Кам'янець-Подільська МЦБС Методико-бібліографічний відділ Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи
Цей дивосвіт – бібліотека День БібліографіЇ
2017
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи О. В. Дачковська
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ
№ Час п/п проведення 00
10
1
11 –11
2
1110–1200
3
1215–1300
4
1300–1330
5
1430–1500
Назва заходу «Країна Бібліографія» – вступне слово «Сучасна бібліотека: книга чи комп’ютер» – бесіда-диспут «Бібліотурне в історію книги» та «Інтернет, як глобальна комп’ютерна мережа» – слайдпрезентації «Круто говоримо: молодіжний сленг» – інформаційна мозаїка «БібліоIQ» – інтелектуальна вікторина
Категорія користувачів 9–11 кл.
10 кл.
9–11кл.
9 кл.
10–11 кл.
Крилаті вислови про бібліографію «... Бібліографія домагається, щоб кращі книги були відомі широким народним масам, щоб краща література могла бути використана там, де вона принесе максимальну користь, тоді, коли в ній буде нагальна необхідність, і тими читачами, для яких вона призначена в першу чергу». Бріскман М. А. «… Бібліографія є азбука всякої науки. Без неї немислима ніяка наукова праця. Кожен, хто береться за будь-яке серйозне дослідження, якщо в пам'яті не має цілого запасу необхідних дня нього джерел і відомостей, повинен неодмінно звернутися до посібника бібліографії; і чим повніше і ґрунтовніше складений він, тим більше має для нього цінність і тим більше задовольняє його”» Межов В. І. «.. Бібліографія набула значення помічниці розвитку всіх наук, з одного боку, а з іншого - керівниці у виборі книг для читання». Соловйов О. М.
«Бібліографія – дивовижна область діяльності: вона виховує абсолютну точність, ерудицію і ґрунтовність у всіх поняттях». Ліхачов Д.С. «Бібліографія – ключ до знань, вона здатна відкривати комори знань». Венгеров С.О. Завдання бібліографії – це не тільки опис книг, а й ознайомлення з їх змістом, вибір і рекомендація читачам найкращих книг. Адже недарма емблемою бібліографії в сиву давнину був ключ, а визначення її звучало, як «ключ до всіх знань».
«Сучасна бібліотека: книга чи комп’ютер» бесіда-диспут Друзі! Вам пощастило жити в час небувалого злету науково-технічного прогресу, жити у Столітті інформації. Що ми розуміємо під словом «Інформація»? (повідомлення про щось). Ми оточені нею завжди, коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємося між собою. Запитання, відповіді, прохання, посмішки, рухи – все це і є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію призвела до появи мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування, а разом з ними – і нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше - періодичні друковані видання, потім - телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет. На
початку
ХХІ
століття
книга
і
комп'ютер
-
найавторитетніші джерела інформації. Саме про них ми сьогодні і поговоримо: · Згадаємо, коли з'явилася перша книга (4-3 тис. до н.е.); · чим книга прислужилася людству (книга відображає історію людства, його досвід, думки, почуття тощо). Споконвіку книгу завжди любили і поважали. У народі кажуть «Книга вчить, як на світі жить», «Книга – джерело життя», «З книгою жити – з добром дружити». Багато є і висловлювань видатних людей про книгу: «Люди перестають мислити, перестають читати» (Д. Дідро), «Книги – діти розуму» (Джонатан Свіфт), «Книжки – кораблі думки, що мандрують хвилями часу» (Френсіс Бекон), «Завдання книг – полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його» (Я. Корчак), «Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення» (В. Сухомлинський). Історія книги дуже цікава (додаток № 1). Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації, сьогодні – світ заполонили комп'ютери. · Чи знаєте ви, що означає слово «абак»? (грецька «авах» – дошка, поділена на смуги, по якій пересували камінці, виконуючи арифметичні розрахунки. Щось на зразок рахівниці). Саме від цього примітивного приладу бере свій початок історія обчислювальної техніки, історія комп'ютера. Комп'ютери почали активно застосовуватися після Другої світової війни. До 1960 р. в усьому світі використовувалося не більше 7 тис. комп'ютерів. У 1993 р. настав історичний перелом, коли вперше обсяг виробництва персональних комп'ютерів перевищив обсяг виробництва легкових автомобілів і досяг 35,4 мільйона одиниць. · Де застосовуються комп'ютери? (в установах, банках, школах, лікарнях, у побуті. Сучасний комп'ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Додаток № 2). Сьогодні
світ переживає процес бурхливої інформатизації: стрімко зростає кількість інформації, фантастично розвивається електронно-обчислювальна техніка, що робить інформацію доступною практично кожному. Вчені говорять про «інформаційний вибух», «інформаційну революцію», "інформаційну цивілізацію» . · Як змінилася книга в наш час? Ви, мабуть, знаєте про існування електронних книг. У Франції створено книгу, зовні схожу на традиційну, але під її обкладинкою розміщено екран розміром 16ґ21см. Електронну книгу можна покласти до сумки чи рюкзака, і працює вона на батарейках протягом 5 годин. Це водночас і книга, і бібліотека, і віртуальний книжковий магазин. Її пам'ять зберігає біля 30 книг по 500 сторінок кожна. Маючи мобільний телефон чи телефонну розетку, ви підключаєтеся до Інтернету і можете гуляти по віртуальному магазину, вибирати і замовляти книги. Досить провести по екрану пальцем, щоб підібрати книгу чи газету, збільшити розмір букв, знайти значення незрозумілого слова у словнику. Останнє досягнення комп'ютерних технологій – «жива» книга (Living book). За допомогою комп'ютера можна не лише читати текст і переглядати малюнки, а й чути голоси персонажів, «оживляти» ілюстрації, грати у цікаві ігри. Навіть є такі електронні книжки-ігри, які надають можливість не тільки познайомитися з авторським варіантом твору, а й самому впливати на хід сюжету. · Як ви гадаєте, у майбутньому друкована книга залишиться чи її замінить комп'ютер? (Залишиться, адже для більшості наших читачів персональний комп'ютер не по кишені; гадаю, настане час, коли друкована книга стане раритетом і буде значно дорожчою за комп'ютер).
· Книга чи комп'ютер? Ви надаєте перевагу... · Чи можна бути освіченою людиною, якщо не знаєш комп'ютера? · Чи можна бути сучасною людиною, якщо не читаєш книг? · З якого джерела (книги чи комп'ютера) ви одержуєте основну інформацію і знання? Пригадаймо давньогрецький міф про Лабіринт. Виявляється, що книжковий світ, а особливо світ комп'ютерний, віртуальний, і є тим самим Лабіринтом, де на молодого і недосвідченого користувача чатує небезпека, справжній жахливий «Мінотавр». Головна проблема сьогодні – це проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої? Досить часто знання художньої літератури обмежено гортанням детективів; з телевізійних програм вибираються для перегляду лише бойовики; комп'ютер використовується для сумнівних ігор. «Кібернетика подібна до того, що у часи середньовіччя вважали «чорною магією», – вона може дати все, що забажаєте, але вона не може підказати, що необхідно просити» (Норберт Вінер). Вміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за допомогою комп'ютера – це справжнє мистецтво. Як оволодіти ним? Саме бібліотеки навчать вас цьому і вкажуть вам шлях до Знань, до Духовності. ·
Що означає слово «бібліотека»? (Книгозбірня). У сучасній бібліотеці зібрано не тільки твори друку, а також аудіо- і відеокасети, компакт-диски, комп'ютерні програми, бази даних. До послуг читачів – різноманітна аудіо- і відеотехніка, комп'ютери, розмножувальна техніка. Комп'ютерні технології використовуються також у процесі комплектування бібліотек, створенні довідкового апарату, обслуговуванні читачів. Бібліотека стає складовою сучасних інформаційних систем. «Якщо стара бібліотека була джерелом, до якого йшли всі, хто
бажав знань, то новітня – це водопровід, який розносить життєдайну вологу по будинках» (Мельвіль Дьюі). Тому сучасну бібліотеку почали називати: «віртуальна бібліотека», «інформатека», «медіатека», а замість слова «читач» з'явився термін «користувач». · Чи потрібна бібліотека у майбутньому? (Бібліотека завжди була і надалі збережеться як інтелектуальний та інформаційний центр; бібліотека стане популярним місцем спілкування людей). Знання не дає людині щастя і мудрості, не рятує від самотності людині потрібна людина. Бібліотека - це храм духовності. У давнину бібліотеку недаремно називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі». Сьогодні ми з вами обговорили лише деякі питання теми «Книга і комп'ютер», теми невичерпної і складної. Поки що ці два джерела інформації мирно співіснують, доповнюють одне одного. А що буде далі – покаже час
Додаток № 1 Цікаве про книгу Вчені підрахували, що в 1600 р. вийшло у світ всього 6078 видань. Протягом наступного століття їх кількість подвоїлась, ще через століття – зросла на 40% (1800 р. – 18646 од.). Вже у ХІХ ст. кількість надрукованих книг і брошур збільшилося майже вдесятеро (1900 р. – 158888 од.). У ХХ ст. обсяг друкованої продукції стрімко зростає: за першу половину століття випуск книг збільшився на 70%. *** Найбільшою у світі книгою вважається «Суперкнига», видана у Денвері, штат Колорадо, США, в 1976 р. Її розміри - 2,74 на 3,07 метра, вага – 252,6 кг., у книзі 300 сторінок. *** У політехнічному музеї в Москві зберігається унікальна книга
поезій Т. Шевченка. Її створив український умілець Микола Сядристий. У книзі 12 сторінок, кожна – площею 0,6 мм2. Вона зшита павутинкою, обкладинка – з пелюстки безсмертника. Її можна прочитати тільки під мікроскопом. *** Один компакт-диск (різновид оптичного диску) вміщує 250 тис. сторінок тексту. На компакт-дисках площею близько 4 м2 можна вмістити тексти всіх книжок світу. *** Нині пристрій розміром з ніготь людської руки може зберігати інформацію, обсяг якої дорівнює 100 книгам по 500 сторінок кожна.
Додаток № 2 Цікаве про комп'ютер Здатність людини засвоювати інформацію становить у середньому 25 Біт/с. або біля одного слова за секунду. Швидкість роботи сучасних ЕОМ сягає сотень мільйонів Біт/с. *** Одну з перших електронних обчислювальних машин – ЕНІАК – було створено у 1946 р. Завдовжки вона була більше 30 м, а важила 30 тонн. Її обслуговувала ціла інженерно-технічна команда. Наприкінці ХХ ст. створюються комп'ютери, які вміщуються на долоні і дуже прості в експлуатації. *** Нині найрозумніший комп'ютер в світі називається «Стимулятор Землі». Його створили японські спеціалісти з м. Йокогама. Він складається з 640 суперкомп'ютерів і займає площу 4-х тенісних кортів. Лідер у списку 500 найшвидших комп'ютерів нашої планети виконує 35 млрд. операцій за секунду. За його допомогою моделюють процеси, які відбуваються на Землі, зокрема передбачають природні катастрофи. *** У загальному об'ємі продажу програмного забезпечення в Японії ігрові програми займають найбільшу частку (30%), на другому
місці – навчальні (20%), далі – обслуговуючі (17%), ділові (13%) та наукові (10%) програми. Число користувачів Інтернету в Україні щомісяця збільшується на 200 тис. і становить вже близько 1,5 млн. чоловік. Інтернет – це оперативність: можливість оновлення інформації в режимі online, технології push-каналів, біжучих рядків. Інформація тут оновлюється кожні 5-15 хвилин, що неможливо ні в яких інших засобах інформації. *** Сьогодні у високорозвинених країнах світу є можливою купівляпродаж за допомогою електронних засобів, не виходячи за поріг домівки. Стали реальністю освіта з навчанням в електронних класах, охорона здоров'я з комп'ютерною діагностикою та хірургією з дистанційним управлінням, транспорт та зв'язок з миттєвим замовленням квитків тощо. *** В Японії увійшли в моду домашні кішки-комп'ютери. Вони можуть муркотіти будьякі мелодії відповідно до настрою господаря, робити масаж лапками і лікувати. Кішка-комп'ютер сама поставить діагноз, замовить необхідні ліки, складе лікувальну дієту. *** Наймолодший мільярдер у світі Білл Гейтс, засновник фірми з виробництва програмного забезпечення Mikrosoft , навчився програмувати у 13 років.
Додаток № 3 Тлумачний словник Абак (гр.) – лічильна дошка у давніх греків і римлян. Бібліо…(гр.) – книга. Бібліотека (гр.) – книгозбірня. Біт – мінімальна одиниця виміру кількості інформації та об'єму пам'яті комп'ютера.
Віртуальна реальність – відтворення зорових, слухових і тактильних відчуттів за допомогою комп'ютеризованого аудіовізуального обладнання. Духовний – зв'язаний з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом. ЕОМ – електронна обчислювальна машина. Інтелект – розум, здатність людини думати, мислити. Інтернет – Всесвітня інформаційна комп'ютерна мережа. Інформаційна технологія – використання обчислювальної техніки і систем зв'язку для створення, збирання, передавання, зберігання, обробки інформації. Інформаційна цивілізація – якісно нова суспільно-політична формація (забезпечує прогресивне освоєння процесів інформатизації). Інформація (лат.) – відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність; повідомлення про щось. Комп'ютер (друга пол. ХХ ст. ) – електронна обчислювальна машина. Медіатека (media – засоби масової інформації; theka – зібрання ) – зібрання засобів масової інформації на традиційних і нетрадиційних носіях. Раритет (лат.) – цінна рідкісна річ.
«Круто говоримо: молодіжний сленг» інформаційна мозаїка Визначення сленгу та його історія На Заході період так званого «жаргонного вибуху» вже минув, тоді як до України хвиля інтересу до субмов докотилась лише порівняно недавно. Досі в наукових колах почасти домінує розуміння молодіжного соціодіалекту як «мовного хуліганства». Дослідженням цього питання займаються нині лише окремі мовознавці, хоча сама тема надзвичайно багатогранна. Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину. Адже і століття тому різні соціальні групи мали свій стиль мовлення, притаманний саме цій групі. Крім того, розповсюджений видом сленгу є сленг професійний, що побутує у мовленні людей певного фаху чи роду заняття у VІІІ- ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався «лебійською мовою» і був незрозумілий навколишнім, але при уважнішому розгляді бачимо, що його легко було вивчити, оскільки він ґрунтувався на певних закономірностях перекручування слів, хоча були й окремі
сленгові новоутворення. Деякі номінації лебійської мови фігурують у сучасному молодіжному сленгу, зазнавши певних деформацій. Наприклад, поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: «дерти лаха» – сміятися. Слово кльово має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу «клево». Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець» належить саме до даної соціальної групи, ось цитата: «Оце, – думаю, – клево» (у значенні «добре»). Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-х, 80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей. Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50-60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню. Сленг кожної історичної епохи відображав риси часу. Сленг 60-х був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної музики, постійної ейфорії. Сленг 70-х містив велику кількість епітетів, що стосувалися невдах: «wally», «nurd» тощо. У сленгу 80-х переважали слова, що стосувалися грошей та роботи. Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини». В.О. Чеховський називає сленг «мовною грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства».
З погляду лінгвіста, сленг – це стиль мови, що посідає місце, антитетичне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами. Жаргонізми (сленгові слова) посідають важливе місце у культурі мовлення, їх можна зачислити до лексичностилістичних утворень. Такі слова притаманні розмовній мові людей, які пов’язані певною спільністю інтересів. Сленг властивий різним групам людей і відіграє важливу роль у житті індивіда. Сленгові новоутворення можуть бути стилістично нейтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв’язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично нейтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими. Якраз через це виникає нерозуміння молодіжної субмови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику. Сленгові слова та вислови є досить різноманітними і відмінними у різних групах людей. Наприклад, лексему «розуміти» в одній компанії звикли замінювати словом «шарити», а в іншій – «розчохлятися». Так само існують слова, притаманні саме певній групі підлітків. Наприклад, для вираження подиву одні використовують слова «я в шокє», для інших характернішими є слова «я холодний», «я в трансі», «ти шо гоніш?» і навіть «хай мене покрасять». Така різноманітність викликана насамперед тим, що підлітки прагнуть вирізнятися не лише як окрема суспільна група, а й як особистості, у даному випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів. Через це чимало
підлітків намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами. Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального спілкування. Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутворення (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. На думку дослідниці Л. Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям». Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших чинників, серед яких насамперед виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, інтерпретація молоддю деяких термінів, зокрема медичних. Англійська мова дедалі більше входить у наше життя і не може обминути молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Проте слід зазначити, що вплив англійської на молодіжну субмову є закономірним явищем. Як зазначає Д. Лихачов у своїй праці «Арготичні слова професійного мовлення», аналогічно у колишніх німецьких, англійських, російських жаргонах домінантний вплив мали циганська мова та ідиш. Тому не дивно, що російський та український сучасний сленг певною мірою англізований. Можна виокремити кілька способів утворення сленгу. Наприклад, невдала інтерпретація іноземних слів (гирла, хаза, крейзі, спікати, беґ, паті, мані, піпли, месаг – англ.; авсвайс, ахтунґ, варум вассер – нім.; кайф – араб.). «Якщо ти маєш хоча б якийсь мінімальний досвід геймера»; «Гарно переданий драйв – одна з особливостей всієї платівки». Окремим джерелом молодіжного сленгу є інтержаргон. За визначенням російського жаргонолога М. Грачова, інтержаргон – це «загальнопобутова і певна частина професійної лексики
різних жаргонів (соціальних діалектів), які переходять у «дифузну зону» міжжаргонного вживання, але не асимілюються з просторіччям”. Чимало лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки, лимон, стріляти, поїхати, малахольний. Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів, як зубр (від «зубрити», іронічний відтінок – назва тварини), парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пари прогулює), гуртак (гуртожиток) та ін. Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції через те, що мають яскраво виявлене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, бо почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість. Чільне місце в молодіжному мовленні посідають метафоричні номінації, що виявляють образні можливості внутрішньої форми вихідного уявлення: кайф – кайфовий, кайфоломщик, кайфолом; башлі – башляти, башльовий, небашльовий тощо. Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме: мовлення; дієслова запльовуватись, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянка мають цілком розбіжне значення у літературній та сленговій мовах. Проте одиниці молодіжного сленгу теж змінюють свою семантику в сленгові окремих груп. Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні, – це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний змістовий відтінок. Наприклад, замість словосполучення «іди сюди» вживається «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» тощо. Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача: бляха-муха,
блін, йо-ма-йо. Семантика цих слів зрозуміла лише під час усного мовлення й виражається тільки за допомогою інтонації. Активно використовуються суфікси зниженої емоційної маркованості, такі як: -ха – депресуха, класуха, -юк – сидюк, -ло – файло, хавало, хлебало. Трапляються і здрібніло-пестливі суфікси -ик, -ок-: телик – телевізор, велик – велосипед, хом'ячок – комп'ютерна мишка, тазик – комп'ютер. Як уже зазначалося, характерним для сленгу (зокрема, комп'ютерного) є закон економії мови у гіпертрофованому вигляді: маг – магнітофон, магазин; комп – комп'ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіано; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фізра). Класифікація сленгу Класифікувати сленг можна за різними ознаками. Наприклад, за стилістичними ознаками слова сленгу (жаргону), як було зазначено вище, можна поділити на звичайні, тобто нейтральні, та згрубілі (нецензурна лексика). Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються: – у середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами. У даному колі найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано насамперед тим, що англійська є мовою комп’ютерних технологій. У процесі роботи з комп’ютерною технікою деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у даній сфері можна почути слова: апгрейд (поліпшення, модернізація комп’ютера), батони (клавіші), масдай (крайній ступінь невдоволення), сидюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач).
– серед людей, які цікавляться автомобілями. Найпоширенішими лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина, скати (шини) тощо; – у середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач), саундтрек (мелодія, що супроводжує відеофільм), синґл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень), солянка (збірний концерт). Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців та ін. Отже, можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об’єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і включає в себе загально-молодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, і спеціальні молодіжні жаргони. Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні. Наприклад, у студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці: друшляти (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), Степанида, Баба Степа, стіпуха (стипендія) тощо. У сленговому мовленні школярів трапляються слова, що відображають шкільні буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (засіб списування), плавати (погано знати матеріал), йти на шпорах (списувати), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити). Окремим видом жаргонної лексики є кримінальний сленг, що вживається у відповідному середовищі, хоча завойовує
позиції у розмовно-побутовому мовленні інших суспільних верств. Тут часто трапляються такі лексеми як: бивень (розумово відстала людина), дядя (начальник тюрми), дока (знаюча людина), квасити (пити спиртне), качок (масивна людина), мусор (міліціонер) та ін. Проте, якщо вищеназвані сленги вживаються лише у конкретному середовищі, то слова, що належать до інтержаргону, є загальновживаними. До таких лексем можна зачислити: бомж (рос. абревіатура «без определенного места жительства»), малахольний (ненормальний), лимон (мільйон грошових одиниць), поїхати (збожеволіти), стріляти (просити ).
Бібліографічний калейдоскоп Олімпіада для учнів 8-9 класів Тема «Бібліотека» Без книг життя неможливе. Тож, неможливе без бібліотек. Вся історія розвитку людського розуму пов’язана з бібліотеками. Це зовсім неспокійна історія! За них билися, їх підпалювали, втрачали, знаходили, відкривали в похованих часом містах, рятували від ворожих набігів як найдорожче. Теперішня, сучасна бібліотека здається втіленням тиші, спокою і порядку. Як і в усі часи, вона служить людям. Кожна команда повинна дати відповідь на шість запитань, які так чи інакше пов’язані з бібліотечною справою. На роздум дається 30 секунд. Питання для першої команди: 1. В якій країні вперше з’явилося слово «бібліотека»? (В Греції) 2. Над входом однієї з давніх бібліотек було написано: «Аптека для
душі».Кому належала
ця бібліотека?
(Рамзесу – єгипетському фараону). 3. Назвіть найдавнішу бібліотеку нашого міста. 4. Як
називається
картка
встановленого
зразку,
що
використовується для індивідуального обліку читачів та виданої літератури? (Формуляр читача). 5. Для чого в бібліотеці існує читацький зал?
6. Скільки екземплярів книжок ви можете взяти з бібліотеки додому? Питання для другої команди: 1. Що означає слово «бібліотека» в перекладі з грецької мови? («Бібліо» - книга, «тека» - сховище). 2. Хто та коли заснував першу бібліотеку на Русі? (Ярослав Мудрий в 1037 році). 3. Назвіть прізвище руського графа, чия особиста колекція книжок
стала
основою
для
створення
найбільшої
бібліотеки в нашій країні? (Н. Рум’янцев). 4. Ім’ям якого письменника названа бібліотека нашого міста? 5. Який
документ
треба
мати,
щоб
записатися
до
бібліотеки? (Паспорт). 6. Що таке МБА? (Міжбібліотечний абонемент). Ведучий: У другому турі ми згадаємо все про довідковий апарат бібліотеки. Бібліотека тільки тоді може працювати повноцінно, коли в ній є Довідковий апарат бібліотеки. Він дозволяє встановити, чи є належне видання у фонді бібліотеки, підібрати літературу за темою, знайти джерело цитати, цифри, факти. Кожній команді пропонується декілька запитань та практичних завдань.
Запитання для першої команди: 1. Що
називається
«компасом» в
книжковому
світі?
(Каталог). 2. Чому каталог назвали систематичним? Що можна визначити за систематичним каталогом? 3. Що таке авторський знак? 4. Чи належить «довідковий книжковий фонд» (словники, енциклопедії, довідники). Запитання до другої команди: 1. Для чого в бібліотеці існує алфавітний каталог? 2. Що таке індекс? 3. Які відомості заносяться на каталозьку картку? 4. В бібліотеках часто заводяться різноманітні картотеки (тематичні, газетно-журнальні, краєзнавчі та інші). Чи належать вони до довідкового апарату бібліотеки?
Весела вікторина I конкурс «Розминка»
В якому селі жили відомі Тореадори В. Нестайко? (Васюківка) До якого міста йшли музиканти з відомої казки братів Грімм? (Бремен) Як називався острів у одному з творів Льюіса Стівенсона? («Острів Скарбів) Яку кличку мала собака Герасима (Му-му) На яку геометричну фігуру схожий колобок? (Коло, круг) Ким по професії був папа Карло? (Шарманщик) Рідна мова бременських музикантів? (Німецька) Повне ім’я Старика Хоттабича? (Гасан Абдурахман ібн Хоттаб) Короткий зміст книжки? (Анотація) Який зріст у Дюймовочки? (2,5 см) Рідна мова Карлсона? (Шведська) Що означає слово «Мауглі» (Жабеня) Ім’я людини-амфібії? (Іхтіандр) В якій країні винайшли папір? (Китай)
II конкурс Капітанів (Капітанам потрібно назвати на кожну букву алфавіту якого-небудь літературного героя) А – Айболить
Б - Буратіно
В – Врунгель
Г - Гуллівер
Д – Дюймовочка
Є - Ємеля
Ж – Жар-птиця
З - Золота рибка
К – Колобок
Л - Леопольд
М – Мауглі
Н - Незнайко
О – Оле-лукойє
П - Принцеса на
горошині Р – Робін Гуд
С - Снігуронька
Т – Тортила
У - Умка
Ф – Фенист Ясний Сокол
Х - Хоттабич
Ц – Царівна жаба
Ч - Чебурашка
Ш – Шемаханська цариця
Щ - Щука
Ю – Юнга
Я – Яга
III конкурс «Чи уважні ви читачі?»
Скільки подвигів здійснив Геракл? (12)
Яке ім’я мала богиня родючості у давніх греків (Деметра) Істота з тілом людини, а головою і хвостом бика? (Мінотавр) З якого міфу герої, зробивши крила, піднялися у небо? (Дедар та Ікар)
З якого твору до нас прийшов П’ятниця («Робінзон Крузо» Д. Дефо) Де жила Пепсі Довга панчоха? (На віллі «Хованка») Хто в Ліліпутії був на ніготь вищим від інших мешканців? (Імператор) Що допоміг загарбати Гул лівер у Блефуску? (Флот) Назвіть найвідомішого російського байкаря? (І. Крилов) Яке слово складав Кай у королівстві Снігової Королеви? (Вічність) Кого навчали ведмідь Балу, пантера Багіра, слон Хатхі? (Мауглі) Хто є автором творів? «Казка про мертву царівну та сімох богатирів» (О. Пушкін) «Хлопчик – зірка» (О. Уайльд) «Діти підземелля» (В. Короленко) У якому творі усі герої овочі та фрукти? (Джані Родарі «Чеполіно») Як звуть головного героя, який перемагає в усіх казках? (Іван) Хто з казки в казку перелітає на мітлі? (Баба Яга) Як звали сина царя Салтана? (Гвідон)
Література Добко Т. Довідково-бібліографічні ресурси : формування і використання / Т. Добко, В. Шкаріна // Бібл. вісн. – 2016. – № 6. – С. 44–45. Дікунова О. Створення бібліографічних покажчиків – складник інформаційно-бібліографічної діяльності бібліотеки вишу / О. Дікунова // Бібл. вісн. – 2016. – № 5. – С. 14–19. Негрецчук І. До 100-річчя українського бібліографічного репертуару: аспекти створення / І. Негрейчук // Бібл. планета. – 2016. – № 3. – С. 27–31. Кобєлєв О. Інформаційний аналіз і консалтинг у системі підготовки спеціалістів бібліотечно-інформаційної сфери / О. Кобєлєв // Бібл. вісн. – 2016. – № 3. – С. 18–22. Грудінінв Н. Бібліографічне оформлення наукових праць / Н. Грудініна // Бібл. вісн. – 2016. – № 3. – С. 47–50. Ляшко С. Бібліографія про українські персональні бібліографічні покажчики / С. Ляшко // Бібл. вісн. – 2016. – № 2. – С. 47–50. Романуха З. Термінологія бібліографічного інформування / З. Романуха // Бібл. вісн. – 2016. – № 1. – С. 46–51. Воялян Н. Бібліотечний проект «Живе краєзнавство» : [бібліотечн-інформаційні ресурси бібліотек] / Н. Волян // Бібл. форум. – 2015. – № 2. – С. 20–21.
Єфімова Г. О мова рідна ! Слово рідне !: [книжковоілюстративна виставка] // Г. Єфімова // Бібл. форум. – 2015. – № 2. – С. 22–28. Сендульська Т. Сучасні технології бібліотечної роботи: партнерству – зелене світло : [бібліотечно-бібліографічне обслуговування] / Т. Сендульська // Бібл. форум. – 2015. – № 2. – С. 29–3. Шевченко О. Читацький марафон «Пам'ять – нескінченна книга»
:
[бібліотечно-бібліографічне
обслуговування]
/
О. Шевченко // Бібл. форум. – 2015. – № 2. – С. 31–33. Лобода Г. Молодіжна толока: «Бібліотека єднає молодь». Пізнавально, захопливо, корисно : [бібліотечно-бібліографічне обслуговування] / Г. Лобода // Бібл. форум. – 2015. – № 1. – С. 32–33. Пономаренко С. «АRT» – резиденція у бібліотеці : [бібліотечно-бібліографічне обслуговування] / С. Пономаренко // Бібл. форум. – 2015. – № 1. – С. 34–35.
Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 2-44-52 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net