Новини Кіровоградщини №18-19 (92-93) by Andriy Lysenko

НОВИНИ № 18-19 (92-93) 2 травня 2013 р. ЧЕТВЕР

стор. 2

інформаційний

тижневик

КІРОВОГРАДЩИНИ

Фінанси

Гривня «б’є» долар

стор. 3

стор.13

ДТП

Загинув Олександр Варванський

Рекомендована ціна 50 коп.

www.novosti.kr.ua

обласний

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

00037

МИ ЗНАЄМО ЄМО ТТЯ ОБЛАСТІ ВСЕ! ПРО ЖИТТЯ

Невигадана історія

Любов і окупація

Øàíîâí³ ÷èòà÷³! Ó çâ’ÿçêó ç òðàâíåâèìè ñâÿòàìè íàñòóïíèé íîìåð Íîâèí Ê³ðîâîãðàäùèíè âèéäå ó ï’ÿòíèöþ, 17 òðàâíÿ. Áàæàºìî âàì ãàðíîãî â³äïî÷èíêó! Ç ïîâàãîþ, ðåäàêö³ÿ. Тема номера

Чи є майбутнє у книг? Алла Левінська, Новини Кіровоградщини

стор.16

Гаряча лінія

У бродячих собак – сплеск активності Події тижня БОМЖІВ ВІЗЬМУТЬ НА ОБЛІК

Голова ОДА Андрій Ніколаєнко підписав розпорядження «Про затвердження обласного плану заходів щодо запобігання бездомності на період до 2017 року». Цей план передбачає відкриття та функціонування в області відділень обліку бездомних громадян, забезпечення їх відповідною матеріально-технічною базою. Також доручено забезпечити відкриття та належне функціонування Кіровоградського міського центру тимчасового перебування бездомних осіб, проведення комплексних перевірок нотаріусів (не рідше 1 разу на 2 роки) згідно з окремим графіком перевірок, затвердженим міністерством юстиції, в ході яких перевіряти дотримання вимог законодавства щодо укладання договорів, пов’язаних з відчуженням житла, та видачі довіреностей щодо зняття з реєстраційного обліку громадян за місцем проживання. КОЖНІЙ ШКОЛІ – ВНУТРІШНІ ТУАЛЕТИ

Êíèãà – ³ äîñ³ äæåðåëî çíàíü? ×è ¿¿ ñêîðî çîâñ³ì âèò³ñíÿòü ²íòåðíåò òà êîìï’þòåðè? Â³äïîâ³ä³ íà ö³ òà ³íø³ çàïèòàííÿ – íà 4 ñòîð³íö³.

Що коїте, православні?

Церковний конфлікт перетворили на політичний Андрій Лисенко, Новини Кіровоградщини Фото Олени Карпенко

НОВІ ГОЛОВИ РДА

Ó Íîâîàðõàíãåëüñüêó ç íîâîþ ñèëîþ ðîçãîð³âñÿ êîíôë³êò ì³æ ïðåäñòàâíèêàìè Ìîñêîâñüêîãî òà Êè¿âñüêîãî ïàòð³àðõàò³â – çà Ñâÿòî-Âîëîäèìèðñüêèé õðàì. Äî ïðîòèñòîÿííÿ ï³äêëþ÷èëèñÿ àêòèâ³ñòè «Ñâîáîäè» òà «ÓÄÀÐó». Ùî ç òîãî âèéøëî – ÷èòàéòå íà 5 ñòîð³íö³.

Щиро вітаємо жителів області з великим християнським святом – світлим Воскресінням Христовим! Великдень – глибоко символічне свято, що здатне зачепити найтонші струни душі, спонукаючи до роздумів, до оцінки власних вчинків і помислів. Свято Христового Воскресіння символізує перемогу добра над злом, життя над смертю й утверджує непохитну віру у значимість добрих вчинків і думок.

Ми щиро бажаємо усім жителям нашого славного степового краю здоров’я та сил. Нехай наповнює ваші серця відчуття справжньої любові, душевної чистоти, щоб

кожен день дарував добрий настрій і задоволення від життя. Зі святом вас! Христос Воскрес!

З повагою, Андрій Ніколаєнко, голова обласної державної адміністрації Микола Ковальчук, голова обласної ради

Дорогі ветерани! Вітаємо Вас із 9 Травня і сердечно дякуємо за здобуту Перемогу!

Словами не передати усю ту шану і повагу, яку ми відчуваємо до Вас, до Ваших бойових і трудових заслуг. Вашу молодість відібрала страшна війна, запеклі бої з ворогом, тяжкі втрати фронтових друзів, близьких та рідних. Ми розуміємо, що і зараз не все зроблено, аби Ви відчували себе по-справжньому пошанованими і доглянутими. Тому обласна влада зробить усе можливе, щоб гід-

Голова ОДА Андрій Ніколаєнко підписав розпорядження «Про забезпечення внутрішніми туалетами навчальних закладів». «Для стовідсоткового облаштування внутрішніми туалетами загальноосвітніх навчальних закладів області та з метою збереження здоров’я учнів, докорінного поліпшення умов надання освітніх послуг, зміцнення навчально-матеріальної бази закладів освіти області та забезпечення відповідності навчального процесу сучасним вимогам: 1. Головам райдержадміністрацій: 1) …розробити та затвердити заходи щодо забезпечення 100% облаштування внутрішніми туалетами загальноосвітніх навчальних закладів області під час підготовки до нового 2013/2014 навчального року; 2) передбачити кошти на реалізацію затверджених заходів та проінформувати департамент освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації; 3) розглянути на засіданнях колегій районних державних адміністрацій питання про стан облаштування внутрішніми туалетами загальноосвітніх навчальних закладів», – сказано в документі.

но віддячити Вам за достойно виконаний обов’язок перед Вітчизною – таким є завдання Президента України, таким є наш святий обов’язок перед вами.

Щиро бажаємо Вам міцного здоров'я, довголіття – нехай здоровими і щасливими будуть Ваші діти й онуки. Зі святом Вас!

Президент Віктор Янукович призначив колишнього першого заступника міського голови Кіровограда Василя Дзядуха головою Знам’янської районної державної адміністрації. Також він призначив нового голову Новгородківської РДА – колишнього голову райради цього ж району Олександра Загребу. ВИБОРИ РЕКТОРА КНТУ НЕ ВІДБУЛИСЯ

Вибори ректора Кіровоградського національного технічного університету (КНТУ), призначені на 24 квітня, не відбулися з невідомих причин. Про терміни, на які перенесені вибори, на даний момент невідомо. За оцінками деяких спостерігачів, перенесення дати може свідчити про ослаблення позицій теперішнього керівництва КНТУ, зокрема чинного ректора Михайла Чорновола. Очевидно, що проведення виборів 24 квітня – через три дні після оголошення про те, що вони взагалі відбудуться, – було б вигідно саме їм. На посаду ректора претендує також декан факультету обліку та фінансів, доктор економічних наук, професор Григорій Давидов. НА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ТЕЦ БУДЕ СУПЕРУСТАНОВКА

Установка, що дозволить використовувати паралельно з газом вугілля, монтується на кіровоградській ТЕЦ. Крім цього, у кількох населених пунктах області вже встановлюються міні-котельні, З повагою, реалізується проект модернізації системи Андрій Ніколаєнко, голова обласної державної адміністрації опалення в Олександрії, також буде модерМикола Ковальчук, голова обласної ради нізовано опалювальну систему у Кіровограді, в мікрорайоні «Шкільний».

www.novosti.kr.ua

Фінанси

Гривня «б’є» долар Þð³é Êîëîäÿæíèé, ñïåö³àëüíî äëÿ Íîâèí Ê³ðîâîãðàäùèíè Âñå á³ëüøå óêðà¿íö³â çáåð³ãàþòü êîøòè ó íàö³îíàëüí³é âàëþò³.

Çàâäÿêè åôåêòèâíèì ä³ÿì Ñåðã³ÿ Àðáóçîâà óêðà¿íö³ ñòàëè á³ëüøå äîâ³ðÿòè ãðèâí³. Гривня, долар чи євро? Здається, українці таки визначилися, в якій валюті їм краще зберігати свої заощадження. І, як не дивно, перемогла у цій суперечні гривня. Хоча, переконують експерти, така поведінка українців цілком прогнозована. Тож вони й не вбачають сенсації у тому, що в березні наші співвітчизники придбали валюти усього на 2,7 млн доларів більше, аніж продали банкам. А це, між іншим, рекордний показник за майже п’ять років. До того ж, масово відмовляються українці й від валютних депозитів. За три місяці 2013-го вони поклали на гривневі рахунки майже стільки, як за весь минулий рік – 21,1 млрд проти 25,8 млрд грн. У чому ж причина такої любові до національної валюти? Можна, звичайно, звести все до почуття патріотизму, однак відповідь більш меркантильна – вигідно. Це підтверджують і в Нацбанку – мовляв, населення сьогодні більше вірить у надійність гривні. Тим більше що «апокаліптичні» прогнози, які роздавали перед виборами опозиціонери, не справдилися. Тоді люди накупили валюти про запас, тепер же розуміють – рішення було поспішним. Нагадаю, що пік «навколовалютного» буму припав на минулий жовтень – українці придбали іноземної валюти на 2,1 млрд доларів більше, ніж продали. Хтось піддався паніці, яку нагнітали спекулянти, хтось боявся впливу політичних баталій на економіку, а хтось пішов скуповувати валюту просто за звичкою… Як наслідок, експерти стали говорити про серйозну спекулятивну атаку на гривню. Прогнози були не надто оптимістичні, але Нацбанк, яким тоді керував Сергій Арбузов (нині – перший віце-прем’єр-міністр України), досить швидко врегулював ситуацію. Дієві антикризові заходи дали результат, люди заспокоїлися і… взялися витрачати кошти. За даними Держстату, у січнілютому оборот роздрібної торгівлі в Україні виріс на 17,5% порівняно з тим самим періодом минулого року. Тож не дивно, що сьогодні попит на валюту вкрай низький. Про що говорити, коли НБУ навіть не використовує свої валютні резерви на підтримку гривні. Як результат, у березні вони зросли на 17 млн доларів. І це попри те, що держава виплатила 408 млн доларів боргів МВФ. Тому за таких умов стабільність гривні не викликає сумнівів, вона, навпаки, дорожчає. Адже у березні долар подешевшав на 1,5 копійки, а євро – в середньому на 21 копійку. Чи довго ще протримається така ситуація? Вітчизняні банкіри переконують, що так. Можливо, певні корективи внесе травень, бо саме цього місяця багато іноземних компаній масово виплачуватимуть своїм клієнтам дивіденди. А значить – будуть закуповувати значну кількість іноземної валюти на міжбанківській біржі. Та все це – короткострокові фактори, які не змінять ситуацію загалом. До того ж політична складова уже не має такого впливу на курс валюти, як раніше. А отже, заявляють експерти, «клімат» на валютному ринку буде помірним та м’яким.

НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

Будьте здорові!

«Відкрий серце» Алла Левінська, Новини Кіровоградщини Фото Олени Карпенко

Ó ê³ðîâîãðàäñüêîìó «Åêñïîöåíòð³» äâà äí³ òðèâàëà àêö³ÿ «Â³êðèé ñâîº ñåðöå». Охочих безкоштовно обстежували за допомогою сучасного обладнання кваліфіковані лікарі-кардіологи кафедри кардіології та функціональної діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Як повідомив керівник відділу маркетингу представництва ВАТ «Нижфарм» в Україні групи компаній «СТАДА» Олександр Кулик, всеукраїнський соціально-діагностичний тур «Відкрий своє серце» є частиною міжнародного проекту, ініційованого компанією «СТАДА». Проходить проект за підтримки міських рад – учасників проекту, Українського інституту кардіології імені М. Стражеска, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика і Дніпропетровської медичної академії післядипломної освіти лікарів. Головні завдання – актуалізація проблем серцево-судинних захворювань, підвищення зацікавленості населення з метою покращення свого здоров’я та культури систематичних медичних оглядів для раннього виявлення захворювань. Міська влада Кіровограда підтримує ініціативу проведення проекту, виступає за підтримку вирішення проблеми з серцево-судинними захворюваннями в регіоні. Кіровоград – друге місто, в якому відбулась акція. Першим був Чернігів. За даними ВООЗ, серцево-судинні захворювання – це основна причина смерті людей в усьому світі. Щорічно від цих недуг у світі вмирає близько 40 мільйонів чоловік. Більше 80% від цієї цифри припадає на населення країн із низьким рівнем доходів громадян. За останні 29 років рівень серцево-судинних захворювань зріс більше ніж на 20%. Причини – відсутність звички регулярних медоглядів, старіння населення та неправильний спосіб

життя. Україна, на жаль, займає перше місце в Європі за рівнем смертності від серцево-судинних недуг. Це дані ВООЗ. На цьому фоні 30% українців не знають свій «робочий» тиск, 62% взагалі не слідкує за артеріальним тиском, лише 30% проходять обстеження більш-менш регулярно, 24% ніколи не були у кардіолога. Кожен третій – палить, кожен четвертий – споживає алкоголь частіше одного разу на тиждень. УЗД серця – найбезпечніший і найрезультативніший метод виявлення серцево-судинних захворювань. Його можна робити як дорослим, так і дітям. За допомогою цієї процедури лікар може оглянути структуру серця, оцінити його загальний внутрішній стан, визначити, чи немає в ньому яких-небудь патологій. В проекті задіяні 4 лікарі, які роблять УЗД, і 4 – кардіограми. Одне дослідження займає приблизно 20-30 хвилин. Наступним містом, у якому будуть такі обстеження, буде Кривий Ріг. Проект міжнародний, тому після цього автомобіль із обладнанням повернеться до Російської Федерації, а тоді така акція відбудеться в Казахстані. За результатами досліджень в Україні в Києві відбудеться фінальна пресконференція. За словами лікаря-кардіолога інституту кардіології імені М. Стражеска Олени Немчиної, ехокардіографія, чи УЗД, серця – це апарат, який включає в себе всі можливі функції для звичайного дослідження серця. Він доволі потужний, тут є все, що є потрібно на-

віть для наукових досліджень, крім тримірної візуалізації. Можна оцінити структуру, розміри камер серця, будову клапанів, скорочуваність, розслаблення, як функціонують клапани, чи не пропускають кров у зворотному напрямку, чи немає звуження клапана. Можна визначити вади серця: як вроджені, так і набуті. Можна попередньо визначити наявність ішемії та ішемічної хвороби серця. Це така діагностика, яка дає відповіді, є захворювання серця чи немає. Хоча це не може окремо застосовуватися без кардіограми, без звичайного спілкування лікаря з пацієнтом, без проб навантаження, які тут також проводяться. Це те ж саме УЗД, що й усім відоме дослідження черевної порожнини чи органів малого тазу, просто на обладнання ставиться спеціальна програма. – Людям потрібно берегти своє здоров’я, менше споживати жирів тваринного походження, алкоголю, цукру, менше смаженого, – говорить Немчина. – Більше вживати фруктів, овочів, риби. Норма споживання алкоголю на день – еквівалент 30 мл чистого спирту, тобто якщо це пиво, то келих, якщо вино, то 300 мл, якщо горілка – 50 мл. Краще всього обирати червоне вино, тому що це ще й потужний антиоксидант, проте потрібно упевнитися в його гарній якості.

Бізнес і суспільство

Головна мета – покращення життя людей За матеріалами прес-служб ОДА та Федерації роботодавців України, вл. інф

Ó Ê³ðîâîãðàä³ ç ðîáî÷îþ ïî¿çäêîþ ïîáóâàëè ãîëîâà Ôåäåðàö³¿ ðîáîòîäàâö³â Óêðà¿íè Äìèòðî Ô³ðòàø òà ì³í³ñòð ïðîìèñëîâî¿ ïîë³òèêè Ìèõàéëî Êîðîëåíêî. Âîíè çóñòð³ëèñÿ ç ïðåäñòàâíèêàìè á³çíåñó ³ âëàäè òà îáãîâîðèëè íàãàëüí³ ïðîáëåìè. – Роль бізнесу, великих і малих підприємств у реалізації програми Президента «Україна для людей» переоцінити важко, – сказав у вступному слові голова обласної державної адміністрації Андрій Ніколаєнко. За його словами, головним критерієм тут є добробут людини, який може бути покращений тільки через реальні справи. Це основна мета спільної роботи владних та бізнесових структур. – Навіть за доволі складних економічних умов у світі й у державі завдяки нашим спільним зусиллям в економіці області спостерігається певне пожвавлення, – зазначив голова ОДА. – За результатами першого кварталу 2013 року обсяги промислового виробництва зросли на 13,5% порівняно із відповідним періодом минулого року. Це третє місце в Україні. У тому числі – завдяки роботі присутніх у цьому залі керівників промислових підприємств. Як зауважив Андрiй Нiколаєнко, вкрай важливе значення в області приділяється розвитку галузі сільського господарства. За результатами першого кварталу поточного року в області вперше за останні чотири роки зросло поголів’я великої рогатої худоби на 4,2%. Досягти певних позитивних результатів вдалося і в питанні залучення іноземних інвестицій. Якщо за всі роки до регioну було залучено 72 млн доларів США, то лише за 2012 рік – 35 млн. – Ми усвідомлюємо, що цього недостатньо, але це в рази більше, ніж за попередні роки, – відзначив Ніколаєнко. Дмитро Фірташ у своєму виступі наголосив, що в Україні необхідно змінити правила ведення бізнесу. – Нас не влаштовують правила ведення бізнесу, – сказав він. – Існуючі правила гри вигідні тим, кому вигідно працювати в тіні. Я не можу прийняти ці правила, тому що я повинен виплатити людям зарплату, я повинен розвивати бізнес. Те, що ми повинні змінити правила гри – сумнівів немає. Фірташ зазначив, що ФРУ працює над

спрощенням ведення бізнесу в Україні. Серед перших кроків – скорочення кількості та повноважень контролюючих органів. Для цього складено Національний реєстр контролюючих органів. – Я хочу, щоб кожен роботодавець знав, хто його може перевіряти, скільки разів, з якими повноваженнями, щоб було зрозуміло, хто може зупинити виробництво. Потрібно навести порядок у цій сфері, – підкреслив голова ФРУ. Він також повідомив, що питання впорядкування повноважень контролюючих органів буде обговорюватися з урядом України. Підприємці Кіровоградщини розповіли, що перешкоджає їхній роботі та розвитку. Серед проблем – непорозуміння із податковими, митними та іншими контролюючими органами. Зокрема, генеральний директор ТОВ «Агрофірма Фортуна» Федір Згривець зазначив, що на сьогоднішній день соціальне навантаження на його бізнес складає 2-2,5 млн грн. на рік, що дозволяє розвивати інфраструктуру на селі, адже бізнес і соціальна сфера – нерозривні. Серед проблем – багато питань виникає з оформленням паперів, наприклад бюрократична машина Держкомзему затримує роботу аграрного сектору. У системі оподаткування також відбуваються майже щомісячні зміни, що створює великі труднощі з формуванням звітності. Також під час зустрічі доволі гостро постала тема підготовки якісних кадрів для потреб підприємств як в області, так і в державі. Керівники провідних підприємств регіону наголосили: центри зайнятості акумулюють малокваліфікованих фахівців, а виші взагалі провалили систему підготовки якісних молодих спеціалістів. Голова місцевого осередку Української федерації роботодавців Павло Штутман озвучив результати опитування недавніх випускників одного з місцевих вишів. Згідно з його результатами, студенти самі вказали, що 23% однокурсників жодного разу не були на заняттях або бували на них украй

рідко, але в підсумку отримали дипломи. Генеральний директор ТОВ «ДрукмашЦентр» Людмила Шубіна навела приклад, що зі 169 фахівців, спрямованих центром зайнятості для заміщення вакансій на очолюваному нею підприємстві, на роботі змогли закріпитися тільки четверо. Також керівники провідних підприємств регіону, зокрема Максим Березкін («Креатив»), той же Павло Штутман («Гідросила Груп») у своїх виступах нарікали на роботу митної служби. – Чинні митні тарифи стримують розвиток цілих галузей, не даючи підприємствам ефективно й оперативно, відповідно до вимог часу, проводити технічне переозброєння підприємств, і стримують приплив іноземних інвестицій в країну, – сказав Штутман. – Тому потрібно терміново, на урядовому рівні, вжити невідкладних заходів для скасування ввізних мит на промислове обладнання, яке не виробляється в Україні. Після зустрічі з бізнесменами Дмитро Фірташ, Михайло Короленко та Андрій Ніколаєнко оглянули провідні цехи заводу «Червона зірка», робота яких відіграє ключову роль у процесі виготовлення сучасних сільськогосподарських машин, ознайомилися з організацією виробничого процесу, заснованою на системі «бережливого виробництва», а також побачили готову продукцію підприємства. Михайло Короленко відзначив, що приємно здивований побаченим: – Звичайно, я знав, що «Червона зірка» є достойним підприємством, але те, що я побачив, стало для мене несподіванкою: підприємство активно і системно модернізується – починаючи від інтер’єру та екстер’єру самих цехів, де всередині світло і чисто, закінчуючи обладнанням – на підприємстві вже зараз значний відсоток роботи виконують сучасні пристрої, завезені з різних куточків Європи. Дмитро Фірташ та Андрій Ніколаєнко домовилися, що спільно вирішуватимуть проблеми роботодавців та відстоюватимуть їхні інтереси. На знак цього голова ради Федерації роботодавців України та голова облдержадміністрації підписали меморандум про подальшу співпрацю.

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

www.novosti.kr.ua

НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

ДТП

Загинув Олександр Варванський Â³äîìèé ê³ðîâîãðàäñüêèé ï³äïðèºìåöü, íåîäíîðàçîâèé êàíäèäàò íà ïîñàäó ê³ðîâîãðàäñüêîãî ì³ñüêîãî ãîëîâè Îëåêñàíäð Âàðâàíñüêèé çàãèíóâ ó àâàð³¿ íà 86-ìó êì àâòîäîðîãè Îëåêñàíäð³âêà - Ìèêîëà¿â ó Êîìïàí³¿âñüêîìó ðàéîí³ âíî÷³ íà 27 êâ³òíÿ. Приблизно о 00:10 Варванський, рухаючись на авто Mercedes ml 350 до Бобринця,

не впорався з керуванням і виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем Isuzu.

Куди вносяться правки

Проект Порушення

Штрафи за порушення Правил дорожнього руху можуть зрости Ì³í³ñòåðñòâî âíóòð³øí³õ ñïðàâ Óêðà¿íè ðîçðîáèëî ïðîåêò Çàêîíó «Ïðî âíåñåííÿ çì³í äî äåÿêèõ çàêîíîäàâ÷èõ àêò³â Óêðà¿íè ùîäî ïîñèëåííÿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ çà îêðåì³ âèäè ïîðóøåíü ó ñôåð³ áåçïåêè äîðîæíüîãî ðóõó». У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення розмірів штрафів. Як стверджують у міністерстві, запропоновані зміни «покликані привернути увагу водіїв на необхідність безумовного використання ременів безпеки як одного з найважливіших факторів, що впливають на тяжкість наслідків дорожньотранспортних пригод». На сьогодні проект Закону опрацьовується центральними органами виконавчої влади, після чого буде внесений на розгляд уряду.

Тонування скла не у відповідності до дію- Ст. 121 КУпАП чих вимог

Скільки зараз

Скільки буде

340-425

510-680

Ст. 121 КУпАП

51-85

170-340

Встановлення та/або використання в зовнішніх освітлювальних приладах елементів освітлення, які не відповідають чинним стандартам

Ст. 122 КУпАП

424-510

510-595

Ст. 139 КУпАП

Не було

340-510 або громадські роботи

Встановлення на проїзній частині автомобільних доріг предметів, що перешкоджають проїзду чи паркуванню (крім випадків обгородження місць скоєння ДТП, проведення робіт на проїзній частині, проведення цільових заходів відповідними підрозділами МВС, заборони чи обмеження руху згідно з рішенням уповноважених на це державних органів, а також обмеження в’їзду до пішохідної зони) Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб відповідних підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху

Ст. 188 КУпАП

На Олександрійщині п’яниця вбив молотком свою матір Äî Îëåêñàíäð³éñüêîãî ðàéâ³ää³ëó ì³ë³ö³¿ ÓÌÂÑ Óêðà¿íè â Ê³ðîâîãðàäñüê³é îáëàñò³ íàä³éøëî ïîâ³äîìëåííÿ â³ä ñ³ëüñüêîãî ãîëîâè ïðî âèÿâëåííÿ çàãèáëî¿ 68-ð³÷íî¿ æèòåëüêè îäíîãî ³ç ñ³ë ðàéîíó. жінка отримала кількома днями раніше. Конфлікти у цій родині були непоодиноким явищем. Попередньо встановлено, що чергова конфліктна ситуація у родині виникла ввечері, під час вживання сином алкого-

Прощавай, зброє!

Здай рушницю й спи спокійно Ç 1 ïî 31 òðàâíÿ 2013 ðîêó íà òåðèòîð³¿ äåðæàâè òðèâàòèìå ì³ñÿ÷íèê äîáðîâ³ëüíî¿ çäà÷³ â îðãàíè âíóòð³øí³õ ñïðàâ çáðî¿, ñïåö³àëüíèõ çàñîá³â ñàìîçàõèñòó, âèáóõîâèõ ìàòåð³àë³â, áîºïðèïàñ³â. Про це Новинам Кіровоградщини повідо- дозволена до реєстрації, а це мисливська та мили в УМВС в області. газова, може бути, за їхнім бажанням, зареГромадяни, які добровільно здадуть єстрована у власність в установленому позброю, звільняються від кримінальної та ад- рядку. міністративної відповідальності, а зброя, яка Зброю можна здати в орган внутрішніх

Покарали?

Кіровоградця-педофіла тяжко побили співкамерники в СІЗО Çàñóäæåíèé çà ðîçáåùåííÿ òà ç´âàëòóâàííÿ íåïðèðîäíèì ñïîñîáîì íåïîâíîë³òíüîãî 27-ð³÷íèé æèòåëü Ê³ðîâîãðàäà ãîñï³òàë³çîâàíèé 25 êâ³òíÿ âíàñë³äîê ïîáèòòÿ â Çàïîð³çüêîìó ñë³ä÷îìó ³çîëÿòîð³. Про це йдеться в повідомленні пресслужби прокуратури. 21 квітня постраждалого привезли до СІЗО, де його розмістили в камері з трьома іншими засудженими в очікуванні подальшого етапування до Біленьківської виправної

Штрафи, грн.

Порушення правил використання пасків безпеки чи шоломів

Куди котиться цей світ?

Прибувши за вказаною адресою, правоохоронці виявили тіло господарки помешкання, загорнуте у килим. Травми голови свідчили про насильницьку смерть жінки. Як з’ясувалося, фатальні тілесні ушкодження

Внаслідок ДТП Олександр Варванський загинув, а водій другого авто не постраждав. У загиблого лишилося четверо дітей. Колектив редакції Новин Кіровоградщини висловлює щирі співчуття родині покійного.

колонії № 99 у Запорізькій області. У четвер, 25 квітня, об 11:25 до Жовтневого районного відділу міліції Запоріжжя надійшло повідомлення, що засудженого госпіталізували до міської лікарні № 5 із численними травмами.

255-340

680-1020 (для посадових осіб – 1190 – 1700)

лю. У розпал сварки жінка молотком ударила сп’янілого чоловіка. Після цього він вихопив інструмент та наніс у відповідь близько 10 ударів пенсіонерці по голові. Від отриманих травм потерпіла померла на місці пригоди. За словами начальника Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області Василя Титаренка, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 «Умисне вбивство» Кримінального кодексу України. Підозрюваного затримано у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Йому загрожує покарання у вигляді ув’язнення на строк від 7 до 15 років. З місця події вилучено знаряддя злочину – молоток зі слідами крові. Розслідування триває. справ за місцем проживання. Довідки за телефонами: (0522) 39-70-25, 24-74-95. Протягом 2012 року до ОВС області громадяни добровільно здали 373 одиниці вогнепальної зброї, 79 пристроїв самозахисту, понад 180 боєприпасів до різних видів зброї, 203 грами вибухової речовини. За порушення порядку зберігання, перереєстрації вогнепальної мисливської зброї до адмінвідповідальності притягнуто 875 власників, у них вилучено 445 мисливських рушниць.

У той же день його прооперували, і, за даними на ранок 26 квітня, він перебував у важкому стані. У СІЗО виїхали слідчо-оперативна група і представник прокуратури області, які встановили, що потерпілого виявили працівники ізолятора побитим в камері у четвер вранці під час обходу. За оперативною версією, засудженого побили співкамерники через поки невстановлені причини. Прокуратура почала розслідування за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.367 (службова недбалість) та ч.1 ст.121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу. Побитий чоловік був засуджений до 10 років в’язниці за зґвалтування 8-річного сина своєї співмешканки.

Новини звідусіль Кіровоград. На вул. Жовтневої революції 29-річний водій автомобіля ВАЗ211440, рухаючись по мосту через Інгул, перевищив безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу. Там він зіткнувся з автомобілем Hyundai. Після удару ВАЗ занесло, після чого він перекинувся. Внаслідок ДТП водія автомобіля ВАЗ із забиттям тазу та грудної клітини доставили до обласної лікарні. Світловодський район. Місцевий житель святкував день народження і до нього у гості завітали двоє знайомих. У розпал застілля господар помешкання на кілька хвилин вийшов з будинку, а коли повернувся, то зрозумів, що чоловіки з’ясовують стосунки за допомогою підручних засобів. Ударивши свого 56-річного опонента два рази ножем в живіт, 32-річний молодик втік. Іменинник тим часом терміново зателефонував у міліцію та викликав швидку. Потерпілого госпіталізували до реанімації райлікарні. Підозрюваного правоохоронці затримали того ж дня за місцем проживання. Знам’янка. Акція, спрямована на допомогу дітям, позбавленим батьківського піклування та дітям із особливими потребами, розпочалася у Знам’янці за ініціативи міської організації Партії регіонів. Всіх, хто бажає долучитися до акції, просять звертатися до офісу Знам’янської міської організації Партії регіонів. Долинський район. Державні інспектори Кіровоградрибоохорони на водоймі біля с. Олександрівка виявили порушника. Чоловік ловив рибу ставними місиновими сітками, впіймав 8 сазанів. Сума нанесених збитків становить 2448 грн. Відносно порушника склали адмінпротокол, який направили до суду. Крім того, у с. Червоне Озеро виявили порушника, який зловив місиновою сіткою 47 карасів. Сума нанесених збитків становить 799 грн. Олександрія. Міські комунальники до осінньо-зимового періоду планують відремонтувати 371 під’їзд та пофарбувати і відремонтувати 3480 квадратних метрів фасадів. Також планується відремонтувати 4784,4 квадратних метри асфальтного покриття прибудинкових територій. Добровеличківський район. 45-міліметровий артилерійський снаряд часів Другої Світової війни знайшли у місті Помічна. Група піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спецпризначення знешкодила небезпечну знахідку. Петрівський район. У с.Новий Стародуб водій авто Daewoo Nexia не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя і збив жінку-пішохода 1986 року народження. Після цього водій із місця пригоди зник. Внаслідок ДТП пішохід із переломами та забоєм грудної клітини доставлена до Олександрійської міської лікарні №1. По гарячих слідах працівники ДАІ розшукали та затримали водія: ним виявився житель Олександрії 1968 року народження. Мала Виска. КП «Мала Виска Водоканал» протягом двох місяців поточного року здійснювало централізоване водопостачання для населення без відповідної дозвільної документації, в тому числі й на спеціальне водовикористання. Розмір збитків, заподіяних довкіллю, становить понад 1,3 млн грн. Прокуратура вбачає у діях посадових осіб підприємства ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.367 (службова недбалість) КК України. Знам’янка. У місті відбудеться планова зупинка АГРС «Знам’янка» на 72 години: з 14 по 17.05.2013 року. Зупинка газопостачання відбудеться з метою виконання ремонтно-профілактичних робіт та приготування обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період з повним припиненням газопостачання населення. На виконання повного відновлення газопостачання споживачам буде затрачено приблизно 1,5 місяця. Кіровоград. Роботу громадського транспорту під час Великодніх свят в обласному центрі буде подовжено. Пасажирські перевезення здійснюватимуться до першої години ночі 5 травня, а розпочнуться цього дня раніше – о 4:00. При підготовці матеріалів використані дані прес-служб органів влади, власна інформація. Більше новин – на www.novosti.kr.ua

www.novosti.kr.ua

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Тема номера

Чи є майбутнє у книг?

Алла Левінська, Новини Кіровоградщини

(Закінчення. Початок на 1 сторінці) Багато сучасних людей, особливо молодь, не пам’ятають, коли востаннє гортали книгу. Натомість популярністю користуються електронні рідери – в один можна легко помістити кілька тисяч книжок. Але головне – не носій, а бажання людини читати, дізнаватися щось нове, працювати з інформацією. Часто молоді люди вважають за краще дочекатися екранізації якого-небудь відомого твору, ніж прочитати його, а тих, хто ходить до бібліотек, вважають «синіми чулками». Які цьому причини, яка тенденція нині щодо відвідуваності бібліотек та зацікавлення друкованим словом, Новини Кіровоградщини поцікавились у працівників Кіровоградської обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського. На думку заступника директора найбільшої бібліотеки області Оксани Ткаченко, люди змінили своє ставлення до інформації, однак менше ходити до бібліотек не стали. – Змінюється час, а він трансформує відношення суспільства і до процесу читання, і до його форми, – розповідає вона. – З кожним роком зростає потік інформації, й бібліотека втратила монополію на інформацію. Якщо раніше ми були майже єдиним центром, куди можна було прийти за навчальною, художньою літературою або отримати інформацію з інтернет-джерел, то зараз Інтернет захопив усе. Доступ до інформації уповільнюється, і люди йдуть до бібліотеки не заради того, щоб, власне, читати, а заради того, щоб знайти для себе щось цікаве, поспілкуватися. Тобто, бібліотека стає не місцем читання, а центром соціалізації, комунікації, центром для заходів, яких більше ніде немає. Ці заходи дозволяють долучитися до нових форм світосприйняття через мистецтво, зустрічі, тренінги. З розповсюдженням Інтернету багато людей потребують навчання користування цими ресурсами. Особливо це проблема для людей так званого третього віку. Дідусі й бабусі зараз активно приходять саме на навчання щодо користування новітніми технологіями. Також ми намагаємося охопити послугами людей із обмеженими можливостями, відкрили для них спеціальний майданчик «Інтерсвіт». Приходять люди різного віку з вадами зору, ще ми плідно співпрацюємо з УТОСом, у нас є виїзний бібліотечний пункт. Щодо молодого покоління. Зараз є проблема в тому, що спостерігається підміна знань інформацією. Люди не хочуть глибоко занурюватися в знання, працювати з першоджерелами, щось виписувати. Зараз молодь часто при-

ходить отримати інформацію – зробити ксерокс, отримати перелік документів в онлайн-ресурсах, на нашому сайті тощо. Однак при цьому я не можу сказати, що до нас стали менше приходити – навіть навпаки, за останні два роки є тенденція позитивної динаміки відвідуваності. Ще п’ять років тому був певний спад, але зараз крива йде нагору. Торік у нас була велика цифра по запису читачів. Повертаються навіть люди, які багато років не були у бібліотеці. Раніше в нас було приблизно 32 тисячі читачів, а зараз – майже 36 тисяч постійних читачів. Не в останню чергу це завдяки нашим активним заходам, зустрічам із письменниками, співпраці з «Українським клубом» тощо. Загалом у нас до 200 тисяч відвідувань на рік. У нас проводяться екскурсії для школярів. Вчителі наголошують на тому, що зараз уже не сприймаються реферати з Інтернету, а дітям потрібно працювати з першоджерелами. Відбувається така собі профанація знань – був час, коли учні масово скачували з Інтернету реферати з будьяких тем, потім їх здавали, а тепер вчителі бачать, що тексти одні й ті ж самі. Зараз же вимоги саме до знань піднялися, тому останнім часом стала більш затребуваною література з фондів. – Чи може традиційна книга зникнути взагалі? – В Україні є проблеми читання і книговидання, але світова тенденція свідчить про те, що книга не відійде. Країни з високим рівнем книговидання – наприклад Корея, Японія, США – аналізують тенденції і кажуть, що паритет «п’ятдесят на п’ятдесят» буде зберігатися. Частина людей сприймає виключно друковані, традиційні видання, дехто читає з рідерів, з онлайн-ресурсів, але це лише переваги зручності. У нас є і рідери, і електронна бібліотека, у відділі абонементу є виставка «Не хочеш читати – слухай». Таким чином ми надаємо альтернативу. Завдяки цьому люди стали навіть більше читати. – Зараз часто молоді люди ледь не пишаються тим, що нормально живуть і без читання книг, а відомі твори знають із їхньої екранізації. Чи потрібно залучати молодь до книг і якщо так, то які шляхи для цього ви вбачаєте? – Так, дійсно, проблема є, та існує не лише в нас – вона світового масштабу. Ми бачимо, що діти і молоде покоління змінили своє ставлення до сприйняття інформації. З дитинства вони вже долучені до інформаційних ресурсів. Діти бачать картинки, інформацію, яка швидко змінюється буквально одним кліком, та звикають до того, що можна отримати великий обсяг інформації за досить

короткий термін. Читання – це робота з книгою, а діти працювати з книгою не хочуть. Ми намагаємося популяризувати книгу за допомогою виставок, навчань, майстер-класів, зустрічей із письменниками, які розповідають всі нюанси заглиблення в книгу, процес її створення. Це дає свої результати, і діти повертаються до друкованого слова. Це складний процес – це і наша проблема, і проблема шкільної освіти, але ми над цим працюємо. – А у вас є діти? Вони читають книжки? – У мене двоє дорослих дівчат, одній 20 років, другій – 22. Як бібліотекар я, звичайно, долучала їх до читання змалечку, читати вони люблять. Старша донька закінчила педагогічний університет, дуже багато читає, навіть різними мовами. Тобто, в мене немає такої проблеми, тому що діти привчені були до читання з дитинства. Вони зростали, коли ще не було високих технологій, долучилися до них уже десь після шістнадцяти років. Хоча залежність, можливо, є – вона зараз у всіх: додому приходимо – хто до планшета, хто до комп’ютера. У мене є племінники, які вже з чотирьох років з цими гаджетами знайомі, у них є проблема з читанням, хоча вони вміють читати. Тут не можна робити якісь взаємовиключення – мені здається, що не потрібно забороняти комп’ютер взагалі. Потрібно виділяти якийсь час на книгу, якийсь – на рідер. Звичайно, вони не можуть відставати від цивілізації, мають орієнтуватися в інформаційному просторі та вміти користуватися і планшетами, і комп’ютерами. На мою думку, варто знайти компромісний варіант, який не буде виключати повністю книгу чи повністю планшети-рідери. До того ж дитина завжди тягнеться до того, що заборонено. Звичайно, комп’ютер цікавіший для дитини, і тому це має бути винагорода, наприклад, після читання з традиційного носія. – Ви «за» чи «проти» електронних рідерів? – У метро в Києві я бачила, що багато дітей, студентів їдуть із рідерами, але головне те, що вони читають. Причому електронні чорнила зір не псують – уже доведено. До речі, зараз є тенденція до переведення в електронний формат підручників, щоб можна було один планшет носити, а не рюкзаки по п’ять кілограмів. Я пам’ятаю, ми дітям до першого класу по черзі з чоловіком рюкзаки носили, тому що від таких у дитини потім може і сколіоз розвинутися. А зараз нехай мають планшет із завантаженими підручниками, але книжка має бути – в будь-якій формі. Змінюється формат, але не змінюється сутність читання. Головне, щоб читали і прагнули до знань, вчилися міркувати. Я не-

У тему

Цікаві факти про книги За матеріалами Інтернету

Äî âèíàéäåííÿ Éîãàíîì Ãóòåíáåðãîì (1400-1468) êíèãîäðóêóâàííÿ, êíèæêè áóëè ðóêîïèñí³, íàïðèêëàä êíèãà-ñóâ³é ³ç òåêñòîì «²ë³àäè» Ãîìåðà äîâæèíîþ áëèçüêî 150 ìåòð³â. Серед старовинних монгольських і тібетських книг є манускрипти, тексти яких писалися сумішшю золота, срібла, коралів, перлів, бірюзи, глазурі, перламутру, сталі та міді. Є тут також книжки з текстами, вишитими по шовку та сап’яну різнокольоровими нитками без жодного вузлика.

У наші часи з’явилася металева книга. Виготовив її коваль Костов з болгарського міста Враца. Книга, 22 сторінки якої зроблені з заліза, важить близько 4 кілограмів, хоча розміри її звичні – 18 на 22 сантиметри. Серед книжок зустрічаються справжні велетні. Так, одним із найтовстіших романів, напевно,

слід вважати «Кларису» – твір англійського письменника Семюела Річардсона. Книга містить 984 870 слів, майже на 200 тисяч слів більше, ніж у Біблії. Роман побачив світ у середині XVIII століття. З виданням «Історії Південної півкулі», що вийшло у США, можна знайомитися лише за допомогою спеціального двигуна, адже важить вона 225 кілограмів, у розгорнутому вигляді її ширина дорівнює 2 метри 70 сантиметрів, а висота – 2 метри.

щодавно чула, що зараз є випадки, коли молодь не може аналізувати інформацію – вони механічно читають (бо вміють читати), але нічого не сприймають. А книга саме вчить думати, робити якісь свої висновки, розвиває мислення. Зараз і пишуть діти мало, моторика не розвивається. Швидко виникає залежність від комп’ютера, відеороликів, ігор, тому до п’яти років не варто долучати дитину до цього. Спочатку нехай навчиться малювати, щось робити руками тощо. Хто є користувачами бібліотеки і якою літературою цікавляться, розповіла завідуюча відділом абонементу бібліотеки імені Чижевського Наталія Білаш. – Переважна більшість користувачів – майбутні спеціалісти різних галузей знань: студенти технічного та педагогічного університетів, інституту «Україна» та інші. Приблизної вікової категорії немає, тому що до нас ходять всі. У нас є і дитячий майданчик, великий вибір дитячих аудіо- і звичайних книг. – Який користувач найповажніший за віком? – До нас ходить Анатолій Петрович Сізоров, йому приблизно 90 років. Він дуже довго є нашим користувачем, вони разом із дружиною Олександрою Михайлівною регулярно відвідували нашу бібліотеку, але, на жаль, жінка вже не може фізично ходити, то він ходить і за себе, і за неї. Олександрі Михайлівні, до речі, десь 93 чи 94 роки. Вже на вулиці як зустрічаємося з Анатолієм Петровичем, то наче родичі – говоримо, цікавимося справами одне одного. – Якою літературою найбільше цікавляться відвідувачі? – Найчастіше беруть художню літературу, хоча ми виконуємо і тематичні запити. Кожен може тут знайти щось цікаве для себе незалежно від віку. Є певна кількість користувачів, які беруть сучасну, новітню літературу, молодь надає перевагу, наприклад, Любко Дерешу, Сергію Жадану. Люди більш поважного віку беруть Марію Матіос, Ліну Костенко. Також є любителі російської літератури – Діни Рубіної, Аліни Знаменської, Бориса Акуніна тощо. Зараз отримані переклади Стівена Кінга, чого раніше у нас не було. Крім А ось мода на так звані мініатюрні книжки виникла наприкінці XVIII століття завдяки примхам Марії-Антуанетти, яка забажала носити улюблені видання в рукавичці. Однак ще задовго до цього робилися спроби виготовлення таких оригінальних книг. Прародителькою їх можна вважати старовинну рукописну мініатюрну книгу, яка зберігається в Єреванському книгосховищі Матенадаран. ЇЇ вага лише – 19 грамів. Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників. Найперший у світі буквар з’явився в Англії у 1491 році. Написаний він був латинською мовою.

того, книга Еріки Джеймс «Пятьдесят оттенков серого», яка наробила свого часу фурору в Америці, також у нас уже є. Щоправда, поки дві частини, але третю ми вже замовили. – Хто більше відвідує бібліотеку – жінки чи чоловіки? – Жінки, їх приблизно 60 відсотків. – Що потрібно зробити для того, щоб зацікавити молодь до книги? Які переваги саме книги над Інтернетом? – Я як бібліотекар скажу, що електронний варіант книги – недовговічний, а книгу береш, доторкаєшся до неї, відчуваєш її аромат. Я люблю це все. Можливо, молодь потрібно привести сюди. Ми проводимо екскурсії, і вони бачать, що ми не стереотипні бібліотекарі типу «бабуся в окулярах», що бібліотека – це потужний інформаційний центр, що тут є цікаве для них. Я не можу сказати, що молодь узагалі не читає. Бувають випадки, коли приходить молода людина, очі «горять», і навіть про таку літературу мені розповідає, що я й не чула. Також ми пропонуємо аудіокниги, які є популярними. Пам’ятаю, одна мама якось майже притягнула свого сина, каже, що йому ЗНО здавати, а він не хоче читати, до того ж тема доволі складна – «Тигролови» Івана Багряного. Я запропонувала їм аудіокнигу. І згодом жінка прийшла приємно вражена, казала, що син прослухав книгу і все успішно здав. – Бувають якісь курйози в бібліотеці? – Коли людина читає, то вона орієнтується в запитах, а коли «не дуже читає», то бувають і цікаві запити. Прийшов одного разу хлопчик і каже: «Дайте мне чтонибудь для души». То ми з ним ходили, шукали разом. Розпитую: «Що хочеш, хоч приблизно?», а він: «Ну, Кинга, может…» У нас ціла картотека є подібних запитів. Ще один із них, коли прийшла мама школярки і попросила програмову книгу «Портрет Добермана Грея» (насправді «Портрет Доріана Грея». – Ред.). Мабуть, донька так на слух записала завдання, а мама й попросила. Це такий у нас бібліотечний гумор. Але все одно ми всіх дуже любимо, без винятків. На стінах храму у Фівах висічений древній літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки кам’яні її «сторінки» сягають сорока метрів завширшки. Італієць Ріо Козеллі збирає колекцію найнудніших у світі книг, у якій налічується близько 10 000 томів. Один італійський поет-невдаха, дізнавшись, що всі його твори знаходяться у Козеллі, мало не покінчив із собою. У центрі Нью-Йорка є готель «Бібліотека». Замовляючи номер, потрібно вказати шифр за бібліотечно-бібліографічним каталогом, а працівники підготують для відвідувача підбірку відповідної літератури.

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

www.novosti.kr.ua

НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Що коїте, православні?

Церковний конфлікт у Новоархангельську перетворили на політичний Андрій Лисенко, Новини Кіровоградщини Фото Олени Карпенко

(Закінчення. Початок на 1 сторінці) Московський та Київський патріархати не можуть поділити приміщення Свято-Володимирського храму в Новоархангельську. Конфлікт триває вже давно, а минулого тижня до нього долучилися представники партій «Свобода» та «УДАР». 23 квітня на момент прибуття до селища активістів згаданих політсил (вони приїхали з Кіровограда та, за деякими даними, навіть і з інших областей, зокрема Черкаської) усередині храму знаходилися люди – нібито ремонтники. Перед приміщенням стояли бійці «Беркуту», щоб унеможливити силове протистояння між прибулими та тими, хто був у церкві. «Свободівці» та «УДАРівці» кілька разів спробували прорватися до храму. В сутичці постраждала жінка – її, відступаючи, затоптали самі ж «штурмовики». – Усе, що відбувається у храмі, – нонсенс! – прокоментувала Новинам Кіровоградщини ситуацію голова Новоархангельської районної ради Ольга Баліцька. – Сторони конфлікту повинні залишити територію храму і сісти за стіл переговорів. Потрібно шукати шляхи мирного розв’язання ситуації. Бійки на території храму – недопустимі. Це святе місце!

Голова райради зазначила, що жителі селища шоковані подіями довкола храму, та повідомила, що «свободівці» провокують правоохоронців. – Якщо до цього стосунки з’ясовували релігійні конфесії, то сьогодні це перейшло вже у політичну площину з застосуванням сили, – заявила вона. – Активісти «Свободи», які приїхали сюди не лише з Кіровограда, а й, за різними даними, з сусідніх областей, у тому числі – Черкас, провокують міліцію. Місцеве населення шоковане. Те, що у сутичках брали участь не лише місцеві мешканці (а опозиція не втомлювалася стверджувати, що події довкола Свято-Володимирського храму – це спроби вірян повернути собі церкву), Новинам Кіровоградщини підтвердив і селищний голова Новоархангельська Микола Лясковський. – Я тут усіх знаю, – розповів він. – Із-поміж тих, хто штурмує храм, наших – чоловік 30 максимум. Решта – молоді люди віком десь, мабуть, від 16 і до 30 років – не місцеві. На «поле бою» прибув також народний депутат від «Свободи»

Святослав Ханенко. Проте він не спішив утихомирювати своїх однопартйців. – Приїхав народний депутат Святослав Ханенко, – повідомив Лясковський. – Я запропонував йому поспілкуватися з людьми. А він у присутності голови РДА сказав, що, якщо ті, хто зараз знаходяться у храмі, не звільнять приміщення протягом кількох хвилин, то «свободівці» штурмуватимуть церкву. Загалом «віряни» зі «Свободи» та «УДАРу» кілька разів атакували «Беркут», але прорватися до храму їм так і не вдалося. Постраждалі – як серед тих, хто штурмував храм, так і серед правоохоронців – потрапили до лікарні з численними забоями та синцями. Зрештою, до Новоархангельську приїхав заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Віктор Рєзнік. Завдяки його втру-

Влада

Без політичних інтонацій Ігор Крушеніцький, Новини Кіровоградщини

Óïåðøå çà ÷àñ íåçàëåæíîñò³ íàðîäí³ äåïóòàòè â³ä Ê³ðîâîãðàäùèíè ð³çíèõ ïîë³òè÷íèõ êîëüîð³â ç³áðàëèñÿ íà çóñòð³÷ ³ç ãîëîâîþ Ê³ðîâîãðàäñüêî¿ îáëäåðæàäì³í³ñòðàö³¿. Ç³áðàííÿ â³äáóëîñÿ 29 êâ³òíÿ. З дюжини обранців, які мають як безпосередній, так і опосередкований стосунок до області, поспілкуватися з Андрієм Ніколаєнком зібралися п’ятеро. Партію регіонів представляв мажоритарник Станіслав Березкін, опозицію – списочники Святослав Ханенко (не земляк, але куратор Кіровоградщини від «Свободи») та Валерій Кальченко, КПУ – також обраний за списками олександрієць Володимир Кудря. Плюс – позафракційний мажоритарник Андрій Табалов. Решта не прибули з поважних і не дуже причин. Під час зустрічі депутатів познайомили з роботою досить важливого органу при облдержадміністрації – Центру законодавчих ініціатив. Його створили, відповідно до розпорядження тодішнього голови адміністрації Сергія Ларіна, у жовтні 2012 року. Ідея в тому, щоб усі народжувані в області пропозиції до зміни чи створення законів донести нардепам, в першу чергу – землякам. За ними ж – просування і лобіювання проектів у Верховній Раді. Як зазначив представник ЦЗІ, начальник юридичного відділу апарату ОДА Василь Смаглюк, уже розроблений механізм опрацювання пропозицій. Обробка – це надання ідеям прийнятої форми законодавчого акту. Відтак, схема виглядатиме приблизно так: постановка проблеми, пропозиції щодо законодавства – обробка – передача народним депутатам через відповідальних помічників. Загалом діалог голови облдержадміністрації із обранцями зводився до кількох актуальних (і не нових) та злободенних проблем. Перші – це Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених

руд, олександрійські вугільні розрізи, розвиток села. У другому блоці варто виділити проблеми екології та здоров’я жителів регіону, медичну реформу і нерівномірне фінансування областей із держбюджету. Першим із депутатів свої пропозиції висловив позафракційний Андрій Табалов. Його завдання, на які він сьогодні робить «ставку», мало відрізняються від передвиборчої програми. Так, він сказав, варто вирішити проблему переповненості дитсадків у містах області, зокрема Кіровограді, від якого він обирався. Знов-таки, він упевнений, що зробити це можна завдяки добудові третіх поверхів у типових двоповерхових закладах. По-друге – розчищення річища Інгулу. Також важливим для нього є допомогти вирішити проблему якості питної води в обласному центрі. Принаймні у соціальних закладах, де він пропонує встановити системи доочистки водопровідної води. Четверте – розвиток спорту завдяки масовому доступу дітей до закладів. Як приклад – спробувати повернути до життя спортзал машинобудівного технікуму на вул. Полтавській, в якому б усі охочі без обмежень могли займатися спортом. Андрій Ніколаєнко зауважив, що добудова третіх поверхів – цілком прийнятна ідея, яку повинні підтримати громада і міська влада. Але слід зважити на те, що більшість таких споруд збудовані давно, тому спочатку необхідно отримати «адекватну проектно-кошторисну документацію». На думку очільника області, можна спробувати реалізувати такий проект на пілотному дитсадку. Щодо розчистки Інгулу він виокремив головну, всім

відому проблему – брак коштів. Ці роботи оцінені в приблизно 23 млн грн. Через це вишукуються способи оптимізації вартості, бо цифра завелика. Також Андрій Ніколаєнко схвально відгукнувся про монтаж систем доочистки води, назвавши їх реальною справою. Опозиціонер Валерій Кальченко, скориставшись нагодою, пояснив, чому він не увійшов до нещодавно створеної парламентської групи «Кіровоградщина». Мовляв, представники Партії регіонів не захотіли прийняти пропозицію опозиціонерів про двох співкерівників групи. Була домовленість, що в ній будуть два співголови – від Партії регіонів та опозиції. Тому досі Кальченко не вступив до неї. Віддавши належне політиці, він взявся за більш приземлені речі. – Мною закінчується розробка законопроекту про добудову КГЗКОРу. Я вже розповідав Андрію Івановичу (Ніколаєнку. – Ред.) про його головні принципи і положення. Дуже радий, що він із розумінням поставився до цього. Ми домовилися, що, коли «дошліфую», подивимося і підсилимо його. І, чесно кажучи, яка б не була ініціатива народного депутата, ми не обійдемося без обласної влади, – сказав депутат. Також Валерій Кальченко готує низку законодавчих пропозицій щодо прав чорнобильців, зокрема – військовиків. Крім цього, додав нардеп, він тривалий час намагається зрушити з місця проблему газифікації Гайворона. Щодо екологічних проблем, у тому числі й розчищення Інгулу, видобуток урану тощо представник «Батьківщини» запропонував провести в області виїзне засідання комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Голова ОДА Андрій Ніколаєн-

чанню конфлікт удалося владнати. Він повідомив, що «на завтра запланована зустріч голови ОДА Андрія Ніколаєнка з керуючими двох єпархій – Архієпископом Кіровоградським і Новомиргородським Іоасафом та Єпископом Кіровоградським і Голованівським Марком, щоб посприяти організації конструктивного діалогу». Наступного дня обласна організація Партії регіонів виступила з відкритою заявою, в якій засудила дії «Свободи» та «УДАРу» і закликала не «заробляти політичні дивіденди на фоні релігійних протистоянь»: «Заїжджі молодики з навколишніх областей, котрі з’явилися в районі під прапорами згаданих опозиційних політичних партій, із застосуванням сили та цілеспрямовано провокуючи правоохоронні органи, по-рейдерськи здійснювали захоплення храму. Вони втягнули в агресивне протистояння і вірян, і священиків, і місцеву громаду, намагаючись на фоні релігійних непорозумінь у звичний для себе спосіб заробити політичні дивіденди. Партія регіонів — за розв’язання спірних питань мирними, цивілізованими способами! Ні провокації, ні агресія, ні бійки, до яких звикла опозиція, не здатні вирішити питання. Закликаємо активістів “Свободи” і “УДАРу” негайно припинити порушення громадського порядку, покинути територію Свято-Володимирівського храму і залишити у спокої вірян». ко підтвердив, що сприймає створюваний законопроект про КГЗКОР як цікавий і перспективний. На його думку, проблему комбінату можна вирішити зараз лише на рівні відповідного закону. Над ним і з ним область готова працювати, підкреслив керівник Кіровоградщини. Голова групи «Кіровоградщина», народний депутат від ПР Станіслав Березкін звернув увагу присутніх на проблеми села. Раніше, нагадав він, колгоспи навіть при всіх їхніх мінусах допомагали селу розвиватися, вкладали в нього немалі кошти. Нині ж, коли середня рентабельність агробізнесу складає до 150%, власники сільгосппідприємств часто не зважають на проблеми селян. – Ми готові дискутувати на цю тему, готові змінювати ситуацію, – сказав він. Особливо це стосується невеликих агроформувань, фермерів, додав у тему Андрій Ніколаєнко. Поставивши за взірець Станіслава Березкіна як депутата, який домігся виділення серйозних сум держбюджету на розвиток районів, що складають його округ, голова ОДА застеріг обранців-земляків від іншого. Виділення коштів за їхнього сприяння повинно відбуватися за погодженням із обласною владою: щоб їх можна було освоїти і вони не повернулися. – Щоб не сталося, як із Ульяновкою. Зателефонував мені перед Новим роком Ляшко (скандальний народний депутат Олег Ляшко. – Ред.) і радісно повідомив, що «вибив» для району 4 мільйони. Освоїти їх не вдалося за браком часу. Кошти повернулися до держбюджету. Тому прошу вас попередньо інформувати нас, щоб ми встигли підготувати майданчик для їх використання, – пояснив Ніколаєнко. «Свободівець» Святослав Ханенко наголосив, що бачить сенс у тому, щоб спільно домагатися справедливого розподілу бюджетних грошей на соціально-економічний розвиток областей. Ще він зобов’язався серйозно зайнятися проблемою високого рівня захво-

«Свобода» та «УДАР», у свою чергу, продовжили наполягати на тому, що вони просто допомагають місцевим прихильникам Київського патріархату «повернути своє». Зустріч Андрія Ніколаєнка з Архієпископом Кіровоградським і Новомиргородським Іоасафом та Єпископом Кіровоградським і Голованівським Марком відбулася, як і планувалося, 24 квітня. – У нас ніколи не було таких затяжних протиріч і, певен, уже не буде, – заявив голова ОДА. – Я хочу, щоб у регіоні, за ситуацію в якому я несу безпосередню відповідальність, не били людей під будь-якими приводами, а тим більше через церкву. Зі свого боку влада у законний спосіб робитиме все необхідне, щоб забезпечити громадський порядок. І це відбуватиметься до тих пір, поки обидві сторони не досягнуть консенсусу – чи то шляхом мирних переговорів, чи через суд. Наразі церква опечатана. Жодних богослужінь там не відбуватиметься до тих пір, поки не буде закрите це питання та поки суд не скаже своє слово щодо законного власника. 28 квітня, під час святкування Вербної неділі, в Новоархангельську було спокійно. А в понеділок сайт облдержадміністрації ще раз оприлюднив офіційну позицію влади та очільника області Андрія Ніколаєнка, зокрема: «Держава має стояти поза такими конфліктами. Певні політичні сили вирішили попіаритися за рахунок цієї історії. Були залучені люди, далекі від релігії. Міліція ж чітко виконувала свої обов’язки і не допустила серйозних сутичок. Ми зробимо все можливе, щоб Кіровоградщина й надалі, як і раніше, була територією, толерантною для усіх віруючих». рюваності жителів Кіровоградщини на рак, що для нього недавно стало неприємним відкриттям. Він знайомий із проектом «Стоп радон!», але, на його думку, цим глибина негараздів тут не обмежується. Одним із варіантів пошуку адекватних методів з’ясування причин, переконаний Святослав Ханенко, може стати виїзне засідання парламентського комітету з питань охорони здоров’я в Кіровограді за участі фахівців. Ще одна пропозиція «свободівця» до керівництва області – створення хоспісу та паліативного відділення. Не оминув нагоди він і розкритикувати реформу медицини. Стосовно першого голова облдержадміністрації зауважив, що хоспіс в області буде. Вже навіть підшукали для нього приміщення. А з приводу реформи сказав наступне: – Через неї і Президент неодноразово критикував профільне міністерство за те, що вона відбувається хаотично, не зовсім правильно висвітлюється. Людям погано пояснюють, не питають у них, а за них вирішують. Тут, як на мене, слід поспішати не поспішаючи. Ми будемо її проводити лише в такому контексті, щоб вона була вигідна для людей. Андрій Ніколаєнко відзначив і те, що за останні два роки матеріальна база лікарень області кардинально покращилася. Але не менше важливо і те, щоб лікарі отримували вищу зарплату і щоб вони змінили власне ставлення до організації допомоги і, перш за все, до людей. – Адже не таємниця, що за останні 20 років ставлення до пацієнтів значно погіршилося. Пацієнт розглядається як джерело доповнення основного доходу, – додав він. Ще одна складова реформи, вважає Андрій Ніколаєнко, – за страховою медициною. – Якісна послуга безкоштовною не буває. Або для цього мусить бути інше джерело фінансування. Тому нам всім треба думати, яким чином все це цивілізовано впроваджувати, – підсумував голова ОДА.

www.novosti.kr.ua

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

дає в Адміністрації Президента в тому числі й за регіональну кадрову політику, декому є над чим задуматись. – Глава держави обурений тим, що й досі багато чиновників дозволяють собі формально ставитись до людей, – заявив він. – Особливо чітко це показав проект «Розмова з країною», коли до Президента надійшло понад двадцять тисяч звернень. Багато з них – «з бородою», вирішення тягнеться роками. Тому поставлене завдання: розпрощатися з чиновниками, які не спромоглися повернутися обличчям до людей. Думаю, найближчим часом з’являться відповідні укази Президента. – Кожен свій день я починаю з перегляду кіровоградських інформаційних сайтів, не буває дня, щоб я не спілкувався з кимось із Кіровоградщини, – резюмував Сергій Ларін. – Я дуже добре знаю ситуацію в регіоні. Незважаючи на те, що я зараз у Києві, серцем і душею я – тут, на Кіровоградщині. Разом ми – що? – Сила! – відповів зал. Голова обласної державної адміністрації Андрій Ніколаєнко, виступаючи перед делегатами та гостями конференції, наголосив на тому, що ініційована Сергієм Ларіним програма соціально-економічного розвитку Кіровоградщини «Центральний регіон-2015» виконується і виконуватиметься. Він перелічив досягнення влади, а також назвав райони-аутсайдери з реалізації програми: Бобринецький, Знам’янський, Устинівський, Компаніївський та Долинський.

Перший заступник голови обласної організації Партії регіонів, депутат облради Олександр Шаталов у своєму виступі зазначив, що необхідно продовжувати розпочаті справи: встановлювати дитячі та спортивні майданчики, робити ремонти у школах та дитсадках тощо. Він також прокоментував ситуацію довкола Свято-Володимирського храму в Новоархангельську: – Церковні організації самі розберуться, це не наша з вами справа. Але що там робили ті люди, які влаштовували безчинства? Ображали священиків і просто заслужених та поважних людей... Це неподобство, і треба докласти максимум зусиль, щоб такі речі більше не повторювалися. Втім, свій виступ Олександр Шаталов усе ж завершив на мажорній ноті, повідомивши, що керівні органи Партії регіонів визнали Кіровоградську обласну організацію однією з кращих в Україні. Про конкретну роботу команди Партії регіонів говорили на конференції народний депутат України Віталій Грушевський, керівник Новоукраїнської районної парторганізації Володимир Арсірій та інші оратори. Вони докладно розповіли, як виконуються соціально важливі проекти й ініціативи, в тому числі й «Центральний регіон-2015». Ще одним важливим результатом конференції стали зміни у складі ради та виконкому обласної організації Партії регіонів – туди ввійшов, зокрема, голова ОДА Андрій Ніколаєнко. На думку Сергія Ларіна, партія зможе допомогти голові облдержадміністрації в його нелегкій повсякденній роботі. – Всі започатковані нами регіональні проекти триватимуть, – зазначив перед закриттям конференції Сергій Ларін. – І область обов’язково рухатиметься вперед. Головне завдання – щоб покращення життя відчув кожен мешканець Кіровоградщини.

імпорту ядерного палива, – наголошується у прес-релізі. – Реалізація даного спільного російськоукраїнського проекту дозволить забезпечити всі енергоблоки АЕС з реакторами типу ВВЕР-1000 паливом українського виробництва і виключити ризики недопоставок палива і таким чином вирішуватиме одне з головних стратегічних завдань держави - забезпечення енергетичної безпеки України. На сьогодні розроблене та схвалене Кабінетом Міністрів України техніко-економічне обґрунтування будівництва заводу. Закінчується розроблення проектно-кошторисної документації (стадія Проект) для будівництва заводу. В рамках розробки проекту скориговано основні технічні рішення створення заводу з виробництва ядерного палива, проведено уточнюючі інженерні вишукування, мікросейсмічне районування території розміщення підприємства, завершується розробка проекту підготовчих робіт». Учасники наради зазначили, що введення в експлуатацію заводу сприятиме суттєвому (майже втричі) збільшенню обсягу видобування уранових руд. А наукове, проектне та інформаційне супроводження об’єктів ядерно-паливного циклу дозволить підтримати діяльність та розвиток національних наукових установ через залучення їх до проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт для вдосконалення технологій виробництва ядерного палива, гірничого видобутку, переробки уранової сировини. З огляду на новітню історію України, цей проект стане одним із найамбітніших загальнонаціонального рівня. Його реалізація дозволить Україні увійти до світового елітного клубу країн-виробників ядерного палива. «Найголовніше, що при вироб-

ництві ядерного палива пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища є і завжди буде мати найвищій ступінь», – сказано також в офіційному комюніке. Після наради Андрій Ніколаєнко та Едуард Ставицький провели спільний брифінг для ЗМІ. За словами міністра, під час наради у Смоліному досягнуто домовленості про створення оперативного штабу. Його засідання відбуватимуться щонайменше раз на місяць. Метою цих заходів є повноцінне забезпечення будівництва заводу всім необхідним. Наразі процес триває у рамках передбачених термінів. Усі зобов’язання українською та російської сторонами виконуються. – Так сталося, що ці два питання, які ми сьогодні розглянули, найбільш актуальні й важливі для області, вони пов’язані самі зі сферою діяльності Едуарда Анатолійовича і його міністерства, – зауважив Андрій Ніколаєнко. – Ми намітили надзвичайно чіткі дати. Проектанти з будівельниками, керівниками спільного підприємства, концерну «Ядерне паливо» взяли на себе зобов’язання надати у відповідні терміни всю документацію, щоб процес підготовчого етапу будівництва повномасштабно тривав у цьому році. Не оминули посадовці й проблеми «Олександріявугілля». Андрій Ніколаєнко повідомив, що міністерство енергетики і вугільної промисловості й Кіровоградська облдержадміністрації отримали кілька інвестиційних пропозицій стосовно відродження розрізу «Костянтинівський» ДП «Олександріярозрізобуд». Едуард Ставицький додав, що вирішення проблеми олександрійського буровугільного комплексу повинно зрушитися щонайменше у ІІ півріччі поточного року.

Політика

Обласна конференція Партії регіонів: курс незмінний Михайло Ярошенко, Новини Кіровоградщини Фото Олени Карпенко

27 êâ³òíÿ â³äáóëàñÿ 26-òà êîíôåðåíö³ÿ îáëàñíî¿ îðãàí³çàö³¿ Ïàðò³¿ ðåã³îí³â. Äåëåãàòè â³ä ðàéîííèõ, ì³ñüêèõ, ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ îðãàí³çàö³é ïàðò³¿ îáãîâîðèëè ðîëü ì³ñöåâèõ ïàðò³éíèõ îðãàí³çàö³é ó ðåàë³çàö³¿ ³í³ö³àòèâ ³ çàâäàíü Ïðåçèäåíòà Â³êòîðà ßíóêîâè÷à òà ïðîãðàìè «Öåíòðàëüíèé ðåã³îí-2015», ³ç ÿêîþ îáëàñíà ïàðòîðãàí³çàö³ÿ éøëà íà âèáîðè; âíåñëè çì³íè äî ñêëàäó Ðàäè, âèêîíêîìó òà Êîíòðîëüíî¿ êîì³ñ³¿ îáëàñíî¿ ïàðò³éíî¿ îðãàí³çàö³¿. На початку конференції нові члени Партії регіонів – здебільшого молодь – отримали партійні квитки. Як зазначив депутат облради, перший заступник голови обласної організації партії Олександр Шаталов, «молодь вступає до Партії регіонів – і це гарний знак, котрий свідчить про прихильність людей до її політики й ідеології». Першим виступав голова обласної організації Партії регіонів Сергій Ларін. – З того часу, як я очолюю обласну партійну організацію, з червня 2010 року, ми з вами дійсно стали справжньою сім’єю, ефективною командою, яка здатна вирішувати дуже складні питання, – сказав він. – Ця команда ставить перед собою важкі завдання і впевнено їх виконує. Приємно, що нам за цей час дуже багато вдалося зробити. Водночас, на думку Ларіна, є за що і критикувати. – Нам завжди вистачало сміливості критично оцінювати наші дії, – зазначив при цьому голова облорганізації Партії регіонів. – І ми завжди адекватно реагуємо на конструктивну критику та приймаємо відповідні рішення.

Сьогодні нам треба відверто поговорити про те, що ще не вдалося зробити. Про те, з чим наша партійна організація, вся наша велика команда підійде до місцевих і президентських виборів 2015 року, з чим вийде до людей на передвиборчій кампанії. За словами Ларіна, Партія регіонів – відповідальна політична сила, яка щоразу йде на вибори не з яскравими агітками, а з конкретними справами. Він також торкнувся ситуації в Олександрії. – Керівництво олександрійської міської організації Партії регіонів пішло врозріз із рішеннями з’їзду партії, тому ми прийняли важке – морально важке, я б сказав – рішення про розпуск керівних органів міського осередку, – повідомив Ларін. – Найближчим часом у місті відбудеться виборча конференція. Ще я хочу оголосити, що нещодавно Політрада Партії регіонів прийняла рішення поновити Степана Кириловича Цапюка (мера Олександрії, якого торік виключили з партії. – Ред.) в лавах Партії регіонів. Я чесно кажу: я дуже радий, що це сталося. Ми ніколи не вважали наших однопар-

тійців ворогами. Тому я ще раз наголошую: я радий, що ми знову маємо в наших лавах такого перевіреного бійця, як Степан Кирилович, який стояв біля витоків нашої організації. Голова обласної організації Партії регіонів зазначив, що необхідно активізувати роботу проекту «Зірка пам’яті». – Ми зробили дуже серйозний крок: наш госпіталь ветеранів – один із кращих в Україні, – сказав він. – Але ми повинні продовжувати розпочате. Ми маємо дбати про ветеранів не лише 9 Травня, а щодня. Сергій Ларін, крім того, закликав своїх однопартійців стати на захист історичної правди: – Сьогодні у нашій країні починають лунати неофашистські заклики. Деякі політики дозволяють собі такі дії, які ображають ветеранів, паплюжать пам’ять загиблих. Наша партія повинна стати на заваді таким спробам. Очільник Партії регіонів у області оголосив чиновникам, які дозволяють собі ставитися до людей без належної уваги, останнє китайське попередження. Враховуючи те, що Сергій Ларін тепер відпові-

Візит міністра

Ядерні відвідини

Ігор Крушеніцький, Новини Кіровоградщини

Ìèíóëîãî òèæíÿ Ê³ðîâîãðàäùèíó â³äâ³äàâ ì³í³ñòð åíåðãåòèêè ³ âóã³ëüíî¿ ïðîìèñëîâîñò³ Åäóàðä Ñòàâèöüêèé. Â³í ñòàâ ïåðøèì ïðîô³ëüíèì ì³í³ñòðîì, ÿêèé ïîáóâàâ íà Íîâîêîñòÿíòèí³âñüê³é óðàíîâ³é øàõò³ çà îñòàíí³ 5 ðîê³â. Êð³ì â³çèòó íà íàéïåðñïåêòèâí³øó óêðà¿íñüêó óðàíîâó êîïàëüíþ, â³í ïðîâ³â çàñ³äàííÿ øòàáó ç áóä³âíèöòâà ñòðàòåã³÷íîãî îá’ºêòó – Ñìîë³íñüêîãî çàâîäó ç âèðîáíèöòâà ÿäåðíîãî ïàëèâà. Про реальний стан справ та проблеми шахти Едуарду Ставицькому та голові ОДА Андрію Ніколаєнку доповів генеральний директор Східного гірничо-збагачувального комбінату Олександр Сорокін. Він нагадав, що Новокостянтинівська шахта повернута до складу ДП «СхідГЗК» у 2010 році. Уже в червні 2011-го на ній розпочали дослідно-промисловий видобуток урану на горизонті 300 метрів. Ця знакова подія відбулася вперше за більш ніж 35-річну історію геологічного вивчення й будівництва підприємства на базі запасів Новокостянтинівського родовища. Наразі комбінат за власні кошти проводить необхідні роботи з будівництва та розвитку. З червня і до кінця 2011 року з руди, що добута на Новокостянтинівському родовищі, отримано перші 100 тонн урану, у 2012-му – 257. Освоєння родовища є частиною Державної цільової економічної програми «Ядерне паливо». Новокостянтинівське є ключовим для України, адже за запасами урану воно найбільше у Європі й уходить до першого десятка найбільших родовищ світу. ДП «СхідГЗК» поступово проводить роботу з реалізації проекту будівництва пускового комплексу, щоб вийти на півмільйо-

на тонн руди і 250 тонн металу. Головне завдання, наголосив Олександр Сорокін, – вийти на такі об’єми, щоб забезпечити енергетику України ураном цілком вітчизняного виробництва. На всіх шахтах СхідГЗК планується вийти на 2,5 тис. тонн, а не 1,5 тис., як планувалося раніше. І це притому, що вартість будівельних робіт в кошторисі не збільшилася. Певним чином, цього буде досягнуто завдяки новим технологіям на Новокостянтинівській. Для фінансування, необхідного для вирішення цього питання, ведеться постійна співпраця зі стратегічним партнером – ДП НАЕК «Енергоатом» – і фінансовими установами, зазначив гендиректор. Олександр Сорокін назвав основну проблему розвитку Новокостянтинівської шахти – недофінансування та перебої з оплатою за поставлену продукцію, адже НАЕК «Енергоатом» щорічно закуповує урановий концентрат у ДП «СхідГЗК» за довгостроковим контрактом. Зараз тривають переговори про подовження цього документу, адже його умови виписані у 2008 році, а з кожним роком об’єми продукції комбінату збільшуються. Він попросив міністра посприяти швидшому підписанню нової угоди. Едуард Ставицький під час на-

ради на шахті наголосив, що подальше її будівництво є одним зі стратегічних завдань, оскільки є частиною президентського плану імпортозаміщення. Збільшення видобутку урану, його переробка та виробництво паливних елементів на Смолінському ядерному заводі дадуть можливість забезпечити вітчизняні АЕС вітчизняним паливом. Міністр і голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко побували на виробничих майданчиках шахти та спостерігали за відвантаженням рудної породи. Керівництво шахти продемонструвало присутнім безпечність процесів: дозиметри показували норму рівня радіації від 15 до 18 мікрорентген (допустима норма радіації (іонізуючого випромінювання) становить 10-30 мкР/год). Після відвідин шахти і короткого спілкування з журналістами Едуард Ставицький і Андрій Ніколаєнко провели засідання штабу (наради) з будівництва заводу з виробництва ядерного палива. Воно відбулося без присутності журналістів. Згодом представникам ЗМІ надали прес-реліз. Як зазначається у ньому, в нараді, крім очільника області та міністра, взяли участь генеральний директор ДК «Ядерне паливо» Тетяна Амосова, віце-президент ВАТ «ТВЕЛ» Василь Константінов, директор ПрАТ «Завод ЯП» Руслан Арсірій, представники Маловисківської райради та райдержадміністрації. Серед запрошених також були присутні представники ДП «СхідГЗК», ДП «УкрНДПРІпромтехнології». «На сьогодні ядерна енергетика України на 100% залежить від

НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ

6 травня ÓÒ-1, ÒÐÊ «ÅÐÀ» .06.00 Õ/ô «Óïðàâà», 29-30 ñ. 07.10 Õ/ô «Ôðîíò çà ë³í³ºþ ôðîíòó», 2 ñ. 09.00 Ï³äñóìêè òèæíÿ 09.40 Áåç öåíçóðè 10.05 Ò/ñ «Ìàðóñÿ. Âèïðîáóâàííÿ» 12.30 Õ/ô «Ìàøåíüêà» 13.45 Â³êíî â Àìåðèêó 14.15 «Ïðî æèòòÿ» ç À.Ïàëü÷åâñüêèì 15.25 Æèòòÿ íà ð³âíèõ 15.40 Õ/ô «Äîâãà äîðîãà â äþíàõ», 1-2 ñ. 18.20 Íîâèíè 18.35 Ïðî ãîëîâíå 18.55 Ì.Ãíàòþê «×àñ ð³êîþ ïëèâå» 19.20 Îñòàííº ïîïåðåäæåííÿ 19.45 «Ïðî æèòòÿ» ç À.Ïàëü÷åâñüêèì 20.55 Îô³ö³éíà õðîí³êà 21.00 Ï³äñóìêè äíÿ 21.20 Êîíöåðòíà ïðîãðàìà «Âåëèêèé Äåíü Ïåðåìîãè» 22.20 Ä/ô «Êè¿âñüê³ äîòè» 22.55 Òð³éêà, Êåíî, Ñåêóíäà óäà÷³ 23.10 Õ/ô «Ôðîíò çà ë³í³ºþ ôðîíòó», 2 ñ. 00.50 Êëóá ãóìîðó 01.20 Íîâèíè 01.35 Ä/ô «Áëàãîñëîâåííà» 02.20 ÒåëåÀêàäåì³ÿ 03.20 Êîíöåðòíà ïðîãðàìà «Ñâÿòêîâà Âåëèêîäíÿ» 04.25 Õ/ô «Ìàøåíüêà» 05.40 Ï³äñóìêè äíÿ

1+1 06.10, 19.30, 04.00 ÒÑÍ 06.45, 07.50, 04.35, 05.25 Ñåêðåòí³ ìàòåð³àëè øîó-á³çíåñó 08.55 Õ/ô «Íåêåðîâàíèé» 10.55 Õ/ô «Ëþáîâ ³ ãîëóáè» 13.10 Õ/ô «Êîãäà çàöâåòåò áàãóëüíèê» 17.10 Ò/ñ «Âåëè÷íå ñòîë³òòÿ. Ðîêñîëàíà-2» 20.00 Õ/ô «Äæåíòëüìåíè, óäà÷³!» 22.15 Õ/ô «Ä³àìàíòîâà ðóêà» 00.20 Õ/ô «Next. Íàñòóïíèé»

²ÍÒÅÐ 05.00 Ò/ñ «Àííà Ãåðìàí» 07.30, 09.10 Ò/ñ «Ñ³ìåéíèé äåòåêòèâ» 09.00, 12.00 Íîâèíè 10.20, 12.10 Ò/ñ «Ó ñàäó ÷è â ãîðîä³» 14.10 Ñóäîâ³ ñïðàâè 15.00 Ñ³ìåéíèé ñóä 16.00 «Æäè ìåíÿ» 18.10 Ò/ñ «Æ³íî÷èé ë³êàð» 20.00, 02.05 Ïîäðîáèö³ 20.30 Ò/ñ «1943» 22.20 Ò/ñ «ßíãîëè â³éíè» 02.35 Ò/ñ «Ñ³ìíàäöÿòü ìèòòºâîñòåé âåñíè»

7 травня ÓÒ-1, ÒÐÊ «ÅÐÀ» 06.00 Õ/ô «Óïðàâà», 31-32 ñ. 07.00, 08.50 Ïîãîäà 07.10 Åðà áóä³âíèöòâà 07.15 Õ/ô «Ôðîíò ó òèëó âîðîãà», 1 ñ. 09.05 Ï³äñóìêè äíÿ 09.20 Îô³ö³éíà õðîí³êà 09.25 Øåô-êóõàð êðà¿íè 10.15 Ò/ñ «Ìàðóñÿ. Âèïðîáóâàííÿ» 12.40 Õ/ô «Ïåðåïðàâà», 1 ñ. 14.35 «Ïðî æèòòÿ» ç À.Ïàëü÷åâñüêèì 15.55 Õ/ô «Äîâãà äîðîãà â äþíàõ», 3-4 ñ. 18.20 Íîâèíè 18.35 «² Ïîäâèãîì Âàøèì æèâåì». Êîíöåðòíà ïðîãðàìà äî Äíÿ Ïåðåìîãè (÷.1) 19.45 «Ïðî æèòòÿ» ç À.Ïàëü÷åâñüêèì 20.55 Îô³ö³éíà õðîí³êà 21.00 Ï³äñóìêè äíÿ 21.15 Ñîö³àëüíå øîó «Àäðåíàë³í» 22.55 Òð³éêà, Êåíî, Ìàêñèìà 23.10 Õ/ô «Ôðîíò ó òèëó âîðîãà», 1 ñ. 00.50 Êëóá ãóìîðó 01.20 Íîâèíè 01.35 Ïðî ãîëîâíå 02.05 ÒåëåÀêàäåì³ÿ 03.05 Òî÷êà çîðó 03.30 Æèòòÿ íà ð³âíèõ 03.45 Ä/ô «Ð³çí³ àäðåñè â³éíè» 04.10 Õ/ô «Ïåðåïðàâà», 1 ñ. 05.40 Ï³äñóìêè äíÿ

ICTV 05.30 05.45 06.55 07.45 09.50 11.30 13.05 14.55 16.50 18.45 19.00 20.50 22.45 00.50 03.00 04.25

Ôàêòè Ñâ³òàíîê Ïðîâîêàòîð Ò/ñ «Óáèâ÷à ñèëà» Õ/ô «Åéñ Âåíòóðà. Ðîçøóê äîìàøí³õ òâàðèí» Õ/ô «Åéñ Âåíòóðà. Êîëè ïðèðîäà êëè÷å» Õ/ô «Á³áë³îòåêàð. Ó ïîøóêàõ Ñïèñà Äîë³» Õ/ô «Á³áë³îòåêàð-2. Ó ïîøóêàõ êîïàëåíü öàðÿ Ñîëîìîíà» Õ/ô «Á³áë³îòåêàð-3. Ïðîêëÿòòÿ Þäèíîãî ïîòèðó» Ôàêòè. Âå÷³ð Ò/ñ «Âèíèùóâà÷³» Õ/ô «Æ³íêà-ê³øêà» Õ/ô «Õèìåðà» (2) Õ/ô «Îñòð³â ïðîêëÿòèõ» (2) Õ/ô «Çàëèøàéñÿ ç³ ìíîþ» (2) Ïðî-Z³êàâå.ua

Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 00.05 Í³÷íèé ê³íîçàë 07.30 Ìóçèêà Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà àíàëîãîâà ìåðåæ³ 08.00 «Óñ³ ìè ïðàãíåìî ëþáîâ³...» Â.ªô³ìîâ 10.20 Õ/ô «Òðè ïëþñ äâà» 11.45 Ïðàâîñëàâíèé êàëåíäàð 12.00 Õ/ô «Æèòòÿ ÿê êàçêà», 1-2 ñ. Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 14.45 Ìóëüòô³ëüì 15.00 «Ä³ëîâèé ðèòì». ×åðêàñüêà ÎÄÒÐÊ 15.25 Óðÿä íà çâ’ÿçêó ç ãðîìàäÿíàìè 15.55 Ä/ñ «Ãðà äîë³» 16.10 Õ/ô «Çàïîðîæåöü çà Äóíàºì» 17.45 «Ó äîëîíÿõ â³÷íîñò³». Çàïîð³çüêà ÎÄÒÐÊ Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà àíàëîãîâà ìåðåæ³ 18.00 Êîíöåðò «Ïëàíåòà ìî¿õ íàä³é». Â.Ìàòâ³ºíêî 20.00 Ôåºð³ÿ ìàíäð³â 20.25 «²ñòîðè÷í³ ïîñòàò³. ²âàí Ñ³ðêî». Çàïîð³çüêà ÎÄÒÐÊ 20.45 Çàñèíàéêà 21.00 «² ãîðäî ã³ìí ïðîôåñ³ÿì ëóíàº». Øîó çàêðèòòÿ XVIII Âñåóêðà¿íñüêîãî ôåñòèâàëþ äèòÿ÷î¿ òà þíàöüêî¿ òâîð÷îñò³, ïðèñâÿ÷åí³ Âñåñâ³òíüîìó Äíþ Çåìë³ 22.40 Õ/ô «Ãîëîâíèé êîíñòðóêòîð», 1 ñ. 23.45 Ä/ñ «Ãðà äîë³»

ÑÒÁ 05.35, 16.00 Âñå áóäå äîáðå! 07.10, 18.20 Íåéìîâ³ðíà ïðàâäà ïðî ç³ðîê

08.45 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Ç³ðêîâ³ êîìïëåêñè 09.45 Õ/ô «Áóäèíîê ìàëÿòè» 13.35 Çâàæåí³ òà ùàñëèâ³-2 18.00, 22.00 Â³êíà-Íîâèíè 20.00 Ñë³äñòâî âåäóòü åêñòðàñåíñè 21.00 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Ïîëþáè ñåáå òàêîþ 22.25 Äåòåêòîð áðåõí³-3 23.20 Áèòâà åêñòðàñåíñ³â 00.20 Ò/ñ «Äîêòîð Õàóñ» 01.20 Õ/ô «Ãîðîáèíîâèé âàëüñ» 03.05 Í³÷íèé åô³ð

ÍÒÍ + TTV 06.00 06.30 08.10 15.20 15.45 15.50 16.05 16.25 17.05 17.25 18.10 18.30 18.50 19.20 19.30 23.00 02.10 03.45 04.45 05.30

Ëåãåíäè êàðíîãî ðîçøóêó Õ/ô «Àïîñòîë Õîìà» Ò/ñ «Áàòþøêà» Íåéãàóç³âñüê³ ìóçè÷í³ çóñòð³÷³ Ìóçèêà íà TTV Ñïîðòòàéì Ñòåïîâà êðàñóíÿ-2013 Â³äâåðòî Ïîäàòêè áåç òàºìíèöü Êóëüòóðíà ñêàðáíè÷êà Âñåóêðà¿íñüêèé êîíêóðñ äèçàéíåð³â Òåëåë³êàðíÿ Ñâ³òëî ïðàâîñëàâ’ÿ Âåëèê³ äèâà ñâ³òó Õ/ô «Äåíü êàòàñòðîôè» Õ/ô «Íî¿â êîâ÷åã» Ðå÷îâèé äîêàç Àãåíòè âïëèâó Óðîêè ò³òîíüêè Ñîâè Ïðàâäà æèòòÿ

ÍÎÂÈÉ ÊÀÍÀË 05.55 Ò/ñ «Òðó Äæåêñîí» 06.45 Õ/ô «Í³íäçÿñåðôåðè» 08.10 Óðàëüñüê³ ïåëüìåí³ 09.45 Õ/ô «Ìàòðèöÿ» 12.35 Õ/ô «Ìàòðèöÿ-2. Ïåðåçàâàíòàæåííÿ» 15.05 Õ/ô «Ìàòðèöÿ-3. Ðåâîëþö³ÿ» 17.50 Õ/ô «Ëåîí-ê³ëåð» 20.00 Ò/ñ «Âîðîí³íè» 21.00 Ðåâ³çîð-2 22.55 Ò/ñ «Ñâ³òëîôîð» 23.55 Ò/ñ «Òàºìíå êîëî» 00.55, 01.50 Ò/ñ «Âåðîí³êà Ìàðñ» 02.35 Äå òè, Óêðà¿íî? 03.30 Ïðèñòðàñò³ íàâêîëî ñèìâîë³êè 03.50 ×åðâîíà Çåìëÿ (Terra Vermelha)

11.05 Õ/ô «Äîçâîëüòå òåáå ïîö³ëóâàòè» 13.00 Çâàæåí³ òà ùàñëèâ³-2 18.00, 22.00 Â³êíà-Íîâèíè 20.00 Ñë³äñòâî âåäóòü åêñòðàñåíñè 21.00 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Òåùà ùàñòþ íå çàâàäà 22.25 Êîõàíà, ìè âáèâàºìî ä³òåé 00.20 Ò/ñ «Äîêòîð Õàóñ» 01.15 Õ/ô «Áë³íäàæ» 03.05 Í³÷íèé åô³ð

ÍÒÍ + TTV

06.00 06.30 08.10 11.30 Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 14.50 16.45 00.05 Í³÷íèé ê³íîçàë 17.00 06.20 Ìóçèêà

Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà àíàëîãîâà ìåðåæ³ 06.50, 07.15 Ðàíêîâà êàâà 07.00 Äåíü çà äíåì. Ðàíîê 09.00 Ò/ñ «²íñïåêòîð Äåðð³ê» 10.00 Äîêóìåíòàëüíèé öèêë «Ñâî¿ìè î÷èìà»: Íüþôàóíäëåíä-1 10.15 Ä/ñ «Ãðà äîë³» 10.30 Õ/ô «Ãîëîâíèé êîíñòðóêòîð» 1 ñåð³ÿ 11.35 «² ãîðäî ã³ìí ïðîôåñ³ÿì ëóíàº». Øîó çàêðèòòÿ XVIII Âñåóêðà¿íñüêîãî ôåñòèâàëþ äèòÿ÷î¿ òà þíàöüêî¿ òâîð÷îñò³, 1+1 ïðèñâÿ÷åí³ Âñåñâ³òíüîìó Äíþ 06.20, 19.30 ÒÑÍ Çåìë³ 06.55 Ñåêðåòí³ ìàòåð³àëè øîó-á³çíåñó Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 08.00, 09.00, 03.10, 03.55, 04.40, 05.25 13.15 Õ/ô «Ñèí ïîëêó» Ò/ñ «Òîíêà ìåæà» 14.35 «Åíåðãîìàí³ÿ». Îäåñüêà ÎÄÒÐÊ 10.00, 17.10 Ò/ñ «Âåëè÷íå ñòîë³òòÿ. 15.05 Ôåºð³ÿ ìàíäð³â Ðîêñîëàíà-2» 15.25 «Ðîçìîâà áåç íîòàö³é». 12.00 Õ/ô «²äàëüãî» ×åðí³ã³âñüêà ÎÄÒÐÊ 15.00 Õ/ô «Äæåíòëüìåíè, óäà÷³!» 15.55 Õ/ô «Êóòóçîâ» 20.00, 21.10, 22.15 Ò/ñ «Ðîçâ³äíèö³» Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà 23.25 Õ/ô «Ñâî¿» (2) àíàëîãîâà ìåðåæ³ 01.35 Õ/ô «×åðâîíèé ïîÿñ» (2) 17.30 Ìóëüòèïë³êàö³éíèé ô³ëüì 17.40 Ìîÿ óëþáëåíà ðîáîòà ²ÍÒÅÐ 17.50 Ò/ñ «²íñïåêòîð Äåðð³ê» 06.20, 20.30 Ò/ñ «1943» 19.00 Äåíü çà äíåì 07.55, 09.10 Ò/ñ «ßíãîëè â³éíè» 19.15 Òåìà äíÿ 09.00, 12.00 Íîâèíè 19.45 Òîê-øîó «ÌÈ!» 12.10 Ä/ñ «Ñë³äñòâî âåëè... ç 20.45 Çàñèíàéêà Ëåîí³äîì Êàíåâñüêèì» 21.00 Äîê. öèêë «Á³îãðàô³¿»: Ïðèíö 13.55 Ñóäîâ³ ñïðàâè Â³ëüÿì. Äîëÿ 15.25 Ñ³ìåéíèé ñóä 22.00 Äåíü çà äíåì 16.20 Ò/ñ «Àíþòà» 22.15 Òåìà äíÿ 18.10 Ò/ñ «Æ³íî÷èé ë³êàð» 22.30 Õ/ô «Ãîëîâíèé êîíñòðóêòîð», 2 ñ. 20.00, 02.15 Ïîäðîáèö³ 23.45 Ä/ñ «Ãðà äîë³» 22.20 Ò/ñ «Ñìåðø» 02.45 Ò/ñ «Ñ³ìíàäöÿòü ìèòòºâîñòåé ÑÒÁ âåñíè» 05.10 ×óæ³ ïîìèëêè. ßê âèæèòè ICTV í³÷íîìó ìåòåëèêó 05.55, 16.00 Âñå áóäå äîáðå! 04.35 Ôàêòè 04.50 Ñâ³òàíîê 07.40, 18.20 Íåéìîâ³ðíà ïðàâäà ïðî ç³ðîê 05.55 Õ/ô «Áåðìóäñüêèé òðèêóòíèê» 09.05 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Ç³ðêîâ³ ìàìè 10.10 ÌàñòåðØåô. Áåç âèíè âèííà 07.25, 00.15 Ä/ñ «Äèâåðñàíòè»

19.00 19.20 19.40 20.00 20.10 20.40 21.00 21.15 21.30 22.30 23.30 00.00 02.55 03.25 03.55 04.15 04.45 05.30

Ëåãåíäè êàðíîãî ðîçøóêó Õ/ô «Ä³ä» Õ/ô «Äåíü êàòàñòðîôè» Õ/ô «Áèòâà çà Ìîñêâó» Ò/ñ «Äà³øíèêè» Ñâ³äîê Õ/ô «Êîìàíäèð ùàñëèâî¿ «Ùóêè» Âå÷³ð ç TTV Àêöåíòè äíÿ Òî÷êà çîðó TTV ³ òè Ãîòóºìî ç TTV Ìàëÿòêî Àêöåíòè äíÿ Âå÷³ð ç TTV Ò/ñ «Êðèì³íàë³ñòè. Ìèñëèòè ÿê çëî÷èíåöü» Ò/ñ «CSI. Ìàÿì³-9» Ñâ³äîê Õ/ô «Ñóïåðíîâà» Ñâ³äîê Ðå÷îâèé äîêàç Àãåíòè âïëèâó Ñâ³äîê Óðîêè ò³òîíüêè Ñîâè Ïðàâäà æèòòÿ

ÍÎÂÈÉ ÊÀÍÀË 05.40 Ò/ñ «Òðó Äæåêñîí» 06.50, 08.50 Õ/ô «ßñîí ³ àðãîíàâòè» 10.30 Õ/ô «Äæåê ³ áîáîâå äåðåâî» 14.25 Õ/ô «Îñîáëèâîñò³ íàö³îíàëüíîãî ïîëþâàííÿ» 16.20 Õ/ô «Îñîáëèâîñò³ íàö³îíàëüíî¿ ðèáîëîâë³» 18.30 Õ/ô «Îñîáëèâîñò³ íàö³îíàëüíîãî ïîëþâàííÿ â çèìîâèé ïåð³îä» 20.10 Ò/ñ «Âîðîí³íè» 21.15 Ò/ñ «Êóõíÿ-2» 22.15 Ò/ñ «Ñâ³òëîôîð» 00.30 Ò/ñ «Òàºìíå êîëî» 01.25, 02.10 Ò/ñ «Âåðîí³êà Ìàðñ» 02.50, 03.55, 05.00 Çîíà íî÷³ 02.55 Ðîçêâ³ò óêðà¿íñüêîãî ê³íî

Понеділок

04.25 Ìîÿ àäðåñà - Ñîëîâêè. Òÿãàð ìîâ÷àííÿ 04.45 ²âàí Ôðàíêî

ÓÊÐÀ¯ÍÀ 06.10 Íàéêðàùèé êóõàð íà ñåë³-2 07.00, 19.00, 03.40 Ïîä³¿ 07.20 Ðàíîê ç Óêðà¿íîþ 09.20 Ò/ñ «Ñë³ä» 10.00 Ò/ñ «²íòåðíè» 12.00 Õ/ô «Êàðóñåëü» 14.00 Ò/ñ «ßáëóíåâèé ñïàñ» 17.45, 19.20 Ò/ñ «Áóäó â³ðíîþ äðóæèíîþ» 22.00 Õ/ô «Ïðîñò³ ñêëàäíîù³» (2) 00.30 Õ/ô «Ëþáîâ ïîçà ïðàâèëàìè» 02.20 Õ/ô «Íàñ çàðàõîâàíî!» (2) 04.00 Õ/ô «Îñòð³â» 05.45 Ñð³áíèé àïåëüñèí

ÒÅÒ 06.00 Åðàëàø 06.30 Òåëåïóçèêè 07.00 Ëåíòÿåâî 07.30, 08.25 Ì/ñ «Äàøà-ñëåäîïûò» 07.55 Ìóëüòèê ñ Ëóíòèêîì 09.00 Ò/ñ «Ðàíåòêè» 10.00 Ò/ñ «Âñå æåíùèíû - âåäüìû» 11.00 Ò/ñ «Ãîâîðÿùàÿ ñ ïðèçðàêàìè» 12.00 Ò/ñ «Ìåñòü» 13.00 Õ/ô Îäèí äîìà 15.20, 20.35 Ò/ñ «Âîñüìèäåñÿòûå» 16.20 Äàåøü ìîëîäåæü! 16.55 Äîñâèäîñ 17.55 Õ/ô «Îäèí äîìà-2» 21.00 Âèòàëüêà 22.20 Õ/ô «Ñóïåð Ìàêãðóáåð» (2) 00.20 Õ/ô «Õîëîñòÿöêàÿ âå÷åðèíêà» (2) 02.15 Äî ðàññâåòà

У ЦЕЙ ДЕНЬ — 6 травня •

55 років тому народився (Кіровоград) Андрій Леонідович Сахаров, військовий інженер. У 1980 році закінчив Іркутське вище військове авіаційне інженерне училище. Військову службу проходив у ВПС країни з 1980 по 2002 рік на 123-му авіаційному ремонтному заводі. Пройшов шлях від старшого інженератехнолога до керівника підприємства. В 1989 році закінчив Вищі економічні курси керівного складу при Військово-повітряній академії ім. Жуковського. З 1995 року – генеральний директор ФГУП «123 АРЗ» Міністерства оборони Росії. Полковник запасу. В 1999 році став кавалером ордена «Почета». Заслужений військовий спеціаліст Росії (2000). За проведення ефективної економічної політики удостоєний Національної громадської премії імені Петра Великого «Кращий менеджер Росії». • Юр’їв день – весняне свято Юрія (6 травня за новим стилем), що в народному календарі символізує прихід весни.

Юрій (Юр, Юрай) звільняє сили природи до їх повного розквіту й життя. Він також покровитель худоби й тварин. Цього дня в Карпатах виганяють худобу на пасовисько. За звичаєвим правом, подекуди можна було до Юр’єва дня вільно пасти худобу й на чужому полі чи пасовиську. Юр’їв день у Росії мав у XVI-XVII ст. соціально-правове значення: за тиждень перед і після нього кріпаки могли змінювати свого поміщика, якщо виконали перед ним свої зобов’язання. (Але цей Юр’їв день був осіннім, 26 листопада.) Подібний звичай існував також на Чернігівщині, який в XVI ст. перейшов до Московії.

Іменини (за православним календарем): Олександра, Анатолій, Георгій (Єгорий, Єгор, Юрій), Іван (Іоанн), Лазар і Протолеон.

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ

08.15 Ò/ñ «Íà áåç³ìåíí³é âèñîò³» 09.15 Õ/ô «Á³áë³îòåêàð. Ó ïîøóêàõ Ñïèñà Äîë³» 11.10 Õ/ô «Á³áë³îòåêàð-2. Ó ïîøóêàõ êîïàëåíü öàðÿ Ñîëîìîíà» 13.00 Õ/ô «Á³áë³îòåêàð-3. Ïðîêëÿòòÿ Þäèíîãî ïîòèðó» 14.55 Õ/ô «Æ³íêà-ê³øêà» 16.50 Ò/ñ «Âèíèùóâà÷³» 18.45 Ôàêòè. Âå÷³ð 19.00 Ò/ñ «Òóìàí» 22.15 Ò/ñ «ßëòà-45» 01.05 Õ/ô «Îñòð³â ïðîêëÿòèõ» (2) 03.15 Õ/ô «Ñèí Äðàêîíà» (2) 04.30 Ïðî-Z³êàâå.ua

www.novosti.kr.ua

Вівторок 04.00 Ñòàíîâëåííÿ óêðà¿íñüêîãî í³ìîãî ê³íî 05.05 ×îðíèé êîë³ð ïîðÿòóíêó 05.30 Ìàéñòåð ìóçè 05.45 Ïòàõè ãí³çäà Ìàð³¿

ÓÊÐÀ¯ÍÀ 06.10 Ò/ñ «Äîðîæí³é ïàòðóëü-7» 07.00, 19.00, 03.50 Ïîä³¿ 07.20 Ðàíîê ç Óêðà¿íîþ 09.10, 20.00 Ò/ñ «Îïåðàö³ÿ «Ëÿëüêîâîä» 11.50 Õ/ô «Ïîëóíè÷íèé ðàé» 15.40, 22.45 Ò/ñ «Ñë³ä» 18.00 Ò/ñ «Íåð³âíèé øëþá» 19.20 Òîê-øîó «Ãîâîðèòü Óêðà¿íà» 00.15 Ò/ñ «Äèêèé-2» 02.00 Õ/ô «Ïðîñò³ ñêëàäíîù³» (2) 04.10 Õ/ô «Ëþáîâ ïîçà ïðàâèëàìè» 05.55 Ñð³áíèé àïåëüñèí

ÒÅÒ 06.00 Åðàëàø 06.30 Òåëåïóçèêè 07.00 Ëåíòÿåâî 07.30, 08.25 Ì/ñ «Äàøà-ñëåäîïûò» 07.55 Ìóëüòèê ñ Ëóíòèêîì 09.00 Ò/ñ «Ðàíåòêè» 10.00 Ò/ñ «Âñå æåíùèíû - âåäüìû» 11.00 Ò/ñ «Ãîâîðÿùàÿ ñ ïðèçðàêàìè» 12.00 Ò/ñ «Ìåñòü» 13.00 Õ/ô «Îäèí äîìà-2» 15.40, 20.10 Ò/ñ «Âîñüìèäåñÿòûå» 16.15 Äàåøü ìîëîäåæü! 16.50 Äîñâèäîñ 17.50 Õ/ô «Îäèí äîìà-3» 21.00 Âèòàëüêà 22.20 Õ/ô «Âñå áåç óìà îò Ìåðè» (2) 00.40 Õ/ô «Ñóïåð Ìàêãðóáåð» (2) 02.25 Äî ðàññâåòà

•

У ЦЕЙ ДЕНЬ — 7 травня

125 років тому народився (Єлисаветград) Дон Амінадо (Амінодав Пейсахович Шполянський) (1888-1957), поет, сатирик, мемуарист. Закінчив Єлисаветградську гімназію (1906). Навчався на юридичному факультеті Одеського університету, випускні екзамени витримав у Київському університеті (1910). Був кореспондентом єлисаветградської газети «Голос Юга», висвітлював для неї похорон Л.М.Толстого (1910). У 1919 році емігрував спочатку до Константинополя, потім – до Франції. Автор поетичних збірників: «Дым без отечества» (1921), «Накинув плащ» (1928), «Нескучный сад» (1935), «В те баснословные года» (1951); збірника оповідань «Наша маленькая жизнь» (1927). Єлисаветградський період життя знайшов відображення у книзі спогадів «Поезд на третьем пути» (1954) – однієї з кращих у мемуарній літературі ХХ століття. Творчістю єлисаветградця захоплювалися І. Бунін, Ф. Шаляпін, М. Цвєтаєва, О. Купрін та багато інших. Представлений в антології «Украина. Русская поэзия. ХХ век» (2007). У 1920 році написав вірш «Про белого бычка», в якому передбачив розпад СРСР і наступні події. • День радіо. • 50 років тому народився (Вільшанка) Олександр Андрійович Бренгач, музикант, валторніст. У 1982 році закінчив Кіровоградське музичне училище, у 1987 – Київську консерваторію (клас М. Юрченка). Лауреат республіканського конкурсу виконавців на мідних духових інструментах (1987). З 1987 року працює концертмейстером групи валторн Академічного симфонічного оркестру Запорізької філармонії. Активно виступає як соліст. У репертуарі – музика різних стилів: від старовинної до творів сучасних композиторів. Брав участь у фестивалях: «Симфонічні прем’єри» Дніпропетровськ, 1990), «Київ-мюзік-фест» (1992, 1994, 1995). Заслужений артист України (1998).

Іменини (за православним календарем): Олексій (Алексій), Валентин, Євсей (Євсевій), Єлизавета (Єлисавета, Лизавета), Інокентій, Леонтій, Лонгин, Лука, Неон, Микола, Пасикрат, Сава (Савва), Сергій (Сергий), Стратилат, Фома й Хрониктій.

НОВИНИ

www.novosti.kr.ua

Середа

У ЦЕЙ ДЕНЬ — 8 травня •

215 років тому народився (Миколаїв) Олександр Вікторович Поджіо (17981873), декабрист. З 1821 року – член Північного товариства декабристів, з 1823 – Південного, підполковник (1825). Тривалий час проживав у родовому маєтку Янівка (Іванівка) Олександрівського району, де й був заарештований. Після відбуття покарання жив (1839-1859) на поселенні у Сибіру. З 1863 року деякий час перебував за кордоном, де зблизився з О. І. Герценом. На засланні і після жив у неофіційному шлюбі з М. М. Волконською. • Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. День Червоного Хреста і Червоного півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня в 1828 році. У середині минулого століття з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. У 1863 році за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста. Завдання Червоного Хреста – надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху – гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність. В царській Росії товариство Червоного Хреста було створено в травні 1867 року під назвою «Товариство опіки поранених і хворих воїнів»; в 1918 році воно перетворене на Пролетарський Червоний Хрест; в 1925-му утворений Союз Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР. Сьогодні Червоний Хрест працює у 176 країнах світу. • Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни. 22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 і 9 травня днями пам’яті та примирення і, визнаючи, що держави-члени можуть мати свої дні перемоги, звільнення і святкування, запропонувала всім державам-членам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй, неурядовим організаціям і приватним особам щорічно відповідним чином відзначати один із цих днів або обидва як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни.

Іменини (за православним календарем): Македоній, Марко, Ніка, Селиверст (Сильвестр), Сергій (Сергий), Фома.

День Перемоги.

14.50 Ò/ñ «Äà³øíèêè» ÓÒ-1, ÒÐÊ «ÅÐÀ» 16.45 Ñâ³äîê 06.00 Õ/ô «Óïðàâà», 33-34 ñ. 17.00 Õ/ô «4 äí³ ó òðàâí³» 07.00, 08.50 Ïîãîäà 19.00 Âå÷³ð ç TTV 07.15 Õ/ô «Ôðîíò ó òèëó âîðîãà», 2 ñ. 19.20 Àêöåíòè äíÿ 09.05 Ï³äñóìêè äíÿ 19.40 Êàðò-áëàíø 09.20 Îô³ö³éíà õðîí³êà 20.00 Ïðî íàøå æèòòÿ 09.30 Ñëóæáà ðîçøóêó ä³òåé 20.30 Íåôîðìàò 09.35 Óðÿä íà çâ’ÿçêó ç ãðîìàäÿíàìè 20.50 Ìàëÿòêî Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ 10.15 Ò/ñ «Ìàðóñÿ. Âèïðîáóâàííÿ» 21.00 Àêöåíòè äíÿ 12.35 Êîðäîí äåðæàâè Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 21.15 Âå÷³ð ç TTV 12.50 Õ/ô «Ïåðåïðàâà», 2 ñ. 00.05 Í³÷íèé ê³íîçàë 21.30 Ò/ñ «Êðèì³íàë³ñòè. Ìèñëèòè ÿê 14.40 «Ïðî æèòòÿ» ç À.Ïàëü÷åâñüêèì 06.20 Ìóçèêà çëî÷èíåöü» 15.55 Õ/ô «Äîâãà äîðîãà â äþíàõ», Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà 22.30 Ò/ñ «CSI. Ìàÿì³-9» 5-6ñ . àíàëîãîâà ìåðåæ³ 23.30 Õ/ô «4 äí³ ó òðàâí³» 18.20 Íîâèíè 06.50, 07.15 Ðàíêîâà êàâà 01.20 Ñâ³äîê 18.35 «² Ïîäâèãîì Âàøèì æèâåì». 07.00 Äåíü çà äíåì. Ðàíîê 01.50 Ëåãåíäè êàðíîãî ðîçøóêó Êîíöåðòíà ïðîãðàìà äî Äíÿ 09.00 Ò/ñ «²íñïåêòîð Äåðð³ê» 02.50 Ñâ³äîê Ïåðåìîãè (÷.2) 10.00 Äîê. öèêë «Á³îãðàô³¿»: Ïðèíö 03.20 Ðå÷îâèé äîêàç 19.45 «Ïðî æèòòÿ» ç À.Ïàëü÷åâñüêèì Â³ëüÿì. Äîëÿ 04.20 Àãåíòè âïëèâó 20.50 Ìåãàëîò 10.50 Õ/ô «Ãîëîâíèé êîíñòðóêòîð», 2 ñ. 04.50 Ñâ³äîê 20.55 Îô³ö³éíà õðîí³êà 12.00 Òîê-øîó «ÌÈ!» 05.20 Óðîêè ò³òîíüêè Ñîâè 21.00 Ï³äñóìêè äíÿ 13.00 Ìóëüòô³ëüì 05.40 Ïðàâäà æèòòÿ 21.20 «Íàäâå÷³ð’ÿ» ç Ò. Ùåðáàòþê Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 22.20 Ñâ³òëî ÍÎÂÈÉ ÊÀÍÀË 13.15 Õ/ô «²âàí Í³êóë³í – ðîñ³éñüêèé 22.50 Ñóïåðëîòî, Òð³éêà, Êåíî ìàòðîñ» 06.00 Ò/ñ «Òðó Äæåêñîí» 23.10 Õ/ô «Ôðîíò ó òèëó âîðîãà», 2 ñ. 14.45 Óðî÷èñòèé êîíöåðò äî 110 07.10, 09.10 Õ/ô «Äæåê ³ áîáîâå 00.50 Êëóá ãóìîðó ð³÷íèö³ Þ.Ñ.Ìåéòóñà äåðåâî» 01.20 Íîâèíè 16.10 Õ/ô «Ìàëàõîâ êóðãàí» 11.10 Õ/ô «Îñîáëèâîñò³ 01.35 Ïðî ãîëîâíå Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà íàö³îíàëüíîãî ïîëþâàííÿ» 02.05 ÒåëåÀêàäåì³ÿ àíàëîãîâà ìåðåæ³ 13.10 Õ/ô «Îñîáëèâîñò³ íàö³îíàëüíî¿ 03.25 Ä/ô «Òàºìíè÷èé Ñêîâîðîäà» 17.30 Ìóëüòô³ëüì ðèáîëîâë³» 04.05 Õ/ô «Ïåðåïðàâà», 2 ñ. 17.40 Ìîâà æåñò³â 15.10 Õ/ô «Îñîáëèâîñò³ 05.40 Ï³äñóìêè äíÿ 17.50 Ò/ñ «²íñïåêòîð Äåðð³ê» íàö³îíàëüíîãî ïîëþâàííÿ â 19.00 Äåíü çà äíåì 1+1 çèìîâèé ïåð³îä» 19.15 Òåìà äíÿ 16.50, 18.40 Óðàëüñüê³ ïåëüìåí³ 06.10, 19.30 ÒÑÍ 19.45 Òîê-øîó «ÌÈ!» 20.05 Ò/ñ «Âîðîí³íè» 06.45, 04.50 Ñåêðåòí³ ìàòåð³àëè øîó20.45 Çàñèíàéêà 21.10 Ò/ñ «Êóõíÿ-2» á³çíåñó 21.00 Äîê. öèêë «Ñâî¿ìè î÷èìà». 22.10 Ò/ñ «Ñâ³òëîôîð» 07.50, 08.50 Ò/ñ «Òîíêà ìåæà» Íüþôàóíäëåíä-2 00.25 Ò/ñ «Òàºìíå êîëî» 09.50, 17.10 Ò/ñ «Âåëè÷íå ñòîë³òòÿ. 21.15 «Æèâà òðàäèö³ÿ. 35 áàòàðåÿ». Ðîêñîëàíà-2» ÄÒÐÊ «Êðèì» 11.40, 12.45, 13.55, 20.00, 21.10, 22.15 21.30 Ôåºð³ÿ ìàíäð³â Ò/ñ «Ðîçâ³äíèö³» 22.00 Äåíü çà äíåì 15.00 Õ/ô «Ä³àìàíòîâà ðóêà» 22.15 Òåìà äíÿ 23.20 Õ/ô «Ïåðøèé ï³ñëÿ Áîãà» 22.30 Õ/ô «Çâ³ëüíåíà çåìëÿ» 01.25 Õ/ô «Ñâî¿» (2) 03.15 Õ/ô «Êðàïëÿ» (2) ÑÒÁ ²ÍÒÅÐ 05.30 ×óæ³ ïîìèëêè. Îáëè÷÷ÿ ï³ä ìàñêîþ 06.10, 20.30 Ò/ñ «1943» 06.15, 16.00 Âñå áóäå äîáðå! 07.45, 09.10 Ò/ñ «Ñìåðø» 08.00, 18.20 Íåéìîâ³ðíà ïðàâäà 09.00, 12.00 «Íîâèíè» ïðî ç³ðîê 12.10 Ä/ñ «Ñë³äñòâî âåëè... ç 09.20 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Ïåðøå Ëåîí³äîì Êàíåâñüêèì» êîõàííÿ ç³ðîê 13.55 Ñóäîâ³ ñïðàâè 10.15 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Ìàëåíüê³ 15.25 Ñ³ìåéíèé ñóä ç³ðêè âåëèêîãî øîó 16.20 Ò/ñ «Àíþòà» 11.10 Êîõàíà, ìè âáèâàºìî ä³òåé 18.10 Ò/ñ «Æ³íî÷èé ë³êàð» 13.00 Çâàæåí³ òà ùàñëèâ³-2 20.00 Ïîäðîáèö³ 18.00, 22.00 Â³êíà-Íîâèíè 22.20 Ò/ñ «Ñìåðø. Ëåãåíäà äëÿ çðàäíèêà» 20.00 Ñë³äñòâî âåäóòü åêñòðàñåíñè 01.50 Ò/ñ «Ñ³ìíàäöÿòü ìèòòºâîñòåé 21.00 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Íå á³éòåñÿ âåñíè» íàðîäæóâàòè 22.25 Õàòà íà òàòà ICTV 00.20 Ò/ñ «Äîêòîð Õàóñ» 04.20 Ñëóæáà ðîçøóêó ä³òåé 01.15 Õ/ô «Áë³íäàæ» 04.30 Ôàêòè 03.05 Í³÷íèé åô³ð 04.45 Ñâ³òàíîê ÍÒÍ + TTV 05.45 Ò/ñ «Òàêñ³» 06.10 Ò/ñ «Ëåñÿ+Ðîìà» 06.00 Ëåãåíäè êàðíîãî ðîçøóêó» 06.40 Íåñåêðåòí³ ôàéëè 06.30 Õ/ô «Êîìàíäèð ùàñëèâî¿ 07.40, 23.55 Ä/ñ «Äèâåðñàíòè» «Ùóêè» 08.35 Ò/ñ «Íà áåç³ìåíí³é âèñîò³» 08.10 Õ/ô «Ñóïåðíîâà» 09.35 Ò/ñ «Ñèëüí³øå çà âîãîíü» 11.30 Õ/ô «Áèòâà çà Ìîñêâó»

ÓÒ-1, ÒÐÊ «ÅÐÀ»

12.45 15.00

Іменини (за православним календарем): Оникій (Іоанникій), Василь, Глафіра, Іван (Іоанн), Нестір, Микола, Петро, Степан (Стефан), Феофіл і Юст (Іуст).

16.30 18.50

20.55 21.00 21.15 21.30 22.50 23.10 00.50 01.20 01.35 02.05 02.25 03.40 04.25

Õ/ô «Óïðàâà», 35-36 ñ. Åðà áóä³âíèöòâà Õ/ô «Òåãåðàí-43», 1 ñ. Ï³äñóìêè äíÿ Â³äâåðòà ðîçìîâà Ò/ñ «Ìàðóñÿ. Âèïðîáóâàííÿ» Óðî÷èñòîñò³ ç íàãîäè 68-¿ ð³÷íèö³ Äíÿ Ïåðåìîãè çà ó÷àñòþ Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè Â.ßíóêîâè÷à ÄÅÍÜ ÍÀØÎ¯ ÏÅÐÅÌÎÃÈ «Âî¿íàì-âèçâîëèòåëÿì». Êîíöåðò äî Äíÿ Ïåðåìîãè ÄÅÍÜ ÍÀØÎ¯ ÏÅÐÅÌÎÃÈ Óðî÷èñòîñò³ ç íàãîäè 68-¿ ð³÷íèö³ Äíÿ Ïåðåìîãè çà ó÷àñòþ Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè Â.ßíóêîâè÷à Îô³ö³éíà õðîí³êà Ï³äñóìêè äíÿ Â³äâåðòà ðîçìîâà ÄÅÍÜ ÍÀØÎ¯ ÏÅÐÅÌÎÃÈ Ñóïåðëîòî, Òð³éêà, Êåíî Õ/ô «Òåãåðàí-43», 1 ñ. Êëóá ãóìîðó Ï³äñóìêè äíÿ Ä/ô «Ïàðòèçàíñüêèé ãåíåðàë» Ñâ³òëî ÒåëåÀêàäåì³ÿ Ä/ô «Ôðîíòîâ³ õðîí³êè» «Âî¿íàì-âèçâîëèòåëÿì». Êîíöåðò äî Äíÿ Ïåðåìîãè

1+1 06.00, 19.30 ÒÑÍ 06.35 Ñåêðåòí³ ìàòåð³àëè øîó-á³çíåñó 07.40 Õ/ô «Ïåðøèé ï³ñëÿ Áîãà» 09.50 Ò/ñ «Âåëè÷íå ñòîë³òòÿ. Ðîêñîëàíà-2» 11.50, 12.55, 14.05 Ò/ñ «Ðîçâ³äíèö³» 15.10, 01.20 Õ/ô «Îô³öåðè» 17.10 Õ/ô «Á³ëèé òèãð» 20.00 Ì³íÿþ æ³íêó-7 21.30 Ïåêåëüíà êóõíÿ-3 23.25 Õ/ô «Ó á³é ³äóòü ò³ëüêè ñòàð³» 02.55 Õ/ô «Á³ëà âîðîíà»

²ÍÒÅÐ

Õ/ô «Ñâîëîòà» Ò/ñ «Òóìàí» Ôàêòè. Âå÷³ð Ò/ñ «Òóìàí-2» Ò/ñ «ßëòà-45» Õ/ô «Ïðàïîðè íàøèõ áàòüê³â» (2) Õ/ô «Ñèí Äðàêîíà» (2) Ïðî-Z³êàâå.ua

8 травня 01.20, 02.05 Ò/ñ «Âåðîí³êà Ìàðñ» 02.50 Ç³ðêà Âàâ³ëîâà 03.35 ß êëè÷ó òåáå 03.55 Íàðîäæåííÿ óêðà¿íñüêîãî ê³íî 04.55 Êàòåðèíà Á³ëîêóð Ïîñëàííÿ

ÓÊÐÀ¯ÍÀ 06.10 Ò/ñ «Äîðîæí³é ïàòðóëü-7» 07.00, 19.00, 03.20 Ïîä³¿ 07.20 Ðàíîê ç Óêðà¿íîþ 09.10, 20.00 Ò/ñ «Îïåðàö³ÿ «Ëÿëüêîâîä» 12.00 Ò/ñ «Áóäó â³ðíîþ äðóæèíîþ» 16.00, 21.50 Ò/ñ «Ñë³ä» 18.00 Ò/ñ «Íåð³âíèé øëþá» 19.20 Òîê-øîó «Ãîâîðèòü Óêðà¿íà» 23.15 Ò/ñ «Äèêèé-2» 01.10 Õ/ô «Çâîðîòíà òÿãà» (2) 03.40 Ò/ñ «Äàëåêî â³ä â³éíè» 05.20 Ñð³áíèé àïåëüñèí

ÒÅÒ 06.00 Åðàëàø 06.30 Òåëåïóçèêè 07.00 Ëåíòÿåâî 07.30, 08.25 Ì/ñ «Äàøà-ñëåäîïûò» 07.55 Ìóëüòèê ñ Ëóíòèêîì 09.00 Ò/ñ «Ðàíåòêè» 10.00 Ò/ñ «Âñå æåíùèíû - âåäüìû» 11.00 Ò/ñ «Ãîâîðÿùàÿ ñ ïðèçðàêàìè» 12.00 Ò/ñ «Ìåñòü» 13.00 Õ/ô «Îäèí äîìà-3» 15.20, 20.10 Ò/ñ «Âîñüìèäåñÿòûå» 16.20 Äàåøü ìîëîäåæü! 16.50 Äîñâèäîñ 17.50, 21.00 Âèòàëüêà 18.05 Ì/ô «Ñèìïñîíû â êèíî» (2) 22.20 Õ/ô «Î÷åíü âàìïèðñêîå êèíî» (2) 00.05 Õ/ô «Âñå áåç óìà îò Ìåðè» (2) 02.10 Äî ðàññâåòà

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Четверг 06.00 07.10 07.15 09.00 09.15 09.25 11.00

Свято перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною в роки німецькорадянської війни 1941-1945 років. Свято спочатку відзначалося у СРСР і країнах Варшавського договору. Після розвалу Радянського Союзу відзначається в Україні, Росії та низці інших країн колишнього СРСР. Днем перемоги в Європі вважається 8 травня, в країнах Британської Співдружності – 7 травня. У Радянському Союзі (і, відповідно, на теренах Української РСР) День Перемоги був оголошеним неробочим днем Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1965 року як «Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» У 1991 році до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР були внесені зміни, і в переліку святкових днів 9 травня було зазначено як «День Перемоги». Пізніше в цю статтю вносилися зміни у 1992, 1996 та 2000 роках, однак ці зміни не стосувалися Дня Перемоги. • 75 років тому народився (Дніпропетровщина) Володимир Петрович Стратьєв, концертно-камерний співак (баритон). У 1962 році закінчив Харківську консерваторію, був солістом Харківської філармонії (1963-1973 та 1976-1982). З 1973 до 1975 року – соліст ансамблю пісні і танцю Групи радянських військ у Німеччині. З 1982 року – у Кіровоградській філармонії, а також викладач сольного співу Кіровоградського музичного училища. Заслужений артист України.

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ

13.10 15.10 18.45 19.00 22.00 00.50 02.55 04.20

У ЦЕЙ ДЕНЬ — 9 травня

•

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

КІРОВОГРАДЩИНИ

05.35 Ä/ô «Â’ÿ÷åñëàâ Òèõîíîâ. Øò³ðë³ö íàçàâæäè»

ICTV 04.35 Ôàêòè 04.50 Ñâ³òàíîê 05.55 Ò/ñ «Òàêñ³» 06.15 Ò/ñ «Ëåñÿ+Ðîìà» 06.45 Ìàêñèìóì â Óêðà¿í³ 07.35, 01.25 Ä/ñ «Äèâåðñàíòè» 08.35 Ò/ñ «Íà áåç³ìåíí³é âèñîò³» 09.35 Ò/ñ «ßëòà-45» 13.35 Ò/ñ «Ñèëüí³øå çà âîãîíü» 15.35 Ò/ñ «Òóìàí-2» 18.45 Ôàêòè. Âå÷³ð 19.00 Ò/ñ «Îñòàíí³é á³é» 21.45 Õ/ô «Ñâîëîòà» 23.45 Ò/ñ «Ïàðøèâ³ â³âö³» 02.10 Õ/ô «Ëèñòè ç ²âîäç³ìè» (2) 04.20 Ïðî-Z³êàâå.ua

08.00

15.00 15.15 15.45

18.00 19.00 19.15 20.50 21.00 22.35

ÍÒÍ + TTV 06.10 06.40 07.25 14.00 15.00 22.30

Ä/ô «Ïîêàðàíå âáåðåãòè»! Ëåãåíäè Âåëèêî¿ Â³ò÷èçíÿíî¿ Õ/ô «Äóìà ïðî Êîâïàêà» Êóëüòóðíà ñêàðáíè÷êà Ò/ñ «Ìîðñüê³ ï³õîòèíö³» Õ/ô «Ñìîðîäó âîþâàëè çà Áàòüê³âùèíó» Ëåãåíäè êàðíîãî ðîçøóêó Ðå÷îâèé äîêàç Àãåíòè âïëèâó Óðîêè ò³òîíüêè Ñîâè Ïðàâäà æèòòÿ

01.35 02.35 Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 03.35 05.10 Í³÷íèé ê³íîçàë 05.30 Ìóçèêà Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà ÍÎÂÈÉ ÊÀÍÀË àíàëîãîâà ìåðåæ³ 05.50 Ò/ñ «Òðó Äæåêñîí» Õ/ô «Ñ³ìíàäöÿòü ìèòòºâîñòåé 06.35 Ò/ñ «5 íàðå÷åíèõ» âåñíè», 1-6 ñ. Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 10.20 Óðàëüñüê³ ïåëüìåí³ 16.55 Õ/ô «Íàçàä ó ìàéáóòíº» Ä/ñ «Ãðà äîë³» 19.15 Õ/ô «Íàçàä ó ìàéáóòíº-2» «Ñòîð³íêè ³ñòîð³¿». Äîíåöüêà 21.30 Õ/ô «Íàçàä ó ìàéáóòíº-3» ÎÄÒÐÊ 00.00 Ò/ñ «Òàºìíå êîëî» Ä/ô «Çâè÷àéíèé ôàøèçì» 01.00, 01.55 Ò/ñ «Âåðîí³êà Ìàðñ» Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà 02.40 Òá ïðî ÒÁ àíàëîãîâà ìåðåæ³ 03.10 Äåñÿòà ìóçà â Óêðà¿í³ Ä/ô «Ïàðàä Ïåðåìîãè» 03.45 Ìåäèöèíà Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³ Ñïåö³àëüíèé ðåïîðòàæ 04.00 Ñëîâî ³ ç³ëëÿ Õ/ô «Íà øëÿõó äî Áåðë³íó» 04.15 Ñâ³ò Þð³ÿ Äðîãîáè÷à Ñïåö³àëüíèé ðåïîðòàæ Õ/ô «Òðàâíåâ³ ç³ðêè» Âå÷³ð, ïðèñâÿ÷åíèé òâîð÷îñò³ Ìóñë³ìà Ìàãîìàºâà. ß.Ñòðàøíîé

Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ 00.05 07.30

09.45 Õ/ô «Áàòüê³âñüêèé ³íñòèíêò» 13.30 Çâàæåí³ òà ùàñëèâ³-2 18.00, 22.00 Â³êíà-Íîâèíè 20.00 Ñë³äñòâî âåäóòü åêñòðàñåíñè 21.00 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Ùàñëèâ³ ïîê³ðí³ äðóæèíè 22.25 Êóë³íàðíà äèíàñò³ÿ 00.20 Ò/ñ «Äîêòîð Õàóñ» 01.15 Õ/ô «Á³ëîðóñüêèé âîêçàë» 02.55 Í³÷íèé åô³ð

05.30 Õ/ô «Ëåòÿòü æóðàâë³» 07.00 Ìàðàôîí «Íàøà Ïåðåìîãà» ÑÒÁ 12.00 Íîâèíè 05.40 ×óæ³ ïîìèëêè. 12.10 Ò/ñ «Ïðèâ³ò â³ä Êàòþø³» Îáëè÷÷ÿ ï³ä 15.55 «Æäè ìåíÿ. Çóñòð³÷³ Ïåðåìîãè» ìàñêîþ 19.00, 20.30 Êîíöåðò «Ïåðåìîãà. Îäíà 06.25, 16.00 Âñå áóäå íà âñ³õ» äîáðå! 20.00, 01.55 Ïîäðîáèö³ 08.15, 18.20 22.35 Ò/ñ «Íàêàçàíî çíèùèòè. Íåéìîâ³ðíà Îïåðàö³ÿ «Êèòàéñüêà ñêðèíüêà»» ïðàâäà ïðî 02.25 Ò/ñ «Ñ³ìíàäöÿòü ìèòòºâîñòåé ç³ðîê» âåñíè»

9 травня 04.30 Óí³âåðñèòåòè ìèëîñåðäÿ 04.50 Òàñÿ 05.00 Àñêàí³ÿ-Íîâà. Ïðî ùî êóðëè÷óòü æóðàâë³...

ÓÊÐÀ¯ÍÀ 06.10 Ò/ñ «Äîðîæí³é ïàòðóëü-7» 07.00, 19.00, 03.10 Ïîä³¿ 07.10 Ò/ñ «Îïåðàö³ÿ «Ëÿëüêîâîä» 10.00 Ò/ñ «Â³äðèâ» 17.50, 19.20 Ò/ñ «Âèéòè çàì³æ çà ãåíåðàëà» 22.00 Ò/ñ «Êîìàíäà 8» 01.50 Õ/ô «²ëþç³ÿ ñòðàõó» (2) 03.30 Ò/ñ «Äàëåêî â³ä â³éíè» 05.10 Ñð³áíèé àïåëüñèí

ÒÅÒ 06.00 Åðàëàø 06.30 Òåëåïóçèêè 07.00 Ëåíòÿåâî 07.30, 08.25 Ì/ñ «Äàøà-ñëåäîïûò» 07.55 Ìóëüòèê ñ Ëóíòèêîì 09.00 Ò/ñ «Ðàíåòêè» 10.00 Ò/ñ «Âñå æåíùèíû - âåäüìû» 11.00 Ò/ñ «Ãîâîðÿùàÿ ñ ïðèçðàêàìè» 12.00 Ò/ñ «Ìåñòü» 13.00 Õ/ô «Îäèí äîìà-4» 15.10, 20.10 Ò/ñ «Âîñüìèäåñÿòûå» 16.10 Äàåøü ìîëîäåæü! 16.50 Äîñâèäîñ 17.50 Ì/ñ «Áåëêà è Ñòðåëêà. Îçîðíàÿ ñåìåéêà» 18.05 Ì/ô «Áåëêà è Ñòðåëêà. Çâåçäíûå ñîáàêè» 21.00 Âèòàëüêà 22.20 Õ/ô «Ãèòëåð êàïóò» (2) 00.20 Õ/ô «Î÷åíü âàìïèðñêîå êèíî» (2) 01.50 Äî ðàññâåòà

НОВИНИ

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

КІРОВОГРАДЩИНИ

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ

10 травня ÓÒ-1, ÒÐÊ «ÅÐÀ» 06.00 07.15 09.05 09.20 09.25 11.45 12.10 14.25

Õ/ô «Óïðàâà», 37-38 ñ. Õ/ô «Òåãåðàí-43», 2 ñ. Ï³äñóìêè äíÿ Îô³ö³éíà õðîí³êà Ò/ñ «Ìàðóñÿ. Âèïðîáóâàííÿ» Îñòàííº ïîïåðåäæåííÿ Õ/ô «Áóâ ì³ñÿöü òðàâåíü» «Ïðî æèòòÿ» ç À.Ïàëü÷åâñüêèì

15.35 Õ/ô «Äîâãà äîðîãà â äþíàõ», 7 ñ. (çàêë.) 16.45 Õ/ô «Ïîäâèã ðîçâ³äíèêà» 18.20 Íîâèíè 18.35 «Æèòòÿ íåïîâòîðíèé ñþæåò». Êîíöåðò Î.Ïåêóí 20.35 Ôîëüê-music. Ñïåöâèïóñê äî Äíÿ Ïåðåìîãè (÷.1) 21.00 Ï³äñóìêè äíÿ 21.15 Ôîëüê-music. Ñïåöâèïóñê äî Äíÿ Ïåðåìîãè (÷.2) 22.10 Ä/ô «Êè¿âñüê³ ìîñòè» 22.55 Òð³éêà, Êåíî, Ñåêóíäà óäà÷³ 23.10 Õ/ô «Òåãåðàí-43», 2 ñ. 00.50 Êëóá ãóìîðó 01.20 Íîâèíè 01.35 ÒåëåÀêàäåì³ÿ 02.35 Õ³ò-ïàðàä «Íàö³îíàëüíà äâàäöÿòêà» 03.50 Ä/ô «Ïàðàä ïàðàä³â» 04.05 Õ/ô «Ïîäâèã ðîçâ³äíèêà»

²ÍÒÅÐ

06.05, 19.30 ÒÑÍ 06.40, 04.35 Ñåêðåòí³ ìàòåð³àëè øîóá³çíåñó 07.45 Õ/ô «Á³ëèé òèãð» 09.55 Õ/ô «Ó á³é ³äóòü ò³ëüêè ñòàð³» 11.55 Ì³íÿþ æ³íêó-7 13.10 Ïåêåëüíà êóõíÿ-3 15.20 Õ/ô «Á³ëà âîðîíà» 20.00 Âå÷³ðí³é Êè¿â-2013 21.50 Õ/ô «Â òèëó âîðîãà» (2) 00.00 Õ/ô «×îðíà êíèãà» (3) 02.45 Õ/ô «Øâèäê³ñòü» (2)

18.00 Õ/ô «Âàð³àíò «Îìåãà», 1-5 ñ.

06.40 Ò/ñ «1943» 08.15, 09.10 Ò/ñ «Íàêàçàíî çíèùèòè. Îïåðàö³ÿ «Êèòàéñüêà ñêðèíüêà»» 09.00, 12.00 Íîâèíè 12.10 Ä/ñ «Ñë³äñòâî âåëè... ç Ëåîí³äîì Êàíåâñüêèì» 13.55 Ñóäîâ³ ñïðàâè 15.35 Ñ³ìåéíèé ñóä 16.20 Ò/ñ «Àíþòà» 18.10 Ò/ñ «Æ³íî÷èé ë³êàð» 20.00, 03.55 Ïîäðîáèö³ 20.30 «Øóñòåð Live». Ñïåöïðîåêò 00.40 Ò/ñ «Ïðèâ³ò â³ä Êàòþø³» 04.45 Ñëóæáà ðîçøóêó ä³òåé 04.55 Ôàêòè 05.10 Ñâ³òàíîê 06.10 Ò/ñ «Òàêñ³» 06.35 Ò/ñ «Ëåñÿ+Ðîìà» 07.00 Ñòîï-10 07.50, 01.00 Ä/ñ «Äèâåðñàíòè» 08.45 Ò/ñ «Íà áåç³ìåíí³é âèñîò³» 09.45, 22.35 Ò/ñ «Ïàðøèâ³ â³âö³» 13.55 Ò/ñ «Ñèëüí³øå çà âîãîíü» 15.50 Ò/ñ «Îñòàíí³é á³é» 18.45 Ôàêòè. Âå÷³ð 19.00 Ò/ñ «Âðÿòóâàòè àáî çíèùèòè» 01.50 Õ/ô «Óëþáëåíåöü áîãà» (2) 03.35 Õ/ô «Äåíü Êîëóìáà» (2)

Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ

00.05 07.30

08.00

15.00 17.25

ÑÒÁ 06.00 ×óæ³ ïîìèëêè. Áåàòð³÷å ïðàãíå ïîìñòè 06.40 Õ/ô «² áóëà â³éíà» 09.50 Õ/ô «Íàä³éíèé çàñ³á» 17.50, 22.00 Âiêíà-Íîâèíè 18.00 Õ/ô «Âîðîøèëîâñüêèé ñòð³ëåöü» 20.00, 22.35 Õîëîñòÿê-3 00.10 ßê âèéòè çàì³æ ç Àíô³ñîþ ×åõîâîþ 01.05 Õ/ô «Áàòüê³âñüêèé ³íñòèíêò» 02.40 Í³÷íèé åô³ð

ÍÒÍ + TTV 06.00 Õ/ô «Ïîâîäèð»

ICTV

05.40 Ï³äñóìêè äíÿ

1+1

www.novosti.kr.ua

Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà Í³÷íèé ê³íîçàë Ìóçèêà Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà àíàëîãîâà ìåðåæ³ Õ/ô «Ñ³ìíàäöÿòü ìèòòºâîñòåé âåñíè», 7-12 ñ. Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà Õ/ô «Ïàä³ííÿ Áåðë³íó», 1-2 ñ. «Íàðîäíà â³éíà». Ñóìñüêà ÎÄÒÐÊ Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà àíàëîãîâà ìåðåæ³

07.40 Ò/ñ «Ìîðñüê³ ï³õîòèíö³» 15.20 Ò/ñ «Òðåòüîãî íå äàíî» 19.00 Íàø çåìëÿê Äìèòðî ×èæåâñüêèé 19.20 Â³ä ïåðøî¿ îñîáèíè 19.40 Îáåðåæè æ³íî÷î¿ êðàñè 20.00 Òâîð÷èìè ñòüîáàííÿìè 20.30 Â³òàëüíèé ìàðàôîí 23.00 Õ/ô «Ïîâîäèð» 00.55 Õ/ô «Âàíòàæ» (2) 02.50 Ëåãåíäè êàðíîãî ðîçøóêó 03.55 Ðå÷îâèé äîêàç 04.55 Àãåíòè âïëèâó 05.25 Óðîêè ò³òîíüêè Ñîâè 05.45 Ïðàâäà æèòòÿ

ÍÎÂÈÉ ÊÀÍÀË 05.25 Ò/ñ «Òðó Äæåêñîí» 06.55, 08.35 Õ/ô «Àðàáñüê³ ïðèãîäè» 10.35 Õ/ô «Íàçàä ó ìàéáóòíº» 12.55 Õ/ô «Íàçàä ó ìàéáóòíº-2»

П’ятниця 03.25 03.40 03.55 04.10 04.25 04.40

•

Õòî ãî¿â ðàíè êîçàêàì? Ð³äí³ ñò³íè Â³í âðÿòóâàâ íàñ â³ä ÷óìè Íàéêðàù³... Ñåðåä ïîâèòóõ Êíÿãèíÿ Îëüãà Ìàð³ÿ ³ Ìàðôà

ÓÊÐÀ¯ÍÀ 06.10, 05.20 Ñð³áíèé àïåëüñèí 07.00, 19.00, 03.30 Ïîä³¿ 07.20 Ðàíîê ç Óêðà¿íîþ 09.10 Ò/ñ «Îïåðàö³ÿ «Ëÿëüêîâîä» 11.50 Ò/ñ «Âèéòè çàì³æ çà ãåíåðàëà» 15.30 Ò/ñ «Ñë³ä» 18.00 Ò/ñ «Íåð³âíèé øëþá» 19.20 Òîê-øîó «Ãîâîðèòü Óêðà¿íà» 20.00 Ò/ñ «Ïðàâèëà æèòòÿ» 23.20 Ò/ñ «Ìåíò ó çàêîí³-3» 02.45 Ëàñêàâî ïðîñèìî 03.50 Ò/ñ «Â³äðèâ»

ÒÅÒ 06.00 Åðàëàø 06.30 Òåëåïóçèêè 07.00 Ëåíòÿåâî 07.30, 08.25 Ì/ñ «Äàøà-ñëåäîïûò» 07.55 Ìóëüòèê ñ Ëóíòèêîì 09.00 Ò/ñ «Ðàíåòêè» 10.00 Ò/ñ «Âñå æåíùèíû - âåäüìû» 11.00 Ò/ñ «Ãîâîðÿùàÿ ñ ïðèçðàêàìè» 12.00 Ò/ñ «Ìåñòü» 13.00 Õ/ô «Ìèññèñ Äàóòôàéð» 15.40, 20.10 Ò/ñ «Âîñüìèäåñÿòûå» 16.15 Äàåøü ìîëîäåæü! 16.50 Äîñâèäîñ 17.50, 21.00 Âèòàëüêà 18.05 Ì/ô «Ëåäíèêîâûé ïåðèîä» 22.20 Õ/ô «Æàðà» (2) 00.20 Õ/ô «Ãèòëåð êàïóò» (2) 02.05 Äî ðàññâåòà

15.00 Õ/ô «Íàçàä ó ìàéáóòíº-3» 17.20 Õ/ô «×îðíèëüíå ñåðöå» 19.30 Õ/ô «Çåëåíèé øåðøåíü» 22.00 Õ/ô «Ïèïåöü» (2) Àñîö³àö³ÿ «Íàñ³ííÿ Ê³ðîâîãðàäùèíè» 00.15 Ò/ñ «Òàºìíå êîëî» ïðîïîíóº ÏÎÑ²ÂÍÈÉ ÌÀÒÅÐ²ÀË ÑÎÍßØÍÈÊÓ 01.10, 02.05 Ò/ñ ÒÀ ²ÍØÈÕ Ñ/Ã ÊÓËÜÒÓÐ Â²Ä Â²Ò×ÈÇÍßÍÈÕ ÒÀ «Âåðîí³êà Ìàðñ» ²ÍÎÇÅÌÍÈÕ ÂÈÐÎÁÍÈÊ²Â, ÇÀÑÎÁÈ ÇÀÕÈÑÒÓ ÐÎÑËÈÍ. ì. Ê³ðîâîãðàä, âóë. Òèì³ðÿçºâà, 84, îô³ñ 420. 02.55 Ëåîïîëüä, (0522) 24-58-28, 27-35-13, 066-786-53-98, àáî âòå÷à â³ä 067-423-35-00, 094-938-35-13, www.semena.at.ua. ñâîáîäè

У ЦЕЙ ДЕНЬ — 10 травня

150 років тому народився (Єлисаветград) Платон Георгійович Брунов (1863-1924), композитор, педагог, мистецтвознавець. Навчався у Варшавському музичному інституті. Пізніше був учнем А. Г. Рубінштейна і М. Римського-Корсакова у Петербурзькій консерваторії. У 1891 році виїхав до США. Після року гастрольних поїздок оселився у НьюЙорку, викладав історію російської музики слухачам старших курсів, вів оперний клас в Інституті музичного мистецтва. Читав лекції з мистецтвознавства на Форумі сучасного мистецтва, був диригентом «Сучасного симфонічного оркестру» у Нью-Йорку, музичним критиком газети «Джуйш Дейлі Форвард». Автор 4-х симфоній, увертюри «Росія», опери «Рамона»; ораторій, творів для скрипки, фортепіано, вокальної музики. Перший оранжувальник єврейських пісень (понад 300), автор збірника їх обробок «Єврейські народні пісні» (1911) для фортепіано. Написав книги: «Десять заповідей піаніста» (1913), «Із ділового листування музейних знаменитостей» (1901). • 115 років тому народився (с. Юр’ївка Добровеличківського району) Микола Єфремович Басистий (1898-1971), військовий діяч. На військовій службі – з 1914 року. У 1931 році закінчив Військово-морську академію, 1938 – Академію Генштабу. Під час ВВв командував з’єднаннями кораблів, був начальником штабу Чорноморського флоту. З 1948 року – командуючий Чорноморським флотом, адмірал (1949). 1956-1958 – заступник головнокомандуючого ВМФ СРСР. Автор мемуарів «Море и берег» (1970). Похований на Новодівичому кладовищі у Москві. У 2007 році у Феодосії на меморіальному комплексі «Алея Героїв» відкрито пам’ятник М.Є. Басистому.

Іменини (за православним календарем): Оксентій, Настасія, Дадий, Євлогій, Іван (Іоанн), Лолліон, Микола, Павло, Петро, Попліон, Семен (Симеон), Сергій (Сергий) і Степан (Стефан).

Шукаємо родину!

Щеня-дівчинка, виросте середньою, вік - 2 місяці. Телефонуйте: (099) 677-06-58 (Богдана).

Чорно-білий молодий котик, буде пухнастим. Телефонуйте: (095) 467-56-19 (Тетяна).

Чарівне щеня, хлопчик, вік - 3 місяці, шукає дім. Телефонуйте: (050) 761-90-25 (Тетяна).

Щеня-дівчинка, вік - 1,5 місяця, виросте середнього розміру. Телефонуйте: (099) 47274-21 (Влада).

Фотофакти

З восьмої години ранку 27 квітня площа Богдана Хмельницького у Кіровограді перетворилася на великий передсвятковий ярмарок. Жителі та гості міста мали чудову нагоду підготуватися до травневих свят, придбавши якісну продукцію сільськогосподарських та переробних підприємств області за помірними цінами. Найбільшим попитом користувалися м’ясо від 45 гривень за кілограм, яйця ВАТ «Кіровський», крупи, цукор та соняшникова олія. Поярмаркували і представники влади – депутат обласної ради Олександр Шаталов, голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко (обидва – на знімку) та його перший заступник Віктор Серпокрилов. Фото прес-служби облдержадміністрації.

В обласному художньому музеї триває виставка творів народного художника СРСР, лауреата Державної премії імені Т.Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України Сергія Шишка (1911-1997). Твори художника надав Національний художній музей України. Головним здобутком творчого життя Сергія Шишка є зображення Києва. Це місто найбільше надихало художника. Понад 40 років він створював серію «Київська сюїта», в яку увійшло більше 100 картин і етюдів. Краєвиди, що виходили з-під пензля художника, експонувалися на численних виставках як в УССР, так і за кордоном. Ще одне захоплення Сергія Шишка - пейзажі. Фото надане адміністрацією обласного художнього музею.

www.novosti.kr.ua

Субота

У ЦЕЙ ДЕНЬ — 11 травня •

95 років тому народився (с. Липове Новогеоргіївського району) Віталій Єлисейович Чигирин (1908-1937), письменник. У дитинстві наймитував, після 1917 року – на комсомольській та журналістській роботі у дніпропетровському журналі «Зоря». З 1935 року працював у «Літературній газеті». Автор книжок оповідань і повістей: «Фрагменти доби» (1932), «Світання» 1934), «Перший гарт» (1935), «Дівчата» (1936); роману «Квітень» (1937). Звинувачений у належності до української націоналістичної організації, винним себе не визнав, розстріляний у Київській тюрмі. Реабілітований посмертно. • Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією.

НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ

ÓÒ-1, ÒÐÊ «ÅÐÀ»

ICTV 05.05 Ôàêòè 05.25 Ñâ³òàíîê 06.30 Êîçèðíå æèòòÿ 07.00 Õ/ô «Ñîðîêîï’ÿòêà» 08.45 Ç³ðêà YouTube 09.15 Äà÷à 09.55 Êâàðòèðíå ïèòàííÿ 10.50 Ò/ñ «Íà áåç³ìåíí³é âèñîò³» 14.50, 19.00 Ò/ñ «Âîëüô Ìåññ³íã. Òîé, õòî áà÷èâ êð³çü ÷àñ» 18.45 Ôàêòè. Âå÷³ð 22.50 Õ/ô «Ùîñü» (2) 00.55 Õ/ô «Äçåðêàëà» (2) 02.45 Õ/ô «Äåíü Êîëóìáà» (2) 04.10 Ïðî-Z³êàâå.ua

06.10 Ô³ëüì-êîíöåðò «Øóêàé Âºòðîâà!» 07.45 Ïðèñâÿòè ñåáå ôóòáîëó! 08.05 Îë³ìï³éñüêèé âèêëèê 08.20 Ïàíÿíêà ³ êóë³íàð 09.05 Æèòòÿ íà ð³âíèõ 09.20 Àðì³ÿ 09.35 Õ/ô «Äîâãà äîðîãà â äþíàõ», 1-7ñ. 18.25 Ôóòáîë. ×åìï³îíàò Óêðà¿íè. Ïðåì’ºð-ë³ãà. «Øàõòàð» (Äîíåöüê) - «Òàâð³ÿ» (Ñ³ìôåðîïîëü) 20.20 Çîëîòèé ãóñàê 20.50 Ìåãàëîò 21.00 Ï³äñóìêè äíÿ 21.20 Áåç öåíçóðè 21.55 Êàáì³í: ïîä³ÿ òèæíÿ 22.05 Óêðà¿íñüêà ï³ñíÿ 22.50 Ñóïåðëîòî, Òð³éêà, Êåíî 23.10 Åðà çäîðîâ’ÿ 23.35 Êîíöåðò ².Ôåäèøèí «Ïàðîëü» 01.20 Ï³äñóìêè äíÿ 01.45 Êîíöåðòíà ïðîãðàìà «Âåëèêèé Äåíü Ïåðåìîãè» 02.40 Ä/ô «Êîðîñòåíü Áóíêåð» 03.05 Õ/ô «Áóâ ì³ñÿöü òðàâåíü» 04.55 «Íàäâå÷³ð’ÿ» ç Ò. Ùåðáàòþê

Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ 00.05 07.30 08.00 08.20 10.00 10.15 10.30 11.00 12.00 12.30 13.00

1+1 Підвищений артеріальний тиск або артеріальна гіпертонія – найсерйозніший фактор розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту. Більше 1,5 мільярду людей у всьому світі страждають цим підступним захворюванням. За даними статистики, близько 45 відсотків хворих людей не знають, що вони мають високий артеріальний тиск. Мета проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертонією, – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

Іменини (за православним календарем): Оксентій, Ганна, Віталій, Дада, Євсей (Євсевій), Євфрасій, Зинон, Іакисхол, Керкира, Кинтиліан (Квинтиліан), Кирило, Максим, Маммій (Мамій), Марсалій, Мурін, Неон, Саторній, Сосипатр, Фавстіан, Януарій (Іаннуарій) і Ясон (Іасон, Язон).

06.00 Ðåìîíò+ 06.10 Õ/ô «Ñïàäêîºìèöÿ» 08.00 Ñâ³òñüêå æèòòÿ 09.00 Õòî òàì? 10.15 Ì/ô «Åíãð³ Áåðäñ» 10.20, 10.45 Ì/ñ «×³ï ³ Äåéë» 11.05 Ñâ³ò íàâèâîð³ò-4. Â’ºòíàì 12.05, 04.30 Òà÷êè 12.40, 20.00 Âåëèê³ ïåðåãîíè 14.55 Ì/ô «Ïðèãîäè ³ìïåðàòîðà» 16.35 Âå÷³ðí³é Êè¿â-2013 18.30 Ðîçñì³øè êîì³êà-3 19.30, 05.00 ÒÑÍ 22.00 Õ/ô «Øâèäê³ñòü» (2) 00.20 Õ/ô «Ë³öåíç³ÿ íà âáèâñòâî» 02.50 Õ/ô «Â òèëó âîðîãà» (2)

Іменини (за православним календарем): Антипатр, Артем (Артемій), Арсеній, Василь, Диодор, Іван (Іоанн), Магн, Мемнон, Нектарій, Родопіан, Руф, Фівмасій, Федот (Феодот), Феогнид, Феостих і Філімон.

14.45 17.20 18.00 18.30 19.00 19.30 20.45 21.00

²ÍÒÅÐ

Неділя

22.30

17.05 17.35 18.05 20.00 20.40 20.50 21.00 21.45 22.10 22.55 23.10 23.30 00.50 01.20 02.00 02.10 02.20 02.45 03.15 04.05 04.40 05.10

ÑÒÁ

06.00 07.50 08.10 09.00 10.10 10.35

Õ/ô «Ë³öåíç³ÿ íà âáèâñòâî» Ìóëüòô³ëüì Ðåìîíò+ Ëîòåðåÿ «Ëîòî-çàáàâà» Ì/ñ «×³ï ³ Äåéë» Ì/ñ «Ëþäèíà-ïàâóê. Ùîäåííèê ñóïåðãåðîÿ» 11.00 Íåä³ëÿ ç Êâàðòàëîì 12.00 Ñìàêóºìî 12.30, 20.00 Ãîëîñ êðà¿íè-3 15.10 Õ/ô «Next-2. Íàñòóïíèé-2» 19.30 ÒÑÍ 22.30 Ñâ³òñüêå æèòòÿ 23.30 Ùî? Äå? Êîëè? Ç³ðêîâ³ â³éíè 00.30 Õ/ô «ß òåæ õî÷ó» 02.10 Õ/ô «×îðíà êíèãà» (3) 04.25 Õ/ô «Ñïàäêîºìèöÿ»

âóëèö³»

10.05 Õàòà íà òàòà 12.00 Õîëîñòÿê-3 15.45 ßê âèéòè çàì³æ ç Àíô³ñîþ ×åõîâîþ 16.55 Õ/ô «Âîðîøèëîâñüêèé ñòð³ëåöü» 19.00 Óêðà¿íà ìàº òàëàíò!-5 21.15 Çâàæåí³ òà çàêîõàí³ 22.20 Óêðà¿íà ìàº òàëàíò!-5. Ï³äñóìêè ãîëîñóâàííÿ 22.45 Õ/ô «Äîçâîëüòå òåáå ïîö³ëóâàòè...çíîâó» 00.50 Äåòåêòîð áðåõí³-3 01.40 Õ/ô «Áàòüê³âñüêèé ³íñòèíêò» 03.10 Í³÷íèé åô³ð

ÍÒÍ + TTV 06.15 07.10 07.45 11.30 12.00 12.25 13.05 14.25 14.50 15.15 19.00 23.00 23.30 01.40 03.30 04.05 04.35 05.00

Ëåãåíäè áàíäèòñüêîãî Êèºâà Çàë³çíèé Îñêàð Ò/ñ «Òðåòüîãî íå äàíî» Ðå÷îâèé äîêàç Ïðîôåñ³ºþ ñâîºþ Çåìëþ ÿ øàíóþ Â³äâåðòî Êóëüòóðíà ñêàðáíè÷êà Òâîð÷èìè ñòüîáàííÿìè Âåëèê³ äèâà ñâ³òó Ò/ñ Äîêòîð Òèðñà Ò/ñ «Òàºìíèö³ ñë³äñòâà-12» Ðåàëüí³ çëî÷èíö³ Õ/ô «Çàñóäæåíèé» (2) Õ/ô «Ðåñòëåð» (2) Ëåãåíäè êàðíîãî ðîçøóêó Àãåíòè âïëèâó Óðîêè ò³òîíüêè Ñîâè Ïðàâäà æèòòÿ

ÍÎÂÈÉ ÊÀÍÀË 05.05 Ôàáðèêà ç³ðîê. Ðîñ³ÿ ïðîòè Óêðà¿íè 06.25 Ïàðàä ïîðàä 08.05, 10.00 Ðåâ³çîð-2 12.00 Óðàëüñüê³ ïåëüìåí³ 13.40 Ëþäè ÕÅ 14.15 Íåðåàëüíà ³ñòîð³ÿ 14.40 Ôàéíà Þêðàéíà 15.35 Ò/ñ «Ùàñëèâ³ ðàçîì» 17.25 Õ/ô «Çåëåíèé øåðøåíü» 19.45 Õ/ô «Çåëåíèé ë³õòàð» (2) 22.00 Õòî çâåðõó-2 00.00 Õ/ô «Øëÿõ âî¿íà» (2) 02.00 Ò/ñ «Âåðîí³êà Ìàðñ» 02.45 Áëàãîñëîâëÿþ ³ ìîëþñÿ

11 травня 03.15 03.45 04.15 04.50 05.00

Ìèòðîïîëèò Äìèòðî Ìîãèëà Ïîäîðîæ ó âòðà÷åíå ìèíóëå Ìîëüôàð Ëåãåíäàðíå ïàð³ Ìàðêî Êðîïèâíèöüêèé

ÓÊÐÀ¯ÍÀ 06.00 Ñð³áíèé àïåëüñèí 07.00, 19.00, 03.40 Ïîä³¿ 07.10, 04.45 Õ/ô «Ê-9 III. Ïðèâàòí³ äåòåêòèâè» 09.00 Ò/ñ «²íòåðíè» 10.00 Òàºìíèö³ ç³ðîê 12.00 Ò/ñ «Äîðîæí³é ïàòðóëü-7» 14.00 Ò/ñ «Ò³ëüêè ïðî ëþáîâ» 17.50, 19.20 Õ/ô «Êíÿç³âíà ³ç õðóùåâêè» 21.50 Ò/ñ «Ïåðøà ñïðîáà» 01.30, 04.00 Ò/ñ «Â³äðèâ»

ÒÅÒ 06.00 07.15 07.40 08.00 08.35 09.00 09.40 10.05 10.40 10.55 11.30 13.15 14.50 16.45 18.20 20.00 21.55 00.00 01.45

Åðàëàø Ì/ñ «Èíäèéñêèå áàéêè» Òâèíèñû Òåëåïóçèêè Ëåíòÿåâî Ìóëüòèê ñ Ëóíòèêîì Ì/ñ «Äàøà-ñëåäîïûò» Ì/ñ «Âïåðåä, Äèåãî, âïåðåä!» Ì/ñ «Áåëêà è Ñòðåëêà. Îçîðíàÿ ñåìåéêà» Ì/ñ «Ôèêñèêè» Ì/ô «Àñòåðèêñ è âèêèíãè» Ì/ô «Áåëêà è Ñòðåëêà. Çâåçäíûå ñîáàêè» Ì/ô «Ñèìïñîíû â êèíî» Ì/ô «Ëåäíèêîâûé ïåðèîä» Õ/ô «Ãàðôèëä» Õ/ô «Zîëóøêà» (2) Õ/ô «Íåâåñòà ëþáîé öåíîé» (2) Õ/ô «Æàðà» (2) Äî ðàññâåòà

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Ñâ³ò ïðàâîñëàâ’ÿ Ñì³õ ç äîñòàâêîþ äîäîìó Ïàíÿíêà ³ êóë³íàð Òîê-øîó «Äðóæèíà» Ïîäîðîæóé ñâ³òîì ç Þ.Àêóí³íîþ ßê öå? Áëèæ÷å äî íàðîäó Çîëîòèé ãóñàê Ìàþ ÷åñòü çàïðîñèòè Êðîê äî ç³ðîê Ìóçè÷íà àêàäåì³ÿ. ªâðîáà÷åííÿ Êóìèðè ³ êóìèð÷èêè Øåô-êóõàð êðà¿íè Êàðàîêå äëÿ äîðîñëèõ Íå â³ð õóäîìó êóõàðþ Òîê-øîó «Êîíêóðåíòè Çëàòè Îãíºâè÷» Êîðîëåâà Óêðà¿íè-2013 Ïðåì’ºðà. Çíàéîì³ ìåëîä³¿ «Ìóçèêà ... ³ ë³ä». Î.Ãàâðèø Êîíöåðò ïàì’ÿò³ Ìàðêà Áåðíåñà Ãîëîâíèé àðãóìåíò Îô³ö³éíà õðîí³êà Ï³äñóìêè òèæíÿ Òî÷êà çîðó «Âî¿íàì-âèçâîëèòåëÿì». Êîíöåðò äî Äíÿ Ïåðåìîãè Òð³éêà, Êåíî, Ìàêñèìà Îë³ìï³éñüêèé âèêëèê Òîê-øîó «Äðóæèíà» Êëóá ãóìîðó Ï³äñóìêè òèæíÿ Ãîëîâíèé àðãóìåíò Îô³ö³éíà õðîí³êà ßê öå? Áëèæ÷å äî íàðîäó Êàðàîêå äëÿ äîðîñëèõ Ä/ô «Êè¿âñüê³ ìîñòè» Ì.Ãíàòþê «×àñ ð³êîþ ïëèâå» Ìàþ ÷åñòü çàïðîñèòè

1+1

Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà Í³÷íèé ê³íîçàë Ìóçèêà Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà àíàëîãîâà ìåðåæ³ Äîêóìåíòàëüíèé öèêë «Ñâî¿ìè î÷èìà». Íüþôàóíäëåíä-2 Õ/ô «Äâàäöÿòü äí³â áåç â³éíè» ß – Âàøà äèòèíà Íàðîäíà ñëóæáà ïîðÿòóíêó 101 Ñèëüí³ äóõîì 12 áàë³â Âñ³ íà îäíîãî Ó íàðîäíîìó ñòèë³ Õ/ô äëÿ ä³òåé «Ìàêàð – ñë³äîïèò», 1 ñ. Ôåºð³ÿ ìàíäð³â Ìîâà æåñò³â Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà Õ/ô «Æ³íêè, ÿêèì ïîòàëàíèëî», 1-2 ñ. Êîíöåðò Îêñàíè Ïåêóí, 1 ÷. Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà àíàëîãîâà ìåðåæ³ Ê³ðîâîãðàäñüêà ô³ëàðìîí³ÿ ïðåäñòàâëÿº... Ê-Àâòî Êèíüòå âñå, ãàðìîøêà ãðàº! Ìþç³êë «Ëåãåíäà Íîòð-Äàìó» Çàñèíàéêà Ãóìîðèñòè÷íà ïðîãðàìà «Íàâêîëî ñì³õó» Õ/ô «Äæàíãî» (2)

05.20 Ì/ô «Æèë-áûë ïåñ», «Êðîêîäèë Ãåíà è ×åáóðàøêà» 06.40 Õ/ô «Ì³öíèé ãîð³øîê» 08.00 Êàðàîêå íà Ìàéäàí³ 08.55 ¯ìî âäîìà

ÓÒ-1, ÒÐÊ «ÅÐÀ» 06.05 06.30 07.00 07.30 09.05 09.30 09.55 10.25 10.50 11.35 12.20 13.25 13.50 14.50 15.50 16.15

При підготовці інформаційних матеріалів про ювілеї, пам’ятні дати тощо, розміщених у програмі телепередач, редакція Новин Кіровоград- ²ÍÒÅÐ щини користувалася «Історичним календарем Кіровоградщини» Володимира Боська та інши- 05.00 Ò/ñ «Æ³íî÷èé ë³êàð» 06.25 Êîíöåðò «Âåñíà íà Çàð³÷í³é ми загальнодоступними джерелами.

14.10 14.30

04.35 Ò/ñ «Æ³íî÷èé ë³êàð» 06.00 «Øóñòåð Live». Ñïåöïðîåêò 09.55, 02.55 Õ/ô «Øïèãóí» 12.05 Ò/ñ «Ñ³ìåéíèé äåòåêòèâ» 13.55 Ò/ñ «Îäíó òåáå êîõàþ» 17.05 Õ/ô «Â î÷³êóâàíí³ âåñíè» 19.00, 20.30 Êîíöåðò «Âåñíà íà Çàð³÷í³é âóëèö³» 20.00, 02.25 Ïîäðîáèö³ 22.55 Ò/ñ «Îñòàíí³é áðîíåïî¿çä»

У ЦЕЙ ДЕНЬ — 12 травня

165 років тому народився (Чернігів) Володимир Карпович Дебогорій-Мокрієвич (1848-1926), революціонер-народник. Навчався у Немирівській гімназії (до 1864), закінчив Кам’янець-Подільську гімназію (1866). З 1866 року – студент Київського університету. Член гуртка «Київська комуна», групи «Південних бунтарів» та інших. Організовував народницькі гуртки у 70-х роках ХІХ століття у Єлисаветграді, Новомиргороді, Олександрії. У 1876 році після невдалої спроби ліквідувати єлисаветградського юнкера М. Гориновича, запідозреного у зв’язках із охранкою, арештований та засуджений до 15-річної каторги. Дорогою здійснив втечу, перебував у еміграції. Автор спогадів «Від бунтівництва до тероризму» (видані у 1930). Описав у мемуарах життя селян Олександрівки і Бірок. Дружина – родом із Олександрівки. • День матері в Україні.. Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс із Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія першим визнав День Матері як офіційне свято. • Всесвітній день медичних сестер. Фактично, святу вже більше ста років, хоча офіційно воно засновано лише в 1971 році. День медичної сестри відзначається з моменту об’єднання сестер милосердя зі 141 країни в професійну громадську організацію – міжнародну раду медичних сестер. Вперше служба сестер милосердя організована під час Кримської війни англійкою Флоренс Найнтінгейл (12.05.1820 – 13.08.1910). Всесвітній день медичних сестер за рішенням Міжнародної організації Червоного хреста відзначається саме на її честь, у день її народження – 12 травня. •

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

09.30 Øêîëà äîêòîðà Êîìàðîâñüêîãî 10.05 Îðåë ³ Ðåøêà. Êóðîðòíèé ñåçîí 11.05 Ñìà÷íå ïîáà÷åííÿ 12.00 Ò/ñ «Ñ³ìåéíèé äåòåêòèâ» 13.50 Ò/ñ «Îäíó òåáå êîõàþ» 19.05, 20.55 Ò/ñ «Äàð’ÿ» 20.00, 01.20 Ïîäðîáèö³ òèæíÿ 23.40 Õ/ô «Â î÷³êóâàíí³ âåñíè» 02.05 Õ/ô «Ä³â÷àòà ìð³¿» 03.55 Ä/ô «Æ³íî÷å îáëè÷÷ÿ ðåâîëþö³¿»

ICTV 05.10 05.30 06.30 07.15, 18.45 22.50 00.10 02.15 03.55

Ôàêòè Ñâ³òàíîê Êâàðòèðíå ïèòàííÿ 14.55, 19.00 Ò/ñ «Âîëüô Ìåññ³íã. Òîé, õòî áà÷èâ êð³çü ÷àñ» Ôàêòè. Âå÷³ð Ò/ñ «Òàêñ³» Õ/ô «Äçåðêàëà» (2) Õ/ô «Ùîñü» (2) Ïðî-Z³êàâå.ua

Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ 00.05 07.30 08.00 08.30 09.00 09.30 10.00 10.30 12.35 13.05 13.20 14.10

ÑÒÁ 05.15 Ì/ô «Ïîäîðîæ ìóðàõè», «Ïåñ â ÷îáîòÿõ», «Ïîâåðíåííÿ áëóäíîãî ïàïóãè» 06.15 Õ/ô «Áàëàìóò» 07.50 ¯ìî âäîìà 08.55 Êóë³íàðíà äèíàñò³ÿ 10.50 Êàðàîêå íà Ìàéäàí³ 11.50 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Ïîëþáè ñåáå òàêîþ 12.50 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Òåùà ùàñòþ íå çàâàäà 13.50 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Íå á³éòåñÿ íàðîäæóâàòè 14.50 Ç³ðêîâå æèòòÿ. Ùàñëèâ³ ïîê³ðí³ äðóæèíè 15.50 Óêðà¿íà ìàº òàëàíò!-5 19.00 Áèòâà åêñòðàñåíñ³â 20.00 Îäèí çà âñ³õ 22.00 Ñë³äñòâî âåäóòü åêñòðàñåíñè 01.40 Õ/ô «×èñòå íåáî» 03.25 Í³÷íèé åô³ð

ÍÒÍ + TTV

Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 05.30 07.55 Í³÷íèé ê³íîçàë 11.30 Ìóçèêà 12.00 Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà 13.00 àíàëîãîâà ìåðåæ³ Ðàíêîâèé êîìïàñ 14.00 Ó íàðîäíîìó ñòèë³ Ê-Àâòî Ãëàñ Ïðàâîñëàâíèé 14.50 Íàøå çäîðîâ’ÿ 19.00 Õ/ô äëÿ ä³òåé «Ìàêàð – 19.30 ñë³äîïèò», 2-3 ñ. 19.55 «Êèíüòå âñå, ãàðìîøêà ãðàº!» 20.30 20.50 Ïðàâîñëàâíèé êàëåíäàð 21.00 12 áàë³â 23.00 Íàðîäíà ñëóæáà ïîðÿòóíêó –

101 14.25 Âàñèëü Ñóõîìëèíñüêèé – ä³òÿì 14.30 Ñòóäåíòñüêèé êâèòîê 14.45 Ìóëüòèïë³êàö³éí³ ô³ëüìè Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà ìåðåæà 15.15 Õ/ô «Æ³íêè, ÿêèì ïîòàëàíèëî», 3-4 ñ. 17.15 Êîíöåðò Îêñàíè Ïåêóí, 2 ÷. Ê²ÐÎÂÎÃÐÀÄ. Öèôðîâà òà àíàëîãîâà ìåðåæ³ 18.00 Ñèëüí³ äóõîì 18.30 Âñ³ íà îäíîãî 19.00 Ïîãëÿä 19.45 Ä/ñ «Ãðà äîë³» 20.00 ß – Âàøà äèòèíà 20.15 Ãëàñ Ïðàâîñëàâíèé 20.45 Çàñèíàéêà 21.00 Íàîäèíö³ ç óñ³ìà 21.30 Ä/ñ «ÕÕ ñòîë³òòÿ âîºí» 22.00 Ïîãëÿä 22.30 Õ/ô «Äæàíãî ïîâåðòàºòüñÿ» (2)

23.30 01.25 02.55 03.50 04.50 05.20 05.35

Ò/ñ «Êîë³ Ñîíöå áóëî Áîãîì» Ò/ñ «Îïåðàö³ÿ «Òàéôóí» Ëåãåíäè êàðíîãî ðîçøóêó Àãåíòè âïëèâó Ïðàâîñëàâí³ ñâÿò³. Àäì³ðàë Óøàêîâ Ïðàâîñëàâí³ ñâÿò³. Ïðåïîäîáíèé Ëàâðåíò³é ×åðí³ã³âñüêèé Ò/ñ «Òàºìíèö³ ñë³äñòâà-12» Ãîòóºìî ç TTV Òâîð÷èé çâ³ò ÇÎØ ¹34 Ê³ðîâîãðàäùèíà Ïàïàðàöè Ïðîôåñ³îíàë Ò/ñ «Äà³øíèêè» Ä/ñ «Òàºìíèö³ êðèì³íàëüíîãî ñâ³òó» Õ/ô «Ãîäèíà «Çåðî» (2) Õ/ô «Êëóá øïèãóí³â» (2) Ëåãåíäè êàðíîãî ðîçøóêó Ðå÷îâèé äîêàç Àãåíòè âïëèâó Óðîêè ò³òîíüêè Ñîâè Ïðàâäà æèòòÿ

ÍÎÂÈÉ ÊÀÍÀË 05.30 Ôàáðèêà ç³ðîê. Ðîñ³ÿ ïðîòè Óêðà¿íè 06.50 Ïàðàä ïîðàä 07.45 Öåðêâà Õðèñòîâà 08.00 Õ/ô «Íåáåñí³ ã³íö³» 09.50 Ì/ñ «Ï³íãâ³íè ç Ìàäàãàñêàðó» 10.15 Ì/ô «Òîì ³ Äæåðð³. ²ñòîð³ÿ ïðî Ëóñêóí÷èêà» 11.15 Õ/ô «Áåçæàë³ñí³ ëþäè»

12 травня 13.15 15.20 16.35 18.40 21.00 23.00 01.20 03.10 03.25 03.40 03.55 04.15 04.25

Õòî çâåðõó-2 Ò/ñ «Ùàñëèâ³ ðàçîì» Õ/ô «×îðíèëüíå ñåðöå» Õ/ô «Çåëåíèé ë³õòàð» (2) Õ/ô «Îäíîãî ðàçó ó Âåãàñ³» Õ/ô «Ñïîêóñíèê» (2) Õ/ô «Âèïóñêíèé» (2) Äæåðåëà Â³ò÷èçíè Áðàò³º ³ äðóæèíî Çà ëèòîâñüêî¿ äîáè Äèêå ïîëå Ìîâ÷àçíå áîæåñòâî ßíãîë - Äåìîí

ÓÊÐÀ¯ÍÀ 06.10 Ñð³áíèé àïåëüñèí 06.50 Ïîä³¿ 07.10 Íàéðîçóìí³øèé 09.00 Ëàñêàâî ïðîñèìî 10.00 Ãåðî¿ åêðàí³â 11.00 Ò/ñ «Äîðîæí³é ïàòðóëü-8» 14.00 Õ/ô «Âîëîøêè äëÿ Âàñèëèíè» 16.00, 20.00 Ò/ñ «Ò³ëüêè ïðî ëþáîâ» 19.00, 03.50 Ïîä³¿ òèæíÿ 21.00, 22.00 Ò/ñ «²íòåðíè» 23.00 Âåëèêèé ôóòáîë 00.30 Ò/ñ «Ìåíòîâñüê³ â³éíè-3» (2) 04.35 Ò/ñ «Â³äðèâ»

ÒÅÒ 06.00 07.15 08.00 08.35 09.00 09.40 10.05 10.40

Åðàëàø Òâèíèñû Òåëåïóçèêè Ëåíòÿåâî Ìóëüòèê ñ Ëóíòèêîì Ì/ñ «Äàøà-ñëåäîïûò» Ì/ñ «Âïåðåä, Äèåãî, âïåðåä!» Ì/ñ «Áåëêà è Ñòðåëêà. Îçîðíàÿ ñåìåéêà» 11.15 Õ/ô «Ìèññèñ Äàóòôàéð» 13.55 Ò/ñ «Âîñüìèäåñÿòûå» 15.00 Õ/ô «Zîëóøêà» 16.55 Õ/ô «Ãàðôèëä» 18.20 Õ/ô «Ãàðôèëä 2» 20.00, 01.10 Õ/ô «Âûêðóòàñû» 22.05 Õ/ô «Ñòèëÿãè» (2) 02.45 Äî ðàññâåòà

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

www.novosti.kr.ua

НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Ніхто не забутий

Цей ратний подвиг житиме у віках...

Вікторія Семененко, спеціально для Новин Кіровоградщини

Ïîïåðåäó íåâ³äîì³ñòü... Äóìêè ïàëàõêîòÿòü â³ä áîëþ, ïåðåì³øóþòüñÿ, ÿê ÷åðåç ì’ÿñîðóáêó, çíàºø, ùî òðåáà éòè âïåðåä, ùî òðåáà âîþâàòè ³ âèçâîëÿòè ð³äíó çåìëþ, íàáèðàºøñÿ ñì³ëèâîñò³ é õîðîáðîñò³, àëå ÿêåñü äèâíå ïåðåä÷óòòÿ... Òàêå... í³áè çàâòðà ìîæå íå áóòè... Îò ñüîãîäí³ º, à çàâòðà çíèêíå... ² çíîâó íàä ãîëîâîþ ñâèñò êóëü ³ ñïàëàõè ãðàíàò, ÿê³ ðîçìàëüîâóþòü íåáî, ÿê ôåºðâåðê, ò³ëüêè áîëþ÷èìè êîëüîðàìè... І 26 березня 1944 року таки зникли тривоги, біль, зникло життя. Іван Індик, уродженець села Витязівка Бобринецького району, загинув героїчною смертю в роки Великої Вітчизняної війни. За свій мужній вчинок він та його бойові побратими отримали звання Героїв Радянського Союзу. Про героїчний подвиг Івана Індика пам’ятають його рідні – онук Сергій Кудря та його донька Анна, які займалися пошуковою роботою, досліджуючи історію своїх предків. Сергій Кудря, вивчаючи та досліджуючи воєнні роки свого прадіда, познайомився з автором книг «Удар меча» та «…від “Меча” і загине!» Валерієм Цигановим, який на сторінках своїх видань описує мужній подвиг Івана Індика й інших десантників. Та про все по черзі. Іван Індик народився у далекому 1917 році в багатодітній родині. Його батьки були звичайними селянами, статків не мали, тож змалечку своїх шестеро синів та одну доньку привчали до праці. Іван, здобувши початкову освіту, трудився у місцевому колгоспі на різних роботах. Та, крім цього, брав активну участь в житті села, зокрема був капітаном футбольної команди «Витязі». У 1939 році хлопця призвали до Червоної Армії. Військову службу проходив на Чорноморському флоті на ескадреному міноносці «Бодрий». Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, молодий і завзятий юнак брав участь у бойових діях на Чорному морі, зокрема в обороні Одеси та Севастополя. Пізніше, на його прохання-рапорт, його перевели в морську піхоту. В квітні 1943 року Івана Індика призначено у другу стрілецьку роту 384-го батальйону морської піхоти Чорноморського флоту. Мужній, рішучий, хоробрий та досвідчений – саме таким він був. Восени 1943 року Іван Індик брав участь у десантних операціях 384го окремого батальйону морської піхоти (ОБМП), звільняючи від ворога приазовські міста – Таганрог, Маріуполь, Осипенко (нині Бердянськ). Слава про відомий батальйон, у складі якого був Іван Індик, здійнялася після того, як молоді хлопці визволяли місто Осипенко. – У 1943 році німецькі війська відступали в західному напрямку до Маріуполя, здійснюючи опір радянським військам на приморській частині річки Берда, – розповідає Сергій Кудря. – Тоді на вимогу сухопутного командування 14 вересня 1943 року командуючий Азовською флотилією контрадмірал Горшков наказав капітану ІІ рангу Кирилову для захоплення міста Осипенко в ніч на 17 вересня 1943 року здійснити висадку десанту. Це завдання отримали бійці 384-го ОБМП, в складі якого був старшина другої статті Іван Степанович Індик. І вже на світанку 17 вересня кораблі розподілилися і пішли на висадку, а група кораблів із десантом 384го ОБМП пішла на висадку десанту в районі Мерлікова балка – Луначарське. Після того, як батальйон здійснив вдалу висадку, за наказом командира – капітана ІІ рангу Кирилова – прозвучав сигнал висадити десант у порт Оси-

пенко. Після запеклого бою наші війська таки зуміли вигнати німецько-фашистських загарбників, а вже на світанку десантники роти Ольшанського підняли червоний прапор у центрі міста. Так 17 вересня 1943 року ворог відступив і місто стало вільним. За цей хоробрий вчинок всьому особовому складу 384-го ОБМП було оголошено подяку від Верховного Головнокомандуючого Йосипа Сталіна. Після визволення міста Осипенко по Азову та Чорному морю пішла слава про сміливих морських піхотинців батальйону, а німці їх почали називати «чорними дияволами». Наступне випробування, яке мав пройти Іван Індик разом зі своїм батальйоном, стало фатальним. Коли у березні 1944 року тривали бої за визволення Миколаєва (початок Одеської визвольної операції), було вирішено на полегшення фронтальних ударів наших військ відправити в Миколаївський порт десант. Всі знали, що цей бій буде не на життя, а на смерть, тому запитали у 384-го батальйону, хто добровільно погодиться йти воювати. Молоді хлопці, не довго думаючи, погодилися, а подумки знали, що це може бути їхній останній бій. Добровільну розписку про те, що погоджується, написав разом зі своїми товаришами й Іван Індик. Він тоді знав, що підписується під смертю... Так набралася група добровольців, до складу якої ввійшли 55 моряків, 2 зв’язківці зі штабу армії та 10 саперів і провідник із місцевого населення – рибак Андрій Андрєєв. У ніч на 26 березня 1944 року в районі селища Богоявленського (нині селище Жовтневе) загін завантажився на 7 човнів і пройшов 15 кілометрів вгору Південним Бугом, обидва береги якого були в руках ворога. Удосвіта він висадився в порту Миколаєва. Загону поставили завдання: висадившись у тилу, зруйнувати комунікації, посіяти паніку, зірвати намічений на 26 березня угін цивільного населення у фашистське рабство, завдати удару по німецькій обороні з тилу і сприяти радянським частинам, які наступають, у звільненні міста. Висадившись на берег, Іван Індик у числі восьми бійців був посланий у розвідку портових споруд. Безшумно знявши трьох ворожих вартових, десантники зайняли кругову оборону в двоповерховій будівлі контори елеватора (44 десантники), дерев’яному будиночку (10 бійців), що знаходиться на схід від контори, і кам’яному цементному сараї (9 десантників). Один матрос влаштувався у невеликому сарайчику. Озброєні протитанковою рушницею і кулеметом у 30 метрах на південний схід від контори залягли на залізничному насипі перед забором ще 4 матроси. Будівлю контори елеватора перетворили на головний опорний пункт. Індик зайняв позицію в дерев’яному будиночку. Командиром цього «гарнізону» став старшина 1-ої статті Лісіцин. У його групу входили, крім Індика, ще 3 матроси і 5 саперів, які завчасно обстежили територію і констатували відсутність мін. Удосвіта гітлерівці виявили де-

сантників. Першу нечисленну групу фашистів знищили бійці цементного сараю під командуванням старшини 2-ої статті Бочковича. У другій атаці гітлерівці, думаючи, що невелика група підпільників засіла лише в цементному сараї, вирішили обійти його з тилу. Але тут їх зустріли влучними чергами бійці Лісіцина. Старшина Індик вів вогонь із автомата. Тоді фашисти кинулися до залізниці, й знову їх спіткала невдача. 4 десантники, що окопалися на залізничному насипі, без промаху били ворогів. Мало хто залишився в живих, уцілілим фашистам вдалося сховатися за будинками. Стрілянина припинилася. Наші головні сили, що знаходилися в конторі, в бій поки що не вступали. Підтягнувши в район бою близько полку піхоти з танками, мінометами й артилерією, гітлерівці в середині дня зробили чергову спробу зломити опір десанту. Фашисти почали методично обстрілювати з гармат і мінометів споруди, де засіли десантники. Радянські бійці отримували поранення, але продовжували вести вогонь по ворогу, що наступає. У бій вступили всі групи десанту. Під час 4-ї атаки з-за залізничного полотна відкрили вогонь великокаліберні кулемети: німці почали бити по будиночку, в якому знаходився Індик з товаришами. Наполегливо просувалися вперед і ворожі автоматники. Щоб допомогти товаришам, десантники цементного сараю як могли, відволікали фашистів на себе. У цьому бою загинув кулеметник Прокоф’єв, а матрос Хакімов із протитанкової рушниці знищив один кулемет і підбив фашистський танк. Перед 5-ю атакою фашисти підтягнули шестиствольні міномети і застосували термітні снаряди. Вони підпалили дерев’яний будиночок – «гарнізон» Лісіцина. Від осколкових поранень і кулеметних черг загинули 3 сапери. Останні майже всі були поранені. Але з обійнятої полум’ям будівлі продовжував бити кулемет Макійонка, лунали автоматні й гвинтівочні постріли Індика і його товаришів. Потім фашисти організували

6-ту – «психічну» – атаку, перед якою неабияк набралися шнапсу і йшли відчайдушно, переступаючи через мертвих. Але і вона була відбита. Пожежа в дерев’яному будиночку посилювалася. Два сапери боролися з язиками полум’я. Індик і ще 4 моряки влучно били по фашистах. Увечері 26 березня під час 7-ї атаки на дорогу виповзли танки і почали розстрілювати дерев’яний будиночок, що горів. І він не витримав – завалився. Від розривів снарядів і під уламками загинули старшина Макійонок, матроси Артемов, Мамедов і 2 сапери. Дивом уцілілому Лісіцину вдалося відкопати лише ледве живого старшину Індика, і вони перебралися в будівлю контори елеватора. Вранці 27 березня в порт підійшов ще один батальйон противника, що супроводжувався декількома танками, гарматами і шестиствольними мінометами. Впритул, прямим наведенням били вони по бастіонах десантників, поливали зруйновані стіни з вогнеметів. Від прямого попадання артилерійського снаряду на шматки рознесло рацію. Зв’язок із «Великою землею» було втрачено. Командир десанту з пакетом відправив через лінію фронту Лісіцина, який, підірвавшись на міні й позбувшись ступні, доповз до своїх і передав донесення. Індик, за ніч прийшовши в себе, зайняв оборону в одній з кімнат 1-го поверху будівлі контори. Гітлерівці багато разів намагалися пробитися до основної групи нашого десанту, але не могли пройти через маленькі «гарнізони», розташовані в тридцяти-п’ятдесяти метрах довкола контори. Коли на залізничному насипу загинули 2 десантники, а 2 інших, отримавши поранення, відійшли в контору, поваливши паркан, німці попрямували туди. Індик з автомата влучно вражав ворога. В одній з уранішніх атак його знову поранили, але десантник не покинув свого бойового місця. Фашисти підсилили артилерійський і мінометний вогонь. Ворог стріляв по вікнах і проломах. Моря-

ки задихалися від їдкого, задушливого диму. Їм доводилося не лише відбиватися від ворога, але ще й боротися з вогнем, який виникав то в одній, то в іншій кімнаті. Люди гинули від куль, осколків снарядів і мін, від каменів, що раз у раз відскакували від стін. І як би не було важко, ніхто не подумував про здачу на милість ворога. Десантники стояли на смерть. До другої половини дня 27 березня практично всі, хто залишився в живих, були поранені. Зрештою, фашисти увірвалися в будівлю контори, і там зав’язалася рукопашна бійка. Всі фашисти були знищені. Але в цій сутичці старшина 2-ої статті Індик отримав ще одне поранення і за годину помер у підвалі, не приходячи до тями. 2 доби загін вів кровопролитні бої, відбив 18 запеклих атак противника, знищивши при цьому до 700 солдатів і офіцерів ворога. Під час останньої атаки фашисти застосували вогнемети й отруйні речовини. Але ніщо не змогло зломити опір десантників, змусити їх скласти зброю. Вони з честю виконали бойове завдання. 28 березня 1944 року радянські війська звільнили Миколаїв. Коли наші частини увірвалися в порт, побачили картину побоїща, що сталося тут: зруйновані снарядами обгорілі будівлі, більше 700 трупів фашистських солдатів і офіцерів валялися довкруги, сморідно чадило пожарище. З розвалин контори порту вийшли 6 уцілілих десантників, що ледве трималися на ногах, ще 2-х відправили до госпіталю. У розвалинах контори знайшли ще четверо живих десантників, які не могли піднятися: вони вмирали. Героїчно загинули всі офіцери, всі старшини, сержанти і багато червонофлотців. Загинув і старшина 2-ої статті Іван Індик. Звістка про їхній подвиг рознеслася по всій армії, по всій країні. Верховний Головнокомандуючий наказав усіх учасників десанту представити до звання Героя Радянського Союзу. На цьому Велика Вітчизняна війна для уродженця Кіровоградщини завершилася назавжди. Тільки ніщо не зітре з пам’яті народу жахливі воєнні події, а ці ратні подвиги житимуть у віках. На жаль, чимало листів, адресованих Івану Індику, не дійшло до нього. Про незабутній героїчний подвиг пам’ятають у Миколаєві. Тут у сквері імені 68 десантників встановлено пам’ятник, на якому викарбовано імена Героїв Радянського Союзу, які воювали за визволення цього міста. Меморіальна гранітна глиба з пам’ятним написом знаходиться на березі Бугського лиману у селищі Жовтневому – це місце, звідки вирушала група десантників на запеклий бій. А ще на честь Івана Індика названа вулиця у селі Витязівка Бобринецького району, піонерська дружина середньої школи №14 Миколаєва носила його ім’я. Кожного літа на батьківщині героя проводився футбольний турнір на кубок Івана Індика. – Я пишаюсь тим, що мій прадідусь прожив хоча й не довге, але змістовне життя, – каже його правнучка Анна. – Я горда з того, що він з тисячами таких же солдатів писав історію своєї держави. Займаючись пошуковою роботою щодо свого роду, я відчуваю подих істинного гуманізму та людяності, доброзичливості та сили духу, вдячності. Саме в цьому батальйоні, де служив мій прадід, існували неписані традиції, такі, як всиновлення дітей загиблих товаришів, носити ім’я свого загиблого товариша або називати дітей на їх честь. І на завершення , додам, що саме від пошуковців, які досліджують свій рід, можна дізнатися, настільки багата історія нашого народу своїми подвигами, мужніми вчинками і сміливими людьми…

www.novosti.kr.ua Більше, ніж танці

НОВИНИ Кіровоградщини

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

Жіночий клуб із двома чоловіками

Андрій Лисенко, Новини Кіровоградщини Фото з архіву Альони Барабаш

Сім років тому кіровоградка Альона Барабаш набрала першу групу охочих навчитися танцювати східні танці. На сьогодні це - не просто танцювальний колектив, а своєрідний жіночий клуб, що дав прихисток і розраду кільком сотням жінок. Крім східних танців, тут практикують стрип-данс, аеробіку, мікс-данс. Але головне - спілкуються між собою, дружать і вчаться дивитися на життя по-новому. - Якось воно все само собою склалося, розповідає Альона. - Спочатку була взагалі одна група. А потім - сарафанне радіо, пішло-поїхало .... При цьому у нас зовсім немає реклами: ні на маршрутках, ні на білбордах, ніде. У мене візиток навіть немає. Люди самі один одному розповідають, діляться враженнями. Я вважаю, що, якщо є реклама, значить, чогось не вистачає. Я ж тримаюся за тих людей, які зі мною вже давно. Є дівчата, які народили та повернулися до занять. У нас за сім років було понад вісімдесят вагітних. У східних танцях є певні рухи, які дуже сприяють зачаттю дитини. Я завжди попереджаю: якщо не плануєте заводити дитину, то будьте обережні. Є й такі дівчатка, які за різних причин не могли завагітніти, а після занять східними танцями їм це вдалося. Це, напевно, найбільша нагорода, яка тільки може бути для мене.

Чотири рази на рік учасники клубу виступають на відкритих вечірках. Тобто, «відкритих» - не зовсім те слово. Скоріше, на вечірках «для своїх». - Запрошуються лише близькі люди, пояснює Альона. - Ті, яким можна довіряти, адже ми - не професійний колектив. Утім, «непрофесійність» не заважає збирати повен зал у клубі «Вікторія». Глядачі відбивають собі долоні, аплодуючи, а танцюристи отримують оберемки квітів. При цьому «Вікторія» - фактично єдине місце, де хоча б іноді можна побачити підопічних Альони Барабаш «у дії». - Часто запитують: а чому ви не їздите на конкурси? - говорить ініціаторка створення клубу. - Ми поїхали один раз - на міжнародний. Я люблю так: якщо братися за щось, так по повній. Ми зайняли три перші місця й одне друге. А потім подумали і сказали: кому нам треба що доводити? Давайте на цьому закінчувати. Не треба обвішуватися цими всіма дипломами, їх на будь-якому принтері віддрукувати можна. Ми ж як «Летючий Голландець»: про нас усі знають, але нас ніхто не бачить. У «Вікторії» ми виступаємо чотири рази на рік. У нас вечірки по два дні, з однаковою програмою. Слава Богу, що є люди, які хочуть на це подивитися. - Яка головна мета цього всього? Щось мені здається, що не просто навчити людей танцювати.

- Напевно, не одна мета. Думаю, у кожної з дівчат - якась своя. Моя особиста - я хочу, щоб мої улюблені дівчатка стали трошки щасливішими. Мені хочеться, щоб, як мінімум, на час тренування вони забули про проблеми. І якщо це вдається - все, більше нічого й не треба. Ми не виступаємо на корпоративах. Я особисто теж не виступаю, така моя позиція. Гроші - не головне в житті. На першому місці у мене все ж - фанатичність. Я якщо готую - то фанатично, прибираю - фанатично, люблю - фанатично. І працюю так само. У нас же великий колектив. І вони бачать, що я не прийшла просто себе показати, покрасуватися. Вони бачать, що я за ними сумую. А я бачу, що вони сумують за мною. Дівчатка у мене - від 13 до 60 років. Усі прийшли через різні причини. Хтось - щоб просто навчитися танцювати, а хтось - у колектив, адже наше спілкування не обмежується танцями. Ми їздимо на природу, виходимо на дівичники, постійно обговорюємо то рецепти, то якісь модні речі. У нас скоріше

- жіночий клуб, ніж просто танцювальний колектив. Багато стають впевненішими. Не повірите, але дехто навчився фарбуватися! Багато навчилися готувати їсти - адже колектив жіночий, точаться постійні розмови про кулінарію. - Фанатизм - це добре. Але вам не здається, що, якщо горіти постійно чимось одним і тим же, можна перегоріти? - Скажу так: поки вони, дівчатка мої, горять - і я горю. Бувають, звичайно, моменти, коли втомлюєшся. Але це дуже швидко проходить. Дивляться на мене люди, і я розумію: для них це - може, найважливіше у житті. Я відповідаю за них, я не можу дозволити собі розслабитися. - І що, взагалі не хочеться відчути себе слабкою? - Жінка при чоловікові повинна відчувати себе слабкою. Але не на робочому місці. У жіночому клубі, як не дивно це звучить, - двоє чоловіків. Вони також танцюють. І, як і всі, беззаперечно слухаються тренера. - Це чоловіки моїх учениць, - розповідає Альона. - Спочатку приїжджали забирати їх із тренувань, а потім якось самі втягнулися… Перший танець, у якому вони були задіяні, - карнавальний, із пір’ям. Я сказала: «Треба буде одягнути

сорочки з воланами». А вони мені у відповідь: «Ми?! Сорочки з воланами?! Ні за що!» Тепер вони мені говорять: «Альоно, в чому скажеш - у тому й вийдемо». Їх настільки захопило це все! У мене була колись суто чоловіча група, одинадцять чоловік. Але часу, на жаль, не вистачає… - Що було найскладнішим, коли все тільки починалося? - Завжди найважче, коли у декого «з’являється корона». Я вважаю, що треба рости і рости, в жодному разі не зупинятися. Якщо людина один раз здала іспит на відмінно, це не означає, що вона крутіша, ніж професор. Але в принципі ми з цим справляємося. Такі випадки трапляються все рідше і рідше, чим довше людина до нас ходить, тим ріднішою і ближчою стає. У нас усе дуже жваво. Ми плачемо і сміємося, лаємося і миримося. У будь-яких взаєминах не буває все гладко. Значить, хтось лукавить, комусь усе одно. Нам нікому не все одно. Головне в житті, на думку Альони Барабаш, - жити на повну, максимально віддаватися своїй справі. - Неможливо танцювати, не усміхаючись, - вважає вона. - Можна бути в дуже гарному костюмі, танцювати дуже технічно, але якщо у тебе не горять очі, якщо з тебе ось цей запал просто не пре, не можу, вибачте, підібрати іншого слова, то це просто не танець. Я намагаюся, щоб мої учениці отримували скажений кайф від того, що вони роблять.

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року Невигадана історія

Любов і окупація

Олег Храпаченко, спеціально для Новин Кіровоградщини

Знайомий колись попросив зафіксувати спогади його сусідки, дуже літньої жінки - Раїси Іванівни Кареліної. Гадаю, настав час їх опублікувати. ВІД РЕДАКЦІЇ. Війна - це не лише смерть, постріли й атаки. Іноді це ще й любов… …Я пам’ятаю, що кордон Нової Балашівки у 1933 році проходив по вулиці Франка, а далі - степ. Снігу насипало такі кучугури, що діти заглядали у димарі хат. Точно не пригадаю, коли Нова Балашівка стала районом міста - у 1932 чи 39-му році. Мабуть, таки у 32-му, бо саме тоді почали розбудовуватись Ударна, Першої та Другої П’ятирічок шахтарями і робітниками. Наприклад, хату під номером 50 на моїй вулиці ще у 1937 році почав зводити інженер шахти, а на Дніпровській вулиці вцілів будинок гірничого маркшейдера. Шахтарі взагалі заснували багато вулиць: Шахтарську-6, Шахтарську-2, Донецьку, Ствольну, Брикетну, Буровугільну, Гірничу. Інгульська й Першотравнева тоді вже були. Працювати на шахті я почала восени 1941-го. Шахту не зруйнували. Правда, німці не відновлювали роботу через старий ствол, а пробили новий, там, де зараз «Маслосирбаза». Шахта в роки окупації мала електрику. Кабель протягли над Інгулом. Вугілля добували багато, вантажили його у вагони. Ходили різні балачки, куди його відправляють. Я запам’ятала таке: ніби вивозили до Німеччини, де використовували для виготовлення вибухівки й синтетичного пального. Я працювала відкатницею - катала вагонетки. У них вантажили вугілля, а потім піднімали нагору. Вугілля добували кайлами і лопатами. Воду відкачували. Висота штолень

Життя

НОВИНИ Кіровоградщини

була приблизно 2,5-3 метри. Глибина - казали, 60-67 метрів. Проходку кріпили сосною. Відходів дерева накопичувалося багато. Шахтарі через шурфи, старі виходи тягали їх нагору. Військовополонені різали ці відходи на цурки для німців або вимінювали у місцевих дітлахів на квасолю, кукурудзу, картоплю, буряки, сіль, сірники, тютюн чи самогон. Охорона це все «не помічала» за «чверточку». Адміністрація також дивилася на дрібні «торги» крізь пальці, поліцаї не чіпали дітей - знали їх в обличчя. Вугілля по території шахти возили кіньми. Для шахтарів наставало свято, коли якась коняка здихала. М’яса тоді наїдалися досхочу. Директор шахти та адміністрація жили у бараках. Ці будівлі й досі збереглися - за мостом у райцентрі Кіровського району. Для німців також працював дерев’яний клуб. Сьогодні на його фундаменті - райунівермаг. Я мала зв’язки з підпіллям, передавала військовополоненим аусвайси. Потім вони тікали з табору, розташованого на території сучасного Будинку культури в райцентрі. Не питала, яким чином їм вдавалося перебратися через колючий дріт. Але їх часто ловили. Окупантам не вистачало знавців мови. Вони відкривали курси перекладачів. Дівчата, які записувалися на них, уже через кілька місяців добре «шпрехали». Саме від них уперше почула про радон та уран, про те, що де уран - там золото. Подружки дізналися про це, коли навкруги Кіровограда німці проводили промислову розвідку, а дівчата допомагали їм спілкуватися з місцевим населенням. Працювала я на шахті до кінця квітня 1943 року. А потім трапилося ось що. Йду на роботу, чую, що музика грає, сміх звучить,

по гучномовцю щось розказують. Думаю: що таке? Пропустили мене через ворота, й аж там дізналася: молодь відправляють до Німеччини. Першій зміні видали хліб, горілку й погнали до станції. Другу зміну спустили у забій. Я страшенно злякалася. Що робити? Хлопці запропонували тікати. Дочекавшись перерви, ми вилізли крізь шурфи й на ранок були вже у Підлісному. Біля села надибали військовополоненого, який раніше працював із нами в шахті. Він, вислухавши, сховав нас у старій клуні, а вночі привів зв’язкових, які й відвели нас до партизанів. Через деякий час мене та мою подругу Валентину партизани відправили назад на Балашівку. Завдання ми мали таке: зброю, яку підпільники добували на аеродромі, треба було переправити у загін. Крім того, ми роздобували документи, перевірених підпільниками людей направляли до партизанів. Схема зв’язку була нескладною. Через старе глиновище, котре підпільники спочатку перевіряли на засідки, ми добиралися до цвинтаря, де зустрічалися зі зв’язковими. Вони забирали принесене й передавали харчі. Гроші, що іноді надходили від партизанів, ішли на потреби підпілля. У виритих криївках на подвір’ї одного з підпільників ми переховувались до пізньої осені 43-го. Виходили вночі, при цьому все одно маскувалися: одягалися в темне, зав’язувалися хустками попід самі очі. Цікавим був господар подвір’я. Його дружина розповідала нам, що він, хоча й був затятим комуністом, підтримував стосунки з колишнім кандидатом у члени Української трудової партії, націоналістом. Але війна вплинула на всіх. Окупація об’єднувала й піднімала на опір.

www.novosti.kr.ua Сусіди знали про нас, «квартирантів», але мовчали. В одних діти були в Червоній Армії, інші переховували євреїв, офіцерів НКВС. Але біда прийшла з іншого боку. Мій довоєнний залицяльник, поліцай, вистежив мене. Казав, що йому в цьому допомогло кохання. Я й раніше думала, що він - не моя доля. А коли взнала від дівчат, що він розстрілював комсомольців, партійців, полонених, забираючи їхні речі, то зовсім мені остогидів. Під час обшуку ми сиділи у криївці на подвір’ї. Не знайшовши нас, Мишко (так звали мого залицяльника) вирішив підірвати хату. Його ледь вгамували товариші по службі. Після цього ми хотіли йти на іншу «квартиру», але до Кіровограда вступили тилові частини німецьких військ. І танкісти-ремонтники знайшли нас. Господар подвір’я зумів якось залагодити конфлікт, але Валентина пішла-таки жити на Мотузянку. Я залишилась на зв’язку. Командир танкістів закрутив зі мною роман. Набив Мишку пику й пригрозив вибити золоті зуби. Ламаною російською сказав йому: «Ти не потрібен ні Сталіну, ні Гітлеру. Тут скоро буде Русь». Боже, яким той німець був галантним! Дарував квіти, одяг, взуття. Я мала все, про що мріяла до війни. Ми ходили у кіно. Вдвох нам було затишно і спокійно. Я навіть куховарила й прала йому. І все думала, як не пустити на війну й залишити біля себе. Аж тут з’явилося нове завдання від партизанів. Неподалік зупинився німецький шпиталь для легкопоранених. Командування наказало спробувати вкрасти звідти медикаменти. Як виявилося, зробити це було неважко. Німці повірили в мою казочку, що ліки крадуть цигани, яких чимало переховувалось на околицях. Життя тривало. Я передавала медикаменти партизанам і насолоджувалась своїм першим коханням. Франц не шкодував для мене нічого. Але гримнув грім! Яким чином головний лікар здогадався про все, не знаю. Після обшуку поліцаї відвели мене до відділку. Я вже й змирилась була. Але Мишко, який бачив мій арешт, побіг до Франца і розповів, у яку я втрапила халепу. Вдвох вони придумали план утечі. Мишко взяв каністру самогону й до світанку пиячив із охороною відділку. А я в арештантській розбирала піч ножем, якого мені передав Франц. Він витяг мене через димохід і машиною відвіз до моєї подружки на Стару Балашівку. Наступного дня я була вже у партизанів. Вступ Червоної Армії до Кіровограда змінив плин життя…Про роки окупації я воліла менше згадувати. Підпілля привчило остерігатись. Заміж я вийшла пізно: заважали спогади про Мишка і Франца. Все думала: що з ними, де вони тепер і чи живі взагалі? Й лише коли, через роки, Мишко - громадянин ФРН - привіз листа від Франца, зрозуміла: все в минулому… Відчуваю: недовго мені лишилося. Тому й захотіла розповісти про пережите…

Травнева історія кохання

Записала Вікторія Семененко, спеціально для Новин Кіровоградщини

Було це в далекому 1943 році, коли тривала Велика Вітчизняна війна. Саме тоді я вперше закохалася. Як грім серед ясного неба, так і він постав переді мною. Чорні очі дивились на мене палко й ніжно, а поглядом було сказано більше, аніж словами. Бачились ми рідко, але мене зігрівали почуття любові, теплі слова, що постійно лунали у вухах. Хоча розлука була довгою, бо він воював, та я ладна була чекати все життя. З кожним днем ми чекали то перемоги, то поразки. Постійне відчуття нестачі харчів, холоду і страху було в моїй душі, але я жила надією, що все закінчиться добре і ми з коханим будемо разом. Часто мені снився сон, що Микола не вернеться. Він знесилений і слабкий лежить на полі бою, поряд нікого немає, лише свистять кулі над головою. А коханий лежить і не може поворухнутися. Тільки Богу відомо, скільки в мене було недоспаних ночей, скільки разів я з горя ходила з кутка в куток, не відаючи, як жити далі. Микола, коли йшов на війну, знав, що я

вагітна. І я переживала за нас усіх - за коханого, за дитя, яке в мене росло під серцем. Свій живіт я намагалася ховати під одягом, щоб не побачив ворог і не вбив. Було таке відчуття, що живеш і не знаєш, чи зустрінеш завтрашній день. Дякувати Богу, зустрічали… У кінці зими, коли були сильні заметілі й пекучий мороз, я народила дівчинку. Вона була така крихітна, здавалося, що на долоню мою могла поміститися. Це було дитя любові, тому я так її і назвала - Люба. Коли вона підростала, я все більше переконувалася, що вона схожа на Колю. Ті ж самі темні, мов вуглинки, очі, чорні брови і такого ж кольору кучеряве волосся. Моя маленька Любочка була єдиним щастям. Вечорами я розповідала їй про татка, а вона тихо сопіла в мене під боком, немов розуміла, про що я їй розповідала. «Він у нас найдобріший у світі, - тихенько шепотіла я. - Такий щирий і приємний, такий рідний і лагідний. Він наший, чуєш, доню, і він повернеться до нас». У квітні, коли земля вже прогрілася теплом, моїй сусідці тітці Гані принесли похоронку, що загинув її чоловік. Пригадую її червоні, налиті кров’ю очі, її стогін на весь двір, її

гірке «на кого ж ти мене з дітьми залишив?». Не могла я на це дивитися, не могла. І тоді вперше за ці роки моя віра похитнулася, віра в те, що Микола повернеться до нас. Того дня я більше не хотіла виходити на подвір’я, цілу ніч плакала за мертвим дядьком Іваном, якого пам’ятала ще з дитинства, не могла навіть уявити, як тітка Ганя сама буде ставити на ноги свою трійню. А ще плакала, що таку ж похоронку можу отримати і я… Квітень 1945 року був для мене найдов шим місяцем. Люба вередувала, я вже не знала, що з нею, але тітка Ганя допомагала. Мої безсонні ночі… Я спокійно могла виходити на подвір’я, вже не ховалася по кутках і по кущах, адже в селі казали, що німці відступили, що наші солдати їх вигнали. Вже не чутно було свисту куль, які дряпали повітря, рвали людські життя, калічили долі… Коли мала спала, я сиділа на голій землі. Дивилася на небо, яке вже не світилося від спалахів вогню. Здавалося, що тоді вперше за ці роки я побачила зірки. Справжні, сяючі зірки, які не тонули у димі… Але прийшов травень. І разом із ним - мій коханий. Скільки щастя було тоді, сліз і радості! Я відчувала себе на сьомому небі. Нарешті

Коля був поряд із нами. А як він радів, коли взяв на руки нашу Любочку, як він бавився з нею, як посміхався до неї… І як тепло він мене пригортав до себе, а я отак хотіла вкутатися в ті обійми, нічого не розпитувати, а просто мовчати і слухати, як стукає його серце. І в голові спливала думка: а скільки жінок не отримали цього тепла після війни, скільки дітей втратили своїх татусів… І я в його обіймах тихо схлипувала, оплакуючи життя тих, хто не повернувся до своїх родин... Відтоді 9 Травня для нашої родини стало традиційним і найважливішим святом серед усіх, що в календарі. У нас були важкі часи відродження, але ми подолали всі труднощі. Спочатку жили всі в землянці, а потім хатинку звели. Ми вчилися помічати життя навколо, ніби заново роздивлялися небо, зірки, місяць, здавалося, що й інший аромат був навесні у цвіту вишень і яблук. І лише тюльпани щороку квітнули з тією ж ноткою ностальгії... І зажди в травні ми рвали їх оберемками і всією сім’єю йшли до пам’ятника Невідомому солдату, щоб схилити голови… …Немає вже мого Миколи. Лише пам’ять про нього і мільйонів таких, як він, житиме вічно…

НОВИНИ Кіровоградщини

www.novosti.kr.ua Футбол

Не забиваєш ти...

Якщо в попередньому турі футбольні клуби Кіровоградщини дружно добилися перемог, то вже в наступних матчах наші команди також синхронно розчарували своїх уболівальників. ПФК «Олександрія» та «УкрАгроКом» програли в матчах, де цілком могли уникнути поразки, а «Зірка» зіграла внічию, яка, зважаючи на кількість нереалізованих моментів, порадувати кіровоградців ніяк не могла. Олександрійці в рівному протистоянні поступилися у гостях ФК «Суми». Гра проходила на зустрічних курсах зі взаємними шансами на успіх. У складі команди Андрія Купцова відчувалася відсутність через перебір жовтих карток плеймейкера Василя Грицука, який прекрасно проявив себе у попередніх зустрічах. І все ж наші земляки почали гру активніше, і вже на 6-й хвилині Антон Кіча не реалізував вихід один на

один із голкіпером сумчан Олександром Бабаком. Господарі відповіли не менш гострим випадом, але тепер уже здорово зіграв страж воріт олександрійців Владислав Леванідов. До середини першої половини гри перевагою володіли гості, але пропустили швидку атаку суперників на 32-й хвилині. Досвідчений Марат Даудов отримав м’яч на лінії штрафного, а точно пробити хавбеку не завадили ні захисники, ні воротар гостей. Окрилені успіхом підопічні Андрія Кононенка помчали вперед й були покарані за таку відчайдушність на 40-й хвилині. Олександрійці заробили кутовий, після подачі якого найспритнішим виявився Євген Банада і проштовхнув м’яч у сітку. А через три хвилини арбітр зустрічі Микола Кривоносов мав усі підстави призначити пенальті у ворота сумчан. Але рефері визначив гру рукою у штрафному господарів ненавмисною, і на перерву суперники пішли за нічийного рахунку.

Спартакіада

Шахісти визначали переможців та призерів серед чоловіків та жінок. Чемпіонами в цих змаганнях стали Микола Чорний із Новоукраїнського району та Юлія Крисанова з Олександрії. Срібло та бронза — в активі Юрія Кубанова з Онуфріївського, Вікторії Байди з Бобринецького, Володимира Андрієнка зі Знам’янського та Світлани Кісільової з Добровеличківського районів. У змаганнях із шашок третьою стала Зоя Секрет (збірна команда обласної ради), друге місце посіла депутат з Устинівського району Любов Омельченко, а на найвищу сходинку призового подіуму піднялася Таміла Хитра з Олександрівського району. З-поміж чоловіків третє місце у Юрія Крамара з Новоархангельського району, другим став бобринчанин Олександр Гавриленко, а перемогу святкував шашкіст облради Геннадій Іванов. У тенісистів не було рівних Володимиру Лашкулу з Бобринецького району та депутату з Добровеличківського району Тетяні Осипенко. Срібло вибороли Станіслав Лум’яник (Олександрійський район) та Оксана Вінарська з Голованівського району, а бронзові медалі здобули депутат Олександрійської міськради Анатолій Ко-

У другому таймі футбольні гойдалки продовжилися, і шанси змінити рахунок мали обидві команди. Але з гри конкурентам більше забити не вдалося. А коли до фінального свистка залишалися лічені хвилини, захисники олександрійців порушили правила у власному штрафному, і тут арбітр, не вагаючись, указав на «точку». Марат Даудов із одинадцятиметрової позначки оформив дубль і приніс перемогу ФК «Суми» при загалом-то нічийній грі. Кіровоградську «Зірку» нічия з «Динамо-2», яке відчайдушно б’ється за збереження прописки в першій лізі, навряд чи задовольнила. Найкраще з приводу реалізації гольових моментів своїми підопічними висловився на післяматчевій пресконференції наставник господарів поля Ілля Близнюк: «Команду пора до церкви зводити». Незадоволений Ілля Владиславович був і діями деяких провідних виконавців, пообіцявши дуже серйозну розмову. І дійсно такої кількості невикористаних стовідсоткових моментів наші вболівальники не бачили давно. Практично півскладу «Зірки» могли в цьому матчі вразити ворота киян. Але першим це зробив кращий бомбардир кіровоградців у цьому сезоні Ярослав Галенко. Наш форвард переправив м’яч у сітку після вивіреної передачі Тараса Пінчука, який відзначав у суботу свій 24-й день народження. А гол Галенка, забитий на 19-й хвилині, став 11-м для нашого бомбардира в поточній першості й 750-м у чемпіонатах України з 1992 року. Після цього господарі поля упустили ще щонайменше чотири шанси збільшити рахунок і були покарані за своє марнотратство. На 39-й хвилині Дмитро Коркішко зробив передачу зі штрафного, а В’ячеслав Лухтанов не залишив шансів голкіперу «Зірки» Євгену Ширяєву. А далі, як до, так і після перерви, атракціон небаченої щедрості у виконанні кіровоградців продовжився. І знову динамівці підтвердили неписане футбольне правило, коли на 62-й хвилині провели відмінну контратаку, що завершилася точним ударом Ігора Мединського. Все, що вдалося підопічним Іллі Близнюка, - відновити рівновагу з пенальті, призначеного за фол на активному Владиславі Насібуліні. На жаль, гол Вадима

Шавріна став у цьому матчі останнім, хоча... ну ви все зрозуміли самі. Наприкінці матчу пристрасті й емоції вирували через край, а арбітр зустрічі Дмитро Крівушкін із Харкова втратив контроль над грою, що призвело до травми Єгора Іванова у господарів і видаленню асистента Андрія Гусіна - не менш знаменитого в минулому гравця київського «Динамо» Василя Кардаша. Але, як би там не було, а 2 очки «Зірка» втратила, зберігши за собою 4-ту позицію в турнірній таблиці. Серед лідерів першої ліги, після того як ФК «Севастополь» зіграв внічию з «Буковиною» (1:1), а алчевська «Сталь» розгромила «Кримтеплицю» (4:0), відбулася рокіровка. Тепер на вершині «сталевари», а севастопольці відстають від головних конкурентів на 1 очко. ПФК «Олександрія», як і раніше, - третій, але відставання від «Сталі» вже складає 10 пунктів. А ось «Зірка» вже зовсім поруч із олександрійцями на відстані 4-х очок. Що стосується головківського «Укр АгроКому», то свій бій за 6 очок головному супернику в групі Б другої ліги - донецькому «Шахтарю-3» - на виїзді наші земляки програли - 1:2. Молоді «гірники» взяли дуже потрібний реванш за дві поразки в осінній частині першості. При цьому господарі поля забезпечили собі солідний заділ вже до 20-ї хвилини, коли Денис Безбородько та Дмитро Іванісенія двічі пробили голкіпера гостей Ярослава Швеця. Але, до честі підопічних Юрія Гури, вони не опустили руки, а змогли оговтатися від нокдауну і самі стали наносити разючі удари. Як і у «Зірки», перешкодою для досягнення позитивного результату стала горезвісна реалізація. Головківці могли не тільки відігратися, але й навіть вийти вперед. Однак аграріям вдалося відповісти конкурентам лише точним ударом Юрія Грищенка з пенальті, призначеного за стовідсотковий фол на Андрієві Вдовиченкову. Так що звинувачувати за це фіаско футболісти «Укр АгроКому» можуть лише самих себе. Тим більше, що перемога дозволила «Шахтарю-3» зміцнити лідерство і відірватися від головківців вже на 4 очки. Втім, усі головні події як у першій, так і в другій лігах ще попереду.

Легка атлетика

Спортивно-депутатські баталії ІІІ Обласну спартакіаду серед депутатів обласної, районних, міських (міст обласного значення), сільських та селищних рад, присвячену 75-річниці утворення Кіровоградської області, 26 квітня приймала гостинна Головківка Олександрійського району. Ці змагання, в яких за нагороди у волейболі, футзалі, настільному тенісі, шахах та шашках змагалися 440 учасників з 22 команд Кіровоградщини, ініціювала та організувала Кіровоградська обласна рада (голова – Микола Ковальчук) за активної допомоги та підтримки обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» (голова – Геннадій Сальков), голови Олександрійської райдержадміністрації Віталія Згами, голови райради Михайла Бойка та депутата обласної ради, генерального директора товариства «УкрАгроКом» Анатолія Кузьменка.

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

жемяченко та представниця Олександрійського району Алла Димчук. У командних видах програми - футзалі та волейболі - бронзу та срібло вибороли команди Устинівького району. У футзалістів друге місце посіла збірна команда Голованівського, а переможцем стала команда Долинського району. Волейболісти Голованівщини стали третіми, а чемпіонське золото — у злагодженої та спритної збірної Олександрівського району. Проте найголовніша боротьба все-таки розгорнулася за командну першість. І тут стабільно високі результаті в усіх видах змагальної програми показали депутати-спортсмени з Устинівського району. При цьому щільність результатів була дуже високою. А для того, щоб випередити конкурентів, представникам Устинівщини знадобилося стати другими в волейболі та шашках у жінок, зайняти трете місце в футзалі, показати 5-й результат у шахах у жінок і чоловіків, посісти 5-8 місця у настільному тенісі. Навіть 14-те місце в шахах у жінок не завадило чемпіонському святкуванню. Таким чином, набравши 406 очок, збірна Устинівського району стала переможцем ІІІ Обласної спартакіади серед депутатів обласної, районних, міських (міст обласного значення), сільських та селищних рад, присвяченої 75-й річниці утворення Кіровоградської області. Другими в загальному заліку з результатом 366,5 очка стали депутати Голованівського району, а на третьому місці (349,5) фінішували гостинні представники депутатського корпусу Олександрійського району. Церемонію нагородження призерів та переможців змагань проводили голова Кіровоградської обласної ради Микола Ковальчук, голова Олександрійської райдержадміністрації Михайло Бойко та депутат обласної ради Анатолій Кузьменко. Але справа не в нагородах і подарунках, а в тому, що депутати змогли відволіктися від всіх нагальних проблем, поспілкуватися в неформальній обстановці та проявити свої найкращі якості в спортивних, а не в політичних баталіях. І за це свято всі висловили найщирішу подяку тим, хто організував таку спартакіаду.

На шляху до світової першості Незважаючи на відсутність нормальних умов для підготовки, легкоатлети Кіровоградщини продовжують тішити всіх шанувальників королеви спорту високими результатами. Ось і на чемпіонаті України серед вихованців ДЮСШ і СДЮШОР 1996 р. н. та молодших, який відбувся в Ялті 23-25 квітня, наші земляки сказали своє вагоме слово. До речі, технічним делегатом змагань був кіровоградець, суддя національної категорії В’ячеслав Нищеменко, який відмінно впорався зі своїми обов’язками.

третьою фінішувала вихованка Кіровоградської ДЮСШ-2 міськспортвідділу (директор Сергій Лавриненко) Анна Кучеренко (тренер В’ячеслав Нищеменко) в бігу на 3000 метрів (рез. 11.14.20), а підопічна Геннадія Здітовецького Анастасія Думчева показала третій результат(12 м 32 см) у потрійному стрибку. У спринті найкращим із-поміж кіровоградців став вихованець ДЮСШ «Спартак-2002» Євген Неруш (тренер Олександр та Ігор Шостак), який пробився до фіналу в бігу на 100 м (11,0 с) та 200 м (22,9 с). До чільної десятки, що є високим досягненням на змаганнях такого рівня, увійшли Ілона Заїка, Єлизавета Осадча, Олександра Миронюк, Альона Дюбанова, Олена Колос, Анна Ткаченко, Євген Балаєнко, Яків Слуцький, Дарина Хоменко та Аріна Бичкова. Зазначимо, що ці змагання, в яких взяли участь більше 600 учасників зі всіх регіонів країни, були одним з етапів відбору до липневого чемпіонату світу серед юнаків в Донецьку. Отже, маємо всі підстави говорити, що спортсмени Кіровоградської області можуть бути представлені серед найкращих юних легкоатлетів планети. Але для цього лише бажання та наполегливості атлетів та тренерів недостатньо. Адже без належної підтримки та забезпечення всіх умов для підготовки з боку не тільки спортивних керівників Кіровоградщини тут не обійтись.

За результатами чемпіонату України наші спортсмени (від Кіровоградщини на ялтинському стадіоні «Авангард» виступали 24 легкоатлети із 7 спортивних шкіл області) здобули 3 золоті та 7 бронзових медалей. Це дозволило посісти серед спортивних шкіл почесне 6 місце збірній ДЮСШ «Спартак-2002» (голова обласної організації ФСО «Спартак» Генадій Сальков, тренери команди — Олександр та Ігор Шостак), а 10 місце здобула збірна СДЮШОР-2 імені В. Верхоланцева (директор Віталій Винокуров, тренери — Володимир Абраменко та Вадим Приймак). Золотий дубль зробив вихованець ОК ДЮСШ «Колос» (директор Юрій Махно) Артем Таран. Підопічний Павла та Петра Армашових переміг на дистанціях 1500 (результат 4.07.00 хв.) та 3000 метрів (8.51.00 хв.). Ще одну золоту медаль здобула представниця гайворонської ДЮСШ «Локомотив» Яна Качур. Вихованка тренера Валерія Кузя виборола І місце в бігу на 400 м із результатом 57,02 с. Бронзові нагороди чемпіонату в естафеті 4 по 400 метрів здобули вихованці маловисківського відділення ДЮСШ «Спартак-2002» (директор Юрій Сапожник) Євген Неруш, Денис Піменов, Микола Медведенко та Владислав Онойко (готували команду Олександр та Ігор Шостак, Олександр Сторінку підготував Юрій Ілючек, спеціально для Новин Кіровоградщини Дарієнко). Також

НОВИНИ Кіровоградщини

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року Смачного

www.novosti.kr.ua

Це цікаво!

Великдень - святкування, символи і прикмети

Паска традиційна

Борошно - 5,5 склянки, дріжджі - 50 г, молоко - 1,5 склянки, жовтки - 10 шт., білки - 3 шт., цукор - 1 склянка, масло - 250 г, родзинки - півсклянки, коньяк - 2 ст.л., цукати - 2 ст.л., цедра лимона - 3 ч.л., мускатний горіх - 1 ч.л., ванільний цукор - 3-4 ч.л., сіль - за смаком. Для приготування паски завари півсклянки борошна в такій же кількості киплячого молока й розмішуй до утворення еластичної маси. Дріжджі розведи в половині склянки теплого молока, змішай із половиною склянки борошна й постав у тепле місце на 10 хвилин. Змішай заварене борошно з дріжджами. Накрий тісто для паски рушником, постав у тепле місце й чекай, поки воно підійде. Жовтки, цукор і сіль перетри в однорідну масу добіла. Половину цієї маси влий у дріжджову суміш, додай чверть склянки борошна, вимішай і дай підійти протягом години. Додай другу порцію жовтка з цукром і решту борошна. Міси тісто для паски, поки воно не відставатиме від рук. У готове тісто влий розтоплене й охолоджене масло, вимішай, додай прянощі й коньяк. Знову дай тісту підійти. Тісто для паски перемішай і додай у нього родзинки й цукати, обвалявши їх у борошні. Виклади тісто для паски у форми. Посип зверху родзинками й цукатами. Дай тісту для паски ще раз підійти у формочках. Змаж паску зверху яєчним жовтком і постав у духовку на 45 хвилин. Перевір готовність паски дерев’яною паличкою. Робимо глазур для паски: перетираємо білки з цукром. Змаж глазур’ю готові паски.

Сирна паска печена

Кисломолочний сир - 1 кг, вершки жирні - 50 г, цукати, родзинки - до смаку, борошно - 110 г, яйце - 8 шт., цукор - 170 г. Сир, вершки, цукати, родзинки, цукор, борошно й 8 жовтків руками перемішай до однорідної маси. Білки збий у стійку піну й обережно з’єднай із сирною масою. Змішай. Виклади у форму, змащену маслом. Постукай формою кілька разів, щоб позбавитися від надлишків повітря. Випікай при 180°С.

«Коломба» - паска по-італійськи

Перший заміс італійської паски: борошно - 500 г, цукор - 125 г, жовтки - 5 шт., вода - 200 г, масло - 120 г, сухі дріжджі - 20 г. Другий заміс італійської паски: цукор - 125 г, рідкий мед - 1 ст.л., вода - 2 ст.л., жовтки - 5 шт., зацукровані фрукти (апельсинові цукати) або родзинки - 250 г, борошно - 250-350 г, трохи ваніліну і дрібка солі. Рецепт італійської паски досить складний. Для першого замісу розчиняємо дріжджі в теплій воді, додаємо до неї цукор. Даємо дріжджам постояти 5 хвилин. Жовтки збиваємо й додаємо в них воду з дріжджами. Засипаємо борошно й добре вимішуємо руками. Даємо тісту для паски підійти 2 години. Другий заміс: у тісто для паски, коли воно підійшло, додаємо цукор, мед, воду й половину жовтків. Перемішуємо, додаємо борошно. Тісто для паски ретельно вимішуємо й додаємо решту жовтків. Тісто має бути еластичним. Тепер додаємо в пасхальне тісто ванілін, сіль і розтоплене масло. Вкінці засипаємо зацукровані фрукти. Накриваємо миску з тістом рушником і залишаємо на годину постояти при кімнатній температурі. Викладаємо тісто у форму для паски, викладену пергаментним папером. Даємо йому підійти у формі близько 4 годин. Випікаємо італійську паску в духовці, розігрітій до 190 градусів, протягом години. Готовність перевіряємо дерев’яною паличкою. Італійці покривають коломбу мигдальною глазур’ю. Готувати таку глазур нескладно.

Мигдальна глазур для паски

Мигдаль пластинками, мигдаль цілий, крупний цукор для посипання - 150 г, білки - 2 шт., дрібний цукор - 50 г. Білки для глазурі збиваємо з цукром і додаємо мигдаль. Усе перемішуємо і змазуємо цим розчином італійську паску. Зверху викладаємо мигдаль і посипаємо цукром. Ставимо в духовку, поки цукор із білками не схопиться.

Прикрашаємо яйця

1. Беремо різнокольорові тонкі стрічки (шовкові або паперові) й невеличкі шматочки двостороннього скотча. Яйця варимо, можна пофарбувати, а можна і не фарбувати, залишивши просто білими. Стрічкою перев‘язуємо яйця, закріпивши стрічку за допомогою двостороннього скотча. Усе, готово. Якщо взяти багато різнокольорових стрічок та прикрасити ними білі яйця, вийде дуже красиво. 2. Беремо 1 склянку сахарної пудри і розмішуємо її з невеликою кількістю води до утворення густої однорідної маси. Потім цією масою за допомогою кондитерського шприца розмальовуємо зварені в цибулинні чи пофарбовані будь-яким іншим фарбником яйця, поставивши їх у підставки. Потім нехай вони просохнуть.

3. Беремо фольгу, можна пошукати різнокольорову, і просто загортаємо в неї зварені яйця. 4. Щоб прикрасити яйця, купуємо штампики для малювання (зазвичай є в будь-якому дитячому чи канцелярському магазині) и акрилові фарби, хоча можна спробувати і гуашеві. На білі яйця наносимо малюнок за допомогою штампиків. Просто й весело. 5. Спосіб дещо складний, але й результат порадує. Беремо кольоровий картон, вирізаємо із нього вушка, ручки, ніжки, залежно від того, кого «робимо». Прикріпляємо «частини тіла» до яйця за допомогою двостороннього скотча. Можна перев‘язати яйце стрічкою. Потім малюємо «обличчя». Усе, веселе великоднє яйце готово.

Великдень - дата святкування Воскресіння Христового - 2013 року відбудеться 5 травня. Традиційно святом світлого Великодня завершується Великий піст, призначений для роздумів над своїм життям, молитов і покаяння. У день Світлого Великодня всі православні християни святкують визволення і спасіння від рабства дияволу через Ісуса Христа. Своєю смертю він здійснив спокуту, а своїм чудесним Воскресінням, яке є основою християнської віри, дарував вічне життя віруючим. Цього дня під час богослужіння у Храмі Гробу Господнього сходить Благодатний Вогонь. У перші хвилини своєї чудесної появи вогонь не обпікає. Це усіма очікуване диво, яке з’являється з нізвідки і символізує очищення від гріхів, у різні роки приходить по-різному - від декількох хвилин до багатьох годин. Під час ранкового розговіння усіма членами сім’ї за святковим столом вживається скоромна їжа. Вживаючи освячені паски, православні християни символічно долучаються до вкушання старозавітної паски, приймаючи Господа у своє серце і дім. Фарбовані яйця символізують надію, тому віруючі християни, даруючи один одному писанки, проявляють таким чином повагу і дарують надію на перехід до безсмертя.

Коли святити паски: історія, традиції і сучасність

У давнину богослужіння в храмі закінчувалися частуванням принесеними парафіянами і освяченими під час служби хлібом і вином, які вважалися Святими дарами. А потім з хліба (паски) і вина, принесених із церкви, починався ритуал ранкової великодньої трапези, в якій паска була одним із найголовніших частувань. Її ділили за кількістю членів сім’ї, наділяючи кожного шматком. Як свідчить церковна легенда, звичай освячувати хліб під час великодньої літургії заснували учні Христа. Під час Таємної вечері Христос переломив хліб, назвавши його своєю плоттю, яка буде принесена в жертву за спокуту людських гріхів. Так було встановлено християнський обряд Причастя (Євхаристії). Символом незримої присутності воскреслого Христа було вільне місце за столом під час трапези і хліб (що зветься артосом або просфорою), який уособлював жертву і спокуту Спасителя. За традиціями православ’я його освячують в день Пасхи, а паски, які випікають віруючі, є домашнім аналогом церковного хліба. Приготування паски є важливим ритуалом. Адже, судячи з того, наскільки красивою і пишною вона вийшла, можна судити про благополуччя і здоров’я сім’ї на найближчий рік. У різних храмах час, коли святити паски вже дозволено, може дещо різнитися. Церковні канони в цьому питанні припускаються невеликих відступів. Один храм освячує продукти для пасхального столу вже в суботу, а інший - лише в неділю, безпосередньо в день Пасхи. Пасхальна літургія триває всю ніч, і тому називається всеношна. Приблизно о 4 годині ранку відбувається пасхальна хресна хода, потім священики перевдягаються з темних шат у світлі і проголошують слова «Христос Воскрес!», на які віруючі відповідають: «Воістину Воскрес!» Лише після цього відбувається обряд освячення продуктів для святкового столу. Щоб не стояти всеношну, можна принести продукти для освячення рано вранці в неділю. Але варто прийти заздалегідь, оскільки в таке знаменне свято людей в церкві набагато більше, ніж у звичайні дні. Крім того, час освячення може змінитися через те, що служба почалася раніше чи пізніше визначеного часу. Останнім часом стало припустимим освячувати продукти у Велику Суботу під час вечірньої служби. Вважається, що в передсвяткову Велику Суботу після Страсної

П’ятниці священику можна вдягати білий одяг, оскільки наближається Воскресіння Христа. Для багатьох людей це комфортніше, оскільки не потрібно стояти всеношну, а також приходити до церкви рано вранці в неділю. Тому, перш ніж вирушати до церкви з пасхальним кошиком, краще заздалегідь дізнатися у священнослужителів про час, коли святити паски.

Світла Великодня седмиця

Сім днів, під час яких святкується Великдень, є початком відродження і оновлення життя. Щодня у церквах відбуваються Богослужіння, і Царські Врата відкриті протягом усієї седмиці. У цей час віруючі причащаються, ходять один до одного в гості, «христосаються», дарують писанки, паски і вітають один одного словами: «Христос Воскрес!» - «Воістину Воскрес!» Світлий Понеділок - Волочильний, Поливаний. За звичаєм чоловіки ходять у гості до родичів, близьких та друзів із привітаннями, а господині мають залишатися вдома і накривати столи. Світлий Вівторок - Купальний, бо тих, хто проспав заутреню, обливали водою. У цей день дружини ходять по гостях, а чоловіки сидять вдома, хоча в наш час люди просто домовляються і ходять один до одного в гості. Світла Середа - Градова, Льодова. У церкві ставлять свічки за те, щоб хліб градом не побило. Світлий Четвер - Поминальний. У цей день провідують могили на кладовищах, залишають на них фарбовані яйця і паски і поминають покійних родичів. У поминальні дні не можна шити, прати і голосити на кладовищі. Світла П’ятниця - Прощений день, в який родичі і друзі просять один у одного вибачення. Світла Субота - Хороводниці, на цей день припадає розпал молодіжних гулянь і веселощів. Світла Неділя - Червона гірка, Радониця, Фомина Неділя, Проводи. Цього дня зазвичай грають весілля. Також у багатьох місцях поминають покійних родичів, які, за народними уявленнями, протягом усього Великоднього тижня перебувають серед нас, щоб святкувати Воскресіння Христа, а на Радоницю знову залишають землю. У святі проходять 40 днів до самого Вознесіння Господнього, коли закінчуються великодні торжества. Вважається, що з початку Великодня до Вознесіння по землі в жебрацьких руб’ях мандрує Ісус Христос у супроводі апостола - так вони перевіряють нас, нагороджуючи милосердних і караючи злих.

Великодні погодні прикмети

• Якщо на Великдень ясне небо, яскраве сонце або грім гримить, то цього року буде червоне літо і гарний врожай. • Якщо в перший день Великодня погода дощова і погана, то такою буде вся весна, що залишилася. • Якщо другий день Великодня принесе ясну погоду, то літо очікується дощовим, а якщо похмуру - то літо буде сухим.

Сторінку підготувала Ольга Березіна, спеціально для Новин Кіровоградщини

НОВИНИ

www.novosti.kr.ua

№ 18-19 (92-93) 2 травня 2013 року

Кіровоградщини

Гаряча лінія

Собачий сплеск

Василь Назаренко, спеціально для Новин Кіровоградщини

На Кіровоградщині почастішали випадки скарг людей на проблеми із бездомними собаками. Ëише по лінії обласного контактного центру - «Гарячої лінії» голови облдержадміністрації за минулий тиждень таких сигналів надійшло аж 15. «Аж» - тому, що від початку року аналогічних скарг оператори зафіксували 58. Зі свіжих можна виділити кілька найпоказовіших і яскравіших. «Заявниця скаржиться на те, що зграя безпритульних собак, які знайшли собі притулок біля спортивної школи, та інша зграя, що знаходиться побіля дитячої стоматполіклініки, становлять загрозу для життя та здоров’я людей. Прохання вжити відповідних заходів із тим, щоб мешканці міста, а особливо діти, відчували себе захищеними та не боялися виходити на вулицю. Заявниця була свідком, коли ці собаки кидалися на людей. Вона зверталася до міськвиконкому за номером телефону 24-85-93. Працівниця відділу себе не назвала і повідомила заявниці, що вона може звертатися, куди завгодно, проте ніхто нічого робити не буде!» - йдеться в досить показовому зверненні жительки вулиці Андріївської обласного центру, жителі якого найбільше скаржаться на подібні оказії.

Ще одна жінка з Кіровограда поінформувала про скупчення згай собак на вулиці Героїв Сталінграда - біля Рівненського цвинтаря та розташованого поруч із ним овочевого ринку. А мешканець обласного центру з вулиці Преображенської - про таку ж зграю в самому центрі міста, поблизу площі Богдана Хмельницького. Собаки, стверджував він, не один раз кидалися на перехожих. Сплеск очевидний. Про проблему знову заговорили на щопонеділковій нараді керівництва облдержадміністрації з керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств і відомств. Знову, тому що це питання порушувалося на нараді й торік. - Що це означає? Перестали згадувати на апаратній нараді - перестали контролювати проблему? Нехай місто повернеться до цього питання і займеться собаками, - сказав із цього приводу голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко, доручивши керівництву Кіровограда і профільному заступнику вирішити проблему. Однак варто визнати, що глобально її в обласному центрі вирішити не вдасться. Після прийняття в 2006 році Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» місцева влада просто опинилася в патовому становищі. Адже відстрілювати собак не можна, їх потрібно

Брейн-ринг

довідка. Станом на 30 квітня 2013 року від початку роботи обласного контактного центру - «Гарячої лінії» позитивно вирішено 85% проблем, порушених у зверненнях. Загалом станом на цю дату їх надійшло 57106.

Номер телефону лінії - 0 800 500 238. Дзвінки зі стаціонарних телефонів - безкоштовні, з мобільних - згідно з тарифами оператора. Номер ICQ - 629149355. «Гаряча лінія» у Skype - garyacha_liniya. Також у заявників є можливість зв’язатися із операторами функцією зворотнього дзвінка. Вона стане в нагоді тим, хто не зміг додзвонитися з першого разу. Для цього вам варто зайти на сторінку «Лінії», що знаходиться на сайті Кіровоградської облдержадміністрації (http://kr-admin.gov.ua) та ввести номер свого телефону у відповідне поле.

гуманно поміщати до притулків, стерилізувати, щепити і відпускати у рідний ареал - на вулицю. Цілком правильно і гуманно, однак притулку в місті немає й донині. І коштів на повноцінне будівництво й утримання притулку не було і не передбачається. Все, на що спромоглася влада Кіровограда за останні роки, - виділити під нього землю. У захисників тварин зажевріла надія: восени 2012 року обласна рада прийняла програму регулювання чисельності безпритульних тварин на 2012-2017 роки. Завдяки ній обласній владі вдалося залучити 500 тисяч гривень із державного бюджету. Але, за тодішніми оцінками міського управління ЖКГ, на ці цілі було потрібно 3,6 мільйона. Питання зависло.

Тим часом, одне з 15 згаданих вище звернень ілюструє, як його інколи вирішують у Кіровограді. Жінка з обуренням і розпачем розповіла про те, як стала свідком жахливої картини отруєння тварин. Ідучи повз Центральний ринок, вона помітила, як «працівники комунальної служби годували собак, після чого ті починали "казитися"»… Звичайно, стверджувати з неперевірених слів, що труїли нещасних собак саме комунальники, неправильно. Але навіть якщо до цього причетні якісь «народні месники», оминати увагою цього не варто. Навіть тим самим комунальникам.

Кращі з кращих

Студентська першість

Чемпіонат токарів

На фото золоті срібні та бронзові призери чемпіонату.

У Кіровограді відбувся ХVІ міський чемпіонат із гри «Брейн-ринг» (осінній сезон) серед студентів вищих навчальних закладів міста. Організаторами турніру стали відділ сім’ї та молоді Кіровоградської міської ради спільно з Кіровоградською обласною лігою інтелектуального розвитку (КОЛІР) та Кіровоградським інститутом комерції. Студентські команди «Кампот» (Кіровоградський національний технічний університет), «Песец» (Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка), Best of the best-2 (економіко-правовий коледж Кіровоградського інституту комерції), «Без ГМО» (машинобудівний коледж Кіровоградського національного технічного університету), «F-5» (соціально-педагогічний інститут «Педагогічна академія»), Best of the best (Кіровоградський комерційний інститут), «Гермес» (Кіровоградський комерційний технікум), «Афіна» (Кіровоградський інститут розвитку людини «Україна»), «Умные люди» (НВО «Кіровоградський колегіум»), «Електрік» (Кіровоградський технікум механізації сільського господарства), «Будівельник» (Кіровоградський будівельний коледж), «Хорошие люди» (Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки) боролися за перемогу у турнірі. Ведучим чемпіонату був відомий у місті журналіст і активіст студентського інтелектуального руху Андрій Флоренко. Переможцем турніру стала команда Кіровоградського колегіуму «Умные люди». Друге місце посіли знавці з КІРУЕ – команда «Хорошие люди». Бронзу взяли студенти соціально-педагогічного інституту «Педагогічна академія».

Міністерство освіти і науки України та Інститут інноваційних технологій і змісту освіти провели на базі Кіровоградського машинобудівного коледжу КНТУ I Всеукраїнський конкурс професійної майстерності з професії «Токар» серед студентів ВНЗ I-II акредитації. Конкурс проходив за підтримки Кіровоградської міської ради, КНТУ, ПАТ «Червона зірка» та ПАТ «Гідросила». Свою професійну майстерність демонстрували студенти Черкаського політехнічного технікуму, машинобудівного коледжу Сумського державного університету, гірничо-електромеханічного технікуму Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет», Українського політехнічного технікуму (Кривий Ріг), Дніпропетровського коледжу ракетно-космічного машинобудування Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький механіко-технологічний коледж», Світловодського політехнічного коледжу КНТУ, Державного вищого навчального закладу «Олександрійський політехнічний коледж» та Кіровоградського машинобудівного коледжу КНТУ. Авторитетне журі під головуванням заступника начальника управління освіти і науки Кіровоградської обласної держадміністрації Сергія Дузя оцінювало зовнішній вигляд учасників, підготовку верстатів до роботи, організацію робочого місця в процесі роботи і дотримання технології обробки деталі. Переможцем став студент Кіровоградського машинобудівного коледжу КНТУ Артем Савченко, друге місце зайняв студент Черкаського політехнічного технікуму Костянтин Мирошниченко, третє місце виборов студент Кіровоградського машинобудівного коледжу КНТУ Олександр Данілов. Вони нагороджені дипломами та призами, а всі учасники отримали пам’ятні дипломи. Для учасників конкурсу були організовані екскурсії по Кіровограду, на ПАТ «Червона зірка» і «Гідросила», до музею Ельворті, а після церемонії нагородження відбувся святковий концерт.

www.novosti.kr.ua Вашу рекламу побачать близько 6 000 разів на день, понад 100 000 разів на місяць

обласний інформаційний тижневик

«Новини Кіровоградщини» № 18-19 (92-93), 2 травня 20013 року

Свідоцтво про державну реєстрацію засобу масової інформації КГ № 553/130Р від 29 квітня 2011 року, видане Головним управлінням юстиції у Кіровоградській області. Газета виходить щочетверга з 4 серпня 2011 року. Тираж 41230 примірників.

Передплатний індекс: 00037

Засновник - ТОВ «Мобі-Експрес» Видавець - ТОВ «Редакція газети «Україна-Центр» Номер надруковано у друкарні «СТПРЕС» (Кривий Ріг, вул. Окружна, 12, тел.: (056) 404 35 88). Свідоцтво про реєстрацію Держкомтелерадіо України ДК №2794 від 19.03.2007.

Замовлення № 474.

Контакти: Кіровоград, вул. орджонікідзе, 7 (бізнес-центр «Ельворті»), офіс 301. Тел.: (0522) 35-40-74 (редактор); 35-40-68, 35-40-69, 35-40-73 (рекламний відділ); Інтернет: www.novosti.kr.ua; переписка з читачами: 25002, Кіровоград, вул. орджонікідзе, 7, офіс 301.; електронна пошта: info@novosti.kr.ua

Редактор - андрій Лисенко. Думки авторів публікацій не завжди збігаються з позицією редакції газети. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен тощо несуть автори публікацій. Надіслані на редакційну пошту матеріали не рецензуються і не повертаються.

Матеріали, позначені РЕКЛАМА, публікуються на правах реклами. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. При використанні матеріалів газети посилання обов’язкове. При використанні матеріалів у мережі Інтернет обов’язкове активне гіперпосилання на www.novosti.kr.ua