DEFENSE EXPRESS №9-10 за 2016 год

АКТУАЛЬНО БУДУЩЕЕ УЖЕ ЗДЕСЬ: НОВЕЙШИЕ ТРЕНДЫ В СФЕРЕ ОБОРОНЫ И БЕЗОПАСНОСТИ

№9-10 [ СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ, 2016 ]

ПО СУТИ

ПАВЕЛ БУКИН

ЮЛИЯ БОРИСОВА

«МЫ ГОТОВЫ К ИНТЕНСИФИКАЦИИ СОТРУДНИЧЕСТВА С МЕЖДУНАРОДНЫМИ ПАРТНЕРАМИ»

«ГОСУДАРСТВО ДОЛЖНО СТИМУЛИРОВАТЬ РАЗВИТИЕ ОБОРОННОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ПРОЗРАЧНЫМИ ПРАВИЛАМИ ИГРЫ»

Генеральный директор ГК «Укрспецэкспорт»:

ЭКСПОРТ ОРУЖИЯ И ОБОРОННЫЙ КОМПЛЕКС УКРАИНЫ

ТОЧКА ЗРЕНИЯ НПО «Практика»:

АТАКА

«КОРСАРА» ЛУЧИ «ИСКРЫ»

Что могут новые РЛС

УКРАИНАПОЛЬША

Цели оружейной дружбы

ПАРИЖСКОЕ БИЕННАЛЕ

Новинки выставки «Eurosatory-2016»

БЛЕСК И СКРЕЖЕТ СТАЛИ УРОКИ ВОЙНЫ Новое научно-популярное полноцветное иллюстрированное издание «Блеск и скрежет стали. Уроки войны. Том 1: танки, боевые бронированные машины» серии «Оружие Украины» выпущено в 2016 г. киевским издательством Defense Express в сотрудничестве с компанией ДримАрт и группой компаний АДЕФ. Книга является логичным продолжением издания «Блеск стали» 2011 г. В ней представлен опыт противодействия Вооруженных сил Украины российской агрессии в период 2014-2015 гг., обобщена практика боевого применения Сухопутными войсками ВСУ штатной, модернизированной и новой бронетехники в ходе гибридных военных действий, сделан анализ боевых и небоевых потерь техники и вооружений в ходе антитеррористической операции на востоке страны. Приобрести книги можно в редакции издательства Defense Express. тел.: +38 (044) 425-42-10, факс: +38 (044) 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua

* Формат книги А4+. Переплет твердый. Объем - 200 стр., с широким использованием эксклюзивных материалов, более 750 фото и инфографик.

Узнать больше о книге и об условиях приобретения можно по ссылке через QR-код

[ содержание ]

ГК «Укрспецэкспорт»

2 ПАВЕЛ БУКИН

Мы готовы к интенсификации сотрудничества с международными партнерами вызовы

6 БУДУЩЕЕ УЖЕ ЗДЕСЬ

Новейшие глобальные тренды в сфере обороны и безопасности крупним планом

12 ПАРИЗЬКЄ БIЄНАЛЕ

Новинки виставки «Eurosatory-2016» прямая речь

22 ЮЛИЯ БОРИСОВА

Государство должно стимулировать развитие оборонной промышленности прозрачными правилами игры и разумным сотрудничеством потенциал

28 ГЕРМАН ГУТОРОВ

Мы готовы выйти на разговор с Министерством обороны Украины и сделать автомобиль под любой бюджет перспективы

32 ВИЛЬЯМ ГАЯН

Боевые возможности Украине нужны уже сейчас, а не через два года. Мы готовы в этом помочь... обрiї

36 НОВI РЕАЛIЇ СТВОРЮЮТЬ НОВI МОЖЛИВОСТI Перспективи вiйськово-технiчного спiвробiтництва України та Польщi mspo 2016

42 ОБОРОННI ТА ПРОМИСЛОВI ОБРIЇ КЕЛЬЦЕ морська миля

44 BALT MILITARY EXPO 2016

Новi технологiї проти загрози з моря сделано в украине

50 ЛУЧИ «ИСКРЫ»

Надежность, эффективность, конкурентность – такими чертами характеризуется радиолокационная техника запорожского предприятия справа технiки

54 ПЕРЕВАГИ «КАШТАНУ»

Оптико-електроннi комп’ютернi багатофункцiональнi системи дистанцiйного управлiння вогнем бойових модулiв по сути

57 СТРЕЛЯТЬ МОЖНО. ПОПАСТЬ НЕЛЬЗЯ

В чем ахиллесова пята украинских боевых модулей вiйна

ПРЕДУГАДАТЬ БУДУЩЕЕ

Есть доминирующее заблуждение среди государственного и военного руководства большинства стран. И где Украина – не исключение. Это заблуждение касается линейного похода к видению будущей войны. Война трактуется как проблема, которая может быть решена аналогично инженерной или математической задаче. Мол, если вы правильно организуете и отладите военную машину, то, работая на пике эффективности, она гарантирует вам победу. С этим соблазном операторы начинают рисовать угрожающие стрелы, подсчитываются требуемые ресурсы, дипломаты и политики оглашают заявления и грозят кулаками. Все недостатки такого подхода связывают лишь с дефектами в конструкции системы, недоработками плана, недостаточностью информации. Но это опасное желание выдать желаемое за действительное. Армии, военные операции и войны не могут рассматриваться как закрытые системы. Линейная парадигма создает фальшивую простоту, это комфортабельная форма, так как она предлагает простой способ анализа, методического управления планированием и выполнением операции и создает иллюзию возможности предсказания будущего, если обеспечить сбор и обработку достаточно полной информации по текущей обстановке. Но война и вооруженный конфликт имеет множество аспектов, которые не могут быть адекватно объяснены в рамках упрощенных форм. Нелинейные аспекты войны предполагают разнообразные следствия и неожиданное разворачивание боевых действий, необязательно видимые и прогнозируемые в предвоенный период. Нынешний размах и скорость происходящих изменений принуждают военную организацию государства становиться более гибкой, чтобы быть в состоянии оперировать в качественно более сложной среде, а адаптивность становится критическим требованием не только развития, но и выживания. Чтобы быть адекватными новой реальности, наши Вооруженные силы должны стать адаптивным инструментом национальной мощи, обеспечивающим его политическое использование на широком спектре угроз и сценариев. Ключ к успеху лежит в способности распознать и позитивно использовать такого рода потенциальные возможности до того, как они станут инструментом противника. Именно это нужно учитывать нам, думая о будущем. Об этом – большая часть материалов нынешнего номера нашего журнала.

60 ЛУГАНСЬКИЙ РЕЙД

Сергей ЗГУРЕЦ, главный редактор

80-ої окремої аеромобiльної бригади

DEFENSE EXPRESS MEDIA & CONSULTING www.defense-ua.com

СЕРГIЙ ЗГУРЕЦЬ – директор iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, головний редактор журналу «Експорт зброї та оборонний комплекс України», szgurets@gmail.com; ВАЛЕРIЙ РЯБИХ – директор з розвитку iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defence_2@meta.ua; МАРК КАНАРСЬКИЙ – арт-директор; АНТОН МIХНЕНКО – редактор журналу Ukrainian Defense Review, заступник головного редактора журналу «Експорт зброї i оборонний комплекс України»; IГОР ФЕДИК, – заступник редактора Ukrainian Defense Review, експерт-оглядач; СЕРГIЙ ПОПСУЕВIЧ – фотокореспондент; ВОЛОДИМИР ЗАБЛОЦЬКИЙ – експерт-оглядач; ОКСАНА ПЕТРЕНКО – лiтредактор.

НАША АДРЕСА: Україна, 04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10 факс: (044) 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua

Центр дослiджень армiї, конверсiї та роззброєння http://cacds.org.ua

ВАЛЕНТИН БАДРАК – директор Центру дослiджень армiї, конверсiї та роззброєння; МИХАЙЛО САМУСЬ – заступник директора ЦДАКР з мiжнародних питань; ВОЛОДИМИР КОПЧАК – керiвник оборонно-промислових проектiв ЦДАКР.

Журнал «Человек.Техника и технологии» издается ИКК Defense Express совместно с издательством Дрим-АРТ. Свидетельство о государственной регистрации печатного средства массовой информации – серия КВ № 21842-11742Р от 31.12.2015 г.) выдано Министерством юстиции Украины

МЫ ГОТОВЫ К ИНТЕНСИФИКАЦИИ СОТРУДНИЧЕСТВА С МЕЖДУНАРОДНЫМИ ПАРТНЕРАМИ ПАВЕЛ БУКИН

ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ДИРЕКТОР ГК «УКРСПЕЦЭКСПОРТ» 2 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

9 октября 2016 г. исполняется двадцать лет с момента создания государственной компанией «Укрспецэкспорт». За время своей активной деятельности коллективу компании удалось вывести Украину на ведущие позиции по экспорту продукции отечественных оборонных предприятий и стать узнаваемой по всему миру. О текущей ситуации на предприятии Defense

Express пообщался с генеральным директором ГК «Укрспецэкспорт» Павлом БУКИНЫМ.

– Павел Юрьевич, двадцать лет предприятие действует на международном рынке вооружений. Что удалось достичь за этот период?

– Если говорить в целом, то нашей компанией, входящей

на сегодня в состав ГК «Укроборонпром», сделано многое. Главное, так это то, что Украину на сегодня знают на международных рынках вооружений. Активная маркетинговая политика дала результаты, которые отражены в различных мировых рейтингах, где Украина находится в пуле ведущих производителей и экспортеров вооружений. ГК «Укрспецэкспорт» заметно расширила спектр услуг на рынке, фактически осуществив переход от отдельных операций по ремонту, модернизации и продаже вооружений и военной техники к реализации государственных и межгосударственных программ в области военно-технического сотрудничества. Мы постепенно выросли и уходим от продаж советского вооружения к продукции, разработанной и произведенной украинскими компаниями и предприятиями. Благодаря активным действиям всего коллектива нашей компании появились такие новые образцы вооружений и военной техники, как станция пассивной радиоэлектронной разведки «Кольчуга-М», бронетранспортеры БТР-3Е и БТР-4, широкая гамма противотанковых средств, комплекс борьбы против высокоточного оружия «Каштан-3», реализованные в интересах инозаказчиков проекты модернизации истребителя Миг-29, вертолета Ми-24 и другие. Благодаря профессиональным и последовательным усилиям команды «Укрспецэкспорта», оружейная Украина присутствует на рынках более 70 стан мира. Сегодня в лице Украины видят серьезного и конкурента, и партнера, в том числе, благодаря ГК «Укрспецэкспорт», закрепив-

шей за собой статус многопрофильного экспортера продукции и услуг военного и специального назначения. Безусловно, с началом агрессии России против Украины нам приходится приспосабливаться к новым реалиям и ориентироваться, в том числе, на импорт продукции из-за рубежа в интересах отечественных силовых структур, так как согласно нашему законодательству закупка чувствительной продукции осуществляется через уполномоченных спецэкспортеров. Только в 2015 г. в интересах Минобороны Украины, в том числе, и при активном участии нашей компании, было заключено около 100 импортных контрактов на сумму большую, нежели за весь предыдущий период независимости Украины.

– По Вашим оценкам, каковы итоги работы предприятия за минувший год и какие перспективы текущего ?

– Невзирая на сложность нынешней ситуацией в стране, итоги 2015 г. для компании выглядят достаточно неплохо. Чистый доход «Укрспецэкспорта» от реализации продукции (товаров, работ, услуг) составил почти 1,8 млрд. грн., что в 2,7 раза больше показателей прошлого 2014 г. (670,86 млн. грн.). Даже, с учетом понизившегося курса гривны к доллару, компании удалось заработать в 1,46 раза больше – $82,387 млн. против $56,438 млн. В результате «подросла» и чистая прибыль: 91,874 млн. грн. ($4,2 млн.) по сравнению с 37,65 млн. грн. ($3,167 млн.) предшествующего года. По результатам текущего года пока сказать ничего не могу. Работа на наших традиционных рынках ведется, наши партнеры нам доверяют, и мы рассчитывает выйти к концу 2016 г. на показатели, не ниже минувшего года.

– На какую продукцию отечественных производителей сегодня «Укрспецэкспорт» делает ставку при продаже иностранным потребителям?

– В первую очередь, это изделия, которые доказали свою состоятельность. Если говорить о бронетехнике, то это уже ставший популярным бронетранспортер БТР-3 в разных его версиях. На сегодня мы уже поставили больше 200 машин на экспорт, получив рекордно малое число (до 10) рекламаций. БТР используется для оснащения подразделений, способных вести боевые действия в различных условиях, в том числе, и в условиях применения противником оружия массового пора-

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 3

жения. По состоянию на начало 2015 г., предприятиями отечественной промышленности был освоен выпуск 90% компонентов и комплектующих к БТР-3. Машина прошла крещение боем – активно применялась в АТО. По результатам двенадцати месяцев интенсивной эксплуатации в условиях боевых действий в конструкцию машины были внесены почти 740 изменений, в результате которых были устранены имевшиеся ранее недочёты, повышены боевая эффективность и технологичность производства. Активно продвигаем бронированный автомобиль «Дозор-Б», который иногда не совсем обосновано критикуют. Да, машина была разработана достаточно давно, однако только сейчас силами «Укроборонпрома» организовывается процесс ее серийного производства. После длительного этапа тестирований в интересах оборонного ведомства мы вышли на тот вариант, который может поставляться в Минобороны. Кроме того, это привлекательная ма-

4 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

шина с точки зрения экспорта. На фоне того, что машина обеспечивает решение широкого спектра задач в интересах различных войсковых подразделений, она имеет достаточно приемлемую цену, которая намного ниже цены машин конкурентов. Конечно же, не могу не сказать об основном боевом танке «Оплот», который действительно является одним из лучших в мире. В танке реализовано много современных технических решений. Как например то, что он имеет комплекс управляемого вооружения, который позволяет вести огонь из пушки управляемыми ракетами (ПТУР) «Комбат» с лазерным наведением на дистанциях до 5 км и обеспечивает бронепробитие за динамической защитой не менее 750 мм. Однако перспективы танка в большей степени – политический вопрос, чем технический. Сегодня танки продаются в те страны, где правительство оказывает политическую поддержку заключенным контрактам. Что касаемо других направлений, то на сегодня мы имеем

очень много интересных предложений. Это и средства радиоэлектронного подавления, комплексы борьбы с беспилотниками, беспилотная авиация и много другое. Перспективным для нас есть продвижение БпЛА, например, такого, как А1-С «Фурия», который производится в Украине. Аппарат активно применялся в зоне проведения АТО и достаточно хорошо себя проявил. Также традиционно мы предлагаем нашим зарубежным заказчикам услуги ремонта и модернизации. Важным направлением является авиаремонт, так как в Украине представлена хорошая база авиаремонтных предприятий, продолжающая активно работать.

– В последнее время на внешние рынки активно продвигаете самолет Ан-178. Как вы оцениваете его перспективы?

– ГК «Укрспецэкспорт» принимает активное участие в продвижении этой машины на внешние рынки. Конечно же, в этом процессе первой скрипкой выступает ГП «Антонов», но и у нашей компании есть наработки по реализации этого привлекательного со всех точек зрения самолета. Это очень хорошая машина, заполняющая пробел, который существует в военно-транспортной авиации в этом секторе на сегодняшний день. Машина вобрала в себя традиционные «антоновские» преимущества, среди которых неприхотливость и возможность осуществлять взлёт-посадку на разные наземные покрытия в разных погодных условиях. Ан178, безусловно, имеет большие экспортные перспективы. По мнению наших авиационных специалистов, рынок сбыта Ан-178 может составить

около несколько сотен самолётов в течение 10-12 лет. ГП «Антонов» сегодня уже имеет перспективы на поставку самолетов в Ирак, Азербайджан, Китай и ряд других стран. Недавний визит президента Украины Петра Порошенка в Баку закрепил договоренности, ориентированные на то, что, кроме продаж, рассматривается вариант и совместного производства машин. Украина и Азербайджан уже в ближайшем будущем намерены наладить совместное производство Ан-178. Машина, конечно же, сейчас конструктивно активно дорабатывается. Не секрет, что ГП «Антонов» поменял и меняет машине много из того, что ранее производилось и закупалось в России. Этот процесс импортозамещения, поиска новых европейских поставщиков узлов, систем и агрегатов для Ан-178, насколько мне известно, идет достаточно успешно.

ли возможность использования украинского двигателя в качестве замены?

– В связи с тем, что у европейцев возникли проблемы с двигателем А-400М, а у АО «Мотор Сич» есть свой аналог, устанавливаемый на Ан-70, рассматривалась

– Что касается «Oncilla», то в свое время Польша приобрела документацию на машину «Дозор» и её производит самостоятельно, реализуя собственные конструктивные решения. На

– В этом направлении ведутся определенные работы. Однако следует понимать, что ключевым вопросом является сертификация украинских двигателей в Европе, что напрямую связано с контролем над рынком, доступа к нему. Это не только вопрос технологического, технического или какого-то ещё превосходства, это вопрос поддержки Европейским союзом либо своих производителей, либо производителей извне. Конечно же, вопрос сложный. Работу эту мы ведём, она не завершена, но мы надеемся, что рано или поздно Украина получит европейскую сертификацию.

– На сегодня на рынке присутствуют две схожие военные машины – «Дозор-Б» и «Oncilla». Какова Ваша оценка, это одинаковые или абсолютно разные ББМ?

сегодняшний день есть образец польский «Oncilla», есть образец украинский – «Дозор-Б». Да, есть определенные внешние сходства, однако в каждой из них использованы разные конструктивные решения. Но я думаю, что наши предложения для покупателей будет привлекательнее. И это вызвано не только ценовыми показателями.

– Какие планы на будущее?

– Ключевыми, безусловно, остаются наши основные направления деятельности, определенные уставом. Главное внимание будет уделено способствованию развитию отечественного производителя, в том числе, через импорт необходимой продукции в интересах украинских силовых структур и предприятий, расширение экспортных рынков и создание благоприятных условий для развития военно-технического сотрудничества Украины с другими странами. Положительно повлияет на развитие бизнеса исключение в марте 2016 г. «Укрспецэкспорта» из санкционного списка Export Administration Regulations (EAR), куда украинский спецэкспортер был внесен в марте 2013 г. Санкции существенно осложняли международные банковские расчеты госкомпании, ограничивали возможности по привлечению заимствований на американском рынке капитала, а также возможности реализации ВТС с США. На сегодня этот вопрос закрыт и остался в прошлом. Все это открывает нас большие возможности для активизации сотрудничества с широким кругом международных партнеров. К примеру, мы уже серьезно активизировали ВТС со США, объем заключенных контрактов с которыми постоянно растет.

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 5

[ вызовы ]

БУДУЩЕЕ

НОВЕЙШИЕ ГЛОБАЛЬНЫЕ ТРЕНДЫ В СФЕРЕ ОБОРОНЫ И БЕЗОПАСНОСТИ 6 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

сфере глобальной безопасности и обороны происходят глубинные технологические, конкурентные и рыночные трансформации, влекущие за собой многочисленные возможности и риски как в ближайшем, так и в отдаленном будущем. Нашими постоянными спутниками на последующие годы станут неопределенность,

УЖЕ ЗДЕСЬ многосложность и уязвимость перед революционными инновациями. Об этом говорят. Редакция журнала Defense Express подытожила, что международных специализированных форумах уже озвучили специалисты и аналитики высокого уровня.

ПЯТЬ СИЛ БУДУЩЕГО

На глобальном уровне особенно заметны пять основных

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 7

[ крупним планом ]

ПАРИЗЬКЄ БIЄНАЛЕ НОВИНКИ ВИСТАВКИ «EUROSATORY-2016»

Антон МIХНЕНКО, Defense Express, Київ-Париж-Київ 12 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 13

[ прямая речь ]

ГОСУДАРСТВО ДОЛЖНО СТИМУЛИРОВАТЬ РАЗВИТИЕ ОБОРОННОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ПРОЗРАЧНЫМИ ПРАВИЛАМИ ИГРЫ И РАЗУМНЫМ СОТРУДНИЧЕСТВОМ Военная техника, которая разрабатывается и производится в Украине частными оборонными компаниями, может выйти на международные рынки только при системной поддержке государства. Это – один из тезисов, который был озвучен в интервью для нашего журнала директором по развитию НПО «Практика» Юлией БОРИСОВОЙ. Разговор состоялся по итогам ключевой международной выставки Eurosatory-2016.

ЮЛИЯ БОРИСОВА

ДИРЕКТОР ПО РАЗВИТИЮ НПО «ПРАКТИКА» 22 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

– На выставке в Париже НПО «Практика» продемонстрировало наибольшее количество натурных образцов бронированной автомобильной техники по срав-

нению с остальными украинскими участниками. Как формировался такой выбор?

– Во всех армиях мира представлены и требуются колёсные боевые машины грузоподъёмностью от 5 до 35 тонн. Опыт общения и сотрудничества с нашими военными также это подтверждает. Под различные задачи им нужны машины разной грузоподъемности. Наша компания нацелена на то, чтобы своей продукцией «закрыть» все классы, которые необходимы нашим силовым ведомствам. Мы производим 5-7, 10, 15 и 20-тонники в различных версиях. На выставку в Париж мы могли привезти гораздо больше наших машин, но выбор был сделан в пользу трех натурных образцов, один

программ, которые координируются американским посольством в Украине, купили двенадцать бронированных автомобилей для перевозки личного состава до 23 человек на шасси МАЗ и тринадцать «Козаков» для охраны украинских атомных электростанций. Но наши возможности по производству и бронированию машин, конечно же, существенно выше.

– Фактически основным потребителем продукции НПО «Практика» была Национальная гвардия. А как бы Вы охарактеризовали взаимоотношения компании с другими силовыми ведомствами. С теми же Вооруженными силами. Считается, что требования военных к технике выше, нежели у гвардейцев…

из которых – наиболее востребованная среди украинских военных многоцелевая машина «Козак-2». При подготовке к Парижской выставке, конечно же, мы также брали во внимание и финансовый фактор, так как стоимость выставочных площадей на Eurosatory – одна из наиболее высоких в мире. Уступая разве что только «Айдексу». Новые образцы, в гораздо более широкой гамме, мы планируем показать уже на выставке «Зброя та безпека» осенью в Киеве.

– Как выглядит динамика продаж вашей продукции оборонного назначения за последние пару лет?

– Первая наша машина, которая теперь называется «Ко-

зак-1», была поставлена в Пограничную службу в 2014 г. Тридцать машин «Козак-2» в различных версиях были поставлены в Национальную гвардию за период 2014-15 гг. Наш потенциал хорошо известен и в Министерстве обороны, и в Генеральном штабе ВСУ, и в Нацгвардии. Но по их линии плановых заказов в этом году не было. Правда, Национальная гвардия в 2016 г. выкупила пять «Козаков» из шести, которые ранее были произведены на предприятии за счет своих оборотных средств. Хотя без авансирования работать крайне сложно. Одна машина «Козак» проходит государственные испытания в Министерстве обороны. В этом году Соединенные Штаты в рамках профильных

– По нашему опыту могу сказать, что и у одних, и у других требования – единые. Все хотят иметь качественную и надежную технику. И потому техзадания на образцы требуемой техники очень схожи. Испытания наших бронеавтомобилей также проводились с привлечением специалистов всех силовых ведомств – и Вооруженных сил, и Нацгвардии, и Пограничной службы. Методики испытаний во многом идентичны. Для «Козака-2» количество методик для испытаний в интересах Нацгвардии и МВД Украины было 28, а еще три Минобороны добавило своих, дополнительно. Как следствие – в наших машинах, на том же «Казаке-2» появились системы, которых ранее не было. Например, система пожаротушения салона, подкачка шин, обогрев не только лобовых стекол, но и задних. Повысился уровень защиты. Требования растут, и это правильно.

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 23

[ прямая речь ] – Заказчик за время войны поумнел и стал более требователен?

– Можно и так сказать, наверное. Боевые действия подняли планку требований. Плата за ошибку существенно возросла. Так что военные молодцы. Они смотрят на свою штатную, в основном советскую технику прошлого, на наши новые образцы, на зарубежные, все это изучают, оценивают. И в ходе этой аналитической и практической деятельности происходит трансформация и вырабатывается понимание, что нужно, а что – нет. Так появляются новые требования, которым нужно соответствовать. Ну и мы не стоим на месте – пытаемся работать на опережение. Мы понимаем, что нужна широкая линейка машин, и сейчас очень интенсивно над этим работаем. С учётом того, что нам говорят и какие требования озвучивают представители Министерства обороны, Министерства внутренних дел – как основные потребители. Конечно, мы бы очень хотели, чтобы государство уже определилось – нам нужен такой-то типо-ряд, нам нужны вот такие машины. И мы будем им делать. Серийно, рентабельными партиями. Но, к сожалению, пока все мы находимся на этапе своеобразных метаний, поиска оптимального. Рано или поздно – думаю, в течение ближайших года-двух, – определятся базовые модели, сформируется вся цепочка: поставка, сервис и последующая утилизация.

– Приходилось слышать мнение, что процесс принятия на вооружение армии новых образцов военной техники существенно тормозится из-за того, что Генеральный штаб не опре24 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

делил новым машинам место в боевом порядке. А раз их некуда «поставить», то де-факто они и не нужны…

– Я думаю, что проблема сейчас не в том, есть ли место новым машинам в боевом порядке, а в отсутствии денег. Вы сами видели на выставке Eurosatory, что машины такого класса, как наш «Козак», есть у каждого мало-мальски достойного зарубежного производителя. Как пример – турецкая компания ВМС. Их директор была на нашем заводе, а мы были у них. Так вот – если год-два назад у них на выставке было две машины, то на Eurosatory они выставили уже шесть различных новых образцов. При этом заказ на машины ВМС со стороны лишь турецкой армии измеряется тысячами единиц. А в Турции, кроме компании ВМС, есть и другие мощные производители авто– и бронетехники. В нашей армии, с учетом потребностей частей и подразделений Вооруженных Сил, каждая качественная машина украинского производителя найдет место в боевом ряду. Но сейчас у нашей армии просто нет денег на закупку.

– На Eurosatory, наряду с «Козаками», на вашей выставочной площадке стояла машина «Барс-6» с логотипом корпорации «Богдан». А на мощностях «Практики» в Киеве мне довелось видеть, что ваши специалисты проводят бронирование белорусских «МАЗов», сборку таких же проводит «Богдан». Чем вызван этот альянс?

– Отвечу так. Сейчас у Украины крайне мало времени для разработки новых автомобилей. У нас идёт война. Для того, чтобы оперативно и качественно удовлетво-

рить потребности наших силовиков, корпорация «Богдан» объединила свои усилия с нашим КБ. Это касается работ по многоцелевой машине «Барс-6». Также мы, действительно, проводим бронирование армейских грузовиков на «мазовском» шасси. Как известно, «Практика» имеет многолетний опыт работы в области бронирования и создания техники – как специальной, так и военного назначения. За последнее время наш опыт стал еще более многогранным, учитывая применение наших машин Национальной гвардией в зоне АТО и тесную обратную связь с военными. Это позволяет нам совершенствовать серийные и создавать новые образцы.

– Компания «Практика» – и разработчик, и серийный производитель новой военной техники. Как вы оцениваете существующие в стране подходы к ценообразованию – с учётом военной приёмки и других процедур, которые существуют в силовых ведомствах?

– Существующие методики ценообразования – как цепи из

ний даёт нам ресурсы для инвестиций в разработку и испытания военной техники.

– Есть ли у Вас планы по экспорту военной продукции на рынки других стран?

прошлого. Нам, например, позволено при закупке комплектующих и полуфабрикатов, а также работ, закладывать лишь 1% рентабельности. Это пережитки Советского Союза, где каждый завод и каждое КБ было государственным, а экономика была плановой. Все закупки планировались на годы вперед, готовилось производство, и все это финансировалась за счет государства. Потому по советским нормативам вопрос рентабельности не имел особого значения. Так как за все – за разработку, производство, закупку – платило государство. Но сейчас в Украине реальность другая. Есть частные компании, которые реализуют проекты – и разработку, и производство, и испытания – за свои собственные средства. За счет чего и как такие компании должны стать конкурентоспособными? Куда, например, заложить деньги на испытания, если мы захотим провести их в специализированных лабораториях? А это от 60-70 тыс. евро за баллистические, и до 1 млн. евро за испытания на подрыв. За счет какой прибыли такие ресурсы должны взяться?

Поэтому, если мы говорим о поддержке отечественного производителя, о том, что военная техника должна быть конкурентоспособной, давайте создавать условия для этого. Государство должно стимулировать развитие оборонной промышленности прозрачными правилами игры и разумным сотрудничеством. Пока же все выглядит так, что с существующими правилами игры – осознано или нет, – но частного производителя толкают на то, чтобы он балансировал на краю закона. Это неправильно. Нынешняя система ценообразования стреноживает все частные предприятия, которые хотят работать с силовиками. Но не могут – в том числе, и из-за этих ограничений и рисков. К счастью, «Практике» – более 20 лет и у нас параллельно существуют четыре производственных направления: банковское, пожарное, медицинское и военное. Например, каждая четвёртая «скорая» в стране – наша, эксплуатируются тысячи наших «инкассаторов» и т.д. Именно такая диверсификация, финансовая подпитка от других направле-

На парижской выставке команда НПО «Практика» была представлена широким составом конструкторов и ведущих специалистов. Такой внушительный десант руководство компании объяснило вполне прагматичным подходом: чтобы создавать конкурентные образцы – нужно своими глазами увидеть и своими руками пощупать лучшую зарубежную технику.

– Мы нацелены на внутренний рынок. Чтобы продавать военную технику за границу, изначально нужно потратить много денег. Поэтому о загранице мы можем только мечтать. Да, мы понимаем, что, во-первых, наша продукция такого же качества как импортная, во-вторых, она существенно дешевле. Она бы успешно продавалась, но, мы, как небольшое частное предприятие, не имеем достаточно ресурсов, чтобы выйти на зарубежные рынки. На решение этой задачи должно работать государство, стимулируя продвижение новых образцов. А нам – в этом случае я говорю об отечественных частных предприятиях оборонной направленности – государство ничем не помогает. И тут важна крайне существенная деталь. В Польше разработка того же автомобиля и все государственные испытания для частного предприятия оплачиваются государством. Туркам, когда их экспортёры едут на ключевые выставки, расходы оплачиваются государством. Они понимают, что это важная для страны задача. И она решается при поддержке, например, министерства экономики или других госструктур, отвечающих за продвижение национальной продукции на внешние рынки. На той же выставке Eurosatory Вы лично видели национальные стенды таких стран, как Болгария, Румыния. Даже Эстония сделала свой громадный стенд, понимаете. И

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 25

[ прямая речь ] там стояли представители небольших фирм, которые показывали свою продукцию. И продавали ее. А по отдельности они никогда бы не поехали на Eurosatory. Вы видели там украинский стенд?

– Была площадка «Укроборонпрома»…

– Но, на секундочку, «Укроборонпром» – это не государство, это хозяйствующий субъект. «Укроборонпром» – концерн, который привлек на выставку своих производителей. И все. Это не министерство. Тут должна быть государственная помощь, иначе ничего мы за границу не продадим. Уже вопрос сертификации, которая стоит огромных денег, станет непреодолимым барьером для большинства, если не для всех.

– А как быть с зарубежными поставщиками военной автотехники, которым, в свою очередь, Украина как рынок сбыта крайне интересна. Не пускать?

– Мы не ставим себе задачу не пустить. Мы хотим делать машины такого качества и по такой цене, чтобы они сами сюда не ходили, не тратили свое время.

– Что касается конкурентных преимуществ вашей компании. Что за эти полтора года изменилось на «Практике»?

– Мы стали «военным» предприятием. За это время мы детально изучили правила работы и взаимодействия с силовыми ведомствами. Технические, документальные, процедурные. Мы разобрались, как должна происходить постановка новых образцов техники на вооружение. Это крайне важный, кропотливый и сложный про-

26 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

цесс. Включая роль и значение военной приемки, подходы которой к созданию и производству военной продукции, на наш взгляд, очень содержательные и правильные. Дополнительной проработки требуют разве что вопросы ценообразования, где та же военная приемка совместно с предприятием-производителем также является заложником нормативной базы. У нас ушло больше года на то, чтобы разобраться, какие требования ГОСТов к кон-

На выставке в Париже НПО «Практика» продемонстрировало многоцелевую бронированную машину «Козак-2», более легкую машину «Козак-3», которая может быть исполнена в различных версиях, а также машину «Барс-6».

структорской и технологической документации, что такое проведение государственных и определяющих ведомственных испытаний и так далее. Мы за это время посетили ряд зарубежных выставок, участвовали в этих выставках. Мы были на военных заводах в разных странах, тщательно изучая, что же такое именно военная техника. Мы существенно расширили конструкторское бюро и технологический отдел, специалисты которых теперь ведут работу уже по различным профильным направлениям. Мы провели перестройку нашего производства под выпуск именно военной продукции. Мы докупили новое оборудование, изготовили стапеля и необходимую технологическую оснастку. Фактически полностью поменяли всю технологическую цепочку, усилили контроль за качеством продукции, расширили объем приемо-сдаточных испытаний, усилили входной контроль. Мы полностью готовы для серийного производства большого количества автомобилей. Сегодня вокруг «Практики» при производстве наших машин – от маленьких до больших – сформировался бронеавтомобильный кластер, такой себе профильный ОПК из десятков других украинских предприятий, которые поставляют те или иные агрегаты и комплектующие. Так что наша финишная продукция, собственно, является крайне важной и системообразующей для украинских рабочих и специалистов, обеспечивая им загрузку и заработок.

Расспрашивал Сергей ЗГУРЕЦ, Defense Express

[ потенциал ]

«МЫ ГОТОВЫ ВЫЙТИ НА РАЗГОВОР С МИНИСТЕРСТВОМ ОБОРОНЫ УКРАИНЫ И СДЕЛАТЬ АВТОМОБИЛЬ ПОД ЛЮБОЙ БЮДЖЕТ» ГЕРМАН ГУТОРОВ ПРЕДСЕДАТЕЛЬ, ГЛАВНЫЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ ДИРЕКТОР КОМПАНИИ STREIT GROUP

28 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

Отдельное внимание посетителей выставки «Eurosatory 2016» было приковано к частной канадско-эмиратской компании Streit Group, которая представила рекордное количество бронеавтомобилей различного назначения, созданных, в том числе, и в кооперации с украинскими производителями. О текущем состоянии бизнеса, новых разработках и планах на будущее Defense Express пообщался с председателем, главным исполнительным директором Streit Group Германом ГУТОРОВЫМ.

– Мы с Вами встречались два года назад во время аналогичной выставки в Париже. Насколько изменилась конъюнктура рынка за последние два года и как это повлияло на деятельность компании?

– Последние события в мире и постепенное уменьшение цены на нефть привело к существенным изменениям на потребительском рынке бронетехники и спецтехники на наших традиционных рынках – в регионах Африки и Ближнего Востока. Изменились оборон-

[ перспективы ]

БОЕВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ УКРАИНЕ НУЖНЫ УЖЕ СЕЙЧАС, А НЕ ЧЕРЕЗ ДВА ГОДА. МЫ ГОТОВЫ В ЭТОМ ПОМОЧЬ... ВИЛЬЯМ ГАЯН ВИЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ DRS TECHNOLOGIES

32 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

Мировой ведущий производитель высокотехнологических систем – DRS Technologies – готов развивать сотрудничество с Украиной по всем своим профильным направлениям, включая системы связи, РЭБ, командной управляемости, разведки. Об этом на выставке Eurosatory-2016 в Париже журналу Defense Express заявил вице-президент DRS Technologies Вильям Гаян (William Guyan). DRS Technologies – американская компания, которая обеспечивает лидерство армии и флота США по ряду ключевых направлений, при этом DRS Technologies также входит в транснациональную компанию Finmeccanica/Leonardo, где ярко выражены британские и итальянские «корни» контроля и управления бизнесовыми и стратегическими процессами и приоритетами.

– Есть ли примеры поставок оборудования DRS Technologies в Украину?

– На данный момент времени поставки нашей техники в Украину не производились. Но есть несколько систем производства DRS, которые могут представлять интерес для министерства обороны Украины. Прежде всего, это системы радиоэлектронной борьбы. Нами разработана исчерпывающая продуктовая линейка ресиверов и тюнеров, работающих в КВ, УКВ, ДВ и микроволновом диапазоне, которые могут использоваться для обнаружения, мониторинга и ориентирования. Совместно с нашими партнерами из компании Leonardo мы усовершенствовали систему радиоэлектронного подавления, которая используется в армиях стран НАТО. Мы можем поставить как интегрированную комплексную систему с полным набором функций, так и отдельные модули – как крупные, так и мелкие – которые могут быть встроены в то оборудование, которое уже есть у украинской армии и интегрированы с ним, значительно повысив возможности армии. Также мы предлагаем мобильные беспилотные системы, которые могут переноситься солдатами в рюкзаках или закрепляться на автомобилях, а также стационарные системы. Еще одно направление, которое может представлять для вас интерес – это системы ночного видения для солдат и боевых машин, особенно неохлаждаемого типа. Они легче в обслуживании, занимают меньше места, потребляют меньше энергии и не подпадают под ограничения. В настоящее время мы производим системы для боевых наземных машин нового поколения, ком-

пактные, с инновационным дизайном – мы производим их в больших количествах для американского рынка, так что и цена вполне приемлемая. Также есть системы, которые устанавливаются на самоходные устройства, чтобы водитель мог видеть ночью, не включая фар и не будучи обнаруженным. Благодаря им повышается безопасность, так как вы можете вовремя обнаружить вооруженного противника. Такие системы мы также изготавливаем на экспорт. Третье направление нашей продукции, которое может быть интересным для Украины – автоматизированные системы боевого управления. Мы поставляем все виды платформ, компьютерного оборудования и дисплеев для американской и британской армии. Больше 300 тыс. единиц оборудования поставлены в наземные и воздушно-десантные войска США и Британии – проч-

ные, проверенные, надежные системы, стабильно функционирующие в условиях как предельно высоких, так и предельно низких температур, выдерживающие сильные удары и вибрацию и при этом обеспечивающие надежное командное управление. В них может использоваться украинское программное обеспечение или программное обеспечение от другой компании – нашего партнера. В любом случае, войсковое командование может быть уверено, что компьютерная техника в условиях боя их не подведет. Конечно, можно использовать обычные коммерческие компьютеры, но они то работают, то не работают, и командующий едва ли может рассчитывать на такую технику. Эти системы также производятся в больших количествах и весьма конкурентоспособны по цене. Они давно используются и хорошо себя зарекомендовали, приобретая их, можно существенно сэкономить время и средства на разработку аналогичной продукции собственного производства. Они доступны прямо сейчас и, будучи поставлены в войска, немедленно усилят их возможности.

– Как видится место и роль украинских оборонно-промышленных компаний в этом процессе?

– Я уверен, что украинская оборонная промышленность способна производить все то же, что и мы. В данном конкретном случае преимущества и выгоды от возможного сотрудничества состоят в том, что наш продукт уже полностью разработан и готов к применению, в том числе в боевых условиях, и вы можете сэкономить значительные

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 33

[ обрії ]

НОВI РЕАЛIЇ СТВОРЮЮТЬ НОВI МОЖЛИВОСТI ПЕРСПЕКТИВИ ВІЙСЬКОВОТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ Агресія РФ проти України, що має в своєму підґрунті причини, обумовлені цивілізаційним протистоянням по лінії Захід-Схід та її сприйняття євроатлантичною спільнотою як загрози для власних інтересів, створюють нові умови і перспективи для України по завоюванню нових позицій в світовому розподілі праці, зокрема, в сегменті виробництва продукції воєнного призначення та подвійного використання – в широкому плані та для подальшого розвитку військово-технічного співробітництва між Україною та Польщею.

РІШЕННЯ ВАРШАВСЬКОГО САМІТУ ЯК БАЗА ДЛЯ ВТС

У фінальному Комюніке, що було прийнято за результатами Саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня у п. 78 записа-

36 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

но: «Ми вітаємо зусилля союзників, в залежності від обставин, по вирішенню проблеми залежності від застарілого військового обладнання радянського походження». Зазначене, з одного боку, створює великі ризики для української оборонної промисловості, яка переважно базується на пострадянських технологіях. Однак однозначні твердження в рішеннях альянсу, що «незалежна, суверенна і стабільна Україна, твердо віддана демократії та верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки» водночас відкривають широкі можливості для оборонно-промислового комплексу України. Особливе місце у ВТС між Україною та країнами Альянсу належить співробітництву між українськими та польськими розробниками та виробниками озброєнь та військової техніки. Так, на саміті НАТО у Варшаві керівниками оборонних відомств України та Польщі Сте-

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 37

[ обрії ] паном Полтораком та Антонієм Мацеревичем був підписаний протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про внесення змін до Угоди між урядами двох країн щодо питань військово-технічного співробітництва. Протоколом передбачено створення Робочої групи з питань ВТС, яка повинна суттєво прискорити процеси вироблення пропозицій та відповідних рішень а також їх узгодження сторонами. Зазначена робоча група діятиме в рамках українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Зокрема, з підписанням Протоколу «унормовано діяльність з питань військово-технічного співробітництва, що дає змогу визначити перспективні проекти двостороннього співробітництва у зазначеній сфері».

зволить польській стороні мати літак з високими та конкурентними тактико-технічними характеристиками. Однією з привабливих українських пропозицій українськопольського співробітництва останнього часу є ідея співпраці ДП «Антонов» з низкою польських партнерів, серед яких є PZL-Mielec. Окрім добре відомих цивільних літаків Ан-148 та Ан-158, українські авіабудівники запропонували спільну роботу над новим проектом морського патрульного літака Aн-

з огляду на наявні виробничі можливості підприємства PZL Mielec. Ан-38 має ряд вагомих переваг перед попередньою версією, зокрема, бере 27 пасажирів (а не 17, як в Ан28), а також може стати базою для лінійки багатоцільових літаків спеціального призначення (включно з патрульною версією). Такий літак матиме значні експортні перспективи в різних регіонах світу. Слід відзначити, що широкі перспективи можуть мати нові модернізовані версії машин

148-300MP. Він має бути оснащений сучасним комплексом ідентифікації та оброблення інформації про надводні цілі, радарами та іншими системами від польських виробників таких, як PIT-RADWAR або PCO. Два літаки мають бути створені для потреб України, а два – для Польщі. Це також могло б відкрити шлях до продажу морських літаків третім країнам. На ДП «Антонов» також можуть запропонувати польській стороні надалі спільно розвивати напрям Ан-28, довівши його до версії Ан-38 (подовжений варіант літака з двигунами розробки американської фірми Honeywell)

розробки ДП «Антонов» (Ан148/158/178, Ан-140) які б виключали залежність від комплектуючих російського походження, передбачали б встановлення двигунів та авіоники західного виробництва, що в свою чергу спрощувало б отримання сертифікатів ICAO. Привабливим напрямом співпраці в авіаційній сфері також може бути ремонт та модернізація за участю українських заводів польських винищувачів МіГ-29, а також постачання окремих комплектуючих та засобів озброєння, оскільки в Повітряних силах Польщі на озброєнні усе ще залишаються літаки радянського зразка.

АВІАКОСМІЧНИЙ СЕГМЕНТ

Останнім часом спостерігається зацікавленість польських споживачів в українській високотехнологічній продукції воєнного призначення для задоволення власних потреб та поліпшення власної технологічної бази, і авіакосмічний сегмент тут в лідерах. У січні 2016 року представники Варшавського Instytut Techniczny Wojsk Lotniczych (Air Force Institute of Technology, ITWL), який розробляє в інтересах ПС ЗС РП легкий багатоцільовий військовий літак Grot-2, повідомили про те, що цей перспективний польський літак буде оснащуватися двигуном АІ-222-28Ф, що розроблений КБ «Івченко Прогрес» та виготовляється на АТ «Мотор Січ». Використання українського двигуна до-

38 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

Не слід відкидати потенційні можливості співпраці України та Польщі в питаннях модернізації вертольотів Мі-8, Мі17 і Мі-24, зокрема, їх ре моторизації із встановленням нових двигунів української розробки та виробництва. Радіолокаційне обладнання, засоби навігації та системи зв’язку можуть бути також предметами співробітництва. Крім того, перспективними можуть бути проекти, в основі яких би було б покладено можливості створення версій пові-

пілотні апарати, наприклад ударний безпілотний авіаційний комплекс Warmate виробництва польської компанії WB Electronics, що вже прийнятий на озброєння ЗС РП. Ліцензійне виробництво останніх могло б бути розгорнуто на потужностях української компанії «ЧеЗаРа». Також існує серйозний потенціал українсько-польського співробітництва у космічній сфері. Одним з найбільш перспективних напрямів співробітництва у нових умовах

тряних машин на основі саудівсько-українського літака Ан132, який оснащуватиметься комплектуючими західного походження, зокрема двигунами PW150A виробництва компанії Pratt&Whitney Canada, та буде мати сертифікацію ICAO. Доволі цікавим для співробітництва українських та польських виробників виглядає також проект створення високомобільного ударного безпілотного комплексу повітряного базування, що пропонується ДП «Завод 410 ЦА». До складу комплексу могли б увійти модернізовані на українських підприємствах літаки Ан-26 та польські ударні без-

може стати спільне створення ракетно-космічної техніки – про це неодноразово зазначав президент Польського космічного агентства (POLSA) Марек Банашкевич. Зокрема, до напрямів цікавих для розвитку в рамках українсько-польської співпраці відносяться: розробка технологій оптичного та радарного обладнання для штучних супутників, призначених для спостереження та технологій виведення космічних апаратів на навколоземну орбіту. Крім того, актуальними можуть бути і інші напрями співробітництва між Україною та Польщею в сфері дослідження

і використання космічного простору, зокрема в контексті членства Польщі в Європейському космічному агентстві, співпраці в рамках програми Європейського союзу «Горизонт 2020», створення спільної робочої групи у справах космосу в рамках Міжурядової українсько-польської комісії з питань торговоекономічного співробітництва, а також можливості створення спільних підприємств космічного напряму. Проектом, де можуть бути затребувані українські ракетні технології та науково-виробничий потенціал, на переконання польської сторони є створення європейської РН легкого класу, запропонований для спільної реалізації Польським інститутом авіації та українським ДП «КБ «Південне». Активному розвитку співробітництва України та Польщі в космічній сфері може усіляко сприяти підписання 20 квітня 2015 р. у Варшаві керівниками Державного космічного агентства України і POLSA про взаєморозуміння в сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях, а також створення 3 березня 2016 р. спільної українсько-польської робочої групи, завданням якої є пошук можливостей задля реалізації спільних проектів.

СУХОДОЛОМ ДО СПІВПРАЦІ

Не менш привабливі можливості відкриваються і в співробітництві України та Польщі в сфері розробки, виробництва, ремонту та модернізації різноманітних сухопутних систем. Тут можна виділити такі основні напрямки: • співробітництво в сфері створення та виробництва бронетанкової техніки;

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 39

[ обрії ] • протитанкові засоби та високоточні системи; • розробка та виробництво самохідних артилерійських систем; • створення та виробництво БпЛА для потреб сухопутних військ та підрозділів спеціального призначення. Значні досягнення України та Польщі в бронетанкобудуванні можуть сприяти взаємному технологічному збагаченню через перспективу спільних проектів в даному сегменті. Мова може йтись про спільну розробку та виробництво нових зразків бронетехніки, засобів технічного обслуговування та ремонту, постачання українських двигунів, трансмісій, засобів динамічного та активного захисту для потреб польських танкобудівників. Можна виділити у якості перспективних такі напрями можливої співпраці: • спільний подальший розвиток модернізації танків сімейства Т-72 (PT-91 Twardy та PT-72U) з встановленням на них українських двигунів типу 6ТД-2 (потужність 1200 к.с.); • спільне створення лінійки нової бронетехніки різних вагових категорій на базі уніфікованих платформ. До співробітництва в бронетанковій сфері можуть бути долучені ДП «Завод імені Малишева», ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова», ДП «Харківське конструкторське бюро з двигунобудування» з української сторони та польські компанії Huta Stalowa Wola, BumarŁabędy, військове ремонтне підприємство Wojskowe Zakłady Mechaniczne та інші профільні підприємства оборонної промисловості Республіки Польща. Одним з найперспективніших напрямків співробітни-

40 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

цтва обох країн у бронетанкобудуванні є трансфер польських технологій для українських бронетранспортерів і танків. Йдеться про оптикоелектронний комплекс з термовізійною камерою KLW-1 ASTERIA, який виробляє компанія PCO S.A, і який застосовується в системах управління вогнем. Таку співпрацю вже було започатковано і її поглиблення виглядає досить перспективним. . В свою чергу, українські виробники бронетехніки зацікавлені в постачанні з Польщі матеріалів та комплектуючих, що використовуються при виробництві бронетех-

го конструкторського бюро «Луч» Falarick 90, Falarick 105 і Falarick 120 (відповідно, калібри 90, 105 і 120 мм). Ці ракети застосовуються для стрільби з гармат, які створені компанією CMI Defence (входить до міжнародної групи CMI (Cockerill Maintenance & Ingenierie). Застосування українських високоточних боєприпасів у рамках польського проекту зі створення самохідних мінометів є також проектом, що несе взаємні вигоди. Зокрема, використання розробленої в Україні нової керованої 120-мм міни з лазерним напівактивним самонаведенням суттєво під-

ніки. Зокрема, це стосується поставок бронесталі марки Armstal, що виготовляється Сталевовольским металургійним заводом з виробництва спеціальних сталей Huta Stali Jakociowych. В сфері розробки та виробництва протитанкових та високоточних засобів ураження з українського боку є зацікавленість в розширенні співробітництва з польськими партнерами в рамках реалізації міжнародних проектів, де використовуються українські протитанкові керовані ракети розробки Державного Київсько-

вищує характеристики 120-мм мінометної системи під назвою «Rak», що виготовляється польською компанією Huta Stalowa Wola (HSW). Окремим напрямком є співпраця українських розробників з польською компанією «Mesko» у питанні розробки протитанкового комплексу «Пірат» та керованого артилерійського боєприпасу з лазерною напівактивною головкою самонаведення калібру 152/155 мм. Затребуваним та таким що може сприяти підвищенню бойових спроможностей українського війська виглядає співро-

бітництво українських та польських розробників та виробників в питанні створення нових самохідних артилерійських систем. Польський досвід створення самохідної артилерійської системи KRAB та самохідної мінометної системи Rak тут може стати в нагоді. Перспективним виглядає і співробітництво України та Польщі в сфері розробки та виробництва безпілотних авіаційних комплексів для оснащення підрозділів ЗСУ, НГУ та Державної прикордонної служби України. Зокрема, під час дослідної експлуатації в українському війську високу ефективність продемонстрував розвідувальний комплекс на основі БпЛА Fly Eye виробництва польської компанії WB Electronics. ПАТ «ЧеЗаРа», яке вже розгорнуло сервісний центр по ремонту та обслуговуванню БПЛА цього типу, а також готове до розгортання на своїх потужностях ліцензійного виробництва Fly Eye та БпАК Warmate.

МОРСЬКИЙ ВИМІР

З огляду на те, що Україна має нарощувати потенціал власного флоту, як з точки зору протистояння загрозі з морського напрямку, так і для забезпечення інших власних інтересів на морі, існує великий потенціал для співробітництва України та Польщі в сфері кораблебудування. І тут пріоритетне значення має бути надано оснащенню ВМС ЗСУ новими ОВТ. В першу чергу, для ВМС України актуальним залишається питання придбання мінно-тральних кораблів. Польща має багаторічний досвід розробки і будівництва протимінних кораблів та відповідних наукових досліджень у цій сфері і активно продо-

вжує розвивати цей напрямок. Особливої уваги заслуговують польські технології та розробки щодо створення протимінних систем і будівництва мінно-тральних кораблів, в т.ч. з корпусами з немагнітної сталі або з пластику. Серед технічних досягнень в цій сфері – останні розробки Гданської політехніки у сфері підводної робототехніки та дистанційного розмінування, що матимуть прикладне значення, оскільки можуть бути прийняті на озброєння нових і вже існуючих протимінних кораблів. Також слід відзначити створену Центром морської техніки (СТМ) динамічно стабілізовану підводну сенсорну платформу, призначену для використання під час проведення протимінних операцій. Існує можливість спільного будівництва для України протимінних тральщиків типу Kormoran, близьких до того типу, що зараз будуються для потреб ВМС Польщі. Необхідне обладнання для них може бути як українського, так і польського або спільного виробництва. Іншим можливим і цікавим для ВМСУ напрямком можна вважати десантні кораблі. За певних умов, Україна була б зацікавлена у будівництві на власних заводах щонайменше 3-х нових середніх десантних кораблів, проте, не можна виключати варіанту оренди або закупки на перехідний період десантних кораблів пр.767 типу Lublin. Наступним напрямком, де Україні варто співпрацювати з Польщею, може стати підводне кораблебудування. Сьогодні в рамках програми Оrka Польща планує придбати за кордоном 3 нових підводних човна з просунутою повітронезалежною енергетичною установкою і стратегічними крилатими ракетами з підводним стартом. Польською

стороною отримано відповідні оферти від німецьких, французьких та шведських виробників. Ключовими пунктами можливої кінцевої угоди мають бути передача польській стороні технологій та документації, а також можливе будівництво в Польщі центру технічного обслуговування нових ПЧ. Польська сторона також може запропонувати свою участь у модернізації українського фрегату «Гетьман Сагайдачний». Реалізації цього проекту можуть сприяти успіхи української сторони в розробці української протикорабельної КР «Нептун».

ПІСЛЯМОВА

Проведений аналіз стану та перспектив розвитку військово-технічного співробітництва України та Польщі свідчить про наявність широкого поля можливостей, як для України, так і для Польщі. Є всі підстави очікувати активізації співробітництва то появи нових напрямів за результатами інвестиційного форуму Invest & Trade in Ukraine ‘16, який має відбутись під час цьогорічної 24-ї Міжнародну виставки оборонної промисловості MSPO, що у вересні 2016 р. пройде в польському місті Кельце. Форум, організатором якого виступає Міністерство оборони України, а співорганізаторами – компанія A7 CONFERENCES та ДК «УКРОБОРОНПРОМ» має об’єднати українські приватні компанії сектору оборони та безпеки, представників уряду Польщі та України та потенційних польських інвесторів, які зацікавлені у експортній та інвестиційній співпраці між Польщею та Україною в секторі оборони та безпеки.

Валерій РЯБИХ, Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ, Defense Express DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 41

[ mspo 2016 ]

ОБОРОННІ ТА ПРОМИСЛОВІ ОБРІЇ КЕЛЬЦЕ Міжнародна виставка сухопутних військ і протиповітряної оборони EUROSATORY (Франція, Париж), Міжнародна виставка озброєння DSEI (Великобританія, Лондон) та Міжнародна виставка оборонної промисловості MSPO (Польща, Кельце) – це найбільш значущі виставки оборонної промисловості в Європі. Виставка MSPO 2016, що має відбутись в період з 6 по 9 вересня ц.р., проводиться під патронатом Президента Республіки Польща Анджея Дуди.

42 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

Лідируючі позиції виставки MSPO визначаються її експонентами – провідними оборонними компаніями світу. Серед інших, на виставці MSPO щорічно демонструють свої досягнення компанії державної групи оборонних компанії PGZ, а також такі транснаціональні корпорації як Boeing, Lockheed Martin, BAE Systems, Raytheon, General Dynamics, Finmeccanica, Thales, MBDA і SAAB. – Нікого не треба переконувати в тому, що оборонно-промислова виставка, яка

проводиться в місті Кельце, є важливим місцем зустрічі та трампліном на світовий ринок для підприємств оборонної промисловості Польщі. Виставка в Кельце – єдиний майданчик, на якому досягнення компаній оборонної промисловості Польщі представлені у повному обсязі. Таким чином, виставка MSPO надає можливість споживачам зі всього світу ознайомитись з конкурентними пропозиціями польських оборонних підприємств. В той же час, польські компанії можуть отримати для себе інноваційні рішення та важливі технологічні розробки, що пропонуються світовими концернами – переконаний президент правління виставкового центру Targi Kielce, доктор наук Анджей Мохон. Виставка MSPO проводиться у місті Кельце вже 24 рази. Коли відвідувачі з інших країн цікавляться, чому місто Кельце є традиційним місцем проведення обороннопромислової виставки, президент виставкового центру Targi Kielce пояснює це глибоко укоріненими традиціями Центрального промислового округу – ідеями, які розвивав в дев’ятнадцятому столітті польський громадський і освітній діяч Станіслав Сташиць. Історичний аспект також був відмічений Президентом Анджеєм Дудою. Президент підкреслив той факт, що регіони довкола Кельце і Радома є осердям оборонної промисловості.

– Я відчуваю, що Міжнародна виставка оборонної промисловості MSPO та виставковий центр Targi Kielce є гідними спадкоємцями традицій. Виставковий і конференційний центр міста Кельце є прекрасним місцем, здат-

ним приймати представників армії і військових фахівців, а також поліцейських, митників, прикордонників, парамедиків і пожежників. Виставка MSPO проводитися спільно з виставкою LOGISTICS; у червні кожного наступного року центр Targi Kielce перетворюється на майданчик для проведення Міжнародної виставки пожежогасін-

ня – EDURA. Таким чином, в місті Кельце є майданчик для проведення виставок новітнього устаткування і технологічних розробок, що застосовуються силовими структурами. Цього року виставка MSPO, швидше за все, буде найбільшою мірою сфокусована на потребах підрозділів територіальної оборони, – такий прогноз дає президент Анджей Мохон. Упродовж багатьох років виставковий центр Targi Kielce розвивав виставку, яка увійшла до числа європейських лідерів. Виставковий центр здобув світове визнання. Минулого року виставка прийняла офіційні делегації з 58 країн. Під час MSPO стало традицією проводити національні виставки. Туреччина, Норвегія, Італія, Франція, Німеччина, Ізраїль, США, Швеція, країни Вишеградської четвірки і Сполучене Королівство змогли представити свій військовий потенціал. Головною подією поточного року є виставка збройних сил, яка проводиться під гаслом «Ціль – інноваційність».

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 43

[ морська миля ]

BALT MILITARY EXPO 2016

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОТИ ЗАГРОЗИ З МОРЯ

44 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

Валерій РЯБИХ, Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ, Defense Express, Київ– Гданськ-Київ

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 45

[ сделано в украине ]

МР-18 – 2-х координатная высокопотенциальная РЛС кругового обзора с возможностью обнаружения объектов, выполненных по технологии «стелс».

ВЯЧЕСЛАВ ТРАИЛИН ЗАМЕСТИТЕЛЬ ДИРЕКТОРА ПО НАУКЕ КП НПК «ИСКРА»

ЛУЧИ «ИСКРЫ» НАДЕЖНОСТЬ, ЭФФЕКТИВНОСТЬ, КОНКУРЕНТНОСТЬ – ТАКИМИ ЧЕРТАМИ ХАРАКТЕРИЗУЕТСЯ РАДИОЛОКАЦИОННАЯ ТЕХНИКА ЗАПОРОЖСКОГО ПРЕДПРИЯТИЯ 50 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

РЛС 80K6M

радиолокационных станциях – для выполнения дежурных и боевых задач. Об отечественных достижениях в сфере разработки и изготовления современных радиолокационных средств корреспондент Defense Express поговорил с заместителем директора по науке КП НПК «Искра» Вячеславом Траилиным.

– Вячеслав Федорович, как задачи сегодня решает «Искра»? Казенное предприятие «Научно-производственный комплекс «Искра» (КП НПК «Искра») – украинский лидер в разработке и производстве современной радиолокационной техники военного и двойного назначения. «Искровская» продукция, как говорят, на все «сто процентов» способна удовлетворить потребности как радиотехнических, так и зенитных ракетных войск страны в

– Основная деятельность предприятия в последние два года сосредоточена на выполнении пакета заказов Министерства обороны Украины. При этом 2015 г. выдался чрезвычайно напряженным не только в плане серийного производства техники, но и, в первую очередь, в плане ведения новых разработок. Соответственно – многократно возросла нагрузка на научнотехнический центр предприятия. Это стало следствием того, что с 2012 г. наше предприятие начало получать заказы не просто на производство серийной техники, а на разработку и производство новых модификаций существующих

РЛС. Так, в 2012 г. нами была разработана РЛС 80К6М как высокомобильный вариант РЛС 80К6, обладающий возможностью обзора в угломестном секторе до 55 градусов. В 2013 г. появилась РЛС 80К6К1, разработанная для другого заказчика. В конце 2014 г. один из наших постоянных покупателей для более эффективного обнаружения низколетящих целей выразил желание иметь РЛС с антенной системой, расположенной на вышке. За год нами был разработан такой вариант РЛС и в настоящий момент он уже отгружен заказчику.

– Получается, что иностранный заказчик выдвигает особенные требования к серийным РЛС?

– Более того, от готовности удовлетворить эти требования зачастую и зависит судьба контракта. Приходится проявлять гибкость. И это хорошо, что структура нашего предприятия позволяет эффективно и оперативно заниматься разработкой и производством такой продукции.

– В каком состоянии находятся проекты по созданию метровой РЛС МР-18 и твердотельной модификации РЛС 80К6Т с активной цифровой ФАР?

– Мы двигаемся строго по намеченному графику. На 2016 г. запланировано завершение изготовления образцов МР-18 и 80К6Т. Все составные части этих радиолокационных станций изготовлены, отрегулированы, прошли испытания и в настоящий момент производится финальная сборка этих РЛС. Обе РЛС были спроектированы нами по результатам анализа требований, выставляемых потребителями в различных странах,

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 51

[ сделано в украине ] с учетом многолетнего опыта эксплуатации наших собственных изделий в различных климатических поясах и, разумеется, с учетом нашего собственного видения перспективы развития отрасли. Наша цель – создание универсальных, легких в эксплуатации и одновременно эффективных РЛС, построенных на базе активных фазированных решеток в наиболее перспективных диапазонах длин волн – метровом и сантиметровом. Ключевыми особенностями данных РЛС для потребителя должны стать их надежность, способность работы на больших высотах, возможность транспортировки различными видами транспорта. МР-18 – это 2-х координатная высокопотенциальная РЛС кругового обзора с возможностью обнаружения объектов, выполненных по технологии «стелс».

80К6Т – 3-х координатная высокопотенциальная РЛС кругового обзора с широчайшими возможностями по обнаружению и измерению координат различных типов целей, способная работать в условиях воздействия различных видов помех. Эта РЛС относится к типу GCI (по классификации НАТО).

52 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

– Рынок РЛС станций в S-диапазоне достаточно «плотный», где широко представлена конкурентная продукция зарубежных производителей. В чем ваша «изюминка»?

– Прежде всего, как я уже сказал, мы провели анализ рынка и сосредоточились на слабых позициях конкурентов. Наша РЛС предлагает гораздо больше в плане обнаружения и, по нашим оценкам, это максимум для РЛС такого класса. Например, потенциал РЛС позволяет производить обнаружение целей с ЭПР менее 2 м. кв. на дальности до 450 км. При этом РЛС спроектирована так, что позволяет проводить ее модернизацию по мере развития сопутствующих технологий. Кроме того, основной отличительной особенностью нашего предприятия является готовность к сотрудничеству с иностранными партнерами в производстве РЛС новых типов на условиях SKD или CKD. Для нас – это хорошая возможность разгрузить наши собственные производственные мощности, загрузка которых в последнее время приближается к 100%. Для партнеров – возможность получить доступ к технологиям проектирования и производства РЛС.

– С какими странами ведется сотрудничество по этим проектам? РЛС 80K6K1 на позиции. 80K6K1 – 3-х координатная РЛС кругового обзора с широчайшими возможностями по обнаружению и измерению координат различных типов целей, способная работать в условиях воздействия различных видов помех.

– Метровая РЛС МР-18 разрабатывается для одной из стран Юго-Восточной Азии. А с РЛС 80К6Т сложилась интересная ситуация. В результате ее создания стало возможным участие нашего предприятия в тендере в одной из стран ЮгоВосточной Азии, который продолжается и в настоящее время. Одновременно с этим только за последний год возможностью собственного производства этой РЛС заинтересовались две страны из Ближневосточного региона, и с одной из них у нас уже возникли договорные отношения.

– Найдут ли эти новые РЛС свое место в арсенале Вооруженных сил Украины?

– Безусловно, так как по своей основе эти РЛС являются следующим поколением парка станций, находящегося на вооружении Украины в настоящее время. А как Вам известно, украинские ВС являются самым важным нашим заказчиком и инициатором разработки новейших технологий.

Беседовал Валерий РЯБЫХ, Defense Express

[ справа техніки ]

ПЕРЕВАГИ «КАШТАНУ»

ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННІ КОМП’ЮТЕРНІ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ БОЙОВИХ МОДУЛІВ

ВОЛОДИМИР ДОРОЩУК

54 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

Потреби нашого часу визначають необхідність створення більш досконалих і ефективних оптико-електронних багатофункціональних систем управління вогнем, ніж ті, що зараз прийняті для використання в Україні у легкій бронетехніці і автономних бойових модулях. Традиційно спеціалізована апаратура для обробки відеоінформації від телекамер і для формування відеозображень на дисплеях побудована розробниками цих систем самостійно або із співвиконавцями на базі окремих інтегральних схем, мікроконтролерів і інших елементах.

[ по сути ] В Украине как государственными, так и частными компаниями создано не менее двадцати различных образцов боевых модулей для установки на легкую бронетехнику: как с обитаемой, так и необитаемой, дистанционно управляемой башней. В далеко неполном перечне такие изделия как БАУ-23х2; универсальные БМ «Штурм», «Парус», «Десна», «Сармат», «Дуплет», «Вий» и другие. Увлечение создавать боевые модули в стране только набирает обороты. Поэтому, дабы немного остепениться, попытаемся найти ответ на вопрос, который иногда мучит военных практиков. А именно: почему из наших модулей стрелять можно, а вот попадать – это уже дело случая и везения. Почему так? Этот вопрос я задал генеральному конструктору Инженерной группы «Азов» Сергею СТЕПАНОВУ.

– Причин и взаимозависимых обстоятельств несколько. Первое. В качестве приводов в наших боевых модулях традиционно применяются двигатели постоянного тока. На фоне понятной просторы и достаточной изученности они, тем не менее, обладают одним серьёзным недостатком. Когда нужно чётко удерживать в заданном секторе пушку или пулемёт, или обеспечить быстрый и точный переброс на цель или сопровождение цели – двигатели постоянного тока с этой задачей корректно не справляются, скажем так, из-за инерционности электромагнитной составляющей. Второе. В наших модулях перемещение пушки или пуле-

СТРЕЛЯТЬ МОЖНО. ПОПАСТЬ НЕЛЬЗЯ В ЧЕМ АХИЛЛЕСОВА ПЯТА УКРАИНСКИХ БОЕВЫХ МОДУЛЕЙ

СЕРГЕЙ СТЕПАНОВ ГЕНЕРАЛЬНЫЙ КОНСТРУКТОР ИНЖЕНЕРНОЙ ГРУППЫ «АЗОВ»

мета по горизонтали или вертикали безальтернативно обеспечивается через редуктор или редуктора. И тут сразу дает о себе знать качество исполнения всех поворотных механизмов, существующие люфты и все остальное. Когда мы накладываем одну ошибку в виде запоздалого срабатывания двигателя – это наша электромагнитная составляющая, на существующие ошибки в области кинематики, на те же чрезмерные люфты и допуски, то итоговая погрешность только увеличивается. Ошибка в угловой секунде на первом приводе далее пошла множиться в геометрической прогрессии по цепочке на всех остальных. В системе приводов в отечественном исполнении добиться угловых секунд для обеспе-

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 57

[ війна ] Колона 80-ї бригади перед виходом в рейд

Полковник Андрiй Ковальчук

Пiдготовка до рейду

ЛУГАНСЬКИЙ Редакція журналу Defense Express продовжує цикл публікацій, присвячених висвітленню подій, спричинених військовою агресією Росії проти України. Мета цих дослідницьких нарисів – зафіксувати нашу нову бойову історію і нову реальність у всіх її проявах, надати максимально повне, якщо це взагалі можливо, представлення усіх етапів та фрагментів нашого протистояння з ворогом. Цього разу під рубрикою «війна» ми друкуємо матеріал, присвячений діям 80-ої окремої аеромобільної бригади поблизу Луганского аєропорту. А саме – 13 липня 2014 р.

60 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

…Початок липня можна вважати поворотним моментом в антитерористичній операції. Сили АТО кардинально змінили методику і тактику ведення бойових дій і переходять до яскраво вираженим наступальних дій. Після припинення десятиденного перемир`я 1 липня українські війська перейшли в наступ, зокрема, і на Луганському напрямку.1 Тут наступ розгортався з боку Щастя, поступово видавлюючи бойовиків до Металіста. Одночасно частини і підрозділи почали наступати з північного сходу по дорозі Р22 з метою зайняти Станицю Луганську і два розташованих там моста через річку Сіверський Донець. Наступ планувалося розвинути

після форсування річки у напрям Жовтневого району Луганська та с.Миколаївка. Українське командування відкидало ідею штурму великих міст, то ж перед звільненням Луганська планувалося його блокування на зразок операції в Слов’янську. Хоча постає питання, чому українське командування відважилося на стрімкий штурм агломерації Лисичанськ, Сєверодонецьк, Рубіжне? У наступі на Луганськ Луганський аеропорт (ЛАП) розглядався як обєкт накопичення сил, які мали забезпечити блокування Луганська з півдня, а також як плацдарм для виходу на державний кордон. На той час в аеропорту перебували підрозділи 80-ї (2-а і 3-а аеромобільні роти першого батальйон-

13.07.14 РЕЙД ної тактичної групи бригади) та 25-ї ОАЕМБр (неповна рота). Для посилення наступаючого в районі Луганська угруповання в Щастя із Слов`янська були перекинуті основні сили 80-ї бригади, яка здійснила 250-кілометровий марш.Сили бригади передбачалося використати для правофлангового рейду навколо Луганська. У той же час загострилася ситуація навколо аеропорту. «Жорстко почалося десь після першого перемир’я, ми тільки спостерігали, як вони свої укріпрайони робили. А стріляти нам не можна було. І ми з хлопцями спочатку шуткували, що після перемир’я нам буде гаряче, а воно так і вийшло», – пригадує мінометник Андрій

Пiдбитий Т-64БМ «Булат»

Розбита технiка 80-ї бригади в Луганському аеропорту

Луганський аеропорт пiсля обстрiлiв

80-ОЇ ОКРЕМОЇ АЕРОМОБІЛЬНОЇ БРИГАДИ

Моруга (мінометна батарея 1 ТБр). Гостро постало питання його постачання. Перекидання вантажів парашутним способом ледь забезпечувало мінімальні потреби перебуваючих в оточенні. Іноді вантажі потрапляли до бойовиків. До того ж сил не вистачало, щоб утримувати весь периметр аеропорту (близько 14 км). 6 липня був перший обстріл аеропорту РСЗО БМ21 «Град». Згодом вони стали систематичні. Один з бойовиків (позивний «Піхота», уродженець Санк-Петербурга) про перші обстріли українських підрозділів в аеропорту згадує наступне: «З «Граду» спочатку теж навмання стріляли, начитавшись Інтернету. У мене друг навідником там був,

Олександр ГІСЕМ, кандидат історичних наук

перший раз установку побачив. Пальнуть, а потім до нас в штаб біжать: ну чого, ми там кудись потрапили? Кабан, командир групи, все обурювався: куди вони там вічно стріляють, в білий світ, як у копі-

1. 1 липня 2014 р. Президент України Петро Порошенко оголосив про припинення одностороннього перемир’я . МЗС України заявив , що за час перемир’я бойовики 108 раз нападали на сили АТО , загинули 27 військовослужбовців .

2. Луганск. Война чужих-2. http://www.rosbalt.ru/ ukraina/2015/04/17/1389892.html 3. http://www.hromadske.tv/society/55e2fbe0cf9b0/ 4. Тишин Г. М’яка сила. Комбриг 80-ої бригади про оборону Луганського аеропорту / Український тиждень. 12 жовтня 2015. http:// www.pravda.com.ua/articles/2015/10/12/708434 1/?attempt=2

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 61

[ війна ] єчку!? Потім вже приїхав офіцер запасу до нас, фахівець, так вони стали хоч кудись потрапляти».2 Звичайно така методика стрільби рятувала українських бійців, але було зрозуміло, що так довго тривати не могло. Як вказує вже згадуваний Адрій Моруга: «Потім почалася повна блокада: їжі майже не було, а води зовсім. Збирали дощову і пили, в ній галєти розмочували. Залишалась якась тушонка, крупи. З того готували якесь місиво. Всі дуже схудли». Командування сектору «А» приймає рішення про необхідність розблокування Луганського аеропорту та створення коридору. Його здійснювали в три етапи. Посилення охорони, забезпечення артилерійської підтримки охоронцям аеропорту, пробиття самого коридору, завдяки якому стало можливим постачання боєприпасів та продовольства та поширення зони відповідальності Луганського аеропорту у зони безпеки.3 Для деблокування захистників ЛАПу було сформовано дві батальйонно-тактичні групи, які мали здійснити 85-ти кілометровий рейд і зміцнити оборону аеропорту.4 Для комплектації груп були задіяні підрозділи 80 ОАЕМБр, 15 ОГПБ 128ОГПБр, 3 ТБ ОТбр. Фактично до рейду у першій групі, яка зрештою змогла прорватися до аеропорту, готувалися штаб бригади, одна аеромобільна рота, посилена двома гаубичними і одною мінометною батареєю. Також загону були придані танкова рота 1-ї бригади і механізована рота 2 БТГр 128ї бригади. Для подолання невеличкої річки Лугань та інших можливих водних перешкод були придані й понтонери. Другим ешелоном як окремий рейдовий загін планувалося просування 3-ї БТГр 80ї бригади.5 Для супроводу колон були придані 2 групи 8-го полку спецназу. Напередодні, у ніч на 13 липня, через КПП «Ізварине» Лу-

62 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

ганської області в Україну увійшла колона російської бронетехніки з більш ніж 100 одиниць. Для прикриття колони з території РФ по українських частинах відкрили вогонь гаубиці та установки РСЗО БМ21 «Град». У всіх родах військ була оголошена тривога. Як повідомили в Міноборони, цю колону було атаковано з повітря і майже знищено – її залишки повернулися в Росію. Як зазначив народний депутат, військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук, у боях проти українських військових почали брати участь кадрові російські офіцери. З середини липня різко збільшило закидання в Україну з Росії місцевих сепаратистів, що пройшли вишкіл у таборах під Ростовом-на-Дону, російських добровольців і «відпускників». Не поодинокими стали випадки участі в боях окремих частин російської армії. Війна стала набирати нової якості, бої стали масштабнішими і запеклішими. Рейд розпочався у неділю вранці 13 липня. Для підтримки прориву артилерією Сектору «А» було завдано удару по висотах біля селища Лутугіне. Але через нестачу розвідувальних даних його ефективність була низькою. Як згадує на той час начальник штабу 80-ї бригади А.Ковальчук, позивний «Молот» (згодом комбриг), який очолював рейд: «Усе було ніби гаразд, поки ми не підійшли до річки. Через неї мав бути міст – але його не було. Ми спробували навести понтонну переправу. Не вдалось – тоді готовність інженерного підрозділу була не достатньою. Нас почали обстрілювати. Я приймаю рішення йти в обхід по селах. Одна батальйонна тактична група не змогла пройти – їх почали крити мінометами. З іншою групою ми просувались з боями, розбили 2 блокпости, знищили польовий аеродром».6 Під час прориву внаслідок бою згорів один БТР, на якому рухалися спецназівці. Але рух колони продовжився. Ві-

дійшовши під Сабівку, колона ґрунтовими дорогами, подолавши шосе М04 рушила на Георгіївку. Бойовики, які зайняли оборону по маршруту руху рейдового загону, не були готові до істотного опору через хаотичне розміщення своїх позицій і значні відстані між ними. Для пересування рейдового загону були обрані грунтові дороги в обхід великих вузлів оборони терористів, а вогневі точки, які зустрічалися десантникам, вони впевнено знищували. Під час рейду успішно була застосована тактика «човникового» просування двох бронегруп. Завданням першої є виявлення вогневих точок противника, які в подальшому почергового знищуються бронегрупами, що змінюють одна одну. Дана тактика позитивно зарекомендувала себе ще при звільненні Миколаївки (поблизу Слов’янська), де з мінімальними втратами ротна тактична група у взаємодії з підрозділами 25-ї бригади успішно виконала поставлене завдання, знищивши кілька опорних пунктів і базовий табір противника.7 Під час просування було виявлено польовий аеродром противника в районі Веселої Тарасівки. Подолавши оборону польового льоновища вогнем з БТР-80, десантники знищили 4 літаки. Колона, що прорвалася (70 одиниць техніки)8 рухалася за заздалегіть визначеним маршрутом, який мав проходити через с.Георгіївка. З наближенням рейдового загону до визначеної цілі опір противника ставав дедалі активнішим. Як стало відомо, терористи на шляху просування підрозділів бригади готували велику засідку в районі Георгіївки. Тоді, як каже Ковольчук: «Я прийняв рішення нахабно заходити в аеропорт по кільцевій дорозі Луганська». Але на шляху стояв сильний опорний пунк противника, який контролював два мости окружної дороги між Розкош-

ним і Георгієвкою: під одним йшла залізниця, під другим — автомобільна дорога. До аеропорту залишалося 10 км. Прорив через цей блокпост тривав майже 5 годин. Першими бій з опорним пунктом завязали розвідувальний дозор. Йому на допомогу вирушила похідна застава з трьох танків Т-64БМ «Булат». Вони своїм маневром намагалися виманити вогонь на себе і виявити вогневі точки противника. Тим часом дві артилерійські батареї встигли розвернутися для організації артнальоту. Але артилерійський спостерігач позиції противника не виявив, і відкритий артилерійський вогонь не зміг придушити вогневі точки. У результаті танки продовжили рух без підтримки піхоти та артилерії і потрапили під вогонь гранатометників противника, які вільно маневрували в сутінках і придорожніх чагарниках. Кожен танк отримав мінімум по 4-5 влучень РПГ-7, переважно в бік. Головний танк, після того як була збито динамічний захист, отримав попадання в двигун, вибух стався на радіаторних гратах. Система автоматичного пожежогасіння не змогла збити полум’я. Бронемашина повністю згоріла. На жаль, машину не зміг залишити механік-водій сержант Сергій Дусь. Його обгоріле тіло змогли повернути тільки через деякий час в результаті обміну. Він посмертно був удостоєний ордена «За мужність» 3-го ступеня. Тим часом, спецназ взяв висоти вздовж доріг і забезпечив прохід колони. Артилеристи рознесли опорний пункт. Екіпажі двох іншихих танків приєдналися до основної колони. Основна колона почала втягуватися на міст окружної дороги (естакаду). Але прямо на мості (естакаді) було підбито БТР. Колона зупинилась, не маючи змоги обійти палаючий бронетранспортер. Навколо палали хлібні поля. Бойовики одночасно відкрили пе-

рехресний вогонь з Розкішного та з Георгіївки. 70 одиниць техніки стали ідеальними мішенями. Щоб вийти з ситуації Ковальчук дає наказ передовому танку скинути палаючий БТР з мосту. Механік-водій танку справився з завданням, БТР відштовхнув. Хоча шлях був війльним, колона стояла нерухомо. Передовий танк не рушав. Як згадує комбриг: «Я знову спускаюсь з БТР-а, біжу до танку. Не їдуть – у механіка стався якийсь психологічний надлом після того, як відсунув БТР. Поки не зняв автомат і не сказав: «Я вас або розстріляю, або ви їдете» – ніхто не зрушив з місця. Страх можна перебороти страхом. У мене в той час не було іншого виходу, крім як пригрозити йому – адже могли спалити всю колонку...».9 Сорокахвилинна зупинка колони дорого коштувала десантникам. У цей час тилову похідну заставу бойовики починає крити міномет, а вся колона недозволено довго перебуває на підвищеній по відношенню до решти території ділянці дороги. Бойовики встигли підтягнути резерв і прямим гранатометним пострілом знищують ЗІЛ-131 з боєприпасами. Під час вибуху загинуло 4 воїна. Також від обстрілу колони поранень і контузії зазнало 15 бійців. Кульове поранення на виліт зі спини через плече зазнав і командир. Але він намагався не показувати це підлеглим, які теж були у складній ситуації. Після розблокування руху шлях знову був вільним, і рейдовий загін, просуваючись повз розбитий опорник терористів, вийшов на окружну дорогу Луганська. Терористи не очікували від десантників таких нахабних дій і не встигли підтягнути резерви з міста. Але все ж намагались організувати переслідування колони танками. Проте невдало. Тим часом, з ЛАПу висунувся зведений підрозділ, який своїми діями ввів противника в оману щодо подальших на-

мірів рейдового загону. Бойовики вважали, що відбувається маневр, який передує штурму міста. Придушивши опір розвідувальної групи противника, яка намагалася перешкодити подальшому руху, рейдовий загін прорвався через бойові порядки сепаратистів і, орієнтуючись на сигнальні ракети, увійшов о дванадцятій ночі на територію аеропорту. Один з десантників після рейду говорив: «Був такий настрій, що ми виграли війну». Тим часом рейдовий загін 3 БТГр, що просувався слідом, був відсічений ударами артилерії противника, що прокинулася. Він був змушений з рубежу Олександрівськ – Сабівка повернутися на вихідні позиції.10 Проте у першу ж ніч аеропорт був тричі обстріляли з «Градів», мінометів і ствольної артилерії. Тоді чимало наших солдатів вперше познайомилася з «Градами». Ранок наступного дня наші військові зустріли серед куп понівеченого металу, догораючих залишків техніки, знищеної під час нічного обстрілу (було уражено більше десятка автомобілів, кілька мінометів «Васильок», гаубиця Д-30 тощо), але з чітким розумінням того, що потрібно звикати до нової обстановки. Попри це, завдання мінімум бу-

5. Вус Р. Літо 2014-го, або Деякі факти з оборони луганського аеропорту / Народна армія. 11 січня 2016 р.

6. Тишин Г. М’яка сила. Комбриг 80-ої бригади про оборону Луганського аеропорту / Український тиждень. 12 жовтня 2015. http:// www.pravda.com.ua/articles/2015/10/12/708434 1/?attempt=2 .

7. Аэропорт, которого не было. Или оборона Луганского аэропорта. Как это было на самом деле. http://elise.com.ua/?p=152220 8. Тишин Г. М’яка сила. Комбриг 80-ої бригади про оборону Луганського аеропорту / Український тиждень. 12 жовтня 2015. http:// www.pravda.com.ua/articles/2015/10/12/70843 41/?attempt=2 . У той же час у документальному фільмі «Кіборги Луганського аеропорту». Частина 1. Стверджується про 40 одиниць техніки.

DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016 / 63

[ війна ] ло виконане з мінімальними втратами техніки та особового складу: прорвано блокаду і підсилено гарнізон ЛАПу. Новоприбулі підрозділи розосередилися по місцевості і почали окопуватися. Попри поранення і наполягання начальства А.Ковальчук залишився в ЛАПі і очолював його оборону до 31 серпня. Ситуація залишалась складною. Як згадує один з бійців: «Коли побули там [в аеропорту] тиждень, щоденні обстріли «Градами» здавалися вже звичним ділом. Спати там неможливо, лише відпочивати по 2, максимум 3 години». Особливо складною була ситуація з пораненими. Як згадує комбриг: «Чотирьох загиблих протягом першого тижня ми тримали в холодильнику з-під морозива, бо не було можливості евакуювати. А ще – близько 30 поранених. Незважаючи на постійні обстріли, я все ж таки вирішив провести їх евакуацію. Бо інакше особовий склад деморалізується – так буває, коли дивишся на вбитих товаришів. Як зараз пам’ятаю... Це було вночі. Ми тільки зібрались відправляти автомобіль, як почали сипатися «Гради». Всі ці покалічені хлопці з криками, зі стогоном зістрибують з машини… (замовкає) Це був п…ць. Коли закінчився обстріл, ми повторно їх загрузили. Я не доповідав нічого старшому начальнику. Лише коли вони пройшли Георгіївку – доповів. Усі вижили. Мене насварили, що сам прийняв таке рішення. А я не міг інакше, бо зайвий раз перестраховувався – сепаратисти могли прослуховувати рації й накрити по дорозі». Після прориву рейдової колони кільце знову замкнулось. Уже 15 липня бойовики відтіснили українські підрозділи від Олександрівська і Металіста. Ще 14 липня на великій висоті був вражений з території Росії транспортний Ан-26, який скидав вантажі українським підрозділам біля кордону (в районі Краснодону). Піс-

64 / DEFENSE EXPRESS / СЕНТЯБРЬ-ОКТЯБРЬ 2016

ля цього, залишившись без постачання, українські підрозділи були змушені відступити зі своїх позицій під Краснодоном. Це у черговий раз засвідчило необхідність проведення більш широкої операції з деблокування аеропорту і розгрому бойовиків навколо Луганська. Таким чином, першочергового завдання, – створення коридору до ЛАП – прорив 13 липня не досягнув. Тим часом відбувалася ескалація конфлікту. З території Росії розпочався регулярний обстріл українських військових частин у прикордонній зоні. 11 липня 2014 р. був завданий удар «Градами» по базовому табору українських військ у Зеленопіллі, під час якого загинуло 19 українських вояків, і ще 93 були поранені. У відповідь українськими військовими було нанесено серії авіаударів, було знищено численні бази і колони терористів. Всього протягом доби виконано 16 вильотів.11 З’явились повідомлення у російських засобах масової інформації, що з території України прилетіла мінометна міна, яка потрапила у будинок мешканця російського міста Донецьк. У результаті вибуху якої чоловік загинув. Ця подія могла стати одним з приводів для прямого російського вторгнення, або хоча б для нанесення точкових ударів.

14 липня на брифінгу координатор групи «Інформаційний спротив» Д.Тимчук заявив наступне: «За минулі вихідні ми отримали вичерпні докази цього і можемо сказати про це впевнено. У Ростовську область прибувають підрозділи групи спецназу – це розвідувально-диверсійні групи штатних бригад спецназу російського ГРУ. За нашими даними, командири підрозділів зорієнтовані на їх введення в Україні 15 числа. Ця дата не раз мелькала в тій інформації, що ми отримували». Інфорацію про концентрацію російських військ на кордонах України підтверджувала і Прикордонна служба України.

16 линя російським винищувачем МіГ-29 з території Росії був збитий український штурмовик Су-25М1 на українською територією. Але у плани ескалації з боку Росії довелося вносити термінові зміни. 17 липня 2014 р. в результаті терористичного акту сталася трагедія. Російський зенітно-ракетний комплекс «Бук» М1 збив пасажирський літак Boeing 777 компанії Malaysia Airlines, внаслідок якого загинули всі пасажири та екіпаж (загалом 298 осіб). Ця трагедія дещо збила плани Росії з нагнітання ситуації в Україні і відстрочила пряме російське вторгнення. США і країни Заходу запровадило нову порцію санкцій проти Росії. *** Проведена операція засвідчила доволі високу підготовку десантників і здатність командування здійснювати доволі ризиковані операції на оперативну глибину. Ще раз була підтверджена ефективність «човникової» тактики для проведення рейдових дій в умовах слабкого розвідувального забезпеченні. У той же час операція показала необхідність здійснення більш ґрунтовної підготовки розвідувального та інженерного забезпечення подібних рейдових дій і налагодження взаємодій між підрозділами. Операцію, виходячи з її мети, можна вважати успішною лише частково. Вона не забезпечила деблокування ЛАПу, а лише дала час підготувати більш масштабний прорив, що мав місце 18-20 липня 2014 р.

9. Тишин Г. М’яка сила. Комбриг 80-ої бригади про оборону Луганського аеропорту / Український тиждень. 12 жовтня 2015. http:// www.pravda.com.ua/articles/2015/10/12/708434 1/?attempt=2 10. Аэропорт, которого не было. Или оборона Луганского аэропорта. Как это было на самом деле. http://elise.com.ua/?p=152220 11. Марко С. Хроника гибридной войны. – К.:Альтерпрес, 2016. – С.60

ИКК «Defense Express» оперативно освещает события, происходящие в сфере безопасности, обороны и военно-технического сотрудничества Украины. Регулярные информационные продукты: аналитический блок и лента новостей на ресурсе www.defense-ua.com (ежедневно); информационный бюллетень «Украинский оборонный обзор» (еженедельно); информационный бюллетень на английском языке «Ukrainian Defense News» (ежемесячно). Аналитический журнал «Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» – выходит ежемесячно, доступен по подписке в печатной и он-лайн версии

defense-ua.com

ИНФОРМАЦИОННО–КОНСАЛТИНГОВАЯ КОМПАНИЯ

Англоязычынй журнал «Ukrainian Defense Review» – выходит ежеквартально, доступен в он-лайн версии на сервисе ISSUU по ссылке: http://issuu.com/ukrainian_defense_ review, возможна подписка на печатную версию журнала Книги серии «Оружие Украины» предназначены для читателей, интересующихся современной продукцией и новыми разработками украинской «оборонки»

КОМПАНИЯ «DEFENSE EXPRESS» РАБОТАЕТ НА ИНФОРМАЦИОННОМ РЫНКЕ С 2001 Г. Контакты для подписки на печатную и он-лайн продукцию ИКК «Defense Express»: Адрес: ул. Ильинская, 10, офис 5, г. Киев, Украина, 04070, Тел.: +38 (044) 425-16-22, Факс: +38 (044) 425-42-10 E-mail: defenseexpress@i.ua www.defense-ua.com