Дерево життя
Дерево
моско вії в Україну. Дмитро Кришовський народився 1988 року у місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині. 2003-2007 рр. навчався у Черкаському державно му бізнес-коледжі (графічний дизайн та реклама). 2007-2010 рр. навчався у Національній академії керівних кадрів культури та мистецтв у Києві. Працює в напрямках графіки, живопису, плакату, графічного дизайну. Учасник численних групових і персональних вис тавок в Україні та за кордоном. Роботи зберігаються в приватних колекціях Украї ни, Бельгії, Франції, Німеччини, Англії та США. Живе та працює у Києві.
Вони не обмежені часом і простором. Вони просто парують десь у нашій пам’яті, у наших снах, вони перейдуть у казки і легенди, вони будуть снитись нашим дітям і онукам в будьяких куточках світу. Ці образи. Наші бабусі, що не покидають нас, відбуваючи у засвіти, а стають ляльками-мотанками. Наша зброя, яка заради нащадків ляльок-мотанок, вбиває наших ворогів. І наші вороги, які безславно поринають на дно часу і історії. Червоно-білий хрест на білому “обличчі” ляльки перетворився на чорний хрест на сірому обличчі. Старенькі жінки з уніфікованими цим чорним хрестом обличчями та понівечиними працею руками, як і годиться Мотанці, стають оберегами найбільшого скарбу – можливості вижити, коли у тебе є “хліб”. Дотепер для нас святими зали шились дні закопування та викопування картоплі, навіть якщо ти не маєш свого городу – бо десь на нас зі снів та спогадів строго дивиться наша бабуся, яка змогла вижити, бо будь-що саджала та збирала СВОЮ городину. Але докірливий погляд хреста на обличчі на своїх пращурів в один момент перетворився на погляд праведної української відьми, яка сидить під іконами та рушниками в очікуванні, коли ж згинуть, як роса на сонці, ті, що протягом багатьох століть перетворювали її обличчя на чорний хрест, а руки – на суцільний біль від роботи саджати і викопувати, щоб мати можливість вижити, якщо ворог прийде знищувати її нащадків. Але нащадки, знаючи родинні історії, зустріча ючись зі своїми бабусями у снах, тепер навчились не лише саджати і викопувати картоплю,
обереги та нові звички. Та,
арт-куратор Наталя
