Європейські моделі електронного урядування для України by DHRP

ЄВРОПЕЙСЬКІ МОДЕЛІ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ Збірка документів

Збірка містить ключові документи зарубіжних країн, в тому числі документи Європейського Союзу, у сфері електронного врядування. Збірку упорядковано до круглого столу «Європейська модель е-врядування для України», організованого ВіцеПрем’єр-Міністром – Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за підтримки ПРООН. Публікацію було підготовлено в рамках проекту «Демократизація, права людини і розвиток громадянського суспільства в Україні», який реалізується ПРООН за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

ЄВРОПЕЙСЬКІ МОДЕЛІ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ Збірка документів

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) налагоджує партнерство на всіх суспільних рівнях, сприяючи розвитку країни, підвищуючи їх здатність протистояти кризам, і підтримує економічне зростання задля поліпшення життя кожної людини. ПРООН працює в 177 країнах та пропонує глобальне бачення з урахуванням специфіки місцевого розвитку для розширення прав і можливостей людини і підвищення життєздатності держав. В Україні три головні сфери діяльності ПРООН в галузі розвитку – демократичне управління та місцевий розвиток; подолання бідності, досягнення процвітання та Цілей розвитку тисячоліття; енергетика та охорона навколишнього середовища. В кожній з цих тематичних сфер ПРООН намагається врівноважити роботу з інструментарієм державної політики, адвокацією, розбудовою спроможностей партнерів і пілотуванням нових ініціатив. ПРООН працює в Україні 3 1993 року. www.ua.undp.org

© Програма розвитку ООН в Україні, 2014 Всі права на переклад захищені. Жодна частина цієї публікації не може бути відтворена, збережена в пошуковій системі або передана в будь-якій формі та будь-якими засобами, електронними, механічними, шляхом відеозапису або іншим чином, без посилання на джерело.

Київ – 2014

Зміст

1. Повідомлення Європейської Комісії для Європейського Парламенту, Ради, Європейського Економічного і Соціального Комітету та Комітету Регіонів:

Зміст

• Модуль SAGA. Технічні специфікації. Версія de.bund 5.0.0. Уповноважений фахівець Федерального Уряду з інформаційної політики Німеччини.

1.1. Цифровий порядок денний для Європи. ��7 1.2. Європейський план дій із електронного урядування на 2011-2015 рр. Використання ІКТ для сприяння інтелектуальному, сталому та інноваційному врядуванню...........................................43 2. Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування (Великобританія) ��57 3. Цифровий порядок денний для Естонії 2020. Міністерство економіки та комунікацій (Естонія) ��87 4. Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування (російською мовою): 4.1. Стратегическая программа технологической модернизации управления «е-Преобразование» ��123 4.2. План действий по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления «е-Преобразование» на 2012 год ��149 4.3. План действий по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления «е-Преобразование» на 2013 год ��153 4.4. План действий по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления «е-Преобразование» на 2014 год ��157 4.5. План действий по внедрению инициативы «Правительство без бумаги» на 2013 год ��165

Документи Великобританії: • Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування (Великобританія).

3. Документи Німеччини: • Засади модулів SAGA. Версія de.bund 5.1.0. Уповноважений фахівець Федерального Уряду з інформаційної політики Німеччини.

4. Документи Естонії: • Постанова Уряду Естонської Республіки № 270 від 6 листопада 1996 року. Про регулювання управління національних інформаційних систем. • Цифровий порядок денний для Естонії 2020. Міністерство економіки та комунікацій.

5. Документи Молдови (російською мовою): • Постановление о создании Центра Электронного Управления (E-Government) • Постановление об утверждении Устава публичного учреждения «Центр Электронного Управления» (E-Government) • Постановление об утверждении Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) • Постановление об утверждении Плана действий на 2012 год по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) • Постановлениe об утверждении Плана действий на 2013 год по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) • Постановлениe об утверждении Плана действий по внедрению инициативы «Правительство без бумаги» на 2013 год Постановление Nr. 1096 от 31.12.2013 об утверждении Плана действий на 2014 год по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) • Постановление Правительства Республики Молдова Nr. 886 от 08.11.2013 oб утверждении Методологических норм по применению Закона № 305 от 26 декабря 2012 года о повторном использовании информации публичного сектора Методология опубликования открытых правительственных данных (проект): опыт Республики Молдова • Постановление о создании Совета координаторов по электронному преобразованию • Постановление относительно официальных сайтов органов государственной власти в сети Интернет • Постановление об учреждении и администрировании единого правительственного портала публичных услуг • Постановление о правительственной электронной услуге электронных платежей • Постановление № 21-d от 26.03.2012 • Постановлениe об утверждении Взаимодействии Рамочной Программы • Постановление oб утверждении Устава публичного учреждения «Центр электронного управления» (Е-Government) • Постановление Nr. 128 от 20.02.2014 об общей правительственной технологической платформе (MCloud)

• Узгодженість модулів SAGA. Версія de.bund 5.1.0. Уповноважений фахівець Федерального Уряду з інформаційної політики Німеччини.

Зміст

6. Презентації (досвід Молдови): • Презентація «Перспективи технологій: прагматичний підхід до е-урядування». Юріе Цуркану, старший урядовий керівник із питань технологій, eGC; В'ячеслав Пушкашу, керівник з інформаційної безпеки, eGC; Артур Ребой, cтарший корпоративний архітектор, eGC; Маріана Тріфан, голова , Центр спеціальних телекомунікацій; Артур Ребой, старший корпоративний архітектор, eGC. • Презентація (рос.) «Государственное предприятие Центр специальных телекоммуникаций. Оператор информационных и телекоммуникационных систем органов государственной власти Республики Молдова».

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ Брюссель, 19 травня 2010 р. COM (2010) 245 Неофіційний переклад

• Презентація (рос.) «E-CNAS : информационная система (SPIS)и электронные услуги для граждан» • Презентація (рос.) «Система электронной сдачи отчетов для НКСС» • Презентація (рос.) «ГП "Центр государственных информационных ресурсов "Registru"»

7. Папка «Дослідження ООН з е-урядування – 2014. Майбутнє, якого ми прагнемо». • Дослідження ООН з е-урядування – 2014. Майбутнє, якого ми прагнемо.

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ Цифровий порядок денний для Європи

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ

1. ВСТУП Загальною метою Цифрового порядку денного є забезпечення сталих економічних та соціальних переваг від запровадження єдиного цифрового ринку на основі швидкісного та надшвидкісного Інтернет-зв’язку та додатків, що мають багатоцільове призначення. Криза призвела до втрати значної частини надбань, що постали протягом довгих років економічного та соціального прогресу, та продемонструвати структурні слабкості європейської економіки. Нині основною ціллю Європи є повернення динаміки зростання. Для забезпечення сталого росту у майбутньому потрібно використовувати довгострокову перспективу. В умовах старіння населення на глобальної конкуренції перед нами є три основні варіанти: працювати більше, працювати довше або працювати розумніше. Напевне, ми спробуємо зробити все це одночасно, але єдиною можливістю гарантувати підвищення рівня життя європейців є обрання третього варіанту. У зв’язку із цим, Цифровий порядок денний пропонує заходи, яких слід невідкладно вжити для переходу до розумного, сталого та всеохоплюючого зростання Європи. Ці заходи передбачають створення передумов для довгострокових перетворень, які будуть викликані розвитком цифрової економіки та суспільства.

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ більшого обміну інформацію між цифровими пристроями. Послуги стають все більш інтегрованими та все частіше надаються у цифровий спосіб. Таким чином вони стають універсально доступними з будь-якого пристрою: смартфона, планшета, цифрового комп’ютера, цифрового радіоприймача або телевізора високої чіткості. Передбачається, що до 2020 р. цифровий контент та додатки будуть майже повністю розповсюджуватися онлайн. Такий значний потенціал ІКТ може бути використаний за рахунок добре організованого «доброчесного цикла» заходів. Цікавий контент та сервіси мають стати доступними за рахунок розвитку Інтернет-середовища, в якому немає кордонів і яке придатне для багатоцільового використання. Це сприятиме попиту на зростання швидкості та збільшення можливостей Інтернету, що, у свою чергу, створює аргументацію для інвестицій у створення більш швидкісних мереж. Відповідно, розгортання та розвиток більш швидкісних мереж відкриває нові можливості для розробки та надання інноваційних послуг через більш швидкісні мережі. Цей процес проілюстровано на зовнішньому колі графіка 1 (див. нижче). Графік 1. «Доброчесний цикл» цифрової економіки

У березні 2010 р. Європейська Комісія розпочала реалізацію Стратегії «Європа 2020»1, метою якої є вихід з кризи та підготовка економіки ЄС до викликів наступного десятиліття. У Стратегії визначено бачення щодо підвищення рівня зайнятості, низьковуглецевого зростання економіки, і підвищення продуктивності та соціальної згуртованості, якого можна досягти за рахунок вжиття конкретних заходів на рівні ЄС та на національному рівні. Для здійснення боротьби за зростання та нові робочі місця потрібно забезпечити відповідальність органів влади на найвищому рівні та мобілізацію зусиль всіх європейських установ та організацій. Цифровий порядок денний для Європи є однією з семи флагманських ініціатив Стратегії «Європа 2020». Його мета – визначити ключову роль, яку може відіграти використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для досягнення пріоритетів та амбіцій Європи до 2020 р2. Завдання цього Порядку денного – окреслити способи максимального використання потенціалу ІКТ, у першу чергу Інтернету, в якості життєвого важливого методу ведення економічної та соціальної діяльності: для бізнесу, навчання, ігор, спілкування та вільного вираження своєї особистості. Успішна реалізація цього Порядку денного пришвидшить інновації, економічне зростання та покращення повсякденного життя громадян та бізнесу. Таким чином більш широке та ефективне застосування цифрових технологій дасть Європі змогу розв’язати основні проблеми, які стоять перед нею, та сприятиме покращенню якості життя європейців, зокрема, забезпечить кращу охорону здоров’я, більш безпечний та ефективний транспорту, більш чисте довкілля, нові можливості у сфері медіа та легший доступ до державних послуг та культурного розвитку. Сфера ІКТ безпосередньо забезпечує 5% ВВП Європи, її ринкова вартість складає 660 млрд. євро. Але рівень впливу ІКТ на загальне зростання обсягів виробництва є набагато вищим (20% безпосередньо від сфери ІКТ та 30% від інвестицій у цій сфері). Це пов’язано із високим рівнем динамізму та інновацій у сфері ІКТ та тому, що ІКТ суттєвим чином впливають на характер змін в інших сферах бізнесу. У той же час зростає соціальний вимір ІКТ – наприклад, той факт, що більше 250 мільйонів європейців щоденно використовують Інтернет та майже кожен житель Європи має мобільний телефон, значно змінив спосіб життя людей. Розвиток високошвидкісних мереж нині має такий самий революційний ефект, як винайдення електрики та розвиток транспортних мереж сторіччя тому. Постійний розвиток електронних товарів для споживачів призводить до все

Цей ланцюжок заходів створює суттєве підґрунтя для власного посилення. Для його реалізації необхідне бізнессередовище, сприятливе для інвестицій та підприємництва. Але у той час як трансформаційний потенціал ІКТ є очевидним, необхідно усунути серйозні прогалини, які заважають його повноцінному використанню. Хоча все більше європейців знайомляться із цифровим способом життя, який ґрунтується на технологіях, що розповсюджені в усьому світі та не визнають кордонів, вони досі не можуть прийняти того факту, що єдиний ринок, створений до появи Інтернету, є недостатньо сформованим онлайн. Використання цифрових технологій людьми – громадянами, споживачами або працівниками – обмежується міркуваннями приватності та безпеки, недостатнім рівнем доступу до Інтернету, недостатньою зручністю, браком відповідних навичок або його недоступності для всіх. Європейці відчувають розчарування, коли ІКТ не сприяють кращому наданню державних послуг, незважаючи на відповідні обіцянки. Вони стурбовані тим, що у той час, коли Інтернет загострює конкуренцію за інвестиції, робочі місця та економічний вплив на глобальному рівні, Європа ще не має достатньо засобів для забезпечення процвітання у цій сфері економіки знань.

Європа 2020. Стратегія розумного, сталого та всеохоплюючого зростання. COM (2010) 2020. Цифровий порядок денний розроблено у процесі широких консультацій та із використанням Звіту про цифрову конкурентоздатність 2009 р. – COM (2009) 390, а також на основі результатів громадських консультацій щодо майбутніх пріоритетів ІКТ, які Комісія проводила у 2009 р., Рішень Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики, ухвалених у грудні 2009 р., консультацій з приводу Стратегії «Європи 2020», результатів Партнерства у галузі ІКТ під час головування Іспанії в Раді ЄС «Цифрова стратегія для Європи», доповіді Європейського парламенту щодо 2015.eu, підготовленого за власної ініціативи, та Декларації, ухваленої на неформальній зустрічі міністрів у Гранаді у квітні 2010 р. Всі документи доступні за посиланням: http://ec.europa.eu/information_society/eeurope/i2010/index_en.htm.

На основі консультацій із зацікавленими сторонами та принципів, проголошених у Гранадській декларації та Резолюції Європейського парламенту, Комісія визначила сім найбільш важливих перешкод. Вони перелічені у внутрішньому колі графіка 1 та коротко описані нижче. Ці перешкоди самі по собі або у поєднанні суттєво знижують ефективність зусиль із використання ІКТ. Очевидно, що є потреба у підготовці та реалізації комплексної та узгодженої політики

Цифровий порядок денний для Європи

1 2

Цифровий порядок денний для Європи

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ з усунення цих перешкод на європейському рівні. Вони свідчать, що у цій сфері Європа знаходиться позаду своїх розвинених партнерів. Нині у США музичні файли завантажуються у чотири рази частіше, ніж в ЄС. Це пов’язано із браком легальної пропозиції та розрізненістю ринків. 30% європейців досі жодного разу в житті не використовували Інтернет. Рівень прокладення оптоволоконних високошвидкісних мереж в Європі складає лише 1%, у той час як в Японії цей показник становить 12%, а в Південній Кореї – 15%. Нарешті, видатки ЄС на дослідження та розробки у сфері ІКТ складаються лише 40% від рівня видатків США.

• Розрізнені цифрові ринки Європа досі складена з клаптиків національних онлайн ринків. Проблеми, які не дозволяють європейцям повністю скористатися перевагами єдиного цифрового ринку, є вирішуваними. Комерційний та соціальний контент та послуги мають легко перетинати кордони. Цього можна досягти за рахунок усунення регуляторних бар’єрів та сприяння розвитку системи електронних платежів та виставлення рахунків, вирішення спорів та підвищення довіри споживачів. У рамках чинної системи нормативного регулювання можна та треба зробити більше для формування єдиного ринку у телекомунікаційній сфері.

• Брак інтероперабельності

перетворити результати досліджень у конкурентні переваги ринкових інновацій. Ми маємо відштовхуватися від таланту та навичок наших дослідників для розвитку інноваційної екосистеми, в якій європейські ІКТ-компанії різного розміру будуть виробляти продукцію світового класу, на яку буде збільшуватися попит. Отже, нам необхідно сприяти зростанню масштабів та ефективності зусиль у сфері досліджень та інновацій шляхом заохочення більшої кількості приватних інвестицій, кращої координації та використання зібраних ресурсів, забезпечення більш простого та швидкого доступу цифрових малих і середніх підприємств до дослідницьких фондів Союзу, розробкою спільної інфраструктури для досліджень та інновацій та створенням стандартів та відкритих платформ для нових додатків та сервісами.

• Недостатній рівень цифрових навичок та грамотності Європа страждає від зростання дефіциту професійних навичок у сфері ІКТ та браку цифрової грамотності. Через ці проблеми велика кількість громадян залишаються виключеними з цифрового суспільства та економіки. Крім того, вони обмежують потенціал ІКТ щодо сприяння зростанню продуктивності. Для усунення цих прогалин потрібна скоординована відповідь, у центрі якої мають стояти держави-члени та інші зацікавлені сторони.

• Недостатня спроможність дати відповіді на соціальні виклики

Європа ще не навчилася отримувати максимальну вигоду від інтероперабельності (придатності послуги чи сервісу до багатоцільового використання). Проблеми у сфері встановлення стандартів, державних закупівель та координації діяльності між органами влади не дають забезпечити належним чином узгоджену спільну роботу цифрових пристроїв та сервісів, якими користуються європейці. Цифровий порядок денний може призвести до потрібних результатів лише за умови, що різні програми та додатки є інтероперабельними та заснованими на уніфікованих стандартах і відкритих платформах.

• Зростання кіберзлочинності та зниження довіри до мереж Європейці не будуть користуватися складними та просунутими онлайн-послугами та програмами, поки не будуть переконані, що вони самі та їхні діти можуть повністю довіряти мережам. Таким чином, Європі слід розв’язати проблему появи нового виду злочинності – кіберзлочинності – який проявляється у різних формах: від сексуального насильства над дітьми до крадіжки ідентичності та кібер-атак – та розробити відповідні засоби захисту. Одночасно з цим поява все більшої кількості баз даних та нових технологій, що дозволяють контролювати життя людей у віддаленому доступі, призводить до нових викликів щодо захисту основоположних прав громадян країн ЄС на захист персональних даних та приватності. Інтернет нині стає таким самим важливим елементом інформаційної інфраструктури для громадян, як і для європейської економіки в цілому. Тому наші ІТ-системи та мережі мають бути надійними та захищеними від усіх видів нових загроз.

• Брак інвестицій у мережі Необхідно докласти більш зусиль для розширення мереж широкосмугових та високошвидкісних каналів для всіх користувачів за рахунок як провідних, так і безпровідних технологій, а також для сприяння інвестиціям до нових інтернет-мереж, які стрімко розвиваються і стають все більш і більш конкурентоздатними. Саме ці мережі у майбутньому стануть основними «артеріями» економіки. Наші дії мають бути спрямованими у першу чергу на забезпечення належних умов для заохочення приватних інвестицій, а для підвищення їх ефективності потрібно одночасно з цим здійснювати цільові державні інвестиції, при цьому не допускаючи повторної монополізації наших мереж, а також вдосконалити систему розподілу частот.

• Недостатня кількість досліджень та інновацій Європа досі не виділяє достатньо коштів та не здійснює комплексних заходів у сфері сприяння дослідженням, а також недостатньо повно використовує творчий потенціал малого і середнього бізнесу. Таким чином, Європа нездатна

Цифровий порядок денний для Європи

Якщо Європа буде повністю використовувати потенціал ІКТ, вона зможе краще дати відповідь на деякі з найбільш гострих викликів у соціальних сфері: зміну клімату та попередження інших видів негативного впливу на наше довкілля, старіння населення та підвищення вартості медичних послуг, розробку більше дієвих державних послуг, соціальну інтеграцію людей з інвалідністю, оцифровку європейської культурної спадщини та розширення їхньої доступності для теперішнього та майбутніх поколінь. У Цифровому порядку денному для Європи визначаються ключові заходи, які необхідно систематично впроваджувати для забезпечення прогресу в кожній із семи проблемних сфер. На горизонтальному рівні вони стосуються трьох пріоритетних напрямків діяльності, визначених у Стратегії «Європа 2020». Ці проблемні сфери більш докладно проаналізовані в окремих параграфах нижче. У результаті цього аналізу визначається актуальність заходів, спрямованих на пришвидшення економічного і соціального зростання в Європі. Комісія продовжує уважно стежити за появою нових перешкод та буде готувати необхідні кроки у відповідь. Цифровий порядок денний передбачає, що як ЄС, так і держави-члени підтримують високий рівень політичної волі щодо перетворень у цій сфері (у т.ч. на регіональному рівні). Успіху неможливо буде досягти без значних внесків з боку інших зацікавлених сторін, у тому числі молодого цифрового покоління, яке може навчити нас великій кількості потрібних речей. Цей Порядок денний є коротким оглядом проблем та можливостей, які існують нині або які можна передбачити. До нього будуть вноситися зміни з урахуванням досвіду його реалізації та стрімких змін у суспільстві та технологіях.

2. ПРІОРИТЕТНІ СФЕРИ ЦИФРОВОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО 2.1. Динамічний єдиний цифровий ринок Настав час створити новий єдиний ринок, який дозволить скористатися всіма перевагами цифрової ери. В Інтернеті немає кордонів, але онлайн-ринки як на глобальному рівні, так і на рівні ЄС, досі розділені численними бар’єрами, що впливає не тільки на доступність загальноєвропейських послуг у сфері телекомунікацій, а також на розвиток глобальних Інтернет-сервісів та контенту. Необхідно виправляти цю ситуацію. По-перше, створення цікавих онлайн-сервісів та контенту та забезпечення їх вільного обігу всередині та поза межами Європи є основоположним кроком для зміцнення «доброчесного циклу» попиту. Водночас фрагментація та розрізнення, яке ми спостерігаємо зараз, знижує рівень конкурентоздатності Європи в цифровій економіці. Тому немає нічого дивного в тому, що Європа

Цифровий порядок денний для Європи

знаходиться позаду на таких ринках, як медіа-послуги: як в аспекті сервісів і контенту, до яких мають доступ споживачі, так і в аспекті розвитку бізнес-моделей, які можуть створювати нові робочі місця в Європі. Більшість з Інтернеткомпаній і брендів, які стали успішними останнім часом (як-от Google, eBay, Amazon та Facebook) створені поза межами Європи3. По-друге, незважаючи на наявність ключового законодавства про єдиний ринок у сфері електронної комерції, електронних рахунків та цифрових підписів, процес здійснення електронних транзакцій залишається занадто складним, а відповідні правила по-різному реалізуються державами-членами. По-третє, споживачі та бізнес досі не можуть бути абсолютно впевненими у дотриманні їхніх прав та правовому захисті ведення бізнесу онлайн. Почетверте, Європа ще не наблизилася до створення єдиного ринку телекомунікаційних послуг. Таким чином, необхідно суттєво оновити єдиний ринок для приведення у відповідність з ерою Інтернет.

Графік 2. Завантажування музики: рівень США в чотири рази перевищує рівень ЄС

2.1.1. Відкриття доступу до контенту Споживачі справедливо розраховують, що вони можуть мати доступ до контенту онлайн принаймні так само ефективно, як у реальному світі (офлайн). В Європі немає єдиного ринку у сфері контенту. Наприклад, для створення загальноєвропейського сервісу онлайн-магазин музики має провести переговори із численними суб’єктами управління авторськими правами з 27 країн. Споживачі можуть купити CD у будь-якому магазині, але часто у них немає можливості придбати музику на європейських онлайн-платформах, тому що права власності регулюються на національному рівні. В цьому аспекті ЄС сильно відрізняється від інших регіонів, де середовище ведення бізнесу та каналів розповсюдження контенту є більш сприятливим (зокрема, США), та сильно подібний до інших розрізнених ринків, як-от в Азії (графік 2). Для підтримання довіри правовласників та користувачів та для сприяння транскордонній видачі дозволів необхідно вдосконалити врядування та прозорість управління колективними правами та привести їх у відповідність до технологічного прогресу. Більш прості, уніфіковані та технологічно-нейтральні рішення щодо транскордонної та загальноєвропейської системи видачі дозволів в аудіовізуальній сфері будуть заохочувати творчість та сприяти виробникам контенту та мовним компаніям для блага всіх європейських громадян. Такі рішення мають забезпечувати свободу правовласників на укладення договорів. Правовласники не мають бути зобов’язаними надавати дозвіл на продаж контенту в усіх країнах Європи – навпаки, за ними має зберігатися право обмежувати дозволи лише на певні країни та встановлювати ставки ліцензійних зборів у договорах.

Джерело: Screen digest

Органи влади мають відігравати свою роль у процесах розвитку ринків для онлайн-контенту. Виклики, пов’язані з інтеграцією ринків, мають бути враховані під час всіх заходів з перегляду політики, у т.ч. щодо податкових питань. Наприклад, уряди можуть заохочувати розвиток ринків контенту шляхом розповсюдження інформації державного сектора на умовах прозорості, ефективності та недискримінації. Це важливе джерело потенційного зростання інноваційних онлайн-послуг. Повторне використання цієї інформації все частково було врегульовано5, але на органи влади також має бути покладено обов’язок відкривати свої дані та інформацію для створення та розвитку міжнародних сервісів та додатків (тих, що надаються із перетином кордону)6.

У разі потреби необхідно розглянути додаткові заходи, які враховують специфіку різних видів онлайн-контенту. У цьому зв’язку, Комісія на цьому етапі не виключає та віддає переваги жодному заходу або правовому інструменту. Ці питання були розглянуті професором Монті в його доповіді «Нова стратегія для єдиного ринку», представленій Президенту Європейської комісії 9 травня 2010 р., щодо якої Комісія підготує Повідомлення до літа 2010 р.4

ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: •

Цифрове розповсюдження культурного, творчого та журналістського контенту є дешевшим та більш швидким, воно дозволяє авторам та провайдерам контенту поширювати його серед нового та більш широкого кола аудиторії. Європа має просуватися вперед на шляху створення, виробництва та розповсюдження цифрового контенту на всіх платформах. Наприклад, в Європі є потужні видавництва, але необхідно створювати більш конкурентоздатні онлайнплатформи. Для цього потрібно використовувати інноваційні бізнес-моделі, за допомогою яких контент можна буде отримати та оплатити низкою способів. Це забезпечить справедливий баланс між доходами правовласників та рівнем доступу широкої аудиторії до контенту та знань. Не обов’язково приймати відповідне законодавство для створення таких бізнес-моделей, якщо всі зацікавлені сторони готові співпрацювати на договірній основі. Наявність великої кількості цікавого контенту, використання якого онлайн дозволено законом, є ще одним ефективним способом подолання піратства.

Ключовий захід 1: Спрощення дозволу на використання авторського права, управління та транскордонну видачу дозволів за рахунок: •

Зміцнення врядування, прозорості та загальноєвропейської видачі дозволів на управління правами (онлайн) шляхом підготовки рамкової Директиви про управління колективними правами до кінця 2010 р.;

•

Створення нормативної бази для сприяння оцифровці та розповсюдженню культурного надбання в Європі шляхом розробки Директиви про «сирітські твори» до кінця 2010 р., проведення діалогу із зацікавленими сторонами про подальші кроки щодо творів, які більше не видаються, та сприяння розвитку баз даних про право власності;

3 Тільки одна з дев’яти ІКТ-компаній, що включені до переліку 500 провідних компаній Financial Times, є європейською. Тільки чотири з 54 найбільш відвідуваних європейцями сайтів створені в Європі. 4 Див. http://ec.europa.eu/commission_2010-2014/president/news/press-releases/pdf/20100510_1_en.pdf, розділ 2.3.

Директива 2003/98/EC Європейського парламенту про повторне використання інформації державного сектора. Під час цього перегляду необхідно врахувати Рекомендацію ОЕСР щодо розширеного доступу та більш ефективного використання інформації державного сектора.

Цифровий порядок денний для Європи

• Перегляд до 2012 р. Директиви про повторне використання інформації державного сектора в аспекті її обсягу та принципів плати за доступ та користування такою інформацією. •

Інші заходи: •

Після проведення широких консультацій із зацікавленими сторонами підготувати до 2012 р. звіт про необхідність вжиття додаткових заходів поза межами управління колективними правами, що б дозволили громадянам європейських держав, провайдерам онлайн-контенту та сервісів та правовласникам повністю отримувати вигоду від розвитку цифрового внутрішнього ринку, у т.ч. заходів, спрямованих на просування транскордонних та загальноєвропейських дозволів (без виключення або надання переваги на цьому етапі будь-якому можливому законному заходу);

•

У рамках підготовки вищеперерахованих заходів до кінця 2010 р. видати Зелену книгу, в якій будуть визначені можливості та виклики розповсюдження аудіовізуальних творів та іншого креативного контенту онлайн;

•

У рамках перегляду Директиви про забезпечення прав інтелектуальної власності та наступних широких консультацій із зацікавленими сторонами підготувати до 2012 р. звіт про необхідність вжиття додаткових заходів для посилення захисту прав інтелектуальної власності від постійних порушень в онлайн-середовищі, які б відповідали гарантіям, наданим у Рамковому документі щодо телекомунікаційної сфери та основоположним правам на захист даних та приватності.

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ Технології електронної ідентичності та сервіси з автентифікації є дуже важливими для здійснення транзакцій в мережі Інтернет як для державного, так і для приватного сектора. Нині найбільш розповсюдженим способом автентифікації є використання паролів. Для великої кількості додатків цього достатньо, але водночас зростає необхідність у розробці більш безпечних рішень10. Оскільки з’являється все більше і більше нових рішень, ІТсфера за підтримки відповідних зусиль органів влади (наприклад, послуг з електронного врядування) – має забезпечити придатність цих рішень до багатоцільового використання на основі стандартів та відкритих програмних платформ.

ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: •

Ключовий захід 2: Забезпечення створення Єдиної зони платежів у євро (SEPA) шляхом законодавчого визначення кінцевого строку до грудня 2010 р. та сприяння появі європейської системи інтероперабельних електронних рахунків через Повідомлення про електронні рахунки, а також шляхом створення форуму для багатосторонніх консультацій;

•

Ключовий захід 3: Розробка у 2011 р. пропозицій щодо перегляду Директиви про цифровий підпис з огляду на необхідність забезпечити правове регулювання транскордонного визнання та інтероперабельності безпечних систем електронної автентифікації.

•

Інші заходи: •

2.1.2. Спрощення онлайн та транскордонних транзакцій Європейські споживачі досі не можуть скористатися перевагами низьких цін та широкого асортименту, які має пропонувати єдиний ринок, оскільки онлайн-транзакції залишаються дуже складними. Розрізнення ринків також обмежує зростання попиту на транскордонні електронні комерційні транзакції. Транскордонними є менше 10% транзакцій у сфері електронної комерції, і для європейців часто простіше провести транскордонну транзакцію з компанією з США, ніж з компанією з іншої європейської країни. Цілих 92% осіб, які замовляють товари та послуги в Інтернеті, купують їх у продавців з власної країни, а не з інших. Через правові та технічні причини (як-от відмова приймати картки з інших країн) близько 60% спроб купити товар або послугу в Інтернеті із перетином кордону є неуспішними. Ці факти підкреслюють важливість та актуальність усунення регуляторних бар’єрів, які перешкоджають європейським компаніям вести транскордонну торгівлю. Комісія визначила ці бар’єри у Повідомленні про електронну торгівлю між транскордонним бізнесом і споживачами в ЄС7. В Європі створено спільну грошову одиницю, але ринок електронних платежів та електронних рахунків досі є розрізненим за національними кордонами. Підприємства та споживачі зможуть бути впевненими у надійності та ефективності платіжних механізмів тільки в умовах інтегрованого ринку платежів8. У зв’язку із цим необхідно невідкладно створити Єдину зону платежів у євро (SEPA). Ця зона стане також майданчиком для надання послуг з доданою вартістю, пов’язаних із платежами, як-от розвиток Європейської системи електронних рахунків. Необхідно оперативно реалізувати Директиву про електронні гроші9, що надасть можливості новим суб’єктам на ринку пропонувати інноваційні рішення у сфері електронних грошей – як-от мобільні гаманці – із забезпеченням належного рівня захисту коштів споживачів. До 2012 р. цей ринок вже може вийти на обсяг у 10 мільярдів євро. Повідомлення про електронну торгівлю між транскордонним бізнесом і споживачами в ЄС. СОМ (2009) 557. Запровадження електронних платежів та електронних рахунків є необхідною передумовою для розвитку електронного правосуддя (наприклад, у таких сферах, як розгляд невеликих спорів або онлайн-оплата послуг із судового розгляду). 9 Директива 2009/110/ЕС про започаткування, сприяння та розумний нагляд за діяльністю установ у сфері обігу електронних грошей.

Проведення до кінця 2010 р. оцінки впливу Директиви про електронну торгівлю на онлайнринки та підготовка конкретних пропозицій за результатами оцінки.

Держави-члени мають вживати таких заходів: •

Комплексно та оперативно реалізувати ключові Директиви у сфері розвитку єдиного цифрового ринку, у т.ч. Директиву про послуги, Директиву про нечесні комерційні практики та Рамковий документ щодо телекомунікаційної сфери;

•

Адаптувати до 2013 р. національне законодавство у відповідності до положень Директиви про ПДВ11, які забезпечують рівний правовий статус електронних та паперових рахунків.

2.1.3. Підвищення довіри до цифрових мереж і сервісів Нині громадяни країн ЄС відповідно до європейського законодавства володіють низкою прав, що стосуються цифрового середовища, як-от правом на вільне вираження особистості, на інформацію, на захист особистих даних та приватності. Встановлено вимоги щодо прозорості та універсальних телефонних та Інтернет-сервісів, а також стандарти якості. Водночас ці права передбачені різними актами, й іноді буває непросто скласти їх повний перелік. Користувачам має бути надано можливість знайти просте й узагальнене пояснення їхніх прав та обов’язків, встановлене у прозорий та зрозумілий спосіб (наприклад, за допомогою онлайн-платформ, створених за прикладом eYou Guide12.

7 8

Цифровий порядок денний для Європи

Ось чому Комісія розробила Європейську стратегію управління ідентичністю в рамках Стокгольмської програми – СОМ (2010) 171. Ця Директива змінює попередню Директиву 2006/112/ЕС відповідно до пропозицій Комісії у 2009 р. 12 http://www.ec.europa.eu/eyouguide. 10 11

Цифровий порядок денний для Європи

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ Брак довіри до онлайн-середовища суттєвим чином сповільнює темпи розвитку цифрової економіки Європи. У 2009 р. було проведено дослідження того, чому люди не здійснюють покупки онлайн. Серед основних причин було названо такі: занепокоєння щодо безпеки платежів, занепокоєння щодо приватності та занепокоєння щодо довіри (див. графік 3 нижче). Загальний перегляд нормативного регулювання захисту даних, який триває нині, має на меті осучаснити всі відповідні правові документи та механізми, аби вони відповідали викликам глобалізації, а також створити технологічно-нейтральні способи підвищення довіри шляхом розширення та зміцнення прав громадян.

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ альтернативних систем вирішення спорів та розробить загальноєвропейський онлайн-механізм відшкодування для системи електронної торгівлі та поліпшить доступ до онлайн-правосуддя. Крім того, можна поліпшити систему порівняння споживчих цін (наприклад, шляхом проведення порівняльного аналізу, тестування продукції або порівняння цін на веб-сайтах). Це дозволить сприяти розвитку конкуренції та посилить стан захисту споживачів. Для підвищення довіри до цифрового середовища планується створити систему «онлайн-марок довіри» ЄС для вебсайтів, що здійснюють роздрібну торгівлю.

Графік 3. Причини, чому люди не купують онлайн (% осіб, які відмовилися робити замовлення онлайн протягом 2009 р.)

ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: •

Ключовий захід 4: Перегляд нормативного регулювання ЄС щодо захисту даних з метою посилення довіри громадян та зміцнення їхніх прав (до кінця 2010 р.);

•

Інші заходи: •

Розробити до 2012 р. факультативні законодавчі акти у сфері права договорів, які б доповнили Директиву про права споживачів та дозволили б подолати розрізненість законодавства у цій сфері, зокрема з приводу цифрового середовища;

•

Провести до 2011 р. огляд ініціатив щодо альтернативного вирішення спорів за участю споживачів в ЄС (шляхом підготовки відповідної Зеленої книги) з метою розробки пропозицій щодо створення до 2012 р. Загальноєвропейської системи вирішення спорів онлайн, яка б використовувалася для електронних комерційних транзакцій;

•

Провести огляд пропозицій у сфері колективного відшкодування на основі консультацій із зацікавленими сторонами;

•

Видати до 2012 р. Кодекс ЄС з прав в онлайн-середовищі, в якому в доступній та зрозумілій формі має бути зведено існуючі права користувачів у цифровій сфері в ЄС, а також представлено річний огляд основних порушень законодавства щодо прав споживачів в онлайн-середовищі та відповідні правозастосовні заходи (у співпраці з Європейською мережею установ захисту споживачів);

•

Створити до 2012 р. платформу для «онлайн-марок довіри» ЄС, зокрема для веб-сайтів, що здійснюють роздрібну торгівлю.

Джерело: Дослідження Євростату про використання ІКТ домогосподарствами та окремими особами, 2009 р.

Споживачі не будуть купувати онлайн, якщо вони не впевнені, що вони чітко розуміють свої права та ці права належним чином захищені. Хоча Директива про електронну торгівлю висуває до провайдерів послуг в інформаційному суспільстві вимоги щодо прозорості та надання інформації та встановлює мінімальні вимоги щодо комерційних комунікацій13, необхідно проводити детальний моніторинг виконання цих вимог. Ухвалення та виконання Директиви про нечесні комерційні практики14 та Директиви про дистанційні послуги у сфері маркетингу та фінансовій сфері15 має певною мірою поліпшити ситуацію. Необхідно оперативно прийняти запропоновану Директиву про права споживачів16, яка сприятиме підвищенню довіри споживачів та торгівельних компаній до транскордонних покупок. Але Комісія також має провести аналіз того, яким чином можна поліпшити захист прав споживачів, які купують цифрові продукти. Крім того, спростити порядок транскордонних транзакцій можна також і шляхом забезпечення більшої узгодженості європейського законодавства у сфері договорів за рахунок підвищення рівня захисту споживачів. Комісія також введе в дію Загальноєвропейську стратегію вдосконалення Директива 2000/31/EC. Крім того, може бути необхідно внести зміни до положень щодо обмеженої відповідальності провайдерів послуг в інформаційному суспільстві у зв’язку з технологічним прогресом. 14 Директива 2005/29/ЕС. 15 Директива 2002/65/ЕС. 16 Для довідок: http://ec.europea.eu/consumers/rights/cons_acquis_en.htm. 13

Цифровий порядок денний для Європи

2.1.4. Зміцнення єдиного ринку телекомунікаційних послуг Нині ринки телекомунікаційних послуг в Європі характеризуються розрізненістю між державами-членами. На них застосовуються національні, а не загальноєвропейські правила та механізми кодування, видання дозволу та розподілу частот. Перед такими національними механізмами постають виклики щодо загострення глобальної конкуренції та розвитку Інтернету. Першим пріоритетом Комісії є оперативне та послідовне виконання оновленої нормативної бази, а також посилення координації з питань використання спектру радіочастот та узгодження частотних смуг (у разі необхідності). Це дозволить забезпечити ефект масштабу для розвитку ринків обладнання та послуг. Оскільки для цілей єдиного ринку необхідно забезпечити однаковий статус однакових регуляторних положень, Комісія в якості пріоритету

Цифровий порядок денний для Європи

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ своєї діяльності планує підготувати керівниці принципи щодо ключових регуляторних підходів у сфері розробки правил електронних комунікацій (зокрема з питань методологій оцінки витрат та недискримінації), а також до 2012 р. здійснити пошук сталих рішень у сфері голосового та цифрового роумінгу. Комісія також підвищить потенціал нещодавно створеного Органу європейських регуляторів електронних комунікацій щодо подолання перешкод, які не дозволяють бізнесу та громадянам в Європі максимально використовувати транскордонні послуги та сервіси у сфері електронних комунікацій. Наприклад, посилення процесів гармонізації національних режимів кодування на основі чинних європейських засад може допомогти європейським виробникам та операторам роздрібної торгівлі створювати та надавати послуги під час і після продажу та у відповідь на звернення споживачів шляхом використання єдиної загальноєвропейської системи кодування. Таким чином, громадяни зможуть отримати користь від поліпшеного функціонування соціально-корисних номерів телефонів (наприклад, 116 номерів «гарячих ліній», що використовуються для пошуку зниклих дітей). Так само вдосконалення системи порівняння споживчих цін (наприклад, шляхом проведення порівняльного аналізу) сприятиме посиленню конкуренції та посилить захист споживачів. Нарешті, Комісія проведе оцінку соціально-економічної втрат від слабкої присутності Європи на телекомунікаційних ринках (у т.ч. за практичної допомоги зацікавлених сторін), визначить переваги краще інтегрованого ринку та запропонує відповідні кроки для зниження цих втрат.

2.2.1. Вдосконалення системи встановлення стандартів у сфері ІКТ Динаміка системи встановлення стандартів в Європі має відповідати стрімкому розвитку ринків технологій, оскільки стандарти є життєво-важливими для забезпечення інтероперабельності. Комісія продовжить перегляд Європейської політики у галузі стандартизації шляхом огляду виконання Білої книги «Модернізація стандартів ІКТ в ЄС»18 та проведення відповідних громадських обговорень. Враховуючи розвиток та зростання ролі стандартів ІКТ, які розробляються певними глобальними форумами та консорціумами, важливим завданням є забезпечити їх використання у розробці законодавства та державних закупівлях. Більше того, якщо буде прийнято керівництво щодо прозорих правил попереднього розкриття інформації про суттєві права інтелектуальної власності та умов видачі дозволів у контексті встановлення стандартів, яке буде підготовлене зокрема у рамках майбутньої реформи політики ЄС у галузі стандартизації, а також в рамках оновлення антимонопольних правил щодо угод про горизонтальну співпрацю, це може сприяти зниженню рівня вимог щодо оплати за право користування стандартами і, відтак, зниженню рівня витрат, необхідних для виходу на ринок.

2.2.2. Сприяння більш ефективному використанню стандартів Органи влади мають з максимальною користю використовувати повний спектр відповідних стандартів під час закупівлі обладнання, програмного забезпечення та ІТ-послуг (наприклад, під час вибору стандартів, яким зможуть відповідати всі зацікавлені постачальники, що сприятиме підвищенню конкуренції та зниженню ризику непрозорих закупівель.

ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • •

•

Розробка кроків, спрямованих на посилення гармонізації механізмів кодування для надання послуг бізнесу в усіх країнах Європи (до 2011 р.); Здійснення координації технічних та регуляторних умов, що застосовуються до використання спектру радіочастот (на основі Європейської програми управління використанням радіочастот17) та узгодження частотних смуг (у разі необхідності) з метою забезпечення ефекту масштабу для розвитку ринків обладнання та послуг та надання споживачам можливості використовувати однакове обладнанням та користуватися однаковими послугами в усіх країнах ЄС; Проведення до 2011 р. оцінку соціально-економічної втрат від слабкої присутності Європи на телекомунікаційних ринках з метою розробки подальших заходів для підвищення спроможності використовувати переваги єдиного ринку.

2.2.3. Зміцнення інтероперабельності через координацію Ключовим заходом для просування інтероперабельності між органами влади є ухвалення Комісією амбітної Європейської стратегії забезпечення інтероперабельності та Європейської рамкової програми забезпечення інтероперабельності, які будуть розроблені в рамках Програми інтероперабельних рішень у державному управлінні європейських країн19. Оскільки не всі широко розповсюджені технології засновані на універсальних стандартах, є ризик втрати переваг інтероперабельності у відповідних сферах. Комісія проведе аналіз здійсненності заходів, які можуть привести до того, що основні гравці на ринку будуть ліцензувати інформацію щодо інтероперабельності та у той же час сприяти просуванню інновацій та розвитку конкуренції.

ЗАХОДИ

2.2. Інтероперабельність та стандарти

Комісія буде вживати таких заходів:

Нам потрібно забезпечити дієву інтероперабельність ІТ продуктів та послуг для створення справжнього цифрового суспільства.

•

Найкращим прикладом корисності технічної інтероперабельності (придатності для багатоцільового використання) є Інтернет. Його відкрита архітектура дозволяє мільярдам людей в усьому світі використовувати його з різних пристроїв. Але для досягнення усіх переваг необхідно посилити застосування принципу інтероперабельності ІКТ для різних пристроїв, додатків, архівів даних, сервісів та мереж.

Ключовий захід 5: Розробка до кінця 2010 р. правових інструментів забезпечення інтероперабельності (як складова перегляду політики ЄС у галузі стандартизації) для реформування правил щодо впровадження стандартів ІКТ в Європі, що дозволить забезпечити використання певних стандартів ІКТ, які розробляються міжнародними форумами та консорціумами.

Модернізація стандартів ІКТ в ЄС – Шлях уперед – СОМ (2009) 324. Програма інтероперабельних рішень у державному управлінні європейських країн (ISA) (OJ L 260, 3.10.2009, p. 20). Ця Програма замінює Програму інтероперабельного надання загальноєвропейських послуг з електронного урядування для органів влади, бізнесу та громадян (IDABC) (OJ L 181, 18.5.2004, p. 25).

18 19

Див. Ключовий захід 8.

Цифровий порядок денний для Європи

•

Інші заходи: •

Сприяти розповсюдженню відповідних правил щодо суттєвих прав інтелектуальної власності та умов ліцензування у встановленні стандартів, у т.ч. для попереднього розкриття, зокрема шляхом розробки до 2011 р. відповідних керівних принципів;

•

Видати у 2011 р. Повідомлення, яке буде містити керівництво щодо взаємозв’язку між стандартизацією ІКТ для державними закупівлями, що допоможе органам влади використовувати стандарти для підвищення ефективності та зниження ризику непрозорих закупівель;

•

Просувати інтероперабельність шляхом ухвалення у 2010 р. Європейської стратегії забезпечення інтероперабельності та Європейської рамкової програми забезпечення інтероперабельності;

•

Провести аналіз здійсненності заходів, які можуть привести до того, що основні гравці на ринку будуть ліцензувати інформацію щодо інтероперабельності, та підготувати до 2012 р. відповідний звіт.

Держави-члени мають вживати таких заходів: •

До 2013 р. ухвалити національний план дій щодо реалізації Європейської рамкової програми забезпечення інтероперабельності;

•

До 2013 р. виконати зобов’язання щодо інтероперабельності та стандартів, які були прийняті у Декларації Мальме та Гранадській декларації.

2.3. Довіра та безпека

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ та інформаційні кампанії, спрямовані на широкий загал, також мають важливе значення: ЄС та держави-члени можуть активізувати свої зусилля, наприклад, в рамках програми «Безпечніший Інтернет», надаючи інформацію та проводячи освітні заняття для дітей та їх сімей про онлайн-безпеку, а також аналізуючи вплив цифрових технологій на дітей. Виробників також варто заохочувати до подальшої розробки та реалізації схем саморегуляції, зокрема щодо захисту неповнолітніх, які користуються їх послугами. Право на недоторканість приватного життя і захист персональних даних є основоположними правами, визнаними в ЄС. Необхідно ефективно захищати їх, у т.ч. у мережі, шляхом використання різноманітних засобів: починаючи від широкого застосування принципу «адресного захисту персональних даних»21 у відповідних ІКТ до використання стримуючих санкцій (у разі потреби). Оновлена політика ЄС у галузі електронних комунікацій уточнює обов'язки мережевих операторів і постачальників послуг, в тому числі їх зобов'язання повідомляти про порушення безпеки персональних даних. Нещодавно розпочатий перегляд загальної політики у сфері захисту персональних даних, вірогідно, буде передбачати розширення обов’язку повідомляти про порушення безпеки даних. Реалізація заборони на спам буде посилена через мережу співробітництва з захисту прав споживачів. Ефективна та швидка реалізація плану дій ЄС щодо захисту критичної інформаційної інфраструктури22 та Стокгольмської програми23 спричинить використання широкого спектру заходів в галузі мережевої та інформаційної безпеки, а також боротьби з кіберзлочинністю. Наприклад, для реагування на загрози в умовах реального часу, в ЄС та його інституціях має бути встановлена добре функціонуюча широка мережа груп реагування на надзвичайні ситуації в комп’ютерній сфері (Computer Emergency Response Teams, CERT). Співпраця між групами CERT та правоохоронними органами має важливе значення, тому слід заохочувати створення системи контактних осіб для запобігання кіберзлочинності та реагування на надзвичайні ситуації, приміром, кібератаки. Європа також потребує стратегії з управління ідентифікаційною інформацією, зокрема, для надання безпечних та ефективних послуг з електронного урядування24. Нарешті, співпраця між відповідними суб’єктами потребує організованості на глобальному рівні, щоб мати змогу ефективно боротись та долати безпекові загрози. Це може стати одним з напрямків обговорень щодо управлінням Інтернетом. На більш оперативному рівні необхідно реалізовувати скоординовані на міжнародному рівні заходи, спрямовані на зміцнення інформаційної безпеки, а також спільні дії для боротьби з комп’ютерною злочинністю за підтримки оновленого Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки.

Громадяни країн ЄС не будуть використовувати технології, яким не довіряють – цифрова ера не має означати появу в цифрових медіа «старшого брата» або їхній розвиток у дусі «дикого заходу».

ЗАХОДИ

Користувачі мають почуватись в мережі безпечно і надійно. Як і злочини в реальному світі, кіберзлочини мають каратися. Крім того, деяких найбільш інноваційних та передових онлайн сервісів, як, наприклад, електронний банкінг або електронна охорона здоров’я, просто не існувало б, якби вони не були абсолютно надійними. Наразі Інтернет проявляє себе як виключно безпечна, стійка і стабільна мережа, але ІТ-мережі та обладнання користувачів, як і раніше, уразливі широкому колу зростаючих загроз: в останні роки кількість спаму зросла до рівня, що серйозно гальмує поштовий трафік – він, за різними оцінками, займає від 80 до 98% усіх електронних листів, що циркулюють у мережі20 – і він поширює широкий спектр вірусів та шкідливого програмного забезпечення. Зростає рівень крадіжок особистих даних та інтернет-шахрайства. Напади стають все більш складними (з використанням троянів, ботів тощо) та часто мають на меті фінансове збагачення. Як показали нещодавні кібер-атаки на Естонію, Литву та Грузію, цілі можуть бути також і політичними. Спільну відповідальність за вирішення цих загроз та зміцнення безпеки в цифровому суспільства несуть як громадяни, так і приватні установи і державні органи на місцевому та глобальному рівні. Наприклад, для вирішення проблеми сексуальної експлуатації та дитячої порнографії, можна створювати інформаційні платформ та проводити заходи щодо усунення та запобігання доступу до шкідливого змісту як на національному рівні, так і на рівні ЄС. Освітня діяльність Див., наприклад, опитування Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки про спам (січень 2010 р.).

Цифровий порядок денний для Європи

Комісія буде вживати таких заходів: •

Ключовий захід 6: Представлення у 2010 р. плану заходів, спрямованих на підвищення та підтримку високого рівня мережевої та інформаційної безпеки, включаючи законодавчі ініціативи, як-от модернізація Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки, та заходів, спрямованих на швидке реагування у випадках кібер-атак, включаючи запровадження груп CERT в інституціях ЄС;

•

Ключовий захід 7: Представлення до 2010 р. плану заходів, включно із законодавчими ініціативами, спрямованими на протидію кібер-атакам на інформаційні системи, а також пов’язаних з цим правил щодо визначення юрисдикції на європейському та міжнародному рівнях (до 2013 року).

Цей принцип означає, що недоторканність приватного життя та захисту даних вбудовані і діють протягом усього життєвого циклу технологій, починаючи зі стадії початкової розробки до їх поширення, використання та остаточної утилізації. 22 COM (2009) 149. 23 COM (2010) 171. 24 Така стратегія була запропонована у рамках Стокгольмської програми. 21

Цифровий порядок денний для Європи

•

Інші заходи: •

Створити до 2012 р. Європейську платформу протидії кіберзлочинності;

•

Дослідити можливість створення до 2011 р. Європейського центру боротьби з кіберзлочинністю;

•

Проводити міжнародну роботу з зацікавленими сторонами щодо зміцнення глобального управління ризиками у цифровому та реальному просторі та щодо проведення узгоджених на міжнародному рівні цільових заходів проти комп’ютерної злочинності та атак;

•

Сприяти реалізаації загальноєвропейської програми з підготовки до кібер-атак (починаючи з 2010 р.);

•

Провести дослідження мжливості розширення дії положень щодо зобов’язань повідомляти про порушення безпеки (у якості складової перегляду нормативної бази25 ЄС у сфері захисту персональних даних та з метою кращої її узгодженості та правової ясності);

• •

•

Підготувати до 2011 р. керівні положення зі встановлення телекомунікаційних рамок щодо захисту права на недоторканість приватного життя та персональних даних; Підтримувати створення онлайн-каналів для повідомлення про незаконний контент («гарячих ліній») та проведення національних просвітницьких кампаній щодо Інтернет-безпеки для дітей, а також зміцнювати загальноєвропейське співробітництво та обмінюватись передовим досвідом у цій галузі; Сприяти багатосторонньому діалогу та саморегуляції європейських і світових постачальників послуг (наприклад, соціальних мереж, мобільних операторів зв'язку), особливо щодо використання їхніх послуг неповнолітніми.

Держави-члени мають вживати таких заходів: •

Створити до 2012 р. добре функціонуючу мережу груп CERT на національному рівні, що будуть діяти в усіх країнах Європи;

•

З 2010 р. проводити у співпраці з Комісією масштабні моделювання атак та тестування стратегій пом'якшення їх наслідків;

•

Повністю реалізувати проект «гарячих ліній» для повідомлень про образливий чи шкідливий онлайнконтент, організовувати просвітницькі кампанії з безпеки в Інтернеті для дітей, вносити пропозиції щодо вивчення питань онлайн-безпеки в школах, заохочувати провайдерів Інтернет-послуг реалізовувати заходи з саморегуляції щодо онлайн-безпеки дітей до 2013 р.;

•

Починаючи з 2010 і до 2012 р. запровадити або адаптувати вже існуючі національні платформи сповіщення про кіберзлочинність за прикладом платформи Європолу.

2.4. Доступ до швидкісного та надшвидкісного Інтернету

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ Розвиток економіки пов’язаний з мережевими знаннями, основою яких є Інтернет. Європа потребує широкодоступного швидкісного та надшвидкісного Інтернету за конкурентними цінами. Стратегія «Європа 2020» підкреслила важливість розгортання широкосмугового зв'язку в цілях сприяння соціальній інтеграції та конкурентоспроможності в ЄС. Вона поставила завдання надати базовий широкосмуговий доступ до Інтернету усім громадянам ЄС та визначила такі цілі: до 2020 року усі громадяни ЄС повинні мати доступ до Інтернету зі швидкістю вищою за 30 Мбіт/с; до 2020 р. не менше 50% домогосподарств на території ЄС повинні мати змогу підключитись до Інтернет-з’єднань швидкістю вище за 100 Мбіт/с. Для досягнення цих амбітних цілей необхідно розробити комплексну політику, засновану на поєднанні технологій, зосередившись на двох паралельних цілях: з одного боку, гарантувати загальне широкосмугове покриття (об'єднавши дротовий і бездротовий зв'язок), поступово збільшуючи швидкість Інтернету до 30 Мбіт/с і вище, а з часом сприяти поширенню і встановленню мереж наступного покоління (next generation access networks, NGA) на значній частині території ЄС, які нададуть надшвидкісне підключення до Інтернету зі швидкістю, вищою за 100 Мбіт/с.

2.4.1. Гарантування загального широкосмугового покриття із зростанням швидкості доступу до мережі Інтернет Без суттєвого державного контролю існує ризик отримання недостатннього результату, коли швидкі широкосмугові мережі будуть покривати тільки кілька територій, а ціна їх підключення та використання буде зависокою. Переваги таких мереж для економіки та суспільства є важливими аргументами для реалізації державної політики гарантування загального охоплення широкосмуговими мережами із зростанням швидкості доступу до мережі Інтернет. Для виконання цієї мети Комісія має намір представити Повідомлення, де будуть викладені загальні рамки, в яких мають розроблятися національна політика та політика ЄС для досягнення цілей Стратегії «Європа 2020». Ці напрямки політики мають, зокрема, сприяти зниженню цін на встановлення широкосмугового зв’язку на всій території ЄС, забезпечити належне планування, координацію та знизити адміністративні бар’єри. Приміром, компетентні органи мають забезпечити систематичне проведення приватними особами та державою інженерних робіт для проведення широкосмугових мереж та встановлення покриття в будівлях; реалізацію права на розчистку для проведення мереж; позначення наявної пасивної інфраструктури, придатної для проведення кабелів. Бездротовий (наземний та супутниковий) широкосмуговий зв’язок може зіграти ключову роль для забезпечення охоплення усіх областей, включаючи віддалені і сільські райони. Центральною проблемою для встановлення бездротових широкосмугових мереж нині є доступ до відповідного спектру радіочастот. Користувачі мобільного Інтернету вже стали свідками перевантажень в мережах через неефективне використання радіочастотних спектрів. На додаток до розчарувань користувачів, гальмується розвиток інновацій на ринках нових технологій, що здійснює вплив на ринок з річним оборотом у 250 млрд. євро26. Орієнтована на майбутнє європейська політика має при розширенні покриття сприяти ефективному управлінню радіочастотними спектрами, шляхом встановлення обов’язку до встановленої дати почати використовувати певні цифрові частоти для надання бездротового широкосмугового доступу, щоб забезпечити додаткову гнучкість (а також можливість проводити торги із використання радіочастотних спектрів) та задля підтримки конкуренції та розвитку інновацій. Крім того, фінансові можливості ЄС, держав-членів та Європейського інвестиційного банку мають бути спрямовані на цільові інвестиції у встановлення широкосмугового зв’язку у районах, де умови для підприємництва слабкі, а тому тільки таке цілеспрямоване втручання може гарантувати стійкість інвестицій.

Надшвидкий Інтернет потрібен для впевненого зростання економіки, створення робочих місць та процвітання, а також для забезпечення можливості громадян отримувати доступ до контенту та послуг, які вони бажають. 26 Для довідок: умови та можливості ведення вторинних торгів радіочастотними спектрами в Європейському співтоваристві, Європейська Комісія, 2004 р.

Див. Ключовий захід 4.

Цифровий порядок денний для Європи

2.4.2. Сприяння розгортанню мереж наступного покоління ЗАХОДИ

Сьогодні в Європі доступ до Інтернету в основному базується на першому поколінні широкосмугового зв’язку, тобто це застарілий доступ через мідні телефонні передавачі або мережі кабельного зв’язку. Проте громадяни та підприємці в усьому світі все частіше потребують швидшого доступу через мережі наступного покоління. У цьому плані Європа до сих пір відстає від деяких з наших основних міжнародних партнерів. Важливим показником є рівень прокладки волоконних кабелів, що є дуже низьким в Європі та набагато нижчим, ніж у відповідних провідних державах G20 (графік 4).

Комісія буде вживати таких заходів: •

Графік 4: Рівень прокладки волоконних кабелів станом на липень 2009 р.

Джерело: Point Topic

Ключовий захід 8: Представлення у 2010 р. Повідомлення щодо широкосмугового зв’язку, в якому будуть визначені загальні рамки заходів ЄС та держав-членів у досягненні цілей Стратегії «Європа 2020» щодо широкосмугового зв’язку, у тому числі: •

До 2014 р. зміцнити та раціоналізувати фінансування прокладення високошвидкісних широкосмугових мереж за допомогою фінансових інструментів ЄС (наприклад, Європейський фонд регіонального розвитку, Програма розвитку сільської місцевості, Європейський сільськогосподарський фонд, транс’європейські мережі, Рамкова програма конкурентоспроможності та інновацій тощо), вивчати можливості залучення капіталу для інвестування у широкосмугове покриття через кредитне забезпечення (за підтримки ЄІБ та фондів ЄС);

•

У 2010 р. представити на розгляд Європейського Парламенту та Ради амбітну Європейську програму щодо радіочастотного спектра, що стане основою скоординованої та стратегічної політики на рівні ЄС для підвищення ефективності управління радіочастотними спектрами та максимізації переваг для споживачів та бізнесу;

•

У 2010 р. видати Рекомендацію для заохочення інвестування у конкурентні мережі нового покоління шляхом прийняття прозорих та ефективних заходів.

Держави-члени мають вживати таких заходів:

З метою сприяння розгортанню мереж наступного покоління і заохочення ринкових інвестицій у відкриті і конкурентоспроможні мережі Комісія затвердить Рекомендацію щодо мереж наступного покоління, засновану на наступних принципах: (і) інвестиційний ризик повинен бути належним чином врахований при встановленні орієнтовної ціни підключення, (іі) національні регулюючі органи повинні бути в змозі визначити найбільш відповідні засоби доступу в кожному випадку, щоб забезпечити достатній інвестиційний темп для альтернативних операторів, беручи до уваги рівень конкуренції в тій чи іншій області та (ііі) мають заохочуватись механізми спільного інвестування та розподілу ризиків.

•

Розробити та прийняти оперативні національні плани поширення широкосмугового доступу до 2012 р., в яких охоплення, швидкість та інші заплановані цілі будуть відповідати тим, що визначені в Стратегії «Європа 2020». Вони мають передбачати державне фінансування відповідно до положень конкурентного законодавства ЄС та правил щодо державних дотацій28; Комісія щорічно буде звітувати про прогрес у рамках Цифрового порядку денного;

•

Вжити заходів, в тому числі і правових, для спрощення інвестицій у широкосмугове покриття, якот забезпечення систематичного залучення потенційних інвесторів в інженерне будівництво, реалізацію права на розчистку для проведення мереж; позначення наявної пасивної інфраструктури, придатної для проведення кабелів та оновлення кабелів всередині будівель;

•

Повністю використовувати структурні фонди та фонди розвитку сільських територій, які призначені для інвестування в інфраструктуру та послуги ІКТ;

•

Реалізувати Європейську програму з управління радіочастотним спектром для забезпечення узгодженого розподілу спектра, необхідного для досягнення мети охопити 100% території покриттям з швидкістю доступу у 30 Мбіт/с та цілей Рекомендації щодо мереж наступного покоління.

2.4.3. Відкритий і нейтральний Інтернет Комісія також буде уважно стежити за виконанням нових законодавчих положень щодо відкритого і нейтрального характеру Інтернету, які захищають права користувачів на доступ і поширення інформації в Інтернеті та забезпечують прозорість управління трафіком27. До літа 2010 р. Комісія, в рамках свого загального зобов’язання подавати звіти наприкінці року, розпочне громадські консультації для того, щоб, враховуючи тенденції розвитку ринку та технологій, обговорити необхідність підготовки додаткового керівництва для досягнення основних цілей забезпечення свободи вираження, прозорості, інвестування в ефективні та відкриті мережі, чесної конкуренції та відкритості інноваційним бізнес-моделям.

Стаття 8 (4) (g) Директиви 2002/21/EC про загальну нормативну базу для електронних комунікаційних мереж та послуг; Статті 20 (1) (b) і 21 (3) (с) і (d) Загальної Директиви ЄС про надання послуг.

Цифровий порядок денний для Європи

Керівні принципи Співтовариства щодо застосування правил надання державних дотацій у зв’язку з швидким розгортанням широкосмугових мереж (OJ C 235, 30.9.2009, p. 4).

2.5. Дослідження та інновації Європа має більше інвестувати у наукові дослідження та розробки і забезпечувати реалізацію найкращих ідей на ринку. Європа продовжує недостатньо інвестувати у дослідження та розробки, пов’язані з ІКТ. У порівнянні з головними торговими партнерами, як-от США, наукові дослідження та інновації у сфері ІКТ в Європі не тільки займають набагато меншу частку загальних витрат на наукові дослідження та інновації (17% порівняно з 29%), але в абсолютному вираженні представляють близько 40% від видатків США (Графік 5: 37 млрд. євро проти 88 млрд. євро у 2007 р.). Графік 5: Загальні видатки на дослідження та інновації у сфері ІКТ у млрд. євро (у 2007 р.)

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ у цій сфері та продовжувати інвестувати у дослідження з високим ступенем ризику, включаючи міждисциплінарні фундаментальні дослідження. Європа також має вибудувати свою інноваційну перевагу у ключових галузях шляхом зміцнення інфраструктури31 та через цільовий розвиток інноваційних кластерів у ключових сферах. Також потрібно розробити стратегію для всього ЄС щодо «хмарних обчислень», зокрема для урядування та науки32.

2.5.2. Керування інноваціями ІКТ за рахунок використання єдиного ринку Витрати державного сектора в Європі слід використовувати для стимулювання інновацій при одночасному підвищенні ефективності та якості державних послуг. Європейські органи державної влади повинні об'єднати зусилля, щоб гармонізувати регулювання, сертифікацію, закупівлі та стандартизацію на користь інновацій. Державні та приватні партнерства і форуми зацікавлених сторін необхідні для представлення спільних технологічних дорожніх карт, які будуть містити низку питань (від наукових досліджень до комерціалізації) щодо використання інновацій у соціальних потребах. Заходи з передачі знань повинні здійснюватися ефективно33 та підкріплюватись відповідними фінансовими інструментами34, а фінансовані державою наукові дослідження повинні широко розповсюджуватися за допомогою публікацій у відкритому доступі наукових даних і робіт35.

2.5.3. Індустріальні ініціативи для відкритих інновацій Джерело: Євростат та ІПТД-ОДЦ

Враховуючи, що ІКТ являє собою значну частку від загального обсягу доданої вартості європейських промислових потужностей, як-от автомобільна галузь (25%), виробництво побутової техніки (41%) або охорона здоров'я та медичне обслуговування (33%), відсутність інвестицій в наукові дослідження та інновації у сфері ІКТ становить загрозу для всього європейського виробництва та сфери послуг. Інвестиційний розрив пов'язаний з трьома основними проблемами: •

ІКТ призводить до забезпечення доданої вартості та зростання у всіх секторах економіки. Це означає, що промисловість все більше потребує відкритих і інтероперабельних рішень, щоб використовувати ІКТ у всіх сферах. ЄС має надавати фінансову підтримку для реалізації галузевих ініціатив, спрямованих на впровадження стандартів та відкритих майданчиків для нових продуктів і послуг. Комісія буде зміцнювати діяльність шляхом об'єднання зацікавлених сторін навколо спільних дослідницьких програм в таких областях, як майбутнє Інтернету, включаючи «Інтернет Речей» і в сфері ключових перспективних ІКТ-технологій.

Недостатні та неконцентровані державні зусилля з проведення наукових досліджень та інновацій (наприклад, державний сектор ЄС витрачає на наукові дослідження та інновації в сфері ІКТ менше ніж 5,5 млрд. євро на рік – набагато нижче рівня конкуруючих економік).

•

Фрагментація ринку і розсіювання фінансових засобів для інноваційних компаній та установ, є обмежуючими факторами для росту і розвитку інноваційних підприємств, що працюють у сфері ІКТ, зокрема малих і середніх підприємств.

•

Європа повільно сприймає інновації у сфері ІКТ, особливо в галузях, що становлять суспільний інтерес. У той час, як соціальні проблеми є основними рушійними силами інновацій, Європа мало використовує інновації та результати наукових досліджень для покращення якості і продуктивності своїх державних послуг.

ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: •

Ключовий захід 9: Залучення більшої кількості приватних інвестицій за рахунок стратегічного використання попередніх комерційних закупівель36 та державно-приватного партнерства37, залучаючи структурні фонди для досліджень та інновацій та підтримуючи щорічний темп зростання бюджетних видатків на наукові дослідження та розробки у сфері ІКТ принаймні на 20% протягом виконання Рамкової програми з наукових досліджень і технічного розвитку;

GÉANT (високовмістна мережа електронного зв'язку та інфраструктури) та Європейська Мережа EGI. Ця стратегія повинна враховувати економічні, правові та організаційні аспекти. 33 Див. Рекомендацію Комісії з управління інтелектуальною власністю в діяльності з передачі знань і Кодекс практики для університетів та інших державних науково-дослідних організацій – C (2008) 1329. 34 Наприклад, інвестиційними гарантіями Європейського інвестиційного фонду та іншими інструментами ЄІБ. 35 З цією метою Комісія буде відповідним чином поширювати поточні вимоги до публікацій у відкритому доступі, як це передбачено в рішенні Комісії С (2008) 4408 (подробиці про цей пілотний проект доступні за посиланням: http://ec.europa.eu/research/science-society/index.cfm?fuseaction=public.topic&id=1680). 36 У 2011-2013 рр. Комісія буде співфінансувати п'ять нових заходів з попередніх комерційних закупівель за участю держав-членів. 37 Наприклад, у 2011-2013 рр. Комісія буде підтримувати шість державно-приватних партнерств з ІКТ в рамках програми з наукових досліджень і технічного розвитку для спільного фінансування в 1 млрд. євро та залученням близько 2 млрд. євро приватних коштів. 31

2.5.1. Активізація зусиль та підвищення ефективності У 2010 році Комісія представить комплексне дослідження та інноваційну стратегію «Інноваційний Союз» як флагманську ініціативу в реалізації Стратегії «Європа 2020»29. Створюючи європейську стратегію лідерства в галузі ІКТ30, Європа повинна активізовувати, концентрувати та об’єднувати свої інвестиції для збереження своєї конкурентної переваги Для довідок: звіт про наукові дослідження та розробки у Європейському Союзі за 2009 рік. Стратегія досліджень у сфері ІКТ та інновацій в Європі – Підвищуючи ставки – COM (2009) 116.

29 30

Цифровий порядок денний для Європи

•

Посилити разом з державами-членами та представниками промисловості38 координацію і об'єднання ресурсів та приділяти більше уваги підтримці партнерств на основі попиту та потреб користувачів в ЄС, дослідженням та інновацій у сфері ІКТ;

з інвалідністю. Подолання цифрового розриву може допомогти членам вразливих соціальних груп брати участь в житті цифрового суспільства на більш рівній основі (включаючи послуги, в яких вони безпосередньо зацікавлені, якот електронне навчання, електронне урядування, електронна охорона здоров’я) та вирішити проблеми, пов’язані з їхньою вразливістю, шляхом збільшення їх конкурентоспроможності. Цифрова компетентність є однією з восьми основоположних комптентностей, якими мають володіти люди у суспільстві знань.40 Також ключовим є знання, як забезпечити безпеку в мережі.

•

Починаючи з 2011 р.пропонувати заходи для «блискавичного» (негайного) доступу до фондів ЄС з фінансування досліджень у сфері ІКТ, що зробить їх більш привабливими для малих і середніх підприємств та для молодих дослідників, з метою більш широкої реалізації в рамках перегляду Рамкової програми ЄС з наукових досліджень і технічного розвитку39;

Крім того, ІКТ не можуть ефективно функціонувати в якості європейського сектора зростання і в якості двигуна конкурентоспроможності і підвищення продуктивності праці європейської економіки без кваліфікованих фахівцівпрактиків. Економіка ЄС стримується браком навичок у сфері ІКТ у фахівців: Європі може не вистачити кваліфікованих спеціалістів для заповнення 700 000 робочих місць у сфері ІТ на 2015 рік.41

•

Забезпечити достатню фінансову підтримку спільних дослідницьких інфраструктур ІКТ та інноваційних кластерів, розробити додаткові електронні інфраструктури і підготувати стратегію ЄС для хмарних обчислень, зокрема для урядування та науки;

2.6.1. Цифрова грамотність та навички

Інші заходи:

•

Працювати з зацікавленими сторонами щодо розробка нового покоління веб-додатків і послуг, у тому числі для багатомовного контенту та послуг, підтримуючи стандарти і відкриті платформи через програми, що фінансуються ЄС.

Держави-члени мають вживати таких заходів: •

До 2020 року подвоїти загальні річні видатки на дослідження та розробки у сфері ІКТ з 5,5 млрд. євро до 11 млрд. євро (включно з програмами ЄС) таким чином, щоб забезпечити еквівалентне збільшення приватних видатків з 35 млрд. євро до 70 млрд. євро;

•

Брати участь у великих пілотних проектах, які фінансуються Рамковою програмою конкурентоспроможності та інновацій, для тестування і розробки інноваційних та сумісних рішень в галузях, що становлять суспільний інтерес.

Дуже важливо вчити громадян ЄС користуватися ІКТ та цифровими засобами масової інформації, і зокрема, залучати молодь до освіти в галузі ІКТ. Необхідно розширювати та модернізувати зусилля із надання навичок користування ІКТ та електронного бізнесу, тобто цифрових навичок, необхідних для інновацій та зростання. Крім того, враховуючи, що в Європі є 30 мільйонів жінок віком від 15 до 24 років42, необхідно збільшити привабливість сектора ІКТ для професійного використання та для виробництва і проектування технологій. Всі громадяни повинні бути поінформовані про вплив ІКТ на всі види професій. Це вимагає утворення багатосторонніх партнерств, інтенсифікації навчання, включення цифрових компетенцій до формальної системи освіти і навчання, а також підвищення рівня інформованості та ефективного навчання в галузі ІКТ та сертифікації поза системою формальної освіти, в тому числі з використанням інтерактивних інструментів і цифрових засобів масової інформації для повторного засвоєння навичок та безперервного професійного розвитку43. На основі досвіду, накопиченого в перший «Європейський тиждень електронних навичок» (1-5 березня 2010 року)44, Комісія підтримуватиме в 2010 р. і пізніше національні та європейські заходи щодо підвищення обізнаності з метою сприяння розвитку освіти в сфері ІКТ, кар'єри і робочих місць для молодих людей, а також для сприяння цифровій грамотності серед громадян та підготовки робочої сили в галузі ІКТ та перейняття найкращих практик.

2.6. Підвищення комп'ютерної грамотності, навичок та включеності Цифрова ера має бути ерою можливостей та емансипації; попередній досвід або рівень навичок не має створювати бар’єрів для розкриття цього потенціалу. Оскільки все більше повсякденних задач вирішуються через Інтернет, починаючи від влаштування на роботу і аж до сплати податків або бронювання квитків, Інтернет став невід'ємною частиною повсякденного життя для багатьох європейців. Проте, 150 мільйонів європейців – близько 30% – ніколи не використовували Інтернет. Часто вони кажуть, що у них немає в цьому необхідності, або що це занадто дорого. Ця група в значній мірі складається з людей у віці від 65 до 74 років, людей з низькими доходами, безробітних або малоосвічених. У багатьох випадках цей розрив проявляється у відсутності навичок користувача, як-от цифрова та медіаграмотність, не тільки у сфері працевлаштування, а також у навчанні, тврочості, участі, впевненості і вимогливості у користуванні цифровими засобами масової інформації. Доступність і зручність можуть бути проблемами для людей

2.6.2. Цифрові послуги для сприяння включеності Переваги цифрового суспільства повинні бути доступні для всіх. Комісія розгляне, в світлі нещодавнього публічного обговорення45, як найкращим чином задовольнити попит на основні послуги зв'язку на сучасних конкурентних ринках, яку роль універсальні послуги можуть відігравати у досягненні мети надання широкосмугового доступу для всіх, і як універсальні послуги повинні фінансуватись. Якщо це буде необхідно, Комісія внесе пропозиції щодо Директиви з питання про універсальні послуги46 до кінця 2010 року. Існує також потреба в узгоджених діях для забезпечення того, що новий електронний контент є повністю доступним для людей з інвалідністю. Зокрема, громадські веб-сайти і онлайн-сервіси в ЄС, ознайомлення з якими є важливим в контексті повноцінної участі у суспільному житті, мають бути приведені у відповідність з міжнародними стандартами

На основі досвіду спільно координованих програм ААL та досліджень фотоніки ERANET+, на 2011-2012 рр. будуть запропоновані нові заходи у таких сферах, як електронна охорона здоров’я та розумне освітлення. 39 Один важливим кроком є нещодавнє Повідомлення Комісії «Спрощення виконання Рамкової програми з наукових досліджень і технічного розвитку», COM (2010) 187.

Для довідок: Рекомендація Європейського Парламенту та Ради від 18 грудня 2006 року про ключові компетенції для безперервної освіти. Моніторингове дослідження електронних навичок, Моніторинг попиту та пропозиції електронних навичок в Європі, Європейська Комісія, 2009 рік, див. http://www.eskills-monitor.eu/. В залежності від економічних сценаріїв, розрив, пов’язаний з нестачею електронних навичок, може коливатись від 384000 до 700000 робочих місць. 42 За даними Євростату. 43 Подальші пропозиції в цьому зв'язку будуть зроблені в майбутній флагманській ініціативі Стратегії «Європа 2020» «Союз Інновацій». 44 Див. http://eskills-week.ec.europa.eu. 45 Див. http://ec.europa.eu/information_society/policy/ecomm/library/public_consult/index_en.htm. 46 Директива 2002/22/ЄС з питання про універсальні послуги і пов'язані з мережами і послугами електронного зв'язку права користувачів.

Цифровий порядок денний для Європи

40 41

доступності веб-контенту47. Крім того, Конвенція ООН про права інвалідів містить зобов'язання, що стосуються забезпечення доступу48.

•

ЗАХОДИ

Держави-члени мають вживати таких заходів:

Комісія буде вживати таких заходів: •

Ключовий захід 10: Визначення цифрової грамотності та компетенцій в якості пріоритетів в діяльності Європейського соціального фонду на 2014-2020 рр.;

•

Ключовий захід 11: Розробка до 2012 р. методики для виявлення та визнання компетенцій фахівців і користувачів ІКТ, пов’язаної з Європейською кваліфікаційною системою49 та Europass50, а також розробка рамкових засад визначення професіоналізму у сфері ІКТ для підвищення компетенції та мобільності фахівців у сфері ІКТ в усій Європі.

•

Зробити питання цифрової грамотності та навичок пріоритетом флагманської ініціативи «Нові навички для нових робочих місць», яка має бути розпочата у 2010 р.51, у т.ч. розпочати роботу багатосторонньої галузевої ради з питань навичок ІКТ та зайнятості для забезпечення балансу між попитом і пропозицією;

•

Сприяти розширенню участі молодих жінок та жінок, що повертаються на ринок праці, у працевалштуванні в сфері ІКТ шляхом створення навчальних ресурсів на основі вебтехнологій, електронного навчання на основі ігрових технологій та підтримки їх участі в соціальних мережах;

•

Розробити до 2011 р. електронні освітні засоби для споживачів з питань нових медіа-технологій (зокрема, прав споживачів в Інтернеті, електронної комерції, захисту даних, медіа-грамотності, соціальних мереж тощо). Це сприятиме наданню споживачам, тренерам та іншим суб’єктам розповсюдження знань в усіх 27 державах-членах ЄС інформації та навчальних матеріалів, спеціально призначених для них;

•

Підготувати до 2013 р. загальноєвропейські індикатори щодо цифрової компетентності та медіа-грамотності;

•

Проводити систематичну оцінку доступності цифрових мереж і технології під час перегляду законодавства, запланованого в рамках Цифрового порядку денного для Європи (зокрема з питань електронної комерції, електронної ідентичності та цифрових підписів) на виконання Конвенції ООН про права інвалідів;

•

Напр., Керівництво із забезпечення доступності веб-контенту 2.0. Для довідок: http://www.un.org/disabilities/convention/conventionfull.shtml. 49 Для довідок: Рекомендація Європейської Ради та Парламенту щодо Європейської кваліфікаційної системи для безперервного навчання. 50 Для довідок: Рішення № 2241/2004/EC Європейського Парламенту та Ради від 15 грудня 2004 р. про єдину рамкову структуру Співтовариства для прозорості кваліфікацій і компетенцій (Europass). 51 Для довідок: Нові навички для нових робочих місць. – СОМ (2008) 868; Електронні навички для ХХІ ст. – СОМ (2007) 496; та майбутня флагманська Стратегія «Європа 2020». 48

Цифровий порядок денний для Європи

До 2011 р. почати запровадження довгострокових програм у сфері електронних навичок та цифрової грамотності та підтримувати реалізацію відповідних ініціатив для малих і середніх підприємств та вразливих категорій населення;

•

До 2011 р. реалізувати положення Рамкового документу щодо телекомунікаційної сфери та Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги, які стосуються прав людей з інвалідністю;

2.7. Переваги, що створюються для суспільства ЄС завдяки використанню ІКТ Розумне використання технологій та інформації допоможе нам дати відповідь на виклики, які постають перед нашим суспільством, як-от зміна клімату або старіння населення. Цифрове суспільство – це суспільство, перевагами якого можуть користуватися усі. Розвиток та розширення застосування ІКТ стає ключовим елементом досягнення політичних цілей і завдань у таких сферах, як розв’язання проблем старіння населення, зміни клімату, зниження рівня споживання енергії, підвищення ефективності транспортної інфраструктури, мобільності, розширення прав і можливостей пацієнтів та забезпечення соціальної інтеграції людей з інвалідністю.

2.7.1. ІКТ для навколишнього середовища ЄС взяв на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів до 2020 р. принаймні на 20% у порівнянні із рівнем 1990 р. та підвищити свою енергоефективність на 20%. Сфера ІКТ може відіграти ключове значення у реалізації цих завдань. •

ІКТ мають потенціал забезпечення структурного переходу до використання меншої кількості ресурсів для виробництва та надання послуг, для економії енергії в житлово-комунальній сфері та електричних мережах, а також для розвитку більш ефективних та менш енергоємних транспортних систем;

•

Сфера ІКТ має показувати приклад іншим сферам за рахунок підготовки звітів про свій вплив на досягнення екологічних пріоритетів шляхом розробки спільних засад оцінки цього впливу, які мають стати основою для встановлення цілей щодо скорочення використання енергії та викидів парникових газів від усіх процесів виробництва, розповсюдження, використання та продажу ІКТ-продуктів та надання ІКТ-послуг52.

Провести аналіз можливостей та до 2011 р. розробити пропозиції щодо забезпечення повної доступності державних веб-сайтів (та веб-сайтів, що надають базові послуги громадянам) до 2015 р.;

•

Забезпечити включення електронної освіти до національних програм модернізації системи освіти, у т.ч. до навчальних планів, оцінки результатів навчання та програм професійного підготовки вчителів та викладачів.

Інші заходи: •

У співпраці з державами-членами та відповідними зацікавленими сторонами сприяти ухваленню до 2012 р. Меморандуму про взаєморозуміння щодо цифрового доступу людей з інвалідністю на виконання Конвенції ООН про права інвалідів.

Співпраця між сферою ІКТ, іншими сферами та органами влади є важливим засобом пришвидшення розвитку та повномасштабного використання ІКТ-рішень для інтелектуальних вимірювальних систем та лічильників, для будівель із використанням енергії, близьким до нуля та інтелектуальних транспортних систем. Принциповим завданням є надання громадянам та організаціях інформації про те, що вони можуть зробити для скорочення викидів парникових Повідомлення СОМ (2009) 111 та Рекомендація Комісії СОМ (2009) 7604 про використання інформаційно-комунікаційних технологій для сприяння переходу до енегроефективної та низьковуглецевої економіки.

Цифровий порядок денний для Європи

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ газів53. Установи сфери ІКТ мають розробити інструменти для моделювання, аналізу, моніторингу та візуалізації рівня викидів та використання енергії будинками, транспортними засобами, компаніями, містами та регіонами. Використання інтелектуальних вимірювальних систем є важливим способом переходу до низьковуглецевої економіки. Вони мають стати дієвими інструментами контролю передачі та розподілу енергії за рахунок застосування просунутої ІКТінфраструктури та платформ для контролю. Для того, щоб різні вимірювальні системи могли ефективно та безпечно поєднуватися, необхідно створити відкриті інтерфейси для передачі та розподілу енергії. Наприклад, близько 20% електроенергії, що споживається у світі, використовуються для освітлення. Рівень споживання електроенергії можна скоротити майже на 70% за рахунок поєднання провідної технології твердотільного освітлення із інтелектуальними системами управління освітленням. Твердотільне освітлення ґрунтується на технологіях, розроблених у рамках промисловості напівпровідникових металів, в якій Європа займає провідне місце. Для скорочення обсягу викидів необхідно провести комплекс інформаційно-роз’яснювальних і навчальних заходів, а також забезпечити багатосторонню співпрацю.

ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: •

Ключовий захід 12: Проведення до 2011 р. оцінки того, наскільки своєчасно у сфері ІКТ запроваджується спільна методологія вимірювання енергоефективності та викидів парникових заходів, а також розробка у разі необхідності потрібних заходів у відповідь.

•

Інші заходи: •

Сприяти налагодженню партнерства між сферою ІКТ та сферами, що здійснюють найбільше викидів (сфера будівництва, транспорту та логістики, розподілу енергії тощо) для поліпшення енергоефективності та скорочення обсягу викидів парникових газів у цих сферах до 2013 р.;

•

Провести до 2011 р. оцінку потенційного впливу використання інтелектуальних вимірювальних систем на зниження вуглецеємності постачання енергії в Європі та до кінця 2010 р. визначити мінімальні функціональні стандарти для сприяння інтероперабельності інтелектуальних вимірювальних систем на європейському рівні;

•

2.7.2. Використання ІКТ для сталої охорони здоров’я та достойного та незалежного життя 54 Розвиток та застосування електронних технологій у сфері охорони здоров’я в Європі може покращити якість медичних послуг, знизити обсяг видатків на цю сферу та забезпечувати незалежне життя, у т.ч. у віддалених районах. Важливою умовою для досягнення успіху у цій сфері є забезпечення того, що при розробці технологій, спрямованих на забезпечення онлайн-доступності медичних послуг, враховується право громадян на безпечне зберігання їхньої інформації про стан здоров’я. Для максимального використання нових електронних технологій та сервісів у сфері охорони здоров’я ЄС має прибрати правові та організаційні бар’єри, зокрема ті, що перешкоджають запровадженню інтероперабельності на рівні всього ЄС, та посилити співпрацю між державами-членами ЄС у відповідній сфері. Ініціатива провідного ринку у сфері електронної медицини55 (eHealth Lead Market Initiative) передбачає розвиток стандартизації, тестування інтероперабельності та сертифікації електронних медичних карток та обладнання. Нові послуги у сфері телемедицини, як-от онлайн-консультації лікарів, вдосконалення невідкладної допомоги та створення портативних засобів, що дозволяють слідкувати за станом здоров’я осіб із хронічними захворюваннями та інвалідністю, можуть розширити можливості пересування пацієнтів до безпрецедентного рівня. Технології середовища, що полегшує проживання (Ambient Assisted Living, AAL) передбачають надання всім громадянам доступу до ІКТ. Необхідно посилити реалізацію Спільної програми середовища, що полегшує проживання (спільна ініціатива ЄС та країн-членів) та передові дослідження у цій сфері, а також розробку таких додатків, як віддалений догляд та онлайн-підтримка надання соціальних послуг. Це дозволить провести сертифікацію тих установ, які здійснюють догляд (тобто, вони зможуть надати доступ до інформаційних послуг людям, яким в інших випадках буде складено використовувати Інтернет), та створити нові способи використання ІКТ для надання послуг найбільш вразливим категоріям громадян. Ця програма має на меті забезпечити, що цифрове суспільство гарантує більш незалежне та достойне життя для людей із слабким здоров’ям, хронічними захворюваннями або інвалідністю. Середовище, що полегшує проживання, сприяє інноваціям та застосуванню ІКТ-рішень у ключових сферах, як-от профілактика падіння (від чого страждають більше третини людей старше 65 років), надання підтримки особам, що страждають від старечого слабоумства (це стосується більше 7 мільйонів осіб в ЄС). Метою цієї ініціативи є збільшення можливостей незалежного життя удвічі до 2015 р.

ЗАХОДИ Комісія буде співпрацювати з уповноваженими органами влади держав-членів та всіма зацікавленими сторонами для вжиття таких заходів:

Надрукувати у 2011 р. Зелену книгу щодо твердотільного освітлення для визначення бар’єрів та пропозицій щодо подальших політичних кроків; одночасно із цим передбачено підтримку реалізації демонстраційних проектів у межах Рамкової програми щодо конкурентоздатності та інновацій.

Держави-члени мають вживати таких заходів: •

До кінця 2011 р. погодити спільні додаткові функціональні вимоги до інтелектуальних вимірювальних систем і лічильників;

•

До 2012 р. включити специфікації щодо вартості робіт із підтримки протягом всього строку функціонування (а не лише вартості закупівлі) освітлювального обладнання до відповідної документації державних закупівель.

У тому, що стосується соціальних змін, слід навести результати соціологічного дослідження, проведеного Євробарометром у 2008 р. серед громадян 27 країн ЄС. Так, для більшості громадян безпечне для здоров’я довкілля є не менш важливим для якості життя громадян, ніж стан економіки. 64% громадян вважають, що захист довкілля має бути більш пріоритетним завданням, ніж підтримання конкурентоздатності економіки. Разом з тим, 42% європейців досі відчувають, що їм бракує інформації у цій сфері, особливо з питань впливу забруднення довкілля на стан здоров’я. Водночас 63% респондентів погоджуються, що політика, спрямована на захист довкілля, є фактором мотивації для інновацій.

•

Ключовий захід 13: Проведення до 2015 р. пілотних заходів для забезпечення безпечного онлайндоступу європейців до даних про їхнє здоров’я та досягнення до 2020 р. повномасштабного надання послуг із телемедицини;

•

Ключовий захід 14: Підготовка до 2012 р. Рекомендації щодо встановлення мінімального єдиного набору даних про пацієнтів для інтероперабельності медичних карток, до яких буде забезпечено електронний доступ з території усіх держав-членів ЄС56;

•

Інші заходи: •

Сприяти запровадженню стандартів57, тестування інтероперабельності та сертифікації систем електронної медицини до 2015 р. в усьому ЄС шляхом консультацій із зацікавленими сторонами;

Цифровий порядок денний для Європи

Ці заходи сприятимуть реалізації Європейського партнерства у сфері інновацій, що є складовою Стратегії «Європа 2020». Для довідок: СОМ (2007) 860 та SEC (2009) 1198. 56 У відповідності із вимогами про захист даних. 57 Відповідно до Мандату 403 (CEN). 54 55

Цифровий порядок денний для Європи

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ •

Інтенсифікувати реалізацію Спільної програми середовища, що полегшує проживання для того, щоб надати можливість особам літнього віку та людям з інвалідністю жити незалежним життям та бути активними у суспільстві.

2.7.3. Просування культурного різноманіття та творчого контенту Конвенція ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження (прийнята у 2005 р. та ратифікована на рівні ЄС у 2006 р.) передбачає просування та захист культурного розмаїття у світі та рівною мірою стосується нового цифрового середовища. Фактично, нові цифрові медіа дозволяють більш широко розповсюджувати культурний та творчий контент, оскільки його відтворення є набагато дешевшим та швидким і створює більше можливостей для авторів та провайдерів контенту досягати нової та ширшої (навіть глобальної) аудиторії. Інтернет також є каталізатором зростання рівня плюралізму у медіа, оскільки він забезпечує як доступ до більшої кількості джерел та точок зору, так і засобів, за допомогою яких люди можуть більш повно та відкрито виражати себе, хоча за інших умов вони б стикалися із обмеженнями у цій сфері. Розвиток цифрового кіно в Європі виявився більш повільним, ніж очікувалося, з огляду на технічні та економічні проблеми, пов’язані відповідно із стандартами та бізнес-моделями. Деякі види кіно взагалі перебувають під загрозою зникнення через високу вартість цифрового обладнання. Таким чином, для забезпечення культурного різноманіття необхідно підтримувати процеси розповсюдження цифрових технологій у кінематографі. Розрізненість та складність чинної системи ліцензування також гальмує процеси оцифровки значної частини європейського культурного надбання останніх років. Необхідно вдосконалити порядок передачі прав від правовласників та інтенсифікувати розвиток Europeana – публічної цифрової бібліотеки ЄС. Потрібно збільшити обсяги державного фінансування для забезпечення повномасштабних процесів оцифровування та заохочувати відповідні ініціативи приватних партнерів (за умови, що вони сприятимуть підвищенню загальної онлайн-доступності європейського спільного культурного надбання58. Культурна спадщина ЄС також має стати більш доступною для європейців шляхом запровадження та використання сучасних технологій перекладу. Директива про аудіовізуальні медіа-послуги регулює процеси координації між національним законодавством у сфері аудіовізуальних медіа на рівні всього ЄС. Це стосується і традиційного телебачення, і послуг, що надаються за вимогою. Вона містить положення щодо просування європейських творів як через телебачення, так і через послуги на вимогу.

ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: •

Ключовий захід 15: Розробка до 2012 р. сталого механізму фінансування публічної цифрової бібліотеки ЄС Europeana та діяльності з оцифровування контенту.

•

Інші заходи: •

Розробити до 2012 р. заходи за результатами консультацій щодо впровадження Зеленої книги «Розкриття потенціалу культурної та творчої діяльності»;

•

Видати до 2011 р. Рекомендації щодо просування цифрових технологій в європейському кіно;

•

Забезпечити виконання положень Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги, які стосуються культурного різноманіття шляхом запровадження спільної та саморегуляції (там, де це доцільно), та до 2011 р. надіслати державам-членам інформаційний запит про практику застосування цих положень.

2.7.4. Електронне врядування Використання послуг з електронного врядування забезпечує економічно вигідне надання послуг кожному громадянину та компанії, а також сприяє більш відкритому та прозорому державному управлінню. Послуги з електронного урядування можуть знизити грошові витрати та зекономити час, який витрачають органи влади, громадяни та бізнес. Вони також можуть знизити ризики, пов’язані зі зміною клімату та природними і антропогенними катастрофами, зокрема за рахунок обміну даними та інформацією про навколишнє середовище. Незважаючи на високий рівень доступності послуг з електронного врядування в Європі, нині досі існують відмінності між різними державами-членами, а рівень використання послуг з електронного врядування громадянами є невисоким. У 2009 р. 38% громадян ЄС використовували Інтернет для отримання доступу до послуг з електронного врядування (у той час як рівень їх використання серед компаній склав 72%). Загальний рівень користування Інтернетом буде зростати тоді, коли виросте якість, доступність та рівень використання державних послуг онлайн. Уряди європейських країн взяли на себе зобов’язання до 2015 р. організувати надання послуг з електронного урядування, які б відповідали потребам користувачів, були персоналізованими та придатними для різних платформ59. З цією метою уряди мають вживати кроків для усунення усіх непотрібних технічних вимог (наприклад, додатків, які можуть функціонувати лише у специфічних технічних умовах або тільки на окремих пристроях). Комісія буде подавати приклад шляхом запровадження інтелектуального електронного урядування. Ці послуги будуть підтримувати вдосконалення адміністративних процедур, сприятимуть обміну інформацією та спрощенню взаємодії із Комісією. Таким чином, вони будуть розширювати можливості користувачів та забезпечать підвищення ефективності та прозорості роботи Комісії. Більшість державних онлайн-сервісів не працюють із перетином кордону, що негативно впливає на рівень мобільності громадян та бізнесу. Органи влади досі концентрують свою увагу на національних потребах і недостатньо враховують перспективи єдиного ринку в аспекті електронного урядування. При цьому окремі ініціативи та правові механізми щодо єдиного ринку (як-от Директива про послуги або План дій з електронних закупівель) передбачають створення можливостей для бізнесу взаємодіяти та вступати у господарські відносини з органами влади за допомогою електронних засобів та із перетином кордону60. Таким чином, Європа має налагодити кращу адміністративну співпрацю для розробки та розгортання транскордонних державних електронних послуг. Для цього потрібно запровадити транскордонні електронні закупівлі, а також практичні транскордонні послуги із електронної ідентифікації та автентифікації (у т.ч. взаємне визнання рівнів забезпечення безпеки для автентифікації)61. Послуги з електронного захисту довкілля як складова послуг з електронного врядування досі залишаються недостатньо розвиненими або розрізненими за національними кордонами. Необхідно переглянути та оновити законодавство Співтовариства у цій сфері. По-друге, подолати прогалини у необхідних даних можуть інноваційні рішення, як-от передові сенсорні мережі.

Комісія співпрацює із державами-членами щодо реалізації Плану дій із виконання зобов’язань з питань електронного урядування Декларації Мальме (2009 р.) 60 Державні електронні послуги у майбутньому будуть повністю залежати від ефективного та інтероперабельного управління ідентичністю, рамкових механізмів автентифікації та засобів, описаних вище. 61 Розробка комплексного умов для функціонування електронної митниці в ЄС до 2013 р. забезпечить якісні послуги з електронного врядування для операторів торгівлі, інтероперабельні національні ІТ-системи та загальноєвропейське управління митними процедурами. 59

Комісія попросила «раду старійшин» підготувати до кінця 2010 р. рекомендації з цього приводу. Див. прес-реліз IP/10/456.

Цифровий порядок денний для Європи

2.7.5. Інтелектуальні транспортні системи для ефективного транспорту та кращої мобільності

ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: •

•

Ключовий захід 16: Розробка до 2012 р. Рішення Ради та Парламенту щодо забезпечення взаємного визнання електронної ідентифікації та електронної автентифікації в усіх країнах ЄС на основі онлайнсервісів з автентифікації, яке має бути запропоноване усім державам-членам (які можуть передбачати використання найбільш відповідних офіційних документів громадян, що видаються державними або приватними установами). Інші заходи: •

Сприяти запровадженню уніфікованих транскордонних послуг з електронного урядування на єдиному ринку шляхом реалізації Рамкової програми щодо конкурентоздатності та інновацій та Програми інтероперабельних рішень у державному управлінні європейських країн;

•

До 2011 р. провести огляд реалізації Директиви про доступ громадськості до інформації у сфері охорони довкілля62;

•

Співпрацювати із державами-членами та зацікавленими сторонами щодо надання транскордонних послуг з електронного урядування, зокрема передових сенсорних мереж;

•

Підготувати до 2011 р. Білу книгу, яка буде містити конкретні заходи щодо забезпечення взаємозв’язків у сфері спроможності здійснювати електронні закупівлі на рівні єдиного ринку;

•

Подавати приклад прозорого та відкритого електронного урядування шляхом підготовки у 2010 р. та реалізації амбітного Плану дій із запровадження електронного урядування у діяльності Комісії на 2011-2015 рр., який зокрема буде охоплювати питання повного циклу електронних закупівель.

Використання інтелектуальних транспортних систем (ІТС) дозволяє зробити транспорт більш ефективним, швидким, простим та надійним. Основна увага присвячується інтелектуальним рішенням для інтеграції різних видів пасажирських та вантажних перевезень та забезпечення сталого розв’язання проблем у сфері інфраструктури, зокрема, мереж автодоріг, залізниці, повітряних, морських та річкових шляхів. У сфері автомобільного транспорту та його зв’язків із іншими видами транспорту ухвалено План дій щодо запровадження ІТС, а також відповідну Директиву. Ці документи передбачають розробку інформаційної системи про трафік та перевезення у режимі реального часу та динамічної системи управління трафіком для уникнення дорожніх заторів та сприяння перевезенням, дружнім до довкілля, а також для підвищення рівня безпеки. Управлінські рішення у сфері повітряних перевезень для Єдиного європейського неба (Air Traffic Management Solutions for the Single European Sky, SESAR) сприятимуть інтеграції повітряних навігаційних послуг та систем забезпечення. Річкова інформаційна служба та електронні послуги у сфері морської навігації (e-Maritime services) дозволяють забезпечити вищу ефективність і безпечність річкового та морського транспорту. Європейська система управління залізничними перевезеннями має на меті запровадити автоматичну систему контролю швидкості в усій Європі, а телематичні додатки для вантажних63 та пасажирських залізничних перевезень сприятимуть наданню транскордонних послуг та забезпечать пасажирам можливості планування подорожі (у тому числі у питанні пересадок на інші потяги та види транспорту, бронювання й оплати квитків та відстеження багажу), а також оновлення інформації про залізничний рух у режимі реального часу.

ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів:

Держави-члени мають вживати таких заходів: •

Забезпечити повну інтероперабельність послуг з електронного урядування за рахунок подолання організаційних, технічних та семантичних бар’єрів та підтримки ІР версії 6;

•

Забезпечити функціонування повноцінних центрів з електронного урядування у якості єдиної контактної особи для зв’язків із урядовими установами, повноваження яких виходили б за межі вимог та сфер, визначених у Директиві про послуги;

•

Погодити до 2011 р. спільний перелік ключових транскордонних державних послуг, які відповідають добре визначеним потребам – надання підприємцям можливості започатковувати та вести бізнес у будь-якій країні Європи незалежно від країни свого походження, та надання громадянам можливості навчатися, працювати, проживати та виходити на пенсію у будь-якій країні Європи. Ці ключові послуги мають стати доступними онлайн до 2015 р.

•

Пришвидшення запровадження інтелектуальних транспортних систем (зокрема для автомобільного та міського транспорту) шляхом застосування розробленої Директиви про ІТС до процесів забезпечення інтероперабельності та швидкої стандартизації;

•

Ухвалення до кінця 2010 р. стратегії застосування Управлінських перевезень для Єдиного європейського неба;

•

Розробка до 2011 р. Директиви щодо застосування електронних послуг у сфері морської навігації;

•

Розробка до 2011 р. Директиви, в якій будуть встановлюватися технічні специфікації для телематичних додатків для послуг у сфері залізничних пасажирських перевезень.

рішень у сфері повітряних

Держави-члени мають вживати таких заходів: •

Виконувати свої зобов’язання у межах плану запровадження Європейської системи управління залізничними перевезеннями, зокрема у тому, що стосується мереж, що мають бути обладнані до 2015 р.

2.8. Міжнародні аспекти Цифрового порядку денного Цифровий порядок денний для Європи має на меті перетворити Європу на локомотив інтелектуального, сталого та всеохоплюючого зростання на глобальному рівні. Всі сім компонентів Цифрового порядку денного мають міжнародний вимір. Зокрема, необхідно визначити особливі міжнародні аспекти єдиного цифрового ринку, оскільки прогрес Директива2003/4/ЕС про доступ громадськості до інформації у сфері охорони довкілля.

Цифровий порядок денний для Європи

OJ L 13, 18.1.2006, p.1.

Цифровий порядок денний для Європи

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ у більшості із пов’язаних з ним сфер можливий лише на міжнародному рівні. Інтероперабельність та стандарти, визнані на світовому рівні, можуть сприяти більш стрімким інноваціям за рахунок зниження ризиків та вартості нових технологій. Подолання нових загроз кібер-безпеці також вимагає міжнародної співпраці. Крім того, європейські регуляторні рішення, що ґрунтуються на принципах рівних можливостей, прозорого уряду та врядування та відкритих до конкуренції ринків заохочують до розвитку інші країни світу. Нарешті, дуже важливо проводити порівняльний аналіз реалізації Цифрового порядку денного із найкращими міжнародними прикладами та практиками.

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ 1. Створити внутрішній механізм координації – в центрі цього механізму має бути Група комісарів для забезпечення ефективної координації політики у різних сферах, особлива увага буде присвячуватися комплексу законодавчих ініціатив, запланованих у Цифровому порядку денному (Додаток 1). Графік 6. Цикл управління реалізацією Цифрового порядку денного для Європи

Таким чином, міжнародний вимір Цифрового порядку денного є дуже важливим для реалізації його заходів, зокрема з огляду на стратегічну важливість Інтернету. Європа має продовжувати відігравати провідну роль у сприянні максимально відкритому та всеохоплюючому врядуванню в Інтернеті, як це передбачено у Туніському порядку денному для інформаційного суспільства. Нині та особливо у майбутньому Інтернет стане доступним на низці пристроїв та буде розповсюджуватися через низку додатків, які використовуються в усіх сферах життя та незалежно від місця знаходження. Це потужний інструмент забезпечення свободи слова в усьому світі. Для пришвидшення інновацій на міжнародному рівні Комісія працюватиме над створенням сприятливого середовища для зовнішньої торгівлі цифровими товарами та послугами, зокрема, над посиленням партнерства з питань розширення доступу на ринки та інвестиційних можливостей, скорочення тарифних та нетарифних обмежень на глобальному рівні, покращенням захисту прав інтелектуальної власності та запобіганням ринкових диспропорцій. Реалізація Угоди СОТ про інформаційні технології, прийнятої у 1997 р., принесла вагомі результати у розширенні використання ІКТ в Європі та світі. Але разом з тим, зараз цю Угоду необхідно переглянути, щоб взяти до уваги останні події та тенденції, особливо зближення технологій та продуктів. Крім того, технологічний прогрес у сфері цифрових послуг та інтелектуальної власності має бути кращим чином відображений у міжнародних торгівельних угодах.

2. Тісно співпрацювати з державами-членами, Європейським парламентом та всіма зацікавленими сторонами, зокрема шляхом: •

Створення Групи високого рівня, в рамках якої буде налагоджено співпрацю із державами-членами;

ЗАХОДИ

•

Започаткування регулярного діалогу із представниками Європейського парламенту;

Комісія буде вживати таких заходів:

•

Створення платформ дій для семи пріоритетних сфер, визначених у Цифровому порядку денному, та залучення широкого кола зацікавлених сторін.

•

Сприяння інтерналізації управління у сфері Інтернету та світовій співпраці для підтримки сталості Інтернету на основі багатосторонньої моделі;

•

Продовження роботи Міжнародного форуму з урядування на період після 2010 р.;

•

Співпраця з третіми країнами для поліпшення умов ведення міжнародної торгівлі цифровими товарами та послугами, у т.ч. в аспекті прав інтелектуальної власності;

•

Отримання мандату на оновлення міжнародних документів відповідно до технологічного прогресу або підготовка нових документів (за можливості та необхідності).

3. Проводити оцінку реалізації Цифрового порядку денного шляхом щорічної (у травні) підготовки оціночного документу, який буде містити64: •

Аналіз соціально-економічних перетворень на основі ключових показників ефективності, визначених відповідно до їх актуальності основним політичним пріоритетам (Додаток 2)65;

•

Оцінку прогресу виконання всього комплексу заходів, запланованих у Цифровому порядку денному.

3. Реалізація та управління

4. Організовувати широкі консультації із зацікавленими сторонами для оцінки прогресу за допомогою цифрового оціночного документу у форматі щорічного засідання з приводу Цифрового порядку денного (у червні), в якому будуть брати участь представники держав-членів, установ ЄС, асоціацій громадян та індустрій, і метою якого буде проведення оцінки досягнень та визначення нових перешкод і викликів. Перше засідання має бути проведено у першій половині 2011 р.

Найбільш важливим завданням є забезпечити швидке ухвалення та реалізацію цих заходів, необхідних для досягнення наших цілей. Ми потребуємо спільного розуміння та бачення досягнення цих змін в Європі.

5. Комісія підготує звіт за результати цих заходів та включить його до Щорічної доповіді Європейській раді, яка має подаватися відповідно до схеми управління, визначеної у Стратегії «Європа 2020».

Для успішного досягнення цілей Цифрового порядку денного необхідно забезпечити ретельне впровадження комплексу запланованих заходів на основі схеми управління, визначеної у Стратегії «Європа 2020». Таким чином, як зображено на графіку 6, Комісія має такі функції:

Цифровий порядок денний для Європи

У цьому оціночному документі будуть визначені основні параметри оцінки виконання Цифрового порядку денного. Переважна більшість індикаторів складена на основі Рамкової стратегії порівняльного аналізу на 2011-2015 рр., ухваленої державамичленами ЄС у листопаді 2009 р. Це рамковий документ, в якому визначаються засади збору статистичних даних про інформаційне суспільство та перераховано ключові індикатори для порівняльного аналізу.

Додаток 1. Перелік законодавчих заходів

Довіра та безпека

Законодавчі заходи/пропозиції, яких має вжити/розробити Комісія

Заплановані строки виконання

Динамічний єдиний цифровий ринок Ключовий захід 1: Зміцнення врядування, прозорості та загальноєвропейської видачі дозволів на управління правами (онлайн) шляхом підготовки рамкової Директиви про управління колективними правами

2010

Ключовий захід 1: Створення нормативної бази для сприяння оцифровці та розповсюдженню культурного надбання в Європі шляхом розробки Директиви про «сирітські твори»

2010

Ключовий захід 4: Перегляд нормативного регулювання ЄС щодо захисту даних з метою посилення довіри громадян та зміцнення їхніх прав

2010

Розробка пропозицій щодо оновлення Директиви про електронну торгівлю та розповсюдження її положень на онлайн-ринки

2010

Ключовий захід 2: Забезпечення створення Єдиної зони платежів у євро (SEPA) шляхом законодавчого визначення кінцевого строку

2010

Ключовий захід 3: Перегляд Директиви про цифровий підпис з огляду на необхідність забезпечити правове регулювання транскордонного визнання та інтероперабельності безпечних систем електронної автентифікації.

2011

Розробка законодавчих актів у сфері права договорів, які б доповнили Директиву про права споживачів

2011

Розробка кроків, спрямованих на посилення гармонізації механізмів кодування для надання послуг бізнесу в усіх країнах Європи

2011

Підготувати звіт про перегляд Директиви про забезпечення прав інтелектуальної власності

Ключовий захід 6: Розробка Регламенту із модернізації Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки та пропозицій щодо запровадження груп реагування на надзвичайні ситуації в комп’ютерній сфері (CERT) в інституціях ЄС

2010

Ключовий захід 4: Дослідження мжливості розширення дії положень щодо зобов’язань повідомляти про порушення безпеки (у якості складової перегляду нормативної бази ЄС у сфері захисту персональних даних

2010

Ключовий захід 7: Розробка законодавчих заходів для протидії кібер-атакам

2010

Ключовий захід 7: Розробка правил щодо визначення юрисдикції у кіберпросторі на європейському та міжнародному рівнях.

2013

Доступ до швидкісного та надшвидкісного Інтернету Ключовий захід 8: Розробка рішення Європейського парламенту та Ради з Європейської програми щодо радіочастотного спектра для підвищення ефективності управління радіочастотними спектрами

2010

Ключовий захід 8: Підготовка Рекомендації для заохочення інвестування у конкурентні мережі нового покоління

2010

Дослідження та інновації Розробка пропозицій щодо забезпечення повної доступності державних веб-сайтів (та вебсайтів, що надають базові послуги громадянам) до 2015 р.

2011

Ключовий захід 10: Визначення цифрової грамотності та компетенцій в якості пріоритетів в діяльності Європейського соціального фонду на 2014-2020 рр.

2013

Переваги, що створюються для суспільства ЄС завдяки використанню ІКТ

2012

Розробка набору мінімальних функціональних стандартів для сприяння інтероперабельності інтелектуальних вимірювальних систем на європейському рівні

2010

Підготувати звіт про потребу вжиття додаткових заходів для сприяння видачі транскордонних та загальноєвропейських дозволів

2012

Розробка спільної методології вимірювання енергоефективності та викидів парникових заходів у сфері ІКТ (у разі необхідності)

2011

Ключовий захід 1: Перегляд Директиви про повторне використання інформації державного сектора в аспекті її обсягу та принципів плати за доступ та користування такою інформацією

2012

Видання Рекомендації щодо просування цифрових технологій в європейському кіно

2011

Розробка пропозицій щодо створення Загальноєвропейської системи вирішення спорів онлайн, яка б використовувалася для електронних комерційних транзакцій

2011

2012

Огляд реалізації Директиви про доступ громадськості до інформації у сфері охорони довкілля Розробка Директиви щодо застосування електронних послуг у сфері морської навігації

2011

Розробка Директиви, в якій будуть встановлюватися технічні специфікації для телематичних додатків для послуг у сфері залізничних пасажирських перевезень.

2011

Ключовий захід 14: Підготовка Рекомендації щодо встановлення мінімального єдиного набору даних про пацієнтів для інтероперабельності медичних карток, до яких буде забезпечено електронний доступ з території усіх держав-членів ЄС

2012

Ключовий захід 16: Розробка Рішення Ради та Парламенту щодо забезпечення взаємного визнання електронної ідентифікації та електронної автентифікації в усіх країнах ЄС на основі онлайн-сервісів з автентифікації

2012

Інтероперабельність та стандарти Ключовий захід 5: Розробка пропозицій з реформування правил щодо впровадження стандартів ІКТ в Європі, що дозволить забезпечити використання певних стандартів ІКТ, які розробляються міжнародними форумами та консорціумами

2010

Видання керівних принципів щодо суттєвих прав інтелектуальної власності та умов ліцензування у встановленні стандартів, у т.ч. для попереднього розкриття

2011

Підготовка звіту за результатами аналізу здійсненності заходів, які можуть привести до того, що основні гравці на ринку будуть ліцензувати інформацію щодо інтероперабельності

2012

Цифровий порядок денний для Європи

Додаток 2. Ключові показники ефективності Переважна більшість індикаторів складена на основі Рамкової стратегії порівняльного аналізу на 2011-2015 рр.66, ухваленої державами-членами ЄС у листопаді 2009 р. 1. Індикатори щодо широкосмугових мереж: •

Основні широкосмугові мережі для всіх до 2013 р.: охоплення основними широкосмуговими мережами 100% громадян ЄС (Вихідний стан: у грудні 2008 р. рівень охоплення громадян ЄС цифровими абонентськими лініями склав 93%).

•

Швидкісні широкосмугові мережі до 2020 р.: охоплення 100% громадян ЄС широкосмуговими мережами із пропускною здатністю 30 Мбіт/с. (Вихідний стан: у січні 2010 р. 23% широкосмугових ліній, до яких були підключені абоненти, мали пропускну здатність на рівні 10 Мбіт/с. і вище.

•

Надшвидкісні широкосмугові мережі до 2020: 50% європейських домогосподарств мають доступ до мереж із пропускною здатністю вище за 100 Мбіт/с. (Вихідний стан не визначено).

2. Єдиний цифровий ринок: •

Сприяння електронній торгівлі: до 2015 р. 50% населення здійснюють покупки онлайн (Вихідний стан: станом на 2009 р. 37% громадян у віці 16-74 років протягом останніх 12 місяців замовляли товари або послуги для особистого використання).

•

Транскордонна торгівля: до 2015 р. 20% громадян мають купувати товари і послуги за кордоном (Вихідний стан: станом на 2009 р. 8% громадян у віці 16-74 років протягом останніх 12 місяців замовляли товари або послуги в магазинах з інших країн ЄС).

•

Електронна торгівля для бізнесу: до 2015 р. 33% малих і середніх компаній мають купувати/продавати онлайн (Вихідний стан: протягом 2008 р. 24% компаній купували та 12% компаній продавали товари і послуги через Інтернет, загальний обсяг такої торгівлі складав трохи більше 1% від усього обсягу торгівлі).

•

Єдиний ринок телекомунікаційних послуг: до 2015 р. різниця між тарифами у роумінгу та національними тарифами має зникнути (Вихідний стан: у 2009 р. середній тариф у роумінгу складав 38 центів на хвилину (на вихідні дзвінки), а середня ціна всіх дзвінків в ЄС (включаючи дзвінки у роумінгу) становила 13 центів на хвилину).

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ Брюссель, 15 грудня 2010 р. COM (2010) 743 final Неофіційний переклад

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ Європейський план дій із електронного урядування на 2011-2015 рр. Використання ІКТ для сприяння інтелектуальному, сталому та інноваційному врядуванню SEC (2010) 1539 final

Докладніше див. Рамкову стратегію порівняльного аналізу на 2011-2015 рр. Це рамковий документ, в якому визначаються засади збору статистичних даних про інформаційне суспільство та перераховано ключові індикатори для порівняльного аналізу.

Цифровий порядок денний для Європи

Цифровий порядок денний для Європи1 передбачає становлення електронного врядування шляхом запровадження комплексного пакету заходів, спрямованих на використання переваг та можливостей інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у всіх країнах Європи. У часи, коли людські ресурси є дуже обмеженими, ІКТ можуть стати корисними для розвитку інноваційних методів надання органами влади послуг для громадян, сприяти підвищенню ефективності та зниженню вартості таких послуг.

Відповідно до цих амбітних цілей, до 2015 р. органи влади європейських країн мають «стати відкритими, гнучкими та активно співпрацювати із громадянами та бізнесом. Вони будуть використовувати методи електронного урядування для підвищення масштабів та ефективності своєї діяльності та для постійного підвищення якості державних послуг таким чином, який враховує різні потреби користувачів та сприяє збільшенню суспільної вартості. Це дозволить забезпечити провідну роль Європи у розвитку економіки, заснованої на знаннях».

Протягом реалізації першого Європейського плану дій із електронного врядування2 уряди усіх країн-членів ЄС обмінювалися досвідом та найкращими практиками. Результатом виконання Плану дій стала низка масштабних пілотних проектів, в рамках яких розробляються конкретні рішення щодо розвитку та надання міжнародних послуг (послуг, що надаються із перетином кордону) із електронного врядування3. Онлайн-спільнота фахівців4, створена у 2002 р., стала платформою для дискусій щодо потенціалу розробки інноваційних рішень у таких сферах, як електронне врядування, охорона громадського здоров’я та залучення громадян до суспільного життя. У ній беруть участь близько 80 тисяч експертів. Крім того, вдалося досягти прогресу у сфері повторного використання інформації державного сектора5. Було створено платформу для електронних державних закупівель, за допомогою якої компанії з різних країн Європи можуть пропонувати свої послуги урядам з інших європейських країн6. Створюються системи електронної ідентифікації, які працюють у всіх країнах ЄС. Вони дозволять громадянам з усього Євросоюзу отримати електронний доступ до державних послуг7.

У Декларації Мальме визначено чотири політичних пріоритети для всіх органів влади європейських країн на наступні п’ять років:

Поява інноваційних технологій, як-от соціальних мереж, призвела до підвищення очікувань громадян щодо спроможності органів влади забезпечувати доступність усіх видів державних послуг онлайн. Разом з тим, наразі створено ще небагато міжнародних послуг з електронного врядування. Більше того, навіть якщо такі послуги пропонуються, більшість громадян країн ЄС неактивно використовують їх8. Очевидно, що необхідно забезпечити створення більш відкритої моделі розробки, підготовки та надання онлайн-послуг, використовуючи можливості, які з’являються у зв’язку із зростанням інтенсивності взаємодії між громадянами, підприємствами та громадянським суспільством. Спільне застосування нових технологій, відкритих форм розробки нових специфікацій та інноваційних механізмів і високий рівень доступності інформації державного сектора є запорукою надання громадянам більш якісних послуг за менші кошти. Відповідно, Європейська комісія розробила другий План дій із електронного врядування. Він має на меті втілити у життя амбітні цілі Декларації, що була прийнята на П’ятій міністерській конференції з питань електронного врядування (Декларації Мальме)9, і на підтримку яких виступила професійна спільнота10 та громадянське суспільство11.

COM (2010) 245. План дій із електронного врядування 2006 р., COM 2006/173 від 25 квітня 2006 р. – http://ec.europa.eu/information_society/activities/egovernment/library/index_en.htm. 1

• Права та можливості громадян та бізнесу розширюються за рахунок впровадження послуг з електронного урядування, які розроблені відповідно до потреб користувачів у співпраці з третіми сторонами, а також за рахунок поліпшення доступу до державної інформації, посилення прозорості та використання ефективних шляхів залучення зацікавлених сторін до процесів формування та реалізації політики; • Підвищується мобільність у межах єдиного ринку ЄС за рахунок впровадження стандартизованих послуг із електронного урядування, що сприяють започаткуванню та веденню бізнесу, а також навчанню, роботі, проживанню або виходу на пенсію у будь-якій країні ЄС; • Забезпечується ефективність діяльності органів влади за рахунок постійних зусиль з використання можливостей електронного урядування для зменшення адміністративних перешкод, поліпшення організаційних процесів та сприяння сталому розвитку низько- вуглецевої економіки; • Забезпечується досягнення політичних пріоритетів за рахунок посилення відповідних ключових факторів та створення необхідних правових та технічних передумов. Уряди мають надавати послуги вищої якості та використовувати менше ресурсів для цього. Цій меті сприяє кожний із політичних пріоритетів, перелічених вище. Крім того, вони сприяють появі нових покращених шляхів залучення громадян. Поява інноваційних технологій, як-от «сервіс-орієнтованих архітектур» (СОА) або «електронних хмарних технологій» спільно з використанням більш відкритих форм розробки нових специфікацій, які дозволяють краще поширювати та повторно використовувати інформацію і забезпечують її придатність для багатоцільового використання, є факторами, що посилюють здатність ІКТ відігравати вирішальну роль у справі підвищення ефективності державного сектора. Цей План дій є складовою політики Європейської комісії щодо сприяння розвитку інтелектуальної, стійкої та інклюзивної економіки (відповідно до Стратегії «Європа 2020»12). Таким чином він має на меті сприяння досягненню двох ключових завдань Цифрового порядку денного для Європи, зокрема: – До 2015 р. забезпечити доступність низки міжнародних послуг, які дозволять підприємцям започатковувати та вести бізнес у будь-якій країні Європи незалежно від місця їхнього знаходження, а також забезпечать можливість громадян навчатися, працювати, проживати або виходити на пенсію у будь-якій країні ЄС.

Програма використання ІКТ для сприяння конкурентоздатності та інноваціям. – http://ec.europa.eu/information_society/activities/egovernment/implementation/ict_psp/index_en.htm. 3

http://www.epractice.eu/ Директива 2003/98/EC Європейського парламенту про повторне використання інформації державного сектора, 17 листопада 2003 р., OJ L345, 31 грудня 2003 р., сс. 90-96. 6 http://www.peppol.eu. 7 http://www.eid-stork.eu. 8 Звіт про цифрову конкурентоздатність Європи, с. 88. – http://intra.infso.cec.eu.int/C4/docs/main%20page/european_competitiveness_ report_2010.pdf 9 До 2015 р. органи влади європейських країн мають «стати відкритими, гнучкими та активно співпрацювати із громадянами та бізнесом. Вони будуть використовувати методи електронного урядування для підвищення масштабів та ефективності своєї діяльності та для постійного підвищення якості державних послуг таким чином, який враховує різні потреби користувачів та сприяє збільшенню суспільної вартості. Це дозволить забезпечити провідну роль Європи у розвитку економіки, заснованої на знаннях». Див. http://www.egov2009.se/wpcontent/uploads/Ministerial-Declaration-on-eGovernment.pdf. Таке завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи і ґрунтується на результатах попередніх зустрічей Міністрів, що проходили раз на два роки у Брюсселі (2001 р.), Комо (2003 р.), Манчестері (2005 р.) та Лісабоні (2007 р.). Див. http://ec.europa.eu/information_society/activities/egovernment/library/index_en.htm. Відповідне зобов’язання беруть на себе країникандидати на вступ до ЄС та країни-члени Європейської асоціації вільної торгівлі. 10 Декларація "DigitalEurope", див. http://www.digitaleurope.org/index.php?id=1068&id_article=390. 11 Відкрита декларація про державні послуги 2.0. – http://eups20.wordpress.com/the-open-declaration. 4 5

Європейський план дій із електронного урядування на 2011-2015 рр. Використання ІКТ для сприяння інтелектуальному, сталому та інноваційному врядуванню

– До 2015 р. забезпечити, що 50% громадян країн ЄС використовують послуги із електронного урядування. Оскільки послуги з електронного врядування є важливими і для бізнесу, цей План дій також має на меті до 2015 р. забезпечити використання таких послуг 80% підприємств.

COM (2010) 2020.

1. ОБСЯГ ПЛАНУ ДІЙ

2.1. Розширення можливостей користувачів

План дій спрямовано на отримання максимальних переваг від взаємодоповнюючого характеру національних та європейських політик і програм. Його реалізація сприятиме переходу від сучасної моделі електронного урядування до нового покоління відкритих і гнучких послуг з електронного урядування, для яких не існує кордонів. Вони будуть надаватися на місцевому, регіональному, національному та європейському рівні з метою розширення можливостей громадян та бізнесу.

Розширення можливостей означає збільшення спроможності громадян, бізнесу та інших організацій займати активну позицію у суспільстві за рахунок використання новітніх технологій та інструментів. Державні службовці можуть підвищити ефективність своєї роботи шляхом кращого задоволення потреб та очікувань користувачів – тобто, якщо послуги будуть розроблятися відповідно до цих потреб та у настільки тісній співпраці з користувачами, наскільки це можливо. Крім того, розширення можливостей означає, що уряди мають забезпечувати громадянам простий доступ до державної інформації, підвищувати прозорість та сприяти активному залученню громадян та бізнесу до процесів формування політики.

Існують переконливі політичні та економічні аргументи на користь посилення співпраці між європейськими країнами у сфері електронного врядування. Спільні дії у цьому напрямку можуть сприяти подоланню сучасної економічної кризи за рахунок більш ефективного використання державних коштів та скорочення державних видатків. Видатки на розробку послуг з електронного урядування можуть зменшитися, якщо для цього буде забезпечено координацію та об’єднання державних та приватних коштів. З огляду на центральну роль національних урядів у реалізації цього Плану дій, основною функцією Європейської комісії є поліпшення умов для розвитку міжнародних послуг з електронного урядування, які будуть надаватися громадянам та бізнесу незалежно від країни, в якій вони знаходяться. Це включає в себе створення передумов, як-от забезпечення їхньої придатності для багатоцільового використання, створення системи цифрових підписів та електронної ідентифікації. Ці послуги мають сприяти посиленню внутрішнього ринку та доповнити законодавчі акти ЄС13 у тих сферах, де ІКТ можуть бути використані для підвищення якості послуг: закупівлі, правосуддя, охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища, мобільність та соціальна безпека, – а також для реалізації ініціатив громадян14. Завданням Комісії є просування послуг із електронного урядування в європейських країнах на власному прикладі.

2.1.1. Послуги, що створюються відповідно до потреб користувачів, та інклюзивні послуги Підвищення ефективності електронного урядування означає, що послуги мають розроблятися відповідно до потреб користувачів, та передбачати гнучкі можливості для взаємодії та контактів із органами влади, що враховують індивідуальні потреби користувачів. Наприклад, це має стосуватися таких аспектів, як відстеження видатків для соціальних виплат або пільг, запису до шкіл або вищих навчальних закладів, запиту та отримання актів громадянського стану онлайн, подання податкових декларацій онлайн тощо. Крім того, зручність використання та доступ до послуг із електронного урядування мають поліпшитися шляхом надання таких послуг через різноманітні засоби, у т.ч. Інтернет, телебачення, телефон, мобільні пристрої або посередників (там, де це доцільно). Комісія надасть підтримку країнам-членам для розробки послуг із електронного урядування, які будуть відповідати потребам користувачів, та для забезпечення їхньої інклюзивності та доступності шляхом:

2. ПРІОРИТЕТИ І ЗАВДАННЯ Нижче запропоновано низку завдань, що стосуються чотирьох політичних пріоритетів, а також визначено строки їх досягнення. Ці завдання можна розподілити на три групи в залежності від суб’єктів, залучених до їх виконання, та їхніх повноважень, визначених у Договорі: – У тих випадках, якщо країни-члени ЄС відіграють провідну роль та використовують власні ресурси, Європейська Комісія надає допомогу шляхом підтримки та координації діяльності країн-членів. Заходи, що пропонуються, мають на меті встановити цілі для країн-членів, та визначити способи досягнення цих цілей шляхом обміну найкращими практиками та інформацією, проведенням досліджень та порівняльного аналізу. – У тих випадках, якщо Комісія та країни-члени спільно працюють над розробкою, започаткуванням та поліпшенням міжнародних послуг, Комісія візьме на себе провідну роль у здійсненні заходів, які фінансуються за рахунок спільних коштів, у той час як країни-члени будуть нести відповідальність за реалізацію заходів, які забезпечуються за рахунок власних коштів. Запропоновані заходи включають у себе дослідження та аналіз, проекти з апробації послуг, співпрацю між країнами-членами щодо розробки послуг та обмін знаннями. – Якщо Комісія має можливість створити сприятливі умови, запропоновані заходи будуть включати ухвалення законодавчих актів, встановлення стандартів, формування спільних засад, застосування загальних інструментів, надання технічних структурних елементів (у т.ч. тих, які можуть використовуватися повторно) та забезпечення їхньої придатності до багатоцільового використання.

13 Це стосується наступних законодавчих актів ЄС: Директива про послуги (2006/123/EC), Директива про цифровий підпис (1999/93/EC), Директива про закупівлі (2004/17/EC та 2004/18/EC), Директива про захист даних (95/46/EC), Директива про повторне використання інформації державного сектора (2003/98/EC), Директива про інфраструктуру просторової інформації в Європейському співтоваристві (INSPIRE, 2007/2/EC) і Директива про доступ до інформації про навколишнє середовище (2003/4/EC). 14 Стаття 11 Договору про Європейський Союз та Стаття 24 Договору про функціонування Європейського Союзу.

– узгодження із країнами-членами спільних завдань та критеріїв оцінки; 2011-2013

– організації обміну досвідом на національному, регіональному або місцевому рівні для забезпечення додаткових переваг; – підтримки ефективних та конкретних рішень для забезпечення доступності, які будуть узгоджуватися із відповідними європейськими та міжнародними стандартами, та розповсюдження цих рішень (за можливістю).

2013

Країни-члени будуть розробляти персоналізовані онлайн-послуги, у тому числі такі, які будуть використовуватися для моніторингу ходу взаємодії із органами влади.

2.1.2. Співпраця у сфері розробки послуг Соціальні мережі та онлайн-інструменти співпраці (тобто, веб-технології 2.0) дозволяють користувачам відігравати активну роль у розробці та наданні державних послуг. Поки що послуг, спрямованих на задоволення потреб громадян, відносно небагато. Проте з’являються все нові послуги, які часто розробляються організаціями громадянського суспільства та засновані на ефективній співпраці між установами приватного та державного сектора15. Втім, необхідно більш детально з’ясувати, які інструменти є найбільш дієвими і як найкращим чином використовувати їх для активного залучення бізнесу, громадянського суспільства та окремих громадян. По-перше, потрібно провести аналіз методик такої співпраці із використанням ІКТ, їхньої економічної обґрунтованості та здатності забезпечувати надання високоякісних та надійних державних послуг. Результати аналізу мають використовуватися для ефективного залучення третіх сторін до процесу розробки послуг.

15 Див., наприклад, fixmystreet.com.

2011

На основі цього дослідження Комісія спочатку визначить методи активного залучення користувачів до розробки та надання послуг із електронного урядування, а потім розробить рекомендації та настанови спільно для країн-членів спільно з ними.

2011-2013

Комісія сприятиме обміну досвідом та знаннями між зацікавленими сторонами і погодить із країнамичленами спільні цілі щодо співпраці у сфері розробки та надання послуг.

2.1.3. Повторне використання інформації державного сектора Державний сектор володіє значними обсягами інформації16. Багато даних, які збирають органи влади, використовуються протягом дуже обмеженого проміжку часу або не використовуються взагалі. Оприлюднення неперсональних даних (географічних, демографічних, статистичних, екологічних тощо), особливо у форматі, придатному для комп’ютерного зчитування, дозволяє громадянам та підприємствам використовувати їх по-новому та створювати інноваційні продукти та послуги на основі цих даних. Комісія та країни-члени взяли на себе зобов’язання забезпечити максимальну користь від повторного використання інформації державного сектора (наприклад, за рахунок збільшення доступності необроблених даних та документів для повторного використання за допомогою низки способів (у т.ч. комп’ютерного зчитування) та різними мовами, а також за рахунок створення порталів та баз даних на основі інформації державного сектора17. Заходи у цій сфері передбачають реалізацією та огляд Директиви про повторне використання інформації державного сектора18, огляд виконання Рішення Комісії про повторне використання інформації Комісії19 та забезпечення ефективної співпраці групи з повторного використання інформації державного сектора20. 2011

Країни-члени узгодять спільний пакет індикаторів щодо повторного використання інформації державного сектора.

2011

Комісія проведе дослідження для оцінки того, яким чином у країнах-членах розробляються та створюються каталоги відкритих даних та/або портали інформації державного сектора (див., наприклад, data.gov.uk).

2011-2013

Комісія буде сприяти обміну найкращими практиками та заходами із підвищення обізнаності, а також ухвалить власну внутрішню стратегію повторного використання інформації державного сектора на основі огляду виконання Рішення Комісії про повторне використання інформації Комісії.

2011-2012

Комісія огляне стан виконання Директиви про повторне використання інформації державного сектора (як передбачено у Цифровому порядку денному для Європи) та розгляне можливість підготовки розширеної Європейської стратегії щодо інформації державного сектора.

ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ Результати досліджень свідчать, що найбільший попит користувачів на послуги із електронного врядування мають нові технології та послуги, які дозволяють користувачам стежити за тим, як органи влади зберігають їхні персональні дані, перевіряти, хто продивлявся їхні адміністративні дані, та забезпечують їхній вплив на процес прийняття рішень. Заходи у цій сфері мають узгоджуватися із положеннями Директиви про захист даних (Директиви 95/46/EC). 2011

Комісія та країни-члени встановлять спільні добровільні цілі щодо підвищення прозорості та обміну досвідом.

2013

Країни-члени та Комісія будуть надавати онлайн-доступ до інформації щодо національного законодавства та іншого нормативно-правового регулювання, політик, програм та бюджетів.

2014

Відповідно до Директиви 95/46/EC про захист даних, країни-члени забезпечать розширення електронного доступу громадян до персональних даних, що їх стосуються (якщо вони доступні в електронній формі), а також налагодять просту та дієву систему електронного сповіщення громадян про випадки використання та автоматичної обробки таких даних.

2.1.5. Залучення громадян та бізнесу до процесу формування політики Країни-члени зобов’язалися розробляти та просувати більш ефективні, прості та засновані на ІКТ способи участі бізнесу та громадян у консультаціях, обговореннях та процесах формування політики. Нові засоби розробки політики та урядування, що наразі розробляються у межах Сьомої рамкової програми ЄС щодо досліджень, технологічного розвитку та демонстраційних дій21, стануть у нагоді урядам у розробці більш інтелектуальних та ефективних цільових політик, які забезпечують кращий результат та є більш економічно обґрунтованими. Заплановані заходи підвищать спроможність людей забезпечити врахування їхніх пріоритетів та вносити пропозиції для розробки політики країн-членів та Європейського Союзу в цілому. Ці заходи будуть засновані на проектах щодо електронної участі громадян у врядуванні, які вже проводяться у межах Рамкової програми щодо конкурентоздатності та інновацій (наприклад, на використанні ІКТ при поданні електронних клопотань на підтримку «ініціатив громадян»22). Крім того, вони будуть впроваджуватися у рамках нового конкурсу заявок, який буде оголошено в процесі реалізації Сьомої рамкової програми ЄС. 2011

Комісія буде співпрацювати із країнами-членами для розробки електронних послуг на підтримку «ініціатив громадян» (передбачених у Статті 11 Договору про Європейський Союз).

2011

Комісія проведе оцінку чинних дослідницьких проектів та розпочне нові проекти у рамках завдання «Використання ІКТ для розробки політики та врядування» Робочої програми Сьомої рамкової програми ЄС на 2011-2012 рр., а також забезпечить подальший обмін досвідом та найкращими практиками.

2011-2015

Країни-члени, Комісія та інші установи (як-от парламенти) мають розробити і надавати послуги, що сприятимуть залученню зацікавлених сторін до громадського обговорення та процесів прийняття рішень на основі досвіду впровадження відповідних пілотних та демонстраційних проектів.

2.1.4. Підвищення прозорості Прозорість процесу прийняття урядових рішень та використання урядом персональних даних допомагає підвищити довіру населення та підвищити підзвітність суб’єктів формування політики. Хоча більшість країн-членів встановили цілі щодо підвищення прозорості, спільні європейські цілі у цій сфері досі не визначені. 16 Комісія та країни-члени вже протягом багатьох років визнають важливість цієї інформації і у цьому зв’язку ухвалили Директиву про повторне використання інформації державного сектора. 17 Див., наприклад, Data.gov.uk. 18 Директива 2003/98/EC про повторне використання інформації державного сектора від 17 листопада 2003 р., OJ L345, 31 грудня 2003 р., сс. 90-96. 19 Рішення Комісії 2006/291/EC про повторне використання інформації Комісії від 7 квітня 2006 р. 20 Група з повторного використання інформації державного сектора складається з службовців країн-членів, місцевих та регіональних органів влади та приватних установ. Вона проводить регулярні засідання для обміну найкращими практиками повторного використання інформації державного сектору, підтримки ініціатив у цій сфері та обговорення практичних аспектів реалізації Директиви про повторне використання інформації державного сектора.

21 Сьома рамкової програми ЄС щодо досліджень, технологічного розвитку та демонстраційних дій. – http://ec.europa.eu/informhttp://ec.europa. eu/information_society/activities/egovernment/research/fp7/index_en.htmation_society/policy/psi/index_en.htm. 22 Стаття 11 Договору про Європейський Союз та Стаття 24 Договору про функціонування Європейського Союзу.

2.2. Внутрішній ринок

2.2.2. Мобільність громадян

Більшістю державних послуг, які надаються онлайн, не можна скористатися в інших країнах (або ж для такого використання послуг із «перетином кордону» потрібно пройти складну та тривалу процедуру). Громадяни з однієї країни ЄС не можуть легко подати запит на отримання державних послуг в іншій країні (наприклад, національні посвідчення не підходять для цієї мети). Це значно обмежує мобільність громадян та бізнесу. Для сприяння розвитку внутрішнього ринку уряди мають розробити такі послуги, якими можна вільно користуватися у багатьох країнах (тобто, при користуванні якими факт перетину кордонів не помітний). Це допоможе підприємцям започатковувати та вести бізнес у будь-якій країні Європи, а громадянам з різних країн-членів це дозволить навчатися, працювати, жити, отримувати медичну допомогу або виходити на пенсію у будь-якій країні ЄС.

Громадяни країн ЄС повинні мати можливість вільно пересуватися та жити у будь-якій європейській країні27. Країничлени і Комісія будуть співпрацювати у цій сфері для розробки послуг, спрямованих на підвищення мобільності громадян, які хочуть пересуватися між європейськими країнами для таких цілей, як навчання, робота, охорона здоров’я, проживання та/або вихід на пенсію.

2.2.1. Міжнародні послуги для бізнесу Бізнесу має бути надано можливість продавати товари та надавати послуги у всіх країнах ЄС за рахунок створення простої системи електронних державних закупівель та ефективної реалізації моделі єдиної контактної особи для зв’язків бізнесу із урядовими установами. Протягом останніх двох років в обох цих сферах було реалізовано дві масштабні ініціативи: – «Прості онлайн-процедури для міжнародних послуг» (SPOCS) , що має на меті прибрати адміністративні перешкоди, з якими зіштовхується європейський бізнес, коли пропонує свої послуги за кордоном. Для цього запроваджується модель єдиної контактної особи наступного покоління та пов’язані із цим електронні процедури. 23

– «Всеєвропейські електронні державні закупівлі онлайн» (PEPPOL)24, що має на меті апробувати на рівні всього ЄС придатні для багатоцільового використання рішення щодо електронних державних закупівель, які дозволять підприємцям реалізовувати повний цикл державних закупівель – від розміщення замовлення до виставлення рахунку та доступу до каталогу – в режимі онлайн. Це дозволить скоротити адміністративні бар’єри, сприятиме підвищенню прозорості та потенційно призведе до значного скорочення видатків. Відповідно до результатів цієї ініціативи планується вжити таких заходів: розробка міжнародної та придатної для багатоцільового використання інфраструктури для електронних закупівель на основі результатів масштабної апробації PEPPOL, а також розвиток моделі єдиної контактної особи наступного покоління, який має проводитися одночасно із розширенням дії Директиви про послуги на інші сфери бізнесу. Це означає, що до 2015 р. бізнес в Європі буде мати можливість продавати товари та надавати послуги органам влади в інших країнах настільки ж легко, як він це робить зараз у власній країні. Має бути створена можливість розширення та реєстрації бізнесу в інших країнах у віддаленому доступі – тобто, не виходячи з офісу.

Заплановані заходи мають на меті забезпечувати розвиток придатних для багатоцільового використання послуг, що даватимуть громадянам можливість спілкуватися, проводити транзакції, надсилати органам влади в країнах ЄС та отримувати від них електронні документи та інформацію. Це сприятиме безпечному обміну між країнами та безпечному зберіганню електронної інформації (за допомогою електронної доставки документів та інформації). Громадяни з усіх куточків Європи повинні мати можливість доступу до особистих документів, як-от свідоцтво про народження, мати право на отримання пенсії, якщо вони працювали в одній країні, а досягли пенсійного віку та вийшли на пенсію в іншій, а також бути зарахованими до будь-якого європейського університету онлайн.

2012-2014

Комісія буде підтримувати обмін найкращими практиками та координацію зусиль країн-членів для спільної розробки та започаткування придатних для багатоцільового використання послуг із електронної доставки документів та інформації.

2015

Країни-члени будуть надавати міжнародні послуги, придатні для багатоцільового використання, послуги із електронної доставки документів та інформації громадянам для того, щоб вони мали можливість навчатися, працювати, проживати, отримувати медичні послуги або виходити на пенсію у будь-якій країні Європейського Союзу.

2.2.3. Надання міжнародних послуг у всіх країнах ЄС Комісія та країни-члени будуть вживати спільних зусиль для обміну результатами та успішним досвідом масштабної реалізації пілотних проектів28, спрямованих на визначення та узгодження ключових міжнародних послуг, які вже можуть систематично надаватися у різних країнах ЄС. Країни-члени та Комісія проведуть оцінку своєї готовності до цього шляхом аналізу організаційних, правових, технічних та семантичних бар’єрів, які можуть перешкоджати безпосередньому наданню послуг. Передбачається, що доступність міжнародних послуг у країнах ЄС має зрости. По-перше, це стане можливим за рахунок впровадження нових масштабних пілотних проектів, спрямованих на задоволення вже відомих потреб (наприклад, у таких сферах, як електронне правосуддя або електронна охорона навколишнього середовища) та на розширення можливостей повторного використання інфраструктури. Заплановані заходи мають на меті створення передумов для того, щоб країни-члени могли запроваджувати вже існуючі міжнародні послуги у всьому ЄС та розробляти нові послуги.

2011

Країни-члени та Комісія проведуть оцінку результатів виконання PEPPOL та SPOCS та забезпечать розвиток цих ініціатив.

2011

Комісія підготує та опублікує Білу книгу щодо практичних кроків із забезпечення взаємозв’язку між можливостями, пов’язаними з електронними закупівлями, у всіх країнах внутрішнього ринку25.

2011

2012-2014

Країни-члени мають підтримувати надання міжнародних послуг на основі результатів реалізації PEPPOL та SPOCS.

Комісія спільно з країнами-членами проведуть дослідження щодо попиту на міжнародні послуги та здійснить оцінку організаційних, правових, технічних та семантичних бар’єрів.

2011

2013

Країни-члени мають забезпечити функціонування моделі єдиної контактної особи «другого покоління». Це мають бути повноцінні центри з електронного врядування, що виходять за рамки вимог та сфер, визначених у Директиві про послуги26.

Країни-члени досягнуть згоди щодо обсягу міжнародних державних послуг, які будуть підготовлені у період з 2012 до 2015 рр., а також визначать відповідні етапи/основні заходи такої підготовки29.

23 SPOCS («Прості онлайн-процедури для міжнародних послуг») (http://www.eu-spocs.eu) 24 PEPPOL («Всеєвропейські електронні державні закупівлі онлайн») (http://www.peppol.eu) 25 Це завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи. 26 Це завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи.

27 Реалізація Директиви про право на вільне пересування та проживання на території Союзу та про право на вільне пересування осіб. 28 STORK (Єдина міжнародна система безпечної ідентифікації) (https://www.eid-stork.eu/); epSOS (Надання європейським пацієнтам відкритих інтелектуальних сервісів) (http://www.epsos.eu). 29 Це завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи.

2012-2015

Комісія надасть підтримку та буде координувати зусилля країн-членів для реалізації масштабних пілотних проектів та підготовки нових ініціатив, а також буде заохочувати координацію та повторне використання різними країнами-членами відповідних результатів та рішень.

2012-2015

Комісія буде співпрацювати з країнами-членами та іншими зацікавленими сторонами для надання міжнародних послуг із електронного урядування30.

2.3. Ефективність діяльності урядів та адміністрацій Діяльність у рамках цього пріоритету буде спрямована на використання ІКТ для сприяння організаційним змінам, які дозволять забезпечити кращі, менш нав’язливі, більш стійкі та швидкі державні послуги. Це буде зроблено шляхом зменшення адміністративних бар’єрів, вдосконаленням організаційних процесів та сприянням сталого розвитку низьковуглецевої економіки.

2.3.2. Скорочення адміністративних бар’єрів Для багатьох громадян та бізнесу ознакою ідеального уряду є те, що вони його не помічають. Втім, на практиці взаємодія з урядом є складною та вимагає багато часу, зусиль і ресурсів з огляду на низку процедур та вимог, які цей уряд встановлює. Таким чином спрощення або скорочення адміністративних процесів має стати важливим завданням, як це визначено у Програмі дій із скорочення адміністративних бар’єрів у Європейському Союзі32. Заплановані заходи мають на меті надати сприяння країнам-членам для усунення непотрібних адміністративних бар’єрів. Наприклад, цього можна досягти за рахунок раціонального використання наявної інформації органів влади та громадян та за рахунок застосування принципу «єдиної» реєстрації даних – тобто, моделі, у рамках якої громадяни надають органам влади всю потрібну їм інформацію тільки один раз (за умови дотримання вимог щодо захисту даних та приватності).

2011-201

2.3.1. Вдосконалення організаційних процесів Електронне урядування є інструментом вдосконалення організаційних процесів у системі влади та зменшення відповідних видатків. Наприклад, вартість виставлення рахунків може бути знижена шляхом запровадження електронних державних закупівель. Крім того, це призведе й до підвищення ефективності цього процесу – зокрема, за рахунок більш швидкої передачі даних. Державні службовці зможуть вдосконалити свої навички, пов’язані з ІКТ, та вивчити досвід інших країн Європи щодо поліпшення організаційних процесів. Портал ePractice.eu буде відігравати ключову роль у реалізації цього завдання. Крім того, Комісія на своєму власному прикладі буде сприяти вдосконаленню організаційних процесів у країнах-членах ЄС. Зокрема, вона буде застосовувати найновіші та найбільш доцільні технології та програми електронного урядування для підвищення ефективності власної діяльності. Реалізація Плану дій Комісії із запровадження електронного урядування у діяльності Комісії на 2011-2015 рр. сприятиме раціоналізації адміністративних процесів, розповсюдженню інформації та спрощенню процесів взаємодії із Комісією.

2011

Комісія сприятиме обміну досвідом, заохочуватиме повторне використання успішних рішень та додатків та пошук нових підходів для того, щоб підтримати зусилля країн-членів із вдосконалення організаційних процесів.

2011-2012

Комісія перетворить портал ePractice.eu на ефективний майданчик для обміну досвідом та інформацією, яким будуть регулярно користуватися фахівці з електронного урядування з різних країн ЄС.

2011-2015

Комісія буде реалізовувати амбітний План дій із запровадження електронного урядування у діяльності Комісії на 2011-2015 рр., який зокрема буде охоплювати питання повного циклу електронних закупівель, стратегію використання інформації державного сектора та забезпечення прозорості політики31.

2013

Комісія у тісній співпраці із країнами-членами розробить програму обміну фахівцями між органами влади різних країн-членів.

30 Це завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи. 31 Це завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи.

Комісія організує процес обміну досвідом із країнами-членами щодо реалізації принципу «єдиної» реєстрації та електронних процедур та засобів зв’язку, які стали основними каналами надання послуг із електронного врядування, проведе аналіз економічної доцільності та розробить «дорожню карту» для подальшої діяльності у цій сфері.

2.3.3. Зелене врядування Рекомендація Комісії щодо використання інформаційних та комунікаційних технологій для сприяння переходу до енергоефективної та низьковуглецевої економіки стосується і діяльності державних установ33. Мають бути встановлені конкретні цілі, що стосуються електронного урядування, та має проводитися огляд їх досягнення. Заплановані заходи, представлені нижче, мають на меті зменшення видиків парникових газів у результаті діяльності органів влади країн-членів (наприклад, за рахунок запровадження електронних архівів, використання відеоконференцій замість відряджень тощо). 2012

Комісія проведе дослідження спроможності системи електронного врядування зменшити викиди парникових газів від діяльності урядів та збере найкращі практики у цій сфері.

2013

Країни-члени мають розробити та узгодити індикатори та процедуру оцінки, які будуть застосовуватися для вимірювання зниження викидів парникових газів від діяльності їхніх органів влади в результатів запровадження послуг із електронного врядування.

2.4. Передумови для розвитку електронного урядування Для виконання заходів, спрямованих на розвиток послуг з електронного урядування в Європі, необхідно забезпечити низку технічних та правових передумов. Це стосується просування принципу придатності для багатоцільового використання у всіх країнах ЄС, що серед іншого сприятиме обміну інформацією, застосуванню принципу «єдиного вікна», використання (національної) електронної ідентифікації та платіжних систем в усій Європі. Придатність для багатоцільового використання підтримується через застосування відкритих специфікацій та створення ключових систем забезпечення, як-от система управління електронною ідентифікацією та заохочення інновацій в електронному урядуванні.

32 COM (2007) 23. 33 COM (2009) 111.

2.4.1. Відкриті специфікації та придатність для багатоцільового використання Придатність для багатоцільового використання (інтероперабельність) є здатністю систем та машин обмінюватися, обробляти та правильно інтерпретувати інформацію. Це не просто завдання технічного характеру, воно також передбачає правові, організаційні та семантичні аспекти роботи з даними. Придатність для багатоцільового використання є важливою передумовою для відкритого і гнучкого надання послуг з електронного урядування. Вона може сприяти більш тісній співпраці між органами влади країн Європи. Зокрема, відповідні стандарти та відкриті платформи створюють більше можливостей для економічно обґрунтованого використання ресурсів та надання послуг. Реалізація запропонованих заходів призведе до розробки спільної стратегії забезпечення придатності механізмів електронного урядування країн ЄС для багатоцільового використання на європейському рівні.

2011-2015

Комісія буде вживати заходів (через Програму інтероперабельних рішень у державному управлінні європейських країн) для запровадження Європейської рамкової програми забезпечення інтероперабельності та Європейської стратегії забезпечення інтероперабельності (очікується, що Програма та Стратегія будуть ухвалені в 2010 р.).

2012

Комісія буде організовувати обмін досвідом та сприяти повторному використанню та розповсюдженню рішень для запровадження послуг з електронного врядування, придатних для багатоцільового використання. Це включає в себе створення інтерфейсів, які забезпечать доступ та використання автентичних національних джерел.

2013

Країни-члени мають привести свої рамкові програми забезпечення інтероперабельності у відповідність до Європейської рамкової програми забезпечення інтероперабельності35.

2.4.2. Ключові системи забезпечення Для отримання багатьох послуг дуже важливо визначити та встановити фізичну або юридичну особу, якій надається відповідна послуга. Технології електронної ідентифікації та сервіси із встановлення особи є дуже важливими для забезпечення безпеки електронних транзакцій (як у державному, так і в приватному секторі). Нині найбільш розповсюдженим способом автентифікації є використання паролів, але потреба у розробці більш безпечних рішень, які будуть захищати приватність, є очевидною. Необхідно налагодити більш ефективну адміністративну співпрацю в Європі для розробки та започаткування міжнародних державних онлайн-послуг, які в тому числі будуть містити практичні рішення щодо електронної ідентифікації та автентифікації особи. Вже запроваджуються деякі ініціативи в цій сфері: наприклад, масштабна апробація Єдиної міжнародної системи безпечної ідентифікації (STORK), яка має на меті створення Європейської платформи забезпечення інтероперабельності для електронної ідентифікації. Ця платформа дозволить громадянам отримувати доступ до послуг з електронного урядування всередині та поза межами своєї країни за допомогою використання їхніх національних систем електронної ідентифікації. Заплановані заходи сприятимуть створенню всеєвропейських засад функціонування взаємно визнаних систем електронної ідентифікації35, що дозволить громадянам та бізнесу користуватися електронною ідентифікацією у всіх країнах Європи. Цей підхід має будуватися на результатах впровадження попередніх ініціатив, зокрема Єдиної міжнародної системи безпечної ідентифікації, а також відповідати положенням про захист даних та приватності. Ця діяльність буде доповнювати та брати до уваги Європейський план дій щодо цифрових підписів та електронної ідентифікації36, який нині виконується. Крім того, планується у 2011 р. провести перегляд Директиви про цифровий підпис.

34 Це завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи. 35 Це завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи. 36 COM (2008) 798. 37 Це завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи.

2011

Комісія запропонує переглянути Директиву про цифровий підпис для забезпечення правового регулювання міжнародного визнання та придатності до багатоцільового використання безпечних систем електронної автентифікації.

2012

Комісія запропонує на розгляд Ради та Європейського парламенту Рішення щодо забезпечення взаємного визнання електронної ідентифікації та електронної автентифікації в усіх країнах Європи та основі онлайн-послуг з автентифікації, які будуть запропоновані всім країнам-членам (це може передбачати використання найбільш відповідних офіційних документів, що видаються державними та приватними установами).

2012-2014

Країни-члени мають застосовувати та розповсюджувати рішення щодо електронної ідентифікації на основі результатів апробації Єдиної міжнародної системи безпечної ідентифікації та інших проектів у цій сфері.

2.4.3. Інноваційне електронне урядування Нове покоління послуг з електронного урядування має засновуватися на інноваційних технічних підходах, як-от застосування «хмарних технологій» та сервіс-орієнтованих архітектур для надання державних послуг, а також передбачати використання їхніх переваг. Це дозволить створювати відкриті та гнучкі послуги з електронного урядування, які розробляються на основі співпраці із зацікавленими сторонами, а також знизити обсяг видатків на ІКТ. Для забезпечення наявності та зручного доступу до спільних ресурсів і механізмів надання послуг із електронного урядування буде запроваджено відповідні пілотні проекти. Крім того, органи влади будуть вживати заходів для оновлення інфраструктури з електронного урядування, заснованої на ІР версії 6 (веб-портали, веб-сайти, додатки тощо), у зв’язку із суттєвим зменшенням кількості ІР адрес версії 4. Зміцнення інфраструктури на основі ІР версії 6 допоможе органам влади країн-членів розвивати та застосовувати інноваційні, ефективні та доступні додатки та сервіси39. Заплановані заходи мають на меті визначити та розповсюдити апробовані та безпечні рішення щодо використання «хмарних технологій» і сервіс-орієнтованих архітектур для надання державних послуг, а також стратегій переходу від ІР версії 4 до версії 6.

2011

Комісія розпочне дослідження та розробить рекомендації щодо заходів, необхідних для застосування у державному секторі нових технологій та парадигм (як-от «хмарних технологій» і сервіс-орієнтованих архітектур).

2011

Комісія розпочне реалізацію заходів у межах Рамкової програми щодо конкурентоздатності та інновацій, що має на меті надання підтримки органам влади для апробації проектів переходу на ІР версії 6. Це дозволить розробити приклади та надати нового імпульсу масштабному процесу переходу на ІР версії 6.

2012

Комісія розпочне пілотні проекти для демонстрації того, як органи влади можуть більш гнучко та ефективно надавати послуги із електронного врядування шляхом використання інноваційних архітектур та технологій.

38 Це завдання визначене у Цифровому порядку денному для Європи. 39 У відповідності до COM (2008) 313, Комісія у 2011 р. підготує Робочий документ для визначення наступних дій у цій сфері.

3. УПРАВЛІННЯ Країни-члени взяли на себе зобов’язання повністю дотримуватися пріоритетів Декларації Мальме. Вони також запропонували Європейській комісії організувати загальне керівництво реалізацією відповідного Плану дій, що має забезпечити активну участь країн-членів у цьому процесі. З цією метою Європейська комісія створить та очолить Експертну групу високого рівня з представників країн-членів, відповідальних за реалізацію національних стратегій з питань електронного урядування. Ця Експертна група високого рівня буде надавати інформацію про результати своєї роботи Групі високого рівня з виконання Цифрового порядку денного та буде координувати діяльність із Комітетом з реалізації Програми інтероперабельних рішень у державному управлінні. Будуть заохочуватися й інші види співпраці. Необхідно створити комплексні механізми для обговорення політики, проведення моніторингу та оцінки реалізації Плану дій, а також для обміну досвідом. Проміжна оцінка виконання Плану дій буде проведена у 2013 р. Під час цієї оцінки буде визначено, яких завдань Плану дій вдалося досягти, якими є результати діяльності та які проблеми постали на шляху реалізації Плану дій. У залежності від результатів проміжної оцінки Експертна група високого рівня проведе огляд та внесе необхідні зміни до завдань та заходів Плану дій. Загальний прогрес у ході реалізації Плану дій та в ході запровадження електронного урядування взагалі буде оцінюватися щорічно за допомогою відповідного набору засобів (порівняльний аналіз, визначення орієнтирів, самооцінка тощо) та методів (веб-дослідження, аналіз державних даних, опитування користувачів, інтерв’ю тощо). Країни-члени обміняються досвідом проведення порівняльного аналізу із Європейською комісією та між собою для того, щоб усі зацікавлені сторони розробили спільні заходи та критерії для оцінки досягнень. 2011

Комісія створить Експертну групу високого рівня, що буде складатися з представників країн-членів, та визначить її повноваження.

2012

Всі країни-члени поінформують Комісію та Експертну групу високого рівня про те, наскільки політичні пріоритети Декларації Мальме враховані (або будуть враховані) у їхніх національних стратегіях з питань електронного урядування.

2013

Всі країни-члени включать політичні пріоритети Декларації Мальме до власних національних стратегій у цій сфері.

2013

Буде проведено оцінку реалізації Плану дій із електронного урядування, результати оцінки будуть використані для перегляду завдань та заходів Плану дій.

2015

Всі країни-члени поінформують Комісію та Експертну групу високого рівня про те, наскільки їм вдалося досягти політичних пріоритетів Декларації Мальме.

Секретаріат Кабінету Міністрів Відділ електронного урядування Брюссель, 15 грудня 2010 р. COM (2010) 743 final Неофіційний переклад

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування Версія 6.1 18 березня 2005 р.

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

ЗМІСТ1 Повідомлення Міністра

Резюме................................................................................................................................................................................................................................ 60 Розділ 1. Політика (підходи) та обсяги її застосування..............................................................................61 Про архітектуру Засад оперативної сумісності........................................................................................................................................ 61 Ключові рішення та підходи.............................................................................................................................................................................. 62 Зміни у порівнянні з попередньою версією............................................................................................................................................... 62 Обсяги застосування............................................................................................................................................................................................. 63 Взаємозв’язки з іншими ініціативами............................................................................................................................................................ 64 Ваш внесок................................................................................................................................................................................................................. 65

Вступне слово Девіда Мілібенда, Міністра Секретаріату Уряду

Засади оперативної сумісності електронного урядування лежать в основі нашої стратегії використання ІТ для реформ діяльності уряду. Ці реформи спрямовані на надання кращих та більш ефективних державних послуг. Відділ електронного урядування надає сприяння цим процесам за рахунок розробки та запровадження рамкових засад, якот Засад оперативної сумісності електронного урядування, а також за рахунок координації процесу надання послуг, обміну найкращими практиками та забезпечення того, що у центрі нашої діяльності знаходяться громадяни. Засади оперативної сумісності електронного урядування були вперше розроблені та видані у вересні 2001 р. та постійно вдосконалювалися. Нині вже створено механізми, які мають надавати сприяння установам державного та приватного сектора для забезпечення того, що їхні системи відповідають Засадам оперативної сумісності, і що громадяни мають необхідні знання та навички для підтримки спільної роботи цих систем. Те, наскільки розповсюдженість та значення Засад оперативної сумісності електронного урядування зросли з часом, вражає. Цінність оперативно сумісних (інтероперабельних) систем та переваги підходів, заснованих на стандартах, що містяться у цих Засадах, все більше і більше визнаються у приватному секторі. Це викликало необхідність ухвалити стратегію, спрямовану на подальше підвищення ефективності та сприяння створенню нових прогресивних послуг у різних сферах.

Розділ 2. Технічні підходи.........................................................................................................................................65 Взаємна пов’язаність систем............................................................................................................................................................................. 65 Інтеграція даних...................................................................................................................................................................................................... 66 Управління контентом метаданих.................................................................................................................................................................. 66 Доступ та канали надання електронних послуг....................................................................................................................................... 67 Стандарти для видів діяльності........................................................................................................................................................................ 71 Розділ 3. Підтримка для реалізації........................................................................................................................73 Пріоритети................................................................................................................................................................................................................. 73 Розробка схем XML................................................................................................................................................................................................ 73 Стандарт метаданих в електронному урядуванні................................................................................................................................... 73 www.govtalk.gov.uk................................................................................................................................................................................................ 74 Членство у робочих групах................................................................................................................................................................................ 75 Розділ 4. Процеси управління..................................................................................................................................75 Відділ електронного урядування.................................................................................................................................................................... 75 Установи державного сектора.......................................................................................................................................................................... 76 Сфера ІКТ.................................................................................................................................................................................................................... 77 Громадяни.................................................................................................................................................................................................................. 77 ІТ форум високого рівня...................................................................................................................................................................................... 77 Робоча група з питань оперативної сумісності........................................................................................................................................ 77 Група урядових схем............................................................................................................................................................................................. 78 Робоча група з питань метаданих................................................................................................................................................................... 78 Робоча група з питань карток з мікропроцесором................................................................................................................................ 78 Інші робочі групи.................................................................................................................................................................................................... 78 Розділ 5. Управління змінами..................................................................................................................................78 Кому належать ресурси з електронного урядування?.......................................................................................................................... 79 Консультації та інновації..................................................................................................................................................................................... 80 Збір коментарів....................................................................................................................................................................................................... 80 Збір пропозицій...................................................................................................................................................................................................... 80 Оновлення Засад оперативної сумісності ЕУ............................................................................................................................................. 80 Розділ 6. Відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ....................................................................81 Що означає «відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ»?................................................................................................... 81 Використання схем XML та стандартів даних............................................................................................................................................ 82 Строки.......................................................................................................................................................................................................................... 82 Зацікавлені/відповідальні сторони................................................................................................................................................................ 83 Відповідальність за забезпечення відповідності..................................................................................................................................... 83 Спільноти державного сектора....................................................................................................................................................................... 84 Підтримання відповідності з новими версіями Засад оперативної сумісності ЕУ................................................................... 84 Невідповідність....................................................................................................................................................................................................... 84 Додаткові інструкції............................................................................................................................................................................................... 85 На ст.59 вказано нумерацію сторінок конкретного документу, що не відповідає нумерації сторінок публікації.

Повідомлення Міністра

ЗМІСТ

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Резюме

Розділ 1. Політика (підходи) та обсяги її застосування

Для надання більш ефективних державних послуг, пристосованих до потреб громадян та бізнесу, необхідно забезпечити безперешкодний обмін інформацією між різними органами влади. У засадах оперативної сумісності електронного урядування (e-Government Interoperability Framework, e-GIF) визначаються технічні підходи уряду та специфікації2 для забезпечення сумісності (інтероперабельності) та узгодженості систем інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у межах державного сектора. Розробка Засад оперативної сумісності (інтероперабельності) є важливою передумовою для узгодженого використання урядом веб-технологій у своїй роботі.

1.1. Сучасне інтегроване урядування вимагає створення та використання інтегрованих ІКТ-систем. Інтероперабельні системи, що функціонують узгоджено та безперешкодно в різних установах державного сектора, є ключовим фактором надання послуг вищої якості та меншої вартості, краще пристосованих до потреб громадян та бізнесу.

Використання цих підходів та специфікацій щодо оперативної сумісності є обов’язковим. У них визначається базова інфраструктура, яка надає установам державного сектора можливості повністю зосередитися на якісному обслуговуванні споживачів за рахунок створення інформації та послуг з доданою вартістю. Ці установи самостійно мають проаналізувати та вирішити, яким чином організувати робочі процеси так, щоб повною мірою скористатися перевагами, які з’являються від підвищення рівня оперативної сумісності. Основним завданням Засад оперативної сумісності електронного врядування є затвердження специфікацій щодо Інтернету та Всесвітньої мережі для всіх урядових систем. У цьому документі значення поняття «система» включає в т.ч. і її інтерфейс. Було ухвалено стратегічне рішення, що XML (розширювана мова розмітки) та XSL (розширювана мов таблиць стилів) мають бути ключовими стандартами інтеграції та управління даними. Це означає, що у державному секторі мають встановлюватися та централізовано застосовуватися схеми XML. У Засадах оперативної сумісності електронного врядування встановлюються специфікації, які мають належну підтримку на ринку. Це прагматична стратегія, що має на меті скоротити видатки та ризики урядових систем та забезпечити використання ними переваг та досягнень глобальної Інтернет-революції. У Засадах оперативної сумісності також визначаються підходи до створення та застосування метаданих в установах державного сектора. Використання Стандарту метаданих в електронному урядуванні має допомогти громадянам легше знаходити потрібну їм урядову інформацію та ресурси. Але самого лише встановлення підходів та специфікацій недостатньо. Для успішного застосування Засад необхідно забезпечити надання підтримки, розробку керівних настанов на основі найкращих практик та використання інструментарію та схем, узгоджених на центральному рівні. Для цього уряд створив веб-сайт GovTalk. Це сайт, який підтримується Секретаріатом Кабінету Міністрів і є спільним майданчиком урядових установ та організацій ІКТ-сектору для розробки та узгодження схем XML та підтримки їх використання у всьому державному секторі. Ці схеми доступні за посиланням: http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/xmlschema.asp. Веб-сайт також використовується для широких консультацій з низки інших документів та основних принципів і підходів у сфері електронного урядування.

1.2. Чітко визначені політика, підходи та специфікації щодо оперативної сумісності та управління інформацією також є ключовими для підтримки зв’язку із зовнішнім світом та використання передових досягнень глобальної інформаційної революції. Засади оперативної сумісності електронного врядування (e-GIF) надають такі можливості. 1.3. Інформаційні ресурси уряду не є річчю у собі. Вони є цінними економічними активами та джерелом розвитку економіки знань. Забезпечивши, що наявна у нас інформація є готовою для вико ристання та розповсюдження серед установ державного та приватного сектора – із врахуванням зобов’язань щодо її приватності та безпеки – ми можемо максимально використати ці активи, таким чином стимулюючи та підживлюючи розвиток економіки.

Про архітектуру Засад оперативної сумісності 1.4. Архітектура Засад оперативної сумісності електронного урядування (ЕУ) складається з таких елементів: •

Рамкових засад, які охоплюють політичні заяви високого рівня, технічну політику та підходи, та режими управління, виконання та забезпечення відповідності;

•

Базової конфігурації засад оперативної сумісності ЕУ, яка охоплює Стандарт метаданих в електронному урядуванні (e-GMS) та Стандартизований перелік урядових термінів (GCL), Каталог стандартів урядових даних (GDSC), схем Розширюваної мови розмітки (XML) та Каталог технічних стандартів (TSC) (раніше це була частина Засад оперативної сумісності: технічні підходи та специфікації). Архітектура Засад оперативної сумісності ЕУ

Крім того, веб-сайт містить рекомендації на основі найкращих практик, відповіді на найбільш часті запитання та поради щодо навчання та інструментарію для використання, а також описує основні елементи управління. Мети і завдань Засад оперативної сумісності електронного урядування неможливо досягти за один день. Це має бути довгостроковою стратегічною діяльністю, і таким чином необхідно розробити та вживати належних кроків для її підтримки. Ці кроки, а також визначення сфер відповідальності основних зацікавлених сторін, комітетів, керівних та робочих груп тощо, описані у цьому документі. Важливо також забезпечити актуальність Засад оперативної сумісності електронного урядування та їх відповідність вимогам усіх зацікавлених сторін, а також те, що Засади передбачають повноцінне використання можливостей нових технологій та тенденцій розвитку ринку. Засади передбачають започаткування процесу управління змінами на основі Інтернет-технологій, який передбачає динамічне залучення та задоволення потреб зацікавлених сторін та використання інновацій у цій сфері, що розробляються на глобальному рівні.

1.5. Засади оперативної сумісності ЕУ встановлюють мінімальний набір технічних підходів та специфікацій щодо регулювання інформаційних потоків у системі уряду та державного сектора. Вони стосуються взаємної пов’язаності систем, інтеграції даних, управління контентом метаданих та доступу до електронних послуг. Уряд зобов’язується відповідність та актуальність цих підходів та специфікацій мінливим вимогам державного сектора та розвитку ринку й технологій. Для останньої версії базової конфігурації Засад оперативної сумісності ЕУ див. веб-сайт: http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/egif.asp?page=1&order=title

Поняття «специфікації», яке використовується в цьому документі, включає стандарти, затверджені визнаними установами у сфері стандартизації. Якщо специфікації стосуються стандартів та пропонуються альтернативи у сфері процесу закупівель, покупці зобов’язані відповідно до правил ЄК розглядати можливість використання таких альтернатив за умови, що вони передбачають достатній (еквівалентний) рівень функціональності. 2

РЕЗЮМЕ

Розділ 1. Політика (підходи) та обсяги її застосування

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Ключові рішення та підходи 1.6. Засади оперативної сумісності ЕУ визначаються такими ключовими рішеннями: • Затвердження XML як базового стандарту інтеграції даних та управління даними для всіх систем державного сектора; • Відповідність можливостям Інтернету: загальне затвердження спільних специфікацій, що використовуються в Інтернеті та Всесвітній мережі, для всіх інформаційних систем державного сектора; • Затвердження браузера в якості ключового інтерфейсу: всі інформаційні системи державного сектора мають бути доступними за рахунок технологій, заснованих на браузері; використання інших видів інтерфейсу теж дозволяється, але лише на додачу до інтерфейсу на основі браузера; • Додавання метаданих до урядових інформаційних джерел; • Розробка та затвердження Стандарту метаданих в електронному урядуванні на основі міжнародної моделі Дублінського ядра (ISO 15836); • Розробка та підтримка Стандартизованого переліку урядових термінів; • Забезпечення застосування Засад оперативної сумісності ЕУ в всіх установах державного сектора (докладніше див. Розділ 6); • Забезпечення відповідності принципів взаємодії між урядовими інформаційними системами та посередниками, що надають послуги з електронного урядування, стандартам, визначеним в Засадах оперативної сумісності ЕУ. Принципи взаємодії між посередниками та громадянами знаходяться поза межами регулювання Засад оперативної сумісності ЕУ. 1.7. Принципи визначення специфікацій Засад оперативної сумісності ЕУ: • Оперативна сумісність (інтероперабельність) – встановлено тільки такі специфікації, які стосуються взаємної пов’язаності систем, інтеграції даних, управління контентом метаданих та доступу до електронних послуг; • Підтримка з боку ринку – вибрані специфікації широко підтримуються ринком, і мають високу здатність зменшити витрати та ризики, пов’язані з урядовими інформаційними системами; • Можливість розширення масштабу – має бути можливість розширити застосування обраних специфікації для забезпечення відповідності вимогам системи, як-от змінам в обсязі даних, кількості транзакцій і користувачів тощо; • Відкритість – специфікації мають бути задокументованими та доступними громадськості; • Міжнародні стандарти – перевага буде надаватися стандартам з найбільш широким функціоналом, таким чином відповідні міжнародні стандарти будуть мати пріоритет перед стандартами ЄС, а стандарти ЄС – перед стандартами Сполученого Королівства.

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

урядування» на «відділ електронного урядування», створення нової ради старших керівників з питань інформаційної політики, а також перехід від UK online до Directgov. Посилання на рамкові засади щодо розробки послуг електронного урядування більше немає, оскільки відділ електронного урядування прийняв рішення не продовжувати подальшу роботу над ними, але їх оригінал досі є доступним на GovTalk. Так само, більше немає посилання на групу лідерів у сфері електронного урядування, оскільки ця група більше не функціонує. Крім того, у Засадах оперативної сумісності оновлено та більш чітко визначено роль та функції органів влади Шотландії, Північної Ірландії та Уельсу. З огляду на те, що до основних підходів (політики) змін не було, ця версія не проходила громадського етапу обговорення та консультацій.

Обсяги застосування 1.9. Засади оперативної сумісності ЕУ застосовуються до регулювання обміну інформацією всередині урядової системи та взаємодії між такими суб’єктами: • Урядом Сполученого Королівства і громадянами; • Урядом СК і посередниками; • Урядом СК та бізнесом (в усьому світі); • Установами Уряду СК; • Урядом СК та іншими урядами (СК/ЄС, СК/США тощо). 1.10. Встановлюється, що вимога щодо дотримання та відповідності Засадам оперативної сумісності ЕУ не може покладатися на громадян, бізнес та уряду іноземних країн, але Уряд СК має чітко роз’яснювати усім своїм контрагентам, що цей найбільш ефективний метод взаємодії з ним. 1.11. До поняття «Уряд СК» входять центральні урядові установи та їхні агентства, місцеві органи влади та установи державного сектора у широкому розуміння, наприклад, державні автономні неурядові організації або Національна медична служба. До органів влади Шотландії, Північної Ірландії та Уельсу застосовуються механізми, описані нижче. 1.12. Шотландія: виконавча влада Шотландії є добровільним партнером у реалізації Засад оперативної сумісності ЕУ та відіграє активну роль у діяльності Робочої групи з питань оперативної сумісності. Виконавча влада має забезпечувати, що стандарти Уряду СК щодо забезпечення оперативної сумісності застосовуються також і в Шотландії з метою реалізації Порядку денного з модернізації урядування та підвищення якості надання державних послуг. Засади оперативної сумісності ЕУ в Шотландії реалізуються за рахунок ухвалення та виконання Рамкових стандартів виконавчої влади Шотландії інформаційної ери Openscotland: http://www.scotland.gov.uk/Topics/Government/Open-scotland/19913/21664. 1.13. Ці Рамкові стандарти передбачають застосування Засад оперативної сумісності ЕУ, і таким чином послуги, які надаються установами державного сектора в Шотландії, є сумісними із стандартами СК. Стандарти, що розробляються у межах державного сектора Шотландії, можуть також бути включеними до Рамкових стандартів, та до Засад оперативної сумісності ЕУ (у разі доцільності).

Зміни у порівнянні з попередньою версією

1.14. Рамкові стандарти мають виконуватися органами виконавчої влади Шотландії, державними автономними неурядовими організаціями, Національною медичною службою Шотландії, органами місцевої влад та у організаціями більш широкого державного та волонтерського сектора (у якості добровільних партнерів).

1.8. Ця версія є оновленою та не має жодних змін на рівні підходів (політики) у порівнянні із версією 6.0. У ній відображено зміну у назві урядового підрозділу, що функціонує у цій сфері: зі «Служби посланника з електронного

1.15. Північна Ірландія: Північна Ірландія засвідчила свою готовність застосовувати Засади оперативної сумісності ЕУ шляхом створення Групи технічних стандартів з питань електронного урядування. Група відповідає за

Розділ 1. Політика (підходи) та обсяги її застосування

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

просування Засад оперативної сумісності серед державного сектора Північної Ірландії. Крім того, вона надає державному сектору Північної Ірландії механізм, який може використовуватися для забезпечення впливу на процеси розвитку стандартів Засад оперативної сумісності. 1.16. Уельс: Уряд Асамблеї Уельсу є добровільним партнером із реалізації Засад оперативної сумісності ЕУ. Уряд Асамблеї Уельсу ухвалив стратегію у сфері ІКТ під назвою Cymru Ar-lein (назва валлійською мовою), група із реалізації стратегії відповідає за розповсюдження Засад оперативної сумісності та інших стандартів у державному секторі Уельса. Ця стратегія встановлює механізм, за яким державний сектор Уельсу може робити внесок та впливати на процеси розвитку стандартів Засад оперативної сумісності. 1.17. Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом Сполученого королівства та урядовими органами Шотландії, Північної Ірландії та Уельсу, всі сторони зобов’язалися дотримуватися принципів належної комунікації між собою. Для сприяння обміну інформацією та ефективній роботі кожного органу влади, ці органи мають надавати один одному максимально повний та відкритий доступ до інформації. На такий обмін можуть накладатися певні обмеження або до нього можуть висуватися певні вимоги, як-от такі, що стосуються конфіденційності або вільного доступу до інформації. 1.18. Специфікації Засад оперативної сумісності ЕУ є обов’язковими для всіх нових систем, що підпадають під обсяги застосування, визначені у пункті 1.9. Для отримання переваг від використання послуг, які надаються через Directgov (www.direct.gov.uk), Урядовий портал, мережу знань або інші системи, щодо яких встановлюються цілі із поліпшення надання електронних послуг, успадковані системи мають відповідати цим специфікаціям. У тому, що стосується систем, які не входять до визначеного обсягу та мандату, рекомендується застосовувати Засади оперативної сумісності ЕУ для всіх державних закупівель приватного сектора та для основних процесів модернізації інших успадкованих урядових систем. Керівні положення щодо дотримання цього представлені в Розділі 6. 1.19. Засади оперативної сумісності ЕУ не передбачають стандартизації того, як має виглядати інформація у інтерфейсах для взаємодії між людиною та комп’ютером. Вона може надаватися різними каналами, зокрема, через Інтернет, державні інтерактивні термінали, цифрове телебачення, WAP-телефони тощо. Засади оперативної сумісності встановлюють стандартні вимоги до обміну даними, які застосовуються до надання даних через такі інтерфейси, та засоби для управління презентацією таких даних. 1.20. Технічні підходи до забезпечення оперативної сумісності (інтероперабельності) у державному секторі стосуються чотирьох ключових сфер: взаємної пов’язаності систем, інтеграції даних, управління контентом метаданих та доступу до електронних послуг. Це мінімальний набір, необхідний для забезпечення підтримки низки транзакцій та послг, які надаються урядом, та для інтеграції інформаційних систем уряду. Технічні підходи визначаються у Розділі 2.

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Ваш внесок 1.24. Постійне залучення всіх наших зацікавлених сторін (перерахованих у Розділі 6) до процесів розвитку та реалізації Засад оперативної сумісності ЕУ є одним із основоположних завдань. Цей документ запрошує всі урядові структури та установи, державні автономні неурядові організації, органи місцевої влади, Національна медична служба, бізнес та громадяни надавати свої коментарі та пропозиції щодо вдосконалення стратегії та надавати підтримку і сприяти процесам її реалізації. Оптимальним шляхом такої співпраці із зацікавленими сторонами для нас є Інтернет, зокрема тематичний веб-сайт на порталі GovTalk. Перейдіть на http://www.govtalk.gov.uk для того, щоб долучитися до дискусії або зробити всій внесок на сторінках «Ваші пропозиції» або «Ваші коментарі».

Розділ 2. Технічні підходи 2.1. У цьому Розділі докладно описано технічні підходи до забезпечення взаємної пов’язаності систем, інтеграції даних, управління контентом метаданих та доступу до електронних послуг. Цей Розділ раніше був частиною 2 Засад оперативної сумісності електронного урядування: технічні підходи та специфікації. До нього включені у т.ч. й технічні підходи для господарської діяльності. 2.2. Останні технічні специфікації щодо цих підходів доступні у Каталозі технічних стандартів, в якому також міститься перелік скорочень та абревіатур, які використовуються в Засадах оперативної сумісності ЕУ.

Взаємна пов’язаність систем Технічні підходи до забезпечення взаємної пов’язаності систем стосуються такого: 2.3. Стандартом забезпечення безпеки та конфіденційності електронної пошти в державному секторі є використання безпечної урядової внутрішньої мережі (інтранету) (Government Secure Intranet, GSI). Якщо вимоги щодо безпеки не передбачають іншого, поза межами інтранету та інших безпечних урядових мереж може використовуватися один з таких стандартів: S/MIME (Безпечне багатоцільове розширення можливостей електронної пошти у мережі Інтернет) або безпечне листування та захищені стандарти безпечного доступу до електронної пошти під час використання принаймні 128-бітного TLS/SSL зв’язку. 2.4. Органи влади, під’єднані до безпечної урядової внутрішньої мережі, мають використовувати повідомлення GSI 1/2003 щодо Схеми каталогу інформації GSI (див. http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/egif_document. asp?docnum=827), крім веб-транзакцій через SOAP – у таких випадках має використовуватися стандарт індексації веб-сервісів UDDI (Universal Description , Discovery and Integration).

Взаємозв’язки з іншими ініціативами

2.5. Якщо використовуються веб-сервіси, вони мають засновуватися на специфікаціях SOAP та WSDL.

1.21. Засади оперативної сумісності ЕУ є складовою низки політичних засад, які стосуються питань безпеки, конфіденційності та засобів зв’язку. Докладніше див.: http://www.govtalk.gov.uk/policydocs/policydocs.asp.

2.6. Проекти мають відповідати підходам Уряду Сполученого королівства до доменних імен: http://www.cabinetoffice.gov.uk/e-government/domain.

1.22. Засади оперативної сумісності ЕУ також є джерелом для розробки підходів у сфері програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом, встановлених у 2004 р., див.: http://www.govtalk.gov.uk/policydocs/consult_subject_ document.asp?docnum=905.

2.7. Для доменних імен у мережі Інтернет або інтранет з метою розподілу ІР-адрес має застосовуватися розподілена система доменних імен (Domain Name System, DNS). 2.8. Для передачі файлів в урядовій внутрішній мережі має використовуватися FTP.

1.23. Засади оперативної сумісності ЕУ та Стандарт метаданих в електронному урядуванні привернули значну увагу на міжнародному рівні та розглядаються Програмою ЄС з питань обміну даними між органами влади як основа для розробки європейських стандартів у цій сфері.

2.9. Для передачі файлів дуже великого об’єму мають використовуватися засоби відновлення нормального функціонування та перезапуску FTP.

Розділ 2. Технічні підходи

Розділ 1. Політика (підходи) та обсяги її застосування

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

2.10. Для додатків, які раніше використовували термінальну імітацію функцій, за можливістю мають застосовуватися веб-технології3.

• Використання UML (уніфікованої мови моделювання), RDF (стандарту опису даних) та XML для моделювання даних та мови опису;

Посередники

• Використання XSL (розширюваної мови стилів) для трансформації даних;

2.11. Підходи до взаємодії між посередниками та урядовими системами, встановлені у Засадах оперативної сумісності електронного урядування, мають відповідати стандартам інтерфейсів веб-сервісів, що були розроблені в рамках ініціативи з оперативної сумісності веб-сервісів (Web Services Interoperability, WS-I) та Організації з просування стандартів у галузі структурованої інформації (Organisation for the Advancement of Structured Information Standards, OASIS). Перехід до ІР версії 6 2.12. Засади оперативної сумісності ЕУ передбачають поступовий перехід до ІР версії 6 із одночасною підтримкою ІР версії 4. При здійсненні нових закупівель ми радимо підтримувати одночасно мережі ІР версії 4 та ІР версії 4, і закуповувати продукти, які пристосовані до обох версій, якщо це буде економічно обґрунтовано.

2.15. Рекомендації Консорціуму Всесвітньої мережі щодо схем XML мають бути основною схемою щодо мов, яка має використовуватися для продуктів та сервісів на основі XML. Нині стандарти щодо мов схем XML визначаються у Структурі специфікації і стандартизації елементів даних (ISO/IEC), зокрема ISO/IEC 19757 щодо мови визначення схеми документу (Document Schema Definition Languages, DSDL, див. http://www.dsdl.org/). У наступних версіях Засад оперативної сумісності ЕУ їх використання стане обов’язковим, і буде надано інструкції щодо цього. Поки що на додачу до схем XML Консорціуму Всесвітньої мережі можна використовувати Schematron (див. http://www. ascc.net/xml/resource/schematron/schematron.html), наприклад, при застосуванні до існуючих схем місцевих обмежень або обмежень, які стосуються конкретних додатків. 2.16. Схеми XML, узгоджені на центральному рівні, затверджуються через процеси GovTalk. Докладніше див. http:// www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/xmlschema.asp.

Бездротові мережі (WLAN)

Форми

2.13. Для ефективної роботи урядових установ все більш потрібним є запровадження мобільного комп’ютерного середовища, оскільки це підвищить гнучкість та розширить можливості використання ІКТ в урядовій діяльності. Рішення у сфері бездротових мереж на основі серії стандартів IEEE 802.11 добре підтримуються з боку ринку. Корисна технічна інформація про ризики використання бездротових мереж та способи запобігання цих ризиків надана у Технічній записці Національного координаційного центру з питань безпеки інфраструктури 04/02 (див. http://www.uniras.gov.uk/). Чинне керівництво щодо використання бездротових технологій в уряді обмежує їх повномасштабне застосування поза межами чітко визначених ситуацій. З огляду на це, Група з безпеки електронних комунікацій, відділ електронного урядування та Відкритий геопросторовий консорціум спільно працюють над розробкою стандартного підходу щодо розширення застосування бездротових технологій у системі уряду. Для використання бездротових мереж для передачі урядових даних із найнижчим рівнем режиму секретності (з обмеженим доступом) може використовуватися набір протоколів для забезпечення захисту даних, що передаються за допомогою протоколу IP (IP-SEC), що забезпечить відповідність конфігурації, застосування та підтримання цих протоколів у відповідності до Керівництва V Групи з безпеки електронних комунікацій. Для отримання більш детальної інформації звертайтеся до Харві Маттінсона, Harvey.Mattinson@cabinet-office.x.gsi. gov.uk.

2.17. Для форм введення даних потрібно використовувати продукти XML.

Відповідні специфікації для взаємної пов’язаності систем та веб-сервісів: • Взаємна пов’язаність систем, таблиця 1: http://www.govtalk.gov.uk/egif/interconnection.asp#table1; • Веб-сервіси, таблиця 2: http://www.govtalk.gov.uk/egif/interconnection.asp#table2.

Інтеграція даних

2.18. У наступних версіях Засад оперативної сумісності ЕУ буде обов’язкові длявикористання стандарти для форм на основі XML та надано інструкції щодо їх використання на основі найкращих практик: чинні інструкції передбачають обмін формами для введення даних за допомогою XML. Відповідні специфікації для інтеграції даних: Таблиця 3: http://www.govtalk.gov.uk/egif/dataintegration.asp#table3.

Управління контентом метаданих 2.19. Технічні підходи щодо управління контентом метаданих стосуються: • Розробка та затвердження Стандарту метаданих в електронному урядуванні на основі міжнародної моделі Дублінського ядра (ISO 15836) для задоволення потреб уряду, пов’язаних із управлінням, пошуком та отриманням інформації; • Стандарту метаданих в електронному урядуванні як «супернабору» елементів та можливостей вдосконалення метаданих. Навряд чи буде існувати певна конкретна система, якій вони всі будуть потрібні. Таким чином, організації заохочуються розробляти стандарти для потреб окремих секторів та систем, видаляючи непотрібні елементи або додаючи нові елементи, які б відповідали місцевим умовам (обмеженням). Відповідні специфікації для інтеграції даних:

2.14. Технічні підходи щодо систем трансформації та інтеграції даних стосуються: • Використання XML (розширюваної мови розмітки) та схем XML для інтеграції даних4;

• Таблиця 4: http://www.govtalk.gov.uk/egif/contentmment.asp#table4. Ідентифікатори

3 Існують технології та додатки, які можуть надати доступ до успадкованих систем у браузері без зміни цих систем. Як правило, такі технології та додатки можуть надавати або прямий доступ до успадкованих моніторів, або повністю замінювати графічний інтерфейс користувачів. Необхідно враховувати всі міркування щодо безпеки, пов’язані із їх використанням. 4 Для успадкованих систем, що є тісно інтегрованими, або внутрішні системи урядових установ (як-от системи пакетної обробки даних) можуть використовуватися інші рішення щодо обробки даних.

Розділ 2. Технічні підходи

2.20. Необхідно використовувати такі ідентифікатори (засоби і прилади для ідентифікації), які відповідають операційним потребам. 2.21. Ідентифікатори, що використовуються, мають відповідати стандарту ANSI/NISO Z39.84: http://www.niso.org/.

Розділ 2. Технічні підходи

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Відповідні специфікації для ідентифікаторів:

2.30. Урядові інформаційні системи мають бути розроблені таким чином, щоб надавати захист від ризиків, пов’язаних з безпекою підключення до Інтернету, у т.ч. забезпечувати захист від ризиків щодо завантаження додатків, що запускаються із HTML-файлів, які не можна автентифікувати.

• Таблиця 5: http://www.govtalk.gov.uk/egif/contentmment.asp#table5.

2.31. Розробка та застосування стандартів доступу до послуг з електронного урядування, які надаються через посередників, є відповідальністю посередників.

Доступ та канали надання електронних послуг Технічні підходи до надання безпосереднього доступу до електронних послуг державного сектора для використання громадянами, бізнесом та державними службовцями детально описані у пунктах 2.23 – 2.32. 2.22. Урядові інформаційні системи, що надають послуги із електронного урядування, мають відповідати таким критеріям: • Бути розробленими таким чином, щоб бути доступними за допомогою технологій на основі браузера. Інші види інтерфейсів теж дозволяються, але тільки на додачу до браузерних технологій; • Бути спрямованими на надання таких послуг користувачам (громадянам та бізнесу) через низку каналів та приладів; • Бути розробленими таким чином, щоб інформаційний контент послуг з електронного урядування міг бути визначеним незалежно від конкретного каналу їх надання; • Бути розробленими таким чином, щоб суттєва інформація щодо послуги та каналів її надання була доступна громадянами з обмеженими можливостями (якщо доцільно) за рахунок використання технологій персоналізації, як-от транскодерів. 2.23. Урядові інформаційні системи будуть розроблені у відповідності до законодавства Сполученого Королівства та із забезпеченням їх доступності людям з інвалідністю, членам національних меншин та особам, вразливим до соціального та/або цифрового виключення. 2.24. У тому, що стосується послуг із електронного урядування для громадян, урядові інформаційні системи мають бути доступними за багатьма каналами, щоб задовольнити різні особливі потреби громадян. 2.25. Якщо урядові інформаційні системи передбачають підтримку певного конкретного каналу надання послуг, умови їх надання за цим каналом мають обов’язково відповідати перерахованим специфікаціям. 2.26. Всі урядові інформаційні системи, які надають послуги із електронного урядування, повинні мати здатність підтримувати Інтернет як канал надання цих послуг (безпосередньо або за посередництвом третіх сторін). 2.27. У тому, що стосується використання Інтернету як каналу надання послуг, урядові інформаційні системи мають бути розробленими таким чином, щоб забезпечити доступ та використання якомога більше інформації за допомогою браузерів із мінімальною функціональністю. 2.28. Якщо немає технічної можливості надати послугу повністю з огляду за обмежену здатність або мінімальну функціональність браузера, урядові інформаційні системи мають бути розробленими таким чином, щоб повністю використовувати функціональність сучасного комп’ютерного обладнання. У таких випадках також потрібно забезпечити раціональні альтернативні шляхи надання послуг в обмеженому вигляді користувачам, які мають браузери з мінімальною функціональністю. 2.29. Під час використання Інтернету як каналу надання послуг за необхідності можна використовувати проміжне програмне забезпечення або допоміжні програми (плагіни), за умови, що їх можна легко завантажити через браузер без сплати додаткових комісій та зборів.

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Розділ 2. Технічні підходи

Відповідні специфікації для доступу до електронних послуг: • Доступ за допомогою сучасного комп’ютерного обладнання, Таблиця 6: http://www.govtalk.gov.uk/egif/infoaccess.asp#table6; • Доступ за допомогою браузерів з мінімальною функціональністю, Таблиця 7: http://www.govtalk.gov.uk/ egif/infoaccess.asp#table7; • Доступ за допомогою мобільних телефонів без браузерів з мінімальною функціональністю, Таблиця 8: http://www.govtalk.gov.uk/egif/infoaccess.asp#table8. Канали надання послуг 2.32. Необхідні специфікації будуть визначатися повним переліком послуг, які надаються громадянам. Для підтримки процесів надання послуг можуть використовуватися хехнології управління контентом та персоналізації , наприклад, веб-браузери з невисокою функціональністю, державні інтерактивні термінали, цифрове телебачення , Wi-Fi пристрої, смартфони тощо. Це встановлено у Каталозі технічних стандартів: специфікації для інших каналів: http://www.govtalk.gov.uk/egif/infoaccess.asp#table7. 2.33. Сервіси із транскодування, наприклад технології персоналізації, можуть надавати веб-контент до низки різних цифрових середовищ у значно коротші строки та за набагато менших витрат. Принциповим положенням є те, що транскодування для динамічного відбору, конвертації або пере форматування веб-контенту для забезпечення відповідності вимогам та інформаційної ємності пристроїв, для яких воно призначене. Технології транскодування є програмним забезпеченням, що використовується на рівні сервера та модифікує веб-контент на основі протоколів даних, мови розмітки, параметрів пристроїв та мереж та установок, яким користувачі надають перевагу. 2.34. Технології персоналізації також можуть використовуватися для підтримки вразливих категорій населення, як-от національні меншини, люди із проблемами зору або незрячі (наприклад, за допомогою використання транскодерів для текстового перекладу, більшого розміру шрифтів та графічних зображень, використання аудіо тощо). Ці питання розкрито у «Керівних принципах Уряду Сполученого Королівства щодо урядових веб-сайтів» (див. www.cabinetoffice.gov.uk/e-government/webguidelines). 2.35. Рамкові засади використання урядом каналів надання послуг були оприлюднені у вересні 2002 р., див. http://www. govtalk.gov.uk/policydocs/consult_subject_document.asp?docnum=629. Для підтримки різних каналів надання послуг мають використовуватися технології управління контентом, технології персоналізації та транскодування (як це передбачено у рамкових засадах). 2.36. Підходи щодо доступу та каналів надання електронних послуг стосуються таких каналів: • Комп’ютерних робочих станцій; • Інших каналів, як-от інтерактивні термінали, особисті цифрові пристрої, смартфони та цифрове телебачення з інтеграцією служб; • Мобільних телефонів – питання безпеки транзакцій, що здійснюються через мобільні телефони, є складними та залежать від специфікацій, які з’являються у галузі. Необхідно вживати належних заходів у

Розділ 2. Технічні підходи

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

цій сфері. Якщо зараз специфікації відсутні, це не означає, що на питання безпеки транзакцій не потрібно звертати увагу. Рішення мають прийматися на основі кожного конкретного випадку в залежності від характеру відповідної транзакції; • Систем відео-конференцій через ІР – для великої кількості урядових проектів необхідні засоби і програми для організації відео-конференцій, і на ринку створюються нові мультимедіа сервіси для відеоконференцій із інтегрованою передачею звуку, відео та даних у режимі реального часу. Велика кількість стандартів для мультимедіа сервісів для відеоконференцій розробляються Робочою групою інженерів Інтернету (IETF) та Міжнародним телекомунікаційним союзом (ITU) в рамках діяльності із розвитку технологій Голосу за кадром ІР (VoIP). У наступних версіях Засад оперативної сумісності ЕУ буде вдосконалено специфікації у зв’язку із розвитком продуктів на ринку; • Систем голосу за кадром ІР (VoIP); • Карток з мікропроцесором (чіпом) – велика кількість урядових проектів передбачає апробацію карток з мікропроцесором або їх використання у майбутньому. Існують численні стандарти як для карток із мікропроцесором, так і кінцевих пристроїв із функціями зчитування таких карток. Для реалізації проектів слід обирати картки з мікропроцесором, які підтримують стандарти, перераховані у Каталозі технічних стандартів. У наступних версіях Засад оперативної сумісності ЕУ буде вдосконалено специфікації у зв’язку із розвитком продуктів на ринку. Служба Віце-прем’єр-міністра підготує керівництво щодо використання карток із мікропроцесором на основі найкращих практик, і це керівництво буде включено у наступні версії Засад оперативної сумісності ЕУ. Вимоги щодо безпеки, які реалізуються відповідно до специфікацій карток з мікропроцесором, можуть не відповідати стандартам безпеки окремих урядових проектів. Рекомендується, щоб центральні урядові установи у своїй роботі застосовували Керівництво щодо захисту і безпеки. Інші установи державного сектора мають дотримуватися Стратегічних засад політики у сфері електронного урядування та Керівних принципів (http://www.govtalk.gov.uk/policydocs/consult_ subject_document.asp?docnum=649) щодо забезпечення відповідності специфікаціям стосовно карток з мікропроцесором у кожному договорі. Посилання на відповідні специфікації для електронних послуг та каналів їх надання: • Системи для відеоконференцій через ІР, Таблиця 9: http://www.govtalk.gov.uk/egif/infoaccess.asp#table9; • Системи голосу за кадром ІР (VoIP), Таблиця 10: http://www.govtalk.gov.uk/egif/infoaccess.asp#table10; • Картки з мікропроцесором – визначення даних, таблиця 11а: http://www.govtalk.gov.uk/egif/infoaccess. asp#table11a; • Картки з мікропроцесором – додатки, у тому числі мульти-додатки, Таблиця 11b: http://www.govtalk.gov. uk/egif/infoaccess.asp#table11b; • Картки з мікропроцесором – картки з електричним приводом, Таблиця 11с: http://www.govtalk.gov.uk/ egif/infoaccess.asp#table11c; • Картки з мікропроцесором – комунікаційні протоколи, Таблиця 11d: http://www.govtalk.gov.uk/egif/infoaccess.asp#table11d; • Картки з мікропроцесором – механічні, Таблиця 11е: http://www.govtalk.gov.uk/egif/infoaccess.asp#table11e; • Картки з мікропроцесором – безпека, Таблиця 11f: http://www.govtalk.gov.uk/egif/infoaccess.asp#table11f; • Картки з мікропроцесором – інфраструктура термінальних пристроїв, Таблиця 11g: http://www.govtalk. gov.uk/egif/infoaccess.asp#table11g;

Розділ 2. Технічні підходи

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

• Специфікації щодо документів на перевезення карток з мікропроцесором, Таблиця 12: http://www.govtalk. gov.uk/egif/infoaccess.asp#table12. 2.37. Перелік специфікацій щодо безпеки карток з мікропроцесором не є вичерпним та змінюється з часом. Додаткові стандарти щодо безпеки карток з мікропроцесором перераховані у публікації «Стандарти з безпеки карток з мікропроцесором, Випуск 1.1. Грудень 2003 р.» Зокрема, це спільні критерії (СС), стандарти Європейського інституту телекомунікаційних стандартів (ETSI), федеральні стандарти обробки інформації (FIPS) та стандарти платіжних карток Europay, MasterCard and Visa (EMVCo), які можна знайти на веб-порталі GovTalk (див. http:// www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/egif_document.asp?docnum=839). Крім того, ІТ Стандарти Національного інституту стандартів та технологій (NIST ІТ) № 6887 (видання 2003 р., GSC-ISS, версія 2.1) є архітектурою сервісних модулів для карток з мікропроцесором, які взаємно заміняються. Керівні принципи щодо безпеки впродовж всього циклу функціонування для керівників проектів (жовтень 2003 р.) також доступні на GovTalk (див. http:// www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/egif_document.asp?docnum=824).

Стандарти для видів діяльності 2.38. Є низка органів з питань розробки стандартів, бізнес-спільнот та інших груп, що працюють над розробкою специфікацій на основі XML щодо обміну конкретною інформацію стосовно роботи з контентом. Всі вони поділяються на два види: одні представляють конкретні бізнес-об’єкти, як-от рахунок або резюме, інші визначають порядок здійснення транзакцій, наприклад, щодо виставлення рахунку або переведення коштів на певний рахунок. Деякі специфікації стосуються загальних бізнес-об’єктів, інші мають на меті стандартизацію порядку здійснення комплексних транзакцій. Нарешті, деякі із запропонованих специфікації передбачають застосування конкретної схеми до конкретного бізнес-об’єкта, у той час як інші є рамковими специфікаціями, в яких визначають структура та функції класів схем: вони можуть складатися більше ніж зі 100 окремих схем. 2.39. Специфікації, що готуються цими групами, мають різний рівень розробленості. З огляду на те, що розробка деяких специфікацій вже доведена до кінця, вони мають широко застосовуватися на ринку та мають стати провідними для регулювання порядку здійснення транзакцій відповідного виду перед тим, як вони будуть включені до Засад оперативної сумісності ЕУ. 2.40. Стандарти, перераховані в Каталозі технічних стандартів, мають відповідати конкретним вимогам щодо різних видів діяльності. Ці специфікації знаходяться на різному рівні розробленості та їхній перелік не є вичерпним. Створюються ситуативні робочі групи для дослідження рівня розробленості специфікацій, що стосуються різних видів діяльності. Вони готують рекомендації щодо застосування цих специфікацій та їх включення до наступних версії Каталогу технічних стандартів. Види діяльності, щодо яких встановлюються специфікації, є такими: • Бізнес-об’єкти у документарній формі; • Синдикація та синхронізація контенту; • Захист; • Електронна торгівля; • Електронне урядування; • Електронне навчання; • Електронні новини; • Електронне голосування;

Розділ 2. Технічні підходи

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Розділ 3. Підтримка для реалізації

• Фінанси; • Геопросторові дані;

3.1. У цьому Розділі визначено, яких чином будуть розроблятися, застосовуватися та підтримуватися засоби реалізації Засад оперативної сумісності електронного урядування.

• Охорона здоров’я; • Медична допомога на рівні громади; • Управління людськими ресурсами;

Пріоритети

• Управління правовими документами;

3.2. Хоча відділ електронного урядування має на меті розробити схеми XML (розширюваної мови розмітки) для всіх послуг, программа розробки таких схем та узгодження наступних специфікацій оперативної сумісності буде визначатися в першу чергу потребами щодо надання відповідних послуг громадянам та бізнесу. Пріоритет буде надаватися схемам, які забезпечують виконання вимог до послуг та процесів, що є загальними та надаються великою кількістю установ державного сектора. Перевага також буде надаватися новим та інтегрованим послугам, а також розробкам виробничого процесу, які стосуються зв’язків між різними установами.

• Логістика; • Закупівлі; • Віртуальна реальність; • Веб-сервіси; • Організація робочого процесу. Відповідні специфікації для видів діяльності:

Розробка схем XML

• Різне, Таблиця 13: http://www.govtalk.gov.uk/egif/specifications.asp#table13; • Електронне навчання, Таблиця 14: http://www.govtalk.gov.uk/egif/business.asp#table14; • Електронна охорона здоровя (телемедицина), Таблиця 15: http://www.govtalk.gov.uk/egif/business. asp#table15; • Електронні фінанси, Таблиця 16: http://www.govtalk.gov.uk/egif/business.asp#table16; •

Торгівля, закупівлі та логістика, Таблиця 17: http://www.govtalk.gov.uk/egif/business.asp#table17;

• Організація робочого процесу та веб-сервіси: http://www.govtalk.gov.uk/egif/business.asp#table18. 2.41. Існують (або будуть створені) вертикальні міжнародні ринкові схеми, які містять фрагменти, що будуть суперечити стандартам або схемам, викладеним у Засадах оперативної сумісності ЕУ. Наприклад, Розширювана мова програмування для електронного бізнесу використовує міжнародних стандарт адрес, у той час як у Сполученому Королівстві є власний стандарт адрес. Якщо таке трапляється, доцільно використовувати міжнародні вертикальні стандарти у всій їх повноті, не намагаючись використовувати лише частини з них для заміни відповідних стандартів та специфікацій, які використовуються в Сполученому Королівстві. Втім, органи влади мають усвідомлювати, що коли вони обмінюються даними усередині державного сектора, вони мають робити це із використанням специфікацій Сполученого Королівства, тому необхідно скласти певну таблицю для порівняння. Оскільки Засади оперативної сумісності ЕУ засновані на міжнародних стандартах (настільки, наскільки це можливо), це не має стати серйозною проблемою. 2.42. Рекомендується, що кожна організація, яка готується до затвердження одного із стандартів із переліку тих, які ще не мають маркування «Ухвалено», має порадитися перед цим із відповідною робочою групою. Контактні дані всіх робочих груп з реалізації Засад оперативної сумісності ЕУ доступні на веб-порталі GovTalk. Не всі стандарти, що наразі розглядаються, отримають маркування «Ухвалено». 2.43. Одним із пріоритетів Засад оперативної сумісності ЕУ є використання схем XML під час розробки всіх нових специфікації (наскільки це можливо). Разом з тим, використання стандартів визначення типу документа (Document Type Definition, DTD) також дозволяється за умови, якщо вони включені до існуючих специфікацій, що підтримуються з боку ринку, та застосовуються в успадкованих системах.

Розділ 2. Технічні підходи

3.3. Основною функцією Робочої групи з питань оперативної сумісності є сприяння розробці та управлінню схемами XML, необхідними для підтримки оперативної сумісності даних. 3.4. Схеми XML будуть розроблятися групами спеціалістів (див. нижче про Групу урядових сехм) або шляхом відкритого викладення на веб-сайт GovTalk. Група урядових схем буде координувати процес прийняття, оприлюднення та буде реагувати на усі наступні вимоги щодо змін цих схем. Схеми XML, які були прийняті робочою групою, будуть оприлюднюватися на http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/schemalibrary.asp, і кожний відвідувач матиме можливість надати свої коментарі щодо них. 3.5. Група урядових схем встановлює правила, яких мають отримуватися розробники схем XML, та які будуть використовуватися для затвердження схем, запропонованих для оприлюднення. Ці правила доступні за посиланням: http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/eservices.asp. Правила передбачають відповідність специфікаціям, розробленим Консорціумом Всесвітньої мережі. 3.6. Група урядових схем буде відстежувати процеси розвитку та зміни міжнародних специфікацій XML шляхом підтримання зв’язків з організаціями, які розробляють стандарти, як-от Консорціум Всесвітньої мережі та Організації з просування стандартів у галузі структурованої інформації (OASIS). За допомогою цих зв’язків можна отримати первинні схеми, які будуть приходити процес консультацій на урядовому рівні та у разі їх відповідності будуть схвалюватися у порядку, визначеному в Каталозі технічних стандартів.

Стандарт метаданих в електронному урядуванні 3.7. Стандарт метаданих в електронному урядуванні (e-GMS), розроблений відділом електронного урядування у співпраці із центральними та місцевими органами влади, визначає структуру та правила, що регулюють процеси створення та використання метаданих у державному секторі. Стандартизація є дуже важливою для забезпечення реальної оперативної сумісності. Вона дозволяє громадянам знаходити інформацію та отримувати послуги від уряду навіть не знаючи структури уряду та того, яким чином розподілені функції між різними органами влади. 3.8. Стандарт метаданих в електронному урядуванні заснований на ISO 15836 (модель Дублінського ядра), але також має додаткові елементи та вдосконалення, спрямовані на задоволення потреб спеціалістів з урядового сектора. Він буде розвиватися і надалі, якщо буде виникати така необхідність та будуть створюватися нові

Розділ 3. Підтримка для реалізації

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

схеми кодування. Стандарт доступний за посиланням: http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/metadata. asp?page=1&order=title. 3.9. Стандарт метаданих в електронному урядуванні буде розвиватися надалі та буде підтримуватися на основі таких принципів. Деякі з них суперечать один одному, і забезпечення підтримки дієвого балансу між такими суперечливими вимогами буде завданням Робочої групи з питань метаданих. 3.9.1. Стандарт має бути незалежним. Він не має засновуватися на певному програмному забезпеченні, додатку або проекті.

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

3.13. Нині веб-сайт є майданчиком для проведення широких консультацій з низки інших рамкових засад та документів у сфері електронного урядування. Він має зробити процес ухвалення політики та специфікацій щодо забезпечення оперативної сумісності електронного урядування, простим, доступним та економічно вигідним.

Членство у робочих групах

3.9.4. Він має відповідати міжнародним стандартам. Перевага має надаватися стандартам із найбільш широкою географією застосування. Таким чином, відповідні міжнародні стандарти будуть мати пріоритет перед стандартами ЄС, а останні будуть більш пріоритетними за стандарти Сполученого Королівства.

3.14. До повноцінного членства у різних робочих групах, перерахованих у Розділі 4, можуть бути запрошені організації приватного та державного сектора, що працюють над проектами забезпечення оперативної сумісності Уряду Сполученого Королівства. Вони можуть відвідувати засідання, брати участь у прийнятті рішень та визначенні напрямків діяльності робочих груп. Повний перелік членів буде періодично змінюватися, оскільки будуть з’являтися нові проекти у сфері забезпечення оперативної сумісності, а нинішні проекти будуть закінчуватися. Всі організацій, залучені до реалізації проектів державного сектора на основі XML або будь-яких інших специфікацій, що є частиною Засад оперативної сумісності ЕУ, можуть стати асоційованими членами та отримувати інформацію про нові пропозиції та зміни.

3.9.5. Він має бути стійким. Коли стандарт буде включено до всіх інформаційних систем, внесення змін до нього буде вимагати значних зусиль, часу та коштів.

3.15. Чинний перелік членів груп можна знайти за посиланням: http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/egif_document.asp?docnum=807.

3.9.6. Він має бути придатним для розширення. Він може розвиватися за рахунок додаткових елементів, спрямованих на його розширення і вдосконалення, якщо буде продемонстровано, що таке додаткові елементи суттєво поліпшують його. Необхідно підтримувати баланс між необхідністю розширення і поліпшення стандарту та необхідністю збереження його стійкості.

3.9.7. Він має бути інклюзивним та враховувати численні існуючі схем управління контентом метаданих. Це дозволить мінімізувати потребу переробляти існуючі продукти.

4.1. Нижче визначені роль та функції органів центральної влади, інших державних установ та організацій у сфері ІКТ. Цей перелік не є вичерпним, але разом з тим у ньому описані найбільш важливі повноваження цих суб’єктів.

3.9.8. Найважливішим принципом є те, що стандарт має відповідати потребам уряду щодо управління, пошуку та отримання інформації.

Відділ електронного урядування

3.9.2. Він має бути простим у використанні для всіх незалежно від їхнього досвіду підготовки опису ресурсів. 3.9.3. Він має бути відповідати іншим стандартам та підходам Уряду Сполученого Королівства, як-от Каталогу стандартів урядових даних.

www.govtalk.gov.uk 3.10. Веб-портал GovTalk, доступний за посиланням http://www.govtalk.gov.uk, є основоположною складовою реалізації стратегії, визначеної у Засадах оперативної сумісності ЕУ. Його функціонування дозволяє підтримати впровадження всієї ініціативи. Він передбачає застосування процесів управління, таким чином дозволяючи уряду проводити консультації та ухвалювати рішення із використанням швидкості та потужності Інтернету. 3.11. GovTalk надає підтримку із реалізацією Засад оперативної сумісності ЕУ шляхом розробки вільно доступних схем XML, узгоджених на центральному рівні та придатних для повторного використання у всьому державному секторі, які дозволяють знизити витрати та ризики, пов’язані зі створенням систем взаємного обміну даними. Веб-сайт буде використовуватися для збору пропозицій щодо таким схем, оприлюднення їх для обговорення та отримання запитів на внесення змін до них. Одним із завдань веб-сайту є заохочення широкої участі в процесах розробки набору схем. Він є повністю відкритим для подання пропозицій та коментарів та заохочує інновації з боку державного сектора та ІКТ-сфери. 3.12. Веб-сайт також буде використовуватися для надання підтримки та порад розробникам схем XML. Це стосується розповсюдження найкращих практик, аналізу конкретних прикладів та рекомендацій щодо інструментарію, який може використовуватися для розробки схем XML, зокрема, підтримки щодо конверсії даних успадкованих систем.

Розділ 3. Підтримка для реалізації

Розділ 4. Процеси управління

4.2. Відділ електронного урядування Секретаріату Кабінету Міністрів є провідною установою у сфері реалізації та підтримання цих Засад. У співпраці з іншими центральними та місцевими органами влади та іншими організаціями державного сектора відділ електронного врядування здійснює такі заходи: • Здійснювати керівництво процесами розробки та підтримки Засад оперативної сумісності ЕУ та забезпечувати інфраструктуру для управління цими процесами; • Діяти у якості уповноваженого органу з координації заходів забезпечення оперативної сумісності на рівні уряду та забезпечення своєчасної реакції та пропозиції та пріоритети уряду; • Здійснювати координацію з іншими урядовими та міжнародними організаціями; • Координувати процеси розвитку та підтримки: – Каталогу технічних стандартів; – Схем XML, затверджених для використання на рівні всього уряду; – Каталогу стандартів урядових даних; – Стандарту метаданих в електронному урядуванні; – Стандартизованого переліку урядових термінів;

Розділ 4. Процеси управління

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

– Рекомендацій щодо інтерфейсів та конверсії;

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

• Використовувати всі можливості для раціоналізації процесу (у результаті підвищеної оперативної сумісності) для підвищення якості послуг та зниження вартості їх надання.

– Керівництв щодо найкращих практик. • Здійснювати керівництво процесами консультацій в урядовому секторі та сфері ІКТ;

Сфера ІКТ

• Здійснювати керівництво веб-сайтом http://www.govtalk.gov.uk; • Підтримувати реєстр користувачів у державному та приватному секторі; • Здійснювати керівництво діяльністю Групи урядових схем; • Здійснювати керівництво діяльністю Робочої групи з питань метаданих; • Здійснювати керівництво діяльністю Робочої групи з питань карток з мікропроцесором; • Підтримувати відповідність та дотримання політики та функцій органів влади у сфері забезпечення оперативної сумісності; • Координувати взаємодію із подібними ініціативами та установами, що реалізують проекти щодо розробки і підтримки специфікацій у всьому світі, у т.ч. із Консорціумом Всесвітньої мережі, ініціативи з оперативної сумісності веб-сервісів (WS-I), Організації з просування стандартів у галузі структурованої інформації (OASIS), Робочою групою інженерів Інтернету (IETF), Ініціативи метаданих Дублінського ядра (DCMI) та іншими.

Установи державного сектора 4.3. Для успішного запровадження оперативної сумісності у державному секторі необхідно забезпечити повноцінну участь центральних органів влади, їхніх підрозділів, державних автономних неурядових організацій, Національної медичної служби, органів влади Шотландії, Північної Ірландії та Уельсу та місцевих органів влади в цьому процесі. Хоча за необхідності на центральному рівні будуть визначатися основні напрямки цієї діяльності, більшість заходів будуть вживатися на рівні окремих установ державного сектора, які мають:

4.4. Засади оперативної сумісності ЕУ передбачають відкрите партнерство уряду зі сферою ІКТ, їх розвиток можливий шляхом тісної співпраці із організаціями з цієї сфери. У них пропонується спільно працювати над розробкою та вдосконаленням підходів та специфікації для забезпечення оперативної сумісності. Очікується, що установи ІКТ-сфери на всесвітньому рівні будуть надавати зауваження та пропонувати інноваційні рішення. Зокрема, необхідно, щоб вони виконували такі функції: • Застосування підходів та специфікацій, визначених у Засадах оперативної сумісності ЕУ, до систем, які надаються організаціям державного сектору; • Участь у процесах консультації через подання коментарів та пропозицій (наприклад, на відповідних сторінках GovTalk; • Запровадження інновацій у технологіях та бізнесі для того, щоб постійно вдосконалювати Засади оперативної сумісності ЕУ та досягати їх завдань «зі швидкістю Інтернету»; • Участь у різноманітних робочих групах, що створюються та координуються відділом електронного урядування.

Громадяни 4.5. Електронне урядування є важливим засобом підвищення якості надання державних послуг громадянам. Засади оперативної сумісності ЕУ створюють середовище для безперешкодного та цілісного надання таких послуг. Уряд вітає та заохочує громадян надавати свої коментарі, пропозиції та інновації, які можуть поліпшити доступ до інформації та підвищити якість надання послуг. Консультації можна проводити на веб-сайті http://www.govtalk. gov.uk.

• Сприяти постійному розвитку та вдосконаленню цих Засад; • Забезпечувати, що дотримання Засад оперативної сумісності ЕУ є основною складовою їх власних стратегій та діяльності у сфері запровадження електронних технологій; • Підготувати план дій для запровадження Засад оперативної сумісності ЕУ в їхній власній діяльності; • Працювати з користувачами їхніх послуг та даних з метою визначення тих послуг, які можуть стати ефективніше за рахунок розширення масштабів їхньої доступності;

ІТ форум високого рівня 4.6. ІТ форум високого рівня, що створений з метою подолання спільних проблем, пов’язаних із розробкою та реалізацією урядових проектів у сфері ІТ, координується спільно Відкритим геопросторовим консорціумом, відділом електронного урядування та Intellect. До складу членів входять представники органів влади та державних установ, а також організацій ІКТ-сфери, що зацікавлені у спільних проектах із державним сектором. Більше інформації: http://www.ogc.gov.uk/index.asp?docid=1001627.

• Забезпечувати, що в їхніх співробітників є відповідні навички для визначення та використання специфікацій, потрібних для підтримки оперативної сумісності; • Визначити службовця, відповідального за контакти, який/яка буде розуміти важливість запитів щодо змін та зможе надавати відповіді у встановлений проміжок часу; • Забезпечити фінансування та виділяти необхідні ресурси для підтримки цього процесу; • Визначити відповідних споживачів або зацікавлених сторін у межах своїх установ та забезпечити представлення їхніх інтересів;

Розділ 4. Процеси управління

Робоча група з питань оперативної сумісності 4.7. Робоча група з питань оперативної сумісності підготувала цей документ та відповідає за всі аспекти, пов’язані із Засадами оперативної сумісності ЕУ, у т.ч. підходи, специфікації, реалізацію та управління. Членство у групі є відкритим для представників всіх установ державного сектора. Крім того, представники установ ІКТ-сфери теж можуть брати участь у її роботі на постійній основі або за запрошенням.

Розділ 4. Процеси управління

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Група урядових схем 4.8. Основним завданням цієї групи є визначення специфікацій та координація процесів розробки схем XML для їх використання в усьому державному секторі. Ця група звітується перед Робочою групою з питань оперативної сумісності. До неї входять представники організацій державного та приватного сектору, які розробляють нові схеми та затверджують схеми, розроблені у будь-якій установі державного сектора. Схеми, розроблені та затверджені цією групою, проходять процес затвердження на рівні Засад оперативної сумісності ЕУ та оприлюднюються на GovTalk, де вони стають доступними для використання в інших проектах державного сектора. Ця група також відповідає за розробку Каталогу стандартів урядових даних. Технічне завдання для цієї групи доступне за посиленням: http://www.govtalk.gov.uk.

Робоча група з питань метаданих 4.9. Ця група надає поради та коментарі з усіх аспектів роботи з метаданими, пов’язаних із Засадами оперативної сумісності ЕУ, та розробляє й підтримує Стандарт метаданих в електронному урядуванні і Стандартизований перелік урядових термінів. Вона звітується перед Робочою групою з питань оперативної сумісності. Технічне завдання для цієї групи доступне за посиланням: http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/egif. asp?page=1&order=title.

Робоча група з питань карток з мікропроцесором 4.10. Ця група здійснює нагляд за включенням стандартів щодо карток з мікропроцесором до Засад оперативної сумісності ЕУ. Вона звітується перед Робочою групою з питань оперативної сумісності.

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

5.3. Схеми XML та інші ресурси на основі коду будуть розглядатися у якості особливих ресурсів. Схеми XML мають проходити тестування перед їх використанням для надання електронних послуг. Зміни до схем XML також будуть проходити ретельну оцінку, оскільки потенційно вони можуть мати велике значення. Управління такими змінами є особливо складним завданням у великих організаціях. У деяких організаціях проведення зміни ключової схеми може тривати (за розрахунками) близько одного року. Таким чином, процес управління змінами до узгоджених схем XML має здійснюватися обережно, протягом цього процесу необхідно забезпечити, що усі сторони, яких стосуються ці зміни, взяли участь у консультаціях та узгодили їх. Застосування офіційної процедури контролю за змінами дозволить знизити вплив зміни на вже існуючі електронні послуги. 5.4. Крім того, враховуючи, що схеми XML містять дані, що є складовою організаційних процесів обміну бізнесінформацією, є можливість встановлення взаємної залежності між бізнес-процесами низки установ, що включені до узгоджених схем XML. 5.5. Схеми XML також мають відносини взаємозалежності із Каталогом стандартів урядових даних, і, таким чином, необхідно ретельно координувати процеси внесення змін до них.

Кому належать ресурси з електронного урядування? 5.6. Кожний ресурс з електронного урядування має належати визначеному власнику (певній установі або органу, що виконує певні функції, а не окремим особам). Володіння змінами має бути повноваженням/функцією установи, якій належить відповідний ресурс з електронного урядування. Разом з тим, оскільки певна зміна може здійснювати вплив не лише на організацію, яка володіє відповідним ресурсом, дуже важливо забезпечити що організації-користувачі або інші установи їх рівня мають можливість впливати на процес змін в офіційний та структурований спосіб. Життєвий цикл ресурсу з електронного урядування

Інші робочі групи 4.11. Для реалізації конкретних проектів створюються окремі робочі групи. Детальна інформація та технічні завдання для цих груп доступні на веб-сайті GovTalk.

Розділ 5. Управління змінами 5.1. Специфікації, що визначені в Засадах оперативної сумісності ЕУ, безумовно мають змінюватися. Потрібно передбачити можливість їх швидкої зміни у разі потреби. Процес управління змінами має забезпечувати, що Засади оперативної сумісності ЕУ відповідають вимогам часу та є актуальними вимогам всіх зацікавлених сторін та потенціалу нових технологій, що з’являються на ринку, та розвитку існуючих технологій. У наступних пунктах описано інклюзивний процес консультацій на основі Інтернету, що передбачає заохочення участі та інновацій. Також визначено, яким чином буде здійснюватися управління змінами, що будуть відбуватися в ресурсах з електронного урядування.

5.7. У процесі розробки ресурсу з електронного урядування зміни вносяться як неофіційно, так і в режимі контролю змін. Ресурс з електронного урядування може оприлюднюватися для консультацій (докладніше див. нижче). На цьому етапі ресурс має пройти формальний контроль змін. Процедури контролю змін докладно описані на вебсайті: http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/egif.asp?page=1&order=title.

5.2. Ресурси з електронного врядування включають в себе Каталог стандартів урядових даних (GDSC), Стандартизований перелік урядових термінів (GCL), Каталог технічних стандартів (TSC) та оприлюднені схеми Розширюваної мови розмітки (XML), що використовуються для визначення структури та змісту повідомлень між системами.

Розділ 5. Управління змінами

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Консультації та інновації

Розділ 6. Відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ

5.8. Деякі ресурси, як-от Засади оперативної сумісності ЕУ, мають бути оприлюдненими для офіційних консультацій. Тривалість та особливості організації консультацій мають відповідати чинним настановам уряду у цій сфері. Разом з тим, всі складові цього ресурсу мають бути доступними для коментування усім зацікавленим сторонам, якщо вони не проходять процедури офіційних консультацій.

6.1. Засади оперативної сумісності ЕУ передбачають обов’язкову відповідність Каталогу технічних стандартів та Стандарту метаданих в електронному урядуванні. У цьому Розділі містяться загальні інструкції щодо вимог, які встановлюються до такої відповідності, та методів її забезпечення. Його завданням є інформувати всіх установ, залучених до розробки та надання послуг державного сектора і створення відповідних систем, про їхні функції та строки, протягом яких потрібно забезпечити відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ. До поняття «система», що вживається у цьому Розділі, входять всі інтерфейси, на яких зосереджено основу увагу підходів та специфікацій, встановлених у Засадах оперативної сумісності ЕУ.

5.9. Загальна стратегія змін в урядуванні визначає три основні форми для здійснення діалогу: державний сектор з державним сектором, державний сектор з бізнесом та державний сектор з громадянами. Для того, щоб специфікації щодо оперативної сумісності повністю відповідали цій стратегії, вони мають бути максимально відкритими для консультацій за участі всіх зацікавлених сторін. До процесу консультацій щодо Засад оперативної сумісності ЕУ мають бути залученими організації, які, як відомо, зацікавлені в конкретних специфікаціях, які визначаються як учасники процесу надання послуг або користувачі існуючих специфікацій. Але водночас цей процес має бути відкритим для всіх. Веб-сайт GovTalk буде заохочувати відвідувачів надавати добровільні коментарі та пропозиції.

6.2. Обсяг Засад оперативної сумісності ЕУ визначений у пунктах 1.9 – 1.20. Крім того, він включає в себе функції приватних/комерційних установ, які розробляють та/або надають урядові послуги за дозволом (ліцензією) органів влади. Втім, основна відповідальність за забезпечення відповідності цих послуг Засадам оперативної сумісності ЕУ лежить на відповідних органах влади, які закуповують або видають дозволи на надання таких послуг.

Збір коментарів

Що означає «відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ»?

5.10. Всі проекти документів, підходів, специфікацій та схем XML будуть розміщені на веб-сайті GovTalk та буде створено сторінку «Ваші коментарі» для збору зауважень та коментарів щодо змін. Зареєстровані користувачі отримають електронного листа про можливість надання коментарів, але веб-сайт буде пропонувати всім охочим долучитися до коментування підходів, специфікацій та схем. Всі отримані коментарі будуть враховані, і результат їхнього розгляду буде викладено на веб-сайті. Процес консультацій розповсюджується також і на збір добровільних коментарів щодо вже узгоджених рішень і підходів. Такі коментарі теж заохочуються.

6.3. На найвищому рівні відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ означає: • Надання доступу через інтерфейс із використанням браузера; • Використання XML як основного засобу для інтеграції даних; • Використання Інтернету та стандартів Всесвітньої мережі; • Використання метаданих для управління контентом.

Збір пропозицій 5.11. У той час як уряд збирає коментарі з приводу запропонованих рішень, специфікацій та підходів, також відбувається збір ідей щодо інноваційних рішень тих проблем, рішення для яких ще не розроблені. Для цього на веб-сайті буде створено сторінку «Ваші пропозиції», на якій буде визначено порядок їх подання. Мета цього полягає у зборі інноваційних ідей та найбільш економічно вигідних рішень кожної проблеми за рахунок заохочення до співпраці професіоналів зі сфери ІКТ та пересічних користувачів на глобальному рівні.

Оновлення Засад оперативної сумісності ЕУ 5.12. Щорічно буде здійснюватися перегляд засад оперативної сумісності ЕУ. У разі потреби до них будуть вноситися зміни. 5.13. Каталог технічних стандартів буде переглядатися та оновлюватися кожні шість місяців у відповідності до майбутньої стратегії уряду щодо використання технологій для надання допоміжних послуг. У період між формальними заходами з оновлення будуть надаватися додаткові настанови (якщо це буде потрібно). 5.14. До нумерації Засад оперативної сумісності ЕУ буде застосовуватися чинний підхід: версія 4.0, версія 5.0 тощо. Нумерація Каталогу технічних стандартів буде починатися з версії 6.0. Це забезпечить відповідність нумерації Засад оперативної сумісності.

6.4. Ці чотири принципи є основоположними, але можна використовувати еквівалентні стандарти або додаткові інтерфейси. Наприклад, користувачі урядових послуг будуть у переважній більшості випадків використовувати інтерфейс на основі браузера, але також мають можливість доступу до своїх записів за допомогою систем зберігання записів (Notes Storage Facility, NSF) для управління знаннями та організації робочих процесів всередині Мережі знань. 6.5. Переконливим свідченням належного рівня оперативної сумісності є безперешкодний одмін інформацією та сервісами між системами. Якщо цього вдалося досягти, система можна розглядатися як така, що дійсно є оперативно сумісною. Більше того, має існувати можливість заміни будь-якої складової або продукту в межах інтерфейсу на інший продукт з аналогічними специфікаціями із підтриманням повної функціональної системи. Для того, щоб відповідати Засадам оперативної сумісності ЕУ, система має задовольняти ці обидві вимоги. 6.6. Більш детальна перевірка на відповідність проводиться шляхом визначення адекватності системи підходам та специфікаціям, перерахованим у Засадах оперативної сумісності ЕУ. Оскільки параметри та функції систем можуть бути дуже різними, під час перевірки потрібно визначати не те, Чи відповідає система всім підходам та специфікаціям? а те, Чи не суперечить система будь-яким підходам та специфікаціям?

5.15. Засади та інші стандарти і специфікації будуть оприлюднюватися на веб-сайті: http://www.govtalk.gov.uk/schemasstandards/egif.asp?page=1&order=title.

Розділ 5. Управління змінами

Розділ 6. Відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

6.7. Зокрема, потрібно перевіряти відповідність системи Засадам оперативної сумісності ЕУ за такими параметрами: • Взаємна пов’язаність • Інтеграція даних

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

6.11. Системи, що знаходяться поза межами регулювання, є, як, правило, успадкованими системами для внутрішнього адміністрування, тобто такими, які не мають взаємозв’язку із зовнішніми споживачами або підключення до зовнішніх систем. Для таких систем рекомендується використовувати кожну можливість для забезпечення їх відповідності Засадам оперативної сумісності ЕУ (наприклад, шляхом заходів з їх оновлення, вдосконалення або підсилення). Для цього може бути потреба у замовленні додаткових робіт з боку постачальників систем.

• Доступ до електронних послуг • Управління контентом метаданих. 6.8. Специфікації визначені у Каталозі технічних стандартів.

Використання схем XML та стандартів даних 6.9. Системи мають використовувати узгоджені схеми XML та стандарти даних, перераховані у Каталозі стандартів урядових даних (і те, й інше доступне на сайті GovTalk). Якщо відповідні схеми або стандарти даних будуть недоступними, або якщо доступні схеми та стандарти будуть невідповідними з тієї чи іншої причини, установа, яка купує або фінансує певну систему, має невідкладно звернутися за коментарями та пропозиціями через сайт GovTalk).

Строки 6.10. Очікується, що на практичному рівні організації не зможуть ефективно та за мінімальні кошти брати участь у процесах обміну даними у майбутньому, якщо вони не будуть відповідати специфікаціям Засад оперативної сумісності ЕУ. Щодо відповідності цим Засадам та строків її забезпечення встановлюються такі правила: • У всіх нових системах, що знаходяться у межах регулювання, має за замовчуванням забезпечуватися інтерфейс, який відповідає специфікаціям Засад оперативної сумісності ЕУ або еквівалентним специфікаціям. Вони можуть підтримувати також і додатковий інтерфейс. Нові системи мають розроблятися таким чином, щоб відповідати чинним Засадам оперативної сумісності ЕУ на день ухвалення відповідної системи (тобто, останнім версіям Засад оперативної сумісності ЕУ та Каталогу технічних стандартів). Якщо до Засад оперативної сумісності ЕУ вносяться зміни, які впливають на порядок розробки систем, необхідно провести повну оцінку вартості та переваг від запровадження змін перед або після початку використання системи. • В успадкованих системах, що знаходяться у межах регулювання, має забезпечуватися інтерфейс, який відповідає специфікаціям Засад оперативної сумісності ЕУ або еквівалентним специфікаціям. Встановлення цієї відповідності має відбуватися у такі строки: – Для систем, які є складовими завдань Програми надання електронних послуг, прийнятними є строки, визначені для реалізації цих завдань; – Для систем, що мають пов’язати Directgov та Мережу знань, прийнятними є строки, визначені для забезпечення цього зв’язку; – Для інших успадкованих систем, що знаходяться у межах регулювання, інтерфейси мають бути забезпечені за запитом або у результаті заміни, яка може мати місце протягом періодичного оновлення.

Розділ 6. Відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ

Зацікавлені/відповідальні сторони 6.12. Зацікавленими/відповідальними сторонами, які мають знати та розуміти, що таке відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ, є: 6.13. Спеціалісти із стратегічного розвитку електронної господарської діяльності – вони мають забезпечити, що в їхніх стратегіях розвитку електронної господарської діяльності встановлено обов’язковість відповідності Засадам оперативної сумісності ЕУ. Вони мають знати, що відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ буде одним з аспектів, за якими буде проводитися професійна перевірка перед прийняттям рішення про виділення фінансування з боку відділу електронного урядування та Міністерства фінансів. 6.14. Старші відповідальні особи/керівники проектів/розпорядники коштів – вони відповідають за забезпечення застосування відповідних підходів та специфікацій, встановлених у Засадах оперативної сумісності ЕУ. 6.15. Органи, відповідальні за ухвалення проектів, у т.ч. за виділення фінансування та за затвердження маршрутів – вони мають забезпечити, що їхні процедури ухвалення проектів передбачають перевірку на відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ. 6.16. Державні службовці, відповідальні за закупівлі – вони мають забезпечити, що до всіх процедур закупівель та укладення контрактів включено положення щодо відповідності Засадам оперативної сумісності ЕУ. 6.17. Постачальники (тобто, продавці програмного забезпечення та консультанти) – вони мають бути обізнаними про вимоги щодо використання підходів та стандартів Засад оперативної сумісності ЕУ (або еквівалентних підходів та специфікацій), які висуваються до них, якщо вони хочуть постачати свої продукти або послуги органам влади. 6.18. Аудитори проектів (наприклад, аудиторські підрозділи органів влади, Рахункова палата, аудиторська комісія та парламентські комітети) – вони мають забезпечити, що під час своїх аудитів та оглядів вони проводять перевірку відповідності Засадам оперативної сумісності ЕУ.

Відповідальність за забезпечення відповідності 6.19. Остаточна відповідальність за забезпечення відповідності лежить на старших відповідальних особах або розпорядниках коштів. Відповідність забезпечується методами саморегуляції шляхом використання звичайних положень щодо перевірок, які застосовуються у державному секторі, протягом всього циклу розробки системи. Організації, які надають послуги, самостійно мають вирішувати, яким чином мають бути змінені процеси їхньої діяльності для того, щоб більш ефективно використовувати переваги на можливості, що з’являються у результаті підвищення рівня оперативної сумісності. 6.20. Органом влади, відповідальним за ухвалення систем та прийняття рішень усіх рішень з питань, пов’язаних із відповідністю відповідності Засадам оперативної сумісності ЕУ, є відділ електронного врядування (Політика щодо технологій, email: govtalk@cabinet-office.gsi.gov.uk). Він має надавати підтримку із визначенням внутрішніх режимів відповідності в органах влади (якщо це буде потрібно). Група підтримки Засад оперативної сумісності ЕУ буде здійснювати моніторинг цієї відповідності через Робочу групу з питань оперативної сумісності та інші групи зв’язку.

Розділ 6. Відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Спільноти державного сектора 6.21. Правила щодо відповідності цих основних специфікацій застосовуються до всіх організацій державного сектора, але до державного сектора входять спільноти, які не мають чіткої назви, проте обмінюються деякими видами інформації із своїми членами. Прикладами такої співпраці є обмін детальними клінічними документами у межах сфери охорони здоров’я із використанням стандарту Цифрових зображень та комунікації в медицині (DICOM) та ISO 23950: 1998 «Інформація та документація – отримання інформації (Z39.50) – Визначення сервісів і додатків та протоколів специфікацій для обміну бібліографічними даними між бібліотеками». Будь-які спеціалізовані специфікації щодо обміну даними – якщо вони будуть застосовуватися – мають доповнювати, а не суперечити вимогам щодо оперативної сумісності, встановленим у Засадах оперативної сумісності ЕУ. Зокрема, використання таких специфікацій не має накладати обмеження на можливий обмін інформацією поза межами конкретної спільноти.

Підтримання відповідності з новими версіями Засад оперативної сумісності ЕУ 6.22. Засади оперативної сумісності ЕУ є відносно новими та будуть розвиватися протягом достатньо тривалого часу, оскільки будуть з’являтися нові підходи та специфікації та визначатися нові сфери, в яких потрібно забезпечити оперативну сумісність. Тому для систем буде дуже важко – і часто неможливо – постійно підтримувати повну відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ. Формально ці Засади регулярно переглядаються та оновлюються (див. пункт 5.12) та, у якості складової цього перегляду, будуть проходити консультації щодо змін, які потрібно вносити до кожної нової версії Засад. Вони будуть проводитися із органами влади через механізм Робочої групи з питань оперативної сумісності та з громадськістю. Відділ електронного урядування буде тільки запроваджувати нові підходи та специфікації за результатами усіх цих консультацій із органами влади та іншими зацікавленими сторонами. Таким чином, це дозволить знизити навантаження на органи влади щодо проведення змін, у той же час забезпечуючи дотримання принципу ефективної та відкритої оперативної сумісності. 6.23. Необхідно застосовувати прагматичний підхід. Зокрема, зміни до нової системи, яка тільки розробляється, або до вже існуючої системи, спрямовані на застосування нового стандарту невідкладно після того, як він стає обов’язковим, мають вноситися лише у випадку наявності прийнятної аргументації. Нові специфікації можуть запроваджуватися лише тоді, коли відбувається заміна системи на іншу або коли вона проходить процес значного посилення, особливо якщо забезпечення її оперативної сумісності є необхідною вимогою для надання електронних послуг або узгодженої роботи уряду. 6.24. Ці положення можуть також застосовуватися до контрактів із постачальниками, і потрібно забезпечувати, що нові довгострокові контракти відповідають новим реаліям.

• Нові системи, які не відповідають Засадам оперативної сумісності ЕУ, не будуть узгоджуватися та не отримають фінансування від відповідних органів у межах їхніх організацій; • Системам, що передбачають встановлення зв’язку із Directgov, урядовим веб-порталом або Мережею знань, але не відповідають Засадам оперативної сумісності ЕУ, не буде надаватися така можливість; • Постачальники, які не готові відповідати конкретним специфікаціям Засад оперативної сумісності ЕУ або еквівалентним їм специфікаціям (які не мають негативного впливу на рівень функціональності), які висуваються до процесу закупівель, будуть вважатися такими, які не відповідають специфікаціям. 6.26. Якщо до онлайн-документів не додаються метадані, їх буде дуже важко розмістити на Directgov чи інших Інтернетпорталах, а також буде знайти їх за допомогою пошуковим систем.

Додаткові інструкції 6.27. Національний обчислювальний центр запускає допоміжний сервіс із забезпечення відповідності Засадам оперативної сумісності ЕУ. Сервіс буде на основі веб-технологій надавати структуровані коментарі про Засади оперативної сумісності та анкету для самооцінки. Докладна інформація про цей сервіс доступна за посиланням: available at http://www.egifcompliance.org. 6.28. Цей сервіс буде надавати загальні поради та інструкції щодо відповідності вимогам, встановленим у Засадах оперативної сумісності. У той же час велика кількість ситуацій будуть оцінюватися на індивідуальній основі. Детальні запитання щодо забезпечення відповідності у таких ситуаціях мають надсилатися відділу електронного врядування (Політика щодо технологій, email: govtalk@cabinet-office.gsi.gov.uk). Додаткові інструкції та поради будуть доступними у формі найкращих практик, аналізу конкретних випадків та на сторінці «Часті запитання» на веб-сайті GovTalk. 6.29. Установа з акредитації щодо Засад оперативної сумісності ЕУ допомагає знизити ризики, пов’язані з ІТ-проектами у державному секторі, шляхом забезпечення засобів, за якими окремі особи або групи/установи можуть отримувати підтвердження відповідності Засадам оперативної сумісності. Особи, які демонструють наявність у них навичок, необхідних для розробки систем, що відповідають Засадам оперативної сумісності, можуть стати сертифікованими професіоналами з питань Засад оперативної сумісності ЕУ. Так само, групи/установи, які використовують процеси, що дозволяють їм реалізувати проекти у сфері Засад оперативної сумісності ЕУ, теж можуть отримати відповідну акредитацію. Для більш докладної інформації див. http://www.egifaccreditation.org.

Невідповідність 6.25. Якщо система не проходить перевірку за будь-яким аспектом, перерахованим вище, необхідно розробити та узгодити із відділом електронного урядування (Політика щодо технологій) стратегію змін. У випадку, якщо система не відповідає Засадам оперативної сумісності ЕУ, а прийнятна стратегія змін відсутня, необхідно вживати заходів у такому порядку: • Відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ є одним з критеріїв, який буде використовуватися для оцінки стратегій електронної діяльності органів влади та прийняття рішення про виділення їм фінансування з боку відділу електронного урядування або Міністерства фінансів. Має визнаватися, що неспроможність системи відповідати Засадам оперативної сумісності ЕУ значно ускладнює підготовку дієвої стратегії;

Розділ 6. Відповідність Засадам оперативної сумісності ЕУ

Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування

Міністерство економіки та комунікацій

Секретаріат Кабінету Міністрів Відділ електронного урядування Stockley House 130 Wilton Road Лондон SW1V 1LQ Телефон: 020 7276 3320 Факс: 020 7276 3293

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

Email: govtalk@cabinet-office.x.gsi.gov.uk Веб-сайт: www.govtalk.gov.uk Дата публікація: березень 2005 р.

ISBN: 0 7115 0468 7

Текст цього документу може безкоштовно відтворюватися у будь-якому форматі або засобі інформації без отримання спеціального дозволу. Забороняється використання матеріалу у спосіб, що становить порушення, або у контексті, що вводить в оману. При використанні матеріалу необхідно посилатися на Авторське право Корони. Під час відтворення цього документу в якості частини іншої публікації або продукту необхідно зазначати назву цього документу.

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

ПЕРЕДМОВА Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стали головним інструментом підвищення конкурентоспроможності у всіх сферах економіки та життя. Більше того, усі національні стратегії або плани розвитку повинні враховувати можливості та проблеми, пов'язані з ІКТ. Враховуючи вищесказане, Цифровий порядок денний для Естонії на період до 2020 р. (надалі – Цифровий порядок денний 2020) не охоплює використання ІКТ в різних сферах життя та політики, як-от ІКТ у сфері охорони здоров’я чи у підприємництві. Натомість, увага буде приділена створенню умов, що сприятимуть використанню ІКТ та розробці ефективних рішень в Естонії загалом. Кінцева мета полягає у підвищенні конкурентоспроможності економіки, добробуту населення та ефективності державного управління.

•

Естонія почне пропонувати свої безпечні та зручні послуги громадянам інших країн. Буде запущений проект віртуальної або електронної резиденції. Це означає, що Естонія надаватиме нерезидентам електронну ідентифікацію у формі цифрових ідентифікаційних карт. Плани Естонії полягають у тому, щоб стати такою ж відомою країною у сфері електронних послуг, якою Швейцарія є у банківській сфері.

•

Для забезпечення безперервності функціонування Республіки Естонія та державної інформаційної системи буде представлена ідея «посольства даних». Вона полягає у тому, що цифрові копії усіх даних, а також інформаційних систем, що є критичними для функціонування держави, будуть надійно зберігатись у «віртуальних посольствах», розташованих в інших країнах. Це дозволить Естонії забезпечити безперервність існування держави у віртуальному просторі, що зробить нас більш стійкими в умовах природних або техногенних криз.

•

Репутація Естонії як центру з розробки інновацій та розвитку інформаційного суспільства буде зростати. Це буде досягнуто за допомогою обміну нашим досвідом в електронному урядуванні та розробки фундаментальних понять інформаційного суспільства, таких як Інтернет-свободи, захист приватності тощо. З цією метою в Естонії буде створено мозковий центр з питань глобального інформаційного суспільства.

•

Наявність компетентного та інноваційного партнера і постачальника послуг, тобто конкурентоспроможного сектора ІКТ, має важливе значення для розвитку рішень у сфері ІКТ у державному секторі та економіці у цілому. До 2020 року кількість людей, зайнятих у секторі ІКТ в Естонії, має подвоїтись. Найбільше цьому сприятимуть заходи, викладені у Стратегії Естонії із навчання протягом життя 2020. Тим не менш, ці заходи будуть доповнені цим Цифровим порядком денним шляхом сприяння професійному росту та дослідженням, а також підвищенню якості вищої освіти у цій сфері.

Стратегія встановлює різноманітні заходи та дії для досягнення цих цілей. Нижче перераховані приклади деяких пріоритетних ініціатив та проектів на наступні сім років. •

Завершення прокладки широкосмугової мережі наступного покоління. На сьогоднішній день прокладено третину із загальних 6,500 км. волоконно-оптичної мережі. До 2020 року будівництво мережі буде повністю завершене. Це означає, що всі жителі Естонії будуть мати доступ до швидкісного (30 Мбіт/с або швидше) Інтернету, а принаймні 60% домогосподарств зможуть щодня користуватись надшвидкісним (100 Мбіт/с або швидше) Інтернетом.

•

У майбутньому посилюватиметься транскордонний характер електронних послуг. Країнам було б корисно об’єднати зусилля для підтримки цього замість того, щоб кожна країна самостійно розвивала необхідну базову інфраструктуру обслуговування. Тому Естонія ініціюватиме створення Скандинавського інституту цифрової інфраструктури – міжнародного центру для розробки X-Road, електронної ідентифікації, електронного підпису та інших компонентів базової інфраструктури обслуговування.

•

20% економічно активного населення Європейського Союзу (ЄС) на 2020 рік використовуватиме електронний підпис для прискорення здійснення бізнес-операцій та спрощення виконання особистих справ. Прийняття електронних підписів ЄС є однією з головних цілей зовнішньої політики Естонії у сфері ІКТ та одним з пріоритетів головування Естонії в ЄС у 2018 році.

•

В умовах зростання обсягів даних та їх перехресного використання необхідно посилити контроль над використанням їх персональних даних. Це допоможе людям спокійніше сприймати відповідне зниження рівня конфіденційності. Будуть розроблені технологічні та організаційні умови для забезпечення того, щоб люди завжди знали та могли самостійно приймати рішення щодо того, хто, коли та з якою метою може використовувати їхні особисті дані в державному секторі.

•

Технології, вподобання користувачів та законодавство постійно змінюються. Таким чином, здатність передбачати такі зміни і гнучко адаптуватись до них матиме величезну вагу. Разом з тим, гнучкість передбачає, що ми не маємо застрягати на використанні застарілих технологій. Досвід багатьох країн показує, що без постійного оновлення інформаційних систем адміністративні витрати зростатимуть, а створена інфраструктура стане занадто заплутаною. Для уникнення тупцювання на місці із використанням застарілих технологій буде здійснена реформа державних електронних послуг та реалізовані супутні рішення у сфері ІКТ. Державні послуги в Естонії мають оновлюватись відповідно до зростання технічних можливостей та відповідати загальним вимогам якості. Більш того, буде задіяний так званий принцип «відмови від мотлоху», який передбачає, що у державному секторі не має бути жодних рішень у сфері ІКТ, яким більше 13 років.

•

Наразі уряд за допомогою існуючих інформаційних систем та послуг має у своєму розпорядженні велику кількість даних. Втім, ця інформація нечасто використовується для цілей розробки кращих політичних рішень або надання кращих послуг. В найближчі роки значно зросте здатність державного сектора застосовувати рішення, що стосуються використання аналітичних даних.

ПЕРЕДМОВА

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

ЗМІСТ1

Вступ

ПЕРЕДМОВА.................................................................................................................................................................................................................... 88 З М І С Т.............................................................................................................................................................................................................................. 90 ВСТУП................................................................................................................................................................................................................................. 91 1. ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ..................................................................................................................................................... 92 ВИКЛИКИ................................................................................................................................................................................................................... 94 ТЕНДЕНЦІЇ.................................................................................................................................................................................................................. 97 2. БАЧЕННЯ ЕСТОНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА У 2020 РОЦІ............................................................ 98 1. Підвищення якості життя людей................................................................................................................................................................ 99 2. Життєздатність естонського культурного простору......................................................................................................................... 99 3. Підвищення рівня зайнятості...................................................................................................................................................................... 99 4. Підвищення продуктивності......................................................................................................................................................................100 3. ЗАГАЛЬНА МЕТА.......................................................................................................................................................... 100 4. ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА................................................................................... 101 5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ..................................................................................................................................................... 103 5.1. РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ІКТ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ, РОЗУМНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ...........................................................................................................................................................................104 Захід 1: Поліпшення доступу до Інтернету...........................................................................................................................................104 Захід 2: Розробка єдиного простору обслуговування для приватного сектора і населення.......................................106 5.2. КРАЩІ НАВИЧКИ У СФЕРІ ІКТ ДЛЯ БІЛЬШОЇ КІЛЬКОСТІ РОБОЧИХ МІСЦЬ З ВИЩОЮ ДОДАНОЮ ВАРТІСТЮ, ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ...............................................................109 Захід 1: Підвищення комп'ютерної грамотності для поліпшення особистого добробуту.............................................109 Захід 2: Розвиток вищих навичок у сфері ІКТ......................................................................................................................................111 5.3. РОЗУМНЕ ДЕРЖАВНЕ ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ........................................................................................................112 Захід 1: Розвиток кращих державних послуг за допомогою використання ІКТ.................................................................112 Захід 2: Вища включеність та участь з використанням ІКТ...........................................................................................................115 Захід 3: Прийняття кращих рішень з використанням ІКТ..............................................................................................................116 5.4. ЗРОСТАННЯ ВІДОМОСТІ ЕЛЕКТРОННОЇ ЕСТОНІЇ У СВІТІ.............................................................................................................117 Захід 1: Моніторинг, аналіз та сприяння розвитку інформаційного суспільства...............................................................117 Захід 2: Міжнародний обмін досвідом Естонії у сфері ІКТ.............................................................................................................118 6. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ................................................................................................................................................. 119 ПЛАНИ ТА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ.....................................................................................................................................................................119 СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ПЛАНУ РОЗВИТКУ...................................................................................................................................119

На ст.90 вказано нумерацию сторінок конкретного документу, що не відповідає нумерації сторінок публікації

зміст

Неможливо переоцінити вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на економічну конкурентоспроможність, добробут населення та державне управління. Згідно аналізу, проведеного міжнародною консалтинговою компанією, що спеціалізується на питаннях управління McKinsey,2 використання Інтернету забезпечує зростання ВВП на 21% та 75% доходу компаній, зайнятим у традиційних галузях виробництва. Згідно аналізу, проведеного Eesti Arengufond (Естонським фондом розвитку) приблизний рівень економічного зростання, породжений сектором ІКТ в Естонії, за останнє десятиліття становить від 0.9 до 1.3%. 3 ЄС також розглядає ІКТ в якості ключового сектора,4 за допомогою якого буде досягнута мета стратегії союзу щодо підвищення конкурентоспроможності – забезпечення розумного, стійкого та всеосяжного зростання на період до 2020 року. ІКТ стали основною рушійною силою змін у всіх сферах життя, у тому числі у зростанні особистого добробуту. Використання ІКТ дає змогу компаніям як оптимізувати свої поточні господарські процеси, так і розробляти абсолютно нові та інноваційні продукти і послуги. Фізичні особи отримають доступ до безмежних інформаційних ресурсів, таких як світова культурна спадщина та навчальні матеріали, які відкриють набагато ширші можливості для розвитку особистості. Використання ІКТ для надання державних послуг дозволить направити гроші платників податків з адміністративного сектору на вирішення суттєвих завдань. Крім того, використання ІКТ в державному управлінні спростить зв'язок між державними установами та окремими особами/компаніями. Це лише окремі приклади переваг, які може надати ІКТ. З осені 2012 до весни 2013 року експерти з боку приватного, неурядового та державного секторів збирались під егідою Міністерства економіки та комунікацій та Урядового Апарату з метою визначити цілі політики Естонії у сфері ІКТ та підготувати Цифровий порядок денний для Естонії на період до 2020 року. Робота засновувались на розмінні того, що ІКТ можуть бути важливим інструментом досягнення економічного зростання та поліпшення якості життя, як про це зазначалось вище. Використання їх потенціалу у повному обсязі потребує скоординованих зусиль різних сторін. Метою створення Стратегії було обговорити та дійти спільного розуміння у тому, як максимально ефективно вирішувати проблеми, що постають у сфері соціально-економічного розвитку Естонії на період до 2020 року шляхом розумного використання ІКТ. У ході обговорення особлива увага зверталась на інструменти та можливості політики у сфері ІКТ. Тому, дана стратегія не охоплює використання ІКТ у різних сферах політики, як-от ІКТ у сфері охорони здоров’я чи у підприємництві. Цифровий порядок денний спрямований на створення загальних умов для розвитку інформаційного суспільства та залучення ІКТ; окремою його темою є вдосконалення державного управління шляхом використання у ньому ІКТ.5 Обговорення торкались двох стратегічних цілей, викладених в Естонській стратегії конкурентоспроможності: підвищити показники продуктивності та зайнятості шляхом збільшення доданої вартості продукції та послуг. На додаток до стратегії конкурентоспроможності було проаналізовано, як розумні рішення у сфері ІКТ можуть сприяти вирішенню завдань, визначених у стратегії сталого розвитку «Стала Естонія 21»: захист навколишнього середовища, збереження культури, більша згуртованість та поліпшення добробуту. Хоча досягнення цих цілей великою мірою залежить від загального розвитку економіки (тобто від збільшення продуктивності та зайнятості), ІКТ можуть сприяти кращому збереженню культури та мови, а також досягненню інших цілей. Для підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку функціонування держави має бути ефективним та результативним. Таким чином, окрім двох вищезгаданих горизонтальних стратегій, Цифровий порядок «Інтернет має значення: широкий вплив мережі на економічне зростання, збільшення кількості робочих місць та процвітання»: http://www. mckinsey.com/insights/high_tech_telecoms_internet/internet_matters. 3 Аналіз, проведений Естонським фондом розвитку «Розумна спеціалізація – якісний аналіз» (2013) (тільки естонською мовою). 4 Політика ЄС у сфері інформаційного суспільства «Цифровий порядок денний для Європи» є одним з семи флагманів Стратегії Європа 2020: http://ec.europa.eu/digital-agenda. 5 Див. Постанову Уряду Республіки Естонія про затвердження розробки запропонованого Цифрового порядку денного для Естонії на період до 2020 року та відповідні документи: http://infoyhiskond.eesti.ee/eesti-infouhiskonna-arengukava-2020/dokumendid (тільки естонською мовою). 2

вступ

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

денний 2020 ґрунтується на рекомендаціях, викладених у доповіді ОЕСР 2011 року щодо вдосконалення державного управління. Ці рекомендації в першу чергу стосуються необхідності підвищення ефективності надання державних послуг та покращення співпраці між різними гілками та рівнями влади. У результаті проведеного аналізу та обговорень у тісній співпраці між представниками уряду та Естонською асоціацією інформаційних технологій і телекомунікації (ІТЛ) було розроблено бачення інформаційного суспільства у 2020 році. Бачення описує зміни, які мають відбутись в Естонії до 2020 року за допомогою ІКТ та шляхи досягнення цього. Це амбітне бачення, яке стане основою різноманітних галузевих стратегій, так само як для плану розвитку сектора ІКТ, що висувається асоціацією. Це означає, що для реалізації цього бачення уряд буде співпрацювати з сектором ІКТ. Потім був розроблений Цифровий порядок денний 2020 для окреслення політичних заходів (тобто відповідних цілей та дій) необхідних для реалізації бачення інформаційного суспільства у 2020 році. Стратегія була розроблена та буде реалізовуватись відповідно до Принципів інформаційної політики Естонії,6 прийнятих Парламентом у 1998 році та оновлених у 2006-му, які встановлюють принципи функціонування державного сектора у сфері розвитку інформаційного суспільства. Документ також враховує досвід реалізації Стратегії інформаційного суспільства для Естонії на період до 2013 року (попередниці даної стратегії), підсумки обговорень між різними зацікавленими сторонами, результати попередніх досліджень та аналіз тенденцій,7 а також цілі Цифрового порядку денного для Європи.8

1. ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ Цей огляд ґрунтується на статистичних даних і результатах різних досліджень; оцінці прогресу у реалізації Стратегії інформаційного суспільства для Естонії; підсумках і досвіді, накопиченому у ході виконання проектів у сфері ІКТ;9 а також результатах семінарів, нарад і конференцій організованих у ході розробки стратегії. Основними стовпами розвитку інформаційного суспільства в Естонії до цього часу були наступні: активна роль державного сектору у закупівлі та залученні інноваційних рішень та створенні загальних умов для їх розробки; інвестування банківським та телекомунікаційним сектором у нові технології; а також готовність нашого населення застосовувати нові рішення у сфері ІКТ. Розробка та використання електронних послуг потребує доступу до Інтернету. В принципі, Інтернет є доступним майже скрізь в Естонії – у 2011 році фіксоване широкосмугове покриття Естонії сягало 93,9%. 10 Будівництво Естонської інфраструктури широкосмугового зв’язку (EstWIN)11 в останні роки також зробив швидкий широкосмуговий зв’язок доступним у багатьох регіонах, де він був до цього відсутній. Крім того, ці інвестиції забезпечують необхідні умови для майбутніх додатків, що потребуватимуть величезних обсягів даних, таких як телемедицина або віртуальне навчання у реальному часі. В Естонії рівень використання Інтернету є досить високим: У 2013 році Інтернетом користувалися 80% жителів віком від 16 до 74 років.12 Ним користується майже 100% молоді, а число користувачів старшого віку постійно зростає. Якщо у 2007 році Інтернетом користувались 32% осіб віком від 35 до 64 років, то у 2013 році частка Інтернет-користувачів цієї вікової групи склала 63%. Це означає, що більшість естонців мають мотивацію користуватись Інтернетом (тобто

обсяг цікавої та корисної інформації є достатнім) і мають необхідні для цього навички. 95% резидентів Естонії подають податкові декларації через Інтернет,13 а 90% працездатного населення користується Інтернет-банкінгом.14 Набуття базових навичок у сфері ІКТ є однією з пріоритетних задач як для населення і уряду, так і для приватного сектору. За ініціативою приватного та за участі державного секторів було організовано різноманітні кампанії та навчальні курси, направлені на поліпшення комп’ютерної грамотності, такі як програма з комп’ютерного та Інтернет навчання «Давай разом!».15 Розуміння населенням можливостей та загроз, що стоять перед інформаційним суспільством, було поглиблено за допомогою програми поширення знань про інформаційне суспільство.16 Особливу увагу було приділено безпечній поведінці у віртуальному просторі. Декілька кроків було зроблено для скорочення нестачі робочої сили в секторі ІКТ за рахунок збільшення кількості студентів, що вивчають ІКТ в університетах. Естонська ІТ академія була створена у 2012 році з метою поліпшення якості підготовки у сфері ІКТ та підвищення її конкурентоспроможності. Переглянутий Закон про іноземців, затверджений влітку 2013 року, спрощує найм висококваліфікованих спеціалістів у сфері ІКТ в Естонії.17 Для забезпечення нового покоління фахівців у сфері ІКТ були організовані різні кампанії з популяризації технічних професій, часто у співпраці між державним і приватним секторами. Декількома компаніями сектора ІКТ у 2012 році була запушена ініціатива СмартЛабс для підтримки пов’язаних з ІКТ хобі у дітей та підлітків від 6 до 19 років.18 Було досягнуто значного прогресу у сфері електронного управління, зокрема, у розвитку електронних державних послуг та використанні них фізичними особами та компаніями. Естонія лідирує в провадженні електронної ідентифікації (еІД) та використанні електронного голосування.19 Електронна автентифікація та цифрові підписи дозволяють проводити безпаперові інтеракції та управління, що робить виконання повсякденних справ швидшим і гнучкішим. В Естонії можна створити компанію менш ніж за 20 хвилин не виходячи з дому. У 2011 році 98,2% підприємств представили свої річні звіти в електронному вигляді. Як фізичні особи, так і компанії вважають, що державні електронні послуги допомагають їм заощадити час і гроші та в значній мірі задоволені їх наданням. У 2012 році рівень задоволеності юридичних та фізичних осіб склав 76% та 67% відповідно.20 Значний обсяг культурної спадщини був оцифрований і став доступним для населення, наприклад, Національний архів (включаючи архів кіно 21) та інформаційну музейну систему MUIS.22 Головною сильною стороною національної політики у сфері ІКТ до цього часу був систематичний розвиток державної інформаційної системи і забезпечення її безпеки. Естонська інформаційна політика слідує таким виробленим принципам: поширення орієнтованої на послуги архітектури, належний захист даних та їх обміну, вироблення рішень, пов’язаних з Інтернет, орієнтація на електронні послуги, використання потужних інструментів автентифікації. Основна інфраструктура естонської державної інформаційної системи або, іншими словами, інфраструктура обслуговування (X-Road, інфраструктура відкритих ключів та електронної ідентифікації, центр з документообігу, державний портал eesti.ee) дозволила нам покращити державні послуги разом з рішеннями у сфері ІКТ швидко та гнучко.23 Поширена та внутрішньо взаємопов’язана державна інформаційна система обумовлює хороший потенціал Естонії скористатись і отримати вигоду від тенденції до розширення комп’ютерної мережі за рахунок підключення до неї все нових пристроїв і машин. Наявність компетентних та інноваційних постачальників, тобто конкурентоздатної галузі ІКТ, має життєво важливе значення для розробки ІКТ-рішень в державному секторі та економіці у цілому. На відміну від багатьох

Принципи інформаційної політики Естонії 1998 року: https://www.riigiteataja.ee/akt/75308 (тільки естонською мовою). http://infoyhiskond.eesti.ee/eesti-infouhiskonna-arengukava-2020 8 http://ec.europa.eu/digital-agenda/ 9 http://www.riso.ee/et/infopoliitika. 10 Покриття є показником постачання, який вказує, що у 2011 році 93,9% населення Естонії мали доступ до Інтернету. Див. Таблицю показників Цифрового порядку денного: http://ec.europa.eu/digital-agenda/en/scoreboard. 11 http://ela12.elasa.ee/elakaart. 12 Ці та інші цифри у цьому пункті взяті з опитування «Інформаційні технології в домашніх господарствах на 2013 рік», проведеного Статистичним управлінням Естонії

http://www.emta.ee/index.php?id=34149&tpl=1026. Згідно даних Статистичного управління Естонії, 90% осіб віком від 16 до 74 років користувалися Інтернет-банкінгом у 2013 році. 15 http://www.olekaasas.ee. 16 https://www.ria.ee/programme/ 17 https://www.riigiteataja.ee/akt/VMS. 18 http://www.nutilabor.ee. 19 На загальних виборах 2011 року, 24,3% виборців віддали свої голоси в електронній формі. 20 "Зелена книга про організацію громадських послуг" (2013 р.). (тільки естонською мовою). 21 http://www.ra.ee/vau/ 22 http://www.muis.ee. 23 Наприклад, Зразки кращої практики електронної участі, підготовлений Академією електронного управління: http://www.ega.ee/files/eKaasamise%20soovitused.pdf.

1. ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ

6 7

1. ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

інших галузей, які постраждали під час недавнього економічного спаду, в секторі ІКТ вдалося значно збільшити експорт.24 У 2012 році частка експорту продуктів та послуг у сфері ІКТ скала 12,5% від загального експорту. 25 Незважаючи на те, що у даній галузі зайнято лише 4%, її продуктивність значно вища ніж інших секторів. Доказом хорошої репутації нашого сектора ІКТ є факт базування у Таллінні декількох міжнародних центрів ІКТ, таких як центр розробок TeliaSonera та Європейського агентства з функціонального менеджменту великомасштабних ITсистем. Прогрес Естонії крім того, обумовлюється сприянням вільному і відкритому Інтернету на національному та міжнародному рівнях. Згідно доповідей Freedom House,26 Естонія є флагманом свободи та відкритості Інтернету: у 2010-2012 роках Естонія посідала перше місце за критерієм свободи Інтернет, а у 2013 році посіла друге місце поступившись новому учаснику Ісландії. Цифрові рішення як у державному так і в приватному секторах привернули міжнародну увагу та створили Естонії репутацію передової крани у сфері електронних технологій. Це має враховуватись нашими компаніями у сфері ІКТ при виході на іноземні ринки. Крім того, Естонія отримала статус надійного партнера та шанованого радника з питань, що стосуються розвитку інформаційного суспільства та ІКТ у різноманітних міжнародних форумах, включаючи ЄС та Партнерства відкритого урядування.27

розроблюється систематично, різкий технологічний прогрес змушує нас продовжувати оновлювати інфраструктуру, або, у випадку необхідності, заміняти її компоненти. Це єдиний спосіб забезпечити безперервну цілісність та доступність компонентів інфраструктури, а також їх відповідність вимогам конфіденційності. Існує необхідність в оцінці впливу найважливіших напрямів розвитку сучасних технологій (хмарні технології, соціальні медіа, мобільність та збільшення обсягу інформації) та майбутніх інновацій (Інтернет Речей, розширена аналітика, великі дані)29 на розвиток державної інформаційної системи. Особлива увага повинна бути приділена належному збереженню даних та іншого цифрового контенту. Як держава-член ЄС, ми повинні переконатися, що підприємства та громадяни зможуть користуватися послугами на транскордонній основі. Для цього необхідна транскордонна інтероперабельність базової інфраструктури. Варіанти розвитку базової інфраструктури обслуговування також мають бути проаналізовані і випробувані разом з іншими країнами. Для того, щоб ІКТ-рішення в державному секторі функціонували як єдине ціле необхідно забезпечити інтероперабельність. Принципи інтероперабільності державної інформаційної системи були погоджені, але їх реалізація часто стає проблемою. Оскільки забезпечення інтероперабельності коштує дорого, а вигоди від неї не завжди відповідають потребам і ресурсам конкретної організації, власні інтереси організацій часто затьмарюють ширші цілі інтероперабельності. На противагу, технічна інтероперабельність у державному секторі великою мірою була досягнута. У той же час лишаються основні проблеми на правовому, організаційному та семантичному рівнях, також можна помітити недостатність взаємодії між приватним і державним секторами на всіх рівнях. Іншими словами, в Естонії загальний простір обслуговування не функціонує як єдине ціле, і це стає на заваді, приміром, економічній продуктивності.

Виклики Хоча більшість регіонів Естонії мають доступ до мережі, до сих пір є деякі місця (зокрема у сільських регіонах з низькою щільністю населення) які не мають доступу до (швидкісного) Інтернету. Забігаючи наперед, не може не турбувати, що приватні провайдери не мають жодного стимулу протягувати широкосмугові мережі у ці області для надання послуг кінцевим користувачам. У 2012 році Європейська Комісія зазначила у Таблиці показників Цифрового порядку денного що фіксоване охоплення широкосмугового зв’язку в Естонії нижче за середній рівень по ЄС, і інвестування у широкосмугові мережі має продовжуватись.28 Доступ до Інтернету залежить не тільки від наявності високоякісної інфраструктури, а й від рівня Інтернет-свободи і мережевого нейтралітету. В інформаційному суспільстві важливим є те, що користувачі мають доступ до Інтернету і його вмісту незалежно від свого каналу зв'язку, обладнання, платформи, якою вони користуються тощо. Ознаки готовності обмежувати ці параметри заради безпеки, захисту авторських прав, цензури і більшої конфіденційності простежуються в деяких країнах світу. Такі обмеження можуть порушувати основні права, обмежуючи свободу вираження думок, свободу підприємництва, а також потенціал продуктивного використання ІКТ. Сучасна комунікаційна інфраструктура є необхідною умовою не тільки для розвитку послуг, орієнтованих на юридичних і фізичних осіб, але й для функціонування численних бек-офісних послуг всередині уряду. Таким чином, організації державного сектора також потребують кращих комунікаційних мереж, включаючи сучасні та ефективні радіокомунікації. Ще одним компонентом інфраструктури, необхідним для розвитку інформаційного суспільства є спільний (тобто поділений між державним та приватним сектором) простір обслуговування, ядром якого є державна інформаційна система. Хоча базова інфраструктура обслуговування (X-Road, електронна ідентифікація, державний портал тощо) Дослідження інформаційної та комунікаційної галузі, проведене Статистичним управлінням Естонії Бачення сектора інформаційних і комунікаційних технологій в інформаційному суспільстві в Естонії у 2020 році. 26 “Свобода мережі”: http://www.freedomhouse.org/report/freedom-net/freedom-net-2012. 27 http://www.vm.ee/?q=node/17953. 28 87,7% естонських домогосподарств мають доступ до фіксованого широкосмугового зв'язку, в той час як середній рівень охоплення в ЄС складає 95,5%.

Ми маємо пам’ятати, що люди отримуватимуть тільки вигоду від інфраструктури та послуг, якщо у них буде достатньо навичок та мотивації користуватись ними. Хоча поширення в Естонії Інтернету трохи переважає середній рівень по ЄС, маємо не забувати той фат, що в Естонії проживає біля 300, 000 осіб, які не користуються ним.30 Серед них переважно люди літнього віку або з низьким доходом та рівнем освіти, які не мають необхідних знань та навичок. Оскільки більшість майбутніх професій та послуг (включаючи послуги у сфері соціального забезпечення та охорони здоров’я, якими користуються переважно люди літнього віку) будуть базуватись на використанні ІКТ, невміння користуватись ними може поставити під загрозу доступ до послуг, участь у соціальному житті або можливість знайти чи зберегти за собою роботу. Зважаючи на обмежені ресурси державного управління, скоро настане час, коли існування так званих традиційних послуг, що передбачають особисту взаємодію без залучення Інтернету, стане занадто дорогим. Крім того, базові навички у сфері ІКТ є необхідною умовою для отримання вищих навичок у цій галузі для досягнення завдань зростання та створення нових робочих місць. Якщо на початку 2000-них був поділ тільки на користувачів та не користувачів Інтернету, сьогодні можна відзначити цифрову стратифікацію між Інтернет-користувачами.31 Використання комп’ютеру та Інтернету в Естонії є трохи одностороннім: згідно індексу диверсифікації, Естонія близька до середнього рівня країн ЄС, але відстає від Скандинавських держав.32 нтернет використовується в основному для спілкування, пошуку інформації та розваг.33 Рідше він використовується для підвищення особистої конкурентоспроможності або рівня добробуту (наприклад, шляхом розумнішого споживання або через використання освітніх можливостей Інтернету). Водночас, люди, що опанували цифрові технології також потребують поліпшення своїх навичок та знань, щоб йти у ногу з розвитком технологій. Наприклад, у зв'язку із збільшенням використання соціальних медіа та послуг на основі визначення місця розташування, а також у зв’язку із зростанням числа пристроїв постійно підключених до Інтернету, люди мають покращувати свої навички, для захисту своїх особистих даних. Досі, Естонія, насамперед, спрямовувала увагу на поліпшення навичок роботи з ІКТ людей, які втратили свої робочі місця або знаходяться у несприятливому положенні на ринку праці у зв’язку з низькою або застарілою кваліфікацією.

1. ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ

Тенденції в дужках докладно описані у пункті "Тенденції" у розділі 1. Опитування «Інформаційні технології в домашніх господарствах на 2013 рік», Департамент статистики Естонії. 31 http://www.praxis.ee/index.php?id=186. 32 Таблиця показників Цифрового порядку денного: http://ec.europa.eu/digital-agenda/en 33 Опитування «Інформаційні технології в домашніх господарствах на 2013 рік», Департамент статистики Естонії. 29 30

1. ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

Тим не менш, занадто мало уваги було приділено можливостям використання більш високих навичок у сфері ІКТ для створення робочих місць з більш високою доданою вартістю, особливо в інших секторах ніж ІКТ. Більше уваги має бути приділено тим компетенціям у сфері ІКТ (застосування міждисциплінарних методів, отримання та аналіз даних, кібербезпека тощо) які будуть все більше затребувані у майбутньому. З одного боку, навички ІКТ дозволить досягти більшої продуктивності у галузях з низькою доданою вартістю. З іншого, поліпшення навичок і знань у сфері ІКТ можуть сприяти підвищенню конкурентоспроможності фахівців різних областей і забезпеченню економічного зростання. Однією з основних проблем державного сектора є його обмежені можливості повною мірою використовувати потенціал ІКТ. Все ще є багато незручних у використанні електронних послуг і деякі організації досі віддають перевагу паперовій формі, тобто впроваджують технологію без переформатування процесів і послуг, яке дозволяє технологія. Це негативно позначається на рівні задоволеності користувачів, доступності послуг, а також ефективності та результативності діяльності державного сектора. Вплив електронних послуг не аналізується в контексті загальних цілей організацій і тому для них складним є оцінити вплив інвестицій в ІКТ, що може призвести до неправильного використання (обмежених) ресурсів. Ще один виклик полягає у тому, щоб державне управління функціонувало як єдине ціле, тобто у різних сферах та органах державного управління. Занадто часто кращим виходом для зменшення фрагментації та економії ресурсів вважається консолідація ІКТ-рішень та централізація функцій. При наявності стандартних функцій, централізація може поліпшити якість роботи над розробкою та стандартизації практики використання. Тим не менш, у випадку складних ІТ-рішень (наприклад, індивідуальних рішень) консолідація може підвищити вразливість систем ІКТ і збільшити ризики в області безпеки; підняти, в довгостроковій перспективі, витрати на експлуатацію,; а також зменшити гнучкість ІКТрішень. До сьогоднішнього дня можливість державного сектора оцінити фактичний вплив ресурсозбереження була неадекватною, що робить складним вибір між застосуванням консолідації чи інтероперабельності в інформаційних системах. Можливості ІКТ до цього часу не використовувались достатньо у сфері вироблення розумної політики, в тому числі у сфері інформаційного суспільства. Вплив ІКТ на економіку та суспільство Естонії систематично не вивчався. Неадекватність статистики щодо інформаційного суспільства є ще одним чинником, що ускладнює розробку політики, заснованої на знаннях як для державного, так і для приватного сектора. Можливості, що може надати ІКТ для ефективної участі та спільного виробництва послуг не були повністю використані. Незважаючи на наявність комунікаційної інфраструктури та широкого використання ІКТ у державному секторі, рівень використання ІКТ естонськими компаніями як і раніше є недостатнім. Відповідно до опитування щодо електронного підприємництва, проведеного PwC у 2013 році34 естонські компанії активно використовують ІКТ – 86% компаній використовують ІКТ-рішення щонайменше в одному зі свої господарських процесів. Тим не менше, використання технологій є досить примітивним: ІКТ використовуються в основному в області бухгалтерського обліку і значно менше в розробці продукту, плануванні виробництва або експлуатації машин. За даними Євростату, естонські компанії використовують ІКТ для оптимізації своїх господарських процесів та розміщенні/отриманні електронних замовлень рідше ніж в середньому в ЄС.35 Це означає, що Естонія не була в змозі використовувати ІКТ достатньо для підвищення конкурентоспроможності країни. Згідно згаданого опитування щодо електронного підприємництва, однією з головних перешкод для використання ІКТ є недостатньо розвинута компетенція у сфері ІКТ у власників та менеджерів, що, в тому числі, не дозволяє оцінити економічну ефективність інвестицій в ІКТ.36

Іншою сферою діяльності, що потребує більшої концентрації зусиль є координація розвитку інформаційного суспільства. Сфера дії естонської Стратегії щодо інформаційного суспільства на період до 2013 року була широкою, і документ включав заходи з виміру ІКТ майже у всіх сферах політики. Досвід, отриманий від її реалізації вказує, що цілі політики у сфері ІКТ в деяких інших областях політики не були досягнуті, передусім, через недостатнє приділення уваги, невизначений поділ роботи та слабкі зв’язки з іншими відповідними галузевими стратегіями.37 Наприклад, Держконтроль Естонії підкреслив у своїй аудиторській доповіді, що залучення ІКТ у підприємництво не проводилось систематично, а зв’язки між Цифровим порядком денним та іншими галузевими стратегіями, направленими на підвищення конкурентоспроможності, були слабкими. Майбутня координація має забезпечити, щоб впровадження відповідних ІКТ-рішень просувалося у всіх сферах політики, і в той же час відповідало принципам розвитку державної інформаційної системи. Крім того, для забезпечення належної реалізації цієї стратегії необхідно поглибити співпрацю та обмін інформацією між зацікавленими сторонами.

Тенденції Цей огляд ґрунтується на відповідних доповідях щодо тенденцій та результатів присвяченому ним семінару, проведеному у ході підготовки цього плану розвитку,38 увага на якому була зосереджена на значенні ключових тенденцій у сфері технологій в Естонії. Список тенденцій не є вичерпним і може слугувати відправною точкою для подальших досліджень. Вже зараз ми відчуваємо вплив таких великих тенденцій, як зростання мобільності, все більше поширення соціальних медіа, використання хмарних обчислень та збільшення обсягів даних та інформації. Окремо кожна з цих тенденцій є руйнівною, але на думку Гартнера,39 їх найбільша цінність проявляється у їхній синергії, яка докорінно змінює ведення господарства, функціонування держави, бізнес моделі та управління. Іншими словами, ці тренди породжують багато інших важливих технологічних тенденцій. Однією з тенденцій, що породжена згадуваними силами, є поширеність комп’ютерних і комунікаційних технологій. У зв’язку з швидким розвитком сенсорних екранів, засобів обробки даних і бездротового зв’язку, все більше фізичних об’єктів і абстрактних визначень пов’язуються з Інтернетом. Прогнозується, що у майбутньому кожен предмет (холодильник, лампа, ТБ і т.д.) і визначення будуть мати свої власні уніфіковані ідентифікатори ресурсів (URI). Прикладом такого пов’язаного світу є Інтернет Речей – технологія, що застосовується на невеликих відстанях та дозволяє встановлювати безкоштовний зв’язок між пристроями, доповненою реальністю тощо. Інтернет Речей дозволяє, наприклад, здійснювати дистанційну діагностику та розумно споживати енергію (так звані розумні будинки40), а також безпечніше управляти рухом та перевезеннями. Доповнена реальність позначає створення більш розумних послуг та додатків шляхом додавання інформаційного шару. Користувачі можуть отримати відповідну інформацію про навколишній світ в режимі реального часу (наприклад, користувачі смартфонів можуть отримати детальну інформацію про туристичні місця і отримати рекомендації щодо кафе, музеїв і т.д.). Доповнена реальність має великий потенціал, щоб збільшити додаткову вартість у сфері освіти та культури; вона також дозволяє створювати нові послуги в правоохоронних та інших галузях. Розширена аналітика та великі дані також є важливими тенденціями. Враховуючи швидкий ритм життя та зростаючі об’єми інформації, важливим є знайти нові методи і технологічні рішення для управління складними та великими обсягами даних та отримати зиск від їхнього використання. Це має велике значення тому що дані не тільки стають

http://www.mkm.ee/public/Lopparuanne_-_E-ari_ja_e-kaubandus_1_6_avalik_2013.pdf (тільки естонською мовою). Див. профіль Естонії у Таблиці показників Цифрового порядку денного на період 2008-2012 рр.: http://ec.europa.eu/digital-agenda/en/scoreboard. 36 http://www.mkm.ee/public/Lopparuanne_-_E-ari_ja_e-kaubandus_1_6_avalik_2013.pdf.

37 Доповідь Держконтролю «Використання коштів Європейського Союзу в просуванні інформаційного суспільства» (2012): http://www.riigikontroll.ee/tabid/206/Audit/2236/Area/4/language/en-US/Default.aspx. 38 http://infoyhiskond.eesti.ee/eesti-infouhiskonna-arengukava-2020/tootoad/tehnoloogiatrendid-18102012. 39 http://www.gartner.com/technology/research/nexus-of-forces/. 40 Розумний будинок розуміється як використання Інтернету для управлінням побутовою технікою для економії електроенергії, ефективнішого опалення та освітлення, безпеки тощо. Окрім економії ресурсів, важливим аспектом технології розумного будинку є його простота.

1. ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ

34 35

1. ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

більш об’ємними, але також з’являються у різному вигляді і часто неструктуровані (наприклад, аудіо та відео). Великі обсяги даних ставлять необхідність змін у природі ІКТ-рішень: якщо раніше дані направлялись в програми для обробки, у майбутньому програми будуть рухатись до даних. Розширена аналітика та великі дані дозволяють проводити аналіз даних у реальному часі. Це величезний крок уперед у порівнянні з існуючою моделлю, де обробка даних використовується головним чином для аналізу минулих подій. У майбутньому навіть прогностичний аналіз буде мати велику вагу. Він робитиме процес прийняття рішень як в державному, так і приватному секторі розумнішим та більш орієнтованим на майбутнє, а також сприятиме більш інтуїтивному та превентивному розвитку обслуговування. Великі дані пов’язані з декількома іншими трендами, такими як відкриті дані. Вони позначають надання загального доступу до безособових даних державного сектора у форматі, придатному для машинного зчитування, для можливості їх автоматичної обробки. Метою відкритих даних є можливість для підприємств створювати нові інноваційні продукти та послуги, для осіб – розвивати громадські послуги, аналізувати соціальні тенденції або використовувати дані для інших індивідуальних або спільних заходів. Відкриті дані, у свою чергу, мають зв’язок з пов’язаними відкритими даними – трендом, що дозволяє різним додаткам використовувати і аналізувати відкриті дані швидше і у великих обсягах, поліпшуючи, таким чином, потенційну якість управлінських рішень. Використання великих даних, відкритих даних та пов’язаних відкритих даних потребує більш ефективного захисту конфіденційності а також зростання рівня аналізу та впровадження технологій з підвищення конфіденційності. Революційні зміни також можна передбачити у сфері користувальницьких інтерфейсів, що дозволить проводити більш природну взаємодію з користувачем. Сенсорні екрани вже стали нормою. У майбутньому більша частина інтерфейсів ґрунтуватиметься на технологіях розпізнавання знаку, обличчя чи голосу. Використання мовних технологій, в тому числі синтезу мови, буде збільшуватися. Всі ці інтерфейси зроблять використання технологій більш зручним і інтуїтивно зрозумілим. В області електронного урядування намічаються такі головні тенденції: оцифровування процесів та інтероперабельність кінцевих систем, впровадження електронної ідентифікації, персоналізація послуг, використання соціальних медіа, відкритих даних, відкритих платформ та хмарних обчислень. Більш того, на виклики, пов’язані зі сферою ІКТ в державному секторі у наступному десятилітті будуть впливати інші фактори, такі як відкрите, всеохоплююче і спільне надання послуг, Випробування ІКТ споживачами, що означає, що нові ІКТ-рішення мають спочатку випробовуватися споживачами, а вже потім компаніями та державним сектором; орієнтація на працівників; безперервність інформації та об’єднання різних пристроїв та джерел даних. Іншим важливим фактором, який варто відзначити є поширення волюнтаризму. Він проявляється, наприклад, у підвищенні готовності людей брати участь у громадських справах та брати участь або ж навіть ініціювати виробництво послуг.

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

1. Підвищення якості життя людей •

Естонія продовжує бути відкритим та вільним (цифровим) суспільством. Незважаючи на збільшення ризиків для безпеки, Естонія не вносить істотних обмежень на свободу вираження думок та інших свобод Інтернету у порівнянні з іншими країнами. Причина цього в тому, що ми в змозі використовувати технології для свого захисту не обмежуючи свої права. Наприклад, ми використовували розумні рішення для забезпечення контролю людей над конфіденційністю їх життя та особистих даних.

•

ІКТ використовувались для того, щоб допомогти людям стати так званими розумними споживачами. Вони економлять гроші або отримують більший зиск від своїх тяжко зароблених грошей, живучи в розумних домах, або купуючи в Інтернет-магазинах.

•

Усі найбільш часто використовувані послуги, як державного, так і приватного сектору, легкі і зручні у використанні. Їх легко знайти і вони надаються ефективно. Такі послуги в Естонії доступні всім і кожному. Люди завжди мають свої дані з собою, тобто забезпечується, що дані можуть безпечно та легко використовуватись на усіх пристроях.

•

Охорона здоров’я та соціальні послуги (зокрема у сфері соціального забезпечення) були підняті на новий рівень за допомогою ІКТ. Ці послуги є персональними та превентивними і ґрунтуються на добре функціонуючих серверних системах разом з дистанційним наданням послуг.

•

Участь у процесі прийняття державних рішень та у сфері розвитку послуг зростає з року в рік; добровільна робота і соціальні ініціативи також зростають. ІКТ надають багато хороших можливостей для цього, включаючи створення спільнот, співпрацю та проведення нових дослідів у сфері цифрової демократії.

•

Естонія стала добре відомим мозковим центром, місцем активних і багатоаспектних дискусій щодо сутності і майбутнього інформаційного суспільства, а також його впливу на повсякденне життя та різноманітні галузі. Естонія оцінюється як лідер глобального цифрового життя, що слідкує за одночасним забезпеченням трьох важливих стовпів інформаційного суспільства – вільного руху інформації, безпеки та конфіденційності.

2. Життєздатність естонського культурного простору •

Естонська культурна спадщина є легко доступною та активно поширюється по всьому світу, в тому числі шляхом повторного використання (наприклад, шляхом змішування). Найбільш цінна частина культурної спадщини була оцифрована. Майбутня спадщина, яку ще належить створити, включаючи веб-контент, буде одразу збережена. Забезпечується довгострокове зберігання цифрової спадщини.

•

Естонська мова існує та розвивається у цифровому світі. Технологія естонської мови дозволяє нам користуватись пристроями та використовувати електронні послуги.

2. БАЧЕННЯ ЕСТОНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА У 2020 РОЦІ 3. Підвищення рівня зайнятості В Естонії можливості інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) мають використовуватись у повному обсязі у співпраці між державним, приватним та третіми секторами для того, щоб поліпшити якість життя людей, підвищити рівень зайнятості, забезпечити життєздатність естонського культурного простору, підвищити продуктивність праці економіки, а також зробити державний сектор більш ефективним.

2. БАЧЕННЯ ЕСТОНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА У 2020 РОЦІ

•

За допомогою розумного використання ІКТ було створено багато нових робочих місць з високою доданою вартістю як у секторі ІКТ так і в інших галузях промисловості – люди можуть виконувати роботу, яка краще оплачується. Щонайменше 50, 000 осіб зайняті а таких роботах в різних галузях економіки.

•

Постійне вдосконалення навичок у сфері ІКТ допомагає людям зберегти свої робочі місця, а у випадку їх втрати, прийняти нові виклики в інших галузях економіки. Значення цього зростає у світлі того, що поступово відмирають професії, які не потребують навичок у сфері ІКТ. Широкомасштабне впровадження ІКТ прискорило структурні зміни на ринку праці.

2. БАЧЕННЯ ЕСТОНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА У 2020 РОЦІ

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

•

Багатогалузеве використання ІКТ допомагає зробити навчання більш персоніфікованим та гнучким, у тому числі перепідготовку та підвищення кваліфікації. Знання та навички постійно набуваються та покращуються протягом усього життя.

Іншими словами, загальною метою стратегії є сприяння досягненню більш високих темпів росту, збільшення кількості робочих місць і підвищення добробуту шляхом створення середовища, яке підтримуватиме використання і розробку ІКТ-рішень.

•

Робочі місця у всіх держаних органах та компаніях включають доступ до мережі, що підвищило гнучкість роботи як в Естонії, так і закордоном. Це дозволяє працювати віддалено або неповний робочий день, що дає змогу знов отримати роботу людям, які до цього залишалися поза ринком праці. Для компаній це дає можливість більш гнучко розподіляти робочу силу та управляти людськими ресурсами.

Естонія створить добре функціонуюче середовище для широкого використання і розробки розумних ІКТ-рішень. Це призведе до підвищення конкурентоспроможності нашої економіки, добробуту населення та ефективності державного управління.

1. Впровадження Інтернет з’єднань зі швидкістю у 100 Mбіт/с або швидше.41

4. Підвищення продуктивності •

•

• •

•

Прогрес буде вимірюватися за наступними показниками:

Вихідний рівень: 3.6% (2012) → цільовий рівень: 60% (2020)

Широке використання ІКТ в більшості галузей промисловості підвищило продуктивність підприємств Естонії до цільового рівня, викладеного в Стратегії Естонії щодо конкурентоспроможності, тобто на рівень не меншого за 80% від середнього по ЄС. Продуктивність зросла завдяки використанню ІКТ для виробництва розумніших (тобто з більш високою доданою вартістю) товарів і послуг. Крім того, свій внесок у підвищення продуктивності внесло застосування ІКТ у сфері реінжинірингу та збільшення продуктивності господарських процесів. Збільшення продуктивності особливо помітно в обробній і енергетичній галузях та у сфері медичної допомоги.

2. Частка жителів Естонії, віком від 16 до 74 років, які не користуються Інтернетом42 Вихідний рівень: 18% (2013) → цільовий рівень: 5% (2020) 3. Задоволеність якістю державних послуг: a. Серед дорослого населення Естонії

Безпечність середовища ІКТ в Естонії та рішення у цій ризикованій сфері надає конкурентну перевагу для місцевої економіки та підприємств. Цього було досягнуто завдяки обізнаності щодо пов’язаних з технологією ризиків та вмінням керувати ними. Поштовхом до цього було загальне розуміння важливості забезпечення безпеки. Розумні виробничі рішення, розумні будинки та транспорт сприяють більш сталому використанню ресурсів, що дозволяє заощаджувати як підприємствам, так і фізичним особам. Це призвело до зменшення використання ресурсів – в Естонії виробляють більше за рахунок меншої кількості ресурсів. Продукти і послуги у сфері ІКТ складають 20% від загального експорту. Сектор ІКТ є однією з провідних галузей промисловості Естонії, що робить значний внесок у зростання продуктивності. Естонія стала місце розробки, тестувань та виходу на ринок інноваційних цифрових рішень. Міжнародні центри з розробок, іноземні старт-ап компанії, фахівці та дослідники з усього світу приїжджають в Естонію, щоб створювати розумні рішення в області охорони здоров'я, промисловості, енергетики, освіти і т.п. Для підтримки такої діяльності та поширення репутації Естонії як країни з розвинутим інформаційним суспільством, ми перша держава в світі, яка пропонує віртуальну резиденцію усім, хто хоче використовувати наші електронні послуги і можливості безпечного обміну даними. Естонія стала такою ж відомою своїми електронними послугами, як Швейцарія банківськими. Державний сектор сприяє зростанню продуктивності продовжуючи бути лідером у розумному використання (нових) технологій та використовуючи ІКТ для підвищення ефективності своєї роботи і прийняття кращих рішень.

3. ЗАГАЛЬНА МЕТА

Вихідний рівень: 67% (2012) → цільовий рівень: 85% (2020) b. Серед підприємців Вихідний рівень: 76% (2012) → цільовий рівень: 90% (2020) 4. Частка фахівців у сфері ІКТ серед зайнятого населення Вихідний рівень: 3% →цільовий рівень: 4.5% (2020) Оскільки середовище, яке підтримуватиме використання і розробки ІКТ-рішень включає в себе багато взаємопов’язаних компонентів, виконання усіх завдань в рамках чотирьох підцілей має прийматися до уваги для отримання повного бачення прогресу у досягненні загальної мети. Усі дії, передбачені в Стратегії, будуть здійснюватися на основі принципів розвитку інформаційного суспільства (див. Розділ 4).

4. ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Принципи розвитку інформаційного суспільства в Естонії вперше були визначені у Принципах інформаційної політики, прийнятими естонським парламентом у 1998 році. Ці принципи були переглянуті та оновлені у 2006 році у ході підготовки Стратегії інформаційного суспільства для Естонії на період до 2013 року. Незважаючи на те, що більшість з цих принципів залишаються актуальними сьогодні, розвиток технологій і пов’язані з цим зміни та можливості детермінують певну зміну акцентів. Принципи розвитку інформаційного суспільства в Естонії є такими:

Загальною метою Цифрового порядку денного для Естонії на період до 2020 року походить від бачення інформаційного суспільства у 2020 році, за яким впровадження ІКТ допоможе Естонії досягти стратегічних цілей, викладених у стратегії конкурентоспроможності «Естонія 2020» та стратегії сталого розвитку «Стала Естонія 21».

100

3. ЗАГАЛЬНА МЕТА

•

Розвиток інформаційного суспільства в Естонії є стратегічним вибором для підвищення конкурентоспроможності

Частка фіксованих підключень до широкосмугових з’єднань зі швидкістю у 100 Mбіт/с або швидше Під особами, що користуються Інтернетом розуміються особи віком від 16 до 74 років, які не користувались Інтернетом останні 12 місяців або ніколи ним не користувались. 41 42

4. ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

101

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

держави та загального добробуту населення. Державний сектор показує приклад слідування принципам розвитку інформаційного суспільства.

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

•

Інформаційне суспільство буде розвиватися у співпраці між державним, приватним та третім сектором, а також усіма іншими сторонами, включаючи користувачів ІКТ-рішень.

Загальна мета стратегії буде досягнути за шляхом виконання конкретних заходів і дій, запропонованих у рамках чотирьох підцілей, що відповідають ключовим передумовам розвитку інформаційного суспільства. Вони сприятимуть розвитку інформаційного суспільства окремо та у поєднанні.

•

Державний сектор стане розумних споживачем, який буде забезпечувати найширшу свободу використання інноваційних рішень у державних закупівлях, сприяючи тим самими розвитку галузі ІКТ.

•

Інформаційне суспільство створюватиметься для усіх жителів Естонії, особлива увага буде приділена інтеграції соціальних груп з особливими потребами, регіональному розвитку та підтримці місцевих ініціатив. Кожен має отримати доступ до Інтернету та його вмісту незалежно від використовуваного пристрою.

•

При розвитку інформаційного суспільства має забезпечуватись безперервність естонської мови та культури.

•

При розвитку інформаційного суспільства мають бути враховані інтереси як авторів, так і користувачів інтелектуальної власності.

•

Розвиток інформаційного суспільства не має зменшувати відчуття захищеності у користувачів. Буде гарантовано пом’якшення неприпустимих ризиків і інформаційних та комунікаційних системах, а при проектуванні систем та протягом їх життєвого циклу будуть враховуватись вимоги безпеки.

•

Буде забезпечено захист основних прав і свобод, особистих даних та ідентичності. Особи володіють своїми персональними даними та матимуть можливість контролювати, яким чином вони використовуються.

•

Розвиток інформаційного суспільства не є самоціллю. ІКТ-рішення будуть розроблюватись для отримання більшої ефективності та результативності як в державному, так і приватному секторі.

•

Можливості, що витікають з інформаційного суспільства будуть прийматися до уваги при створенні усіх галузевих стратегій, маючи на увазі, що впровадження ІКТ підвищує конкурентоспроможність усіх галузей економіки.

•

Розвиток інформаційного суспільства буде підтримуватись в Естонії відповідними науково-дослідними роботами.

•

При розвитку інформаційного суспільства будуть враховані здобутки ЄС та в інших країнах світу. Естонія буде ділитись своїм досвідом та переймати досвід інших.

•

Державний сектор впроваджуватиме вже існуючі технологічні рішення (тобто ідентифікаційні картки та XRoad).

•

Державний сектор організовує свої процеси таким чином, щоб гарантувати, що громадяни, підприємці і державні органи повинні будуть надавати будь-яку інформацію не більше одного разу.

•

Державний сектор буде неупереджено обирати серед різних апаратних та програмних платформ та забезпечить інтероперабельність інформаційних систем шляхом використання відкритих стандартів.

•

При розвитку інформаційного суспільства, збереження даних та розробка ІКТ-рішень будуть здійснюватись на основі принципу повторного використання.

•

При розвитку інформаційного суспільства належна увага буде приділена збереженню необхідної інформації, включаючи ту, що має тривале доказове або культурно-історичне значення.

Державна політика у сфері ІКТ сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємств та загальному розвитку держави шляхом створення сприятливого середовища, у якому ІКТ-рішення будуть розумно розвиватись та застосовуватись. Одним із ключових елементів такого середовище є доступ до швидкісного Інтернету. Іншою передумовою функціонування суспільства, заснованого на знаннях є швидкий та безпечний доступ до інформації і даних, тобто функціонування відповідної базової інфраструктури обслуговування. Це дозволить підприємствам та державному сектору розроблювати послуги швидше і більш персоніфіковано, підвищувати якість управлінських рішень та реагувати на зміни в попиті. На сьогоднішній день простір цифрових послуг в Естонії в основному використовується для швидкого і економічно ефективного надання державних послуг. У майбутньому важливо розвинути базову інфраструктуру таким чином, щоб нею могли користуватись як державний, так і приватний сектор, і щоб вона сприяла розробці транскордонних послуг. Існуючі та майбутні ІКТ-рішення можуть надати тільки переваги людям, які мають необхідні навички для їх використання. Популяризація навичок використання ІКТ є важливою не тільки для запобігання збільшення цифрового розриву. Вміле використання ІКТ має значний потенціал для створення робочих місць з більш високою доданою вартістю та підвищення якості особистого добробуту. Другою передумовою для використання цифрових рішень є поінформованість людей про можливості та загрози, які витікають з інформаційного суспільства, у тому числі про можливості захисту від останніх. Конкурентоспроможність економіки та розвиток інформаційного суспільства потребує хорошого державного управління. Держави усього світу шукають рішення для покращення державного управління та адміністрування, особливо у світлі недавньої економічної кризи та демографічних змін (старіння населення). Уряди мають краще функціонувати в умовах зменшення фінансування, задовольняючи при цьому зростаючі очікування громадян та потреби суспільства. ІКТ мають значний потенціал для покращення державного управління та адміністрування. Централізовані дії в цій галузі необхідні для забезпечення впровадження ІКТ в різних областях політики. Хоча наші компанії у сфері ІКТ розробили електронні послуги, які довели свою успішність в Естонії, часто практикується експорт таких рішень в інші країни. Репутація Естонії як електронної держави дає всім естонських підприємствам конкурентну перевагу при експорті своїх товарів і послуг або залученні іноземних інвестицій, і в той же час також вносить вклад у досягнення цілей зовнішньої політики країни. Підтримання цього іміджу в першу чергу залежить від подальшого прогресу у розвитку інформаційного суспільства в Естонії, і в тому числі, від досягнень цілей даної стратегії. Враховуючи те, яке значення має ця репутація на загальний розвиток інформаційного суспільства в Естонії, необхідно прикласти особливі зусилля для її підтримки. Це дозволить спростити, серед іншого, залучення топ фахівців у сфері ІКТ, які сприятимуть розробці та реалізації нових рішень. З цих причин, підцілями даної стратегії є наступні: 1. Розвиток інфраструктури ІКТ для економічного зростання, розумного управління та добробуту населення; 2. Покращення навичок у сфері ІКТ для створення більшої кількості робочих місць з більш високою доданою вартістю, підвищення міжнародної конкурентоспроможності та якості життя; 3. Розумніше урядування та державне управління; 4. Підвищення репутації електронної Естонії у світі.

102

4. ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

103

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

Малюнок 1. Цифровий порядок денний для Естонії на період до 2020 року: загальна мета та підцілі

6. Впровадження Інтернет-підключень зі швидкістю у 100 Мбіт/с і вище44* Вихідний рівень: 3.6% (2012) → цільовий рівень: 60% (2020) [Джерело: Антимонопольне відомство Естонії] 7. Входження Естонії у першу п’ятірку країн в рейтингу забезпечення Інтернет-свобод Вихідний рівень: 2-е місце (2013) → цільовий рівень: від 1 до 5 місця (2020) [Джерело: Опитування Freedom House «Свобода в Мережі"] * Показники, позначені (*) також використовуються для оцінки прогресу на шляху до досягнення загальної мети стратегії.

У наступних розділах дається огляд заходів і напрямків діяльності, які планується здійснити для досягнення загальної мети стратегії. Зміст та реалізація напрямків діяльності щорічно будуть розкриватись у планах дій.

5.1. РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ІКТ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ, РОЗУМНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ

Напрями діяльності

Метою є розбудова інфраструктури, що відповідатиме тенденціям розвитку технологій та потребам населення; служитиме інтересам публічного та приватного секторів та забезпечуватиме ріст їх продуктивності, а також доступ до швидкісного Інтернету усіх жителів Естонії.

2. Роздрібна мережа широкосмугового зв’язку має бути підтримана в областях недостатності ринку. Це буде забезпечено наступним:

1. Завершення комплектування базової мережі Інтернету нового покоління.

Ця інфраструктура ІКТ включає комунікаційні мережі, а також загальний простір обслуговування. Останній стосується цифрового середовища і співпраці між державним і приватним секторами: державна інформаційна система повинна бути розроблена таким чином, щоб полегшувати використання інформаційних ресурсів приватним сектором.

Захід 1: Поліпшення доступу до Інтернету

зниженням адміністративного тягаря, пов’язаного з будівництвом комунікаційної мережі за рахунок спрощення відповідних правових рамок. Буде введено принцип, за яким з’єднання «останньої милі» мають проходити через нові фінансовані урядом будівельні об’єкти;

•

сприянням громадських ініціатив, спрямованих на поширення з’єднань «останньої милі»;

•

підтримка поширення з’єднань «останньої милі» за потребою у районах недостатності ринку, включаючи сільську місцевість.

3. Аналіз необхідності поліпшення зовнішніх Інтернет-з’єднань в Естонії, і, наскільки це необхідно, реалізація відповідних проектів розвитку.

Ціль: Забезпечення усім доступу до швидкісного та безкоштовного Інтернету

4. Забезпечення наявності спектра, що задовольнятиме потреби інформаційного суспільства, дозволяючи гарантувати доступ до Інтернету кінцевих користувачів у місцевостях, де нема доступу до фіксованих мереж, і він навряд з’явиться найближчим часом.

Показники 5. Доступ до з’єднань зі швидкістю 30 Мбіт/с для усіх жителів Естонії43

5. Заохочення переходу до IPv6. Перехід до IPv6 буде запущений в державному секторі, а постачальникам послуг приватному сектору буде запропоновано наслідувати його приклад.

a. Фіксований доступ до Інтернету для усіх домогосподарств Вихідний рівень: 61% (2012) → цільовий рівень: 100% (2020)

6. Сприяння принципу мережевої нейтральності, який передбачає, що оператори електронного зв’язку не можуть обмежувати кінцевих користувачів у доступі до легального вмісту, сайтів або платформ.

[Джерело: Антимонопольне відомство Естонії]

7. Естонія виступатиме за вільний та відкритий Інтернет (включаючи канали соціальних медіа), а також за відповідні права людини та сприятиме міжнародному співробітництву у цій сфері.

b. Доступ до мобільного Інтернету по всій Естонії Вихідний рівень: 34% (2013) → цільовий рівень: 80% (2020)

8. Забезпечення більш безпечного утримання публічних бездротових мереж, які, в основному, надаються організаціями державного сектора (наприклад, органами місцевої влади). Наприклад, будуть встановлені принципи розробки та адміністрування бездротових зон покриття, а їх реалізація буде відслідковуватись і контролюватись.

[Джерело: Відомство з технічного нагляду Естонії] Доступ означає покриття з’єднань, тобто можливість підключитись до швидкісного Інтернету (зі швидкістю не меншою за 30 Мбіт/с)

104

•

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

Частка фіксованих широкосмугових підключень зі швидкістю 100 Мбіт / с або вище.

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

105

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

Напрями діяльності Захід 2: Розробка єдиного простору обслуговування для приватного сектора і населення Ціль:

1. Інтероперабельність рішень загального простору обслуговування буде в подальшому розвиватись для забезпечення їх відповідності технічному розвитку і їх безпечному функціонуванню як на національному, так і транскордонному рівнях. Це буде досягнуто такими за рахунок: a. Подальшого розвитку центральних технологічних рішень у сфері електронної ідентифікації та цифрових послуг довіри (цифровий підпис, цифрова печатка). Можливість використання електронної ідентифікації буде забезпечена на усіх широко використовуваних відкритих програмних платформах. Використання електронної ідентифікації буде пропагуватись серед іноземців, щоб вони таким чином могли користуватись естонськими електронними послугами і ставати, таким чином, «віртуальними резидентами» Естонії;

Розбудова базової інфраструктури обслуговування для управління особистими та господарськими справами як на національній так і на транскордонній основі Показники 1. Використання безпечної електронної ідентифікації

b. Подальшого розвитку шару середовища безпечного обміну даними X-Road для забезпечення його відповідності досягненням в області технологічного прогресу, спрощення розробки послуг та використання X-Road різними сторонами (включаючи приватний сектор)

a. Частка людей, що використовують безпечну електронну ідентифікацію (ідентифікаційну картку, мобільну ідентифікацію, цифрову ідентифікацію тощо) серед усіх, хто використовує електронну ідентифікацію.45

c. Сприяння використанню та відкритості інформаційних шлюзів (тобто державного порталу eesti.ee, відкритого порталу даних тощо)третіми сторонами, у тому числі на міжнародному рівні для легкого і безпечного доступу до даних та інформації;

Вихідний рівень: 37% (2013) → цільовий рівень: 65% (2020) [Джерело: Відомство з сертифікації]

d. Створення умов для безпечного зберігання закордоном критично важливих додатків і реєстрів (наприклад у «цифрових посольствах») для забезпечення безперервності державної інформаційної системи;

b. Число діючих електронних посвідчень, виданих нерезидентам Вихідний рівень: 15 46 (2013) → цільовий рівень: 5000 (2020)

e. Створення умов для доступності просторових даних державного сектору, модернізація компонентів адресної системи, системи класифікації та інших допоміжних систем, а також сприяння і спрощення їх використання приватним та іншими неурядовими секторами.

[Джерело: Департамент поліції і прикордонної охорони] c. Частка економічно активного населення в ЄС, що використовує цифрові підписи Вихідний рівень: невідомий → цільовий рівень 20% резидентів ЄС (2020) [Джерело: точна методологія і джерела мають бути визначені в 2014 році]

2. Буде покрашена інтероперабельність між органами, різними секторами, а також транскордонна взаємодія для забезпечення функціонування державної інформаційної системи як єдиного цілого. Це буде досягнуто, зокрема, шляхом: a. Забезпечення дотримання загальних принципів при розробці державної інформаційної системи. Документи, що стосуються взаємодії на усіх рівнях47 будуть постійно оновлюватись, посиленим буде нагляд за створенням в Естонії інфраструктури взаємодії;

2. Число Скандинавських (або інших) країн, з якими Естонія буде спільно розробляти компоненти базової інфраструктури Вихідний рівень: 0 → цільовий рівень: 3 (2020)

b. Активною участю у роботі із стандартизації ІКТ з приділенням особливої уваги галузям, які сприяють внутрішнім інноваціям або допомагають забезпечити стійкість вже зроблених в Естонії інвестицій;

[Джерело: Естонське відомство з питань інформаційної системи]

c. Розвитку моделей і методів співпраці з підтримки загального простору обслуговування. Наприклад, будуть проаналізовані правові та організаційні проблеми, пов’язані зі спільним використанням простору обслуговування і розпочато відповідні (пілотні) проекти;

3. Кількість країн, з якими Естонія розробляє спільні транскордонні послуги, на основі базової інфраструктури Естонії (наприклад, X-Road або електронна ідентифікація) Вихідний рівень: 0 (2013) → цільовий рівень: 7 (2020)

d. Підвищення обізнаності підприємців про державну інформаційну систему та навичок для її використання.

[Джерело: Естонське відомство з питань інформаційної системи]

3. Будуть створюватись передумови та проводитись пошук можливостей співпраці для спільного розвитку базової інфраструктури з іншими країнами, а також транскордонного надання послуг. Буде здійснено наступне:

4. Число підприємств, що використовують X-Road Вихідний рівень: 179 (2013) → цільовий рівень: 240 (2020)

a. Буде створено Скандинавський інститут цифрової інфраструктури для реалізації проектів щодо спільної інфраструктури.

[Джерело: RIHA]

b. Естонські інформаційні системи будуть підключені до платформ загальноєвропейської інфраструктури Число людей, які використовували електронну ідентифікацію за останні 12 місяців хоча б 1 раз. Кількість виданих посвідчень і видів на проживання.

П'ять рівнів взаємодії включають політичний контекст, технічну, організаційну, семантичну і правову взаємодію.

106

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

107

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

обслуговування, і, за необхідності, на основі двосторонніх домовленостей до базових інфраструктур інших країн, за допомогою використання та просування можливостей X-Road. c. Будуть розроблені та встановлені центральні компоненти забезпечення транскордонного функціонування електронної ідентифікації та цифрових послуг довіри з державами-членами ЄС та, за можливості, з третіми країнами. d. Будуть пропагуватись переваги цифрового підпису та електронної автентифікації, зокрема, у транскордонних господарських процесах. e. Будуть визначені найважливіші для естонських громадян та підприємств послуги, і відповідні проекти розвитку будуть підтримані на двосторонньому, регіональному рівні та на рівні ЄС. f. Естонія братиме активну участь у розробці нормативно-правової бази щодо єдиного цифрового ринку і здійснення відповідних загальноєвропейських або регіональних проектів, зокрема в контексті головування Естонії в Раді Європейського союзу у 2018 році. 4. Буде проводитись постійний аналіз інноваційних технологій та їх тестове впровадження. Діяльність у цій сфері включатиме: a. Аналіз тенденцій розвитку технологій і проведення пілотних проектів, для забезпечення сучасності державної інформаційної системи і загальний простору обслуговування. Вони включатимуть, зокрема, Інтернет Речей, розширену аналітику, великі дані, пов’язані відкриті дані, доповнену реальність та технології підвищення конфіденційності.

6. Буде переглянуто та оновлено законодавство, що регулює питання інформаційного суспільства щоб гарантувати, що регулювання сприяє інноваціям, а не перешкоджає їм непотрібними обмеженнями. Буде докладено зусиль для того, щоб законодавство щодо захисту даних та інтелектуальної власності було у відповідності до можливостей та потреб інформаційного суспільства, забезпечуючи при цьому, що свобода слова і доступу до інформації не будуть принесені в жертву заради захисту конфіденційності.

5.2. КРАЩІ НАВИЧКИ У СФЕРІ ІКТ ДЛЯ БІЛЬШОЇ КІЛЬКОСТІ РОБОЧИХ МІСЦЬ З ВИЩОЮ ДОДАНОЮ ВАРТІСТЮ, ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ Ми хочемо досягти ситуації, при якій всі люди в Естонії матимуть достатньо навичок і знань (включаючи поінформованість) у сфері ІКТ для поліпшення свого добробуту і якості життя. З іншого боку, ми прагнемо досягти більш високої зайнятості, зокрема зростання кількості робочих місць з більш високою доданою вартістю і підвищення міжнародної конкурентоспроможності. Для цього потрібно сприяти розвитку вищим навичкам у сфері ІКТ. Основна мета полягає в підвищенні навичок і знань в секторах, не пов'язаних з ІКТ та працездатного населення, яке потребує перепідготовки у сфері ІКТ.

Захід 1: Підвищення комп'ютерної грамотності для поліпшення особистого добробуту

b. Розробка програмного забезпечення естонською мовою для збільшення його доступності та поширення у державному секторі, оскільки необхідною умовою для прийняття багатьох нових технологій в Естонії є їх підтримка мови.

Ціль: Отримання людьми знань про те, як використовувати Інтернет для поліпшення якості їх життя та необхідних навичок для цього

5. Для уникнення повторень та підвищення економічної ефективності, буде заохочуватись спільне використання та повторне використання даних і технологій. Зокрема:

Показники 1. Частка людей від 16 до 74 років в Естонії, що не користуються Інтернетом48*

a. Буде заохочуватись спільне використання інфраструктури ІКТ в державному секторі, включаючи використання можливостей технології хмарних обчислень.

Вихідний рівень: 18% (2013) → цільовий рівень: 5% (2020) [Джерело: Департамент статистики Естонії]

b. Будуть розроблені принципи і керівні засади безпечного використання хмарної інфраструктури державним та приватним секторами.

2. Частка людей, які вважають свої навички роботи з комп'ютером, достатніми для захисту своїх персональних даних в Інтернеті

c. Інформація державного сектора буде доступною для підприємств, окремих осіб та органів державної влади в форматі, придатному для машинного зчитування, що дозволить її автоматичну обробку.

Вихідний рівень: 68% (2013) → цільовий рівень: на 10 відсотків вище за середній рівень у ЄС на 2020 рік (2020)

d. Публічні дані, зібрані за допомогою міжнародних мереж і платформ співробітництва (наприклад, погодні, географічні, дані спостереження Землі) стануть доступними.

[Джерело: Департамент статистики Естонії]

e. Буде збільшено використання відкритих стандартів і специфікацій, у чому державний сектор має показувати приклад.

3. Частка людей, що користується послугами електронної комерції,у тому числі, транскордонної електронної комерції:

f. Програмне забезпечення багаторазового використання та відповідна інформація (наприклад, навчальні матеріали) стануть доступнішими для скачування з репозиторіїв.

a. електронною комерцією ( % усіх людей від 16 до 74) Вихідний рівень: 23% (2013; Середній рівень у ЄС - 45%) → цільовий рівень: Середній рівень у ЄС на 2020 рік (2020)

g. Буде підтримуватись оцифровка естонського культурної спадщини, її збереження та поширення у цифровому форматі (у тому числі в якості відкритих даних).

Під особами, що користуються Інтернетом розуміються особи віком від 16 до 74 років, які не користувались Інтернетом останні 12 місяців або ніколи ним не користувались.

h. Будуть розроблені та реалізовані принципи збереження даних.

108

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

109

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

b. транскордонною електронною комерцією (% від усіх користувачів електронної комерції )

Захід 2: Розвиток вищих навичок у сфері ІКТ

Вихідний рівень: 57% (2013) → цільовий рівень: 75% (2020)

Ціль: Збільшення кількості робочих місць з вищою доданою вартістю шляхом підвищення навичок у сфері ІКТ

[Джерело: Департамент статистики Естонії]

Показники 8. Частка жителів віком від 16 до 74 років, які вважають, що їх комп’ютерні навички достатні для знаходження нової роботи або зміни старої в найближчий рік

Напрями діяльності:49 1. Буде покращено отримання основних навичок у сфері ІКТ, особливо у початкових школах. Для цього будуть проведені такі дії:

Вихідний рівень: 76% (2013) → цільовий рівень: 90% (2020) [Джерело: Департамент статистики Естонії ]

a. Будуть здійснюватись навчальні проекти у сфері ІКТ в рамках як формальної так і позаурочної освіти.

9. Задоволеність роботодавців рівнем навичок у сфері ІКТ доступних на ринку праці робітників

b. Буде створена система оцінювання навичок студентів у сфері ІКТ (включаючи тести, участь у міжнародних порівняльних дослідженнях, зовнішні тематичні оцінювання), а результати такого оцінювання будуть взяті за основу при плануванні заходів з розвитку навичок.

Вихідний рівень: недоступний → цільовий рівень: підвищений (2020) [Джерело: Методика має бути розроблена у 2014 році]

c. Буде пропагуватись предметне використання ІКТ в освіті, тобто у всіх курсах. Заходи, які мають бути проведені включають підготовку викладацького складу та вдосконалення інфраструктури шкіл.

10. Частка фахівців у сфері ІКТ в загальній зайнятості * Вихідний рівень: 3% → цільовий рівень: 4.5% (2020)

d. Розробка навчальних планів буде враховувати необхідність включення та оновлення тем, що висвітлюють питання інформаційного суспільства та ІКТ.

[Джерело початкового рівня: «Відображення статусу та попиту на естонську робочу силу, що має компетенції у сфері ІКТ», Praxis 2013]

2. Буде заохочуватись опанування основних навичок у сфері ІКТ дорослими, що не користуються Інтернетом. Заходи для досягнення цієї мети включають в себе, наприклад:

11. Частка продуктів і послуг ІКТ у загальному експорті

a. підтримку ініціатив регіональних громад, спрямованих на отримання навичок у сфері ІКТ;

Вихідний рівень: 14.2% (2011) → цільовий рівень: 20% (2020)

b. забезпечення базової підготовки в сфері ІКТ і навчання тренерів;

[Джерело: Статистична служба Естонії]

c. розробку та поширення інноваційних рішень на базі ІКТ, включаючи тих, які створені для самостійного навчання. 3.

12. Частка фахівців у сфері ІКТ в загальній зайнятості

уде підвищена загальна поінформованість населення про можливості та загрози інформаційного суспільства. a. З метою підвищення особистої конкурентоспроможності та добробуту громадян, буде заохочуватись опанування знаннями та навичками, пов’язаних з інформаційним суспільством. Увага буде приділятись, наприклад, зростанню інформованості щодо розумного споживання (включаючи вигоди від електронної комерції), особистому розвитку за допомогою Інтернету (онлайн курси та віртуальні університети), гнучким формам роботи тощо. Крім того, буде підвищена обізнаність щодо кращих практик поведінки в мережі, включаючи тем, пов’язаних з дотриманням авторських прав. b. Для підвищення довіри до інформаційного суспільства будуть підвищені поінформованість та навички населення у сфері безпечного використання комп’ютерів та Інтернету (включаючи підприємництво). Особливу увагу буде приділено навичкам, пов'язаних із захистом персональних даних і безпечного використання мобільних пристроїв.

4. Будуть визначені необхідні компетенції у сфері ІКТ, і відповідні структури будуть розроблюватись на усіх рівнях освіти та в професійних стандартах.. 49 Декілька напрямів діяльності цього заходу будуть реалізовані у рамках Естонської стратегії з навчання протягом життя 2020 (в процесі розробки), за якою навички у сфері ІКТ є компонентом безперервного навчання у цілому. Спеціальний поділ робіт та ресурсів буде узгоджений на стадії реалізації (тобто у планах дій, відповідних підзаконних актах тощо).

110

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

Вихідний рівень: 9.3% (2012) → цільовий рівень: 12% (2020) [Джерело: Департамент статистики Естонії]

Напрями діяльності:50 1.

Підтримуватиметься опанування навичок у сфері ІКТ особами з низькою або застарілою кваліфікацією (наприклад, шляхом професійного розвитку або перепідготовки людей, які втратили роботу або мають ризик втратити роботу. Інформація про можливості кар’єрного росту у сфері ІКТ буде розповсюджуватись серед студентів та робітників через інформаційні програми та консультацій щодо кар’єрного росту.

2. Будуть створюватись умови для збільшення частки фахівців у сфері ІКТ серед загального числа зайнятого населення. Для цього проводитимуться такі дії:

Декілька напрямів діяльності цього заходу будуть реалізовані у рамках Естонської стратегії з навчання протягом життя 2020 (в процесі розробки), за якою навички у сфері ІКТ є компонентом безперервного навчання у цілому. Спеціальний поділ робіт та ресурсів буде узгоджений на стадії реалізації (тобто у планах дій, відповідних підзаконних актах тощо).

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

111

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

a. підтримка подальших ініціатив Естонської академії ІТ;

Вихідний рівень: вимоги якості відсутні (2013) → цільовий рівень: 100% (2020)

b. покращення умов академічної кар’єри у сфері ІКТ;

[Джерело: Методика має бути розроблена у 2014 році]

c. укладення домовленостей щодо стажувань та поліпшення якості підготовки в сфері ІКТ;

2. Поінформованість про електронні державні послуги

розвиток міжнародної співпраці між університетами для

a. серед дорослого населення віком від 16 до 74 років

d. популяризація професій у сфері ІКТ. 3.

Вихідний рівень: 29% (2012) → цільовий рівень: 90% (2020)

Опанування кращих навичок у сфері ІКТ буде заохочуватись в інших програмах професійної підготовки та вищої освіти та в інших галузях економіки, зокрема у сферах розумної спеціалізації. Будуть здійснені такі заходи:

b. серед підприємців Вихідний рівень: 34% (2012) → цільовий рівень: 90% (2020)

a. Будуть оновлюватись навчальні плани професійної підготовки та вищої освіти для надання навичок у сфері ІКТ, необхідних для різних професій та галузей виробництва.

[Джерело: Огляд проведений на замовлення Міністерства економіки і комунікацій]

b. Більше уваги буде приділятись дослідженням у сфері ІКТ (а також у професіях інших сфер).

3. Задоволеність державними послугами*

c. Будуть запущені навчальні програми для полегшення опанування навичок у сфері ІКТ. Буде розпочато спеціальні програми професійної підготовки та перепідготовки у сферах розумної спеціалізації.51

c. серед дорослого населення віком від 16 до 74 років Вихідний рівень: 67% (2012) → цільовий рівень: 85% (2020)

d. Поінформованість та навчальні програми здійснюватимуться з метою підвищення обізнаності та навичок підприємців, менеджерів і провідних фахівців поза сектору ІКТ.

4. Частка безпаперових53 операцій серед усієї офіційної комунікації Вихідний рівень: недоступно → цільовий рівень: 95% (2020)

4. Для забезпечення високої якості освіти у сфері ІКТ, буде покращена якість відповіднoго теоретикометодологічного потенціалу на всіх рівнях освіти (наприклад, шляхом проведення опитувань і аналізу).

[Джерело: Методика має бути розроблена у 2014 році] 5. Частка електронних рахунків, що піддаються автоматичній обробці, які використовують в транзакціях приватний і державний сектори.

5.3. РОЗУМНЕ ДЕРЖАВНЕ ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

Вихідний рівень: недоступно54 → цільовий рівень: 100% (2020)

Ми прагнемо зробити державне управління та функціонування державного сектора розумнішим, ефективнішим, всеохоплюючим, більш сталим та відкритим шляхом використання ІКТ.

[Джерело: Методика має бути розроблена у 2014 році]

Для фізичних та юридичних осіб це означає наявність легких у використанні та не обтяжуючих послуг, які все частіше будуть розроблятися у співпраці між різними сторонами. Для державного сектора, досягнення мети означатиме збільшення економічної ефективності, поліпшення горизонтальної координації та більшу відкритість. Ми також прагнемо підвищити якість політичних рішень, зробивши їх більш заснованими на знаннях.

Захід 1: Розвиток кращих державних послуг52 за допомогою використання ІКТ Ціль: Досягнення того, щоб державні послуги були простими та економічно ефективними

6. Індекс вартості життєвого циклу послуг55 Вихідний рівень: невідомо → цільовий рівень: покращений індекс [Джерело: Методика має бути розроблена у 2014 році]

Напрями діяльності 1. Буде узгоджена якість державних послуг та покращена взаємодія між державними органами, що їх надають. Для цього будуть зроблені такі дії:

Показники

a. Будуть розроблені та реалізовані загальні вимоги якості державних послуг. Крім того, будуть створені принципи розвитку і моделі співпраці для комплексних міжгалузевих рішень. Буде проводитись контроль за дотримання принципів, також будуть надаватись відповідні консультаційні послуги.

1. Частка державних послуг, що відповідають загальним вимогам якості серед усіх держаних послуг 51 Згідно звіту «Розумна спеціалізація – якісний аналіз», до цих сфер входять наступні: 1) використання ІКТ в інших галузях; 2) технології та послуги охорони здоров’я; 3) ефективніше використання ресурсів. http://www.arengufond.ee/upload/Editor/Publikatsioonid/Nutikas%20 spetsialiseerumine%2020_02_2013.pdf 52 Стратегія користується визначенням державної послуги, викладеним у документі «Зелена книга організація державних послуг», затвердженому урядом Естонії 16 травня 2013 року. У документі державна послуга визначена як послуга, яку держава пропонує громадянам або підприємствам з їх ініціативи (у тому числі, ймовірної ініціативи) для надання їм можливості реалізувати свої юридичні зобов’язання та здійснити свої права – тобто транзакційні послуги.

Частка безпаперової комунікації буде визначена на основі комунікацій, зареєстрованих згідно процедур управління записів. У своєму огляді «ІКТ в естонських компаніях» Департамент статистики Естонії дослідив, якою мірою підприємства використовують Інтернет для пересилки в державні органи рахунків у форматі, що дозволяє їх автоматичну обробку. У 2013 році частка таких рахунків складала 4.5%. 55 Ми націлені на розробку правил управління державними послугами, які розглядатимуть управління послугами з точки зору витрат та встановлюватимуть індекс розвитку, управління та «відновлення» послуг.

112

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

53 54

113

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

b. Законодавство і робочі процеси, пов'язані з наданням державних послуг будуть проаналізовані і переглянуті, з тим ,щоб врахувати можливості ІКТ (наприклад, для того, щоб зменшити кількість заявок/ форм, що подаються громадянами і юридичними особами в державний сектор).

відповідальність постачальника послуг і каналу послуг. Буде забезпечена інтероперабельність каналів послуг, щоб користувачі могли використовувати будь-яку послугу через будь-який канал (принцип «усі двері правильні»).

c. Процеси з надання державних послуг і підтримки ІКТ-рішень (наприклад, реєстр населення) будуть створюватись таким чином, щоб забезпечити представлення даних лише один раз: державні органи мають повторно використовувати отримані дані, а також їх частину у межах цілей, для яких вони були подані, за умови, що особи, які їх подавали не забороняють це.

d. Для покращення якості проектів у сфері ІКТ, буде підвищена якість управління проектами розвитку. Наприклад, буде збільшено моніторинг та оцінювання пріоритетності проектів (наприклад, масштабних проектів). Крім того, буде підвищена роль держави як розумного користувача і реалізовані керівні принципи належної практики розвитку ІКТ в державному секторі.

Зручність використання державних послуг буде вдосконалюватись з урахуванням інтересів та потреб користувачів. Для цього буде зроблено наступне:

e. У всіх сферах державного управління будуть розроблені чи оновлені галузеві ІКТ стратегії. Ці стратегії стануть основою для планування проектів розвитку ІКТ.

a. Буде підвищений доступ до послуг через різні канали зв’язку. Будуть здійснюватися відповідні розробки та пілотні проекти (наприклад, для пілотування придатності мобільних пристроїв, цифрового телебачення, і т.д. для надання державних послуг).

5. Буде підтримуватись розробка та реалізація галузевих ІКТ проектів. Зокрема: a. спільні проекти між різними гілками і рівнями уряду (наприклад для всебічного надання послуг або делегації послуг; для створення центральних ІКТ-рішень, які підтримуватимуть потенціалу місцевих органів влади)

b. Буде створена можливість для користувачів отримувати інформацію по стан надання послуг. Люди будуть також мати можливість відслідковувати, коли, ким і з якою метою були використані їх особисті дані в державному секторі.

b. пілотні проекти для тестування і впровадження інноваційних рішень і технологій, у тому числі в приватному секторі, послуг, що становлять спільний інтерес;

c. Буде покращений зворотній зв’язок щодо надання послуг. . Крім того, підтримка користувачів державних послуг, у тому числі, по телефону, надаватиметься ефективніше.

c. проекти, спрямовані на більшу доступність культурної спадщини, які при цьому забезпечують захист авторських прав таким чином, що буде враховувати сучасні технологічні можливості;

d. Буде вдосконалені зручність та доступність користувацьких інтерфейсів ІКТ-рішень державного сектора та каналів надання послуг, включаючи впровадження додатків, які підтримують естонську мову для надання послуг, заснованих на технологіях розпізнавання голосу. Водночас, естонські державні послуги будуть доступні для користувачів з інших країн шляхом заохочення використання і розвитку багатомовних ІКТ-рішень.

d. розробка нового програмного забезпечення або проектів реінжинірингу, які допоможуть підвищити якість державних послуг та знизити у довгостроковій перспективі їх вартість (наприклад, за рахунок зниження необхідності надавати роздрібні послуги та адміністративних витрат ІТ.

3. Будуть збільшені вплив та економічна рентабельність використання державних послуг. Будуть реалізовані наступні кроки: a. Інтеракції з та всередині державного сектору проводитимуться виключно у безпаперовій формі. Наприклад, обов’язковим стане використання машино зчитуваних електронних рахунків при інтеракціях має державним та приватним сектором. b. У державному секторі буде введена та реалізована концепція цілісного управління інформацією. Це сприятиме роботі державних органів з різними інформаційними потоками з різних каналів (наприклад, сервіс-бюро, соціальних медіа, поштових, інформаційних систем, інформаційного порталу, системи управління записами). c. Буде розроблена методологія оцінки вартості надання державних послуг протягом їх життєвого циклу, який враховуватиме адміністративні бар’єри для користувачів та завантаженість органів.56

Захід 2: Вища включеність та участь з використанням ІКТ Ціль: Розробка послуг та формулювання політики у співпраці між державним сектором та громадянами Показники 1. Частка користувачів Інтернет, які використовують можливості електронної включеності57 Вихідний рівень: 25% (2012) → цільовий рівень: 45% (2020) [Джерело: Огляд проведений на замовлення Міністерства економіки і комунікацій] 2. Частка міністерств, що надають на свої сайтах зворотній зв’язок про результати громадських консультацій

4. Розвиток державних послуг стане ефективнішим: a. Буде розроблено каталог державних послуг, для отримання картини, де, які, в якій кількості та на якому рівні органи місцевої та центральної влади надають державні послуги. b. Буде встановлено принцип портфельного управління для керування державними послугами (тобто останні будуть згруповані по типу).

Вихідний рівень: 0 (2011) → цільовий рівень: 100% (2020) [Джерело: Огляд проведений на замовлення Міністерства економіки і комунікацій]

c. Кожній послузі та каналу послуг буде призначено відповідального власника . Крім того, буде визначена Правила підготовки проектів законодавчих актів визначає завантаженість органів як вплив на організацію роботи державних органів та органів місцевої влади. Ст. 46 (1) 6) Постанови Уряду Республіки Естонія № 189 від 22.12.2011: https://www.riigiteataja.ee/akt/129122011228.

57 Можливості включеності включають в себе: портал osale.ee, інформаційну систему EIS, petitsioon.ee, електронні вибори, участь в обговоренні з державними або урядовими органами через форуми, соціальні медіа чи електронну пошту

114

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

115

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

3. Кількість сталих послуг, розроблених у співпраці між державним і приватним/третім сектором58 Вихідний рівень: 0 (2013) → цільовий рівень: 15 (2020)

Напрями діяльності 1. Буде підвищена обізнаність службовців державного сектора про переваги аналізу даних та розвинуті відповідні навички як в державному, так і приватному секторі.

[Джерело: Міністерство економіки і комунікацій]

2. Будуть розроблені та впроваджені ІКТ-рішення, які підвищують можливість аналізу даних державним сектором. Буде досліджено, наприклад, можливість використання розширеної аналітики та великих даних для моніторингу в режимі реального часу та вироблення випереджаючих рішень і запущені відповідні пілотні проекти.

Напрями діяльності 1. Буде збільшена мотивація громадян та неурядових організацій приймати участь у суспільному житті. Наприклад: a. Буде вдосконалюватись зручність, відкритість та інтероперабельність сайтів державного сектору . Структура інформації на сайті буде стандартизована, а пошук даних спрощений. b. Буде підвищено надання зворотного зв’язку про результати громадських консультацій, щоб люди могли отримати чітке уявлення про те, що відбувається з їхніми пропозиціями. c. Спільно будуть доопрацьовуватись платформи для забезпечення включеності та участі. Підвищуватиметься поінформованість громадянського суспільства, державних службовців та широкої громадськості про існуючі рішення. Будь-яке нове рішення має розроблятись у відповідності з існуючим середовищем та бути зручним для користувачів. d. Надалі буде розроблятись і поширюватись технологія електронного голосування. 2. Будуть створені умови для спільного проектування послуг і для інших спільних заходів. Наприклад: a. Інформація державного сектора стане більш доступною у форматі, придатному для машинного зчитування. b. Здійснюватимуться ініціативи та пілотні проекти, що сприятимуть спільним діям і спільному проектуванню між різними секторами (наприклад, заходи, присвячені розробці державних послуг, так звані хакатони тошо).

Захід 3: Прийняття кращих рішень з використанням ІКТ

3. Будуть поглиблені навички у сфері ІКТ працівників державного сектора, а також їх обізнаність в темах стосовно інформаційного суспільства, включаючи також майбутні тенденції і потреби. 4. Будуть вивчені можливості для залучення громадян у збір даних, що представляють спільний інтерес (наприклад, через краудсорсинг).

5.4. ЗРОСТАННЯ ВІДОМОСТІ ЕЛЕКТРОННОЇ ЕСТОНІЇ У СВІТІ Метою Естонії є підтримання свого іміджу як технологічно розвинутої держави з розвинутим інформаційним суспільством. Це сприятиме діяльності наших підприємств на іноземних ринках, залученню іноземних інвестицій та досягненню загальних цілей зовнішньої політики Естонії. Втім, конкретні дії направлені на поширення наших знань та досвіду також сприятимуть зростанню нашої відомості у світі. Крім того, метою є отримання естонськими політиками необхідних знань та інформації для розвитку інформаційного суспільства. В іншому випадку, якщо ми не продовжуватимемо розвиватись, навряд чи можливим буде підтримувати хорошу репутацію. Для забезпечення хорошої бази для прийняття розумних рішень мають відслідковуватися вітчизняні та глобальні тенденції, пов’язані з інформаційним суспільством, а знання про них – поширюватись.

Ціль:

Захід 1: Моніторинг, аналіз та сприяння розвитку інформаційного суспільства

Підвищення якості політичних рішень, що будуть засновані на знаннях

Ціль:

Показник

Розвиток інформаційного суспільства в Естонії, заснований на знаннях, що буде враховувати світові тенденції

1. Кількість навчальних і пілотних проектів, спрямованих на поліпшення якості політики за допомогою ІКТ

Показники

Вихідний рівень: недоступно (2013) → цільовий рівень: два проекти на рік на період з 2014 до 2020 [Джерело: Міністерство економіки і комунікацій]

1. Кількість ключових фігур в державному та приватному секторі, що беруть участь у функціонуванні інформаційного суспільства Вихідний рівень: недоступно (2013) → цільовий рівень ~200 унікальних зустрічей на погоджених впливових заходах інформаційного суспільства на рік [Джерело: Міністерство економіки і комунікацій; Управління інформаційною системою Естонії]

58 Послуги, розроблені в ході проектів співпраці державного та приватного та / або неурядового сектора, які функціонують до цього часу, принаймні, через рік після запуску.

116

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

117

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

2. Наявність національної статистики з питань інформаційного суспільства та її актуальність для прийняття політичних рішень Вихідний рівень: задовільний рівень буде визначений у 2014 році → цільовий рівень: підвищений (2020)

f. підтримка за допомогою інструментів господарської політики створення та переміщення міжнародних центрів розробок ІКТ в Естонію, які створюватимуть і вводити на ринок нові цифрові товари і послуги. 2.

[Джерело: Опитування серед політиків, що буде проведене Міністерством економіки та комунікацій]

a. Конкретний державний орган буде призначений відповідальним за координацію поширення досвіду Естонії у сфері ІКТ, його механізми управління та співпраці будуть вдосконалені. b. Надалі буде розвиватись Демонстраційний центр ІКТ, інтерактивний матеріал презентацій (у тому числі відповідний веб-контент та демонстрації) про електронну Естонію буде регулярно оновлюватись;;

Напрями діяльності 1.

Розширення співпраці між державним та приватним сектором для підвищення ефективності та результативності поширення електронного досвіду Естонії. Це включатиме наступне:

c. будуть регулярно відслідковуватись і відображатись можливості поширення досвіду Естонії; з цією метою буде організований відповідний обмін інформацією.

Міжнародні тенденції у сфері ІКТ, електронного уряду, Інтернет-свобод та інших областей інформаційного суспільства будуть відслідковуватись, аналізуватись і представлятись на розгляд особам, що приймають політичні рішення .

d. Висококваліфіковані фахівці у сфері інформаційного суспільства з Естонії проводитимуть в інших країнах тренінги з інформаційного суспільства та урядування з метою сприяти діяльності естонських підприємств на їхніх ринках.

2. Будуть проводитись і публікуватись дослідження з розвитку інформаційного суспільства в Естонії. Особлива увага буде приділена міждисциплінарним дослідженням питань інформаційного суспільства.

e Державний сектор підтримуватиме державними замовленнями естонські компанії, що надаватимуть консультаційні послуги та здійснюватимуть ІТ проекти у сфері інформаційного суспільства. Цільові країни будуть відібрані виходячи з інтернаціоналізації інтересів естонського сектора ІКТ, зовнішньополітичних цілей уряду, а також потенційних можливостей.

3. Буде вдосконалена галузева статистика. Буде покращений доступ до наявних даних; за необхідності будуть розроблені нові показники та методології; буде збільшена участь Естонії у відповідних міжнародних статистичних проектах (включаючи розробку глобальних індексів).

Захід 2: Міжнародний обмін досвідом Естонії у сфері ІКТ Ціль: Набуття Естонією статусу всесвітньо відомої електронної держави

6. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ

Показник

ПЛАНИ ТА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ

1. Згадування електронної Естонії міжнародними ЗМІ

Стратегія реалізується через плани дій, які визначають діяльність на період, принаймні, в два роки та визначають заходи на бюджетні періоди стратегії. Плани дій визначають дії, які проводитимуться в рамках кожного заходу (а також відповідальні установи і фінансові ресурси) з метою досягнення цілей стратегії у конкретний період. Звітність щодо реалізації стратегії організована у формі річних звітів, які показуватимуть прогрес, досягнутий при виконанні діяльності. Плани дій здійснюються у вигляді проектів розвитку та ініціатив що проводитимуться у відповідності з державної інфраструктурою ІКТ та рамок інтероперабельності. Вони фінансуються з державного бюджету і структурних фондів ЄС. Уряд Естонії додатково затверджує у вигляді додатків до планів дій інвестиційні плани розвитку інформаційних систем, що фінансуються спільно з ЄС.

Вихідний рівень: буде визначений у2014 році → цільовий рівень: підвищений (2020)

Напрями діяльності 1.

Кодифікація та поширення досвіду Естонії у сфері електронного урядуванні та розвитку інформаційного. Для цього будуть проведені такі дії:

Середньострокова оцінка реалізації здійснюватиметься у 2017 році. При необхідності, стратегія буде оновлюватися з урахуванням зміни середовища та досягнутих результатів.

a. організації міжнародних заходів інформаційного суспільства в Естонії; b. участь у міжнародних конкурсах, конференціях та інших заходах у сфері інформаційного суспільства; c. освітлення досвіду Естонії іноземними ЗМІ, в тому числі соціальними медіа;

СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ПЛАНУ РОЗВИТКУ

d. Проведення та розповсюдження результатів аналітичної роботи про розвиток інформаційного суспільства як в Естонії, так і закордоном, а також підвищення спроможності та репутації Естонії в якості мозкового центру у сфері інформаційного суспільства. e. активна участь у міжнародній стандартизації та процесах прийняття рішень у ключових сферах інформаційного суспільства.

118

5. ПІДЦІЛІ ТА ЗАХОДИ

Виходячи з досвіду реалізації попередніх стратегій і потреб розвитку, визначених у ході обговорень та проведеного аналізу, структура управління стратегії повинна: •

забезпечувати ефективну координацію, включаючи обмін інформацією та думками та співпрацю на усіх рівнях і етапах, починаючи від формування загального бачення і до повсякденної роботи;

6. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ

119

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

•

забезпечувати створення і виконання довгострокової перспективи (бачення) з метою створення умов і електронних рішень для сталого розвитку інформаційного суспільства;

•

за необхідністю створювати тематичні або казуальні робочі групи та мережі та обговорювати результати їхньої роботи;

•

забезпечити, що реалізація стратегії буде цілеспрямованою і послідовною; мають бути створені чіткі зв'язки з плануванням і здійсненням програми роботи уряду Естонії. Крім того, на рівні усіх планів дій мають бути досягнуті чіткі домовленості;

•

формувати позиції стосовно розвитку інтероперабельності рішень державної інформаційної системи;

•

проводити обговорення питань, що стосуються розвитку державного управління у сфері ІКТ, здійснювати підготовку відповідних пропозицій та угод.

•

забезпечити гнучкість для врахування зміни середовища і умов при потребі впровадження нових ініціатив;

•

забезпечувати спільну діяльність різних галузей та організацій, що потребує тіснішої співпраці та кращого виконання домовленостей, так само як і збільшення можливостей проводити стратегічні дискусії;

•

Таблиця 1. Координація розвитку інформаційного суспільства Координація реалізації стратегії

Покращити постійний зв’язок і обмін думками.

Бачення

Головним керівним органом, відповідальним за реалізацію даної стратегії, є Рада з питань інформаційного суспільства, яку очолює Прем’єр міністр. До складу Ради входять міністр економіки та комунікацій, інші міністри, відповідальні за розвиток інформаційного суспільства, а також ключові неурядові експерти, включаючи представників галузі ІКТ. Завданнями Ради з питань інформаційного суспільства є наступні: •

обговорити та схвалити проекти планів дій та звіти про виконання перед їх поданням на розгляд уряду Естонії;

•

обговорити та схвалити поправки до стратегії (включаючи бачення інформаційного суспільства у 2020 році) перед поданням на розгляд уряду Естонії;

•

обговорити і затвердити повноваження щодо оцінки реалізації стратегії та обговорити результати оцінювання;

•

керувати співпрацею між секторами та установами з метою досягнення завдань даної стратегії;

•

сформувати позицію з питань, що мають стратегічне значення для розвитку інформаційного суспільства в Естонії;

•

вносити пропозиції щодо розробки нових програмних документів з розвитку інформаційного суспільства в Естонії, аналізувати і формувати позиції їх проектів - особливо щодо інших національних галузевих стратегій та їх планів дій, законодавчих актів, позицій Естонії в ЄС та інших міжнародних організаціях;

•

виконувати роль галузевого комітету з моніторингу для структурних фондів ЄС у сфері політики ІКТ (виконання моніторингових програм, обговорення поправок до стратегічних документів і т.д.).

Щоденна координація реалізації Цифрового порядку денного (тобто його планів дій) здійснюється через тематичні або казуальні робочі групи та мережі (наприклад, радою з управління записами, експертною групою з питань інтероперабельності тощо). Питання створення робочих груп та мереж вирішуватиметься або Радою з питань інформаційного суспільства та Міністерством економіки і комунікацій, або урядом Естонії за пропозиціями Ради чи Міністерства в залежності від конкретної теми та завдання. Крім того, в організації повсякденної співпраці для виконання діяльності, викладеної в планах дій, важливу роль відіграє мережа директорів ІТ установ. Мережу очолять Департамент з питань державної інформаційної системи та Міністерство економіки і комунікацій. До складу мережі входять державні службовці усіх міністерств відповідальні за розвиток ІКТ, а також представники органів місцевої влади та сектору ІКТ. Задачами мережі є наступні: •

формувати позиції щодо планів дій Цифрового порядку денного та звітів щодо їх виконання;

•

забезпечувати відповідний обмін інформацією, погодити механізм співпраці та поділу роботи між установами з метою виконання конкретних дій, передбачених в планах дій;

120

6. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ

Стратегія Реалізація (плани дій) Повсякденна робота

Ширша координація розвитку інформаційного суспільства Мережа з питань виконання Бачення

Рада з питань інформаційного суспільства

Обговорення між міністерствами

мережа директорів ІТ, тематичні або казуальні робочі групи

Окрім як в реалізації Цифрового порядку денного, координація також має бути забезпечена між політикою у сфері ІКТ та іншими напрямками політики, що відіграють ключову роль для розвитку інформаційного суспільства (включаючи Бачення естонського інформаційного суспільства у 2020 році). Для цього будуть проводитись двосторонні або багатосторонні зустрічі міністерств під керівництвом Міністерства економіки та комунікацій та/або іншого урядового відомства, метою яких буде узгодити виконання різних галузевих стратегій, погодити або звернути увагу на дії, викладені в робочій програмі уряду. Окрім співпраці з виконання галузевих стратегій, увага також має приділятись баченню та загальній стратегії з метою відслідковування прогресу у реалізації Бачення естонського інформаційного суспільства у 2020 році та тенденцій розвитку інформаційного суспільства та ІКТ у світі. Для цієї мети буде створена мережа з питань виконання бачення під керівництвом Стратегічного управління уряду у співпраці з Міністерством економіки і комунікацій. Ця мережа не буде функціонувати як офіційний орган; вона стане (по більшій мірі у віртуальному просторі) співтовариством для співпраці та платформою для обміну думками. До складу мережі увійдуть ключові фігури та лідери громадської думки у сфері інформаційного суспільства з приватного, неурядового та урядового секторів. Завданнями мережі стануть: •

моніторинг прогресу у досягненні бачення естонського інформаційного суспільства у 2020 році;

•

розробка ідей та пропозицій щодо внесення поправок до бачення відштовхуючись від вітчизняних тенденцій та міжнародних подій;

•

надання пропозицій та порад щодо стратегічних ініціатив (наприклад, щодо міжгалузевої та між інституціональної діяльності, пілотних проектів, проектів щодо міжнародної співпраці тощо) призначених для просування реалізації бачення; а також надання відповідних пропозицій щодо вдосконалення Цифрового порядку денного, а також інших галузевих стратегій та відповідних планів дій.

6. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ

121

ЦИФРОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЕСТОНІЇ 2020

Республика Молдова ПРАВИТЕЛЬСТВО ПОСТАНОВЛЕНИЕ Nr. 710 от 20.09.2011

Стратегическая программа технологической модернизации управления «Е-Преобразование» Опубликован : 23.09.2011 в Monitorul Oficial Nr. 156-159

122

статья № : 780

123

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

В целях выполнения статьи 2 Закона о ратификации Финансового соглашения между Республикой Молдова и Международной ассоциацией развития для реализации Проекта «е - Преобразование управления» №173 от 28 июля 2011 г. (Официальный монитор Республики Молдова, 2011 г., № 131-133, ст. 425), положений Национальной стратегии создания информационного общества – «Электронная Молдова», утвержденной Постановлением Правительства № 255 от 9 марта 2005 г. (Официальный монитор Республики Молдова, 2005 г., № 46-50, ст. 336) и Концепции электронного правления, утвержденной Постановлением Правительства № 733 от 28 июня 2006 г. (Официальный монитор Республики Молдова, 2006 г., № 106-111, ст. 799), Правительство ПОСТАНОВЛЯЕТ: Утвердить Стратегическую программу технологической модернизации управления (е-Преобразование) (прилагается). 1. Процесс внедрения Стратегической программы координируется Национальной комиссией по е-Преобразованию и обеспечивается Государственной канцелярией совместно с Центром электронного управления (E-Government), Министерством информационных технологий и связи, другими министерствами и центральными административными органами. 2. Министерствам и другим центральным адми-нистративным органам: а) разработать годовые планы по достижению целей е - Преобразования управления, в том числе по модернизации публичных услуг и повышению эффективности управления через информационные технологии (ИТ); b) назначить лиц (на уровне заместителей министров), которые в сотрудничестве с координатором по е-Преобразованию, ИТ-менеджерами и управлениями по анализу, мониторингу и оценке политик ответственны за реализацию указанной Стратегической программы. 3. Контроль за выполнением настоящего Постановления возложить на Государственную канцелярию.

СТРАТЕГИЧЕСКАЯ ПРОГРАММА ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ МОДЕРНИЗАЦИИ УПРАВЛЕНИЯ (Е-ПРЕОБРАЗОВАНИЕ) 1. ОПИСАНИЕ ТЕКУЩЕГО ПОЛОЖЕНИЯ 1. В XXI веке информационные технологии (в дальнейшем – ИТ) стали неотъемлемой частью повседневной жизни. Правительства всех стран предпринимают усилия, чтобы идти в ногу с прогрессом, и все более широко используют информационные технологии в своей деятельности. Технологии способствуют повышению качества публичных услуг, делают управленческую деятельность более эффективной и облегчают осуществление демократического участия, что ведет к улучшению взаимодействия правительств и граждан. 2. Граждане Республики Молдова заслуживают современное правительство, которое использует технологические инновации для улучшения качества жизни. Правительство, использующее информационные технологии, является более эффективным, рациональным и лучше реагирует на вызовы времени. Настоящая Стратегическая программа внедряется для того, чтобы сделать государственные институты более прогрессивными, более динамичными и более внимательными к потребностям граждан. 3. В последнее время граждане Республики Молдова все чаще используют информационные и коммуникационные технологии. В 2010  году 89% молдавского населения пользовалось услугами мобильной связи, 38% пользовалось интернетом и в 37% домашних хозяйств имелся компьютер. 1 В настоящее время регуляторные реформы способствовали значительному снижению цен на услуги широкополосного доступа в интернет. Другим благоприятствующим фактором является нахождение Республики Молдова в первой десятке стран мира по скорости интернета.2 4. Государственный сектор Республики Молдова отстает в плане принятия технологий по модернизации публичных услуг и повышения эффективности управления. Граждане и деловая среда по-прежнему получают государственные услуги традиционным образом, создавая очереди у единых окон органов власти для получения сертификатов, бланков и информаций. Традиционный способ взаимодействия граждан с государственными учреждениями требует затрат средств и времени, что вызывает недовольство и создает возможности для развития коррупции.

ПРЕМЬЕР-МИНИСТР Владимир ФИЛАТ № 710. Кишинэу, 20 сентября 2011 г.

Утверждена Постановлением Правительства № 710 от 20 сентября 2011 г.

5. ИТ являются неотъемлемым фактором для достижения целей управления и внедрения реформ. Используя технологические инновации, правительство сможет ускорить модернизацию государственного сектора и обеспечить более эффективное внедрение реформы публичного управления и программ стратегического планирования государственного сектора. Настоящая Стратегическая программа будет способствовать достижению целей, предусмотренных Программой деятельности Правительства «Европейская интеграция: Свобода, Демократия, Благосостояние» на 2011-2014 годы, Стратегией реформы центрального публичного управления, Национальной стратегией по предупреждению и борьбе с коррупцией, Национальной стратегией создания информационного общества – «Электронная Молдова», Концепцией электронного правления, Законом о прозрачности процесса принятия решений, Законом о доступе к информации и планами институционального развития центральных публичных органов. 6. В целях реализации задач управления публичное управление осуществляет инвестиции в ИТ-решения, которые будут способствовать предоставлению качественных услуг и повышению эффективности управленческой деятельности при минимальных затратах. Сэкономленные ресурсы можно будет использовать для инвестирования в приоритетные для граждан области, такие как здравоохранение, образование, социальная защита, и в развитие экономики, основанной на знаниях и инновациях. 1 «Показатели создания информационного общества: доступ населения к информационным и коммуникационным технологиям», www.mtic.gov. md/statistics/ 2 «The State of the Internet» [Положение дел в области Интернет], Volume 4, Number 1, 1st Quarter, 2011 Report, Akamai

124

6. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ

1. ОПИСАНИЕ ТЕКУЩЕГО ПОЛОЖЕНИЯ

125

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОБЛЕМ 7. Процент обращений граждан с целью получения государственных услуг составляет примерно 70%.3 Граждане Республики Молдова, обращающихся за получением государственных услуг, сталкиваются с рядом проблем, таких как коррупция, бюрократия и неэффективность государственных учреждений, длительное ожидание у единых окон центральных административных органов, недостаточное взаимодействие и неполное информирование о путях получения доступа к государственным услугам.4 8. Около 90% граждан Республики Молдова считают, что коррупция является проблемой для Республики Молдова, а примерно 50% склонны давать взятки за решение проблем в государственных учреждениях. Взяточничество в последнее время являлось обычным путем для решения вопросов граждан при взаимодействии с государственными учреждениями в более чем 80% случаев.5 9. Длительное ожидание у единых окон, неадекватные условия, неэффективное предоставление услуг в некоторых учреждениях не соответствуют стандартам ЕС или международным стандартам, а также ожиданиям граждан. Граждане вынуждены преодолевать большие расстояния, затрачивать время, усилия и деньги для того, чтобы получить информацию или воспользоваться услугами государственных учреждений.6 10. Уровень развития государственных услуг, доступных в интернете, по-прежнему низок, а качество содержания многих веб-страниц государственного сектора является неудовлетворительным, что препятствует быстрому доступу граждан к информации.7 Предоставление Правительством государственных услуг в режиме он-лайн задерживается, притом, что около 80% граждан в возрасте от 16 до 25 лет и 60% городского населения пользуются интернетом8, а Республика Молдова находится в первой десятке стран по скорости интернета. 11. Использование ИТ-ресурсов в области публичного управления характеризуется непостоянством и несогласованностью, что снижает эффективность и гибкость управления. В результате исследования, проведенного в 2010 году Министерством информационных технологий и связи, была выявлена недостаточность имеющейся в учреждениях вычислительной техники, бюджетных средств, направляемых на эти цели, а также необходимость изменения способа управления финансовыми ресурсами, которые выделяются в целях информатизации органов ЦПУ.9 12. По данным исследований, проведенных в 2011 году Американским агентством по международному развитию (USAID), в распоряжении государственного сектора находятся более ста центров обработки данных, которые используются на уровне ниже 20% своих возможностей, уязвимы с точки зрения безопасности и имеют высокие эксплуатационные расходы. Такое рассеивание ИТ-ресурсов в государственном секторе затрудняет как предоставление качественных услуг гражданам и деловой среде, так и эффективное сотрудничество между органами власти и государственными служащими.

ре являются высокие эксплуатационные затраты и низкое качество ИТ-систем, а также ограниченное использование инновационных моделей предоставления услуг. 15. В государственном секторе ощущается острая нехватка персонала для управления ИТ-ресурсами и для продвижения информационных технологий в сфере оказания публичных услуг и повышения эффективности работы правительства. Низкая оплата труда работников в государственном секторе не позволяет публичным учреждениям нанимать экспертов высокой квалификации. Этот недостаток приводит к неравномерному развитию различных государственных секторов в области ИТ и препятствует широкому использованию информационных технологий. В исследовании, проведенном Программой развития ООН в 2011 году, подчеркивается, что низкая заработная плата и отсутствие схем стимулирования тормозят развитие ИТ- возможностей в государственном секторе.

3. ОБЩИЕ ЦЕЛИ И КОНКРЕТНЫЕ ЗАДАЧИ 16. В 2010 году Правительство Республики Молдова начало процесс е-Преобразования управления. Настоящая Стратегическая программа устанавливает цели этого процесса и дает системное видение модернизации публичных услуг и повышения эффективности деятельности правительства при использовании ИТ. В то же время этот документ создает основу для интеллектуальных инвестиций в ИТ и повышения возможностей ИТ в государственном секторе. 17. Общая цель: До 2020 года в Республике Молдова будет установлено прозрачное, передовое и ответственное управление, благодаря интеллектуальным инвестициям в ИТ и их массовому использованию в государственном секторе. 18. Конкретными задачами являются: a) модернизация публичных услуг посредством оцифровки и реорганизации операционных процессов. Гражданам и деловой среде будет легче получить доступ к информации и электронным услугам, которые предоставляются органами центральными административными органами через единый правительственный портал. Эти услуги будут доступны через различные каналы: интернет, мобильная телефонная связь, киоски, интерактивные терминалы и другие; b) повышение эффективности управления через интероперабельность ИТ-систем, а также путем укрепления и повторного использования ИТ-ресурсов. Государственные учреждения смогут преодолеть ведомственную изоляцию, будут функционировать и взаимодействовать на основе общей технологической платформ. Граждане будут предоставлять государственным органам власти личные данные всего один раз, а государственные учреждения будут повторно использовать эти данные для оказания услуг.

13. Сегодня большая часть ИТ-работ в государственном секторе осуществляется внутри государственного сектора, а созданные ИТ-системы часто основываются на продуктах проприетарного программного обеспечения, в которых используются закрытые стандарты, что создает зависимость от некоторых поставщиков и препятствует их интеграции в интероперабельную экосистему ИТ. Данный способ управления ресурсами и системами ИТ не допускает повторного использования и эффективного распределения ресурсов, создавая избыточность и низкий уровень безопасности.

19. Достижение этих целей изменит способ управления и использования технологий государственным сектором. Обеспечение регуляторной базы, развитие возможностей ИТ, применение системы интеллектуальных инвестиций в ИТ и расширенное сотрудничество с частным сектором позволят реализовать согласованный и последовательный подход в области ИТ, включая стратегическое и бюджетное планирование, концептуализацию, управление, заключение контрактов и контроль за качеством инвестиций в ИТ.

14. Сотрудничество с частным сектором является минимальным и ограничивается лишь приобретением продуктов аппаратного и программного обеспечения. Результатом применения данной практики в государственном секто-

20. Реформы, которые становятся возможными благодаря ИТ, устранят низкоэффективные практики управления при взаимодействии с гражданами и в рамках внутреннего функционирования. Неэффективные и избыточные процессы будут реструктурированы в целях сокращения дублирования ресурсов и усилий путем стандартизации аналогичных процессов и распределения ресурсов.

“Citizen Report Cards”, Институт публичной политики и Consulting Magenta, 2011. IRI, Baltic Surveys/The Gallup Organization, 2011 5 То же 6 То же 7 UN Global E-Goverment Survey, 2010 8 IRI, Baltic Surveys/The Gallup Organization, 2011 9 Сводный отчет об информатизации и оснащенности вычислительной техникой, 2010 г., http://www.mtic.gov.md/img/news/2011/08/raport_1_ inf_2010.pdf 3 4

126

2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОБЛЕМ

21. Целью настоящей Стратегической программы является оказание поддержки управлению в реализации задач развития, предусмотренных Программой деятельности «Европейская интеграция: Свобода, Демократия, Благосостояние» (2011-2014), которая выделяет электронное управление как приоритетное направление для Республики Молдова. 3. ОБЩИЕ ЦЕЛИ И КОНКРЕТНЫЕ ЗАДАЧИ

127

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ 4.1 Продвижение принципов открытого правительства 22. Будет разработана и внедрена Программа открытого правительства в целях широкого продвижения прозрачности, борьбы с появлением и распространением коррупции, повышения эффективности управления и модернизации публичных услуг для граждан и деловой среды. 23. В 2011 году в рамках данной программы было проведено несколько пилотных мероприятий, таких как запуск портала открытых данных (date.gov.md), опубликование базы данных о государственных расходах Министерства финансов, утверждение и внедрение директивы, согласно которой каждый центральный публичный орган власти ежемесячно будет публиковать не менее трех комплектов «ценных» данных для граждан и деловой среды. Также в августе 2010 года Правительство Республики Молдова выразило заинтересованность в отношении присоединения к глобальной инициативе «Open Government Partnership» (Партнерство открытых правительств). 24. Программа открытого правительства предусматривает проактивное предоставление государственными учреждениями как можно более подробных общедоступных данных в машиночитаемых форматах (machinereadable). 25. Государственный сектор владеет и производит самый большой объем общедоступных данных. В рамках Программы открытого правительства государственные органы власти будут сотрудничать с деловой средой, независимыми разработчиками ИТ и гражданским обществом в целях использования общедоступной информации посредством новых технологий и инновационных приложений. Таким образом, улучшится качество публичных услуг, будет стимулироваться участие граждан в процессе принятия решений и в повышении эффективности управления. 26. Повторное использование данных государственного сектора будет обеспечиваться национальной нормативноправовой базой, в которой будут соблюдаться основные права граждан, а также право доступа к информации, право на личную жизнь и безопасность личных данных, а также европейские и международные стандарты относительно общедоступных данных. 27. Программа открытого правительства будет включать новые технологии в области коммуникаций, а также социальные сети (social media) для продвижения прозрачности деятельности государственных служащих. В настоящее время социальные сети становятся все более значимой средой распространения информации. Учитывая растущее количество граждан, использующих новые технологии, государственный сектор сможет использовать их, предоставляя качественные услуги, продвигая инновации в сфере управления, распространяя информацию о решениях и мероприятиях и принимая во внимание предложения граждан в процессе управления.

4.2. Оцифровка публичных услуг

форме. Методология предоставит инструменты рационализации публичных услуг, что позволит предоставлять электронные услуги быстро, эффективно и стабильно. При оцифровке публичных услуг приоритетное внимание будет уделяться услугам, в которых нуждаются граждане и деловая среда, а также услугам, необходимым для осуществления реформ и европейской интеграции. 30. Государственные учреждения будут направлять инвестиции в ИТ в целях улучшения качества публичных услуг, в том числе инициативы развития баз данных, для приобретения систем поддержки и оборудования ИТ, таким образом, чтобы любые инвестиции в ИТ со стороны государственного сектора превращались в дополнительные преимущества для граждан и деловой среды. 31. Государственный сектор будет интенсивно сотрудничать с частным сектором, академической средой, независимыми разработчиками и гражданским обществом в целях продвижения и внедрения настоящей Стратегической программы. В частности партнерские отношения с частным сектором, гражданским обществом, местным публичным управлением и партнерами по развитию позволят достичь высокого уровня распространения государственных электронных услуг, в соответствии со стандартами и целями ЕС. 32. Сбалансированная реализация целей е-Преобразования управления будет обеспечиваться Национальной комиссией по е-Преобразованию и Советом координаторов е-Преобразования.

4.3. Реорганизация публичных услуг и операционных процессов 33. Процесс е-Преобразования управления предполагает не только оцифровку существующих публичных услуг, но и их реформирование и реструктуризацию. Государственные услуги будут пересмотрены таким образом, чтобы малоэффективные, фрагментарные или устаревшие процессы были устранены, а действующие процессы и услуги были перегруппированы, с тем чтобы обеспечивать максимальный комфорт, минимальный уровень затрат и быстрое взаимодействие между государством и гражданами. 34. Информационные технологии позволят осуществить межведомственную интеграцию и предоставление комплексных государственных услуг для граждан и деловой среды путем обеспечения интероперабельности ИТсистем и распределения ИТ-ресурсов. 35. Будет разработан план для оцифровки отделов документации (back-office), который будет включать в себя инвентаризацию существующих ИТ-ресурсов государственного сектора и оценку способа их использования. Этот план будет описывать этапы процесса оцифровки архивов и регистров на бумажных носителях и в форматах, не разрешающих интероперабельность, или дальнейшее развитие электронных услуг.

4.4. Обеспечение современных каналов доступа к общественным услугам

28. До 2020 года все публичные услуги, которые подлежат оцифровке, будут предоставляться гражданам и деловой среде как в электронном формате, так и традиционными способами. Министерства и другие органы публичного управления разработают планы оцифровки публичных услуг, которые будут интегрированы в отраслевые стратегии и планы институционального развития. Будут выявлены и устранены барьеры юридического характера, которые создают препятствия для предоставления публичных услуг в электронной форме и использования ИТ во внутренних процессах управления. 29. В процессе оцифровки услуг государственные учреждения будут учитывать Методологию предоставления электронных услуг, которая охватывает этапы концептуализации, дизайна, разработки, заключения контрактов и продвижения. Эта методология будет предусматривать организационные, технологические, финансовые, юридические аспекты, а также аспекты оценки эффективности предоставления публичной услуги в электронной

128

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

36. Около половины граждан Республики Молдова уже присутствуют в сети интернет, что позволяет им обращаться за публичными услугами, которые предоставляются он-лайн, независимо от их физического местоположения и институциональной структуры публичного управления в непрерывном режиме. 37. Настоящая Стратегическая программа окажет поддержку государственному сектору в приеме этих обращений, что сделает его более доступным для граждан и обеспечит им возможность выбора наиболее удобного способа доступа к публичным услугам: интернет, мобильная связь, интерактивные киоски и т.д. Этот подход к цифровой интеграции отвечает потребностям граждан Республики Молдова, а также лиц с ограниченными возможностями. 38. Единый правительственный портал упростит доступ и использование публичных услуг в электронном формате. Правительственные веб-сайты будут пересмотрены и усилены, а пути доступа к электронным услугам будут

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

129

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування интегрированы в правительственный портал таким образом, чтобы население могло легко найти необходимую информацию и услуги. Меры безопасности для портала будут усилены в соответствии с новой ролью этого портала и переходом от предоставления информационных услуг к интерактивным и транзакционным услугам. Граждане будут иметь персонифицированный опыт взаимодействия с органами местного публичного управления, пользуясь преимуществами инновационных технологий персонификации и контекстуализации.

4.5. Создание и использование общей правительственной технологической платформы 39. Центральное публичное управление обеспечит создание и будет использовать общую, надежную, гибкую, масштабируемую, защищенную и эффективную технологическую платформу, которая облегчит отраслевые преобразования и достижение целей е-Преобразования управления. 40. Общая технологическая платформа предоставляет следующие преимущества: a) инновационная модель предоставления услуг, основанная на потреблении инфраструктурных услуг, услуг платформы и программных услуг; b) повышение эффективности ИТ-ресурсов путем их повторного использования и реорганизации; c) освобождение публичных учреждений от обязанности управления собственной инфраструктурой, с тем чтобы они могли посвятить себя своей миссии и созданию услуг с дополнительными преимуществами; d) снижение затрат по обслуживанию в центрах обработки данных посредством рационализации, укрепления и создания виртуальной среды; e) сокращение объема бумаги, используемой в процессе управления. 41. Данная платформа позволит предоставлять качественные услуги гражданам и деловой среде, а также повысит эффективность ИТ-ресурсов в государственном секторе. Технология «cloud computing» («вычисления в облаке») позволяет разделять системы и ИТ-ресурсы и максимально расширять их использование при гораздо меньших затратах. Использование технологии «cloud» в государственном секторе позволит снизить будущие расходы на приобретение аппаратного обеспечения и лицензий на программное обеспечение. 42. Развитие в области ИТ создает возможности для различных групп, департаментов или даже учреждений в области сотрудничества и разделения ИТ-ресурсов. Это обеспечит большую гибкость и способность реагировать на потребности граждан и деловой среды с одновременным снижением затрат. 43. Правительственная технологическая платформа будет выполнять роль центрального узла управления общих услуг, таких как электронная почта, система мгновенных сообщений, управление документами, виртуальные рабочие пространства, общие календари и другие инструменты коммуникаций и сотрудничества. Кроме того, публичное управление оптимизирует ИТ-затраты путем постепенной замены физических рабочих станций виртуальными рабочими станциями. Данные меры приведут к снижению затрат и повышению безопасности ИТсистем в государственном секторе. 44. Другими услугами, предоставляемыми на правительственной технологической платформе и распределенными между государственными учреждениями, будут «платформенные услуги» (Platform as a Service), включающие такие услуги, как удостоверение подлинности, услуга электронных платежей, уведомление и услуга по проведению аудита систем.

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування защищенный доступ к услугам и ИТ-ресурсам правительственной технологической платформы. 46. Будет утверждено и внедрено Положение об использовании и эффективной эксплуатации общей правительственной технологической платформы в целях обеспечения умных инвестиций из средств налогоплательщиков и иностранных и местных доноров. Данное положение будет предусматривать использование органами центрального публичного управления услуг общей правительственной технологической платформы, при создании новых или улучшении уже существующих инфраструктур и ИТ- систем. ИТ-системы смогут развиваться независимо от общей технологической платформы лишь в исключительных, хорошо аргументированных случаях, таких как государственная безопасность. 47. Для удовлетворения растущих потребностей по оцифровке публичных услуг, архивов и регистров в будущем общая технологическая платформа будет расширена для предоставления на ее основе дополнительных электронных услуг.

4.6. Консолидация центров обработки данных 48. Консолидация центров обработки данных призвана решить нынешнюю проблему рассеивания ИТ-ресурсов в более ста центрах обработки данных, что делает государственный сектор уязвимым, снижает его эффективность, способствуя развитию коррупции и отсутствию прозрачности. 49. Консолидация центров обработки данных является ключевым элементом в обеспечении безопасности управления и граждан, защиты ИТ-ресурсов и плана непрерывности электронных услуг. Общая технологическая платформа будет предоставлять услуги резервного копирования данных (data back-up), архивирования и восстановления приложений в режиме реального времени в случае отсутствия данных. 50. До 2020 года большинство существующих центров обработки данных будут консолидированы на основании общей правительственной технологической платформы. Сюда войдут миграция информационных систем и ресурсов в общую платформу и начало предоставления электронных услуг на данной платформе. Миграция и начало предоставления электронных услуг на правительственной технологической платформе будут осуществляться постепенно начиная с учреждений с наиболее высоким уровнем подготовки. 51. Более ста центров обработки данных будут консолидированы в несколько центров, отвечающих всем мерам безопасности и надежности и соответствующим международным стандартам качества. В целях предоставления электронных услуг в полном объеме эти центры обработки данных будут связаны между собой, а также с государственными учреждениями посредством телекоммуникационной сети государственных учреждений. 52. Создание общей правительственной технологической платформы, а также консолидация центров обработки данных позволит государственным учреждениям пользоваться современными методами защиты данных, обеспечивая доступность и непрерывность услуг и удобную модель предоставления этих услуг.

4.7. Внедрение правительственной архитектуры в крупном масштабе 53. Утверждение и внедрение Системы правительственной архитектуры в крупном масштабе (Enterprise Architecture Framework) на правительственном уровне обеспечат всестороннее видение способа, которым государственные учреждения осуществляют свою деятельность, и способа, которым ИТ-системы способствуют этой деятельности.

45. Будет обеспечено усовершенствование и использование существующих телекоммуникационных сетей, которые подключают министерства, агентства и государственные учреждения и обеспечивают высокоскоростной

54. Будут утверждены архитектурные принципы, направленные на услуги (Service Oriented Architecture), в качестве составной части правительственной архитектуры в крупном масштабе. Архитектурные принципы, направленные на услуги (SOA), предлагают проверенные и стандартные методы достижения гибкости в оказании услуг, для

130

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

131

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування облегчения сотрудничества и повторного использования услуг, а также для поддержки операционных процессов в государственном секторе. 55. SOA представляет собой набор принципов, предназначенных для развития и интегрирования систем, позволяющих осуществлять улучшенное взаимодействие посредством гибкого интегрирования между операционными услугами и системами (loose coupling). Принципы SOA часто рассматриваются в непрерывности с другими концепциями в области ИТ, такими как распределенная обработка данных (distributed computing), модульное программирование и облачное вычисление (cloud computing). Хорошо управляемая среда SOA позволит правительству быстро реагировать на возникающие вопросы, увеличит гибкость операционных процессов и консолидирует существующие ИТ-ресурсы путем повторного использования. 56. Общая правительственная технологическая платформа является частным информационным облаком (private cloud), основанным на принципах SOA, который предлагает три основных уровня оказания услуг – инфраструктурные услуги, платформенные услуги и программные услуги.

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

4.7.1. Инфраструктурные услуги 57. Использование инфраструктурных услуг позволит министерствам и другим административным органам власти расширить свой потенциал и ИТ-ресурсы за очень короткий срок. Когда запрашиваемые ресурсы перестанут быть необходимыми, учреждение сможет отключиться и прекратить платежи по инфраструктурным услугам. Этот способ предоставления инфраструктурных услуг основывается на принципе оплаты только за потребленные услуги, без необходимости капитальных инвестиций со стороны каждого государственного учреждения.

4.7.2. Платформенные услуги 58. Платформенные услуги основываются на идентификации и обобщении функциональности для большего количества конечных программных услуг, оказываемых министерствами и центральными административными органами, таких как удостоверение подлинности и электронные платежи. Такой подход ускорит оцифровку публичных услуг и позволит предоставлять все публичные услуги в электронном формате до 2020 года. Повторное использование платформы услуг приведет к значительной экономии в публичном секторе. 59. Будут рационализированы функциональные свойства ИТ-систем, используемых в государственном секторе за счет выявления общих и характерных функциональных свойств и их предоставления на уровне платформенных услуг для повторного использования министерствами и другими публичными органами власти при оказании конечных электронных услуг. Эта платформа предоставит настраиваемые, универсальные, простые, гибкие и расширяемые услуги. 60. Важными преимуществами данной архитектуры платформы являются: Таблица 1. Преимущества платформенной архитектуры услуг

Высокая доступность

Данная архитектура способствует более высокой доступности услуги, и в случае, если у одного поставщика услуг произойдет сбой, остальные смогут продолжить работу

Эффективность затрат

Во-первых, обеспечивается экономия средств, затрачиваемых на внедрение и интегрирование, которые следовало бы осуществить при отсутствии этой общей услуги. Во-вторых, данная архитектура позволяет подключиться к нескольким поставщикам услуг и способствует здоровой конкуренции в качестве услуг и ценах

Функциональная гибкость

Дает возможность использовать разнообразие поставщиков конечных услуг в различных сценариях использования. Также предоставляется возможность использовать услуги одного и нескольких поставщиков для одной и той же операции в зависимости от потребностей

Эффективное обслуживание

Компоненты архитектуры отделены и связаны хорошо определенным интерфейсом. Все поставщики объединены настраиваемыми параметрами, которые позволяют добавлять новых поставщиков или быстро отключать уже существующих

Технологическая нейтральность

Архитектура предоставляет равные возможности и условия подключения для поставщиков услуг и для выбора поставщиков для граждан

61. В настоящее время определены следующие многоразовые платформенные услуги: a) услуга удостоверения подлинности и контроля доступа предлагает равномерный многоразовый способ решения задач, связанных с безопасностью систем и приложений ИТ, таких как удостоверение подлинности, электронная идентификация и авторизация операций;

Рис.1. Правительственная архитектура в крупном масштабе

132

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

b) услуга электронных платежей предлагает равномерный многоразовый способ принятия электронных платежей для всех государственных учреждений;

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

133

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування c) услуга уведомления является равномерным многоразовым способом передачи уведомлений, упрощая, тем самым, физическое взаимодействие государственных учреждений с гражданами в зависимости от потребностей; d) услуга проведения аудита предлагает равномерный многоразовый способ хранения и извлечения данных, касающихся деятельности пользователя в рамках систем ИТ.

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

4.7.3. Программные услуги 67. Конечные услуги, предоставляемые в рамках крупномасштабной архитектуры, – это электронные услуги, предназначенные для граждан, деловой среды и публичных органов. Программные услуги объединяются в две основные категории – отраслевые услуги и общие услуги. 68. Отраслевые услуги будут внедряться и предоставляться гражданам и деловой среде различными государственными учреждениями, например, в области образования, здравоохранения, социальной защиты и т.д. Эти услуги будут доступны посредством единого правительственного портала. Доступ к порталу будет возможен через разные каналы, такие как интернет, мобильная связь, интерактивные киоски и другие. 69. Общие услуги – это услуги, которые используются министерствами и другими государственными учреждениями. Это программные решения для обычных внутренних процессов, в том числе управление человеческими ресурсами, бухгалтерия, управление документами и электронными записями, системы заработной платы, геопространственные системы и системы отчетности. Эти общие услуги окажут помощь при оптимизации деятельности учреждений государственного сектора и при повышении эффективности управления.

4.8. Внедрение интероперабельной системы 70. Для эффективного и действенного управления необходимы интероперабельные системы ИТ, которые работают в порядке непрерывности и последовательности в целях предоставления качественных, менее дорогостоящих и более адаптированных к потребностям граждан, деловой среды и государственных учреждений услуг.

Рис. 2. Архитектура платформенных услуг 62. Услуга удостоверения подлинности обеспечит целостность и безопасность данных в процессе предоставления электронных услуг и осуществления финансовых операций. Гражданам и деловой среде предлагается несколько механизмов удостоверения подлинности, соответствующих различным контекстам безопасности: простое удостоверение подлинности посредством имени пользователя и пароля, электронная идентификация (удостоверение подлинности посредством цифровых сертификатов) и мобильная электронная идентификация (удостоверение подлинности посредством мобильных технологий). 63. Будут использоваться технологии удостоверения подлинности и электронной идентификации, такие как инфраструктура открытого ключа (public key infrastructure) и мобильной электронной идентификации для выполнения этих требований. Кроме того, услуга удостоверения подлинности и услуга контроля доступа будут выполнять основные задачи безопасности, такие как идентификация и удостоверение подлинности пользователей и определение их прав в различных правительственных системах ИТ. 64. Услуга электронных платежей позволит поставлять интерактивные и транзакционные электронные услуги. Эта услуга предоставит каждому государственному учреждению возможность получать электронные платежи посредством любого финансового инструмента, доступного на рынке. 65. Платежи являются частью процесса предоставления публичных услуг: от услуг документирования населения до дорожных штрафов. Часто граждане вынуждены по несколько раз ходить из государственного учреждения в банк и обратно для осуществления платежей, что отнимает много времени. 66. На основе платформенной архитектуры услуг гражданам предлагается широкий спектр способов платежей, такие как электронные платежи при помощи банковских карточек. Услуга электронных платежей позволит государственным учреждениям предоставлять более качественные услуги и значительно увеличить свою производительность. Это подразумевает экономию времени персонала, экономию рабочих затрат по данной услуге, а также упрощенное и безошибочное взаимодействие с гражданами и деловой средой.

134

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

71. Предстоит разработать и утвердить Интероперабельную систему для государственного сектора, которая обеспечит интероперабельность и последовательность систем ИТ через присвоение или пересмотр технических регламентов и стандартов. Интероперабельная система является базовым компонентом Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) и определяет важнейшие условия для современного и инновационного управления. 72. Использование стандартов и спецификаций Интероперабельной системы является обязательным в государственном секторе. Посредством этой системы будут приниматься открытые и зрелые на технологическом рынке стандарты для всех правительственных систем. Государственные учреждения усовершенствуют свои внутренние функциональные и межведомственные процессы, используя преимущества от повышения уровня оперативной совместимости. 73. Внедрение Интероперабельной системы улучшит процесс сбора и последовательность данных, создавая условия, в которых данные персонального или коммерческого характера предоставлялись гражданами и деловой средой всего один раз, что позволит улучшить порядок взаимодействия с государством, предложить более качественные услуги и оптимизировать внутренние функциональные процессы, а также повысить эффективность правления. Интероперабельная система облегчит обмен данными между государственными учреждениями с согласия граждан на доступ к их персональным данным. 74. Министерства и другие органы власти будут осуществлять эффективный обмен данными и повторно использовать информацию, которая уже была собрана другим государственным учреждением в целях сокращения неудобств для граждан. Граждане смогут преодолеть сложность государственного управления и взаимодействовать со многими государственными учреждениями, без необходимости знания, какое учреждение несет ответственность за оказание услуги.

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

135

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

4.9. Обеспечение безопасности информации 75. Процесс е-Преобразования управления требует доверия граждан и деловой среды к конфиденциальности, целостности и доступности информации, иными словами, обеспечения на практике безопасности информации государственного сектора. 76. Обеспечение безопасности информации является процессом управления рисками, которые связаны с созданием, сбором, обработкой, хранением, передачей и доступом к информации. Для того, чтобы до 2020 года можно было передавать электронным способом все публичные услуги, поддающиеся оцифровке, следует решить задачу, связанную с безопасностью информации, которая все более будет становиться разделенной и повторно использоваться в государственном секторе. 77. Риски для безопасности, связанные с электронными публичными услугами, будут контролироваться на протяжении всего их жизненного цикла (планирование, анализ, проектирование, развитие, тестирование, внедрение, работа и обслуживание, выведение из действия). В целях предупреждения актов мошенничества с использованием электронных услуг, кражи персональных данных и несанкционированного доступа к персональным данным будут приниматься соответствующие меры. Интероперабельная система и получение доступа к электронным услугам внутренними и внешними организациями охватывается сферой управления рисками безопасности. 78. Будет утверждена и внедрена Политика безопасности информации, а также, приняты международные и европейские стандарты и практики, способствующие обеспечению безопасности электронных услуг и защите конфиденциальной информации. 79. В рамках программ по наращиванию ИТ-потенциала координаторы е-Преобразования, менеджеры ИТ и другие государственные служащие пройдут обучение в области обеспечения безопасности информации. 80. Необходимо обеспечить структуры и повысить способности координирования проблем, связанных с безопасностью информации, в том числе для оперативного реагирования в случаях нарушения безопасности информации. 81. Важнейшими факторами успеха в достижении безопасности информации являются обеспечение регламентирующей базы, системный и комплексный подход, основанный на анализе рисков, а также программы обучения и информирования.

d) потенциал Интернет-услуг будет реализован через применение открытых стандартов государственными учреждениями; e) новые технологии должны продемонстрировать высокий уровень зрелости для широкомасштабного утверждения в государственном управлении. 84. Новые технологии будут проходить в непрерывном порядке мониторинг и оценку на предмет потенциального применения при предоставлении публичных услуг или повышении эффективности работы государственных учреждений. На момент опубликования настоящей Стратегической программы некоторые из появившихся технологий могут быть оценены для использования в государственном секторе, например, интерфейсы следующего поколения, упреждающий анализ (predictive analytics), крупные массивы данных (big data), вычисление в оперативной памяти (in-memory computing), беспроводная связь 4G/5G (wireless), связь ближнего радиуса действия (near field communication), интернет вещей (internet of things) и дополненная реальность (augmented reality).

4.11. Развитие ИТ- потенциала в государственном секторе 85. Чтобы стать конкурентоспособными в глобальной экономике, основанной на знаниях, и для достижения целей е-Преобразования управления (качественное предоставление публичных услуг и повышенная результативность управленческой деятельности), государственные служащие должны обладать навыками и знаниями в области ИТ, которые следует принять как часть институциональной культуры для связанного, открытого управления, основанного на современных технологиях. 86. Республика Молдова приобщится к передовой практике в развитии ИТ-потенциала Европейского союза, описанной в Цифровой повестке дня для Европы. Одновременно будут включены международные программы обучения, в том числе программы ЕС, для развития умений государственных служащих. 87. Государственный сектор будет обеспечен качественными специалистами в области ИТ через: a) запуск программ по укреплению потенциала для менеджеров ИТ и координаторов е-Преобразования; b) продвижение менеджмента знаний в области ИТ для менеджеров ИТ, координаторов е-Преобразования и других категорий служащих; c) адаптацию университетских программ в области ИТ к профессиональным требованиям государственного сектора;

4.10. Применение инновационных технологий 82. Намечено регулярно проводить оценку развивающихся технологий для применения их потенциала в целях предоставления электронных услуг и повышения эффективности и результативности управления. 83. К ключевым принципам, на которых будут основываться подходы к новым технологиям, относится: a) внедрение новых технологий будет пошаговым, а не радикальным, но результаты этих шагов повлекут за собой значительные изменения в государственных учреждениях; b) информационные технологии приобретут повсеместный характер с широкодоступным мобильным подключением и встроенной функцией интеллектуальной обработки почти во всех устройствах; c) услуги интернета будут интероперабельными и станут характерной чертой всех ИТ-систем, так как промышленность информационных технологий постепенно все более стандартизируется, и новые технологии становятся товарами широкого потребления;

136

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

d) программы стажировки в партнерстве с университетами в целях привлечения молодых талантов в области ИТ в государственный сектор e) включение компонента ИТ в общие планы развития человеческих ресурсов министерств и государственных учреждений; f ) выработать навыки управления ИТ-проектами и закупками в области ИТ; g) формализованное утверждение карьеры в ИТ для привлечения и удержания талантливых работников в области ИТ в государственном секторе; h) развитие конкурентоспособной базы и системы стимулирования для кадров ИТ в государственном секторе. 88. Проведение инвентаризации и консолидации имеющихся возможностей в области ИТ государственного сектора и использование практики менеджмента изменений для внедрения инициатив электронного управления.

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

137

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування Программы по консолидации возможностей должны касаться государственных служащих, координаторов е-Преобразования, менеджеров ИТ и персонала, осуществляющего руководство ИТ-ресурсами и проектами в государственном секторе. 89. В процессе консолидации возможностей в государственном секторе будет сделан акцент на следующих областях:

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування научных учреждений с их международными партнерами, а также сотрудничеству с многонациональными компаниями в области ИТ для повышения технологических способностей в государственном секторе. Будет усилен потенциал учебных учреждений, исследовательских и инновационных организаций и частного сектора в предоставлении индивидуализированного обучения в соответствии с реальными потребностями государственного сектора.

a) компьютерной грамотности (computer literacy) государственных служащих; b) управлении ИТ-проектами;

4.12. Осуществление интеллектуальных инвестиций в области ИТ

c) управлении договорами и публичными закупками в области ИТ; d) широкомасштабной архитектуры и дизайна ИТ. 90. Общая эталонная система управления человеческими ресурсами государственного сектора будет включать в себя аудит навыков в ИТ, планирование требований к навыкам в будущем, программы развития, стандартизацию должностей в государственной системе, а также выделение ресурсов.

97. Большинство работ ИТ будут переданы частному сектору в целях улучшения качества ИТ в государственном секторе и развития конкурентоспособности частного сектора и государства. Для достижения этой цели будет разработана и использована система интеллектуальных инвестиций в ИТ, которая поможет достичь цели е-Преобразования управления (предоставление качественных государственных услуг и повышение эффективности управления). 98. Система интеллектуальных инвестиций в ИТ в государственном секторе включает:

91. Будут учреждены должности: координатор е-Преобразования и менеджер ИТ в государственном секторе, которые включат в Единый классификатор государственных должностей. Схемы стимулирования и возможностей профессионального роста должны продвигать развитие потенциала в области ИТ. Системы оценки достижений в государственном секторе будут включать потенциал в области ИТ в качестве основного показателя.

a) стратегическое планирование и составление бюджета;

92. Специальные программы обучения, касающиеся ролей и повышения ответственности целевых групп, будут проводиться на основании передовых международных практик и в сотрудничестве с наиболее конкурентоспособными партнерами в области образования.

d) оценка достижений.

93. Регулярно будут организовываться программы обучения для менеджеров ИТ и координаторов е-Преобразования в качестве составной части программ по непрерывному совершенствованию государственных служащих, направленные на создание контингента лидеров, которые обладают твердыми знаниями в области электронного правительства. В результате успешной сдачи экзаменов будут выдаваться дипломы об окончании. Программа обучения должна содержать минимальный объем следующих модулей: a) лидерство (е-управление, стратегическое планирование, управление портфелем ИТ, управление изменениями); b) технические компетенции (крупномасштабная архитектура, архитектура е-управления, безопасность информации и систем, поддержка и услуги); c) менеджмент (управление ИТ-ресурсами и ИТ-проектами, управление закупками и договорами, управление отношениями с поставщиками ИТ, финансовое управление ИТ); d) повышение эффективности связи (разработка концепций и презентаций). 94. Особое внимание следует уделить созданию навыков управления ИТ-проектами в государственных учреждениях для обеспечения успешного инвестирования продуктов или качественных систем. 95. Технологические достижения, такие как интернет и мобильная связь будут поддерживать новые модели обучения в государственном секторе, в том числе виртуальную среду обучения.

b) управление проектами; c) управление закупками и отношениями с поставщиками;

99. Министерства и другие органы публичного управления должны действовать в соответствии с данной системой инвестиций в области ИТ в целях обеспечения планирования, управления и устойчивости государственных инвестиций. 100. Эта система будет поощрять использование передовых практик и их последовательность посредством методологий и инструментов, способствующих улучшению стратегического планирования и эффективности управления, для достижения пользы и результатов, поддающихся оценке. Кроме того, эта система увеличит прозрачность затрат в области ИТ, оптимизирует результативность инвестиций в ИТ, улучшит частно-государственное партнерство и практики использования внешних ресурсов в области ИТ.

4.12.1. Стратегическое планирование и составление бюджета 101. Министерства и другие публичные органы власти разработают планы ИТ, которые будут согласованы с отраслевыми стратегиями и планами институционального развития. Каждому учреждению следует ежегодно планировать список государственных услуг, которые подлежат оцифровке, и, таким образом, к 2020 году все государственные услуги будут предоставляться он-лайн. 102. Государственные учреждения включат в процессы составления бюджета усилия и затраты, необходимые для предоставления государственных услуг посредством интернета. Будет проводиться мониторинг затрат и внедрения ИТ-проектов из государственного бюджета и фондов партнеров по развитию в целях оптимизации инвестиций в части ИТ и согласования проектов с миссией учреждения, приоритетами е-Преобразования управления и c общими целями правления.

96. Публичное управление должно активно сотрудничать с частным сектором и партнерами в области образования в целях укрепления своего потенциала в области ИТ. В партнерстве с органами ЦПУ в области образования и частными компаниями государственным служащим будут предоставлены конкурентоспособные программы для е-Преобразования управления. Необходимо оказывать содействие сотрудничеству местных

103. Государственные учреждения внедрят внутренние программы для управления затратами, связанными с электронными публичными услугами. Они будут основываться на повышении эффективности закупок, оптимизации внутренних процессов, снижении постоянных затрат, измерении объема и качества оказанных

138

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

139

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування услуг. Стоимость электронных публичных услуг будет обоснована с точки зрения необходимых затрат для их предоставления публичным органам. 104. Заявки на фонды, предназначенные для ИТ, будут сосредоточены на следующих ключевых пунктах, которые максимально увеличат значение для каждого учреждения, правительства в целом и самое главное для граждан: a) инвентаризация ИТ-ресурсов; b) аудит существующих ИТ-проектов и систем; c) обоснование бюджетов в области ИТ, которые будут включать в себя расчет совокупной стоимости (total cost of ownership) и возврат инвестиций (return on investmnets).

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування 112. Будут разработаны образцы договоров для получения выгоды от самых эффективных из доступных технологий, для снижения рисков доставки ИТ-проектов и обращения в капитал предметов интеллектуальной собственности, созданных в результате проектов, а также для создания дополнительной стоимости. Таким образом будут исключены расточительная трата денег налогоплательщиков, несвоевременная доставка проектов и размытая стоимость инвестиций в ИТ. 113. Также будут пересмотрены и разработаны более ясные и охватывающие политики по заключению договоров и приобретению ИТ в целях открытия рынка, а также средних и малых предприятий. Малые предприятия в области ИТ обычно стимулируют технологическое новаторство во всей экономике и являются ключевыми элементами в этом секторе. 114. Для получения долгосрочных изменений будут предоставлены стандартизированные программы обучения для специалистов в области закупок, ускорив таким образом, комплексные закупки ИТ в рамках управления. Таблица 2. Оценка результативности поставщиков решений в области ИТ

4.12.2. Управление ИТ-проектов 105. Будут использоваться принципы гибкого развития, направленные на достижение результатов. Эти принципы признаны в качестве самых передовых практик в частном секторе и связаны с высоким уровнем успеха и низким уровнем риска в управлении инвестициями ИТ.

Качество предоставления

Доставка товаров и предоставление услуг высокого качества

Предоставление согласно бюджету

Предоставление услуг без отклонений от договорного бюджета

Своевременное предоставление

Предоставление проекта в соответствии с этапами внедрения, согласованными с государственным учреждением

Результативность

Оказание услуг в соответствии с согласованными показателями результативности (SLA), выполнение или превышение ожиданий конечных пользователей

Управление проектом

Лидерство, управление рисками, обеспечение непрерывности услуг

4.12.3. Управление закупками и отношениями с поставщиками ИТ

Управление отношений с клиентом

Поддержка повестки дня правительства, сотрудничество в целях достижения общих целей, открытость, инициатива, эффективность управления договором, решение задач

108. Правила государственных закупок и заключения договоров в области ИТ в государственном секторе будут улучшены для достижения цели передачи большинства работ в области ИТ частному сектору.

Технико-экономическое обоснование и дизайн

Качество предложений, качество дизайна, адекватное соотношение между объемом и стоимостью, соответствие срокам проекта

Техническая компетентность

Передовые технологии, эффективные процессы, зрелые и интуитивные продукты, соответствующие требованиям

Интеграция и внедрение

Выгоды для клиентов, удобный процесс интеграции и передача знаний

Инновация

Новаторство и проактивность в предоставлении технологий и услуг

106. ИТ-проекты в государственном секторе будут запланированы таким образом, чтобы предоставлять функциональные модули в течение 12 месяцев, а в идеале – менее чем за 6 месяцев с конечной доставкой товара не позднее чем через 18 месяцев с начала проекта. 107. Менеджеры ИТ-проектов должны планировать и определять каждый этап проекта и строго управлять деятельностью, а частному сектору надлежит поощрять к использованию гибких, современных и новаторских подходов для управления ИТ-проектами до тех пор, пока услуги будут предоставляться согласно предусмотренным срокам, запланированному бюджету и соответствующим качественным требованиям.

109. Повышение эффективности закупок в области ИТ требует глубоких знаний системы государственных закупок, глубокое понимание динамики рынка ИТ, а также знание проблем, присущих успешному предоставлению ИТпроектов повторяющимся образом. 110. Планы государственных учреждений по закупкам в области ИТ будут пересмотрены для продвижения согласованных решений об инвестициях в области ИТ. Сотрудничество государственных учреждений касательно закупок в области ИТ поможет правительству получить самые удобные ставки и улучшить эффективность и результативность своей деятельности. 111. Для обеспечения профессиональных отношений между государственными учреждениями и частными поставщиками ИТ-решений, последние будут оцениваться по 10 критериям результативности, которые охватывают технические, коммерческие и человеческие аспекты способности поставщика успешно предоставлять ИТ-проекты (таблица 2). Эти оценки поставщиков ИТ-решений, осуществивших работу в области ИТ для государственного сектора, будут доступны для всех государственных учреждений, которые находятся в процессе приобретения решений и осуществления других работ в области ИТ.

140

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

4.12.4. Оценка результативности 115. Органы публичного управления и каждое государственное учреждение в частности проведет инвентаризацию ИТ-ресурсов и систем и осуществит аудиторскую деятельность соответственно согласованной методологии аудита в области ИТ. Данные, собранные при проведении инвентаризации ИТ-ресурсов и систем в рамках аудиторской

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

141

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування деятельности ИТ, будут проанализированы для выполнения интеллектуальных инвестиций в ИТ в государственном секторе. Органы власти реструктурируют или закроют ИТ-проекты с низкой результативностью из личного портфеля и приспособят бюджет под другие инициативы. Результаты инвентаризации и анализа используются для рационализации систем и ресурсов ИТ и для обращения в капитал текущих государственных инвестиций. 116. Будет создана интегрированная система мониторинга и оценки эффективности внедрения процесса е-Преобразования управления на уровне каждого государственного учреждения. Показатели результативности, которые отражают эффективность внедрения, станут неотъемлемой частью планов органов центрального публичного управления по предоставлению качественных публичных услуг и повышению эффективности управления.

4.13. Благоприятная регулирующая база 117. Для успешного внедрения Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) необходимо полностью пересмотреть существующую регулирующую базу. Это подразумевает не только принятие новых нормативных актов, но и пересмотр действующих нормативных актов. Более того, публичные органы должны оценить возникшие проблемы, учитывая международные передовые практики и регулирующую базу ЕС. 118. Новые инициативы совершенствования нормативной базы должны регулировать доступ к информации, электронную идентификацию, электронную подпись документов, порядок осуществления электронных платежей, обязанности публичных органов власти и государственных служащих, связанных с предоставлением публичных услуг в электронном формате и другие. 119. В целях получения доступа к услугам он-лайн публичные органы власти устранят не только барьеры законодательного характера, но и предусмотрят создание необходимых стимулов для обеспечения граждан и деловой среды доступом он-лайн к публичным услугам в электронном формате.

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування k) политика повторного использования информации; l) политики социальных сред; m) мобильный доступ. 122. Внедрение новых положений будет систематически проходить мониторинг после консультаций с компетентными органами в данной области. 123. Также в случае возникновения барьеров в процессе внедрения Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) будут приняты меры по их устранению. В частности, будут устранены барьеры регуляторного характера, которые препятствуют улучшению результативности правительства или предоставления публичных услуг гражданам и деловой среде посредством информационных технологий. 124. Таким образом, в сотрудничестве с другими органами центрального публичного управления будет создан механизм внутреннего координирования. В его задачи войдет обеспечение эффективного координирования различных политик, связанных с необходимостью нормативной базы для внедрения настоящей Стратегии.

5. ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ И РАСХОДОВ 5.1. Определение воздействия 125. Эффективное внедрение настоящей Стратегической программы будет способствовать появлению ожидаемого воздействия, а именно: интеллектуальных инвестиций в информационные технологии и их массивное использование в государственном секторе к 2020 г., которые приведут к повышению прозрачности, эффективности и уровню реагирования Правительства, развитию динамичного конкурентоспособного частного сектора и созданию процветающего общества, основанного на знаниях.

120. Нормативно-правовая база предоставит гражданам право доступа к публичным услугам он-лайн и ускорит повышение эффективности управления через использование ИТ.

5.2. Финансовые расходы

121. Ключевыми правилами и стандартами, обеспечивающими успех внедрения Стратегической программы технологической модернизации управления (Е-Преобразование), являются:

126. Публичное управление приложит усилия для вовлечения всех потенциальных партнеров в процесс консультаций, внедрения, привлечения инвестиций и создания подходящей системы для е-Преобразования управления. 127. Оценочные финансовые ресурсы в контексте появления воздействия:

a)правительственная электронная почта;

a) проект е-Преобразование управления, финансируемый по соглашению с Международной ассоциацией по развитию;

b) правительственные веб-ресурсы; c) удостоверение подлинности, электронная идентификация, контроль доступа; d) услуга электронных платежей;

b) бюджетный фонд «Электронная Молдова»; c) бюджеты органов центрального публичного управления, адаптированные к приоритетам, установленным в рамках настоящей Стратегической программы и смежных стратегий;

e) интероперабельная система; f ) исходная архитектура электронных услуг;

d) международные партнеры по развитию, которые будут вовлечены на уровне выделения финансовых средств и специализированной международной экспертизы;

g) Положение об использовании общей технологической платформы;

e) частный сектор, которому предлагается инвестировать во внедрение и продвижение е-Преобразования управления, посредством улучшенных способов сотрудничества, на примере частно - государственного партнерства.

h) открытые стандарты; i) политики безопасности; j) процессы жизненного цикла программного обеспечения;

142

4. МЕРЫ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ

5. ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ И РАСХОДОВ

143

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

5.3. Нематериальные расходы 128. Нематериальные расходы, в первую очередь, будут касаться создания и повышения эффективности работы адекватной нормативной базы, которая позволит внедрить настоящую Стратегическую программу и достичь ожидаемых результатов. 129. Также, в дополнение к инвестициям финансового плана, важным фактором в формировании результатов и воздействия е-Преобразования управления на общество в целом станет мобилизация человеческого и политического потенциала, достижение благоприятного климата для плодотворного сотрудничества, а также продвижение конструктивного, позитивного, открытого, полного энтузиазма отношения, направленного на достижение результатов и эффекта. Это подразумевает профессиональные знания и навыки, опыт, доступность, политическую и личную волю институциональных, публичных и частных структур, вовлеченных в процесс е-Преобразования управления. 130. Общественное содействие и поддержка реформ, которые надлежит внедрить, являются предварительными условиями для доверия граждан, осознания преимуществ информационных технологий и выгод, которые они получают при оказании качественных публичных услуг, повышения эффективности и результативности управления. Они также будут способствовать участию граждан и общества в процессе е-Преобразования управления и укрепления партиципативной демократии. 131. Развитие и поддержание эффективных отношений с частным сектором и передача ИТ-проектов и инициатив е-управления сократят необходимые инвестиции из государственного бюджета для достижения целей е-Преобразования управления. 132. Институциональная архитектура (рис.3) будет способствовать предоставлению задач е-Преобразования управления посредством централизованного подхода на уровне стратегии и децентрализованного – на уровне реализации. 133. Национальная комиссия по е-Преобразованию была создана для установления видения и предоставления необходимого лидерства в рамках управления с целью внедрения этого видения. Комиссия представит необходимую платформу для принятия решений, оценки результативности и обеспечения интеллектуальных инвестиций и эффективного использования ИТ в государственном секторе. 134. На национальном уровне процесс внедрения будет координироваться Национальной комиссией по е-Преобразованию, созданной Постановлением Правительства № 632 от 8 июня 2004 г. и переименованной Постановлением Правительства №760 от 18 августа 2010  г. 135. Институциональная архитектура будет пересмотрена для расширения и углубления предоставления целей процесса е-Преобразование управления. Это потребует приведение в соответствие роли и ответственности координаторов е-Преобразования, которые будут активно участвовать в разработке политик и руководить портфелем ИТ в государственных учреждениях. 136. Эти усилия позволят координаторам е-Преобразования сконцентрироваться на предоставлении ИТ-решений, которые поддерживают миссию государственных учреждений и уменьшают бюрократические препятствия при оказании качественных публичных услуг и эффективном функционировании в публичном управлении.

Рис. 3. Институциональная архитектура е-Преобразования управления

6. ОЖИДАЕМЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ И ПОКАЗАТЕЛИ ДОСТИЖЕНИЙ 6.1. Ожидаемые результаты 137. При оцифровке публичных услуг, предназначенных для граждан и деловой среды, развитии и внедрении единого правительственного портала, общей технологической платформы, адекватной интероперабельной системе, при консолидации потенциала ИТ упор делается на достижение следующих результатов: a) усиление и оптимизация коммуникационного процесса между государственным учреждением и гражданами, деловой средой и другими государственными учреждениями; b) оптимизация потока документов и информации в органах центрального публичного управления и на межведомственном уровне и сокращение множества административных процедур; c) постепенная борьба с коррупцией в органах центрального публичного управления; d) изменение менталитета и отношения государственных служащих к потребителям, которых обслуживают (открытость к инновациям и современным технологиям, любезность, справедливость, отзывчивость и т.д.); e) обеспечение свободного доступа к информации и публичным услугам;

144

5. ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ И РАСХОДОВ

6. ОЖИДАЕМЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ И ПОКАЗАТЕЛИ ДОСТИЖЕНИЙ

145

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування f ) рост уровня прозрачности органов центрального публичного управления и поощрение участия граждан в процессе управления; g) более эффективное управление финансовыми, материальными и человеческими ресурсами в рамках органов центрального публичного управления;

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

7. ПРОЦЕДУРЫ ОТЧЕТНОСТИ И МОНИТОРИНГА 141. Мероприятия по наблюдению за результатами будут соответствовать следующим целям: a) оценка результативности и воздействия проектов ИТ, распространение результатов оценки;

h) улучшение качества человеческого потенциала органов центрального публичного управления и укрепление кадрового потенциала в управлении и использовании ИТ;

b) мониторинг процесса расходования финансовых средств по сравнению с ожидаемым расходованием, разработанным и утвержденным Министерству финансов;

i) создание подходящих рамок конкурентоспособности для компаний в области информационнокоммуникационных технологий;

c) мониторинг процесса приобретения товаров, работ, услуг согласно установленным стандартам;

улучшение сотрудничества в обществе как на уровне государство-гражданин, так и на уровне государственночастного партнерства;

k) афферентные результаты в контексте глобальных тенденций к сокращению потребления, защите окружающей среды, обеспечению равных условий доступа к публичным услугам для граждан с ограниченными возможностями и т.д. 138. В долгосрочной перспективе укрепление и сохранение этих результатов будут способствовать достижению ожидаемого воздействия в контексте улучшения качества и прозрачности процесса управления и его сосредоточения на гражданах, то есть эффективное, прозрачное, подключенное управление, сфокусированное на интересах и потребностях граждан.

6.2. Общая система показателей прогресса 139. В контексте создания общей системы мониторинга и оценки эффективности внедрения настоящей Стратегической программы будет использован ряд показателей, сгруппированных по разным категориям. В случае каждой отдельной области и, соответственно, вовлеченных органов центрального публичного управления параллельно будут внедряться специфические системы мониторинга и оценки с рядом соответствующих субпоказателей для каждого сектора и учреждения, с учетом и других факторов, таких как степень, в которой услуга оцифровывается и будет оцифровываться (оцифрованные части или процедуры на определенном этапе), специфика отрасли, учреждения и т.д. Часть показателей нижеприведенной общей системы представлена и как показатели результативности Проекта е-Преобразование управления, финансируемого за счет кредитов, предоставленных Международным агентством по развитию, и софинансируемого другими международными донорскими организациями, в то время как другие показатели относятся к международным рейтингам в области е-развития, в том числе е-управления и т.д. 140. Очевидна необходимость сотрудничества ряда учреждений, вовлеченных в процесс е-Преобразования, а также учреждений, которые занимаются мониторингом смежных отраслей. В этом контексте Центр электронного управления будет тесно сотрудничать с Министерством информационных технологий и связи, Национальным агентством в области электронных коммуникаций и информационных технологий, Национальным бюро статистики, а также со всеми вовлеченными органами центрального публичного управления, которые будут предоставлять данные о зарегистрированных прогрессах и возможных вызовах, с которыми они могут сталкиваться в процессе внедрения настоящей Стратегической программы в целях достижения вышеуказанных амбициозных задач и специфических целей.

146

6. ОЖИДАЕМЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ И ПОКАЗАТЕЛИ ДОСТИЖЕНИЙ

d) мониторинг деятельности по проведению аудита ИТ и финансового аудита учреждений и использование аудиторских отчетов для оценки результативности органов центрального публичного управления; e) оценка уровня прогресса в процессе внедрения и достижения ожидаемых результатов; f ) оказание содействия и стимулирование подходящей среды для обмена информацией и опытом между учреждениями, а также эффективности процесса обучения посредством тестирования инновационных инструментов общения и оценки; g) обеспечение прозрачности и распространение информации о деятельности по внедрению и ближайших, промежуточных и долгосрочных результатах. 142. Мониторинг внедрения мероприятий в рамках Повестки дня е-Преобразования управления будет проводиться на нескольких уровнях. На уровне каждого государственного учреждения мониторинг и оценка эффективности проектов будет осуществляться координатором е-Преобразования. Органы центрального публичного управления, участвующие в процессе е-Преобразования управления, будут ежеквартально отчитываться о прогрессе, достижениях, возможных проблемах или принуждениях, препятствиях в процессе внедрения. Центр электронного управления в сотрудничестве с координатором е-Преобразования из каждого заинтересованного государственного учреждения разработают персонализованные системы мониторинга и оценки, в том числе специфические системы показателей прогресса. 143. На национальном уровне внедрения процесса е-Преобразования управления Государственная канцелярия будет осуществлять мониторинг действий по внедрению проектов, действий, связанных с нормативной базой, и по ее обеспечению периодически оценки, которые будут способствовать усовершенствованию порядка поставки товаров, достижения результатов и, в итоге, ожидаемого воздействия. 144. На уровне международных донорских организаций, вовлеченных в финансирование этапа, составной части или пакета мероприятий в рамках е-Преобразования управления, будут подчиняться установленным требованиям по отчетности и мониторингу и будут составлены регулярные отчеты о ходе работ, информационные бюллетени и отчеты об оценке в формате, согласованном между соответствующим финансовым учреждением-донором и Правительством. 145. Центр электронного управления будет обеспечивать участвующим учреждениям содействие при разработке структур институционального мониторинга и оценки, осуществлять сбор данных о динамике показателей результативности, организовывать и координировать опросы среди населения, а также среди вовлеченных учреждений, в период внедрения Проекта «е-Преобразование управления» будет ежеквартально представлять отчеты Всемирному банку, Национальной комиссии по е-Преобразованию и Государственной канцелярии. Инструментами отчетности и мониторинга, использованными на уровне государственных учреждений, являются ежеквартальная отчетность о ходе мероприятий, в том числе мониторинг показателей результативности и непрерывное ведение дневника мониторинга результативности.

7. ПРОЦЕДУРЫ ОТЧЕТНОСТИ И МОНИТОРИНГА

147

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

146. На основании первичных данных, полученных от вовлеченных учреждений, а также данных, выписанных из внутренних и внешних опросов и опросов среди населения и среди отобранных учреждений, Государственная канцелярия будет составлять регулярные отчеты о результативности, оценочные отчеты в середине срока и конечные отчеты, пояснительные записки для соответствующих учреждений, по запросу и по необходимости, а также будет распространять отчеты, пояснительные записки, пресс-релизы о результатах, полученных на различных этапах внедрения проектов в рамках Повестки дня. Таким образом, упор делается на обеспечение исчерпывающей, прозрачной информацией, являющейся доступной гражданам, деловой среде и органам центрального публичного управления. 147. В целях обеспечения эффективного процесса сбора, проверки, отчетности и распространения данных по общим показателям прогресса (на национальном и международном уровне), по которым ведется мониторинг другими учреждениями, и которые требуют соответственно согласования усилий Государственной канцелярии и учреждений-партнеров по внедрению Стратегии, учреждения, вовлеченные в процесс внедрения, создадут совместный межведомственный механизм обмена данными, сотрудничества и мониторинга показателей, предполагающих такую необходимость, во избежание дублирования своих действий. 148. Сбор данных будет, по возможности, автоматизирован, источником будут служить отобранные учреждения о прогрессе, внутренние и внешние опросы (на национальном и международном уровне), автоматизированные отчеты, генерированные модулями для мониторинга числа посетителей, процедуры, совершенные в режиме онлайн, продолжительность обслуживания, зарегистрированная автоматически, и т.д. Между тем оцифрованные публичные услуги, единый правительственный портал и общая технологическая платформа построены для осуществления автоматизированного сбора данных.

148

7. ПРОЦЕДУРЫ ОТЧЕТНОСТИ И МОНИТОРИНГА

Утвержден Постановлением Правительства № 44 от 26 января 2012 г.

ПЛАН действий на 2012 год по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) № п/п

Наименование действия

Ответственное учреждение

Срок реализации

Меры согласно Стратегической программе

Показатели реализации

январь

4.1. Продвижение принципов открытого правительства

Проект закона, внесенный Правительству для рассмотрения

июль

4.2. Оцифровка публичных услуг

Проект закона, внесенный Правительству для рассмотрения

сентябрь

4.7. Внедрение правительственной архитектуры в крупном масштабе

Утвержденная нормативная база

март

4.11. Развитие ИТ-потенциала в государственном секторе

Созданная соответствующая должность; измененные должностные инструкции специалистов ИТ; обязанности координатора по е-преобразованию, включенные в утвержденные должностные инструкции

Государственная канцелярия, Министерство информационных технологий и связи

февраль

4.8. Внедрение интероперабельной системы

Политики безопасности информации, утвержденные технические регламенты и стандарты

Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Документа политики открытого правительства

Государственная канцелярия

март

4.1. Продвижение принципов открытого правительства

Документ, утвержденный Правительством

Разработка проекта постановления Правительства для утверждения методологических норм применения Закона о повторном использовании информации в государственном секторе

Министерство информационных технологий и связи

ноябрь

4.1. Продвижение принципов открытого правительства

Утвержденное постановление Правительства

Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Положения о порядке предоставления публичных услуг в электронном формате

Государственная канцелярия

март

4.2. Оцифровка публичных услуг

Утвержденное постановление Правительства

Разработка проекта закона о повторном использовании данных государственного сектора

Министерство информационных технологий и связи

Осуществление анализа и разработка проекта закона об электронном правительстве

Государственная канцелярия, Министерство информационных технологий и связи

Принятие нормативной базы относительно правительственной архитектуры в крупном масштабе

Государственная канцелярия

Разработка нормативной базы в целях включения компетенций в области ИТ (на уровне начальника подразделения) в деятельность органов публичной власти, в том числе отражение этих требований на уровне внутренней структуры органов публичной власти

Государственная канцелярия

Разработка интероперабельной основы, в том числе обеспечение информационной безопасности путем принятия политик, технических регламентов и стандартов интероперабельности

План действий по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления «е-Преобразование» на 2012 год

149

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Положения об опубликовании информации о публичных услугах на едином правительственном портале

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Положения об интегрировании публичных услуг в электронном формате в единый правительственный портал

Министерство информационных технологий и связи, Государствен-ная канцелярия, органы центрального публич-ного управления

11.

Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Положения об официальных страницах органов публичного управления в сети Интернет

Министерство информационных технологий и связи, органы центрального публичного управления

12.

Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Положения об использовании Системы электронной почты работниками публичного сектора

Министерство информационных технологий и связи, Государственная канцелярия

13.

Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Положения об использовании и эффективной эксплуатации общей правительственной технологической платформы

10.

март

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

4.4. Обеспечение современных каналов доступа к публичным услугам

Утвержденное постановление Правительства

4.4. Обеспечение современных каналов доступа к публичным услугам

Утвержденное постановление Правительства

март

4.4. Обеспечение современных каналов доступа к публичным услугам

Проект постановления, внесенный Правительству для рассмотрения

март

4.3. Реорганизация публичных услуг и операционных процессов

Утвержденное постановление Правительства

Государственная канцелярия

апрель

4.5. Создание и использование общей правительственной технологической платформы

Утвержденное постановление Правительства

Разработка и реализация программ по обучению и развитию потенциала менеджеров ИТ и координаторов в сфере е-Преобразования в областях ИТ-проектов, управления процессами закупок ИТ и в технологических областях электронного управления

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

сентябрь

4.11. Развитие ИТ-потенциала в государственном секторе

100 лиц, прошедших обучение; разработанные программы

15.

Проведение инвентаризации информационных ресурсов и систем, находящихся в собственности публичных органов власти и разработка плана по оцифровке back-office

Министерство информационных технологий и связи, Государственная канцелярия

16.

Осуществление анализа в отношении существующих систем и разработка Положения о регистрации объектов в регистре ресурсов и информационных государственных систем

Министерство информационных технологий и связи, Государственная канцелярия

17.

Оцифровка архивов и оптимизация механизмов учета населения

Министерство юстиции, Министерство информационных технологий и связи, Государственная канцелярия

18.

Разработка планов по оцифровке публичных услуг в качестве неотъемлемой части программ стратегического развития органов центрального публичного управления

органы центрального публичного управления, Государственная канцелярия

14.

150

август

4.3. Реорганизация публичных услуг и операционных процессов

Проведенная инвентаризация и утвержденный план

ноябрь

4.7. Внедрение правительственной архитектуры в крупном масштабе

Проект положения, внесенный Правительству для рассмотрения

19.

20.

21.

22.

23.

декабрь

4.3. Реорганизация публичных услуг и операционных процессов

Оцифрованные архивы и оптимизированныепроцессы учета населения

декабрь

4.2. Оцифровка публичных услуг

Утвержденные годовые планы органов центрального публичного управления

Утверждение портофолио е-услуг и е-регистров (например, е-услуга «Государственный контроль» и др.)

Национальная комиссии по е-Преобразованию, Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Запуск правительственного портала

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Внедрение е-услуги «Справка о несудимости»

Внедрение и функционирование е-услуги «Обращение в Национальную медицинскую страховую компанию»

Внедрение и функционирование е-услуги «Нормативные акты в строительстве»

Министерство внутренних дел, Государственная канцелярия

Министерство здравоохранения, Национальная медицинская страховая компания, Государственная канцелярия

Министерство регионального развития и строительства, Государственная канцелярия

декабрь

4.2. Оцифровка публичных услуг

10 е-услуг и е-регистров, отобранных для внедрения

апрель

4.4. Обеспечение современных каналов доступа к общественным услугам

Функционирующая электронная услуга

4.2. Оцифровка публичных услуг

Функционирующая электронная услуга, в рамках которой не менее 20% от общего количества заявок о выдаче справок о несудимости, полученных на протяжении 2012 года, перенаправлены в режиме онлайн, до конца 2012 года

4.2. Оцифровка публичных услуг

Функционирующая электронная услуга, обеспечивающая, чтобы до конца 2012 года не менее 100 организаций/ экономических агентов перенаправляли Национальной медицинской страховой компании формы 2-03 и 2-04 в режиме он-лайн (формы, направляемые в режиме он-лайн, должны составлять не менее 5% от общего количества физических лиц, для которых запрошено страхование, в течение 2012 года)

4.2. Оцифровка публичных услуг

Функционирующая электронная услуга, с получением 2 000 нормативных актов из внешней системы; архив нормативных актов в области строительства, оцифрованный в объеме 60% и размещенный на вебстранице Министерства регионального развития и строительства (т.е. не менее 1 500 оцифрованных нормативных документов в области строительства, размещенных на вебстранице Министерства, со свободным доступом для просмотра и использования широкой общественностью (в среднем 90 000 посетителей в год), включая внедренный поиск актов; механизм размещения заявок и предоставления заявителям персонифицированных нормативных актов в режиме он-лайн

июнь

декабрь

151

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

24.

Внедрение и функционирование е-услуги «Лицензирование»

Министерство экономики, Лицензионная палата, Государственная канцелярия

25.

Внедрение и функционирование общей правительственной технологической платформы, основанной на технологии «cloud»

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Разработка и внедрение услуги для Правительства «Электронное управление документами»

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Внедрение электронного регистра операторов данных личного характера

Государственная канцелярия, Национальный центр по защите данных персонального характера

26.

27.

28.

29.

152

Внедрение пилотного проекта для услуги «Мобильная электронная идентификация»

Внедрение пилотного проекта для услуги «Электронные платежи»

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления в сотрудничестве с Национальным банком Молдовы

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

декабрь

4.2. Оцифровка публичных услуг

Функционирующая электронная услуга, в рамках которой не менее 10% от общего количества заявок о выдаче/продлении срока лицензий получены Лицензионной палатой в режиме он-лайн

август

4.5. Создание и функционирование общей правительственной технологической платформы

Технологическая платформа, функционирующая на пилотном этапе не менее чем в 3 публичных органах власти

4.3. Реорганизация публичных услуг и операционных процессов

Функционирующая информационная система

август

апрель

май

февраль

4.3. Реорганизация публичных услуг и операционных процессов

4.7. Внедрение правительственной архитектуры в крупном масштабе

Утвержден Постановлением Правительства № 972 от 21 декабря 2012 г.

ПЛАН на 2013 год по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) № критерия

Разработка проекта Закона о е-Управлении

Государственная канцелярия, Министерство информационных технологий и связи

Сроки выполнения

Показатели достижений

Разработка программ по е-Преобразованию управления (в том числе оцифровка услуг и их интеграция в портал servicii. gov.md и пр.) и их включение в качестве составляющих в программы стратегического развития органов центрального публичного управления и отраслевых стратегий по расходам

Июнь

Проект закона разработан и представлен для рассмотрения в Правительство

Органы центрального публичного управления, Государственная канцелярия, Министерство финансов

Декабрь Май

Программы по е-Преобразованию управления разработаны и включены в качестве составляющих в: - программы стратегического развития; - отраслевые стратегии по расходам

Разработка и утверждение Концепции о раздельных правительственных услугах

Государственная канцелярия

Март

Концепция разработана и утверждена

Разработка и утверждение Концепции о Регистре актов гражданского состояния и Концепции регистра актов судебных органов

Министерство юстиции

Июль

Концепции разработаны и утверждены

Разработка и утверждение Концепции о регистре туризма

Агентство туризма

Июль

Концепция разработана и утверждена

Внедрение электронной услуги “Активный доступ к регистру недвижимого имущества”

Агентство земельных отношений и кадастра, Государственная канцелярия

Сентябрь

Электронная услуга внедрена и запущена

Запуск информационной визовой системы и электронной услуги “е-Viza”

Министерство иностранных дел и европейской интеграции, Сентябрь Государственная канцелярия

Информационная система и электронная услуга внедрены и запущены

Внедрение информационной системы “е-Накладная”

Министерство финансов, Государственная канцелярия,

Декабрь

Электронная услуга внедрена и запущена

Оцифровка и запуск 6 услуг, предоставляемых Службой актов гражданского состояния

Министерство юстиции, Служба актов гражданского состояния, Государственная канцелярия

Май

6 электронных услуг внедрены и запущены

10.

Развитие правительственного портала servicii.gov.md и интеграция в портал существующих е-Услуг, а также интеграция е-Услуг с платформенными аутентификационными услугами “М-pass”, мобильная подпись и электронные платежи

Декабрь

Создан контент Портала servicii.gov.md, который дополнен информацией обо всех имеющихся в наличии публичных услугах. Электронные публичные услуги, имеющиеся в наличии, в конце 2013 года интегрированы в Портал, а также интегрированы с платформенными услугами

Внедренная электронная услуга в пилотном режиме не менее чем в 3 органах публичной власти

Ответственные учреждения

Сфера действия 4.2. Оцифровка публичных услуг

Функционирующая информационная система

Внедренная электронная услуга в пилотном режиме не менее чем в 3 органах публичной власти

Наименований действий

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления, Национальная касса социального страхования

План действий по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления «е-Преобразование» на 2013 год

153

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

11.

Внедрение пилотной-услуги электронного управления документами для Правительства в органах центрального публичного управления (SIGEDIA)

Государственная канцелярия, Министерство экономики, Министерство финансов, Министерство юстиции, Министерство регионального развития и строительства, Министерство просвещения, Министерство внутренних дел, Министерство сельского хозяйства и пищевой промышленности, Министерство труда, социальной защиты и семьи

22.

Март

Информационная система развита и запущена в 9 органах центрального публичного управления

Расширение услуги электронного управления документами для Правительства в органах центрального публичного управления (SIGEDIA), в том числе интегрирование органов центрального публичного управления, у которых есть собственные системы управления документами

Государственная канцелярия, другие органы центрального публичного управления

Оптимизация действующего функционирования Автоматизированной информационной системы “Государственный регистр государственных закупок”; внедрение модуля “Объявление о намерениях”, и модуля “Статистика”

Министерство финансов, Агентство государственных закупок

14.

Запуск электронной услуги “Выдача разрешений на водопользование”

Министерство окружающей среды, Государственная канцелярия

Ноябрь

Электронная услуга внедрена и запущена с 4 операционными приложениями

15.

Запуск электронной услуги Программы в режиме on-line по приему в органах центрального публичного управления

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Декабрь

Электронная услуга внедрена и запущена

Запуск Электронного регистра производителей и переработчиков продукции животного и растительного происхождения

Министерство сельского хозяйства и пищевой промышленности, Государственная канцелярия

Декабрь

17.

Запуск Электронного регистра проверок

Органы центрального публичного управления с функциями по контролю, Государственная канцелярия

Декабрь

Электронная услуга внедрена и запущена

18.

Расширение Правительственной службы электронной почты в соответствии с Планом переноса

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

В течение всего года

12000 аккаунтов электронной почты Правительства открыты и перенесены в M-cloud

12.

13.

16.

Декабрь

Функционально действующая Автоматизированная информационная система – расширена; модули – внедрены, Информационная система внедрена в 34 органах центрального публичного управления

20.

Оцифровка архива Службы актов гражданского состояния (I этап) Оцифровка оперативного файла Министерства внутренних дел

23.

Разработка и утверждение нормативной базы о развитии общей правительственной технологической платформы M-Cloud

Декабрь

Министерство внутренних дел

Декабрь

24.

Разработка и утверждение Плана переноса информационных систем и электронных услуг органов центрального Государственная канцелярия публичного управления на общую правительственную технологическую платформу M-Cloud

Март

План переноса разработан и утвержден

25.

Перенос информационных систем и электронных услуг органов центрального Государственная канцелярия, публичного управления на органы центрального общую правительственную публичного управления технологическую платформу M-Cloud в соответствии с утвержденным Планом переноса

В течение всего года

Информационные системы и электронные услуги органов центрального публичного управления перенесены в соответствии с Планом переноса

26.

Испытание в пилотном режиме инфраструктуры виртуальных рабочих станций

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

В течение всего года

Пилотный проект внедрен в 7 органах центрального публичного управления

27.

Утверждение нормативной базы о сборе, хранении, накоплении, распределении, анализе, менеджменте и архивации данных

Государственная канцелярия, Министерство информационных технологий и связи

Октябрь

Нормативная база разработана и утверждена

Сфера действия 4.6. Консолидация центров обработки данных

21.

154

Государственная канцелярия, Министерство информационных технологий и связи

Май

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Декабрь

План консолидации разработан и утвержден

29.

Запуск платформенной услуги уведомления

Государственная канцелярия

Ноябрь

Платформенная услуга уведомления внедрена и запущена

30.

Запуск платформенной услуги протоколирования

Государственная канцелярия

Ноябрь

Платформенная услуга протоколирования внедрена и запущена

31.

Расширение услуги аутентификации и авторизации M-Pass

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Декабрь

Электронная услуга расширена и интегрирована, по меньшей мере, с 20 электронными публичными услугами

32.

Расширение инфраструктуры электронной подписи посредством услуги M-Sign

Государственная канцелярия

Май

Услуга M-Sign внедрена, запущена и интегрирована, по меньшей мере в 3-5 органах центрального публичного управления

33.

Расширение и использование платформенной услуги электронных платежей при поставке платных публичных услуг

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления в сотрудничестве с Национальным банком Молдовы

Декабрь

Электронная услуга расширена и интегрирована с платными публичными услугами

34.

Запуск совместной платформы услуг, авторизаций и программ в режиме on-line “ECMP”

Государственная канцелярия

Октябрь

Совместная платформа разработана и запущена

40% архива Службы актов гражданского состояния оцифровано

Документ политик разработан и утвержден

Разработка и утверждение Плана консолидации центров обработки данных органов центрального публичного управления

Сфера действия 4.7. Внедрение правительственной архитектуры в крупном масштабе

Сфера действия 4.4. Обеспечение современных каналов доступа к публичным услугам Разработка и утверждение документа политик о предоставлении доступа к правительственным ресурсам на мобильных платформах и приложениях

Государственная канцелярия, Министерство информационных технологий и связи

Нормативная база разработана и утверждена

Электронная услуга внедрена и запущена

Оперативный файл Министерства внутренних дел оцифрован на 100%

Апрель

Веб-страницы 35 министерств и других центральных административных органов, подчиненных Правительству, перенесены на общую технико-технологическую платформу

Сентябрь

28.

Министерство юстиции, Служба актов гражданского состояния, Государственная канцелярия

Перенос веб-страниц министерств и Государственная канцелярия, органов центрального публичного органы центрального управления на общую техникопубличного управления технологическую платформу М-Cloud

Сфера действия 4.5. Создание и использование общей правительственной технологической платформы

Услуга электронного управления документами (SIGEDIA) расширена и в других 17 органах центрального публичного управления

Сфера действия 4.3. Реорганизация публичных услуг и операционных процессов 19.

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

155

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування Утвержден Постановлением Правительства № 1096 от 31 декабря 2013 г.

Сфера действия 4.8. Внедрение интероперабельной системы 35.

Внедрение мер, предусмотренных на 1-м и 2-м этапах Плана действий по Правительственной интероперабельной системе

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Декабрь

Меры, предусмотренные на 1-м и 2-м этапах, внедрены

Сфера действия 4.9. Обеспечение безопасности информации

36.

Пересмотр и обновление нормативной базы в области информационной безопасности в органах центрального публичного управления

Государственная канцелярия, Министерство информационных технологий и связи

37.

Определение и утверждение минимальных требований по информационной безопасности в органах центрального публичного управления в соответствии с нормативной базой и успешным международным опытом

Государственная канцелярия, Министерство информационных технологий и связи, органы центрального публичного управления

Октябрь

Нормативная база пересмотрена и обновлена

Ноябрь

Минимальные требования по информационной безопасности в органах центрального публичного управления разработаны и утверждены

ПЛАН действий на 2014 год по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) № п/п

Государственная канцелярия совместно с Академией публичного управления при Президенте Республики Молдова

Март

39.

Обучение персонала органов центрального публичного управления в области электронного управления как часть государственного заказа в рамках Академии публичного управления

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

В течение всего года

300 представителей органов центрального публичного управления обучены в Академии публичного управления

40.

Обучение персонала подразделений Государственная канцелярия, е-Преобразования в сфере вопросов, органы центрального имеющих значение для Программы публичного управления е-Преобразование управления

В течение всего года

50 служащих подразделений е-Преобразования прошли обучение

38.

Модуль “Основы электронного управления” разработан и утвержден в качестве составляющей куррикулума Академии публичного управления

Сфера действия 4.12. Осуществление интеллектуальных инвестиций в области информационных технологий (ИТ)

41.

156

Разработка и утверждение нормативной базы для интеллектуальных инвестиций в области информационных технологий

Государственная канцелярия, Министерство информационных технологий и Февраль связи, Министерство финансов, Агентство государственных закупок

Срок реализации

Показатели реализации

Развитие и запуск новой версии (V3.0) портала www.date.gov.md, с функциональной возможностью опубликования данных через APIинтерфейс

Государственная канцелярия

Январь

Новая версия (V3.0) портала www.date.gov.md развита и запущена

Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Концепции продвижения принципов открытых данных

Государственная канцелярия в сотрудничестве с Министерством информационных технологий и связи, Национальный центр по защите персональных данных

Февраль

Проект постановления разработан и утвержден

Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Двухлетнего плана действий (2014-2015 гг.) по применению и продвижению принципов открытых данных в органах центрального публичного управления

Государственная канцелярия, Министерство Март информационных технологий и связи

Проект постановления разработан и утвержден

Разработка проекта постановления Правительства об утверждении Методологии функционирования портала www.date.gov.md и опубликовании правительственных общедоступных данных

Государственная канцелярия

Апрель

Проект постановления Правительства об утверждении Методологии функционирования портала www.date.gov. md и опубликовании правительственных общедоступных данных разработан и утвержден

Обучение государственных служащих в области открытого правительства и открытых данных

Государственная канцелярия, Национальный центр по защите персональных данных

В течение года

Не менее 50 государственных служащих прошли обучение

Нормативная база разработана и утверждена

Ответственное учреждение

Область вмешательства 4.1 из Стратегической программы технологической модернизации управления (в дальнейшем – Программа) «Продвижение принципов открытого Правительства» (консолидация целостности общества путем обеспечения широкого участия/привлечения граждан в процесс принятия решений и повышения прозрачности процесса управления)

Сфера действия 4.11. Развитие потенциала в области информационных технологий (ИТ) в государственном секторе Разработка учебного модуля “Основы электронного управления” и его включение в куррикулум Академии публичного управления при Президенте Республики Молдова

Наименование действия

Мера: продвижение принципа открытых данных в безоговорочном порядке

План действий по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления «е-Преобразование» на 2014 год

157

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

6. Мера: обеспечение позрачности деятельности органов публичного управления и доступа к данным публичного характера

Оценка/аудит степени использования правительственной Государственная системы электронной почты канцелярия органами центрального публичного управления

Февраль

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування Отчет по оценке/аудиту степени использования правительственной системы электронной почты органами центрального публичного управления разработан и передан всем органам центрального публичного управления Годовой отчет аудиторской проверки веб-страниц органов центрального публичного управления разработан и опубликован на веб-странице Министерства информационных технологий и связи в течение 60 дней после завершения отчетного года

Годовой аудит веб-страниц органов центрального публичного управления с точки зрения соблюдения положений Постановления Правительства № 188 от 3 апреля 2012 г. «Об официальных страницах органов публичного управления в сети Интернет»

Министерство информационных технологий и связи, Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Оценка нормативной, институциональной и технической базы в целях внедрения системы подачи петиций онлайн

Государственная канцелярия, Министерство Декабрь юстиции

Отчет по оценке разработан и представлен

Приведение в соответствие технологической платформы www. actelocale.md

Государственная канцелярия

Технологическая платформа приведена в соответствие с технологической платформой www.actelocale.md

10.

Мера: обеспечение позрачности процесса управления на местном уровне

11.

12.

13.

158

Мера: стимулирование участия в процессе принятия решений посредством электронных коммуникационных платформ

Разработка и утверждение Положения об использовании единого портала доступа www. actelocale.md в коммуникации и взаимодействии между структурами Государственной канцелярии и участии органов местного публичного управления в этом процессе

Государственная канцелярия

Разработка и представление методологических норм консультирования граждан, приведение в соответствие с принципами ОЭСР, предназначенных для органов публичного управления

Государственная канцелярия , Национальный центр по защите персональных данных, Национальный совет по участию

Обучение государственных служащих использованию инструментов онлайнкоммуникации с гражданами в процессе принятия решений

Государственная канцелярия

Расширение портала www. particiп.gov.md, раздел «Проекты в процессе консультирования», путем развития и внедрения функциональности Единого паспорта эволюции проекта, Государственная включающего первую версию канцелярия проекта, сопутствующие документы, обобщение рекомендаций, обновленные версии документа, утвержденный заключитель-ный документ, ссылку на утвержденный и опубликованный акт на сайте www.lex.justice.md.

Декабрь

Март

Сентябрь

Положение об использовании единого портала доступа www. actelocale.md в коммуникации и взаимодействии между структурами Государственной канцелярии и участии органов местного публичного управления разработано и утверждено

Июнь

«Методологические нормы консультирования граждан», предназначенные для служащих органов публичного управления, разработаны и представлены Правительству на утверждение

Декабрь

Не менее 50 государственных служащих прошли обучение по использованию инструментов онлайн-коммуникации с гражданами в процессе принятия решений

Декабрь

Единый паспорт эволюции проекта (функциональность Единого паспорта эволюции проекта развита и внедрена на портале www.particip.gov.md, раздел «Проекты в процессе консультирования»)

Область вмешательства 4.2 из Программы: «Оцифровка публичных услуг» 14.

Внедрение Платформы разрешений на водопользование на основе Платформы управления содержанием (ECMP)

Государственная канцелярия, Министерство Март окружающей среды

Платформа разрешений на водопользование внедрена на основе Платформы управления содержанием (ECMP)

15.

Внедрение информационной системы Реестра проверок на основе Платформы управления содержанием (ECMP)

Государственная канцелярия

Реестр проверок внедрен на основе Платформы управления содержанием (ECMP)

16.

Внедрение информационной системы Сельскохозяйственного реестра на основе Платформы управления содержанием (ECMP)

Государственная канцелярия, Министерство Июнь сельского хозяйства и пищевой промышленности

Сельскохозяйственный реестр внедрен на основе Платформы управления содержанием (ECMP)

17.

Развитие/внедрение информационной системы «e-Разрешение транспорт» (запрос, выдача, распределение и анализ заявлений в режиме он-лайн о выдаче единичных разрешений для осуществления международных автомобильных перевозок грузов и пассажиров) на основе Платформы управления содержанием (ECMP)

Государственная канцелярия, Публичное учреждение «Национальное агентство автомобильного транспорта», Национальный центр по защите персональных данных

Декабрь

Информационная система «e-Разрешение транспорт», развита/внедрена на основе Платформы управления содержанием (ECMP)

Закупка и развитие информационной системы учета, интеграции, управления и контроля (IACS) дел, поданных фермерами для субсидирования в Агентство по вмешательству и выплатам в сельском хозяйстве, на основе Платформы управления содержанием (ECMP)

Государственная канцелярия, Министерство сельского хозяйства и пищевой промышленности, Агентство по вмешательству и выплатам в сельском хозяйстве, Национальный центр по защите персональных данных

Декабрь

Закупка информационной системы «IACS» запущена (I этап). Информационная система (I этап) находится в процессе развития

19.

Закупка и развитие информационной системы «e-ANSA» (Менеджмент деятельности по надзору за импортом-экспортом в контексте обеспечения санитарных и фитосанитарных требований)

Государственная канцелярия, Министерство сельского хозяйства и пищевой промышленности, Национальное агентство по безопасности пищевых продуктов

Декабрь

Закупка информационной системы «e-ANSA» начата. Информационная система в процессе развития

20.

Закупка и развитие информационной системы «e-Транспорт» (система электронной продажи билетов на проезд в автотранспорте по регулярным пассажирским маршрутам, интегрированная с сетью регулярных маршрутов)

Государственная канцелярия, Министерство транспорта и дорожной Декабрь инфраструктуры, Национальный центр по защите персональных данных

Закупка информационной системы «e-Транспорт» начата. Информационная система в процессе развития

Закупка и развитие информационной системы «е-Закупки»

Государственная канцелярия, Министерство финансов, Агентство по государственным закупкам,Национальный центр по защите персональных данных

Закупка информационной системы «е-Закупки» начата. Информационная система в процессе развития

18.

21.

Март

Декабрь

159

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

160

Закупка и развитие информационной системы «е-Регистрация купли-продажи недвижимости»

Государственная канцелярия, Агентство земельных отношений и кадастра, Министерство юстиции, Национальный центр по защите персональных данных

Декабрь

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

Закупка информационной системы «е-Регистрация куплипродажи недвижимости» начата. Информационная система в процессе развития

32.

Закупка и развитие информационной системы «Онлайн заявление о регистрации, внесении изменений и ликвидации предприятия»

Министерство юстиции, Министерство экономики, Государственная канцелярия, Министерство информационных Декабрь технологий и связи, Министерство финансов, Национальный центр по защите персональных данных

Закупка начата, информационная система «Онлайн заявление о регистрации, внесении изменений и ликвидации предприятия» - в процессе развития

Закупка и развитие информационной системы «Онлайн представление и мониторинг деклараций об имуществе и интересах»

Государственная канцелярия, Национальная антикоррупционная Декабрь комиссия, Национальный центр по защите персональных данных

Закупка информационной системы «Онлайн представление и мониторинг деклараций об имуществе и интересах» начата. Информационная система/ модуль применения он-лайн – в процессе развития

Закупка и развитие информационной системы «е-Разрешение на осуществление торговой деятельности на основе единого окна»

Министерство экономики, Министерство финансов, Государственная канцелярия

Декабрь

Закупка начата, информационная система «е-Разрешение на осуществление торговой деятельности на основе единого окна» - в процессе развития

Закупка и развитие информационной системы «е-Применение в высших учебных заведениях»

Министерство просвещения, Государственная канцелярия Национальный центр по защите персональных данных

Декабрь

Закупка начата, информационная система «е-Применение в высших учебных заведениях» - в процессе развития

Закупка и развитие информационной системы «Услуга по удостоверению подлинности, легализации и признанию документов об образовании»

Министерство просвещения, Государственная канцелярия, Национальный центр по защите персональных данных

Закупка и развитие информационной системы «Система менеджмента школ»

Министерство просвещения, Государственная канцелярия, Национальный центр по защите персональных данных

Декабрь

Закупка начата, информационная система «Услуга по удостоверению подлинности, легализации и признанию документов об образовании» - в процессе развития Закупка начата, информационная система; «Система менеджмента школ» - в процессе развития

Государственное агентство Закупка и внедрение информационной системы по интеллектуальной Декабрь «Коллективное управление авторскими и смежными собственности, правами» Государственная канцелярия

Закупка начата, информационная система «Коллективное управление авторскими и смежными правами» - в процессе развития

Закупка и развитие обновленной версии (V2.0) портала www.servicii.gov.md

Обновленная версия (V2.0) портала www.servicii.gov. md закуплена и находится в процессе развития

Государственная канцелярия

Декабрь

31.

33.

Интеграция секторальных е-услуг с порталом www. servicii.gov.md

Органы центрального публичного управления, Государственная канцелярия

Создание и/или обновление карточек публичных служб в портале www.servicii.gov.md

Органы центрального публичного управления, Государственная канцелярия

Закупка и развитие общего интерфейса заявок в режиме он-лайн на предоставление публичных услуг

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления, Национальный центр по защите персональных данных

В течение года

Публичные электронные услуги, имеющиеся к концу 2014 года, интегрированы с порталом www. servicii.gov.md

В течение года

Информация о всех публичных услугах, оказываемых органами центрального публичного управления, включена и (по мере необходимости) обновлена в карточках публичных служб

Декабрь

Общий интерфейс заявок в режиме он-лайн на предоставление публичных услуг для 10 служб разработан

Область вмешательства 4.3 из Программы: «Реорганизация публичных услуг и операционных процессов» Информационная система развита, инициирована, пилотируема, операбельна/ используема в 9 органах центрального публичного управления

34.

Внедрение услуги электронного управления документами (SIGEDIA) для Правительства в органы центрального публичного управления (органы центрального публичного управления – I этап/ волна)

Государственная канцелярия и 8 министерств, включенных в I этап внедрения

35.

Продолжение оцифровки архива актов гражданского состояния (акты старого образца – в общей сложности 4 млн. актов)

Государственная канцелярия, Министерство юстиции, Национальный Декабрь центр по защите персональных данных

80% от общего количества 4 млн. актов гражданского состояния старого образца оцифровано

36.

Закупка и предоставление услуг по оцифровке архива актов гражданского состояния (акты советского периода – в общей сложности 9 млн. актов)

Государственная канцелярия, Министерство Декабрь юстиции, Национальный центр по защите персональных данных

Закупка произведена; 10% от общего количества в 9 млн. актов гражданского состояния советского периода оцифровано

37.

Закупка и предоставление услуг по оцифровке кадастрового архива

Государственная канцелярия, Агентство земельных отношений и кадастра, Национальный центр по защите персональных данных

Декабрь

Закупка произведена; 5% от общего количества в 60 млн. актов оцифровано

38.

Закупка и предоставление услуг по оцифровке национального кинематографического достояния

Государственная канцелярия, Министерство Декабрь культуры

Закупка произведена; 50% от общего количества в 2050 наименований (фильмов) оцифрованы

39.

Закупка и предоставление услуг по оцифровке Фонда 211 Национального архивного фонда (Метрические книги приходов Бессарабской губернии)

Государственная архивная служба, Государственная канцелярия

Декабрь

Закупка произведена; 30% из имеющихся 23 инвентарных списков (включающих 5 141 дело) оцифровано

40.

Второй этап пилотирования SIGEDIA в органах центрального публичного управления, не располагающих и не использующих систему управления документами (SGD)

Государственная канцелярия и органы центрального публичного управления, отобранные для второго этапа

Декабрь

Вторая волна пилотирования системы SIGEDIA в отобранных органах центрального публичного управления

41.

Внедрение информационной системы «e-Кабинет»

Государственная канцелярия

Декабрь

Информационная система «e-Кабинет» внедрена и запущена в эксплуатацию

Март

161

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

42.

Закупка и внедрение информационной системы об учете прав собственности на ценные бумаги

Государственная канцелярия, Национальная комиссия по финансовому рынку, Национальный банк Молдовы, Национальный центр по защите персональных данных

Декабрь

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

Закупка информационной системы осуществлена, информационная система - в процессе реализации

52.

Миграция информационных систем органов центрального публичного управления в общую правительственную технологическую платформу MCloud в соответствии с запросами органов центрального публичного управления и, по мере необходимости, с институциональными планами миграции информационных систем в общую платформу

Информационные системы органов центрального публичного управления В течение мигрированы в общую года/согласправительственную но институцитехнологическую платформу ональным MCloud в соответствии планам по с запросами и, по мере миграции необходимости, с институциональными планами миграции

Расширение инфраструктуры хранения и архивирования данных платформы MCloud

Государственная канцелярия

Июль

45.

Внедрение резервной инфраструктуры для общей правительственной технологической платформы MCloud

Государственная канцелярия

Декабрь

Резервная инфраструктура для общей правительственной технологической платформы MCloud развита и внедрена

46.

Раширение Каталога услуг платформы MCloud

Государственная канцелярия

Декабрь

Каталог услуг платформы MCloud расширен 5 новыми услугами

44.

47.

48. 49.

50.

51.

162

Государственная канцелярия

Запуск платформенной услуги аудита/журнализации Государственная (MLog) канцелярия

Сентябрь

Декабрь

Обновленная версия правительственной электронной услуги удостоверения подлинности и контроля доступа развита и запущена в эксплуатацию Платформенная услуга аудита/ журнализации внедрена и начата Платформенная услуга уведомления внедрена и начата

Запуск платформенной услуги уведомления (MNotify)

Государственная канцелярия

Развитие и запуск услуги доставки (MDelivery)

Государственная канцелярия, Министерство юстиции, Министерство информационных Декабрь технологий и связи, Министерство иностранных дел и европейской интеграции

Услуга развита, внедрена и начата

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

Услуга электронных платежей MPay расширена функциональной возможностью возврата платежей и оплаты с мобильного телефона. Услуга Mpay интегрирована со всеми публичными услугами, доступными в конце 2014 года

Расширение услуги электронных платежей MPay новыми функциональными возможностями, каналами доступа и интеграция с публичными службами

Декабрь

В течение года

53.

54.

Декабрь

Электронные публичные услуги, доступные в конце 2014 года, интегрированы со всеми платформенными услугами

Внедрение технического решения правительственная технологическая платформа интероперабельности

Государственная канцелярия

Пилотирование обмена данными между органами центрального публичного управления на основе правительственной технологической платформы интероперабельности

Государственная канцелярия, отобранные органы центрального публичного управления, Национальный центр по защите персональных данных

Июнь

Техническое решение Правительственная технологическая платформа интероперабельности развито и доступно для пилотирования

Июльдекабрь

Обмен данными на основе правительственной технологической платформы интероперабельности между отобранными учреждениями – пилотирован

Область вмешательства 4.9 из Программы: «Обеспечение безопасности информации»

Оборудование по хранению и архивированию закуплено и установлено

Область вмешательства 4.7 из Программы: «Внедрение правительственной архитектуры в крупном масштабе» Закупка и развитие обновленной версии правительственной электронной услугии удостоверение подлинности и контроля доступа (MPass)

Органы центрального публичного управления

Область вмешательства 4.8 из Программы: «Внедрение интероперабельной системы»

Область вмешательства 4.5 из Программы: «Создание и использование общей правительственной технологической платформы»

43.

Интегрирование развитых e-услуг со всеми доступными платформенными услугами (правительственная электронная услуга удостоверения подлинности и контроля доступа (MPass), услуга электронной подписи (MSign), услуга электронных платежей (MPay) и др.)

Разработка и утверждение базы обеспечения безопасности в процессе развития и внедрения электронных услуг

Государственная канцелярия, Министерство информационных Июль технологий и связи, органы центрального публичного управления

База обеспечения безопасности в процессе развития и внедрения электронных услуг разработана и утверждена

56.

Разработка и утверждение Руководства мер по обеспечению кибернетической безопасности в органах центрального публичного управления

Государственная канцелярия, Министерство информационных Август технологий и связи, Национальный центр по защите персональных данных

Руководство мер по обеспечению кибернетической безопасности в органах центрального публичного управления разработан и утвержден

57.

Обновление, утверждение и внедрение плана безопасности платформы MCloud

Государственная канцелярия

План безопасности платформы MCloud - обновлен, утвержден и в процессе внедрения

55.

Ноябрь

Область вмешательства 4.11 из Программы: «Развитие ИТ- потенциала в государственном секторе» 58.

Обучение государственных служащих в области электронного правительства в рамках органов публичного управления как часть государственного заказа

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

В течение года

300 госслужащих прошли обучение

59.

Обучение государственных служащих по ключевым темам Программы е-Преобразование управления

Государственная канцелярия, органы центрального публичного управления

В течение года

350 служащих в составе подразделений е-Преобразование прошли обучение

Меры по созданию и приведению в соответствие нормативной базы для областей вмешательства 4.2-4.11 из Программы

60.

Разработка и утверждение постановления Правительства о внесении изменений и Государственная дополнений в Постановление Правительства № канцелярия, Министерство Февраль 280 от 24 апреля 2013 года «О некоторых мерах по финансов внедрению Правительственной услуги электронных платежей (MPay)»

Постановление Правительства разработано и утверждено

61.

Разработка и обеспечение утверждения постановления Правительства о платформенной услуге электронной подписи (MSign)

Март

Постановление Правительства о платформенной услуге электронной подписи (MSign) разработано и утверждено

62.

Разработка и обеспечение утверждения нормативной базы, регулирующей Государственная функционирование SIGEDIA в органах центрального канцелярия публичного управления

Апрель

Нормативная база разработана и утверждена

Государственная канцелярия

163

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

Апрель

Положение об использовании платформы менеджмента содержания (ECMP) в публичном секторе разработано и утверждено

Апрель

Постановление Правительства о платформенной услуге доставки (MDelivery) разработано и утверждено

63.

Разработка и утверждение пложения об использовании платформы менеджмента содержания (ECMP) в публичном секторе для оцифровки реестров и авторизаций

Государственная канцелярия

64.

Разработка и обеспечение утверждения постановления Правительства о платформенной услуге доставки (MDelivery)

Государственная канцелярия

Разработка и утверждение методологии об оцифровке публичных услуг

Государственная канцелярия, Министерство Июнь информмационныз технологий и связи

Методология об оцифровке публичных услуг разработана и утверждена

Разработка и обеспечение утверждения Постановления Правительства о платформенной услуге уведомления (MNotify)

Государственная канцелярия

Постановление Правительства о платформенной услуге уведомления (MNotify) разработано и утверждено

Разработка и обеспечение утверждения нормативной базы по хранению и архивированию данных в электронном формате

Государственная канцелярия, Национальный центр по защите персональных данных, Министерство информационных технологий и связи

65.

66.

67.

Июнь

Октябрь

68.

Разработка и обеспечение утверждения постановления Правительства о платформенной услуге аудита/журнализации (MLog)

Государственная канцелярия

Октябрь

69.

Консолидация законодательной базы в области e-Преобразование управления

Государственная канцелярия

Ноябрь

Законодательная база разработана и утверждена

70.

Разработка, приведение в соответствие (по мере необходимости) и утверждение нормативной базы для эксплуатации и использования правительственной платформы интероперабельности

Декабрь

Нормативная база для эксплуатации и использования правительственной платформы интероперабельности разработана, приведена в соответствие (по мере необходимости) и утверждена

164

ПЛАН ДЕЙСТВИЙ на 2013 год об инициативе «Правительство без бумаги» Мера

Ответственные за внедрение

Действие

Источник финансирования

Сроки выполнения

Показатели выполнения

Цель 1: Правовые и организационные рамки

Нормативная база разработана и утверждена

Постановление Правительства о платформенной услуге аудита/журнализации (MLog) разработано и утверждено

Государственная канцелярия

Утвержден Постановлением Правительства № 975 от 22 декабря 2012 г.

1.1. Гармонизация нормативной и организационной базы

Бюджет органов центрального публичного управления

Декабрь 2013 г.

Нормативная база, пересмотренная и гармонизированная

1.1.2. Институционализация SIGEDIA (в том числе услуги e-Петиция), институциолизированная на уровне Правительства и каждого учреждения

Правительственная рабочая группа, Государственная канцелярия, рабочая группа органов центрального публичного управления

Бюджет органов центрального публичного управления

Декабрь 2012 г. для 9 органов центрального публичного управления Октябрь 2013 г. для 17 органов центрального публичного управления

SIGEDIA (в том числе услуги e-Петиция), институциолизированная на уровне Правительства и каждого учреждения (9 органов центрального публичного управления на I этапе и 17 органов центрального публичного управления на II этапе)

1.1.3. Институционализация рабочих групп по внедрению инициативы “Правительство без бумаги” на уровне органов центрального публичного управления

Органы центрального публичного управления

Бюджет органов центрального публичного управления

Январь 2012 г.

Созданные и институционализированные рабочие группы

Коммуникационные стратегии и сопутствующие регулирующие рамки органов центрального Ноябрь 2013 г. публичного управления, гармонизированные в целях эффективного использования ИКТ

1.1.1. Устранение правовых барьеров в целях обеспечения внедрения инициативы “Правительство без бумаги”

Государственная канцелярия, правительственная рабочая группа

1.1.4. Гармонизация коммуникационных стратегий и сопутствующих регулирующих рамок центрального публичного управления в целях эффективного использования ИКТ (вебстраницы, социальные платформы, электронная почта)

Органы центрального публичного управления

Бюджет органов центрального публичного управления

1.1.5. Продвижение законодательной инициативы о расширении периода действия цифрового сертификата до минимум 3-х лет

Министерство информационных технологий и связи, Государственная канцелярия

Бюджет органов центрального публичного управления

Февраль 2013 г.

Продвинутая законодательная инициатива о расширении периода действия цифрового сертификата до минимум 3-х лет

План действий по внедрению инициативы «Правительство без бумаги» на 2013 год

165

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування

1.2. Укрепление институционального потенциала

Внедрение мероприятий по обучению, информированию и продвижению инициативы “Правительство без бумаги” (в том числе SIGEDIA) на уровне органов центрального публичного управления

Рабочая группа органов центрального публичного управления

Бюджет органов центрального публичного управления

Декабрь 2013 г.

Ключові законодавчо-нормативні акти Республіки Молдова у сфері електронного урядування Запланированный пакет мероприятий по обучению, информированию и продвижению инициативы “Правительство без бумаги” (в том числе SIGEDIA), внедренный на уровне органов центрального публичного управления

2.3. Оценка эффективности испытания пилотирования составляющих технологических рамок

2.1.1. Расширение SIGEDIA в органах центрального публичного управления, не использующих систему управления документами (SGD)

Государственная канцелярия, Центр электронного управления, органы центрального публичного управления

Вклад правительства в проект е-Преобразование

SIGEDIA, расширенная в органах центрального публичного управления, не использующих систему управления документами (SGD)

2.1.2. Подключение органов центрального публичного управления, использующие собственные системы SGD, к SIGEDIA

Органы центрального публичного управления

Бюджет органов централь- Декабрь ного публично- 2013 г. го управления

Подключенные органы публичного управления, использующие собственные системы SGD, к SIGEDIA

Следует получить подтверждение

Регистр государственных должностей и государственных служащих, интегрированный с SIGEDIA и системой контроля физического доступа для служащих органов центрального публичного управления

2.2.1. Интегрирование Регистра государственных должностей и государственных служащих с другими технологическими составляющими

2.2. Внедрение других технологических компонентов, приоритетных для инициативы “Правительство без бумаги”

Государственная канцелярия, Центр электронного управления

2.2.2. Расширение Информационной системы е-Закупки во все органы центрального публичного управления, в том числе в подведомственные учреждения, для опубликования тендерной документации

Министерство финансов, органы центрального публичного управления

2.2.3. Расширение функциональности отчетного приложения на прогресс во внедрении Программы деятельности Правительства Республики Молдова (raportare.gov.md)

Государственная канцелярия, Центр электронного управления

2.2.4. Перевод публикаций органов центрального публичного управления в электронный формат и их опубликование на соответствующих вебстраницах

Органы центрального публичного управления

Бюджет органов центрального публичного управления

Июнь 2013 г.

Министерство юстиции

Бюджет органов центрального публичного управления

Декабрь 2013 г.

Внедренный проект Официального монитора Республики Молдова в режиме он-лайн

Вклад Правительства в проект е-Преобра-зование

Декабрь 2013 г.

Внедренный е-Кабинет

2.2.5. Внедрение Официального монитора Республики Молдова в режиме он-лайн

Госу-дарственная канцелярия, Центр 2.2.6. Внедрение е-Кабинета электронного управления

166

Декабрь 2013 г.

Органы центрального публичного управления

Май 2013 г.

Июнь 2013 г.

Информационная система е-Закупки, расширенная во все органы центрального публичного управления, в том числе в подведомственные учреждения, для опубликования тендерной документации

Приложение, расширенное в соответствии с установленными техническими условиями

Публикации органов центрального публичного управления в электронном формате, опубликованные на соответствующих вебстраницах

План действий по внедрению инициативы «Правительство без бумаги» на 2013 год

Правительственная рабочая группа, рабочие группы органов центрального публичного управления

Государственная канцелярия, Центр электронного управления

Апрель 2013 г.

Отчет об оценке на этапе поствнедрения направлен в МКСП. Представленные выводы оценки МКСП

Цель 3: Рамки технологической поддержки

Бюджет органов центрального публичного управления

Разработанные минимальные требования для сетевой инфраструктуры органов ЦПУ и оценочный опросник, разработанный оценочный Ноябрь 2013 г. отчет сетевой инфраструктуры органов ЦПУ, сетевая инфраструктура органов ЦПУ, приведенная в соответствие с минимальными требованиями Установленные потребности в периферийном оборудовании в органах центрального публичного управления. Ноябрь 2013 г. Необходимое оборудование, приобретенное, установленное и конфигурированное

3.1. Сетевая инфраструктура

Оценка сетевой инфраструктуры органов центрального публичного управления и приведение в соответствие с минимальными требованиями, необходимыми для внедрения составляющих Цели 2

3.2. Периферийное оборудование

Оценка потребностей в периферийном оснащении (сетевые сканеры и принтеры) органов центрального публичного управления, приобретение, установка и конфигурирование необходимого оборудования

Органы центрального публичного управления

Бюджет органов центрального публичного управления

3.3. Цифровая подпись

Обеспечение служащих органов центрального публичного управления наборами для цифровой подписи

Органы центрального публичного управления, Центр специальных телекоммуникаций

Бюджет органов централь- Октябрь ного публично- 2013 г. го управления

Работники органов центрального управления, обеспеченные наборами для цифровой подписи

3.4. Служба технической поддержки

Создание службы технической поддержки Правительства на базе общей технологической платформы

Государственная канцелярия, Центр специальных телекоммуникаций

Государственная канцелярия

Сентябрь 2013 г.

Созданная служба технической поддержки Правительства на базе общей технологической платформы

1. Обеспечение обмена основными данными интероперабельной системы (лицо, правовой субъект, транспорт, адреса и др.) между органами центрального публичного управления путем разработки соответствующих интерфейсов

Министерство информационных технологий и связи, Министерство юстиции, Агентство земельных отношений и кадастра

Бюджет органов центрального публичного управления

Ноябрь 2013 г.

Разработанные и сконфигурированные интерфейсы для доступа к основным данным

Министерство юстиции

Бюджет органов центрального публичного управления

Декабрь 2013 г.

Разработанные и сконфигурированные интерфейсы для обмена данными

Цель 2: Технологические рамки 2.1. Внедрение SIGEDIA во все органы центрального публичного управления, в том числе подключение органов центрального публичного управления, имеющих собственные SGD

Оценка на этапе поствнедрения эффективности пилотирования составляющих технологических рамок (SIGEDIA, РГДГС ИС e-Закупки)

3.5. Действия, сопутствующие внедрению интероперабельной системы

2. Обеспечение обмена данными между SIGEDIA и Базой он-лайновых данных о процессе разработки нормативных актов (от этапа проекта до опубликованного акта)

Органы центрального публичного управления, Центр специальных телекоммуникаций, Центр электронного управления

План действий по внедрению инициативы «Правительство без бумаги» на 2013 год

167

на диску

На диску: 1. Документи Європейського Союзу: • Цифровий порядок денний для Європи. Повідомлення Європейської Комісії для Європейського Парламенту, Ради, Європейського Економічного і Соціального Комітету та Комітету Регіонів. • Європейський план дій із електронного урядування на 2011-2015 рр. Використання ІКТ для сприяння інтелектуальному, сталому та інноваційному врядуванню. Повідомлення Європейської Комісії для Європейського Парламенту, Ради, Європейського Економічного і Соціального Комітету та Комітету Регіонів. 2. Документи Великобританії: • Засади оперативної сумісності (інтероперабельності) електронного урядування (Великобританія). 3. Документи Німеччини: • Засади модулів SAGA. Версія de.bund 5.1.0. Уповноважений фахівець Федерального Уряду з інформаційної політики Німеччини. • Узгодженість модулів SAGA. Версія de.bund 5.1.0. Уповноважений фахівець Федерального Уряду з інформаційної політики Німеччини. • Модуль SAGA. Технічні специфікації. Версія de.bund 5.0.0. Уповноважений фахівець Федерального Уряду з інформаційної політики Німеччини.

5. Документи Молдови (російською мовою): • Постановление о создании Центра Электронного Управления (E-Government) • Постановление об утверждении Устава публичного учреждения «Центр Электронного Управления» (EGovernment) • Постановление об утверждении Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) • Постановление об утверждении Плана действий на 2012 год по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) • Постановлениe об утверждении Плана действий на 2013 год по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) • Постановлениe об утверждении Плана действий по внедрению инициативы «Правительство без бумаги» на 2013 год Постановление Nr. 1096 от 31.12.2013 об утверждении Плана действий на 2014 год по внедрению Стратегической программы технологической модернизации управления (е-Преобразование) • Постановление Правительства Республики Молдова Nr. 886 от 08.11.2013 oб утверждении Методологических норм по применению Закона № 305 от 26 декабря 2012 года о повторном использовании информации публичного сектора Методология опубликования открытых правительственных данных (проект): опыт Республики Молдова • Постановление о создании Совета координаторов по электронному преобразованию • Постановление относительно официальных сайтов органов государственной власти в сети Интернет

168

169

на диску

• Постановление об учреждении и администрировании единого правительственного портала публичных услуг • Постановление о правительственной электронной услуге электронных платежей • Постановление № 21-d от 26.03.2012 • Постановлениe об утверждении Взаимодействии Рамочной Программы • Постановление oб утверждении Устава публичного учреждения «Центр электронного управления» (Е-Government) • Постановление Nr. 128 от 20.02.2014 об общей правительственной технологической платформе (MCloud)

7. Дослідження ООН з е-урядування – 2014. Майбутнє, якого ми прагнемо.

170

Програма розвитку ООН в Україні Кловський узвіз, 1 Київ, Україна Тел.: +38 (044) 253-93-63 Факс: +38 (044) 253-26-07 www.ua.undp.org