ЛИГА ОБОРОННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ УКРАИНЫ: ПЛАНЫ И РЕЗУЛЬТАТЫ
СДЕЛАНО В УКРАИНЕ
ПРЯМАЯ РЕЧЬ
№3-4 [ МАРТ-АПРЕЛЬ, 2017 ]
НПФ «АДРОН»: ЮРИЙ ГУСАК НЕ ЗАЩИТОЙ ЕДИНОЙ
ЭКСПОРТ ОРУЖИЯ И ОБОРОННЫЙ КОМПЛЕКС УКРАИНЫ
НАЧАЛЬНИК ВОЕННО-НАУЧНОГО УПРАВЛЕНИЯ ГШ ВС УКРАИНЫ
ВОЕННАЯ НАУКА СЕЙЧАС ТВОРИТСЯ В ПОЛЯХ
КТОТИТ
ЗАЩИ ? » У К Н О Р О «ОБ ВСЕМУГОЛОВА Премьеры компании «Радионикс»
МИМО ЦЕЛИ
Как SIPRI украинское оружие в Россию «продавал»
ВЫСТАВКА IDEX 2017
Между предложениями и возможностями
[ содержание ]
в кадре
2 «ОПЛОТ» ТАИЛАНДА слова та справи
4 ДОПОМОЖIТЬ СОБI САМI
Oгляд вiйськово-технiчних проектiв України з закордонними партнерами крапки над «i»
8 ЯК SIPRI УКРАЇНСЬКУ ЗБРОЮ ДО РОСIЇ «ПРОДАВАВ» потенцiал
14 ЛIГА ОБОРОННИХ ПIДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: Iнiцiативи та результати IDEX 2017
24 IDEX-2017. УКРАИНСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ 26 МIЖ ПРОПОЗИЦIЯМИ ТА МОЖЛИВОСТЯМИ Пiслямова до ключової збройової подiї у регiонi Середнього Сходу та Пiвнiчної Африки пряма мова
34 СИЛА РОЗУМУ
Юрiй ГУСАК: «Воєнна наука зараз робиться у полях» 85 рокiв професiоналiзму
40 ВИПРОБУВАННЯ ВIЙНОЮ «Патрiотизм, мужнiсть i витримка – на цьому тримається наш колектив» сделано в Украине
44 ВСЕМУ ГОЛОВА
или Тихие премьеры компании «Радионикс» сделано в Украине
52 ПО СУТИ
Владимир КОРОБОВ: «Мы способны производить ракеты Р-27, базируясь на своей промышленной и научно-технической базе» арсенал
54 НПФ «АДРОН»: НЕ ЗАЩИТОЙ ЕДИНОЙ справа технiки
58 СТРИМАТИ КУЛЮ
ЧАСТНАЯ ИНИЦИАТИВА ГОСУДАРСТВЕННОГО МАСШТАБА
Частные компании занимают все более значимое и заметное место в производстве военной техники и оружия для украинской армии. Так, в 2016 г. часть гособоронзаказа, которая выполнялась в интересах ВС Украины предприятиями государственной формы собственности, составила 55%. Соответственно, частными предприятиями – 45%. Госпредприятия выполняли 78 контрактов на поставку 75 наименований военной продукции и проведение НИОКР на общую сумму 2,8 млрд. грн. Было поставлено техники на 2,5 млрд.грн. Частными предприятиями выполнялось 65 контрактов на поставку 57 наименований военной техники и проведение НИОКР на общую сумму 2,1 млрд. грн. Поставлено военной техники и продукции на 1,5 млрд. грн. По утверждению профильных руководителей Минобороны, «заметен рост активности частных предприятий в выполнении гособоронзаказа по сравнению с прошлыми периодами». «Задача – обеспечить централизацию управления и привлечение к работе в оборонной сфере значительного количества предприятий. Как государственной, так и частной формы собственности», так в начале 2017 года утверждал заместитель министра экономического развития и торговли Юрий Бровченко. При этом принято долгожданное решение о переходе планирования при выполнении гособоронзаказа на трехгодичный цикл. Был изменен порядок формирования цены на продукцию оборонного назначения (в частности, доля отчислений от чистой прибыли для госпредприятий «оборонки» в казну державы с 75% уменьшена до 30%, что, ясное дело, приветствовалось всеми предприятиями). Созданы условия для получения с 2017 г. кредитов предприятиями различных форм собственности под государственные гарантии. Государство берет на себя обязательства погашать проценты по кредитам, взятым для выполнения гособоронзаказа. Какими будут итоги? Добьемся нового и позитивного или опять наступим на старые грабли (как с тем же традиционно-запоздалым подписанием и введением в действие Гособоронзаказа). Посмотрим. Время бежит быстро. Но сегодня важно не стоять в стороне, ограничившись ролью стороннего наблюдателя. Нужно засучить рукава и взяться за продуцирование изменений конкретными делами. Что, собственно, и делают частные оборонные компании на украинском рынке. Результаты этих усилий заметны. Яркие примеры – в материалах нынешнего номера нашего журнала.
Захист бойових броньованих машин вiд ураження кулями калiбру 12,7 мм та 14,5 мм
DEFENSE EXPRESS MEDIA & CONSULTING www.defense-ua.com
СЕРГIЙ ЗГУРЕЦЬ – директор iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, головний редактор журналу «Експорт зброї та оборонний комплекс України», szgurets@gmail.com; ВАЛЕРIЙ РЯБИХ – директор з розвитку iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defence_2@meta.ua; МАРК КАНАРСЬКИЙ – арт-директор; АНТОН МIХНЕНКО – редактор журналу Ukrainian Defense Review, заступник головного редактора журналу «Експорт зброї i оборонний комплекс України»; IГОР ФЕДИК, – заступник редактора Ukrainian Defense Review, експерт-оглядач; СЕРГIЙ ПОПСУЕВIЧ – фотокореспондент; ВОЛОДИМИР ЗАБЛОЦЬКИЙ – експерт-оглядач; ОКСАНА ПЕТРЕНКО – лiтредактор.
Cергей ЗГУРЕЦ, главный редактор
НАША АДРЕСА: Україна, 04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10 факс: (044) 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua
Центр дослiджень армiї, конверсiї та роззброєння http://cacds.org.ua
ВАЛЕНТИН БАДРАК – директор Центру дослiджень армiї, конверсiї та роззброєння; МИХАЙЛО САМУСЬ – заступник директора ЦДАКР з мiжнародних питань; ВОЛОДИМИР КОПЧАК – керiвник оборонно-промислових проектiв ЦДАКР.
Журнал «Человек.Техника. Технологии» издается ИКК Defense Express совместно с издательством Дрим-АРТ. Свидетельство о государственной регистрации печатного средства массовой информации – серия КВ № 21842-11742Р от 31.12.2015 г.) выдано Министерством юстиции Украины
[ в кадре ]
2 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель2017
«Оплот» Таиланда
ГП «Завод им. В.А. Малышева» в марте 2017 г. отправил в Таиланд очередную партию танков БМ «Оплот». Этому предшествовала работа в Харькове группы старших офицеров и специалистов сухопутных войск Таиланда, которые провели приемку новой партии из 5 танков БМ «Оплот» по контракту, подписанному в 2011 г. Контракт стоимостью около $240 млн. предусматривает поставку 49 новых танков БМ «Оплот-Т» и двух бронированных ремонтноэвакуационных машин. Представитель МО Таиланда сообщил, что «предполагается, что оставшиеся 19 танков будут поставлены до конца текущего года». Фото: Олег КАТКОВ, «Укроборонпром»
DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель2017 / 3
[ слова та справи ]
Допоможiть собi самi
Oгляд військово-технічних проектів України з закордонними партнерами Інформаційно-консалтин гова компанія Defense Express здійснила аналіз поточних проектів, які реалізуються в рамках військової та військовотехнічної співпраці з закордонними партнерами для 4 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
посилення обороноздатності Збройних Сил України. Аналіз було здійснено шляхом проведення опитувань та у ході спілкувань фахівців Defense Express з представниками закордонних та вітчизняних компаній
оборонного спрямування. Загалом було проведено зустрічі з понад 20 закордонними компаніями та з понад 50 українськими підприємствами державної та приватної форм власності.
Головний висновок полягає в тому, що, з огляду на три роки бойових дій на сході України та потреби переозброєння війська, реальна активність у реалізації спільних проектів є низькою, співпраця відбувається в обмежених секторах, а умов для забезпечення помітних проривів для перео-
основному звелася до постачання нелетальної техніки та послуг. Відбувалось постачання техніки та обладнання, які умовно можна віднести до категорії «бери та захищайся». Це системи індивідуального захисту, певна кількість автомобільної техніки, радари контрбатарейної боротьби, прилади нічного бачення, системи зв’язку, безпілотні системи, медичне устаткування. 2. Разом з цим, за період 2014-16 рр. практичне підґрунтя для розширення військовотехнічної співпраці з європейськими та американськими компаніями створено не було. Всі заходи традиційно обмежуються контрактами на отримання зразків у рамках безкоштовної допомоги, або орієнтовані на закупівлю тих чи інших виробів. Діяльність української сторони щодо закупівлі технологічно складної техніки та засобів уражен-
зброєння з використанням високих технологій не створено. Аналіз проектів за період 2014-2016 рр., дозволяє стверджувати, що: 1. З 2014 р. з боку політичних та дипломатичних кіл України лунали звернення до європейських країн та США надати необхідну підтримку. Ці заклики були підтримані низкою колишніх впливових урядовців та експертів у Європі та США. У політичному сенсі ця активність головним чином відобразилися у тому, що на саміті НАТО у вересні 2014 р. члени альянсу погодилися, що Збройним Силам України слід надати більшу під-
Канадська компанія PRESAGIS наприкінці 2016 р. відмовилась постачати своє програмне забезпечення до тренажерів, які виготовляє одна з українських компаній. При тому, що це програмне забезпечення використовується у Європі як у цивільних, так і у військових тренажерах. Відмова пояснювалась тим, що програмне забезпечення закупається для військово-навчального закладу в Україні і що є «високий ризик його потрапляння до Криму».
тримку. Були засновані трастові фонди, які мали покращити ситуацію у таких ділянках як тилове забезпечення, управління, зв’язок, кібербезпека. Що ж до прямих поставок техніки та озброєнь, то ця діяльність реалізувалась на рівні окремих країн. При чому більш активну роль у цьому відігравали Сполучені Штати, аніж європейські країни. За період 2014-16 рр. у збройовому секторі допомога Україні була обмеженою і в
ня (головно – боєприпасів) для України не мала жодних преференцій. Навпаки, були і є приклади відмови від виконання контрактів, які стосувалися закупівлі озброєння та військової техніки у європейських країнах. 3. З 2015 р. сформувалася стала тенденція щодо обмеження при постачанні до України елементної бази електроніки, вузлів та агрегатів для виготовлення військової техніки. При тому що україн-
DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 5
[ слова та справи ] ські імпортери у кращому разі мають доступ до елементної бази категорії «industry». Ці обмеження не дозволяють забезпечити достатній конкурентний рівень новим зразкам техніки та озброєння, що розробляються та виготовляються в Україні. Показово, що окремі європейські країни дзеркально дотримуються однакових підходів і до України, і до Росії, проти якої оголошено санкції. 4. Проекти зі створення нових спільних підприємств із закордонними партнерами, які б виготовляли оборонну продукцію, в Україні не реалізовані. За три роки таких прикладів знайти не вдалося. Продекларовані раніш ініціативи – на кшталт створення підприємства з польським виробником бронежилетів «Любава», а також низка інших проектів наштовхнулися на організаційні, фінансові та бюрократичні перешкоди з українського боку. 5. Окремі оборонні міжнародні проекти, які реалізуються в інтересах Збройних сил України, уже тривалий час мають невизначені перспективи. Йдеться про створення корвету в інтересах ВМС України та модернізацію гелікоптерів Мі-24 спільно з Францією. Поточний стан цих проектів використовується закордонними партнерами як приклад складності, або повної неможливості реалізувати оборонні проекти з українською стороною за існуючих в Україні бюрократичних процедур та непрозорих чи суб’єктивних рішень. За відсутності чіткої та зрозумілої позиції українських посадовців щодо тих чи інших спірних питань, це використовується іноземними партнерами для ігнорування пропози-
6 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
цій та ініціатив України за іншими напрямами. У свою чергу, в українського суспільства та експертного середовища виникає підозра щодо низького професійного рівня тих чи інших посадових осіб, або щодо їхнього небажання вчасно і правильно вирішувати завдання державного значення. 6. Слід також врахувати й перспективні ризики військово-технічної співпраці зі США, а також Німеччиною, Францією, Італією, Ізраїлем тощо. Є приклади, що ці країни накладають обмеження на експорт спільно виробленої продукції, або продукції з компонентами, вузлами та агрегатами, виробленими у цих країнах. В основному з політичних або економічних міркувань, аби мінімізувати ризики конкуренції на тих чи інших ринках. З такими випадками Україна вже також зіштовхувалася. 7. Важливе значення для зміцнення оборонно-промислового і, як наслідок, військового потенціалу України може мати розширення співпраці з Китаєм. Українські оборонні підприємства – як приватні, так і державні – реалізують низку високотехнологічних проектів для армії КНР (кораблебудування, гідроакустика, двигуно– та літакобудування, авіаційні радари). Проте немає жодного спільного проекту в інтересах ЗС України, окрім спроб домовитись про придбання боєприпасів чи артилерійського озброєння морського призначення. 8. Також не в повній мірі використаний потенціал роботи з Польщею, яка є важливим по духу союзником України у протидії російській стратегії домінування. Позиція Польщі є набагато лояльнішою до України на відміну від низки країн
У 2016 р. з полiтичних та органiзацiйних причин було зiрвано контракт на постачання до України 50 самохiдних 120мм мiнометiв «Tundzha» на загальну суму орiєнтовно в 90 млн. грн. Контракт укладався з однiєю з країн Схiдної Європи, на яку має вплив Росiя.
Східної Європи. Брак успішних проектів з Польщею може породити розчарування у продуктивності співпраці з Україною у цій сфері. Ентузіазм тих, хто був лобістами таких спільних проектів, поволі випаровується. Про це вже говорять представники окремих польських компаній. Натомість польська сторона останнім часом зробила ставку на залучення молоді та українських розробників до реалізації військово-технічних проектів у Польщі, з огляду на власні фінансові можливості і потребу розробляти та реалізувати нові рішення в інтересах обороноздатності Польщі. Слідом за Польщею також варто переглянути форми та методи роботи з Туреччиною, яка нині проводить активну політику щодо розширення військово-технічної співпраці та ринків збуту власної оборонної продукції. 9. Формування продуктивного підґрунтя для взаємодії зі США, з європейськими країнами та іншими потенційними партнерами України у оборонній галузі, усунення політичних, організаційних, бюро-
щення новими та модернізованими зразками. Як приклад – лише для переоснащення однієї бригади сучасними системами зв’язку потрібно 1 млрд. грн. При тому, що нині у нас понад 20 механізованих, аеромобільних та танкових бригад.
кратичних та інших перешкод може дати позитивні результати у вигляді проектів, які можна застосувати в інтересах посилення спроможностей Збройних Сил України, хіба що у довгостроковій перспективі Тож упродовж трьох-п’яти найближчих років зміцнення обороноздатності та підвищення спроможностей війська буде головним чином ґрунтуватись на власних можливостях держави. При цьому є ризик «провалу» у вирішенні завдань якісного переозброєння війська, і у цьому сенсі найбільш складними будуть 2017 та 2018 рр. Адже ключові вітчизняні оборонні проекти – при наявності достатніх фінансових можливостей – вийдуть у масове серійне виробництво у кращому разі, починаючи з 2018-20 рр. До цього часу оперативні потреби війська будуть задовольнятися за рахунок відновлення, ремонту та модернізації окремих зразків. Проте запаси старої техніки практично вичерпано, як і запаси ключових частин для їхнього ремонту. А потреби ЗС України, з огляду на більшу чисельність особового складу та не-
обхідність формування резервів, суттєво зросли. 10. 2016 р. чітко продемонстрував, що темпи переозброєння ЗСУ залежать від гарантування необхідного фінансового ресурсу на ці потреби. В країні існують ризики недофінансування проектів як в рамках ДОЗ, так і Державної програми розвитку озброєнь. Брак коштів та системної роботи спричинив у 2016 р. до того, що ДОЗ та річні плани щодо постачання нових та модернізованих озброєнь в рамках Державної програми розвитку озброєнь не були виконані повністю. Як наслідок – потреба корегування програми. У 2017 р. Україна збільшила витрати на оборону. За нашими оцінками, витрати України на оборону та на переозброєння війська мають стати головним інвестиційним планом держави. Ці гроші мають дати помітний результат. Але виділені фінансові ресурси не є достатніми для швидкого переозброєння. Довідково: ДОЗ в інтересах ЗСУ (близько 6 млрд. грн та до 4 млрд. грн. держгарантій) лише частково задовольняє потреби війська щодо його осна-
При обмежених фінансових ресурсах на перший план виходить їхнє раціональне використання за чітко визначеними пріоритетами, з неухильним виконанням планових завдань; також потрібен прозорий формат взаємин державних та приватних оборонних підприємств, закордонних компаній, які будуть долучатися до завдань переозброєння українського війська, органів державного управління, експертного середовища та суспільства. Фактично йдеться про дотримання правил чотирьох «П»: пріоритети, послідовність, прозорість та публічність. Плани переозброєння мають бути відкритими і доведені до суспільства, яке має розуміти логіку формування нашого захищеного майбутнього. Втаємниченість загрожує безпеці, особливо якщо гучні заяви про посилення обороноздатності та створення нових «чудо-зразків» насправді не підкріплені реальними заходами та можливостями. Саме тому інформаційно-консалтингова компанія Defense Express виступає за професійний, регулярний і активний діалог щодо військової, військово-технічної та оборонно-промислової співпраці. Роль журналістів та експертного середовища знову стає надзвичайно важливою. Оскільки потрібно формувати інформаційне поле, яке примусить владні структури активніше працювати над виправленням помилок минулого. І убезпечить від нових.
DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 7
[ крапки над «і» ] ЯК SIPRI УКРАЇНСЬКУ ЗБРОЮ ДО РОСІЇ «ПРОДАВАВ» У лютому 2017 р. в українських ЗМІ була поширена майже сенсаційна новина про те, що основним імпортером українського озброєння в минулому році була країна-агресор Росія. Як підтвердження цього використовувались дані, взяті з дослідження, яке щорічно проводить авторитетна міжнародна організація – Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI). Однак, при детальному ознайомленні з оригіналом дослідженням в частині, що стосується українсько-ро-
8 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
сійського військово-технічного співробітництва (ВТС), виникає чимало запитань щодо достовірності наданої в ньому інформації, а звідси – і до авторитету самої організації. Для початку слід зазначити, що указом президента України № 691/2014 від 27 серпня 2014 р. було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 серпня 2014 р. «Про заходи щодо удосконалення державної військово-технічної політики». Відповідно до підпункту 7 пункту 1 цього доку-
мента, експорт до Росії товарів військового призначення та подвійного використання з метою їхнього військового кінцевого використання Росією припинено. З ухваленням цього рішення українським підприємствам не було надано жодного дозволу на експорт зазначених товарів російським користувачам. І саме від цього часу уповноважені державні установи проводять послідовну політику щодо заборони експорту товарів військового призначення до країни-агре-
сора. Жодне українське підприємство не уповноважене експортувати такі товари російським користувачам, і всі випадки порушення законодавства України у цій сфері не залишають-
ся поза увагою спеціальних та правоохоронних органів. З огляду на вищезазначене, інформація, яку поширили українські ЗМІ з посиланням на авторитетну міжнародну організацію, поставила Україну, м’яко кажучи, в незручне становище. Адже озброєння ворога і одночасне прохання своїх міжнародних партнерів про надання військової допомоги для боротьби з ним – нічим іншим як «театром абсурду» назвати не можна. У такому випадку твердження Кремля про те, що Україна – це failed state виглядає ще досить непоганим компліментом.
Проте при детальному вивченні даних, що містяться в оригіналі дослідження SIPRI в частині, що стосується українсько-російського ВТС, виникають великі сумніви щодо їхньої актуальності й вірогідності. А звідси – і авторитету Стокгольмського інституту, який чи то через недбальство, чи через упереджене ставлення своїх співробітників до України ставить клеймо не тільки на окремих українських суб’єктів господарювання, а на державу в цілому. Так, відповідно до останніх даних SIPRI (які, до речі, є у відкритому доступі на офіційній веб-сторінці організації), за які «вхопились» українські ЗМІ, у минулому році Україна експортувала в Росію продукції військового призначення на суму $169 млн. Тим самим, вона зробила свого головного ворога найбільшим покупцем власного озброєння і військової техніки за зазначений період (див. таблицю №1). Враховуючи заборону на експорт української продукції військового призначення до Росії, виникає цілком ло-
DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 9
[ крапки над «і» ] Експорт українського озброєння i вiйськової технiки за перiод 2015-2016 рокiв (у мiльйонах американських доларiв) – за даними SIPRI
блиці, яка, скоріш за все, і стала підставою для висновків щодо суми українського експорту ОВТ в Росію у 2016 р., повинні були міститись дані щодо озброєння, яке було експортоване власне у 2016 р. Проте у таблиці чомусь також наведені дані щодо передачі ОВТ й за довоєнний період, тобто до 2014 р. При цьому є й дані, що деяка продукція у 2016 р. взагалі не поставлялась (що насправді близько до істини). По-друге, таблиця містить неправдиві дані щодо стану реалізації зазначених у ній експортних контрактів із російською стороною.
Запорізьке АТ «Мотор Січ»
гічне запитання: як за останні два роки Україна змогла продати Росії ОВТ на таку суму? Однак, коли детально ознайомитись з даними щодо конкретних експортерів українського ОВТ до Росії та термінами реалізації ними експортних контрактів, поволі приходить розуміння, якою логікою користувались співробітники
10 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
міжнародної організації. Причому, забігаючи наперед, слід зазначити, що це ніяк не говорить про правильність зроблених ними висновків. Так, по-перше, є запитання щодо часових відрізків українсько-російського ВТС, на основі яких співробітники SIPRI роблять свої висновки. Адже у вищезазначеній та-
Так, виходячи з даних дослідження SIPRI, найбільше військової продукції у 2016 р. в Росію передало запорізьке АТ «Мотор Січ», зокрема, 164 двигуни АІ-222 для навчально-бойових літаків (НБЛ) типу Як-130. У той же час, SIPRI відзначає, що всі двигуни напевне (!!!) були передані російському виробнику літаків ще до 2014 р. Тому виникає просте запитання: так коли ж АТ «Мотор Січ» передало двигуни російській стороні – у 2016 р. чи до 2014 р., і чи включали співробітники SIPRI суму від продажу цих двигунів у ті $169 млн., які сколихнули український медіа-простір? Про припинення будьякого ВТС із Росією після 2014 р. заявляють і на самому запорізькому підприємстві: «Мотор Січ» працює в рамках законодавчого поля і не здійснює ВТС з Росією з моменту прийняття офіційного рішення влади про заборону на співпрацю. Поставки двигунів АІ-222 в Росію для УБЛ Як130 припинені підприємством
ще в червні 2014 р. Ні в 2015му, ні в 2016-му, ні в 2017-му роках поставки АІ-222 в Росію також не здійснювались».
ДП «Антонов»
Що стосується літаків виробництва ДП «Антонов», то тут ситуація ще більш абсурдна. Так, відповідно до даних SIPRI, ДП «Антонов» поставив російському замовнику протягом 2012-2016 рр. 17 літаків Ан-140100 та протягом 2013-2016 рр. 11 літаків Ан-148-100Е. Проте, поперше, як вже зазначалось раніше, українські підприємства не здійснюють ВТС із Росією після 2014 р.. Звідси, якщо така теоретична поставка українських літаків до Росії і мала місце, то тільки до 2014 року. Тому виходить, що 17 літаків Ан-140-100 російській стороні було передано за 2 роки, а 11 літаків Ан-148100Е – за 1рік. Однак, якщо керуватись здоровим глуздом, то стане очевидним, що навіть за найкращого фінансування та наявності великих людських ресурсів, виготовлення за два роки 28 літаків такого класу, як Ан-140-100 та Ан-148-100Е буде надскладним завданням не тільки для українських авіабудівних підприємств. По-друге, насправді ж жодного літака Ан-140 та Ан-148 не те що в 2016 р., а й за весь вказаний в дослідженні SIPRI період побудовано і передано в Росію не було. Всі літаки цих типів, які сьогодні експлуату-
ються російською стороною, були виготовлені на російських підприємствах, а саме: самарському авіаційному заводі «Авіакор» (літаки Ан-140) та «Воронежському літакобудівному товаристві» (Ан-148).
ДП «Зоря»«Машпроект»
Цікавою є й інформація, надана SIPRI щодо газотурбінних двигунів (ГТД) ДС-71 та ДТ59 виробництва миколаївського ДП «Зоря»-«Машпроект». Так, відповідно до даних в таблиці, підприємством було поставлено в Росію 2 ГТД ДТ-59 у 2015 р. та 2 ГТД ДС-71 у 2016 р. Проте ця інформація не відповідає дійсності і про це, зокрема, ще у 2015 р. було офіційно зазначено миколаївським підприємством. Тоді на ДП «Зоря»-«Машпроект» заявили: «Повідомляємо, що у лютому 2012 р. з російським замовником «Прибалтійський суднобудівний завод «Янтар» був укладений контракт на поставку 3-х агрегатів М7Н1, до складу яких входять зазначені газові турбіни. Поставка перших двох агрегатів була виконана у 2013 році. Остання поставка згідно з цим контрактом відбулася в лютому 2014 р.». Крім того, за інформацією підприємства, в жовтні 2012 р. з тим же замовником був підписаний ще один контракт на поставку аналогічної продукції, а виконання контракту було запла-
новано з грудня 2014 р. по грудень 2015-го. Але у зв’язку з військовою агресією Росії в Криму і на Донбасі та забороною на експорт товарів військового призначення в Росію, виконання цього контракту було зупинено. При цьому слід зазначити, що причиною тодішнього спростування стало все те ж дослідження SIPRI (за 2015 р.). Тобто, виходить, що авторитетний Стокгольмський інститут просто проігнорував офіційну заяву українського підприємства і в наступному своєму дослідженні використав все ту ж неправдиву інформацію. Тому маємо право вкотре спитати: чи включали співробітники SIPRI суму від продажу двигунів, яка відбулась ще до 2014 року, в ті 169 мільйонів доларів за 2016 р.? Підсумовуючи вищесказане, виходить, що у 2016 р. наведене в дослідженні SIPRI ОВТ українськими підприємствами в Росію передано не було. Тому пункт «Росія» у списку імпортерів української військової продукції у даному дослідженні за минулий рік взагалі повинен бути відсутній. А звідси – й ті загадкові $169 млн. Що ж стосується самого дослідження Стокгольмського інституту, то впевнено сказати, що це було – звичайне недбальство чи цілеспрямована маніпуляція – на сьогодні не є можливим. Та й не зовсім необхідним. Важливо інше. Поперше, будь-яку інформацію необхідно перевіряти. По-друге, українським ЗМІ, перш ніж писати про чергову «зраду», слід для початку вникнути в суть самої «зради». Бо бездумне покладання на авторитети може зіграти з ними злий жарт. Як ось цього разу.
Ігор ФЕДИК, оглядач Defense Express DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 11
Images courtesy of www.defencephotography.com
ACCESS THE GLOBAL MARKET AT THE WORLD LEADING DEFENCE & SECURITY EVENT To enquire and reserve your exhibition space contact:
34,038
VISITORS (6% UP COMPARED TO 2013) FROM 108 COUNTRIES AIR LAND NAVAL SECURITY
T: +44 (0)20 7384 7770 E: sales@dsei.co.uk JOINT
WWW.DSEI.CO.UK/UPDC Supported by
Award winning
Organised by
76%
OF ATTENDEES DECISION MAKERS OR SPECIFIERS (DSEI 2015)
1,683
EXHIBITORS REPRESENTING THE WHOLE SUPPLY CHAIN
42
INTERNATIONAL PAVILIONS
• REGISTER BY 31ST JANUARY FOR A £400 DISCOUNT • REGISTER BY 28TH FEBRUARY FOR £200 DISCOUNT • REGISTER BY 31ST MARCH FOR A £100 DISCOUNT
The SMi Group Proudly Present The 3rd Annual...
Future ARMOURED
VEHICLES CENTRAL & EASTERN EUROPE
15th - 16th
MAY
2017
Prague czech republic
Angelo Hotel, Prague, Czech Republic Central & Eastern Europe’s Most Focused Armoured Vehicles Meeting INTERNATIONAL EXPERTS SPEAKERS: Major General Jaromir Zuna, Head of Support Branch, Czech Ministry of Defence Brigadier General Norbert Huber, Director Armament and Procurement, Austrian Ministry of Defence Brigadier General Mircea Mandrescu, Commander, Land Forces Operational Component, Romanian Armed Forces Brigadier General Martin Eggen, Head of Land Systems Armament and Procurement, Norwegian Defence Logistics Organisation Brigadier Norbert Wagner, Head of Armoured Training, German Army Brigadier General Roberto Soria Martinez, Head of Land Systems, Spanish Ministry of Defence Colonel Glenn Dean, Project Manager Stryker, PEO Ground Combat Systems, United States Army
EVENT HIGHLIGHTS: • Gain detailed insight into the Czech Armed Forces future armoured vehicle modernisation plans pertaining to the 8x8, main battle tank and infantry fighting vehicle replacement • Hear keynote briefings from leading Central and Eastern European Nations including updates from heads of land procurement and operational command within: The Czech Republic, Austria, Germany, Romania, Lithuania, Latvia, Bulgaria and Slovenia • Meet and network with industry leaders from the region, systems integrators and internationally respected programme managers at the forefront of vehicle platform development • View the latest combat vehicle survivability, C4I and weapon systems technology in the exhibition area
Colonel Ilma ˉrs Lejinš, Commander, ´ Latvian Land Forces Colonel Dalius Polekauskas, Chief of Staff, Lithuanian Land Forces Colonel Tomas Dvoracekt, Director, Land Forces Armaments, Armaments and Acquisition Division, National Armaments Office, Czech Ministry of Defence Colonel Ing. Zdene ˇ k Mikula, Head of Mechanized & Infantry Section, Capabilities Development & Planning Division, Czech Ministry of Defence Lieutenant Colonel Miroslav Radoslavov, Chief, Interoperability and Planning Department, Bulgarian Land Forces HQ Lieutenant Colonel Jan Kerdik, Commander 73rd Tank Battalion, Czech Army Lieutenant Colonel Jan Mazal, Head, Department of Tactics, Czech University of Defence
Previous Sponsors Include:
www.futurearmouredvehicles.com/madexpress Register online or fax your registration to +44 (0) 870 9090 712 or call +44 (0) 870 9090 711 SPECIAL RATES AVAILABLE FOR MILITARY AND GOVERNMENT REPRESENTATIVES
#SMiFAVCEE @SMiGroupDefence
[ потенціал ]
Лiга оборонних пiдприємств України: Ініціативи та результати Набирає обертів діяльність новоствореного громадського об’єднання підприємств і організацій, які є розробниками та виробниками продукції оборонного та подвійного призначення під назвою «Ліга оборонних підприємств України». Як повідомив вико-
14 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
навчий директор «Ліги оборонних підприємств України» Валентин Бадрак, насьогодні до складу громадського об’єднання входять понад 30 найбільш потужних та провідних компаній країни за усіма ключовими напрямками виробництва оборонної продук-
ції та надання послуг військового призначення. Серед заходів, які були проведені «Лігою оборонних підприємств України» за короткий проміжок з часу завершення оформлення правового статусу об’єднання – представлення потенціалу приватних оборонних підприємств України – членів Ліги для Київської асоціації військових аташе. В рамках акції також було про-
демонстровано розробки військового призначення Київського політехнічного інституту ім. І.Сікорського та можливості Інноваційного середовища «Polyteco science city». У Лізі відзначили, що головною метою заходу була активізація оборонно-промислового та військово-технічного співробітництва між Україною та іноземними державами, створення на території України нових виробництв із залученням іноземних технологій та інвестицій, пожвавлення державно-приватного партнерства. Важливим та далекоглядним рішенням також стало підписання Меморандуму про співробітництво та партнерство між «Лігою оборонних підприємств України» та Національним технічним універси-
тетом «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з метою спільного сприяння та взаємної допомоги у розвитку новітніх технологій оборонного та подвійного призначення, просуванні на ринку новітніх розробок, створення нових виробництв оборонного та подвійного спрямування. В межах Меморандуму, серед іншого, передбачено обмін інформацією у сфері новітніх
технологій, розробок і виробництв оборонного та подвійного призначення, організація кооперації в оборонно-промисловій сфері; організація та взаємна підтримка на міжнародному рівні шляхом представлення новітніх технологій, розробок і виробництв оборонного та подвійного призначення через міжнародні форуми, профільні структури та асоціації, переговори з офіційними держав-
DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 15
[ потенціал ] ними органами і громадськими організаціями; залучення фахівців сторін до проведення досліджень, надання професійних оцінок та створення спільних методик розробок зразків озброєння і військової техніки, новітніх технологій, продукції оборонного та подвійного призначення; стажування студентів Університету на підприємствах Ліги, а також залучення фахівців Ліги для проведення лекцій на базі Університету за відповідними профілями. Підходи до переснащення війська з максимальним залученням потенціалу приватних компаній також були донесені до керівництва Збройних сил під час виступу виконавчого директора Валентина Бадрака перед представниками Міноборони та Генерального штабу ЗС України. Як було зазначено, оборонна промисловість, зокрема, її приватний сегмент, потребує більш чітких орієнтирів Генерального штабу ЗСУ щодо намірів закуповувати озброєння та військову техніку, що сприятиме розширенню розробок та виробництв. Ліга, яка об’єднує десятки приватних оборонних підприємств, прагне до більш тісної взаємодії з керівництвом ЗСУ та інших збройних формувань держави. При цьому в рамках «Ліги» вже започатковано реалізацію спільних проектів оборонного призначення за участю компаній та підприємств, що входять до цього об’єднання. Це, зокрема, створення розвідувального-ударного комплексу з використанням безпілотних апаратів; розвідувальної машини на базі бронемашини «Козак»; проекту з глибокої модернізації БТР-60 та створення спеціальних машин на його базі. «Спільні успішні проекти мають бути одним з важливих об’єднуючих чинників, які демонструватимуть
16 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
конкуренті переваги інтегрального поєднання зусиль компаній приватних форм власності при реалізації оборонних проектів. Як в рамках державного оборонного замовлення, так і при виконанні експортних контрактів», – наголосили у керівництві «Ліги». У цьому контексті також показово, що «Ліга» вже уклала меморандуми про співпрацю з низкою закордонних профільних асоціацій оборонної спрямованості. За інформацію виконавчого директора «Ліги оборонних підприємств України» Валентина Бадрака, неурядове об’єднання ініціювало створення комітету з питань обороннопромислового комплексу при торгово-промисловій палаті України для просування української оборонної продукції на
Спiльнi успiшнi проекти мають бути одним з важливих об’єднуючих чинникiв, якi демонструватимуть конкурентi переваги iнтегрального поєднання зусиль компанiй приватних форм власностi при реалiзацiї оборонних проектiв. Як в рамках державного оборонного замовлення, так i при виконаннi експортних контрактiв», наголосили у керiвництвi «Лiги».
зовнішніх ринках. Як зазначив член Наглядової ради «Ліги оборонних підприємств України», екс-прем’єр і екс-міністр оборони Юрій Єхануров, реалізація експортного потенціалу підприємств приватного сегмента ОПК України повинна стати одним із джерел залучення ресурсів для створення та організації серійного виробництва нових зразків озброєнь для переозброєння ЗСУ в умовах обмежених можливостей оборонного бюджету. «Питання ресурсу – питання номер один. На закупівлю озброєнь в оборонному бюджеті реально грошей дуже мало», – констатував Ю.Єхануров. Як уточнив заступник Міністра оборони Іван Руснак, у 2017 р. Міноборони планує направити на розвиток озброєнь 18% свого бюдже-
ту (у держбюджеті на потреби МОУ передбачено 64,4 млрд грн). З цих коштів близько 60% повинні бути спрямовані на закупівлю нового і модернізованого озброєння, і близько 40% – на ремонт, повідомив І.Руснак. Як зазначалося під час засідання, комітет з питань ОПК при ТПП України може взяти на себе функції координації не тільки завдань ВТС, а й питань забезпечення розвитку української оборонної промисловості, а також заявлених планів з переозброєння ЗСУ за стандартами НАТО. Крім «Ліги оборонних підприємств України», участь в роботі комітету підтвердили також держконцерн «Укроборонпром» та представники української оборонної науки. Нині фахівці «Ліги» також залучені до розробки та внесення змін до законопроектів, що стосуються виробництва озброєнь, військової та спеціальної техніки, гарантування прав інвестицій в ОПК України, державно-приватного партнерства, військово-технічного співробітництва і інших законодавчих актів. Одне з нагальних питань найближчої перспективи для «Ліги» – покращення умов роботи приватних компаній при виконанні державного оборонного замовлення. Аби упередити реальну загрозу згортання наукових та промислових проектів оборонного призначення, які реалізуються як приватними, так і державними компаніями, що виникла через особливості формування ціни на продукцію, яка виробляється в Україні за державним оборонним замовленням, «Лігою оборонних підприємств України» було підготовлено та відправлено листа Прем’єр-міністру України В.Б. Гройсману, а також листи від підприємств-
«Ліга оборонних підприємств України» об’єднує зусилля приватних підприємств оборонної промисловості навколо удосконалення внутрішньої кооперації, налагодження ефективного державно-приватного партнерства у оборонно-промисловій сфері, якісного переозброєння Збройних сил України та інших силових структур вітчизняною продукцією
Реалiзацiя експортного потенцiалу пiдприємств приватного сегмента ОПК України повинна стати одним iз джерел залучення ресурсiв для створення та органiзацiї серiйного виробництва нових зразкiв озброєнь для переозброєння ЗСУ в умовах обмежених можливостей оборонного бюджету. На фото – комплекс РЭБ «Анклав» компанiї «Укрспецтехнiка»
учасників Ліги Міністру юстиції України П.Д. Петренку. Неурядове об’єднання «Ліга оборонних підприємств України» розраховує на підтримку уряду у вирішенні проблеми щодо приведення діючої системи ціноутворення на оборонну продукцію до реалій воєнного часу. Створення наприкінці 2016 р. «Ліги оборонних підприємств України» було пов’язано з наміром об’єднати зусилля приватних підприємств оборонної промисловості навколо удосконалення внутрішньої кооперації, налагодження ефективного державноприватного партнерства у оборонно-промисловій сфері, реалізації спільних зусиль щодо удосконалення маркетингу оборонної продукції приватних підприємств як всередині держави, так і на ринках іноземних країн. Головним напрямком роботи Ліги визначено участь її членів у ефективному та якісному переозброєнні Збройних сил України та інших силових структур віт чизняною продукцією.
Володимир ТКАЧ, Defense Express DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 17
[ актуально ]
Приватна «оборонка»: як один у полi воїн
Зменшення рівня прибутку для виконавців державного оборонного замовлення може призвести до руйнування низки компаній оборонної промисловості України, гальмування темпів переозброєння війська. Кому це вигідно? 18 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
Н
ині приватні підприємства України беруть безпосередню участь у виконанні державного оборонного замовлення (ДОЗ), виробляють новітні зразки озброєння і військової техніки, які успішно виконують бойові завдання в зоні АТО. Проте встановлений рівень прибутку для виконавців ДОЗ де-факто деморалізує виробників продукції оборонного призначення і не створює нічого іншого, як підґрунтя для деградації і занепаду. Такий жорсткий висновок зробили керівники приватних підприємств оборонно-промислового комплексу, що входять до складу громадського об’єднання «Ліга оборонних підприємств України» з огляду на ті реалії, у яких їм доводиться виконувати ДОЗ в інтересах Збройних сил України, а насправді – в інтересах держави і кожного громадянина, якого мають захищати наші силові структури в умовах агресії з боку Російської Федерації.
Аби упередити реальну загрозу згортання наукових та промислових проектів оборонного призначення, які реалізуються як приватними, так і державними компаніями України, ліквідувати правову колізію у цій сфері, що безпосередньо загрожує національній безпеці та обороноздатності держави, учасниками «Ліги оборонних підприємств України» було підготовлено та відправлено листа Прем’єр-міністру України В.Б. Гройсману, а також листи від підприємствучасників Ліги Міністру юстиції України П.Д. Петренку. У них викладається уся поточна парадоксальність ситуації з формуванням ціни на продукцію, яка виробляється в Україні за державним оборонним замовленням, а також надаються пропозиції задля запровадження конструктивних змін. Ключові змістовні блоки з цих документів наводимо на сторінках нашого видання – задля усвідомлення суті, значення та наслідків цієї проблеми.
У листі Прем’єр-міністру України В.Б. Гройсману, зокрема, наголошується, що «Ліга оборонних підприємств України» є неурядовою організацією, що об’єднує приватні підприємства оборонно-промислового комплексу. Підприємства Ліги беруть безпосередню участь у виконанні ДОЗ, виробляють новітні зразки озброєння і військової техніки, які успішно виконують бойові завдання в зоні АТО. Підприємствами Ліги за власний рахунок було створено сучасні потужні конструкторські бюро, які щодня працюють над вдосконаленням зразків ОВТ, розгорнуто експериментальні та серійні виробництва таких зразків, накопичено потужний інженерний і науковий потенціал. «Саме зважаючи на безпосередню залученість наших підприємств до виконання ДОЗ, ми звертаємось до Вас з проханням приділити увагу одній із найважливіших системних проблем, що суттєво заважає сталому розвитку оборонно-промислового комплексу держави», – зазначається у листі.
DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 19
[ IDEX 2017 ]
IDEX-2017. Украинск Украина приняла участие в крупнейшей в ближневосточном регионе выставке вооружений и боевой техники IDEX-2017, которая прошла в столице ОАЭ Абу-Даби. Украинская экспозиция под брендом «Укроборонпрома» была представлена как на открытой площадке, так и в пави-
24 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
льонном стенде. Среди натурных образцов – БТР-4 с новым боевым модулем со спаренными 30-мм пушками; противотанковые комплексы «Корсар» и «Стугна-П» и другие высокоточные боеприпасы от ГосККБ «Луч»; артиллерийский управляемый боеприпас «Квитнык»; многоцелевое транспортное
средство «Фантом» в обновленной версии (разработку сопровождает компания «Спецтехноэкспорт»); боевая колесная машина «Дозор-Б»; машина разведки для артиллерийских подразделений на базе «Барс-8» (разработку сопровождает компания «Укроборонсервис»); боевой модуль «Тайпан»; бес-
нское измерение пилотные комплексы Anser, Patriot R2 и «Лелека-100». Также часть продукции украинского ОПК была представлена макетами и презентационными материалами. Среди них – линейка бронетехники, катеров, дизельных двигателей, высокочастотных генераторов, радиолокационных стан-
ций. Также в макетном виде был представлен легкий ударный вертолет КТ-112УД (разработку сопровождает компания «Укринмаш») с «лучовскими» ракетами «Барьер-В» и ПЗРК «Стрела/Игла», а также другие экспонаты. Украинская продукция вызвала интерес высоких зару-
бежных гостей, проведенные переговоры, как ожидается, будут способствовать реализации как экспортных контрактов, так и расширению двустороннего военно-технического сотрудничества. Фото – Юрий ЩЕКОВ, «Укрспецэкспорт»
DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 25
[ IDEX 2017 ]
Мiж пропозицiями та можливостями
Післямова до ключової збройової події у регіоні Середнього Сходу та Північної Африки 26 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
13
-та Міжнарод на виставка озброєнь та військової техніки IDEX-2017 проходила в непростих умовах як міжнародної, так і регіональної безпекової обстановки. Країни регіону, що, з одного боку, зазнали економічних втрат у зв’язку зі зменшенням надходжень від продажу нафти, а з іншого – стикаються з новими загрозами безпеці та стабільності, вимушені більш
прискіпливо обирати поміж збройовими пропозиціями та вкладатись у розвиток власного виробництва. Виставка IDEX 2017 традиційно пройшла у Національному виставковому центрі АбуДабі (Об’єднані Арабські Емірати). Разом з IDEX в акваторії виставкового центру пройшла також 4-та Військово-морська оборонна виставка NAVDEX 2017 (Naval Defence Exhibition). Всі ці заходи, як і раніше організовувались та проходили під патронатом Його Високості
DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 27
[ пряма мова ]
Переваги на полі бою визначаються не лише якістю і міццю озброєння та навичками особового складу. Не менш важливо максимально швидко робити правильні висновки з бойо вих дій, враховувати нові технологічні виклики і потреби, випереджаючи в цьому ворога. Конкуренція умів, концепцій, підходів і рішень – невід’ємна складова нашої оборони проти російського агресора.
На цю тему розмовляємо з начальником Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України, доктором військових наук, полковником Юрієм Гусаком. У лютому 2017 р. ця структура відзначила 20 років з дня утворення.
– Юрію Аркадійовичу, яка зона відповідальності вашого управління? – До зони відповідальності Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України (ВНУ ГШ ЗС України) належить вирішення кола завдань, які пов’язані з питаннями організації, планування і координації наукової і науково-технічної діяльності в Збройних Силах України. Управління підпорядковане начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України та наділене організаційними, дослідницькими і контрольними функціями у галузі воєнної науки. До складу СНУ ГШ входять структурні підрозділи, які відповідають за планування наукової роботи, вивчення проблем воєнної науки і проведення експертизи отриманих результатів, організацію розробки і прове-
34 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
Сила розуму Юрій ГУСАК
начальник Воєннонаукового управління ГШ ЗС України, полковник:
«Воєнна наука зараз робиться у полях» дення випробувань перспективних зразків озброєння і військової техніки, в тому числі, безпілотних авіаційних комплексів і роботизованих систем, а також вивчення бойового досвіду і військово-історичних аспектів розвитку воєнного мистецтва.
На даний момент керівництвом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України проводиться велика робота з розвитку Збройних Сил України. Результати цієї роботи було наочно видно у 2016 році. ВНУ ГШ прово-
IPDEX is a new generation of pro-defence exhibition, adjusted to current geopolitical situation - taking into account the increase of insecurity in Europe, with context in modern and rational attitude towards general security theme. Our event is organised at an European scale bridging military sector and society based self-defense activity sector.
MILITARY AREA
SCIENCE AND RESEARCH AREA
HISTORY AND EDUCATION AREA
BUSINESS AREA
SECURITY AREA
OUTDOOR AND SURVIVAL AREA
WWW.IPDEX.EU ORGANIZER:
Piotr Czuryłło [Fair director] +48 572 327 014 p.czuryllo@warsawexpo.eu Maciej Piwnicki [Project coordinator] +48 572 327 014 m.piwnicki@warsawexpo.eu
Ave Katowicka 62, Wolica 114D Nadarzyn, Poland +48 518 739 124 www.warsawexpo.eu info@warsawexpo.eu
рокiв [ 85 професіоналізму ]
Випробування війною «Патріотизм, мужність і витримка – на цьому тримається наш колектив»
Володимир БАШИНСЬКИЙ Начальник ДНВЦ ЗС України, полковник 40 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
Державний авіаційний науково-випробувальний центр Збройних Сил України, що нині дислокується у м. Чернігів – один з ключових закладів держави у системі оснащення української армії потрібними, сучасними та ефективними зразками військової техніки та озброєння. Центр має глибоке історичне коріння. Точкою відділку є 4 березня 1932 р., коли наказом
по Управлінню Військово-Повітряних Сил Робітничо-Селянської Червоної Армії (ВПС РСЧА) № 001 у Науково-випробувальному інституті ВПС РСЧА була сформована морська випробувальна станція з базуванням у Севастополі. Відтоді змінювалися назви, проте залишалася незмінною суть роботи фахівців, які працювали у цій установі – дати армії якісну техніку. Так було і у роки Великої
вітчизняної війни, і за часів Радянського Союзу, і в незалежній Україні. Наказом Міністра оборони України від 10 лютого 1992 р. на базі третього управління Державного льотно-випробувального центру імені В.П.Чкалова було створено Державний авіаційний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. До завдань центру почали відноситись завдання, вирішенням яких раніше займались цілі інститути і спеціалізовані випробувальні заклади Радянського Союзу. Серед них випробування, направлені на продовження ресурсу авіаційної техніки; освоєння методів експлуатації і підвищення надійності авіатехніки; участь в дослідженнях по військовоекономічному обґрунтуванню програми розвитку авіаційної техніки і озброєння, підготовка льотчиків і штурманів-випробувачів для Військово-Повітряних Сил Збройних Сил
України. За результатами роботи, проведеної спільно з підприємствами промисловості України, протягом 90-х років ХХ століття були продовжені ресурсні показники і терміни служби більш, ніж 50 зразків озброєння і військової техніки. У 2006 р. Центр був перетворений в базову міжвидову структуру Міністерства оборони України – Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України і визначений головною організацією з проведення випробувань усіх видів озброєння і військової техніки та забезпечення навчань військ. За фінансовими розрахунками, роботи із продовження ресурсу ОВТ, які були проведені у період з 1996 по 2014 рр. призвели до економії більш ніж 1,7 млрд. грн. бюджетних коштів. Проте головним випробування для колективу Центру у новітній історії стали агресивні дії Російської Федера-
ції. 27 лютого 2014 р. підрозділи спецназу Збройних сил РФ захопили приміщення Верховної Ради та Ради Міністрів Автономної республіки Крим. Військові частини Збройних Сил України стали об’єктом провокаційних нападів російських військ. 17 березня 2014 р. в Україні вперше оголошена мобілізація. У цих умовах 23 березня 2014 р. відбулось перебазування 98 військовослужбовців Центру і їх родин з Криму. Виїзд здійснювався транспортом, що був наданий підприємством «Мотор Січ». Наприкінці травня 2014 р., відповідно до рішень вищого керівництва України щодо передислокації військових частин (підрозділів) установ та організацій Збройних Сил України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України розташувався у м. Чер-
DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017 / 41
[ сделано в украине ]
Всему голова
или Тихие премьеры компании «Радионикс»
Станислав ЗАВЬЯЛОВ директор ООО «Радионикс»
44 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
Украина обладает достаточным научным и технологическим потенциалом, чтобы существенно повысить боевые возможности фронтовой авиации и зенитных ракетных войск. Что крайне важно в условиях сохраняющихся угроз со стороны российской армии. Но фактически Министерство обороны Украины – то ли от безденежья, то ли изза чрезмерной «заточенности» на сухопутные приоритеты – использует лишь малую часть из того, что способны реализовать отечественные предприятия оборонной направленности.
Таков мой вывод после посещения одного из ведущих украинских предприятий – ООО «Радионикс» и разговора с его директором Станиславом ЗАВЬЯЛОВЫМ. Деятельность этой компании демонстрирует закономерности, которые характерны и для других частных оборонных предприятий Украины, разрабатывающих и производящих высокотехнологические продукты.
Между небом и землей
Компания «Радионикс» была создана в 2006 г. Коллектив был нацелен на разработку новых решений для модернизации бортового радиоэ-
[ по сути ]
Мы способны производить ракеты Р-27, базируясь на своей промышленной и научно-технической базе Владимир КОРОБОВ
заместитель генерального директора по вопросам авиастроения и производства ГК «Укроборонпром» 52 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
Развитие авиационного ракетного вооружения является весьма актуальным вопросом для украинских Воздушных сил. Речь идет как о продлении ресурса авиаракет «воздух-воздух» и «воздух-земля», так и создании новых образцов. Отечественным лидером в производстве ракетного авиационного вооружения является Государственная акционерная холдинговая компания (ГАХК) «Артем», входящая в состав ГК «Укроборонпром». О ситуации на предприятии и о «ракетных» планах Defense Express пообщался с заместителем гендиректора по вопросам авиастроения и производства ГК
«Укроборонпром» Владимиром КОРОБОВЫМ, который до назначения на эту должность руководил ГАХК «Артем»..
– Владимир Константинович, какие задачи ГК «Укроборон пром» ставит перед ГАХК «Артем» по развитию авиационного ракетного вооружения? И как в целом обстоят дела на предприятии? – Если до недавнего времени спектр продукции, которую выпускала ГАХК «Артем», был достаточно широким и касался как военного, так и гражданского секторов экономики, то в новых реалиях ситуация изменилась.
[ арсенал ]
НПФ «АДРОН»: НЕ ЗАЩИТОЙ ЕДИНОЙ
Киевская НПФ «Адрон» широко известна в Украине и за рубежом благодаря своим разработкам в области защиты авиационной техники. Но мало кто знает, что компания начала разработку и более «агрессивного» вооружения. Defense Express предлагает читателям ознакомиться с новинками компании в сегменте летального вооружения, а также узнать о состоянии и путях совершенствования уже готовой и успевшей зарекомендовать себя нелетальной продукции.
Одним из наиболее известных на сегодня продуктов компании «Адрон» являет-
54 / DEFENSE EXPRESS / Март-Апрель 2017
На сегодня станция «Адрос» установлена на всех вертолётах армейской авиации СВ ВС Украины
ИКК «Defense Express» оперативно освещает события, происходящие в сфере безопасности, обороны и военно-технического сотрудничества Украины. Регулярные информационные продукты: аналитический блок и лента новостей на ресурсе www.defense-ua.com (ежедневно); информационный бюллетень «Украинский оборонный обзор» (еженедельно); информационный бюллетень на английском языке «Ukrainian Defense News» (ежемесячно). Аналитический журнал «Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» – выходит ежемесячно, доступен по подписке в печатной и он-лайн версии
defense-ua.com
ИНФОРМАЦИОННО–КОНСАЛТИНГОВАЯ КОМПАНИЯ
Англоязычынй журнал «Ukrainian Defense Review» – выходит ежеквартально, доступен в он-лайн версии на сервисе ISSUU по ссылке: http://issuu.com/ukrainian_defense_ review, возможна подписка на печатную версию журнала Книги серии «Оружие Украины» предназначены для читателей, интересующихся современной продукцией и новыми разработками украинской «оборонки»
КОМПАНИЯ «DEFENSE EXPRESS» РАБОТАЕТ НА ИНФОРМАЦИОННОМ РЫНКЕ С 2001 Г. Контакты для подписки на печатную и он-лайн продукцию ИКК «Defense Express»: Адрес: ул. Ильинская, 10, офис 5, г. Киев, Украина, 04070, Тел.: +38 (044) 425-16-22, Факс: +38 (044) 425-42-10 E-mail: defenseexpress@i.ua www.defense-ua.com