Vagant`15 #10 (153) February-March by ВАГАНТ

№10 (153) лютий-березень’15

ОРГАН ЧОРНОМОРСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

Живи творчо!

3 СЛОВО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА 4 ПОДІЇ УНІВЕРСИТЕТУ 6 JUST DO IT! 7 Операція «МАЕСТРО» 8 Реалії майбутнього чи передбачення минулого? 9 «СТРЕКОZА» літає містом! 10 ЦІКАВИЙ СТУДЕНТ 12 ЄДНІСТЬ У РІЗНОМАНІТТІ 14 ЦІКАВИЙ ВИКЛАДАЧ 16 Міс Могилянка

Обласна державна адміністрація знову проводить акцію "Гуманітарний кошик", для збору продовольства малозабезпеченим сім'ям та переселенцям!

Хто має бажання стати волонтером акції, пишіть або телефонуйте Артему Яцко: http://vk.com/id44012134; +38093 976 55 92; +38066 998 08 33.

17 Стажування для IT-шників 18 ЧИ Є ЖИТТЯ ПІСЛЯ УНІВЕРУ? 21 ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНО 22 Центр соціологічних досліджень ЧДУ на службі у міської громади 24 READ: НОВИНКИ 26 КІНОСТОРІНКА ВАГАНТ №9 (152) січень’15

СЛОВО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА Весна. Одне слово, два склади, п’ять звичайних середньостатистичних літер, десятки хвилин переживань, сотні різнобарвних почуттів, тисячі сором’язливих (чи палких?) поглядів, мільйони посмішок та нескінченний і буремний зорепад мрій. Яке ж диво несуть за собою ті чарівні «три листочки календаря», що оквітчають та озеленяють затишне місто, найзагадковіші провулки та найтемніші підворіття людських думок. Не сподівайтесь, що вони так і залишаться невідомими путівниками в голові, які промайнули, неначе блискавка посеред ясного неба. Знайдіть ту маленьку, тремтячу від жаги до пригод, краплю мотивації та творіть, рухайтесь, розвивайтесь, підкорюйте, боріться, піднімайтесь, допомагайте, перемагайте! Час нарешті прокинутись у країні, де панує мир та спокій, посміхнутись вранішньому сонцю та насолоджуватись життям, тримаючи у руках тепле горнятко кави та читаючи свіжий номер журналу «ВАГАНТ». Наш дружній редакційний колектив підготував для вас особливий весняний випуск. Цього разу ви знайдете безліч способів та можливостей для того, аби нарешті вхопити за якравий хвіст ту розпещену та харАктерну мотивацію! Спробуйте змінити хоч один потічок у великому річищі свого життя, і він обов’язково приведе вас до щасливих морських берегів. Живіть творчо! ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР

ОКСАНА НОВІКОВА СВІДОЦТВО: МК № 205 ВІД 25.06.1997

e-mail: oksana.novikova1@gmail.com

ДРУК: Друкарня ЧДУ ім. Петра Могили

ЛІТЕРАТУРНИЙ РЕДАКТОР ОЛЕНА ПОЗНЯК ПІДПИСАНИЙ ДО ДРУКУ: ФОТОРЕДАКТОР МИКОЛА ВАСИЛЬЧЕНКО АДРЕСА УНІВЕРСИТЕТУ: 54003, УКРАЇНА, М.МИКОЛАЇВ, ОБКЛАДИНКА МАРІЯ САВИЦЬКА ВУЛ. 68 ДЕСАНТНИКІВ,10 ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

ПОДІЇ УНІВЕРСИТЕТУ Speed dating: це більше, ніж п’ятдесят відтінків сірого…

У четвер 12-го лютого напередодні Дня Святого Валентина Студентська Колегія ЧДУ імені Петра Могили взялася за формування закоханих парочок, які особливо активізуються на 14-е лютого. На участь у швидких побаченнях зареєструвалося 34 студенти, з них 16 – хлопців і відповідно 18 дівчат. Це більше було схоже на побачення двох факультетів: філологів та комп’ютерщиків, хоча й траплялися поодинокі історики чи юристи. Кожен мав лише три хвилини, щоб справити позитивне враження на свого співрозмовника. Як показує практика: часу дуже мало, але у цьому вся суть Speed dating: маєш симпатію – став сердечко у бланку. Цього року співпало аж 5 пар, кожна з яких отримала безкоштовний квиток до кінотеатру на головну прем’єру цієї зими «Пятдесят відтінків сірого». Після побачень на учасників чекав «Сoffee BREAK», що організований за сприяння Профспілки ЧДУ ім. Петра Могили.

«ДРОН ЖУАН» День святого Валентина, він же День Закоханих, він же Валентинів день святкується 14 лютого. Відзначили його й наші студенти. Проте, у кращих традиціях ЧДУ, свято відбулося ще 11 лютого. Але головне не коли, а як святкуємо, чи не так? Підготувати концертну програму взялася наша студентська колегія на чолі з Яструб Дарією, і їй це вдалося «на ура». Свято справді видалось яскравим: і зворушливим, і веселим водночас. У цей день на сцені пролунало чимало чарівних голосів: як добре нам знайомих, так і «новеньких». Виконавці заспівали для аудиторії пісень про кохання, створивши неповторну атмосферу Дня Закоханих. Розважала глядачів і команда КВК «Кіпіш», не обійшлося й без танцювальних номерів. Родзинкою програми стала комедія у п’яти діях «Дрон Жуан» - історія зі студентського життя, приправлена гумором та інтрижками. Актори, безперечно, завоювали симпатію глядачів ще з перших хвилин виступу. А точніше, ще задовго до виходу на сцену: ініціативні студенти відзняли невеличкий трейлер до вистави, який можна ще раз переглянути на офіційній сторінці студентського журнала «ВАГАНТ» в соціальній мережі «Вконтакте». Вечір пройшов у невимушеній і теплій атмосфері. Взявши дрібку фантазії, крихту натхнення і грудку енергії, додавши трохи наполегливої праці, організатори створили універсальний рецепт гарного настрою для всіх, хто завітав до актового залу. І глядачі, й учасники заходу отримали задоволення, адже приємно іноді забути про все, розслабитися і поринути у світ студентського кохання, веселих розваг та витівок. А для тих, кому з якихось причин не вдалося потрапити 11 лютого на виставу, наш талановитий оператор Сергій Димченко відзняв усю комедію, і тепер у вас є гарна можливість насолодитися нею, сидячи біля моніторів своїх ноутбуків чи планшетів вдома. З нетерпінням чекаємо нових заходів від студентської колегії. Далі буде… Матеріал підготували: Дарія Яструб, Ірина Зубкова ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

«ТВОЯ КРАЇНА» РОЗШУКУЄ ВОЛОНТЕРІВ З МИКОЛАЄВА Знаєш, для чого потрібен студентський квиток? Щоб вдвічі дешевше купувати незабутні подорожі у касах Укрзалізниці! ФРІ запрошує тебе побачити свою країну! Великі замки та заводи, високі гори й терикони, широкі проспекти та середньовічні вулички... і люди! Такі ж, як ти - молоді та активні, з усіх куточків Твоєї Країни. Проект "Твоя Країна" - це кількаденні поїздки з насиченою програмою до обраного тобою міста. Неординарні екскурсії, тренінги та ігри, зустрічі з відомими журналістами, митцями, бізнесменами, кав’ярні, музеї та театри, а також нові друзі, знання та яскраві враження!

Юбілйений заїзд у чарівне місто корабелів - Миколаїв відбудеться 23-26 квітня. Його особливістю буде відвідування 4 катакомб! Ми розшукуємо волонтерів в Миколаєві! Хочеш прийняти гостей у себе вдома чи якось допомогти проекту? Тобі сюди - http://bit.ly/tvoja_krajina_support

«Було колись в Україні» Перший проректор ЧДУ імені Петра Могили Олександр Миколайович Трунов написав продовження до поеми «Іван Підкова» Тараса Шевченка. Як відомо, у поемі Кобзаря описуються спогади діда про героїчне минуле рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іван Підкова боролися з турецькими загарбниками. Олександр Миколайович розповів, що, читаючи цей вірш в черговий раз, він зрозумів, що нинішні події в Україні нагадують події, які описує Тарас Шевченко, тільки тепер українці борються не з турками, а з «імперською Росією». Тому сьогодні для українського народу важливо об'єднатися, зібратися з силами і дати відсіч агресору. Повний варіант вірша - на офіційній сторінці журналу «ВАГАНТ»: http://vk.com/chdu.vagant

ЛІТНІЙ МОВНИЙ НАБІР Цього року Міністеоство освіти та науки України затвердило заснування літніх мовних таборів для школярів кожного міста України. Протягом десяти днів табори будуть працювати, включаючи вивчення англійської , німецької, французької та польської мови за допомогою тренерів-волонтерів у ігровій формі. Ми шукаємо активних, ініціативних та креативних студентів, які на добровольчій основі, прагнуть реалізувати себе у творчій, освітній та виховній сфері. Ви маєте лідерські якості? Володієте іноземними мовами?Прагнете провести літо незабутньо? Тоді літній мовний табір саме для Вас! Цей десятиденний досвід зможе змінити Ваше життя назавжди: яскраві емоції, дружній колектив, чудові проекти та тренінги. Приєднуйтесь: http://vk.com/event89995764 ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Текст: Яна Алімова В здоровому тілі – здоровий дух. А ще спорт, фітнес чи будь-яке інше активне проведення часу відволікають від стресу, заряджають енергією і мають безумовний плюс у вигляді чудових зовнішніх метаморфоз. Якщо тобі все ще не вистачає причин, щоб зайнятись собою, то лови мотиваційні пенделі. Роби записи Знайди для себе цитати, що надихають І бажано їх проілюструвати: або екстремально Купи гарний записник, в який будеш занотовувати класним зображенням задоволеного життям прогрес або проблеми, з якими стикаєшся. Так спортсмена, або екстремально яскравою простіше себе контролювати. Навіть якщо колись картиною твого майбутнього вигляду, якщо не в тебе з’явиться бажання на день-два забути про візьмешся за себе просто зараз. Роздруковані спорт, просто опиши як ти себе почуваєш. Потім чи написані власноруч цитати, які легко знайдеш перечитай і зроби висновки про те, що насправді на просторах Інтернету, можна повісити на впливає на твою активність і настрій, а також, як холодильник, дзеркало, закріпити десь біля змінилась твоя витривалість. комп’ютеру або на інших видних місцях. Фото, що ілюструють прогрес Якщо вже робити селфі, то нехай це будуть селфі Фітнес-блоги, групи в мережі, зрештою, «до» та «після». Звісно, «після» має показати, компанія друзів! Сенс у тому, щоб у тебе були однодумці, які б наскільки серйозно ти поставився до фізичних розділяли твої перемоги, і допомагали подолати занять і продемонструвати наочний прогрес труднощі. Особливо цей пункт важливий, якщо у твоєму зовнішньому вигляді. Але це вимагає ти новачок у певному спортивному напрямку. багато часу, тому доведеться набратися терпіння, Радься, спілкуйся, ділись здобутками, намагайся перш ніж твоїм ідеальним кубикам будуть заздрити знайомі. перейняти досвід від інших. Активне проведення вільного часу Спорт не має бути примусовим заходом у твоєму розпорядку. Якщо не виходить контролювати свої заняття фізичною активністю, то полюби активне дозвілля. Футбол, волейбол, катання на ковзанах або роликах та багато інших спортивних занять – чудова альтернатива посиденькам у кафе чи клубам. Музика Не знаю, як у вас, але для мене це величезний стимул і домашнє завдання написати, і прибирання зробити, і спортом позайматися. Перед кожним заняттям можна створювати плейлист з пісень, що тобі подобаються, включати навушники, «відключатись» від зовнішнього світу та насолоджуватись улюбленою музикою в поєднанні з активними заняттями спортом. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

У будь-якій справі найскладніше – це почати. Не чекайте на понеділки та зручні умови, просто почніть.

ОПЕРАЦІЯ

«МАЕСТРО»

Університет не залишається осторонь подій в Україні. Протягом двох тижнів студенти збирали гуманітарну допомогу, яку вирішили везти у 79-у аеромобільну бригаду. Всього вийшло зовсім небагато, але суттєво – крупи, мука, масло, консерви, ковбаса, мийні засоби та навіть деякий одяг. 23 лютого ми поїхали до воєнної частини. Солдатів на території майже немає, усі в зоні АТО – так нам сказав один з головних. Було трохи соромно діставати камеру і знімати процес передачі гуманітарки, але через декілька хвилин сором пройшов, його замінила туга. Жахливо думати про те, що казарми напівпусті і ті, хто ще тиждень назад там знаходився, зараз, можливо, спочиває у зовсім іншому місті. Нам дозволили оглянути будівлю казарм. Одразу видно, що ці коридори бачили кращі часи, а ще видно те, що все тут зроблено нашвидкоруч, ніби ті, хто все це робив, сподівався, що воєн в нашій країні взагалі не буде. Що ж, ми теж сподівались. На першому поверсі казарменого приміщення знаходяться кабінети адміністрації і КПП. Солдат, що показував нам будівлю, з посмішкою сказав, що тепер їхнє КПП потрібно називати модним словом «ресепшн», бо такі правила нових часів. А ми зрозуміли, що головне правило нових-складних часів – вміти посміхатись. І теж посміхнулися. Також на першому поверсі знаходяться склади зі зброєю. Побачивши ці важкі автомати з кулеметами, ящики з боєприпасами, бронежилети, на яких написані позивні солдат, я зрозуміла, наскільки ми – мирні жителі, далеко від цього. Ми не знаємо, що таке війна по-справжньому і ми ніколи не знайдемо слів, щоб подякувати тим, завдяки яким ми цього не знаємо. Також солдат показав нам кімнату для відпочину, судячи з якої, хлопці мало відпочивають – дві розкладачки, телевізор і тумбочка.

ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

А в ящику книга. Здається то була «Скарлет» Олександри Ріплей. Сильні духом чоловіки під час відпочинку читають про сильних духом жінок. З особливою радістю нам показали стенд з дитячими малюнками. Солдат, що водив нас похмурими коридорами казарм, зупинившись біля цього стенду і поглянувши на малюнки сказав, що для них – для вояків, це набагато важливіше, ніж здається на перший погляд. Стенд майорів синьо-жовтими кольорами, віршами, малюнками з елементами мирного життя – сонечко, зелена трава, усміхнені люди. Так, для солдат це важливіше, ніж здається, і по обличчю головного, що показував нам ці малюнки, ми це зрозуміли. Для них це клаптик миру на війні. Вийшовши на вулицю, ми ще трохи постояли біля машини. Солдат, що показував нам їхнє місце проживання на невизначений час, вирішив нас проводити і, відповідаючи на наші питання, запалив. Коли ми прощалися, він сказав нам «Дякую», а ми подякували йому у відповідь. І саме в цей момент я зрозуміла, що саме слово «Дякую» не завжди може виразити те, що хочеться сказати насправді. А вже по дорозі до нашої alma-mater, стало остаточно зрозуміло, що слова взагалі ніколи не будуть здатні висловити людські емоції у повному їхньому обсязі. Тому краще просто щось робити мовчи. Ваші вчинки самі все за вас скажуть. Текст: Юлія Акімова

Ви вірите в передбачення, пророцтва, в письменників, які пишуть абсурдно точні романихроніки про рідну країну з відлунням (або дискурсом) на майбутнє? Якщо ні, то раджу вам прочитати (а не почитати, бо це різні поняття осмислення) перший прозовий роман видатної української поетеси Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Це настільки актуальний, інформаційно переповнений українськими реаліями та передбаченнями роман, що кожен українець повинен його прочитати, особливо корисно було б почитати нашим політикам (для достовірної аргументації моєї думки у статті наведена велика кількість цитат із книги, що є певною рекламою також), бо «здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів». І не так в нас вже багато таких письменників, і так мало таких демократичних творів, але так багато невирішених українських питань, які банально повторюються з року в рік. «Триста років по колу ходимо. З чим прийшли в двадцяте століття, з тим входимо в двадцять перше. І жах не в тому, що щось зміниться, - жах у тому, що все може залишитись так само». Найбільший жах, мабуть, у тому, що книга вийшла ще в 2011 році, і що українські проблеми так і залишились проблемами невизначеного терміну, які просто дослівно транслюються сучасними подіями. Україна й досі «пручається як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути».

Не думайте, що це суто націоналістична книга. Ні! Ліна Василівна зуміла між абсурдом безвиході не втратити «космос її очей», не загубити талант до любові, до болі знайомої комп’ютерно-філологічної любові :) Чому людина з літературною освітою розуміє такі очевидні речі, а численні політики - ні («Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться, тільки наші політики за владу над нами»).Чому вона змогла написати такий твір, який, на жаль, сприймається всіма поколіннями (як минулими, так і майбутніми) однаково, а Україна - все та ж? Можливо, якби кожен(!) зрозумів, що держава – це він, а не те, що з нею зробили чи реформували, що краще життя це не багаті інвестори й безвізовий режим, а це не викидати жуйку в парку і розмовляти цензурно, - то досі, можливо, у нас вже була б достойна держава. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Я хочу розповісти Вам слова, що може й не довірила б нікому. Такі, що переповнюють сповна і рвуться, незважаючи на втому. Чому до Вас? Все просто і логічно: назвіть мені, хто здатний у житті так вміло історично-прогностично збагнути те, що буде в майбутті?.. Можливо, Ви лише одна людина, що серцем є з народом назавжди. Ви справжня українськая дитина, що з матір’ю віками буде йти. Також і зараз є «великі» українці: зірки, шоумени, круглі багачі.. Та велич маєм міряти по вінця не славою й грошима, а розміром душі! До Вас пишу з питанням сьогодення: як Україну єдину зберегти? Коли діждемось мирного благословення, щоб стрімголов до розвитку піти? Коли зростуть розумні дуже люди, щоб сяяти у рідному краю? Коли історію усі вивчати будуть й використовувать в життєвому бою?.. Я Вам пишу не просто, щоб писати, бо так болить-болить душа моя.. Так важко серед зрадників снувати, так важко не страждала ще земля.. Біжить кінець, випереджаючи початок, бо вже занадто ковзаниця в нас слизька.. Та треба ще паперу для нотаток до фінішу дорога не близька.. Текст і вірш: Олена Чорновол

В сучасних умовах молодь шукає можливості для об’єктивного розуміння подій, які відбуваються, можливості для саморозвитку, для свого внеску у розбудову міста та держави в цілому. Молодь завжди була рушійною силою прогресу та змін. А сьогодні Україна це відчуває так, як ніколи. В Миколаєві протягом трьох років активно розвивається громадська організація, ідея створення якої прийшла в голови випускницям, а на той час студенткам ЧДУ ім. Петра Могили. Назва цієї організації - «Клуб політичної діагностики «СтрекоZа». ЇЇ діяльність спрямована на підвищення політичної освіти та культури молоді, розвиток громадянської грамотності. Активісти «СтрекоZи» виступають за професійних молодих політиків та обізнаних громадських діячів у Миколаєві та в країні в цілому. За «СтрекоZою» вже: - Курси політичної освіти, які складалися з семінарів та тренінгів, майстер-класів від кваліфікованих спеціалістів, політологів, політтехнологів всеукраїнського рівня та практик, зустрічей з політиками та керівниками місцевого самоврядування - «Модуль І» - весна 2012 року, «Модуль ІІ» - осінь 2012 року, «Успішні Дебати» - осінь 2013 року. - Молодіжні освітні літні табори «ПолітФреш -2012, 2013, 2014», учасники яких мали змогу підняти свій рівень громадсько-політичної культури, знань у проектному менеджменті та створенню соціальних проектів на березі Чорного моря. - Проведення громадських та соціальних акцій для сприяння об’єднання молоді, громадськості для впливу на суспільно-політичні процеси – флешмоб «Я Люблю Україну!» - серпень 2013 року, «Банк ідей для майбутнього мера» - вересень 2013 року, «Гімн міста» у складі 300 активістів – вересень 2014 року. - Створення та проведення соціальних моніторингів з проблемних сучасних питань та суспільно-політичних процесів та публічна презентація їх результатів протягом 20132014рр. - Зйомка соціальних роликів та проведення благодійних акцій. - Проведення аналітики стосовно сучасних суспільно-політичних процесів та публікація результатів на он-лайн-платформі. - На виборах мера 2014 проведення кампанії «Ні темним коникам!», а на парламентських – «Обирай нашого!». ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Крім цього, клуб влітку 2014 року почав займатися брендінгом міста і має на меті розвивати привабливість Миколаєва та сприяти вирішенню проблемних питань міста стосовно молодіжної політики та благоустрою. «Студенти Могилянки - найактивніші в нашій організації. За три роки ми провели крім освітніх проектів, в яких брали участь могилянці, ще й багато соціальних та благодійних акцій. Кожен студент, якщо він хочу знати правду, не хоче, щоб ним маніпулювали, якщо він має ідеї та бажання змінювати наше суспільство на краще – тоді йому до нас. Розвивайтесь разом з нами, зростайте та розвивайте Миколаїв!», - розповіла голова клубу, випускниця факультету політичних наук ЧДУ ім. Петра Могили Лідія Ємєлєва. Громадська діяльність може стати перспективою для кожного студента будь-якої спеціальності, а також може принести великий соціальних ефект суспільству. Клуб політичної діагностики можна знайти: http://kpd-strekoza.com.ua/ та у соцмережах. Наступним заходом буде курс з медіаосвіти.

Яструб Дарія

Ц І К А В И Й

С Т У Д Е Н Т

Перше питання, яке виникає у студентів, які чудом не перегорнули сторінку і прочитали заголовок статті: а хто це? Відповідь лаконічна: це я! Чесно кажучи, ще ніколи не писала про себе із чітким усвідомленням того, що потім це хтось читатиме. Розкажи трохи про себе Студентка третього курсу Інституту філології, якій знадобилося аж цілих три роки, щоб збагнути, що студентське життя у нашому університеті все таки існує і це реально круто! Інші ж два роки я вперто вдавала з себе ботаноподібну істоту, що відвідувала всі пари, і більш того готувалася до семінарів (сподіваюся, викладачі це не читатимуть). Під студентським життям у цьому випадку я розумію культмасові заходи та цікаві проекти. Але, на жаль, філологи від природи пасивні, і, здається, що Інститут філології – це якесь окреме жіноче гетто. І мене це, відверто кажучи, дуже розчаровує, тому я намагаюся щось змінити. Мої намагання, щоправда, ще у стадії ембріону, але початок, як-то кажуть, – це вже майже половина справи. Як університет змінив твоє життя? На це питання однозначної відповіді немає. Будь-який університет змінює життя, а ЧДУ його ламає (можливо, трохи ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

переборщила з відвертістю). Три триместри, постійні відпрацювання та жорстоке навчання… Хоча критикувати університет, в якому ти навчаєшся, це дуже легко, бо ж з таким самим успіхом студент «сухомлинки» може жалітися на студентське життя. Університет приносить щось хороше, а також і щось погане, а от їх співвідношення у кожного різне.

Твої поради студентам. Не вступайте до університету! Це звичайно жарт! Студентство – це один із найпрекрасніших періодів життя, поки ти молодий, активний та цілеспрямований. Головне – ніколи не сумнівайся у своїх силах! Ну і не забувай відвідувати пари!

Яструб Дарія: «Студентка, і цього вже достатньо». Чого ти досягла у сфері університетського життя на сьогодні? Ну для початку: з недавнього часу була обрана до Студентської колегії ЧДУ імені Петра Могили. Хтось колись спитає мене: а чим займається ця ваша СК? А я відповім: ми ходимо на засідання! Ну і ще організовуємо дозвілля студентів та захищаємо їх права. Наприклад, до Дня Святого Валентина я виступала як організатор концерту і вистави. Дуже приємно було бачити в актовому залі скільки народу! Для порівняння: на останньому концерті, присвяченому дев’ятнадцятиріччю від створення нашої альма-матер, кількість студентів була у чотири рази менше. Окрім того, з 20 по 22 лютого відвідала конференцію УАСС, де активні студенти з усіх ВНЗ України ділилися досвідом щодо функціонування СК. Як представник ЧДУ ім. П. Могили, відчувала себе сліпим кошеням поруч з такими київськими та харківськими гігантами студентського самоврядування. Але вчитися ніколи не пізно, й окрім того, наш університет ще дуже юний, тому з глибоким оптимізмом вірю у майбутнє миколаївської могилянки. Як розвити в собі мотивацію? Мотивація - штука доволі абстрактна. На мою думку, щоб її розвунити, необхідно уявити собі кінцевий результат. Приміром, ти хочеш схуднути, мотивація з’явиться відразу після того, як тільки-но уявиш худенькі ніжки і живіт без складок. А з кожним втраченим кілограмом вона буде тільки зміцнюватися. Але якщо результат змушує на себе чекати, то це аж ніяк не привід опускати руки. Звичайно, такий принцип важче застосувати до начання, але українських студентів-неконтрактників завжди мотуваватиме стипендія. Тож сприймайте світ позитивно і тренуйте свою мотивацію. Інтерв’юер: Оксана Новікова ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

19-21 березня 2015 р. файне місто Тернопіль приймало учасників програми «Єдність у різноманітті: подолання стереотипів та конфліктів, налагодження діалогу між молоддю Сходу, Півдня та Заходу» від ГО «Молодіжна Альтернатива» за фінансової підтримки Нацвонального Фонду Підтримки Демократії з Луганської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей. Представляли свій університет і студенти ЧДУ ім. Петра Могили.

Організатори зробили основними цілями цього освітнього проекту встановлення постійного діалогу між молоддю Сходу і Заходу, виявлення та подолання стереотипів сприйняття ними один одного, формування простору, де можна почути думки учасників з різних областей та виробити спільне бачення вирішення конфліктів сучасної України; обмін досвідом у громадській діяльності; навчання учасників впливати на владу, змушувати владу чути громаду; встановлення тісних контактів між активною молоддю, задля розбудови цілісної суверенної України.

ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Програма заходу відрізнялась насиченістю та різноманітністю. Не встигли ми оговтатись від проїзду тернопільським таксі з відкритим багажником та довгої ночі у потязі, проведеної у розмовах, як треба було вже збиратись на екскурсію по місту. Тернопіль здивував своєю «культурністю», насправді ця риса притаманна усім містам Заходу України, якесь поєднання історичного, духовного та сучасного, молодіжного. Центр «файного міста» досить компактний, владі вдалося зберегти навіть частину австрійської бруківки, але, хоч Тернопіль і заснований 1540 р., старовинних будівель збереглося мало, адже під час Другої Світової війни він був сильно пошкоджений, за що отримав прізвисько «другий Сталінград». Незважаючи на це, збереглась старовинна церква, в якій молився ще Данило Галицький та замок, навкруги якого розбудовувалось середньовічне місто. Окрема перлина Тернопілля – це величезне озеро, чиє плесо заспокоювало та милувало погляд. Учасники програми мали змогу надихатися цим краєвидом увесь час перебування в Тернополі з вікон готелю «Галичина». Окрім оглядової екскурсії по місту, перед нами відчинили двері 2 тернопільських музею: Тернопільський краєзнавчий музей, що представив експозицію відомого українського барокового скульптора Й.Пінзеля, та Тернопільський історикомеморіальний музей політичних в'язнів, де раніше розташовувалась в’язниця НКВД.

висновки – зрештою, саме це і робить їх не порожніми. Тренінги програми були присвячені головній темі проекту: усуненню розбіжностей та згуртуванню молоді Сходу, Півдня та Заходу України шляхом встановленню діалогу та залученню до дискусій, п р о в е д е н н я ділових ігор та груповій роботі над завданнями. Екскурсоводом у останньому виступала не проста людина, а колишній в’язень, куратор музею, Ігор Олещук, який своїми оповідями трохи підняв завісу над такою темою, яка «роз’єднує» Схід та Захід України, як функціонування ОУН та УПА. Перший день завершився майстер-класом по писанкарству, що є справою не лише майстерності рук, але і глибини серця та польоту фантазії! Саме таке заняття допомогло відпочити і душею і тілом від насиченого цікавими подіями дня. Особливістю програми «Єдність у різноманітті» була велика кількість зустрічей: з представниками органів місцевої влади та депутатами місцевого рівня та ВРУ, молодіжних та недержавних громадських організацій, студентських рад, працівниками ЦНАП. Велика дяка організаторам за можливість поспілкуватись з тернопільськими волонтерами АТО, зрозуміти специфіку діяльності саме у їхньому місті та обмінятись досвідом, адже наш університет також не пасе задніх у питанні допомоги військовим. Цікаво пройшла зустріч з замісником мера м. Тернополя, організатором та ведучим тернопільського Євромайдану, волонтером та українським бардом Олександром Смиком. Приємно, коли в піснях можна почути і якусь життєву історію, і роздуми, і навіть деякі ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Нашим тренером був Олег Гришин, представник Донецького осередку організації «Комітет виборців України», що зараз проживає на Миколаївщині. З гумором підійшли ми до таких серйозних тем, як «Міжособистісна комунікація та її бар’єри», «Стереотипи та їхня роль у повсякденному житті», «Конфлікти: структура та шляхи подолання», «Взаємодія влади та громадськості», всі учасники отримали безцінний досвід відстоювання своєї точки зору та публічних виступів, навчились дослухатись одне до одного та знаходити оптимальне рішення. Спілкування з молоддю Луганської, Запорізької, Херсонської та Тернопільської областей було водночас неформальним та змістовним, до того ж дозволило подивитись на ситуацію в Україні з іншої сторони, абстрагуючись від особистої, вже сформованої, думки з певних питань. Виникло розуміння, що з такими патріотами своєї країни та людьми з активною життєвою позицією ми не тільки подолаємо війну, а й зробимо Україну успішною європейською державою, адже наша сила у різноманітті. Текст: Олена Позняк

Минають літа, щовечора ми проводжаємо поглядом неповторні миті сьогоднішнього вечірнього неба, ми стаємо старшими. На нашому шляху випадає все більше перешкод, розпилюючи себе на їх вирішення ми втрачаємо такий дорогоцінний час, на розмірений відпочинок бракую сил та терпіння, найщасливіші хвилини неповторного життєвого досвіду переростають у людський світогляд, а внутрішній спокій дає таке ніжне, таке тендітне вогнище, що догорає та знову відроджується у нашому серці… Світанки втрачають відтінок романтики, а захід – передвісник безповоротного плину часу, але в наш час є люди, які зігрівають нас своєї філософською натурою. Яскравим символом мудрої жінки є завідувач кафедри філософії - Маргеліс Наталія Володимирівна. Ми спілкувалися про свободу, світогляд та життєві пріоритети.

Як ви ставитеся до особистої свободи кожної людини? Де вона починається і де закінчується? Зрозуміло, що поважаю особисту свободу кожної людини. Питання в іншому – що таке свобода? Вважається, що свобода особистості забезпечується чинною Конституцією і нормами інших законодавчих актів. Це так званий зовнішній прояв свободи, який легко усунути в будь-який момент, наприклад, коли в країні встановлюється диктатура. Відома теза - «свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої» - сформульована як спроба виправдати обмеження громадянських свобод. В історії юриспруденції є казус, пов'язаний з тим, що у Франції (чи в Англії) парламентарій так емоційно жестикулював і бився на засіданнях, що заважав роботі колег. На всі зауваження відповідав, що є вільним громадянином і може поводити себе, як йому заманеться. Суд з депутатської етики ухвалив: «ваша свобода розмахувати руками закінчується там, де починається кінчик носа іншої людини, що стоїть поряд». Тобто, кожна людина вважається вільною, поки не шкодить іншим. Те, що ми приймаємо за прояви свободи, є насправді формами свавілля, і норми права та моралі покликані їх впорядкувати. Парадокс ситуації в тому, натякає філософія, що дійсної свободи ми не знаємо. «Свобода - це феномен, який має місце там, де немає ніякого вибору. Свободою є щось, що в самому собі містить необхідність ... Те, що має свої підстави поза собою, не є вільним, оскільки стоїть в причинному ланцюзі і, значить, має каузальні обгрунтування. Свобода ж є самопричинним явищем», - пояснює М. Мамардашвілі. Це виглядає як єресь, але істина завжди народжується як єресь, а вмирає як банальність. Заради істини можна згадати Ж.-П.Сартра з його парадоксальним: «Французи по-справжньому були вільними тільки при окупації». Це - про внутрішню свободу, адже екзистенціалізм робить акценти виключно на внутрішній свободі. Але дійсна свобода не може бути тільки внутрішньою чи зовнішньою, свободи не може бути більше або менше. Вона або є у всьому, або її немає взагалі. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Чи впливає на Ваш світогляд те, що Ви викладаєте в курсі філософії, релігії, міфології?

Чи можна назвати Вашу професією мрією всього життя? Якщо ні, то яка у Вас мрія?

«брат піде на брата»?

Які чинники впливають на становлення людини як особистості?

Навряд чи професія може бути мрією всього життя, адже життя складається не тільки з Обов’язково, бо ми постійно знаходимося в роботи. Зрозуміло, «коли малюєш гілку, потрібно процесі пізнання. Адже світ швидко змінюється, чути дихання вітру», тобто творчо ставитися зростає кількість інформації і актуальними до професії, але є багато інших цікавих речей. стають не стільки факти й явища (взяті самі по собі Завдання всього життя - стати щасливим. Бо вони ніякої цінності не представляють), скільки це дивний стан людської завершеності, де ти методи їх аналізу та впорядкування на основі досягаєш тотожності із самим собою, зупиняєш певних принципів, що дозволяє їм вписатися час і є повністю задоволений тим, що маєш. Щодо в систему знання й адекватно відповісти на мети життя, то, мабуть, це мета не одного життя: поставлені запитання. Способи побудови вийти з кола Сансари. знання, або ширше - розробка методології - є Що для Вас є пріоритетним у житті? однією з головних функцій філософії. На мій погляд, володіння певною методологією суттєво Пріоритети – це те, чого ви дійсно хочете в впливає на світогляд і допомагає будувати цікаву житті. Найчастіше йдеться про бажання. Я вже картину світу. казала, що саме щастя є головною метою будьякої людини, а також здоров'я і благополуччя Чим для Вас цікава філософія? Це для близьких людей. Але це буде неможливим, якщо Вас - предмет викладання чи життєве ваше серце не навчилося любити. А вищий прояв захоплення? любові – любов і прощення ворогів. Священні Філософія, як професійне, гігієнічне заняття тексти кажуть, що кожен раз, коли ви захочете незнанням, цікава для мене і як життєве помститися людині, яка заподіяла вам шкоду, захоплення, і як викладацька діяльність тим, ви повинні пам’ятати, що це один із учителів що говорить про найголовніше – про людину людства приходив до вас в образі цієї людини, у всіх її можливих вимірах. Жодна наука не щоб прийняти у вас іспит, бо вороги дають нам вивчає природу і сутність людини так всебічно. можливість пройти тест, отримати найкращий Антропологічний ракурс стягує до себе чи не урок, розрахуватися з нашими кармічними весь спектр філософської рефлексії: будь-які боргами. Люди, які ображають і принижують нас, роздуми про пізнання, про природу чи соціум нещасні по своїй суті, їх свідомість затьмарена мають сенс тільки тоді, коли співвідноситься з невіглаством, а це сприяє множенню ілюзії. Людина, в чиєму серці - гармонія (Бог, любов), філософським осягненням людини. ніколи не дозволить собі завдати шкоди іншій Як Ви ставитеся до сучасної політиколюдині. Запитайте у людини, що для неї є щастям, нестабільної ситуації в нашій країні? Чи і дізнаєтеся, чого людині найбільше не вистачає. не вважаєте Ви цю ситуацію часом, коли Мені зараз найбільше бракує миру на моїй землі. Ставлюся як до трагічного, але необхідного періоду, бо йде народження як української політичної нації, так і ідентичності кожної людини - персональне усвідомлення власного місця та ролі у спільноті з наголосом на етичній відповідальності особистості. Так, ми захлинулися від горя, бо втрачаємо в цій війні найкращих синів нації, але брат не йде на брата, бо наші сусіди нам давно не брати, а ті громадяни України, які захищають тут міфічні інтереси Росії, нам теж не брати, а вороги й терористи. Брат це той, хто підтримує і допомагає тобі в скрутні часи, хто не руйнує і не грабує свій народ. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Будь-який досвід, особливо негативний, є найкращим вчителем. Важливо, щоб людина серйозно ставилася до життя і смерті, мала чіткі наміри, не витрачала час на пустощі та звільнялася від страху (наскільки це можливо для неї). Бо протилежністю любові є страх, ненависть виступає тільки однією з форм його прояву.

Що б Ви порадили студентству? Що порадити студентам? Не забувайте щодня викидати сміття з відра, з голови, з життя. Інтерв’юер: Ольга Радіченко

5 березня на сцені актового залу ЧДУ ім. Петра Могили відбувся конкурс «Міс Могилянка 2015». Організаторами заходу стали Студентська колегія та Первинна профспілкова організація студентів, партнерами стали мережа квіткових магазинів «Донна Роза», арт-клуб «ДельМар», Event сompany "Super Свято", студія прикрас «Nature inspire», студія друку по текстилю "Технопрінт". Також проект підтримали фотографи Руслан Левицький та Анна Бутеніна, які були у складі журі. Людей було не злічити. Швидко зникли пусті місця внизу і ще швидше на балконі, а студенти продовжували прибувати. І справді, було на що подивитись. Глядачі змогли не лише оцінити не лише візитки конкурсанток, а й одразу порівняти зображення на екрані з реальною особистістю дівчини. Усі присутні змогли насолодитись проникливим танцем Єлизавети, поринути у Чикаго разом з Катериною та відчути красу троянди у віршах Євгенії. Кожен зміг почути пісню у виконанні Вероніки, заглибитись в себе під чуттєву музику Яни та поринути у пристрасть рухів Валерії. Також красу учасниць можна було оцінити в дефіле у квіткових образах та вечірніх сукнях, а почуття гумору та винахідливість дозволив продемонструвати інтелектуальний конкурс. Окрім конкурсанток свої таланти також у всій красі показали Глухий Дмитро та Мкртчян Анна з піснею «Прірва», яка дійсно вразила студентів силою та гостротою слів. На сцену також вийшов дивовижний Максимус, який напевно використовує «магію за межами Хогвартсу», щоб приручити свої кулі. КВН цього разу був представлений одразу двома чудовими командами - «Мейнстрім» та «Збірна Миколаївського зоопарку «Пінгвін». Останні навіть зробили неочікуваний хід та включили в команду стілець, що всупереч сумнівам стало їхньою справжньою фішкою. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Вітаємо наших найчарівніших та найсміливіших дівчат: Міс Могилянка 2015 - Валерія Самошина Віце-міс Могилянка - Єлизавета Косован Міс глядацьких симпатій - Яна Гекало Міс чарівність - Євгенія Власенко Міс артистичність - Вероніка Юрик Міс елегантність - Каріна Семенченко Міс харизматичність - Катерина Руденко Було насправді круто. Дякуємо всім, хто зробив вечір п’ятого березня особливим та сповненим позитивними та яскравими емоціями! Фото, відео та детальна інформація про учасниць: https://vk.com/miss_chdu. Текст: Оксана Троніна

Ми продовжуємо розповідати про можливості для студентів Миколаєва в ІТ сфері і цього разу мова піде про можливості саморозвитку в цьому напрямку... абсолютно безкоштовно. Багато разів нам пропонували модні курси, що на якомусь з етапів виявлялись платними або безперспективними, але навіщо витрачати свій час на таке? Логічніше шукати курси та стажування, які потенційно могли би привести до працевлаштування вже на 3-4 курсі. Але що вимагають компанії для того аби потрапити на подібні курси? Лише університетські знання чи може більше? Ризикувати, однозначно, варто, адже, як заповідав великий: «хто не ризикує, той не працевлаштується». Отже, я відкриваю Гугл та набираю «стажування в ІТ компаніях Миколаєва».

Template Monster Найяскравішими можливостями для студента буде проходження практики після 3 курсу — стажування з можливістю працевлаштування. В цій команії, як вже встигли багато наших студентів пересвідчитись, курси це не просто відвідування додаткових занять. Тільки за останні півроку на базі ЧДУ було запущено одразу дві гілки знань: курси PHP Developer та Frontend Developer. За перевіреною інформацією, більшість відвідувачів цих курсів - студенти ЧДУ :) Також регулярно компанія влаштовує конференції молодих спеціалістів: Дні інтернет маркертингу-2014, PHP Summer Day, веб-дні та багато інших відкритих та цікавих заходів.

Camo IT Одна з найдинамічніших аутстаффінгових компаній в нашому місті. Компанія вже давно публічно задекларувала бажання співпрацювати з ВНЗ, чим зараз активно і займається. Рекомендую “підсісти” на їх сторінку на Facebook, де слідкувати за всіма новинами, в тому числі, конкурси, курси, стажування, а також вакансії.

GlobalLogic Велика аутсорсингова компанія, що також регулярно проводить курси для студентів та початківців з Java, але є можливість потрапити на курси і за іншими напрямками, проте, це зробити складніше, адже компанія шукає людей на курси під конкретні проекти. Тож єдина порада: слідкувати за новинами, підписуватись на пабліки та “лопатити” сайти з пошуку роботи. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

HostingMaks Ця компанія цінна тим, що у них відкрито цілий навчальний центр для початківців та людей з досвідом. Наразі проводиться навчання за напрямками програмування, системного адміністрування та оператора технічної підтримки. Особисто я рекомендую звернулить за знаннями на курси з PHP, .Net, iOS та Android. Цікаво, що найкращих стажерів, звичайно, обіцяють працевлаштувати в компанію. Тож не бійтесь пробувати.

MobiDev Якщо вам цікаві, найкрутіші зустрічі та клуби з розброки додатків для мобільних платформ проводить саме ця компанія. Постійні майстеркласи, QA-клуби, зустрічі з розробниками та керівниками проектів — доступні та безкоштовні можливості для кожного студента. Окремим блоком можливостей для студентів є IT Club Миколаєва — місце, де вперше в місті почали збиратись досвідчені розробники та робити доповіді з тих чи інших новинок, розробок для таких самих спеціалістів, а також для всіх бажаючих. Рівно рік тому на базі IT Club'у було запущено новий проект — QA Club для початківців. Детально розглядають питання циклів розробок, якості продуктів, контролі, житті та гарантіях. Цей захід особливо корисний людям з початковими знаннями, тому особисто раджу не сидіти вдома ВК, а слідкувати за оновленнями та доєднуватись до кожного заходу, адже, окрім нових актуальних знань у вас є можливість познайомитись з успішними людьми в цій сфері, можливо, навіть з керівниками компаній. Висновок дуже простий: не сидіть ВК заради смішнявок, будь ласка, шукайте, читайте, слідкуйте. Ми студенти, а значить всі можливості ходять біля нас, варто тільки розплющити очі та захотіти. Текст: Іван Вуйко

Це питання хвилює і турбує кожного випускника, та навіть студента 3 чи 4 курсу. Воно складне для теоретичного дослідження і вимагає тільки емпіричного шляху, до того ж суттєво пригнічене родичами, просто знайомими та навіть сусідами. Спочатку вони рахують, скільки років ви навчаєтесь та скільки взагалі вже можна навчатися, потім, якщо ви обрали за спеціальність не зовсім типову професію, прагнуть дістати пояснення, що це таке і ким ви будете працювати по закінченню. Коли ж студент закінчує навчання, особливо магістратуру, тобто отримує повну вищу освіту, то основним питанням стає пошук роботи, написання численних резюме, співбесіди, стажування і отримання омріяного місця з далеко не омріяною зарплатнею чи взагалі робота не за спеціальністю. Найгірший варіант – біржа праці та необхідність перенавчання. Як бути у всеозброєнні перед випуском та феєрично ввійти у доросле життя? З чого почати, якщо у тебе немає досвіду роботи? Навіть обіцянка від держави та намагання деяких внз повернути державний розподіл скоріше лякають випускників, аніж підбадьорюють, бо працювати десь на периферії за нікчемну зарплатню можна тільки, якщо дуже сильно любиш свою роботу. А у світі, де спеціальність обирається частіше того, що вона престижна, високооплачувана, популярна серед роботодавців або так захотіли батьки, бабуся чи племінниця троюрідної тітки, важко на перших порах погодитись на невелику зарплатню. До того ж вишів у нашій країні на одну людину більше, ніж лікарень, тож на ринку праці явний перебір фахівців, і на вашу вакансію завжди знайдеться ще декілька бажаючих. Саме тому у роботодавця є вибір, що спонукає його обирати працівників з досвідом. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Але у вас є ряд переваг, що розуміють у молодих зростаючих креативних компаніях: • людину набагато простіше навчити чомусь новому, а не переучувати. • якщо у вас немає досвіду роботи, ви не будете порівнювати стан справ у компанії з тією, в якій ви працювали раніше, відповідно, навряд чи з'явиться незадоволеність і прагнення знайти іншу роботу. • робітники-початківці не можуть претендувати на високу зарплату, а виконувати ту ж роботу, що і більш досвідчені колеги, зможуть досить швидко. Ризиком для роботодавця є хіба те, що, приймаючи людину без досвіду, неможливо бути на 100% упевненим, чи буде молодий спеціаліст виконувати свої обов'язки на рівні. Для того, щоб цей ризик здавався мінімальним, беріть участь у всіляких тренінгах, конкурсах, читайте спеціальну літературу впродовж навчання в університеті.

Не пожалкуйте часу, і влітку влаштуйтесь на практику по спеціальності, навіть якщо вона не принесе такий заробіток, як робота на морських курортах. Адже роботу продавцем морозива не занесеш у трудову книжкуЩе одним бонусом є те, що після практики набагато легше закріпитися та настільки сподобатися керівництву, що після її закінчення вони не уявлятимуть собі, як компанія існувала без вас багато років. Станьте незамінним, не гребуйте виконувати понаднормові або складні завдання, будьте відповідальним – і з вашими мізками, вишколеними трьома сесіями на рік, ви будете поза конкуренцією. За даними Міжнародного кадрового портал HeadHunterУкраїна,активні та цілеспрямовані студенти мають шанс пройти стажування в міжнародній компанії з подальшим працевлаштуванням. У наші дні програми по роботі з молоддю є в таких міжнародних компаніях, як JTI, Nestle, PhilipMorris, Procter&Gamble, Ernst&Young і BritishAmericanTobacco. Так, наприклад, компанія JTI розробила «Кар'єрні ігри» - інноваційний формат комунікації з молодими фахівцями. Він передбачає навчання та відбір найбільш перспективних кандидатів до кадрового резерву компанії. Вчасно нього учасники мали можливість ознайомитися з компанією JTI загалом, її функціональними відділами і профілем ідеального кандидата в кожен з них. Після проходження стажування у функціональних відділах компанії 30 % учасників було працевлаштовано. Згідно зворотного зв'язку, цей майстер-клас перевищив очікування 70% учасників. У компанії Nestle програми стажування спрямовані на розвиток в 3-х напрямках: маркетинг, логістика та трейд-маркетинг. Молоді фахівці мають можливість почати свою діяльність у центральному київському офісі або на всіх трьох виробництвах Nestlé в Україні. В ході програми стажисти отримали базові знання з управління проектами, ставши учасниками тренінгів з методологій і інструментів кращих практик компанії. Після цього у них була можливість закріпити отримані знання та набути досвіду управління командною роботою в якості лідерів проектів в різних функціональних напрямках. Група компаній «Ukrlandfarming», що є представниками агробізнесу, запустила проект для молодих спеціалістів "УСПІШНИЙ СТАРТ". В рамках проекту учасники пройшли теоретичне навчання по введенню в сучасний агробізнес , навчання з розвитку особистісних навичок і професійне навчання на підприємствах Групи. Ще однією порада складатиметься з двох слів: «Постійно вчіться». Не думайте, що все знаєте: у нашому глобалізованому суспільстві знань інформація знецінюється зі швидкістю світла, тож ваші вчорашні знання сьогодні вже неактуальні. Зараз не 15 століття, книжки доступні, а Інтернет – то й взагалі в тролейбусах можна зловити, виправданням вашої необізнаності може бути тільки ваша лінь та небажання напружуватися, що ніяк не характеризує вас, як гарного робітника. Знайте, що кожного дня ви дізнаєтесь на 50% менше, ніж могли б, просто неправильно розподіляючи час, займаючись прокрастинацією або сидінням у соціальних мережах, хай це вас хоч трошки налякає :) ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Володіння комп’ютером та хоч би однією іноземною мовою – musthave, без якого нічого і намагатися влаштуватись у серйозну фірму, зверніть увагу на ці основні навички та зробіть їх перфектними ще на початкових курсах. І вчиться писати резюме та гарно презентувати себе, не соромтесь піарити свої якості та навіть найменші досягнення: в резюме похвали ніколи не буде замало. За матеріалами дослідження "Випускники українських ВНЗ очима роботодавців", найбільше компаній звертають увагу на розумові навички претендентів: • креативність; • здатність аналізувати інформацію; • системність мислення; • здатність до самонавчання; • особистісні якості (стресостійкість, гнучкість, ініціативність, відповідальність, рівень розвитку практичних навичок за фахом; • рівень розвитку загальних комунікативних навичок (спілкування, ведення переговорів; • розв'язання конфліктів, роботи в команді, роботи із клієнтом. Не менш важливі такі характеристики, як загальна ерудиція, письмова і усна грамотність випускника. Соціальна активність - ще один фактор, що набуває більшої ваги останнім часом. Відповідність корпоративній культурі компанії - ще один важливий аспект при виборі потенційного співробітника, тож, коли влаштовуєтесь у велку компанію, не полінуйтеся ознайомитись хоча б з їхнім сайтом, де вказані основні цілі та вектори розвитку компанії та її вимоги до робітників, на кшталт дрес-коду, розкладу, тощо. І остання якість, яку потрібно в собі розвити, - це вміння радіти малому. Ми маємо завищені очікування, підкріплені стереотипом ще з радянських часів, що диплом вишу автоматично відкриває вам усі двері. Насправді ж виявляється, що потенційні конкуренти мають ще й купу сертифікатів, досвід стажування, роботи і диплом MBA. Не бійтесь спробувати себе у ролі помічника у людини, чия професія є для вас омріяною, якщо ви знаєте, що на цю посаду без досвіду вас не візьмуть. Погоджуйтесь на низькооплачувану роботу з перспективою зростання, ніж на роботу з високою зарплатнею, але яка стане для вас тупиком. Обирайте більш складну, висококваліфіковану, може, навіть, нервову посаду замість простого, спокійного, «теплого» місця, де вас ніщо не мотивуватиме зростати та рухатися далі, адже існує велика ймовірність, що там ви й залишитесь. Найбільше щастя людини – займатися улюбленою справою і отримувати за це гроші. Не бійтеся змін, ризикуйте, вдосконалюйтесь самі, і «кар’єрне» щастя не омине вас стороною! Текст: Олена Позняк ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

В і д р о д ж е н н я українського фільму

26 лютого на базі кінотеатру ім. Чапаєва (Київ, вул. Велика Житомирська, 40) відкрився «новий» кінотеатр під назвою «Ліра». Окрім чудового найменування, тут ще є чим похизуватися. Це не зовсім звичайний дім кіно, це дім, лише нашого, рідного українського фільму.

Останнім часом українське кіно набирає все більших обертів свого розвитку. Про це свідчать такі праці минулого року як «Плем’я» та «Поводир», які є не лише вдалими художніми роботами, а й комерційно успішними продуктами. Щодо короткометражного фільму, то воно дуже активно та вдало розвивається ще з часів незалежності. Питання лише в тому, де знаходити інформацію про український короткий метр, коли всюди навішена інформація лише про голлівудські стрічки. Звертаю Вашу увагу на цікавий «Ukrainianfilmguide 2014» Link: issuu.com/dovzhenkocentremedia/ docs/ukrainian_films_cat_2014 Головними ініціаторами повернення кінотеатру Чапаєва до його історичної функції та назви (кінотеатр був застований ще у 1913 році, і саме під назвою «Ліра») були Дмитро Томашпольський, Мирослав Слабошпицький,

Валентин Васянович, Олена Дем'яненко, Алік Шпилюк та голова НСКУ(Національної спілки кінематографістів України) - Сергій Тримбач. Основний репертуар складатимуть сучасні українські довгі та короткі стрічки, класичні фільми та документалки. Як можна побачити з афіші на березень2015 року, то дійсно, наголос буде робитися саме на сучасні українські фільми. І дійсно, така ідея є доволі виправданою, бо про Довженка та Параджанова знають майже всі, бо чи просто чули їх призвища, чи переглядали самі стрічки у родинному колі, або на заняттях у школі/університеті, а от з сучасниками ситуація трохи складніша, бо навіть рискаючи в інтернеті можна знайти не так багато інформації, як хотілося, не кажучи вже про інші джерела. Ціна квитка складатиме 25 гривень. Кінотеатр буде працювати щоденно. По четвергах буде лише ретроспектива, а по п’ятницях різноманітні обговорення та зустрічі з сучасними українськими авторами. Зала кінотеатру налічує 100 місць. У планах НСКУ відкриття подібних кінотеатрів, з репертуаром лише українського спрямування і у інших міста України. Будемо сподіватися, що дана ідея буде реалізована якнайшвидше, а поки що нам залишається лише читати анотації до нових україньских фільмів та сподіватися на їх появу на афішах звичних кінотеатрів. Але не зважаючи на всі ці перепони - дивіться Українське, любіть Українське.

Текст: Марія Мікіртичева ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Центр соціологічних досліджень ЧДУ ім. Петра Могили на службі у міської громади Безумовно, про існування Центру соціологічних досліджень в Чорноморському державному університеті імені Петра Могили знають і викладачі, і студенти. Тільки питання до всіх: «Чи розуміємо ми, наскільки доцільним було його створення і чим він займається?». Перше, що приходить на згадку, – це проведення щорічного опитування студентів ЧДУ з метою виявлення їхньої думки щодо якості освіти в університеті, у тому числі щодо ставлення викладачів до студентів та своїх обов’язків. Друге – це регулярні опитування студентів ВНЗ м. Миколаєва з проблем життя сучасного студентства, що дає можливість виявити особливості електоральної поведінки студентської молоді, трудові цінності молоді в умовах суспільства споживання, еміграційні настрої сучасного студентства, ставлення студентської молоді до шлюбу у сучасних його формах, до бібліотек як інформаційних центрів тощо. Але тільки проведенням опитувань студентської молоді діяльність Центру не обмежується. Створений у 2008 році на базі кафедри соціології під керівництвом декана факультету соціології Ляпіної Л.А. та об’єднавши зусилля студентів і викладачів, соціологічний центр має досвід співпраці з Миколаївським міськвиконкомом, на замовлення якого у 2013 році було проведено дослідження, яке дозволило виявити оцінні судження миколаївців стосовно характеру та змісту соціально-економічних змін в Україні та інших процесів, які відбуваються в нашій країні та місті. З того часу масове опитування мешканців миколаївської міської громади стосовно актуальних соціально-політичних та соціокультурних проблем стало проводитися щорічно. У цьому році Центр також реалізує цікаві плани співпраці з Радою національних товариств Миколаївської області. Центром вже опрацьовані результати опитування мешканців міста Миколаєва в 2015 році. Дане опитування було проведене в січні місяці і включало у себе дві анкети, за кожною з яких було опитано по 400 осіб. Зокрема, анкета з соціокультурної проблематики дозволила виявити соціальне самопочуття жителів міста, їх пріоритети у релігійній та дозвіллєвій сферах та ін. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Вказане дослідження дало можливість визначити уявлення жителів м. Миколаєва про рідне місто та перспективи його розвитку. Наприклад, результати показали, що більшість опитаних (60,4%) вважають, що потрібно відновити м. Миколаїв як центр кораблебудування України. Миколаївцям було також запропоновано визначити пам’ятники, які вони вважають символами міста. У результаті на першому місці опинився Пам’ятник корабелам і флотоводцям («Шар» на вул. Радянській), на другому - Пам’ятник Героям-Ольшанцям (на вул. Адміральській), на третьому - Пам’ятник святому Миколаю-Чудотворцю (у Каштановому сквері). Окрім того, більшість опитаних миколаївців (60,1%) зазначили, що в нашому місті потрібно розвивати велосипедну інфраструктуру. В анкеті були задані питання також стосовно стану вищої освіти в м. Миколаєві. Дуже порадувало дослідників те, що миколаївці вважають імідж ЧДУ ім. П. Могили найбільш привабливим серед провідних ВНЗ міста, а 44,4% опитаних вважають наш університет найкращім в місті. За результатами даного дослідження було проведено круглий стіл, на якому виступили викладачі кафедри соціології (Ляпіна Л.А., Лозко Г.С., Іванова І.Ф., Рожанська Н.В., Фесенко А.М., Чорна В.О.) і студенти старших курсів спеціальності «Соціологія» (див. фото). У найближчий час відвідувачі сайту ЧДУ зможуть ознайомитися з результатами щорічного опитування городян нашого міста з політичних та соціально-економічних питань і розширити своє уявлення про можливості соціологічного центру нашого університету. І тоді, можливо, студенти самі стануть замовниками певного дослідження. За допомогою соціологічної інформації ми разом з Вами зможемо виявити актуальні на сьогодні соціальні проблеми і знайти шляхи їх вирішення. Чекаємо пропозицій, а бажання їх реалізувати у нас, викладачів і студентів факультету соціології, є завжди! Текст: І. Ф. Іванова, Н. В. Рожанська Фото: Влад Князев

ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

Текст: Олена Позняк

Останній місяць зими віщує про скорий прихід весни, насамперед, своєю нетривалістю, та інспірує на нові звершення та зміни. У нашій країні багато що змінилось за останній рік, змінились й ми. Жити стало важче, але при цьому не відмовляйтеся від купівлі «ще однієї» книжки, адже тільки читаючі люди не піддаються пропаганді та не є сірою масою, якою керують, вони самі творять історію. Українські видавництва пропонують нам широкий асортимент книжкових новинок 2015 року. Яків Гордієнко «Errare Humanum Est: 50 нарисів з українського примарознавства» Людині властиво помилятися… Це не гарний вислів, а латинська назва книжки Якова Гордієнка, що розвінчує історичні міфи з шкільних підручників. Причому робить це інакше, не оперуючи дешевими гаслами, на відміну від книжок у паперових обкладинках з написом «сенсація», які звинувачують у всьому Америку, масонів та світову змову. Науково-популярна література має чимало прихильників(я з їхнього числа), бо розповідає просто та цікаво про складне й незрозуміле, тож замість «50 відтінків сірого» прочитайте 50 нарисів з історії України та станьте трохи мудрішими. В умовах інформаційної війни це, як ніколи, на часі, бо знання роблять вас не тільки несприйнятливими до ворожої пропаганди, а й здатні сформувати вашу власну точку зору на події як сивої давнини, так і сьогодення. Андрій Кокотюха «Адвокат з Личаківської» 50-та, «ювілейна» книга сучасного ніжинського письменника Андрія Кокотюхи рекомендована до обов’язкового прочитання всім любителям детективів та гостросюжетних романів. На історичному тлі розвертається загадкова історія вбивства: 1908 рік, Львів, молодий киянин Клим Кошовий дивом вирвався з тюрми й тікає від ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

переслідувань царської влади до столиці Галичини. Але й тут його заарештовує поліція – біля трупа відомого адвоката Євгена Сойки. Щоб довести свою непричетність, головний герой починає шукати істину темними лабіринтами львівських вулиць. І не сам, а з вірним другом-Ватсоном Йозефом Шацьким, водночас плучаючись під ногами у офіційного слідства в особі поліцейського комісара Марека Віхура. Лейтмотивом книги, першої з циклу семи ретророманів, за словами самого автора, є експорт російського тероризму в Австро-Угорщину. Міла Іванцова «Теплі історії про радість і сум» Всі дівчата і не тільки, напевно, чули про серію «Теплі історіі» від Брайт-Букс, які були і з ароматом кави, і з присмаком шоколаду, і про дива, коханих і близьких. Тепер дійшла черга й до двох полярних та найпоширеніших людських емоцій – радості та суму. Цю книгу радять читати з горнятком какао у м’якому кріслі, бо вона відносить тебе далеко за межі буденності, хоча й оповідає про буденні речі: дітей, шиншил, капронові колготи, французькі цукерки, квартирні питання, телефонні балачки, велике прання, соляні шахти, всемережжя, новий рік, однокласників, комах, тощо. Ми почасти живемо і не помічаємо, що перебуваємо у казці, так, трохи неформатній, але від того не менш чарівній. Дар письменника – зробити це видимим, і Мілі Іванцовій це вдається. Володимир Войнович «Життя і неймовірні пригоди солдата Івана Чонкіна» Ви не можете це пропустити! Вийшла українською трилогія відомого російського письменника, дисидента, який свого часу зазнав переслідувань за правозахисну діяльність та антирадянські висловлювання; автора, чиї твори перекладені 30 мовами світу та який підтримав своїм відкритим листом Надію Савченко, Володимира Войновича. Цей роман-анекдот оповідає кумедні до сліз пригоди солдата Чонкіна під час Другої Світової війни, який поєднує в собі риси Івана - дурня та бравого солдата Швейка. Крізь призму поведінки головного героя розкривають абсурдні реалії Радянського Союзу – він постійно вскочує в безглузді халепи, але реальність завжди виявляється ще безглуздішою. Всі його ситуації відносяться до справ «цілком таємно», а попереду на народного героя чекає справжнісінький подвиг. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

КІНОСТОРІНКА Текст: Артур Зайонц

Весна – це не тільки час цвітіння сакури, проростання перших підсніжників та сонячних променів, що нарешті починають гріти. Це ще сигнал. Сигнал для всіх продюсерів кіносвіту, що настає пора, коли глядач виходить з зимової сплячки, стає активніше ходити у кіно і готовий занести трохи грошенят на ту стрічку, що приверне його увагу більш яскравою обкладинкою та максимально простою сюжетною структурою. Тому в цей період виходять родинні фільми, які розраховані на те, що, в період весінніх канікул у дітей в школах, на них зможе піти вся родина та франшизиблокбастери, як-то марвелівська чергова екранізація коміксів, що мають на меті розігріти глядача перед прем’єрами літніх великобюджетних проектів. Ця весна не стала винятком. Але завжди серед мотлоху можна віднайти пару корисних речей. «Mad Max: Fury Road» Римейк славнозвісного «Скаженого Макса» 80-х років, який зробив всесвітньо відомими розбишаку Мела Гібсона та режисера Джорджа Міллера. І відразу ж впадає в око цікава деталь. Режисером римейку став автор оригінальної трилогії, все той самий Джордж Міллер. Це досить рідкісне явище. На жаль, Мела Гібсона тут глядачі вже не побачать. Його замінив молодий, амбіційний та расово-толерантний Том Харді. Фільм, який у свій час досягнув неможливого. Пройшовши шлях від безперспективного постапокаліптичного трилеру, на першу частину якого ніхто не хотів виділяти гроші, до касово успішної, всесвітньовідомої трилогії, в останній частині якої знялась навіть сама ТінаТернер, «Скажений Макс» розпочинає нове яскраве життя, з новими акторами, 100-мільйонними бюджетами та багатомільйонною фанатською аудиторією. Погодьтесь, непоганий початок? І вже на стадії пост-продакшену можна сказати, є всі шанси, що одним фільмом він не обмежиться. Адже трейлер, що представлений в Інтернеті нічим іншим, як витвором мистецтва назвати не можна. І хоч трейлер – штука оманлива, хотілося б вірити, що Джордж Міллер не з тих, хто заманить глядачів у кінотеатр гарною обкладинкою, а потім пригостить всіх зіпсованою цукеркою. Міцний фільм, який точно треба подивитися. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

«Незламна» Їй не було рівних у далекому 1941му році, і ніхто не може зрівнятися з нею і сьогодні. Людмила стала найрезультативнішою жінкою-снайпером в історії. Зі студентської лави Київського університету імені Т. Шевченка вона вирушила на фронт і стала живою легендою. Любов під нескінченним вогнем противника, дружба з Рузвельт, вплинув на результат Другої Світової Війни, бажання жити і страх втратити кохану людину... Це реальна історія Людмили Павличенко - легендарної жінки-снайпера. Солдати йшли в бій з її ім'ям на вустах, а вороги влаштовували на неї полювання. Її НЕЗЛАМНА любов до рідної землі стала справжнім рятунком для тисяч людей. Людмила знала: як не вона, то хто?

Для любителів фантастики та паралельних світів кращої стрічки цієї весни не знайти. Тут є всі компоненти потенційного касового хіта. Складна дівчинка-підліток , яка конфліктує із зовнішнім світом, загадковий значок, що переміщує миттєво людину у паралельний світ та не менш загадковий винахідник, якого, на секундочку, грає Джордж Клуні (який, мабуть, досі ще не оговтався від провалу своїх «Мисливців за скарбами»). А ще тут присутній британський актор, в якого немає англійського акценту, Г'ю Лорі, ну, це той, що Хауса в однойменному серіалі грав. Тож, якщо вірити синопсису та трейлеру, глядачів чекає цікава, насичена історія з неймовірно гарно та талановито втіленим на великому екрані паралельним світом. А якщо звернути увагу на режисера БредаБіорда, а це ніхто інший, як один за авторів вашого дитинства, аджесаме він створив «Сталевого гіганта», «Суперсімейку» та «Рататуйя», то за якість цього фільму можна вже не перейматись.

«Wild» Чергове роуд-муві про немолоду вже жінку, що відправляється у пішу мандрівку, в надії віднайти себе, сенс буття та залікувати свої духовні рани, які набуто у невдалому сімейному житті. Здавалося б, ідея не нова. Подібне можна побачити «В диких умовах» Шона Пена. Бажання віднайти себе. Зрозуміти. Різниця тільки в героях. Але стрічка «Wild» має в наявності ще пару козирних карт. По-перше, режисером фільму є славний та прекрасний Жан-Марк Валлє. Канадець, який подарував людству «Далласький клуб покупців», а до цього так само щедро дав людям «Кафе де Флор », а ще неповторну стрічку «Брати C.R.A.Z.Y.». По-друге, тут несподівано серйозно постає перед глядачем Різ Уізерспун. І хоч це не перша її драматична роль, тут цей драматизм доведений до максимального реалізму. Це не чергова весняна стрічка: побачити її варто. ВАГАНТ №10 (153) лютий-березень’15

ЖИВИ ТВОРЧО!

№10 (153) лютий-березень’15