СПІЛЬНОТИ
/ 1994-2014 / БЖ-АРТ
Вибрані мистецькі проекти, реалізовані в музеях та виставкових залах
Всеукраїнська творча спілка художників
СПІЛЬНОТИ
/ 19 9 4-2014 /БЖ-АРТ Вибрані мистецькі проекти, реалізовані в музеях та виставкових залах
Всеукраїнська творча спілка художників
СПІЛЬНОТИ / 19 9 4-2014 / БЖ-АРТ Вибрані мистецькі проекти, реалізовані в музеях та виставкових залах Альбом Ідея видання та дизайн: Петро Бевза Комісар проекту: Андрій Зяблюк Текст: Андрій Гуренко Редагування: Софія Іваненко, Богдан Бевза, Олена Зяблюк Фото: Петро Бевза, Матвій Вайсберг, Ігор Гайдай, Микола Журавель, Аліна Максименко, Андрій Накорчевський, Василь Татарський, Дарія Тищенко-Журавель, Ігор Окуневський, Віктор Хоменко, Ігор Яремчук Здано до друку 04.12.2014 128 сторінок, гарнітура “Myriad Pro” Друк офсетний Папір крейдяний матовий Наклад 1000 примірників Фамільна типографія “huss” Надруковано в Україні Київ, 2014
Міністерство культури України
Національна академія мистецтв України ДП Центр розвитку сучасного мистецтва Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури
Петро Бевза Леонід Бернат Андрій Блудов Матвій Вайсберг Ганна Гідора Бадрі Губіанурі Андрій Гуренко Андрій Зяблюк Борис Єгіазарян Дмитро Корсунь Олександр Левич Олексій Литвиненко Аліна Максименко Ігор Паламарчук Темо Свірелі Ольга Соловйова Василь Татарський Віктор Хоменко Олег Філь Владислав Шерешевський Валерій Шкарупа Борис Шматок Ігор Яремчук Олег Ясенєв
8
Вітаю всіх шанувальників образотворчого мистецтва, художників і мистецтвознавців з новим мистецьким проектом, який, як і попередні культурні програми Всеукраїнської творчої спілки художників «БЖ-АРТ», створює поле взаємодії різноспрямованих творчих сил, що представляють різні жанри мистецтва, різні методи пізнання світу, різні покоління. Джерело творчості й творення - загадка аж ніяк не двадцять першого століття. Не одне тисячоліття людство переймається пошуком шляху, що допомагає творити, створювати образи, говорити універсальною візуальною мовою мистецтва. І саме таке завдання ставить перед собою переважна більшість мистців, членів Всеукраїнської творчої спілки художників «БЖ-АРТ» протягом двадцяти років існування організації. Виставки проекту «Простори тяжіння», проведені у виставкових залах Києва і Братислави та у Музеї західного та східного мистецтва в Одесі у 2010-12 роках із залученням художників з Словаччини та Росії, візуалізували одну з найбільш яскравих і цікавих тенденцій, які прослідковуються в сучасному мистецтві, – прагнення художників до роботи з темами і персонажами довкілля, наділеними якостями міфологічних героїв: сакральними, надприродними, магічними властивостями. Куратор проекту Петро Бевза стверджував: «Сьогодні художник не відображує і не змальовує предмет – він створює простори тяжіння. Буття як динамічне осердя свободи дає можливість просторовим формам співпрацювати з художником настільки, наскільки він може з'єднатися з ними.» Зараз як ніколи актуальні принципи самоорганізації, які перетворюють певну множину людей на товариство, на спільноту. Яскравим прикладом цього стала виставка «Опір матеріалів», реалізована цього року у Виставкових залах Інституту проблем сучасного мистецтва, де художники зробили спробу дослідити, які особистісні та духовні чинники українця допомогли йому прийняти виклик часу і візуалізувати той ціннісний стрибок свідомості, який ми звемо революцією гідності. Варто також згадати пророчу виставку 2003 року «Invasio» у виставковій залі Національної спілки художників України, спрямовану проти агресії Росії в Чечні та виставку «350 років потому», продемонстровану в Києві, Харкові, Львові, що була присвячена Переяславській Раді. «СПІЛЬНОТИ / 1994-2014» об'єднують твори різних художників, намагаються проявити світ кожного з них - адже саме у спільнотах погляд художника перестає бути єдиним можливим, а значить всі питання, які автор задавав самому собі, працюючи у майстерні, повертаються до глядача і знову стають актуальними. Вибрані проекти художників Всеукраїнської творчої спілки «БЖ-АРТ», реалізовані протягом останніх десятиліть, показують наше життя, його різноманіття. У них ми бачимо і пошук, і толерантність, і бажання реагувати на виклики часу. Але ми бачимо і спільність підходів до розуміння проблем сучасного світу, єдність поглядів на життєві процеси. Я бажаю і художникам і глядачам, щоб наш діалог з мистецтвом був плідним і радісним, і щоб творчий шлях, який ми пройшли разом, надихнув нас до нових сподівань і звершень. Андрій Зяблюк, президент Всеукраїнської творчої спілки художників "БЖ-АРТ"
9
10
В українському культурному просторі мистецьке об’єднання “БЖ-Арт” офіційно з’явилося 1994 року. Двадцять років – не той вік, щоб остаточно підбивати підсумки, але достатній для можливості згадати і спробувати задокументувати певні кроки. Вочевидь, ця перша спроба не буде вичерпною чи, навіть, об’єктивною, але вона необхідна. Перебуваючи в потоці сьогодення, важко усвідомити важливість тих чи інших подій, їх значення. З розрізнених світлин можливо скласти мозаїчний образ часу, яким він був не тільки для художнього процесу, але й опосередковано для країни в цілому. Тож важливо хоча б почати… Задекларована мета «підтримки мистецьких ініціатив та культурного розмаїття» виглядала не дуже виграшно, у порівнянні з іншими гучними мистецькими інтервенціями радикальних 1990-х у пострадянський культурний простір. Але як синтетична модель «спільноти спільнот» вона виявилася більш життєздатною, ніж ієрархічні побудови нових художніх парадигм. За лаштунками обтічно сформульованої мети було бажання створити середовище максимально відкрите для співпраці та реалізації власного творчого потенціалу. Зараз це можна назвати стратегією багатовекторного творчого пошуку, де загальний результат – сума зусиль різних, інколи абсолютно протилежних художніх спрямувань і окремих особистостей. Саме такий підхід не дозволив БЖ-АРТ зайти в еволюційний тупик закритої системи. Для професійного середовища об’єднання стало чимось на кшталт так популярних сьогодні різноманітних «платформ» та «ресурсів». Тож не дивно, що у 2006 році «Київська організація художників «БЖ-АРТ» перетворилася на «Всеукраїнську спілку художників «БЖ-АРТ». Власне, зміна статусу засвідчила лише зростання масштабу самоорганізованого творчого потенціалу і полегшила колаборацію з державними та іншими структурами. Потужним «щепленням» проти, здавалося, неминучого у такому випадку вірусу адміністративного окостеніння було і є об’єднання на засадах солідарності, взаємовиручки та спільних поглядів на мистецтво. Цей романтичний наїв виявився набагато більш життєздатним ніж цинічний прагматизм. Не дивлячись на величину набутого досвіду, авантюрно-романтична складова притаманна юності йдосі зберігає високу «температуру» культурного процесу у стінах БЖ-АРТ. Здається вона допомогла перетворити множину окремих художників у товариство, спільноту спільнот. Вочевидь важливо і те, що об’єднання виросло із першого художнього сквоту з певними традиціями співмешкання та співтворчості. Перелік проектів, як індивідуальних, так і колективних, прізвищ усіх тих хто свого часу працював і тих, хто й до цього дня працює у гостинному просторі БЖ, може скласти окремий текстовий розділ в майбутній книзі. Під одним дахом впродовж цих років жили і творили митці не тільки з України, а й з Грузії, Вірменії, Польщі, Молдови, Росії, Ірану, Афганістану, Франції, Німеччини та інших країн, тож часово-просторова конфігурація спілки виявиться набагато більшою за київську чи, навіть, українськугеографію. Атмосфера, що панує тут сприяє адекватній художній реакції людей вкрай індивідуалістичної професії на суспільні виклики. Позитивний баланс між особистим і соціальним, персональним та груповим, професійним та громадянським аспектами є найбільшим здобутком за ці роки, який яскраво проявлений на подальших сторінках роботами миcтців. Розглядаючи запропонований у даному виданні своєрідний ретроспективний «ескіз» пройденого шляху стає більш очевидною думка Р. Лонгі про твір мистецтва, як документ історії, що неможливо підробити. Знаковими проектами були «Трансфер» Миколи Журавля 1998 року і «Софійні символи буття» - груповий проект 2000 року. В них художники символічно втілили пошуки власної та національної ідентичності, сакральних орієнтирів та джерел українського світогляду. Лендартівський «Крейдяний період» 2002-го маніфестував вихід мистецької енергії з галерейної домівки у реальний природний простір. «Invasio» та «350 років потому» стали непересічним ствердженням громадянської позиції на культурному полі. Стан невизначеності національної парадигми, певний «сон» позаприсутності у суспільстві змушував знов і знов звертатися під різними кутами зору до цієї проблематики. Створювані образи були відповіддю, енергетичними точками, що акумулювали і окреслювали територію України в царині візуального мистецтва. Саме про це багаточастинний проект «Пасіка/Apairy» М.Журавля, представлений в одній із своїх варіацій на Венеціанській бієнале у 2011 році. Множині власних поглядів, які здатні об’єктивувати узагальнений образ присвячений потужний інтернаціональний проект «Простори тяжіння» 2010-11 років. Реалізований у Братиславі (Словаччина), потім у Києві (Україна) він створив синтетичний образ довкілля, міфологізованого людською свідомістю до стану символічного зображення. Звичайно це лише «пунктир», неповний контур всієї діяльності спілки та її членів, але, навіть, у такому вигляді неможливо не оцінити масштаб та мистецьку якість зробленого. Андрій Гуренко, художник, арт-критик
11
12
13
КНИГА ПОГЛЯДІВ /
Виставкова зала “Лавра” Київ / Україна / 1997 14
/
Олександр Бабак Тамара Бабак Петро Бевза Олексій Литвиненко Петро Лебединець Віктор Хоменко
Куратор: Віктор Хоменко Комісар: Андрій Різоль
Твори художників, які репрезентують цей проект, є зрізом українського образотворчого процесу і показують його метаморфози та парадигми поступу, представляють окремі напрямки мистецьких пошуків кінця ХХ сторіччя в Україні. Проект не претендує на відображення всього розмаїття сучасного мистецтва, акцентує увагу на індивідуальності версій мистецького бачення світу.
Віктор Хоменко. Знаки вогню. 1997-98, мішана техніка, 47х63 см
Експозиція виставки
15
Олександр Бабак. Ритуальні дії. 1993, полотно, олія, 160х100 см
16
Петро Лебединець. Передчуття ХХ. 1996, полотно, олія, 135х150 см
Експозиція виставки
17
Петро Бевза. Апологія Арки. 1996, полотно, олія, 90х440 см
Експозиція виставки
Тамара Бабак. Ритуальні предмети. 1997, лоза, 150х120 см
ТРАНСФЕР /
Галерея БЖ-АРТ
Київ / Україна / 1998 18
/
Микола Журавель
Микола Журавель. Сферографія, 1998, перформанс
Динаміка духовних і фізичних еволюцій, багато в чому демонструючи статично-кінетичну діалектику світобудови первинного Всесвіту, показана в цьому проекті «ТрансСфер». Згідно концепції проекту експозиція «ТрансСфер» складається з трьох частин: «Сферографія» (фото, міні-ленд-арт, інсталяція відеоряду, графіка) «Сферограма» (комп'ютерна анімація) і «ТрасСфер» (об'єкти, виконані в техніці левкасу). Саме левкаси мають бути головною домінантою і центром загальної експозиції, якій належить власне площина залу і головний об'єкт інформаційної наглядності виставки. Чотири сфери, які виконані в техніці левкасу, і мов рухомі планети, насаджені на вісь, що має в основі трикутник (неправильна піраміда зі зрізаною вершиною) і покрита суцільним живописом в якості одухотворених космологічних суб'єктів (можливо, планет) і одночасно розглянутих як кінетичні скульптури, будуть виступати і як абсолютно рухомі в своїх комбінаційних взаємовідносинах як один з одним, так і навколишнім простором МОБІЛІ. Згідно розрахованій на комп'ютері схемі, чотири об'єкти сфери складають 16 можливих кругових, центробіжних і центронаправлених комбінацій. Якраз вони і складають транспозицію виставки - 7 позицій чотирьох мобільних сфер на протязі 7 днів (як днів створення світу) в реальному середовищі (експозиційний зал) і 16 їх позицій (ЗD) моделей в віртуальному просторі - «Сферограма». В залежності від позицій, кожного дня змінюється схема руху і комбінаторних векторів експозиції, які впливають на простір, розширяючи чи стискуючи його, руйнуючи чи відтворюючи його таким же чином впливаючи й на глядача. Повна аналогія об'єктів класичній теологічній картині світу, де кінетичні об'єкти (небесні тіла), експозиція на площині (їх розташування), і сама відстань, дистанція між ними (космос, ефір), що перебувають в постійному русі і взаємозв'язку. Дмитро Корсунь
19
Микола Журавель. Сферографія, 1998, інсталяція
ЧАЮВАННЯ В АЛЬТАНЦІ /
Сумський художній музей імені Никанора Онацького Суми / Україна / 1999 20
/
Андрій Блудов Ганна Гідора Микола Журавель Валерій Шкарупа
Сумський художній музей розташований навпроти вишуканої дерев’яної альтанки, яка є архітектурним символом міста. А ще місто Суми відоме своїм музеєм Антона Чехова, де він часто у маєтку Линтварьових на березі мальовничої річки Псел, де й досі є своя альтанка і музейні працівники підтримують традицію чаювання. Ми вирішили своєю виставкою та спілкуванням звернутися до цієї теми, не лише показом картин, але і дією. Чаювання відбулись у мезеї, у телестудії, у гостинах, та головне на схилах над Пслом. Головний посил нашої дії – приїзд до музею столичних художників за власної ініціативи, не чекаючи офіційних запрошень. Презентація власного творчого здобутку для шанувальників мистецтва у різних культурних осередках дає можливість продовжувати традиції обміну естетичним світосприйняттям та інтеграції сучасних художніх тендецій у ширше коло зацікавлених Ганна Гідора особистостей.
Ганна Гідора. Тіні білих стін - IІ. 1996, полотно, олія, 95х115 см
Микола Журавель. Материнське щастя №1. 1996, полотно, олія, 200х80 см
21
Андрій Блудов. Місячний ковчег. 2004, полотно, олія, 200х180
Валерій Шкарупа. Без назви. 1996, полотно, олія, 160х100 см
Ганна Гідора. Тіні білих стін - I. 1996, полотно, олія, 95х115 см
СОФІЙНІ СИМВОЛИ БУТТЯ /
Виставкова зала “Хлібня” Національного заповідника “Софія Київська” / Київ / Україна / 2000 22
/
Петро Бевза Ніна Денисова Андрій Гуренко Микола Журавель Олексій Литвиненко Микола Малишко Оксана Малишко Олег Філь
Автор ідеї проекту: Сергій Кримський Куратор: Петро Бевза Координатор: Володимир Горбатенко
Микола Журавель. Об’єкт. 2000, інсталяція
Експозиція виставки
В основу проекту покладене філософське бачення Сергія Кримського Софії і Софійності, викладене у книзі “Софійні символи буття”. Філософ звертається до давньогрецького тлумачення розуму як Логосу (інтелекту) та Софії – мудрості самих проявів буття. Софія позначає єдність Творця, творіння (процесу) і тварі (створеного). Тому речі розглядаються не тільки як матеріальна сфера, але водночас і як ознаменування духовного задуму буття, як сигнали вищих смислів. Експозиція у виставковому залі “Хлібня” включає в себе живопис, графіку та інсталяції. Художниця Ніна Денисова синтезувала у своєму творі літературний образ та образ із оточуючої нас реальності: утопія Кампанелли “Місто сонця” отримала своє дзеркальне відображення у всюдисущій буденності захисних грат, які, по іронії, виготовлялися у вигляді сонця. Андрій Гуренко представив новітнє трактування старозавітної Трійці, де чашею є клубок протиріч. Петро Бевза та Олексій Литвиненко показують зітканий із основи матерії – вічних ниток жест Оранти як жест диригента. Скульптура Миколи Малишка – це монументальний тьохвимірний образ, котрий ніби зійшов із декоративних розписів Софійського храму. Микола Журавель спорудив купол, наповнений світлом та первинною енергією вселенських вібрацій, котрі ніби віддзеркалюються у фотографіях, живописі та графіці представлених у цьому залі. Роботи художників не є простою ілюстрацією вербальних образів та істин, які несе нам текст філософа або контекст заповідника. Але три компоненти : вербальне повідомлення (книжка “Софійні символи буття”), візуальний ряд (експозиція у залі “Хлібня”) та Софія як тема, ідея і контекст, -- створюють єдине ціле художнього Володимир Горбатенко проекту.
23
Експозиція виставки
Ніна Денисова. Не застуй!. 2000, інсталяція
Андрій Гуренко. Об’єкт. 2000, інсталяція
ПЕРЕХІД. БЕВЗА, ЛИТВИНЕНКО, МАЛИШКО /
Центр сучасного мистецтва НАУКМА, засн. Дж. Соросом Київ / Україна / 2000 24
/
Петро Бевза Олексій Литвиненко Микола Малишко
Автор ідеї проекту та куратор:
Петро Бевза
Даний проект є спробою знайти і утримати Modus vivendi – оптимальну рівновагу співіснування в собі, у суспільстві, у довкіллі. На думку авторів, для цього необхідно активізувати сприйняття об’єктивного смислового поля речей, що нас оточують, засобами мистецтва створити можливість пізнати світ за межею буденності. Життєвий потік образів реалізується у динамічній взаємодії сфери очікувань та гри семантичних контрастів у комунікативному полі співбуттєвості. Включеність у паралельні образні структури, їх накладання та взаємне означення, надає можливість особистісного відчуття архетипального виміру світу. Софія Іваненко
Петро Бевза та Олексій Литвиненко. Літак-перелаз. 2000, інсталяція
25
Микола Малишко. Ступ 2. 1996, дерево
Микола Малишко. Ступ 1. 1996, дерево
Петро Бевза та Олексій Литвиненко. Перехід. 2000, інсталяція та відеопроекція
Петро Бевза та Олексій Литвиненко. Фуко. 2000, інсталяція
БІЛИЙ КІНЬ /
Музей сучасного мистецтва CENTRE PASQUART Біль-Б’єнн / Швейцарія / 2001 26
/
Петро Бевза Олексій Литвиненко
Куратор: Андреас Маєр
Петро Бевза та Олексій Литвиненко. Білий кінь. 2001, дерево, 700х360х420см
Петро Бевза та Олексій Литвиненко написали на своїх прапорах гасло “Відродження оптимізму” і це більше ніж стратегія в сенсі “позитивного мислення”. Звідки вони беруть цю могутню, вируючу, як джерело, енергію, яку я помічав знову і знову? Обидва мають високу культуру живопису і проявляють самобутність. Художники могли б цим задовольнитися, виставляти картини в західноєвропейських галереях і чекати, поки і тут здобудуть визнання, на яке, безумовно, заслуговують. Але вони вибрали шлях, на якому мистець стає одночасно гарантом традицій і носієм змін. Акціонізм, ситуативне мистецтво інсталяції грунтується на неповторності. Втручання художника ефемерні, але фото і відео їх документують. “Наше прагнення – створювати охоплені довкіллям об’єкти як знаки і при цьому уможливлювати індивідуальну самоідентифікацію”, -говорять вони. В Білі Петро Бевза та Олексій Литвиненко запроектували коня, що пасеться, сильну, абстраговану скульптуру на чотирьох ногах, висотою більше чотирьох метрів, зроблену з дерев’яних брусів, з’єднану гвинтами і пофарбовану білилом. Вплив цього тривимірного розчерка на зеленому тлі приголомшує. Середовище сприймає цю мистецьку істоту прихильно, відвідувачі також. Я називаю її Троянським конем, дарма що він не передбачає з’яву Синього вершника. Урівноважений, тендітний і елегантний стоїть він тут. Хоча я охоче рекомендую живопис обох мистців, який вони виставили у Берні, кінь з величезною очевидністю завоював свій простір і почав пастись на західних ланах. Воїни не вийшли. Кінь занадто стрункий, щоб містити їх у собі. Але він стоїть так, ніби був тут завжди. Хто ж той мистець, котрий удостоївся честі цього ексклюзивного місця, -- міг би дехто спитати, і якою мовою, -- німецькою чи ангійською писати імена художників. Проте це не означає, що Троянський кінь хотів би тут залишитися. Можливо, він хотів би завойовувати нові простори, але тільки тут він може бути символом вільних ланів PasquArt. Андреас Маєр
Монтаж об’єкта
27
Петро Бевза та Олексій Литвиненко. Білий кінь. 2001, дерево, 700х360х420см
ВІЛЬНІ ЛАНИ /
Музей сучасного мистецтва Centre PasquArt Біль-Б’єнн / Швейцарія / 2001 28
/
Петро Бевза Олексій Литвиненко
Куратор: Андреас Маєр
Але одного твору було недостатньо для невгамовних. У внутрішньому просторі музею з пофарбованої білилом лози вони створили комахоподібних істот, підвісивши одну на стіну, іншу на скляну вітрину, а ще дві – зі стелі над підлогою. І тут також відбулося завоювання простору, але шляхом заповнення його поетичними образами, збагаченими документуючими фото і відеорядом зі зворотнім посиланням на сферу їх походження, а саме на акції та інсталяції, зроблені раніше у своїй країні. Вставлені дзеркала уможливлюють відображення цих зворотніх посилань. В Тут і Тепер минуле окуклюється і трансформується. Метаморфоза створює простір для співвідношення між Києвом і Білем, для одночасності Іншого. Обидва мистці змінили наше середовище, а побачене тут змінило їхню свідомість, що, безумовно, увіллється у нові роботи. Мистецтво відкриває нові погляди на світ і стимулює нові способи мислення. Чи можна чекати від нього більшого? Змінюючись через Дію і Реакцію на створене, мистецтво розвивається далі. Повтори не можливі. Репетиція суперечила б внутрішній необхідності ставити собі мету і реагувати на виклики. Чи можна більшого чекати від мистецтва, ніж щоб воно давало поштовх трансформаційному процесу і аналізу пройденого шляху? Українське мистецтво до нині цього не робило ні на Бієнале у Венеції, ні на інших великих міжнародних мистецьких виставках. Раптом ось воно. Мистецтво з цієї великої країни, яка довго розглядалася лише як західна околиця радянської держави. Але межі розчиняються, погляд охоплює нові горизонти. Троянський кінь дивиться на Захід, а ми дивимось у напрямку його з’яви. Андреас Маєр
Експозиція виставки
Експозиція виставки
29
Петро Бевза та Олексій Литвиненко. Вільні лани. 2001, інсталяція, відеопроекція
Відкриття виставки
Експозиція виставки
КРЕЙДЯНИЙ ПЕРІОД /
VI міжнародний ленд-арт симпозіум «Простір покордоння» Могриця / Україна / 2002 30
/
Петро Бевза Андрій Блудов Ганна Гідора Володимир Журавель Микола Журавель Наталя та Олег Кохани Олексій Литвиненко Юрій Фірсік Ігор Швачунов Валерій Шкарупа
Куратори:
Дії у довкіллі та об'єкти у довкіллі, втілені українськими художниками на Міжнародному Ленд-Артсимпозіумі «Крейдяний період» циклу «Простір покордоння», можна охарактеризувати написом на камені з картини французького класициста Нікола Пусена «Аркадські пастухи»: ET IN ARСADIA EGO. Ідилія міфічна та ідилія сучасна (у даному конкретному випадку ідилія Могриці, як частини української Аркадії) мають спільне коріння. Твори мистецтва землі ніби підкреслюють мінливість усіх форм і станів, оскільки твір, створений у природі, розчиняється в ній. І залишаються лише роздуми і схвильованість тих, хто, услід за аркадськими пастухами, шукає і знаходить підтвердження існування ідеального: І Я КОЛИСЬ БУВ У АРКАДІЇ. Вони знаходять підтвердження, що ця міфічна ідилія існує тут і тепер: місце, де вони живуть, і є щаслива Аркадія. Чим є пронизування і замотування у працях Миколи Журавля? Він має на меті захистити (?), відгородитися (?), розмежувати(?) просторові і часові середовища, старі й нові смисли. Художник консервував туман, що стелився долиною ріки до сходу сонця, щоб схопити і принести на виставку до Києва частку несхоплюваного ірраціонального, очікуваного можливого. Андрій Блудов та Валерій Шкарупа – романтики, котрі на схилі, вкритому квітучим різнотрав'ям, проклали знаки кола для людей, що шукають центр, і стрілку «ТУДИ» для невгамовних, що стомились існувати у екзистенційному просторі власного Я. Розбираючи об'єкт, художники скручували у сувій частку землі, подібно до ангела, що на Кирилівській фресці скручує небо.
Ганна Гідора та Валерій Шкарупа
Андрій Блудов та Валерій Шкарупа. Туди. 2002. Об’єкт у довкіллі. Біла тканина, земля, 15х300 м
Андрій Блудов та Валерій Шкарупа. Тут. 2002. Об’єкт у довкіллі.
31
Юрій Фірсік та Ігор Швачунов. Стіна самодостатності. 2002. Об'єкт у довкіллі.
Андрій Блудов та Валерій Шкарупа. Лінія-Перехід. 2002. Об’єкт у довкіллі. Вогонь, земля, повітря. 500 м
32
Ганна Гідора. Тіні білих стін. 2002. Об'єкт у довкіллі.
Микола Журавель. Консервація туману. 2002. Дія у довкіллі.
Розставляючи «Пастки для вітру», Ганна Гідора матеріалізує прозорість і стрункість стосунків між усим: між людьми, природними елементами своїх творів та довкіллям. У крейдяному кар'єрі, на місці функціональної дії екскаватора Юрій Фірсик та Ігор Швачунов за допомогою коротких дерев'яних кругляків створили образ віртуального орга’на — символ величного звучання музики землі. Краса наративної «напруженої» форми, витвореної людиною серед краси «розслабленої» природи – саме такою є «Гавань» Наталки та Олега Коханів. Три споруди Володимира Журавля — квітка, будинок і метелик , зроблені із лози та тростини, були пущені з «Гавані» за течією річки Псел з посланнями автора людям – щирий вчинок підлітка, чия свідомість не засмічена знаннями про сучасні концепції і актуальні парадигми. Об'єкт у довкіллі Петра Бевзи та Олексія Литвиненка «Крейдяний час» – спроба проявити Час у Просторі. Ідея плину часу завжди була популярна у мистецтві, але в кожному конкретному випадку матеріали, що використовуються, додають нові нюанси і смисли. Людина сама створює символи. Можна говорити про символічне значення нестійкої рівноваги трикутника, кольору червоної глини, перетікання червоного в біле тощо. Та існує краєвид, в якому деякий час живе знак, котрий зробили художники. Вимивши рівчак у скелі, природа створила натяк на образ, під знаком якого люди розуміють певний сенс. Художники, акцентуючи і проявляючи цей образ, позначають актом волі місце відбиття явищ. Суть цієї дії знає певне коло людей, але може прочитати будь-хто. Відтворений символ є загальнодоступним. Цей образ часу у просторі є тимчасовим, оскільки його поглинає простір і час. Але... Et in Arcadia ego. Петро Бевза
Володимир Журавель. Поштова скринька «Квітка». 2002.
33
Петро Бевза та Олексій Литвиненко. Крейдяний час. 2002. Об’єкт у довкіллі
Наталя та Олег Кохан. Гавань. 2002. Дія та об'єкт у довкіллі.
INVASIO /
Виставкова зала Національної спілки художників України Київ / Україна / 2003 34
/
Ахра Аджинджал Петро Бевза Олександр Глядєлов Матвій Вайсберг Ганна Гідора Микола Гончаров Бадрі Губіанурі Андрій Гуренко Борис Єгіазарян Олександр Животков Анатолій Криволап Петро Лебединець Олексій Литвиненко Темо Свірелі Ігор Паламарчук Лесь Подерв’янський Роман Романишин Віктор Хоменко Олег Філь Владислав Шерешевський Борис Шматок Ігор Яремчук
Автори ідеї проекту:
Бадрі Губіанурі та Микола Журавель Куратор:
Петро Бевза
Микола Журавель. Агресивне Бджолярство. 2003, перформанс
МАНІФЕСТ Ця виставка – спроба повернутися від ілюзії, від масової свідомості до особистого сприйняття, до реальності, відмовившись від посередників – медіа. Це дотик до серця – спроба порушити ілюзію мовчазної згоди з тими тенденціями, що набувають сили в світі і мовою художніх творів визначити свою позицію. Мас-медійні технології зробили світ дуже щільним. Приватне життя увесь час знаходиться під тиском профільтрованої інформації. Вона подає свідомості вже готові висновки та нав’язує особистості певну позицію. Висвітлення подій, пов’язаних з агресією, війною яскраво демонструють це бажання формувати ззовні свідомість людини. Поділ війн на хороші та погані, визвольні та загарбницькі, терористичні та за демократію, необхідні і так далі обходить головне питання про неприпустимість війни, як такої. Потреба визначити будь-яку війну як злочин замовчується. Таким чином створюються умови для подальшої агресії в усіх її проявах. Система колективних рішень дає змогу заспокоїти совість, начебто знімаючи проблему індивідуальної відповідальності. Знецінення слів та понять, маніпулювання ними, зйомки руїн та воєнних операцій, фото та перелік кількості загиблих стали настільки звичними, що перетворились на інформаційний шум. Жах, кров та смерть стали віртуальними забавками і не сприймаються як справжні.
35
Олег Філь. Дорога ІІ. 2003, полотно, олія, 140х110 см
Микола Журавель. Агресивне Бджолярство. 2003, перформанс , інсталяція
36
Ми вважаємо неможливим та неприпустимим маскування геополітичних, сировинних та владних інтересів держав за гаслами боротьби за демократію чи територіальну цілісність. Неможливо вбивати людей начебто задля захисту їх прав та свобод. Добре розуміючи справжню величину впливу мистецтва на життя, ми не сподіваємось на негайні зміни, але не визначитись не можемо. Цього вимагає людська совість, життєстверджуюча основа культури та особиста позиція мистців. Ми хочемо, щоб для кожного стало зрозумілим, що сьогодні ніхто не може почувати себе в безпеці, бо наш світ надто малий і крихки Ахра Аджинджал, Петро Бевза, Олександр Глядєлов, Матвій Вайсберг, Микола Гончаров, Бадрі Губіанурі, Андрій Гуренко, Борис Єгіазарян, Олександр Животков, Анатолій Криволап, Петро Лебединець, Олексій Литвиненко, Темо Свірелі, Ігор Паламарчук, Лесь Подерв’янський, Роман Романишин, Віктор Хоменко, Олег Філь, Владислав Шерешевський, Борис Шматок,Ігор Яремчук
Роман Романишин. "Час збирати і час розкидати каміння" 2004 бронза, камінь, кінетика, дзвін, 93х38х37
37
Олександр Глядєлов. В дитячому садку. Наметовий табір "Супутник", Інгушетія, листопад, 2001, фотодрук
Олександр Глядєлов. Наметовий табір для тимчасово переміщених осіб з Чечні "Супутник", Інгушетія, листопад, 2001, фотодрук
Олександр Глядєлов. Родичі на могилах полеглих. Аул Соцін Юрт, Чечня, 1996
38
Темо Свірелі. ADAMIANI, 2003, фотодрук, 200x310 см
39
ОСТРІВ ВІТРУ /
IX Відкритий Фестиваль «Весняний Вітер» Київ / Україна / 2004 40
/
Андрій Блудов Олексій Вакарчук Валентина Варава Андрій Гуренко Юрій Єрмоленко Олександра Єсикова Олексій Титаренко Микита Кадан Катерина Корнійчук Ксенія Малих Олексій Малих Євген Мануілов Дмитро Матюхін Лада Наконечна Олександр Никитюк Ярослав Присяжнюк Ілона Сільваші Юлія Толмачова Тетяна Шевченко
Куратор: Андрій Блудов Координатор: Олексій Малих
Андрій Гуренко. Присвячується Mаrret. 2004. Об'єкт у довкіллі.
Фестиваль «Весняний Вітер» вже встиг стати доброю традицією. За дев’ять років багато Вітрів змінили своє ім’я та зовнішність. Але ніколи вони не зраджували почуттю свободи та несамовитості. І ніколи вони не були розсудливими. «Весняний Вітер» змінює дислокацію, але не напрямок. 15 травня 2004 року «Вітер» відбувся на Острові в лоні Києва. Унікальна географія місця проведення IX Фестивалю надає артистичній події нового змісту. Сакральність простору, обмеженого з усіх сторін водою, зумовлює виникнення особливого стану відокремленості від зовнішнього дратуючого світу. Тут діє один закон - закон єднання з природою, де союзниками духовного досвіду художників добровільно стають стихії – повітря, вогонь, земля, вода. Нестатечні дії художників, які були обрані цього року першими «островетянами», призведуть до появи вітряних об’єктів, проектів, інсталяцій та інших витворів легковажної творчості. Творчості, яка не знає меж і цивільних тлумачень, і має звичку гойдатися на вітрі. Життя подібних витворів «мистецтва землі» обмежене в емпіричному часі, в даному випадку, не більше 24 годин, як життя метелика, але, насправді, спогади про них набувають сталої форми, кристалізуються, віддзеркалюються і лишаються надовго. Віра Косіна
41
Олександра Єсикова. Вікно в небо. 2005. Дія та об'єкт у довкіллі.
Олександр Никитюк. Джерела свідомості. 2004. Об'єкт у довкіллі.
42
Ілона Сільваші, Ярослав Присяжнюк. Тінь. 2005. Об'єкт у довкіллі
Андрій Блудов, Олексій Малих. Трансформації. 2004. Дія та об'єкт у довкіллі
43
Юрій Єрмоленко. Етимологія душ. 2004. Об'єкт у довкіллі
350 РОКІВ ПОТОМУ /
Виставкова зала Національної спілки художників України Київ / Україна / 2004 44
/
Олександр Бабак Тамара Бабак Петро Бевза Петро Гончар Бадрі Губіанурі Андрій Гуренко Олексій Литвиненко Андрій Накорчевський Темо Свірелі Юлія Толмачова Оксана Плисюк Роман Романишин Ігор Яремчук
Куратор: Петро Бевза Координатор: Микола Журавель Комісар: Андрій Накорчевський
У Києві відбулась мистецька акція під красномовною назвою “350 років потому” , учасники якої вирішили поміркувати не стільки про невеселий ювілей, скільки про наслідки давньої події. Звичайно, йшлося не про політику чи економіку, а здебільшого про те, що сталося із суспільною свідомістю українців “потому”, про утворені нею (свідомістю) міфи та нав’язливі стереотипи, що не найкращим чином впливають сьогодні на характер самоідентифікації українців. Переважна більшість учасників виставки веде із глядачем складну асоціативну гру. Всім художникам вдалося щасливо уникнути злободенних карикатурності та плакатності рішень, непоганих самих по собі, але поверхових за визначенням і недоречних у контексті серйозного проекту. У відео Петра Бевзи “Тут і тепер” персонаж уперто намагається жестом базарного штукаря закинути собі до рота сигарету. Його дії супроводжуються текстами (починаючи від “Отче наш”), старанно повторюваними дитячими голосами. Сигарета весь час падає, рот роззявляється марно. На диво жорстко виглядали цього разу роботи Миколи Журавля. Замість притаманної художнику медитативно-витонченої гри кольорів та фактур левкасів ми побачили сумну у своїй ритмічності інсталяцію “1…30”, складену із збільшених фото випущених до ювілею (вгадайте, якого) монет та наповнену чорним гумором фотосерію “Шлюбні ігри”. У підкреслено саморобній стилістиці садомазо автор бере на кпини так багато маскультових стереотипів, що всі годі й полічити.
Петро Бевза. Тут і тепер. 2004, відеофільм
Петро Гончар. Ой брязнули... 2004, інсталяція
45
Експозиція виставки
Микола Журавель. 1…30. 30 срібняків. 2004, інсталяція
46
Темо Свірелі. Сорока на шибениці. 2004, інсталяція
Винахідливості та витонченому цинізму монументально вибудованої із пластикових сантехнічних трубок “Машини виборчої 1654 біс 2004” Андрія Накорчевського може позаздрити найхитріший політтехнолог. Пускаючи кульку для пінг-понгу (своє волевиявлення) у подорож виборчою каналізацією, глядач не знає у яке цеберко потрапить його “голос” . Візуалізація твердження семіотики про те, що все у світі є придатним до прочитання текстом дозволила Андрію Гуренку та Юлії Толмачовій пов’язати між собою та із сучасністю у відеоінсталяції “350 років Українського тексту” цілий ряд історичних цитат. До складних історичних паралелей вдається і Темо Свірелі у інсталяції “Сорока на шибениці”, центральною частиною якої є неймовірно збільшена чорнобіла репродукція картини Пітера Брейгеля-старшого. А скромно запропоноване яблучко розбрату із двома ножиками для його поділу примушує здригнутись від усвідомлення прихованої у кожній особистості агресії. Центральну частину роботи Тамари і Олександра Бабаків “Козацький клейнод” становить величезний плетений з лози об’єкт явно фалічних обрисів. У роботі, назвою якої служить текст (увесь!) старовинної пісні “Ой, брязнули ключі…”, Петро Гончар несподіваним чином поєднує темперний живопис та прилаштовані у зворушливі сільські кіоти фотографії із сімейного альбому. Багато спільного із документалістикою має і відеопроект Оксани Плисюк “Пори року на Майдані”. Тоновані відповідно до пір року парадоксальні картини будування-руйнування у супроводі страшнуватої музики Алли Загайкевич та емоційних текстів Юрія Андруховича, прочитаних автором справляють апокаліптичне враження.
47
Влод Кауфман. Булава і писанки. 2004, інсталяція
Андрій Накорчевський. “Машина виборча 1654 біс 2004”. 2004, інсталяція
48
Роман Романишин. 6 сторін світу - 6 мотивів: степовий, вишиваний, зимовий, храмовий, водяний, земляний, 2003-2004, дошка, левкас, олія, маятник, звук, 6 композицій по 186х50 см
Ігор Яремчук. Навіки розум. 2004, алюміній, 70х100 см
Експозиція виставки
350 РОКІВ ПОТОМУ /
Виставковий центр “ДЗИГА” Львів / Україна / 2004 Та для того, щоб проект був саме проектом, а не просто збірною експозицією, спільної теми та спорідненості світогляду художників замало. Необхідно мати засіб об’єднання експозиції у цілісний простір. Таким засобом став, як не дивно, етикетаж. Створені Ігорем Яремчуком дотепні “Знаки Шляху” (вони ж – підписи під роботами) апелюють до звичок городянина, що майже рефлекторно орієнтується за піктограмами-дороговказами. Незважаючи на присутність у більшості робіт тривожних мотивів, виставка справляє на диво веселе, іронічне та, попри безрадісність “святкованої” події, оптимістичне враження. Схоже на те, що учасникам акції “350 років потому” таки вдалося зробити певний крок до деміфологізації суспільної Андрій Гуренко свідомості.
Експозиція виставки
/
Олександр Бабак Тамара Бабак Петро Бевза Петро Гончар Бадрі Губіанурі Андрій Гуренко Влод Кауфман Олексій Литвиненко Андрій Накорчевський Темо Свірелі Юлія Толмачова Оксана Плисюк Роман Романишин Ігор Яремчук
Куратор: Петро Бевза Координатор: Микола Журавель Комісар: Андрій Накорчевський
49
ТАЄМНИЙ САД /
Національний художній музей України Київ / Україна / 2004 50
/
Андрій Блудов
Експозиція виставки
Експозиція виставки
51
Андрій Блудов. Таємний сад. 2004, полотно, олія, 160х200
Андрій Блудов. Алеї Версаля. 2004, полотно, олія, 160х280
ГОГОЛЬFEST /
Мистецький Арсенал Київ / Україна / 2009
52
/
Олександр Бабак Петро Бевза Андрій Блудов Олексій Литвиненко Аліна Максименко Роман Мінін Віктор Сидоренко Оксана Чепелик Владислав Шерешевський та інші
Автор ідеї проекту:
Владислав Троїцький Куратор візуальної програми :
Катерина Бочавар
ГОГОЛЬFEST – щорічний мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва, більшість подій якого до 2010 року відбувалися у Києві в приміщенні музею «Мистецький арсенал». Програма фестивалю складається з п'яти напрямків: театр, музика, кіно, література та візуальне мистецтво. ГОГОЛЬFEST засновано в 2007 році завдяки приватній ініціативі режисера та керівника Центру сучасного мистецтва «Дах»Владислава Троїцького. ГОГОЛЬFEST 2009 був приурочений до Двохсотої річниці з дня народження Миколи Гоголя. Знаковими подіями музично-театральної частини фестивалю були: вистава "Гамлет" Дмитра Богомазова, гастролі Пермського театру "У моста", концерт-перформанс "Dreams of the lost road" за участю гурту «ДахаБраха», концерт від організаторів «Moloko Music Fest» (виступ Адама Гріна, Adanovsky, «Tikkle Me» та Сергія Бабкіна), електроакустична програма від Алли Загайкевич, концертзакриття за участю гурту «Дєті Пікассо». Візуальна програма щорічного фестивалю ГОГОЛЬFEST – це масштабний захід, що включав в себе кураторські мультимедійні і мультидисциплінарні проекти, спрямовані на ознайомлення широкої аудиторії із поступом міжнародної мистецької думки і розширення географічних, часових та інтелектуальних кордонів.
Владислав Шерешевський. Гоголь-портрет, 2009, полотно, олія, 140х100 та 70х40 см
Фрагмент інсталяції Андрія Блудова
53
Петро Бевза та Олексій Литвиненко. OVIDIUS, 1999-2009, дерево, манільський канат, 1200х400х120 см
Фрагмент інсталяції Олександра Бабака “Паркан”
Фрагмент експозиції виставки
ПО ТОЙ БІК СНУ /
Шоколадний будинок, Київський національний музей російського мистецтва / Київ / Україна / 2010 54
/
Андрій Гуренко
Третина нашого життя – сон – найбільш особиста, але в той же час непідвладна нам. Як часто, прокидаючись, ми шкодуємо, що залишили це королівство неможливого. Завдяки магії живопису сон, вловлений у прямокутник полотна київським художником А.Гуренком, стає реальністю. За Гуренком, світ сну близький до світу міфу. Тут усе можливе, все вперше. Художник не звертається до традиційних, відомих міфологічних сюжетів, пропонуючи глядачеві обрати власні місце й роль у цій реальності. Саме герою-глядачу блукати серед аркадійських пейзажів та середньовічних міст, ходити лісовими стежками разом із дивними істотами – кентаврами, споглядати таємничі містерії та ритуали. Тільки в реальності міфо-сну можливо побачити образи пантеону божеств сьогодення. Тож митець пропонує потужні візії шістьох нових сутностей, окрім уже класичних «любові й голоду». «У його дивні візії добре вдивлятися – бо пише не від голови, від серця. Великі вертикальні жіночі «сутності» й міцні квадратні чоловічі – вдивляєшся в них, як у важкі венеційські люстра, і бачиш сни. Довгий чуттєвий мазок Гуренка реєструє примхливі коливання сновидінь, дивних спогадів крізь століття», – пише відомий арт-критик О.Титаренко. Відкинувши раціональні тлумачення та жовчний сарказм постмодерну, вперше роботи цього українського художника поцінував західний глядач. Сьогодні, перетнувши європейські терени, його міф повернувся до місця свого народження, в Київ, і на якийсь час затримався у стінах Шоколадного будиночка.
Андрій Гуренко. В очікуванні вітру, 2009, полотно, олія, 110х90
Андрій Гуренко. Відстань, 2007, полотно, олія, 80х90
55
Андрій Гуренко. Мовчання, 2009, полотно, олія, 85х100
Андрій Гуренко. Ритуал, 2009, полотно, олія, 110х160
ЧИСТА КРАСА /
Київський національний музей російського мистецтва Київ / Україна / 2010 56
/
Аліна Максименко Василь Татарський
Василь Татарський. Буратіно, 2010, залізо, електрозварка, 270х90 см
Василь Татарський. Манекен, 2007, залізо, електрозварка
57
Експозиція виставки
Василь Татарський. Едік, 2010, залізо, електрозварка
APIARY /
музей Лю Хай Су
Шанхай / Китай / 2010 58
/
Микола Журавель
Автор ідеї проекту:
Микола Журавель Куратор:
Євгеній Галушкевич Комісар:
Наталія Андрєєва
Експозиція виставки
Експозиція виставки
59
ПРОСТОРИ ТЯЖІННЯ /
Центр сучасного мистецтва “Aircraft”
Братислава / Словацька республіка / 2010-11 60
/
Олександр Бабак /Україна/ Петро Бевза /Україна/ Їтка Безурова /Словаччина/ Ганна Гідора /Україна/ Бадрі Губіанурі /Україна/ Ніна Денисова /Україна/ Олександр Животков /Україна/ Міліна Зімкова /Словаччина/ Віолетта Кралова /Словаччина/ Олексій Литвиненко /Україна/ Роберт Макар /Словаччина/ Микола Малишко /Україна/ Павол Мушка /Словаччина/ Віктор Сидоренко /Україна/ Павол Стручка /Словаччина/ Владімір Петрик /Словаччина/ Ярослав Присяжнюк /Україна/ Игор Піачка /Словаччина/ Йозеф Срна /Словаччина/ Анатолій Твердий /Україна/ Олег Філь /Україна/ Костянтин Худяков /Росія/ Андрій Чіллаг /Словаччина/ Олег Ясенєв /Україна/
Автори ідеї та куратори проекту:
Петро Бевза, Олег Ясенєв Куратори у Словацькій Республіці:
Дагмар Срненска, Єлена Янушицова
Олександр Животков. 2008, полотно, олія, 225х70 см
61
Анатолій Твердий. Крик. 2005, змішана техніка, 190х150х140 см
62
Українсько-словацький художній проект “Простори тяжіння” покликаний створити поле взаємодії різноспрямованих творчих сил, що представляють різні країни, різні політичні погляди, різні методи пізнання світу, різні покоління. Експоновані твори різні за змістом і технічним виконанням, але сполучені невидимими нитями пошуку і пізнання, оскільки вирішують спільне художнє завдання – знайти точку взаємопроникнення ідей, світоглядних систем, фізичної енергії і часу. Виставка візуалізує одну з найбільш цікавих тенденцій, які прослідковуються в сучасному мистецтві, – прагнення художників до роботи з темами і персонажами довкілля, наділеними якостями міфологічних героїв: сакральними, надприродними, магічними властивостями. Учасники проекту – представники мистецької школи, яка складалася в умовах зміни (на перший погляд, кардинальної) соціально заангажованого державною ідеологією мистецтва минулого (соцреалізму) на, по суті, таке ж соціально заангажоване ринком мистецтво contemporary. Однак їм не властивий ні месіанський пафос, а ні логоцентричний скепсис релятивізму. Петро Бевза
Ганна Гідора. Путі - 1. 2010, полотно, олія, 225х200 см
Експозиція виставки
63
Олексій Литвиненко. Вуж. 2010, полотно, олія, 225х330 см
Павол Мушка. Елегії. 2010, акварель, туш, 27х21 см
Експозиція виставки
64
Микола Малишко. Ступ-1. 1993, дерево, 150х80х30 см
65
Олександр Бабак. Простори. 1990-2010, полотно, олія, 240х560 см
Олег Ясенєв. Жовтий вівтар, 2011, полотно, олія, 25х200 см
Ніна Денисова. 2-10. 1995-96, дерево, 42х30 см
66
Ярослав Присяжнюк. Сонячний відблиск. 2010, полотно, олія, 225х130 см
Експозиція виставки
Петро Бевза. Нога судьби. Алоє-Ангел. 2010. полотно, олія, 197х147см
67
Віктор Сидоренко. Левітація 2. 2010, полотно, олія, 200х400см
Експозиція виставки
Микола Малишко. Мазки. 1996. дерево, 100х92х10 см
КЛІМАТ КОНТРОЛЬ /
Art Kyiv Contemporary VII Мистецький Арсенал Київ / Україна / 2011 68
/
Аліна Максименко Василь Татарський
Аліна Максименко. Бог, 2011. полотно, олія, 190х130 см
Це робота із простором, своїм внутрішнім простором, коли кордони незмінні та нематеріальні. Свій, персональный клімат, коли питання персоніфікації – вічне питання своїх захищених кордонів. Пошук себе – своєї нової відмінності та ідентичності, тому що кожний новий день приносить своє нове «я». «Клімат контроль» - це фаталізм – вживання у своє «Я» та виживання. Мені здається, що за «рискою осідлості» залишається страшенно багато важливого та потрібного, можливо навіть – найголовнішого. Маргінального та не затребуваного. Тому що Бажання та Право людини контролювати не має вимірів. Потужно настільки, наскільки нестерпне розуміння своєї безпорадності. Я думаю, це інстинктивно – зберігати завжди і всюди свою присутність. Тому у живописі така стримана манера письма – без яскравих сплесків. Контроль. Аліна Максименко
69
Експозиція виставки
Аліна Максименко. Портрет, 2011. полотно, олія, 130х110 см
Аліна Максименко. Сакура, 2011. полотно, олія, 190х260 см
ТЕРИТОРІЯ ДУШІ /
Музей сучасного мистецтва «Пласт-Арт» Чернігів / Україна / 2011 70
/
Леонід Багрій Петро Бевза Віктор Сидоренко Леонід Бернат Анна Гідора Тетяна Дєдова Олександр Дубовик Борис Єгіазарян Володимир Іванов-Ахметов Анатолій Криволап Дмитро Корсунь Олексій Кулаков Петро Лебединець Олександр Левич Аліна Максименко Наталія Папірна Ольга Петрова Ольга Соловйова Анатолій Фурлет Лариса Клюшкіна Олексій Малих Валерій Шкарупа Юлія Петренко Юлія Скрипка Василь Юдін Євген Кріп Володимир Матвєйцев Дмитро Зуганов Інга Леві Олена Бєляніна Наталія Онанко Сергій Тонканов Андрій Дєдов
Автор ідеї проекту:
Борис Дєдов Куратор:
Володимир Личковах
Олександр Левич. Погляд. 2011. полотно, олія, 80х75 см
Аліна Максименко. Ніч. 2010. полотно, олія, 35х175 см
Сучасне українське образотворче мистецтво своїм корінням сягає глибинного шару традицій народної картини, з притаманними їй наївністю, душевністю, символікою. Мета цього проекту – показати розмаїтий світ сучасної образотворчості як віддзеркалення та модерну трансформацію духовно-світоглядних першоджерел нації, сферу українських святостей. Музей сучасного мистецтва «Пласт-Арт» продовжує проект «Територія душі» показуючи основні мистецькі тенденції, розкриваючи тонкощі глибинного взаємозв’язку між різними виявами українського мистецтва, об’єднаними категоріями мистецького «ока в душі», творчості як творіння.
71
Експозиція виставки
Ольга Соловйова. Старі друзі. 2011. полотно, олія, 153х100 см
Анатолій Фурлет. Весна на Десні, 2012, полотно, олія , 80х85 см
72
Ольга Соловйова. All you need is love. 2011. полотно, олія, 144х179 см
Валерій Шкарупа. Присвята Чюрльонісу. 2011, полотно, олія, 150х70 см
Олексій Малих. Ранкова фаза місяця. 2008, полотно, олія, 150х145 см
73
Ганна Гідора. Місце сподівань - І. 2008-9, полотно, олія, 50х150 см
Леонід Багрій . З під хмарного навислого покрову... 2012. полотно, олія, 90х120 см
74
Олександр Дубовик. Третя валюта. 2008, полотно, олія , 150х150 см
Експозиція виставки
Леонід Бернат. «Шасла», «Чорний доктор». 2012, авторська техніка, жакард, акрил , 200х50 см
75
Борис Єгіазарян. Дім.Благословення. 1998, полотно, олія , 130х120 см
Дмитро Корсунь. Берег 2. 2004, полотно, олія , 75х150 см
APIARY /
54-а Венеційська Бієнале / Собор Святого Станіслава Венеція / Італія / 2011 76
/
Микола Журавель
Автор ідеї проекту: Микола Журавель Куратор: Євгеній Галушкевич Комісар: Наталія Андрєєва
Експозиція виставки
77
Експозиція виставки
ПРОСТОРИ ТЯЖІННЯ / Міська галерея “Лавра” Київ / Україна / 2011 78
/
Олександр Бабак /Україна/ Петро Бевза /Україна/ Їтка Безурова /Словаччина/ Ганна Гідора /Україна/ Бадрі Губіанурі /Україна/ Ніна Денисова /Україна/ Олександр Животков /Україна/ Микола Журавель /Україна/ Олексій Литвиненко /Україна/ Роберт Макар /Словаччина/ Микола Малишко /Україна/ Павол Мушка /Словаччина/ Сергій Савченко /Україна/ Віктор Сидоренко /Україна/ Павол Стручка /Словаччина/ Ярослав Присяжнюк /Україна/ Йозеф Срна /Словаччина/ Анатолій Твердий /Україна/ Олег Філь /Україна/ Костянтин Худяков /Росія/ Андрій Чіллаг /Словаччина/ Олег Ясенєв /Україна/
Автори ідеї та куратори проекту:
Петро Бевза, Олег Ясенєв
Експозиція виставки
Художники намагаються співпереживати і співдіяти з просторами, позначеними культурою як архетипи, просторами, вільними від соціального ангажементу. Український філософ Сергій Кримський стверджував, що ключовим архетипом слов'янських народів є софійність (мудрість) буття – єдність творця, творіння і процесу творення. Саме це партнерство ми розглядаємо як сотворіння просторів тяжіння. Творити простори, задаючи їм міру і утримуючи, натомість, ясність споглядання – завдання досить амбітне. Аби його втілити, необхідно не просто побачити простори, а і відчути їх, пропустити крізь себе, прожити. Якоюсь мірою представлена експозиція – це колективна спроба авторів відкрити свободу просторів і ввести глядача в її орбіту. Петро Бевза
79
Експозиція виставки
Роберт Макар. Поверхня. 2010, ліногравюра, шаблони, 210x400 см
Микола Журавель. Над горою. 2010, левкас, 220х60 см
80
Олег Ясенєв. Дорога до храму, 2011, полотно, олія, 225х200 см
Бадрі Губіанурі. Картина. 2007, полотно, олія, 141х141 см
Експозиція виставки
81
Анатолій Твердий. Подвійна душа. 2005, змішана техніка, 130х110х40 см
Олег Філь. Місце повернення. 2010, полотно, олія, 197х420 см
82
Роберт Макар. Je ne vois que ce que je suis prêt à voir. 2000 – 2006, акрил, полотно, 225х137см
Сергій Савченко. Версія білого І-ІІ. 2007, дерево, розпис, 81х10 см
83
Експозиція виставки
Павол Стручка. Скелястою дорогою. 2010, полотно, акрилік 150x140 см
ПРОСТОРИ ТЯЖІННЯ. КИЇВСЬКА ШКОЛА /
Одеський музей західного та східного мистецтва Одеса / Україна / 2012 84
/
Петро Бевза Андрій Блудов Матвій Вайсберг Ганна Гідора Олександр Животков Сергій Животков Петро Лебединець Олексій Литвиненко Віктор Хоменко Владислав Шерешевський Олег Ясенєв
Автор ідеї проекту та куратор :
Петро Бевза
“Київська школа” - третя виставка художнього проекту “Простори тяжіння”. Перші дві включали роботи українських, словацьких та російських художників і експонувались у галереї Aircraft у Братиславі (Словаччина) 2010 року та галереї Лавра в Києві 2011 року. Нинішня виставка має на меті показати одеським глядачам твори художників “нової київської школи живопису”, які у побудові образу надають перевагу живописним засобам, Петро Бевза а не логоцентричним парадигмам.
Експозиція виставки
Відкриття виставки
85
Андрій Блудов. Перегін 1, 2012, полотно, акрилік, 140х230
Ганна Гідора. Небокрай. 2011, полотно, олія, 225х300 см
86
Олег Ясенєв. Двері, 2011, полотно, олія, 200х334
Андрій Блудов. Перегін 2, 2012, полотно, акрилік, 150х170
Експозиція виставки
87
Віктор Хоменко. Crashtest 0102, 2011-12, полотно, олія, 200х120
Владислав Шерешевський. Сало 1, 2011, полотно, олія, 100х200 см
Проект представляє живопис митців, чиє становлення припало на славнозвісну «епоху змін». Вони отримали прекрасну мистецьку освіту – школу майстерності, десятиліттями плекану в Україні, зокрема, в Академії мистецтв. Традиційна методика забезпечила й традиційно високий професіоналізм київської школи . Проте, професіоналізм – це лише основа творчості, мова, якою необхідно володіти, щоб висловити власні думки і відкриття. Представлені художники гідно втрималися на цьому непростому, досить тривалому, й негладкому шляху: зберегли традиції та створили нові. Протягом цих років вони працювали в живописі, графіці, інсталяції, енвайронменті, створювали об’єкти, книжки. Вони об’єднувалися у неформальні творчі спілки, групи, тандеми; експонували роботи разом і персонально. В експозиції представлена багатовекторність пошуків і знахідок одинадцяти художників «епохи змін»: Петра Бевзи, Андрія Блудова, Матвія Вайсберга, Ганни Гідори, Олександра Животкова, Сергія Животкова, Олексія Литвиненка, Петра Лебединця, Владислава Шерешевського, Віктора Олеся Авраменко Хоменка, Олега Ясенєва.
88
Сергій Животков. Венеція, 1999, полотно, олія, 92х115
Матвій Вайсберг. Вид Єрусалиму 2, 2011, полотно, олія, 179,5х60
Петро Бевза. Сад стежок, 2005, полотно, олія, 150х400
89
Олексій Литвиненко. Жаби. 2010, полотно, олія, 225х480 см
Петро Лебединець. Присвята, 2004-2011, полотно, олія, 200х300
СТІНА /
Національний художній музей України Київ / Україна / 2012 90
/
Матвій Вайсберг
Cмисловим центром експозиції є серія, що складається з 32-х живописних робіт, зроблених за канвою гравюр-ілюстрацій Ганса Гольбейна-молодшого до Старого заповіту, і переосмислених автором як зв”язок між подіями біблійних часів і подіями сучасності. В експозиції також представлено декілька великих робіт, зроблених під враженням від Західної стіни, так званої “Стіни Плачу”, або Котелю.
Матвій Вайсберг. Стіна, 2012. Експозиція виставки
91
92
Матвій Вайсберг. Стіна 7, 2012, полотно, олія, 45х60 см
Матвій Вайсберг. Стіна 12, 2012, полотно, олія, 45х60 см
Матвій Вайсберг. Стіна 2, 2012, полотно, олія, 45х60 см
93
Матвій Вайсберг. Стіна 8, 2012, полотно, олія, 45х60 см
ПРОСТОРИ ТЯЖІННЯ. ТРАВА /
Перша Київська бієнале сучасного мистецтва “Арсенале” Галерея “Лавра” / Київ / Україна / 2012 94
/
Петро Бевза Олексій Литвиненко
Куратор : Тетяна Савченко
Експозиція виставки в Мистецькому Арсеналі. 2012
Дії довкілля – зміна форм і структур - проростання, розквіт і занепад, а також звуки природи і її безгоміння складають найважливішу частину людських емоцій. Але і «цивілізаційне» життя людини створює найрізноманітніші джерела формоутворень, що нерідко стають основою концепцій буття спільнот і образів, як відбитків довкілля і відбитків життя людини у довкіллі. Все наше буття супроводжується цими образами. Художній проект «Простори тяжіння. Трава» реалізує ідею співіснування образів природи і образів людського буття. Спостерігаючи за природою, ми бачимо впорядковане за певними (як правило незбагненними) принципами синхронне з'єднання видимих і чуттєвих подій. У проекті «Простори тяжіння. Трава» носіями образу довкілля є мінлива випадкова світлова проекція на стіні та оболонки трави, відформовані з бляхи. Потрапляючи у простір виставки, глядач бачить статичні гранично збільшені порожні бляшані форми трави розміщені по всій виставковій залі, освітлені таким чином, що тіні на стінах помножують їх кількість. Також на стінах за допомогою відео-проектора з’являються зображення і спонтанних і осмислених дій у довкіллі – проростання пуп’янків, коливання трави, стерня, щетина на обличчі літньої людини. Запах скошеної трави і природні шуми підсилюють образо творення. Звична структура, яку ми, як правило, очікуємо побачити, зникає. Виникає відчуття, що немає визначеності, і все у світі знаходиться у постійному русі. Ключовим є створення ефекту струменіння довкілля, і мінливості образотворення, аби актуалізувати момент чуттєвого сприйняття себе як частини природи. Петро Бевза
95
Фрагмент експозиції в галереї “Триптих Арт”
Фрагмент експозиції в галереї “Триптих Арт”
Експозиція виставки в галереї “Триптих Арт”. 2012
ТОЧКА /
Art Kyiv Contemporary VII Мистецький Арсенал / Київ / Україна / 96
/
Темо Свірелі Юлія Біатова
2012
Комісар: Інна Кучак
Темо Свірелі. Без назви, 2003, полотно,олія, 130х85 см
Експозиція виставки
Прояви світу завжди цікавили мене і як людину, і як художника. Я не хотів би підносити що-небудь, як особисто своє досягнення. Це здається мені непотрібним, оскільки поняття "особисто моє" не існує зовсім, а якщо й існує, то тільки як прояв его і тотальний самообман. Я хотів би, що б в моїх картинах проявлялося не моє "Я", а мій дотик до світу. Непостійність - універсальна якість всесвіту. У цій призмі питання форми і не-форми, абстрактного і реального, болю і радості, творення і руйнування, життя і смерть не протилежні поняття, а рівноцінні прояви енергії причинно-наслідкового зв'язку. Тому ту чи іншу художню форму я застосовую як засіб для більш точної передачі суті явищ, з якими мені доводиться стикатися. Темо Свірелі
97
Темо Свірелі. Без назви, 2003, полотно,олія, 130х85 см
СИЛИ ДРЕВЕСНІ /
Національний музей декоративно-прикладного мистецтва Київ / Україна / 2013 98
/
Олександр Бабак Тамара Бабак Петро Бевза Микола Журавель Олексій Литвиненко Микола Малишко Микола Маценко Анатоль Степаненко Сергій Савченко
Автор ідеї проекту та куратор: Анатоль Степаненко
Микола Журавель. Об’єкт. 2012, дерево, левкас, 160х110х60 см
Автори, представлені на виставці належать до різних генерацій, працюють в різних естетичних й ідеологічних напрямках і є носіями різних мистецьких цінностей. Однак, є щось, що об'єднує настільки різних митців у їхньому мистецькому досвіді, та у тій чи іншій мірі є зверненням до глибин колективного народного підсвідомого. Дерево – матеріал, запропонований як ще один спільний знаменник, використовується у мистецькій практиці кожного з названих авторів по-своєму. Пластичні і декоративні властивості дерева кожний з художників використовує в системі координат власного творчого світогляду, звертаючись до народної архаїки. Об'єкти Тамари Бабак перетворюють народну побутову практику лозоплетіння в рафіновану мистецьку трансформацію. Фетиші Олександра Бабака та Олександра Бородая об'єднують в собі скульптурну пластику і древесне тепло з багатством декоративної оздоби. Масштабні просторово-ландшафтні конструкції Петра Бевзи та Олексія Литвиненка в умовах музейного інтер'єру набувають нових вимірів і пропорцій.
Сергій Савченко. Версії білого. 2005-11, дерево, розпис
99
Петро Бевза та Олексій Литвиненко. OVIDIUS, 1999-2013, дерево, манільський канат, 1200х400х120 см
Микола Маценко. Хрест, 2011 дерево, інкрустація, 100х70х10 см
Тамара Бабак. Постаті, 2010 , лоза, 280х130х105 см
100
Ніна Денисова. Ліжечко, 2012, дерево, 110х130х80 см
Микола Малишко. Пані, 2005, дерево, розпис, 201х90х80 см
101
Скульптурні об'єкти Миколи Малишка переконують архітектонікою первісних форм. Лапідарність квазіфункціонального дизайну вуликів Миколи Журавля зупиняють парадоксальністю думки. Анатоль Степаненко, що вільно інтерпретує семантику трипільської культури, звертається до давніх магічних практик, створює власну візуальну систему. Кольорові, екзотично-строкаті скульптури Сергія Савченка з Одеси виривають нас з буденної сіростівертикальною градацією композиції і святковою піднесеністю. Стилізація гуцульських хрестів, декорованих і вибагливо оформлених, є постмодерною актуалізацією зразків народного мистецтва. Представляючи проект «Сили древесні» у залах Національно музею українського народного декоративного мистецтва, художники надають можливість його відвідувачам відчути тісний зв'язок між етноархаїкою та актуальним мистецтвом, між глибинною сутністю традиційного та інноваційністю сучасного погляду на творчий процес. Анатоль Степаненко
Олександр Бабак. Колиска , 1990 , об’єкт, 250х250х125 см
Анатоль Степаненко. Слід Змієносця (етнопроект) 2008 – 2012, інсталяція
Анатоль Степаненко. Слід Змієносця, 2008 – 2012, об’єкти Інсталяції
ГРА /
Art Kyiv Contemporary VII Мистецький Арсенал Київ / Україна / 2013 102
/
Петро Бевза
Комісар проекту:
Костянтин Кожемяка
Світло, відображене від матеріальної форми, залишає у довкіллі миттєвий слід, структуруючи простір. Чим інтенсивніше світло, тим ясніше виявляються силові лінії, що наче кістяк тримають на собі вже дематеріалізовану форму. Саме на цьому ефекті побудована нова серія робіт українського художника Петра Бевзи, в якій розкривається несподіваний аспект еволюції його творчості. У центрі уваги митця опинилися об’єкти, які постають відбитками метафізичного світла. Відтак художник «викристалізовує» з потоку візуальних явищ образ з усіма його фактурами, пластикою, сюжетами. Ідею живописної серії Петра Бевзи найкраще розкриває теза Йогана Гейзинги з його знакової для культурної антропології праці «Homo ludens», яка зводиться до твердження, що людська культура виникає і розгортається як гра. Йдеться передусім про гру як «play», де на відміну від «game» дійство не обмежене розкресленими полями і кодифікованими правилами, а відбувається у відкритому Універсумі, в якому правила гри змінюються з кожним новим учасником. Митця найбільше цікавить межа між цими двома станами. З кожним новим персонажем художник прагне розширити діапазон внутрішнього випромінення, наче прагнучи довести, що кульмінацією цією всесвітньої забави є той особливий екзистенційний стан, який наділений чарівною здатністю «перезавантажувати» наші стосунки з Універсумом. Микола Скиба
Петро Бевза. Води, 2013, полотно, олія, 150х225 см
Петро Бевза. Купання 5, 2011-12, полотно, олія, 120х100 см
103
Петро Бевза. Птахи нашої юності. 2013, полотно, олія, 150х225 см
Фрагмент експозиції виставки
Петро Бевза. Створення вод, 2013, полотно, олія, 225х110 см
ІЗ ПРИВАТНОГО ЛИСТУВАННЯ /
Art Kyiv Contemporary VII Мистецький Арсенал Київ / Україна / 2013 104
/
Аліна Максименко
Експозиція виставки
«Милий друг - Це присвята всім маленьким і великим провінційним містечкам з їхніми обрядами, претензіями і звичками, де центром Всесвіту була, є і буде розкішна люстра в головному театрі на головній площі. Гімн Твоїй провінційності. До захлинання долонь – як алея платанів на 1-ій лінії, як розкрита консервна банка – ці радісні схлипи захоплених мікрофонів – це захоплення, наївне і непідробне, як спалахи фотоапаратів. Це гімн нашій безглуздості – цій гірлянді з люстр: смішних, незграбних, здобутих із міських філармоній та будинків культури … » Із приватного листування
105
Аліна Максименко. Сни, 2013. полотно, олія, 130х190 см
Фрагмент експозиції виставки
Аліна Максименко. Люстра, 2013. полотно, олія, 150х210 см
MEDIAFACE /
Art Kyiv Contemporary VIIІ Мистецький Арсенал / Київ / Україна / 106
/
Владислав Шерешевський
2013
Куратор : Юрій Комельков
Владислав Шерешевський. Абдула, 2013, полотно, олія, 130х180 см
Авторський проект Владислава Шерешевського MediaFace присвячено найвпливовішим медіа, тому він опинився у центрі уваги преси. Художник і куратор вибрали актуальну тему, яка була дотепно і професійно втілена, що відзначили арт-критики і мистецька громада.
107
Владислав Шерешевський. 1+1, 2013, полотно, олія, 130х180 см
Владислав Шерешевський. Комсомолка, 2013, полотно, олія, 130х180 см
Експозиція виставки
АСОРТІ /
Музей українського сучасного мистецтва Київ / Україна / 2013 108
/
Владислав Шерешевський
У кожному полотні прихована філософська сентенція, погляд на химерний, алогічний, абсурдний , але привабливий світ. Автор насміхається над політикою і історією, рекламою і телебаченням, з гумором відтворює у свїх роботах найтрагічніші політичні і соціальні колізії. Він уміє згладити ситуацію, а не робити її безвихідною. Художник пропонує неочікувану інтригу, саме тому в його роботах присутня велика кількість непосидючих дітей та нетутешніх дам із водевілю. Персонажі на картинах живі, вони ніби ведуть діалог з нами, сучасниками.
Відкриття виставки
Експозиція виставки
Експозиція виставки
109
Владислав Шерешевський. Контражур, 2012, полотно, олія, 45х35 см
ГЕОМЕТРІЯ ТРАВИ /
Виставкова зала “Червоне і чорне” Канів / Україна / 2014 110
/
Олексій Литвиненко
Куратор: Юрій Сташків
Експозиція виставки
Два річища родинних зацікавлень - природознавче та мистецьке – зійшлися в постаті Олексія Литвиненка… Дзенівська споглядальність та принцип гармонії зі світом – шлях, яким іде митець. Його світ, «наче домівка буття» (за Гайдеггером) складається з першоелементів: води, землі, рослинності на ній та в глибинах води, Ольга Петрова вогню та свідомості людини.
Олексій Литвиненко. Знаки вогню. 2008, полотно, олія, 47х47 см
Експозиція виставки
Експозиція виставки
111
Олексій Литвиненко. Поле. 2008, полотно, олія, 150х450 см
Олексій Литвиненко. Будяки, 2009, полотно, олія, 145х290 см
Олексій Литвиненко. Соняшники. 2009, полотно, олія, 145х290 см
ПО 50 /
Київський національний музей російського мистецтва / Київ / Україна / 112
/
2014
Владислав Шерешевський
Виставка приурочена 50-річному ювілею художника. На ній представлено 50 найкращих робіт, написаних за минуле десятиліття. Картини відрізняє особливий стиль, дивовижна іронічність, непідробний шарм і високий рівень малярства. Тонко посміятися над дійсністю може істинно обдарований митець! Його роботи підкуповують щирістю і любов’ю до змальовуваних образів. Людина для Владислава Шерешевського це не пляма природи, а домашній комос, скромний, самовідданий захисник крихітного родинного вогнища.
Відкриття виставки
Владислав Шерешевський. Одна єдина, 2014, полотно, олія, 80х160 см
113
Владислав Шерешевський. Автопортрет, 2014, полотно, олія, 95х130 см
Владислав Шерешевський. Укропка №5, 2014, полотно, олія, 40х30 см Владислав Шерешевський. Україна вперед, 2014, полотно, олія, 80х100 см
СТІНА /
Національний художній музей України Київ / Україна / 2014 114
/
Матвій Вайсберг
Експозиція складається з 28 робіт, створених у період з 28 січня до 08 березня 2014 року під впливом трагічних і героїчних подій на Майдані, свідком і учасником яких був автор. Роботи розміром 45х60 см кожна експоновані єдиним блоком-стіною.
Матвій Вайсберг. Стіна 2, 2014, полотно, олія, 45х60 см
Експозиція виставки
Матвій Вайсберг. Стіна 4, 2014, полотно, олія, 45х60 см
Матвій Вайсберг. Стіна 17, 2014, полотно, олія, 45х60 см
Матвій Вайсберг. Стіна 22, 2014, полотно, олія, 45х60 см
МАЙДАН. ШЛЯХ ДО СВОБОДИ /
Український Інститут Америки Нью-Йорк / США / 2014 В Українському інституті Америки була представлена виставка “МАЙДАН. УКРАЇНА. ШЛЯХ ДО СВОБОДИ” (“MAIDAN. UKRAINE. ROAD TO FREEDOM”). Увесь цей важкий і страшний час на Майдані були разом і боролися проти диктатури представники абсолютно різних професій, національностей, соціальних прошарків, з усіх без виключення областей України. Активними учасниками цих подій також були українські художники, музиканти, режисери та оператори кіно, письменники, фотографи і журналісти. Саме їх індивідуальне бачення, документальні свідчення та точка зору представлені в проекті " МАЙДАН. УКРАЇНА. ШЛЯХ ДО СВОБОДИ“. У проекті взяли участь художники Матвій Вайсберг, Максим Дондюк, Антон Трофімов, Ігор Гайдай, Олександр Глядєлов, Олексій Сай, Микола Гончаров, Олег Денисенко, представлене документальне кіно цивільного протесту BABYLON’13, музика фолк-рок гурту “Мандри”. Куратор виставки Сергій Фоменко — культурний і громадський діяч, учасник Майдану, засновник популярної фолк-рок гурту “Мандри”.
Експозиція виставки
/
Матвій Вайсберг Максим Дондюк Антон Трофімов Ігор Гайдай Олександр Глядєлов Олексій Сай Микола Гончаров Олег Денисенко
Куратор : Сергій Фоменко
117
FOLOWING THE INNER LIGHT /
Український Інститут Америки Нью-Йорк / США / 2014 118
/
Петро Бевза Микола Журавель
Куратор: Петро Бевза Комісар: Костянтин Кожемяка
Петро Бевза. Фонтан, 2014, полотно, олія, 225х120 см
Художній проект Петра Бевзи та Миколи Журавля "Folowing the inner light / Ми просто йшли..." присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Шевченко був першим в українській культурі хто піднісся до свободи творчості, як цілковитої внутрішньої духовної свободи. Він осягнув та сформулював ключове питання про можливість поєднання «гірнього» і «дольнього» у правді повсякденності. Художники, котрі представляють міфо-поетичну течію українського візуального мистецтва ХХІ сторіччя, пропонують прочитання шевченкового феномену, як відображення національної природи українців, їх світосприйняття, їх минулого і їх надію на майбутнє. Силу, яка йде з середини, від ядра людської природи, Шевченко сприймав як світло. Тому головною темою проекту є візуалізація внутрішнього світла людини. Саме такою візуалізацією став для українського суспільства Майдан. Ключовий твір проекту – об’єкт «Ті, що несуть світло», присвячений Небесній сотні – героям, полеглим у лютому 2014 року у Києві за свободу нести внутрішнє світло. Петро Бевза
Експозиція виставки
Експозиція виставки
Микола Журавель. Оплакування, 2014, папір, акрил, туш, 105х85 см
МИ ПРОСТО ЙШЛИ... /
Національний музей Тараса Шевченка Київ / Україна / 2014 120
/
Петро Бевза Микола Журавель
Експозиція виставки
Куратор: Андрій Зяблюк Комісар: Костянтин Кожемяка
У проекті «Following the Inner Light» / «Ми просто йшли…» за увертюру експозиції править інсталяція «Ті, що несуть світло». Це своєрідна тріумфальна арка-диптих, присвячена «Небесній сотні», створена у дуеті Петром Бевзою та Миколою Журавлем. Світанково-прозорими й легкими постатями Петро Бевза позначає присутність «тих, що несуть світло» . Їхні розмиті силуети побачені наче здаля й водночас із середини . Знову – суто шевченківський підхід: показати краєвид у спектрі сердечного тепла. У Миколи Журавля брама палає пурпуром і здіймається сталевими абрисами барикад. Тут поетичні гіперболи Шевченка безпосередньо резонують із широким рухом громадянського протесту, яким нині охоплена Україна. Хрестоматійне «вставайте, кайдани порвіте…» в ювілейний рік Кобзаря на барикадах Києва сприймалося буквально. Микола Скиба
Експозиція виставки
ОПІР МАТЕРІАЛІВ /
Інститут проблем сучасного мистецтва Київ / Україна / 2014 122
/
Володимир Бахтов Петро Бевза Олександр Глядєлов Микола Журавель Анатолій Твердий Лариса Пуханова Віктор Хоменко
Автор ідеї проекту: Микола Журавель Куратор: Микола Скиба Комісар: Костянтин Кожемяка
Мистецький проект «Опір матеріалів» є спробою звільнити від надлишку публіцистики і кон’юнктури мистецький дискурс, того що виникло навколо подій, пов’язаних із Майданом і російською інвазією. Граючись із понятійними антитезами сучасного мистецтва, утворюючи дихотомічні пари – м’яке і тверде, жертва і жертовність - група авторів обрала образ м’якої іграшки як символа вайлуватого, м’якого за характером українця, який довгі роки уособлював образ жертви, готової підкорятися насильству над собою,пасивно сприймаючи покарання. Зміна, яка сталася з багатьма українцями за останній рік, полягає у розриві із комплексом жертви і екзістеніційним стрибком у стан спротиву і активної готовності самим давати собі раду. Проектом зроблена спроба дослідити, які особистісні та духовні приховані чинники природи українця допомогли йому прийняти виклик часу і зробили можливим цей стрибок. Отже попередня сторінка історії України перегорнута. Старі стереотипи вмирають. Ми є свідками народження свободолюбивої, відважної людини, що сама прагне бути творцем своєї долі. Микола Скиба
Експозиція виставки
Микола Журавель. Любов до м’якої іграшки. 2014, Е-друк
123
Експозиція виставки
Микола Журавель. Ген. 2014 . Об’єкт
Володимир Бахтов. Прощання з героєм. 2014, Е-друк
124
Володимир Бахтов. Герої. 2014, Е-друк
Експозиція виставки
125
Експозиція робіт Олександра Глядєлова
Петро Бевза. Розп’яття. 2014, полотно, олія, 302х252 см
Олександр Глядєлов. Бліндаж. 2014, фотодрук
126
Анатолій Твердий. Необарокко. 2013, дерево, дикт, акрил, пластик, 280х360 см
Експозиція виставки
Лариса Пуханова та Віктор Хоменко. Інсталяція. 2014
127
Експозиція виставки
Олександр Глядєлов. Сояшник. 2014, фотодрук
Партнери проекту: