Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ
Герої не вмирають…Просто йдуть до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні День Інформації
2017
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф І категорії центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи О. Дачковська
Програма проведення Дня інформації № п/п 1.
2.
3.
4.
5.
Назва заходу Форма проведення «Небесна Сотня: герої, які змінили хід історії» – вступ «Неоголошена війна триває» – урок мужності «Вічна Варта Героїв Майдану» – виставка– вшанування «Згадаємо тих, що згоріли мов зорі» – вечір пам’яті «Євромайдан: хроніка відчуттів» – презентація рекомендаційного списку літератури
Місце проведення
Відповідальні
Читальний зал
Т. М. Дашко
Відділ краєзнавства
Т. О. Дутченко
Абонемент
О. І. Мойсійчук
Читальний зал
С. В. Білик
Методикобібліографічний відділ
О. В. Дачковська
Сьогодні ми в скорботі схиляємо низько голови перед пам’яттю людей різного віку – героями Небесної сотні, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Небесна Сотня …Юнаки, батьки Їх імена мені ніколи не забути. Вони ж за мене полягли, Так як і ті, що захищали Крути. Щемить у грудях, і душа болить За долю мого рідного народу. Але у серці іскра ще горить, І не втрачаю віру у свободу. 21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до курсу, спрямованого на розвиток співпраці з державами-членами СНД. Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок Революції Гідності.
До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… З'явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половининаступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходить до 5 тисяч людей. Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Чернівцях. 24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України. На мітингу приймаються ряд вимог Євромайдану: відставка уряду Азарова, скасування рішення про призупинення підготовки вступу до асоціації з ЄС та її підписання на саміті у Вільнюсі, звільнення Юлії Тимошенко. Тим часом Партія регіонів та «Український вибір» на підтримку уряду Януковича звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками. Понад 1000 бійців Беркуту розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу. Прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро». У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, застосувавши силу. Були застосовані вибухові пакети. Побитих, поранених протестантів прихистив Михайлівський Золотоверхий собор, у якому оперативно розгорнуто медичну службу, операційні блоки. Збурення в суспільстві наростає. І вже 1 грудня півмільйона обурених діями влади українців зібрались на Всеукраїнське Віче. До них приєдналися європейські дипломати. Опозиційні сили створюють Штаб Національного Спротиву – координаційний центр Євромайдану.
Відбуваються масові провокації так званих «тітушок», які спробують захопити Адміністрацію Президента України. За рядами внутрішніх військ знаходились підрозділи «Беркуту», але вони не припинили провокації. Почався наступ спец призначенців із масовим побиттям журналістів та протестувальників. Хроніка подальших днів свідчить про ще більше наростання всенародного гніву. 3 грудня відбулось голосування у Верховній Раді України про відставку уряду Миколи Азарова. Проте, за рішенням депутатів, уряд не йде у відставку. 4 грудня Президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловили свою солідарність із діями мільйонів українців. 8 грудня активісти Євромайдану звернулися до українців із закликом прийти на Майдан Незалежності і стати учасником Маршу мільйона. У неділю на Майдан Незалежності в Києві зібралося сотні тисяч людей. Мітинг розпочався всенародною молитвою за Україну «Отче наш»… Здавалося, на весь світ лунав гімн України, що його тоді заспівав весь Майдан. Після завершення Маршу мітингувальники звели блокпости та барикади в урядовому кварталі Києва. «Марш мільйона» завершився поваленням пам'ятника Леніну. 11 грудня 2013 року режим Януковича шляхом нічного штурму здійснює чергову спробу ліквідувати Євромайдан, застосовуючи спецпідрозділ «Беркут» та внутрішні війська. Дзвони Михайлівського Золотоверхого забили тривогу. Зі сцени Майдану, оточеного силовиками, Руслана Лижичко, Юрій Луценко, Віталій Кличко, Святослав Вакарчук закликали киян прийти на допомогу майданівцям. 19 січня 2014 року у Києві на Народному Віче зібрались десятки тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленню «Законів 16 січня». Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Беркутівці застосували спецзасоби і, незважаючи на мінусову температуру повітря, водомет.
Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Кривава водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади. 22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та родом з Волині Олександр Бадера. Вони стали першими в ряд Небесної сотні. Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г. Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини. Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні кращих наших синів і дочок.
«Майдан ридав» Майдан ридав. А сотня в небо йшла, Один за одним, наче янголята. Тут, на землі прощались матері, А в небі зустрічала Божа Мати. Майдан стогнав, а сотня в небо йшла, Земля змішалась з кров’ю і сльозами. Ридали всі і рідні і чужі, І кров текла із серця, наче з рани. Летіли тихо, хоч земля тряслась. Хоч небо поливало їх сльозами. Лиш ангел колискову їм співав На тій дорозі, що веде до Мами. Летіли тихо, хоч майдан рида. Як ті пташки летіли в небо раннє. Востаннє хтось дитину цілував, І сам не вірив. Що це все востаннє. Боліли рани та вже не болить, Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло. Один за одним шикувались в ряд, Героїв сотня в небо полетіла.
«Скорбота» На Грушевського – сльози і квіти. І запалені болем свічки. Їх приносять дорослі і діти І скорблять на прапорах стрічки. Чути плач по всій Україні, Та в нас горя чужого нема. Ми вклоняємось кожній родині, Сім’ям тим, що торкнулась біда. Плачем разом із матір’ю тою. Що дитину убив її кат. Скорбимо за полеглих героїв. Що лишили сиріт-немовлят. Кожен із цієї небесної Сотні, як і ми з вами мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. А скільки дружин залишилися вдовами, дітей сиротами…. На коліна стаєм перед тими. Хто втратив єдине дитя. В Бога просим опіки над ними. Ну, а вбивцям – лише каяття. Не забудемо Сотню героїв. Душі їхні у небо ідуть. А з пролитої в Києві крові. Мальви виростуть і зацвітуть. Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Пікардійська терція» стала тугою, смутком, не офіційним жалобним Гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з «Героями Небесної Сотні» і тепер цей твір повів наш народ у пам’ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.
«Українська революція» Блакитне небо посіріло, і дощ ударив у ту ж мить. У грудях серце заболіло, по світу новина летить.... У центрі міста, на майдані, в серці країни, мов в пітьмі навіки душі відлетіли, там сто героїв полягли. Грудьми повстали, захищали нам мирне небо, спів птахів. І до останнього стояли, аж поки янгол прилетів..... Небесна сотня вас навічно до себе в рай Господь забрав. Але назавжди залишились в серцях народу, що повстав. Борись, Вкраїно, за свободу, бо кров і сльози пролились. І пам’ятай своїх героїв, Їх шанувати поклянись. Залишиться кривавий лютий в серцях вкраїнських громадян. Не панувати злу в країні! Хоч стогне вся земля від ран.....
Вшануй хвилиною мовчання, Вкраїнцю, тих, що полягли. Вони за тим злетіли в небо, щоб в мирі й щасті ми жили..... 21 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ про присвоєння Героям Небесної Сотні звання Героя України. Минає 3 роки від трагічних подій на Майдані. Але на превеликий жаль Небесною Сотнею не закінчився біль і страждання України . Кремлівська влада не хоче бачити єдиною. Сильною і головне Європейською нашу державу і тому, вона постачає великий арсенал зброї для сепаратистів на Сході України, щоб порушити територіальну цілісність України.
«Ніколи не вмре Україна» Ледь «Сотню Небесну» Устигла прийняти земля, І ще Україна у тузі й жалобі за ними А з півночі уже наступає Кремлівська орда – Їй мало Чечні і Абхазії треба Вкраїни З російських каналів щоденно лунає брехня… Народ там зветься «бандерівці» і «екстремісти» Всі люди у світі засуджують дії кремля. Та Путіну байдуже – всі ми для нього «фашисти», А хто ж тоді він? І як треба назвати його? За всі ці безчинства і людські скалічені долі? Пробач нам Тарасе, Що в дні ювілею твого Ми мусимо братися не за вірші, а за зброю. Та хай не радіють даремно в далекій Москві Що зможуть так легко поставити нас на коліна. Ми нація сильна на захист піднімемось всі Я вірю, я знаю – ніколи не вмре Україна. Наші солдати, якими сьогодні гордиться весь народ, ніколи не дозволять здійснитися путінським планам. Бо в їхніх серцях горить вогонь любові до рідної землі і велика віра в перемогу. Захищаючи рідну землю від ворога вони віддають найдорожче – своє життя. І ми сьогодні дуже раді поверненню наших героїв додому живими, проте сильний біль огортає душі за тих, хто загинув. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих. Дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Молюся за Тебе моя Україно, За кожного батька, за кожного сина, За кожную матір, за кожну дитину Я Бога прошу – збережи Україну! Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога полинуть! Нехай Він злобу у серцях наших спинить! Молюсь, щоб людина почула людину, Щоб син пожалів батька іншого сина, Щоб мирною знову стала країна – Я Бога прошу – збережи Україну! Література Радість і сльози, гордість і біль : Майдан Книги Вітвіцька Н. Україна переможе / Н. В. Вітвіцька. – Хмельницький, 2015. – Кн. 10. – 304 с. Вони злетіли журавлями в небо : зб. поезій / упоряд. Г. Каправчук, П. Шулик ; за ред. Г. Грінішиної. – Кам’янецьПодільський, 2015. – 196 с. Зарічний О. Майдан душі : поезії / О. Зарічний. – Кам’янець-Подільський, 2014. – 85 с. Євромайдан:
хроніка
відчуттів
/
Т.
Прохасько,
І. Ципердюк, Ю. Андрухович, С. Жадан, Ю. Винничук. – Брустурів : Дискурсус, 2014. – 156 с.
Малик А. Герой нової доби : зб. нарисів, спогадів / А. Малик. – Кам’янець-Подільський, 2015. – 198 с. Небесна сотня / упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко. – Харків : Фоліо, 2015. – 206 с. : іл. Перша
річниця
Революції
Гідності:
підсумки
та
перспективи : зб. матер. круглого столу / редкол.: В. А. Дубінський, В. С. Степанков та ін. – Кам’янець-Подільський, 2015. – 46 с. Нація Героїв публікації з періодичних видань Антоненко П. Три роки перемоги Майдану. Що далі? Чому гинуть Небесні тисячі?: [18–20 лютого – третя річниця найтрагічнішого моменту революції] / П. Антоненко // Слово Просвіти. – 2017. – 16–22 лют. Шаріпова О. А. За Україну, за її волю…: [20.02 – День Героїв Небесної Сотні] / О. А. Шаріпова // Позакл. час. – 2017. – № 1. – С. 8–9. Чорновіл Т. Тиждень, який змусив нас частіше згадувати про мораль : [третя річниця початку Майдану] / Т. Чорновіл // Голос України. –2016. – 30 листоп. – С. 3. Ткачук Т. Майдан змінив людей сильніше, аніж владу / Т. Ткачук // Голос України. – 2016. – 22 листоп. – С. 5. Чорна С. Неймовірна сила, небачена гідність : [річниця Майдану] / С. Чорна // Голос України. – 2016. – 20 лют. – С. 7.
Канік О. Криваве Вогнехреще : [події дворічної давнини стали початком активної фази протистояння Майдану та тодішньої влади] / О. Капнік // Україна молода. – 2016. – 21 січ. – С. 7. Токмань Г. Майдан : сторінка живої історії / Г. Токмань // Дивослово. – 2016. – № 2. – С. 59–64. Капнік О. Жіночі обличчя Майдану / О. Капнік // Україна молода. – 2015. – 16 груд. – С. 11. Досвід, від якого залежить майбутнє : [друга річниця подій на Майдані] // Голос України. – 2015. – 24 листоп. – С. 3. Вовк Л. Перемога там, де правда : [День Гідності та Свободи] / Л. Вовк // Уряд. кур’єр. – 2015. – 24 листоп. – С. 2. Позняк-Хоменко Н. День Гідності і роздумів : [друга річниця Майдану] / Н. Позняк-Хоменко // Україна молода. – 2015. – 24 листоп. – С. 4. Стадільна Я. Зімята стрічка Євромайдану : [День Гідності та Свободи] / Я. Стадільна // Віче. – 2015. – № 21. – С. 8–9. Чорна С. Згуртувавшись, ми прокрутили колесо історії : [Євромайдан] / С. Чорна // Голос України. – 2015. – 21 листоп. – С. 6. Давлєта В. Небесна сотня : пам’яті загиблих Героїв Майдану присвячується / В. Давлєва // Україна молода. – 2015. – 26 лют. – С. 10.
Мацегора К. Майдан символізує вільну націю : [Марш Гідності до річниці Майдану] / К. Мацегора // Уряд. кур’єр. – 2015. – 24 лют. – С. 2. Зворигіна Н. Автомайданівець Сергій Синенко став першим до лав Небесної Сотні / Н. Зворигіна // Уряд. кур’єр. – 2015. – 20 лют. – С. 5. Жук О. Зима, що триває : [пам'ять про Небесну сотню 18–20 лютого вибухне низкою культурних заходів у столиці] / О. Жук // Україна молода. – 2015. – 18 лют. – С. 12. Нестеренко П. Рік, за який українці подолали страх : [18– 20 лютого вся Україна поминатиме Героїв Небесної сотні] / П. Нестеренко // Україна молода. – 2015. – 17 лют. – С. 4. Лавренюк С. Памятаймо ! Перші Герої Небесної Сотні : [минає рік від часу трагічної загибелі перших Героїв Небесної Сотні
Сергія
Нігояна,
Михайла
Жизневського
та
Юрія
Вербицького] / С. Лавренюк //Голос України. – 2015. – 22 січ. – С. 20. Скибицька Ю. Євромайдан : рік по тому / Ю. Скибицька, М. Кукало, Т. Козуб // Наука і суспільство. – 2014. – № 11–12. – С. 2–3. Красовська О. Річниця Майдану : солодко–гірке слово «свобода» / О. Красовська, М. Білокопитов // Віче. – 2014. – № 24. – С. 28–29.
Загинули за Україну. Вічна пам'ять героям ! // Віче. – 2014. – № 21. – С. 40–41. Євромайдан – 2014 : фотогалерея // Голос України. – 2014. – 21 листоп. – С. 9. Різниченко О. Бійня 24.00–4.00 30.11.2013 / О. Різниченко // Голос України. – 2014. – 21 листоп. – С. 7. Територія свободи : Майдан // Голос України. – 2014. – 21 листоп. – С. 6. Шот М. «Рабів до раю не пускають!» : [наймолодший із Небесної Сотні тернополянин Устим Городнюк у 19 років на Майдані віддав життя за нашу свободу] / М. Шот // Уряд. кур’єр. – 2014. – 23 серп. – С. 6. Загинули за Україну. Вічна пам'ять героям! : жертви війни // Віче. – 2014. – № 15–16. – С. 36–37. Градоблянська Т. Майдан : сам вийшов, сам і розійдеться / Т. Градоблянська // Голос України. – 2014. – 29 трав. – С. 4. Бодня Т. Хто керував зачисткою ? : [парламентська комісія завершила розслідування розгону Євромайдану] / Т. Бодня // Уряд. кур’єр. – 2014. – 25 квіт. – С. 3. Небесна
Сотня
:
[Андрій
Черненко,
Олександр
Щербанюк, Олексій Братушка] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 21 берез. – С. 9.
Небесна Сотня : [Ігор Сердюк, Георгій Арутюнян, Юрій Паращук] // Уряд. кур’єр. – 2014.– 14 берез. – С. 7. Харчук О. Плач за Сашком. Один із Небесної Сотні : [Олександр Капінос] / О. Харчук // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 64. Салімонович Л. Смугаста чума : російські провокатори та харківські «тітушки» по-звірячому побили євромайданівців / Л. Салімонович // Укр. молода. – 2014. – 4 берез. – С. 7. Касап Є. Хроніки протесту : [від масових вбивств до повалення режиму Януковича] // Ділове місто. – 2014. – 27 лют. – С. 4. Лебідь Н. Україна без Януковича : [революція] / Н. Лебідь // Україна молода. – 2014. – 25 лют. – С. 2–3. Чорна С. Небесна Сотня
залишиться на барикадах
назавжди / С. Чорна // Голос України. – 2014. – 25 лют. – С. 4. Жук О. Як змінилося життя на Майдані / О. Жук // Україна молода. – 2014. – 25 лют. – С. 6. Сам не знаю де погину…: [списки загиблих
18–21
лютого] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 25 лют. Перелік загиблих 18–20 лютого // Україна молода. – 2014. – 25 лют. – С. 5. Кривда М. Радість і сльози, гордість і біль : [Майдан] / М. Кривда // Голос України. – 2014. – 24 лют. – С. 4.
Коваленко С. Головне питання сьогодні – сформувати нову парламентську більшість, щоб негайно затвердити уряд народної довіри / С. Коваленко // Голос України. – 2014. – 24 лют. – С. 3. Процишин В. День, що змінив нашу країну : вуличні протистояння у центрі столиці / В. Процишин // Уряд. кур’єр. – 2014. – 20 лют. Коханець Л. «Свобода – це стан душі» : [Євромайдан] / Л. Коханець // Голос України. – 2013. – 24 груд. – С. 8. Магдич М. «Серце Європи зараз б’ється у Києві…» : [Євромайдан] / М. Магдич // Голос України. – 2013. – 10 груд. – С. 4–5. Зважений діалог потрібен і владі, і суспільству : [Євромайдан] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 7 груд. – С. 2. Розблокування
адмінбудівель
відкриє
шлях
до
переговорів : [Євромайдан] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 6 груд. – С. 4. Навіть коли вимоги виконають, що далі? : [Євромайдан] // Голос України. – 2013. – 5 груд. –С. 5. Вітер О. Рахунок постраждалих: протестувальники, правоохоронці, журналісти…: [Євромайдан] / О. Вітер // Голос України. – 2013. – 5 груд. – С. 4.
Лизанчук В. Кривава «йолка» Януковича : [30.11.2013 р. – Євромайдан] / В. Лизанчук // Літ. Україна. – 2013. – 5 груд. – С. 4. Коханець Л. Питання не в тому, за кого голосуватимеш завтра, а в тому, де ти житимеш : [Євромайдан] / Л. Коханець // Голос України. – 2013. – 3 груд. – С. 8–9.
Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 2-44-52 Е-mail: k-pmcbs@ukr.net