Назва регіону: Період спостережень:
Сумська область 2011 рік
Суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області; - Державна екологічна інспекція в Сумській області; - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації; - Сумська обласна санітарно-епідеміологічна станція; - Сумське обласне управління водного господарства; - Сумський центр “Облдержродючість”; - Сумський обласний центр з гідрометеорології; - Сумське обласне головне управління земельних ресурсів; - Сумське обласне управління лісового господарства; - ОКАП “Сумиоблагроліс”, - Сумське обласне управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації.
Аналітична довідка про результати моніторингових спостережень Стан атмосферного повітря
(за інформацією Сумського обласного центру з гідрометеорології). Розташування стаціонарної мережі спостережень гідрометеорологічної станції на території області: • моніторингові спостереження за забрудненням атмосферного повітря в м. Суми проводились на трьох стаціонарних постах: ПСЗ № 3 - м. Суми вул. Сумсько-Київських дивізій, 26; ПСЗ № 4 - м. Суми вул. Харківська, 125; ПСЗ № 5 - м. Суми вул. Металургів, 2. • метеостанції: Дружба – смт. Дружба, Ямпільського р-ну, вул. Тельмана, 22; Глухів – м. Глухів вул. Хреннікова, 2; Конотоп – м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 104; Ромни – м. Ромни , вул. Щорса, 93; Лебедин – м. Лебедин, вул. Грушева, 5; Авіаметстанція Суми – м. Суми, вул. Кірова, 168. Спостереження за вмістом пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту, аміаку, формальдегіду проводились щоденно на 3-х стаціонарних постах. 1
За грудень місяць відібрано 1205 проб атмосферного повітря. Середньомісячні концентрації перевищували санітарні норми в атмосферному повітрі по пилу, формальдегіду в 1,3 рази та діоксиду азоту в 1,25 рази. Інші інгредієнти, що визначались, нижче або на рівні санітарних норм. Перевищень максимально разових ГДК з жодної домішки не зафіксовано. У порівнянні з попереднім місяцем забруднення атмосферного повітря міста по оксиду вуглецю збільшилося, пилу, діоксиду азоту зменшилося, а по діоксиду сірки, оксиду азоту, аміаку, формальдегіду залишилося на попередньому рівні. Високих та екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря у грудні не спостерігалось. Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря щоденно проводила авіаметеорологічна станція Суми. Радіаційний фон у грудні по м. Суми складав 12-15 мкР/год і не перевищував допустимих значень. Розрахунки середньомісячних концентрацій по постах спостережень з важких металів надані за 3 місяці ( вересень, жовтень, листопад ) 2011 року (табл. 1.2). (за інформацією відділу нормування атмосферного повітря Державного управління охорони навколишнього природного середовища)
Динаміка викидів в атмосферне повітря у 2011 році 100 90 80 70 Заг. Кількість викидів (тис. т) 60 50
Від стаціонарних джерел (тис. т)
40
Від пересувних джерел (тис. т)
30 20 10 0 2007
2008
2009
2010
2011
Статистичні дані за 2011р. будуть надані Головним управлінням статистики після 15 квітня поточного року, тому аналіз забруднення атмосферного повітря проводиться за 9 місяців 2011 року. Від стаціонарних джерел забруднення протягом 9 місяців 2011р. в атмосферу надійшло 25,04 тис. т шкідливих речовин, що на 9,1% більше, ніж у відповідному періоді 2010р. 2
Незначне збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення по Сумській області протягом 9 місяців 2011р. пов’язане зі збільшенням обсягів виробництва. На підприємствах за допомогою впровадження природоохоронних заходів забезпечено утримання валових показників на рівні минулих років. Щільність викидів на кв. км становила по області 1,05т, у розрахунку на одну особу - 21,4кг. Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства діяльності транспорту та зв’язку - 7,74 тис.т, або 30,9%; добувної промисловості - 6,52 тис.т, або 26,04 %; переробної промисловості (хімічне виробництво та виробництво машин та устаткування) - 5,66 тис.т, або 22,6%; виробництва та розподілення електроенергії газу та води - 4,17 тис.т, або 16,7% від викидів стаціонарних джерел по області. У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: м. Суми 9,245 тис.т, або 36,9%, Сумській р-н - 7,22 тис.т, або 28,85%, Роменський р-н 3,372 тис.т, або 13,47%, Охтирський р-н - 2,549 тис.т або 10,2%. Серед населених пунктів Сумської області, як і раніше, найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міст Суми - 9,245 тис.т, Охтирка - 0,45 тис.т, Ромни - 0,325 тис.т, Шостка - 0,31 тис.т, Конотоп - 0,222 тис.т. Більше всього страждають від забруднення повітря мешканці міст Суми 33,7 кг на 1 особу, Охтирка - 9,1 кг на 1 особу, Ромни - 7,3 кг на 1 особу, Шостка - 3,86 кг на 1 особу, Конотоп - 2,37 кг на 1 особу. Протягом 9 місяців 2011р. відбулося зменшення викидів до аналогічного періоду минулого року: оксиду вуглецю на 1,09 тис.т або на 20,5%, сажі на 0,06 тис.т або на 15,8%, ацетону на 0,04 тис.т або на 32,0%, бензолу на 0,0004 тис.т або на 72,1%, бутилацетату на 0,002 тис.т або на 20,7%; збільшення викидів діоксиду та інших сполук сірки на 1,7 тис.т або на 82,6%, сполук азоту на 0,71 тис.т або на 30,2%, речовин у вигляді суспендованих твердих частинок на 0,28 тис.т або на 7,8%, неметанових летких органічних сполук на 0,063 тис.т або на 3,5%. За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології загальний рівень забруднення атмосферного повітря в м. Суми протягом 2011р. в порівнянні з 2009 та 2010 роками залишився на тому ж рівні, середній вміст пилу дорівнював 1,4 ГДК, середній вміст формальдегіду - 1,3 ГДК, середній вміст діоксиду азоту 1,3 ГДК, середній вміст інших інгредієнтів в атмосферному повітрі нижче санітарних норм (аналіз надається за січень-листопад 2011р.). Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є збільшення пробігу автомобілів та кількості легкових автомобілів у приватній власності громадян. Несприятлива територіально-планувальна структура міст посилює негативний вплив внаслідок сформованого у минулі роки оточення промислових підприємств житловими масивами та проходження транзитного транспорту через міста, що значно збільшує їх загазованість. Одною з основних проблем є застаріле технологічне обладнання промислових підприємств. За останні роки майже на всіх підприємствах області установки очистки газу, технологічне обладнання не оновлювались (кількість 3
обладнання з терміном експлуатації 40 років і більше складає більше 70%). На промислових підприємствах області протягом останніх років майже не впроваджувались найкращі доступні, екологічно чисті технології. Не вирішеною залишається проблема збільшення антропогенного навантаження на довкілля підприємств нафтогазового комплексу. В Сумській області видобуток нафти та газу пов’язаний з утворенням великої кількості забруднюючих речовин під час спалювання газу на факелах. В області налічується біля 60 факельних установок, всього викиди забруднюючих речовин підприємств нафтогазового комплексу складають біля 25% від загальних викидів стаціонарними джерелами. Для зменшення навантаження на стан атмосферного повітря на сьогоднішній день ведуться роботи, щодо зобов’язання підприємств нафтогазового комплексу розробляти довгострокові програми охорони навколишнього природного середовища. Найбільші забруднювачі атмосферного повітря Основними забруднювачами атмосферного повітря залишаються екологічно небезпечні виробництва наступних галузей: діяльність трубопровідного транспорту з транспортування газу, добувної і хімічної промисловості, виробництво машин та устаткування, на які припадає майже 80% викидів всіх забруднюючих речовин.
Підприємства
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
2008 рік 2009рік 2010 рік 2011 рік тис. тис. % до % до тис. % до тис. % до т/ загальни т/рік загальни т/рік загальних т/рік загальних викидів х х викидів по рік по викидів викидів Сумській Сумській по по області області Сумські Сумські й й області області Сумське 11,1 ЛВУМГ (Сумське лінійне виробниче управління магістральни х газопроводів ) ПАТ “Сумихімпр 3,4 ом”
12,7
9,98
12,0
9,77
10,3
12,0
*
3,8
1,28
1,5
1,99
2,03
4,16
* 4
(Публічне акціонерне товариство “Сумихімпр ом”) НГВУ “Охтирканафтогаз” (Нафтогазовидобувне управління “Охтирканафтогаз” ПАТ «Укрнафта» ПАТ “Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе” (Публічне акціонерне товариство «Сумське наукововиробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе” НГВУ “Полтаванафтогаз” (Нафтогазовидобувне управління “Полтаванафтогаз”) ПАТ «Укрнафта ТОВ «Сумитеплоенерго» Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» Качанівський ГПЗ (Качанівський газопереробний завод) ПАТ «Укрнафта»
3,1
3,5
3,15
3,8
3,1
3,27
2,61
*
0,98
1,1
0,61
0,7
0,48
0,51
0,44
*
1,5
1,7
1,7
2,0
1,83
1,19
*
1,74 2,01
2,3
5,14
6,16
5,71
6,02
5,54
*
2,9
3,3
3,6
4,3
4,8
5,06
4,86
*
* Інформація щодо загальних викидів по області за 2011р. буде надана органами статистики у квітні 2012р.
Динаміка викидів забруднюючих речовин підприємствами області Сумське ЛВУМГ (тис.т)
12 10
ВАТ "Сумихімпром" (тис.т)
8
НГВУ "Охтирканафтогаз" (тис.т)
6 4
ВАТ "Сумське НВО ім. Фрунзе" (тис.т)
2 0 2008
2009
2010
2011
ТОВ "Сумитеплоенерго" (тис.т)
5
Водні ресурси Сумської області. Сумська область розташована в північній частині України. На півночі і сході вона межує з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації, на півдні і південному сході – з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Вся її територія знаходиться в басейні Дніпра у межах басейнів 4-х його приток 1-го порядку: Десни (45.5%), Сули (18.6%), Псла (23.4%) і Ворскли (12.5%). Гідрографічна сітка Сумської області включає одну велику річку – Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей на протязі 37 км, середні річки – Сейм (167 км у межах області), Клевень (124 км), Сулу (152 км), Псел (176 км), Хорол (60 км) і Ворсклу (122 км). Крім того, в області налічується 1536 малих річок та струмків загальної довжиною 7170 км, у тому числі 195 річок завдовжки понад 10 км, 1001 водотік завдовжки від 1 до 10 км та 340 водотоків довжиною менше 1 км. У Сумській області налічується 2175 ставків загальною площею водної поверхні 10948 га загальним повним об’ємом 124,3 млн.м3 та 46 водосховищ загальною площею водної поверхні 4899.4 га та загальним повним об’ємом 102,7 млн.м3. В розташуванні ставків по території області є певна особливість. В північних районах області, в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли, їх кількість значно менша, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинена і умови для їх будівництва більш сприятливі. Дослідження щодо вмісту забруднюючих речовин у поверхневих водах сільськогосподарського призначення в 2011 році (таблиця 2.8) не проводились. Аналіз якості води основних річок Сумської області за 2011 рік (за даними відділу інструментально – лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Сумській області) За 12 місяців 2011 року було відібрано і проаналізовано 814 проб води, в яких виконано 11932 визначення. Проконтрольовано 162 водних об'єкта, в тому числі 25 річок і 137 ставків, в яких відібрано 479 проб води. Перевірено 58 підприємств, на яких проконтрольовано 44 скиди зворотної води у водойми, всього ж відібрано 211 проб зворотної води. Відібрано та проаналізовано 124 проби підземної води. За 12 місяців проконтрольовано 235 створів в 198 пунктах, із них : по затвердженій програмі – 16 пунктів та 26 створів. Р. Ворскла Ріка Ворскла на території Сумської області у 2011 р. контролювалася в 2 створах рибогосподарського водокористування. Було відібрано та проаналізовано 8 проб води. У створі на кордоні з Росією (с. Олександрівка Велико-Писарівського району) всі контрольовані показники якості води відповідають нормативам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, за виключенням: фосфати – 6
3,3 ГДК (2010 р. – 2,4 ГДК); органічні речовини – БСК5 – 1,1ГДК (2010 р. – 1,3ГДК); марганець – 4,7ГДК (2010 р. – 4,2ГДК), залізо загальне – 1,4ГДК ( 2010 р. – 1,5 ГДК ). На території Велико- Писарівського району р. Ворскла не зазнає впливу зворотних вод підприємств. Підприємства Тростянецького району скидають свої зворотні води до р. Боромля, притоки 1-го порядку р. Ворскли, та рівчака Безіменного, притоки 2-го порядку р. Ворскли. Очисні споруди КП «Тростянецькомунсервіс» м. Тростянець працюють недостатньо ефективно, тому їх зворотні води впливають на якість води у рівчаку Безіменному. Протягом останніх років озеро Ігнатенкове, що через систему канав та малих річок зв’язано з р. Ворскла, забруднюється зворотними водами, які виходять після очисних споруд ДП «Водоочистка» ТОВ «Водоторгприлад» м. Охтирка та філії «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось». Далі річка Ворскла тече по сільській місцевості без відчутного антропогенного навантаження. На кордоні з Полтавською областю (с. Куземин, Охтирського району) перевищення нормативів для водойм рибогосподарського користування фіксувалося за показниками: БСК5 – 1,1 ГДК (2010 р. –1,7 ГДК ), фосфати – 2,1ГДК (2010 р. – 4,5 ГДК), марганець – 3,9ГДК (2010 р. – 3,5ГДК), залізо загальне – 2,7ГДК ( 2010 р. –1,7ГДК). У створі с. Климентове Охтирського району відзначалися перевищення нормативів для водойм рибогосподарського користування за показниками: залізо загальне – 1,6ГДК. Р. Сула Річка Сула бере свій початок на території Сумської області, проходить Білопільським, Недригайлівським та Роменським районами. Контроль за якістю води у звітному році проводився на 3 створах річки Сули рибогосподарського водокористування. Було відібрано та проаналізовано 8 проб води. В контрольних створах вище та нижче скиду з очисних споруд КП «Недригайлівводосервіс» якість води за основними показниками відповідала нормативам ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування. У створі вище м. Ромни всі контрольовані показники якості води відповідають нормативам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, за виключенням: фосфати – 1,3 ГДК (2010 р. – 2,5 ГДК ); БСК – 1,1ГДК (2010р. – 1,4ГДК), марганець – 3,2 ГДК (2010 р. – 4ГДК), залізо загальне – 1,2ГДК (2010р. – 1,2ГДК). В межах м. Ромни на якість води в р. Сула впливають зворотні води очисних споруд ДП « Сток – Сервіс» « ПП « Еліпс». Нижче м. Ромни спостерігається, хоча й незначне, але покращення якості води. Не відповідають нормативам ГДК (рибогосподарське водокористування) вміст органічних речовин БСКп – 1,2 ГДК, ( 2010 р. – 2,1 ГДК); фосфатів – 1,4ГДК ( 2010 р. – 3,3 ГДК), іонів марганцю – 4,2 ГДК ( 2010 р. – 4,7ГДК), іонів заліза загального – 1,2ГДК ( 2010 р. – 1,3ГДК). 7
На кордоні з Полтавською областю (с. Білогорілка, Роменського району) перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано за показниками: вміст органічних марганцю – 4,2ГДК ( 2010 р. – 3,7ГДК). Р. Псел Річка Псел приходить на територію Сумської області з Курської області Росії. Контроль річки в межах області вівся на 4 створах рибогосподарського, 2 – господарсько – побутового користування. На кордоні з Росією (с. Миропілля, Краснопільського району) фіксувався підвищений вміст БСКп -1,6ГДК, фосфатів – 5ГДК (2010 р. – 3 ГДК) , марганцю – 8ГДК (2010р. – 3,5 ГДК), аніонів ПАР – 4,6ГДК для водойм рибогосподарського користування. Територією області річка Псел протікає Краснопільським, Сумським та Лебединським районами. В створі вище м. Суми (с.Чернеччина, Сумського району) відмічається перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: БСКп- 1,4ГДК, фосфати – 2ГДК (2010 р. – 2,7ГДК), марганець – 8,2ГДК (2010 р. – 7,2ГДК), залізо загальне – 1,5ГДК (2010 р. – 2,3ГДК). Основні забруднювачі р. Псел розташовані в межах м. Суми. Вплив зворотних вод промислових та комунальних підприємств міста простежується в створі нижче м. Суми (с. Червоне, Сумського району), де відмічається перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: БСКп – 1,4 ГДК (2010 р.–1,6 ГДК), фосфати – 2 ГДК (2010 р. – 3,5ГДК), нітрити – 2,8ГДК (2010 р. – 2,5ГДК ), іони амонію – 2,4 ГДК (2010 р. – 1,4ГДК ), марганець – 6 ГДК (2010 р. – 7,5ГДК), залізо загальне – 2,5 ГДК ( 2010 р. – 3,5 ГДК ). Взагалі навантаження на р. Псел та її притоки, в порівнянні з 2010 роком, зменшилася. Це пов’язано з тим, що підприємства , які мають скиди в річки працювали не на повну потужність. Тому деякі показники навіть знизились в порівнянні з минулим роком і відповідають нормативам господарсько-побутового водокористування. На кордоні з Полтавською областю (с. Кам’яне, Лебединського району) якість води по основним інгредієнтам нижче нормативів для водойм рибогосподарського водокористування, окрім: фосфатів – 1,9 ГДК (2010 р.– 2,2 ГДК), марганцю –8ГДК (2010 р. – 11ГДК). У створах вище та нижче скиду ВАТ «Сумихімпром» спостерігалось перевищення нормативів ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування за показниками: фосфати – 3,5ГДК (2010 р. – 10ГДК), марганець - 9,5ГДК (2010р. – 5ГДК), залізо загальне – 2,4ГДК (2010 р. – 1,8ГДК), аніони ПАР – 6,3ГДК (2010р. – 1,4ГДК), нітрити – 2ГДК. Взагалі, для річок Псел та Сейм на території Сумської області притаманний підвищений вміст іонів марганцю та заліза за рахунок вимивання цих іонів з геологічних пластів Курської магнітної аномалії, що місцями переходить на територію нашої області. 8
Р. Десна Річка Десна протікає на півночі області. Контрольний створ розташований на самій р. Десна у с. Пирогівка Шосткинського району після впадіння р. Шостка. До басейну р. Десна входять притоки I порядку: Шостка, Івотка, Сейм; притоки 2 та 3 порядку: Чаша, Вир, Єзуч, Есмань, Куколка. У 2011 році в створі на р. Десна після впадіння в неї р. Шостка (с. Пирогівка, Шосткинського району) були зафіксовані перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: фосфати – 4,3ГДК (2010 р. – 2,6ГДК); залізо загальне –4,3 ГДК (2010 р. – 5,5 ГДК); марганець – 10ГДК; іони амонію – 1,6ГДК.
Р. Шостка –притока р. Десни 1 порядку Джерелами забруднення р. Шостка в звітному році є підприємства: КП ВУВКГ м. Шостка та ВО «Зірка». Якість води перевірялась у 5 створах: 4 рибогосподарського та 1 – господарсько-побутового призначення. Якість води в р. Шостка вище м. Шостка відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського призначення за всіма показниками, окрім: заліза загального – 4,3ГДК (2010 р. – 5 ГДК) , фосфатів – 1,1ГДК ( 2010 р. – 1,3ГДК ), іонів амонію -1,4ГДК. В межах міста Шостки якість води у р. Шостка погіршується через скиди підприємств. Спостерігались перевищення нормативів ГДК для водойм господарсько – побутового водокористування: марганцю – 1,2ГДК, залізо загальне – 1,8ГДК. Якість води в гирлі р. Шостка (с. Пирогівка, Шосткинського району) перед впадінням у р. Десна згідно нормативів ГДК для водойм рибогосподарського призначення мала перевищення за показниками: нітрити – 1,8ГДК (2010 р. – 13 ГДК); БСКп –1,1ГДК (2010 р. – 1,7 ГДК); фосфати – 6,3ГДК (2010р. – 8 ГДК); залізо загальне – 3,1ГДК (2009 р. – 4,1 ГДК); марганець – 10ГДК (2010 р. – 1,7ГДК). Р. Івотка –притока р. Десни 1 порядку Якість води в р. Івотка вище с. Ображіївка відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського призначення за всіма показниками, окрім: іонів амонію – 1,5ГДК, заліза загального – 6ГДК (2010 р. – 2ГДК), марганцю – 16ГДК (2010р. – 12ГДК). У створі нижче с. Ображіївка були зафіксовані перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: БСК – 2ГДК, залізо загальне – 6,4ГДК (2010 р. – 1,7ГДК), марганцю – 18ГДК, фосфатів – 2,1ГДК (2010 р. – 1,3ГДК). Р. Сейм – притока р. Десни I порядку Річка Сейм – притока I порядку р. Десна. Основні її притоки на території області: р. Вир, р. Єзуч, р. Чаша, р. Куколка . 9
Контроль якості води у р. Сейм проводився по 4 створам, які розташовані на кордоні з Росією (с. Нові Вирки, Білопільського району), на кордоні з Чернігівською областю (с. Мельня, Конотопського району), вище та нижче м. Путивль. Річка Сейм в межах Сумської області проходить територією Білопільського, Буринського, Путивльського, Кролевецького та Конотопського районів. Якість води в прикордонному створі з Росією не відповідає нормативам ГДК по нітритам – 1,6ГДК; БСКп – 1,3 ГДК (2010 р. – 2,2 ГДК); марганцю – 6 ГДК (2010 р. – 11 ГДК) для водойм рибогосподарського водокористування. В створі вище м. Путивль перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування зафіксовано по марганцю – 5ГДК (2010 р. – 7ГДК). В створі нижче м. Путивль перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування зафіксовано тільки по фосфатам – 1,3ГДК (2010 р. – 4,3ГДК), марганцю – 6,5ГДК (2010 р. – 8ГДК). В створі на кордоні з Чернігівською областю спостерігалось перевищення показників для водойм рибогосподарського водокористування по: фосфатам – 1,5ГДК ( 2010 р. – 2,3 ГДК), залізу загальному – 1,2ГДК ( 2010 р. – 1,6ГДК), марганцю – 2ГДК ( 2010 р. – 10ГДК). На території Конотопського району річка Сейм зазнає впливу зворотних вод підприємств, що мають скиди в річки Єзуч та Куколка. Р. Єзуч – притока р. Десни IІ порядку Контроль якості води у р. Єзуч проводився по 2 створам. Якість води у р. Єзуч нижче міста Конотоп не відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського користування за такими показниками: БСКп – 5,5ГДК (2010 р. – 3,5ГДК); амоній сольовий – 12 ГДК (2010 р. – 7,2ГДК); нітрити – 1,8ГДК (2010 р. – 1,5ГДК), фосфати – 16 ГДК (2010 р. – 10ГДК); марганець – 1,9 ГДК (2010р. – 23 ГДК); залізо загальне – 30ГДК (2010 р. – 4,6 ГДК). У створі вище м. Конотоп якість води не відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського користування за такими показниками: амоній сольовий –2ГДК (2010 р. – 3,2ГДК), БСК – 2ГДК (2010 р. – 3,7ГДК), фосфати – 4,2ГДК (2010 р. – 6,9ГДК), аніони ПАР – 3ГДК, марганець – 2,5ГДК (2010 р. – 17ГДК). Протягом грудня представниками лабораторій Сумського обласного виробничого управління водного господарства та Сумської обласної СЕС відбір проб не проводився. Лабораторний контроль ґрунтів за 2011р. За даними Сумського центру «Облдержродючість» агрохімічна паспортизація в 2011 році проводилася в 2-х районах: Роменському та Недригайлівському. Всього обстежено 145,2 тис.га сільськогосподарських угідь. В 2011 році при проведенні агрохімічної паспортизації в області було відібрано й проаналізовано 2573 зразки грунту на вміст важких металів. 10
Результати свідчать, що вміст свинцю в грунті господарств Роменського району становив – 2,5 – 11,4 мг/кг, Недригайлівського - 4,4 – 9,7 мг/кг; а вміст кадмію в Роменському – 0,10- 0,66 мг/кг, Недригайлівському – 0,13 – 0,53 мг/кг. Також було відібрано й проаналізовано 1342 зразків на вміст залишкових кількостей ДДТ і ГХЦГ. Аналізи свідчать, що вміст ДДТ і ГХЦГ в грунті впродовж років, які пройшли після відмови від їх застосування, значно зменшився. Так, якщо в 2003 році кількість зразків забруднених ДДТ була 4,5 % (142 зразки), то в 2011 році їх кількість становила всього 3,5 % або 47 зразків з 1342 проаналізованих (табл. 4), а забруднених із вмістом вище ГДК не виявлено. За даними обстеження 2011 року випадки забруднення грунту ДДТ були виявлені в господарствах Роменського району – в 34 пробах, вміст його становив в середньому 0,036 мг/кг; Недригайлівському – в 13 пробах вміст - 0,032 мг/кг. Уміст нітратів і важких металів в пробах води, відібраних в річках, ставках і озерах Сумської області (всього відібрано 18 проб) не перевищував гранично допустимих концентрацій. Контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. За даними уточнюючого обстеження 2006-2010 років площа забруднених земель області зменшилась з 11,8 тис. га до 7,1 тис.га. Радіологічний стан поліпшився завдяки природним реабілітаційним процесам (радіоактивний роспад, фіксація і переросподіл радіонуклідів в грунті). Вміст радіонуклідів, важких металів та нітратів, в продукції, вирощеній на полях господарств області, не перевищував гранично допустимих концентрацій. Радіаційний фон по області становив 10-18 мкР/год. За даними Державної екологічної інспекції у Сумській області протягом року були проаналізовані проби грунту на полігонах ТПВ в м. Глухів, м. Путивль, м. Охтирка, м. Тростянець, смт. Велика Писарівка, м. Краснопілля, м. Суми. В пробах грунту, відібраних в санітарно-захисних зонах полігонів, перевищень по вмісту важких металів не виявлено. Поводження з відходами та непридатними хімічними засобами захисту рослин у 2011р. За даними Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області з метою забезпечення належного зберігання непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (далі – ХЗЗР) на станції «Побєда» Жихівської с/р Середино-Будського району було вивезено 284,522 тонн непридатних та заборонних ХЗЗР та 35,528 тонн металобрухту (тара). За рахунок коштів ліквідатора підприємства СЗАТ «Червонослобідське» Недригайлівського району, було виконано роботи по перезатарюванню непридатних до використання ХЗЗР у кількості 3,250 тонн. В Сумському районі на території Стецьківської, Басівської, Хотінської, Юнаківської сільських рад було проведено роботи по перезатаренню непридатних до використання ХЗЗР у загальній кількості 20,311 тонн. Крім того, в грудні 2011 року на території Тростянецького району були виконані роботи по перезатаренню 11
непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, а саме на територіях: с.Печини – 6,387 т, та в с. Семериньки – 12,420 т.
12