2014 №6 «Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус Христос)
Анонси Чи щирість
спроможна спасати?
стор.
2
Правила походу, або Як підкорити гору стор.
3
Головний вибір – шлях до Бога стор.
4
Пути, которые мы выбираем стор.
5
Лише один достойний фінал стор.
6
Що мені робити? стор.
7
Шлях до зірок стор.
8
Є один тільки шлях...
zz Якось недавно їхав поїздом до Києва. Розговорилися в купе… Коли розмова зайшла про світоглядні орієнтири, моя співрозмовниця, яка їхала зі своєю дорослою дочкою, висловила тверді переконання в силу молитви. Видно було по всьому, що вона жінка богобоязлива, від неї віяло якимось благородством. Її відносини з дочкою та іншими свідчили про особливу шляхетність та доброзичливість. Впродовж розмови я поцікавився: наскільки молитва допомагає їй не заблукати серед розмаїтості релігійних напрямків? «А навіщо про це турбуватися, адже всі різними шляхами йдуть, а приходять в одне місце – до Бога», – з щирою ноткою в голосі відповіла вона.
Здається що сьогодні, коли людство має доступ до величезної кількості інформації, встановити «що є істина» дуже просто. Проте мусимо визнати, що крім інформації існує ще й дезінформація. Напевно події за останній час красномовно довели, що інформаційна війна робить не менше лиха (якщо не більше), ніж прямі воєнні дії. Отже, ще ніколи в історії світу не було настільки важливим уміти відрізняти істинне від хибного. Ми знаємо багато прикладів того, коли те, що колись вважалося істинним, згодом виявлялося брехнею. Наприклад, колись майже всі вважали, що Земля плоска, а тепер ми бачимо, що це не так. Зірки не обертаються навколо Землі. З'їдений помідор не викликає миттєву смерть. І, звичайно ж, людина може літати – навіть долаючи звуковий бар'єр. «Істини», які ми приймаємо, визначають якість наших взаємовідносин і впливають на наш власний характер. Дуже часто ці «істини» засновані на неповному або неІноді люди кажуть: «Не має значення, у що ти віриш, точному свідоцтві, а іноді передаються з дуже егоїстичних головне – щоб ти був щирим». Але щирість зовсім не мотивів. означає істинність. Можна цілком щиро помилятися. Ми занадто часто сприймаємо віру за істину, думаючи, Йоркширський Джек-Потрошитель тому приклад. Він ві- що як щось є зручним для мене, то це повинно бути істинрив, що виконує Божу волю, коли вбивав блудниць. Він ним. І навпаки, іноді ми не віримо в правду або відкидаємо теж щиро помилявся. Його переконання вплинули на його її, не бажаючи змінитися або визнати свою неправоту. Часповедінку. Звичайно, подібні прояви є крайнощами, але то, відкидають істину тому, що вона здається несумісною вони показують, наскільки важливо не тільки бути щирим, з минулим досвідом. але й знати істину. На жаль, ця тенденція може поширюватися на всі сфери Щоб не блукати дорогами, чи не впадати в якісь крайно- нашого життя: від спорту до сімейних відносин і від релігії щі, добре було би обміркувати кілька важливих питань. до політики. Але одна справа, коли ваші погляди не збігаПерше: «Що є істина?» ються з чиїмось стосовно тимчасових буденних справ, і Друге: «Чи дійсно можливо знати істину?» зовсім інша, коли це стосується наших вічних інтересів. Тут І третє: «Як реагувати на те, що суперечить тим істинам, помилка може коштувати спасіння! Тому, думаю, що наші які ми засвоїли раніше?» роздуми чи пошуки будуть благословенними!
І одна лише правда на світі.
2
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
ЧИ ЩИРІСТЬ СПРОМОЖНА СПАСАТИ?
zz Чи можуь існувати нормальні взаємовідносини між людьми без риси, яку ми називаємо – щирість? Саме ця риса робить взаємовідносини справжніми.
Якщо говорити про особисті відносини людини з Богом, то без щирості, відвертості та чистосердечності не може бути взагалі належних спасаючих стосунків з Богом. Не всім людям зрозуміла суть і важливість «стосунків з Богом», але інакше не було би потреби в щирості цих стосунків. Але, на жаль, реальність полягає в тому, що через всю історію людства, навіть серед небагаточисельних послідовників Живого Бога, щирість – явище рідкісне. Одного разу Христос, цитуючи слова пророка Ісаї, сказав: «Оці люди устами шанують Мене,
серце ж їхнє далеко від Мене!» Єв. від Матвія 15: 8 Хіба така ситуація не очевидна сьогодні? В наш час це стало за
словами ап. Павла особливістю та ознакою останнього часу. «Люди… мають вигляд благочестя, але сили його відреклися».
Зупинка на дорозі zz Якщо вам доводилося подорожувати по сучасних дорогах Європи, то, звичайно, могли зауважити, що до одного й того ж місця ведуть багато доріг. Навіть місцеві жителі часом змушені користуватися картою, яку сьогодні замінює навігатор. Без цих допоміжних засобів, людині дуже легко заблукати в незнайомій місцевості. Так буває і в духовному житті. У пошуках Бога, істини дуже легко загубитися серед різних ідейних шляхів, які пропонуються. Правда, останнім часом модерною стала ідея, згідно з якою стверджують, що не важливо якою дорогою ти йдеш, тільки б ця дорога до Бога вела. Інші кажуть, що головне вірити, а віра повинна бути в серці людини, тому і йти нікуди не треба. Тобто, будь-які пошуки чи аналітика – зайві. А що каже Бог? Його пряма мова записана пророком Єремією, в якій говориться: «На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте давні стежки, де то добра дорога, – то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі!» Звичайно, кожен вільний висловлюва-
ти свою думку як завгодно, але не треба її видавати як незаперечну істину. Через пророка Ісаю сказано: «Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь». Для нас сьогодні це означає, що Бог є незмінний. Він сьогодні такий, як і був в Старому Заповіті чи навіть на початку творіння нашої землі. Він – ініціатор спасіння людини. Для цього Він розробив план спасіння для грішника, який тісно пов'язаний з вірою в Ісуса Христа. А віра людини – це не мертва абстрактна теорія, яка десь там у серці таїться і ніхто про неї не здогадується. Це життя послуху Божій волі, яка виражена для нас у Його заповідях. Цей шлях для спасіння був, є і буде єдиним і вічним, як і вічний Господь. Іншого шляху просто не існує. Так, поза всяким сумнівом, Господь по різному до кожного з нас достукується, по різному відкриває себе людині. Декому Він відкриває Себе через премудрість у творінні, через книгу природи, дехто переконується через особисто пережиті досвіди. Можливо це були навіть випробовування чи страждання. Та найкращий спосіб пізнання Бога – через Його написане Слово – Біблію. Але при цьому шлях до спасіння залишається єдиним. Господь не змінював його і не корегував особисто для кожного. Отже, якщо сьогодні гріховна людина, керуючись своїм власним розумінням, пропонує варіанти різних шляхів до спасіння, відступаючи при цьому від тих древніх засад, то варто зупинитись на такім шляху, знайти древній, добрий, Божий шлях і йти по ньому! В. Ю. Чопик
2Тим. 3: 2-5. Тому ця проблема породила протилежну крайність: оскільки формальне виконання букви Закону ніколи не задовільняло Бога, головне у наших стосунках з Богом бути щирим та чистосердечним. Саме так сьогодні багато християн вважають: не важливо, що ти сповідуєш, головне – щоб ти щиро в те вірив. Але Слово Боже застерігає нас від подібних висновків. «Буває, дорога людині здається простою, та кінець її – стежка до смерти». Пр.14: 12. Це означає, що неправда ніколи не стане правдою від того, що люди будуть щиро вірити в неї. Щирість не може врятувати від наслідків неправильного шляху. Можливо абсолютно щиро і впевнено йти по неправильній дорозі, але від цього вона не може стати правильною і привести до місця призначення. Василь Мурга
ЕСТЬ ОДИН ТОЛЬКО ПУТЬ Есть один только путь, Есть одна только жизнь, Есть одна только правда на свете. Есть одна лишь любовь, К ней душою стремись, Ею связаны Божии дети. Есть один только мир И одна только скорбь, Есть один только крест – Крест Голгофский. И к нему ты шаги свои, Странник, ускорь, Если тягостен путь Тебе скользкий. Есть один только путь – Что Христос проложил, И одна только жизнь – В Божьем Сыне. И одна есть любовь – Ею Бог возлюбил Человека в безводной пустыне. Есть один только мир – Мир, что Бог нам даёт После плача, души покаянья. Есть одна только смерть – Ею каждый умрёт И получит за жизнь воздаянье. Есть одно воскресенье, И суд есть один – Верный суд, И не будет другого. Верь в спасенье, Что нам даровал Божий Сын, Верь в могущество Божьего Слова. Есть Один только Бог, Всей душой прилепись К Его истине, к свету и жизни. Исполняйся любовью И к миру стремись, И воскреснешь В небесной отчизне!
Упал – встань, а встал – иди! Бауржан Тойшибеков
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Правила походу,
3
або Як підкорити гору zz Для мене ця тема дуже близька. Декілька годин тому я з групою підлітків повернувся з дводенного походу. Ми підкорили гору Пікуй (1408 м). Раніше мені не подобалися походи, але друзі закохали мене в гори. На мою думку, похід складається з трьох етапів. Перший – це початок шляху і ті емоції, які вас наповнюють – ентузіазм, натхнення і радість. Другий етап – найскладніший, він настає тоді, коли ви починаєте відчувати втому. Думки і емоції на цьому етапі не найкращі – розчарування, роздратування і злість. Саме на цьому етапі можна побачити всю «красу» вашого характеру. В народі кажуть: «Якщо ти хочеш перевірити справжнього друга, то піди з ним у похід». І нарешті настає третій етап. Коли ви стоїте на вершині гори і бачите всю красу і велич природи. Емоції, які наповнюють вас у цей час – це щастя і блаженство. Християнське життя багато в чому нагадує похід. Усі ми хочемо бути на «Божій горі» – досягнути вічного життя, там, де щастя і блаженство не закінчуються. На початку цього шляху нас захоплює ця ідея, і ми з радістю починаємо свою подорож. Ми ретельно вивчаємо, що можна, а що заборонено робити в поході. На цьому етапі, ми знайомимося з правилами і застереженнями. Узявши все необхідне, ми
починаємо вибирати маршрут. На відміну від земних гір, які мають багато маршрутів, на Божу гору є тільки одна дорога. У народі існує думка, що яким би шляхом ти не йшов, до якої б церкви не належав, зрештою – ти досягнеш вічності. Слово ж Боже застерігає нас від вибору хибного маршруту і наголошує, що до вічності веде лише одна дорога. Христос стосовно цього висловився однозначно: «Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багатохто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!» (Матвія 7:13,14). Хоча Господь по-різному веде кожну людину до цієї єдиної стежки. Ця дорога є вузькою і тернистою, тому не кожен, хто її
знайшов, бажає йти цим маршрутом. Можливо тих, хто твердо вирішив стати на цей шлях і чекають різні незручності, нерозуміння з боку рідних, друзів, проте до вершини можна дійти лише цим єдиним шляхом. У поході дуже важливо мати провідника, який добре знає місцевість, і вже побував на вершині. Завдяки цьому, ми ніколи не заблукаємо, і уникнемо багатьох небажаних переживань. Таким провідником у християнстві є Ісус Христос, який Сам пройшов цей маршрут і знає всі небезпеки. Тому людина, яка вирішила йти до вічності, має Великого Друга, який допоможе їй в будь-якій ситуації. Апостол Петро закликає нас: «Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклад, щоб пішли ми слідами Його».
До Неба веде лише одна дорога, а Біблія є дороговказом zz Є тільки один вузький шлях до того, щоб нам стати схожими на Бога і таким чином увійти в Його Царство. Усі шляхи не ведуть в одне й те ж саме місце. Біблія – це карта та путівник, що містить повчання, застереження та інформацію про те, як безпечно досягти цього Царства. Нехтування будь-якої з її частин відводить від Бога і Його Царства.
зводить до різних захворювань та всяких нещасть. Тому слова Біблії – це не просто поради, які ми можемо приймати або ігнорувати без наслідків. Біблія повідомляє нам про ці наслідки і пояснює, як уникнути їх. Адже ми повинні також знаходитися на правильному шляху. Апостол Павло був щирим і ревним, коли переслідував християн до свого навернення, але разом з тим він помилявся (Діян. 22:3-4; 26:9-11). Людина не може жити слідуючи Божий Всесвіт – це всесвіт закону своїм забаганкам, і водночас бути і порядку. Сюди відносяться фізичні, схожим на Христа, як будівельник не моральні і духовні закони. Порушен- може ігнорувати накреслений план ня будь-якого з них має певні на- будинку без серйозних наслідків. слідки. Якби нам навіть не було дано Саме тому Бог закликає усіх нас Біблії, люди рано чи пізно виявили б дотримуватися Священного Пи(методом проб і помилок), що великі сання. Немає іншого способу стати принципи Біблії існують і вони істинні. схожим на Ісуса і отримати право Ці біблійні принципи «написані» на зайняти місце в Його Царстві. Ненашій нервовій системі, залозах і має іншого шляху до справжнього розумі. Якщо їх ігнорувати, це при- щастя.
Що ж означає «слідувати за Христом»? По-перше, потрібно побачити у Слові Божому, як жив Христос, як Він ставився до людей, які пріоритети Він мав. По-друге, намагатися застосовувати Його принципи в своє життя. Тобто, читати те, що б читав Він; дивитись на те, на що б зміг споглядати Він; відвідувати такі заклади, де б зміг перебувати Він; вживати таку їжу та напої, якими зміг би підкріпитись Він; святити той день, який святкував Христос. Він має бути прикладом для нас у всьому, не лише в теорії, але й на практиці. Кожен похід це незабутні враження та емоції, це виховання власного характеру – жертовності і взаємодопомоги. Проте, досягнувши земної вершини, нам потрібно спускатись вниз. Емоції вщухають, враження забуваються. Сьогодні Господь закликає нас у похід, вершиною якого, є вічність і блаженство. З цієї Божої гори нам не потрібно буде спускатись вниз, ми перебуватимемо там вічно… В останній біблійній книзі Одкровення написано: «І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» Це велика надія для всіх людей, які обирають Божий шлях! Дмитро Мокрушенко
Человек бежит по жизни… Не жалея ног… Дом — работа… Дом — работа… Отбывая срок… Выходные — передышка… Отпуск — как привал… Старость, пенсия, одышка… А куда бежал???
Не оборачивается тот, кто устремлен к звездам. Леонардо да Винчи
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
4
Головний вибір – шлях до Бога! zz Чи задумувалися ви, куди веде дорога життя по якій ви йдете? Впевнена, що над цим запитанням ви замислювалися! А може для когось воно є доречним саме зараз? На початку хочу поділитися незвичайним досвідом зі свого життя! З самого дитинства я вірила в Бога, хоча й не читала Біблію. Для мене Він завжди був таким рідним… Читаючи молитву «Отче наш», я знала, що Господь мене чує та допоможе в життєвих труднощах. Так проходили роки… Будучи підлітком, в мене виникло запитання: «А для чого я живу? Навіщо мені дане це відчуття щастя та любові в серці? І взагалі, що буде далі? Куди я направляюся?» Не знаходячи відповіді я починала прислуховуватися до свого серця. Воно підказувало, що маю допомагати іншим людям. «Але яким чином???» І я обираю спеціальність «Психологія». Скажу одне – навчання в іншому місті мене привело до Бога! Я не стала практикуючим психологом і не навчилася маніпулювати людьми! На щастя, ближче познайомившись з Господом, я зрозуміла для чого були подаровані мені таланти і знайшла відповіді на всі свої запитання! Тепер я знаю, в якому напрямку
потрібно тримати курс. Згадуючи ті зміни в житті через Божу милість та турботу, в мене на душі з’являється радість, а на устах – посмішка! А коли вас, наприклад, запитають: «Куди ви йдете, якою дорогою, та що буде далі?», яка буде відповідь? Хтось скаже, що всі дороги ведуть до одного – до смерті. І тому потрібно прожити життя взявши від нього ВСЕ, адже воно одне! Я насмілюся заперечити тим, хто має таку думку.
Жити потрібно щасливо, звісно. Та всі ті швидкоплинні задоволення, що пропонує нам світ, не збагачують нашу душу радістю так, як це здатний зробити Господь. Варто лиш попросити і довіритися Йому! Важливо кожного дня бачити Бога на обраному вами шляху, а якщо там Його немає, то взагалі, чи варто продовжувати крокувати? Психологія намагається замінити в людині довір’я Богові на самовпевненість та вчить жити за правилами, які диктує світ.
Ці методи хоч і здаються правильними, однак є сумнівними, оскільки не дають очікуваного результату. Я не заперечую того, що наука «Психологія» зробила внесок у розуміння поведінки в житті людини, досягла в цьому досить значного розвитку, але вона не здатна допомогти пережити справжні почуття і безсумнівну любов, яку зароджує в наші серця Бог. Потрібно фільтрувати: що варто вивчати, а на що краще не звертати увагу. В цьому вам допоможе молитва до Господа та Дух Святий, який промовить через совість. Так, я точно знаю, чому я живу та куди веде моя дорога. І в молитві постійно прошу Господа не відпускати мою руку та спрямовувати кроки в правильному напрямку. Лише Бог може подарувати ту безмежну любов та справжню радість, від якої сяють очі! Я хочу, щоб у вашому житті на першому місці був Бог! І, прагніть у першу чергу до того, щоб ваше життя мало СЕНС, а вже тоді – щоб досягнути успіху! Бо якщо навпаки, то вийде що біг наввипередки, а КУДИ? Посміхайтеся частіше, життя прекрасне, навіть тоді, коли на вулиці гроза! Звичайно, якщо йдеш у вірному напрямку… Вікторія Бараннік
Знак на білому фоні
zz Село Болярка мало кому відоме. Це по новій дорозі «Київ-Чоп» перед Житомиром. Зауважив сьогодні, що знак на в’їзді помінявся. Вірніше, помінявся фон – з синього на білий. Уважним водіям зрозуміло – гальмуй, або отримаєш фото на згадку. Одразу за знаком – троє дебелих «фотографів» і один «фотоапарат» на тринозі. Вдало замаскувалися і терпляче очікують на порушників – вірніше на тих, хто їде за звичкою, згідно зі старим знаком. На виїзді – ще троє «фотографів» у шкірянках, професійно жонглюють смугастими паличками.
Тим, хто рухається за звичкою, продають фото «на довгу і незабутню пам’ять» – ціна: від 260 грн. і вище. Хоча кмітливіші торгуються… Це на дорозі «Київ-Чоп», а на шляху нашого життя – Знаки Слова. Проведіть паралель: – З ву ж е н н я дороги — покаяння!… «широка дорога веде д о з а г и б ел і і нею багато хто ходить… вузька дорога веде до життя – і мало таких, що знаходять її» (Мт. 7:13). – Поворот ліворуч («наліво») заборонений – «а блудників і перелюбників судить Бог!» (Євр. 13:4) – Дорога веде в тупик – «Вони покинули просту дорогу, та й заб лудили і пішли за Валаамом… що полюбив нагороду несправедливості» (2 Пет. 2:15).
– Стоп – «Так говорить Господь – на ваших дорогах зупиніться і розпитайте – де добра дорога – і йдіть нею» (Єр. 6:16). – Круговий рух – «До таких належать ті, які завжди вчаться і не можуть ніколи прийти до пізнання правди» (2 Тим. 3:7). – Місце відпочинку – «Прийдіть до Мене всі, знеможені і обтяжені і Я заспокою вас…» (Мт. 11:28). Це Христос! Біля знаків Свого Слова Він не ставить охорону. Він пропонує вибір. Можеш ігнорувати рухаючись за звичкою – це шлях до прірви. Можеш звернути увагу і підкоритися — це напрямок до Христа, Який сказав «Я є Дорога, Правда і Життя». Як далі – за звичкою чи по Слову??? http://msynyuk.in.ua/ – блог Миколи Синюка
Когда человек не знает, к какой пристани он держит путь, для него ни один ветер не будет попутным. Луций Анней Сенека (младший)
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
5
Пути, которые мы выбираем
zz Мы с детства помним знаменитую картину «Витязь на распутье. «Направо пойдешь..., налево пойдешь..., прямо пойдешь...». К чему приводит тот или иной способ принятия решений? В решении пойти налево люди, как правило, руководствуются исключительно эмоциями, чувствами. В решении пойти направо – только разумом. А вот по дороге прямо мы поговорим в конце. Итак, желание пойти налево иногда возникает у некоторых. Одна женщина рассказала, что она прожила со своим мужем 10 лет. «Сначала мы очень любили друг друга, но постепенно все это становилось не так остро и прекрасно, как было вначале... А потом, все переросло в привычку, появилось равнодушие, холодность. И вот недавно я встретила человека, моего соседа! Я влюбилась в него, как девочка. Я хочу развестись со своим мужем! Я хочу быть счастливой! Разве это преступление быть счастливой?» - спросила она в заключение. Конечно, быть счастливой – это прекрасная цель. Только дальше будет вот что: развод с первым мужем... первые счастливые несколько месяцев с новым мужем... а потом уже опять привычка, равнодушие и,
поскольку тормозов нет, опять новый любимый сосед. Дальше снова развод и новый круг «счастья». Затем развод и одинокая старость, груз нескольких прелюбодеяний, смерть, и… потеря вечности. Так чего же не хватало этой женщине перед поворотом налево? Возможно, кто-то скажет – разума. Некоторые, полагаясь на свой разум, предпочитают более рациональный путь. Прежде чем принять какое-то решение они садятся и просчитывают все возможные варианты. Ну, например, я решаю стать успешным бизнесменом и начинаю готовиться к этому тщательнейшим образом смолоду.
Стараюсь хорошо учиться в школе, в институте, причем выбираю специальность, которая в дальнейшем поможет сколотить мне капитал – ну, допустим, финансы, менеджмент. Само собой, как человек разумный, я избегаю всяческих удовольствий и развлечений, которые могут отнять у меня силы и время на пути к своей цели. Не прошло и двадцати лет как у меня появилось несколько предприятий, сеть магазинов, красивый дом, несколько автомобилей, счет в банке. И вот однажды, я решил оглянуться и посмотреть, к чему я пришел на этом пути. И оказывается, что мне уже
пятьдесят, а при всем моем богатстве у меня ни семьи, ни жены, ни детей. И как человек разумный, я понимаю, что вот сейчас в попытке найти спутницу жизни, шанс, что она будет любить меня, а не мой счет в банке – равен нулю. Так чего же мне не хватало перед поворотом направо? Сегодня многие идут подобными путями. Сколько талантливых певцов и артистов, ставших миллионерами, погибли от наркотиков, скольких великих художников погубило пьянство, сколько успешных бизнесменов уличенных в прелюбодеянии разрушили свои семьи, потеряв большую часть капитала в многочисленных бракоразводных процессах. Сколько известных политиков загубили свою карьеру, увлеченные половой распущенностью. И на всех этих путях человек оставляет грязные следы своей греховный жизни. Друзья мои, там, у ног Спасителя наше место не занято. Господь ждет нас, своих заблудившихся детей. Он давно уже вышел на дорогу, чей голос звучит над всей планетой. Прислушайся, и направь свои шаги к Его зову. Он говорит: «Придите ко Мне все угнетенные, обманутые, униженные – у Меня есть для вас утешение, есть спасение. Придите такими как вы есть, избитые и израненные грехом. Придите… Я приму вас! Я отдал за вас жизнь, чтобы вы жили»! Святослав Чариев
Обери вірний шлях!
zz Дороги, дороги… З ними тісно пов’язане усе людське життя. Нам постійно доводиться кудись іти, їхати, подорожувати. Та попри все, найголовнішим для подорожуючого є абсолютна впевненість у тому, що дорога, якою прямуємо, є правильною. Пригадую, як намагаючись зекономити час, я вирішив піти навпростець (як мені здавалося) через провулок, яким ніколи раніше не ходив. Я
вважав, що обов’язково вийду на потрібну мені вулицю. А виявилося, що замість того, щоб зекономити, я витратив ще більше часу, тому що довелося повернутись назад, і тільки після цього піти вірною дорогою. Чому так сталось? Тому що я не знав, що шлях, обраний мною, є помилковим. Життя кожної людини можна порівняти із довгою дорогою, яка має свою кінцеву зупинку. Кожен з нас є особисто відповідальним за те, куди, зрештою, він прийде. Наша доля без п о с е р ед ньо залежить від власного життєвого вибору. Господь при цьому наголошує, що можливими є лише два варіанти: «Життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття». (Повт. Закону 30:19). Більш того, дбаючи про наше майбутнє, Він радить: «І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє…». У такому ви-
падку виникає слушне запитання: то який же шлях веде до життя? Христос дав відповідь на таке запитання: «І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? Він же йому відказав: …Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконуй заповіді». (Матв. 19:16-17). Відповідь проста – та це шлях шанобливого ставлення до волі нашого Господа. Дивно, що багато тих, які вважають себе християнами, ставляться до Божих повелінь, як до переліку заборон та обмежень. Але та людина, яка відчула на собі всі переваги дотримання Закону Божого, сміливо може заявити, що Бог не обмежує, а захищає нас від багатьох небезпек. Цей факт можна наочно проілюструвати дією Правил дорожнього руху. Вважаючи їх такими, що обмежують свободу руху на дорозі, можна свідомо ігнорувати сигнали світлофора, дорожні знаки та інші попередження, але результат може виявитись трагічним. Натомість виконання елементарних правил забезпечує нам безпеку і спокій. Ми повніше і глибше зрозуміємо Божі наміри щодо нас, якщо звернемо увагу на підручник спасіння – Біблію. Псалмист Давид писав: «Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї». Можливо у вас виникне питання: Чому саме ця Книга є особливою? Чому
варто віддати перевагу саме Біблії у порівнянні з іншими релігійними або філософськими книгами? По-перше тому, що Біблія є найбільш доступною для кожного з будь-яким рівнем освіти. Сьогодні ми не назвемо книг, які з однаковим інтересом читає і малограмотна мешканка глибинки і столичний академік, причому рівень розуміння ними істин та подій, викладених у Біблії, практично не відрізняється. Біблію можна читати і розуміти без якої б то не було особливої підготовки. По-друге, вона є найвпливовішою. Жодна книга на Землі не змінила стільки людських доль, як Біблія. Це відноситься і до цілих народів, і до окремих особистостей. Причому Святе Письмо змінює людей кардинально, перетворюючи себелюбного егоїста в щирого благодійника. По-третє, багато людей, знайомих з історією, чітко бачать у пророцтвах Даниїла (2 і 7 розділу) передбачення про зміну світових держав: Вавилон, Мідо-Персія, Греція, Римська імперія, а потім розділена Європа за нашого часу, якій ніколи знову не вдасться об'єднатися. Згідно з Божою програмою світових подій, після розділеної Європи має настати Боже вічне Царство. Отож, наступним попереджувальним знаком, що видніється на дорозі до Божого Царства, є Друге Пришестя Ісуса Христа! Чи присутнім є цей ЗНАК на вашій дорозі?!
Может быть, в искании трудных путей заключается кратчайший путь к цели. Халиль Джебран
6
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Лише один достойний фінал
zz У світі побутує думка, мовляв, неважливо, яким шляхом ідеш: усі шляхи ведуть до Бога. Навіщо ж тоді Бог дав нам Закон – Десять Заповідей – мірило життя, який чітко окреслив принципами, котрих повинна дотримуватися людина, що бажає іти істинним шляхом? На що ж повинна передусім орієнтуватися молодь, обираючи свій життєвий шлях (тобто спосіб життя, принципи, ідеї)? Чи на видимі речі, переваги світу цього?- гроші, краса, влада, задоволення, престиж? Апостол Іоан говорить щодо цього: «Цей світ проминає разом з усіма своїми спокусами. А хто виконує волю Божу, той живе вічно» (1-е Ін. 2:17). Орієнтиром у виборі шляху має бути його кінець, до
чого він приведе людину, адже Є лише один достойний фінал «Яка ж користь людині, що здо- – вічне життя, де «...не буде вже буде ввесь світ, але душу свою смерти – ані смутку, ані крику, занапастить?» (Матв. 16:26). ані болю вже не буде, бо перше
минулося!» (Одкр. 21:4), і лише один шлях, що веде до нього: «Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!» (Одкр. 22:14). Лише Кров Ісуса Христа відкриває нам ворота Раю. І Він просить нас: «Якщо ви Мене любите, – Мої заповіді зберігайте!» (Ін. 14:15). Важливо розуміти, що не дотримання заповідей, чи наші добрі діяння дарують нам вічне життя. Вони свідчать про те, що ми обрали вічне життя і йдемо до нього істинним шляхом. Так як Бог один, і шлях, що веде до Нього – один, то і лише один критерій існує, що вказує нам цей шлях – Слово Боже, Біблія. Давид ним користувався і впевнено говорить: «Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї.» (Пс. 118: 105). Владислав БЕРЕЦКИ
«Я есть Путь» (Евангелие от Иоанна 14:6) zz «Здесь неправильно перевели этот текст» – сказал мой знакомый, когда мы дискутировали об этом высказывании Христа. И далее он предложил свой вариант правильного перевода: «Я укажу вам правильный путь» – вот это будет понятно.
в начале ХХ столетия на территории царской России, начался марш к коммунизму. Народы Азии и Европы были вовлечены в более чем 70-летнюю погоню за миражами лучшего пути. Но путь коммунизма так и не достиг цели. С тех пор вот уже 20 лет мы ищем лучший путь. Сегодня поиски продолжаются. Украина выбрала новый путь – в Европу. Удачи всем нам на этом пути! Но, все-таки, Христос заявил Ну, а что же Христос? Кажется о себе, что Он есть Путь. При что Его заявление звучит более поверхностном восприятии чем уверенно. Ведь были же в многим это кажется странным. истории и другие, кто указывали История свидельствует, что на пути. Например, китайские люди всегда искали свой вари- мыслители Лао-Цзы, Конфуций ант лучшего пути, который яко- или основатели мировых релибы приведет их к быстрому про- гий Будда, Магомед, философ цветанию и лучшей жизни. Так, Заратустра. Были такие попыт-
ки и среди европейских мыслителей: это Вольтер, Гегель, Карл Маркс и многие другие. Но между всеми ими и Христом лежит огромная пропасть: никто из них (надо отдать им должное) не посмел заявить о себе самом как о Пути. Итак, перевод слов Христа о себе «Я есть Путь» – правильный перевод. Что имеет ввиду Христос, говоря о себе, что Он Путь? Здесь надо прислушаться к высказыванию святого апостола Павла о двух Адамах. Так и написано в 1 Послании к коринфянам 15:4 и 47. «первый человек Адам стал душею живущею; а последний Адам есть дух животворящий». «Первый человек – из земли, перстный; второй человек – Господь с неба». Апостол показывает на основании Библии, что все человечество изначально было заложено в Адаме. Еще никого не было кроме Адама и Евы, но с другой стороны, в семени Адама было заключено все будущее человечества, в том числе вы и я. Когда Господь поставил их перед выбором пути, тем самым Он показал Адаму, что от его выбора будет зависеть судьба миллионов и миллиардов его потомков. Это означало: или путь вечной жизни и вечного прогресса или путь греха и смерти. К сожалению, мы знаем, что Адам избрал путь непослушания. В этом смысле, Адам стал путем будущего человечества. И, как результат, Апостол пишет: «В Адаме все умирают». Все человечество в Адаме согрешившем было обречено на смерть. И мы с вами были бы несчастнейшими людьми без надежды на спасение,
если бы не второй Адам – Господь с неба. Почему Сын Божий стал Адамом? Для чего это было нужно? Чтобы спасти нас от природы нашего Адама, то есть, от греха и смерти. Воплотившись в человека, или же по-другому, став человеком, Христос воспринял падшую природу Адама и, таким образом, в этой человеческой плоти как бы вместил в себя все согрешившее человечество когда-либо жившее на земле. Поэтому мы перешли из положения «в Адаме» в положение «во Христе». Продолжая свою мысль, апостол делает вывод: «Как в Адаме все умирают, так во Христе все оживут». Чтобы такое стало возможным, Христос совершил следующие действия: 1. Взял на себя наши грехи. 2. Умер за наши грехи. 3. Воскрес для нашего оправдания. Это и есть то, что мы называем Евангелием! Христос сделался для всех людей «Путем». Путем жизни, а не смерти. Поэтому насколько важными являются для нас Его слова: «Я есмь путь и истина и жизнь; никто не приходит к Отцу, как только через Меня». Проще говоря – благодаря воплощению Сына Божия и принятию Им нашей человеческой природы мы получили новый статус «Во Христе», и благодаря этому, мы верою имеем доступ в Небо, к Небесному Отцу. И если пребудем в этой вере до конца, то когда настанет час возвращения Христа за теми, кто выбрал Его путь, мы увидим наше спасение! Игорь Н. Скачков
Человек с ясной целью будет продвигаться даже по самой тяжкой дороге. Человек безо всякой цели не продвинется и по самой гладкой дороге. (Томас Карлейль)
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
7
Що мені робити? zz Якщо ви переконані в тому, що Бог таки дійсно має дуже важливе значення у вашому житті і що у вас є певні обов’язки перед Ним, тоді, само собою, з’являється питання: «Господи, а що звелиш мені робити?». Фактично з цим питанням звернувся той, котрий влаштовував гоніння на християн, а згодом став апостолом Христовим. Це був Павло Тарсянин. Він одним з перших отримав від Господа доручення вести проповідь Євангелія серед язичників, і чимало потрудився в цьому напрямку. Проте, схоже питання виникає і в сучасного християнина, котрий відчуває свою відповідальність перед Богом, за дароване йому спасіння. І тоді хтось починає розмірковувати: «Для апостола було все просто – він отримав вказівку: «Іди в Дамаск, і там тобі буде сказано, що далі робити». А як мені сьогодні бути? Де отримати подібні інструкції?». Іншими словами, як мені знати, якою є воля Божа стосовно мене особисто? Але хіба Бог зацікавлений затаїти від нас свої наміри? Хіба Його волю нам потрібно шукати, ніби того захованого скарбу? Святе Писання вносить ясність стосовно цього: «Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Пророк Амос). А власне, пророки якраз і були тими, котрі записували на сторінках Біблії волю Господню.
Іноді нам хочеться, щоб Бог конкретно вказував нам, що робити: де працювати, де жити, на кому одружитися, яку машину краще купувати, куди поїхати і т.д. Бог рідко дає людям таку безпосередню і конкретну інформацію. Він дозволяє нам самим приймати рішення. Єдиним злом у Божих очах вважається те рішення, яке призводить до гріха, а значить – суперечить Божій волі. А Господь бажає, щоб ми приймали рішення згідно з Його волею. То як же дізнатися, в чому полягає Божа воля для нас? Господь у Своєму Слові відкриває, так би мовити, універсальну або загальну для всіх людей волю Божу. Коротко кажучи – це моральні рамки для віруючої людини, якими є десять Божих заповідей, або Закон Божий. У книзі псалмів Давид проголошує: «Я бажаю, щоб волю Твою чинити, Боже мій, і Закон Твій у мене в серці» (Пс. 39:9). Отже, ми помічаємо тісний взаємозв’язок між Божими заповідями та Його волею. Всередині цих рамок-заповідей, нам дано право рухатися як завгодно, приймаючи будь-які рішення. Тобто, якщо наше рішення не порушує встановленої Богом моральної межі – це буде дотримання Божої волі, зрозумілої для всіх людей. Ця універсальна воля, незважаючи на те, що є гранично стисло вираженою, лаконічною – вона настільки всім зрозуміла, що не виникає зайвих питань. Воно й не дивно, адже Автор десяти заповідей Сам Господь. А ви ж розумієте, що все, що робить Бог, є довершеним і досконалим. До того
нема що додати, і від нього нема що відняти. Цікаво, що все у Святому Писанні записувалося призначеними для цього людьми: пророками, євангелістами, апостолами та іншими авторами, але текст Десяти Заповідей – Закону Божого, Бог не довірив переказувати нікому. Він Сам власноруч записав його на кам’яних скрижалях. Тому кожна Заповідь висловлена так конкретно, що нам не треба довго міркувати, як це розуміти. Наприклад, нам не треба сушити собі голову над питанням, чи припустима подружня зрада. У Біблії чітко сказано: «Не чини перелюбу», – тобто не руйнуй свою сім'ю. І чужу, звичайно, теж. На цьому крапка! Тут все ясно і зрозуміло. Біблія так само однозначно висловлюється і з приводу крадіжки, обману, вбивства, а також багатьох інших сторін людського життя. Один директор взяв на роботу нову секретарку. У перший же день роботи, він попросив її сказати неправду. Коли його попросили до телефону, він хотів, щоб вона сказала, що його немає на місці. У відповідь на таке прохання вона дала йому трубку і попросила, щоб він сам сказав це. Розлючений шеф мало не звільнив дівчину з роботи. Але вона спокійно пояснила йому свою поведінку: «Якщо я сьогодні обману за вашим дорученням когось, то завтра зможу обдурити за чиїмось дорученням і вас. А я цього не хочу». З тих пір вона користувалася його абсолютною довірою і повагою. Її сміливе рішення жити правильно себе виправдало.
Бог відкриває нам, у чому полягає Його воля, а стосовно всього іншого, Сам Христос говорить: «Не журіться про життя своє, що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? Погляньте на птахів небесних… ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато цінніші за них? (Матвія 6 р.). Чудове повчання! Проте людська натура буває настільки зіпсована гріховними нахилами, що навіть у найкращому і бездоганному повчанні схильна звертати увагу лише на те, що імпонує її пристрастям чи слабкостям. Дехто виправдовуючи своє лінивство та безвольність киває на слова Христа, мовляв, не потрібно докладати зусиль, щоб заробляти на їжу чи одежу та інші необхідні речі, тому що Бог сам турбується про все це. Але тут мова йде не про те, щоб не працювати – Біблія категорично засуджує лінивство. Ісус повчав не журитися, бо Він знав, що це веде до скнарості та жлобства. Такі люди впадають в іншу крайність – відмовляють собі у найнеобхіднішому, збираючи все на «чорний день». У першому псалмі є такі слова: «Блаженний, або ж щасливий чоловік, …чия воля в Господньому законі». Так от, будь-які крайнощі – чи то лінивство, чи зайва стурбованість – є свідченням того, що в цьому немає Господньої волі, і їхня власна воля перебуває за межами Божого Закону. Отож, у наш час, Бог хоче бачити свій Закон записаним у наших серцях. У законі проявляється воля влади. А за наші з вами душі і серця борються дві ворогуючі влади і тільки нам з вами вирішувати, чию волю ми будемо виконувати. Чиїми законами ми будемо керуватися, того волю і будемо виконувати. Наприкінці часу буде тільки два класи людей: ті, що колись говорили Богу: «Хай буде воля Твоя», і будуть ті, котрим Бог скаже: «Ну, що ж, нехай станеться воля ваша». Вибір залишається за нами!
Если Вы не знаете, куда идете, то не важно, какой Вы выберете путь. Ковыляющий по прямой дороге опередит бегущего, который сбился с пути. Фрэнсис Бэкон
8
Шлях до зірок
zz Чи має людина достатньо моральних сил, щоб мудро користуватися таємницями Всесвіту? Життєвий досвід, факти з нашого повсякденного життя переконують нас у тому, що ми, земляни, завдяки науковим відкриттям почали торкатися величезної сили, але без відповідного духовного стану. Кожна спроба людини підняти свої ракети в небо вчить незмінному, постійному і твердому правилу: у космосі царюють порядок і дисципліна! Якщо ми чекаємо від космосу добробуту, необхідно підкорятися його законам. У космічному просторі панують краса і порядок. Там немає поняття погоди, натомість є регулярність. Вона передбачувана. Там навіть запущений нами супутник рухається точніше, ніж ваш годинник. У космосі все підпорядковано законам фізики. Так, усе творіння Боже підкоряється Руці, Яка його спрямовує. Тільки ми, люди, не виявляємо слухняності. Закони Божі надійні. Проте на своїй планеті ми постійно стикаємося з хаосом і суперечностями, безчинством і руйнуванням. І дедалі гірше! Економісти роблять висновок, що дуже відчутним стає виснаження
землі! Нас повідомляють, що ми завчасно повинні розробляти природні ресурси інших планет. Якщо це правда, то нас чекає катастрофа у випадку, якщо ми не освоїмо шляху на інші планети! Але в Божому плані і це передбачено. Зверніться до Священного Писання – і ви переконаєтеся, що переселення з нашої Землі є неминучим. Сам Ісус, як ви пам'ятаєте, продемонстрував можливість міжпланетних подорожей і обіцяв надати таку можливість для Своїх послідовників. Це відбувалося на Елеонській горі. Учні на власні очі бачили, як Його ноги відірвалися від землі. Коли Господь слави став підійматися до неба, сили гравітації були безсилі утримати Його: «Я йду приготувати вам місце, – сказав Він, – і... прийду знову». Сказано із вражаючою упевненістю! Переселення з нашої планети дійсно відбудеться: «Бо сам Господь з наказом, коли пролунає голос архангела і Божа сурма, – зійде з неба, і насамперед воскреснуть ті, що померли в Христі. Потім і ми, що живемо, що лишилися, разом з ними будемо піднесені на хмарах, на зустріч з Господом у повітрі, – і так завжди будемо з Господом» (1Сол. 4:16, 17). Спробуйте уявити собі цю картину. Мимо величних сяючих сузір'їв, що привертають увагу
безлічі землян, сходить наш Спаситель. Довгождане воскресіння любимих! А потім вознесіння на небо у супроводі Спасителя до того місця, яке Він приготував, щоб нам перебувати з Ним повіки. Наукові досягнення наших днів є наочним свідоцтвом того, що пришестя нашого Господа близько! Прочитаймо ще раз слова Божі, сказані пророку Даниїлу, бо з кожним днем вони набувають більшого значення: «А ти, Даниїл, заховай ці слова і запечатай цю книгу аж до часу кінця: багато хто дослідять її, і розмножиться знання». Небесний Бог передбачає зростання знань і збільшення швидкостей засобів пересування. Це ще один сигнал того, що ми живемо під час кінця. Ми маємо у своєму розпорядженні знання Священного Писання та знання у світі науки і техніки. Розум людини проник у таємниці Всесвіту. Тисячоліттями проходило звичайне, розмірене життя. Люди жили і любили, воювали і вмирали. А сьогодні радарні установки, реактивні літаки і ракетні комплекси увійшли до нашого повсякденного життя. Ми вільно говоримо про надзвукові літаки, про космічні станції і міжпланетні польоти. Останнім часом, говорить Даниїл, намножиться знання. Чому
Телеканал цілодобового супутникового мовлення «Надія» створений для тих, хто бажає бачити більше, знати глибше, розвинути найкраще. Контактні (:
0 (800) 50 157 80 +380 66 707 000 5 +380 93 50 157 80 +380 98 707 000 5
Пишіть на адресу: м. Ужгород, вул. Джамбула, 23; Індекс: 88000
Засновник і видавець: Черничко Іван Петрович Адреса редакції: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36 моб. тел.: 095-195-41-91 e-mail: chernip@i.ua Газета видається на кошти від благодійних пожертвувань. Розповсюджується безкоштовно
СВІТЛО твого ЖИТТЯ
e-mail:
info@contact-hope.com
Редакційна колегія: Іван Черничко, Агнеса Черничко, Людмила Кастран, Наталія Різак, Василь Чопик, Віталій Мелесь. Реєстраційне свідоцтво: ЗТ№ 507/00Р від 21.12.2009 р.
Бог утримував все це до сьогоднішнього дня? Хіба не для нашого блага це робилося? Сам факт, що Бог дозволив людям розкрити таємниці Вселеної, свідчить про те, що настає година, згідно з планом спасіння, коли Він повинен втрутитися і навести лад на нашій планеті. Можна тільки дякувати Господу за те, що ми підійшли до таких важливих подій. Але давайте поміркуємо: «Що б нам дало переселення із Землі?». Здоровий глузд нагадує: поки ми не переможемо смерть, космічні перельоти не розв'яжуть наших проблем. Єдиний реальний шлях переселення із Землі – це шлях, який визначив Бог. Тільки Він має ключі від смерті: «І я був мертвий, і ось, я живий на віки вічні. І маю ключі від смерти й від аду» (Одкр. 1:18). Христос, що має ключі від смерті, говорить: «Ось, незабаром прийду». Слава богу, що день цей близький! Знаючи Божий план спасіння людини, виявлений у Святому Писанні, поміркуйте: Чи допустить Бог, щоб невгамовна, грішна людина вторгнулася на небеса? Чи дозволить Він людині з її вадами – ненавистю, жадібністю, гордістю дістатися до інших населених світів?» План Божий полягає у тому, щоб ізолювати гріх, поки він не буде винищений остаточно, і не допустити його розповсюдження. Проста стерилізація ракет перед запуском не вирішує цієї проблеми! А сьогодні ми з вами є свідками останніх устремлінь людини в космос. Сигнали супутників ніби відлічують години, призначені для народів та окремих осіб, чаша злочинів яких майже наповнилася. Про що це говорить нам? А про те, що Бог приготував шлях спасіння. Ви можете ним скористатися. Вибір за вами. Або Він вас визначить: «Ти не скористався відведеним тобі часом». Або ж на ваше прохання Він скаже: «Прощаються тобі гріхи твої». Невже ви погодитеся на інше рішення? Ті, що отримали прощення, будуть непідвладними смерті! Вони силою Божою будуть піднятими крізь стратосферу, крізь іоносферу, крізь космічну порожнечу і дбайливо поставлені перед брамами міста вічного Царя! Це Божий план переселення із планети Земля! Божественний шлях до зірок! http://hope.ua/
skype:
contact-hope
Адреса друкарні: вул. Гагаріна, 42/1 м. Ужгород, Закарпатська обл. ПРАТ «Видавництво «Закарпаття» тел.: 66-95-68 Тираж: 45000. Зам. № 237