Освіта для менеджерів культури. Актуальна ситуація і перспективи розвитку. Аналітичний звіт 2021 by DofaFund

Аналітичний звіт

ОСВІТА ДЛЯ МЕНЕДЖЕРІВ КУЛЬТУРИ

і перспективи розвитку

2021

Актуальна ситуація

Освіта для менеджерів культури. Актуальна ситуація і перспективи розвитку Аналітичний звіт

2021

За підтримки:

Зміст 006 | Глосарій і список скорочень 011 | Вступ 018 | Розділ І Аналіз нормативних документів у сфері освіти для менеджерів культури 033 | Розділ ІІ Аналіз показників освітніх послуг за спеціальністю МСКД і спеціальностями, що містять освітні компоненти менеджменту культури 044 | Розділ ІІІ Порівняльний аналіз освітніх програм українських та європейських ЗВО 055 | Розділ ІV Соціологічне дослідження 084 | Висновки та рекомендації 089 | Дорожня карта

099 | Додаток 1 Освітні стандарти. Структура 100 | Додаток 2 Стандарти вищої освіти за спеціальностями 021, 023, 028, 034 114 | Додаток 3 Професійні стандарти. Структура 115 | Додаток 4 Рекомендації щодо забезпечення якості вищої освіти в Європейському просторі вищої освіти 116 | Додаток 5 Зведена таблиця даних по українських ЗВО, що пропонують освітні програми з менеджменту культури 117 | Додаток 6 Зведена таблиця кращих освітніх програм для менеджерів культури за даними Top 50: Eduniversal Best Masters Ranking з коментарями 118 | Додаток 7 Зведена таблиця даних фокусних ЗВО 119 | Додаток 8 Право інтелектуальної власності та Авторське право в освітніх програмах фокусних ЗВО. Кейс зовнішньої експертизи 122 | Перелік нормативних документів

Це аналітичне дослідження присвячується Віктору Джулаю (1958 – 2009) – декану факультету теорії та історії мистецтв НАОМА (1994 – 2009).

Професійна освіта для менеджерів мистецтва і культури1 з’являється в університетах США в 1960-х рр. Менеджмент у сфері мистецтва першим пропонує Єльський університет для адміністраторів та організаторів театральних програм (1966 Theatre Management programmes), арт-менеджмент і адміністрування (Arts Management and Arts Administration programmes) вводять університети Вісконсину в Медісоні (1969) та Нью-Йорка (1971). Поштовхом до появи цих програм стала ініціатива Рокфеллерів 1966 року, яка програмним документом задекларувала нагальну потребу у появі кваліфікованих адміністраторів для роботи в культурних інституціях. Дещо інші обставини сприяють появі спеціальності менеджерів культури в Європі. Після Другої світової війни в деяких країнах розділяються функції міністерств освіти та культури. Уряди велику увагу приділяють формулюванню і розбудові культурних політик, зокрема захисту й осмисленню культурної спадщини, залученню широких верств населення до відвідування культурних інституцій, розбудові інфраструктури культурних послуг. Культура розглядається як частина соціального забезпечення і покликана сприяти добробуту громадян. Побутувало стійке упередження, перш за все в мистецькому середовищі, що менеджмент і бізнес-підходи можуть негативно впливати на якість культурного продукту та пріоритезувати отримання прибутку. Європейські держави бачили потребу у фахівцях, які б могли оперувати державними інвестиціями в культуру і сприяти залученню коштів з інших джерел, стратегувати та планувати розвиток інституцій, пропагувати цінність культури різним цільовим аудиторіям. У 1980-х роках освітні програми з соціокультурного менеджменту з’являються у Франції, Німеччині, Фінляндії та Нідерландах. Падіння Берлінського муру стало поштовхом до активної міжнародної співпраці, розвитку кроскультурних та кроссекторальних проєктів. Спеціальність менеджерів культури й мистецтва з’являється упродовж 1990-х майже в усіх країнах Західної та Центральної Європи. Дві потужні мережі об’єднують сьогодні освітні заклади й організації, що розвивають освіту для менеджерів культури. Це The Association of Arts Administration Educators (AAAE) в США та The European network for cultural management and policy education (ENCATC) в Європі. Вони плідно взаємодіють і відкриті до залучення членів з інших країн. 1992 року в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури в Києві на факультеті теорії та історії мистецтва за сприяння Голландської вищої школи менеджменту м. Утрехт з’являється можливість отримати диплом мистецтвознавця зі спеціалізацією «Організація та управління розвитком художньої культури». Ця спеціалізація, яка й досі саме так називається в НАОМА, є однією з перших ластівок в розвитку освіти для менеджерів культури і мистецтв в Україні. Сьогодні в Україні близько 40 освітніх програм декларують спрямованість на менеджмент у сфері культури і мистецтв. Про можливості, які вони відкривають перед здобувачами освіти, їхню конкурентоспроможність на міжнародному ринку та потенціал розвитку йтиметься у цьому дослідженні.

ENCATC the European network on cultural management and policy (2017) The story of ENCATC: 25 years of cultural management and policy in Europe, Brussels, September, 2017 Available online at: https://www.encatc.org/media/3746-encatc_25years.pdf

Висловлюємо щиру вдячність за допомогу у підготовці звіту:

Оксана Довгополова, Віктор Левченко, Ніна Ковальова ОНУ Одеса

Богдана Брилинська Українська асоціація культурологів Львова Оксана Дарморіз ЛНУ ім. І. Франка Зоряна Рибчинська УКУ Олеся Дацко ЛНАМ Львів

Наталія Гнатюк Law Net Наталія Кочубей НПУ ім. М. Драгоманова Ольга Капієвська НАКККіМ Київ Дякуємо всім студентам і випускникам ЗВО, які взяли участь в опитуванні, а також експертам, респондентам глибинних інтерв’ю, які приділили свій час на умовах анонімності. Ваші думки були надзвичайно важливі для нас.

Глосарій і скорочення

021 Cпеціальність Аудіовізуальне мистецтво та виробництво 023 Cпеціальність Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація 028 Cпеціальність Менеджмент соціокультурної діяльності 034 Cпеціальність Культурологія Е

ECTS, European Credit Transfer System Європейська кредитно-трансферна система. Основною метою ECTS як кредитнонакопичувальної системи є створення умов для впровадження індивідуальних навчальних траєкторій, навчання впродовж життя. EQAR, The European Quality Assurance Register for Higher Education Європейський реєстр якості вищої освіти. EQF-LLL. European Qualifications Framework for Life Long Learning Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя. В 2008 році Європейський Парламент та Рада Міністрів схвалили EQF-LLL та рекомендували країнам-членам ЄС створювати на її основі свої національні рамки кваліфікацій. В даній рамці описані вимоги до кваліфікацій восьми рівнів освіти, при цьому верхні 3 рівні (6-8) відповідають трьом циклам рамки FQ-EHEA. Список дескрипторів: 01

Знання

Навички

Широкі компетентності (акцент на автономність та відповідальність).

ESCO, European Classification of Skills/Competences, Qualifications and Occupations Європейська класифікація навичок/компетентностей, кваліфікацій та професій. Основне завдання – служити мостом між системою освіти та ринком праці, зробивши уміння/навички та інші види компетентностей, а також кваліфікації та професії видимими та порівняльними на рівні Європейського Союзу. Три стовпи ESCO: 01

Професії – 2942

Знання, уміння та інші види компетентностей – 13485

Кваліфікації – 9455.

ESG, European Standarts and Guidelines Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. F

FQ-EHEA. The Framework of Qualifications for European Higher Education Area Рамка кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти. Прийнята в 2005 р. на черговій Конференції міністрів освіти країн-підписантів Болонського процесу в Бергені. Список дескрипторів:

Знання та розуміння

Застосування знань та розумінь

Формування суджень

Комунікація

Уміння навчатися

Галузь (Field) Широкий домен, галузь або область змісту, що охоплюється освітньою програмою, курсом чи модулем. Часто називається «предметом» («предметною областю») або «дисципліною» чи «галуззю вивчення»; характеризується різним ступенем деталізації.

Держкомстат Державна служба статистики України

ЄДЕБО Єдина державна електронна база з питань освіти ЄПВО Європейський простір вищої освіти

ЗВО Заклади вищої освіти

Інформальна освіта (самоосвіта) Освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям. Закон України «Про освіту».

Кваліфікація Формальний результат процесу оцінювання та валідації, який отримується, коли компетентний орган визначить, що особа досягла результатів навчання за даними стандартами. Європейська рамка кваліфікацій (ЄРК), 2017. Кваліфікації за обсягом класифікуються на повні та часткові, за змістом – на освітні та професійні. Освітня кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання). Закон України «Про освіту». Професійна кваліфікація – це визнана кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої діяльності, іншим уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дозволяють виконувати певний вид роботи або здійснювати професійну діяльність. Закон України «Про освіту». Кваліфікація з вищої освіти Будь-яке звання, диплом або інше свідоцтво, видане уповноваженим органом у підтвердження успішного завершення навчання за програмою вищої освіти, або, у відповідних випадках, попереднього навчання. Глобальна конвенція щодо визнання кваліфікацій вищої освіти. ЮНЕСКО, 2019. ККІ Культурні та креативні індустрії КМУ Кабінет Міністрів України Компетентність Динамічна комбінація знань, вмінь та практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних та громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти. Закон України «Про освіту». Компетенція Надані (наприклад, нормативно-правовим актом) особі (іншому суб’єкту діяльності) повноваження, коло її (його) службових та інших прав і обов’язків. Закон України «Про освіту». КРІ (англ. Key Performance Indicators) Ключові показники ефективності

ЛНАМ Львівська національна академія мистецтв ЛНУ Львівський національний університет ім. І. Франка

Міжнародна стандартна класифікація професій (International Standard Classification of Occupations), 2008: 01

Робота (job) – набір завдань і обов’язків, які виконує або має на меті виконувати одна особа, у тому числі для роботодавця або самозайнятості.

Професія (occupation) – сукупність робіт, основні завдання та обов’язки яких характеризуються високим ступенем подібності.

Уміння/майстерність (skill) – здатність виконувати завдання та обов’язки на даній роботі.

Рівень уміння/майстерності – функція складності та спектру завдань і обов’язків, які слід виконувати за професією.

Спеціалізація уміння/майстерності – функція галузі знань, використовуваного обладнання, матеріалів, товарів і послуг.

МКІП Міністерство культури та інформаційної політики України МОН Міністерство освіти та науки України МСКД Менеджмент соціокультурної діяльності Н

НАЗЯВО Національна агенція з якості вищої освіти НАК Національне агенство кваліфікацій НАКККіМ Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв НАОМА Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури Національна рамка кваліфікацій Знання, Уміння/навички, Комунікація, Відповідальність та автономія. Одне із ключових завдань НРК – узгодити освітні та професійні кваліфікації. Про внесення змін у додаток до постанови Про затвердження національної рамки кваліфікацій Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. 07

Доктор наук, Доктор філософії, Доктор мистецтва

Магістр

Бакалавр

Молодший бакалавр, Фаховий молодший бакалавр

Третій рівень професійної освіти 03

Профільна середня освіта

Другий рівень професійної освіти 02

Базова середня освіта

Перший рівень професійної освіти 01

Початкова освіта.

Неформальна освіта Освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій. Закон України «Про освіту». НПУ Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова О

ОК Освітня компонента ОНУ Одеський національний університет ім. I. Мечникова

ОП Освітня програма Орієнтація (Orientation) Загальна чи професійна (для 2–5 рівнів освіти) та академічна чи професійна (для 6–8 рівнів освіти) спрямованість освітньої програми відповідно до подальшої освіти на тому самому або більш високому освітньому рівні чи до виходу на ринок праці (до конкретної професії, групи занять). П

ПРН (РН) Програмні результати навчання (результати навчання)

Рамка кваліфікацій Призначена для впорядкування освітніх і професійних кваліфікацій ієрархічна система кваліфікаційних рівнів, кожен з яких описується набором дескрипторів (результатів навчання). Результати навчання Знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити та виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів. Закон України «Про освіту». Рівні (Levels) Упорядкований ряд (шкала), що класифікує освітні програми згідно з градацією навчального досвіду, а також знань, умінь і компетентностей, які кожна програма має надати. Відображає міру складності і спеціалізації змісту освітньої програми, від простого до складного.

Спеціалізація Складова спеціальності, що визначається закладом вищої освіти та передбачає профільну спеціалізовану освітню програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти. Закон України «Про освіту». Стандарт вищої освіти Сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти, які є спільними для всіх освітніх програм у межах певного рівня вищої освіти та спеціальності. Закон України «Про освіту».

УКФ Український культурний фонд

Формальна освіта Освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою. Закон України «Про освіту».

ХДАК Харківська державна академія культури ХНУ Харківський національний університет ім. В. Каразіна

Вступ

Ствердна відповідь на питання, чи потрібні менеджери-управлінці в культурі, на сьогодні є очевидною. Функціонування та розвиток організацій, установ і підприємств екосистеми культури потребують кваліфікованого управління на стратегічному та операційному рівнях, розуміння особливостей розвитку тієї чи іншої інституції в залежності від її організаційно-правової форми, радіуса впливу, специфіки сектору чи регіону. Питання, які менеджери потрібні у сфері культури, чи забезпечує система вищої освіти в нашій країні підготовку таких кадрів, яких саме управлінців очікують роботодавці, – не досліджувалися на національному рівні, отже потребують аналізу і пошуку відповідей. На локальному рівні 2021 року ГО «УАК-Львів» та дослідницька агенція Fama за підтримки Українського Культурного Фонду реалізували аналітичний проєкт «Освітній профіль стратегії культури Львова». Результатом проєкту стала аналітика стратегій культури Львова, освітніх програм за спеціальностями Культурологія та Менеджмент соціокультурної діяльності львівських ЗВО, соціологічне дослідження, проведене серед дієвців культури Львова, та методичні рекомендації щодо оновлення освітніх програм відповідно до запиту місцевого ринку праці1. Через відсутність системного моніторингу працевлаштування випускників ЗВО в Україні неможливо чітко оцінити, скільки дипломованих бакалаврів і магістрів знайшли роботу і скільки з них працюють за фахом. Ця теза стосується, зокрема, і менеджерів культури. Відсутній масив статистичної інформації, по суті, унеможливлював аналіз і подальше вдосконалення освітніх програм через брак даних для формування критеріїв. Щороку сотні випускників отримують дипломи, що, за декларацією самих ЗВО, дають можливість працювати управлінцями у сфері культури, організовувати мистецькі події, управляти проєктами та процесами в інституціях. Також важливо проаналізувати, як врегульовано процес від вибору спеціальності й закладу до здобуття професії і працевлаштування, щоб розуміти, чи узгоджені нормативні документи між собою, чи всі процеси врегульовані і чи відповідають вони потребам стейкголдерів. За останні роки з’явилася ціла низка нових інституцій – Український культурний фонд, Український інститут, Український інститут книги, – що потребують кваліфікованої праці менеджерів культури як всередині цих організацій, так і для реалізації їхньої стратегічної діяльності. Міжнародні програми, що діють у національному секторі культури – House of Europe, Creative Europe, програми посольств і міжнародних фондів в Україні, – також передбачають залученість менеджерів культури. МКІП анонсує програму створення центрів культурних послуг і культурних хабів в населених пунктах по всій країні, ефективна робота яких безпосередньо буде залежати від рівня кваліфікації і досвіду менеджерів. Вищезгадані організації нарікають на брак кадрів, проблему набрати ефективну команду, а також на недостатню спроможність менеджерів багатьох організацій, що подаються на гранти, управляти проєктами. Існувала гіпотеза, яка підтвердилася нашим соціологічним дослідженням (див. Розділ 4), що значний відсоток випускників ЗВО, які навчалися за освітніми програмами з підготовки менеджерів культури, в результаті працюють в інших сферах, бо культурна не дає очікуваного матеріального забезпечення і кар’єрного розвитку. В українських ЗВО працюють досвідчені лектори, багато хто з них має наукові ступені, але серед них не багато викладачів з практичним досвідом роботи в реальних культурних проєктах, освітою МBA, вільним володінням іноземними мовами тощо. Чи відчувають вони потреби ринку праці? Чи поінформовані, які дисципліни/програми існують в інших країнах і навіщо вони потрібні сьогоднішнім студентам? 1 Звіт аналітичного проєкту “Освітній профіль стратегії культури Львова”. Проєкт реалізували у 2021 році ГО “УАК-Львів” та дослідницька агенція Fama за підтримки Українського Культурного Фонду. https://issuu.com/ngouaclviv/docs/_web?fbclid=IwAR1fV0e52bLgbGff8ex5BxG3ov4Jguwm6CMRMzJvA-QCecnzPIsJu-6mZ7s

У світі існує багато різноманітних освітніх програм для менеджерів культури. Функціонують мережі освітніх закладів, які мають менеджерські програми в сфері культури і мистецтв, наприклад, ENCATC (the European network on cultural management and policy) або AAAE (The Association of Arts Administration Educators) в США. Українські ЗВО не долучені до мереж і не мають можливості спільного використання сучасних освітніх програм. Чи можлива така інтеграція і які переваги вона має для закладів, студентів, роботодавців? Це дослідження інспіроване усвідомленням того, що у сфері освіти в Україні для менеджерів культури бракує кількісних і якісних показників щодо надання освітніх послуг, немає індикаторів ефективності діючих освітніх програм і статистики попиту на фахових спеціалістів. Запит ринку праці не корелюється із плануванням освітніх процесів. Врешті, як здобувачі освіти, так і роботодавці/донори/інвестори не отримують послуги і пропозиції, суголосні вимогам сьогодення. Якщо зважати, що частина студентів навчаються за бюджетні кошти, то держава як замовник також не отримує актуальну послугу. Метою дослідження є представити об’єктивну картину якості вищої освіти за освітніми програмами із підготовки менеджерів культури. Напрацювати дорожню карту, яка продемонструє вектори змін і кроки до оновлення системи. Практична цінність. Результати дослідження стануть підґрунтям для розробки актуальних освітніх програм з підготовки менеджерів культури, які будуть відповідати запиту ринку праці і матимуть потенціал розвитку в майбутньому, сприятимуть конкурентоспроможності випускників ЗВО на національному та міжнародному ринках праці. Завдання: 01

03 04 05

07 08

Дослідити освітні послуги, що надаються ЗВО здобувачам освіти за спеціальністю МСКД 028 та за освітніми програмами з підготовки менеджерів культури. Дослідити запит ринку праці та можливості для професійної реалізації випускників ЗВО. Співставити запит і пропозицію. Проаналізувати освітні програми для менеджерів культури. Виявити сильні та слабкі сторони освіти для менеджерів культури з точки зору студентів, випускників, викладачів, адміністрацій ЗВО, роботодавців, донорів, експертів. Дослідити деякі кейси ЗВО країн ЄС з метою подальшого використання позитивного досвіду. Порівняти європейські і українські кейси. На основі досліджень розробити перелік рекомендованих змін і дорожню карту модернізації освітніх програм для менеджерів культури.

Цільові аудиторії: 01 студенти ЗВО, що отримують освітні послуги зі спеціальності МСКД або за освітніми програмами з підготовки менеджерів культури; 02 ЗВО, що пропонують менеджмент культури як освітню послугу або освітню компоненту; 03 митці, що співпрацюють з менеджерами культури; 04 органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в сферах освіти та науки; 05 органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в сфері культури; 06 державні і недержавні організації, що працюють в сфері культури і використовують працю культурних менеджерів; 07 національні і міжнародні донори, що підтримують культурні проєкти; 08 міжнародні партнери ЗВО, інституцій, організацій та дієвців культури.

Методологія дослідження. Дослідження послуговується плюралістичною методологією в залежності від завдань, що належить виконати. Використано: аналітичний метод – для роботи із нормативними документами та освітніми програмами ЗВО; компаративний метод – для співставлення освітніх програм європейських та українських ЗВО; емпіричний метод – для збору первинного матеріалу та висловлення гіпотез для програмування напрямків дослідження; кількісні та якісні методи соціологічного аналізу – для обробки даних фокус-груп та глибинних інтерв’ю. Географія дослідження охоплює всю Україну, фокусні міста – Київ, Харків, Львів та Одеса. Хронологія дослідження – 2020 – 2021 роки. Фокусними обрано ЗВО, що є репрезентативними для свого регіону та демонструють сталі показники в діяльності, є лідерами на ринку освітніх послуг: 01 02 03 04 05 06 07 08

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури; Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова; Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв; Львівський національний університет ім. І. Франка; Львівська національна академія мистецтв; Харківський національний університет ім. В. Каразіна; Харківська державна академія культури; Одеський національний університет ім. I. Мечникова.

Окремо проаналізовано кейси ЗВО країн Європи: Велика Британія, Ірландія, Італія, Іспанія, Франція.

СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Опитування студентів – 262 особи Опитування випускників – 63 особи Обґрунтування методу В якості методу основного етапу дослідження обрано онлайн анкетування через наступні переваги такого способу збору даних: 01

Зручність і доступність анкетування онлайн: респондент може проходити опитування в будь-який зручний для себе час, в будь-якому місті та з будь-якого пристрою з доступом до інтернет: ПК, ноутбук, планшет або мобільний телефон. Оперативність: дані швидко з’являються у масиві, легко проводити аналіз активності заповнення та попередню оцінку результатів. Велике охоплення: опитування може охопити значно більшу кількість респондентів при мінімальних витратах на залучення кожного з них. Дані зібрано за принципом river sampling, тобто посилання на опитування максимально відкрите, а не персоналізоване. Репрезентативність досягнуто: великим обсягом респондентів, залученням респондентів із різних ВНЗ, курсів, потоків. Розмір теоретичної похибки для вибірки в цілому (до 300 респондентів) не перевищує 5,5% та дозволяє використовувати методи математичної статистики для оцінки відмінностей між підгрупами аудиторій.

Експертні групи:

Опитано: 16

Представники творчих професій 15

Викладачі ЗВО 8

Адміністрація ЗВО (декан, проректор) Українські студенти, що навчалися/навчаються в іноземних ЗВО

Організатори недержавних освітніх програм

Роботодавці з державного сектору

Роботодавці з недержавного сектору

Донорські організації

6 Разом: 65

Напівформалізовані експертні інтерв’ю (65 осіб)

Під час дослідження було додатково виявлено, що експерти дуже часто поєднують декілька видів діяльності і в процесі інтерв’ю давали оцінку, виходячи з усіх своїх «ролей». Часто представники державних та недержавних роботодавців також викладають у державних або приватних закладах освіти, організатори неформальної освіти є одночасно керівниками приватних мистецьких інституцій, мистецьку діяльність поєднують з кураторством тощо. Тому їх «приписування» до конкретної аудиторії відбувається скоріше за основним видом діяльності, проте не обмежується ним. Додатково до цільової аудиторії експертних інтерв’ю входять куратори програм, що спеціалізуються на культурному менеджменті в іноземних ЗВО, які входять до рейтингу TOP 50 – 2021 Eduniversal best masters ranking1. Ці інтерв’ю вийдуть як окремі персоналізовані матеріали у ЗМІ та будуть опубліковані як додаток до аналітичного дослідження. Обґрунтування методу За метод основного етапу дослідження обрано індивідуальні (особисті або за допомогою онлайн-ресурсів для спілкування: Zoom, Google Meets, Skype тощо) напівформалізовані експертні інтерв’ю. 01

Індивідуальні бесіди дають змогу детально дослідити думки кожного окремого експерта та забезпечити неупередженість через відсутність впливу інших учасників дослідження на думку експерта. Напівформалізований формат опитування дає змогу оцінити не тільки кількісні показники (скільки, як часто), але й якісні (причини, впливи, болі та очікування). Такий підхід передбачає, що респондент висловлює не лише власні думки та позиції стосовно тематики дослідження, а й транслює й узагальнює думки та очікування професійної спільноти, до якої належить. Таким чином, дослідження не обмежується вибіркою опитаних, а охоплює професійні кола, які значно перевищують розмір вибіркової сукупності.

2 TOP 50 - 2021 Eduniversal best masters ranking https://www.best-masters.com/ranking-master-cultural-management-creative-industries-management.html

Обґрунтування композиції та кількості залучених експертів Композиція дослідження передбачає рівномірне охоплення 4 міст, де діє найбільше в країні організацій та інституцій культури і мистецтва, та 8 фокусних ЗВО, що дозволяє скласти загальноукраїнську картину проблематики дослідження та забезпечує максимальну різноманітність думок. Мінімальна вибірка для підгрупи експертів складає 5 інтерв’ю. Для забезпечення різноманітності думок мінімально допустимим розміром вибірки є 3 респонденти у кожній підгрупі. Відповідно до теорії конструктів Келлі, для дослідження необхідно мати мінімум 3 об’єкти, які можна порівняти між собою та шукати відмінності та схожості між парами таких об’єктів. Отже, залучення мінімум 5 експертів з кожної цільової групи є цілком достатнім.

ЗМІНИ В ПРОЦЕСІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Фактори, які негативно впливали на реалізацію проєкту: 01 Скорочення запланованого терміну реалізації проєкту в зв’язку із відтермінуванням підписання угод УКФ. 02 Період реалізації припав на літні місяці, коли доступ до студентства, викладачів та адміністрації українських та закордонних ЗВО обмежений через відпускний період викладачів/представників адміністрації та канікули студентів. 03 Не передбачили, що ЗВО не практикують системну комунікацію зі своїми випускниками. Немає можливості отримати контакти випускників або поширити на них інформацію через ЗВО. Для зменшення негативного впливу цих факторів у дослідженні: 01 Використовували для пошуку потенційних експертів та контактів зі студентами метод снігової кулі (експерти, яких опитували у дослідженні, рекомендували, кого ще можна було б запросити у дослідження), профільні групи у соціальних мережах. 02 Зняли часову рамку для випускників «досвід роботи за фахом 3–5 років». 03 Запросили Український інститут долучитися до комунікацій із європейськими ЗВО. Інтерв’ю з європейськими експертами не увійдуть до аналітичного звіту, а вийдуть як публікації додатком до нього.

Вибірка соціологічного опитування:

Заявлена кількість:

Опитано:

Студенти, спеціальність менеджмент соціокультурної діяльності

100

Студенти, спеціальність культурологія, спеціалізація – менеджмент

100

Випускники ЗВО, що мають досвід роботи 3–5 років

63 Разом заявлено: 300 Разом опитано: 325

100

108 125

КАБІНЕТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз нормативних документів, що регулюють вищу освіту, зокрема для менеджерів культури: 01 Закон України «Про освіту»; 02 Закон України «Про вищу освіту»; 03 Накази МОН та МКІП, якими затверджені стандарти вищої освіти за спеціальностями: 028 Менеджмент соціокультурної діяльності або 034 Культурологія, 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, 073 Менеджмент; 1 04 Документи НАЗЯВО : Дорожня карта реформування вищої освіти України, Положення про акредитацію освітніх програм, Рекомендації щодо застосування критеріїв оцінювання якості освітньої програми. Акредитаційні справи у 2019/2020 навчальному році, Акредитаційні справи у 2020/2021 навчальному році, Звіт НАЗЯВО за 2020 рік; 05 Рекомендації ЄС щодо критеріїв оцінки якості вищої освіти; 06 Національний класифікатор України. Класифікатор професій ДК 003:2010. Робота з сайтами українських ЗВО та консолідованими ресурсами2: 01 Створення зведеної таблиці з коментарями, що містить дані про 35 державних та комунальних ЗВО, що пропонують освіту за спеціальностями: 028 Менеджмент соціокультурної діяльності, 034 Культурологія, 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, – що включають компоненту менеджменту культури та мистецтва. 02 Аналіз даних на основі офіційних веб-сайтів ЗВО та консолідованих ресурсів. 03 Створення зведеної таблиці, що містить деталізовані дані про 8 фокусних ЗВО. 04 Аналіз даних на основі офіційних веб-сайтів ЗВО та консолідованих ресурсів, а також акредитаційних справ та експертизи НАЗЯВО, за тими програмами, що пройшли акредитацію Агентства. Робота з сайтами закордонних ЗВО та консолідованими ресурсами: 01 Створення зведеної таблиці з коментарями, що містить дані про 50 кращих світових освітніх програм з організації та управління у сфері культури та мистецтва рівня магістр, які входять до рейтингу TOP 50 – 2021 Eduniversal best masters ranking. 02 Створення зведеної таблиці з коментарями, що містить дані про 14 освітніх програм з організації та управління у сфері культури та мистецтва рівня бакалавр. Аналіз освітніх програм 6 європейських (Велика Британія, Італія, Іспанія, Ірландія, Франція – 2) та 8 українських (фокусних) ЗВО та на їх основі – стратегій моделювання професії менеджера культури.

3 https://naqa.gov.ua/ 4 https://info.edbo.gov.ua/ та https://vstup.osvita.ua/

Розділ

01 Аналіз нормативних документів

У фокусі нашого дослідження – освіта для менеджерів культури, яка може бути здобута в державних та комунальних ЗВО України в межах різноманітних освітніх програм певних спеціальностей та галузей знань, перелік яких розроблений Міністерством освіти і науки (МОН) на основі Міжнародної стандартної класифікації освіти і затверджений Кабінетом Міністрів України1. Згідно із «Законом України про вищу освіту» параграф 21: «спеціальність – гармонізована з Міжнародною стандартною класифікацією освіти предметна область освіти і науки, яка об’єднує споріднені освітні програми, що передбачають спільні вимоги до компетентностей і результатів навчання випускників».

СПЕЦІАЛЬНОСТІ, ЯКІ АНАЛІЗУЮТЬСЯ В ДОСЛІДЖЕННІ

Шифр і

найменування

Культура і мистецтво

Гуманітарні науки

галузі знань*

Культура і мистецтво

Управління та адміністрування

Код і найменування

028

023

034

073

спеціальності

Менеджмент соціокультурної діяльності

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

Культурологія

Менеджмент

Код і найменування

0413

0213

0314

0413

відповідної

Management and administration

Fine arts

Sociology and cultural studies

Management and administration

Об’єкт дослідження, тільки коли є спеціалізація або освітньо-професійна програма, пов’язана з менеджментом

Об’єкт дослідження, тільки коли є спеціалізація або освітньо-професійна програма, пов’язана з культурою

деталізованої галузі за Міжнародною стандартною класифікацією освіти

Коментар

Відповідно до пункту 9 статті 13 Закону України «Про вищу освіту» ліцензуванням закладів вищої освіти опікується центральний орган виконавчої влади у сфері освіти, тобто МОН. У цьому дослідженні маємо справу із державними ЗВО сфери управління МОН і МКІП, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності за фокусними для дослідження спеціальностями/галузями знань. Освіта за спеціальністю певного рівня, в нашому випадку бакалавр/магістр, яку можна здобути в ЗВО, регламентована освітнім стандартом. Стандарт вищої освіти (див. Додаток 1) – рамковий документ, що визначає за міжнародним зразком сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти за певною спеціальністю і на певному рівні освіти та, у дуже узагальненому формулюванні, компетентності та результати навчання. Освітні стандарти до наших фокусних спеціальностей розроблені та затверджені наказами МОН, які були видані в період 2018 – 2020 рр. ЗВО самостійно розробляють і затверджують освітні програми відповідно до принципів академічної автономії, з урахуванням вимог до відповідного рівня вищої освіти, встановлених стандартами вищої освіти. 1 Постанова КМУ «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29 квітня 2015 р. № 266

Розробка і затвердження ОП

Стандарти та рекомендації забезпечення якості ВО

ESG/EQAR Європейський реєстр агенцій із забезпечення якості ВО

Дескриптори/показники РН

Рівні кваліфікацій

Секторальні рамки

МР для розроблення профілів ОП

РН

Рівні кваліфікацій ВО

Tuning

QF-EHEA рамка кваліфікацій для ЄПВО

Поточний моніторинг і періодичний перегляд ОП

EQF-LLL Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОСТІР ВИЩОЇ ОСВІТИ

Програмні РН

+ Загальні + Фахові Програмні компетентності

Стандарти ВО

Дескриптори/показники РН

Рівні

Національна рамка кваліфікацій

Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів ВО

Предметна область ОП

Перелік галузей знань та спеціальностей

Критерії

Положення про акредитацію ОП

+ Стандарти ВО + Акредитація ОП

Забезпечення якості ВО

Ліцензування професій — рівня освіти

Закон України «Про ВО»

Національна рамка кваліфікацій

Закон України «Про освіту»

ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ

Програмні РН

Фахові

Загальні

Програмні компетентності

Орієнтація ОП

Предметна область

Характеристика ОП

Рівень ВО

Обсяг ЄКТС

Загальна інформація

ПРОФІЛІ ОП (ЗРАЗОК)

ВО - вища освіта ОП - освітня програма РН - результати навчання

ПОЛІТИКИ РОЗРОБКИ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

Ми розглянули стандарти вищої освіти (Додаток 2), що застосовуються до першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої школи за спеціальностями 023, 028, 034, 073. Також у таблицю включено стандарт, що буде застосовуватися з наступного року до фахових молодших бакалаврів (випускників коледжів), що навчаються за спеціальністю 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності», затверджений МКІП.

Бакалаври за всіма спеціальностями мають здобути 240 кредитів (обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС). Цілі навчання за всіма спеціальностями – підготовка фахівців, здатних вирішувати практичні проблеми та складні спеціалізовані задачі у своїй сфері, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов. Інтегральна компетентність в кожному випадку – здатність розв’язувати спеціалізовані завдання, використовуючи теоретичні знання та практичні навички, здобуті під час навчання, в невизначених умовах. Загальні компетентності бакалаврів усіх спеціальностей виписані практично однаково і поєднують спеціалізовані, «жорсткі» навички (hard skills), та неспеціалізовані, «м’які» (soft skills). У всіх зазначено володіння рідною мовою на рівні написання текстів та іноземною мовою на рівні спілкування. Варто зазначити, що не у всіх ЗВО іноземна мова є серед освітніх компонент або навчальних дисциплін упродовж усього часу навчання (Наприклад: НАОМА, бакалавріат має тільки на 3-му і 4-му курсах іноземну мову за професійним спрямуванням). У загальних компетенціях культурологів не передбачено навичок генерування ідей (креативність) та використання інформаційних технологій, що передбачено у стандартах до трьох інших спеціальностей. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності. Тут мало б йтися переважно про hard skills, проте чіткої диференціації із soft skills не прослідковується. Вміння аналізувати, планувати, комунікувати, презентувати, працювати в команді, використовувати інформаційні технології тощо. Більшість компетентностей, які позначені як фахові у бакалаврів різних спеціальностей, майже тотожні. Спеціальності 034 (культурологи) та 023 (мистецтвознавці) мають деякі опції, які не описані в інших спеціальностях і стосуються роботи з предметами мистецтва, об’єктами культури. Результати навчання демонструють найбільше різноманіття і називають суто професійні компетентності. Цікавими особливостями є те, що Менеджери (073) повинні «Зберігати моральні, культурні, наукові цінності та примножувати досягнення суспільства, використовувати різні види та форми рухової активності для ведення здорового способу життя», чого не вимагається від інших. Ті, хто здобувають спеціальність Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво та реставрація (023), натомість, повинні «…сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомлення та етнокультурної самоідентифікації». А також «застосовувати сучасне програмне забезпечення у професійній діяльності (за спеціалізаціями)». Варто зазначити, що, наприклад, у розкладі бакалаврів НАОМА інформаційних технологій немає взагалі. Культурологам (034) варто «мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію» та «визначати, формулювати та

аргументувати власну громадянську та професійну позицію щодо актуальних суспільних питань», «Спілкуватися з професійних питань усно та письмово державною та іноземними мовами з урахуванням мети спілкування та соціокультурних особливостей його контексту». Варто зазначити, що в загальних компетенціях Культурологів іноземна мова згадувалася лише як усна. Така ж розбіжність за результатами навчання є й у Менеджерів (073). Фахові молодші бакалаври менеджери соціокультурної діяльності. Стандарт було затверджено МКІП (на відміну від інших стандартів, які затверджувалися МОН) в червні 2021 року. Цілі навчання. З усіх стандартів лише в цьому документі доволі узагальнено, але все ж таки названо потенційні сфери діяльності і місце роботи здобувачів освіти, а саме – надання культурних послуг в закладах культури. Інтегральна компетентність прописана аналогічно, навіть більш деталізовано, ніж у бакалаврів першого рівня. З усіх розглянутих спеціальностей і рівнів освіти тільки в молодших бакалаврів інтегральна компетенція передбачає здійснення контролю інших осіб. Загальні компетентності також цілком співзвучні до бакалаврів. Спеціальні компетентності. Здатність застосовувати знання теорії і практики менеджменту, маркетингу в професійній діяльності; здатність організовувати та реалізовувати соціокультурні проєкти; здатність підбирати команду та працювати в команді для досягнення професійних цілей, – передбачають не тільки роль виконавця, але й керівника. Результати навчання. На відміну від фахівців вищих рівнів освіти, від молодших бакалаврів не вимагається високого рівня володіння іноземними мовами й участі у міжнародній діяльності. Проте після навчання вони повинні, з одного боку, знати історію та сучасні тенденції розвитку культури та мистецтва і застосовувати ці знання в процесі планування та реалізації соціокультурних проєктів, а з іншого – підбирати команду та управляти нею для досягнення професійних цілей, знати цілі, принципи діяльності, функції закладів та установ культури та їх працівників, розробляти фінансову документацію для реалізації соціокультурних проєктів, культурно-мистецьких заходів, – таких вимог не сформульовано до їхніх колег з вищим рівнем освіти. За даними ЄДЕБО, розпорядником якої є МОН, 5 закладів (фахові мистецькі коледжі в Самборі, Житомирі, Калуші, Дубно та структурний підрозділ Комунального закладу вищої освіти Київської обласної ради «Академія мистецтв імені Павла Чубинського») пропонували 2021 року освіту молодшим бакалаврам за спеціальністю 028 МСКД. Ці позиції не є бюджетними. Спеціальність розглядається коледжами як перспективний освітній продукт, спрямований на майбутніх працівників центрів надання культурних послуг в малих містах та ОТГ. Якщо освітні програми коледжів будуть відповідати стандарту, то випускники коледжу, за формальними ознаками, цілком можуть керувати і організовувати своїх колег з МСКД, що здобували освіту на рівні бакалавр і магістр, в стандарті у яких не чітко прописані управлінські та адміністративні компетентності.

ПРИКЛАД МОДЕЛІ ЛОГІЧНОЇ ІЄРАРХІЇ ОСВІТНІХ КВАЛІФІКАЦІЙ Професійна кваліфікація: керівник, організатор культурних/мистецьких довготермінових проєктів; керівник закладів/організацій культури; розробник стратегій і політик

+ + + + + + +

Магістр МСКД Компетентності: керувати організацією; керувати/організовувати середньо і довготермінові проєкти; набирати і керувати командою від 20 осіб; стратегувати; координувати і контролювати роботу фахівців різних кваліфікацій; комунікувати цінності організації/проєкту; тощо.

Професійна кваліфікація: керівник, менеджер культурних/мистецьких проєктів; керівник підрозділів закладів/організацій культури

+ + + + + + +

Бакалавр МСКД Компетентності: планувати короткотерміновий проєкт або діяльність підрозділу; координувати роботу команди; складати бюджет проєкту/роботи підрозділу; координувати та контролювати досягнення поставлених цілей; звітувати за результатами реалізації проєкту/роботи команди; комунікувати цінність проєкту/цілі та результати роботи підрозділу; тощо.

КОМПЕТЕНЦІЇ

Професійна кваліфікація: менеджер культурних/мистецьких проєктів; менеджер підрозділів закладів/організацій культури

+ + + + +

Фаховий молодший бакалавр МСКД Компетентності: розробити план заходу; підібрати виконавців, команду заходу; координувати та контролювати реалізацію заходу; комунікувати цінність та цілі заходу в рамках стратегії/програмної діяльності проєкту; тощо.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Магістри Цілі навчання магістрів за чотирма аналізованими спеціальностями, порівняно із цілями навчання бакалаврів, передбачають здатність до інновацій та спроможність до науково-теоретичної роботи. Цікаво, що цілі навчання магістрів Культурології (034) повністю суголосні тому, що можна очікувати від спеціальності МСКД (028) – «підготовка фахівців ..., які володіють сучасними теоретичними знаннями та практичними навичками, необхідними для розв’язання складних соціокультурних задач i проблем». Інтегральна компетентність у кожному випадку полягає у здатності розв’язувати складні задачі і проблеми у професійній сфері. Загальні компетентності. Вони майже однаково сформульовані для Менеджерів соціокультурної діяльності (028) і Менеджерів (073): здатність до спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня, спілкування іноземними мовами, абстрактного мислення, генерування ідей тощо.

Натомість до освітньо-професійних програм Культурологів додано здатності виявляти ініціативу та підприємливість, а також розробляти та управляти проєктами. Останнє зазначено і для спеціальності 023. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності. Важливо, що здатність до аналізу даних, використання сучасних технологій, побудови комунікацій, а також можливість вести викладацьку діяльність передбачено в кожній спеціальності. Тут, як і в бакалаврів, ми стикаємося зі змішуванням «м’яких» та «жорстких» навичок. Результати навчання за магістерськими програмами. Аналітичні навички, вміння ідентифікувати та класифікувати проблематику, використовувати професійну термінологію, будувати фахові та міждисциплінарні комунікації, спілкуватися іноземною мовою та використовувати технології мають бути притаманні магістрам з усіх груп. Є й суто специфічні вимоги до спеціальностей. Важливо відзначити, що від Культурологів (034) очікують на виході менеджерських компетенцій: організовувати й управляти діяльністю закладів культури та відповідними структурними підрозділами підприємств i установ; мати навички вироблення та ухвалення рішень з управління закладами/установами культури чи відповідними структурними підрозділами у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах; мати навички організації та керівництва професійним розвитком осіб та гpyп у галузі культури. Власне, порівняльна таблиця (Додаток 2) унаочнює, що переважна більшість компетенцій та очікуваних результатів, зазначених у професійних стандартах, відносяться до категорії soft skills – комунікативні, креативні, самоорганізаційні, аналітичні навички, стресостійкість, вміння працювати з даними та використовувати сучасні технології. Фактично, вони стосуються всіх здобувачів вищої освіти. Щодо hard skills, то вони виписані доволі ескізно. Не очевидними залишаються компетенції економічні, фінансові, правові та навіть мовні (комунікації та ведення документації іноземними мовами). Відсутність жорсткого нормування є ознакою демократичності, довіри до закладів вищої освіти, поваги до їх автономії, сприяння розвитку різноманітних освітніх програм та методичних підходів. Власне, освітні програми мають містити принаймні 50% спеціальних компетентностей, що обумовлені освітнім стандартом. Постає питання: якщо здобувач освіти за однією з чотирьох спеціальностей отримав диплом і прийшов працювати менеджером до державного закладу культури, чи означає це, що він може створити логіко-структурну матрицю проєкту? Розробити інвестиційний план проєкту з різними джерелами фінансування та сформувати кошторис? Проаналізувати ризики і скласти план управління ними? Визначитися із комунікаційною стратегією? І все це англійською чи німецькою? Чи мають ці фахівці уявлення, як працюють державні інституції культури, як виглядає управлінська і нормативна ієрархія? Чим відрізняються доходи та прибутки, і як платяться податки? Чим відрізняються прибуткові та неприбуткові організації, державні установи і державні підприємства? Цілком логічно, щоб ці компетенції та навички формулював інший документ – Професійний стандарт (Додаток 3). Саме в ньому мають відображатися очікування ринку праці щодо кваліфікацій, компетентностей та компетенцій. Освітня програма, яку ініціює ЗВО, має використовувати Освітній стандарт і Професійний стандарт, щоб сформувати пул тих компетентностей і навичок, які зроблять її випускника ефективним, затребуваним і конкурентним.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА — ПЕРЕТИН ОСВІТНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙ

Фахівець має знання, навички і роботу за професією

Освітній

Професійний

стандарт

Soft skills

Hard skills

Soft skills

Hard skills

Освітня програма 1

Освітня програма 2

Освітня програма 3

Європейська класифікація навичок/компетентностей, кваліфікацій та професій ESCO дає можливість змоделювати взаємозв’язок між запитом на професійні кваліфікації від ринку праці та пропозицією освітніх кваліфікацій від ЗВО2.1 2 “Підходи та інструменти гармонізації освіти та ринку праці”. Презентація. Підготував Юрій Рашкевич, д.т.н., професор. Національне агентство кваліфікацій. Національна команда експертів із реформування вищої освіти. Проєкт ЄС “Національний Еразмус+ офіс в Україні” www.erasmusplus.org.ua

Після закінчення має навички/ компетенції

ESCO* ПРОФЕСІЯ

Освітня програма

Має освітню програму

Університет

Стане

Може досягти

Магістр, Менеджер культурних проєктів

Буде працювати

Кваліфікований в області

Менеджмент культурних проєктів

Потреба

* ESCO — Класифікація, що визначає та класифікує навички, компетенції, кваліфікацію та професії, які мають значення для ринку праці ЄС, освіти та навчання

Менеджер культури

Організація роботодавець — мистецький центр

ЛАНЦЮЖОК ESCO

НАВИЧКИ/ КОМПЕТЕНЦІЇ ESCO КВАЛІФІКАЦІЯ

ЗВО, які мають стандартні спеціальності, розширюють спектр освітніх послуг за рахунок акредитації різноманітних освітніх програм, що передбачають появу додаткових спеціалізацій та освітніх кваліфікацій. Наприклад: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Спеціальність – МСКД (028), ОП рівня магістр – Крос-культурний менеджмент, спеціалізація – Менеджер зовнішньо-культурної діяльності. Цілком логічно, що професійною кваліфікацією такого магістра може бути Менеджмент міжнародних культурних проєктів. Національна агенція кваліфікацій працює над створенням Національної системи кваліфікацій, яка б поєднувала в собі освітні та професійні кваліфікації, Реєстром професійних кваліфікацій і Довідником професійних характеристик. Поки що актуальним документом є Національний класифікатор професій. Він призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб’єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників. Професійні назви робіт, які наведені у цьому класифікаторі, рекомендовано застосовувати під час утворення нових назв професій та посад у зв’язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій. Цей документ оперує наступними поняттями: робота, кваліфікація, професія (див. Глосарій).

ПРОФЕСІЯ, КВАЛІФІКАЦІЯ, ОСВІТА

НАПРИКЛАД:

ЯК МАЄ БУТИ:

Спеціальність: МСКД (028) РОБОТА ЗА ФАХОМ

Класифікатор професій

Спеціалізація: Менеджмент мистецьких проєктів

Професія НАСПРАВДІ: Ці два сегменти для менеджерів культури і культурологів відсутні

Професійний стандарт

Професійна кваліфікація

Освітня кваліфікація

ЗВО

іальн ец

Освітня програма

я ці

Освітній ступінь

Сп іаліза ец

ть іс

Сп

р Ак

ди

Освітній стандарт

та ц

ія

Акредитаційна агенція

Держава розглядає професію як здатність виконувати певні завдання та обов’язки. Цілком слушно, щоб вони кореспондувалися із компетентностями та навичками у стандарті вищої освіти за спеціальністю. Якщо співставити наші фокусні спеціальності з переліку галузей та знань із класифікатором професій, то маємо наступну картину:

СПІВСТАВЛЕННЯ ФОКУСНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ З КЛАСИФІКАТОРОМ ПРОФЕСІЙ

Код і

028

073

034

023

найменування

Менеджмент

Культурологія

спеціальності

Менеджмент соціокультурної діяльності

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, спеціалізація – організація та управління розвитком образотворчого мистецтва

Класифікатор

1492

14..

2452.1

професій (часткове

Менеджери (управителі) у сфері культури, відпочинку та спорту

Підрозділ Менеджери (управлінці) – в ньому перелік менеджерів в різних галузях

Мистецтвознавці (образотворче та декоративно-прикладне мистецтво)

співпадіння зі спеціальностями)

2447.2

Професіонали з управління проєктами та програмами

Професії культуролог у Класифікаторі немає, як і професій менеджера культури, соціокультурного менеджера. Клас професій 245 – Професіонали в галузі художньої творчості, крім суто мистецьких професій включає мистецтвознавців, але не організаторів виставок чи управителів (менеджерів) закладів мистецтва. Професії куратора (виставок, мультидисциплінарних мистецьких проєктів) у Класифікаторі також немає.

Випускники українських ЗВО, які бажають отримати визнання своєї освіти за кордоном, мають отримати диплом європейського зразка (Diploma supplement). Це документ на 8 сторінках, який описує галузь знань, спеціальність, спеціалізацію, кваліфікацію, кількість кредитів ECTS за навчальними дисциплінами тощо, а також скорочено переповідає систему української вищої освіти. Зі США та ЄС Україна має домовленість про визнання дипломів про вищу освіту. Проте в різних країнах можуть бути додаткові умови для працевлаштування, може виникати потреба довчитися або додатково скласти іспити з певних дисциплін. Загалом найважливішою є відповідність змісту освіти вимогам до конкретної посади. Наприклад, це може стосуватися викладацької діяльності. Отже, обираючи спеціальність та ЗВО, абітурієнтові, який розглядає можливість працювати за кордоном, важливо уважно проаналізувати, як його диплом буде корелюватися із вимогами закордонних роботодавців. Обравши спеціальність, за якою здобувач вищої освіти хотів би навчатися, та визначивши бажану освітню кваліфікацію, він обирає заклад/заклади освіти, який пропонує максимально відповідну його потребам освітню програму.

Освітня програма акредитована акредитаційними агентствами чи агентствами забезпечення якості вищої освіти, зокрема НАЗЯВО, перелік яких затверджується Постановою КМУ31(до переліку включені іноземні агентства, які зареєстровані в EQAR та розташовані у Європейському регіоні), це гарантія її відповідності державному стандарту та гарантована перспектива отримання диплому, що буде зареєстрований в державному реєстрі ЄДЕБО. Тезово наведемо 10 основних критеріїв для здобуття ОП акредитації, що містяться в «Рекомендаціях щодо застосування критеріїв оцінювання якості освітньої програми» НАЗЯВО. Детально з ними та процедурами акредитації можна ознайомитися на сайті naqa.gov.ua. Критерії: 01

03 04 05

06 07 08 09 10

Необхідно з’ясувати, чи ОП спроєктована відповідно до запитів зовнішніх і внутрішніх стейкголдерів та в контексті інших важливих чинників. Структура та зміст освітньої програми. Критерій 2 містить вимоги безпосередньо до змісту ОП та її структури. Змістом ОП, згідно з частиною 1 статті 91 ЗУ «Про вищу освіту», є: перелік освітніх компонентів; їхня логічна послідовність; вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою; кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані програмні результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач вищої освіти. Під структурою слід розуміти послідовність та зв’язки між собою ОК. Доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання. Навчання і викладання за освітньою програмою. Контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність. Людські ресурси. Освітнє середовище та матеріальні ресурси. Внутрішнє забезпечення якості ОП. Прозорість та публічність. Навчання через дослідження.

З 2021 року акредитаційні документи освітніх програм можна побачити на сайті public.naqa.gov.ua. Отже, абітурієнти та студенти можуть отримати інформацію не тільки з сайту ЗВО, але й ознайомитися з оцінкою незалежних експертів. Важливо, на нашу думку, звернути увагу на результати самооцінки ЗВО, які також опрацьовані НАЗЯВО і проаналізовані у річному звіті за 2021 рік. Зі 183 ЗВО майже 70% засвідчили наявність внутрішньої системи самоконтролю. Проте робота цієї системи не регламентована зовнішніми нормативними документами і переважно не має чітко сформульованих цілей, критеріїв та процедур, артикульованих самим закладом. Модерні підходи до систем забезпечення якості вищої освіти орієнтують на запровадження сучасних стандартизованих моделей управління організацією, націлених на підвищення результативності управлінських процесів, стимулювання сталого розвитку організації, досягнення прозорості в менеджменті університету, підвищення його конкурентоспроможності тощо. Натомість лише 14,3% класичних університетів можуть звітувати про пройдену сертифікацію. Абсолютна більшість закладів сертифікувалися за стандартами ISO 9001 (ISO 9001:2008 та ISO 9001:2015). Оцінюючи роботу з власними освітніми програмами, майже 75% ЗВО свідчать, що вони щороку переглядають набір програм. Результати опитування показали, що при відкритті нових освітніх програм майже всі ЗВО (95,1%) орієнтуються на кон’юнктуру ринку. Однак слід підкреслити, що це не завжди означає реальний аналіз ситуації на ринку праці, а значною 3 Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 554-р

мірою орієнтовано на слідування успішним практикам набору студентів в інших ЗВО. Університети скорочують традиційні програми і запроваджують нові з нових спеціальностей. Також ЗВО проводять щорічні опитування студентів щодо якості освітніх програм (75,4%). На жаль, традиційно найменш вживаним залишився такий найбільш ефективний, за міжнародними спостереженнями, інструмент, як створення експертної панелі з професіоналів-практиків цієї сфери – його не задіює більше третини учасників опитування. В підсумку, оцінка освітніх програм приводить до перегляду змісту існуючих дисциплін – його систематично практикують більше 90% закладів. Наступним за вагомістю виступає «Розширення переліку дисциплін вільного вибору студента» (70,5% опитаних закладів роблять це систематично, й ще 23,7% – несистематично). Коли йдеться про якість викладання, то більшість ЗВО використовують рейтингування, і майже не використовується зовнішня експертиза. Увага приділяється методичним напрацюванням, а не викладацькій майстерності. Оцінка якості результатів навчання базується на досягненні визначених програмних результатів. Використання таких важливих показників, як «Отримання зворотного зв’язку від організацій і підприємств, на яких працюють випускники» та «Отримання зворотного зв’язку від випускників», на жаль, демонструє, що менше половини закладів (43,2% та 39,3% відповідно) використовують їх систематично. Переважна більшість закладів низько оцінює якість своєї інфраструктури і пояснює це браком коштів. Оцінку студентоцентрованості заклади освіти проводять переважно через щорічні або щосеместрові опитування, де максимальну увагу приділяють якості роботи викладачів. Згідно з «Стандартом і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти», освітні програми: 01 розробляються відповідно до загальних програмних цілей, співзвучних стратегії навчального закладу, та мають чітко зазначені очікувані навчальні результати; 02 розробляються за участю студентів та інших зацікавлених сторін; 03 розробляються із залученням зовнішніх експертів та орієнтирів; 04 відображають чотири мети вищої освіти відповідно до концепції Ради Європи: — виховання активної громадянської позиції (to prepare for active citizenship); — підготовку до ринку праці (employability); — особистий / світоглядний розвиток (personal development); — розвиток нових знань (research for knowledge base expansion); 05 уможливлюють плавне навчальне просування студента; 06 зазначають очікуване робоче навантаження студента, наприклад, за моделлю Європейської системи переведення і накопичення кредитів (ECTS); 07 містять, де доречно, структуровану інформацію про можливості проходження практики; 08 підлягають формальній процедурі інституційного затвердження. Детальніше про рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти в Додатку 4. В наступних розділах ми познайомимо вас із пропозицією освітніх послуг для менеджерів культури в українських ЗВО, а також проаналізуємо деякі освітні програми, спрямовані на формування компетентностей менеджерів культури в рамках різних спеціальностей.

ВИСНОВКИ, ЩО ВИНИКЛИ В РЕЗУЛЬТАТІ РОБОТИ З НОРМАТИВНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

Незрозуміло, яку професію отримують здобувачі освіти за спеціальністю МСКД (028) чи Культурологія (034). Професії культуролог, менеджер культури, менеджер мистецьких проєктів, куратор відсутні в Класифікаторі професій. Вимоги до професійної кваліфікації не сформульовані.

Рекомендація:

Унормувати взаємозв’язок між освітою і професією/роботою для менеджерів культури. Абітурієнт повинен усвідомлювати логічний ланцюжок: омріяна робота вимагає професійної кваліфікації, яка залежить від навичок і компетенцій, здобутих в результаті навчання за освітньою програмою, що дає ці навички і компетенції на певному рівні освітньої кваліфікації (рівні освіти за певною спеціалізацією), яку можна здобути у ЗВО, вступивши на відповідну спеціальність.

До кого:

МОН, МКІП, НАК, КМ України.

Найменування спеціальностей, визначене українським законодавством, не корелюється із найменуванням за Міжнародною стандартною класифікацією освіти. Наприклад, 028 Менеджмент соціокультурної діяльності – 0413 Management and administration. Управління та адміністрування, навіть в соціокультурній сфері, не виглядає органічним в галузі 02 Культура і мистецтво.

Рекомендація:

До кого:

Рекомендація:

До кого:

Переглянути Постанову Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти». Узгодити найменування з міжнародною класифікацією. Відокремити управлінські (менеджерські) спеціальності, навіть у галузі культури, від творчих і гуманітарних. До КМ України.

Здобувачі освіти, що мають намір працювати у сфері менеджменту культури, мають вибір спеціальностей, які, з одного боку, передбачають обізнаність у тій чи іншій сфері культури та мистецтв, з іншого – організації та управління. Стандарти спеціальностей за структурою документів відповідають європейським підходам. Проте, якщо інтегральні та загальні компетентності (soft skills) вони описують цілком відповідно до стандартів ЄС, то спеціальні компетентності (hard skills) артикулюються вельми формально і узагальнено, часом міксуючись із загальними. Чітко диференціювати в стандартах загальні та спеціальні компетентності. Врахувати актуальні, затребувані ринком праці, потреби у професійних компетентностях. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти або профільній сфері МОН, МКІП.

Освіту МСКД можна здобувати на рівні молодшого бакалавра, бакалавра і магістра. Стандарти для різних рівнів освіти від молодшого бакалавра до магістра не дають чіткого уявлення про відмінність одного рівня освіти від іншого, молодшого бакалавра від магістра. Складається враження, що здобувачі освіти можуть виконувати однакові функції і нести однакову відповідальність незалежно від диплому. Абітурієнту буде вкрай складно визначитися, скільки років треба вчитися, щоб організовувати культурно-мистецькі події чи управляти закладами культури.

Рекомендація:

Наскрізно переглянути стандарти різних рівнів за однією спеціальністю. Визначити межі компетентностей та потенційних компетенцій для здобувачів освіти різних рівнів. Змоделювати і унаочнити потенційні взаємодії між молодшими бакалаврами, бакалаврами і магістрами в рамках спеціальності та професійної кваліфікації.

До кого:

Стандарти до освітніх програм та критерії їх оцінювання цілком суголосні рекомендаціям ЄС. Отже, можна очікувати, що здобувачі освіти за акредитованими програмами мають бути цілком конкурентними на європейському ринку праці. Проте, де факто, внутрішній моніторинг у ЗВО, як одна з ключових опцій оцінки якості вищої освіти, відбувається не повною мірою, часто не регламентований сучасними моделями. Відповідно, такі важливі критерії як зворотний зв’язок від випускників, відгуки роботодавців, оцінки сторонніх залучених експертів, залучення студентів до розробки освітніх програм не активовані, або слабо активовані в практиці вітчизняних ЗВО.

Рекомендація:

ЗВО повинні розробити моделі внутрішнього моніторингу. Забезпечити комунікацію з випускниками, роботодавцями, залучати зовнішніх експертів. Інформація про працевлаштування випускників та відгуки роботодавців має бути в публічному доступі на сайтах закладів.

До кого:

Рекомендація:

До кого:

Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти або профільній сфері МОН, МКІП.

ЗВО.

Українські дипломи про вищу освіту визнаються країнами ЄС, США та багатьма іншими. Диплом європейського зразка має містити деталізовану інформацію про зміст отриманої освіти та скорочену інформацію про систему вищої освіти в Україні. Проте випускники ЗВО мають бути готові, що їм доведеться додатково складати іспити або довчатися. Системне партнерство з іноземними ЗВО може сприяти отриманню студентами двох дипломів – українського і країни-партнера. Входження ЗВО до міжнародних освітніх мереж, що передбачає відповідність критеріям участі, посилить впізнаваність і довіру до українських дипломів. Акредитація українських освітніх програм закордонними агенціями також сприятиме визнанню наших випускників. ЗВО.

Розділ

02 Аналіз показників освітніх послуг за спеціальністю МСКД (028) і спеціальностями, що містять освітні компоненти менеджменту культури (034, 023)

У цьому розділі на основі відкритих даних ми подаємо контекстний аналіз кількісних і якісних показників державних і комунальних ЗВО, що надають освітні послуги за спеціальністю 028, а також за спеціальностями 034 та 023, освітні програми яких містять компоненту менеджменту культури (Додаток 5). Цей аналіз включає також фокусні ЗВО, обрані для подальшого глибинного дослідження освітніх програм, оскільки статистичні дані, аналіз зовнішніх комунікацій ЗВО, інформація про акредитації ОП і подібне є аналогічними даними для усіх, і контекст, у якому діють фокусні ЗВО, важливий. Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджений постановою КМУ1. Загальний аналіз у нашому дослідженні стосується галузі знань 02 Культура і мистецтво, в якій ми беремо до уваги базову спеціальність 028 Менеджмент соціокультурної діяльності та відповідні ЗВО, і галузь знань 03 Гуманітарні науки, в якій аналізуємо спеціальність 034 Культурологія та відповідні ЗВО. Окремим блоком до загальної таблиці ЗВО, що надають освітні послуги з МСКД та Культурології, увійшли Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (Київ) і Харківська державна академія дизайну і мистецтв зі спеціальністю 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, оскільки до освітніх програм обох ЗВО включена освітня компонента менеджменту культури. Також окремим блоком для розуміння загальної картини до таблиці включені два приватних ЗВО, однак ми не враховуємо їх у статистичних даних, оскільки аналізуємо лише державні і комунальні ЗВО. Надалі у загальному і фокусному аналізі для спрощення будемо вживати цифрові коди визначених спеціальностей – 028 МСКД, 034 Культурологія і 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація.

КІЛЬКІСТЬ ЗВО

За відкритими даними, в Україні налічується 35 ЗВО державної, комунальної та приватної форм власності, які надають освітні послуги за спеціальностями 028 і 034 з освітньою компонентою менеджменту культури. Для порівняння наведемо кількість ЗВО, які надають освітні послуги за спеціальністю Філологія і за спеціальністю Маркетинг (відповідно, перша і передостання позиції у десятці найбільш популярних спеціальностей за кількістю поданих заяв станом на 2021 р.).

028

Менеджмент 034 соціокультурної діяльності Культурологія

35 ЗВО

035

Філологія

075

Маркетинг

1 №266 від 29 квітня 2015 року (зі змінами 2016, 2017 та 2021), https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text

106

117

Слід пояснити, що спеціальність Філологія є розгалуженою і включає як українську філологію, так і класичну і всі іноземні (романська, німецька, французька і под.). Така ж розбудована, зокрема і за можливістю майбутнього працевлаштування, спеціальність Маркетинг. Врахувавши це, можна припустити, що кількість ЗВО, що надають освітні послуги з такої доволі специфічної сфери діяльності, як менеджмент у сфері культури, є релевантною. З великою ймовірністю можна припустити, що така кількість ЗВО з освітньою пропозицією менеджменту культури і культурології (як і рейтинг спеціальностей, який насправді є рейтингом ЗВО, оскільки визначається за кількістю поданих до ЗВО заяв) є результатом масового відкриття закладів освіти, а також гуманітарних спеціальностей, наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років. За даними Державної служби статистики2, в Україні у 1991/92 роках нараховувалось 156 закладів вищої освіти, а у 2019/20 їх уже 251. Найбільша кількість ЗВО – 353 – зафіксована у 2008/09 роках і відтоді йде тенденція на зниження кількості. А отже конкуренція на ринку ЗВО зростатиме, і в майбутньому рейтинги будуть складатися за якістю освітніх програм і результатами освіти.

353

251 156

2008 - 2009 рр.

1991 - 1992 рр.

2019 - 2020 рр.

Динаміка кількості ЗВО по Україні (1991 – 2020 рр.)

Важливо також зауважити, що кількісно достатньо велика пропозиція освітніх послуг з менеджменту культури релевантна і світовій цивілізаційній тенденції. Розвиток сучасних технологій вивільняє робочий час3, дозвілля займає все більшу частку і його наповнюють індустрії розваг і культури, а це великий ринок зайнятості для менеджменту й істотна частка економіки. Звичайно, що для України це не є перспективою вже завтрашнього дня, однак тенденція неухильна, і її треба враховувати.

ФОРМИ ВЛАСНОСТІ ЗВО

У статистичному дослідженні ми беремо до уваги лише ЗВО державної і комунальної форм власності. Для цілісності картини зазначимо, що існують також і приватні ЗВО, які надають аналогічні освітні послуги. Кількісно комунальних, що фінансуються з місцевих бюджетів, і приватних істотно менше, ніж державних, що фінансуються з державного бюджету.

Державні Комунальні Приватні

31 2 2 Кількість ЗВО, що мають освітні програми з менеджменту культури, за формою власності станом на 2021 рік

2 http://www.ukrstat.gov.ua/ 3 https://www.ukrinform.ua/rubric-yakisne-zhyttia/3276159-v-islandii-eksperiment-z-4dennim-robocim-tiznem-pokazav-pozitivni-rezultati.html

Диспропорція різних форм власності зрозуміла і передбачувана. Комунальні заклади освіти фінансуються з місцевого бюджету і надають ті освітні послуги, які щонайперше задовольняють потреби локальної громади або орієнтують на найбільш рейтингові спеціальності серед місцевих абітурієнтів, як-от, наприклад, педагогічні. Приватні ЗВО комерційно орієнтовані і реагують виключно на платоспроможність здобувачів і популярність спеціальностей назагал. Натомість державні ЗВО можуть і повинні реагувати на державне замовлення, що є наслідком реалізації політик і візій майбутнього держави, і доповнювати держзамовлення небюджетними формами навчання.

ГЕОГРАФІЯ ЗВО

За географією ЗВО з досліджуваними спеціальностями розподілені більшою частиною території України і зосереджені в обласних центрах і великих містах. Заклади вищої освіти на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей і на території Автономної Республіки Крим у дослідженні не враховані.

Чернігів Луцьк 1

2 Рівне

Суми 5

Львів

Київ

Полтава

1 Тернопіль Хмельницький 1

Черкаси

Ужгород

Харків

Старобільськ 1

Кременчук 1

ІваноФранківськ Косів 1

Чернівці

Маріуполь

область:

Київська Харківська Одеська Івано-Франківська Львівська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Волинська Донецька Закарпатська Луганська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська

К-ть ЗВО з досліджуваними спеціальностями:

Одеса 3

1 Херсон

05 04 03 02 02 02 02 02 02 01 01 01 01 01 01 01 01 01

Рівномірність географічного розподілу теоретично дає змогу такого ж рівномірного розподілу працевлаштування випускників за умови відповідного запиту на локальних ринках праці і забезпечення регіональних потреб у менеджерах культури. Це істотна перевага, особливо враховуючи процеси децентралізації і анонсоване МКІП створення Центрів культурних послуг4.

4 https://mkip.gov.ua/news/5370.html

РІВЕНЬ АКРЕДИТАЦІЇ, СТУПЕНІ ОСВІТИ

Усі 33 ЗВО державної та комунальної форм власності, серед них і 8 фокусних, здійснюють підготовку фахівців за освітніми рівнями бакалавр і магістр. При цьому лише 16 з них – за обома рівнями вищої освіти. Соціологічні дослідження (див. Розділ 4) показують, що з числа опитаних бакалаврів і магістрів (у пропорції 87% і 11%) аж 71% респондентів планують працювати в інших сферах, а отже 4 роки бакалавріату і 2 роки магістерки були або помилкою, або способом отримати диплом про вищу освіту як такий. Цей результат є достатньою підставою для того, аби ґрунтовно вивчити проблему і сформувати діючу систему профорієнтації у школі передусім, паралельно переглянувши ОП бакалавріату зі спеціальностей 028 і 034, про що детальніше у розділі порівняльного аналізу ОП. Академічна автономія ЗВО, визначена чинним законодавством, надає закладам освіти право зокрема самостійно визначати зміст освіти на рівні освітніх програм. Це критично важливе право у випадку, коли ЗВО прагне постійно підвищувати рівень якості освітніх послуг, відповідати викликам сучасного світу і ринку праці. Водночас, це право може зіграти і негативну роль у випадку, коли ЗВО воліють залишатися незмінними і законсервованими у змісті, якості і формі освітніх послуг.

НАВЧАННЯ ЗА ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯМ (БЮДЖЕТ) І ЗА КОШТИ ФІЗИЧНИХ/ЮРИДИЧНИХ ОСІБ (КОНТРАКТ)

БАКАЛАВРИ Контракт 1 185

МАГІСТРИ Контракт 466

Обсяг бюджетних та контрактних місць за спеціальностями 028, 034 у 2021 році

Бюджет 174

Бюджет 30

Як бачимо, здобувачів за контрактом найчастіше більше, аніж бюджетників, хоча пропорції по ЗВО коливаються (0:40, 5:3, 1:19 та ін. Детальніше у Додатку 5).

ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

Для дослідження виявився промовистим показник наявності чи відсутності заочної форми навчання і кількості студентів на ній.

2020 рік

2021 рік

Кількість ЗВО, в яких:

наявна заочна форма навчання для спеціальностей 028 та 034

відсутня заочна форма навчання для спеціальностей 028 та 034

14 11

Кількість заяв поданих на: 185

заочну форму навчання за спеціальностями 028 та 034 (бакалавріат)

220

заочну форму навчання за спеціальностями 028 та 034 (магістратура)

58 76

569

Ліцензійний обсяг заочної форми навчання для спеціальностей 028 та 034

603

З великою вірогідністю заочна форма навчання обирається більш усвідомлено, адже здобувач у таких випадках уже працює (в ідеалі – у сфері) і має розуміння практики і теорії. Як свідчать цифри, заочна форма навчання стає все більш популярною, і це співпадає з європейською тенденцією в освіті. Наприклад, за даними Forum Distanc E-Learning5, близько 60% німецьких заочників отримують першу вищу освіту і ступінь бакалавра, і 40% здобувають паралельно з роботою додаткову кваліфікацію чи підвищують освітній ступінь. В Україні повноцінному розвитку заочної освіти можуть завадити кілька причин. Одна з них – традиційна недовіра до заочної форми і її «непрестижність». Друга, більш істотна причина є економічною і стосується загального розвитку країни. Йдеться про високий рівень безробіття серед молоді, що має тенденцію до зростання в останні два роки, що і спонукає провести час на стаціонарному навчанні і це безробіття відстрочити.

2020 рік

2021 рік

Дані у %

Молодь 15–24 років

15.5 19.7

Молодь 25–29 років

9.1 8.2

Рівень безробіття6

5 https://www.fernstudienanbieter.de/vorteile_fernstudium 6 http://www.ukrstat.gov.ua

100 %

ІНФОРМАЦІЯ ПРО МОЖЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Ключовим питанням для здобувача вищої освіти є питання майбутнього працевлаштування. Аналізуючи відкриті дані на сайтах, бачимо, що не всі ЗВО подають інформацію про можливі галузі працевлаштування випускників спеціальності 028 або 034.

Наявна загальна інформація про галузі можливого працевлаштування

Є Центр працевлаштування або відділ з аналогічними функціями при ЗВО

Відсутня інформація щодо можливостей працевлаштування Наявна конкретна інформація про вакансії для випускників

Інформація про працевлаштування випускників на сайтах ЗВО

Переважна більшість ЗВО не мають і не збирають даних з ринку праці на регулярній основі, не здійснюють моніторингу ринку назагал і ринку задіяності своїх випускників зокрема. Практично відсутня комунікація і з потенційними, і з реальними роботодавцями, які або мають конкретний запит на фахівців із певними компетентностями, або володіють практичним досвідом роботи із студентами/випускниками і можуть оцінити відповідність освіти запитам і потребам ринку сьогоднішнього чи прогнозованого на найближчі роки. У відкритих джерелах не зустрічалося інформації про практику скерування роботодавцями працівників на навчання чи на здобуття вищого освітнього ступеня, хоча такий інструмент був би логічним для сталої і дієвої комунікації між ринком праці і ринком освітніх послуг. Водночас слід зазначити, що у майже третини ЗВО є спеціалізовані підрозділи – Центри працевлаштування, у функціональні обов’язки яких входить інформування про вакансії і допомога у працевлаштуванні здобувачам чи випускникам. За відкритими джерелами важко оцінити, які KPI діяльності таких Центрів, однак сама їх наявність у структурі ЗВО дає шанс на розбудову зворотного зв’язку з випускниками.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО МІЖНАРОДНУ СПІВПРАЦЮ

У сучасному мобільному й інтегрованому світі інформація про міжнародну співпрацю може бути ключовою у виборі ЗВО чи освітньої програми. Включеність ЗВО у європейські чи світові профільні мережі, партнерство між університетами чи кафедрами, можливість продовжити освіту за кордоном, можливість стажування, інтегрованість освітньої програми з аналогічними профільними програмами закордонних ЗВО, – ці фактори все частіше стають вирішальними у виборі професії і ЗВО, ключовими в оцінці якості освіти і дають на порядок вищі шанси для працевлаштування і конкурентоспроможності випускників. Аналізуючи відкриті дані ЗВО зі спеціальностями 028 і 034, бачимо, наскільки початкуючою де факто і комунікаційно є ця діяльність. ЗВО або взагалі не подають інформації щодо міжнародної співпраці, або подають її загальною настільки, що вона може стосуватися будьякої спеціальності.

Майже всі ЗВО пропонують список грантових програм, більшість мають підписані угоди про співпрацю й академічну мобільність з українськими та/або закордонними ЗВО. Водночас, загальною проблемою є відсутність інформації щодо конкретних спеціальностей, для яких можливі ці опції. Як ми вже писали у Вступі про актуальність дослідження, у світі існує багато різноманітних освітніх програм для менеджерів культури. Функціонують мережі освітніх закладів, які мають менеджерські програми в сфері культури і мистецтв, наприклад, ENCATC (the European network on cultural management and policy) або AAAE (The Association of Arts Administration Educators) в США. Українські ЗВО наразі не долучені до мереж і не використовують можливості спільних актуальних програм.

НЕВПОРЯДКОВАНІСТЬ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ

Аналізуючи відкриті дані по ЗВО, головно сайти закладів зі спеціальностями 028 і 034, стикаєшся з багатьма питаннями, проблемами, незрозумілостями і суперечностями. Особливо це стосується описів спеціалізацій, можливостей працевлаштування, стажування, міжнародного партнерства тощо і термінологічних питань. Якщо погодитись, що сайти ЗВО передусім розраховані на вступників, які повинні усвідомлено підійти до вибору майбутньої освіти і отримати максимум корисної і зрозумілої інформації про освітню програму, освітні компоненти, викладачів, а головне – про майбутню професію, спеціальність, спеціалізацію і кваліфікацію, – то зробити це вкрай важко, а деколи – неможливо. Чи не найбільший хаос панує у розшифруванні і описах термінів спеціальність, спеціалізація, кваліфікація, що в кінцевому рахунку не дає абітурієнту чи навіть уже студенту відповіді на питання, ким і де можна працевлаштуватися після здобуття освіти, як буде називатися професія, що таке компетенція і компетентності. ЗВО, що надають освітні послуги зі спеціальностей 028 і 034, здебільшого не вказують на сайті з доступністю в один клік професійну кваліфікацію, яку здобуде випускник, і чи включена вона у Класифікатор професій7, що є частиною Національного класифікатора України. Така інформація міститься в тексті ОП, яка за навігацією розміщена за 3 – 4 кроки. У Розділі 1 «Аналіз нормативних документів» детально проаналізовано регуляторні акти, які визначають поняття професія, спеціальність та інші у юридичній площині. Нагадаємо, що у Класифікаторі професій зазначено загальну професію під кодом 1492 – Менеджер (управитель) у сфері культури, відпочинку та спорту, з єдиним розширенням 18 – Менеджер (управитель) у видавничій діяльності. Таких професій, як «менеджер соціокультурної діяльності», «культуролог» та інших менеджерських професій в культурі, які давно вже існують в Україні як окремі види діяльності, у Класифікаторі професій немає. Детальніше про це йшлося у Розділі 1. З одного боку, це ніби формальність, яка аж ніяк не впливає на якість освіти, самореалізацію випускників і потреби ринку. І це частково так у позабюджетній сфері діяльності. З іншого боку, для бюджетної сфери, яка суворо регламентується бюджетним, податковим, трудовим законодавством, це вкрай важливо. Зокрема і для ініціатив МКІП, які реалізуються за бюджетні кошти і підлягають тим же регуляторним актам, що і державні інституції культури. Наприклад, працевлаштування на посаду куратора офіційно неможливе, оскільки її не існує у Класифікаторі професій.

7 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text

Не менша плутанина і в некоректному чи неповному інформуванні абітурієнтів і здобувачів освіти про спеціалізацію. Спеціалізація є у компетенції ЗВО, її забезпечує окрема освітня програма, і вона визначає той специфічний напрям у межах спеціальності, на який робить акцент конкретний ЗВО. Вважаємо це дуже перспективним шляхом розвитку закладів, що надають освітні послуги за доволі широкими спеціальностями 028 і 034. Кожен ЗВО міг би залучати лекторів чи викладачів, які сильні у специфічних професійних сферах, наприклад, Фінансовий менеджмент у культурі, Комунікації у культурі, Крос-секторальна співпраця у культурі, Управління культурними інституціями, Менеджмент арт-ринку, Новітні технології у культурі і подібне. Саме на цих сильних сторонах повинні базуватися освітні програми і таким чином забезпечувати ринок усім спектром фахівців, а здобувачам пропонувати більш деталізований і усвідомлений вибір освіти. Спеціалізація ОП у різних ЗВО урухомила б також наразі практично завмерлий рух абітурієнтів у межах країни. Як свідчить соціологічне дослідження (див. Розділ 4), вибір абітурієнтами ЗВО найчастіше визначає місце розташування, престижність (репутація) та місце в рейтингу (успішність), а також рекомендації оточення (рідних, друзів). Жоден з респондентів не назвав спеціалізацію чи спеціалізовану ОП як аргумент для вибору ЗВО, хоча в ідеалі саме до такого критерію вибору ми прагнемо. Наслідки існування кількох дефініцій понять професія, спеціальність, спеціалізація і кваліфікація можуть мати, з одного боку, юридичне/адміністративне значення для працевлаштування, а з іншого – несуть певні репутаційні втрати як для ЗВО, так і для спеціальностей і системи освіти назагал. Ґрунтовний аналіз законодавства, підзаконних і регуляторних актів у сфері вищої освіти України є у попередньому розділі. Зауважимо, що ця сфера надалі перебуває в процесі реформування і трансформації, і багато проблем буде вирішено у найближчому майбутньому, зокрема у сфері понять і термінів.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ІНКЛЮЗІЮ

Інклюзивна освіта є одним із пріоритетних напрямів реформування системи вищої освіти України. От як про це говориться на сайті МОН: «заклад вищої освіти створює достатні умови щодо реалізації права на освіту для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються за освітньою програмою». Аналогічну вимогу висуває і НАЗЯВО: «ЗВО...має продемонструвати, що він вжив усіх розумних залежних від нього заходів, аби забезпечити умови для здобуття права на освіту тим здобувачам, які мають особливі освітні потреби». Формально відповіді на ці вимоги присутні у акредитованих ОП. Натомість, інформація про інклюзію практично відсутня у легкому і зрозумілому доступі на сайтах ЗВО. Це може свідчити про те, що заклади освіти надалі ставляться до інклюзії як до «зайвої» вимоги і «штучної» проблеми, використовуючи метод формальної відписки в акредитаційній формі ОП.

ЯКІСТЬ ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОСВІТНІ ПРОГРАМИ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ 028 І 034 НА ВЕБ-РЕСУРСАХ ЗВО

Оскільки дослідження базується на відкритих даних, що стосуються спеціальностей 028 і 034, то головним джерелом таких даних були веб-ресурси відповідних ЗВО. Під час їх вивчення і збору інформації стали очевидними типові комунікаційні і технічні проблеми веб-сторінок ЗВО, які істотно ускладнюють пошук необхідної інформації для різних груп зацікавлених осіб.

Проблема:

Кількість ЗВО (сайтів):

Незручна навігація сайту

Невідповідний дизайн (наприклад, занадто строкатий)

Застарілий інтерфейс

Відсутність англомовної версії (або формальна наявність)

Відсутність пошукової системи

Неповна інформація, кількісна чи описова

Нелогічно структурована інформація

Проблеми сайтів ЗВО

Наступний Розділ 3 присвячений аналізу освітніх програм у фокусних ЗВО та кращих зразків закордонних ОП. Соціологічні дослідження Розділу 4 базувалися на опитуваннях студентів, випускників і викладачів саме фокусних ЗВО, а також роботодавців і митців, що співпрацюють з менеджерами. Потрібно передбачити, що майбутній абітурієнт вступатиме не до ЗВО, що поруч з домом, і не на спеціальність, яка звучить всюди однаково, а на унікальну освітню програму, яка є тільки у цьому ЗВО і яка найбільше підходить для самореалізації і розвитку студента. Тому вкрай важливо, щоб освітні програми були викладені у відкритому доступі, і з ними могли ознайомитись абітурієнти і здобувачі освіти, а також роботодавці, які будуть першими, хто оцінить її якість на практиці.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ 01

Рекомендація:

До кого:

Рекомендація:

До кого:

Значна кількість ЗВО буде породжувати здорову конкуренцію лише за умови, що конкурувати будуть ОП і спеціалізації. Розробити рейтинг ЗВО на основі критеріїв якості ОП. Запроваджувати філософію освітньої програми як бренду ЗВО. МОН, НАЗЯВО або незалежна рейтингова агенція, ЗВО.

«Непрестижність» заочної форми навчання через високий рівень безробіття серед молоді. Хоча саме заочна форма навчання дає унікальний досвід поєднання практики і теорії, дає можливість зробити остаточний вибір на користь певної спеціалізації і робить здобувачів повноцінними партнерами в освітньому процесі. Відновлення престижу заочної форми навчання, запровадження дуальної освіти. Можливо лише за тенденції до зменшення рівня безробіття серед молоді. Отже, нагальною є системна державна політика щодо зайнятості молоді. Міністерство соціальної політики, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство молоді та спорту.

Практично відсутні зворотний зв’язок з випускниками, комунікація з роботодавцями й інформація про працевлаштування випускників

Рекомендація:

Налагодити зворотний зв’язок з випускниками і постійний моніторинг працевлаштування випускників. Використовувати інструменти і можливості Асоціації випускників, Центрів працевлаштування при ЗВО, інших аналогічних підрозділів.

До кого:

04 Рекомендація:

До кого:

05 Рекомендація:

До кого:

06 Рекомендація:

До кого:

07 Рекомендація: До кого:

08 Рекомендація: До кого:

ЗВО, відповідні підрозділи.

Низька інформативна якість сайтів ЗВО Варто звернути увагу на представлення інформації на відкритих ресурсах та шукати нові методи презентацій освітніх програм, використовуючи не тільки нормативні документи, але і «пряму мову» випускників, популяризацію успішних кейсів та кар’єр, акцентування на відмінностях і «брендах» ЗВО. ЗВО.

Відсутність ефективної системи профорієнтації у школі як частини шкільної програми Постійно діюча інформаційно-освітня кампанія для старшокласників «Як обирати професію» (назва для прикладу) з акцентом на важливості аналізу освітніх програм. Система волонтерства у школі як інструмент профорієнтації. МОН, ГО у сфері освіти, місцеві департаменти освіти, роботодавці у сфері культури.

Відсутність конкретної інформації на сайтах ЗВО про міжнародну співпрацю Трактувати міжнародну співпрацю у сфері освіти для менеджерів культури не формально, а як один із найбільш дієвих інструментів розвитку спеціальності, ЗВО, студентів, викладачів. Увійти до європейських і світових профільних освітніх мереж. ЗВО.

Відсутність інформації про інклюзію у ЗВО Зробити інформацію про інклюзію у ЗВО обов’язковою, видимою і легко доступною на сайті. ЗВО.

Технічні і дизайнерські проблеми сайтів ЗВО Оновити веб-сторінки, врахувавши сучасні вимоги до медійних ресурсів. ЗВО.

Розділ

03 Порівняльний аналіз європейських та українських освітніх програм з менеджменту культури

Потреба вивчення європейського контексту реалізації освітніх програм за напрямом, що може бути співвіднесений із спеціальністю українських ЗВО «Менеджер соціокультурної діяльності», вмотивована не тільки розширенням предмету даного дослідження. Основним завданням цього розділу є аналіз освітніх програм 6 європейських (Додаток 6) та 8 українських ЗВО (Додаток 7) та на їх основі – стратегій моделювання професії, яка у той чи інший спосіб тяжіє до універсальності та багатофунціональності. Ось як формулює мету освітньої програми UCD School of Art History and Cultural Policy (Ірландія, Дублін): «Наша освітня місія полягає у тому, аби виховати «рефлексуючих практиків»: людей, здатних по-філософськи глибоко розмірковувати про роль мистецтва та культури в суспільстві, набуваючи при цьому набір технічних навичок в області менеджменту, маркетингу, досліджень, фінансів та права, які можуть працювати як менеджери та лідери у своїй галузі». Суголосною до цього є і декларація візії професії менеджера культури Instituto de Cultura y Tecnología (Іспанія, Мадрид): «потрібна культивація особливої гуманістичної чутливості до культури разом із широким діапазоном загальної підготовки (юридичної, економічної, технічної), а також специфічної підготовки за різними напрямами (культурна спадщина, візуальне мистецтво, видавнича справа, театр, кіно і т.д.)». Підготовка фахівців, які потенційно могли б бути як практиками культурно-мистецького процесу (кураторами, координаторами, менеджерами, державними управлінцями тощо), а також теоретиками (архітекторами культурних політик, експертами у нормативно-правовій базі культурної сфери), направду стає викликом і потребує як від європейських, так і українських ЗВО передусім візійного бачення соціокультурної сфери в її перспективному розвитку, а також чіткого розуміння фундаментальних та прикладних освітніх дисциплін, що складають освітній базис у цій сфері. Саме тому ми зробили спробу виділити для себе кілька ключових домінант, спільних для європейських ЗВО, та провести порівняння їх наявності/відсутності або альтернатив у програмах українських ЗВО. Ми усвідомлюємо, що відмінності в освітніх стратегіях зачіпають також системні розбіжності та загалом є похідною стану розвитку вищої освіти в певній країні чи регіоні. Однак, ми не акцентуватимемо на цьому увагу, передусім тому, що цей глобальний рівень оцінки стану вищої освіти в України є прерогативою МОН, НАЗЯВО. А також для нас важливим є співвіднесення підходів до освіти менеджерів культури, яким належить провадити свою діяльність у глобалізованому світі ХХІ століття та стикатися зі схожими викликами та проблемами, засвоювати нові інструменти комунікацій, управління і контролю та враховувати вектори розвитку глобальних, національних і локальних культурних політик. Відбір європейських ЗВО проводився на основі рейтингу 2021 року Top 50: Eduniversal Best Masters Ranking, а саме рейтингу магістратури та MBA за освітнім напрямком «Менеджмент культури/креативних індустрій»1. Рейтинг має стабільну репутацію та прозору методологію, що включає основні параметри (самооцінка закладу відповідно до заданих критеріїв, оцінка закладу його випускниками, заробітна плата керівника програми) та додаткові, що визначають пріоритети рейтингу (кількість іноземних студентів; відсоток студентів, що мали можливість стажування в країні навчання та/або за кордоном; відсоток студентів із досвідом роботи тощо). З 50 закладів з усього світу перевагу було надано передусім європейським, основним чинником для вибору програм для аналізу стала еквівалентність програмам українських ЗВО. Це дозволило зберегти фокус дослідження на конкретній спеціальності, не розширюючи перелік з її модифікацій або вузькогалузевих аналогів. Загалом, у цьому рейтингу лідером є Франція, ЗВО якої займають 9 позицій, по 4 позиції кожна займають Італія, Іспанія та Велика Британія. Відповідно, в аналіз ми вирішили включити два французькі ЗВО, віддаючи належне високим здобуткам2. 1 Ресурс доступу: https://www.best-masters.com/ranking-master-cultural-management-creative-industries-management.html 2 Зауважмо, українські ЗВО так само зустрічаються у цьому рейтингу, але, на жаль, не за обраною нами спеціальністю.

Таким чином, йтиметься про аналіз 6 програм освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за напрямом менеджер культури/креативних індустрій у таких ЗВО (після кожної назви подається скорочення, яке надалі використовуватиметься у тексті для посилань): 01

SDA Bocconi School of Management (Італія, Мілан) Master in Arts Management and Administration 1-ша позиція в рейтингу топ-50 (BSM); Université Paris Dauphine-PSL (Франція, Париж) Master Management des Organisations Culturelles 4-та позиція (UPD); Universidad Carlos III de Madrid – Instituto de Cultura y Tecnología (Іспанія, Мадрид) Máster en Gestión Cultural 10-та позиція (UCM); Centre for Cultural Policy Studies – University of Warwick (Велика Британія, Ковентрі) MA in International Cultural Policy and Management 12-та позиція (UW); University College Dublin – UCD School of Art History and Cultural Policy (Ірландія, Дублін) MA in Cultural Policy & Arts Management 18-та позиція (UCD); ICART, L’école du management de la culture et du marché de l’art (Франція, філіали у Парижі, Ліоні, Бордо, Лілі) MBA Spécialisé Ingénierie Culturelle & Management 41-ша позиція (ICART).

Вісім фокусних українських ЗВО ідентичні із тими, де відбувалося соціологічне дослідження: Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (НПУ), Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ), Львівський національний університет ім. І. Франка (ЛНУ), Львівська національна академія мистецтв (ЛНАМ), Харківський національний університет ім. В. Каразіна (ХНУ), Харківська державна академія культури (ХДАК), Одеський національний університет ім. I. Мечникова (ОНУ). Варто зафіксувати одну важливу обставину: пропозиції європейських ЗВО для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр для менеджерів культури/ККІ значно поступаються пропозиціям для освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (див. Додаток 6, вкладка «Бакалаври»). Таку ситуацію доцільно пояснити тим, що бакалавріат здебільшого зосереджений на більш вузьких спеціалізаціях відповідно до різних секторів ККІ. На магістратуру вступають ті, хто хоче передусім здобути додаткові менеджерські компетенції, володіючи поглибленими знаннями певного сектору та маючи амбіції працювати у цьому секторі на керівних посадах. Українські ЗВО діють навпаки: починають готувати фахівців з культурного менеджменту з освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр і навіть молодший бакалавр. BSM, підбиваючи статистику за 2019 – 2021 рр., зазначає, що віковий розподіл магістрантів виглядає так: лише 7% – молодші за 23 роки, і 16% – старші за 30, тобто основний контингент – це фахівці 23 – 30 років. При цьому, немає жодного вступника без досвіду роботи. З мінімальним досвідом менше двох років лише 16%, решта – від 2 років до 7 і більше. Така картина цілком виправдана, якщо зауважити, що BSM сфокусований на підготовці топ-менеджерів культурної галузі, відповідно потребує від своїх вступників не тільки ступеня бакалавра, але і сильної мотивації для продовження навчання. Інформація про європейські та українські освітні програми отримана з відкритих джерел, які націлені на максимальне висвітлення переваг того чи іншого курсу. Відповідно, європейські ЗВО зазвичай послуговуються чотирма важливими блоками для презентації: зверненнями керівників курсу (відеовізитівка, промотекст), відгуками випускників, деталізацією змісту освітніх програм (анотації до окремих дисциплін, що містять роз’яснення

змісту) та представлення кола партнерств, які забезпечують або окремі освітні модулі (наприклад, економічні), або стажування в межах освітнього процесу. Принципова різниця між європейськими та українськими підходами – це бажання зацікавити потенційного абітурієнта та подати інформацію неформально, уникаючи стандартних описів. У структуру тексту винесені основні освітні модулі, які є подібними у всіх без винятку 6 європейських ЗВО, окремий блок присвячений аналізу специфічних дисциплін, які є унікальними для тієї чи іншої освітньої програми. ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ / ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Цей базовий модуль у більшості європейських ЗВО представлений через комбінацію дисциплін, що зводяться до оволодіння різними стратегіями управління передусім інституціями, а також охоплюють сферу управління персоналом як наріжну для культурних і креативних індустрій – від потенціалу команди залежить успіх організації. Проєктний менеджмент як окремий підхід до організації та управління короткостровокими та/або довгостроковими проєктами європейські ЗВО не виносять як окрему навчальну дисципліну.

Підходи до викладання стратегій інституційного менеджменту різняться в залежності від тих відмінностей, які ЗВО вважають засадничими і, відповідно, декларують це через освітні програми. Тобто, принцип конструювання освітньої програми – це базовий курс менеджменту плюс фокус на окремому напрямку. Скажімо, BSM виокремлює як важливу стратегію менеджменту для неприбуткових організацій, наполягаючи на потребі навчитися вирішувати дилему: з одного боку, такі організації не мають на меті максимізувати прибуток, а з іншого – для успішної роботи мають віднайти форму фінансової стабільності. UCM пропонує розрізняти стратегії управління локальними та міжнародними організаціями, вбачаючи принципову різницю у формуванні підходів до розвитку діяльності. BSM також робить акцент саме на запуску стартапів, передбачаючи важливість розуміння потреб новостворених організацій та тих, що вже діють у культурному полі. UCD наголошує на важливості не тільки стратегічного, але і критичного мислення для можливості глибокого аналізу ситуації або процесу та прийняття виважених рішень і пошуку нових методів, якщо старі не дають бажаного ефекту. Однак усі фокусні ЗВО концентруються також на розвитку «м’яких» навичок (soft skills) через з’ясування ролі лідера креативної команди та вивчення різних стилів та методів управління.

UDP додає до стандартного набору ще і знання про соціальний захист працівників культури, а також тих, хто є «сезонним» робітником на проєкті, особливо щодо професій, пов’язаних із технічними роботами. ICART зауважує динаміку появи різних професій на ринку праці ККІ в залежності від технологічного розвитку чи міжсекторальної взаємодії та готує майбутнього управлінця до цих змін та, сказати б, гри на випередження. Заслуговує на окрему увагу підхід ICART: до традиційних іпостасей проєктного менеджера та інституційного менеджера вони додають такий професійний вимір, як персональний менеджер (продюсер, агент), відповідно вводять курс, що покликаний навчити бачити потенціал митця, навчити обирати індивідуальний підхід до розробки стратегій підтримки та просування, виходячи із його специфічних особливостей.

Українські ЗВО також демонструють різні підходи до освітнього модуля, що має на меті сформувати ключові компетенції майбутнього управлінця в сфері культури. ЛНАМ пропонує розрізняти менеджмент соціокультурної діяльності та соціокультурне проєктування – себто управління інституцією чи проєктом. При цьому логіка розширення компетенцій з підвищенням освітнього рівня видається дещо порушеною, адже на балакавріаті також викладають менеджмент соціокультурної діяльності, а магістрам пропонують розібратися у тонкощах проєктного менеджменту, який у порівнянні є локальним випадком загальних правил. Ще один західноукраїнський ЗВО – ЛНУ – вводить три дисципліни, що пропонує розглядати комплексно: «Арт-менеджмент», «Інституційна підтримка культурних кластерів», «Корпоративна культура в соціокультурній діяльності». До цього переліку слушно включити ще одну дисципліну – «Креативні індустрії», яка присутня в освітній програмі і мала б посилювати цей блок для управлінця. НПУ пропонує перелік дисциплін, що, на позір, комбінують синонімічні слова: основні – «Управління соціокультурними проєктами та програмами», «Сучасні технології соціокультурного проєктування», «Інноваційне підприємництво і стартаппроєкти в соціокультурній сфері», «Інноваційний соціокультурний менеджмент»; на вибір студента – «Управління конкурентоспроможністю підприємств соціокультурної сфери». НАКККіМ воліє розрізняти доцентрові та відцентрові процеси в управлінні культурною галуззю, тому вводить окремі навчальні дисципліни «Крос-культурний менеджмент та міжкультурні комунікації» та «Управління інноваційним розвитком соціокультурної сфери». ХНУ та ОНУ для магістрів пропонують тільки спеціальність «Культурологія», де викладають відповідно як дисципліну на вибір студента «Менеджмент культурної сфери» та як обов’язкову «Менеджмент закладів культури». Однак на бакалавріаті ХНУ в освітній програмі «Візуальне мистецтво і менеджмент культурних проєктів» можна знайти ті ж дисципліни, що і на магістерських програмах інших ЗВО: «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Менеджмент культурного проєкту», «Основи менеджменту»; на вибір можна додатково обрати дисципліни «Ризикологія», «Міжнародні організації та глобальне управління», «Менеджмент у сфері сучасного мистецтва». Бакалавріат НАОМА в освітній програмі «Мистецтвознавство. Організація та управління розвитком художньої культури» пропонує такі дисципліни як основні: «Основи економічних теорій та менеджменту», основи музейної, виставкової та галерейної справи (йдеться в т.ч. про організайно-управлінський напрямок), та у якості дисциплін на вибір – «Менеджмент». Окрім абсолютно очевидних неспівпадінь у стандартних термінах та категоріях менеджменту, різниця між європейськими та українськими ЗВО полягає у невизначеності етапності набуття певних освітніх компетентностей здобувачами вищої освіти. Співставляючи українські бакалаврські та магістерські програми, порівнюючи пропозицію до розмаїття дисциплін і кількість кредитів за освітнім модулем з менеджменту, варто зауважити, що йдеться не стільки про набуття нових компетентностей, скільки про здобуття вищого освітнього рівня: магістратура дозволяє закріпити отримані на попередньому етапі знання і навички, а не створює додаткову цінність через пропозицію нових компетентностей. Характерно, що цей висновок підтверджується і аналізом наступних модулів, що розширюють набір базових компетентностей для менеджера культури.

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Фінансова грамотність є другим базовим модулем для освіти менеджерів культури. Водночас, у більшості випадків йдеться передусім про знання економічних процесів і закономір-

ностей та основ бухгалтерського обліку для продуктивної співпраці із фахівцями фінансового відділу організації чи установи. Тобто, від менеджера вимагається не стільки філігранно розбиратися в нюансах, скільки засвоїти певний набір базових схем та інструментів для самостійного (автономного) аналізу фінансового стану та перспектив інституції. Фінанси розглядаються як важлива складова стратегічного управління. Деякі ЗВО пропонують і додаткові компетентності, що допоможуть майбутньому менеджеру почуватися впевнено і безпечно, програмуючи діяльність інституції. Наприклад, ВSM, завдяки своїм партнерам зі Школи економіки, пропонує, мабуть, найповніший набір економічних компетентностей, що включають методи управління інвестиціями та витратами, а також фінансове управління організацією через систему стимулів та заохочень працівників. Також є окрема дисципліна, присвячена фандрайзинговій діяльності із описом специфіки подібної практики саме для культурної інституції. І окремо – вивчення законів арт-ринку за допомогою індексів, оцінки обсягу капіталу, забезпечення ліквідності власникам мистецтва за допомогою кредитів, використання новітніх технологій для визначення вартості об’єктів мистецтва. UPD акцентує на розумінні змін у підходах державної фінансової політики стосовно культурних інституцій. UCM зосереджується на різних підходах до вибору фінансових стратегій в залежності від специфіки того чи іншого сектору ККІ (музична галузь, театральна, музейна тощо). UW визначає ще й напрямок культурного підприємництва і, відповідно, інструментів для його реалізації. Загалом, якщо порівнювати обрані європейські ЗВО, фінансова складова освітніх програм крізь призму додаткових компетентностей (окрім базового бухгалтерського обліку) неоднорідна і десь, як, скажімо, в UCD, зведена до мінімуму. Подібну картину видається доцільним пояснити і різними організаційними моделями інституцій, і тими функціями та зоною відповідальності, яка покладається на фінансового менеджера, який завжди поруч із топ-менеджером і є ключовою фігурою в команді. Так чи інакше, окрім розуміння ведення фінансової документації інституції та кваліфікованого операційного управління фінансами, від майбутнього топ-менеджера вимагається ще знання макроекономічних процесів та специфік локальних та міжнародних ринків культурних послуг та ККІ. В цій частині модуль фінансового менеджменту нерозривно пов’язаний із модулем маркетингу, комунікацій, роботи з аудиторіями. Фінансова складова в освітніх програмах українських ЗВО представлена найменш виразно у порівнянні з модулем менеджменту або історико-теоретичних дисциплін. В ХДАК соціально-економічні компоненти представлені дисципліною на вибір без зазначення конкретної назви в освітній програмі. ЛНАМ пропонує курс «Творчої економіки». ОНУ, КНПУ, ХНУ, НАКККіМ, ЛНУ взагалі ігнорують потреби топ-менеджера набути компетентностей у фінансово-економічній царині для освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Хоча, зазираючи в освітні програми бакалаврів, бачимо: ЛНУ – «Економіка культури і економіка підприємства», «Фінанси», в НАОМА – як основний предмет «Основи економічних теорій та менеджменту», на вибір – «Бізнес планування та бюджетне фінансування в галузі культури», «Маркетинг і фінансовий менеджмент у галузі культури і мистецтва». Ми не виключаємо, що дотичні до фінансового управління теми присутні в курсах із менеджменту або є складовими курсів з вивчення ринків ККІ. Однак, очевидним є факт розфокусування уваги українських ЗВО щодо базової фінансової грамотності майбутніх топ-

менеджерів – основи фінансового управління/бухгалтерського обліку, податкова система чи вивчення рентабельних і життєспроможних економічних моделей, вивчення особливостей бюджетування державного та недержавного сектору винесено за дужки освітніх програм.

ПРАВО У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

Цей модуль з практики європейських ЗВО містить чотири засадничі компоненти, що в різних пропорціях його формують. По-перше, йдеться про вивчення законодавчої та нормативної бази, що регулює діяльність у сфері культури; по-друге, вивчення особливостей авторського права та торгових марок в різних конфігураціях; по-третє, приділення уваги культурним політикам – глобальним, національним та локальним в залежності від амбіцій тієї чи іншої освітньої програми; по-четверте, це договірне право, яке концентрується на трудових договорах та інтелектуальній власності. UW вирізняється з-поміж решти фокусних європейських ЗВО напрямком підготовки творців культурних політик і, відповідно, посиленою увагою саме до цієї сфери права. Решта розглядають культурні політики радше у прикладному аспекті з точки зору стратегічних підходів до управління інституціями. UCD, окрім описаного вище, окремо зупиняється на дослідженні різних організаційно-правових форм, релевантних та ефективних саме в культурній галузі, а також залучає міжнародне право, зокрема політики ЮНЕСКО в питаннях збереження культурної спадщини. UCM пропонує також знання у сфері законодавства, що пов’язане із організацією публічних подій. Методологічно саме для цього модуля європейські ЗВО використовують такі форми, як круглі столи та публічні дебати студентів із практиками культурної сфери, наголошуючи на важливості розуміння, як саме стейкголдери можуть брати участь у виробленні культурних політик, а також пропонуючи до вивчення практичні кейси судових справ або суперечливих ситуацій, що не мають однозначного вирішення у правовій площині. Власне, демонстрація студентам подібного підходу до законодавства і політик як до сфери, що потребує активної взаємодії державних діячів із дієвцями культурного поля, покликана стимулювати громадянську активність та усвідомлення топ-менеджерами власної ролі в цій сфері. Пропозиції українських ЗВО в модулі правової грамотності також хибують на брак системності. Аналіз присутності в освітніх програмах дисциплін, що присвячені сфері авторського права, провела Наталія Гнатюк, юристка, партнерка LAW NET – результати вміщені в Додатку 8. Окрім, власне, результатів, ця практика залучення незалежної професійної експертизи також демонструє підхід, який міг би бути використаний самими ЗВО для посилення освітніх програм та зв’язку їх із практикою виробничих процесів в культурних інституціях. НАКККіМ як дисципліну на вибір студента пропонує «Договірне право в культурі і мистецтві» або «Страхування культурних цінностей», ХДАК – «Сучасні стратегії культурної політики», НАОМА (для бакалаврів) – «Державна культурна політика у культурно-мистецькій сфері», ЛНАМ – «Культурна політика», а з дисциплін на вибір українською чи англійською мовами – курс «Європейська культурна політика». ХНУ вводить дисципліни, які опосередковано можуть бути співвіднесені з культурними політиками: «Національна ідентичність» та «Глобальні проблеми сучасності». КНПУ як основну дисципліну для освітньої програми пропонує «Практики міжкультурного діалогу», а як дисципліну на вибір – «Культурна політика ЄС». Як бачимо, українські ЗВО не приділяють уваги, мабуть, основному, що потрібно для майбутнього топ-менеджера, а саме – вивченню нормативно-правової бази для культурної

галузі. За відсутності цієї базової компетенції і впевненої навігації у правовому полі, потенційний топ-менеджер наражає себе на ризики, особливо якщо йдеться про управління державною установою чи закладом культури. Окрім того, правове регулювання відносин у недержавному секторі також потребує посилення, адже початок власної справи часто впирається саме у нерозуміння елементарних норм трудового та податкового законодавства. МАРКЕТИНГ, КОМУНІКАЦІЇ, ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Ще один базовий блок навчальних дисциплін в освітніх програмах європейських ЗВО присвячений засадничій компетентності взаємодії та роботі з цільовими аудиторіями. Розвиток аудиторії як загальний напрямок представлений через вивчення різних інструментів, націлених на створення сервісів у сфері ККІ, визначення політики ціноутворення та методів залучення нової аудиторії, вивчення потреб та інтересів постійної аудиторії (в т.ч. через проведення маркетингових соціологічних досліджень), зрештою, на зміну ролі клієнта від споживача до промоутера. Посилена присутність цифрових технологій та знань щодо їх застосування в модулі маркетингу освітніх програм європейських ЗВО, вочевидь, пов’язана із парадигмою «нової норми» («new normal»), що сформувалася за останні два роки у зв’язку із пандемією. Відповідно, цифрові технології розглядаються не тільки як інноваційний стандарт для сектору культурної спадщини, чи як взаємопов’язаний технологічний процес для залучення нових медіа в промоцію, але і як альтернативна реальність для репрезентації щоденної роботи інституції в умовах обмежень проведення публічних заходів. У цьому модулі специфічними особливостями різних освітніх програм можна назвати такі компоненти: BSM – стратегії просування культурних продуктів на ринку товарів і послуг, а також залучення інвесторів, і як окремий напрямок – брендування туристичних дестинацій та управління туристичними потоками; UPD – вивчення теорії «третіх місць» (себто просторів для дозвілля – не робота і не дім) і стратегій залучення локальних громад та орієнтацію на особливості чи традиції певних географічних ареалів; UCD – концентрування уваги на методах залучення нових аудиторій через застосування підходів нової соціології та аналіз ізольованих груп. UPD підходить до сегментації більш ґрунтовно і виділяє в цьому модулі три унікальні напрямки: роботу аудіовізуального сектору та тих нових можливостей, які відкриваються сьогодні; роботу із культурною спадщиною, яку репрезентують інституції та яка стає цементуючим фактором для організації туристичних бізнесів; проведення та організацію «живих шоу», себто концертної та театральної індустрії, де на перше місце висуваються соціальні та економічні чинники, які впливають на рівень залучення аудиторії. Українські ЗВО так само вбачають важливість розуміння маркетингових технологій для формування компетенцій менеджера культури, однак знову не пропонують комплексної візії для їх формування. Як і з фінансовим модулем, висловимо припущення, що почасти ці знання закладені в модуль з менеджменту інституцій та/або проєктів, однак подібне рішення не є очевидним і вмотивованим і, відповідно, потребує більш ретельного підходу. З усіх фокусних українських ЗВО НАКККіМ єдиний пропонує комплекс дисциплін, що прямо або опосередковано стосуються проблем маркетингу та роботи з цільовими аудиторіями: «Соціологія культури», «Трансформаційні процеси в культурі», «Світові практики соціокультурного брендування» як основні, а також на вибір студента поділ за напрямками – «Організація конгресного і ділового туризму», «Івент-туризм», «Рекреаційний туризм», «Спортивний туризм» та «Івент-аналіз масових та елітарних практик» (щодо останньої дисципліни

варто звернути увагу на суперечливий спосіб формулювання і поділ саме практик, а не культурного продукту на масовий і елітарний). КНПУ пропонує виключно як дисципліни на вибір «Брендинг в індустрії туризму та гостинності», «Технології медіаграмотності», «Ринок медіаресурсів». В ХНУ дисципліни на вибір, які можуть бути зараховані як суміжні для здобуття знань про роботу з аудиторіями, враховуючи сучасні практики залучення певних груп, – це «Екологічна культура» та «Гендер і сучасне мистецтво». ЛНАМ пропонує загальний курс «Маркетинг в соціокультурній діяльності», а ХДАК – «Конкурентний маркетинг в соціокультурній діяльності». Так само як суміжну дисципліну можемо зарахувати «Урбаністичні студії» в ЛНУ, оскільки сучасна урбаністика враховує потреби різних соціальних груп населення. Набагато гірше заявлена цифрова складова культурних практик. Можливо, вона так само «зашита» в різні дисципліни у вигляді окремих тем, однак це видається нелогічним, зважаючи на виклики сьогодення та потреби актуалізувати освітні програми, що націлені у завтрашній день. Тим паче, враховуючи, що цифровізація сьогодні визначає перспективи розвитку ринку клієнтських послуг і стає незмінною частиною операційної діяльності більшості культурних інституцій різних секторів ККІ. Потенціал і особливості цифрових інструментів для ККІ сьогодні вже стоять на порядку денному багатьох професійних дискусій та наукових досліджень.

ПРАКТИКА ЯК СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Європейські ЗВО розглядають здобуття освіти за напрямком менеджер культури/креативних індустрій передусім у практичному вимірі, одразу програмуючи майбутнє поле застосування навичок випускника. Відповідно, під час навчання особливої ваги набуває практика.

Як ємно формулюють у UCM: «практика як занурення у професійний контекст повинна дозволити студентові аналізувати та розуміти оточуюче середовище, аби розробити проєкт, отримати глобальне бачення культурного середовища, дозволити швидко перейти до роботи і знати, як застосовувати теоретичні знання». Практику можливо пройти у кількох альтернативних форматах: це може бути або стажування в партнерських інституціях різного спрямування (галерея, театр, музей тощо), або заснування власного стартапу та витрачання часових й інтелектуальних ресурсів на розвиток власної справи. Для більш ефективної взаємодії, якісної реалізації проєкту студентам можуть запропонувати стажування в інституції на власний вибір. Тривалість практики коливається від 3 до 6 місяців і передбачає безпосереднє залучення у виробничі процеси обраної інституції або активну діяльність над розбудовою власного стартапу. Зауважимо, що, визначаючи тривалість стажування, як правило, застосовують обмеження у вигляді «не менше, ніж», з усього передбачаючи, що стажування може бути продовжено на довший термін за бажанням студента та/або домовленістю із організацією, де воно відбувається. До освітнього курсу як спеціальну можливість деякі ЗВО розробляють програму навчального туру. Цей підхід інструменталізує культурне життя країни ЗВО – у такий спосіб здобутки провідних культурних інституцій, культурна спадщина перетворюються у, сказати б, навчальні матеріали та створюють додаткову цінність освітньої програми. Навчання в Італії, Франції чи Великій Британії – це і можливість зануритися в культурний вимір цих країн, здобути комплексне уявлення про важливі міста та місця для генерації культурного потенціалу. Ще одним із методів практичного залучення здобувачів спеціальності менеджер культури є мережування в межах освітньої програми. Студенти мають можливість ще під час навчання налагоджувати професійні контакти та брати участь в обговоренні нагальних проблем

порядку денного культурної спільноти. Сама традиція створення професійних мереж різного спрямування (в залежності від сектору) чи від професії є більше поширеною в Європі, ніж в Україні. Подібні мережі покликані стабілізувати горизонтальні комунікації всередині сектору та/або серед фахівців, створюють платформи для обміну знаннями, досвідом, інноваційними підходами розвитку, надають простір для професійних дискусій та колаборацій. Для посилення зв’язку між фахівцями європейські ЗВО також створюють програми мережування для випускників своїх освітніх програм – це дозволяє зберігати зв’язки із випускниками та створює додаткові можливості для тих, хто щойно закінчив навчання. Також поширеним методом залучення студентів до професійного кола є запрошення на лекції менедежерів культури, які вже успішно працюють та можуть презентувати результати своєї роботи. Різні університети по-різному користуються цією можливістю, посилюючи ті чи інші освітні дисципліни – управління культурною інституцією, управління персоналом, культурні політики тощо. Міжуніверситетська співпраця дозволяє підсилити окремі дисципліни – наприклад, курс фінансового менеджменту може бути прочитаний на базі спеціалізованого ЗВО, або вузькопрофільні дисципліни (мистецтвознавство, театральна справа, кіноіндустрія) можуть бути винесені за стіни ЗВО в аудиторії інших інституцій, які спеціалізуються на знанні цих галузей культури. Українські ЗВО відповідно також пропонують практику як частину навчання, однак не у такому варіативному розмаїтті. ЛНУ єдиний заявляє в освітній програмі перелік баз для проходження практики: 01 Департамент з питань культури, національностей Львівської обласної державної адміністрації; 02 Львівська міська рада (управління культури та туризму); 03 Вінницький молодіжний центр «Квадрат»; 04 Міжгірська райдержадміністрація (відділ культури); 05 Лубенська міська рада (відділ культури та менеджменту); 06 Департамент освіти і гуманітарної політики Черкаської міської ради; 07 ТзОВ «Агенція Персона Грата» у Львові; 08 ТзОВ Львівське регіональне підприємство по туризму «Галінтур»; 09 ПП Телерадіокомпанія «Кадрики» у Львові; 10 Міський палац культури ім. Г. Хоткевича; 11 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр народної творчості і культурно-просвітницької роботи». За цим переліком можемо зробити висновок, що пропонуються різні напрямки та сфери роботи, хоча важко уявити цей розподіл у застосунку до секторів ККІ та тих типових інституцій, що їх репрезентують (театри, музеї, галереї, філармонії тощо). Короткий перелік приватних інституцій також змушує замислитися, чи тільки державний сектор є бенефіціаром менеджерів культури. Загалом, практика в українських ЗВО, безперечно, орієнтована на потреби та інтереси студента, незрідка саме студент ініціює проходження практики у тій чи іншій інституції. Але проблема залишається із визначенням мети, цілей цієї активності на рівні конкретних завдань. По суті, якість проходження практики цілком залежить від інституції, що мала б також бути зацікавленою у підготовці кадрів, однак здебільшого ставиться до практикантів формально. Тому часто навіть ініціативні та проактивні студенти не мають можливості проявити себе та виконати самостійно певне завдання. Щодо решти інструментів, які активно використовують європейські ЗВО – мережування, навчальні візити, зустріч із практиками, що презентують власні проєкти, – тут українські ЗВО часто стають заручниками об’єктивних обставин, пов’язаних із внутрішнім життям секторів ККІ, які і самі потерпають через відсутність якісних горизонтальних комунікацій. З іншого боку, ЗВО можуть бути ініціаторами цих змін, оскільки нові покоління менеджерів культури можуть реалізовувати свій організаторський потенціал вже у стінах освітніх закладів.

ВИСНОВКИ

Європейські ЗВО

Українські ЗВО

Магістерські програми для менеджерів культури демонструють етап набуття нових компетентностей тими, хто вже володіє знаннями та навичками окремих секторів ККІ та готовий перейти на вищий рівень, здобуваючи управлінські компетентності.

¤ Магістерські програми для менеджерів культури націлені на продовження комплексної освіти, що розпочалася на бакалавріаті, однак нові компетентності простежуються невиразно. Магістерський рівень є способом закріпити знання та навички, а не здобути нові управлінські компетентності.

Управління стає визначальним фактором для формування модулів освітніх програм і включає в себе менеджмент, фінанси, право, маркетинг, комунікації і цифрові технології. Спеціалізовані знання про розвиток окремих секторів також прив’язані до цих модулів і є допоміжними, але не визначають напрямок освіти.

¤ У модулях освітніх програм теоретичні дисципліни переважають над практичними, додаються авторські курси (на кшталт «Філософія музики», «Філософія релігії», «Історія і синтез мистецтв» тощо), однак бракне модулів, пов’язаних із фінансами, правом, цифровими технологіями.

Для викладання окремих модулів ЗВО встановлюють партнерства із тими, хто володіє ресурсною базою для цих модулів (наприклад, модуль фінансів бере на себе партнер із даної освітньої галузі), а також запрошують практиків, що на прикладі власних успішних кейсів роз’яснюють закономірності роботи в сфері культури/ККІ.

¤ ЗВО орієнтовані на власний викладацький склад, тому через брак відповідних фахівців у галузі фінансів і права відсутні й ці дисципліни, що є базовими для менеджера культури.

Практика стає способом застосувати теорію в умовах виробництва, а освітній процес незрідка стає менторською підтримкою на етапі розвитку студентом власного стартапу. Окрім практики, студенти отримують можливість залучення до професійних мереж, навчальні візити в успішні інституції країни навчання, зустрічі із дієвцями культурної сфери.

¤ Практика спрямована на перевірку теоретичних знань та знайомство із потенційним роботодавцем. Однак, мережування та зустрічі молодих фахівців із майбутніми колегами по цеху не мають системного характеру. Також досвід, здобутий в результаті практики, не інтегрується в ОП і не є тригером до їх оновлення.

На сайтах ЗВО розміщені не тільки освітні програми, але й промоматеріали, інформація про викладачів, а також описи навчальних дисциплін (коротка анотація курсу, основні компетентності, що формуються, кількість кредитів, список рекомендованої літератури, CV викладачів тощо).

¤ На сайтах ЗВО розміщені освітні програми без деталізації змісту навчальних дисциплін (виняток – ЛНУ).

Розділ

04 Соціологічне дослідження

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Головною метою дослідження була всебічна оцінка сильних та слабких сторін системи освіти для менеджерів культури. Дослідження охоплювало такі групи: студенти, випускники, викладачі та адміністрації ЗВО, організатори неформальної освіти, роботодавці, донори, спеціалісти, які мають досвід освіти за кордоном, митці, що співпрацюють із менеджерами. Дослідження складалося з 3-х частин: 01 Опитування студентів, які навчаються за програмами МСКД (028) або Культурологія (034). Опитування проходило методом самозаповнення онлайн-анкет, посилання на анкету розповсюджувалося серед студентів відповідних спеціальностей викладачами. Загалом було опитано 262 студенти, серед яких:

Студенти, які навчаються на спеціальності «Культурологія», за освітньою програмою, що передбачає спеціалізацію менеджмент

125

Студенти, які навчаються на спеціальності «Менеджмент соціокультурної діяльності»

108

Студенти інших спеціальностей (одиничні випадки: менеджмент, кураторство, філософія, системний аналіз, аналітика управління, журналістика тощо)

Загалом: 262 Студенти. Розподіл учасників дослідження за спеціальністю навчання

В межах дослідження було важливо отримати щонайменше по 100 анкет від студентів МСКД та від культурологів, щоб мати можливість порівнювати, за наявності принципових відмінностей, ці підвибірки методами статистики. Натомість, аналіз даних показав, що відмінності між цими двома підвибірками не є статистично значущими за більшістю показників, тому у звіті ми надаємо інформацію за загальною вибіркою. Детальніше ознайомитися із профілем опитаних студентів можна на малюнку 1. 02 Опитування випускників

Опитування проходило методом самозаповнення онлайн-анкети, посилання на анкету розповсюджувалося серед випускників відповідних спеціальностей викладачами, а також самими випускниками та за допомогою груп у соціальних мережах. Найбільшим відкриттям цього етапу дослідження виявилося те, що більшість ЗВО не мають статистики щодо працевлаштування студентів та не підтримують з ними зв’язків, отже не мають контактів випускників. Загалом було опитано 63 випускники. Жінка Чоловік Відмова

СТАТЬ, %

19-24

ВІК, %

РІК ВИПУСКУ, %

ОБЛАСТЬ НАВЧАННЯ, % Випускники. Профіль опитаної аудиторії

25-40

41+

Відмова 5

Після 2011

До 2010

Харківcька

Київ Львівcька

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, %

10 1

Культурологія

Менеджмент соціокультурної діяльності

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

Менеджмент

Інше

Малюнок 1

СТУДЕНТИ. ПРОФІЛЬ ОПИТАНОЇ АУДИТОРІЇ Жінка

СТАТЬ, %

Відмова

23+

Відмова

17-22

ВІК, %

Бакалавр

РІВЕНЬ ОСВІТИ, %

Магістр

Інше

Бюджетна Відмова

Контрактна

ФОРМА НАВЧАННЯ, %

34 1

Після закінчення іншого ЗВО Інше Після закінчення школи

ПОПЕРЕДНЯ ОСВІТА, %

ДОСВІД РОБОТИ, %

Чоловік

Так, працюю

ДОСВІД РОБОТИ У СФЕРІ, %

Відмова

Ні, не працюю

Відмова

Не мають

Мають

Відмова 3 Інше 1

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, %

МІСТО НАВЧАННЯ, %

Культурологія

Київ

Менеджмент соціокультурної діяльності

Харківcька

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

Одеcька

Менеджмент

Львівcька

Візуальне мистецтво та менеджмент культурних проєктів

Рівненcька

Інше

Відмова

48 41

ЗВО, %

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА, %

Харківська державна академія культури

Культурологія

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Менеджмент соціокультурної діяльності

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Візуальне мистецтво та менеджмент культурних проек

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Мистецтвознавство. Теорія та історія мистецтва

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Менеджмент культурної діяльності

Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури

Менеджмент культури та соціальний маркетинг

Львівська національна академія мистецтв

Мистецтвознавство

Львівський національний університет імені Івана Франка

Арт-кураторство

Заклад вищої освіти “Український католицький університет”

Менеджмент індустрії дозвілля

Національна музична академія України імені П.І. Чайковського

Мистецтвознавство

Харкiвська державна академiя дизайну та мистецтв

Менеджмент культурної сфери

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Менеджмент мистецтва

Відмова

Інша

Відмова

03 Опитування експертів

Опитування експертних груп проводилося методом напівформалізованих інтерв’ю особисто, онлайн або телефоном (в залежності від можливостей експерта). Загалом було опитано 65 експертів.

Представники творчих професій

Викладачі ЗВО

Адміністрація ЗВО (декан, проректор)

Українські студенти, що навчалися/навчаються в іноземних ЗВО

Організатори недержавних освітніх програм

Роботодавці з державного сектору

Роботодавці з недержавного сектору

Донорські організації

Загалом: 65 Експерти. Розподіл за експертними групами

1. ПОПИТ НА МЕНЕДЖЕРІВ КУЛЬТУРИ

Серед опитаних експертів-представників роботодавців, донорських організацій або приватних закладів освіти одиниці мають в дипломі спеціалізацію менеджмент культури. Більшість приходить у професію із суміжних галузей і спеціальностей: філософія, культурологія, історія/теорія мистецтва або (значно менш розповсюджено) мають менеджерську освіту в інших галузях, проте завжди цікавилися мистецтвом і тому обрали собі професію в цьому напрямку. Можливо, саме тому серед роботодавців та донорських організацій існує думка, що здобувати вищу освіту менеджера культури не є обґрунтованим, а достатньо цікавитися/розбиратися у мистецтві, а менеджерським навичкам можна навчитися у процесі роботи або на короткотривалих прикладних програмах. З іншого боку, викладачі та представники ЗВО відзначають, що «менеджер культури» не прописаний у Класифікаторі професій, що ускладнює розуміння майбутньої зайнятості, а отже й попит на випускників. Часто викладачі та адміністрація ЗВО дуже широко описують напрями, в яких можуть працювати випускники-менеджери культури: від універсальних професій, як івент-менеджери, PR-менеджери, проєктні менеджери у ЗМІ тощо до працівників будинків культури, закладів культури, музеїв, галерей, бібліотек тощо. Водночас опитані представники адміністрацій ЗВО заявляють, що більшість випускників (від 70 до 90%) працевлаштовуються за спеціальністю саме у такому широкому значенні, але кількість випускників, які працевлаштовуються в закладах мистецтва або культури, не відслідковується та невідома. Поширеною є думка, що випускники з такими дипломами можуть і мають самі створювати робочі місця – організовувати мистецькі/культурні інституції.

Експерти-роботодавці відзначають актуальну потребу у співробітниках-менеджерах культури. До зростання попиту призводить: 01 Розвиток державних управлінських інституцій (наприклад, Український інститут, реформування обласних/міських відділів культури); 02 Поява та розвиток мистецьких інституцій (Мистецький арсенал, Довженко-Центр, ЄрміловЦентр); 03 Реформування вже існуючих державних мистецьких інституцій (Музей Богдана та Варвари Ханенків, Національний художній музей, Український дім); 04 Розбудова приватних мистецьких інституцій («Я-галерея», Арт-галерея «Мануфактура»); 05 Поява міжнародних та національних грантових програм та грантової підтримки (УКФ, Міжнародний фонд Відродження, House of Europe тощо); 06 Розвиток ринку реалізації грантових програм (митці та мистецькі проєкти-грантоотримувачі); 07 Розвиток регіональних мистецьких та культурних інституцій, інституцій на рівні областей та міст (прикладом можуть буди невеличкі селища Закарпатської області, які реставрують та відновлюють пам’ятки архітектури та залучають туристів до себе, або міські/сільські бібліотеки, які стають осередком культури для громади); 08 Вихід мистецтва з «сірої» зони: робота за контрактом, прозоре оподаткування. Ці приклади свідчать про запит на менеджерів, які б реалізовували мистецькі та культурні проєкти, працювали як управлінці та адміністратори. 2. ПОГЛЯД НА СИТУАЦІЮ ЩОДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ У СФЕРІ СЕРЕД СТУДЕНТІВ ТА ВИПУСКНИКІВ

Серед випускників, які взяли участь у дослідженні, лише половина на даний момент працює у сфері культури, а ще 1 з 5 працювали в цій сфері раніше, проте пішли з неї. Отже, досвід працевлаштування за спеціальністю мають дві третини з них, проте не всі залишаються у професії. Дані у %

Працюють в сфері на даний час

Не працюють зараз, але працювали раніше

Ніколи не працювали

Не дали відповідь

Випускники. Досвід працевлаштування у сфері культури (всі випускники, n=63)

У більшості випадків (третина з них) працюють/працювали як самозайняті (фріланс/проєктна робота) та кожен п’ятий має досвід працевлаштування у державних/муніципальних закладах культури і мистецтва. Дані у %

Фріланс/проєктна робота

Недержавні/приватні заклади культури і мистецтва

Державні/муніципальні заклади культури і мистецтва

Приватне підприємництво

Навчальні заклади

Громадський сектор

Органи управління /держслужба

Міжнародні організації

Донорські організації/фонди

Випускники. Місце роботи (серед тих, хто працює або раніше працював у менеджменті культури, n=40)

Разом з тим, лише половина опитаних студентів (52%), які навчаються за спеціальностями МСКД або культурологія на даний час, демонструє наміри працювати за фахом, 17% вже зараз не планують залишатися в професії, а 31% ще не визначилися.

Дані у %

Планують

Не знають, не хочуть відповідати

Не планують

Студенти. Наміри щодо працевлаштування за спеціальністю (всі студенти, n=262)

У більшості випадків орієнтуються на роботу у приватних закладах культури та мистецтва або у фрілансі. Лише 1 з трьох таких студентів розглядає можливість працювати у державних закладах культури і мистецтва. Тобто брак менеджерських кадрів для діючих установ знову навряд чи буде покриватися дипломованими менеджерами культури.

Недержавні/приватні заклади культури і мистецтва

Дані у %

Фріланс/проєктна робота

Приватне підприємництво

Міжнародні організації

Державні/муніципальні заклади культури і мистецтва

Працевлаштування за кордоном

Органи управління /держслужба

Навчальні заклади

Донорські організації/фонди Громадський сектор

10 8

Студенти. Наміри щодо працевлаштування. Розглядають як можливе місце роботи (студенти, які планують працевлаштуватися в сфері менеджменту культури, n=137)

При цьому очікуваний рівень доходу в більшості випадків (для 65%) перевищує 20000 грн. на місяць (йдеться про всі можливі доходи за основним місцем роботи та додаткові заробітки). Детальніше на малюнку 2.1. За результатами опитування випускників, які працюють у сфері, для більш ніж половини дохід не перевищує 20000 грн., а заробітну плату вище 30000 отримують одиниці. Водночас кожен другий з них вважає, що оплата повинна перевищувати 30000 грн. Детальніше на малюнках 2.2 і 2.3.

Експерти-роботодавці (особливо державні інституції), а також викладачі та адміністрація ЗВО (де так само могли б працевлаштуватися випускники) зазначають, що максимально можливий оклад для молодших спеціалістів не перевищує 10000-12000 грн., отже державні інституції не можуть конкурувати з приватними за нових спеціалістів-випускників.

Важливо зазначити, що наміри залишатись у професії вищі серед тих студентів, які мають досвід роботи в галузі. Проте таких студентів зараз замало (лише 18% серед опитаних). Отже можна припустити, що якісна та налагоджена система практики та стажування від ЗВО у мистецьких та культурних інституціях мала би позитивний вплив на наміри студентів залишатися у професії. Детальніше на малюнку 2.4. Зупиняє студентів від працевлаштування за спеціальністю найчастіше зміна життєвих пріоритетів та інтересів, що можна опосередковано інтерпретувати як невідповідність освіти очікуванням або відсутність мотивації залишатися в галузі ще на початку здобуття освіти. Додатково зупиняє розуміння невисокого рівня оплати в сфері культури.

Дані у %

Зміна життєвих пріоритетів

Зміна інтересів

Низький рівень оплати праці

Недостатньо знань для роботи

Недостатньо робочих місць

Непрестижність фаху

Непрестижність сектору культури Інше

5 2

Важко сказати

Відмова

Студенти. Бар’єри працевлаштування за спеціальністю (не планують працевлаштуватися у сфері менеджменту культури, n=44)

У більшості випадків (71% опитаних, які не планують працювати за фахом) планують працевлаштуватися в інших сферах, 11% – продовжити навчання. Випускники більш критичні у своїх висловлюваннях: 01 Основною причиною піти зі сфери або не працевлаштуватися в ній називають низький рівень оплати праці. 02 На другому місці – брак робочих місць у галузі, що може бути частково пов’язано із першим бар’єром, як брак позицій з очікуваним рівнем оплати праці. 03 Зміна життєвих інтересів посідає третє місце.

Дані у %

Низький рівень оплати праці

Недостатньо робочих місць

Зміна життєвих пріоритетів

Непрестижність фаху

Зміна інтересів

Недостатньо знань для роботи Непрестижність сектору культури

10 3

Випускники. Бар’єри працевлаштування в сфері (серед тих, хто пішов зі сфери або ніколи в ній не працював, n=30)

Малюнок 2.1

СТУДЕНТИ. Очікування за рівнем місячного сукупного доходу Студенти, які планують працевлаштуватися в сфері менеджменту культури, n=137

до 20 тис. грн

20—30 тис. грн

від 30 тис. грн Не дали відповідь

31%

42%

23%

Малюнок 2.2

ВИПУСКНИКИ. Серед тих, хто працює у сфері, n=27 Поточний рівень доходів від діяльності в сфері до 20 тис. грн

20—30 тис. грн

від 30 тис. грн Не дали відповідь

59%

26%

Малюнок 2.3

Очікування доходів від діяльності в сфері до 20 тис. грн

20—30 тис. грн

від 30 тис. грн Не дали відповідь

37%

52%

Малюнок 2.4

СТУДЕНТИ. Зв’язок між досвідом та планами щодо працевлаштування за спеціальністю. Всі студенти, n=262 Дані у %

Працюють за спеціальністю

Планують працювати за спеціальністю

Працюють в іншій сфері

Не працюють

Не планують працювати за спеціальністю

3. СИСТЕМА ОСВІТИ ДЛЯ МЕНЕДЖЕРІВ КУЛЬТУРИ

У екосистемі освіти менеджерів культури експерти виділяють 3 можливості отримати знання та навички: Державні ЗВО

Приватні заклади освіти

Освіта за кордоном

Фундаментальні, але не актуальні знання, мало практичних навичок

Практичні навички

Практика, яка нашаровується на теоретичну основу

3.1. Державні ЗВО

Державні ЗВО загалом сприймаються як ті, що надають фундаментальні знання, проте такі знання не є актуальними, бракує практичних навичок, необхідних у подальшому працевлаштуванні. При виборі ЗВО студенти найчастіше звертають увагу на місце розташування, престижність закладу та його успішність (позиції в рейтингу ЗВО), а також рекомендації свого оточення. Можна припустити, що студентська мобільність (готовність та спроможність до навчання за межами рідного міста) не є розповсюдженою, за наявності ЗВО у рідному місті роблять вибір на його користь, ніж на користь ЗВО в іншому місті. Дані у %

Вдале місце розташування Престижність закладу

Місце в рейтингу успішності ЗВО

35 32

Рекомендації та поради друзів, родичів, знайомих Відгуки/ рекомендації випускників закладу

18 17

Відгуки/ рекомендації у соціальних мережах 14

Не мав іншого вибору Вибір батьків

Інше

Важко сказати

Відмова

Студенти. Причини вибору ЗВО (всі студенти, n=262)

Експерти-представники українських ЗВО підкреслюють авторитет освітнього закладу, його історію та вагу не лише на українській, а й міжнародній арені. Перевагами освітніх програм МСКД та культурології часто називають: 01 Міждисциплінарність програми, яка дає в подальшому широкий вибір можливих професій; 02 Релевантність програми для творчих, креативних студентів; 03 Фокусування на культуру та глибина знань з мистецтва. Отже, спонтанно викладачі та представники адміністрації ЗВО не роблять акцент на менеджерській освіті в освітній програмі.

Водночас для українських ЗВО (як адміністрація, так і викладачі), які надають освіту МСКД або культурологам, властиві спільні для української вищої освіти системні складнощі: 01 Брак матеріально-технічних засобів: нестача сучасного обладнання (від комп’ютерів до інтерактивних дошок), коштів на ремонт та підтримку приміщень у належному стані, тощо; 02 Бюрократичні перепони: багато паперової роботи, адміністративне навантаження, невідповідність вимог актуальним запитам, повільність процедур прийняття рішень про зміни та корегування освітніх програм та курсів; 03 Скорочення ставок заробітної плати, низькі оклади, що робить викладання непривабливим для спеціалістів. До специфічних організаційних проблем освіти МСКД та культурологів можна віднести: 01 Брак можливостей для практики та стажування студентів. Особливо негативно вплинули наслідки пандемії COVID-19, через яку значною мірою скоротилися можливості для міжнародного обміну. 02 Студенти також скаржаться на брак практики, оскільки досвід роботи за фахом половина (50%) вважає дуже важливим, а майже половина (45%) вважає його реалізацію у навчальному курсі недостатньою. 03 Незбалансованість практики та теорії у навчанні: менеджерські професії вимагають постійного закріплення знань через практику (організацію мистецьких подій). 04 Обмеження (фінансові та організаційні) для залучення до викладання практиків (галеристів, музейників, кураторів тощо): з одного боку, у них часто немає відповідних наукових ступенів, з іншого – не прописані умови запрошення лекторів на погодинній оплаті. Крім того, вважається, що фінансово викладання буде для них непривабливим.

Але найбільшими викликами для освіти МСКД та культурологів є якісні складові освіти: 01 Стрімкий розвиток галузі та новітні технології призводять до того, що програми та курси швидко застарівають; 02 Неактуальні освітні програми: викладачам часто не цікаво розробляти нові курси, низька мотивація та високий опір змінам; 03 Демотивований умовами праці викладацький склад ЗВО; 04 Законсервованість системи, яка не готова змінюватися у відповідності до актуальних запитів; 05 Брак сучасної літератури (перекладної в тому числі).

Через таку сукупність обставин якість освіти для менеджерів культури радше можна охарактеризувати як недостатньо високу та таку, що не відповідає вимогам часу. Заходи, які зі свідчень викладачів та адміністрацій ЗВО використовують для підвищення якості навчання: 01 Акредитація та перегляд освітніх програм 1 раз на 2 роки; 02 Збір зворотного зв’язку від випускників та організацій, де практикуються студенти; 03 Виявлення потреб через спілкування із потенційними роботодавцями, випускниками; 04 Залучення грантової підтримки та бюджету для залучення IT-технологій; 05 Розбудова міжнародних зв’язків, в основному на базі Еразмус+. Проте інерція цих змін недостатньо висока, щоб відповідати актуальному запиту.

Зрештою, всі експерти солідарні, що величезною, хоч і єдиною, перевагою державних ЗВО є системність та ґрунтовність отриманих знань теорії та історії мистецтва та культури, які складно отримати самотужки або у приватних закладах освіти. Такі знання формують контекст та бекграунд розуміння екосистеми культури і є ключовою вимогою для роботи менеджера у культурній/мистецькій інституції. Якщо говорити про сприйняття освітніх програм студентами, то можна відзначити наступне: 01 Базове уявлення про обраний напрям навчання скоріше несистемне – лише 17% опитаних студентів стверджують, що мали чітке уявлення про зміст обраної програми навчання. 02 Лише один з чотирьох опитаних студентів відзначає, що навчання відповідає його очікуванням, хоча 38% опитаних студентів готові рекомендувати вступати на навчання до ЗВО, в якому самі навчаються.

Дані у %

Чітко уявляли обрану освітню програму для менеджера в сфері культури до початку навчання 100 %

Вважають, що навчання відповідає їхнім очікуванням

Готові рекомендувати ЗВО 37 Студенти. Сприйняття освіти (всі студенти, n=262)

Найбільшої уваги, на думку опитаних студентів, вимагає актуальність та сучасність змісту освітньої програми та корисність набутих знань для подальшого успішного працевлаштування (називають важливими відповідно 65% та 55% опитаних студентів) – ці два фактори є надзвичайно важливими для студентства, але недостатньо реалізованими за їх оцінкою (задоволені ними відповідно 32% та 26%).

Низька важливість та висока задоволеність

Задоволеність, %

Адекватність оцінювання

Рівень професійності викладачів

Висока важливість та висока задоволеність

Доступність/наявність додаткових матеріалів

Кількість годин/ обсяг курсу

Актуальність/ сучасність змісту

Повнота курсу для здобуття професії

Користь для працевлаштування/ роботи за професією

Наявність технічної бази, потрібної для здобуття знань 20 Низька важливість та низька задоволеність

Висока важливість та низька задоволеність

Оцінка важливості, % Студенти. Оцінка навчального процесу (всі студенти, n=262)

У сприйнятті студентами ЗВО та освітньої програми можна виокремити наступні особливості: 01 неоднозначно аудиторія опитаних сприймає набір/вибір предметів та дисциплін для вивчення, зміст освітніх програм, якість викладання, а також відсутність/брак практики – це свідчить про те, що якість освітніх програм не в усіх ЗВО однакова; 02 переважають позитивні оцінки скоріше для іміджевих атрибутів: професійної репутації викладачів, студентської спільноти та престижності ЗВО; 03 найбільше критикується якість навчального матеріалу, брак новітніх методів навчання та комп’ютерних технологій, що може свідчити про неактуальність освітньої програми.

Називають сильною стороною, %

Окремі предмети та дисципліни

Атмосфера закладу Місцерозташування Рівень професійності викладачів

8 49

3 42

Якість викладання матеріалу

19 25

Зміст програми навчання

Студентська спільнота

Наявність/відсутність практики в профільних організаціях

Престижність закладу

Використання/брак новітніх методів навчання та комп’ютерних технологій Студенти. Переваги та недоліки ЗВО (всі студенти, n=262)

Називають слабкою стороною, %

36 31 12 26 10 10

44 0

3.2. Приватні освітні програми

Приватні освітні програми створені на запит ринку практикуючими галеристами, кураторами, митцями. Перевагами таких освітніх програм є: 01 Прикладний характер: навчання має прикладний характер, надає покрокові інструкції для реалізації проєктів, ґрунтується на досвіді конкретних проєктів, лектори – практики галузі; 02 Нетворкінг – розбудова зв’язків у спільноті, знайомство з митцями, які часто відірвані від менеджерів у класичній освіті; 03 Інтенсивність та насиченість програми: за короткі терміни та нічого зайвого, можливість особистого діалогу із викладачем. За таких умов залученість у навчання є більш глибокою та практичною. В той же час недоліками можна назвати: 01 Дипломи або сертифікати про закінчення є скоріше приємністю, ніж дають додаткові бали при влаштуванні на роботу; 02 Нестабільність програми через зміни викладацького складу або домовленостей з викладачами. До недержавних освітніх програм дуже рідко вдаються студенти МСКД або культурологи. Найчастіше навчаються: 01 митці, які хочуть посилити власні менеджерські здібності, самостійно керувати своїми проєктами; 02 практикуючі менеджери, які відчувають прогалини у своїх менеджерських знаннях та навичках (наприклад, у сфері договірної роботи або інтелектуального права); 03 люди, які цікавляться мистецтвом і хочуть більше знати про його функціонування, можливо, планують в майбутньому займатися колекціонуванням; 04 студенти інших гуманітарних напрямів. Таку картину підкріплюють і дані опитування студентів: 01 Необхідність у додатковій освіті відзначає лише кожен третій студент МСКД / культурології; 02 Найчастіше студенти звертаються до літератури або онлайн-курсів, ніж до спеціалізованих лекцій.

Дані у %

Спеціалізована література

Он-лайн курси

Спеціалізовані лекції

Стажування/практика у закладах культури Не використовують/не планують додаткові способи навчання

23 20

Студенти. Практика додаткового навчання (всі студенти, n=262)

Серед випускників більшу увагу приділено спеціалізованим курсам лекцій та літературі (відповідно 85% та 69% опитаних випускників, які працюють у сфері менеджменту культури та мають потребу у додаткових знаннях), що підтверджується словами експертів-організаторів неформальної освіти.

3.3. Навчання за кордоном

Бажаним, проте малодоступним є здобуття освіти у закордонних ЗВО. Троє з чотирьох опитаних студентів хотіли би навчатися за кордоном. Проте в більшості випадків (за свідченнями викладачів) рівень знання іноземних мов є недостатнім, щоб реалізувати таке бажання.

Закордонні ЗВО можна поділити на 2 групи: 01 Навчають теорії та історії мистецтва або готують митців (образотворче мистецтво) на рівні бакалавра, а фокусуються на менеджменті на рівні магістратури, що триває 2 роки; 02 Менеджерські дисципліни та програми знаходяться у фокусі, а мистецькі та культурологічні дисципліни додаються на рівні загального необхідного мінімуму. Але спільним для обох підходів однозначно є практична складова навчання для менеджерів, довготривалі практики у закладах мистецтва. Найчастіше проходять практику/ стажування у галереях або музеях, які на постійній основі співпрацюють із ЗВО, рідше студенти самі шукають місце для практики (переважно приватні інституції). Практика триває не менше місяця (типові 3- або 6-місячні програми), щоб студент мав змогу пройти цикл проєкту. Такі практики закінчуються звітами/дипломними роботами із описам здобутих знань та досвіду. Серед роботодавців ставлення до закордонної освіти неоднозначне: 01 з одного боку, воно розширює горизонти, дає можливість для пошуку та налагодження міжнародних контактів; 02 з іншого боку, український контекст саме в плані реалізації проєктів (особливості права, законодавства, оподаткування тощо) неможливо отримати за кордоном. Зрештою, більшість експертів-роботодавців, донорів та тих, хто отримав освіту за кордоном, вважають потенційно корисним здобувати додаткову післядипломну менеджерську освіту в Україні у приватних бізнес-школах. 3.4. Освіта під час роботи

Оскільки на даний момент у сфері менеджменту культури та мистецтва не вистачає дипломованих спеціалістів, то історично склалася практика освіти на роботі у мистецьких та культурних інституціях. Типовою є ситуація, коли роботодавці змушені навчати менеджерським навичкам безпосередньо під час роботи. До переваг такого підходу можна віднести: 01 отримання найбільш затребуваних та актуальних знань; 02 закріплення знань одразу на практиці; 03 підтримка та контроль закріплення знань. Ключовим недоліком такої практики є витрачання робочого часу та ресурсів не на виконання прямих обов’язків, потреба у додаткових ресурсах на таке навчання. Також роботодавці забезпечують можливість на власній базі або сприяють співробітникам отримувати додаткову освіту на приватних курсах.

Таким чином, до переліку організацій, які надають освіту менеджерам культури, можна віднести 4 типи: Державні ЗВО

Фундаментальні, але не актуальні знання, мало практичних навичок

Приватні освітні

Мистецькі

програми

інституції/ заклади

ЗВО за кордоном

культури

Практика, яка нарощується на теоретичну основу

Навчання під час роботи

Практичні навички

4. НЕОБХІДНІСТЬ ТА ОБҐРУНТОВАНІСТЬ ОСВІТИ ДЛЯ МЕНЕДЖЕРІВ КУЛЬТУРИ

Позиція експертів-роботодавців та освітян (приватної та державної освіти) щодо освіти менеджерів культури виходить із розуміння значення культурних проєктів та культурних інституцій як однієї з фундаментальних складових життєдіяльності країни. Культурні інституції мають бути вбудовані у життя кожного громадянина. Починаючи «з дитячого садочка» повинна формуватися звичка до взаємодії з мистецькими продуктами. Така звичка формує запит на якісний культурний/мистецький продукт, а отже, призведе до розвитку галузі. Саме тому професія менеджера, як того, хто забезпечує функціонування культурних та мистецьких інституцій, є надзвичайно важливою. 4.1. Підходи до вищої освіти для менеджерів культури

Експерти дослідження одностайні у думці, що менеджери культури мають отримувати відповідну вищу освіту, проте поділяються на 2 «табори»: 01 Повноцінна менеджерська освіта з 1-го курсу для розуміння професії. Все навчання має вибудовуватися на балансі мистецтвознавства, культурології (оскільки для роботи потрібно розумітися на мистецтві) та менеджерських спеціальностей і практики. Вважають важливим, щоб студенти від початку розуміли, через які процеси та якими засобами можуть реалізовуватися культура та мистецтво. 02 Магістерська програма, доступна для студентів, які отримали загальні гуманітарні знання на рівні бакалавра, з фокусом на практиці та практичних навичках. Вважають менеджмент універсальним інструментом реалізації, який не має значної специфіки у культурних або мистецьких проєктах. Варто зазначити, що в іноземних ЗВО існують обидві системи навчання, проте друга значно переважає. 4.2. Специфіка освітніх програм для менеджерів культури

Окремо вважаємо за необхідне підкреслити специфіку освітніх програм для культурологів та МСКД. Викладачі акцентують увагу на тому, що ці спеціальності значно відрізняються між собою: 01 Культурологія – більш теоретичний напрямок, який може готувати науковців, теоретиків та викладачів у сфері культури та мистецтва. Тому в освітніх програмах не приділяється багато уваги менеджерським курсам. 02 МСКД – прикладна, практична спеціальність, адміністрування, для якого потрібно розуміти культурний контекст. Ще один важливий момент щодо освіти менеджерів культури стосується підпорядкування ЗВО, адже частина ЗВО, які випускають з дипломами МСКД, підпорядковується МКІП, а інші

(яких значно більше) – МОН. Освітній стандарт спеціальностей не залежить від підпорядкування ЗВО, проте частіше експерти схильні наполягати, що освіта менеджерів культури не має бути відірвана від мистецтва, важливо, щоб навчання проходило в середовищі митців, з якими в подальшому менеджери мають співпрацювати. 4.3. Очікування від менеджера культури. Функціональні обов’язки, навички та вміння на думку роботодавців та представників донорських організацій 4.3.1. Найбільш слабке уявлення про менеджерів культури та мистецтва та найменше

очікувань від взаємодії з ними демонструють митці. Багатьом з них властиве ототожнення менеджера та куратора з людиною, яка опікується організаційними моментами навколо роботи митця. Якщо ж менеджерів культури розмежовують з кураторами, то останнім приписують співтворчість та інтелектуальний вклад у співпрацю з митцем, готовність обговорювати ідеї та прислухатися до порад, а першим приписують виключно адміністративні та організаційні функції. В одиничних випадках менеджера ототожнюють із дилером, який займається лише продажами творів. Доцільність менеджера для себе оцінюють як низьку, оскільки не мають коштів для його постійного утримання і готові залучати спеціалістів лише на точкові задачі під час реалізації конкретних проєктів. У разі ж організації великої масштабної події визнають, що тільки куратора буде недостатньо, і є необхідність залучати менеджера. Дуже рідко митці вбачають у своїй системі життєтворчості співпрацю і з куратором, і з менеджером, але це скоріше ідеал, ніж реальність. 4.3.2. Як вже вказували вище, студенти, які взяли участь в опитуванні, вважають необхідни-

Знання та навички в галузі організації і управління Високий рівень знань за програмою підготовки менеджера в сфері культури

Знання та навички в галузі права

Знання та навички в галузі комунікацій

Знання та навички в галузі економіки та фінансів

Знання та навички в галузі теорії та історії мистецтва та культури

Знання та навички в галузі інформаційних технологій

Висока важливість, знань вистачає

Вільне володіння іноземними мовами

Досвід роботи за фахом

Низька важливість, знань вистачає

Не вистачає, %

Низька важливість, знань не вистачає

Висока важливість, знань не вистачає

ми та важливими для успішної кар’єри менеджера культури комунікаційні, управлінські дисципліни, а також знання іноземних мов та прикладні (мистецькі, творчі) курси.

Високі оцінки за навчання 0

Оцінка важливості, %

Студенти. Диспозиція hard skills за важливістю та рівнем достатності для успішного працевлаштування (всі студенти, n=262)

Soft skills (особистісні якості), які найбільш затребувані та погано (за самооцінкою) проявлені у студентства, – лідерство та логіка в аргументації, розв’язуванні проблем, формулюванні ідей – по суті, ці дві навички мають визначати успішність менеджера у будь-якій сфері. Додатково витривалість та стресостійкість також вважаються важливими і недостатньо опанованими навичками.

Низька важливість, не вистачає

Висока важливість, не вистачає

Створення технологій та програмування

Не вистачає, %

Лідерство та соціальний вплив

Витривалість, стресостійкість та гнучкість

Використання технологій, моніторинг та контроль Активне навчання та стратегії навчання

Аналітичне мислення та інноваційність

Розв’язання складних проблем

Логічна аргументація, розв’язання проблем та формування ідей

Критичне мислення та аналіз

Креативність, оригінальність та ініціативність

10 Висока важливість, вистачає

Низька важливість, вистачає

Оцінка важливості, % Студенти. Диспозиція Soft skills за важливістю та їх браком у студентів (всі студенти, n=262)

4.3.3. Експерти-роботодавці та представники донорських організацій формулюють перелік

компетенцій менеджера культури, ґрунтуючись на власних вимогах до співробітників або грантоотимувачів. Найбільш пріоритетними знаннями та навичками, основою для роботи менеджером в культурі визнають майже одностайно: 01 Знання культури та мистецтва – контексту, в якому працює; 02 Знання мов; 03 Стажування, практика, досвід проєктної діяльності. Перелік hard skills визначається контекстом роботи у культурних/мистецьких інституціях і обов’язками, які виконують менеджери: 01 Проєктна робота, проєктний менеджмент; 02 Стратегічне, цілісне бачення проєкту, розуміння впливу проєкту на культуру в цілому; 03 Взаємодія в команді, забезпечення продуктивності команди; 04 Аналіз даних, ситуації; 05 Пошук грантів, фандрайзинг: вміння складати заявки та звіти за проєктами; 06 Просування: PR, пошук аудиторії та способів її досягнення та залучення, діджитал-інструменти; 07 Юридичний супровід проєкту: складання договору за шаблоном, законодавча база; 08 Фінансовий супровід проєкту: складання кошторису та контроль його дотримання; 09 Розуміння світового контексту та місця українського мистецтва та власного проєкту в глобальній системі розвитку мистецтва.

До важливих особистісних якостей (soft skills) відносять: 01 Системність мислення; 02 Креативність, можливість описати ідею, концепт проєкту; 03 Контроль термінів реалізації проєкту, розуміння дедлайнів; 04 Ініціативність, вміння переконувати, аргументувати; 05 Вміння приймати рішення, брати на себе відповідальність; 06 Комунікабельність, нетворкінг та налагодження соціальних зв’язків, комунікація з митцями; 07 Медіація культурних сенсів між митцем та аудиторією, переклад з високої мови на простішу для залучення і збільшення аудиторії; 08 Готовність до самоосвіти та саморозвитку. 4.3.4. Експерти-представники ЗВО схильні надавати більшу вагу фундаментальним ака-

демічним знанням: історії мистецтв/сучасному мистецтву (якщо це профільний мистецький ЗВО) та/або філософії (якщо це загальноосвітній ЗВО). Ці дисципліни вважаються обов’язковими як підґрунтя для роботи в мистецькій/культурній сфері. З прикладних знань та навичок виокремлюють (у порядку пріоритетності називання експертами-викладачами та адміністрацією ЗВО): 01 Проєктну роботу, проєктний менеджмент; 02 Управління організаціями; 03 Базові знання фінансів; 04 Базові знання права; 05 Знання світового мистецького контексту; 06 Взаємодія в команді, забезпечення продуктивності команди; 07 Кураторство; 08 Просування: PR, пошук аудиторії та способів її досягнення та залучення, діджитал-інструменти.

Soft skills (особистісні якості), які представники ЗВО вважають необхідними, називають: 01 Креативність; 02 Самомотивація, самоорганізація; 03 Ініціативність.

4.4. Відмінності між баченням представників ЗВО та роботодавців

У більшості випадків роботодавці та викладачі/адміністрація ЗВО складають подібний перелік необхідних знань та навичок менеджера культури. Проте є деякі відмінності: ЗВО недооцінюють знання мов (і опитування студентів, яке свідчить про недостатній рівень знання/викладання мов, це підтверджує). 01 ЗВО не приділяють увагу фандрайзингу та взагалі економічній складовій роботи інституції, в якій буде працювати менеджер. На думку експертів-роботодавців, студенти повинні чітко уявляти, в якому середовищі та за яких умов працюватимуть, що мистецтво не є прибутковою сферою нарівні з бізнес-підприємствами, а розвиток та існування інституції вимагатиме грантової та меценатської підтримки, отже вкрай важливо під час навчання приділяти увагу саме роботі із пошуку грантів та підготовки до них, пошуку та залученню меценатів тощо. 02 Ще одним важливим елементом, який недостатньо пріоритезований викладачами/адміністрацією ЗВО, є стратегічне, цілісне бачення проєкту, розуміння впливу проєкту на культуру в цілому, місце в екосистемі мистецтва тощо.

Із описаними вище навичками тісно корелюються і особистісні риси, на які представники ЗВО не звертають достатньої уваги – відповідальність за власні рішення, нетворкінг та розбудова соціальних зв’язків, комунікативні навички «перекладу» мистецького продукту на мову аудиторії, глядачів для їх залучення та розширення. Важливість практики та стажування підкреслюється представниками ЗВО, проте її значення для працевлаштування недооцінюється. В свою чергу, роботодавці не виокремлюють кураторство як окремі навички або знання. Як гіпотеза, це може бути подібність сприйняття кураторства та проєктного менеджменту на рівні інституцій, які представляли експерти.

Студенти

Роботодавці (приватні,

ЗВО

державні, донори)

Недооцінюють теорію та історію мистецтва/ культури

Очікують від менеджерів балансу теоретичних знань та практичних навичок; від працівників вимагають значно більше (деталізованіше) soft skills

Фокусуються на теоретичних знаннях; недооцінюють прикладні дисципліни

Відмінності вимог/очікувань до менеджера культури різними цільовими групами

Таким чином, можна зробити висновок про відмінності у сприйнятті менеджерів культури: 01 Студенти намагаються фокусуватися на прикладних знаннях, недоотримують їх у ЗВО і одночасно не накопичують теоретичні знання, оскільки вважають їх другорядними (переоціненими); 02 ЗВО орієнтуються на теорію, хоча й декларують важливість прикладних дисциплін, не надають їм належної ваги в освітніх програмах; 03 Роботодавці очікують балансу теоретичних знань предмету/сфери мистецтва та практичних менеджерських навичок.

5. ОЦІНКА ЯКОСТІ ОСВІТИ

Роботодавці оцінюють якість сучасної освіти менеджерів культури як недостатньо високу. В основному через фокус освіти на теоретичних знаннях, а також брак практики та менеджерських дисциплін. Вища освіта в кращому випадку дає контекст – розуміння мистецтва та культури, але менеджерським навичкам доводиться навчати вже під час роботи. Ще одним недоліком освіти менеджерів називають відрив навчання менеджерів мистецтва від власне мистецтва та митців, які його творять. Роботодавці, які мають досвід викладання, також підкреслюють невідповідність заявленої освітньої програми реальним знанням, які отримують студенти, оскільки імплементувати, змінити та погодити (акредитувати) нову назву дуже складно. Програми розмиті, зміст курсів (навчальних дисциплін), які мають однакову назву, може кардинально відрізнятися по суті в різних ЗВО. Отже, менеджерська освіта наразі не відповідає потребам роботодавців. Це обумовлено, в першу чергу, специфікою менеджерської роботи в інституціях.

5.1. Особливості державних та приватних роботодавців: 01

Специфікою роботи державних (бюджетних) інституцій часто називають бюрократичні перепони, державний контроль та бюрократичні обмеження, державне короткострокове бюджетування. Це вимагає від менеджерів додаткових знань щодо процедур оформлення та адміністрування (наприклад, системи державних закупівель), а також стресостійкості. Приватні роботодавці мають самі забезпечувати своє існування, тому частіше жаліються на відсутність ринку та попиту на мистецтво, необхідність у грантовій підтримці – вимагають навичок фандрайзингу, написання грантових заявок, мотиваційних листів тощо.

Недержавний сектор (як приватні, так і міжнародні інституції) сприймається як більш привабливий матеріально та такий, що дає більше свободи, тому державні роботодавці скаржаться, що важко залучати кращих спеціалістів у державні інституції. Як правило, заробітна плата на менеджерських посадах у державних інституціях коливається від 10000 до 20000 грн. (що додатково підтверджують випускники, які працюють в галузі). На приватному ринку, за оцінками експертів, – вдвічі більша. 5.2. Специфіка роботодавців-донорських організацій

Зазвичай мистецькими грантами опікується один менеджер. Розуміючи важливість фахових знань, віддають перевагу залученню експертів для оцінки грантових заявок. Менеджери, які керують проєктами всередині організації, виконують адміністративні функції: документообіг, відповідність заявленим термінам, фінансова звітність. Для таких задач найчастіше шукають людей із загальною гуманітарною освітою, скоріше з досвідом менеджменту з інших сфер та, дуже рідко, мистецтвознавців. Отже, хоча донорські організації попиту на менеджерів культури не висловлюють, проте постійно взаємодіють з менеджерами з боку грантоотримувачів на етапі реалізації грантових проєктів (від заявки до звітності про проєкт). Загалом донори підкреслюють позитивну динаміку у розвитку кваліфікації менеджерів культурних/мистецьких проєктів, які підтримують. Позитивно відгукуються про їхнє бачення та розуміння проєкту та його деталей, грамотність оформлення документації. Проте недоліком дуже часто залишається недотримання термінів реалізації, заявлених у грантовій заявці, та оформлення підсумкової звітності, особливо фінансової частини.

5.3. Оцінка якості власної освіти випускниками

Більше половини опитаних випускників (62%) оцінюють рівень отриманої освіти як достатній. Дані у %

Достатній 62

Недостатній 33

Важко сказати/ відмова від відповіді 5

Випускники. Оцінка рівня знань, здобутих під час навчання у ЗВО для того, щоб працювати менеджером у сфері культури (всі випускники, n=63)

Як і студентам, випускникам для роботи з самого початку найбільше бракувало знань та навичок з комунікаційних та управлінських дисциплін. Знань іноземних мов теж бракує обом цільовим групам, але меншою мірою вони, як і мистецькі дисципліни, були важливими для працевлаштування. В якості гіпотези можемо припустити, що зараз актуальність знання іноземних мов значно вища, тому студенти звертають на неї більшу увагу. Водночас іноземні мови є у фокусі для додаткового навчання випускників-менеджерів культури на даний момент.

Недооцінено студентами

Дуже важливі на думку випускників та студентів

Комунікаційні: реклама, просування, PR

Управлінські, організаційні

Випускники, %

Іноземні мови

Критика, есеїстика Інформаційні технології Мистецькі / прикладні: живопис, малюнок, танець, гра на музичних інструментах тощо

Правничі

Філософські

Фінансові Економічні

Історичні

Більш важливі на думку студентів та неважливі на думку випускників

Менш важливі на думку випускників та студентів 0

Студенти, % Випускники та студенти. Брак знань за окремими дисциплінами та напрямами (всі випускники n=63, всі студенти n=262)

6. ЯКІСНІ ІНДИКАТОРИ АНАЛІЗУ ЦІЛЬОВИХ ГРУП ЗВО Спроможність надавати актуальні освітні послуги

Декларують актуальність: 01 вважають освітню програму актуальною 02 оновлюють програму що два роки під час переакредитації 03 збирають зворотний зв’язок від випускників та очікування роботодавців.

В той же час визнають: розвиток галузі швидший за зміни 01 в освітніх програмах бюрократичні перепони часто заважають 02 змінювати та вдосконалювати освітні програми сучасні та актуальні дієвці-практики не зацікав- 03 лені у викладанні у ЗВО (через низьку оплату, паперову роботу та відсутність наукового ступеня).

ЗВО

Здатність до самоаналізу Скоріше декларативна та формальна: освітні компоненти та навчальні дисципліни переглядаються, оновлюються освітні програми проходять атестацію/ 02 переатестацію прислухаються до рекомендацій роботодавців 03 визнають недостатній рівень практичного 04 навчання та стажування. 01

Але зміни не готові ініціювати.

ЗВО

Прагнення до реформ і змін

Скоріше ні, оскільки працюють на самозбереження системи: вважають програми актуальними 01 та високої якості будь-які зміни та реформи сприймають 02 як загрозу знищення звичних норм та порядку.

ЗВО

Мотивація і можливості підвищення кваліфікації Декларують високу готовність до саморозвитку,

проте на практиці часто зупиняє високе навантаження, брак фінансової підтримки з боку ЗВО: стажування, участь у конференціях часто оплачують власним коштом.

ЗВО

Задоволеність роботою Задоволені: студентами, цінністю власної роботи та вкладом у розвиток українського суспільства.

Незадоволені: паперовим навантаженням та бюрократією, рівнем оплати праці. За оцінками опитаних експертів, заробітна плата викладачів на рівні 10000 – 16000 грн. є низькою для викладача ЗВО (на рівні з «касиром АТБ»). Іноді ЗВО надають додаткові надбавки з власного бюджету. Але у більшості випадків очікують збільшення заробітної плати принаймні вдвічі. Окрема складність: відсутність бюджетів на наукову роботу в ЗВО, що фактично унеможливлює її здійснення або обумовлює виконання практично на волонтерських засадах.

ЗВО Наявність матеріальної, технічної бази та кадрового ресурсу

Картина неоднозначна, але в більшості випадків ЗВО лише частково забезпечує необхідним для навчання обладнанням (комп’ютери, інтерактивні дошки, проектори тощо), викладачі використовують власні засоби або шукають спонсорської підтримки. Важливість технічних засобів та навичок значно зросла через дистанційну освіту, викладачам довелося призвичаюватися до платформ з організації відеоконференцій, ресурсів для створення тестів, електронного документообігу. Віддають перевагу безкоштовним ресурсам, оскільки витрати на них не закладені у бюджет ЗВО.

З кадрами картина більш однозначна: більшість ЗВО скаржаться на брак молодих викладачів та оновлення складу кафедр.

ЗВО

Готовність до міжнародної співпраці Дуже висока: 01 всі ЗВО залучені до програм Еразмус+ 02 діють програми для обміну студентів (програми мобільності) 03 є випадки стажування викладачів за кордоном 04 партнерські програми з університетами в різних країнах (наприклад, Фінляндія, Литва, Польща, Італія, Угорщина, Франція, Греція тощо), які забезпечують студентів подвійними дипломами.

Проте міжнародна співпраця обмежена: через локдауни, спричинені пандемією 01 брак бюджету на фінансування відряджень 02 низький (недостатній) рівень 03 знання студентами іноземних мов діючі програми існують скоріше для студентів, 04 викладачам доводиться самостійно шукати місця для стажування та фінанси на такі відрядження.

РОБОТОДАВЦІ ТА ДОНОРИ

Актуальний запит на професійну кваліфікацію спеціалістів Запит дуже високий: 01 інституції розвиваються, розширюються 02 на позиціях менеджерів працюють не фахові спеціалісти (зазвичай люди, які мають менеджерські навички та філософську, культурологічну освіту, або просто цікавляться мистецтвом).

До випускників ЗВО за спеціальністю МСКД/ культурологія ставляться із застереженням через слабкий рівень навчання менеджерським дисциплінам, неактуальність освіти та відсутність належної практики, проте цінують їх теоретичну підготовку та глибину знань.

РОБОТОДАВЦІ ТА ДОНОРИ

Готовність і спроможність інвестувати в підготовку кадрів У більшості випадків забезпечують додаткову освіту в межах інституції, підтримують бажання працівників отримувати додаткові знання, виділяють з бюджету інституції кошти на часткову або повну компенсацію витрат на додаткову освіту. Меншою мірою розглядають можливості для стажування за кордоном або запрошення іноземних тренерів, оскільки потребують знання українського контексту та точкові компетентності (законодавство, юридичні, фінансові нюанси тощо).

Однозначно для державних інституцій не вистачає актуальних курсів підвищення менеджерських кваліфікацій з боку держави.

ВИПУСКНИКИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОГРАМ

Оцінка професійних можливостей в Україні для здобувачів освіти за кордоном

Наявність у потенційного співробітника іноземного диплому вважається додатковим (проте не найбільш необхідним) бонусом при працевлаштуванні, оскільки дуже часто потрібні знання українського законодавства або особливостей оподаткування. 02 Більш актуальним вважають отримання післядипломної освіти в Україні (наприклад, у Києво-Могилянській бізнес-школі) або проходження час від часу точкових актуальних курсів (наприклад, у KAMA). Випускники закордонних програм успішно працюють як у державних чи приватних культурних/мистецьких інституціях, так і створюють власні інституції. 01

ВИПУСКНИКИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОГРАМ

Оцінка відповідності отриманих знань і навичок запиту українських роботодавців Випускники закордонних ЗВО відзначають величезну користь від отриманих знань та навичок для подальшого працевлаштування в Україні. Особливостями освіти за кордоном, на відміну від української вищої освіти, можна визначити: 01 прикладний підхід, навчання через практику, викладання окремих курсів практикуючими кураторами, галеристами, музейниками тощо 02 освіта через довготривале стажування у діючих мистецьких інституціях 03 цілісне бачення культури та мистецтва в екосистемі країни та світу, взаємовпливи з іншими індустріями (освіта, фінанси, логістика тощо) 04 акцент на підприємництві у мистецьких інституціях: розбудові мережі меценатів, залученні грантів та спонсорів, аукціонній справі, організації масштабних крос-культурних подій 05 акцент на сучасних технологіях: діджиталізація, просування у соціальних мережах, розробка та адаптація сайтів тощо.

ПРЕДСТАВНИКИ ТВОРЧИХ ПРОФЕСІЙ І ОРГАНІЗАЦІЙ

Оцінка компетенцій сучасних менеджерів культури Уявлення про менеджерів культури дуже поверхові, досвід співпраці обмежений. Власних менеджерів не мають (не можуть утримувати), якщо і співпрацюють, то з менеджерами галерей, де виставляють роботи. Очікування за функціями часто тотожні до ролей кураторів або дилерів (продавців творів мистецтва): організація виставок, подій 01 просування митця, в тому числі через пошук та оформлення 02 грантових заявок, пошук клієнтів та продаж робіт. У той же час сприймають кураторів як більш творчих дієвців (співтворців митця), а менеджери скоріше виконують адміністративні функції. Дуже часто менеджерські функції виконує або куратор, або сам митець. В останньому випадку це скоріше вимушена ситуація: на адміністративну діяльність не вистачає не тільки знань та навичок, а й часу.

ПРЕДСТАВНИКИ ТВОРЧИХ ПРОФЕСІЙ І ОРГАНІЗАЦІЙ

Потреби в конкретних компетенціях і навичках 01

02 03

Просування: як участь у подіях, організація виставок, так і присутність митця у соціальних мережах. Продаж робіт або розміщення робіт у галереях для продажу. Фандрайзинг, пошук резиденцій, грантової підтримки (оформлення заявок та звітності).

ПРЕДСТАВНИКИ ТВОРЧИХ ПРОФЕСІЙ І ОРГАНІЗАЦІЙ

Рівень зацікавленості в спеціалістах такого фаху Зацікавлені у співпраці з менеджерами, проте: не знають, як їх знайти 01 не знають, як їх зацікавити 02 не мають бюджетів для утримання 03 не розуміють реальної вигоди від співпраці. 04 Найбільше зацікавлені у залученні менеджерів на окремі задачі під час організації виставок або подій.

ПРЕДСТАВНИКИ ТВОРЧИХ ПРОФЕСІЙ І ОРГАНІЗАЦІЙ

Готовність і спроможність оплачувати роботу спеціалістів Не мають бюджету для утримання менеджера, тому готовність до співпраці низька. Також не розуміють, на яких умовах можна співпрацювати із менеджерами: спонтанно озвучують 50/50 від заробітку (скоріше ґрунтуючись на обізнаності про умови співпраці з галереями).

СТУДЕНТИ

Очікування і уявлення про спеціальність 01

СТУДЕНТИ

Рівень інформованості про освіту 01

Базове уявлення про обраний напрям навчання скоріше несистемне: лише 17% опитаних студентів стверджують, що мали чітке уявлення про зміст обраної програми навчання, 40% вважають, що зробили правильний вибір майбутньої професії менеджера в сфері культури, 54% – що правильно обрали програму навчання менеджменту в сфері культури. В більшості випадків вибір напряму навчання зумовлювала загальна цікавість до сфери мистецтва та культури, віра у перспективність та розвиток галузі, а також крос-дисциплінарність фаху: поєднання гуманітарного напряму з менеджментом. Кожен четвертий вважає цей фах своїм покликанням. Вибір ЗВО найчастіше визначає місце розташування, престижність (репутація) та місце в рейтингу (успішність), а також рекомендації оточення (рідних, друзів). Кожен четвертий (24%) опитаний студент стверджує, що навчання співпадає з його/її очікуваннями. Найбільше критикується якість викладання матеріалу та брак новітніх методів навчання та комп’ютерних технологій, що може свідчити про неактуальність освітньої програми. Найбільшої уваги як затребувані, проте недостатньо висвітлені, у навчальних програмах, на думку студентства, вимагають комунікаційні, управлінські дисципліни, а також іноземні мови та мистецькі/ прикладні дисципліни.

Кожен третій студент/студентка відзначають необхідність у додатковому навчанні, і 80% опитаних до нього звертаються (найчастіше до літератури або онлайн-курсів). Потенційно цікавим напрямом додаткової освіти є стажування.

СТУДЕНТИ

Професійні амбіції 01

ВИПУСКНИКИ

Серед опитаних студентів кожен другий планує працювати за фахом після здобуття освіти. Найчастіше хочуть працювати у недержавному секторі або бути самозайнятими (фріланс). Ті, хто не планує працювати за фахом, обґрунтовують свій вибір зміною планів та пріоритетів або низьким рівнем оплати у галузі. 60% опитаних студентів мають досвід роботи паралельно з навчанням, проте лише 18% мають досвід роботи саме в мистецькій/культурній галузі, при чому більшість (78% з них, або ж 14% від загальної вибірки) планують залишатися в професії. Очікування щодо рівня оплати серед студентів досить амбітні: третина розраховує на заробітну плату до 20000 грн., ще 42% – від 20000 до 30000, а оплату вище 30000 очікують 23% опитаних. Іноземний досвід навчання або працевлаштування сприймається як дуже перспективний, проте лише кожен третій розцінює шанси на працевлаштування за кордоном як високі.

Відповідність очікувань отриманим знанням і навичкам Як і студентам, випускникам на початку кар’єри найчастіше не вистачало комунікаційних, управлінських знань, а також іноземних мов та навичок з написання текстів (єдина відмінність від поточних студентів).

ВИПУСКНИКИ

Працевлаштування Лише половина опитаних випускників (48%) зараз працює за спеціальністю, ще 21% працювали в сфері культури, проте пішли з неї.

ВИПУСКНИКИ

Рівень доходів 59% випускників, які залишилися у сфері, отримують дохід до 20000 грн., хоча більшість з них (52%) вважають необхідним його зростання до 30000 грн. та більше.

ВИПУСКНИКИ

Потреба в неформальній і формальній освіті Більшість (96% опитаних) висловлюють потребу у підвищенні кваліфікації. Найчастіше у напрямах: 01 іноземні мови 02 управлінські навички.

ВИСНОВКИ 01

На даний час у державних та приватних культурних інституціях мало співробітників з дипломами менеджерів культури, частою є практика навчання менеджерським навичкам у процесі роботи.

Рекомендація:

Налагодити взаємодію ЗВО з інституціями, організаціями, дієвцями культури. Враховувати потреби роботодавців у кваліфікованих кадрах з визначеними компетентностями. Комунікувати цінність здобувачів освіти за програмами підготовки менеджерів культури.

До кого:

Попит на випускників-менеджерів культури не сформований. Присутній скепсис щодо їхніх професійних компетентностей.

Студенти не орієнтовані в процесі навчання на роботу у мистецьких та культурних інституціях, а скоріше є спеціалістами широкого профілю (може стати PR-менеджером, івент-менеджером, журналістом або музейником) без конкретних професійних навичок.

Відсутність професії в класифікаторі обмежує їх чітке позиціонування на ринку праці. Низький рівень оплати праці робить професію непрестижною і виводить кадри в інші сфери.

Очікування студентів щодо оплати праці вищі, ніж може запропонувати ринок, а самі студенти якщо й планують залишатися в сфері, віддають перевагу фрілансу або роботі у приватних інституціях.

Практикуючі менеджери не йдуть у ЗВО, а викладачі не мають мотивації і ресурсу для професійного розвитку.

Рекомендація:

До кого:

Рекомендація:

До кого:

ЗВО.

Передбачити в освітніх програмах компетентності, що допомагають залучати ресурси в сектор культури. Ініціювати програми партнерства з інституціями, які б приймали студентів на стажування і надавали менторську підтримку. Ініціювати створення ендаументів на базі ЗВО як інструментів залучення коштів та налагодження сталих комунікацій із стейкголдерами. ЗВО, центральних органів державної влади, що формують політики надання освітніх послуг.

Існує розрив між очікуваннями від освіти з боку всіх дієвців: студентів, ЗВО та роботодавців. Роботодавці очікують від випускників збалансованих знань з теорії та історії мистецтва/ культури та менеджерських навичок. ЗВО, фокусуючись на теорії, не надають необхідні менеджерські компетентності. Студенти, в свою чергу, недооцінюють необхідність теоретичних знань, проте й не можуть отримати від ЗВО прикладних менеджерських знань та навичок. Під час створення/перегляду освітніх програм залучати студентів, зовнішніх експертів від роботодавців, випускників. До ЗВО.

Рекомендація:

До кого:

Рекомендація:

До кого:

Освіта менеджерів вимагає та передбачає збільшення практичних годин та розробку ефективної системи стажування для студентів на базі існуючих державних та приватних інституцій. Стажування повинно бути передбачене в освітній програмі, мати чіткий план та конкретно визначені завдання, а також відповідно визначену тривалість, достатню для опанування певного циклу менеджерських навичок. Підсумком стажування має стати науково-практичний звіт як основа для портфоліо майбутнього менеджера. Студентів також варто заохочувати засновувати власні стартапи та зараховувати цю роботу як стажування. ЗВО.

Освітні програми для менеджерів культури не є актуальними, формально переглядаються та оновлюються що два роки, під час акредитації, проте часто не співпадають з реальними навчальними дисциплінами, які викладаються. Розвиток та оновлення програм стримують як бюрократичні перепони та процедури для змін, так і низька мотивація викладачів (через завантаженість паперовою роботою, невисокі ставки, відсутність бюджету на розвиток, самоосвіту, наукову діяльність тощо). Долучатися до міжнародних освітніх профільних мереж, розвивати міжнародне партнерство. Передбачати кошти в бюджеті ЗВО або застосовувати фандрайзинг для стажування викладачів за кордоном. Залучати зовнішніх експертів та викладачів-практиків. ЗВО.

Висновки та рекомендації

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ 01

Рекомендація:

Професії культуролог, менеджер культури, менеджер мистецьких проєктів, куратор відсутні в Класифікаторі професій. Вимоги до професійної кваліфікації не сформульовані. Внести до Класифікатора професій або іншого документу, що буде регламентувати перелік професій, актуальні професії сфери культури. Створити комплексний документ, який би логічно пов’язував освіту за спеціальністю, освітню кваліфікацію, спеціалізацію, професійну кваліфікацію та професію. Унормувати взаємозв’язок між освітою і професією/роботою для менеджерів культури.

До кого:

Рекомендація:

До кого:

Рекомендація:

До кого:

Рекомендація:

До кого:

НАК, МОН.

Найменування спеціальностей, визначене українським законодавством, не корелюється із найменуванням за Міжнародною стандартною класифікацією освіти. Переглянути Постанову Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти». Узгодити найменування з міжнародною класифікацією. МОН, Кабмін.

Освітні стандарти описують інтегральні та загальні компетентності (soft skills) цілком відповідно до стандартів ЄС, проте спеціальні компетентності (hard skills) артикулюються вельми формально, часом міксуючись із загальними (soft skills), і не враховують потенційних професійних компетентностей. Чітко диференціювати в стандартах загальні та спеціальні компетентності. Врахувати актуальні, затребувані ринком праці, потреби у професійних компетентностях. МОН, МКІП.

Стандарти для різних рівнів освіти від молодшого бакалавра до магістра не дають чіткого уявлення про відмінність одного рівня освіти від іншого, молодшого бакалавра від магістра. Наскрізно переглянути стандарти різних рівнів за однією спеціальністю. Визначити межі компетентностей та потенційних компетенцій для здобувачів освіти різних рівнів. МОН, МКІП.

Рекомендація:

До кого:

Рекомендація:

До кого:

Внутрішній моніторинг у ЗВО, як одна з ключових опцій оцінки якості вищої освіти, відбувається не повною мірою, часто не регламентований сучасними моделями. Відповідно, такі важливі критерії, як зворотний зв’язок від випускників, відгуки роботодавців, оцінки сторонніх залучених експертів, залучення студентів до розробки освітніх програм не активовані, або слабо активовані в практиці. ЗВО повинні розробити і застосовувати моделі внутрішнього моніторингу. Забезпечити комунікацію з випускниками, роботодавцями, залучати зовнішніх експертів. Інформація про працевлаштування випускників та відгуки роботодавців має бути в публічному доступі на сайтах закладів. ЗВО.

Українські дипломи про вищу освіту визнаються країнами ЄС, США та багатьма іншими. Проте випускники ЗВО мають бути готові, що їм доведеться додатково складати іспити або довчатися. Системне партнерство з іноземними ЗВО може сприяти отриманню студентами двох дипломів – українського і країни-партнера. Входження ЗВО до міжнародних освітніх мереж, що передбачає відповідність критеріям участі, посилить впізнаваність і довіру до українських дипломів. Акредитація українських освітніх програм закордонними агенціями також сприятиме визнанню наших випускників.

ЗВО.

КОНТЕНТ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ 07

Рекомендація:

До кого:

Рекомендація:

До кого:

Внаслідок реформування системи вищої освіти саме Освітня програма стає головним критерієм у виборі абітурієнтом спеціальності і ЗВО. Однак, ЗВО недостатньо уваги приділяють якості освітніх програм, їх відкритості та доступності, що в результаті рано чи пізно відобразиться на їх конкурентоспроможності. Розробити рейтинг ЗВО на основі критерію якості ОП. Запроваджувати філософію освітньої програми як бренду ЗВО. У відкритому доступі мають бути не лише описи ОП, але і навчальних дисциплін із описами та зазначенням компетентностей. НАЗЯВО, або незалежна рейтингова агенція. ЗВО.

Співвідношення теоретичних і прикладних дисциплін ОП не збалансовані й не враховують актуальні професійні компетентності управлінців. Варто переглянути ОП на предмет посилення освітніх компонент з фінансів, права, маркетингу, комунікацій та цифрових технологій для освітньо-кваліфікаційного рівня магістр. ЗВО.

09 Рекомендація: До кого:

ОП має враховувати процеси динамічних змін в секторах ККІ і відповідно на них реагувати. ОП мають враховувати вектори культурних політик – глобальних і локальних. ЗВО.

СИНХРОНІЗАЦІЯ З РИНКОМ ПРАЦІ 10

Рекомендація:

До кого:

Відсутність інформації про працевлаштування випускників не дає можливості оцінити якість наданих ЗВО освітніх послуг і конкурентоспроможність його випускників на ринку праці. Розробити систему зворотного зв’язку і відслідковування професійної реалізації випускників. Зробити цю інформацію відкритою і трактувати її як частину промоції ЗВО. Розвивати і використовувати інструменти і можливості Асоціації випускників, Центрів працевлаштування при ЗВО, інших аналогічних підрозділів. ЗВО.

ОПТИМІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ 11

Рекомендація:

Брак актуальних та інноваційних менеджерських стратегій ЗВО. Сучасна освіта потребує нових моделей управління. Запровадження програми обов’язкового підвищення управлінських кваліфікацій для керівництва ЗВО. Залучення професійних менеджерів до управлінської команди.

До кого:

Рекомендація:

До кого:

МОН, ЗВО.

Автономія сьогодні відіграє, часом, негативну роль для розвитку і модернізації ЗВО. Закриті системи працюють на самозбереження, вибудовують політики консервації усталених принципів роботи. Не залучають зовнішню незалежну експертизу як аудит освітньої діяльності ЗВО та під час розробки ОП. Заохочення ЗВО до взаємодії, створення/долучення до освітніх профільних мереж, які передбачають залучення інших ЗВО – українських і закордонних, зовнішніх експертів, дієвців з ринку праці і державних управлінців. Центральні органи виконавчої влади, що формують політики у сфері освіти та культури.

Рекомендація:

Брак програм студентської мобільності, навчальних візитів та застосування аналізу практичних кейсів в освітніх програмах. Застосування нових методів в освітньому процесі дозволить підвищити якість освіти, а також стане якісною перевагою для абітурієнтів. Подібними методами можуть бути: навчальні візити в інституції та розгляд конкретних успішних кейсів під час навчання; ознайомчі поїздки по регіону/країні з метою вивчення культурних особливостей.

До кого:

ЗВО.

КОМУНІКАЦІЯ, ПРОМОЦІЯ, ПРЕСТИЖНІСТЬ 14 Рекомендація:

До кого:

Рекомендація:

До кого:

Низька інформативна і технологічна якість комунікаційних платформ ЗВО, сайтів. ЗВО варто звернути увагу на представлення інформації на відкритих ресурсах та шукати нові методи презентацій освітніх програм. Використовувати не тільки цитування нормативних документів, але і «пряму мову» випускників, популяризацію успішних кейсів та кар’єр, акцентування оригінальності та унікальності освітніх програм. Оновлювати сайти, враховуючи вимоги до сучасних медійних ресурсів. ЗВО.

Промоційні матеріали ЗВО не розкривають зміст та унікальність освітніх програм. Апелюють до вступників, а не до потенційних абітурієнтів на більш ранніх етапах. Акцентувати промоцію ЗВО саме на якісних ОП і їх спеціалізаціях як освітніх брендах. Розробити інформаційно-освітні кампанії для старшокласників про те, як обирати професію, ЗВО, ОП. МОН, ЗВО, школи.

Дорожня карта

розвитку екосистеми освіти для менеджерів культури

ФІЛОСОФІЯ ТА БАЗОВІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ

Ми виходимо із твердження: «Траєкторія долі людини, її щастя, самопочуття, задоволеність життям, фізичне і психічне здоров’я багато в чому визначаються задоволеністю змістом професійної діяльності, ставленням до неї, рівнем професійних досягнень. Можна сказати, що для більшості людей основою розвитку особистості в зрілому віці стає професійна діяльність»1, описаного Е. Зєєром. Оскільки різні фахівці по-різному описують етапність процесу професійного становлення, нам важливо наголосити на тому, що стадія «отанту», себто стадія підготовки до дорослого життя, усвідомленого вибору сфери професійної діяльності стосується передусім учнів середніх шкіл (12 – 16 років)2. У переважній більшості випадків освітній процес для індивіда є безперервним – тобто одразу після закінчення середньої школи відбувається вибір ЗВО, отже етап усвідомлення власних сильних і слабких якостей має цьому передувати. Разом із тим, дослідження формування здатності до самооцінки у дітей та підлітків доводить, що якщо у 5-му класі важлива думка референтних осіб (оточення, вчителів, родини), то вже у 9-му самооцінка та мотивація формується бажанням самоствердитися, в т.ч. у майбутній професії: «... значна кількість виділених наявних і бажаних учбових умінь та здібностей старшими підлітками обумовлена прагненням самоствердитися, а також усвідомленням майбутнього професійного становлення («вдосконалити англійську, щоб стати перекладачем»). З цим також пов’язано виділення особистісних якостей, що допоможуть при майбутньому професійному виборі («старанність», «цілеспрямованість»)»3. В ідеалі, маємо виходити з того, що обираючи ЗВО і спеціальність, абітурієнт має візію своєї майбутньої професійної діяльності та кар’єрних сходинок: стати міністром культури, очолити музей, організовувати фестивалі, бути власником чи керівником аукціонного дому чи мистецького хабу. Про формування візії йтиметься нижче. На шляху до омріяної самореалізації розважливий абітурієнт візуалізує кар’єрні сходинки, кожна з яких вимагає певного досвіду і компетентностей, певного рівня професійної кваліфікації. При цьому, приймаючи концепцію «професіогенезу», «що розглядається як цілісний безперервний процес становлення особистості фахівця, який починається з моменту вибору і прийняття майбутньої професії і закінчується, коли людина припиняє активну трудову діяльність»4, ми усвідомлюємо всю важливість формування засадничих цінностей, знань та умінь на етапі навчання у ЗВО. Ті, хто сьогодні вступають до ЗВО, розпочнуть свою професійну діяльність в перспективі 2, 4, 6 років. Тож під час формування та адаптації освітніх програм апріорі мають враховуватися динамічні зрушення, що відбудуться на глобальному та локальному рівнях хоча б у короткостроковому горизонті планування. Відповідно, як у студентів, так і у закладів освіти має бути орієнтація на знання та навички, які стануть затребувані в недалекому майбутньому. Світовий економічний форум в Давосі у своєму документі 2020 «The future of jobs report»5 пропонує такі прогнози на найближче майбутнє, до 2025 року.

1 Кокун О. М. Професійне становлення сучасного фахівця. К. 2012. С. 8.

2 Там само. С. 11. 3 Адамович Н. Динаміка самооцінки здібностей у підлітковому віці. Психологічні дослідження: наукові праці студентів соціальнопсихологічного факультету. Житомирський державний ун-т ім. І. Франка. 2012. Вип. 4. С. 8. 4 Кокун О. М. Професійне становлення сучасного фахівця. К. 2012. С. 8. 5 https://www.weforum.org/reports/the-future-of-jobs-report-2020

ТОП-20 професій, попит на які зростає 01 Аналітики та дослідники, вчені 02 Спеціалісти зі штучного інтелекту та автоматизованого навчання 03 Спеціалісти великих даних 04 Спеціалісти з цифрового маркетингу та стратегування 05 Спеціалісти з автоматизації процесів 06 Спеціалісти з розвитку бізнесу 07 Спеціалісти з цифрової трансформації 08 Аналітики з інформаційної безпеки 09 Розробники програмного забезпечення та додатків 10 Спеціалісти з інтернету речей 11 Керівники проєктів 12 Керівники бізнес-послуг і адміністратори 13 Спеціалісти з баз даних та мереж 14 Інженери робототехніки 15 Стратегічні консультанти 16 Аналітики з управління та організації 17 Інженери FinTech 18 Механіки та ремонтувальники обладнання 19 Спеціалісти з організаційного розвитку 20 Спеціалісти з управління ризиками На перший погляд, серед топових професій немає утворень з категоріями «культура» та «мистецтво», але насправді соціокультурна складова є в кожній другій. Відзначаючи технології, що будуть запроваджені до 2025 року, автори Звіту не фокусувалися на сфері культури та мистецтва, проте окремо відзначили, які знання і навички будуть актуальними у сфері освіти: Хмарні обчислення, аналітика великих даних; цифрова обробка текстів, зображень, голосу; шифрування та кібербезпека; штучний інтелект (наприклад, автоматизоване навчання, нейронні мережі, NLP); електронна комерція та цифрова торгівля; додана та віртуальна реальності, 3D і 4D друк та моделювання; нові матеріали (наприклад, нано-); інтернет речей та пов’язаних приладів. Враховуючи глобалізацію та прагнення фахівців бути затребуваними і конкурентними на локальному й міжнародному рівнях, вони мають здобути, зокрема, такі універсальні навички: ТОП-10 загальних навичок найближчого майбутнього, які визначив Світовий економічний форум: 01 Аналітичне мислення та інноваційність 02 Активне навчання та освітні стратегії 03 Вирішення комплексних проблем 04 Критичне мислення та аналіз 05 Креативність, оригінальність та ініціативність 06 Лідерство та соціальний вплив 07 Технології, моніторинг та контроль 08 Технологічний дизайн та програмування 09 Стресостійкість та гнучкість 10 Обгрунтованість міркувань, вирішення задач, генерування ідей. Будемо виходити з логіки, що освітні компетентності в ОП формуються з орієнтацією на майбутнє. А також пам’ятаємо, що навчання триває упродовж життя і компетентності нашаровуються на професійний досвід. Дорожня карта розвитку екосистеми освіти для менеджерів культури передбачає запровадження моделі, в якій взаємодіють як суб’єкти здобувачі освіти, ЗВО і роботодавці, а логічні зв’язки будуються як вертикально, так і горизонтально (див. схему на наступній сторінці). →

ОПИС МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ЕКОСИСТЕМИ ОСВІТИ ДЛЯ МЕНЕДЖЕРІВ КУЛЬТУРИ

Отже, щоб зробити кар’єру топ-управлінця, менеджеру культури потрібно буде після закінчення ЗВО працювати в організаціях, реалізовувати проєкти, отримувати спеціальні знання і навички на курсах підвищення кваліфікації, засобами неформальної та інформальної освіти, під час стажування за кордоном та в провідних українських інституціях тощо. Перше місце роботи часто стає доленосною відправною точкою на початку кар’єри. Здобути його вкрай непросто, коли в резюме бракне опису досвіду професійної діяльності. Стажування під час навчання, тобто робота за фахом упродовж тривалого періоду (3–6 місяців), яке дає уявлення про повний виробничий цикл, на безоплатній або частково оплачуваній основі, в рамках освітньої програми дозволяє студенту не тільки додати рядок в CV, але й здобути практичний досвід, перші професійні контакти, а часто – отримати постійну роботу. Стажування має бути повноцінною і обов’язковою складовою освітнього процесу. Воно також є додатковим містком системної взаємодії між ЗВО та роботодавцем. Саме через програми стажування ЗВО має зворотний зв’язок від ринку праці, отримує можливість залучати зовнішніх експертів-практиків, коригувати ОП і пріоритети.

Магістерський освітній рівень. Саме на цьому рівні ми рекомендували б активувати менеджерську освітню програму. Менеджмент культури містить всі освітні компоненти менеджменту як такого. Натомість, культурно-мистецька складова є саме тою «доданою цінністю», ключовою компонентою, яку має використовувати заклад освіти. Це може бути спеціалізована освітня компонента в програмі, яка складається з фокусних модулів. Наприклад: арт-бізнес – оцінка творів мистецтва, експертиза, переміщення предметів мистецтва, кураторство тощо. Або музейна справа – формування колекцій, музейний облік, діджиталізація колекції, виставкова діяльність, музейна співпраця, міжнародне та українське законодавство про культурну спадщину, віртуальні музеї тощо. Інші модулі мають формувати загальні менеджерські компетентності і використовувати кейси зі сфери спеціалізованої компоненти. Здобувши менеджерські компетентності, фахову спеціалізацію та практичний досвід, випускники можуть бути управлінцями середньої ланки: очолювати робочі групи і організаційні підрозділи, ініціювати та реалізовувати культурні проєкти, розбудовувати нові напрями та розвивати існуючі в рамках інституційної діяльності. Бакалавріат. Освітні програми для бакалаврів мають бути фундаментом для кваліфікованих спеціалістів, які готові виходити на ринок праці та здобувати додаткові компетентності в полях; для тих, хто продовжить навчання на рівні магістратури для роботи за науковоосвітнім напрямом, а також для тих, хто буде здобувати освітньо-професійний рівень магістра-управлінця, менеджера культури. Освітня програма бакалавріату також має передбачати практичну компоненту, від 2 до 4 місяців (можна в два етапи, на останніх курсах), яка б давала можливість студенту визначитися, який з трьох шляхів розвитку для нього бажаний. Особисті, характерологічні властивості також яскраво виявляються під час практики – чи готова людина керувати іншими, брати на себе відповідальність за команду, публічно комунікувати успіхи і невдачі проєкту? Досвід роботи за двома напрямами – науковим і практичним – допоможе зрозуміти себе в професії. Водночас, бакалаври мають отримати фундаментальну гуманітарну освіту на базі теорії та історії мистецтв, культурології та інших гуманітарних спеціальностей. Важливим метазавданням бакалавріату є формування системи цінностей, яка буде основою професійного, суспільного і приватного життя випускника.

Гуманітарна освітня компонента на рівні бакалавр обов’язково має передбачати розуміння історії, розвитку, сучасної картини та напрямів руху, тенденцій світової, національної та локальної культури та мистецтва. Саме такі знання можуть дати класичні мистецькі заклади та університети, використовуючи потенціал власних лекторів і підвищивши їхню кваліфікацію сучасними методами викладання та використанням технологій. Здобувачі освіти рівня бакалавр мають навчитися працювати з наративами, структуровано і фахово виражати свої думки в письмовій і усній формі, українською й іноземними мовами; володіти сучасними технологіями; вміти працювати з даними; усвідомлювати важливість інклюзивного розвитку суспільства. Вони також повинні отримати базовий менеджерський модуль, адже вміння подати аплікацію на грант для здійснення наукових досліджень, здатність скласти бюджет події та дотримання авторського права важливі для фахівців всіх рівнів освіти і кваліфікацій. В результаті навчання такі фахівці зможуть працювати в установах чи організаціях як відповідальні за певний напрям інституційної діяльності, ініціювати і втілювати індивідуальні та/або короткострокові проєкти в межах своїх компетенцій. У школі, а саме в старших класах, формується візія майбутньої професії. Професійна орієнтація передбачена шкільною програмою. Проте ЗВО мають саме на цьому етапі активно включатися в боротьбу за абітурієнтів. Професія менеджера культури не є очевидною для вибору школяра. Натомість культурні інституції, так чи інакше, присутні в житті дітей. Волонтерські програми для школярів старших класів на базі культурних інституцій та мистецьких закладів, залучення їх до проведення мистецьких подій могли б сформувати більш чітке уявлення про роль культури та дієвців у цій галузі. Такі програми також могли б бути базою для стажування здобувачів вищої освіти (бакалаврів, магістрів), містками між закладами освіти і ринком праці.

ЧИННИКИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МОДЕЛІ

Модульна система дозволить залучати професіоналів високого рівня: практиків з ринку праці та викладачів з інших ЗВО (в тому числі з-за кордону), де модульні дисципліни є профільними. Також ця система дозволяє диверсифікувати витрати, якщо формувати модулі для мережі ЗВО, які мають освітні програми для менеджерів культури. Спеціалістів-лекторів можна залучати з різних ЗВО, а також інвестувати в підвищення кваліфікації власних кадрів. Наприклад: 6 університетів мають подібну спеціальність МСКД, вони інвестують кошти в підготовку/стажування за кордоном: 2 лекторів з фінансів, 2 з права, 2 з IT, 2 з комунікацій, 2 з маркетингу, 2 з менеджменту організацій. Виходить, що університет вклав кошти у 2 викладачів, а отримав можливість закрити 6 базових модулів. Створення профільних мереж або долучення до них дає переваги: 01 обміну досвідом; 02 фінансової та організаційної кооперації; 03 обміну модулями чи освітніми програмами.

Наприклад, в Харкові працювала ОП для музейників, ринок регіону наситився кадрами. Можна запрошувати студентів з Галичини, або обмінятися зі Львовом ключовою компонентою (оригінальними модулями), яка там полягала в модулях із розвитку арт-бізнесу.

Ринок праці

→ → →

→

ЗА КЛА Д И В И Щ О Ї О С В ІТИ ОСВІТНЯ ПРОГРАМА/ КЛЮЧОВА КОМПОНЕНТА

ЗНАННЯ ТА НАВИЧКИ/КОМПЕТЕНТНОСТІ

Формування політик

Стратегування

Управління організаціями, інституціями Державне управління в сфері культури

тощо

ОСВІТНЯ ПРОГР ОБОВ’ЯЗКОВІ КОМП

Залежно від місця роботи та ролі в організації

Підвищення ква

Стратегування, цінності, системи, лідерство Облік, планування, ризики, інвестиції тощо

Оригінальні модулі ЗВО:

Право – інтелектуальне, авторське, господарське тощо

Арт-бізнес

Інтернет, діджиталізація, електронна комерція, штучний інтелект тощо

Неприбуткові організації культури

Менеджмент організаційний, проєктний тощо Створення, просування, позиціонування продукту PR, реклама, медіація, модерація тощо

Робота з базами даних

Вільне володіння іноземними мовами за професійним спрямуванням Знання і володіння інструментами соціологічних досліджень

Менеджмент в музейній сфері Спадщина

Управлінські м Стратегування IT

Фіна

Бази даних Маркетинг

Іноземні мови Соціоло

Культура і регіональний туризм тощо

Знання основ психології, інструментів впливу і взаємодії тощо

Гуманітарний фу

Історія та теорія світов мистецтв

Цінності, емоційний інтелект, гнучкість розуму, відкриті системи, міжсекторальні зв’язки Знання і розуміння культурних контекстів, зв’язків Культурна спадщина

Сучасне мистецтво

Кроссекторальність

Кураторські практики

Медіація

Наративи, писання, усне мовлення Комунікація культури та мистецтва на різні цільові аудиторії

Історія та теорія куль Оригінальні модулі ЗВО: Культурологія Історія і теорія візуального мистецтва

Вільне володіння іноземними мовами на професійному рівні

Історія і теорія театру, перформативного мистецтва

Обробка текстів, зображень, голосу

Історія і теорія кіно

Електронна комерція

Історія і теорія музики

Додана та віртуальна реальності, 3D і 4D

тощо

Розуміння креативних і мистецьких практик

Історія та теорія кул регіону Есеїстика Медіація

Критика

Ораторсь

Креативні практики

Комп’ютерні тех

Інклюзія в кул

Базові адміністрати

Базова правова гр

Інтернет речей, цифрова безпека

Базова фінансова г

Базовий проєктний м

Обізнаність щодо професій в сфері культури Обізнаність щодо діючих інституцій, закладів культури, ініціатив Уявлення про ролі в організаціях, необхідні знання та навички Комунікація із студентами та роботодавцями

Розробка програм у співпраці із організаціями культури і школою

Професійна орієнтац класах загальноосв мистецьких школах

Розуміння перспектив розвитку

ЗНАННЯ ТА НАВИЧКИ/КОМПЕТЕНТНОСТІ

Ринок праці

→ → →

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА/ КЛЮЧОВА КОМПОНЕНТА

ЗА КЛА Д И В И Щ О Ї О С В ІТИ

ОСВІТНЯ ПРОГРА ОБОВ’ЯЗКОВІ КОМП

→

→ → →

→ →

РАМА/ ПОНЕНТИ

РІВНЬ ОСВІТИ

РИ Н О К П РА Ц І

ВПЛИВ РОБОТОДАВЦІВ

РОБОТА ЗА ФАХОМ

→ → →

ЗВО

СПРОМОЖНІСТЬ/РІВЕНЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ /КОМПЕТЕНЦІЇ

→ → ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ← ←

Державний управлінець в сфері культури

Досвід роботи в інституціях, ГО, організаціях ККІ

аліфікації

Закордонне стажування Реалізовані власні проєкти

СEO, TOP-менеджер

Запит на фахівців Конкурси на посади

Власник, засновник Керівник ГО, неприбуткової організації

ПІСЛЯДИПЛОМНА ТА ОСВІТА ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ → → ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ← ←

Робота за фахом

модулі:

анси

Право

Менеджмент

Cтажування за спеціалізацією 3-6 місяців

Комунікації

МАГІСТРИ

ундамент:

вої культури та в

ьтури України

льтури міста,

Аналітика

ьке мистецтво Іноземні мови

хнології

льтурі

грамотність

Менеджмент середньоі довготермінових проєктів від 3 років

KPI освітніх програм Організація стажування Рекрутація випускників

Участь у захисті дипломів

Менеджер організацій

Управління підрозділами, організаціями до 20 осіб

Менеджер проєктів

Менеджмент короткоі середньотермінових проєктів до 3 років

Керівник підрозділів

Планування, контроль, звітність

→ → ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ← ←

Робота за фахом Свідомий вибір магістратури Стажування за фахом 1-3 місяці Стажування як робота з волонтерамишколярами Кураторські практики

Рекомендують перехід на інший кваліфікаційний рівень Зовнішні експерти для формування ОП

Фахівець певного напряму

KPI освітніх програм Організація стажування Рекрутація випускників Дані про працевлаштування Участь у захисті дипломів

ивні модулі:

рамотність

Розробка стратегій Управління організаціями від 20 осіб і більше

Зовнішні експерти для формування ОП

Дані про працевлаштування

огія Психологія

Розробка політик

Менеджер в підрозділі організації

Організація подій Участь в організації проєктів Виконання робіт у певному секторі ККІ

Менеджер в проєкті

БАКАЛАВРИ

менеджмент → → ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ← ←

ція в старших вітніх шкіл, х та студіях

Волонтерство у соціокультурній сфері

Створюють умови для профорієнтації

Долучення до проєктів ККІ

Забезпечують можливість реалізації волонтерських програм

ШКОЛЯРІ

АМА/ ПОНЕНТИ

→ →

РІВНЬ ОСВІТИ

Діляться досвідом із школярами

ВПЛИВ РОБОТОДАВЦІВ

→ → →

Досвідчений волонтер

Поширює інформацію та враження на своє оточення

Амбасадор організації

Вмотивований і підготовлений відвідувач подій

РОБОТА ЗА ФАХОМ

СПРОМОЖНІСТЬ/РІВЕНЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ /КОМПЕТЕНЦІЇ

РИ НО К П РА Ц І

→ → →

ЗВО

Обов’язкове стажування після кожного освітнього рівня зробить взаємодію з ринком праці системною, залучить потенційних роботодавців до розробки освітніх програм, дозволить планувати KPI освітніх програм та окремих модулів та відслідковувати їх досягнення. Перевагами запропонованої моделі розвитку освіти для менеджерів культури ми вважаємо: 01 людиноцентричність, врахування потреб школяра, студента, фахівця бути затребуваним, успішним, щасливим; 02 системну взаємодію всіх суб’єктів: здобувачів освіти, ЗВО, роботодавців; 03 можливість поступової імплементації – від вищого кваліфікаційного рівня до нижчого, коли за 3 роки можна отримати перші результати – магістрів-менеджерів; 04 компетентності, що спрямовані в майбутнє, та обґрунтовані компетенції для здобувачів кожного рівня освіти; 05 можливість застосування KPI; 06 логічний сталий взаємозв’язок між усіма ланками освіти і професійної реалізації; 07 налагодження взаємовигідної співпраці між ЗВО, розвиток мереж. Запропонований шлях розвитку освіти для менеджерів культури є, безумовно, не єдино можливим. Сподіваємося, що ця Дорожня карта стане предметом професійних дискусій у сферах освіти та культури, поштовхом до модернізації освіти, актуалізації професії менеджера культури.

Додатки 01—09

Додаток

Стандарт вищої освіти (структура)

I ІI

Преамбула Загальна характеристика 01 Рівень вищої освіти, Ступінь, що присуджують 02 Назва галузі знань, Назва спеціальності 03 Обмеження щодо форм навчання (не обов’язково) 04 Кваліфікація(-ї) освітня, що присвоюється 05 Кваліфікація(-ї) професійна(-і) (тільки для регульованих професій) 06 Кваліфікація в дипломі 07 Опис предметної області 08 Академічні та професійні права випускників 09 Працевлаштування випускників (тільки для регульованих професій)

IІІ

Обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти

ІV

Перелік компетентностей випускника Інтегральна компетентність 01 02 Загальні компетентності 03 Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

VІ

VІI

VІII

Нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання Форми атестації здобувачів вищої освіти Форми атестації 01 02 Вимоги до заключної кваліфікаційної роботи (за наявності) Вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти Принципи та процедури забезпечення якості вищої освіти 01 02 Моніторинг та періодичний перегляд освітніх програм 03 Оцінювання здобувачів вищої освіти 04 Підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників 05 Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу 06 Наявність інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом 07 Публічність інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації 08 Запобігання та виявлення академічного плагіату Вимоги професійних стандартів (за наявності) Повна назва професійного стандарту 01 02 Назва та реквізити відповідного документу 03 Особливості стандарту вищої освіти, пов’язані з наявністю даного професійного стандарту Перелік нормативних документів, на яких базується стандарт вищої освіти

Додаток

Стандарти вищої освіти за спеціальностями Молодший бакалавр Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі профільної середньої освіти становить 180 кредитів ЄКТС.

028

Менеджмент соціокультурної діяльності 01

освіти

Цілі навчання

Формування компетентностей з розв’язання типових спеціалізованих задач у сфері соціокультурної діяльності, пов’язаних з наданням культурних послуг, роботою в закладах культури.

Інтегральна

Здатність вирішувати типові спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері менеджменту соціокультурної діяльності, що вимагає застосування положень і методів організації дозвілля, культурного простору та діяльності у сфері культури, та може характеризуватися певною невизначеністю умов; нести відповідальність за результати своєї діяльності; здійснювати контроль інших осіб у визначених ситуаціях.

компетентність

Загальні

компетентності

03 04 05 06 07 08

Спеціальні

компетентності 02 03

06 07 08

Результати

навчання

02 03

04 05 06 07

08 09

10 11

100

Інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна); Дуальна.

Форми здобуття

Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність спілкуватися державною мовою усно і письмово. Здатність спілкуватися іноземною мовою. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. Здатність виявляти ініціативу та підприємливість. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). Здатність використовувати знання та розуміння традиційних і сучасних культурно-мистецьких процесів і практик у власній професійній діяльності. Здатність застосовувати знання теорії і практики менеджменту, маркетингу в професійній діяльності. Здатність знаходити організаційні рішення до поставлених типових професійних задач у сфері культури та обґрунтовувати їх вибір. Здатність обирати та використовувати технології та методи організації соціокультурної діяльності в громадах. Здатність застосовувати інструменти і методи для забезпечення доступу споживачів до культурного продукту в межах закладу культури або відповідної території. Здатність організовувати та реалізовувати соціокультурні проєкти. Здатність підбирати команду та працювати в команді для досягнення професійних цілей. Здатність здійснювати міжособистісну, соціальну, дистанційну (через електронні ресурси) та професійну комунікацію в процесі виконання поставлених завдань. Здатність до просування власних професійних компетентностей на ринку праці. Спілкуватися державною мовою усно і письмово, включаючи спеціальну термінологію. Володіти іноземною мовою на рівні, необхідному для виконання типових професійних завдань. Знати та застосовувати загальні та спеціальні акти законодавства, у тому числі щодо дотримання авторських та суміжних прав та захисту персональних даних. Застосовувати основні інструменти планування та реалізації проєктів у культурному секторі. Демонструвати інформаційну та цифрову грамотність у професійній та комунікаційній діяльності. Розробляти інформаційні, розпорядчі та організаційні документи у межах поставлених завдань. Знати історію та сучасні тенденції розвитку культури та мистецтва і застосовувати ці знання в процесі планування та реалізації соціокультурних проєктів. Підбирати команду та управляти нею для досягнення професійних цілей. Здійснювати міжособистісну, соціальну, у тому числі професійну комунікацію, зокрема через електронні ресурси. Організовувати та проводити культурно-мистецькі заходи. Визначати зацікавлені сторони для досягнення професійних цілей та застосовувати різні способи й формати співпраці з ними. Знати цілі, принципи діяльності, функції закладів та установ культури та їх працівників.

17 18

Вибирати види соціокультурних проєктів, зміст та форми культурно-мистецьких заходів для різних категорій населення з урахуванням гендерних, культурних, етнічних, релігійних особливостей громади. Формувати переліки можливих у визначених ситуаціях форм культурного самовираження громадян та культурних продуктів і послуг, доступних громадянам. Обирати способи заохочення громадян, у тому числі осіб з інвалідністю, до культурного самовираження, споживання ними якісного культурного, мистецького та дозвіллєвого продукту (послуги) та обґрунтовувати свій вибір. Діяти відповідно до етичних принципів, економічних, правових, соціальних норм, норм безпеки життєдіяльності та охорони праці. Демонструвати власні професійні компетентності та готовність до професійної діяльності. Розробляти фінансову документацію для реалізації соціокультурних проєктів, культурно-мистецьких заходів.

101

Додаток 02

Стандарти вищої освіти за спеціальностями Бакалавр 240 кредитів ЄКТС

028

034

Менеджмент соціокультурної діяльності

Культурологія

Цілі навчання

Підготовка фахівців, здатних розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у соціокультурній сфері, у сфері освіти та науки, креативної економіки і культуротворчих практик, що передбачає застосування теорій та методів менеджменту культури і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Підготовка фахівців з культурології, які володіють сучасними теоретичними знаннями та практичними навичками, необхідними для розв’язання складних соціокультурних задач і практичних проблем.

Інтегральна

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у соціокультурній сфері, у сфері освіти та науки, креативної економіки і культуротворчих практик, що передбачає застосування теорій та методів менеджменту культури і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі й практичні проблеми у галузі професійної діяльності культуролога або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій і методів культурології, а також характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

компетентність

Загальні

компетентності 02 03

07 08

09 10

11 12 13

16 17

102

Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність планувати та управляти часом. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Здатність до пошуку, оброблення й аналізу інформації з різних джерел. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. Здатність працювати в команді. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети. Здатність працювати в міжнародному контексті. Здатність розробляти та управляти проєктами. Здатність виявляти ініціативу та підприємливість. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо. Здатність спілкуватися іноземною мовою. Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

07 08 09

10 11

Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. Здатність працювати автономно. Здатність працювати в команді. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. Здатність спілкуватися іноземною мовою. Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

023

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, 073

реставрація (мистецтвознавство, теорія та історія

Менеджмент

мистецтва

Підготовка фахівців, здатних вирішувати практичні проблеми та складні спеціалізовані задачі, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, у сфері управління організаціями та їх підрозділами.

Формування фахівців, здатних розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації творів мистецтва або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій, положень і методів мистецької діяльності та характеризується певною невизначеністю умов.

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, які характеризуються комплексністю і невизначеністю умов, у сфері менеджменту або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів соціальних та поведінкових наук.

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у галузі образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації творів мистецтва або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій, положень і методів та характеризується певною невизначеністю умов.

07 08

11 12 13

14 15

Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності та примножувати досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. Здатність спілкуватися іноземною мовою. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. Здатність до проведення досліджень на відповідному рівні. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. Здатність працювати у міжнародному контексті. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).

04 05

09 10 11

Здатність реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Здатність зберігати і примножувати культурно-мистецькі, екологічні, моральні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. Здатність спілкуватися іноземною мовою. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). Навички міжособистісної взаємодії. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. Здатність працювати в міжнародному контексті.

103

Додаток 02

Стандарти вищої освіти за спеціальностями Бакалавр 240 кредитів ЄКТС

Спеціальні

028

034

Менеджмент соціокультурної діяльності

Культурологія

(фахові, предметні) компетентності

08 09

Нормативний

зміст підготовки здобувачів вищої освіти,

сформульований

у термінах

результатів навчання

104

Здатність критично усвідомлювати взаємозв’язок між культурними, соціальними та економічними процесами. Здатність аналізувати економічні, екологічні, правові, політичні, соціологічні, технологічні аспекти формування ринку культури. Здатність визначати стратегічні пріоритети та аналізувати особливості місцевих, регіональних, національних та глобальних стратегій соціокультурного розвитку. Вміння використовувати адекватний професійний інструментарій для розробки та оперативного управління соціокультурними проєктами. Здатність аналізувати і структурувати організаційну, управлінську проблеми та знаходити конструктивні рішення. Здатність планувати, управляти та контролювати виконання поставлених завдань та прийнятих рішень. Здійснювати розподіл повноважень і відповідальності на основі їх делегування. Здатність діяти соціально відповідально. Здатність дотримуватися норм професійної етики в процесі вирішення соціальних, культурних, економічних питань. Здатність здійснювати ефективні комунікації та розв’язувати конфліктні ситуації у професійній діяльності. Здатність виявляти, використовувати, інтерпретувати, критично аналізувати джерела інформації в області менеджменту соціокультурної сфери. Здатність розробляти та впроваджувати сучасні форми забезпечення соціокультурного партнерства. Здатність розробляти соціокультурні проєкти та забезпечувати їх операційну реалізацію. Здатність організовувати роботу з різними стейкголдерами соціокультурної діяльності. Вміння використовувати сучасні методи обробки інформації для організації та управління соціокультурними процесами. Здатність створювати соціокультурні послуги.

Визначати базові професійні поняття та використовувати термінологічний апарат менеджера соціокультурної діяльності. Збирати та впорядковувати інформацію. Організовувати професійний час. Здійснювати практичну діяльність відповідно до чинного законодавства. Оцінювати специфіку застосування принципів управління в соціокультурному менеджменті. Класифікувати та знаходити інноваційні рішення для створення, реалізації і забезпечення соціокультурних потреб людини.

Здатність презентувати результати професійної діяльності в усній та письмовій формі, надавати відповідну аргументацію. Здатність визначати ступінь цінності та унікальності об’єктів культури в українському та міжнародному контекстах. Здатність критично аналізувати культурні явища та процеси з використанням загальнонаукових та спеціальних наукових методів; Здатність розуміти та інтерпретувати джерела культури (писемні, речові, візуальні) з урахуванням різних контекстів (історичного, соціального, антропологічного, політичного, релігійного, екологічного тощо). Здатність використовувати різноманітні джерела інформації та методологічний апарат культурології для виявлення й аналізу культурних потреб суспільства. Здатність аналізувати культурну політику в інституціях різних рівнів. Здатність обґрунтовувати рішення щодо врегулювання відносин у сфері культури на основі розуміння специфіки соціокультурних процесів. Здатність створювати аналітичні звіти, розробляти рекомендації та генерувати проєкти (культурно-мистецькі, художні та дозвіллєві) щодо об’єктів професійної діяльності, використовуючи актуальну нормативну основу. Здатність оцінювати матеріальну та духовну цінність об’єкта культурної спадщини різних історичних періодів та географічних ареалів. Здатність популяризувати знання про культуру та поширювати інформацію культурологічного змісту, використовуючи сучасні інформаційні, комунікативні засоби та візуальні технології. Здатність організовувати культурні події, використовуючи сучасні методи та технології. Здатність дотримуватися стандартів професійної етики та міжкультурної комунікації.

Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування.

023

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, 073

реставрація (мистецтвознавство, теорія та історія

Менеджмент

мистецтва)

06 07

Здатність визначати та описувати характеристики організації. Здатність аналізувати результати діяльності організації, зіставляти їх з факторами впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ. Здатність визначати перспективи розвитку організації. Вміння визначати функціональні області організації та зв’язки між ними. Здатність управляти організацією та її підрозділами через реалізацію функцій менеджменту, Здатність діяти соціально відповідально і свідомо. Здатність обирати та використовувати сучасний інструментарій менеджменту. Здатність планувати діяльність організації та управляти часом. Здатність працювати в команді та налагоджувати міжособистісну взаємодію при вирішенні професійних завдань. Здатність оцінювати виконувані роботи, забезпечувати їх якість та мотивувати персонал організації. Здатність створювати та організовувати ефективні комунікації в процесі управління. Здатність аналізувати й структурувати проблеми організації, формувати обґрунтовані рішення. Розуміти принципи і норми права та використовувати їх у професійній діяльності. Розуміти принципи психології та використовувати їх у професійній діяльності. Здатність формувати та демонструвати лідерські якості та поведінкові навички.

Знати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Зберігати моральні, культурні, наукові цінності та примножувати досягнення суспільства, використовувати різні види та форми рухової активності для ведення здорового способу життя. Демонструвати знання теорій, методів і функцій менеджменту, сучасних концепцій лідерства. Демонструвати навички виявлення проблем та обґрунтування управлінських рішень.

Здатність розуміти базові теоретичні та практичні закономірності створення цілісного продукту предметно-просторового та візуального середовища. Здатність володіти основними класичними і сучасними категоріями та концепціями мистецтвознавчої науки. Здатність формулювати цілі особистісного і професійного розвитку та умови їх досягнення, враховуючи тенденції розвитку галузі професійної діяльності, етапів професійного зростання та індивідуально-особистісних особливостей. Здатність оволодівати різними техніками та технологіями роботи у відповідних матеріалах за спеціалізаціями. Здатність генерувати авторські інноваційні пошуки в практику сучасного мистецтва. Здатність інтерпретувати смисли та засоби їх втілення у мистецькому творі. Здатність адаптувати творчу (індивідуальну та колективну) діяльність до вимог і умов споживача. Здатність проводити аналіз та систематизацію зібраної інформації, діагностику стану збереженості матеріально-предметної структури твору мистецтва, формулювати кінцеву мету реставраційного втручання. Здатність використовувати професійні знання у практичній та мистецтвознавчій діяльності. Здатність усвідомлювати важливість виконання своєї частини роботи в команді; визначати пріоритети професійної діяльності. Здатність проводити сучасне мистецтвознавче дослідження з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Здатність презентувати художні твори та мистецтвознавчі дослідження у вітчизняному та міжнародному контекстах. Здатність викладати фахові дисципліни у дитячих спеціалізованих художніх та мистецьких закладах освіти.

Застосовувати комплексний художній підхід для створення цілісного образу. Виявляти сучасні знання і розуміння предметної галузі та сфери професійної діяльності, застосовувати набуті знання у практичних ситуаціях. Формувати різні типи документів професійного спрямування згідно з вимогами культури усного і писемного мовлення. Орієнтуватися в розмаїтті сучасних програмних та апаратних засобів, використовувати знання і навички роботи з фаховим комп’ютерним забезпеченням (за спеціалізаціями).

105

Додаток 02

Стандарти вищої освіти за спеціальностями Бакалавр 240 кредитів ЄКТС

028

034

Менеджмент соціокультурної діяльності

Культурологія

Нормативний

зміст підготовки

здобувачів вищої освіти,

сформульований

у термінах результатів

навчання 12

13 14

Здійснювати проєктувальну роботу. Визначати соціокультурний потенціал різних стейкголдерів культурного життя. Оцінювати сучасну соціокультурну ситуацію. Вивчати, узагальнювати та адаптовувати найкращий досвід соціокультурної розбудови. Виявляти, генерувати і впроваджувати креативні ідеї в професійну діяльність. Формулювати, аргументувати професійні завдання. Обґрунтовувати управлінські рішення. Оцінювати наслідки прийнятих організаційно-управлінських рішень. Вміти встановлювати діалог з різними професійними суб’єктами та групами. Знати, як застосувати сучасні технології управління людськими ресурсами. Формувати професійні мережі, адвокації та лобіювати інтереси проєкту/сектора (галузі). Проявляти самостійність суджень та самокритичність у процесі дискусії. Володіти інструментами фінансово-економічного забезпечення соціокультурної діяльності.

106

Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій. Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їхні специфічні риси та характеристики. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їхнього змісту. Аналізувати ефективність культурних політик, технологій реалізації культурних ідей у контексті конкретних параметрів їх впровадження. Розпізнавати та класифікувати різні типи культурних продуктів, визначати їхні якісні характеристики на основі комплексного аналізу. Здійснювати експертну оцінку культурних об’єктів за заданими критеріями та надавати рекомендації щодо їх соціальної актуалізації. Обґрунтовувати, розробляти та реалізовувати культурні події та проєкти з дотриманням законодавства та у відповідності до визначених мети та завдань. Презентувати знання про культуру відповідно до спеціалізації представників різних професійних груп та здобувачів освіти. Вести публічну дискусію та підтримувати діалог з питань української культури з фахівцями та нефахівцями. Вільно спілкуватися з професійних питань усно та письмово державною та іноземними мовами з урахуванням мети спілкування та соціокультурних особливостей його контексту. Визначати, формулювати та аргументувати власну громадянську та професійну позицію щодо актуальних суспільних питань.

023

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, 073

реставрація (мистецтвознавство, теорія та історія

Менеджмент

мистецтва)

07 08

Описувати зміст функціональних сфер діяльності організації. Виявляти навички пошуку, збирання та аналізу інформації, розрахунку показників для обґрунтування управлінських рішень. Виявляти навички організаційного проєктування. Застосовувати методи менеджменту для забезпечення ефективності діяльності організації. Демонструвати навички взаємодії, лідерства, командної роботи. Мати навички обґрунтування дієвих інструментів мотивування персоналу організації. Демонструвати навички аналізу ситуації та здійснення комунікації у різних сферах діяльності організації. Оцінювати правові, соціальні та економічні наслідки функціонування організації. Спілкуватись в усній та письмовій формі державною та іноземною мовами. Ідентифікувати причини стресу, адаптувати себе та членів команди до стресової ситуації, знаходити засоби до її нейтралізації. Демонструвати здатність діяти соціально відповідально та громадсько свідомо на основі етичних міркувань (мотивів), повагу до різноманітності та міжкультурності. Демонструвати навички самостійної роботи, гнучкого мислення, відкритості до нових знань, бути критичним і самокритичним. Виконувати дослідження індивідуально та/або в групі під керівництвом лідера.

Аналізувати та обробляти інформацію з різних джерел. Застосовувати знання з композиції, розробляти формальні площинні, об’ємні та просторові композиційні рішення і виконувати їх у відповідних техніках та матеріалах. Відображати морфологічні, стильові та кольоро-фактурні властивості об’єктів образотворчого, декоративного мистецтва, реставрації та використовувати існуючі методики реставрації творів мистецтва в практичній діяльності за фахом. Аналізувати, стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти (як джерела творчого натхнення) для розроблення композиційних рішень; аналізувати принципи морфології об’єктів живої природи, культурно-мистецької спадщини і застосовувати результати аналізу при формуванні концепції твору та побудові художнього образу. Застосовувати знання з історії мистецтв у професійній діяльності, впроваджувати український та зарубіжний мистецький досвід. Володіти основами наукового дослідження (робота з бібліографією, реферування, рецензування, приладові та мікрохімічні дослідження). Визначати мету, завдання та етапи мистецької, реставраційної та дослідницької діяльності, сприяти оптимальним соціально-психологічним умовам для якісного виконання роботи. Враховувати психологічні особливості у процесі навчання, спілкування та професійної діяльності. Застосовувати сучасне програмне забезпечення у професійній діяльності (за спеціалізаціями). Трактувати формотворчі засоби образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації як відображення історичних, соціокультурних, економічних і технологічних етапів розвитку суспільства, комплексно визначати їхню функціональну та естетичну специфіку у комунікативному просторі. Володіти фаховою термінологією, теорією і методикою образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації мистецьких творів. Розуміти вагому роль українських етномистецьких традицій у стильових рішеннях творів образотворчого, декоративного та сучасного візуального мистецтва. Популяризувати надбання національної та всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомлення та етнокультурної самоідентифікації. Формувати екологічну свідомість і культуру особистості, застосовувати екологічні принципи в житті та професійній діяльності.

107

Додаток 02

Стандарти вищої освіти за спеціальностями Магістр Обсяг освітньо-професійної програми магістра на основі ступеня бакалавра становить 90 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-наукової програми магістра на основі ступеня бакалавра становить 120 кредитів ЄКТС.

028

034

Менеджмент соціокультурної діяльності

Культурологія

Цілі навчання

Набути навичок наукової, методичної, консультативної, інноваційної та креативної науково-проєктувальної діяльності у соціокультурній сфері (державною та іноземною мовами); сформувати науково, інноваційно-обґрунтовані підходи до організації та управління внутрішніми та зовнішніми соціокультурними процесами.

Інтегральна

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми в сфері менеджменту соціокультурної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

Здатність розв’язувати складні задачі та проблеми у галузі професійної діяльності культуролога a6o у процесі навчання, що передбачає проведення дослідження та/або здійснення інновацій i характеризується невизначеністю умов i вимог.

компетентність

Загальні

компетентності

03 04 05

Здатність спілкуватися іноземною мовою. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). Здатність приймати обґрунтовані рішення. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). Здатність працювати в міжнародному контексті. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

02 03 04 05

Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Здатність спілкуватися іноземною мовою. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). Здатність приймати обґрунтовані рішення. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети. Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями. Додатково для освітньо-професійних npoгpaм:

Здатність виявляти ініціативу та підприємливість. Здатність розробляти та управляти проєктами. Додатково для освітньо-наукових програм:

Спеціальні

(фахові, предметні)

компетентності

108

Здатність визначати напрями досліджень для розвитку соціокультурної діяльності. Здатність до практичної адаптації науково-обґрунтованих соціокультурних практик в їх глобальному і локальному вимірах. Здатність до планування, обґрунтування та обговорення результатів проведеного дослідження. Здатність вирішувати соціокультурні проблеми за невизначених умов і вимог та надавати науково-обґрунтовані, професійні рекомендації та висновки. Здатність організовувати та реалізовувати науково-дослідні, науково-виробничі, соціокультурні проєкти. Здатність швидко адаптуватися до викликів часу, до специфічних умов і напрямів професійної діяльності. Здатність здійснювати експертизу та надавати консультаційну допомогу у розробленні соціокультурних проєктів і програм.

Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел. Здатність проведення досліджень та викладання на відповідному рівні. Усвідомлення взаємозв’язку культурних текстів та контекстів. Здатність до оцінювання та аналізу інформації у процесі реалізації професійної діяльності. Здатність виявляти культурні потреби суспільства та його окремих гpyп та визначати шляхи ïx задоволення, забезпечувати культурні права i свободи людини. Усвідомлення соціальної та етичної місії культуролога, а також можливостей та особливостей практичного використання культурологічного знання. Здатність до ефективної взаємодії з представниками інших професій, а також до залучення до розв’язання проблем культури представників громадськості. Здатність критично осмислювати історичні здобутки га новітні досягнення культури.

023

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, 073

реставрація (мистецтвознавство, теорія та історія

Менеджмент

мистецтва)

Підготовка фахівців, здатних ідентифікувати та розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері менеджменту або у процесі навчання, що передбачають проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризуються невизначеністю умов і вимог.

Формування фахівців, здатних розв’язувати складні задачі та практичні проблеми у галузі образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва та реставрації або у процесі навчання, що передбачає проведення наукових досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується комплексністю та невизначеністю умов і вимог.

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері менеджменту або у процесі навчання, що передбачають проведення досліджень та/або здійснення інновацій за невизначеності умов і вимог.

Здатність розв’язувати складні задачі та проблеми у галузі образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації творів мистецтва під час практичної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

06 07

Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). Навички використання інформаційних та комунікаційних технологій. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). Здатність генерувати нові ідеї (креативність). Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

Здатність обирати та використовувати концепції, методи та інструментарій менеджменту, в тому числі у відповідності до визначених цілей та міжнародних стандартів. Здатність встановлювати цінності, бачення, місію, цілі та критерії, за якими організація визначає подальші напрями розвитку, розробляти і реалізовувати відповідні стратегії та плани. Здатність до саморозвитку, навчання впродовж життя та ефективного самоменеджменту. Здатність до ефективного використання та розвитку ресурсів організації. Здатність створювати та організовувати ефективні комунікації в процесі управління. Здатність формувати лідерські якості та демонструвати їх в процесі управління людьми. Здатність розробляти проєкти, управляти ними, виявляти ініціативу та підприємливість. Здатність використовувати психологічні технології роботи з персоналом.

Здатність переосмислювати базові знання, демонструвати розвинену творчу уяву, використовувати власну образно-асоціативну мову при створенні художнього образу. Здатність трактувати формотворчі мистецькі засоби як відображення історичних, соціокультурних, економічних і технологічних етапів розвитку суспільства. Здатність використовувати знання та практичні навички з сценографії з метою найвиразнішого розкриття концепції і змісту драматичного твору та його художнього втілення. Здатність проводити діагностику стану збереженості мистецьких об’єктів, формулювати кінцеву мету реставраційного втручання у відповідності до вимог сучасної наукової реставрації. Здатність забезпечити захист інтелектуальної власності на твори образотворчого та/або декоративного мистецтва.

05 06

Здатність генерувати нові ідеї (креативність). Вміння виявляти, ставити та розв’язувати проблеми. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). Здатність працювати в міжнародному контексті. Здатність розробляти та керувати проєктами. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо. Додатково для освітньо-наукових програм:

109

Додаток 02

Спеціальні

028

034

Менеджмент соціокультурної діяльності

Культурологія

(фахові,

Здатність застосовувати креативні технології на практиці.

предметні) компетентності

Додатково для освітньо-професійної програми: 09

Здатність працювати з високим ступенем автономії, оцінювати потенційні результати, обмеження та ризики, брати відповідальність за планування і реалізацію соціокультурного проєкту. Здатність до прогностичної та проєктної діяльності у сфері культури, моделювання інноваційних соціально-культурних процесів і явищ, виявлення тенденцій їх розвитку. Здатність розробляти ефективні системи маркетингу соціокультурних продуктів та послуг (просування проєктів, програм, акцій, івентів тощо). Здатність бути лідером у соціокультурній сфері.

Додатково для освітньо-професійних програм: 09

Додатково до освітньо-наукової програми: 13

Нормативний

зміст підготовки здобувача ступеня магістра,

сформульований у термінах результатів

навчання

110

Здатність логічно обґрунтовувати, планувати і виконувати наукові і прикладні дослідження, презентувати їх і доводити власну наукову позицію. Здатність застосовувати міждисциплінарний підхід при вивченні і презентації досліджуваних соціокультурних явищ і феноменів. Здатність відшуковувати, аналізувати і оцінювати нові наукові дані, використовувати сучасні освітні, дослідницькі та прикладні технології у сфері менеджменту соціокультурної діяльності.

Відшуковувати, аналізувати та оцінювати інформацію, необхідну для постановки і вирішення як професійних завдань, так і особистісного розвитку. Використовувати на практиці фаховий науково-термінологічний апарат, вміти представляти підсумки виконаної роботи. Вміти збирати та інтегрувати докази власної дослідницької позиції, обґрунтовувати результати соціокультурних практик, презентувати і відстоювати власну думку щодо результатів досліджень та інновацій. Здійснювати власну наукову та професійну діяльність з дотриманням вимог чинного законодавства. Використовувати міждисциплінарний підхід до вирішення складних задач і проблем соціокультурної діяльності. Аналізувати та оцінювати ризики, приймати ефективні рішення з питань соціокультурної діяльності. Розуміти і застосовувати сучасні світові соціокультурні практики.

Здатність професійно діагностувати, прогнозувати, проєктувати й моделювати культурний розвиток різних культурних регіонів, художньої та візуальної культури. Здатність організовувати роботу та здійснювати керівництво закладами культури, а також відповідними структурними підрозділами підприємств i установ, враховуючи економічні, законодавчі й етичні аспекти.

Здатність до розв’язання актуальних проблем культури з урахуванням особливостей міжкультурної комунікації та ширшого контексту відповідних проблем. Здатність здійснювати експертизу культурних об об’єктів та культурних процесів, ïx критичний аналіз із застосуванням сучасних методів культурології. Додатково для освітньо-наукових програм:

Здатність використовувати сучасні методи та інструменти культурології, методи аналізу даних та інформаційні технології для проведення наукових досліджень, аналізувати i презентувати результати досліджень, аргументувати висновки. Здатність розробляти i викладати культурологічні дисципліни в закладах освіти.

Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів, та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем. Аналізувати текстові та візуальні джерела інформації щодо культурних явищ та процесів, верифікувати інформацію у відповідності до професійних задач. Аналізувати культурні права та свободи людини, форми та механізми їхньої ідентифікації, інкультурації, культурної адаптації з врахуванням регіональної специфіки. Популяризувати професію культуролога, дотримуючись етичних принципів. Організовувати та підтримувати комунікації з органами влади, науково-дослідними установами, інформаційно-аналітичними службами, засобами масової інформації з питань культури. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно i письмово для обговорення професійних питань, презентації результатів досліджень та проєктів.

023

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, 073

реставрація (мистецтвознавство, теорія та історія

Менеджмент

мистецтва)

Додатково для освітньо-професійної програми:

Здатність аналізувати й структурувати проблеми організації, приймати ефективні управлінські рішення та забезпечувати їх реалізацію. Здатність до управління організацією та її розвитком.

Додатково для освітньо-наукової програми: 11

Здатність планувати і виконувати наукові та прикладні дослідження, презентувати їх результати. Здатність застосовувати основи педагогіки і психології в освітньому процесі у закладах вищої освіти. Здатність до самостійного опанування новими знаннями, використання сучасних освітніх та дослідницьких технологій у сфері менеджменту. Здатність формулювати задачі моделювання, створювати і досліджувати математичні та комп’ютерні моделі, застосовувати статистичні методи і моделі для аналізу об’єктів і процесів у сфері менеджменту.

Додатково для освітньо-професійних програм: 08

Критично осмислювати, вибирати та використовувати необхідний науковий, методичний і аналітичний інструментарій для управління в непередбачуваних умовах. Ідентифікувати проблеми в організації та обґрунтовувати методи їх вирішенн. Проєктувати ефективні системи управління організаціями. Обґрунтовувати та управляти проєктами, генерувати підприємницькі ідеї. Планувати діяльність організації в стратегічному та тактичному розріза. Мати навички прийняття, обґрунтування та забезпечення реалізації управлінських рішень в непередбачуваних умовах, враховуючи вимоги чинного законодавства, етичні міркування та соціальну відповідальність. Організовувати та здійснювати ефективні комунікації всередині колективу, з представниками різних професійних груп та в міжнародному контексті. Застосовувати спеціалізоване програмне забезпечення та інформаційні системи для вирішення задач управління організацією.

Здатність до використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій в контексті проведення мистецтвознавчих та реставраційних досліджень. Здатність створювати затребуваний на художньому ринку суспільно значущий продукт образотворчого та/або декоративного мистецтва. Додатково для освітньо-наукових програм:

Здатність формувати мистецькі концепції на підставі проведення дослідження тих чи інших аспектів художньої творчості. Володіння теоретичними і методичними засадами навчання та інтегрованими підходами до фахової підготовки художників образотворчого і декоративного мистецтва та реставраторів творів мистецтва, планування власної науково-педагогічної діяльності.

Здатність до організації та проведення науково-дослідної роботи у різних аспектах (історичний, теоретичний, практичний). Здатність до визначення ефективності та апробації сучасних теоретичних підходів та концепцій інтерпретації культурно-мистецьких феноменів і процесів. Здатність володіти категоріальним апаратом, методологією сучасного мистецтвознавчого аналізу стилістичних течій та художніх творів; науковими принципами експертизи творів образотворчого мистецтва. Визначати, аналізувати і пояснювати історичні, культурологічні, соціокультурні, художньо-естетичні аспекти розвитку світового та українського образотворчого і декоративного мистецтва. Інтерпретувати та застосовувати семантичні, іконологічні, іконографічні, формально-образні і формально-стилістичні чинники образотворення. Володіти інноваційними методами та технологіями роботи у відповідних матеріалах (за спеціалізаціями). Представляти формотворчі мистецькі засоби як відображення історичних, соціокультурних, економічних і технологічних етапів розвитку суспільства. Критично осмислювати теорії, принципи, методи та поняття з різних предметних галузей для розв’язання завдань і проблем у галузі образотворчого та/або декоративного мистецтва. Застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в освітній та музейній справах. Володіти фаховою термінологією, науковоаналітичним апаратом, проводити аналіз та систематизацію фактологічного матеріалу та методикою проведення наукових досліджень.

111

Додаток 02

Нормативний

028

034

Менеджмент соціокультурної діяльності

Культурологія

зміст підготовки здобувача ступеня магістра, сформульований

у термінах результатів навчання

Використовувати «модель 4к» для розв’язання задач і прийняття рішень, ведення переговорів і наукових дискусій у сфері менеджменту соціокультурної діяльності. Презентувати та обговорювати результати наукових і прикладних досліджень, соціокультурних стратегій і проєктів державною та іноземною мовами.

10 Додатково до освітньо-професійної програми: 10

Здійснювати стратегічне, діагностичне, оперативне управління. Організовувати конструктивний діалог між зацікавленими стейкголдерами соціокультурних трансформацій задля досягнення спільно визначеної мети (місії). Збирати необхідні дані з різних джерел, обробляти і аналізувати їх практичні результати із застосуванням сучасних методів та спеціалізованого програмного забезпечення. Додатково для освітньо-наукової програми:

Обирати і застосовувати ефективні загальнонаукові, спеціальні та науково-практичні методи при виконанні наукових і прикладних досліджень. Презентувати результати власних наукових досліджень. Планувати і проводити навчальні заняття зі спеціальних дисциплін з використанням сучасних освітніх технологій і методик.

Додатково для освітньо-професійних програм: 12

Розуміти i застосовувати для розв’язання складних задач i проблем культурології методи та засоби стратегічного планування, прогнозування, моделювання культурних політик. Здійснювати експертну оцінку культурних творів, послуг та благ, культурних практик, культурно-мистецьких та дозвіллєвих проєктів. Додатково для освітньо-наукових програм:

112

Оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення культурології. Приймати ефективні рішення щодо розв’язання складних задач i практичних проблем культурного розвитку суспільства. Організовувати й управляти діяльністю закладів культури та відповідними структурними підрозділами підприємств i установ. Мати навички вироблення та ухвалення рішень з управління закладами установами культури чи відповідними структурними підрозділами у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах Мати навички організації та керівництва професійним розвитком осіб та гpyп у галузі культури.

Збирати, аналізувати та оцінювати емпіричні факти та здійснювати ïx інтерпретацію у відповідності до сучасних теоретичних уявлень відповідного напряму культурології. Планувати i виконувати наукові та прикладні дослідження у сфері культурології, генерувати та перевіряти гіпотези, збирати докази та аргументувати висновки. Розробляти навчально-методичне забезпечення i викладати навчальні дисципліни з культурології у закладах освіти.

023

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, 073

реставрація (мистецтвознавство, теорія та історія

Менеджмент

мистецтва)

Вміти спілкуватись в професійних і наукових колах державною та іноземною мовами. Демонструвати лідерські навички та вміння працювати в команді, взаємодіяти з людьми, впливати на їхню поведінку для вирішення професійних задач. Забезпечувати особистий професійний розвиток та планування власного часу.

Додатково для освітньо-професійної програми: 12

Вміти делегувати повноваження та керівництво організацією (підрозділом). Вміти планувати і здійснювати інформаційне, методичне, матеріальне, фінансове та кадрове забезпечення організації (підрозділу).

Додатково для освітньо-наукової програми:

Планувати і проводити наукові дослідження, демонструвати результати наукових робіт та готувати їх до оприлюднення. Вміти планувати і викладати спеціальні навчальні дисципліні у закладах вищої освіти. Будувати і досліджувати концептуальні, математичні і комп’ютерні моделі об’єктів і процесів у сфері менеджменту. Ідентифікувати та класифікувати нові задачі в сфері менеджменту, описувати, аналізувати та оцінювати відповідні об’єкти, явища та процеси, обирати оптимальні методи їх дослідження.

Визначати мету, завдання та етапи мистецької, реставраційної, дослідницької та освітньої діяльності, сприяти оптимальним соціально-психологічним умовам для якісного виконання роботи. Володіти базовими методиками захисту інтелектуальної власності; застосовувати правила оформлення прав інтелектуальної власності. Застосовувати у мистецькій та дослідницькій діяльності знання естетичних проблем образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації, основних принципів розвитку сучасного візуального мистецтва. Володіти знаннями до визначення ефективності та апробації сучасних теоретичних підходів та концепцій інтерпретації феноменів культурномистецьких процесів. Представляти результати діяльності у науковому та професійному середовищі в Україні та у міжнародному професійному середовищі. Вибудовувати якісну та розгалужену систему комунікацій, представляти результати діяльності у вітчизняному та зарубіжному науковому і професійному середовищі. Застосовувати методологію наукових досліджень у процесі теоретичного і практичного аналізу; дотримуватися принципів академічної доброчесності; узагальнювати результати дослідження та впроваджувати їх у мистецьку практику; виявляти практичні та теоретичні особливості наукової гіпотези. Планувати професійну діяльність у сфері образотворчого і декоративного мистецтва, реставрації відповідно до потреб і запитів суспільства та ринку.

113

Додаток

Професійний стандарт (структура)

ІI

Навчання та професійний розвиток (за потреби) Первинна професійна підготовка (назва кваліфікації) 01 02 Перепідготовка (назва кваліфікації) 03 Підвищення кваліфікації з присвоєнням нового рівня освіти (назва кваліфікації) 04 Підвищення кваліфікації без присвоєння нового рівня освіти (назва кваліфікації) 05 Спеціальне, спеціалізоване навчання (назва кваліфікації)

IІІ

Нормативно-правові акти та нормативно-технічні документи з питань професійної діяльності

ІV

Загальні компетентності

V VІ

VІІ

114

Загальні відомості Основна мета професійної діяльності 01 02 Назва виду економічної діяльності, секції, розділу, групи та класу економічної діяльності та їхній код (згідно з ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності») 03 Назва виду професійної діяльності та її код (згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») 04 Назва професії та її код (згідно з ДК 003:2010) 05 Професійна кваліфікація 06 Документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію, її віднесення до рівня НРК 07 Інші реквізити (за потреби)

Перелік трудових функцій Опис трудових функцій Трудові функції 01 02 Предмети і засоби праці (обладнання, устаткування, матеріали, продукти, інструмент) (за потреби) 03 Професійні компетентності (за трудовою дією або групою трудових дій) 04 Знання, уміння та навички Дані щодо розроблення та затвердження професійного стандарту Розробник професійного стандарту 01 02 Суб’єкт перевірки професійного стандарту 03 Дата затвердження професійного стандарту 04 Дата внесення професійного стандарту до Реєстру 05 Рекомендована дата наступного перегляду стандарту

Додаток

Рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти

1.1

Політика забезпечення якості. Навчальні заклади повинні мати оприлюднену політику забезпечення якості, яка буде частиною їхнього стратегічного управління. Внутрішні сторони повинні розробляти і втілювати цю політику через належні структури і процеси, залучаючи при цьому зовнішні сторони.

1.2

Розробка та затвердження програм. Навчальні заклади повинні мати процедури розробки і затвердження своїх програм. Програми мають бути розроблені відповідно до встановлених цілей і очікуваних навчальних результатів. Кваліфікація, що здобувається внаслідок опанування програми, повинна бути чітко сформульована і роз’яснена, а також відповідати належному рівню в національній кваліфікаційній рамці вищої освіти і, відповідно, в Рамці кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.

1.3

Студентоцентричне навчання, викладання та оцінювання. Навчальні заклади повинні забезпечувати таке викладання програм, що заохочує студентів до активної участі у творенні навчального процесу, і таке оцінювання студентів, що відображає цей підхід.

1.4

Зарахування, навчання, визнання кваліфікацій і сертифікація студентів. Навчальні заклади повинні систематично застосовувати заздалегідь визначені та оприлюднені правила щодо всіх фаз студентського циклу, як то зарахування, навчання, визнання кваліфікацій і сертифікація студентів.

1.5

Викладацький склад. Навчальні заклади повинні пересвідчуватися в компетентності своїх викладачів. Вони мають застосовувати справедливі та прозорі процедури набору і розвитку викладацького складу.

1.6

Навчальні ресурси та підтримка студентів. Навчальні заклади повинні мати достатнє фінансування навчальної і викладацької діяльності та забезпечувати наявність адекватних і загальнодоступних навчальних ресурсів та підтримки студентів.

1.7

Управління інформацією. Навчальні заклади повинні збирати, аналізувати та використовувати необхідну інформацію для ефективного управління своїми програмами та іншими видами діяльності.

1.8

Публічна інформація. Навчальні заклади повинні оприлюднювати чітку, точну, об’єктивну, актуальну і доступну інформацію про свою діяльність, зокрема про свої програми.

1.9

Поточний моніторинг і періодичний перегляд програм. Навчальні заклади повинні моніторити і періодично переглядати свої програми, забезпечуючи їхню відповідність зазначеним цілям, а також потребам студентів і суспільства. В результаті такого перегляду має відбуватися безперервне вдосконалення програм. Про будь-які зміни, заплановані чи втілені внаслідок цього процесу, слід повідомляти всім зацікавленим сторонам.

1.10

Циклічне зовнішнє забезпечення якості. Навчальні заклади повинні на циклічній основі проходити процес зовнішнього забезпечення якості відповідно до «Стандартів і рекомендацій».

115

Додаток

ЗВО, що мають освітні програми з менеджменту культури

Таблиця містить зведену інформацію про 37 ЗВО (35 державних і 2 приватних), які надають освітні послуги з менеджменту культури в Україні. Включено дані про коди спеціальностей, форми власності, ступені освіти, назви освітніх програм, стан акредитації ОП, а також статистичні дані про ліцензійні обсяги, мінімальні прохідні бали, вартість навчання та ін. Вибірково подано також освітні компоненти, що найбільш яскраво характеризують освітні програми ЗВО. Таблиця буде корисна для тих, хто хоче детальніше ознайомитись із тим, ким і як надається освітня послуга з менеджменту культури станом на 2021 рік. Усі дані взято з відкритих джерел. https://tinyurl.com/yav7va3u Фрагмент таблиці

Назва ЗВО

Місто

Спеціальність

Освітній рівень

Назва освітньо-професійної програми

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Луцьк

034

Бакалавр Магістр

Культурологія Культурологія

Державний університет «Одеська політехніка»

Одеса

034

Бакалавр Магістр

Культурологія Культурологія, кіберкультура, культурна урбаністика

Західноукраїнський національний університет

Тернопіль

028

Бакалавр Магістр

Менеджмент соціокультурної діяльності Менеджмент соціокультурної діяльності

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Київ

034

Бакалавр Магістр

Культурологія Культурологія

Київський національний університет технологій та дизайну

Київ

034

Бакалавр

Візуальне мистецтво та менеджмент культурних проєктів

Київський національний університет культури і мистецтв

Київ

028

Магістр

Менеджмент соціокультурної діяльності

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Харків

034

Бакалавр

Культурологія

Комунальний заклад вищої освіти «Ужгородський інститут культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради

Ужгород

028

Бакалавр

Менеджмент соціокультурної діяльності

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв

Косів

028

Бакалавр

Менеджмент соціокультурної діяльності

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Кременчук

028

Бакалавр

Менеджмент соціокультурної діяльності Культурологія

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Старобільськ

034

Магістр

Менеджмент соціокультурної діяльності

Львівський національний університет імені Івана Франка

Львів

028

Бакалавр Магістр

Менеджмент соціокультурної діяльності Менеджмент мистецтва

Львівська національна академія мистецтв

Львів

028

Бакалавр

Менеджмент мистецтва

...

116

...

Додаток

Закордонні освітні програми

За посиланням ви знайдете таблицю, створену для цього проєкту, на основі рейтингу Top 50: Eduniversal Best Masters Ranking. В таблиці подано контактну інформацію для швидкого доступу до ресурсів (сайти університетів, сторінки програм), стислий опис магістерських програм (тривалість, мова викладання, вартість, профіль компетентностей випускників), а також зазначено основні переваги, що їх анонсують ЗВО, та коментарі щодо особливостей освітніх програм у додаткових вкладеннях (листах) ‒ інформація для кращого розуміння напрямків чи методології викладання.

https://tinyurl.com/4jxnjhmn Структура таблиці

Колонки основної таблиці («Магістри»):

Додаткові вкладення:

Місце у рейтингу

Бакалаври

Назва програми

MAMA

Освітній заклад

Erasmus School of History, Culture and Communication

Країна

Universidade Católica Portuguesa

К-сть зірок

Université Paris Dauphine-PSL

Сайт закладу

HEC Paris

Сайт програми

Athens University of Business and Economics (AUEB) School of Business - University of Kent

Директор програми

University of Economics Prague, VSE

Тривалість

BSB Burgundy School of Business

Форма навчання

Universidad Carlos III de Madrid

Мова викладання

The University of Melbourne

К-сть кредитів

Centre for Cultural Policy Studies - UniversiUnited Kingdomty of Warwick

Напрям програми

York University - Schulich School of Business

Кого готують

Maastricht University - Faculty of Arts and Social Sciences

Партнерство

ESCP Business School

Стажування

University College Dublin - UCD School of Art History and Cultural Policy

Анонсовані переваги

KEDGE Business School

Вартість

The Russian Presidential Academy of National Economy and Public Administration

Стипендії

Universidad de Chile Facultad de Artes

Вимоги

Université Paris 1 Panthéon-Sorbonne - History Department UFR 09

Вступ

The Chinese University of Hong Kong

EDHEC Business School

University of Nottingham - Department of Culture, Film and Media

University of Wisconsin-Madison - Wisconsin School of Business

University of Antwerp

Studialis-Galileo Global Education France - MBA ESG

UPF Barcelona School of Management

University of the Witwatersrand

Universitat Autonoma de Barcelona - Department of Art and Musicology

University of Sheffield - Management School

Baruch College - City University Of New York (CUNY)

Hanyang University

EFAP

Università Cattolica del Sacro Cuore

University of South Australia - School of Management

Коментар

Спостереження ЄС/Не ЄС За напрямками

117

Додаток

Фокусні українські ЗВО

За посиланням ви знайдете таблицю, спеціально створену для цього проєкту, з інформацією по 8 фокусним українським ЗВО. У таблицю для швидкого доступу виведено інформацію для спеціальностей рівня бакалавр і магістр за освітніми програмами з менеджменту культури: посилання на сайти ЗВО, посилання на освітні програми. Згенеровано, зокрема, інформацію з відкритих джерел щодо вступної кампанії 2020 і 2021 років, вартість навчання та наявність акредитації освітніх програм. https://tinyurl.com/9u2ntnf8 Фрагмент таблиці

Назва ЗВО

Спеціальність

Освітній рівень

Факультет/ кафедра

Назва ОП

Кваліфікація

Львівська національна академія мистецтв

Бакалавр Магістр*

Менеджмент мистецтва Менеджмент соціокультурної діяльності

Бакалавр з менеджменту соціокультурної діяльності, артменеджер, викладач

Бакалавр**

Факультет історії і теорії мистецтва / Кафедра менеджменту мистецтва Факультет історії і теорії мистецтва / Кафедра історії та теорії мистецтва

Культурологія

Менеджер-дослідник соціокультурної діяльності, викладач Арт-критик, арт-експерт, викладач

Львівський національний університет імені Івана Франка

Бакалавр

Факультет культури і мистецтв / Кафедра соціокультурного менеджменту

Менеджмент соціокультурної діяльності Менеджмент соціокультурної діяльності

Бакалавр з менеджменту соціокультурної діяльності Магістр з менеджменту соціокультурної діяльності

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Бакалавр

Факультет теорії та історії мистецтва / Кафедра теорії та історії мистецтва

Мистецтвознавство. Організація та управління розвитком художньої культури

Бакалавр образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації. Мистецтвознавець, викладач

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Бакалавр

Факультет менеджменту освіти та науки / Кафедра менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності

Менеджмент соціокультурної діяльності Менеджмент соціокультурної діяльності

Менеджер*** (управитель) в соціальній сфері* Магістр з менеджменту соціокультурної діяльності

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Інститут практичної культурології та арт-менеджменту / Кафедра арт-менеджменту та івент-технологій

Менеджмент індустрії дозвілля (готельний, туристичний, рекреаційний) Крос-культурний менеджмент

Бакалавр з менеджменту соціокультурної діяльності

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Факультет історії та філософії / Кафедра культурології

Культурологія

Бакалавр культурології

Культурологія

Магістр культурології

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Візуальне мистецтво і менеджмент культурних проєктів Культурологія

Бакалавр культурології

Магістр

Філосовський факультет / Кафедра теорії культури і філософії науки

...

118

Магістр

Бакалавр

Магістр

Бакалавр Магістр

Бакалавр

Менеджер зовнішньо-культурної діяльності

Магістр культурології

* Спеціалізація: менеджмент мистецтва ** Спеціалізація: історія і теорія культури та мистецтва, арт-експертиза *** Додаткові кваліфікації за вибірковими блоками дисциплін: Організатор культурно-дозвіллєвої діяльності; Менеджер (управитель) з туризму; Менеджер (управитель) у сфері надання інформації; Менеджер (управитель) у готельному господарстві; Менеджер (управитель) із комунікаційних технологій

Додаток

Кейс. Зовнішня експертиза щодо наявності навчальних дисциплін з Права інтелектуальної власності та Авторського права в освітніх програмах фокусних ЗВО. Рекомендації розвитку правової освітньої компоненти в ОП для менеджерів культури

Наталія Гнатюк, адвокат у сфері креативних індустрій, партнерка LAW NET

01 02 03 04

Менеджмент мистецтва; Культурологія; Менеджмент соціокультурної діяльності; Мистецтвознавство. Організація та управління розвитком художньої культури; Крос-культурний менеджмент.

Немає прямого співвідношення між тим, в якому університеті викладається ОП, та наявністю в ній дисципліни з права інтелектуальної власності. Тому доречно порівнювати саме ОП, а не окремі університети.

Університет

Освітній рівень

Освітня програма

Наявність дисциплін права ІВ

Львівська національна академія мистецтв

Бакалавр Магістр

Менеджмент мистецтва Менеджмент соціокультурної діяльності

Відсутня Наявна

Бакалавр

Культурологія

Відсутня

Львівський національний університет імені Івана Франка

Бакалавр Магістр

Менеджмент соціокультурної діяльності Менеджмент соціокультурної діяльності

Відсутня Відсутня

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Бакалавр

Візуальне мистецтво і менеджмент культурних проєктів Культурологія

Наявна

Менеджмент культури та соціальний маркетинг Менеджмент соціокультурних проєктів

Наявна

Магістр Харківська Державна академія культури

Бакалавр Магістр

Наявна

Відсутня

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Бакалавр

Мистецтвознавство. Організація та управління розвитком художньої культури

Наявна

Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова

Бакалавр

Відсутня

Магістр

Менеджмент соціокультурної діяльності (проєкт) Менеджмент соціокультурної діяльності

Національна Академія керівних кадрів культури та мистецтв

Бакалавр Магістр

Менеджмент індустрії дозвілля Крос-культурний менеджмент

Відсутня Наявна

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Бакалавр Магістр

Культурологія Культурологія

Відсутня Відсутня

Відсутня

119

Додаток 08

Загальна кількість ОП: 16 В 6 освітніх програмах фокусних ЗВО присутні правові навчальні дисципліни, серед них: В переліку обов’язкових дисциплін в ОП: «Візуальне мистецтво і менеджмент культурних проєктів» Харківського націо01 нального університету імені В. Н. Каразіна; 02 «Культурологія» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна; 03 «Менеджмент культури та соціальний маркетинг» Харківської Державної академії культури; 04 «Мистецтвознавство. Організація та управління розвитком художньої культури» Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Серед вибіркових в ОП: «Крос-культурний менеджмент» Національної Академії керівних кадрів 01 культури та мистецтв; 02 «Менеджмент мистецтва» Львівської національної академії мистецтв. Кількість кредитів з предметів коливається від 2.5 до 6, в середньому – 3. З аналізу освітніх програм, що мають правові дисципліни, можна зробити наступний висновок: вивчення процедури організації фінансування культурного проєкту, а саме вивчення основних засад економіки та менеджменту, які включають в себе питання з договірного, фінансового та податкового права, мають пріоритет над іншими галузями права. Деякі з навчальних дисциплін передбачають лише ознайомлення з нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність у сфері культури, спорту, освіти й науки, туризму, охорони здоров’я та соціального захисту населення, але не надають студентам можливості набути знання з основ договірного права та права інтелектуальної власності. Було б актуально сформувати уявлення студентів (і не лише менеджерів культури, а й митців) про: Право інтелектуальної власності: Поняття Інтелектуальної власності. Авторське право як складова інтелектуальної 01 власності; 02 Нормативно-правова база, що регулює сферу застосування права інтелектуальної власності, Бернська конвенція, інші міжнародні договори, що можуть напряму стосуватись міжнародних виставок та продажу творів мистецтва та ліцензій за кордон; 03 Способи захисту, передачі прав. Варто було б глибше розглядати Авторське право, оскільки воно найбільш актуальне для структурування та налагодження діяльності митців, уникнення фінансових та репутаційних ризиків та сталого розвитку. I Основи авторського права: Об’єкти авторського права; 01 02 Немайнові та майнові авторські права. Їх ключова відмінність; 03 Способи використання об’єктів авторського права; 04 Способи захисту авторського права. Механізми захисту авторського права в соціальних мережах (YouTube, Instagram, Facebook); 05 Службовий твір, права на нього, регулювання за допомогою трудових договорів; 06 Проведення експертиз, їх типи, вплив на захист авторського права на об’єкти; 07 Спадкування об’єктів авторського права та авторського права на твори. Авторське право важливе для майбутніх митців та менеджерів культури, щоб чітко розуміти, яким чином підтверджується право власності на твори та як розпоряджатися майновими авторськими правами, як створювати успішні проєкти та масштабувати їх у майбутньому. ІI Основи права інтелектуальної власності на торговельну марку: Брендинг митця – з чого починати; 01 02 Оформлення торговельної марки; 03 Захист бренду.

120

Спочатку митець працює на бренд, потім бренд на митця. Наявність бренду дає можливість додаткової монетизації творчості, що ще раз підтверджує необхідність включення дисципліни інтелектуальної власності в освітні програми для менеджерів культури. ІІІ Основи договірного права: 01 Найрозповсюдженіші правовідносини, пов’язані з об’єктами авторського права: купівля-продаж, дарування, пожертва, ліцензія на використання, договір замовлення на створення об’єкта авторського права; 02 Істотні умови для кожного з договорів. Особливу увагу варто приділити трудовим договорам, про надання послуг чи виконання робіт, які найбільш актуальні для митців; 03 Суб’єкти та об’єкти договірних відносин; 04 Угоди з іноземними суб’єктами. Серед фокусних ЗВО подібна дисципліна існує в НАКККіМ, натомість і вона не охоплює та не пояснює всіх аспектів укладення договору щодо розпоряджень інтелектуальною власністю. IV Основи оподаткування: 01 Оподаткування доходів фізичної особи та ФОП; 02 Структуризація діяльності митця; 03 Особливості оподаткування галерей, інституцій та закладів культури. Де гроші, там і податки. Особливо, якщо кошти бюджетні, як часто буває в сфері культури, то чітке розуміння податків дозволить зекономити та не переплачувати. V Трудове право: 01 Договори цивільно-правового характеру – коли укладати та які переваги; 02 Трудові взаємовідносини з неприбутковими організаціями – громадськими об’єднаннями, благодійними фондами; 03 Хто такі ФОПи, наймані працівники, на яких підставах вони працюють; 04 Як стати ФОПом та обрати правильну систему оподаткування. VI Правові аспекти проєктного менеджменту: 01 Типи фінансування: грант, фандрайзинг, спонсорство, партнерство; 02 Грантовий менеджмент: підготовка грантової пропозиції, документації, звітності; 03 Правова організація виставок та проєктів (договірне оформлення, оплата робіт, послуг тощо). Освітні компетентності менеджерів мистецтва, культурологів, мистецтвознавців вимагають більшого заглиблення у ту спеціалізацію, яку обирає абітурієнт. У разі бажання та можливості обрати спеціалізацію з поглибленим вивченням авторського права, студент мав би обрати додатковий курс, який би давав більш ґрунтовні знання у певному секторі культури. На кшталт спеціальних курсів, які додатково існують в Harvard Law School (https://hls.harvard.edu/). Там для студентів є можливість обрати додатково певні курси для поглиблення компетентностей, а саме: 01 право у рекламі 02 кіберправо 03 право у дизайні 04 право у ЗМІ 05 правове регулювання в музиці та діджитальних медіа 06 торгові марки та нечесна конкуренція 07 комунікації та інтернет право та політики 08 управління діджитальними технологіями та інші.

121

Додаток

Перелік нормативних документів

Закон України «Про освіту» zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про вищу освіту», 2014 зі змінами zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 10 червня 2021 року № 417 «Про затвердження стандарту фахової передвищої освіти за спеціальністю 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності». Наказ Міністерства освіти і науки України №1165 від 29.10.2018 «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 073 «Менеджмент» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти». Наказ Міністерства освіти і науки України №14 від 08.01.2020 «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності» для другого (магістерського) рівня вищої освіти». Наказ Міністерства освіти і науки України №725 від 24.05.2019 «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти». Наказ Міністерства освіти і науки України №726 від 24.05.2019 «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» для другого (магістерського) рівня вищої освіти». Наказ Міністерства освіти і науки України №801 від 16.06.2020 «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 034 «Культурологія» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти». Наказ Міністерства освіти і науки України №803 від 16.06.2020 «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 034 «Культурологія» для другого (магістерського) рівня вищої освіти». Наказ Міністерства освіти і науки України №870 від 20.06.2019 «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти». Наказ Міністерства освіти і науки України №956 від 10.07.2019 «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 073 «Менеджмент» для другого (магістерського) рівня вищої освіти». НАКАЗ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Методики розроблення професійних стандартів» zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0165-18#Text Національний класифікатор професій зі змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 серпня 2020 року №1574. zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України, 11 липня 2019 року № 977 zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-19#n14

122

Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій», 23 листопада 2011 року №1341 зі змінами. Додаток в редакції Постанов КМ № 509 від 12.06.2019, № 519 від 25.06.2020 zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF#n37 Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2015 №266 zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text Постанова КМУ № 519 від 25 червня 2020 р. «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341». Про затвердження Національної рамки кваліфікацій. Постанова Кабінету Міністрів України № 1341 від 23.11.2011 р. Рекомендації щодо застосування критеріїв оцінювання якості освітньої програми. Затверджено Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 17 листопада 2020 року. ТОВ «Український освітянський видавничий центр «Оріон»» Свідоцтво «Про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції» Серія ДК № 4918 від 17.06.2015 р. naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Рекомендації-щодо-застосування-критеріївоцінювання-якості-ОП.pdf Річний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти / За заг. ред. С. Квіта та О. Єременко. — К. : Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, 2021. — 364 с. naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/Річний-звіт-2020.pdf Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти – переклад НАЗЯВО. Ухвалено на Міністерській конференції у Єревані 14-15 травня 2015 року. naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2019/07/Додаток-1.-Стандарти-і-рекомендації-щодозабезпечення-якості-в-Європейському-просторі-вищої-освіти.pdf

123

ОСВІТА ДЛЯ МЕНЕДЖЕРІВ КУЛЬТУРИ. АНАЛІЗ АКТУАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ І ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ Аналітичний звіт Проєкт реалізовано Благодійним фондом «Мистецькі надра» https://dofa.fund/

Авторки: Ольга Сагайдак Розділ І. Аналіз нормативних документів в сфері освіти для менеджерів культури. Дорожня карта Ірина Магдиш Розділ ІІ. Аналіз показників освітніх послуг за спеціальністю МСКД і спеціальностями, що містять освітні компоненти менеджменту культури Ірина Чужинова Розділ ІІІ. Порівняльний аналіз європейських та українських освітніх програм з менеджменту культури Катерина Загривенко Розділ ІV. Соціологічне дослідження Збір та систематизація даних: Альона Пожоджук Зведена таблиця кращих освітніх програм для менеджерів культури за даними Top 50: Eduniversal Best Masters Ranking з коментарями Лідія Сазонова Зведена таблиця даних по українським ЗВО, що пропонують освітні програми з менеджменту культури Юлія Грубріна Зведена таблиця даних по фокусним ЗВО Соціологічні дослідження: MZ Hub https://mzhub.pro/ Відповідальна редакторка: Ольга Сагайдак Дизайнування, візуалізація даних, верстка: Надія Кельм Редагування та корегування: Ольга Григоренко Підписано до друку: 21 жовтня 2021 Формат: А4. Гарнітура: Charter, Montserrat Друк цифровий Папір Munken Pure, 130 г Сторінок: 130 Тираж: 100 примірників Надруковано: ТОВ «Карбон-Сервіс» Копірайт: Благодійний фонд «Мистецькі надра» (Dofa fund) Ця публікація ліцензується у відповідності до умов Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше. Щоб подивитися ліцензію, відвідайте:

Аналітичний звіт підготовлено в рамках реалізації проєкту програми «Аналітика культури» Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

124