chernigiv_2006 by Administrator Dovkillia

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 14017, м. Чернігів, вул. Малясова, 12, тел. 4-91-58, e-mail:eco23@open.net.ua

ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2006 рік Підготовлено за матеріалами: обласного центру з гідрометеорології, обласної санітарно-епідеміологічної станції, Деснянського регіонального управління водних ресурсів, ДНВП “Геоінформ”, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації, головного управління статистики у Чернігівській області, обласного управління земельних ресурсів, обласного управління охорони здоров’я, обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення, головного управління сільського господарства і продовольства, управління державної ветеринарної медицини, державного лісогосподарського об’єднання “Чернігівліс”, комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Чернігівоблагроліс”, обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”, виробничого об’єднання “Чернігівоблагрохім”, облради УТМР, облдержрибінспекції, обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, управління житлово–комунального господарства, Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції, облради УТОП, ВАТ “Хімтекстильмаш”, обласного обєднання “Чернігівсільгоспздравниця”, управління освіти і науки Чернігівської міської ради, наукових та учбових закладів, громадських екологічних організацій, міськрайонних екологічних інспекцій та інших.

м. Чернігів 2007 рік «Занапастити природу не можна. Можна лише загинути разом із нею» Ж.-І. Кусто Минуле століття увійшло в історію людства не лише як ера великих досягнень людства, бурхливого розвитку науки, техніки й технологій, освоєння Космосу, але й як доба глобальної екологічної кризи. Забруднення атмосфери, гідросфери, літосфери, величезні нагромадження відходів людської діяльності та одночасне виснаження практично всіх видів природних ресурсів обумовлюють деградацію природних систем життєзабезпечення. Сучасні технології – це, поки що, потужний інструмент, за допомогою якого людство споживає набагато більше, ніж може створити природа, водночас викидаючи в довкілля стільки відходів, скільки остання неспроможна нейтралізувати. Людству загрожує загибель, якщо терміново не буде переглянуто ставлення до природи, не зміниться стиль діяльності людини, не пройде переоцінка життєвих цінностей. Прийшов час жити за новими правилами – екологічними, усвідомлюючи, що людина – це лише частина Природи, із законами та силами якої необхідно рахуватися. Не панувати над Природою, а співпрацювати з нею; не бути «царем природи», а бути необхідним елементом її, здатним функціонувати в складній, відлагодженій протягом тисячоліть системі, і не просто функціонувати, а функціонувати узгоджено. Загибель сотень малих річок, перетворення водосховищ, озер, ставків на гниючі відстійники, промислове і транспортне забруднення «легень» міст, знищення лісів, виснаження і деградація колись найродючіших у світі орних земель… Це далеко не весь перелік негативних факторів впливу людини на довкілля. Ще одним Дамокловим мечем стала аварія на Чорнобильській АЕС. У такій ситуації особливого значення набувають екологічна освіта та виховання людей. Маємо надію, що чергове видання «Доповіді про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області» дасть змогу по-новому поглянути на проблеми довкілля, переосмислити людську філософію ставлення до природи, і як наслідок – покращити екологічну ситуацію в області шляхом зменшення кількості викидів в атмосферу, поліпшення якості очистки стічних вод, покращання ситуації у сфері поводження з відходами, збереження флори і фауни області, збільшення відсотку заповідних територій тощо. 2

Сподіваємося, що ця книга стане підказкою у пошуках відповіді на питання: «Як зробити довкілля чистішим?»

ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ

„Ми маємо жити в гармонії з природою... Адже ми мандруємо у всесвіті на природному космічному кораблі, який називається Земля... Якщо ми хочемо, щоб наш космічний голубий корабель щасливо мандрував у глибинах всесвіту, ми повинні зберегти нашу землю від наруги, від плюндрування” (за І. Цюпою) Чернігівська область одна з найбільших на Україні (за своєю територією посідає друге місце). Площа – 31,9 тис. км2 (5,3 % території країни). Має найменшу густоту населення – менше 38 особи/км2. Розташована на півночі України, в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі – з Брянською областю Росії, на сході – із Сумською, на півдні – з Полтавською, на південному заході – з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря – 120 метрів, на північному сході – 200 метрів, на південному заході – 120-150 метрів. Клімат помірно-континентальний. Середньорічні температури: січня – о 7 С, липня – +19оС. Середньорічна кількість опадів 550-660 мм. Має своєрідні природні ландшафти, досить поширені біологічні різновиди. Стан навколишнього природного середовища області оцінюється неоднозначно: просторові переваги і перспективність розвитку природних комплексів, здатність до самоочищення поєднуються зі значним антропогенним тиском на нього. Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,7 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин – нафти, конденсату, торфу; 31,3 % загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині; 8,5 % – води прісні та мінеральні, 0,5 % – нерудні корисні копалини для металургії. Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. В цілому на території області налічується 1570 великих, середніх та малих річок різної довжини. Територією області протікають великі річки: Дніпро (91км), Десна (505 км); середні річки : Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195км), Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км), а також 1560 малих річок. Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч. великих річок 596 км, середніх - 723 км, малих річок - 7017 км. Найбільше економічне значення мають водні ресурси середніх і великих річок, яких нараховується 10 загальною довжиною 1319 км. 4

Річок завдовжки більше 10 км – 170 шт., а їх загальна довжина 5032 км. Дані про розподіл річок в Чернігівській області наведені в таблиці 1.1. Таблиця 1.1. Розподіл річок в Чернігівській області за класифікацією згідно Водного кодексу України. Кількість річок

Класифікація річок (площа водозбору)

Малі (до 2 тис. км2) Середні (від 2 до 50 тис.км2) Великі (більше 50 тис. км2) Разом в області:

Сумарна довжина

В тому числі річки довжиною більше 10 км Кількість Сумарна довжина шт. % тис. км. %

шт.

тис. км.

1560

99,3

7,017

84,2

160

93,5

3,713

73,7

0,6

0,723

8,7

5,3

0,723

14,4

0,1

0,596

7,1

1,2

0,596

11,9

1570

100

8,336

100

170

100

5,032

100

Густота річкової мережі 0,26 км на 1 км2. Водні ресурси річкового стоку області у середній за водністю рік оцінюються об'ємом в 28,5 км3. Згідно з Державним водним кадастром місцевий стік річок у Чернігівській області в маловодний рік складає 2,22 млрд.м3. Об’єм водних ресурсів річкового стоку області наведений в таблиці 1.2. Таблиця 1.2. Водні ресурси річкового стоку Чернігівської області, км3/рік Площа області, тис.км2

Середньобагаторічне значення

31,9

29,6

Ресурси річкового стоку у різні за водністю роки середній маловодний дуже маловодний

28,5

24,2

19,1

Водозабезпеченість населення Чернігівської області місцевими водними ресурсами наведена в таблиці 1.3. Таблиця 1.3. Водозабезпеченість населення Чернігівської області місцевими водними ресурсами станом на 01.01.200 7р. Чисельність населення, млн.осіб

1,16

Стік у роки різної водності,млрд.м3 маловодний дуже маловодний

2,22

1,66

Водозабезпеченість на 1 особу у роки різної водності маловодний л/добу км3/рік

дуже маловодний л/добу км3/рік

5243

3921

1,91

1,43

У 2006 році спостерігалось збільшення (у порівнянні з 2005 роком) об’єму стоку води по р. Десна біля м. Чернігова відповідно з 11,2 км3 до 13,8 км3. Дані за багаторічний період і 2006 рік зведені до табл. 1.4.

Табл. 1.4. Стік води річок басейнів Дніпра та Десни за багаторічний період і 2006 рік (за даними гідрологічних постів Чернігівського обласного центру з гідрометеорології) Річка

р. Дніпро р. Десна р. Десна

Населений пункт

с. Неданчичі (Ріпкинський р-н Чернігівської обл.) с. Розльоти (Коропський р-н Чернігівської обл.) м. Чернігів

С. Івот р. Івотка (Шосткинський р-н Сумської обл.) с. Кудрівка р. Убідь (Сосницький р-н Чернігівської обл.) м. Щорс р. Снов (Чернігівської обл.) с. Кошівка р. Білоус (Чернігівський р-н Чернігівської обл.) с. Мутине р. Сейм (Кролевецький р-н Сумська бл.) с. Шарпівка р. Клевень (Путивльський р-н Сумська обл.)

Середня витрата води, куб. м/с

Об’єм стоку води, куб.км середній за весь період за 2006 рік спостережень

Площа водозбору, кв. км

Відстань від гирла, км

Період спостережень за стоком води

за весь період спостережень

за 2006 рік

103000

1041

1972-2006

561

628

17,6

19,8

36300

461

1936-2006

175

215

5,46

6,78

81400

205

1884-2006

330

438

10,4

13,8

1260

1959-2006

5,18

7,79

0,16

0,246

970

1957-2006

4,00

4,76

0,13

0,150

7140

1956-2006

29,6

38,6

0,92

1,22

526

1957-2006

0,98

1,59

0,03

0,050

25600

111

1925-2006

97,8

122

3,08

3,85

2440

1931-1940, 1956-2006

8,74

9,1

0,28

0,287

Річки області відносяться до рівнинних з швидкістю течії 0,1-0,3 м/сек. Живлення переважно атмосферне з помітною участю ґрунтових вод. Основна частина стоку (57%) проходить у весняну повінь. Річки використовуються для побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту. Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра. Десна (загальна площа басейну 88,9тис. км2) є другою за величиною на території басейну Дніпра річкою після Прип’яті та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В басейні Десни, в середній за водністю рік, формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків. Водні ресурси р. Десна є джерелом господарського-питного водопостачання м. Києва. Малі річки області відчувають досить значне антропогенне навантаження. Більшість їх маловодні, а деякі з них влітку пересихають. У більшої частини малих річок долини заглиблені слабо і зливаються з прилеглими болотами, русла річок виражені нечітко, в ряді випадків висота їх настільки мала, що води цих річок під час весняної повені вільно переливаються в долини. Річки мають змішаний тип живлення. В загальному об’ємі річного стоку на долю снігового покриву припадає біля 50 %, атмосферних опадів – 30 %, підземних вод – 20 %. В області налічується 26 великих озер загальною площею 9,16 км2, в тому числі 9 озер, площа яких становить понад 0,5 км2 кожне, 9 озер площею понад 0,2 км2 і 8 - менше 0,2 км2. Переважна більшість їх розташована в заплаві річки Десна. Живлення озер здійснюється водами різного походження: атмосферні опади, поверхневий стік з прилеглого водозбору, підземні води у вигляді струмків. Частина озер має постійний зв’язок з річками, що протікають поруч, через рукави, протоки та стариці. Озера, як правило, заростають водно-болотною рослинністю, а береги - кущами. В основному глибина озер складає 2,5 - 3,0 м, проте є озера, де середня глибина перевищує 6 м. В період весняної повені озера заливаються річковими водами, є місцями нересту риб. Кількість водосховищ Чернігівської області, за даними інвентаризації 2006р. складає 23, загальною площею 2,4 тис. га., з них 4 наливних (Калито – Гало, Смолянка, Ленінівське та Любицьке) та 20 руслових. Їх сумарний повний об’єм становить 4,89 млн. м3 води. Загальна кількість водойм, за даними інвентаризації 2006р., складає 5,9 тис. шт., з них ставків руслових – 828 шт. Сумарна площа водного дзеркала водойм становить 17,4 тис. га. Використовуються вони в основному для риборозведення, рибогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми. За даними Чернігівського обласного управління меліорації і водного господарства, Чернігівського обласного управління земельних ресурсів станом на 01.01.2007 року загальна площа земель водного фонду в Чернігівській області становить 228,269 тис. га (7,2 % від загальної 7

території області), в тому числі під водними об’єктами – 67,78 тис. га, гідротехнічними спорудами – 0,27 тис. га, відкритими заболоченими землями – 121,436 тис. га, прибережними захисними смугами (згідно розрахунків відповідно до вимог Водного кодексу України) – 38,785 тис. га. У відповідності до ст. 59 Земельного кодексу України в області у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам надано в оренду 105 водойм загальною площею 2,53 тис. га. Експлуатація орендованих водойм, як правило, здійснюється без технічних характеристик та правил експлуатації і, як наслідок, може призвести до виникнення аварійних ситуацій на водоймах, каскадах ставків. Технічний стан водойм в цілому по області визначений як задовільний, але більшість гідротехнічних споруд на них потребує проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Загальний скид стічних та інших вод вод у 2006 році проти попереднього року зменшився на 13,2 млн. м3 і склав 114,2 млн. м3. У поверхневі водні об’єкти скинуто 104,413 млн. м3, з яких 28,69 млн. м3 – недостатньо очищених. Скид стічних вод у поверхневі водні об’єкти зменшився на 13,03 млн. м3, в тому числі недостатньо очищених – на 1,29 млн. м3. Шістнадцять підприємств області допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області в обсязі 28,69 млн. куб. м, що менше ніж у 2005 році на 1,29 млн.м3 (4,3 %) (рис. 1.1.). Рис. 1.1. Скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області

млн. куб. м

35,62 34,09 33,7

32,34 31,7832,89

34,64 31,31

29,98 28,69

25 20 15 10 5 0 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 роки

Обсяги скидів забруднених стічних вод між галузями економіки у процентному відношенні в 2006 році розподілилися наступним чином (рис. 1.2.). 8

комунальне господарство 99,10%

м'ясомолочна промисловість 0,84%

Інші 0,06%

Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти по підприємствах-забруднювачах зменшився на 1076,7 т і становить 20922,43 т проти минулорічних 21999,13 т (табл. 1.5.). Табл.1.5. Перелік основних забруднювачів водних об'єктів по галузях Об"єм скидання забруднених стічних вод, млн.куб.м Галузі народного господарства

М"ясомолочна промисловість 2005р. 2006р. Комунальне господарство 2005р. 2006р. Харчова промисловість 2005р. 2006р. Інші 2005р. 2006р. Всього: 2005р. 2006р.

Обсяги забруднюючих речовин, що скидаються при цьому, тонн/рік

Всього

НО

НДО

0,317 0,242

744,37 600,67

29,52 28,43

21182,07 20311,23

0,0138 -

17,02 -

0,0734 0,018 29,98 28,69

55,67 10,53 21999,13 20922,43

Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти згідно державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) у 2006 році становив 30300,97 тонн. В перерахунку на душу населення маса скинутих забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти становить 26,12 кг.

Загальний забір води з поверхневих джерел у 2006 році становив 83,02 млн. м3, їх якісний склад не відрізняється від минулорічних. Споживання поверхневих вод на душу населення становило 71,58 м3/рік. Загальний обсяг забору підземних вод становить 64,88 млн. куб. м. Споживання підземних вод на душу населення становило 55,93 м3/рік. Станом на 01.01.2007р. в Чернігівській області налічується 4681 артезіанська свердловина, з яких 1109 у промисловості та 3572 у сільському господарстві. Із загальної кількості підземних водозаборів виявлено 433 (9,3 %) недіючих, які можуть бути потенційними забруднювачами підземних вод і підлягають сантехнічному тампонажу. У 2006 році для попередження забруднення підземних водоносних горизонтів затампоновано 174 недіючі артезіанські свердловини, з яких 139 у сільській місцевості (у 2005 році – 119 свердловин, з яких 108 у сільській місцевості). Станом на 01.01.2007р. потребують тампонажу 433 артезіанські свердловини, з яких 414 у сільській місцевості. Найбільше недіючих свердловин залишається у Борзнянському (54), Бахмацькому (39), Корюківському (39), Козелецькому (34) районах. Для контролю за якісним станом підземних вод в області існує 284 спостережні свердловини, які розміщені на 54 підприємствах області. Нагляд за станом підземних вод в останні роки практично призупинився в усіх районах області. Моніторинг ведеться на очисних спорудах Остерської КЕЧ, Сосницького ВУЖКГ, ТОВ „Лосинівський маслосирзавод”, звалищі твердих побутових відходів КП ВУКГ (м. Ніжин) та на об’єктах м. Чернігова (КЕП „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми „ТехНова”, ВАТ „ЧеЗаРа”, ВАТ „Чернігівське Хімволокно”, ТОВ „Чернігіввовна плюс”, очисні споруди КП „Чернігівводоканал”, міське звалище твердих побутових відходів). Проблема спостереження за якістю підземних вод залишається актуальною. Починаючи з 2002 року спостерігається тенденція до збільшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. В 2006 р. викиди від стаціонарних джерел 450 підприємств, організацій, установ, громадян-суб’єктів підприємницької діяльності, та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 40,159 тис. тонн, що на 2 ,622 тис. тонни більше, ніж в минулому році. Збільшення викидів обумовлено рядом причин, серед яких: поступове нарощування обсягів виробництва, використання застарілого технологічного обладнання, недостатня забезпеченість очисним обладнанням для уловлення та утилізації забруднюючих речовин. Серед загального викиду забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 88 % складають газоподібні та рідкі речовини (35,496 тис. тонн) та 12 % тверді речовини (4,663 тис. тонн). Станом на 01.01.07 р. природно-заповідний фонд області нараховує 652 обєкти загальною площею 252,3 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк 10

„Міжрічинський” (площею 788753,95 га), 440 заказників (загальна площа 113684,1 га), 136 пам’яток природи (загальна площа 804,07 га), 19 парківпамяток садово-паркового мистецтва (загальна площа 415,8 га), 52 заповідні урочища (загальна площа 17549,2 га), дендропарк „Тростянець” (площею 204,7 га), Менський зоопарк. Тваринний світ області досить різноманітний, характерним для нього є представництво лісової фауни. Окрім того зустрічаються і акліматизовані види (ондатра, єнотовидний собака, норка американська тощо). Основними видами використання тваринного світу залишаються полювання та рибальство. Загальна площа земель лісового фонду станом на 01.01.2007 р. становить 724,0 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю – 658,8 тис. га (20,6 % від загальної площі області). Ліси першої групи становлять 258,2 тис. га, площа лісів другої групи – 414,5 тис. га. Веденням лісового господарства в області займаються 58 постійних лісокористувачів, в тому числі 11 держлісгоспів Чернігівського обласного управління лісового господарства, 19 дочірніх підприємств ОКП „Чернігівоблагроліс”, 2 лісгоспи та 1 лісництво Міноборони України, Коропське СЛП „Агролісгосп” та РКСЛП „Корюківкаліс”, а також 23 сільгосппідприємства в різних районах області. Ліміт лісосічного фонду на 2006 рік затверджений в обсязі 804,66 тис. м3. В цілому стан відновлення лісів в області задовільний, за винятком твердолистяного господарства. Захист лісів від лісопорушень в закріплених лісах проводиться задовільно. Найбільше самовільних рубок проводиться в полезахисних лісосмугах, лісах на землях запасу сільських рад, захисних насадженнях вздовж автошляхів, де охорона лісів не проводиться. Складна ситуація із захистом лісових насаджень від шкідників та хвороб. Лісопатологічними обстеженнями, проведеними у 2005 році виявлено 61,9 тис. га лісу, пошкодженого шкідниками та хворобами, що становить 9,3 % від вкритої лісом площі. Аналіз показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище Чернігівської області свідчить про деяку стабілізацію та тенденцію до поліпшення, хоча в цілому його рівень залишається досить високим. Однією з найбільш значних екологічних проблем є поводження з відходами. Загальний обсяг накопичених відходів перевищив 15 млн. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площі дорівнює 480 тонн. Площа земель, зайнятих під розміщення лише побутових відходів становить понад 629 га. Порівняно із ситуацією в Україні, де кількість відходів перевищила 25 млрд. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площі дорівнює 40 тис. тонн стан поводження з відходами в області можна вважати ще умовно безпечним. Вплив на об’єкти довкілля здійснюють: промислові токсичні відходи, відходи які утворилися в результаті реформування аграрного сектору економіки - непридатні і заборонені до використання хімічні 11

засоби захисту рослин, тверді побутові відходи, невикористана вторинна сировина та накопичені обсяги золи КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" тощо. Знижують рівень екологічної безпеки області насамперед не значні обсяги відходів, що накопичені, а сам екологічний стан тих місць де вони зберігаються. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ на території області наведені в таблиці 1.1. Пор. №

1 2

Показник

2003 рік 2004 рік 2005 рік

Обсяги утворення відходів, тис. т Наявність відходів І-Ш класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств, тис. т. Використано відходів І-ІІІ класів небезпеки, тис. т

2006 рік

7,899

5,886

9,044

13,025

5,869

5,084

6,590

6,894

0,317

0,273

0,283

0,228

Знешкоджено (знищено) відходів І-ІІІ класів небезпеки, тис. т

4,021

4,222

5,064

10,136

Відправлено відходів І-ІІІ класів небезпеки у місця неорганізованого складування за межі підприємств, тис. т

Протягом 2006 року на підприємствах області утворилося 13,025 тис. т токсичних відходів І—III класів небезпеки. Основна частина утворених відходів (10,18 тис. т, або 78% від загального обсягу) належить до 1 класу небезпеки. В порівнянні з минулим роком обсяги утворення відходів збільшились на 3,981 тис. тонн або на 30,6%. Збільшення відбулось, в основному, за рахунок утворення відходів І класу небезпеки основну масу яких складають промивні води з вмістом гексаметилендіаміну. Для їх знищення функціонує установка високотемпературного спалювання. Наявність відходів на кінець звітного періоду залишилась на рівні минулорічних показників. З 6,9 тис.т. небезпечних відходів накопичених у сховищах організованого складування 5 тис. т складають промивні води з вмістом ГМД. Накопичення вказаних видів відходів носить епізодичний характер через неможливість їх знищення в зимовий період. Упродовж 2006 року підприємствами області було використано 0,228 тис. т (1,7 % від утворених) токсичних відходів (нафтопродукти) та знешкоджено 10,136 тис. т (78 %). Станом на 1 січня 2007 року в сховищах організованого складування та на території підприємств області накопичилося 6,894 тис. т токсичних відходів І—III класів небезпеки, з них 73 % належать до І класу небезпеки. Загрозу забруднення природних об’єктів і зокрема підземних водоносних горизонтів небезпечними речовинами несуть 935,5 тонн 12

накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Для проведення в повному обсязі робіт по знешкодженню їх на спеціалізованих підприємствах необхідно більше 12 млн. грн. (в цінах 2006 року). Вирішення питання використання золи КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" в будівельній галузі - виробництво шлакоблоків, не зрушено з місця. Тому 2190,8 тис. тонн золи, розміщених на 27 га заплави р. Десна, продовжують створювати небезпеку забруднення ґрунтових вод та річки. За даними обласної санітарно - епідеміологічної станції в зоні впливу золонакопичувачів, спостерігається погіршення санітарно епідеміологічної та епідемічної ситуації, зокрема, погіршення якості питної води та забруднення атмосферного повітря в межах територій населених пунктів Киїнської сільської ради. Протягом 2006 року не вирішена проблема знешкодження накопичених біла 130 тис. т рідких промислових токсичних відходів в ставках-накопичувачах (с. Масани). Підприємства м. Чернігова, які розміщували відходи в ставку-накопичувачі, заключили угоди на передачу їх підприємствам, що мають відповідні ліцензії. Ряд проблем існує у сфері поводження з побутовими відходами, які складуються на 26 полігонах та 664 звалищах. Інформація про розміщення побутових відходів на полігонах області наведена в табл. 1.2.

Бахмач

Бобровиця

Борзна

Варва

Городня

Іч ня

Козелець

Короп

Корюкі вка

Куликі вка

Мена

Н.Сіверський

Ні ж ин

Носівка

Прилуки

Рі пки

Семені вка

Сосниця

Срі бне

Талалаї вка

Черні гі в

Щорс

Остер

Любеч

Добрянка

Лосині вка

Всього

2 675,0

1 925,0

976,25

225,0

4 002,5

720,0

805,0

37,5

3 629,75

276,25

1 094,0

367,75

#######

617,75

24 750,0

142,75

863,0

667,5

39,5

350,0

#######

1 450,0

307,25

29,75

35,75

1309,5

#######

Табл. 1.2. Кількість побутових відходів розміщених на полігонах Чернігівської області, тонн

Щорічно в 754 місцях видалення побутових відходів розміщується понад 230 тис. тонн зазначених продуктів життєдіяльності людини. В переважної більшості полігони і сміттєзвалища області не облаштовані відповідно вимог діючого законодавства, їх експлуатація не відповідає вимогам затверджених "Правил експлуатації полігонів ТПВ" і як наслідок є екологічно небезпечними об’єктами, які шкідливо впливають на стан атмосферного повітря, на якість вод підземних горизонтів, є причиною засмічення прилеглих територій – пасовищ, полів, земель лісового фонду та виникнення довготривалих пожеж.

Відсутність в області розвинутої системи збору ресурсно-цінних відходів є причиною переповнення площ місць видалення відходів. За даними фахівців у загальному обсязі побутових відходів містяться 10,3 – 26,4 % паперу, 20 – 40 % - харчових відходів, 0,75 – 3,7 % - деревини, 0,2 – 8 % текстилю, 1 – 5,8 % металів, 1,1 – 9 % скла, 0,6 – 6 % полімерних відходів та інших речовин. Вирішення проблеми збору ресурсно-цінних відходів дало б можливість зменшити надходження твердих побутових відходів на полігони і сміттєзвалища у 2 -3 рази. Екологічну ситуацію в області ускладнює і відсутність реально діючих систем санітарного очищення населених пунктів, наслідком чого є виникнення багаточисельних стихійних сміттєзвалищ. В 2006 році за допомогою втручання екологічної служби організовано ліквідацію 1707 стихійних звалищ. Екологічний стан земельних ресурсів в області характеризується високим ступенем розораності – 43,1% (деяких адміністративних районів, значним відсотком наявних площ сільгоспугідь – від 50 до 84). Більше 137 тис. га деградованих та малопродуктивних земель потребують консервації. Біля 81 тис. га, в т.ч. більше 50 тис. га сільськогосподарських угідь зазнають впливу водної ерозії. Ґрунтовий покрив області малогумусний, легкий за гранулометричним складом. Не дивлячись на те, що під урожай 2006 року було внесено на 10,7 тис. т більше мінеральних добрив, ніж в середньому за 2001-2005 роки, компенсація виносу основних елементів живлення була дуже низькою і неадекватною щодо забезпечення належної родючості ґрунтів. В 2006 році погіршилась ситуація із застосуванням органічних добрив. Підживлення ґрунтів органічними добривами здійснено лише на 5% від загальної посівної площі. Досить гостро в землеробстві області стоїть проблема підвищення і поширення площ кислих ґрунтів. Для підвищення родючості кислих ґрунтів необхідні суттєві фінансові вкладення щодо здійснення заходів хімічної меліорації. Екологічна ситуація області ускладнюється фактором забруднення значної території радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Уточнюючі обстеження, проведені в 2003-2006 роках свідчать про деякі зниження показників щільності забруднення грунтів. Середній рівень гамафону по області становить 10-14 мкР/год.

МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ Моніторинг (від латинського monitor – той, хто нагадує, стежить, застерігає) є дієвим засобом природоохоронної політики, але лише за умови оперативного та регулярного надходження екологічної інформації до відповідних управлінських структур і громадськості

Програма моніторингу довкілля Чернігівської області спрямована на реалізацію державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Система моніторингу довкілля Чернігівської області є регіональною системою моніторингу, яка охоплює ландшафтні райони в межах адміністративних кордонів області та існуючої системи державного управління, що базується на принципах самостійності її суб’єктів у прийнятті природоохоронних управлінських рішень і належить до компетенції органів управління відповідного рівня. З метою удосконалення існуючої системи моніторингу довкілля із залученням новітньої матеріальної бази, інформаційних технологій розробляється сучасна Програма моніторингу довкілля Чернігівської області, яка відображатиме стан довкілля: атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, біологічних ресурсів, джерел забруднення довкілля (викиди в атмосферу, стічні води, промислові та побутові відходи, радіаційне забруднення), існуючої системи природоохоронної діяльності для визначення організаційної, функціональної та інформаційної структури суб’єктів системи моніторингу. Моніторинг довкілля являє собою багатоцільову інформаційну систему, основними завданнями якої є: 1. Організація систематичних спостережень за станом складових довкілля; 2. Виявлення ступеню антропогенного впливу на довкілля, факторів та джерел такого впливу; 3. Виявлення зон підвищеної небезпеки; 4. Розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу; 5. Оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків; 6. Прогнозування стану довкілля та його змін. Регіональна система моніторингу довкілля складається з локальних, відомчих, об’єктових систем моніторингу за предметними складовими довкілля. Локальні системи моніторингу організуються на окремих ділянках, зокрема: моніторинг м. Чернігова включає моніторинг полігону твердих побутових відходів, ставків-накопичувачів рідких токсичних промислових відходів, КЕП „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми „ТехНова”. 15

Окремим завданням локального моніторингу є спостереження за територією, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відомчий моніторинг здійснюється відомствами, які є суб’єктами системи моніторингу (Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство охорони здоров’я, інші), а об’єктовий – на окремих об’єктах чи їх сукупності, наприклад моніторинг сховищ радіоактивно забруднених відходів дезактивації, утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС („Корюківське”, „Семенівське”, „Ріпкинське”) Залежно від призначення, система моніторингу поділяється на загальний або комплексний, кризовий та фоновий моніторинг. Загальний моніторинг здійснюється з метою виявлення фактичного стану природних ресурсів, прийняття рішень щодо їх ефективного використання, охорони і відтворення та об’єднує в єдину регіональну інформаційну мережу усі пункти контролю стану довкілля та стану рослинного та тваринного світу, в тому числі сільськогосподарських рослин, тварин та продуктів з них тощо. Кризовий моніторинг – це спостереження спеціальних показників на цільовій мережі пунктів та частково на пунктах загального та фонового моніторингу у реальному масштабі часу за окремими об’єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих районах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах можливих аварій зі шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, попередження та створення безпечних умов для населення. Фоновий моніторинг – спеціальні високоточні спостереження за усіма складовими довкілля за межами інтенсивного техногенного та антропогенного впливу на його стан, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією живих організмів на забруднення на рівні окремих популяцій та екосистем. Суб’єктами обласної системи моніторингу довкілля є: - Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної адміністрації; Обласне головне управління земельних ресурсів; Чернігівська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція; Чернігівський обласний центр з гідрометеорології; Державна екологічна інспекція в Чернігівській області1; Деснянське басейнове управління водних ресурсів;

Державна екологічна інспекція створена 05.03.2007 року 16

Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість»; Чернігівська обласна станція захисту рослин; Чернігівське обласне управління лісового господарства; Комунальне підприємство „ Чернігівводоканал”; Головне управління статистики в Чернігівській області; Державне підприємство «Чернігівський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації»; В системі моніторингу атмосферного повітря Чернігівської області об'єктами спостереження та контролю при аналізі його стану є: атмосферне повітря в районах промислових підприємств, санітарно-захисних зонах, вздовж автомагістралей, у місцях проживання та відпочинку населення, на територіях з особливим статусом; опади; показники викидів промислових джерел; викиди автотранспорту; газоочисне устаткування. Предметом контролю є: - склад і вміст шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі, зокрема з невизначеними ГДК, ОБРВ (орієнтовно безпечний рівень впливу), фонове забруднення; - вміст забруднюючих речовин у викидах промпідприємств, зокрема наявність озоноруйнуючих, обсяги викидів та обмеження на викиди (гранично-допустимі викиди, тимчасово-узгоджені викиди); - склад і вміст шкідливих хімічних речовин у викидах автотранспорту; - характеристика газоочисного устаткування і технологій газоочистки на підприємствах; - якісні і кількісні показники опадів; - метеорологічні показники; - транскордонний перенос забруднюючих речовин, зокрема стійкі органічні забруднювачі; - стихійні та небезпечні природні явища. Суб’єктами моніторингу атмосферного повітря виступають: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; Державна екологічна інспекція в Чернігівській області ; Чернігівський обласний центр з гідрометеорології; Чернігівська обласна державна санітарно-епідеміологічна станція; Чернігівська міська санітарно-епідеміологічна станція. ; Система моніторингу водних ресурсів Чернігівської області включає:  спостереження за станом водних ресурсів області та його аналіз;  контроль діяльності водокористувачів на дотримання ними водоохоронного законодавства та їх вплив на об’єкти довкілля. 17

 Предметом контролю є: склад і вміст хімічних, бактеріологічних, вірусологічних, радіологічних показників забруднення вод; гідрологічні і гідробіологічні показники якості вод; обсяги і якісний склад зворотних вод та питної води; обсяги і якісний склад підземних вод, питних свердловин; характеристика очисних споруд і технологій водопідготовки суб'єктів водокористування; характеристика територій населених пунктів та с/г призначення, що підтоплюються.  Суб’єктами моніторингу водних ресурсів в Чернігівської області виступають: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; Державна екологічна інспекція в Чернігівській області Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція; Міські та районі санітарно-епідеміологічні станції; Чернігівський обласний центр з гідрометеорології; Деснянське басейнове управління водних ресурсів; Чернігівська гідрогеолого - меліоративна експедиція державного комітету України по водному господарству; Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість»; підприємства водопостачання управління житлово-комунального господарства (КП “Чернігівводоканал”). В системі моніторингу земельних ресурсів Чернігівської області об'єктами спостереження та контролю підсистеми моніторингу земельних ресурсів виступають: землі сільськогосподарського призначення всіх районів області; прибережні смуги малих рік і водойм; порушені землі; зрошувані землі; ґрунти на території промислових підприємств і в зоні їх впливу; ґрунти в санітарно-захисних зонах промислових підприємств; ґрунти в місцях складування і захоронення промпобутових відходів; ґрунти в місцях схову токсичних відходів на території підприємств; ґрунти в місцях виробництва продукції рослинництва; ґрунти населених місць, у тому числі дитячих оздоровчих закладів, дитячих літніх площадок, будинків відпочинку, курортів і санаторіїв; землі природно-заповідного фонду. Предмет контролю: вміст хімічних елементів у грунтах, у тому числі пестицидів і солей важких металів, бактеріологічних, агрохімічних, радіологічних показників, наявності яєць гельмінтів; механічний склад грунтів; 18

ерозія ґрунтів; засолення, кам'янистість, перезволоження і забагненість ґрунтів; ґрунтова родючість (наявність гумусу, азоту, фосфору, калію). Суб’єктами моніторингу земельних ресурсів в Чернігівської області є: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівської області; Державна екологічна інспекція в Чернігівській області Чернігівське обласне головне управління земельних ресурсів; Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція; Чернігівський центр “Облдержродючість”; Чернігівська гідрогеолого-меліоративна експедиція. Система моніторингу біологічних ресурсів Чернігівської області. Суб’єктами моніторингу біологічних ресурсів в Чернігівської області є: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; Державна екологічна інспекція в Чернігівській області; Чернігівське обласне управління лісового господарства; Чернігівський центр “Облдержродючість”; Чернігівська обласна станція захисту рослин. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області здійснює: ведення документації на природно-заповідні території і об'єкти; організацію обстеження природних територій і об’єктів та підготовка їх наукових характеристик з метою подальшого їх заповідання; організацію заходів з збереження і відтворення диких тварин, рибних запасів і інших живих організмів, раціонального ведення мисливського господарства. Державна екологічна інспекція в Чернігівській області здійснює контроль за дотриманням природоохоронного законодавства України у сфері охорони та збереження обєктів природно-заповідного фонду та веденням мисливського господарства. Чернігівське обласне управління лісового господарства здійснює: спостереження за лісовою рослинністю, радіологічні визначення, вміст забруднюючих речовин в тому числі на територіях, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, на територіях з рівнями забруднення  1Кі/км2 ; спостереження за мисливською фауною; спостереження за характером та розмірами шкідливого техногенного впливу на ліс, лісосмуги, біогеоценози, зелені зони навколо міст, рослинність рекреаційних зон, міст, сільської місцевості; розробку та вживання заходів щодо боротьби з шкідниками і хворобами лісових насаджень. Центр «Облдержродючість» у частині охорони біологічних ресурсів здійснює: 19

спостереження за забрудненням сільськогосподарських рослин і продуктів з них; контроль сільськогосподарських тварин і продуктів з них ; контроль за проведенням нагляду за фітосанітарним станом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень; облік площ, оброблених хімічними і біологічними методами від шкідників, хвороб, бур'янів; рослинну діагностику; сертифікацію сільськогосподарської продукції; радіологічний контроль; повний зоотехнічний аналіз кормів; визначення якісного складу добрив. Чернігівська обласна станція захисту рослин здійснює: контроль за проведенням нагляду за фітосанітарним станом рослин с/г і іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень; проведення лабораторних досліджень стану с/г рослин; обстеження площ, оброблених хімічними і біологічними методами від шкідників, хвороб, бур'янів. Система моніторингу в сфері поводження з відходами. Об'єктами контролю в сфері поводження з відходами є: обсяги утворення, використання (утилізації) та видалення відходів усіх класів небезпеки; рівні небезпечності відходів (вміст особливо небезпечних сполук, клас небезпеки); стан полігонів промпобутових відходів, сміттєзвалищ, мулових полів; вплив полігонів промпобутових відходів на довкілля, стан зберігання непридатних отрутохімікатів,способи транспортування відходів та отрутохімікатів. Державний контроль та державний санітарний нагляд у сфері поводження з відходами здійснюють: Державна.екологічна інспекція в Чернігівській області; Чернігівська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція; Чернігівська обласна станція захисту рослин. Державна.екологічна інспекція в Чернігівській області здійснює функції державного контролю і управління в галузі поводження з відходами, а саме: дотримання норм екологічної безпеки при зберіганні, утилізації, знешкодженні, транспортуванні та видаленні відходів; дотримання природокористувачами встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів усіх класів небезпеки. Чернігівська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція здійснює державний санітарний нагляд за: дотриманням санітарних норм та правил упорядкування й утримання полігонів промислових та побутових відходів; граничним вмістом токсичних сполук у промислових відходах; 20

граничною кількістю накопичення токсичних промислових відходів на території підприємств (організацій); порядком накопичення, транспортування, знешкодження та видалення токсичних промислових відходів; граничною кількістю токсичних промислових відходів, припустимою для складування в накопичувачах (на полігонах) твердих побутових відходів. Радіаційний моніторинг Чернігівської області. Суб’єктами радіаційного моніторингу області є: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; Державна.екологічна інспекція в Чернігівській області; Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість»; Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція; Чернігівський обласний центр з гідрометеорології; Деснянське басейнове управління водних ресурсів; Чернігівське обласне управління лісового господарства; Об’єктами спостереження і контролю при проведенні радіаційного моніторингу є: приземний шар атмосфери щодо вмісту в ньому радіоактивних продуктів викиду; поверхнева вода; питна вода; грунти лісового фонду; грунти сільськогосподарського призначення; рослинницька та тваринницька продукція; лісова та дикоростуча рослинність; дикі тварини; джерела іонізуючого випромінювання. Протягом 2006 році моніторингові спостереження здійснювалися суб’єктами екологічного моніторингу за їх відомчими програмами і планами робіт відповідно до функціональних завдань. З метою координації діяльності суб’єктів моніторингу у 2004 році була створена Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Чернігівської області. До її складу ввійшли посадові особи всіх організацій та підприємств, що є суб’єктами моніторингу. Комісія вирішує поточні питання щодо процедури здійснення моніторингу екологічного стану Чернігівської області, виявлення антропогенного впливу на об’єкти довкілля, прогнозування змін в навколишньому природному середовищі тощо. Комунальним науково-виробничим підприємством «Екоцентр» м. Запоріжжя розроблено проект Програми моніторингу довкілля Чернігівської області. Затвердження проекту Програми рішенням сесії обласної ради юридично забезпечить ведення державного моніторингу довкілля в області. 21

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області постійно здійснювався і здійснюється збір, обробка, систематизація та аналіз інформацій від суб’єктів державного екологічного моніторингу. У відповідності до планів робіт суб’єктів моніторингу та програм міжрегіонального і прикордонного співробітництва проводились спостереження за якістю поверхневих вод в суміжних контрольних пунктах з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та Полтавською, Сумською, Київською областями. На сьогоднішній день існує ряд проблем функціонування мережі моніторингу навколишнього природного середовища в Чернігівській області. Недостатня розвиненість мережі спостережень призводить до можливості безконтрольних викидів і скидів в неконтрольованих пунктах або в періодах між вимірами. Окрім того відсутнє належне метрологічне забезпечення. З метою повноцінного функціонування системи моніторингу необхідно: ліквідувати роз'єднаність служб спостереження і розсіяність інформації по суб’єктах системи та по чисельних організаціяхприродокористувачах; усунути методичну несумісність відомчих служб спостереження; забезпечити сучасними контрольно-вимірювальними приладами; підвищити ступінь автоматизації процесів одержання, обробки, зберігання інформації; створити комп’ютерний банк екологічних даних інформаційної системи Держуправління, який міститиме оперативну та ретроспективну інформацію про стан навколишнього природного середовища і природних ресурсів області, його перспективи і тенденції розвитку.

Табл. 2.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень Річки та водоймища Моря Промисло-ві Джерел Атмосферне викиди в Джерел скидів повітря скидів Решта атмосферу стічних стічних вод вод 3 4 5 6 7

Суб’єкти моніторингу довкілля

1 1

Міністерство охорони навколишнього природного середовища – Державна екологічна інспекція в Чернігівській області - Чернігівський гідрометеорології

обласний

106 6

санітарно-

301

304

117

Міністерство аграрної політики

Держводгосп - Деснянське регіональне управління водних ресурсів - Чернігівська гідрогеологомеліоративна експедиція

110

- Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” 4

Ґрунти

Міністерство охорони здоров’я Чернігівська обласна епідеміологічна станція

центр

Решта

Підземні води

224

Держбуд -КП “ Чернігівводоканал”

Табл. 2.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів. №

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

Суб’єкти моніторингу довкілля,що залучені до виконання програм 3 Державна екологічна інспекція в Чернігівській області

Програма міжрегіонального і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації до 2010 року і заходів до неї

Програма (план дій) охорони довкілля використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма формування національної екологічної мережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів Деснянського РУВР Дніпровського БУВР”

Деснянське басейнове управління водних ресурсів

Регіональна програма «Захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Чернігівській області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року».

Деснянське басейнове управління водних ресурсів

Основні надаються за впровадження програм

рекомендації, результатами регіональних

Міжрегіональне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та ліквідації наслідків техногенних катастроф Система дій та напрямків роботи в сфері охорони довкілля, реалізація яких дозволить раціонально використовувати природний потенціал області і забезпечити сприятливі умови для проживання та здоров'я людей Збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій Оцінка радіологічного і гідрохімічного стану водних ресурсів області. Природоохоронні заходи, спрямовані на покращення екологічного стану річок та водойм шляхом їх розчищення та упорядкування.

Таблиця 2.3. Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля

№

Назва регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження)

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн.

(Результати впроваджені системи, підсистеми та їх назви)

відсутні

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ „Чим прозоріше повітря, тим яскравіше сонячне світло” К.Г.Паустовський Найбільша кількість промислових підприємств знаходиться в м. Чернігів – 66 або 23 % - усіх підприємств області, у м. Прилуки –28 (10 %), у м. Ніжині – 30 (11%). Найбільша кількість викидів припадає на м. Чернігів – 34% викидів області ( Прилуки та Ніжин – по 3% викидів області). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1655 від 13.12.2001р.. на державний облік взято, станом на 31.12.2006 р., 531 промислове підприємство, організація, установа та підприємство агропромислового комплексу. Як і в попередні роки роздержавлення промислового сектору економіки є основними причинами наявності на підприємствах проблем щодо стану природоохоронної діяльності у сфері охорони атмосферного повітря. Все це ускладнюється виникненням значної кількості малих підприємств різних форм господарювання, низьким рівнем вимогливості керівників до екологічної безпеки виробництва та фахової компетенції працівників. Кількість викидів від пересувних джерел забруднення залишається майже незмінною з 2003 р. і становить 45,496 тис. тонн – 53 % від загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Чернігівській області з 2001р. по 2006 р. представлено в табл.1, перелік основних забруднювачів в таблиці 2. Табл. 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. ( в тис. тонн) Всього: в т. ч. від пересувних Всього від стаціонарних в тому числі: тверді сполуки азоту діоксид та інші сполуки сірки оксид вуглецю

2001 66,675

2002 69,711 48,099

2003 73,008

2004 84,142

2005 82,901

2006 85,655

46,856

46,226

45,496

18,168

21,612

26,152

37,916

37,537

40,159

2,244 3,084

3,188 2,959

4,575 3,389

5,654 3,563

4,475 3,247

4,655 6,083

3,367

5,284

8,119

10,155

7,199

8,086

4,391

5,057

4,969

4,693

3,942

3,549

48,507

В 2006 році в області суб’єктами господарської діяльності впроваджено 29 повітроохоронних заходів. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 4178,2 тис. грн., при цьому зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів очікувалось 96,681 тонни, фактично зменшення відбулось на 96,344 тонни. 3

Регулювання та налагодження котлів опалення (30 одиниць) зменшує викиди до 10%. Чернігівським обласним центром з гідрометеорології моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Чернігові здійснювався на двох стаціонарних постах: ПСЗ № 1, розташований на вул. 50 років СРСР та ПСЗ № 2 – на вул. Пирогова. Спостереження велись за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. Крім того, визначався вміст специфічних речовин – бенз(а)пірену та восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Бенз(а)піpен визначався на ПСЗ № 2, важкі метали – на ПСЗ № 1. У 2006 р. Чернігівським обласним центром з гідрометеорології відібрано 6664 проби атмосферного повітря, які проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії (м. Київ). Середньорічна концентрація діоксиду азоту (речовини 2-го класу небезпеки) перевищувала середньодобову граничнодопустиму концентрацію (ГДК) в 2,5 рази. Середньорічні концентрації інших домішок були нижче допустимих норм і складали: діоксиду сірки – 0,6 ГДК, оксиду вуглецю – 0,4, пилу – менше 0,1 ГДК. Вміст важких металів та бенз(а)пірену був значно нижчим за відповідні ГДК. Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала максимально разову ГДК в 2,5 рази і спостерігалась у липні на ПСЗ № 1. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту і на обох постах – 51%. Максимальна концентрація оксиду вуглецю досягла 0,6 ГДК, пилу – 0,1, діоксиду сірки – 0,1 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів та бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні граничнодопустимі концентрації. Рівень забруднення повітря на обох постах суттєво не відрізнявся. У річному ході звітного року спостерігалось зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у березні та листопаді – грудні. Річний хід концентрацій пилу, оксиду вуглецю та діоксиду сірки не зазнав значних змін. У порівнянні з попереднім роком спостерігалося деяке підвищення рівня забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту, вміст інших домішок не змінився. При відсутності великих підприємств, а також розгалуженої сітки об’єктів комунального господарства ( котельні ) можна зробити висновок, що перевищення показників фонової концентрації по двоокису азоту відбувається за рахунок викидів від автотранспорту. Відповідно до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря в Чернігівській області взято на державний облік 343 суб’єкта господарювання та 188 об’єктів сільського господарства. Не взято на 4

державний облік 254 об’єкти і після проведення інвентаризацій та уточнення видів та обсягів викидів забруднюючих речовин знято 130 суб’єктів господарювання. Спостереження за потужністю експозиційної дози гаммавипромінювання здійснюються всіма метеорологічними станціями області, за випадінням радіоактивних продуктів з атмосфери - метеостанціями в містах Чернігові та Щорсі. У 2006 році потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по області становила 8-13 мкР/год, сумарна бета-активність випадінь у м. Чернігові - 764,6 Бк/м2, у м. Щорсі - 778,2 Бк/м2 (при допустимому рівні 3300 Бк/м2). Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією за 2006р. проведено 2438 досліджень проб забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, з них з перевищенням ГДК 49 (1,9%), в т.ч. в міських поселеннях 2146 проб, з них з перевищенням ГДК 42 проби (1,9%), в сільських поселеннях 222 проби, з них з перевищенням ГДК 7 проб (2,4%). Дослідження шкідливих речовин в атмосферному повітрі проводились по слідуючим показникам: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, аміак, свинець, ацетон, толуол, ксилол, бензол. В містах Чернігові, Ніжині, Прилуках, Н.-Сіверський, згідно вказівки МОЗ України з 1995р. проводиться спостереження забруднення атмосферного повітря на маршрутних постах (м. Чернігів – 13, м.Ніжин – 9, м.Прилуки –31, м. Н-Сіверський – 6). по 16 інгредієнтах: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, толуол, аміак, свинець, ацетон, сірководень, ртуть, ксилол, бензол. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області при здійсненні держконтролю першочергова увага приділялась екологічно-небезпечним підприємствам області. До яких відносяться: ВАТ «Чернігівське Хімволокно», ВАТ «Чернігівавтодеталь», ВАТ «ЧеЗаРа», ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», філія «Менський сир» ППКФ «Прометей», А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки», Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів. Перевищення встановлених нормативів за вмістом вуглецю оксиду виявлено на філії «Менський сир» ППКФ «Прометей» та ВАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла». Понаднормативний викид ліквідовано шляхом проведення пусконалагоджувальних робіт, відповідальних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Значну кількість вимірювань проведено на ВАТ «Чернігівський хлібокомбінат» хлібозавод №1 та №2, мехпекарн в зв’язку з необхідністю оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. 5

На ЗАТ «Планета –Інкс» спеціалістами відділу практично впроваджена методика виконання вимірювань масової концентрації етилацетату в організованих викидах стаціонарних джерел фотоколориметричним методом (Свідоцтво про атестацію № 193 від 19.12.2006). Перевищень допустимого викиду не встановлено. В перелік підприємств – основних забруднювачів навколишнього природного середовища Чернігівської області входить Комунальне енергогенеруюче підприємство „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми „ТехНова”, яке занесено до „Переліку екологічно-небезпечних об’єктів загальнодержавного рівня”. Контроль за обсягом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у 2006 р. проводився ЗАТ „Техенерго” (м. Львів). Перевищень нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин не зафіксовано.

Табл. 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів

тис. тонн 2004 р.

2005 р.

В т.ч.

Діоксид

сірки

Діоксид

пил

В т.ч.

Всього

Разом

вуглецю Пересувні

азоту Оксид

сірки Діоксид

Діоксид

В т.ч.

пил

Всього Разом

Населені пункти, райони

Стаціонарні джерела джерела

Стаціонарні джерела

м. Чернігів

31,705

17,011 4,186 8,838 2,389 1,166 14,694

27,951

12,310

3,211

6,043

2,067

м. Ніжин

5,319

1,412 0,17 0,198 0,094 0,882 3,907

5,403

1,610

0,162

0,202

0,108

м. Прилуки

5,804

0,780 0,131 0,107 0,114 0,108 5,024

5,9

1,012

0,121

0,116

0,122

Бахмацький

4,268

2,441 0,132 0,166 0,034 0,101 1,827

4,278

2,474

0,138

0,154

0,034

Бобровицький

2,576

0,758 0,015 0,010 0,034 0,157 1,818

2,528

0,692

0,018

0,012

0,026

Борзнянський

2,771

1,647 0,097 0,050 0,016 0,038 1,124

2,558

1,495

0,075

0,041

0,015

Варвинський

3,19

2,227 0,019 0,004 0,154 0,609 0,963

3,322

2,334

0,016

0,004

0,163

Городнянський

2,031

1,022 0,051 0,030 0,018 0,093 1,009

1,906

1,041

0,037

0,027

0,007

Ічнянський

2,791

1,158 0,011 0,033 0,037 0,088 1,633

2,711

1,183

0,016

0,022

0,034

Козелецький

1,726

0,089 0,008 0,012 0,034 0,030 1,637

1,803

0,094

0,008

0,011

0,04

Коропський

1,24

0,514 0,017 0,016 0,007 0,036 0,726

1,172

0,518

0,011

0,014

0,01

Корюківський

2,433

1,176 0,17 0,120 0,060 0,234 1,257

2,477

1,367

0,152

0,108

0,044

Куликівський

0,562

0,038 0,003 0,010 0,006 0,017 0,524

0,574

0,033

0,004

0,011

0,005

Менський

1,682

0,424 0,143 0,147 0,039 0,086 1,258

2,338

1,075

0,143

0,117

0,042

Ніжинський

0,788

0,087 0,019 0,047 0,002 0,014 0,701

1,069

0,440

0,019

0,044

0,005

Н-Сіверський

2,075

1,006 0,143 0,030 0,016 0,088 1,069

1,991

0,989

0,092

0,016

0,017

Носівський

2,37

1,552 0,008 0,002 0,291 0,263 0,818

2,556

1,757

0,006

0,003

0,281

Прилуцький

1,65

0,664 0,01 0,008 0,044 0,175 0,986

1,61

0,688

0,008

0,012

0,047

Ріпкинський

1,333

0,383 0,125 0,104 0,007 0,138 0,950

1,569

0,641

0,089

0,077

0,007

Семенівський

1,242

0,577 0,079 0,048 0,019 0,103 0,665

1,156

0,534

0,07

0,044

0,016

Сосницький

0,682

0,216 0,01 0,010 0,003 0,009 0,466

0,797

0,388

0,001

0,0004

0,003

Срібнянський

0,694

0,223 0,001 0,005 0,002 0,000 0,471

0,637

0,237

0,003

1,187

0,667 0,003 0,030 0,035 0,032 0,520

1,312

0,881

0,005

0,042

0,047

Чернігівський

3,032

1,730 0,081 0,090 0,099 0,196 1,302

4,626

3,434

0,06

0,058

0,089

Щорський

0,991

0,114 0,022 0,040 0,009 0,030 0,877

1,139

0,310

0,013

0,021

0,015

84,142

37,916 5,654 10,1553,563 4,69346,226

84,383

37,537

4,475

7,199

3,247

Талалаївський

Разом по області:

Продовження табл.3.2. 2006 р.

(+/-)2006р. до 2005р.

В т.ч.

29, 13,185 509

3,4 23

6,9 78

1,8 59

0,4 20

16, 324

1,5 58

0,8 75

0,2 12

0,93 6

4,9 17

1,379

0,1 18

0,1 32

0,0 99

0,8 48

3,5 38

0,4 86

0,2 31

0,0 44

0,06 9

6,1 31

1,302

0,1 72

0,1 66

0,1 38

0,1 25

4,8 29

0,2 32

0,2 91

0,0 52

0,05

0,0 16

0,029

4,2 44

2,521

0,1 24

0,1 40

0,0 36

0,1 10

1,7 23

0,0 47

0,0 14

0,01 4

0,0 03

0,017

ий

2,1 63

0,549

0,0 19

0,0 11

0,0 23

0,1 06

1,6 14

0,0 04

0,026

Борзнянськи й

2,2 81

1,308

0,0 51

0,0 19

0,0 17

0,0 12

0,9 73

0,004

3,4 86

2,369

0,0 12

0,0 01

0,1 48

0,5 51

1,1 17

0,1 65

0,0 36

0,02 2 0,00 3

0,0 02

Варвинськи й

0,0 24 0,0 03

1,8 56

1,053

0,0 40

0,0 33

0,0 05

0,0 46

0,8 03

0,0 51

0,0 12

0,0 03

0,00 6

2,7 56

1,261

0,0 12

0,0 25

0,0 36

0,0 95

1,4 95

0,0 44

0,0 77

0,0 04

0,00 2

0,0 02

0,004

1,6 01

0,070

0,0 10

0,0 06

0,0 35

0,0 13

1,5 31

0,2 02

0,0 24

0,0 02

0,00 5

0,0 06

0,014

1,1 8

0,527

0,0 15

0,0 04

0,0 15

0,0 30

0,6 53

0,0 08

0,0 09

0,0 04

0,01

0,0 05

0,006

3,1 14

2,080

0,1 56

0,1 32

0,0 47

0,2 08

1,0 34

0,6 35

0,7 12

0,0 04

0,02 4

0,0 01

0,043

0,4 94

0,024

0,0 02

0,0 06

0,0 09

0,0 05

0,4 7

0,1 24

0,1 01

0,0 27

0,0 38

1,3 28

0,0 02 0,0 19

0,9 98

0,395

0,0 40

0,0 39

0,0 03

0,0 09

0,6 03

1,8 32

0,897

0,0 74

0,0 12

0,0 72

0,9 35

0,00 5 0,01 5 0,00 5 0,00 4

0,006

0,991

0,0 09 0,0 84 0,0 45 0,0 92

0,0 04

2,3 19

0,0 8 0,0 19 0,0 71 0,1 59

м. Чернігів

м.Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицьк

Городнянськ ий Ічнянський Козелецький Коропський Корюківськ ий Куликівськи й Менський Ніжинський НСіверський

0,0 34 0,3 65 0,2 76

0,1 43 0,1 86

0,0 21 0,0 18

27 0,2 1 0,0 15

0,0 16 0,0 02

0,0 15 0,0 04 0,0 04

джерела

Пересувні

вуглецю

Оксид

азоту

сірки Діоксид

Діоксид

азоту Оксид

сірки Діоксид

Діоксид

пил

В т.ч. Разом

джерела

В т.ч.

пил

Всь ого

Стаціонарні джерела Всь ого

Разом

райони

Стаціонарні джерела вуглецю Пересувні

Населені пункти,

В т.ч.

0,068

0,6 83

0,086

-0,02 0,026

0,051 0,005 0,017

0,2 55 0,0 59 0,0 81 0,2 22 0,0 90 0,1 29 0,0 63 0,0 33 0,1 78 0,0 01 0,0 77 0,0 71 0,0 65 0,0 26 0,0 67

Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівськи й Сосницький Срібнянськи й

0,3 67 0,0 48

0,9 98

0,3 06 0,1 24

0,0 01

0,00 4

0,1 06

0,9 03

0,0 13

0,0 38

0,0 1

0,02

0,0 01

0,016

0,0 19

0,1 07

0,6 44

0,0 73

0,0 51

0,0 11

0,00 9

0,0 3

0,021

0,0 01

0,0 02

0,4

0,003

0,0 00

0,0 01

0,3 69

0,0 43 0,0 33

0,0 00

0,0 52 0,0 63

0,0 01

0,005

0,0 10

0,0 40

0,0 44

0,0 31

0,3 77

0,0 96

0,0 43

0,0 05

0,00 2

0,0 03

0,003

0,0 15 0,0 02

0,02 3

0,0 1 0,0 03

0,1 80

0,87 -0,299 4 0,394

2,2 51

1,391

0,0 07

0,0 04

0,2 14

0,3 30

0,8 6

1,7 35

0,737

0,0 09

0,0 15

0,0 50

0,1 98

1,5 82

0,679

0,0 99

0,0 98

0,0 09

1,2 29

0,585

0,0 81

0,0 53

0,7 44

0,344

0,0 01

0,5 73

0,204

0,0 73 0,0 03

0,018 0,008

0,0 61 0,0 76 0,0 25 0,0 22 0,0 09 0,0 30

Т а л а л а 1,2 ї 0,838 15 в с ь к и й Чернігівськи й Щорський

Разом по області:

6,3 09

5,148

0,0 45

0,0 36

0,0 89

0,0 79

1,1 61

1,6 83

1,7 14

1,1 36

0,322

0,0 11

0,0 21

0,0 12

0,0 07

0,8 14

0,0 03

0,0 12

85, 655

40,159

4,6 55

8,0 73

2,9 49

3,5 49

45, 496

2,2 72

2,6 22

0,093 0,015

0,0 53

0,0 31 0,0 15 0,3 50

4. ВОДНІ РЕСУРСИ „Річко! Красо наша, радосте невимовна!.. Які ми невдячні тобі, річко! Як не шануємо тебе і не цінимо! Розорали рутвяні твої береги, позрізали дерева, поспускали ставки... Не шумлять на тобі очерети, не скидаються щуки, не грає на осонні, на теплих одмілинах срібляста плотва” М.Олійник

млн.куб.м

Загальний забір води в 2006 році в області згідно з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) становив 147,9 млн. м3. У порівнянні з 2005 роком (160,4 млн. м3) забір свіжої води зменшився на 12,5 млн. м3 або на 7,8 % (рис. 4.1.). Рис. 4.1. Забір свіжої води

170 165 160 155 150 145 140 135

166,2 160,4 147,9 2004 роки

2005

2006

У зв’язку зі зменшенням виробництва електричної енергії КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" загальний забір води з поверхневих джерел зменшився в порівнянні з минулорічним на 10,07 млн. м3 або на 10,8 % і становить 83,02 млн. м3. Динаміка забору води з поверхневих джерел за останні десять років представлена на рис. 4.2.

млн. куб. м

Рис. 4.2. Динаміка забору води з поверхневих джерел 94,69 96,44

100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

82,4

93,09 83,02

82,6 61,7

59,5

65,98 64,04

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 роки

Загальний обсяг забору підземних вод становить 64,88 млн. м.3 і в порівнянні з 2005 роком (67,31 млн. м3) зменшився на 2,43 млн. м3 або на 3,6 %. Динаміка забору води з підземних джерел за останні десять років наведена на рис. 4.3. Рис. 4.3. Динаміка забору води з підземних джерел

120

млн. куб. м

100 80

110,3 80,2

88,4 75,3 74,88

69,19 69,88 69,79 67,31 64,88

60 40 20 0 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 роки

Структура загального водозабору млн. куб. м

Загальний водозабір - забір води поверхневої - забір води підземної

2005р.

2006

Різниця (+ збільш. - зменш.)

160,4 93,09 67,31

147,9 83,02 64,88

-12,5 -10,07 -2,43

(+збільш. - зменш.)

-7,8 -10,8 -3,6

Структура забору води по галузям економіки представлено на рис. 4.4. Рис. 4.4. Структура загального водозабору

Комунальне господарство 41,73 млн. куб. м

Сільське господарство 20,27 млн. куб. м

Інші 3,4 млн. куб. м

Промисловість 82,50 млн. куб. м

Загальне використання водних ресурсів у 2006 році становило 136,7 млн. м і зменшилось в порівнянні з 2005 роком (148,6 млн. м 3) на 11,9 млн. м3 або на 8,0 %. Використання води у промисловості становить 80,48 млн. м3, або 58,9 % від загального використання води. Зменшення загального 3

водокористування проти минулого року (98,22 млн. м3 або 66,1 % від загального використання) пояснюється зменшенням забору поверхневої води КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" у зв’язку зі зменшенням виробництва тепло- та електроенергії (рис. 4.5.). Використання води в комунальному господарстві становить 32,14 3 млн. м або 23,5 % загального використання. Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 31,44 млн. м3 на рік або 122,6 літрів на добу на одного мешканця. В області діють водопровідні мережі у 15 містах, 27 селищах міського типу та 276 сільських населених пунктах. Використання води в сільському господарстві становить 20,34 млн. 3 м або 14,9 % загального використання води і збільшилось в порівнянні з попереднім роком (14,46 млн. м3) на 5,88 млн. м3, або на 40,7 %. Це пов’язано із збільшенням використання води для риборозведення. Рис. 4.5. Структура загального використання води

Комунальне господарство 32,14 млн. куб. м

Інші галузі 3,74 млн. куб. м

Сільське господарство 20,34 млн. куб. м

Промисловість 80,48 млн. куб. м

Відсоток від загального використання води Промисловість Комунальне господарство Сільське господарство Інші потреби ВСЬОГО

58,9 % 23,5 % 14,9 % 2,7 % 100 %

Забір і використання води в галузях народного господарства в динаміці представлено у табл. 4.1. За останній рік забір води по басейну р. Десна зменшився на 18,7 3 млн.м проти попереднього року (134,7 млн. м3) і становить 116,0 млн. м3. Використання води зменшено проти 2005 року на 18,1 млн. м 3 і становить 109,7 млн. м3. Зменшення використання води відбулося, за рахунок КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова", на якому зменшено виробництво електричної енергії, та комунально-побутового господарства, що пов’язане зі встановленням приладів обліку та більш економним використанням води. Загальний скид стічних вод у 2006 році зменшився проти минулого року на 13,2 млн. м3 або 10,4 % і становить 114,24 млн. м3. Структура скиду стічних вод млн. м3 1. У водойми області 2. На поля фільтрації 3. У підземні горизонти Всього

2005 рік 117,44 5,812 4,103 127,4

2006 рік 104,413 5,486 4,341 114,24

% від загального скиду 91,4 4,8 3,8 100

Структура скиду стічних вод у водойми області млн. м3 1. Недостатньо очищених 2. Нормативно чистих без очистки 3. Нормативно очищених Всього

2005 рік 29,98 78,30

2006 рік 28,69 68,33

% від загального скиду 27,48 65,44

9,16 117,44

7,393 104,413

7,08 100

Табл. 4.1. Забір і використання води млн. куб. м. на рік

1 2004

2 р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області

3 88,16 2,378 5,770 0,127 96,44

Забрано води З підземних джерел 4 53,49 14,85 0,857 0,284 0,124 0,176 69,79

2005

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області

83,42 3,427 6,080 0,164 93,09

2006

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області

Роки

Найменування річкового басейну

З поверх-невих джерел

Всього

Промисловість

Сільське госпо-дарство

5 141,6 17,23 0,857 6,054 0,251 0,176 166,2

6 95,74 4,998 0,258 0,003 0,142 0,009 101,1

7 6,322 3,026 0,344 5,985 0,106 0,088 15,89

в т.ч. риборозведення 8 0,072 0,686 5,770 6,528

51,24 14,78 0,823 0,212 0,081 0,167 67,31

134,7 18,20 0,823 6,292 0,245 0,167 160,4

91,07 6,640 0,320 0,183 0,010 98,22

4,960 2,880 0,250 6,240 0,062 0,072 14,46

66,75 10,37 5,720 0,172 -

49,29 14,31 0,827 0,184 0,084 0,166

116,0 24,68 0,827 5,904 0,256 0,166

73,43 6,603 0,249 0,193 0,003

83,02

64,88

147,9

80,48

Використано води Комун-госп Зрошення

Інші галузі

Всього

9 29,96 3,769 0,210 0,056 0,069 34,06

10 -

11 3,478 0,187 0,033 0,008 0,003 0,010 3,720

12 135,5 11,98 0,845 6,052 0,251 0,176 154,8

0,004 0,480 6,080 6,564

28,36 3,740 0,210 0,040 0,081 32,43

3,405 0,075 0,015 0,005 3,490

127,8 13,34 0,798 6,289 0,245 0,163 148,6

4,741 9,250 0,320 5,851 0,063 0,092

7,197 5,720 -

27,97 3,896 0,182 0,037 0,056

3,559 0,191 0,031 0,008 0,006

109,7 19,94 0,782 5,896 0,256 0,157

20,34

12,92

32,14

3,740

136,7

Динаміка водоспоживання та водовідведення зведена до табл. 4.2. Табл. 4.2. Динаміка водоспоживання і водовідведення Показники 1 Забрано води Всього: у т.ч. - підземних - поверхневих

Використано води у т.ч. - стічної

- на господарсько-питні потреби - на виробничі потреби у т..ч. енергетика питної якості на виробничі потреби - на сільське господарство - на зрошення і обводнення - інші потреби Водовідведення, всього в т.ч. нормативно-очищених - недостатньо очищених - без очистки - нормативно чистих - скид в підземні горизонти - вигреби та поля фільтрації - обсяг зворотної і повторної води відсоток економії свіжої води

2004 2

2005 3

(млн. куб. м) 2006 4

166,2 69,79 96,44 154,8 6,110 40,87 102,9 82,48 7,212

160,4 67,31 93,09 148,6 5,804 38,95 100,1 77,32 7,566

147,9 64,88 83,02 136,7 5,990 37,60 90,03 60,56 7,412

9,28 1,75 132,9 7,941 31,31 -

7,936 1,614 127,4 9,16 29,98 -

7,506

82,18 4,518 6,978 192,8 82,10

78,30 4,103 5,812 212,7 83,77

1,564 114,24 7,393 28,69 68,33 4,341 5,486 214,1

79,62

Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів - це підприємства комунального господарства - 98,5 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. З 26 споруд, які експлуатуються у комунальному господарстві, 3 - повністю замортизовані, а 12 - потребують значних коштів на ремонт або реконструкцію. Каналізаційні мережі мають 15 міст, 14 селищ міського типу та 11 сіл області. Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився в порівнянні з 2005 роком на 1,29 млн. м3 або 4,3 % і становить 28,69 млн. м3 (рис. 4.6.).

млн. куб. м

Рис. 4.6. Динаміка скиду недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об’єкти

31,5 31 30,5 30 29,5 29 28,5 28 27,5 27

31,31

29,98

2004

2005

28,69

2006

роки

Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Проте у 2006 році скиди в басейні зменшились з 112,7 млн. м3 у 2005 році до 93,05 млн. м3, або на 19,65 млн. м3 (17,44 %) (рис. 4.7). Рис. 4.7. Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна

118,9 112,7 120 93,05 100

млн. куб. м

80 60 40 20 0 2004

2005

2006

роки

Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти наведено в табл. 4.3., 4.4., 4.5., 4.6. Табл. 4.3. Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів Підприємствозабруднювач

Відомча належність

Водний об’єкт

2 Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р.Парасючка

Національна асоціація "Укрконсервмолоко"

заплава р. Борзенка

Концерн Укрм’ясо

р.Борзенка

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Остер

Національна асоціація "Укрмолоко"

р. Десна

Концерн "Укрм’ясо"

р. Десна

1.КП"БахмачВодсервіс" 2005 рік 2006 рік 2. ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" 2005 рік 2006 рік 3.ТОВ Бахмач-м’ясо 2005 рік 2006 рік 4. КП "КозелецьВодоканал" 2005 рік 2006 рік 5. ЗАТ "НовгородСіверський сирзавод" 2005 рік 2006 рік 6. ВАТ "НовгородСіверський м’ясокомбінат" 2005 рік 2006 рік 7. Сізо № 32 м. Новгород-Сіверський" 2005 рік 2006 рік 8. Куликівське ВУЖКГ 2005 рік 2006 рік 9. КП «ВарваВодоканал» 2005 рік 2006 рік 10. ЗАТ "Комунальник" м. Щорс 2005 рік 2006 рік

Державний департамент України по виконанню покарань Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

Всього

НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, тонн/рік 7

0,2057 0,2001

185,77 186,24

0,0829 0,0769

104,82 88,32

0,0223 0,0081

128,32 10,12

0,0178 0,0174

24,30 19,26

0,1816 0,1568

404,90 502,23

0,0083 -

10,54 -

0,0089 0,008

8,22 4,72

0,0711 0,0484

72,22 62,60

0,1008 0,140

215,87 282,25

0,0555

39,81

Об’єм скидання, млн. куб. м

р. Десна

р. Вздвиж

р. Удай

р. Снов

1 11. ТОВ "Петрівський крохмально-паточний комбінат" 2005 рік 2006 рік 12. КП "Чернігівводоканал" 2005 рік 2006 рік 13. Остерське ВУЖКГ 2005 рік 2006 рік

Національна асоціація "Укрцукор"

заплава р. Снов

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

Біологічна водойма

Приватне підприємство

р. Білоус

15. КП "Сновське" с. Снов’янка Чернігівського району 2005,рік 2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Снов

Міністерство сільського господарства

р.Березівка

Приватне підприємство

оз. Коноплянка

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Борзенка

19. ВАТ "Бобровицький молокозавод", м. Бобровиця 2005 рік 2006 рік

Національна асоціація "Укрмолоко"

р. Бистриця

20.КП Прилукитепловодопостачанням.Прилуки 2005 рік 2006 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

р.Удай

2005 рік 2006 рік 17. ПП "Водоканал" смт. Короп 2005 рік 2006 рік 18. КП "БорзнаКомунальник" м. Борзна 2005 рік 2006 рік

Всього 2005 рік 2006 рік

0,0138 -

17,02 -

29,0056 27,8398

20589,82 19632,63

0,0329 0,0378

26,21 29,95

0,0365 0,0112

20,27 5,81

0,0280 0,0264

27,18 2,50

0,0109 -

4,84 -

0,0140 0,0142

12,12 15,81

0,0590 0,0504

50,92 38,97

0,0712 -

95,79 -

р. Білоус

14. ТОВ "Льон Полісся" 2005 рік 2006 рік

16. Райжилкомунгосп, м.Корюківка

0,0008

1,209

29,98 28,6918

21999,13 20922,429

Обсяги зворотного та повторного водопостачання збільшились і становлять 214,1 млн. м3, що на 0,7 % більше рівня 2005 року. Відсоток економії свіжої води становить у 2006 році 79,62 проти 83,77 у попередньому році. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені до табл. 4.7.

Табл. 4.4. Скидання зворотних (млн. м3 на рік) Скинуто зворотних вод У поверхУ підземні неві водні Всього горизон-ти об’єкти

Скидання зворотних вод Сільське Комунгоспогосп дарство

Примітка Скинуто зворот-них вод в нако-пичувачі (поля фільтрації)

Роки

Категорія очищення

Річковий басейн

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Десна

4,440 31,08 78,92 114,4

118,9

1,229 0,419 74,72 76,37

4,200 4,200

3,175 30,66 33,84

0,035 0,035

4,486

О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сула

3,094 0,236 0,260 3,589 0,408 0,408

4,518 -

10,16 0,548

0,185 0,260 0,445 0,408 0,408

2,909 0,236 3,145 -

2,054 0,140

2004 р.

О НО НДО

р. Трубіж

р.Дніпро

Промисловість

Інші галу-зі

2 НЧБО Всього:

4 3,000 3,000

5 -

6 3,088

7 -

8 3,000 3,000

9 -

10 -

11 0,088

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Супой

0,168

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сож

0,048

7,200 7,200

6,084 30,89 36,98

0,035 0,035

6,978

О НО НДО НЧБО Всього: 2005 р.

7,941 31,31 82,18 121,4

Всього по області: 1,822 0,419 74,98 4,518 132,9 77,22

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Десна

4,288 29,80 74,65 108,7

112,7

1,272 0,387 71,36 73,02

3,200 3,200

2,988 29,42 32,41

0,029 0,086 0,115

4,005

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сула

4,550 0,101 0,655 5,306

4,103

10,80

1,620 0,355 1,975

0,300 0,300

2,930 0,101 3,031

1,388 21

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Трубіж

0,324 0,071 0,395

0,498

0,324 0,071 0,395

0,103

О НО НДО НЧБО Всього:

р.Дніпро

3,000 3,000

3,063

3,000 3,000

0,063

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Супой

0,189

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сож

0,059

6,500 6,500

5,918 29,52 35,44

0,029 0,086 0,115

5,812

О НО НДО НЧБО Всього:

9,160 29,98 78,30 117,4

Всього по області: 3,215 0,458 71,71 4,103 127,4 75,39

1 2006 р.

3 р. Десна

4 3,809 28,55 56,98 89,34

5 -

6 93,05

7 1,218 0,279 53,61 55,11

8 3,294 3,294

9 2,564 28,26 30,83

10 0,028 0,008 0,073 0,109

11 3,709

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сула

3,300 0,141 8,543 11,98

4,341

17,70

0,430 1,346 1,776

7,197 7,197

2,870 0,141 3,011

1,373

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Трубіж

0,284 0,284

0,395

0,284 0,284

0,111

О НО НДО НЧБО Всього:

р.Дніпро

2,800 2,800

2,846

2,800 2,800

0,046

О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО

р. Супой

0,005 0,005 -

0,204 -

0,005 0,005 -

0,199 -

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сож

2 НЧБО Всього:

О НО НДО НЧБО Всього:

4 -

5 -

6 0,040

7,393 28,69 68,33 104,4

4,341

7 -

Всього по області: 1,932 0,279 54,96 114,2 57,18

8 -

9 -

10 -

11 0,040

13,29 13,29

5,434 28,40 33,84

0,028 0,008 0,073 0,109

5,486

Табл. 4.5. Типи очищення зворотних вод ( млн. куб. м на рік ) Нормативно очищених на очисних спорудах Рік

Водний об`єкт

Скинуто разом

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області: 2005 р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області: р. Десна 2006 р. Сула 2004

Потужність очисних споруд в т.ч. перед скиданням до разом водного об`єкта

разом

біол. очистка

фіз.-хім. очистка

механічна очистка

114,4 3,589 0,408 3,000 121,397 108,7 5,306 0,395 3,063 117,464 89,34 11,98

4,440 3,094 0,408 7,942 4,289 4,550 0,324 9,163 3,809 3,300

4,308 3,017 0,408 7,733 4,159 3,547 0,324 8,03 3,677 3,190

0,132 0,132 0,130 0,130 0,132 -

0,077 0,077 1,003 1,003 0,110

52,87 11,06 0,770 0,091 0,350 0,256 65,39 53,77 10,88 0,770 0,091 0,350 0,256 66,117 54,09 12,48

47,09 8,439 0,770 56,30 48,12 8,257 0,770 57,147 48,38 8,257 24

р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області:

0,284 2,800 0,005 104,4

0,284 7,393

0,284 7,151

0,132

0,110

0,770 0,091 0,350 0,256 68,03

0,770 57,41

Табл. 4.6. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти ( т на рік ) Рік

Водний об’єкт

Разом

2004р. р. Дніпро р. Десна р. Сула р. Трубіж Разом по області: 2005р. р. Дніпро р. Десна р. Сула р. Трубіж Разом по області: 2006р. р. Дніпро р. Десна р. Сула р. Трубіж Разом по області:

БСК

ХСК

Завислі речовини 6

28922,51 4793,49 331,82 34044,77 26820,20 5667,64 378,14 32865,90 25222,0 4841,1 234,9 30300,97

734 54 2 790 457 36 4 497 420 34 2 456

1828 109 9 1946 1771 103 15 1889 1376 110 9 1495

570 50 5 625 424 50 7 481 385 48 3 435

Скидання забруднюючих речовин N (сума МінераР (ортофосфати) мінеральних форм лізація 7 8 9

896 101 2 999 572 128 3 703 579 110 2 691

371,4 13,5 0,7 385,6 305,1 17,13 1,038 323,268 294,2 14,03 0,825 309,10

20420 3177 205 23802 18990 3832 257 23079 18230 3177 150 21560

Нафтопродукти 10

0,180 0,016 0,196 0,229 0,031 0,002 0,262 0,232 0,025 0,257

Інші 11

4102,9 1289,0 108,1 5497,0 4300,9 1501,4 91,06 5893,4 3937,53 1348,03 68,05 5354,61

Табл. 4.7. Використання води у системах зворотнього, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водокористування (млн. куб. м на рік ) Роки

Водний об`єкт

2004

р.Десна

Галузь народного господарства

Повторнопослідовне 5

Безповоротне водоспожи-вання 6

Економія свіжої води, % 7

промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп

126,0 118,2 0,003 7,845 0,018

9,510 3,400 6,110 -

10,87 6,621 0,309 0,304 0,123 0,025 3,485

80,49 83,26 0,045 98,46 3,986

промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп

52,36 52,36 0,002 -

1,690 1,676 0,014 -

6,292 2,892 1,848 0,005 0,044 1,503

94,43 94,70 24,10 26,99 -

промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп

0,021 0,021 -

0,452 0,006 0,231 0,003 0,212

7,992 8,261 -

промисловість сільське господарство житлокомунгосп

2,963 0,001 2,922 0,040

р. Сула

р. Трубіж

р. Дніпро

Оборотне 4

2 р. Супой

3 промисловість сільське господарство будівництво

4 1,464 1,464 -

5 1,674 1,674 -

6 0,083 0,007 0,074 0,002

7 96,06 96,06 -

12,87

0,128 0,008 0,062 0,009 0,049 20,79

промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області:

179,9

82,10

промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп

127,4 120,2 7,154 0,003

9,252 3,448 5,804 -

9,190 5,418 0,256 0,264 0,032 0,023 3,165

82,00 81,50 0,032 98,49 0,658

промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп

72,18 72,17 0,002 -

1,705 1,699 0,006 -

6,529 3,087 1,845 0,021 1,571

93,89 94,07 60,61 24,29 -

промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп

0,030 0,030 -

0,376 0,166 0,003 0,002 0,204

8,754 9,470 -

р. Сож

2005

р.Десна

р. Сула

р. Трубіж

промисловість сільське господарство житлокомунгосп

3,221 3,189 0,032

промисловість сільське господарство будівництво

1,934 1,934 -

0,228 0,228 -

0,056 0,013 0,043 -

92,74 92,74 -

201,5

11,185

0,104 0,002 0,050 0,004 0,047 19,48

промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області:

83,77

промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп

130,5 126,8 3,663 0,015 -

10,10 4,111 5,990 -

10,40 6,117 0,088 0,248 0,029 0,034 3,846

79,32 82,25 97,50 37,74 -

промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп

69,51 69,25 0,002 0,250

1,764 1,754 0,010 -

6,278 2,879 1,415 0,004 0,018 1,956

85,56 93,66 35,90 36,40 50,22

р. Дніпро

р. Супой

р. Сож

2006

р.Десна

р. Сула

2 р. Трубіж

5 -

6 0,422 0,224 0,003 0,001 0,184 3,045 3,016 0,028

7 11,45 11,80 -

промисловість сільське господарство житлокомунгосп

4 0,030 0,030 -

промисловість сільське господарство

1,954 1,954 -

0,228 0,228 -

0,053 0,008 0,044

92,49 92,49 -

12,093

0,116 0,002 0,066 0,006 0,043 20,33

промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області:

202,0

промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро

р. Супой

р. Сож

79,62

Відділом аналітичного контролю та моніторингу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2006 році здійснювалися спостереження за станом поверхневих водойм області по 96 створах. При цьому контролювався гідрохімічний склад води 22 річок та 6 озер області за 32 показниками фізико-хімічного складу. Відібрано 153 проби природних вод, де виконано 4034 визначення. Згідно плану здійснено лабораторний контроль за дотриманням нормативів ГДС на 33 комплексах очисних споруд області, відібрано 241 проба стічної води, де виконано 4300 визначень. Проведено 41 перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами області. Ефективно працюють очисні споруди ряду підприємств, а саме: ДП «Коропський сир завод» ТОВ «Сіл», ВАТ «Корюківська ФТП», ТОВ «Комунальник» м. Новгород-Сіверський, КП «Прилуки тепловодопостачання», КП «Ревна» м. Семенівка,КП, «Ладанське ВУЖКГ» смт Ладан. Плановий контроль здійснювався за підприємствами, які скидають у водойми області недостатньо очищені зворотні води. Постійне перевищення нормативів ГДС у 2006 році спостерігалось в скидах зворотних вод на: КП «Бахмач-водсервіс», ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Бахмач-м’ясо», КП « Козелецьводоканал», ЗАТ «Новгород-Сіверський сир завод», СІЗО № 32 (м. Новгород-Сіверський), Куликівське ВУЖКГ, КП «Варва-водоканал», Остерське ВУЖКГ, ПП «Водоканал»(смт.Короп), ТОВ «Льон-Полісся» (смт Ріпки), КП «Чернігівводоканал», КП «Сновське» с.Снов’янка. Ряд комплексів очисних споруд працюють нестабільно: філія «Менський сир» ППКФ «Прометей», Мринське ВУЖКГ, КП «Ічняводоканал», КП «Водоканал» смт Ріпки, ДП «Очисні споруди»” Ніжинського УВКГ, ЗАТ «Комунальник» м. Щорс. У другому півріччі завдяки проведенню комплексу наукововипробувальних пусконалагоджувальних робіт підприємством ЧМП «Еколог» м.Луганськ значно покращилась робота очисних споруд КП «Чернігівводоканал». За результатами гідрохімічних аналізів скид зворотніх вод відбувається в межах нормативів граничнодопустимих скидів. В четвертому кварталі 2006 року введено в дію новий комплекс очисних споруд на КП «Козелець-водоканал». Всього за порушення вимог природоохоронного законодавства спеціалістами-держінспекторами відділу до адміністративної відповідальності було притягнуто 14 осіб, накладено штрафів на суму 1207 грн., стягнуто всі штрафи. Відділом аналітконтролю та моніторингу підготовлено первинних матеріалів для нарахування 24 позовів на загальну суму 9638 грн. Протягом 2006 року проводились спостереження за впливом зворотних вод на водойми області по 96 створах, взагалі контролювались 22 річки та 6 озер області. 30

Гідрохімічний склад води малих річок області залишається, в основному, на рівні минулорічних показників. Вміст забруднюючих речовин в річках Березівка (Корюківський р-н), Парасючка (Бахмацький рн), Магістральний канал (Куликівський р-н), Білоус (Чернігівський р-н), Мена (Менський р-н), перевищує гранично-допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення внаслідок відчутного впливу недостатньо очищених зворотних вод очисних споруд підприємств області. Спостерігається погіршення гідрохімічного складу води в р. Удай в створах нижче скиду очисних споруд КП «Варва-водоканал». Також в літній період фіксувалось зниження до критичного рівня вмісту розчиненого кисню у створі р. Удай нижче м. Прилуки. Щорічне погіршення гідрохімічного стану р. Стрижень пов’язане із значним постійним антропогенним впливом міста: зливові води з більшої частини м. Чернігова (24 випуски) потрапляють в річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об’єкту сміттям, побутовими відходами та погіршення якісного складу води. Якісний склад води у створах р. Стрижень по основних показниках в межах міста був гіршим, ніж в верхніх створах за його межами. В період інтенсивного танення снігу вміст розчиненого кисню до 0,9 мг/л при допустимій концентрації для водойм рибогосподарського призначення не менше 6,0 мг/л, що спричинило загибель живих водних організмів. Враховуючи маловодність р. Стрижень, негативного впливу на гідрохімічний стан деснянської води не фіксувалось. З метою покращення стану р. Стрижень дочірнім підприємством «Водзем проект» ВАТ «Чернігівський проектно-вишукувальний інститут «Чернігівводпроект» розроблено техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестицій «Поліпшення екологічного стану р. Стрижень в м. Чернігів». Зокрема передбачається вдосконалення та впорядкування мережі зливової каналізації м. Чернігів та влаштування очисних споруд зливових вод модульного типу в місцях найбільшого антропогенного навантаження. За результатами гідрохіманалізів відмічається зменшення негативного впливу на р. Білоус зворотних вод КП «Чернігівводоканал» завдяки покращенню роботи комплексу очисних споруд. Відділ аналітконтролю та моніторингу проводить лабораторний контроль якості води в р. Десна по 18 створах, враховуючи транскордонні. Традиційним залишається для річок Полісся підвищений вміст заліза загального, фосфатів та марганцю.

Гідрохімічний стан води річок-притоків Десни: Сейму, Судості залишається на рівні минулорічних показників, тримається в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За результатами спостережень, як результат неефективної роботи комплексу очисних споруд КП «Козелець-водоканал» у створі р. Остер нижче скиду очисних споруд фіксується перевищення ГДК по зважених речовинах, сульфатах, хлоридах, амонію сольовому, фосфатах, залізу загальному. Гідрохімічних стан р. Ірпа( в створі р. Ірпа – гирло, на кордоні з Брянською областю) залишається на рівні минулорічних показників. Чернігівський обласний центр з гідрометеорології здійснює моніторинг поверхневих вод у відповідності до затверджених планів робіт. Проводяться систематичні спостереження за рівнями і витратами води, температурою води, станом водних об'єктів, стоком наносів тощо. Крім того, у пунктах Новгород-Сіверський, Чернігів, Мутине, Щорс, Неданчичі здійснюється відбір зразків води в основні фази гідрологічного режиму для аналізу гідрохімічного складу. У пунктах Неданчичі та Чернігів відбираються гідробіологічні зразки. На р. Дніпро біля с. Неданчичі відбираються зразки води та наносів на вміст радіонуклідів. Аналізи та узагальнення виконуються лабораторією Центральної геофізичної обсерваторії в м. Києві. Спостереження за станом забруднення р. Десна в районі м. Чернігів проводились в 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) в межах міста. Водність річки Десна була дещо вища водності попереднього року і середньої багаторічної (К=1,23 ). За даними гідрохімічних спостережень середньорічний вміст розчиненого у воді кисню був задовільним - на рівні 10,18-10,34 мг О2/дм3. Перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) спостерігалось по азоту нітритному та сполуках важких металів. Середній вміст азоту нітритного перевищував ГДК в 1,1 рази в обох створах спостережень. Концентрації по сполуках заліза загального були на рівні З ГДК, по сполуках марганцю - 5-6, хрому шестивалентного - 7-8, міді - 12-18 ГДК. Неданчичі та Чернігів відбираються гідробіологічні зразки. На р. Дніпро біля с. Неданчичі відбираються зразки води та наносів на вміст

радіонуклідів. Аналізи та узагальнення виконуються лабораторією Центральної геофізичної обсерваторії в м. Києві. Спостереження за станом забруднення р. Десна в районі м. Чернігів проводились в 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) в межах міста. Водність річки Десна була дещо вища водності попереднього року і середньої багаторічної (К=1,23 ). За даними гідрохімічних спостережень середньорічний вміст розчиненого у воді кисню був задовільним - на рівні 10,18-10,34 мг О2/дм3. Перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) спостерігалось по азоту нітритному та сполуках важких металів. Середній вміст азоту нітритного перевищував ГДК в 1,1 рази в обох створах спостережень. Концентрації по сполуках заліза загального були на рівні З ГДК, по сполуках марганцю - 5-6, хрому шестивалентного - 7-8, міді - 12-18 ГДК. Альгофлора річки в районі м. Чернігова в порівнянні з минулим роком була суттєво бідніша (за чисельністю і кількістю видів). В зимовий період фітопланктон був представлений лише поодинокими клітинами водоростей. В літньо-осінній період домінували зелені водорості, субдомінантами виступали діатомові. Суттєво гіршим був стан альгопланктоценозу на створі в межах міста: нижчі чисельність і біомаса, у 2 рази менша кількість видів, нижчі значення індексу Шеннона і вище індекс сапробності (ІС вище міста змінювався від 1,65 до 1,98; в межах міста -1,92-2,12). Зоопланктонне угруповання у всі строки спостережень, за винятком червня, було представлене поодинокими екземплярами безхребетних. У червні відбулося зростання чисельності, кількості видів і груп зоопланктерів. Домінуючими групами виступали гіллястовусі і глохідії. В цілому стан планктонного ценозу р. Десна на ділянці м. Чернігова відповідав ІІ-ІІІ класу, 3-4 категорії якості вод β-мезосапробної зони. На створі в межах міста стан планктонних угруповань свідчив про більш високий рівень забруднення вод річки. Трофність вод - оліготрофні (малопродуктивні). Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція проводить спостереження за станом водного басейну по кількість постійних створів водойм 59, в т.ч. водойм І категорії – 12 створів, водойм ІІ категорії – 47 створів. 33

Місця розташування мереж постійних точок спостережень за станом навколишнього природного середовища № п/п

Населений пункт, водний об’єкт

р. Десна, кордон України з Росією, Н.-Сіверський район р. Судость, с. Грем’яч, в межах села, Н.-Сіверський район р. Десна, м. Н.-Сіверський, 1 км вище ЛТП р. Десна, м. Н.-Сіверський, нижче на 1 км р. Десна, с. Пекарев, вище впадіння р. Сейм на 500м, Сосницький район р. Сейм, вище гирла на 500м, Сосницький район р. Десна, нижче гирла р. Сейм на 1 км с. В.Усть Сосницького району р. Десна, с. Боромики вище на 3км м. Чернігова р. Снов, гирло (під мостом), Чернігівський район р. Десна, нижче гирла р. Снов на 1км, с. Брусилов р. Десна, м/р Бобровиця вище міста Чернігова р. Десна, с. Шестовиця нижче кордону м. Чернігова р. Десна, с. Максим, Козелець- кий район р. Десна, вище гирла р. Остер, Козелецький район

2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

Контрольоване середовище

Показники, що контролюються

Вода відкритих водоймищ

Санітарно-хімічні, бактеріологічні, радіологічні, згідно Санітарних правил та норм “Охорони поверхневих вод від забруднень”

Із 679 проб не відповідають санітарним вимогам по санітарнохімічних показниках 196 проб (28,2%), з 598 проб не відповідають санітарним вимогам по мікробіологічних показниках 165 проб (27,6%). Із 7561 проби питної води централізованого водопостачання не відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая” по санітарнохімічних показниках 548 проб (7,9%), з 11975 проб – по бактеріологічних показниках 277 (2,3%). З 5920 проб води децентралізованого водопостачання не відповідають санітарним вимогам по санітарно-хімічних показниках 2873 проби (48,4 %), з 5977 проб – по бактеріологічних показниках 1745 (29,2%). Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області водним факторам передачі не зафіксовано. Деснянським регіональним управлінням водних ресурсів відповідно: Плану гідрохімічного моніторингу відібрано 84 проби (2352 аналізів) води у створах річок та 8 проб (224 аналізи) із діючих колодязів, які 34

розташовані неподалік транскордонних створів. Проби води контролювались по 28 показниках. Додатково, для спостереження за водними об’єктами, у які підприємствами – водокористувачами у 2006 році були допущені скиди недостатньо – очищених стічних вод у відкриті водойми та контролю ефективності роботи очисних споруд підприємств (на основі дотримання ГДС забруднювачів), було відібрано 104 проби води (1456 аналізів). При цьому було перевірено 27 підприємств області (42 проби – 588 аналізів) та водні об’єкти, у які здійснюються скиди стічних вод (62 проби – 866 аналізів). Проби перевірялись по 14 показниках. Результати гідрохімічного моніторингу поверхневих водних об’єктів свідчать, що екологічний стан основної водної артерії Чернігівської області р. Десна у порівнянні з минулим роком не набув суттєвих змін. Якість деснянської води в основному відповідає гранично – допустимим концентраціям (ГДК) речовин для водойм рибогосподарського призначення. Лише в окремих випадках фіксувалось перевищення ГДК по БСК (1,05 ÷ 1,20 ГДК в середньому за рік 1,20 ГДК), залізу загальному (1,6 ÷ 2,5 ГДК в середньому за рік 2,1 ГДК), амонію сольовому (1,06 ГДК в середньому за рік 1,44 мг/дм3 при ГДК 0,5 мг/дм3), марганцю (2,1 ÷ 3,1 ГДК в середньому за рік 2,6 ГДК). Перевищення ГДК цих показників пояснюється переважно природними, а не антропогенними факторами. Річка Десна бере початок в заболоченій і лісистій місцевості і її русло проходить крізь болота, піски і глини, які складають більше 21% басейну річки. Антропогенними джерелами забруднення поверхневих водних об’єктів залишаються підприємства комунального господарства, м’ясомолочної промисловості та сільського господарства . Неефективно працювали очисні споруди: КП “Чернігівводоканал” м. Чернігів, Остерського ВУЖКГ м. Остер, КП “Козелецьводоканал” м. Козелець, ТОВ “Бахмачм’ясо” м. Бахмач, ЗАТ „Льон – Полісся” смт. Ріпки, ЗАТ “Н. – Сіверський сирзавод” м. Н. – Сіверський, Куликівського ВУЖКГ м. Куликівка – очисні споруди яких потребують корінної реконструкції. Без порушень працювали очисні споруди: КП “Ладанське ВУЖКГ” смт. Ладан, КП ВКГ “Ічень” м. Ічня, ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів” м. Корюківка та інші. Об’єкти спостережень лабораторії радіологічного моніторингу вод Деснянського РУВР на 2006 рік визначені “Програмою радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів Деснянського РУВР Дніпровського БУВР” від 08.01.2005 р. згідно наказу Держводгоспу України № 75 від 23.09.1993 р. та доповненнями до програми згідно наказів Держводгоспу: № 113 від 19.06.2001 р., № 125 від 14.07.2006 р. р. Дніпро: - с. Кам’янка, Ріпкінського р-ну (кордон з Білорусією); р. Сож: - с. Ст. Яриловичі, Ріпкінського р-ну (кордон з Білорусією); р. Десна: - с. Камінь, Н. – Сіверського р-ну (кордон з РФ, створ злиття р. Судость з р. Десна) 35

- с. Мурав’ї, Н. – Сіверського р-ну (кордон з РФ); - с. Крехаїв, Чернігівського р-ну (кордон Чернігівської і Київської обл.); - смт. Макошино, Менського р-ну (технічний водозабір); - с. Спаське, Сосницького р-ну (зона впливу Смоленської АЕС); - с. Пирогівка, Сумської обл. (вплив вод р. Шостка); - м. Чернігів; р. Судость: - с. Грем’яч, Н. – Сіверського р-ну (кордон з РФ); р. Снов: - с. Тимоновичі, Семенівського р-ну (кордон з РФ); - с. Горськ, Щорського р-ну (кордон з РФ, створ злиття р. Цата з р. Снов); - с. Забрама, Клінцівського р-ну (Брянська обл., РФ); р. Ірпа: - с. Городок, Семенівського р-ну (кордон з РФ); р. Сейм: - смт. Батурин (межа Чернігівської та Сумської обл.); р. Ревна: - с. Леонівка, Семенівського р-ну (кордон з РФ); р. Цата: - с. Клюси, Щорського р-ну (кордон з РФ); р. Стрижень: - 0,1 км, м. Чернігів; р. Білоус: - 0,5 км, м. Чернігів; р. Остер: - м. Козелець (1 км нижче міста); р. Ромен: - смт. Дмитрівка (межа Чернігівської та Сумської обл.); р. Удай: - м. Прилуки (2 км нижче міста). По всім існуючим створам було відібрано 60 проб на вміст радіонуклідів CS –137, Sr –90: виконано 60 аналізів на вміст CS –137 і 60 пробопідготовок для визначення Sr –90. Радіологічний контроль якості поверхневих вод на контрольованих створах проводився по двом показникам: вміст Стронцію – 90 (Sr –90) та Цезію – 137 (CS –137). Аналіз CS–137 і пробопідготовку виконувала радіологічна лабораторія Деснянського РУВР, для аналізу Sr–90 виконувалась тільки пробопідготовка, а вимірювання виконувала центральна лабораторія Дніпровського БУВР. Вміст радіонуклідів у всіх пробах за 2006 рік нижчий за норми радіаційної безпеки України (НРБУ –97), CS - 137 (2 Бк/кг або 54 пКи/л), Sr – 90 (2 Бк/кг або 54 пКи/л). Якісні та кількісні показники радіологічного контролю наводяться в таблиці . 36

Середньорічні показники радіологічного моніторингу поверхневих вод басейну р. Десна за 2005 р. і 2006 р. № п/п

Створ спостереження

р. Дніпро с. Кам’янка Ріпкінського р-ну (кордон з Білорусією)

р. Сож с. Ст. Яриловичі, Ріпкінського р-ну (кордон з Білорусією)

3. 4. 5. 6. 7. 8.

р. Десна (ліва притока р. Дніпро) с. Мурав’ї, Н. – Сіверського р-ну (кордон з РФ) с. Камінь, Н. – Сіверського р-ну (створ змішання з р. Судость) с. Спаське, Сосницького р-ну (зона впливу Смоленської АЕС) с. Пирогівка, вплив вод р. Шрстка, (Сумська область) смт. Макошино, технічний в/з с. Крехаїв, Чернігівського р-ну (кордон Чернігівської і Київської обл.) р. Судость (права притока р. Десна) с. Грем’яч, Н. – Сіверського р-ну (кордон з РФ )

р. Снов (права притока р. Десна) 10. с. Тимоновичі, Семенівського р-ну (кордон з РФ) 11. с. Забрама (Російська Федерація) 12. с. Горськ, Щорського р-ну (кордон з РФ) р. Ірпа (ліва притока р. Снов) 13. с. Городок, Семенівського р-ну (кордон з РФ) р. Ревна 14. с. Леонівка, Семенівського р-ну (кордон з РФ) р. Цата 15. с. Клюси, Щорського р-ну (кордон з РФ) 16. р. Остер м. Козелець, 1 км нижче міста

Цезій – 137 пKu/л 2005 2006

Стронцій – 90 пKu/л 2005 2006

6,75

2,7

0,61

0,83

2,7

0,33

7,56

5,4

0,26

0,30

6,75

0,20

0,22

4.05

2,7

0,27

0,23

2,7

0,26

2,7 2,7

0,15 0,22

3,51

4,05

0,21

0,24

14,31

2,7

0,56

0,65

2,7 4,86

2,7 3,38

0,60 0,54

0,64 0,88

2,7

0,88

1,75

2,7

0,43

2,7

4,51

2,7

0,45

КП “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради проводить постійний контроль якості питної води в м. Чернігів. Господарсько-питне водопостачання Чернігова здійснюється з 4 групових водозаборів, куди входять 96 артсвердловин бучацького та нижньокрейдяного горизонтів глибиною від 130 до 800 метрів. Вода, яка подається у водопровідну мережу, попередній обробці не підлягає. Кількість пунктів спостережень за якістю питної води становить:  по артсвердловинах – 96,  перед надходженням у водопровідну мережу – 4,  розподільча водопровідна мережа – 595,  будинки з підвищувальними установками – 88. Контроль за якістю проводиться згідно вимог ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”. Підземні горизонти містять воду певного сольового складу, малозмінного в часі і характерного для даних водоносних горизонтів. Останні 5 років залишається стабільним такий показник, як аміак (сумарно), повністю відсутні нітрити та нітрати. Це дозволяє твердити про відсутність органічного забруднення водоносних горизонтів. Цей висновок підтверджується зниженням з 2005 року показника перманганатної окислюваності. За останні п'ять років змін хімічного складу та мікробіологічних показників підземних вод артсвердловин КП “Чернігівводоканал” не виявлено На сьогоднішній день основною проблемою з водопостачання є підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі (органолептичні показники). Для вирішення проблеми забезпечення населення м. Чернігова питною водою належної якості розроблені заходи по доведенню якості питної води до вимог ГОСТу 2874-82 „Вода питьевая” на період 1998 – 2010 рр. Основні з них: буріння свердловин Нижньокрейдяного горизонту № 24 – ВНС-4 „Полуботки”, № 59-ВНС-2 „Подусівка”, артсвердловини в селищі „Зарічний”; реконструкція діючих свердловин; заміна аварійних ділянок водопровідної мережі; демонтаж тупикових ВРК; відновлення стальних водогонів шляхом внутрішньої цементації (санації); будівництво РЧВ на ВНС-1 на 600 м3. В 2006 році Чернігівською гідрогеолого-меліоративною експедицією продовжені роботи по нагляду за якістю дренажних вод на 12 осушувальних еталонних системах в Чернігівській області згідно з вимогами “Керівництва по здійсненню моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель” (ВНД 33-5,5-04-98). Розміщення точок відбору в місцях кінцевих скидів дренажних вод в водоприймачі дає змогу контролювати якість вод всього водозбору системи Хімічні лабораторні визначення проводилися з метою отримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення та якісної оцінки речовин – забруднювачів, таких як нітритний азот, нітратний азот, аміаковий азот, хлориди, Fe2O3, важкі метали (Cu, Mn, Cr+4, Cr+6, Ni). 1

Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив та пестицидів), природні (нітрифікація, амонітизація, мінералізація донних відкладень), техногенні (незадовільний технічний стан систем і т. д.). Джерелом аміакових сполук в дренажних водах є азотовміщуючі речовини, що потрапляють в поверхневі і дренажні води різними шляхами: з накопичених твердих відходів несанкціонованих сміттєзвалищ, накопичених органічних відходів життєдіяльності сільськогосподарських тварин, залишків складів мінеральних добрив та пестицидів, мінералізації донних відкладень каналів. Утворення нітритів і нітратів (нітрифікація) зумовлено наступним окисленням аміакових сполук. Вміст нітритного азоту в звітному році за аналітичними даними складає 0,0006-0,1065 мг/дм3 (І-ІІ клас якості), що приблизно відповідає значенням минулого року. Кількісний вміст такого забруднювача як нітратний азот в 2006 році збільшився і становить - 0,00-1,26 мг/дм3 (І-ІV клас якості ). Аміаковий азот складає - 0,00-2,16 мг/дм3 (І-ІV клас якості), що менше, ніж в минулому році в 1,7 рази. На о/с Калита Гало вміст аміакового азоту на середину вегетаційного періоду становить 2,16 мг/дм 3, це складає 1,35 ГДК. На решті осушувальних систем даний показник знаходиться в межах норми. Нітритний і нітратний азот не перевищують гранично-допустимі концентрації. Кількісний вміст хлоридів становить 5,39 – 25,60 мг/дм3, що відповідає І-ІІ класу якості. В звітному році на всіх осушувальних системах спостерігається наявність Fe2O3, вміст якого в дренажних водах складає 0,00 – 2,17 мг/дм3, що в 17 випадках із 42 перевищує нормативи ГДК ≤ 0,857 мг/дм 3. Найбільше його на о/с Гатунь і о/с Тур`я. Зменшився рівень марганцю в 5,9 рази в порівнянні з минулим роком. Вміст його складає 0,00 – 0,18 мг/дм3 (ГДК ≤ 0,1 мг/дм3). Підвищений вміст марганцю (0,12 – 0,18 мг/дм3) простежується на таких осушувальних системах як о/с Смолянка, о/с Доч Гали, о/с Чамарово, о/с Остер-ІІІ ч., о/с Крюкова, о/с Кучинівка о/с Примаково, о/с Чамарово. Підвищення марганцю спостерігається в середині і кінці вегетаційного періоду. Інші важкі метали (Сu, Ni, Cr+3, Cr+6) в дренажних водах не виявлені (табл. №2). За результатами хімічних вимірювань дренажні води прісні, сухий залишок 0,1-0,5 г/дм3, гідрокарбонатно-кальцієві, першого, другого та третього типу, на о/с Тур`я сульфатно-кальцієві другого типу ( за класифікацією Альокіна О.А.). За результатами хімічних вимірювань за 2000 - 2006 роки дренажні води на нееталонних осушувальних системах також прісні, мінералізація менше 1 г/дм3 (лише о/с Горбачі-І сухий залишок - 1,1 г/дм3 в каналі 5Д), в переважній своїй більшості води гідрокарбонатно-кальцієві першого, другого та третього типу. 2

Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” ведеться спостереження за вмістом нітратів в питній воді. Вміст нітратів у питній воді був визначений в 117 зразках, відібраних з шахтних колодязів, 5 зразках – з свердловин для водогонів, 3 зразках – з артезіанських свердловин, 5 зразках – з відкритих водойм.Як і в попередні роки, виявлено значну різницю вмісту нітратів у джерелах водопостачання. У 77 зразках води шахтних колодязів вміст нітратів перевищував допустимий рівень. Максимальне значення дорівнювало 967 мг/л, що майже в 21 раз перевищує норматив Об`єкт дослідження

Шахтні колодязі Свердловини для водогону Артезіанська свердловина Відкриті водойми Разом

Всього обстежено зразків

З них з перевищенням ГДК

117 5 3 5 130

90 2 92

Вміст нітратів, мг/л мін. сер. макс.

1 1 3 4

157 3 5 31

967 5 7 103

ГДК, мг/л

45 45 45 45

Не виявлено перевищень допустимого рівня вмісту нітратів у воді свердловин для водогону, де максимальний вміст їх дорівнює 5 мг/л. Враховуючи вищенаведене, для забезпечення питною водою особливо вразливих об`єктів (школи, дитячі садки, лікарні) доцільно побудувати для них побутові свердловини, що дасть можливість зменшити надходження в організм дітей і хворих людей надлишку нітратів. Для контролю за якісним станом підземних вод в минулі роки побудовано 292 спостережні свердловини. Вони розміщені на 55 об’єктах області, які здійснюють антропогенний тиск на стан підземних вод і є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів. Нагляд за станом підземних вод практично призупинився в усіх районах області. Моніторинг ведеться на очисних спорудах Остерської КЕЧ Козелецького району, Сосницького ВУЖКГ, ТОВ „Лосинівський маслосирзавод”, Менського санаторію „Остреч”, полігоні твердих побутових відходів Ніжинського ВУЖКГ та на об’єктах м. Чернігова (КЕП „Чернігівська ТЕЦ”, ВАТ „ЧеЗаРа”, ВАТ „Чернігівське Хімволокно”, ТОВ „Чернігіввовна плюс”, очисні споруди КП „Чернігівводоканал”, міське звалище твердих побутових відходів, ВАТ „Чернігівнафтопродукт”).

5. Земельні ресурси та ґрунти „Земля й вода, якщо тільки вони безсовісно не пограбовані, можуть знову й знову давати все необхідне для життя” С.Юделл, zамериканський еколог 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Чернігівська область розміщена на півночі Лівобережної України в басейні ріки Десни. Дві третіх загальної території області припадає на Поліську зону і одна третина на Лісостепову. Фізико-географічне становище області і особливості її природно-ресурсного потенціалу зумовлюють провідну роль земельного фонду, як одного з найважливіших ресурсів області. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність. Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах .

Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського. За даними Державної станції захисту рослин Чернігівської області в 2006 році використано в сільському господарстві 501,1 тонн пестицидів на загальній площі 732,71 тис. га. Зокрема, використано інсектицидів – 35,715 тонн на площі 232,7 тис. га, фунгіцидів – 78,73 тонн на площі 92,21 тис. га, гербіцидів – 284,348 тонн на площі 394,6 тис. га, протруювачів – 65,91 тонн, інших засобів захисту рослин – 36,4 тонн на площі 4,54 тис. га. Оброблено біометодом 4,542 тис. га сільськогосподарських угідь.

5.2. Структура та стан земель 5.2.1. Структура земельних угідь Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2007 року складає 3190,3 тис.га. Структура земельного фонду свідчить, що 2090,9 тис.га (65,5%) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 724,0 тис. га (22,7%.); забудовані землі становлять 99,8 тис.га (3,1%); заболочені землі 123,2 тис.га (3,9%); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,3 тис.га (0,9%); води 67,7 тис.га (2,1%); інших земель 56,4 тис.га (1,8%). 4

Табл. 5.2.1.Структура земельного фонду Чернігівської області Типи земель та угідь Всього земель Сільськогосподарські угіддя всього, в т. ч.. - рілля - перелоги - багаторічні насадження - сіножаті - пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри тощо) Поверхневі води суходолу Інші землі

2002 3190,3

Площа земель та угідь за роками, тис.га 2003 2004 2005 3190,3 3190,3 3190,3

2006 3190,3

2105,5

2105,7

2103,4

2099,0

2090,9

1358,0 96,1 25,0

1364,3 89,9 24,9

1372,8 81,6 24,9

1373,4 79,3 24,7

1376,1 76,0 24,6

330,7 295,7 713,3

330,5 296,1 713,6

329,3 294,8 715,4

327,2 294,4 717,7

322,6 291,6 724,0

100,8 118,7

100,7 118,5

99,6 119,5

99,7 121,4

99,8 123,2

27,9

27,8

28,4

28,2

28,3

67,5

67,7

67,8

67,7

56,6

56,3

56,5

56,4

Структура земель в порівнянні з 2005 роком майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси.

До основних земельних угідь від стану яких в значній мірі залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 50 до 84 відсотків. Розораність території області в 2006 році складала 43,1% (відсоток до загальної площі області), планується зменшення розораності на 2015 рік до 40%. Частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2006 році складає 65,8%, планується зменшення цієї частки до 64% на 2015 рік. Для державних та громадських потреб у 2006 році відведено 168,7 га земель з них сільськогосподарських угідь 34,3 га, в тому числі ріллі – 23,9 га.

Рис. 5.1. Структура земельного фонду по основних видах угідь та функціональному використанню

Відкриті землі без р

Води 2

Відкриті заболочені з

Інші землі

Забудовані землі 3

Ліси та інші л

Сільськогосподарськ і

Рис. 5.2. Структура сільськогосподарських угідь. Пасовища 14,0% Сіножаті 15,4%

Багаторічні насадження 1,2%

Перелоги 3,6%

Рілля 65,8%

Рис. 5.3. Структура земельного фонду по власниках землі та землекористувачах.

Землі запасу, та з

Лісогосподарські п

Заклади, установи

0 к

м 1

Підприємства

Транспорт 0

Інші 3

Міністерство оборони 1

Землі рекреаційного п

Громадяни 3

Сільськогосподарськ і

Водогосподарські п

і д

5.2.2. Деградація земель Аналіз стану земельних ресурсів області свідчить про наявність деградованих та малопродуктивних земель, які підлягають консервації на загальній площі 138,3 тис. га. У 2006 році здійснено консервацію 0,5 тис.га малопродуктивних земель, консервація деградованих земель не проводилась. Станом на 01.01.2007 року потребують консервації 137,8 тис. га земель.

Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії ґрунтів. Разом з природними факторами, розвитку ерозійних процесів сприяють висока ступінь розораності території. Вилученню зі складу ріллі підлягають площі всіх середньо - та сильнозмитих ґрунтів схилів крутизною більше 50 градусів, площі слабозмитих ґрунтів схилів крутизною 30-50 градусів з переведенням в кормові угіддя та під залісення. Всього в області сільськогосподарських угідь що зазнають впливу водної ерозії налічується біля 81 тис.га, в т.ч. ріллі 50,6 тис.га. Консервацію цих земель рекомендується проводити залуженням із переведенням (шляхом трансформації угідь) під сіножаті, пасовища та залісення. Тимчасову консервацію слід здійснювати залуженням із наступним поверненням до складу орних земель. Ґрунти легкого механічного складу необхідно вилучати зі складу сільськогосподарських угідь. Для ґрунтів важкого механічного складу потрібно проводити залуження. Дуже змиті й розмиті ґрунти повинні вилучатись зі складу орних земель із залученням їх до луко - пасовищних угідь або залісення. Землі із середньозмитими ґрунтами доцільно залужити (забезпечити тимчасову консервацію). Після певного часу фітомеліоративного періоду їх доцільно повернути до складу орних земель за умови відновлення модульних показників, характерних для даного ґрунту.

З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву луко-пасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для вирощування трав. Реалізація запропонованих заходів щодо консервації деградованих, малородючих ґрунтів орних земель та трансформації луко-пасовищних угідь дозволить отримати в першому наближенні екологічно оптимізовану структуру земельного фонду. Оптимізація співвідношення ріллі, сінокосів і пасовищ має велике значення, тому що це найдешевший доцільний спосіб врегулювання еколого-економічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах . Аналіз динаміки агрохімічних показників ґрунтів за 7 останніх років показав, що вміст основних елементів живлення (фосфору і калію), кальцію суттєво знизився, ґрунти підкислились, вміст гумусу дещо підвищився. В 2006 році у ґрунтах сільськогосподарських угідь Варвинського, Талалаївського, Бахмацького, Борзнянського та Куликівського районів визначався вміст найбільш небезпечних для довкілля важких металів – свинцю та кадмію. Найвищий середній показник вмісту свинцю в ґрунті виявлено в Борзнянському районі – 6,45 мг/кг ґрунту, що оцінюється як помірний рівень забруднення. Найвище значення вмісту цинку виявлено також у Борзнянському районі – 16,50 мг/кг ґрунту, що оцінюється як підвищений рівень забруднення. Середній вміст свинцю у ґрунтах чотирьох районів становить 5,97 мг/кг ґрунту, що близько до показників в цілому по 22 районах області. Мінімальний вміст свинцю по чотирьох районах, як і в цілому по області, має фонове значення. Найбільший середній вміст кадмію виявлено в ґрунтах сільгоспугідь Борзнянського району – 0,18 мг/кг, що відповідає слабкому рівню забруднення. Найменший середній вміст цього токсиканту дорівнював 0,14 мг/кг. Мінімальний вміст його має фонове значення. Перевищень ГДК кадмію при дослідженнях в 2006 році в чотирьох районах, як і в цілому по області не виявлено. Слід відмітити, що ґрунтовий покрив області представлений здебільшого малогумусними, легкими за гранулометричним складом ґрунтами, які мають низьку буферну здатність, що обмежує їх можливості до інактивації техногенних важких металів. Тому вміст в таких ґрунтах навіть відносно невеликих кількостей важких металів може привести до небезпечного забруднення ними сільськогосподарської продукції. Вміст залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ в 2006 році в ґрунті був визначений в 403 зразках ґрунту на територіях, що прилягають до складів пестицидів. В 2006 році пестицидами було забруднено: ДДТ – 19%, γГХЦГ– 3%, зразків ґрунту. В 8 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по ДДТ. 8

В 403 зразках ґрунту визначали вміст пестицидів симм-тріазинової групи. Так було виявлено забруднення: прометрином – 3% зразків, 2 з яких мають перевищення ГДК, атразином – 6%, симазином – 3%, 1 зразок з перевищенням ГДК. У 8 зразках рослинницької продукції відібраних на контрольних ділянках визначався вміст ДДТ, γ-ГХЦГ та 2,4-Д амміної солі. Залишкових кількостей цих пестицидів не виявлено. За проведенням досліджень 12 зразків зерна, вмісту в них залишкової кількості ДДТ, γ-ГХЦГ, 2,4-Д амміної солі не виявлено. В 5 зразках картоплі визначали вміст пестициду конфідор, залишкової кількості цього токсиканту також не виявлено. Головним завдання землеробства, як основної галузі сільськогосподарського виробництва, є зростання його продуктивності на основі розширеного відтворення родючості ґрунтів та раціонального їх використання. Родючість ґрунту має також важливе природоохоронне значення, збільшуючи цінність земель сільськогосподарського призначення не тільки як об`єктів виробництва, але і як компонентів біосфери. Охорона земельних ресурсів від деградації – одна з найважливіших проблем сучасності. Високий рівень сільськогосподарського освоєння і розораності території області та наявність значних площ еродованих земель вимагає нових підходів до вирішення цієї проблеми. Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховувати вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати винос їх урожаєм та забезпечувати до певної міри нагромадження необхідних поживних речовин у ґрунті. До 1991 року інтенсивність деградаційних процесів значною мірою послаблювались за рахунок збільшення обсягів застосування органічних і мінеральних добрив, проведення вапнування, інших заходів з відтворення родючості ґрунтів. В період інтенсивної хімізації (1971-1990 роки) обсяги застосування добрив в області постійно зростали і в 1986-1990 роках досягли в середньому 164 кг/га поживних речовин туків і 10,7 т/га органічних добрив. При цьому добрива застосовувались комплексно, збалансовано за елементами живлення. Таким чином, створювались передумови для досягнення стану родючості ґрунтів, який забезпечував би одержання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур досить високого рівня. Проте за останнє десятиріччя обсяги застосування добрив значно зменшились. В середньому за 2001-2005 роки на 1 га посівної площі було внесено по 31 кг поживних речовин мінеральних і 1,6 тонни органічних добрив, що порівняно з 1986-1990 роками менше, відповідно, в 5,3 і 6,7 разів. Аналіз даних статистичної звітності (форми 29-с.-г. „Збір урожаю сільськогосподарських культур та плодоягідних насаджень в області у 9

2006 році” і форми 9-б-с.-г. – „Внесення мінеральних та органічних добрив під урожай 2006 року в сільськогосподарських підприємствах області”) показує, що під урожай 2006 року було внесено 33,9 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що на 10,7 тис. тонн більше, ніж в середньому за 2001-2005 роки. Відповідно, і рівень удобрення 1 га збільшився з 31 до 48 кг на 1 га. Незважаючи на збільшення обсягів застосування туків, компенсація ними виносу основних елементів живлення урожаєм сільськогосподарських культур була дуже низькою і становила: по азоту – 47%, по фосфору – 22%, по калію – 9%. Ситуація ускладнюється суттєвим дисбалансом внесених у ґрунт поживних речовин. При рекомендованому співвідношенні N:P:K = 1,0:0,8:1,0 фактично в 2006 році воно становило 1,0:0,17:0,17. Значна перевага в обсягах застосування туків азотних добрив приводить до нераціонального, малоефективного та збиткового їх використання, подальшого підкислення ґрунтів, збільшення інтенсивності забур`янення полів. Висока ефективність одностороннього внесення азоту спостерігається лише на ґрунтах, які мають оптимальний вміст фосфору і калію, проте такі ґрунти займають лише 9-16% орних земель. Порівнюючи рівень внесення мінеральних добрив під урожай сільськогосподарських культур в 2006 році з попереднім 2005 роком слід відзначити, що 12 районів області збільшили обсяги застосування туків. Решта районів допустила зменшення їх застосування. Найбільшого приросту щодо внесення поживних елементів у ґрунт досягнуто в Прилуцькому районі – 44 кг/га, Варвинському – 28, Ічнянському – 22, Бахмацькому – 20 кг. Проте в 8 районах цей приріст не перевищив 10 кг/га. Аналіз стану внесення добрив для підживлення ґрунтів вказує на значну строкатість ситуації по районах. Якщо в Бобровицькому районі рівень застосування туків досяг в середньому 111 кг/га, Носівському – 104, Варвинському – 75, Прилуцькому – 74, то в Н.-Сіверському, Семенівському, Ріпкинському, Талалаївському районах він не перевищує 10 кг/га. В цілому по області в 2006 році мінеральних добрив не застосовували 230 господарств (40%), ще 94 господарства (16%) внесли їх менше 10 кг/га. Площа внесення мінеральних добрив у 2006 році склала 51% від загальної посівної площі, що на 12% більше, ніж у 2005 році. На 1 гектар посівної площі було внесено в середньому 48 кг поживних речовин, з них азоту – 36, фосфору – 6, калію – 6 кг. В 2006 році погіршилась ситуація з виробництва та застосування органічних добрив. Порівняно з 2001-2005 роками обсяги їх використання зменшились на 306 тис. тонн і становлять лише 952 тис. тонн, а рівень внесення на 1 га знизився на 0,2 т і дорівнює 1,4 т. Органічні добрива внесено лише 37 тис. га, що становить 5% від загальної посівної площі. Просапні культури забезпечені органічними добривами лише на 9% площ. У Носівському, Прилуцькому, Ніжинському, Варвинському, Семенівському районах органіки вносять 0,2-0,7 т/га. Зовсім її не вносили в 2006 році 335 господарств (58%), ще 70 господарств (12%) внесли лише 1 10

т/га. У Бобровицькому, Варвинському, Ніжинському, Носівському, Прилуцькому районах 76-88% господарств зовсім не застосовують органічних добрив. Науковими дослідженнями доведено, що для бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах області необхідно вносити на 1 га по 8-10 тонн органічних добрив. Проте таку кількість органіки сьогодні вносять лише 2% господарств. Розрахунки згідно з нормативами можливого виходу органічних добрив від наявного поголів`я у великотоварних господарствах і фактичне його внесення показали, що значні кількості органіки недовиробляються або втрачаються. В цілому по області не доходить до поля 629 тис. тонн гною (40%). В ряді районів ситуація ще гірша. Так, у Менському, Семенівському, Ніжинському, Носівському, Прилуцькому районах втрати гною досягають 63-88%. Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили починаючи з 1993 року формування гостродефіцитного балансу поживних речовин та гумусу. До 1990 року в ґрунтах області спостерігався близький до бездефіцитного баланс гумусу. Пізніше, коли почали знижуватись обсяги внесення органічних добрив, а в результаті спаду урожайності зменшилась кількість пожнивно-кореневих залишків баланс гумусу став суттєво від`ємним. В середньому по області від`ємне сальдо балансу гумусу в 19962000р.р. склало 376 кг, в 2001-2005 рр. – 333 кг, в 2006 році - 345 кг, коливаючись від 149кг в Бобровицькому районі до 538кг в Семенівському районі. Основна причина прискорення процесів мінералізації і втрат гумусу – це різке зниження обсягів застосування органічних добрив, за рахунок яких в Носівському районі на 1 га в середньому утворилось лише 8 кг гумусу, у Прилуцькому – 10 кг за рік, у Ніжинському – 20 кг/га, Семенівському та Варвинському районах, відповідно, 29 і 33 кг на 1 га. В зв`язку з цим найбільш гострою проблемою в землеробстві щодо родючості ґрунтів є поповнення їх органічною речовиною. В ґрунтовому покриві області переважають малогумусні ґрунтові відміни. В зв`язку з цим середній вміст гумусу становить лише 2,30%. Враховуючи, що в останні роки частина малогумусних піщаних ґрунтів, які не обробляються, не обстежувались, то фактично середній вміст гумусу ще нижчий. Низький вміст гумусу поширений на площі 433 тис. га (42%). Результати останнього туру обстеження показали, що в порівняні з максимальними показниками вміст гумусу в середньому по області зменшився на 0,08%. Особливо відчутні втрати його в лісостеповій частині області (-0,10%). Сальдо балансу поживних речовин в землеробстві до 1993 року було додатнім по всіх трьох елементах живлення, що пояснює нагромадження в ґрунтах залишкових кількостей фосфатів, обмінного калію, повністю компенсувало витрати азоту. Проте, починаючи з 1993 року сальдо балансу стає від`ємним по всіх макроелементах, що свідчить 11

про виснаження ґрунтів, зниження в них запасів необхідних поживних речовин. В останні роки сальдо балансу поживних речовин було від`ємним і щороку становило 50-66 тис. тонн елементів живлення, вартість яких складає 120-140 млн. гривень. Про це ж свідчать і розрахунки балансу поживних речовин в землеробстві області в 2006 році, які показали, що втрати основних елементів живлення в ґрунтах склали 64 тис. тонн поживних речовин, з них: азоту – 19, фосфору – 10, калію – 35 тис. тонн. Ґрунти втратили поживи на 158 млн. грн. З одного гектара посівної площі винесено, в середньому, на 104 кг поживних речовин більше, ніж надійшло до ґрунту. Найбільші втрати поживних речовин відбулися в Срібнянському, Носівському, Варвинському, Прилуцькому і Бобровицькому районах, де негативний баланс поживних речовин досягає 150-172 кг/га. В зональному відношенні інтенсивніше вичерпуються запаси елементів живлення в зоні Лісостепу, де отримують більш високі врожаї сільськогосподарських культур. Результати агрохімічної паспортизації земель вказують на значне зменшення вмісту фосфору, калію, гумусу в ґрунтах області, а також їх підкислення. На даний час за вмістом рухомих форм фосфору урожай сільськогосподарських культур лімітується на площі 874 тис. га (84%). Серед цих земель дуже низький і низький вміст фосфору виявлено на площі 67 тис. га. За останні 5 років запаси фосфору зменшились на 7%. Найгірша ситуація із запасами фосфору в Ріпкинському районі, де рослини відчувають його нестачу на 94% орних земель, Городнянському – 93%, Носівському та Щорському районах – 92%. Становище з калієм ще гірше. Його нестачу рослини відчувають на площі 943 тис. га (91%). За 5 років запаси калію зменшились в середньому по області на 2%. Найбільше площ з недостатнім вмістом калію виявлено у Городнянському, Корюківському та Щорському районах – 99%. Для інших районів Полісся та більшості районів Перехідної зони недостатній вміст калію характерний для 97-98% площ. Площі з дуже низьким і низьким вмістом калію поширені на 34% орних земель області. Таким чином, в умовах області калій є елементом другого мінімуму після азоту. В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Однією з найгостріших проблем в землеробстві області є зростаюча кислотність ґрунтового покриву. Цей процес набув великих масштабів, спричиняючи значні негативні наслідки. Його висока інтенсивність пояснюється тим, що за останні роки значно зменшилось внесення органічних добрив, які являються вагомим джерелом повернення в ґрунт кальцію, а з мінеральних добрив вносяться, в основному, азотні, які є фізіологічно кислими і змінюють реакцію ґрунтового комплексу в сторону підкислення. Основною ж причиною підвищення кислотності є 12

припинення вапнування кислих ґрунтів через відсутність фінансування, як з державного, так із місцевого бюджетів. Надмірна кислотність спричиняє погіршення фізичних, фізикохімічних, агрохімічних і біологічних властивостей ґрунту. Як наслідок, пригнічується ріст і розвиток більшості сільськогосподарських культур, що зумовлює втрати рослинницької продукції в перерахунку на зерно понад 105 тисяч тонн, на 20-40% зменшується ефективність мінеральних добрив. Через пригнічення кореневої системи знижується зимостійкість та посухостійкість сільськогосподарських культур, збільшується засміченість полів бур`янами, бо більшість їх витримують кислу реакцію ґрунтового розчину. На кислих ґрунтах також пригнічується мікробіологічна діяльність, зростає ураження рослин грибковими хворобами, посилюється засвоєння рослинами радіонуклідів, важких металів, в них збільшується вміст нітратів, що знижує якість продукції. На даний час в області кислі ґрунти поширені на 525 тисячах гектарів (51%) орних земель, з них сильно і середньокислі – на 216 тисячах гектарів (21%). В Щорському, Городянському, Новгород-Сіверському, Сосницькому, Коропському районах кислі ґрунти займають 66-74% орних земель. В лісостепових районах найбільше підкислені ґрунти в Прилуцькому районі – 58%, Бобровицькому – 47%. В цій ситуації з половини полів Чернігівщини природнім шляхом витісняються такі чутливі до кислотності культури, як озима пшениця, ячмінь, цукровий буряк, кукурудза, конюшина, люцерна та інші, продуктивність яких в залежності від ступеня кислотності ґрунту знижується на 20-40%. До 1990 року вапнування кислих ґрунтів проводили щорічно на площі 130-140 тис. га, на що виділялося з державного бюджету 5,5-5,9 млн. крб. В останні роки роботи по зниженню кислотності і одночасно збагаченню ґрунтів кальцієм проводили в незначних кількостях. В 2004 році вапнування кислих ґрунтів було проведено на площі – 7,6 тис. га, з них 3,1 тис. га за рахунок коштів з держбюджету та 4,5 тис. га за рахунок власних коштів господарств, в 2005 році провапновано 5,4 тис. га, з них 2,1 тис. га за кошти держбюджету та 3,3 тис. га за власні кошти господарств. В 2006 році в області було провапновано 3,2 тис. га кислих ґрунтів, що на 2,2 тис. га менше проти минулого року. У зв`язку із призупиненням дії державної програми робіт з докорінного поліпшення земель в 2006 році за рахунок бюджетних коштів ця робота була виконана на площі 0,1 тис. га, власних коштів господарств – на 3,1 тис. га. Так, в ПСП „Фортуна” Ічнянського району за власні кошти господарства було проведено вапнування кислих ґрунтів на площі 1126 га, в ЗАТ „Парафіївське” цього ж району на площі 756 га. В цілому по Ічнянському району вапнування кислих ґрунтів за рахунок власних коштів було проведено на площі 2,4 тис. га, вартістю 190 тис. грн. Вапнування кислих ґрунтів за власні кошти проводили також господарства Бахмацького, Варвинського та 13

Козелецького районів. Гіпсування засолених ґрунтів в області не проводиться. Багатий землеробський досвід і результати численних наукових досліджень засвідчують, що ігнорування хімічної меліорації ґрунтів призводить до суттєвого недобору врожаїв, особливо кальцієфільних культур, а в процесі тривалого сільськогосподарського використання – до інтенсифікації процесів декальцинації, підвищення рухомості важких металів і радіонуклідів та їх накопичення в рослинницькій продукції. У зв`язку із призупиненням дії державних програм з вапнування, відсутністю коштів на його проведення у землекористувачів, стрімкого підкислення ґрунтів, в усіх без виключення районах, в області виникла нагальна потреба в розробці дієвої програми, яка б докорінно покращила ситуацію із станом ґрунтів. Центром „Облдержродючість” розроблено проект програми „Вапнування кислих ґрунтів у Чернігівській області на 2007-2011 роки”, в якому вапнування кислих ґрунтів розраховане на 5 років, протягом яких має бути поліпшено якість кислих ґрунтів на площі 142,8 тис. га. Програма спрямована на зменшення площ кислих ґрунтів, здійснення постійного моніторингу ґрунтів за станом їх кислотності та заходів щодо посилення відповідальності землевласників і орендарів за стан використання земель, показники їх родючості. Проведення заходів по докорінному поліпшенню земель є не тільки необхідною передумовою створення екологічно збалансованих агроекосистем, але, обумовлюючим фактором значного поліпшення продуктивності ґрунтів, що забезпечує високу економічну ефективність вкладених ресурсів. Малогумусність, підвищена кислотність, легкий гранулометричний склад ґрунтів області обумовлюють їх малу ємність вбирання, слабку буферність. А звідси й низьку здатність нагромаджувати і утримувати значні запаси поживних речовин, ефективно протистояти зовнішньому впливу на ґрунтовий розчин. Отже, в сучасному землеробстві області створились вкрай несприятливі умови, коли еколого-агрохімічний стан ґрунтів погіршується не в результаті перевантаження агроекосистем надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин з ґрунтів необхідно компенсувати внесенням екологічно доцільних норм добрив. Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією спостереження за станом ґрунту проводились в 22 районах і містах, в т.ч. в постійних точках: - ґрунт у місцях виробництва продукції рослинництва – 60 точ.; - ґрунт на території промислових промпідприємств – 26 точ.; - ґрунт на території СЗЗ промпідприємств – 32 точ.; - ґрунт у зоні впливу промпідприємств – 23 точ.; - ґрунт у зоні впливу транспортних магістралей – 29 точ.; - ґрунт у місцях застосування пестицидів та міндобрив – 25 точ.; 14

- ґрунт в місцях зберігання токсичних відходів: - ґрунт на території полігонів, звалищ ТПВ – 121 точ., - ґрунт на території промпідприємств – 47 точ.; - ґрунт в житловій зоні – 379 точ., в т.ч.: - дитячі заклади – 89 точ., - дитячі майданчики – 117 точ.; - ґрунт в зоні пляжів – 111 точ.; - ґрунт в місцях зрошення стічними водами – 2 точ. Питома вага результатів досліджених проб грунту по хімічних показниках, що не відповідають санітарним нормам та гігієнічним нормативам, складає 2,6% проти 2,8% в 2005 р., на пестициди 1,5% проти 3,7% в 2005 р., на солі важких металів 27,3% проти 16,9% в 2005 р., на гельмінти 1,6% проти 1,2% в 2005 р. Держуправлінням екоресурсів в Чернігівській області вибірково обстежено 106 проб ґрунту земель природоохоронного, оздоровчого призначення, населених пунктів, промисловості, сільськогосподарського призначення, автошляхів на вміст важких металів, нафтопродуктів та на відповідність агрохімічним вимогам, де визначено 456 показників. У 16 пробах ґрунту було встановлено перевищення вмісту нафтопродуктів в порівнянні з фоновими пробами. Зафіксовано перевищення вмісту нафтопродуктів на землях, що належать ВАТ „Чернігівнафтопродукт” (територія нафтобази, м. Чернігів); КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «Тернова» м. Чернігів; НГВУ „Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” (м. Прилуки). 5.3. Охорона земель 5.3.1. Практичні заходи З метою охорони земель в минулі роки розроблено 83 проекти землеустрою з контурномеліоративною організацією територій на площі 330,5 тис. га. Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок на площі 193,2 тис. га. У 2006 році заходи з контурно-меліоративної організації територій не проводились. Табл. 5.3.1. Заходи щодо охорони земель та відновлення родючості

Заходи Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних

Одиниця виміру

2005

2006

% 2006 р. до 2005 р.

0.07

1.0

Обсяг вжитих заходів за роками 2002

2003

2004

кількість господ. тис. га кількість господ. тис. га тис. га

0.09

тис. га 15

Заходи лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачів Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками 2002

2003

2004

2005

2006

% 2006 р. до 2005 р.

км шт.

шт. га км

0.3

В ході реалізації практичних заходів щодо охорони земель створено 1000 га захисних лісових насаджень, проведено берегоукріплювальних робіт на ділянці 0,15 км. За наслідками господарської діяльності на території області налічується 3,1 тис. га порушених земель з них відпрацьованих 1,8 тис. га. Проведено рекультивацію порушених земель на площі 90 га . В ході виконання регіональної програми "Екологія 2010" у 2006 році проведено виконання комплексу природоохоронних заходів на загальну суму 3540,1 тис. грн.

Управління земельним фондом (земельними ресурсами) в області здійснюється шляхом регулювання земельних відносин через нормативні акти, забезпечення додержання вимог земельного законодавства, систематичного контролю за використанням і охороною земель, застосування засобів впливу на порушників цього законодавства. Функції державного регулювання земельних відносин і є функціями державного управління земельними ресурсами. За характером управління, обсягом його функцій, як це видно з даних про розподіл земельного фонду за категоріями, власниками землі і землекористувачами (таблиця). Табл. Розподіл земельного фонду області по власниках землі та землекористувачах станом на 01.01.2007року Основні власники землі та землекористувачі Сільськогосподарські підприємства, всього в т.ч. - недержавні с/г підприємства, всього з них: - сільськогосподарські кооперативи - сільськогосподарські товариства - інші недержавні с/г підприємства - державні с/г підприємства, всього Громадяни, яким надані землі у власність і користування в т.ч. селянські (фермерські) господарства

Загальна площа земель % до тис. га загальної площі

з них с/г угідь тис. га

в т.ч. ріллі та перелогів тис. га %

861,7

27,0

832,8

39,8

719,2

49,5

822,8

25,8

800,6

38,3

691,3

47,6

71,4

2,2

68,3

3,3

50,0

3,4

516,9

16,2

501,5

24,0

440,4

30,3

229,6

7,2

226,4

10,8

197,7

13,6

38,9

1,2

32,2

1,5

27,9

1,9

1009,2

31,6

989,0

47,3

625,9

43,1

66,4

2,1

65,7

3,1

60,6

4,2 16

Основні власники землі та землекористувачі Заклади, установи, організації Промислові та інші підприємства Підприємства та організації транспорту, зв’язку Частини, підприємства, організації, установи оборони Організації, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історикокультурного призначення Лісогосподарські підприємства Водогосподарські підприємства Спільні підприємства, міжнародні об’єднання і організації з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах нас. пунктів (які не надані у тимчасове користування)

Всього земель

Загальна площа земель % до тис. га загальної площі 14,3 0,4 11,7 0,4

з них с/г угідь тис. га 6,3 5,1

% 0,3 0,3

в т.ч. ріллі та перелогів тис. га % 4,4 0,3 4,9 0,3

28,5

0,9

2,5

0,1

1,0

0,1

47,9

1,5

2,9

0,1

0,2

0,1

2,5

0,1

0,0

586,0 5,6

18,4 0,2

5,6 0,0

0,3 0,0

0,6 0,0

0,0 0,0

0,2

0,0

622,7

19,5

246,7

11,8

95,9

6,6

3190,3

100,0

2090,9

100,0

1452,1

100,0

В забезпеченні раціонального використання і охорони земельних ресурсів, крім державного управління, суттєву роль відіграє внутрігосподарське управління, що здійснюється конкретними суб’єктами права на землю – власниками земельних ділянок і землекористувачами, в обов’язки яких входить забезпечення в процесі господарської діяльності раціонального використання і охорони земель. Станом на 01.01.2007р. згідно структури за формами власності в області у державній власності знаходиться 50,4% земельного фонду, та у приватній власності 49,6%.

6. НАДРА „Потреби безмежні, а ресурси обмежені, отже, шлях споживацтва веде до розбитого корита” Ю.О.Медведєв, російський публіцист Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. На території області розташовано 379 родовищ і з урахуванням комплексності 41 об'єкт обліку (всього 420) з 16 видів різноманітних корисних копалин. Розробляється 143 родовища і 34 об'єкти обліку (всього 177).

Мінерально-сировинна база області на 59,4% складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,7% загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,2% - це прісні і мінеральні води; 0,7% займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. На території області розташовано 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, у т. ч. 14 - нафтові, 4 - газоконденсатні та 7 нафтогазоконденсатні. У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки 7. На 11 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу за категоріями А+В+С1 кількістю 9,833 млрд. м3 (0,99% від запасів України), видобуток якого за 2005р. склав 0,146 млрд. м3 (0,75% від видобутку в Україні). На 19 родовищах підраховані видобувні запаси розчиненого у нафті газу за категоріями А+В+С1 кількістю 1,166 млрд. м3 (4,46%), видобуток якого в 2005 році склав 0,056 млрд. м3, або 5,8% від загального видобутку в Україні. Видобувні запаси нафти обліковуються на 21 об'єкті за категоріями А+В+С1 кількістю 11,267 млн. т (9,78%). Видобуток нафти за 2005 рік склав 0,553 млн.т (17,93%). Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах за категоріями А+В+С1 кількістю 2,283 млн. т (3,54% від запасів конденсату в Україні), видобуток якого в 2005 році склав 0,022 млн. т. Крім того, на території області розташовано 6 нафтогазоперспективних об'єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 15,483 млрд. м3, нафти - 0,113 млн. т. Запаси торфу підраховані на 198 родовищах кількістю 63,5 млн. т, з яких періодично розробляється 87 із запасами 58,3 млн. т. Видобуток торфу за 2005р. склав 74 тис. т, який у повному обсязі був використаний для комунальних потреб у якості палива. На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С2 кількістю 60 тис. т.

Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с.Новий Поділ Ічнянського району. Спеціальні роботи на бішофіт тут не проводились. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ. Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об'єктів області можуть служити руслові піски р. Десни. Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ. Питні та технічні підземні води в Чернігівській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 29 ділянках. У 2005 році розроблялись 20 ділянок, видобуток з яких склав 114,992 тис. м3/добу. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 514,80 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1, 121,000 тис. м3/добу з них не розроблялись. Найбільш перспективне для розробки є родовище Ніжинське ділянка Ніжинська 1, запаси якої складають 47,5 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1 і родовище Бахмацьке ділянка Бахмацька 1, запаси якої складають 19,500 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. Підземні мінеральні води Чернігівської області розвідані на двох ділянках, розроблялася в 2005 р. тільки одна. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 186,0 3 м /добу за категоріями А+В+С1. Водовідбір в 2005 році становив 73,29 м3/добу. Мінеральні води області відносяться до типу маломінералізованих лікувально-питних. Неосвоєні родовища відсутні. Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарськопобутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами. Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України (табл. 6.1.). Табл. 6.1. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області Басейн річки 1

Дніпро Всього: в т.ч. Десна Сож

Всього 2

3,038 1,600 0,015

Прогнозні ресурси, км3/рік В тому числі : Пов‘язані з Не пов‘язані з поверхневим стоком поверхневим стоком 3 4

0,486 0,256 0,002

2,552 1,344 0,013

Експлуатаційні запаси, км3/рік 5

0,233 0,130 19

Судость 1

Сейм Снов Остер Трубіж Супой Удай Ромен р.Дніпро від р.Сож до початку Київського водосховища

0,007

0,001

0,006

0,048 0,258 0,586 0,003 0,017 0,383 0,037

0,008 0,041 0,094 0,0005 0,003 0,061 0,006

0,040 0,217 0,492 0,0025 0,014 0,322 0,031

0,011 0,029 0,052 -

0,084

0,013

0,071

0,011

Табл. 6.2. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області

Адміністративні райони 1

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Чернігів ВСЬОГО:

Всього 2

0,210 0,033 0,348 0,032 0,110 0,149 0,277 0,012 0,026 0,175 0,310 0,164 0,036 0,182 0,160 0,143 0,060 0,030 0,035 0,054 0,394 0,098 3,038

Прогнозні ресурси, км3/рік В тому числі Пов’язані з Не пов’язані з поверхневим поверхневим стоком стоком 3 4

0,010 0,019 0,030 0,011 0,073 0,012 0,031 0,029 0,007 0,026 0,055 0,022 0,084 0,409

0,200 0,014 0,318 0,032 0,110 0,138 0,204 0,012 0,026 0,163 0,279 0,135 0,036 0,175 0,134 0,088 0,060 0,030 0,035 0,054 0,372 0,014 2,629

Експлуатаційні запаси, км3/рік 5

0,0087

0,0031 0,0033

0,0256 0,0036 0,0517 0,0112

0,0734 0,0076 0,188

Підземні водні горизонти становлять частину Дніпровсько Донецького артезіанського басейну. Вони є основним джерелом для 20

забезпечення питних потреб населення, промисловості і сільгоспводопостачання.

харчової

та

переробної

Табл. 6.3. Питомі величини запасів та використання підземних вод № п/п

1 2 3

Найменування показника

Площа області Населення області (2006 р.) Величина прогнозних експлуатаційних запасів підземних вод: – загальні – на 1 км2 – на одну людину Величина водовідбору підземних вод: – експлуатаційні запаси – на 1 км2 – на одну людину

Одиниця виміру

Величина показника

тис. км2 тис. осіб

31,9 1159,90

тис. м3/добу тис. м3/добу м3/добу

8326,8 261,0 7,18

тис. м3/добу тис. м3/добу м3/добу

188,2 5,9 0,16

В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське 1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони). Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше. Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту. З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.

У 2006 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 64,88 млн. м3, в тому числі 28,2 тис. м3 мінеральної. В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води: Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району. Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ “Пивкомбінат "Десна" (м. Чернігів), не експлуатується. КП “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради проводить постійний контроль якості питної води в м. Чернігів. Господарськопитне водопостачання Чернігова здійснюється з 4 групових водозаборів, куди входять 96 артсвердловин бучацького та нижньокрейдяного горизонтів глибиною від 130 до 800 метрів. Вода, яка подається у водопровідну мережу, попередній обробці не підлягає. Контроль за якістю проводиться згідно вимог ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”. Підземні горизонти містять воду певного сольового складу, малозмінного в часі і характерного для даних водоносних горизонтів. Останніми роками залишається стабільним такий показник, як аміак (сумарно), повністю відсутні нітрити та нітрати. Це дозволяє стверджувати про відсутність органічного забруднення водоносних горизонтів. Цей висновок підтверджує також сталість показника перманганатної окислюваності . За останні роки змін хімічного складу та мікробіологічних показників підземних вод артсвердловин КП “Чернігівводоканал” не виявлено (табл.6.4.). Табл. 6.4. Порівняльна характеристика хімічного складу та мікробіологічного стану підземної води артсвердловин КП “Чернігівводоканал” № п/п

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.

Показники

Температура Запах 200 Запах 600 Смак, присмак Водневий показник рН Сухий залишок Загальна жорсткість Сульфати Хлориди Мідь Марганець Залізо загальне Кальцій

Од. вимір.

Роки 2005

2006

0 0 1 7,55 361 3,74 2,07 17,22 н/в 0,04 0,25 50,8

0 0 1 7,5 349 3,69 1,92 17,84 н/в 0,04 0,22 49,6

Нормативи за ГОСТ 2874 – 82 “Вода питна”

С балів балів балів один. рН мг/дм3 моль/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3

не > 2 не > 2 не > 2 6,0-9,0 не > 1000 не > 7,0 не > 500 не > 350 не > 1,0 не > 0,1 не > 0,3 не норм. 22

№ п/п

14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26.

Показники

Магній Нітрити Нітрати Цинк Аміак (сумарно) Молібден Лужність Фтор Окислюваність Мутність Кольоровість Колі-індекс Число бактерій в 1 см3 води

Од. вимір.

мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мгекв/дм3 мг/дм3 мгО2//дм3 мг/дм3 0 С

Роки 2005

2006

14,58 н/в н/в 0,008 0,54 н/в 6,37 0,56 0,69 1,09 7,6 <3 0

13,73 н/в н/в 0,01 0,66 н/в 6,3 0,58 0,85 1,06 8,9 <3 0

Нормативи за ГОСТ 2874 – 82 “Вода питна”

не норм. не норм. не > 45 не > 5,0 не норм. не > 0,25 не норм. не >1,2 не норм. не > 1,5 не > 20 не > 3 не > 100

Приорітетними напрямками роботи на 2007 рік визначені: - посилення контролю за наявністю повного комплекту дозвільної документації на користування надрами; - контроль за виконанням надрокористувачами умов спеціальних дозволів (ліцензій); - посилення контролю за охороною праці на підконтрольних підприємствах.

7. ВІДХОДИ „Відходів, які не можна утилізувати, не повинно бути взагалі, як у Природі, де відходи одних організмів слугують ресурсами для інших...” М.Ф.Реймерс (“Нова – екологічна – філософія”) Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження які є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища, що негативно впливає на всі його компоненти. Відходи накопичуються на полігонах і сміттєзвалищах, територіях підприємств, золо і шлаконакопичувачах. Ситуація ускладнюється і тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичених відходів і обсягами їх знешкодження та використання. Основними джерелами утворення токсичних відходів є промислові підприємства. Об’єми утворення, використання та знешкодження токсичних відходів по області, наведено в табл. 7.1. В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводилось в ставках-накопичувачах, останній з них збудований в 1991 році. З червня 2005 року експлуатація об’єкту припинена. Довготривале розміщення відходів в ставках, призвело до негативних змін якісних показників підземних вод. За даними обліку, з 1985 року, у ставках-накопичувачах розміщено 124093,8 м3 токсичних відходів. На сьогодні виробничо-комерційною фірмою "ВКО" (м. Рівне) розроблений проект будівництва установки для утилізації рідких токсичних промислових відходів на полігоні ТПВ м. Чернігова. Загальна вартість будівництва складає більше 3590 тис. грн. Робочий проект будівництва установки отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи. Будівельні роботи планується розпочати і завершити протягом 2007 року. Реалізація проекту дозволить ліквідувати екологічно – небезпечний об’єкт та виключити забруднення фільтраційними витоками підземних водоносних горизонтів та р. Білоус. В містах Ніжині та Прилуках промислові токсичні відходи накопичуються в спеціально відведених місцях на підприємствах та періодично передаються спеціалізованим підприємствам для знешкодження за межі області.

Табл. 7.1. Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2006 р., т

Назва відходу

1 Відходи 1 класу небезпеки, у т.ч. за окремими видами 1 .Відходи, що містять нікель та його сполуки 2. Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи) 3. Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі та розламані) 4. Відходи, що містять хром та його сполуки 5. Відходи, що містять солі азотної кислоти, оксиди азоту 7. Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 8. Відходи, що містять відпрацьовані каталізатори 9. Відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі (СОЗ), а саме ДДТ 7. Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 8. Відходи виробництва, приготування та виростання агрохімічної продукції іншої, у тому числі непридатної або забороненої до використання

Видалено за рік

Зберігалося на підприємствах на початок року

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік

разом

Знешкоджено (знищено)

5491,96

10279,88

1,26

11,26

0,01

31,62

Розміщено (зберігається) на підприємствах на кінець року

в т. ч. відправлено в спеціально відведені місцях чи об’єкти 7

направлено в місця неорганізованого складування 8

10061,83

5613,14

11,27

17,98

32,83

27,49

79,07

76,98

1,26

60,73

0,39

0,30

4,91

4867,.20

10180,00

10029,00

5018,20

0,11

0,15

500,27

475,79

2,00

1 Відходи 2 класу небезпеки, у т.ч. за окремими видами 1. Відходи, що містять ванадій та його сполуки 2.Відходи, що містять залізо та його сполуки 3.Відходи, що містять селен та його сполуки 4. Відходи, що містять хлор та його неорганічні сполуки 5. Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 6. Відходи, що містять кислотні розчини чи кислоти у твердому стані, відпрацьовані кислоти 7. Відходи, що містять формальдегід 8. Відходи, що містять феноли та фенолові сполуки (у т.ч. хлорфеноли) 9. Відходи, що містять галогеновані органічні розчинники 10. Відходи, що містять органічні розчинники (за виключенням галогенованих розчинників) 11. Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції 12. Відходи оброблення металевих та пластмасових поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва 13. Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 14. Нафтовідходи та нафтошлами 15. Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри

266,30

445,28

153,98

44,73

317,90

7,20

0,05

1,45

15,50

8,29

7,80

3,80

2,42

6,22

0,90

1,66

0,04

2,30

1,80

15,60

34,52

35,32

14,80

1,99

49,62

4,80

0,80

0,25

0,83

0,50

0,23

0,03

0,20

101,28

98,64

18,30

10,17

9,69

0,05

9,56

90,96

220,27

141,58

1,52

157,23

1 16. Відходи, що містять відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії 17. Інші відходи Відходи 3 класу небезпеки, у т.ч. за окремими видами 1. Відходи, що містять алюміній та його сполуки 2. Відходи, що містять вольфрам та його сполуки 3. Відходи , що містять залізо та його сполуки 4. Відходи, що містять кальцій металевий у незв’язній формі 5. Інші відходи, що містять марганець та їх сполуки 6. Відходи, що містять мідь та її сполуки 7. Відходи, що містять нікель та його сполуки 8. Відходи, що містять титан та його сполуки 9. Відходи, що містять хром та його сполуки 10. Інші відходи, що містять метали та їх сполуки 11. Відходи, що містять кремній та його сполуки (за виключенням хлорсиланів і кремнійорганічних мономерів) 12. Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 13. Відходи, що містять основні розчини чи основи у твердому стані, відпрацьовані основи, луги 14. Відходи, що містять азбест (пил, порошок та волокна), шифер некондиційний чи розламаний 15. Відходи, що містять органічні розчинники (за виключенням галогенованих розчинників) 16. Відходи, що містять поліциклічні чи гетероциклічні ароматичні

7,61

115,91

2,71

14,48

0,30

777,94

1701,51

76,84

18,94

611,98

0,39

0,21

0,15

2,10

0,12

0,20

38,40

1,84

40,00

0,38

0,15

10,32

0,13

0,03

0,00

0,04

0,40

3,27

16,05

4,05

0,01

72,20

607,58

38,45

151,00

0,02

8,26

8,12

0,14

16,49

1 органічні сполуки 17. Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції 18. Відходи виробництва, виготовлення та використання синтетичних смол, каучуку, латексу, пластифікаторів, клеїв та інших зв’язувальних матеріалів 19. Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 20. Нафтовідходи та нафтошлами 21. Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри 22. Відходи, що містять відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії 23. Відходи, забруднені нафтопродуктами - грунт, деревина, дрантя 24. Відходи від очищення промислових та комунальних стічних вод 25. Інші відходи

2,83

7,71

1,57

0,51

0,20

0,03

102,71

0,20

99,86

59,03

30,54

0,53

83,60

20,40

140,54

64,00

0,78

23,53

29,10

19,75

2,36

13,19

273,00

53,07

18,02

301,34

0,52

6,66

803,95

4,80

В рамках кожного класу небезпеки види відходів подаються у відповідності з абеткою

Основним недобудованим об’єктом природоохоронного значення залишається дослідно-промислова установка вогневого знешкодження рідких токсичних відходів (ДПУ) з системою газоочищення, будівництво якої було розпочато в 1993 році на території ВАТ “Чернігівське “Хімволокно”. Відповідно до проекту, установка здатна переробляти 5,1 тис.м3 відходів в рік, у вигляді мастильної емульсії, водного розчину капролактаму та його олігомерів. Зведено будівлю установки, змонтоване основне технологічне обладнання, виконані роботи по інженерному забезпеченню. Ступінь завершеності об’єкта близько 87,5%. На будівництво установки витрачено всього 1769,5 тис. грн. в тому числі з державного фонду ОНПС - 910 тис. грн., обласного фонду ОНПС - 155 тис. грн., що складає 60% від загальних витрат. Останні 460 тис. грн., виділені з державного фонду ОНПС в грудні 2001 року, були направлені на придбання газоочищувального обладнання комплектуючих електрофільтра ЕГ 1-8-4-12-3. У 2002 - 2006 роках подальше будівництво ДПУ не здійснювалось. Підприємством вживаються заходи щодо зменшення обсягів відходів з вмістом капролактаму, що безсумнівно впливатиме на прийняття рішення по завершенню будівництва ДПУ. В минулому році удосконалений технологічний процес на дільниці регенерації капролактаму. В процесі регенерації проводиться випаровування води що призводить до збільшення концентрацій речовини до 95 %. В результаті утворюються капролактам, який повторно використовується у виробництві, кубові відходи, які передаються іншим підприємствам для повторного використання та шламові відходи, які вивозились на ставки-накопичувачі токсичних відходів (с. Масани). Після вдосконалення технологічних процесів регенерації стічних вод кількість шламових відходів значно зменшилась і з липня 2005 року їх вивіз в ставки-накопичувачі припинено. Шламові та кубові відходи капролактаму передаються іншим суб’єктам господарювання для повторного використання та утилізації. Швидке заповнення полігонів, призначених для порівняно довготривалого розміщення місцевих твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на територіях районів продовжується. При цьому використовуються застарілі технології експлуатації при недостатньому технічному забезпеченні. На більшості об`єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров`я населення прилеглих територій. Побутові відходи складуються на 26 полігонах та 728 звалищах області. Дані про інвентаризацію місць видалення відходів (захоронення та зберігання) на території області та кількість відходів, на які видані дозволи на розміщення, наведено в табл. 7.2. та 7.3 відповідно. Основна кількість полігонів розташована біля адміністративних центрів районів області (22), крім того біля м. Остер, смт. Лосинівка, смт. Любеч та с. Добрянка. Найбільші полігони в містах Чернігові (28,8 га), Ніжині (15.1 га) та Прилуках (9 га). 29

Обласний центр, міста Обласного підпорядкування, райони

Табл. 7.2. Інвентаризація місць видалення відходів на території області Кількість місць видалення зареєстрованих відходів

у т.ч. де власника ще не визначено 3

м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.- Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський Разом по області

4 1 1 22 23 47 14 69 36 60 32 42 17 29 32 44 24 23 29 29 45 22 11 66 35 756

разом

Направлено Кількість Обсяги Загальна Кількість Загальний Загальна фактично місць Загальна фактичний лімітів на фактична місць фактична відходів на видалення площа місць об’єм розміщення маса видалення маса місце відходів, що видалення місць відходів на відходів відходів, де відходів на видалення не відходів, видалення даних місцях на кінець здійснюється початок року, протягом відповідають тис. м2 відходів, видалення, року екологічний тис. т року діючим тис. м3 тис. т тис. т моніторинг тис. т нормативам 4 5 6 7 8 9 10 11 745,0 150,0 90,0 232,3 351,0 308,5 70,5 664,7 330,4 619,9 273,5 152,0 168,5 265,0 138,0 255,5 159,0 175,0 339,0 259,0 214,9 145,0 82,6 418,0 191,8 6799,1

3655,085 447,59 440,01 353,1 352,208 1228,033 192,24 462,289 672,377 529,4 300,0 354,245 231,761 484,3275 150,62 400,3745 499,908 756,164 810,423 224,7095 234,94 272,058 248,18 413,6915 254,754 13968,488

1116,534051 38,040385 32,823073 10,166566 32,9655 24,5855 1,578405 23,594428 20,83768 6,2515 1,2326726 7,21495 0,4608 4,78196 1,794769 13,69309 51,87274 7,75167 2,63388 4,450777 0,0 27,2263 0,09482 2,28653 33,211698 1466,083745

204,26117 18,2418 24,75 3,14 32,675 38,226 2,7812 19,9735 1,293 35,8323 16,2725 11,7668 0,9973 33,887 5,2982 9,0778 10,5118 7,21 1,1613 1,134 10,7975 0,0793 0,785 4,173 19,082 513,4075

3859,34617 465,8318 464,76 356,24 385,883 1266,259 195,0212 482,2625 673,67 565,2323 316,2725 366,0118 232,7583 518,2145 155,9182 409,4523 510,4198 763,374 811,5843 225,8435 245,7375 272,1373 248,965 417,8645 273,836 14482,9

1 9 7 12 8 18 8 23 17 23 11 17 19 28 8 11 10 14 15 18 8 31 19 335

3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 12

Табл. 7.3. Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів

1 м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.- Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський Разом по області

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

На яку кількість відходів видано дозволи тис. т.

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис. т.

2 85 25 24 5 4 8 2 15 5 10 7 26 7 9 7 5 11 4 6 7 0 2 3 9 17 303

3 85 25 24 5 4 8 2 15 5 10 7 26 7 9 7 5 11 4 6 7 0 2 3 9 17 303

4 2 1 1 1 2 3 1 2 2 5 2 9 2 1 1 1 2 3 1 2 0 0 1 6 3 54

5 1116,534051 38,040385 32,823073 10,166566 32,9655 24,5855 1,578405 23,594428 20,83768 6,2515 1,2326726 7,21495 0,4608 4,78196 1,794769 13,69309 51,87274 7,75167 2,63388 4,450777 0,0 27,2263 0,09482 2,28653 33,211698 1466,083745

6 85 25 24 5 3 11 2 15 5 13 7 26 7 9 7 6 11 4 6 8 2 2 3 9 17 312

7 85 25 24 5 3 11 2 15 5 13 7 26 7 9 7 6 11 4 6 8 2 2 3 9 17 312

8 291,6199068 47,3489685 47,8847779 10,615516 27,28164 11,5596 2,136975 29,090572 19,839063 8,147539 1,7492266 51,468687 0,498425 5,834144 2,466443 14,594557 192,5512648 188,5407 5,267531 8,128237 0,00405 27,2263 0,0948719 4,490742 15,697395 1014,137133

Дозволено розмістит и відходів на своїх підприємс твах, тис. т. 9 856,3582 33,862021 24,8411 1,058 32,469 24,2216 0,14145 17,095978 19,6324 4,0864 0,66796 2,00412 0,1776 2,35922 0,035 1,72213 49,51025 0,0422 1,7084 3,06688 0,0 0,0 0,0 0,77838 27,123071 1102,96136

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис. т.

10 260,1758 4,178364 7,981973 9,108566 0,4965 0,3639 1,436955 6,49845 1,20528 2,1651 0,5647126 5,21083 0,2832 2,42274 1,759769 11,97096 2,36249 7,70947 0,92548 1,383897 0,0 27,2263 0,0948719 1,50815 6,088627 363,1223855

Полігон ТПВ в м. Чернігові функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття - висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста, експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але у зв'язку з відсутністю альтернативних варіантів, його експлуатація продовжується. Розроблений проект будівництва міського полігону ТПВ біля с. Ведільці (Чернігівський район), однак кошти для його практичної реалізації відсутні. Крім того, значна відстань від обласного центру значно збільшує собівартість розміщення відходів. Розглядається можливість створення сміттєпереробного заводу де б здійснювалася утилізація не тільки відходів міста, а і тих, що вже нагромаджені на полігоні. На даний час площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття ґрунтом, виконуються недостатньо. В районі полігону ТПВ відсутні кар'єри для вибирання ґрунту з метою використання для ущільнення відходів. Біля об’єкту розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним станом ґрунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води з спостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питного водопостачання. Загальними недоліками експлуатації місць видалення відходів залишаються: - деякі сміттєзвалища розташовані на значній відстані від населених пунктів, не мають зручних під’їзних шляхів; - є випадки, де не витримана санітарно-захисна зона сміттєзвалищ; - накопичення сміття проводиться безсистемно, карти не визначені; ущільнення та ізоляція відходів проводиться не своєчасно; - об’єкти не забезпечують захист навколишнього природного середовища від забруднення. Станом на початок 2007 року до реєстру місць видалення відходів занесено 307 об’єктів. Реєстр об’єктів оброблення та утилізації відходів налічує 40 суб’єктів господарювання. Погіршує санітарно-епідеміологічну ситуацію та завдає шкоди природному середовищу сміття, яке періодично з'являється на вулицях населених пунктів, на землях лісового фонду, вздовж узбіччя доріг тощо. Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації № 656 від 8 жовтня 1998 року створені постійно діючі комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, які працюють в кожному районі. Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, що їм не належать, мають можливість вирішувати питання поводження з ними, повідомивши місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, при якому створено комісію. Для вирішення проблеми щодо зменшення навантаження на об’єкти довкілля, негативного впливу побутових відходів на навколишнє середовище в області планується будівництво сміттєпереробної мережі, яка буде включати 14 сміттєпереробних заводів та 3 комплекси з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів. Схема збору, 1

транспортування та переробки відходів передбачає максимально можливе раціональне їх подальше використання, включаючи отримання біогазів. Головна мета проекту - екологічне оздоровлення, економічний і соціальний розвиток міста Чернігова та Чернігівської області шляхом поетапного переходу від витратної практики розміщення відходів на полігонах та звалищах до повної високорентабельної переробки у товарну продукцію. Компанія "Україна-Австрія'' виступила підрядником, взявши на себе обов'язок виконати роботи „під ключ". Земельна ділянка під СПК м. Чернігова вже виділена. Проведена робота по узгодженню проектно кошторисної документації на будівництво СПК потужністю 350 тис. тонн сміття на рік з австрійськими інвесторами. Кошторисна вартість будівництва складає 172 млн. грн., вартість проектно - вишукувальних робіт 5 млн. грн. Потужність СПК, що планується збудувати в м. Чернігові дозволяє не лише переробляти сміття, яке збирається кожного дня, але й сміття, котре накопичилось на існуючому полігоні твердих побутових відходів. Діяльність щодо заготівлі та переробки відходів, які мають ресурсну цінність, в основному, зосереджена в мм. Чернігові, Ніжині, Прилуках. В інших районах області система збору вторсировини розвинута дуже слабо і носить епізодичний характер. Здійснюють діяльність пов’язану із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини: ВАТ "Екологія", ТОВ "ЧернігівЕковтор", ТОВ "Слов’яни", Чернігівське обласне управління з утилізації відходів як вторинної сировини Державної компанії „Укрекокомресурси", ПП "Гранпласт", ТОВ "Вторма-Чернігів" (всі м. Чернігів), ПП "Озон" (м. Прилуки), ПП "Ламінат" (м. Корюківка). Згадані суб’єкти господарювання здійснюють заготівлю макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних з подальшою відправкою на переробні підприємства. Переробка вторсировини проводиться на ТОВ “РадікалІмпекс”, ВАТ “Нямуно Банга-Мена” та ТОВ “Слов’яни”. За даними ТОВ "Слов’яни", підприємство в 2003 році переробило 530 тонн полімерних відходів, в 2004 році – 290 тонн, 2005 році – 220 тонн, 2006 році – 150 тонн. Основна причина зменшення кількості перероблених полімерних відходів – відсутність коштів на їх закупівлю від підприємств оскільки своя мережа збору ресурсно-цінних відходів відсутня теч через вище зазначену причину. Практично вирішена проблема знешкодження відпрацьованих люмінесцентних ламп (див. табл. 7.5). Табл. 7.5. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів Пор. №

Назва підприємства виробництва, адреса

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік ,т

ВАТ «Чернігівське Хімволокно», м. Чернігів,вул.Щорса,78 Установка по утилізації люмінесцентних ламп

люмінесцентні лампи

200000 шт./рік

109419 шт

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА „Над планетою нависла реальна загроза – виявилося, що людство, міцно озброєне технічно, неспроможне запобігти негативним наслідкам своїх могутніх дій на природу” Ю.А. Ізраель, російський геофізик, еколог 8.1. Екологічна безпека області Чернігівська область, в порівнянні з іншими областями України, має середній рівень природно-техногенної безпеки. На території області зареєстровано 953 об’єкти економіки (без сільгосппідприємств та малих підприємств). Функціонують 643 потенційно небезпечних об’єкти, з яких 40 – з найбільшим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій. „Перелік екологічно небезпечних об'єктів”, аварії на яких можуть спричинити або вже спричинили шкідливий вплив на довкілля (див. табл. 8.1.), щорічно уточнюється. Зокрема, до „Переліку...” входять золовідвал КЕП „Чернігівська ТЕЦ” фірми „ТехНова” – екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавного значення та ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів підприємств м. Чернігова – об’єкт місцевого значення.

Ускладнює екологічну ситуацію регіону недостатньо розвинута система збору та утилізації/видалення небезпечних відходів. В області є одне підприємство, що здійснює діяльність з збирання, оброблення та транспортування токсичних відходів. Крім того, вказаною діяльністю на території області займалися підприємства міст Києва та Сум, що мають ліцензії на даний вид діяльності. Перелік екологічно небезпечних об'єктів підприємств та споруд, аварії на яких можуть спричинити або вже спричинили шкідливий вплив на довкілля (див. табл. 8.1.), щорічно уточнюється. До «Переліку...» входять золовідвал КЕП "Чернігівська ТЕЦ" фірми "ТехНова" - екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавного значення та ставки - накопичувачі промислових токсичних відходів підприємств м. Чернігова - місцевого значення. На золовідвалах Чернігівської ТЕЦ накопичено 2258,1 тис. тонн золи. Резервні площі для подальшого її розміщення відсутні. Розроблений проект та будується золонакопичувач на базі ставка-накопичувача № 6 ВАТ “Чернігіввовна”. Стан ставків, експлуатація яких припинена, не відповідає вимогам санітарно-технічних та екологічних норм та правил. Аналізи проб води з спостережних свердловин свідчать про значні перевищення ГДК по вмісту забруднюючих речовин в підземних водах..

Табл. 8.1 Перелік екологічно небезпечних об'єктів Пор. № 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.

Назва об'єкту

Вид діяльності

2 КЕП „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми „ТехНова” ВАТ „Чернігівське Хімволокно” КП „Чернігівводоканал” ВАТ „Чернігівавтодеталь” ВАТ „ЧеЗаРа” ЗАТ „КСК „Чексіл” ВАТ ЧРМЗ „Жовтневий молот” Полігон твердих побутових відходів Чернігівської міської ради Ставки-накопичувачі рідких промислових відходів підприємств (с. Масани) ДКП „Бахмач-Водсервіс” ЗАТ „Бахмачконсервмолоко” ТОВ „Бахмач-м’ясо” ВАТ „Бобровицький молокозавод” ВАТ „Бобровицький райагрохім” ТОВ „Новобиківський цукровий комбінат” Гнідинцівський газопереробний завод ВАТ „Укрнафта” КП „Варва-Водоканал” Городнянське ВУЖКГ (очисні споруди) КП „Козелецьводоканал”

3 Виробництво електроенергії тепловими електростанціями Виробництво штучних волокон Водопровідні i каналiзацiйнi роботи Машинобудування Виробництво електронних приладів Виробництво тканин Машинобудування

Відомча належність (форма власності) 4 Колективна Колективна Комунальна Колективна Колективна Колективна Колективна

Видалення побутових відходів

Комунальна

Видалення рідких промислових відходів

Комунальна

Водопровідні i каналiзацiйнi роботи Виробництво молочних продуктів Виробництво м’ясних продуктів Виробництво молочних продуктів Зберігання хімічних засобів захисту рослин Виробництво цукру Перероблення газу та нафти Очищення стічних вод Очищення стічних вод Очищення стічних вод

Комунальна Колективна Колективна Колективна Колективна Колективна Колективна Комунальна Комунальна Комунальна

Примітки 5

1 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37.

2 Куликівське ВУЖКГ ВАТ „Парафіївський цукровий завод” ВАТ „КФТП” ТОВ „Менський сир” ППКФ „Прометей” ЗАТ „Новгород-Сіверський сирзавод” ВАТ „Новгород-Сіверський м’ясокомбінат” Полігон твердих побутових відходів Ніжинської міської ради ДП НП „Очисні споруди” КП НУВКГ Мринське виробниче управління підземного зберігання газу ВАТ „Носівський цукровий завод” АТ Тютюнова компанія „В.А.Т – Прилуки” Полігон твердих побутових відходів м. Прилуки ДП „Заводу Упак” ВАТ „Пластмас-Прилуки” КП „Прилукитепловодопостачання” АТ „Линовицький цукровий завод „Красний” Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ВАТ „Петрівський крохмально-паточний комбінат” Щорське ЗАТ „Комунальник”

3 Очищення стічних вод Виробництво цукру Виробництво шпалер Виробництво молочних продуктів Виробництво молочних продуктів Виробництво м’ясних продуктів

4 Комунальна Колективна Колективна Колективна Колективна Колективна

Видалення побутових відходів

Комунальна

Очищення стічних вод Накопичення та зберігання газу Виробництво цукру Виготовлення тютюнових виробів Видалення побутових відходів Виготовлення полімерних виробів Водопровідні i каналiзацiйнi роботи Виробництво цукру

Комунальна Державна Колективна Колективна Комунальна Колективна Комунальна Колективна

Транспортування газу

Державна

Виробництво крохмалю Очищення стічних вод

Колективна Колективна

Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми "ТехНова", підприємства нафтогазопереробної промисловості та магістральних газопроводів, на які припадає 45 % викидів від загального об’єму викидів від стаціонарних джерел області. На сьогоднішній день на динаміку викидів від стаціонарних джерел в атмосферне повітря в Чернігівській області впливає режим роботи КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова” та вид використаного палива – вугілля чи природний газ. Основним джерелом забруднення поверхневих вод є підприємства комунального господарства. Причина такого стану – значний знос обладнання очисних споруд, наявність повністю замортизованих артсвердловин, водопровідних та каналізаційних мереж, інженерних споруд, які фактично не виконують своїх основних функцій. Розташування основних об’єктів – забруднювачів водних ресурсів наведено на схемі (додаток 3). Протягом року зафіксовано 5 надзвичайних ситуацій техногенного (на нафтопродуктопроводах) та одну – техногенно-природного характеру. 10.01.2006 р. СТОВ "Цукровик" (смт. Линовиця Прилуцького району) здійснювалось перевезення трактором Т-150К мінеральних добрив (тукової суміші NPK) в напрямку с. Мармизівка Варвинського району в кількості 6150 кг. Біля 20 год. на дорозі, між с. Озеряни та с. Мармизівка, сталася дорожньо-транспортна аварія, внаслідок якої причеп з добривами потрапив до ставка "Гусячий", площею 0,5 га, на території Мармизівської сільської ради. Відділом аналітконтролю проводився кризовий моніторинг гідрохімічного стану водойми. Зафіксовано вміст амонію сольового вище нормативів гранично допустимих концентрацій для водойм комунальнопобутового призначення в 5,5 рази, фосфатів - в 4,2 рази, інші показники трималися в межах ГДК. Загибелі живих водних організмів не спостерігалося. Сума збитків, заподіяних поверхневим водним ресурсам, становить 1530 гривень. 19.04.2006 р. на трубопроводі ДНС Мільки – ГЗУ Лелеки на земельних частках (паях), що орендуються ДП "Нафком Агро", на території Валківської сільської ради Прилуцького району виникла аварійна ситуація, причиною якої стала розгерметизація трубопроводу внаслідок самовільної врізки. Витоком нафтоводяної суміші з трубопроводу діаметром 200/8 мм спричинено забруднення земельної ділянки на відстані 1,5 км від УППГ Мільки на загальній площі 520 м 2 (ріллі – 350 м,2, ґрунтової дороги – 170 м2). Обсяг нафтоводяної суміші, що потрапила на поверхню ґрунту, складає 4,7 м3, кількість забруднюючої речовини (нафти) – 360 кг. Розмір збитків, заподіяних забрудненням земельних ресурсів, складає 903 грн. (відшкодовано). Розлита під час аварії нафтоводяна суміш зібрана і вивезена на нафтоуловлювач ЦВНГ № 1. Забруднений ґрунт знято і відвезено на полігон відновлення замазучених ґрунтів. На місце аварійного виливу нафтоводяної суміші завезено 255 тонн чистого ґрунту, виконано роботи по землюванню порушеної земельної ділянки.

05.05.2006 р. о 750 внаслідок загоряння відходів на полігоні ТПВ площею 4000 м 2 в м. Чернігові сталося аварійне забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами. 05-06 травня для ліквідації загоряння було залучено 6 пожежних машин, бульдозери, поливальні машини та інша техніка. В період з 05 по 09 травня 2006 р. згоріло 20 м 3 побутових відходів. Збитки, нанесені довкіллю викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складають 223 грн. Суму відшкодовано.

30.05.2006 р. о 18 год. 10 хв. на 55 км нафтопроводу ТалалаївкаГнідинці, що належить НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта», на землях Гнідинцівської та Остапівської сільської ради Варвинського району стався витік нафтоводяної суміші із трубопроводу Талалаївка-Гнідинці, причиною якого стала розгерметизація нафтопроводу внаслідок несанкціонованої врізки. Площа забрудненої земельної ділянки становить 7936 м2 (рілля), обсяг забруднюючої речовини (нафта) – 5,44 т. Розмір шкоди, заподіяної забрудненням земельних ресурсів, складає 12973 грн. (суму відшкодовано). Поширення забруднення землі локалізовано шляхом облаштування 4-х амбарів для перехоплення потоку нафтоводяної суміші. О 4 год. 30 хв. 31.05.2006 р. витік нафтоводяної суміші з нафтопроводу ліквідовано. Розпочаті роботи з рекультивації порушених та забруднених нафтою земель. 14.06.2006 р. о 21 год. 30 хв. внаслідок дорожньо-транспортної аварії на 158 км автодороги Київ-Суми стався вилив дизельного пального та мастила з автомобільної цистерни, яка належить ТОВ "Агротранссервіс" (м. Обухів Київської області). Розлив нафтопродуктів відбувся у смузі відведення автодороги (землі транспорту) на території Валківської сільської ради Прилуцького району. Внаслідок аварії на земельну ділянку потрапило 5475 кг дизельного пального та 105 кг моторного масла. Площа забрудненої земельної ділянки становить 15 м2. Збитки, зумовлені забрудненням земельних ресурсів, становлять 39 грн. Заходи з ліквідації наслідків транспортної аварії та забруднення земель паливно-мастильними матеріалами виконані силами ТОВ "Агротранссервіс". Забруднююча рідина (нафтопродукти), що зосередилась на поверхні ґрунту у приямку, зібрана і відкачана в 2 автоцистерни. Забруднений паливно-мастильними матеріалами ґрунт знято та вивезено з місця події на майданчик реабілітації замазучених ґрунтів. 22.08.2006 р. о 21 год. 30 хв. стався витік хлоридної кислоти із спеціальної цистерни №50570134, яка належить ВАТ “Дніпро-Азот” (м. Дніпродзержинськ). В результаті протікання та випаровування хлоридної кислоти відбулося забруднення атмосферного повітря в межах території залізничних колій ст. Чернігів. 23.08.2006 р. о 4 годині аварійною бригадою ВАТ “Дніпро-Азот” вжиті заходи по ліквідації течі хлоридної кислоти із спеціальної цистерни. Копії матеріалів перевірки передані в транспортну прокуратуру для проведення слідчих дій. 12.11.2006 р. при споруджені лінії електрозв’язку пошкоджено напірний колектор діаметром 500 мм Ніжинського управління

водопровідно-каналізаційного господарства в районі міських очисних споруд на узбіччі об’їзної дороги Ніжин – Зруб. 08.12.2006 р. о 10 годині на 7 км газопроводу ГРС – Линовиця поблизу с. Турівка Прилуцького району в результаті несанкціонованої спроби пошкодження невідомими особами газопроводу, що належить Гнідинцівському ГПЗ ВАТ «Укрнафта» (смт. Варва Чернігівської області), стався витік пропан-бутанової суміші газів. В результаті аварії відбулося забруднення атмосферного повітря. Сума збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, становить 840 грн. 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища. У рамках Комплексної програми поетапного скорочення та ліквідації ядерної зброї наземного та повітряного базування в Україні на військовому аеродромі м. Прилуки в 1999-2001 роках виконана серійна ліквідація важких бомбардувальників ТУ-160. На території в/ч А-2816 в м. Прилуки в місцях розташування складів паливно-мастильних матеріалів виявлено забруднення зони аерації ґрунтів, підземних вод нафтопродуктами, важкими металами та іншими техногенними домішками, які належать до першого класу небезпеки. Згідно експертного висновку інституту геологічних наук НАН України у ґрунтових водах знаходилось 19795 тонн легких нафтопродуктів, а загальна площа їх поширення складала 0,365 км 2. Відповідно до Генерального договору від 31.01.1995 р. зі штабом тилу ВПС України та договору від 31.01.1995 р. з в/ч А-2816, фірмою „Українська земельна компанія” і приватною науково-виробничою компанією „Валдай” було розроблено програму ліквідації забруднення нафтопродуктами геологічного середовища і розпочато еколого-геологічні роботи, що включали буріння розвідувальних та експлуатаційних свердловин, а також відкачування легких нафтопродуктів. У 1997 році НДЦ „Водоекологія” була запропонована технологія нормалізації екологічного стану територій шляхом видобування та очищення підземних вод. Роботи виконувало приватне науково-виробниче підприємство (ПНВП) „Валдай”. За даними ПНВП „Валдай” за період з 1997 року по 2001 рік було вилучено зі свердловин 2280 м3 (або 1824 тонни) нафтопродуктів, але зовсім не велися роботи по припиненню негативного впливу на довкілля важких металів та ряду компонентів реактивного палива. Тобто, на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17971 тонна нафтопродуктів. Згідно експертного висновку інституту геологічних наук НАН України, з компонентів, які складають нафтопродукти, ґрунти більш за все забруднені толуолом і ксилолом, менше – всім комплексом БТЕК (бензол, толуол, етилбензол, ксилол), а ґрунтові води – етилбензолом і ксилолом, рідше – БТЕК. Як у насичених ґрунтах і в ґрунтах нижньої частини зони аерації, так і в ґрунтових водах, в

декількох свердловинах виявлені ПХБ (поліхлоровані біфеніли) з концентрацією вище граничнодопустимих концентрацій (ГДК). Бенз(а)пірен, як в ґрунтових водах, так і в ґрунтах, відсутній; бензатрацен виявлений у ґрунтових водах тільки у двох свердловинах, а дибензатрацен з концентрацією 1,1 – 3,3 мг/дм3 – в трьох свердловинах. Ґрунтові води повсюдно забруднені кадмієм і титаном, в меншій мірі – марганцем і барієм, локально – цинком, нікелем і свинцем. Виявлено локальне забруднення хромом в районі злітної смуги, продуктопроводу, майданчика зберігання ракет. В останні роки всі роботи з ліквідації забруднення призупинені. Робочий проект „Ліквідація інфраструктури САК на авіабазі „Прилуки”. І черга” з розділом ОВНС, розроблений ДП МО „Центральний проектний інститут”, отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи. Але ліквідаційні роботи протягом 2003-2004 років на об’єктах стратегічного аеродрому Генеральним підрядником (Рейтон Текнікал Сервісез Компані) або субпідрядними організаціями (Центральне Спеціалізоване будівельне управління МО України) не проводилися. Силами військової частини здійснено повне або часткове розбракування деяких будівель і споруд. Роботи по ліквідації захисних обвалувань, природоохоронні заходи не виконувалися. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області направлено лист Міністерству оборони України щодо пояснень стосовно нереалізації проекту „Ліквідація інфраструктури САК на авіабазі „Прилуки”. І черга” та з пропозиціями щодо розробки і реалізації проекту ІІ черги, що включає ліквідацію інфраструктури ділянок збереження палива та споруд на основній території та оцінку еколого-геологічного стану території.

Аналогічна ситуація із забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів встановлена і на території колишньої в/ч Д-0170 в м. Ніжині, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема щодо ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною. В Ічнянському районі на базі в/ч А-1479 знаходиться непридатний до подальшого зберігання та використання порох в кількості 361 тонни, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації. Питання подальшого поводження з ним не вирішено. Продовжують самовільно використовувати водні ресурси в/ч 03354 (с. Розсудів Ріпкинського району), в/ч 2816 (м. Прилуки), в/ч А-3547 (м. Чернігів), в/ч А-1479 (Ічнянський район).

8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами „Якби сільськогосподарська хімія, скажімо, мала синій колір, люди ходили б сьогодні в яскравих відблисках синяви й були б схожі на привидів” В.А. Яковенко, білоруський журналіст На виконання вимог Постанови КМУ від 20.06.1995р. № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання і транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» Держуправлінням екоресурсів в Чернігівській області протягом 2006 року видано 26 дозволів. Аварійних ситуацій пов’язаних з використанням речовин, які включені до переліку отруйних речовин, діяльність з якими проводиться при наявності дозволу, на території області не зафіксовано. Залишається складною ситуація з зберіганням заборонених, непридатних до використання та неопізнаних хімічних засобів захисту рослин - в результаті реформування аграрного сектору економіки в ряді випадків немає правонаступника власника цих небезпечних речовин. Земля, на якій вони знаходяться, розпайована, непоодинокі факти розкрадання будівельних матеріалів з яких побудовані складські приміщення. Інформація щодо обсягу та стану зберігання заборонених і непридатних до використання ХЗЗР приведена в таблиці 8.1.2.1 Табл. 8.1.2.1 Дані про ХЗЗР, що зберігаються у складі (тонн)

97,474

незадовільний

задовільний

Стан тари, в якій зберігаються ХЗЗР

добрий

А (заборонені)

В (невідомі)

незадовільний, (шт.)

135

Б (непридатні)

із них паспортизовані (шт.)

253

Задовільний (шт.)

Кілкість складів

933,574

Загальний обсяг за кожною категорією

Добрий (шт.)

Кількість, (тонн)

Стан складських приміщень

278,92 557,18 669,212 165,808 98,554

Інформація щодо показників та стану поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) в 2006 році приведена в таблиці 8.1.2.2

Табл. 8.1.2.2

Кількість знешкоджених ХЗЗР у 2006 році (тонн)

48,3

Обсяги та джерела фінансування роби по знешкодження ХЗЗР у 2006 році

Кількість ХЗЗР запланованих на знешкодження в 2007 році (тонн)

600 тис. грн. - обласний фонд ОНПС 30 тис. грн. – місцевий фонд ОНПС

48,4

Обсяги та джерела фінансування запланованих робіт із знешкодження ХЗЗР у2007 році 630 тис. грн. – обласний фонд ОНПС

8.2. Радіоекологічна безпека 8.2.1. Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС „... Чорнобиль не відходить у минуле, не відпускає його туди наша свідомість. Вона опромінена ним…” В.О. Яворівський, український письменник, громадський діяч Площа території Чернігівської області забрудненої радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС була визначена при суцільному обстеженні в 1991-1993 роках. Забрудненість цезієм-137 вище 1 Кі/км2 становила 177,2 тис. га, в тому числі с/г угідь - 72,015 тис. га, лісів 74,735 тис. га, населених пунктів - 107 шт. Забруднення території стронцієм-90 вище 0,02 Кі/км2 спостерігалась на площі 2339,8 тис. га, в тому числі с/г угідь - 1782,915 тис. га, населених пунктів - 867 шт. Найбільш забрудненими визначені 7 районів - райони прилеглі до 30 км зони «відчуження» (Козелецький, Чернігівський, Ріпкинський) та північносхідні райони (Семенівський, Корюківський, Сосницький, Н.-Сіверський). Забруднення цезієм-137 угідь Семенівського району складає 34%, Ріпкинського - 14%, Корюківського - 9%. В Козелецькому, Чернігівському, Сосницькому та Н.-Сіверському районах забруднення ґрунту було поширене на 5-8% сільгоспугідь. Забруднення стронцієм-90 найбільш поширилось в Козелецькому районі - 31%, Ріпкинському-23%, Чернігівському - 11%. Таким чином основне радіоактивне забруднення території визначається цезієм-137 і в меншій мірі - стронцієм-90. Уточнюючі обстеження територій, проведені в 2003-2006 роках, свідчать про деякі зниження показників щільності забруднення грунтів. На території області середній рівень гама-фону становить 10-14 мкР/год. Підвищений рівень зафіксовано поблизу населених пунктів Редьківка, Губичі Ріпкинського району - 24-82 мкР/год, Озереди Корюківського району - 38-40 мкР/год, Пакуль Чернігівського району - 3236 мкР/год. В системі агропромислового комплексу області радіологічний контроль виконують підрозділи обласного державного проектнотехнологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість", мережі ветеринарної медицини, відомчі лабораторії на підприємствах переробної промисловості. Контролюється радіаційний фон, визначається рівень забруднення радіоактивними речовинами грунту сільськогосподарських угідь, рослинницька і тваринницька продукція. Протягом 2006 року виконано 224,9 тис. досліджень: - лабораторіями мережі вертеринарної медицини - 175 тис. досліджень; - обласним центром "Облдержродючість" - 5,4 тис. досліджень;

- асоціацією "Чернігівмолцентр" - 25 тис. досліджень; - лабораторіями м’ясопереробних підприємств - 7,9 тис. досліджень; - радіоекологами в зоні гарантованого добровільного відселення - 6,9 тис. досліджень. Забруднення ґрунтів Радіаційна ситуація щодо забрудненості сільгоспугідь ускладнюється тим, що забрудненою виявилась, в основному, територія поліської частини області, в ґрунтовому покриві якої переважають кислі малогумусні піщані та супіщані ґрунти. Для них характерна низька вбирна здатність, слабка буферність, мала ємність вбирання. У зв'язку з цим навіть на порівняно малозабруднених площах спостерігається підвищена міграція радіонуклідів в системі „грунт-рослина", що призводить до одержання продукції з перевищенням нормативів навіть на умовно чистих територіях. Особливо це характерно щодо цезію-137 на торфовищах та торфоболотних ґрунтах, які займають 9% забруднених угідь, та щодо стронцію-90 на дерновопідзолистих піщаних та зв’язно-піщаних ґрунтах, які поширені на 43% забруднених сільськогосподарських угідь. Спостереження за щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами проводиться Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” в чотирьох районах області на 7 стаціонарних пунктах. Моніторинг радіологічних даних проводиться в ґрунті, які в 2006 році характеризувались такими показниками: - рівень гама-фону 6-12 мкР/год; - щільність забруднення радіоцезієм - 0,16-0,49 Кі/км2; - щільність забруднення радіостронцієм - 0,02-0,32 Кі/км2; - відношення щільності забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 в орному шарі дорівнює від 1,5 до 8. Дані щільності забруднення ґрунтів радіонуклідами на контрольних ділянках наведені в табл. 8.2.2. Дослідження останніх 7 років вказують на стабільність щільності забруднення ґрунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так, по 7 контрольних ділянках середня щільність забруднення ґрунту цезієм-137 становила в 1999 році - 0,46 Кі/км2 , 2000 0,52, 2001- 0,45, 2002 - 0,58, 2003 - 0,44, 2005 - 0,38, 2006 - 034 Кі/км2 . Незначні обсяги досліджень не дають змоги зробити належні об’єктивні висновки, але загальна направленість процесів простежується. Табл. 8.2.2. Щільність забруднення ґрунту цезієм-137 та стронцієм-90 на контрольних ділянках № п/п 1 2

Щільність забруднення ґрунту Кі/км2 цезієм-137 стронцієм-90 0,46 0,11 0,32 0,17

Місце знаходження контрольної ділянки с.Ковпита, Чернігівський р-н с.Дніпровське, Чернігівський р-н

3 4 5 6 7

с.Боровики, Чернігівський р-н с.Підлісне, Козелецький р-н с.Тужар, Козелецький р-н с.Малинівка, Ріпкинський р-н с.Жадове, Семенівський р-н

0,46 0,17 0,49 0,29 0,16

0,20 0,07 0,32 0,07 0,02

Уточнююче обстеження на сільськогосподарських угіддях, площею 60 тис. га, проведене в 2003-2006 роках вказує зниження середньозваженого показника щільності забруднення ґрунту цезієм-137 на 44%. Так, якщо за даними досліджень, проведених на цих угіддях в 19911993 роках, середньозважений показник забруднення становив 1,8 Кі/км2, то при уточнюючому обстеженні - 1,0 Кі/км2. Спостерігається зменшення щільності забруднення ґрунту природних угідь стронцієм-90. За даним обстеження 1991-1993 років середній вміст стронцію в ґрунтах становив 0,15 Кі/км2, за даними 2003-2006 років на тій же території -0,11 Кі/км2, тобто зменшився на 27 %. Дані щільності забруднення наведені в табл. 8.2.3. На фоні загальної тенденції до зниження вмісту радіонуклідів в ґрунті спостерігаються і протилежні результати, що пояснюється як різними площами забруднених ділянок так і переходами стронцію-90 в рухомі форми. Одержані дані дають можливість більш об’єктивно оцінити радіаційну ситуацію в зоні забруднення, прогнозувати рівні забруднення продуктів харчування і кормів а, отже, і приймати належні міри по зменшенню радіаційного навантаження на населення, яке проживає в забрудненій зоні. За післяаварійний період радіаційна ситуація в області дещо покращилась. Цьому сприяло диференційоване виконання комплексу контрзаходів на підставі результатів ретельного радіаційного моніторингу ґрунтів сільськогосподарських угідь і продукції, зосередження контролю, уваги і першочергового проведення захисних заходів на найбільш „критичних" територіях. Стан покращився і завдяки природним автореабілітаційним процесам (радіоактивний розпад, фіксація і перерозподіл радіонуклідів у ґрунті).

Табл. 8.2.3. Щільність забруднення ґрунтів сільгоспугідь радіонуклідами Угіддя

сільгоспугіддя % в т.ч. рілля % сіножаті і пасовища %

Щільність забруднення цезієм-137 (Кі/км2)

Щільність забруднення стронцієм-90 (Кі/км2) 0,15до 0,02 0,02-0,15 3,0

Обстежена площа, тис.га

до 1

1-5

5-15

вище 15

1836,7 100 1393,7 100

1784,1 97 1365,2 98

49,3 3 27,6 2

3,1 0,9 -

0,2 -

80,5 4 62,3 5

1678,1 92 1287,0 92

77,6 4 44.4 3

0,5 -

443,0

418,9

21,7

2,2

0,2

18,2

391,1

33,2

0,5

100

вище 3,0

Забруднення рослинницької продукції В залежності від рівнів забруднення ґрунту радіонуклідами, ландшафтно-геохімічних особливостей забруднених територій здійснюється перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини. Динаміка рівнів забруднення радіоцезієм рослинницької продукції вказує на те, що в останні роки не спостерігається їх суттєвого зниження. В основному вони стабілізувались. Кількість, досліджених центром "Облдержродючість", зразків рослинницької продукції в минулому році складає 5497 шт., з них з перевищенням допустимих рівнів - 101 шт., основна маса яких припадає на Чернігівський (49 проб), Козелецький (19 проб) та Семенівський райони (31 проба). Найбільшу турботу викликає та продукція, рівень забруднення якої перевищує допустимий. Визначення її кількості дозволяє давати оцінку радіаційній ситуації регіону. Однак є певна складність в проведенні такої оцінки через те, що нормативним документом ДР-97 не визначені допустимі рівні сіна, соломи, зеленої маси природних угідь і сіяних трав, зернофуражу - основи кормових раціонів. В цьому випадку параметри досліджень продукції оцінювались у відповідності з документом ТДР-91, згідно якого допустимі рівні по цих видах продукції, в основному, завищені. В той же час інших параметрів забруднення вище названої продукції немає. В порівнянні з 1996 роком в 2006 році майже на одному рівні знаходиться забруднення картоплі, відповідно 21 і 20 Бк/кг, сіна - 139 і 123 Бк/кг, силосу – 29 і 34 Бк/кг, овочів – 21 і 20 Бк/кг. Забруднення інших видів сільськогосподарської продукції не суттєво відрізняється від базового року дослідження. Динаміка середніх рівнів забруднення рослинницької продукції радіоцезієм по 68 найбільш забруднених господарствах області наведена в табл. 8.2.4.

Табл. 8.2.4. Динаміка середніх рівнів забруднення сільськогосподарської продукції радіоцезієм у 68 найбільш забруднених господарствах області Вид продукції Зерно Картопля Овочі Сіно Солома Силос Зелена маса пасовищ

1998. 25 22 20 202 70 26

1999. 21 22 23 245 111 34

170

163

Середній рівень забруднення, Бк/кг, Бк/л 2000 2001 2002 р 2003 р 2004 р 25 21 <20 <20 21 21 20 20 20 20 39 24 <20 20 21 239 286 163 156 132 101 92 71 61 83 28 30 27 32 26 179

158

125

128

2005 р 20 20 21 123 98 34

2006 р <20 <20 21 113 85 34

106

Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільськогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини, підвищують врожайність сільгоспкультур і збільшують "ефект розбавлення". Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше накопичувати радіонукліди і таке інше. На контрольованих територіях проводиться комплекс заходів по мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи по програмі "Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення". За 2006 рік виконані обсяги робіт: - залужено, пере залужено луків і пасовищ на території зон безумовного та гарантованого добровільного відселення 324 га; - провапновано кислих, радіоактивно забруднених ґрунтів на площі 50 га; - для великої рогатої худоби Губицької, Неданчицької сільських рад Ріпкинського району та Боровиківської і Пакульської сільських рад Чернігівського району завезений комбікорм з радіопротекторними властивостями в кількості 37,5 тонни; - закуплено мінеральних добрив для внесення на присадибних ділянках населених пунктів, що знаходяться в зонах гарантованого добровільного відселення, посиленого радіологічного контролю та критичних населених пунктах Чернігівського і Семенівського районів - 92 тонни; - по цільових програмах розвитку тваринницьких галузей "М’ясне скотарство" закуплено племхудоби на 87 тис.грн.; - проведено радіологічне обстеження сільськогосподарських угідь, лісових масивів асоціації "Чернігівагроліс", присадибних ділянок населених пунктів зон гарантованого добровільного відселення, посиленого радіологічного контролю та критичних населених пунктів Корюківського,

Ріпкинського, Семенівського, Чернігівського, Козелецького, Сосницького районів на площі 15200 га; - здійснено комплекс протипожежних заходів у лісах об’єднання "Чернігівоблагроліс". Забруднення тваринницької продукції Дослідження кормів, продукції тваринного і рослинного походження проводяться Чернігівською обласною і районними державними лабораторіями ветеринарної медицини, а на ринках лабораторіями ветсанекспертизи. Всього в 2006 році проведено 175042 радіологічних дослідження. При їх проведенні в державних лабораторіях ветеринарної медицини та в лабораторіях ветсанекспертизи на ринках області виявлено 50 випадків перевищень ДР-97, з яких по цезію-137 – 49 шт. (34 – в молоці, 12 – в сіні, 2 – в траві, 1 – в грибах). Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненістю ґрунту більше 1 Кі/км2. Було зареєстровано 1 випадок перевищення по вмісту стронцію-90 в кістках ВРХ. На територіях забрудненої зони Семенівського, Ріпкинського, Корюківського районів реєструються досить високі активності цезію-137 в кормах – 1900-2190 Бк/кг, в грибах – 12590 Бк/кг. Аналізуючи отримані дані необхідно відмітити що спостерігається поступове збільшення рівнів забруднення стронцієм-90 кормів, молока, м’яса, риби. Дані досліджень рівнів вмісту радіоактивних ізотопів в усереднених пробах молока і м’яса, динаміка їх забрудненості за останні 6 років, факти перевищення допустимих рівнів в продукції наведені в таблицях 8.2.5-8.2.7 та на рисунках 8.2.2-8.2.5. Табл. 8.2.5. Динаміка забрудненості молока ізотопами Сs-137 та Sr-90 на територіях зі щільністю забруднення Cs-137 більше і менше 1 Кі/км2

Забрудненість молока радіоактивними ізотопами, Бк/л

На територіях, забруднених радіоактивним цезієм щільністю: більше 1 Кі/кв.км менше 1 Кі/кв.км

Назва радіоактивних ізотопів Цезій-137 Стронцій-90 Цезій-137 Стронцій-90

РОКИ 2001

2002

2003

2004

2005

2006

10,3 2,1 1,1 0,7

33 4,8 2 1,3

11,5 2,8 3 1,9

52 3,5 3 2

55 3,7 3 2,1

78 3,8 3 2,2

Рис. 8.2.2. Динаміка забрудненості молока радіоактивним ізотопом Сs 137 90 80

Активність, Бк/кг

70 60 50 40 30 20 10 0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

роки більше 1 Ки/кв.км

менше 1 Ки/кв.км

Рис. 8.2.3. Динаміка забрудненості молока радіоактивним ізотопом Sr 90 20 15 10 5 0 2001

2002

2003

2004

більше 1 Ки/кв.км

2005

2006

менше 1 Ки/кв.км

Табл. 8.2.6. Динаміка забрудненості м'яса ізотопами Сs-137 та Sr-90 на територіях зі щільністю забруднення Cs-137 більше і менше 1 Кі/км2

Забрудненість м'яса радіоактивними ізотопами, Бк/кг

На територіях, забруднених радіоактивним цезієм щільністю: більше 1 Кі/кв.км менше 1 Кі/кв.км

РОКИ

Назва радіоактивних ізотопів

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Цезій-137 Стронцій-90 Цезій-137 Стронцій-90

6 10,4 3,3 9,8

5,7 11 4,2 7

7,2 5 3,9 3,4

10 7 4,2 4,3

14,5 7 4 4,1

15 7 3 3

Рис. 8.2.4 Динаміка забрудненості м'яса радіоактивним ізотопом Сs 137 Активність, Бк/кг

20 15 10 5 0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

роки більше 1 Ки/кв.км.

менше 1 Ки/кв.км.

Рис. 8.2.5 Динаміка забрудненості м'яса радіоактивним ізотопом Sr 90 20 15 10 5 0 2001

2002

2003

2004

більше 1 Ки/кв.км

2005

2006

менше 1 Ки/кв.км

8.2.2. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві Стан радіаційної безпеки Чернігівської області характеризується забрудненням території, що сталося після аварії на Чорнобильській АЕС та наявністю закритих, еталонних та контрольних джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), рентгенапаратів та іншого обладнання в якому використовується рентгенівське випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання використовуються у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв у медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях

та інших галузях господарства. На підприємствах, в установах та організаціях не використовуються джерела іонізуючого випромінювання у відкритому вигляді (за винятком медичних закладів). Радіоактивні відходи утворюються лише за рахунок джерел іонізуючого випромінювання термін експлуатації яких закінчився. В зв’язку з реорганізацією, перепрофілюванням напрямків господарської діяльності, захороненням відпрацьованих ДІВ на спецкомбінатах, відмовою від використання джерел іонізуючого випромінювання деякими підприємствами, в області, на початку 2007 року налічувалося 24 суб’єкти господарювання (крім медичних установ), у яких зберігаються та використовуються 675 ДІВ. 3 суб’єкта господарювання у сфері використання ядерної енергії протягом 2006 року взагалі відмовились від використання ДІВ та забезпечили їх утилізацію у відповідності до норм і правил радіаційної безпеки. Незадовільне фінансування системи медицини призводить до закриття та ліквідації рентгенкабінетів. Особливо гостро проблема постала в сільській місцевості та районних центрах області. Тому наявні в Держуправлінні дані, на сьогодні, потребують уточнення. Отримані відомості щодо наявних ДІВ в Управлінні охорони здоров’я області та органах санепідемслужби носять розрізнений характер і можуть вважатися достовірними лише з ймовірною ступінню похибки. Нагляд та контроль за діяльністю підприємств, в яких використовуються ДІВ (крім медичних установ), розподіляється з урахуванням характеру їх діяльності і на сьогодні представлені наступним чином: - діяльність з використання ДІВ підлягає ліцензуванню у 24 суб’єктів господарювання (крім медичних закладів), здійснюють практичну діяльність з ДІВ 17 суб’єктів господарювання; - законсервували рентгенустановки та рентгенапарати в зв’язку з відсутністю об’ємів робіт 6 підприємств області; - на території області налічується 3 підприємства, на яких підлягають захороненню (закінчився термін експлуатації) 538 джерел іонізуючого випромінювання; - діяльність одного підприємства не підлягає ліцензуванню і здійснюється на загальних умовах дотримання радіаційної безпеки. При проведенні перевірок суб’єктів господарювання в сфері використання ядерної енергії не встановлено грубих порушень норм, правил і стандартів з радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання. Інспекторським складом Держуправління, в т.ч. в складі обласної комісії з питань контролю за здійсненням операцій з металобрухтом, проведені перевірки 75 підприємств та приймальних пунктів, що здійснюють заготівлю та переробку металобрухту, які були спрямовані на приведення діяльності у відповідність до вимог природоохоронного законодавства, підвищення рівня екологічної та радіаційної безпеки. За

виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто 17 посадових осіб. В минулому році в складі Держатомрегулювання України створені державні інспекції з ядерної та радіаційної безпеки на які покладено функції контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання. Територіально Чернігівська область відноситься до сфери контролю Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки (м. Київ, бульвар Верховної Ради, 3). З 01.09.06р. територіальні органи Мінприроди не займаються питаннями ліцензування та контролем використання джерел іонізуючого випромінювання. В межах їх компетенції залишись повноваження: - забезпечення контролю за дотриманням законодавства про радіаційну безпеку щодо пріоритетності захисту навколишнього природного середовища; - радіаційний контроль; - радіаційний моніторинг. 8.2.4. Поводження з радіоактивними відходами Радіоактивні відходи (далі РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Суб’єкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО "Радон". Вжиття заходів, спрямованих на забезпечення жорсткого державного контролю за поводженням з РАВ та системний підхід до вирішення проблеми з боку Держуправління, дало змогу зменшити, на сьогодні, кількість джерел іонізуючого випромінювання, які класифікуються як радіоактивні відходи до 538 шт., вони знаходяться у 3 суб’єктів господарювання. Основним утримувачем джерел випромінювання, які вичерпали ресурс експлуатації є ВАТ "ЧеЗаРа", де на сьогодні вже розпочато їх демонтаж та передачу для захоронення. Всього по області за минулий рік на спецкомбінат по захороненню радіоактивних відходів передано 17 одиниць джерел іонізуючого випромінювання, які вичерпали ресурс експлуатації або власники відмовились від їх використання. Перелік власників джерел іонізуючого випромінювання, які вичерпали ресурс експлуатації та підлягають захороненню представлений в табл.8.2.8.

Табл. 8.2.8. Перелік підприємств-власників РАВ на території Чернігівської області станом на 01.01.2007 р. № п/п

Місце знаходження обєкту

Назва обєкту

м. Чернігів

ВАТ "ЧеЗаРа"

м. Ніжин

ТОВ "Граф"

м. Ніжин

Ніжинська експедиція по геофізичним дослідженням у свердловинах

РАЗОМ

Тип радіовипромінюючого приладу пожежоповідомлювачі типу РИД-6М пожежоповідомлювачі типу РИД-6М нейтронні трубки типу ТНТ-1411

Радіоактивна речовина

Кількіс ть РАВ, шт.

плутоній-239

510

плутоній-239

тритій-3

8 538

На території області розташовано 3 пункти зберігання відходів дезактивації (ПЗВД), утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - "Корюківське" (3,5 км на північний захід від с.Савинки), "Семенівське" (1,5 км на північний захід від с.Красні Лози), "Ріпкинське" (2,0 км на північний схід від с.Губичі), які розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення. Всі ці об’єкти знаходяться на післяексплуатаційному обслуговуванні в ЦСЕ КДМСК Українського державного об’єднання "Радон", що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом. Основні види діяльності ЦСЕ КДМСК УкрДО "Радон" на об'єктах: - ремонтно-відновлювальні роботи; - планове обстеження об'єктів. Планове обстеження об'єктів виконується силами ЦСЕ КДМСК УкрДО "Радон" із залученням представників СЕС, природоохоронних та державних виконавчих органів два рази на рік (навесні та восени) за допомогою штатних радіометричних приладів. Станом на 01.12.06р. - технічний стан 3 сховищ відходів дезактивації визнано незадовільним через відсутність, знищення або розкрадання огорожі, в’їздних воріт та знаків “радіаційна небезпека”. Ремонтно-відновлювальні роботи проводяться силами ЦСЕ КДМСК УкрДО "Радон". Радіаційний стан 3 сховищ відходів дезактивації - задовільний, параметри радіаційного контролю не перевищують узгоджені облСЕС «Рівні радіоактивного забруднення поверхні об'єктів, які знаходяться на обліку та контролі ЦСЕ КДМСК Укр ДО "Радон"». Для подальшого функціонування ПЗВД необхідно: - вирішити питання охорони об’єктів від руйнування; - забезпечити моніторинг об’єктів та прилеглої території. Характеристика технічного та радіаційного стану об'єктів наведена в табл. 8.2.9.

Пор. №

Табл. 8.2.9. Характеристика стану сховищ радіоактивно забруднених відходів дезактивації, розташованих на території Чернігівської області Найменування та місце розташування об’єкту

ПЗВД „Корюківський” 3,5 км на північний захід від с.Савинки

ПЗВД „Ріпкинський”, 2,0 км на північний схід від с.Губичі

ПЗВД „Семенівський» 2,0 км на північний захід від с. Красні Лози

Найменуванн я зони радіоактивно -забрудненої території Зона посиленого радіоекологіч ного контролю Зона посиленого радіоекологіч ного контролю Зона посиленого радіоекологіч ного контролю

Технічний стан

Радіаційний стан

навесні

восени

навесні

восени

незадовільн ий

задовільний

незадовільн ий

задовільний

незадовільн ий

задовільний

9. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВЯ НАСЕЛЕННЯ “Хвороба є розплатою за насилля над Природою” Х.Баллу, індійський письменник 9.1. Демографічні процеси, природний рух населення Область продовжує лідирувати в Україні за темпами скорочення населення. Щорічно, в середньому, жителів Чернігівщини стає менше майже на 13 тис. чол. Причин безліч: і складна соціально-економічна ситуація в регіоні, і безробіття, що штовхає людей в пошуки роботи за межами області, і наслідки Чорнобильської катастрофи. Демографічна криза на Чернігівщині наростає. Незважаючи на зростання народжуваності, сумна тенденція вимирання населення – кількаразове перевищення показника смертності над рівнем народжуваності – не припиняється. У сільській місцевості негативні тенденції набули безнадійно кризового характеру: у 2005 р. природне скорочення сільського населення перевищувало скорочення міського більше, ніж у 2 рази. Триває процес зменшення і кількості сільських населених пунктів. За 20 років з карти області зникло більше 30 сіл. Окремі показники, що характеризують демографічну ситуацію в області, наведені в табл. 9.1. Табл. 9.1. Демографічні дані № Роки п/п Показники 1. Населення (наявне), тис. чол. Всього Міське Сільське Чоловіки Жінки Дорослі Діти 2. Кількість народжених чол. Народжуваність, на 1 000 чол. по області по Україні 3. Кількість померлих , чол. Смертність, на 1 000 чол. по області по Україні

2001

2002

2003

2004

2005

2006

1264,6

1236,1

1216,0

1198,3

1179,2

1159,9

709,9 506,1 551,5 664,5 987,1 228,9

704,5 493,8 543,3 654,9 978,9 219,4

698,8 480,4 534,5 644,7 970,5 208,6

694,1 465,8 525,2 634,7 960,5 199,4

745,4 519,1 569 902 644 661 1066,3 198,3

716,5 519,5 560 445 675 620 996,4 239,7

8451

8684

8813

8922

8826

9445

6,7

7,0

7,2

7,5

8,1

7,8

8,1

8,5

9,0

24 830

24 622

24 861

24 803

25 405

20,4 15,7

20,7 16,0

21,6 16,6

19,6 15,3

19,9 15,7

24500 21,1

№ Роки п/п Показники 4. Немовляча смертність, на 1 000 чол. 5. Природний приріст, на 1 000 чол.

2001

2002

2003

2004

2005

2006

11,2

11,1

10,3

11,2

11,7

9,2

-12,9

-13,2

-14,1

-13,0

За даними обласного управління статистики середня очікувана тривалість життя у 2005–2006 роках становила 66,8 років: в міських поселеннях – 68,4 р., сільській місцевості – 63,8 р. Найбільш поширені хвороби, що забирають життя мешканців області – хвороби системи кровообігу (70,2 % загальної кількості померлих) та злоякісні новоутворення (9,5 %). Як позитивний факт слід відмітити зменшення у 2006 р. материнської смертності (рис. 9.1), який вважається інтегрованим індикатором репродуктивного здоров'я жінок і відображає не лише стан загального здоров'я, якість медичної допомоги вагітним, а й поєднану взаємодію цих чинників з економічними, екологічними, санітарнокультурними, соціально-гігієнічними та іншими чинниками.

Рис. 9.1. Материнська смертність

на 100 тис. народжених живими

68,0 70,0

58,8

60,0 45,4

46,2 50,0 40,0

31,4

33,6

31,0 26,3

25,3

23,9

30,0

22,5

18,9 14,2

11,1

20,0

11,3

10,6

10,0 0,0 1998

1999

2000

2001

2002

Чернігівська область

2003

2004

2005

2006

Україна

9.2. Регіональні особливості захворюваності населення Показники рівня захворюваності (табл. 9.2, 9.5) дорослих та підлітків порівняно з 2004 р. зросли. Табл. 9.2. Рівень захворюваності населення (на 10 тис. чол.) Рік

Категорія населення

2003 5723,0 8364,7 15034,7

Дорослі Підлітки Діти

2004 5920,4 9308,6 16191,4

2005 5970,5 9410,0 14969,6

2006 5820,6 9444,4 14584,4

У структурі поширеності хвороб провідне місце належить захворюванням системи кровообігу, органів дихання, ендокринної системи, розладу травлення, порушення обміну речовин. Зросла поширеність майже всіх хвороб (табл. 9.3, табл. 9.4, табл. 9.5). Табл. 9.3. Поширеність хвороб (на 10 тис. населення) Рік

Класи хвороб 1 Система кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин Кров і кровотворні органи

2003 2 4197,3 3885,0 342,9

2004 3 4412,2 4063,9 356,2

2005 4 4718,5 4084,8 262,8

2006 5 4915,3 3992,9 370,3

1055,9

1040,6

1057,6

1030,3

213,0

213,9

214,8

210,7

Табл. 9.4. Поширеність хвороб. Структура та рівень розповсюдженості основних захворювань серед населення області (на 10 тис. населення) Захворювання Всі хвороби, в т.ч. Інфекційні та паразитарні Новоутворення Дифузно-токсичний зоб Цукровий діабет Хвороби крові Психічні захворювання Глаукома Гіпертонічна хворба Стенокардія

2001 17862,0

Рівень розповсюдженості 2002 2003 2004 2005 17956,0 17678,6 18333,4 18733,3

2006 18826,1

368,5

401,3

385,9

355,5

392,2

384,8

319,6

331,7

342,9

356,2

362,7

370,3

8,2

8,5

9,4

10,1

10,5

11,3

169,9 224,2

169,6 220,3

172,9 213,0

178,4 213,9

184,4 214,8

184,5 210,7

485,1

497,5

492,6

502,5

504,7

499,2

44,2 1501,2 333,0

47,9 1567,8 372,6

49,7 1601,6 379,6

55,3 1993,0 411,3

59,2 1879,9 436,5

64,7 1976,8 456,8 4

Захворювання 2001 Гострий інфаркт міокарда Ішемічна хвороба серця Церебрововаскулярна хвороба з гіпертонією і без гіпертонії Бронхіальна астма Виразкова хвороба Холецистит, холангит Гломерулонефріт хронічний Інфекція нирок Ревматоїдний артрит Травми, отруєння

Рівень розповсюдженості 2002 2003 2004 2005

2006

8,8

8,4

9,3

9,6

10,2

11,1

1341,5

1387,1

1423,5

1542,3

1654,2

1720,3

537,6

537,0

530,8

581,8

617,1

624,6

40,0 283,0

40,4 283,8

40,3 292,0

41,7 299,4

42,1 302,5

42,4 307,1

410,1

417,4

395,8

410,7

416,2

419,2

10,4

10,3

10,0

10,1

10,0

9,9

156,0 37,9 539,9

166,8 35,7 555,4

165,8 35,3 610,5

174,8 35,3 609,2

183,4 35,4 617,6

190,9 34,9 633,4

Табл. 9.5. Поширеність хвороб та захворюваність населення (дорослі та діти на 10 тис. населення) №

Райони,міста

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський В районах м.Ніжин м.Прилуки м.Чернігів Область Україна

23 24 25

2004 16735,6 16452,9 15253,5 17300,3 16374,7 17175,3 17394,6 16048,2 18414,0 16813,1 15813,4 15936,0 18177,3 15704,1 15224,9 19795,6 18168,2 15652,1 14093,5 12749,9 17204,5 17698,1 16690,8 13627,9 16406,1 24174,9 18333,4 16817,0

Хворобливість 2005 16020,7 15789,5 15764,0 16162,6 16490,1 17198,9 18609,5 15800,0 19521,0 17414,3 16554,2 16686,6 18070,7 15842,5 15526,3 20715,1 19164,7 16215,3 15991,1 12191,0 17548,4 18404,6 17019,7 13586,1 15707,1 25025,4 18733,3 17263,3

2006 15948,5 15925,7 16246,6 15423,6 16833,5 16830,0 19147,8 15980,7 20499,9 17870,9 16757,2 15440,1 19157,0 17058,6 15568,4 21587,2 20119,3 16849,1 15094,2 12456,1 17532,2 17666,6 17236,1 13575,8 15994,7 24703,0 18826,1

2004 8382,6 6531,9 6070,9 7540,5 6033,4 7547,4 5194,2 4683,5 9394,2 6939,6 6474,1 6743,7 5467,4 5337,4 7203,5 5767,2 6082,5 6343,6 6112,9 4390,4 6033,5 6903,2 6456,6 5186,6 7001,5 10243,6 7341,1 6865,4

Захворюваність 2005 7427,3 5526,6 6710,0 6855,7 6287,4 6982,0 5600,9 4471,0 10208,8 7078,9 6209,1 6386,0 5274,5 4996,2 7693,7 6159,5 5620,4 7106,5 7104,7 3651,1 5751,0 7615,9 6407,7 5173,8 6286,5 10432,3 7328,5 6987,6

2006 7309,4 5363,2 6532,0 5959,2 6051,4 6505,3 5496,9 4400,5 10104,8 6999,2 6000,9 5045,1 6247,9 5553,6 7480,2 6120,7 6714,7 6470,1 6416,3 3666,8 5709,1 6609,9 6246,0 4965,5 6297,7 10007,4 7118,6

9.3. Стан здоровя населення Чернігівської області, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС На обліку в медичних закладах області системи МОЗ України станом на 01.01.2007 р. всього потерпілого населення 101675 чол. (8,8% від усього населення області), із них дітей 18778 чол. (9,4% від усіх дітей області). По групах первинного це виглядає так: - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС – 10027 чол. (9,9%); - евакуйованих –1446 чол. (1,4%); - осіб, які мають статус постраждалих і проживають на забруднених територіях – 68536 чол.(67,4%); - дорослих, які народились від потерпілих батьків І-ІІІ гр. первинного обліку – 2888 чол. (2,8%); - дітей, які народились від потерпілих батьків І-ІІІ гр. первинного обліку – 18778 чол. (18,5%). Табл. 9.6. Контингенти потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС населення Чернігівської області У тому числі: Рік

Все потерпіле населення

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

239884 218900 204732 189401 177758 164478 147523 131542 109493 106123 101675

Дорослі

Діти

135548 131755 132095 99299 96649 145348 92462 89357 87168 85359 82897

104336 23664 21427 20334 19529 19130 20201 21641 22325 20764 18778

Еваку- ПрожиЛіквідайовані ваючі тори ІІ ІІІ 10946 11085 11170 11118 11017 10933 10806 10674 10466 10197 10027

1588 1600 1635 1657 1622 1618 1608 1569 1544 1501 1446

212990 127839 125198 90468 85942 82668 80048 77114 75158 71752 68536

Діти IV

14360 14895 15519 16390 17596 19130 20201 21641 22325 20764 18778

Особи, опроміненням Дорослі щит. ІV залози 1909 2888

63481 51210 69768 61580 50129 34860 20544 -

Табл. 9.7. Кількість померлих серед потерпілого населення склала: 1996 2566

1997 2492

1998 2337

1999 2363

2000 2243

2001 2365

2002 2273

2003 2443

2004 2424

2005 2471

2006 2210

Стан здоров’я постраждалого населення нестабільний. При щорічній диспансеризації поступово але невпинно зменшується число визнаних здоровими, зростає число хворих. Якщо у 1996 р. питома вага визнаних здоровими серед потерпілого дорослого населення складала 23,6%, дітей 24,1%, а відповідно хворими 76,4% та 75,9%, то у 2006 р. питома вага здорових серед дорослих склала 8,5%, а серед дітей – 11,2%.

Табл. 9.8. стан здоров’я постраждалого населення

Рік

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Визнано здоровими Все потерУ т.ч. піле ліквіДіти наседатори лення 23,6 14,6 24,1 18,4 12,4 15,1 16,7 9,0 14,8 11,4 7,6 11,8 14,6 6,2 14,3 13,0 4,9 10,9 10,9 4,6 10,5 10,5 4,1 11,6 9,8 3,8 10,6 9,9 3,2 10,8 8,8 2,9 11,2

Україна

Визнані хворими Область Укарїна

Дорослі

Діти

Дорослі

Діти

Дорослі

Діти

19,7 18,0 17,0 14,8 15,2 Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д

27,7 26,9 24,8 24,2 23,9 Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д

76,4 81,6 83,3 88,6 85,4 87,0 89,1 89,5 90,2 90,1 91,2

75,9 84,9 85,2 88,2 85,7 89,1 89,5 88,4 89,4 89,2 88,8

80,3 82,0 83,0 85,2 84,8 Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д

72,3 73,1 75,2 75,8 76,1 Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д

Демографічний стан в області складний. Спостерігається постаріння населення, зменшення дітей та осіб працездатного віку. Ці чинники більш виразні серед потерпілого населення, де показники народжуваності значно нижчі, ніж по Україні. Щорічно збільшується смертність серед потерпілих громадян. Народжуваність серед контингенту потерпілих (на 1000 контингенту) становила: Табл. 9.9. Смертність контингенту потерпілих (на 1000 конт.) Рік Область Україна

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 10,7 16,0 15,2 19,6 19,2 20,9 20,2 13,2 13,6 13,4 13,8 14,3 н/д н/д

2003 18,6 н/д

2004 22,1 н/д

2005 23,3 н/д

2006 21,7 н/д

Особливо показовими є народжуваність та смертність у таких контрольованих районах як Козелецький та Ріпкинський. Табл. 9.10. Народжуваність та смертність населення, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи Козелецький Ріпкинський р-н р-н Народжу- Смерт- Народжу- Смерт- Народжу- Смерт- Народжу- СмертРік ваність ність ваність ність ваність ність ваність ність 6,9 19,6 7,8 15,3 6,4 25,1 6,7 26,3 2000 6,7 19,6 7,7 15,2 6,3 26,2 5,9 24,9 2001 7,0 19,9 8,1 15,7 6,1 26,9 5,9 24,1 2002 7,2 20,4 Н/д Н/д 7,2 27,3 6,3 27,6 2003 7,5 20,7 9,0 16,0 6,8 29,5 7,0 27,0 2004 7,5 21,6 9,0 16,6 7,1 29,1 7,5 29,4 2005 8,1 21,1 н/д н/д 7,4 29,5 7,9 28,3 2006 Область

Україна

Загальна захворюваність дорослого потерпілого населення за період 1996-2006 роки збільшилась на 70,6% (25919,6 у 2006 р. проти 15190,0 у 1996 р. на 10 тис. контингенту). Серед мешканців контрольованих територій ця цифра збільшилась на 56,4% (22790,6 у 2006 р., проти 14574,4 у 1996 р. на 10 тис. конт.). У дітей зростання склало 87,1% (3036,8 у 2006 р. проти 1623,4 у 1996 р. на 1000). У порівнянні з Україною, показники захворюваності в області серед потерпілих усіх груп первинного обліку вищі. У дорослих спостерігається зростання загальної захворюваності за рахунок новоутворень (63,2% або 431,5 у 2006 р. проти 264,4 у 1996 р.,), серцево-судинних хвороб (ріст у 2,7 рази або 8489,1 у 2006 р. проти 3143,2 у 1996 р.), хвороб органів травлення (ріст у 1,7 рази або 3246,1 проти 1912,3), сечостатевих хвороб (82,0% або 1272,7 проти 699,3 у 1996 р.), хвороб кістково-м’язової системи (61,6% або 2311,9 проти 1430,9 у 1996 р.) За останні 10 років показники поширеності туберкульозу збільшились майже на 89,0% (32,7 – 2006 проти 17,3 у 1996 р.) У дітей за десятирічний період поширеність новоутворень збільшилась в 2,6 раз (10,6 проти 4,0 у 1996 р., по Україні за 2000 рік 4,9 на 1 тис.), вроджених вад розвитку - на 86,2% (27,0 проти 14,5 у 1996 р.), хвороб органів травлення на 69,3% (401,2 проти 237,0 на 1 тис.контин.). Смертність серед дорослих потерпілих за період 1996-2006 рр. зросла на 42,5% (26,5 проти 18,6 у 1996 р. на 1000 конт.), в т.ч. серед осіб, що мешкають на контрольованих територіях, на 45,9% (28,6 проти 19,6 у 1996 р.). Структура смертності дорослого населення залишилась без суттєвих змін (незначні коливання по деяких класах хвороб). Основними причинами смерті дорослих у 2006 році були: - серцево-судинні хвороби – 68,2%; - новоутворення, у т.ч. злоякісні –10,2%; - травми та отруєння – 8,0%; - хвороби органів травлення – 2,4%. З 1996 по 2006 р. включно лічильником внутрішнього випромінювання людини обстежено на ізотоп цезію (СS – 137) 63698 чол. При цьому виявлено 35 осіб з перевищенням норми накопичення. Усі вони повторно обстежувались і отримали лікування в ОЦРЗОН.

Табл.9.11. Загальна та первинна захворюваність, смертність дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС

Рік 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Хворобливість Область Україна 15190,0 13794,8 16738,2 14212,4 18511,1 15202,5 21224,1 16465,4 21322,4 17788,5 23125,3 Н/д 23303,1 Н/д 23275,4 Н/д 23920,6 Н/д 24652,2 Н/д 25912,6 Н/д

Захворюваність Область 6136,5 7303,8 8003,9 7598,9 7045,5 6179,4 5906,8 5745,9 5585,5 5698,2 5905,0

Смертність на 1000 Область Україна 18,69 17,13 18,77 17,11 17,65 16,83 23,46 17,29 22,95 17,80 24,8 Н/д 24,3 Н/д 27,2 Н/д 27,7 Н/д 28,8 Н/д 26,5 Н/д

Україна 5217,7 5298,8 5572,2 5611,6 5842,5 Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д

Табл. 9.12. Загальна та первинна захворюваність, смертність дітей, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС Рік 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Хворобливість Область 1623,4 2478,0 2751,4 3020,1 2933,4 3131,9 3076,5 2824,0 2796,9 2969,6 3036,8

Україна 1633,7 1736,2 1846,0 2089,2 2207,4 Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д

Захворюваність Область 1008,2 1773,5 1906,9 1775,5 1584,0 1805,0 1598,8 1412,0 1393,2 1498,6 1475,5

Україна 1134,9 1241,1 1301,3 1319,6 1367,2 Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д

Смертність на 1000 Область 0,30 0,80 0,23 0,49 0,41 0,5 0,4 0,37 0,6 0,6 0,5

Україна 0,8 0,8 0,8 0,8 0,7 Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д

9.5. Оздоровлення населення Чернігівська область завдяки своїм кліматичним умовам та природним ресурсам має значний оздоровчий потенціал. У 2006 р. в області налічувалося 50 санаторно-курортних (оздоровчих) закладів. Під контролем органів санепідемнагляду знаходиться 30 оздоровчих закладів: санаторії для дорослих – 3; будинки відпочинку для дорослих – 1, для дорослих з дітьми – 1, бази відпочинку – 24, кемпінги – 1. Забезпечені централізованим водопостачанням – 8 (26,6 %), локальним – 22 (73,3 %), центральним каналізуванням – 2 (6,7 %), локальним – 9 (30

%), на вигріб – 19 (63,3 %). Кількість оздоровчих закладів з пляжами – 11 (36,7 %). З 92 досліджень проб питної води всі відповідають вимогам по санітарно-хімічних показниках. З 93 досліджень проб питної води всі відповідають вимогам по бактеріологічних показниках. 35 досліджень проб води відкритих водойм в місцях культурно-побутового користування відповідають санітарним вимогам по бактеріологічних показниках. Показники стану здоров'я населення області, якості зовнішнього середовища вказують на погіршення рівня суспільного здоров’я населення та екологічного становища в області і необхідність проведення комплексних заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я населення області, поліпшення демографічної ситуації та оздоровлення навколишнього середовища. Для реалізації цих заходів в області розроблена обласна міжгалузева комплексна програма „Здоров’я нації” на 2002 – 2011 роки, яка містить розділи щодо політики з питань довкілля та охорони здоров’я, якості води, повітря, якості і безпеки продуктів харчування, поводження з відходами і боротьби із забрудненням ґрунту, водойм та підземних вод. Здоров’я населення – пріоритетна соціальна задача, яка може бути вирішена тільки за умови об’єднання зусиль у роботі державних і громадських установ, медичних закладів, більш чіткої взаємодії між відомствами, підвищенні відповідальності і реальної зацікавленості кожного громадянина у збереженні власного здоров’я. Стаття 66 Конституції України зобов’язує кожного громадянина нашої держави не заподіювати шкоду природі. Кожен з нас, виконуючи свій конституційний обов’язок і дотримуючись вимог природоохоронного законодавства, створить умови собі і своїм близьким реалізувати одне із основних своїх прав – право на безпечне для життя і здоровя довкілля (ст. 50 Конституції України).

`10. РОСЛИННИЙ СВІТ „Ліс – це особливий, незримо добрий і безконечно щедрий організм. Який не просить нічого для підтримки свого існування і великодушно розсипає продукти власної життєдіяльності; він бере під захист усі живі істоти й пропонує затінок навіть лісорубові, який губить його” С. Гаутама, основоположник буддизму Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася приблизно на третині її території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, покриву луків і болотної рослинності. У лісах на півночі області переважає сосна звичайна, а на півдні – листяні породи. За ландшафтними особливостями Чернігівщина поділяється на 4 фізикогеографічні провінції: Чернігівське і Новгород-Сіверське Полісся та лесові рівнини Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції. Чернігівщину часто називають лісовим краєм. Ліси збереглися переважно на Чернігівському та Новгород-Сіверському Поліссі, острівцями в лісостеповій частині області. Найбільш розповсюджені на Чернігівщині ліси, в яких в якості домінанта виступає сосна звичайна, це так звані бори та субори. Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою на Чернігівщині. Вона надає неповторної краси борам та суборам, завдяки їй повітря в них цілюще, духмяне та багате на фітонциди. Ліси Чернігівщини — її багатство: це й деревина, й гриби, й ягоди, й лікарська сировина. Крім того, вони впливають на весь природний комплекс в цілому: на клімат, ґрунти, умови формування поверхневого стоку, регулюють рівень води у річках, фільтрують воду й очищують повітря. Тому збереження лісів не тільки дуже важлива справа, але й обов’язок кожного жителя нашого краю. Загальна площа земель лісового фонду на 01.01.2007 р. становить 724,0 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю – 658,8 тис. га (20,7 % від загальної площі області). До того ж відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41% від загальної площі району, то в південних – лише від 7 до 20%. Ліси першої групи становлять 258,2 тис. га, площа лісів другої групи - 414,5 тис. га. Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки – 33,5 % площі, середньовікові 3

насадження займають 47 % , пристигаючі – 14,2 %, стиглі – 5,3 % від загальної площі лісів. Запас деревини області становить 124,2 млн. куб. м, з них стиглої – 7,6 млн.куб.м (6,2%). Середній запас деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель становить 189 куб. м, стиглих і перестійних деревостанів – 210 куб. м., середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,1 куб. м. Веденням лісового господарства в області займаються 58 постійних лісокористувачів, з них 11 державних підприємств Чернігівського управління лісового господарства

Розподіл лісового фонду Чернігівської області у 2006 році:

тис. га підприємство "Чернігівоблагроліс" 186,1

54.6 Міноборони

інші 82,7

держоб"єднання "Чернігівліс" 393,7

6,9 Мінтранспорту

Розрахункова лісосіка рубок головного користування в порівнянні з 2005 роком збільшилася на 9,2 % і становить понад 800 тис.куб. м. Збільшення розрахункової лісосіки відбулося за рахунок підприємств КП «Чернігівоблагроліс». До їх розробок залучаються значні фізичні і матеріальні сили, в тому числі і лісової охорони, а відповідно не приділяється належна увага технології створення лісових культур та догляду за ними, особливо в перші роки. Розрахункова лісосіка по головному користуванню в лісах держлісфонду об`єднання "Чернігівліс" затверджена на 2005 р. в розмірі 596,2 тис.куб. м, по лісогосподарських підприємствах агропромислового комплексу – 149,4 тис. куб. м, по лісогосподарських підприємствах Міноборони – 53,8 тис. куб. м. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів в лісах області в розрізі користувачів за останні 5 років наведена в табл. 10.1. 4

Ліміт лісосічного фонду на 2006 рік затверджений в обсязі 804,66 тис. куб м. Рубками головного користування заготовлено 781,1 тис. куб. м деревини (97,1 % від ліміту). Розрахункова лісосіка по м’яколистяному господарству більшістю лісокористувачів повнiстю не використовується. На корені залишаються низькотоварні насадження таких порід, як осика, тополя, верба, несвоєчасна вирубка яких призводить до втрати значної кількості деревини. Насадження деградують і втрачають захисні функції, а деревина свою технічну якість. По хвойному і твердолистяному господарствах, які дають значні прибутки, ліміт лісосічного фонду використовується майже повністю. Відновлення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лісових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення – на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання : в ярах, на пісках. Для забезпечення відтворення вилучених запасів деревини, підвищення продуктивності лісів, з метою запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища на землях держлісфонду та на непридатних для використання в сільському господарстві землях здійснено лісовідновлення та лісорозведення на площі 4508,3 га ( табл. 10.2.). В цілому стан лісових культур в області задовільний, хоча в окремих господарствах допускаються недоліки при їх створенні: низький рівень агротехніки, відсутність належного догляду за посадками, що призводить до порушення строків переводу лісокультур в покриту лісом площу і навіть до їх загибелі. Табл.10.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень ( га)

2002 р.

2003р.

2004 р.

2005 р.

2006

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду

3325.0

3496.5

3449.9

3416.2

4508,3

В т. ч. залісення лісосік

2551.4

3096.9

3128.6

3127.7

3772,9

Переведення лісових культур у вкриту лісом площу

2171.0

2142.9

18.58.1

1824.0

2419,2

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

218.0

142.2

100.2

1026,7

Створення полезахисних смуг

Створення водоохоронних насаджень

15.0

11.0

Посадковий матеріал вирощується в лісорозсадниках лісгоспів у достатній кількості, але асортимент порід, які вводяться до складу лісових культур, дуже бідний, майже не вводяться цінні плодовоягідні, грунтопокращуючі породи дерев та чагарників. В області проводилися місячники весняної та осінньої посадки дерев, які проходили в комплексі заходів, затверджених розпорядженням обласної державної адміністрації від 29 січня 2001р. № 42 “Про проведення щорічного обласного огляду-конкурсу по благоустрою і озелененню населених пунктів”. Під час місячників висаджувались дерева, кущі, проводилась реконструкція та благоустрій парків пам’ятників, обелісків та меморіальних поховань. Значну допомогу лісогосподарським підприємствам у створенні лісових культур здійснили учні навчальних закладів області. По результатах місячників весняної та осінньої посадки дерев найактивніші колективи визнані переможцями огляду – конкурсу та відзначені преміями з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Останнім часом складно вирішуються питання, пов’язані із захистом лісових насаджень від шкідників та хвороб. Це вимагає щорічного вжиття широкомасштабних лісозахисних заходів, які потребують значних фінансових та матеріальних витрат, а тому вони ліквідовані заходами боротьби в поточному році лише на площі 13,5 тис. га. Лісопатологічними обстеженнями, проведеними у 2006 році виявлено 61,9 тис. га лісу, пошкодженого шкідниками та хворобами, що становить 9,3 % від вкритої лісом площі. В окремих перевірених лісогосподарських підприємствах виявлені випадки порушень «Санітарних правил в лісах України» та «Правил відпуску деревини на пні в лісах України».

Так, ДП “Ріпкирайагролісгосп” було призначено в рубку головного користування насадження, яке не досягло віку стиглості. Також в цьому підприємстві виявлено випадок перенесення діляночних стовпів, внаслідок чого було зрубано 186 дерев не взятих до обліку. В ході проведення операції «Новорічна ялинка» виявлено незаконну заготівлю новорічних ялинок працівниками ДП «Чернігівське лісове господарство». Матеріали направлені до правоохоронних органів. Кожен з нас щорічно є свідком того, як на багатьох полях палає полум’я. Але це не пожежа, яка виникла внаслідок стихійних явищ, це власники, землекористувачі, орендарі земельних ділянок проводять спалювання сухої природної рослинності та її залишків, як правило, не усвідомлюючи ті негативні наслідки, що супроводжують проведення такого заходу. Крім того, вогонь з місць палів, розповсюджуючись на значні відстані, часто призводить до виникнення пожеж в лісових масивах та полезахисних смугах, знищення місць мешкання тварин та птахів, загибелі мікроорганізмів. На жаль, взамін господарського ставлення до рослинних ресурсів, маємо спалену землю, що свідчить про низький рівень екологічної культури тих, хто це робить і тих, хто спостерігає, не вдаючись до протидії цим беззаконним явищам. З метою попередження недопущення спалювання стерні, пожнивних решток, сухої рослинності на полях та придорожніх смугах відводу у кожному районі області проводилась широка роз’яснювальна робота в засобах масової інформації, з керівниками сільгосппідприємств та організацій. Незважаючи на сприятливі в цілому погодні умови та заходи, що були проведені в 2006 році, стан забезпечення надійного протипожежного захисту лісів лісогосподарськими підприємствами, не можна назвати задовільним. Кількість пожеж в лісах області в 2006 році № п/п

1 2 3 4 5

Лісокористувачі

ДЛГО “Чернігівліс” ДП “Чернігівоблагроліс” КСЛП “Корюківкаліс” СЛП “Коропагролісгосп” Військові лісгоспи Всього по області

Кількість пожеж

Площа, га

162 95 6 3 3 269

73,1 135,.0 12,5 7,5 2,0 230,1

Проведені перевірки та аналіз пожеж свідчать про те, що основними причинами їх виникнення є необережне поводження населення з вогнем і низький рівень свідомості при дотриманні правил пожежної безпеки. Розповсюдження лісових пожеж на значні території створює загрозу об’єктам господарювання, а значна задимленість повітря, що виникає при масштабних пожежах, справляє негативний вплив на здоров’я населення, флору і фауну. 7

В Чернігівській області спостерігається значне зниження обсягів заготівлі лікарських рослин, зумовлене як радіаційним забрудненням територій, так і виснаженням їх запасів внаслідок посилення антропогенного впливу на довкілля. Протягом останніх років обсяги заготівлі контрольованих видів дикорослих рослин поступово зменшуються, а встановлені ліміти не використовуються. Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області протягом 2004 - 2006 років дозволи на використання об‘єктів рослинного світу місцевого значення не видавались в зв’язку з відсутністю заявок на заготівлю сировини лікарських рослин. За останній час природні луки Чернігівщини мали значні зміни. Основними факторами, які викликали зміни лучної рослинності, є меліорація, заростання луків деревною рослинністю та ненормоване випасання худоби (біля великих населених пунктів). Порушення структури лучних ценозів проявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів. Зараз відбувається трансформація справжніх та болотистих луків в торф’янисті, з переважанням щучнику, а також заміна їх сіяними травами. На територіях, віддалених від населених пунктів, переважають справжні сінокосні луки над пасовищними. В місцях інтенсивного розвитку тваринництва переважають луки – пасовища, частина з яких знаходиться на різних стадіях пасквальної дигресії. Внаслідок випасів утворюються дрібнозлакові та дрібноосокові ценози. Загальні закономірності антропогенних впливів полягають в зменшенні площ боліт та луків, викликаних осушенням та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав’яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів торф’янистих луків, розширенні площ сіяних луків. В зв’язку з трансформацією рослинного покриву трав’яних біогеоценозів Чернігівщини особливо актуальним постає питання завершення формування природоохоронної сітки регіону з метою внесення до її складу рідкісних та цінних лучних ценозів з групами червонокнижних та регіонально рідкісних видів. Протягом 2006 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України підготовлена низка нормативно-правових актів та методичних рекомендацій, що стосуються зелених насаджень у населених пунктах України. Аналізуючи матеріали щодо стану зелених насаджень м. Чернігова за останні роки, виникає серйозна занепокоєність з цього питання. В місті відсутня не тільки інвентаризація зелених насаджень з визначенням балансової вартості зелених насаджень, а навіть їх елементарний облік. При наявності значного озеленення міста, що проводилось головним чином в 50 – 60-ті роки минулого століття, на сьогодні, розвиток 8

зеленого господарства має регресивний характер. Особливе занепокоєння викликає стан зелених насаджень загального користування, догляд за ним відбувається на рівні видалення сухостійних та пошкоджених дерев, відсутній не тільки капітальний, а і поточний ремонт об’єктів благоустрою зеленого господарства. Потребує лісопатологічного обстеження і лісопаркова зона міста. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2006 року проведено 516 перевірок по рослинних ресурсах. Складено 407 протоколів, накладено штрафів на суму 20,6 тис. грн., стягнуто 19,8 тис. грн. Пред’явлено 104 позови на відшкодування збитків загальною сумою 86,5 тис. грн., стягнуто 66,8 тис. грн.

Табл. 10.1. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів

В т. ч. по господарствах

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано, тис. м3

Хвойних Розрахункова лісосіка

Твердолистяних

Фактично зрубано

Розрахункова лісосіка

М’яколистяних

Фактично зрубано

Розрахункова лісосіка

Фактично зрубано

“Чернігівліс” 2002

581,0

554,2

391,2

388,8

47,6

42,3

142,2

123,1

2003

581,0

567,2

391,2

384,8

47,6

47,0

142,2

135,4

2004

581.0

577.7

391.2

47.6

47.3

142.2

139.1

2005

596.2

574.9

396.5

391.2

55.0

48.2

144.7

135.5

2006

596,2

590,0

396,5

400,5

55,0

51,6

144,7

137,9

“Чернігівоблагроліс” 2002

59,6

46,0

4,6

3,9

3,3

0,7

51,7

41,4

2003

56,9

42,4

2,7

2,0

3,3

50,9

40,4

2004

49.8

41.8

2.9

2.5

1.4

0.9

45.5

38.4

2005

83.2

68.7

9.1

8.8

3.0

2.1

71.5

57.5

2006

149,4

104,0

19,4

19,1

3,5

126,5

81,4

Міноборони 2002

53,8

51,2

43,4

42,3

1,5

8,9

7,4

2003

53,8

53,1

43,4

43,5

1,5

1,4

8,9

8,2

2004

53.8

53.6

43.4

43.7

1.5

8.9

8.4

2005

53.8

52.4

43.4

43.1

1.5

1.3

8.9

8.2

2006

53.8

51.8

43.4

42.2

1.5

1.3

8.9

8.3

Інші 2003

21,1

29,7

12,5

12,8

0,4

8,2

7,7

2004

20.9

14.4

5.6

0.6

14.7

8.2

2005

36.5

29,5

3.8

3.7

0.6

32.1

25.2

2006

36,5

35.3

3.8

0.6

32.1

30,9

11. ТВАРИННИЙ СВІТ «Живі ресурси планети вичерпуються зі швидкістю, що перевищує швидкість їх відновлення… Нині на Землі немає жодного біогеоценозу, якого б так чи інакше не зачепила діяльність людини.» З матеріалів UNEP Дж. Даррелл писав: „На відміну від нас, тварини – не володарі свого майбутнього… Вони не можуть домагатися автономії, в них немає членів парламенту, котрих вони могли б закидати скаргами, вони не можуть навіть змусити свої профспілки оголосити страйк і вимагати ліпших умов. Їхнє майбутнє, саме їх існування – в наших руках”. Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, однак значна інтенсивність та обсяги антропогенного впливу суттєво вразили її біорізноманіття, формування якого розпочалося з середини палеогену, а в сучасному вигляді, в основному, завершилося в середньому голоцені, тобто 5000 років тому. На Чернігівщині зустрічаються види тварин, занесені не тільки до Червоної Книги України та Європейського Червоного списку, а й до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA). Найбільше фауністичне різноманіття зустрічається на територіях, які зазнають найменшого антропогенного впливу. Це, в першу чергу, ліси, болотні масиви, об’єкти природно-заповідного фонду області. Для збереження видового різноманіття тваринного світу Чернігівщини на території області існують загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Каморетський», 2 ентомологічні, 3 орнітологічні, 1 іхтіологічний заказники та 7 зоологічних пам’яток природи місцевого значення. Основними видами використання тваринного світу є полювання та рибальство. 3

Табл. 11.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Зубр Лось Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Заєць-русак Білка Ондатра Бобер Лисиця Вовк Єнотовидний собака Норка американська Борсук Видра Куниця Тхір чорний Рись Сіра куріпка Тетерук Рябчик

2002 р. 43 602 511 35 5774 2445 58719 696 11964 1987 3659 145

2003 р. 13 609 474 35 6423 2599 58330 624 12400 2002 3135 122

2004 р. 13 657 632 50 7423 3111 58535 1147 5587 1381 2528 170

2005 р. 11 684 520 8 6757 2869 58488 925 8785 2010 2907 185

2006 р. 10 713 514 10 6869 3115 58031 1203 9317 2506 3106 196

1465

1488

1303

1589

1658

671

380

369

505

514

999 300 2125 10461 527 88

1110 251 1981 170 9379 427 90

1018 307 1939 239 4 10589 546 100

986 510 2213 218 8 11735 741 75

1039 378 2093 180 8 8850 1068 120

Всього в області налічується 43 користувачі мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь області, закріплених за користувачами, становить 2814,7 тис. га, в т. ч.: за 10 мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР – 1960,1 тис. га (69,6%), держлісгоспами Чернігівського облуправління лісового господарства (9 користувачів) – 316,9 тис. га (11,3 %), за іншими 23 користувачем – 537,7 тис. га (19,1 %). Загальні витрати на ведення мисливського господарства користувачами угідь склали 5489,2 тис. грн., в т. ч.: мисливськорибальськими підприємствами УТМР – 1317,7 тис. грн., держлісгоспами Чернігівського обласного управління лісового господарства – 393,8 тис. грн., іншими користувачами – 3777,7 тис. грн. Витрати на охорону та відтворення диких тварин користувачами угідь у 2006 році склали 2264,5 тис. грн., в т. ч. мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР – 316,3 тис. грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства – 135,8 тис. грн., іншими користувачами – 1812,4 тис. грн. В середньому, на 1000 га наданих у користування угідь, на охорону і відтворення використано: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР – 161,4 грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства – 428,6 грн., іншими користувачами – 3370,6 грн. 4

Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальних витрат на ведення мисливського господарства по області склали 41,3 % (2005 рік – 40,8 %). Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області у 2006 році було погоджено вилучення копитних тварин лише тим користувачам мисливських угідь, які мали діюче мисливське упорядкування. Добуто користувачами угідь у 2006 році 385 кабани (62 % від ліміту), 175 козулі (71 % від ліміту), 18 оленів благородних (67 % від ліміту), 24 лосі (92 % від ліміту) (табл. 11.2.). Табл. 11.2. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

2004

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Не Добуто використано ліцензій

кабан

283

271

221

козуля

120

128

103

олень благ.

кабан

392

401

263

козуля

181

183

138

олень благ.

лось

кабан

620

667

385

143

козуля

246

252

175

олень благ.

лось

2005

2006

Причина невикористання відмова від відлову, збереження поголів’я новим користувачем, погодні умови, відмова іноземних мисливців від полювання доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, відсутність бажаючих придбати кабанів для розселення, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності

Охорону тваринного світу на закріплених за користувачами угіддях у 2006 році здійснювали 40 мисливствознавців і 280 єгерів. В середньому на 1 єгеря, при нормі 1 єгер на 7 тис. га лісових та 10 тис. га польових угідь, припадає угідь: у МРП УТМР – в середньому – 15,4 тис. га, по Чернігівському управлінню лісового господарства в середньому - 13,2 тис. га, по інших користувачах в середньому – 4,1 тис. га. 5

За даними обліку мисливських тварин, проведеному користувачами мисливських угідь області, на території Чернігівщини налічується 10 голів зубра. Для подальшого збереження та збільшення поголів’я зубрів необхідна державна програма, яка б передбачала належне фінансування заходів по відтворенню зубрів та стимулюванню зацікавленості в цьому користувачів мисливських угідь. Попри низку заходів, проведених за останній рік в галузі охорони та відтворення водних живих ресурсів (ВЖР), ситуація залишається досить критичною і потребує значних доопрацювань. Значно знизився промисловий вилов риби у водоймах Чернігівської області. Протягом 2006 року вилов ВЖР склав 43,423 т. Перш за все, це пов’язано з економічною нестабільністю і, відповідно, дуже низьким рівнем фінансування промислових рибодобувних компаній та організацій. По-друге, із значним ростом рівня незаконного видобутку риби браконьєрами та неконтрольованого вилову водних живих ресурсів рибалками-любителями. У звітному році зариблення проводила Чернігівська обласна організація УТМР в присутності комісії в складі представника користувача, Чернігівського територіального відділу, представника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та представника місцевого органу самоврядування. Згідно актів про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 27.04.2006р. в р. Десну було проведено вселення річників товстолоба середньою масою одного екземпляра 75 грам, в кількості 16500 шт. на суму 18900 грн. Вселення водних живих ресурсів з метою меліорації проводило Козелецьке МУВГ. В став “Калито-Гало” площею 100 га поблизу с. Патюти Козелецького району, згідно акта про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 17.05.2006 р., було вселено річників товстолоба 3557 екземплярів та коропа 525 шт. на суму 4950 грн. Відтворення водних живих ресурсів проводили користувачі ПП Малашенко М.І., ПП Кураш В.С., ПП Бєлік О.Ф. та ПП “Трактородеталь”, на основі актів про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 14.12.2006 р. в р. Дніпро було проведено вселення дворічки товстолоба середньою масою одного екземпляра 200 грам в кількості 800 шт. на суму 800 грн. Динаміка вилову водних біоресурсів в Чернігівській області теж зазнала різких змін і набула тенденції до зменшення. Окрім того, у 2006 році контроль використання затвердженого ліміту та фактичного вилову риби на Київському водосховищі віднесені до компетенції відповідних уповноважених органів Київської області.

Табл. 11.3. Динаміка вилову риби по водних об’єктах (тонн) Рік

Водний об’єкт

Київське водосховище р. Дніпро р. Десна та Деснянські озера Разом по області 2005 Київське водосховище р. Дніпро р. Десна та Деснянські озера Разом по області 2006 р. Дніпро р. Десна та Деснянські озера Разом по області 2004

Затверджений ліміт вилову (тонн) 1362,3 57,1 125,8 1545,2 1328 50,3 61,05 1439,35 56,5 61,45 117,95

Фактичний вилов (тонн) 126,3 22,8 9,7 158,8 95,65 20,054 9,11 124,814 27,617 15,806 43,423

Динаміка вилову основних промислових видів риб не відображає в повному обсязі використання водних рибних ресурсів, тому що не всі виловлені водні живі ресурси піддаються статистиці. Динаміка вилову риби (тонн)

Види риб

2000

2001

2002

2003

2004

2006

1. Щука

5,69

3,9

4,43

6,18

6,47

2. Лящ

71,74

48,55

64,05

58,38

50,7

3. Судак

0,3

0,56

1,38

1,95

1,7

4. В`язь

0,19

0,01

0,24

0,3

5. Сом

0,09

0,29

0,14

0,81

0,6

0,7

6. Сазан

0,01

0,07

9. Чехоня

0,38

0,01

0,17

0,06

0,6

10. Лин

1,19

0,69

1,07

1,5

0,8

1,5

11. Карась

0,04

0,3

0,04

0,8

0,45

1,4

12. Синець

1,63

1,94

3,02

3,88

0,72

4,4

13. Окунь

2,21

3,66

3,65

3,68

3,1

2,3

14. Плітка

22,4

33,08

37,36

39,18

32,5

15 7

15. Плоскирка

55,23

73,07

103,08

91,22

58,93

16. Білозірка

1,78

0,04

1,3

17. Верховодка

8,23

10,44

13,19

6,74

0,74

18. Товстолоб

0,01

0,04

19 Краснопірка

15,13

1,36

0,3

ВСЬОГО

169,19

176,97

234,7

233,13

158,8

117,95

Табл. 11.4. Розповсюдження неаборигенних видів риб на території Чернігівської області

Обласна рада УТМР ТОВ «Штиль»

0,0168

0,00355 0,00356

План,млн. екз.

0,05 0,05114 181

ПП Кураш В.С.

0,00015 200

ПП Малашенко М.І.

0,00015 200

ПП Бєлік О.Ф.

0,00025 200

ПП «Трактородеталь»

0,00025 200

Козелецьке МУВГ Усього

18 19 2006 рік

Маса, г

Факт, млн. екз.

Ін

План, млн. екз.

Маса, г

Факт, млн. екз.

План, млн. екз.

Назва водного об'єкту, юридичної або фізичної особи

Об'єкти випуску, вікова стадія, середня маса особин Дволітки Однорічки Білий товстолобик Товстолобик Білий амур

0,05 0,05194

0,2035

0,02036

0,00070 0,000697 0,0007

0,000697

0,00052 0,00052

12.1. Території і об’єкти з особливим статусом охорони „Еталонами природи мають бути типові ділянки, що збереглися у природному (недоторканому) стані” В.В.Докучаєв Станом на 01.01.07 р. природно-заповідний фонд області нараховує 652 обєкти загальною площею 252,3 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк „Міжрічинський” (площею 788753,95 га), 440 заказників (загальна площа 113684,1 га), 136 пам’яток природи (загальна площа 804,07 га), 19 парківпамяток садово-паркового мистецтва (загальна площа 415,8 га), 52 заповідні урочища (загальна площа 17549,2 га), дендропарк „Тростянець” (площею 204,7 га), Менський зоопарк. Головним досягненням заповідної справи в області в 2006 році стало створення Указом Президента України від 10.02.2006 р. № 122/2006 в Коропському районі Мезинського національного природного парку загальною площею 31035,2 га для збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення в регіоні. З метою впорядкування мережі природно-заповідного фонду та відповідно до ст.ст. 51- 54 Закону України „Про природно-заповідний фонд України” проведена зміна категорії чотирьох парків-пам’яток садовопаркового мистецтва, в зв’язку з їх невідповідністю даній категорії. Екологічна цінність цих територій визначається наявністю цінних ботанічних об’єктів, вікових дерев та важливістю їх стабілізуючої функції на території населених пунктів, де вони знаходяться, що дозволило перевести їх до статусу ботанічних пам’яток природи місцевого значення з повним збереженням їх площі та встановленням відповідного охоронного режиму. Не зважаючи на велику кількість природно-заповідних об’єктів, які вже існують на території області, продовжується робота по створенню нових заповідних об’єктів. Протягом 2006 року велись роботи по розробці проектів створення орнітологічного заказника місцевого значення «Придеснянський» (Сосницький район), ботанічного заказника місцевого значення «Команський» та іхтіологічного заказника місцевого значення «Лісконоги» (Н.-Сіверський район) розширення території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Дорогинський» за рахунок приєднання гідрологічного заказника місцевого значення «Жевак» та території правобережної частини р. Удай (Ічнянський район). Одержані та 2

підтриманні клопотання Українського товариства охорони птахів про створення гідрологічних заказників загальнодержавного значення «Богданівський» (Ніжинський район) та «Свидовецький» (Бобровицький район) та підвищення статусу гідрологічного заказника місцевого значення «Городок» (Щорський район) з метою збереження очеретянки прудкої, занесеної до Червоної книги України Чернігівська область має значний рекреаційний потенціал для туризму, масового відпочинку людей та їх оздоровлення. Землі рекреаційного призначення – зони масового відпочинку та туризму, становлять близько 20 % території області. Освоєність їх досить нерівномірна, і сконцентрована головним чином навколо природний водойм, в лісових масивах поблизу населених пунктів. Переважна більшість відпочиваючих у 2006 році оздоровлювалася в санаторіях „Десна” (с. Ладинка Чернігівського району), „Остреч” (м. Мена), „Берізка” (с. Сухополова Прилуцького району), дитячому санаторію „Пролісок (с. Лісове Ніжинського району), ДОК „Казковий” (м. Мена), т/в „Веснянка” (с. С. Дівиця Куликівського району). Найширший спектр санаторно-курортних послуг в області надає санаторій „Остреч”, який має власну лікувальну мінеральну воду, лікувальну торфогрязь, фізіотерапевтичні кабінети. Якість питної води з підземних джерел для потреб оздоровниць відповідає вимогам держстандартів і постійно контролюється райСЕС. Кожний оздоровчий заклад має облаштований пляж, де проводиться купання відпочиваючих тільки після отримання позитивних лабораторних аналізів води відкритих водойм. На автошляхах області розміщені рекреаційні пункти. Чернігівське лісове господарство підтримує належний стан на 129 рекреаційних ділянках площею 37,3 га, серед них 3 новостворені в 2006 році. В 2006 році на створення та утримання рекреаційних ділянок було витрачено 267,7 тис. грн. 12.2. Історико-культурна спадщина На державному обліку в області знаходиться 4809 пам'яток культурної спадщини, з них археології - 2342, історії - 2340, монументального мистецтва – 127. 39 об'єктів мають національне значення. Понад 200 пам’яток історії та архітектури Чернігівщини мають світове значення. Найціннішими пам’ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібськи (ХІІ ст.) собори, Успенський собор Єлецького монастиря (ХІІ ст.), Антонієві печери та Ільїнська церква (ХІ-ХІІ ст. ст.), П’ятницька церква (ХІІ ст.) – у Чернігові, Юр’єва божниця в м.Острі (Х ст.), а також більш пізні комплекси історико-культурної спадщини області – Єлецький і Троїцько-Ільїнський монастирі в Чернігові, Густинський монастир у с. Густиня Прилуцького району, Спасо3

Преображенський монастир у Новгород-Сіверському, собор Різдва Богородиці у Козельці. Велику культурну цінність мають палацеві ансамблі: садиби Тарновського в с.Качанівка Ічнянського району (ХІХ ст.), Галаганів у с. Сокиринці та смт. Дігтярі Срібнянського району (ХVІІІ ст.), Румянцева-Задунайського в с.Вишеньки Коропського району, палац гетьмана Кирила Розумовського в смт. Батурин та багато інших. Для збереження, ведення наукових досліджень, знайомства широких верств населення з історико-культурною спадщиною на Чернігівщині діють два Національні заповідники: історико-культурний заповідник “Качанівка” та архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”, а також чотири заповідники і два музеї-садиби, підпорядковані управлінню культури облдержадміністрації, а саме: Батуринський державний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник “Слово о полку Ігоревім”, обласний меморіальний музей-заповідник П.Куліша “Ганнина пустинь”, Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського, Борзнянський художньомеморіальний музей “Садиба народного художника України О.Саєнка” та Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка. Протягом 2006 року проведено поточний ремонт 1092-х пам'яток історії та монументального мистецтва, здійснено реставрацію 2-х та реконструкцію 5-ти об'єктів культурної спадщини. Проводилась робота щодо відкриття нових об'єктів культурної спадщини. 25 серпня 2006 року біля села Пам'ятне Борзнянського району відкрито Меморіал пам'яті Героїв Крут. У перспективі будівництво другої черги Меморіалу та створення музейно-туристичного комплексу. У листопаді 2006 року в с. Сергіївка Прилуцького району відкрито пам'ятний знак „Пам'яті жертв голодомору". З метою забезпечення належного збереження пам'яток Музейного фонду України розроблений та затверджений розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 28.02.2007р. № 68 план заходів щодо посилення охорони об'єктів культурної спадщини на 2007-2010 роки. На виконання Закону України „Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки" у 16 районах області проведено інвентаризацію пам'яток історії та монументального мистецтва. Відповідльно поставились до цієї роботи працівники Борзнянського, Варвинського, Ічнянського, Коропського, Менського, Ріпкинського районів та м. Прилуки. Підсумком проведеного обстеження пам'яток є : 843 укладених охоронних договори, 649 актів технічного стану, 75 анкет на нововиявлені пам'ятки. Здійснено вибіркове археологічне обстеження у Козелецькому, Ніжинському, Прилуцькому, Ріпкинському, Щорському районах, у ході якого: обстежено 30 пам'яток; виявлено 17; зафіксовані факти 4

несанкціонованих лісонасаджень, розпаювання земельних ділянок в межах пам'яток, їх пошкодження „чорними археологами". 12.3. Туризм, як фактор впливу на довкілля Значна кількість територій рекреаційного призначення, багата історико-культурна спадщина роблять територію області привабливою як для короткочасного, так і для довготривалого відпочинку. Розвиток туристичної сфери області, як і в цілому України, мав позитивну динаміку. Протягом 2006 року у Чернігівській області чинними були 48 ліцензій на туристичну діяльність. Туристичні послуги фактично надавали 36 ліцензіатів, з них : 3 - туроператори , 33 - турагенти. Пріоритетними видами діяльності туроператорів та турагентів у 2006 році, як і в попередньому, залишалися внутрішній та виїзний туризм. В цілому по області на внутрішній туризм припадало 75 % туристів, на виїзний - 14 %, на в'їзний - 11 %. Всього протягом 2006 року туроператорами і турагентами обслуговано 37,8 тис. туристів ( темп росту 155 %) та майже 19 тис. екскурсантів. Обсяг наданих туристичних послуг у 2006 році збільшився в 1,3 рази, порівняно з попереднім роком, а платежі до бюджету - вдвічі. У рамках Програми розвитку туризму в області на 2002-2010 роки проведена низка інформаційно-рекламних заходів, спрямованих на створення позитивного туристичного іміджу області. Видано 10 найменувань буклетної продукції із серії „Чернігівщина туристична", створений та розповсюджується відеофільм „Чернігівщина туристична запрошує". Забезпечується участь представників туристичної сфери у міжнародних, всеукраїнських, регіональних туристичних виставках та ярмарках. Пересувна виставка "Чернігівщина туристична" проекспонована на туристичних заходах у Києві, Львові, Одесі, Батурині, Дніпропетровську, Тернополі, Коропі, Новгород-Сіверському, Ужгороді, Прилуках. З метою популяризації туристично-рекреаційного потенціалу області для представників ЗМІ, туроператорів та турагентів області проведено три рекламно-інформаційні тури. На автотрасах державного значення, які пролягають по території області, встановлені інформаційні біг-борди та дорожні вказівники до екскурсійно-туристичних об'єктів. В межах реалізації домовленості між державами-учасниками співтовариства „Єврорегіон „Дніпро" щороку проводиться Міжнародний форум з питань прикордонного туризму. Підготовлено та проведено Міжнародний семінар-нараду „Розвиток та активізація прикордонного туризму - важлива складова розвитку міжнародного співробітництва і партнерства між Чернігівською, Брянською і Гомельською областями". У рамках Міжнародного інвестиційного форуму, що проходив у Чернігові 23-24 листопада 2006 року відбулася презентація туристичних проектів. Зокрема, увазі учасників форуму представлено проект 5

„Батурин гетьманська столиця" та організовано роботу круглого столу „Місто Чернігів - інвестиційний і туристичний потенціал". Перспективним для розвитку туристичної галузі в регіоні є сільський туризм. У липні 2006 року у с. Андріївка Чернігівського р-ну відбулась презентація нової агросадиби „Андріївські озера". Побудовано також два нові засоби розміщення у сільській місцевості, а саме кафе-готель „Єдність" у с. Плиски Борзнянського району та готельний комплекс „Перлина Полісся" у с. Рудня Сосницького району. Опрацьовується питання щодо створення рекреаційно-туристичного об'єкту в с. Стара Басань Бобровицького району. 20 грудня на базі Ічнянського району проведено науково-практичний семінар „Стан та перспективи розвитку сільського туризму в області". У ході семінару власникам агросадиб, приватним підприємцям, що працюють у сільській місцевості, працівникам місцевих органів виконавчої влади, було надано методичну допомогу з питань створення та діяльності осередків сільського зеленого туризму.

13. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ 13.1. Екомережа та біорізноманіття „Природа – такий самий унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо” І.П.Бородін, російський ботанік

13.1 Екомережа та біорізноманіття Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду шляхом віднесення (на підставі обґрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. Інформація щодо площі земель екологічної мережі в області та проведеної в 2006 році роботи по збільшенню площі екомережі наведені в таблицях. Загальна площа складових екомережі У тому числі, тис. га: Площа екомережі станом на 01.01.07 . тис. га

Відсоток площі екомережі від загальної площі області

1563

Сіножаті та пасовища

Відкриті заболочені землі

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

614,2

123,2

28,3

Води

67,7

Рекреаційні території

Курортні та оздоровчі території

2,0

0,1

Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Площа (тис.га) та відсоток заповідних територій від загальної площі області

243,8 тис. га 7,6%

Розширено у 2006 році існуючі (Загальнодержавного та місцевого значення) заповідні об’єкти (назва ПЗФ, на яку площу розширено, документ, номер та дата затвердження)

Створено у 2006 році нових об’єктів ПЗФ місцевого та загальнодержавного значення (назва, площа тис. га , яким документом затверджено)

Мезинський національний природний парк, 31 тис. га, Указ Президента України від 10.02.2006 р. № 122/2006

Збільшено площі лісів та інших лісовкритих площ, зелених насаджень в населених пунктах Створено у 2006 році (площа, тис. га)

Площа лісів Інші лісовкриті площі, у т. ч.: Полезахисні лісові смуги Зелені насадження у населених пунктах

Загальна площа станом на 01.01.07 р. тис. га

3,8 3,03 2,68

658,8 65,2 10,3

0,03

3,5

Площа деградованих малопродуктивних та техногенно забруднених земель, які потребують консервації. Проведені заходи у 2006 році, площі, га

Рекультивовано земель Законсервовано земель шляхом: Залуження Заліснення

92 т.ч. -

Загальна площа станом на 01.01.07 р. га

310 4,048

4,048

Площа водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, на території яких розроблено проекти землеустрою щодо встановлення цих зон. Розроблено проектів землеустрою у 2006 році (кількість , тис. га)

Водоохоронних зон Прибережних захисних смуг 2/ 38,87 га навколо водних об’єктів

Закріплені в натурі (встановлено) у 2006 році ( тис. га)

Загальна площа ( га )

Не встановлено

За результатами польових досліджень за останні 10 років, що проводились співробітниками Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи Національної академії наук України під керівництвом д.б.н. проф. Т.Л.Андрієнко-Малюк сумісно із співробітниками Чернігівського державного педагогічного та Ніжинського державного університетів, складено нові повні списки судинних рослин, які підлягають охороні у Чернігівській області. До списку судинних рослин Європейського Червоного віднесено 2 види, до Додатку № 1 Бернської конвенції - 9 видів, до Червоної книги України 50 видів та 8 видів, які увійшли до затвердженого ІІІ-го видання Червоної книги України, список регіонально рідкісних видів судинних рослин Чернігівської області налічує 93 види. Одним із шляхів збереження рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин є створення зоологічних парків. Існуючий в області Менський зоопарк загальнодержавного значення діє вже майже три десятиріччя. Початок нового століття через ряд, як суб’єктивних так і об’єктивних 1

обставин, став для зоопарку досить складним, але сучасні показники видового складу колекції зоопарку явно вказують на його вихід з кризи . Охорона біорізноманіття в Менському зоопарку загальнодержавного значення за роками

безхребетні

в т.. ч. рідкісні хребетні

148

71 120

5 13

земноводні

плазуни

птахи

Разом

Площа

ссавці

риби

Кількість видів тварин і популяцій

1995

9 га

2000

9 га 9 га

32 38

38 26

1 16

Роки

2006

Найбільш захищеними елементами екомережі є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду. Структура та динаміка природно-заповідного фонду наведені в таблиці. Кількість природоохоронних об’єктів за роками Категорія об’єкту ПЗФ

Кількість 1990

Національні природні парки Заказники Пам’ятки природи Зоопарки, парки Дендрологічні парки, Садовопарково-го мистецтва

Площа, тис. га

1995 2000 2006 1990 1995 2000 2006 Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення

Площа територій суворої заповідності, га 1990 1995 2000 2006

Проекти організації території НПП в стадії розробки

40,7

0,3

0,01

0,2

0,04 0,04 0,04 0,04

78,8

3526,7

2,90

3,69

9,33

0,2

0,01

0,2

Об’єкти ПЗФ місцевого значення

Регіональні лан-дшафтні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Парки садовопаркового м-

361

376

423

429 69,8 87,84 104,5 104,5

12,45 17,5

125

126

125 0,44 0,52 0,51 0,55

10,62 9,81

0,37 0,37 0,38 0,33

ва

13.2. Характеристика основних екологічних проблем регіону На фоні надмірно техногенізованої України область з усією сукупністю невирішених екологічних проблем відрізняється відносною екологічною благополучністю. Але, крім різноманітності природних і природно-антропогенних ландшафтів, Чернігівщина презентує і складне поєднання екологічних проблем – від забруднення радіонуклідами і викидів в атмо-, гідро- та літосферу до питань якості міського середовища і транзиту та акумуляції забруднюючих речовин.

Викиди в атмосферне повітря від КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" складають 29% викидів суб’єктів - господарювання області та 88% викидів суб’єктів - господарювання міста Чернігова. Основні показники затрат та вироблення продукції КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми "ТехНова” Вироблення електроенергії (млн. кВт.год) Вироблення теплової енергії (тис. Гкал) Використання Донецького вугілля марки Аш. (тонн) Використання природного газу (тис. м3)

2005р. 961,2 750,9 256 454

2006р. 816,1 742,7 276 011

222 496

176 891

Динаміка викидів КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми "ТехНова”та затрат коштів на природоохоронні заходи Викиди шкідливих речовин в тис. тонн Назва підприємства

КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми "ТехНова”

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

6,466 11,219 14,436 10,658 11,578 Затрачено коштів на ремонт пилегазоочисного обладнання та котлоагрегатів в тис. грн. 8,5

7,1

69,7

67,9

40,8

В 2006 р. КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" було витрачено 40,8 тис. грн. на виконання природоохоронних заходів, зокрема на капітальний ремонт дна збірного коробу димових газів золоуловлювачів котла №1 та поточні ремонти золоуловлювачів котлів №2,3,4. Для більш ефективного контролю за викидами в атмосферне повітря необхідно збільшити кількість контрольних перевірок з використанням лабораторних досліджень для піддтвердження негативних факторів. Вимірювання вмісту забруднюючих речовин у викидах від стаціонарних джерел проводиться не тільки з метою контролю дотримання нормативів викидів, а також з метою виробничого контролю за обсягом та складом забруднюючих речовин, що дає змогу підприємству провести налагоджувальні роботи та визначити найбільш ефективний режим роботи технологічного обладнання.Саме тому одним із пріоритетних напрямків 3

діяльності природоохоронних органів є вирішення найгостріших екологічних проблем. У сфері поводження з відходами потребують вирішення проблемні питання: - створення потужностей по знищенню або знешкодженню токсичних відходів; - оптимізації технології експлуатації та зростання технологічної оснащеності полігонів та звалищ твердих побутових відходів; - впровадження технології використання золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» фірми "ТехНова", зокрема у будівельної галузі; - вдосконалення системи збору вторинної сировини; - створення пунктів по прийому відпрацьованих люмінесцентних ламп від населення; - розроблення нових та вдосконалення існуючих схем санітарної очистки населених пунктів. Для покращання водоохоронної роботи у 2007 році планується направити зусилля інспекторського складу на вирішення таких основних проблем: 1. Забезпечити отримання водокористувачами відповідних дозволів на спеціальне водокористування шляхом вжиття всіх можливих важелів впливу на порушників водоохоронного законодавства. 2. Сприяти поліпшенню роботи очисних споруд та проведенню на них своєчасних ремонтів, реконструкцій чи нового будівництва, де якість очистки стічних вод незадовільна. 3. Забезпечити дієвий контроль за станом господарювання у межах прибережних захисних смуг водних об’єктів. 4. Проводити випереджувальну роботу щодо недопущення забруднень підземних водоносних горизонтів (тампонаж недіючих свердловин). 5. Застосовувати всю повноту санкцій до порушників природоохоронного законодавства.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА „Якщо не виправити зло, воно подвоїться” Давньоєгипетська мудрість Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки на території Чернігівської області в 2006 році здійснювали, у межах своєї компетенції, Державне управління охорони навколишнього природного середовища і його підрозділи на місцях, обласна санітарно-епідеміологічна станція, обласне управління земельних ресурсів, Чернігівське обласне управління лісового господарства, Деснянське регіональне управління водних ресурсів, управління державної ветеринарної медицини, обласна державна рибінспекція, обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Інспекційними підрозділами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2006 р. перевірено 2788 підприємств і організацій різних форм власності щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, з них комплексно – 792, в т.ч. на КЕП „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми „ТехНова”, яке занесене до „Переліку екологічно небезпечних об’єктів України”. В практику роботи Держуправління введено комплексне відпрацювання адміністративних районів щодо стану та вирішення екологічних проблем. Протягом звітного періоду такі перевіркивідпрацювання проведені в Бобровицькому, Ріпкинському, Ніжинському, Прилуцькому, Новгород-Сіверському, Бахмацькому, Щорському, Носівському, Борзнянському районах, містах Ніжині та Прилуках. Органам місцевого самоврядування та виконавчої влади надані відповідні приписи та пропозиції по вирішенню вказаних питань. Крім перевірок дотримання природоохоронного законодавства у діяльності підприємств, інспекторський склад значну увагу приділяв проведенню перевірок (рейдів) з виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ, порушень зберігання заборонених та непридатних пестицидів і агрохімікатів, обстеження стану та режиму господарювання в прибережних захисних смугах та охоронних зонах водних об’єктів, дотримання вимог екологічної безпеки при роботі автозаправних станцій. Відповідно до Закону України „Про металобрухт” фахівці Держуправління залучались до спільних з іншими контролюючими органами перевірок спеціалізованих підприємств та їх заготівельних пунктів, які займаються збиранням металобрухту, в частині дотримання ними норм екологічної безпеки. Обстежено 25 суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність із заготівлі та переробки металобрухту. З окремих питань природоохоронної роботи органи екологічної інспекції взаємодіяли з природоохоронною прокуратурою, управлінням з питань надзвичайних 5

ситуацій та цивільного захисту населення, органами облводгоспу, облуправлінням земельних ресурсів, держпожнагляду, ветеринарної служби, СЕС, громадськими екологічними організаціями. Організовано і проведено масові природоохоронні операції: „Нерест”, „Чисте повітря”, „Первоцвіт”, „Новорічна ялинка”. Ці заходи здійснювались із залученням працівників міліції, громадських інспекторів з охорони довкілля. Деякі показники щодо державного контролю за охороною навколишнього природного середовища в порівнянні з 2005 роком наведені в табл. 14.1.

Табл. 14.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Пор. № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

13.

14. 15. 16.

Назва заходу Обстежено об’єктів, в тому числі комплексно Проведено перевірок: з пересувними транспортними засобами без пересувних транспортних засобів Видано приписів Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з адмiнкомiсiями), чол./грн. Стягнуто штрафів, тис. грн. Пред‘явлено позовів, шт./грн. Стягнуто позовів шт./грн. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення технічних нормативів, дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури - з них: порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

Рік 2005 3130 776 155170 4761 2145

2006 2788 792 8831 4429 2428

1821/119663 1801/119289 98,379 191/2290574 136/219729

99,076 191/186456 150/150266

18 3 -

16 2

279 35 347

321 28

Розподіл санкцій за адмінправопорушення по сферах державного контролю показано на рис. 14.1. Рис. 14.1. Санкції за адмністративні правопорушення по сферах державного контролю Поводження з відходами Рослинний світ

Земельні ресурси Водні ресурси Тваринний світ Рибні ресурси Природно-заповідний фонд Джерела іонізучого випромінювання

20587

447 424

Надра Атмосферне повітря

35462

542 544

19210

185 185 14008

344 340

11934

77 76 76 76 98 132

4522 8789

799 77 42 140 0 289 2 2

Сума накладених штрафів, грн Кількість складених протоколів, шт Притягнуто до адмінвідповідальності посадових осіб, громадян

Розподіл кількості позовів по ресурсах за 2004 та 2005 роки наведено на рис. 14.2.

Рис. 14.2. Розподіл кількості позовів по сферах державного контролю

200 82

104

150 2 100

5 29

39 2

12 24

0 2005 рік Водні поверхневі Земельні ресурси Рослинний світ

2006 рік Атмосферне повітря Надра Поводження з відходами

Рибні ресурси Тваринний світ

Рис. 14.3. Розподіл по ресурсах суми позовів за збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства Надра 2084512 грн. 91,0 %

Забруднення земельних ресурсів 7639 грн. 0,33 %

Рослинні 180568 грн. 7,88%

Водні поверхневі 14470 грн. 0,63 %

Тваринний світ, рибні ресурси 3385 грн. 0,15 %

Для здійснення державного контролю за дотриманням спеціального режиму на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ) Чернігівської області в 2006 році здійснено 277 перевірок, якими було охоплено близько третини всіх природно-заповідних об’єктів. Були проведені перевірки на всіх об’єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Головними порушеннями на територіях та об’єктах ПЗФ є захаращеність лісовкритих територій, засміченість, відсутність чи незадовільний стан інформаційно-охоронних знаків. За результатами проведених перевірок складено 14 протоколів. Для ліквідації виявлених порушень видано 106 приписів. Державний контроль за дотримання природоохоронного законодавства на території Ічнянського національного природного парку та регіонального ландшафтного парку „Міжрічинський” здійснюють служби державної охорони зазначених об’єктів.

Табл. 14.2. Державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду Чернігівської області Пор. Найменування заходів № 1. Проведено перевірок 2. Виявлено порушень 3. Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з 4. адмінкомісіями), чол./грн. 5. Стягнуто адміністративних штрафів, чол./грн. 6. Складено протоколів, чол. 7. Передано матеріалів до суду Пред‘явлено позовів на відшкодування збитків, 8. шт./грн. 9. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) 10. проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об‘єктів 11. Видано дозволів на використання природних ресурсів. Внесено подань про тимчасове призупинення дії 12. виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили 13. ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, 14. кількість

Роки 2005 248 93 90

2006 277 106 106

15 15

14 14

На виконання Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та з метою посилення державного контролю за охороною лісів під час заготівлі новорічних ялинок в Чернігівській області з 19.12.2006 р. по 30.12.2006 р. було організовано і проведено операцію „Новорічна ялинка”. Операція проводилась згідно „Плану заходів для попередження порушень природоохоронного законодавства при заготівлі новорічних ялинок в новорічний період 2006 р.” У відповідності до цього плану були створені рейдові групи з представників Держуправління, органів внутрішніх справ, лісової охорони та громадськості, якими проведені перевірки у найбільш “привабливих” лісових масивах, в зелених зонах населених пунктів, на автодорогах, ринках міст. Під час проведення рейдів та перевірок виявлено 22 випадки самовільних рубок новорічних ялинок, складено 29 протоколів, 18 9

порушників притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 1105 грн., з яких 697 грн. сплачено, 11 протоколів передано на розгляд до місцевих судів. Обрахована сума збитків, заподіяна хвойним насадженням, становить 34,4 тис. грн., з них 4,8 тис. грн. сплачено добровільно, 4 справи передано до правоохоронних органів для встановлення осіб порушників та притягнення їх до відповідальності. Протягом 2006 року здійснено 516 перевірок по контролю за станом рослинного світу області, за результатами перевірок складено 407 протоколів, 22 з яких направлені до місцевих судів для розгляду, винесено 385 постанов на суму 20,587 тис. грн., стягнуто 19,771 тис. грн. Пред’явлено 104 позови на відшкодування майнових стягнень на суму 86,469 тис. грн., з яких сплачено 66,761 тис. грн. Передано 7 справу в правоохоронні органи, по яких порушено 4 кримінальні справи. У 2006 році інспекційним складом Держуправління проводився контроль за станом охорони та використання об’єктів тваринного світу. З цією метою здійснено 149 перевірок, за порушення правил полювання в області складено 415 протокол, в т.ч. працівниками Держуправління охорони навколишнього природного середовища – 139, працівниками Чернігівського облуправління лісового господарства – 106, посадовими особами товариств користувачів угідь – 78, міліцією – 1. Притягнуто до адмінвідповідальності – 378 осіб, до кримінальної – 2. стягнуто штрафів – 20770 грн., відшкодовано збитків на загальну суму 1850 грн. У 2006 році Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області разом із Деснянським державним басейновим управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства проводилась спільна робота по контролю за станом та охороною ВЖР. Так, за рік було проведено 756 рибоохоронних рейдів. Викрито 3272 порушення «Правил рибальства», затримано 3104 порушники. Накладено штрафів на суму 57440 грн., стягнуто – 47092, нараховано 95580 грн. збитків, фактично стягнуто 4404 грн. 7 справ передано у слідчі органи. Вилучено 1790 заборонених знарядь лову та 3875 кг риби. Інформація про заборону лову риби у весняно-літній (нерестовий) період та на зимувальних ямах в осінньо-зимовий період була доведена до населення через ЗМІ. Основними напрямками роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області з охорони та раціонального використання водних ресурсів у 2006 році були питання контролю за зменшенням скидів стічних вод у природні водні об’єкти, попередження забруднення підземних водоносних горизонтів, покращання режиму господарювання у прибережних захисних смугах водних об’єктів, сприяння будівництву та реконструкції очисних споруд КП „Чернігівводоканал”, КП „Козелецьводоканал”, КП «ВарваВодоканал». Значна увага приділялась контролю за наявністю відповідних дозволів при здійсненні спеціального водокористування. 10

З цією метою було проведено 840 перевірок, з яких 238 – з питань контролю за охороною поверхневих водних ресурсів, 602 – з контролю за підземними водними ресурсами. Найкраще з контролю вказаних питань у 2006 році спрацювали відділи держекоконтролю у Прилуцькому, Сосницькому, Чернігівському, Новгород-Сіверському районах. Відділом держконтролю водних, земельних ресурсів, надр Держуправління взято участь у здійсненні 97 перевірок з питань контролю за охороною та раціональним використанням водних ресурсів. За порушення вимог водоохоронного законодавства у 2006 році до адміністративної відповідальності притягнуто 250 осіб. Загальна сума накладених штрафів 23,391 тис. грн. Сума стягнутих штрафів становить 15,963 тис. грн. (68,2 %). Найбільше протоколів складено відділами держекоконтролю у Новгород-Сіверському, Прилуцькому, Ніжинському районах. За скиди забруднених та недостатньо очищених стічних вод у природні водні об’єкти, забруднення підземних водоносних горизонтів та самовільне водокористування порушникам пред’явлено 62 позови на загальну суму 36,375 тис. грн. Стягнуто 62 позови на суму 27,139 тис. грн. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у 2006 році проведено 473 перевірки з питань охорони земель. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони земель до адміністративної відповідальності притягнуто 101 особу на загальну суму 11,934 тис. грн., пред’явлено 8 позовів на загальну суму 33,942 тис. грн. Протягом року проводився хіміко-аналітичний контроль ґрунтів, державний контроль за дотриманням нормативів ГДС, ГДВ, технологічних нормативів, впливом водокористувачів на якісний стан водойм, якістю поверхневих водойм області (табл. 14.3, 14.4, 14.5). Табл. 14.3. Хіміко-аналітичний контроль ґрунтів та відходів Відібрано проб ґрунтів

відходів

1 106

2 -

Всього Здійснено відібрано та компонентопроаналізовано визначень проб 3 106

4 456

Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначались 5 12; механічний склад; рН сольової витяжки; нітрати; хлориди; сірка рухома; нафтопродукти; Zn; Cu; Cd; Co; Pb;Ni.

Кількість випадків перевищень ГДК чи кларків 6 -

Табл. 14.4. Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів

разом

тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначалися

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод

р. Десна

27*

р. Снов

27**

р. Білоус

27**

р. Судость

27**

р. Шостка

27*

р. Сейм

27**

р. Стрижень

27**

р. Удай

27**

р. Остер

27**

р. Дніпро

28**

Назва водного об’єкту

Кількість випадків з перевищенням ГДК

6 12– БСК20, 45– залізо загальне, 36- марганець, 33 –амоній сольовий, 1 – нітрити, 47 - фосфати 6– БСК20, 8 – залізо загальне 2 – марганець, 8– амоній сольовий, 8 - фосфати 22 – БСК20, 34 – залізо загальне, 14 – марганець, 22 – нітрити, 37 – амоній сольовий, 40 – фосфати 2 – марганець, 2 – залізо, 2 - фосфати 1 – БСК20, 2 – залізо загальне, 2 – марганець, 20 - амоній сольовий, 2 – нітрити, 2 - фосфати 1 – марганець, 1 – БСК20, 1 – залізо загальне, 1 – фосфати 10 – БСК20, 9 – залізо загальне, 4 – нітрити, 11 – амоній сольовий, 10 – фосфати, 7 - марганець 7 – БСК20, 19 – залізо загальне, 6 – марганець, 17 – амоній сольовий, 2 – нітрити, 18 фосфати 8 – залізо загальне, 1 –марганець, 9 – амоній сольовий, 3 – нітрити, 9 - фосфати 2 – БСК20, 3 – залізо загальне, 2 – марганець, 2 – амоній сольовий, 3 – фосфати, 1 - нітрити

р. Бистриця

21****

р. Іченька

21****

р. Бреч

27*

Безіменний струмок м. Щорс

21****

Оз. Став

21****

р. Носівочка

21****

р. Мена

21****

р. Парасючка

26***

р. Чибриж

21****

Магістральний канал

21****

р. Головесна

21****

р. Ревна

21****

р. В’юниця

21****

р.Березівка

21****

оз. Коноплянка

21****

Примітка. *

** *** ****

6 4 – БСК20, 4 – залізо загальне, 1 – нітрити, 4 – амоній сольовий, 4 - фосфати 1 – БСК20, 1 – амоній сольовий, 2 – фосфати 1 – фосфати, 2 – залізо загальне, 2 – амоній сольовий, 2 – марганець, 1 - нітрити 1 – фосфати, 2 – залізо загальне, 2 – амоній сольовий 2 – БСК20, 3 – залізо загальне, 3 – амоній сольовий, 3 – фосфати 2 – фосфати, 2 – амоній сольовий 3 – БСК20, 4 – залізо загальне, 4 – амоній сольовий, 4 – фосфати, 2 - нітрити 1 – БСК20, 1 – нітрити, 1 – амоній сольовий, 1 – залізо загальне, 1 – фосфати 2 – БСК20, 4 – залізо загальне, 4 - амоній сольовий, 3 – нітрити, 4 - фосфати 2 – БСК20, 2 – залізо загальне, 2 – нітрити, 2 – амоній сольовий, 2 – фосфати 3 – БСК20, 3 – залізо загальне, 3 – амоній сольовий, 1 - нітрити 2 – амоній сольовий, 2 – нітрити, 2 - фосфати 2 – БСК20, 1 – залізо загальне, 2 – амоній сольовий, 2 – фосфати 1 – амоній сольовий, 2 – залізо загальне, 2 – фосфати 2 – амоній сольовий, 2 – нітрити, 2 – БСК20, 1 – залізо загальне, 2 - нітрити

амоній сольовий, нітрити, нітрати, кисень розчинений, БСК5, БСК20, ХСК, фосфати, залізо загальне, завислі речовини, феноли, активна реакція рН, сухий залишок, сульфати, хлориди, нафтопродукти, АПАР, марганець, Сr+6 , Сr+3, мідь, цинк, нікель, колірність, лужність, жорсткість, кальцій, магній те ж, крім фенолів те ж, крім марганцю і фенолів те ж, крім марганцю, фенолів, міді, цинку, Сr +6 , Сr +3

Табл. 14.5. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовинах)

Пор. №

1 1 2

Назва забруднюючої речовини (ЗР), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду (ГДВ) 2 Азоту оксиди Вуглецю оксид Разом

джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР

3 29 29 58

Кількість, шт. встановлених на джерелах перевищень ГДВ в тому числі разом

до 2 разів

від 2 до 5 разів

від 5 до 10 разів

понад 10 разів

4 2 2

5 -

6 -

7 -

8 -

На протязі 2006р. інспекторським складом Держуправління здійснено 699 перевірок (2005р.–639) з питань контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, в тому числі відділом – 72 (в 2005р. – 91). Загальна кількість перевірок збільшилась на 9%. За забруднення атмосферного повітря відділом було пред’явлено 2 претензії на суму 1063,75 грн., сплачено 100%. У 2006р. при проведенні інспекційної роботи виявлено діяльність 111 підприємств без дозволів на викиди. За зазначене порушення притягнуто до адмінвідповідальності посадових осіб: Прилуцькою регіональною інспекцією – 19, відділом – 16, м. Чернігів – 15, по 11 та 12 відповідно Сосницькою та Городнянською регіональною інспекціями. Кодекс України про адміністративні правопорушення за порушення природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, виявлених при перевірках підприємств передбачено для використання шість статтей: 771, 78, 79, 791 , 80, 81, 1885. разом з тим, інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в більшості випадків застосовувались тільки ст. ст. 78 та 81. Ст.79 - за неефективну роботу ПГОУ, застосована тільки Ніжинською інспекцією – 1 протокол екоінспекцією м. Чернігова – 3. При проведенні операції «Чисте повітря» ст. 80 застосовувалась Борзнянською, Городнянською, Новгород-Сіверською, Прилуцькою інспекціями – накладено по 1 штрафу. Недоліком роботи окремих інспекцій по контролю за станом атмосферного повітря в 2006 році є те, що в основному вона зводилась до перевірок автотранспортних засобів під час проведення операції «Чисте повітря»: Бобровицька, Борзнянська, Козелецька, Ріпкинська, Семенівська інспекції та до виявлення підприємств, що працюють без дозволу на викиди забруднюючих речовин. 14

Станом на 31.12.2006р. кількість накладених штрафів складала 303 (в 2005 р. – 269) на суму 17 017 грн. стягнуто 15 249 грн. Найбільше штрафів за порушення природоохоронного законодавства в сфері охорони атмосферного повітря накладено Городнянською (20), Корюківською (12), Менською (9), Ніжинською (38), Н-Сіверською (24), Прилуцькою (27), Семенівською(16), м.Чернігів(20), відділом держекоекспертизи та контролю охорони атмосферного повітря (27), відділом контролю на кордоні (59). Взагалі не притягнуто до адмінвідповідальності посадових осіб за порушення природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря Ічнянською інспекцією - здійснено 23 перевірки та Коропською - 3 перевірки. Через відсутність взаємодії у 2006, як і в 2005 році між Мінприроди України та УМВС України, а також слабку співпрацю на місцях, при проведенні операції «Чисте повітря» кількість автотранспорту перевіреного на лінії зменшилась з 5253 автомобілів в 2005 році до 4391 автомобіля в 2006 р. З них не відповідали вимогам стандартів 460 одиниць або 10 % (в 2005-8,7%). На сьогоднішній день майже всі екоінспекції забезпечені приладами контролю токсичності викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, окрім Куликівської та Менської. Найбільша кількість штрафних санкцій, при перевірках пересувних джерел забруднення, накладено екоінспекціями Бахмацького, Бобровицького, Борзнянського, Городнянського, Козелецького, Ніжинського, НовгородСіверського, Семенівського, Чернігівського районів та відділом Держуправління. Зовсім не проведені в 2006 році перевірки автотранспортних засобів в Корюківському, Куликівському, Менському районах. На даний час в Чернігівській області діє шість постів екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон: 4 – автомобільного сполучення („Грем’яч” – Новгород-Сіверський район, „Нові Яриловичі” – Ріпкинський район, „Сеньківка” – Городнянський район, „Славутич” – Чернігівський район) та 2 – залізничного сполучення (станції „Щорс” та „Горностаївка”). З метою спрощення процедури екологічного контролю експортних партій вантажів у пунктах пропуску через державний контроль та перенесення виконання більшості контрольних заходів з пунктів пропуску на внутрішні митниці, у зоні діяльності митниць призначення та відправлення створено три пости екологічного контролю: м. Чернігів, м. Прилуки та м. Новгород-Сіверський. Загальна чисельність інспекторського складу на постах екоконтролю в пунктах пропуску складає 36 одиниць згідно штатного розкладу. Після запровадження екологічного контролю в пунктах пропуску через державний контроль призупинено незаконне, тобто з порушенням вимог законодавства України, ввезення, вивезення і транзит територією України вантажів, що містять промислову сировину, товари, що були в 15

ужитку, відходи виробництва, токсичні, хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища речовини, пестициди та агрохімікати. Підрозділами служби екологічного контролю Чернігівської області за 2006 рік здійснено екологічний контроль близько 2,3 млн. тонн вантажів та понад 169 тисяч транспортних засобів. Згідно з вимогами Постанови КМУ від 24.10.2002 року № 1569 „Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон”, проведено радіологічний контроль понад 3,5 млн. тонн вантажів, які не підлягають екологічному контролю. Через виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та норм і правил екологічної безпеки в пунктах пропуску через державний кордон мали місце 4 випадки затримки вантажів і транспортних засобів (81,5 тонни). У 2 випадках (10,7 т) через неможливість усунути виявлені порушення та невідповідність нормам і правилам екологічної безпеки, їх було повернуто вантажовідправникам. До 308 порушників вимог природоохоронного законодавства у пунктах пропуску через державний кордон держінспекторами застосовано заходи адміністративного впливу у вигляді штрафів на загальну суму 10,965 тис. грн. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області здійснюється постійний контроль в сфері поводження з відходами. Протягом 2006 року перевірено 1474 підприємств, організацій та інших об'єктів. Для усунення недоліків надано 1142 приписів, за порушення природоохоронного законодавства 652 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено штрафів на суму 43078 грн. В минулому році проведені перевірки 146 полігонів твердих побутових відходів та селищних сміттєзвалищ. Лише на полігонах ТПВ щорічно розміщується понад 230 тис. тонн відходів. Їх заповнення не супроводжується оптимізацією технології експлуатації, зростанням технічної оснащеності та вдосконаленням схем санітарної очистки. На більшості об`єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров`я населення прилеглих територій. Інспекторським складом Держуправління, з початку року, виявлено 1897 несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів у межах населених пунктів, у зонах відпочинку, на берегах водойм, річок, струмків і джерел. Для ліквідації звалищ відходів органам місцевого самоврядування, комунальним службам населених пунктів були надані приписи. Впровадженням організаційно-розпорядчих заходів забезпечено ліквідацію 1707 стихійних звалищ (прибирання інших продовжується). Це дало можливість звільнити 29,17 га землі та прибрати 4981,9 м3 відходів. При цьому, до адмінвідповідальності було притягнуто 67 осіб, накладено штрафів на суму 4284 грн. Для відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу через забруднення 16

земель відходами, пред’явлено 3 претензії на загальну суму 40547 грн., з яких відшкодовано 14688 грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства щодо несанкціонованого розміщення побутових та промислових відходів оформлені матеріали та передані до органів прокуратури 4 справи для відповідного реагування. Інспекторським складом Держуправління в 2006 році проведено 85 перевірок місць зберігання непридатних до використання ХЗЗР, при цьому надано 47 приписів по усуненню виявлених недоліків, до адміністративної відповідальності притягнуто 9 посадових осіб на суму 952 грн. Виявлено 11 випадків безхазяйного зберігання заборонених та непридатних ХЗЗР: Ічнянський район - 4, Сосницький – 1, Чернігівський - 6. Інспекторами з охорони навколишнього природного середовища складені акти, які передані до районних комісій з питань поводження з безхазяйними відходами для вирішення питання про подальше поводження з забороненими та непридатними ХЗЗР і визначення їх власників. Але через законодавчо неузгоджені процедури щодо визначення власника, питання, в основному, не вирішуються або рішення носять формальний характер і не приймаються до виконання. Для забезпечення безмовного виконання вимог природоохоронного законодавства, покращення ситуації в сфері поводження з відходами на території області необхідно об’єднати зусилля на таких основних напрямках природоохоронної діяльності: - перехід до мало- і безвідходних технологій виробництва, забезпечення замкнених циклів ресурсоспоживання з метою зменшення обсягів відходів; - розв’язання екологічних проблем області шляхом проведення наукових досліджень, впровадження новітніх наукових розробок та передового досвіду; - поліпшення діючих і створення нових технологій виробництва та використання вторинних ресурсів, утилізація відходів в місцях їх утворення шляхом застосування комплексних схем використання відходів як вторинної сировини; - вжиття заходів щодо недопущення виникнення стихійних та несанкціонованих звалищ відходів; - створення сприятливих умов для залучення підприємницьких структур для створення системи збору та утилізації відходів; - впровадження та функціонування системи моніторингу відходів, інформаційного забезпечення щодо їх переробки та утилізації, створення єдиного банку даних відходів області; - налагодження співробітництва щодо використання, переробки та утилізації відходів із зарубіжними країнами та зацікавленими вітчизняними суб’єктами господарювання. 15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Державне управління охорони навколишнього природного середовища спільно з органами Держуправління на місцях здійснює комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони довкілля і використання природних ресурсів, координацію діяльності відомств, підприємств, установ і організацій в області. Згідно Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 (із змінами та доповненнями) в області впроваджений збір за забруднення навколишнього природного середовища. В області налічується 11138 організацій, підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності платників збору за забруднення. Відповідно до звіту про витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі 221 підприємство області за 2006 рік фактично витратило на капітальні інвестиції та поточні витрати у всіх секторах 106472,0 тис. грн., в тому числі на: – охорону атмосферного повітря і проблем зміни клімату – 24388,8 тис. грн.; – очищення зворотних вод – 35891,5 тис. грн.; – поводження з відходами – 23780,5 тис. грн.; – захист і реабілітація ґрунту, підземних і поверхневих вод – 13723,7 тис. грн.; – зниження шумового і вібраційного впливу (за винятком заходів охорони праці) – 0,6 тис. грн.; – збереження біорізноманіття і середовища існування – 5668,9 тис. грн.; – радіаційну безпеку (за винятком заходів для запобігання аварій і катастроф) – 95,2 тис. грн.; – науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування – 3,0 тис. грн.; – інші напрямки природоохоронної діяльності – 2919,8 тис. грн. У 2006 році підприємствами, організаціями та установами області за адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища природи, використання природних ресурсів сплачено штрафів на суму 300,7 тис. грн., позовів, за порушення природоохоронного законодавства – 14,1 тис. грн. Показниками державного бюджету передбачалось надходження коштів за забруднення навколишнього природного середовища до бюджетів усіх рівнів по Чернігівській області в сумі 7620,6 тис. грн., в тому числі: до державного бюджету – 4953,4 тис. грн. до обласного бюджету – 1905,4 тис. грн. до місцевих бюджетів – 761,8 тис. грн. Фактично надійшло за забруднення навколишнього природного середовища 7640,5 тис. грн., що складає 100,3 % до плану, в тому числі: до 18

державного бюджету – 4966,3 тис. грн.; до обласного – 1910,1 тис. грн.; до місцевих бюджетів – 764,1 тис. грн. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області тісно взаємодіє з органами прокуратури та Державною податковою адміністрацією по питанню покращення стягнення платежів до природоохоронних фондів. Надходження коштів до бюджетів усіх рівнів у 2006 році збільшилось у порівнянні з минулим роком, на 3463,3 тис. грн. У звітному році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища використовувались за цільовим призначенням відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1999р. № 1147 із змінами та доповненнями. За рахунок коштів обласного фонду профінансовано заходів на суму 2349,3 тис. грн. Основними напрямками фінансування були заходи по охороні та раціональному використанню природних ресурсів (ліквідаційний тампонаж артезіанських свердловин) – 290,0 тис. грн., по утилізації відходів – 600,0 тис. грн., по ліквідації іншого забруднення навколишнього природного середовища (будівництво та реконструкція об’єктів, придбання обладнання) – 1209,1 тис. грн. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2004-2006 роки приведені в табл. 15.1 Табл. 15.1 Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) Пор. № 1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів

2004 193,77 2460,0 1996,99 656,78 75,2

Рік 2005 656,78 2088,6 2202,23 543,15 80,2

2006 543,15 1910,1 2349,3 103,95 95,8

За рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2006 році виконано будівельно-монтажні роботи та придбано насосне обладнання по реконструкції каналізаційних очисних споруд потужністю 2500 м3/добу в смт. Варва на загальну суму 547,2 тис. грн. Показники фактичних надходжень зборів за спеціальне використання природних ресурсів до державного та місцевих бюджетів у 2006 році наведені в табл. 15.2

Табл. 15.2 Фактичні надходження зборів за спеціальне використання природних ресурсів за 2006 рік тис. грн. Пор. №

1. 2. 3. 4. 5. 5.

Показники Збори за спеціальне використання природних ресурсів - всього Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду Збір за спеціальне водокористування Плата за користування надрами Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету Плата за землю Плата за спеціальне використання інших природних ресурсів

Державний бюджет

Місцевий бюджет

ВСЬОГО

46487,6

39431,1

85918,7

8649,1

1039,1

9688,2

2252,5 7837,1

308,4

2252,5 8145,5

27743,9

38083,6

5,0

ЕКОЛОГО-ЕКСПЕРТНА ДІЯЛЬНІСТЬ Будівництво та реконструкція природоохоронних об`єктів – один з основних шляхів зменшення негативного впливу наслідків життєдіяльності людини на довкілля. Саме будівництво об`єктів з охорони навколишнього природного середовища дозволяє уникнути кризових змін стану природних комплексів, викликаних скидами та викидами забруднюючих речовин. За даними, отриманими від управлінь та підприємств області, в 2006 році спостерігалося збільшення обсягів інвестицій в природоохоронне будівництво. В порівнянні з 2005 роком Сума виділених коштів зросла на 5,6млн.грн. Протягом 2006року на 47 природоохоронних об`єктах виконано будівельних робіт на загальну суму 18,7млн.грн. В 2006 році завершено будівництво і проводяться пусконалагоджувальні роботи І пускового комплексу очисних споруд с.м.т. Козелець потужністю 0,5тис.м3/добу та скидного колектору від них довжиною 5,7км, будівництво яких велося протягом попередніх років. Також проводяться пусконалагоджувальні роботи ІІ пускового комплексу реконструкції очисних споруд смт. Варва з доведенням потужності їх до 3 тис.м3/добу. В населених пунктах області прокладено більше 4 км каналізаційних мереж. Замінені системи аерації на очисних спорудах м. Семенівка та с. Наумівка Корюківського району Чернігівської області. Коштом обласного природоохоронного фонду здійснено реконструкцію 6 каналізаційних насосних станцій в населених пунктах області. За рахунок державних коштів розчищено 1,48 км річок та 8,9 га водойм. Ліквідовано загрозливий стан на р. Десна біля с. Мале Устя 20

Сосницького району, закріплено 0,292 км р. Десна, реконструйовано 4 гідротехнічні споруди. Найбільше власних коштів у будівництво природоохоронних об’єктів вклали : -ВАТ “Укрнафта” (1050 тис.грн) в будівництво каналізаційної мережі в с.м.т.Варва; -Гнідинцівський газопереробний завод (292,74 тис.грн) для реконструкції власних очисних споруд ; -А/Т Тютюнова компанія “ВАТ – Прилуки” (1050тис.грн) на реконструкцію системі аспірації і пневмотранспорту. Але незадовільними залишаються темпи будівельних робіт по захисту с. Змітнів від шкідливої дії вод р. Десна (Сосницький р-н). Практично не ведеться реконструкція очисних споруд НовгородСіверського сирзаводу Показники природоохоронного будівництва за останні роки наведені в табл.15.2. Табл.15.3. Стан будівництва природоохоронних об`єктів Вид діяльності

Рік 2003 План Факт %

Капітальні вкладення на будівництво 7981 природоохоронних об`єктів (тис. грн.)

7403

План

2004 Факт %

План

2005 Факт

План

2006 Факт

93 17210 15206 88 11910 13073 110 19152 18892 99

Для попередження неприпустимого з екологічної точки зору впливу діяльності на природу здійснюється державна екологічна експертиза проектної документації реконструкції та будівництва об’єктів. Державна екологічна експертиза здійснюється у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку. Протягом 2006 року відділом державної екологічної експертизи та контролю охорони атмосферного повітря проведено 244 експертизи передпроектної та проектно-кошторисної документації, при чому 108 комплектів документації повернуто на доопрацювання, тобто 44,3% . Для порівняння, в 2005 році здійснено 231 експертиза, повернуто на доопрацювання 95 комплектів документації (41 %). Згідно з договорами з обласною службою “Укрінвестекспертиза” розглянуто 183 проекти, з галузевою службою ”Укрдорекспертиза” розглянуто 4 проекти. 21

З представлених на екологічну експертизу проектних матеріалів розглянуті проекти: АЗС, станцій технічного обслуговування, складів ПММ – 63; об’єктів газо-, теплопостачання – 35; промислових об’єктів – 35; водозаборів та мереж водопроводу – 16; гідротехнічних споруд, водойм – 16; каналізаційних споруд і мереж – 13; об’єктів деревообробки – 10; об’єктів видобування нафти і газу – 9; розробки кар’єрів, резервів – 8; об’єктів по виробництву продовольчих товарів – 6; автошляхів, мостових переходів – 5; переробки, захоронення відходів – 4; мийок, гаражів стоянок – 2; інших – 22. На засіданні експертної ради Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області прийнято рішення щодо робочого проекту “Реконструкція бази відпочинку в урочищі Ледань с. Горбове Куликівського району Чернігівської області”. Загальні результати роботи з еколого-експертної діяльності Держуправління у 2006 році наведено в табл. 15.3. Табл. 15.4. Еколого-експертна діяльність у 2006 році.

Виконання робіт

1 Проведено експертиз перед проектної (ТЕО, ТЕР,ТЕД ), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.) 4

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості ) 5

244

136

108

44,3

187

49,7

26.3

З метою забезпечення раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Держуправлінням видані документи дозвільного характеру. Станом на 01.01.2007р. в Чернігівській області налічується 1042 об’єкти-водокористувачі, з яких 489 у промисловості і 553 у сільському господарстві. З вказаної кількості 321 (134 – промисловість, 187 – сільське господарство) - самовільно використовують водні ресурси. Найбільше об’єктів, які самовільно використовують водні ресурси, у Чернігівському (31), Козелецькому (26), Прилуцькому (24), Ріпкинському (21) районах. Недостатньо проводилась робота з переоформлення дозволів на спеціальне водокористування у Коропському (з 13 оформлено 3), Корюківському (з 19 переоформлено 4), Сосницькому (з 21 переоформлено 5) районах. У 2006 22

році видано нових або продовжено термін дії 161 дозволу на спеціальне водокористування. У 2006 році за отриманням документів дозвільного характеру в сфері поводження з відходами та небезпечними речовинами надійшло 667 звернень суб’єктів господарювання, при цьому відмовлено у видачі дозволів у 39 випадках. Основна причина відмов – невідповідність поданих документів встановленим вимогам, подання їх не в повному обсязі та порушення термінів представлення заяв. На викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення видано 95 дозволів, а матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок – 1470. Кількість документів дозвільного характеру, виданих у 2006 році наведена в табл. 15.5 Табл. 15.5 Кількість документів дозвільного характеру, виданих у 2006 році

№ з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Адміністративнотериторіальна одиниця

м. Чернігів райони Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський Всього

Кількість виданих документів дозвільного характеру, один. дозволи на матеріали дозволи у сфері викиди в щодо дозволи на поводження з атмосферне вилучення спецводовідходами та повітря від (викупу), користування небезпечними стаціонарних надання речовинами джерел земельних забруднення ділянок 9 110 37 226 12 3 5 4 9 8 6 2 4 5 6 14 9 11 13 11 5 5 1 3 16 161

7 24 45 7 75 44 11 20 31 8 10 39 7 12 35 7 8 3 2 4 67 52 628

1 1 2 2 4 4 1 1 2 2 2 5 2 16 5 2 1 1 2 2 95

24 24 1 59 14 197 42 1 28 21 268 29 42 313 45 8 29 2 94 3 1470

16. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ, НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОГРАМИ „Замислюючи щось зробити, ми маємо враховувати вплив цієї дії на сім наступних поколінь” Головний закон племен ірокезів На Чернігівщині діє довгострокова „Програма (план дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 200їє0 – 2010 роки” („Екологія – 2010”), затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 17 серпня 1999 року. „Програма…” має на меті створення безпечних умов проживання людей і відновлення природного середовища області. Для досягнення цієї мети необхідно створити систему природокористування, яка дасть можливість раціонально використовувати природні ресурси області, мінімізувати вплив шкідливих речовин на стан повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, інших природних об’єктів, забезпечити збереження і відновлення ландшафтів, біорізноманіття та екологічну безпеку проживання людей. Протягом 2006 року виконання заходів програми профінансовано на загальну суму 47244,821 тис. грн., що становить 92,9 % від запланованого, в тому числі за рахунок: – державного бюджету – 17213,503 тис. грн.; – місцевого бюджету – 4565,435 тис. грн.; – інших джерел фінансування – 25465,883 тис. грн. З державного бюджету виділено 17213,503 тис. грн. (в тому числі, з державного фонду охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) – 405,173 тис. грн.). За рахунок цих коштів профінансовано: – недопущення негативного впливу на водойми області об’єктів комунальної сфери – 10573,073 тис. грн. (в т. ч.: будівництво очисних споруд в смт. Варва з державного ФОНПС – 405,173 тис. грн.); – берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливої дії вод 2111,823 тис. грн. (р. Десна в районі сіл Змітнів та Мале Устя Сосницького району, м. Чернігів (район Бобровиці), заходи по відведенню поверхневих вод від сіл Патюти, Гладке та Сморшки Козелецького району, захист с. Печі Борзнянського району від підтоплення р. Остер); – заходи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок – 1855,107 тис. грн. Зокрема, виконані заходи розчистці водойм на території Менського району, екологічне покращання р. Борзенка Борзнянського району (ІІ черга), регулювання русла р. Турчанка в Корюківському районі, розчищення притоки р. Борзни біля с. Любомудрівка Борзнянського району тощо; 24

− заходи по охороні земельних ресурсів – 739,2 тис. грн.; − заходи по охороні атмосферного повітря – 1549 тис. грн. (проведення газифікації ряду котелень в Борзнянському, Щорському, Менському, Куликівському районах тощо); − заходи по охороні та відтворенню лісових ресурсів – 335,3 тис. грн. З місцевих бюджетів використано 4565,435 тис. грн. (в тому числі з обласного та районних ФОНПС виділено на виконання заходів програми 2445,635 тис. грн.) на: − усунення негативного впливу об’єктів комунальної сфери на навколишнє середовище – 3105,85 тис. грн.: реконструкція аварійних каналізаційних очисних споруд в м. Чернігові, реконструкція біоставків КП «Бахмач-Водсервіс», реконструкція КНС в м. Новгород-Сіверський, будівництво міні-очисних споруд в смт. Срібне тощо; − збирання, утилізацію твердих побутових відходів та ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ на території області – 79,455 тис. грн.; − заходи по охороні атмосферного повітря (газифікація котелень) 448 тис. грн.; − забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних до використання пестицидів – 633,382 тис. грн.; − організації і здійснення заходів з екологічної освіти та пропаганди екологічних знань – 56,7 тис. грн.; За рахунок власних коштів підприємств профінансовано заходів на суму 25465,883 тис. грн. Держуправлінням проаналізувано інформацію, надану причетними організаціями та установами щодо виконання у 2006 році природоохоронних заходів, виконаних у відповідності до розроблених в області „Першочергових завдань реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на 2003 – 2005 (2010) роки”, і надає узагальнену інформацію згідно установленої форми. Протягом 2006 року виконання програми профінансовано в сумі 26261,144 тис. грн., що становить 95 % від запланованого (27506,723 тис. грн.). В тому числі: з державного бюджету – 19798,003 тис. грн., місцевого бюджету – 3590,316 тис. грн., інші кошти – 2874,325 тис. грн. Протягом 2006 року затампоновано 174 артезіанські свердловини, що дало змогу знизити рівень ризику забруднення підземних водних горизонтів. Головними джерелами забруднення поверхневих водних об’єктів залишаються підприємства комунального господарства. Протягом року на території області проводились роботи по реконструкції, ремонту та будівництву очисних споруд, каналізаційних колекторів та мереж. Завершено будівництво очисних споруд у селищах Варва та Козелець. Введення в експлуатацію цих об’єктів дасть змогу запобігти негативному впливу на поверхневі водні об’єкти. 25

Для захисту населених пунктів від шкідливої дії вод проводились роботи по берегоукріпленню та відведенню поверхневих та ґрунтових вод в районі м. Чернігова (р-н Бобровиці), сіл Патюти, Гладке та Сморшки Козелецького району, біля с. Кладьківка Куликівського району. Протягом року проводились роботи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок в Менському, Корюківському, Борзнянському, Чернігівському районах області. У 2006 році проведено ряд заходів, які дозволили підвищити якість питної води: проведено роботи по прокладанню, ремонту заміні та будівництву водопровідних мереж, будівництво артезіанських свердловин в Коропському, Бахмацькому, Варвинському, Городнянському, Ічнянському, Корюківському, Менському, Ніжинському, Носівському, Сосницькому, Срібнянському, Чернігівському та Щорському районах. На території Чернігівщини діє «Програма розвитку водопровідноканалізаційного господарства Чернігівської області на 1998 – 2010 роки», яка затверджена розпорядженням облдержадміністрації. У 2006 році водопровідно-каналізаційне господарство працювало стабільно і перебоїв в наданні послуг майже не було. Продовжувалась робота по реконструкції господарства за державні кошти на здійснення заходів із запобігання аваріям та техногенним катастрофам у житловокомунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності. Всього із Державного бюджету на водопровідно-каналізаційні об’єкти області було направлено 14,85 млн. грн., крім того із місцевих бюджетів – 1,22 млн. грн. Загальна сума використаних коштів – 16,07 млн. грн. З метою ефективного використання капітальних вкладень вони концентруються на найбільш життєвоважливих об’єктах. У 2006 році на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства проводилась заміна насосних агрегатів на менш потужні (КП «Прилукитепловодопостачання», КП “Чернігівводоканал”, ЗАТ «Комунальник» м. Корюківка, КП «Борзна-Комунальник», Остерське ВУЖКГ). Це дало змогу більш ефективно використовувати електроенергію для підйому та подачі води абонентам і підвищило надійність водопостачання. Станом на 01.01.2007 року в області 1616,5 км комунальних водопровідних мереж, з яких замортизовано 513,4 км або 31,8%. Внаслідок зношеності трубопроводів на мережах виникають пориви, що призводить до втрат води в мережах та до забруднення питної води. За результатами діяльності відбулось перевищення фактичних втрат води в зовнішніх мережах водопостачання (проти затверджених) на підприємствах: КП «Чернігівводоканал» 29,1 % (затверджені 25,8 %), КП «Прилуки тепловодопостачання»20,3 % (затверджені 19,3%), КП «Борзна Комунальник»23,0 % (затверджені 19,9 %), КП «Козелецьводоканал»32,1 % (затверджені 19,5 %), ЗАТ «Комунальник» м.Н.-Сіверський 21,2 % (затверджені 20,0 %), Остерське ВУЖКГ 20,8% (затверджені 13,6 %), ЗАТ «Комунальник» м. Щорс 40,3 % (затверджені 25,5 %). 26

В 2006 році проводилась реконструкція та будівництво нових водопровідних мереж: - м. Ніжин (0,65 км) при фінансуванні за кошти державного бюджету -50,0тис.грн.; - м. Бахмач (0,21км) при співфінансуванні з державного бюджету 50,0тис.грн. та місцевого бюджету -13,0тис.грн.; - смт. Батурин Бахмацького району (5,0км) при фінансуванні за кошти державного бюджету -978,0тис.грн.; - смт. Варва при співфінансуванні з місцевого бюджету - 26,6 тис. грн. та коштів інвестора – 105,0 тис. грн., - м. Городня (13,65 км) при фінансуванні з місцевого бюджету 95,97тис. грн. та кошти підприємства 14,5тис.грн., - м. Ічня при співфінансуванні з державного бюджету -75,0тис.грн. та місцевого бюджету -35,0 тис. грн., - с. Вишеньки Коропського району при фінансуванні за кошти державного бюджету -50,0 тис. грн.; - смт. Куликівка при фінансуванні за кошти державного бюджету 56,0тис.грн. та кошти підприємства -1,5 тис. грн ; - у смт. Лосинівка Ніжинського району за кошти місцевого бюджету -50,0тис.грн.; - у м. Корюківка (14,8 км) при співфінансуванні з державного бюджету; - у смт. Ріпки (2,5 км) також при співфінансуванні з місцевого бюджету -48,0тис.грн. та кошти населення -32,0 тис. грн.; - Сосницький район за кошти населення 126,0тис.грн., смт. Сосниця за державні кошти-80,0тис.грн. - у смт. Срібне (1,13 км) за кошти населення -23,9тис.грн.; - с. Тур’я Щорського району за кошти місцевого бюджету 26,7 тис. грн., В 2006 році піднято води 40812,9 тис.м3, відпущено води споживачам 30600,5 тис.м3, що становить 74,9%, при цьому 266,7 тис.м3 - вода, що не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” за окремим хімічним показником (мм. Чернігів, Прилуки, Бобровиця, смт. Талалаївка). Якість питної води постійно контролюється відомчими лабораторіями в мм. Чернігові, Ніжині, Прилуках, Ічні, Бахмачі та смт. Ріпках і на договірних засадах міськ-, райсанепідемстанціями в інших містах і селищах. Підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства проводилась весняна та осіння профілактична дезинфекція водопровідних споруд і мереж, а після ліквідації поривів – позачергова дезинфекція. 27

На балансі комунальних підприємств області знаходиться 694,0км каналізаційних мереж, з яких 268,6 км, що становить 38,7%, ветхі і аварійні, 14 КОС з повною біологічною очисткою (мм. Чернігів, Ніжин, Прилуки, Ічня, Борзна, Новгород-Сіверський, Остер, Семенівка, Щорс та смт. Варва, Короп, Любеч, Ріпки, Куликівка), 6 полів фільтрації (мм. Прилуки, Городня, Носівка та смт. Козелець, Любеч, Сосниця). ВАТ “Бобровицьке ВУ ЖКГ”, ПП “Комунальник” смт. Срібне не мають каналізаційних мереж, в смт. Талалаївка каналізація від ЦРЛ у 2006 році не працювала. В 2006 році пропущено 34244,8 тис.м3 стоків. На шести каналізаційних очисних спорудах (мм. Чернігів, Прилуки, Бахмач, Ніжин, Ічня та смт. Ріпки) працюють відомчі акредитовані лабораторії по контролю за якістю очистки стічних вод, решта контролюється хімікоаналітичною лабораторією контролю якості очистки стічних вод Державної екологічної інспекції в Чернігівській області та на договірних умовах районними санепідемстанціями. З державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2006 році використано кошти на реконструкцію Варвинських очисних споруд в сумі 405,173 тис. грн. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2006 році використано кошти на: -м. Ніжин на реконструкцію аварійного самопливного колектору60,0тис.грн. - 0,8км, - м. Бахмач на реконструкцію біоставків очисних споруд 114,0тис.грн., - смт. Срібне на будівництво локальних міні очисних споруд160,0тис.грн. - с. Наумівка Коропського району на заміну аераторів на станції біологічної очистки-30,0тис.грн.; - м. Н.-Сіверський на продовження будівництва зливної станції на очисних спорудах-155,2тис.грн. - на реконструкцію каналізаційних насосних станцій в смт. Козелець – 100,0тис.грн.; смт. Короп 60,0 тис. грн.; м. Городня 60,0тис.грн., м. Носівка – 160,0 тис. грн.; смт. Ладан Прилуцького району 202,тис.грн.; смт. Ріпки -33,0тис.грн 28

- на придбання повітродувок смт. Ріпки -26,0тис.грн.; м. Семенівка – 26,0тис.грн.; - на придбання фекальних насосів м. Щорс -30,0 тис. грн. З перелічених заходів видно, що роботи по розвитку водопровідноканалізаційного господарства, охорони водних ресурсів, підвищення якості питної води і очищення стічних вод ведуться, але через обмеженість фінансування - повільно. Стан житлово-комунального комплексу області продовжує залишатися тяжким. Залучені для реалізації програми реформування кошти становлять менше третини від потреби. Тому у грудні 2006 року на розширеному засіданні Колегії обласної державної адміністрації було розглянуто стан виконання обласної “Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства області на 2004-2006 роки та на період до 2010 року”. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 11 грудня 2006 року № 447 намічено комплекс заходів по активізації роботи по реформуванню і розвитку житловокомунального господарства області. Державним бюджетом на 2007 рік передбачені кошти на інвестування водопровідно-каналізаційного господарства області в сумі біля 10,8млн.грн., що дасть можливість зробити наступний крок на шляху технічного переоснащення і покращення якості з надання послуг. На виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на території області проводилися наступні роботи: В складі регіональної екомережі Чернігівської області виділяються такі основні елементи: 5 ключових територій (з них 4 – загальнодержавного значення, 1 – місцевого значення), 5 сполучних територій (з них 2 – загальнодержавного, 3 – місцевого значення), 1 відновлювальна територія національного значення („Замглай”). Вони мають буферні зони, які є перехідними між природними територіями і територіями господарського використання. Головним досягненням розбудови екомережі в 2006 році стало створення Указом Президента України від 10.02.2006 р. № 122/2006 в Коропському районі Мезинського національного природного парку загальною площею 31035,2 га. Мезинський НПП є ключовою територією екомережі національного значення і створений для збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення в регіоні. Для збереження найбільшої в Україні популяції очеретянки прудкої, занесеної до Червоної книги України, в 2006 році велись роботи по 29

розширенню гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Дорогинський». Велись роботи на р. Десні по визначенню для подальшого заповідання місць нересту стерляді. В 2006 році велись роботи по інвентаризації видів голонасінних природної флори та інтродуцентів на території Чернігівської області, результатом даної роботи є монографічне зведення «Голонасінні Чернігівщини». Проводились роботи по вивченню поширення регіонально рідкісних видів вищих спорових судинних рослин (папоротеподібні) зокрема фегоптерісу з’єднуючого, багаторядника шипуватого та багаторядника Брауна, багатоніжки звичайної та ряду інших видів. Проводилось наукове вивчення фіто - та ценорізноманіття таких ключових територій як Мезинська, Дніпровська; вивчались динамічні процеси території ренатуралізації в рамках ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай». Досліджувалось різноманіття голонасінних природної флори та інтродуцентів в рамках ключових та сполучних територій екомережі. Для відтворення різноманіття рослинного світу використовувалися можливості розсадників дендропарку «Тростянець», колекційні ділянки природної флори агростанції Чернігівського педуніверситету та території для майбутньої ренатуралізації в межах існуючих окремих територій природно-заповідного фонду і ділянки заліснення. Було здійсненно розмноження живцями яловця звичайного (регіонально рідкісного виду) в кількості 200 екз., зібрано насіння наперстянки велико квіткової, валеріани лікарської, тирлича звичайного, оману високого з метою одержання посадкового матеріалу та його висадження в природні умови. Для фінансування заходів щодо формування національної екологічної мережі в області в 2006 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 15 тис. грн.

17. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ «Лише розум, Колективний Розум людства здатен запобігти катастрофі, що насувається… І завдання окремих людей, окремих розумів – пробудити Колективний Розум – інтелект людства – й спрямувати сьогодні його зусилля на відвертання поки що невідворотного» М.М.Мойсеєв, видатний еколог, математик

російський

На сучасному етапі розвитку науки і техніки є великі можливості не тільки для відновлення навколишнього природного середовища, але й для його якісного поліпшення, зменшення антропогенного тиску на довкілля. Адже внаслідок господарської діяльності нерідко змінюються природні властивості землі, а це в свою чергу, впливає на екосистеми, біосферу і на умови життя самої людини. Ряд наукових установ і вищих учбових закладів області протягом 2006 року проводили дослідження та впровадження нових розробок, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, та тісно співпрацювали з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища. Одним із основних напрямів збереження навколишнього середовища та формування екологічно безпечного виробництва сільськогосподарської продукції є широке опанування інновацій, формування внутрішнього ринку високих технологій для потреб агропромислового виробництва. Колектив інституту сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук (вул. Шевченка, 97, м Чернігів) впродовж року продовжував свою наукову діяльність.

Пор. №

Наукові розробки Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН

1 1.

Найменування науково-технічних проектів та розробок 2 Біологічний препарат полі функціональної дії мікрогумін для ячменю

Сфера впровадження

Соціально-економічний ефект від впровадження

Де реально впроваджено

Пропонує ться до впроваджен ня в області

3 сільськогоспод арське виробництво

4 Препарат підвищує урожай ячменю на 1520%

5 сільськогосподар ські підприємства

6 сільськогоспод арські підприємства

1 2.

2 Гранульований біологічний препарат біогран

3 сільськогоспод арське виробництво

Штам бактерій Bradyrhizobium japonicum КН10 для виготовлення бактеріального добрива під сою Штам бактерій Pseudomonas fluorescens 211 для виготовлення бактеріального добрива під нагідки лікарські Технологія оздоровлення сортів картоплі

виготовлення мікробних препаратів

Технологія вирощування оздоровленого вихідного матеріалу картоплі культури in vitro

насінництво картоплі

4 Препарат підвищує урожай сільськогосподарських культур на 15-20% Штам достовірно підвищує урожай зерна сої на 10-24% у порівнянні з стандартним штамом

5 сільськогоспода рські підприємства

6 сільськогоспод арські підприємства

використовуєтьс я у власній діяльності

виробники мікробних препаратів

виготовлення мікробних препаратів

Штам підвищує урожай суцвіть нагідок лікарських на 8,0-11,2%

використовуєтьс я у власній діяльності

виробники мікробних препаратів

насінництво картоплі

Технологія забезпечує підвищений вихід здорових рослинрегенерантів, які відповідають ознакам сорту і є здоровою основою для отримання якісного вихідного насіннєвого матеріалу картоплі Виробництво високоякісної еліти на оздоровленій основі гарантує прибавку врожаю картоплі на 30%

використовуєтьс я у власній діяльності

підприємства з насінництва картоплі

використовуєтьс я у власній діяльності

підприємства з насінництва картоплі

Застосування мікробних препаратів сприяє покращанню екологічного стану довкілля. Біопрепарати мають низьку собівартість та сприяють отриманню додаткової хімічно незабрудненої сільськогосподарської продукції. У 2006 році ВАТ „Хімтекстильмаш” (вул. Щорса, 110, м Чернігів), як головна організація Міністерства промислової політики України з обладнання для хімволокон, обладнання для виробництва рослинної олії, проводило роботи, з урахуванням міжнародних і національних екологічних стандартів, щодо створення і впровадження сучасного устаткування, що забезпечує зменшення різноманітних відходів, пов’язаних з виробничим циклом продукції: - для ВАТ «Сибур-Волжський» (м. Волжськ, Росія) розроблено, виготовлено і впроваджено у виробництво поліамідної нитки комплект вузлів КУНФ-3, що забезпечило локалізацію до 96 % газоподібних забруднюючих речовин і повернення у виробництво 85 % цих відходів; - для ВАТ «Кіровоградолія» розроблено, виготовлено і впроваджено у виробництво рослинної олії аспіраційні колони, що забезпечує зменшення у 2,5-3 рази час ремонтного простоювання устаткування, стабілізацію техпроцесу і підвищення екологічної безпеки виробництва шляхом зменшення відходів. 32

Співробітники ВАТ „Хімтекстильмаш” брали активну участь у вирішенні екологічних проблем не тільки на державному рівні. За напрямком «Екологія», або з урахуванням екологічних проблем опубліковано 14 робіт на 6 Міжнародних конференціях в Україні, Росії, Білорусі, Швейцарії, а також дві статті у фахових виданнях. Серед напрямків науково-дослідної роботи екологічного спрямування, що проводились протягом року в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, виділяється ряд пріоритетних:  вивчення созологічної цінності рослинності та флори Лівобережного Полісся та стану природно-заповідних об’єктів регіону;  дослідження ентомофауни Чернігівщини, нематодофауни;  вивчення впливу некондиційних пестицидів та продуктів їх хімічної модифікації на корозійно небезпечні угруповання мікроорганізмів ґрунту;  дослідження впливу токсикантів на життєдіяльність вищих гідробіонтів, методи біоіндикації для оцінки якості води. В жовтні зав. кафедрою екології та охорони природи брав участь у І Всеукраїнському з’їзді екологів, що проходив на базі Вінницького національного технічного університету. На Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт з екології, що проходив на базі Донецького національного технічного університету, студентка випускного курсу Чернігівського державного педуніверситету імені Т.Г. Шевченка стала переможцем. Результатом наукової співпраці колективу університету, державного дендрологічного парку «Тростянець» та відділу держекоконтролю біоресурсів, заповідної справи та екомережі Держуправління став вихід у світ книги «Голонасінні Чернігівщини», яка присвячена поширеним на території області голонасінним природної флори та інтродукованим видам. Презентація цього видання відбулась на засіданні Громадської ради в Орхуському центрі при Держуправлінні, а також в засобах масової інформації. 18. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ, ГРОМАДСЬКІ РУХИ „Довгий шлях життя на Землі – це урок для всіх. І вже коли людина вважає себе улюбленим дитям Природи, вона повинна знати цей урок і пам’ятати, що давні істоти, які не змогли пристосуватися й не відповідали мінливим факторам довкілля, заповнюють нині своїми скелетами палеонтологічні музеї” Т. Ніколов, болгарський палеонтолог, 33

еколог Для виховання у сучасної людини не споживацького і руйнівного відношення до природи, навколишнього середовища, а дбайливого, конструктивного та бережливого, необхідно широко впроваджувати екологічну освіту громадян. В сучасних умовах сталого розвитку, у формуванні екологічної культури, екологічної свідомості, велику роль відіграє віднесення предмету екології до базових дисциплін в учбових закладах всіх рівнів акредитації, розширення позакласної та позашкільної екологічної освіти. Проведення за підтримки Держуправління інформаційнопросвітницьких та практичних природоохоронних заходів, обласних етапів Всеукраїнських акцій, екологічних походів, експедицій, роботи на навчально-виховних екологічних стежках, направлених на збереження, відтворення та охорону навколишнього природного середовища, стали традиційними на Чернігівщині. Педагогічні колективи освітніх закладів області значну увагу приділяють формуванню у школярів бережливого ставлення до природи, набуттю навичок і досвіду розв’язання екологічних проблем, та залученню їх до практичної природоохоронної роботи. В 2006 році в освітніх закладах області працювали: 381 екологонатуралістичний гурток, 56 екологічних клубів, 187 природоохоронних загонів, в тому числі 118 загонів зелених патрулів, 69 загонів блакитних патрулів. На маршрутах 84 екологічних стежок протягом року проводилась навчально-виховна, дослідницька, практична, природоохоронна, пропагандистська робота з питань охорони довкілля, учні знайомились з особливостями флори та фауни своєї місцевості, історичними пам’ятками, пам’ятками природи, вивчали рослинність лісів, парків. 4740 учнів області взяли участь в екологічних експедиціях та екскурсіях, під час яких вони вивчали різноманітні об’єкти та явища живої природи, визначали види рослин та тварин, проводили фенологічні спостереження та дослідницьку роботу, виявляли джерела згубної дії на природу безгосподарської діяльності людини, екологічні проблеми своєї місцевості, брали участь в роботах по їх усуненню. В 11 екологічних експедиціях взяли участь 165 гуртківців обласної станції юних натуралістів. В області працювало 34 учнівських лісництва, ланки та гуртки юних лісівників, 35 сигнальних постів та лісових дозорів. Серед кращих юні лісівники Браницької ЗОШ І-ІІІ ступенів Бобровицького району, Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів і Галайбинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Борзнянського району, Червоненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Коропського району, Холминської ЗОШ І-ІІІ ступенів Корюківського району, Машівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Семенівського району, Спаської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сосницького району, Пакульської ЗОШ І-ІІІ ступенів 34

Чернігівського району, Новоборовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Щорського району. З метою поширення нетрадиційних форм роботи учнівських колективів у русі за екологічну безпеку, покращення довкілля, виховання духовної та екологічної особистості, гармонії її стосунків з природою в освітніх закладах області створено екологічні агітбригади та екотеатри, проводились вікторини, конкурси, виступи екологічних агітбригад, читацькі конференції, тематичні свята. Протягом року в області серед школярів проведено 870 екологічних конференцій і лекцій, вечорів, свят, виставок, змагань тощо. Координатором практичної природоохоронної діяльності освітніх закладів області, участі учительських і учнівських колективів у Всеукраїнських і обласних природоохоронних конкурсах, змаганнях, акціях, операціях є Чернігівська обласна станція юних натуралістів (облСЮН). Школярі 740 загальноосвітніх шкіл, вихованці 28 позашкільних навчальних закладів, юні натуралісти з 381 профільного гуртка, 56 екологічних клубів, 187 природоохоронних загонів, 34 учнівських лісництв, ланок та гуртків юних лісівників взяли активну участь у виконанні навчально-виховних і практичних завдань щорічних Міжнародних, Всеукраїнських та обласних масових екологонатуралістичних заходів. Змістовністю відзначалася робота в школах і позашкільних навчальних закладах Бобровицького, Варвинського, Корюківського, Семенівського, Чернігівського районів, міста Чернігова та в профільних гуртках Чернігівської облСЮН. Серед кращих учасників обласного етапу Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об'єктиві натураліста» - роботи фотогуртка Коропського районного центру дитячої творчості, учнів ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Куликівка, гуртків юних квітникарів, юних овочівників, юних генетиків-селекціонерів, юних зоологів. Серед кращих учасників Всеукраїнського конкурсу школярів та учнівської молоді «Вчимося заповідувати» – учнівський колектив ЗОШ ІІІІ ступенів № 13 м. Ніжина, гурток юних екологів-краєзнавців Чернігівської облСЮН, екологічний загін «Дивосвіт» ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Семенівки. Учні – активні учасники обласного етапу Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього», виконуючи умови акції, працювали за напрямками: «Чисте повітря», «Жива зелена хвиля подвір’я», «Лісам, паркам, скверам – бути чистими», «Чисті прибережні смуги – живі водні плеса і джерела». Впорядковували вулиці, шкільні подвір’я, спортивні майданчики; розбивали клумби та газони; садили дерева та кущі; прибирали парки, сквери, території біля пам’ятників, обелісків та братських могил; очищали прибережні смуги, джерела та криниці. Серед кращих – освітні заклади Бобровицького, Борзнянського, Варвинського, Городнянського, Корюківського, Куликівського, Прилуцького, Семенівського районів. 35

Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівська обласна станція юних натуралістів спільно з кафедрою екології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка та обласним товариством охорони природи з 2004 по 2009 рік проводять обласний конкурс-огляд на краще зовнішнє та внутрішнє озеленення загальноосвітніх шкіл, дошкільних та позашкільних навчальних закладів. Школярі, в рамках конкурсу, покращували внутрішнє та зовнішнє озеленення освітніх закладів; упорядковували садиби загальноосвітніх навчальних закладів; створювали зелені захисні смуги і огорожі; працювали по збереженню існуючих зелених насаджень; поновлювали роботу теплиць, парників, куточків живої природи; активізували дослідницьку роботу з квітництва, дендрології, садівництва. В школах, школах-інтернатах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, позашкільних та дошкільних навчальних закладах були проведені тематичні бесіди, лекції, вечори, свята, конкурси, ігри, виставки («Все починається з маленької квіточки», «Квіти – окраса життя», «Зелені мандрівники», «Наші зелені друзі» тощо). В 2006 році серед активних учасників конкурсу - педагогічні та учнівські колективи загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів Бахмацького, Бобровицького, Борзнянського, Варвинського, Городнянського, Ічнянського, Коропського, Корюківського, Ніжинського, Новгород-Сіверського, Носівського, Прилуцького, Семенівського, Сосницького, Талалаївського, Чернігівського, Щорського районів та міста Чернігова. Беручи участь в обласному екологічному місячнику «Садимо дерева – відроджуємо землю», учнівські колективи під керівництвом вчителів, спеціалістів лісового і сільського господарств посадили 13552 плодових дерева, 90469 декоративних дерев, 5255 декоративних кущів, заклали 255,5 п/м зеленої горожі, 256 шкілок, 7 плодово-декоративних розсадників, 12 нових парків, 8 скверів, 49 алей, озеленили 297 шкіл, 62 дошкільних заклади та громадські установи, 18 тваринницьких ферм, зібрали 650 кг насіння дерев та кущів. В рамках акції «Зелений вінок Пам’яті» юними натуралістами області впорядковано і озеленено 359 братських могил, стел, обелісків, вшановано ветеранів Великої вітчизняної війни, організовано посильну допомогу ветеранам, солдатським вдовам по збору урожаю із присадибних ділянок. 1185,7 кг лікарської сировини, 908 кг ягід зібрано школярами області - учасниками акції «Зелена аптека» та проводилась роз’яснювальна робота по правилах збору лікарських трав, їх розмноженню в природі, вирощуванню на навчально-дослідних земельних ділянках. Юннати Чернігівської області – активні учасники природоохоронних операцій «Ялинка», «Синичка», «Первоцвіти», «Береза», «Зелена аптека», «Джерело» та інших. 84 учні – переможці обласних етапів масових еколого-натуралістичних заходів стали учасниками обласних зборів юних 36

екологів «Наш голос на захист природи» та юних лісівників «Ліс – наша турбота». Гуртківці Чернігівської обласної станції юних натуралістів стали активними учасниками Міжнародного дитячого екологічного форуму «Зелена планета - 2006», були нагороджені грамотою Загальноросійського суспільного дитячого екологічного руху «Зелена планета». За активну участь у Всеукраїнських масових екологонатуралістичних заходах відзначено Грамотами та Подяками Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України 30 загальноосвітніх шкіл, 23 профільні гуртки юннатів, 16 педагогів, 28 учнів загальноосвітніх шкіл. Досвід роботи кращих учасників еколого-натуралістичної діяльності висвітлювався під час Всеукраїнських, обласних і районних виставок, в міських, обласних, районних засобах масової інформації – газетах, радіо, телебаченні. Зокрема, в обласній телепередачі «Дивовижний калейдоскоп», в газетах «Чернігівські відомості», «Гарт», «Чернігівський вісник», «Наш край», «Освіта Чернігівщини» та інших.

Громадська дитяча організація при облСЮН - екологічний клуб «Берізка» об’єднує секції юних екологів, екологів-краєзнавців, друзів природи, юних фітотерапевтів та знавців лікарських рослин, які налічують понад 120 юннатів. Протягом року на заняттях секцій юннати поглиблювали свої знання з екології та охорони природи, вивчаючи теми: «Теорії сучасної екології», «Екологічні проблеми та суспільство», «Проблеми охорони природи», «Екологічний підхід до системи потреб людини», «Основні положення сучасної фітотерапії», «Природа як об’єкт еколого-краєзнавчої діяльності» та інші. Члени екоклубу протягом року взяли участь в засіданнях: «Чарівне довкілля. Природно-заповідний фонд Чернігівщини», «Рослини радіопротекторної дії», «Рідкісні та малопоширені види рослин території запроектованого Дніпровського природно-національного парку», «Наше здоров'я в наших руках», «Всі ми діти твої, Україно». Гуртківці - активні учасники обласних етапів Міжнародних та Всеукраїнських акцій та конкурсів: «Рослини – рятівники від радіації», «Ліси для нащадків», «Птах року», «Вчимося заповідувати», Всеукраїнського конкурсу-огляду на зразкову навчально-виховну екологічну стежку, Всеукраїнського науковоосвітнього проекту «Лишайники – індикатори стану атмосферного повітря» та інші. Юні дослідники проводили атмосферні та гідрологічні дослідження рівня забруднення річок Стрижень та Білоус, дослідження наземного покриву на ділянці урочища Ялівщина. На початку досліджень було проведено ряд підготовчих навчальних занять, де юннати ознайомились з методикою досліджень, приладами та матеріалами, вимогами до метеомайданчика. Беручи участь в Міжнародних днях спостережень за птахами, юннати провели ряд екологічних експедицій в приміські ліси, на околиці 37

міста, в Міський парк відпочинку. Під час спостережень було нараховано 6 видів птахів. Серед них: горобець хатній та польовий – 250 особин, гуска сіра – 18 особин, дятел звичайний – 7 особин, синиця велика – 10 особин, галка – 10 особин, напівдикі свійські голуби – 20 особин, сорока - 15 особин, сойка - 6 особин, рідше зустрічаються щиглик, костогриз та інші. Юннати провели конкурс малюнків «Птахи», вели пропагандистку роботу по охороні птахів. Клубівці взяли участь в акції «Птах року 2006 – синьошийка». На теоретичних заняттях юннати прослухали повідомлення про птахів та реферати, зібрали прислів'я, загадки, прикмети про пернатих. Під час ряду екологічних екскурсій та експедицій в приміські урочища «Ялівщина», «Подусівка», на придеснянські луки в околицях села Новоселівка юні дослідники провели спостереження за поведінкою та живленням синьошийки, підрахували кількість побачених особин, вивчили їх спосіб життя та розмноження. Підсумки роботи гуртківців підведені під час зоологічного КВК «Птахи», конкурсів малюнків і віршів «Синьошийка». Приймаючи участь у Всеукраїнської акції «Ліси для нащадків», юннати доглядали за приміським лісом, збирали сміття, вели пропагандистську роботу серед місцевого населення по збереженню та примноженню лісів. Співпрацюючи з працівниками лісництва, члени секції юних друзів природи посадили 3000 саджанців сосни, провели конкурс малюнків та рефератів «Людина і ліс», вікторини «Чи знаєш ти ліс?», «Не ображай лісових мешканців», «Рослини навколо нас». На основі дослідницької роботи на колекційній ділянці та теоретичних знань юннати розробили тематичний сценарій «Знайдеш в рослині порятунок» для екологічної агітбригади «Десняночка», провели турнір «Знавці лікарських рослин». Юні фітотерапевти зібрали 2 кг насіння рослин радіопротекторної дії, яке передали в загальноосвітні школи, в позашкільні та дошкільні навчальні заклади садівникамлюбителям, місцевому населенню для створення садів цілющих культур на навчально-дослідних , присадибних та дачних ділянках. Підсумком роботи юних фітотерапевтів став творчий звіт-виставка «Зелена аптека», на якій були представлені колекція насіння та сировина лікарських рослин, щоденники дослідницької роботи, творчі роботи «Аптека на вашому столі», «Лікарські рослини в народній медицині», «Лікарські рослини Чернігівщини» та засідання в клубі «Берізка» на тему – «Здоров'я - це скарб, бережіть його змолоду». На базі клубу «Берізка» діє фітовітальня «Медунка», основним завданням якої є пропаганда здорового способу життя, вивчення біологічних особливостей лікарських рослин радіопротекторної дії, а також надання школярам, їх батькам, громадськості, методичних рекомендацій по агротехніці вирощування цих рослин та їх використанню. Члени клубу під час літньої екологічної експедиції на прибережні смуги річок Стрижень, Білоус, Десна розчистили береги, посадили 10 саджанців верби. Юними гідробіологами оцінено стан водойм шляхом визначення пігментів фітопланктону. В приміських урочищах Ялівщина, 38

Подусівка гуртківці вивчали видовий склад лишайників. По їх видовому різноманіттю зробили висновки про чистоту повітря; ознайомились з видами дикоростучих лікарських рослин радіопротекторної та антиоксидантної дії. Результати досліджень гуртківці оформили у вигляді творчих робіт для участі у Всеукраїнському науково-освітньому проекті «Лишайники – індикатори стану атмосферного повітря». Беручи участь у Всеукраїнській акції «Зелений паросток майбутнього», в обласному екологічному місячнику «Садимо дерева – відроджуємо землю», юннати доглядали за зеленими насадженнями на території облСЮН, висаджували розсаду квітів на клумби. Члени клубу стали ініціаторами проведення екологічної акції «Зелена вулиця», в рамках якої очистили вулицю І.Франка від сміття, розвісили агітаційні листівки із зверненням до місцевих жителів не засмічувати вулицю. В рамках участі в регіональних природоохоронних операціях «Береза» та «Пролісок», члени клубу провели рейди в приміські урочища, бесіди зі школярами та дорослими, виставку плакатів і малюнків. Методистами обласної станції юних натуралістів під час обласних, районних семінарів, консультаційних днів надано конкретну методичну допомогу педагогічним працівникам, керівникам профільних гуртків, учням загальноосвітніх шкіл, вихованцям позашкільних закладів по участі в масових еколого-натуралістичних заходах. На допомогу учасникам акцій, конкурсів, місячників, оглядів розроблено і видано 5 інструктивно-методичних рекомендацій: «Організація та проведення природоохоронної операції «Синичка» в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах», «Методичні рекомендації по створенню навчально-виховної екологічної стежки та організації роботи на ній», «Методичні рекомендації по організації роботи учнівського лісництва», «Екологічні експедиції та практики школярів: програми, завдання, підходи до організації і проведення», «Екологічний проект – один з методів науково-дослідницької роботи учнів». При клубі продовжувала свою роботу відеотека «Екологія - ХХІ століття». Педагоги використовували відеофільми, надані станції в рамках програми «Tacis» «Збільшення інформованості населення про проблеми оточуючого середовища», які викликають великий інтерес як у дітей, так і у дорослих – вчителів та батьків. Матеріали відеотеки дуже допомагають урізноманітнювати роботу педагогів станції і постійно використовуються під час занять гуртків, при проведенні тематичних масових екологічних заходів, круглих столів, ранків, засідань в клубах «Ерудит», «Берізка», «Квіти України», «Господарочка». Протягом року працювали відеолекторії, створені педагогами облСЮН на базі Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої молоді, в Чернігівському дитячому притулку для неповнолітніх «Надія», в обласній дитячій бібліотеці ім. М.Островського. Для поширення екологічної освіти серед учнів Чернігова, облСЮН організувала показ відеофільмів по школах міста під час проведення тижнів біології та екології. Матеріали відеотеки використовували також 39

вчителі біології шкіл Чернігівського та Ріпкинського районів для проведення уроків, масових заходів, тижнів біології, хімії та екології. Продовжила свою роботу екологічна агітбригада «Десняночка» (керівники Бицько Т.М., Сорокіна Р.М.). Крізь призму художніх виступів юні природоохоронці висвітлювали свою практичну та просвітницьку природоохоронну діяльність по захисту довкілля. В своїх виступах діти характеризували екологічний стан районів області, розкривали практичну участь юннатів, разом з керівниками опрацювали такі сценарії: «Подаруємо Землі надію», «На чудовому Поліссі», «Вода – джерело здоров'я і життя», «Бур'яни – ви шкідливі і корисні», «Ми обираємо здоровий спосіб життя», «Наш стиль життя». Не перший рік члени клубу проводять екологічні десанти на територію Чернігівського геріатричного пансіонату та міського парку відпочинку: члени екологічної агітбригади „Десняночка” виступають із самодіяльною концертною програмою „Хай горить вогонь Пам’яті”, розвішують привітання на поверхах пансіонату, дарують квіти, вирощені власними руками, допомагають здійснити внутрішнє та зовнішнє озеленення. Активна робота гуртків „Юний еколог” (керівник Берендєєва Валентина Миколаївна) та юних краєзнавців (керівник Попруга Володимир Михайлович), гуртка „Основи біології” (керівник Леус Юрій Віталійович) щодо дослідження рідкісних рослинних угрупувань урочища „Панченковий ліс” біля села Красне Чернігівського району та лісової ділянки „Пушкарівське”, що є флористичним ядром урочища „Мокрець” (Ріпкинський район) призвела до винайдення ряду рослин Червоної книги України, які зростають в урочищах. Гуртківці звернули увагу на природоохоронне значення дослідженої території. Загалом, досліджено і описано 24 види рослин, які є рідкісними і підлягають охороні. Обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги - ВЕЛ (голова – Гаврилей О.І.) – громадська організація, яка має за мету поліпшення екологічної ситуації в державі, формування нового природоохоронного менталітету, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян. В липні 2006 року обласна ВЕЛ взяла участь у семінарі з організаційної роботи на базі Навчально-тренінгового центру Всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта”. У програмі семінару були: круглий стіл „Регіональні екологічні проблеми та інноваційні методи їх вирішення Всеукраїнською екологічною Лігою та ВДС „Ековарта”; семінари „Громадський моніторинг водних об‘єктів України (збереження, підвищення ефективності та збалансованого використання природних водних ресурсів)”; „Освіта в інтересах сталого (збалансованого) розвитку”. Значну роботу здійснює Наукова Рада при обласній ВЕЛ. За її сприяння проведено: експедиційне вивчення стану рідкісних рослин та тварин Сосницького та Корюківського районів, зроблено описи, нанесення на мапи місцезростань та місць існування рідкісних видів; обласну студентську наукову конференцію „Дослідження в галузі природних наук 40

2006”; наукові та науково-практичні конференції до 90-річчя Чернігівського педагогічного університету. Чернігівська Ліга плідно співпрацює з багатьма вищими навчальними закладами області: ЧДПУ ім. Т.Шевченка, Ніжинським державним університетом ім. М. Гоголя, Інститутом сільськогосподарської мікробіології УААН, що дає можливість залучати до лав організації молодь, науковців, які професійно займаються екологічними питаннями. Під час проведення акції „Первоцвіт” було організовано рейди по виявленню незаконної реалізації та зривання ранньоквітучих рослин, здійснено рейди у зелені зони, на ринки для перевірки дотриманні природоохоронного законодавства. Проведено ботанічні екскурсії для учнів та студентів. Досліджено поширення весняних ефемероїдів на Чернігівському Поліссі, проведено роз’яснювальну роботу серед місцевого населення, висадку первоцвітів в природних місцезростаннях. Акція успішно пройшла в Чернігівському, Ріпкинському, Ніжинському районах. Заходи проведено спільно з районними екологічними інспекціями. Обласна ВЕЛ, ЧДПУ і міський Центр туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми і молоддю разом провели серед учнів шкіл конкурс „Екологічний дивосвіт Чернігівщини”. Переможці закладатимуть алею з молодих саджанців. Постійно ОО ВЕЛ конструктивно співпрацює з органами державної влади з питань проведення природоохоронних заходів, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, районними екологічними інспекціями, сільськими радами, Громадською радою екологічних громадських організацій при Держуправлінні, управлінням освіти. Результатом пропагандистсько-видавничої діяльності стали підготовлені і видані путівники екологічних стежок: „Зелені шати Радомської дачі”, „Де Снов зливається з Десною”. Обласна організація Всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта” (ВДС «Ековарта» (координатор – Гладченко А.Л.). піклується про навколишнє природне середовище через дослідження проблем довкілля. Молоді екологи проводять зустрічі з науковцями та природоохоронцями, вікторини, акції і конкурси, туристичні подорожі та відпочинок в екологічному таборі. Вони твердо переконані - ми здатні зробити нашу Землю прекрасною. Для підвищення рівня екологічної культури у дітей в області працює 7 осередків ВДС „ Ековарти ”: Чернігівський міський, Куликівський, Ніжинський, Н.-Сіверський, Городнянський, Ріпкинський і Чернігівський районні осередки. Чернігівський обласний осередок ВДС „Ековарти” тісно співпрацює з міським Центром туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми і молоддю (Центр ТОВРДМ). Юні туристи-екологи беруть активну участь у міських та районних акціях „Годівничка”, „Синичка” в рамках Всеукраїнської екологічної акції „Наша допомога птахам”, які проводять 41

Чернігівський, Городнянський та Ріпкинський районні осередки, і в яких взяли участь понад 120 дітей. Цікавою для дітей стала акція „Птах року”, проведена Куликівським осередком, в ході якої було зроблено облік гнізд білого лелеки. Вже традиційними, весняними та осінніми, стали у юних вартівців акції „За чисте місто”, в рамках Всеукраїнської акції „Прибери планету”, в районах „Моя вулиця”, „Моє село”, в Чернігові - „За чисту Ялівщину”, де в цьому році взяло участь близько 200 учнів. Постійну участь всі міські і районні осередки беруть у Всеукраїнській акції „Краса і біль України” по напрямках „Скривджена земля” та „Мальовнича Україна”. Дуже цікаво в цьому році пройшов вже традиційний конкурс новорічних букетів „Замість ялинки – зимовий букет”, в рамках Всеукраїнського конкурсу „Збережи ялинку”. Під час конкурсу юні екологи виробляють ялинкові прикраси, букети, іграшки, беруть участь у цікавих різноманітних екологічних конкурсах. У цьому році букетипереможці бзяли участь в обласному конкурсі-виставці у Чернігівському державному педуніверситеті ім. Т. Шевченка. В 2006 році вартівці брали участь у водній туристсько-краєзнавчій подорожі по р. Десна та проводили дослідження стану води в р. Десна, вишукували природні джерела. Завдання на дослідження діти отримали від наукової кафедри хіміко-біологічного факультету. Зібраний матеріал складався із досліджень якості води та відбору проб води. На 20-ти ділянках річки було проаналізовано: мутність води, її запах, колір, досліджено кислотність та вміст нітратів. На основі отриманих, під час походу, результатів, було визначено райони (в межах маршруту), які є найбільш забруднені. За висновкам спеціалістів дослідження виконані на досить високому рівні. Знайдені, обстежені та сфотографовані природні джерела були позначені на мапі прибережної смуги р. Десна. В цьому році Чернігівська організація вперше провела обласний тур територіального конкурсу екологічної творчості молоді „Свіжий вітер”, в якому взяли участь творчі колективи районних та міських осередків (Чернігівський, Куликівський, Ніжинський та м. Чернігова). Колективпереможець - Куликівський районний осередок ВДС „Ековарта” представляв Чернігівську область на Всеукраїнському конкурсі в м. Києві. Всі члени обласної ВДС „Екологічна варта” ведуть постійну боротьбу зі смітниками, разом з членами ВЕЛ проводять агітаційну роботу проти спалювання сухої рослинності, забруднення води, миття автотранспорту в зонах відпочинку. Членами експедиційних загонів ведеться роз’яснювальна робота серед однолітків, а також жителів районів та міста. В червні відбувся зліт гуртківців позашкільних навчальних закладів Центру дитячого та юнацького туризму та екскурсій (ДЮТЕ) в дитячому таборі «Юний турист», с. Количівка Чернігівського району, де було проведено екологічний турнір, що складався з двох частин – теоретичної (перевірка основ екологічної освіти) та практичної (прибирання території, 42

прилеглої до табору). Команди, які стали переможцями турніру були нагороджені грамотами ПНЗ Центру ДЮТЕ та цінними подарунками. З лютого по грудень 2006 року ПНЗ Центром ДЮТЕ спільно з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області було проведено обласний етап щорічного Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел». 50 робіт, які стали переможцями районних (міських) етапів з 19 районів та 2 міст області за двома категоріями учасників:  екологічні товариства, клуби і гуртки загальноосвітніх, професійнотехнічних та позашкільних закладів;  індивідуальні учасники, автори публікацій в засобах масової інформацій. Конкурсна комісія визначила переможців обласного етапу. Переможцями стали: в 1-й категорії I місце розділили - туристсько-краєзнавчий гурток Новгород-Сіверського Будинку школярів (кер. Школоберда М.Д.) та гурток «Юний еколог» Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ст. Коропського району (кер. Крупина Ю.М.); II місце - гурток «Турист-еколог» Козелецької станції юних туристів (кер. Гордієнко Т.Я.); ІІІ місце - експедиційно-пошукова група Куликівського районного центру позашкільної освіти (кер. Чава М.О.). В 2-й категорії I місце здобув Герасименко Роман, учень 9-В класу гімназії № 31 м. Чернігова (кер. Кравченко Т.Г.). Відзначені роботи з Борзнянського, Варвинського, Козелецького, Коропського, Куликівського, Новгород-Сіверського та інших районів та міст Ніжина і Чернігова, що відрізняються високим науководослідницьким рівнем, практичною природоохоронною та суспільнокорисною спрямованістю, підтвердженою якісними фотоматеріалами, дитячими малюнками та творами, публікаціями у місцевій пресі, які наочно демонструють процес та результат екологічної діяльності учасників конкурсу. Переможці та лауреати здійснили розчищення замулених джерел, облаштування покинутих криниць та колодязів, впорядковували та досліджували малі річки, ставки та озера, створювали екологічні стежки. В січні було проведено зліт переможців та лауреатів обласного етапу конкурсу «До чистих джерел». З різних районів Чернігівської області молоді природоохоронці разом зі своїми керівниками на своєрідному звіті про свою діяльність представили кращі роботи експедиційних загонів, гуртків, творчих об’єднань учнів. Переможці та лауреати конкурсу були відзначені грамотами управління освіти і науки облдержадміністрації та державного управління охорони навколишнього природного середовища, цінними подарунками. Впродовж двох днів діти з різних куточків області знайомилися, ділилися досвідом своєї роботи, відвідали Новорічну шоу-програму облмуздрамтеатру ім. Т.Г. Шевченка та побували на екскурсії «Чернігівстародавній». 43

Чернігівське обласне товариство охорони природи (ОТОП) протягом 2006 року провело чимало природоохоронної діяльності. Численні акції, проведені товариством, а саме: по підгодівлі диких тварин і птахів, День води, Чиста Україна – чиста земля, День довкілля, День птахів, До чистих джерел, Чисте повітря, Посади дерево, Новорічна ялинка та багато інших, направлені на покращення стану довкілля, збереження його для нащадків. Члени товариства по всій області регулярно проводили виступи на обласному та місцевих радіо та телебаченні. Акція «Новорічна ялинка» та створені напередодні свят «Зелені патрулі» з числа учнів старших класів, студентів, проводилась спільно силами ОТОПівців, громадськістю та працівниками управління внутрішніх справ, Держуправління охорононприроди в області задля збереження зелених прикрас лісу від браконьєрського вирубування. Дуже плідною протягом 2006 року була і діяльність галузевих секцій: юнацької, тваринного світу, з питань відходів та вторинних ресурсів, природно-заповідних територій, по охороні і раціональному використанню земель, охорони атмосферного повітря, охорони лісів, рослинного світу та зелених насаджень. Чернігівське ОТОП на протязі 2006 року вкладало багато коштів на видавничу діяльність з екологічної тематики, було випущено 5 видань загальним тиражем 4450 екземплярів. Буклети розповсюджувались серед населення області через міські, районні товариства охорони природи, екологічні інспекції, органи освіти. Сюди ввійшли: методичний посібник «Екологічні експедиції та практики школярів, програми, завдання, підходи до організації і проведення», буклет «Юний природолюб», екологічні календарі, брошура «Чернігівській обласній організації Українського товариства охорони природи 60 років». Культура людства і екологічна, зокрема, залежить від багатьох чинників, найголовнішим є екологічна освіта, якій належить провідне місце у створенні фундаменту екологічної безпеки нашої держави. Екологічна освіта у вищих навчальних закладах області базується на поєднанні біологічного, екологічного та соціального підходів. Вона є різноплановою та охоплює технічні, інженерні і гуманітарні вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації. Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка протягом року для формування та виховання особистості в процесі екологічної освіти і виховання на трьох складових: свідомістьактивність-культура, на всіх факультетах викладається курс «Основи екології», як обов’язковий курс підготовки вчителів різних спеціальностей. Університетом було проведено акредитацію спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», в 2006 році було здійснено перший випуск фахівців-екологів. Система екологічної освіти і виховання на хіміко-біологічному факультеті має кількарівневий характер: школа (обласний педагогічний ліцей, ліцей № 15), бакалавр, спеціаліст, магістр, аспірантура. Учням ліцею № 15, крім обов’язкового розділу «Основи екології» в курсі загальної 44

біології, пропонуються спецкурси «Екологія», «Наука про довкілля». Навчальним планом передбачено для учнів хіміко-біологічного класу після І курсу ліцею (10 клас) проведення 12-ти денної еколого-краєзнавчої практики. Викладачі і студенти університету брали участь в природоохоронних акціях університетського, місцевого і загальнодержавних рівнів («Зелений паросток майбутнього», «День Землі», «День лісу», «День охорони різноманіття» та ін.), взяли участь в екологічних походах і експедиціях по області, провели 5 екскурсій по екологічній стежці в урочищі Ялівщина. Студенти-учасники Всеукраїнських олімпіад та конкурсів з теоретичної і прикладної екології (Одеса, 2006), з біології (Запоріжжя, 2006) показали високий рівень теоретичної підготовки і практичних навичок. Колектив кафедри екології та охорони природи працював на курсах при обласному Інституті перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та науково-методичних семінарах вчителів, проводив заняття з окремих актуальних проблем біології та екології. Викладачі разом з Чернігівським обласним педагогічним ліцеєм проводили ХІІ літню еколого-краєзнавчу практику на території санаторію «Остреч» (Менський район) та розробили для відвідувачів та відпочиваючих маршрут екологічної стежки «Знайоме і дивне поряд». Щорічно викладачі кафедри беруть участь в проведенні обласного етапу олімпіади з біології для школярів. В квітні делегація університету була учасником І Міжнародного молодіжного екологічного форуму, що проходив в м. Славутич і був присвячений 20-річчю Чорнобильської аварії. В рамках цього заходу проводились обговорення актуальних екологічних проблем, зустрічі та круглі столи з залученням провідних фахівців з радіоекології та охорони довкілля, екскурсія на Чорнобильську АЕС, до міст Прип’ять та Чорнобиль. На агробіостанції університету закладено нову ділянку весняних цибулинних ефемероїдів. Завезено з Національного ботанічного саду ім. акад. М. Гришка та ботанічного саду ім. акад. М. Фоміна Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка біля 50 нових видів і підвидів деревинних і чагарникових рослин, закладено розарій, поповнено ділянку лікарських та рідкісних рослин. Протягом року викладачами пропагувались екологічні знання, проводились профорієнтаційні роботи, висвітлювались актуальні питання сучасного стану довкілля міста та області, охорони навколишнього природного середовища в періодичних виданнях, університетській газеті «Промінь», на обласному та міському телебаченні. В Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя на кафедрі зоології та анатомії НДУ читається навчальний курс «Основи екології» на всіх небіологічних факультетах університету в кількості 18 год. лекцій та 18 год. практичних занять. 45

У навчальних планах і програмах з зоологічних дисциплін передбачені і викладаються розділи «Екологія тварин», «Охорона тваринного світу», «Червонокнижні і регіонально-рідкісні види тварин» тощо. На польових практиках, на яких програмою заплановано збір тварин у природі і виготовлення відповідних колекцій, в даний час збираються лише шкідники і масові види (наприклад: колорадський жук, травневий хрущ, сіра полівка і т.і.). З 2006-2007 навчального року для студентів ІІ курсу спеціальності «Географія і біологія» читається дисципліна за вибором «Охорона тваринного світу в Україні», яка включає 20 год. лекційних і 10 год. лабораторних занять. На природничо-географічному факультеті також читаються курси «Екології» для спеціальностей: «Географія і біологія», «Біологія і хімія», «Хімія» - заочне відділення, «Біологія» - заочне відділення. Курс «Основи соціоекології» - на спеціальності «Біологія і хімія». Програмою передбачені лекційні та семінарські заняття. Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці розв’язання багатьох існуючих екологічних проблем не бачить без розуміння особливостей процесів, які відбуваються у сфері взаємовідносин суспільства і природи. З метою забезпечення безперервної екологічної освіти та виховання студентів навчальним планом закладу передбачено вивчення дисципліни «Основи екології», «Безпека життєдіяльності (БЖД)». В галузі правознавства передбачено вивчення дисциплін з «Екологічного права», «Земельного права», «Аграрного права». Протягом року в інституті були проведені виховні заходи, направлені на формування екологічної культури, цивілізованого відношення до довкілля, почуття особистої відповідальності: висаджено дві алеї дерев – туї та липи, у вересні в рамках Дня здоров’я проведено акцію прибирання сміття в урочищі Ялівщина, виступ викладача для студентів І курсу з дотримання екологічного законодавства, організована виставка плакатів щодо екологічних проблем у сучасному світі. В Чернігівському радіомеханічному технікумі предмети «Основи екології», «Основи екологічних знань», «БЖД» викладаються на денному та заочному відділеннях всіх спеціальностей, як гуманітарних, економічних так і суто технічних («Ремонт автомобілів», «Обробка матеріалів на станках з ЧПУ» тощо). Протягом 2006 року студентство всіх курсів та викладачі були ознайомлені з основними положеннями Концепції екологічної освіти в Україні. З метою розвитку у студентів екологічного світогляду, розуміння необхідності екологічно спрямованої поведінки і підвищення суспільної свідомості в учбовому закладі протягом 2006 року проведено роботи, направлені на утримання у належному стані території технікуму – висадка дерев і кущів перед центральним входом, оформлення та впорядкування технікумівських клумб. Створено зелений куточок відпочинку та ведеться догляд за зеленими насадженнями минулих років. 46

Планом виховної роботи на навчальний рік передбачено перелік заходів щодо виховання екологічної культури у студентської молоді, а саме: проведення тематичних виховних годин, випуск стіннівок «Здоров’я, грація, краса», «Екологічні проблеми України та їх вирішення», заходи, присвячені Дню довкілля. Проведений в квітні тиждень екології і безпеки життєдіяльності був багатий на конкурс плакатів, рефератів, випуск тематичних радіо- та стінгазет. Серед навчальних груп протягом 2006 року було проведено екологічні виховні години: «Екологія і духовність», «Внесок українських вчених в розвиток екології», «Завдання оптимізації взаємовідносин людини і живої природи. Основні концепції сталого розвитку людства (критичний огляд)», «Національна і глобальна екополітика. Основні міжнародні і громадські екологічні організації». Студенти провели випуск радіогазети на тему «Традиції українського народу у взаємовідносинах з довкіллям» з використанням народних прикмет, пісень та продемонстрували фотовиставку «Рідна природа очима студентів». Регулярно в навчальному закладі проводяться олімпіади з природничих дисциплін, брейн-ринги «Історики-краєзнавці» та перегляд фільмів з природоохоронної діяльності, до річниці Чорнобильської катастрофи. Працівники технікумівської бібліотеки протягом вересня-жовтня проводили огляд літератури екологічного спрямування. В Чернігівському державному інституті економіки і управління екологічна освіта передбачена програмою підготовки менеджерів, для студентів спеціальності «Землевпорядкування і кадастр», «Якість, стандартизація і сертифікація» та ін. Викладаються дисципліни «Екологія», «БЖД», «Моніторинг довкілля». З 1998 року при інституті створено студентський клуб туристів. Одним з напрямків його діяльності є екологічний туризм, як школа екологічного виховання. Ведуться переговори з іншими туристичними організаціями щодо спільних заходів по збереженню навколишнього середовища. В 2006 році кафедра «Водопостачання і водовідведення» для більш якісного засвоєння навчального матеріалу з питань зменшення впливу шкідливих факторів забруднення водних ресурсів за рахунок стічних вод має обладнану всім необхідним лабораторію з водопостачання та водовідведення. Протягом 2006 року здійснювалась і видавнича діяльність екологічного спрямування. Зокрема, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області за рахунок обласного ФОНПС випущено в світ в 2006 році Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2005 рік, Екологічний паспорт області, екокалендар, буклет «Мезинський національноприродний парк», наукову брошуру «Голонасінні Чернігівщини», технічні регламенти, книжечку керівника дитячого природничого гуртка Лідії Товстоліс «Казки». 47

До Дня довкілля та Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього» за сприяння працівників управління в 2006 році по області проведено 12 прес-конференції, 69 круглих столів, 123 конкурси та 74 ековиставки, більше 70 виступів в засобах масової інформації. В Орхуському інформаційному центрі при Держуправлінні, створеного з метою екологічного навчання і просвіти громадськості, підвищення поінформованості населення відповідно до вимог положень Орхуської Конвенції, проведення консультацій з питань охорони навколишнього природного середовища і міжнародного екологічного законодавства для громадськості, в квітні за участю працівників управління, студентами Чернігівського інституту МАУП проведено студентську наукову конференцію на тему «Екологічне право України на захисті рідного краю». В грудні відділом держекоконтролю біоресурсів та екомережі Держуправління проведено круглий стіл на тему «Національний природний парк «Мезинський»: здобутки створення та перспективи розвитку» за участю директора Мезинського парку, представників Чернігівської обласної інспекції пам’яток історії та культури, Чернігівського держпедуніверситету ім. Т.Г. Шевченка, обласних та міських ЗМІ. Для студентів Чернігівського державного педуніверситету, гуртківців області проводились лекції-бесіди на екологічну тематику, нагородження переможців всеукраїнських та обласних природоохоронних конкурсів. При Держуправлінні продовжувала працювати Громадська рада в складі природоохоронних організацій, викладачів кафедри екології та охорони природи, дитячих гуртків, на засіданнях якої піднімались питання проведення озеленення міста Чернігова, проблеми утилізації сміття в місті, області, використання природних ресурсів області (видобуток кар’єрних пісків), функціонування РЛС на околиці міста в безпосередній близькості від житлових будинків, лікарні, проблеми реабілітації територій, що постраждали від діяльності військових об’єктів, утилізації непридатних пестицидів тощо До Орхуського центру протягом року звертались вчителі Клочківської ЗОШ Чернігівського району, які заснували екологічнопросвітницький центр «Снов», студенти природничих спеціальностей міських навчальних закладів, представники громадськості щодо надання інформаційних екологічних матеріалів, наочності. Було надано екологічні матеріали, «Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області-2005», плакати, буклети тощо. Керівництво Держуправління взяло участь в підготовці та проведенні виїзних Днів інформування населення області, організованих облдержадміністрацією. Для представників підприємств всіх форм власності, організацій, установ, приватних підприємців області відділом держекоконтролю та охорони атмосферного повітря протягом року було проведено семінари на тему «Впровадження нового механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря». 48

За 12 місяців 2006 року з метою інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища, можливі наслідки і шляхи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та доступу до екологічної інформації надруковано 106 матеріалів в пресі, проведено 142 виступи на радіо і телебаченні. Отримано і розглянуто 463 звернення громадян, 85,3 % всіх звернень стосувались порушень природоохоронного законодавства.

19. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА “Особливість глобальних проблем полягає в тому, що жодна країна окремо не може з ними впоратися” О.В. Яблоков Протягом 2006 року продовжувалася робота щодо розвитку співпраці з Гомельською та Брянською областями в рамках Єврорегіону “Дніпро” та Програми міжрегіонального і прикордонного співробітництва України і Російської Федерації налагоджена система обміну інформацією про динаміку змін екологічного стану навколишнього природного середовища між Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівський області та службою охорони навколишнього природного середовища Російської Федерації (Брянська область). В межах прикордонних територій Чернігівської області України та Брянської області Російською Федерацією здійснюється співробітництво басейнових водогосподарських управлінь на основі Міжурядової Угоди про спільне використання і охорону прикордонних водних об’єктів, підписаної 19.10.1992 року в м. Києві. В рамках Міжурядової угоди Деснянським регіональним управлінням водних ресурсів (Україна) і відділом водних ресурсів по Брянській області Московсько-Окського басейного водного управління (Російська Федерація) здійснюється координація і узгодження рішень з питань, що стосуються спільного використання і охорони водних ресурсів в басейні р. Дніпро. Проводяться спільні регулярні гідрохімічні дослідження та гідрологічні спостереження за рівнями води на обладнаних транскордонних контрольних створах на р. Десна в с. Камінь Новгород-Сіверського району (Україна) та р. Снов в с. Забрама (Російська Федерація). Проводяться наради Уповноважених та заступників Уповноважених Урядів України та Російської Федерації і наради робочих груп та експертів по використанню і охорони транскордонних водних об’єктів, обміну моніторинговою і водогосподарською інформацією. В рамках виконання Угоди у 2006 році відбулися зустрічі: 1-2 березня 2006 р. в с. Камінь Новгород-Сіверського району нарада робочих груп та експертів Деснянського РУВР і відділу водних ресурсів по Брянській області Московсько-Окського басейнового водного управління по виконанню рішень XII наради Уповноважених Урядів України та Російської Федерації; 50

4 травня 2006 р. в с. Забрама Брянської області (Російська Федерація) - нарада робочих груп та експертів Деснянського РУВР і відділу водних ресурсів по Брянській області Московсько-Окського басейнового управління по виконанню рішень XII наради Уповноважених Урядів України та Російської Федерації; 23-25 травня 2006 р. в с. Камінь Новгород-Сіверського району нарада робочих груп та експертів Деснянського РУВР і відділу водних ресурсів по Брянській області Московсько-Окського басейнового водного управління по виконанню рішень XII наради Уповноважених Урядів України та Російської Федерації; 7-9 червня 2006 р. в м. Черкаси (Україна) - нарада Заступників Уповноважених Урядів України та Російської Федерації по виконанню рішень XII наради та підготовці матеріалів до XIII наради Уповноважених Урядів України та Російської Федерації; 11-13 липня 2006 р. в м. Київ — XIII нарада Уповноважених Урядів України та Російської Федерації; 9-10 серпня 2006 р. в с. Забрама Брянської області (Російська Федерація) - нарада робочих груп та експертів Деснянського РУВР і відділу водних ресурсів по Брянській області МосковськоОкського басейнового управління по виконанню рішень XIII наради Уповноважених Урядів України та Російської Федерації. В рамках міжнародного співробітництва проводиться спільний систематичний контроль гідрохімічного стану річкової води по затверджених створах: р. Десна у с. Камінь (на кордоні з Російською Федерацією). Відпрацьована система оперативного інформування про надзвичайні ситуації, аварійні випадки, стихійні та небезпечні природні явища, що можуть негативно вплинути на довкілля на суміжних територіях. Одним із важливих напрямків роботи Програми міжрегіонального і прикордонного співробітництва України і Російської Федерації є створення міждержавних природних парків і заповідників. Екологічна мережа України є частиною пан'європейської екологічної мережі, в майбутньому вона буде безпосередньо з'єднана з мережами сусідніх держав. Тому важливого значення набуває побудова екологічних мереж в прикордонних регіонах, в тому числі в тих, що межують з Російською Федерацією. Одним із структурних елементів регіональної екомережі Чернігівської області є ключова територія національного значення „Сновська”. Створення Сновського природного заповідника (орієнтовна площа 30 тис. га) на території Чернігівської області планується (до 2015 року) як створення філіалу природного заповідника «Брянський ліс» (12168 га). На базі заповідника «Брянський ліс» та заказників Трубчевького та Суземського районів Брянської області 10.11.01 р. утворений біосферний резерват «Неруссо-Деснянське Полісся». 51

Необхідність створення Сновського природного заповідника викликана ще й тим, що по долині Десни проходить відомий Дніпровсько-Деснянський міграційний шлях птахів, де концентрація мігрантів у 10-20 разів вища, ніж на прилеглих територіях, а також це коридор, по якому відбувається переміщення й поширення всіх живих організмів. 20. ВИСНОВКИ

Протягом 2006 року зусилля Держуправління були спрямовані на виконання обласних екологічних програм, покращання якості інспекційної діяльності, поглиблення співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підвищення фахового рівня працівників. У сфері поводження з відходами активізувалась робота по складанню та веденню реєстру місць видалення відходів, зменшились обсяги рідких токсичних відходів, що розміщуються, вживалися заходи по зменшенню впливу на довкілля непридатних до використання за призначенням хімічних засобів захисту рослин. Головним досягненням заповідної справи в області в 2006 році стало створення Указом Президента України в Коропському районі Мезинського національного природного парку загальною площею 31035,2 га, що дає змогу для збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Полісся, які мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення в регіоні. Робота Оргуського інформаційно-тренінгового центру дала можливість розширити напрями роботи з громадськістю. Основними пріоритетними напрямками діяльності Держуправління у 2007 році визначені: – забезпечення контролю і координації виконання програм «Екологія – 2010», «Програми формування національної екомережі в області на 2003 – 2015 роки», Національної програми «Дніпро»; – координація та організація роботи виконавчої влади та місцевого самоврядування по виконанню природоохоронних заходів; – продовження роботи по організації та координації проведення заходів з централізованого зберігання непридатних до використання пестицидів та їх утилізації; – приведення у відповідність до вимог природоохоронного законодавства місць складування відходів, в т. ч. токсичних, у містах області;

– забезпечення отримання водокористувачами відповідних дозволів на спеціальне водокористування шляхом вжиття всіх можливих важелів впливу на порушників водоохоронного законодавства; 52

– сприяння поліпшенню роботи очисних споруд та проведенню на них своєчасних ремонтів, реконструкцій чи нового будівництва, де якість очистки стічних вод незадовільна; – забезпечення дієвого контролю за станом господарювання у межах прибережних захисних смуг водних об’єктів. – проведення випереджувальних робіт щодо недопущення забруднень підземних водоносних горизонтів (тампонаж недіючих свердловин); – застосовування всієї повноти санкцій до порушників природоохоронного законодавства.