1
Angriff.ua Digest / 1 (06’ 14)
ТИПО БОРУХ
ТИПО РУБРИКА ПИСЬМО РЕДАКТОРА+ ЛОБУДА ВСЯКАЯ
2
ОГЛАВЛЕНИЕ И АНОНСЫ
3
Angriff.ua Digest / 1 (06’ 14) Ангріфф освітній • Остап Вішневський
Cанкції-санкції, де ж вони...
4
Санкції, як інструмент тиску у міжнародному масштабі, почали використовуватись ще греками, якими вони анально карали союзників Спарти. То це заняття не нове для політики. Нас же цікавлять санкції проти Росії у 2014 році, та їх ефективність. Найчастіше санкції вводять під шумок артударів, ревіння реактивних двигунів і горіння пуканів. У випадку Росії, перші два традиційні пункти були проігноровані західними державами. А ставка була зроблена саме на третій, в цьому їх унікальність. Отже, що таке санкції? У міжнародно-правовій сфері це слово значить елемент правової норми, який закріпляє негативний вплив на порушника певних норм і правил.
Мішенню санкцій є будьщо. Так само, вплив санкцій може бути миттєвим або навмисно відтягнутим. Щоб ви зрозуміли, наскільки потужна ця вундервафля 21 століття, наведу приклад.
намагався помірятись із США статевим членом.
Постійний санкційний пресинг довів квітучу економіку до сильного занепаду. Іран типова нафтогазова країна, 46% доходу якої - експорт енергетичної Через завищене лібідо іранські сировини. Економіка у нього теж ісламські пацани почали сировинна. Санкції, відповідно, грати по-донєцкі: віджимати секторальні на енергетичний підприємства, плекати радикалів сектор. А потім забугуртили і ратовать за расширєніє слоупоки з ЄС, і почали вводити ісламского міра. Починаючи свої подарункові ембарго у із 50-х років іранський чорний буквальному сенсі на все, що не анус натерпівся достатньо для вироблялося в Ірані. повної стагнації і занепаду економіки. Це при позитивному Наслідки: Іран так і не балансі бюджету та позитивному влаштував свою електромережу. торговельному балансі у 73%. Рівень імпорту бензину для А останній цвях забила ядерна електрогенераторів - 40%. програма Ахмадінеджада, який Це в країні, яка має треті у
САНКЦІЇ - САНКЦІЇ, ДЕ Ж ВОНИ світі запаси нафти. В Ірані була заборонена робота міжнародних банків, страхових компаній; перестали ввозити ліки, і маленькі перси так і не доживали до чудового моменту початку роботи на нафтовій вишці, щоб потім покритися коростою і пухлинами, із зупинкою нирок, та померти у повному гівні. Все це з часом частково нівелювалося продажами нафти і газу для Китаю та Індії. Своє давала також державна пропаганда. Але Іран зрозумів, що жити в ізоляції надто хуйово, навіть для ісламського фанатика. Сучасна економіка як павутина, коли рветься одна нитка, втрачаєш контроль над ще 2 нитками. Не розуміти цю дитячу аксіому може лише павіан. А ні, не лише він. Ще рюзке. Зараз Іран відчайдушно дряпається з прірви. Що у нього вийде побачимо. Скажу тільки, що іранські політики, у відповідь на початковий етап санкцій, так знайомо для нас, реготали як коні, і крутили побиті подагрою суглоби засмаглих рук. Вони думали що якщо у них є нафта і газ то вони стронг. Нічого не нагадує? Проблема санкцій в тому, що це піздюль з ефектом бумеранга. І безпека кидаючого бумеранг залежить від його вправності.
Вихід Європи Однією із сторін українськіросійського конфлікту неочікувано виступив ЄС. Чому неочікувано? Європа після свого об’єднання занурилась у глибокий летаргічний сон. Її перестало цікавити майже все навколо. І не лише навколо. Лише кілька країн, таких як Франція, Німеччина, Велика Британія продовжують грати на
міжнародній арені за власною ініціативою. Так, панове, колись давно Європа оговтувалася від цинічного зґвалтування одним маловідомим австрійським художником. Тоді її лихоманило, і вона сміливо давала по їбальнику потворним п’яним пикам, які висовувалися з-під залізної завіси, і намагалися заблювати квітучі гори Карпати. У свій час ЄС радо прийняв до себе країни Східної Європи, зустрівши їх як рідних. Воля народу європейських країн до росту і процвітання, ціною 50-річних спільних зусиль, створила потужний конгломерат країн, із спільними економічними кордонами та зручними умовами для життя. На жаль, цей ентузіастний запал поступово згас. Із осередку розвитку ЄС поступово перетворюється на болото сраної євровати, ситих бюргерів із потрійним підборіддям, одягнених у залиті пивом маленькі шортики.
наближена до швидкості реакції рюзке під впливом великої кількості бормотухи.
Обличчя європейської промисловості, представник найбільш впливового бізнесу Німеччини Ангела Меркель браво жує соплі і мляво рухає в сторони вставною щелепою, щедро намащеною Корегою. Вона белькоче щось про “відірваний від реальності”, “я сильно / дуже сильно /надзвичайно /звичайно стурбована / обурена/занепокоєна”, “це коштуватиме дорого/ ще дорожче /надзвичайно дорого /велику ціну”. Тексти їй пише мабуть престарєлий дідок, з сечоприймачем і на транквілізаторах. Або просто бот від кращих програмістів Зімбабве. Керівництво ЄС занадто захопилось лібералізацію і нашкодило національним інтересам.. Отже, у плані запровадження санкцій, Європа поводить себе як стара повія, у якої останній клієнт у житті, але обслужить вона його Але найбільше дратує, що не може, бо треба йти на пошту європейці стали жахливими за пенсією. слоупоками. Швидкість їх реакції Далі буде...
5
Angriff.ua Digest / 1 (06’ 14) Ангріфф культурний • Пижамко Ковальова
Абрам Минчин Сегодня утро мы проведем с выдающимся представителем парижской школы: Абрамом Минчиным. Родился в Киеве в 1898, таки учился на ювелира. Рисовать начал с 16 лет, в 25 эмигрировал
в Берлин, оттуда в Париж, где активно дружил с Шагалом, входил в группу монпарнасских художников. Еще один художник который не имел ничего общего с Парашией, однако считается “руззким”.
Абрам Минчин /// Портрет Арлекина, 1931
6
Не верьте, Абрам украинофранцузский художник еврейского происхождения. От себя добавлю, мне очень нравится: прекрасный, наивный, очень французский, живой как ребенок.
Абрам Минчин /// Крестьянин, 1929
Позднее работы Минчина, развивающие достижения кубизма и экспрессионизма, в наибольшей мере близкие к Сутину и Мане-Кацу (собственно Эммануэль Кац, 1894—1962) с успехом экспонировались в Лондоне, Глазго, Нью-Йорке, Бергамо, Милане, Риме, Хайфе. Большая ретроспективная выставка Минчина прошла в 2000 в парижском Монпарнасском Музее, в 2004 — «Погибший ангел Монпарнаса» — в галерее Микеланджело в Бергамо.
Абрам Минчин /// Девочка в Красной шляпе, ///1931, Фальк, 1929, /// Пейздаж, 1927
7