2014 №4 «Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус Христос)
Анонси
Заколот в раю
стор.
2
Ефективний засіб від гордощів
стор.
3
Війна і мир у сім'ї та мрії маленької дівчинки
стор.
4
Вбивці, які не відповідають перед законом…
стор.
5
Бунтівна планета
стор.
6
Вторжение из космоса
стор.
7
Як зберегти мир?
стор.
8
Війна і мир zz «Ніхто не є настільки безумним, щоб віддати перевагу війні замість миру». Цей вислів Геродота здається спростованим усім ходом всесвітньої історії, яка безперервно влаштовувала військові демонстрації в її різноманітних формах. Війни між імперіями, між націями, громадянські війни, публічні та приватні, ідеологічні війни і комерційні, війни священні і світські, тотальні і локальні, гарячі і холодні…
яка проводжала хлопця, а дочекалася скаліченого інваліда? – писала у своєму творі Анастасія Ящук, учениця 11-го класу. – Звичайно, – продовжує вона, – розпочати війну дуже просто, це як влаштувати пожежу, достатньо лише іскри, але що ж залишається після пожежі? Після важкого і тривалого гасіння вогню зостається лише гора попелу і хмара диму. Так і після війни, яка розпочинається раптово, розгоряться дуже швидко, Наполеон претендував на велику роль в історії, роз- але відступає дуже повільно, залишаючи після себе раховував творити історію, підкоряючи її власній волі. морок, руїни, попіл, дим, розкидані трупи, втрачену Даючи оцінку його діям, Лев Толстой говорить, що він надію, сльози, безвихідь. Зараз я спостерігаю за деспот не тільки за положенням, але й за переконан- промінчиком сонця, що сідає за обрій. Він теплий і ням. Він розвінчує його велич. «Немає величі там, де лагідний. Знаю, що за заходом настане схід. А яким немає простоти, добра і правди», – писав Толстой. Ця він буде: теплим і лагідним чи жорстоким і кривавим, оцінка залишається вірною в усі часи, а в наш напру- залежить від людини, від кожного з нас. Ми кажемо: жений час, коли у себе в країні з’являються уже свої не треба більше війни. Ніколи і ніде». біженці, вислів письменника набуває особливої гоВійна – це не тільки бій, це поняття набагато ширстроти. Напевно, якби автор вислову жив сьогодні, то ше, а мир – це не просто відсутність бойових дій, це подібну оцінку дав би і деяким із сучасних лідерів. гармонія в сім'ї, лад людини з собою та оточуючими, Залишається лише додати, що за останнє століття, рівність та єдність різних станів. Мир – це праця і завдяки стрімкому технічному прогресу додалася ще щастя, війна – це роз’єднання людей, руйнування, одна війна – інформаційна. Може хтось і недооцінює її смерть і горе. значення, але останні події переконують кожного, що З того часу відколи виникло зло, порушилася гарнаслідки такої війни – незліченні скалічені людські долі. монія взаємовідносин між людьми. Це почало виявПідступність таких воєн у тому, що наслідки стають лятися у здійсненні насильства, і не тільки фізичного, зрозумілими лише після тривалого часу, і коли згодом але також інтелектуального. Якщо за логікою Геродота відкриваються очі на справжній стан речей, змінити тільки безумні віддають перевагу загарбницькій війні, щось буває важко або навіть неможливо. то чому ж стільки воєн по світу? Що, чи може хто штов«З чим можна порівняти біль жінки, яка отримала хає людей на ці безумства? Разом з читачем будемо похоронку на чоловіка або сина? Чи біль дівчини, шукати раціональної відповіді…
2
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Заколот в раю
Осиротілі діти. Плачуть вдови. Змучені війною народи. Якщо Бог – це любов, тоді чому Його діти страждають? zz Тисячі розбитих сердець у всьому світі з болем і гнівом запитують: «Чому так, Господи? Якщо Ти насправді любиш нас, то чому не зарадиш? Якщо Ти всемогутній, то чому не зупиниш наші страждання?» Болісні питання, що заслуговують щирої і обґрунтованої відповіді. Її ми знайдемо в Одкровенні, останній біблійній книзі. На початку, коли Господь дарував нам райський сад, на землі не було і натяку на зброю, люди не знали забруднення навколишнього середовища і не чули про в’язниці та лікарні. Ця планета вийшла з рук свого Творця чистою і досконалою, якою їй і належало залишатися. То що ж сталося? Історія нашої планети – це історія бунту, що стався на землі, але почалося все з війни на небі. Звернемося до Книги Одкровення: «І сталася на небі війна: Михаїл і Ангели його воювали проти дракона, і дракон та ангели його воювали проти них, але не встояли, і не знайшлося вже для них місця на небі. І скинений був великий дракон, древній змій, званий дияволом і сатаною, який спокушає увесь світ, скинуто його на землю, і ангели його скинуті з ним» (Об’явл. 12:7-9). Чи можете ви уявити собі цю космічну драму? Подумайте тільки: заколот на небі! Бунт, піднятий сатаною та його ангелами проти Божого правління. Але він закінчився поразкою, в результаті якого диявол і його військо були скинуті з небес на землю. Але як взагалі так сталося, що з’явився сатана та інші порочні ангели? Хіба Бог створив зло? Ні, Бог створив досконалого ангела, якого звали Люцифер. Про це написано в Книзі пророка Єзекіїля: «Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння. Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість. …Від краси твоєї загордилося серце твоє, від марнославства твого ти погубив мудрість твою» (17). Ви розумієте, що сталося? Люцифер, якого Бог помазав на верховенство серед інших ангелів, загордився. Він почав зловживати своїм впливом, прагнув посіяти смуту, і його брехня та підступність були настільки великі, що він потягнув за собою третю частину ангелів (Об’явл. 12:4). Як могло статися, що блискучий ангел підняв бунт? Може він мав якийсь недолік при створенні? Ні, Люцифер був досконалий, вся справа в тому, що Бог дарував йому
волю, тобто можливість і здатність самому вибирати свій шлях. Господь міг створити робота, який, не замислюючись, виконував би закладену в нього програму. Але Він не захотів цього. Бог любить нас і бажає, щоб ми в свою чергу любили Його без примусу. Любов не можна запрограмувати, нікого неможливо змусити любити за наказом. Цінуючи Божу любов, ми відповідаємо на неї вільним вибором. Любов не може бути без свободи, і немає свободи без ризику. Свобода здатна призвести до зловживання нею, і ми в змозі вільно вибрати як слухняність, так і бунт. Свобода вибору справді небезпечна, але Бог був готовий ризикнути навіть Своїм престолом заради нашої свободи і любові. Коли невдоволення Люцифера переросло у відкритий бунт, він зазіхнув на Божий престол. Звернемося до Книги пророка Ісаї, де сказано: «Як упав ти з неба, о сину зірниці досвітньої! А говорив у серці своєму: «зійду на небо, вище зірок Божих поставлю престола свого, …буду подібний до Всевишнього» (Ісая 14:12-14). Задля блага усього всесвіту Господь не міг дозволити, щоб цей егоїстичний тиран взяв верх, і тому Він скинув диявола з небес на нашу планету. Але чому Господь не придушив заколот зразу? Адже Він міг позбавити Себе від великої біди, Він міг врятувати Себе від хреста, від Голгофи! Ні, заради блага всесвіту Бог дозволив Своєму супернику жити. Сатана стверджував, що зможе запропонувати краще управління, і єдиний спосіб викрити цю брехню
полягав у тому, щоб дозволити бунтівнику на практиці підтвердити свої амбіції і розвинути свої принципи. Тільки тоді всесвіт зміг би на власні очі побачити, що Божий шлях – найкращий, а тих, хто відкидає Його любов, йдуть шляхом страждання і смерті. Але чому сатана був засланий саме сюди? Та тому, що скоро нашій Землі належало стати місцем, на яке буде дивитися увесь Всесвіт. Для нашої планети Господь задумав щось особливе. Він захотів населити її людськими істотами, створеними за Його образом. У Бога були сонми ангелів, з якими Він міг спілкуватися, але тепер у Нього виникла потреба створити сім’ю. Нам неважко зрозуміти, чому Господь захотів мати дітей. Що змушує двох людей, які мають подвійний дохід і живуть у мирі та достатку, обзаводитися дорогими, гаряче коханими, але часом досить неспокійними маленькими порушниками спокою? Ми можемо мати друзів, а у Бога є ангели, але чомусь всетаки є бажання мати та виховувати дітей, чимось схожими на нас. Ми хочемо любити і піклуватися про наше власне потомство. Ось чому і нас Бог створив за Своїм образом і подобою. Правда, Господь пішов на новий ризик. На нас покладено обов’язок піклуватися про наших власних дітей. Небезпека тут очевидна: якщо ми помилимося, постраждають багато навколо нас. Відповідальність за інших – величезний ризик, однак Господь знав, що без цього ми будемо відчувати власну неповноцінність і незатребуваність.
Забезпечивши перших людей усім необхідним, Господь попередив, що якщо вони коли-небудь засумніваються в Його керівництві, то знайдеться спокусник, який запропонує їм інший вибір і тоді, залишивши Його, вони помруть. Це було сказано не як загроза покаранням, але як прояв головного принципу життя, оскільки Бог не тільки творить життя, але й підтримує його. Роз’єднані зі своїм джерелом, люди стануть схожі на сухі гілки, відтяті від стовбура. Якщо вони згрішать, то тим самим прирікають все людство. Їх діти, а також діти їх дітей стануть надбанням могили. І ось в один сумний день таке дійсно сталося. Ви знаєте цю історію. Наші прабатьки були введені в оману і прийшли до помилкового висновку, ніби Бог недостатньо піклується про них і не дає їм того, що готовий дати змій. Їх зв’язок з Богом раптово був розірваним, а замість гармонії і щастя запанували відчуження і розбрат! Настільки дорогі Господу діти стали чужинцями і сиротами, але це був їх власний вибір. Проте пізніше Бог здивував їх Благою вістю, яку ми називаємо Євангелієм. Так, смерті не уникнути, але Він візьме їх смерть на Себе. За їхній гріх Він розплатиться власною Кров’ю. Їм, звичайно, доведеться покинути райське житло, але Бог не залишить їх у вигнанні. Долею людей стануть страждання і праця в поті чола, але Господь буде підтримувати їх. І по закінченні певного часу Він Сам прийде на цю планету, щоб виконати Свою рятівну місію. Уявіть собі, могутній Бог-Творець став істотою, обмеженою в часі і просторі. Народившись від земної жінки, Ісус працював теслею і жив нашим буденним життям. Він, будучи Богом, жив у бідності, хотів пити при під час полуденної спеки, а одного разу втомився і заснув у човні, яка потрапила в бурю, і все це було тому, що Він любив нас і хотів, щоб ми стали Його друзями. Для цього Він вирішив піти на хрест! Що непокоїло Його душу? Вина наших гріхів. Подумавши, яку ціну Йому доведеться заплатити, Ісус упав лицем на землю і почав молитися: «Отче! О, якби Ти благоволив пронести мимо Мене цю чашу! Але не Моя воля, а Твоя нехай буде». Але іншого виходу не було. Христос не вчинив жодного гріха, але як наш заступник Він узяв на Себе наше покарання. Ніщо інше, окрім усвідомлення жертовної любові Спасителя заради нас, не здатне відвернути нас від наших гріхів і з вдячністю дотримуватися Його заповідей. Його визнали винним, щоб ми могли отримати прощення і жити з Ним навіки!
Війна завжди переслідує різні цілі, прикривається високими ідеалами, але в основі всього лежать гроші.
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
3
Ефективний засіб від гордощів
zz За часів свого земного служіння Христос безпосередньо стикався з різного роду конфліктами. Неодноразово Він бачив як навіть Його власні учні сперечалися між собою. Основною причиною їхніх суперечок було питання влади, хто з них більший. Вони не зауважили, що подібне егоїстичне бажання володарювати над іншими свого часу призвело до вселенського конфлікту, який виник ще на небесах через падшого ангела. Тому наш Спаситель намагався подати приклад як поводитись тим, які бажають бути лідерами. Він, будучи Великим Вчителем, не мав на меті, щоб служили Йому, але Сам служив іншим. І ось в останній день перед смертю Він започаткував нову на той час традицію, що називають «Тайною вечерею». Звідси і пішло у християн причастя. Щоправда, більшість християн спотворюють цей обряд, проводячи його на свій розсуд. Наприклад, Ісус давав прісний хліб, без закваски, тому що закваска є символом гріха. Що стосується вина, воно також мало бути не перебродженим, тому що всяке бродіння так само символізувало гріх. Оскільки написано: «Він не
згрішив, і не знайшлося в Його устах лукавства», тому неприпустимим є щоб символи хліб та вино, які вказують на тіло і кров Христа, зазнавали процесу бродіння. Крім того, переважно християни не звертають уваги на повеління Христа дотримуватися Новозавітного обряду омивання ніг. Перш, ніж подати хліб і вино, Ісус омивав ноги своїм учням. Під час цього обряду, коли Ісус підійшов до Симона Петра, той відмовлявся мити ноги, але Христос сказав: «Не обмивши тобі ніг, не будеш мати частки зі Мною».
Після того, як Ісус завершив обряд ногоомовення Він сказав: «А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили як Я вам учинив» (Івана 13:14-15). Та на жаль, слова Христа оминають і не виконують його. Як учні на Таємній вечері не були готові виявити смирення і умити ноги один одному, так часто і багато сучасних християн не хочуть поступитися своєю першістю. Тому Ісус першим виявив ініціативу стати
слугою, давши приклад для кожного з нас. Саме готовність Христа служити відкрила учням очі на свою гордість і бажання зверхності. «Хто з вас хоче бути першим, хай стане слугою» – таким було веління Спасителя до тих, хто має бажання бути лідером. У наші часи вислів Христа «слуга», почали застосовувати до себе і деякі світські та церковні лідери, іменуючись «слугами народу», але насправді, діяння багатьох аж ніяк не збігаються з прикладом Сина Божого. Якби в нашому суспільстві дотримувались повеління Ісуса, і люди готові були впокоритись один перед одним, скільки непорозумінь було би вирішено, скільки корисних справ здійснено і ніколи б не знайшлося місця для агресії і війни. Диявол, звісно, знає про це, тому він усе робить для того, щоб християни не звертали уваги на веління Христа, і щоб конфлікти ніколи не припинялись. Чи не пора з глибокою пошаною до жертовного служіння Спасителя, зі смиренням у серці, зважити на прохання Христа: «Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться. Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець» (Євангелія від Луки 22).
Война на небе и ее последствия на Земле
zz Когда мы слышим слово «война», у нас возникают разные ассоциации. Большинство из них являются негативными. Скорее всего, мы представим себе кровь, изувеченные тела, выстрелы и солдат. И это естественно, потому что любая война приносит разрушения, большое количество смертей, насилие, и уничтожение. Весть о войне никогда не приносит радости, она всегда наводит ужас, печаль и страх.
все государства и народы когда-то были вовлечены в войну. И хотя это звучит удивительно, но война не является частью истории только нашей планеты Земля. Даже в таком месте как небеса, в месте, где обитает Бог, в глубинах галактик и созвездий, произошла война, которая описана в последней книге Библии — Откровении Иоанна Богослова. «И произошла на небе война: Михаил и Ангелы его воевали против дракона, и дракон и ангелы его воевали [против них], но не устояли, и не нашлось уже для них места на небе» (Откр. 12:7,8). Согласно статистическим В этой войне были две стороны, данным, более 3 млрд. людей Иисус и сатана, ангелы света и погибло во время 14000 войн, ангелы тьмы. Читая описание перкоторые произошли на протяже- вой небесной войны во вселенной, нии последних 5 тысяч лет. Почти возникает вопрос, какое отношение эта война имеет к нам, жителям Земли? Чтобы ответить на этот вопрос, нужно прочитать следующие стихи в библейском отрывке. «И низвержен был великий дракон, древний змий, называемый диаволом и сатаною, обольщающий всю вселенную, низвержен на землю, и ангелы его
низвержены с ним» (Откровение 12:9). Большая проблема заключается в том, что наша планета стала местом, куда был сброшен дьявол с небес. Когда он был побежден, и проиграл войну, то направился к первой паре в Эдеме. Обольстив Еву и Адама, он получил право на нашу планету, поскольку первые люди подчинились ему. Сатана посеял первый раз раздор во вселенной, который вылился в отрытый бунт и войну. Он является родоначальник зла и кровопролития. Поэтому, неудивительно, что сразу после грехопадения, Каин, сын Адама и Евы, убил своего родного брата Авеля, и таким образом произошло первое убийство. После этого, на протяжении всей земной истории происходили конфликты между людьми, народами и империями. Краткое описание небесной войны является началом и основой всех дальнейших конфликтов, противостояний, и войн. Поэтому, в следующих стихах мы читаем, о радости на небесах, из-за изгнания сатаны: «Итак веселитесь, небеса и обитающие на них! Горе живущим на земле и на море! потому что к вам сошел диавол в сильной ярости, зная, что немного ему остается времени (Октр. 12:12). Для Земли же падение дьявола, стало проклятием и горем. В этом стихе указывается, что сатана
Хто хоче потурати бажанням, той легко може знайти якийсь привід.
знает, что для его ужасной работы осталось мало времени. Чем ближе мы приближаемся к концу времен, к Пришествию Иисуса Христа, тем яростнее будет становиться дьявол. В докладе германского Института по изучению международных конфликтов в Гейдельберге, федеральная земля Баден-Вюртемберг (Heidelberg Institute for International Conflict Research), говорится, что с 1945 года, после Второй мировой войны, число конфликтов и войн все больше умножалось. 12 глава книги Откровения помогает увидеть истинную причину всех конфликтов, и войн, которые возникают на нашей планете. Родоначальником каждого восстания есть дьявол и сатана, падший ангел. Все кровопролития и преступления совершаются с участием ангелов тьмы. Библия показывает взаимосвязь первой войны на небе, и последующих войн на земле. Все они имеют один источник – беззаконного дьявола. Поэтому, направим все свои усилия, чтобы своими действиями не присоединятся к великому бунтовщику. Только Святой Дух, которого Бог дает каждому из нас в молитве и прошении поможет нам справиться со всякой злобой, и иметь мир со всеми людьми. «Блаженны миротворцы, ибо они будут наречены сынами Божиими» (Матф. 5:9). Богдан Курыляк
Бенедикт Спіноза.
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
4
Війна і мир у сім'ї та мрії маленької дівчинки
zz Коли я була маленька, кожен вечір перед тим як заснути, я довго мріяла. Можу стверджувати, що на той час це був досить сильний стабілізуючий фактор мого духовного життя. Віддаючись своїм мріям, цілковито знаходячись у їхньому полоні, я отримувала спокій, щастя і бажання жити далі. Напевно, вас уже зацікавило, що ж це за мрія така може бути в дитини, котра здатна стати стержнем у формуванні її світогляду та вплинути на становлення її майбутньої особистості? Повірте, це не була мрія про якусь дорогу іграшку чи якусь престижну професію. Обставини життя спонукали мене до більш актуальних мрій, і скільки себе пам'ятаю, я про це мріяла. Про що може мріяти маленька дівчинка? А насправді все дуже просто. Я мріяла, що всією сім’єю ми будемо сидіти за гарно накритим столом, їсти смачну їжу і всі будемо весело сміятися і дружньо розмовляти. Я мріяла, щоб тато не кричав на маму, що їжа не така, що немає грошей, а мама, щоб не була похмурою, виснаженою від недосипання, від важкої праці в селі, де нескінченні городи, сінокоси та ще й недобудований дім…. А далі я мріяла, що всі ми красиво одягнемось у гарно випрасуваний одяг і підемо разом гуляти на поле, суцільно встелене ромашками, а потім у саду, де буде багато різних фруктів, яких в моєму дитинстві було мало, і то тільки влітку. Та про що б я не загадувала у своїй уяві, основною темою моїх дитячих мрій завжди було бажання доброзичливого сімейного спілкування. Я дуже хотіла, щоб батьки весь час були біля мене, а не важко працювали чи воювали між собою, від чого мені було сумно й самотньо. Проживши півстоліття і оглядаючи сучасний стан багатьох сімей, розумію, що моїй дитячий мрії і зараз не дуже легко збутися. Думаю, ви
погодитесь зі мною: не одна дитина змушена шукати психологічного захисту в своїх мріях, адже що їй ще залишається окрім цього хиткого світу фантазій. Можна багато чого досягнути, побудувати, придбати, але створити сильну щасливу сім'ю, де всі б розуміли та підтримували одне одного і зараз не просто. Хоча мій вислів «не просто», зовсім не означає «не можливо», тому не варто опускати рук. Вже тепер, коли я сама стала дружиною, мамою, бабусею і навіть сімейним консультантом, виявилося, що моя мрія не була фантастичною. У Біблії міститься обітниця про те, що саме такі сім'ї, про яких я мріяла в дитинстві, будуть у Царстві Божому. Там не буде сварок, непорозуміння, нещасних дітей, грубих чоловіків, чи
підлітків, котрі б зневажали своїх батьків. Одним словом – там не буде нічого такого, що заважало б нам бути щасливими. А що нам тут заважає мати добрі взаємини? Давайте подивимось на цю проблему трохи ширше. Чому взагалі люди воюють одне з одним? Першопричина – наш егоїзм! Думаю усім відомо, що у світі діють сили добра і зла. Третьої не існує. Весь час ці дві сили діють на наш розум, почуття і тіло. Бог каже люби ближнього як самого себе, а сатана каже, візьми від життя все що тобі треба, бо ти цього вартий. Правда, лукавий намагається приховати від погляду людей той факт, що поведінка егоїста прагне будьякими засобами показувати і доводити свою зверхність, звалювати вину за власні промахи на когось
Діти-ліцеїсти малюють мир zz У Київському державному ліцеїінтернаті №23 маленькі кадети випустили в небо півтораметрову модель планети Земля, а також паперових голубів. Після цього діти кольоровою крейдою намалювали на подвір'ї навчального закладу національні символи України та велике серце із долонями, що випускають голуба як символ миру. http:tsn.ua
іншого, а це обов’язково веде до чвар та розбрату. Звичайно, Бог у жодному разі не може дозволити, щоб у Його Царстві щось подібне могло відбуватися. Тому люди з такими рисами характеру просто не увійдуть в Царство Небесне. Однак Христос розуміє, що гріх настільки зіпсував нас, що без Божої милості, без Його прощення ніхто там не зможе бути. Саме з цієї причини Син Божий пішов на Голгофу, щоб заплатити за мої і твої гріхи. Правда, Боже прощення не означає допуск до Царства зі своїми гріхами. Ісус сказав грішниці: «Я прощаю тебе, іди і більше не гріши!». Наше життя дається нам для того, щоб з Божою допомогою ми могли змінити свій егоїстичний характер. Спілкуючись зі знайомими, бачу, що чимало дітей, як і я колись, мріють про щасливу сім'ю. Страшніше за все те, що в багатьох сім'ях не усвідомлюють: коли ми воюємо – ми нещасні, у сімейних війнах немає переможців. Переможці ті, які перемогли себе і вже не воюють, а благословляють. Так робив Христос. Дорогі друзі, слідкуймо за своїми, бажаннями, словами, емоціями. Сім'я, це місце де найкращим чином можуть виявитися риси характеру придатні для Неба: доброта, взаємоповага, милосердя, співчуття та жертовне служіння. Ті сім'ї, в яких Бог та Його закон на першому місці, мають особливі переваги. Скористаймося ними! Марія Гафинець.
Війна в однаковій мірі обкладає даниною чоловіків і жінок, але тільки з одних стягує кров, а з інших – сльози. Теккерей У.
5
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Вбивці, які не відповідають перед законом… «Цей світ чудовий, але не забути б мені повернутися» (брати Стругацькі)
– Коля, стріляй в того, що праворуч! О! Завалив… Мінус! – інколи це чують батьки 12-річного Віталіка з його кімнати. Звичайно вони знають, що їхній синок та його друг Коля насправді ж ні в кого не стріляють, а тільки граються у війну, користуючись комп’ютерною грою, яку усі звуть «стрілялки». Деякі батьки навіть радіють, коли їхні діти-підлітки сидять вдома за своїми комп’ютерами, мовляв: «Краще нехай мій син сидить вдома за комп’ютером, аніж ходить кудись з товаришами та бешкетує на вулиці». Проте цікаво, що про вибір їхніх синів скажуть психологи? Чи такі вже безпечні комп’ютерні ігри? З початку 80-х років комп'ютерні ігри стають частиною індустрії розваг, яка захоплює велику кількість людей. Нове захоплення оцінюється двояко: з одного боку, воно пов'язане із захопленням з приводу досі невідомих можливостей комп'ютера, а з іншого боку, – в засобах масової інформації з'являється велика кількість повідомлень про небезпечний вплив комп'ютера в цілому і комп'ютерних ігор зокрема, на психіку підлітків. Американський психолог Джордж Гербнер з Пенсільванського університету опублікував дослідження, згідно з якими, до моменту закінчення середньої школи дитина переглядає по телебаченню близько 8 тис. сцен з вбивствами і 100 тис. інших дій із застосуванням насильства. Розмірковуючи з приводу своїх досліджень, він зауважує: «В історії людства бували й більш кровожерливі епохи, але жодна з них не була до такої міри просякнута образами насильства, як наша. І хто знає, куди нас віднесе цей жахливий потік зримого насильства, що просочується в кожний дім через мерехтливі екрани у вигляді сцен бездоганно змонтованої режисером жорстокості». Вивчення пізнавальних здібностей підлітків, які захоплюються комп'ютерними іграми, показало що вони мають нижчі показники інтересів у гуманітарній сфері (музика, мистецтво, література). Натомість зростає проблема агресивності неповнолітніх та пов'язаних з нею суспільних правопорушень. Опубліковано велику кількість досліджень про вплив комп'ютерних ігор на формування агресивності у дітей та підлітків. У даних дослідженнях помітно, що підлітки 13-14-ти років, які захоплюються комп'ютерними іграми і часто проводять час за ними володіють дуже високим рівнем агресивності в порівнянні з підлітками з цього ж середовища, що не захоплюються комп'ютерними іграми.
Е. Фромм вважає, що пояснення жорстокості і деструктивності дій людини слід шукати в тих факторах, які відрізняють людину від інших людей у соціальних умовах існування даної людини. Підлітки, що захоплюються комп'ютерними іграми («стрілялками») більш відособлені від групи та мають менше друзів. Останнім часом мова йде про віртуальний світ комп’ютерних іграшок та відео забавок, які можуть заманити гравця до цілком реальної пастки. Коли під загрозою опиняється все: навчання, відносини з батьками, друзями. Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році. Психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». Для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом. Факти свідчать, що більшість 1618 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Під час обстеження жодних відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не зміг відірватися від своєї улюбленої гри…
Психологи виділяють чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор
досягнень їх. Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками та однолітками. Психологічні симптоми: Ігри для них – це шлях самоствер• Відчуття ейфорії чи піднесенос- дитись, бо у віртуальному світі все ті під час роботи за комп’ютером; залежить тільки від уміння грати, а • Нездатність зупинити роботу за не від особистих якостей та умінь. комп’ютером; Виникає ілюзія, що підліток чогось • Дедалі більше часу затрачуєть- важливого досягає в житті… ся на комп’ютерні ігри; • Ігнорування друзів та сім’ї; Психологи • Відчуття порожнечі, депре застерігають підлітків: с і ї та р озд р ато ва н о с т і п оз а комп’ютером; • Не можна грати під час депре• Перекладання повсякденних сії, при серйозних змінах у житті. турбот на плечі членів сім’ї. • Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці є поФізичні симптоми: ганими співрозмовниками. • Набагато зменшують ризик при• Зап’ястний тунельний синдром страсті до гри цікаве життя, знання, – оніміння та зниження чутливості розуміння того, що алкоголь, нарпальців; котики та надмір ігор – це все один • Сухі очі; ланцюжок, кінцевий пункт якого – • Головні болі (схожі на мі- повна самоліквідація особистості. грень); Імунітетом тут мають бути чуття • Болі у спині; міри та відповідальності. • Нерегулярне харчування – відЗаглиблюючись у віртуальний сутність апетиту; світ, не слід забувати, що ми жи• Недотримання гігієни; вемо у реальному світі і «цей світ • Розлади сну. чудовий, але не забути б мені поБільшість гравців – дуже самотні вернутися…» люди. Окрім того, їх приваблюють Богдан складні ігрові системи завдань та Глуховецький
Лише дехто, чиє підле благополуччя залежить від народного горя, робить війни. Еразм Роттердамський
6
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Бунтівна планета
zz Іноді здається, що наше життя супроводжує постійно якась боротьба. Боремося за свої права, відстоюємо свою гідність, вступаємося за інших і, зрештою, ще й доводиться боротися з самим собою, зі своїми звичками. Звідси випливає дуже суттєве запитання: «Чому?» Щоб отримати відповідь звернемося до сцени повстання, до конфлікту вселенського масштабу, в який залучена не просто наша планета, але й кожен із нас. Отож, розглянемо як Біблія пояснює такі доленосні події, як змову на небесах, війну на небі та заколот на планеті Земля! Піднявши таємничу завісу ви прийдете до висновку що ця інтригуюча драма викликає більше здивування, ніж будь-який науковофантастичний фільм. І водночас, вона більш реальна, ніж ваша вранішня газета. Проблеми горя, зла, страждань для декого стають іноді найбільшою перешкодою до утвердження християнської віри. Серце стискається від болю перед незрозумілим питанням: «Господи, чому це трапилося зі мною? Якщо Бог всемогутній, чому Він дозволив існувати гріху, стражданням і смерті?» Давайте спершу з'ясуємо, хто ж є відповідальним за все, що губить наше життя, приносить нам горе і робить нас нещасними. І це буде цілком справедливо: виявити, хто ж є винуватцем всіх нещасть. Бо у такому питанні не повинно бути помилки. Існують, принаймні, два джерела, з яких витікає маса проблем. Перше – наші власні неправильні думки і вчинки. Якщо ми сіємо насіння здоров'я, то й зберемо здоров'я. Якщо ми сіємо насіння хвороби, то і зберемо хвороби. Посіявши насіння скорботи, зберемо скорботу! Одного разу через тюремну майстерню проходив відвідувач. Він побачив в'язня, який шив брезентові мішки для пошти. Раптово їх погляди зустрілися. Відвідувач, бажаючи виявити дружелюбність, запитав: «Шиємо?» «Ні, пожинаємо», – пролунала похмура відповідь. Саме так і буває. «Не обманюйтесь, – Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне», – пише апостол Павло у Посланні до Галатів. (Гал. 6:7). Інше джерело наших проблем – це ворог Бога, сатана. Біблія не залишає ніяких сумнівів щодо того, хто є справжнім джерелом зла, хоча сатана відчайдушно намагається перекрутити істину і перекласти вину на Бога. Пригадайте Йова. Сатана звинуватив Бога у тому, що Він спорудив огорожу навколо Йова, щоб уберегти від нещастя, а потім кинув виклик: «Але простягни руку Свою
і доторкнися до всього, що його, – чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?» (Йова 1:11). Нескладно виявити приховане значення цих слів. «Але простягни руку Твою» – нібито Бог був винуватцем зла. Але Бог не прийняв звинувачень, а відразу ж направив їх сатані, справжньому джерелу зла. «І сказав Господь до сатани: Ось, усе, що його, – у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки!» (Йова 1:12). Чия ж це рука відняла у Йова сім'ю, майно і здоров'я? Чия рука приносить горе? Хай ніхто не заперечує у цьому питанні! Тільки ворог несе відповідальність за зло – ворог, про якого Павло у Посланні до Ефесян (6:10—12) пише: «Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його! Зодягніться у повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських». Боротьба із видимим ворогом – справа важка. Але боротьба із невидимим ворогом – удвічі важча справа. Тепер ви бачите, як підвелася завіса над царством невидимого, але вельми реального світу. Широке розповсюдження отримав погляд на зло, як на простий стан розуму, як на плід уяви. Деякі говорять, що гріх – це теж вигадка. Але Святе Писання від Книги Буття і до Одкровення учить, що диявол – реальна істота, і що йде постійна реальна боротьба із конкретним ворогом. Слово Боже переконливо показує, що з часом ця боротьба наростатиме. Супротивник, згідно 1Петра, 5:8, подібний «рикаючому леву», який «ходить... що шукає, пожерти кого». Легко здогадатися, що відбудеться, коли ця запекла боротьба досягне апогею. Ми б'ємося з реальним ворогом, і це не вигаданий монстр з рогами на голові. Такий гротесковий образ – породження неприборканої уяви, неуцтва та марновірного страху людей середньовіччя. Навряд чи що-небудь інше могло
послужити сатані кращу службу у зваблюванні людей, ніж ця ідея. Бо внаслідок такого дикого, спотвореного уявлення про диявола багато мислячих людей відкинули саму думку про його існування, відводячи йому роль фольклорного, міфічного персонажа. Але прислухайтеся до дивного одкровення Ісуса: «Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка» (Лк. 10:18). Ісус називає його на ім'я. Він бачив його падаючим із неба. Послухайте, що пише про нього пророк Ісая: «Як упав ти з небес, о сину зірниці досвітньої!... Ти ж сказав був у серці своєму: «Зійду на небо,... повище зір Божих поставлю престола свого» Ісая 14: 12-14). Ось як розвивалися події, пов'язані з повстанням: «Ти пробував у Едемі, садку Божому... Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння. Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість» (Єзек. 28: 13—15). Та ось настала критична година! Подумайте про це! Люцифер, син зорі, став диаволом, а його ангели, що володіли розумовими здібностями, могутні сили світла, перетворилися на демонів тьми. Недивно, що апостол Павло говорить: «Наша війна не проти крови і плоті, але проти... світоправителів тьми цього світу». Недивно і те, що він говорить про «духів злоби піднебесних». Люцифер, на відміну від Бога, міг користуватися такими методами, як брехливі заяви і підступні навіювання. Не дивлячись на всю неймовірну жахливість звинувачення, третя частина ангелів повірила йому! Отже, звинувачення було висунуте, а тому, виникла необхідність у ретельному розслідуванні цієї справи. Назрів час довести істинність або звинувачення даної особи. Звинувачення були вислухані. Кожен ангел зробив свій вибір. І
Мир – чеснота цивілізації, війна – її злочин. Гюго Ст.
Хто веде війну з іншими – не уклав миру з самим собою. Хезлитт У.
на небі відбулася війна. Люцифер був позбавлений високої посади і скинутий із свого прекрасного житла. Але Бог, на Якого він зводив наклеп, звелів, щоб Його обвинувачу був даний час, достатній для того, щоб перед усім Всесвітом розкрилося істинне єство його характеру і всіх домагань. І Всесвіт із здивуванням став спостерігати за тим, як наша земля перетворилася на арену боротьби. Щоб зрозуміти задум цієї найбільшої трагедії, що глибоко торкається нас, слід врахувати три чинники. По-перше, весь Божий Всесвіт живе за законами природи, які діють постійно і непорушні до тих пір, поки Бог Сам не вирішить втрутитися у їх дію. У всьому Все світі ми бачимо порядок, доцільність, точність і гармонію. Законам природи підкоряються не тільки світовий простір у цілому, але й наша планета, кожний її елемент. Порушення будь-якого з цих законів привело б до катастрофи. Покора цим законам означає життя! Другий чинник, про який необхідно пам'ятати: закони Всесвіту дані для нашого блага і збереження життя. Порушення їх породжує зло. Підійдемо до цього питання з іншого боку: усі ми знаходимося під дією одного й того ж закону – закону гравітації. Припустимо, що з верхнього поверху хмарочоса упала яка-небудь зла людина. Вона гине. Але якщо із цього ж поверху впаде порядна людина, то також загине! Сила гравітації однаково діє як на добру, так і на погану людину. Нарешті, третій важливий чинник: там, де є закон, існує можливість його порушити. Тільки там, де немає закону, не може бути і його порушення: «Тому що де немає закону, немає і злочину» (Рим.4:15»). І дійсно, якби не було можливості порушувати закон, не було б і свободи. Якщо людину позбавити можливості порушити закон, або якщо вона не здатна його порушити, вона не є вільною. Тому, – і це дуже важливо – Бог створив людину, надаючи їй право вибору. Для цього Він наділив її розумом і совістю, а також здатністю обдумувати свої дії і самому ухвалювати рішення. Отже, людина вільна у своїх діях! Бог не примушує нікого! І ось, у цій трагічній драмі землі, настає заключна сцена. Велика боротьба наближається до фіналу. Всі ми відчуваємо її у своєму житті. Результат цієї драми залежить тільки від наших взаємостосунків з Господом Ісусом Христом. Можливо, саме зараз ви підійшли до того рубежу, коли необхідно зробити вибір, ухвалити рішення. І пам'ятайте: Любов здійснила довгий шлях, щоб знайти вас. У притчі, розказаній Ісусом, під загубленою вівцею Він мав на увазі мене і вас!
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
7
zz С е г о д н я в е р о я т н о с т ь вторжения с космических далей уже не воспринимается как жанр научной фантастики и принимает вид серьезной дискуссии.
лечется в бессмертие, тогда сбудется слово написанное: «поглощена смерть победою». Смерть! где твое жало? ад! где твоя победа?» (1 Кор. 15:51–55). Разве есть лучшее утешение? За гранью чудесного дня есть нечто иное, лучшее из всего, что мы имеем сейчас. Иисус скоро вернется, и реки слез наконецто иссякнут. Придет изумительный, замечательный день! Иисус приближается как могущественный Победитель. Теперь это не Муж Скорбей. На Нем нет тернового венца. Он приходит как Царь царей, и «воинства небесные» следуют за Ним. Его сопровождают неисчислимые сонмы ангелов, небесная твердь исполнена лучезарного сияния. Какое великолепное вторжение! Его просто невозможно описать. Смертный ум не в состоянии даже осмыслить все его великолепие. Друг мой, этот день недалек! Разве Он станет ждать, если исполняются пророчества, описанные в 24-й главе Евангелия от М атфея? Разве Он станет ждать, когда «научные» открытия, с овершенные человеческим умом, грозят уничтожить землю? Разве Он станет ждать, когда враг сосредоточил все свои силы для последней битвы? Разве Он станет ждать, когда вот-вот пробьет роковой час? Что ждет нас впереди? Атомная ночь? Нет, не ночь, но великолепный, исполненный славы рассвет, когда Князь небес, Царь царей, ваш и мой Спаситель, исполняя обетование, вернется, чтобы принести освобождение. «Но спасутся в это время из народа твоего все, которые найдены будут записанными в книге», – сказал ангел Даниилу (Дан. 12:1). Добавьте к этому слова Спасителя: «Поднимите головы ваши, потому что приближается избавление ваше» (Лк. 21:28). Долгожданное избавление! Со Спасителем лицом к лицу! И с Ним вечная жизнь! Вы чувствуете, как в вас вливаются свежие силы и вдруг понимаете, что это бессмертие! Вы, наконец, осознаете, что вы дома!
Вторжение из космоса
Возможно ли это на самом деле? И как узнать об этом? Есть Книга, вполне заслуживающая доверия, и в ней тоже описывается космическое вторжение, которое начнется в недалеком будущем, но будет совершенно иным и гораздо масштабнее того, что представляют сегодня зрителю фильмы Голливуда. Почти двадцать веков назад Иисус, Сын Божий, готовился покинуть нашу планету. Чтобы вырвать из рук врага этот греховный мир, этот маленький островок, затерявшийся во Вселенной, Он разработал обстоятельный план, но тоже решил немного повременить. Спокойный, находясь в окружении немногочисленных друзей, Он сказал ныне всем известные слова: «Да не смущается сердце ваше; веруйте в Бога и в Меня веруйте. В доме Отца Моего обителей много; а если бы не так, Я сказал бы вам: «Я иду приготовить место вам». И когда пойду и приготовлю вам место, приду опять и возьму вас к Себе, чтоб и вы были, где Я» (Иоан. 14:18). «Я вернусь!» – заверил нас Иисус, и тогда на Елеонской горе можно было наблюдать такую волнующую картину: «И когда они смотрели на небо, во время восхождения Его, вдруг предстали им два мужа в белой одежде и сказали: мужи Галилейские! что вы стоите и смотрите на небо? Сей Иисус, вознесшийся от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его восходящим на небо» (Деян. 1:10,11). Тот Самый Иисус, с Которым они сидели бок о бок, Тот Иисус, Которого они полюбили за Его незабвенное служение, обещал вернуться. Спаситель вернется на землю, промчавшись мимо созвездий бесчисленных миров. Он явится не так, как некогда Младенец пришел в Вифлеем, – не презираемым и отвергаемым, не осужденным на крестную смерть, но Царем царей и Господом господствующих, Чье право – царствовать! Он приходит как Творец бесчисленных миров. Он возвращается как Победитель, сопровождаемый всеми небесными ангелами. «Когда же придет Сын Человеческий во славе Своей и все святые Ангелы с Ним, тогда сядет на престоле славы Своей» (Мф. 25:31). Сколь величественным будет это вторжение! Он сойдет по небесному пути, чтобы исполнить обетование, данное страдающему человечеству: «Да не смущается сердце ваше... приду опять».
Нашлись почтенные астрономы, которые пришли к выводу, что, когда наш Господь вернется, широкий коридор в созвездии Ориона станет звездной дорогой, по которой Он сойдет на Землю. Так ли это будет? Когда невооруженным глазом смотришь на туманность Ориона, она кажется всего лишь туманной звездой. Однако мощные телескопы помогли определить, что это огромная пещера, около ста триллионов километров в ширину. По словам астрономов, полученные негативы показывают, что отверстие и внутренность пещеры столь колоссальны, что в ней может затеряться... вся наша Солнечная система. Не кажется ли это какой-то великой тайной, сокрытой в той далекой части небес? Будто творческая сила, создавшая Вселенную, щедро расточила свои дары на созвездие Ориона и все, что расположено вокруг него. Устремляясь с небес, Господь торжественно возвращается на нашу своенравную и заблудшую
планету – какая чудесная картина! Исполняя небеса Своею славою Он приближается к Земле и взывает, но на сей раз Он зовет не только Лазаря, но всех, кто почил в могилах: «Выходите!» И они выходят! Христос не позабыл уснувших в прахе земли. Сначала Он обращается именно к ним. Он призывает их выйти, а затем, вместе с живыми, готовыми Его встретить, возносит их на небеса. Именно в этот исполненный славы миг человек наконец обретает бессмертие. Столь долгожданное обетование исполняется в мгновение ока. Столь захватывающее событие Павел описывает так: «Говорю вам тайну: не все мы умрем, но все изменимся вдруг, во мгновение ока, при последней трубе; ибо вострубит, и мертвые воскреснут нетленными, а мы изменимся; ибо тленному сему надлежит облечься в нетление, и смертному сему – облечься в бессмертие. Когда же тленное сие облечется в нетление и смертное сие об-
От войны нельзя ждать никаких благ. Вергилий Затевающие войну сами попадают в свои сети. Иоанн Дамаскин
Джордж ВАНДЕМАН
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
8
Як зберегти мир? zz Часто, здається, ніби всі життєві обставини складаються таким чином, щоб ми не мали спокою в серці. Собака гавкає, діти б'ються, ти застряг у заторі, попутно слухаєш, як ЗМІ прогнозують воєнне втручання сусідньої країни. Ого! Останнє це вже надто серйозно! Як можна мати мир посеред такого занепокоєння? Відповідь на це питання частково залежить від того, що ми маємо на увазі, визначаючи мир. З одного боку, мир – це відсутність конфлікту. Але коли серйозний конфлікт піднімає свою голову, мир зникає і стає неможливим повернути його до тих пір, поки конфлікт не вирішено. Така уява про мир – гарний початок, але вона також дуже крихка, тому що повністю залежить від моїх обставин. Більш тверде визначення миру: це те, що дозволяє мені піднятися над обставинами і залишатися спокійним, незважаючи на інфор-
маційний шторм, що люто бушує навколо мене. Це почуття впевненості в тому, що незалежно від зовнішніх умов, зрештою, фінал буде хорошим, тому що десь є Хтось, Котрий заслуговує довіри і все тримає під контролем. Такий мир не залежить від обставин. Скоріше за все, це дозволяє мені мати бачення за межами моїх обставин і, таким чином, твердо тримати курс на вихід із шторму. Як нам знайти такий мир? Звичайно ж, лише довіряючи Тому, хто знаходиться над усіма нашими випробуваннями і битвами: Ісусу Христу. Він висловлює готовність дати нам мир, якщо підемо за Ним. «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас» (Євангеліє від Матвія 11:28). Ісус – Бог, і тільки Він може дарувати нам цей мир. Якщо ми цілком довіримося Йому, Він дасть нам силу і витривалість стійко триматися за різних обставин. «Так говорить Господь, Бог твій, що корисному навчає тебе, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.
О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то мир твій був би як ріка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!» (Біблія. Ісая 48:17-18). Господь каже, що джерело миру одне – дотримуватися Десяти Заповідей. Нам хочеться спокою, внутрішнього миру... Але чомусь дуже рідко вдається досягти душевної рівноваги. Чому? Та тому, що спочатку треба послухати науки Господа, прийняти Його пропозицію, бо Він навчає корисному, і йти по тому шляху, на який Він спрямовує нас. В Його голосі відчувається явний біль: «О, якби ти слухав наказів Моїх!» Якби... Бо ж Господь знає, що послух Законові Божому сприяє миру в душі. Зважаючи на безпосередній зв'язок між Заповідями та душевною рівновагою Святе Писання наголошує на цьому: «Мир великий для тих, хто любить Закона Твого, і не мають вони спотикання». (Біблія. Псалом 118:165). Цей принцип діє також і в зворотному напрямку: «Немає миру
Телеканал цілодобового супутникового мовлення «Надія» створений для тих, хто бажає бачити більше, знати глибше, розвинути найкраще. Контактні (:
0 (800) 50 157 80 +380 66 707 000 5 +380 93 50 157 80 +380 98 707 000 5
e-mail:
info@contact-hope.com
contact-hope
Пишіть на адресу: м. Ужгород, вул. Джамбула, 23; Індекс: 88000
Засновник і видавець: Черничко Іван Петрович Адреса редакції: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36 моб. тел.: 095-195-41-91 e-mail: chernip@i.ua Газета видається на кошти від благодійних пожертвувань. Розповсюджується безкоштовно
Редакційна колегія: Іван Черничко, Агнеса Черничко, Юлія Сокирко, Людмила Кастран, Наталія Різак, Василь Чопик, Віталій Мелесь. Реєстраційне свідоцтво: ЗТ№ 507/00Р від 21.12.2009 р.
нечестивим». Тобто, нема чого дивуватися, коли ті, що нехтують Божими настановами, отримують наступну характеристику: «А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають» (Ісая 57). Христос не обіцяє нам легке життя. Навпаки, якщо ми, дійсно, будемо слідувати за Ним, Він говорить, що можуть спіткати нас різні труднощі. Але замість того, щоб дозволити проблемам доводити нас до відчаю, зможемо переконатися в тому, що ми не поодинці б'ємося, і наша боротьба не марна. Ми можемо покладатися на Бога, просячи Його допомогти в наших обставинах. Можливо, навіть зараз хтось проходить через важке переживання свого життя. Скажіть Богу про це і попросіть сили і мудрості, котрі є необхідними для подолання перешкод. Можливо, обставини не зміняться, але ваш мир і радість, безсумнівно, зростуть. http://hope.ua/
skype:
contact-hope
ПрАТ «Волинська обласна друкарня» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» м.Луцьк, Проспект Волі, 2, тел: 0332240530 Тираж: 50000. Зам. №