Zvit ulaf

з віт

2013 2015

Українська Фундація Правової Допомоги СИСТЕМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ПРОФЕСІЙНІСТЬ

наближатися ДО МЕТИ

Всеукраїнська благодійна організація «Українська фундація правової допомоги»

ЗАСНОВНИКИ

ПРАВЛІННЯ

НАГЛЯДОВА РАДА

КОМАНДА

КОНТАКТИ вул. Рибальська, 2, оф. 105, м. Київ, 01011 тел./факс +38 (044) 280-67-40 info@ulaf.org.ua, ulaf.org.ua, pro-bono.in.ua facebook.com/UkrainianLegalAidFoundation

Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Українська Гельсінська спілка з прав людини» Міжнародний фонд «Відродження» Спілка адвокатів України Всеукраїнська громадська організація «Асоціація правників України» Мартиновський Роман Юрійович, голова Правління Ваннікова Алла Михайлівна Варфоломєєва Тетяна Вікторівна Вишневський Андрій Володимирович Гавриш Олександр Васильович Головань Ігор Володимирович Коннов Сергій Володимирович Санін Володимир Миколайович Ткач Іван Федорович Яворський Володимир Михайлович Буткевич Володимир (Україна) Лірінг Мішель (Канада) Макбрайд Джеремі, Голова Наглядової Ради (Сполучене королівство) Москаленко Карина (Росія) Наморадзе Заза (Грузія) Едвард А. Ракер (США) Шабєльніков Дмитрій (Росія) СІОМА Микола, виконавчий директор БОНДАРЕНКО Антоніна, програмний директор ГРИГОРЕНКО Оксана, головний бухгалтер ХІЛЬЧЕВСЬКА Катерина ПРИХОДЬКО Ганна ЛАТИШ Ірина КОЗИРЄВА Фаїна

Всеукраїнська благодійна організація «Українська фундація правової допомоги» дякує за підтримку Міжнародному фонду «Відродження», Українській Гельсінській спілці з прав людини, Європейській Комісії, Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), Раді Європи, ABA ROLI, Координаційному центру з надання правової допомоги, Асоціації юридичних клінік України, Асоціції правників України, мережі центрів правової інформації та консультацій, мережі Громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини, «Юридичній сотні», «Спілці ветеранів АТО м. Києва» та кожному, хто експертно долучився до ініціатив та сприяв становленню нашої організації.

БВПД Інформаційна підтримка БВПД Сприяння розвитку юридичних клінік Інтегратори: від задуму до реалізації Створення мережі БПД учасникам АТО та членам їх сімей

Виклики як можливості Інфографіка Фундація у медіапросторі Фінансовий звіт

СИСТЕМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Мережа адвокатівмодераторів/тренерів

ПРОФЕСІЙНІСТЬ

Стандарти якості надання БВПД та мережа менеджерів з якості Моніторинг та оцінка якості Забезпечення права на отримання медичної допомоги особам, які є затриманими

Біржа Pro Bono Правова грамотність Громадська приймальня

#ULAF

Виклики як можливості

П

’яти років цілком достатньо, аби зрозуміти: чи вар­ та місія, задля якої створювалася організація, того, щоб займатися цією діяльністю. Безумовно, клю­ човим індикатором для соціально відповідальної гро­мад­ ської організації має стати насамперед підтримка проекту співвітчизниками, підкріплена результатами діяль­­ності Всеукраїнської благодійної організації ­«Ук­­раїнс­ька фундація правової допомоги», розгалуженою ме­ре­жею партнерів і рівнем діалогу з владними струк­турами.

Список скорочень: Фундація, УФПД — Всеукраїнська благодійна організація «Українська фундація правової допомоги» АЮКУ — Асоціація юридичних клінік України БПД — безоплатна правова допомога БВПД — безоплатна вторинна правова допомога ГП — громадська приймальня Інтегратори — начальники відділів взаємодії із суб’єктами первинної правової допомоги місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Координаційний центр, КЦ — Координаційний центр з надання правової допомоги КПК — Кримінальний процесуальний кодекс України КСВ — корпоративна соціальна відповідальність МР — методичні рекомендації НУО — неурядові організації ППД — первинна правова допомога

Події останніх місяців 2013 року, пов’язані з Рево­лю­­ цією Гідності, зумовили необхідність перегляду та пе­ реосмислення Фундацією своєї діяльності та місії, сприяли усвідомленню незворотності змін та активному долученню до адаптації напрямів до нових викликів, що постали перед країною. Створюючи Фундацію, її засновники ставили за мету за­безпечити кожному, хто потребує, можливість отри­ мати правову допомогу, доклавши значних зусиль до розроблення загальної платформи для дослідження, створення та розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні.

«Всеукраїнська благодійна організація «Українська фундація правової допомоги» — це нова організація, створена з метою скоординувати всі ресурси, які існують в неурядовому секторі, щоб сприяти покращенню ситуації з надання безоплатної правової допомоги». Олександр ПАВЛІЧЕНКО

Стандарти якості — Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі

виконавчий директор ВБО «Українська фундація правової допомоги» з моменту створення 25 серпня 2011 року до 15 серпня 2012 року

УГСПЛ — Українська Гельсінська спілка з прав людини

Одним із перших завдань, покладених на Фундацію, стала координація у 2011—2012 роках роботи трьох пілотних Офісів гро­мадського захисту. Перший офіс, за підтримки Між­на­родного фонду

ЦПІК — центри правової інформації та консультацій ЮК — юридичні клініки

2013 2015

«Відродження», був створений 2006 року в Харкові, згодом відкрилися у Білій Церкві та Хмель­ницькому, як єдині на той час «точки доступу» до пра­вової допомоги у кримінальних справах. Цей проект став ефективним майданчиком для Фундації у на­пря­мі налагодження дієвого механізму співпраці між ос­нов­ними суб’єктами надання безоплатної правової допомоги: державою, адвокатурою та громадськими організаціями.

«Офіси громадського захисту, робота яких від початку була спрямована на збір та аналіз інформації в процесі своєї діяльності, стали для Центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги єдиним джерелом інформації про практику надання безоплатної правової допомоги за іншими, ніж існували до цього, принципами, про проблеми, з якими може зустрітись і зустрінеться держава при створенні нової системи, про конкретні підходи до організації роботи, їхні переваги та недоліки». Айгуль МУКАНОВА

директор ВБО «Українська фундація правової допомоги» з серпня 2012 року по 2013 рік

БВПД Саме завдяки напрацьованим спільно з Офісами гро­ мадського захисту інструментам і процедурам роботи адвокатів у кримінальному процесі Фундація стала одним із потужних партнерів із громадського сектору для держави у запуску системи безоплатної вторинної правової допомоги. Так, у 2012 році Координаційний центр із надання правової допомоги, Міжнародний фонд «Відродження» та Фундація уклали тристоронній Меморандум про співпрацю, у межах якого формується практика надання належної правової допомоги затри­ маним за підозрою у вчиненні злочину особам та моні­ торинг дотримання адвокатами стандартів якості. Розглядаючи роль Фундації в інституціоналізації системи БПД, можна констатувати, що 2013 рік був періодом ста­новлення системи БВПД: формування професійної мережі адвокатів-тренерів/модераторів, які надають БВПД (див. «Мережа адвокатів-модераторів/ тренерів»), підвищення кваліфікації адвокатів із основних норм Кримінального процесуального кодек­

су України, візуалізація цієї системи, залучення гро­ мад­­­ськості до участі у процесі запровадження сис­ теми БПД, участь у розробленні Cтандартів якості надання БВПД (див. «Стандарти якості надання БВПД та мережа менеджерів з якості»), про­ве­дення право­прос­ вітницької кампанії серед на­селення (див. «Інформування про систему БВПД: можливість знати свої права») тощо. У травні 2013 року Координаційний центр ініціює фор­ мування професійної мережі адвокатів, залучених до надання БВПД. За результатами проходження навчально-орієнтаційної програми, підготовленої спільно з Фундацією та за підтримки Ради Європи «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», було відібрано адвокатів-модераторів/тренерів. Після набрання чинності новим КПК Фундація у співпраці з Координаційним центром організовує навчальний процес із метою ознайомлення з його но­вими нормами адвокатів системи БВПД та спільно з адвокатами, які увійшли до авторського колективу з підготовки Методичних рекомендацій, визначає пріоритетні теми МР (станом на 2015 рік визначено вісімнадцять тем, які не претендують на вичерпний перелік), розробляє і видає друком методичні рекомендації для адвокатів, проводить серію міжрегіональних круглих столів щодо досвіду впровадження нового кримінальнопроцесуального законодавства. Власне, впровадження нових норм КПК і проблемні питання, які виникали у повсякденній практиці адвокатів, що надають БВПД, передували проведенню круглих столів. Так, у травні 2013 року Фундація Фундація спільно з Коор­динаційним центром та за підтримки USAID проводить 17 між­ре­гіональних круглих столів, до участі та обговорення в яких залучено 302 особи, що, зокрема, представляли Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, Генеральну прокуратуру, Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції, Головний штаб і Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ, а також місцеві суди, органи прокуратури і внутрішніх справ, правозахисні організації, науков­ ці у сфері кримінального права і процесу, ЗМІ. Результатами цих заходів стали рекомендації з удос­ ко­налення практики застосування кримінально-про­ цесуального законодавства.

3

#ULAF Мережа адвокатів модераторів/тренерів Мережа обміну адвокатським досвідом налічує 60 ад­ во­катів, які були відібрані Координаційним центром із усіх регіонів України шляхом анкетування для участі у тренінгах. Ці адвокати виступають тренерами-консуль­ тантами з питань впровадження нового кримінальнопроцесуального законодавства України у світлі практики Європейського суду з прав людини. З метою охоплення максимально можливої кількості ад­вокатів Фундацією спільно з Координаційним цент­ ром розроблено інно­ва­ційну форму підвищення ква­ ліфікації (далі — ТОТ), суть якої полягає в комплексному підході до навчаль­ного процесу: сформована мережа адвокатів-модера­торів/тренерів, які представляють усі регіони. Після проходження всеукраїнських тренінгів адвокати-модера­тори/тренери передають досвід своїм колегам у всіх регіонах у форматі каскадних тренінгів. За результатами проходження курсу видаються ме­ тодичні рекомендації для адвокатів. Такий навчальний процес забез­печує ефективне поши­рення серед адвокатів системи БВПД кращих практик захисту та представлення інтересів громадян у судах. Упродовж 2013 року Фундацією проведено ТОТ: у червні-липні відбулися тренінги для адвокатів– тренерів/модераторів із метою обміну досвідом між адвокатами, які надають БВПД, на тему: «Новий Кримінальний процесуальний кодекс України: вивчення і застосування крізь призму європейських стандартів»; у серпні Фундація організувала тренінг на тему: «Ме­­ то­дологія підготовки практичних завдань щодо ме­ тодичних рекомендацій адвокатам, які надають безоплатну вторинну правову допомогу». Ці тре­нінги проходили у межах навчально-орієнтаційної прог­ рами, розробленої за сприяння проекту Ради Європи «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні»; у жовтні відбувся тренінг на тему «Психологія допиту», організований Представництвом Європейського Сою­ зу в Україні, Міжнародним фондом «Відродження», Фундацією та Координаційним центром з надання правової допомоги; у листопаді адвокати-тренери/модератори провели серію каскадних тренінгів для адвокатів, залучених до надання БВПД на постійній основі за контрактом.

4

З липня 2014 року Фундація почала реалізацію проекту «Забезпечення права на отримання медичної допомоги осіб, що є затриманими або перебувають в установах пенітенціарної системи». Завдяки втіленню цього проекту було проведено близько 60 тренінгів для адвокатів-тренерів під назвою «Дії захисника у кримінальному провадженні на підставі угод, із застосування окремих заходів кримінально-правового впливу, із забезпечення доступу до належної медичної допомоги», які були тренерами у регіонах. Також Фундація організувала один загальний тренінг із експертом судово-медичної експертизи для адвокатів, які надають БВПД. У результаті проведених заходів близько 2500 адво­ катів удосконалили свої теоретичні знання та практичні навички у царині захисту прав на належне медичне забезпечення їх клієнтів, а також оволоділи необхідними уміннями організовувати та проводити тренінги на основі здобутих знань для інших адвокатів, які надають БВПД. Упродовж 2014 року Фундація провела ТОТ: у березні за підтримки Міжнародного фонду «Від­ родження» організований тренінг для адвокатів Київської області, які надають БВПД, на тему: «Посилення правових можливостей вразливих груп населення». Опитування, проведене серед учасників цього заходу, виявило факти системних порушень прав уразливих груп населення з боку працівників міліції; 17-19 травня — 21-22 червня відбулися тренінги для адвокатів-тренерів/модераторів з обміну досвідом між адвокатами, які надають БВПД, на тему: «Дії захисника щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскарження рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора та слідчого судді, перегляду судових рішень»; протягом червня-серпня адвокатами- модераторами/ тренерами проведено 75 каскадних тренінгів у регіо­нах, під час яких апробовано нові методичні ре­ комендації з тем: «Оскарження рішень, дій чи без­ діяль­ності слідчого, прокурора, слідчого судді під час досудового розслідування» та «Дії захисника у кримінальному провадженні під час перегляду судових рішень».

2013 2015

Протягом останніх двох років для адвокатів, які на­да­ ють БВПД, надано інформаційну підтримку щодо 35 ре­ левантних тем та організовано декілька сотень кас­ кадних навчальних заходів у всіх регіонах нашої країни. t По завершенні кожного курсу ТОТ для адво­катів, які надають БВПД, Фундація забезпечує їх методичними рекомендаціями, розробленими на основі щоденної практики адвокатів при розгляді кримінальних справ. У цих рекомендаціях висвітлені найбільш актуальні питання з практики адвокатів, які здійснюють гаран­ тований державою захист, покликані розвинути Стан­ дарти якості надання БВПД для їх найбільш ефективного застосування. У 2013 році Фундація започаткувала формування біб­ ліотеки методичних рекомендацій «Дії захисника...», першими стали МР: «Дії захисника при затриманні особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення» та «Дії захисника при вирішенні питання про обрання, скасування або зміну запобіжного заходу», видані загальним накладом 5 тисяч примірників. Координаційний центр спільно з Фундацією ініціював авторський колектив з розроблення текстів методичних рекомендацій, до складу якого увійшли адвокатимодератори/тренери. За два роки у світ вийшли шість МР, до кінця 2015 року готується ще дві теми. За результатами обговорень під час проведення кас­ кадних тренінгів тексти рецензуються провідними прак­ тиками і науковцями у сфері кримінального про­цесу, багаторазово доопрацьовуються, залишаючись при цьо­ му відкритими для подальшого удосконалення. Серія МР включає, зокрема, але не вичерпно, такі теми: ✚ Вступ адвоката у справу. Початкові дії. ✚ Практика ведення адвокатських досьє. ✚ Дії захисника з доказування на різних стадіях кримінального провадження (збирання доказів, адвокатське розслідування). ✚ Дії захисника при затриманні особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. ✚ Дії захисника при вирішенні питання про обрання, скасування або зміну запобіжного заходу.

✚ Дії захисника щодо оскарження дій рішень та бездіяль­ ності прокурора, слідчого, слідчого судді. ✚ Дії захисника у кримінальному провадженні на підставі угод. ✚ Дії захисника з окремих питань застосування заходів забезпечення кримінального провадження. ✚ Дії захисника під час кримінального провадження в суді першої інстанції. ✚ Дії захисника у кримінальному провадженні під час перегляду судових рішень. ✚ Порядок звернення до ЄСПЛ: «критерії прийнятності». ✚ Дії захисника у кримінальному провадженні щодо застосування окремих заходів кримінально-правового впливу. ✚ Дії захисника із забезпечення доступу до належної медичної допомоги. ✚ Дії захисника у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. ✚ Дії захисника із забезпечення доступу до належної медичної допомоги. ✚ Особливості діяльності захисника у кримінальних провадженнях, пов’язаних з вчиненням злочинів проти власності. ✚ Особливості діяльності захисника у кримінальних провадженнях, пов’язаних з вчиненням злочинів проти життя та здоров’я особи. ✚ Особливості діяльності захисника у кримінальних провадженнях, пов’язаних з вчиненням злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. ✚ Безпека адвоката (гігієна, психологія).

«Українська фундація правової допомоги своєчасно надала інтелектуальні та організаційні ресурси, які зіграли ключову роль в інституціоналізації наріжних елементів системи безоплатної правової допомоги на етапі її становлення. Це і модель каскадних тренінгів, і система управління якістю надання правової допомоги, і мережа інтеграторів, зусилля якої спрямовані на посилення правової спроможності територіальних громад. У процесі нашої спрівпраці протягом останніх трьох років сама УФПД суттєво зміцнила свій потенціал і готова до реалізації нових, ще більш мастабних, проектів». Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ

директор Координаційного центру з надання правової допомоги, член Правління ВБО «Українська фундація правової допомоги»

5

#ULAF Розвиток інституційної спроможності управління якістю надання БПД Одним із пріоритетів виконання Україною зобов’язань що­до забезпечення права на захист, гарантований дер­ жавою, є посилення спроможності адвокатів якісно на­ давати БПД, а умовою подальшого розвитку системи БПД — створення ефективної системи управління якістю. Одним із головних завдань Фундації у 2014 році ста­ ло просування в адвокатській спільноті Стандартів якос­ті надання БВПД у кримінальному процесі та підвищення рівня обізнаності громадськості про пра­ во на отримання такої допомоги і механізми його реа­ лі­зації. Для забезпечення цього важливого напряму напри­кінці минулого року затверджено Стандарти якості надання БВПД у кримінальному процесі, на основі вивчення потреб адвокатів у цьому процесі, проведення відповідної інформаційно-роз’яснювальної роботи, обмі­ну досвідом. Напрацьовуючи конкретні рекомендації щодо змін у законодавство про БПД, Координаційний центр спільно з Фундацією організували пілотні опитування адвокатів системи БВПД, які проходили у червні-липні 2013 року в дванадцяти регіонах, а саме: Автономній Республіці Крим, Волинській, Житомирській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій та Чернігівській областях. Отримані результати дали змогу Фундації апробувати механізми оцінки та визначити позитивні й негативні моменти у роботі системи БВПД. Також упродовж 2013 року Фундація спільно з УГСПЛ та Координаційним центром із надання пра­вової допомоги за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провели пілотне дослідження щодо визначення і тестування механізмів та інструментарію здійснення моніторингу роботи адвокатів системи БВПД. Для всебічного аналізу переваг і недоліків роботи системи БВПД, у жовтні 2013 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) спільно з Фундацією та УГСПЛ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів опитування тих громадян України, яким свого часу доводилося користуватися БВПД. Під час опитування увага акцентувалась на питаннях загальної

6

обізнаності респондентів щодо можливості звернення про надання допомоги до центрів з надання БВПД, про отримання безоплатного адвоката, вивчалися обставини досвіду звернення до захисників, наданих державою, задоволеність якістю їх роботи, узагальнювалася оцінка респондентів стосовно системи надання безоплатної вторинної правової допомоги. Приділяючи значну увагу дослідженню ефективності діяль­ності системи БВПД та вивчаючи необхідність її вдос­коналення, Фундація протягом вересня-жовтня 2013 року організувала фокус-групи, в яких взяли участь ад­ во­кати системи БВПД і директори регіональних центрів із надання БВПД. До роботи в регіональних центрах з надання БВПД щодо збору та узагальнення даних за­лу­ чено студентів Юридичних клінік (див. «Сприяння роз­ витку юридичних клінік»). Фактично, у листопаді-грудні більше двадцяти студентів з усієї України взяли участь в узагальненні та формуванні звітної інформації з надання БВПД. Дані, які підлягали збору та аналізу, визначалися у співпраці та за згодою Координаційного центру. За результатами проведеного моніторингу підго­тов­­ лений ана­літичний звіт «Використання послуг безоп­­­ латної правової допомоги». Один із висновків про­ веденого моніторингу — є потреба у регулярному моніторингу діяльності системи БВПД, який надасть можливість здійснювати удосконалення механізмів її функціонування шляхом створення рекомендацій що­до змін у законодавство про безоплатну правову до­­помогу. У частині оцінювання поінформованості клієн­тів моніторинг має проводитися із залученням громадськості, що отримували БВПД, їх родичів (за згодою) та адвокатів, що залучені до надання БВПД і тих, що не беруть участі (для оцінювання дієвості процесів та можливостей), працівників правоохоронних органів та судів, залучених до процесу БВПД, працівників обласних центрів, Координаційного центру, незалежних експертів тощо. Протягом першого року функціонування системи БВПД стало очевидним, що люди зацікавлені у своєчасній та якісній правовій допомозі та можливості знати про свої права. Для системи БВПД постало чергове завдання — своєчасне забезпечення затриманих/підозрюваних осіб адвокатом за рахунок держави вимагає наступного кроку — гарантування належної якості юридичного захисту, наданого коштом держави.

2013 2015

З метою відпрацювання належних процесів та процедур доступності БВПД уже у лютому 2014 Міністерство юстиції України затвердило попередньо схвалені Радою адвокатів України Стандарти якості надання БВПД у кримінальному процесі (далі — Стандарти), які сьогодні є комплексним механізмом, що інтегрує основні складо­ ві функціонування системи: надання якісної і своєчасної БВПД; надання адвокатам методичної підтримки; надан­ ня суспільству інструменту для контролю за ефективністю використання коштів платників податків з державного бюджету, виділених на оплату послуг адвокатів. У 2014 році видаються друком 2500 примірників Стандартів якості надання БВПД у форматі робочого зошита, зручного для щоденного використання та можливості надання пропозицій щодо удосконалення Стандартів, а також додатки до них і бланки дев’яти оціночних форм моніторингу загальним накладом 100 000 примірників кожної позиції. Для більшого поінформування Стандарти поширено серед адвокатів у всіх регіонах України. Координаційний центр з надання правової допомоги у 2014 році утворює відповідні структурні підрозділи в усіх Регіональних центрах з надання БВПД та здійснює відбір персоналу — Менеджерів з якості, відповідальних за новий напрям розвитку системи БВПД. Ефективна робота Менеджерів з якості вима­гала їх належної підготовки, можливості реа­лізувати положення Стандартів, забезпечення сталих зв’язків всередині професійної мережі та з ключовими зацікавленими сторонами процесу забезпечення якості надання БВПД, насамперед адвокатами, регіональними комісіями з якості, клієнтами, судами, прокуратурами, слідчими управліннями тощо. Наказом Координаційного центру сформована Робоча група з питань якості, до якої увійшли експерти, які раніше залучалися до роботи Офісів громадського захисту, керівництво КЦ, адвокати системи БВПД, Менеджери з якості, представники Міжнародного фонду «Відродження» та Фундації. Одними з першочергових завдань робочої групи визначено сприяння впровадженню стандартів якості надання БВПД та дослідження результатів роботи, а також сприяння організації та розвитку мережі менеджерів з якості надання БВПД.

Для забезпечення належного моніторингу якості надан­ ня послуг адвокатами системи БВПД відповідно до Стандартів, Фундацією організовано курс навчання для менеджерів з якості. Численні зустрічі, семінари, тренінги, засідання тощо сприяли напрацюванню досвіду, певних норм взаємин, поглибленню діалогу між адвокатською спільнотою та суспільством, добору актуальних тем для обговорення. З цією метою проведено: у червні 2014 року проведено тренінг із 25 менеджерами з якості щодо розвитку системи БВПД та з питань моніторингу Стандартів. упродовж липня-серпня 2014 року менеджерами з якості за підтримки Фундації організовано близько 80 кущових семінарів в усіх регіонах України за участі адвокатів системи БВПД. Кущові семінари проводились менеджерами з якості в інтерактивному форматі, з максимальним обговоренням усіх можливих пересторог з боку адвокатів, з’ясуванням їх очікувань та наданням відповідей на їхні запитання щодо змісту Стандартів і процедури їх моніторингу. З метою аналізу попередніх результатів перших міся­ців моніторингу якості роботи системи БВПД, Координаційний центр спільно з УФПД за підтримки програми «МАТРА» Королівства Нідерландів, Міжна­ родного фонду «Відродження» та Американської асоціації юристів наприкінці цього ж року проводять дводенну виїзну зустріч менеджерів з якості у місті Чигирині (Черкаська обл.). Робоча зустріч Менеджерів з якості мала на меті підбиття підсумків роботи першого півріччя менеджерів з якості та конструктивний діалог щодо попередніх результатів перших місяців моніторингу якості безоплатної правової допомоги, а також підготувку Менеджерів до адвокації Стандартів під час серії регіональних круглих столів перед ширшим колом представників зацікавлених сторін. Реалізація Фундацією цього напряму допомогла Коор­ ди­наційному центру посилити сформовану мережу з 25 Менеджерів з якості, які працюють в системі БВПД, відпілотувати уніфікований механізм звітності адво­ катів відповідно до вимог Стандартів, розробити та відпілотувати один з інструментів моніторингу Стан­ дартів — «Спостереження в суді».

7

#ULAF Забезпечення права на отримання медичної допомоги затриманих осіб Факти серйозних порушень прав людини у місцях позбав­лення свободи, як відносно тих, хто вживає наркотики, так і стосовно представників інших уразливих груп, в Україні є загальновідомими. Уразливе становище споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН), людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом (ЛЖВС) повністю позбавило їх можливостей відстоювати свої права та, тим паче, досягти притягнення до відповідальності порушників їхніх прав — суб’єктів владних повноважень. Ці проблеми підтверджуються численними звітами і повідомленнями про порушення прав людини в Україні. Як свідчить практика, більшість громадських організацій, що працюють у сфері реалізації програм зменшення шкоди та надання сервісів представникам цільових груп, зосереджуються або на наданні профілактичного та лікувального сервісу, або на наданні правових послуг обмеженим колом юристів, адвокатів, сервісними недержавними організаціями, у той час як потреба в них надзвичайно велика по всіх містах України та має низку питань на момент затримання та перебування під слідством. Враховуючи досвід мережування адвокатів-модераторів/ тренерів та можливість поширити практичний досвід захисту серед колег у регіонах і тим самим забезпечити рівні правові можливості для вразливих груп населення, Фундація за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» з 2013 року проводить відповідне навчання, залучаючи експертів з медичного права та юристів і адвокатів, які мають щоденну практику. З огляду на низку питань, порушених під час перших тренінгів, що проходили у Києві у співпраці із Харківською правозахисною групою, Фундація у жовтні 2013 року проводить опитування серед адвокатів-модераторів/ тренерів стосовно дискримінації затриманих, які потребують невідкладної медичної допомоги (замісна підтримувальна терапія, перманентний медичний нагляд, приклади знущань тощо), результати якого свідчать про нагальну потребу проведення просвітницької кампанії серед самих адвокатів щодо необхідних дій при виїздах на затримання представників такої категорії осіб.

8

Додатковим важелем у проведенні навчання є дотриман­ня Стандартів якості (див. «Стандарти якості надання БВПД та мережа менеджерів з якості»), обов’язкових для адвокатів, які надають БВПД. Зокрема, у п. 1.5-1.7 приділено окрему увагу дотриманню правоохоронними органами права мати доступ до невідкладної медичної допомоги підозрюваним/обвинуваченим/затрима­ним. Згідно із Стандартами, захисник негайно вживає заходів для надання клієнту належної медичної допомоги, фік­ сації тілесних ушкоджень, проведення судово-ме­дичної експертизи, якщо зовнішній вигляд або стан клієнта свідчать про застосування до нього насильства або за наявності скарг клієнта про його застосування. Те саме стосується і затриманих, які вживають замісну чи антиретровірусну терапію або мають хронічні, гострі, інфекційні захворювання. Такі підходи є інноваційними у практиці адвокатської діяльності та передбачають у своїй перспективі дотри­ мання права людини на належне лікування та здоров’я. З метою комплексного вивчення питання щодо пріо­ ритетності тем та якості матеріалу для підвищення ква­ ліфікації адвокатів, наприкінці 2014 року Фундація під час каскадних тренінгів проводить опитування серед адвокатів (близько 230 осіб). Результати опитування показали, що однією із пріоритетних тем для наступного навчання є «Забезпечення доступу затриманих до належної медичної допомоги». Адвокати вказали, що для них важливо отримати специфічні навички, щоб максимально ефективно захищати права затриманих, які мають різні захворювання. У 2014 та 2015 роках за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та АВА ROLI проведено низку ТОТ для адвкокатів-модераторів/тренерів за темами «Дії захис­ ника у випадку необхідності забезпечення медичної допомоги затриманому, підозрюваному, обвинуваченому, який має в тому числі хронічні захворювання та/або який є наркозалежним» та «Фіксація невідкладних станів клієнта (тілесні ушкодження або погіршення стану) та порядок дій». Теми є достатньо специфічними, тому до каскадних тренінгів у регіонах долучились адвокати та юристи із сервісних організацій, які мають щоденну практику захисту відповідної категорії підзахисних.

2013 2015

Загалом протягом зазначеного періоду проведено по­ над 80 каскадних тренінгів із зазначеної тематики та підвищено кваліфікацію понад двох тисяч адво­ катів, які надають БВПД. Під час каскадних тренінгів адво­кати отримали знання та практичні навички реа­лізації механізмів надання медичного захисту враз­ливим групам насе­ лення, зокрема тим, хто перебуває в установах пенітенціарної системи.

хворих затриманих осіб з окремих цільових груп — наркозалежні, ВІЛ-позитивні, особи, які хворіють на гепатит С та ін.; формування переліку партнерських сервісних організацій, які долучаються до розробки навчальнометодичної бази; організація тренінгу для 30 адвокатів-тренерів (березень 2014 року).

Інтегратори: від задуму до реалізації Адвокати завдяки проведеним навчанням отримали змогу налагодити контакт з експертами медичної сфери та представниками громадських організацій, які безпосередньо працюють із цією категорією клієнтів. Зокрема, це дає змогу залучати неупереджених фахівців для отримання консультативних висновків, які часто є альтернативою не завжди об’єктивним висновкам державних експертів у кримінальних справах. Так, наприклад, у ролі спеціаліста адвокати залучали спеціаліста-медика, який надає консультативні висновки, що обґрунтовували необхідність лікування. Це, зокрема, є підставою проходження обвинуваченими курсу ліку­ вання і подальшого звільнення від кримінальної відпо­ відальності на підставі ст. 309 ч. 4 КК України. Сьогодні адвокати БВПД співпрацюють з місцевими сервісними організаціями та мають можливість отримати або удосконалити знання по роботі із підзахисними, які мають захворювання або залежність. У IV кварталі 2015 та початку 2016 років заплановано спільно з ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу» провести низку навчань у регіонах для адвокатів та юристів сервісних організацій та адвокатів, які не мають укладені конт­ ракти з державою. Відповідна правопросвітницька робота дає змогу по­ ши­рювати тонкощі законодавства безпосередньо серед вразливих груп населення, які потребують особ­ ливого догляду і мають ризик бути затриманими правоохоронними органами. Наслідками реалізації цього напряму є: визначення найбільш актуальних для адвокатів пи­тань стосовно доступу до медичної допомоги

З 1 липня 2015 року держава виконує взяте на себе зобов’язання щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги в цивільних та адміністративних справах. З цією метою в усіх областях України відкрито 100 місцевих центрів з надання БВПД, які забезпечують надання послуг адвокатів для представництва інтересів у цивільних та адміністративних судових спорах та потер­пілим і свідкам у кримінальних провадженнях. Такий правовий захист надається особам, які належать до категорій, що мають право на БВПД, як це визначено ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». По отримання такої допомоги до місцевих центрів можуть звернутись малозабезпечені особи, люди з інвалідністю, учасники АТО, пенсіонери, дітисироти та діти, позбавлені батьківського піклування та інші представники громади, які потребують особливого захисту держави. З метою забезпечення якомога кращого обслуговування клієнтів місцевими центрами в їх структурі утворено відділ взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги. Керівники цих відділів («інтегратори») мають кілька основних завдань щодо інтеграції первинної і вторинної правової допомоги на рівні територіальних громад. Задум та ідея впровадження такої діяльності вперше виникла в експертів з Фундації, втілити яку вдалось через реалізацію проекту з відбору та підготовки фахівців, які сьогодні вже працюють у місцевих центрах, так званих «інтеграторів». Фундація, Координаційний центр, Міжнародний фонд «Відродження» та громадська платформа розвитку української системи безоплатної правової допомоги протягом червня-липня

9

#ULAF 2015 року провели конкурс з відбору «інтеграторів» до 100 місцевих центрів з надання БВПД. Незважаючи на щільний графік та досить напружену роботу, членам комісії вдалось відібрати у команду місцевих центрів БВПД фахівців, які є «обличчям всієї системи БПД» на місцях, у громадах. Проведенню конкурсу передувало завдання «стан­ дартизувати» роботу «інтеграторів». У червні 2015 року Фундація ініціювала проведення робочої зустрічі експертів, які протягом двох днів працювали за такими темами: «Розроблення процедур взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги (крім ОМС)», «Розроблення технічного зав­дання для регулярного аналізу ситуації щодо забез­пе­чення пра­ ва на безоплатну первинну правову допомогу на відповідній території» та «Розроблення матеріалів для взаємодії інтеграторів із органами місцевого самовря­дування щодо формування та розвитку мережі суб’єктів надання безоплатної первин­ної правової допомоги, зокрема адвокаційної кампанії щодо права осіб на безоплатну первинну правову допомогу». За результатами роботи експертних груп сформовані процедури роботи «інтеграторів» та визначені покрокові заходи щодо налагодження взаємодії із суб’єктами надання правової допомоги в громадах. Однозначно, такі нововведення — це крок назустріч громаді і людям, адже тепер інтереси соціальнонеза­хищених груп населення буде враховано як на регіональному, так і на місцевому рівнях.

Створення мережі БПД учасникам АТО та членам їх сімей Учасники АТО, члени їх сімей сьогодні є вразливими ка­ тегоріями українського суспільства, які без отримання статусу учасника бойових дій не мають можливості отри­ мати безоплатну правову допомогу. Адже відпо­відно до законодавства право на таку допомогу мають ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (учасники бойових дій, інваліди та учасники війни), а також особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

10

Однак загальновідомо, що більшість реальних учасників бойових дій на Сході України не мають статусу, що фактично унеможливлює їхнє право на отримання БВПД на особливих умовах. Низка адвокатських організацій (регіональні осередки АПУ, приватні адвокатські бюро та об’єднання) та центри первинної правової допомоги (ЦПІК), на локальному рівні вже ведуть справи фактичних учасників АТО в судах, надають первинну правову допомогу. У 2014 році, відчуваючи потребу у попередженні за­ питів учасників бойових дій на Сході України щодо отримання правової допомоги, Фундація відкрила в м. Ірпені (Київська обл.) Громадську приймальню за підтримки УГСПЛ, яка на сьогодні є стабільною «точкою доступу» до безкоштовної правової допомоги в Ірпені (див. «Надання правової допомоги через громадські приймальні УГСПЛ»). На сьогодні в Україні майже в усіх областях правова допомога для учасників АТО та членів їх сімей надається адвокатами на умовах Pro Bono, представниками гро­ мадських організацій, волонтерами та іншими спе­ ціа­лістами в юридичній сфері. Так чи інакше, за рік у кожної із зацікавлених сторін уже є накопичений досвід, особливо унікальний досвід для кожного регіону. Неодмінно, у кожної із цих сторін сформувався певний підхід на основі справ, з якими звертались за отриманням правової допомоги. Зважаючи на те, що потреба в отриманні універсальної правової допомоги та підготовки фахівців як з уні­ версальної теми, так і з окремих специфічних тем зростає, Фундація за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» виступила з ініціативою підготовки навчальних матеріалів на основі зібраного досвіду з урахуванням специфіки певних регіонів і зважаючи на національну практику. Восени 2015 року Фундація об’єднала зусилля з Мере­­­ жею ЦПІК та адвокатськими об’єднаннями у на­дан­ні правової допомоги. У вересні цього року Коор­ди­на­ційний центр у співпраці з Фундацією за під­трим­ки Між­ народного фонду «Відродження» уклали у всіх регіонах України універсальний Меморандум про взаємодію між громадськими організаціями та регіо­наль­ним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

2013 2015

Завданням цього Меморандуму є координація зусиль регіону, спрямованих на конструктивний діалог, мобілі­ зацію ресурсів, об’єднання зусиль, заохочення кращої практики та координацію діяльності щодо надання безоплатної правової допомоги у регіоні учасникам АТО та членам їх сімей. До зазначеного меморандуму долучились понад 100 громадських організацій, які щодня спілкуються та взаємодіють з учасниками АТО, членами їх сімей та рідними. Усвідомлюючи необхідність формування мережі адво­ катів та юристів у 25 регіонах України, які надають правову допомогу у захисті прав та інтересів військовослужбовців, які беруть/брали участь в АТО та членів їх сімей, у жовтні цього року Фундація провела опитування серед адвокатів, які надають БВПД та сформувала пропозиції (список понад 50 адвокатів) для Координаційного центру щодо адвокатів, які сьогодні на умовах Pro Bono допомагають тим, хто проходить службу в АТО, та мають відповідну практику захисту. Наприкінці 2015 року Фундація спільно з ГО «Всеукраїн­ ське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу» та за підтримки Координаційного центру планують провести відповідне навчання з основних тем захисту для адвокатів, що надають БВПД та юристів ГО, які щодня працюють з учасниками АТО та їхніми сім’ями. У жовтні цього року партнери мережі сформували, на основі щоденних звернень, першочергові теми, за якими найчастіше звертаються учасники АТО та які потребують участі адвоката. Особливістю такого підходу, а головне інноваційністю, є координація усіх зацікавлених сторін у створенні методичних рекомендацій та формування експертного середовища з числа адвокатів, що надають БВПД, юристів та адвокатів, які працюють у громадському секторі, а також практикуючих адвокатів з числа тих, хто надає первинну правову допомогу учасникам АТО та членам їх сімей на умовах Pro Bono. У грудні 2015 на початку 2016 року планується спільно з ГО «Всеукраїнське об‘єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу» та Координаційним центром впровадити навчальну програму для сфор­ мованої групи адвокатів з усіх регіонів України з метою поширення специфічних практик захисту у середовищі

адвокатури. На основі найбільш проблемних питань захисту прав та інтересів учасників АТО та членів їх сімей планується розробити методичну базу, яка буде імплементована у діяльність адвокатів та юристів на загальнонаціональному рівні. Усвідомлюючи важливість цього напряму, Фундація уклала меморандуми про співпрацю з громадською Спілкою «Мережа Центрів правової інформації та консультацій», громадською організацією «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня», громадською організацією «Київська міська спілка ветеранів АТО», які на сьогодні є надавачами правової допомоги не тільки у регіонах, де фактично розташовані, а охоплюють всю Україну. Проведена робота сприяла оперативному налагодженню роботи між місцевими центрами з надання БВПД та громадськими організаціями, які надають правову допомогу. Місцеві центри, формуючи партнерську базу, виконують поставлене перед ними завдання. Партнерство з Мережею ЦПІК та Інформаційно-ресурсним центром дає змогу оперативно обмінюватись інформацією та фор­мує сталий розвиток партнерства між юристами з гро­мадського сектору та адвокатами, які надають БВПД. Враховуючи активну участь громадських організацій, які надають БВПД у регіонах та у рамках підписаного меморандуму про взаємодію, Фундація спільно з «інтеграторами» (див. «Створення інтегрованої системи надання БПД на рівні громад») забезпечує співпрацю та обмін інформацією між громадськими/волонтерськими організаціями, що здійснюють правовий захист, та розповсюджує відповідну інформацію щодо надання правової допомоги у регіонах України серед учасників АТО та членів їх сімей, зокрема спираючись на досвід діяльності ЦПІК (Біла Церква, Ковель, Чугуїв, Херсон, Чернігів, Ірпінь) та формуючи щотижневі роз’яснення спільно з ЮК м. Київ. Роз‘яснення публікуються на сайті Фундації (ulaf.org.ua) у рубриці «Учасникам АТО» та на ресурсах партнерів, зокрема на «Правопросторі». Окрему увагу Фундацією приділено роботі з гро­ ма­дянами, які так чи інакше щодня спілкуються з учасниками АТО або близькими і членами їх сімей. З метою проведення інформування населення про забез­печення прав учасників АТО з жовтня виходить

11

#ULAF підбірка програм «Ген справедливості», де експерти — правозахисники, адвокати, юристи, учасники АТО — розповідають про типові та нетипові проблеми і пи­ тання учасників АТО правового характеру. Зокрема, порушуються важливі аспекти правового та соціального забезпечення, особливості діяльності правозахисників з питань поширення інформації про права учасників АТО та координації зусиль громадських організацій, держав­них органів, правозахисників з метою забез­ печення якісної правової допомоги учасникам АТО та членам їх сімей. Серія авторських програм Лариси Денисенко «Ген справедливості» виходить на Громадському радіо щосереди за ініціативи Координаційного центру за підтримки Проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні». Серія програм про права учасників АТО підготовлена у співпраці з Українською фундацією правової допомоги. У подальшому робота мережі безоплатної правової допомоги учасникам АТО має відновити доступ до правосуддя таких вразливих категорій населення, як військовослужбовці, добровольці, мобілізовані та їх родини, зменшити напруженість у суспільстві та створити дієвий механізм національного рівня. Отримана практика захисту прав та поширення методик захисту сприятимуть не лише ефективній правовій допомозі війсь­ковослужбовцям, учасникам АТО та членам їх сімей, а й допоможе запобігти вчиненню порушень щодо цієї категорії населення в майбутньому. Створена мережа адвокатів та юристів сприятиме ефективному захисту цієї категорії населення.

Біржа Pro Bono Рух Pro Bono заповнює прогалину в можливості отри­ мання рівного доступу до правосуддя для вразливих груп населення та громадських організацій, які їх представляють. Сьогодні готовність українських юри­ дичних компаній захищати інтереси людей, які не мають можливості сплатити за ці послуги, створює позитивний імідж юридичної професії.

12

У 2013 році Фундація спільно з УГСПЛ за підтримки Між­народного фонду «Відродження» та представництва Європейського Союзу в Україні запроваджує інтернетплатформу — українська Біржа Pro Bono, яка є кому­ нікаційною платформою між громадськими організа­ ціями та особами, які потребують правової допомоги і не мають можливості її отримати, та юри­дичним середовищем, готовим надавати послуги добровільно і безоплатно (http://pro-bono.in.ua). Біржа Pro Bono є інструментом для розвитку і поширен­ня кращих практик надання безоплатної правової допомоги юридичним бізнесом та популяризації руху Pro Bono у суспільстві. Одним із напрямів діяльності Фундації щодо забез­ пе­чення ефективного сервісу надання БПД є впро­ вадження національної інтернет-платформи для акуму­лювання справ і взаємодії сторін, заці­кав­ лених в якісній та доступній БПД, під назвою Біржа Pro Bono. Ця інтернет-платформа є соціально відповідальним юридичним середовищем, де громадські організації, окремі громадяни, представники уразливих верств населення можуть отримати якісну пра­­вову допомогу Pro Bono. Не залишилися осторонь створення української Біржі Pro Bono незалежна некомерційна організація PILnet, юридичні фірми DLA Piper Україна, Arzinger, Правочин, Marchenko Danevych, Асоціація правників України, Національна асоціація адвокатів України, Асоціація адвокатів України, Спілка адвокатів та інші організації. Функціонування української Біржі стало можливим за підтримки програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» та проекту «Забезпечення доступу до правосуддя шляхом надання безоплатної правової допомоги та впровадження високих стандартів якості захисту прав людини в Україні». Фундація за підтримки Міжнародного фонду «Відро­ джен­ня» протягом 2013-2015 років провела низку круглих столів, робочих зустрічей, днів відкритих дверей, дискусій тощо, на яких обговорювалися актуальні та проблемні питання у сфері прав людини,

2013 2015

діяльності Біржі Pro Bono та її впровадження у віт­ чизняний правопростір. До участі у заходах долучалися як зареєстровані, так і потенційні партнери Біржі: громадські організації, Громадська спілка «Освітній дім прав людини в Чернігові», Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Центр Громадянських Свобод/ Євромайдан SOS та інші. Сьогодні Фундація адмініструє Біржу Pro Bono у спів­ праці з Українською Гельсінською спілкою з прав лю­ дини, яка відповідає за ведення стратегічних справ у Європейському суді з прав людини. За перший рік роботи українська Біржа Pro Bono залучилася підтримкою Глобальної мережі права суспільних інтересів (PILnet) і увійшла до Європейського Pro Bono Альянсу. Зокрема, цього року за підтримки ­PILnet та Міжнародного фонду «Відродження» делегація від України взяла участь у Міжнародному Pro Bono форумі в Лондоні. Такі потужні міжнародні заходи підтримують поширення ідеї Pro Bono у всьому світі, і певною мірою завдяки цьому юристи з усього світу дотримуються принципів людяності, працюючи заради блага суспільства. Голова Всесвітньої мережі PILnet Ед Рекош зазначив: «Сьогодні юристам потрібно більше працювати з молоддю, обмінюватися досвідом; і це робити легко, оскільки ідея Pro Bono — це ідея добра». Українські юристи, які відвідали Форум, самі запро­ понували поспілкуватися з партнерами юридичних ком­ паній про важливість просування культури Pro Bono в Україні і організувати круглий стіл з метою презентувати українську Біржу Pro Bono та обговорити з усіма зацікавленими сторонами (правозахисні НУО, юридичні компанії, клієнти) перші спільні кроки. Протягом року організовано низку робочих зустрічей із регіональними координаторами, присвячених організації роботи Біржі, розробці та затвердженню її положення, правил, заявок для громадян і неурядових громадських організацій, візуальної ідентифікації Біржі, а також окрес­ленню напрямів подальшої діяльності.

«В Україні зараз надзвичайно важкий час. Ми живемо в умовах, які є унікальними. Держава у правовій площині реагує на порушення прав людини із затриманням. Сьогодні час суспільного запиту волонтерських, громадських організацій до адвокатських організацій. I практика Pro Bono має стати невід’ємною частиною політики адвокатської спільноти». Роман РОМАНОВ

директор програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»

Проміжні підсумки діяльності Біржі презентовані під час Міжнародного круглого столу за участі експертів із Росії та Угорщини, а також представників провідних юридичних компаній (липень 2013 року). Під час цього заходу його учасники презентували власні напрацювання у розвитку руху Pro Bono в Україні. У результаті переформатований веб-сайт http://probono.in.ua та впроваджена унікальна модель взаємодії зацікавлених сторін, які надають БПД в Україні, для підтримки соціально відповідального юридичного бізнесу на шляху розбудови грома­дянського суспільства. Наприкінці 2013 року Фундація завдяки активній участі у міжнародних заходах Pro Bono набуває нового досвіду з координації Біржі, як інструменту взаємодії усіх партнерів, які прагнуть розвивати культуру Pro Bono в Україні. Координаційний офіс Біржі брав активну участь у міжнародних подіях Pro Bono, а саме: виступи на конференції у Варшаві та в роботі Міжнародного круглого столу в Москві. Одним із принципів впровадження ефективної системи надання БПД є формування структури, за якої регіо­ нальні координатори є проміжною ланкою між клієн­ тами та Біржею, а остання, своєю чергою, виступає медіатором між координаторами і представниками юри­дичної професії. Для реалізації цього принципу в грудні 2013 року у рамках проекту Європейської Комісії «Забезпечення доступу до правосуддя шляхом надання безоплатної правової допомоги та впровадження високих стандартів якості захисту прав людини в Україні» та за підтримки

13

#ULAF Міжнародного фонду «Відродження» Фундація провела тренінг. У заході взяв участь член Наглядової ради Фундації, керівник московського офісу PILnet Дмитро Шабельніков. У квітні цього ж року спільно з координаторами Біржі Фун­дація орга­ні­зувала робочу зустріч «Організація роботи Біржі Pro Bono». Учасники зустрічі працювали над документами Біржі, обговорили основні завдання її координаторів у регіонах та нові ідеї залучення партнерів і клієнтів. Також було презентовано тестову версію сайту Біржа Pro Bono. Ініціатива Фундації щодо визначення напрямів подальшої роботи та розвитку Біржі знайшла підтримку учасників робочої зустрічі, яка відбулася 15 травня 2015 року. Під час обговорення учасники цього заходу розглянули методи мотивації участі в її роботі та візуальну складову, а також працювали над створенням презентації Біржі. У площині спільних і жвавих обговорень проходив минулорічний вересневий семінар у Львові під назвою «Pro Bono — на захисті суспільних інтересів» за участі регіональних координаторів Біржі та представників неурядових організацій. Його учасники обмінювалися практичним досвідом, розглядали нагальні питання, безпосередньо пов’язані з розвитком напряму Pro Bono та Біржі, висували пропозиції стосовно залучення юридичного бізнесу та інших потенційних партнерів для роботи Pro Bono. У травні 2014 року Фундацію як офіційного представника Pro Bono в Україні запрошено на Міжнародну робочу зустріч членів Європейського Альянсу Pro Bono, що проходила в Будапешті. Усі європейські Біржі Pro Bono представили результати своєї роботи за останній рік і визначилися з планами спільної роботи на найближче майбутнє. Під час засідання робочої групи були визначені умови членства в Альянсі Pro Bono, погоджено його можливу адміністративну структуру та канали внутрішньої комунікації. Окрім того, у жовтні цього ж року у Львові фахівці сфери взяли участь у дискусійному круглому столі на тему: «Розвиток культури Pro Bono в Україні: виклики та перспективи», під час якого мали можливість

14

ознайомитися із світовим досвідом впровадження Pro Bono та обговорити проблеми і перспективи розвитку Pro Bono в Україні. Результатом проведення круглого столу стало більш глибоке розуміння проблем розвитку цього напряму, обмін досвідом і запозичення найкращих практик від іноземних експертів, а також формування більш глибокої мережі учасників Pro Bono в Україні. Плідним на цікаві обговорення та зустрічі виявився листопад 2014 року. Фундація, як організація, що є офіційним членом PILnet, заручилась підтримкою Всесвітнього Альян­су, який і надалі зобов’язується методологічно під­три­му­ ва­ти українську Біржі Pro Bono. Зокрема, Будапешт­ сь­кий офіс PILnet запропонував Фундації визначити двох представників з України для участі у тре­нінгу для менеджерів та координаторів Біржі Pro Bono, який від­ бувся у Будапешті 18–22 січня 2015 року. Також парт­ нер української Біржі Pro Bono Фундація юри­дич­них клінік Польщі запросила представників з України на навчальний візит до Польщі у лютому 2015 року. У 2015 році Фундація, яка виконує функції Коор­ динаційного офісу української Біржі Pro Bono, тради­ ційно продовжує налагоджувати тісну співпрацю з по­ тен­ційними партнерами, як з адвокатського середовища, так і з громадського сектору. Співробітництво з регіональними координаторами україн­ ської Біржі Фундація протягом реалізації цього проекту (з 21 січня по 30 вересня 2015 року) спрямовувала на розвиток партнерства з юридичним середовищем і громадськими організаціями у п’яти регіонах України (Київська, Волинська, Львівська, Одеська, Херсонська області), які надають безкоштовні юридичні послуги незахищеним верствам населення. У першій половині поточного року розроблено візуа­ лізацію української Біржі, яка лягла в основу під час підготовки інформаційних буклетів, та дещо змінено її дизайн, що використовується в офіційному діловодстві: тексти меморандумів, листування тощо. Нині концепція корпоративної соціальної відпо­відаль­ ності, яку сповідує і Біржа, розвивається досить активно як у світі, так і в Україні зокрема, й підтримується

2013 2015

багатьма компаніями — учасницями глобального договору КСВ в Україні. Наприклад, такими потужними юридичними компаніями, як «Василь Кисіль та Партнери», «Астерс» та інші. Серед важливих питань на сьогодні — розширення мережі учасників Біржі, коли все більша кількість юристів приділятиме кілька годин на тиждень неприбутковим і некомерційним проектам, роблячи, таким чином, свій внесок у розбудову правового суспільства. Як же мотивувати фахівців працювати безоплатно? Як свідчить статистика, найчастіше безоплатною діяльністю займаються стажери, рідше — штатні пра­ цівники і зовсім рідко — партнери. Відповідно, це впливає на якість наданої правової допомоги і професійний склад фахівців. Тобто, в основному БПД займаються стажери та молоді співробітники юридичних компаній, які набувають досвід і формують власне портфоліо. За даними опитування британської організації Who`s who Legal, найпоширенішими причинами працювати безкоштовно є «відданість ідеалам», «допомога тим, хто не має коштів на досвідчених юристів», «допомога жителям мого міста» та «для особистого задоволення» (2012 р.). Власне, тут не згадується турбота про імідж компанії, хоча, можливо, це також має місце. Тому ­пи­тання мотивації за умов скорочення програм оплати досить актуальне. Потрібно виробити методи мотивації юристів, не пов’язані з наявністю або відсутністю дер­ жавних коштів. Отже, одним із об‘єктивних мотиваторів стає набуття досвіду і формування необхідного для професійного зростання портфоліо справ. Молоді фахівці можуть проявити свою соціальну відповідальність і допомогти незахищеним верствам населення шляхом розгляду нових справ і таких, що допоможуть у їх подальшій кар’єрі. Для працівників вищої ланки із багаторічним досвідом роботи чи партнерів безоплатна допомога є способом засвідчити свою соціальну відповідальність. Важливо, що така система є вигідною як для компаній, так і для суспільства, оскільки компанії мають можливість практикувати справи для своїх молодих співробітників. Фундація працює над розвитком мережі організацій та адвокатів, які надають БПД, і координує діяльність Біржі.

Отримати юридичну допомогу Біржі можуть мало­за­ безпечені громадяни або благодійні, неурядові чи освітні організації у справах, що стосуються насамперед захисту прав осіб із обмеженими фінансовими можливостями. Сама Біржа, як і Фундація, не надає безпосередню пра­ вову допомогу, вона допомагає людям і громадським організаціям, що потребують юридичного захисту, зв’язатися з юридичною компанією або фахівцем, який погодиться вести справу заявника. Отже, систему Pro Bono можна вважати «соціальною бла­годійністю» професіоналів юридичної сфери, з ін­ шого боку, розбудова такої системи є етапом роз­витку соціально зрілого суспільства, де не тільки дер­жава, а й компанії роблять свій соціальний внесок у вигляді без­ коштовної професійної допомоги. Як уже зазначалося вище, Фундація є членом Євро­ пейського Альянсу Pro Bono. З метою поширення досві­ ду та надання кращих практик Pro Bono Фундація співпрацює з PILnet. Задля поліпшення комунікації з громадянським сус­ піль­ст­вом поточного року удосконалено веб-сайт Бірж­і Pro Bono відповідно до потреб її партнерів. Цей ін­фор­ма­цій­ний ресурс слугує платформою для моні­торингу функ­ціонування системи й інструментом для посилення інфор­маційного супроводу діяльності мережі громад­ських організацій та представників юридичного бізнесу. За 9 місяців 2015 року у роботі Біржі зна­ходяться такі категорії справ: майнове право — 13 справ; сімейне право — 6 справ; оскарження неправомірних дій працівників правоохо­ ронних органів — 3 справи; незаконне будівництво — 2 справи; авторське право — 1 справа; допомога у реєстрації особи — 1 справа; отримання спеціального юридичного статусу — 1 справа; порушення міжнародних норм щодо вакцинування тварин — 1 справа; спадкове право — 1 справа;

15

#ULAF дискримінація прав меншин — 1 справа; захист прав військовослужбовців, що брали/беруть

участь в АТО, та членів їх сімей — 3 справи.

Формуючи завдання щодо розвитку інституціоналізації Pro bono послуг на другу половину 2015 року та 2016 роки, Фундація визначила посилення спроможності української Біржі Pro Bono, що надасть можливість для суб’єктів громадянського суспільства та вразливих, малозабезпечених та незахищених категорій населення отримати якісну правову допомогу безкоштовно. На подальшу перспективу ефективна робота Біржі Pro Bono забезпечить взаємодію мережі регіональних координаторів, завдяки чому буде встановлено постійну комунікацію з ключовими представниками юридичного бізнесу та, найважливіше, проведено для громадськості системну інформаційно-роз’яснювальну кампанію.

Правова допомога через громадські приймальні УГСПЛ На початку 2015 року УФПД в м. Ірпені створено та постійно діє громадська приймальня за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини. Під час реалізації спільного з УГСПЛ проекту по наданню безкоштовної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення проведено ряд заходів направлених на покращення даного виду діяльності в звітному періоді. Діяльність ГП ґрунтується на принципах верховенства права, законності, доступності правової допомоги, забезпечення якості безоплатної правової допомоги. Метою напряму є надання ППД громадянам, які її потребують та звертаються до ГП, співробітництво з органами державної влади і органами місцевого самоврядування, співробітництво з громадськими орга­ нізаціями, правопросвітницька діяльність. Пріоритети — первинна юридична допомога вразливим групам населення та впровадження мінімальних стандартів надання консультацій відповідними підрозділами органів місцевого самоврядування, а також підви­щен­ня правової обізнаності населення щодо захисту свої прав, розповсюдження інформаційно-друкованих матеріалів щодо прав людини.

16

За один рік роботи до приймальні за юридичною допомогою особисто звернулося 218 осіб, із яких: 94 чоловіків та 124 жінки. На особистому прийомі прийнято 202 особи, за письмовим зверненням на електронну пошту — 6 осіб. Окрім цього, надавалися консультації телефоном — близько 80 звернень. Про місцезнаходження та діяльність ГП, часи прийому громадян неодноразово розміщені інформаційні листівки при управліннях та відділах органів місцевого самоврядування, куди часто звертаються вразливі та малозабезпечені групи населення, у військовій частині м. Ірпеня, розклеювалися оголошення у спеціально передбачених місцях, також значна частина листівок поширювалася волонтерами та власноруч під час проведення різних комунікативних заходів. За категоріями громадян до ГП звернулися: пенсіонери — 103 чол., інваліди — 16 чол., вимушено переміщені особи — 32 чол., самотні матері та багатодітні — 8 чол., військовослужбовці — 22 чол. інші категорії громадян — 37 чол. Під час звернень громадяни зверталися до приймальні з консультаційних питань по земельному, сімейному, адміністративному, цивільному праву. Аналіз таких звернень свідчить про те, що кількість громадян, які звертаються за правовою допомогою до ГП, щомісячно збільшується. Збільшується також кількість осіб, що зверталися за допомогою повторно. За звітний період здійснено виїзд до військової частини А2923 (військовий шпиталь у м. Ірпінь), де з учасниками АТО проведена інформаційно-роз‘яснювальна зустріч. Бійці отримали відповіді на питання про право на отримання земельних ділянок, виплату грошової допомоги, забезпечення пільгами, виплати заробітної плати у період перебування в зоні АТО, одноразової грошової допомоги при пораненні, порядку отримання та поновлення втраченого посвідчення учасника бойових дій, отримання психологічної підтримки тощо. Учасники АТО наприкінці зустрічі мали можливість зафіксувати питання, що їх турбують, та передати на розгляд юристу, який підготував відповіді та роз’яснення.

2013 2015

«Ми (громадські організації) хочемо надавати ефективну комплексну правову допомогу, але не маємо достатньо ресурсів, тому ми можемо бути взаємно корисними». Аркадій БУЩЕНКО виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

Під час проведення консультації серед громадян розповсюджувалися друковані матеріали, в яких роз’яснювалися права та свободи громадян та містилася інформація щодо графіка роботи, місця розташування ГП та контакти. Ця інформація поширювалася також під час проведення круглих столів. Так, у квітні організований круглий стіл у м. Ірпінь на тему «Захист прав та інтересів осіб, які беруть/брали участь в АТО та членів їх сімей». Метою заходу стало формування пропозицій щодо механізму забезпечення надання кваліфікованої юридичної допомоги особам, які беруть/брали участь у антитерористичній операції та членам їх сімей з питань соціальних пільг відповідно до вимог чинного законодавства. У результаті обгово­ рень учасники дійшли висновку, що проблема отри­ мання статусу учасника бойових дій є нагальною та потребує негайного вирішення, визначили шляхи спів­ праці та координації зусиль усіх учасників круглого столу та розробили спільні рекомендації профільним міністерствам щодо спрощення процедури отримання учасника бойових дій, що у подальшому дасть змогу вирішити низку інших питань, пов‘язаних із наявністю статусу. Також у липні відбувся круглий стіл на тему «Створення мережі безоплатної правової допомоги військовослужбовцям, які беруть/брали участь в АТО та членам їх сімей», проведений з метою формування кола партнерів правової допомоги фактичним учасникам АТО та членам їх сімей на прикладі м. Київ та інших регіонів України. Очікується, що створена мережа сприятиме забезпеченню надання кваліфікованої юридичної допомоги особам, які беруть/брали участь у АТО та членам їх сімей з питань соціальних пільг відповідно до вимог чинного законодавства.

Учасники заходу дійшли висновку щодо необхідності об’єднання зусиль органів державної влади, юридичного середовища, громадських організацій, осіб, які брали участь в АТО, з метою вироблення механізму надання кваліфікованої правової допомоги особам, які беруть/брали участь у антитерористичній операції та членам їх сімей. Підсумком проведеного круглого столу стали рекомендації громадському сектору, профільним міністерствам та відомствам. (див. «Створення мережі БПД військовослужбовцям, які беруть в АТО та членам їх сімей»). Усвідомлюючи важливість психологічної стабільності під час консультування учасників бойових дій, юристи, які надають правову та юридичну консультацію цій категорії осіб, мали можливість подивитись по-новому на аспекти надання допомоги, зокрема дізналися про психологічні тонкощі роботи з військовослужбовцями та членами їх сімей. З цією метою у липні організований тренінг «Консультування учасників АТО, військовослужбовців та їх родичів». Головні питання, які розглядались під час заходу — психологічні типи людини та методи роботи відповідно до типу, особливості очного та заочного консультування, безоціночне усвідомлене спостереження, професійне вигорання: профілактика та методи подолання. Такі знання є запорукою кваліфікованої та цільової допомоги, збереження власного психологічного здоров‘я для спеціаліста та основою для забезпечення цільового підходу до вирішення проблеми клієнта. Громадська приймальня системно працює з МЦ м. Києва та проводить виїзні зустрічі, робочі наради. Так, зокрема, з метою налагодження співпраці з громадськими та волонтерськими організаціями, які займаються допомогою армії, а також безпосереднього інформування учасників АТО про можливість отримання безоплатної правової допомоги громадською приймальнею 23-24 вересня 2015 року взято участь у ХІІ Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека». За результатами виставки напрацьовано базу партнерів та волонтерських організацій, із якими почали співпрацювати за напрямом роботи із учасниками АТО.

17

#ULAF Сприяння розвитку юридичних клінік У рамках стратегічного напряму «Школа правової грамотності» Фундація проводить системну роботу, спря­ мовану на посилення спроможності Асоціації юри­ дичних клінік України до коор­динаційної діяльності, методичного супроводження й пред­ставлення інтересів юридичних клінік університетів, інформування усіх зацікавлених сторін і просування ідеї юридичної клінічної освіти. До АЮКУ входить 86 юридичних клінік, які є структурними підрозділами університетів. У процесі співпраці Фундації та АЮКУ реалізовано декілька проектів за фінансової та методологічної підтримки програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження». Сьогодні до підтримки цього напряму діяльності Фундації долучився також уряд Великої Британії. Співробітництво Фундації та АЮКУ розпочалося у 2013 році, коли було домовлено про створення спільних експертних груп із перегляду та вдосконалення стандартів діяльності клінік, розвитку системи моніторингу й оцінювання, визначення напрямів діяльності та розроблення інформаційно-комунікаційної стратегії. Зустрічі робочих груп проходили з 1-го по 4-те квітня 2014 року в рамках проекту «Весняна школа» для викладачів і кураторів юридичних клінік «Стандарти діяльності ЮК». Під час «Весняної школи» для кураторів Фундація ви­ко­ нувала роль фасилітатора та ініціатора процесу об­го­ ворення Стандартів, а члени правління АЮКУ та пред­ ставники ЮК були авторами внутрішніх документів АЮКУ. У цьому процесі особливу увагу приділено аналізу впровадження навчального компоненту діяль­ності ЮК, практиці інформаційного обміну, діловодству ЮК.

«Коли ми говоримо про стандарти діяльності ЮК, потрібно розуміти специфіку роботи університетських викладачів, і тому при складанні такого документа враховувати можливий розклад куратора клініки». Віталій ЄЛОВ

Голова правління АЮКУ

18

З метою привернення уваги до діяльності та розширення можливостей ЮК щодо проведення публічних заходів, у 2014 році було заплановано і проведено конкурс творчих робіт студентів на тему діяльності юридичних клінік. За результатами конкурсу видано і розповсюджено буклет «Юридична клініка. Що це для нас та чому ми тут», куди увійшли кращі, на думку журі конкурсу, уривки творчих робіт. Конкурс не лише активізував та урізноманітнив діяльність студентів, а й дав матеріал для подальшої популяризації навчання в ЮК серед студентів. Переможець конкурсу Богдан Шабаровський, студент Національного університету «Острозька академія», взяв участь у Міжнародній конференції в Польщі, присвяченій розвитку юридичної клінічної освіти у Західній Європі. У рамках заходів з інформування громадськості про діяльність ЮК Фундацією та членами правління АЮКУ, які увійшли до ініціативної групи, розроблено комунікаційну стратегію АЮКУ; створено новий веб-сайт мережі, до адміністрування якого залучено студентів, які беруть участь у функціонуванні клінік. Головними досягненнями 2013-2014 років у напрямі розвитку АЮКУ є: розробка та прийняття на Всеукраїнському з’їзді АЮКУ Стандартів роботи клінік; створення можливості для розвитку мережі АЮКУ шляхом обміну досвідом; формування пулу фахових тренерів/лекторів, які мають досвід і бачення розвитку юридичної клінічної освіти та Асоціації юридичних клінік загалом і користуються авторитетом та повагою серед учасників; залучення активної молоді, яка зацікавлена у власному професійному розвитку та розвитку діяльності юри­ дичних клінік; активна участь клінік в обговоренні створених прав­ лінням АЮКУ документів. На початку 2015 року правлінням АЮКУ створено та прийнято як офіційний документ Положення про конкурс творчих робіт серед студентів юридичних клінік. Відповідно до нього проведений конкурс із написання есе на тему викликів, які сьогодні постають перед представниками юридичної професії.

2013 2015

Рішенням журі переможцем конкурсу в 2015 році ого­ лошено Глєбова Романа Сергійовича, студента На­ціо­ нального юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Важливою подією у житті студентів, які беруть участь у ро­боті юридичних клінік в Україні, стала Національна олім­піада з інтерв’ювання клієнтів. У період підго­ тов­ки до Всеукраїнських змагань відбулася низка ор­га­ нізаційних зустрічей із представниками Фундації та АЮКУ та прес-конференція на базі Національного університету «Острозька академія». Результатом прес-конференції стало опублікування фінального прес-анонсу змагань. Змагання юридичних клінік із консультування клієн­тів про­ ходили 14-15 березня 2015 року на базі На­ціо­нального університету «Острозька академія». Випро­бу­вати свої вміння та сили зібралися 16 команд — представників юридичних клінік з усіх куточків нашої країни. Національний раунд проходив у три етапи: чвертьфінал, півфінал та фінал змагань. У чвертьфіналі паралельно засідали чотири комісії суддів, кожна з яких складалася з трьох членів — практикуючих юристів і досвідчених викладачів права. Ролі клієнтів виконували спеціально запрошені організаторами олімпіади особи — Анна Мартинюк («Правовий простір», м. Херсон) і Віталій Власенко (волонтер, помічник Міністра економічного розвитку і торгівлі України). За результатами першого етапу члени журі відібрали половину команд, які набрали найбільшу кількість балів. Ці команди змагалися між собою у півфіналі Олімпіади. Особливістю півфінального етапу стало те, що він проводився англійською мовою. Найбільшу кількість балів у першій півфінальній групі набрала команда Донецького національного університету, а у другій — Києво-Могилянської академії. Відповідно, ці дві команди і змагалися між собою у фіналі. Перемогу в Національній олімпіаді юридичних клі­нік із консультування клієнтів виборола команда Націо­ наль­ного університету «Києво-Могилянська ака­де­мія» у складі двох студенток п’ятого курсу факуль­те­ту правничих наук — Христини Корпан і Олени Серпуховітіної. Усіх учасників, залежно від етапу участі, наго­роджено сертифікатами участі, подяками і дипломами. Завдя­ чуючи видавництву «Юрінком-Інтер», півфіналісти і фіналісти також нагороджені призами — книгами юри­

дичного профілю. Під час церемонії нагородження деякі судді поділилися з учасниками своїми вражен­нями та коментарями, надавши конструктивні й корисні поради не лише щодо подальшої участі в змаганнях, а й для практики молодого юриста в цілому. Відразу ж після завершення національного раунду розпочалася активна підготовка до Міжнародних змагань, які мали відбутися за місяць. Дівчата пра­ цювали над чотирма фабулами, опублікованими на офіційному сайті Міжнародних змагань 2015, планували власне інтерв’ю, переглядали відео фінальних раундів Міжнародних змагань попередніх років. Також у цей час вдалося знайти додаткову фінансову допомогу від Агентства США з міжнародного розвитку в Україні (USAІD) для часткового відшкодування вартості перельоту до Сполучених Штатів Америки. Решта витрат щодо участі в міжнародному раунді покривалися за рахунок залишку коштів, наданих Міжнародним фондом «Відродження» для проведення Національної олімпіади. Участь у Міжнародному раунді змагань — L. Brown F.Mosten International Client Consultation Competition 2015. 15-18.04.2015 р. Офіційна сторінка Змагань 2015 року http://2015iccc. com Список країн-учасниць http://2015iccc.com/competition/ participating-countries Міжнародні змагання 2015 проходили у три етапи — два попередніх тури (preliminary rounds), півфінал та фінал. У попередніх раундах засідали паралельно чотири суддівських колегії і, переважно, в кожній такій групі між собою змагалися три команди. Перший попередній раунд проходив 16 квітня. Українська команда змагалася в одній групі з командами США та Канади. Другий попередній раунд відбувся 17 квітня. Цього разу наша команда конкурувала з командами Шрі-Ланки та Індонезії. Окрім зазначених країн, у Змаганнях із консультування 2015 взяли участь представники Малайзії, Індії, Нідерландів, Великої Британії, Ірландії, Північної Ірландії, Німеччини, Швейцарії, Грузії, Туреччини, Шотландії, Австралії, Нової Зеландії та Нігерії. За результатами попередніх раундів було відібрано дев’ять команд, до яких увійшла і команда України.

19

#ULAF Цього разу разом з українцями у групі були команди Грузії та Австралії. У кожному випадку представники української команди зарекомендували себе як конкурентні та якісно підготовлені учасники змагань. Зокрема, судді відзначили високий рівень аналітичних навичок у наших учасниць, уміння встановити ефективні професійні відносини з клієнтом, здійснити глибокий і послідовний аналіз проблеми, з якою звернувся клієнт, запропонувати альтернативні та дієві варіанти вирішення питання, злагоджену командну роботу тощо. Водночас у півфінальному раунді перемогу здобули команди Грузії, Нігерії, Англії та Уельсу. У запеклій фінальній боротьбі найкращою була визнана команда Великої Британії. До кінця цього року у спільних планах Фундації та АЮКУ — проведення Всеукраїнського дебатного турніру серед юридичних клінік із загальної тематики протидії хабарництву. Турнір є чудовою нагодою для розвитку юридичного клінічного руху та залучення студентів до роботи клінік. У рамках цього заходу Фундація планує провести тренінг для студентів і кураторів на тему протидії хабарництву та висвітлити позиції учасників у ЗМІ. У майбутньому для кураторів клінік Фундація планує проводити заходи з підвищення кваліфікації та обміну досвідом, як-от: семінари-тренінги, зимові та літні школи.

Інформування про систему БВПД: можливість знати свої права Становлення системи БВПД відбувалося за активної підтримки громадськості та аналітичних організацій. Розвиток цієї системи потребує комплексного підходу та залучення усіх без винятку зацікавлених сторін. Однією з важливих складових такої діяльності є інформаційнокомунікаційна підтримка розвитку системи БВПД, яка має забезпечити налагодження зворотного зв’язку, врахування думки та потреб громадськості. Фундація, дбаючи про інтереси держави і усвідомлюючи нагальну необхідність розуміння людиною правових знань, умінь і навичок, здійснює повноцінне та об’єктивне інформування.

20

З лютого по вересень 2013 року УФПД за підтримки проекту USAID реалізовувала проект «Залучення громадськості до участі у процесі запровадження системи БПД». У рамках проекту розроблено серію друкованої продукції: буклети з роз’ясненням норм законодавства про безоплатну правову допомогу (загальний тираж 219 000 прим.); три види буклетів щодо новел нового КПК: «Види запобіжних заходів у кримінальному процесі», «Затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину» та «Що таке угода про визнання винуватості та які її наслідки?» (загальний тираж 102 тис. прим.); наліпки «Затримала міліція — зберігай мовчання і нічого не підписуй до прибуття адвоката!» та «Затримала міліція — негайно вимагай адвоката! Його участь гарантує держава» (загальний тираж 60 000 прим.). Також УФПД спільно із Українською Гельсінською спілкою з прав людини розробили та розповсюдили понад дві тисячі плакатів з інформування громадськості про систему БПД. Розроблено два соціальних відеоролики на тему: «Про право на захист», які спрямовані на поінформування населення про необхідність для кожного громадянина, який може бути потенційно затриманим, знати свої права. Героями роликів стали реальні люди, які, своєчасно не скориставшись своїм правом на захист, стали жертвами обставин (справи Ігоря Індила та Віталія Каіра, яким присвячені ролики, до сьогодні вважаються відкритими). Відеоролики розміщені на сайтах правозахисних громадських організацій; за підтримки Держкомтелерадіо пройшла ротація роликів по всіх обласних державних телеканалах у регіонах, на Першому національному телеканалі, телеканалі «УТР». За період з 1 серпня 2013 року вийшло понад 1700 виходів у прайм тайм. Згадані стікери «Затримала міліція — зберігай мов­ чання і нічого не підписуй до прибуття адвоката!» та «Затримала міліція — негайно вимагай адвоката! Його участь гарантує держава» розповсюджені серед клієнтів системи БПД через адвокатів та адвокатів/тренерів, що надають БВПД, Центрів з надавання БВПД, Центрів правової інформації та консультацій, громадських організацій, які є партнерами Фундації, юридичних клінік, регіональних засобів масової інформації.

2013 2015

Восени 2013 року проведений тренінг для директорів Центрів з надання БВПД щодо взаємодії з медіа, підготовлений проект пам’ятки «Алгоритм затриманого» (робоча назва), сформований перелік тем статей та спільно з експертами та журналістами підготовлена низка публікацій у друкованих виданнях, активізована системність інформаційного наповнення сторінки у соціальній мережі Facebook, проведений медіа моніторинг з урахуванням регіональних ЗМІ, налагоджена системна робота із двома друкованими виданнями («Закон і бізнес» та «Юридична практика»). На сьогодні інформаційно-друкована продукція роз­ повсюджена серед адвокатів, що надають БПД (під час проведення каскадних тренінгів у регіонах), громадських приймалень УГСПЛ, громадських правозахисних організацій, громадських приймалень Міністерства юстиції України, інших центральних органів виконавчої влади, обласних адміністрацій, судах, регіональних центрів з надання БВПД, мережі центрів правової інформації і консультацій, юридичних клінік. Упродовж 2013 року Фундація використовувала усі наявні інструменти для якомога ширшого поінформування суспільства про БПД. Фундація за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя» та Посольства Франції в Україні видала тематичні плакати на тему надання БПД з номером телефонної «гарячої лінії» БПД, загальним накладом 23 500 примірників. Під час подій на Майдані протягом грудня 2013 та січня 2014 років Фундація проводила правопросвітницьку акцію. У 2014 році Фундація зосереджує інформаційнодруковану кампанію на темі підвищення обізнаності населення про право на отримання медичної допомоги у разі затримання (див. «Забезпечення права на отримання медичної допомоги особам, що є затриманими»). Окрім того, проводилось систематичне інформування та проведення роз’яснювальної роботи серед адвокатів системи БВПД щодо використання методичних рекомендацій для захисту осіб, які потребують особливого медичного догляду. Особлива увага приділялася Фундацією проведенню правопросвітницької роботи з групами ризику, зокрема особами, які хворіють на тяжкі

форми деяких хронічних захворювань, та особами, які є споживачами замісної підтримувальної терапії. Восени 2014 року Громадська приймальня Фундації ініціює проведення уроків «правової грамотності» у школах м. Ірпінь та смт. Коцюбинське. Під час уроків «Правознавства» учням роз’яснили на конкретних прикладах з адвокатської практики типові ситуації затримання, які можуть стосуватися кожного. Учні переглянули соціальні відеоролики, підготовлені Фундацією спільно з адвокатами БВПД «Про право на захист», і обговорили приклади людей, які зіштовхнулися з несправедливістю українського правосуддя. Потрібно також зазначити, що завдяки інформаційній кампанії про право осіб на захист, яку системно проводить Фундація, збільшується кількість звернень за правовою допомогою від самих підозрюваних, обвинувачених, підсудних, засуджених, що перебувають в місцях позбавлення волі, та їх родичів. І таким чином, шанси на отримання ними кваліфікованої медичної допомоги затриманими зростають.

Фундація у медіа-просторі Діяльність Фундації протягом 2013—2015 років позитивно оцінена міжнародними організаціями і медіаспільнотою та здобула довіру громади. ЗМІ висвітлювали суспільству добре налагоджену роботу Фундації, її затребуваність, неупередженість, об’єктивність, незалежність від політичного впливу, відданість принципам верховенства права. Про участь Фундації у суспільно значущих подіях і її внесок у забезпечення ефективності БПД неодноразово йшлося під час проведення різноманітних форумів, семінарів, круглих столів, прес-конференцій тощо і, власне, в інформаційних матеріалах як друкованих видань, так і інтернет-середовища. Постійними інформаційними партнерами Фундації з 2013 року є Координаційний центр та інформаційно-ресурсний центр «Правовий простір». Новини про діяльність Фундації та заходи за її участі регулярно висвіт­люються в дайджестах партнерів «Посилення правових мож­

21

#ULAF ливостей бідних верств населення» та «Якість безоплатної правової допомоги», які виходять з 2014 року.

її, можливості доступу, то завданням 2014 року стало забезпечення якості правової допомоги.

Оскільки головним пріоритетом діяльності Фундації упродовж 2013 року було забезпечення доступу до БПД усіх, хто мав на неї право і потребував її, та налагодження співпраці Фундації з усіма зацікавленими в цьому процесі сторонами, основна увага медіа цього періоду акцентувалась саме на праві громадян доступу до БПД.

Груднева прес-конференція 2014 року знайшла свій відголосок у ЗМІ і стала топ-новиною на новинноінформаційних ресурсах як регіональних, так і місцевих ЗМІ. «Українська правда», Сайт Уповноваженого з прав людини, Міністерство юстиції України розповіли про діяльність системи БПД та як напрям Фундації зокрема.

Зокрема, такий інформаційний ресурс, як «ГУРТ», спрямований на розвиток громадянського суспільства, упродовж 2013 року активно висвітлював цю тематику. У 2013—2014 роках серед напрямів Фундації на регіональному рівні медіа-спільнота, розуміючи актуальність і важливість для української громади доступу до БПД, найбільше уваги приділяла темі випуску методичних рекомендацій для адвокатів системи БПД. Друковані видання з метою ширшого поінформування громадськості про захист прав та можливість отримання БПД оперативно на своїх шпальтах висвітлювали таке надважливе питання. Це дало змогу не тільки інформувати аудиторію про діяльність Фундації, а й отримувати населенню необхідну у цій царині юридичну інформацію. Найбільш резонансною і затребуваною у цитуваннях ЗМІ у 2014 році стала тема доступу до БПД у закладах пенітенціарної системи. Регіональні та місцеві ЗМІ активно залучали громадськість до обговорення найбільш актуальних питань у цій сфері з урахуванням думок експертів, громади, фахівців, сприяли налагодженню діалогу Фундації із суспільством. Консультації, які проводила Фундація з представниками сфери правознавства, знаходили своє відображення у ЗМІ регіонального та місцевого рівнів. Медіа наголошували, що кваліфікована правова допомога, яка забезпечується Стандартами надання БВПД у кримінальному процесі, конче необхідна суспільству. Не залишились поза увагою ЗМІ і численні робочі зустрічі представників Фундації в усіх регіонах нашої країни, на яких, зокрема, обговорювалась і якість надання БПД. І це логічно. Адже якщо 2013 рік був для Фундації роком забезпечення усім, хто мав право на БПД і потребував

22

Також у 2014 році з-поміж інших тем-напрямів діяльності Фундації популярним став був напрям Pro Bono. Медіа знайомили громадськість з успішними справами, які вели адвокати-партнери Біржі Pro Bono, розповідали про круглі столи та інші заходи з розвитку культури Pro Bono в юридичному середовищі Тема, що набула особливої уваги у ЗМІ на початку 2015 року, — це доступ до медичної допомоги у місцях позбавлення волі та права ув’язнених, які мають захворювання, на особливий медичний догляд у закладах державної пенітенціарної системи. Зокрема, цю тему порушували місцеві ЗМІ під час проведення серії робочих зустрічей з представниками державних органів на початку поточного року. Система БПД довела свою дієвість під час загострення воєнного конфлікту на сході нашої країни і засвідчила необхідність перегляду норм деяких законодавчих актів. Саме ця теза набуває неабиякої підтримки як вітчизняних, так і зарубіжних ЗМІ, жваво обговорюється та цитується. Особливо медіа звертають увагу на те, що за допомогою до Фундації звертаються учасники АТО. А це говорить про те, що Фундації довіряють. За отриманням фахових та експертних коментарів до Фундації у 2015 році звертались місцеві та регіональні видання — газети «Хрещатик», «Статус Кво», ВолиньПост та інші. Серія просвітницьких програм «Ген Справедливості» на «Громадському радіо», підготовлена спільно з Фундацією, дала змогу поширити інформацію про діяльність Фундації у рамках формування мережі БПД учасникам АТО та членам їх сімей. Детальніше з діяльністю Фундації можна ознайомитись на сайті ulaf.org.ua

2013 2015

становлення бЕЗОПЛАТНої ПРАВОВої ДОПОМОГи реалізація Меморандуму про співпрацю між Координаційним центром з надання правової допомоги, Міжнародним фондом «Відродження» та Українською фундацією правової допомоги (2013-2015 рр.) навчання ТОТ та каскадні тренінги КПК медична допомога судово-медична експертиза

тренінги та каскадні тренінги у регіонах методичні рекомендації та порадники для адвокатів щодо нової редакції КПК

Платформа БПД — стале середовище громадських та державних організацій, які забезпечують доступне та своєчасне надання якісної правової допомоги тим, хто її потребує

мережа адвокатів модераторів/ тренерів

18 заявлених тем: сформовано авторський колектив (2013), робочі зустрічі (2013-2014), друк 6 МР накладом 4500 прим. (2013-2015), розповсюджено усім адвокатам БВПД та РЦ БВПД у 2015; очікується 2 МР

Методичні рекомендації для адвокатів щодо здійснення захисту, гарантованого державою

дії захисника під час кримінального провадження в суді першої інстанції

Методичні рекомендації для адвокатів щодо здійснення захисту, гарантованого державою

Методичні рекомендації для адвокатів щодо здійснення захисту, гарантованого державою

дії захисника при затриманні особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення

дії захисника при вирішенні питання про обрання, продовження, скасування або зміну запобіжного заходу

Методичні рекомендації для адвокатів щодо здійснення захисту, гарантованого державою

Вступ адвоката у справу: початкові дії

Методичні рекомендації для адвокатів щодо здійснення захисту, гарантованого державою

ведення адвокатського досьє

порадники, загальний наклад 7,5 тис. прим. Методичні рекомендації для адвокатів щодо здійснення захисту, гарантованого державою

право на безоплатну правову допомогу

Методичні рекомендації для адвокатів щодо здійснення захисту, гарантованого державою

право на інформацію в кримінальному процесі

мережа адміністративного корпусу БВПД

мережа «інтеграторів» наказом КЦ утворено робо­чу групу з якості навчання менеджерів з якості робочі зустрічі робочої групи з відпрацювання Стандартів якості (2014) 77 кущових семінарів з питань Стандартів якості 25 круглих столів у регіонах

ПІДТРИМКА

робоча група з напрацювання моделі роботи інтегратора (червень 2015) всеукраїнський конкурс з відбору інтеграторів (червень 2015) навчання інтегра­то­рів (вересень 2015) картографування потреб (листопад 2015)

У ЦИФРАХ

забезпечення раннього доступу до правової допопоги

Міжнародний фонд «Відродження», Рада Європи, АВА ROLI, Європейська Комісія, українсько-канадський проект «Доступна та якісна правова допомога в Україні»

мережа менеджерів з якості / стандарти якості

Методичні рекомендації для адвокатів щодо здійснення захисту, гарантованого державою

у грудні 2013 МР та порадники представлено адвокатам модераторам, директорам РЦ під час презентації «Розвиток кращих практик захисту в кримінальному процесі»

тренінг для директорів проведення для директорів РЦ БВПД тренінгу по взаємодії з медіа (2013 р.)

21 000 примірників методичних рекомендацій 7 500 примірників порадників для адвокатів 35 тем по КПК ТОТ для адвокатівтренерів/модераторів

125 каскадних тренінгів для адвокатів у ІІ Міжнародна конференція «Якість безоплатної правової допомоги» ПАРТНЕРИ

Координаційний центр з надання правової допомоги

регіонах

2 500 адвокатів підвищили кваліфікацію 2 навчання для менеджерів з якості 77 кущових семінарів з питань стандартів

2 500 примірників робочих зошитів

якості

Стандартів з якості

900 000 примірників бланків оціночних форм для моніторингу Стандартів з якості надання БВПД

100 відібраних інтеграторів у 25 регіонах

57 круглих столів щодо взаємодії суб‘єктів БПД

23

#ULAF

правопросвітництво та інформування громадськості Підготовка інформаційних матеріалів, зокрема буклетів, стікерів, плакатів з повідомленнями про право на захист, інформаційних стендів, відеороликів, інша інформаційна активність 2013

Підвищення обізнаності громадськості про можливості правової допомоги 2 робочі зустрічі з розроблення змісту інформаційних повідомлень щодо системи БВПД проведення тренінгу для директорів РЦ надання БВПД щодо роботи з медіа проведення інформаційної кампанії по всіх регіонах України 3 Інформаційні буклети з основних новел КПК — 202 000 прим. інформаційні буклети «Право на безоплатну правову допомогу у кримінальному провадженні» — 132 тис. Прим.

2 види наліпок з номером телефонної «гарячої лінії» безоплатної правової допомоги — 60 тис. прим. виготовлення та ротація двох відеороликів «Право на захист!» на Першому національному каналі та регіональних каналах (осінь, 2013 р.) розповсюдження інформації про систему БПД через веб-сайти правозахисних організацій та соціальні мережі 10 інформаційних стендів з інформаційно-друкованою продукцією з інформацією про систему БПД та норми КПК для розміщення у судах (Сімферополь, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Луганськ, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Харків та Львівській окружний адміністративний суд) Дії правоохоронців при затриманні При затриманні правоохоронець зобов’язаний: ✚ представитися (назвати прізвище, ім’я та по батькові, посаду); ✚ при затриманні за ухвалою суду — вручити особі копію ухвали суду про затримання; ✚ при затриманні без ухвали суду — зрозумілою для особи мовою пояснити: • у якому злочині він/вона підозрюється (місце, дата і час вчинення злочину); • яким законом (кодексом) і якою саме статтею цей злочин передбачений; • на яких підставах особу затримано без ухвали суду; ✚ роз’яснити особі права, серед яких найважливіші: • зберігати мовчання; • мати захисника (адвоката), у тому числі захисника, залученого за призначенням, — гарантовано і безоплатно протягом 2 годин з моменту фактичного затримання; • повідомити інших осіб про своє затримання та місце перебування; ✚ негайно повідомити про затримання центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги для забезпечення прибуття протягом 2 годин захисника, наданого державою; ✚ скласти протокол затримання, копію якого вручити особі під розпис; ✚ доставити особу без зволікання до органу досудового розслідування (наприклад, райвідділу міліції).

При затриманні правоохоронець має право: ✚ застосувати силу, якщо особа чинить опір; ✚ за певних обставин одягти наручники; ✚ обшукати особу та її/його особисті речі, а у разі наявності ухвали суду — провести обшук житла та іншого володіння у присутності двох або більше сторонніх осіб (понятих); ✚ вилучити певні речі й документи, склавши протокол обшуку, огляду й вилучення речей; ✚ самостійно негайно повідомити про затримання друзів чи рідних затриманої особи, в разі, коли є підстави вважати, що особа під час такої розмови може зашко дити досудовому розслідуванню. Факт затримання має бути обов’язково зареєстрованим: про затримання особи (групи осіб) правоохоронець має одразу повідомити телефоном, іншими засобами зв’язку райвідділ міліції або інший орган досудового розслідування. Доки затримання не зареєстроване, особа надзвичайно вразлива, оскільки перебуває поза правовим захистом.

Що таке запобіжний захід Якщо особу підозрюють або обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, до неї на період досудового слідства можуть бути застосовані певні обмеження — запобіжні заходи. Дія обраного запобіжного заходу може бути поширена й на стадію судового провадження. Будь-який запобіжний захід може бути застосований лише за рішенням суду. Рішення про застосування або відмову у застосуванні запобіжного заходу має бути ухвалене судом в межах 72 годин із моменту фактичного затримання підозрюваного (обвинуваченого) або надходження клопотання до суду.

Суд може обрати один із наступних запобіжних заходів (наведені від найбільш м’якого до найбільш суворого): ✚ особисте зобов’язання — підозрюваному (обвинуваченому) під розпис повідомляють покладені на нього обов’язки, які він зобов’язується виконувати; ✚ особиста порука — люди, які заслуговують довіри суду, письмово заявляють про те, що ручаються за виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов’язків; ✚ застава — вноситься певна сума грошових коштів, яка гарантує виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов’язків; внести заставу може будь-хто: родичі або знайомі, адвокат, а також юридична особа (наприклад, роботодавець, якщо це не державна установа) тощо; ✚ домашній арешт — підозрюваному (обвинуваченому) забороняється залишати своє житло цілодобово або у певний період доби; ✚ тримання під вартою — застосовується як винятковий захід до певного кола осіб, коли більш м’які заходи не можуть бути застосовані; при цьому суд зобов’язаний визначити розмір застави, при внесенні якої особу мають звільнити (з цього правила робиться виняток, у разі звинувачення у насильницьких злочинах та злочинах, що спричинили смерть людини, а також при порушенні умов застави, призначеної раніше). При розгляді клопотання про обрання або продовження тримання під вартою суд обов’язково має розглянути можливість застосування інших (більш м’яких) запобіжних заходів.

Терміни у цьому буклеті вживаються у такому значенні:

ВажлиВо знати! До конфіденційного побачення з адвокатом затриманому бажано уникати будь-якого спілкування із працівниками органу досудового розслідування та не підписувати жодних документів. Затриманий має право не говорити нічого з приводу підозри проти себе, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання (ст. 63 Конституції України, ст. 18, 42 КПК). Відмова затриманого від адвоката не може бути прийнята, якщо заявлена у відсутності адвоката чи без надання можливості для конфіденційного спілкування з адвокатом. Недотримання цих простих правил до прибуття захисника може призвести до непоправних наслідків для особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину.

✚ кримінальне правопорушення — злочин або кримінальний проступок, відповідальність за вчинення якого передбачена законом, зокрема Кримінальним кодексом України; ✚ ухвала суду — ухвала слідчого судді або суду про дозвіл на тримання підозрюваного, обвинуваченого, для того щоб привести зайого для участі в розгляді клопотання про засто сування запобіжного заходу, а саме тримання під вартою; ✚ правоохоронець — уповноважена службова особа, наділена повноваженнями здійснювати затримання; ✚ орган досудового розслідування — органи внутрішніх справ (наприклад, райвідділ міліції), служби безпеки, податкової служби, прикордонної служби, прокуратури; ✚ захисник, наданий державою — адвокат, призначений для надання безоплатної правової допомоги у кримінальному про вадженні (тобто здійснення захисту затриманого, підозрюваного, обвинуваченого) центром з надання безоплатної вторин ної правової допомоги, за кошти держави.

Чи є призначений адвокат незалежним?

Центр призначить захисника з числа професійних адвокатів, попередньо відібраних на конкурсній основі. Цей адвокат призначається також незалежно від впливу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, його кваліфікацію перевірено, і якість його роботи гарантується державою. Особа, якій призначено адвоката за рахунок держави, не може обирати його на свій розсуд. Адвокати, які надають безоплатну правову допомогу, зберігають незалежність, мають всі права та гарантії, передбачені Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Незважаючи на те, що діяльність адвоката оплачується за рахунок держави, державні органи та посадові особи не мають права втручатися у його роботу і давати будь-які вказівки щодо здійснення захисту у справі підозрюваного, обвинуваченого.

ДовіДково

Статті Кримінального процесуального кодексу України, які детально регламентують здійснення затримання та забезпечення затриманій особі права на захист: ✚ статті 176-178, 183, 189-191 — затримання за ухвалою слідчого судді або суду; ✚ статті 207-213 — затримання без ухвали слідчого судді або суду; ✚ статті 45-54 — залучення захисника. Надання безоплатної правової допомоги у разі затримання передбачене ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги органами досудового розслідування про випадки затримання осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1363.

Українська Фундація Правової Допомоги

ВажлиВо знати!

Затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину

Ця публікація здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Не варто сліпо довіряти працівникам правоохоронних органів, які рекомендують скористатися послугами «знайомих високопрофесійних адвокатів», навіть (і тим більше!) якщо така допомога пропонується «безкоштовно». Погоджуючись укласти угоду з таким адвокатом, особа ризикує у майбутньому залишитися без якісної правової допомоги, оскільки залучення захисника у такий спосіб позбавляє особу права на безоплатну правову допомогу та знижує гарантії незалежної поведінки такого адвоката. Крім того, навіть подальша відмова підозрюваного, обвинуваченого від «нав’язаного» йому захисника може бути умисно проігнорована. Пам’ятайте, закон гарантує кожному якісну правову допомогу незалежного захисника, а держава ефективно реалізує це право.

Терміни у цьому буклеті вживаються у такому значенні:

Що таке угода про визнання винуватості та які її наслідки?

✚ кримінальне правопорушення — злочин або кримінальний проступок, відповідальність за вчинення якого передбачена законом, зокрема Кримінальним кодексом України; ✚ запобіжний захід — процесуальний примус попереджувального (випереджувального) характеру, пов’язаний із тимчасовим обмеженням або позбавленням права на свободу; ✚ слідчий суддя — суддя, який ухвалює рішення про застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування, або суд, який приймає таке рішення під час судового провадження; ✚ захисник за призначенням — адвокат, наданий центром безоплатної вторинної правової допомоги для здійснення захисту затриманого, підозрюваного, обвинуваченого за кошти держави; ✚ клопотання слідчого — клопотання, погоджене слідчим із прокурором, про застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування або клопотання прокурора під час судового провадження; ✚ заявлений злочин — кримінальне правопорушення, у вчиненні якого особу підозрюють або обвинувачують.

Угода про визнання винуватості – оформлена відповідно до вимог КПК (ст. 472) домовленість, за якою прокурор та підозрюваний, обвинувачений досягають згоди про повне та беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості, про обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо це питання підіймається в рамках домовленості), а також про наслідки, які настануть для підозрюваного чи обвинувачуваного в результаті укладення угоди (про міру покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності з випробуванням). Укладаючи угоду про визнання винуватості, особа беззастережно визнає свою вину і погоджується на призначення узгодженого покарання, відмовляючись, таким чином, від права на судовий розгляд своєї справи, під час якого прокурор повинен довести вину особи. Угода про визнання винуватості може бути укладена в провадженні щодо злочинів різних ступенів тяжкості (кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469), внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Не допускається укладення такої угоди у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий.

ДовіДково Статті Кримінального процесуального кодексу України, які детально регламентують обрання запобіжного заходу: ✚ глава 18 — запобіжні заходи; ✚ стаття 45–54 — правила залучення захисника; ✚ стаття 177 — мета і підстави застосування запобіжних заходів; ✚ статті 179–183 — характеристика запобіжних заходів; ✚ стаття 184–187, 192–193, 200 — подання клопотання слідчого, прокурора про застосування або зміну запобіжного заходу; ✚ стаття 193 — порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу; ✚ статті 194–197 — застосування запобіжних заходів; ✚ стаття 201 — клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

Українська Фундація Правової Допомоги

Види запобіжних заходів у кримінальному процесі

Ця публікація здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

В угоді має бути чітко зазначено: кваліфікацію злочину, беззастережне визнання підозрюваним/ обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного/обвинуваченого на його призначення. Підозрюваний або обвинувачений повинен особисто підписати угоду про визнання винуватості.

Як довго особа може отримувати безоплатну правову допомогу? Захисник, який надає безоплатну правову допомогу затриманій особі, здійснює це до завершення розгляду питання про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу в апеляційній інстанції.

2014

Захисник, залучений за призначенням, має здійснювати захист особи до завершення кримінального провадження у касаційній інстанції, якщо не прийняте остаточне рішення на користь підзахисного на більш ранніх стадіях. Держава припинить надавати безоплатну правову допомогу, якщо особа залучить захисника за власний рахунок.

Чи може бути замінений захисник? Адвоката, який надає безоплатну правову допомогу, може бути замінено у разі його хвороби, неналежного виконання ним своїх зобов'язань, недотримання порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги, виключення його з Реєстру адвокатів, які надають таку допомогу (ст. 24 Закону «Про безоплатну правову допомогу»).

Куди можна поскаржитися на захисника? У разі, якщо захисник неналежним чином виконує свої обов’язки, підзахисний може звернутися з відповідною скаргою до центру. Якщо така скарга підтвердиться, адвокат може бути виключений із системи безоплатної правової допомоги. Також зі скаргою на неналежні дії адвоката особа може звернутися до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка має повноваження розглянути скаргу і притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Оскарження рішення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Якщо особа вважає, що центр припинив надавати безоплатну правову допомогу неправомірно, вона може оскаржити це рішення до адміністративного суду.

тел: 0 800 21 31 03 e-mail: info@legalaid.gov.ua

Право на безоплатну правову допомогу у кримінальному провадженні

Українська Фундація Правової Допомоги

Ця публікація здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Важливо те, що у разі недосягнення згоди про укладення угоди факт її ініціювання і твердження, які були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості. Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного, обвинуваченого є, по-перше, обмеження його права оскарження.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений лише з таких підстав: ✚ призначення судом суворішого покарання, ніж було узгоджено сторонами; ✚ ухвалення вироку без згоди особи на призначення покарання; ✚ невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК, у т. ч. нероз’яснення особі наслідків укладення угоди.

По-друге, наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного чи обвинуваченого є його відмова від реалізації певних прав: ✚ права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачують особу; ✚ права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на користь особи (абзаци 1 , 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК).

Українська Фундація Правової Допомоги

Ця публікація здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

?

Що таке угода про визнання винуватості та які її наслідки??

2015

Забезпечення права на отримання медичної допомоги осіб, що є затриманими

Підвищення обізнаності громадськості про можливості правової допомоги

3 робочі зустрічі з відпрацювання повідомлень для друкованої продукції 2 види наліпок «Повідом про своє захворювання при першій зустрічі з адвокатом» та «Повідом адвоката про свій стан здоров’я — допоможи собі» - 30 000 прим. плакати «Погіршився стан здоров’я — повідом адвоката, конвой, слідчого, суддю» - 2 000 прим.

7 інтерв’ю у регіональних ЗМІ

ПІДТРИМКА

Міжнародний фонд «Відродження», Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя, Українська гельсінська спілки з прав людини, Європейська комісія «Забезпечення доступу до правосуддя шляхом надання безоплатної правової допомоги та впровадження високих стандартів захисту прав людини в Україні» Проект «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Посольство Франції в Україні

24

«Школа правової грамотності» спрямована на привернення уваги до правової проблематики, формування розуміння громадськістю, насамперед соціально незахищеними особами, права на правову допомогу та на отримання медичної допомоги у разі затримання чи ув‘язнення, а також механізму реалізації своїх прав

інформаційні буклети «Що таке безоплатна вторинна правова допомога та як її отримати» - 150 000 прим. Створення мережі безоплатної правової допомоги військовослужбовцям, які беруть/брали участь в АТО розповсюдження через 100 МЦ інформаційних матеріалів від партнерів щодо права на захист учасників АТО участь у формуванні Тем/спікерів для циклу передач на Громадському радіо «Ген справедливості» з правового захисту учасників АТО та членів їх сімей — 11 тематичних блоків

ПАРТНЕРИ

Координаційний центр з надання правової допомоги, мережа адвокатів системи БПД, Харківська правозахисна група, Мережа Центрів правової інформації та консультацій, Громадські приймальні УГСПЛ, Коаліція ВІЛ-сервісних організацій, Мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, НУО, які надають кваліфіковану та безоплатну юридичну допомогу людям, що живуть з ВІЛ/СНІДом, «Юрсотня», «Інформаційноресурсний центр»

2013 2015

становлення pro bono В УКРАЇНІ Фундація координує українську Біржу Pro Bono як комунікаційну платформу між громадськими організаціями, людьми, яким потрібна правова допомога та які не мають можливості її отримати, і юридичним середовищем, готовим надавати Pro Bono послуги добровільно і безоплатно 2013

робота над формуванням регламентуючої бази Біржі Pro Bono створено інтернет-платформу Біржа Pro Bono (pro-bono.in.ua) робочі зустрічі з експертами щодо підготовки внутрішніх процедур функціонування Біржі Pro Bono регіональні платформи (координатори) Біржі Pro Bono (Волинська, Київська, Львівська, Одеська, Рівненська та Херсонська обл.) міжнародний круглий стіл з обміну практиками впровадження Pro Bono культури та взаємодії з партнерами семінар для регіональних координаторів «Як стати клієнтом про боно?»

2014

Культура Pro Bono — соціальна благодійність професіоналів юридичної сфери, які безкоштовно надають кваліфіковану правову допомогу тим, хто її потребує — малозабезпеченим особам, громадським, благодійним та іншим неприбутковим організаціям, насамперед тим, які допомагають вирішувати проблеми місцевих громад

2015

круглий стіл «Pro Bono — на захисті прав суспільних інтересів» розроблено зміст буклету щодо визначення кроків співпраці та пошуку шляхів комунікації «Біржа Pro Bono. Pro Bono між партнерами української Біржі Pro Bono publico — заради суспільного Меморандуми про взаємодію між українською Біржею добра» Pro Bono та партнерами: 43 адвокатів, які є окремо робочі зустрічі щодо організації практикуючими, та 5 юридичних компаній роботи регіональних розповсюджено буклет «Біржа Pro bono. Pro Bono publico — координаторів заради суспільного добра» включено Біржу Pro bono до робочі зустрічі з регіональними координаторами Біржі у Європейського Pro Bono Альянсу м. Одеса та м. Львів щодо алгоритму проведення конкурсу У ЦИФРАХ візуалізація Біржі Pro Bono регіональних координаторів Біржі Pro Bono та відпрацювання пілотної концепції локальних круглих столів 49 учасників Біржі Pro Bono: соціологічне опитування серед юристів щодо розуміння та 43 адвокатів/юристів, готовності юридичного середовища до надання правової 5 юркомпаній та допомоги на умовах Pro Bono 1 громадська організація 6 регіональних платформ Категорії справ за 9 міс. 2015 р. (координаторів) Біржі Pro Bono ПІДТРИМКА 13 — майнове право 33 справи зареєстровано Європейська комісія, Міжнародний 6 — сімейне право на Біржі Pro Bono: фонд «Відродження», Українська 3 — оскарження неправомірних дій працівників 4 завершені Гельсінська спілка з прав людини, правоохоронних органів 19 на розгляді УГСПЛ 2 — незаконне будівництво 10 очікують на розгляд 1 — авторське право 20 000 примірників буклету «Біржа ПАРТНЕРИ 1 — допомога у реєстрації особи Pro Bono. Pro Bono publico — 1 — отримання спеціального юридичного статусу заради суспільного добра» Центри правової інформації та 1 — порушення міжнародних норм щодо вакцинування 1 000 примірників буклету «Біржа консультації, Координаційний тварин Pro Bono. Pro Bono publico — центр з надання правової допомоги 1 — спадкове право заради суспільного добра» та його регіональні центри, АПУ, 1 — дискримінація прав меншин англійською мовою НААУ, DLA Piper Ukraine, ВБО 3 — захист прав військовослужбовців, що брали/беруть «Всеукраїнська мережа людей, які 11 робочих зустрічей живуть з ВІЛ/СНІДом» участь в АТО та членів їх сімей 4 круглі столи Українська Біржа Pro Bono є комунікаційною платформою між громадськими організаціями, людьми, яким потрібна правова допомога та які не мають можливості її отримати, і юридичним середовищем, готовим надавати Pro Bono послуги добровільно і безоплатно У Біржі Pro Bono розглядаються справи, які мають суспільний інтерес та стосуються вразливих груп населення Завдання Біржі Pro Bono:

– сприяти наданню якісної безкоштовної правової допомоги вразливим групам населення – забезпечити прості процедури отримання якісної і доступної правової допомоги – розвинути мережу організацій, юристів та адвокатів, які надають правову допомогу на умовах Pro Bono

– залучити студентів юридичних клінік до надання безкоштовної правової допомоги

Українська Біржа Pro Bono заснована з метою налагодження комунікації між особами, які потребують правової допомоги, та представниками юридичної професії, які безкоштовно надають таку допомогу (Pro Bono)

pro bono publico – заради суспільного добра

Біржа Pro Bono заснована Українською фундацією правової допомоги спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Представництва Європейського Союзу в Україні

Біржа Pro Bono представлена в усіх областях України, де працюють регіональні координатори Біржі з метою налагодження ефективної комунікації з питань надання правової допомоги на умовах Pro Bono

Регіональні координатори Біржі налагоджують комунікацію з представниками юридичної професії, громадськими організаціями та заявниками і сприяють розвитку культури Pro Bono

– підвищити обізнаність про Pro Bono діяльністьь

Біржа Pro Bono не контролює якість надання правової допомоги, однак сприяє налагодженню комунікації між людьми чи організаціями, яким надаються Pro Bono послуги, та учасниками Біржі, які їх надають

Біржа Pro Bono у своїй діяльності незалежна від уряду, донорів, приватного сектору, неурядових організацій та інших осіб Українська фундація правової допомоги здійснює функції Координаційного офісу Біржі Pro Bono

і Pro Bono

Публікація здійснена за підтримки Фундації «Інститут Відкритого Суспільства» у співпраці з Ініціативою Прав Людини Фундацій «Відкритого Суспільства»

вул. Рибальська, 2, оф. 105 м. Київ, 01011 тел. +38 (044) 280-67-40 info@ulaf.org.ua www.ulaf.org.ua

Українська Фундація Правової Допомоги

pro-bono.in.ua

25

#ULAF

ПРАВОВа ДОПОМОГа ЧЕРЕЗ ГРОМАДСЬКІ ПРИЙМАЛЬНІ УГСПЛ 2015 — утворено при Фундації Громадську приймальню за підтримки УГСПЛ та ГО «МАРТ» круглий стіл у м. Ірпінь «Захист прав та інтересів осіб, які беруть/брали участь в АТО та членів їх сімей» (квітень 2015) перший (із серії п’яти регіональних) круглий стіл «Створення мережі безоплатної правової допомоги військовослужбовцям, які беруть/брали участь в АТО та членам їх сімей» (липень 2015) участь у ХІІ Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека» для розширення кола партнерів та безпосе­реднього інформування учасників АТО (вересень 2015) За категоріями громадян до ГП звернулися: 103 – пенсіонери 16 – інваліди 32 – вимушено переміщені особи 8 — самотні матері та багатодітні 22 – військовослужбовці 37 – інші категорії громадян

ПІДТРИМКА

УГСПЛ, Шведське агентство міжна­род­ ного розвитку (SIDA), проект «Права людини понад усе», який впро­ ваджу­єть­ся за фінан­ со­вої підтримки Уряду Канади, ГО «МАРТ»

218 осіб особисто звернулися за юридичною допомогою до Громадської приймальні за 9 міс. 2015 р., з яких: 94 чоловіків 124 жінки

тренінг для юристів парт­нерських ГО «Консультування клієнтів із зони АТО, військово­ службовців, учасників бойових дій та їх родичів» (липень 2015) взаємодія з Національним університетом державної податкової служби України щодо утворення Юридичної клініки

інформаційно-роз’яснювальна зустріч із учасниками АТО та головами районних осередків Спілки ветеранів АТО м. Києва щодо основних пільг для цієї категорії (липень 2015) регулярні виїзні консультації учасників АТО у військовому шпиталі м. Ірпінь та у волон­тер­ському пункті допомоги учасникам АТО на Південному ж.д. вокзалі м. Києва

ПАРТНЕРИ

Мережа громадських приймалень УГСПЛ, мережа ЦПІК, ГО «Спілка ветеранів АТО м. Києва», ГО «Юридична сотня», Штаб допомоги АТО, Штаб допомоги АТО м. Ірпеня, Ірпінська міська рада

ФОРМУВАННЯ ПЛАТФОРМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АТО ТА ЧЛЕНАМ ЇХ СІМЕЙ Всеукраїнський меморандум про співпрацю між громадськими організаціями та центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги створено базу потенційних партнерів та зацікав­ле­ них сторін МЦБВПД, які надають первинну пра­вову консультацію учасникам АТО та членам їх сімей сформовано єдиний каталог звернень партнерів з ГО сектору, які надходили від учасників АТО та членів їх сімей за період з І по ІІІ квартали 2015 сформовано групу адвокатів та юристів, яка буде спеціалізуватися на правовій допомозі фактичним учасникам АТО і членам їх сімей У ЦИФРАХ

25 регіональних центрів з надання БВПД 100 місцевих центрів з надання БВПД 24 відділення ГО «Всеукраїнська організація адвокатів,

ВЗАЄМОДІЯ та єдині механізми співпраці

платформа правової допомоги, до якої долучаються система ВПД, адвокати і юристи Pro Bono, волонтерські і громадські ініціативи, з метою мобілізації ресурсів та об‘єднання зусиль, аби ефективно організувати надання правової допомоги

які надають безоплатну правову допомогу» > 90 громадських організацій, які надають допомогу учасникам АТО та членам їх сімей 10 тем та підтем модулів навчальних програм визначені на основі моніторингу звернень до профільних державних структур, правозахисних організацій та адвокатів БВПД 50 адвокатів БВПД пройдуть пілотне навчання у рамках Всеукраїнської програми навчання для адвокатів та юристів, які надають допомогу учасникам АТО

26

Створення умов доступу учасників АТО, членів їх сімей до отримання якісної безоплатної правової допомоги (за принципом «єдиного вікна»), з урахуванням залучення адвокатів та юристів, які працюють з цією категорією осіб КАТАЛОГІЗАЦІЯ СПРАВ ТА УСПІШНІ КЕЙСИ

навчальна програма ТА методичні рекомендації

підвищення кваліфікації суб’єктів надання БПД АТО та членам їх сімей, аби у кожній області працювали фахівці, обізнані з процедурами та тонкощами вирішення типових правових проблем

систематизація успішних практик та відпрацьованих ефективних механізмів, аби розробити чіткі механізми та процедури захисту і забезпечити максимальний доступ до відповідної інформаційної бази

2013 2015

Сприяння розвитку юридичних клінік Посилення спроможності АЮКУ до координаційної діяльності, методичного супроводження та представлення інтересів окремих клінік; інформування усіх зацікавлених сторін та просування ідеї юридичної клінічної освіти

Юридичні клініки дають змогу студентам юридичних професій набути практичного досвіду, а малозабезпеченним верствам населення та іншим категоріям осіб отримати безоплатну юридичну допомогу та правову інформацію

2013

робочі зустрічі з членами правління АЮКУ щодо мережі юридичних клінік та провідної ролі АЮКУ 12 ЮК залучено до проведення пілотного дослідження визначення і тестування механізмів та інструментарію моніторингу роботи адвокатів системи БВПД

2015

2014

проведено на базі ЮК КМАУ відкритих лекцій для студентів за участі партнерів Фундації розроблено комунікаційний план та новий сайт ЮКУ триденна весняна школа для викладачів та кураторів ЮК «Стандарти діяльності ЮК» конкурс творчих робіт студентів про діяльність юридичних клінік «Юридична клініка. Що це для нас та чому ми тут?» національна Олімпіада юридичних клінік з консультування клієнтів. Змагання відбувалися на базі Острозької академії участь переможців Олімпіаді в Міжнародному раунді Змагань —

L. Brown F.Mosten International Client Consultation Competition

проект Стандартів роботи ЮК та обговорення з учасниками Школи ЮК

ПІДТРИМКА

Міжнародний фонд «Відродження», АВА ROLI

зимова школа для кураторів ЮКУ у планах співпраці Фундації та АЮКУ на завершення 2015 року провести Всеукраїнський дебатний турнір серед юридичних клінік із загальної тематики протидії хабарництву

У ЦИФРАХ

6 відкритих лекцій на базі ЮК КМАУ 3 денна Весняна Школа для керівників/ кураторів ЮК

2 Конкурси творчих робіт для студентів ЮК 2500 примірників буклетів «Юридична клініка. Що це для нас та чому ми тут?»

16 команд з усіх регіонів взяли участь у

20 студентів ЮКвзяли участь в узагальненні

Національній Олімпіаді юридичних клінік

та формуванні звітної інформації з надання БВПД (моніторинг та оцінка)

27

#ULAF

Фінансовий звіт 2013 рік І. Надходження організації: Безповоротна фінансова допомога (гранти)

1 977 219,36 грн.

Пасивні доходи

2 172,50 грн.

Загальна сума:

1 979 391,86 грн.

Джерела безповоротної фінансової допомоги: Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) 1) Грантова угода № 48479 від 26.11.2013 р. на підтримку проекту «Тренінг для адвокатів/ тренерів системи Безоплатної вторинної допомоги на тему: «Посилення правових можливостей вразливих груп населення»

44 400,00 грн.

2) Грантова угода № 47958 від 22.07.2013 р. на підтримку проекту «Підвищення обізнаності і громадськості про можливості для захисту в рамках системи безоплатної правової допомоги»

116 000,00 грн.

3) Грантова угода № 48197 від 31.07.2013 р. на підтримку проекту «Оцінювання дієвості системи безоплатної правової допомоги в Україні»

157 520,00 грн.

4) Грантова угода № 47366 від 31.07.2013 р. на підтримку проекту «Презентація дослідження «Ефективність захисту у кримінальному процесі у Східній Європі» та презентація Посібника з організації діяльності Офісу громадського захисту».

118 800,00 грн.

5) Грантова угода № 47127 від 29.10.2012 р. на підтримку проекту «Запровадження практичного досвіду роботи адвокатів офісів громадського захисту в ході формування системи безоплатної правової допомоги у кримінальних справах, яка створюється відповідно до закону «Про безоплатну правову допомогу».

59 140,00 грн.

6) Грантова угода № 45876 від 29.11.2012 р. на підтримку проекту ««Стандартизація досвіду з практичного надання безоплатної правової допомоги та його поширення через підготовку та публікацію фахових видань».

41 280,00 грн.

Рада Європи 1) Проект « 3 семінари-тренінги для адвокатів — викладачів системи безоплатної правової допомоги з питань застосування нового КПК з урахуванням практики ЕСПА» від 27.05.13 р.

28

369 436,11 грн.

2013 2015

Агентство США з міжнародного розвитку (UISD) 1) Проект FAIR-STA-ULA-12 «Інформаційно-просвітницька компанія з підвищення обізнаності громадськості щодо прав і обов’язків громадян та переваг судової реформи» від 04.01.2013 р.

319 400,00 грн.

2) Проект FAIR-STA-ULA-14 «Залучення громадськості до участі в процесі запровадження системи безоплатної правової допомоги» від 04.02.2013 р.

203 000,00 грн.

Представництво Європейського Союзу в Україні 1) Проект «Забезпечення доступу до правосуддя шляхом надання безоплатної правової допомоги та впровадження високих стандартів якості захисту прав людини в Україні» від 30.10.2012 р.

536 477,55 грн.

Угорська Гельсінська спілка з прав людини 1). Проект «Дослідження» надійшло коштів

11 765,70 грн.

ІІ. ВИТРАТИ організації за 2013 р. (у грн.): Загальна сума витрат:

1 800 181,03 грн.

Складові витрат: Оплата праці штатних працівників

279877,08

Офісні витрати

89073,31

Оренда офісу

63456,00

Зв'язок, поштові витрати, канцтовари, обслуговування офісного обладнання, банківські витрати тощо

25617,31

Обладнання та матеріали

13470,58

Основна діяльність

1417760,06

Публікації/стенди/відеоролики

189192,20

Навчальні заходи

921421,82

Переклад

18225,00

Відеоролики

76750,00

Презентаційні стенди

10690,00

Гонорари за контрактами

201481,04

29

#ULAF ДОХОДИ

30

ВИТРАТИ

2013 2015

2014 рік І. Надходження організації: Безповоротна фінансова допомога (гранти)

2 300 014,45 грн.

Пасивні доходи

1 734,76 грн.

Загальна сума:

2 301 749,21 грн.

Джерела безповоротної фінансової допомоги: Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ)

1) Грантова угода № 48669 від 03.06.2014 р. на підтримку проекту «Розвиток інституційної спроможності управління якістю безоплатної правової допомоги»

530 000 грн.

2) Грантова угода № 48885 від 30.06.2014 р. на підтримку проекту «Забезпечення права на отримання медичної допомоги осіб, що є затриманими або перебувають в установах пенітенціарної системи. Забезпечення поточної діяльності та проведення заходів за проектом.»

326 649 грн.

3) Грантова угода № 48658 від 30.05.2014 р. на підтримку проекту «Забезпечення права на отримання медичної допомоги осіб, що є затриманими або перебувають в установах пенітенціарної системи. Основна діяльність»

235 311 грн.

4) Грантова угода № 48622 від 17.04.2014 р. на підтримку проекту «Посилення спроможності адвокатів до якісного надання безоплатної правової допомоги завдяки проведенню навчальних заходів»

354 040 грн.

5) Грантова угода № 48535 від 18.12.2013 р. на підтримку проекту «Розвиток культури Pro Bono в Україні»

157 000 грн.

6) Грантова угода № 48424 від 11.11.2013 р. на підтримку проекту «Сприяння розвитку Асоціацій юридичних клінік України»

198 860 грн.

7) Грантова угода № 47958 від 22.07.2013 р. на підтримку проекту «Підвищення обізнаності і громадськості про можливості для захисту в рамках системи безоплатної правової допомоги»

80 860 грн.

Рада Європи 1) Проект «Два тренінги для адвокатів — викладачів системи безоплатної правової допомоги 298 842,77 грн. на тему «Особливості застосування кримінального процесуального кодексу України», а також «Методологія навчання» від 06.05.14 р. Представництво Європейського Союзу в Україні 1) Проект «Забезпечення доступу до правосуддя шляхом надання безоплатної правової допомоги 118 451,68 грн. та впровадження високих стандартів якості захисту прав людини в Україні» від 30.10.2012 р.

31

#ULAF ІІ. ВИТРАТИ організації за 2014 р. (у грн.): 2 520 608,29 грн.

Загальна сума витрат: Складові витрат: Оплата праці штатних працівників

276 242,17

Офісні витрати

138 906,25

Оренда офісу

97 002,25

Зовнішній аудит

18 000,00

Зв'язок, поштові витрати, канцтовари, обслуговування офісного обладнання, банківські витрати тощо

23 904,00

Обладнання та матеріали

18 468,23

Основна діяльність

2 086 991,64

Публікації

74 289,50

Дослідження/моніторинг

98 432,93

Навчальні заходи

1 109 298,08

Стратегічні справи

20 000,00

Комунікативні заходи

457 810,06

Гонорари за контрактами

327 161,07

ДОХОДИ

32

ВИТРАТИ

2013 2015

9 місяців 2015 року І. Надходження організації: Безповоротна фінансова допомога (гранти)

3 040 137,21 грн.

Пасивні доходи

4 080,43 грн.

Загальна сума:

3 044 217,64 грн.

Джерела безповоротної фінансової допомоги: Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ)

1) Грантова угода № 49569 від 28.05.2015 р. на підтримку проекту «Підвищення суспільної обізнаності та створення умов своєчасного надання кваліфікованого медичного супроводу особам, які потребують правової допомоги»

426 000 грн.

2) Грантова угода № 49426 від 19.03.2015 р. на підтримку проекту «Створення мережі безоплатної правової допомоги військовослужбовцям, які беруть/брали участь в АТО та членам їх сімей»

582 420 грн.

3) Грантова угода № 49429 від 19.03.2015 р. на підтримку проекту «Посилення правової спроможності територіальних громад шляхом інтеграції організацій, що надають первинну правову допомогу в системі БПД на районному рівні.»

584 500 грн.

4) Грантова угода № 49298 від 15.12.14 р. на підтримку проекту «Змагання з консультування серед юридичних клінік»

235 660 грн.

5) Грантова угода № 49299 від 15.12.14 р. на підтримку проекту «Інституціоналізація практики надання юридичних послуг Pro Bono в Україні

403 952 грн.

6) Грантова угода № 49180 від 26.11.2014 р. на підтримку проекту «Стандартизація досвіду практичного надання безоплатної вторинної правової допомоги та його поширення через підготовку та публікацію методичних рекомендацій для адвокатів»

394 380 грн.

Європейський фонд за демократію 1) Проект № 214389214/2015/154 «Ініціатива: «Уроки Свободи» від 01.06.2015 р.

413 225,21 грн.

33

#ULAF ІІ. ВИТРАТИ організації за 9 місяців 2015 р. (у грн.): 1 994 175,99 грн.

Загальна сума витрат: Складові витрат: Оплата праці штатних працівників

303 732,89

Офісні витрати

150 723,99

Оренда офісу

97 267,25

Зовнішній аудит

28 000,00

Зв'язок, поштові витрати, канцтовари, обслуговування офісного обладнання, банківські витрати тощо

25 456,74

Обладнання та матеріали

7825,00

Основна діяльність

1 526 192,47

Публікації

280 550,00

Дослідження/моніторинг

30 000,00

Навчальні заходи

331 741,00

Комунікативні заходи

192 041,40

Гонорари за контрактами

691 860,07

Інші витрати

5701,64

ДОХОДИ

34

ВИТРАТИ

Всеукраїнська благодійна організація «Українська фундація правової допомоги» вул. Рибальська, 2, оф. 105, м. Київ, 01011 тел./факс +38 (044) 280-67-40 info@ulaf.org.ua, ulaf.org.ua, pro-bono.in.ua facebook.com/UkrainianLegalAidFoundation