було грати лише в баскетбол, а зараз – і у футбол, і у волейбол, і навіть у флорбол (хокей з пластиковим м’ячем у залі).

– Уже десять років поспіль наші діти стають переможцями районного етапу міської спартакіади для учнівської молоді, тому такий мультифункціональний майданчик був украй потрібен, – прокоментувала подію директор школи Ірина Лапіка. – Нове поліуретанове покриття м’яке й комфортне, тому, сподіваюсь, оновлений майданчик допоможе покращити спортивні результати нашої шкільної команди. До речі, цим майданчиком зможуть користуватися не лише школярі, а й усі охочі. Ми не заперечуємо, якщо до нас приходитимуть тренуватися любителі спорту з нашого району. Головне, щоб це було цивілізовано, без вандалізму та в позаурочний час. Незабаром у мешканців Деснянського району з’явиться ще одне місце для занять спортом. Новий спортклуб розташований на вулиці Закревського, 9. Нині там триває капітальний ремонт зали, де юні спортсмени зможуть шліфувати свою майстерність із боксу, тхеквондо, важкої атлетики, акробатики, настільного тенісу тощо.

– Нарешті ми вийшли на фінішну пряму з оновлення вже 13-го спортклубу, – розповідає директор Центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Вікторія Башликова. – Капітальний ремонт спортзали виконується за графіком. Уже завершено заміну вікон, на черзі – внутрішні личкувальні роботи. Утім, проблемним залишається ремонт фасадної стіни. Новий клуб зможе прийняти понад 300 юних спортсменів.

22

афіша

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

Дітям

Кінопрем’єри «ДОКТОР СТРЕНДЖ»

ТЕАТР НА ЛИПКАХ

Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 30 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â ̳ñüêèé íåðîáà Äåíèñ ïåðåãàíÿº àâòîìîá³ëü ê볺íòà ³ çóïèíÿºòüñÿ â ïîêèíóòîìó ñåë³ äëÿ íåïåðåäáà÷åíîãî ðåìîíòó ìàøèíè. Âèÿâëÿºòüñÿ, ùîá ïîêèíóòè öå ì³ñöå, êîæíîìó ÷óæèíöþ äîâîäèòüñÿ çàïëàòèòè ñâîþ ö³íó ì³ñöåâîìó ÷àêëóíó. Ùå ñòðàøí³øîþ ö³íà áóäå äëÿ ãîëîâíîãî ãåðîÿ, â ÿêîãî çàêîõóºòüñÿ äî÷êà ÷àêëóíà.

29 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00 «Ìóçè÷í³ êëàñèêè-3», êëàñèê 3-é. Îïåðíà àáåòêà äëÿ ä³òåé òà ¿õí³õ áàòüê³â, àáî Ó ïîøóêàõ çàãóáëåíèõ íîò, 1 ãîä. 10 õâ.

30 æîâòíÿ (íä.) — 12.00, 15.00 «Á³ëîñí³æêà òà ñåìåðî ãíîì³â», áàëåò íà 2 䳿, Á. Ïàâëîâñüêèé, 1 ãîä. 45 õâ.

1 ëèñòîïàäà (âò.) – 12.00 «×åðâîíà øàïî÷êà», îïåðà íà 2 䳿, ë³áðåòî Ðîìàíà Ñìîëÿðà çà ìîòèâàìè êàçêè Øàðëÿ Ïåððî , àðàíæóâàííÿ Îëåêñ³ÿ Áàæåíîâà, 1 ãîä. 45 õâ.

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК

«АУДИТОР»

Êðà¿íà: ÑØÀ Ñòóä³ÿ: Marvel Studios Ðåæèñåð: Ñêîòò Äåðð³êñîí Ó ðîëÿõ: Áåíåä³êò Êàìáåðáåò÷, Ò³ëüäà Ñâ³íòîí, Ìàäñ ̳êêåëüñåí, Ðåé÷åë ÌàêÀäàìñ Òðèâàë³ñòü: 2 ãîä. 10 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 12 ðîê³â Âîñåíè 2016 Âñåñâ³ò Marvel ïðåçåíòóº íàéì³ñòè÷í³øîãî ñóïåðãåðîÿ - äîêòîðà Ñòåôàíà Ñòðåíäæà, ÿêîãî âò³ëèòü íà åêðàí³ õàðèçìàòè÷íèé Áåíåäèêò Êàìáåðáåò÷. Ñò³âåí Ñòðåéíäæ áóâ ìàéñòåðíèì õ³ðóðãîì, çàíàäòî çàêîõàíèì ó ñâîþ ðîáîòó ³ íåñê³í÷åííî âïåâíåíèì ó ñîá³. Ñòðàøíà àâòîêàòàñòðîôà, â ÿê³é, ç âèíè Ñò³âåíà, çàãèíóëà éîãî âàã³òíà äðóæèíà, ïîçáàâèëà ðóêè äîêòîðà êîëèøíüî¿ ÷óòëèâîñò³. Âòðàòèâøè ñåíñ æèòòÿ, ãåðîé â³äïðàâèâñÿ íà ïîøóêè çàñîáó çö³ëåííÿ ò³ëà ³ äóø³ ³ ÷åðåç áàãàòî ðîê³â ñòàâ îäíèì ç íàéìîãóòí³øèõ ìàã³â Çåìë³.

«ЧУНГУЛ» Êðà¿íà: Óêðà¿íà Ñòóä³ÿ: ÍÅÎ ÏÐÎÄÀÊØÍ Ðåæèñåðè: Â’ÿ÷åñëàâ òà Îëåêñàíäð Àëüîøå÷ê³í Ó ðîëÿõ: Áîãäàí Þñèï÷óê, Àííà Ãóëÿºâà, ³êòîð Äåìåðòàø, Ìèêîëà Îë³éíèê, Ãåîðã³é Ïîâîëîöüêèé, ͳíà Íàáîêà

Êðà¿íà: ÑØÀ Ñòóä³ÿ: Warner Bros. Pictures Ðåæèñåð: Ãåâ³í Î’Êîííîð Ó ðîëÿõ: Áåí Àôôëåê, Àííà Êåíäð³ê, Äæîí Áåðíòàë Òðèâàë³ñòü: 2 ãîä. 08 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Ñòð³÷êà ðîçïîâ³ñòü ³ñòîð³þ ìàòåìàòè÷íîãî ãåí³ÿ Êð³ñò³àíà Âóëüôà, ÿêèé ï³äðîáëÿº àóäèòîðîì äëÿ íàéá³ëüø íåáåçïå÷íèõ çëî÷èííèõ îðãàí³çàö³é. Êîëè éîìó íà «õâ³ñò» ñ³äຠâ³ää³ë ïî áîðîòüá³ ç³ çëî÷èíí³ñòþ ̳í³ñòåðñòâà ô³íàíñ³â íà ÷îë³ ç Ðåºì ʳíãîì, Êð³ñò³àí âèð³øóº çíàéòè ñîá³ çàêîíîñëóõíÿíîãî ê볺íòà ³ ïðîâîäèòü àóäèò â êîìïàí³¿ ç âèðîáíèöòâà íîâ³òíüî¿ ðîáîòîòåõí³êè, äå ñï³âðîá³òíèöÿ ô³íàíñîâîãî â³ää³ëó âèÿâèëà «íåñòèêîâî÷êó» â ì³ëüéîíè äîëàð³â. Àëå âàðòî Êð³ñò³àíó âçÿòèñÿ çà ðàõóíêè òà âèéòè íà ñë³ä çëî÷èíö³â, ÿê ïî÷èíàþòü ç’ÿâëÿòèñÿ æåðòâè.

КІНОТЕАТРИ

«Êè¿â», âóë. Â. Âàñèëüê³âñüêà, 19, òåë.: (044) 234-73-81, 234-33-80, www.kievkino.com.ua «Æîâòåíü», âóë. Êîñòÿíòèí³âñüêà, 26, òåë. (044) 417-27-02, www.zhovten-kino.kiev.ua «Óêðà¿íà», âóë. Ãîðîäåöüêîãî, 5, òåë.: (044) 279-67-50, 279-82-32, www.kino-ukraina.com.ua «Ê³íîïàëàö», âóë. ²íñòèòóòñüêà, 1, òåë. (044) 490-70-60, www.kinopalace.net «Ñ³íåìà-ѳò³ Êè¿â», ÒÐÖ «Îóøåí ïëàçà», âóë. Ãîðüêîãî, 176, òåë. (044) 230-72-30, www.cinemaciti.kiev.ua Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Áàòòåðôëÿé», www.kino-butterfly.com.ua: «Á³ëüøîâèê», âóë. Ãåòüìàíà, 6, òåë. (044) 200-90-10 «Óëüòðàìàðèí», âóë. Óðèöüêîãî, 1-à, òåë.: (044) 206-03-62, 206-03-70 «DeLuxe», âóë. Ãîðüêîãî, 50, òåë.: (044) 206-13-22, 206-13-24 Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Îäåñà ê³íî», www.kinoodessa.com: ÒÖ «Óêðà¿íà», ïðîñï. Ïåðåìîãè, 3, òåë: (044) 496-15-11, 496-15-51 ÒÖ «Êâàäðàò», áóëüâ. Ïåðîâà, 36, òåë: (044) 538-17-70, 538-17-71

Ведуча рубрики Оксана БАРКІНА

ТЕАТР РОСІЙСЬКОЇ Й Ї ДРАМИ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА Àäðåñà: âóë. Ìåæèã³ðñüêà, 2 Òåë: (044) 425-42-80, www.musictheatre.kiev.ua 27 æîâòíÿ (÷ò) – 14.00 «ßê êîçàêè çì³ÿ ïðèáîðêóâàëè», ìþçèêë-êàçêà íà 2 䳿, ²ãîð Ïîêëàä, ë³áðåòî Î.Âðàòàðüîâà òà Ã.Êîíüêîâî¿ çà êàçêîþ Î.Âðàòàðüîâà «Çì³þ÷êà-íåñì³þ÷êà», 1 ãîä. 30 õâ.

Театри

ТЕАТР ЗОЛОТІ ВОРОТА Àäðåñà: âóë. Øîâêîâè÷íà, 7-à Òåë. (044) 253-92-76 27 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Ïîòâîðà», Ìàð³óñ ôîí Ìàºðáóðã, ³ðîí³÷íà ïðèò÷à, 65 õâ., îáìåæåííÿ çà â³êîì: 16+ 28 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 «Â³ä÷óòòÿ çà ñò³íîþ: ñòàòåâèé ïåð³îä ëþäåé ñåðåäíüîãî â³êó», Àííà ßáëîíñüêà, 75 õâ., îáìåæåííÿ çà â³êîì: 18+ 29 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «ßÊ ÍÅ ÑÒÀÒÈ ÏÎÐÎÕÎÌ», Äüîðäü Øï³ðî, íàïåâíå êîìåä³ÿ, 80 õâ. îáìåæåííÿ çà â³êîì: 14+

ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Àäðåñà: âóë. Á. Õìåëüíèöüêîãî, 5 Òåë. (044) 234-42-23, www.rusdram.com.ua 29 æîâòíÿ (ñá.) – 12.00 «¹13 («Áîæåâ³ëüíà í³÷, àáî Îäðóæåííÿ ϳãäåíà»)», Ðåé Êóí³, êîìåä³ÿ íàøèõ äí³â ó äâîõ ä³ÿõ, 2 ãîä. 30 õâ.

29 æîâòíÿ (ñá.) – 18.00 «¯¿ áîæåâ³ëüí³ ÷îëîâ³êè» 29 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Çàïîâ³ò öíîòëèâîãî áàá³ÿ», Àíàòîë³é Êðèì, êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 30 õâ.

29 æîâòíÿ (ñá.) — 20.00 «Íàä ïð³ðâîþ â ... (Norway.

Today) », ²ãîð Áàóåðø³ìà, ñïåêòàêëü áåç àíòðàêòó, 1 ãîä. 20 õâ.

30 æîâòíÿ (íä.) – 18.00 «Ïðîùàëüíå òàíãî», òðàã³êîìåä³ÿ ó äâîõ àêòàõ, 2 ãîä. 30 õâ.

30 æîâòíÿ (íä.) – 18.00 «Íåíîðìàëüíà» 30 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Âèä ç ìîñòó», Àðòóð ̳ëëåð 30 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Äåðåâà âìèðàþòü ñòîÿ÷è», Àëåõàíäðî Êàñîíà, ñïåêòàêëü íà òðè 䳿, 2 ãîä. 35 õâ.

30 æîâòíÿ (íä.) – 20.00 «Äâîº, íå ðàõóþ÷è ñîáàêè (²ñòîð³ÿ ñîáàêè)» 1 ëèñòîïàäà (âò.) – 19.00 «Âèøíåâèé ñàä», Àíòîí ×åõîâ, êîìåä³ÿ â 4-õ ä³ÿõ, 3 ãîä. 15 õâ.

1 ëèñòîïàäà (âò.) – 20.00 «Edith Piaf: æèòòÿ â ðîæåâîìó ñâ³òë³», Îëüãà Ãàâðèëþê, 1 ãîä. 20 õâ.

Àäðåñà: âóë. Ëèïñüêà, 15/17 Òåë: (044) 253-62-19, www.tuz.kiev.ua 28 æîâòíÿ (ïò.) – 12.00 «Ìåíå ïðèñëàâ äîêòîð Õîó» , ñöåí³÷íà ðåäàêö³ÿ â³äîìî¿ ï’ºñè Â. óáñîíà «Òà, ùî ñòâîðèëà äèâî», 1 ãîä. 40 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 14-òè ðîê³â 29 æîâòíÿ (ñá.) — 11.00 «Êîðîëü Äðîçäîáîðîä», ìóçè÷íà âèñòàâà íà äⳠ䳿, Ãåéíö ×åõîâñüêè, 1 ãîä.

50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 7-ìè ðîê³â 29 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00 «Ìåíå çâàòè ϳòåð», ßí Ôð³äð³õ, ³ðîí³÷íà êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿, 1 ãîä. 50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 10-òè ðîê³â 30 æîâòíÿ (íä.) — 12.00 «×àð³âíà Ïåïï³», ìóçè÷íà âèñòàâà íà äⳠ䳿, Àñòð³ä ˳íäãðåí, 1 ãîä. 40 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 7-ìè ðîê³â 30 æîâòíÿ (íä.) — 12.00 «Ìåíå çâàòè ϳòåð», ßí Ôð³äð³õ, ³ðîí³÷íà êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿, 1 ãîä.

50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 10-òè ðîê³â 1 ëèñòîïàäà (âò.) — 11.00 «Òè îñîáëèâèé», Îëåíà Íåñì³ÿí, ìóçè÷íà êàçêà íà îäíó ä³þ, 1 ãîä., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â 1 ëèñòîïàäà (âò.) — 12.00 ««Ìåíå ïðèñëàâ äîêòîð Õîó» , ñöåí³÷íà ðåäàêö³ÿ â³äîìî¿ ï’ºñè Â. óáñîíà «Òà, ùî ñòâîðèëà äèâî», 1 ãîä. 40 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 14-òè ðîê³â

Àäðåñà: ïë. ²âàíà Ôðàíêà, Ç Òåë.: (044) 279-59-21, 279-71-01, www.ft.org.ua 27 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Ìàð³ÿ (Êîëè ðîçëó÷àþòüñÿ äâ)», âèñòàâà íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. Ïðèñâÿ÷óºòüñÿ âåëèê³é óêðà¿íñüê³é àêòðèñ³ Ìà𳿠Çàíüêîâåöüê³é, 1 ãîä. 15 õâ.

27 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Âåëèê³ êîìá³íàòîðè», Ä.×èðèïþê, Â.Þäîâ, çà ìîòèâàìè ðîìàíó «Äâàíàäöÿòü ñò³ëüö³â» ².²ëüôà òà ª.Ïåòðîâà, âèñòàâà íà 2 䳿, 2 ãîä. 30 õâ.

28 æîâòíÿ (ïò.) — 19.00 «Ãðåê Çîðáà», ï’ºñà ³òàë³ÿ Ìàëàõîâà òà Àíàòîë³ÿ Õîñò³êîºâà çà ìîòèâàìè ðîìàíó «ß, Ãðåê Çîðáà», òåàòðàëüíèé ðîìàí íà äⳠ䳿, 3 ãîä.

28 æîâòíÿ (ïò.) — 19.00 «Ñêëÿíèé çâ³ðèíåöü», âèñòàâà íà 2 䳿, âåëèêà äðàìà ìàëåíüêî¿ ñ³ì’¿, 2 ãîä. 15 õâ.

29 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Ñàìîòíÿ ëåä³», âèñòàâà éäå áåç àíòðàêòó, 1 ãîä. 50 õâ.

30 æîâòíÿ (íä.) – 12.00 «Íàòàëêà Ïîëòàâêà», ²âàí Êîòëÿðåâñüêèé, óêðà¿íñüêå ìóçè÷íî-äðàìàòè÷íå ðîêîêî, íà 2 䳿, 2 ãîä. 15 õâ.

30 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Íàçàð Ñòîäîëÿ», Òàðàñ Øåâ÷åíêî, ëèöàðñüêà áàëàäà íà äⳠ䳿, 2 ãîä.

Àäðåñà: âóë. Ãðóøåâñüêîãî, 1-à Òåë: (044) 278-58-08, www.akadempuppet.kiev.ua 29 æîâòíÿ (ñá.) – 11.00 «Çîëîòå êóð÷à», Â. Îðëîâ, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 29 æîâòíÿ (ñá.) – 13.00 «×åðâîíà øàïî÷êà», ª. Øâàðö, 50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â 29 æîâòíÿ (ñá.) – 15.00 «Ê³ò ó ÷îáîòÿõ», Þ. ѳêàëî, Ø. Ïåððî, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 29 æîâòíÿ (ñá.) – 17.00 «Çîëîòèé êëþ÷èê», Î. Òîëñòîé, 65 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 30 æîâòíÿ (íä.) — 11.00 «Êîòèê òà ϳâíèê», Ã. Óñà÷, Ñ. ªôðåìîâ, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 30 æîâòíÿ (íä.) — 13.00 «Ñîëîì’ÿíèé áè÷îê », Ñ. Öèï³í, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 30 æîâòíÿ (íä.) – 15.00 «Ê³ò ó ÷îáîòÿõ», Þ. ѳêàëî, Ø. Ïåððî, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 30 æîâòíÿ (íä.) — 17.00 «Êîòèãîðîøêî», Ã. Óñà÷, 50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â

ЦИРК Àäðåñà: ïë. Ïåðåìîãè, 2 Òåë: (044) 486-39-27, www.circus.kiev.ua 29 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00, 16.00, 30 æîâòíÿ (íä.)

— 12.00, 16.00 Ïðîãðàìà «Åêñòðèì àðåíà», ä³òÿì äî 4-õ ðîê³â âõ³ä áåçêîøòîâíî áåç íàäàííÿ â³ëüíîãî ì³ñöÿ

27 жовтня – 2 листопада

30 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Òåâ’º-Òåâåëü», ²ÄÅÎÏÎÊÀÇ ÂÈÑÒÀÂÈ, Ãðèãîð³é Ãîð³í, ïåðåêëàä Ì. Çàðóäíîãî, ï’ºñà íà äⳠ䳿 1989 ð³ê, 2 ãîä. 30 õâ.

1 ëèñòîïàäà (âò.) – 19.00 «Íà ïîë³ êðîâ³», ³íñöåí³çàö³ÿ Þð³ÿ Ðîçñòàëüíîãî çà ìîòèâàìè äðàìàòè÷íèõ ïîåì Ëåñ³ Óêðà¿íêè, âèñòàâà íà äⳠ䳿, 1 ãîä 50 õâ.

1 ëèñòîïàäà (âò.) – 19.00 «Íåçð³âíÿííà», ϳòåð Êâ³ëòåð,ïåðåêëàä ç àíãë³éñüêî¿ Ñåðã³ÿ Áîðùåâñüêîãî, êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 30 õâ.

2 ëèñòîïàäà (ñð.) – 19.00 «Ñàíàö³ÿ», Âàöëàâ Ãàâåë ïåðåêëàä Þð³ÿ Âèííè÷óêà , âèñòàâà íà äⳠ䳿, 2 ãîä.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Àäðåñà: âóë. Âîëîäèìèðñüêà, 50 Òåë. (044) 455-90-87 27 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Æ³çåëü», Àäîëüô Àäàí, áàëåò íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 05 õâ.

29 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00, êîíöåðò Óêðà¿íñüêîãî àêàäåì³÷íîãî ôîëüêëîðíî-åòíîãðàô³÷íîãî àíñàìáëþ «Êàëèíà», 2 ãîä.

30 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Äæàíí³ Ñê³êê³», Äæàêîìî Ïó÷÷³í³, êîì³÷íà îïåðà íà îäíó ä³þ, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìîâîþ, 1 ãîä., «Ñëóæíèöÿ-ïàí³», Äæîâàíí³ Áàòò³ñòà Ïåðãîëåç³, êîì³÷íà îïåðà íà îäíó ä³þ, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìîâîþ, 1 ãîä.

1 ëèñòîïàäà (âò.) – 19.00 «Äæàíí³ Ñê³êê³», Äæàêîìî Ïó÷÷³í³, êîì³÷íà îïåðà íà îäíó ä³þ, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìîâîþ, 1 ãîä., «Ñëóæíèöÿ-ïàí³», Äæîâàíí³ Áàòò³ñòà Ïåðãîëåç³, êîì³÷íà îïåðà íà îäíó ä³þ, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìîâîþ, 1 ãîä.

2 ëèñòîïàäà (ñð.) – 19.00 ªâãåí Ñòàíêîâè÷ ó ïðîåêò³ «ÒÐÈ Ñ», êîíöåðò íà äâà â³ää³ëè, 2 ãîä. 30 õâ.

ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР «БРАВО» Àäðåñà: âóë. Îëåñÿ Ãîí÷àðà, 79 Òåë: (044)486-40-22 29 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Íå òóðáóâàòè!»», ÷èñòî àíãë³éñüêà êîìåä³ÿ. Âîëîäàð ïðå쳿 Ëîóðåíñà Îë³â’º «Êîìåä³ÿ Ðîêó» – “Íå òóðáóâàòè!” (àíãë.

Out of Order) – ñâ³òîâèé õ³ò â³ä ³ñêðîìåòíîãî àíãë³éñüêîãî ìàéñòðà ôàðñó Ðåÿ Êóí³, ÿêèé óæå 25 ðîê³â íå ñõîäèòü ³ç òåàòðàëüíèõ ï³äìîñòê³â ïî âñüîìó ñâ³òó! Íà ï³âòîðè ãîäèíè âè çàòðèìàºòåñü â íîìåð³ øèêàðíîãî ãîòåëþ «Âåñòì³íñòåð» ðàçîì ³ç ñàìèì âèíàõ³äëèâèì äåïóòàòîì Àíã볿. ² îòóò ïî÷íåòüñÿ! Âàñ çàñòàëè ç íàï³âîäÿãíåíîþ ñåêðåòàðêîþ íà äèâàí³ é òðóïîì æóðíàë³ñòêè ó â³êí³? Ïðèïóñòèìî: íåïðèºìíî… À ÿêùî äâåð³ âèáèâຠ¿¿ íåíîðìàëüíèé ÷îëîâ³ê-ðîêåð? Îò öå âæå ñóìíî! Íó, à ÿêùî íà òë³ âñüîãî öüîãî íàñêî÷èòü âàøà ðåâíèâà äðóæèíà? Óñå, ñòðèáàºìî ç Á³ã Áåíà? Àëå í³! ̳ñòåð г÷àðä Ó¿ëë³ çíàéäå âèïðàâäàííÿ âñ³ì ëþäÿì, ïîä³ÿì ³ ïðåäìåòàì, êîòð³ îïèíèëèñÿ â éîãî íîìåð³ â íàñò³ëüêè íåâèçíà÷åíó ãîäèíó, êîëè â³í ñàì âçàãàë³-òî ïîâèíåí áóòè â ïàðëàìåíò³. Íåäàðìà æ â³í – ïîì³÷íèê ñàìîãî ïðåì’ºð-ì³í³ñòðà!

асорті 23

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

гороскоп

фотоконкурс «Вечірки» G «Київ – європейське місто»

календар

31 жовтня – 6 листопада

ОВНИ рухаються шаленим

Архімандрит Лаврентій (Віктор Живчик), благочинний Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря

темпом, на ходу «переформатовуючись», пристрасті сягнули градусу кипіння, жадання любові, сексу, романтики, дружби і…матеріальних благ змішалися в один клубок. Хочеться все і одразу, однак від вас це мало залежить.

ТЕЛЬЦІ, тема співпра-

ці з достойними партнерами – найактуальніша. Намагайтеся вписатися в досвідчену ділову команду, однак обираєте не ви, ініціатива належить іншій стороні, тож аби виграти конкурс, поводьтеся достойно, і вас запросять до співпраці.

БЛИЗНЮКИ одер-

тися, розважатися, забувши про докучливі проблеми. Сприймайте життя як театр, де можна блиснути акторським талантом, стати режисером красивого сценарію, де перевтілившись, зіграти цікаву роль.

ЛЕВИ,тиждень промайне

в ретроспективному ракурсі, вимагаючи доопрацювання незавершених справ. Озирніться назад, саме в родині йде внутрішній процес «перезавантаження» вас як сім’янина.

ДІВИ, проявляйте чесність,

благородство, свято оберігайте свій високий лідерський рейтинг у соціумі! Успішна перспектива самореалізації – це навчання, опанування освітніх царин, розширення кола знайомств.

ТЕРЕЗАМ море по

коліна: впливати на вас і диктувати свою волю неможливо. Ключова тема тижня – матеріальні здобутки, натискайте на трудові педалі та завзято заробляйте гроші. Побутових витрат передбачається чимало.

СКОРПІОНИ на

порозі нового життя, магія впливу надзвичайна. Однак всередині вас вирують карколомні емоції, руйнуючи впевненість у собі. Облиште бути на другорядних ролях, ви – перша скрипка в оркестрі!

СТРІЛЬЦІ

, живіть з повною самовіддачею, підводьте підсумки минулого року, виправляйте ляпсуси, кайтеся в гріхах. Коли жертвуєте собою, прощаєте людей за їхні капості, ви наповнюєтеся колосальною силою, головне – дати людям зрозуміти, що ви – пасажири одного потяга.

Просимо надсилати світлини в електронному форматі на адресу редакції: vk1906@ukr.net. У листі обов’язково повідомте (для редакції, в газеті не публікується) номер свого телефону.

прогулянки містом

Перейменовані вулиці У цьому році київська міська влада повернулась до відновлення історичної топоніміки столиці, і тому десятки вулиць, площ, проспектів, бульварів і провулків нашого міста змінили свою назву. Головна причина цього – боротьба з пережитками комуністичного минулого. «Вечірка» розпочинає розповідь про тих, на чию честь відбулося перейменування.

наказом фашистів вихованці Корчакового сиротинця вирушили у свій останній шлях. Корчак йшов попереду, тримаючи за руки хлопчика й дівчинку…

8 серпня 1942 року Корчак разом із дітьми увійшов до газової камери концтабору. На місці його смерті в Треблінці стоїть великий камінь. На ньому короткий напис: «Януш Корчак і діти».

Колишня вулиця Баумана у Шевченківському районі зараз носить ім’я Януша Корчака, лікаря, письменника, педагога – новатора. Навесні 1917 року воєнне лихоліття занесло Януша Корчака до Києва, де, крім діяльності військового лікаря, він опікувався створенням і відкриттям сирітського притулку для польських та українських дітей. Корчак пробув у Києві майже рік. Мешкав у підвальній кімнатці на вулиці Інститутській. Саме тут, у нас, у Києві, він писатиме свою найзнаменитішу педагогічну книжку «Як любити дітей». Це своєрідний підручник для батьків, у якому Корчак пояснював, як належить виховувати дітей. Особливе місце серед книжок Януша Корчака посідає дилогія «Король Мацюсь Перший» та «Мацюсь на безлюдному острові» (1923). Цей шедевр приніс Корчакові світову славу і зайняв достойне місце серед найкращих філософських казок світу. Коли гітлерівські війська увірвалися до Польші й окупували Варшаву, Корчак залишився зі своїми вихованцями у «Будинку сиріт». 6 серпня 1942 р. за

Ще одна з вулиць Шевченківського району, колишня Блюхера, названа на честь Ігоря Турчина. Заслужений тренер СРСР Ігор Турчин – ціла епоха в історії українського і світового гандболу. Вихованкам Турчина у 1960-х не було рівних серед ровесниць не тільки в Україні, а й у всьому СРСР. «Спартак» під керівництвом Турчина виграв 20 чемпіонатів СРСР і 13 кубків європейських чемпіонів. У 1971-1988 роках він тренував збірну Союзу, більшість гравців якої складали спартаківки. Команда двічі завойовувала звання чемпіонів Олімпійських ігор, бронзових призерів, двічі вигравала чемпіонати світу. За високі показники на міжнародній спортивній арені «Спартак» і його тренер були внесені до Книги рекордів Гіннеса. У 1992-1993 роках Ігор Євдокимович очолював ще й національну збірну вже незалежної України з гандболу і вивів її у фінал чемпіонату Європи.

замінник натурального продукту

кольорова гон- автоматичний чарна глина пістолет вирізнення складу в слові

стар. холодна зброя

КОЗЕРОГИ

, стати взірцевим другом — ось ваше завдання! Людина без відданих друзів, мов дерево без коріння. Нині Небеса транслюють сили через вірних побратимів по духу, наставляючи на путь істини.

порода великих собак

бойовий заклик

100м2

страва з тушкованого м’яса

зігріває жіночі руки

ВОДОЛІЇ , стартував

кар’єрний марафон (можлива зміна керівництва, спеціалізації, кадрові ротації), що зовсім не до снаги і створює дискомфорт. Нині на вас лежить місія відповідальності за долі багатьох людей, зробити це нелегко, але треба!

союз

захищає порт від хвиль

початок літочислення

цільова аудиторія (маркетинг)

смужка паперу у книзі

орган зору велетенська морська хвиля жіночий початок гігант, переможений Давидом (Бібл.)

РИБИ

, якщо вас турбує сенс буття, власна місія на цій Землі, з якою метою ви прийшли у цей буремний світ, що зрештою зробили доброго, заради блага людства, а де нагрішили, значить ви рухаєтесь правильним курсом. Астролог Любов ШЕХМАТОВА

свіже вино

дерево з жолудями бог сонця (міф) авто для перевезення пасажирів стрічка для оздоблення одягу телефонна станція

Склала Оксана БАРКІНА

РАКИ «приречені» коха-

Фото Олега СТЕЛЬМАХА

злетів до Сонця (міф.) священний птах стар. Єгипту

Сканворд «Вечірки»

жимі трудовою пристрастю і ризикують при безконтрольному розподілі сил згоріти, як свічка, на роботі, підірвавши здоров’я.

православний

27 жовтня – мучеників Назарія, Гервасія, Протасія і Келсія.

28 жовтня – преподобного Єфимія Нового, Солунського.

29 жовтня – мученика Лонгина, сотника, що при Хресті Господнім. Лонгин був одним із воїнів, які вартували на Голгофі під час розп’яття Ісуса Христа. Передання свідчить, що коли від пробитого боку Спасителя витекли кров і вода, то краплі впали на обличчя Лонгина, який страждав від більма на оці й Лонгин зцілився. У Євангелії сказано, що після смерті Господа Лонгин сказав, побачивши знамення в природі навколо: «Воістину, цей Чоловік був Син Божий!» Загинув як мученик у Кападокії.

30 жовтня – неділя дев’ятнадцята після П’ятдесятниці. Пророка Осії. Пророк Осія жив за вісім століть до Різдва Христового. Був дуже освіченою людиною. Одружився із блудницею, щоб показати, що любов Бога до народу незмінна, незважаючи на відступництво ізраїльтян. Книга пророка Осії входить у Писання Старого Завіту. В ній дається обітниця, що богообраний народ з часом доживе до своїх кращих часів — періоду Месії.

31 жовтня – апостола і євангелиста Луки.

1 листопада – пророка Іоїля.

2 листопада – великомученика Артемія.

Найвідоміший мудрець Мудрість царя Соломона ввійшла в легенди, йому приписувалися багато мудрих висловів і навіть цілі книги. Одного разу до нього прийшли дві жінки, які жили по сусідству й одночасно народили дітей. Дитина однієї з них уночі померла, і, помітивши це, жінка потихеньку підклала її сусідці, а собі забрала живу. Друга мати лише ранком помітила підміну. Дарма вона благала про повернення своєї дитини, мати мертвої дитини повторювала: «Ні, твій син мертвий, а мій живий». Вони стали перед царем. Той наказав розсікти дитину на дві половини, одну віддати матері, а іншу другій жінці. Тоді справжня мати сказала цареві, що вона згодна, щоб дитину віддали іншій жінці, тільки б не вбивали її, інша ж говорила: «Нехай же не буде ні мені, ні тобі — рубайте». Так цар довідався правду й велів віддати дитину рідній матері. Мудрість Соломонова привертала увагу не тільки його народу, а й царів інших країн: «Цар Соломон перевершував всіх царів землі багатством і мудрістю. І всі царі на землі шукали бачити Соломона, щоб послухати мудрості його, що вклав Бог у серце його» (ІІІ Цар. 10: 23). У роки свого царювання Соломон побудував храм Богові, Який дав йому велику премудрість. З приводу різних життєвих ситуацій цар Соломон давав мудрі поради. Наприклад: «Початок мудрості — страх Господній: нерозумні тільки нехтують мудрістю і наставляннями (Притч.

1: 7)»; «Запальний може зробити дурість, а розсудливі увінчаються знанням» (Притч. 14: 17–18), «Не товаришуй із гнівливим і не спілкуйся з людиною запальною (Притч. 21: 24); «Не будь між тими, що впиваються вином, між тими, що пересичуються м’ясом: тому що п’яниця й підлабузник зубожіють, і сонливість одягне їх в руб’я» (Притч. 23: 20–21). Притчі Соломона направляли життя людей тисячоліттями.

24

парк культури

Вечірній Київ | 27 жовтня 2016 року | №43 (19225)

Українська вищого ґатунку

Як добро і дружба перемагають зло У столичних кінотеатрах – прем’єра анімаційного фільму «Микита Кожум’яка». Вперше для маленького глядача зробили вітчизняний сучасний якісний мультфільм. Сценарій «Микити Кожум’яки» переміг у конкурсі Держкіно ще 2011 року, однак тоді для картини не змогли знайти повного фінансування. Робота над ним активізувалася 2015-го.

– Перший рік ми займалися сценарієм, а другий малювали, – розповідає режисер Манук Депоян. – У нас працювало понад 200 аніматорів, передусім українські, для багатьох з них це був перший серйозний досвід. Також залучали фахівців з Білорусі, Казахстану, Китаю, Франції, навіть Куби та Африки. Графіка дійсно справляє неабияке враження. Як дізналася «Вечірка», за рухи персонажів відповідав актор Віктор Андрієнко, який до того ж озвучував одного з найкумедніших персонажів – кажанчика Едді.

– Я допомагав створити психофізику героїв, показував аніматорам, як вони повинні рухатися, знімав навіть домашнє відео. Наприклад, є

у фільмі чотирирукий Таць, який в одному з епізодів заривається у землю. Зображав його двічі – спочатку одні дві руки, потім інші. Для мене головне, що картина вдалася: діти сміються, їм подобається Микита Кожум’яка та Едді, мій персонаж, – розповів актор. У стрічці йдеться про сина Кирила Кожум’яки Микиту. Він не такий сильний, як батько, але саме йому доведеться подолати дракона, що перевтілився у відьму, прагне повернути своє тіло та помститися. Микиті допомагає Роккі, яка виявляється дівчинкою Роксоланою, та учень чаклуна Данила Едді – він постійно щось

ЦИФРА За перші дні прокату перший український повнометражний 3D-анімаційний фільм «Микита Кожум’яка» зібрав 5 млн грн. Він обігнав такі зарубіжні мультфільми, як «Літачки-2», «Маленький принц», «Супер шістка», «Баранець Шон», «Сімейка монстрів» та «Попелюшка».

«Вечірка» продовжує огляд корисних книжок, що стануть гарними помічниками з вдосконалення мови.

ЛЕПЕТУН ПОСПІШАЄ НА ДОПОМОГУ

плутає. Зрештою, добро і дружба перемагають зло. Головний персонаж говорить голосом 11-річного Арсена Шавлюка, півфіналіста проекту «Голос Діти».

– Я з восьми років озвучую різні фільми, мультфільми, програми, але українську анімацію – вперше, – зізнався Арсен. – Це дуже позитивний мультфільм, я вже дивився його з іншими дітьми, вони аплодували, сміялися, переживали, що буде далі, як з небезпеки вибереться Микита. Якщо придивитися до артикуляції персонажів, можна помітити, що вони говорять англійською. Творці мультфільму розраховують на зарубіжний ринок, а дублювання англійською зробили навіть раніше, ніж українською, запросивши для озвучки американських акторів.

Відбитки епохи в плакаті Фото Сергія КОРОВАЙНОГО

У «Мистецькому Арсеналі» відкрилася виставка «Ефемероїди.

XX cтоліття у плакатах». У цій дуже виразній графічній формі відображалися історія, основні ідеї і стереотипи того часу. Також це був інструмент впливу на масову свідомість, який нав’язував конкретний висновок і спонукав до дій. Перший зал присвячений темі «Людина. Мистецтво жити». В напівтемряві підсвічені плакати початку ХХ століття, епохи модерну. Особливе місце тут займають роботи відомого чеського художника-ілюстратора Альфонса Мухи з колекції Музею етнографії та художнього промислу НАН України у Львові. Це одна з кращих колекцій цього автора у Східній Європі. На виставці є нагода побачити щойно відреставрований величезний плакат Мухи «Глибоке вшанування від Nestle» 1897 року, а також перші плакати українською мовою та яскраві європейські оголошення. Далі потрапляємо до залів із темою «Війна», яку називають наймасштабнішою рекламною кампанією. Пропаганда завжди була потужною зброєю, поділяючи світ на «своїх» і «чужих», творячи образ ворога. Автором політичної пропаганди є Едвард Бернейз, який представляв американському народові Першу світову війну як засіб захисту демократії і перетворив рекламу на інструмент агітації. Куратори виставки не відокремлюють пропаганду гітлерівської Німеччини та Радянського Союзу – по суті, обидва режими подавали себе як визволителя, захисника і

друга народу, навіть на окупованих ними ж територіях. Плакати, об’єднані темою тоталітаризму , відображають політику тоталітарної держави переважно на прикладі Радянського Союзу. Для того часу характерним було змальовувати вождів як «мудрих керманичів» (Ленін, Сталін) та «масову» пересічну людину з певною функцією (наприклад, будівник комунізму). Вони закликають до утопічних ідей на кшталт «виконаємо п’ятирічку за три роки».

ДО ТЕМИ Наприкінці ХІХ століття плакат пережив справжнє піднесення. Робити плакати не вважали непрестижним ремеслом талановиті майстри багатьох країн Західної Європи та США. Особливо яскраві зразки створені у Франції, тогочасній країні художньої ініціативи. Надзвичайно багато митців ХХ століття звертались до створення плакатів і через попит торговельних фірм, і через агітаційну боротьбу політичних партій різного спрямування.

Окремий зал присвячений «холодній війні» – хоча прямих бойових дій між державами не велося, кожна намагалася переконати своїх громадян у доцільності власних методів і підступності противника. В останній частині виставки розкривають тему «Людина. Мистецтво виживати». Це – соціальні плакати, які відображають ставлення суспільства до тієї чи іншої проблеми: охорона здоров’я, екологія тощо. Власне, у 1980-х роках на зміну авторському плакату, зробленому власноруч, приходить комп’ютерна графіка.

– Ефемероїдами в ботаніці називаються рослини, які недовгий час квітнуть, а більшість року перебувають у стані спокою у вигляді бульб, цибулин і кореневищ, – пояснила назву експозиції співкураторка Вікторія Величко. – Також це слово нагадує за звучанням ефемерність. Тому фахівці Музею дизайну в Цюріху взяли його як визначення, що найкраще передає сутність плаката, – швидкоплинність. Він створюється на злобу дня і є певним відбитком свого часу.

«Українська легко» Автори: Наталія Клименко, Павло Мельник-Крисаченко Видавництво «КСД», 288 стор. Що: довідник із антисуржика Для кого: для тих, хто спілкується українською і хоче вдосконалити свої знання, бажає дізнатися нові фразеологізми й синоніми «Фішка»: яскраві оригінальні малюнки Видання виросло з проекту «Мова – ДНК нації», який починався як картинки з правилами української мови на сторінці Facebook. Кумедний герой Лепетун дає корисні поради та наочно демонструє складні випадки вживання слів в українській мові.

– Я розумію, що у людей немає часу шукати підручники та читати довгі пояснення правил української мови, тому ми розповідаємо про них за допомогою візуальних образів і коротких текстів. Фани в соцмережах писали мені, що було б класно, якби з’явилася книга, яку хочеться погортати, придба-

ти, – розповідає авторка Наталія Клименко. Книга містить такі розділи: антисуржик, наголос, пароніми, омоніми, синоніми, правопис, фразеологізми та цікавинки. До кожного слова чи виразу подається пояснення його значення та приклади вживання у літературі. Наприклад, українською говорять «гуртом» та «уроздріб», а не «оптом» і «в розницю», а оптовий магазин називається гуртівня. Замість «потрапити в неприємну ситуацію/ або скрутне становище» можна використовувати словосполучення: «попасти в тенета, влипнути як муха в мед, вскочити в халепу, попасти на слизьке».

ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

«Гарна мова одним словом» Автор: Тарас Береза Видавництво «Апріорі», 420 стор. Що: словник вишуканої української мови Для кого: для охочих уникати кальок і запозичень з інших мов «Фішка»: до кожного слова подається приклад із літератури Тарас Береза занепокоєний сучасним станом української мови. Адже люди звели мовне питання, гуманітарну політику до чогось примітивного. Усі спілкуються, як хочуть. У цьому, на думку автора, основна загроза українській мові. Він започаткував цілу серію «Національний мовний корпус», до якої увійшла і книга «Гарна мова одним словом».

– Праця над словником вкотре засвідчила безмірне багатство української мови, – впевнений Тарас Береза. – Питання лише у тому, наскільки ми використаємо цей неоціненний скарб. Говоримо правильно і гарно чи не завдаємо собі клопоту і скочуємося у тенета всепоглинаючого суржика. Це видання доводить, що багато заяложених конструкцій та кліше насправді можна передати одним словом. Автор опрацював кращі твори української (від Пантелеймона Куліша до Мирослава Дочинця) та світової (від Даніеля Дефо до Джеймса Паттерсона) літератури. Вибрані уривки слугують докладними ілюстраціями до

видання. А їх перелік, поданий наприкінці, стане спонукою для активнішого читання. До книжки увійшло понад 1500 словникових одиниць, які допоможуть поглибити знання рідної мови, збагатити словниковий запас, розмовляти і писати українською якнайвишуканіше. Наприклад, автор пропонує вживати такі слова, як краянин (мешканець певного краю, земляк) і тубілець (корінний житель), вертун (непосидюча людина) і упертюх (вперта людина), жмикрут (людина, яка використовує інших у власних цілях) і діловик (ділова людина). Яскравості мові нададуть і дієслова: напоумлювати (давати пораду, навчати), бабитися (виявляти розніженість), чоломкуватися (вітатися з кимось з поклоном чи цілуючись), раювати (відчувати насолоду, задоволення) та ушкварити (зробити щось енергійно та спритно).

Сторінку підготувала Марія КАТАЄВА

ЧИТАЙТЕ НАС В ІНТЕРНЕТІ: WWW.VECHIRNIYKIEV.COM.UA Засновник: Київська міська рада Видавець: КП «Вечірній Київ» Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року В. о. головного редактора Максим Філіппов

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Передплатний індекс: 37607

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51-б Тел.: 234-21-84, 234-27-39 Факс: 235-61-48 Відділ розповсюдження та реалізації: Тел. 235-23-34 Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Ініціатива» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 50518 Заг. наклад: 96 000.