Детально Опыт АТО и задачи оснащения ВС Украины бронетанковой техникой и вооружением
Сделано в Украине №1-2 [ ЯНВАРЬ-ФЕВРАЛЬ, 2017 ]
Соединить берега
РУБЕЖ
В Украине решена задача по производству отечественных механизированных мостов
Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины
х ы н ь л и Лига с ы елен ц на ы н и ра к У ОПК я и т я Частные предпри ией ц к у д о р п ей о в с и и м ар е и ен ж на перевоору
Удерживая цель
Потенциал изюмских приборостроителей
Космические связи
Спутниковые решения от компании «Датагруп»
IDEAS-2016 Оружейные акценты Пакистана
[ содержание ]
подiя
4 ЛIГА ОБОРОННИХ ПIДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: РАЗОМ СИЛЬНIШI! детально
14 Броньований напрям Перспективи розвитку та пріоритети переоснащення Збройних Сил України бронетанковим озброєнням та технікою з урахуванням досвіду ведення бойових дій в антитерористичній операції люди и дело
26 Сражение за «тройку»
Вадим ШКАВРО: «Наш завод обеспечит бронетранспортерами и украинскую армию, и инозаказчиков» сделано в украине
30 Соединить берега
В Украине решена задача по производству отечественных механизированных мостов дело техники
34 Космические связи
Мария АЛЕКСЕЕНКО: «Наши спутниковые решения эффективно используют силовые структуры Украины» по сути
40 К НОВЫМ РУБЕЖАМ
Алексей КОЗЛОВ: «Наша задача – доказать заказчику, что мы можем выдать новые конкурентоспособные решения» прямая речь
48 Удерживая цель
Сергей ФИЛОНЕНКО: «Главная задача предприятия – выполнение контрактов, заключённых в рамках Государственного оборонного заказа сотрудничество
54 Давид ПИПАЛ
Tatra обладает единственным в мире уникальным техническим решением шасси крупним планом
Корректировка целей
В 2017 г. журналу Defense Express исполняется 15 лет. За это время мы приобрели опыт, стали меньшими оптимистами, чем на старте, сохранили уверенность в том, что наша работа нужна и востребована. В ближайшей перспективе редакционная политика нашего журнала и компании Defense Express будет ориентирована на такие ключевые цели. 1. В условиях войны мы исходим из того, что переоснащение Вооруженных сил Украины и других силовых структур модернизированными и новыми образцами - главная задача для отечественной науки и промышленности. Объективное освещение как успехов, так и проблем на этом фронте крайне важно. Это наш ключевой редакционный приоритет. 2. Больше внимания мы будем уделять отечественным частным компаниям оборонно-промышленного сектора. Три года войны показали, что частный бизнес демонстрирует большую гибкость и ответственность при реализации проектов в интересах силовых структур. Эта тенденция крайне важна. Создание и развитие в Украине «Лиги оборонных предприятий», объединяющей частные предприятия «оборонки», - одна из инициатив, которая будет активно поддерживаться всеми ресурсами компании Defense Express. 3. В зоне особого внимания – суть и формы дальнейшего взаимодействия с европейскими и американскими компаниями в области военно-технического сотрудничества. Прошлый год показал, что кооперация весьма ограничена, совместных проектов практически нет, поставки образцов вооружения и техники – избирательны, закупка элементной базы не упростилась, а усложнилась, несмотря на все заявления о дружбе и поддержке. Поэтому важен поиск новых моделей взаимодействия при сложившемся уровне доверия. С украинской стороны реальность такова: без новых технологий, материалов, узловой и элементной базы наша «оборонка» - и государственная, и частная - обречена. С другой стороны, если под видом военно-технической помощи Украина станет лишь рынком сбыта для чужих вооружений, то наша «оборонка» обречена на роль поставщиков второго уровня. Поэтому надо суметь защитить свой рынок и от друзей. 4. Борьба с «белым шумом». Множество заявлений и громких слов, что у нас едва ли не каждый день создается новый образец чудо-оружия – это, скорее, опасно, нежели полезно. Словесный «белый шум» камуфлирует системные проблемы в создании, производстве и своевременной поставке/недопоставке техники и вооружения. Формирует иллюзию простоты и девальвирует изначальную сложность процесса создания оружия, необходимого армии. Невыполнение заявленного подрывает доверие как к власти, так и к самой способности наших конструкторов и промышленников создавать технику. Нам нужны не штучные новинки, а серийные образцы в количестве, достаточном для комплектования батальонов и бригад, и освоенные личным составом. Поэтому меньше пропаганды. Больше профессионального диалога. Это крайне важно для результата не на словах, а не деле.
56 IDEAS-2016:
Збройовi акценти Пакистану
defense express MEDIA & consulting www.defense-ua.com
СЕРГIЙ ЗГУРЕЦЬ – директор iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, головний редактор журналу «Експорт зброї та оборонний комплекс України», szgurets@gmail.com; ВАЛЕРIЙ Рябих – директор з розвитку iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defence_2@meta.ua; МАРК КАНАРСЬКИЙ – арт-директор; Антон Мiхненко – редактор журналу Ukrainian Defense Review, заступник головного редактора журналу «Експорт зброї i оборонний комплекс України»; Iгор ФЕДИК, – заступник редактора Ukrainian Defense Review, експерт-оглядач; Сергiй ПОПСУЕВIЧ – фотокореспондент; ВОЛОДИМИР ЗАБЛОЦЬКИЙ – експерт-оглядач; ОКСАНА ПЕТРЕНКО – лiтредактор.
Cергей ЗГУРЕЦ, главный редактор
Наша адреса: Україна, 04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10 факс: (044) 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua
Центр дослiджень армiї, конверсiї та роззброєння http://cacds.org.ua
ВАЛЕНТИН БАДРАК – директор Центру дослiджень армiї, конверсiї та роззброєння; МИХАЙЛО САМУСЬ – заступник директора ЦДАКР з мiжнародних питань; ВОЛОДИМИР КОПЧАК – керiвник оборонно-промислових проектiв ЦДАКР.
Журнал «Человек.Техника. Технологии» издается ИКК Defense Express совместно с издательством Дрим-АРТ. Свидетельство о государственной регистрации печатного средства массовой информации – серия КВ № 21842-11742Р от 31.12.2015 г.) выдано Министерством юстиции Украины
Коли робиш улюблену справу, час минає непомітно. Пілотний проект під брендом Defense Express з’явився ще наприкінці 2001 р., а крейсерську швидкість журнал Defense Express «Експорт зброї та оборонний комплекс України» набрав з 2002 р. Відтоді наш професійний колектив висвітлює новини, події та тренди оборонно-промислової сфери України та світу. Щодня. Щомісяця. Щороку. За 15 років понад 250 номерів журналу Defense Express, включно з англійською версією - нині це «Ukrainian Defense Review», - отримали наші українські та закордонні читачі та партнери. Змінювалися президенти, уряди та міністри оборони, директори підприємств та концернів. Одні компанії закривалися, проте з’являлися нові та амбіційні. Ми все це бачили, аналізували, робили висновки. Ми знаємо усіх, хто робить свою справу чесно та системно. Нинішній досвід дозволяє нам відокремлювати пусті слова від конкретних справ. Ми також змінювалися. Завдяки командним зусиллям наш журнал вийшов на рівень, який за внутрішнім наповненням та зовнішнім виглядом дозволяє нам конкурувати з кращими зразками європейських, американських чи азійських профільних видань. Загальна аудиторія за останні п’ять років, якщо зважати на статистику ознайомлення з видавничими продуктами інформаційно-консалтингової компанії «Defenсe Express» у он-лайн версіях, вимірюється мільйонами. Звісно, ми будемо і далі продовжувати справу, яка для нас є важливою і цікавою.
Сергій ЗГУРЕЦЬ, головний редактор
Коли робиш улюблену справу, час минає непомітно. Пілотний проект під брендом Defense Express з’явився ще наприкінці 2001 р., а крейсерську швидкість журнал Defense Express «Експорт зброї та оборонний комплекс України» набрав з 2002 р. Відтоді наш професійний колектив висвітлює новини, події та тренди оборонно-промислової сфери України та світу. Щодня. Щомісяця. Щороку. За 15 років понад 250 номерів журналу Defense Express, включно з англійською версією - нині це «Ukrainian Defense Review», - отримали наші українські та закордонні читачі та партнери. Змінювалися президенти, уряди та міністри оборони, директори підприємств та концернів. Одні компанії закривалися, проте з’являлися нові та амбіційні. Ми все це бачили, аналізували, робили висновки. Ми знаємо усіх, хто робить свою справу чесно та системно. Нинішній досвід дозволяє нам відокремлювати пусті слова від конкретних справ. Ми також змінювалися. Завдяки командним зусиллям наш журнал вийшов на рівень, який за внутрішнім наповненням та зовнішнім виглядом дозволяє нам конкурувати з кращими зразками європейських, американських чи азійських профільних видань. Загальна аудиторія за останні п’ять років, якщо зважати на статистику ознайомлення з видавничими продуктами інформаційно-консалтингової компанії «Defenсe Express» у он-лайн версіях, вимірюється мільйонами. Звісно, ми будемо і далі продовжувати справу, яка для нас є важливою і цікавою.
Сергій ЗГУРЕЦЬ, головний редактор
[ подія ] За цим лінком можна ознайомитись з повним відеозвітом з круглого столу «Потенціал приватних оборонних підприємств України. Шляхи розвитку і подолання проблем» за участю представників об’єднання українських підприємств і організацій «Ліга оборонних підприємств України».
Лiга оборонних пiдприємств України: разом сильнiшi!
Цілі для дій: формування нових стандартів державноприватного партнерства у оборонно-промисловій сфері; удосконалення внутрішньої кооперації; якісне переозброєння Збройних сил та інших силових структур вітчизняною продукцією 4 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
В Україні створено неурядове об’єднання українських підприємств і організацій, які є розробниками та виробниками продукції оборонного та подвійного призначення під назвою «Ліга оборонних підприємств України». Рішення про необхідність такого кроку було прийняте під час ХІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека-2016» керівниками декількох десятків таких структур.
априкінці грудня 2016 р. у державній агенції «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Потенціал приватних оборонних підприємств України. Шляхи розвитку і подолання проблем» за участю представників урядових структур, депутатського корпусу, РНБО України, МО
України, державних і приватних оборонних підприємств, громадянського суспільства, експертного середовища, ЗМІ тощо. На ньому були оголошені цілі та завдання нової структури. Унікальність заходу полягала у можливості комунікації між його учасниками, обміну досвідом роботи і поглядами на перспективу роботи на вітчизняному і міжнародному ринку ОіВТ тощо. Під час круглого столу також демонструвалися зразки високотехнологічного обладнання, БпЛА, РЛС, а також бойові машини, створені приватними підприємствами України.
Створення Ліги оборонних підприємств України пов’язано з наміром об’єднати зусилля приватних підприємств оборонної промисловості навколо удосконалення внутрішньої кооперації, налагодження ефективного державно-приватного партнерства у оборонно-промисловій сфері, реалізації спільних зусиль щодо удосконалення маркетингу оборонної продукції приватних підприємств як всередині держави, так і на ринках іноземних країн. Головним напрямком роботи Ліги визначено участь її членів у ефективному та якісно-
му переозброєнні Збройних сил України. Ліга виступає за поступову зміну колишніх радянських механізмів та процедур на внутрішньому ринку озброєнь, а саме у напрямку створення рівних прав для діяльності приватних і державних підприємств, певних змін у нормативно-правовій базі, що регламентує функціонування ОПК. Окремим напрямком зусиль Ліги стане формування умов для інвестицій держави у новітні розробки і виробництво озброєнь та військової техніки та заохочення держави для партнерства у проектах з державними
гарантіями закупівель в рамках державного оборонного замовлення (за умов відповідності технічних характеристик). Крім того, Ліга буде працювати над створенням нових умов для використання можливостей військово-технічного співробітництва з метою створення спільних з іноземними компаніями виробництв, залучення нових технологій в Україну, а також для залучення інвестицій провідних світових компаній. Ліга передбачає представлення владі України альтернативних можливостей розвитку ОПК України на основі передового західного досвіду.
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 5
[ подія ] За цим лінком можна ознайомитись з повним відеозвітом з круглого столу «Потенціал приватних оборонних підприємств України. Шляхи розвитку і подолання проблем» за участю представників об’єднання українських підприємств і організацій «Ліга оборонних підприємств України».
Лiга оборонних пiдприємств України: разом сильнiшi!
Цілі для дій: формування нових стандартів державноприватного партнерства у оборонно-промисловій сфері; удосконалення внутрішньої кооперації; якісне переозброєння Збройних сил та інших силових структур вітчизняною продукцією 4 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
В Україні створено неурядове об’єднання українських підприємств і організацій, які є розробниками та виробниками продукції оборонного та подвійного призначення під назвою «Ліга оборонних підприємств України». Рішення про необхідність такого кроку було прийняте під час ХІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека-2016» керівниками декількох десятків таких структур.
априкінці грудня 2016 р. у державній агенції «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Потенціал приватних оборонних підприємств України. Шляхи розвитку і подолання проблем» за участю представників урядових структур, депутатського корпусу, РНБО України, МО
України, державних і приватних оборонних підприємств, громадянського суспільства, експертного середовища, ЗМІ тощо. На ньому були оголошені цілі та завдання нової структури. Унікальність заходу полягала у можливості комунікації між його учасниками, обміну досвідом роботи і поглядами на перспективу роботи на вітчизняному і міжнародному ринку ОіВТ тощо. Під час круглого столу також демонструвалися зразки високотехнологічного обладнання, БпЛА, РЛС, а також бойові машини, створені приватними підприємствами України.
Створення Ліги оборонних підприємств України пов’язано з наміром об’єднати зусилля приватних підприємств оборонної промисловості навколо удосконалення внутрішньої кооперації, налагодження ефективного державно-приватного партнерства у оборонно-промисловій сфері, реалізації спільних зусиль щодо удосконалення маркетингу оборонної продукції приватних підприємств як всередині держави, так і на ринках іноземних країн. Головним напрямком роботи Ліги визначено участь її членів у ефективному та якісно-
му переозброєнні Збройних сил України. Ліга виступає за поступову зміну колишніх радянських механізмів та процедур на внутрішньому ринку озброєнь, а саме у напрямку створення рівних прав для діяльності приватних і державних підприємств, певних змін у нормативно-правовій базі, що регламентує функціонування ОПК. Окремим напрямком зусиль Ліги стане формування умов для інвестицій держави у новітні розробки і виробництво озброєнь та військової техніки та заохочення держави для партнерства у проектах з державними
гарантіями закупівель в рамках державного оборонного замовлення (за умов відповідності технічних характеристик). Крім того, Ліга буде працювати над створенням нових умов для використання можливостей військово-технічного співробітництва з метою створення спільних з іноземними компаніями виробництв, залучення нових технологій в Україну, а також для залучення інвестицій провідних світових компаній. Ліга передбачає представлення владі України альтернативних можливостей розвитку ОПК України на основі передового західного досвіду.
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 5
[ подія ] Олег ВИСОЦЬКИЙ Голова Ради директорів ПАТ «Наукововиробниче об’єднання «Практика»*
На сьогодні у відносинах із замовниками в Україні є певні проблеми. Головна з них - це те, що в країні дуже мало грошей. По-друге, у нас приймають продукцію по Держстандартах 60х років – а так не повинно бути. Крім того, держава повинна з нами працювати за звичайними ринковими умовами. Ні для кого не повинно бути ніяких преференцій. На жаль, але сьогодні це не зовсім так. Для зміни ситуації, яка сьогодні склалася у відносинах приватних підприємств і держави, якраз і була створена «Ліга оборонних підприємств». Поодинці «приватники» нічого не доб’ються. З одним підприємством держава говорити не буде, а ось з представником «Ліги» це вже інша справа. Це як в Польщі, коли віцепрем’єр Бальцерович став керівником, він сказав, що ні з ким із бізнесменів один на один говорити не буде, тільки з представниками об’єднання. І це дало свої плоди. * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
Бойова бронована машина «Козак-2М2», яка розроблена ПАТ «Наукововиробниче об’єднання «Практика», була продемонстрована як один з показових прикладів уже існуючої тісної взаємодії приватних підприємства, що входять до складу «Ліги». На спеціалізованій машині розвідки «Козак-2М2» встановлено РЛС та оглядову систему від компанії ХК «Укрспецтехніка»; новий бойовий модуль - від ВАТ «ЧеЗаРа»; прилади радіаційного контролю розробки НВПП «Спаринг-Віст Центр».
На заході, організатором якого виступив ЦДАКР, один з учасників та засновників Ліги оборонних підприємств України, було детально висвітлено усі поточні проблеми, які хвилюють приватний оборонний сектор. Учасники заходу
6 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
відверто обмінялися поглядами стосовно сучасного стану і шляхів подальшого розвитку оборонного сектору України, існуючих і перспективних викликів тощо. З огляду на першочергову необхідність забезпечення українського війська
сучасними зразками ОіВТ, а також нарощування експортного потенціалу, йшлося про діяльність Ліги на цьому шляху і створення синергії держави і приватного бізнесу. Відкриваючи захід, Валентин Бадрак, директор ЦДАКР, повідомив про створення Ліги та зупинився на першочергових завданнях, що стоять перед новою структурою, та можливих напрямках їх вирішення. Питання більш активного залучен-
ня і ефективного використання потенціалу приватних підприємств для створення сучасних зразків ОіВТ зумовлене як об’єктивними потребами ЗСУ і НГУ, які протистоять агресору на Донбасі, так і необхідністю нарощування експортного потенціалу. Адже Україна – один з потужних гравців на міжнародному ринку ОіВТ, що входить до першої десятки, і для утримання і поширення власних позицій вона має постійно і системно розвивати вітчизняну оборонну промисловість і створювати нові конкурентні зразки озброєнь. З огляду на зазначене, виникають цілком слушні питання щодо того, а чи спроможні сьогодні українські оборонні підприємства, як державні, так і приватні, доля яких зростає, реально збільшити випуск продукції? Чи існуючі сьогодні в Україні правила гри у цій сфері об’єктивно сприяють реальній конкуренції і чи є держава ефективним менеджером? І що треба зробити, щоб абревіатура ОПК відповідала власному змісту, а не була лише певним пострадянським синонімом. За великим рахунком, потенціал для подальшого нарощування випуску конкурентної оборонної продукції все ще залишається доволі високим, а ось існуючі правила гри та законодавча база в країні вже не відповідають вимогам часу, не сприяють його реалізації і розвитку, оскільки застаріли і потребують перегляду і вдосконалення. До того ж, монополізувавши ринок вітчизняної оборонки, держава з об’єктивних причин так і не спромоглася стати ефективним менеджером. Особливо це відчутно в порівнянні з досягненнями підприємств приватної форми власності, розвиток
яких останнім часом на фоні російської агресії проти України стрімко прискорився. Кількість приватних оборонних підприємств в Україні постійно зростає, проте, потенціал цього національного сегменту використовується далеко не повністю. Саме це зумовило створення Ліги, яка має об’єднати приватних виробників ОіВТ з перспективою виходу на якісно новий рівень співробітництва з державою. Перш за усе, йдеться про виконання головного спільного завдання-створити для ЗСУ/НГУ перспективні системи озброєння, що дозволять вести безконтактні бойові дії з агресором. Поряд з цим, з точки зору державних інтересів України, важливою складовою оборонного виробництва залишається розвиток його експортного потенціалу. Участь в роботі Круглого столу депутатів ВР України свідчить про розуміння і підтримку представниками законодавчої гілки влади важливості питання, що було винесено на дискусію. Зокрема, Павло Кишкар наголосив на важливості створення Ліги, діяльність якої сприятиме вирішенню важливого завдання з переозброєння українського війська, зростання економіки і підвищення рівня безпеки України. Він висловився на користь розробки і використання в оборонній промисловості України найсучасніших високих технологій, що сприятиме також збільшенню експорту ОіВТ, а також запевнив учасників заходу у своїй підтримці діяльності Ліги та налагодженні сталої ефективної комунікації з відповідними комітетами ВР України для лобіювання вчасного розгляду необхідних для оборонного сег-
Олександр КАМУРЗАЄВ
Голова Наглядової ради ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» (ЧеЗаРа)*
Головне в питанні співпраці з державою - рівність державних та приватних виробників оборонної продукції в доступі до можливостей, які має країна, а також в організації взаємин з потенційними замовниками в силових структурах. Наприклад, підприємства державного сектору, які замкнуті на «Укроборонпром», мають набагато більші можливості, на відміну від приватних, отримувати інформацію від держструктур, що знаходяться за кордоном. Крім того, необхідне розуміння з боку влади, що приватна компанія не може вкладати гроші у підготовку організації виробництва, роботу конструкторів, технологів, не маючи уявлення про те, чи буде замовлення на конкретну продукцію військового призначення. Також важливим питанням залишається оновлення ДСТУ та ТУ, за якими працює замовник. Вони ще 60-70-х років. Це часи, коли не було таких матеріалів і технологій, які є сьогодні. Це призводить до того, що, за формальною ознакою, замовник може взагалі не приймати будь-який сучасний продукт. Адже він реально не відповідає застарілим вимогам, які вже давно потрібно змінювати. І це важливе питання, на яке варто звернути увагу при роботі з Міністерством оборони. * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
менту законопроектів. Зокрема, сьогодні це близько десятка законопроектів та законодавчих актів, що стосуються виробництва ОіВТ, державноприватного партнерства, військово-технічного співробітництва тощо.
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 7
[ подія ] Олег ВИСОЦЬКИЙ Голова Ради директорів ПАТ «Наукововиробниче об’єднання «Практика»*
На сьогодні у відносинах із замовниками в Україні є певні проблеми. Головна з них - це те, що в країні дуже мало грошей. По-друге, у нас приймають продукцію по Держстандартах 60х років – а так не повинно бути. Крім того, держава повинна з нами працювати за звичайними ринковими умовами. Ні для кого не повинно бути ніяких преференцій. На жаль, але сьогодні це не зовсім так. Для зміни ситуації, яка сьогодні склалася у відносинах приватних підприємств і держави, якраз і була створена «Ліга оборонних підприємств». Поодинці «приватники» нічого не доб’ються. З одним підприємством держава говорити не буде, а ось з представником «Ліги» це вже інша справа. Це як в Польщі, коли віцепрем’єр Бальцерович став керівником, він сказав, що ні з ким із бізнесменів один на один говорити не буде, тільки з представниками об’єднання. І це дало свої плоди. * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
Бойова бронована машина «Козак-2М2», яка розроблена ПАТ «Наукововиробниче об’єднання «Практика», була продемонстрована як один з показових прикладів уже існуючої тісної взаємодії приватних підприємства, що входять до складу «Ліги». На спеціалізованій машині розвідки «Козак-2М2» встановлено РЛС та оглядову систему від компанії ХК «Укрспецтехніка»; новий бойовий модуль - від ВАТ «ЧеЗаРа»; прилади радіаційного контролю розробки НВПП «Спаринг-Віст Центр».
На заході, організатором якого виступив ЦДАКР, один з учасників та засновників Ліги оборонних підприємств України, було детально висвітлено усі поточні проблеми, які хвилюють приватний оборонний сектор. Учасники заходу
6 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
відверто обмінялися поглядами стосовно сучасного стану і шляхів подальшого розвитку оборонного сектору України, існуючих і перспективних викликів тощо. З огляду на першочергову необхідність забезпечення українського війська
сучасними зразками ОіВТ, а також нарощування експортного потенціалу, йшлося про діяльність Ліги на цьому шляху і створення синергії держави і приватного бізнесу. Відкриваючи захід, Валентин Бадрак, директор ЦДАКР, повідомив про створення Ліги та зупинився на першочергових завданнях, що стоять перед новою структурою, та можливих напрямках їх вирішення. Питання більш активного залучен-
ня і ефективного використання потенціалу приватних підприємств для створення сучасних зразків ОіВТ зумовлене як об’єктивними потребами ЗСУ і НГУ, які протистоять агресору на Донбасі, так і необхідністю нарощування експортного потенціалу. Адже Україна – один з потужних гравців на міжнародному ринку ОіВТ, що входить до першої десятки, і для утримання і поширення власних позицій вона має постійно і системно розвивати вітчизняну оборонну промисловість і створювати нові конкурентні зразки озброєнь. З огляду на зазначене, виникають цілком слушні питання щодо того, а чи спроможні сьогодні українські оборонні підприємства, як державні, так і приватні, доля яких зростає, реально збільшити випуск продукції? Чи існуючі сьогодні в Україні правила гри у цій сфері об’єктивно сприяють реальній конкуренції і чи є держава ефективним менеджером? І що треба зробити, щоб абревіатура ОПК відповідала власному змісту, а не була лише певним пострадянським синонімом. За великим рахунком, потенціал для подальшого нарощування випуску конкурентної оборонної продукції все ще залишається доволі високим, а ось існуючі правила гри та законодавча база в країні вже не відповідають вимогам часу, не сприяють його реалізації і розвитку, оскільки застаріли і потребують перегляду і вдосконалення. До того ж, монополізувавши ринок вітчизняної оборонки, держава з об’єктивних причин так і не спромоглася стати ефективним менеджером. Особливо це відчутно в порівнянні з досягненнями підприємств приватної форми власності, розвиток
яких останнім часом на фоні російської агресії проти України стрімко прискорився. Кількість приватних оборонних підприємств в Україні постійно зростає, проте, потенціал цього національного сегменту використовується далеко не повністю. Саме це зумовило створення Ліги, яка має об’єднати приватних виробників ОіВТ з перспективою виходу на якісно новий рівень співробітництва з державою. Перш за усе, йдеться про виконання головного спільного завдання-створити для ЗСУ/НГУ перспективні системи озброєння, що дозволять вести безконтактні бойові дії з агресором. Поряд з цим, з точки зору державних інтересів України, важливою складовою оборонного виробництва залишається розвиток його експортного потенціалу. Участь в роботі Круглого столу депутатів ВР України свідчить про розуміння і підтримку представниками законодавчої гілки влади важливості питання, що було винесено на дискусію. Зокрема, Павло Кишкар наголосив на важливості створення Ліги, діяльність якої сприятиме вирішенню важливого завдання з переозброєння українського війська, зростання економіки і підвищення рівня безпеки України. Він висловився на користь розробки і використання в оборонній промисловості України найсучасніших високих технологій, що сприятиме також збільшенню експорту ОіВТ, а також запевнив учасників заходу у своїй підтримці діяльності Ліги та налагодженні сталої ефективної комунікації з відповідними комітетами ВР України для лобіювання вчасного розгляду необхідних для оборонного сег-
Олександр КАМУРЗАЄВ
Голова Наглядової ради ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» (ЧеЗаРа)*
Головне в питанні співпраці з державою - рівність державних та приватних виробників оборонної продукції в доступі до можливостей, які має країна, а також в організації взаємин з потенційними замовниками в силових структурах. Наприклад, підприємства державного сектору, які замкнуті на «Укроборонпром», мають набагато більші можливості, на відміну від приватних, отримувати інформацію від держструктур, що знаходяться за кордоном. Крім того, необхідне розуміння з боку влади, що приватна компанія не може вкладати гроші у підготовку організації виробництва, роботу конструкторів, технологів, не маючи уявлення про те, чи буде замовлення на конкретну продукцію військового призначення. Також важливим питанням залишається оновлення ДСТУ та ТУ, за якими працює замовник. Вони ще 60-70-х років. Це часи, коли не було таких матеріалів і технологій, які є сьогодні. Це призводить до того, що, за формальною ознакою, замовник може взагалі не приймати будь-який сучасний продукт. Адже він реально не відповідає застарілим вимогам, які вже давно потрібно змінювати. І це важливе питання, на яке варто звернути увагу при роботі з Міністерством оборони. * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
менту законопроектів. Зокрема, сьогодні це близько десятка законопроектів та законодавчих актів, що стосуються виробництва ОіВТ, державноприватного партнерства, військово-технічного співробітництва тощо.
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 7
[ подія ] Михайло ПРОХОРЕНКО
Заступник генерального директора ПрАТ «ХК « Укрспецтехніка»*
ХК «Укрспецтехніка» представила комплекси для подавлення сигналів управління та телеметрії безпілотних літальних апаратів «Анклав-УТ», а також оновлену версію комплексу постановки завад навігаційним приймачам GPS/GLONASS «Анклав-Малюк». Депутат ВР Тарас Пастух зазначив, що приватне виробництво є більш ефективним, оскільки має на меті отримання прибутку, тоді як державне –виконання держзамовлення. Одним з напрямків розвитку приватного сектору української «оборонки» має стати залучення іноземних технологій для організації спільного виробництва ОіВТ в Україні. Депутат ВР Олексій Скрипник був більше категоричним, зазначивши, що, з точки зору організаційної
8 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
структури, ситуація в ОПК України є катастрофічною. Єдине, що його може врятувати, це синергія державних і приватних підприємств. Передусім, потребує вдосконалення організаційна структура, ДК «Укроборонпром» має позбутися невластивих виробнику ОіВТ державних регулюючих функцій, а також штучно створених переваг над рештою виробників, що порушує ринкові правила конкуренції і заважає розвитку оборонного сегменту в цілому. Концерн
Як відомо, будь-яке працююче підприємство зацікавлене у виході своєї продукції на міжнародний ринок. При цьому необхідно, щоб всі підприємства однієї держави незалежно від форми власності перебували хоча б в однакових умовах. Не повинно бути так, щоб приватні компанії витіснялися державними, що найчастіше має місце в сучасних українських реаліях. Крім того, процес ціноутворення на продукцію військового призначення під час торгівлі на зовнішніх ринках повинен мати якісь логічні межі. Не може бути так, щоб спецекспортер формував ціну, завищуючи її настільки, що наша продукція стає неконкурентоздатною. Необхідно дати можливість приватним підприємствам самим формувати ціну і проводити необхідні відрахування до держскарбниці за зовнішньоекономічну діяльність. А то виходить, що ми ведемо переговори, але не можемо визначити ціну для потенційного споживача, адже за нас це робить спецекспортер. І ще один момент - виставкова діяльність. Трапляється так, що площі, які нам пропонують іноді у ДК «Укроборонпром» для участі у виставці, набагато вищі за ціною, ніж вони є безпосередньо у організаторів заходу. Але це ж ненормально. Ми ж також, як і представник держпідприємств, представляємо країну за кордоном. Тут ми рівні… * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
має навчитись конкурувати на внутрішньому ринку, щоб у майбутньому конкурувати на зовнішньому. А фактична відсутність сьогодні конкуренції
для держпідприємств – це найгірше, що може бути, адже вони втрачають стимул до роботи, якість розробок і, як наслідок, відстають від потенційних конкурентів. Адже якість кінцевого продукту може гарантувати лише жорстка конкуренція між сильними партнерами, що працюють в рівних умовах. Без нормальної конкуренції не може бути створений конкурентний продукт, який матиме попит на міжнародному ринку ОіВТ. Ми маємо унікальну можливість створювати і пропонувати на експорт зразки озброєння, що успішно перевірені в бойових умовах сучасної війни. Віталій Немілостівий, Почесний голова корпорації «УкрІннмаш», зупинився на важливості впровадження змін в законодавчій площині оборонного виробництва, оскільки існуюче законодавче поле відстає від подій, порушуються конституційні права суб’єктів господарювання, які фактично не мають рівних умов. Так, приватний виробник для експорту своєї продукції має узгоджувати це з «Укроборонпром», тобто, власним конкурентом, для погодження ціни і права підписати контракт. Монопольне становище концерну має бути скасоване. Державну форму доцільно залишити лише для стратегічно важливих підприємств, а решту – приватизувати. Це світова практика. В.Немілостівий торкнувся і дуже важливого питання функціонування в рамках ОПК України інституту головних конструкторів (ГК). Він зазначив, що ГК має відповідати за стан справи в цілій галузі, а не на окремому підприємстві, де він працює. Проте, на практиці ГК незалежно від галузі змушений виконувати
усні (!) вказівки концерну щодо залучення або незалучення того чи іншого приватного суб’єкта до конкретних проектів «Укроборонпрому». Потрібна широка дискусія у суспільстві із залученням фахівців, економістів і експертного середовища щодо того, яку модель оборонної промисловості доцільно запровадити в Україні. Передусім, відчувається брак стратегічного бачення того, як саме має працювати система ОПК і ВТС. Втім, зрозуміло, що діюча сьогодні заперечувальна система застаріла, є неефективною і стримує оснащення ЗСУ/НГУ сучасними зразками ОіВТ за оптимальними цінами. Сьогодні кількість приватних оборонних підприємств (понад 150) вже набагато перевищує кількість державних, це понад 2/3 загального обсягу виробництва. На них прийшлося 13,3 млрд. грн. Державного оборонного замовлення, тоді як на «Укроборонпром» – 4,4 млрд. грн. Олег Висоцький, Голова Ради директорів ПАТ «Науково-виробниче об’єднання «Практика» вважає, що Ліга має стати «знаком якості для українських виробників оборонної продукції». На його погляд, необхідно здійснити інвентаризацію і аудит усього приватного виробництва оборонної та подвійної продукції, а також наукових установ України. Також доцільно подбати про об’єднання підприємств за напрямками діяльності для створення якісного спільного продукту з високою доданою вартістю. Важливою є також співпраця з державними оборонними підприємствами, а не конфронтація з ними. До речі, державні підприємства мають багато аналогічних проблем: це і заста-
Сергій ЗГУРЕЦЬ
Директор інформаційноконсалтингової компанії Defense Express * Наша компанія доклала значних зусиль для заснування «Ліги оборонних підприємств України». Зараз, на першому етапі, «Ліга» об’єднує у своєму складі провідні українські підприємства і організації приватної форми власності, які насамперед сповідають спільні цінності. Проте, коло учасників збільшується, з огляду на те, що є виклики, які є однаковими для усіх: для потужних, середніх та малих компаній, які намагаються побудувати бізнес у оборонній сфері. Це насправді складно. Саме тому йдеться про формування нових стандартів державно-приватного партнерства у оборонно-промисловій сфері, удосконалення внутрішньої кооперації, і, власне, про допомогу один одному. Платформа «Ліги» має стати надійною основою для цього. Є чітке розуміння перспектив. Наші приватні компанії повинні скласти суттєву частку вітчизняного ОПК, адже ступінь їхньої мобільності, гнучкості, креативності значно вища за більшість державних підприємств. В Україні модель взаємодії силових та державних структур з приватними компаніями, які займаються розробкою та виготовленням озброєння та військової техніки, лише створюється. Існує низка системних складнощів та перешкод, усунення яких потребує і кваліфікованого обговорення, і підготовки необхідних рішень і рекомендацій. З огляду на це, потенціал інформаійно-консалтингової компанії Defense Express, всі наші проекти – інформаційні, публічні, консалтингові, видавничі – значною мірою будуть націлені на вирішення саме цих актуальних завдань.
* компанія є членом «Ліги оборонних підприємств України»
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 9
[ подія ] Михайло ПРОХОРЕНКО
Заступник генерального директора ПрАТ «ХК « Укрспецтехніка»*
ХК «Укрспецтехніка» представила комплекси для подавлення сигналів управління та телеметрії безпілотних літальних апаратів «Анклав-УТ», а також оновлену версію комплексу постановки завад навігаційним приймачам GPS/GLONASS «Анклав-Малюк». Депутат ВР Тарас Пастух зазначив, що приватне виробництво є більш ефективним, оскільки має на меті отримання прибутку, тоді як державне –виконання держзамовлення. Одним з напрямків розвитку приватного сектору української «оборонки» має стати залучення іноземних технологій для організації спільного виробництва ОіВТ в Україні. Депутат ВР Олексій Скрипник був більше категоричним, зазначивши, що, з точки зору організаційної
8 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
структури, ситуація в ОПК України є катастрофічною. Єдине, що його може врятувати, це синергія державних і приватних підприємств. Передусім, потребує вдосконалення організаційна структура, ДК «Укроборонпром» має позбутися невластивих виробнику ОіВТ державних регулюючих функцій, а також штучно створених переваг над рештою виробників, що порушує ринкові правила конкуренції і заважає розвитку оборонного сегменту в цілому. Концерн
Як відомо, будь-яке працююче підприємство зацікавлене у виході своєї продукції на міжнародний ринок. При цьому необхідно, щоб всі підприємства однієї держави незалежно від форми власності перебували хоча б в однакових умовах. Не повинно бути так, щоб приватні компанії витіснялися державними, що найчастіше має місце в сучасних українських реаліях. Крім того, процес ціноутворення на продукцію військового призначення під час торгівлі на зовнішніх ринках повинен мати якісь логічні межі. Не може бути так, щоб спецекспортер формував ціну, завищуючи її настільки, що наша продукція стає неконкурентоздатною. Необхідно дати можливість приватним підприємствам самим формувати ціну і проводити необхідні відрахування до держскарбниці за зовнішньоекономічну діяльність. А то виходить, що ми ведемо переговори, але не можемо визначити ціну для потенційного споживача, адже за нас це робить спецекспортер. І ще один момент - виставкова діяльність. Трапляється так, що площі, які нам пропонують іноді у ДК «Укроборонпром» для участі у виставці, набагато вищі за ціною, ніж вони є безпосередньо у організаторів заходу. Але це ж ненормально. Ми ж також, як і представник держпідприємств, представляємо країну за кордоном. Тут ми рівні… * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
має навчитись конкурувати на внутрішньому ринку, щоб у майбутньому конкурувати на зовнішньому. А фактична відсутність сьогодні конкуренції
для держпідприємств – це найгірше, що може бути, адже вони втрачають стимул до роботи, якість розробок і, як наслідок, відстають від потенційних конкурентів. Адже якість кінцевого продукту може гарантувати лише жорстка конкуренція між сильними партнерами, що працюють в рівних умовах. Без нормальної конкуренції не може бути створений конкурентний продукт, який матиме попит на міжнародному ринку ОіВТ. Ми маємо унікальну можливість створювати і пропонувати на експорт зразки озброєння, що успішно перевірені в бойових умовах сучасної війни. Віталій Немілостівий, Почесний голова корпорації «УкрІннмаш», зупинився на важливості впровадження змін в законодавчій площині оборонного виробництва, оскільки існуюче законодавче поле відстає від подій, порушуються конституційні права суб’єктів господарювання, які фактично не мають рівних умов. Так, приватний виробник для експорту своєї продукції має узгоджувати це з «Укроборонпром», тобто, власним конкурентом, для погодження ціни і права підписати контракт. Монопольне становище концерну має бути скасоване. Державну форму доцільно залишити лише для стратегічно важливих підприємств, а решту – приватизувати. Це світова практика. В.Немілостівий торкнувся і дуже важливого питання функціонування в рамках ОПК України інституту головних конструкторів (ГК). Він зазначив, що ГК має відповідати за стан справи в цілій галузі, а не на окремому підприємстві, де він працює. Проте, на практиці ГК незалежно від галузі змушений виконувати
усні (!) вказівки концерну щодо залучення або незалучення того чи іншого приватного суб’єкта до конкретних проектів «Укроборонпрому». Потрібна широка дискусія у суспільстві із залученням фахівців, економістів і експертного середовища щодо того, яку модель оборонної промисловості доцільно запровадити в Україні. Передусім, відчувається брак стратегічного бачення того, як саме має працювати система ОПК і ВТС. Втім, зрозуміло, що діюча сьогодні заперечувальна система застаріла, є неефективною і стримує оснащення ЗСУ/НГУ сучасними зразками ОіВТ за оптимальними цінами. Сьогодні кількість приватних оборонних підприємств (понад 150) вже набагато перевищує кількість державних, це понад 2/3 загального обсягу виробництва. На них прийшлося 13,3 млрд. грн. Державного оборонного замовлення, тоді як на «Укроборонпром» – 4,4 млрд. грн. Олег Висоцький, Голова Ради директорів ПАТ «Науково-виробниче об’єднання «Практика» вважає, що Ліга має стати «знаком якості для українських виробників оборонної продукції». На його погляд, необхідно здійснити інвентаризацію і аудит усього приватного виробництва оборонної та подвійної продукції, а також наукових установ України. Також доцільно подбати про об’єднання підприємств за напрямками діяльності для створення якісного спільного продукту з високою доданою вартістю. Важливою є також співпраця з державними оборонними підприємствами, а не конфронтація з ними. До речі, державні підприємства мають багато аналогічних проблем: це і заста-
Сергій ЗГУРЕЦЬ
Директор інформаційноконсалтингової компанії Defense Express * Наша компанія доклала значних зусиль для заснування «Ліги оборонних підприємств України». Зараз, на першому етапі, «Ліга» об’єднує у своєму складі провідні українські підприємства і організації приватної форми власності, які насамперед сповідають спільні цінності. Проте, коло учасників збільшується, з огляду на те, що є виклики, які є однаковими для усіх: для потужних, середніх та малих компаній, які намагаються побудувати бізнес у оборонній сфері. Це насправді складно. Саме тому йдеться про формування нових стандартів державно-приватного партнерства у оборонно-промисловій сфері, удосконалення внутрішньої кооперації, і, власне, про допомогу один одному. Платформа «Ліги» має стати надійною основою для цього. Є чітке розуміння перспектив. Наші приватні компанії повинні скласти суттєву частку вітчизняного ОПК, адже ступінь їхньої мобільності, гнучкості, креативності значно вища за більшість державних підприємств. В Україні модель взаємодії силових та державних структур з приватними компаніями, які займаються розробкою та виготовленням озброєння та військової техніки, лише створюється. Існує низка системних складнощів та перешкод, усунення яких потребує і кваліфікованого обговорення, і підготовки необхідних рішень і рекомендацій. З огляду на це, потенціал інформаійно-консалтингової компанії Defense Express, всі наші проекти – інформаційні, публічні, консалтингові, видавничі – значною мірою будуть націлені на вирішення саме цих актуальних завдань.
* компанія є членом «Ліги оборонних підприємств України»
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 9
[ подія ] Артем В’ЮННИК
Директор ТОВ «Наукововиробниче підприємство «Атлон Авіа»*
Київське Науково-виробниче підприємство «Атлон Авіа» - вітчизняний лідер у розробці та серійному виробництві безпілотних авіаційних комплексів поля бою. Понад два роки комплекси БпАК А1-С Фурія застосовуються у зоні антитерористичної операції. Компанія поставила більше 40 літальних апаратів Збройним Силам, Національній Гвардії, Службі безпеці, волонтерським організаціям. Загальний наліт комплексів - понад 2500 годин. За допомогою «Фурій», які на війні широко застосовуються для артилерійської розвідки, військові виявили та знищили сотні ворожих цілей. У 2016 р. компанія представила замовнику – Збройним силам – глибоко модернізовану версію комплексу «Фурія» з індексом А1-СМ, яка пройшла визначальні відомчі випробування та неодноразові перевірки на навчаннях артилеристів.
ріла нормативна база, необхідність переходу на стандарти НАТО тощо. Приклад цього – ДК «Укроборонпром», КБ «Південне» та деякі інші підприємства, де разом з іноземними партнерами вже створюються нові унікальні бойові системи. Це і наявний потенціал, і експортна перспектива. Артем В’юнник, директор ТОВ «Науково-виробниче під-
10 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
приємство «Атлон Авіа», вбачає в якості одного з важливих завдань Ліги забезпечення розробки відповідної законодавчої бази, нових нормативно-правових актів, що сприятимуть розвитку вітчизняного ОПК в цілому. Директор «Атлон Авіа» також вважає, що однією з ключових проблем для приватного сектору є існуюча радянська система ціноутво-
В цілому наші взаємини з державними структурами можна назвати конструктивними. При цьому, якщо говорити про вітчизняні силові відомства, з якими доводиться працювати, то на практиці у кожного з них є свої особливості побудови взаємин. У випадку з Міноборони, на мій погляд, в цілому, система, яка вціліла ще з радянських часів, досить відпрацьована і, в принципі, націлена на отримання якісного результату. У той же час, деякі моменти вимагають певного коригування з урахуванням нинішніх реалій. Наприклад, сам механізм розробки нових зразків озброєння та військової техніки показав на практиці свою недієздатність. Слід рухатися в напрямку його зміни, мінімізуючи, наприклад, внесок держави на перших етапах розробки, але забезпечуючи гарантовані закупівлі в разі досягнення встановлених тактико-технічних характеристик. Крім того, слід розуміти і усвідомлювати, що приватні компанії сильно відрізняються за своєю природою від державних, і це необхідно враховувати під час формування взаємовідносин між державою та приватним сектором. Наприклад, методи ціноутворення, які застосовуються для державних підприємств виробників озброєнь, на мій погляд, неприйнятні для приватних компаній. Одна справа, коли держава купує у свого ж підприємства, і зовсім інша, коли купуються розробки приватної компанії, створені за власні гроші, в ініціативному порядку, і в які держава нічого не вклала. * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
рення. Втім, заcтосовувати однакові механізми для державних і приватних фірм оборонної сфери не завжди доцільно, адже вони працюють в різних умовах. І якщо говорити про
1% прибутку, який зараз дозволено отримувати, про який розвиток виробництва може йти мова? Наприклад, «Атлон Авіа» є науково-виробничим підприємством, де наукова складова і експеримент мають велику частку, витрати на них в існуючих реаліях врахувати складно. Відтак, приватний виробник має шукати додаткові кошти для фінансування нових розробок. Державні виробники в цьому сенсі почуваються набагато краще. Тому, вкрай потрібна розробка нової концепції, що забезпечить формування пакету змін системного порядку. В цьому плані Ліга – це об’єктивна реакція на вимоги часу. Варто зазначити ще одну небезпеку, яка є наслідком неврегульованості законодавчого поля і відсутності належних умов для зовнішньоекономічної діяльності. Це вже навіть не виток мізків за кордон, зараз ситуація ще більш небезпечна: йдеться про виток цілих виробництв! Адже, за відсутності цивілізованих правил гри з боку держави, деякі розробники змушені переносити виробництво за кордон. Зокрема, йдеться про одного з вітчизняних розробників систем боротьби з безпілотниками... Відтак, найближчим часом ми будемо змушені купувати ці розробки для себе за кордоном, тоді як наші громадяни своєю працею збагачуватимуть чужі країни. Ігор Кабаненко, адмірал у запасі, Президент UA.RPA, підкреслив, що державно-приватне партнерство – це шлях будь-якого ліберального суспільства і держави, економіка якої побудована на ринкових засадах. Проте, «…на жаль в цивілізаційному вимірі в Україні державно-при-
ватне партнерство відсутнє. Це серйозна проблема». Зараз спостерігаємо помітне скорочення розробок і відволікання величезних ресурсів на зовсім інші цілі. Але має бути розуміння, що сучасна війна є суто технологічною, і перевагу матиме той, хто володіє більш просунутими технологіями, а, відтак, і новими видами зброї. Ми все ще дуже уразливі в цьому плані. В той же час, ми бачимо спроби точкового і цілеспрямованого промацування противником нашої оборони з використанням новітніх систем розвідки і ураження, в т.ч. в кіберпросторі. Агресор позбавлений будь-яких запобіжників, і лише адекватна відповідь може його стримати. Розробка сучасних видів ОіВТ вимагає партнерства, побудованого на засадах взаємної поваги, тому маємо об’єднати наші зусилля. Адмірал підкреслив значні можливості зовнішніх ринків. Західні компанії готові до співробітництва. При цьому, підкреслив він, приватний сектор для них є більш привабливим, ніж державний. Владислав Сотник, заступник начальника ЦНДІ ОіВТ ЗС України, запевнив від імені ЦНДІ про підтримку створення Ліги і висловився за реальну співпрацю з підприємствами різних форм власності. Розвиток оборонної політики можна розглядати в 2-х напрямках. По-перше, це традиційний шлях. По-друге – це поява нових гравців, нових технологій і принципово нових можливостей. Застосування механізму ДПП дозволить підвищити якість військової і спеціальної техніки, залучити нові технології, в т.ч. проривні, а також цивільні, здешевити продукцію тощо. Це також можливість скорочен-
Віталій НЕМІЛОСТІВИЙ Почесний голова корпорації «УкрІннмаш»*
Поточне законодавче поле України в сфері оборонної промисловості та військово-технічного співробітництва на сьогодні серйозно відстало від справжніх реалій в країні. Склалася складна ситуація в реалізації конституційних прав суб’єктів господарювання незалежно від форми власності перебувати в рівних умовах в процесі своєї діяльності. Натомість існує монополія, яка унеможливлює нормальний розвиток галузі. Зокрема, є кілька ключових моментів. По-перше, на нормативному рівні держава не має права підтримувати приватні компанії з точки зору підготовки виробництва того чи іншого зразка озброєння або техніки. В той же час така можливість є для державних підприємств. По-друге, для того, щоб вийти на світовий ринок, приватним компаніям необхідно йти до прямого конкурента ДК «Укроборонпром» і з ним погоджувати право вести перемовини, право виставляти ту чи іншу ціну, і, врешті решт, погоджувати право підписувати контракт. І це на фоні того, що в країні існує державна система контролю за нерозповсюдженням озброєння. Є відповідний державний орган. І це має бути функція держави, а не «Укроборонпрому» або спецекспортеру. Свого часу я був ініціатором скасування закону про створення ДК «Укроборонпром». Не тому, що я не полюбляю керівників, а тому що на сьогодні створена система, яка не дає можливість державі виконувати її функції, а господарюючим суб’єктам - свої. Будь-який керівник підприємства зі складу ДК «Укроборонпром» або безпосередньо самого «Укроборонпрому» зорієнтований лише на отримання прибутку, а не на підвищення обороноздатності країни, втілення сучасних технологій і розвиток промисловості України загалом. Отже, діюча система оборонно-промислового комплексу стримує розвиток, не дає можливості, в першу чергу, збройним силам отримувати в найкоротші терміни найякісніші зразки озброєння чи військової техніки за найнижчою ціною. Вона також стримує розвиток військово-технічного співробітництва з іноземними державами, її треба змінювати. І якомога швидше. * корпорація є членом «Ліги оборонних підприємств України»
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 11
[ подія ] Артем В’ЮННИК
Директор ТОВ «Наукововиробниче підприємство «Атлон Авіа»*
Київське Науково-виробниче підприємство «Атлон Авіа» - вітчизняний лідер у розробці та серійному виробництві безпілотних авіаційних комплексів поля бою. Понад два роки комплекси БпАК А1-С Фурія застосовуються у зоні антитерористичної операції. Компанія поставила більше 40 літальних апаратів Збройним Силам, Національній Гвардії, Службі безпеці, волонтерським організаціям. Загальний наліт комплексів - понад 2500 годин. За допомогою «Фурій», які на війні широко застосовуються для артилерійської розвідки, військові виявили та знищили сотні ворожих цілей. У 2016 р. компанія представила замовнику – Збройним силам – глибоко модернізовану версію комплексу «Фурія» з індексом А1-СМ, яка пройшла визначальні відомчі випробування та неодноразові перевірки на навчаннях артилеристів.
ріла нормативна база, необхідність переходу на стандарти НАТО тощо. Приклад цього – ДК «Укроборонпром», КБ «Південне» та деякі інші підприємства, де разом з іноземними партнерами вже створюються нові унікальні бойові системи. Це і наявний потенціал, і експортна перспектива. Артем В’юнник, директор ТОВ «Науково-виробниче під-
10 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
приємство «Атлон Авіа», вбачає в якості одного з важливих завдань Ліги забезпечення розробки відповідної законодавчої бази, нових нормативно-правових актів, що сприятимуть розвитку вітчизняного ОПК в цілому. Директор «Атлон Авіа» також вважає, що однією з ключових проблем для приватного сектору є існуюча радянська система ціноутво-
В цілому наші взаємини з державними структурами можна назвати конструктивними. При цьому, якщо говорити про вітчизняні силові відомства, з якими доводиться працювати, то на практиці у кожного з них є свої особливості побудови взаємин. У випадку з Міноборони, на мій погляд, в цілому, система, яка вціліла ще з радянських часів, досить відпрацьована і, в принципі, націлена на отримання якісного результату. У той же час, деякі моменти вимагають певного коригування з урахуванням нинішніх реалій. Наприклад, сам механізм розробки нових зразків озброєння та військової техніки показав на практиці свою недієздатність. Слід рухатися в напрямку його зміни, мінімізуючи, наприклад, внесок держави на перших етапах розробки, але забезпечуючи гарантовані закупівлі в разі досягнення встановлених тактико-технічних характеристик. Крім того, слід розуміти і усвідомлювати, що приватні компанії сильно відрізняються за своєю природою від державних, і це необхідно враховувати під час формування взаємовідносин між державою та приватним сектором. Наприклад, методи ціноутворення, які застосовуються для державних підприємств виробників озброєнь, на мій погляд, неприйнятні для приватних компаній. Одна справа, коли держава купує у свого ж підприємства, і зовсім інша, коли купуються розробки приватної компанії, створені за власні гроші, в ініціативному порядку, і в які держава нічого не вклала. * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
рення. Втім, заcтосовувати однакові механізми для державних і приватних фірм оборонної сфери не завжди доцільно, адже вони працюють в різних умовах. І якщо говорити про
1% прибутку, який зараз дозволено отримувати, про який розвиток виробництва може йти мова? Наприклад, «Атлон Авіа» є науково-виробничим підприємством, де наукова складова і експеримент мають велику частку, витрати на них в існуючих реаліях врахувати складно. Відтак, приватний виробник має шукати додаткові кошти для фінансування нових розробок. Державні виробники в цьому сенсі почуваються набагато краще. Тому, вкрай потрібна розробка нової концепції, що забезпечить формування пакету змін системного порядку. В цьому плані Ліга – це об’єктивна реакція на вимоги часу. Варто зазначити ще одну небезпеку, яка є наслідком неврегульованості законодавчого поля і відсутності належних умов для зовнішньоекономічної діяльності. Це вже навіть не виток мізків за кордон, зараз ситуація ще більш небезпечна: йдеться про виток цілих виробництв! Адже, за відсутності цивілізованих правил гри з боку держави, деякі розробники змушені переносити виробництво за кордон. Зокрема, йдеться про одного з вітчизняних розробників систем боротьби з безпілотниками... Відтак, найближчим часом ми будемо змушені купувати ці розробки для себе за кордоном, тоді як наші громадяни своєю працею збагачуватимуть чужі країни. Ігор Кабаненко, адмірал у запасі, Президент UA.RPA, підкреслив, що державно-приватне партнерство – це шлях будь-якого ліберального суспільства і держави, економіка якої побудована на ринкових засадах. Проте, «…на жаль в цивілізаційному вимірі в Україні державно-при-
ватне партнерство відсутнє. Це серйозна проблема». Зараз спостерігаємо помітне скорочення розробок і відволікання величезних ресурсів на зовсім інші цілі. Але має бути розуміння, що сучасна війна є суто технологічною, і перевагу матиме той, хто володіє більш просунутими технологіями, а, відтак, і новими видами зброї. Ми все ще дуже уразливі в цьому плані. В той же час, ми бачимо спроби точкового і цілеспрямованого промацування противником нашої оборони з використанням новітніх систем розвідки і ураження, в т.ч. в кіберпросторі. Агресор позбавлений будь-яких запобіжників, і лише адекватна відповідь може його стримати. Розробка сучасних видів ОіВТ вимагає партнерства, побудованого на засадах взаємної поваги, тому маємо об’єднати наші зусилля. Адмірал підкреслив значні можливості зовнішніх ринків. Західні компанії готові до співробітництва. При цьому, підкреслив він, приватний сектор для них є більш привабливим, ніж державний. Владислав Сотник, заступник начальника ЦНДІ ОіВТ ЗС України, запевнив від імені ЦНДІ про підтримку створення Ліги і висловився за реальну співпрацю з підприємствами різних форм власності. Розвиток оборонної політики можна розглядати в 2-х напрямках. По-перше, це традиційний шлях. По-друге – це поява нових гравців, нових технологій і принципово нових можливостей. Застосування механізму ДПП дозволить підвищити якість військової і спеціальної техніки, залучити нові технології, в т.ч. проривні, а також цивільні, здешевити продукцію тощо. Це також можливість скорочен-
Віталій НЕМІЛОСТІВИЙ Почесний голова корпорації «УкрІннмаш»*
Поточне законодавче поле України в сфері оборонної промисловості та військово-технічного співробітництва на сьогодні серйозно відстало від справжніх реалій в країні. Склалася складна ситуація в реалізації конституційних прав суб’єктів господарювання незалежно від форми власності перебувати в рівних умовах в процесі своєї діяльності. Натомість існує монополія, яка унеможливлює нормальний розвиток галузі. Зокрема, є кілька ключових моментів. По-перше, на нормативному рівні держава не має права підтримувати приватні компанії з точки зору підготовки виробництва того чи іншого зразка озброєння або техніки. В той же час така можливість є для державних підприємств. По-друге, для того, щоб вийти на світовий ринок, приватним компаніям необхідно йти до прямого конкурента ДК «Укроборонпром» і з ним погоджувати право вести перемовини, право виставляти ту чи іншу ціну, і, врешті решт, погоджувати право підписувати контракт. І це на фоні того, що в країні існує державна система контролю за нерозповсюдженням озброєння. Є відповідний державний орган. І це має бути функція держави, а не «Укроборонпрому» або спецекспортеру. Свого часу я був ініціатором скасування закону про створення ДК «Укроборонпром». Не тому, що я не полюбляю керівників, а тому що на сьогодні створена система, яка не дає можливість державі виконувати її функції, а господарюючим суб’єктам - свої. Будь-який керівник підприємства зі складу ДК «Укроборонпром» або безпосередньо самого «Укроборонпрому» зорієнтований лише на отримання прибутку, а не на підвищення обороноздатності країни, втілення сучасних технологій і розвиток промисловості України загалом. Отже, діюча система оборонно-промислового комплексу стримує розвиток, не дає можливості, в першу чергу, збройним силам отримувати в найкоротші терміни найякісніші зразки озброєння чи військової техніки за найнижчою ціною. Вона також стримує розвиток військово-технічного співробітництва з іноземними державами, її треба змінювати. І якомога швидше. * корпорація є членом «Ліги оборонних підприємств України»
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 11
[ подія ] Ростислав СМУК
Генеральний директор НВПП «Спаринг-Віст Центр»* (торгова марка ЕКОТЕСТ)*
НВПП «Спаринг-Віст Центр» виготовляє широкий спектр приладів радіаційного контролю, що заслужено користуються успіхом у замовників по всьому світу, розроблені з нуля та поставлені до війська піротехнічні засоби, спроектовані фахівцями електронні пристрої, блоки та системи, що є життєво необхідними для забезпечення функціональності бойової техніки та багато чого іншого, в чому відчуває потребу українське військо ня бюджетного навантаження і ризиків, пов’язаних із залежністю витрат на виробництво зразків ОіВТ від бюджетних надходжень, що характерно для державних підприємств ДК «Укроборонпром». Треба думати також про серійне виробництво ОіВТ, тех-
12 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
нічний супровід техніки протягом життєвого циклу тощо. Для ефективної роботи Ліги було запропоновано створити Наглядову Раду за участі досвідчених політиків, промисловців, військових, зокрема: Володимира Горбуліна, Юрія Єханурова, Сергія Кириченка та ін-
Науково-виробниче приватне підприємство «Спаринг-Віст Центр»працює вже 27 років. На НВПП «Спаринг-Віст Центр» завжди пам’ятали про людей – тих, заради безпеки яких на підприємстві створюють складні електронні прилади та різноманітні пристрої і засоби. Нами розроблено понад 30 засобів і систем радіаційного контролю, наша продукція експортується у 80 країн світу. П’ять зразків нашої продукції прийнято на озброєння Української Армії. За останні два роки освоєно виробництво електронних спецблоків для бронетехніки, піротехнічних засобів: сигнальні міни та димові гранати. Нині на НВПП «Спаринг-Віст Центр» одночасно розробляють та ведуть декілька десятків проектів, що мають підсилити спроможності українського війська Разом з тим, радіаційна безпека військовослужбовців та держави загалом знаходиться на дуже низькому рівні. Фахівці намагаються включити такі прилади в план закупок, проте останні п’ять років Міноборони не закуповує прилади для радіаційного контролю! Хоча є ряд важливих чинників, які «кричать» про таку необхідність. Адже сусід-агресор володіє ядерною зброєю і неодноразово погрожував нею. На неконтрольованій території є велика кількість джерел радіації. Станом на зараз Українська Армія оснащена застарілими засобами радіаційного контролю, які в переважній більшості в неробочому стані. Тому необхідно більше прислухатися до фахівців на місцях та задовольнять їхні потреби, приділяти більше уваги радіаційній безпеці та забезпечити належне фінансування, покращити умови співпраці з підприємствами ОПК (особливо умови оплати та кредитування) спростити умови експорту/імпорту продукції військового признання для приватних підприємств оборонної сфери.
* підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
ших поважних осіб і досвідчених фахівців своєї справи. Юрій Єхануров, член наглядової Ради Ліги, вважає, що ми все ще поступаємося агресору в якості озброєння. Ворог в більшості випадків все ще має можливість і викривати нас раніше, і стріляти на більшу дальність. Тому актуальна тема переозброєння ЗСУ/НГУ має вийти на новий рівень. «Ми почали говорити про професійну армію. 57 тис. контрактників – це ще далеко не професійна армія. Для такої армії необхідне нове озброєння і автоматизовані системи управління. На жаль, до війни ми не приділяли достатньої уваги цьому напрямку», – наголосив він. Юрій Єхануров висловив побажання якомога скорішого становлення Ліги в якості успішної структури. Він зазначив, що тема мілітаризації має бути в голові кожного українця, бо Донбас – це надовго. Ми маємо розраховувати лише на себе без жодних ілюзій. Ліга має займатись і військовопатріотичним вихованням. Ліга має знайти себе в системі громадських координат, об’єднань, що вже існують, але не бути залежною від жодної групи впливу, які хотіли б мати «кишенькову» Лігу. Треба починати з перемоги, щоб через рік можна було поставити собі плюс. На цьому шляху важливо позбутися пострадянського способу мислення, який не дозволяє МО і усій системі стати іншими. Монополізм треба подолати. Сергій Тетерук, радник Генерального Директора ДК «Укроборонпром», висловив власні погляди на стан справ в ОПК країни. За підсумками 2016 року 38% ДОЗ припало на ДК, тоді як у 2015 р. цей показник становив більше 60%. Тобто, частка приватного сектору суттєво зросла. І це без ураху-
вання робіт з ремонту ОіВТ, які фінансуються окремо. Втім, законодавство залишається дискримінаційним по відношенню до приватного виробника. Навіть в законопроекті «Про виробництво зброї» передбачається можливість отримання з бюджету коштів на підготовку виробництва оборонної продукції підприємствами недержавної форми власності на зворотній основі, тоді як державні – на незворотній. Питання потребує всебічного громадського обговорення, і тут Ліга могла б відіграти важливу роль. Також слід розробити законодавчу основу щодо передачі в концесію підприємств державної форми власності. Існуючий закон про ДПП не враховує специфіку оборонного виробництва, в т.ч. специфічні питання збереження таємності, військової таємниці тощо. Законодавство відстає від обстановки, що змінюється, і вже не відповідає останній. Тому приватні виробники мають отримати більше можливостей для виходу на зовнішні ринки. Олександр Камурзаєв, Голова наглядової Ради ВАТ «ЧеЗаРа», зі свого боку, відносить до перешкод на шляху розвитку вітчизняної «оборонки» використання застарілої нормативно-правової бази. Адже за цей час з’явилося багато нових матеріалів, технологій і принципово нових систем, які не лише змінюють процес виробництва, але й надають кінцевій продукції нової якості. То ж, як бачимо, учасники круглого столу майже одностайно висловилися на користь необхідності реформування ОПК України з метою адаптації його до вимог сучасності, адже, фактично, будемо відверті, комплексом його можна назвати доволі умовно. Також важливо, що і
Станіслав ЗАВ’ЯЛОВ
директор ТОВ «Радіонікс»*
На сьогодні, виходячи з закону про держоборонзамовлення, доцільність для нас роботи по ДОЗу дорівнює нулю. Адже на початку року у Міністерства оборони, практично, як завжди, немає грошей щоб заплатити хоча б 6070% для покриття вартості комплектації. Нам дають у кращому випадку близько 20-30%, а на всю решту суми підприємство змушене брати кабальний кредит, як правило, під 25%. Щоб вирішити проблему з ціноутворенням, нам необхідно просто проводити тендерні процедури з прозорим формуванням ціни. Якщо говорити про роботу на зовнішній ринок, то наприклад, у тій же Європі, яка для нас сьогодні є начебто орієнтиром, таких організацій, як державні спецекспортери просто не існує. Тобто ці структури повинні бути однозначно скасовані. І я думаю, що це підтримується абсолютною більшістю підприємств. І при цьому не тільки приватної форми власності. * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
керівники приватних підприємств, і державних структур, і ВР України були єдині щодо бачення перспектив подолання існуючих перешкод, подальшого вдосконалення державно-приватного партнерства у сфері оборонних розробок і діяльності Ліги на цьому шляху. Бо є розуміння того, що разом вони – сильніші!
Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ¸ Defense Express
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 13
[ подія ] Ростислав СМУК
Генеральний директор НВПП «Спаринг-Віст Центр»* (торгова марка ЕКОТЕСТ)*
НВПП «Спаринг-Віст Центр» виготовляє широкий спектр приладів радіаційного контролю, що заслужено користуються успіхом у замовників по всьому світу, розроблені з нуля та поставлені до війська піротехнічні засоби, спроектовані фахівцями електронні пристрої, блоки та системи, що є життєво необхідними для забезпечення функціональності бойової техніки та багато чого іншого, в чому відчуває потребу українське військо ня бюджетного навантаження і ризиків, пов’язаних із залежністю витрат на виробництво зразків ОіВТ від бюджетних надходжень, що характерно для державних підприємств ДК «Укроборонпром». Треба думати також про серійне виробництво ОіВТ, тех-
12 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
нічний супровід техніки протягом життєвого циклу тощо. Для ефективної роботи Ліги було запропоновано створити Наглядову Раду за участі досвідчених політиків, промисловців, військових, зокрема: Володимира Горбуліна, Юрія Єханурова, Сергія Кириченка та ін-
Науково-виробниче приватне підприємство «Спаринг-Віст Центр»працює вже 27 років. На НВПП «Спаринг-Віст Центр» завжди пам’ятали про людей – тих, заради безпеки яких на підприємстві створюють складні електронні прилади та різноманітні пристрої і засоби. Нами розроблено понад 30 засобів і систем радіаційного контролю, наша продукція експортується у 80 країн світу. П’ять зразків нашої продукції прийнято на озброєння Української Армії. За останні два роки освоєно виробництво електронних спецблоків для бронетехніки, піротехнічних засобів: сигнальні міни та димові гранати. Нині на НВПП «Спаринг-Віст Центр» одночасно розробляють та ведуть декілька десятків проектів, що мають підсилити спроможності українського війська Разом з тим, радіаційна безпека військовослужбовців та держави загалом знаходиться на дуже низькому рівні. Фахівці намагаються включити такі прилади в план закупок, проте останні п’ять років Міноборони не закуповує прилади для радіаційного контролю! Хоча є ряд важливих чинників, які «кричать» про таку необхідність. Адже сусід-агресор володіє ядерною зброєю і неодноразово погрожував нею. На неконтрольованій території є велика кількість джерел радіації. Станом на зараз Українська Армія оснащена застарілими засобами радіаційного контролю, які в переважній більшості в неробочому стані. Тому необхідно більше прислухатися до фахівців на місцях та задовольнять їхні потреби, приділяти більше уваги радіаційній безпеці та забезпечити належне фінансування, покращити умови співпраці з підприємствами ОПК (особливо умови оплати та кредитування) спростити умови експорту/імпорту продукції військового признання для приватних підприємств оборонної сфери.
* підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
ших поважних осіб і досвідчених фахівців своєї справи. Юрій Єхануров, член наглядової Ради Ліги, вважає, що ми все ще поступаємося агресору в якості озброєння. Ворог в більшості випадків все ще має можливість і викривати нас раніше, і стріляти на більшу дальність. Тому актуальна тема переозброєння ЗСУ/НГУ має вийти на новий рівень. «Ми почали говорити про професійну армію. 57 тис. контрактників – це ще далеко не професійна армія. Для такої армії необхідне нове озброєння і автоматизовані системи управління. На жаль, до війни ми не приділяли достатньої уваги цьому напрямку», – наголосив він. Юрій Єхануров висловив побажання якомога скорішого становлення Ліги в якості успішної структури. Він зазначив, що тема мілітаризації має бути в голові кожного українця, бо Донбас – це надовго. Ми маємо розраховувати лише на себе без жодних ілюзій. Ліга має займатись і військовопатріотичним вихованням. Ліга має знайти себе в системі громадських координат, об’єднань, що вже існують, але не бути залежною від жодної групи впливу, які хотіли б мати «кишенькову» Лігу. Треба починати з перемоги, щоб через рік можна було поставити собі плюс. На цьому шляху важливо позбутися пострадянського способу мислення, який не дозволяє МО і усій системі стати іншими. Монополізм треба подолати. Сергій Тетерук, радник Генерального Директора ДК «Укроборонпром», висловив власні погляди на стан справ в ОПК країни. За підсумками 2016 року 38% ДОЗ припало на ДК, тоді як у 2015 р. цей показник становив більше 60%. Тобто, частка приватного сектору суттєво зросла. І це без ураху-
вання робіт з ремонту ОіВТ, які фінансуються окремо. Втім, законодавство залишається дискримінаційним по відношенню до приватного виробника. Навіть в законопроекті «Про виробництво зброї» передбачається можливість отримання з бюджету коштів на підготовку виробництва оборонної продукції підприємствами недержавної форми власності на зворотній основі, тоді як державні – на незворотній. Питання потребує всебічного громадського обговорення, і тут Ліга могла б відіграти важливу роль. Також слід розробити законодавчу основу щодо передачі в концесію підприємств державної форми власності. Існуючий закон про ДПП не враховує специфіку оборонного виробництва, в т.ч. специфічні питання збереження таємності, військової таємниці тощо. Законодавство відстає від обстановки, що змінюється, і вже не відповідає останній. Тому приватні виробники мають отримати більше можливостей для виходу на зовнішні ринки. Олександр Камурзаєв, Голова наглядової Ради ВАТ «ЧеЗаРа», зі свого боку, відносить до перешкод на шляху розвитку вітчизняної «оборонки» використання застарілої нормативно-правової бази. Адже за цей час з’явилося багато нових матеріалів, технологій і принципово нових систем, які не лише змінюють процес виробництва, але й надають кінцевій продукції нової якості. То ж, як бачимо, учасники круглого столу майже одностайно висловилися на користь необхідності реформування ОПК України з метою адаптації його до вимог сучасності, адже, фактично, будемо відверті, комплексом його можна назвати доволі умовно. Також важливо, що і
Станіслав ЗАВ’ЯЛОВ
директор ТОВ «Радіонікс»*
На сьогодні, виходячи з закону про держоборонзамовлення, доцільність для нас роботи по ДОЗу дорівнює нулю. Адже на початку року у Міністерства оборони, практично, як завжди, немає грошей щоб заплатити хоча б 6070% для покриття вартості комплектації. Нам дають у кращому випадку близько 20-30%, а на всю решту суми підприємство змушене брати кабальний кредит, як правило, під 25%. Щоб вирішити проблему з ціноутворенням, нам необхідно просто проводити тендерні процедури з прозорим формуванням ціни. Якщо говорити про роботу на зовнішній ринок, то наприклад, у тій же Європі, яка для нас сьогодні є начебто орієнтиром, таких організацій, як державні спецекспортери просто не існує. Тобто ці структури повинні бути однозначно скасовані. І я думаю, що це підтримується абсолютною більшістю підприємств. І при цьому не тільки приватної форми власності. * підприємство є членом «Ліги оборонних підприємств України»
керівники приватних підприємств, і державних структур, і ВР України були єдині щодо бачення перспектив подолання існуючих перешкод, подальшого вдосконалення державно-приватного партнерства у сфері оборонних розробок і діяльності Ліги на цьому шляху. Бо є розуміння того, що разом вони – сильніші!
Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ¸ Defense Express
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 13
[ детально ]
Броньований напрям Перспективи розвитку та пріоритети переоснащення Збройних Сил України бронетанковим озброєнням та технікою з урахуванням досвіду ведення бойових дій в антитерористичній операції
Ю.М.МЕЛЬНИК
генерал-майор, начальник Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України
14 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
Бойові дії на сході України сформували нагальну потребу укомплектування танкових, механізованих та мотопіхотних частин та підрозділів Збройних Сил України необхідною кількістю боєздатного бронетанкового озброєння та техніки, проведення програм модернізації, визначення оптимальних напрямів створення нових зразків для оновлення парку бойових машин. За умов збереження загрози зовнішньої агресії вирішувати ці завдання потрібно у короткі терміни при суттєвих обмеженнях у фінансових ресурсах. Саме ці реалії впливають на визначення перспектив розвитку та на пріоритети переоснащення Збройних Сил України бронетанковим озброєнням та технікою (БТОТ) – з урахуванням бойового досвіду, набутого українськими військовими у ході антитерористичної операції і протидії російській армії.
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ
Аналіз застосування БТОТ під час антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей показав, що більшість зразків (понад 90%) перебувають в експлуатації більше 25 років, вичерпали встановлені терміни експлуатації, мають граничний технічний стан та потребують заміни або продовження ресурсних показників. Внаслідок систематичного недофінансування ЗС України протягом останніх 20 років система планово-попереджувального обслуговування озброєння та техніки у військах фактично не працювала. Частка сучасної зброї вкрай низька – не більше 5%. Це та структура наявного парку БТОТ, яку ми маємо врахо-
вувати при реалізації дій та заходів на найближчу та середньострокову перспективу. Наявне бронетанкове озброєння та техніка Сухопутних військ, Високомобільних десантних військ у цілому дозволяє вирішувати поставлені перед ними завдання стримування збройної агресії. Ступінь укомплектованості військ основними видами БТОТ в цілому задовольняє потребу АТО. Однак, зважаючи на те, що частина основних систем в ході виконання зразками бойових задач в зоні АТО вичерпує ресурс, а характеристики решти починають виходити за рамки технічних вимог, показники надійності наявного БТОТ мають тенденцію до падіння. Нарощування темпів розгортання стратегічних резервів обмежене.
Попри наявність мережі ремонтних підприємств підтримка БТОТ СВ у боєздатному стані шляхом проведення повноцінного капітального ремонту стає з кожним роком все більш проблемною через відсутність ремонтного фонду (для якого, до того ж, характерне старіння полімерних матеріалів, радіоелектронних елементів систем управління вогнем, погіршення властивостей оптичних та оптико-електронних приладів, відсутність гумотехнічних виробів, тощо). Незважаючи на значний фінансовий ресурс, виділений державою у 2015-2016 рр. на закупівлю (модернізацію, ремонт) БТОТ, темпи таких робіт є явно недостатніми для кількісного та якісного покращення стану бронетанкових арсеналів ЗС України. Більше того, ці
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 15
[ детально ]
Броньований напрям Перспективи розвитку та пріоритети переоснащення Збройних Сил України бронетанковим озброєнням та технікою з урахуванням досвіду ведення бойових дій в антитерористичній операції
Ю.М.МЕЛЬНИК
генерал-майор, начальник Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України
14 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
Бойові дії на сході України сформували нагальну потребу укомплектування танкових, механізованих та мотопіхотних частин та підрозділів Збройних Сил України необхідною кількістю боєздатного бронетанкового озброєння та техніки, проведення програм модернізації, визначення оптимальних напрямів створення нових зразків для оновлення парку бойових машин. За умов збереження загрози зовнішньої агресії вирішувати ці завдання потрібно у короткі терміни при суттєвих обмеженнях у фінансових ресурсах. Саме ці реалії впливають на визначення перспектив розвитку та на пріоритети переоснащення Збройних Сил України бронетанковим озброєнням та технікою (БТОТ) – з урахуванням бойового досвіду, набутого українськими військовими у ході антитерористичної операції і протидії російській армії.
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ
Аналіз застосування БТОТ під час антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей показав, що більшість зразків (понад 90%) перебувають в експлуатації більше 25 років, вичерпали встановлені терміни експлуатації, мають граничний технічний стан та потребують заміни або продовження ресурсних показників. Внаслідок систематичного недофінансування ЗС України протягом останніх 20 років система планово-попереджувального обслуговування озброєння та техніки у військах фактично не працювала. Частка сучасної зброї вкрай низька – не більше 5%. Це та структура наявного парку БТОТ, яку ми маємо врахо-
вувати при реалізації дій та заходів на найближчу та середньострокову перспективу. Наявне бронетанкове озброєння та техніка Сухопутних військ, Високомобільних десантних військ у цілому дозволяє вирішувати поставлені перед ними завдання стримування збройної агресії. Ступінь укомплектованості військ основними видами БТОТ в цілому задовольняє потребу АТО. Однак, зважаючи на те, що частина основних систем в ході виконання зразками бойових задач в зоні АТО вичерпує ресурс, а характеристики решти починають виходити за рамки технічних вимог, показники надійності наявного БТОТ мають тенденцію до падіння. Нарощування темпів розгортання стратегічних резервів обмежене.
Попри наявність мережі ремонтних підприємств підтримка БТОТ СВ у боєздатному стані шляхом проведення повноцінного капітального ремонту стає з кожним роком все більш проблемною через відсутність ремонтного фонду (для якого, до того ж, характерне старіння полімерних матеріалів, радіоелектронних елементів систем управління вогнем, погіршення властивостей оптичних та оптико-електронних приладів, відсутність гумотехнічних виробів, тощо). Незважаючи на значний фінансовий ресурс, виділений державою у 2015-2016 рр. на закупівлю (модернізацію, ремонт) БТОТ, темпи таких робіт є явно недостатніми для кількісного та якісного покращення стану бронетанкових арсеналів ЗС України. Більше того, ці
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 15
[ люди и дело ]
Вадим ШКАВРО
директор Киевского бронетанкового завода
26 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
«Наш завод обеспечит бронетранспортерами и украинскую армию, и инозаказчиков»
Сражение за
«тройку»
Киевский бронетанковый завод (ГК «Укроборонпром») сегодня является одним из флагманов отечественной бронетанковой отрасли. Его визитной карточкой по праву можно считать БТР-3. Предприятие также выполняет не менее важные задачи по ремонту и модернизации техники для украинской армии. О текущем состоянии дел на предприятии, о производстве и усовершенствовании БТР-3, а также о модернизации танков для ВС Украины, Defense Express рассказал директор Киевского бронетанкового завода Вадим ШКАВРО. – Вадим Петрович, что предприятию удалось сделать за прошлый год, какие проекты и в каких объёмах реализованы?
– Начну с главного. Гособоронзаказ по выпуску новых образцов бронетехники для ВС Украины и Национальной гвар-
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 27
[ люди и дело ]
Вадим ШКАВРО
директор Киевского бронетанкового завода
26 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
«Наш завод обеспечит бронетранспортерами и украинскую армию, и инозаказчиков»
Сражение за
«тройку»
Киевский бронетанковый завод (ГК «Укроборонпром») сегодня является одним из флагманов отечественной бронетанковой отрасли. Его визитной карточкой по праву можно считать БТР-3. Предприятие также выполняет не менее важные задачи по ремонту и модернизации техники для украинской армии. О текущем состоянии дел на предприятии, о производстве и усовершенствовании БТР-3, а также о модернизации танков для ВС Украины, Defense Express рассказал директор Киевского бронетанкового завода Вадим ШКАВРО. – Вадим Петрович, что предприятию удалось сделать за прошлый год, какие проекты и в каких объёмах реализованы?
– Начну с главного. Гособоронзаказ по выпуску новых образцов бронетехники для ВС Украины и Национальной гвар-
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 27
[ сделано в украине ]
Соединить берега В Украине решена задача по производству отечественных механизированных мостов
– Александр Николаевич, буквально несколько слов о Вашем предприятии и профильной деятельности. – 171-й Черниговский ремонтный завод является уникальным для Украины предприятием, которое занимается капитальным ремонтом автомобильной техники для наземного обеспечения полетов и специальных машин, применяемых как на военных, так и на гражданских аэродро-
«Наш мост выдерживает даже танк «Абрамс», масса которого превышает 60 тонн
Александр МАТВИЕЦ директор 171-го Черниговского ремонтного завода
30 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
С началом военной агрессии РФ против Украины в результате диверсионных атак противника на территории Донецкой и Луганской областей было подорвано множество мостов, что существенно усложнило жизнь местным жителям, а также украинским военным. С целью решения этой проблемы предпри-
ятием «171-й Черниговский ремонтный завод» были организованы работы по созданию в Украине собственного производства механизированных мостов. Об этом Defense Express в деталях рассказал директор завода Александр МАТВИEЦ.
мах. Мы осуществляем капитальный ремонт автомобильных шасси, двигателей и агрегатов различных спецавтомобилей. Это электро-гидроустановки, компрессорные и газозарядные станции, воздухозаправщики, аэродромные передвижные агрегаты и многое другое.
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 31
[ сделано в украине ]
Соединить берега В Украине решена задача по производству отечественных механизированных мостов
– Александр Николаевич, буквально несколько слов о Вашем предприятии и профильной деятельности. – 171-й Черниговский ремонтный завод является уникальным для Украины предприятием, которое занимается капитальным ремонтом автомобильной техники для наземного обеспечения полетов и специальных машин, применяемых как на военных, так и на гражданских аэродро-
«Наш мост выдерживает даже танк «Абрамс», масса которого превышает 60 тонн
Александр МАТВИЕЦ директор 171-го Черниговского ремонтного завода
30 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
С началом военной агрессии РФ против Украины в результате диверсионных атак противника на территории Донецкой и Луганской областей было подорвано множество мостов, что существенно усложнило жизнь местным жителям, а также украинским военным. С целью решения этой проблемы предпри-
ятием «171-й Черниговский ремонтный завод» были организованы работы по созданию в Украине собственного производства механизированных мостов. Об этом Defense Express в деталях рассказал директор завода Александр МАТВИEЦ.
мах. Мы осуществляем капитальный ремонт автомобильных шасси, двигателей и агрегатов различных спецавтомобилей. Это электро-гидроустановки, компрессорные и газозарядные станции, воздухозаправщики, аэродромные передвижные агрегаты и многое другое.
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 31
[ дело техники ]
Национальный оператор спутниковой связи «Датагруп» разработал и произвел для отечественных силовых структур ряд изделий, которые позволяют успешно разворачивать связь в регионах с неразвитой телекоммуникационной инфраструктурой. О продукции предприятии и его роли в обеспечении связью Антитеррористической операции (АТО) на Донбассе Defense Express расспросил директора департамента корпоративных продаж «Датагруп» Марию АЛЕКСЕЕНКО.
– Для начала хотелось бы познакомить читателей с компанией «Датагруп». Расскажите немного о предприятии, его приоритетах, задачах и предоставляемых услугах на украинском рынке. – Наша компания в 2016 г. отметила своё шестнадцатилетние. На заре становления мы позиционировались как оператор связи для корпоративных клиентов. Со временем «Датагруп» стала серьезным игроком на рынке телекоммуникационных технологий. Наша основная услуга – это передача данных по наземным и спутниковым каналам связи. Компания фактически создала национальную сеть с особой ставкой на регионы. Сегодня мы являемся лидером в сегменте спутниковой связи VSAT в Украине, занимая 85% рынка. Мы очень давно сотрудничаем с заказчиками из украинских силовых структур. В частности, уже около 15 лет работаем по ряду проектов, касаю-
34 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
Космические связи Мария АЛЕКСЕЕНКО директор департамента корпоративных продаж компании «Датагруп»
щихся построения ведомственных сетей передачи данных, подбора, продажи и обслуживания телекоммуникационного оборудования, разработки и внедрения мобильных спутниковых решений, изготовления переносных узлов связи, а также проектирования и монтажа комплексных аппаратных связи. Буквально несколько лет назад мы запустили новое направление – мобильные спутниковые решения для силовиков.
«Наши спутниковые решения эффективно используют силовые структуры Украины»
– Почему для организации спутниковой связи силовиками была выбрана именно система спутниковой связи VSAT (Very Small Aperture Terminal)? – Одним из преимуществ VSAT является упрощенная настройка и оптимальные массогабаритные показатели абонентских наземных комплексов. По международной классификации к VSAT относятся спутниковые станции с ан-
Одним из преимуществ VSAT является упрощенная настройка и оптимальные массогабаритные показатели абонентских наземных комплексов. По международной классификации, к VSAT относятся спутниковые станции с антеннами менее 2,5 метров. Система спутниковой связи VSAT является стабильной, скрытой и отказоустойчивой.
теннами менее 2,5 метров. А наши антенны для военных – и того меньше. Это очень важно для небольших мобильных подразделений, выполняющих задания в зоне непосредственной близости к противнику. Кроме того, система спутниковой связи VSAT является стабильной, скрытой и отказоустойчивой. Все эти характеристики и привлекают в наших решениях военных и представителей других силовых структур.
– Как изменилась ситуация на предприятии с началом проведения АТО на востоке Украины? – АТО на Донбассе вскрыло множество проблем. Оказалось, что отечественные вооруженные силы и силовые структуры Украины в целом не были готовы к решению задач, которые поставила перед ними ситуация на востоке страны. В аварийном режиме «Датагруп» в интересах военных разработала и воплотила в жизнь ряд технических решений, которые в дальнейшем использовались в рамках проведения АТО. Вначале появился мобильный комплект спутниковой связи (МКСС), который предназначался для разворачивания телефонной связи и передачи данных в полосе частот Ku и
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 35
[ дело техники ]
Национальный оператор спутниковой связи «Датагруп» разработал и произвел для отечественных силовых структур ряд изделий, которые позволяют успешно разворачивать связь в регионах с неразвитой телекоммуникационной инфраструктурой. О продукции предприятии и его роли в обеспечении связью Антитеррористической операции (АТО) на Донбассе Defense Express расспросил директора департамента корпоративных продаж «Датагруп» Марию АЛЕКСЕЕНКО.
– Для начала хотелось бы познакомить читателей с компанией «Датагруп». Расскажите немного о предприятии, его приоритетах, задачах и предоставляемых услугах на украинском рынке. – Наша компания в 2016 г. отметила своё шестнадцатилетние. На заре становления мы позиционировались как оператор связи для корпоративных клиентов. Со временем «Датагруп» стала серьезным игроком на рынке телекоммуникационных технологий. Наша основная услуга – это передача данных по наземным и спутниковым каналам связи. Компания фактически создала национальную сеть с особой ставкой на регионы. Сегодня мы являемся лидером в сегменте спутниковой связи VSAT в Украине, занимая 85% рынка. Мы очень давно сотрудничаем с заказчиками из украинских силовых структур. В частности, уже около 15 лет работаем по ряду проектов, касаю-
34 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
Космические связи Мария АЛЕКСЕЕНКО директор департамента корпоративных продаж компании «Датагруп»
щихся построения ведомственных сетей передачи данных, подбора, продажи и обслуживания телекоммуникационного оборудования, разработки и внедрения мобильных спутниковых решений, изготовления переносных узлов связи, а также проектирования и монтажа комплексных аппаратных связи. Буквально несколько лет назад мы запустили новое направление – мобильные спутниковые решения для силовиков.
«Наши спутниковые решения эффективно используют силовые структуры Украины»
– Почему для организации спутниковой связи силовиками была выбрана именно система спутниковой связи VSAT (Very Small Aperture Terminal)? – Одним из преимуществ VSAT является упрощенная настройка и оптимальные массогабаритные показатели абонентских наземных комплексов. По международной классификации к VSAT относятся спутниковые станции с ан-
Одним из преимуществ VSAT является упрощенная настройка и оптимальные массогабаритные показатели абонентских наземных комплексов. По международной классификации, к VSAT относятся спутниковые станции с антеннами менее 2,5 метров. Система спутниковой связи VSAT является стабильной, скрытой и отказоустойчивой.
теннами менее 2,5 метров. А наши антенны для военных – и того меньше. Это очень важно для небольших мобильных подразделений, выполняющих задания в зоне непосредственной близости к противнику. Кроме того, система спутниковой связи VSAT является стабильной, скрытой и отказоустойчивой. Все эти характеристики и привлекают в наших решениях военных и представителей других силовых структур.
– Как изменилась ситуация на предприятии с началом проведения АТО на востоке Украины? – АТО на Донбассе вскрыло множество проблем. Оказалось, что отечественные вооруженные силы и силовые структуры Украины в целом не были готовы к решению задач, которые поставила перед ними ситуация на востоке страны. В аварийном режиме «Датагруп» в интересах военных разработала и воплотила в жизнь ряд технических решений, которые в дальнейшем использовались в рамках проведения АТО. Вначале появился мобильный комплект спутниковой связи (МКСС), который предназначался для разворачивания телефонной связи и передачи данных в полосе частот Ku и
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 35
Мобільні захищені ІТ-рішення для екстремальних умов
[ дело техники ] проводить маршрутизацию телефонных вызовов между подключенными телефонами, маскировку голосового трафика и служебной информации. При помощи ПГШ-8 можно подключить до восьми аналоговых телефонных аппаратов на расстоянии до 500 м через FXS-порты, оборудованные зажимами для кабеля типа П-274М или столько же оборудованные разъемами RJ-12. Все эти устройства уже проходят тестовые испытания, и вскоре мы будем готовы поставлять продукцию нашим силовым структурам. Самой последней новинкой стала система «САНСА». Она предназначена для автоматизации процесса настройки спутниковой антенны на спутник, при условии установки ее на крыше транспортного средства (автомобильная или бронированная техника). Система позволяет по нажатию одной кнопки за время до 5 минут произвести развертывание и автоматическую настройку. При этом она автоматически сворачивается при начале движения транспортного средства. Наша продукция легко вписывается в систему связи, которая на сегодня представлена в войсках. В нашей аппаратуре реализованы интерфейсы и учтены все необходимые протоколы, которые используются – как аналоговые, так и цифровые.
– Соответствует ли создаваемая вами аппаратура стандартам НАТО? – Техника и оборудование соответствуют стандартам, которые выставляет перед нами Минобороны или другие силовые структуры. Это известные всем ГОСТы и ДСТУ. Мы сдаём технику, в том числе и через военную приёмку, где у нас спрашивают не
38 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
о стандартах НАТО, а требуют соответствия ГОСТам. Будут другие требования, будем подстраиваться под них.
– Многие производители жалуются на сложности в работе с Министерством обороны. На Ваш взгляд, какие существуют препятствия в работе с оборонным ведомством, устранение которых позволило бы более эффективно развивать сотрудничество? – Наверное, самое главное – это чёткое формулирование технического задания к изделию, которое они хотят получить. Если бы они сразу посмотрели и сказали, что им нужно: столько портов, такойто уровень защищенности, такое питание и так далее, всё было бы намного легче. На практике же получается, что
Система «САНСА» от ЧАО «Датагруп» предназначена для автоматизации процесса настройки спутниковой антенны на спутник. Позволяет по нажатию одной кнопки за время до 5 минут произвести развертывание и автоматическую настройку
доработки сыплются постоянно. До того момента, как изделие появляется в серии, у нас проходит 2-3 принципиальные доработки под их требования. А ведь это все деньги, которые необходимо откуда-то брать. Кроме этого, существующая система военной приёмки пользуется ГОСТами и требованиями, скажем так, родом из прошлого века. Нам приходится подстраиваться и тратить огромное количество времени и средств на приведение техники в соответствие с требованиями, которые в нынешних реалиях ничего за собой не несут. Ну, и последнее – это чрезмерная забюрократизированность процесса покупки изделия Минобороны. Это горы бумаги, разрешений. Хотя, казалось бы, чего проще. Вот изделие, хотите – берите, не хотите – мы пошли искать других заказчиков.
– Рассматривает ли компания перспективы экспорта своей продукции зарубежным потребителям? – Сейчас генеральным директором поставлена задача выйти с нашими изделиями на зарубежные рынки. По сравнению с иностранными аналогами они, как минимум, в 2 раза дешевле. В первую очередь, мы рассматриваем рынок Африки. Совсем недавно наш гендиректор принимал участие в конференции и выставке по безопасности и вооружению в Эфиопии. Сейчас мы занимаемся адаптацией нашей продукции к требованиям потенциальных заказчиков. Кроме того, проходим соответствующую сертификацию, которая позволит нам поставлять наши решения за рубеж.
Антон МИХНЕНКО, Defense Express
ОФІЦІЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО RODA-COMPUTER GMBH В УКРАЇНІ 03022, Україна, м. Київ, провулок Охтирський, 3, оф. 407 тел: +380 44 392 84 15 web: www.roda-computer.com.ua email: info@roda-computer.com.ua
[ по сути ]
К НОВЫМ РУБЕЖАМ
«Наша задача – доказать заказчику, что мы можем выдать новые конкурентоспособные решения»
Алексей КОЗЛОВ
генеральный директор ООО «Телекарт-Прибор»
40 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
Одесское частное предприятие ООО «ТелекартПрибор» работает на рынке Украины давно и успешно. На сегодняшний день эта компания обладает огромным научно-техническим и производственным потенциалом и готова обеспечивать Вооруженные силы страны необходимой аппаратурой связи, не усту-
пающей иностранным аналогам. Однако, при наличии в Украине такого производителя, оборонное ведомство и другие силовые структуры довольно часто пользуются услугами зарубежных производителей. Почему так происходит? Ответ на этот и другие актуальные вопросы о ситуации в столь важном секто-
ре оборонной промышленности Defense Express попытался найти в разговоре с генеральным директором ООО «Телекарт-Прибор» Алексеем КОЗЛОВЫМ. – Алексей Сергеевич, «Телекарт-Прибор» является уникальным производителем УКВ и КВ радиостанций, различных маршрутизаторов, радиошлюзов и другой аппаратуры, вплоть до комплексных аппаратных связи для ВС Украины. Какова ситуация на предприятии и как повлияло на его работу АТО на востоке Украины? – Наверное, для правильного понимания ситуации стоит начать с предыстории. В течение 2004-2008 гг. мы активно инвестировали собствен-
ные оборотные средства в организацию производства отечественной аппаратуры связи. Было вложено порядка $20 млн собственных и кредитных средств как в материально-техническую базу предприятия, так и в разработку и ввод в серию более 20 различных изделий. Однако, с началом кризиса 2009 г. бюджет Минобороны Украины был значительно урезан и фактически сведен до нуля, если говорить про финансирование нашего направления. Усложняло ситуацию и то обстоятельство, что наше оборудование разрабатывалось по техническим заданиям специалистов Генерального штаба Украины, было специализированным, поэтому выходить с ним на внешние рын-
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 41
[ прямая речь ]
Удерживая цель Сергей ФИЛОНЕНКО Директор ГП «Изюмский приборостроительный завод»
48 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
Главная задача предприятия – выполнение контрактов, заключённых в рамках Государственного оборонного заказа Почти два десятка образцов современных оптико-электронных приборов представило Государственное предприятие «Изюмский приборостроительный завод» (ИПЗ) на XIII-й Международной специализированной выставке «Оружие и безопасность-2016». О новых разработках, достижениях предприятия и его задачах на перспективу корреспонденты Defense Express пообщались с директором завода Сергеем ФИЛОНЕНКО.
– Сергей Викторович, каковы результаты предприятия по итогам 2016 г. и какие главные задачи стоят перед коллективом «ИПЗ» на ближайшую перспективу? – Прошедший год был очень динамичным и, как для нас – достаточно успешным. Мы наращивали серийное производство, занимались разработкой и внедрением в
производство новых приборов, которые очень необходимы в войсках. Соответственно, мы в 1,5 раза увеличили и показатели объёма выпущенной продукции – этот показатель составляет сейчас 133 млн. грн. За девять месяцев 2016 г. чистый доход предприятия составил 109 млн. грн., что на 30% больше по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года. Главная задача завода сейчас – это выполнение контрактов, заключённых в рамках Государственного оборонного заказа – как напрямую с заводом, так и в кооперации с другими предприятиями. Прежде всего, это изготовление приборов наведения для противотанковых ракетных комплексов «Стугна», «Корсар», а также лазерного
прибора разведки, который был разработан нами буквально с нуля после аннексии Крыма Россией и утраты ДП «Феодосийский оптический завод». Прибор используется для ведения оптикоэлектронной разведки целей (объектов) и определения направления и измерения дальности до них. Входит в состав автоматизированного комплекса разведки. В 2015 г. году мы не только разработали такой прибор, но и начали поставку в войска, в 2016 г. поставки продолжались. Причем количество приборов существенно увеличилось. Ещё одним из основных направлений является производство полной линейки смотровых и оптико-электронных приборов для установки на БТР-3, БТР-3Е, БТР-4.
Справка Defense Express
ГП «Изюмский приборостроительный завод» – единственное предприятие Украины по производству оптического стекла. В настоящее время завод является одним из мировых флагманов по производству оптического цветного и бесцветного стекла. Завод обладает технологиями и оборудованием для производства уникальных марок оптического стекла. Завод является разработчиком технологий производства более 240 марок оптического стекла, потребителями которого являются страны на всех континентах. Кроме оптического стекла, завод создает и выпускает высокоточные оптические, оптико-механические и оптико-электронные приборы. Основными направлениями предприятия в оптикоэлектронном приборостроении являются системы наведения и их элементы для противотанковых комплексов, обзорные станции морского базирования, прицельные комплексы систем управления огнем, приборы ночного видения механика-водителя под все виды бронетехники, зенитные прицелы, а также вся номенклатура смотровых приборов бронетехники, противоракетных комплексов, комплексов обнаружения и наведения ракет. Предприятие имеет полный замкнутый технологический цикл производства и собственную сырьевую базу.
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 49
[ прямая речь ] – Ваше предприятие является градообразующим. Как решаются социальные вопросы – занятость населения, рост социальных стандартов. И в сою очередь, как на предприятии решаются вопросы с кадрами?
концепция развития ДК «Укроборонпром» предполагает усиление кооперации с зарубежными партнерами, что может качественно отразиться на возможностях отечественных изделий и техники в целом. Участие в международных выставках – одно из направлений поиска таких партнеров и это общепринятая мировая практика. Отсюда уже берут свое начало контракты и совместная работа. Например, в рамках кооперации с ГП «Государственное Киевское конструкторское бюро «ЛУЧ»» нами разработан прибор для Бельгии. Это очень перспективное направление, которое открывает нам путь на рынки Европы. Также это соответствует стратегическому курсу Украины на сотрудничество с НАТО. Сертификационная составляющая предприятия на настоящий момент прошла аттестацию на соответствие требованиям международного ISO 9001:2015, а до этого, с октября 2013 года система управления качеством завода была аттестована по ISO 9001:2008. Сфера стандарта: проектирование, разработка конструкторско-технологической документации, производство высокоточных оптических, оптико-механических, оптико-электронных приборов
52 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
и систем, производство оптического стекла. Соответствие требованиям ISO 9001:2015 – это свидетельство определённого международного уровня надёжности и добротности предприятия и показатель, который даёт предприятию возможность вхождения со своей продукцией на различные мировые рынки, создает предпосылки для адаптации нашей системы управления к стандартам НАТО.
– Какую элементную базу используют на ГП «ИПЗ» для производства конечной продукции? – В настоящий момент мы практически всю элементную базу приобретаем в Европе. Среди поставщиков завода многие европейские и мировые предприятия из Германии, Франции, Швейцарии, Японии и др. Во взаимовыгодном сотрудничестве участвуют и спецэкспортеры и крупные европейские игроки на таких рынках.
– У вас до начала войны был большой заказ для России по ряду изделий. Что сейчас? – Да, раньше мы поставляли свою продукцию в Россию. Но, после разрыва всех отношений с РФ, как страной-агрессором, всё это прекращено, никакого сотрудничества нет.
– ГП «ИПЗ» – это одно из крупнейших на Изюмщине производственных градообразующих предприятий, которое своевременно и в полном объеме платит налоги, в т.ч. в местный бюджет. При этом, развивая производство, мы, соответственно, увеличиваем и отчисления в бюджет. Если за девять месяцев 2015 г. мы заплатили в местный бюджет 4,3 млн. грн., то за девять месяцев 2016 г. года увеличились почти в 2 раза и составили 8,5 млн. грн. Что касается социальных вопросов и подбора кадров – отмечу, что для нас это комплексная задача, составляющие которой очень тесно связаны. Мы постоянно улучшаем условия оплаты труда заводчан. И для нас это – один из приоритетов. В частности, по итогам 9 месяцев 2016 г. средняя заработная плата выросла почти на 30%, что для нашего города является достаточно высоким показателем. Тем самым мы не только мотивируем ведущих специалистов нашего трудового коллектива, но и привлекаем в наши ряды новых работников, особенно – молодёжь. Если, например, в прошлом году на заводе работало чуть меньше 900 человек, то сегодня эта цифра составляет почти 1100 работающих. При этом с октября 2014-го года все основные цеха (механический, инструментальный, оптический, сборочный) работают шесть дней в неделю.
Сергей ЗГУРЕЦ, Валерий РЯБЫХ, Defense Express
IPDEX is a new generation of pro-defence exhibition, adjusted to current geopolitical situation - taking into account the increase of insecurity in Europe, with context in modern and rational attitude towards general security theme. Our event is organised at an European scale bridging military sector and society based self-defense activity sector.
MILITARY AREA
SCIENCE AND RESEARCH AREA
HISTORY AND EDUCATION AREA
BUSINESS AREA
SECURITY AREA
OUTDOOR AND SURVIVAL AREA
WWW.IPDEX.EU ORGANIZER:
Piotr Czuryłło [Fair director] +48 572 327 014 p.czuryllo@warsawexpo.eu Maciej Piwnicki [Project coordinator] +48 572 327 014 m.piwnicki@warsawexpo.eu
Ave Katowicka 62, Wolica 114D Nadarzyn, Poland +48 518 739 124 www.warsawexpo.eu info@warsawexpo.eu
[ сотрудничество ]
Давид ПИПАЛ
коммерческий директор компании Tatra
– Господин Пипал, как обстоят дела в компании, и какие ее основные направления работы на сегодня?
Чешский производитель специализированных транспортных средств TATRA начинает предпринимать усилия по выходу на украинский рынок. Продукция компании, в частности, была представлена на выставка «Оружие и безопасность 2016» в Киеве. Коммерческий директор компании Давид Пипал рассказал нашему изданию о состоянии дел в компании, основных направлениях ее работы, а также о планах в Украине.
54 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
– TATRA – один из старейших производителей автомобилей в мире с большими традициями и уникальным техническим решением шасси, которое лежит в основе всего модельного ряда компании. Это полностью независимая подвеска с возможностью регулировки клиренса и комплексной механической защитой трансмиссионно-ходовой части. Такое сочетание не предлагает ни одна другая марка. Сегодня TATRA активно возвращает позиции на ряде рынков, в том числе и на «домашних». Основными из них являются: Чехия, Словакия, в частности, чешская и словацкая армии, пожарные службы, где большой популярностью пользуется модель TATRA 815. Кроме того, мы широко представлены в Индии, Саудовской Аравии, Египте, Иордании, Австрии, Германии и во многих других странах. Шасси TATRA применяется в десятках совместных проектов для создания автомобилей и специализированной техники.
TATRA ОБЛАДАЕТ ЕДИНСТВЕННЫМ В МИРЕ УНИКАЛЬНЫМ ТЕХНИЧЕСКИМ РЕШЕНИЕМ ШАССИ – Присутствие TATRA на выставке «Оружие и безопасность 2016» говорит о том, что компания всерьез заинтересовалась Украиной. Что побудило вас именно сейчас выходить на украинский рынок? – Сегодняшний момент – это сочетание нескольких аспектов. Во-первых, это трансформирующийся под воздействием различных факторов украинский рынок. Также это реформы в различных ведомствах страны, которые сопровождаются техническим переоснащением. Мы бы хотели принять активное участие в этом процессе и, как результат, дать заказчику первоклассный продукт, получив от него признание и долю рынка. Вовторых, это позитивные процессы, которые происходят в самой TATRA: сегодня компания находится в процессе своего возрождения и роста, двигаясь вперед на новые рынки. TATRA приняла решение выходить на украинский рынок в 2013-2014 гг., когда компания сменила владельцев и начала свое активное возрождение. Компанию возглавили люди, которые начали вкладывать в нее все силы как финансово, так морально и физически.
– Можно ли уже сегодня говорить о каких-то предварительных выводах по результатам изучения украинского рынка? – Думаю, главный вывод – это правильность нашего решения выходить на украинский рынок, поскольку потребность в спецтехнике здесь существует. А спецтехника – это наша стихия, где мы можем предложить десятки решений для потребностей каждого потребителя.
– Компания TATRA собирается зайти на украинский рынок, на котором уже активно работают два отечественных производителя, а именно: ПАО «АвтоКрАЗ» и Корпорация «Богдан». За счет чего TATRA может составить им конкуренцию? – Мы можем составить конкуренцию за счет своих оригинальных технических решений и огромного опыта участия в проектах по всему миру. TATRA является создателем и носителем уникального решения шасси, аналог которого не предлагают иные производители, в том числе украинские. Мы верим в это решение, а также в него верит це-
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 55
[ сотрудничество ]
Давид ПИПАЛ
коммерческий директор компании Tatra
– Господин Пипал, как обстоят дела в компании, и какие ее основные направления работы на сегодня?
Чешский производитель специализированных транспортных средств TATRA начинает предпринимать усилия по выходу на украинский рынок. Продукция компании, в частности, была представлена на выставка «Оружие и безопасность 2016» в Киеве. Коммерческий директор компании Давид Пипал рассказал нашему изданию о состоянии дел в компании, основных направлениях ее работы, а также о планах в Украине.
54 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
– TATRA – один из старейших производителей автомобилей в мире с большими традициями и уникальным техническим решением шасси, которое лежит в основе всего модельного ряда компании. Это полностью независимая подвеска с возможностью регулировки клиренса и комплексной механической защитой трансмиссионно-ходовой части. Такое сочетание не предлагает ни одна другая марка. Сегодня TATRA активно возвращает позиции на ряде рынков, в том числе и на «домашних». Основными из них являются: Чехия, Словакия, в частности, чешская и словацкая армии, пожарные службы, где большой популярностью пользуется модель TATRA 815. Кроме того, мы широко представлены в Индии, Саудовской Аравии, Египте, Иордании, Австрии, Германии и во многих других странах. Шасси TATRA применяется в десятках совместных проектов для создания автомобилей и специализированной техники.
TATRA ОБЛАДАЕТ ЕДИНСТВЕННЫМ В МИРЕ УНИКАЛЬНЫМ ТЕХНИЧЕСКИМ РЕШЕНИЕМ ШАССИ – Присутствие TATRA на выставке «Оружие и безопасность 2016» говорит о том, что компания всерьез заинтересовалась Украиной. Что побудило вас именно сейчас выходить на украинский рынок? – Сегодняшний момент – это сочетание нескольких аспектов. Во-первых, это трансформирующийся под воздействием различных факторов украинский рынок. Также это реформы в различных ведомствах страны, которые сопровождаются техническим переоснащением. Мы бы хотели принять активное участие в этом процессе и, как результат, дать заказчику первоклассный продукт, получив от него признание и долю рынка. Вовторых, это позитивные процессы, которые происходят в самой TATRA: сегодня компания находится в процессе своего возрождения и роста, двигаясь вперед на новые рынки. TATRA приняла решение выходить на украинский рынок в 2013-2014 гг., когда компания сменила владельцев и начала свое активное возрождение. Компанию возглавили люди, которые начали вкладывать в нее все силы как финансово, так морально и физически.
– Можно ли уже сегодня говорить о каких-то предварительных выводах по результатам изучения украинского рынка? – Думаю, главный вывод – это правильность нашего решения выходить на украинский рынок, поскольку потребность в спецтехнике здесь существует. А спецтехника – это наша стихия, где мы можем предложить десятки решений для потребностей каждого потребителя.
– Компания TATRA собирается зайти на украинский рынок, на котором уже активно работают два отечественных производителя, а именно: ПАО «АвтоКрАЗ» и Корпорация «Богдан». За счет чего TATRA может составить им конкуренцию? – Мы можем составить конкуренцию за счет своих оригинальных технических решений и огромного опыта участия в проектах по всему миру. TATRA является создателем и носителем уникального решения шасси, аналог которого не предлагают иные производители, в том числе украинские. Мы верим в это решение, а также в него верит це-
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 55
[ крупним планом ]
Ігор ФЕДИК, Defense Express, Київ-Карачі-Київ
58 / DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017
Міжнародна виставка озброєнь та семінар IDEAS, які що два роки проводяться на території Пакистану – держави, де військові мають вагомий вплив на внутрішню і зовнішню політику – є без перебільшення знаковою подією в житті країни. IDEAS є вкрай важливою для розуміння як ситуації на місцевому збройовому ринку, так і основних напрямів розвитку пакистанських збройних сил. При цьому особливість цьогорічного заходу полягала в тому, що розпочаті в його рамках процеси будуть визначати характер майбутньої розстановки сил і правила гри для учасників цього ринку, серед яких є й Україна.
Цьогорічний збройовий форум, який вже традиційно пройшов на території експоцентру Карачі, був організований компанією The Defence Export Promotion Organization (DEPO) за підтримки Збройних сил та Департаменту розвитку торгівлі Пакистану. Основною метою заходу було широке представлення потенційним покупцям з південно-азійського регіону продукції оборонної промисловості Пакистану та інших провід-
них виробників світу, ознайомлення з новими розробками в галузі високих технологій, демонстрація можливостей підприємств, що займаються модернізацією та ремонтом бойової техніки і надають різноманітні послуги збройним силам. Як заявляють організатори, участь в IDEAS-2016 взяли понад 400 експонентів з 38 країн світу, серед яких такі відомі виробники озброєнь, як Airbus Helicopters, Leonardo,
IDEAS-2016:
збройовi акценти Пакистану
DEFENSE EXPRESS / Январь-февраль 2017 / 59
ИКК «Defense Express» оперативно освещает события, происходящие в сфере безопасности, обороны и военно-технического сотрудничества Украины. Регулярные информационные продукты: аналитический блок и лента новостей на ресурсе www.defense-ua.com (ежедневно); информационный бюллетень «Украинский оборонный обзор» (еженедельно); информационный бюллетень на английском языке «Ukrainian Defense News» (ежемесячно). Аналитический журнал «Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» – выходит ежемесячно, доступен по подписке в печатной и он-лайн версии
defense-ua.com
Информационно–консалтинговая компания
Англоязычынй журнал «Ukrainian Defense Review» – выходит ежеквартально, доступен в он-лайн версии на сервисе ISSUU по ссылке: http://issuu.com/ukrainian_defense_ review, возможна подписка на печатную версию журнала Книги серии «Оружие Украины» предназначены для читателей, интересующихся современной продукцией и новыми разработками украинской «оборонки»
Компания «Defense Express» работает на информационном рынке с 2001 г. Контакты для подписки на печатную и он-лайн продукцию ИКК «Defense Express»: Адрес: ул. Ильинская, 10, офис 5, г. Киев, Украина, 04070, Тел.: +38 (044) 425-16-22, Факс: +38 (044) 425-42-10 E-mail: defenseexpress@i.ua www.defense-ua.com