chernigiv_2008 by Administrator Dovkillia

ЗМІСТ

Вступне слово

………..…….…….…………………………. ……………………..……………………

Загальні відомості

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару ………… 11

Зміна клімату

Стан водних ресурсів

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду .……. 64

Стан земельних ресурсів та ґрунтів

Надра

Відходи

Екологічна безпека ……………………………………………

Сільське господарство та його вплив на довкілля …..……… 152

Вплив енергетики на довкілля ………………….…………….

Вплив транспорту на навколишнє природне середовище ….. 173

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища ………….. 177

……………………..….……………………… ………….….………………………….

22 24

…………………………

.………………………………………………………….

…………….…….….……………………….……….

Висновки і пропозиції

…………….......................................

109 129

167

238

ВСТУПНЕ СЛОВО Чернігівщина. Унікальний край, який поєднує особливості двох фізико-географічних зон – Полісся та Лісостепу – і тому має унікальні природні ландшафти. Одна з найбільших областей України, найбільш забезпечена водними ресурсами територія. Її чарівна Десна, одна з небагатьох ще незарегульованих водних артерій України, яка зберегла свій природній потенціал – учасниця Всеукраїнської акції «Сім природних чудес України». Національні природні парки «Ічнянський», «Мезинський», регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», інші унікальні об’єкти природно-заповідного фонду – потужний, ще зовсім мало задіяний потенціал зеленого туризму області. Усвідомлюючи себе власниками такого природного багатства, мешканці Чернігівщини, незалежно від того хто вони є – посадовці чи прості громадяни, зобов’язані прикласти всіх зусиль для збереження природного потенціалу області, як для себе, так і для майбутніх поколінь. Доповідь про стан навколишнього природного середовища Чернігівської області, яка щорічно готується всіма спеціальними службами області і є складовою національної Доповіді, дає можливість проаналізувати рівень раціональності використання природних ресурсів області: водних, лісових, тваринного світу, земельних, надр. Оцінити рівень антропогенного впливу роботи господарських об’єктів регіону на стан навколишнього природного середовища та ефективність діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, спрямованої на забезпечення конституційного права громадян «проживати в безпечному для життя і здоров’я середовищі». В 2008 році Чернігівщина за результатами комплексної оцінки соціально-економічного розвитку у сфері екології, посіла двадцять перше місце. Незначні фінансові можливості у 2008 році обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (2,2 млн. грн.), майже єдиного джерела фінансування основних невідкладних природоохоронних заходів, не дозволили вирішити ряд наявних гострих екологічних проблем, які потребують значних фінансових вкладень. Фінансова криза в державі, яка призвела до зростання вартості всіх послуг, зменшила і так обмежені фінансові можливості природоохоронного фонду по проведенню таких робіт по тампонажу недіючих артезіанських свердловин, знешкодженню непридатних і заборонених до використання пестицидів, встановленню прибережних захисних смуг річок і водойм області, реалізації проектів по ліквідації чи зменшенню забруднення об’єктів довкілля тощо. Дороговартісність використання газу змусила виконавчу владу і керівників підприємств переводити котельні на тверде паливо, перш за все 3

вугілля і, як наслідок, маємо зростання в області обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Фінансові труднощі керівників підприємств – власників комплексів очисних споруд, не дають можливості провести роботи по їх реконструкції та будівництву, що призводить до надходження в малі річки області значних обсягів недостатньо очищених стоків, як наслідок – спостерігається їх деградація. Майже не покращується ситуація в облаштуванні та експлуатації полігонів і сміттєзвалищ твердих побутових відходів, яка також потребує значних фінансових вкладень. Тому зусилля громади Чернігівщини максимально мають бути спрямовані на правильне поводження з твердими побутовими відходами, і цим самим вдасться зменшити кількість стихійних сміттєзвалищ, які спотворюють унікальні природні куточки зелених зон, берегів річок; на збереження і відновлення зелених насаджень, чим можна створити буфер на шляху забруднення атмосферного повітря в населених пунктах; вивчення унікальних природних куточків свого краю та ініціювання створення об’єктів природно-заповідного фонду, що є запорукою екологічної стабільності територій; участь в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля, що передбачена положеннями Орхуської конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» тощо. Підводячи підсумки діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області в 2008 році, було проаналізовано стан виконання обласної Програми (Плану дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області («Екологія – 2010»). Протягом року вдалося виконати ряд важливих природоохоронних робіт: тампонаж 112 недіючих артезіанських свердловини в 5 районах області, знешкодження більше 49 т заборонених і непридатних до використання пестицидів, завершити будівництво станції зливу рідких нечистот в м. Бахмач, виконати чергову частину мережі по боротьбі з підтопленням в м. Щорс, продовжити реконструкцію аварійного каналізаційного колектора в смт. Замглай Ріпкинського району тощо. Більше 9 млн. грн. використано на проведення берегоукріплювальних робіт та заходи по усуненню шкідливої дії вод. 10,7 млн. грн. – на заходи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок; 4,6 млн. грн. – на будівництво гідротехнічних споруд; заходи по охороні атмосферного повітря профінансовано на суму 592 тис. грн., по охороні та відтворенню лісових ресурсів на 324,2 тис. грн. Організація виконання Програми «Екологія – 2010» продовжує залишається одним із пріоритетних напрямків роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області. 4

Не менш важливими напрямками роботи є організація функціонування системи моніторингу довкілля, розширення територій природно-заповідного фонду, покращання ситуації у сфері поводження з побутовими та ресурсно-цінними відходами та інші питання. В цілому, підводячи підсумки минулого року, можна говорити про те, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області спрацювало задовільно, але з жалем констатує, що питання фінансування робіт, спрямованих на поліпшення навколишнього природного середовища області, організація їх виконання, не стало ще пріоритетними у місцевих органів влади. Складові національної системи управління екологічною діяльністю такі, як місцева та громадська, залишаються пасивними, що значно стримує процес екологізації громадянського суспільства області.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні умови Розташована на півночі України в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини Чернігівщина займає 31,9 тис. км2. На заході і північному заході область межує з Гомельською областю Республіки Білорусі, на півночі – з Брянською областю Росії, на сході – з Сумською, на півдні – з Полтавською, на південному заході – з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря становить 120 метрів, на північному сході – 200, на південному заході – 120 – 150 метрів. Клімат – помірно-континентальний. Середньорічна температура січня – -7оС, липня – +19оС. Середньорічна кількість опадів – 550 – 660 мм. Чернігівщина має своєрідні природні ландшафти, досить поширені біологічні різновиди. Ландшафтам Чернігівського Полісся властивий високий ступінь поширення природних територій, незважаючи на великі втрати від проведених свого часу меліоративних робіт. Значна частина ландшафтів зберігає потенційні можливості відновлення: повернення до природного стану або деякого наближення до нього. Непогано збережені заплавні ландшафтні комплекси середніх та великих річок – Десни, Сейму, Снову, Сожу. Лучні, лучно-болотні та болотні заплавні комплекси верхів’їв, а здебільшого і всієї течії багатьох малих річок змінені – осушені або частково розорані. Майже цілком область розміщується у Придніпровській низовині, південна її частина у межах Полтавської рівнини і має переважно рівнинну, злегка хвилясту поверхню, в цілому сприятливу для господарської діяльності. Абсолютні висоти 100 – 220 м (максимальна відмітка 222 м біля с. Березова Гать Новгород-Сіверського району). Переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу (річкові долини, яри, балки) у поєднанні з акумулятивними (льодовикові і водно-льодовикові вали, зандрові рівнини). Виключення – значно еродовані території Придеснянського плато (західні відроги Середньоросійської височини), численні лесові «острови» у північній та південно-східній частинах області, болота, знижені та перезволожені землі давніх річкових та прохідних долин (Замглай, Смолянка тощо). Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,4 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин – нафти, конденсату, торфу; 31,7 % загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині; 8,2 % – води прісні та мінеральні, 0,7 % – нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. Чернігівщина – одна з найбагатших за запасами водних ресурсів область України. Територією області протікають 1570 річок: – великі річки: Дніпро (91 км), Десна (505 км); 6

– середні: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195 км), Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км); – 1560 малих річок. Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч.: великих річок – 596 км, середніх – 723 км, малих – 7017 км. Густота річкової мережі області – 0,26 - 260 м на 1 км2. Гідрографічна мережа області належить до басейну Дніпра. Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра. Десна із загальною площею басейну 88,9 тис. км2 – друга за величиною на території басейну Дніпра річка після Прип’яті та перша за довжиною (1130 км) лівобережна притока Дніпра. В басейні Десни, в середній за водністю рік, формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків. Загальна площа земель лісового фонду на 01.01.2009 р. становить 734 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю – 659,3 тис. га (20,7 % від загальної площі області). Відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах області не однаковий: північні райони – 20 – 41 % від загальної площі району, південні – 7 – 20 %. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області Протягом 2008 року в цілому по області зберігалась динаміка економічного зростання. Незважаючи на негативний вплив наприкінці року світової фінансової кризи, промисловим комплексом вироблено продукції на рівні 2007 року. Збільшення виробництва досягнуто на підприємствах добувної промисловості (+ 0,6 %), а також у деяких підгалузях переробної промисловості: деревообробній (+ 5,6 %), целюлозно-паперовій та поліграфічній промисловості (+ 20,7 %), металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (+ 11,5%), виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (+ 5,8 %). Виробництво валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств збільшилося на 3,0 %, а в сільськогосподарських підприємствах – на 14,3 %. За підсумками 2008 року за рахунок усіх джерел фінансування в розвиток економіки області за попередніми даними надійшло 3,0 млрд. грн. інвестицій в основний капітал, що на 1,4 % більше, ніж у 2007 році. Обсяги виконаних будівельних робіт склали 786,1 млн. грн., що на 27,2 % менше рівня 2007 року. За рахунок залучених коштів введено в експлуатацію ряд виробничих об’єктів, серед яких 3 нафтові свердловини з експлуатаційного буріння, 233,9 км місцевих трубопроводів для транспортування газу, 7

10,4 км місцевих трубопровідних мереж, 0,3 км місцевих каналізаційних та водостічних мереж, 0,04 км теплових мереж на 16,21 Гкал/год., 394 км волоконно-оптичних ліній зв’язку, 3,5 км ліній електропередач. За 2008 рік введено в експлуатацію 203,6 тис. м2 житла, що становить 109,2 % до 2007 року. У рамках реалізації обласної Програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» у 2008 році укладено 1238 кредитних угод, введено в дію 5,26 тис. м2 житла, придбано за кредитні кошти 6 одиниць житла. В інноваційній сфері зросла кількість впроваджених нових технологічних процесів, за попередніми даними освоєно виробництво 58 інноваційних видів продукції. Сума коштів, вкладених підприємствами в оновлення виробництва (інвестиції в основний капітал по промисловості), перевищила 1 млрд. грн. За 2008 рік господарюючими суб’єктами регіону сертифіковано в Системі УкрСЕПРО 16 систем управління якістю та 3 системи управління безпечністю харчових продуктів. Протягом 2008 року в економіку області залучено майже 21,9 млн. дол. США іноземних інвестицій. Станом на 01.01.2009 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становив 94,4 млн. дол. США, що складає 109,0 % до початку 2008 року. Зовнішньоторговельний оборот товарами за 2008 рік склав 797,0 млн. дол. США (+ 23,7 %). Збільшення обсягів відбулося за рахунок зростання на 15,5 % експорту товарів (досяг 418,6 млн. дол. США), імпорту – на 34,4 % (становить 378,4 млн. дол. США). Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило 40,2 млн. дол. США. Збір податків та платежів до Зведеного бюджету (в частині, що контролюється податковими органами) за 2008 рік у порівнянні з 2007 роком збільшився на 23,9 % (на 626,6 млн. грн.) і склав 3250,2 млн. грн. До Державного бюджету зібрано 2324,7 млн. грн., що на 21,9 % (на 418,2 млн. грн.) перевищує збір 2007 року. До бюджету управління Пенсійного Фонду протягом 2008 року надійшло власних коштів на 31,7 % більше попереднього року (1691,8 млн. грн.). Своєчасно і в повному обсязі профінансовані всі необхідні виплати пенсій та грошової допомоги. Прибутки підприємств зросли на 22,3 % і становили 643,1 млн. грн., однак негативний вплив кризових явищ призвів до зростання збитків підприємств у 3,4 рази до 868,6 млн. грн. 8

Активно функціонував внутрішній ринок. Обсяги роздрібного товарообороту за 2008 рік зросли на 19,1 %, реалізованих послуг – на 5,6 %. Цінова ситуація в регіоні в цілому відповідала ринковій ситуації в Україні. За 2008 рік індекс споживчих цін становив 123,1 %. Погіршення фінансового стану суб’єктів господарювання призвело до зростання заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств. Загальна сума заборгованості на 01.01.2009 р. становила 19,8 млн. грн., у тому числі на економічно активних підприємствах – 14,9 млн. грн. За 2008 рік створено 23,6 тис. нових робочих місць, що забезпечило перевиконання (103,1 %) річного завдання. У той же час, через вивільнення працівників рядом підприємств у кінці року та повернення заробітчан, рівень зареєстрованого безробіття на 1 січня 2009 року збільшився по відношенню до 01.01.2008 року на 1,5 проц. пункти і становив 4,7 %. Станом на 01.01.2009 року чисельність зареєстрованих безробітних становила 30,6 тис. осіб, що на 47,9 % більше, ніж рік тому. Номінальна середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника (без урахування малих підприємств) за 2008 рік зросла на 34,8 % (реальна – на 7,5 %) і становила 1369,86 грн. Середній розмір пенсій збільшився на 18,5 % і на 01.01.2009 р. склав 788,54 грн. Кількість діючих малих підприємств у 2008 році за попередніми даними райдержадміністрацій та міськвиконкомів (без урахування фермерських господарств) зросла до 5,6 тис. од. (на 245 од., + 4,6 %), суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб перевищила 46 тис. од. (+ 13,2 %). Сума надходжень до місцевих бюджетів від діяльності суб'єктів малого бізнесу за підсумками 2008 року зросла на 28,8 % порівняно з 2007 роком і становила 145,9 млн. грн., що складає 15,8 % від усіх надходжень.

Табл. 1.1. Основні показники соціально-економічного розвитку Чернігівської області 2008 рік

Обсяг реалізованої промислової продукції, робіт, послуг, млн. грн.

2008 рік до 2007 року у %

9891,9

Індекс промислового виробництва

100,0

Індекс сільськогосподарського виробництва1

103,0

Виробництво продукції тваринництва1: м’ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), тис. т

71,1

83,2

молоко, тис. т

580,2

100,3

яйця, млн. шт.

270,2

93,0

Введення в експлуатацію загальної площі житла, тис.м2

203,6

109,2

Обсяг виконаних будівельних робіт, млн. грн.

786,1

72,8

Вантажооборот, тис. т/км Пасажирооборот, тис. пас./км Експорт товарів1, млн. дол. США Імпорт товарів1, млн. дол. США Сальдо1 (+, –) Експорт послуг, млн. дол. США Імпорт послуг, млн. дол. США Сальдо (+, –) Оборот роздрібної торгівлі1, млн. грн. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника номінальна, грн. реальна, % Заборгованість із виплати заробітної плати, тис. грн.

1095,9 1111,3 418,6 378,4 40,2 6,7 19,1 – 12,5 8247,0

120,2 91,8 115,5 134,4 Х 162,6 140,7 х 119,1

1370 х 21,0

134,8 107,5 336,2

30,6

112,3

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду, тис. осіб Індекс цін виробників промислової продукції ________________ 1

Дані попередні.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Чернігівським обласним центром з гідрометеорології спостереження за станом забруднення атмосферного повітря проводились на двох стаціонарних постах в м. Чернігові. Визначався вміст трьох основних домішок – пилу, двоокису сірки та двоокису азоту та вміст специфічних речовин – бенз/а/пірену і восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Вміст оксиду вуглецю не визначався через відсутність приладу. Середньорічні концентрації основних домішок дорівнювали: діоксиду азоту –2,0 ГДК, діоксид сірки - 0,5 ГДК, пилу -0,1 ГДК (дивись табл. 2.1. та 2.2.). Середньорічні концентрації діоксиду азоту протягом року коливалась в межах 1,7-2,7 ГДК, найбільша концентрація відмічена у січні. Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала відповідну ГДК в 3,2 рази у січні місяці. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту 47 %. Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижче середнього по мережі спостережень гідрометслужби України. За індексом забруднення атмосфери (ІЗА) він оцінювався як низький. Середньорічний вміст важких металів та бенз(а)пірену був значно нижчим за відповідні гранично допустимі концентрації. За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції спостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах та в районі впливу промпідприємств – забруднювачів атмосфери в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках та 17 районах на 52 маршрутних постах та 49 підфакельних по 15 інгредієнтах (пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, фенолу, формальдегіду, сірчаній кислоті, динілу, толуолу, аміаку, свинцю, ацетону, ксилолу). За 2008 р. проведено 2479 досліджень проб забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Перевищення ГДК зафіксовано в 110 пробах (4,4%). З 2004 проб, відібраних в міських поселеннях, перевищення ГДК виявлено в 99 пробах (4,9 %). З 475 проб сільських поселень, перевищення ГДК виявлено в 11 пробах (2,3 %).

Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Табл.2.1. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Діоксид азоту Діоксид сірки Оксид вуглецю Пил

2 3 4 3

1 1 1 1

2,0 0,5 – 0,1

0,04 0,05 3,0 0,15

3,2 0,1 – 0,4

0,085 0,5 5,0 0,5

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 5 ГДК ГДК

– – – –

10 ГДК

– – – –

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 1 5 ГДК ГДК

– – – –

10 ГДК

– – – –

Табл. 2.2. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина

Діоксид азоту Діоксид сірки Оксид вуглецю Пил

Місто

Середньорічна концентрація

Максимально разова концентрація

Чернігів Чернігів Чернігів Чернігів

2,0 0,5 – 0,1

3,2 0,1 – 0,4

Табл. 2.3. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

м. Чернігів

низький

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними обласного управління статистики в 2008 р. 416 підприємства, з них 168 підприємств агропромислового комплексу, звітувались по формі 2-ТП (повітря) щодо викидів від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря. Відповідно до інструкції щодо порядку складання державної статистичної звітності про охорону атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря), починаючи з 2004 року звіт складають підприємства, установи, організації, громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності, що мають стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин і взяті на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 1655 від 13.12.2001 р., станом на 30.12.2008 р., на державний облік взято 495 промислових підприємств, організацій, установ з них 188 підприємств агропромислового комплексу. Частка об’єктів агропромислового комплексу області, що звітуються становить – 45 %. 12

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферу у 2008 р. склав 44,408 тис. тонн. В порівнянні з 2007 р. кількість викидів збільшилась на 5,374 тис. тонн. В 2008р. кількість викидів від агропромислового комплексу склали 10,272 тис. тонн, що на 1,450 тонни менше 2007 р., з них: аміак – 2,369 тис. тонн, метан – 7,553 тис. тонн. Понад 55 % (53,712 тис. тонн) від загального об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення (автотранспорт, залізничний та річковий транспорт, виробнича техніка). 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка загальних обсягів викидів забруднюючих речовин за останні роки від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області продовжує збільшуватись і в 2008 році становила 98,120 тис. тонн. Викиди діоксиду вуглецю складають 1,888 млн. екв. тонн. Обсяги викидів від пересувних джерел в 2008 році склали 53,7 тис. тонн або 55 % від загальної кількості викидів в атмосферне повітря. У 2008 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становила 98,120 тис. т, що складає менше 1 % обсягу викидів в атмосферне повітря України. В порівнянні з 2007 роком загальні викиди збільшились на 6,603 тис. т, або на 7,2 %. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Чернігівській області у розрахунку на особу складає 39,347 кг, в порівнянні з минулим роком кількість викидів збільшилась на 5,227 кг. У 2008 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та пересувних по Чернігівській області у розрахунку на 1 км2 склали 3076 кг, на 1 особу складає 87 кг (дивись табл. 2.4.). Табл. 2.4. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис. т у тому числі Всього стаціонарними пересувними джерелами джерелами

2000 2005 2006 2007 2008

64,183 83,383 85,655 91,517 98,12

20,164 37,537 40,159 39,035 44,408

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв. км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

2001 2599 2718 2869 3076

55 70 75 80 87

44,019 45,846 45,496 52,482 53,712

Обсяг викидів на одиницю ВРП

2.2.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря У 2008 р. викиди від стаціонарних джерел 416 підприємств, організацій, установ, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 44,408 тис. тонн, що на 5,374 тис. тонни (13,8 %) більше, ніж в минулому році (дивись табл. 2.5.). Найбільша кількість промислових підприємств знаходиться в м. Чернігові – 62, або 14,9 %, усіх підприємств області, у м. Прилуки –27 (6,5 %), у м. Ніжині – 29 (7 %) відповідно. Табл. 2.5. Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т Назва населених пунктів

Всього м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

2000

2005

2006

2007

2008

20,164 8,001 1,198 0,470 0,563 0,398 0,410 2,957 0,097 0,238 0,120 0,088 0,040 0,640 0,322 0,123 0,177 1,838 0,094 0,252 0,232 0,031 0,020 0,076 1,661 0,118

37,537 12,310 1,610 1,012 2,474 0,692 1,495 2,334 1,041 1,183 0,094 0,518 1,367 0,033 1,075 0,440 0,989 1,757 0,688 0,641 0,534 0,388 0,237 0,881 3,434 0,310

40,159 13,185 1,379 1,302 2,521 0,549 1,308 2,369 1,053 1,261 0,070 0,527 2,080 0,024 0,991 0,395 0,897 1,391 0,737 0,679 0,585 0,344 0,204 0,838 5,148 0,322

39,035 12,965 1,110 0,901 2,446 0,322 1,072 2,299 0,952 1,147 0,057 0,481 2,480 0,015 0,865 0,311 0,762 1,987 0,760 0,621 0,477 0,276 0,169 0,657 5,654 0,246

44,408 18,095 1,158 0,696 2,199 0,321 0,990 2,125 0,876 1,151 0,061 0,390 2,487 0,012 0,811 0,403 0,649 3,475 0,718 0,625 0,419 0,212 0,115 0,595 5,603 0,221

Табл. 2.6. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2000 р. Населені пункти

2005 р. в т.ч.

разом

2006 р. в т.ч.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

37,537 12,310 1,610 1,012 2,474 0,692 1,495 2,334 1,041 1,183 0,094 0,518 1,367 0,033 1,075 0,440 0,989 1,757 0,688 0,641 0,534 0,388 0,237 0,881 3,434 0,310

Всього:

20,164

2,673

4,902

3,107

4,286

м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

8,001 1,198 0,470 0,563 0,398 0,410 2,957 0,097 0,238 0,120 0,088 0,040 0,640 0,322 0,123 0,177 1,838 0,094 0,252 0,232 0,031 0,020 0,076 1,661 0,118

1,651 0,108 0,033 0,081 0,008 0,191 0,019 0,011 0,012 0,036 0,007 0,085 0,002 0,067 0,030 0,039 0,024 0,006 0,094 0,059 0,002 0,007 0,002 0,065 0,034

3,495 0,190 0,028 0,215 0,172 0,120 0,014 0,020 0,038 0,009 0,034 0,054 0,007 0,132 0,058 0,047 0,033 0,004 0,029 0,062 0,010 0,001 0,020 0,082 0,028

1,745 0,119 0,117 0,029 0,036 0,022 0,288 0,013 0,031 0,029 0,008 0,035 0,004 0,025 0,006 0,026 0,321 0,013 0,012 0,016 0,005 0,003 0,019 0,173 0,012

0,819 0,672 0,234 0,164 0,172 0,073 0,743 0,039 0,131 0,041 0,028 0,137 0,023 0,080 0,023 0,041 0,243 0,042 0,108 0,087 0,010 0,009 0,016 0,316 0,035

в т.ч.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

4,475 3,211 0,162 0,121 0,138 0,018 0,075 0,016 0,037 0,016 0,008 0,011 0,152 0,004 0,143 0,019 0,092 0,006 0,008 0,089 0,07 0,001 0 0,005 0,06 0,013

7,199 6,043 0,202 0,116 0,154 0,012 0,041 0,004 0,027 0,022 0,011 0,014 0,108 0,011 0,117 0,044 0,016 0,003 0,012 0,077 0,044 0,0004 0 0,042 0,058 0,021

3,247 2,067 0,108 0,122 0,034 0,026 0,015 0,163 0,007 0,034 0,04 0,01 0,044 0,005 0,042 0,005 0,017 0,281 0,047 0,007 0,016 0,003 0,003 0,047 0,089 0,015

3,942 0,488 0,934 0,155 0,093 0,132 0,015 0,571 0,071 0,099 0,027 0,023 0,165 0,01 0,089 0,014 0,089 0,313 0,205 0,122 0,087 0,005 0,006 0,034 0,173 0,022

40,159 13,185 1,379 1,302 2,521 0,549 1,308 2,369 1,053 1,261 0,070 0,527 2,080 0,024 0,991 0,395 0,897 1,391 0,737 0,679 0,585 0,344 0,204 0,838 5,148 0,322

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

4,655 3,423 0,118 0,172 0,124 0,019 0,051 0,012 0,040 0,012 0,010 0,015 0,156 0,002 0,124 0,040 0,074 0,007 0,009 0,099 0,081 0,001 0,000 0,010 0,045 0,011

8,073 6,978 0,132 0,166 0,140 0,011 0,019 0,001 0,033 0,025 0,006 0,004 0,132 0,006 0,101 0,039 0,012 0,004 0,015 0,098 0,053 0,001 0,000 0,040 0,036 0,021

2,949 1,859 0,099 0,138 0,036 0,023 0,017 0,148 0,005 0,036 0,035 0,015 0,047 0,009 0,027 0,003 0,012 0,214 0,050 0,009 0,019 0,002 0,001 0,044 0,089 0,012

3,549 0,420 0,848 0,125 0,110 0,106 0,012 0,551 0,046 0,095 0,013 0,030 0,208 0,005 0,038 0,009 0,072 0,330 0,198 0,106 0,107 0,002 0,001 0,031 0,079 0,007

2007 р. Населені пункти

Всього: м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

разом

39,035 12,965 1,110 0,901 2,446 0,322 1,072 2,299 0,952 1,147 0,057 0,481 2,480 0,015 0,865 0,311 0,762 1,987 0,760 0,621 0,477 0,276 0,169 0,657 5,654 0,246

2008 р. в т.ч.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

4,007 3,042 0,138 0,133 0,149 0,008 0,029 0,007 0,017 0,008 0,008 0,017 0,132 0,001 0,085 0 0,027 0,007 0,012 0,076 0,060 0,001 0 0,004 0,038 0,008

7,498 6,722 0,090 0,101 0,179 0,007 0 0 0,011 0,019 0,006 0,012 0,081 0,005 0,060 0,007 0,023 0,002 0,016 0,061 0,038 0 0 0,026 0,021 0,009

3,248 2,246 0,098 0,120 0,036 0,006 0,008 0,134 0,004 0,035 0,027 0,007 0,073 0,003 0,028 0,004 0,013 0,232 0,050 0,006 0,015 0,002 0,001 0,028 0,062 0,011

3,183 0,444 0,633 0,099 0,113 0,008 0,005 0,519 0,022 0,067 0,012 0,019 0,438 0,003 0,035 0,012 0,052 0,264 0,179 0,101 0,077 0,002 0,001 0,021 0,051 0,007

разом

44,408 18,095 1,158 0,696 2,199 0,321 0,990 2,125 0,876 1,151 0,061 0,390 2,487 0,012 0,811 0,403 0,649 3,475 0,718 0,625 0,419 0,212 0,115 0,595 5,603 0,221

в т.ч. пил

діоксид сірки

азоту

оксид вуглецю

4,491 3,639 0,121 0,116 0,113 0,007 0,029 0,001 0,013 0,023 0,007 0,007 0,103 0,001 0,078 0,001 0,031 0,007 0,020 0,078 0,046 0 0 0,003 0,039 0,008

10,321 9,621 0,083 0,129 0,131 0,006 0,003 0 0,007 0,008 0,005 0,012 0,063 0,003 0,055 0,009 0,006 0,002 0,006 0,071 0,036 0 0 0,022 0,036 0,010

4,063 2,686 0,085 0,100 0,029 0,005 0,007 0,596 0,009 0,036 0,030 0,008 0,075 0,005 0,029 0,002 0,012 0,168 0,039 0,016 0,017 0,002 0,002 0,021 0,070 0,014

2,807 0,444 0,781 0,069 0,86 0,007 0,005 0,381 0,011 0,056 0,013 0,005 0,421 0,002 0,032 0,014 0,035 0,106 0,110 0,091 0,066 0,002 0,001 0,031 0,033 0,005

Табл. 2.7. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн у 2008 р.

Всього, м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

44408,171 18094,745 1158,238 696,107 2199,098 320,945 990,496 2124,691 876,145 1151,027 61,459 389,793 2487,388 11,971 811,094 403,330 649,152 3474,621 718,182 625,229 419,118 211,662 114,676 595,121 5602,799 221,084

у 2007 р.

Збільшення / зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р., тонн

39034,539 12965,235 1109,758 901,162 2445,875 322,293 1071,525 2298,930 952,946 1147,418 57,260 481,092 2480,485 15,085 865,258 310,641 762,301 1986,812 759,987 621,204 477,234 276,124 169,126 656,992 5653,679 246,117

5373,632 5129,510 48,480 -205,055 -246,777 -1,348 -81,029 -174,239 -76,801 3,609 4,199 -91,299 6,903 -3,114 -54,164 92,689 -113,149 1487,809 -41,805 4,025 -58,116 -64,462 -54,450 -61,871 -50,880 -25,033

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., %

113,8 139,6 104,4 77,2 89,9 99,6 92,4 92,4 91,9 100,3 107,3 81,0 100,3 79,4 93,7 129,8 85,2 174,9 94,5 100,6 87,8 76,7 67,8 90,9 99,1 89,8

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

106,750 291,851 39,939 25,782 61,086 35,661 39,620 303,527 32,450 63,946 6,829 29,984 138,188 2,394 42,689 67,222 30,912 496,374 65,289 34,735 41,912 19,242 28,669 39,675 169,782 13,818

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля У вересні 1987 року було підписано Монреальський протокол щодо обмеження використання озоноруйнуючих речовин (надалі – ОРР) та поступове припинення їх виробництва. Україна також приєдналась до виконання вимог Монреальського протоколу. Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2004 р. затверджена Програма припинення виробництва та використання ОРР на 2004 – 2030 роки. Програмою передбачена поступова заміна холодильного (та іншого) обладнання в сервісному обслуговуванні, де найбільше використовується ОРР. В Чернігівській області використання ОРР, зокрема Фреону-12 призупинено. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2008 році було видано (з метою попередження несанкціонованого ввезення ОРР) 72 листів-роз’яснення щодо ввозу/вивозу продукції, яка може містити озоноруйнуючі речовини (2007 – 34). На пунктах пропуску (постах екоконтролю) на Держкордоні в Чернігівській області постійно проводиться особливий контроль за ввезенням небезпечних озоноруйнівних речовин. 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства: електроенергетики – 19,646 тис. т, або 44 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області, транспортування газу трубопроводами – 7,863 тис. т або 18 %, добування природного газу – 2,291 тис. т, або 5,2 %. (табл. 2.8.). У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: м. Чернігів (18,094 тис. т, або 40,7 %), Чернігівський район (5,60 тис. т, або 12,6 %), Варвинський район (2,125 тис. т, або 4,8 %), Носівський район (3,475 тис. т, або 7,8 %). Серед населених пунктів найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міста Чернігова 18,094 тис. тонн (231,984 т/ км2) 60,706 кг у розрахунку на душу населення.

Табл. 2.8. Основні забруднювачів атмосферного повітря № п/п

Валовий викид, т 2008 р. 2007 р.

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми "ТехНова"

Управління комунального господарства

15470,398

11419,818

+4050,580

Гнідинцівський газопереробний завод

ВАТ «Укрнафта»

1756,778

2069,189

-312,411

Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів

НАК «Нафтогаз» України

4431,955

4216,885

+215,070

Перехід на нові тенденції екологічної політики

+1649,422

За рахунок вводу в експлуатацію нових об’єктів. Перехід на нові тенденції екологічної політики

Мринське виробниче управління підземного зберігання газу

НАК «Нафтогаз» України

3310,582

Зменшення /збільшення/+

1661,160

Причина зменшення/ збільшення

Збільшення використання твердого палива Встановлено нові електронні системи запалювання і регулятори обертів

Збільшення викидів в цілому по області відбувається, в основному, за рахунок збільшення викидів КЕП «Чернігівська ТЕЦ». В 2008 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 15,47 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 4,058 тис. тонн (35 %) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення на 10 % вироблення електроенергії, при цьому на 35 % більше використовувалось твердого палива в порівнянні з минулим роком та зменшилось на 12 % використання природного газу. (табл. 2.9.). Збільшення викидів на Мринському виробничому управління підземного зберігання газу пов’язане з переходом на нові тенденції екологічної політики, що супроводжується введенням нової методики обрахунків викидів метану від організованих джерел забруднення. Табл. 2.9. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності

№ з/п

1 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 1.5. 1.6. 1.7. 1.8. 1.9. 1.10. 1.11.

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Усі види економічної діяльності, у т. ч. Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Транспортування газу трубопроводами Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

Обсяги викидів по регіону

Викинуто в середньому одним підприємством, т

тис. т

у % до 2007 р.

416

44,408

113,8

106,750

187

10,272

87,6

54,930

7 107

2,604 4,334

91,1 94,1

371,961 40,501

17,180

143,5

1560,793

0,236

85,2

7,852

0,311

331,5

20,748

20 3

7,993 7,871

131,6 132,9

399,651 2623,766

0,359

120,1

59,897

0,762

95,1

54,607

0,346

108,3

21,632

2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря За даними статистичної звітності по формі 2ТП(повітря) загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю при впровадженні 29 повітряохоронних заходи в атмосфери по області в 2008 році склав 2693,9 тис. грн., фактично виконано з початку виконання заходів 2690,4 тис. грн. Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становить 64,798 тонн. 1. КЕП «Чернігівська ТЕЦ». Для зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в 2008 році підприємством виконано ремонти золоуловлювачів котлів та прочистку сопел РЗУ, капітальний ремонт котла № 5. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 116,9 тис. грн.( власні кошти) Після налагодження існуючих очисних установок зменшено викиди на 3,6 тонни. Для досягнення нормативів граничнодопустимих обсягів викидів розроблено додатковий план заходів, реалізація якого буде проводитись на протязі 9 років, що дасть змогу зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік. Розроблено ТЕО реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла утилізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів (табл. 2.10).

Таблиця 2.10. Капіталовкладення КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» Назва підприємства

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»

2004 р.

Викиди шкідливих речовин в тис. тонн 2005 р. 2006 р.

2007 р.

2008 р.

14,436 10,658 11,578 11,420 15,470 Затрачено коштів на ремонт пилогазоочисного обладнання та котлоагрегатів в тис. грн. 69,7 67,9 40,8 40,3 116,9

2. КП «Прилукитепловодопостачання» На виконання програми енергозбереження в 2008 році було витрачено 1227,6 тис. грн., з них 835 тис. грн. з державного бюджету. Впроваджені енергозберігаючі заходи і технології, а саме встановлення автоматизованої системи обліку газу, встановлення частотного перетворювача в котельнях, реконструкція котелень дало економію 214,552 тонн умовного палива і як наслідок зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин. 3. ВАТ «Облтеплокомуненерго» Продовжується робота по заміні котельного обладнання, яка розпочалась в 2007 році. В 2008 році за загальним обсягом витрат за кошторисною вартістю 5276 тис. грн. фактично використано 1073 тис. грн. Реконструкція котельного обладнання дала змогу зекономити 174,27 тис.м3 природного газу( власні кошти). У 2008 році по програмі «Екологія – 2010» в ряді сіл Борзнянського району було заплановано 8 природоохоронних заходів, зокрема реконструкцію системи опалення та котельні із заміною котлів на більш 20

високоефективні. На 6 із них було виділено 1029 тис. грн. із державного бюджету. На 2 заходи - в с. Красносільському та с. Носелівка виділено коштів 155 тис. грн. та 110 тис. грн. відповідно із бюджету районного підпорядкування. За рахунок державного бюджету проведено реконструкцію та газифікацію котельні ЦРЛ Сосницького району (592 тис. грн.).

3. ЗМІНА КЛІМАТУ. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання. Чернігівська область першою серед країн СНД, ще до ратифікації Україною Рамкової конвенції ООН, а саме у 2004 році, розробила пілотний проект реконструкції об’єктів тепло забезпечення з метою зниження викидів в атмосферу парникових газів. Тоді «Проект зменшення викидів парникових газів шляхом реконструкції, модернізації і реабілітації систем теплопостачання Чернігівської області» переміг у тендері на закупівлю одиниць скорочення викидів парникових газів, організованому урядом Королівства Нідерланди. Попередньо у 2003 році міжнародним незалежним експертом (валідатором) здійснено перевірку стану обладнання, розрахунків, так звану базову лінію, якою і зафіксовано для області рік проведення експертизи. Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27 квітня 2004 року № 130 «Про реалізацію проекту зі зменшення викидів парникових газів» ВАТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів) визнано базовою організацією з реалізації проекту «Зниження викидів СО2 за рахунок економії палива у системі теплоенергетики Чернігівської області». В результаті виконання проекту має бути реконструйовано 120 котелень, у тому числі замінено близько 200 застарілих котлів на 310 нових і високоефективних котлів, а також замінено близько 10 км труб теплорозподільчої мережі на труби з пінополіуретановою ізоляцією. Проект спільного впровадження «Утилізація біогазу для виробництва електроенергії та тепла на фермах ТОВ «Українська молочна компанія» отримав лист-підтримку Нацекоінвестагенства. Цим проектом передбачається скорочення викидів парникових газів шляхом введення в дію біогазових установок для зброджування гною, вироблення біогазу та його використання в когенераційній установці для отримання електроенергії та тепла. Проект планується реалізувати до кінця 2009 р. на фермі великої рогатої худоби в с. Комарівка, Борзнянського району Перший бюджетний період Кіотського протоколу триватиме 5 років: з 2008р. по 2012 р. Очікується отримати від продажу запланованих одиниць скорочення викидів парникових газів СО2 близько 3 млн. євро, які будуть спрямовуватись виключно на цілі модернізації системи тепло забезпечення населених пунктів області. Водночас, разом з скороченням викидів парникових газів, відбудеться і значна економія природного газу та електроенергії в обсязі 2,5 млн. грн. щорічно. З метою реалізації державної політики в сфері охорони атмосферного повітря, спрямованої на зменшення забруднення атмосферного повітря, протягом останніх десяти років зусилля Держуправління були направлені на переведення теплогенеруючих установок з твердого палива на природний газ. Сьогодні, для подолання 22

газової залежності, пропонується переведення їх на альтернативні види палива – вугілля, мазут, торфобрикети тощо. Незважаючи на безсумнівну необхідність пошуку та запровадження інших джерел теплової енергії, слід враховувати, що газ залишається найбільш екологічно чистим видом палива і використання інших існуючих видів призведе до значного збільшення номенклатури та обсягів викидів забруднюючих речовин. Для досягнення діючих нормативів викидів необхідно буде встановлювати нові типи обладнання або розробляти заходи по зменшенню викидів, що неможливо вирішити в короткі терміни. За попередніми розрахунками при використанні в якості палива вугілля, обсяги викидів забруднюючих речовин зростуть у 26 разів в порівнянні з використанням природного газу, при використанні мазуту – в 10 разів, торфу – у 8 разів.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Загальна площа земель водного фонду, за даними облголовземуправління, становить 195,4 тис. га, в тому числі площа відкритих заболочених земель становить 127,2 тис. га. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 67,9 тис. га, в тому числі під річками – 17,7 тис. га, озерами – 10,5 тис. га, ставками та водосховищами – 29,4 тис. га, каналами – 10,3 тис. га. Гідрографічна мережа Чернігівської області належить до басейну Дніпра. На території області нараховується 1570 річок загальною довжиною 8336 км. В тому числі, відповідно до класифікації річок України, 2 великі (Дніпро, Десна), 8 середніх (Сож, Трубіж, Супой, Удай, Судость, Сейм, Снов, Остер) та 1560 малих річок. З них 1400 (89 %) дуже малих (довжиною менше 10 км). Їх сумарна довжина – 3304 км, тобто середня довжина такого водотоку – 2,36 км; малих річок, що мають довжину більше 10 км, налічується 160, а їх загальна довжина складає 3713 км. Малі річки області відчувають досить значне антропогенне навантаження. Більшість їх маловодні, а деякі з них влітку пересихають. У більшої частини малих річок долини заглиблені слабо і зливаються з прилеглими болотами, русла річок виражені нечітко, в ряді випадків висота їх настільки мала, що води цих річок під час весняної повені вільно переливаються в долини. Річки мають змішаний тип живлення. В загальному об’ємі річного стоку на долю снігового покриву припадає біля 50 %, атмосферних опадів – 30 %, підземних вод – 20 %. Частина малих річок на всій своїй довжині, або на окремих ділянках є магістральними каналами меліоративних систем. В межах меліоративних систем ці річки зарегулюванні шлюзами-регуляторами для обводнення меліоративних земель у вегетаційний період. Найбільшими з таких річок є Мена, Турчанка, Смолянка, Ромен, а також річка Остер, яка відноситься до середніх річок. З великих та середніх річок, річки Остер, Трубіж, Супой і Удай мають витоки у межах Чернігівської області, усі інші Дніпро, Сож, Десна, Судость і Сейм беруть початок на території сусідніх областей Російської Федерації і Республіки Білорусь, тобто є транскордонними річками. На території області в умовах значної нерівномірності розподілу річкового стоку у часі і просторі, з метою його регулювання збудовані штучні водойми – водосховища та ставки. Загальна кількість водосховищ в області складає 23 шт., сумарна площа водного дзеркала – 2406 га, сумарний об’єм 48,49 млн. м3, 828 руслових ставків загальною площею – 4252,4 га, 35 наливних ставків – 355,8 га, 1034 ставки-копані загальною площею водного дзеркала близько 3430,0 га. Використовуються вони для риборозведення, рибогосподарських 24

потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми. Всього в області, за попередніми даними інвентаризації водойм, нараховується 1334 озера загальною площею водного дзеркала 6561,3 га. З них 26 великих озер загальною площею 9,16 км2, в тому числі 9 озер площею понад 0,5 км2 кожне, 9 озер – понад 0,2 км2 кожне, інші – менше 0,2 км2. Переважна більшість їх розташована в заплаві річки Десна. Живлення озер здійснюється водами різного походження: атмосферні опади, поверхневий стік з прилеглого водозбору, підземні води у вигляді струмків. Частина озер має постійний зв’язок з річками, що протікають поруч, через рукави, протоки та стариці. Озера, як правило, заростають водно-болотною рослинністю, а береги - кущами. В основному глибина озер складає 2,5 - 3,0 м, проте є озера, де середня глибина перевищує 6 м. В період весняної повені озера заливаються річковими водами, є місцями нересту риб. У відповідності до ст. 59 Земельного кодексу України в області у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам надано в оренду 114 водойм. Експлуатація орендованих водойм, як правило, здійснюється без технічних характеристик та правил експлуатації і, як наслідок, може призвести до виникнення аварійних ситуацій на водоймах, каскадах ставків. Технічний стан водойм в цілому по області визначений як задовільний, але більшість гідротехнічних споруд на них потребує проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Найбільшою у Чернігівській області є система водозборів басейну річки Десна, в цілому в басейні Десни формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра, або 15 % стоку усіх річок України. Водні ресурси Десни є джерелом господарського питного водопостачання м. Києва та технічного водопостачання промислових підприємств та теплоенергетики м. Чернігова. На р. Снов у 50 роки минулого сторіччя побудовано малу гідроелектростанцію. В якості транспортних шляхів річки Чернігівської області, окрім р. Десна в межах м. Чернігів та періодично на ділянці до м. Новгород-Сіверський, не використовується. Ресурси річкового стоку Чернігівської області в середній по водності та дуже маловодні роки забезпеченості 50% та 95% , подані нижче. Табл. 4.1. Ресурси річкового стоку Чернігівської області Приток, км3 Область

Чернігівська

Місцевий стік, км3

Загальні ресурси, км3

Питомі середні місцеві ресурси тис. м3

середній 50%

дуже маловодний 95%

середній 50%

дуже маловодний 95%

середній 50%

дуже маловодний 95%

на 1 км2

на одну людину

26,12

17,35

3,45

1,91

29,57

19,42

108,2

3,06

Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні 25

підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо- та нижньокрейдяних. Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. Прогнозні ресурси підземних вод в Чернігівській області за даними Державної геологічної служби Мінприроди України складають 8323,3 тис. м3/добу. На питні та санітарно-побутові потреби населення в області використовуються лише підземні води. Табл. 4.2. Питомі величини запасів та використання підземних вод № п/п

1 2 3

Найменування показника

Одиниця виміру

Величина показника

Площа області Населення області (в середньому за 2008 р.) Величина прогнозних запасів підземних вод: – загальні – на 1 км2 – на одну людину Величина експлуатаційних запасів підземних вод: – експлуатаційні запаси – на 1 км2 – на одну людину

тис. км2 тис. осіб

31,9 1128,6

тис. м3/добу м3/добу м3/добу

8323,3 260,9 7,37

тис. м3/добу м3/добу м3/добу

513,7 16,10 0,46

Загальний забір води в 2008 році в області згідно з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) становив 158,9 млн. м3. У порівнянні з 2007 роком (167,0 млн. м3) забір свіжої води зменшився на 8,1 млн. м3 або на 4,9 % (рис. 4.1.). Рис. 4.1. Забір свіжої води 167 170 165

158,9

млн. м

160 155

147,9 150 145 140 135 2006

2007

2008

роки

Забір води з поверхневих джерел зменшився в порівнянні з минулорічним на 6,37 млн. м3 або на 6,0 % і становить 98,93 млн. м3. Це пояснюється зменшенням забору води КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ 26

фірма «ТехНова». Динаміка забору води з поверхневих джерел за останні дев’ять років представлена на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Динаміка забору води з поверхневих джерел 120 100

98,93

83,02

59,5

млн.м

105,3

94,69 96,44 93,09

65,98 64,04

60 40 20 0 2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

роки

Загальний обсяг забору підземних вод становить 59,97 млн. м3 і в порівнянні з 2007 роком (61,70 млн. м3) зменшився на 1,73 млн. м3 або на 2,8 %. Динаміка забору води з підземних джерел за останні дев’ять років наведена на рис. 4.3. Рис. 4.3. Динаміка забору води з підземних джерел 80 70

млн.м

59,97 75,3

74,88

69,19

69,88

69,79

67,31

64,88

61,7

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

50 40 30 20 10 0 2008

роки

Табл. 4.3. Структура загального водозабору млн. м3

Загальний водозабір - забір води поверхневої - забір води підземної

2007 р.

2008 р.

Різниця (+ збільш. - зменш.)

167,00 105,30 61,70

158,9 98,93 59,97

-8,1 -6,37 -1,73

% (+збільш. - зменш.)

-4,9 -6,0 -2,8

Структура забору води по галузям економіки представлено на рис. 4.4. Рис. 4.4. Структура загального водозабору, млн. м 3 Промисловість; 92,31

Сільське господарство; 23,04

Інші; 3,11

Комінальне господарство; 40,44

Загальне використання водних ресурсів у 2008 році становило 148,2 млн. м3 і зменшилось в порівнянні з 2007 роком (154,2 млн. м 3) на 6,0 млн. м3 або на 3,9 %. Використання води у промисловості становить 90,61 млн. м3, або 61,14 % від загального використання води. Зменшення загального водокористування проти минулого року (96,13 млн.м3 або 62,34 % від загального використання) пояснюється зменшенням забору поверхневої води КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" у зв’язку зі зменшенням виробництва тепло- та електроенергії (рис. 4.5.). Використання води в комунальному господарстві становить 30,99 млн. м3 або 20,9 % загального використання. Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 30,42 млн. м3 на рік або 119,5 літрів на добу на одного мешканця. Використання води в сільському господарстві становить 22,35 млн. м3, або 15,08 %, загального використання води і зменшилось в порівнянні з попереднім роком (20,69 млн. м3) на 0,34 млн. м3, або на 1,5 %.

Рис. 4.5. Структура загального використання води, млн.м. 3 Комунальне господарство; 30,99

Інші галузі; 4,25

Сільське господарство; 22,35

Промисловість; 96,13

Табл. 4.4. Відсоток від загального використання води Промисловість Комунальне господарство Сільське господарство Інші потреби ВСЬОГО

61,14 % 20,9 % 15,08 % 2,88 % 100 %

Забір і використання води в галузях народного господарства в динаміці представлено у табл. 4.5.

Табл. 4.5. Забір і використання води млн. м3 на рік Забрано води Роки 1

2006

2007

2008

Найменування річкового басейну

Зповерхневих джерел

З підземних джерел

Використано води Всього

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області

66,75 10,37 5,720 0,172 83,02 84,26 9,82 11,27 105,3 79,30 9,33 10,30 98,93

49,29 14,31 0,827 0,184 0,084 0,166 64,88 46,73 13,93 0,734 0,132 0,041 0,089 61,70 46,13 12,93 0,617 0,107 0,045 0,094 59,97

116,0 24,68 0,827 5,904 0,256 0,166 147,9 131,0 23,75 0,734 11,40 0,041 0,089 167,0 125,4 22,26 0,617 10,41 0,045 0,094 158,9

Промисловість 6

73,43 6,603 0,249 0,193 0,003 80,48 90,34 5,522 0,263 0,001 0,003 96,13 85,23 5,169 0,210 0,002 90,61

в т.ч. риборозведення 8

4,741 9,250 0,320 5,851 0,063 0,092 20,34 4,539 8,948 0,206 8,885 0,041 0,017 22,69 4,216 8,227 0,148 9,640 0,045 0,022 22,35

7,197 5,720 12,92 1,093 7,197 8,806 17,10 1,093 6,886 9,580 17,56

Сільське господарство

Комунгосп

Зрошення

0,020 0,020 0,020 0,020

3,559 0,191 0,031 0,008 0,006 3,740 3,702 0,285 0,044 0,010 0,007 4,040 3,934 0,251 0,032 0,011 0,005 4,230

109,7 19,94 0,782 5,896 0,256 0,157 136,7 125,6 18,81 0,689 8,929 0,041 0,080 154,2 120,4 17,38 0,565 9,680 0,045 0,085 148,2

27,97 3,896 0,182 0,037 0,056 32,14 27,00 4,055 0,176 0,033 0,053 31,32 27,00 3,733 0,175 0,029 0,056 30,99

Інші галузі

Всього

Використання та відведення води по підприємствам економіки за 2008 рік представлено у табл.4.6.

галузей

Табл. 4.6. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки за 2008 рік Використано води

Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього:

З неї на:

млн.м3 Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у тому числі з них без всього забруднених очищення

побутовопитні потреби

виробничі потреби

75,33 -

0,837 -

74,49 -

64,51 -

3,565

0,738

2,827

0,719

0,771 2,052 30,99

0,364 0,066 30,42

0,408 1,001 0,564

31,09

25,93

22,35 8,089 0,579 0,097

0,011 0,505 0,446 0,025

17,60 7,523 0,132 0,072

21,31 2,995 0,026 -

0,299 0,026 -

4,380 148,2

3,470 36,88

0,780 105,4

0,550 121,2

26,26

За останній рік забір води по басейну р. Десна зменшився на 5,6 млн.м проти попереднього року (131,0 млн. м3) і становить 125,4 млн. м3. Використання води зменшено проти 2007 року на 5,2 млн. м3 і становить 120,4 млн. м3. Зменшення використання води відбулося, за рахунок КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова", на якому зменшено виробництво електричної енергії. Загальний скид стічних вод у 2008 році зменшився проти минулого року на 4,0 млн. м3 або 2,99 % і становить 129,9 млн. м3. 3

Табл. 4.7. Структура скиду стічних вод млн. м3

1. У водойми області 2. На поля фільтрації 3. У підземні горизонти Всього

2007 р.

2008 р.

124,8 4,646 4,489 133,9

121,2 4,319 4,396 129,9

% від загального скиду

93,3 3,32 3,38 100

Табл. 4.8. Структура скиду стічних вод у водойми області млн. м3

1. Недостатньо очищених 2. Нормативно чистих без очистки 3. Нормативно очищених Всього

2007 р.

2008 р.

27,30 89,81 7,642 124,8

26,26 87,60 7,297 121,2

% від загального скиду

21,7 72,3 6,02 100

Динаміка використання та відведення води зведена до табл. 4.9. 31

Табл. 4.9. Основні показники використання і відведення води

млн. м3

Показники

1990

2000

2005

2006

2007

2008

Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води,% Потужність очисних споруд

293,9 286,4

134,8 130,7

160,4 156,3

147,9 144,1

167,0 160,5

158,9 154,2

285,2

122,0

148,6

136,7

154,2

148,2

159,9 54,06 0,825 62,02 3,827 2,088 211,8 177,4

62,75 47,67 6,774 3,420 8,774 96,27 87,14

100,1 38,95 7,936 0,566 7,718 127,4 117,4

90,03 37,60 7,506 0,384 7,344 114,2 104,4

110,1 37,01 0,020 5,656 0,384 6,328 133,9 124,8

105,4 36,88 0,020 4,919 0,073 5,924 129,9 121,2

7,244 1,330 55,13 114,7 346,0 66,24 71,52

32,34 10,07 44,73 177,2 71,13 60,43

29,98 9,160 78,30 212,7 83,77 66,11

28,69 7,393 68,33 214,1 79,62 68,03

27,30 7,642 89,81 204,3 75,92 74,42

26,26 7,297 87,60 199,9 75,11 74,10

Табл. 4.10. Забір, використання та відведення води за 2008 рік Назва водного об’єкту

р. Дніпро р. Удай р. Без назви (9 км р. Удай) р. Перевод р. Смош р. Іченька р. Бистриця р. Десна р. Остер р. В’юниця р. Вздвижа р. Білоус р. Замглай р. Снов р. Крюкова р. Смяч р. Бреч р. Турчанка р. Ревна р. Рванець р. Мена р. Борзенка р. Убідь р. Короп р. Смячка Всього:

Забрано води із природних водних об’єктів – всього (поверхневої)

Використано води (поверхневої)

10,30 1,626 1,114 6,200 0,102 0,289 77,35 0,012 0,278 0,183 0,045 0,006 0,260 1,166 98,93

9,582 1,626 1,114 6,200 0,102 0,289 77,35 0,012 0,278 0,183 0,045 0,006 0,260 1,166 98,22

млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об’єкти з них забруднених всього зворотних вод

7,435 4,171 0,800 6,200 0,299 0,297 64,79 0,090 2,354 0,040 32,00 0,085 0,383 0,215 0,004 0,409 0,002 0,036 0,540 0,358 0,260 0,013 1,166 121,2

0,085 0,180 0,090 0,040 25,38 0,075 0,036 0,358 0,013 26,26

4.2. Забруднення поверхневих вод. 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів - це підприємства комунального господарства - 98,9 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився в порівнянні з 2007 роком на 1,04 млн. м3 або 3,8 % і становить 26,26 млн. м3 (рис. 4.6.).

Рис. 4.6. Динаміка скиду недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти 29 28,5 28

млн.м3

27,5

28,69

27 26,5

27,3

26,26

25,5 25 2006

2007

2008

роки

Найбільше навантаження від впливу зворотних вод зазнає басейн р. Десна. Скиди в басейні зменшились з 108,5 млн. м3 у 2007 році до 105,9 млн. м3, або на 2,6 млн. м3 (2,4 %) (рис. 4.7).

Рис. 4.7. Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна 110 105

млн.м3

108,5

105,9

100 95 90

93,05

85 2006

2007

2008

роки

Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення зворотних вод у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти наведено в таблицях 4.11 – 4.14. Обсяги зворотного та повторного водопостачання зменшились і становлять 199,9 млн. м3, що на 2,2 % менше рівня 2007 року. Відсоток економії свіжої води у 2008 році становить 75,11 проти 75,92 у попередньому році. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені до табл. 4.15. Табл. 4.11. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів

Відомство

Підприємство забруднювач

Обсяг забруднюю чих речовин, що скидаютьс я, т/рік

Водний об’єкт

разом

НО

Пор. №

Об’єм скидання, млн. м3

НДО

р. Борзенка

0,2001

186,24

заплава р. Борзенка

0,0769

88,32

р. Борзенка

0,0081

р. Остер

0,0174

19,26

р. Десна

0,1568

502,23

2006 рік 1

2 3 4 5

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація “Укрконсервмолоко” Концерн “Укрм’ясо” Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація “Укрмолоко”

КП “ Бахмач–водсервіс” м. Бахмач ЗАТ “Бахмачконсервмолоко” м. Бахмач ТОВ “Бахмач-м’ясо” м. Бахмач КП “Козелецьводоканал” смт. Козелець ЗАТ “Новгород– Сіверський сирзавод”

10,12

12 13 14

2 3 4 5 6

Відомство

Державний департамент України по виконанню покарань Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Приватне підприємство

Обсяг забруднюю чих речовин, що скидаютьс я, т/рік

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

разом

НО

Пор. №

Об’єм скидання, млн. м3

НДО

СІЗО № 32 м. Н. - Сіверський

р. Десна

0,008

4,72

КП “Чернігівводоканал” м. Чернігів

р. Білоус

27,8398

19632,63

Куликівське ВУЖКГ смт. Куликівка

р. Вздвиж

0,0484

62,60

КП “Варва Водоканал” смт. Варва

р. Удай

0,140

282,25

ЗАТ “Комунальник” м. Щорс

р. Снов

0,0555

39,81

Остерське ВУЖКГ м. Остер

біологічна водойма

0,0378

29,95

р. Борзенка

0,0504

38,97

оз. Коноплянка

0,0142

15,81

р. Снов

0,0264

2,50

р. Удай

0,0008

1,209

р. Білоус

0,0112

5,81

28,6918

20922,429

р. Борзенка

0,1888

177,01

заплава р. Борзенка

0,087

12,80

р. Борзенка

0,0323

176,96

р. Остер

0,0241

22,71

р. Десна

0,1526

227,81

р. Десна

0,0072

4,32

р. Білоус

26,3335

р. Вздвиж

0,0396

33,50

р. Удай

0,1209

197,44

р. Снов

0,0574

45,02

КП “Борзна – Комунальник” м. Борзна ПП “Водоканал” смт. Короп Державний комітет КП “Сновське” будівництва, архітектури с. Снов’янка та житлової політики Чернігівського району Державний комітет КП будівництва, архітектури “Прилукитепловодопост та житлової політики ачання” м. Прилуки Приватне підприємство ТОВ “Льон Полісся” смт. Ріпки Разом по області: 2007 рік Державний комітет КП «Бахмач–водсервіс» будівництва, архітектури м. Бахмач та житлової політики Національна асоціація ЗАТ “Укрконсервмолоко” «Бахмачконсервмолоко» м. Бахмач Концерн “Укрм’ясо” ТОВ “Бахмач-м’ясо” м. Бахмач Державний комітет КП будівництва, архітектури «Козелецьводоканал» та житлової політики смт. Козелець Національна асоціація ЗАТ “Новгород – “Укрмолоко” Сіверський сирзавод” Державний департамент Сізо № 32 України по виконанню м. Н. - Сіверський покарань Державний комітет КП будівництва, архітектури “Чернігівводоканал” та житлової політики м. Чернігів Державний комітет Куликівське ВУЖКГ будівництва, архітектури смт. Куликівка та житлової політики Державний комітет КП “Варва – будівництва, архітектури Водоканал” та житлової політики смт. Варва Державний комітет ЗАТ “Комунальник” будівництва, архітектури м. Щорс та житлової політики

18705,68

12 13 14

2 3 4 5 6

12 13 14

Відомство

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Приватне підприємство

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

Остерське ВУЖКГ м. Остер

КП “Борзна – Комунальник” м. Борзна ПП “Водоканал” смт. Короп Державний комітет КП “Сновське” будівництва, архітектури с. Снов’янка та житлової політики Чернігівського району Державний комітет КП “Прилукибудівництва, архітектури тепловодопостачання” та житлової політики м. Прилуки НАК Мринське ВУПЗГ «Нафтогаз України» с. Мрин Носівського району МВС України Розсудівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Разом по області: 2008 рік Державний комітет КП “ Бахмач–водсервіс” будівництва, архітектури м. Бахмач та житлової політики Національна асоціація ЗАТ “Укрконсервмолоко” “Бахмачконсервмолоко” м. Бахмач Концерн “Укрм’ясо” ТОВ “Бахмач-м’ясо” м. Бахмач Державний комітет КП будівництва, архітектури “Козелецьводоканал” та житлової політики смт. Козелець Національна асоціація ЗАТ “Новгород – “Укрмолоко” Сіверський сирзавод” Державний департамент Сізо № 32 України по виконанню м. Н. - Сіверський покарань Державний комітет КП будівництва, архітектури “Чернігівводоканал” та житлової політики м. Чернігів Державний комітет Куликівське ВУЖКГ будівництва, архітектури смт. Куликівка та житлової політики Державний комітет КП “Господар” будівництва, архітектури смт. Варва та житлової політики Державний комітет ЗАТ “Комунальник” будівництва, архітектури м. Щорс та житлової політики Державний комітет Остерське ВУЖКГ будівництва, архітектури м. Остер та житлової політики Державний комітет КП “Борзна – будівництва, архітектури Комунальник” та житлової політики м. Борзна Приватне підприємство ПП “Водоканал” смт. Короп Державний комітет КП “Сновське” будівництва, архітектури с. Снов’янка та житлової політики Чернігівського району

Обсяг забруднюю чих речовин, що скидаютьс я, т/рік

разом

НО

Пор. №

Об’єм скидання, млн. м3

НДО

біологічна водойма

0,0301

33,97

р. Борзенка

0,0496

36,16

оз. Коноплянка

0,0145

14,37

р. Снов

0,025

15,28

р. Удай

0,1106

192,0

р. Остер

0,0262

14,77

р. Борздна

0,0021

1,63

27,3015

19911,43

р. Борзенка

0,1857

174,39

заплава р.Борзенка

0,0785

93,10

р. Борзенка

0,0459

49,60

р. Остер

0,0304

28,56

р. Десна

0,1741

505,07

р. Десна

0,0062

4,91

р. Білоус

25,3814

18053,20

р. Вздвиж

0,04

42,60

р. Удай

0,0852

180,22

р. Снов

0,0564

40,10

біологічна водойма

0,0332

32,52

р. Борзенка

0,048

41,22

оз. Коноплянка

0,0125

11,16

р. Снов

0,0184

15,67

Відомство

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики НАК “Нафтогаз України”

Обсяг забруднюю чих речовин, що скидаютьс я, т/рік

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

разом

НО

Пор. №

Об’єм скидання, млн. м3

НДО

КП “Ревна” м. Семенівка

р. Ревна

0,0358

22,61

р. Остер

0,0263

15,87

26,258

19310,80

Мринське ВУПГЗ с.Мрин Носівського району Разом по області:

Табл.4.12. Типи очищення зворотних вод Нормативно очищених на очисних спорудах Рік

Водний об`єкт

р. Десна р. Сула р. Трубіж 2006 р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області: р. Десна р. Сула р. Трубіж 2007 р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області: р. Десна р. Сула р. Трубіж 2008 р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області:

Скинуто разом

разом

біол. очистка

фіз.-хім. очистка

механічна очистка

89,34 11,98 0,284 2,800 0,005 104,4 105,1 11,16 0,339 8,207 0,012 124,8 102,8 10,67 0,297 7,435 121,2

3,809 3,300 0,284 7,393 4,533 2,770 0,339 7,642 4,355 2,645 0,297 7,297

3,677 3,190 0,284 7,151 3,726 2,761 0,339 6,826 3,496 2,641 0,297 6,434

0,132 0,132 0,132 0,132 0,132 0,132

0,110 0,110 0,675 0,010 0,684 0,727 0,004 0,731

млн. м3 на рік Потужність очисних споруд в т.ч. перед разом скиданням до водного об`єкта

54,09 12,48 0,770 0,091 0,350 0,256 68,03 60,48 12,64 0,770 0,274 0,256 74,42 60,27 12,67 0,77 0,128 0,256 74,10

48,38 8,257 0,770 57,41 54,53 8,418 0,770 0,183 63,90 54,35 8,418 0,77 63,53

Табл. 4.13. Скидання зворотних вод

НО

р. Сула

р. Трубіж

1,218

2,564

0,028

28,55 56,98 89,34 3,300 0,141 8,543 11,98 0,284

4,341 -

93,05 17,70 -

0,279 53,61 55,11 0,430 1,346 1,776 0,284

3,294 3,294 7,197 7,197 -

28,26 30,83 2,870 0,141 3,011 -

0,008 0,073 0,109 -

3,709 1,373 -

Інші галузі

3,809

Комунгосп

Сільське господарство

НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О

р. Десна

Промисловість

Річковий басейн

Всього

2006

Категорія очищення

У підземні горизонти

Роки

Скидання зворотних вод

У поверхневі водні об’єкти

Скинуто зворотних вод

млн.м3 на рік Скинуто зворот них вод в накопи чувачі (поля фільт рації)

НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

2007

О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО

р. Супой

р. Сож

р. Десна

р. Сула

р. Трубіж

р. Дніпро

р. Супой

р. Сож

0,395 -

0,284 -

0,111 -

2,800 2,800 -

2,846 -

2,800 2,800 -

0,046 -

0,005 0,005 -

Інші галузі

0,284 -

Комунгосп

Сільське господарство

НО НДО НЧБО Всього: О

р. Дніпро

Промисловість

НДО НЧБО Всього: О

Річковий басейн

Всього

Категорія очищення

Скинуто зворот них вод в накопи чувачі (поля фільт рації)

У підземні горизонти

Роки

Скидання зворотних вод

У поверхневі водні об’єкти

Скинуто зворотних вод

0,199 0,040

7,393 28,69 68,33 104,4 4,533

0,005 0,204 0,005 0,040 Всього по області: 1,932 0,279 54,96 4,341 114,2 57,18 1,883

13,29 13,29 -

5,434 28,40 33,84 2,650

0,028 0,008 0,073 0,109 -

5,486 -

27,07 73,45 105,1 2,770 0,232 8,154 11,16 0,339

4,489 -

108,5 16,71 -

0,272 64,80 66,95 0,010 0,958 0,967 0,339

8,581 8,581 7,197 7,197 -

26,76 29,41 2,761 0,232 2,992 -

0,036 0,073 0,109 -

3,420 1,066 -

0,339 -

0,416 -

0,339 -

0,077 -

0,002 8,205 8,207 -

8,241 -

8,205 8,205 -

0,002 0,002 -

0,034 -

0,012 -

0,021

О НО НДО НЧБО Всього: О

7,642 27,30 89,81 124,8 4,355

НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

р. Десна

р. Сула

р. Трубіж

р. Дніпро

р. Супой

р. Сож

0,021

Всього по області: 2,231 0,272 65,75 4,489 133,9 68,26 1,831

23,98 23,98 -

5,411 26,99 32,40 2,524

0,036 0,073 0,109 -

4,646 -

26,17 72,23 102,8 2,645 0,085 7,939 10,67 0,297

4,396 -

105,9 16,14 -

0,299 65,16 67,29 0,004 1,053 1,057 0,297

6,989 6,989 6,886 6,886 -

25,84 28,37 2,641 0,085 2,727 -

0,032 0,073 0,105 -

3,119 1,075 -

0,297 -

0,353 -

0,297 -

0,057 -

7,435 7,435 -

7,464 -

7,435 7,435 -

0,030 -

0,013 0,010

21,31 21,31

5,165 25,93 31,09

0,032 0,073 0,105

4,319

7,297 26,26 87,60 121,2

0,013 0,010 Всього по області: 2,132 0,299 66,22 4,396 129,9 68,65

Інші галузі

Комунгосп

Річковий басейн

Сільське господарство

Всього:

Категорія очищення

Скинуто зворот них вод в накопи чувачі (поля фільт рації)

Промисловість

Всього

2008

У підземні горизонти

Роки

Скидання зворотних вод

У поверхневі водні об’єкти

Скинуто зворотних вод

Табл.4.14. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти т. на рік

ХСК

Р (ортофосфати)

Мінералізація

Нафтопродук-ти

Інші

БСК

N (сума мінеральних форм)

Рік

Завислі речовини

Скидання забруднюючих речовин

25222,0 4841,1 234,9 30300,97 1,63 24723,06 4457,18 276,09 29457,96 23676,217 4358,3 213,104 28247,62

420 34 2 456 305,9 37,7 2,7 346,3 411,9 36,7 2,2 450,8

1376 110 9 1495 0,5 1184,9 126,4 10,4 1322,2 1043,0 127,3 8,6 1178,9

385 48 3 435 0,1 291 79,7 3,9 374,7 315,9 37,2 3,8 356,9

579 110 2 691 559,2 106,1 2,2 667,5 504,123 81,1 1,4 586,623

294,2 14,03 0,825 309,10 0,03 448,49 14,71 1,02 464,25 300,71 12,159 0,98 313,85

18230 3177 150 21560 0,9 17890,3 2850,7 178,9 20920,8 17206,2 2970,5 143,0 20319,7

0,232 0,025 0,257 0,194 0,015 0,209 0,184 0,006 0,19

3937,53 1348,03 68,05 5354,61 0,10 4043,08 1241,85 76,97 5362,0 3894,20 1093,333 53,124 5040,657

Водний об’єкт

Разом

р. Дніпро р. Десна р. Сула р. Трубіж Разом по області: 2007 р. Дніпро р. Десна р. Сула р. Трубіж Разом по області: 2008 р. Дніпро р. Десна р. Сула р. Трубіж Разом по області: 2006

Табл.4.15. Використання води у системах зворотного, повторнопослідовного водопостачання та безповоротне водокористування. Роки

Водний об`єкт

2006

р.Десна

Галузь народного господарства

промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство будівництво р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області:

Оборотне

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживання

130,5 126,8 3,663 0,015 69,51 69,25 0,002 0,250 0,030 0,030 1,954 1,954 202,0

10,10 4,111 5,990 -

10,40 6,117 0,088 0,248 0,029 0,034 3,846 6,278 2,879 1,415 0,004 0,018 1,956 0,422 0,224 0,003 0,001 0,184 3,045 3,016 0,028 0,053 0,008 0,044 0,116 0,002 0,066 0,006 0,043 20,33

1,764 1,754 0,010 0,228 0,228 12,093

млн. м3 на рік Економія свіжої води, %

79,32 82,25 97,50 37,74 85,56 93,66 35,90 36,40 50,22 11,45 11,80 92,49 92,49 -

79,62

Роки

Водний об`єкт

2007

р.Десна

Галузь народного господарства

промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області: 2008

р.Десна промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області:

Оборотне

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

116,6 109,4 7,118 0,015 76,28 76,03 0,001 0,250 0,045 0,045 192,9

9,964 2,476 7,488 1,460 1,452 0,008 11,42

8,841 5,709 0,323 0,245 0,027 0,036 3,132 6,189 2,782 1,221 0,010 2,176 0,349 0,144 0,002 0,001 0,179 0,682 0,001 0,656 0,025 0,028 0,028 0,059 0,002 0,012 0,007 0,038 16,18

73,98 77,51 97,78 29,00 87,11 94,83 66,67 35,87 42,72 15,35 15,94 -

119,8 113,2 6,474 0,013 69,46 69,45 0,001 0,035 0,035 189,3

9,244 2,305 6,939 1,432 1,427 0,005 10,68

6,750 5,655 0,195 0,033 0,032 3,798 5,287 2,409 0,931 0,006 1,942 0,299 0,103 0,002 0,001 0,175 2,210 2,188 0,022 0,031 0,031 0,074 0,001 0,016 0,004 0,053 14,69

73,92 77,19 98,02 27,71 86,46 94,76 39,13 36,30 15,26 15,61 -

75,92

75,11

4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів. Основною проблемою щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів області протягом останніх років залишається питання забруднення поверхневих водних об’єктів. У 2008р. шістнадцять підприємств допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області у обсязі 26,26 млн.м3, що менше, ніж у 2007 році на 1,04 млн.м3 (3,8 %). Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти по підприємствах-забруднювачах зменшився на 600,63 т і становить 19310,8 т проти минулорічних 19911,43 т (табл. 4.16). Табл.4.16. Перелік основних забруднювачів водних об'єктів по галузях № п/п

Об’єм скидання забруднених стічних вод, млн.м3 Галузі народного господарства

М"ясомолочна промисловість 2007 р. 2008 р. Комунальне господарство 2007 р. 2008 р. Інші 2007 р. 2008 р. Всього: 2007р. 2008р.

Обсяги забруднюючих речовин, що скидаються при цьому, тонн/рік

Всього

НО

НДО

0,272 0,2985

417,57 647,776

26,99 25,927

19473,14 18642,268

0,0395 0,0325

20,72 20,785

27,3015 26,258

19911,43 19310,829

Обсяги скидів забруднених стічних вод між галузями економіки у процентному відношенні в 2008 році розподілилися наступним чином (рис. 4.8.).

Рис. 4.8. Співвідношення обсягів скидів забруднених стічних вод, % Комунальне господарство; 98,74

М'ясомолочна промисловість; 1,14

Інші; 0,12

Основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства комунального господарства - 98,74 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації, збої з енергопостачанням тощо. Одним з найбільших забруднювачів водних об’єктів недостатньо очищеними водами в Чернігівській області є КП "Чернігівводоканал"( у 2008 році було скинуто 25,3814 млн.м3). Концентрація забруднюючих речовин, що скидаються разом зі стічними водами, після очищення на очисних спорудах підприємства в р.Білоус, правобережну притоку р. Десна, перевищує встановлені нормативи гранично допустимого скиду по азоту амонійному, фосфатах, залізу загальному. Останнім часом очисні споруди м. Чернігова працюють з перевантаженням. Дисбаланс співвідношення органічних компонентів і азоту призводить до низької ефективності очистки стоків. Для вирішення проблеми, яка склалася навколо очистки стічних вод на КП "Чернігівводоканал", необхідно виконати роботи з реконструкції існуючих очисних споруд та чистки біоставків доочищення. Вказані роботи потребують значних капітальних вкладень та часу на їх виконання. Неефективна робота очисних споруд ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» (м. Новгород-Сіверський), ВП СІЗО-32 Держдепартаменту з питань виконання покарань (м. Новгород-Сіверський) негативно впливає на гідрохімічний стан річкі Десна. Незадовільна робота очисних споруд ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Бахмач-м’ясо», КП «Бахмач-Водсервіс» (м. Бахмач), КП «БорзнаКомунальник» (м. Борзна) призводить до забруднення басейну р. Борзенка недостатньо очищеними стічними водами в об’ємі близько 300,0 тис.м3/рік. Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти згідно державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) у 2008 році становив 28247,62 тонн. В перерахунку на душу населення маса скинутих забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти становить 25,03 кг. 4.2.3.Транскордонне забруднення поверхневих вод. На території Республіки Білорусь і Російської Федерації формується 84% річкових вод басейну р. Дніпра. Річка Дніпро забезпечує водними ресурсами близько 6,2 млн. людей, а в басейні розташовано 75% всього промислового потенціалу: машинобудівна, хімічна і радіоелектронна промисловість. Близько 25% сільсько - господарських угідь складають меліоровані землі. До Дніпра, з його великими притоками – Беризина, Прип’ять, Сож – на території Республіки Білорусь скидають стічні води 43

промислові і комунальні підприємства таких міст, як Орша, Шклов, Могильов, Бихов, Речиця і Лоєв (р. Дніпро), Мінськ, Борисів, Бобруйськ і Світлогорськ (р. Березина), Гомель, Кричев (р.Сож). На території Брянської області Російської Федерації формується 53% вод басейну р. Десна. Найбільшим забруднювачем є м. Брянськ. Значну частину забруднень складають забруднення сільгосппідприємств. Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, здійснювався контроль за станом поверхневих вод на транскордонних створах. На кордоні з Республікою Білорусь: р. Дніпро в створі – р. Дніпро,с. Кам'янка Ріпкинського району; р. Сож, с. Старі Яриловичі Ріпкинського району. Відповідно затвердженого графіку робіт Українсько-Російських робочих груп Деснянського басейнового управління (Україна) та Московсько – Окського басейнового управління (Російська Федерація) на 2008 рік, проводився спільний відбір проб поверхневих вод на гідрохімічний та радіологічний аналізи на 9 транскордонних створах з Російською Федерацією: р. Десна, с. Мурав’ї Новгород-Сіверського району; р. Десна, с. Камінь Новгород-Сіверського району (створ злиття р.Судость з р. Десна); р. Судость, с. Грем’яч Новгород-Сіверського району; р. Снов, с. Тимоновичі Семенівського району; р. Снов, с. Гірськ Щорського району (створ злиття р. Цата з р.Снов); р. Снов, с. Забрама Клінцівського району; р. Ірпа, с. Городок Семенівського району; р. Ревна, с. Леонівка Семенівського району; р. Цата, с. Клюси Щорського району. Державною екологічною інспекцією, в рамках реалізації Плану заходів до Міждержавної програми економічного співробітництва України і Республіки Білорусь на 1999-2008 роки відділом інструментальнолабораторного контролю Держекоінспекції в Чернігівській області проводився контроль гідрохімічного стану р. Дніпро на кордоні з Республікою Білорусь біля с. Кам’янка Ріпкинського району. В рамках виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро», Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року і заходів до неї та протягом 2008 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь НовгородСіверського району. Гідрохімічні показники якості поверхневих вод у створах спостереження в цілому не зазнали значних змін у порівнянні з 2007 роком 44

і переважно відповідали гранично допустимим концентраціям для водойм рибогосподарського призначення(далі ГДК). Кисневий режим в 2008 році був задовільний. Зафіксовані майже в усіх пробах перевищення ГДК по залізу загальному та марганцю характерні для водойм території Полісся. Як показують дані спостережень, вода в р. Дніпро,р. Сож, р. Десні, р. Снов за 2006 – 2008 роки за комплексною оцінкою якості води належить до ІІ класу якості (добра). Погіршення якості води не спостерігається. За комплексною оцінкою якості води річки: Сейм, Судость та Ірпа можна віднести до 3 класу якості води (помірно-забруднена). На стан транскордонних річок, крім природних факторів, значний вплив мають забруднення, які надходять з зворотними водами промислових, сільськогосподарських підприємств Білорусі та Російської Федерації, але визначити об’єм і якість забруднень не можливо, через відсутність даних по звітності 2 ТП (Водгосп) цих держав. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Відбір проб та гідрохімічний аналіз поверхневих вод області здійснювався Деснянським басейновим управлінням, Державною екологічною інспекцією Чернігівської області, Чернігівською обласною санітарно – епідеміологічною станцією, Чернігівським обласним центром з гідрометеорології, КП «Чернігівводоканал» та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова» . Поверхневі води контролювались відповідно до затверджених планів робіт. Якісний стан поверхневих водних об’єктів області в створах спостережень не набув суттєвих змін в порівнянні з 2008 роком. Як і раніше відмічалися перевищення норм гранично – допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення (далі ГДК) по залізу загальному, марганцю, фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійного. Підвищений вміст заліза загального та марганцю пояснюється переважно природними факторами: за рахунок їхнього вимивання з кристалічних порід українського щита і проходженням річкових водних об'єктів області по заболоченій і лісистій місцевості. Перевищення ГДК по фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійному зумовлені в основному антропогенним навантаженням. Очисні споруди підприємств України, Білорусії, Російської Федерації працюють неефективно через застаріле обладнання, технології, перевантаження або недовантаження. Сезонні і річні коливання гідрохімічних показників пояснюються переважно природними факторами: опадами, температурою, коливаннями витрат самих водних об’єктів, тощо. Річка Дніпро. Контрольний створ на кордоні з Білоруссю, с. Кам’янка Ріпкинського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 9,5 – 9,7 мгО2/дм3, а за час 45

спостереження концентрація коливалась в межах 6,88 ÷ 11,9 мгО2/дм3. Незначно змінився, в порівнянні з 2007 роком вміст заліза загального, фосфатів, амонію сольового. Перевищення цих показників порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям складали: - заліза загального – в 3,3 - 3,6 рази (0,1 – 0,74 мг/дм3); - марганцю – в 3,3 рази (0,028 0,038 мг/дм3); - фосфатів – в 1,76 – 1,94 рази (0,23 – 0,35 мг/дм3); - БСК – в 1,05 рази (1,99 – 2,1 мгО2/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення практично не змінились в порівнянні з 2007 роком. За ІЗВ якість води відповідає 2 класу (чиста). Річка Сож – ліва притока р. Дніпро. Контрольний створ Деснянського басейнового управління водних ресурсів на кордоні з Білоруссю, с. Ст. Яриловичі Ріпкинського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 9,02 мгО2/дм3, а за час спостереження концентрація коливалась в межах 6,27 – 8,74 мгО2/дм3. В порівнянні з 2007 роком – збільшилась кількість азоту амонійного фосфатів, але зменшилась кількість заліза загального. Перевищення концентрацій цих показників, порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям у 2008 році складали: - заліза загального – в 3,0 рази (0,09 – 0,62 мг/дм3); - фосфатів – в 1,94 рази (0,26 – 0,4 мг/дм3); - марганцю – в 3,8 рази (0,035 - 0,041 мг/дм3); - БСК – в 1,05 рази (2,05 – 2,15 мгО2/дм3) Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення практично не змінились порівняно з 2007 роком. За ІЗВ якість води відповідає 2-му класу (чиста). Річка Десна – ліва притока р. Дніпра. Водність р. Десни була дещо нижче водності попереднього року і середньої багаторічної (К=0,75). Якість води у головній водній артерії області контролювалась починаючи з кордону з Російською Федерацією і закінчуючи кордоном з Київською областю. Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 6,8 – 10,34 мгО2/дм3. Порівняно з 2007 роком гідрохімічна якість поверхневих вод у створах р. Десна практично не зазнала значних змін, спостерігались тільки поодинокі коливання концентрацій окремих показників, в першу чергу: заліза загального, фосфатів, марганцю та інших пов’язаних з погодними умовами і зменшенням витрат самої річки на 20-40%, в залежності від сезону. Перевищення концентрацій цих показників, порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям, складали: 46

- заліза загального – 2,0 -2,7 рази (0,2 – 0,35 мг/дм3); - фосфатів – 1,88 – 2,65 рази (0,32 – 0,45 мг/дм3); - марганцю – 2,5 рази (0,020 - 0,027 мг/дм3); - БСК – 1,02 – 2,8 рази (2,04 – 2,8 мгО2/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення, з невеликим відхиленням, відповідали сезонним даним 2007 року, враховуючи суттєве зменшення витрат самої річки. За ІЗВ якість води відповідає 2-му класу (чиста). Центральною геофізичною обсерваторією наявність хлорорганічних пестицидів у воді не виявлена. Річка Снов – права притока р. Десна. Якість води контролювалась Деснянським басейновим управлінням та Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області від кордону з Російською Федерацією – створ с. Тимоновичі Семенівського району до гирла – створ с. Брусилів Чернігівського району. Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 7,16 – 8,8 мгО2/дм3. Порівняно з 2007 роком гідрохімічна якість поверхневих вод р. Снов залишилась без змін. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 2,5 рази (0,13 – 0,27 мг/дм3); - фосфатів – 1,25 рази (0,13 – 0,35 мг/дм3); - марганцю – 3,6 рази (0,028 - 0,05 мг/дм3); - БСК – 1,05 рази (1,88 – 2,18 мгО2/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників відповідали нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення . За ІЗВ якість води р. Снов відповідає 2-му класу (чиста), але в створах після скиду вод приток: р. Ревна, р. Цата, р. Трубеж, р. Єлінка наближується до 3-го класу(помірно - забруднена). Річка Судость – права притока р. Десна. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 8,27 (6,43 – 9,8) мг О2/дм3. Гідрохімічні показники, порівняно з 2007 роком, практично не змінились. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 2,0 рази (0, 67 – 0,37 мг/дм3); - фосфатів – 2,65 рази (0,11 – 0,61 мг/дм3); - марганцю – 4,6 рази (0,02 - 0,062 мг/дм3); - БСК – 1,05 рази (2,02 – 2,2 мгО2/дм3).

Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За ІЗВ якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена). Річка Шостка – ліва притока р. Десна. Створ 0,1 км вище гирла, с. Пирогівка Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,6 мг О2/дм3. Гідрохімічні показники, порівняно з 2007 роком, практично не змінились. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 2,8 рази (0, 18 – 0,31 мг/дм3); - фосфатів – 2,8 рази (0,17 – 0,61 мг/дм3); - марганцю – 5,0 рази (0,032 - 0,058 мг/дм3); - нітритів – 1,03 (0,059 – 0,088 мг/дм3). Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За ІЗВ якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена). Річка Ірпа – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Городок Семенівського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,68 (6,43 – 8,6 мг О2/дм3). Порівняно з 2007 роком якість води погіршилась. Збільшилась концентрація заліза загального (1,19 рази), марганцю (1,27 рази), фосфатів (2,24 рази), азоту амонійного (1,37 рази), а також збільшилась концентрація інших показників, які не перевищували норм ГДК. Перевищення норм ГДК по деяким показникам складали: - заліза загального – 3,7 рази (0,22 – 0,47 мг/дм3); - фосфатів – 4,88 рази (0,39 – 1,58 мг/дм3); - марганцю – 5,2 рази (0,033 - 0,043 мг/дм3); - БСК – 1,09 рази (2,04 – 2,40 мгО2/дм3); - амонію сольового – 1,04 рази ( 0,45-0,52 мгО2/дм3). Інші показники знаходились в межах норм для водойм рибогосподарського призначення. Забруднюють річку підприємства Брянської області Російської Федерації. За ІЗВ якість відповідає 3-му класу ( помірно - забруднена). Річка Ревна – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Леонівна, Семенівського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 8,39 (7,06 – 10,5) мгО2/дм3. Якість води погіршилась порівняно з 2007 роком, але відповідала показникам 2006 року. Перевищення концентрацій деяких речовин, порівняно з ГДК, складали: - заліза загального – 3,3 рази (0,18 – 0,52 мг/дм3); - марганцю – 4,1 рази (0,012– 0,065 мг/дм3); - фосфатів – 1,88 рази (0,27 - 0,42 мг/дм3); 48

- БСК – 1,05 рази (1,97 – 2,40 мгО2/дм3). Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За ІЗВ якість води відповідає 2-му класу (чиста), але знаходиться на межі 3-го класу. Річка Цата – права притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Клюси Щорського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,8 (6,1 – 9,1) мгО2/дм3. Порівняно з 2007 роком в 1,2 рази збільшився вміст заліза загального, в 1,12 рази фосфатів, але зменшився вміст азоту амонійного в 1,25 рази. Перевищення норм ГДК по деяким показникам складали: - заліза загального – 4,9 рази (0,33 – 0,66 мг/дм3); - фосфатів – 2,24 рази (0,27 - 0,59 мг/дм3); - марганцю – 6,9 рази (0,027 – 0,085 мг/дм3); - БСК – 1,1 рази (2,12 – 2,3 мгО2/дм3). Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За ІЗВ якість води відповідала 2-му класу (чиста). Річка Сейм – ліва притока р. Десна. Створ на кордоні з Сумською областю, смт. Батурин Бахмацького району. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 9,5 (7,4 -11,2) мгО2/дм3. Порівняно з 2007 роком гідрохімічний стан поверхневих вод не змінився, тільки в 1,77 рази збільшилась кількість фосфатів. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 1,7 рази (0,15 – 0,18 мг/дм3); - марганцю – 2,8 рази (0,026– 0,03 мг/дм3); - фосфатів – 3,65 рази (0,42 - 0,75 мг/дм3); - БСК – 1,05 рази (2,05 – 2,15 мгО2/дм3). Концентрація інших показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За ІЗВ якість води відповідала 3му класу (помірно - забруднена). Річка Убідь – права притока р. Десна. Створ розташований в с. Гутище Сосницького р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 8,2 ( 7,2 – 8,9) мгО2/дм3. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 6,1 рази (0,48 – 0,85 мг/дм3); - марганцю – 3,2 рази (0,029– 0,035 мг/дм3); - фосфатів – 2,65 рази (0,39 - 0,51 мг/дм3); - БСК – 1,1 рази (2,15 – 2,22 мгО2/дм3). Інші гідрохімічні показники знаходились в межах норм для водойм рибогосподарського призначення. За ІЗВ якість води відповідала 3-му класу (помірно забруднена). 49

Річка Стрижень – права притока р. Десна. Створ у м. Чернігів гирло річки. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,69 (5,61 – 8,84) мгО2/дм3, але іноді був значно нижчий за норму-6,0 мг О2/дм3 . Погіршення гідрохімічного стану р. Стрижень пов’язане зі значним постійним антропогенним впливом міста: зливові води з більшої частини м. Чернігова потрапляють в річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об’єкту сміттям, побутовими відходами та погіршення гідрохімічного складу води. Раннє потепління та часті дощі зумовили змив з водозабірних територій до водойм хімічних речовин та піску, які використовувалися комунальними службами при зимовій експлуатації доріг. Це в свою чергу викликало підвищений вміст амонію сольового та фосфатів, завислих речовин та хлоридів в лютому та березні 2008 року. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 3,1 рази (0,22 – 0,69 мг/дм3); - марганцю – 5,5 рази (0,027– 0,073 мг/дм3); - фосфатів – 3,35 рази (0,3 – 1,6 мг/дм3); - азоту нітритного – 1,25 рази (0,028 – 0,056 мг/дм3); - азоту амонійного – 2,88 рази (0,25 – 1,61 мг/дм3); - БСК – 1,15 рази ( 2,33 – 2,60 мгО2/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Річка Стрижень потребує нагальної допомоги для оздоровлення. За ІЗВ якість води відповідала 3-му класу (помірно забруднена), але наближена до 4-го класу (забруднена). Річка Білоус – права притока р. Десна. Створи: 4 км вище м. Чернігів, вище та нижче скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал», гирло річки. В створі 4 км вище міста кисневий режим на протязі року був задовільним – 8,99 (6,92 – 9,8 ) мгО2/дм3. Порівняно з 2007 роком якість води не покращилась, спостерігається перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення: - заліза загального – 4,1 рази (0,38 – 0,79 мг/дм3); - марганцю – 4,8 рази (0,038 – 0,054 мг/дм3); - фосфатів – 1,59 рази (0,17 – 0,32 мг/дм3); - БСК – 1,23 рази (1,78 – 2,51 мгО2/дм3); - азоту амонійного – 1,9 рази (0,35 - 0,78 мг/дм3). В створі 4 км нижче міста, (гирло річки) кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,46 (6,1 – 8,2 ) мгО2/дм3. Порівняно з минулими роками значення гідрохімічних показників зменшилися, але покращення якості води не відбувається. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 5,4 рази (0,27 – 0,83 мг/дм3); - марганцю – 5,8 рази (0,032 – 0,12 мг/дм3); - фосфатів – 12,35 рази (1,44 – 5,31 мг/дм3); 50

- БСК – 2,67 рази ( 2,42 - 6,37 мгО2/дм3); - азоту амонійного – 11,6 рази (0,47 - 6,2 мг/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Забруднення вод р. Білоус відбувається переважно за рахунок скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал» м. Чернігова, скид яких перевищує витрати самої річки в 20-30 разів За ІЗВ якість води відповідала 5-му класу (брудна). Річка Остер – ліва притока р. Десна. Досліджувався гідрохімічний стан від м. Ніжин до гирла річки. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,42 – 8,74 (6,7 – 11,2) мгО2/дм3. Порівняно з 2007 роком стан поверхневих вод не змінився, практично залишившись на тому ж самому рівні. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 2,3 рази (0,14 – 0,38 мг/дм3); - марганцю – 3,5 рази (0,032– 0,04 мг/дм3); - фосфатів – 4,18 рази (0,33 – 0,74 мг/дм3); - БСК – 1,1 рази (1,39 – 2,56 мгО2/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За ІЗВ якість води відповідала 3-му класу (помірно забруднена). Річка Удай – права притока р. Сула. Досліджувався гідрохімічний стан від створу 1 км вище м. Прилуки до створу на кордоні з Полтавською областю 1км нижче с. Нова Гребля. Кисневий режим на протязі року був нестабільним – 3,6 – 10,2 мгО2/дм3. Порівняно з 2007 роком стан поверхневих вод не змінився, практично залишившись на тому ж самому рівні. Негативно впливає на гідрохімічний стан річки скид недостатньо очищених стічних вод КП «Варваводоканал» та КП «Прилукитепловодопостачання». Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 2,1 рази (0,11 – 0,27 мг/дм3); - марганцю – 3,1 рази (0,009– 0,052 мг/дм3); - фосфатів – 2,57 рази (0,05 – 1,23 мг/дм3); - БСК – 1,01 рази (1,21 – 2,11 мгО2/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За ІЗВ якість води відповідала 3-му класу (помірно забруднена). Річка Ромен – права притока р. Сула. Створ розташований в смт. Дмитрівка. Стан поверхневих вод залишився на рівні минулого року. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 1,7 рази (0,11 – 0,25 мг/дм3); - марганцю – 3,3 рази (0,03– 0,037 мг/дм3); 51

- фосфатів – 6,35 рази (0,24 – 1,8 мг/дм3); - БСК – 1,1 рази ( 2,09 – 2,33 мгО2/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Головні забруднювачі поверхневих вод р. Ромен - промислові, сільгосппідприємства Сумської області та меліоративно-осушувальні системи Чернігівської і Сумської областей. За ІЗВ якість води відповідала 3-му класу (помірно забруднена). Згідно «Програми моніторингу водних об’єктів комплексного призначення» в Чернігівській області в 2008 році Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів були продовжені гідрохімічні спостереження за поверхневими водами в 5 пунктах, розташованих в гирлах річок: Убідь, Смяч, Пакулька, Вересоч, Бреч – які є магістральними каналами осушувальних систем. Спостереження проводяться з метою оцінки якості річкових вод та ступеню їх забруднення під впливом антропогенного навантаження (скидів стічних, дренажних вод, забруднених мінеральними, органічними добривами, пестицидами, важкими металами, які є продуктами хімічної ерозії осушених торфовищ). Якість поверхневих вод відповідає вимогам, які пред’являються до водних об’єктів рибогосподарського призначення за винятком заліза загального, фосфатів, марганцю, БСК5. Кисневий режим задовільний. р. Пакулька – 13 км, ліва притока р. Дніпро (с. Пакуль). За комплексною оцінкою якості води на основі ІЗВ річку можна віднести до 2 класу якості води (чиста). р. Бреч - 4 км, ліва притока р. Снов (с. Сновське). За комплексною оцінкою якості води на основі ІЗВ річку можна віднести до 2 класу якості води (чиста). Р. Смяч – 3 км, права притока р. Снов (с. Смяч). За комплексною оцінкою якості води на основі ІЗВ річку можна віднести до 2 класу якості води (чиста). Р. Вересоч – 4 км, ліва притока р. Десна (с. Хибалівка). За комплексною оцінкою якості води на основі ІЗВ річку можна віднести до 2 класу якості води (чиста). Додатково до Програми державного моніторингу проводились спостереження в створах еталонних річок: Турчанка, Борзенка, Смолянка. Переважна більшість показників відповідала нормам для водойм рибогосподарського призначення. Спостерігалось перевищення ГДК тільки по залізу загальному, марганцю та фосфатам. У 2008 році експедицією продовжені роботи по нагляду за якістю дренажних вод на 45 осушувальних системах Чернігівської області (з них 13 еталонних осушувальних систем) згідно «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель» (НД 33-5,5-152008р.). Розміщення точок відбору в місцях кінцевих скидів дренажних вод у водоприймачі дає змогу контролювати якість вод всього водозбору 52

системи. Хімічні лабораторні визначення проводилися з метою отримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення якісної оцінки речовин- забруднювачів, таких як нітритний азот, нітратний азот, амонійний азот, хлориди, Fe2O3, важкі метали (Cu, Mn, Cr+4, Cr+6, Ni). Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив та пестицидів), природні (нітрифікація, амонітизація, мінералізація донних відкладень), техногенні (незадовільний технічний стан систем і т. і.). Джерелом аміакових сполук в дренажних водах є азотовміщуючі речовини, що потрапляють в поверхневі і дренажні води різними шляхами: з накопичених твердих відходів несанкціонованих сміттєзвалищ, накопичених органічних відходів життєдіяльності сільськогосподарських тварин, залишків складів мінеральних добрив та пестицидів, мінералізації донних відкладень каналів. Утворення нітритів і нітратів (нітрифікація) зумовлено наступним окисленням аміакових сполук. Кількісний вміст нітратного азоту, який не перевищує ГДК, в порівнянні з минулим роком (0,0001-1,1000 мг/дм3 ) в 2008 р. дещо зменшився і становить 0,001-0,14 мг/дм3 (ГДК < 1,0 мг/дм3). Слід відзначити, що в минулому році на о/с «Млинок» вміст нітратного азоту, який на кінець вегетаційного періоду становив 1,1 мг/дм3, в 2008 році – зменшився в 12 разів і становить 0,09 мг/дм3. Вміст такого забруднювача як нітратний азот в порівнянні з минулим роком (0,01-0,80 мг/дм3) в 2008 р. збільшився і становить 0,086,50 мг/дм3 (ГДК < 10,2 мг/дм3), але гранично – допустимі концентрації не перевищує. Слід відзначити, що в 2008 р. спостерігалось підвищення вмісту цього компонента на о/с «Остер III ч.», о/с «Доч Гали»”, о/с «Кучинівка», о/с «Тур’я» в 2-13 разів, а на о/с «Чамарово» і о/с «КалитаГало» відповідно в 40 та 50 разів в порівнянні з минулим роком. Вміст азоту амонійного на о/с «Кучинівка» в 2008 р. перевищує ГДК на початку вегетаційного періоду в 1,4 рази. На інших осушувальних системах вміст його в звітному році в межах норми, але в порівнянні з минулим роком вміст його збільшився в 1,1-17 разів на осушувальних системах: «Остер III ч.» (на початку вегетаційного періоду), «Калита-Гало», о/с «Остер I ч.», «Чамарово», о/с «Кучинівка» (на кінець вегетаційного періоду), «Крюкова» (на початок і кінець вегетаційного періоду), «Тур’я» (на початок і середину вегетаційного періоду). На деяких осушувальних системах спостерігається зменшення вмісту амонійного азоту в 1,7-8 разів: на о/с «Остер I ч.» (на середину вегетаційного періоду), о/с «Чамарово» (на початок вегетаційного періоду), о/с «Млинок» (на початок і кінець вегетаційного періоду ). Кількісний вміст хлоридів в 2008 році становить 6,70 – 31,80 мг/дм3, що не перевищує норми (ГДК < 350 мг/дм3), але менше ніж в минулому році (6,74 – 44,25 мг/дм3). Так на початку вегетаційного періоду 53

збільшився вміст хлоридів на о/с «Остер I ч.» – в 1,2 рази, о/с «Смолянка» – в 3 рази, о/с «Крюкова» – в 1,1 рази, о/с «Тур’я» – в 1,6 рази, але і зменшився на о/с « Остер ІІІ ч.» – в 1,4 рази, о/с «КалитаГало» – в 2,6 рази, о/с «Доч Гали»” – в 1,3 рази, о/с «Чамарово» – в 1,2 рази, о/с «Кучинівка» – в 1,9 рази, о/с «Млинок» – в 1,3 рази. На середину вегетаційного періоду збільшився вміст хлоридів на о/с «Крюкова» – в 1,7 рази, о/с «Чамарово» – в 1,1 рази, о/с « Тур’я» – в 1,1 рази і зменшився на о/с «Остер І» – в 1,6 рази, о/с «Калита-Гало» – в 1,3 рази, о/с «Кучинівка» – в 1,07 рази. На кінець вегетаційного періоду збільшився вміст хлоридів на о/с «Крюкова» – в 1,3 рази, о/с «Кучинівка» – в 1,06 рази, о/с «Тур’я» – в 1,7 рази, о/с «Млинок» – в 1,8 рази і зменшився на о/с «Остер I ч.» – 1,4 рази, о/с «Калита-Гало» - в 1,4 рази, о/с «Чамарово» – в 2 рази. У звітному році на всіх осушувальних системах на підставі проведеного аналізу спостерігається наявність Fe2O3 вміст якого в дренажних водах в 2008 році складає 0,9053 – 6,8617 мг/дм3, що в 10 випадках із 33 перевищує норми (ГДК < 0,857 мг/дм3) в 1,05 – 8 разів (в 2007 році – в 10 випадках із 39). Перевищення ГДК за вмістом Fe2O3, спостерігається на початку вегетаційного періоду на о/с «Калита-Гало» – в 1,05 рази, о/с «Кучинівка» – в 1,8 рази, о/с «Турчанка» – в 1,3 рази, о/с «Тур’я» – в 2 рази. На середину вегетаційного періоду на о/с «Калита-Гало» – в 2 рази, о/с «Кучинівка» – в 2 рази, о/с «Тур’я» – в 1,74 рази, о/с «Петрівка» – в 1,7 рази і на кінець вегетаційного періоду на о/с «Кучинівка» – в 8 разів, о/с «Тур’я» – в 1,5 рази. Таким чином, збільшення Fe2O3, що перевищує ГДК, в більшості випадків припадає на початок і середину вегетаційного періоду (8 випадків із 10). В минулому році 10 із 10 на аналогічний період. У порівнянні з минулим роком (0,008 – 0,48 мг/дм3 – 19 із 34 проб) в 2008 році зменшився рівень марганцю, вміст якого складає 0,003 – 0,37 мг/дм3 (ГДК < 0,1 мг/дм3), що перевищує ГДК в 3,7 рази в 12 із 20 проб. Перевищення ГДК спостерігається на початку вегетаційного періоду на о/с «Остер – ІІІ ч.» – в 1,6 рази, о/с «Остер – І ч.» – в 1,7 рази, о/с «Калита-Гало» – в 3,7 рази, о/с «Доч Гали» – в 1,7 рази, о/с «Кучинівка» в 1,4 рази, о/с «Тур’я» – в 1,5 рази, о/с «Турчанка» – в 1,75 рази. На середину вегетаційного періоду на о/с «Остер-Іч» – в 1,8 рази, о/с «Крюкова» – в 1,6 рази і на кінець вегетаційного періоду на о/с «Калита-Гало» – в 2,1 рази. Найвища концентрація марганцю спостерігається на о/с «КалитаГало», яка на кінець вегетаційного періоду збільшилась в 26 разів, порівнюючи з минулим роком (відповідно 0,008-0,21 мг/дм3). Слід відмітити, що зменшилась концентрація марганцю в 13-14 разів на о/с «Млинок» та о/с «Смолянка» (відповідно 0,20-0,015 мг/дм3 та 0,14-0,01 мг/дм3). Інші важкі метали (Сu, Ni, Cr+3,Cr+6) в дренажних водах не виявлені. 54

За результатами хімічних вимірювань дренажні води за 2000 – 2008 р. прісні, сухий залишок 0,1-0,5 г/дм3, переважно гідрокарбонатнокальцієві, першого, другого та третього типу, на о/с «Тур`я» сульфатнокальцієві другого та третього типу ( за класифікацією Альокіна О.А.). Гідрохімічний моніторинг ґрунтових вод здійснювався по 16 показниках: pH, вміст кальцій-іон, магній-іон, калій-іон, натрій-іон, гідрокарбонат-іон, карбонат-іон, сульфат-іон, хлор-іон, нітрат-іон, нітритіон, амоній-іон, залізо закисне, залізо окисне, загальна твердість, сухий залишок. Згідно результатів хімічних вимірювань ґрунтових вод у контрольних точках, тип води у 2008 році в порівнянні з 2007 роком не змінився і у більшості випадків (48 %) зустрічаються води гідрокарбонатно-кальцієві першого типу і другого типу (згідно класифікації Альокіна О.А.), гідрокарбонатно-кальцієві води третього типу – відсутні. Збільшилась з 18% до 24% в порівнянні з минулим 2007 роком кількість проб з гідрокарбонатно – магнієвою водою першого типу. Гідрокарбонатно-магнієві води другого та третього типу складають 8%. Збільшилась з 2% до 16% кількість сульфатно-кальцієвих, магнієвих вод третього, другого типу, хлоридно-кальцієвих третього типу. Хлориднонатрієві та гідрокарбонатно-натрієві води, як і в попередньому році – відсутні. Сухий залишок речовин характеризує величину мінералізації ґрунтових вод і в звітному році змінювався від 74,0 до 648,0 мг/дм 3, що менше ніж у минулому році (97,66 – 826,51 мг/дм3). Найнижча мінералізація, спостерігалась на осушувальних системах: «Турчанка», «Черниш», «Кучинівка», «Крюкова» , найвища – на осушувальних системах: «Калита – Гало», «Остер І ч.», «Чамарово». У звітному році перевищення ГДК по азоту амонійному спостерігалось в 1,44-5,77 разів, але кількісний вміст його продовжує зменшуватись і становив – 0,00-9,24 мг/дм3(у 2007 році він складав 0,31 – 22,0 мг/дм3 ). Вміст азоту нітратного, як і в попередні роки, перебуває в допустимих межах. Вміст нітратного азоту в звітному році також перебуває в межах норми в порівнянні з минулим роком, за винятком о/с «Калита – Гало», на якій спостерігалось перевищення ГДК в 1,3 рази. У 2008 році вміст загального заліза складав 0,10-11,17 мг/дм3 (в 2007 році – 0,35-9,31 мг/дм3), що перевищує ГДК на о/с «Млинок» в 1,6 разів, на о/с «Чамарово» в 15-37 разів, на о/с «Турчанка» в 2,9 рази. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів. Гідробіологічні спостереження на р. Десні в районі Чернігова проводились Центральною геофізичною обсерваторією у січні, червні, серпні та жовтні. Розвиток планктонних угруповань у січні був невисоким. Взимку на створі в межах міста стан планктонних угруповань свідчив про більш 55

високий рівень забруднення вод. Організми переважно забруднених вод (αмезо- і β–α-мезосапроби) складали від 52 до 81%. Влітку планктонні угруповання були чисельними, видове різноманіття зростало, зооценоз був структурованим. Зоопланктон в основному був представлений β-α мезосапробними коловертками та веслоногими ракоподібними. Кількісні та якісні характеристики тваринного планктону були високими, масово розвивались ракоподібні та личинки молюсків род.Unionidae (глохідії). На створі в межах міста у червні (у порівнянні з верхнім створом) відмічено зниження частки гіллястовусих ракоподібних та калянід, які чутливі до рівня забруднення води. У серпні сапробіологічна характеристика по створах не змінювалась. Простежувалась сезонна динаміка кількісних та якісних показників розвитку гідробіоценозів. У жовтні зоопланктонні угруповання збідніли, їх стан не відповідав звичайному розвитку, який характерний для цього сезону. Домінуючими групами альгофлори протягом всього року виступали діатомові та зелені водорості. Влітку угруповання було структуроване, чисельне та різноманітне. На нижньому створі відбувалося зниження всіх якісних і кількісних характеристик розвитку фітопланктону. У серпні у фітопланктоні масово розвивались β- мезосапробні зелені водорості. Восени на створі в межах міста спостерігалося зменшення загальної кількості видів, чисельності та біомаси водоростей, зросла частка αмезосапробних видів (до 22% від загальної чисельності). За результатами гідробіологічних спостережень стан водних екосистем р.Десна в районі Чернігова у січні характеризувався ІІІ-ІV класом якості вод (помірно забруднені-забруднені води). Влітку та восени стан планктонних угруповань характеризувався як стабільний і відповідав ІІІ класу (помірно забруднені води). Зберігається тенденція погіршення якості вод за сукупністю гідробіологічних показників на створі в межах м. Чернігів у порівнянні з вище розташованим створом. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. Мікробіологічні дослідження поверхневих вод здійснює Чернігівська обласна санітарно – епідеміологічна станція. В 2008 році з проаналізованих 553 проб не відповідають санітарним вимогам за мікробіологічними показниками 110 проб (19,9%). Виявлено антиген аденовірусу в створах: - р. Десна, вище м. Новгород – Сіверський, вище скиду стічних вод закладу УМВС на 1 км; - р. Десна, 0,5 км нижче впадіння р. Шостка (Новгород – Сіверський район); 56

- р. Удай, с. Журавка Варвинського району, зона купання та відпочинку; - р. Борзенка, м. Борзна, в середині населеного пункту; - р. Остер, м. Ніжин, зона купання відпочинку населення; - р. Чибриж, м. Городня. Виділено аденовірус в створі р. Стрижень, м. Чернігів. З 37 досліджених проб води відкритих водойм в місцях культурно – побутового користування всі проби відповідали санітарним вимогам за бактеріологічними показниками. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод. Радіаційний стан поверхневих вод області контролювався Деснянським басейновим управлінням та Чернігівською обласною санітарно – епідеміологічною станцією. У відповідності з Наказом МОЗ України від 03 травня 2006 р. № 256 Про затвердження Державних гігієнічних нормативів, допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137 Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді – 2,0 Бк/кг (або 54,0 пКі/дм3). Чернігівською обласною санітарно – епідеміологічною станцією здійснювався контроль по вміст цезію – 137CS в 121 пробі поверхневої води. Вміст цезію – 137CS у досліджуваних пробах менше 2,0 Бк/кг (або 54,0 пКі/дм3). Деснянським басейновим управлінням, відповідно до плану моніторингових робіт на 2008 рік, на радіологічний контроль відібрано 76 проб (136 вимірювань), включаючи проби з чотирьох діючих колодязів, які розташовані поблизу транскордонних створів (8 проб, 16 вимірювань). Радіологічний контроль якості поверхневих вод на контрольованих створах Деснянського басейнового управління проводився по двох показниках: вміст стронцію – 90Sr та цезію – 137CS. Результати радіологічних аналізів на визначення стронцію – 90Sr та цезію – 137CS засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді, вказаних створів протягом 2008 року, знаходився значно нижче встановлених норм.

Табл.4.17. Середньорічні показники радіологічного моніторингу поверхневих вод по створам Деснянського басейнового управління за 2007 - 2008 рр. № п/п

Цезій – 137 (норма - 54,0 пКі/дм3)

Створ спостереження

р. Дніпро с. Каменка, Ріпкинського р-ну (кордон з 1. Білорусією) р. Сож (ліва притока р. Дніпро) с. Ст. Яриловичі, Ріпкинського р-ну (кордон з 2. Білорусією) р. Снов (права притока р. Десна) 3. с. Забрама, Клімовського р-ну (РФ) с. Тимоновичі, Семенівського р-ну 4. (кордон Брянської і Чернігівської обл.) с. Горськ, Щорського р-ну 5. (кордон Брянської і Чернігівської обл.) р. Десна (ліва притока р. Дніпро) с. Мурав’ї, Н. – Сіверського р-ну 6. (кордон Брянської і Чернігівської обл.) с. Камінь, Н.- Сіверського р-ну 7. (кордон Брянської і Чернігівської обл.) 8. с. Пирогівка Н.- Сіверського р-ну 9. с. Спаське, Сосницького р-ну 10. смт. Макошино Менського р-ну (техн. в/з) 11. с. Крехаїв, Козелецького р-ну р. Судость (права притока р. Десна) с. Грем’яч, Н. – Сіверського р-ну 12. (кордон Брянської і Чернігівської обл.) р. Ирпа (права притока р. Снов) с. Городок, Семенівського р-ну 13. (кордон Брянської і Чернігівської обл.) р. Ревна (права притока р. Снов) с. Леонівка, Семенівського р-ну 14. (кордон Брянської і Чернігівської обл.) р. Цата (права притока р. Снов) с. Клюси, Щорського р-ну 15. (кордон Брянської і Чернігівської обл.) р. Остер (ліва притока р. Десна) 16. м. Козелець, 1 км нижче міста 1. Колодязь .№1. с. Мурав’ї, Н. – Сіверського р-ну 2. Колодязь № 2 с. Камінь, Н. – Сіверського р-ну 3. Колодязь № 3 с. Тимоновичі,Семенівського р-ну 4. Колодязь № 4 с. Забрама (РФ)

Стронцій - 90 (норма - 54,0 пКі/дм3)

2007 р.

2008 р.

2007 р.

2008 р.

< 2,7

0,84

0,70

< 2,7

1,03

0,64

< 2,7

0,86

0,64

< 2,7

0,73

0,55

< 2,7

0,83

1,09

< 2,7

0,27

0,23

< 2,7

0,25

0,10

< 2,7 < 2,7 < 2,7 < 2,7

0,22 0,13 0,13 0,34

0,21 0,20 0,14 0,33

< 2,7

0,23

0,16

< 2,7

1,73

1,00

< 2,7

0,23

0,51

< 2,7

3,04

1,61

< 2,7 < 2,7 < 2,7 < 2,7 < 2,7

0,41 0,26 0,10 0,51 0,08

0,45 0,15 0,13 0,03 0,19

4.5. Якість питної води та ії вплив на здоров’я населення. Вода є основою існування життя на Землі. Вона є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вода необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах. Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарськопобутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України. З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води. Якість питної води постійно контролюється відомчими лабораторіями в містах Чернігові, Ніжині, Прилуки, Ічні, Бахмачі, смт. Ріпки і на договірних засадах міськ-, райсанепідемстанціями в інших містах і селищах. Установами санепідемслужби області досліджено 206 проб питної води централізованого водопостачання та 203 проби децентралізованого водопостачання на вміст радіонуклідів. Випадків перевищень допустимих рівнів не відмічено. З 8315 проб питної води централізованого водопостачання не відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая” по санітарнохімічних показниках 540 проб (6,5%), з 13351 проб по бактеріологічних 272 (2,0%). З 5613 проб води децентралізованого водопостачання не відповідають вимогам по санітарно-хімічних показниках 2519 проб (44,9%), з 6609 проб по бактеріологічних - 1853 (28,0%). Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області через водний фактор передачі не зафіксовано. Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” ведеться спостереження за вмістом нітратів в питній воді. Вміст нітратів у питній воді був визначений в 109 зразках, відібраних з шахтних колодязів, 3 зразках – з свердловин для водогонів, 2 зразках – з відкритих водойм. Як і в попередні роки, виявлено значну різницю вмісту нітратів у джерелах водопостачання. У 61 зразку води шахтних колодязів вміст нітратів перевищував допустимий рівень. Максимальне значення дорівнювало 569 мг/л, що майже в 13 раз перевищує норматив (табл. 4.18.). Таблиця 4.18. Вміст нітратів у питній воді Об`єкт дослідження

Шахтні колодязі Свердловини для водогону Відкриті водойми Разом

Всього обстежено зразків

З них з перевищенням ГДК

109 3 2 114

61 1 62

мін.

4 7 6

Вміст нітратів, мг/л сер. макс.

96 8 30

569 11 53

ГДК, мг/л

45 45 45

Враховуючи вищенаведене, для забезпечення питною водою особливо вразливих об`єктів (школи, дитячі садки, лікарні) доцільно 59

побудувати для них побутові свердловини, що дасть можливість зменшити надходження в організм дітей і хворих людей надлишку нітратів. КП “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради проводить постійний контроль якості питної води в м. Чернігів. Господарсько-питне водопостачання Чернігова здійснюється з 4 групових водозаборів, куди входить 91 артсвердловина бучацького та нижньокрейдяного горизонтів глибиною від 130 до 800 метрів. Вода, яка подається у водопровідну мережу, попередній обробці не підлягає. Кількість пунктів спостережень за якістю питної води становить:  по артсвердловинах – 91,  перед надходженням у водопровідну мережу – 4,  розподільча водопровідна мережа – 595,  будинки з підвищувальними установками – 88. Контроль за якістю проводиться згідно вимог ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”. Підземні горизонти містять воду певного сольового складу, малозмінного в часі і характерного для даних водоносних горизонтів. За останні роки змін хімічного складу та мікробіологічних показників підземних вод артсвердловин КП “Чернігівводоканал” не виявлено (табл.4.19). Табл. 4.19. Порівняльна характеристика хімічного складу та мікробіологічного стану підземної води артсвердловин КП “Чернігівводоканал” Пор. №

Показники

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27.

Запах 200 Запах 600 Смак, присмак Водневий показник рН Сірководень Мінералізація Загальна жорсткість Сульфати Хлориди Мідь Марганець Залізо загальне Кальцій Магній Нітрити Нітрати Цинк Аміак (сумарно) Молібден Миш’як Лужність Фтор Окислюваність Мутність Кольоровість Колі-індекс ЗМЧ (загальне мікробне число)

Роки

Од. вимір.

балів балів балів один. рН мг/дм3 мг/дм3 моль/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мгекв/дм3 мг/дм3 мгО2//дм3 мг/дм3 0 С

2007

2008

0 0 1 7,5 н/в 328,6 3,87 1,19 19,19 н/в 0,066 0,24 51,46 16,29 н/в н/в 0,057 0,71 н/в н/в 6,3 0,55 1,08 1,21 11,4 менше 3,0 0

0 0 1 7,5 н/в 372,4 4,7 6,5 13,3 н/в 0,3 0,4 67,8 15,97 н/в н/в 0,07 0,78 н/в н/в 6,5 0,6 0,9 0,9 9,67 менше 3,0 0

Нормативи за ГОСТ 2874 – 82 “Вода питна”

не > 2 не > 2 не > 2 6,0-9,0 не норм. не > 1000 не > 7,0 не > 500 не > 350 не > 1,0 не > 0,1 не > 0,3 не норм. не норм. не норм. не > 45 не > 5,0 не норм. не > 0,25 не > 0,05 не норм. не >1,2 не норм. не > 1,5 не > 20 не > 3 не > 100

На сьогоднішній день основною проблемою з водопостачання є підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі (органолептичні показники). Для вирішення проблеми забезпечення населення м. Чернігова питною водою належної якості розроблені заходи по доведенню якості питної води до вимог ГОСТу 2874-82 „Вода питьевая” на період 1998 – 2010 рр. Основні з них: реконструкція діючих свердловин; заміна аварійних ділянок водопровідної мережі; демонтаж тупикових ВРК; відновлення стальних водогонів шляхом санації рукавом. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів. Однією з важливих проблем для населення області і розвитку економіки є охорона, збереження, відродження об’єктів водного фонду, запобігання (попередження) та усунення наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме екологічну безпеку життєдіяльності населення і досягнення збалансованого рівня шкідливого впливу на водні об’єкти та їх спроможність до відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану. Найбільш актуальними проблемами в сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів є незадовільний стан мереж водопостачання і водовідведення та каналізаційних очисних споруд, зокрема: - каналізаційних очисних споруд в м. Чернігів, що негативно впливає на гідрохімічний стан р. Білоус; - очисних споруд ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" м. Новгород-Сіверський, що призводить до негативного впливу на гідрохімічний стан р. Десна; очисних споруд КП "Бахмач-Водсервіс", ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", ТОВ "Бахмач-м’ясо" і, як наслідок, скид стічних вод з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об’єкт. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2008 році виконано роботи по покращенню екологічного стану поверхневих водних об'єктів області на загальну суму 476,2 тис. грн., а саме: - реконструкцію аварійного каналізаційного колектора в смт. Замглай Ріпкинського району; - будівництво станції зливу рідких нечистот в м. Бахмач; - розчищення протоки р. Бреч в м. Корюківка; - реконструкцію ставка міського парку в м. Бахмач; - заходи по боротьбі з підтопленням м. Щорс. Відповідно до поданого запиту, з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 2,09 млн.грн. на 61

фінансування робіт по реконструкції аварійних каналізаційних очисних споруд м. Чернігова. Роботи завершуються. Невідкладно потребує вирішення питання оздоровлення річки Стрижень через надходження без очищення зливових (талих) вод зі значної частини м. Чернігова (24 зливовипуски); накопичення 1-1,5 метрового шару забрудненого мулу по руслу, що призводить до погіршення якісного складу води у межах міста; значне захаращення берегів та водного дзеркала річки сміттям та господарсько-побутовими відходами; випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг; невиконання заходів зі створення, винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади; розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Вирішення проблеми річки можливе за рахунок впровадження проектів, які будуть розроблятись на основі техніко-економічного обґрунтування проекту оздоровлення р.Стрижень, який пройшов комплексну експертизу. Загальна вартість робіт становить більше 80 млн. грн., джерела фінансування яких на сьогодні потребують уточнення. В поточному році планується розробка проекту І черги будівництва очисних споруд зливової каналізації, що забезпечить очистку площинного змиву з найбруднішої частини міста Чернігова. З метою визначення недіючих артезіанських свердловин через які існує найбільший ризик забруднення підземних водоносних горизонтів та для яких необхідно першочергове проведення робіт по сантехнічному тампонажу, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області була проведена робота щодо їх інвентаризації. Особлива увага приділялась уточненню даних щодо артсвердловин, які в результаті реформування та ліквідації власників, залишились безгосподарними. За останніми даними, станом на 01.01.2009 року, в області нараховується 4111 артезіанських свердловин, у т.ч. у сільському господарстві 3035 та 1076 у промисловості. Із загальної кількості підземних водозаборів 536 свердловин (13%) не працює і є потенційним забруднювачем підземних вод, з них 267безгосподарських. У 2008 році за кошти власників затампоновано 41 артезіанську свердловину у 13 районах області та у м. Чернігові. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено ліквідаційний санітарно-технічний тампонаж 112 безгосподарських свердловин у 5 районах області, на загальну суму 700,0 тис. грн.; у минулому році затампоновано 78 свердловин. Найкраще робота по даному напрямку проводилась в Ніжинському, Н.Сіверському, Ріпкинському, Семенівському, Прилуцькому, Щорському районах. Не затампоновано жодної недіючої свердловини в таких районах: Бобровицькому, Ічнянському, Козелецькому, Коропському, Куликівському, Сосницькому, Срібнянському, Талалаївському. Заходи, які 62

проводяться по тампонажу недіючих свердловин, вкрай недостатні. Для проведення першочергового ліквідаційного тампонажу свердловин, які є найбільш потенційно небезпечними, необхідно біля 2 млн. грн. Для вирішення невідкладених екологічних проблем в сфері використання водних ресурсів переліком видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2009 рік передбачається виділення 1628,1 тис. грн.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіттям та формування екомережі Одним із факторів інтеграції нашої держави до міжнародної системи співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища є створення національної екомережі, єдиної територіальної системи обєктів, що перебувають під особливою охороною, з метою збереження всього біо- і ландшафтного різноманіття, покращання стану довкілля в цілому. З 2003 року в області діє Програма формування національної екомережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 14 серпня 2003 року. Програма інтегрована у План соціально-економічного розвитку області, головним чином в питаннях розширення мережі природно-заповідного фонду, а також в Програму (План дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки (“Екологія-2010”). Основною метою Програми є збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного їм природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. В основі Програми закладено створення єдиної системи природоохоронних територій, де передбачається проведення системних заходів по збереженню і відтворенню природних ресурсів. На виконання заходів Програми розбудови екомережі в області проводяться щорічні заходи щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, створенню захисних лісових насаджень, рекультивації малопродуктивних земель, розширення мережі природнозаповідного фонду області. 5.1.1.Стан природних складових довкілля Табл. 5.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис га Категорія землекористування

2000

2005

2006

2007

2008

Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища

127,7 626,6

229,3 621,7

243,8 614,2

243,8 608,4

243,8 600,7

Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду

0,9 67,7

0,9 67,9

у т. ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення

0,02 0,1

1,2 0,1

1,4 0,1

1,5 0,1

1,6 0,1

Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення

2 12,3

2 14,6

2 14,8

1,8 14,8

1,8 14,9

Ліси

712,2

717,7

658,8

727,8

734,1

Природні ландшафти спостерігаються майже на половині території Чернігівщини. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях. Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природнозаповідного фонду які займають 7,6 % території області.

Землі водного фонду

Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацію

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним

Пасовища, сіножаті

127,2

67,9

734,1

0,1

1,8

84,3

28,2

601

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Водоохоронні зони винесені в натуру

Чернігівська 3190,3 1888,1 243,8 0 область

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Складові елементи екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ

Загальна площа екомережі, тис. га

Загальна площа, тис. га

Одиниця адміністративнотериторіального устрою

Табл.5.2. Складові структурних елементів екологічної мережі

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси Ліс – один з головних компонентів довкілля і є стабілізуючим фактором у створенні сприятливих умов для життєдіяльності людини, виконує природоохоронні, рекреаційні, захисні й інші функції, є джерелом необхідних для економіки ресурсів. Він є одним із головних стабілізаторів екологічного стану територій. Станом на 01.01.2009 загальна площа земель лісогосподарського призначення становить 734 тис. га, з них 393,9 тис. га – землі, підпорядковані державним лісогосподарським підприємствам, 186,1 – землі дочірніх підприємств КП «Чернігівоблагроліс», 92,06 – землі інших лісокористувачів (підприємства Міноборони, Мінприроди, с/г підприємств, Коропське СЛП «Агролісгосп», РКСЛП «Корюківкаліс»). 659,3 тис. га – землі, вкриті лісовою рослинністю. Лісистість області становить 20,7 % від загальної площі області. За останні роки на Чернігівщині спостерігається збільшення площі земель лісогосподарського призначення та загального запасу деревини.

Рис. 5.1. Динаміка земель лісогосподарського призначення, в т.ч. вкритих лісом, тис. га 740

724

734

727,8

720 700 680

658,8

659,3

660 640 620 2006

2007

2008

Загальна площа земель лісогосподарського призначення Площа земель лісогосподарського призначення, вкрита лісовою рослинністю

Табл.5.3. Землі лісогосподарського призначення Чернігівської області (станом на 01.01.2009 року) Пор. № 1

Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

1.2 1.3 2. 3.

Одиниця виміру 3

Кількість

Примітка

тис. га

734

тис. га

393,9

тис. га

186,1

тис. га

61,9

тис. га

659,3

20,7

Підприємства КП «Чернігівоблагроліс»

За даними безперервного лісовпорядкування лісовий фонд Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства розподілений на слідуючі категорії: - ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення - 68631,5 га, з них можливих для експлуатації – 5199,8 га; - рекреаційно-оздоровчі ліси – 31109,8 га, з них можливих для експлуатації – 17121,4 га; - захисні ліси – 38374,3 га, з них можливих для експлуатації – 6209,3 га; - експлуатаційні ліси – 214635,4 га, з них можливих для експлуатації – 207422,5 га. Розподіл лісів на категорії у решти лісокористувачів області не проведено. 66

У 2008 році затверджена розрахункова лісокористувачів області становила 887,7 тис. м3.

лісосіка

для

Табл.5.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Зрубано по господарствах твердолистяні

розрахунков а лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

2847/812,2

фактично зрубано, га/тис. м3

887,7

розрахунков а лісосіка, тис. м3

2008

м’яколистяні

фактично зрубано, га/тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

розрахунков а лісосіка, тис. м3

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

хвойні

509,1

1466/489,8

61,8

230/56,5

316,8

1151/265,9

Протягом 2008 року на території області проводились суцільні рубання санітарні та лісовідновні рубки. У порівнянні з 2007 роком площа суцільних санітарних рубок зменшилася на 103 га, а лісовідновних збільшилася на 0,6 га. Поступові рубки при освоєнні лісосічного фонду застосовували тільки ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» на площі 3 га та ДП «Холминське лісове господарство» на площі 6 га. При цьому було заготовлено 432 та 613 м3 деревини відповідно. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних з веденням лісового господарства проведено на площі 30320,3 га, в тому числі рубки догляду – 7193,5 га. Зауважимо, що рубки догляду за лісом – це масова лісова селекція дерев, за допомогою якої лісівники формують насадження за складом і формою, за якістю деревини, за швидкістю зростання та продуктивністю дерев. Основними причинами проведення суцільних санітарних рубок є буреломи, вітровали, лісові пожежі, ураження насаджень кореневою губкою.

Табл.5.5. Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства

Рік

Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

2006 2007 2008

33785,7 34767,8 30320,3

593,0 658,5 2965,5

2006 2007 2008

9004,7 7333,7 7193,5

143,7 124,7 117,9

2006 2007 2008

23,4 24

4,2 4,9

2006 2007 2008

634,0 749 646,5

129,5 134,8 161

Зрубано по господарствах твердолистяні фактично фактично зрубано, площа, га зрубано, га/тис. 3 га/тис. м м3

хвойні площа, га

Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 27371,4 27371,4/479,1 3510,0 3510/63,3 30111,7 30111,7/570,9 3408,5 3408,5/61,4 26766,3 26766,3/924,5 2195,6 2195,6/2003,5 у тому числі: 1. Рубки догляду 7369,2 7369,2/119,6 839,0 839,0/11,6 6034,7 6034,7/106,5 748 748/9,8 6161,8 6161,8/103,9 471,4 471,4/7,6 2. Лісовідновні рубки 7,9 7,9/1,2 3 3/0,7 – – – – 3. Суцільні санітарні рубки 597,7 597,7/120,9 23,0 23,0/5,1 653,3 653,3/130,2 82,3 82,3/3,1 614,3 614,3/1014 9,4 9,4/2,3

м’яколистяні Фактично зрубано, га/тис. м3

площа, га

2904,3 1247,6 774,2

2904,3/50,6 1247,6/26,2 774,2/37,9

796,5 551 484,7

796,5/12,5 551/8,3 484,7/6,8

12,5 24

12,5/2,3 24/4,9

13,3 31,4 22,8

13,3/3,5 31,4/3,6 22,8/5,9

Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється в підприємствах підпорядкованих управлінню з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Так благоустрій рекреаційних ділянок проведений на площі 16,7 га. Використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства здійснюється відповідно «Лісового кодексу» та законів України «Про рослинний світ», «Про мисливське господарство та полювання». На території області 45 користувачів мисливських угідь, площа мисливських угідь області становить загальною площею 2810,5 тис. га. В підпорядкованих підприємствах Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства проводяться такі науково-дослідні роботи: «Вивчення стану незімкнутих лісових культур сосни та визначення ефективних способів головних рубок і природного відновлення сосни в ДП «Семенівський лісгосп». Результати впровадження науково-дослідних робіт у 2008 році:  «Рекомендації з формування соснових і дубових насаджень зі збереженого підросту» – отримано біологічно стійке насадження зі збереженням успадкованих властивостей генотипів сосни та дуба на площі 8,7 га;  «Рекомендації з комплексного захисту лісових культур від комах – шкідників коріння» – впроваджено на площі 24 га, в результаті чого отримано збільшення приживлюваності лісових культур до 95 %. 68

Лісовідновлення на території області проводиться на площах після суцільних рубок, створення нових лісів – на непридатних для сільськогосподарського використання землях. У 2008 році державними лісогосподарськими підприємствами для вирощування якісного посадкового матеріалу було заготовлено 47,7 тис. кг лісового насіння, в тому числі 923,7 кг насіння хвойних порід, 46,7 тис. кг – листяних та чагарникових порід. Табл.5.6. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000

2005

2006

2007

2008

2708,4 523,0 2,0

2807,6 73,3 –

3772,9 1026,7 –

3868,0 1048,6 –

2734,9 832,6 –

Станом на 01.01.2009 року в Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства перебуває на обліку 42,072 тис. га осередків шкідників та хвороб лісу, в тому числі 39,278 тис. га – осередок кореневої губки, 0,112 тис. га – хвоєгризучих (звичайний сосновий пильщик), 0,06 тис. га – листогризучих (непарний шовкопряд, дубова широкомінуюча міль), інші – 1,872 тис. га (стовбурові шкідники, хрущі, сосновий підкорний клоп). В лісах області протягом 2008 року лісокористувачами були проведені планові лісопатологічні обстеження, з метою попередження виникнення та розповсюдження осередків шкідників та хвороб лісу, на площі 86 тис. га, біологічні методи боротьби (розвішування шпаківень) проведено на площі 12,3 тис. га. У разі виникнення осередків шкідників лісу, підприємства Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства мають у своєму розпорядженні аерозольний генератор «Гард» та 67 ручних обприскувачів. З метою забезпечення охорони лісів від пожеж у 2008 році лісокористувачами області проведена робота по протипожежному облаштуванню лісів, було створено 5,2865 тис. км мінералізованих смуг, 5 км протипожежних розривів та проведено догляд за ними 13,125 тис. км. У лісогосподарських підприємствах діє 19 лісопожежних станцій, які укомплектовані 35 пожежними автомобілями, 8 мотопомпами, та іншим протипожежним інвентарем. Також у державних лісгоспах облаштовано 31 спостережну вежу, що дає змогу оперативно виявляти випадки виникнення лісових пожеж та застосувати заходи по їх ліквідації як на підпорядкованих територіях, так і на землях інших користувачів. Для зміцнення матеріально – технічної бази засобів пожежогасіння в 2008 році за рахунок коштів, наданих з державного бюджету, підприємствами Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, було придбано 2 пожежних автомобілі, 1 камеру спостереження, 35 ранцевих лісових вогнегасників, 1 мотопомпу, 6 протипожежних ємностей. 69

Також значна увага була приділена проведенню профілактичної та роз’яснювальної роботі. Так на протипожежну тематику прозвучало 87 виступів по телебаченню та на радіо, розміщено 39 публікацій в друкованих засобах масової інформації, проведено 430 лекцій, розповсюджено 2 тис. листівок, виставлено 1230 пано, аншлагів та плакатів. Та незважаючи на всі прийняті заходи значної шкоди лісовим масивам на території області було завдано саме лісовими пожежами. Площа лісових земель, пройдених пожежами у 2008 році, склала 858,75 га, з них верховими – 283,5 га. Інформація щодо динаміки лісових пожеж на території Чернігівської області наведена на рис. 5.2.

Рис. 5.2. Динаміка лісових пожеж (кількість випадків - одиниць, площа - га) 1000 900 800

858,75

кількість

700 600 500 400

236

214

210

200

230,1

100 0

269

221

300

93 2004

185,05

128,91 2005

2006

2007

2008

роки кількість пожеж

площа

Табл.5.7. Загибель лісових насаджень від пожеж Пройдено пожежами, га №

Користувач

Чернігівське обласне управління 1 лісового та мисливського господарства Чернігівський військовий 2 лісгосп 3 Остерський військовий лісгосп 4 КП «Чернігівоблагроліс» 5 Ічнянський НПП 6 РКСЛП «Корюківкаліс» Всього

Кількість випадків

Лісові землі

Площа на 1 випадок, га

Нелісові Звітний рік, Попередній землі га рік, га

Завдані збитки, тис. грн. всього

в т.ч. побічні **

всього

в т.ч. верховими

132

498,3

138,0

–

3,78

0,45

8400

2980

2,95

–

0,59

–

0,994

4 60 3 10 214

229,8 111 4,42 12,28 858,75

135,7 9,8 – – 283,5

8,2 – – – 8,2

57,45 1,85 1,47 1,23 66,4

2,61 – – 0,44 3,5

5335,9 119,1 110,5 2 13968,49

39,8 – 0,517 2 3023,3

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Табл.5.8. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік

2000

2005 2006 2007 2008

Вид рослин

встановлені ліміти

Лепеха Цмин пісковий Глід криваво-червоний (плоди) Глід криваво-червоний (квіти) Звіробій Крушина ламка Конвалія (трава) Липа (квіти) Мати-й-мачуха Кропива собача Сухоцівт болотний Чабрець Деревій Шипшина (плоди) Бобівник трилистий Бузина чорна (квіти) Всього – – – –

Обсяги заготівлі, т фактично заготовлено

– 3,1 – – 1,0 – 2,3 1,1 0,2 0,1 0,1 – 0,4 1,0 – 0,1 9,5 – – – –

0,5 1,0 2,0 0,5 4,0 1,0 5,0 2,2 1,5 3,1 1,0 0,5 2,0 3,0 0,2 1,4 30,9 – – – –

Заготівля лікарських рослин протягом 2005 – 2008 року не проводилася. Лісогосподарськими підприємствами Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства у 2008 році заготовлено другорядних лісових матеріалів (878 т березового соку) та побічні лісові користування (заготівля сіна – 2894 ц; розміщення пасік – 256 бджолосімей; випасання худоби – 348 голів). 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Табл.5.9. Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Регіон

Чернігівська область

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

–

Табл.5.10. Перелік видів флори, що охороняється, в Чернігівській області (станом на 01.01.2009 року) Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Альдрованда пухирчаста – Aldrovanda vesiculosa Береза низька – Betula humilis Баранець звичайний – Hupersia selago Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia Булатка червона – Cephalanthera rubra Бровник однобульбовий – Herminium monorchis Верба чорнична – Salix myrtilloides Верба Старке – Salix starkeana Водяний горіх плаваючий – Trapa natans Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis Горицвіт весняний – Adonis vernalis Гудайєра повзуча – Goodyera repens Діфазіаструм сплюснутий – Diphasiastrum complanatum Діфазіаструм Зейлера – Diphasiastrum zeileri Жировик Лезеля – Liparis loeselii Зозулинець болотний –Orchis palustre Зозулинець блощичний – Orchis coriophora Зозулинець жилкуватий – Orchis nervulosa Зозулинець шоломоносний – (Orchis militaris Зозулинець салеповий – Orchis morio Зозулині сльози яйцевидні – Listera ovata Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus Ковила волосиста – Stipa capillata Ковила дніпровська – Stipa borysthenica Козельці українські – Tragopogon ucrainicus Коручка болотна – Epipactis palustris Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens Коручка чемерниковидна – Epipactis helleborine Косарики болотні – Gladiolus palustris Косарики тонкі – Gladiolus tenuis Лікоподієла заплавна – Licopodiella inundata Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus Лілія лісова – Lilium martagon Любка дволиста – Platanthera bifolia Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha Маточник (дудник) болотний – Ostericum palustre Осока затінкова – Carex umbrosa Пальчатокорінник бузиновий – Dactylorhiza sambucina Пальчатокорінник м’ясочервоний – Dactylorhiza incarnata Пальчатокорінник плямистий – Dactylorhiza maculata Пальчатокорінник травневий – Dactylorhiza majalis Пальчатокорінник Фукса – Dactylorhiza fuchsii Підсніжник білосніжний – Galanthus nivalis Плаун колючий – Lycopodium annotinum Росичка англійська – Drosera anglica Росичка середня – Drosera intermedia Сальвінія плаваюча – Salvinia natans Сон чорніючий – Pulsatilla nigricans Сон широколистий – Pulsatilla patens Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata Хамарбія болотна – Hammarbya paludosa Цибуля ведмежа – Allium ursinum Шолудивник королівський – Pedicularis sceptrumcarolinum Шейхцерія болотна – Scheuchzeria palustris Юринея волошковидна (Ю. несправжньоволошковидна) – Jurinea cyanoides

+ + + + + + + + + +

Усього

Бернська конвенція

CITES

Європейський Червоний список

+ +

+ + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + +

+ +

+ + + + + +

+ 2

5.2.4. Адвентивні види рослин Табл.5.11.Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів (археофітів)

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

20 15 12 4 – – –

39,9 29,9 24,8 6,4 – – –

15 12 8 7 57 1 –

15,9 12,8 8,9 7,8 53,1 0,98 –

Європейська Південноєвропейсько-азіатська Східноєвропейсько-азіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

5.2.5. Стан зелених насаджень області Табл.5.12. Озеленення населених пунктів, га Заходи

Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000

2005

Рік 2006

2007

2008

18,8 470

12,3 445,95

33,4 944,6

11,11 1979,3

20,31 455,73

Табл.5.13. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів області, (в розрізі районів), га Назви районів, міст обласного значення

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Чернігів м. Прилуки м. Ніжин Всього по області

Загальна площа насаджень

162 222 38,2 66,3 163 36,9 35,9 561 313 83,04 378 46 1500 7000 85,5 567 53,3 28,1 115 77,6 63,2 36,8 2000,1 408 63,8 14103,3

2006 рік Площа насаджень загального користування

162 197 34,7 66,3 21,7 36,9 14,2 252 25 10,5 24,2 23,3 880 5 51,2 222 48 9,6 28 1,8 19,9 – 665,66 28,6 45,8 2873,42

Загальна площа насаджень

162 222 38,2 66,3 163 36,9 35,9 561 313 83,04 378 46 1500 7000 85,5 567 53,3 28,1 115 77,2 63,2 36,8 2000,1 408 63,8 14103,4

2007 рік Площа насаджень загального користування

162 197 34,7 66,3 21,7 36,9 14,2 252 25 10,5 24,2 23,3 880 5 51,2 222 48 9,6 28 1,8 19,9 – 665,66 28,6 45,8 2873,9

Загальна площа насаджень

162 222 38,2 66,3 163 36,9 35,9 561 313 83,04 378 46 1500 7000 85,5 567 53,3 28,1 115 77,2 63,2 36,8 2000,1 408 63,8 14103,4

2008 рік Площа насаджень загального користування

162 197 34,7 66,3 21,7 36,9 14,2 252 25 10,5 24,2 23,3 880 5 51,2 222 48 9,6 28 1,8 19,9 – 665,66 28,6 45,8 2873,9

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Згідно українського законодавства тваринний світ, як один із компонентів навколишнього природного середовища, є національним багатствам і державною власністю України. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в області Основними видами використання тваринного світу є полювання та рибальство. У мисливських господарствах, які є практично у всіх районах області, організовується полювання на дикого кабана, зайця, лисицю, диких качок, лисух та ін. В окремих господарствах проводиться полювання на лося та оленя. Веденням мисливського господарства на загальній площі 2789,3 тис. га мисливських угідь області, закріплених за користувачами, займалися 10 мисливсько-рибальських підприємств УТМР – 1909,5 тис. га (68,5%), 8 державних лісогосподарських підприємств Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства – 309,6 тис. га (11,1%), та інші – 21 користувач – 570,2 тис. га (20,4%). Табл. 5.14. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів. Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000

2005

2006

2007

2008

9903 75676 325004

10876 80335 403188

11365 80229 923540

12800 81278 882924

14028 90022 918732

Загальні витрати на ведення мисливського господарства користувачами угідь склали 7778,6 тис. грн., в т. ч. мисливськорибальськими підприємствами УТМР – 1766,6 тис. грн., державними лісогосподарськими підприємствами Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства – 605,0 тис. грн., іншими користувачами – 5007,7 тис. грн. Витрати на охорону та відтворення диких тварин користувачами угідь у 2008 році склали 2779,9 тис. грн., в т.ч. мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР – 337,2 тис. грн., державними лісогосподарськими підприємствами Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства – 225,6 тис. грн., іншими користувачами – 2217,1 тис. грн. В середньому на 1000 га наданих у користування мисливських угідь, на охорону і відтворення використано: МРП ЧОО УТМР – 177 грн., по Чернігівському облуправлінню лісового та мисливського господарства – 729 грн., іншими користувачами – 3876 грн. Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальних витрат на ведення мисливського господарства по області склали 36 % (2007 рік – 30,3 %). 74

Протягом року користувачами мисливських угідь було добуто 667 кабанів (73 % від ліміту), 327 козуль (79 % від ліміту), 25 олень благородний (76 % від ліміту), 27 лосів (82 % від ліміту). Табл. 5.15. Добування основних видів мисливських тварин, голів. Рік

2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто, гол

Не використано ліцензій

кабан козуля олень благ. лось

85 122 -

92 155 -

74 95 --

кабан

392

401

263

козуля

181

183

138

олень благ.

лось

кабан

620

667

385

143

козуля

246

252

175

олень благ.

лось

кабан

743

751

526

козуля

283

284

210

олень благ.

лось

кабан

926

927

667

103

козуля

418

424

327

олень благ.

лось

олень плям.

Причини невикористання

Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності Доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців Відмова від відлову, збереження поголів’я новим користувачем, погодні умови, відмова іноземних мисливців від полювання Доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності

Охорону тваринного світу на закріплених за користувачами угіддях у 2008 році здійснювали 41 мисливствознавець і 285 єгерів. У середньому на 1 єгеря припадає угідь: в МРП ЧОО УТМР – 13,4 тис. га, по Чернігівському облуправлінню лісового та мисливського господарства – 13,5 тис. га, по інших користувачах – 4,8 тис. га. В області протягом 2008 року велася боротьба з браконьєрством. За порушення правил полювання було складено 405 протоколів, в т.ч. працівниками Державної екологічної інспекції в Чернігівській області – 80, працівниками Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства – 79, посадовими особами користувачів угідь – 246. До адміністративної відповідальності притягнуто 405 осіб, стягнуто штрафів на суму 36119 грн.

5.3.2. Стан ведення рибного господарства в області Аналізуючи динаміку вилову водних живих ресурсів, можна зробити висновок, що відбувається зниження обсягів вилову риби та інших водних живих ресурсів з рибогосподарських водних об’єктів області. На р. Дніпро промисел розпочався у січні місяці користувачем ПП «Трактородеталь», ним було вилучено 0,03 т. риби. В лютому, до промислу на р. Дніпро приступило ТОВ «Штиль», в березні місяці розпочали промисел ПП Скоромець Г.І., ТОВ «Рибалка», хоча й отримали дозвільні документи на здійснення промислу в січні місяці, але до промислу у першому півріччі не приступали. На початку промислу основну масу лову складали лящ і щука. На кінець березня перше місце у вилові посів лящ, потім – плоскірка, плітка, щука та інші. За перше півріччя 2008 року користувачами на р. Дніпро було вилучено 4,187 т. риби, що складає 9 % від виділеної квоти. Більшу частку лову склав лящ – 3,422 т., 81 % від загального вилову за півріччя, потім – плоскирка – 0,34 т., 8 % від загального вилову, плітка – 0,18 т., 4 % від загального улову, та щука – 0,08 т., 2 % від загального улову. Вилов інших видів риби складав 5 %. На р. Десні з озерами промисел почав лише в березні місяці один користувач ПП Бєлік О.Ф., ним було вилучено 0,231 т. риби. ПП «Трактородеталь» розпочало промисел після весняно-літньої заборони на лов риби та інших водних живих ресурсів. На початку промислу основну масу в уловах складали лящ, плоскирка і щука. За перше півріччя було вилучено 1,297 т. риби. Основну частку складав лящ – 0,519 т., 40 % від загального вилову за півріччя, плоскирка – 0,24 т., 18 % від загального вилову, синець – 0,077 т., 6 % від загального вилову, плітка – 0,069 т., 5 % від загального вилову. Слід зазначити, що рослиноїдні склали 13 % від загального вилову за перше півріччя. Вилов інших водних живих ресурсів складає 18 %. Загалом користувачі до промислу приступили після льодоходу. В зимовий період, у зв’язку з нетривалим льодовим покривом, здійснення промислу з льоду було небезпечним. Розмірний склад ляща в р. Десні, з уловів контрольних сіток знаходився на рівні 2007 року, віковий склад представлений в основному чотирьохлітками. Розмірний склад ляща на р. Дніпро, з уловів контрольних сіток, в порівнянні з минулим роком не змінився. Що в сітках так і у неводі переважає розмірний ряд, віковий склад представлений в основному двохлітками. Перевірки промислового лову показали, що промисел на р. Десні ведеться в основному плавними сітками з розміром вічка 40 мм, 70 мм. На р. Дніпро на промислі використовуються закидні частикові неводи, та сітки з вічком 40 і 70-80 мм, частка використання плавних сіток також значна. Слід відмітити, що в 2008 році, у зв’язку з погодними умовами, не 76

спостерігалась концентрація верховодки, тому вилов її неводами майже не здійснювався. Фактів перевищення прилову молоді риб під час перевірок не виявлено. На р. Дніпро в межах Чернігівської області на кінець року переважну більшість обсягів вилову склав лящ – 7,142 т (66,4 % від загальної маси), плоскирки було вилучено – 1,783 т (16,6 % від загальної маси), плітки – 0,648 т (6 % від загальної маси), інші водні живі ресурси складали – 0,736 т (7 % від загальної маси). На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області переважну більшість в уловах, згідно звітів про обсяги використання квот, займає лящ – 1,861 т (35,8 % від загальної маси), потім йдуть плоскирка – 0,785 т (15,1 % від загальної маси), синець – 0,648 т (12,5 % від загальної маси), плітка – 0,591 т. (11.4 % від загальної маси), щука – 0,461 т (8,9 % від загальної маси), інші види риб складали – 0,844 т (16,3 % від загальної маси) вилучених водних живих ресурсів. Динаміка вилову водних біоресурсів на р. Дніпро має тенденцію до зменшення майже по всіх видах водних живих ресурсів. За 10 років загальний вилов у 2008 році по р. Дніпро є найменшим. На р. Десна з озерами в межах Чернігівської області в 2008 році, також найнижчий показник вилову за останні 10 років. Зменшення вилову в основному відбулося внаслідок зменшення кількості користувачів, так на р. Дніпро у 2007 році було 5 користувачів, у 2008 році – 4 користувачі, в одного з них – ТОВ «Рибалка», квота була повернена до резерву і промисел майже не здійснювався. На р. Десна з озерами у 2007 році було 5 користувачів (здійснювали промисел 3 користувачі), у 2008 році – 2 користувачі, фактично здійснював вилучення тільки один користувач, іншими було вилучено тільки 0,791 т. риби. Перевищення загальних лімітів на підконтрольних Чернігівдержрибоохороні водоймах у 2008 році не було. Табл. 5.16. Динаміка вилову риби Рік

Водний об’єкт

Затверджений ліміт вилову, т/рік

р. Дніпро р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2005 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2006 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2007 р. Десна та Деснянські озера Разом по області* р. Дніпро 2008 р. Десна та Деснянські озера Разом по області

56,1 130,7 186,8 50,3 61,05 111,35 56,5 61,45 117,95 53,8 57 110,8 55,9 51 106,9

2000

Фактичний вилов, т/рік

28,26 7,19 35,45 20,054 9,1 29,154 27,617 15,806 43,423 14,075 9,898 23,973 5,19 10,752 15,942

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Україна є Стороною великої кількості багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття. Серед них Конвенція про біологічне різноманіття і Картахенський протокол про біобезпеку до неї, Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення та угоди до неї, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, Всеєвропейська стратегія збереження біотичного різноманіття, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та інші. Для забезпечення виконання положень цих угод Україною розроблено ряд нормативно-правових актів, зокрема, Закони України „Про тваринний світ”, „Про рослинний світ”, „Про Червону книгу України”, „Про екологічну мережу”, „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки”, розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005-2025 роки” тощо. Червона книга України містить відомості про тварин та рослин, які потребують захисту на території України. Том „Тваринний світ” нараховує 382 види Занесення того чи іншого виду тварин до Червоної книги України (1994), Європейського Червоного списку(1991), Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (2000), Бернської конвенції (1979), Вашингтонської конвенції (1973), Угоди про збереження афро-євразійських водно-болотних птахів (1996), Угоди про збереження кажанів у Європі (1994), є сигналом того, що цей вид збережеться для майбутнього. Серед дикої природи області зустрічаються багато тварин занесених до Червоної книги України (1994), серед яких ссавці: борсук, видра річкова, норка європейська, рись, заєць-біляк, горностай; птахи: лелека чорний, скопа, шуліка рудий, лунь польовий, лунь степовий, змієїд, орелкарлик, підорлик малий, орлан-білофіст, балобан, журавель сірий, дрофа, поручайник; риби: стерлядь та марена. Область населяє близько 420 видів хребетних тварин, серед яких понад 60 видів ссавців, біля 300 видів птахів, більше 40 видів риб. З них до Червоної книги України занесено – 60 видів, до списку міжнародного союзу охорони природи – 28 видів, до Європейського червоного списку – 6 видів, до списку видів Бернської конвенції – 233 види, Бонської конвенції – 30 видів. З 290 видів птахів 194 види гніздяться на території області, 50 видів є осілими, 207 видів мають статус пролітних в групу залітних або випадково залітних входить 41 вид, зимуючих 51 вид. 78

Охороною та відтворенням занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України тварин, займаються як уповноважені державні органи, так і користувачі. Охороні також належать середовища перебування об’єктів тваринного світу, нори, лігва, мурашники, боброві гатки, місця гніздування і токовища птахів та місця нересту риби. Табл. 5.17. Охорона та відтворення тваринного світу Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Район

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Рись (Lynx lynx L) на території РЛП «Міжрічинський» орієнтовно 4 особини *дані щодо вказаного виду уточнюються

Чернігівська область

131

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

1* Зубр (Bison bonasus)

Табл. 5.18. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

2005 3

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 4 5

2008 6

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За даними Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області у 2008 році виявлено 42 неблагополучних пунктів захворювання тварин сказом, зокрема: 33 неблагополучних пункти, де захворіло 50 голів лисиці, 2 – де захворіло 2 вовки, 5 – де захворіло 6 єнотовидних собак, 1 – де захворіла 1 ондатра та виявлена одна хвора куниця. Причиною виникнення захворювання є наявність природних вогнищ сказу. Основним резервуаром вірусу хвороби є червоні лисиці. Характерною особливістю епізоотії є періодичність. Сезонні підйоми захворюваності сказом серед диких тварин тісно пов’язані природною особливістю нашого регіону та біологічними циклами активності тварин. З метою профілактики сказу у дикій фауні проведені пероральна вакцинація диких м’ясоїдних тварин (навесні та восени) застосовано 790866 доз вакцини “Броварабіс VRG”. З діагностичною метою Чернігівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини за 2008 рік було досліджено 62 голови диких тварин на бруцельоз, 58 голів на лептоспіроз, на класичну та африканську чуму 48 голів свиней. В результаті дослідження позитивних результатів не виявлено. Також позитивних результатів не виявлено у результаті досліджень на трихінельоз з 54 матеріалів від диких свиней та 38 від лисиць. В Чернігівській області постійно діє Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при обласній державній адміністрації. Яка 79

вирішує питання боротьби з розповсюдженням особливо небезпечних захворювань диких тварин. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття За даними Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області інвазивних чужорідних видів на території області у 2008 році не виявлено. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Станом на 01.01.09 р. природно-заповідний фонд області нараховує 654 обєкти загальною площею 252,3 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», 440 заказників, 137 пам’яток природи, 19 парківпамяток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища, дендропарки «Тростянець» загальнодержавного значення та «Прилуцький» місцевого значення, Менський зоопарк загальнодержавного значення. Табл. 5.19. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ

Кількість 1990

1995

2000

Площа, тис. га 2008

Національні 2 природні парки Заказники 365 381 434 440 Заповідні 47 45 49 52 урочища Пам’ятки 128 129 134 137 природи Дендропарки 1 1 1 2 Парки-пам’ятки садово21 21 23 19 паркового мистецтва * Проекти організації НПП не затверджені

Площа територій сурової заповідності 1990 1995 2000 2008

1990

1995

2000

2008

40701,0

113483,1

17549,2

848,97

216.6

372,9

10,6

0,204

9,8

0,204

12,6

0,204

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Вилучення певного простору природи із сфери господарської діяльності для підтримання екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи є класичним напрямком природоохоронної діяльності. Охорона та відтворення природного, або близького до нього стану ландшафтів є одним з найважливіших завдань розвитку природнозаповідного фонду Чернігівської області. У результаті реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища за 80

рахунок створення нових об’єктів площа природно-заповідного фонду Чернігівської області за 10 років збільшилась більше ніж у 2 рази майже на 150 тис. га. Умови створення, оголошення і функціонування територій та об’єктів природно-заповідного фонду регламентують Закони України «Про природно-заповідний фонд України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельний кодекс України. Значні зміни у земельному законодавстві, проведення земельної реформи, приватизація земель значно ускладнили вирішення земельних питань при розробці проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Але, не зважаючи на складнощі, ведеться постійна робота по виявленню цінних природних територій та створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду. З метою розширення мережі природно-заповідного фонду рішенням Чернігівської обласної ради від 11 червня 2008 року оголошено 3 нових об’єкти місцевого значення: орнітологічний заказник «Придеснянський» (Сосницький район), дендропарк «Прилуцький» (м. Прилуки) і ботанічна пам’ятки природи «Деснянська» (НовгородСіверський район). Табл. 5.19. Структура природно-заповідного фонду Чернігівської області станом на 01.01.2009 року № з/п

Категорія об'єкта

Загальна кількість

Площа, га

Території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення 1. Національні природні парки 2 40701 2. Заказники: 11 9326 Ландшафтні 2 5217 Ботанічні 4 1038 Гідрологічні 4 2556 Загальнозоологічні 1 515 3. Пам'ятки природи 7 297 Комплексні 1 100 Гідрологічні 6 197 4. Дендрологічний парк 1 204,7 5. Зоологічний парк 1 9 6. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва 1 40 Всього територій та об'єктів загальнодержавного значення 23 50577,7 Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення 1. Регіональний ландшафтний парк 1 78753,95 2. Заказники: 429 104112,5 Ландшафтні 32 12385,1 Лісові 35 6682 Ботанічні 95 28945,9 Ентомологічні 2 58 Іхтіологічні 1 1 Орнітологічні 4 104,3 Гідрологічні 260 55936,2 3. Пам'ятки природи 130 551,97 Ботанічні 95 139,64 Зоологічні 7 64,3 Гідрологічні 24 334,03 Геологічні 4 14 4. Заповідні урочища 52 17549,2 5. Дендрологічний парк 1 11,9 6. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва 18 332,9 Всього територій та об'єктів місцевого значення 631 201312,4 Всього територій та об'єктів природно-заповідного фонду 654 251890,1

Природно-заповідний фонд Чернігівщини характеризується великою кількістю об’єктів невеликої площі ( більше половини об’єктів мають площу до 100 га ), переважна більшість з яких створена з метою охорони гідрологічних об’єктів – річок, боліт, озер, джерел. Об’єкти розташовані досить нерівномірно на території області. При загальному відсотку заповідності по області 7,6 %, в центральних районах Носівському, Ніжинському, Бахмацькому, Борзнянському, в першу чергу за рахунок розораності земель, він не досягає і 3 %, що не може негативно не впливати на екологічну стабільність території. По кількості заповідних об’єктів область твердо посідає перше місце в Україні, але така значна кількість об’єктів викликає певні труднощі в роботі по їх охороні і збереженню. Всі об’єкти природно-заповідного фонду передані під охорону установам та організаціям на територіях яких вони розташовані з відповідним оформленням охоронних зобов’язань. І в першу чергу, саме від того, як ретельно виконують вони взяті на себе зобов’язання по охороні об’єктів та територій природно-заповідного фонду, залежить їх стан та збереження. З метою попередження незаконного використання земель природно-заповідного фонду та на виконання Указу Президента України від 23.05.05 № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природнозаповідної справи в Україні» стосовно установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду України станом на 01.01.09 р. в Чернігівській області встановлено в натурі (на місцевості) межі 421 об’єкту загальною площею 71,4 тис. га. Однією з головних причин, що значно стримує виконання зазначених робіт, є недостаток коштів в місцевих бюджетах при значній кількості об’єктів, але при цьому слід відмітити і те що протягом 20072008 років в жодному районі області не було виділено коштів на проведення вказаних робіт. З метою подальшого розвитку природно-заповідної справи Указом Президента України від 01.12.08 № 1129 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» в Чернігівській області передбачено створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» та розширення території Ічнянського національного природного парку. Для інформування громадськості щодо мети і завдань заповідних об’єктів проводяться виступи в засобах масової інформації, лекції, зустрічі з громадськістю, круглі столи. На обласному телебаченню підготовлено цикл програм присвячених заповідним місцям Чернігівщини. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В області зосереджений значний рекреаційний потенціал для туризму, масового відпочинку та оздоровлення людей завдяки природним умовам та унікальній історико-культурній спадщині. Сприятливі 82

кліматичні умови, різноманітна флора і фауна роблять область привабливою як для короткочасного, так і для тривалого відпочинку та оздоровлення. В області функціонують санаторно-курортні і оздоровчі заклади. До послуг відпочиваючих та туристів - цілющі мінеральні води, лікувальні грязі, бішофіти, широкий арсенал фітопрепаратів. Якість питної води з підземних джерел для потреб оздоровниць відповідає вимогам держстандартів. Значні рекреаційні ресурси зосереджені в природоохоронних установах області. Особливо це стосується Ічнянського та Мезинського національних природних парків, регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» де створені чудові умови для туризму, пізнавальних прогулянок та екскурсій, проводиться будівництво пунктів рекреації. Працівниками Мезинського НПП розроблено автомобільний історикокраєзнавчий туристичний маршруту «Від історії до сьогодення»: Мезин – Свердловка – Понорниця – Рихли – Вишеньки, який передбачає відвідування найбільш цікавих та різнопланових об’єктів, зокрема Мезинський краєзнавчий науково-дослідний музей, палац П.А. РумянцеваЗадунайського в с. Вишеньки, що зберігся до нашого часу, Свердловку – село сучасного типу та багато інших привабливих місць, а також екскурсію по території ландшафтного заказника загальнодержавного значення ,,Рихлівська дача”, що увійшов до складу Мезинського НПП. На автошляхах державного та обласного значення, здебільшого там, де вони проходять через лісові масиви, створено більше 100 рекреаційних пунктів. В 2008 році проведено благоустрій пунктів на площі 16,7 га. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Унікальна і неповторна історико-культурна спадщина Чернігівщини. На території області збереглося 8,7 тисяч пам’яток культурної спадщини (історії, мистецтва, археології, архітектури) 39 з яких включені до Державного реєстру національного культурного надбання. Заселення людиною сучасної території області розпочалось близько 100 тис. років тому. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України в 2008 році були віднесені 1723 археологічні пам’ятки національного значення та 3807 місцевого. Землі Чернігівщини стали джерелом творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія Заньковецька, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, скульптор І.Мартос, письменники - В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Cамійленко, 83

М.Вербицький. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, П.Чайковський. Окрасою та гордістю області є 3 національні заповідники: архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», історикокультурні заповідники «Качанівка» та «Гетьманська столиця». Для збереження, ведення наукових досліджень, знайомства широких верств населення з історико-культурною спадщиною на Чернігівщині діють Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник “Слово о полку Ігоревім”, обласний меморіальний музей-заповідник П.Куліша “Ганнина пустинь”, Чернігівський літературно-меморіальний музейзаповідник М.М.Коцюбинського, Борзнянський художньо-меморіальний музей “Садиба народного художника України О.Саєнка”, Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка, меморіал пам’яті Героїв Крут, 28 музеїв комунальної форми власності. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року № 705-р Мезинському національному природному парку передано Мезинський народний археологічний музей. У вересні 2008 року Мезинський НПП прийняв активну участь в заходах по відзначенню 100-річчя відкриття Мезинської палеолітичної стоянки. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Завдяки вигідному географічному розташуванню, потужному історико-культурному потенціалу, проходженню міжнародного транспортного коридору Чернігівська область є однією з найбільш привабливих для масового відпочинку та туризму. В 2008 році в області здійснення туристичної діяльності проводилась за 71 ліцензією. Більшість туроператорів та турагентів знаходяться у м. Чернігові і займаються організацією виїзного туризму. У зв’язку порушення ліцензійних умов провадження туристичної діяльності протягом зазначеного періоду за поданням управління культури і туризму, Державною службою туризму і курортів було анульовано 5 ліцензій. У 2008 році туристична галузь продемонструвала значні темпи зростання в порівнянні з 2007 роком. Так, кількість обслуговуваних туристів збільшилась на 6 % і склала близько 31 тис. осіб, з них іноземці становили 3 тис. осіб, що на 22% більше ніж у попередньому році. Обсяг реалізації наданих туристичних послуг зріс на 40% і склав майже 23 млн. грн. Відповідно збільшились надходження до бюджету області на 51% і ця сума складає майже 1,6 млн. грн. Балансовий прибуток туристичних фірм зріс на 19%. У червні 2008 року в області проведений міжрегіональний туристичний форум за участю представників Державної служби туризму і 84

курортів України, делегації Гомельської області, представників туристичної галузі та управлінь культури і туризму з 10 областей України. У рамках форуму відбулась презентація туристичного проекту «Сплав по р. Десна у Чернігівській області», проведений Міжнародний рекламноінформаційний тур по місцях, пов’язаних з діяльністю гетьмана І.Мазепи та його соратників. У рамках відзначення Всесвітнього дня туризму проведено обласну раду по туризму, рекламно-інформаційний тур для представників ЗМІ та туристичних фірм області. Експозиція «Чернігівщина туристична» проекспонована на туристичній виставці «Туристичний простір України» (м. Київ, Хрещатик, 27 вересня). В обласному центрі на базі Чернігівського державного інституту економіки та управління проведено студентський фестиваль-туріаду «Золота осінь» туристичного спрямування. Сільський зелений туризм в нашому регіоні має великий потенціал для розвитку. Спеціалізовані садиби сільського зеленого туризму є в Ічнянському, Коропському, Корюківському, Ріпкинському, Семенівському, Чернігівському, Щорському районах. Слід відзначити Менський та Коропський райони, де затверджені районні Програми розвитку сільського зеленого туризму. Популяризація можливостей сільського туризму є складовою частиною розвитку туристичної галузі в області. Спільно з обласною асоціацією сільського зеленого туризму «Сіверянські обереги» видано буклет «Відпочинок у поліському селі» та туристичний путівник по області «Чернігівській подорожник» за туристичними маршрутами: Київ – Новгород-Сіверський та Чернігів – Любеч. Підготовлено до випуску три відеофільми про туристичний потенціал Чернігівщини, на черзі — відеофільм про сільський зелений туризм. Готується до випуску туристичний путівник «Чернігівщина туристична» серії «Україна запрошує». Значна увага приділяється створенню нових та розвитку існуючих екскурсійно-туристичних об’єктів. Розроблені нові екскурсійно-туристичні маршрути в Ічнянському, Коропському, Корюківському, Менському, Новгород-Сіверському, Ріпкинському, Чернігівському районах.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2009 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2076,7 тис. га (65,1 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 734,0 тис. га (23,0 %.); забудовані землі – 100,0 тис. га (3,1 %); заболочені землі – 127,2 тис. га (4,0 %); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,2 тис. га (0,9 %); води - 67,9 тис. га (2,1 %); інших земель - 56,3 тис. га (1,8 %) (табл. 6.1.). Табл. 6.1. Динаміка структури земельного фонду області

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

100,0

3190,3

100,0

3190,3

100,0

3190,3

2106,8

66,0

2099,0

65,8

2090,9

65,5

712,2

22,3

717,7

22,5

724,0

100,8

3,2

99,7

3,1

118,2

3,7

121,4

27,8

0,9

57,0

2008 % до загальної площі території

Всього, тис .га

2007 % до загальної площі території

Всього, тис. га

2006 % до загальної площі території

2005 % до загальної площі території

2000

100,0

3190,3

100,0

2084,0

65,4

2076,7

65,1

22,7

727,8

22,8

734

23,0

99,8

3,1

99,9

3,1

100,0

3,1

3,8

123,2

3,9

125,4

3,9

127,2

4,0

28,2

0,9

28,3

0,9

28,2

0,9

28,2

0,9

1,8

56,5

1,8

56,4

1,8

56,3

1,8

56,3

1,8

3122,8

97,9

3122,5

97,9

3122,6

97,9

3122,4

97,9

3122,4

97,9

67,5

2,1

67,8

2,1

67,7

2,1

67,9

2,1

67,9

2,1

Основні види угідь

Всього, тис. га

Загальна територія

3190,3

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

Структура земель в порівнянні з 2007 роком майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси (рис. 6.1. - 6.3.). До основних земельних угідь від стану яких в значній мірі залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 50 до 84 відсотків. Розораність території області в 2008 році складала 43,8% (відсотки до загальної площі області), планується зменшення розораності на 2015 рік до 40%. Частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2008 році складає 67,2%, планується зменшення цієї частки до 64% на 2015 рік. Рис. 6.1. Структура земельного фонду по основних видах угідь та функціональному використанню

Відкриті заболочені землі 4,0%

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 0,9%

Води 2,1%

Інші землі 1,8%

Забудовані землі 3,1%

Ліси та інші лісовкриті площі 23%

Сільськогосподарські угіддя 65,1%

Рис. 6.2. Структура сільськогосподарських угідь

Пасовища 13,8% Сіножаті 15,1%

Багаторічні насадження 1,2%

Рілля 67,2% Перелоги 2,7%

Рис. 6.3. Структура земельного фонду по власниках землі та землекористувачах

Лісогосподарські підприємства 18,5%

Землі запасу, та землі не надані у власність та користування у меж ах н/п 21,5%

Інші 3,8%

Заклади, установ и 0,4% Підприємств а промислов ості 0,5% Транспорт 0,9% Міністерств о оборони 1,5%

Землі рекреаційного призначення 0,3% Громадяни 29,5%

Сільськогосподарс ькі підприємства 26,7%

Водогосподарські підприємств а 0,2%

6.1.2. Деградація земель Аналіз стану земельних ресурсів області свідчить про наявність деградованих та малопродуктивних земель, які підлягають консервації на загальній площі 83,4 тис. га. У 2008 році здійснено консервацію 0,7 тис. га малопродуктивних земель, консервація деградованих земель не проводилась. Станом на 01.01.2009 року потребують консервації 82,7 тис. га земель (табл. 6.2.). Табл. 6.2. Консервація деградованих і малопродуктивних земель (2008рік) Види земель

Деградовані землі Малопродуктивні землі

Усього на початок року % до загальної тис. га площі території

7,5

0,2

75,9

2,4

Проведено консервацію % до загальної тис. га площі території

0,7

0,02

Потребують консервації % до загальної тис. га площі території

7,5

0,2

75,2

2,4

До 1991 року інтенсивність деградаційних процесів значною мірою послаблювалась за рахунок збільшення обсягів застосування органічних і мінеральних добрив, проведення вапнування, інших заходів з відтворення родючості грунтів. В період інтенсивної хімізації (1971-1990 роки) обсяги застосування добрив в області постійно зростали і в 1986-1990 роках досягли в середньому 164 кг/га поживних речовин туків і 10,7 т/га органічних добрив (рис. 1). При цьому добрива застосовувались комплексно, збалансовано за елементами живлення. Рівень застосування органічних добрив в цілому забезпечував бездефіцитний баланс гумусу, що дозволило зупинити процес дегуміфікації ґрунту. Щорічні обсяги вапнування досягали 134 тисяч гектарів, що за 5 років дозволяло вапнувати всю площу кислих ґрунтів. Внаслідок інтенсивного застосування агрохімікатів зросла продуктивність ґрунтів. За 20 років урожай зернових збільшився в 1,8 разів. Таким чином, створювались передумови для досягнення стану родючості грунтів, який забезпечував би одержання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур досить високого рівня. Протягом 17 років у веденні землеробства відбувалась низка змін негативного характеру. Було зруйновано сівозміни, широко розповсюджено вирощування сільськогосподарських культур у монокультурі. Різко знизились обсяги застосування добрив, а вапнування ґрунтів було практично припинене. Різке зменшення досягло найнижчого рівня в 2000 році, коли було внесено лише по 10 кг поживних речовин мінеральних добрив на 1 га посівної площі. З 2001 року в розрахунку на 1 га посіву обсяги внесення туків нарощувались, проте загальна їх кількість залишається на досить низькому рівні. В середньому за 2001-2005 роки на 1 га посівної площі було внесено по 31 кг поживних речовин мінеральних і 1,6 тонни 89

органічних добрив, що порівняно з 1986 – 1990 роками менше, відповідно, в 5,3 і 6,7 разів. Аналіз даних статистичної звітності (форми 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» і форми 9-б-сг – «Звіт про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 2008 року») показує, що під урожай 2008 року було внесено 60,3 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що в 1,7 рази більше, ніж у попередньому році. Рівень удобрення 1 га збільшився з 50 кг на 1 га (з них азоту – 36, фосфору – 6, калію – 8 кг) до 76 кг на 1 га (з них азоту – 53, фосфору – 12, калію – 11 кг). Викликає занепокоєння і співвідношення основних елементів живлення у внесених мінеральних добрив. Якщо у 1986 – 1990 роках співвідношення азоту, фосфору і калію складало 1:0,6:1,08, тобто було на рівні оптимального, то у 2008 році це співвідношення дорівнює 1:0,23:0,21. Така перевага в обсягах застосування туків азотних добрив є екологічно шкідливою. Висока ефективність одностороннього внесення азоту спостерігається лише на ґрунтах, які мають оптимальний вміст фосфору і калію, проте такі ґрунти займають лише 10-15% орних земель. Крім того, недостатнє фосфорне і калійне живлення призводить до погіршення якості багатьох культур: у картоплі зменшується вміст крохмалю, у цукрових буряках – цукру. Через незбалансоване живлення рослини стають більш чутливим до пошкодження шкідниками, слабкіше протистоять екстремальним погодним умовам. Збільшується забур`яненість полів. Порівнюючи рівень удобрення культур в 2008 році з попереднім слід відзначити, що 18 районів області збільшили обсяги застосування туків. Найбільшого приросту в удобренні досягли у Варвинському районі – 59 кг/га, Борзнянському – 56 кг/га та Бахмацькому – 54 кг/га, у чотирьох районах – зменшення застосування мінеральних добрив, особливо у Менському районі, де рівень удобрення сільськогосподарських культур зменшився на 18 кг/га. Аналіз стану удобрення ґрунтів показав і значну строкатість ситуації по районах. Якщо у Варвинському районі рівень застосування туків досяг в середньому 145 кг/га, Носівському – 132, Бахмацькому – 111, то в Ріпкинському – 15, Семенівському – 10 та Н.-Сіверському районі лише 2 кг/га. Збільшується не тільки кількість використаних мінеральних добрив, а й площа, на яку вони вносяться. Якщо у 2000 році мінеральні добрива були внесені на 14% усіх посівів, в 2003 році на 34%, то в 2008 році площа удобрена мінеральними добривами зросла до 69% від загальної посівної площі. У Прилуцькому, Бобровицькому, Варвинському, Носівському та Борзнянському районах площа удобрена мінеральними добривами становить 82-89 %. Складна ситуація з органічними добривами, рівень їх застосування в 2008 році становить 1,1 т/га. Удобрено органікою лише 27,9 тис. га, що 90

становить 3,5 % від загальної посівної площі. У Прилуцькому, Куликівському, Носівському, Ніжинському та Варвинському районах органіки вносять лише по 0,1-0,5 т/га. Науковими дослідженнями встановлено, що для бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах області необхідно вносити на 1 га по 8-10 тонн органічних добрив. Проте таку кількість органіки сьогодні вносять лише 3 % господарств. Науково-обґрунтовані дози внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури для отримання врожаю на рівні 1986-1990 років (тоді були отримані найвищі врожаї більшості культур) становлять: під пшеницю 200 кг поживних речовин на 1 га посівної площі, цукрові буряки – 400-450, льон-довгунець – 200-220, картоплю – 230-250 кг/га. Однак, в останні роки обсяги застосування мінеральних добрив навіть під пріоритетні культури не відповідають вимогам землеробства. Вкрай складна ситуація із формуванням нормального режиму живлення сільськогосподарських культур неминуче призведе до різкого зниження їх продуктивності. Враховуючи, що за рахунок добрив формується понад 50% приросту урожаю, то використання добрив є пріоритетним напрямком в агротехнологіях. Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили починаючи з 1993 року формування гостродефіцитного балансу поживних речовин та гумусу. Отже, в сучасному землеробстві області створились вкрай несприятливі умови, коли еколого-агрохімічний стан ґрунтів погіршується не в результаті перевантаження агроекосистем надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин з грунту необхідно компенсувати внесенням екологічно доцільних норм добрив. Детальне дослідження процесів деградації земель Чернігівської області останній раз проводилось ДП «Чернігівський науково-дослідний інститут землеустрою» в 1996 році. (табл. 6.3.) Табл. 6.3. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів 2000

2005

Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення ґрунтів, тис. га засолення ґрунтів, тис. га Залуження ґрунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2006

2007

2008

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність. Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах . Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського. В ході реалізації практичних заходів щодо охорони земель здійснювалась рекультивація порушених земель (табл. 6.4.). Табл.6.4. Порушення та рекультивація земель Землі

Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000

2005

2006

2007

2008

3,368 0,1 1,794 0,06 0,052 0,002

3,161 0,1 1,760 0,06 0,029 0,001

3,139 0,1 1,754 0,06 0,092 0,003

3,129 0,1 1,747 0,06 0,037 0,001

Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії ґрунтів. Разом з природними факторами, розвитку ерозійних процесів сприяють висока ступінь розораності території. Вилученню зі складу ріллі підлягають площі всіх середньо - та сильнозмитих ґрунтів схилів крутизною більше 50 градусів, площі слабозмитих ґрунтів схилів крутизною 30-50 градусів з переведенням в кормові угіддя та під залісення. Всього в області сільськогосподарських угідь що зазнають впливу водної ерозії становить біля 81 тис. га, в т.ч. ріллі 50,6 тис. га. Консервацію цих земель рекомендується проводити залуженням із переведенням (трансформація) під сіножаті (або під пасовища, залісення). Тимчасову консервацію слід здійснювати залуженням із наступним поверненням до складу орних земель. Ґрунти легкого механічного складу необхідно вилучати зі складу сільськогосподарських угідь. Для ґрунтів важкого механічного складу потрібно проводити залуження, дуже змиті й розмиті ґрунти повинні бути вилучені зі складу орних земель із залученням до 92

лукопасовищних угідь або залісення. Землі із середньо змитими ґрунтами доцільно залужити (тимчасова концервація). Після певного часу фітомеліоративного періоду їх можна повернути до складу орних земель за умови відновлення модульних показників, характерних для даного ґрунту. З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву лукопасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для використання трав. Реалізація запропонованих заходів щодо консервації деградованих, малородючих ґрунтів орних земель та трансформації лукопасовищних угідь дозволить отримати в першому наближенні екологічно оптимізовану структуру земельного фонду. Оптимізація співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ має велике значення, тому що це найдешевший спосіб регулювання екологоекономічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах. Законом України "Про охорону земель" накреслено основні напрями охорони земель із метою раціонального використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захисту від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів та продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення. 6.3. Охорона земель З метою охорони земель в минулі роки розроблено 83 проекти землеустрою з контурно-меліоративною організацією територій на площі 330,5 тис. га. Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок на площі 193,2 тис. га. Одним із важливих заходів підвищення продуктивності кислих ґрунтів є вапнування. До 1990 року вапнування кислих грунтів проводили щорічно на площі 130-140 тис. га, на що виділялося з державного бюджету 5,5-5,9 млн. крб. В 2008 році в області було провапновано 5,8 тис. га, із них за рахунок коштів держбюджету ця робота була виконана на площі 0,1 тис. га, власних коштів господарств – на 5,7 тис. га. Так, в ТОВ „Земля і воля” Бобровицького району за власні кошти господарства було проведено вапнування кислих грунтів на площі 4,4 га, в ДП „Левона-Агро” та «Левона-С» Чернігівського району на площі 620 га. Вапнування кислих ґрунтів за власні кошти проводили також господарства Бахмацького та Ічнянського районів. 93

Управління земельним фондом (земельними ресурсами) в області здійснюється шляхом регулювання земельних відносин через нормативні акти, забезпечення додержання вимог земельного законодавства, систематичного контролю за використанням і охороною земель, застосування засобів впливу на порушників цього законодавства. Функції державного регулювання земельних відносин і є функціями державного управління земельними ресурсами. В забезпеченні раціонального використання і охорони земельних ресурсів, крім державного управління, суттєву роль відіграє внутрігосподарське управління, що здійснюється конкретними суб’єктами права на землю – власниками земельних ділянок і землекористувачами, в обов’язки яких входить забезпечення в процесі господарської діяльності раціонального використання і охорони земель. Станом на 01.01.2009р. згідно структури за формами власності в області площа земель державного сектору (державна власність) становить 1638.2 тис. га (51,3%), приватна власність 1551,5 тис. га (48,7%), колективна 0,6 тис. га. Табл. 6.5. Розподіл земельного фонду області по власниках землі та землекористувачах станом на 01.01.2009року Загальна площа земель Основні власники землі та землекористувачі

Сільськогосподарські підприємства, всього в т.ч. - недержавні с/г підприємства, всього з них: - сільськогосподарські кооперативи - сільськогосподарські товариства - інші недержавні с/г підприємства - державні с/г підприємства, всього Громадяни, яким надані землі у власність і користування в т.ч. селянські (фермерські) господарства Заклади, установи, організації Промислові та інші підприємства Підприємства та організації транспорту, зв’язку Частини, підприємства, організації, установи оборони Організації, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історикокультурного призначення Лісогосподарські підприємства Водогосподарські підприємства Спільні підприємства, міжнародні об’єднання і організації з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах нас. пунктів (які не надані у тимчасове користування) Всього земель

з них в т.ч. ріллі та перелогів тис. га %

% до загальн ої площі

тис. га

852,2

26,7

825,3

39,7

731,0

50,4

814,8

25,5

794,5

38,2

704,4

48,5

47,1

1,5

44,2

2,1

33,0

2,3

521,4 241,8 37,4

16,1 7,6 1,2

507,4 239,0 30,8

24,4 11,5 1,5

454,1 214,6 26,6

31,3 14,8 1,8

940,8

29,5

921,8

44,4

590,9

40,7

82,4 13,2 14,7

2,6 0,4 0,5

81,7 4,5 8,2

3,9 0,2 0,4

74,7 3,6 7,5

5,1 0,3 0,5

29,2

0,9

3,2

0,2

1,7

0,1

47,8

1,5

2,9

0,1

0,3

11,1

0,3

588,4 5,7

18,5 0,2

5,6

0,3

0,6

687,0

21,5

305,2

14,7

115,9

8,0

3190.3

100,0

2076,7

100,0

1451,5

100,0

тис. га

с/г угідь

0,2

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. На території області налічується 393 родовищ корисних копалин. Періодично розробляється 95 родовищ (табл. 7.1.). Мінерально-сировинна база області на 59,4 відсотка складається із корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,7 відсотків загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини ( крейда, пісок, глина, суглинки); 8,2 відсотка прісні і мінеральні підземні води; 0,7 відсотка – нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. Табл. 7.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ 2007 р.

газ природний гелій етан, пропан, бутани

23 1 10

нафта конденсат

21 11

торф сапропель

204 2

2008 р.

Родовища, що розробляються 2007 р.

2008 р.

ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Газоподібні корисні копалини 23 18 18 1 1 1 10 10 10

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.09

млн. м3 тис. м3 тис.т

170 5

10747 482 1907

506 73

99426 7520

107170 -

50524

тис. т

41,9

304941,6

Рідкі корисні копалини 17 17 тис. т 8 8 тис. т Тверді корисні копалини 198 88 17 тис. т 2 0 0 тис. т НЕМЕТАЛІЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Гірничо-хімічні корисні копалини 1 0 0 тис. т Нерудні корисні копалини для металургії 2 0 0 тис. т 21 11

бішофіт

пісок формувальний

сировина цементна крейда будівельна сировина скляна пісок будівельний сировина керамзитова глина тугоплавка сировина цегельночерепична

тис. т

33982

2 11 1

2 1 0

2 2 0

тис. т тис. м3 тис. м3

446,4 10,54 -

15688 118022,7 1505

3 99

0 15

0 18

тис. т тис. м3

142,9

1229 88126,83

Будівельні корисні копалини 1 1

Рівень забезпеченості головними, традиційними корисними копалинами Чернігівської області є достатнім. В той же час стан 95

сировинної бази вуглеводневої сировини (нафти та газу), а саме – виснаженість родовищ, не створює передумов для суттєвого розширення її потужності. Проблеми раціонального використання мінеральносировинної бази області залишаються актуальними. Основними проблемними питаннями в галузі охорони та використання надр залишаються: самовільне надрокористування без спеціальних дозволів на користування надрами (підземні води), самовільне водокористування з підземних джерел без наявності дозволу на спецводокористування, порушення правил експлуатації артезіанських свердловин (захаращеність території та відсутність огороджень першого поясу зони санітарної охорони на свердловинах), порушення правил ведення первинного обліку водокористування з підземних джерел, не виконання вимог природоохоронних органів щодо проведення ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу непридатних до експлуатації свердловин. На теперішній час питання проведення тампонажу залишається проблемним, оскільки недіючі артезіанські свердловини являються потенційними джерелами забруднення підземних вод. Зокрема, роботи з тампонажу недіючих свердловин виконуються дуже повільно, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємств, на балансі яких знаходяться дані свердловини, а також з причини розпаювання земель та неможливості встановлення власників свердловин. Своєчасно не проводиться рекультивація порушених та відпрацьованих земель при здійсненні кар’єрних розробок родовищ будівельної сировини. Процес отримання спеціальних дозволів надрокористувачами на право користування надрами залишається також уповільненим, оскільки потребує значних зусиль щодо оформлення необхідної документації та фінансових витрат. Разом з тим багато із раніше розвіданих родовищ корисних копалин досліджені не повністю, що може стати перепоною для їх комплексного освоєння. Методи і засоби видобутку корисних копалин, що застосовуються на даний час, не дозволяють повністю вилучати їх із надр. Іноді втрати, що виникають при цьому досягають до 50%. Особливо значні вони при підземному видобутку корисних копалин. Втрати в надрах не тільки передчасно виснажують балансові запаси, але й, знижують віддачу коштів витрачених на розвідку родовища. За оперативними даними, наданими територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Чернігівській області, на території області здійснюють використання надр наступні підприємства (табл.7.2.). 96

Табл. 7.2. Оперативні дані гірничодобувних підприємств, що знаходяться на території Чернігівської області Наявність дозвільних документів № п/п

Назва родовища, корисні копалини

Маціївське родовище, суглинки

Парафіївське родовище, суглинки

Папернянське родовище скляних пісків, пісок скляний Грибово-Руднянське родовище скляних пісків, пісок скляний Березнянське родовище, суглинки

Ніжинське родовище, суглинки

Лосинівське родовище, суглинки

Н.-Сіверське родовище цементної сировини, крейда будівельна Н.-Сіверське родовище суглинків, суглинки

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Акт гірничого відводу

Розкривні роботи

52,0 тис. м3

60,140 тис.м3

52,0 тис. м3

932 м3

№ 294 від 31.03.2000р.

Рішення Райради від 15.06.2005р.

320 тис. т

214 тис.м3

№ 2933 від 28.02.2003р. на 20 років

№ 950 від 04.08.2004р.

Рішення Райради від 29.09.2006р.

30 тис. т

14 тис. м3

№ 748 від 11.01.1997р. на 20 років № 180/097 від 04.04.1997р. на 10 років

№ 3 від 05.02.1994р.

Закінчився 10.08.2006р.

5543 тис. м3

1332 тис.м3

№ 11 від 03.02.2004р.

47295 м3

11238 м3

№ 1901 від 08.06.1999р. на 20 років № 2410 від 21.01.2001р. на 10 років

№ 4.06/728 від 29.03.2001р.

Договір Райдержадміністрації від 14.09.2005р. № 11 від 03.02.2004р.

47860 тис. м3

13125 тис.м3

№ 2409 від 26.03.2001р. на 8 років

№ 9 від 04.01.2003р.

Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994р. Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994р. Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994р. Договір Н.Сіверської райдержадміністрації від 23.06.2005р. Рішення облради від 30.10.2001р. Рішення Чернігівської райдержадміністрації від 01.08.2005р.

8190 тис.м3

1151 тис.м3

20,119 тис. т

51,4 тис.м3

10,0 тис. т

2,0 тис.м3

1940 м3

1500 м3

43,1 тис.м3

9,26 тис.м3

№ 6 від 18.06.2001р. № 1 від 06.03.1995р.

№ 804 від 01.12.2003р.

Путівське родовище крейди, крейда

№ 2408 від 26.03.2001р. на 15 років

№ 10 від 22.01.2004р.

11.

Н.-Сіверське родовище піску, пісок

№ 3312 від 19.12.2003р. на 10 років

№ 22 від 16.08.1994р.

12.

Андріївське родовище, суглинки

№ 1007 від 19.07.1997р.

№4

13.

Мажугівське родовище, суглинки

№ 904 від 30.05.1997р. на 20 років

від 26.11.1996р.

14.

Менське родовище мінеральних вод, мінеральна вода «Остерч» Вольницьке родовище торфу, торф Немигівське родовище торфу,

№ 2943 від 18.04.2003р. на 10 років

№ 160 від 24.11.1998р.

№ 812 від 05.03.1997р. на 15 років № 991 від 23.07.1997р. на

Договір від 06.09.2005р. на 5 років № 60 від 14.11.1999р.

16.

Видобуток корисної копалини

Протокол № 4619 ДТК 29.01.1987р. Договір від 18.04.1996р.

№ 2459 від 27.04.2001р. на 15 років № 279 від 30.05.1995р. на 20 років № 2160 від 22.03.2000р. на 20 років

10.

15.

Дозвіл на право користування земельною ділянкою

Обсяги робіт, відповідно погоджених Планів розвідки гірничих робіт на поточний рік

30,6 тис. м3

Договір оренди від 26.09.2005р. на 5 років Договір оренди від 16.03.2000р.

5000 тис. т 2000 тис. т

Обсяги робіт, відповідно погоджених Планів розвідки гірничих робіт на поточний рік

Наявність дозвільних документів № п/п

Назва родовища, корисні копалини

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Дозвіл на право користування земельною ділянкою

Акт гірничого відводу

торф Ірванцівське родовище торфу, торф

20 років № 578 від 12.07.1996р. на 20 років

18.

Гнилуське родовище торфу, торф

№ 203 від 22.06.1979р. на 20 років

№ 161 від 05.10.1998р.

19.

М.-Коцюбинське родовище пісків будівельних

№ 4701 від 06.11.2006р. на 20 років

Рішення облради від 26.01.2007р.

20.

Грабівське родовище глини, глина

№ 3829 від 31.05.2006р. на 10 років

Рішення облради від 26.01.2007р.

21.

Борзнянське родовище суглинків, суглинки

№ 4411 від 04.10.2007р.

Рішення обласної ради від 25.03.2008р.

17.

Договір облради 27.03.2001р. на 9 років

на 10 років Рішення Райради від 06.06.2001р. № 1-05/65 на 10 років Державний акт серія ЧНЧ 00012 від 26.08.1993р. Рішення облдержадміністрації від 22.12.2006р. № 471 Рішення райдержадміністрації від 06.12.2006р. Рішення Борзнянської райдержадміністрації від 07.07.2008р.

Видобуток корисної копалини

Розкривні роботи

60000 тис. т

65000 тис. т

107411 м3

4888 тис.м3

90000 т

Дані щодо загальної кількості кар’єрів, шахт, розрізів, розробок відсутні (табл. 7.3.).

Табл. 7.3. Використання надр № з.п.

Наявність документації Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок гірничий відвод земельний відвод

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації

Рекультивовано в 2008р.

В цілому розвиток мінерально-сировинної бази у найближчій перспективі визначатиметься: обмеженим державним фінансуванням геологорозвідувальних робіт; концентрацією зусиль геологорозвідувальної служби на дефіцитних видах сировини; більш широким залученням іноземного капіталу в інвестиційний процес. Створений в області фонд родовищ корисних копалин і відповідний резерв розвіданих запасів виступає однією з важливих передумов стабільності соціально-економічних процесів на майбутнє.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо - та нижньокрейдяних. Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби, вони розвідані на 29 ділянках. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України (табл. 7.4.). Табл. 7.4. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області Прогнозні ресурси, км3/рік В тому числі : Басейн річки

Дніпро Всього: в т.ч. Десна Сож Судость Сейм Снов Остер Трубіж Супой Удай Ромен р.Дніпро від р.Сож до початку Київського водосховища

Експлуатаційні запаси, км3/рік

Всього

Пов‘язані з поверхневим стоком

Не пов‘язані з поверхневим стоком

3,038 1,600 0,015 0,007 0,048 0,258 0,586 0,003 0,017 0,383 0,037

0,486 0,256 0,002 0,001 0,008 0,041 0,094 0,0005 0,003 0,061 0,006

2,552 1,344 0,013 0,006 0,040 0,217 0,492 0,0025 0,014 0,322 0,031

0,233 0,130 0,011 0,029 0,052 -

0,084

0,013

0,071

0,011

Табл. 7.5. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області Прогнозні ресурси, км3/рік Адміністративні райони

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський

Всього

0,210 0,033 0,348 0,032 0,110 0,149 0,277 0,012

В тому числі Пов’язані з поверхневим Не пов’язані з поверхневим стоком стоком

0,010 0,019 0,030 0,011 0,073 -

0,200 0,014 0,318 0,032 0,110 0,138 0,204 0,012

Експлуатаційні запаси, км3/рік

0,0087

0,0031 0,0033

Прогнозні ресурси, км3/рік Адміністративні райони

Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Чернігів ВСЬОГО:

Всього

0,026 0,175 0,310 0,164 0,036 0,182 0,160 0,143 0,060 0,030 0,035 0,054 0,394 0,098 3,038

В тому числі Пов’язані з поверхневим Не пов’язані з поверхневим стоком стоком

0,012 0,031 0,029 0,007 0,026 0,055 0,022 0,084 0,409

0,026 0,163 0,279 0,135 0,036 0,175 0,134 0,088 0,060 0,030 0,035 0,054 0,372 0,014 2,629

Експлуатаційні запаси, км3/рік

0,0256 0,0036 0,0517 0,0112

0,0734 0,0076 0,188

Підземні води є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони). Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань. Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше. Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, вміст яких майже в 2 рази перевищує вимоги Держстандарту. Порівняльна характеристика якості води зі свердловин наведена в табл.7.6. 100

Табл. 7.6. Порівняльна характеристика якості води зі свердловин за 2008 рік по Чернігівської області № п/п

Показники

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рн Окислення Нітрити Аміак Нітрати Загальна жорсткість Сухий залишок Хлориди Сульфати Залізо Мідь Цинк Фтор Марганець Колі-індекс Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рн Окислення Нітрити Аміак Нітрати Загальна жорсткість Сухий залишок

Одиниця виміру

Бучацькі свердловини бали бали бали градус мг/дм мгО/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг-екв/д мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм к-ть 1л к-ть в 1 дм3 бк бк Крейдові свердловини бали бали бали градус мг/дм мгО/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг-екв/д мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм к-ть 1л к-ть в 1 дм3 бк бк Харківські свердловини бали бали бали градус мг/дм мгО/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг-екв/д мг/дм

101

2008 рік min/max

сер.

0-3 1-2 1-3 6,25-40,0 0,35-5,2 6,0-8,2 0,6-5,28 <0,003-0,054 <0,05-1,98 <0,1-36 0,34-12,1 178-836,9 2,1-230,8 <0,1-52,0 0,2-3,68 <0,02-0,1 <0,1-0,21 0,21-1,5 <0,01-0,15 <3-3 1-50 0,013-0,1 0,04-1,0

0-3 1-2 1-3 23,1 2,8 7,1 2,94 0,042 1,02 18,1 6,22 507,5 120,1 26,1 1,94 0,06 0,16 0,86 0,08 <2 26 0,05 0,27

0-2 1-2 1-2 2-16,9 0,12-1,7 6,0-8,2 0,28-2,5 <0,003-0,007 <0,05-1,17 <0,1-100 0,1-6,6 117-523 4,5-238 2,0-47,3 <0,1-1,2 <0,02-0,05 <0,1 0,38-3,2 <0,01-0,2 <3-3 0-90 0,01-0,1 0,016-0,12

0-2 1-2 1-2 5,58 0,91 7,1 1,39 0,005 0,61 50,1 3,35 320 121,3 24,7 0,65 0,035 <0,1 1,79 0,11 2 25 0,04 0,07

1-3 1-3 1-2 5,8-57,5 0,48-2,5 6,85-7,45 0,8-5,43 <0,003-0,019 0,05-1,25 <0,1-1,5 1,0-10,2 214-550

1-3 1-3 1-2 31,7 1,49 7,15 3,12 0,011 0,65 0,8 5,6 382

№ п/п

13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Показники

Одиниця виміру

Хлориди Сульфати Залізо Мідь Цинк Фтор Марганець Колі-індекс Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм к-ть 1л к-ть в 1 дм3 бк бк

2008 рік min/max

сер.

12,5-88,0 0,49-13,2 0,09-3,2 <0,02-0,42 <0,1 0,17-1,36 <0,01-0,1 <3-3 0-24 0,018-0,1 0,12-1,0

50,3 6,8 1,64 0,22 <0,1 0,77 0,06 2 12 0,08 0,8

У 2008 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 59,97 млн. м3. В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води: Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району, 1 свердловина- власник ТОВ “Нептун”. Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ “Пивкомбінат "Десна" (м. Чернігів), не експлуатується. Для контролю за якісним станом підземних вод в минулі роки побудовано 292 спостережні свердловини. Вони розміщені на 55 об’єктах області, які здійснюють антропогенний тиск на стан підземних вод і є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів. Нагляд за станом підземних вод практично призупинився в усіх районах області. Моніторинг ведеться на очисних спорудах Остерської КЕЧ Козелецького району, Сосницького ВУЖКГ, ТОВ „Лосинівський маслосирзавод”, Менського санаторію „Остреч”, полігоні твердих побутових відходів Ніжинського ВУЖКГ та на об’єктах м. Чернігова (КЕП „Чернігівська ТЕЦ”, ВАТ „ЧеЗаРа”, ВАТ „Чернігівське Хімволокно”, ТОВ „Чернігіввовна плюс”, очисні споруди КП „Чернігівводоканал”, міське звалище твердих побутових відходів, ВАТ „Чернігівнафтопродукт”). 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси У 2008 році продовжувалась активізація екзогенних геологічних процесів. Найбільшу небезпеку для об’єктів економіки та життєдіяльності людей становили зсуви, підтоплення земель і населених пунктів тощо (табл. 7.7.) Табл. 7.7. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

Розповсюдження зсувів

0,027

0,0001

Поширення карсту

31800

99,69

Поширення підтоплення (з глибиною залягання ґрунтових вод тільки в інтервалі 0-3,0 м)

4400

13,8

102

Найбільш активного розвитку серед них набули зсуви та процеси підтоплення. На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель. Постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 46 сільських населених пунктів, 1391 садиба, загальною площею підтоплення близько 1296 га, з них сезонного або постійного природного підтоплення зазнають 486 садиб на території 15 сільських населених пунктів з загальною площею підтоплення 539,44 га, техногенного підтоплення - 905 садиб на території 31 сільського населеного пункту з загальною площею підтоплення 756,57 га. Ділянки природного підтоплення земель в області розташовані в основному в межах заплав р.Дніпро (Ріпкинський, Чернігівський райони), р.Десна (Н.Сіверський, Коропський, Сосницький, Менський, Куликівський, Козелецький райони), р.Сейм (Бахмацький, Борзнянський райони), р.Снов (Щорський, Городнянський райони) та на територіях з природними пониженнями рельєфу (Ніжинський, Носівський, Куликівський, Корюківський райони). Основними причинами техногенного підтоплення в населених пунктах області є: порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва; незадовільний стан природних дренажних систем, замулення русел річок та балок; незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, відсутність центральних систем водовідводу; припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів, високий рівень техногенного навантаження, що викликане міською забудовою. Наслідками підтоплення земель є підвищення рівня ґрунтових вод, заболочення земель, що погіршує умови землеробства і будівництва. В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями, що належать до зон можливого затоплення. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає. На території Чернігівської області до об’єктів господарювання, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, відносяться очисні споруди, які належать підприємствам житлово-комунального господарства та іншим організаціям, що мають випуски очищених стічних вод у водойми. Існуюча система водовідведення населених пунктів області перебуває в незадовільному технічному стані, потребує реконструкції, при цьому значні фільтраційні втрати призводять до збільшення площ та посилення процесів підтоплення, погіршення стану забудованих територій та санітарних умов проживання людей, забруднення води і ґрунтів. Рівень ґрунтових вод продовжує підвищуватися на 0,3 м на рік. 103

На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Бахмацького, Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського, Талалаївського Чернігівського районів, м. Прилуки та м. Чернігова. Близько 37 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 21 км2. Табл. 7.8. Перелік зсувонебезпечних територій в Чернігівській області Адреса

Бахмацький район Коропський район Новгород-Сіверський район Прилуцький район Ріпкинський район Срібнянський район Талалаївський район Чернігівський район м. Прилуки м. Чернігів Усього

Ураженість території зсувами, кв. км

Кількість зсувів, од.

Кількість населених пунктів у зонах зсувів, од.

0,5 1,8 5,5 2,7 0,8 4,7 1,1 2,3 0,3 1,3 21,0

1 13 7 6 5 13 1 7 2 8 63

1 6 6 6 1 9 1 5 1 1 37

Активізація зсувів відбувається під впливом природних та антропогенних факторів. Вплив господарської діяльності на розвиток цього процесу пов'язаний з додатковим навантаженням на схили під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій, витоками води з водних споруд та комунікацій тощо. Кількість зсувонебезпечних ділянок щороку змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), або появи на тілі раніш закартованих більш дрібних молодих зсувів та їх активізації. Основними природними чинниками зсувних процесів є метеорологічні та гідрологічні, дію яких можна суттєво зменшити шляхом застосування пасивних та активних засобів інженерного захисту: зниження ерозійної та абразійної дії вод, перепланування поверхні та дренування схилів, закріплення схилів рослинністю, технічної меліорації ґрунтів та регулювання поверхневого стоку на схилах. Осередкового впливу на розвиток зсувів при сільськогосподарській діяльності можна уникнути зменшенням замулення поверхневих водостоків та недопусканням змін рельєфу шляхом засипання ярів та балок, розорюванням зсувонебезпечних схилів та вирубуванням лісів. Таким чином, негативна дія антропогенних чинників, пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю, може бути уникнута або мінімізована за допомогою здійснення економічно та екологічно обґрунтованих протизсувних заходів. 104

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Геологічний контроль за вивченням та використанням надр в Чернігівській області, відповідно до повноважень, забезпечується Територіальним управлінням по Чернігівській області Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області, Полтавською територіальною інспекцією Держгеолконтролю, Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, Збір, аналіз, узагальнення та надання геологічної інформації забезпечується ДНВП Державним інформаційним геологічним фондом України «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ». 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Табл. 7.9. Інформація про суб’єктів господарювання, які отримали дозволи на видобування корисних копалин на території Чернігівської області (станом на 16.04.2009 р.) Пор. №

Назва підприємства

ВАТ «Укрнафта»

Спільне підприємство у формі ТОВ УкраїнськоКанадське «КаштанПетролеум ЛТД» ВАТ «Укрнафта»

ВАТ «Укрнафта»

10.

ВАТ «Укрнафта»

11.

ВАТ «Укрнафта»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

№ 1563 31.08.1998р. 20 років № 518 08.05.1996р. 20 років

нафта

Гнідинцівське, 32 км на ПдСх від м. Прилуки, Варвинський район

нафта

Леляківське, 20 км на Сх від м. Прилуки, Прилуцький район

№ 1981 10.09.1999р. 20 років № 2031 11.11.1999р. 20 років № 2034 11.11.1999р. 20 років № 1439 22.06.1998р. 20 років № 1596 05.10.1998р. 20 років № 2090 24.12.1999р. 20 років № 1621 27.10.1998р. 20 років № 1622 27.10.1998р. 20 років № 1597 05.10.1998р. 20 років

нафта

Нинівське, 26 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район

нафта

Скороходівське, примикає з Пн до смт.Талалаївка Талалаївський район

нафта

Матлахівське, 4 км на Сх від смт. Талалаївка, Талалаївський район

нафта

Прилуцьке, 7 км на Пн від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Малодівицьке, 20 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Ярошівське, 35 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район

нафта

Софіївське, 25 км на ПнСх від ст. Ічня, Ічнянський район

нафта

Богданівське, 27 км на ПдСх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Мільківське, 12 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район

105

Пор. №

Назва підприємства

12.

ВАТ «Укрнафта»

13.

ВАТ «Укрнафта»

14.

ВАТ «Укрнафта»

15.

ВАТ «Укрнафта»

16.

ВАТ «Укрнафта»

17.

ВАТ «Укрнафта»

18.

ВАТ «Укрнафта»

19.

ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ТОВ «Талалаївський цегельний завод»

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

ВАТ Ніжинське заводоуправління будівельних матеріалів ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

№ 2087 24.12.1999р. 15 років № 2089 24.12.1999р. 20 років № 1736 05.02.1999р. 20 років № 1703 22.12.1998р. 20 років № 1858 26.04.1999р. 20 років № 4049 04.10.2006р. 20 років № 2033 11.11.1999р. 20 років № 812 05.03.1997р. 15 років

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

нафта

Монастирищенське, 30 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Північно-Ярошівське, 38 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район

нафта

Щурівське, 16 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Бережівське, 30 км на Сх від ст. Ічня, Ічнянський район

нафта

Тростянецьке, 28 км на ПдСх від ст. Ічня, Ічнянський район

нафта

Петрушівське, 25 км на Сх від ст. Ічня, Ічнянський район

газ природний вільний

Талалаївське, 25 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район

торф

Вольниця-142 та 46-ПТФ, від р.ц. Короп на ПдСх – 8 км, від с. Жовтневе на Сх, від с Карильське на Пд, від с Кучі на Пн – прилягає Гнилуське-106, від р.ц.Козелець на ПнЗх – 35 км, від с.Смолин на Пд, від с.Лебедівка на Пн – прилягає; від с. Максим на Пн – 5 км Ірванцівське-11, від р.ц. Семенівка на ПдСх – 4 км

№ 813 05.03.1997р. 20 років

торф

№ 578 12.07.1996р. 20 років

торф

№ 991 21.07.1997р. 20 років

торф

Немигівське-138, від р.ц. Короп на ПнЗх – 7 км, від с. Конятин Сх – прилягає

№ 1755 22.02.1999р. 20 років

торф

№ 1087 30.09.1997р. 20 років

торф

Убедське 2, від р.ц.Сосниця на ПнСх в 21 км, від р.ц.Корюківка на Сх в 15 км, від с.Холми на Пд в 0,5 км, від с.Рудня на Пн Удай Північно-Західне, від р.ц.Ічня на Зх в 12 км, від с.Доросинка на Сх, від с.Монастирище на Сх

№ 629 11.09.1996р. 20 років

торф

Замглай, від р.ц.Ріпки на ПнСх в 3 км, від з.ст.Голубичі на ПнСх в 5,5 км

№ 4595 18.12.2007р. 20 років

торф

№ 2640 01.03.2002р. 10 років № 611 13.08.1996р. 20 років № 3312 19.12.2003р. 10 років

суглинок

Рокита, від р.ц.Мена на Пн в 8 км, від с.Олександрівка на Сх в 1 км, від с.Киселівка на ПнСх, від с.Верхолісся на ПдСх. Талалаївське, 2,5 км на ПдЗх від з.ст. Талалаївка Талалаївського району

106

суглинок

Ніжинське, Пн ок. м. Ніжина

пісок

Новгород-Сіверське, 3,5 км на Зх від м. Новгород-Сіверський

Пор. №

Назва підприємства

30.

ПП «Кварцбуд»

31.

Сосницький цегельний завод ВАТ «Строитель84» ТОВ «ВиробничоТоргівельна фірма «Керамік-Прилуки» Варвинське районне міжгосподарське державно-кооперативне об’єднання «Райагробуд» ТОВ «Березнянський цегляний завод-2»

32.

33.

34.

35.

36.

Дослідне колективне підприємство-агрофірма «Лосинівська» ЗАТ «Чернігівський цегельний завод №3»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

№ 4107 06.11.2006р. 20 років № 1007 29.07.1997р. 20 років № 2459 27.04.2001р. 15 років № 537 29.05.1996р. 20 років

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

пісок

Михайло-Коцюбинське, ПдСх ок. смт.М.-Коцюбинське Чернігівського р-ну, 16 км від м.Чернігів Андріївське, 3 км на ПнСх від смт. Сосниця

суглинок суглинок суглинок

№ 3835 31.05.2006р. 11 років № 1901 08.06.1999р. 20 років № 904 30.05.1997р. 20 років № 3726 09.12.2005р. 10 років

суглинок

№ 2409 26.03.2001р. 8 років № 3850 06.06.2006р. 20 років № 3867 09.06.2006р. 20 років № 3954 11.07.2006р. 11 років № 4308 20.07.2007р. 20 років № 4411 04.10.2007р. 20 років № 4518 30.11.2007р. 20 років № 2160 22.03.2000р. 20 років

суглинок

суглинок суглинок

37.

ВАТ «Парафіївський цукровий завод»

суглинок

38.

39.

ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» ТОВ «Будлендкомпані»

40.

ТОВ «Діалог-СВ»

41.

ПП «Сєвер»

42.

ПП «Фабрика цегли»

43.

ЗАТ «Агропромбуд»

44.

ТОВ «Украгроресурс-1»

45.

ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»

46.

ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»

№ 2933 28.02.2003р. 20 років

пісок кварцовий

47.

49.

ТОВ «Аннат Керамік»

№ 2408 26.03.2001р. 15 років № 3829 31.05.2006р. 10 років № 4467 29.10.2006р. 20 років

крейда

48.

ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» ТОВ «Вютбуд»

суглинок суглинок суглинок суглинок суглинок суглинок пісок кварцовий

глина глина

107

Маціївське, 0,4 км на Пн від с. Мацієвка Прилуцького району, 10 км на ПнСх від з.ст. Прилуки Варвинське 2, ПдЗх ок. смт. Варва, 26 км на ПдСх від з.ст. Прилуки

Березнянське 2, 0,2 км на Пд від с.Березне Менського району, 26 км на Зх від з.ст. Мена Лосинівське, 3,5 км на ПдЗх від з.ст. Лосинівка Ніжинського району Мажугівське, Сх ок. с. Мажугівка Чернігівського району, 15 км на ПдЗх від м. Чернігова Парафіївське, ПдСх ок. с. Парафіївка Ічнянського району, 1-1,5 км на Сх від з.ст. Качанівка Ічнянського району Новгород-Сіверське, 0,3-0,5 км на Пд і ПдЗх від м. Новгород-Сіверський Ладанське, ок. смт.Ладан Прилуцького р-ну, 18 км на Сх від з.ст. Прилуки Тупичівське, ПдСх ок. с.Тупичів Городнянського р-ну, 18 км від з.ст.Ріпки Варвинське 2, ПдЗх ок. смт. Варва, 26 км на ПдСх від з.ст. Прилуки Височанське, Пн ок. с.Високе Борзнянського р-ну, 0,5 км на ПдЗх від з.ст.Доч Західно-Борзнянське, 0,2 км на Зх від м.Борзна Вертіївське 1, 1,5 км на ПнЗх від смт.Вертіївка Ніжинського р-ну, 17 км на Пн від м.Ніжин Папірнянське, Пн. ок. с. Папірня Ріпкинського району, 0,5 км на Зх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Грибово-Руднянське, 3,0 км на ПдЗх від с. Чижівка Ріпкинського району, 5,5 км на ПнЗх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Путивське, 7 км на Пд від НовгородСіверського, 6 км на Сх від з.ст. Пирогівка Грабівське 1, Сх ок. с.Грабів Ріпкинського р-ну Льгівське, Зх ок. с.Льгів Чернігівського р-ну, 10 км на Зх від м.Чернігів

Пор. №

50.

51.

52.

53.

54.

55.

Назва підприємства

ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» ЗАТ «Менський комунальник» Державне комунальне підприємство водоканалізаційного господарства «Чернігівводоканал» ЗАТ «Комунальник» Конотопське відділення південно-західної залізниці ЗАТ пивоварний комбінат «Десна»

56.

Менський санаторій «Остреч»

57.

ТОВ «Нептун»

58.

ВАТ «Чернігівське хімволокно»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

крейда

Новгород-Сіверське, 0,3-0,5 км на Пд і ПдЗх від м. Новгород-Сіверський

Води прісні

Менське, Менський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Чернігівське, Чернігівський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Щорське, Щорський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Бахмацьке, Бахмацький р-н Чернігівської обл.

Води мінеральні

Березнянське, Менський р-н Чернігівської обл.

Води мінеральні

Менське, Менський р-н Чернігівської обл.

Води мінеральні

Менське 2, Менський р-н Чернігівської обл.

Води мінеральні

Ділянка родовища «Чернігівське 2», де розташований водозабір ВАТ «Чернігівське хімволокно», м.Чернігів

№ 2410 26.03.2001р. 10 років № 1767 05.03.1999р. 15 років № 1784 16.03.1999р. 15 років № 1895 27.05.1999р. 15 років № 2255 08.09.2000р. 20 років № 2716 06.06.2002р. 10 років № 2943 18.04.2003р. 5 років № 4777 18.11.2008р. 20 років № 4864 21.01.2009р. 20 років

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області видано в 2008 році 8 екологічних карток на право отримання суб’єктами надрокористування спеціальних дозволів на право користування ділянками надр, зокрема: Менське родовище мінеральних питних вод (Менський санаторій «Остреч»), Синявське родовище суглинків (ПП «Регіон Сервіс – ДМ»), Носівське родовище питних вод (КП «Носівка-Комунальник»), Новоподільське родовище бішофіту (центральна ділянка) (ТОВ «Укрпериклаз»), Менське родовище мінеральних питних вод (ТОВ «Нептун»), Перелюбське родовище суглинків (ТОВ «Подол»), Слобідська площа (ПП «Технологічні ресурси»), Ніжинське-2 родовище питних вод (ЗАТ «Ніжинський консервний завод»).

108

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Незаперечним є той факт, що проблема поводження з відходами, на сьогодні, є найбільш актуальною для нашої держави. Чернігівська область в цьому плані не є виключенням. Основну складову в загальній масі відходів, що утворюються в області, займають тверді побутові відходи та виробничі відходи 4 класу небезпеки, які, в основному, видаляються на полігони, сміттєзвалища, накопичувачі тощо. Напрямки поводження з відходами розподілено таким чином щорічно на полігонах та сміттєзвалищах розміщується біля 500 тис. тонн відходів; утворюється біля 10 тис. тонн промислових токсичних відходів ІІІІ класів небезпеки - частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області, незначна кількість (біля 40 тонн) розміщуються на власних об’єктах видалення (підрозділи ВАТ "Укрнафта"); біля 150 тис. тонн промислових відходів ІV класу небезпеки (зола, дефекат, мул очисних споруд, тощо) утворюються та розміщуються на території підприємств на спеціальних спорудах. Динаміка утворення відходів представлена в таблиці 8.1. Табл. 8.1. Показники утворення відходів на території Чернігівської області в динаміці за 2006-2008 роки № з/п

Показник

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

157188

127345

151119

1836323

1314799

1419480

12426,7

8973,8

9022,2

2996 2754937,7

2034 1959617,8

1797,8 2029061,2

9,57

6,9

7,24

Значний негативний вплив на об’єкти довкілля області здійснюють: промислові токсичні відходи, відходи які утворилися в результаті реформування аграрного сектору економіки - непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, накопичені обсяги золи КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" (2,4 млн. тонн) та тверді побутові відходи. Знижують рівень екологічної безпеки області 109

насамперед не значні обсяги відходів, що накопичені, а стан тих місць де вони зберігаються. Ситуація ускладнюється тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичених відходів і обсягами їх знешкодження та використання. Серед різних видів відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, найбільшу небезпеку для довкілля і здоров’я населення становлять токсичні промислові відходи, що мають в своєму складі фізіологічно активні речовини, які викликають токсичний ефект. Токсичнiсть – міра несумісництва речовини з життям, обернено пропорційна смертельній дозi чи концентрації. Небезпечні хімічні речовини за рахунок наявності небезпечних складників можуть викликати отруєння організму людини та забруднення навколишнього природного середовища. Сам по собі ефект небезпечної дiї речовини є наслiдком взаємодiї між хімічними, фізико-хімічними властивостями та медикобiологiчним станом органiзму на момент контакту з речовиною. Протягом 2008 року на 549 підприємствах області утворилось 9,0 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на рівні минулого року. Інформація щодо обсягів накопичення небезпечних відходів І-ІІІ класів небезпеки, станом на 01.01.2009р., представлена в таблиці 8.2. Табл. 8.2. Обсяги накопичення відходів на території Чернігівської області (станом на 01.01.2009р.) № з/п

1 2 3 4 5

Одиниця виміру

Показник

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

од.

Кількість

Примітка

549

2643,814

т т т

1490,713 241,443 911,658

За даними статзвітності № 1-НВ за 2008 рік

Тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 739 звалищах. Вказані об’єкти займають площу понад 630 га. Кількість відходів, які розміщуються на полігонах та сміттєзвалищах області продовжує зростати. В 2008 році лише на полігонах ТПВ було розміщено більше 1 млн.м3 відходів. Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів на території області та обсяги розміщених відходів представлена в таблиці 8.3.

110

Табл. 8.3. Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів № п/п

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26.

Населений пункт

м. Бахмач м. Бобровиця м. Борзна смт. Варва смт. Добрянка м. Городня м. Ічня смт.Козелець смт. Короп м. Корюківка смт.Куликівка смт.Лосинівка смт. Любеч м. Мена м. Ніжин м. Новгород – Сіверський м. Носівка м. Остер м. Прилуки смт. Ріпки м. Семенівка смт. Сосниця смт. Срібне смт. Талалаївка м. Чернігів м. Щорс Разом:

Загальний обсяг видалених відходів на 01.01.2009 р. тис. м3

Обсяг видалених відходів за 2008 рік тис. м3

Проектний обсяг видалення відходів тис. м3

Площа зайнята полігоном, га

Розрахунковий термін експлуатації

359,772 174,516 151,862 7,213 5,936 290,8 9,132 76,2 16,808 499,292 5,628 32,425 2,128 31,164 2010,356

14,64 10,272 2,87 0,913 0,102 12,148 2,476 3,56 2,128 10,82 0,868 4,113 0,248 6,588 74,356

430,0 500,0 350,0 10,0 10,0 900,0 75,0 85,0 50,0 450,0 10,0 50,0 10,0 50,0 3600,0

6,26 2,0 2,2 0,3 10,6 23,0 2,5 5,0 4,3 1,6 3,0 2,0 2,0 4,6 15,0

до 2012 р. до 2040 р. до 2021 р. до 2020 р. до 2030 р. до 2027 р. до 2050 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2005 р. до 2025 р. до 2020 р. до 2040 р. до 2020 р. до 2024 р.

1662,076

31,96

64,285

4,0

до 2025 р.

15,371 10,398 2505,49 14,456 111,628 20,238 34,959 8,397 19055,2 113,062

2,601 0,878 112,49 1,624 2,028 2,6 0,265 1,885 740,8 3,612

70 65,0 3100,0 70,0 160,5 120.0 140,0 53,2 13000,0 250,0

2,0 1,75 9,0 4,0 1,5 3,9 1,8 1,8 24,5 4,9

до 2030 р. до 2040 р. до 2015 р. до 2020 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2050 р. до 2015 р. до 1997 р. до 2050 р.

27224,507

1046,845

23552,99

143,51

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Досить значна частина утворених в 2008 році токсичних відходів, 7,2 тис. т або 80% від загального обсягу, належить до 1 класу небезпеки, основну масу яких складають промивні води з вмістом гексаметилендіаміну (ГМД), 0,5 тис.т або 5,6 % – становлять відходи II класу небезпеки, 1,3 тис. т або 14,4 % - відходи III класу небезпеки. Основна кількість відходів утворюється у більш розвинених промислових зонах області - м. Чернігові (90,0 % від загальної кількості утворених відходів) та м. Прилуках (6,7 %). Найбільше відходів (95,4 %) утворилося в результаті діяльності підприємств переробної промисловості, 1,7 % - добувної промисловості 111

(добування вуглеводнів та пов'язані з ним послуги) та 1,1 % - сільського та лісового господарства. Упродовж 2008 року підприємствами області було використано 0,228 тис. т токсичних відходів (нафтопродукти) та знешкоджено 7,624 тис. т (води з ГМД). Наявність відходів на кінець звітного періоду становить 2,64 тис. тонн, основну масу яких складають промивні води з вмістом ГМД та відходи, що містять свинець, ртуть, непридатні пестициди. В зв’язку з неповним охопленням власників відходів статистичним спостереженням за формою №1-НВ, отримані дані не відповідають фактичним обсягам утворених відходів і не відображають реальну картину щодо операцій з відходами. Зокрема це стосується непридатних пестицидів та дрібних утворювачів відходів, які при значній своїй загальній кількості, в основному, не звітуються і така, досить вагома категорія відходів як "відходи автотранспорту" залишається поза обліком. Зазначене стосується і інших статистичних звітів в сфері поводження з відходами. Відсутня статзвітність для відходів 4 класу небезпеки, яких утворюється найбільша кількість. Динаміка поводження з небезпечними відходами І-ІІІ класів небезпеки представлена в таблиці 8.4. Табл. 8.4. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. тонн) № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

18,2 0,3 0,7 15,7 -

12,426 0,123 0,232 10,126 10,083

8,974 0,088 0,282 10,486 10,467

9,022 0,059 0,229 7,624 7,585

1,0 -

2,200 0,610

1,716 0,455

1,652 0,501

0,00175

0,00028

0,0003

3,2

6,543

3,105

2,644

Обсяги утворення, використання (утилізації) та видалення небезпечних відходів в розрізі класів небезпеки по видах наведено в табл. 8.5. В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводилось в ставках-накопичувачах, які почали будуватись на початку 60-х років минулого століття. На 01.01.09 року у ставкахнакопичувачах залишається біля 130 тис. м3 токсичних відходів. Санітарно-захисна зона (3000 метрів) об’єкту не витримана, ставки112

накопичувачі негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. На даний час відходи в ставках-накопичувачах не розміщуються, але негативний вплив об’єкта на довкілля залишається. Одним з напрямків вирішення проблеми є утилізація відходів на відповідній установці, проект будівництва якої розроблений, але за відсутності фінансування залишається нереалізованим. Загальна вартість будівництва складає майже 6,8 млн. грн. Відповідно до поданого запиту, з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 2,511 млн.грн., яких могло вистачити лише на часткове фінансування будівництва. Згідно змін до плану природоохоронних заходів, затверджених Міністерством ОНПС України та листа Кабінету Міністрів України від 04.12.08р. за № 35528/11/1-08, кошти були повернуті до державного бюджету і проблема залишилась не вирішеною. Держуправлінням направлено повторний запит на фінансування будівництва установки в 2009 році за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Для знищення промивних вод з вмістом гексаметилендіаміну на території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» функціонує установка високотемпературного спалювання. В області вирішена проблема утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп. На ВАТ "Чернігівське Хімволокно" діє установка по їх демеркуризації. Дані наведені в таблиці 8.6. Табл. 8.6. Обсяги утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп Назва підприємства виробництва, адреса

ВАТ «Чернігівське Хімволокно», м. Чернігів, вул.Щорса,78 Установка по утилізації люмінесцентних ламп

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність

Утилізовано відходів за 2008 рік

Відпрацьовані люмінесцентні лампи

200000 шт./рік

110133 шт.

113

Табл. 8.5. Обсяги утворення, використання (утилізації) та видалення відходів у 2008 р. тонн Видалено за рік Назва відходу

Відходи 1 класу небезпеки, у т.ч. за окремими видами 1 .Відходи, що містять нікель та його сполуки 2. Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи) 3. Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі та розламані) 4. Відходи, що містять хром та його сполуки 5. Відходи, що містять солі азотистої кислоти, оксиди азоту 6. Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 7. Відходи, що містять відпрацьовані каталізатори 8. Дихлордифенілтрихлоретан (ДДТ) 9. Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 10. Відходи виробництва, приготування та виростання агрохімічної продукції іншої, у тому числі непридатної або забороненої до використання

в т. ч.

Розміщено (зберігається) на підприємствах на кінець року

Зберігалося на підприємствах на початок року

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік

разом

Знешкоджено (знищено)

відправлено в спеціально відведені місцях чи об’єкти

направлено в місця неорганізованого складування 8

1907,73

7249,189

10440,592

7572,044

1490,713

0,279

11,015

11,294

27,383

34,369

33,044

15,205

55,923

68,553

48,548

0,285

5,794

5,967

4,661

1421,2

7129,0

7539,0

1014,20

0,305

0,074

0,15

394,696

394,296

2,00

114

Відходи 2 класу небезпеки, у т.ч. за окремими видами 1. Відходи, що містять хлор та його неорганічні сполуки 2. Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 3. Відходи, що містять кислотні розчини чи кислоти у твердому стані, відпрацьовані кислоти 4. Відходи, що містять основні розчини чи основи у твердому стані, відпрацьовані основи, луги 5. Відходи, що містять формальдегід 6. Відходи, що містять феноли та фенолові сполуки (у т.ч. хлорфеноли) 7. Відходи, що містять галогеновані органічні розчинники 8. Відходи, що містять органічні розчинники (крім галогенованих розчинників) 9. Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції 10. Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 11. Нафтовідходи та нафтошлами 12. Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри 13. Відходи, що містять відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії 14. Відходи, забруднені нафтопродуктами (грунт, деревина, дрантя)

235,53

502,828

145,075

50,921

241,443

5,4

5,40

6,374

0,241

0,101

6,514

2,70

0,167

1,952

0,296

15,3

36,50

45,42

6,38

0,738

12,947

1,035

0,88

0,03

0,91

0,01

0,36

0,27

101,095

1,09

89,56

9,66

4,606

2,289

10,577

83,035

217,409

139,674

90,381

13,786

223,626

3,112

32,82

0,071

115

15. Відходи, що містять забруднений грунт, пісок, глину включно з відходами драгування 16. Відходи, що містять тару з під хімічних речовин, яка не має маркування або незворотну тару, що забруднена потенційно небезпечними речовинами Відходи 3 класу небезпеки, у т.ч. за окремими видами 1. Відходи, що містять алюміній та його сполуки 2. Відходи , що містять залізо та його сполуки 3. Відходи, що містять кальцій металевий у незв’язній формі 4. Інші відходи, що містять марганець та їх сполуки 5. Відходи, що містять мідь та її сполуки 6. Відходи, що містять нікель та його сполуки 7. Відходи, що містять титан та його сполуки 8. Відходи, що містять хром та його сполуки 9. Відходи, що містять цинк та його сполуки 10. Інші відходи, що містять метали та їх сполуки 11. Відходи, що містять кремній та його сполуки (за виключенням хлорсиланів і кремнійорганічних мономерів) 12. Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 13. Відходи, що містять азбест (пил, порошок та волокна), шифер некондиційний чи розламаний 14. Відходи, що містять органічні розчинники (крім галогенованих розчинників)

0,30

0,081

906,523

1270,171

83,784

0,97

911,658

0,245

0,401

0,449

2,10

0,614

2,10

0,10

34,788

34,763

0,207

0,075

0,255

18,456

33,984

9,44

0,038

0,66

2,5

0,05

9,00

0,05

0,01

171,073

530,280

127,209

0,01

18,235

0,265

0,314

3,52

116

15. Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції 16. Відходи виробництва, виготовлення та використання синтетичних смол, каучуку, латексу, пластифікаторів, клеїв та інших зв’язувальних матеріалів 17. Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 18. Нафтовідходи та нафтошлами 19. Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри 20. Відходи, що містять відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії 21. Відходи, забруднені нафтопродуктами (грунт, деревина, дрантя) 22. Інші відходи

0,102

9,538

0,438

0,156

0,934

0,150

0,06

0,210

111,262

105,732

124,932

29,133

146,103

59,478

70,248

81,651

0,50

32,85

21,562

28,285

1,43

15,712

362,080

79,946

432,293

457,092

117

Не вдалося вирішити питання системного використання золи КЕП "Чернігівська ТЕЦ" в будівельній галузі. На початок 2009 року на золовідвалах підприємства накопичилось біля 2,43 млн. тонн золи та швидко продовжують заповнюватись резервні площі для її зберігання. При введенні підприємства в експлуатацію для цих цілей був передбачений золовідвал, який розташований в заплаві р. Десна. На даному об'єкті вичерпано резервні площі для розміщення золи. Зважаючи на гостру необхідність забезпечення вільними площами в 2005 році органами влади було виділено нову земельну ділянку на базі ставканакопичувача ВАТ “Чернігіввовна”. Згідно проекту потужність золовідвалу № 2 становить біля 670000 т золи. Але через збільшення обсягів утворення золи заповнення вільних площ об’єкту здійснюється дуже швидко, на даний час на ньому розміщено майже 500 тис.тонн золи. І зараз знов гостро постала проблема з виділенням нової ділянки та будівництва нового об'єкту. Крім того, значне подорожчання природного газу, за відсутності альтернативних видів палива, призведе до використання вугілля ще в більших обсягах та пропорційне збільшення утворення золи. Враховуючи, що вказана проблема гостро стоїть і в інших регіонах держави, Держуправління в 2008 році пропонувало включити заходи по використанню шлаків та золи в будівельній галузі до Загальнодержавної програми поводження з небезпечними відходами. В план роботи обласної науково-технічної ради на поточний рік також було включено питання щодо пошуку шляхів утилізації золи ТЕЦ. На сьогодні питання залишається не вирішеним. В 2008 році лише 19,6 тис. тонн (21% від утворених обсягів) передано для використання, як домішки при виробництві цегли. Одним з напрямків вирішення зазначених екологічних проблем є обмеження діяльності підприємства виключно потребами міста Чернігова. За уточненими даними 2008 року тверді побутові відходи складуються на 26 полігонах та 739 сільських сміттєзвалищах, які займають площу понад 630 га. Щорічна кількість відходів, які розміщуються на вказаних об'єктах області становить біля 500 тис.тонн і цей показник продовжує зростати. Будівництво об’єктів поводження з побутовими відходами в області майже не проводиться. Фінансування благоустрою та реконструкції полігонів та сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а із місцевих бюджетів по залишковому принципу та в разі крайньої необхідності. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ 118

носить епізодичний характер по всій території області. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення відходів). Недостатня кількість та технічний стан спеціалізованої техніки взагалі ставить під загрозу процес сміттєвидалення в населених пунктах. На територіях сільських рад відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, самі відходи складуються у природних рельєфних утвореннях. Існуюча система санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз’єднаність та різнорідність не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій та операціями поводження з побутовими відходами. Відходи споживання населенням продукції в тарі (упаковці), в основному, не вилучаються і не переробляються, система збору вторсировини розвинута дуже слабо і носить епізодичний характер. В результаті перевірок дотримання правил експлуатації полігонів та сміттєзвалищ, проведених Державною екологічною інспекцією встановлено, що в незадовільному стані знаходяться об'єкти видалення відходів, розташовані біля населених пунктів Ічня, Борзна, Ріпки, Срібне, Варва, Талалаївка, Н.-Сіверський, Куликівка, Остер, Чернігів. Перевантажені полігони м.Чернігова та м.Корюківка. Біля 200 об’єктів не мають рішень про відведення земельних ділянок, проекти існують лише на полігони ТПВ Ніжин, Ічня, Талалаївка, Бобровиця. Розроблені проекти будівництва нових полігонів ТПВ м.Корюківка та смт.Ріпки, але значна вартість їх будівництва не дає можливості розпочати реалізацію. Загальні недоліки їх експлуатації такі: - не визначені технологічні карти, накопичення сміття проводиться безсистемно, ущільнення та присипка ґрунтом здійснюється не своєчасно або взагалі не проводиться; - не ведеться облік відходів, що розміщуються на об’єктах; - прилегла територія засмічена відходами. В м. Чернігові планувалося будівництво сміттєпереробного комплексу з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів, але через відсутність ефективного інвестора, на сьогодні, проект залишається не реалізованим. В області зареєстровано об’єкти довгострокового зберігання промислових токсичних відходів, які мають безпосередній вплив на навколишнє середовище: полігон по захороненню промислових токсичних відходів Гнідинцівського газопереробного заводу (станом на 01.01.2009р. 119

накопичено 135,5 тонни відходів), майданчик для складування і відновлення забруднених грунтів НГВУ "Чернігівнафтогаз" (станом на 01.01.2009р. зберігалося 430 тонн відходів). Об’єкти побудовано у відповідності до затверджених проектних рішень і на даний час їх технічний стан визнано задовільним, а вплив на довкілля – в межах встановлених параметрів. 8.2.1 Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин За ініціативи Держуправління та підтримки Чернігівської ОДА, з метою обмеження шкідливого впливу ХЗЗР на навколишнє середовище і здоров’я людини та забезпечення прогнозування фінансування робіт з їх утилізації і знешкодження, на території області в квітні-травні 2008 року проведена їх комплексна інвентаризація. В результаті проведеної роботи встановлено, що в порівнянні з обліковими даними минулих років відбулося збільшення обсягів непридатних пестицидів майже на 36 тонн, в першу чергу, за рахунок виявлення додаткових місць зберігання в Городнянському, Ічнянському, Менському, Н-Сіверському, Ріпкинському, Семенівському, Срібнянському районах. На території Бахмацького, Бобровицького, Щорського та Куликівського районів навпаки - кількість місць зберігання та обсяги непридатних отрутохімікатів зменшились. Встановлено, що забезпечено, в основній масі, централізоване розміщення непридатних ХЗЗР в Бахмацькому, Бобровицькому, Городнянському, Менському районах, що дає змогу забезпечити їх контрольоване безпечне зберігання. Враховуючи, що кошти на проведення інвентаризації отрутохімікатів не виділялись і вона була проведена з урахуванням наявних облікових даних та об’єми визначались орієнтовно, отримані результати щодо фактичних обсягів непридатних пестицидів залишаються індикативними. Остаточне уточнення їх кількостей можливе лише при виконанні робіт з утилізації. В цілому ситуація щодо умов зберігання непридатних пестицидів з кожним роком ускладнюється - значна кількість місць зберігання отрутохімікатів не відповідає встановленим вимогам екологічної безпеки, непоодинокі факти розкрадання будівельних матеріалів з яких побудовані складські приміщення, місця зберігання пестицидів потерпають від пожеж. Протягом останніх років, внаслідок здійснення процесів економічної трансформації суспільства, велика кількість непридатних пестицидів перетворилась в безхазяйні відходи, практично залишившись поза 120

доглядом та контролем. Не працюють районні комісії з питань поводження з безхазяйними відходами у вирішенні проблем щодо заборонених та непридатних до використання ХЗЗР в частині визначення їх власників, поодинокі їх рішення носять формальний характер і не приймаються до виконання. Юридично органи місцевого самоврядування не можуть бути власниками складів чи місць зберігання непридатних пестицидів, які залишились безгосподарними але розташовані на підпорядкованих територіях. Але за даними проведеної інвентаризації за ними закріплено 32 місця зберігання пестицидів де їх акумульовано майже 94 тонни. Не виділяються кошти місцевих бюджетів на проведення заходів щодо покращення умов зберігання чи утилізації непридатних до використання пестицидів, які втратили власників. Районними адміністраціями не ведеться пошук джерел фінансування такого напрямку робіт. Як виключення можна відмітити дії Ніжинської РДА, за сприяння якої на протязі 3 років проводяться роботи по перезатаренню та звільненню місць в яких отрутохімікати зберігаються в незадовільному стані з подальшим перевезенням в облаштовані приміщення. Враховуючи накопичений досвід щодо поводження з непридатними пестицидами і агрохімікатами та існуючу вірогідність створення чинників соціальної напруги в регіонах місць їх розташування, Держуправління переконане, що, на сьогодні, найбільш екологічно ефективним методом вирішенням проблеми є повне знешкодження отрутохімікатів на спеціалізованих підприємствах. Незважаючи, що порушена проблема має загальнодержавне значення основним джерелом фінансування заходів такого напрямку діяльності залишається обласний фонд охорони навколишнього природного середовища (далі Фонд) за рахунок якого проводяться роботи по утилізації непридатних отрутохімікатів, які розміщуються у необлаштованих місцях та становлять реальну небезпеку для об’єктів довкілля та населення. В 2008 році за рахунок коштів Фонду проведено роботи по затаренню та транспортуванню 49,34 тонни отрутохімікатів з 9 районів області для знищення їх на потужностях ТОВ "Елга" (м.Шостка Сумської області). Вартість робіт становить 945 тис.грн., що дало змогу прибрати пестициди з 25 місць зберігання, в т.ч. 22 місця звільнено повністю. В Ніжинському районі, за рахунок коштів місцевих бюджетів, проведено роботи по перезатаренню непридатних отрутохімікатів, які залишились безгосподарними та зберігались в 4 місцях в незадовільних умовах. Пестициди в кількості 11,9 тонн перевезено в одне приміщення та забезпечено їх контрольоване зберігання.

121

Таким чином, станом на 01.01.2009 року, на території області існує 202 місця в яких обліковується 904,37 тонн непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, з них в незадовільному стані зберігається 258,19 тонни в 66 місцях, безхазяйних – 42,6 тонни в 18 місцях, власники сільради – 79,89 тонни в 24 місцях. Інформація щодо поводження з непридатними пестицидами в розрізі районів наведена в таблиці 8.6. Табл. 8.6. Поводження з непридатними пестицидами на території Чернігівської області у 2008 році № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Новгород-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський Всього по області

3,85 6,08 3,0 2,4 11,9 10,73 2,33 1,0 10,02 51,31

3,85 6,08 3,0 2,4 9,93 10,73 2,33 1,0 10,02 49,34

4,555 1,43 1,41 3,0 0,085 6,2 12,73 9,18 17,19 7,33 3,2 4,88 11,65 4,5 6,91 0,105 94,355

77,720 274,5 42,75 7,185 18,0 96,6 10,9 17,1 51,54 42,87 29,05 21,7 68,88 15,3 26,03 19,75 12,1 4,5 64,26 3,635 904,37

Інформація щодо стану місць зберігання непридатних використання хімічних засобів захисту рослин наведена в таблиці 8.7

122

до

Табл.8.7. Стан зберігання заборонених і непридатних до використання ХЗЗР в Чернігівській області Стан складських приміщень (одиниць) № п/п

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22.

Назва р-ну

К-ть складів, всього

Добрий

Задов.

Бахмацький р-н Бобровицький р-н Борзнянський р-н Варвинський р-н Городнянський р-н Ічнянський р-н Козелецький р-н Коропський р-н Корюківський р-н Куликівський р-н Менський р-н Ніжинський р-н Новгород-Сіверський р-н Носівський р-н Прилуцький р-н Ріпкинський р-н Семенівський р-н Сосницький р-н Срібнянський р-н Талалаївський р-н Чернігівський р-н Щорський р-н

13 1 19 5 1 33 0 0 11 8 5 5 16 13 16 3 13 6 6 1 23 4

0 0 0 0 0 20 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

7 1 13 5 1 11 0 0 10 4 1 2 13 11 2 2 13 0 0 0 16 4

Всього по області

202

116

За категоріями (тонн) НП всього (тонн)

Незадов.

6 0 6 0 0 2 0 0 1 4 4 3 3 2 14 1 0 6 6 1 7 0 66

77,720 274,500 42,750 7,185 18,000 96,600 0,000 0,000 10,900 17,100 51,540 42,870 29,050 21,700 68,880 15,300 26,030 19,750 12,100 4,500 64,260 3,635 904,370

123

А - забор. до викор.

Б - неприд. до викор.

34,145 21,000 * * 2,485 2,755 0,000 0,000 * * 13,139 * * * * * 5,800 * * * * * 79,324

22,014 133,700 * * 0,000 7,810 0,000 0,000 * * 0,000 * * * * * 1,200 * * * * * 164,724

Вневідомі, суміші

21,561 119,800 * * 15,515 86,035 0,000 0,000 * * 38,401 * * * * * 19,030 * * * * * 300,342

Стан тари, в якій зберіг. пестициди (тонн)

Добрий

Задов.

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 34,900 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

14,820 274,500 28,400 7,185 18,000 56,400 0,000 0,000 10,400 12,300 0,500 35,100 20,550 18,700 17,000 14,500 26,030 0,000 0,000 0,000 53,260 3,635

34,900

611,280

Незадов.

62,900 0,000 14,350 0,000 0,000 5,300 0,000 0,000 0,500 4,800 51,040 7,770 8,500 3,000 51,880 0,800 0,000 19,750 12,100 4,500 11,000 0,000 258,190

Об’єкти найбільшої кількості зберігання непридатних отрутохімікатів наведені в таблиці 8.8. Табл. 8.8. Місця зберігання найбільшої кількості непридатних або заборонених до використання пестицидів на території Чернігівської області №

Назва підприємства

Показники

ВАТ "Бобровицький райагрохім"

зберігається 274,5 тонни ХЗЗР – 30,35 % від накопичених в області

ВАТ "Бахмачрайагрохім"

зберігається 47,7 тонни ХЗЗР – 5,27 % від накопичених в області

ВАТ "Менський райагрохім"

зберігається 48,59 тонни ХЗЗР – 5,37 % від накопичених в області

В результаті здійснення Держуправлінням цілеспрямованих заходів на протязі останніх 4 років, з території області вивезено на утилізацію майже 170 тонн непридатних пестицидів. Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище в 20032008 роках наведені в таблиці 8.9. Табл. 8.9. Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище Рік

Кількість перезатарених або знешкоджених пестицидів

Витрачено коштів, тис. грн.

2003

Перезатарено 80,65 тонн

133

2004

Знешкоджено 14 тонн Перезатарено 46 тонн

190

2005

Знешкоджено 26,8 тонни

342

2006

Знешкоджено 48,3 тонни

630

2007

Знешкоджено 45,18 тонни

652,6

2008

Знешкоджено 49,34 тонни

945,0

Джерело фінансування

100 – Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) 33 – обласний фонд ОНПС 150 - Державний фонд ОНПС 30 - обласний фонд ОНПС 10 - районний фондів ОНПС 280 – обласний фонд ОНПС 62 – районний бюджет 600 - Обласний фонд ОНПС 30 - районний бюджет 630 – обласний фонд ОНПС 22,6 – інші джерела фінансування 945 – обласний фонд ОНПС

Для проведення в повному обсязі робіт по знешкодженню непридатних ХЗЗР на спеціалізованих підприємствах необхідно більше 16 млн. грн., що не можливо вирішити на рівні місцевих бюджетів в короткі терміни. Зволікання в даному питанні може привести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, тому Держуправління вийшло з пропозицією до Мінприроди України розглянути можливість передбачити в Загальнодержавній програмі поводження з небезпечними відходами заходи по утилізації чи знешкодженню непридатних до 124

використання пестицидів та агрохімікатів та їх фінансування за рахунок коштів Державного бюджету. Для комплексного вирішення проблеми непридатних пестицидів Держуправлінням було запропоновано включити до проекту Угоди щодо регіонального розвитку області між Кабміном та Чернігівською обласною радою заходи по проведенню повної утилізації непридатних пестицидів, які накопичені на території області. Угода розрахована на 5 років і передбачає значні обсяги фінансування з державного бюджету. На даний час проект Угоди, після повторного доопрацювання, знаходиться на розгляді профільних міністерств. Початок реалізації запланованих заходів передбачається в 2009 році. На знешкодження непридатних ХЗЗР, які розміщуються у необлаштованих місцях та становлять потенційну небезпеку для об’єктів довкілля та населення в 2009 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища планується виділення 600 тис.грн. 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини Через відсутність на території області сміттєпереробних та сортувальних комплексів на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації, що значно збільшує навантаження на об’єкти видалення відходів. Основну масу відходів як вторинної сировини складають тара (упаковка) від продуктів харчування та продукції споживання населенням. В результаті ситуації, що склалася на об'єктах видалення відходів, питання створення територіальних систем роздільного збирання твердих побутових відходів є дуже актуальним, що Держуправління постійно намагається донести органам місцевого самоврядування та виконавчої влади. Аналіз ситуації в сфері поводження з побутовими відходами свідчить, що система збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації ресурсно-цінних відходів в області розвинута вкрай недостатньо. Найкраща ситуація склалася в промислових центрах області – м.м. Чернігові, Ніжині, Прилуках. В райцентрах, в основному, не вживаються заходи щодо створення систем збирання, сортування, побутових відходів та вилучення їх ресурсно-цінних компонентів. Основними причинами визначено: відсутність коштів у територіальних громад, відсутність спеціалізованих підприємств та складність отримання дозвільно-погоджувальних документів. У сільських населених пунктах області роздільним збиранням відходів та вилученням їх ресурсно-цінних компонентів взагалі не займаються. За наявними даними здійснюють діяльність, пов’язану із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини та мають відповідні ліцензії: ВАТ "Екологія", ТОВ "Чернігів Еко Втор", ТОВ "Слов’яни", СПД Крюков, ТОВ "Аметист", ТОВ "Віко ЛТД" (всі м. 125

Чернігів), ПП "Озон" (м. Прилуки), ПП "Ламінат" (м. Корюківка). Згадані суб’єкти господарювання здійснюють заготівлю макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних з подальшою відправкою на переробні підприємства. Спеціалізоване підприємство ВАТ "Екологія" здійснює діяльність з заготівлі та переробки найбільшого переліку відходів як вторинної сировини і має в своєму складі дві філії та значну кількість приймальних пунктів. На території області підприємства ТОВ “Радікал-Імпекс”, ВАТ “Мена ПАК” та ТОВ “Слов’яни” здійснюють переробку макулатури (виробництво туалетного паперу, гофрокартону) та ТОВ "Слов’яни", ТОВ "Чернігів Еко Втор" - подрібнення і гранулювання полімерів. Аналіз наявної інформації показує, що при впровадженні ефективної системи організації збирання і заготівлі відходів обсяги їх перероблення, в перспективі, можуть зрости: макулатури до 3-4 тис. т, полімерів до 3-4 тис. т, склобою до 8-10 тис.т. на рік. Досягнення вказаних показників можливе за рахунок забезпечення роздільного збирання відходів, будівництва сміттєпереробних комплексів та розвитку підприємств, які здійснюють переробку відходів. В області налічується 16 виробників продукції в тарі (упаковці) у яких утворюються відходи, що підлягають переробці та утилізації як вторинна сировина. Зазначені суб’єкти господарювання не мають власної інфраструктури щодо збору та утилізації використаної тари, яка утворюється в результаті споживання їхньої продукції. Незначні обсяги ресурсно-цінних відходів, які, в основному, утворюються за рахунок відходів технологічних процесів, передаються заготівельним організаціям, що займаються їх збиранням та переробкою. Дані щодо обсягів утворення, використання та поставки відходів як вторинної сировини обробляються Головним управлінням статистики в області на основі державного статистичного спостереження за формою № 14-МТП. Відповідна інформація в Держуправлінні відсутня. Табл. 8.10. Динаміка використання відходів як вторинної сировини № з/п

1 2 3

Показник

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

На даний час механізм відповідальності виробника за збір і переробку тари (упаковки), яка утворилась в результаті споживання його продукції, не врегульований. Діючі економічні механізми стимулювання збору та утилізації відходів не сприяють збільшенню обсягів їх переробки. Існуюча нормативно-правова база щодо стимулювання заходів по утилізації чи переробці відходів на практиці залишається нереалізованою через зарегульованість процедур. За відсутності реальних засад економічного стимулювання, інвестиції у сферу поводження з відходами 126

майже не надходять. Кошти в переробку відходів, особливо небезпечних не вкладаються. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Регулювання порядку експлуатації полігонів та сміттєзвалищ Держуправлінням здійснюється шляхом надання дозволів на розміщення відходів і погодження лімітів на утворення та розміщення відходів. Через невідповідність полігонів ТПВ смт.смт. Ріпки, Талалаївка, Козелець, м.Остер вимогам екологічної безпеки та діючим правилам експлуатації на 2009 рік на вказані об’єкти не доведені ліміти на розміщення відходів. З метою повного обліку та опису місць видалення відходів, а також для контролю за кількісним та якісним складом відходів ведеться реєстр місць видалення відходів (далі Реєстр МВВ). Враховуючи структуру промисловості області, Реєстр МВВ, в основному, формується за рахунок включення до нього об'єктів видалення побутових відходів. Для активізації роботи щодо наповнення обласного реєстру місць видалення відходів Держуправлінням було направлено листи на ім’я голів райдержадміністрації щодо виправлення ситуації та повідомлення власників про необхідність розроблення паспортів на об’єкти, які розташовані на підвідомчій території або внесення змін до існуючих паспортів. Слід зазначити, що проведені заходи не дали очікуваного ефекту - в 2008 році зареєстровано 4 нових місця видалення відходів та по 45 об'єктам проведено ревізію. Всього в обласний Реєстр МВВ включено 308 об'єктів з майже 800 потенційних. Майже в повному обсязі паспортизовано об’єкти в Бобровицькому, Борзнянському, Городнянському, Ічнянському, Чернігівському, Щорському районах, більше половини з наявних - в Корюківському та Коропському районах. В інших районах – лише полігони ТПВ. Для попередження негативного впливу та обмеження обсягів утворення і накопичення відходів, стимулювання впровадження прогресивних маловідходних технологій 325 суб'єктам господарювання погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2009 рік та підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації про їх затвердження. При цьому було видано 321 дозвіл на розміщення відходів. Особлива увага приділяється недопущенню видалення відходів, що мають ресурсну цінність або для утилізації яких існують відповідні технології. Кількість підприємств, що проходять процедуру лімітування на протязі останніх 3 років залишається майже не змінною, щорічні обсяги лімітів на розміщення відходів залишаються на рівні 1 млн. тонн, фактичні обсяги утворення відходів усіх класів небезпеки в середньому за рік становлять біля 750 тис. тонн. Але показник лімітування залишається на рівні 60% до кількості необхідних. Проведена робота по організації лімітування обсягів утворення та розміщення відходів на 2010 рік: в розрізі районів сформовано переліки власників відходів, яким направлені повідомлення 127

щодо необхідності погодження лімітів. При цьому було вжито заходів щодо розширення переліків власників відходів, що проходять процедуру лімітування до 736 шт., в минулому році таких підприємств було 506. З метою систематизації даних щодо об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, оцінки обсягів утворення відходів і рівня їх безпеки Держуправлінням проводиться робота по наповненню обласного реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (далі Реєстр ОУВ). На основі затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів, відповідно до критеріїв включення до Реєстру, власникам відходів, за погодженням з райдержадміністраціями, направляються повідомлення про необхідність складання реєстрових карт і терміни їх реєстрації. В 2008 році до Реєстру занесено 19 об’єктів утворення відходів та по 34 об'єктам проведено коригування даних, всього зареєстровано 65 об'єктів. З ініціативи Держуправління, з залученням територіальних органів МНС та Держгірпромнагляду, Держекоінспекції області проведена інвентаризація підприємств, на яких виробляються або використовуються хімічні речовини першого та другого класу небезпеки, утворюються чи зберігаються відходи таких речовин або відходи, що містять такі речовини. Інвентаризація проводилась за наявними обліковими даними та результатами попередніх перевірок. За зазначеними критеріями визначено 27 об’єктів на яких щорічно використовується біля 3 тис. тонн хімічних речовин та утворюється біля 7 тис. тонн небезпечних відходів. Для визначення єдиної політики щодо напрямків поводження з зазначеними категоріями небезпечних відходів відповідна інформація направлена до Мінприроди. Регулювання діяльності з вказаними категоріями хімічних речовин здійснюється Держуправлінням через надання відповідних дозволів. Основними вимогами при їх видачі є наявність умов щодо дотримання норм екологічної безпеки, санітарних норм та правил, вимог охорони праці та протипожежної безпеки. У звітному періоді було видано 53 дозволи але залишається частина суб'єктів господарювання, які продовжують здійснювати діяльність без дозволів.

128

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Природні небезпеки області представлені небезпечними процесами і явищами геологічного, гідрометеорологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та загрозами медико-біологічного характеру. За спостереженнями останніх років відмічається тенденція зростання техногенного навантаження і як наслідок збільшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, які завдають значної шкоди об’єктам економіки та навколишньому природному середовищу. Основними чинниками, що призводили до виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру протягом 2008 року, були стихійні небезпечні геологічні процеси (зсуви ґрунту), несприятливі погодні умови та пожежі в природних екосистемах області. До чинників, що призвели до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, відноситься аварійний стан об’єктів і мереж водопровідноканалізаційного господарства та порушення правил пожежної безпеки. В порівнянні з 2007 роком загальна кількість надзвичайних ситуацій зменшилась на 7,2 %, при цьому кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру збільшилася в 3 рази, а кількість надзвичайних ситуацій природного характеру зменшилася на 53,8 %. Вкрай складною була ситуація на системах життєзабезпечення; 35 % теплових мереж перебувають у ветхому та аварійному стані, із загальної кількості установлених котлів (енергоустановок) 38% експлуатуються понад 20 років, майже 37,5 % комунальних мереж каналізації відносяться до аварійних, близько 31,1 % комунальних мереж водопроводів знаходяться в передаварійному стані. Найбільших збитків економіці області завдали надзвичайні ситуації, пов’язані з аваріями на каналізаційних колекторах в м. Чернігові. Природні небезпеки представлені небезпечними процесами і явищами геологічного, гідрометеорологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та загрозами медико-біологічного характеру. У 2008 році продовжувалась активізація екзогенних геологічних процесів, що призвело до виникнення надзвичайних ситуацій. Найбільшу небезпеку для об’єктів економіки та життєдіяльності людей становили зсуви. На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Бахмацького, Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського, Талалаївського Чернігівського районів, мм. Прилуки та Чернігова. Близько 37 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 21 км2. 129

У 2008 році було зареєстрована 1 надзвичайна ситуація регіонального рівня геологічного характеру. В селищі Батурин Бахмацького району 21 січня виникла надзвичайна ситуація, пов’язана із активізацією зсувних процесів, внаслідок чого створилася реальна загроза руйнування історичних пам’яток архітектури: палацу К. Розумовського, „Воскресенської церкви”, „Воскресенської школи”, пам’ятному хресту жертвам Батуринської трагедії 1708 року, будинку культури, школи-інтернату. На окремих ділянках відстань від зазначених об’єктів до зсувів становить від 2 м до 20 м, в загрозливому стані знаходяться фундаменти гетьманського палацу та пам’ятний хрест жертвам Батуринської трагедії 1708 року. За попередніми розрахунками матеріальні збитки складають 8,0 млн. гривень, для проведення протизсувних заходів потрібні кошти в сумі понад 15 млн. гривень. Постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 46 сільських населених пунктів, 1391 садиба, загальною площею підтоплення близько 1296 га, з них сезонного або постійного природного підтоплення зазнають 486 садиб на території 15 сільських населених пунктів з загальною площею підтоплення 539,44 га, техногенного підтоплення - 905 садиб на території 31 сільського населеного пункту з загальною площею підтоплення 756,57 га. Наслідками підтоплення земель є підвищення рівня ґрунтових вод, заболочення земель, що погіршує умови землеробства і будівництва. В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями, що належать до зон можливого затоплення. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає. Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року. Це ще більше погіршить ситуацію в області, особливо на територіях з техногенним підтопленням, що має невідворотний постійний характер. Річка Десна характеризується, як одна з небагатьох річок України, яка має найменшу стійкість і відповідно найбільшу інтенсивність переформування русла по типу вільного меандрування. Найбільш водонебезпечна ситуація на р. Десна простежується на наступних ділянках: • біля с. Максаки Менського району друга меандра р. Десни досить близько підходить до південно-західної околиці с. Максим. Розмив берега на даній ділянці не відзначається високою динамікою, але направленість деформаційних процесів берегового уступу створюють реальну загрозу руйнування біля 10 житлових будинків та господарських об’єктів. 130

• на території смт Макошине Менського району, розташованого на правому березі р. Десна між двома меандрами, що досить активно розвиваються. Русло Десни, розвиваючи меандру своїм верхів’ям, примикає до західної околиці селища, де ще в післявоєнні роки розміщено дитячий санаторій (нині не працює). Відстань від будівель санаторію до бровки берега становить біля 100 м. Руйнування берега відбувається за рахунок руслових деформацій і площинної ерозії. За рахунок площинного змиву нижче берегоукріплення на береговому уступі утворились три яри. Друга меандра, що активно розвивається за Макошинським затоном, знаходиться в 750 м від північно-східної околиці селища і просувається в напрямку лощини, що змикається з староріччям р. Десни (Макошинським затоном). • біля південно-східної околиці с. Мале Устя Сосницького району внаслідок процесу вільного мандрування р. Десни утворилась меандра, яка відповідно до закономірностей руслових процесів, розвивається поступово. В результаті цих природних процесів річка переміщується в напрямку села, руйнуючи правий берег на ділянці довжиною близько 1,5 км, що створює загрозу руйнування будівель та присадибних ділянок розміщених на березі річки. До межі присадибних земельних ділянок жителів с. Мале Устя залишилось 5 м. Відстань до найближчих житлових та господарських будівель складає 35–150 м. • біля с. Змітнів Сосницького району процес вільного мандрування річки Десни та утворення меандри створює небезпечну ситуацію для цього населеного пункту та (особливо для південно-східної околиці села). Довжина найбільш небезпечної ділянки, на якій склалася потенціальна загроза населеному пункту берега, складає 0,53 км. Тут берегова лінія р. Десни частково руйнує територію присадибних ділянок і проходить на відстані 10 - 30 метрів від будівель села. Відстань від бровки берега до лікарні складає 44 метри. За рахунок площинного змиву на береговому уступі утворились два яри, один з яких досить динамічно розвивається. На ділянці поблизу с. Змітнів за рахунок деформації правого берега річка за 50 років перемістилася в бік цього села на 70-100 м та наблизилась до житлових будинків та господарських об’єктів мешканців села на відстань 20-25 м. На території області водонебезпечна ситуація на лівому березі річки Дніпро склалася біля смт Любеч Ріпкинського району (довжина ділянки – 2,0 км) на віддалі 1,6 км від смт Любеч, за 1081 км від гирла річки. Поблизу смт Любеч Дніпро різко міняє напрямок течії з півночі на захід, утворюючи в цьому районі чітко виражену меандру, яка, розвиваючись, просувається в бік території України. За останні 52 роки русло р. Дніпро перемістилось в бік території України на 150 м. Створилася реальна загроза природного спрямлення (прориву) річки Дніпро через систему заплавних озер, що в свою чергу може призвести до ускладнення територіальної ситуації з Республікою Білорусь, кордон з якою в даний час проходить по фарватеру річки Дніпро. 131

Техногенно-екологічна небезпека в області пов’язана з із наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів. Факторами, що могли призвести до виникнення аварій або призвести до погіршення загального стану техногенної безпеки області, залишається наявність на її території 697 потенційно небезпечних об’єктів, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин. Площа зон можливого ураження від надзвичайних ситуацій техногенного походження становить 7,4 тис.км2 (23,2 % від загальної площі області). В 2008 році на території області функціонувало 29 хімічно небезпечних об’єктів (ХНО), де зберігаються та використовуються 536,35 тонн хімічних речовин, з них аміаку – 274,6 тонни, хлору – 6,75 тонн, інші – 255,0 тонн. Ці підприємства розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: до ІІ ступені ХНО належить 3 об'єкти, до ІІІ – 16, до ІУ - 10. Найбільше хімічно небезпечних об’єктів зосереджено у м. Чернігові (10). Практично на всіх аміачно-холодильних установках області експлуатується обладнання, яке відпрацювало встановлений термін роботи і потребує капітального ремонту або заміни. Рівень ризику виникнення на них аварійних ситуацій, пов’язаних з викидом аміаку, залишається дуже високим. З метою та на виконання вимог Постанови КМУ від 20.06.1995р. № 440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання і транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2008 року видано 53 дозволи. Протягом 2008 року класифікованих надзвичайних ситуацій на об'єктах хімічної небезпеки не виникало. Разом з тим, на території області зареєстровано 34 випадки виявлення ртуті загальною вагою близько 5 кг 694 грами, з них 30 випадків сталися в м. Чернігові. В усіх випадках, де був розлив ртуті, проведено демеркуризацію, виявлену ртуть відправлено на утилізацію на приватне підприємство „Дон-Бас". Протягом року було зареєстровано 2 надзвичайні події з отруйними речовинами, а саме: - 05 листопада на полі ТОВ „Агрікор" на відстані 2,5 км від с. Червоні Партизани Носівського району під час перекачки газоподібного аміаку з цистерни аміаковозу ємністю 20 тонн на шасі автомобіля МАЗв причіпну бочку до трактора Т-150 ємністю 6 тонн для подальшої заправки агрегату по внесеннюаміаку в ґрунт в результаті порушення технології перекачування спрацював запобіжний клапан і стався виток близько 120 кг аміаку. Потерпілих не було. - 07 грудня в м. Чернігові по вул. Любецькій, 76 на ВАТ "Чернігівській молокозавод" внаслідок розгерметизації сальникового ущільнювача запірного вентилю аміакопроводу діаметром 100 мм між 132

резервним компресором високого тиску та масловідділювачем стався викид 25 кг газоподібного аміаку в приміщенні амміачно-компресорної холодильної установки. Внаслідок аварії постраждали два працівника підприємства. Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області нараховано збитки за забруднення атмосферного повітря в сумі 1982,0 грн., з них відшкодовано 1791,0 грн. По території області проходить 440,1 км нафто- та продуктопроводів, які на своїй протяжності мають 48 переходів, у тому числі через водні перешкоди – 7, автомобільні дороги (1-4 категорії) – 34, залізниці – 7. Головною проблемою трубопровідного транспорту, що суттєво впливає на стан техногенної безпеки, є наявність значної кількості основних засобів виробництва із понаднормативними строками експлуатації; з терміном понад 30 років працює 248,5 км нафтопроводів. Підвищену екологічну безпеку становлять трубопроводи, резервуарні парки нафтопродуктів, зливно-наливні естакади, газонаповнювальні компресорні станції, тощо. Незадовільний стан трубопроводів призводить до їх розгерметизації і супроводжується розливом і потраплянням нафтопродуктів у ґрунт, забрудненням поверхневих та ґрунтових вод. Основними причинами такого стану залишаються неякісне виконання будівельно-монтажних робіт, низька якість труб, порушення ізоляційних покриттів та відсутність належного активного захисту від електрохімічної корозії. Все це вимагає більш ретельного нагляду за технічним станом цих об’єктів, проведенням їх поточного та капітального ремонтів, підвищення відповідальності суб’єктів господарської діяльності за утриманням системи газопостачання, нафто- та продуктопроводів у належному технічному стані, а також перегляду нормативної бази з їх будівництва та експлуатації. Безпечній експлуатації газо-, нафто- та продуктопроводів зашкоджує порушення охоронних зон, в яких ведеться будівництво житла, дачних масивів та інших об’єктів, а також розукомплектування та розкрадення вузлів, деталей на об’єктах газо-, нафто- та продуктопроводів. Більшість діючих об’єктів потребують реконструкції і модернізації, оснащення їх сучасним ефективним обладнанням. Протягом 2008 року надзвичайних ситуацій на нафто-, газо- і продуктопроводах не зареєстровано. Разом з тим, внаслідок поривів на газо- і продуктопроводах сталося 4 резонансні події: - 1 лютого в м. Мена під час проведення ремонтних робіт водогону на території комбікормового заводу по вул. Леніна, 134 було пошкоджено газопровід середнього тиску. - 2 лютого в м. Прилуки на території підприємства ТОВ „Прилуцький нафтоналив” внаслідок порушення технологічного процесу 133

стався виток 9,6 м3 сирої нафти, що призвело до забруднення ґрунту на загальній площі 350 м2. - 22 квітня біля с. Світличне Варвинського району на дев'ятому кілометрі нафтопроводу Гнідинці – Прилуки внаслідок несанкціонованої врізки стався виток товарної нафти загальним об'ємом 0,5 м3 в межах охоронної зони на площі 10 м2. Проведена рекультивація забрудненої території. - 2 липня біля с. Боршна Прилуцького району стався виток газу з новопробуреної свердловини. Загальна протяжність водопровідних мереж області складає 3558,0 км з яких ветхі та аварійні – 712,3 км, або 20 %. Водопровідні мережі комунальної власності - 1684,2 км, з яких ветхі та аварійні – 524,3 км або 31,1 %, цей відсоток з кожним роком збільшується. Внаслідок зношеності трубопроводів на мережах виникають пориви, що приводить до втрат питної води та до її забруднення. Досить напружена ситуація зі станом водопровідних мереж у містах Мена (зношеність складає – 100 %), Остер (86,8 %), селищах міського типу Козелець (81,5 %) та Короп (75,3 %). І, як наслідок, нераціональні витрати та втрати питної води у зовнішніх мережах у середньому по області складають 22,8%, а в окремих містах вони перевищують цей показник так у містах Чернігів втрати склали – 25,2 %, Борзна – 33,0 %, Остер – 31,5 %, НовгородСіверський - 24,9 %, Щорс – 32,0 %, смт Козелець – 34,5 %. Нераціональні витрати та втрати питної води мають тенденцію до зростання. Показники якості питної води мереж централізованого водопостачання залишаються стабільними. Якість питної води децентралізованого водопостачання незадовільна, 29,5 % відхилень від санітарних нормативів за бактеріологічними показниками та 43,7 % відхилень за санітарно-хімічними показниками, вміст нітратів в 20 – 24 разів перевищує граничнодопустимі концентрації. На сьогоднішній день основною проблемою області з водопостачання є підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі (органолептичні показники). Для централізованого водопостачання використовуються підземні водоносні горизонти в харківському, бучацькому, верхньо- і нижньокрейдяному (сеноман) водоносних горизонтах. В більшості населених пунктах в харківському та бучацькому водоносних горизонтах вода відповідає вимогам Держстандарту за винятком заліза. Вміст заліза інколи доходить до 1,5 - 2,0 мг/дмЗ. В крейдяному водоносному горизонті вода відповідає вимогам Держстандарту, але в окремих населених пунктах в цій воді вміст фтору перевищує норму. Найбільш напружений стан з якістю питної води зберігається у містах Прилуки вміст фтору доходить до 2,8 мг/дмЗ, Ніжин - до 3,5 мг/дмЗ, Мена - до 2,2 мг/дмЗ. 134

Децентралізоване водопостачання найбільш розповсюджене в сільських населених пунктах за рахунок використання четвертинного водоносного горизонту. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. Нажаль зазначений водоносний горизонт є найбільш вразливим до забруднення. На території Ріпкинського, Семенівського, Корюківського, Козелецького, Ічнянського, Н.Сіверського, Чернігівського районів у цьому горизонті виявлено нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту для питної води. У 1220 сільських населених пунктах централізоване водопостачання відсутнє. Низький відсоток охоплення населення централізованим водопостачанням в районах: Ніжинському - 11,8 %, Талалаївському - 17,3 %, Коропському - 19,8 %, в Городнянському районі централізоване водопостачання в селах відсутнє. Для вирішення вказаних проблем необхідно використовувати альтернативні види водопостачання (облаштування бюветів, використання фасованої води та запровадження індивідуальних побутових водоочищувачів), оздоровлення зовнішнього природного середовища. Централізованими системами водовідведення забезпечено всі (15) міст, 14 селищ міського типу, або 46,7 %, та 13 сільських населених пункти, або 0,9 % їх загальної кількості. Загальна довжина мереж водовідведення складає 911,3 км, з них 281,8 км (30,9 %) замортизовані та знаходяться в аварійному та передаварійному стані. Каналізаційні мережі комунальної власності склали 710,2 км, з них 266,1 км (37,5 %) знаходяться в аварійному та передаварійному стані. Критична зношеність каналізаційних мереж в містах Остер – 86,5 %, Ніжині – 61,6%, селищах міського типу Козелець – 48,8 % та Сосниця – 50,6 %. Головна особливість комунального господарства області – значний знос основного обладнання, наявність повністю амортизованих артсвердловин, водопровідних та каналізаційних мереж, інженерних споруд та технологічного обладнання, які фактично не поновлюється. Однак, незважаючи на значні труднощі, житлово-комунальне господарство продовжує забезпечувати першочергові потреби населення. Протягом 2008 року виникло 3 надзвичайні ситуації на системах життєзабезпечення, а саме: • 24 січня в м. Ніжині по вул. Об’їзджій зареєстрована надзвичайна ситуація, пов’язана з руйнуванням каналізаційного колектору діаметром 300 мм і витоком каналізаційних стоків в кількості 500 куб. м в підвали 7 багатоповерхових житлових будинків та лотки розподільчих шахт теплових мереж. На місці руйнування колектору утворився провал діаметром 1,5 м та глибиною 1 м. Було порушено нормальні умови життєдіяльності близько 5,4 тис. мешканцям м. Ніжина. Збитки склали 50,0 тис. гривень. 135

• 11-17 березня в м. Чернігові по вул. Толстого внаслідок газової корозії сталося руйнування верхньої частини каналізаційного колектору діаметром 800 мм При обстеженні місця аварії було встановлено, що каналізаційний трубопровід на ділянці довжиною 150 метрів повністю зруйнований; товщина верхньої частини трубопроводу зменшилась з 10 см до 1-2 см, утворилися повздовжні та поперечні тріщини, існують ділянки довжиною 0,3-2 метри, на яких верхня частина трубопроводу повністю відсутня. Аварійними службами КП „Чернігівводоканал“ вжито заходів до локалізації аварії; перекачування стічних вод майже 50 тис.м3/добу від головної каналізаційної насосної станції на очисні споруди забезпечувалось за рахунок двох інших напірних трубопроводів: залізобетонного діаметром 700 мм та сталевого діаметром 600 мм, які знаходились в передаварійному стані. Збільшення навантаження на дані трубопроводи спричинило руйнування 17 березня цього року напірного залізобетонного трубопроводу діаметром 700 мм. Для зменшення надходжень каналізаційних стоків на передаварійні трубопроводи зменшено тиск води у водопровідній мережі міста, внаслідок чого було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 22,0 тис. мешканцям м. Чернігова. Збитки склали 3,0 млн. гривень. • 22 травня в м. Чернігові внаслідок інтенсивної газової корозії та активізації небезпечних геологічних процесів в результаті значних опадів на напірному каналізаційному трубопроводі сталася аварія з руйнуванням двох ниток на ділянці від перехрестя Київського шосе з вул. Лісковицькою до приєднання з каналізаційним колектором по вул. Ушинського: - залізобетонної труби діаметром 700 мм довжиною 4079 м; - сталевих і залізобетонних труб діаметром 600 мм довжиною 4100 м. Обстеженням встановлено, що трубопровід знаходиться в аварійному стані, утворилися повздовжні і поперечні тріщини, існують ділянки довжиною від 0,3 до 2 м, верхня частина яких повністю відсутня. З метою локалізації аварії і недопущення попадання стоків в р. Десна було зменшено подачу води населенню, внаслідок чого порушено нормальні умови життєдіяльності понад 100,0 тис. мешканцям м. Чернігова. Збитки склали 14 млн. 700 тис. гривень. До транскордонних небезпек області відносяться можливі аварії з викидом 10 % активності наявного радіоактивного палива на Курській, Смоленській АЕС (Росія), Ігналінській АЕС (Литва); з викидом до 50 % активності – крім вищезгаданих, на Калінінській, Нововороніжській АЕС (Росія) і на АЕС, що розташовані в Болгарії, Угорщині та Чехії і Словакії. Крім аварій на АЕС, до транскордонних небезпек відносяться аварії і катастрофи на підприємствах хімічної промисловості, які розміщені в прикордонних районах. Поблизу населеного пункту Речиця на Дніпрі в районі нафтогазовидобування знаходиться Білоруський газопереробний 136

завод, а в самому місті – гідролізно-дріжджовий завод. У м. Мозар (р. Прип’ять) знаходиться нафтопереробний завод, в м. Калінковичі – завод побутової хімії. Певну небезпеку для області можуть становити підприємства хімічного виробництва в Росії, які розташовані на річках, русла яких проходять і по території області. До них відносяться: завод по виробництву фосфорних добрив біля м. Брянськ на р. Десні; один із найбільших у Європі комбінат миючих засобів в м. Шебекіно; Курський комбінат синтетичного волокна і Курський завод гумотехнічних виробів (на р. Сейм). В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки, яких щорічно утворюється біля 10 тис. тонн. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Залишається напруженою ситуація із розміщенням золи, що утворюється при спалюванні вугілля на КЕП “Чернігівська ТЕЦ”, де накопичено понад 2,44 млн. тонн золи, вільних площ для подальшого розміщення золи немає. Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами несуть понад 900 тонн накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Зниження рівня екологічної небезпеки територій де вони зберігаються можливе лише після проведення повного знешкодження отрутохімікатів. Через відсутність коштів не реалізується проект утилізації рідких токсичних промислових відходів на ставках-накопичувачах, що розташовані на полігоні твердих побутових відходів біля с. Масани Чернігівського району. У ставках-накопичувачах розміщено біля 130 тис. м3 токсичних відходів, які негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. Полігон ТПВ в м. Чернігові функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття - висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста, експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але у зв'язку з відсутністю альтернативних варіантів, його експлуатація продовжується. Розглядається можливість створення сміттєпереробного заводу де б здійснювалася утилізація не тільки відходів міста, а і тих, що вже нагромаджені на полігоні. На даний час площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття ґрунтом, виконуються недостатньо. Біля об’єкту розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним 137

станом ґрунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води з спостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питного водопостачання. Характеристика найбільших забруднювачів в сфері поводження з відходами представлена в таблиці 9.1. Табл. 9.1 Найбільші забруднювачі в сфері поводження з відходами №

Назва підприємства

Показники станом на 01.01.2009р.

КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова". Об’єкт комунальної власності передано в оренду приватній фірмі Ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада

Накопичено відходів (зола) - 2393,6 тис. тонн Накопичено небезпечних відходів - 130 тис. тонн

Полігон ТПВ м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада

Накопичено відходів – 4735,0 тис. тонн

Загальні обсяги викидів забруднюючих речовин за останні чотири роки від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області поступово збільшуються, викиди діоксиду вуглецю складають біля 1,5 млн. екв.тонн щорічно. Це обумовлено використанням застарілого обладнання, недостатньою забезпеченістю очисним обладнанням для уловлювання та утилізації забруднюючих речовин, нарощуванням обсягів виробництва, застосуванням нових методик обрахування валових обсягів викидів. Все це ускладнюється виникненням значної кількості малих підприємств різних форм господарювання, низьким рівнем вимогливості керівників до екологічної безпеки виробництва та фахової компетенції працівників. З кожним роком збільшуються обсяги викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами викидів, кількість яких щорічно зростає в геометричний прогресії. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», підприємства нафтогазопереробної промисловості та магістральних газопроводів, на які припадає 45 % викидів від загального об’єму викидів від стаціонарних джерел області. Основним забруднювачем області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» викиди в атмосферне повітря якої складають біля 30 % від стаціонарних джерел викидів області та біля 90 % від викидів по місту Чернігову. Незважаючи на вжиття заходів по реконструкції та ремонтах обладнання, які щорічно проводяться на КЕП «Чернігівська ТЕЦ», обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять вагомий вклад в загальному обсязі викидів області. Цьому в першу чергу сприяє збільшення обсягів використання твердого палива. В 2008 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 15,47 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 4,058 тис. тонн (35 %) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок 138

збільшення на 10% вироблення електроенергії, при цьому на 35 % більше використовувалось твердого палива в порівнянні з минулим роком та зменшилось на 12% використання природного газу. З цього видно, що основним негативним чинником залишається вид використовуємого палива. З метою реалізації державної політики в сфері охорони атмосферного повітря, спрямованої на зменшення забруднення атмосферного повітря, протягом останніх десяти років зусилля Держуправління були направлені на переведення теплогенеруючих установок з твердого палива на природний газ. Сьогодні, для подолання газової залежності, пропонується переведення їх на альтернативні види палива – вугілля, мазут, торфобрикети тощо. Незважаючи на безсумнівну необхідність пошуку та запровадження інших джерел теплової енергії, слід враховувати, що газ залишається найбільш екологічно чистим видом палива і використання інших існуючих видів призведе до значного збільшення номенклатури та обсягів викидів забруднюючих речовин. Для досягнення діючих нормативів викидів необхідно буде встановлювати нові типи обладнання або розробляти заходи по зменшенню викидів, що неможливо вирішити в короткі терміни. За попередніми розрахунками при використанні в якості палива вугілля, обсяги викидів забруднюючих речовин зростуть у 26 разів в порівнянні з використанням природного газу, при використанні мазуту – в 10 разів, торфу – у 8 разів. Тому при прийнятті рішень щодо переведення обладнання на альтернативні види палива необхідно врахувавати екологічну складову цього питання. Протягом 2008 року Держуправлінням видано 384 дозволи на викиди в атмосферне повітря від джерел забруднення в яких встановлюються вимоги щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до затверджених нормативів граничнодопустимих викидів, в разі перевищення нормативів встановлюються терміни їх досягнення. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря. З метою скорочення викидів парникових газів, в рамках інвестиційного проекту «Зниження викидів СО2 за рахунок економії палива у системі теплоенергетики Чернігівської області», В 2008 році розпочато реконструкцію 3 котелень, роботи планується завершити в 2009 році. Проект «Утилізація газу метану на полігоні ТПВ в м.Чернігові», який також направлений на скорочення викидів парникових газів дасть змогу зменшити екв. тонн СО2 на 79,140 тис. тонн. В 2007-2008 роках на полігоні ТПВ проведено лише дослідження та підготовлено рекомендації щодо можливості добування метану. За відсутності ефективного інвестора проект не впроваджується. Першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах, з яких 36 працюють в режимі 139

штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водойми області. Аналіз статистичних спостережень свідчить, що майже 75% всього обсягу стічних вод, які пропускаються через очисні споруди, фактично не проходять очистку. Біля 28,0 млн. м3 недостатньо очищених стоків щорічно надходить у поверхневі водні об’єкти, обсяги скидів забруднюючих речовин становить біля 30 тис. тонн. В 2008 році шістнадцять підприємств області допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області в обсязі 26,26 млн. м3. В основному до цієї категорії об’єктів належать підприємства комунального господарства, найбільшим з яких залишається КП "Чернігівводоканал". Загальний скид забруднюючих речовин склав 28,25 тис.тонн. За даними Держекоінспекції в Чернігівській області у 2008 році постійне перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин спостерігалось у зворотних водах очисних споруд, які експлуатуються: КП "Бахмач-Водсервіс", ЗАТ “Бахмачконсервмолоко”, ВАТ “Бахмач-м’ясо”, Куликівське ВУЖКГ, КП "Господар" (смт.Варва), КП "Сновське" (с. Снов'янка Чернігівського району), Остерське ВУЖКГ, ПП "Водоканал" (смт. Короп), СІЗО №32 (м.Новгород-Сіверський), ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод”, основним забруднювачем водойм залишається КП "Чернігівводоканал". Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації тощо. Через порушення технологічних регламентів експлуатації нестабільно працюють очисні споруди Мринського ВУПЗГ, КП “Козелецьводоканал”. Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. Вжиття заходів адміністративного реагування не дає ефективних результатів, об’єкти продовжують функціонувати та завдавати шкоди природним водним об’єктам. Для вирішення проблеми необхідні значні обсяги капіталовкладень, джерела надходжень яких на сьогодні відсутні. Кошти, які виділяються на комунальну сферу не забезпечують ефективну роботу цих об’єктів, що призводить до незворотного впливу на об’єкти довкілля і відстежується тенденція до повного їх занепаду. За результатами гідробіологічних спостережень, виконаних Центральною геофізичною обсерваторією, стан водних екосистем р. Десни в районі Чернігова у січні 2008 року характеризувався ІІІ-ІV класом якості вод (помірно забруднені-забруднені води). Влітку та восени стан планктонних угруповань характеризувався як стабільний і відповідав ІІІ класу (помірно забруднені води). Зберігається тенденція погіршення якості вод за сукупністю гідробіологічних показників на створі в межах м. Чернігів у порівнянні з вище розташованим створом. 140

В Чернігівській області налічується біля 1 тисячі суб’єктівводокористувачів. З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням доводяться до водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. За звітний період Держуправлінням видано 113 дозволів на спецводокористування, при цьому доведено 11 нормативів ГДС. Через продовження процесів трансформації суспільства не втрачає актуальності проблема охорони підземних водоносних горизонтів від забруднення через недіючі артезіанські свердловини. Кожного року продовжують виявлятися нові свердловин, що залишились безгосподарськими. За наполяганням Держуправління у 2008 році за кошти власників затампонована 41 артезіанська свердловина у 13 районах області та у м.Чернігові. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено ліквідаційний санітарно-технічний тампонаж 112 безгосподарських свердловин у 5 районах області на загальну суму 700,0 тис. грн., що дало змогу в повному обсязі провести тампонаж свердловин в Ніжинському, Н.Сіверському, Ріпкинському, Сосницькому районах. Станом на 01.01.2009 року, із наявних 4111 артезіанських свердловин - 556 (13%) не працює і є потенційними забруднювачами підземних вод, з них 267 безгосподарських. Для проведення першочергового ліквідаційного тампонажу свердловин, які є найбільш потенційно небезпечними, необхідно біля 5 млн. грн. Невідкладно потребує вирішення питання оздоровлення річки Стрижень через надходження без очищення зливових (талих) вод зі значної частини м. Чернігова (24 зливовипуски); накопичення 1-1,5 метрового шару забрудненого мулу по руслу, що призводить до погіршення якісного складу води у межах міста; значне захаращення берегів та водного дзеркала річки сміттям та господарсько-побутовими відходами; випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг; невиконання заходів зі створення, винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади; розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Вирішення проблеми річки можливе за рахунок впровадження проектів, які будуть розроблятись на основі техніко-економічного обґрунтування проекту оздоровлення р. Стрижень, який пройшов комплексну експертизу. Загальна вартість робіт становить більше 80 млн. грн., джерела фінансування яких на сьогодні потребують уточнення. В поточному році планується розробка проекту І черги будівництва очисних споруд зливової каналізації, що забезпечить очистку площинного змиву з найбруднішої частини міста Чернігова. 141

Для вирішення невідкладених екологічних проблем в сфері використання водних ресурсів переліком видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2009 рік передбачається виділення більше 1638 тис. грн. Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища. Нафтохімічне забруднення зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів в м. Прилуки Чернігівської області пов’язане з функціонуванням колишньої військової частини А-2816 Міністерства оборони України. Забруднення ґрунтів та підземних вод нафтопродуктами на території військової частини А-2816 сталося внаслідок експлуатації складів паливно-мастильних матеріалів та ділянки нафтопродуктопроводу між складами у період з 1954 по 1991 роки. За результатами досліджень встановлено, що на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів та зроблено висновок про необхідність прийняття термінових заходів для локалізації і ліквідації негативних наслідків із метою недопущення подальшого поширення нафтопродуктів. Останні роботи по ліквідації забруднення проводились протягом 2006 року. В 2007 році ТОВ «ЕкоГідроГео» розроблений робочий проект «Природовідновлювальні роботи по локалізації та ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини А 2816», загальна вартість запроектованих робіт становить 2613 тис. грн. в цінах 2007 року. Проект не реалізується через відсутність фінансування. Аналогічна ситуація з забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує і на території в/ч Д - 0170 в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною. Залишається нагальним питання щодо утилізації боєприпасів арсеналу № 6 МО України (смт Дружба Ічнянського району). Відповідно до директиви Міністра оборони України від 18.04.2007 року №322/1/03 в/ч А-1479 повинна бути розформована до 30.10. 2010 року, але графік утилізації боєприпасів та фінансування зазначених заходів ставить під сумнів виконання директиви. Зволікання з вирішенням цієї проблеми призводить до загострення суспільної ситуації серед населення, яке проживає поблизу арсеналу. Екологічна ситуація області ускладнюється фактором забруднення значної території радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. В зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населених пунктів на території семи районів області (Козелецький, Корюківський, НовгородСіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський), де на сьогодні проживає 93,1 тис. осіб, з них 16,8 тис. дітей. 142

За результатами дозиметричних вимірювань гамма-фон в забруднених районах на сьогодні складає від 8 до 82 мкР/год. Майже 1782,9 тис. га території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в тому числі 74,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів. Незважаючи на впровадження комплексу заходів по захисту постраждалого населення, стан здоров’я жителів населених пунктів радіаційно забрудненої зони, за даними управління охорони здоров’я облдержадміністрації, має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить зростання показників захворюваності, хворобливості, смертності та виходу на інвалідність. Для покращення ситуації в сфері охорони навколишнього природного середовища та стабілізації екологічної безпеки в 2009 році Держуправлінням будуть сконцентровані зусилля на вирішення таких основних проблем: 1. Забезпечення ефективної роботи очисних споруд та проведення своєчасних ремонтів, реконструкцій чи нового будівництва, де якість очистки стічних вод незадовільна. 2. Впровадження сучасних технологій та обладнання для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 3. Вжиття заходів по недопущенню забруднень підземних водоносних горизонтів. 4. Поліпшення діючих і створення нових технологій виробництва та використання вторинних ресурсів, утилізація відходів в місцях їх утворення шляхом застосування комплексних схем використання відходів як вторинної сировини. 5. Вирішення питання утилізації відходів шляхом впровадження сучасних технологій їх збирання, вилучення, переробки та знешкодження. 6. Створення сприятливих умов для залучення підприємницьких структур для створення системи збору та утилізації відходів. 7. Впровадження та функціонування системи моніторингу навколишнього середовища. 9.1.

Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Загальний стан техногенно-екологічної безпеки області обумовлений наявністю на її території 697 потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин. Найвища імовірність виникнення НС зберігається на хімічно небезпечних об’єктах та об’єктах комунального господарства. Перелік екологічно небезпечних об’єктів області, аварії на яких можуть спричинити негативний вплив на об’єкти довкілля представлений в таблиці 9.2. 143

До переліку включено КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», ВАТ «Чернігівське Хімволокно», КП «Чернігівводоканал», які входять до 100 найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні.

Пор. №

Табл. 9.2. Перелік екологічно небезпечних об’єктів області Відомча належність (форма власності)

Назва об’єкту

Вид економічної діяльності

1. 2.

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» ВАТ «Чернігівське Хімволокно»

комунальна колективна

КП «Чернігівводоканал»

ВАТ «ЧеЗаРа»

ЗАТ «КСК «Чексіл» Полігон твердих побутових відходів Чернігівської міської ради Ставки-накопичувачі рідких промислових відходів підприємств

Виробництво електричної енергії Виробництво хімічних волокон Надання послуг з водопостачання та водовідведення Виробництво електронних приладів Виробництво тканин Видалення відходів

комунальна

Видалення відходів

комунальна

6. 7.

Виробництво продуктів харчування Виробництво продуктів харчування

ТОВ «Бахмач-м’ясо»

ВАТ «Бобровицький молокозавод»

10. 11.

Гнідинцівський газопереробний завод ВАТ «Укрнафта» Городнянське ВУЖКГ (очисні споруди)

12.

КП «Козелецьводоканал»

13. 14. 15.

Куликівське ВУЖКГ (очисні споруди) ВАТ «Парафіївський цукровий завод» ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів»

16.

Філія «Менський сир» ППКФ «Прометей»

17. 18. 19. 20. 21. 22.

Полігон твердих побутових відходів Ніжинської міської ради ДП НП «Очисні споруди» КП НУВКГ Мринське виробниче управління підземного зберігання газу ВАТ «Носівський цукровий завод» АТ Тютюнова компанія «В.А.Т-Прилуки» Полігон твердих побутових відходів Прилуцької міської ради

23.

КП «Прилукитепловодопостачання»

24.

АТ «Линовицький цукровий завод «Красний» Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів

25. 26.

Щорське ЗАТ «Комунальник»

комунальна колективна колективна

колективна колективна

Переробка природного газу

державна

Надання послуг з водовідведення Надання послуг з водопостачання та водовідведення Надання послуг з водовідведення Виробництво цукру Виробництво шпалер Виробництво продуктів харчування

комунальна

Видалення відходів

комунальна

Надання послуг з водовідведення

комунальна

Зберігання природного газу

державна

Виробництво цукру Виробництво тютюнових виробів

колективна колективна

Видалення відходів

комунальна

Надання послуг з водопостачання та водовідведення Виробництво цукру

комунальна комунальна колективна колективна колективна

комунальна колективна

Транспортування природного газу

державна

Надання послуг з водопостачання та водовідведення

комунальна

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій Чернігівська область одна з небагатьох областей України де відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранових руд. Стан радіаційної безпеки, в основному, характеризується забрудненням території, що сталося після аварії на 144

Чорнобильській АЕС та наявністю закритих джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), рентгенапаратів, еталонних та контрольних джерел. Радіаційний стан територій, забруднених в результаті Чорнобильської катастрофи, на сьогодні, стабілізувався і формується, в основному, під впливом довгоживучих радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90. В області відсутні території, забруднені техногенно-підсиленими джерелами природного походження. Техногенне забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС розподілено таким чином: цезієм-137 вище 1 Кі/км2, складає 177,2 тис.га, в тому числі с/г угідь - 72,015 тис.га, лісів - 74,735 тис.га, населених пунктів - 107 шт. Забруднення території стронцієм-90 вище 0,02 Кі/км2 складає 2339,8 тис.га, в тому числі с/г угідь - 1782,915 тис.га, населених пунктів - 867 шт. Уточнюючі обстеження територій, які проводяться на протязі останніх років, свідчать про деякі зниження показників щільності забруднення ґрунтів. Забруднені землі не виведені із сільськогосподарського виробництва, отримана продукція проходить обов’язковий радіаційний контроль. Дані щільності забруднення ґрунтів сільгоспугідь області наведені в таблиці 9.3. Табл. 9.3. Щільність забруднення ґрунтів сільгоспугідь радіонуклідами Угіддя

Всього сільгоспугідь (тис. га) % в т.ч. рілля % сіножаті і пасовища %

Обстежена площа, тис. га

Щільність забруднення цезієм-137 (Кі/км2)

Щільність забруднення стронцієм-90 (Кі/км2) вище до 0,02 0,02-0,15 0,15-3,0 3,0

до 1

1-5

5-15

вище 15

1836,7

1786,3

47,3

2,9

0,2

100

—

1393,7

1366,2

26,7

0,8

1366,2

54,2

100

—

443,0

420,1

20,6

2,1

0,2

100

—

82,4

1689,9

63,9

0,5

1290,8

39,7

19,2

399,1

24,2

0,5

Найбільш забруднені 7 районів - райони прилеглі до 30 км зони «відчуження» (Козелецький, Чернігівський, Ріпкинський) та північносхідні райони (Семенівський, Корюківський, Сосницький, Н.-Сіверський). Забруднення цезієм-137 угідь Семенівського району складає 34 %, Ріпкинського – 14 %, Корюківського – 9 %. В Козелецькому, Чернігівському, Сосницькому та Н.-Сіверському районах забруднення ґрунту було поширене на 5-8% сільгоспугідь. Забруднення стронцієм-90 найбільш поширилось в Козелецькому районі – 31 %, Ріпкинському 23 %, Чернігівському – 11 %. На території області середній рівень гама-фону становить 12 14 мкР/год. Підвищений рівень зафіксовано поблизу населених пунктів Редьківка, Губичі Ріпкинського району – 24 - 78 мкР/год, Озереди 145

Корюківського району – 36 - 40 мкР/год, Пакуль Чернігівського району – 34 - 38 мкР/год. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населені пункти на території семи районів області. Дані представлені в таблиці 9.4. Табл. 9.4. Розподіл населених пунктів області по зонам радіоактивного забруднення Зони радіоактивного забруднення Найменування району

Козелецький Корюківський Н.-Сіверський Ріпкинський Семенівський Сосницький Чернігівський Разом

1 1

3 3 15 13 1 23 58

37 25 4 54 40 6 19 185

Всього населених пунктів, шт.

Кількість жителів зон забруднення, чол.

в т.ч. дітей

40 28 4 70 53 7 42 244

27425 16903 1251 20695 13906 2079 12858 95117

4874 3698 217 3967 2684 296 2297 18033

Майже 1,8 тис. кв. км території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в т.ч. 74,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів. Найбільш негативний вплив припадає на ліси, де забрудненість складає більш, ніж 19 % держлісфонду. З 11 держлісгоспів забруднені радіоцезієм більше 1 Кі/км2 – дев’ять, стронцієм-90 – всі. Радіологічною службою обласного управління лісового та мисливського господарства, нарівні з обстеженням безпосередньо деревини та виробів з неї, проводиться обстеження лісових масивів в місцях випасання приватної худоби, заготівлі сіна, збору ягід та грибів. Об’єктами досліджень є дикорослі ягоди, плоди, їстівні гриби, кормові трави. Спостереження за щільністю забруднення ґрунту і рівнями забруднення рослинної продукції радіонуклідами проводиться з 1986 року Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» в чотирьох районах області на 7 стаціонарних пунктах. Моніторинг радіологічних даних проводиться в ґрунті та рослинницькій продукції, які характеризуються такими показниками: - рівень гама-фону – 7-11 мкР/год; - щільність забруднення радіо цезієм – 0,05-0,62 Кі/км2; - щільність забруднення радіостронцієм – 0,02-0,38 Кі/км2; - відношення щільності забруднення цезієм-137 та стронцієм-90 в орному шарі – 1,9-7,0 За результатами дозиметричних вимірювань гамма-фон в забруднених районах на сьогодні складає від 8 до 82 мкР/год. В цілому погодно-кліматичні та ландшафтно-геохімічні особливості забруднених територій області (велика кількість земель з торф’яно146

болотяними та дерново-підзолистими ґрунтами в умовах підвищеної зволоженості) сприяють підвищенню біологічної доступності радіонуклідів та міграції їх по біологічних ланцюжках. В залежності від рівнів забруднення ґрунту радіонуклідами, ландшафтно-геохімічних особливостей забруднених територій здійснюється перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини. Визначення кількості забрудненої продукції дозволяє скласти оцінку радіаційної ситуації регіону. Динаміка рівнів забруднення радіоцезієм рослинної продукції вказує на те, що в останні роки не спостерігається їх суттєвого зниження, в основному вони стабілізувались. Незважаючи на переважно низькі рівні забруднення радіонуклідами харчової продукції місцевого виробництва, ще відмічаються випадки перевищення допустимих рівнів (ДР-2006) вмісту радіоцезію в продукції тваринного і рослинного походження. Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненістю ґрунту більше 1 Кі/кв.км (Козелецький, Корюківський, Ріпкинський та Семенівський райони). Вирішення проблем забруднення територій можливе на підставі результатів ретельного радіаційного моніторингу ґрунтів сільськогосподарських угідь і продукції. Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільськогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини, підвищують врожайність сільгоспкультур і збільшують "ефект розбавлення". Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше накопичувати радіонукліди і таке інше. У 2008 році радіологічними підрозділами служби досліджено 15808 проб харчових продуктів. У 161 пробі виявлено перевищення допустимого рівня вмісту цезію-137 (1,0%), у двох – стронцію -90. Перевищення вмісту цезію - 137 мали місце в дичині (2 зразки), молоці корів з приватного сектору населених пунктів зон радіоактивного забруднення (13 зразків), у дикорослих ягодах і грибах (135 зразків). Перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування, що реалізувались через торгівельну мережу не зафіксовано. В 2008 році на вміст радіонуклідів досліджено 206 проб води джерел централізованого і 203 проби децентралізованого водопостачання, відхилень не виявлено. Дослідження води артезіанських джерел господарсько-питного водопостачання не проводились у зв’язку з відсутністю необхідного радіологічного обладнання. За рік проведено 365 досліджень будівельних матеріалів та мінеральної будівельної сировини. Ефективна питома активність природних радіонуклідів в них не перевищувала 370Бк/кн., тобто це є 147

норматив для першого класу будматеріалів (використання без обмежень). Не відмічено також перевищень вмісту цезію-137 у деревині, а також у виробах з неї. Протягом 2008 рок у проведено більше 36тис. вимірів потужності поглиненої у повітрі дози гамма-випромінювання, як всередині приміщень та споруд, так і на відкритій місцевості. Випадків перевищень встановлених нормативів не зафіксовано. Враховуючи той факт, що радіоактивне забруднення продуктів місцевого походження відносно незначне, за виключенням дико рослинних грибів на окремих лісових масивах, річна паспортна доза опромінення населення за рахунок радіонуклідів Чорнобильського походження в жодному з населених пунктів області не перевищувала 1,0мЗв. Таким чином, характеризуючи радіаційну ситуацію в області, слід зазначити, що вона є стабільною і на даний час не простежується дія факторів, що могли б призвести до її погіршення. Актуальними залишаються питання забруднення цезієм-137 молока в ряді населених пунктів до 120Бк/л, а також значне забруднення даним радіонуклідом продуктів лісу на окремих територіях. З перевищенням допустимих рівнів у десятки разів. В області джерела іонізуючого випромінювання використовуються у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв у медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях та інших галузях господарства. На підприємствах, в установах та організаціях наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання (за винятком медичних закладів), рентгенапарати, еталонні та контрольні джерела. В зв’язку з реорганізацією, перепрофілюванням напрямків господарської діяльності, захороненням відпрацьованих ДІВ на спецкомбінатах, відмовою від використання джерел іонізуючого випромінювання деякими підприємствами, в області налічується 25 суб’єктів господарювання (крім генеруючих пристроїв медичних установ), які використовують в своїй діяльності 153 ДІВ. Дані наведені в таблиці 9.5

148

№

Табл. 9.5. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) (без урахування генеруючих пристроїв медичних закладів)

1. 2.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

м. Чернігів, Чернігівське відділення державного геологорозвідувального інституту м. Чернігів, ВАТ “Чернігівське Хімволокно"

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються Кількість джерел іонізуючого загальна активність радіаційний фон на території випромінювання, ДІВ, Бк підприємства, мкЗв/год од.

Рентгенівське випромінювання

36,08*1010

26,0*1011

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання Filtec FT 70, Checkmat K, 707 Promecon 4000 Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

9,94*109

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

33,2*1011

в межах встановлених параметрів

37,0*105

в межах встановлених параметрів

м. Чернігів, ВАТ "Чернігівгаз"

м. Чернігів, ВАТ "ЧеЗаРа"

7. 8.

10. 11.

12.

13. 14

15.

16.

17.

18.

19. 20. 21.

м. Чернігів, Чернігівській державний центр стандартизації, метрології і сертифікації м. Чернігів, ВАТ "Чернігівський завод металоконструкцій та металооснастки" м. Чернігів, ВАТ «Облтеплокомуненерго» м. Чернігів, Чернігівський технологічний інститут м. Чернігів, ДП “Чернігівський експертнотехнічний центр Держнаглядохоронпраці України” м. Чернігів, ВАТ "Чернігівгазбуд" м. Чернігів, Чернігівська митниця м. Чернігів, Чернігівське відділення ЗАТ “САН Інтербрю Україна"

м. Чернігів, Інститут с/г мікробіології УААН Чернігівська область, м. Прилуки, НГВУ "Чернігівнафтогаз" Чернігівська область, м. Прилуки, Будівельне управління № 1 АТФ "Укргазбуд" Чернігівська область, м. Прилуки, ТОВ "Будівельне управління № 1Прилуки" Чернігівська область, м. Прилуки, АТ Т/К "ВАТ- Прилуки" Чернігівська область, м. Ніжин, ВАТ "Ніжинський механічний завод" Чернігівська область, м. Ніжин, НВК "Прогрес" Чернігівська область, м. Ніжин, Експедиція по геофізичним дослідженням свердловин Чернігівська область, м. Ніжин, ТОВ "Граф"

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання

2 1

4 1

149

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

№

22. 23. 24.

25.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

Чернігівська область, м. Бахмач, ВАТ "Полімермаш" Чернігівська область, смт. Варва, Гнідинцівський газопереробний завод Комунальний лікувальнопрофілактичний заклад "Чернігівський обласний онкологічний диспансер" 14029, м. Чернігів, пр. Миру, 211

Новгород-Сіверська митниця 16000, м. НОВГОРОДСІВЕРСЬКИЙ, вул.Базилевича, 10а

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

RLX 102, 12П6, Senograpf 500T 5Д2, Mammomat 300, BGX 625, РУМ20М, YSF-100 UD 150 LF, 12П5, РУМ-21М, РУТ-250-15-1 (РУМ - 13)

в межах встановлених параметрів

Ba-133 (Бастер К 910 В)

в межах встановлених параметрів

9.3.2. Радіоактивні відходи Радіоактивні відходи (далі РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання, які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Суб’єкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО "Радон". За наявною інформацією на території області знаходиться 2 суб’єкта діяльності у сфері використання ядерної енергії, у яких зберігаються радіоактивні відходи, що утворились в результаті закінчення термінів експлуатації ДІВ. Дані наведено в таблиці 9.6. Табл. 9.6. Перелік підприємств-власників РАВ на території Чернігівської області по результатах інвентаризації 2007 року № п/п

Місце знаходження обєкту

Назва обєкту

м. Чернігів

Чернігівська митниця

м. Ніжин

ТОВ "Граф"

РАЗОМ

Тип радіовипромінюючого приладу

Прилад "Бастер" пожежоповідомлювачі типу РИД-6М

Радіоактивна речовина

Кількість РАВ, шт.

Барій-133

плутоній-239

20 22

На території області розташовано 3 пункти зберігання відходів дезактивації (ПЗВД), утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - "Корюківське" (3,5 км на північний захід від с. Савинки), "Семенівське" (1,5 км на північний захід від с. Красні Лози), "Ріпкинське" (2,0 км на північний схід від с. Губичі), які розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення. Обсяги захоронених на них відходів не обліковуються. Всі ці об’єкти знаходяться на післяексплуатаційному обслуговуванні в ЦСЕ КДМСК Українського 150

державного об’єднання "Радон", що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом. Станом на 01.12.08р. - технічний стан 2 сховищ відходів дезактивації визнано задовільним, 1 сховища (ПЗВД «Ріпкинське») – незадовільним через відсутність, знищення або розкрадання огорожі, в'їзних воріт та знаків «радіаційна небезпека». Ремонтно-відновлювальні роботи проводяться силами ЦСЕ КДМСК УкрДО "Радон". Радіаційний стан 3 сховищ відходів дезактивації - задовільний, параметри радіаційного контролю не перевищують узгоджені облСЕС «Рівні радіоактивного забруднення поверхні об'єктів, які знаходяться на обліку та контролі ЦСЕ КДМСК Укр ДО "Радон"». Відповідно наданих повноважень контроль за операціями поводженням з радіоактивними відходами покладено на органи МНС України, державне регулювання в сфері використання джерел іонізуючого випромінювання здійснює Державний комітет ядерного регулювання України. Характеристика технічного та радіаційного стану об'єктів наведена в таблиці 9.7. Табл. 9.7. Характеристика стану сховищ радіоактивно забруднених відходів дезактивації, розташованих на території Чернігівської області № п/п

Найменування та місце розташування об’єкту

ПЗВД „Корюківський”, 3,5 км на північний захід від с. Савинки ПЗВД „Ріпкинський”, 2,0 км на північний схід від с. Губичі ПЗВД „Семенівське”, 1,5 км на північний захід від с. Красні Лози

Найменування зони радіоактивнозабрудненої території

Технічний стан

Радіаційний стан

навесні

восени

навесні

восени

Зона посиленого радіоекологічного контролю

задовільний

Зона посиленого радіоекологічного контролю

незадовільний

задовільний

Зона посиленого радіоекологічного контролю

задовільний

151

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1 Ведення сільського господарства в області Рослинництво Загальна посівна площа сільськогосподарських культур по всіх категоріях господарств під урожай 2008 року склала 1050,8 тис. га, що більше на 90,5 тис. га проти минулого року. Зернові культури займали 692,9 тис. га, картопля та овочі – 96,6 тис. га. Всіма категоріями господарств у 2008 році з площі 673,8 тис. га було намолочено 2161,4 тис. тонн зерна (131 % до 2007 року) при середній урожайності 32,1 ц/га, в т.ч. валовий збір зерна кукурудзи склав

858,0 тис. тонн (114 % до 2007

року) при середній урожайності 45,7 ц/га. Зібрана площа цукрових буряків у 2008 році склала 10,0 тис. га, валовий збір коренеплодів – 367,2 тис. тонн, урожайність – 366,7 ц/га. Зібрана площа льону-довгунцю – 2,3 тис. га, валовий збір льоноволокна становив 1,1 тис. тонн, при середній урожайності 4,6 ц/га. Валове виробництво картоплі склало 1507,0 тис. тонн з площі

86,9 тис. га

при середній урожайності 179,0 ц/га. Інформація щодо валового збору сільськогосподарських культур надана у таблиці 10.1, 10.2.

152

Табл. 10.1. Валовий збір сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств тисяч центнерів Роки

1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

Усі зернові культури

Цукрові буряки (фабричні)

Соняшник на зерно

Льон-довгунець (волокно)

Картопля

Овочі

Кормові коренеплоди

Кукурудза на силос і зелений корм

11082 17372 12486 8323 10832 12377 10573 18681 15947 12967 16509 21614

8805 10455 7468 3414 3574 4497 4764 5764 6951 7892 4133 3672

15 22 24 66 35 62 116 62 122 135 126 369

208 287 153 37 45 40 56 84 61 14 16 11

21192 15976 12443 14711 13084 11497 15216 15718 12583 14785 16102 15070

2004 1757 2064 1749 1613 1671 1735 1764 1621 1928 1937 2381

7200 20794 7843 2748 2874 3328 3458 3973 3789 4342 4582 5261

33741 52015 19889 10639 8639 7087 7324 6308 6211 4713 5101 6781

Усього трав на сіно однорічних

багаторічних

249 378 264 184 386 262 274 404 531 498 414 424

919 2617 2554 1111 1421 982 1031 1230 1040 1269 1213 1122

Плоди та ягоди

913 339 519 251 181 241 212 200 119 113 164 149

Табл. 10.2. Валовий збір зернових культур у всіх категоріях господарств (тисяч центнерів) Роки

1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

Усі зернові культури

11082 17372 12486 8323 10832 12377 10573 18681 15947 12967 16509 21614

у тому числі пшениця

жито

озима

яра

озиме

яре

3848 8043 4299 2006 2666 3470 938 3724 3453 2699 3698 5261

16 6 176 348 422 401 487 612 586 664 525 493

1573 2322 2103 1611 2561 2629 1408 3058 2354 1143 1299 2281

– – – 2 1 1 2 0 0 0 0 0

ячмінь ярий

овес

просо

гречка

кукурудза на зерно

зернобобові

2841 3267 2912 1202 1621 1829 1814 2194 2094 2002 2002 2706

1352 1551 1534 1331 1530 1350 1378 1496 1464 1167 1020 1670

143 77 100 165 56 39 68 55 36 26 39 73

366 363 197 306 176 94 121 136 158 91 135 171

471 737 488 1092 1504 2239 3946 6953 5327 4785 7497 8580

469 1006 586 241 276 308 378 444 467 387 285 352

153

Тваринництво Станом на 1 січня 2009 року, всіма категоріями господарств реалізовано худоби та птиці на забій 71,1 тис. тонн, що на 14,4 тис. тонн (17 %) менше відповідного періоду 2008 року, вироблено молока 580,2 тис. тонн, що більше минулого року на 1,6 тис. тонн (0,3 %), одержано 270,2 млн. штук яєць, що на 20,3 млн. штук (7 %) менше минулорічного показника. В сільгосппідприємствах – вирощування м’яса худоби та птиці зменшено на 2,2 тис. тонн (7 %). На 10 % збільшено виробництво м’яса в господарствах Куликівського та Прилуцького, на 8 % – у Талалаївського, на 6 % – Ічнянського районів, в той час як господарства Сосницького району зменшили виробництво на 30 %, Козелецького - на 28 %. Питома вага районів у виробництві м’яса худоби та птиці подана на рис. 10.1. Рис. 10.1. Питома вага районів у загальнообласному виробництві м'яса, % Інші 40,4 % Прилуцький 8,5 %

Бахмацький 11,6 % Менський 11,6 % Бобровицький 9,9 % Носівський 4,7 %

Козелецький 5,2 %

Ічнянський 8,1 %

– реалізації м’яса зменшилась на 4,5 тис. тонн, 14 % (табл. 10.3). На

22 % збільшено реалізацію м’яса в господарствах Прилуцького, на 9 % Талалаївського, на 8 % Куликівського районів, в той час як в господарствах Коропського району зменшили реалізацію на 40 %, Городнянського та Корюківського – на 33 %. Виробництво молока у сільськогосподарських підприємствах області збільшено на 1,2 тис. тонн, 0,8 % (див. табл. 10.3). Найбільше зменшення допущено у господарствах Козелецького (на 19 %) та Ніжинського (на 16 %), в той час як господарства Носівського та 154

Прилуцького районів збільшили валове виробництво молока на 20 %, Срібнянського – на 17 %. Питома вага районів у виробництві молока наведена на рис. 10.2. Рис. 10.2. Питома вага районів у загальнообласному виробництві молока, % Бахмацький 13,3 %

Інші 45,2 %

Городнянський 5,8 %

Ічнянський 13,1 %

Чернігівський 6,3 %

Срібнянський 5,3%

Прилуцький 5%

Менський 6%

Табл. 10.3. Виробництво молока, реалізація м’яса за січень – грудень 2008 року по Чернігівській області Виробництво молока, т Райони

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Чернігів ВСЬОГО

2008

2007

21878 3649 7361 5007 9611 21602 5907 4611 4591 3540 9804 4178 5624 6424 8301 6774 6574 1992 8751 5675 10431 2538 0 164823

21110 3721 7773 5141 9636 20970 7312 4226 5305 3244 9661 4977 6207 5342 6912 6835 6205 2099 7463 6168 10812 2453 0 163572

2008/2007 +/%

768 -72 -412 -134 -25 632 -1405 385 -714 296 143 -799 -583 1082 1389 -61 369 -107 1288 -493 -381 85 0 1251

104 98 95 97 99,7 103 81 109 87 109 101 84 91 120 120 99 106 95 117 92 96 103 0 100,8

155

Реалізація м'яса, т

Молока на 100 га, ц

2008

2007

259 48 143 146 371 328 102 158 283 180 237 96 309 152 93 396 275 145 299 171 164 144 0 184

3315 3133 1002 1349 896 2024 1517 653 627 939 3515 802 639 1148 2334 688 304 291 385 725 1537 272 1 28096

3660 3933 1175 1403 1340 2264 2021 1080 934 871 4195 797 752 1206 1911 829 413 304 485 667 1964 384 26 32614

2008/2007 +/%

-345 -800 -173 -54 -444 -240 -504 -427 -307 68 -680 5 -113 -58 423 -141 -109 -13 -100 58 -427 -112 -25 -4518

91 80 85 96 67 89 75 60 67 108 84 101 85 95 122 83 74 96 79 109 78 71 2 86

В середньому по області продуктивність дійної череди збільшилась на 33 кг (1 %) і склала 3074 кг. Найвищі

показники

досягнуті

сільськогосподарських

підприємствах Срібнянського району (5435 кг), Прилуцького (4439 кг), Ічнянського (4106 кг), Бобровицького (4006 кг) районів. Проте, у Сосницькому, Куликівському, Новгород-Сіверському та Коропському районах продуктивність корів становить відповідно 1596, 2102, 2141 та 2146 кг молока на корову (табл. 10.4.). Табл. 10.4. Надій молока на корову січень – грудень 2008 року Райони

2008

На корову, що були на початок року, кг. 2008 до 2007 2007 +/-

3610 4006 2 733 3 589 2728 4106 2818 2 146 2 369 2 102 3240 2780 2141 3943 4439 2658 2644 1596 5435 2581 2535 2532 3074

3426 3641 2 556 3 943 2860 4238 3647 1 878 2 263 2 515 2925 2942 2373 4568 3777 2912 2670 1804 4744 2557 2507 2199 3041

184 365 177 -354 -132 -132 -829 268 106 -413 315 -162 -232 -625 662 -254 -26 -208 691 24 28 333 33

105 110 107 91 95 97 77 114 105 84 111 94 90 86 118 91 99 88 115 101 101 115 101

Поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) у сільгосппідприємствах за 2008 рік, у порівнянні з 2007 роком, зменшилось на 11,6 тис. гол. (табл. 10.5.). Зменшення поголів’я ВРХ на 21 % допущено в господарствах Ніжинського району. В свою чергу господарства Борзнянського району збільшили поголів’я ВРХ на 5 %, Ічнянського, Куликівського та Прилуцького районів – на 4 %. 156

Табл. 10.5. Наявність ВРХ станом на 01.01.2009 року голів 2008 до 2007 Райони

2008

2007

18 684 3 390 13 044 3 772 8 767 14 517 8 294 7 274 5 921 5 119 8 451 5 590 6 623 4 810 7 002 7 576 5 515 2 429 5 739 5 200 11 274 3 136 0 162 127

20 661 3 843 12 434 4 054 9 514 13 911 9 578 7 578 6 309 4 924 9 395 7 043 7 133 4 684 6 701 8 307 5 717 2 934 5 739 6 288 13 570 3 398 1 173 716

+/-

На 100 га с/г угідь, гол.

-1 977 -453 610 -282 -747 606 -1 284 -304 -388 195 -944 -1 453 -510 126 301 -731 -202 -505 0 -1 088 -2 296 -262 -1 -11 589

90 88 105 93 92 104 87 96 94 104 90 79 93 103 104 91 96 83 100 83 83 92 0 93

22 4 25 11 34 22 14 25 37 26 20 13 36 11 8 44 23 18 20 16 18 18 0 18

ВРХ на 01.01.2008, гол.

+/- до 01.01.2008, гол.

% до 01.01.2008

20 661 3 843 12 434 4 054 9 514 13 911 9 578 7 578 6 309 4 924 9 395 7 043 7 133 4 684 6 701 8 307 5 717 2 934 5 739 6 288 13 570 3 398 1 173 716

-1 977 -453 610 -282 -747 606 -1 284 -304 -388 195 -944 -1 453 -510 126 301 -731 -202 -505 0 -1 088 -2 296 -262 -1 -11 589

90 88 105 93 92 104 87 96 94 104 90 79 93 103 104 91 96 83 100 83 83 92 0 93

Поголів’я корів у сільгосппідприємствах за 2008 рік у порівнянні з попереднім роком зменшилось на 2,5 тис. гол. (табл. 10.6.). Зменшили поголів’я корів господарства Талалаївського та Ніжинського районів на 21 та 26 % відповідно. В свою чергу господарства Срібнянського району збільшили поголів’я корів на 8 %, Прилуцького – на 6 %. Поголів’я свиней за 2008 рік зменшено на 9,5 тис. гол., 9 %, у порівнянні з 2007 роком (табл. 10.7.). Найбільше зменшили поголів’я свиней господарства Ріпкинського на 65 % та Срібнянського на 50 % районів. А господарства Щорського, Прилуцького, Носівського районів збільшили поголів’я свиней на 25 %, 12 % та 5 % відповідно.

157

Табл. 10.6. Наявність корів станом на 01.01.2009 року та надій на корову за січень – грудень 2008 року 2008 до 2007 Райони

2008

2007

6 421 891 4 195 1 760 3 741 5 448 2 877 2 839 2 002 1 735 2 918 1 327 3 293 1 782 2 063 2 771 3 089 1 104 2 506 1 740 4 212 1 805 60519

6 391 936 4 153 1 695 3 650 5 259 3 567 2 721 2 095 1 684 3 026 1 803 3 447 1 878 1 940 2 993 3 057 1 316 2 326 2 211 5 102 1 797 63047

+/-

На 100 га с/г угідь, голів

30 -45 42 65 91 189 -690 118 -93 51 -108 -476 -154 -96 123 -222 32 -212 180 -471 -890 8 -2528

100 95 101 104 102 104 81 104 96 103 96 74 96 95 106 93 101 84 108 79 83 100 96

8 1 8 5 14 8 5 10 12 9 7 3 18 4 2 16 13 8 9 5 7 10 7

Корів на 01.01.2008 р.

+/- до 01.01.2008 р., голів

% до 01.01.2008 р.

6 391 936 4 153 1 695 3 650 5 259 3 567 2 721 2 095 1 684 3 026 1 803 3 447 1 878 1 940 2 993 3 057 1 316 2 326 2 211 5 102 1 797 63047

30 -45 42 65 91 189 -690 118 -93 51 -108 -476 -154 -96 123 -222 32 -212 180 -471 -890 8 -2 528

100 95 101 104 102 104 81 104 96 103 96 74 96 95 106 93 101 84 108 79 83 100 96

158

Надій молока на корову, що були на початок року, кг. 2008 до 2007 2008 2007 +/%

3610 4006 2 733 3 589 2728 4106 2818 2 146 2 369 2 102 3240 2780 2141 3943 4439 2658 2644 1596 5435 2581 2535 2532 3074

3426 3641 2 556 3 943 2860 4238 3647 1 878 2 263 2 515 2925 2942 2373 4568 3777 2912 2670 1804 4744 2557 2507 2199 3041

184 365 177 -354 -132 -132 -829 268 106 -413 315 -162 -232 -625 662 -254 -26 -208 691 24 28 333 33

105 110 107 91 95 97 77 114 105 84 111 94 90 86 118 91 99 88 115 101 101 115 101

Табл. 10.7. Наявність свиней станом на 01.01.2009 року Райони

2008

2007

14 918 24 203 2 414 6 313 296 7 344 7 331 1 503 744 2 907 1 986 1 748 348 8 715 16 667 472 237 90 689 699 1 330 175 86 101 215

15 708 25 040 2 730 8 774 370 7 684 7 931 2 553 800 3 043 3 829 2 032 555 8 317 14 898 1 338 344 122 1 387 810 2 230 140 40 110 675

2008 до 2007 +,-

На 100 га пашні, голів

Свиней на 01.01.2008 р.

+/- до 01.01.2008 р., голів

% до 01.01.2008 р.

-790 -837 -316 -2 461 -74 -340 -600 -1 050 -56 -136 -1 843 -284 -207 398 1 769 -866 -107 -32 -698 -111 -900 35 46 -9 460

95 97 88 72 80 96 92 59 93 96 52 86 63 105 112 35 69 74 50 86 60 125 0 91

19 33 6 19 1 12 22 6 6 18 6 5 2 24 19 4 1 1 2 2 3 1 0 13

15 708 25 040 2 730 8 774 370 7 684 7 931 2 553 800 3 043 3 829 2 032 555 8 317 14 898 1 338 344 122 1 387 810 2 230 140 40 110 675

-790 -837 -316 -2 461 -74 -340 -600 -1 050 -56 -136 -1 843 -284 -207 398 1 769 -866 -107 -32 -698 -111 -900 35 46 -9 460

95 97 88 72 80 96 92 59 93 96 52 86 63 105 112 35 69 74 50 86 60 125 215 91

159

Поголів’я птиці збільшено на 125,9 тис. голів (25 %), у 6 разів збільшено поголів’я птиці у Носівському, у 4 рази – в Менському, у 2 рази – в Бахмацькому районах. Зменшили поголів’я птиці у Щорському районі на 50 %, Городнянському – на 21 %. За 2008 рік по області у середньому на 100 корів отримано 77 телят, що менше на 4 голови до відповідного періоду минулого року. Найнижчий вихід телят в господарствах Новгород-Сіверського та Козелецького районів відповідно 64 та 66 голів. Поросят на 100 основних свиноматок отримано у середньому по 1154 голови, що більше на 115 голів до минулорічного періоду. Найнижчий вихід поросят в господарствах Сосницького та Семенівського районів відповідно на 286 і 466 голів. Середньодобові прирости за 2008 рік ВРХ склали 436 г, що на 22 г, або 5 %, більше у порівнянні з 2007 роком. Найбільші середньодобові прирости у господарствах Куликівського – 580 г, Прилуцького – 560 г та Ічнянського – 522 г районів. Найменші прирости у господарствах Ніжинського – 332 г та Сосницького – 337 г районів. Середньодобові прирости свиней за 2008 рік склали 288 г, що на 31 г або 12 % більше показників 2007 року. Найбільші середньодобові прирости у господарствах Куликівського району – 783 г, Ріпкинського – 427 г. Найменші прирости у господарствах Щорського та Срібнянського районів 54 та 93 г відповідно. Станом

на

січня

2009

року

сільськогосподарських

підприємствах області в наявності 17,1 ц кормових одиниць у розрахунку на одну умовну голову, що на 29 % більше, ніж на відповідну дату 2008 року (найнижча забезпеченість кормами у Менському районі по 7,6 ц к. од., Новгород-Сіверському районі по 11,1 ц к. од.). Концентрованих кормів в наявності 7,2 ц кормових одиниць на умовну голову, що на 44 % більше відповідного періоду минулого року (найменше таких кормів у Менському районі 2,6 ц к. од.).

160

Табл. 10.8. Наявність кормів усіх видів, в тому числі концентрованих, станом на 01.01.2009 року

Наявність кормів усіх видів у розрахунку на одну умовну голову, ц к.од.

Наявність концентрованих кормів у розрахунку на одну умовну голову, ц к.од.

Райони

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Новгород-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський Всього

2008

2007

2008 у % до 2007

2008

2007

2008 у % до 2007

18,3 15,4 24,7 18,3 12,9 21,7 19,7 14,4 13,9 19,4 7,6 20,4 11,1 27,5 14,1 15,6 14,5 11,6 24,5 18,4 18,0 12,1 17,1

11,8 13,3 13,1 10,7 10,7 20,2 14,3 9,0 13,3 9,9 9,4 20,2 10,0 14,2 14,2 14,5 11,2 8,4 24,9 14,8 11,5 5,6 13,2

155 116 189 171 121 107 138 160 105 196 81 101 111 194 99 108 129 138 98 124 157 216 130

5,9 12,0 9,1 4,5 4,1 9,8 7,1 5,3 4,9 10,5 2,6 7,3 3,5 17,4 9,0 4,2 6,4 3,9 9,9 6,2 5,8 3,7 7,2

3,4 9,2 4,1 4,4 3,3 9,5 3,9 2,3 3,0 3,7 2,7 5,7 2,7 6,4 10,5 3,9 3,5 1,9 9,1 2,5 2,9 1,4 5,0

174 130 222 102 124 103 182 230 163 284 96 128 130 272 86 108 183 205 109 248 200 264 144

161

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження За останнє десятиріччя минулого століття обсяги застосування добрив значно зменшились. Різке зменшення досягло найнижчого рівня в 2000 році, коли було внесено лише по 10 кг поживних речовин мінеральних добрив на 1 га посівної площі. З 2001 року в розрахунку на 1 га посіву обсяги внесення туків нарощувались, проте, загальна їх кількість залишається на досить низькому рівні. В середньому за 2001-2005 роки на 1 га посівної площі було внесено по 31 кг поживних речовин мінеральних і 1,6 тонни органічних добрив, що порівняно з 1986 – 1990 роками менше, відповідно, в 5,3 і 6,7 разів. Аналіз даних статистичної звітності (форми 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» і форми 9-б-сг – «Звіт про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 2008 року») показує, що під урожай 2008 року було внесено 60,3 тис. т поживних речовин мінеральних добрив, що в 1,7 рази більше попереднього року. Рівень удобрення 1 га збільшився з 50 кг на 1 га (з них азоту – 36, фосфору – 6, калію – 8 кг) до 76 кг на 1 га (з них азоту – 53, фосфору – 12, калію – 11 кг). Викликає занепокоєння і співвідношення основних елементів живлення у внесених мінеральних добривах. Якщо у 1986 – 1990 роках співвідношення азоту, фосфору і калію складало 1:0,6:1,08, тобто було на рівні оптимального, то у 2008 році це співвідношення дорівнює 1:0,23:0,21. Така перевага в обсягах застосування туків азотних добрив є екологічно шкідливою. Висока ефективність одностороннього внесення азоту спостерігається лише на ґрунтах, які мають оптимальний вміст фосфору і калію, проте, такі ґрунти займають лише 10 – 15 % орних земель. Крім того, недостатнє фосфорне і калійне живлення призводить до погіршення якості багатьох культур: у картоплі зменшується вміст крохмалю, у цукрових буряках – цукру. Через незбалансоване живлення рослини стають більш чутливим до пошкодження шкідниками, слабкіше протистоять екстремальним погодним умовам. Збільшується забур`яненість полів. Порівнюючи рівень удобрення культур у 2008 році з попереднім слід відзначити, що 18 районів області збільшили обсяги застосування туків. Найбільшого приросту в удобренні досягли у Варвинському районі – 59 кг/га, Борзнянському – 56 кг/га та Бахмацькому – 54 кг/га. У чотирьох районах зафіксовано зменшення застосування мінеральних добрив, особливо у Менському районі, де рівень удобрення сільськогосподарських культур зменшився на 18 кг/га. Аналіз стану удобрення ґрунтів показав і значну строкатість ситуації по районах. Якщо у Варвинському районі рівень застосування туків досяг в середньому 145 кг/га, Носівському – 132, Бахмацькому – 111, 162

то в Ріпкинському – 15, Семенівському – 10, Новгород-Сіверському районі лише 2 кг/га. Збільшується не тільки кількість використаних мінеральних добрив, а і площа, на яку вони вносяться. Якщо у 2000 році мінеральні добрива були внесені на 14 % усіх посівів, в 2003 році на 34 %, то в 2008 році площа удобрена мінеральними добривами зросла до 69 % від загальної посівної площі. У Прилуцькому, Бобровицькому, Варвинському, Носівському та Борзнянському районах площа удобрена мінеральними добривами становить 82 – 89 %. Складна ситуація з органічними добривами: рівень їх застосування у 2008 році становить 1,1 т/га. Удобрено органікою лише 27,9 тис. га, що становить 3,5 % від загальної посівної площі. У Прилуцькому, Куликівському, Носівському, Ніжинському та Варвинському районах органіки вносять лише по 0,1 – 0,5 т/га. Науковими дослідженнями встановлено, що для бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах області необхідно вносити на 1 га по 8 – 10 тонн органічних добрив. Однак, таку кількість органіки сьогодні вносять лише 3 % господарств. Науково обґрунтовані дози внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури для отримання врожаю на рівні 1986 – 1990 років (тоді були отримані найвищі врожаї більшості культур) становлять: під пшеницю – 200 кг поживних речовин на 1 га посівної площі, цукрові буряки – 400 – 450, льон-довгунець – 200 – 220, картоплю – 230 – 250 кг/га. Проте, в останні роки обсяги застосування мінеральних добрив навіть під пріоритетні культури не відповідають вимогам землеробства. Вкрай складна ситуація із формуванням нормального режиму живлення сільськогосподарських культур неминуче призведе до різкого зниження їх продуктивності. Враховуючи, що за рахунок добрив формується понад 50 % приросту урожаю, то використання добрив є пріоритетним напрямком агротехнологій. Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року, формування гостродефіцитного балансу поживних речовин та гумусу. Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження наведена на рис. 10.1. та в таблицях 10.9. – 10.11

163

Рис. 10.3. Питома вага удобрених площ під урожай сільськогосподарських культур 100 90

88,3

відсотки

68,9

55,4

51,2

50 40

38,7

30 20

18,0

13,8

10 0

1990

4,0

5,2

5,4

5,5

3,5

2000

2005

2006

2007

2008

роки

Мінеральні добрива

Органічні добрива

Табл. 10.9. Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000

2005

2006

2007

2008

900,4

721,8

699,0

707,6

798,3

87,9

278,4

338,7

351,5

603,0

124,6 13,8

279,6 38,7

358,0 51,2

392,1 55,4

550,0 68,9

8 1 1

29 5 5

36 6 6

36 6 8

53 12 11

1582,5 35,8 4,0 1,8

1048,1 37,5 5,2 1,5

951,8 37,4 5,4 1,4

981,9 38,6 5,5 1,4

879,7 27,9 3,5 1,1

164

Табл. 10.10. Унесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури (на 1 га посівної площі, кг) Унесено під усі посіви у тому числі: Зернові культури (без кукурудзи) з них під: пшеницю озиму та яру кукурудзу на зерно Технічні культури – всього з них під: цукрові буряки (фабричні) льон-довгунець соняшник Картоплю Овочі Кормові культури з них під: кукурудзу на силос і зелений корм

1990

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

166

146

185 390 312

18 46 38

33 74 68

32 74 65

47 138 79

59 113 106

53 94 108

59 108 116

58 91 91

80 134 121

472 215 – 200 138 151

85 33 2 81 38 5

128 36 9 98 69 7

128 55 14 88 68 5

181 47 23 134 77 8

244 45 26 167 162 12

258 53 35 212 108 9

278 32 59 297 200 11

285 34 50 327 183 12

349 26 72 324 221 28

218

Табл. 10.11. Унесення органічних добрив під сільськогосподарські культури (на 1 га посівної площі, т) Унесено під усі посіви у тому числі: Зернові культури (без кукурудзи) з них під: пшеницю озиму та яру кукурудзу на зерно Технічні культури з них під: цукрові буряки (фабричні) льон-довгунець соняшник Картоплю Овочі Кормові культури з них під: кукурудзу на силос і зелений корм

1990

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

10,1

1,8

1,7

1,8

1,4

1,5

1,4

1,1

1,7

0,4

0,5

0,7

0,6

0,7

0,5

3,3 22,4 14,4

0,8 2,0 3,8

1,1 1,6 4,7

1,0 1,0 4,9

1,5 0,8 2,6

1,0 0,7 3,4

0,9 0,7 2,9

0,8 1,0 2,6

0,8 1,0 1,1

0,4 0,7 0,7

31,4 – – 76,6 57,9 7,0

9,9 0,0 0,8 61,3 12,2 2,3

9,8 – 0,3 51,4 9,5 2,6

12,2 0,1 1,4 56,0 14,3 2,7

7,0 – 0,4 43,0 7,6 3,0

9,7 – 0,4 37,6 6,8 2,8

9,2 – 0,2 41,0 11,4 3,0

7,7 0,3 1,2 24,3 7,4 2,6

4,5 – 0,8 20,2 8,8 3,2

2,6 – 0,3 18,9 6,6 3,6

11,2

8,2

7,7

9,6

10,6

8,5

11,3

10,1

10,8

11,2

165

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Табл. 10.12. Використання та залишки пестицидів і біопрепаратів в Чернігівській області за 2008 рік (загальні зведені дані по групах) тонн Найменування груп засобів захисту рослин

Інсектициди та акарициди Фунгіциди Препарати для протруювання насіння Гербіциди Десиканти Фуміганти Родентициди Біопрепарати Всього

Залишок на 01.01.2008 року

Надійшло в область протягом 2008 року

Використано протягом 2008 року

Залишок на 01.01.2009 року

0,134 0,145

61,315 111,77

60,805 111,61

0,644 0,305

0,223

72,931

73,039

0,115

2,025 – – – – 2,527

487,532 52,56 0,017 18,9 0,1 805,125

488,907 52,56 0,017 18,9 0,1 805,938

0,65 – – – – 1,714

Табл. 10.13. Обсяги виконаних робіт по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур`янами в 2008 році. тис. га Район

РАЗОМ

107,82 132,02 62,37 110,88 13,81 99,38 34,73 22,47 7,83 31,1 36,67 49,73 7,94 69,63 123,91 11,54 9,09 26,25 44,7 35,15 30,49 6,21 1073,72

Всього

106,65 132,02 60,2 101,08 13,81 99,38 34,73 22,47 7,83 31,1 36,67 49,73 7,94 69,63 123,91 11,54 9,09 26,25 44,7 30,52 30,49 6,21 1055,95

Хімічним способом в тому числі шкідники хвороби бур`яни

19,33 26,14 10,62 22,06 5,3 26,81 12,64 8,27 3,87 9,77 13,51 21,19 3,06 27,55 22,39 4,7 2,93 13,97 15,4 6,97 9,59 2,17 288,24

20,99 28,11 11,67 9,52 1,85 15,22 5,1 2,62 1,47 2,57 8,15 5,99 1,03 10,21 16,44 1,3 0,2 4,76 4,5 3,46 2,32 1,81 159,29

61,71 76,17 35,4 65,8 6,66 55,28 16,99 9,63 2,16 17,36 14,46 22,25 3,85 31,47 85,08 5,54 5,96 7,34 24,8 19,68 15,58 2,23 585,4

Біометод десиканти

4,62 1,6 2,51 3,7 2,07 1,95 0,33 1,4 0,55 0,3 0,4 0,18 0,41 3,0 23,02

1,17 2,17 9,8 4,63 17,77

Табл. 10.14. Застосування засобів захисту рослин1 2000

Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

Інформація для заповнення таблиці відсутня

166

2005

2006

2007

2008

11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області Табл. 11.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2000

2005

2006

2007

2008

1431,8

1800,1

1776,7

1736,1

1724,7

960,4 834,0 -

125,7 1051,6 109,5 1123,1 134,7

124,1 1099,7 114,5 1087,4 130,4

121,3 1089,6 113,5 1107,6 132,8

120,5 1059,1 110,3 1104,5 132,4

Табл. 11.2. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Обсяги Кількість викидів, тис. підприємств т

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Добувна промисловість, в т.ч. добування паливно-енергетичних корисних копали Переробна промисловість, в т.ч. виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

Темп зміни, % порівняно з 2007 Обсяг викидів на роком одиницю викиди на реалізованої обсягів викидів одиницю продукції, кг/грн.1 продукції 1

19,8

44,5

2,6

91,1

2,6

0,0

47,5

0,0

47,5

17,2

143,5

¹ Інформація для заповнення вказаних розділів відсутня

Табл. 11.3. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти1 Всього по області, тис. т умовного палива Вугілля кам’яне тис.т Газ природний, млн. м³ Бензин моторний, тис.т Газойлі (паливо дизельне) Мазути топкові важкі тис.т

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

1872,9 231,8 932,6 88,8 106,0 9,4

2337,0 320,1 1232,9 94,6 97,5 2,0

2376,0 330,9 1221,2 92,9 90,9 3,4

2346,1 337,3 1178,2 99,6 102,7 3,2

2347,7 434,1 1138,7 103,7 104,6 2,4

¹ Включаючи реалізацію населенню.

167

11.2. Ефективність енергоспоживання Табл. 11.4. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти¹ Всього, тис. т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне, т Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу, т Бензин авіаційний, т Бензин моторний, т Фракції легкі інші, т Паливо реактивне типу гас, т Гас для технічних цілей, т Гас освітлювальний, т Газойлі (дизельне паливо), т Мазути топкові важкі, т Масла мастильні для процесів очищення,т Масла мастильні, т Пропан і бутан скраплені, т Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски, т Бітум нафтовий і сланцевий, т Мастила відпрацьовані, т Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, т умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах, м³ Інші продукти переробки палива, т умовного палива

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

1872,9

2337,0

2376,0

2346,1

2347,7

231758,0 932579,0 223820,0

320096,0 1232933,0 249489,0

330866,8 1221222,1 269977,6

337305,1 1178249,7 275099,9

434099,7 1138695,5 253823,7

10487,0

17692,0

18736,6

17287,8

9559,7

930,0

1720,0

1272,3

1035,1

573,4

5,5 88797,4 – – 228,4 35,2 106000,9 9359,4

30,6 94579,0 465,7 – 62,1 18,3 97485,4 1976,9

24,7 92918,3 797,9 – 62,5 13,9 90904,9 3377,7

7,3 99636,9 599,6 – 77,8 7,5 102692,1 3234,4

– 103749,5 384,4 – 31,5 2,5 104601,6 2418,9

–

7004,2 10627,0

6135,9 9545,6

4778,1 10264,6

4340,5 11748,2

3689,3 12759,1

–

0,2

0,6

0,4

2041,0 – –

14996,0 74,0 –

19118,5 31,6 –

23666,6 37,8 –

16195,1 38,9 –

–

875,0

–

3632,0

52,0

49,7

0,7

–

¹ Включаючи реалізацію населенню.

168

Табл. 11.5. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році¹ Витрати палива в натуральному вимірі Витрачено т умовного палива

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

вугілля кам’яне, тонн

газ природний, тис.м³

бензин моторний, тонн

газойлі (паливо дизельне), тонн

2347719,7

434099,7

1138695,5

103749,5

104601,6

187375,2

1176,3

21869,9

13553,8

50131,9

1829941,5 402956,0 178013,5

405249,1 209,0 9328,0

1041754,3 96134,0 123349,6

11539,3 2383,9 7504,0

11279,5 4903,7 5358,8

3271,6

120,4

1834,7

147,1

232,7

14,9

–

3,5

5,4

101218,2

1910,3

71056,3

6022,7

3231,2

1248972,0

395712,1

822270,7

1651,4

1017,0

44123,5

504,5

3001,2

3044,8

6840,8

148060,1

699,7

6998,9

66545,4

24543,2

58192,7

415,0

33467,2

2148,2

9344,7

18333,4

589,3

10389,8

1092,4

1395,8

17942,7 23584,1

5942,5 15211,5

6554,5 7220,5

2309,1 896,6

180,5 307,9

13231,4

4113,3

5630,4

1399,2

164,7

6935,1

198,5

1808,8

1220,7

412,6

¹ Включаючи реалізацію населенню.

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства: електроенергетики – 19,646 тис. т, або 44 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області. Одним з найбільших забруднювачів є КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова». Викиди підприємства в атмосферне повітря складають біля 30 % від стаціонарних джерел викидів області та біля 90% від викидів по місту Чернігову. Основними джерелами викидів в атмосферне повітря на підприємстві є чотири котли БКЗ–210-140 ПТ, які працюють на твердому паливі з підсвіченням природним газом, а також газомазутовий котел ТГМ-84Б, який працює на газу. Основне енергетичне обладнання ТЕЦ введено в експлуатацію в 1961 – 1962 рр. та 1973 – 1974 рр. Модернізація обладнання практично не проводилась, що приводить до зниження ККД котлоагрегатів. Для очистки димових газів від золи, яка утворюється при спалюванні вугілля, котли БКЗ–210-140 ПТ обладнані мокрими золоуловлюючими 169

установками типу «Вентурі» з коефіцієнтом очищення 97 %. Інших установок, які забезпечують зменшення викидів в атмосферу, технологічними процесами на підприємстві не передбачено. Речовинами, які вносять вагомий кількісний вклад у сумарні викиди забруднюючих речовин підприємства та негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, є зола, сполуки азоту, сполуки сірки та оксид вуглецю. Вид палива, що використовується на протязі року впливає на загальний об’єм викидів області. В 2008 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 15,47 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 4,058 тис. тонн (35 %) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення на 10% вироблення електроенергії, при цьому на 35 % більше використовувалось твердого палива в порівнянні з минулим роком та зменшилось на 12% використання природного газу. З цього видно, що основним негативним чинником залишається вид використовуємого палива. Сьогодні, для подолання газової залежності, пропонується переведення їх на альтернативні види палива – вугілля, мазут, торфобрикети тощо. Незважаючи на безсумнівну необхідність пошуку та запровадження інших джерел теплової енергії, слід враховувати, що газ залишається найбільш екологічно чистим видом палива і використання інших існуючих видів призведе до значного збільшення номенклатури та обсягів викидів забруднюючих речовин. Для досягнення діючих нормативів викидів необхідно буде встановлювати нові типи обладнання або розробляти заходи по зменшенню викидів, що неможливо вирішити в короткі терміни. За попередніми розрахунками при використанні в якості палива вугілля, обсяги викидів забруднюючих речовин зростають у 26 разів в порівнянні з використанням природного газу, при використанні мазуту – в 10 разів, торфу – у 8 разів. Динаміка сумарних викидів представлена в таблиці 11.6. Табл. 11.6. Динаміка викидів КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» за 2005 – 2009 роки Назва забруднюючої речовини

Всього, в т. ч. Діоксид сірки Тверді речовини Сполуки азоту Оксид вуглецю Інші речовини

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

І кв.2009 рік

тис. т/ рік

тис. т/рік

10,658 5,996 2,887 1,570 0,189 0,016

11,578 6,944 3,080 1,375 0,165 0,014

11,420 6,693 2,747 1,753 0,209 0,017

15,470 9,603 3,386 2,244 0,219 0,018

5,217 3,441 0,938 0,770 0,062 0,006

В 2008 році підприємством витрачено 116,9 тис.грн. на ремонти золоуловлювачів та капітальний ремонт котла № 5. Після налагодження існуючих очисних установок зменшено викиди на 3,6 тонни. Для досягнення нормативів граничнодопустимих обсягів викидів розроблено додатковий план заходів, реалізація якого буде проводитись на протязі 9 років, що дасть змогу зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на 170

рік. Розроблено ТЕО реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла утилізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів. Але це лише плани. Незважаючи на вжиття заходів по реконструкції та ремонтах обладнання, які щорічно проводяться на КЕП "Чернігівська ТЕЦ", обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять вагомий вклад в загальному обсязі викидів області. Великі обсяги викидів забруднюючих речовин в м.Чернігові (по даним Чернігівського ЦГМ) зумовлюють перевищення у 2 рази гранично допустимих концентрацій по діоксиду азоту . У 2008 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Чернігівській області у розрахунку на особу складають 39,347 кг, в порівнянні з минулим роком цей показник збільшився на 5,227 кг. Щільність викидів від стаціонарних джерел залишилась практично на рівні минулого року. Найбільша припадає на міста Чернігів (231,984 т/ км2), Ніжин (26,934 т/км2), Прилуки (16,188 т/км2). Розрахований усереднений показник по області - 1,391 т на 1 км2. Другим негативним чинником діяльності підприємства є значні обсяги утворення золи від спалювання вугілля, якої щорічно утворюється до 90 тис. т. На даний час на об´єктах підприємства акумульовано 2,44 млн. тонн золи та швидко продовжують заповнюватись резервні площі для її зберігання. При введенні підприємства в експлуатацію для цих цілей був передбачений золовідвал, який розташований в заплаві р. Десна. На даному об´єкті вичерпано резервні площі для розміщення золи. Зважаючи на гостру необхідність забезпечення вільними площами в 2005 році органами влади було виділено нову земельну ділянку на базі ставканакопичувача ВАТ “Чернігіввовна”. Згідно проекту потужність золовідвалу № 2 становить біля 670000 т золи. Але через збільшення обсягів утворення золи заповнення вільних площ об’єкту здійснюється дуже швидко, на даний час на ньому розміщено майже 500 тис.тонн золи. І зараз знов гостро постала проблема з виділенням нової ділянки та будівництва нового об´єкту. За результатами вишукувань проведених фахівцями Українського наукового гігієнічного центру, зола Чернігівської ТЕЦ є мало небезпечним видом відходів, відноситься до четвертого класу небезпеки. Виходячи з радіологічних та хімічних досліджень, можливе використання золи для виробництва будівельних матеріалів. Незважаючи на неодноразові звернення до керівництва підприємства, Чернігівського міськвиконкому, який залишається власником об´єкту, не вдалося вирішити питання системного використання золи в будівельній галузі. Також не ведеться пошук інших напрямків її використання, що значно зменшило б навантаження на об’єкти довкілля. В 2008 році лише 19,6 тис. тонн (21% від утворених обсягів) передано для використання, як домішки при виробництві цегли, що не вирішує питання в цілому. 171

При таких темпах спалювання вугілля, питання пошуку вільних земельних ділянок для складування золи постане дуже актуально. Одним з напрямків вирішення зазначених екологічних проблем є обмеження діяльності підприємства виключно потребами міста Чернігова. Табл. 11.7. Обсяги утворення та накопичення золи на золовідвалах КЕП Чернігівська ТЕЦ

Обсяги утворення золи, тис. т

2005

2006

2007

2008

І кв. 2009

Всього накопичено станом на 01.04.09

73,36

82,51

77,36

92,63

24,3

2433,4

11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел. Серед відновлювальних джерел енергії в області споживаються дрова та відходи деревообробки, енергія малих рік (Седнівська мала ГЕС ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»).

172

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система Чернігівської області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Табл. 12. 1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Залізничний2

Автомобільний3

Водний4

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт 5

Всього

Рік

2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

Перевезено вантажів млн. т %

13,227 15,030 14,178 14,136 15,288

Вантажооборот млн.т.км.

288,0 733,0 846,6 942,8 1192,9

Перевезено пасажирів млн. %

10,332 78,437 12,654 89,160 91,196

13,227 15,030 14,178 14,136 15,288

288,0 733,0 846,6 942,8 1192,9

10,332 78,437 12,654 89,160 91,196

Пасажирооборот млн.пас.км.

893,2 928,0 989,0 1014,5 923,2

Показники обчислюються на державному рівні. З урахуванням комерційних вантажних перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями, та обсягів автомобільних пасажирських перевезень, виконаних суб’єктами малого бізнесу 4 Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про статистику» 5 Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про статистику» 3

173

Табл. 12.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис. т Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

Спеціальні нелегкові автомобілі

14,3 13,4 12,8 10,5 10,0

4,7 3,8 3,6 2,7 2,4

3,2 3,6 3,6 3,7 3,7

1,1 0,8 0,9 0,7 0,7

3,2 3,2 3,1 2,6 2,5

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Табл. 12.3. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) За видами палива Тип автомобіля (одиниць)

Всього

Автомобілів - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

142616 111273 8497 5273 1936 3796 8742 3099

бензин

107788 88810 5479 3514 342 1907 5285 2451

стиснений дизпаливо зріджений нафтовий газ газ

14105 7173 1766 1468 1381 577 1471 269

8275 7394 120 59 9 125 315 253

189 2 31 10 4 61 66 15

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

12052 7893 1100 219 77 1126 1526 111

207 1 1 3 123 0 79 0

Табл. 12.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

Обсяги викидів, тис. т

бензину

2000 2005 2006 2007 2008

44,0 45,4 45,1 51,6 49,0

40,3 40,3 39,4 37,2 38,6

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу

2,0 2,7 2,7 8,9 4,9

174

1,7 2,5 3,0 5,6 5,6

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, %

91,6 88,8 87,3 72,1 78,7

Табл. 12.5. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів1 Тип автомобіля

Всього 2000

Автомобілі - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби

2005 129816 96823 9040 6179 1658 9353 3797 2966

2006 129737 97780 8600 5805 1745 8945 3823 3039

Від 3,1 до 5 років

Від 2 до 3 років 2007 132442 101440 8232 5351 1827 9010 3618 2964

2008 142626 111273 8497 5273 1936 8742 3796 3099

2000

2005 13092 11605 388 50 82 322 428 217

2006 16270 14396 440 49 112 422 561 290

2007 16064 14186 382 88 111 477 546 274

2008 22105 19932 501 126 118 515 601 312

2006 20447 17655 650 37 227 808 668 402

2007 20170 17296 578 70 245 854 723 404

2008 22769 49684 646 126 272 913 724 404

¹ Інформація за 2000 рік відсутня.

175

2008

33437 28559 1257 287 369 1475 788 702

2007

32427 27992 1179 218 374 1372 716 646

2006

2008

32355 27945 1141 291 352 1329 667 630

2005

2007

32057 27592 1110 229 306 1393 812 615

2000

2006

2005 20073 17379 708 35 212 788 613 338

Більше 10 років

2005

Тип автомобіля

2000

Від 5,1 до 10 років

2000

64594 40247 6834 5865 1058 6850

60665 37784 6369 5428 1054 6386

63781 42036 6093 4975 1097 6307

67305 43098 6039 4734 1177 5839

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля При проведенні операції «Чисте повітря» Держекоінспекцією спільно з працівниками Державтоінспекції, у травні, жовтні місяці 2008 р. перевірками було охоплено автотранспортні засоби 177 автопідприємств, організацій та установ (2678 одиниць), індивідуальний транспорт – 2675 одиниць. При виконанні замірів на викиди СО, вуглеводнів та димності виявлено 204 порушень стандартів. Причиною порушень законодавчих та нормативних актів з охорони атмосферного повітря, як і в минулі роки, є тривалий термін експлуатації автомобілів, несвоєчасне і неякісне регулювання паливної системи двигунів. За останні три роки намітилась тенденція до певного оновлення автомобільного парку, як на підприємствах, так і в приватному секторі. Нові європейські стандарти більш жорстко регламентують вміст забруднюючих речовин у вихлопних газах, що не може позитивно не вплинути на загальну ситуацію у сфері охорони атмосферного повітря. Для зменшення викидів в атмосферне повітря організовано контрольно-регулювальні пункти в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках, Бахмачі, Ічні, Козельці, Бобровиці, Ріпки та Носівці. 12.3. Використання альтернативних видів палива У Чернігівській області за допомогою Українського союзу промисловців і підприємців Українська компанія «Технопарк» здійснює підготовку до реалізації інфраструктурного проекту будівництва заводів з виробництва біогазу та дизельного палива. Сировина – відходи пиломатеріалів, кукурудзи, зернових культур. Потужність заводів 35 тис.тонн біопалива на рік.Такий обсяг виробництва міг би на 100% забезпечити пальним усі райони Чернігівської області.

176

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Протягом 2008 року Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області перевірено 1389 об’єктів різних форм власності щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, з них комплексно – 900. Серед них: ЗАТ «Бахмач-водсервіс», ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Бахмач-м’ясо», Куликівське ВУЖКГ, КП «Козелецьводоканал» Мринське виробниче управління підземного зберігання газу Філії «УМГ «Київтрансгаз», Комунальне підприємство «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», Гнідинцівський газопереробний завод ВАТ «Укрнафта», Комунальне підприємство «Господар» Варвинської селищної ради, Дочірнє підприємство «Пластмас» ТОВ «Торговий дім Пластмас-Прилуки», ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «Сил» та екологічно-небезпечні підприємства, що віднесені до Переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля України та впливають на стан навколишнього природного середовища області КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ Фірми «ТехНова», ВАТ «Чернігівське Хімволокно», КП «Чернігівводоканал». За порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища складено 2905 протоколів. Притягнуто до адмінвідповідальності 2866 осіб. Загальна сума нарахованих штрафів склала 232526 грн. Відсоток стягнення штрафів складає 87 %. Сума пред’явлених претензій та позовів за шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, складає 7 891 153 грн. З метою припинення негативного впливу на навколишнє природне середовище, при здійсненні виробничої діяльності у 47 випадках обмежувалась та призупинялась (до усунення недоліків) діяльність суб’єктів господарювання з прийняттям відповідних рішень. Динаміка щодо кількості перевірених об’єктів, притягнення до адмінвідповідальності, претензійно-позовної роботи та діяльності щодо призупинення еколого-небезпечних підприємств наведена на рис. 13.1 – 13.8.

177

Рис. 13.1. Динаміка притягнення до адмінвідповідальності 2905 2866

3000

2458

2459

2500

2000

1838 1801

1500

1000

500

0 2006

2007

Складено протоколів (шт.)

2008

Притягнуто до адмінвідповідальності (чол.)

Рис. 13.2. Динаміка накладення (стягнення) адміністративних штрафів (грн.) 232756

250000

201270 200000

157862 150000

124678

119289 99076

100000

50000

0 2006

2007

Накладено

2008 Стягнуто

178

Рис. 13.3. Динаміка пред'явлення (стягнення) претензійно-позовних матеріалів (шт.) 284

300 250 200

191

181 157

150 150

95 100 50 0 2006

2007

2008

Пред'явлено

Стягнуто

Рис. 13.4. Динаміка пред'явлення претензійно-позовних матеріалів (грн.)

7891153

2008

373846

2007

186456

2006

1000000

2000000

3000000

4000000

179

5000000

6000000

7000000

8000000

Рис. 13.5. Динаміка стягнення претензійно-позовних матеріалів (грн.) 194937

200000 180000

150266

160000 140000 120000 100000

69821

80000 60000 40000 20000 0 2006

2007

2008

Рис. 13.6. Динаміка прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності (шт.) 47 50 45 40

35 30 25 20 15

10 5 0 2006

2007

180

2008

Рис. 13.7. Розподіл претензійно-позовних матеріалів за 2008 рік (в розрізі ресурсів) Поводження з відходами 7063657 грн.

Рослинний світ 337767 грн. Тваринний світ 1250 грн.

Рибні ресурси 1835 грн.

Надра 184706 грн.

Земельні ресурси 101461 грн.

Атмосферне повітря 1791 грн.

Природнозаповідний фонд 6553 грн.

Водні ресурси 192133 грн.

Рис. 13.8. Розподіл санкцій за адмінправопорушення за 2008 рік (в розрізі ресурсів) Рибні ресурси 1683 грн.

Водні ресурси 13107 грн.

Рослинний світ 47787 грн.

Поводження з відходами 58939 грн.

Тваринний світ 11781 грн.

181

Природнозаповідний фонд 1114 грн.

Атмосферне повітря 48705 грн.

Надра 24616 грн.

Земельні ресурси 25024 грн.

Держекоінспекцією в Чернігівській області на виконання окремого доручення Міністра згідно з рішенням Протоколу оперативної наради від 01.07.2008 року № 38 проведено перевірки 21 автозаправної станції (АЗС) на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства. Встановлено, що 18 АЗС здійснюють діяльність із порушенням законодавства. 19 посадових осіб підприємств, що експлуатують АЗС, притягнено до адміністративної відповідальності на загальну суму 2822 грн., стягнуто – 2448 грн. За систематичні порушення тимчасово заборонено діяльність АЗС ДП «Юта-Плюс» (смт. Сосниця) та АЗС ПП «Грант» (смт. Срібне.)/ I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів Скид стічних вод з міської каналізаційної мережі міста Бахмач здійснюється на локальні очисні споруди біологічної очистки потужністю 2200 м3/добу з подальшим доочищенням у біоставках. Експлуатацію очисних споруд проводить КП «Бахмач-водсервіс». На сьогоднішній день біофільтри повністю пошкоджені і не виконують своєї функції по біологічній очистці стоків. Очисні споруди здійснюють тільки механічну очистку стоків, експлуатуються з порушенням технологічного регламенту, що приводить до скиду недостатньо очищених зворотних вод у струмок Парасючка, який впадає в р. Борзенка. Водовідведення смт. Куликівка здійснюється на очисні споруди біологічної очистки, проектною потужністю 800 м3/добу, фактичне навантаження – 100 м3/добу. Очисні споруди значно недовантажені, працюють неефективно. З очисних споруд здійснюється скид недостатньо очищених стічних вод з перевищенням граничнодопустимих нормативів по вмісту амонію сольового, фосфатів, БСК5 та зважених речовин. В порушення вимог наданого дозволу на спецводокористування підприємством не забезпечено обладнання артсвердловин водовимірювальними приладами. Водовідведення смт. Козелець здійснюється на новозбудований комплекс очисних споруд штучної біологічної очистки «ЕКО – Компакт – 500», загальною потужністю 500 м3/добу. Скид зворотних вод відбувається у магістральний канал з наступним скидом у р. Остер. Фактичне навантаження 150 м3/добу. Очисні споруди значно недовантажені, працюють неефективно, візуально активний мул відсутній. Комплекс очисних споруд знаходиться на балансі Козелецької селищної ради. Очисні споруди не прийняті в експлуатацію державною комісією, актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів від 18.12.2006 року прийняті в експлуатацію із зауваженнями, які на сьогоднішній день не усунені. На очисні споруди повної біологічної очистки філії «Менський сир» ПП КФ «Прометей» (м. Мена) здійснюється скид власних стічних вод та 182

міського каналізаційного колектора. На очисних спорудах проведений капітальний ремонт. За даними лабораторних аналізів періодично фіксуються перевищення граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у зворотних водах. На ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» водовідведення виробничих стічних вод здійснюється на локальні очисні споруди повної біологічної очистки з наступним скидом у біоставок. На даний час водойма переповнена, причиною цього є низька фільтраційна спроможність ґрунтів. Для вирішення цього питання розроблена проектна документація по будівництву нового біоставка. На сьогоднішній день водойма збудована, але скид зворотних вод до неї не проводиться в зв’язку з відсутністю водоскидної споруди. Очисні споруди працюють не ефективно і до біоставка надходять зворотні води з перевищенням граничнодопустимих нормативів, що підтверджується результатами гідрохімічних аналізів, які, щоквартально, проводяться відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області. В зв’язку із застоєм води в біоставку на сьогоднішній день проводиться повторне забруднення в результаті процесів гниття. Відведення стічних вод ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» проводиться на локальні очисні споруди повної біологічної очистки. Очисні споруди працюють з порушенням технологічного регламенту, здійснюють тільки механічну очистку стічних вод. Очисні споруди потребують проведення робіт з реконструкції. Скид зворотних вод після очисних споруд здійснюється до струмка без назви, що впадає у р. Десна. Рішенням № 17 від 25.09.2007 року Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області «Про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації локальних очисних споруд повної біологічної очистки ЗАТ «НовгородСіверський сирзавод» експлуатацію очисних споруд було тимчасово заборонено. На момент повторної перевірки встановлено, що, в порушення вимог зазначеного Рішення, підприємством здійснюється експлуатація очисних споруд та скид недостатньо очищених стічних вод до струмка без назви. За результатами перевірок підприємству пред’явлено дві претензії на відшкодування збитків, завданих державі внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод, на загальну суму 17271 грн. Керівництво підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності. В результаті перевірки ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» встановлено, що скид промислових та госппобутових стічних вод підприємства здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки проектною потужністю 700 м3/добу. Очисні споруди знаходяться в робочому стані, працює один аеротенк, візуально активний мул в аеротенках відсутній. Мулові майданчики знаходяться в незадовільному стані. Лоткова траса на очисних спорудах потребує проведення ремонтних робіт. Комплекс очисних споруд працює з порушенням технологічного регламенту. Це призводить до скиду стічних вод у поверхневий водний об’єкт з 183

перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин. Фактично за добу на комплекс очисних споруд надходить до 150 м3 стічних вод. Враховуючи, що численні претензії про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод, адміністративні стягнення та приписи щодо забезпечення роботи комплексу очисних споруд у відповідності до технологічного регламенту не дали вагомого результату, Держекоінспекцією в Чернігівській області прийнято рішення про тимчасову заборону діяльності по експлуатації локальних очисних споруд штучної біологічної очистки ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» до усунення порушень (Рішення № 15 від 25.07.2008 року). Відповідно до Плану роботи Інспекції по контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства екологічнонебезпечними підприємствами (об’єктами), що віднесені до Переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля України та об’єктами обласного рівня, що впливають на стан навколишнього природного середовища перевірено КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ Фірми «ТехНова». Перевіркою встановлено, що водопостачання КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма «ТехНова» для задоволення власних виробничих та господарськопобутових потреб, а також передачі вторинним водокористувачам здійснюється: – з р. Десна для використання на власні виробничі потреби та передачі ВАТ «Чернігівське Хімволокно»; – з мережі водопроводу КП «Чернігівводоканал» та з артсвердловин ВАТ «Чернігівське Хімволокно» для задоволення власних господарськопобутових потреб та передачі 14 субабонентам. Дозволом на спеціальне водокористування підприємству доведені ліміти забору, використання та передачі води вторинним водокористувачам. Показники якості зворотних вод, що скидаються до р. Десна, знаходяться в межах затверджених нормативів граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин. Водовідведення зливових вод з території ТЕЦ та мазутогосподарства перед скидом у відвідний (скидний) канал здійснюється на передочисні споруди (нафтовловлювач), який на момент перевірки був переповнений. Нафтовловлювач потребує очищення та своєчасної передачі відходів з вмістом нафтопродуктів підприємствам, що забезпечують їх утилізацію та безпечне видалення і мають відповідні ліцензії. Відмивочні води катіонових та аніонових фільтрів станції водопідготовки перед відведенням у скидний канал проходять станцію нейтралізації, яка складається з двох ємностей по 400 м3. Ємності експлуатуються періодично. Робота станції нейтралізації здійснюється 184

згідно «Інструкції по експлуатації установки нейтралізації вод ВПУ», затвердженої головним інженером. КП «Чернігівводоканал» проводиться експлуатація комплексу очисних споруд штучної біологічної очистки, проектною потужністю 95000 м3/добу. На момент перевірки незаповненими відпрацьованим мулом залишаються лише чотири мулові карти, що є недостатнім для розміщення необхідної кількості мулового осаду, що утворюється в процесі роботи комплексу очисних споруд. Скид стічних вод з міської каналізаційної мережі смт. Короп здійснюється на очисні споруди біологічної очистки проектною потужністю 400 м3/добу. Експлуатацію очисних споруд проводить ПП «Водоканал». Очисні споруди експлуатуються з порушенням технологічного регламенту, що призводить до скиду недостатньо очищених зворотних вод до озера Конопляна. Очисні споруди знаходяться у напівзруйнованому стані і потребують проведення робіт з реконструкції. Водовідведення з території Свердловської сільської ради Коропського району здійснюється до власної каналізаційної мережі. Стічні води без попередньої очистки скидаються у р. Головесна, що негативно впливає на гідрохімічний стан водного об’єкту. При цьому на балансі сільської ради знаходиться об’єкт незавершеного будівництва комплексу очисних споруд штучної біологічної очистки, який тривалий час не вводиться в експлуатацію через відсутності коштів. Специфіка роботи ЗАТ «КСК «Чексіл» передбачає карбонізацію та фарбування шерсті на різних етапах виробництва. З цією метою використовуються лінії карбонізації та фарбування, в яких, наряду з фарбниками, застосовують кальциновану соду, поварену сіль, біхромат калію, кислоти, миючі засоби та інші інгредієнти, передбачені технологічними процесами. Стоки, що утворюються в зазначених процесах, відводяться в усереднювач-дегазатор, де проводиться їх часткова нейтралізація та розбавлення, далі подаються на очисні споруди м. Чернігова для подальшого очищення. Підприємством розробляється проектна документація на будівництво установки по очищенню виробничих стоків з метою повторного використання вод та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Щорічно спостерігається поступове погіршення гідрохімічного стану малих річок, які, в основному, є приймачами стічних вод підприємств області. Для вирішення цієї проблеми необхідна реконструкція існуючих та будівництво ряду нових сучасних комплексів очистки господарськопобутових та зливових вод.

185

1.2. Контроль у галузі охорони і використання підземних вод Перевірками встановлено, що основними порушеннями у сфері охорони та використання підземних вод є відсутність дозволу на спеціальне водокористування чи закінчення терміну дії дозволу. Також мають місце і інші порушення: неогороджені та необлаштовані санітарнозахисні зони артсвердловин, негерметичність гирл свердловин, не проводиться санітарно-технічний тампонаж недіючих артезіанських свердловин у встановлені строки. Вищезазначені порушення виявленні і на ТОВ «Яколен», ТОВ «Фенстер», ТОВ «Контракт-М», Корюківський райагробуд, ТОВ НВП «Метекол», ВАТ «Ічнянське АТП-17439», РКСЛП «Корюківкаліс» та інших. Результати перевірок, проведених в сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, показали, що основними порушниками, які здійснюють самовільне водокористування, є підприємства аграрного сектору економіки. Відсутність кваліфікованих кадрів, важкий фінансовий стан сільськогосподарських підприємств створює всі умови до порушення чинного природоохоронного законодавства. Фермерські господарства, що створюються на місці колишніх сільгосппідприємств, не є їх правонаступниками і в більшості випадків відмовляються від артезіанських свердловин. У органів місцевого самоврядування, на утримання яких передаються свердловини, також відсутні кошти та спеціалісти. В результаті – водогосподарські споруди піддаються руйнуванню, грабуванню обладнання. 1.3. Контроль у галузі охорони і використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг В рамках розбудови екомережі в області проводяться заходи щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг. Держекоінспекцією в Чернігівській області здійснюється контроль стану господарювання в межах прибережних захисних смуг водних об’єктів. Не зважаючи на проведену роботу, залишається ряд проблем, які потребують вирішення: стан господарювання у межах прибережних захисних смуг (загальна площа становить 61,3 тис. га.), винесення їх в натуру та встановлення охоронних знаків, аншлагів. Виконання вказаних робіт відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 87 Водного кодексу України покладено на органи місцевого самоврядування. ІІ. Контроль за охороною атмосферного повітря В ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Будмаш» (м. Прилуки) встановлено, що для 186

зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 10 джерелах установлені пилогазоочисні установки. Більшість з них знаходяться в незадовільному технічному стані, що призводить до неефективної роботи газоочисного обладнання. В розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 рік підприємством не проведено плату за обсяги викидів, по марганцю та його сполуках. Проведено перевірку ЗАТ «Камвольно-суконна компанія «Чексіл». За матеріалами інвентаризації 2004 року на підприємстві нараховувалося 270 стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Термін дії дозволу на викиди закінчився 30.09.2008 р., викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється без дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 52 джерелах були встановлені пилогазоочисні установки. Підприємством проводиться модернізація виробничих потужностей зі зменшенням джерел викидів і заміною енергозатратної та малоефективної вентиляційної системи на локальні пилогазоочисні установки, розташовані безпосередньо біля джерел викидів. При візуальному обстеженні пилогазоочисного устаткування нещільностей в конструкціях, що призводить до неефективної роботи газоочисного обладнання, не виявлено. На підприємстві «Холминський спиртовий завод», згідно даних інвентаризації джерел викидів, налічується 14 стаціонарних джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Для зменшення викидів на одному джерелі встановлено пилогазоочисну установку. Паспорт на пилогазоочисне обладнання відсутній, не проводиться перевірка ефективності та технічного стану обладнання, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Підприємством не розроблений план-графік інструментальнолабораторного контролю за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Не здійснюється інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». ІІІ. Контроль за охороною та використанням земель Протягом звітного періоду виявлено 11 випадків використання земель не за цільовим призначенням.

На території Хрипівської сільської ради Городнянського району виявлено факт нецільового використання земельної ділянки ДП «Чернігівський облавтодор» площею 1,0 га. Обраховані збитки в розмірі 187

5519,39 грн. Матеріали перевірки направлені до УДСБЕЗ УМВСУ в області. Спільною перевіркою з військовою прокуратурою в Чернігівській області виявлено факт нецільового використання земельної ділянки військовою частиною А-1815. За результатами перевірки обраховані збитки в сумі 8911 грн. За матеріалами, переданими до військової прокуратури, порушено кримінальну справу по факту нецільового використання земель (землі оборони) та зняття родючого шару ґрунту. Самовільне зайняття земельної ділянки виявлено у 31 випадку. Остерським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (ВУЖКГ) здійснено самовільне зайняття двох земельних ділянок для розміщення полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 14,9 га (7,7 га і 7,2 га) на землях Бирківської сільської ради. Остерське ВУЖКГ приступило до використання вищезазначених земельних ділянок за відсутністю отримання правоустановчих документів на них, що є порушенням ст. ст. 116, 125 Земельного кодексу України. Відходи на полігон ТПВ завозяться Остерським ВУЖКГ за договорами з підприємствами, організаціями, установами м. Остер. Нараховано збитки в сумі 24632 грн. За даним фактом Козелецьким РВ УМВС України порушено кримінальну справу. В результаті проведеної перевірки працівниками Держекоінспекції на території Дроздовицької сільської ради Городнянського району виявлено факт самовільного зайняття 3 земельних ділянок площами 2052 м2, 7198 м2, 5530 м2 (землі сільськогосподарського призначення) Службою автомобільних доріг у Чернігівської області. Ці земельні ділянки використані для видобутку корисної копалини кар’єрним способом (видобуток піску). При розробці цих кар’єрів було знято родючий шар ґрунту на загальній площі 14780 м2 без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель. Обраховані збитки на загальну суму 30507 грн. Матеріали направлені до СДСБЕЗ Городнянського РВ УМВС України. У 2008 році Держекоінспекцією виявлено 75 випадків псування та забруднення сільськогосподарських та інших земель. Протягом звітного періоду працівниками відділу інструментальнолабораторного контролю проаналізовано 103 проби ґрунтів на вміст нафтопродуктів та техногенних домішок. У м. Прилуки виявлено факт забруднення земель промисловості товарною нафтою ТОВ «Прилуцький нафтоналив». Сума обрахованих збитків становить 19831 грн. (збитки повністю відшкодовані). За направленими до Прилуцької районної прокуратури матеріалами порушено кримінальну справу.

188

ІV. Контроль за охороною і використанням надр Станом на 31.12.2008 р. нараховується 66 спецдозволів на користування надрами на об’єктах, розташованих в Чернігівській області. З них 7 спецдозволів видано у 2007 році, зокрема, на видобуток газу природного в смт. Варва; нафти в смт. Талалаївка; суглинку: родовища «Височанське», «Західно-Борзнянське» та «Вертіївське-1»; глини – родовище «Льгівське»; торфу – родовище «Рокита». В області проведено розвідку на 10 родовищах піску, з них в розробку корисних копалин на території Чернігівської області залучено чотири родовища: Грибово-Руднянське, Папірнянське, НовгородСіверське, Михайло-Коцюбинське. Грибово-Руднянське та Папірнянське, родовища загальнодержавного значення, використовуються для видобування кварцового піску (для виробництва скла); НовгородСіверське та Михайло-Коцюбинське – родовища будівельного піску місцевого значення. В ході перевірки на території Хрипівської сільської ради Городнянського району виявлено факт реалізації 3000 т ґрунту піщаного головою Хрипівської сільської ради. За даним фактом порушено кримінальну справу.

Винесено Рішення про тимчасову заборону користування надрами (видобуток глини) підприємством ТОВ «Березнянський цегельний завод № 2», яке користувалось надрами на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,50 га. 2 несанкціоновані кар’єри піску виявлені в смт. Березна Менського району. Для встановлення осіб порушників матеріали передані до Менського УМВС України в Чернігівській області. V. Контроль за поводженням з відходами Держекоінспекцією проведені перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами та збирання, заготівлю окремих відходів як вторинної сировини, зокрема, щодо додержання ліцензійних умов провадження діяльності. Обслуговуванням Чернігівського міського полігону твердих побутових відходів займається ПП «Гранпласт». Полігон твердих побутових відходів перевантажений, площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. При цьому, за відсутності альтернативи, продовжується експлуатація полігону. Так, у 2008 році на полігоні розміщено 185,2 тис. тонн відходів. Через недостатнє фінансування заходів щодо безпечного функціонування полігону, вони носять епізодичний, безсистемний характер і не вирішують проблеми в цілому. Для зменшення навантаження на об’єкти довкілля, негативного впливу відходів на навколишнє середовище планується будівництво 189

сміттєпереробного комплексу з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів, в тому числі і накопичених на існуючому полігоні. Введення в експлуатацію зазначеного об’єкту дозволить зняти проблеми міського полігону твердих побутових відходів. На сьогоднішній день розроблений проект, виділена земельна ділянка, але роботи по будівництву не проводяться в зв’язку з відсутністю коштів. Перевірено діяльність Гнідинцівського газопереробного заводу (ГПЗ) ВАТ «Укрнафта», основною діяльністю якого є виробництво продуктів нафтоперероблення. На підприємстві наявні всі необхідні дозвільні документи в сфері охорони навколишнього природного середовища, забезпечено ведення первинної облікової документації, в наявності накази про призначення відповідальних осіб в сфері охорони навколишнього природного середовища по підприємству. Відповідно до повідомлень про проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки на Гнідинцівському ГПЗ ВАТ «Укрнафта» наявні 6 об’єктів підвищеної небезпеки першого класу. При зберіганні та використанні отруйних речовин на підприємстві забезпечено розроблення нормативно-розпорядчих документів та дотримання заходів щодо забезпечення техногенно-екологічної безпеки. У всіх структурних підрозділах підприємства, де використовуються та зберігаються отруйні речовини, розроблені та затверджені керівництвом підприємства плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, посадові інструкції з охорони праці та безпечного поводження з хімічними речовинами. На випадок виникнення аварійних ситуацій в підрозділах наявні засоби нейтралізації, персонал забезпечений засобами хімічного захисту. Для забезпечення оперативного реагування та ліквідації аварійних ситуацій на підприємстві створена воєнізована газорятувальна служба. При перевірці ЗАТ «КСК «Чексіл» встановлено, що зберігання хімічних речовин, які використовуються на виробництві, проводиться в спеціально відведених складських приміщеннях на піддонах та стелажах, окремо по видах, облік ведеться. Ємності для зберігання значних об’ємів речовин знаходяться на бетонованих площадках, що забезпечує захист природного середовища на випадок аварійних проливів. На підприємстві використовуються речовини, що входять до «Переліку отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюється за наявності дозволу» (аміак, сірчана кислота). Проте, дозволи на зберігання та використання зазначених речовин відсутні, що є порушенням ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Розміщення основних виробничих відходів – вугільної золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» здійснюється на власний золонакопичувач № 1, який розташований у ІІ поясі санітарно-захисної зоні р. Десна на відстані 1 км від підприємства. Споруда площею 36 га поділена на 7 секцій з висотою дамб 8,5 – 10 метрів збудована згідно 190

проекту, розробленого Київським відділенням Державного союзного проектного інституту «Променергопроект». Золонакопичувач проектною потужністю 1822 тис. т. експлуатується з 1961 року, на ньому розміщено більше 2 млн. т золи. У зв’язку з переповненням золонакопичувача № 1 та відсутністю резервних площ для розміщення відходів Чернігівською районною радою 22.11.1998 р. підприємству видано державний акт право користування земельною ділянкою для розташування накопичувача золи № 2. У 2002 році ВАТ «Інститут «Чернігівводпроект» розроблений проект «Золонакопичувач №2 КЕП «Чернігівська ТЕЦ»», який отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи. Згідно проекту потужність золовідвалу № 2 становить біля 670000 т золи. На момент перевірки на підприємстві утворюється 160 тис. тонн золи на рік, що за допомогою гідравлічної системи розміщується на золонакопичувачі № 1. Щорічно на золонакопичувач № 2 вивозиться 160 тис. тонн золи. Вивезення золи в тій же кількості, що надходить може призвести до виникнення надзвичайної ситуації через відсутність резервних площ. При обстеженні дамб на золонакопичувачі № 1 встановлено, що за тривалий термін експлуатації дамби просіли, створюється небезпека їх розмиву і руйнування. При заповненні водою існує вірогідність переливу технічних вод. Розташування золонакопичувача в санітарно-захисній зоні р. Десна створює небезпеку забруднення водойми та виникнення надзвичайної ситуації екологічного характеру. VІ. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів. В цілому по області стан лісів задовільний. Проте, протягом останніх років майже у 2 рази збільшились об’єми рубок головного користування. Для їх освоєння залучаються значні матеріальні та людські ресурси лісокористувачів, як наслідок – зменшуються об’єми і якість проведення лісогосподарських та лісозахисних робіт. Лісокористувачами не дотримується технологія створення лісових культур, особливо в перші два – три роки, що негативно впливає на продуктивність лісів в області. Викликає занепокоєння стан лісовідновлення по твердолистяному господарству: в окремих лісогосподарських підприємствах частина зрубів суцільних рубок господарсько-цінних порід (дуб, сосна) без достатньої кількості підросту головних порід, які відповідають корінним типам деревостанів, в порушення «Правил відновлення лісів і лісорозведення» залишаються під природне поновлення малоцінними другорядними породами (акація, осика). Не проводиться реконструкція малоцінних м’яколистяних молодняків, де лісорослинні умови оптимальні для вирощування господарсько-цінних порід дерев. Низькопродуктивні землі сільськогосподарського призначення, на яких відбулося природне заліснення, своєчасно не переводяться у вкриту 191

лісом площу і не передаються під охорону лісогосподарським підприємствам. В зв’язку з цим на даних землях здійснюються самовільні рубки дерев (заготівля дров’яної деревини, новорічних ялинок тощо). VII. Екологічний контроль на державному кордоні. Постами екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон за 2008 рік було перевірено 233492 тис. одиниць автотранспорту та 41452 вагони. Здійснено екологічний контроль 1777527 тон вантажів та радіологічний контроль 3663569 тон вантажів. За звітній період здійснено 28 затримань. З загальної кількості затриманого вантажу 6 випадки повернення вантажу. Працівниками постів екологічного контролю за звітній період винесено 1249 постанов на суму 49215 грн. які стягнуті в повному обсязі. VІІ. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища. 2 лютого 2008 року о 4 годині 20 хвилин на території ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (Чернігівська область, м. Прилуки, Південна промзона) сталася надзвичайна ситуація, що призвела до негативних екологічних наслідків. В результаті чого стався розлив нафти товарної в об’ємі 33,4 м3. Орієнтовна площа забруднення земельної ділянки ТОВ «Прилуцький нафтоналив» та НГДУ «Чернігівнафтогаз» складає 340 м2. За результатами проведеної перевірки відібрані відповідні проби ґрунту та проведено їх інструментально-лабораторний аналіз. Вилита нафта в кількості 33,4 м3 зібрана і повернена у підземне сховище. Забруднена територія оброблена біосорбентом (сорбент вуглеводний біодеструктивного типу), роботи по ліквідації надзвичайної ситуації завершені 02.02.2008 р. Вжиті заходи впливу до порушників природоохоронного законодавства: винні особи притягнуті адміністративної відповідальності у розмірі 153 грн. Розмір заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу становить 19,831 тис. грн. Вся сума добровільно відшкодована. Матеріали подані до Прилуцької міжрайонної прокуратури. 18 березня 2008 року о 17 годині 30 хвилин на території очисних споруд в м. Прилуки виявлено факт пориву каналізаційного колектора. Колектор розташований на глибині 4 м від поверхні. Фактів забруднення навколишнього природного середовища не встановлено. Керівництвом КП «Прилукитепловодопостачання» було прийнято рішення про перекачку стоків по іншій нитці при обмеженні подачі питної води. Силами КП «Прилукитепловодопостачання» аварію було ліквідовано в 00 годин 30 хвилин 19 березня 2008 року. 22 квітня 2008 року о 02 годині 40 хвилин на узбіччі дороги Варва – Світличне на відстані 65 м. від нафтопроводу Гнідинці – Прилуки виявлено фонтанування нафти з нафтопроводу. Орієнтовний виток нафти склав 0,5 м3. 192

Площа забруднення земельної ділянки складає 10,0 м2. Обрахована шкода, заподіяна земельним ресурсам, складає 56 грн. 50 коп. Роботи по ліквідації нафти завершені, вилита нафта зібрана, забруднена територія оброблена біосорбентом. 05 листопада 2008 року о 15 годині 10 хвилин поблизу села Червоні Партизани в урочищі Панський ліс Носівського району Чернігівської області при перекачуванні із автоцистерни на базі шасі полупричепа МАЗ безводного аміаку (газ) до іншої автоцистерни для подальшої заправки агрегату по внесенню аміаку до ґрунту в результаті порушення технології перекачування стався викид безводного аміаку через запобіжний клапан. Роботи проводились ТОВ «Агрікор», яке орендує земельні паї в с. Червоні Партизани. Силами МНС проведена ліквідація наслідків надзвичайної ситуації. Сума збитків, заподіяних державі внаслідок аварійного викиду аміаку в атмосферне повітря, становить 1791 грн. Вся сума добровільно відшкодована. 07 грудня 2008 року о 23 годині 35 хвилин внаслідок виходу з ладу вентиля відбувся витік парів аміаку з системи охолодження в компресорному цеху ВАТ «Чернігівській молокозавод». Черговою зміною були проведені ремонтні роботи. Витік аміаку було припинено 08.12.2008 р. о 00 годин 14 хвилин. Джерело забруднення атмосферного повітря ліквідовано. В атмосферне повітря викинуто біля 25 кг парів аміаку. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Відповідно до повноважень Держуправлінням ОНПС в Чернігівській області продовжувалась робота по створенню та вдосконаленню системи моніторингу довкілля області. Під обласною системою моніторингу довкілля розуміється інформаційна система спостереження, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля області, прогнозування його змін і розроблення науково – обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Система моніторингу довкілля створюється для виявлення критичних чинників антропогенного впливу, збільшення рівня знань про екологічний стан навколишнього природного середовища, поліпшення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях, більш якісного обґрунтування виконання природоохоронних заходів. В серпні 2007 року підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами системи моніторингу довкілля Чернігівської області, у якій задекларовано принципову згоду суб'єктів на участь у системі спостережень за об'єктів довкілля. Основною стратегічною метою Угоди є 193

дотримання вимог екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування на основі прийняття обґрунтованих управлінських рішень, що базуються на аналізі моніторингової інформації, моделюванні й прогнозуванні явищ, процесів та аналізу відповідності їх засадам сталого розвитку. Положенням про порядок інформаційної взаємодії суб'єктів моніторингу довкілля по Чернігівській області встановлено єдині загальні вимоги до порядку інформаційної взаємодії суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля області, визначено основні принципи інформаційного співробітництва, загальний порядок формування, отримання та надання інформації щодо моніторингових спостережень за станом навколишнього природного середовища. В 2008 році, погоджено Регламенти обміну екологічною інформацією між суб'єктами державної системи моніторингу з визначенням змісту, об'єму, термінів та виконавців надання екологічної інформації на державному та регіональному рівнях. Координацію діяльності суб'єктів системи моніторингу довкілля області здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Чернігівської області, зміни до якої внесені Розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 6 липня 2007 року № 282. У 2008 році проект Програми моніторингу довкілля Чернігівської області на 2008 – 2012 роки, відкоригований відповідно до Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року №1376 на сесії обласної ради не затверджено. Суб'єкти системи моніторингу здійснювали моніторингові дослідження навколишнього природного середовища у межах функціональних повноважень та згідно відомчих планів. Фінансування на виконання моніторингових досліджень здійснюється в межах бюджетних асигнувань відповідних установ. Суб’єктами обласної системи моніторингу довкілля є: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; - Державна екологічна інспекція в Чернігівської області; - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації; - Головне управління МНС України в Чернігівській області; - Чернігівський обласний центр з гідрометеорології; - Обласна санітарно-епідеміологічна станція; - Управління охорони здоров'я облдержадміністрації; - Деснянське басейнове управління водних ресурсів; - Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства; - Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість»; - Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області; 194

- Управління державної ветеринарної медицини в області; - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області; - Головне управління Держкомзему у Чернігівській області; - Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації; - КП «Чернігівводоканал»; - КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова»; - Головне управління статистики в Чернігівській області; - Чернігівський державний технологічний університет; - Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка; - Чернігівський державний інститут економіки і управління; - Ніжинський державний університет ім. М.В.Гоголя. Моніторинг атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Обласна санітарно-епідеміологічна станція та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Моніторингові дослідження джерел скидів стічних вод та стан поверхневих вод проводять Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, КП «Чернігівводоканал»та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Моніторинг підземних вод здійснюють Обласна санітарноепідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, КП «Чернігівводоканал» та Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». Моніторинговими дослідженнями ґрунтів займаються Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Деснянське басейнове управління водних ресурсів та Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». Сектором екологічного моніторингу та природоохоронних програм, який виконує функцію регіонального центру моніторингу довкілля, здійснюється збір, обробка та узагальнення екологічної інформації від суб'єктів системи моніторингу довкілля області. Узагальнена екологічна інформація щомісячно розміщується на веб-порталі Мінприроди (http://iac – menr.rgdata.com.ua).

195

Табл.13.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень Суб’єкти моніторингу довкілля

Джерел скидів стічних вод

Міністерство охорони навколишнього природного середовища – Державна екологічна інспекція в Чернігівській області Міністерство надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - Чернігівський обласний центр з гідрометеорології Міністерство охорони здоров’я - Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція Міністерство аграрної політики - Чернігівський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” Державний комітет України по водному господарству - Деснянське басейнове управління водних ресурсів (лабораторія вод та ґрунтів Чернігівської гідрогеолого - меліоративної експедиції)

Річки та водоймища

Атмосферне повітря

Промислові викиди в атмосферу

Підземні

Ґрунти

Решта

води

4027

134

117

Моря Джерел скидів стічних вод

Міністерство будівництва, архітектури та житлово – комунального господарства -КП “ Чернігівводоканал”

196

Табл.13.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів.

Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм 3

Програма міжрегіонального і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації до 2010 року і заходів до неї

Державна екологічна інспекція в Чернігівській області

Програма (план дій) охорони довкілля використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма формування національної екологічної мережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів Деснянського РУВР Дніпровського БУВР” Регіональна програма «Захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Чернігівській області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року».

Деснянське басейнове управління водних ресурсів Деснянське басейнове управління водних ресурсів

№

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

Основні рекомендації, надаються за результатами впровадження регіональних програм 4

Міжрегіональне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та ліквідації наслідків техногенних катастроф Система дій та напрямків роботи в сфері охорони довкілля, реалізація яких дозволить раціонально використовувати природний потенціал області і забезпечити сприятливі умови для проживання та здоров'я людей Збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій Оцінка радіологічного і гідрохімічного стану водних ресурсів області. Природоохоронні заходи, спрямовані на покращення екологічного стану річок та водойм шляхом їх розчищення та упорядкування.

Таблиця 13.3. Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля Назва регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження)

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн.

(Результати впроваджені системи, підсистеми та їх назви)

відсутні

№

197

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Екологічне обґрунтування господарської діяльності об’єктів, що проектуються, визначення шляхів і засобів нормалізації стану навколишнього природного середовища, забезпечення вимог екологічної безпеки при розробці проектних матеріалів та проведення уповноваженими державними органами їх експертної оцінки є однією з обов’язкових умов запровадження ідей сталого розвитку та екологізації економіки і світогляду нашого суспільства. Державна екологічна експертиза є спеціалізованим напрямком діяльності Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, яка регулюється Законом України «Про екологічну експертизу», здійснюється у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку. Протягом 2008 року відділом державної екологічної експертизи Держуправління в складі 4 спеціалістів проведено 250 експертиз передпроектної та проектно-кошторисної документації. Через порушення вимог природоохоронного законодавства та нормативних документів повернуто на доопрацювання 100 комплектів документації, тобто 40 %. У 2008 році згідно договорів з філією ДП «Укрдержбудекспертиза» розглянуто 199 проектів. У порівнянні з 2007 роком частка проектів, розглянутих в рамках комплексної державної експертизи, збільшилася з 74 % до 80 %, тобто процес експертизи здійснюється більш організовано і в коротші терміни. З представлених на екологічну експертизу проектних матеріалів розглянуто проекти: - АЗС, станцій технічного обслуговування, складів ПММ – 40; - об’єктів виробництва тепла – 53; - об’єктів машинобудування, металообробки, промислових – 26; - водозаборів та мереж водопроводу – 20; - гідротехнічних споруд, меліоративних систем – 7; - каналізаційних споруд і мереж – 15; - об’єктів деревообробки – 11; - об’єктів видобування, переробки нафти і газу – 14; - розробки кар’єрів, резервів – 1; - об’єктів по виробництву продуктів харчування – 9; - автошляхів, мостових переходів – 9; - переробки, зберігання, поховання відходів – 2; - виробництва будівельних матеріалів – 5; - природовідновлювальних робіт – 1; - тваринницьких комплексів, зернопереробки – 8; - готелів, баз відпочинку, кафе – 11; - інших – 18. У 2008 році значно зросла кількість об’єктів будівництва каналізаційних споруд і мереж. 198

Серед найзначніших проектів, які отримали позитивну оцінку, слід відзначити робочий проект «Природовідновлювальні роботи по локалізації та ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини А 2816» оскільки цим проектом планується вирішення наболілої проблеми, здійснення термінових заходів з ліквідації негативних наслідків експлуатації резервуарного парку складів пального та систем паливних комунікацій, поліпшення стану геологічного і гідрогеологічного середовища. Протягом 2008 року щодо екологічно-небезпечних і резонансних об’єктів (цементний завод поблизу м. Новгород-Сіверський, завод по змішуванню та гранулюванню сумішей мінеральних добрив в м. Ніжин) для попереднього експертного розгляду планувалося залучити Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Мінприроди України (УкрНДІЕП), м. Харків, про що було поінформовано замовників проектів та філію ДП «Укрдержбудекспертиза». Але замовники проектів відмовилися від планів реалізації зазначених проектів і експертиза їх не проводилася. Загальні результати роботи з еколого-експертної діяльності Держуправління у 2008 році наведено в таблиці 13.4. Табл. 13.4. Еколого-експертна діяльність Держуправління у 2008 році Загальна кількість

Позитивно оцінено, шт.

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно, шт.

% проектів повернутих на доопрацювання та оцінених негативно

Проведено експертиз перед проектної (ТЕО, ТЕР,ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації

250

150

100

Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій

–

У рамках комплексної державної експертизи

199

111

У відокремленому порядку (самостійно)

Виконання робіт

13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Збереження, відновлення та раціональне використання природних ресурсів – головна мета діяльності державної системи охорони навколишнього природного середовища. Державне управління охорони навколишнього природного середовища спільно з Державною екологічною інспекцією забезпечують роботу еколого-економічного механізму раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища в області, здійснюють координацію 199

природоохоронної діяльності відомств, підприємств, установ і організацій в області. Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 (із змінами та доповненнями) в області впроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища за викиди стаціонарними, пересувними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів. Збір за забруднення – головне джерело надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища (державного, обласного та місцевих). Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків. З метою посилення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення, оптимізації роботи по організації бюджетного прогнозування надходження коштів від збору до природоохоронних фондів всіх рівнів, Держуправлінням постійно ведеться робота з обміну відповідної інформації з органами державної податкової адміністрації, фінуправлінням, органами місцевого самоврядування, управлінням статистики. Таким чином до органів державної податкової організації Держуправлінням щорічно надається перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів господарювання, яким видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів по Чернігівській області в розрізі районів та міст обласного підпорядкування. В цілому в області налічується 11729 організацій, підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності платників збору за забруднення, якими протягом 2008 році сплачено 13000 тис. грн. екологічних зборів. Показниками державного бюджету передбачалось надходження коштів за забруднення навколишнього природного середовища до бюджетів усіх рівнів по Чернігівській області в сумі 9016,2 тис. грн., в тому числі: до державного бюджету – 5775,0 тис. грн. до обласного бюджету –2221,1тис. грн. до місцевих бюджетів –1020,1 тис. грн. Фактично сплачено за забруднення навколишнього природного середовища 12392,3 тис. грн., що складає 137,4 % до плану, в тому числі: до державного бюджету – 8055,0 тис. грн.; до обласного – 3098,1 тис. грн.; до місцевих бюджетів – 1239,2 тис. грн. 200

Надходження коштів до бюджетів усіх рівнів у 2008 році збільшилось у порівнянні з минулим роком на 3209,2 тис. грн. Показники фактичних надходжень зборів за спеціальне використання природних ресурсів до державного та місцевих бюджетів у 2008 році наведені в табл. 13.4. Табл. 13.5. Фактичні надходження зборів за спеціальне використання природних ресурсів за 2008 рік тис. грн. Пор. №

2. 3. 4. 5. 6. 7.

Показники

Збори за спеціальне використання природних ресурсів - всього Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду Збір за спеціальне водокористування Платежі за користування надрами Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету Плата за землю Плата за використання інших природних ресурсів Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Державний бюджет План Факт

Місцевий бюджет План Факт

ВСЬОГО План Факт

88937,1

93437

66078,3

72491,4

155015,4

165928,4

15418,5

21334,0

1220,4

1421,8

16638,9

22755,8

6723,3 26270,3

7998,9 25855,3

1062,7

1259,8

6723,3 27333

7998,9 27115,1

34750,0

30192,7

34750

30192,7

60554,0

65472,5

60554

65472,5

1,1

5775,0

8055,0

3241,2

4337,3

9016,2

12392,3

У 2008 році підприємствами, організаціями та установами області за адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища природи, використання природних ресурсів сплачено штрафів на суму 201,27 тис. грн., позовів, за порушення природоохоронного законодавства – 194,937 тис. грн. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі У звітному році кошти фондів охорони навколишнього природного середовища використовувались за цільовим призначенням відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1999р. № 1147 із змінами та доповненнями. Перелік видатків обласного фонду на 2008 рік був сформований на підставі запитів на фінансування, поданих райдержадміністраціями та міськвиконкомами міст обласного підпорядкування згідно п. 4 ст. 75 Бюджетного кодексу та затверджений сесією обласної ради, попередньо узгоджений постійною комісією обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів. За рахунок коштів обласного фонду профінансовано заходів на суму 2221,4 тис. грн. Основними напрямками фінансування були заходи по охороні та раціональному використанню природних ресурсів (ліквідаційний тампонаж артезіанських свердловин) – 700,0 тис. грн., по утилізації відходів – 945,0 тис. грн., по ліквідації іншого забруднення 201

навколишнього природного середовища (будівництво, реконструкція об’єктів) – 231,9 тис. грн., іншій діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища (виконання заходів по боротьбі з підтопленням, розчищенню та реконструкції поверхневих водойм, забезпечення функціонування Орхуського центру, проведення конкурсів екологічного спрямування, видання еколого-просвітницької літератури та інше) – 324,5 тис. грн., заповідній справі – 20,0 тис. грн. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2006-2008 роки приведені в табл. 13.5. Табл. 13.6. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) Пор. №

1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів

2006

Рік 2007

2008

543,15 1910,1 2349,3 103,95 95,8

103,95 2295,8 2022,1 377,65 84,3

377,65 3098,1 2221,4 1254,35 64

У 2008 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 2090,44 тис. грн. для проведена реконструкції аварійних каналізаційних очисних споруд м. Чернігова. За рахунок коштів Фонду виконана реконструкція систем біологічного, технічного очищення модернізація обладнання очисних споруд. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки З метою удосконалення системи управління в галузі використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки області в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області проведено удосконалення структури управління. Зокрема, створено нові структурні підрозділи: сектор заповідної справи та екомережі і сектор екологічного моніторингу та природоохоронних програм, що дало змогу поглибити та активізувати роботу Держуправління у вказаних напрямках. Дозвільна та регулююча діяльність природокористуванням здійснювалась відповідно до стандартів надання адміністративних послуг профільними підрозділами Держуправління. Це, зокрема, стандарти надання дозволів на:  спалювання сухої рослинності та її залишків;  спалювання порубочних залишків у смугах відводу автошляхів;  спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; 202



відстріл шкідливих тварин на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду;  проведення селекційного відстрілу мисливських тварин на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;  проведення вибіркового діагностичного відстрілу мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;  викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;  розміщення відходів;  поводження з отруйними речовинами;  спеціальне водокористування. Також визначені стандарти надання:  екологічного висновку на право проведення робіт, пов’язаних із заготівлею та переробкою металобрухту;  екологічної картки;  екологічного висновку на право проведення робіт в сфері поводження з небезпечними відходами;  сертифікату екологічного контролю;  екологічного висновку на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами;  висновку щодо методу, умов та порядку проведення обліку мисливських тварин. Цими стандартами визначаються порядок звернення за одержанням дозвільних документів, перелік документів, які необхідно подати заявнику; порядок їх розгляду та видачі дозволів; підстави відмови у видачі та порядок її оскарження. Використання стандартів значно спростило процедуру одержання дозвільних документів для заявників, і упорядкувало роботу Держуправління в даному напрямку. В області продовжується розбудова системи моніторингу довкілля. Сектором екологічного моніторингу та природоохоронних програм, який виконує функції регіонального центру моніторингу довкілля, здійснюється збір, обробка та узагальнення екологічної інформації від суб’єктів системи моніторингу довкілля області для розміщення на веб-порталі Мінприроди та інформування громадськості. Регламентами обміну екологічною інформацією між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля, затвердженими у 2008 році, визначено виконавців, зміст, об’єм та терміни надання екологічної інформації на державному та регіональному рівнях. Удосконалення правового регулювання охорони довкілля у 2008 році відбувалось комплексно в різних напрямках. Так, на загальнодержавному рівні було прийнято ряд нормативно-правових актів з питань використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. Це, зокрема: 203

 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 № 509-VІ. Ним внесено зміни до 14 документів, які стосуються порядку надання земельних ділянок у користування (оренду) та їх продажу, визначення розміру земельного податку. Встановлюються вимоги до проектної документації та порядку забудови територій, процедура проведення підготовчих робіт для будівництва, громадського обговорення відповідних рішень;  Закон України «Про Загальнодержавну та цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами» від 17.09.2008 № 516-VІ, яким затверджено вказану Програму на період до 2017 року. Визначені завдання та заходи Програми, виконавці, очікувані результати, джерела фінансування. Програмою передбачено ряд заходів, зокрема: розвиток системи поводження з радіоактивними відходами українських атомних електростанцій, а також тими, що утворились внаслідок Чорнобильської катастрофи; будівництво сховища для зберігання таких відходів; удосконалення системи державного обліку радіоактивних відходів та інш.»  Указ Президента України «Про рішення РНБОУ від 18.01.2008 «Про стан виконання Указу Президента від 21.11.2005 № 1643 «Про рішення РНБОУ від 29.06.2005 «Про стан додержання вимог законодавства та заходи щодо підвищення ефективності державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель» від 14.02.2008 № 121/2008. Цим актом визнано незадовільним стан додержання вимог законодавства в сфері земельних відносин та доручено Кабінету Міністрів України розробити законопроекти про ринок земель та державний земельний кадастр, державну земельну службу і внесення змін до Земельного кодексу України та ряду інших нормативних актів. Передбачено впровадження спрощеної процедури оформлення документів на землю, проведення інвентаризації самовільно зайнятих земельних ділянок та проведення перевірок дотримання законодавства при прийнятті рішень щодо надання (вилучення) та зміни цільового призначення земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення;  Указ Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень» від 04.11.2008 № 995/2008 передбачає збільшення лісистості території держави до науково обґрунтованого рівня 20 % шляхом створення нових і збереження існуючих лісів і зелених насаджень, стимулювання лісорозведення, широкого залучення громадськості до цих заходів, затвердження відповідних державних програм та їх реалізацію;  Указ Президента України «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» від 01.12.2008 № 1129/2008 передбачив створення ряду національних природних парків в різних областях України та розширення територій вже існуючих, зокрема, на території 204



Чернігівської області це – НПП «Дніпровсько-Деснянське міжріччя», «Залісся» та Ічнянський національний природний парк; Указ Президента України «Про Академію екологічних наук України» від 19.12.2008 № 1177/2008, яким засновано Академію екологічних наук України, визначено її основні завдання, чисельність та персональний склад; Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами» від 27.02.2008 № 273. Цей Порядок визначає процедуру надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Такі дозволи надаються Мінприроди України переможцям аукціонів з їх продажу, а також надрокористувачам у визначених випадках залежно від виду діяльності на строк від 5 до 50 років. Дозволи видаються на геологічне вивчення надр, видобування корисних копалин, будівництво та експлуатацію підземних сховищ нафти чи газу тощо; Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)» від 19.03.2008 № 212. Цим документом суб’єкти господарювання в державі розподілені на 3 групи за високим, середнім та незначним ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища відповідно до затверджених критеріїв. Планові перевірки таких суб’єктів проводяться згідно ступеня небезпечності не частіше одного разу на рік, одного разу на два або три роки відповідно; Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 № 665 визначила десять такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників, знищенням сіянців і саджанців, відмежувальних знаків у лісах, порушенням правил заготівлі лікарських рослин, плодів, грибів, ягід тощо; Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» від 10.04.2008 № 610р тимчасово зупинило прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення; Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій щодо виконання рішення Сторін Орхуської конвенції ІІІ/6f» від 27.12.2008 № 1628-р затверджено план дій, який передбачає розроблення та надання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів законів та постанов уряду, утворення Міжвідомчої робочої групи з виконання рішень сторін Орхуської конвенції, проведення 205

відповідних навчальних занять та семінарів, друкування та розповсюдження видань, які висвітлюють механізми дотримання Орхуської конвенції. На місцевому рівні також відбувалось удосконалення правового регулювання охорони довкілля. Так, Держуправлінням у 2008 році готувались проекти розпоряджень Чернігівської облдержадміністрації «Про першочергові заходи щодо виконання Указу Президента України від 03.03.2008 № 186/2008 «Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою» та «Про заборону випалювання рослинності або її залишків та забезпечення протипожежних вимог на території лісового фонду в Чернігівській області», якими передбачено проведення ряду заходів із благоустрою та озеленення населених пунктів, створення нових зелених зон, парків, скверів, впорядкування існуючих об’єктів масового перебування та відпочинку населення, а також заходи з дотримання протипожежних вимог і запобігання пожежам в лісах Чернігівщини. Рішенням Чернігівської обласної ради «Про розширення мережі природно-заповідного фонду області» від 11.06.2008, проект якого підготовлено Держуправлінням, було створено 3 природно-заповідні об’єкти місцевого значення – ботанічну пам’ятку природи «Деснянська», орнітологічний заказник «Придеснянський», дендропарк «Прилуцький». 13.8. Екологічний аудит Оцінка діючих об’єктів на предмет дотримання природоохоронного законодавства здійснюється у формі процедур екологічного аудиту. Екологічний аудит є необхідною за міжнародними стандартами передінвестиційною стадією оцінки ризиків, обов’язковою процедурою оцінки вартості підприємства, досліджень конкурентоспроможності продукції, оцінки екологічної безпеки підприємства. Екологічний аудит – це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Екологічний аудит здійснюється у відповідності до положень закону України «Про екологічний аудит» та ДСТУ ISO 19011:2003. Послуги екологічного аудиту надають юридичні особи або кваліфіковані аудитори, що мають відповідний дозвіл (ліцензію). Детальну інформацію щодо суб’єктів, кваліфікованих для здійснення екологічного аудиту, їх адреси і контактні телефони можна отримати на веб-сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (http://www.menr.gov.ua/index.php). На території Чернігівської області екологічний аудит здійснює аудитор Козловська Вікторія Петрівна, яка має відповідний сертифікат. 206

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН, які стосуються, у тому числі і охорони довкілля, як головної установи, у 2008 р. виконувалися у рамках Науково-технічної програми «Сільськогосподарська мікробіологія», метою розробки якої є теоретичне обґрунтування та створення новітніх аграрних технологій, які б вирішували проблеми підвищення продуктивності сільськогосподарських культур та тварин з одночасним збереженням біологічного різноманіття і стабільності навколишнього середовища. Наукова новизна планованих досліджень полягає у розробці нових принципів використання мікроорганізмів у сільськогосподарському виробництві (в системах використання добрив, забезпеченні агроекосистем цінними мікроорганізмами, створенні біопестицидів, поліпшенні якості кормів, діагностиці, профілактиці та лікуванні хвороб сільськогосподарських тварин і рослин), які дозволять оптимізувати ґрунтотворні процеси, підвищити коефіцієнти використання добрив, збільшити урожайність культур та продуктивність тварин і поліпшити якість одержуваної продукції. У результаті виконання завдань програми очікується отримати нову наукову продукцію:  Нові принципи застосування добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур на основі біологічного обґрунтування фізіологічно доцільних доз мінеральних добрив, яка дозволить зекономити 20 – 50 кг/га мінеральних добрив (90 – 135 грн. на гектар).  Новостворені біопрепарати, які дозволять істотно поліпшити азотне і фосфорне живлення рослин за рахунок фіксації атмосферного азоту та мобілізації важкодоступних фосфорних сполук ґрунту, що зменшить хімічне навантаження на агроекосистеми. Застосування мікробних препаратів може підвищити рентабельність виробництва продукції рослинництва на 10 – 20 %.  Нові мікробні засоби захисту рослин від хвороб, що виявляють високу ефективність, не забруднюють навколишнє середовище, характеризуються селективною дією, зручні для виробництва, забезпечують збереження урожаю на 15 – 20 %.  Систему вірусологічного контролю насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур та технологію одержання безвірусного матеріалу.  Нові ефективні штами-пробіотики з профілактичними та лікувальними властивостями щодо шлунково-кишкових хвороб тварин, які забезпечуватимуть приріст маси тварин і птиці на 20 – 30 %. 207

 Новий асоціативний мікробний препарат для підвищення збереженості та якості кормів. При його застосуванні буде знижена собівартість продукції тваринництва, а її якість покращиться, економічна ефективність становитиме 3,6 тис. грн. на 1 тис. т силосу.  Перспективні штами тешо-ентеровірусів свиней, експресдіагностикуми і асоційована інактивована вакцина на основі рекомбінантних штамів проти тешовірусних енцефаломієлітів. Новий науково-обґрунтований епізоотологічний контроль за тешовірусними інфекціями для проведення цілеспрямованих протиепізоотичних ветеринарно-санітарних заходів з попередження їх поширення. Тільки у свиногосподарствах однієї неблагополучної на хворобу Тешена області це зекономить близько 500 тис. грн.  Удосконалена система діагностики туберкульозу. З цією метою буде одержано штами мікобактерій як еталонні, так і штами-продуценти для створення засобів діагностики туберкульозу, розроблена комп’ютерна програма ідентифікації мікобактерій туберкульозу, створено набір середовищ для визначення резистентності мікобактерій до туберкулостатичних препаратів, що підвищить точність і терміни бактеріологічної діагностики туберкульозу. Споживачами наукової продукції будуть підприємства аграрного комплексу країни (біофабрики, сільськогосподарські підприємства, виробничі лабораторії наукових установ тощо). Обсяги можливого використання отриманих розробок становлять: у землеробстві – на площі більш ніж 2 млн. га; у тваринництві – препарати та вакцини для більш ніж 10 млн. голів. Використання мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві не може вважатись раціональним через низький коефіцієнт засвоєння сільськогосподарськими культурами (азотних – 45 – 50 %; фосфорних – 18 – 20 %; калійних – 25 – 60 % у залежності від типу ґрунту). Невикористані азотні добрива забруднюють навколишнє середовище, сприяють погіршенню фізико-хімічних і біологічних властивостей ґрунтів. Застосування ж окремих біологічних препаратів землеудобрювальної дії дозволяє суттєво підвищити ступінь засвоєння добрив завдяки активізації низки ферментних систем рослин та формуванню більшої площі поглинальної поверхні коріння. На сьогодні цілком реальним є створення разом з агрохіміками нових принципів застосування мінеральних добрив – у поєднанні з біологічними препаратами. Ґрунтова мікробіологія має також арсенал ефективних методів для визначення фізіологічного оптимуму мінеральних добрив (у першу чергу – азотних), які не використовує класична агрохімія. Тому визначення фізіологічно доцільних доз добрив для сільськогосподарських культур і їх використання разом з біологічними препаратами дозволить оптимізувати мікробіологічні процеси в ґрунтах та підвищити коефіцієнти використання добрив рослинами без ризику забруднення сільськогосподарської продукції та довкілля. 208

Стабільне і продуктивне функціонування сучасних агроекосистем можливе тільки за особливої уваги до проблеми захисту рослин від шкідливих організмів (шкідників, збудників хвороб, бур’янів), життєдіяльність яких призводить до значних втрат (30 – 50 %) урожаю. Протягом тривалого періоду в практиці сільськогосподарського виробництва перевагу надають хімічному методу захисту рослин. Однак, постійно зростаюче застосування пестицидів негативно впливає на екологічні системи: призводить до забруднення навколишнього середовища, утворення стійких штамів і популяцій патогенiв та шкідників, частота виникнення яких випереджає створення нових препаратів. Все це спонукає фундаментальну науку проводити пошук ефективних та екологічно безпечних систем захисту рослин. Альтернативою хімічному методу є інтегрований захист рослин, який являє собою комбінацію організаційно-господарчих, агротехнічних, селекційно-генетичних, біологічних і хімічних методів, спрямованих проти комплексу шкідників, хвороб і бур'янів у конкретній ґрунтово-кліматичній зоні в агроценозах з певною культурою. При застосуванні інтегрованого методу захисту рослин здійснюється регулювання чисельності шкідливих видів до економічного порогу шкідливості і зберігається функціонування природних корисних організмів. Важливою складовою інтегрованого захисту рослин є біологічний метод, зокрема, застосування мікробних препаратів. Мікробні препарати характеризуються високою ефективністю, не забруднюють навколишнє середовище, проявляють селективну дію, зручні для виробництва. Разом з тим, обсяги використання біологічних засобів захисту явно недостатні. Відсутній необхідний асортимент біопрепаратів і систем біозахисту. Тому, одним із важливих напрямів фундаментальних досліджень, які необхідно розширити, є створення нових засобів захисту рослин на основі мікроорганізмів. Інтродукція мікроорганізмів-антагоністів збудників хвороб рослин у ґрунт дозволить за короткий період реально поліпшити фітосанітарний стан агроценозів. Важливим резервом підвищення врожаїв сільськогосподарських культур є ведення насінництва на основі оздоровленого біотехнологічними методами вихідного матеріалу. Особливого значення в процесі оздоровлення, випробування і розмноження отриманого оздоровленого насіннєвого та посадкового матеріалу набуває фітовірусологічний контроль. Підвищення ефективності рослинницької галузі потребує розробки сучасних методів діагностики рослинних вірусів та організації виробництва тест-систем. В економічно розвинених країнах існують установи, які підтримують колекції фітовірусів і надають потрібні діагностикуми на замовлення, що забезпечує своєчасне виявлення та ідентифікацію патогенів і розробку захисних заходів. Проте вартість експортних систем для України зависока. Тому необхідним є створення вітчизняних засобів діагностики і систем вірусологічного контролю насіннєвого матеріалу. 209

В сучасних умовах, коли важливою проблемою є раціональне використання природних ресурсів та охорона навколишнього середовища, прогресивна технологія виробництва якісних продуктів тваринництва передбачає не тільки створення стабільної кормової бази, але й збереження здоров’я та підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Велику роль в цьому відіграють мікроорганізми – представники природної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, які приймають активну участь у процесі травлення, протидіють розвитку багатьох збудників хвороб, підвищують неспецифічну резистентність організму. Застосування бактеріальних препаратів на основі живих мікробних культур – пробіотиків з лікувально-профілактичною метою, на відміну від антибіотиків, стимулює імунну відповідь організму тварин, відновлює нормоценоз, при цьому продукція тваринництва залишається екологічно безпечною. Пробіотики мають значні переваги при силосуванні кормів над консервантами. Застосування останніх пригнічує нормальну мікрофлору, а передозування може призвести до отруєння тварин. Застосування пробіотичних препаратів для силосування кормів сприяє збереженню і підвищенню їх якості: підвищується вміст молочної та оцтової кислот, амілаз, редукуючих цукрів, вітамінів групи В, пригнічується ріст гнильних та маслянокислих бактерій. Силос має виразні пробіотичні властивості. Його згодовування сприяє народженню здорового приплоду, зниженню захворюваності молодняку шлунково-кишковими хворобами та підвищенню продуктивності сільськогосподарських тварин. На сучасному етапі суспільного виробництва все більше уваги приділяється екологічній безпеці населення. Значною мірою це стосується і тваринницької галузі сільськогосподарського виробництва. Зміни форм власності, перехід до дрібнотоварного виробництва м’яса, розширення сфери відгодівлі та переробки тваринницької сировини в умовах приватного сектора призводить до масового забруднення довкілля і розповсюдження в навколишньому середовищі збудників інфекційних хвороб. Серед найбільш поширених і небезпечних збудників хвороб на першому місці знаходяться мікобактерії та ентеровіруси. Особливе місце займає туберкульоз, який завдає великих економічних збитків тваринницькій галузі і являє постійну небезпеку для здоров’я людини. Тривале виживання мікобактерій туберкульозу в об’єктах зовнішнього середовища (ґрунт, вода, корми та ін.) зумовлює створення додаткових резервів туберкульозної інфекції, погіршує епізоотичну ситуацію щодо цієї хвороби і сприяє її виникненню навіть за відсутності хворих тварин чи птиці. Тому, успіх боротьби з туберкульозом, насамперед, залежить від його ранньої діагностики та своєчасного і повного виявлення як первинних, так і вторинних джерел і факторів передачі збудника хвороби. Широко розповсюджені в природі ентеровіруси є етіологічними агентами поліоенцефаломієлітів, гастроентеритів, пневмоній та патологій 210

репродуктивної системи. Найбільш небезпечною хворобою на сьогодні є хвороба Тешена свиней, при гострій формі якої гине близько 70 – 98 % тварин. У зв’язку з цим вивчення епізоотичного стану, проведення моніторингу, вивчення циркуляції, дослідження антигенної спорідненості та варіабельності збудників ентеровірусних хвороб свиней, їх своєчасна діагностика та проведення профілактичних заходів попередить економічні збитки на сотні тисяч гривень, покращить епізоотичне благополуччя господарств та екологічну безпеку продукції тваринницької галузі. Впровадження у аграрне виробництво новостворених мікробних препаратів дозволить одержати у 2010 р. економічний ефект близько 100 млн. грн. В разі додаткового замовлення та відповідного фінансування Інститут спроможний, починаючи з 2006 р., створити виробничу базу для збільшення зазначених обсягів виробництва препаратів у 2,5 – 3 рази. Крім того, впровадження бактеріальних препаратів буде сприяти відтворенню родючості ґрунтів, збільшенню кількості корисних мікроорганізмів ґрунту, що в цілому матиме вагоме агроекологічне значення. Профілактичний ефект від застосування препаратів-пробіотиків становить 95 – 99 %, лікувальний – 85 – 90 %. Враховуючи, що препарати дозволяють збільшити приріст живої маси тварин на 13 – 33,2 % , а виробництво м’яса всіх видів в Україні становить 1,7 млн. т на рік, широке впровадження препаратів у виробництво дозволить додатково отримати 221 – 558 тис. т м’яса на рік при майже незмінних витратах, що в масштабі народного господарства України принесе економічний ефект від 300 до 800 млн. грн. на рік. Своєчасна діагностика та проведення профілактичних заходів боротьби з туберкульозом тварин та ентеровірусними хворобами свиней попередить економічні збитки на 0,5 – 1,3 тис. грн./гол., покращить епізоотичне благополуччя господарств та якість продукції. У 2008 р. за НТП «Сільськогосподарська мікробіологія» Інститутом сільськогосподарської мікробіології отримано такі результати: 1. Визначено оптимальні в екологічному трактуванні дози мінеральних добрив при вирощуванні кукурудзи і озимої пшениці на лучночорноземному ґрунті. Доведено, що застосування комплексного препарату «Біограну» в технології вирощування кукурудзи сприяє зростанню біологічної активності в зоні коренів, підвищенню рівня активності азотфіксації. «Біогран» значною мірою нівелював негативний вплив мінеральних добрив на розвиток мікробного угруповання в агроценозі. 2. З’ясовано, що сорти квасолі, які різняться за походженням та біологічними властивостями, мають відмінності за симбіотичними ознаками. Сорт «Amazone» за швидкістю утворення, кількістю бульбочок та симбіотичною ефективністю суттєво переважає сорт «Мавка». Отримано штам бульбочкових бактерій квасолі, який 211

підвищує насіннєву продуктивність зазначених сортів на 13 – 29 % у порівнянні зі стандартним штаммом R. phaseoli 700. 3. За результатами польових та виробничих дослідів отримано три штами B. japonicum 46, 6H та КС2 та два штами R. galegae Л-13, Л-16, які забезпечують стабільний достовірний приріст урожайності сої та козлятнику в середньому на 10 – 19 %. 4. Показано, що застосування препарату «Ризобофіту» для передпосівної інокуляції конюшини лучної сприяє активному функціонуванню фотосинтетичної та азотфіксувальної бобово-ризобіальної системи, а також знижує токсичність ґрунту ризосфери конюшини. Використання ризобофіту у складі поліфункціонального комплексу біопрепаратів посилює ці ефекти. 5. Проведено молекулярно-генетичний аналіз штамів азоспірил, що зберігаються в колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів. За фенотипними ознаками та сиквенс-аналізом фрагментів гена 16S рРНК зазначені штами віднесені до виду Azospirillum brasilense. На підставі фенотипної та генотипної подібності двох нових ефективних штамів бульбочкових бактерій сої з типовим штамом B. japonicum 1967 підтверджено їхню належність до виду B. japonicum. 6. Розроблено поживне середовище для одночасного культивування бульбочкових бактерій сої і азоспірил. Визначено умови культивування бульбочкових бактерій сої і підібрано стабілізатор для підвищення їхньої життєздатності і функціональної активності. В умовах польових дослідів показано ефективність передпосівної бактерізації сої удосконаленим мікробним препаратом. 7. З ризосферного ґрунту цукрових буряків, озимої пшениці, ярого ячменю, льону-довгунця, ріпаку, сої, гороху виділено 46 активних штамів фосфатмобілізувальних бактерій, встановлено їх високу фосфатрозчиняючу активність і здатність продукувати біологічно активні сполуки. Проводиться відбір композицій азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних мікроорганізмів, які позитивно впливають на вегетативний і генеративний розвиток рослин ярої пшениці, що сприяє збільшенню урожаю згаданої культури на 35 – 40 %. 8. Показано, що бактерізація насіння ріпаку фосфатмобілізувальними бактеріями сприяє збільшенню загального фосфору у соломі від 0,21 до 0,27 % та насінні від 1,70 до 1,79 %. 9. Показано, що фосфатмобілізувальна культура E. nimipressuralis 32-3 здатна до синтезу рістрегулювальних речовин (ауксинів, гіберелінів, цитокінінів). 10.Отримано новий високоактивний штам гриба-продуцента фітогормональних речовин і біогенних еліситорів. Встановлено, що Cladosporium sp. 249 утворює арахідонову кислоту, яка накопичується в культуральній рідині і є біогенним еліситором , що в тканинах рослин індукує системну імунну відповідь на дію патогенів і несприятливих умов. За умов польового досліду показано, що застосування 212

культуральної рідини Cladosporium sp. 249 для передпосівної обробки насіння пшениці ярої і обприскування рослин в період вегетації сприяло стійкості рослин щодо збудників кореневих гнилей (біологічна ефективність сягала 55 – 65 %), зростанню вмісту хлорофілу в листках культури (хлорофілу a - на 13,8 – 40, хлорофілу b на 17,2 – 34,5 % порівняно до контролю) та значному приросту врожайності пшениці ярої – на 13,9 – 20,9 %. 11.Підготовлено проект дослідно-промислового регламенту виготовлення мікробного препарату «Бактопасьон» на основі азотобактера для підвищення врожайності і якості картоплі та інших пасльонових культур. Відпрацьовано дослідно-промислову технологію культивування ризобій сої в реакторі біологічному БИОР – 25 і отримано титр (8,1±0,3)×109 життєздатних клітин/мл. 12.В умовах півдня України встановлено позитивну дію бактеризації на зростання чисельності бактерій, які трансформують фосфорні і азотні сполуки в ризосфері ярого ячменю сорту «Сталкер» і озимої пшениці сорту «Фантазія». Встановлено, що біопрепарати сприяють зростанню активності виділення СО2 у ризосфері злакових культур. Найвищу урожайність отримано у варіантах із застосуванням фосфоентерину, поліміксобактерину і альбобактерину при внесенні невисоких доз добрив. 13.Встановлено, що в умовах лівобережного Лісостепу України застосування поліміксобактерину забезпечило збільшення урожаю зеленої маси кукурудзи на 19 %, агробактерин сприяв збільшенню урожаю зеленої маси кукурудзи на 32 %; застосування мікрогуміну при вирощуванні ярого ячменю сприяло підвищенню урожайності зерна на 39 %. За сприятливих агрометеорологічних умов застосування біопрепаратів за своєю ефективністю рівнозначне застосуванню мінеральних добрив у дозах N30P30К30 – N60P60К60. 14.Встановлено, що в умовах 2008 р. застосування N60P60K60 з бактеризацією насіння ярого ріпаку оптимізує перебіг ґрунтових процесів у кореневій зоні рослин, а також забезпечує формування максимальної в досліді урожайності насіння. При цьому, у середньому за три роки експериментів врожайність цієї культури при поєднанні мінеральних добрив і мікробних препаратів склала 1,72 т/га, що на 0,43 т/га більше ніж у контролі. 15.В умовах півдня України використання біопрепаратів сприяє істотному збільшенню урожайності нуту. Встановлено, що на фоні інтродукованої раніше популяції ризобій нуту передпосівна обробка насіння підвищила урожайність зерна на 2,5-10,2 ц/га (9,1-50,7 %). 16.При вирощуванні озимого ріпаку на заході України найвища урожайність товарного насіння ріпаку озимого одержана на підвищеному фоні живлення при бактеризації діазофітом – 32,9 ц/га. На обох фонах живлення (N45P60K60 і N90P60K60) одержано практично однакову прибавку врожайності. Вона складала від 2,0 ц/га до 2,2 ц/га, 213

або від 6,8 % до 8,0 % при контролі 27,4 ц/га і 29,4 ц/га відповідно. Збільшення дози фосфору на 30 кг д.р. при N90 і K90 забезпечило приріст урожаю насіння від 1,8 ц/га до 2,0 ц/га, що рівноцінно надвишці від біопрепаратів. 17.Вирощування шовковиці при застосуванні різних препаративних форм бактеріального препарату на основі Azospirillum brasilense 61 позитивно впливає на біометричні показники сіянців. Використання твердої форми бактеріального препарату є найбільш ефективним, спостерігається збільшення біометричних показників сіянців шовковиці у 1,7 рази. Визначено оптимальну дозу внесення препарату для сіянців, що дозволяє підвищувати продуктивність гібридних насаджень у 1,5 рази. 18.Використання біопрепаратів у технології вирощування хмелю як біологічних засобів захисту рослин дає змогу стримувати поширення кореневих гнилей та зменшує їх шкодочинність. 19.Розроблено спосіб оцінки поширеності фітопатогенних вірусів в агроценозах з використанням ділянок з визначеним набором рослин. 20.Досліджено імунологічні характеристики сортів картоплі, районованих та поширених в Україні, узагальнено дані щодо імунологічних характеристик сортів селекції Чернігівської дослідної станції ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля». 21.При використанні хімічної системи АВ2 для оздоровлення картоплі сорту «Надійна» від М-вірусу картоплі за схемою, відпрацьованою для оздоровлення картоплі від Х-вірусу картоплі, встановили її неефективність. Розпочато пошук нових антивірусних речовин для оздоровлення картоплі від МВК. 22.Уперше у порівняльному аспекті отримані дані стосовно адаптації збудників туберкульозу великої рогатої худоби, людини і птахів до комбінацій антибактеріальних препаратів з однаковим та різним механізмом біологічної дії. 23.Розроблено та випробувано у лабораторних умовах 6 експериментальних варіантів діагностично-диференційних живильних середовищ для ідентифікації мікобактерій. 24.Проведено біологічний моніторинг щодо розповсюдження та антигенної спорідненості тешо- та ентеровірусів, які циркулюють серед свинопоголів’я у господарствах України. 25.В умовах експерименту in vivo досліджені антигенні властивості 4-х експериментальних варіантів інактивованої вакцини проти хвороби Тешена. У виробничих умовах проведено випробування та показана висока активність і специфічність експериментального зразка імуноферментної тест-системи для виявлення антитіл до збудника хвороби Тешена. 26.Відпрацьовані методи отримання компонентів (фіксованого вірусного антигену, кон’югату Ig G з флюоресцеїном) для одержання на їх основі діагностикумів тешовірусних енцефаломієлітів свиней. 214

27.Одержано нові дані стосовно впливу пробіотичних штамів мікроорганізмів, зокрема: монокомпонентної закваски з молочнокислих бактерій та двокомпонентної з аеробних спороутворюючих і молочнокислих бактерій у співвідношенні 2:1 – на показники якості злаково-бобового силосу (органолептичні, мікробіологічні та біохімічні) та їх сприяння покращанню збереження якості закладеного корму упродовж терміну зберігання. 28.Показано, що молочнокислі бактерії забезпечують кращі мікробіологічні показники злаково-бобового силосу, ніж суміш цих мікроорганізмів зі спороутворюючими бактеріями роду Bacillus. 29.В умовах експерименту in vitro отримано важливі дані стосовно впливу пробіотичного штаму 44р Bacillus subtilis у поєднанні з деякими мікроелементами на життєдіяльність симбіотичної мікрофлори рубця молодняку великої рогатої худоби. За комплексом біохімічних показників інкубаційного середовища рубця телят встановлено найбільш виражений вплив пробіотичного штаму аеробних спороутворюючих бацил у поєднанні з селеном і хромом на бактерії, а з марганцем і нікелем – на інфузорії. На базі природничо-географічного факультету Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (НДУ) функціонує спільна проблемна науково-дослідна лабораторія НДУ та Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії (ІБОНХ) НАН України, яка працює над колективною темою «Нові біологічно активні речовини та екологічні проблеми довкілля». Одним з основних завдань є вивчення радіаційної ситуації на території Чернігівщини, яка і надалі залишається складною. Це проявляється у радіаційному забрудненні приземного шару атмосфери, сільськогосподарських угідь та сільськогосподарської продукції, лісів та лісової сировини. Така радіаційна ситуація впливає на стан здоров’я населення, який поступово погіршується. Найбільший рівень захворюваності спостерігається в радіаційно-забруднених районах – Ріпкинському, Семенівському, Новгород-Сіверському, Корюківському, Чернігівському, Сосницькому, Козелецькому. У структурі поширеності хвороб провідне місце належить хворобам системи кровообігу, органів дихання, ендокринної та серцево-судинної систем. Дана радіаційна ситуація вимагає вирішення великої кількості питань охорони та покращення стану навколишнього середовища. За рахунок коштів державного бюджету виконується фундаментальне дослідження «Синтез нових сульфуровмісних металокомплексних сполук та дослідження їх хіммотологічних та біологічних властивостей», що має на меті дослідити фізико-хімічні, хіммотологічні та біологічні властивості комплексних сполук з метою пошуку серед них нових засобів захисту рослин, біоцидних присадок до нафтопродуктів і фізіологічно активних речовин. За період виконання держбюджетного дослідження захищена кандидатська дисертація м.н.с. спільної проблемної науково-дослідної лабораторії НДУ імені Миколи 215

Гоголя й Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України Приплавко С.О. «Залежність окремих фізіологічних процесів і продуктивності сільськогосподарських культур від дії металовмісних синтетичних регуляторів росту рослин» (науковий керівник – Суховєєв В.В.) та докторська дисертація к.х.н. Суховєєва В.В. «Нітрогено, Сульфуро- та Оксигеновмісні металохелати: синтез, хімотологічні та біологічні властивості». На кафедрах біології та географії виконуються ще ряд колективних та індивідуальних тем:  колективна тема «Рослинний світ Чернігівщини та його охорона» (вивчення динаміки рослинності р. Десни під впливом антропогенного тиску, синантропних змін рослинності Чернігівщини, рослинності басейну р. Удай та її созологічного значення, рослинності Бобровицько-Бахмацького геоботанічного району);  індивідуальна тема «Моніторинг степових екосистем відділення «Ямський степ» природного заповідника «Білогір’я» та «Стрілецький степ» Центрально-Чорноземного заповідника» (виконано масиви геоботанічних описів рослинності Державного природного заповідника «Білогір’я» (Бєлгородська обл., Росія), досліджена рослинність відділення Центрально-Чорноземного природного біосферного заповідника «Стрілецький степ» (Курська обл., Росія) згідно з договором про наукове співробітництво);  колективна тема «Соціально-економічні та екологічні проблеми Чернігівщини» (вивчення екологічної ситуації, антропогенного навантаження на ландшафти Чернігівщини, впливу різних видів землекористування на розвиток сучасних геоморфологічних процесів, здійснення медико-екологічний аналізу території, встановлення залежності між радіаційним станом області та здоров’ям населення, вивчення впливу екологічної ситуації на формування регіональної депресивності сільських районів). 23 – 24 квітня 2008 року в Ніжинському державному університеті пройшла ІІІ Всеукраїнська студентська наукова конференція «Сучасні проблеми природничих наук», в роботі якої взяли участь 145 студентів з 26 вищих навчальних закладів України та Білорусі. Працювало 5 секцій: «Флора і рослинність, експериментальна ботаніка», «Зоологія, медикобіологічні дослідження», «Екологічні проблеми природокористування та охорона навколишнього середовища», «Географія і туризм», «Хімія та біологічно активні речовини». В рамках конференції відбувся круглий стіл «Екологічний стан та перспективи покращання екологічної ситуації на Чернігівщині», на якому розглядались питання стану популяцій рідкісних видів рослин і тварин на Чернігівщині, доповнення регіональних списків видів, що підлягають охороні тощо. Конференція пройшла на високому науковому рівні. Передбачається продовжити практику проведення міжвузівських студентських конференцій та ширше залучати до їх роботи магістрантів та 216

аспірантів. Планується в подальшому запрошувати більше студентів з інших держав і підвищити статус конференції до рівня міжнародної. Викладачі природничо-географічного факультету є членами міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги та тісно співпрацюють з Ніжинською міжрайонною організацією Товариства охорони природи України. Університетом заключені Договори про творче співробітництво з Центрально-Чорноземним природним біосферним заповідником імені В.В.Альохіна (Росія), Державним природним заповідником «Білогір’я» (Росія), Національним природним парком «Прип’ятський» (Білорусь), Березинським біосферним заповідником (Білорусь), Українським природним степовим заповідником НАН України, РЛП «Прип’ять – Стохід», РЛП «Міжрічинський», Поліським природним заповідником, Інститутом екології Карпат НАН України. Основні форми роботи: взаємоконсультації, спільні дослідження і публікації, розробка питань охорони навколишнього середовища. Викладачами та студентами НДУ ведеться наукова робота з вивчення флори і фауни Чернігівської області. Проводиться постійний моніторинг міграції птахів в Менському та Борзнянському районах (середня течія р. Десна) в рамках міжнародної акції по вивченню міграції птахів та моніторинг фауни Мезинського національного природного парку (Коропський район). Студенти природничо-географічного факультету проводять наукові дослідження у проблемних групах та гуртках: «Ландшафтно-екологічні проблеми регіону» – керівник доц. Барановська О.В. (8 осіб); «Рекреаційно-краєзнавчі дослідження» – керівник доц. Смаль І.В. (10 осіб). Результатом наукової роботи студентів є написання курсових, дипломних, магістерських робіт, присвячених екологічним проблемам Чернігівської області, стану рослинного та тваринного світу. Протягом року науковцями-екологами Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (ЧДПУ) здійснювалася співпраця з Ічнянським та Мезинським національними природними парками (НПП). Університет з 2007 року є Науковим куратором цих природоохоронних установ. Викладачі університету є членами Науковотехнічних ради Ічнянського та Мезинського НПП. У 2008 році викладачами університету були здійснені екологічні експедиційні виїзди по дослідженню флори, фауни і рослинності Чернігівщини (Коропський, Менський та Чернігівський райони). В липні – серпні 2008 року проводилося комплексне вивчення окремих природнозаповідних територій, зокрема, заказників загальнодержавного значення «Замглай», «Каморетський», «Рихлівська дача». У грудні 2008 року доц. Карпенко Ю.О. приймав участь, в якості експерта, в проведенні міжнародної сертифікації держлісгоспів Чернігівського обласного управління лісового таисливського господарства. На хіміко-біологічному факультеті у 2007/08 рр. виконувалася держтема «Пестициди, як техногенний чинник впливу на корозійно217

небезпечні ґрунтові мікроорганізми та гідробіонти» (кер – доц. Третяк О.П.), метою якої було дослідження впливу пестицидів, що поширено застосовуються у сільському господарстві, на екологотрофічні групи корозійно-небезпечних мікроорганізмів ґрунту та водного середовища, вищі гідробіонти. Виявлено, що серед досліджених пестицидів (2,4-Д, Фюзилад, Фундазол, Бетанал) лише Бетанал та Фюзилад проявляють антимікробні властивості щодо асоціації сульфатвідновлювальних бактерій (СВБ) при концентрації 2 %: діаметр зон пригнічення росту бактерій складає 26,13±0,70 мм та 28,83±0,83 мм для Бетаналу та Фюзиладу відповідно. Також встановлено, що асоціація залізовідновлювальних (ЗВБ) та вуглеводнеокислювальних (ВОБ) нечутлива до дії досліджених пестицидів. Одержані результати дослідження дозволять суттєво доповнити теоретичні відомості про дію пестицидів на мікробноіндуковану корозію сталі в ґрунті та процеси, що відбуваються в організмі вищих гідробіонтів на субстратно-метаболічному рівні, відрізняється у десятки разів. Результати дослідження можуть бути використані в промисловості для захисту металевих конструкцій від мікробно-індукованої корозії. Результати дослідження будуть впроваджені в навчальний процес при викладанні курсів «Мікробіологія», «Загальна екологія», «Корозія металів та її інгібування», «Біологічна хімія». За результатами роботи опубліковано 2 статті, 6 наукових доповідей. За 2008 рік було інтенсифіковано рівень організаційної та наукової роботі на агробіостанції (урочище «Ялівщина»), на базі якої проходять навчально-польові практики з основ сільського господарства, фізіології та екології рослин, частково з ботаніки, екології. Виходячи з цього, відповідним чином побудовано структура її відділів і ділянок, структуровано ділянку сільськогосподарських культур. Основні напрямки наукової роботи на агробіостанції були спрямовані на виконання прикладних курсових і дипломних робіт з прикладних розділів ботаніки, екології та фізіології рослин; реалізацію 3 наукових програм з інтродукції та введення в культуру спільно з Ботанічним садом ім. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та дендропарком «Тростянець» («Папороті», «Голонасінні», «Екзотичні і декоративні рослини») та поповнення існуючих колекційних ділянок різних груп рослин і створення нових. На агробіостанції Університету продовжувалися роботи по розширенню колекцій папоротеподібних відкритого ґрунту (вона нараховує понад 20 видів, підвидів і форм), коніферетуму (понад 50 видів), лікарських рослин, дендрарію; закладено ділянки цибулинних (понад 70 видів, форм і сортів). До наукової роботи на хіміко-біологічному факультеті, були залучені студенти на рівні виконання курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт. Результати їх досліджень доповідалися в 2008 році на 10 регіональних, Всеукраїнських і Міжнародних наукових студентських конференціях та конференціях молодих вчених. 218

Працівниками наукового відділу Ічнянського національного природного парку (НПП) протягом 2008 року продовжено узагальнення матеріалів по флорі (видовий склад) та рослинності (рослинні угруповання) Ічнянського національного природного парку та прилеглих територій. Опрацьовано понад 40 літературних джерел. Молодший науковий співробітник наукового відділу Жигаленко О.А. працював в Національному гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного (KW) з метою вивчення поширення рідкісних видів рослин на території Ічнянського НПП та прилеглих територіях. З березня по жовтень 2008 р проводились польові флористичні та геоботанічні дослідження. Польовий сезон розпочатий у березні 2008 р. з вивчення весняних ефемероїдів. Продовжено спостереження за моніторинговими ділянками, які були закладені у 2006 – 2007 роках, складання конспекту флори території дослідження. Нині науковцями парку виявлено на території Ічнянського НПП 533 види судинних рослин. Збори гербарного матеріалу складають 547 гербарних аркушів. Продовжено крапкове картування рідкісних видів флори. Нині відзначено та закартовано за допомогою GPS місцезнаходження 24 рідкісних та малопоширених видів флори України: 2 види міждержавної охорони (Додаток І Бернської конвенції), 8 видів, включених до Червоної книги України, та 14 видів, що охороняються на території Чернігівської області. За отриманими флористичними та геоботанічними даними опубліковані статті:  Жигаленко О.А. Рідкісні види судинних рослин Ічнянського національного природного парку //Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: біологія – 2007. – Вип. 6, № 788. – с. 23-28.  Андрієнко Т.Л., Лукаш О.В., Прядко О.І., Карпенко Ю.О., Лобань Л.О., Жигаленко О.А., Арап Р.Я., Дідик О.В. Рідкісні види судинних рослин Чернігівщини та їх представленість на природнозаповідних територіях області // Заповідна справа в Україні. – 2007. – Т. 13. – № 1-2. – с. 33-38. Опубліковано тези в матеріалах конференцій:  Жигаленко О.А. Ефемероїди Ічнянського національного природного парку //Актуальні проблеми ботаніки та екології. Матеріали міжнародної конференції молодих учених (13 – 16 серпня 2008 р., м. Кам’янець-Подільський). – Київ, 2008. – с. 91-93.  Жигаленко О.А. Охорона регіонально-рідкісних видів судинних рослин в національних парках (на прикладі Ічнянського національного природного парку) //Створення кадастрів фіторізноманіття заповідних територій, ботанічних садів та дендропарків. Матеріали наукової конференції (13 – 15 жовтня 2008 року, м. Канів). – Київ: Фітосоціоцентр, 2008. – с. 20-21. Подано до друку ряд наукових статей. 219

Проведені виступи з доповідями «Ефемероїди Ічнянського національного природного парку» на Міжнародній конференції молодих учених (13 – 16 серпня 2008 р., м. Кам’янець-Подільський) та «Охорона регіонально-рідкісних видів судинних рослин в національних парках (на прикладі Ічнянського національного природного парку)» на науковій конференції (13 – 15 жовтня 2008 року, м. Канів). Проведено 8 засідань науково-технічної ради Ічнянського НПП, розглянуто ряд важливих питань та прийняті відповідні рішення. Протягом звітного періоду було підготовлено ІІ том «Літопису природи». Проведено дослідження лісового заказника місцевого значення «Кути», гідрологічного заказника місцевого значення «Князьки», ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Багатовіковий дуб». Продовжено інвентаризацію флори Ічнянського національного природного парку, вивчення рослинності НПП, дослідження, спрямовані на виявлення локалітетів рідкісних видів судинних рослин та рослинних угрупувань занесених до Зеленої книги України, спостереження на дослідних ділянках за Підсніжником білосніжним (Galanthus nivalis L.) та Проліскою сибірською (Scilla sibirica Haw.), узагальнення матеріалу по флорі та рослинності Ічнянського НПП та прилеглих територій, аналіз даних, отриманих протягом польового сезону. Проводиться робота над підготовкою публікацій за результатами досліджень. Для проведення наукових досліджень в Мезинському національному природному парку (НПП) обладнуються наукові полігони. До них належать пробні площі, які закладаються в різних типах екосистем, а також профілі і трансекти, що перетинають територію і відбивають зміни на ній рельєфу, ґрунтів, водного режиму, рослинного покриву та тваринного світу. Саме на цих наукових полігонах, згідно з програмою «Літопису», і проводиться наукова робота. Щорічно протягом всього року проводиться вивчення абіотичного середовища території Мезинського НПП. При вивченні клімату досліджуються основні метеорологічні показники, які складають метеорологічну характеристику сезонів року. Проводяться гідрологічні дослідження, особливо на територіях, де добре представлені водойми, болота, зволожені екотопи. Проводиться вивчення рельєфу території. При вивченні рослинного світу досліджуються видовий склад та рослинні угруповання території, проводиться їх інвентаризація. Наявний перелік видів весь час доповнюється. Особлива увага приділяється раритетним компонентам флори – рідкісним видам. Фіксуються їх місцезростання, складається картосхема їх поширення. Приділяється увага популяційним дослідженням, насамперед рідкісних видів флори. При вивченні рослинності території Парку проводиться дослідження складу та будови ценозів, визначаються едифікатори та домінанти, складається класифікаційна схема рослинності. При вивченні тваринного світу проводиться інвентаризація фауни, результати її щороку фіксуються. Ведеться облік чисельності тварин за 220

окремими їх групами – ссавців, птахів, плазунів, земноводних, риб та комах. Звертається увага також на збереження видів рослин і тварин, природних середовищ, занесених до чинних для України міжнародних переліків. У «Літописі природи» фіксується також участь НПП у виконанні чинних для України міжнародних конвенцій. Планується продовжувати співпрацю з Чернігівським державним педагогічним університетом імені Т.Г. Шевченка, Інститутом ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, Інститутом зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України та ін. В державному дендрологічному парку «Тростянець» успішно виконується науково-дослідна тематика по інтродукції та акліматизації рослин: «Оптимізація паркових ландшафтів дендропарку «Тростянець», «Моніторинг стану видового різноманіття флори дендропарку «Тростянець», «Збереження та відтворення ландшафтів дендропарку «Тростянець». 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Пошук дієвого механізму взаємодії неурядових природоохоронних організацій і органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, участь громадськості в процесі прийняття рішень при розв’язанні екологічних проблем Чернігівщини, питання збереження та відтворення природних ресурсів, охорона довкілля є завданнями Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області. Громадська рада організацій та об’єднань природоохоронного спрямування є консультативно-дорадчим органом, який діє при Держуправлінні. Відповідно до Положення про Громадську раду метою її діяльності є: розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, сприяння проведенню консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики з питань, що стосуються довкілля. Основними завданнями Громадської ради є: • сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами; • сприяння формуванню свідомої активної позиції громадськості в сфері охорони довкілля; • забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання рішень центральних і місцевих органів виконавчої влади; • налагодження співпраці з Держуправлінням та громадськістю з питань, що стосуються збереження та відновлення довкілля;

221

• поширення інформації про стан довкілля області, діяльність громадської ради, урядових та неурядових екологічних організацій серед населення, сприяння розвитку екологічної гласності; • сприяння покращанню стану довкілля регіону; • організація обговорення екологічно важливих для області питань з органами державної влади та місцевого самоврядування за широкої участі громадськості в процесі ухвалення рішень, організація громадських слухань; • сприяння розвитку екологічної освіти та просвіти в області; • втілення в життя прийнятих Громадською радою рішень тощо. На виконання положень Орхуської Конвенції, забезпечення можливості реалізації права громадськості на інформацію про стан навколишнього природного середовища, участь в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля при Держуправлінні створений та діє Орхуський центр, який призначений для інформування громадськості з основних питань охорони навколишнього природного середовища. Центр забезпечений екологічною літературою, інформаційними матеріалами про стан об’єктів довкілля Чернігівської області, доступом до мережі Інтернет. В приміщенні Орхуського центру проводяться засідання Громадської ради, зустрічі з громадськістю, круглі столи, семінари, наукові студентські конференції, природоохоронні конкурси тощо. На засіданнях Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2008 року розглядались питання: навесні - санітарного очищення міста, заходи, заплановані до проведення в День довкілля та День Землі, шляхи покращання стану озеленення міста та перспектива збереження новостворених насаджень. Пропозиції громадських організацій були слушні – представниками міського центру для дітей та юнацтва «Аратта» запропоновано закріпити озеленені ділянки міста за конкретними громадськими організаціями, що дало б змогу покращити догляд та збереження зелених насаджень. Хвилювала громадськість проблема відсутності паспортів на зелені об’єкти Чернігова. Запрошені на засідання посадові особи відповідних структур міського самоврядування, комунального підприємства «Зеленбуд» та інші, причетні до організації зеленого господарства міста, повідомили присутнім щодо проведеної роботи по озелененню м. Чернігова. Громадськими природоохоронцями обговорено проект Стратегії та плану впровадження положень Орхуської конвенції в Україні на період до 2020 р. Прийняте рішення щодо доопрацювання даного проекту, обговорення його з юридичними службами та необхідності узгодження деяких положень з діючим природоохоронним законодавством України, положеннями Орхуської конвенції. 222

Восени увага громадських організацій була привернута до проблеми поводження з непридатними та забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) на території Чернігівської області. Зазначено, що кількість пестицидів рік від року не зменшується, не дивлячись на щорічну утилізацію певної кількості ХЗЗР з окремих районів. Місця збереження ХЗЗР часто є не пристосованими для зберігання хімічних відходів, зруйнованими або напівзруйнованими приміщеннями, які часто є безхазяйними. Як наслідок – забруднюються прилеглі землі, отруйні речовини фільтрують в підземні води. З цього питання на черговому засіданні Ради громадськими організаціями було прийняте рішення щодо звернення до депутатів обласної ради про сприяння виділення необхідних коштів на одноразову утилізацію всієї кількості пестицидів області, а це більше 900 тонн. В цілому, на вирішення зазначеної проблеми необхідно біля 18 млн. грн. в цінах 2008 року. Стан полігону твердих побутових відходів, які існують альтернативи складуванню сміття – інші важливі питання, що також були предметом обговорення громадськості. Було наголошено, що полігон твердих побутових відходів в Масанах переповнений. За останні роки ПП «Гранпласт», яке його обслуговує, провело певні роботи по зменшенню рівня техногенно-екологічної небезпеки об’єкта. На полігон проведено воду, відкоси пересипаються землею, що сприяє попередженню виникнення та розповсюдження пожеж. Як наслідок – в 2008 році їх було набагато менше, ніж за минулі роки. Виділення земельної ділянки під нове сміттєзвалище – процес довгий і майже нереальний. Більш дієвим є запровадження сортування та переробки ресурсно-цінних відходів, що значно зменшило б навантаження на полігон. Питання будівництва сміттєпереробного заводу зависло в повітрі, констатували учасники засідання Громадської ради. Представники екологічних служб – Держуправління та Держекоінспекції, запрошені на засідання Громадської ради повідомили, що в 2008 році заступнику Міністра охорони навколишнього природного середовища України направлені пропозиції щодо вдосконалення існуючої законодавчої бази у сфері поводження з побутовими відходами. Реальні результати активної участі громадськості в прийнятті рішень з питань, що стосуються довкілля протягом року були досягнуті в питанні перенесення радіолокаційної підстанції, розташованої в Півцях, неподалік від житлових будинків; посилено контроль за знесенням зелених насаджень; участь в громадських обговореннях проекту забудови по вул. Савчука, що зачіпатимуть рекреаційну зону р. Десна. Наприкінці березня в приміщенні Орхуського центру Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області відбулось засідання круглого столу «Проведення громадських експертиз об’єктів господарської діяльності, що плануються до будівництва в області». В засіданні взяли участь керівництво та 223

спеціалісти Держуправління, представники міської громади, обласних громадських організацій «Молодіжний актив Чернігівщини», «МАМА-86 Ніжин», партії Зелених України, осередку «Екологічна варта», погоджувально-експертної комісії по врятуванню урочища Ялівщина, підприємств області, регіональних ЗМІ. Посадовими особами Держуправління надані присутнім ґрунтовні роз’яснення основних положень Закону України «Про екологічну експертизу», процедуру її проведення, мету. Роз’яснено значення для громадськості публікації в ЗМІ Заяви про наміри і Заяви про екологічні наслідки діяльності запланованого до будівництва об’єкта. Порядок проведення і принципи громадської екологічної експертизи. Запрошено громаду, громадські об’єднання до більш активній участі в наданні зауважень, пропозицій при оцінці впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. На квітневому засіданні «круглого столу», що проводило Держуправління, розглянуто проблемне питання стану поводження з твердими побутовими відходами в області. Активний обмін точками зору відбувся між фахівцями-екологами та представниками управління ЖКГ міської ради, Головного управління ЖКГ Чернігівської облдержадміністрації, відділу комунальної гігієни міської СЕС, КП «АТП2528» міської ради, міського відділу ГУ МНС України в області, комунальних підприємств міської ради «Деснянське» та «Новозаводське», регіональних ЗМІ, підприємств-переробників відходів: ВАТ «Екологія», ПП «Гранпласт», ТОВ «Чернігів ЕкоВтор», ТОВ «Слов’яне». Всі присутні наголошували на недостатньому державному фінансуванні заходів по будівництву, реконструкції та утриманню об’єктів комунальної сфери по поводженню з відходами. З точки зору органів СЕС в м. Чернігові дещо покращилась ситуація в сфері поводження з побутовими відходами після удосконалення системи їх збору – запровадження контейнерного збирання сміття. Але наявної кількості контейнерів в місті (500 шт.) явно недостатньо, у населення відсутні елементарні знання правил користування ними. Міська влада повідомила громадськість, що на даний час в Чернігові розроблений адресний реєстр всіх об’єктів, на яких утворюються відходи, в т.ч. серед населення, що дасть змогу практично виявляти підприємства, організації, підприємців та домогосподарства, які не заключили договори на вивезення сміття, або постійно не сплачують за такими договорами. Обговорено питання функціонування міського сміттєзвалища в районі Масанів, яке переповнене та щороку загрожує довкіллю пожежо- та вибуховою небезпекою. Представники підприємств-переробників відходів наголосили на необхідності запровадження системи роздільного збирання ресурсноцінних відходів. З боку облдержадміністрації поінформовано щодо роботи, яка проводиться по розробці та затвердженню обласної програми поводження з побутовими відходами, що дасть можливість 224

сконцентрувати зусилля на найбільш значимих проблемних питаннях в сфері поводження з відходами. За пропозицією присутніх на засіданні складено звернення до народних депутатів, Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення існуючої законодавчої бази у сфері поводження з побутовими відходами, врахування в державному бюджеті витрат на реалізацію заходів, передбачених відповідними програми, які на цей час фінансуються з місцевих бюджетів. Всі учасники засідання були єдині щодо необхідності підвищення екологічної свідомості пересічних громадян, зокрема в сфері поводження з відходами. Було запропоновано відповідним структурам, ЗМІ зосередити свої зусилля на пропагуванні правил екологічно-безпечного поводження з відходами. Питання розвитку заповідної справи на території Чернігівської області обговорювались в грудні 2008 року на засіданні чергового «круглого столу» за участі громадськості та громадських організацій, Держекоінспекції в Чернігівській області та ЗМІ. Спеціалісти Держуправління ознайомили присутніх з основними вимогами природоохоронного законодавства України до територій з підвищеним рівнем охорони, порядком підвищення статусу природоохоронних об’єктів області, значенням для екологічної стабільності території підвищення відсотка її заповідності. Всього протягом 2008 року проведено 5 засідань Громадської ради при Держуправлінні. Відповідно до плану консультацій з громадськістю керівництвом та спеціалістами управління проведено чотири круглі столи та дві зустрічі з громадськістю. Громадські організації природоохоронного спрямування Чернігівщини і надалі сприятимуть подальшому забезпеченню участі громадськості у прийнятті рішень, розширенню доступу громадян до екологічної інформації, регулярному висвітленню роботи екологічних організацій в регіональних засобах масової інформації, проведенні «круглих столів», громадських слухань з обговорення регіональних екологічних проблем. Спільна подальша співпраця Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та громадськості дозволить більше активізувати процес формування свідомої і активної позиції суспільства щодо подальшого розвитку екологічної політики та сприятиме підтримці громадських ініціатив у процесі охорони та збереження довкілля. 13.11.1. Діяльність громадських організацій У сучасну епоху розвитку науково-технічного прогресу питання взаємовідносин людини та природи, раціонального природокористування та охорони природи мають надзвичайну актуальність. 225

Формування умов для переходу України до сталого розвитку вимагає особливої уваги до вирішення комплексних проблем захисту довкілля в умовах економіки перехідного типу, підвищення ролі громадських природоохоронних організацій в цих процесах. Зростання екологічної свідомості суспільства забезпечується і загальною обов’язковою комплексною освітою та вихованням у галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі в позашкільних дитячих закладах, у системі загальної середньої, професійної та вищої освіти. Робота екологічних громадських організацій Чернігівщини спрямована на розширення природоохоронної діяльності в суспільстві, на усвідомлення і активне вирішення громадськістю проблем довкілля, контроль за станом природних ресурсів, інформування та природоохоронну пропаганду, проведення природоохоронних акцій. Діяльність Чернігівської обласної організації Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» базується на принципах добровільності та творчої активності молоді. Підвищуючи екологічну культуру підростаючого покоління та узагальнення досвіду екологічної роботи на цей час в області працюють 7 осередків ВДС «Екологічна варта»: Чернігівський міський, Куликівський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський, Деснянський та Чернігівський районні. Цікаву екологічну роботу протягом 2008 року проводили юні екологи Куликівського району – туристи клубу «Вогнище». Ними проведено змістовне вивчення місцевої річки Лебідь від витоків до гирла. Було відмічено, що стан малих річок району, в порівнянні з минулими роками, змінився в кращу сторону. Вивченням навколишніх озер займались юні екологи Любецької середньої школи Ріпкинського району. Ніжинські та Новгород-Сіверські вартівці вивчали флору та фауну своїх районів. Чернігівський обласний та міський осередки ВДС «Екологічна варта» тісно співпрацюють з Чернігівським міським Центром туристськооздоровчої та виховної роботи з дітьми і молоддю (ТОВРДМ). Вже традиційними на початку кожного навчального року стали відкриті екологічні змагання Центру ТОВРДМ та ОО ВДС «Екологічна варта» серед команд туристів-екологів. В змаганнях брали участь юні екологи загальноосвітніх навчальних закладів міста та області (Куликівського, Ніжинського та Деснянського районів). В програмі змагань, відбулись як туристичні, так і екологічні етапи. Восени та навесні юні екологи провели традиційну екологічну акцію «За чисту Ялівщину». З метою пропаганди не вирубувати ялинки та сосни, юні екологи брали участь у Всеукраїнській акції «Збережи ялинку», конкурсі «Замість ялинки – зимовий букет». Цей конкурс надав можливість юним митцям 226

створити зі штучних та зелених гілочок найгарнішу прикрасу, яка замінить живу ялинку. Юні вартівці брали активну участь в екологічному конкурсі «Мій голос я віддаю на захист природи». З великим натхненням діти малювали екологічні плакати та малюнки, які потім надіслали на Всеукраїнський конкурс. Також юні екологи з метою пропаганди охорони природи обирали і розробляли нові туристичні маршрути. До дня захисту навколишнього середовища проведено злітзмагання серед гуртківців Центру ТОВРДМ, загальнонаціональну інформаційну кампанію Всеукраїнської екологічної Ліги щодо генетично модифікованих організмів. Екологічний клуб «Берізка» - громадська дитяча організація, яка працює на базі Чернігівської обласної станції юних натуралістів і використовує її матеріально-технічну навчальну базу, приміщення, обладнання та залучає до роботи в секціях клубу педагогів станції. Метою і основним змістом роботи клубу є: пропаганда екологічних знань, підвищення екологічної свідомості, формування етичних стосунків людини з природою, виховання активної позиції щодо її збереження; виховання бережливого ставлення до природних багатств, любові до Батьківщини, патріотичних почуттів, залучення школярів до участі в масових натуралістичних заходах, в практичній природоохоронній роботі, сприяння духовному збагаченню особистості; самореалізація та самовизначення у виборі майбутньої професії. Екологічний клуб «Берізка» об’єднує секції: юних екологів, юних екологів-краєзнавців, юних друзів природи, юних фітотерапевтів, юних знавців лікарських рослин, які протягом року відвідували 135 юннатів. Засідання клубу «Берізка» проводились у різних формах: конкурси, свята, трудові десанти, акції, зустрічі з вченими, екологами. Члени екологічного клубу організували та провели:  засідання: «Найкращі ліки - рослини», «У світі тварин», «Збережемо первоцвіти», «Всі ми діти твої, Україно!», «Птахи наші друзі», «Вогонь – наш друг чи ворог», «Мандруємо стежиною здоров’я»;  натуралістичні свята та виховні заходи: «Охороняйте первоцвіти», «Зустріч птахів», «Лісові таємниці», «Заглянь у природу рідного краю», «Подорож у країну «Фармію»;  тематичні бесіди: до Дня соборності України - «22 січня День соборності України», до Дня пам'яті Круг - «29 січня – День пам’яті героїв Крут», до 75-х роковин голодомору 1932-1933 років в Україні - «Народна трагедія 1932-1933 років», «24 листопада – День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій». Члени клубу – активні учасники обласних етапів Міжнародних та Всеукраїнських акцій, зокрема: «Рослини – рятівники від радіації», «Ліси для нащадків», «Птах року», «Великий різдвяний облік птахів»; та конкурсів: «Вчимося заповідувати», «Джміль та Бджілка», конкурсуогляду на зразкову навчально-виховну екологічну стежку та інших. 227

Чернігівські гуртківці під час зимової екологічної експедиції ознайомилися з ареалом поширення зимуючих птахів, спостерігали за живленням, поведінкою пернатих друзів. Провели облік чисельності зимуючих птахів. На теоретичних заняттях юннати прослухали повідомлення про птахів, готували реферати, зібрані прислів'я, загадки, прикмети про пернатих. Організували та провели цілий ряд природоохоронних заходів – вікторину «Птахи одного лісу», гру «Склади птаха», «Малюнок дятла», «Хто швидше», конкурс розповідей та малюнків. Методистами обласної станції юних натуралістів протягом року надано методичну допомогу вчителям, керівникам профільних гуртків, організаторам еколого-натуралістичної роботи 258 освітніх закладів області. Для школярів, учнівської молоді, студентів, батьків, вчителів, населення проведено 289 тематичних екскурсій, консультацій по організації роботи в куточку живої природи, на навчально-дослідній земельній ділянці, по проведенню масових еколого-натуралістичних заходів з квітництва, рослинництва, овочівництва. На допомогу організаторам еколого-натуралістичної роботи в освітніх закладах області розроблено і видано такі інструктивно-методичні матеріали:  Методичні рекомендації із зовнішнього та внутрішнього озеленення навчальних закладів;  Дендрофлора як науково-екологічна, освітня та рекреаційна складова в шкільному курсі біології;  Методичні основи виконання та оформлення науководослідницьких робіт школярів та учнівської молоді;  Форми та методи екологічної совіти і виховання школярів та учнівської молоді. При клубі продовжувала свою роботу відеотека «Екологія - XXI століття», екологічна агітбригада «Десняночка». В рамках обласної акції «Зелений вінок Пам’яті» клубівці провели засідання «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», доглядали за 5 братськими могилами в урочищі Подусівка, Забарівка, в с. Західному. Біля них висаджено розсаду однорічних квітів. До Дня Перемоги, визволення України від фашистських загарбників покладено живі квіти до пам'ятників, стел, обелісків в центрі міста та на братські могили Чернігова. Діти організували та провели зустрічі з ветеранами війни 1941-1945 р.р. – учасниками визволення України. З 1 лютого по 15 грудня 2008 року позашкільним навчальним закладом Центром дитячого та юнацького туризму та екскурсій (ДЮТЕ) облдержадміністрації спільно з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області було проведено обласний етап щорічного Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел». На конкурс було надіслано 53 роботи, які стали переможцями районних (міських) етапів з 20 районів та 3 міст області. В роботах, 228

підтверджених якісними фотоматеріалами, малюнками та творами, широко висвітлювалась екологічна діяльність з відновлення та впорядкування джерел, криниць та інших водних об’єктів, вивчення стану окремих річок, розробка і впровадження планів дій з їх оздоровлення, впорядкування і догляд існуючих прибережних смуг, інші види екологічної діяльності, внаслідок яких досягається суттєве поліпшення стану водних об’єктів. 29-30 грудня ПНЗ Центром дитячого та юнацького туризму і екскурсій спільно з Держуправлінням в Орхуському центрі було проведено зліт переможців та лауреатів обласного етапу конкурсу «До чистих джерел» за 2008 рік. З різних районів Чернігівської області з’їхалися на своєрідний звіт про свою природоохоронну діяльність представники кращих експедиційних загонів, гуртків, творчих об’єднань учнів разом зі своїми керівниками. Переможці та лауреати виступали зі звітами про свою роботу, розповідали як вони розчищали замулені джерела, облаштовували покинуті криниці та колодязі, впорядковували та досліджували малі річки, ставки та озера, створювали екологічні стежки. Найкращі природоохоронці були відзначені грамотами управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, цінними подарунками. Впродовж двох днів діти з різних куточків області знайомилися, товаришували, ділилися досвідом своєї роботи. Відвідали Новорічну шоупрограму облмуздрамтеатру ім. Т.Г. Шевченка та побували на екскурсії «Чернігів-стародавній». У квітні, до Всесвітнього Дня Землі, на території дитячого табору «Юний турист», що розташований в с. Количівка Чернігівського району, гуртківцями ПНЗ Центру ДЮТЕ було висаджено 45 ялинок, за якими протягом року проводився постійний догляд. 6 червня 2008 року, під час зльоту гуртківців ПНЗ Центру ДЮТЕ в дитячому таборі «Юний турист», було проведено екологічний турнір, який складався з двох частин – теоретичної (перевірка основ екологічної освіти) та практичної (благоустрій території, прилеглої до табору). Команди, які стали переможцями турніру були нагороджені грамотами ПНЗ Центру ДЮТЕ та цінними подарунками. Одним із пріоритетних напрямків діяльності для молодого покоління задля Сталого розвитку суспільства є екологічна освіта та екологічна пропаганда. Мета роботи Чернігівської обласної благодійної організації «Аратта» - це привернення уваги до навколишнього середовища, до нашого «зеленого» та «блакитного» багатства. ЧОБО «Аратта» веде активну діяльність в цьому напрямку. Про це свідчить низка «круглих столів», екологічних акцій по висадці дерев та благоустрою території, проведення Літніх екологічних шкіл. Навесні та влітку 2008 року пройшов екологічний проект «Наша земля Аратта» В рамках проекту підготовлено групу тренерівстаршокласників, проведено цикл тренінгів за принципом «Рівний229

рівному» в середній школі с. Старий Білоус та у трьох філіях «Аратти». Зусиллями членів обласної благодійної організації підвищено рівень екологічної свідомості молоді, поінформованість громадськості по поліпшенню екологічної ситуації на містах. Влітку 2008 року на базі Макошинського відділу «Аратти» відбулась екологічна школа для 30 підлітків. Школа працювала по екологічній програмі, в яку входили інформаційні та практичні акції тренінги, ігри, вікторини. Підлітки не тільки відпочили на березі Десни, а і поповнили багаж екологічних знань і навичок, мали змогу сформувати активну життєву позицію щодо захисту природи. Студентський природоохоронний рух Державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка пов’язаний з факультетськими традиціями, зокрема, з дружиною охорони природи, яка трансформувалася в студентський еколого-туристичний клуб «Еколог». Основні напрямки його роботи – це екологічні дослідження, зв’язки з громадськістю, екологічна пропаганда, захист довкілля. Викладачі університету ведуть активну роботу в галузі екологічної освіти, є членами ряду громадських екологічних організацій, зокрема Всеукраїнського товариства охорони природи, осередків Всеукраїнської екологічної ліги, Українського ботанічного, мікробіологічного та гідроекологічного товариств. Беруть участь у засіданнях Наукової ради Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ) та Наукової ради з проблем ботаніки та мікології НАН України. Громадська організація «Меридіан фундаментальних традицій» протягом 2008 року проводила активну природоохоронну діяльність на території Чернігівського району. З 2007 року Чернігівська обласна організація Партії зелених України є членом Громадської ради при Держуправлінні. Протягом 2008 року ЧОО ПЗУ взяла участь у таких акціях: громадські слухання проти забудови частини міського парку культури та відпочинку (по вул. Савчука м. Чернігів), «Первоцвіти-2008», Весняній толоці з озеленення та благоустрою на території Національного архітектурно-історичного заповіднику «Чернігів стародавній» та в районах області, на території Регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», «Я люблю свій район» (по благоустрою району Масани), «За чисте місто», по очищенню р. Остер. Провела конкурс дитячого малюнку «Я люблю своє місто», фотовиставку, присвячену забрудненню навколишнього природного середовища. В регіональних та всеукраїнських ЗМІ обласною організацією Партії зелених України розміщено матеріали щодо виявлення порушень природоохоронного законодавства при зберіганні непридатних хімічних засобів захисту рослин, про небезпеку розміщення радіолокаційної станції (РЛС) в с. Півці, збереження небезпечного арсеналу боєприпасів, що знаходиться на території в/ч в м. Ічня, забудови Ялівщини, незаконного утримання ведмедя в СФГ «ГудМен К» в с. Киселівка, Чернігівського 230

району та проблеми збереження диких тварин в природі. Завдяки активістам ЧОО ПЗУ було вилучено ведмедя, який незаконно утримувався в СФГ «ГудМен К» та передано його до Харківського зоологічного парку. Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи взаємодіє з органами місцевого самоврядування, державними організаціями, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища, обласною екологічною інспекцією, а також з усіма громадськими організаціями природоохоронного спрямування. Обласна організація товариства охорони природи працює за такими напрямами, як екологічна освіта та виховання, експертна діяльність, контроль за станом природних ресурсів, інформування та природоохоронна пропаганда, природоохоронні акції тощо. За 2008 рік громадськими та державними інспекторами в сфері поводження з відходами проведено перевірки 528 підприємств області. Для усунення недоліків надано 321 припис за порушення чинного природоохоронного законодавства, 121 особа притягнута до адміністративної відповідальності. Одним із основних питань секції по охороні та раціональному використанню земель є здійснення громадського контролю по її збереженню. Протягом року громадськими інспекторами спільно з державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель в області проведено 458 перевірок, виявлено 268 порушень. На виконання Указу Президента України від 01.12.08 р. № 1129 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» проведені консультації з громадськістю стосовно надання особливого статусу охорони землям меморіалу «Пам’яті героїв Круг» та прилеглої території. Враховуючи мету створення та у відповідності до ст. 33 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що найбільш доцільним буде створення на вказаній території історико-культурного або історико-меморіального заповідника, охорона яких здійснюється відповідно до законів України. На виконання плану заходів щодо забезпечення активізації проведення робіт стосовно встановлення меж у натурі (на місцевості) територій та об’єктів природно-заповідного фонду, за пропозицією обласної організації за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проведені роботи по розробці проекту та винесення в натуру меж ботанічного заказника місцевого значення «Мокрець». Працівники секції природно-заповідного фонду приймали активну участь в акції «Первоцвіт» та збереженні шпилькових дерев – «Новорічна ялинка». Членами секції спільно з державними органами (екологічною інспекцією) проведено 145 перевірок територій ПЗФ. Перевірками було охоплено 25% об’єктів ПЗФ. Видано 65 приписів, які постійно знаходились на контролі організації. 231

З метою висвітлення діяльності з питань збереження, відтворення та охорони водних ресурсів секцією водних ресурсів обласної організації УкрТОП спільно з Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів проведено «круглий стіл» по відзначенню Всесвітнього дня води (22 березня) із запрошенням природоохоронних організацій області. Випущено відповідний буклет за рахунок коштів обласної організації Українського товариства охорони природи (1500 екземплярів на суму 2448 грн.). Учням шкіл, студентам середніх, вищих учбових закладів проводились лекції щодо привернення уваги до проблем водних ресурсів області, необхідності їх збереження і охорони, викладено вимоги водного законодавства. За ініціативи обласної організації Українського товариства охорони природи та секції водних ресурсів 11 квітня 2008 року в Корюківському районі проведено свято «День річки». На свято були запрошені спеціалісти відповідних організацій, представники Держуправління охорони навколишнього природного середовища. Учасниками свята вздовж річки Турчанка (Корюківський р-н) було висаджено 800 дерев, в Щорському районі - 100 саджанців берези, упорядкована територія ПЗФ. Інформація про проведення свята «День річки» висвітлювалась на сторінках обласної та районних газет. Представники секції є постійними учасниками екологічної програми «Джерело», що виходить в ефір на Чернігівському обласному радіо - протягом року вони взяли участь в 5 природоохоронних радіопередачах. 4 відеосюжети на природоохоронну тематику демонструвались державною обласною ТРК «Сівер-Центр». Протягом щорічної Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» з 21 березня по 19 квітня 2008 року проводилась посадка дерев та створення нових лісів із залученням учнівської молоді, представників громадських організацій, засобів масової інформації. Під час акції посаджено 2874 дерев різних порід (сосна, дуб звичайний, дуб червоний, береза, ялина, вільха, горобина, липа, клен, калина). В акції взяли участь 69 загальноосвітніх шкіл, обласна станція юних натуралістів, представники громадськості, місцевої влади, ЗМІ. Загальна кількість учасників акції 3561 чоловік. До «Дня довкілля» 19 квітня на території Чернігівської області учасниками акції створено нових лісових насаджень на площі 30,3 га, посаджено 985 кущів, створено нових газонів та квітників площею 1,21 га, ліквідовано 26 стихійних сміттєзвалищ, упорядковано 4 сміттєзвалища, очищено від сміття 2,7 км берегів річок, озер, водойм, розчищено та впорядковано 11 джерел і криниць. В заходах взяли участь 921 чоловік.

232

13.12. Виконання державних екологічних програм На території Чернігівської області фінансування природоохоронних заходів відбувається у відповідності до державних та регіональних програм, зокрема Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води і Програми охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки (“Екологія-2010”). Програми мають спільні заходи з Програмою соціально-економічного розвитку області, регіональною Програмою «Захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Чернігівській області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року», та іншими діючими програмами, спрямованими на покращення стану навколишнього природного середовища. Протягом 2008 року виконання природоохоронних заходів профінансовано на загальну суму 101112,81 тис. грн., що становить 97 % від запланованого, в тому числі за рахунок: державного бюджету – 44700,7 тис. грн. (в т. ч. з Державного Фонду ОНПС 2090,44 тис. грн.); місцевого бюджету – 6346,38 тис. грн. (в т. ч. з обласного Фонду ОНПС – 2221,4 тис. грн.); інших джерел фінансування – 50065,73 тис. грн. Кошти державного бюджету використано на:  реконструкцію очисних споруд м. Чернігів – 2090,44 тис. грн. (Державний фонд охорони навколишнього природного середовища);  берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливої дії вод – 9481,8 тис. грн.;  заходи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок – 10701,2 тис. грн.;  будівництво гідротехнічних споруд – 4646 тис. грн.;  заходи по охороні атмосферного повітря – 592 тис. грн.;  заходи по охороні та відтворенню лісових ресурсів – 324,2 тис. грн. За рахунок власних коштів підприємств профінансовано заходів на суму 40,4 млн. грн. Здійснено ряд природоохоронних робіт за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища зокрема: – виконано тампонаж 112 недіючих артезіанських свердловини в 5 районах області загальною вартістю 700 тис. грн.; – утилізовано 49,34 тонни отрутохімікатів з 9 районів області на суму 945 тис. грн., що дало змогу звільнити 25 місць зберігання ХЗЗР, з них 22 – звільнено повністю; – продовжено реконструкцію аварійного каналізаційного колектора в смт. Замглай Ріпкинського району – 171,9 тис. грн.; 233

– завершено будівництво станції зливу рідких нечистот по вул. Чернігівській в м. Бахмач – 60 тис. грн.; – продовжено виконання заходів по боротьбі з підтопленням м. Щорс – 49 тис. грн.; – здійснено розчищення притоки р. Бреч в м. Корюківка – 49 тис. грн.; – розпочато реконструкцію ставка міського парку м. Бахмач – 146,3 тис. грн. та інші заходи. З 2003 року в області діє Програма формування національної екомережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки, затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 14 серпня 2003 року. Основною метою Програми є збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного їм природного стану та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. На виконання заходів розбудови екомережі в області в 2008 році проводились щорічні заходи щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг (0,22 тис. га), створенню захисних лісових насаджень, рекультивації та консервації малопродуктивних земель (рекультивовано 0,007 тис. га, законсервовано 0,7 тис. га), розширення мережі природно-заповідного фонду області. Площа екомережі складає 1558 тис. га – 48,8% території області. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проведені роботи по розробці проекту винесення в натуру меж ботанічного заказника місцевого значення «Мокрець» вартістю 20 тис. грн. Система територій природно-заповідного фонду представляє собою основу для створення екомережі. Станом на 25.03.09 р. природнозаповідний фонд нараховує 654 об'єкти, загальною площею 252 тис. га, що становить 7,6 % площі області. З метою розширення мережі природнозаповідного фонду на основі клопотань та розроблених Держуправлінням проектів створення заповідних об’єктів, рішенням Чернігівської обласної ради від 11 червня 2008 року оголошено 3 нових об’єкти місцевого значення: орнітологічний заказник «Придеснянський» (Сосницький р-н), дендропарк «Прилуцький» (м. Прилуки) і ботанічна пам’ятка природи «Деснянська» (Новгород-Сіверський р-н). У відповідності до рекомендації Бюро Міжнародної Координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» в 2008 році велись роботи по створенню Деснянського біосферного резервату, як української ділянки українсько-російського транскордонного резервату в басейні р. Десни. Загальна площа Деснянського біосферного резервату в межах Новгород-Сіверського району Чернігівської області становить більше 1 тис. га. 234

З метою забезпечення формування екомережі проведені науководослідні роботи по вивченню раритетного різноманіття тваринного та рослинного світу області та складанню списків регіонально рідкісних тварин та рослин Чернігівщини. Здійснена розробка цифрового картографічного шару даних екологічної мережі та створена до нього атрибутативна база даних. Для інформування громадськості щодо мети і завдань розбудови екологічної мережі були проведені виступи в засобах масової інформації, лекції, зустрічі з громадськістю, круглі столи. На обласному телебаченні започатковано цикл програм присвячених заповідним місцям Чернігівщини, в т.ч. цикл програм про Мезинський та Ічнянський національні природні парки та регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський». 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Розташування Чернігівської області на межі України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, східними сусідами ЄС, обумовлюють необхідність активного розвитку міжнародного співробітництва. В рамках виконання Плану заходів із тристороннього співробітництва Чернігівської, Брянської та Гомельської областей в рамках Єврорегіону «Дніпро» та реалізації Плану заходів до Міждержавної програми економічного співробітництва України і Республіки Білорусь на 1999-2008 роки відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в Чернігівській області постійно проводиться контроль гідрохімічного стану річкової води р. Дніпро на кордоні з Республікою Білорусь в контрольному створі біля с. Кам’янка Ріпкинського району; Чернігівською гідрогеолого-меліоративною експедицією Деснянського басейнового управління водних ресурсів щоквартально проводяться спільні регулярні гідрохімічні дослідження та гідрологічні спостереження за рівнями води на обладнаних транскордонних контрольних створах на кордоні з Республікою Білорусь: р. Дніпро нижче с. Кам’янка Ріпкинського району та р. Сож біля с. Ст. Яриловичі Ріпкинського району. Представники Держуправління на запрошення Гомельського обласного комітету природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, взяли участь у роботі VІ Республіканського екологічного Форуму, який проходив у вересні 2008 року у м. Речиця (Республіка Білорусь). Одним із результатів поїздки стала домовленість про укладання Договору співпраці між Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, зокрема, в сфері поводження з відходами та створення транскордонних об’єктів природно-заповідного фонду. 235

В рамках виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро», Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року і заходів до неї та протягом 2008 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь НовгородСіверського району. В межах прикордонних територій Чернігівської області України та Брянської області Російською Федерацією здійснюється співробітництво басейнових водогосподарських управлінь на основі Міжурядової Угоди про спільне використання і охорону прикордонних водних об’єктів, підписаної 19.10.1992 року в м. Києві. В межах басейну р. Десна (басейн Дніпра) по виконанню Угоди про спільне використанні і охорону транскордонних водних об'єктів, створені і працюють змішані робочі групи Деснянського басейнового управління, лабораторії моніторингу вод і ґрунтів Чернігівської гідрогеологомеліоративної експедиції, відділу водних ресурсів по Брянській області Московсько-Окського басейнового водного управління і Клинцівської гідрохімічної лабораторії ФГВУ «Центррегіонводгосп» Російської Федерації. До компетенції змішаних робочих груп входить: розробка і реалізація Планів заходів по відтворенню і охороні транскордонних водних об'єктів басейну р. Десна на території Чернігівської і Брянської областей; організація розробки і взаємодії в реалізації погоджених програм моніторингу поверхневих вод транскордонних водних об'єктів басейну р. Десна (басейн Дніпра), методик спостережень і вимірювань, процедур обробки і оцінки якості вод, міжнародний обмін оперативною інформацією за програмою «Трансгідрохім»; організація робіт по підготовці і пропуску весняної повені на транскордонних річках, оперативний обмін гідрологічною інформацією, даними про водогосподарську обстановку і природно - технічний стан водних об'єктів, гідротехнічних споруд та прогнозування його можливих змін; прийняття оперативних рішень при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних із забрудненням поверхневих вод і гідродинамічними аваріями гідротехнічних споруд та науково-обґрунтована видача рекомендацій забезпечення безпечного водокористування і захисту від шкідливої дії води; розвиток міжнародного співробітництва з питань раціонального водокористування і охорони транскордонних водних об'єктів басейну р. Десна; вирішення інших питань, що відносяться до компетенції Деснянського басейнового управління водних ресурсів, пов'язаних з використанням і охороною водних ресурсів басейну р. Десна. 236

Для реалізації контролю і моніторингу за станом транскордонних водних об'єктів, експлуатуються відомчі гідрологічні пости на річках Десна (с. Камінь, Україна), Снов (с. Забрама, Російська Федерація). Систематичні гідрохімічні і радіологічні дослідження якості поверхневих вод проводяться на 6 транскордонних річках басейну Десни в 9 створах. Проводяться наради Уповноважених та заступників Уповноважених Урядів України та Російської Федерації і наради робочих груп та експертів по використанню і охорони транскордонних водних об’єктів, обміну моніторинговою і водогосподарською інформацією. В 2008 році Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів проведено дві зустрічі: 26-27 березні 2008 р. в м. Брянськ Російської Федерації, змішаними національними робочими групами експертів басейну р. Десна, розглядались питання: про підготовку до пропуску весняної повені 2008 року; погодження спільних заходів по управлінню водними ресурсами в повеневий період; про стан якості поверхневих транскордонних вод; про уточнення переліку забруднюючих речовин, які скидаються в басейни транскордонних річок підприємствами Російської Федерації; про уточнення і погодження переліку показників, які підлягають контролю в прикордонних створах річок. 27-28 серпня 2008 р. в с. Камінь, Червона Буда (Україна), змішаними національними робочими групами експертів басейну р. Десна, розглядались питання: про якість поверхневих вод у транскордонних створах по даним гідрохімічних та радіологічних спостережень у III кварталі 2008 року; розгляд та погодження форм короткої водогосподарської характеристики водокористування та водовідведення в басейні р. Десна; розгляд та погодження проекту «Плану заходів по відтворенню і охороні транскордонних водних об'єктів басейну р. Десна на території Чернігівської та Брянської областей на 2009-2011 рр.»; про український досвід управлінні водними ресурсами р. Турчанка (басейн р. Снов). У відповідності до рекомендацій Бюро Міжнародної Координаційної ради програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» Міністерством охорони навколишнього природного середовища України проведені роботи по створенню Деснянського біосферного резервату, як української ділянки українсько-російського транскордонного резервату в басейні р. Десни. Загальна площа Деснянського біосферного резервату в межах Новгород – Сіверського району Чернігівської області становить 9809 га. В 2008 році отримані необхідні погодження щодо підтримки ініціативи створення Деснянського біосферного резервату від усіх органів влади та місцевого самоврядування району. Матеріали передані до Мінприроди України.

237

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ На фоні надмірно техногенізованої України Чернігівщина з усією сукупністю невирішених екологічних проблем відрізняється відносною екологічною благополучністю. Але, крім різноманітності природних і природно-антропогенних ландшафтів, Чернігівщина презентує і складне поєднання екологічних проблем – від забруднення радіонуклідами і викидів в атмо-, гідро- та літосферу до питань якості міського середовища і транзиту та акумуляції забруднюючих речовин. Підбиваючи підсумки діяльності Держуправління у 2008 році слід зазначити, що протягом звітного періоду вдалося здійснити ряд заходів, спрямованих на покращання екологічної ситуації в області:  Проведено ліквідаційний тампонаж 153 недіючих артезіанських свердловин: за кошти власників затампонована 41 артезіанська свердловина у 13 районах області та м. Чернігові, за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено ліквідаційний санітарно-технічний тампонаж 112 безгосподарських свердловин у 5 районах області на загальну суму 700,0 тис. грн., що дало змогу в повному обсязі провести тампонаж свердловин в Ніжинському, Новгород-Сіверському, Ріпкинському, Сосницькому районах.  За рахунок коштів обласного фонду ОНПС проведено роботи по знешкодженню 49,34 т отрутохімікатів з 9 районів області на потужностях ТОВ «Елга» (м. Шостка Сумської області) на суму 945 тис. грн. Це дало змогу прибрати пестициди з 25 місць зберігання, в т.ч. 22 місця звільнено повністю.  В Ніжинському районі області, за рахунок коштів місцевих бюджетів, проведено роботи по перезатаренню непридатних отрутохімікатів, які залишились безгосподарними та зберігались в незадовільних умовах у 4 місцях зберігання. 11,9 тонни згаданих речовин перевезено в одне приміщення та забезпечено їх контрольоване зберігання.  Мережу природно-заповідного фонду області розширено за рахунок створення 3 нових об’єкти місцевого значення: орнітологічного заказника «Придеснянський» у Сосницькому районі, дендропарку «Прилуцький» у м. Прилуки та ботанічної пам’ятки природи «Деснянська» у Новгород-Сіверський районі.  З метою попередження незаконного використання земель ПЗФ та на виконання Указу Президента України від 23.05.2005 р. № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» стосовно встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду України станом на 25.12.2008 р. в Чернігівській області встановлено в натурі (на місцевості) межі 478 об’єктів загальною площею 213,76 тис. га.  За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році виконано роботи по покращанню 238

екологічного стану поверхневих водних об’єктів області на загальну суму 476,2 тис. грн.. Зокрема, проведено роботи по реконструкції аварійного каналізаційного колектора в смт. Замглай Ріпкинського району; будівництву станції зливу рідких нечистот в м. Бахмач; розчищенню протоки р. Бреч в м. Корюківка; реконструкції ставка міського парку в м. Бахмач; по боротьбі з підтопленням м. Щорс. Окрім того, з метою попередження негативного впливу на об’єкти довкілля Держуправління видано ряд документів дозвільного характеру: - 394 дозволи підприємствам на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - 113 - на спеціальне водокористування, 11 норм ГДС; - 316 - на розміщення відходів; - 54 - на поводження з отруйними речовинами, у тому числі продуктами біотехнології та іншими біологічними агентами; - 1 - на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; - 11 - дозволів на відстріл хижих тварин на території об’єктів природно-заповідного фонду області; - 2 погодження на надання у користування мисливських угідь на території області. Проте, на сьогодні залишається невирішиним ряд проблем:  Першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах. Загальний скид стічних та інших вод у 2008 році проти попереднього року зменшився на 4,0 млн. м3 і склав 129,9 млн. м3. У поверхневі водні об’єкти скинуто 121,2 млн. м3, з яких 26,26 млн. м3 – недостатньо очищених. Скид стічних вод у поверхневі водні об’єкти зменшився на 3,6 млн. м3. 16 підприємств області допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області. Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації тощо. Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. Вжиття заходів адміністративного реагування не дає ефективних результатів, об’єкти продовжують функціонувати та завдавати незворотної шкоди природним водним об’єктам. Для вирішення проблеми необхідні значні обсяги капіталовкладень.  Не втрачає актуальності проблема охорони підземних водоносних горизонтів від забруднення через недіючі артезіанські 239

свердловини. Станом на 01.02.2009 року, із наявних 4111 артезіанських свердловин 536 (13 %) не працює і є потенційними забруднювачами підземних вод, з них 267 – безгосподарських.  Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами несуть понад 900 тонн накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які накопичувались протягом десятиліть на території області. Протягом останніх 4 років з території області вивезено на утилізацію майже 170 тонн непридатних пестицидів.  За уточненими даними 2008 року тверді побутові відходи у Чернігівській області складуються на 26 полігонах та 739 сільських сміттєзвалищах, які займають площу понад 630 га. Щорічна кількість відходів, які розміщуються на вказаних об’єктах області становить біля 500 тис. тонн і цей показник продовжує зростати. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Їх упорядкування проводиться в основному у весняний період під час проведення місячника благоустрою населених пунктів. Через відсутність на території області сміттєпереробних та сортувальних комплексів, на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації. Основну масу відходів, як вторинної сировини, складають тара (упаковка) від продуктів харчування та продукції споживання населенням. В результаті ситуації, що склалася на об’єктах видалення відходів, питання створення територіальних систем роздільного збирання твердих побутових відходів є дуже актуальним.  Залишається невирішеною проблема знешкодження біля 130 тис. т рідких промислових токсичних відходів в ставках-накопичувачах м. Чернігова, які продовжують негативно впливати на всі компоненти довкілля. Проблему можна вирішити шляхом впровадження проекту «Будівництва установки по утилізації промислових токсичних відходів», який залишається не реалізованим через відсутність фінансування. Загальна вартість будівництва складає майже 6,8 млн. грн.  Потребує вирішення питання системного використання золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» в будівельній галузі. На початок 2009 року на золовідвалах підприємства накопичилось біля 2,4 млн. тонн золи та швидко продовжують заповнюватись резервні площі для її зберігання.  Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища. Нафтохімічне забруднення зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів в м. Прилуки Чернігівської області пов’язане з функціонуванням колишньої військової частини А-2816 Міністерства 240

оборони України. Забруднення ґрунтів та підземних вод нафтопродуктами на території вказаної військової частини сталося внаслідок експлуатації складів паливно-мастильних матеріалів та ділянки нафтопродуктопроводу між складами у період з 1954 по 1991 роки. За результатами досліджень встановлено, що на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів. Аналогічна ситуація із забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує і на території в/ч Д-0170 в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною.  Невідкладно потребує вирішення питання оздоровлення річки Стрижень у м. Чернігові. Проблеми річки: надходження без очищення зливових (талих) вод зі значної частини міста (24 зливовипуски); накопичено 1 – 1,5 метрового шару забрудненого мулу по руслу, що призводить до погіршення якісного складу води у межах міста; значно захаращено береги та водне дзеркало річки сміттям та господарськопобутовими відходами; випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг; не виконуються заходи зі створення, винесення в натуру та впорядкування прибережних захисних смуг місцевими органами влади; є факти розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Вирішення проблеми річки можливе за рахунок впровадження проектів, які розроблятимуться на основі техніко-економічного обґрунтування проекту оздоровлення р. Стрижень, що пройшов комплексну експертизу  Головними проблемними питаннями в сфері природнозаповідного фонду області залишаються складнощі при отриманні погоджень на створення об’єктів природно-заповідного фонду від органів місцевої влади та самоврядування та небажання співпраці в питанні виконання Указу Президента України від 23.05.05 № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» стосовно встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду України місцевого значення.

241