Журнал країна 20 листопада 2014 голодомор by Anatoly Mazur

Іуо *-Л

<Л4

С 1 (* Л с и ~

іу і

* .\А . л

х о

*+*а

сг & у і а

Г а іс о -І ^ і

З а я в а ^а р 'а ски Щ е р б а їи з^то р а 'Б р о в ко в о го ІіІя -я х ів сь ко їе ть р а й й Валківського району Харківської області до районної контрольної комісії Робітничогсел^нської інспекції про повернення їй поля, конф іскованого з ів ід р л н а р із а н и х колосків, ,15 жовтня. і933_року ; .................

іш

І о 'ш н>

ХМк\ Л ф Ж с?^гк <г. <2А/\/\(Х С і'

в І / п о Л ^ і ^ Л ід. і

И 'М

Ге н о ц и д у у к р а їн ц ів п е р е д у б и л и 5 000 п о в с т а н ь

Не

знищ ені

ІЯЗЗ-гп СЬОГОДНІ ГПЛПДПМ ВБИВАЛИ НАШУ СВПБПДУ 2 2

листопада

1Б Л Ш

ЗАПАЛИ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ У ВІКНІ

І •. і '

ПРИЙДИ 0 15.00 до Національного меморіалу Голодомору на ву л . Л аврс ькій , З в К иеві

ЗМІ с

■. Ж .' 2 : р урож аю в колгості "Праця хлібороба”, село Гончарівка С ватівського району Ворош иловградської області - сьогодніш ня Л уганщ ина, 1933 рік

К ІН КИ М ІЖ СОБОЮ ЗМОВИЛИСЯ, Щ О Б ОДНОГО РАНКУ ЗІИТИСЬ ДО КОЛГОСПУ АБРАТИ ВСЕ, ЩО ЇХНІ ЧОЛОВІКИ ВІД Д АЛИ . ТАК І СТАЛОСЯ. ОДНОГО РАНКУ

ЗА ПІВГОДИНИ ЧАСУ КОЛГОСП ІМЕНІ БУДЬОННОГО МАЙЖЕ ВЕСЬ БУВ РОЗІБРАНИЙ БЕЗ НАЙМЕНШОГО СПРОТИВУ УПРАВИ СЕЛА ЧИ КОЛГОСПУ. АЛЕ ДЕСЬ ЗА 2 ГОДИНИ ДО СЕЛА ПРИБУЛО БАГАТО ОЗБРОЄНОЇ МІЛІЦІЇ. ЧОЛОВІКИ ПОБАЧИЛИ, ЩО ТО НЕ ЖАРТИ, І ЧИ М С КО РІШ УСЕ ТЕ, ЩО ЇХНІ Ж ІН К И П РИ ВЕ ЗЛИ , В ІД П Р А В И Л И НАЗАД ДО КОЛГОСПУ'

Григорій МОРОЗ, с в ід о к Голодомору із села М и ко л а їв ка на Сумщ ині

)ПОРОЮ СПРОТИВУ В ЛІСОВІЙ ТА ЛІСОСТЕПОВІЙ ІСТИНІ УКРАЇНИ БУЛИ ХУТОРИ. В А Ж К О БУЛО ^ К О Н Т Р О Л Ю В А Т И , С К ІЛ Ь К И Т А М В И Р О Б И Л И , 1 В Е З Л И ЧИ П Р И В Е З Л И Х А Р Ч ІВ . К О М У Щ О Д А Л И , С Х О В А Л И З Б Р О Ю . Я К Щ О З Л ІС У П Р И В О З И Л И Р А Н Е Н О Г О Х Л О П Ц Я , В СЕЛІ ЦЕ Ш В И Д К О А ВАЛ О В ІД О М О , А Н А ХУТОРІ - НІ. БІЛЬШОВИКИ,

ЛИ РУЙНУВАЛИ ХУТІРСЬКУ СИСТЕМУ, В ГОЛОВІ ИМАЛИ, ЩО ЦЕ - ПІДМУРІВОК ПОВСТАНЬ" і і І ЗАНУЩЕНКО, іс т о р и к , ар хівіст

"МИ БЛ И ЗЬКІ ДО ТОГО, КОЛИ ФІНАНСОВА СИСТЕМА П ЕРЕТВО РИ ТЬС Я НА ПОПІЛ"

4*0

Андрій ЗОЛОТАРЬОВ, п о л іто л о г

"ЖИТИ В БАГАТСТВІ - ПРИЄМНО, АЛ Е Ш КІДЛИ ВО . ЖИТИ ПО-СПАРТАНСЬКИ - НЕПРИЄМНО, АЛЕ КОРИСНО. ДОВОДИТИ ДО АБСУРД У Т Е Й ІН Ш Е - Ш КІДЛИВО В К В А Д Р А Т І" КахаБЕНДУКІДЗЕ, п ід п р и є м е ц ь і реф орматор

"У ЛОС-АНДЖ ЕЛЕСІ ЗАМОВИЛИ СПЕЦІАЛЬНІ ЛІН ЗИ . КОЛИ ВД ЯГА В ЇХ, НІЧОГО НЕ БАЧИВ ПО ЗНІМАЛЬНОМУ МАЙДАНЧИКУ МЕНЕ ВОДИЛИ ЗА Р УК У " Станіслав БОКЛАН, акто р

С Я Н / В Ж Е БУЛИ Б У КИЄВІ, ЯКБИ НЕ ПІДПИСАЛИ МІНСЬКІ

д*г Н Р Ю КО В , п ід пр и є м е ц ь , волонтер

"У Ж Е Д Е В 'Я Т Ь ХОДОК ЗРО БЛЕНО . ТОНН ЗО П ЕР ЕВ ІЗ" Ігор БУЛГАКОВ, б ізне см е н, волонтер 20

ЛИСТ ОПАДА

2014

* 45{ 24І )

К Р А Ї НА

52 54

МаріяМИХАЙЛ Е Н КО

,Народи/іася й живее селі Мацківці

{ Лубенського району на Ґісргавщині.

,^/%Г1ідчас Илодомору мала 9 років. Занімецькоїокупації вивезли на роботудо Авсірії. По війні / ;« повернулася в рідне село- 1948-ф'*'^’ вийшла заміж. З чоловіком працювали в рільничій бригаді. Він помер позаторік. Живе сама. / 65-рГ%иДйі£[|вдн1з дружиною ,/ й мешкає в Лубнах:' Внуків немає

' І

’/ '

,/ , II

а ноги калю ж і воби * - Ж

Т Е М А :

Г О Л О Д О М О Р

Голодомор -

це продовження програшу України в національновизвольних змаганнях 1917-1921 років Ч О М У С П РО ТИВ СЕЛЯН З ІЙ Ш О В ЗД ЕБ ІЛ Ь Ш О ГО Д О С Т И Х ІЙ Н И Х БУНТІВ - Р О З П О В ІД А Є ІС ТО Р И К І А РХІВ ІС Т ГЕ Н Н А Д ІЙ ІВ А Н УЩ Е Н КО

Геннадій ІВАНУЩЕНКО 50 р о ків , істо р и к, а р хівіст, редактор інтернет-проекту "С ум ськи й історичний портал” , член В ченої ради Центру дослідж ень визво л ьно го руху. Народився в селі Улянівка Білопільського району Сум ської області. Після середньої школи навчався в морехідній школі в Калінінграді, Росія. Служив на Чорноморському флоті. Працював матросом рибопромислового і торго вельного флотів. 1988 року вступив на історичний факультет Сумського державного педагогічного інституту імені М акаренка. По закінченні понад 10 років працював учителем в школах Сумської та Полтавської областей. Навчався в Українському вільному університеті Мюнхена. У 2 0 0 5 -2 0 1 0 роках - директор Державного ар хіву Сумської області. У ньому, єдиному в Україні, оцифрували всі 57 тисяч актових записів про смерть людей у період Голодомору 1 9 3 2 -1 933-х. Автор кількох історичних праць на теми Голодо мору й повстанського руху на Сумщині. Співзасновник і член вченої ради Центру досліджень визвольного руху, голова Сумського обласного осередку історичного клубу "Холодний Яр” . Стажувався в архівах США, Канади та Великої Британії. Ж иве в селі Северинівка неподалік Сум

КРАЇНА

№ 4 5 ( 2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

Якої мети Москва хотіла досягти, прирікаючи українське село на голодну смерть?

- По-перше, вдарити по ньому - носієві тради ційних цінностей, мови, шанобливого став лення до праці, пам’яті, світогляду. У Москві розуміли: село - фундамент українського руху. Найнадійніший спосіб убезпечити СРСР від нього - вибити основу з-під майбутніх проб лем. Адже ліквідація або асиміляція еліт - це тимчасове розв’язання української проблеми. Бо селянство через покоління випродукувало б нову еліту, і проблеми виникли б знову. По-друге, у марксизмі селянство - ворожий клас. Тут поєдналися ідеологія та практичні по треби стабільності СРСР. Якщо уважно читати Леніна, то стане зрозуміло: удар по селянству був закладений у самій основі створеної ним держави. Голодомор - це фактичне продовження програ шу України в національно-визвольних змаган нях 1917-1921 років, тільки іншими засобами. Більшовики, захопивши владу, винесли уроки і з громадянської війни в Російській імперії, і з війни проти Української Народної Республі ки. Тому зробили все, щоб цей народ більше не повставав і не розвалив їх політичний проект - СРСР. Те квазідержавне утворення, яке нав’язали українцям, - УСРР - сліпо ви конувало волю Москви. Це була завуальована форма окупації. Основний удар Голодомору впав на українців. Якщо змістити увагу із села на місто - там 2014

подібна картина. Наприклад, аналіз смертеі у Сумах у національному розрізі - від усіх померлих у місті на 1932 рік українці станов: 94,8 відсотка. Це при тому, що їх частка сере, усіх городян - 81 відсоток. Подібна картина була й у інших українських містах. У прикордонних із Сумщиною російських районах такого голоду не було. Але був на П: нічно-Західному Кавказі, в Зеленому Клині

НА ПІВНОЧІ СУМЩИНИ ТА ЧЕРНІГІВЩИНИ БУЛО МЕНШЕ ЖЕРТВ. РЯТУВАЛА ПРИРОДА ЛІСИ Й РІЧКИ на Далекому Сході, в Північному Казахстані та Південному Сибіру. Це все території комп; тного проживання українського етносу. Одн часно і в Україні, і в українських етноанклав; згортали політику українізації. Українське знову стало "петлюрівсько-саботажним”.

Наочна агітація біля входу до Сергіївськоі сільради Гришинського, сьогодні - Красноармійський, району Донеці області, початок 1930-х. На стенді праворуч вказані норми й фактичне виконання планів із хлібозаготівель та осінньої сівби. Усі написи - українською, якою тоді послуговувалися більшість жителів Донбасу. Ліворуч дверей - карикатура на селянина, який не виконав норм хлібозаготівель. Макет черепахи мав символізувати відстаючих

Т Е М А :

Г О Л О Д О М О Р

< і/игу> е щ о с л е * . У . С. Р . Р .

Н« Н------

У . С. С . Р .

І ТАСММО.

* **>і«

1Ч > С У Д Л Р С Т В К 1Ш О Е

Л К РЖ Л В Н К

ціпим Управління. Полиш. Управшиє. БАХМАЦЬКИЙ

БАХИАЧСКОЕ

• л П о н о в н П В ІД Д ІЛ — ) Іірн ( — Р а й в и к о н к о м і.

Р А Й О Н . О Т Д В Л К Ш ІК

Л іт е р

КОМУ

—) 0|>* { -

РЗГАРі ! Р £ л

КУДИ

Р * Ік с п о л и о и « .

Іу& дні І ^ р .

• И И й %N І С Т.

» ,т г я. В ч к .т

■ і с .;..а тч е н к а х

ч л е н о а КО ЛГ О С П V ,се.€

ня ко ;

:<а

о «.«її і.роко ‘ан и л ов к ч ем їаІ * •- д о ^ і в • ном іуЄМЄн о в ичеш та І н ш .„ р о ь и у с к а и в ь с я с л у х и с р е д к о л г б с іін ;:к ін та се л .'н .щ о ЗОЖДЬ х а р т і й т о в . С т а л і н х у д з - т о . .... р и о е т і.а

; | | ! Р | ! 1 £ І І | |

мокнлк прохання

і.о с я л и т к

і.с л іт к ч н о -з и х о в а в ч у

$ щ цуцш чхи бреш ім* Г. -б <■ НА'і Р А . о І Д Л . .

роботу

( .<>. “

— -Л

у„ 0оас лішіїіу...

серед

к ь д ; осп н и к і.

і^^лист им и. / Ь ? / .іЛ Н / .

/СТАР 0 Й І . . Т / .

- На початку 1930 років загони спротиву не могли діяти подібно до 1920-х. Коли армію Української Народної Республіки витіснили в Польщу, від неї були кур’єри й канали комунікації. Була "Козача рада”, яка мала прямий вихід на уряд УНР за кордоном. Підтримка постійно відчувалася. Плюс були ще свіжі спогади про війну й надія на перемогу. На почата) 1930-х стало зрозуміло, що більшовики міцно тримають владу. Це по-перше. По-друге, українському селу вдалося-таки нав’язати "класову боротьбу”. З’явилися піонери й молодь, вихована в радянській школі на більшовицьких ідеях. Українці поповнюва ли партію і господарські структури, особливо за часів українізації. По-третє, Москва вибудувала спецслужби, які боролися з підпіллям. Рух спротиву на початок 1930-х був дезорганізований. Він не міг ефективно боротися проти тоталітарне держави.

Доповідна Бахмацького ГПУ на Чернігівщ ині секретареві районного партійного ком ітету про пош ирення на селі антисталінських ч уток, 1932 рік

Колгоспи руйнували здатність до спротиву?

> Чи були відмінності в Голодоморі між україн ськими регіонами?

- На півночі Сумщини та Чернігівщини було менше жертв. Рятувала природа - ліси й річки, які давали більше можливостей прогодува тися. У степовій чи лісостеповій зоні жилося скрутніше. У постанові Харківського обкому партії від ЗО грудня 1932 року зазначалося, що на кордоні з Росією, на залізничних станціях і місцях скупчення людей мусять чергувати партійні працівники й завертати людей назад. Бо "пе рехід україно-російського кордону в пошуках "хліба” інспірований ворогом, і це йде на шкоду інтересам держави”. Силовики блокували кор дон, залізничні вузли і станції. А були ж іще так звані чорні дошки - блокуван ня сіл, які не могли виконати завищені держа вою плани хлібозаготівель. Такий населений пункт оточують війська. Туди забороняють ввозити товари. Утворюється справжнє гетто, де поволі виморюють людей. Чи був спротив такій політиці більшовиків? Адже у 1920-х повстанський рух в Україні мав серйоз ний розмах.

- Від 1919-го по 1923-й лише на територіях сучасних Чернігівщини і Сумщини діяли 106 антибільшовицьких загонів чисельністю понад 40 тисяч бійців. Наприкінці 1921 року більшовики розробили план з оборони Сум. У Недригайлівському і Роменському районах діяли повстанські загони Федора Буховецького, Кирила Вовка й інших отаманів. Чекісти знали, що Буховецький - учитель. У їхніх донесеннях повідомлялося, що більшість його "банди” становили інтелігенція та колишні офіцери. 8

КРАЇНА

№ 4 5 (2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

Останнього отамана на Сумщині - Пилипа Ващенка - спецпідрозділи НКВС розбили в шосткинських лісах у січні 1929-го. Серед істориків є думка, що вже 1930 року в Україні організовано повстань ніхто не під німав. Почасти так: багатьох убили, хтось сів, а хтось утік за межі України. Але виникали потужні стихійні бунти й підпільні організації. Наприклад, у 1932-1933-х на Роменщині діяла підпільна організація "Вибух”. Поширювала листівки, у яких "наказували” головам сільрад: "припинити хлібозаготівлю і всі инші заготівлі

БІЛЬШІСТЬ ”БАНДИ” БУХОВЕЦЬКОГО СТАНОВИЛИ ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА КОЛИШНІ ОФІЦЕРИ живности. Ні одного кіла хліба з України не ма єте права дать. За невиконання, для винних, карний присуд народнього суду - розстріл, як за зраду маси”. І робили приписки: "По одержанню негайно вивісити на видному місці. Товариство має вас на увазі. За невиконання вибуватимете з обліку живих”. Чекісти називали такі організації "петлюрів ськими бандами” - правда в цьому є. Бо часто це не були стихійні бунти селян проти більшо виків. Так, загін ”СВУ”, який діяв на Роменщині в 1930-х роках, в основі своєї програми мав IV Універсал Центральної Ради. Але не було потужної повстанської мережі, що могла більш-менш ефективно протистояти державній машині більшовиків, як у 1920-х. Чому? 2014

- Опорою спротиву в лісовій та лісостеповій частині України були хутори. Важко було проконтролювати, скільки там виробили, вивезли чи привезли харчів. Кому що дали, де сховали зброю. Якщо з лісу привозили поране ного хлопця, в селі це швидко ставало відомо, а на хуторі - ні. Більшовики, коли руйнували хутірську систему, в голові тримали, що це підмурівок повстань. Тактика Сталіна полягала у знищенні незалеж них елементів суспільства і побудові декора тивних організацій, що повністю контролюва лися б окупаційною державою. Це стосується не тільки колгоспів як економічних одиниць, а й "творчих колгоспів” - мистецьких, літера турних. Такі декоративні державні організації дозволяли тотально контролювати людину, залякувати її всіма можливими способами. Страх, пропаганда, відсутність економіч ної і особистої свободи - наріжний камінь тоталітаризму. Що говорила більшовицька пропаганда про Голодомор?

- Пояснювали необхідністю будувати світле майбутнє. Для цього кожному необхідно жертвувати й ударно працювати. Хліб з Укра їни має йти на індустріалізацію, на допомогу світовій революції. Той, хто добровільно не здає його, - саботажник або класовий ворог. А ворога - знищують. Наприклад, в одеській газеті "Чорноморська комуна” описують зі брання агрономів у кабінеті першого секретаря обкому партії восени 1932 року. Сіяти в цей час уже не можна було, але ж треба виконати план. І господарники вийшли з кабінету з упевнені стю, що сіяти можна. Був тупий послух, навіть попри здоровий глузд. текст: Олександр КУРИЛЕНКС

Т Е М А :

Г О Л О Д О М О Р

"Продуктов каких-либо других,

кроме человеческого

мяса, при обьіске в хате не обнаружено” БІЛЬШ ІСТЬ СПО ГАДІВ ПРО Г О Л О Д О М О Р ЗА П И С А Н І ВІД Ж ІН О К

кет: Марта ГАВРИШКО, кандидат історичних наук, уковий співробітник Центру дослідж ень визвольного руху

ла. Я коло неї. Воно взяло мене за руку і ска зало: ”М амо!” Більш е вже не чула нічого”.

ІОМЕРЛА ПІВТОРАРІЧНА ДИТИНА В МЕНЕ

”ЧЛЕН БРИГАДИ ЗАБАШТАНСЬКИЙ ЗАВДАВ ПО

а о ч а х . Ні

с и д о р у к , як а знаходилася на останньому місяці вагітності, від чого у неї відкрилася кровотеча, і вона народила мертву дитину. Її чоловік, почувш и крики, кинувся з лопатою на Забаш танського, але

хліба, ні картоплі, ні молока ; мала що йому дати. Що зимно, м ала їх звати. Я їх ховала так, як квочка прикриває л крилом ”, - згадувала в серпні 1986-го :-:сана П івень, 1907 року народження, села Ш ляхове Кегичівського р-ну Х арків■коїобл. .тьшість спогадів про Голодомор >32-1933 років записані від жінок. Через зіологію вони витриваліш і, маю ть більші крові запаси, тож від голоду вм ирали часто сля чоловіків і дітей, іа весну ноги попухли, водою збігали, хирі м ала з того голоду, а до роботи мене нять, - продовж увала Оксана П івень. и! Д ванадцята година ночі - приходять, ?шай діток у хаті голодних, холодних, і йди роботи. Мій рідний брат був в економії, гам робила, тільки з’їла сніданок, а той ку-

РИЙШЛА ДОДОМУ, МОЯ ДИТИНА ЛЕЖИТЬ А ПІДЛОЗІ. І ВЖЕ МАМА ВІЧЕЧКУ ЗАСВІТИЛА н в обід, у вечір, збирала той суп, води, ь там укинули ріденьке, а я його зливала р и л а, бо двоє діточок мала, і я їм несла, є й чекали, у вікно заглядали: мама несе к І прийш ла додому, а моя дитина леггь ка підлозі. І вже мама свічечку засвіти

БОЇВ г р о м а д я н ц і

пропетровської області уповноважені місь кого партійного комітету Пушкарьов і Котов за невиконання планів хлібозаготівлі заперли в льох громадянку Гайську, протримавши її до вечора, після чого побили її та звільнили, попередивши, щоб нікому про це не казала”, інформував ЦК КП(б)У спеціальним листом від 29 жовтня 1932 року Нарком’юст УСРР. ”У МИНУЛОМУ РОЦІ г р о м а д я н ц і

БАТЬКА ПОСАДИЛИ, БО НЕ ВИПЛАТИЛИ ВСІ НАЛОГИ. МАТИ ОСТАЛАСЯ З ЧОТИРМА ДІТЬМИ той почав стріл яти ”, - звітував районний уповноваж ений ДПУ Грановський про ро бо ту "буксирної бригади” в селі Б айківка Калинівського р-ну Вінницької обл. 1932 року. До цих бригад входили активісти. Вони відбирали у селян зерно, яке ті не відда ли державі, згідно із плановим и квотам и. Якщо не було збіж ж я, конфісковували харчі й м айно. В народі їх нази вали : обходчики, буксири, душ огуби, банда, червона мітла, ш тирхачі, червоні валки . "Батька наш ого посадили, бо не ви п лати ли всі налоги, згадувала Галина П авлуй, 1912 року народ ження, із села К иселівка Н осівського р-ну на Ч ернігівщ ині. - М ати осталася з чотирма дітьми, п росила м илостиню . П оклала в к о лиску м алого Гаврила, под ряднину всипала трохи зерна. Н айш ли і забрали. О стукували своїми п алкам и всі стіни, п о л и ”. "У селі Л озоватка Криворізького району Дні

лелю к

МОТРІ БУЛО ДОВЕДЕНО ТВЕРДЕ ЗАВДАННЯ ПО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В КІЛЬКОСТІ 87 ПУДІВ

(1 пуд = 16 кг. - "Країна”). О стання 62 пуди виконала, а 25 пудів відм овилась ви кон а ти, - йш лося у доповідній записці В інниць кої обласної прокуратури до ВУЦВК про селянку зі Старої Гути Затонського р-ну

УПОВНОВАЖЕНІ ЗА НЕВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ЗАПЕРЛИ В ЛЬОХ ГРОМАДЯНКУ ГАЙСЬКУ, ПРОТРИМАВШИ ї ї ДО ВЕЧОРА, ПІСЛЯ ЧОГО ПОБИЛИ ї ї ТА ЗВІЛЬНИЛИ Вінницької обл. - У сільраду п оступили відомості, що Лелю к М отря переховала своє збіж ж я у дочки - Лохм аню к Н атал ки, з якою меш кає в одному господарстві. 18 січня 1932 року голова сільради з’я в и в ся в господарство Л охм аню к Н аталки з бригадою з метою перевірити, чи дійс но переховується в Л охм аню к Н аталки Л И С Т О П А Д А

2 0 14

N. 4 5 ( 2 4 8 )

К Р А Ї Н А

> 9

Т Е М А :

Г О Л О Д О М О Р

> куркульський хліб її м атері Лелю к Мотрі. Л охм аню к Н аталка стала чи нити опір бригаді, не допускаю чи проводити обшук, схвативш и сокиру. Вдарила члена бригади сокирою , на яком у розрубала плащ а. При проведенні обш уку в Л охм аню к Н аталки було виявлено 170 пудів хліба її матері Лелю к М отрі”. М отрю засудили до двох з половиною років п озбавлення волі, Н аталці дали два роки. Також обох зобов’язал и сплатити штраф. ”Чех П авло вилучив у замож ному господар стві деякі речі й одяг за невиконання твердих завдань хлібозаготівель та інш их обов’язк о вих платежів, згідно з постановою президії сільради, - ішлося у вироку Київського обласного суду в справі родини Овчарів від 6 березня 1932 року. - Під час вилучення майна Овчар Ганна ображ ала П авла Чеха та всю бригаду, називаю чи грабіжниками й іншою ганебною лайкою, але бригада під керівництвом бригадира Чеха П авла все майно Овчарів вилучила. Овчар Ганна спо чатку з’явилася було до сільради з метою за брати вилучені в неї речі, але, не добившись цього, вона вечором з’явилася на квартиру до П авла Чеха, якого дома не застала, бо він був на парці в гуральні, й тут же почала в присутності його друж ини Чех Насті нано сити лайку та образи на адресу П авла Чеха, зазначаю чи, що вона йому помститься за по грабовані в неї речі й одяг. Того ж вечора Чех Хима, повернувш ись з гуляння годин в 12 чи о 1-й, вийш ла до криниці набрати води для хати і побачила, що Овчар Ганна при-

МОТРЮ ЗАСУДИЛИ ДО ДВОХ З ПОЛОВИНОЮ РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ, НАТАЛЦІ ДАЛИ ДВА РОКИ йш ла на подвір’я Чеха П авла та направилася до будівлі невідомо з якої причини. Не зна ючи, з якою метою Овчар Ганна ходить біля подвір’я Чеха П авла, Чех Хима, набравши з криниці води, пішла до хати і лягла спати, але не встигла ще заснути, як спалахнула пожежа, якою було знищ ено клуню та збіж жя. яке в ній знаходилося”. Василеві Овчару присудили вісім років виправно-трудових таборів і три - обмеження у правах, а Ганні ’ Ьа роки в’язниці. *ЗА ПОСЛЕДНЕЕ ВРЕМЯ ОТМЕЧАЕТСЯ НАПЛЬІВ ДЕТЕЙ В ХАРЬКОВ, КИЕВ, ОДЕССУ И ДРУГИЕ к р у п н е й ш и е ц е н т р и , - йш лося у постанові ЦК КП(б)У ”Про боротьбу з дитячою безпритульністю ” від 6 травня 1933 року. 10

( Г АТ Н А N . 4 5 ( 2 4 ! )

2 0

Л И С Т О П А Д А

З т о скопление количества детей в городах и на ж елезнодорож ньїх узлах создает угрозу распостранения зпидемий. Не до пускать вьівоза в город и на железньїе д о роги беспризорньїх детей”. Ж інки мусили лиш ати села, щоб врятуватися. Хто не міг виїхати, відправляв у міста дітей. - Сільська мати веде дитину, упхне в по їзд, що йде на Харків, а сама вертається в село вмирати, - описував публіцист Іван М айстренко в інтерв’ю 1983 року на емі грації. - То вона думає, може хтось дитину врятує в місті. "П рийш ла весна 1933-го, батька не було, а сердешна м ам а на всі боки старалася, щоб порятувати дітей від голоду, - згаду вала Євдокія Опарик, 1925 року народж ен ня, з К отельви на П олтавщ ині. - П ереко пувала город, ш укала там торіш ню мерзлу картоплю , терла її, збирала зілля, варила і з того пекла нам якісь коржі. Батько при ходив дуже рідко. Коли приносив збіж ж я

ГРОШІ В ТОЙ ЧАС НІЧОГО НЕ ВАРТІ БУЛИ торбинку, то м ам а ділила те по жменьці на щодня. Брала два камені з розбитих жорен, терла те збіж ж я каменем об кам інь на крупи і з того варила нам юшку, щоб м али хоч раз у день щось теплого”. "Мій батько працю вав і дуже рідко появлявся додому, а то все було на м а м иних плечах, - оповідала П араскевія Волинська-Бігдан, 1923 року народження, з Нових Санжар на П олтавщ ині. - М ама пробувала їздити до російських міст, до М оскви, до інш их, щоб купити декіль ка хлібин, привезти, зали ш и ти і поїхати знову купити. За грош і не можна було нічого купити, особливо в Україні, де всі голодували. Якщо зберігся ще якийсь перстень золотий - переваж но за золото, бо гроші в той час нічого не варті були”. А Тетяна Величко з Н іж ина на Ч ернігів щ ині переповідала, що матір зберігала вдома шість каблучок із кам інцям и, які збиралася подарувати донькам на ювілеї: "Не судилося. П роїли каблучки. І срібні чайні л о ж ки ”. ’ ХРОНИК ВАРЯ, ОСТАВИВ ДОМА ЧЕТВЕРЬІХ ДЕТЕЙ, УШЛА ИСКАТЬ ПИЩУ ДЛЯ НИХ. В ЗТО

время четьірехмесячньїй ребенок умер, и оставшиеся дети начали грьізть в сьіром виде труп умершего ребенка. Когда мать вер нулась, она разрубила на части труп умершего ребенка, сварила суп и накормила детей. Через три дня умер второй ребенок Хроников, 3 лет. Мясо трупа такж е употреблялось 2014

в пищ у”, - йш лося в листі Київського облас ного відділу ДПУ від 12 березня 1933 року. Випадок стався у селі Горобіївка Сквирськс району. Ф ігурантами більшості збережени: на сьогодні кримінальних справ за фактам] людоїдства у 1932-1933 роках є жінки.

бісять саман для будівництва ш коли на хуторі Ром анівськом у Гриш инського району, сьогодні - Красноарм ійський, Д онецької області, 1929 рік

Павлоградський райком партії ЗО березня 1933-го написав листа до Дніпропетров ського обкому КП(б)У про те, що жителька аела Межиріччя 33-річна Ольга Кудрицьв з 1га трупи свого 8-річного сина і брата Влатона, які померли з голоду. Спільницею

була дружина брата Феодосія: ”В последних числах февраля месяца сего года Кудрицкая Ольга подговорила Кудрицкую Феодосию, совместно удушили четьірехлетнюю девочку-сироту, находившуюся у Кудрицкой Ольги, и употребили в пищу. Последний случай

ОЛЬГА КУДРИЦЬКА З’ЇЛА ТРУПИ СВОГО 8 РІЧНОГО СИНА І БРАТА ПЛАТОНА, ЯКІ ПОМЕРЛИ З ГОЛОДУ 2 0

Л И С Т О П А Д А

2014

№ 4 5 (2 4 8 )

КРАЇНА

Ж інки вимагали дозволити вийти з колгоспу - Люди, усі разом ідім, і той реманент, і ті свалки, ті коні, що ми привезли, розберем, і нам нічого не буде! - закли кала ЛикеряТригуб 1931 року у селі Арсенівка Світловодського району Кіровоградської області. ” 1всі ж інки пішли, сівалки, плуги - той реманент, що обробляють землю, розі брали, і влада нічого не могла зробити. Влада агітувала: "Припиніть, припи» та ’ , - але ніхто не слухав, кожен зассав своє і повіз додому. А мужчини — = -. і , ніби крайні були, і я там був. І « є '■ам'ятаю", - згадував Григорій К * Ч - 1 £ . Я чому тоді було 11.

або "вол инки” . Заступник наркома юстиції і генерального прокурора УСРР Олександр Приходько фіксував факти "вол инок” у Пулинському р-ні Київської обл. - нинішній Червоноармійський Ж итомирської: ” У складі волинщ иків і навіть за ватажків були, наприклад, в селі Карпові, активістка-біднячка Виговська, що до цього часу працювала два роки головою сільради. В Адамівці на чолі натовпу в 70 ж ін о к була член сільради активістка Бондаренко. В Юльянівці брали участь у волинці дружини червоноармійців і навіть мати двох членів партії, що працюють зараз на ударних виробництвах в БСРР".

Г р — -с « 1 9 2 9 -1 9 3 2 роківУкраїну ОЯОГ - ■■селянські виступи проти іа м в и в із а ц ії. Однією з поширених форм протестів були "бабські бунти” ,

На початку повстання ж інки висували вимоги: видати хліб та інше продоволь ство, реманент, худобу, повернути розкуркулених із Сибіру, дозволити вийти

І Р * ІН «

№ 4 5 1 2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

2014

з колгоспу, дати їм платню за примусо ву працю на колгоспному полі, віддати посівний матеріал. Далі нападали на місцеву владу. Як правило, нікого не вбивали, лише зв’язували, кидали до хліва чи гнали з села. Чоловіки, озброєні кілками й вилами, приєдну валися тоді, коли існувала реальна небезпека застосування фізичної сили до бунтарок. ЗА ДВІ ГОДИНИ ДО СЕЛА ПРИБУЛО БАГАТО ОЗБРОЄНОЇ МІЛІЦІЇ "Ж ін ки м іж собою змовилися, щоб одного ранку зійтися до колгоспу і забрати все, що їх чоловіки віддали, згадував Григорій Мороз, 1920 року народження, із села М иколаївка Буринського р-ну Сумської обл. - Так і сталось. Одного ранку за півгодини

часу колгосп імені Будьонного май» весь був розібраний без найменшог спротиву управи села чи колгоспу. Але десь за 2 години до села прибул багато озброєної міліції. Чоловіки пс чили, що то не жарти, і чимскоріш ус те, що їхні ж інки привезли, відправи, назад до колгоспу” . Начальник Вінницького обласного Д доповідав 1 березня 1932 року про ситуацію в селі Ставки Жулинського р-ну: "Колхозница Рудая Мария, оргг низовав несколько ж енщ ин, пришла с ними в сельсовет и стала требовать от предсельсовета хлеб, нанося ему и присутствующим членам сельсовет, и уполномоченному РИК-а оскорбления. Зтой группой в сельсовете бьш устроен дебош, стучали дверьми, руг; увидав портретзаседания Реввоенсо вета, назвали изображенньїх на нем буржуями и кулаками, которьіе застаї ляюттеперь бедноту голодать” .

илМу&Н>

1 :Заява Параски Щ ербак із хутора Бровкового Ш ляхівської сільради В ал ківського району Х арківської області до районної контрольної ко м ісії Робітничоселянської ін сп екц ії про повернення їй поля, кон ф іскован ого за відро нарізаних колосків. 15 жовтня 1933 року. Закінчення, початок на обкладинці

с-

Ц'І'С ЬхлЛ $><1кЛЛ>

С 1^1Л<Хг и^лхк) Цй. Р о ї ^ .< ^ 7 и ^ о

< Л л

Сі і М .

< С

(т

( у ф

ІҐ

І/ } 1 с

—

П !

г -

(

іі^кр. іклО. і^и и ^

є * £ 'і л л а М л

[

'/г

ІЛ

іV

сі

ь о

'х с и г л Л

—

14а ^ .

З св^С , о

о и «

З і ь & ^ и л '] ^

С л9 іЗС-С* і -О

К 'О ^ Г 'С

/С <9

с ^ гх

(--о

/•ю І

Трудівники колгоспу ” 12 років Ж овтня” під час обіду на польовому стані, П остиш евський район, сьогодні — Красноарм ійський, Д онецької області, 1934 рік

людоедства имел место в ночь с 26 на 27 марта сего года: по предварительному сговору обоих Кудрицких еще с базара г. Павлоград била заманута под видом продажи керосина гражданка с. Маврино Пшеничная Степанида, 35-летняя колхозница-середнячка, которую затем Кудрицкие веревкой удушили, порезали на мясо и, сложив в бочку, засолили. Все зто при обьіске изьято, только конечности бьіли сьеденьї. Продуктов каких-либо других, кроме человеческого мяса, при обьіске в хате не обнаружено”. Михайло Брик, 1926 року народження, із села В зрварівка Волинського р-ну Кіровоградської р о л . згадував про односельчанку: "Весною вона збожеволіла від голоду і сокирою заруЬ ггл свою 4-річну доньку Клаву. Два старші Ь п о ч и к и лежали на печі, але ще не заснули ін г-ач а л и , що мати внесла в хату сокиру. Вони к гзт ; :п :ь , і коли мати вийшла з хати, схова вш а у сінях, а потім втекли до сусідів. Ранком ■ ц і лі від знайшли те дитя у натопленій печі ■в з а н і а голівку - на подвір’ї під соломою” в

$Л и г\й ім і ~ , Ф"• Сі И

, (& .А , ]лх> п ^ і л и ^

і |

"У-уих Р-лЛ /

і ;

Є7 І/\лО-^г і Оалл 0^4-0^-

ДЖЕРЕЛО: ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ / ЇУ^^.АНСНІУЕЗ.бОУ.ЦА

л Х+і

Тодось КОЦУРЕНКО

97 років Народився в селі Суботів Чи гиринського району на Черка щ ині. Під час Голодомору мав 16 років. Пройшов війну, ЗО років пропрацював на шахті у Красному Лучі на Луганщ ині. Потім пере брався з родиною до Черкас. Поховав третю дружину. Перша померла в 75 років від. інсульту. З другою прожили понад 3 роки. Померла також у 7 5 .3 третьою жили 16 років. Теж померла 75-річною - через рак мозку. Син живе в Черкасах, дві дочки - в Алушті в Криму. Має шестеро внуків і двох правнуків

потім - бабуся.За два дні не стая мами і трьох менших братів - н а с у бат ьків б у л о с е м е р о - ш ест еро хл опц ів і н а й м е н ш а М а р и н к а . З нам и ж и л а щ е бабуся, Д о м а було т рохи п ш о н а , я к е вон а за х о в а л а, коли р о б и л и о б ш у к. З нього т а к р о п и в и в а р и л и борщ . О дного дня п р и й ш л и к о м н е за м ів ц і. В п л и т і ст ояв г о р щ и к з їж е ю . Розбили. ”Ш вид ш е п оздихаю т ь”, - с ка за в один. Б а т ь ка н е в д о в зі а р е ш т у в а л и , бо н е за п л а т и в п о д а т о к.

їв би й собаче м'ясо, тільки їх, як і котів, давно поїли С п о ч а т к у від гол оду пом ер л а М а р и н к а , п от ім - бабуся. З а два д н і н е ст ало м а м и і т рьох м е н ш и х бр а т ів . їх, я к д р о в а , відвезли н а к л а д о в ищ е г р а б а р ко ю . В кин ули т ам у в и р и т у т р а н ш е ю . С т а р ш і б р а т и С ергій і М а к а р п о д ал и ся в якийсь рад го сп на свиноф ерм у. Х ар чу в а л и ся т им , щ о д а в ал и свиням , бо п а й к о м не наїд ал и ся .

У Су бот ові були ви п ад ки л ю доїдст ва. О дна ж ін к а з а р іза л а двохс, діт ей. Н аварил а холодцю . Сама їла і прод авал а на база р і. І хт ось ш ов у т ом у хо л о д ц і нігот ь. О т а к ї ї виявили. Вона зізнал ася, що п були ї ї діт и. А другий, хт о їв л ю дське м ’ясо, був чоловік. Його ж ін пом ерла, т о він своїх д іт ей порізав і поїв, Я вт ік із села. Ж ебракував по залізничних станціях, крав. ,Ів на сміть ка х ш курки від карт оплі. їв би й собаче м ’я со, тільки їх, я к і кот ів, да поїли. .

Якось на с т а н ц ії зуст рів м ене один завф ерм и. Я розказав, що бат забрали, сім’я вимерла, ст арш і порозходилися. В нього а ж сльози і ст упили. Заб рав м ене в О л ександрівку К іров оградської області. >Н фермі, годував поросят . Привезут ь б о ч ку кислого м о л О к с і-я заче рукою і собі в рот . А пот ом розливаю поросят ам . Так і в и ж и в , текст: Лю бов КАРНАРУК, фо*Л) Микола КАР

Т Е М А :

Г О Л О Д О М О Р

Інстинкт виживання підказував що спокійніше - не бути принциповим українцем М А Й ДА Н Д О П О М ІГ УКРАЇН ЦЯ М ПОЗБУТИСЯ БАГАТЬОХ ПОСТГЕНОЦИДНІ/ КОМ ПЛЕКСІВ, КА Ж Е Д О СЛІДН ИЦЯ ІРИНА РЕВА

У людей з’явилися песимізм і страх: ”Лучше бьі все провалилось и стало море по всему СССР”, - пише автор одного з листів. Енка ведисти відзначали, що "обращает внимание отсутствие в письмах колхозников реагирования по поводу нового колхозного устава”. Тобто в ж итті ніби якісь великі зміни, але селянам уже байдуже: хай та влада робить, що хоче - а ми собі виживаємо. Що вже казати про ж иттєрадісність чи традиційну культуру.

Ірина РЕВА 33 роки , науковий спів р об ітн и к Інституту суспільних досліджень, Д ніпр о п етр о вськ Закінчила Д ніпр оп етр овський національний університет. Ще під час навчання почала досліджувати, я к Голодомор вплинув на свідомість україн ців. Авторка м он о граф ії ” По той б ік себе: соціально-психологічні й культурні наслідки Голодомору і сталінських р е пр е сій ” . Зам іж ня. Синові 5 р о ків . Ч ол овік бере участь у бойо вих діях на Д онбасі. Недавно повернувся звідти поранений

Уявімо, що соціолог побував в українському селі влітку 1932-го, а потім приїхав за рік-два. Що нового він побачить, а чого вже не буде? Як зміниться сільська спільнота?

- У перший свій приїзд він може стати свідком різних саботажів, "волинок”, бунтів, навіть повстань. Люди були обурені посяган ням на їхню приватну власність, і спротиву було багато. Після Голодомору - ні. Збереглися звіти "органів” про настрої селян за їхніми листами до родичів-військових. Енкаведисти ці листи читали, вибирали найцікавіш е і по квартально звітували. 1935 року негативних повідомлень там було втричі більше, ніж позитивних. Одна цитата, наприклад, така: "Молодь обідрана, загнана ніби в підпілля, байдужа до всього. Гнітюче враження справ ляє. нема цікавості до ж иття”.

КРАЇНА

№ 4 5 ( 2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

АЖ ДО КІНЦЯ 1940 X ЛЮДИ НЕ НАЇДАЛИСЯ ВДОСТАЛЬ. ГОЛОД БУВ ЇХНІМ ОСНОВНИМ ВІДЧУТТЯМ Тривалий час після Голодомору, аж до кінця 1940-х, лю ди не наїдалися вдосталь. Голод був їхнім основним відчуттям . У тих умовах виросло покоління, яке готове було потім іти на поклін до комуністів. Бракує продуктів, нема відчуття захищ еності - це призводить до деградації, і людина стає дуже вразливою для навіювання. Бунтів чи силового опору вже практично не було?

- Зараз є дослідження, які свідчать про пев ний спротив. Але з тим, що було до Голодомо ру, це не зрівняти. Дослідник Владислав Гриневич називає одним із видів цього спротиву масову здачу мобілізованих селян у полон під час Другої світової війни. Хоч мені здається, тут ідеться скоріше про посттравматичний стресовий розлад. Одним з його елементів є байдужість людини до всього, вона перебу ває в депресії й не має бажання оборонятися. З другого боку, недавно з’явилася книжка Юрія Щ ура про мережу ОУН на Дніпропет ровщині. Це була повноцінна структура, що боролася з комуністичним режимом. 2014

Що сталося всередині сільської спільноти? Адже люди стали свідками таких проявів по ведінки, про які раніше й помислити не могл Вчорашній добрий сусід виявлявся катом.

- Переважати стало відчуження. Коли ак туалізуються первинні потреби, коли треба просто вижити - моральні й духовні ціннос принципи життєві відходять на другий пла: У селі Василівка Н овомосковського райок Дніпропетровської області вчителька Ка терина Кондратова записувала спогади щ Голодомор. Місцеві ж ителі пам ’ятали, хто забирав хліб дл я влади. До тих, хто актив використовував своє становищ е для знущ ня над лю дьми, ставлення було негативне А до тих, хто був змуш ений підлаш товуватись під ту владу, - поблаж ливе. Люди розум іли вимуш еність цієї ситуації. Чіткого розподілу селян на комуністів і їх жертв не було. Були голови колгоспів, які таємно допомагали односельцям. Були та: що працю вали в комуністичній структурі але потайки розповідали: планується щос небезпечне, ховайте зерно, хай воно кращ буде про запас. З другого боку, по селах почали з’являтися радіоточки. Там були радянські пісні, розп відали про індустріалізацію, про ворогів ш роду, про радянських героїв Щорса і Чкалс Діти виховувалися в цьому інформаційною просторі, вірили тому, що чули. Розказуваї мені один чоловік: ”Ми сушили сухарі, що? допомагати іспанцям у їхній війні”. Цитуєте у своїй книжці, як люди себе назива. розповідаючи про пережитий голод: ” ми їли листя з дерев, немов гусінь”, "скидали трупи на підводу, немов буряки” . Ця самозневага теж наслідок пережитого?

- Тут є подібність зі станом жертв у конц борах. Коли лю дям, хочуть вони того чи і доводиться ж ебрати, красти на полях, що якось виж ити - і їх потім б’ю ть і приниж)

інтернат для дітей труд івників сільського сподар ської артілі "П еремога' , село Новоселиця У м анського району Київської області - тепер Катеринопільський район Черкаської області. 1934 рік

ють - вони вимуш ені терпіти насильство, зіддавати своє майно, просто щоб їх не зн и щили. Цей досвід приниж ення просто так не минає. І в багатьох, хто переживає пси хічну травм у - голод, ґвалтуван ня чи щось інше - проявляється невдоволеність собою, яка переростає в неповагу до себе, в тяж ку самоіронію. Саме наприкінці 1920-х - на початку 1930-х у селах зникає традиційне для українців звертання дітей до батьків на "Ви”. Д м и тро Гойченко, який під час Голодомору був партійним функціонером, сам родом з Дніпропетровщ ини, на ем іграції написав

БУЛИ ГОЛОВИ КОЛГОСПІВ, ЯКІ ТАЄМНО ДОПОМАГАЛИ ОДНОСЕЛЬЦЯМ слогади-сповідь. Описує, зокрем а, розм о ву з бабусею, яку син у розпал Голодомору вигнав із дому. А її чоловіка - свого бать ка - задуш ив уночі. ”Тут у нас багато хто с :зб и в а в своїх батьків, - переказує Гойченко її слова. - Та були й такі, що й дітям сз :їм смерть приш видш ували. І це робилося Е ~ б і д злоби, а тому що нестерпно було

”Під час Голодомору були страждання від спостереження, якмучаться і вмирають близькі люди, а сам чуєшся безпорадним. Наростає відчуття власної недієздатності, неспроможності. Втрачається самоповага й віра в інших. І, як результат, людина стає більш керованою, малоініціативною, легше піддається впливам, колективізації, стає робочою масою, яка підіймала будови перших п'ятирічок” Сергій РОСЛЮК, психотерапевт, зі статті "Розуміти наслідки Голодомору" в газеті "Львівська пошта", 28 листопада 2011 року

дивитися на м уки своїх рідних. Були й такі випадки, коли лю ди самі благали, щоб їх доб и л и ”. Завдяки чому Майдан став добрим засобом позбутися постгеноцидних комплексів?

- Це була стресова ситуація, а такі автом а тично зміню ю ть людину, моделі її поведін

ки, спонукаю ть прийм ати важ ливі рішення. М айдан змусив українців проявити свою громадянську позицію. Коли все спокійно лю дина нам агається не докладати зусиль для самовдосконалення. Зараз самооцінка українців покращ илась. Вони виступили

У СЕЛАХ ЗНИКАЄ ТРАДИЦІЙНЕ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ЗВЕРТАННЯ ДІТЕЙ ДО БАТЬКІВ НА ”ВИ” як успішна, сильна сторона конфлікту. Досвід взаємодії, переж ивання спільної перемоги й трагедії загибелі людей підси лив нашу ідентичність. А вона була дуже ослаблена колективізацією й Голодомором. Інстинкт виж ивання підказував, що спокій ніше - не бути принциповим українцем. Волонтерські спільноти - відродж ення тих громад, які були до Голодомору. Коли люди - громада, природні, а не формальні активісти - брали на себе відповідальність, виріш ували проблеми, що виникали перед спільнотою. розмовляв: Антон СЕМИЖЕНКО

Л И С Т О П А Д А

2014

№ 4 5 (2 4 8 )

КРАЇНА

Лідія ЩЕДРА

87 років Народилася в селі Брідок Воло дарського району на Київщині. У сім’ї було троє дітей. Голодомор пережила у 6 років. По закінченні Київського фінансово-кредитного інституту 18'років викладала у техні кумі у Львові. Потім - в університеті ім. Франка. Кандидат економічних наук, доцент. У 65 пішла на пенсію. З чоловіком Володимиром Щедрим разом прожили 35 років. Помер 1987-го. Позаторік через інсульт пішов із життя син. Перенесла інфаркт після цього. Має доньку, п’ятеро онуків

Дехто ще дихав, але його вж е - З А НАШОЮ ХАТОЮ ДЛЯ ТОвАРИСТВА СПІЛЬНОГО ОБРОБІТКУ ЗЕМ ЛІ ПОБУДУВАЛИ

д л я к о н е й . По селу з іб р а л и усіх ко р ів , звел и до т о ї ст айні. Там була й н а ш а ко р о в а Синя. Ст ояли е о н и н е д о є н і й д у ж е ревл и. Ж ін к и , в я к и х м а л е с е н ь кі д іт и були, поб ігл и ко р ів визво лят и. Ч оловіки з а б а р и к а д у в а л и с я у сар а ї, ніко г о не впускали . Ж ін к и част ин у ст іни р о зіб р а л и й вив ели ко р ів . М а м а прив ели Синю: ”Ну, д іт и , т епер будем о з м о л о ч ко м ”.

піч с к и б к у білого х л іб а . О дного р а з у пцоснулася, а м а м а сидит ь білі ст олу, плаче. Б ат ько - у д ругом у к ін ц і ст ола, з а ж у р и в с я . У нього з л о д ії вит ягнули к р ю ко м к л у н о к із т о в а р н о го поїзда. Б ат ько я к вчит ель м ав п а й о к . По т а л о н а х брав п р о д у кт и у л авц і. Я кось пр и н іс бул очку - н а зи в а л и ї ї ф р а н ц у зь ка. М е н і дав половинку д р у гу п о кл а в собі до ки ш е н і. Я з ’їла оби дві. П ит ає: ” Ти б р ал а булку': М о в ч о к . Уперш е в ж и т т і в д а р и в м ене.

Хотіли здати ж ін к у в міліцію, та по дорозі вона вмерла

к о м о р у та с т а й н ю

У 1 9 3 2 -м у щ е була я ка с ь ка р т о п л и н а , т р о ш к и смальцю . Гір ш ий був 1 9 3 3 -й . Весною н а ц в и н т а р і ви ко п а л и г л и б о к у б р а т с ь ку могилу, Туди їхал а га р б а , з а п о в н е н а т р у п а м и . Д е х т о щ е дихав, ал е його вм за ко п у в а л и . З возили м іц н і чоловіки, з а т о їм в и д ав ал и п ай ки . Д у ж е б а га т о було п ухл их лю дей. їли л и с т о ч ки з б л еко т и. В она - солодко У б е р е з н і 1 9 3 2 р о к у в селян з а б и р а л и ост аннє зе р н о . П ідво да з черво- Від н е ї в одній с ім ’ї два х л о п ц і подуріли, ним п л а ка т о м вив озила його на загот івл ю . Ж ін к и не д авал и , бо воно було посівне. П еревернул и підводу, м іш к и із зе р н о м вип али. Ж ін к и з а - О д на ж ін к а п іш ла з дому. В ї ї х а т і о б л аш т увал и ясла, м оя двоюрідь регот ал и, і т ат о р а з о м з ним и. Там був у п о в н о в а ж е н и й , наст роч ив сест ра Д а р у ш к а ст ала завідую чою . З а д е я к и й час госпо диня пов ер доповідну. М о го б а т ь ка а р е ш т у в а л и я к спів у ча с н и ка . У х а т і п ров ел и нулася, ж и л а п оря д із ясл ам и. Була д у ж е ху д а . Я кось 6 -р іч н у дівчин, о б ш ук. Тат а випуст или, бо не було з а щ о т р и м а т и . за л и ш и л а в себе ночуват и. З р а н к у Д а р у ш к а ки н ул ася - д и т и н и нел Та ж ін к а з н е ї холодець з в а р и л а . Ч оловіки води ли ї ї по селу, д у ж е ’.'а и а м а л а га р н е вб р ання: нам ист о, ч е р в о н і чобот и, к о ж у ш о к , били. Х от іли з д а т и у м іліцію , т а по д о р о зі вона вм ерла, сп ід н и ц і, б ага т о м е т р о в и х ху с т о к. У 1 9 3 2 -м у все поїхало на Кубань. Б ат ько обм іню вав на п р о д у кт и . Коли п о в ерт ався , п одав ав м е н і н а текст: Юлія л і п іч , фото: Ярослав тимчиш

М агазин мережі Торгсін у П у т и в л і-н и н і райцентр С ум ської області, 1930 роки

Були м’ясо, хліб, шинка, ковбас борошно і навіть усякі цукерки. Але купити це все можна було лише за золото і срібло 20

КРАЇНА N . 45( 248 )

20 ЛИСТОПАДА 20)4

Г О Л О Д О М О Р

текст: Ярослав ФАЙЗУЛІН, кандидат історичних наук

„Т О Р Г С ІН "

”У ПЕРІОД РЕКОНСТРУКЦІЇ НАШОГО НАРОДНО

С Р ІБ Л О

ГО ГОСПОДАРСТВА, КОЛИ МИ ЩЕ ВИМУШЕНІ

ї ВИРОБАХ. ЛАЯАННІ ТД МОНЕТАХ ПЕРЕДРЕВОЛЮЦІЙНОГО КАРБУВАННЯ ПРИЙМАЄ Л8РГ-І ЗдЛ ЗГА В 05МШ

БУДЕМО ЗАВОЗИТИ З-ЗА КОРДОНУ РІЗНЕ ОБ ЛАДНАННЯ, МОБІЛІЗАЦІЯ ВСЕРЕДИНІ КРАЇНИ

—

НА ЕКСПОРТНІ ТА ІМПОРТНІ —

ТОВАРИ й ПРОДУКТИ ВИММТ м ости о НЕОБМЕЖЕНІЙ КІЛЬКОСТІ

ПРИЙМАЮТЬ а

ЕФЕКТИВНОЇ ВАЛЮТИ ГРАЄ КОЛОСАЛЬНУ

Н аркомату робітничо-селянської інспекції, складеному восени 1931-го. - Одночасно з цим потрібне вилучення побутового золота, яке після револю ції втратило своє побутове значення як предм ет прикрас - о б ручки, сереж ки, браслети, хрести. В руках утрим увачів вони не маю ть спож ивчої вартості. Але золото свою цінність зберегло, тому його слід зібрати за допомогою систе ми Торгсіну і спрямувати на службу ін тере сам пролетарської к р аїн и ”. На обслуговуванні іноземців радянська влада почала заробляти влітку 1930-го. При Н аркоматі зовніш ньої торгівлі створили Всесоюзну контору з торгівлі з інозем цям и - Торгсін, скорочено від "торговля с иностран цам и ”. Перші такі м агазини були розраховані на закордонних м оряків та ін женерів. У червні 1931-го мереж а переорі єнтувалася на внутріш ній ринок і почала обслуговувати населення СРСР.

СЕЛЯНИ ПОЧАЛИ РОЗКОПУВАТИ МОГИЛИ, ШУКАЮЧИ КОШТОВНИХ РЕЧЕЙ Будь-які товари можна було придбати за зо лоті монети старого зразка, а згодом - за зо лото й срібло, коштовне каміння, іноземну валюту. На початку січня 1932 року магазини Торгсіну відкрили в Одесі, Києві, Маріуполі, Херсоні, М иколаєві, Вінниці, Ш епетівці, Бердичеві, Ж итомирі та Бердянську. Україн ські селяни обміню вали останні свої цінності на хліб і борошно. А більш овицька влада поповнювала свій золотовалю тний резерв. ”У ТОРГСІН ЗДАВАЛИ ВСЕ, ХТО ЩО МАВ: ОБРУЧ КИ, с е р е ж к и , х р е с т и к и , - згадував Петро

У 1 9 3 2 -1 9 3 3 Р О К А Х ХАРЧІ М О Ж Н А БУЛО ПРИДБАТИ В М А ГА ЗИ Н А Х М Е РЕ Ж І "ТОРГОВЛЯ С И Н О С Т Р А Н Ц А М И ”. ЗАМ ІСТЬ ГРОШ ЕЙ У Н И Х П Р И Й М А Л И КО Ш ТОВНОСТІ

Й ВАЛЮТУ. Б ІЛ Ь Ш О В И Ц Ь КА В Л А ДА ТАК ПО П О В Н Ю В А Л А СВІЙ ЗО Л О ТО ВА ЛЮ ТН ИЙ РЕЗЕРВ

Сиченко, 1922 року народження, із села Новосілки М акарівського р-ну Київської обл. Та цього вистачало на кілька тижнів. Тоді село вдалося до найстрашнішого: почали розкопувати могили, шукаючи коштовних речей. Першою відкопали могилу пані, по хованої в парку біля Хреєтовоздвиженської церкви. Чи то в поспіху, чи від нестачі сил викрадачі навіть могили не закидали. Ходив зі мною в школу двома класами раніше М и кола Орленко. На щастя, вижив той добрий хлопець. Його батько. Каленик Орленко, 2 0

1 -го

січня 1933 року:

Д Е Р Ж Б А Н К -В У Л . ЖОВТНЕВА II. КУПІВЕЛЬНІ ПУНКТИ .ТОРГ СІН У- о р и к у .і і в е л ь ш пуикш Л О С ГО РГЛ ч ХАТОРГА, Ф ІЛІЇ ОЩАДКАС ПРИМЧАЮТЬ ГРОШІ ПЕРЕДРЕВОЛЮЦІЙНОГО К АРБгВАИ Н Я.

в сіх

РОЛЬ, - йш лося в експертному висновку

М 2000 ( 5 - 3 ) .

крАяандях.

ПОЛТАВСЬКА КОНТОРА .Т О РГСІН У*.

ДЖЕРЕЛО: ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ /

Т Е М А :

Оголошення контори Торгсін, які газета "Б ільш овик Полтавщ ини" друкувала протягом січня-лю того 1933 року

ТОННУ ЗОЛОТА І 18,5 ТОНН СРІБЛА І ЗАГОТОВИЛИ КОНТОРИ ТОРГСІНУ Ж 1932 РОКУ. 1933-ГО: 4 4,9 Т ЗОЛОТА І 1420,5 Т СРІБЛА. ЗА ДВА РОКИ СИСТЕМА ТОРГСІНУ шЛ

ВИЛУЧИЛА 39 МЛН ВАЛЮТНИХ КАРБОВАНЦІВ ЦЬОГО ВИСТАЧИЛО ДЛЯ ПРИДБАННЯ ІМПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДНІПРОГЕСУ І ХАРКІВСЬКОГО ТРАКТОРНОГО ЗАВОДУ. ПО ЗАВЕРШЕННІ ГОЛОДУ, ЗНИЖЕННІ НОРМ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ТОРГСІНІВ СТАЛА ПАДАТИ. 1936 РОКУ МЕРЕЖУ ЛІКВІДУВАЛИ

повний георгієвський кавалер, відніс у Торг сін свої чотири хрести й чотири медалі, і таки спромігся протягнути з родиною до весни”. У "Національній Книзі пам’яті” є свідчення киянки Ольги Зварич, 1924 року народження: "Мій батько був держслужбовцем і отримував пайок тільки на себе одного, якого не вистача ло навіть йому. А ми жили на картках на хліб, тому родина голодувала. Всі прикраси із золота, які були ще з царських часів, ми змушені були віднести за хліб та продукти до Торгсіну, тому й лишилися живі. До революції моя родина була робітничою, незаможною, але не голодували”. Інша киянка - Галина Афанасьєва-Хоменчук, 1921 року народження, оповідала: ”У нашій родині опухлих не було, тому що ми ж или на Трухановім острові. Вся сім’я займалася заготівлею дров, які човнами переправляли через Дніпро і продавали на базарах. Крім того, мали деякі золоті речі, які дісталися матері у спадок. Ці коштовності з охотою прийм али торгаші в обмін на продукти. Це було організовано радянською владою для викачки золота в населення. У Торгсінах було вдосталь борошна, сала, меду, ковбас, консервів та інших харчів. За них люди віддавали золоті монети й інші цінні речі, які ще водилися в населення в післяреволю ційні часи. В обмін на золоті прикраси ми одер жували найдешевше кукурудзяне борошно. З нього мати випікала пиріж ки й продавала їх на ринку, аби прогодувати сім’ю. І таким чином, як каж уть, "крутилися” всі кияни, аби не вмерти з голоду”. > Л И С Т О П А Д А

2 0 11

№ 4 5 ( 2 4 8 )

К Р А Ї Н А

І та, 1917 року народження. - Люди вмира І на дорогах, в своїх будинках. У Гадячі бу = магазин Торгсіну. У ньому були абсолют | всі продукти: м ’ясо, хліб, шинка, ковбаси | борошно і навіть усякі цукерки. Але купі * все можна було лише за золото і срібло. 1 | було здати ці речі й на отриману квитані І в магазині можна було отоварити продуь § Ціну прийому речей ніхто не знав, і ціну муваних продуктів теж ніхто не знав. Ще в магазині, те і брали, не запитуючи ціну

Голодна ж ін ка біля входу в магазин, Харків, 1933 рік. Ф ото австрійського інженера Александра Віннербергера

> ”НЕ ВИСТАЧАЄ ХЛІБА, СЕЛЯНИ ВИМУШЕНІ ОБ ХОДИТИСЯ НЕПРИДАТНИМ ЕРЗАЦОМ ТА ЇДУТЬ У МІСТО, ЩОБ КУПИТИ ХЛІБ АБО ВИМІНЯТИ з а і н ш і р е ч і , с у к н о й т а к д а л і , - інф ор мувало 12 березня 1932 року з Харкова гене ральне консульство Н ім еччини своє посоль ство в Москві. - На ринках кілограм хліба коштує близько 10 карбованців. С еляни, які недостатньо харчую ться в колгоспах, та р о бітники, яки м не вистачає їхнього раціону,

його

МАГАЗИН ПОВИНЕН ЗБИРАТИ ЩОДНЯ ДВА КІЛОГРАМИ ЗОЛОТА ж ебраю ть хліба. Ц іни у вільній торгівлі та в кооперативних крам н ицях ростуть, також у місцях продаж у Торгсін завищ ені ціни. Н аплив населення до цих крам ниць великий. У першу чергу купую ть борошно. О скільки, окрім валю ти, платіж ним засобом є золото, платять золотим и речам и, перс ням и, хрестами, золотим ломом. М агазин повинен збирати щ одня 2 кілограм и золота”. "Черги людей, які чекаю ть на розподіл хліба, стали безконечними, - писав у по відомленні від 19 травня 1932-го Серджо Ґраденіґо, віце-консул Італії в Харкові тоді ще столиці У країнської СРР. - Можна побачити, як вони стоять вздовж тротуару на 3 0 0 -4 0 0 метрів. А крам ниця, де видаю ть хліб, розташ ована на паралельній вули ці, по той бік кварталу. Люди приходять зі стільчикам и і кни ж кам и дл я читання. М инулого вечора роздача хліба розпочала ся о 18-й, а чергу вздовж половини вулиці Пуш кінської я помітив уже о дев’ятій ранку. Ж ебраки на вулицях більше не хочуть брати грошей, бо не можуть купити харчів, тому просять хліба”. 22

< Г А їН А

№ 4 5 (2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

"Щобще додатково "виду шити”з населення золото і срібло, держава придумала Торгсін. Там за золото й срібло можна було купити харчі. У нас були мій золотий хрес тик і тонесенький мамин золотий браслет, а ще -ум а м и золоті ко ронки в роті. Батько з труднощами вийняв ці коронки і молотком розбив їх плоско. Потім згадали, що в льоху була закопана велика старовинна ікона зі срібними ризами. Батько приніс із льоху ікону і ввечері, за за критими завісами, в їдальні на столі зняв з неї срібло, розбив його, зробив грудку, щоб неможна було пізнати, що це було. Баба Маруся іПріся ви тирали сльози. Батько дізнався, що в старих монетах, наприклад, 50 ко пійок, було багато срібла. Всімонети, які були в нас, він розбив, поробив грудки і все віднісу Торгсін”, пише у спогадах, виданих 2006 року, Катерина КРИЧЕВСЬКА-РОСАНДІЧ-донька художника Василя Кричевського. До 1943-го родина жила в Києві. На еміграції осіли в СІІІА

"Торгівля у Торгсінах набирає дедалі більш их обертів, - звітувало консульство Н ім еччини у зведенні за 1933 рік. - К іль кість таки х м агазинів помітно зросла. Нині, як правило, навіть у м алих районних центрах є Торгсін. Н аселення продає все, що можна продати, аж до обручок”. "У 1933-МУ МЕНІ БУЛО 16 РОКІВ. Я ЖИЛА В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОН, село в ел ьбо в к а , -

2014

згадувала Надія Глухо-

ЖЕБРАКИ НА ВУЛИЦЯХ НЕ ХОЧУТЬ БРАТИ ГРОШЕЙ, БО НЕ М0ЖУТ1 КУПИТИ ХАРЧІВ, ТОМУ ПРОСЯТЬ ХЛІБА

”Брак предм етів перш ої необхідності на ринку і в к рам н и ц ях змушує населек віддавати свої залиш ки срібла чи золот до Торгсіну, як и й переповнений, - пові ляла з Харкова співробітниця польсько розвідки Ольга О смульська 16 лю того 1933 року. - П ереваж но лю ди купую ть борош но й хліб. Часто одразу перед Тої сіном можна побачити торгівлю куплеї там хлібом. Талон Торгсіну в 1 карбова обраховую ть на 80 радян ськи х карбове Талони починаю ть вже набирати сили і гром адян, які охоче купую ть їх або таю беруть за проданий товар”. Кош товності скуповували в українськи лян практично за безцінь. О фіційний к 1 крб 29 коп. за грам золота і 1 крб 04 ю за грам срібла. К ілограм борош на тоді і тував 25 коп., а на чорному ринку - 7 -9 Однак часто розрахун ки відбувалися ”і око”. Спекуляції, обваж ування, недорахування, "помилки у к ви тан ц іях ” були повсякденним и явищ ам и в роботі мага Торгсіну. В сленг як "скупщ иків”, так і ”і єнтів” увійш ло слово ”припек” - різниц золотом , купленим у лю дей, і зданим у ж авний банк. За січень-квітень 1932 ро: в деяких п рийм альних пунктах "припеї становив 2,3 кг золота. Окрім того, на власників кош товностей чатували злочинці і працівники "органі П риміром, голова Торгсіну № 3 в Києві С таш евський інформ ував своє керівниі тво: ”7 серпня 1932 року до наш ого магг зину прийш ов працівник обласної мілії товариш Бейгул Семен Григорович, і та в конторі піддав персональному обшук» затрим аних ним наш их покупців, прип: нивш и обшук лиш е після наполегливих вимог завм агази н у”. Так само було і з п] дбаним у Торгсіні хлібом: купити його ■ не означало донести до дому в

Т Е М А :

Г О Л О Д О М О Р

Валерій Ф ранчук. Пам’ятає стара груш а. Полотно, олія, 109x184 сантиметри. 2 0 0 4 -2 0 0 6 роки

ДЕРЕВО Й ЛЮДИНА ЖИВУТЬ ПОРЯД. ХТО КОМУ ДОПОМАГАЄ? Валерій ФРАНЧУК

тури. 2 0 0 8 р о ку здобув Національну прем ію ім ені Ш евченка. Першу картину про Голодомор "Свята 64 ро ки , печаль” написав 1991-го. Відтоді худ о ж н и к в циклі робіт "Розгойдані дзвони Народився пам’яті” з’явилося понад 150 полотен. в селі Зелена Створив їх на основі розповідей матері. _________________ К р асил ів ського Дружина Аполінарія пише вірші. району Хмель 30-річний син працює в українськони ц ької області. китайській ком панії з виробництва Був четвертою дитиною із п’ятьох. електронних книж ок. 19-річна донька З а кінчи в Національну акад ем ію о б навчається в столичній Художній разотворчого мистецтва й архітекакадемії

МЕНІ БУЛО ДЕСЬ 4 РОКИ, КОЛИ ВПЕРШЕ ПОЧУВ ВІД МАМИ ПРО ГО ЛОДОВКУ. Вона т а к п о -с іл ь с ь ко м у ка за л а , слова "Г о л о д о м о р ” тод і ще не зн ал и . Ми з б р а та м и сиділи на п р и з ь б і ха ти , мати ко р о в у вид о їла , дає нам м о л о ко й х л іб . А ми кр и ш и м о х л іб ку р ч а т а м . Вона й ка ж е : "Я к б и ви зн а л и , я ка стра ш на в нас була ту т бід а. Лю ди не мали на в іть кр и х т и хл іба вм ир ал и на в ул и ц і” . Б ратові В олоді н а ка зув а л а у ш ко л і пр о це м овчати * б о п р и й д уть” . ЧАМА 92-ЛІТНЬОЮ ЗГАДАЛА 56 ПРІЗВИЩ ОДНОСЕЛЬЦІВ ВІД ХАТИ ДО ХАТИ, я к і пом ерл и з голоду. П рож и ла 9 6 р о к ів . П ом ерла т о р ік 19 гр у д ня. М и з д р у ж и н о ю я к р а з на М а й д а н і стояли. -А ПОЛОТНАХ ПРО ГОЛОДОМОР НЕ МАЛЮЮ МЕРТВЯКІВ. На м о їх к а р т и на х - о б р а зи душ , що волаю ть до нас із не б е с, щ об ми їх зга д а л и .

КАРТИНУ "ПАМ’ЯТАЄ СТАРА ГРУША” НАПИСАВ ПІСЛЯ ОДНІЄЇ МАМИНОЇ РОЗПОВІДІ. Грушу посадив м ій дід, вона досі росте в саду. Через її о браз хо тів передати: дерево й лю дина ж ив уть поряд, хто ком у допомагає? У Голодо мор, мама казала, груш а їх рятувала, бо діти зби рали м ерзлі, гнилі груш ечки й їли. "В и х о д ж у раз, - ка ж е , - в са д о к, цвіте наша груш а, а під нею лежать дітки м ертві. П рийш ли, одне тягнулося ручко ю до ц в іт у - т а к і за кл я кл о ” . Мама до тієї груш і приходила й обнім ала, я к ж и в у лю дину. На ка р ти ні й груш а біла, і постаті ж ін о к - білі. Від тя ж ки х спом инів посивіли й ці ж ін к и , і груш а та ко ж посивіла. Білий і ф іолетовий, се р па нко вий , небесний на полотні - це барви см утку. Але ка р ти на світла. Бо, хоч я к т я ж к о т и м ж ін ка м довелося в ж итті, вони перейш ли його і дали наступне покол іння.

ВІД ТЯЖ КИХ СПОМИНІВ ПОСИВІЛИ Ж ІН КИ , І ГРУША ТАКОЖ ПОСИВІЛА НА ПОЛОТНАХ ПРО ГОЛОД ЧАСТО ЗВЕРТАЮСЯ ДО ОБРАЗУ ДЕРЕВА. М аю р о б о ту "П ’яте р о с и н ів ” . У с у с ід ки п’ятеро х л о п ц ів по м ерл и в Голод. Я з о б р а з и в їх де р е в а м и - від н а й м е н ш о го до н а й в и щ о го . П о м іж ни м и х о дить душ а м а те р і, ш ука є їх , бо м о ги л о к її дітей не за л и ш и л о с я . О б’ їж д ч и к за б и р а в на п ід во д у і м е р тв и х , і ще ж и в и х , а п о тім с ки д а в у рів. ВЛІТКУ 1933-ГО, РОЗПОВІДАЛА МАМА, ДО СЕЛА ЗАЇХАЛИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ, ЗО ДВА ДЕСЯТКИ СІМЕЙ. їм вид ілили ви м е р л і ха ти . М ам а ка за л а , селяни н а зи в а л и їх ” б р е н ґе л и ” - бо н іч о го не вм іл и р о б и т и . Але ходил и го р д і. Вони Голодом ору не зн ал и і на в іть не с п ита л и: де ці лю ди, що ми на їх н ь о му м іс ц і ж иве м о ? Ч уж и н ц і п р ий ш л и на наш у зем л ю . текст: К атерина КИСЕЛЬОВА, фото: Ольга КАМЕНЄВА

ЛИСТОПАД*

2 0 14

№4 5 ( 2 4 8 )

КРАЇ НА

На вулицю самого не пускали. У селі поголос ходив, що дітей ловлять і їдять -

МАВ НА ДВА РОКИ МОЛОДШОГО БРАТА СТЕПАНА Й СЕСТРУ МАРУСЮ, НАП'ЯТЬ РОКІВ

В и ж и л и завдяки корові. Хоча нам мало діст авалося, бо бат ько роздавав молоко родичам і знайом им. Лю ди в Голод дбали, я к самому ви ж и т и . А бат ько відрізнявся. М ам а, я к і к о ж н а ж ін к а , своїм діт ям хот іла якнайбільш е вділити, а т ат о ї ї присікав. Стояв і дивився, я к вона корову доїть. Тоді більшу част ину у глечик переливав, нам ж е на самому дні з а лиш ав. М ій т овариш досі к а ж е : ”Завдяки т воєму бат ькові ми в и ж и л и ”. Раз прийш ов якийсь родич по бат ьковій лінії. Х лопчику р о ків 13 було. Невеликого зросту, але д у ж е повний - від голоду опух. Ледве ноги волочив. Сказав, щ о т ри д н і нічого в р о т і не мав. Б ат ько налив йому в м иску молока з половою, а т оді в хуст ку зав ’я зав ще глечик із цією ст равою - щ об хлопчина бат ькам відніс. Коли піш ов, м ат и бат ькові д о коряла: ”,К ращ е б не давав. Він о днаково не донесе, а сам по дорозі з ’їсть”. А бат ько: "Цить. Я к не донесе, т о хоч сам наїст ься”. Той хлопець Голод не п ереж ив. старш у.

Хлопчик невеликого зросту, але дуже повний - від голоду опух М а т и якось напекла м линців із м акухи й п ер ет ер т о ї березової кори. Блюдце пом азала олійкою і дала нам із брат ом, щ об маст или млинці. М и я к за т е блюдце вчепилися, то розірвали його на два ш м ат ки . К о ж е н свій вимазав, а т оді щ е й пооблизував. Та т ак, що від о л ії і запаху не лиш ило ся. Боялися м ам і казат и, що т аріл ку розламали. Заховали за припічок. Але м ам а знайш ла і ст раш но нас лаяла. На вулицю м ене самого не пускали. У селі поголос ходив, що діт ей л ов лять і їдять. Восени 1933-го в ж е мали на ст олі перш у хлібину. М а т и давала по м а ленькому окрайчику. Років з 10 після т ого не міг хліба наїстися. Зараз із ж ін к о ю хліб їмо навіт ь з карт оплею і м акаронам и. Й уночі м о ж у вст а т и і з олійкою з ’їсти. текст: Світлана КОРЖЕНКО, фото: Сергій СТАРОСТЕНКО

87 років Народився в селі Савинці Срібнянського району на Чернігів щині. Під час Голодомору йому було 6 років. В армії служив у Києві, там і залишився. Закін чив машинобудівний технікум. На заводі "М аяк” працював слюсарем, верстатником і на ладчиком токарних апаратів. Останні 20 років - на пенсії. Співає в районних хорах "К о зацька слава” та "Джерело” . На репетиції ходить чотири рази щотижня. Кожного місяця Їздить на танці для пенсіоне рів у Гідропарк або в перехід до станції метро Театральна. Є дача в селі Білогородка, неподалік столиці. Із дружиною, 84-річною Олександрою Олексіївною, у шлюбі з 1951-го. Мають двох доньок, чотирьох онуків та правнука

Т Е М А :

Г О Л О Д О М О Р

Україна має вимагати від Рос відшкодування за Голодомор ЗА 4 0 РОКІВ, ВІД ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДО СМЕРТІ СТАЛІНА, З НЕПРИРОДНИХ ПРИЧИН ЗАГИНУЛИ 16 МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ. ЯКБИ ЦЬО НЕ БУЛО, УКРАЇНА МАЛА Б СЬОГОДНІ 75 МІЛЬЙОНІВ НАСЕЛЕННЯ, - КАЖ Е ІСТОРИК ОЛЕКСАНДР МОТИЛЬ

Олександр МОТИЛЬ 61 рік, американський історик українського походження, політолог, літератор і художник Народився 1953 року в Нью-Йорку. Батьки родом зі Львівщини. Вивчав історію та ж иво пис у Колумбійському університеті. 1984-го захистив там докторську дисертацію з політич них наук. Дослідник імперіалізму й націоналізму. Про фесор політології в Ратґерському університеті, США, директор програми з вивчення Східної та Центральної Європи. Член видавничої ради українського часопису "Кр ити ка ” . Автор кількох монографій, зокрема "Підсум ки імперій: занепад, розпад і відродження” . Співавтор першої англомовної антології про Голодомор в Україні 1 9 3 2 -1 9 3 3 років. Надру кована в Канадському університеті в Альберті. Торік у США вийшла його художня книж ка 5\гееІ 5поуу - "Солодкий сніг” - про Голодо мор в Україні. Розлучений. Має доньку

Тема Голодомору стала відома в західному світі за останнє десятиріччя?

- Інформації стало значно більше. 30-40 років тому про Голодомор світ практично нічого не знав. Подекуди якийсь науковець міг напи сати статтю, але це загалом нічого не вирішува ло. Ситуація почала змінюватися у 1980-х. Тоді з’явилася книжка Роберта Конквеста "Жнива скорботи” - про Голодомор 1932-1933 років. Проте найважливіший момент - відкриття архівів після розпаду Радянського Союзу. З одного боку, прийшло певне усвідомлення

КРАЇНА

N. 4 5 ( 2 4 8 )

2 0

Л И С Т О П А Д А

Голодомору на Заході. З другого - українські історики почали про це писати. За останніх 10 років ситуація кардинально змінилася. Всі поважні історики, політологи знають, що Голодомор був, загинули до шести мільйонів українців. Погоджуються, що це був штучний голод - наслідок сталінської полі тики. Академічні кола Заходу переконані: це був геноцид. В основному цю тезу пропагують французи, німці, американці. Хоч тема Голодо мору ніколи не буде на рівні з темою Голокосту. Принаймні, в Америці та Європі. Але вона ак туальна, хоч і не в загальносвітовому масштабі.

ТЕПЕРІШНЯ ВІЙНА З РОСІЄЮ-НЕ ПЕРША СУТИЧКА, ЯКА З'ЯВИЛАСЯ НЕ ЗНАТИ ЗВІДКИ Чому?

- Одна з найважливіших причин - іміджева. Образи нацистів, Гітлера стали втіленням усього зла. Не тільки у високій культурі, а, що важливіше, - у популярній. Але Сталін не був кращий за Гітлера.

- Сталін не став прототипом зла. Інтелекту али, науковці розуміють, що за злочинністю режимів між Сталіним і Гітлером відсутня різниця. Але на рівні поп-культури такого усвідомлення немає. Це те саме, що з геноцидом вірмен, камбоджійців. їхні трагедії сприйма ють локально, а не в світовому масштабі. У статті "Кінець України і майбутнє Євразії” ви пишете про "злочинну байдужість Європи до стратегічних дилем України”. Визнання Голо домору геноцидом - одна з них?

- Якби не було війни з Росією, то це питання сьогодні можна було б ставити на порядок денний. Воно могло би стати формою укра їнського наступу на європейську байдужість. Але, з огляду на нинішні обставини, Голодомор 2014

відійшов на третій план. Багато викликів, і пріоритети. Україна бореться з агресором, туальні загрози - повномасштабне вторгнє російських військ, відсутність озброєння, потрібен "план Маршалла” для занепадаю1 економіки. Ж иттєвих дилем вистачає. Одні на інтелектуальному рівні треба наголошу] на важливості теми Голодомору. Теперішні війна з Росією - не перша сутичка, що з’яви не знати звідки. Україна опинилася в центрі уваги світової спільноти. Її голос можуть почути. Україна журналісти, науковці могли би більше нага дувати політикам, що був геноцид, і він мож повторитися. Це успішно робить Тімоті Сне дер (американський історик. - "Країна”). Вії порушує на міжнародному рівні теми злочи Сталіна і Голодомору в Україні. Могло би бу більше таких ”снайдерів”. На Заході є чимал українських науковців, які чудовою англій ською здатні писати й говорити про трагедії го народу. В Америці й Канаді - їх понад сої Але постійно про Україну пишуть десь п’яте Важливе не так офіційне визнання Голодом геноцидом, як вплив на популярну культур Еліти розуміють складність питання, але вс на самому вершку суспільної піраміди. Тре( впливати на низовий рівень. Як найефективніше можна достукатися?

- Потрібно писати книжки простою мовок про складні речі. Знімати якісні фільми про Голодомор. Але так, аби це зрозумів пересіч ний глядач. Чому в Україні цього не роблят Людям потрібні зрозумілі пояснення. Тоді усвідомлення проблеми прийде саме по соб Це впливатиме на менталітет українців. От чому Василь Ш кляр не напише другого "Чорного Ворона” - роману про Голодоморі Кожен має щось робити, тоді буде результат В Україні як змінилося сприйняття теми Голо, мору?

- Тепер вона - складова української іден тичності. Перестала бути спірною. В першій

Кертви голоду

селі на Х арківщ ині, 1933 рік. Ф ото австрійського інженера А лександра Віннербергера

юловині XX століття країна пережила кілька гравматичних подій: війни, революція, Голоюмор, великий терор, сталінізм. За 40 років, ї і д Першої світової війни до смерті Сталіна, «природно померли 16 мільйонів українців, їкби цього не було, Україна мала б сьогодні Г5 мільйонів населення. Жоден народ у світі іє пережив такого, принаймні у XX столітті. Майже три покоління українців виросли в умозах шаленого терору і постійної смерті. З огляіу на такі обставини, психіка виробляє захисні механізми. Заперечується сам факт травми. "Іюди не хочуть говорити про пережите. Чк подолати відчуття жертви після таких ката строф?

- Єдиний спосіб - говорити, дискутувати, порушувати спірні питання. Осмислювати історію і приходити до рівноваги. Тоді відчуття «ертви поступово відійде. Це ще й ідейний виклик - маємо відбити російську пропаганду. Найосновніше: українці повинні усвідомити, що пережили жахливий терор і що це ніколи не має повторитися. Українські правозахисні організації зо бов’язані апелювати до світової спільноти. Переконувати, що такі травматичні сторінки історії, як Голодомор, впливають на сучасні події на Донбасі.

З 941000

українці нічого не роблять, то чому це мають робити американці? Друге - Україна мала б вимагати відшко дування від Росії. Треба виразно сказати, що Голодомор був акцією Радянського Союзу. Росія - його спадкоємиця. Тож зобов’язана відшкодувати. Москва ніяк не реагуватиме. Але це питання принципове. Важливо, щоб Україна офіційно заявила, що має претензії до сучасної влади Російської Федерації. На це звернула б увагу вся світова преса. На деякий час це стало б інформаційною бомбою. Три в одному: протидія російській пропаганді, акт справед ливості і заява про українську ідентичність. Так діє Ізраїль супроти Німеччини. Навіть афроа мериканці дорікають нині владі США за раб ство в минулому.

ЛЮДЕЙ ЗАГИНУЛИ В УКРАЇНІ ВНАСЛІДОК

ГОЛОДОМОРУ 1 9 3 2 -1 93 3 РОКІВ. ТАКУ ЦИФРУ НАЗВАНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ ПРОТИ ВИНУВАТЦІВ ГЕНОЦИДУ, ЯКУ В 2 0 0 9 -2 0 1 0 РОКАХ ПРОВОДИЛО ГОЛОВНЕ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ. ВТРАТИ УКРАЇНЦІВ У ЧАСТИНІ НЕНАРОДЖЕНИХ, ЗАДАНИМИ СЛІДСТВАСБУ, СТАНОВЛЯТЬ 6 122 000 ОСІБ. ЗА РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗАГИНУЛИ БЛИЗЬКО 8 МЛН УКРАЇНЦІВ.

Ми потребуємо не так співчуття, як справедли вості. Яка вона мала би бути?

- Потрібен своєрідний народний трибунал. Засудити винних, осмислити роль кожного в трагедії Голодомору. Тоді можна дійти яко гось компромісу. Це може бути символічний трибунал на рівні інтелектуалів, моральних авторитетів. Як-от Мирослав Попович. Із цього треба починати. Опісля легше буде перекона ти відповідні суди й інстанції на Заході. Якщо 2 0

У теперішньої української влади є потенціал до такого ідеологічного протистояння?

- Заявили про демократичний прозахідний вектор, тому мали б діяти відповідно. Є потріб ний контекст - війна з Росією, прихильність Заходу, який хоча б слухає і "глибоко стур бований”. Нині київський уряд має провести ключові реформи. Спершу - зміцнення країни на всіх фронтах. Потім - ідейний контрнаступ на Росію. текст: Романія ГОРБАЧ

Л И С Т О П А Д А

2014

N. 4 5 ( 2 4 8 )

КРАЇНА

Давали їсти через день: раз - собаці, раз - мені - з н а ш о ї ха т и в с е з е р н о в и г р е б л а б р и г а д а а к т и в іс т ів . М а т е р і не було, а віт чим присів тихо на лаву й не пискнув. Д ядьки мовчки вигортали з горня т ок крупи, горох. Зсипали все в один м іш ок - і пішли. Сестрі М арусі був рік. Коли померла, поклали ї ї на подушку, я к ляльку. Н а крили хуст инкою - і все. Брат ові М іш і було 3 роки, він не говорив і не х о див. Не мав сил. Ноги худі, я к пат ики, коліна великі. Ж ивіт надувся. Сидів на печі, колупав глину. Всенького припічка згриз і вмер. Сестра К ат я - 8 років мала - пішла в ліс знайт и якоїсь їж і. Заблудилася і т ам спала в ли сті. Простудилась. Її знайш ов дядько за 16 кіломет рів від наш ого села. Збирав т ам дрова і взяв до себе. Випитав, чия дит ина, і привіз додому. їй не стало кращ е, померла.

Сиджу під столом. Слиню палець і всі крихти збираю з долівки За кілька місяців не стало м ат ері від голоду - в лікарні. То була Паска. Вітчим покинув мене, прист ав до якоїсь ж ін к и . Та за т иж д ень вернувся. Підробляв чобот арем, пас ч у ж і свині. Якось увечері прит ягнув дохле по рося. М ен е вигнав із хат и. Обрізав сало, наївся. Заліз на піч. Коли зайш ла, то попросив води. Ледь говорив. Так злякалася, що вт екла. Поки ходила поза хат ам и, т іт ка Ю гина принесла йому щось поїст и за полат ані капці, але він у ж е вмер.

У 10 років лиш илася сама. Хресна наказувала не їсти дохлят ини й к го ж о м у, бо зразу вмру. Ходила по їж у до хресних бат ьків Л укіяна і Ст епаниди Плахот ників Вони т римали пасіку, т о давали к р у ж е ч к у меду. Потім попросилас. до дядини. Ж и л а в н е ї під т апчаном. Заст еляла долівку соломою і а Посідають діт и дядини їсти напряж еного рапсу, а я с и д ж у під сто* Слиню палець і всі крихт и збираю з долівки. Зимою сільська рада призначила м ені опікуна - Фанаса Слободяника Тодував м ене з собачої миски. Він у колгоспі робив на конях, здоровиі Сам добрий, а його баба -л и х а . Корову тримали, мали картоплю , б> Коли вечеряли, я сиділа під хат ою й чекала, доки баба вийде за соба1мискою. Д авали їсти через день: раз - собаці, раз - мені. Восени 1933-го в моїй х а т і зробили прию т . Назносили 17 дітей-сир. ходили в школу. Якась ж ін к а варила нам ж и т н і галуш ки. У ш колі даі чай і по пряничку. З і мною ділилися єврейські дівчат ка хлібом із м а а чи варенням. Вчит елька м ене ж а л іл а - давала хліб, одеж у, черевикі Бо я в мороз ходила боса. Д о цього часу хл іб для мене - найліпш а їж а . Збираю в долоню крихт по столі й з ’їдаю. Хтось принесе плетінку, т о я ї ї обціловую. текст: Олександр ГАНДЗІЙ, Тетяна САРАХАН, фото: Тетяна СА

■ V

• і

И'ІШ ьт ццф її: т Т А їт іт ІІи р ц Л , і і і Ш .и ґ і п / к Л п і Ь і т , Им'Чиїї', п і к к її-1 *’ ііімі.і; '/ Д п ііін ', ц ій

«|і

іііііі Иі',

> н п - ,ч ^ д к і ім ;

и іі|Міииг»‘чІН’іі ,.,

!(іі!(И Мі|> І ‘ «і|)||к,

Ганна ЧОРНОЛУЦЬКА

їді. і, ,і,і

іч і’|ііі( ї ) іім к іч

' 91 рік Народилася в селі Голики входить у межі райцентру Іллінці на Вінниччині. Єдина з сімох членів сім’ї вижила під час Голодомору. Мала тоді 10 ро ків. Жила в дитячому притулку. Закінчила вісім класів. Під час війни вивезли на примусові роботи до Німеччини. По по верненні працювала в колгоспі. Потім вісім років завідувала клубом. Вивчилася на культпра цівника. 1954-го вийшла заміж. Чоловік був трактористом, помер 2007 року. До пенсії допрацьовувала виконавцем сільської ради. Мас двох синів і двох доньок

Т Е МА:

Г ОЛОДОМОР

СОЛОМ’ЯНИК, З ЯКОГО В ГОЛОД ВИТРУШУВАЛИ ЗЕРНИНИ - У 1932-1933-х у нашому селі ніхто не вмер З голоду, - розповідає Д5-річна Людмила Добам, директор

в кожній родин'гіз сухоїжитньоїсоломи. Спочатку вив'язували коси - від 2 до 7 метрів. їх викидали на горище й там уж есплітали. Бо винести готовий кошик було неможливо - не проліз би. Адже вхід на горище був вузький, не більше метра, - щоб холод'не заходив до хати, " і .~. -;■» I,

школи в Чемерполі Гайворонського району Кіровоградської області. - Коли у краєзнавчій світлиці при школі впорядкоБувала куток до роковин пам'яті жертв Голодомору, зацікавилась, як наші люди пережили ті часи. 2010-го гуртом зучням и й батьками взялися шукати по селу рідкісні ^ _ експонати,

Восени 1932-го активісти ходили по обійстях і висипали із солом’яників уее зерно. Як не стало їжі,

У старенькій хатині 89-річної Ольги Кобильчак на кутку Кучугури знайшли солом’яник - плетений із соломи кошик з півтора метра в діаметрі. У нього

казала баба Олька, вони, діти, лазили по горищу й пальчиками вибирали з-поміж перепліту солом'яників кожну зернинку, 3 одного витрясали з піввідра. Тоді багато хто й вижив завдяки цим солом’яним кошикам для збіжжя,

влізало три

М ІШ К И ,П Ш Є Н И Ц І:В .60Ж И Т % :Т Ж І«О Л О ІД ;Я Н И К И ПЛЄЛИ

текст і <|к)то:'Тетяна САРАХА#

6 0 левам і т играм не вистачає м ’яса в Білогірському сафарі-парку в Криму. Щодня мають з’їдати понад 50 0 кг. Його завозили з материкової України. Після анек сії півострова постачання припинили. На Д онбасі загинув двоюрідний брат росій ського актора Дмит ра Дю жева - Володи мир. М ав позивний "Шаман”. Воював на боці терористів. Був командиром диверсійної групи "Російська національна єдність”. Дми тро Дюжев засуджує агресію РФ на Донбасі.

анекдоти Дивлячись на курс гривні, мож на сказати, що до України знову прийшло євро 20.12. Український політ ичний словник: кулявлобіювати - просуват и Я ценю ка в прем ’єри. - Уже понад т исячу разів т елеф онні т е рорист и "мінували” ст анц іїм ет ро і д ер ж а в н і уст анови. А Н ац б анк - ж одного. - Тому що ця т ерорист ична організація крут іш а за Д Н Р і ЛНР разом узят і.

ПОЛІТИЧНІ ТОРГИ НАВКОЛО ПОСАД ТРИВАЮТЬ.

у МАЙБУТНЬОМУ УРЯДІ

"КОЖЕН ПОРТФЕЛЬ МИМОВОЛІ СТАЄ СХОЖИМ НА СВОГО НОВОГО ГОСПОДАРЯ”, - РОЗМІРКОВУЄ ХУДОЖНИК ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ

Перед ДІДО ВОЮ смертю не встиг

Що робили в міліції і судах

ПО

ви ЛОДІЯ В ЗАКОНІ ҐУҐАВУ ДЖУМБЕРИ ЗАТРИМАЛИ З ЛИСТОПАДА в києві. Він - уродженець Абха-

ії, коронований 1986-го в Донецьку. Просидів в’язницях 23 роки. У кримінальному середовищі відомий к Джимшер, Джимі, Біно, - каже міністр внурішніх справ 50-річний Арсен Аваков. - Присав в Україну з Росії, через кордон у Донецькій власті. Тут контролював кілька бандитських руп. Вони обкрадали квартири й автомобілі.

ну Паньків. 16-річного Андрія Маківа й Наталію Литвинко, 17 років, покалічив. - То був наче жахливий сон, - згадує 55-річна Оксана Івахів із Грушева. - Я прокинулась від страшного грюкоту. Виглянула у вікно: паркан розвалений, у дворі перевернутий бус. На сусід ських городах - діти. Лежали, як шахи. Чоловікові загрожує 10 років в’язниці. ДВОЄ СВИНЕЙ ВКРАЛИ З ПРИМІСЬКОЇ ФЕРМИ Хм е л ь н и ц ь к и м 39-річний і 67-річний чоловіки вночі 11 листопада. Порізали ґрати, замок. Тварин завантажили у пікап "Москвич”. Вивезли їх до лісу й прив’язали до дерев. За го дину повернулися ще по двоє. Там їх і застали міліціонери. - Чоловіки зачинилися в машині. Довелося розбивати скло, щоб дістати, - розповідає керівник міліції Хмельницького району Юрій Зацерковний. - Заяв про викрадення свиней і великої рогатої худоби з довколишніх сіл за останніх півроку до нас надійшло бага то. Робили все можливе, але знайти злодіїв не могли. Викрадачам можуть дати шість років тюрми.

НЯ. Колись украв у нього 100 гривень із пенсії. Кілька ночей після похорону не міг очей зімкнути. На дев’ятини приснився дід. Усміхався: "Знаю, що переймаєшся. Та я тебе давно вже вибачив”.

за

6-РІЧНИЙ ШКОЛЯР ІЗ РАТНІВСЬКОГО РАЙОНУ а В о л и н і в б и в л і т н ю ж ін к у . Забрав у неї 6 тис. грн і купив ”Таврію”. Ударив її по голові. Далі - підпалив тіло, аже керівник обласної міліції Петро Шпига. Іідлітка арештували. Його можуть ув’язнити овічно. ”Таврію” відібрали.

♦-РІЧНОГО ІВАНА ЛЕСИКА З СЕЛА ГРУШІВ ДР0ОБИЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВЩИНИ АРЕШТУ ВАВ іс ц е в и й с у д . Уночі 10 листопада він збив ікроавтобусом Мегсесіез УіГо гурт підлітків, і поверталися з дискотеки. Задавив 15-річну мну Турчик, 18-річних Івана Павлюха й Ган

2 0

Сергій

На чемпіонаті району арбітр побив футболіста, який кричав на НЬОГО матом. Потім розвернувся до трибун. Показав собі і гравцю чер воні картки. Матч продовжив судити тренер господарів. Віктор, 28 років, Полтава

Посивіла У 25 років. Вранці проки нулась і злякалася. Покликала маму. Вона розплакалась. Сказала, що цього боялася найбільше. Моя бабуся посиві ла в такому ж віці. Вікторія, 39 років

Л И С Т О П А Д А

2014

№ 4 5 (2 4 8 )

КРАЇНА

З»

У К Р А Ї Н А

Єагеїа.иа Долар може подорожчати до 20 гривень Дарія СЄЧКОВА

« ” Ми тут брудні й під кулям и, а там д євочкі по д и ско те ка х ” , - ка ж уть укр а їн сь кі солдати у хвилини спокою м іж боями з терористам и на Д онбасі. Такий запис у соцм ереж і від во лонтерів, я кі допом агаю ть воїнам у зо н і АТО, "д єв о ч є к” обурив. ” Я к веселитися, коли таке в кр а їні р о биться! Нема ні сил, ні настрою . Ви їм там передайте, що ж ін ка м зараз не до танц ів. Хай не думаю ть, що ми р о зв а ж а є м о ся!” - дам и залиш или кіл ька десятків ком ентарів. Не знаю , я к із д и ско те ка м и , а в кафе дівчата ходять. За чаш кою кави п о говорити про своє, ж іно че : пол іти ку, війну, доп ом о гу переселенцям. - За ко го голосувала? А по маж оритарці? - о бгово рю єм о з подругою парлам ентські вибори в ка в ’ярні.

Ерік НАЙМАН, економіст

На Кличка почав впливати вік У ніч на 16 листопада Володимир Кличко нокаутував у п’ятому раунді болгарина Кубрата Пулєва. Чи не вперше наш боксер мав серйозну конкуренцію у "війні джебів” - коротких ударів ближньою до противника рукою. Володимир переміг завдяки значно потужнішим ударам.

>Д|

№4 5 ( 2 4 8 )

2 0

Путін достроково поїхав із саміту С20. Це означає, що відчув на собі моральний тиск висновки він і його оточення зроблять Із Ц] прогнозувати важко. Так само невідома ре; російського олігархату й суспільства. Почнеться або внутрішня мобілізація през дентського режиму і подальше закручуван гайок. Або все закінчиться державним пер ротом. Українська криза дуже нагадує карі кінця 1960-х. Після неї усунули Хрущова. І подібне може статися з Путіним, якщо росі побачать його поразки на міжнародній аре намагатиметься не допустити цього, демоь ватиме силу. І спрямовуватиме її насампері на Україну. Володимир ГОРБАЧ, гі

НІЖ 2013-ГО. НАЙЧАСТІШЕ КРАЛИ НА ДОНЕЧЧИНІ, ЛУГАНЩИНІЙ У КИЄВІ. МІЛІ ВІДШУКАЛА ПОНАД 2,7 ТИС. АВТО

1500 000

ГРИВЕНЬ ВИКРАЛИ В 40-РІЧНОГО ЧОЛОВІКА НА СТОЛИЧНІЇ;

ВУЛ. ЖИЛЯНСЬКІЙ, 28, ОПІВДНІ 13 ЛИСТОПАДА. ВІН ІШОВ ВМ МАШИНИ ДО БАНКУ, ГРОШІ НІС У СУМЦІ. ДВОЄ НЕВІДОМИХ У ЧОРНИХ МАСКАХ УДАРИЛИ ЙОГО ПО СПИНІ Й ГОЛОВІ. ВТЕКЛИ БІЛИМ РІАТ'ОМ

Краєм вуха чуємо позаду двох дівчат. - Та то таке перем и р’я. А га, віднес ла светрів у волонтерський центр для переселенців. Бачила відео з д он ецького аеропорту? - наші сусід ки та ко ж знаю ться на ж ін о ч и х розм овах. Після вечері вдома читаю стр ічку новин у РасеЬоок. Колиш ня світська левиця тепер щодня їздить у столич ний в ій ськов ий шпиталь. П ублікує істо р ії пацієнтів і збирає кош ти для п оранених бійців. Відома ж у р н а лістка зам овила нову партію апте чо к із рятівним препаратом Сеіох. Л іки миттєво зупиняю ть кровотечу й м ож уть урятувати ж иття воїнам на ф ронті. Популярна письм енниця виставила сукню на благодійний аукц іо н для потреб АТО. Небайдужі у кр а їн ки приготували солдатам суміш із л и м о н ів т а ім б и р у для пр оф іл актики застуди, наплели теплих ш карпеток. А моя знайом а ц іка ви ться, на я кі курси в ій сь ко в о ї під го товки й м ед ичної доп ом оги кращ е записатися. І ж од н ого слова - про д и ско те ку. Бо не танцю ється дам ам без кавалерів. КРАЇ НА

Путін може повторити долк Хрущова

МАШИН УКРАЛИ ЗА 10 МІСЯЦІВ ЦЬОГО РОКУ В УКРАЇНІ. ЦЕ МАЙЖЕ ВДВІЧІ БІ

Поговорити про своє, жіноче: політику, війну

Василь ТАНКЕВИЧ, а

Нацбанк не розуміє, що робить. Своїми за явами і діями лише породжує нові запитання. З панікою на ринку валюти не справляється. Не може порозумітися з експортерами. А на них треба тиснути. Щоб не притримували долари і євро, а продавали їх. Якщо регулятор не змінить своєї політики, курс гривні до дола ра сягне 20.

Дами без кавалерів

Вдало використав огріхи в захисті Пулєва. помітно було, що вік почав впливати на Кл ка. Йому скоро 39, і в цьому бою суперник швидший.

”Я не отримав російського громадянства. Але маю дозвіл на р ту в Росіїу своїй компанії. Вдячний Путіну, що можу жити і працювати туї Олександр ЯНУКОВИЧ, син колишнього президента Віктора Януковича

к р а їн а

газета п о - у к р а ін с ь к и

баїеіа.иа

З А С Н О В Н И К ІВ И Д А В Е Ц Ь Т О В ” В И Д А В Н И Ч И Й Д ІМ " Н О В А ІН Ф О Р М А Ц ІЯ "

г о л о в н и й р е д а к т о р В оло д и м и р Р убан

з а с т у п н и к и г о л о в н о г о р е д а к т о р а Ір ина Б у л а н е н к о , Бо гдан З а в іт ій , Роман З ап о р о ж ч ен ко , С ер гій М и кул ьськи й р е д а к т о р и в ід д іл ів : н о в и н и і с т о л и ц я Л ео н ід Є зер сь ки й п о л іт и к а О к са н а С м ола г р о ш і , с п е ц т е м и й р е г іо н а л ь н і н о в и н и М и р о сл а ва Бо н да р ен ко с п о| Ш а хр а й к у л ь т у р а О лена П а вло ва к о м е н т а р і Інна Івер ш ень т е м а О льга Ю ркова л ю д и Анна Б а л а к и р , Анна У с ік с в іт і п о д о р о ж і О лег С н ігур іс т о р ія і м Д ен и с М аидзю к д а г е їа . и а О лексан д р Ш умілін в ід п о в ід а л ь н и й с е к р е т а р О льга Столига д и з а й н В ол о д и м и р О н о пр ійч ук, О лексій П рийдан і н ф о г р а ф ік а Дм итр о С ка ж ен и н л іт е р а т у р н е р е д а г у в а н н і Гіорхун к о р е к т у р а Л ю дм ила Р у к асо ва д и р е к т о р із р о з в и т к у С ер гій М атяіл р е к л а м а Л іл ія Д є д к о в с ь к а р е а л із а ц ія Д ен и с К о в ал ьо в п р о с у в а н н я Е л ь д а р С а р а х м а н п е р е д п л а т а Тетяна М а ли к, Гіетя к е р і в н и к п р о е к т у д а г е їа . и а Н адія Гр и го р 'єва т е х н іч н е з а б е з п е ч е н н я А ндр ій Гай дук ф ін а н с и А лл а Ж е л із н я к г о с п о д а р с т в о К о стян тин В овк-М ел Ю р и д и ч н и й п а р т н е р к о н са лти н го ва ко м п ан ія ” Де Ф а к то - К о н са л ти н г Груп” Ж у р н а л " К р а ї н а ” - засн о в н и к і видавець ТО В "В идавнич ий ДІМ "Н ова ін ф о р м а ц ія” . Р е є с т р а ц ій н е с в ід о ц т в о КВ № 20675-10475ПР від 1 7 .0 4 .2 0 1 4 р ., в идане М іністер ство м ю сти ц іїУ кр а їн и . А д р е с а р е д а к ц ії м. К и їв , Кудрявський у з в із , 7, ф а кс (0 4 4 ) 4 9 6 33 6 3 , е л е к т р о н н а а д р е с а к @ §а ге 1 а .и а , с е к р е т а р (0 4 4 ) 4 96 86 51, р е к л а м а (0 44 ) 4 9 6 8 6 5 р е а л із а ц ія (0 44 ) 4 9 6 8 6 5 4. Д л я л и с т у в а н н я : У к р а їн а , 0 4 0 5 3 , м . К и їв-53 , а/с 67. В ід п о в ід а ль н ість за з м іс т реклам и несе р еклам о давець П ід п и с а н о д о д р у к у 17 ли сто пада 201 4 року, н а к л а д 21 8 0 0 . В ід д р у к о в а н о у д р у к а р н і "Ю нівест Принт” , 0 1 0 5 4 , м . К и їв , вул. Д м и тр івськ а , 4 4-Б, т е л . (0 44 ) 4 94 09 0 3 , \л/\лм.ипІУЄ5І-ргіпї.сот, зам о вленн я № 1 8 0 /0 6 8 5 7 А д р е с а р е д а к ц ії у В ін н и ц і вул. С калецько го , 7, е л е к т р о н н а а д р е с а у іп п іс а @ § р и .и а , р е д а к т о р В а л ен ти н а М ур а хо в сь к а , с е к р е т а р (0 43 2) 55 43 7 3 , р е к л а Б о й ч ук (0 43 2) 55 43 75 р е а л із а ц ія О лексан д р Б е р е зін (0 4 3 2 ) 55 43 75 А д р е с а р е д а к ц ії у Л ь в о в і вул. З е л е н а ,4 4 , е л е к т р о н н а а д р е с а К/іу@ §р и.иа, с е к р е т а р (0 32 ) 2 40 81 55, р е к л а м а О к са н а М иш опита (0 32 ) 2 40 81 5 0, р е ал і О лег Д уб о ве ц ь (0 32 ) 2 40 81 52 А д р е с а р е д а к ц ії у П о л та в і вул. Гоголя, 2 0 а , е л е к т р о н н а а д р е с а р о ІІа у а @ §р и .и а , р е д а к т о р Сер гій Д з е х , с е к р е т а р (0532) 60 ЗО 8 5 , р е к л а м а (0 53 2) 60 ЗО р е а л із а ц ія В 'я ч е с л а в А н д р ієн к о (0 53 2) 6 0 ЗО 91 А д р е с а р е д а к ц ії у Ч е р к а с а х вул. Шевченка, 270/2, е л е к тр о н н а ад р е с а сИегказу@§ри.иа, р е д а к т о р Ірина Патлатюк, с е к р е та р (0472) 32 28 49, р е к л а м а Юлія ільчс (0472) 32 28 43, р е а л іза ц ія Віктор Самойленко (0472) 32 28 42, ф а кс (0472) 45 65 05 рубрики "п ро п о зиція” , "п о д ія” , "к о м п а н ія” , "ту р б о та ", "п о р а ди ” і "к о н к у р с" п уб лікую ться на п р авах реклам и ф ото на о бкладин ц і: держ авний ар хів Х а р к ів с ьк о ї о бласті / \м\/у\л/.агс1ііуе5.§0у.иа

ЛИСТОПАДА

2014

<. І і Л 1 ~/

У-

«СОН.®

олландські експерти разом зі спостерігачами з ОБОЄ почали збирати великі уламки Воеіпд 777 'М а лайзійськи х авіаліній" у неділю. Збитий 17 липня л ітак розлетівся на територію трьох аселених п ун ктів у Д онецькій області. Почали збирати із села Грабове Ш ахтарського району

Субота, 15 листопада, 14.00

нули 122 людей. Дев’ятеро - через спиртне. Тому біля кількох пар поставили пляшки з-під горілки. Водії не могли зрозуміти, що робиться. Знімали на телефон, сигналили. Ми роздавали перехожим інформаційні буклети.

■Українці, хочу, аби ви знали: діаспора із Сургута підтримує вас. Я написала два патріотичні вірші, араз мене викличуть на сцену - зачитаю їх, - звертається до натовпу 51-річна Ольга Ілик на площі инок у райцентрі Стрий Львівської області. Тут проходить щорічний фестиваль ”Стрий-Органік-Фест”. 'хочі п’ють безкоштовні гарячі чай і каву. Місцеві фермери продають екологічно чисті продукти, ібрані кошти жертвують на потреби бійців АТО. Щойно завершився конкурс зі швидкісного поїданя вареників. Ольга Ілик перемогла. Першою з’їла десяток із картоплею. Давайте проведемо нагородження! - вигукує ведучий Юрій Комарницький. льга Ілик підіймається на сцену. Блідне, непритомніє. Її садовлять на стілець. Підбігає лікар - протуховує пульс. За 10 хвилин приїжджає "швидка”. Говорять: жінка померла. Кажуть, від серцевої недостатності. Мабуть, сильно перехвилювалася, - розкаже телефоном Ірій Комарницький. - Хотіла брати участь у всіх можливих конкурсах. Був один, де хлопці з дівчаім и тягнули віз. Визвалася й вона. Оголосили про вареники - знову йде. пьга Ілик жила в російському місті Сургут Тюменської області. Місяць гостювала в родичів у Стрию, ерез тиждень планувала повертатися додому. Причиною смерті стало перерозтягнення шлунка, - скажуть у міській лікарні, іл іція відкриє кримінальне провадження через "умисне вбивство”.

І в цей час: ПОЗИЧЕНИХ ПАР ВЗУТТЯ ПОВЕРТАЄ НА РИ МІ 25-РІЧНИЙ ВАДИМ КОБЗАР ІЗ ВІННИЦЬКОЇ р ж а в т о ін с п е к ц Г Ї . З год. з громадськими ан

кетам и проводив акцію в День пам’яті жертв рожніх аварій. Вздовж роздільної смуги вух Пирогова напроти станції переливання ові розставили 122 черевики.

- ВИРОСТИЛА ЗЛОДІЯ НА СВОЮ ГОЛОВУ. Нічого,

хай посидить у заперті й подумає над поведін кою. Як покається щиро, то, може, і перегляне мо наші подальші дії, - каже полтавка 45-річна Любов Середа. З чоловіком Ігорем замикають у кімнаті сина Олексія, 24 роки. Напередодні він вкрав бать ківські обручки. Хотів здати в ломбард. Не мав чим платити 4 тис. грн кредиту за ноутбук. - Зранку пилюку протирала. Мене прямо потягнуло до цих обручок. Глянула в ящик, а їх немає! Ми рідко вдягаємо, бо перетискають пальці. Ото синок і вирішив скористатися, продовжує Любов Середа. - Зразу зрозуміла, що він. Із гостей останнім часом тільки мама моя була. Моментально набрала на мобіль ний: "Неси, скотина, назад, що взяв!” Він знає, як так кричу - виправдовуватися немає сенсу. Прийшов за півгодини. Нам же тоді говорив, що гроші на ноутбук заробив на шабашках, будівництві. Два місяці тому його взяв. З поне ділка поженемо шукати роботу. Кредит хай сам виплачує.

- Ідею подав колега. Переважно на місці ДТП залишається взуття загиблих, - розпо відає Вадим. - Я приніс із дому літні туфлі, капці. Ще помогли волонтери. Разом пішли по секонд-хендах. Там не схотіли безплатно позичати взуття на півдня. Рушили на ринок. Зібрали більш як десяток пар. Акцією хотіли нагадати перехожим і водіям, що з початку року на дорогах області заги 20

Л И С Т О П А Д А

2014

* 4 5 (2 4 ! )

КРАЇНА

ДАТИ

Сара Бернар сім років грала на сцеї без ноги "ВОСТАННЄ МЕНІ ДОВЕЛОСЯ БАЧИТИ САРУ БЕРНАР р о л і г о ф о л ії , - писав французький письменник Жан Кокто у книжці ”Портрети-спогади”. Акторку викотили на сцену у візку негри. Дій шовши до рядка: "Аби заповнити років утрату непоправну”, вона здійняла і притиснула до гру дей руки в перснях і вклонилася, відносячи цей вірш до себе і вибачаючись перед публікою за те, що все ще з’являється перед нею. Зал схопився, загуркотів”. Актриса востаннє з’явилась на сцені 30 листопада 1922-го. Її винесли на ношах, вона грала Аталію з однойменної п’єси Расіна. Сарі Бернар було 78 років. До смерті залиш а лося чотири місяці. Вона часто бралася за чоловічі ролі. Наприклад, першою серед жінок зіграла Гамлета. А 56-річною виконала роль сина Наполеона, якому за текстом було 20. Тогочасні театральні актриси боялися зніматися в кіно. Бернар знялася в семи стрічках. Від неї пішла манера французьких кіношниць сильно фарбувати вуха, щоб відтінити блідість обличчя. Гримувала й кінчики пальців. Народила сина від нідерландського принца Анрі. У неї був закоханий психіатр Зиґмунд Фройд, королі й імператори. Автор багатьох п’єс, у яких вона грала, Віктор Гюґо писав: "Мадам! Ви були чарівні у своїй величі. Ви схвилювали мене, старого бійця, до такої міри, що в одному місці, коли розчулені й зачаровані глядачі Вам аплодували, я заплакав. Дякую Вам за ці сльози, які вилилися з моїх грудей, і схиляюся перед Вами”. 66-річною Сара Бернар познайомила ся з майже вдвічі молодшим американським актором Лу Теллеґеном. їх роман тривав чотири роки. Пізніше Теллеґен назвав цей час найкра щим у своєму житті. Сара Бернар малювала, ліпила, писала книж ки. У її спальні валялися скелети, у вітальні з-поміж розкиданих подушок тинялися пума, лев і крокодил. Снідала ш ампанським із гуся чим паштетом. Ролі розучувала в труні, яку підлітком випросила у матері: лікарі вважали, що хвора на сухоти дівчина довго не проживе. Боялася висоти, але піднялася на повітряній кулі на 2300 м. 1905 року під час гастролей у Ріо-де-Жанейро ушкодила коліно. За 10 років біль став такий гострий, що заявила лікарям: - Або ампутуйте ногу, або я прострелю її. Сім років грала на сцені без ноги. Розпоряди лася, щоб її поховали у тій самій труні. Сама вибрала молодих і вродливих акторів, які мали її нести.

3 4

КРАЇ НА

N, 4 5 ( 2 4 8 )

2 0

ЛИСТОПАДА

201

Сара Бернар перш ою серед ж ін о к зіграла Гамлета в однойменній виставі Вільяма Шекспіра. Фото 1899 року

ДАТИ

?4 листопада 1874-го шериканець 61-річний ркозеф Глідден (на фото) т римав патент на колючий )ріт. На створення його іадихнули жінчині шпильки )ля волосся. Уряд США тоді \ктивно заохочував розвиток :к отарства на незаселених еилях. Дерева для будівниц тва огорож не вистачало. І колючий дріт Ґліддена був дешевий і ефективний. Його ючали виробляти тисячами

| | 1 | !

тонн. Винахідник став мільйонером, прожив до 93 років. Через "колючку” відпала потреба в ковбоях - традиційнихпогоничаххудоби.

2 6 листопада 1 8 9 0 р о ку у гру зинському місті Боржомі від крився перший завод із розливу мінеральної води. її наливали вручну в пляшки, виготовлені з темно-зеленого скла. У ра дянські роки щодня продавали по півмільйона пляшок "Бор

ж ом і”. Ця вода була перше, що попросив космонавт Юрій Гагарін, приземлившись після польоту в космос. "Боржомі” стоїть на столах у героїв фантастичного фільмуАндрія Тарковськово "Соляріс". ЗО листопада 1979-го вий шов альбом ТЬе Ш а іі- "Сті на” - британського рок-гуртуРіпкПоусІ. Ідея збірки виникла у басиста Роджера Волтерса після світового

турне. На одному з концертів він плюнув у обличчя якомусь фанатові. Після того музи канта довго гризло сумління. Усі пісні написані від імені рок-зірки Пінка. Він оповідає про свої внутрішні переж и вання: втрату батька, по хмурі шкільні роки, невірність дружини. Кожна емоція стає ще одним "каменем" у стіні, яка відокремлює героя від решти світу. Продали понад 11,5 млн копій платівки.

6 листопада 1863 року президент США Авраам Лінкольн оголосив останній четвер листопада Днем подяки. Зараз це свято відзначають четвертий четвер останнього місяця осені. я традиція виникла 1621 року. Тоді половина переселенців з Англії загинули від холоду і голоду впродовж першої зими. Врожай отримали ісля того, як своїм досвідом із прибулими поділилися індіанці. їхня спільна трапеза і стала першим днем подяки Богові. Мисливці оздобули так багато індичок, що їх вистачило на тиждень застілля. Його зображено на картині Дженні Бравнскомб 1914 року, щичку обов’язково подають на стіл уДень подяки. А та к о ж - солодку картоплю ямс, журавлиний соус, гарбузовий пиріг і гарячий блучний сидр, приправлений спеціями

Єрусалим - це пуп землі, надзвичайно плодоносний рай, другий рай. Його прославив Визволитель роду людського

О ж С * % ІП I IП I П I І я ▼ ц і

юім приходом, прикрасив своїми діяннями, освятив стражданням, юкутував смертю, увічнив похованням. І цей-от царствений град, озташований посередині землі, нині перебуває в полоні у своїх ворогів знищується народами, які не відають Бога. Він прагне до звільнення кадає визволення, він не припиняє молитися про те, щоб ви прийшли аиу на порятунок. Підмоги цієї він вимагає особливо від вас, бо перед шіими сущими народами ви удостоєні Богом чудовою силою зброї”, -

ЛРИЕЛ" 3 н о стільки разів

ПОКАЗАЛИ НА СЦЕНІ П’ ЄСУ АНГЛІЙСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ АГАТИ КРІСТІ (1 8 9 0 -1 9 7 6 ) "М И ШОЛОВКА” . ПРЕМ’ЄРА ВІДБУЛАСЯ В ЛОНДОН СЬКОМУ ТЕАТРІ АМВА55АООК 25 ЛИСТОПАДА 1952 РОКУ. НАПРИКІНЦІ КОЖНОГО СПЕКТАК ЛЮ ГЛЯДАЧІВ ПРОСЯТЬ НЕ РОЗПОВІДАТИ НІКОМУ РОЗВ’ЯЗКУ СЮЖЕТУ

іе і • Пата О м с ь к и й Урбан II під час Собору у ф ранцузьком у м істі Клермон 28 листопада 1095 року. Його виступ ІЧР™ д ухів н и ки , дворяни та лицарі зустріли вигукам и "Т акхоче Б ог!” У літку наступного ро ку розпочався перший Ж~г<иі ~ - з метою звільнити Єрусалим від мусульман

підготувала: Н аталія ПАВЛЕНКО

2 0

Л И С Т О П А Д А

2014

№ 4 5 ( 2 4 1 1

КРАЇНА

Юрій БІРКЖОВ 40 років, підприємець, волонтер Народився в Миколаєві. Закінчив Дніпропетровський медичний інститут. Потім перебрався до Києва. Багато років працював у реанімації. Був директором із розвитку в туристичній компанії. Має ІТ-бізнес у США й агроп р о е кт -н а Миколаївщині. Був волонтером-медиком під час Май дану. У березні створив групу волон терів "Крила Фенікса", що забезпечує ліками українську армію в зоні АТО. - Спочатку дуже соромився давати інтерв'ю, - каже. - Піт тік рікою просто. Але зрозумів, що через інтерв'ю про нас розходиться інформація й таким чином більше людей захочуть допомогти. 13 серпня 2014 року президент Петро Порошенко призначив Юрія Бірюкова своїм радником. 5 жовтня став помічни ком міністра оборони з питань речового забезпечення Збройних сил України. Одружений. Має двох дітей

’ Ю

Телетей займався чим завгодно, окрім своєї прямої роботи” ПЕРШ Е, ЩО ТРЕБА ЗРО БИТИ В АРМ ІЇ, - ПОВІДБИРАТИ В СОЛДАТІВ М О Б ІЛ Ь Н І Т Е Л Е Ф О Н И , С М А Р ТФ О Н И І П Л А Н Ш Е Т И , В В А Ж А Є ВО ЛО НТЕР, П О М ІЧ Н И К М ІН ІС ТР А О Б О Р О Н И І Р А Д Н И К П Р Е З И Д Е Н Т А Ю Р ІЙ Б ІР Ю К О В

Як волонтер на потреби антитерористичної операції ви зібрали понад 50 мільйонів гривень. Зараз люди жертвують менше?

- В рази. Комусь набридло, а в когось закін чилися запаси, ресурси. Зрештою, у нас - пе ремир’я. Гинуть не сотні й десятки за день, а одиниці. Хоч це теж жахливо. У новинах менше негативу, нема теми мобілізації. Відповідно, ”моего мужа отправляют на пе редовую гольїм-босьім” - теж нема. Градус у суспільстві почав спадати. Але з еконо мікою біда, і взагалі в країні - біда. Долар росте, там погано, і тут - не краще. У людей фізично гроші закінчуються. Вже на себе не дуже вистачає, а не те, щоб комусь допо могти. Тому я й завів у Міністерство оборони 12 волонтерів. Вони не крадуть, не думають про відкати. Довели це своєю роботою. Що зі 150 мільйонами гривень, які пожер твували арм ії через мобільні телефони?

- Чомусь усі виріш или, що вони надхо дять на рахунки М іноборони. Ні, ці гроші поступаю ть на казначейські рахунки, і їх контролю є М іністерство фінансів. М ін оборони не має прямого доступу до цих коштів. Воно просить грош і в Кабінету Міністрів, бо треба купити це, це і це. Зараз виконую ться підписані контрак ти. Щ отиж ня моніторяться гроші, які ще в нас залиш илися. З оплатам и маємо встигнути до кінця року, бо тоді доведеть ся невикористані кошти повернути. Це бю джетний кодекс, по-інш ому не можна. Скільки Україна витратила на війну - ста-ом на зараз?

- Десь. 12 м ільярдів гривень. Воюю чі країни витрачаю ть у десятки, сотні

разів більше. Але для наш ої економіки такі суми - непідйомні. В останні роки М іністерству оборони на всю форму, екі піровку, взуття, м ило, постільну білизну виділяли 60 м ільйонів гривень. Ц ього року речовий департам ент отрим ав при близно 700 мільйонів. Екіпіровка одного бійця, недорога й не найкращ ої якості, обходиться десь у 5,5 тисячі гривень. У нас 200 тисяч бійців. Виходить - п о трібно м ільярд сто мільйонів гривень. І це лиш е на форму. Не кажу про намети, пічки, інше. Нам же надали на все 700 м ільйонів. Тому арм ія роздягнута.

які прийшли в Міноборони. На смішні зар плати: ставка - 1300 гривень. За рахунок благодійних коштів доплачуватимемо цим людям, щоб комфортно себе почували. Недавно Укроборонпром звинуватили в продажі 27 тисяч автоматів приватним фірмам підчас війни.

- А в чому проблема? У нас автоматів кілька мільйонів. Засипатися ними можна. Боєприпасами - теж. Лежать і іржавіють. Стрілецької зброї вистачить на кілька десятиліть війни. Навіщо стільки? Солдати нарікають, що їм за свій рахунок доводиться модернізувати автомати.

- М одернізувати - так. Я теж за свої гроші це робив. Поставив модний ізра їльський приклад. Але, вибачте, це вже тюнінг. В автоматі Калаш никова ремонту вати нічого, бо він не ламається. Але в цій війні майже не було прямого вогневого контакту. Тип бойових зіткнень - арти лерія і важка броньова техніка. От цього якраз у нас майже нема.

ЕКІПІРОВКА ОДНОГО БІЙЦЯ, НЕДОРОГА Й НЕ НАЙКРАЩОЇ ЯКОСТІ, ОБХОДИТЬСЯ ДЕСЬ У П ’ЯТЬ З ПОЛОВИНОЮ т и с я ч ГРИВЕНЬ Як це виправити?

- Треба працювати. Бюджет формується за рахунок податкових відрахувань, зокре ма, із зарплат. Скільки відсотків населення отримують заробітну плату в конвертах? Потрібно запустити економіку, залуча ти зовнішні позики, просити допомоги у великого бізнесу. Це те, чим доводиться займатися постійно. Ми весь час шукаємо гроші. Інша річ: треба навчитися пра вильно й ефективно витрачати ті, які нам надходять. Не допускати їх розкрадання. Це основна мета команди з 12 волонтерів,

Ви були невдоволені колишнім міністром оборони Валерієм Гелетеєм. Суспільство пов’язує з ним трагедію під Іловайськом.

- До Іловайська Гелетей не має ніякого стосунку. М іноборони - це постачаль ний орган, а війну веде Генеральний штаб. У мене до Гелетея були претензії, що не займ ався постачанням армії. Зате для чогось їздив у зону АТО. М іністрові оборони там робити нічого. Він повинен керувати забезпеченням Збройних сил із Києва. А Гелетей більш ість свого часу провів в АТО.

КРАЇНА

№ 4 5 1 2 4 ! )

Л И С Т О П А Д А

2014

> 37

> Хотів заробити бали перед президентом, що начебто швидко звільняв окуповані міста?

- От це мені в ньому й не подобалося. Гелетей займався чим завгодно, окрім своєї прямої роботи. Полторак (Степан Полторак - теперішній міністр оборони. "Країна”) може організувати весь процес. Наприклад, привів нас, волонтерів, працю вати в Міноборони. Перше, що треба зробити в армії - повідби рати в солдатів мобільні телефони, смартфони й планшети. Не можна спілкуватися з рідними щодня й розповідати, де перебува єш. 90 відсотків потрапляння наших колон у засади - не через зради, а тому що бійці тринділи по мобільному. І гинули люди. Суспільство взагалі не повинне обговорюва ти в такому обсязі все, що відбувається в ар мії. Звісно, громадський контроль потрібен. Але от боєць сидить зі смартфоном і читає РасеЬоок, де суцільні істерики: нас зрадили, нас зливають. Хтось задумується про мо ральний стан бійця? Думаю, відповідальність за трагедію в Іловайську лежить і на всіх тих, хто про це писав у соцмережах. Семен Семенченко (командир батальйону "Донбас”. "Країна”) у приватній бесіді визнав це. 72-а і 79-а бригади в липні перебували в оточенні в секторі ”Д”. Це - Мар’їнка, Дмитрівка, Савур-Могила. їх було значно більше, ніж в Іловайську - 4,5 тисячі бійців. Але ніхто не галасував на цю тему, і хлопці змогли прорвати кільце й вийти. Втратили п’ятьох людей. А під Іловайськом противник вирішив: це для нього - сафарі і справа честі угробити групування, про яке трубить вся Україна. Так само і з розбитим 32-м блокпо стом (наприкінці жовтня біля села Сміле на Луганщині. - "Країна”).

’ Ю

Можливо, це відбувається тому, що армія не демонструє очевидних успіхів?

- Але контрольована бойовиками терито рія зменшилася втричі, порівняно з травнем. І Росії, щоби втримати ситуацію, довело ся вводити сюди свої війська. Вони поки що сильніші за українські. Але Донецький аеропорт досі наш.

В УСЬОМУ ВИНЕН МІНІСТР ОБОРОНИ. І ЗАОДНО ПОРОШЕНКО. БО ВІН ВИНЕН ЗАВЖДИ Росіяни за два дні захопили частину україн ської територіїу серпні.

- Своїми обговореннями ми деморалізуємо нашу армію. Масова істерика створила їй такий негативний імідж, що добровольці зараз не хочуть іти служити. Із 200 тисяч військовослужбовців боєздатних десь 40 тисяч. В АТО стільки й воює. Позавчора Жора Тука з Ромою Синіциним - двоє відомих волонтерів - пуб лікують фотографії натільної білизни 128-ї гірсько-піхотної бригади, криють матами Міноборони, бо ”вони, сволочі, поставили ось цю штуку під виглядом термобілизни”. Піднімаю документи. 128-й гірсько-піхот ній бригаді Міністерство оборони за останні шість місяців жодної білизни не постачало. Але взяли й розкрутили цю історію. Інший волонтер почав кричати, що в 95-й бригаді в Житомирі солдатів нагодували чи то вареною кількою, чи то чимсь іншим. Але Міністерство оборони до харчування солдатів ніякого стосунку не має. Завдя ки ідіотській реформі Анатолія Гриценка (міністр оборони у 2005-2007 роках. - "Кра їна”) це віддали комерційним підприєм ствам. І гівняною їжею солдатів нагодувало якесь ТОВ. Але в усьому винен міністр оборони. І заодно ще Порошенко. Бо він винен завжди. Люди розчаровуються в його політиці. Немає реформ, провальні кадрові рішення.

Коли суспільство у соціальних мережах починає масову дискусію, треба розуміти: нічого доброго не буде. Як і від перекриття доріг чи пікетів під Адміністрацією прези дента. У нас були і є проблеми з Генштабом і недосвідченістю командирів. У нас взагалі багато проблем. Але не треба всім публічно вчити армію, як правильно воювати. Не зна ючи ні про її резерви, ні про артилерію, танки, моральний стан.

- Міністерство оборони проводить реформи крутіше за будь-які інші. Напри клад, тут 12 волонтерів зайняли ключові посади. Днями підписали меморандум із РгісешаІегЬошеСоореге (одна з провідних аудиторських компаній світу. У Міноборони здійснюватиме аудит і діагностику діяльно сті понад сотні підприємств. - "Країна”). Щодо кадрів. А в нас що - є магазин, де стоять на полицях міністри оборони з ха рактеристиками ”оце хороший - по п’ять,

N. 4 5 ( 2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

2014

Скільки ще триватиме війна?

- Це не від нас залежить. Ми захищаємо свою територію. Росія - ворожа держава. Усе це напруження триватиме, доки там не зміниться режим. Зараз українська арм здатна захистити рубежі, де стоїть. Найгарячіше в Дебальцевому, Щасті й Доне цькому аеропорту. Буваю там щотижня. Наші втрати там у десятки разів менші, ні: у противника. Що вас досі шокує в зоні АТО?

90 ВІДСОТКІВ ПОТРАПЛЯННЯ НАШИХ КОЛОН У ЗАСАДИНЕ ЧЕРЕЗ ЗРАДИ, А ТОМУ ЩО БІЙЦІ ТРИНДІЛИ ПО МОБІЛЬНОМУ

КРАЇНА

а це трохи гірший - по три”? Країна вижш завдяки президенту. Якби не підписали М ських угод, росіяни вже були б у Києві.

- Уже нічого. Мене шокує Київ та інші тилові міста. Добре, що тут мирне життя, й люди війни не відчувають. Я не прибічн депресії і паніки. Але й забувати про те, що там війна і гинуть хлопці, - не можна. І треба допомагати фронту.

РОСІЯНИ ВЖЕ БУЛИ Б У КИЄВІ, ЯКБИ НЕ ПІДПИСАЛИ МІНСЬКИХ УГОД Там зараз усі бійці у бронежилетах?

- Ми поставили ЗО тисяч броників, а штаї АТО передає, що 5 тисяч вважаються втраченими. Питаю прямо: "Куди ділися бронежилети?” Відповідають: "Згоріли під обстрілом”. - "Брешете, - кажу. - Під обстрілом броник носиться на собі. Говори це як людина, яка там прожила п’ять місян з останніх семи. Бронежилет - це остан нє, що знімаєш. Навіть до туалету в ньому йдеш”. П’ять тисяч бронежилетів - це п’яті тисяч трупів. На щастя, стільки в нас нема* Але це значить, що бійці, виходячи на рота цію, не здають майно, як мають це робити, а везуть із собою додому. Потім повертают ся, але вже без броників. Просять нові. Зброю теж вивозять?

- Її було багато на руках і до Майдану. В К єві, наприклад, 400 тисяч легально зареє строваних одиниць нарізної зброї. У столи чотири мільйони жителів. 20 відсотків із них - чоловіки боєздатного віку. Мене дивує, коли кричать, що треба легалізував зброю. А хіба це заборонено? Я оформив дозвіл на нарізну зброю, пішов у магазин і купив. Увесь цей процес зайняв три тижн І це може зробити будь-який громадянин України віком від 21 року. текст: Галина ОСТАПОВЕЦЬ, фото: Тарас ПОДОЛ:

П авло ВОЛЬВАЧ, письменник

У Груші в вуличних боях під Іловайськом снайперською кулею прош иті легені, розтрощ ене передпліччя. Він воював розвідником у батальйоні "Донбас”, і це головніш е за будьяк і ром ани, вірші, і взагалі слова. Втім, зараз про інше. Звідки це все в ньому і в таких, як він? Навіщо їм це? Тут мож на багато про що розводитися, але це - марна річ. Як попередж ав хтось із мудрих філософів-фріців, фактів немає - єсть тільки їхня інтерпретація. З дренаж а в лівій руці Груші стікає сукровиця. Другу руку він запускає під ковдру, м очиться в пляшку, бо ще не може і і й ш з й і підводитися. ”Надєюсь, в Запорож ьє всьо станєт Я І И К С іШ И на мєста. Как надєюсь, што убєж дьонниє нацикі найдут свою смерть на Востокє”, фейсбучний запис одного колиш нього зем лякажурналіста дисонує з Грушиною посмішкою, хай і змученою. Зреш тою, Груша сам - Восток, тобто Схід, хоч його можуть не помічати багато хто. Заввідділенням столичої клініки, наприклад, не помітив, відмовивш ись покласти у стаціонар: м овляв, професор у відпустці, та й вибори на носі, приїдь через місяць. Або р облять вигляд, що не чую ть. Як у порожній прокуратурі в Лисичанську, взятій з бою, і де в кабінеті прокурора розривався стаціонарний телефон з позначкою ”102” - тобто дзвонили з міської м іліції. "Черговий батальйону "Донбас” слухає”, - сказав Груша. ”Ту-ту-ту...” - ось і весь діалог сходу зі сходом. Дугіни, проханови, лімонови, просвірніни і ще багато різних всяких порєчєнкових каж уть, що таких, як Груша, взагалі нема. С тріляю ть у той бік із "Градів” і кулеметів "Утес” і заперечую ть існування. Бо ви - це ми, ви - русскіє. Н авіть гіркін-стрєлков про це казав. Хорошо, мовляв, вою є противник, я про нього найвищ ої думки. Бо вони, це, собсно, і є ми. Ну, хто такі ”м и ”, ви зрозум іли, якщ о ще не заплуталися. Так що нє било, нєт, і бить нє может. Але Груша є, і тисячі таких, як він. І за ними є сенси, долі і вчинки, які важ ко прозріти стороннім, але які теж трем тять у повітрі. Можна дозволити поки що кривити губу, бо світ їх не знає. А не знає він з однієї причини - про них ще не сказали так, як треба. Втім, Груша каже: "Скоріш би назад. Ж аль тільки , доведеться переучуватися під ліве плече”. Так що можна повторю вати по складах: ”За-п о-ро-ж ж я”... ”М ах-но”... ”К ор-ті-ца”... Ну й багато інш их слів »

ЧЕРГОВИМ БАТАЛЬЙОНУ

СКАЗАВ ГРУША. ТУ-ТУ-ТУ... -

Груша МИ СИДИМО З ГРУШЕЮ. Точніше,

він леж ить на ш питальном у ліж ку-”каталц і”, а я сиджу поряд. "Я ж спочатку був кацапоблекотним ”, - каже Андрій, навіть ніяковію чи, як мені здається. Ну, я не був, але я теж із Запоріж ж я. Із Ш евченківського. З Ш евчика. Хто в курсі, той розуміє. Груша з Бородинського, з Бородка, шо теж не подарунок. Звичайний хлопець, н ;р м ал ьн и й герой.Зокрем а, к мого давнього роману гр о запорізьке ж иття, де Груша постає ще молодим і радикальним , з приспівом "Ш аблі до гори!” - так він лю бив тоді говорити. Таким він і лиш ився, тільки вже не на словах.

Е іїІв Т З ІІЖ Я Н

■в Л ІВ ІЙ

РУЦІ Г Р У Ш І СТІКАЄ ■с укр о в и ц я " И д р у г у РУКУ ВІН ЗАПУСКАЄ Ипщ К О В Д Р І

■ м о ч и ть с я Д в пляш к" ^^Щ боТ це И щ П ^М О Ж Е іп Т Г ^ Т И С Я

м и гм а и а

ИРКОИВ1ДІ

П Р О Б Л Е М А : Ч О М У П О Р О Ш Е Н К О НЕ З В І Л Ь Н Я Є Г О Н Т А Р Е В У

Наживаються наближен до влади Головою Національного банку України 50-річну Валерію Гонтареву Верховна Рада за поданням президента призначила 19 червня. Доти вона залучала інвестиції в кондитерську корпорацію РозЬеп, що належить Петрові Порошенку. Тоді офіційний курс валют, встановлений Нацбанком, становив 11,84 гривні за долар США. За чотири місяці головування Гонтаревої національна валюта кілька разів побила історичні мінімуми. 12 серпня керівник Нацбанку заявляла, що оптимальний курс - 11,9. Падіння списувала на панічні настрої українців і війну на Донбасі. В обмінниках на той час просили вже більш як 13 гривень за долар. - Усі, хто сьогодні скуповує валюту за завищеним курсом або на тіньовому ринку, скоро будуть про це шкодувати, запевняла Гонтарева. А 21 серпня Нацбанк встановив офіційний курс

на рівні 13,22. Гривня щодня "повзла" донизу. 23 вересня НБУ домовився з найбільшими банками продавати дола|: не дорожче, ніж за 12,95 грн. За наступні півтора місяця на підтримку національної валюти витратили $1,3 мільярда золотовалютних резервів держави. З листопада, через тиж де нь після парламентських виборів, голова Нацбанку повідомила, що "відпускає" курс гривні у вільне плавання: - Україна більше не житиме за фіксованим курсом. Уся наша історія показала, що це не приводить ні до економічного зростання, ні до стабільності фінансової системи. Сьогодні долар коштує майже 16 грн. Нацбанк не впоруеться з найпершим своїм завданням: країна не має стабільної національної валюти. Однак президен Петро Порошенко не клопоче про звільнення Валерії Гонтаревої. Чому?

НА КУРС ГРИВНІ ВПЛИВАЄ СИТУАЦІЯ

ГОНТАРЕВА ОЧОЛИЛА НБУ ВИПАДКОВО. ВЛІТКУ ЧЕРЕЗ КОЛИШНЬОГО КЕРІВНИКА ВІДОМСТВА СТЕПАНА КУБІВА МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД ВІДМОВИВ НАМ У КРЕДИТІ. ГОВОРИЛИ, ЩО ВІН НЕ ВМІЄ СПІЛКУВАТИСЯ З МІЖНАРОДНИМИ ЕКСПЕРТАМИ. І ПОСТАВИЛИ ЛЮДИНУ, ЯКА МАЄ В ЦЬОМУ ДОСВІД. У РОБОТІ НБУ ЧИМАЛО ПРОВАЛІВ ПЕРШИЙ: ГОНТАРЕВА СПРОВОКУВАЛА ДЕВАЛЬВАЦІЮ ГРИВНІ ТИМ, ЩО ПОЧАЛА ЗАКУПОВУВАТИ ВАЛЮТУ. ДРУГИЙ: ВВЕЛА АДМІНІСТРАТИВНІ ОБМЕЖЕННЯ, ЯКІ МОЖНА ЗАСТОСОВУВАТИ ЛИШЕ НА МІСЯЦЬ. ТРЕТІЙ ПРОВАЛ: ЗАФІКСУВАЛА КУРС. І ЦИМ СПАЛИЛА ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ. ЧЕТВЕРТИЙ: ЗРОБИЛА БЕЗГЛУЗДУ ЗАЯВУ, ЩО ТРЕБ/ ЗАКРИТИ 60 БАНКІВ. ЦЕ ПІДШТОВХНУЛО УКРАЇНЦІВ ЗАБИРАТИ ГРОШІ З ДЕПОЗИТІВ. ЗВІЛЬНЕННЯ ГОНТАРЕВОЇ

В ЕКОНОМІЦІ, ВЕЛИКЕ ПАДІННЯ ВВП, ВІЙНА НА ДОНБАСІ. ІНВЕСТИЦІЙ НЕМАЄ, З МЕТАЛУРГІЙНИМ І ХІМІЧНИМ ВИРОБНИЦТВОМ - КАТАСТРОФА. У НАЦБАНКУ ПРО ВСЕ ЦЕ ЗНАЮТЬ. АЛЕ

У ГОНТАРЕВОЇ НЕМАЄ НЕОБХІДНОГО ДОСВІДУ, ЩОБ ОБІЙМАТИ ЦЮ ПОСАДУ. ЯКБИ ВОНА ПРОПРАЦЮВАЛА В ЦЬОМУ СЕГМЕНТІ 1 0 -1 5 РОКІВ, ТО МОЖНА

ПОЗИТИВНО ВПЛИНУЛО Б НА РИНОК. Олександр ОХРІМЕНКО, 51 рік, економіс:

БУЛО Б ПРО ЩОСЬ ГОВОРИТИ. БО В НБУ Є СВОЯ СПЕЦИФІКА РОБОТИ - ЦЕ НЕ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК. А В ГОНТАРЕВОЇ ОСНОВНА-ІНВЕСТИЦІЙНА ЛІНІЯ. ОКРІМ КУРСУ ГРИВНІ, ПРОКОЛОМ У РОБОТІ НБУ Є РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВ. НЕВІДОМО, ЯКИМ ЧИНОМ ВОНО ПРОВОДИЛОСЯ ТА ЗА ЯКИМИ КРИТЕРІЯМИ ОБИРАЛИСЯ ОБ’ЄКТИ. ГОЛОВНЕ - КУДИ І ЯК ІШЛИ КОШТИ. Олександр КОШИК, 53 роки, старший науковий співробітник Інституту економіки

КРАЇНА

№ 4 5 ( 2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

2014

Глава держави нв бачить достойних кандидатур на заміну Гонтарввій. Хоча в обвалі гривні не варто з в и н у в а ч у в а т и її с а м у . ПРОВИНА УРЯДУ Й НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ —5 0 НА 5 0 . Але Кабмін вдало уникає відповідальності. Треба проводити політику, яка досягає трьох цілей: мінімальна інфляція, стабільність валютного курсу зниження процентних ставок за кредитами. В жодному з цих напрямів нічого не зроблено. В олодимир ЛАНОВИЙ, 62 роки, колишній міністр економіки

"Б лизькою до звільнення я не була, - скасовує чутки про себе голова Нацбанку Валерія Гонтарева в інтерв’ю телеканалу ” 1+1” 9 листопада. - Мене президент запропонував на цю посаду. Якщо президент запропонує мені піти, я не чинитим у оп ір”

Не думаю, що Гонтареву треба звільняти через падіння гривні. Не зовсім коректно стверджувати, що це - провина глави Нацбанку.

У ТОМУ, ЩО МАЄМО ЗАРАЗ, ВИНЕН ПРЕЗИДЕНТ. Він на засіданні голів найбільших

Гонтарева однозначно не впоралася з обов’язками. Основна проблема відсутність цілісної та зрозумілої політики. Спершу проводилася лінія фіксованого валютного курсу з утриманням гривні. У результаті втратили частину золотовалютних резервів. Два тижні тому оголосили про перехід до плаваючого курсу. Використовують методи адміністративного впливу. Через це й немає валюти в продажі.

банків у вересні сказав, що курс треба тримати на рівні нижче 13 гривень за долар - 12,95. Такий курс був упродовж виборчої кампанії до парламенту. При цьому розвивався чорний ринок. Зараз не вистачає резервів, щоб тримати офіційний курс на тому ж рівні. Але й Нацбанк допустив кілька провалів. По-перше, його глава не може протистояти тому, що каже президент. Гонтарева не є незалежною. Імовірно, що саме тому її й призначили на цю посаду. По-друге, за останні місяці НБУ не зробив валютний ринок стійкішим до тих шоків, які спостерігаємо. По-третє, закритість інформації. Обіцяли детально розповідати про те, які банки отримують рефінансування - не виконали. Плюсом є те, що хоч населення забрало понад 100 мільярдів гривень, банківська система встояла.

Віктор СУСЛОВ, 59 років, колишній міністр економіки

Олександр ЖОЛУДЬ, 35 роки, економіст

КРАЇНА

№ 4 5 ( 2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

2014

П Р О Б Л Е М А : Ч О М У П О Р О Ш Е Н К О НЕ З В І Л Ь Н Я Є Г ОНТ АР ЕВУ

Питання в тому, чи потрібні Порошенкої професіонали - ГРИВНЯ ВІД ПОЧАТКУ РОКУ ЗНЕЦІНИЛАСЯ

відсотків, - г о в о р и т ь політолог 49-річ н и й А ндрій ЗОЛОТАРЬОВ. Комусь війна, а кому й мати рідна - хтось непогано заробляє на цьому падінні. Деякі експерти кажуть, що це - Порошенко й Коломойський. А Гонтарева досі працює. Якщо людина не справляється зі своїми обов’язками, виявилася безпорадною на посаді глави Нацбанку, то чому її трима ють? Відповідь очевидна: через неї ро блять великі гроші. Йдеться про мільярди доларів. НА 100

Ким замінити Гонтареву?

- В Україні достатньо кваліфікованих бан кірів, фінансистів. П итання в тому, чи по трібні Порошенку професіонали. Судячи з його призначень - ні. Подальше перебу вання на посаді Гонтаревої веде до тоталь ної економічної катастрофи, що відкидає пенсіонерів і бюджетників у 1990-і. Це може статися вже за півроку. Наслідком

цього буде і стрімке падіння рейтингу довіри до президента.

Д О К И НЕ "НАЇДЯТЬСЯ”, ГОНТАРЕВУ НЕ ЗВ ІЛ Ь Н Я Т Ь І КУРС ГРИ В Н І НЕ СТА БІЛІЗУЮ ТЬ

Які основні провали в діяльності Нацбанку за останній час? А які плюси? У чому була логіка призначення Гонтаревої?

- По-перше, Порошенко любить оточува ти себе людьми, з якими йому комфортно яких він добре знає. Гонтарева займалася пошуком інвестиційних партнерів для його проектів. Це стовідсотково людина Порошенка. По-друге, президент демонструє невдалу кадрову політику. Це видно з призначень Гонтаревої, Яреми, Гелетея. Останнього прибрали, коли вже були дуже великі проб

Є НИЗКА ЧИННИКІВ, ЯКІ НЕ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД НАЦБАНКУ, АЛЕ ВПЛИВАЮТЬ НА ПАДІННЯ ГРИВНІ. НАПРИКЛАД, НАКОПИЧЕНІ РОКАМИ ЗОВНІШНІ БОРГИ, ЯКІ ПОТРІБНО ВІДДАВАТИ. ТАК САМО ВОЄННІ ДІЇ НА ДОНБАСІ. СЛАБКА ЕКОНОМІЧНА ДИНАМІКА НЕ ДОЗВОЛЯЄ НАПОВНЮВАТИ БЮДЖЕТ. З ДРУГОГО БОКУ, НЕ МОЖУ НАЗВАТИ СФЕРУ, ДЕ НАЦБАНК ВПОРАВСЯ НА 100 ВІДСОТКІВ. АЛЕ ЗВІЛЬНЕННЯ Г0НТАРЕВ0ЇЦЕ ПОЛІТИЧНЕ ПИТАННЯ. ЙОГО НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ, БО ПРЕЗИДЕНТ ДОВІРЯЄ СВОЇМ КАДРАМ І СПОДІВАЄТЬСЯ, ЩО СЬОГОДНІШНІ НЕГАРАЗДИ МИНУТЬ. Василь ЮРЧИШИН, 59 років, директор економічних програм Центру Разумкова

КРАЇНА

№ 4 5 ( 2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

2014

леми, після Іловайського котла. Гонтарев лишають. Хоча, кажуть, що з вересня в Адміністрації президента лежать чотир її заяви про відставку. Але доки не "наїдяп ся”, Гонтареву не звільнять і курс гривні не стабілізують. Системно в країні нічого не змінилося. Влада досі є інструментом заробляння грошей, а не реалізації політи них програм та ідей.

- Ми близькі до того, коли фінансова си стема перетвориться на попіл. Наприклад узяти ситуацію навколо проблемних бан ків. Один "Дельта Банк” - це 25 мільярдів реальних вкладів людей. Для їх повернені грошей немає. Зберігати депозити україн ці не хочуть, бо не довіряють банківській системі й державі загалом. Тут головний регулятор - Нацбанк. Але він бездіяльниі Я не бачу плюсів у його роботі. текст: Ольга МОСКАЛІ

Нацбанк залежить від Кабінету Міністрів та олігархів. Сильн голова НБУ мав би відмовити у фінансуванні уряду за рахун грошової емісії. Та головний банк країни підірвав довіру до се( Не зміг втримати курс. СТВОРИЛИ ШТУЧНИЙ ТИС НА ГРИВНЮ. Експортери й імпортери почали панікува через обмеження готівки, передоплати імпорту, намаган: встановити й жорстко тримати курс. Також не можна під ч девальвації фінансувати банки. Коли їм видають гроші, воі тиснуть на валютний ринок. Наживаються ті, хто отримує кош першими. Зазвичай, наближені до влад В олодимир ДУБРОВСЬКИЙ, 51 рік, економ

ГОНТАРЕВУ КРИТИКУЮТЬ, АЛЕ ВОНА ТОЧНО КРАЩА ЗА СЕРГІЯ АРБУЗОВА, ЯКИЙ ТРИМАВ КУРС 7,99 ЗА РАХУНОК ФІНАНСОВИХ РЕЗЕРВІВ. ЧЕРЕЗ ЦЕ ІНФЛЯЦІЙНИЙ ДИСБАЛАНС ЩЕ НАПРИКІНЦІ 2011-ГО ПОЧАВ СИЛЬНО ДАВИТИ НА ЕКОНОМІКУ. ТОМУ ЗВІЛЬНЕННЯ ГЛАВИ НАЦБАНКУ НЕ ЗМІНИТЬ СИТУАЦІЮ. ТРЕБА ЗРОБИТИ ІНШЕ-В И К И Н У Т И РУБЛЬ ІЗ Ф ІН АН С О ВО Ї СИСТЕМИ УК Р А ЇН И . БО ТОРГИ НА МІЖБАНКУ ГІО РУБЛЮ СУТТЄВО ВПЛИВАЮТЬ НА КУРС ГРИВНІ. РОСІЯ ТЯГНЕ НАШУ НАЦІОНАЛЬНУ ВАЛЮТУ ДОНИЗУ. Павло МЕЛЬНИК, 34 роки, економіст

підготували: Н аталія ШЕСТОПАЛ, Ольга МОСКАЛЮК, Романія ГОРБ/

28 ЛИСТОПАДА

ВОЛОНТЕРСЬКА к со тн я А

19:00

Київ, вул.Артема 37/41

Ж ИВИ И ЗВУК

ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ

ТИ НЕ ОДИН

Ш т іг

пе

ИШ

І П О - У К Р А ЇН С Ь К И I

к а г а Ь а $ .с о т ї

с к

е І

[г а зе т а

о п і і п е

аф иш а

т а іі

(044) 590 55 55 з а м о в л е н н я

■=■исонооЕ.ия 41

к в и т к і в

Щ О Д Е Н Н И К

Кама БЕНДУКІДЗЕ 58 років, ПІДПРИЄМЕЦЬ 1 РЕФОРМАТОР

''ЯКЩО РЕВОЛЮЦІЯ НЕ ІЕДЕ ДО ЗМІНИ ЕЛІТ,

ЦЕ - НЕ РЕВОЛЮЦІЯ” Каха БЕНДУКІДЗЕ Н ародився 20 кв ітн я 1956 р о ку в Тбілісі, Б атько був м атем а тико м , в и кл а д а в в ун ів е р си те ті, мати - іс т о р и к і культуролог. З а кін ч и в б іо л о гічн и й ф акультет Т б іл іс ь ко го універси тету, ас п ір а н тур у в М осковськом у д е р ж у н ів е р с и те ті ім ені Л о м о н о со ва. Був науковим сп ів р об ітн и ко м ін сти туту б іо х ім ії й ф ізіо л о гії м ікр о о р га н ізм ів А ка д е м ії н а у к СРСР. З а в ід ува в лабораторією м о л екулярн ої ге н е ти ки Ін сти туту б іо те х н о л о гії М іністерства м е д ичної про м и сл овості. 1988 року з колегами створив кіл ька кооперативів із виробництва біохімічних препаратів. Згодом - фірму з виробництва біотехнологій "Біопроцес", акціонерне товариство "Народна нафтова інвестиційно-промислова Євро-Азійська корпорація". Очолював раду директорів "П ромторгбанку" і заводу "Уралмаш". Був гене ральним директором ком панії "Об'єднані машинобудівні заводи". У березні 1999-го одруж ився з удовою Н аталією Золотовою м истецтвознавцем , ж ур н а л істко ю . Наталія мала двох синів від перш ого шлюбу. У червні 2004-го продає бізнес у Р осії й на запрош ення пре зидента Михаїла Саакаш вілі стає міністром еко н о м іки Грузії. Н евдовзі - м іністром із коор д ин ац ії економ ічних реформ. Грузія піднялася з 137-го місця до 11-го за л е гкістю ведення бізнесу. 2 0 08-го очолює кан целярію уряду Грузії. У лю тому наступного р о ку звіл ьняється з д е рж ав ної служ би. Створює не ком ерційну бл агод ійну о р га н іза ц ію "Ф онд знань" для під тр и м ки освіти Грузії. В клад ає в неї 50 м іл ьйонів доларів. З апочатковує Т біл іськи й вільний ун ів е р си те тта А гр а р н ий у н іве р си те т Грузії. Р епресії нової гр узи н с ь ко ї влади щ одо п р и х и л ь н и ків ко л и ш нього презид ента С аакаш вілі зачепили й Каху Б е нд укід зе . Його зв ин ува тил и в тому, що А гр а р н ий у н ів е р си те т і належ ні йому землі пр ивати зува в за 10 в ід с о тків реальної ціни. У тр а в ні цього р о ку в війш о в до Е ко н о м ічн о ї ради при уряді У країни. 13 л и стопад а помер у Л о н д о н і. П еред цим пе р е нів опе р а цію на серці. Каха Б е н д у кід зе мав стати членом н а с ту п н о го уряду У країни. Захоплю вався вільною боротьбою , театром , ф отограф уван ням. Мав персо нал ьні в и с та в ки

У к р а ї н а н а г а д у є н а р к о м а н а , якого барига підсадив на товар, і весь час видоює гроші (про російський газ. - "Країна”). КРИМ ПОВЕРНЕТЬСЯ р ія

ВПАДЕ.

я ч а с т о п р и ї ж д ж а ю в у к р а ї н у і даю якісь поради, ту р буюся про ваше майбутнє? Бо тут зараз ф орм ується майбутнє планети.

чому

УКРАЇНУ ПІСЛЯ того,

я к р о с ій с ь к а ім п е

м а й д а н не як місце, а як процес пробудж ення українського народу і його баж ання стати господарем власної долі - р о зп о чався, але не закінчився. Револю ція триває.

ЯКЩО РЕВОЛЮЦІЯ НЕ ВЕДЕ ДО ЗМІНИ ЕЛІТ, ЦЕ - НЕ РЕВОЛЮЦІЯ. д о к и н а Д о н б а с і г и н у т ь л ю д и , хтось продовжує сидіти на по токах і красти. Це показн и к того, що суспільство ще не п р о й н я ло. Н арод ще не готовий викинути таки х на смітник.

2ДПРПВННЕВИЖИВЕ

Я К Щ О З Д 0 Р 0 5 И СИСТЕМУ П Б’€ДНДТИ 2 Х В П Р Г Щ

то

ЯКЩО ЗДОРОВУ СИСТЕМУ ОБ’ЄДНАТИ З ХВОРОЮ, ТО ЗДОРОВА НЕ ВИЖИВЕ. р е ф о р м и - ц е в і й н а . Війна з неефективністю . На війні не бу ває такого, що в тебе 290 ходів наперед розписано. Там навіть трьох ходів не існує. Є одноходівки і двоходівки.

НАДХОДЖЕННЯ ПЛАНУ, а в міру ви н икнення мож ливостей їх провести. Один мій знайомий говорив: ”Я не дозволю провести ці реф орми ні зараз, ні через 10 років”. Я йому сказав: ”Хто ти такий будеш через 10 років?”

р е ф о р м и п р о в о д я т ь н е в м ір у

п о д о р о ж у ю б а г а т ь м а ц і к а в и м и м ісц ям и : Україна, США. В елика Б ританія, Ш вейцарія. Ну, а в перервах між поїздкам и йду в генеральну прокуратуру Грузії. П ісля години дев’ятої спілкування слідчі просять, щоб я їх відпустив. А я наполягаю , що ще не розповів їм, якою має бути система освіти.

якось к о л е г а , с т а р ш и й т о в а р и ш , б р и т а н е ц ь , с к а з а в : ”У нас в Англії немає інтелігенції”. Я запитав: ”А як же ви живете без інтелігенції?” - ”Вона нам не потрібна. У нас є розумні люди, але вони не виділяю ться і не називаю ть себе інтелігенцією”. Тобто ми начебто кращі за всіх, а ви ніби, як чмо. > К Р А Ї Н А

N> 4 5 ( 2 4 8 )

Л И ( Т 0 П А Д А

2014

Щ О Д Е Н Н И К

ХТО ТАКІ ОЛІГАРХИ п е р ш о ї х в и л і? Це підприємливі лю ди, які заробили гроші в 1990-х, коли в країні було повне безвладдя. Щ об якось захистити зароблене, вони подобу держ ави поча ли створю вати навколо себе. П оставте себе на їх місце: у вас є 10 м ільйонів, довкола купа бандитів, що прагнуть їх відібра ти, а м іліція, в ліпш ому разі, нічого не робить. Ч екатимете, доки бандити вас уб’ють? Н апевно, дасте грош ей ментам, щоб вони вас захищ али. Так само вчинили й м айбутні олігархи. Тобто за відсутності дію чих інститутів вони створили свої або купили державні.

о ЯКЩО ТЕБЕ ЛАЮТЬ - ЗНАЧИТЬ, ТИ ЦІКАВО ЖИВЕШ. ЯКЩО Т о б і

погрож ую ть - значить, ти д л я них небезпечний. Якщо ти все ще ж ивий - значить, вони не перемогли.

У н і й є специфічна бом ба, від якої ніхто не гине, але лю ди розходяться по домівках і ніколи на роботу не повертаю ться. Якщо такі ракети влучать у М іністерство молоді й спорту або в М іністерство культури чи щось зм ін и ться в цій країні?

у я в іт ь , р а к е т а в л у ч а є в м ін іс т е р с т в о .

"ХАЛЯВА” ВБИВАЄ. КОЛИСЬ ДУМАВ СТВОРИТИ СВОЄРІДНИЙ

цен з н а голосування

Заходить комісія в під’їзд, а він - обісцяний. Усіх, хто там ж иве, викреслю ю ть зі списку виборців. Тоді й політи ки будуть інш ої якості. Бо якщ о сциш у п ід’їзді, як ти можеш вибрати норм ального президента? Але потім зрозум ів, що ідея має насильницький характер і відмовився від неї. н а ви бо рах.

ЖИТИПП-СПАРТАНСЬКИНЕПРИЄМНО,АЛЕ КОРИСНО ЖИТИ В БАГАТСТВІ - ПРИЄМНО, АЛЕ ШКІДЛИВО.

ПРОДАЄТЬСЯ ВСЕ, КРІМ СОВІСТІ. к а ж у т ь , т р е б а п о с л у х а т и Є в р о п у , запозичити інститути грома дянського суспільства. Це безглуздо. Це, як імпортувати дорослість.

д и п л о м и НІКОМУ НЕ п о т р і б н і . Вся ця ’диплом ом ан ія’’ - р е зультат останніх ста або двох сотень років. Леонардо да Вінчі вмів будувати фортеці, споруджувати рови, відливати гармати, малю вати. І без всякого диплома. Мрію про те, коли просто вчитим ем о людей, без "палітурки”.

легально заробляти гроші. Загалом, завжди був і залиш аю ся законослухняним громадянином .

м ені подобається

м оя

в н у ч а т а п л е м ін н и ц я н а в ч а є т ь с я

в одном у

з гру зи н с ьк и х

на факультеті права. Якось вона разом з однокур сниками пішла в деканат і зажадала, щоб студентам збільшили кількість лекцій. Мовляв, ми гроші платимо, а лекцій - мало.

у н і в е р с и т е т ів

ЩО В ЛЮДИНІ НАЙЦІННІШЕ? НАПЕВНЕ.

ДУША

Ж ити по-спартанськи - неприємно, але корисно. Доводити до абсурду те й інше шкідливо в квадраті.

ж и т и в б а г а т с т в і - п р и є м н о , а л е ш к ід л и в о .

л іт а к и о с о б и с т і, я х т и й а в т о м ен е н е ц ік а в л я т ь .

ЛЮБЛЮ ХІНКАЛІ, ЧАКАПУЛІ - В ОСНОВНОМУ, М’ЯСОЇД.

Перш ніж вивчитися на когось, мусиш думати про те, яку роботу знайдеш, щоб погасити кредит за освіту. о с в іт а

це не п о д а р у н о к .

- це, звісно, правильно. І літературу - теж. Але немає точного визначення: якщо знаєш математику чи літературу, значить, освічений. Становлення громадянина - ось завдання серед ньої освіти. Виховання особи, яка розуміє, як влаштований світ, суспільство, і сама може взаємодіяти із суспільством і собою.

хобі не м а ю

Колись давно збирав марки, але зараз вважаю це непродуктивним .

зн а т и м атем а ти к у

ЩО В ЛЮДИНІ НАЙЦІННІШЕ? НАПЕВНЕ, ДУША. ГОВОРИТИ п р о п р и н ц и п и т о у о т а в реаліях українського чи гру зинського урядування - це те ж саме, що зайти в привокзальний сортир і запитати, чи впровадили там Іеап ргосіисііоп ргасіісе. Теоре тично, це можливо. Але вам, у ліпшому випадку, скажуть: ”Чаво?”

цб

КРАЇНА

№ 4 5 ( 2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

2014

чим

не за й м а ю с я , так це

ВАЖЛИВО ТЕ,

що я

к ін н и м

спортом .

Шкодую того коня.

РОБЛЮ ЗАРАЗ, А ЩО ПОТІМ СКАЖУТЬ - МЕНІ

Те, що лю дина повинна дбати про себе в некролозі, напевно, є поглядом, сформованим у християнстві. Я давно дивую ся тому, як люди мож уть бути орієнтовані на це. Людина повинна бути права, перш за все, перед самим собою. Яке мені діло до того, що про мене напиш уть, коли я помру? все

одно.

підготувала: Оксана ХУДОЯР Вислови Кахи Бендукідзе взято з його інтерв’ю грузинським, українським, американським і російським виданням

15-16 ЛИСТОПАДА В АВСТРАЛІЙСЬКОМУ БРИСБЕН1 ВІДБУВСЯ САМІТ "ВЕЛИ КОЇ ДВАДЦЯТКИ” . ЛІДЕРИ ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ ДАЛИ ЗРОЗУМІТИ РОСІЙ СЬКОМУ ПРЕЗИДЕНТУ ВОЛОДИМИРУ ПУТІНУ, ЩО В РАЗІ ПОДАЛЬШОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ З НИМ НІХТО НЕ МАТИМЕ СПРАВИ. ПРЕЗИ ДЕНТИ І ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРИ ІГНОРУВАЛИ

ГОСПОДАРЯ

КРЕМЛЯ. НЕ СІДАЛИ ПОРУЧ ІЗ НИМ ЗА СТІЛ, ДО ФОТО ГРАФУВАННЯ

ПОСТАВИЛИ

ЙОГО СКРАЮ. РОСІЙСЬКИЙ Богдан ЯРЕМЕНКО, 4 3 роки, голова правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ”, генеральний консул України у Стамбулі

ПРЕЗИДЕНТ ПОКИНУВ САМІТ ДО ЙОГО ЗАКІНЧЕННЯ

У СВІТІ Є ДРУЗІ, ГОТОВІ ДОПОМАГАТИ УКРАЇНІ. ХТО ВОНИ? БЕЛЬГІЯ, КАНАДА, АВСТРАЛІЯ, США, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, НІМЕЧЧИНА. ВОНИ ЗАДАЛИ ТОН. І ЦЕ СТАЛО СИГНАЛОМ ДЛЯ ІНШИХ, ЯКІ З ПЕВНОЮ ПЕРЕСТОРОГОЮ СПОСТЕРІГАЮТЬ ЗА СИТУАЦІЄЮ МІЖ УКРАЇНОЮ І РОСІЄЮ. НА КОГО НАЙБІЛЬШЕ РОЗРАХОВАНА ПРОПАГАНДА І ДИПЛОМАТИЧНА АКТИВНІСТЬ МОСКВИ І ЯКІ, ЗА ЗАДУМОМ ПУТІНА, ПОВИННІ СКЛАСТИ ОСНОВУ МАЙБУТНЬОЇ БАГАТОПОЛЯРНОСТІ. ЦЕ КИТАЙ, ІНДІЯ, БРАЗИЛІЯ. ВОНИ ОТРИМАЛИ ЧІТКИЙ ПОСИЛ: ЗАХІДНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ, ДЕРЖАВИ ДЕМОКРАТІЇ І ПРАВА, ОДНОСТАЙНІ ЩОДО ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ. ПУТІН БУВ ЗМУШЕНИЙ ТІКАТИ ІЗ САМІТУ, БО ЗРОЗУМІВ, ЩО НЕСПРОМОЖНИЙ ВПОРАТИСЯ З РЕАКЦІЄЮ СВІТУ НА СВОЮ ПОЛІТИКУ. ПОКИ ЩО НЕ СТАЛОСЯ НІЧОГО, ЩО ЗМУСИЛО Б ЙОГО ЗМІНИТИ СВОЇ ПІДХОДИ І ПЛАНИ. ТРЕБА БУТИ ГОТОВИМИ, ЩО ПОЛІТИКА АГРЕСІЇ ПУТІНА ПРОДОВЖИТЬСЯ. ВІН ВІДСТУПИТЬ ЛИШЕ КОЛИ ПОБАЧИТЬ: УЖЕ НЕМАЄ ВІЙСЬКОВИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ ПРОДОВЖУВАТИ ВІЙНУ. ЦЕ МОЖЕ ВІДБУТИСЯ АБО ВНАСЛІДОК ЗАГОСТРЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ, АБО ЧЕРЕЗ ВДАЛУ ОБОРОНУ УКРАЇНИ

Р ЕПОРТАЖ

'РЕЧІ БЕРІТЬ ІЗ СОБ

ТУТ НЕМАЄ ГАРДЕРОБ/ НА ЦЕ ГРОШІ НЕ ВИДІЛЯЄМО" В ІД П Р И Й Н Я Т Т Я Р І Ш Е Н Н Я В Є В Р О П А Р Л А М Е Н Т І ДО ЙОГО Р Е А Л І З А Ц І Ї П О Т Р ІБ Н О Щ О Н А Й М Е Н Ш Е Д В А Р О К И

РАНКОВИЙ ПОТЯГ СТРАСБУРГ - БРЮС СЕЛЬ ВИРУШАЄ В РЕЙС О 9.10. У ТИХОМу

французькому вокзалі наша група з валізами найбільш метушлива. Нас 11 журналістів із України, Молдови, Білорусі та Грузії. Маємо відвідати ор гани законодавчої і виконавчої влади Євросоюзу і штаб-квартиру НАТО. Чотириденну поїздку організував медіа-холдинг БеиІ^сЬе \¥е11е. - Більш як 100 євро за квиток - нічого собі, - кажуть журналісти з Білорусі. У нас за такі гроші можна півкраїни об’їхати. - За комфорт і швидкість по-європейськи треба платити, - пояснює німецька колега Ульріке.

ЧОМУ ТАК ЖАХЛИВО ПАХНЕ СТОЛИЦЯ ЄВРОСОЮЗУ? Година експресом зі Страсбурга до Па рижа. Звідти ще година - і ми в Брюс селі, столиці Бельгії й неофіційно - Єв росоюзу. Колись місто лежало на семи пагорбах, мало сім доріг, а вся влада була закріплена за сімома знатними родами. Нині ж тут "магічна цифра” 28: стільки країн-членів утворюють ЄС. Прямокутна, вимощена бруківкою центральна площа Ґран-Плас нале жить до світової спадщини ЮНЕСКО. Вона розташована між вулицями гие аи Веигге - Масляною, гие с!е$ СЬареІіегз Ш апкарів, гие сіє 1а Соїііпе - Горби стою, гие СІЄ5 Нагеп§5 - Оселедцевою, гие СЬаіг еІ Раіп - М’яса і хліба. Потік 48

КРАЇНА

N. 4 і ( 2 4 ! )

2 0 ЛИСТОПАДА

2014

туристів - безперервний. Особливо багато китайців, японців і корейців. На терасах ресторанів можна випити кави за 5 євро, заїсти французьким круасаном - за 7.

ЄВРОПЕЙЦІ ДУМАЮТЬ, ЩО м и п р и їж д ж а є м о ПРОЇДАТИ ЇХНІ ПОДАТКИ. НІ, МИ ПРОСТО ХОЧЕМО ЖИТИ

по-людськи

БРЮССЕЛЬЦІ РІДКО НАРІКАЮТЬ НА ЕМІ ГРАНТІВ, ЯКИХ ТУТ ПОНАД ТРЕТИНА.

- Багато мавританців, іранців, сирій ців, - розповідає хорошою англійською екскурсовод, на вигляд має років 50. Світловолоса, коротка стрижка, рюк зак за плечима. Постійно усміхаєть ся. - Ми всі дуже толерантні. Етнічно го поділу немає. Єдине - розмовляємо різними мовами: хто французькою, хто - нідерландською чи німецькою, арабською. Багато англомовних. Така культурна різноманітність місту тільки додає. Під час спуску в метро - в ніс вдаряє "аромат” туалету. - Чому так жахливо пахне столиця ЄС? - А, це через бомжів та емігрантів, пояснює гід. - Вони живуть у цен тральній частині. Туалети тут платні, тому більшість роблять "свої нехитрі справи” поблизу метро, або ж де вийде. Є два способи отримати статус

РЕПОРТАЖ

біж енця в Бельгії. П ерш ий - звер нутися з клопотанн ям у т р ан зи т ній зоні м іж народного аеропорту. П рикордонники не м аю ть права відм овити у в’їзді й повинні видати всі необхідні анкети. Д ругий - п о трапити на територію країни й к л о потати в Бюро у справах іноземців. Більш ість ем ігрантів проходять через кон троль в аеропорту, а на ступного дн я звертаю ться в Бюро. Влада забезпечує тим часовим безкош товним житлом та залучає до роботи.

- Ж и ття тут вихідців з Ірану чи Аф ганістану не таке вже й безту р б о т не, - розповідає 30-річний Ахмед, ем ігрант із М авританії. Він працю є в Ц ентрі дл я біженців. Зустрічаємося в конф еренц-залі готелю ЗсЬшпап. - Я вже кілька років живу в Брю с селі, проте досі почуваю ся чуж им. Довести причини своєї вимуш еної ем іграції в держ авному бюро склад но. Сотні запитань. Якщо не відпові си - депортую ть. М ожуть поселити в соціальний будинок - меш катимеш

із ш істьма-вісьмома біженцями. С пільна ванна, кухня. Д аю ть 10 євро на тиж день - на власні витрати. Багато людей не отрим ую ть згоди на п рож ивання. Але р облять усе, щоб не повертатися на батьківщ ину, де їх, скоріше за все, вб’ють. Ідуть на вулицю, ж ебракую ть. Європей ці дум аю ть, що ми приїж дж аєм о проїдати їхні податки. Ні, ми просто хочемо ж ити по-лю дськи. У БРЮССЕЛІ МАЙЖЕ НЕМАЄ СПАЛЬ

НИХ

р а й о н ів .

Люди ж ивуть

Брюссельці їдуть на велосипедах центром м іста під час Тижня м обільності. 21 вересня дороги бельгійсько ї столиці перекрили для автівок. їздити ними можна було лише за спеціальної згоди і зі ш ви д кістю не більш як ЗО кілом етрів на годину

ШЯШШШ

А ф ган ські біженці ставлять намети в церкві Святого Яна посеред Брюсселя, після того як влада відмовилася надати їм притулок. У храмі прож или понад три місяі.

> переваж но в передмісті. Більш ість висоток - бізнес-центри або урядо ві установи ЄС. Один із "двигунів європейської інтеграц ії” - Єврокомісія - займ ає близько 60 будівель. В них працю ю ть 25 тис. службовців. Головний офіс - скляна висотка на 240 тис. кв. м. На ш таб-квартирі - величезний плакат із зображ ен ням екс-президента Ж озе М ануеля Баррозу. Так єврокомісари сим во лічно прощ аю ться зі своїм шефом. Тепер у його кабінеті засідає колиш ній прем ’єр-міністр Люксембургу Ж ан Клод Ю нкер - 13-й керівник Єврокомісії. П роходимо охоронний пункт і отри муємо бейджі. - Де у вас можна речі залиш ити? запитую в організатора зустрічі Симона Паске, працівника апарату Єврокомісії.

А іН Д

«, 4 5 ( 2 4 ! |

2 »

Л И С Т О П А Д А

2014

- Беріть із собою. Тут немає гардеро ба. На це гроші не виділяємо. Н евеличкі світлі коридори, прозорі конференц-зали. Мінімум оздоблен ня. Рухомі ж алю зі дозволяю ть кон тролю вати світловий і температурний режим в офісах.

МІСЬКИЙ ТРАНСПОРТ НЕ КУРСУЄ. СЬОГОДНІ ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК Заходимо до кабінету. Посередині на всю кімнату величезний круглий дерев’яний стіл. Ж овтого кольору крісла. - Тут працюють 28 євроком ісарів,розповідає Паске. - Бачите, скільки подряпин на столі. Не один єврокомісар гримнув кулаком, бо дискусії часом дуже гарячі.

- ЄС-СКЛАДАНА СТРУКТУРА. Кожна країна має право голосу. Рішення при ймаються в процесі обговорення. Захц завжди прагне дійти компромісу. В Рос навпаки - всі політичні рішення базу ються на волі лідера, - розповідає полі' тичний експерт, чоловік за 40. Зустріч проходить у закритому режимі. - Впре довж останніх 10 років ЄС намагався провадити з Москвою партнерські стосунки. Ми вірили, що демократія та працює, хоч і не в такий спосіб, як на Заході. Анексія Криму, війна на Донбас поклали край цій вірі. Для європейця нереально зрозуміти: як можна говори ти одне, а робити - зовсім інше. Україна - наш союзник. Але ЄС не може допомогти зброєю. Це можут; зробити окремо Франція, Німеччи на чи Бельгія. Якщо надати Україні зброю, то це провокуватиме Росію ще більше. Під загрозою можуть опи-

РЕПОРТАЖ

нитися Польща й країни Балтії. Це загострить ситуацію. Такого робити не можна. Тактика ЄС - поступальна. Крок за кроком, за допомогою еконо мічних санкцій надалі будемо тиснути.

країні? Допомогти Україні - це тр и мати в центрі нашої уваги всі події й аргументовано змуш увати агресора відступити. Якщо НАТО офіційно р о бить якісь заяви - це дуже серйозно. І Путін на це зважає.

ШТАБ-КВАРТИРА НАТО ПЕРЕЇХА ЛА ДО БРЮССЕЛЯ З ФРАНЦУЗЬКОГО

ОФІЦІЙНІ с т р у к т у р и ЄС р о з м і щ е н і

1967 р о к у . Розташова на в північно-східній частині міста, на бульварі Леопольда III. Доїхати туди з центру можна автобусом за ЗО хв. - Знову будуть заглядати в очі, - каже грузинський колега. - Чому? - В НАТО перевіряють не лише паспортні дані й особисті речі. Під час важливих зустрічей обов’язково сканують очі - чи, бува, не наковтався якихось наркотичних речовин.

о д н о ї . Знакове місце - надсучасна будівля Європарламенту на площі Люксембург. Біля центрального входу - 28 прапорів країн-членів. - Зрозуміти суть діяльності європей ських інституцій дуже складно, - каже один з організаторів зустрічі, русявий чех років 40. - Це роками напрацьова ний механізм. Від моменту прийняття рішення в Європарламенті до його реа лізації потрібно щонайменше два роки. Хтось називає це бюрократією. Але для нас це - позитивний підхід. Завжди шукаємо спільні точки. От у випадку з Україною нас звинувачують у зво ліканні. Але ж це не парламент однієї країни. Тут 28 держав. І в кожної - свої інтереси. Те, як поводиться Росія, просто жах. Зрозуміти логіку Путіна неможливо. Та нарешті до європейців почало дохо дити, що з ним вести справи не варто. Все одно обдурить. А от Україна важливий партнер. Ваша інтеграція в ЄС залежить від того, чи швидко проведете реформи й остаточно вирі шите конфлікт із Росією. Є конкретні розписані кроки для того, аби вступи ти в ЄС. Зробите - станете 29 членом західної сім’ї.

п о р т -д о ф і н а

ЗБРОЇ В НАТО НЕМАЄ. НАША М Е ТА РОЗВ'ЯЗАТИ КОНФЛІКТ ІЗ МОСКВОЮ В очі цього разу не заглядають. Але телефони, диктофони й айподи про сять залиш ити в камері зберігання. Ретельно оглядають сумки та одяг. Речі просвічують рентгеном. Після рамки металошукача опиняємо ся в просторому внутрішньому дворі. Немає жодного дерева. Лише невелич кі клумби. Ш таб-квартира Північно атлантичного альянсу - величезний сірий триповерховий прямокутник. Службовці здебільшого в цивільному. Чоловіків і жінок - порівну. - Понад 20 років працюю на НАТО, розповідає представник прес-служби альянсу, чоловік, на вигляд під 50, у чорному костюмі. Постійно поправ ляє окуляри. - Наші військові в різних регіонах світу проводять спецоперації. Мета завжди одна - захистити людей від агресії. - Україну від російської теж захистите? - запитую. - Якщо мова йде про військовий захист, то зброї в НАТО немає. Вона є в окремих країн-членів. Наша мета розв’язати конфлікт із Москвою, а не загострити його. - Яким чином? - Ми чітко бачимо реальну картину воєнних дій на Донбасі. Б айки про те, що російські солдати загубилися, ні на кого не діють. Як можна загу битися з танкам и і зброєю в іншій

Наталія ПАВЛЕНКО

н е п о д а л ік о д н а в ід

- о

к о т р ій в ід п р а в л я є т ь с я

ЕЛЕК

ТРИЧКА ІЗ ЗАЛІЗНИЧНОГО ВОКЗАЛУ а е р о п о р т у ? - запитуємо в консьєр жа готелю в день від’їзду. - Сьогодні міський транспорт не кур сує. У нас - загальний страйк. Праців ники держсектора виступають проти жорсткої економії, оголошеної новим урядом Бельгії. Можуть виникнути сутички. Краще взяти таксі. За звичними тарифами таксі з готе лю до аеропорту коштує 50 євро. При об’їзді центральної частини Брюс селя - 85. Таксист-турок приїжджає вчасно. Забирає валізи. Виглядає дещо розгубленим. - Ки$$іап?

до

N01 Ш55іап. ІІкга іпіа п.

- ОЬ, ІГ$ §оо(1! - вигукує ламаною англійською. - Б о поі Ііке Кшзіап. Ш гаіпіап - §оосІ! текст: Романія ГОРБАЧ

2 0

Л И С Т О П А Д А

Мьі сами хотелиі - Если вьітакое скажете в Ялте, вас сразу же арестуют! Зто мьі вас здесь терпим, - випльовує мені в очі ж інка із сухим обличчям, аж ш кіра на щ оках втягнулася. Вона їде в Севастополь, бо ж иве там. Я - в Алушту і Ялту - провідати друзів. Д оки я не сказала, що Крим - о ку пований, ми мило бесідували. Ж ін ка розповідала, що часто буває на материковій Україні у справах і возить звідти баули з їжею , бо ” у нас ценьї - уж а с” . Вона не брала постелі й усю ніч пролежала на одному боці, накривш ись з головою пальтом.

Вам какой паспорт показьівать -украинский или крьімскии? Не дозволила сісти поруч дівчинці з верхньої полиці: ” Зто моя полка, я заранее место вьїкупаю себе” . Казала, що захоплюється астрологі єю, йогою, часто медитує. І десь ви читала, що нема ж орстокіш ої країни, ніж Росія. Але коли я висловила свою дум ку про завоювання Криму, сусідка обурилася: - Да вьі что! Мьі сами хотели! Сперечаємося все голосніше, і я вже не рада, що затіяла розмову. Починаю наспівувати "М аш ину времени” : "Вагонньїе спорьі - последнее дело, когда больше нечего пить” . - У-у-у, М акаревич - предатель! - к и дає супутниця і виходить раніше, щоб не прощ атися зі мною в Сімферополі. За шість днів вертаюся додому. Тепер суперечки у вагоні тільки слухаю. На пропускном у пункті ста ренький у збе к запитує в наших прикордонників: - Вам какой паспорт показьівать украинский или крьімский? - Україна визнає лише одне гром а дянство. А цей ваш - крим ський тільки для Росії та Китаю годиться. Наступного разу депортуємо! - під ви щує голос чо л о в іку формі. - Ну и о л у х ж е ть і, - каж е су сід. -У кр а и н с ки м пограничникам показьівай укр а ин ский паспорт, российским - русский. Тьі же хитрьім должен бьіть. Как настоящий россиянин. - Разве мож но россиянина назвать крьімчанином? Вот и крим чанина не назьівайте россиянином! - відрізує узбек. 2014

N> 4 5 ( 2 4 1 )

КРАЇНА

М узикант Олександр П олож инський відкорковує пляш ки з водою на презентації ф іл ьм у "П оводир". Одночасно стр іч ку показали в ш ести залах. І? побачили 900 глядачів

Я покушал и могу точно сказать что фильм мне понравится" НА ПРЕМ'ЄРІ КАРТИНИ ОЛЕСЯ САНІНА "ПОВОДИР" БУЛИ ПРЕМ'ЄР АРСЕНІЙ Я Ц Е Н Ю К І МІНІСТР КУЛЬТУРИ ЄВГЕН Н И Щ У К

- ПЕРВЬІЙ РАЗ ТАК ДОЛГО СТОЮ в о ч е р е д и К ЛИФТУ, - н е з а д о в о л е но к а ж е ф а р б о в а н а б л о н д и н к а в в е ч е р і 11 л и с т о п а д а у с т о л и ч н о му т о р го в е л ь н о -р о з в а ж а л ь н о м у ц е н т р і б и іііу е г. За го д и н у на с ь о м о м у п о в е р с і у к ін о т е а т р і "О с ка р ' п о ч н е т ь с я п р е м 'є р а ф іл ьм у

"П о в о д и р " р е ж и с е р а 4 2 -р іч н о г о О леся С а нін а . К а р т и н а р о з п о в ід а є п р о х л о п ч и к а з А м е р и ки , я ки й став поводирем с л іп о го у к р а їн с ь к о г о к о б з а ря. З й о м к и т р и в а л и д в а р о ки . Б ю д ж е т - 16 м л н гр н . С тр іч ка б о р о т и м е т ь с я за а м е р и к а н с ь к и й

О г с а г у н о м ін а ц ії "Н а й к р а щ и й ф іл ьм ін о з е м н о ю м о в о ю ". За 3 хв. с п у с к а є т ь с я ліф т. У н ь о го н а б и в а ю т ь с я б іл ь ш я к д е с я т о к лю дей. - Д е в о ч к и , вьі з д е с ь л и ш н и е , на с все х л и ф т не п о д н и м е т , - п о в н и й с и в и й ч о л о в ік в о к у л я р а х

к а ж е д в о м д ів ч а т а м , я к і з а и ш л и о с т а н н ім и . Н а т и с к а є на к н о п к у . Д в е р і не з а ч и н я ю т ь с я . - М ои с л о в а п о д т в е р д ж а ю т с я . Л и ф т не п о д н и м е т с я . О с в о б о д и ті пом ещ ение. Ч о л о в ік п р и т и с к а є т ь с я д о с т ін и

ТУ СІ В КА

Стас випив 50 грамів коньячку, а я грілася чаєм з медом Я к я з м о ж у п е р е в т іл и т и с я в к о б за р я ? В ж е за д р у ги м р а зо м О лесь з у м ів м е н е п е р е к о н а т и . На з й о м к а х с п р а в д і був с л іп и й . У Л о с -А н д ж е л е с і з а м о в и л и с п е ц і а л ь н і л ін з и . К о л и в д я га в їх , н іч о го не б а ч и в . По з н ім а л ь н о м у м а й д а н ч и к у м ене в о д и л и за р у ку . П іс л я ф іл ьм у с т а л и ч а с т іш е в п із н а в а т и на в у л и ц і. О дин ч о л о в ік у м а га з и н і п р о с т я гн у в 50 д о л а р ів і п о п р о с и в п о с т а в и т и а в то гр а ф .

кина режисера "П оводиря" Олеся Саніна Ірина зіграла в картині головну роль Орисі. коханої аря. Еротичну сцену ф ільму знімали у жовтні в річці

Ч о го н іх то не к и д а є п о м ід о р а м и ?

Д О С В І Д

ЗО ТОНН ДОПОМОГИ ВОЇНАМ У ЗОНУ АТО Д ОП РА ВИ В П ІД П РИ Є М Е ЦЬ І ВОЛОНТЕР ІГОР БУЛГАКОВ

ПОМІГ, ПОЦІЛУВАВСЯ В ДЕСНА І ЗВАЛИВ НАФІГ ДОПОВІДАЮ: ОБСЛУГОВУЄМО ЛУГАНСЬКИЙ ПРИКОРДОННИЙ з а г ін . Колишній

співслуживець дав телефон частини. Погранців тоді сепари вибили зі Свердловська на Луганщині. Згоріло все - форма, все. А ми уже створили громадську організацію "Миротворці України”, на чолі з Максом Алексєєвим. Ну, бере слухавку командир: ”Драстє”. Кажу: я - такий то, Київське вище загальновійськове командне училище (російською - КВОКУ. - "Країна”). Він: ”Оп-па! І я - Київське ВОКУ”. Я далі - і кадєтку київську закінчив. ”1 я київську кадєтку!” Я зразу: "Братан, шо нада?” Він: "Усе!” к ош ти , частково люди допомогли, прочитавши оголошення на нашій сто рінці у РасеЬоок. Консервів понавозили, консервації, води, бо літо, спека. Завантажили дві машини. Я позиченим бусом і Алексєсв "пиріжком” КепаиІІ Кап^оо рвонули на нове місце розташування. Від Луганська це 50 з чимось кілометрів, від російського кордону - 27. Довезли, слава Богу. Записали, що ще треба. Почалася робота. за к у п и л и ва н т а ж ча стко во н а власні

КОМАНДИРА ЗАГОНУ, ПІДПОЛКОВНИКА СЕРГІЯ ДАЙНЕКУ, ПОРА НИЛО. Підрив на фугасі. Через два тижні, блін, - іще. Одержав

шість осколків! Один - за сантиметр над ниркою. Вертушкою забрали в госпіталь, той осколок через живіт вийняли. А чувак мені уже, як брат. Це була десь третя ходка. Ну, новий ко мандир, Олежка, старший лейтенант - теж дуже непоганий. Думали з ним над картами - як, шо, куди? Була імовірність прориву кордону. Але все зробили. 1,5 тисячі чоловік, навіть без важкого озброєння, можуть щось зробити.

ПІДПОЛКОВНИК ОДЕРЖАВ ШІСТЬ ОСКОЛКІВ. ОДИН - ЗА САНТИМЕТР НАД НИРКОЮ ІЗ РІВНЕНЩИНИ ПЕРЕГНАЛИ КІЛЬКА АВТОМОБІЛІВ Ш 55А \

5ЕКЕВД. Тому що у прикордонників попалили всі УАЗи, БТР підірвався. Олежка, старший лейтенант, дзвонить, сльози в голосі: ”Дядь Ігор, шо робити? Ми з ним сиділи до трьох ночі, бесідували. А сьогодні я його в морг заніс”. Кажу: синок, тримайся. Я сам 1986-го, в Гераті, коли вперше потрапив під обстріл, забув усе, чого у військовому училищі вчили. ц я в ій н а с т р а ш н і ш а , н іж У АФГАНІСТАНІ. Навіть спецназівці кажуть, що такого там не було. На мій погляд, серйоз ні бойові дії були в Югославії. В Іраку нас обстрілювали 120-міліметровими мінами - це страшно. В Африці просте випалювання патронів, у білий світ. Не вміють воювати. Головне - масовість, побільше куль. Під "Градом” побувати, як в АТО, - це зовсім інше. Пацани казали, трохи не обпісюєшся, вибачте.

'КРАЇНА

№ 4 5 (2 4 8 )

2 0

Л И С Т О П А Д А

2014

їзд и ть в а т о , я к н а е к с к у р с ію . А волонтер мас вико нувати свою місію. Нєфіг бути морокою командиру! Хтось із бійців, бува, підкине: ”А слабо ніч провести під обстрі лом?” - "Не, не слабо!” А не дай Бог, уб’є - що командиру в прокуратурі пояснювати? Доведи "контріку” (контрроз віднику. - "Країна"), що волонтер робив на позиціях? Том} поміг, поцілувався в десна і звалив нафіг. Нічого заважати виконувати бойову задачу. Я навіть не фотографуюся. Навіщо на себе ярмо героїчне вішати?

дехто

ВАЛЄРА ТРАВКІН - ГЕНЕРАЛ, ЯКИЙ ПОСТАВЛЯЄ СЕПАРАМ ТЕХНІКУ З РОСТОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. ГНИДА - в е з т и м іш к и п ід д в о х с о т і”. А найбіл вражає, коли бабуся передає банку огірків, якийсь вузли Аж серце - отак от... Заможні теж багато роблять. Олексі Прудеус має агропромислове господарство на Білоцеркії щині. Закупив кілька автомобілів Ореї Ргопіега, бронює у власних кузнях. Один ми залиш или для командира, щ< ще раз не підірвався. Допоміг із приладами нічного баче ня. Будівельна компанія ”Олд Інжинірінг” теж пристойн підтримує. н а й п е ч а л ь н іш е

НА СКЛАДАХ В ОЗЕРНОМУ НА ЖИТОМИРЩИНІ - 1400 ОДИН* т е х н ік и . У

Рівненській області - неймовірна кількість. Держава не ворушиться. Виділіть по 10 одиниць технікі на кожний підрозділ, і все трохи зміниться. Як чоловік 1 Чорновол загинув? Постріл у пах. БМП, яка йшла попер заглухла. Він кров’ю стік. Був при свідомості, але не змії собі першу медичну допомогу надати. Фал не було, які використовуються в зоні обстрілу. Фалу кинув - витягл А він кинувся допомагати чуваку, вже "двохсотому”. 70 відсотків втрат - через непрофесіоналізм. Ще - поруше елементарних норм безпеки. в іл о в а й с ь к у р у с к іє д а в а л и с л о в о о ф іц е р а . Тьху! По СІ їх же плєнних влупили - знищили і наших, і своїх. Нема між нами ніякого офіцерського братства! Валєра Травкії генерал, який поставляє сепарам техніку з Ростовської області. Гнида, мля. Наші всі плюються. Він у сусідній 7роті, сука, вчився. Був же нормальний чоловік. А тепер? Тварі! Це ж бісівщина, мля, щоб брат на брата пішов. І в і момент... На тобі, мля, у спину! Вибачайте за французьк; п іс л я ч е т в е р т о ї п оїзд ки . Хоча вона здогадувалася. Вона ж бачить маршрут - Харків, Харків А який нахєр Харків? Але реагує нормально. Я зарплату д р у ж и н і з із н а в с я

Волонтер Ігор Булгаков після четвертої поїздки сказав д р у ж и н і, що їзд и ть на ф ронт. Частину зарплати віддає на потреби вій ськови х. Й ого син Кирило воює в АТО

Ігор БУЛГАКОВ

Д9 років, підполковник запасу Народився 1965 року у В інни ці. "У мене коріння сербське, пояснює. - Батя покійний розповідав". Батько, Георгій Пилипович - ліквідатор аварії на ЧАЕС. Дід, Пилип Захаро вич, ветеран Другої світової, мав ДЗ кульові поранення. Закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені Фрунзе. Вісім років служив у розвідбаті. Згодом командував ротою глибинної розвідки. Був

у "гарячихточках" - Афганіс тані, Югославії, Конго, Гаїті. 2002-го закінчив Ш колу післядипломної освіти Морських сил США. 2006-го перебував в Іраку в складі миротво рчих сил 00Н . Звільнився в запас 2007-го. Працював заступником директора департаменту з безпеки компанії "Ренесанс-Капітал". Нині - бізнесмен. Володіє сербською і хорват ською мовами. Одружений, донька Ксенія працює в ком панії Соса-Соїа, син Кирил оперекладач-синхроніст, воює в АТО. Онучці Д ар'ї 2,5 року

одержав - Олена знає, що частина грошей пішла на армію. От за сина - переживає. Аж схудла. Та й мене, дурака, діжда тися з усіх цих війн - теж кусок роботи.

груп вибили. А от росіян, які фугаси ставлять, - не м о жуть. Вправно працюють, козли. Вичисляю ть командний склад. Із засідки чотирьох офіцерів знищ или недавно. Серед них - підполковника, який нашого командира Дей неку врятував, коли фугас вибухнув.

пошили. За свої бабки. Борюся з управлінням Держприкордонслужби, щоб оплатили рахунки. Бо в нас гро ші заморожені. Ціна бушлата - 320 гривень. Рєбята, де ви таку ціну візьмете? Але бюрократія страшна. Задовбує похлєще сепарів. Посольство США передає постійно допомогу тим же погранцям. От, прийшло 800 комплектів форми на склад. Скільки в загін потрапило? Нуль. Поїду розбиратися.

500 б у ш л а т ів

ч і п а є . Навіть на №з$ап, який переганяв із Рівного, номер подарували. Кажуть: "Заїдьте зараз у МРЕВ (міжра йонний реєстраційно-екзаменаційний відділ ДАІ. - "Краї на ”), скажете, що ви - з АТО. Номер машини буде збігатися з номером вашого телефону”. Заїжджаю - номер чекає. 15 хвилин - усе оформили. Вперше від "дайців” таке бачу. В дорозі теж дуже добре ставляться.

ДАІ н е

ходок з р о б л е н о . Тонн ЗО перевіз. У дорогу беру ще одного водія. Ш лях туди й назад займає трохи більше доби, 1700 кілометрів. Все в Божій милості. Ходжу до церкви. До речі, у Суворівському училищі, де служить отець В’ячеслав, з яким у тому ж училищі училися. Він дітей моїх вінчав і сина, і доньку. Хрестив онучку. Мені ж майже полтиш.

у ж е д е в 'я т ь

Єдине, на панелі - бронежилет про всяк випадок. Деергешки (ДРГ - диверсійно-розвідувальна група. - "Країна”) ходять по лісах. Рятує тільки швидкість. А дороги там - яма на ямі. Спеціально за 11 тисяч доларів купив №$$ап пікап. Можна півтори тонни в кузов кинути. Пру зі швидкістю під 110. Погранці багато диверсійних ї д е м о б е з з б р о й н і.

текст: Павло ВОЛЬВАЧ, фото: Тарас ПОДОЛЯН

2 0

Л И С Т О П А Д А

2014

№ 4 5 (2 4 8 ) КРАЇНА

Вхід до Колізею кош тує 12 євро. Ще чотири з половиною евро треба заплатити за екскурсію . Туристам радять приходити вранці, поки немає сильної спеки

Вигідний роумінг ТревелСіМ. Безкоштовні вхідні у * 140 країнах. Діє у > 190 країнах 56

КРАЇНА

№ 4 5 ( 2 4 8 )

Л И С Т О П А Д А

2014

ПОД О Р ОЖІ

- ПОДОРОЖ БУЛА СПОНТАННОЮ. З друзями шукали дешеві авіаквитки, і один із бю джетних європейських авіаперевізників пропонував привабливу ціну на переліт до Рима, - розповідає аккаунт-менеджер 26-річна Дарія Суздалова з Києва. - Про були там два дні.

У Римі за кожним поворотом - храми, скульптури, парки. Навколо Колізею товпляться юрби туристів. Він стоїть між величезними широкими пагорбами. На них багато піній, італійських сосен.

А рхітектор розум ів, Щ О д з в ін и ц я п о хи л и л а ся на 4 см, - і в тік із м іста

П'ять найвідоміших місць Італії Колізей у Римі почали будувати 72 року. Стара назва амфітеатр Флавіїв, символізував імпера торську могутність. Вмі щав 50 тисяч глядачів. У ньому проводили гла діаторські бої. Тривали 100 днів на рік. За цей час убивали п'ять тисяч диких звірів. 405 року бої заборонили.

Собор Санта-Марія-дель-Фйоре є символом Флоренції. Зведений у формі літе ри "т". Почали будувати у 1296-му. 500 років стояв недобудований. Одним з архітекторів був Джотто, друг Данте Аліґ’єрі. Собор мав такий великий купол, що ніхто не брався його завершити. Його вважають найбільшим

Площа Торре Арджентіна - це руїни храмового комплексу, заселені котами найрізноманітніших порід і походження. Біля комплексу діє притулок для них. Там живуть тварини, яких викинули або скалі чили. Кота можна купити. Пантеон - давньоримський храм, присвячений усім богам. Опівдні стовп світла пронизує його крізь отвір у даху. Вхід вільний.

у світі. Фасад із ро жевого та зеленого мармуру. П'яца-дель-Кампа у місті Сієна —одна з найвідоміших серед ньовічних площ. На ній розташований фонтан Радості. Художник Аґостіно під час його створення помер біля фонтану. У його центрі Діва Марія з немовлям та янголи. Двічі на рік по периметру площі проводять кінські пе регони.

/ Місто Помпеї біля Ч 1 Неаполя загину ло після виверження вулкана 79 року. Зараз там музей просто неба. Розкопки тривають вже 200 років. Під товщею лави археоло ги відкопали будин

ки, людей і тварин, яких накрив попіл з вулкана. Загинули близько 2 тисяч осіб. Майже 20 тисяч утекли перед катастрофою. Після того Помпеї пе режили ще кілька землетрусів. Пізанська вежа заввишки 56 м. Належить до собору Санта-Марія Маджоре. Догори ведуть 294 схо динки. Почали будувати 1174 року. Архітектор Вільгельм з Іннсбрука звів перший поверх зав вишки 11 м. Зрозумів, що дзвіниця похилилася на 4 см, - і втік із міста. Завершили будівництво через 164 роки. На той час нахил становив 50 см. Зміцнення вежі 2007-го коштувало $20 млн.

ТгауеІЗІМ

В И ГІД Н І Т А Р И Ф И н а ін т е р н а т зі с т а р т - п а к

Т г а у е ІЗ іМ %

Цк

Якщ о з іб р а в с я •

-зайі.4, .А

.И»

І Лйі

* у - м а н д р іш < у |“

бери з собою і

4 ш

ТревелСімку!

ПЕРЕВІРЕНИЙ РОУМІНГ: діє у >190 країнах БЕЗКОШТОВНІ вхідні дзвінки у * 140 країнах ВІДСУТНЯ ПЛАТА за з ’єднання та абонплата ПАКЕТНІ ПРОПОЗИЦІЇ, що дозволяю ть зао щ а д ж ува ти ще більше: дзвінки, С М С , О Р Р З -Ін т е р н е т С т а р т -п а к е т С8М -1900: н а д зв и ч а й н о вигідні т а р и ф и у С Ш А , М екси ц і, Китаї, П уер то Ріко БЕЗКОШТОВНІ дзвінки зі Зкуре та \/іЬег на ТревелСімку ВСІ мож ливі варіанти поповнення: рогітопе.сот У15А ІЙОХ ЯпривалгіБанк

Інфолінія: (044)223-80 08 2 0

Л И С Т О П А Д А

2 0 І 4

ьт.т.т .& с .$ .с .

№ 4 5 (2 4 8 )

КРАЇНА

Худож ник малює крейдою ф рагм ент картини ' Н ародження Венерн” іта л ійсько го худож ни ка XV століття Сандро Боттічеллі на вулиці Рима

> Рим будували на річці Тибр. За леген дою, у її води скинули в кошику немов л ят Ромула і Рема - засновників міста. Зараз річка обміліла, стала брудною. Має багато старих мостів. Імператорські форуми - це руїни храмів, базилік, арок. Розташовані між Колізеєм і площею Венеції. Увечері підсвічуються.

Іт а л ій ц і м а й ж е не з в е р т а ю т ь у в а ги на світл о ф ор и Напис 3. Р.О.К. трапляється на кожному кроці. Це абревіатура латинської фрази Зепаїш Рориіиз дие Котапиз ("Сенат і гро мадяни Рима”. - "Країна”). Зі штандартів римських легіонерів напис перекочував на герб столиці, а звідти - на міські будів лі й каналізаційні люки. Вулиці Рима пахнуть не тільки старо виною, а й їжею. Вранці це запах кави й випічки, опівдні - пасти, піци або різото, ввечері - вина, оливкової олії, салатів із руколи. Піцу роблять з будь-якими начинками, навіть із картоплею. Продукти в супермаркетах - недорогі. Хороше вино коштує кілька євро. Дуже смачне морозиво, зокрема з динею та яго дами. Ятки стоять на кожному кроці. Італійці - дуже темпераментні. Говорять голосно. Уваги на світлофори майже не звертають. текст: Ксенія КИСІЛЬ

КРАЇНА

№45( 2 4 1 )

2 0

Л И С Т О П А Д А

2014

Більшість продукції вирощують на сімейних фермах Італія належить до десятки найрозвиненіш их країн світу. Поділяється на про мислову північ і сільсько господарський південь. В иробля є найб ільш е вина у св іт і. Н а й від о м іші сорти - т о с ка н с ь к е к'я н т і й п ін о гр и д ж іо .

Займ ає п е р ш і п о з и ц ії за в и п у ско м о л и в ко в о ї о л ії та в и р о щ у в а н ня я бл ук, а п е л ь с и нів, л и м о н ів , груш , а б р и ко сів , п е р с и ків , в иш е н ь, по л ун и ц ь і ків і. Б іл ьш іс ть п р о д у кц ії по ста ча ю ть із с ім е й н и х ферм, пл о щ ею до 5 га.

Не м аю ть суттєвих за п а с ів вугіл ля й наф ти. Щ о р о ку н а рощ ую ть в иробництвс с о н я ч н о ї та вітр ян о ї ене ргії. Т о р ік за реєструвал и 176 тисяч єв р о ви х міл й онерів .

Сім традиційних італійських страв С кл а д н и ки салату Капрезе мають ко л ьо р о в у гам у іта л ій с ь ко го прапора - че р во ний , біл ий і зел е ний . П ом ідор і сир моцарела ріж уть кр уж а л ьц ям и . З ве р ху пр и кр а ш а ю ть л и ст ка м и б а зи л іку. О тримав назву на честь острова К а пр і.

Фрітата - омлет із сиром, ковбасою і м'ясом. Д одаю ть пасту й ка р то пл ю за смаком.

Брускета - за куска із хліба чіабата з ча сни ко м , пом ідорами

та о л и в ко в о ю олією. М ож на додавати бекон, моцарелу або о л и в ки. П еред тим хліб п ід см а жую ть. й Качуко - суп ■ § із м о р е п р о д уктів із міста Л ів о р н о . Г усти й , на га д ує гуляш . О снова - з р и б н о го бульй о ну, то м а тн о ї пасти й вина . Канелоні паста з ве л и ки х тр убо чо к-м а ка р о н. Д іам етр 2 -3 см, д о в ж и н а - 1 0 см. Н ачинка із сиру, ш пинату й м'яса.

К ал ьц о н е -з а к р и та піца. На тісто ви кл а д а ю ть на ч и н ку і зго р та ю ть вдвоє, їдять я к за ку с ку . "К а л ь ц о н е "в переклад з іта л ій с ь ко ї означає "ш та н и ". М ал е нькі кал ьц о н е нази ваю ть ''ш та н ц я м и ".

Спагеті із соусом Болоньєзе. Соус готую ть з я л о в и ч и ни, цибул і, м о р кви , то м а тн о ї па сти й ч е р во н о го в и н а . На га р н ір беруть п л а ску яєчну пасту сорту ф етучіні аб тал ьятел е.

^{С /Н * п ^а ' с ^ іь їа к ^

ІсО -А Ь ^О у Н^ З ґ ^ й ^

(£ 6

( 9 ^ 0 ^ а и.ссЛ ,

і ^ -а ^ і

л а

/сОУ і^О Ь О -л>4. & о л Т^Сі^л-ч ^ис. І С ^ іо&сл а

:- / ) С

Іуі'^Х^ХЛ^ а с^

Ьл.

У \ ла ~

і и ^ |ю

}<$илль^хл *~^'.'-. /9 0 ^

Л*^а*л ^ к іо .; і і-:ОЛЛ^АК

<^р^Ид. 14V

\со±А С $4^ ГС | 4 ^ ^ №

' •

$< ^гф .& ц*< г€іг?ОсД«гС<2.: 4 ^ ' ^ р "*^^С 0 %

•л ^ С и * лл °м с ^ у ф г ц а Д ^ 1 ^(^Г|Є)СхС Мі^лЗ^ -і їс и їк . < ллх\й н _ л т я г о .

!• К?с^>

(9 ^К &

С ^'Ь Л : У °

. , { /чх. к г^ Ш [(^ і Н ) о ^ М •! : . 4)_ сШ . 'і^ з І^ гп ^ а ІШ м Ц к П'О ц ^ ; • *?сГ

П)6^*-+с*'&**г .

}

(''1/ИИИ ;

: Д - ;’» К й

їЧ

с^ /4 с х гг.

/г£^Л

Щ й л їл и ї £ № < г+ и\} ^

с£

К о^

/ 5 " * ^ 'а-

к ^ ір іл

й са ^ іь

^ и л е ^ р • ^ л іИ с ^ < ^ьи ^

О кь^о^лхлси^ сі- 'І& р ї& ^ о

^ ІіС ьсао^ро іл.к

(Л а <Ї

а.л£>исіЛ лл*<

| ИЬИ^о 'ЬР

Іи>е*4>'? к£. ^о^-<<

'£<./

/ М с г м ^ у $ £ л * л и ^ ,г и ^

^ І'Ь

У ^^гс і

І, Ч^Ию —