chernigiv_2009 by Administrator Dovkillia

ВСТУП Всезростаючий інтерес широкого кола громадськості до екологічних проблем і необхідність забезпечення владою прав громадськості, передбачених Орхуською конвенцією «Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», зумовлює потребу видання різноманітної екологічної літератури. Основою таких видань є висока інформативність, доступність викладу та формувань, науковість. Колектив Державного управління охорони навколишнього природного середовища спробував донести до широкого кола читачів чергове видання доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2009 рік», яке традиційно виходить у двох формах: друкованій та електронній. У доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2009 рік» фахівці можуть знайти інформацію про динаміку змін екологічної ситуації області, студенти і школярі – матеріал, який сприятиме розвитку їх екологічної свідомості. Зацікавлена громадськість матиме можливість познайомитись з станом природних ресурсів та причинами забруднення довкілля, яке впливає на якість життя кожного із нас. Інформаційний вклад у це видання зробили Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, Державна екологічна інспекція в Чернігівській області, Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства, Головне управління економіки Чернігівської облдержадміністрації, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, Головне управління статистики у Чернігівській області, Головне управління Держкомзему у Чернігівській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області (Чернігівдержрибохорона), Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, Державне науково-виробниче підприємство Державний інформаційний геологічний фонд України «Геоінформ», Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки, Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, Управління Держгірпромнагляд по Чернігівській області, Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області, Державна інспекція з карантину рослин по Чернігівській області, Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», Головне фінансове управління Чернігівської облдержадміністрації, Головне управління житловокомунального господарства Чернігівської облдержадміністрації, 20

Управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації, Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, Комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс», ДП «Остерський військовий лісгосп», ДП «Чернігівський військовий лісгосп», Корюківське районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс», Коропське спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Агролісгосп», ТОВ «Прогрес», СВК «Зоря», ПОСП «Мрія», СВК «Полісся», ДП «Промінь» ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», ПП «Рассвєт», ПСП «Червоний маяк», СТОВ «Хоробор Агро», СТОВ «Андріївське», ТОВ «Праця Стольне», ПСП «Злагода», ВАТ «Прилуцький хлібозавод», СТОВ «Полісся», СТОВ «Україна», ВСК ім. Горького, ПСП «Колос», ТОВ спеціалізоване лісове господарство «Авангардліс», Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень, ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», СТОВ «Дружба», СВК «Правда», СГВК «Блистівський», ТОВ ім. Шевченка,ТОВ «Обрій», Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, Державна Корпорація «Українське державне об’єднання «Радон» Київський державний міжобласний спецкомбінат, Ніжинський державному університеті імені Миколи Гоголя, Чернігівський державний педагогічний університет, Чернігівського державного інституту економіки і управління, Мезинський національний природний парк, Ічнянський національний природний парк, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», Дякуємо всім, хто надав допомогу Держуправлінню у підготовці цього видання. Відгуки щодо змісту доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2009 рік» просимо надсилати на е-mail: eco23@open.net.ua.

ЗМІСТ

Вступне слово

………..…….…….…………………………. ……………………..……………………

Загальні відомості

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару ………… 10

Зміна клімату

Стан водних ресурсів

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду .……. 47

Стан земельних ресурсів та ґрунтів

Надра

Відходи

Екологічна безпека ……………………………………………

Сільське господарство та його вплив на довкілля …..……… 127

Вплив енергетики на довкілля ………………….…………….

Вплив транспорту на навколишнє природне середовище ….. 143

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища ………….. 148

……………………..….……………………… ………….….………………………….

17 19

…………………………

.………………………………………………………….

…………….…….….……………………….……….

92 106

137

Висновки і пропозиції

…………….......................................

230

Додатки

………………………………………..

232

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні умови Чернігівська область одна з найбільших на Україні (за своєю територією посідає друге місце). Площа – 31,9 тис. км2 (5,3 % території країни), густота населення – 36 осіб/км2. Розташована на півночі України в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі – з Брянською областю Росії, на сході – з Сумською, на півдні – з Полтавською, на південному заході – з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря – 120 метрів, на північному сході – 200 метрів, на південному заході – 120 – 150 метрів. Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура січня – -7оС, липня – +19оС. Середньорічна кількість опадів – 550-660 мм. Має своєрідні природні ландшафти, досить поширені біологічні різновиди. Попри великі втрати від меліоративних, робіт, проведених у свій час, ландшафтам Чернігівського Полісся властивий високий ступінь поширення природних територій. Значна частина з них зберігає потенційні можливості відновлення – повернення до природного стану або деякого наближення до нього. Непогано збережені і заплавні ландшафтні комплекси середніх та великих рік – Десни, Сейму, Снову, Сожу. Лучні та лучно-болотні і болотні заплавні комплекси верхів’їв, а здебільшого і всієї течії багатьох малих річок дуже змінені – осушені і частково розорані. Майже цілком область розміщується у Придніпровській низовині, південна її частина у межах Полтавської рівнини і має переважно рівнинну, злегка хвилясту поверхню, в цілому сприятливу для господарської діяльності. Абсолютні висоти 100-220 м (максимальна відмітка 222 м біля с. Березова Гать Новгород-Сіверського району). Переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу (річкові долини, яри, балки) у поєднанні з акумулятивними (льодовикові і водно-льодовикові вали, зандрові рівнини). Виключенням є сильно еродовані території Придеснянського плато (західні відроги Середньо-Російської височини), численні лесові "острови" у північній та південно-східній частинах області, а також болота і знижені та перезволожені землі давніх річкових та прохідних долин (Замглай, Смолянка та інші). Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,4 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин – нафти, конденсату, торфу; 31,7 % загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині; 8,2 % – води прісні та мінеральні, 0,7 % – нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. Область є однією з найбагатших за запасами водних ресурсів. Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією області 23

протікають 1570 річок загальною довжиною 8336 км, в т. ч. великі річки: Дніпро (91 км), Десна (505 км); середні: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195 км), Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км), а також малі річки. Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч. великих річок – 596 км, середніх – 723 км, малих – 7017 км. Густота річкової мережі області – 0,26 - 260 м на 1 км2. Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра. Десна (загальна площа басейну – 88,9 тис. км2) є другою за величиною на території басейну Дніпра річкою після Прип’яті та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В басейні Десни, в середній за водністю рік, формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків. Загальна площа земель лісового фонду на 01.01.2006 р. становить 727,8 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю – 659,3 тис. га (20,7 % від загальної площі області). Відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41 % від загальної площі району, то в південних – лише від 7 до 20 %. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області Економічна та соціальна сфери області у 2009 році перебували під негативним впливом наслідків світової фінансово-економічної кризи. Обсяги виробництва промислової продукції порівняно з 2008 роком становили 83,5 % (6 місце по Україні). Найбільше скоротилось виробництво будматеріалів (-55,1%), у машинобудуванні (-41,9%), легкій (-52,4%), хімічній та нафтохімічній (-49,3%) промисловості. Найбільш стабільно працювали: добувна промисловість (-3,7 %), виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (-9,2 %), целюлозно-паперове виробництво та видавнича діяльність (-10,8%). Основними причинами дестабілізації роботи промислового комплексу є:  суттєві затримки з відшкодуванням ПДВ підприємствам-учасникам зовнішньоекономічної діяльності;  порушення міжрегіональних та зовнішніх поопераційних зв‘язків;  обмежувальні заходи країн бізнес-партнерів стосовно української продукції та значне зниження світових цін на важливих для області зовнішніх ринках;  погіршення загального інвестиційного клімату та обмеженість обігових коштів підприємств;  суттєве збільшення фіскального тиску за рахунок підвищення ставок акцизного збору. 24

Валова продукція сільського господарства за 2009 рік по всіх категоріях господарств скоротилася на 1,3 % (17 місце по Україні), а у сільгосппідприємствах зросла на 0,7 %. Загальний валовий збір зерна перевищив 2 млн. тонн. Порівняно з 2008 роком на 28,1 % більше зібрано олійних культур, на 1,8 % - картоплі. Виробництво продукції тваринництва зросло по всіх категоріях господарств на 2,4 %, а у сільгосппідприємствах - на 11,4 %, у т.ч. виробництво молока - на 12,5 %, м‘яса худоби та птиці - на 12,1 %. Продуктивність дійної череди зросла на 16 %. Пасажирським автотранспортом, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями, перевезено 86,3 млн. пасажирів, що на 5,4 % менше, ніж за 2008 р. Доходи від послуг зв’язку за січень-листопад 2009 року склали 1106,1 млн. грн., що на 1,4 % менше 2008 року, в т.ч. від наданих населенню – 231,6 млн. грн. В економіку області за 9 місяців 2009 року вкладено 902,3 млн. грн. інвестицій в основний капітал, за підсумками року очікується 1,5 млрд. грн.; іноземних інвестицій залучено 3,85 млн. дол. США. Обсяг виконання будівельних робіт за 2009 рік скоротився на 45,9%. За за рахунок усіх джерел фінансування (за попередніми даними) введено 104,8 тис. км2 житла, що порівняно з 2008 роком менше на 48,5 %. Зовнішньоторговельний оборот товарами у 2009 року склав 624,1 млн. дол. США. Зменшення обсягів товарообігу відбулося за рахунок скорочення на 29,0% експорту товарів (297,2 млн. дол. США), а імпорту – на 13,6 % (326,9 млн. дол. США). Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 29,7 млн. дол. США. Підприємства області здійснювали зовнішню торгівлю з партнерами зі 109 країн світу, основні з яких країни: Європи (зокрема, Німеччина, Італія, Сполучене Королівство, Франція, Польща, Литва, Нідерланди), СНД (Російська Федерація, Білорусь, Молдова, Узбекистан, Казахстан), Азії (Туреччина, Індія, Грузія, Китай, Сирійська Арабська Республіка), Африки (Малаві, Уганда, Єгипет, Алжир), Америки (Бразилія, США), Австралії і Океанії (Нова Зеландія). Зменшення споживчого кредитування уповільнило розвиток споживчого ринку. Оборот роздрібної торгівлі (з урахуванням обороту фізичних осіб) склав 87,9 % (6 місце по Україні), обсяги реалізованих послуг – 90,6 % до рівня 2008 року. Протягом 2009 року до бюджетів усіх рівнів зібрано 3672,7 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, які контролюються податковою службою, що на 422,5 млн. грн. або на 13,0 % більше, ніж у 2008 році, в т.ч. до Державного бюджету надійшло 2731,8 млн. грн. (+ 407,1 млн. грн. або +17,5 %). На виконання заходів обласної Програми розвитку малого підприємництва на 2009 – 2010 роки здійснено фінансування у формі 25

фінансового кредиту через Державну організацію «Регіональний фонд підтримки підприємництва по Чернігівській області» інвестиційних проектів на суму понад 1 млн. грн. Продовжував діяти механізм часткового відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого бізнесу для їх реалізації. У житлово-комунальній сфері під особливим контролем знаходилось виконання заходів Програми реформування житловокомунального господарства області, спрямованих на забезпечення стабільної роботи галузі, підвищення ефективності фінансовогосподарської діяльності підприємств, їх технічного переоснащення і за рахунок цього - надання споживачам житлово-комунальних послуг достатньої якості і у необхідних обсягах. Протягом 2009 року на об‘єктах теплопостачання освоєно 12,9 млн. грн., з яких 12,4 млн. грн. - власні кошти підприємств, 0,5 млн. грн. кошти місцевого бюджету. Це дало можливість провести реконструкцію 1 котельні (м. Прилуки) та побудувати 6 котелень (м. Чернігів -3, м. Носівка - 2, м. Прилуки - 1). ВАТ «Облтеплокомуненерго» завершило роботи, які були розпочаті у 2008 році з реконструкції 3 котелень у м. Чернігові. Для виконання цих робіт було витрачено більше 6 млн. грн. власних коштів підприємства. Індекс споживчих цін в області у грудні 2009 р. по відношенню до грудня 2008 року становив 112,7 % (проти 121,3 % у попередньому періоді). Середньомісячна заробітна плата штатного працівника по області (без урахування малих підприємств) за 2009 р. становила 1465,41 грн., що на 7,0 % більше, ніж у 2008 р. (по Україні - +5,5 %), за грудень – 1635,72 грн. (+ 6,7%), середній розмір пенсій станом на 01.01.2010 р. становив 886,6 грн. (+ 12,4 % до 01.01.2009 р.). Однак, в реальному вимірі середньомісячна заробітна плата зменшилась на 9,2 % (по Україні - 9,2 %). До Пенсійного фонду протягом 2009р. фактично надійшло 1720,0 млн. грн. власних коштів, що на 1,7 % більше, ніж за 2008 рік. Своєчасно і в повному обсязі профінансовані всі необхідні виплати пенсій та грошової допомоги. Загальна сума боргу із виплати заробітної плати у 2009 р. порівняно з 2008 р. зросла на 18,2 % (по Україні +23,9 %) і на 1 січня 2010р. складала 24,9 млн. грн., з яких борг працівникам економічно активних підприємств (включаючи борги попередніх років) зріс на 21,1 % (по Україні + 25,7 %) і становив 19,6 млн. грн. Дещо покращилась порівняно з початком року ситуація на ринку праці. Рівень зареєстрованого безробіття станом на 1 січня 2010 р. становив 2,7 % і знизився до початку року на 2 процентних пункти. З початку року забезпечено працевлаштування 18,0 тис. чол., охоплено громадськими роботами – 5,8 тис. чол., що становить відповідно 28,0 та 26

9,0 % до чисельності незайнятого населення, яке перебувало на обліку в центрах зайнятості (64,5 тис. чол.), проходило профнавчання – 3,6 тис. чол. (6,6 % до безробітних, що перебували на обліку), створено 15,5 тис. од. нових робочих місць (86,2 % до річного завдання).

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними обласного управління статистики в 2009 р. 403 підприємства, з них 166 підприємств агропромислового комплексу, звітувались по формі 2-ТП (повітря) щодо викидів від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря. Відповідно до інструкції щодо порядку складання державної статистичної звітності про охорону атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря), починаючи з 2004 року звіт складають підприємства, установи, організації, громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності, що мають стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин і взяті на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 1655 від 13.12.2001, станом на 30.12.2009 р., на державний облік взято 510 промислових майданчиків підприємств, організацій, установ з них 188 підприємств агропромислового комплексу. Частка об’єктів агропромислового комплексу області, що звітуються становить – 44,2 %. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферу у 2009 р. склав 42,973 тис. тонн. В порівнянні з 2008 р. кількість викидів зменшились на 1,436 тис. тонн. В 2009 р. кількість викидів від агропромислового комплексу склали 9,232 тис. тонн, що на 772,007 тонни менше 2008 р. Понад 54 % (50,892 тис. тонн) від загального об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення (автотранспорт, залізничний та річковий транспорт, виробнича техніка). 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Проведено аналіз статистичної звітності за формою № 2-ТП (повітря) за 2009 рік. Динаміка загальних обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області стабілізувалась. В 2009 році кількість викидів становила 93,865 тис. тонн. В порівнянні з 2008 роком загальні викиди зменшились на 4,255 тис. т або на 4,3 %. В 2009 р. викиди від стаціонарних джерел 403 підприємств, організацій, установ, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 42,973 тис. тонн, що на 1,435 тис. тонни (3,2 %) менше, ніж в минулому році. 28

Обсяги викидів від пересувних джерел в 2009 році склали 50,892 тис. тонн, що на 2,808 тонн менше минулорічного показника. У 2009 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становила 93,865 тис. т, що складає менше 1 % обсягу викидів в атмосферне повітря України. В порівнянні з 2008 роком загальні викиди зменшились на 4,255 тис. т або на 4,5 %. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Чернігівській області у розрахунку на особу складає 38,522 кг , в порівнянні з минулим роком кількість викидів зменшилась на 0,8. У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та пересувних по Чернігівській області у розрахунку на км2 склали 2942 кг, на особу складає 84 кг (дивись табл. 2.1). Табл.2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

2000 2006 2007 2008 2009

Викиди в атмосферне повітря, тис. т у тому числі Всього стаціонарними пересувними джерелами джерелами

64,183 85,655 91,517 98,12 93,865

20,164 40,159 39,035 44,408 42,973

44,019 45,496 52,482 53,712 50,892

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв. км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

2001 2718 2869 3076 2942

55 75 80 87 84

Обсяг викидів на одиницю ВРП

2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря . В 2009 р. викиди від стаціонарних джерел 403 проммайданчиків підприємств, організацій, установ, громадян–суб’єктів підприємницької діяльності та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 42,973 тис. тонн, що на 1,435 тис. тонни (3,2 %) менше, ніж в минулому році (дивись табл. 2.1). Найбільша кількість промислових підприємств знаходиться в м. Чернігові – 63 або 15,6 % - усіх підприємств області, у м. Прилуки –27 (6,7 %), у м. Ніжині – 28 (7 %) відповідно. Табл.2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т Назва населених пунктів

2005

2006

2007

2008

2009

Всього, м. Чернігів

37,537 12,310

40,159 13,185

39,035 12,965

44,408 18,095

42,972 19,213

м. Ніжин м. Прилуки

1,610 1,012

1,379 1,302

1,110 0,901

1,158 0,696

1,022 0,509

Бахмацький Бобровицький

2,474 0,692

2,521 0,549

2,446 0,322

2,199 0,321

2,021 0,256

Борзнянський Варвинський

1,495 2,334

1,308 2,369

1,072 2,299

0,990 2,125

0,906 2,127

Назва населених пунктів

2005

2006

2007

2008

2009

Городнянський

1,041

1,053

0,952

0,876

0,848

Ічнянський Козелецький

1,183 0,094

1,261 0,070

1,147 0,057

1,151 0,061

1,108 0,195

Коропський Корюківський

0,518 1,367

0,527 2,080

0,481 2,480

0,390 2,487

0,357 1,409

Куликівський Менський

0,033 1,075

0,024 0,991

0,015 0,865

0,012 0,811

0,008 0,777

Ніжинський Н.-Сіверський

0,440 0,989

0,395 0,897

0,311 0,762

0,403 0,649

0,457 0,589

Носівський Прилуцький

1,757 0,688

1,391 0,737

1,987 0,760

3,475 0,718

2,907 0,768

Ріпкинський Семенівський

0,641 0,534

0,679 0,585

0,621 0,477

0,625 0,419

0,581 0,369

Сосницький Срібнянський

0,388 0,237

0,344 0,204

0,276 0,169

0,212 0,115

0,231 0,113

Талалаївський Чернігівський

0,881 3,434

0,838 5,148

0,657 5,654

0,595 5,603

0,516 5,366

Щорський

0,310

0,322

0,246

0,221

0,319

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства: електроенергетики – 17,105 тис. т, або 49,6 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області, транспортування газу трубопроводами – 7,212 тис. т або 17 %, добування природного газу – 1,812 тис. т, або 4,2 %. (табл. 2.5.). У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: м. Чернігів (19,214 тис. т, або 44,7 %), Чернігівський район (5,366 тис. т, або 12,5 %), Варвинський район (2,127 тис. т, або 4,9 %), Носівський район (2,908 тис. т, або 6,8 %). Серед населених пунктів найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міста Чернігова - 246,327 т/ км2, 64,6 кг у розрахунку на душу населення. Табл.2.5. Основні забруднювачів атмосферного повітря Пор. №

Валовий викид, т

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

2009 р.

2008 р.

Зменшення /збільшення/+

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми "ТехНова"

Управління комунального господарства

17105,066

15470,398

+1634,668

Гнідинцівський газопереробний завод

ВАТ «Укрнафта»

1812,463

1756,778

+55,685

Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів

НАК «Нафтогаз» України

4362,105

4431,955

-69,85

Мринське виробниче управління підземного зберігання газу

НАК «Нафтогаз» України

2801,438

3310,582

-509,144

Причина зменшення/ збільшення

Збільшення використання твердого палива За рахунок нових методик розрахунків викидів Тимчасове зменшення виробничих потужностей Тимчасове зменшення виробничих потужностей

Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ». В 2009 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 17,105 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 1,635 тис. тонн (10,5 %) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення використання твердого палива (вугілля) в порівнянні з минулим роком та зменшення на 50 % використання природного газу, при цьому відбулося збільшення викидів сполук азоту на 114,3 т або на 5,1 %, діоксиду та інших сполук сірки на 1668,343 т або на 17,4 %, діоксиду вуглецю на 8230,859 т або 0,7 %, викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок та оксиду вуглецю зменшились на 113,234 т або 3,3% та 34,173 т або 15,6 % відповідно. Табл. 2.6. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності

Пор. №

1 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 1.5. 1.6.

1.7. 1.8. 1.9.

1.10. 1.11.

Види економічної діяльності

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Транспортування газу трубопроводами Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону

Викинуто в середньому одним підприємством, тон

тис. т

у % до 2008 р.

403

42,972

96,8

106,631

178

9,458

92,1

53,132

7 102 12

2,464 2,897 18,785

94,6 66,8 109,3

351,987 28,397 1565,455

29 17

0,171 0,300

72,7 96,3

5,906 17,621

22 3

7,336 7,212

91,8 91,6

333,451 2404,015

0,426

118,5

106,446

14 16

0,754 0,379

98,7 109,6

53,876 23,716

2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. Чернігівським обласним центром з гідрометеорології спостереження за станом забруднення атмосферного повітря проводиться на двох стаціонарних постах в м. Чернігові. В 2009 році визначався вміст трьох основних домішок – пилу, двоокису сірки та двоокису азоту та вміст 31

специфічних речовин – бенз/а/пірену і восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Вміст оксиду вуглецю не визначався через відсутність приладу. Середньорічні концентрації основних домішок дорівнювали: діоксиду азоту –1,8 ГДК, діоксид сірки - 0,5 ГДК, пилу -0,2 ГДК (дивись табл. 2.7 та 2.8). Середньорічні концентрації діоксиду азоту протягом року коливалась в межах 1,5-2,2 ГДК. Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала відповідну ГДК в 2,5 рази у червні місяці. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту 33 % в 2009 році (в 2008 р.47 %). Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижче середнього по мережі спостережень гідрометслужби України. За індексом забруднення атмосфери (ІЗА) він оцінювався як низький.

Середньорічний вміст важких металів та бенз(а)пірену був значно нижчим за відповідні граничнодопустимі концентрації. За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції спостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах та в районі впливу промпідприємств – забруднювачів атмосфери в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках та в 13 районах на маршрутних постах та підфакельних по 16 інгредієнтах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксиду вуглецю, фенолу, формальдегід, сірчана кислота, хром шестивалентний, толуол, аміак, свинець, заліза оксид, перхлоретилен, марганець та його з’єднання, оксид нікелю, ксилол).

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

ГДК Максимальний вміст, мг/м3

Пил

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

обові

Діоксид азоту Діоксид сірки Оксид вуглецю

Середньод

Речовина

Середньорічний вміст, мг/м3

Табл.2.7. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

1,8

0,04

2,5

0,085

0,5

0,05

0,1

0,5

3,0

5,0

0,2

0,15

0,2

0,5

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

1 5 10 1 5 10 ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК

Табл.2.8. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст 32

Забруднююча речовина

Діоксид азоту Діоксид сірки Оксид вуглецю Пил

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Чернігів Чернігів Чернігів Чернігів

1,8 0,5 0,2

2,5 0,1 0,2

Табл.2.9. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА

Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

м. Чернігів

низький

2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля У вересні 1987 року Україною був підписано Монреальський протокол щодо обмеження використання озоноруйнуючих речовин (надалі - ОРР) та поступове припинення їх виробництва. Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2004 р. затверджена Програма припинення виробництва та використання ОРР на 2004-2030 роки. Програмою передбачена поступова заміна холодильного (та іншого) обладнання в сервісному обслуговуванні, де найбільше використовується ОРР. В Чернігівській області використання ОРР, зокрема Фреону-12 призупинено. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2009 році було видано (з метою попередження несанкціонованого ввезення ОРР) 47 листів-роз’яснення щодо ввозу/вивозу продукції, яка може містити озоноруйнуючі речовини (2008 – 72). На пунктах пропуску (постах екоконтролю) на Держкордоні в Чернігівській області постійно проводиться особливий контроль за ввезенням небезпечних озоноруйнівних речовин. 2.7. Заходи, спрямовані на покращання якості атмосферного повітря За даними статистичної звітності по формі 2ТП(повітря) загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю при впровадженні 24 повітряохоронних заходів в атмосферу по області в 2009 році склав 7355,5 тис. грн., фактично виконано з початку виконання заходів 7350,2 тис. грн. Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становить 101,138 тонн. З метою нормування та регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Держуправлінням за звітний період видано 353 дозволи в яких визначено шляхи та терміни зменшення обсягів викидів в атмосферне повітря. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням 33

регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря. Всього за новою формою видано 829 дозволів. Посилено контроль за дотриманням термінів переоформлення дозволів на викиди за новою формою відповідно до затверджених планів виконання робіт. Щомісячно узагальнена інформація надається до Держекоінспекції області та Мінприроди України. Проведено аналіз ефективності виконання підприємствами заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними з них визнано наступні: КЕП «Чернігівська ТЕЦ» проведено капітальний ремонт золоуловлювачів котла 1 по заміні металевих збірних коробів димових газів; - проведені ремонтні роботи по відновленню пошкоджених місць захисного футеровочного шару золоуловлювачів; - виконані поточні ремонти золоуловлювачів № 2,3,4. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 253,3 тис. грн. (табл. 2.10). Таблиця 2.10. Капіталовкладення КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» Назва підприємства

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»

2005р.

Викиди шкідливих речовин в тис. тонн 2006р. 2007р.

2008р.

2009р.

10,658 11,578 11,420 15,470 17,105 Затрачено коштів на ремонт пилогазоочисного обладнання та котлоагрегатів в тис. грн. 67,9 40,8 40,3 116,9 253,3

Після налагодження існуючих очисних установок зменшено викиди на 52,7 тонни. Для досягнення нормативів граничнодопустимих обсягів викидів розроблено додатковий план заходів, реалізація якого буде проводитись на протязі 9 років, що дасть змогу зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік. Розроблено ТЕО реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла утилізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів. На ВАТ «Облтеплокомуненерго» продовжується робота по заміні котельного обладнання, яка розпочалась в 2007 році. В 2009 році за загальним обсягом витрат за кошторисною вартістю 5276 тис. грн. фактично використано 1981,227 тис. грн. Після реконструкції котельного обладнання збільшено КПД котлів до 93 – 94 %, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при цьому зменшується до 10 %. Громадський транспорт в основному, переведено на менш токсичні види палива (пропан-бутанові суміші, метан), що значно зменшує забруднення атмосферного повітря. 34

3. ЗМІНА КЛІМАТУ. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання. Чернігівська область першою серед країн СНД, ще до ратифікації Україною Рамкової конвенції ООН, а саме у 2004 році, розробила пілотний проект реконструкції об’єктів тепло забезпечення з метою зниження викидів в атмосферу парникових газів. Тоді «Проект зменшення викидів парникових газів шляхом реконструкції, модернізації і реабілітації систем теплопостачання Чернігівської області» переміг у тендері на закупівлю одиниць скорочення викидів парникових газів, організованому урядом Королівства Нідерланди. Попередньо у 2003 році міжнародним незалежним експертом (валідатором) здійснено перевірку стану обладнання, розрахунків, так звану базову лінію, якою і зафіксовано для області рік проведення експертизи. На виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату залучаються інвестиції за рахунок використання гнучких механізмів Кіотського протоколу. Так, розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27 квітня 2004 року № 130 «Про реалізацію проекту зі зменшення викидів парникових газів» ВАТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів) визнано базовою організацією з реалізації проекту «Зниження викидів СО2 за рахунок економії палива у системі теплоенергетики Чернігівської області». В результаті виконання проекту має бути реконструйовано 120 котелень, у тому числі замінено близько 200 застарілих котлів на 310 нових і високоефективних котлів, а також замінено близько 10 км труб теплорозподільчої мережі на труби з пінополіуретановою ізоляцією. В 2009 році ВАТ «Облтеплокомуненерго» провело реконструкцію 3 котелень в м. Чернігові за власні кошти на суму 3269,778 тис. грн., що дало змогу економію природного газу і зменшення обсягів викидів шкідливих речовин до 10 %. Проект спільного впровадження «Утилізація біогазу для виробництва електроенергії та тепла на фермах ТОВ «Українська молочна компанія» отримав лист-підтримку Нацекоінвестагенства. Цим проектом передбачається скорочення викидів парникових газів шляхом введення в дію біогазових установок для зброджування гною, вироблення біогазу та його використання в когенераційній установці для отримання електроенергії та тепла. Проект планується реалізувати до кінця 2009 р. на фермі великої рогатої худоби в с. Комарівка Борзнянського району. У комунальній сфері м. Прилуки запроваджується пілотний проект програми ТАСІS «Сталий територіальний розвиток в Україні», в рамках якого у 2009 році надійшло 5 модульних котелень для опалення та гарячого водопостачання. 35

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 609-р до переліку проектних пропозицій щодо першочергового встановлення теплових насосів, фінансування яких буде проводитись за рахунок «Зелених інвестицій» від області внесено 2 проекти: - будівництво станції теплових насосів для опалення мікрорайону по вул. Савчука у м. Чернігів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. № 960 виконавцем робіт по м. Чернігів ТОВ «ГазСпецСервіс» (м. Чернігів) укладено договір з ДП «Дослідне конструкторське бюро» Інституту технічної теплофізики НАН України. На даний час тривають роботи з техніко-економічного обґрунтування проекту. - встановлення теплового насосу для тепло забезпечення дитячого садка № 4 у м. Городня. ТОВ «Аве Сан» м. Чернігів виконані роботи по техніко-економічному обґрунтуванню та оцінці впливу на навколишнє середовище інвестиційного проекту будівництва тепло насосної станції на суму 13970,00 грн. Перший бюджетний період Кіотського протоколу триватиме 5 років: з 2008 р. по 2012 р. Очікується отримати від продажу запланованих одиниць скорочення викидів парникових газів СО2 близько 3 млн. євро, які будуть спрямовуватись виключно на цілі модернізації системи тепло забезпечення населених пунктів області. Водночас, разом з скороченням викидів парникових газів, відбудеться і значна економія природного газу та електроенергії в обсязі 2,5 млн. грн. щорічно. 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання. Загальна площа земель водного фонду, за даними облголовземуправління, становить 198,499 тис. га, в тому числі площа відкритих заболочених земель - 130,237 тис. га. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 44,84 тис. га, в тому числі під річками – 17,734 тис. га, озерами – 6,561 тис. га, ставками та водосховищами – 10,240 тис. га, каналами – 10,305 тис. га. Гідрографічна мережа Чернігівської області належить до басейну Дніпра. На території області протікає 1570 річок загальною довжиною 8369 км. Серед них налічується 1400 малих річок до 10 км, загальною довжиною 3318 км, 160 малих річок понад 10 км, загальною довжиною 3699 км. Основними річками є 8 середніх річок (Сож – 30 км, Трубіж – 15 км, Супой – 25 км, Удай – 195 км, Судость – 17 км, Сейм – 56 км, Снов – 190 км, Остер – 195 км), загальною довжиною 723 км та 2 великі річки (Дніпро, Десна), загальною довжиною 629 км. Такі річки як Дніпро, Десна, Сож, Сейм, Снов, Судость є транскордонними. Річки Остер та Трубіж повністю зарегульовані і є частинами магістральних каналів. Малі річки області відчувають досить значне антропогенне навантаження. Більшість їх маловодні, а деякі з них влітку пересихають. У більшої частини малих річок долини заглиблені слабо і зливаються з прилеглими болотами, русла річок виражені нечітко, в ряді випадків висота їх настільки мала, що води цих річок під час весняної повені вільно переливаються в долини. Річки мають змішаний тип 36

живлення. В загальному об’ємі річного стоку на долю снігового покриву припадає біля 50 %, атмосферних опадів – 30 %, підземних вод – 20 %.

Частина малих річок на всій своїй довжині, або на окремих ділянках є магістральними каналами меліоративних систем. В межах меліоративних систем ці річки зарегульовані шлюзами-регуляторами для обводнення меліоративних земель у вегетаційний період. Найбільшими з таких річок є Мена, Турчанка, Смолянка, Ромен, а також річка Остер, яка відноситься до середніх річок. З великих та середніх річок, річки Остер, Трубіж, Супой і Удай мають витоки у межах Чернігівської області, усі інші - Дніпро, Сож, Десна, Судость і Сейм, беруть початок на території сусідніх областей Російської Федерації і Республіки Білорусь, тобто є транскордонними річками. На території області в умовах значної нерівномірності розподілу річкового стоку у часі і просторі, з метою його регулювання збудовані штучні водойми – водосховища та ставки. Всього в області за попередніми даними інвентаризації водойм, нараховується 24 водосховища, загальною площею водного дзеркала 2201,4 га і об’ємом 47,55 млн.м3, 800 руслових ставків, загальною площею – 4570,7 га, 12 наливних ставків – 168,8 га, 1157 ставків-копанок, загальною площею водного дзеркала близько 3837,1 га. Використовуються вони для риборозведення, рибогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми. Всього в області нараховується 1334 озера загальною площею водного дзеркала 6561,3 га. З них 26 великих озер загальною площею 9,16 км2, в тому числі 9 озер площею, понад 0,5 км2 кожне, 9 озер – понад 0,2 км2 кожне, інші – менше 0,2 км2. Переважна більшість їх розташована в заплаві річки Десна. Живлення озер здійснюється водами різного походження: атмосферні опади, поверхневий стік з прилеглого водозбору, підземні води у вигляді струмків. Частина озер має постійний зв’язок з річками, що протікають поруч, через рукави, протоки та стариці. Озера, як правило, заростають водно-болотною рослинністю, а береги кущами. В основному глибина озер складає 2,5 - 3,0 м, проте є озера, де середня глибина перевищує 6 м. В період весняної повені озера заливаються річковими водами, є місцями нересту риб.

У відповідності до ст. 59 Земельного кодексу України в області у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам надано в оренду 158 водойм. Експлуатація орендованих водойм, як правило, здійснюється без технічних характеристик та правил експлуатації і, як наслідок, може призвести до виникнення аварійних ситуацій на водоймах, каскадах ставків. Технічний стан водойм в цілому по області визначений як задовільний, але більшість гідротехнічних споруд на них потребує проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

Найбільшою у Чернігівській області є система водозборів басейну річки Десна, в цілому в басейні Десни формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра, або 15 % стоку усіх річок України. Водні ресурси Десни є джерелом господарського питного водопостачання м. Києва та технічного водопостачання промислових підприємств та теплоенергетики м. Чернігова. На р. Снов у 50 роки минулого сторіччя побудовано малу гідроелектростанцію. В якості транспортних шляхів річки Чернігівської області, окрім р. Десна в межах м. Чернігів та періодично на ділянці до м. Новгород-Сіверський, не використовується. Ресурси річкового стоку Чернігівської області в середній по водності та дуже маловодні роки забезпеченості 50% та 95% , подані нижче. Табл. 4.1. Ресурси річкового стоку Чернігівської області Приток, км3 Область

Чернігівська

Місцевий стік, км3

Загальні ресурси, км3

Питомі середні місцеві ресурси тис. м3

середній 50 %

дуже маловодний 95 %

середній 50 %

дуже маловодний 95 %

середній 50 %

дуже маловодний 95 %

на 1 км2

на одну людину

26,12

17,35

3,45

1,91

29,57

19,42

108,2

3,01

Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо- та нижньокрейдяних. Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. Прогнозні ресурси підземних вод в Чернігівській області за даними Державної геологічної служби Мінприроди України складають 8323,3 тис. м3/добу. На питні та санітарно-побутові потреби населення в області використовуються лише підземні води. Табл. 4.2. Питомі величини запасів та використання підземних вод Пор. №

1 2 3

Найменування показника

Одиниця виміру

Величина показника

Площа області Населення області (в середньому за 2009 р.) Величина прогнозних запасів підземних вод: – загальні – на 1 км2 – на одну людину Величина експлуатаційних запасів підземних вод: – експлуатаційні запаси – на 1 км2 – на одну людину

тис. км2 тис. осіб

31,9 1109,7

тис. м3/добу м3/добу м3/добу

8323,3 260,9 7,5

тис. м3/добу м3/добу м3/добу

515,1 16,15 0,46

Загальний забір води в 2009 році в області згідно з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) становив 38

153,3 млн. м3. У порівнянні з 2008 роком (158,9 млн. м3) забір свіжої води зменшився на 5,6 млн. м3 або на 3,5 % (рис. 4.1.). Рис. 4.1. Забір свіжої води 167

170

165

млн. м

158,9 160

155

153,3

150

145 2007

2008

2009

роки

Забір води з поверхневих джерел зменшився в порівнянні з минулорічним на 2,3 млн. м3 або на 2,3 % і становить 96,63 млн. м3. Це в основному пояснюється зменшенням забору води ВАТ «Чернігіврибгосп». Динаміка забору води з поверхневих джерел за останні дев’ять років представлена на рис. 4.2. Рис. 4.2. Динаміка забору води з поверхневих джерел 120

105,3 94,69

96,44

100

96,63

83,02 65,98

64,04

2001

2002

млн. м

98,93

93,09

60 40 20 0 2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

роки

Загальний обсяг забору підземних вод становить 56,71 млн. м3 і в порівнянні з 2008 роком (59,97 млн. м3) зменшився на 3,26 млн. м3 або на 5,4 %. Динаміка забору води з підземних джерел за останні дев’ять років наведена на рис. 4.3. 39

Рис. 4.3. Динаміка забору води з підземних джерел 80 70

млн.м

74,88

69,79

67,31

64,88

61,7

59,97

2003

2004

2005

2006

2007

2008

69,19

56,71

69,88

40 30 20 10 0 2001

2002

2009

роки

Табл. 4.3. Структура загального водозабору млн. м3

Загальний водозабір - забір води поверхневої - забір води підземної

2008 р.

2009 р.

Різниця (+ збільш. - зменш.)

158,9 98,93 59,97

153,3 96,63 56,71

- 5,6 - 2,3 - 3,26

% (+збільш. - зменш.)

- 3,5 - 2,3 - 5,4

Загальне використання водних ресурсів у 2009 році становило 142,4 млн. м3 і зменшилось в порівнянні з 2008 роком (148,2 млн. м3) на 5,8 млн. м3 або на 3,9 %. Використання води у промисловості становить 90,15 млн. м3 або 63,31 % від загального використання води. Використання води в комунальному господарстві становить 29,41 млн. м3 або 20,65 % загального використання. Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 28,84 млн. м3 на рік або 114,0 літрів на добу на одну людину. Використання води в сільському господарстві становить 18,87 млн. м3 або 13,25 % загального використання води і зменшилось в порівнянні з попереднім роком (22,35 млн. м3) на 3,48 млн. м3, або на 15,6 %. Це пояснюється зменшенням забору води ВАТ «Чернігіврибгосп» (рис. 4.4.).

Рис. 4.4. Структура загального використання води, млн.м. 3

Комунальне господарство; 29,41

Інші галузі; 3,97

Сільське господарство; 18,87

Промисловість; 90,15

Табл. 4.4. Відсоток від загального використання води Промисловість Комунальне господарство Сільське господарство Інші потреби ВСЬОГО

63,31 % 20,65 % 13,25 % 2,79 % 100 %

Забір і використання води в галузях народного господарства в динаміці представлено у табл. 4.5.

Табл. 4.5. Забір і використання води млн. м3 на рік Забрано води Роки

Найменування річкового басейну

2007

2008

2009

З поверхневих джерел

З підземних джерел

Використано води Всього

Промисловість 6

Сільське господарство

Комунгосп 9

Зрошення

Інші галузі

Всього

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож

84,26 9,82 11,27 -

46,73 13,93 0,734 0,132 0,041 0,089

131,0 23,75 0,734 11,40 0,041 0,089

90,34 5,522 0,263 0,001 0,003

4,539 8,948 0,206 8,885 0,041 0,017

1,093 7,197 8,806 -

27,00 4,055 0,176 0,033 0,053

0,020 -

3,702 0,285 0,044 0,010 0,007

125,6 18,81 0,689 8,929 0,041 0,080

Всього по області р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області

105,3 79,30 9,33 10,30 98,93 80,74 9,1 6,793 96,63

61,70 46,13 12,93 0,617 0,107 0,045 0,094 59,97 43,17 12,71 0,572 0,101 0,033 0,099 56,71

167,0 125,4 22,26 0,617 10,41 0,045 0,094 158,9 123,9 21,81 0,572 6,894 0,033 0,099 153,3

96,13 85,23 5,169 0,210 0,002 90,61 85,44 4,508 0,195 0,002 90,15

22,69 4,216 8,227 0,148 9,640 0,045 0,022 22,35 3,901 8,534 0,132 6,213 0,033 0,026 18,87

17,10 1,093 6,886 9,580 17,56 1,093 7,037 6,163 14,29

31,32 27,00 3,733 0,175 0,029 0,056 30,99 25,26 3,902 0,17 0,027 0,056 29,41

0,020 0,020 0,020 0,031 0,031

4,040 3,934 0,251 0,032 0,011 0,005 4,230 3,768 0,166 0,032 0,018 0,005 3,989

154,2 120,4 17,38 0,565 9,680 0,045 0,085 148,2 118,4 17,11 0,529 6,258 0,033 0,089 142,4

в т.ч. риборозведення 8

Використання та відведення води по підприємствам галузей економіки за 2009 рік представлено у табл. 4.6. Табл. 4.6. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки за 2009 рік Галузь економіки

Використано води

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово- комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

З неї на:

млн.м3 Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у тому числі з них без всього забруднених очищення

побутовопитні потреби

виробничі потреби

77,73 -

0,745 -

76,98 -

66,22 -

2,253

0,532

1,721

0,201

0,547 1,963 32,67

0,236 0,07 31,72

0,312 0,908 0,810

25,94

21,61

18,87 6,989 0,525 0,038

0,008 0,444 0,418 0,016

14,36 6,502 0,107 0,022

20,92 3,011 0,024 -

0,849 -

0,815 142,4

0,461 34,65

0,378 102,1

0,384 116,7

22,46

За останній рік забір води по басейну р. Десна зменшився на 1,5 млн.м проти попереднього року (125,4 млн. м3) і становить 123,9 млн. м3. Використання води зменшено проти 2008 року на 2,0 млн. м3 і становить 118,4 млн. м3. Зменшення використання води відбулося, за рахунок ВАТ «Чернігіврибгосп». Загальний скид стічних вод у 2009 році зменшився проти минулого року на 5,0 млн. м3 або 3,8 % і становить 124,9 млн. м3. 3

Табл. 4.7. Структура скиду стічних вод млн. м3

1. У водойми області 2. На поля фільтрації 3. У підземні горизонти Всього

2008 р.

2009 р.

121,2 4,319 4,396 129,9

116,7 3,967 4,207 124,9

% від загального скиду

93,4 3,2 3,4 100

Табл. 4.8. Структура скиду стічних вод у водойми області млн. м3

1. Недостатньо очищених 2. Нормативно чистих без очистки 3. Нормативно очищених Всього

2008 р.

2009 р.

26,26 87,60 7,297 121,2

22,46 88,79 5,44 116,7

% від загального скиду

19,24 76,1 4,66 100

Динаміка використання та відведення води зведена до табл. 4.9.

Табл. 4.9. Основні показники використання і відведення води 1990

2000

2006

2007

2008

млн. м3 2009

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

293,9

134,8

147,9

167,0

158,9

153,3

у тому числі для використання

286,4

130,7

144,1

160,5

154,2

142,4

Спожито свіжої води ( включаючи морську) з неї

285,2

122,0

136,7

154,2

148,2

142,4

159,9 54,06

62,75 47,67

90,03 37,60

110,1 37,01

105,4 36,88

102,1 34,65

0,825 62,02 3,827 2,088 211,8

6,774 3,420 8,774 96,27

7,506 0,384 7,344 114,2

0,020 5,656 0,384 6,328 133,9

0,020 4,919 0,073 5,924 129,9

0,096 4,595 6,338 124,9

177,4

87,14

104,4

124,8

121,2

116,7

7,244 1,330 55,13 114,7 346,0 66,24

32,34 10,07 44,73 177,2 71,13

28,69 7,393 68,33 214,1 79,62

27,30 7,642 89,81 204,3 75,92

26,26 7,297 87,60 199,9 75,11

22,46 5,44 88,79 165,0 73,19

71,52

60,43

68,03

74,42

74,10

73,58

Показники

на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води,% Потужність очисних споруд

Табл. 4.10. Забір, використання та відведення води за 2009 рік

Назва водного об'єкта

Забрано води із природних водних об'єктів - всього

Використано води

Поверхневі води Підземний горизонт

96,63 56,71

95,94 46,48

млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об'єкти з них забруднених всього зворотних вод

116,7 -

22,46 -

4.2. Забруднення поверхневих вод. 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів - це підприємства комунального господарства – 96,2 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився в порівнянні з 2008 роком на 3,8 млн. м3 або 14,5 % і становить 22,46 млн. м3 (рис. 4.5.).

Рис. 4.5. Динаміка скиду недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти 30 25 20 3

млн.м

26,26

22,46

27,3 15 10 5 0 2007

2008

2009

роки

Найбільше навантаження від впливу зворотних вод зазнає басейн р. Десна. Скиди в басейні зменшились з 105,9 млн. м3 у 2008 році до 103,1 млн. м3, або на 2,8 млн. м3 (2,6 %) (рис. 4.6). Рис. 4.6. Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна 109 108 107

108,5

млн.м

106 105 104

105,9

103 102

103,1

101 100 2007

2008 роки

2009

Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення зворотних вод у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти наведено в додатку 2 таблицях 4.11 – 4.14. Обсяги зворотного та повторного водопостачання зменшились і становлять 165,0 млн. м3, що на 17,5 % менше рівня 2008 року. Відсоток економії свіжої води у 2009 році становить 73,19 проти 75,11 у попередньому році. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені до табл. 4.15 додатку 2.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів. Основною проблемою щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів області протягом останніх років залишається питання забруднення поверхневих водних об’єктів. У 2009р. п’ятнадцять підприємств допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області у обсязі 22,46 млн.м3, що менше, ніж у 2008 році на 3,8 млн.м3 (14,5 %). Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти по підприємствахзабруднювачах зменшився на 2771,13 т і становить 16539,67 т проти минулорічних 19310,8 т (табл. 4.16).

Табл.4.16. Перелік основних забруднювачів водних об'єктів по галузях Пор. №

Об’єм скидання забруднених стічних вод, млн.м3 Галузі народного господарства

Обсяги забруднюючих речовин, що скидаються при цьому, тонн/рік

Всього

НО

НДО

М’ясомолочна промисловість 2008 р.

0,2985

647,776

2009 р.

0,849

1303,30

2008 р.

25,927

18642,268

2009 р.

21,60

15230,25

2008 р. 2009 р.

0,0325 0,011

20,785 6,12

2008 р. 2009 р.

26,258 22,46

19310,829 16539,67

Комунальне господарство

Інші

Всього:

Обсяги скидів забруднених стічних вод між галузями економіки у процентному відношенні в 2009 році розподілилися наступним чином (рис. 4.7.).

Рис. 4.7. Співвідношення обсягів скидів забруднених стічних вод, % Комунальне господарство; 96,17

М'ясомолочна промисловість; 3,78

Інші; 0,05

Основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства комунального господарства – 96,17 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації, збої з енергопостачанням тощо.

Одним з найбільших забруднювачів водних об’єктів недостатньо очищеними водами в Чернігівській області є КП «Чернігівводоканал» ( у 2009 році було скинуто 20,94 млн.м3). Концентрація забруднюючих речовин, що скидаються разом зі стічними водами, після очищення на очисних спорудах підприємства в р.Білоус, правобережну притоку р. Десна, перевищує встановлені нормативи гранично допустимого скиду по азоту амонійному, фосфатах. Останнім часом очисні споруди м. Чернігова працюють з перевантаженням. Дисбаланс співвідношення органічних компонентів і азоту призводить до низької ефективності очистки стоків. Для вирішення проблеми, яка склалася навколо очистки стічних вод на КП «Чернігівводоканал», необхідно виконати роботи з реконструкції існуючих очисних споруд та чистки біоставків доочищення. Вказані роботи потребують значних капітальних вкладень та часу на їх виконання. Неефективна робота очисних споруд ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» (м. Новгород-Сіверський), Н. – Сіверська установа виконання покарань Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області (№31) (м. НовгородСіверський) негативно впливає на гідрохімічний стан річкі Десна. Незадовільна робота очисних споруд ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Бахмач-м’ясо», КП «Бахмач-Водсервіс» (м. Бахмач), КП «БорзнаКомунальник» (м. Борзна) призводить до забруднення басейну р. Борзенка недостатньо очищеними стічними водами в об’ємі близько 330,0 тис.м3/рік. 51

Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти згідно державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) у 2009 році становив 23260,23 тонн. В перерахунку на душу населення маса скинутих забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти становить 21,0 кг. 4.2.3.Транскордонне забруднення поверхневих вод. На території Республіки Білорусь і Російської Федерації формується 84% річкових вод басейну р. Дніпра. Річка Дніпро забезпечує водними ресурсами близько 6,2 млн. людей, а в басейні розташовано 75% всього промислового потенціалу: машинобудівна, хімічна і радіоелектронна промисловість. Близько 25% сільсько - господарських угідь складають меліоровані землі. До Дніпра, з його великими притоками – Беризина, Прип’ять, Сож – на території Республіки Білорусь скидають стічні води промислові і комунальні підприємства таких міст, як Орша, Шклов, Могильов, Бихов, Речиця і Лоєв (р. Дніпро), Мінськ, Борисів, Бобруйськ і Світлогорськ (р. Березина), Гомель, Кричев (р.Сож). На території Брянської області Російської Федерації формується 53% вод басейну р. Десна. Найбільшим забруднювачем р. Десни є м. Брянськ. Значну частину забруднень складають забруднення сільгосппідприємств. Контроль за станом поверхневих вод на транскордонних створах здійснювався Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів та Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області на кордоні з Республікою Білорусь в створах: р. Дніпро в створі – р. Дніпро,с. Кам'янка Ріпкинського району; р. Сож, с. Старі Яриловичі Ріпкинського району. В рамках виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро», Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року і заходів до неї та протягом 2008 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь. Відповідно затвердженого графіку робіт Українсько-Російських робочих груп Деснянського басейнового управління (Україна) та Московсько – Окського басейнового управління (Російська Федерація) на 2008 рік, проводився спільний відбір проб поверхневих вод на гідрохімічний та радіологічний аналізи на 9 транскордонних створах з Російською Федерацією: р. Десна, с. Мурав’ї Новгород-Сіверського району; р. Десна, с. Камінь Новгород-Сіверського району (створ злиття р. Судость з р. Десна); р. Судость, с. Грем’яч Новгород-Сіверського району; 52

р. Снов, с. Тимоновичі Семенівського району; р. Снов, с. Гірськ Щорського району (створ злиття р. Цата з р. Снов); р. Снов, с. Забрама Клінцівського району; р. Ірпа, с. Городок Семенівського району; р. Ревна, с. Леонівка Семенівського району; р. Цата, с. Клюси Щорського району. У рамках співробітництва спільно за 2009 рік відібрано 36 проб на гідрохімічний аналіз. Радіологічний аналіз відібраних проб виконувала лабораторія Чернігівської ГГМЕ Деснянського БУВР. Українська та російська сторони обмінювались результатами вимірювань, аналізували отримані результати та розглядали перспективу спільної роботи. Гідрохімічні показники якості поверхневих вод у створах спостереження в цілому не зазнали значних змін у порівнянні з 2008 роком і переважно відповідали гранично допустимим концентраціям для водойм рибогосподарського призначення(далі ГДК). Кисневий режим в 2009 році був задовільний. Зафіксовані майже в усіх пробах перевищення ГДК по залізу загальному та марганцю характерні для водойм території Полісся. Як показують дані спостережень, вода в р. Дніпро, р. Десні, р. Снов, р. Сейм, р. Ревна та р. Цата за 2006 – 2009 роки за комплексною оцінкою якості води належить до ІІ класу якості (чисті). Погіршення якості води не спостерігається. За комплексною оцінкою якості води річки: Сож, Судость та Ірпа можна віднести до 3 класу якості води (помірно-забруднена). На стан транскордонних річок, крім природних факторів, значний вплив мають забруднення, які надходять з зворотними водами промислових, сільськогосподарських підприємств Білорусі та Російської Федерації, але визначити об’єм і якість забруднень не можливо, через відсутність даних по звітності 2 ТП (Водгосп) цих держав. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Відбір проб та гідрохімічний аналіз поверхневих вод області в 2009 році здійснювався Деснянським басейновим управлінням, Державною екологічною інспекцією Чернігівської області, Чернігівською обласною санітарно – епідеміологічною станцією, Чернігівським обласним центром з гідрометеорології, КП «Чернігівводоканал» та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Поверхневі води контролювались відповідно до затверджених відомчих планів робіт. Якісний стан поверхневих водних об’єктів області в створах спостережень не набув суттєвих змін в порівнянні з 2008 роком. Як і раніше відмічалися перевищення норм гранично – допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського 53

призначення (далі ГДК) по залізу загальному, марганцю, фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійного. Підвищений вміст заліза загального та марганцю пояснюється переважно природними факторами: за рахунок їхнього вимивання з кристалічних порід українського щита і проходженням річкових водних об'єктів області по заболоченій і лісистій місцевості. Перевищення ГДК по фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійному зумовлені в основному антропогенним навантаженням. Очисні споруди підприємств України, Білорусії, Російської Федерації працюють неефективно через застаріле обладнання, технології, перевантаження або недовантаження. Слід відзначити, що в 2009 році простежувались тенденція збільшення марганцю, як в поверхневих, так і в дренажних водах на типових осушувальних системах. Сезонні і річні коливання гідрохімічних показників пояснюються переважно природними факторами: опадами, температурою, коливаннями витрат самих водних об’єктів, тощо. Річка Дніпро. Контролювався гідрохімічний стан в створах на кордоні з Білоруссю: с. Кам’янка Ріпкинського р-ну та с. Дніпровське Чернігівського району. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 9,85 мгО2/дм3, а за час спостереження концентрація коливалась в межах 6,9 ÷ 11,2 мгО2/дм3. Незначно змінився, в порівнянні з 2008 роком вміст заліза загального, фосфатів, амонію сольового. Перевищення цих показників порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям складали: - заліза загального – в 2,9 рази; - марганцю – в 5,7 рази; - фосфатів – в 1,5 рази. Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення практично не змінились в порівнянні з 2008 роком. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2 класу (чисті). Річка Сож – ліва притока р. Дніпро. Контрольний створ Деснянського басейнового управління водних ресурсів та Чернігівської обласної санітарно – епідеміологічної станції на кордоні з Білоруссю, с. Ст. Яриловичі Ріпкинського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 9,9 мгО2/дм3, а за час спостереження концентрація коливалась в межах 8,91 – 10,7 мгО2/дм3. В порівнянні з 2008 роком – зменшилась кількість азоту амонійного, заліза загального, але збільшилась кількість фосфатів, марганцю. Перевищення концентрацій цих показників, порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям у 2009 році складали: - заліза загального – в 3,5 рази; 54

- фосфатів – в 2,9 рази; - марганцю – в 5,7 рази. Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення практично не змінились порівняно з 2008 роком. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3 класу (помірно-забруднені). Річка Десна – ліва притока р. Дніпра. Якість води у головній водній артерії області контролювалась починаючи з кордону з Російською Федерацією і закінчуючи кордоном з Київською областю. Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 7,2 – 10,74 мгО2/дм3. Порівняно з 2008 роком гідрохімічна якість поверхневих вод у створах р. Десна практично не зазнала значних змін, спостерігались тільки поодинокі коливання концентрацій окремих показників, в першу чергу: заліза загального, фосфатів, марганцю та інших пов’язаних з погодними умовами. Перевищення концентрацій цих показників, порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям, складали: - заліза загального – 2,0 -3,7 рази; - фосфатів – 2,76 – 3,24 рази; - марганцю – 3,7 – 9,3 рази. Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення, з невеликим відхиленням, відповідали сезонним даним 2008 року. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2 класу (чисті). Центральною геофізичною обсерваторією наявність хлорорганічних пестицидів у воді не виявлена. Річка Снов – права притока р. Десна. Якість води контролювалась від кордону з Російською Федерацією в створі с. Тимоновичі Семенівського району до гирла річки в створі с. Брусилів Чернігівського району. Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 7,46 – 9,8 мгО2/дм3. Порівняно з 2008 роком гідрохімічна якість поверхневих вод р. Снов залишилась без змін. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 1,8 – 4,0 рази; - фосфатів – 1,94 – 2,53 рази; - марганцю – 2,2 – 7,8 рази. 55

Концентрації інших гідрохімічних показників відповідали нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення . Дані гідрохімічних аналізів свідчать, що головними забруднювачами р. Снов та її приток є промислові і сільгосппідприємства Брянської області Російської Федерації. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2 класу (чисті). Річка Судость – права притока р. Десна. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,2 – 9,4 мг О2/дм3. Гідрохімічні показники, порівняно з 2008 роком, практично не змінились. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 2,2 – 2,6 рази; - фосфатів – 2,47 – 3,06 рази; - БСК – 1,14 рази (2,02 – 2,2 мгО2/дм3). Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена). Річка Шостка – ліва притока р. Десна. Створ 0,1 км вище гирла, с. Пирогівка Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,2 мг О2/дм3. Гідрохімічні показники, порівняно з 2008 роком, практично не змінились. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 1,1 рази; - нітритів – 1,1 рази. Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена). Річка Ірпа – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Городок Семенівського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,87. Порівняно з 2008 роком якість води погіршилась. Збільшилась концентрація заліза загального (1,03 рази), марганцю (1,56 рази), фосфатів (1,51 рази). Перевищення норм ГДК по деяким показникам складали: - заліза загального – 2,8 рази; - фосфатів – 6,6 рази; - марганцю – 7,4 рази. 56

Інші показники знаходились в межах норм для водойм рибогосподарського призначення. Забруднюють річку підприємства Брянської області Російської Федерації. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена). Річка Ревна – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Леонівна, Семенівського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 8,2 мгО2/дм3. Якість води залишилася на рівні минулорічних показників. Перевищення концентрацій деяких речовин, порівняно з ГДК, складали: - заліза загального – 1,2 рази; - марганцю – 9 раз; - фосфатів – 2,2 рази. Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2-му класу (чисті), але знаходиться на межі 3-го класу. Річка Цата – права притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Клюси Щорського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,23 мгО2/дм3. Порівняно з 2008 роком в 1,28 рази збільшився вміст марганцю, але зменшився вміст фосфатів в 1,8 раз. Перевищення норм ГДК по деяким показникам складали: - заліза загального – 6 раз; - фосфатів – 2,2 раз; - марганцю – 12; - БСК – 1,15 рази. Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2-му класу (чисті). Річка Сейм – ліва притока р. Десни. Якість води контролювалась від с. Мельня на кордоні з Сумською областю до гирла річки в створі с. В.Устя Менського району. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 10,2 мгО2/дм3. Порівняно з 2008 роком гідрохімічний стан поверхневих вод покращився: зменшилась кількість фосфатів та заліза загального. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 1,2 - 1,7 рази; - марганцю – 4,8 – 9,3 рази; - фосфатів – 2,06 – 2,38 рази. 57

Концентрація інших показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2-му класу (чисті). Річка Стрижень – права притока р. Десна. Створ у м. Чернігів гирло річки. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,6 мгО2/дм3, але іноді був значно нижчий за норму-6,0 мг О2/дм3 . Погіршення гідрохімічного стану р. Стрижень пов’язане зі значним постійним антропогенним впливом міста: зливові води з більшої частини м. Чернігова потрапляють в річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об’єкту сміттям, побутовими відходами та погіршення гідрохімічного складу води. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 3,75 рази; - марганцю – 16,7 рази; - фосфатів – 3,6 рази; - БСК – 1,66 рази. Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Річка Стрижень потребує нагальної допомоги для оздоровлення. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно забруднені), але наближена до 4-го класу (забруднені). Річка Білоус – права притока р. Десна. Створи: 4 км вище м. Чернігів, вище та нижче скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал», гирло річки. В створі 4 км вище міста кисневий режим на протязі року був задовільним – 9,2 мгО2/дм3. Спостерігається перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення: - заліза загального – 2,9 рази; - фосфатів – 1,29 рази; - азоту амонійного – 1,1 рази. В створі 4 км нижче міста, (гирло річки) кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,6 мгО2/дм3. Порівняно з минулими роками значення гідрохімічних показників зменшилися, але покращення якості води майже не відбувається. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 5,2 рази; - марганцю – 4,9 рази; - фосфатів – 22,7 рази; - БСК – 1,85 рази; - азоту амонійного – 5,08 рази. 58

Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Забруднення вод р. Білоус відбувається переважно за рахунок скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал» м. Чернігова, скид яких перевищує витрати самої річки в 20-30 разів. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 4-му класу (забруднені). Річка Остер – ліва притока р. Десна. Досліджувався гідрохімічний стан від м. Ніжин до гирла річки. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,85 – 9,34 мгО2/дм3. Порівняно з 2008 роком стан поверхневих вод не змінився. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 1,2 - 6 рази; - марганцю – 4,8 - 6 рази; - фосфатів – 3,2 – 4,53 рази; - БСК – 1,13 -1,73 рази. Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2-му класу (чисті). Річка Удай – права притока р. Сула. Досліджувався гідрохімічний стан від створу 1 км вище м. Прилуки до створу на кордоні з Полтавською областю 1км нижче с. Нова Гребля. Кисневий режим на протязі року був задовільний -8,3 мгО2/дм3. Порівняно з 2008 роком стан поверхневих вод не змінився. Негативно впливає на гідрохімічний стан річки скид недостатньо очищених стічних вод КП «Варваводоканал» та КП «Прилукитепловодопостачання». Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: - заліза загального – 1,1 - 2,3 рази; - марганцю – 2,6 - 3,6 рази; - фосфатів – 2,5 – 10,9 рази; - БСК – 1,14 рази. Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена). У 2009 році експедицією продовжені роботи по нагляду за якістю дренажних вод на 25 осушувальних системах Чернігівської області згідно вимогам «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель» (НД 33-5.5-15-2008р.). Розміщення точок відбору в місцях кінцевих скидів дренажних вод в водоприймачі дає змогу контролювати якість води всього водозбору системи. Хімічні лабораторні вимірювання проводилися з метою 59

отримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення якісної оцінки речовин – забруднювачів, таких як нітритний азот, нітратний азот, амонійний азот, хлориди, Fe2O3, важкі метали (Cu, Mn, Cr+4, Cr+6, Ni). Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив та пестицидів), природні (нітрифікація, амонітизація, мінералізація донних відкладень), техногенні (незадовільний технічний стан систем і т. і.). Джерелом аміакових сполук в дренажних водах є азотовміщуючі речовини, що потрапляють в поверхневі і дренажні води різними шляхами: з накопичених твердих відходів несанкціонованих сміттєзвалищ, накопичених органічних відходів життєдіяльності сільськогосподарських тварин, залишків складів мінеральних добрив та пестицидів, мінералізації донних відкладень каналів. Утворення нітритів і нітратів (нітрифікація) зумовлено наступним окисленням аміакових сполук. Кількісний вміст такого забруднювача як нітритний азот, в порівнянні з минулим роком (0,0003 - 0,0426 мг/дм3) в 2009 р. дещо збільшився і становить 0,0006 - 0,0326 мг/дм3, (ГДК < 1,0 мг/дм3). Більшість випадків збільшення припадає на початок вегетаційного періоду. Значне збільшення відбулось на о/с «Млинок» – в 20 разів, о/с «Петрівська» – в 10 разів, о/с «Крюкова», о/с «Чамарово», о/с «Турчанка», о/с «Кучинівка», о/с «Тур’я» від 2,5 до 4,5 разів. Слід відзначити зменшення нітритного азоту в порівнянні з минулим роком на початок вегетаційного періоду на о/с «Доч Гали» – в 10 разів, та на середину вегетаційного періоду на о/с «Турчанка», о/с «Кучинівка», о/с «Тур’я» в 4,5 - 10,8 рази. Вміст такого забруднювача як нітратний азот в порівнянні з минулим роком (0,0452 - 1,1358 мг/дм3) в 2009 р. збільшився майже на всіх осушувальних системах в 1,14-7 рази і становить 0,0339 - 0,4065 мг/дм3 (ГДК < 10,2 мг/дм3), але граничнодопустимої концентрації не перевищує. Слід відзначити значне зменшення нітратного азоту на середину вегетаційного періоду на о/с «Кучинівка», о/с «Тур’я», о/с «Турчанка» в 12 - 33 рази. Вміст амонійного азоту на о/с «Калита Гало», о/с «Смолянка» (шлюз №3), о/с «Кучинівка», о/с «Тур’я» в 2009 р. перевищує (ГДК < 1,6 мг/дм3) в 1,02 - 1,22 рази. На інших осушувальних системах вміст амонійного азоту в межах норми, але в порівнянні з минулим роком його вміст збільшився в 1,12 6,25 рази на осушувальних системах: «Калита Гало», «Турчанка», «Тур’я», «Млинок», «Чамарово» (на початок вегетаційного періоду), «Смолянка» (шлюз №3), «Крюкова», «Чамарово», «Кучинівка» (на середину вегетаційного періоду). На о/с «Смолянка» (шлюз № 7) вміст його на початок вегетаційного періоду збільшився в 16,5 рази, але граничнодопустимої концентрації він не перевищує. На деяких 60

осушувальних системах в порівнянні з минулим роком спостерігається зменшення вмісту амонійного азоту в 1,68 - 9,3 рази. На осушувальних системах «Доч Гали», «Крюкова», «Черниш» – на початку вегетаційного періоду, «Остер I ч.», «Калита Гало», «Турчанка», «Тур’я», «Млинок» – на середину вегетаційного періоду. Кількісний вміст хлоридів в 2009 році становить 9,4305 - 30,9859 3 мг/дм , в порівнянні з минулим роком (6,70 - 31,80 мг/дм3) залишився майже на тому рівні, та не перевищує граничнодопустимі концентрації (ГДК < 350 мг/дм3). Так, на початку вегетаційного періоду в порівнянні з минулим роком збільшився вміст хлоридів на о/с «Остер I ч.» – в 1,2 рази, о/с «Калита Гало» – в 2,2 рази, о/с «Крюкова» – в 1,1 рази, о/с «Чамарово» – в 1,15 рази, о/с «Турчанка» – в 1,2 рази, о/с «Кучинівка» – в 1,3 рази, о/с «Млинок» – в 1,5 рази, але зменшився на о/с «Смолянка» (шлюз № 7) – в 1,6 рази, о/с «Доч Гали» – в 1,46 рази, о/с «Петрівська» – в 1,4 рази, о/с «Черниш» – в 1,26 рази та о/с «Тур’я» – в 1,1 рази. На середину вегетаційного періоду на о/с «Чамарово» – в 1,3 рази, о/с «Черниш» – в 1,6 рази, о/с «Кучинівка» – в 1,1 рази, о/с «Млинок» – в 1,36 рази і зменшився на о/с «Смолянка» (шлюз № 3) – в 1,2 рази, о/с «Остер I ч.» – в 1,1 рази, о/с «Крюкова» – в 1,1 рази, та о/с «Турчанка» – в 1,36 рази. В звітному році на всіх осушувальних системах на підставі проведеного аналізу спостерігається наявність Fe2O3 вміст якого в дренажних водах в 2009 році зменшився і складав 0,0293 – 1,7440 мг/дм3, що в 5 випадках із 24 перевищує норму (ГДК < 0,857 мг/дм3) в 1,1 – 2 рази (в 2008 році вміст Fe2O3 складав 0,9053 - 6,8617 мг/дм3, що в 10 випадках із 33 перевищує норму в 1,05 - 8 разів). Перевищення ГДК за вмістом Fe2O3, спостерігається на початку вегетаційного періоду на о/с «Калита Гало» – в 1,6 рази, о/с «Турчанка» – в 1,1 рази, о/с «Тур’я» – в 1,2 рази. На середину вегетаційного періоду на о/с «Крюкова» – в 1,2 рази, о/с «Кучинівка» – в 2 рази. Збільшення Fe2O3, що перевищує ГДК в більшості випадків припадає на початок вегетаційного періоду (4 випадки із 5). Вміст марганцю в 2009 р. в порівнянні з минулим роком (0,003 – 0,37 мг/дм3) в 12 із 20 проб складає 0,02 – 0,48 мг/дм3 (ГДК < 0,1 мг/дм3), що перевищує ГДК від 1,1 до 4,8 рази в 5 із 7 проб. Перевищення ГДК спостерігається на середину вегетаційного періоду на о/с «Остер – І ч» – в 1,1 рази, о/с «Смолянка» (шлюз № 7) – в 1,3 рази та (шлюз №3) – в 1,2 рази, о/с «Крюкова» – в 2,1 рази, о/с «Черниш» – в 4,8 рази. Інші важкі метали (Сu, Ni, Cr+3,Cr+6) в дренажних водах не виявлені. За результатами хімічних вимірювань дренажні води за 2000 - 2009 р. прісні, сухий залишок 0,1 - 0,5 г/дм3, гідрокарбонатно-кальцієві, першого, другого та третього типу (за класифікацією Альокіна О.А.). 61

Ґрунтові води за хімічним складом дуже різноманітні. В той же час характерно переважання гідрокарбонат-іону в аніонному складі і магнію та кальцію – серед катіонів. По співвідношенню між аніонами і катіонами води відносяться до гідрокарбонатно-кальцієвих, І, ІІ та ІІІ типу (згідно класифікації Альокіна О.А.). Сухий залишок в 2009 р. склав 114,00 - 686,00 мг/дм3, що більше ніж у минулому році (74,0 - 648,0 мг/дм3), рН – 5,25 8,59. Вміст амонійного азоту змінюється від 1,62 до 40,43 мг/дм3 і перевищує ГДК майже на всіх осушувальних системах, крім о/с «Тур'я». Загальне залізо змінюється від 0,93 до 26,07 мг/дм3 і зустрічається в водах майже на всіх осушувальних системах, крім о/с «Млинок», о/с «Смолянка» та о/с «Тур’я». Найнижча мінералізація, спостерігалась на осушувальних системах «Турчанка», «Черниш», «Тур’я», «Крюкова», найвища – на осушувальних системах «Калита – Гало», «Остер І ч.», «Чамарово». Як і в попередні роки кількісний вміст нітритного, нітратного азоту та хлоридів не перевищують ГДК. Згідно результатів хімічних вимірювань ґрунтових вод у контрольних точках, тип води у 2009 році в порівнянні з 2008 роком не змінився і у більшості випадків зустрічаються води гідрокарбонатно-кальцієві першого типу (62%) і другого типу (21%) (згідно класифікації Альокіна О.А.), гідрокарбонатно-кальцієві води третього типу – відсутні. Зменшилась на 20% в порівнянні з 2008 роком кількість проб з гідрокарбонатно-магнієвою водою першого типу, яка в 2009 році складає 4%. Кількість хлоридно-кальцієвих другого типу, яка в 2009 році складає 3% також зменшилось на 13%. Хлоридно-натрієві та гідрокарбонатно-натрієві води, як і в попередньому році – відсутні. Показники мінералізації та хімічного складу грунтових вод на осушуваних землях (за даними спостережень на типових осушувальних системах в 2009 р.). 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів. Гідробіологічні спостереження на р. Десні в районі Чернігова проводились Центральною геофізичною обсерваторією. За гідробіологічними показниками чисельність та біомаса альгофлори річки Десни в районі м. Чернігова протягом року були високими. Угруповання фітопланктону були структурованими, представлені всі основні групи планктонних водоростей, їх розвиток відповідав сезонній динаміці. В пробах переважали водорості-індикатори помірного забруднення вод (β-мезосапроби). Зоопланктонне угруповання знаходилося у менш стійкому стані, спостерігалося порушення сезонної динаміки розвитку. У серпні та жовтні чисельність гідробіонтів була вкрай низькою, структура зооценозу порушеною. У серпні на всіх створах зафіксовано значну частку βαмезосапробів (58 – 83 %) – індикаторів помірно забруднених-забруднених вод. 62

Сапробіологічна ситуація на водному об’єкті була сталою та благополучною, стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІІ класу якості вод (помірно забруднені), з погіршенням якості за зоопланктоном на обох створах м. Чернігів у ІІ півріччі. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Мікробіологічні дослідження поверхневих вод здійснює Чернігівська обласна санітарно – епідеміологічна станція. В 2009 році 18,6% проб з проаналізованих не відповідають санітарним вимогам за мікробіологічними показниками, що менше минулорічних показників. Спостерігались перевищення нормативу для води водойм за показником індекс ЛКП (23000-240000) в створах: - р. Снов с. Сновянка Чернігівського району; - р. Десна, с. Ладинка Чернігівського району; - р. Стрижень, м. Чернігів; - р. Удай вище м. Прилуки; - р. Удай м. Прилуки - всередині населеного пункту; - р. Удай, с. Ладан Прилуцького району; - р. Чибриж, м. Городня; - озеро Циганське, с. Альошинський Городнянського р-ну. Віруси та їх антигени в постійних створах спостережень не виявлені. Виявлені цисти лямблій у воді р. Десна Куликівського району та яйця гостриків у воді р. Лисогір Срібнянського району. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан поверхневих вод області контролювався Деснянським басейновим управлінням та Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією. У відповідності з Наказом МОЗ України від 03 травня 2006 р. № 256 Про затвердження Державних гігієнічних нормативів, допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137 Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді – 2,0 Бк/кг (або 54,0 пКі/дм3). За даними Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції радіологічний стан води річок Десна, Судость, Снов, Дніпро в межах області протягом останніх років не зазнав суттєвих змін. Вміст радіонуклідів у водоймах характеризується як стабільний і складає: стронцію – < 0,1 Бк/л; цезію – 0,28 - < 2,0 Бк/л. Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів відповідно до Програми державного моніторингу довкілля на 2009 рік та згідно 63

коригувань до програми, радіологічні проби щоквартально відбирались у 16 створах (в т.ч., 11 транскордонних). Результати радіологічних аналізів на визначення цезію – 137 та стронцію - 90 засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді, вказаних створів протягом 2009 року, знаходився значно нижче встановлених норм. Середньорічні показники радіологічного моніторингу поверхневих вод за 2008-2009 рр. наведені в таблиці. Пор. №

Створ спостереження

Цезій – 137 (ДР 2006 - 54,0 пКі/дм3)

Стронцій - 90 (ДР 2006 - 54,0 пКі/дм3)

2008 р.

2009 р.

2008 р.

2009 р.

< 2,7

0,70

0,23

< 2,7

0,64

0,53

< 2,7

0,64

0,29

< 2,7

0,55

0,45

< 2,7

1,09

0,48

< 2,7

0,23

0,35

< 2,7 < 2,7 < 2,7 < 2,7

0,10 0,21 0,20 0,14 0,33

0,13 0,14 0,12 0,12

< 2,7

0,16

0,31

< 2,7

1,0

0,63

< 2,7

0,51

0,26

< 2,7

1,61

2,38

< 2,7

0,45

0,20

0,15 0,13 0,03 0,19

р. Дніпро 1.

2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 1. 2. 3. 4.

с. Кам’янка, Ріпкінського р-ну (кордон з < 2,7 Білоруссю) р. Сож (ліва притока р. Дніпро) с. Ст. Яриловичі, Ріпкінського р-ну (кордон з < 2,7 Білоруссю) р. Снов (права притока р. Десна) с. Забрама, Климовського р-ну (РФ) < 2,7 с. Тимоновичі, Семенівського р-ну (кордон з < 2,7 Росією) с. Горськ, Щорського р-ну (кордон з Росією) < 2,7 р. Десна (ліва притока р. Дніпро) с. Мурав’ї, Н. – Сіверського р-ну (кордон з < 2,7 Росією) с. Камінь, Н.- Сіверського р-ну (кордон з Росією) < 2,7 с. Пирогівка Н.- Сіверського р-ну < 2,7 с. Спаське, Сосницького р-ну < 2,7 смт. Макошино Менського р-ну (техн. в/з) < 2,7 с. Крехаїв, Козелецького р-ну < 2,7 р. Судость (права притока р. Десна) с. Грем’яч, Н. – Сіверського р-ну (кордон з < 2,7 Росією) р. Ірпа (права притока р. Снов) с. Городок, Семенівського р-ну (кордон з Росією) < 2,7 р. Ревна (права притока р. Снов) с. Леонівка, Семенівського р-ну (кордон з Росією) < 2,7 р. Цата (права притока р. Снов) с. Клюси, Щорського р-ну (кордон з Росією) < 2,7 р. Остер (ліва притока р. Десна) смт. Козелець, 1 км нижче міста < 2,7 Ґрунтові води з питних колодязів Колодязь .№1. с. Мурав’ї, Н. – Сіверського р-ну < 2,7 Колодязь № 2 с. Камінь, Н. – Сіверського р-ну < 2,7 Колодязь № 3 с. Тимоновичі,Семенівського р-ну < 2,7 Колодязь № 4 с. Забрама (РФ) < 2,7

4.5. Якість питної води та ії вплив на здоров’я населення. Вода є основою існування життя на Землі. Вона є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вода необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах.

Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони). Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань. Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше. Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, вміст яких майже в 2 рази перевищує вимоги Держстандарту. З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у місті Ніжин у підземних резервуарах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Щорс та м. Мена встановлено станції знезалізнення. Якість питної води постійно контролюється відомчими лабораторіями в містах Чернігові, Ніжині, Прилуки, Ічні, Бахмачі, смт. Ріпки і на договірних засадах міськ-, райсанепідемстанціями в інших містах і селищах. Згідно проведених у 2009 році лабораторних досліджень якості питної води централізованого водопостачання було визначено перевищення вмісту наступних показників, що не відповідає чинному стандарту на питну воду і в більшості випадків зумовлено надлишковим вмістом їх у водоносних горизонтах, де формуються підземні води :  заліза - 1,2-1,9 ГДК в Борзнянському, Варвинському, Ічнянському, Ріпкинському, Семенівському районах, м. Ніжин; 2,2-6,0 65

ГДК – Чернігівському, Срібнянському, Талалаївському, Менському районах та в м. Чернігові;  фтору - 1,4-1,8 ГДК в Ічнянському, Менському, Прилуцькому районах та в м. Прилуки;  марганцю від 1,1-3,5 ГДК в Городнянському, Ріпкинському районах та м. Чернігові. Виявлено перевищений вміст (токсикологічний показник) нітратів (1,8 ГДК) у питній воді комунального водопроводу в м. Семенівка. В цілому по області перевищення вмісту нітратів у воді колодязів загального користування в районах області залишається на рівні 2008 року (1,3-20) ГДК, збільшилось - в Бобровицькому , Варвинському, Городнянському, Козелецькому, Корюківському, Ніжинському, НСіверському, Ріпкинському, Семенівському, Талалаївському, Щорському районах та м. Прилуки; нітритів - 1,4 – 3,8 ГДК , збільшилось - в Бахмацькому, Ічнянському, Коропському, Ніжинському, Сосницькому районах та в м. Прилуки. Визначений вміст пестицидів у питній воді централізованого водопостачання в межах діючих нормативів: гексахлорциклогексан <0,005, метафос - 0,001, ртутьорганічні – нижче < 0,005, ДДВФ <0,2, децис <0,01, актара <0,01, прометрин <0,1 . Проведеними вірусологічними дослідженнями виявлено антиген аденовірусів у питній воді комунальних водопроводів м.Корюківка, м.Прилуки, м.Остер, м.Щорс, смт. Ладан та смт.Талалаївка та у питній воді сільського водопроводу - с. Авдіївка Сосницького району; антиген ротовірусу у питній воді сільського водопроводу – с. Радгоспне Ніжинського району. Перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів (стронцій-90, цезій-137) не виявлялось. Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області через водний фактор передачі не зафіксовано. На сьогоднішній день основною проблемою з водопостачання Чернігівської області залишається підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі. 4.6. Заходи щодо покращання стану водних об’єктів

Однією з важливих проблем для населення області і розвитку економіки є охорона, збереження, відродження об’єктів водного фонду, запобігання (попередження) та усунення наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме екологічну безпеку життєдіяльності населення і досягнення збалансованого рівня шкідливого впливу на водні об’єкти та їх спроможність до відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану. 66

Найбільш актуальними проблемами в сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів є незадовільний стан мереж водопостачання і водовідведення та каналізаційних очисних споруд, зокрема: - каналізаційних очисних споруд в м. Чернігів, що негативно впливає на гідрохімічний стан р. Білоус; - очисних споруд ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод»

м.

Новгород-Сіверський, що призводить до негативного впливу на гідрохімічний стан р. Десна;

очисних споруд КП «Бахмач-Водсервіс», ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Бахмач-м’ясо» і, як наслідок, скид стічних вод з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об’єкт. З метою виправлення ситуації, щодо покращення екологічного стану поверхневих водних об'єктів області, в 2009 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виконано роботи на 2556,1 тис. грн., а саме: реконструкція каналізаційної насосної станції Хмільницького навчально-виховного комплексу Чернігівського району; реконструкція каналізаційних очисних споруд м. Ічня; будівництво каналізаційних колекторів по вулицях Робітнича, Ватутіна, Перемоги та Пирогова в смт. Талалаївка; реконструкція каналізаційного колектора по вул. Лісовій в смт. Короп; реконструкція каналізаційної насосної станції №1 з підключенням житлових будинків до колектору в смт. Козелець. Невідкладно потребує вирішення питання покращення стану річки Стрижень через надходження без очищення зливових (талих) вод зі значної частини м. Чернігова (24 зливовипуски). Розпочато реалізацію 2 проектів щодо розчистки водосховища №1 та ремонту водоскидної споруди на ньому, на черзі розробка проекту І черги будівництва очисних споруд зливової каналізації. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища розроблено проект по встановленню розмірів, меж та винесення в натуру прибережної захисної смуги р. Стрижень . З метою визначення недіючих артезіанських свердловин через які існує найбільший ризик забруднення підземних водоносних горизонтів та для яких необхідно першочергове проведення робіт по сантехнічному тампонажу, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області була проведена робота щодо їх інвентаризації. Станом на 01.01.2010 року, в області нараховується 3922 артезіанських свердловин, у т.ч. у сільському господарстві 2863 та 1059 у промисловості. Сформовано базу даних (в розрізі районів по населеним 67

пунктам) відповідно якої (станом на 01.01.2010р) на території області обліковується 440 артезіанських свердловин, які потребують тампонажу, з них – 287 – безгосподарські, які є потенційними шляхами забруднення підземних водоносних горизонтів. У 2009 році за кошти власників затампоновано 57 артезіанських свердловин у 12 районах області. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено ліквідаційний санітарно-технічний тампонаж 132 безгосподарських свердловин на території населених пунктів Городнянського, Ічнянського, Чернігівського, Прилуцького, Срібнянського, Талалаївського, Бахмацького та Куликівського районів, на загальну суму 1060,0 тис. грн; у минулому році затампоновано 112 свердловин. Заходи, які проводяться по тампонажу недіючих свердловин, вкрай недостатні. Для проведення першочергового ліквідаційного тампонажу свердловин, які є найбільш потенційно небезпечними, необхідно біля 1,5 млн. грн. Для вирішення невідкладених екологічних проблем в сфері використання водних ресурсів переліком видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2010 рік передбачається виділення 2800,0 тис. грн.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Незважаючи на численні ініціативи локального, національного та міжнародного рівнів – проекти, програми, угоди, конвенції, досі не вдалося зупинити деградацію довкілля, передусім зменшення чисельності або навіть зникнення багатьох видів тварин та рослин, зменшення площ, які зайняті природними біотопами та ландшафтами. Створення екомережі є логічним наступним кроком розвитку природоохоронної справи України, одним із факторів інтеграції нашої держави до міжнародної системи співробітництва у цій сфері. Екомережа розглядається як єдина територіальна система об’єктів, що перебувають під особливою охороною, з метою збереження всього біо- і ландшафтного різноманіття, покращання стану довкілля в цілому. Це перша активна системна форма охорони природи, головною метою якої є відновлення природної територіальної і функціональної цілісної екосистеми у поєднанні із збалансованим їх використанням. З 2003 року в області діє Програма формування національної екомережі в Чернігівській області на 2003 – 2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 14 серпня 2003 року. Основною метою Програми є збільшення в області земель з природними ландшафтами до 68

рівня близького до притаманного їм природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. В основі Програми закладено створення єдиної системи природоохоронних територій, де передбачається проведення системних заходів по збереженню і відтворенню природних ресурсів. Структурні елементи національної екомережі на території Чернігівської області забезпечують цілісність екомереж Сумської, Київської областей. 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових На виконання заходів щодо розбудови екомережі в області проводяться щорічні заходи щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, створенню захисних лісових насаджень, рекультивації малопродуктивних земель, розширення мережі природнозаповідного фонду області. З метою забезпечення формування екомережі ведуться науководослідні роботи по вивченню раритетного різноманіття тваринного та рослинного світу області та складанню списків регіонально рідкісних тварин та рослин Чернігівщини. Проведено створення цифрового картографічного шару даних екологічної мережі та створено до нього атрибутативну базу даних. Табл. 5.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис га Категорія землекористування

2000

2006

2007

2008

2009

Землі природоохоронного призначення

127,7

243,8

Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки)

626,6 0,9

614,2 0,9

608,4 0,9

600,7 0,9

Землі водного фонду у т. ч. площа рибних ставків

67,7 0,02

67,7 1,4

67,9 1,5

67,9 1,6

Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення

0,1 2

0,1 1,8

12,3 712,2

14,8 727,8

14,9 738,1

Землі історико-культурного призначення Землі лісогосподарського призначення

Природні ландшафти спостерігаються майже на половині території Чернігівщини. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях. Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природнозаповідного фонду які займають 7,6 % території області. 69

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Повномасштабна система моніторингу впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі і біорізноманіття тільки будується. Візуально негативний антропогенний вплив спостерігається при спалюванні залишків сухої рослинності на сільськогосподарських угіддях та в смугах відведення автодоріг і залізниць. В лісовому фонді, прилеглому до населених пунктів, через несанкціоноване складування побутових відходів і сміття, незаконну заготівлю новорічних ялинок і підсочування беріз, погіршується санітарний стан лісових насаджень. Складові структурних елементів екологічної мережі наведені у табл. 5.2.

Прибережні захисні смуги

Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацію

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним

Пасовища, сіножаті

130,2

62,0

738,1

0,1

2,0

2,7

28,2

592,7

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Водоохоронні зони винесені в натуру

Чернігівська 3190,3 1800,4 244,4 0 область

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Складові елементи екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ

Загальна площа екомережі, тис. га

Загальна площа, тис. га

Одиниця адміністративнотериторіального устрою

Табл.5.2. Складові структурних елементів екологічної мережі

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси Ліси займають особливе місце в рослинному світі. Загальна площа земель лісогосподарського призначення має тенденцію до зростання. У 2009 р. в порівнянні з 2008 загальна площа земель лісогосподарського призначення області дещо збільшилась і становить 738,1 тис. га. Разом з тим, темпи зростання площі лісових земель є недостатніми. Рис. 5.1. Динаміка земель лісогосподарського призначення, в т.ч. вкритих лісом, тис. га 740 720 700 680

738,1

734

727,8 659,3

659,5

659,3

660 640 620 600 2007

2008

2009

Загальна площа земель лісогосподарського призначення Площа земель лісогосподарського призначення, вкрита лісовою рослинністю

Лісистість території області нерівномірна і коливається від 37 – 41 % (Семенівський, Ріпкинський, Корюківський райони), до 8 – 11 % (Бахмацький, Варвинський, Куликівський, Менський райони), середня 71

лісистість території області складає – 20,7 %. Розподіл земель лісогосподарського призначення наведений в табл. 5.3. Табл.5.3. Землі лісогосподарського призначення Чернігівської області (станом на 01.01.2010 року) Пор. № 1

1.1 1.2

Одиниця виміру 3

Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств Площа земель лісогосподарського призначення власників лісів

1.3

1.4 2. 3.

площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Кількість

Примітка

тис. га

738,1

тис. га

393,9

тис. га

186,1

тис. га

107,5

тис. га

61,9

тис. га

659,3

20,7

Підприємства КП «Чернігівоблагроліс» Міноборони, Мінприроди, Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень ПЗЗ, с/г підприємства, Коропське СЛП «Агролісгосп»

Більшість лісокористувачів області провели поділ лісів на категорії зависності та виділення особливо захисних ділянок. У 2009 році затверджена розрахункова лісосіка для лісокористувачів області становила 897,2 тис. м3. Табл.5.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році Зрубано по господарствах твердолистяні

розрахунков а лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

2377,2/709,3

фактично зрубано, га/тис. м3

897,2

розрахунков а лісосіка, тис. м3

2009

м’яколистяні

фактично зрубано, га/тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

розрахунков а лісосіка, тис. м3

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

хвойні

511,7

1444,2/491,2

62,5

187/48,7

320,6

753,2/169,4

Поступові рубки при освоєнні лісосічного фонду застосовували тільки ДП «Борзнянське лісове господарство» на площі 5 га, масою 690 м3, ДП «Холминське лісове господарство» на площі 10 га – 900 м3, ДП «Добрянське лісове господарство» на площі 41 га – 2700 м3 та ДП «Остерське лісове господарство» на площі 15 га – 1200 м3. Протягом 2009 року на території області проводились санітарні та лісовідновні рубки. У порівнянні з 2008 роком площа суцільних санітарних рубок зменшилася на 27,1 га, лісовідновних на 12 га. 72

Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних з веденням лісового господарства проведено на площі майже 10,9 тис. га, в тому числі рубки догляду – 2,1 тис. га. Об’єми таких рубок значно зменшилися в порівнянні з 2008 роком. В першу чергу це пов’язано зі зменшенням попиту на таку деревину та погіршенням фінансового стану лісогосподарських підприємств. Хоча зауважимо, що рубки догляду за лісом – це масова лісова селекція дерев, за допомогою якої лісівники формують насадження за складом і формою, за якістю деревини, за швидкістю зростання та продуктивністю дерев. Основними причинами проведення суцільних санітарних рубок є буреломи, вітровали, лісові пожежі, ураження насаджень кореневою губкою. Табл.5.5. Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства

Рік

Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

2007 2008 2009

34767,8 30320,3 10878,2

658,5 2965,5 316,8

2007 2008 2009

7333,7 7193,5 2143,8

124,7 117,9 40,9

2007 2008 2009

23,4 24 12

4,2 4,9 2,2

2007 2008 2009

749 646,5 619,4

134,8 161 145,5

Зрубано по господарствах твердолистяні фактично фактично зрубано, площа, га зрубано, га/тис. 3 га/тис. м м3

хвойні площа, га

Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 30111,7 30111,7/570,9 3408,5 3408,5/61,4 26766,3 26766,3/924,5 2195,6 2195,6/2003,5 9006,1 9006,1/277,6 1601,9 1601,9/28,4 у тому числі: 1. Рубки догляду 6034,7 6034,7/106,5 748 748/9,8 6161,8 6161,8/103,9 471,4 471,4/7,6 1890,1 1890,1/36,3 101,7 101,7/1,8 2. Лісовідновні рубки 7,9 7,9/1,2 3 3/0,7 – – – – 3. Суцільні санітарні рубки 653,3 653,3/130,2 82,3 82,3/3,1 614,3 614,3/101,4 9,4 9,4/2,3 604,4 604,4/142,5 5,3 5,3/1,5

м’яколистяні Фактично площа, зрубано, га/тис. га м3

1247,6 774,2 270,2

1247,6/26,2 774,2/37,9 270,2/10,9

551 484,7 152

551/8,3 484,7/6,8 152/2,8

12,5 24 12

12,5/2,3 24/4,9 12/2,2

31,4 22,8 10

31,4/3,6 22,8/5,9 10/1,4

Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється в підприємствах підпорядкованих Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Так благоустрій рекреаційних ділянок проведений на площі 10,2 га. Використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства здійснюється відповідно «Лісового кодексу» та законів України «Про рослинний світ», «Про мисливське господарство та полювання». На території області 51 користувачів мисливських угідь, 73

площа мисливських угідь області становить загальною площею 2805,5 тис. га. В підпорядкованих Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства підприємствах спільно з ДП «НовгородСіверська лісова науково-дослідна станція» проводяться такі науководослідні роботи: «Вивчення сучасного стану лісостанів та розроблення рекомендацій зі створення біологічно стійких лісових культур», «Дослідження ефективності способів головних рубок і природного відновлення сосни та ялини», «Вивчення стану та динаміки формування похідних малоцінних деревостанів та розроблення рекомендацій щодо їх переформування і реконструкції», «Випробування головних та комплексних рубок для природного відновлення цінних деревних порід різних категорій лісів», «Дослідження ефективних способів відновлення соснових деревостанів на згарищах». Результати впровадження науководослідних робіт у 2009 році такі: «Рекомендації з формування соснових і дубових насаджень зі збереженого підросту» впроваджено на площі 71 га., в результаті чого отримали біологічно стійке насадження зі збереженням успадкованих властивостей генотипів сосни та дуба; «Рекомендації з комплексного захисту лісових культур від комах – шкідників коріння» впроваджено на площі 70 га в результаті чого отримано збільшення приживлюваності лісових культур до 88 %. Лісовідновлення на території області проводиться на площах після суцільних рубок, створення нових лісів – на непридатних для сільськогосподарського використання землях. У 2009 році державними лісогосподарськими підприємствами для вирощування якісного посадкового матеріалу було заготовлено 19,5 тис. кг лісового насіння, в тому числі 1,2 тис. кг насіння хвойних порід, 18,3 тис. кг – листяних та чагарникових порід. Табл.5.6. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000

2006

2007

2008

2009

2708,4

3772,9

3868,0

3587,6

3391,4

523,0

1026,7

1048,6

832,6

955,9

2,0

–

Станом на 01.01.2010 року в Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства перебуває на обліку 44,037 тис. га осередків шкідників та хвороб лісу, в тому числі: хвороби лісу – 39,912 тис. га, з них 39,165 тис. га – осередок кореневої губки; 2,251 тис. га – хвоєгризучих (звичайний сосновий пильщик), 0,06 тис. га – листогризучих (непарний шовкопряд, дубова широкомінуюча міль), інших шкідників – 1,813 тис. га (стовбурові шкідники, хрущі, сосновий підкорний клоп). 74

В лісах області протягом 2009 року лісокористувачами були проведені планові лісопатологічні обстеження, з метою попередження виникнення та розповсюдження осередків шкідників та хвороб лісу, на площі 89 тис. га, біологічні методи боротьби (розвішування шпаківень) проведено на площі 11,9 тис. га. У разі виникнення осередків шкідників лісу, підприємства Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства мають у своєму розпорядженні аерозольний генератор «Гард», 9 тракторних та 81 ручний обприскувач. З метою забезпечення охорони лісів від пожеж у 2009 році лісокористувачами області проведена робота по протипожежному облаштуванню лісів, було створено 3,1585 тис. км мінералізованих смуг та проведено догляд за ними 5,464 тис. км. У лісогосподарських підприємствах діє 19 лісопожежних станцій, які укомплектовані 35 пожежними автомобілями, 8 мотопомпами, та іншим протипожежним інвентарем. Також у державних лісгоспах облаштовано 31 спостережну вежу, що дає змогу оперативно виявляти випадки виникнення лісових пожеж та застосувати заходи по їх ліквідації як на підпорядкованих територіях, так і на землях інших користувачів. Також значна увага була приділена проведенню профілактичної та роз’яснювальної роботі. Так на протипожежну тематику здійснено 65 виступів в ЗМІ, проведено 382 лекції, вставлено в лісі 1126 одиниць засобів наглядної агітації. Та незважаючи на всі прийняті заходи, значної шкоди лісовим масивам на території області було завдано саме лісовими пожежами. Площа лісових земель, пройдених пожежами у 2009 році, склала 397,73 га. Збитки склали 5722,8 тис. грн. Інформація щодо динаміки лісових пожеж на території Чернігівської області наведена на рис. 5.2.

Рис. 5.2. Динаміка лісових пожеж 1000 900 800 858,75

кількість

700 600 500

397,73

400

269

236

300 221

200

288 230,1

100 0

214

185,05 128,91 2005

2006

2007

2008

2009

роки

кількість пожеж (шт.)

площа (га)

Табл.5.7. Загибель лісових насаджень від пожеж

Пройдено пожежами, га №

Користувач

Чернігівське обласне управління 1 лісового та мисливського господарства Чернігівський військовий 2 лісгосп 3 Коропське СЛП «Агролісгосп» 4 КП «Чернігівоблагроліс» Всього

Кількість випадків

Лісові землі

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Нелісові Звітний рік, Попередній землі га рік, га

всього

в т.ч. побічні **

всього

в т.ч. верховими

171

257,5

–

1,5

3,78

5642

4,53

–

1,51

0,59

0,3

7 107 288

7,7 128 397,73

– -

1,1 1,2 5,31

1,85 66,4

0,5 80 5722,8

0,5 – 5642,5

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Табл.5.8. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік

2000

Вид рослин

Лепеха Цмин пісковий Глід криваво-червоний (плоди) Глід криваво-червоний (квіти) Звіробій Крушина ламка

встановлені ліміти

0,5 1,0 2,0 0,5 4,0 1,0

Обсяги заготівлі, т фактично заготовлено

– 3,1 – – 1,0 –

2006 2007 2008 2009

Конвалія (трава) Липа (квіти) Мати-й-мачуха Кропива собача Сухоцівт болотний Чабрець Деревій Шипшина (плоди) Бобівник трилистий Бузина чорна (квіти) Всього – – – –

5,0 2,2 1,5 3,1 1,0 0,5 2,0 3,0 0,2 1,4 30,9 – – – –

2,3 1,1 0,2 0,1 0,1 – 0,4 1,0 – 0,1 9,5 – – – –

Заготівля лікарських рослин протягом 2006 – 2009 року не проводилася. Лісогосподарськими підприємствами Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства у 2009 році заготовлено другорядних лісових матеріалів (623 т березового соку) та побічні лісові користування (заготівля сіна – 9858 ц; розміщення пасік – 160 бджолосімей; випасання худоби – 275 голів).

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася приблизно на третині території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, лучних угруповань і болотної рослинності. За останній час природні луки Чернігівщини мали значні зміни. Основними факторами, які викликали зміни лучної рослинності, є меліорація, заростання луків деревною рослинністю та ненормоване випасання худоби (біля великих населених пунктів).

Порушення структури лучних ценозів проявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів. Зараз відбувається трансформація справжніх та болотистих луків в торф’янисті, з переважанням щучнику, а також заміна їх сіяними травами. На територіях, віддалених від населених пунктів, переважають справжні сінокосні луки над пасовищними. Загальні закономірності антропогенних впливів полягають в зменшенні площ боліт та луків, викликаних осушенням та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав’яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів торф’янистих луків, розширенні площ сіяних луків. Для збереження рідкісних видів рослинності в області створено 4 ботанічні заказники загальнодержавного значення та 95 – місцевого. Значну увагу збереженню видів рослин занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України приділяють і на територіях Ічнянського та Мезенського національних природних парків. Табл.5.9. Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Регіон

Чернігівська область

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

–

Перелік видів флори, що охороняється, в Чернігівській області наведено в додатку 3 таблиця 5.10. 5.2.4. Адвентивні види рослин Натуралізація чужорідних видів визнана однієї з найважливіших причин зниження біорізноманіття на планеті. Рослинні угруповання в різних регіонах світу страждають від інтенсивної навали і натуралізації інвазійних видів. Широкий спектр видів, і значна площа захоплених ними 72

територій, обмежені матеріальні ресурси підкреслюють необхідність створення науково обґрунтованої системи оцінки інвазійності адвентивних видів. За ступенем негативного впливу на природне середовище на першому місці стоять експансивні адвентивні види, до яких належить 81 вид судинних рослин. Вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічуючи та витісняючи при цьому види аборигенної флори. Значну частину адвентивних видів складають злісні та карантинні бур'яни, які засмічують парки, сквери, сади, квітники, вулиці, двори, залізничні колії, землі порушені техногенними та ерозійними процесами. Табл.5.11.Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів Географо-генетичні групи антропофітів

Європейська Південноєвропейсько-азіатська Східноєвропейсько-азіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Число антропофітів (археофітів)

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

20 15 12 4 – – –

39,9 29,9 24,8 6,4 – – –

15 12 8 7 57 1 –

15,9 12,8 8,9 7,8 53,1 0,98 –

5.2.5. Стан зелених насаджень області Зелені насадження є обов’язковою, невід’ємною і багатофункціональною компонентою урбогенного та техногенного середовища. Загальна площа 1539 населених пунктів області складає 301546,40 га, площа зелених насаджень станом на 01.01.2009 року складає 14103,4 га (4,7 %). За останні три роки площа зелених насаджень області практично не змінюється, хоча високий рівень напруженості сучасної екологічної ситуації та прояви негативних тенденцій в озелененні населених пунктів визначають важливість і необхідність інтенсифікації робіт, орієнтованих на розв’язання наукових і практичних завдань щодо оптимізації зелених насаджень, поліпшення їхньої якості та доведення озеленення міст і селищ до рівня сьогоденних вимог. Динаміка стану зелених насаджень в розрізі районів подана в додатку 3 таблиця 5.12. В основному стан зелених насаджень населених пунктів можна вважати задовільним, але відсутність планів озеленення населених пунктів призводить до того, що посадка молодих дерев проводяться безпланово, з порушенням будівельних норм і правил, часто на комунікаційних мережах, під лініями електропередач, що призводить до необхідності їх знесення в задовільному стані, але без сплати відновної вартості. Інвентаризація та моніторинг зелених насаджень, згідно галузевих норм України, в населених пунктах області не проводилась , а саме знання загального сучасного стану та таксономічного складу зелених насаджень і, 73

безумовно, умов місцезростання рослин в урбанізованому середовищі, є однією з важливих передумов успішного вирішення комплексу питань, пов’язаних з формуванням ландшафту населених пунктів та поліпшення його еколого-естетичної цінності. Необхідно відмітити і бідність асортименту деревних рослин у вуличних насадженнях, що визначає необхідність збагачення даних насаджень новими видами і формами деревних рослин (декоративними, середовищетворними, толерантними до антропогенних впливів). Табл.5.13. Озеленення населених пунктів, га Заходи

Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000

2006

Рік 2007

2008

2009

18,8 470

33,4 944,6

11,11 1979,3

20,31 455,73

16,62 651,1

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, в тому числі і мисливської фауни. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в області Використання тваринного світу в порядку ведення мисливського господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям права користування середовищем перебування тварин — мисливськими угіддями. Веденням мисливського господарства на загальній площі 2805,5 тис. га мисливських угідь області, закріплених за користувачами, займалися 10 мисливсько-рибальських підприємств УТМР – 1909,5 тис. га (68,0 %), 8 державних лісогосподарських підприємств Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства – 304,0 тис. га (11,0 %), та інші – 33 користувачі – 586,4 тис. га (20,0 %), 5,6 тис. га мисливські угіддя державного мисливського резерву. Аналізуючи динаміку чисельності основних видів диких тварин можна відмітити, що чисельність диких копитних тварин щороку збільшується, натомість чисельність хутрових та пернатих тварин у 2009 році зменшилася. 74

Табл. 5.14. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Види мисливських тварин

Копитні Хутрові Пернаті

2000

2005

2006

2007

2008

2009

9903 75676 325004

10876 80335 403188

11365 80229 923540

12800 81278 882924

14028 90022 918732

14772 87797 794035

Загальні витрати на ведення мисливського господарства користувачами угідь склали 8348 тис. грн., в т. ч. мисливськорибальськими підприємствами УТМР – 2400 тис. грн., державними лісогосподарськими підприємствами Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства – 469 тис. грн., іншими користувачами – 5479 тис. грн. У 2009 році на охорону і відтворення тваринного світу в області було витрачено 2 млн. 781 тис. грн. В середньому на 1 тис. га мисливських угідь області витрачається 993 грн. Кількість вкладених коштів по мисливським господарствам значно відрізняється, а саме, в середньому на 1000 га наданих у користування мисливських угідь, на охорону і відтворення МРП ЧОО УТМР використано – 346 грн., по Чернігівському облуправлінню лісового та мисливського господарства – 546 грн., іншими користувачами – 4085 грн. Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальних витрат на ведення мисливського господарства по області склали 33 % (2008 рік – 36 %). Аналізуючи використання лімітів за 2009 рік, слід відмітити, що тільки деякими господарствами ліміти використані на 100 %. Складні зимові погодні умови ускладнили проведення полювань та вплинули на рішення користувачів щодо зменшення кількості добування тварин в зв’язку з можливістю зменшення чисельності мисливських тварин через важки погодні умови. Табл. 5.15. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

2000

2005

2006

2007

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто, гол

Не використано ліцензій

кабан козуля олень благород. лось кабан

85 122 392

92 155 401

74 95 -263

козуля

181

183

138

олень благород.

лось

620 246 27 26 743 283 38 43

667 252 27 26 751 284 38 43

385 175 18 24 526 210 20 35

143 49 8 1 89 30 17 7

кабан козуля олень благород. лось кабан козуля олень благород. лось

Причини невикористання

Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності Доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності

Рік

2008

2009

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто, гол

Не використано ліцензій

кабан

926

927

667

103

козуля

418

424

327

олень благород.

лось

олень плямистий

кабан козуля олень благород. олень плямистий

1138 493 48 5

1178 500 48 5

803 361 35 5

151 85 9 0

Причини невикористання

Доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців Складні погодні умови, збереження поголів’я новими користувачами

Охорону тваринного світу на закріплених за користувачами угіддях у 2009 році здійснювали 43 мисливствознавці і 300 єгерів. У середньому на 1 єгеря, при нормі 1 єгер на 7 тис. га лісових та 10 тис га польових угідь, припадає угідь: в МРП ЧОО УТМР – 12,3 тис. га, по Чернігівському облуправлінню лісового та мисливського господарства – 12,4 тис. га, по інших користувачах – 5.4 тис. га. У 2009 році за порушення правил полювання в області складено 255 протоколів, в т.ч. працівниками Державної екологічної інспекції в Чернігівській області – 24, працівниками Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства – 59, посадовими особами користувачів угідь – 172. До адміністративної відповідальності притягнуто 255 осіб, стягнуто штрафів на суму 31654 грн. 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в області Рибальство є основою рибного господарства як галузі господарювання, так в 2009 році дозвільні документи на вилучення водних живих ресурсів у рибогосподарських водоймах області отримали 6 користувачів: ТОВ «Рибалка», ПП «Трактородеталь», ФОП Бєлік О.Ф., ФОП Кураш В.С., ФОП Скоромець Г.І., ТОВ «Штиль». За перше півріччя 2009 року користувачами було виловлено на р. Дніпро – 4,068 т., що складає 9,4 % від виділеної квоти, на р. Десна було вилучено 1,078 т. риби, що складає 8,3 % від виділеної квоти. На кінець року було вилучено на р. Дніпро – 13,953 т., що складає 34 % від виділеної квоти, на р. Десна – 9,686 т. риби, що складає 62 % від виділеної квоти. На р. Дніпро в 2009 р. користувачами було використано: ФОП Скоромець Г.І. – 46 % від квоти, ПП «Трактородеталь» - 71,7 % від квоти, ТОВ «Штиль» - 25 % від квоти, ТОВ «Рибалка» - 13,9 % від квоти. По видам риби загалом найбільше була використана загальна квота по верховодці – 54,3 % та лящу – 44,2 %, потім йдуть плітка – 33,9 %, плоскирка – 26,5 %, білизна – 25 %, та інші. Зовсім не використовувалась квота на лина, чехоню, карася, в’язя. На р. Десна з озерами використання квот користувачами відбувалось наступним чином: ФОП Бєлік О.Ф. було використано 74,5 % від виділеної квоти, ФОП Кураш В.С. було використано 50,4 %, ПП «Трактородеталь» - 58,7 % від квоти. По видам риб було найбільше 76

використана загальна квота по карасю – 100 %, та щуці – 79,1 % потім йде білизна – 76,3 %, плоскирка – 74,6 %, лящ – 73,6 %, плітка – 61,9 % та інші. Зовсім не використовувалась квота по білозірці. На р. Дніпро в межах Чернігівської області на кінець року переважну більшість склав лящ – 6,368 т (45,6 % від загальної маси), верховодки вилучили – 3,04 т (21,8 % від загальної маси), плоскирки було вилучено – 2,515 т (18 % від загальної маси), плітки – 1,307 т (9,4 % від загальної маси), вилов щуки – 0,373 т (4 % від загальної маси), інші водні живі ресурси складали – 0,35 т (1,2 % від загальної маси). На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області переважну більшість в уловах, згідно звітів про обсяги використання квот, займає лящ – 4,05 т (41,8 % від загальної маси), плоскирка – 1,119 т (11,6 % від загальної маси), синець – 0,946 т (9,8 % від загальної маси), верховодка – 0,85 т (8,8 % від загальної маси), плітка – 0,774 т (8 % від загальної маси), щука – 0,514 т (5,3 % від загальної маси), інші види риб складали – 1,433 т (14,7 % від загальної маси). В звітному році було виявлено 3 порушення Правил промислового рибальства. Під час перевірки промислового лову рибалками ТОВ «Рибалка» було виявлено порушення Правил промислового рибальства, а саме, промисел здійснювався з незареєстрованого в установленому порядку плавзасобі та ведення неточного обліку вилучених водних живих ресурсів. Також було виявлено порушення у ТОВ «Штиль», здійснення лову без дозвільних документів. Динаміка вилову водних біоресурсів на р. Дніпро показує що вилов в 2009 році найбільший за останні 3 роки, але менший за середньорічний. На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області показник вилову більший за середньорічного. За останні 10 років найбільший вилов був в 2003 та 2006 роках. Перевищення кількості знарядь лову, рекомендованої в біологічних обґрунтуваннях та пропозиціях, не було, а навпаки використовувалось значно менше знарядь лову, ніж подавалось в Заявах. В 2009 році зариблення проводив користувач водних живих ресурсів Чернігівська обласна громадська організація «Громадська інспекція рибоохорони», було проведено вселення річника щуки середньою масою одного екземпляра 320 г, в кількості 3275 шт. та середньою масою одного екземпляра 650 г, 2618 шт. в р. Десна. В 2009 році в Чернігівській області здійснювали штучне розведення та вирощування водних живих ресурсів за Режимом СТРГ 9 користувачів на 10 водних об’єктах. Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області за 2009 рік було викрито 3814 порушень Правил рибальства, з них 807 справ зі збитками на загальну суму 202551,4 грн., затримано 3646 чоловік, які порушили Правила рибальства, 375 справ за незаконний продаж, скуповування риби.

Більшість правопорушень мають характер лову риби незаконними знаряддями лову, або знаходженням з цими знаряддями на водоймі. 77

За 2009 рік по результатах виявлених правопорушень Держрибоохороною було направлено 51 справи до слідчих органів. Табл. 5.16. Динаміка вилову риби Рік

Водний об’єкт

р. Дніпро р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2005 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2006 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2007 р. Десна та Деснянські озера Разом по області* р. Дніпро 2008 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2009 р. Десна та Деснянські озера Разом по області 2000

Затверджений ліміт вилову, т/рік

Фактичний вилов, т/рік

56,1 130,7 186,8 50,3 61,05 111,35 56,5 61,45 117,95 53,8 57 110,8 55,9 51 106,9 55,4 50,5 105,9

28,26 7,19 35,45 20,054 9,1 29,154 27,617 15,806 43,423 14,075 9,898 23,973 10,752 5,19 15,942 14,579 10,113 24,69

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Україна є Стороною великої кількості багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття. Серед них Конвенція про біологічне різноманіття і Картахенський протокол про біобезпеку до неї, Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення та угоди до неї, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, Всеєвропейська стратегія збереження біотичного різноманіття, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та інші. Для забезпечення виконання положень цих угод Україною розроблено ряд нормативно-правових актів, зокрема, Закони України «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України», «Про екологічну мережу», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005 – 2025 роки» тощо. Занесення того чи іншого виду тварин до Червоної книги України (2009), Європейського Червоного списку(1991), Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (2000), Бернської конвенції (1979), Вашингтонської конвенції (1973), Угоди про 78

збереження афро-євразійських водно-болотних птахів (1996), Угоди про збереження кажанів у Європі (1994), є сигналом того, що цей вид збережеться для майбутнього. Серед дикої природи області зустрічаються багато тварин занесених до Червоної книги України (2009), серед яких ссавці: видра річкова, норка європейська, рись, заєць-біляк, горностай; птахи: лелека чорний, скопа, шуліка рудий, лунь польовий, лунь степовий, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, орлан-білофіст, балобан, журавель сірий, дрофа, поручайник; риби: стерлядь, марена, ялець звичайний, карась звичайний минь річковий та йорж носар. Область населяє близько 420 видів хребетних тварин, серед яких понад 60 видів ссавців, біля 300 видів птахів, більше 40 видів риб. З них до Червоної книги України занесено – 152 види, до списку міжнародного союзу охорони природи – 28 видів, до Європейського червоного списку – 52 види, до списку видів Бернської конвенції – 381 вид, Бонської конвенції – 30 видів. З 290 видів птахів 194 види гніздяться на території області, 50 видів є осілими, 207 видів мають статус пролітних в групу залітних або випадково залітних входить 41 вид, зимуючих 51 вид. Охороною та відтворенням занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України тварин, займаються як уповноважені державні органи, так і користувачі. Охороні також належать середовища перебування об’єктів тваринного світу, нори, лігва, мурашники, боброві гатки, місця гніздування і токовища птахів та місця нересту риби. Табл. 5.17. Охорона та відтворення тваринного світу Регіон

Чернігівська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

152

Рись (Lynx lynx L) на території РЛП «Міжрічинський» орієнтовно 6 особини

1 Бізон європейський Bison bonasus

Табл. 5.18. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Норка європейська Mustela lutreola

Кількість видів

Кількість уточнюєтья

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008

2005

2009

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За інформацією Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області у звітному році, епізоотична робота фахівців ветеринарної медицини області була направлена на виконання плану протиепізоотичних заходів профілактики основних заразних хвороб по Чернігівській області на 2009 рік, затвердженого обласною державною 79

адміністрацією та погодженого з Державним комітетом ветеринарної медицини України. З цією метою протягом року було зроблено всього 21707197 планових головообробок, з яких 1083402 діагностичних досліджень, 19966910 профілактичних щеплень та 656885 профілактичних обробок. З метою запобігання проникненню на територію області збудників інфекційних хвороб, в першу чергу таких, як сибірка, бруцельоз, ящур, чума свиней та інші, проведений ряд організаційно-господарських та ветеринарно-санітарних заходів. З діагностичною метою Чернігівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини за 2009 рік досліджено диких тварин: - на бруцельоз – 94 голови, з яких 73 проби від свиней, 16 від лисиць, 5 від кіз, виявлено 7 позитивних результатів по серологічних дослідженнях; - на лептоспіроз – 94 голів, з яких 73 проби від свиней, 15 від лисиць, 4 від кіз, виявлено 2 позитивні результати; - на хворобу Ауєскі, класичну та африканську чуму свиней – 62 голови, з яких 2 позитивні на хв. Ауєскі та 1 на африканську чуму свиней. В результаті проведених досліджень на трихінельоз з 44 матеріалів від диких свиней та 19 від лисиць позитивних результатів не встановлено. У 2009 році виявлено 13 неблагополучних пунктів, в яких захворіло на сказ 25 диких тварин. З метою профілактики сказу в дикій фауні з 2006 року в області проводилась чотири рази пероральна вакцинація диких м’ясоїдних тварин. В її проведенні були задіяні сили і засоби державної служби ветеринарної медицини, залучались спеціалісти УТМР, лісового та мисливського господарства та користувачі мисливських угідь, а також авіаційний транспорт.

Постійно здійснюється інспекторський контроль за дотриманням вимог Закону України «Про ветеринарну медицину». В області розроблені та діють: комплексна програма та плани основних заходів профілактики, боротьби та оздоровлення тварин від сказу, лептоспірозу, губчатоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій на території Чернігівської області в 2001 – 2010 роках. Особливою проблемою, що потребує вирішення є боротьба зі сказом. З метою посилення боротьби зі сказом тварин необхідно: - забезпечити роботу постійно діючих бригад по відстрілу хижаків, та забезпечити професійну підготовку членів бригад і вести планування та облік їх роботи; - посилити контроль за утриманням собак і котів; - активізувати роботу по відлову безпритульних тварин; - спростити систему видачі дозволів на відстріл хижаків; - довести щільність червоної лисиці до науково обґрунтованої норми. 80

Дослідження об’єктів ветнагляду проводяться Чернігівською регіональною i районними державними лабораторіями ветеринарної медицини, а на ринках – лабораторіями ветсанекспертизи. Слід відзначити, що залишається проблемним забезпечення області удосконаленою спектрометричною апаратурою. Кількість токсикологічних досліджень, проведених по області, становить 63867, що на 24% більше ніж в минулому році. Кількість досліджень зерна збільшилась майже в 3 рази. При токсикологічному дослідженні кормів та комбікормової сировини, які проводились за показниками згідно обов`язкового мінімального переліку перевищень допустимих рівнів встановлено не було. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття За даними Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області інвазивних чужорідних видів на території області у 2009 році не виявлено. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Станом на 01.01.10 р. природно-заповідний фонд області нараховує 654 об’єкти загальною площею 253,6 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», 440 заказників, 137 пам’яток природи, 19 парківпам’яток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища, дендропарки «Тростянець» загальнодержавного значення та «Прилуцький» місцевого значення, Менський зоопарк загальнодержавного значення. Табл. 5.19. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ

Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Дендропарки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій сурової заповідності 1990 1995 2000 200 9

1990

1995

2000

2009

1990

1995

2000

2009

41987,5**

365 47 128 1

381 45 129 1

434 49 134 1

440 52 137 2

10,6

9,8

12,6

0,204

113483,1 17549,2 848,97 216.6

372,9

* Проекти організації НПП не затверджені ** в т.ч. 1286,5 га НПП «Залісся» (обліковується як об’єкт Київської області)

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду

Вилучення певного простору природи із сфери господарської діяльності для підтримання екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи є класичним напрямком природоохоронної діяльності. Охорона та відтворення природного, або близького до нього стану ландшафтів є одним з найважливіших завдань розвитку природнозаповідного фонду Чернігівської області. У результаті реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища в частині створення нових об’єктів площа природно-заповідного фонду Чернігівської області за 10 років збільшилась більше ніж у 2 рази майже на 150 тис. га. Умови створення, оголошення і функціонування територій та об’єктів природно-заповідного фонду регламентують Закони України «Про природно-заповідний фонд України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельний кодекс України. Значні зміни у земельному законодавстві, проведення земельної реформи, приватизація земель значно ускладнили вирішення земельних питань при розробці проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Але, не зважаючи на складнощі, ведеться постійна робота по виявленню цінних природних територій та створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду. Станом на 01.01.2010 природно-заповідний фонд області нараховує 654 об’єкти загальною площею 253,2 тис. га, що становить 7,6 % площі області (відповідно середній відсоток по Україні – 5,1 %). Природнозаповідний фонд складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський та Мезинський національні природні парки, частина національного природного парку «Залісся», регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», 441 заказник, 137 пам’яток природи, 19 парків-памяток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища, дендропарки «Тростянець» загальнодержавного значення та «Прилуцький» місцевого значення, Менський зоопарк. Табл. 5.19. Структура природно-заповідного фонду Чернігівської області станом на 01.01.2010 року Пор. №

Категорія об'єкта

Загальна кількість

Площа, га

Території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення 1. Національні природні парки 2 41987,5 2. Заказники: 11 9326 Ландшафтні 2 5217 Ботанічні 4 1038 Гідрологічні 4 2556 Загальнозоологічні 1 515 3. Пам'ятки природи 7 297 Комплексні 1 100 Гідрологічні 6 197 4. Дендрологічний парк 1 204,7 5. Зоологічний парк 1 9 6. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва 1 40 Всього територій та об'єктів загальнодержавного значення 23 50577,7 1. 2.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення Регіональний ландшафтний парк 1 Заказники: 429

78753,95 104112,5

Пор. №

Категорія об'єкта

Ландшафтні Лісові Ботанічні Ентомологічні Іхтіологічні Орнітологічні Гідрологічні 3. Пам'ятки природи Ботанічні Зоологічні Гідрологічні Геологічні 4. Заповідні урочища 5. Дендрологічний парк 6. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Всього територій та об'єктів місцевого значення Всього територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Загальна кількість

Площа, га

32 35 95 2 1 4 260 130 95 7 24 4 52 1 18 631 654

12385,1 6682 28945,9 58 1 104,3 55936,2 551,97 139,64 64,3 334,03 14 17549,2 11,9 332,9 201312,4 251890,1

Природно-заповідний фонд Чернігівщини характеризується великою кількістю об’єктів невеликої площі ( більше половини об’єктів мають площу до 100 га ), переважна більшість з яких створена з метою охорони гідрологічних об’єктів – річок, боліт, озер, джерел. Об’єкти розташовані досить нерівномірно на території області. При загальному відсотку заповідності по області 7,6 %, в центральних районах Носівському, Ніжинському, Бахмацькому, Борзнянському, в першу чергу за рахунок розораності земель, він не досягає і 3 %, що не може негативно не впливати на екологічну стабільність території. На виконання Указу Президента України від 03.12.2008 № 1129 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» готується проект розширення території Ічнянського національного природного парку, з наданням земель площею 2486,8 га парку в постійне користування. Ведуться роботи з підготовки проекту створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя». Указом Президента України від 11 грудня 2009 року № 1049/2009 на території Київської та Чернігівської областей створено національний природний парк «Залісся». Для інформування громадськості щодо мети і завдань заповідних об’єктів проводяться виступи в засобах масової інформації, лекції, зустрічі з громадськістю, круглі столи. На обласному телебаченню підготовлено цикл програм присвячених заповідним місцям Чернігівщини. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В області зосереджений значний рекреаційний потенціал для туризму, масового відпочинку та оздоровлення людей завдяки природним умовам та унікальній історико-культурній спадщині. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна роблять область привабливою як для короткочасного, так і для тривалого відпочинку та оздоровлення. 83

В області функціонують санаторно-курортні і оздоровчі заклади. До послуг відпочиваючих та туристів - цілющі мінеральні води, лікувальні грязі, бішофіти, широкий арсенал фітопрепаратів. Якість питної води з підземних джерел для потреб оздоровниць відповідає вимогам держстандартів. Значні рекреаційні ресурси зосереджені в природоохоронних установах області. Особливо це стосується Ічнянського та Мезинського національних природних парків, регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» де створені чудові умови для туризму, пізнавальних прогулянок та екскурсій, проводиться будівництво пунктів рекреації. Працівниками Мезинського НПП розроблено автомобільний історикокраєзнавчий туристичний маршруту «Від історії до сьогодення»: Мезин – Свердловка – Понорниця – Рихли – Вишеньки, який передбачає відвідування найбільш цікавих та різнопланових об’єктів, зокрема Мезинський краєзнавчий науково-дослідний музей, палац П.А. РумянцеваЗадунайського в с. Вишеньки, що зберігся до нашого часу, Свердловку – село сучасного типу та багато інших привабливих місць, а також екскурсію по території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Рихлівська дача», що увійшов до складу Мезинського НПП. На автошляхах державного та обласного значення, здебільшого там, де вони проходять через лісові масиви, створено більше 100 рекреаційних пунктів. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Унікальна і неповторна історико-культурна спадщина Чернігівщини. На території області збереглося 8,7 тисяч пам’яток культурної спадщини (історії, мистецтва, археології, архітектури) 39 з яких включені до Державного реєстру національного культурного надбання. Заселення людиною сучасної території області розпочалось близько 100 тис. років тому. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України в 2009 році були віднесені 1723 археологічні пам’ятки національного значення та 3807 місцевого. Землі Чернігівщини стали джерелом творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія Заньковецька, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, скульптор І.Мартос, письменники - В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Cамійленко, М.Вербицький. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета 84

Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, П.Чайковський. Окрасою та гордістю області є 3 національні заповідники: архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», історикокультурні заповідники «Качанівка» та «Гетьманська столиця». Для збереження, ведення наукових досліджень, знайомства широких верств населення з історико-культурною спадщиною на Чернігівщині діють Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім», обласний меморіальний музей-заповідник П.Куліша «Ганнина пустинь», Чернігівський літературно-меморіальний музейзаповідник М.М.Коцюбинського, Борзнянський художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України О.Саєнка», Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка, меморіал пам’яті Героїв Крут, 28 музеїв комунальної форми власності. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року № 705-р Мезинському національному природному парку передано Мезинський народний археологічний музей. У вересні 2008 року Мезинський НПП прийняв активну участь в заходах по відзначенню 100-річчя відкриття Мезинської палеолітичної стоянки. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Завдяки вигідному географічному розташуванню, потужному історико-культурному потенціалу, проходженню міжнародного транспортного коридору Чернігівська область є однією з найбільш привабливих для масового відпочинку та туризму. Діяльність головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини була спрямована на виконання пріоритетних завдань розвитку туристичної сфери, зокрема на створення позитивного туристичного іміджу області та розвиток внутрішнього і в’їзного туризму. З цією метою: 28 – 30 квітня 2009 року у м. Чернігові було проведено Міжрегіональний туристичний форум «Чернігівщина туристична – 2009», у роботі якого взяло участь понад 80 учасників, у тому числі: 8 областей України та делегація Гомельської області Республіки Білорусь, 20 районів та 3 міста області, 15 туристичних фірм та інші. На виставці, що відбулась у рамках форуму, були представлені засоби розміщення та відпочинку туристів, асортимент туристичних послуг та розваг. У с. Пам’ятне Борзнянського району відкрито другу і третю чергу Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут». Завершено історичну реконструкцію комплексу пам’яток Цитаделі Батуринської фортеці та реставрацію Палацу К. Розумовського, створено історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч». У рамках Програми розвитку туризму в області на 2002-2010 роки проведена низка інформаційно-рекламних заходів, спрямованих на 85

створення позитивного туристичного іміджу області. Спільно з головним управлінням економіки облдержадміністрації проведено обласний конкурс «Кращий інвестиційний проект» в галузі туризму. Для популяризації туристичного потенціалу області видано та перевидано буклетну продукцію із серії «Чернігівщина туристична», а саме: туристично-екскурсійний маршрут «Історичні перлини Чернігівщини», «Меморіал пам’яті Героїв Крут», «Музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина пустинь», «Чернігів», «Батурин — гетьманська столиця», «Козелець», «Любеч», «Зелений туризм та відпочинок», «Художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України Олександра Саєнка», «Новгород-Сіверський», «Тростянець», «Відпочинок у Поліському селі»; туристичний путівник «Чернігівський подорожник», «Путівник: Чернігівська область». Випущено відеофільм про туристичний потенціал області «Сіверянський дивосвіт». Взято участь у роботі: XV Ювілейної міжнародної виставки «UIIT 2009: Україна – подорожі та туризм» (25-27 березня, м. Київ); VII Всеукраїнської виставки-ярмарку сільського зеленого туризму «Українське село запрошує» (30-31 травня, с. Пирогово Київська обл.); VI Ужгородської спеціалізованої виставки (11-13 вересня, м. Ужгород). Крім цього, взято участь у презентації області «Сіверські контракти 2009 р.» в рамках загальнодержавної виставкової акції «Барвиста Україна» (18-21 серпня, м. Київ); у загальнонаціональній акції «7 чудесних туристичних маршрутів України», на якій представлено туристично-екскурсійні маршрути: «Історичні перлини Чернігівщини» та «Сплав по річці Десна» (січень); у виїзній колегії облдержадміністрації з питання: «Стан туристичної інфраструктури в області» (23 липня, м. Батурин). За результатами колегії прийнято розпорядження голови облдержадміністрації від 24.07.09 р. № 241, на виконання якого було здійснено ряд заходів: - при видачі дозволів на будівництво АЗС в районах і містах області розроблено та запроваджено перелік вимог, які враховують першочергові потреби туристів (місця відпочинку, кафе, кіоски із сувенірною продукцією тощо). Зокрема, при будівництві АЗС в м. Городня враховано першочергові потреби туристів: працює кафе, облаштовано міні-готель на 9 ліжко-місць. - з метою створення сприятливих умов перетину кордону в автомобільних пунктах пропуску «Сеньківка» та «Нові Яриловичі» були виставлені додаткові робочі місця прикордонних нарядів «Перевірка документів», збільшена кількість персоналу, який несе службу в пунктах пропуску. - посилено контроль за дотриманням належного санітарного стану доріг державного та місцевого значення, збільшена кількість урн для 86

сміття та вбиралень біля основних туристичних об’єктів та на автошляхах області. - проведено реставраційні роботи пам’ятки архітектури національного значення — Кам’яниці П. Полуботка у смт. Любеч, Ріпкинського району на суму 100,3 тис. грн. - на автодорогах державного значення області облаштовано 28 майданчиків для тимчасової зупинки та відпочинку туристичних груп, обладнаних критими майданчиками, туалетами, урнами для сміття: 10 – на автодорозі М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, 5 – на автодорозі М-02 Кіпті - Глухів - Бачівсь, 3 – на автодорозі М-07 Київ - Суми - Юнаківка, 5 – на автодорозі Р-12 Чернігів - Мена Сосниця - Грем’яч, 2 – на автодорозі Р-13 Чернігів - Городня Сеньківка, 3 – на автодорозі Р-67 Чернігів - Ніжин - Прилуки Пирятин. Проте існує проблема охорони обладнання майданчиків від розкрадання та пошкоджень. В містах та районах області триває робота щодо створення нових та розвитку вже існуючих туристично-інформаційних центрів (пунктів), що є одним із першочергових заходів, зумовлених необхідністю більш ефективного використання туристичних ресурсів та подальшого розвитку туристичної сфери в цілому. Крім того, підготовка України до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу вимагає розширення спектру якісних туристичних та інформаційних послуг. Сьогодні функціонують туристично-інформаційні центри в м. Чернігів (на базі управління інвестицій і туризму Чернігівської міської ради) та м. Ніжин (КП «Агенція з туризму та нерухомості»). Протягом звітного періоду минулого року створено нові туристично-інформаційні пункти: в м. Чернігові з екстремального туризму та активних видів відпочинку (на базі Вищого професійного училища побутового обслуговування) і сільського туризму (на базі громадської організації «Сіверянські обереги») в м. Носівка (на базі районного будинку культури) та в м. Корюківка (при Корюківському історичному музеї). В поточному році в області планується створення туристично-інформаційних пунктів: смт. Короп (на базі відділу культури і туризму РДА), м. Чернігів (на базі відділу культури і туризму РДА), м. Бахмач (при райдержадміністрації). На жаль, розвиток туристичної сфери області має негативну динаміку. Протягом 2009 року у Чернігівській області чинними були 85 ліцензій на туристичну діяльність, що на 14 одиниць більше ніж у 2008 році. Проте, туристична галузь продемонструвала темпи зниження в порівнянні з 2008 роком. Так, кількість обслуговуваних туристів зменшилася на 34 % і склала 26 тис. осіб, з них іноземці становили 3 тис. осіб, що на рівні з показниками 2008 року. За кордон виїздило 6 тис. осіб, тобто на 23 % менше за минулорічні показники. Через це обсяг реалізації наданих туристичних послуг зменшився на 9 % і склав 21,5 млн. грн., що залишило надходження до бюджету області на рівні з аналогічним 87

періодом 2008 року і ця сума складає майже 1,6 млн. грн. Балансовий прибуток турфірм зменшився на 17% та становив 1,3 млн. грн. Пріоритетним для розвитку туристичної галузі в регіоні визначено розвиток сільського зеленого туризму. Перспективними територіями для розвитку сільського туризму визнано екологічно чисті південні райони області, особливо Ічнянський, де багато пам’яток культурної спадщини та природно-рекреаційних об’єктів, а також північно-східне Подесення (Коропський, Сосницький, Куликівський, Чернігівський райони). На сьогоднішній день в області послуги сільського зеленого туризму надають біля 25 сільських садиб, що майже вдвічі більше ніж в 2008 р. Але тільки дві садиби пройшли добровільну категоризацію та стандартизацію. Водночас слід відмітити тенденцію до підвищення якості послуг, що надаються. В цей час в 5 садибах проводяться ремонтні роботи по облаштуванню місць розміщення туристів. Аналізуючи стан проблем та перспективи розвитку галузі сільського туризму в області слід зазначити відсутність затвердженої Обласної Програми розвитку сільського, зеленого туризму на найближчі роки. На загальнодержавному рівні досі не прийнятий Закон про сільський зелений туризм, а нечітке визначення правил оподаткування осіб які займаються цим видом туристичної діяльності змушує людей не афішувати свою діяльність. І якщо такі послуги і надаються, то, зазвичай неофіційно. В грудні 2009 р. був складений реєстр діючих готелів в Чернігівській області та проведене опитування щодо середньорічного завантаження наявного номерного фонду. За результатами проведеної роботи, в Чернігівській області функціонують 49 закладів розміщення готельного типу, різної форми власності. Середня завантаженість в 2009р. склала 50%. В 2008р. за даними статистичного спостереження кількість готельних закладів дорівнювала 39. На жаль, на даний час стан більшості об’єктів готельного сервісу залишається на рівні, далекому від світових стандартів, перелік додаткових послуг значно скромніший, ніж у більшості готелів Європи. 6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2010 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2069,8 тис. га (64,9 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 738,1 тис. га (23,1 %.); забудовані землі – 99,6 тис. га (3,1 %); заболочені землі – 130,2 тис. га (4,1%); відкриті землі без рослинного покриву 88

складають 28,2 тис. га (0,9%); води – 68,0 тис. га (2,1 %); інших земель – 56,4 тис. га (1,8 %) (табл. 6.1.).

Табл. 6.1. Динаміка структури земельного фонду області

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

100,0

3190,3

100,0

3190,3

100,0

3190,3

2106,8

66,0

2090,9

65,5

2084,0

65,4

712,2

22,3

724,0

22,7

727,8

100,8

3,2

99,8

3,1

118,2

3,7

123,2

27,8

0,9

57,0

2009 % до загальної площі території

Всього, тис. га

2008 % до загальної площі території

Всього, тис. га

2007 % до загальної площі території

2006 % до загальної площі території

2000

100,0

3190,3

100,0

2076,7

65,1

2069,8

64,9

22,8

734

23,0

738,1

23,1

99,9

3,1

100,0

3,1

99,6

3,1

3,9

125,4

3,9

127,2

4,0

130,2

4,1

28,3

0,9

28,2

0,9

28,2

0,9

28,2

0,9

1,8

56,4

1,8

56,3

1,8

56,3

1,8

56,4

1,8

3122,8

97,9

3122,6

97,9

3122,4

97,9

3122,4

97,9

3122,3

97,9

67,5

2,1

67,7

2,1

67,9

2,1

67,9

2,1

68,0

2,1

Основні види угідь

Всього, тис. га

Загальна територія

3190,3

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

Структура земель в порівнянні з 2008 роком майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси (рис. 6.1. - 6.3.).

Рис. 6.1. Структура земельного фонду по основних видах угідь та функціональному використанню

Відкриті заболочені землі 4,1 %

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 0,9 %

Води 2,1 % Інші землі 1,8 %

Забудовані землі 3,1 %

Ліси та інші лісовкриті площі 23,1 % Сільськогосподарські угіддя 64,9 %

Рис. 6.2. Структура сільськогосподарських угідь. Багаторічні насадження 1,2 %

Сіножаті 14,9 % Пасовища 13,7 %

Перелоги 2,3 %

Рілля 67,9 %

Рис. 6.3. Структура земельного фонду по власниках землі 90

та землекориcтувачах. Землі запасу, та землі не надані у власність та користування у межах н/п 22,1%

Лісогосподарські підприємства 18,5%

Заклади, установи 0,4% Підприємства промисловості 0,4% Транспорт 0,9%

Інші 3,7%

Громадяни 29,9%

Міністерство оборони 1,5% Землі рекреаційного призначення 0,3%

Сільськогосподарсь кі підприємства 25,8%

Водогосподарські підприємства 0,2%

До основних земельних угідь від стану яких в значній мірі залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 46 до 83 відсотків. Розораність території області в 2009 році складала 44,0 % (відсотки до загальної площі області), частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2009 році складає 67,9%. 6.1.2. Деградація земель У 2009 році здійснено консервацію 0,1 тис. га малопродуктивних земель і 0,15 тис. га деградованих земель. Станом на 01.01.2010 року потребують консервації 3 тис. га земель (табл. 6.2.).

Табл. 6.2. Консервація деградованих і малопродуктивних земель (2009 рік) Види земель

Деградовані землі Малопродуктивні землі

Усього на початок року % до загальної тис. га площі території

Проведено консервацію % до загальної тис. га площі території

Потребують консервації % до загальної тис. га площі території

3,9

0,122

0,15

0,005

0,5

0,016

14,3

0,448

0,1

0,003

2,5

0,078

До 1991 року інтенсивність деградаційних процесів значною мірою послаблювалась за рахунок збільшення обсягів застосування органічних і мінеральних добрив, проведення вапнування, інших заходів з відтворення родючості ґрунтів. В період інтенсивної хімізації (1971 – 1990 роки) обсяги застосування добрив в області постійно зростали і в 1986-1990 роках досягли в середньому 164 кг/га поживних речовин туків і 10,7 т/га органічних добрив. При цьому добрива застосовувались комплексно, збалансовано за елементами живлення. Рівень застосування органічних добрив в цілому забезпечував бездефіцитний баланс гумусу, що дозволило зупинити процес дегуміфікації ґрунту. Щорічні обсяги вапнування досягали 134 тисяч гектарів, що за 5 років дозволяло вапнувати всю площу кислих ґрунтів. Внаслідок інтенсивного застосування агрохімікатів зросла продуктивність ґрунтів. За 20 років урожай зернових збільшився в 1,8 разів. Таким чином, створювались передумови для досягнення стану родючості ґрунтів, який забезпечував би одержання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур досить високого рівня. Протягом 17 років у веденні землеробства відбувалась низка змін негативного характеру. Було зруйновано сівозміни, широко розповсюджено вирощування сільськогосподарських культур у монокультурі. Різко знизились обсяги застосування добрив, а вапнування ґрунтів було практично припинене. Отже, в сучасному землеробстві області створились вкрай несприятливі умови, коли еколого-агрохімічний стан ґрунтів погіршується не в результаті перевантаження агроекосистем надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин з ґрунту необхідно компенсувати внесенням екологічно доцільних норм добрив. Детальне дослідження процесів деградації земель Чернігівської області останній раз проводилось ДП «Чернігівський науково-дослідний інститут землеустрою» в 1996 році. (табл. 6.3.) Табл. 6.3. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000

2006

2007

2008

2009

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність. Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах.

Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського. В ході реалізації практичних заходів щодо охорони земель здійснювалась рекультивація порушених земель (табл. 6.4.).

Табл.6.4. Порушення та рекультивація земель Землі

Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000

2006

2007

2008

2009

3,368 0,1 1,794 0,06 0,052 0,002

3,139 0,1 1,754 0,06 0,092 0,003

3,129 0,1 1,747 0,06 0,037 0,001

3,123 0,098 1,738 0,054 0,008 0,0002

Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії ґрунтів. Разом з природними факторами, розвитку ерозійних процесів сприяють висока ступінь розораності території. Вилученню зі складу ріллі підлягають площі всіх середньо - та сильнозмитих ґрунтів схилів крутизною більше 50 градусів, площі слабозмитих ґрунтів схилів крутизною 30-50 градусів з переведенням в кормові угіддя та під залісення. Всього в області сільськогосподарських угідь що зазнають впливу водної ерозії становить біля 81 тис. га, в т.ч. ріллі 50,6 тис. га. Консервацію цих земель рекомендується проводити залуженням із переведенням (трансформація) під сіножаті (або під пасовища, залісення). Тимчасову консервацію слід здійснювати залуженням із наступним поверненням до складу орних земель. Ґрунти легкого механічного складу необхідно вилучати зі складу сільськогосподарських угідь. Для ґрунтів важкого механічного складу потрібно проводити залуження, дуже змиті й розмиті ґрунти повинні бути вилучені зі складу орних земель із залученням до лукопасовищних угідь або залісення. Землі із середньо змитими ґрунтами 93

доцільно залужити (тимчасова концервація). Після певного часу фітомеліоративного періоду їх можна повернути до складу орних земель за умови відновлення модульних показників, характерних для даного ґрунту. З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву лукопасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для використання трав. Реалізація запропонованих заходів щодо консервації деградованих, малородючих ґрунтів орних земель та трансформації лукопасовищних угідь дозволить отримати в першому наближенні екологічно оптимізовану структуру земельного фонду. Оптимізація співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ має велике значення, тому що це найдешевший спосіб регулювання екологоекономічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах. Законом України «Про охорону земель» накреслено основні напрями охорони земель із метою раціонального використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захисту від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів та продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення. 6.3. Якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення Результати агрохімічної паспортизації земель, їх моніторинг показують, що родючість ґрунтів Чернігівщини за останні 5 років невпинно знижується, проявляються процеси агрохімічної деградації ґрунтів. Порівнюючи основні агрохімічні показники (забезпеченість ґрунтів рухомим фосфором, обмінним калієм, ступінь кислотності ґрунтів) в розрізі районів останнього туру обстеження з попереднім туром варто відзначити, що майже в усіх районах області знижується родючість ґрунтів, зростають площі кислих земель. Найбільш інтенсивно зменшуються запаси фосфору в Корюківському, Н.-Сіверському, Прилуцькому, Семенівському, Сосницькому, Срібнянському, Щорському районах, де вони за 5 років знизились на 10-25 мг/кг ґрунту. В цілому по області урожай сільськогосподарських культур за вмістом фосфору лімітується на 84 % площ. В Бахмацькому, Городнянському, Корюківському, Н.-Сіверському, Ріпкинському, Сосницькому, Щорському районах дефіцит рухомого фосфору спостерігається на 88 – 93 % площ. 94

Значні зміни виявлені і в забезпеченості ґрунтів обмінним калієм. За 5 років його вміст в Корюківському, Семенівському, Сосницькому і Щорському районах знизився на 11 – 18 %. За цим показником урожай сільськогосподарських культур лімітується на 89 % площ орних земель області. В Городнянському, Корюківському, Н.-Сіверському, Ріпкинському, Сосницькому і Щорському районах площі ґрунтів з дуже низьким і низьким вмістом калію займають 55 – 84 %. Науково-обґрунтовані дози внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури для отримання врожаю на рівні 1986-1990 років (тоді були отримані найвищі врожаї більшості культур) становлять: під пшеницю 200 кг поживних речовин на 1 га посівної площі, цукрові буряки – 400 – 450, льон-довгунець – 200 – 220, картоплю – 230 – 250 кг/га. Однак, в останні роки обсяги застосування мінеральних добрив навіть під пріоритетні культури не відповідають вимогам землеробства. Згідно із статистичними даними під урожай 2009 року в сільськогосподарських підприємствах було внесено 43,3 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. В середньому по області на 1 га посівної площі було внесено 56 кг поживи з них азоту – 40 та по 8 кг фосфору і калію. Найменші обсяги мінеральних добрив застосовують у Поліських районах, ґрунти яких потребують їх найбільше. Удобрена площа мінеральними добривами склала 57 % від загальної посівної площі. У Борзнянському, Носівському, Бобровицькому, Варвинському районах, площа удобрена мінеральними добривами становить 74 – 83 %. Порівняно з минулим роком, лише 6 районів області збільшили обсяги застосування туків, решта – допустили їх зменшення. В цілому по області в 2009 році мінеральних добрив зовсім не застосовували 233 господарства (41 %). Найбільше таких господарств в Городнянському районі – 24, Семенівському та Н.-Сіверському – по 23, Коропському – 21 господарство. В 103 господарствах (18 %) рівень застосування мінеральних добрив не перевищував 20 кг поживних речовин на гектар. Лише 59 господарств (10 %) внесли їх більше 100 кг на гектар. Складна ситуація з виробництвом і застосуванням органічних добрив. Рівень їх застосування в 2009 році становив 1,1 т/га. Удобрено органікою лише 27 тис. га, що становить 3,5% від загальної посівної площі. В половині районів області органіки вносять менше 1 т/га. Зовсім її не вносили в 2009 році 401 господарство (71 %), ще 47 господарств (8 %) внесли менше 1 т/га. У Бобровицькому, Козелецькому, Коропському, Менському, Н.-Сіверському, Прилуцькому та Семенівському районах 70 – 81 % господарств не застосовують органічних добрив. Вкрай складна ситуація із формуванням нормального режиму живлення сільськогосподарських культур неминуче призведе до різкого зниження їх продуктивності. Враховуючи, що за рахунок добрив формується понад 50 % приросту урожаю, то використання добрив є пріоритетним напрямком в агротехнологіях. 95

Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили починаючи з 1993 року формування гостродефіцитного балансу поживних речовин та гумусу. У зв’язку з відсутністю державного фінансування докорінного поліпшення земель в області за 5 років площі кислих ґрунтів збільшились на 5 % і становлять 52 % орних земель. В порівнянні з попереднім туром ґрунти у Варвинському, Коропському, Н.-Сіверському, Прилуцькому, Семенівському, Сосницькому, Срібнянському, Талалаївському, Щорському районах підкислились на 11 – 14 %. Найскладніша ситуація виявлена в Городнянському, Коропському, Н.-Сіверському та Щорському районах, де площі кислих ґрунтів займають 74 – 84 % орних земель. 6.3.2. Забруднення ґрунтів Веде спостереження за станом ґрунтів Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість». Моніторинг радіологічних, токсикологічних і агрохімічних даних в ґрунті в 2009 році проводився по 18 показниках: гамма-фон, мкР/год; щільність забруднення цезієм-137, Кі/км2; щільність забруднення стронцієм-90, Кі/км2; вміст обмінного кальцію, мг-екв/100 г ґрунту; вміст обмінного магнію, мг-екв/100 г ґрунту; ємність вбирання, мг-екв/100 г ґрунту; гідролітична кислотність, мг-екв/100 г ґрунту; рН(сол); вміст гумусу, %; вміст обмінного калію, мг/кг ґрунту; вміст рухомого фосфору, мг/кг ґрунту; вміст важких металів (кадмій, свинець, мідь, цинк), мг/кг ґрунту; вміст нітратів, мг/кг ґрунту; вміст залишкових кількостей пестицидів (ДДТ, ГХЦГ), мг/кг ґрунту.

Забруднення ґрунту радіонуклідами характеризується такими показниками: рівень гамма-фону – 7-11 мкР/год, щільність забруднення радіоцезієм – 0,21-1,07 Кі/км2, радіостронцієм – 0,02-0,20 Кі/км2 (табл.6.5.). Відношення щільності забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 в орному шарі дорівнює від 3,6 до 10,5. Табл.6.5. Щільність забруднення ґрунту цезієм-137 та стронцієм-90 на контрольних ділянках № пп

1 2 3 4 5 6 7

Щільність забруднення грунту Кі/км2 цезієм-137 стронцієм-90

Місце знаходження контрольної ділянки

с. Ковпита Чернігівського району с. Дніпровське Чернігівського району с. Боровики Чернігівського району с. Підлісне Козелецького району с. Тужар Козелецького району с. Малинівка Ріпкинського району с. Жадове Семенівського району Середнє

0,51 0,85 1,07 0,26 0,72 0,41 0,21 0,57

0,09 0,21 0,19 0,07 0,20 0,05 0,02 0,12

Дослідження останніх 10 років вказують на стабільність щільності забруднення ґрунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так, по 7 контрольних ділянках середня щільність забруднення ґрунту цезієм-137 становила в 2000 році 0,52 Кі/км2, 2001 – 0,45, 2002 – 0,58, 2003 - 0,44, 2004 - 0,44, 2005 - 0,38, 2006 – 0,34, 2007 - 0,39, 2008 – 0,37 Кі/км2, 2009 – 0,57 Кі/км2. Щільність забруднення ґрунту стронцієм-90 у вище названі роки дорівнювала, відповідно, 0,17, 0,20, 0,20, 0,17, 0,16, 0,11, 0,13, 0,14, 0,13, 0,12 Кі/км2. Незначні обсяги досліджень не дають змоги робити належні, об`єктивні висновки, але загальна направленість процесів простежується. Вміст у ґрунті важких металів (кадмій, свинець, мідь і цинк) не перевищує допустимих рівнів. Залишкову кількість пестицидів у ґрунті не виявлено. В основній і побічній рослинницькій продукції вміст фосфору, калію, кальцію, важких металів, мікроелементів знаходився в межах допустимих рівнів. Отже, аномальних значень показників, які визначались у ґрунті і рослинницькій продукції, на контрольних ділянках не виявлено. В 2009 році у ґрунтах сільгоспугідь Городнянського, Н.Сіверського, Коропського, Чернігівського районів визначали вміст найбільш небезпечних для довкілля важких металів – свинцю і кадмію. Найвищий середній показник вмісту свинцю в ґрунті виявлений в Н.-Сіверському районі – 6,08 мг/кг ґрунту, що оцінюється як помірний рівень забруднення (табл. 6.6.). Середній вміст свинцю у ґрунтах чотирьох районів становить 5,87 мг/кг ґрунту, що близько до показників в цілому по області. Мінімальний вміст свинцю по чотирьох районах, як і в цілому по області, має фонове значення. Табл.6.6. Вміст рухомих форм свинцю у ґрунті сільгоспугідь, обстежених у 2009р. Район

Городнянський Н.-Сіверський Коропський Чернігівський Всього

Кількість зразків

мін.

534 428 335 764 2061

1,85 2,49 2,74 1,46 1,46

Вміст свинцю, мг/кг макс.

22,17 14,19 13,04 10,04 22,17

середній

5,75 6,08 6,07 5,57 5,87

Найбільший вміст кадмію виявлено в ґрунті сільгоспугідь Городнянського району – 1,17 мг/кг, що відповідає підвищеному рівню забруднення (табл. 6.7.). Найменший вміст цього токсиканту дорівнював 0,10 мг/кг. Мінімальний вміст його має фонове значення. Перевищення ГДК кадмію при дослідженнях в 2009 році в чотирьох районах, як і в цілому по області не виявлено.

Табл.6.7. Вміст кадмію у ґрунті сільгоспугідь, обстежених у 2009 р. Район

Городнянський Н.-Сіверський Коропський Чернігівський Всього

Кількість зразків

мін.

534 428 335 764 2061

0,03 0,04 0,04 0,02 0,02

Вміст кадмію, мг/кг макс.

1,17 0,35 0,44 0,40 1,17

середній

0,10 0,11 0,11 0,10 0,11

Слід відмітити, що ґрунтовий покрив області представлений здебільшого малогумусними, легкими за гранулометричним складом ґрунтами, які мають низьку буферну здатність, що обмежує їх можливості до інактивації техногенних важких металів. Тому вміст в таких ґрунтах навіть відносно невеликих кількостей важких металів може привести до небезпечного забруднення ними сільськогосподарської продукції. Взагалі, питання забруднення ґрунтів важкими металами недостатньо обґрунтоване методиками досліджень та нормативними показниками. Чинні ГДК занадто загальні, не враховують їх сукупної негативної дії, хоча відомо, що вона в декілька разів вища, ніж найбільш висока дія одного металу. Є необхідність в уточненні методик дослідження, які б визначали рухомі і валові форми вмісту в ґрунті важких металів. Вміст залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ в 2009 році в ґрунті був визначений в 413 зразках ґрунту на територіях, що прилягають до складів пестицидів. В 2009 році пестицидами було забруднено: ДДТ – 13%, γГХЦГ– 2,0% зразків ґрунту. В 11 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по ДДТ, в 3 зразках – перевищення по γ-ГХЦГ. В 413 зразках ґрунту визначали вміст пестицидів симм-тріазинової групи. Так, було виявлено забруднення: прометрином – 7 % зразків, 8 з яких з перевищенням ГДК, атразином – 11 %, 4 зразки з перевищенням ГДК, симазином – 14 %, 10 зразків з перевищенням ГДК. У 11 зразках рослинницької продукції відібраних на контрольних ділянках визначався вміст ДДТ, γ-ГХЦГ. Залишкових кількостей цих пестицидів не виявлено. Щільність забруднення сільгоспугідь радіонуклідами була визначена при їх суцільному обстеженні в 1991 – 1993 роках. В 2009 році проводилось уточнююче обстеження сільгоспугідь (табл. 6.8.). На фоні загальної тенденції до зниження вмісту радіонуклідів в ґрунті спостерігаються і протилежні результати, що можна пояснити як різними площами елементарних ділянок, так і переходом стронцію-90 в рухомі форми.

Табл.6.8. Щільність забруднення радіонуклідами цезію і стронцію сільськогосподарських угідь Городнянського, Новгород-Сіверського, Коропського, Чернігівського районів Чернігівської області станом на 1 січня 2010 р.

Назва району

Обстежено

Щільність забруднення, Кі/км2

Городнянський Всього в т.ч. рілля луки і пасов. Н.-Сіверський

Коропський

Чернігівський

Разом

Всього в т.ч. рілля луки і пасов. Всього в т.ч. рілля луки і пасов. Всього в т.ч. рілля луки і пасов. Всього в т.ч. рілля луки і пас.

Площа, тис. га

цезієм-137 1 -5 до 1

стронцієм- 90

5 -15

>15

0,02-0,15

0,15-3,0

в т.ч. в т.ч. в т.ч. в т.ч. в т.ч. всього всього всього всього всього торф торф торф торф торф

81,2

81,1

0,1

73,8

64,4

57,7

16,8

16,7

0,1

16,1

91,6

90,1

1,5

0,02

81,3

1,0

4,8

73,5

72,2

1,3

64,2

3,7

18,1

17,9

0,2

0,02

17,1

1,0

1,1

67,0

66,7

0,3

46,5

20,5

20,2

0,3

143,1

137,9

4,8

104,6

102,2

2,1

38,5

35,7

2,7

382,9

375,8

6,7

289,0

285,3

3,4

93,9

90,5

3,3

0,3

60,0

0,7

40,6

0,3

19,4

0,4

128,3

0,3

97,4

0,3

0,1

30,9

3,6

6,2

1,3

0,32

0,4

343,4

4,6

18,1

1,3

0,3

259,9

10,4

0,1

83,5

4,6

7,7

1,3

0,32

3,6

12,6

1,3

6,4

Одержані дані дають можливість більш об'єктивно оцінити радіаційну ситуацію в зоні забруднення, визначити критичні території, прогнозувати рівні забруднення продуктів харчування і кормів а, отже, і приймати належні міри по зменшенню радіаційного навантаження на населення, яке проживає в забрудненій зоні.

6.4. Охорона земель З метою охорони земель в минулі роки розроблено 83 проекти землеустрою з контурно-меліоративною організацією територій на площі 330,5 тис. га. Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок на площі 193,2 тис. га.

Управління земельним фондом (земельними ресурсами) в області здійснюється шляхом регулювання земельних відносин через нормативні акти, забезпечення додержання вимог земельного законодавства, систематичного контролю за використанням і охороною земель, застосування засобів впливу на порушників цього законодавства. Функції 92

державного регулювання земельних відносин і є функціями державного управління земельними ресурсами. В забезпеченні раціонального використання і охорони земельних ресурсів, крім державного управління, суттєву роль відіграє внутрігосподарське управління, що здійснюється конкретними суб’єктами права на землю – власниками земельних ділянок і землекористувачами, в обов’язки яких входить забезпечення в процесі господарської діяльності раціонального використання і охорони земель. (табл. 6.9.). Табл. 6.9. Розподіл земельного фонду області по власниках землі та землекористувачах станом на 01.01.2010року Загальна площа земель Основні власники землі та землекористувачі

Всього земель

в т.ч. ріллі та перелогів тис. га %

тис. га

824,1

25,8

798,1

38,5

707,9

48,7

795,2

24,9

775,4

37,5

687,6

47,3

42,6

1,3

39,7

1,9

30,3

2,1

523,6 225,2 28,9

16,4 7,1 0,9

509,8 222,7 22,7

24,6 10,8 1,1

455,0 200,3 20,3

31,3 13,8 1,4

953,3

29,9

934,3

45,1

613,0

42,2

82,5

2,6

81,7

3,9

74,1

5,1

12,0 12,0

0,4 0,4

3,3 5,7

0,2 0,3

2,5 5,1

0,3 0,4

29,2

0,9

3,3

0,2

1,7

0,1

47,8

1,5

2,9

0,1

0,3

0,02

11,1

0,3

589,2 5,7

18,5 0,2

5,6

0,3

0,6

0,04

0,2

0,006

705,7

22,1

316,6

15,3

121,5

8,3

3190,3

100,0

2069,8

100,0

1452,6

100,0

тис. га

Сільськогосподарські підприємства, всього в т.ч. - недержавні с/г підприємства, всього з них: - сільськогосподарські кооперативи - сільськогосподарські товариства - інші недержавні с/г підприємства - державні с/г підприємства, всього Громадяни, яким надані землі у власність і користування в т.ч. селянські (фермерські) господарства Заклади, установи, організації Промислові та інші підприємства Підприємства та організації транспорту, зв’язку Частини, підприємства, організації, установи оборони Організації, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення Лісогосподарські підприємства Водогосподарські підприємства Спільні підприємства, міжнародні об’єднання і організації з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах нас. пунктів (які не надані у тимчасове користування)

з них

% до загальної площі

с/г угідь

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. На території області налічується 393 родовищ корисних копалин. Періодично розробляється 95 родовищ (табл. 7.1.). Мінерально-сировинна база області на 59,4 відсотка складається із корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,7 відсотків загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини (крейда, пісок, глина, суглинки); 8,2 відсотка прісні і мінеральні підземні води; 0,7 відсотка – нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. Табл. 7.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ 2007 р.

2008 р.

Родовища, що розробляються 2007 р.

газ природний гелій етан, пропан, бутани

23 1 10

нафта конденсат

21 11

торф сапропель

204 2

пісок формувальний

Балансові запаси станом на 01.01.09

млн. м3 тис. м3

170 -

10747 482

тис. т

1907

тис. т тис. т

506 73

99426 7520

тис. т тис. т

107170 -

тис. т

50524

2008 р.

ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Газоподібні корисні копалини 23 18 18 1 1 1

бішофіт

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

Рідкі корисні копалини 17 17 8 8 Тверді корисні копалини 198 88 17 2 0 0 НЕМЕТАЛІЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Гірничо-хімічні корисні копалини 1 0 0 Нерудні корисні копалини для металургії 21 11

Будівельні корисні копалини сировина цементна крейда будівельна сировина скляна пісок будівельний сировина керамзитова глина тугоплавка сировина цегельночерепична

тис. т

41,9

304941,6

6 2 11

2 2 1

1 2 2

тис. т тис. т тис. м3

446,4 10,54

33982 15688 118022,7

тис. м3

1505

тис. т

1229

тис. м3

142,9

88126,83

Рівень забезпеченості головними, традиційними корисними копалинами Чернігівської області є достатнім. В той же час стан сировинної бази вуглеводневої сировини (нафти та газу), а саме – виснаженість родовищ, не створює передумов для суттєвого розширення її потужності. Проблеми раціонального використання мінерально-сировинної бази області залишаються актуальними.

Основними проблемними питаннями в галузі охорони та використання надр залишаються: самовільне надрокористування без спеціальних дозволів на користування надрами (підземні води), самовільне водокористування з підземних джерел без наявності дозволу на спецводокористування, порушення правил експлуатації артезіанських свердловин (захаращеність території та відсутність огороджень першого поясу зони санітарної охорони на свердловинах), порушення правил ведення первинного обліку водокористування з підземних джерел, не виконання вимог природоохоронних органів щодо проведення ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу непридатних до експлуатації свердловин. На теперішній час питання проведення тампонажу залишається проблемним, оскільки недіючі артезіанські свердловини являються потенційними джерелами забруднення підземних вод. Зокрема, роботи з тампонажу недіючих свердловин виконуються дуже повільно, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємств, на балансі яких знаходяться дані свердловини, а також з причини розпаювання земель та неможливості встановлення власників свердловин. Своєчасно не проводиться рекультивація порушених та відпрацьованих земель при здійсненні кар’єрних розробок родовищ будівельної сировини. Процес отримання спеціальних дозволів надрокористувачами на право користування надрами залишається також уповільненим, оскільки потребує значних зусиль щодо оформлення необхідної документації та фінансових витрат. Разом з тим багато із раніше розвіданих родовищ корисних копалин досліджені не повністю, що може стати перепоною для їх комплексного освоєння. Методи і засоби видобутку корисних копалин, що застосовуються на даний час, не дозволяють повністю вилучати їх із надр. Іноді втрати, що виникають при цьому досягають до 50%. Особливо значні вони при підземному видобутку корисних копалин. Втрати в надрах не тільки передчасно виснажують балансові запаси, але й, знижують віддачу коштів витрачених на розвідку родовища. За оперативними даними, наданими територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Чернігівській області, на території області здійснюють використання надр 22 підприємства (див. додаток 4 табл. 7.2.). Дані щодо загальної кількості кар’єрів, шахт, розрізів, розробок відсутні (табл. 7.3.). Табл. 7.3. Використання надр № з.п.

Наявність документації Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок гірничий відвод земельний відвод -

ліцензії -

Загальна площа порушених земель, га -

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації -

Рекультивовано в 2008р. -

В цілому розвиток мінерально-сировинної бази у найближчій перспективі визначатиметься: обмеженим державним фінансуванням геологорозвідувальних робіт; концентрацією зусиль геологорозвідувальної служби на дефіцитних видах сировини; більш широким залученням іноземного капіталу в інвестиційний процес. Створений в області фонд родовищ корисних копалин і відповідний резерв -

розвіданих запасів виступає однією з важливих передумов стабільності соціальноекономічних процесів на майбутнє.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо- та нижньокрейдяних. Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби, вони розвідані на 29 ділянках. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України (табл. 7.4). Табл. 7.4. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області

Басейн річки

Дніпро всього: в т.ч. Десна Сож Судость Сейм Снов

Всього

3,038 1,600 0,015 0,007 0,048 0,258

Прогнозні ресурси, км3/рік В тому числі : пов‘язані з поверхневим не пов‘язані з стоком поверхневим стоком

0,486 0,256 0,002 0,001 0,008 0,041

2,552 1,344 0,013 0,006 0,040 0,217

Експлуатаційні запаси, км3/рік

0,233 0,130 0,011

Остер Трубіж Супой Удай Ромен р.Дніпро від р.Сож до початку Київського водосховища

0,586 0,003 0,017 0,383 0,037 0,084

0,094 0,0005 0,003 0,061 0,006 0,013

0,492 0,0025 0,014 0,322 0,031 0,071

0,029 0,052 0,011

Табл. 7.5. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області Прогнозні ресурси, км3/рік Адміністративні райони

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Чернігів Всього:

Всього

0,210 0,033 0,348 0,032 0,110 0,149 0,277 0,012 0,026 0,175 0,310 0,164 0,036 0,182 0,160 0,143 0,060 0,030 0,035 0,054 0,394 0,098 3,038

В тому числі Пов’язані з поверхневим Не пов’язані з стоком поверхневим стоком

0,010 0,019 0,030 0,011 0,073 0,012 0,031 0,029 0,007 0,026 0,055 0,022 0,084 0,409

0,200 0,014 0,318 0,032 0,110 0,138 0,204 0,012 0,026 0,163 0,279 0,135 0,036 0,175 0,134 0,088 0,060 0,030 0,035 0,054 0,372 0,014 2,629

Експлуатаційні запаси, км3/рік

0,0087

0,0031 0,0033

0,0256 0,0036 0,0517 0,0112

0,0734 0,0076 0,188

Підземні води є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання.

В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське 1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. 97

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту. Порівняльна характеристика якості води зі свердловин наведена в табл.7.6. додаток 4. У 2009 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 56,71 млн. м3. В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води: Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій «Остреч» Менського району, 1 свердловина- власник ТОВ «Нептун». Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ВАТ «САН ІнБев Україна» (Чернігівське віддділеня), не експлуатується. Для контролю за якісним станом підземних вод в минулі роки побудовано 292 спостережні свердловини. Вони розміщені на 55 об’єктах області, які здійснюють антропогенний тиск на стан підземних вод і є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів. Нагляд за станом підземних вод практично призупинився в усіх районах області. Моніторинг ведеться на очисних спорудах Остерської КЕЧ Козелецького району, Сосницького ВУЖКГ, ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», Менського санаторію «Остреч», полігоні твердих побутових відходів Ніжинського ВУЖКГ та на об’єктах м. Чернігова (КЕП «Чернігівська ТЕЦ», ВАТ «ЧеЗаРа», ВАТ «Чернігівське Хімволокно», ТОВ «Чернігіввовна плюс», очисні споруди КП «Чернігівводоканал», міське звалище твердих побутових відходів, ВАТ «Чернігівнафтопродукт»). 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

У 2009 році продовжувалась активізація екзогенних геологічних процесів. Найбільшу небезпеку для об’єктів економіки та життєдіяльності людей становили зсуви, підтоплення земель і населених пунктів тощо (табл. 7.7.) Табл. 7.7. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)

Пор. №

Площа поширення, Кількість проявів, км2 од.

Вид (ЕГП)

% ураженості регіону

Розповсюдження зсувів

0,015

0,0001

Поширення карсту

3191,0

2312**

10,0

Поширення підтоплення (з глибиною залягання 4400 ґрунтових вод тільки в інтервалі 0-3,0 м) * у випадку прояву процесу підтоплення об’єктом є населений пункт, ** прояву карстового процесу – поверхневі карстопрояви

36*

13,8

Найбільш активного розвитку серед них набули зсуви та процеси підтоплення. На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель. Постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 46 сільських населених пунктів, 1391 садиба, загальною площею підтоплення близько 1296 га, з них сезонного або постійного природного підтоплення зазнають 486 садиб на території 15 сільських населених пунктів з загальною площею підтоплення 539,44 га, техногенного підтоплення - 905 садиб на території 31 сільського населеного пункту з загальною площею підтоплення 756,57 га. Ділянки природного підтоплення земель в області розташовані в основному в межах заплав р. Дніпро (Ріпкинський, Чернігівський райони), р. Десна (Новгород-Сіверський, Коропський, Сосницький, Менський, Куликівський, Козелецький райони), р. Сейм (Бахмацький, Борзнянський райони), р. Снов (Щорський, Городнянський райони) та на територіях з природними пониженнями рельєфу (Ніжинський, Носівський, Куликівський, Корюківський райони). Основними причинами техногенного підтоплення в населених пунктах області є: порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва; незадовільний стан природних дренажних систем, замулення русел річок та балок; незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, відсутність центральних систем водовідводу; припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів, високий рівень техногенного навантаження, що викликане міською забудовою. Наслідками підтоплення земель є підвищення рівня ґрунтових вод, заболочення земель, що погіршує умови землеробства і будівництва. В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями, що належать до зон можливого затоплення. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає. На території Чернігівської області до об’єктів господарювання, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, відносяться очисні споруди, які належать підприємствам житлово-комунального господарства та іншим організаціям, що мають випуски очищених стічних вод у водойми. Існуюча система водовідведення населених пунктів області перебуває в незадовільному технічному стані, потребує реконструкції, при цьому значні фільтраційні втрати призводять до збільшення площ та посилення процесів підтоплення, погіршення стану забудованих територій та санітарних умов проживання людей, забруднення води і ґрунтів. Рівень ґрунтових вод продовжує підвищуватися на 0,3 м на рік. 99

На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського районів, м. Прилуки та м. Чернігова. Близько 26 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 15,27 кв. км. Табл. 7.8. Перелік зсувонебезпечних територій в Чернігівській області Адреса

м. Чернігів м. Прилуки Коропський район Н.-Сіверський район Прилуцький район Ріпкинський район Срібнянський район Всього:

Ураженість території зсувами, кв. км

Кількість зсувів, од.

Кількість населених пунктів у зонах зсувів, од.

1,3 0,3 1,1 4,19 2,7 0,98 4,7 15,27

8 2 3 11 6 3 9 42

1 1 3 6 6 9 26

Активізація зсувів відбувається під впливом природних та антропогенних факторів. Вплив господарської діяльності на розвиток цього процесу пов'язаний з додатковим навантаженням на схили під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій, витоками води з водних споруд та комунікацій тощо. Кількість зсувонебезпечних ділянок щороку змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), або появи на тілі раніш закартованих більш дрібних молодих зсувів та їх активізації. Основними природними чинниками зсувних процесів є метеорологічні та гідрологічні, дію яких можна суттєво зменшити шляхом застосування пасивних та активних засобів інженерного захисту: зниження ерозійної та абразійної дії вод, перепланування поверхні та дренування схилів, закріплення схилів рослинністю, технічної меліорації ґрунтів та регулювання поверхневого стоку на схилах. Осередкового впливу на розвиток зсувів при сільськогосподарській діяльності можна уникнути зменшенням замулення поверхневих водостоків та недопусканням змін рельєфу шляхом засипання ярів та балок, розорюванням зсувонебезпечних схилів та вирубуванням лісів. Таким чином, негативна дія антропогенних чинників, пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю, може бути уникнута або мінімізована за допомогою здійснення економічно та екологічно обґрунтованих протизсувних заходів. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

100

Геологічний контроль за вивченням та використанням надр в Чернігівській області, відповідно до повноважень, забезпечується Територіальним управлінням по Чернігівській області Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області, Полтавською територіальною інспекцією Держгеолконтролю, Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, Збір, аналіз, узагальнення та надання геологічної інформації забезпечується ДНВП Державним інформаційним геологічним фондом України «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ». 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Інформація про суб’єктів господарювання, які отримали дозволи на видобування корисних копалин на території Чернігівської області (станом на 01.01.2010 р.) наведена у табл. 7.9 додаток 4.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області видано в 2009 році 4 екологічні картки на право отримання суб’єктами надрокористування спеціальних дозволів на право користування ділянками надр, зокрема: Авдіївське родовище торфу (ділянки Жукля та Авдіївська); Волошківське газоконденсатне родовище; Новоселківське родовище будівельних пісків, КП ВКГ «Ічень» на ділянку родовища питних підземних вод. 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами, які є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища та негативно впливають на всі його компоненти. Ситуація ускладнюється і тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичених відходів і обсягами їх знешкодження та використання. Враховуючи природні та економічні фактори, основну складову в загальній масі відходів, що утворюються в області, займають тверді побутові відходи та виробничі відходи 4 класу небезпеки, які, в основному, видаляються на полігони, сміттєзвалища, накопичувачі тощо. Напрямки поводження з відходами розподілено таким чином щорічно на полігонах та сміттєзвалищах розміщується біля 500 тис. тонн відходів; утворюється біля 10 тис. тонн промислових токсичних відходів ІІІІ класів небезпеки - частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області, незначна кількість (біля 40 тонн) розміщуються на власних об’єктах видалення (підрозділи ВАТ "Укрнафта"); біля 150 тис. тонн промислових відходів ІV класу небезпеки (зола, дефекат, мул очисних споруд, тощо) 101

утворюються та розміщуються на території підприємств на спеціальних спорудах. Динаміка утворення відходів представлена в таблиці 8.1. Табл. 8.1. Показники утворення відходів на території Чернігівської області в динаміці за 2006-2009 роки № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

157188,0

127345,0

151119,0

120055,0

1836323,0

1314799,0

1419480,0

1303440,0

12426,7

8973,8

9022,2

1586,5

2996,0 2754937,7

2034,0 1959617,8

1797,8 2029061,2

1080,966 1425351,742

2,601

1,791

1,603

0,974

Значний негативний вплив на об’єкти довкілля області здійснюють: промислові токсичні відходи, відходи які утворилися в результаті реформування аграрного сектору економіки - непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, накопичені обсяги золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»" (2,48 млн. тонн) та тверді побутові відходи. Знижують рівень екологічної безпеки області насамперед не значні обсяги відходів, що накопичені, а стан тих місць де вони зберігаються. Серед різних видів відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, найбільшу небезпеку для довкілля і здоров’я населення становлять токсичні промислові відходи, що мають в своєму складі фізіологічно активні речовини, які викликають токсичний ефект. Токсичнiсть – міра несумісництва речовини з життям, обернено пропорційна смертельній дозi чи концентрації. Небезпечні хімічні речовини за рахунок наявності небезпечних складників можуть викликати отруєння організму людини та забруднення навколишнього природного середовища. Сам по собі ефект небезпечної дiї речовини є наслідком взаємодiї між хімічними, фізико-хімічними властивостями та медикобiологiчним станом організму на момент контакту з речовиною. Протягом 2009 року на 528 підприємствах області утворилось 1,59 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки. Інформація щодо обсягів накопичення небезпечних відходів І-ІІІ класів небезпеки, станом на 01.01.2010р., представлена в таблиці 8.2. 102

Табл. 8.2. Обсяги накопичення відходів на території Чернігівської області (станом на 01.01.2010 р.) Пор. №

2 3 4 5

Показник

Одиниця виміру

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Кількість

Примітка

од. 528 т

3288,410

т т т

2026,945 217,396 1044,069

За даними статзвітності № 1-НВ за 2009 рік

Тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 739 звалищах. Вказані об’єкти займають площу понад 630 га. Кількість відходів, які розміщуються на полігонах та сміттєзвалищах області продовжує зростати. В 2009 році на полігонах ТПВ області розміщено 947,332 тис.м3 відходів. Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів на території області та обсяги розміщених відходів представлена в таблиці 8.3. Табл. 8.3. Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів № п/п

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25.

Населений пункт

м. Бахмач м. Бобровиця м. Борзна смт. Варва смт. Добрянка м. Городня м. Ічня смт.Козелець смт. Короп м. Корюківка смт.Куликівка смт.Лосинівка смт. Любеч м. Мена м. Ніжин м. Новгород – Сіверський м. Носівка м. Остер м. Прилуки смт. Ріпки м. Семенівка смт. Сосниця смт. Срібне смт. Талалаївка м. Чернігів

Загальний обсяг видалених відходів на 01.01.2010 р. тис. м3

Обсяг видалених відходів за 2009 рік тис. м3

Проектний обсяг видалення відходів тис. м3

Площа зайнята полігоном, га

Розрахунковий термін експлуатації

371,644 184,908 155,462 8,629 6,026 306,652 9,132 79,2 20,368 550,264 6,864 33,655 2,278 39,155 2074,306

11,872 10,392 3,6 1,416 0,09 15,852 2,98 3,0 3,086 50,972 1,236 1,23 0,150 7,991 63,95

430,0 500,0 350,0 10,0 10,0 900,0 75,0 85,0 50,0 450,0 10,0 50,0 10,0 50,0 3600,0

6,26 2,0 2,2 0,3 10,6 23,0 2,5 5,0 4,3 1,6 3,0 2,0 2,0 4,6 15,0

до 2012 р. до 2040 р. до 2021 р. до 2020 р. до 2030 р. до 2027 р. до 2050 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2005 р. до 2025 р. до 2020 р. до 2040 р. до 2020 р. до 2024 р.

1670,226

8,15

64,285

4,0

до 2025 р.

17,379 11,023 2649,228 15,081 113,669 26,806 35,259 12,377 19646,0

2,008 0,625 143,738 0,625 2,041 6,568 0,3 3,98 590,8

70 65,0 3100,0 70,0 160,5 120.0 140,0 53,2 13000,0

2,0 1,75 9,0 4,0 1,5 3,9 1,8 1,8 24,5

до 2030 р. до 2040 р. до 2015 р. до 2020 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2050 р. до 2015 р. до 1997 р.

103

26.

м. Щорс Разом:

123,742

10,68

250,0

4,9

28169,333

947,332

23552,99

143,51

до 2050 р.

Слід зазначити, що система обліку твердих побутових відходів не відтворює реальної картини щодо фактичної кількості утворення відходів. Метрологічний облік відходів (зважування) забезпечується лише в м. Ніжин, планується встановити ваги також на полігоні ТПВ м. Прилуки. Облік відходів, які потрапляють на інші 24 полігони ТПВ проводиться візуально лише в одиницях об’єму, що в перерахунку на одиниці маси не відтворює реальну картину обсягів відходів, які розміщуються на об’єктах. На сміттєзвалищах сільських територіальних громад облік взагалі не ведеться. Тому, наявні дані щодо обліку відходів на полігонах ТПВ та сміттєзвалищах мають індикативний характер і не відтворюють реальну картину утворення та накопичення відходів. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Незначні обсяги утворення небезпечних відходів в 2009 році обумовлюються кризовими явищами в економіці регіону в минулому році. Упродовж року підприємствами області було використано 0,2 тис. т токсичних відходів (нафтопродукти). Наявність відходів на кінець звітного періоду становить 3,3 тис. тонн, основну масу яких складають промивні води з вмістом ГМД та відходи, що містять свинець, ртуть, непридатні пестициди. В зв’язку з неповним охопленням власників відходів статистичним спостереженням за формою №1-НВ, отримані дані не відповідають фактичним обсягам утворених відходів і не відображають реальну картину щодо операцій з відходами. Зокрема це стосується непридатних пестицидів та дрібних утворювачів відходів, які при значній своїй загальній кількості, в основному, не звітуються і така категорія відходів як "відходи автотранспорту" залишається поза обліком. Динаміка поводження з небезпечними відходами І-ІІІ класів небезпеки представлена в таблиці 8.4. Табл. 8.4. Основні показники поводження з відходами І – ІІІ класів небезпеки (тис. тонн) 104

Пор. №

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

18,2 0,3 0,7 15,7 -

12,426 0,123 0,232 10,126 10,083

8,974 0,088 0,282 10,486 10,467

9,022 0,059 0,229 7,624 7,585

1586,5

1,0 -

2,200 0,610

1,716 0,455

1,652 0,501

0,655 –

–

0,00175

0,00028

0,0003

0,0038

3,2

6,543

3,105

2,644

3,29

0,087 – 0,218 0,0495 0,0328

Обсяги утворення, використання (утилізації) та видалення небезпечних відходів в розрізі класів небезпеки по видах наведено в табл. 8.5. (додаток 8). В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводилось в ставках-накопичувачах, які почали будуватись на початку 60-х років минулого століття. На 01.01.2010 року у ставкахнакопичувачах залишається біля 130 тис. м3 токсичних відходів. Санітарно-захисна зона (3000 метрів) об’єкту не витримана, ставкинакопичувачі негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. На даний час відходи в ставках-накопичувачах не розміщуються, але негативний вплив об’єкта на довкілля залишається. Одним з напрямків вирішення проблеми є утилізація відходів на відповідній установці, проект будівництва якої розроблений, але за відсутності фінансування залишається нереалізованим. Загальна вартість будівництва складає майже 6,8 млн. грн. Держуправлінням направлено повторний запит на фінансування будівництва установки в 2009-2010 роках за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Для знищення промивних вод з вмістом гексаметилендіаміну на території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» функціонує установка високотемпературного спалювання. В області вирішена проблема утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп. На ВАТ "Чернігівське Хімволокно" діє установка по їх демеркуризації. Дані наведені в таблиці 8.6. Табл. 8.6. Обсяги утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп Назва підприємства

Спеціалізація (види відходів, що

105

Потужність

Утилізовано відходів за 2009 рік

виробництва, адреса

ВАТ «Чернігівське Хімволокно», м. Чернігів, вул. Щорса,78 Установка по утилізації люмінесцентних ламп

утилізуються)

Відпрацьовані люмінесцентні лампи

200000 шт./рік

110133 шт.

Не вдалося вирішити питання системного використання золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» в будівельній галузі. Також не ведеться пошук інших напрямків її використання, що значно зменшило б навантаження на об’єкти довкілля. В 2009 році лише 5,88 тис. тонн (9 % від утворених обсягів) передано для використання, як домішки при виробництві цегли, що не вирішує питання в цілому. При введенні підприємства в експлуатацію для цих цілей був передбачений золовідвал, який розташований в заплаві р. Десна. На даному об'єкті вичерпано резервні площі для розміщення золи. Зважаючи на гостру необхідність забезпечення вільними площами в 2005 році органами влади було виділено нову земельну ділянку на базі ставканакопичувача ВАТ «Чернігіввовна». Згідно проекту потужність золовідвалу № 2 становить біля 670000 т золи. Але через збільшення обсягів утворення золи заповнення вільних площ об’єкту здійснюється дуже швидко, на даний час на ньому розміщено майже 500 тис. тонн золи. І зараз знов гостро постала проблема з виділенням нової ділянки та будівництва нового об'єкту. Крім того, значне здорожчання природного газу, за відсутності альтернативних видів палива, призведе до використання вугілля ще в більших обсягах та пропорційне збільшення утворення золи. Одним з напрямків вирішення зазначених екологічних проблем є обмеження діяльності підприємства виключно потребами міста Чернігова. За уточненими даними 2009 року тверді побутові відходи складуються на 26 полігонах та 739 сільських сміттєзвалищах, які займають площу понад 630 га. Щорічна кількість відходів, які розміщуються на вказаних об'єктах області становить біля 500 тис. тонн. Будівництво об’єктів поводження з побутовими відходами в області майже не проводиться. Фінансування благоустрою та реконструкції полігонів та сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а із місцевих бюджетів по залишковому принципу та в разі крайньої необхідності. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення відходів). Аналіз ситуації в сфері поводження з побутовими відходами свідчить, що система збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації ресурсно-цінних відходів в області розвинута вкрай недостатньо. Найкраща ситуація склалася в промислових центрах області. В райцентрах, в основному, не вживаються заходи щодо створення систем 106

збирання, сортування, побутових відходів та вилучення їх ресурсно-цінних компонентів. Основними причинами визначено: відсутність коштів у територіальних громад, відсутність спеціалізованих підприємств та складність отримання дозвільно-погоджувальних документів. Недостатня кількість та технічний стан спеціалізованої техніки взагалі ставить під загрозу процес сміттєвидалення в зазначених населених пунктах. У сільських населених пунктах області роздільним збиранням відходів та вилученням їх ресурсно-цінних компонентів взагалі не займаються. На територіях громад відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, самі відходи складуються у природних рельєфних утвореннях. Існуюча система санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз’єднаність та різнорідність не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій та операціями поводження з побутовими відходами. Відходи споживання населенням продукції в тарі (упаковці), в основному, не вилучаються і не переробляються, система збору вторсировини розвинута дуже слабо і носить епізодичний характер. В результаті перевірок дотримання правил експлуатації полігонів та сміттєзвалищ, проведених Державною екологічною інспекцією в 2009 році, встановлено, що в незадовільному стані знаходяться об'єкти видалення відходів, розташовані біля населених пунктів Десна, Остер, Козелець Козелецького району, Щорс, Ріпки, Замглай Ріпкинського району, Срібне, Бахмач, Семенівка, Талалаївка, Новгород-Сіверський, Куликівка, Седнів Чернігівського району. Перевантажені полігони міст Чернігова та Корюківки. Біля 200 об’єктів не мають рішень про відведення земельних ділянок, проекти існують лише на полігони ТПВ Ніжин, Ічня, Талалаївка, Бобровиця. Існують проекти будівництва нових полігонів ТПВ м. Корюківка та смт. Ріпки, але значна вартість їх будівництва не дає можливості розпочати реалізацію. Загальні недоліки їх експлуатації такі: - не визначені технологічні карти, накопичення сміття проводиться безсистемно, ущільнення та присипка ґрунтом здійснюється не своєчасно або взагалі не проводиться; - не ведеться облік відходів, що розміщуються на об’єктах; - прилегла територія засмічена відходами. Для розв’язання проблем поводження з побутовими відходами в м. Чернігів та Чернігівському районі планувалося будівництво сміттєпереробного комплексу з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів, але через відсутність ефективного інвестора, на сьогодні, проект залишається не реалізованим. В 2009 році Держуправлінням також розглядались пропозиції УкрДНТЦ «Енергосталь» (м. Харків) щодо можливості створення на території області підприємств з комплексної переробки твердих побутових відходів. Вартість будівництва об’єкту потужністю переробки 120 тис. тонн на рік 107

становить біля 250 млн. грн. Основною перепоною для реалізації проекту є відсутність джерел фінансування. В області зареєстровано об’єкти довгострокового зберігання промислових токсичних відходів, які мають безпосередній вплив на навколишнє середовище: полігон по захороненню промислових токсичних відходів Гнідинцівського газопереробного заводу (станом на 01.01.2009 р. накопичено 157,7 тонни відходів), майданчик для складування і відновлення забруднених ґрунтів НГВУ «Чернігівнафтогаз» (станом на 01.01.2009 р. зберігалося 505 тонн відходів). Об’єкти побудовано у відповідності до затверджених проектних рішень і на даний час їх технічний стан визнано задовільним, а вплив на довкілля – в межах встановлених параметрів. 8.2.1 Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами продовжують створювати накопичені непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин. Протягом останніх років, внаслідок здійснення процесів економічної трансформації суспільства, велика кількість непридатних пестицидів перетворилась в безхазяйні відходи, практично залишившись поза доглядом та контролем. Держуправлінням проводиться постійний супровід бази даних непридатних пестицидів області щодо руху та стану місць їх зберігання, періодично ініціюється проведення інвентаризації отрутохімікатів (остання – травень – червень 2008 року). Аналіз ситуації свідчить, що отрутохімікати катастрофічно втрачають своїх власників перетворюючись на безхазяйні відходи та практично залишаються поза доглядом та контролем. Незадовільні умови зберігання та безвідповідальне ставлення органів влади і населення до проблеми непридатних пестицидів призводить до виникнення надзвичайних ситуацій. Так навесні 2009 року в с. Пєтькове, Талалаївського р-ну та с. Кудлаївка Н.-Сіверського р-ну сталися пожежі в складських приміщеннях де зберігалось по 3-4 тонни непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин і які майже всі згоріли. Останнім часом розпочалося руйнування складів та розкрадання пестицидів в Бобровицькому, Менському, Городнянському районах, де в основній масі забезпечено централізоване їх зберігання. На сьогодні з усіх існуючих методів знешкодження непридатних пестицидів найбільш екологічно ефективним є спалювання в спеціальних високотемпературних печах, обладнаних сучасними системами очищення димового газу та контролю за викидами і небезпечними рештками. Для виконання в повному обсязі робіт по знешкодженню непридатних ХЗЗР на спеціалізованих підприємствах необхідно біля 17 108

млн. грн., що не можливо вирішити на рівні місцевих бюджетів в короткі терміни. Основним джерелом фінансування такого напрямку діяльності залишається обласний фонд охорони навколишнього природного середовища за рахунок якого в 2009 році проведено роботи по затаренню та транспортуванню 52,472 тонни отрутохімікатів з 11 районів області (Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Срібнянський, Чернігівський, Талалаївський) для утилізації їх на потужностях ТОВ «Елга» (м. Шостка Сумської області). Без фінансової підтримки з боку держави, при існуючих темпах утилізації за кошти місцевих бюджетів, роботи затягнуться на десятиліття. Зволікання в даному питанні може привести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Таким чином, станом на 01.01.2010 року на території області існує 192 місця в яких обліковується 857,799 тонни непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР), з них в незадовільному стані зберігається 240,865 тонни в 63 місцях, безхазяйних – 33,21 тонни в 17 місцях, власники сільради – 57,29 тонни в 19 місцях. З метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та забруднення довкілля Держуправлінням підготовлено звернення до голів райдержадміністрацій щодо вжиття невідкладних вичерпних заходів для забезпечення контрольованого зберігання непридатних пестицидів на підвідомчих територіях та пошуку джерел фінансування робіт по їх утилізації за рахунок залучення коштів інвесторів та місцевих бюджетів. Інформація щодо поводження з непридатними пестицидами в розрізі районів наведена в таблиці 8.7. Табл. 8.7. Поводження з непридатними пестицидами на території Чернігівської області у 2009 році Пор. №

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Район

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський НовгородСіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

1,276 4,538 1,132 1,8 -

4,0

75,92 269,962 41,9 5,385 18,0 96,6 10,9 17,1 51,54 46,87

27,55

8,456 1,0 13,67 10,92 3,9 0,67 5,113

21,7 62,28 14,5 14,53 6,8 9,1 61,534

109

Щорський Всього по області

52,475

0,775 4,775

5,628 857,799

Інформація щодо стану місць зберігання непридатних використання хімічних засобів захисту рослин наведена в таблиці 8.8. Об’єкти найбільшої кількості зберігання непридатних отрутохімікатів наведені в таблиці 8.9. Табл. 8.9. Місця зберігання найбільшої кількості непридатних або заборонених до використання пестицидів на території Чернігівської області №

Назва підприємства

ВАТ "Бобровицький райагрохім"

2 3

Показники зберігається 269,962 тонни ХЗЗР – 31,47 % від накопичених в області зберігається 47,7 тонни ХЗЗР – 5,56 % від накопичених в області зберігається 48,59 тонни ХЗЗР – 5,66 % від накопичених в області

Приміщення колишнього

ВАТ "Бахмачрайагрохім" Приміщення колишнього ВАТ "Менський райагрохім"

110

до

Табл.8.8. Стан зберігання заборонених і непридатних до використання ХЗЗР в Чернігівській області Стан складських приміщень (одиниць) Пор. №

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22.

Назва р-ну

Бахмацький р-н Бобровицький р-н Борзнянський р-н Варвинський р-н Городнянський р-н Ічнянський р-н Козелецький р-н Коропський р-н Корюківський р-н Куликівський р-н Менський р-н Ніжинський р-н Новгород-Сіверський р-н Носівський р-н Прилуцький р-н Ріпкинський р-н Семенівський р-н Сосницький р-н Срібнянський р-н Талалаївський р-н Чернігівський р-н Щорський р-н Всього по області

К-ть складів, всього

11 1 18 4 1 33 0 0 11 8 5 8 15 13 13 2 12 5 5 0 20 7 192

Добрий

Задов.

Незадов.

0 0 0 0 0 20 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 20

7 1 11 4 1 10 0 0 10 4 1 3 12 11 2 2 12 0 0 0 14 4 109

4 0 7 0 0 3 0 0 1 4 4 5 3 2 11 0 0 5 5 0 6 3 63

За категоріями (тонн) НП всього (тонн)

75,92 269,962 41,9 5,385 18,0 96,6 0,0 0,0 10,900 17,100 51,540 46,87 29,55 21,700 62,28 14,5 14,53 6,8 9,1 0,0 61,534 5,628 857,779

111

Стан тари, в якій зберіг. пестициди (тонн)

А - забор. до викор.

Б - неприд. до викор.

Вневідомі, суміші

Добрий

Задов.

Незадов.

34,145 21,0 * * 2,485 2,755 0,0 0,0 * * 13,139 * * * * * 5,8 * * * * * 79,324

22,014 133,7 * * 0,0 7,81 0,0 0,0 * * 0,0 * * * * * 1,2 * * * * * 164,724

19,761 115,262 * * 15,515 86,035 0,0 0,0 * * 38,401 * * * * * 7,53 * * * * * 282,504

0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 34,9 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 34,9

13,02 269,962 26,05 5,385 18,0 48,0 0,0 0,0 10,4 12,3 0,5 36,6 19,05 18,7 10,4 13,7 14,53 0,0 0,0 0,0 50,534 4,853 571,984

62,9 0,000 15,85 0,000 0,000 13,7 0,0 0,0 0,5 4,8 51,04 10,27 8,5 3,0 51,88 0,8 0,0 6,8 9,1 0,0 11,0 0,775 250,915

В результаті здійснення Держуправлінням цілеспрямованих заходів на протязі останніх років, з території області вивезено на утилізацію майже 222,0 тонни непридатних пестицидів. Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище в 2003-2009 роках наведені в таблиці 8.10. Табл. 8.10. Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище Кількість перезатарених або знешкоджених пестицидів

Витрачено коштів, тис. грн.

2003

Перезатарено 80,65 тонн

133

2004

Знешкоджено 14 тонн Перезатарено 46 тонн

190

2005

Знешкоджено 26,8 тонни

342

2006

Знешкоджено 48,3 тонни

630

2007

Знешкоджено 45,18 тонни

652,6

2008 2009

Знешкоджено 49,34 тонни Знешкоджено 52,472 тонни

945,0 1060,0

Рік

Джерело фінансування

100 – Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) 33 – обласний фонд ОНПС 150 - Державний фонд ОНПС 30 - обласний фонд ОНПС 10 - районний фондів ОНПС 280 – обласний фонд ОНПС 62 – районний бюджет 600 - Обласний фонд ОНПС 30 - районний бюджет 630 – обласний фонд ОНПС 22,6 – інші джерела фінансування 945 – обласний фонд ОНПС 1060,0– обласний фонд ОНПС

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини Через відсутність на території області сміттєпереробних та сортувальних комплексів на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації, що значно збільшує навантаження на об’єкти видалення відходів. Основну масу відходів як вторинної сировини складають тара (упаковка) від продуктів харчування та продукції споживання населенням. В результаті ситуації, що склалася на об'єктах видалення відходів, питання створення територіальних систем роздільного збирання твердих побутових відходів є дуже актуальним, що Держуправління постійно намагається донести органам місцевого самоврядування та виконавчої влади. Аналіз ситуації в сфері поводження з побутовими відходами свідчить, що система збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації ресурсно-цінних відходів в області розвинута вкрай недостатньо. Найкраща ситуація склалася в промислових центрах області. В райцентрах, в основному, не вживаються заходи щодо створення систем збирання, сортування, побутових відходів та вилучення їх ресурсно-цінних компонентів. Основними причинами визначено: відсутність коштів у територіальних громад, відсутність спеціалізованих підприємств та складність отримання дозвільно-погоджувальних документів. У сільських 92

населених пунктах області роздільним збиранням відходів та вилученням їх ресурсно-цінних компонентів взагалі не займаються. Діяльність щодо заготівлі та переробки відходів, які мають ресурсну цінність, в основному, зосереджена в мм. Чернігові, Ніжині, Прилуках. В інших районах області система збору вторсировини розвинута дуже слабо і носить епізодичний характер. За наявними даними здійснюють діяльність, пов’язану із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини та мають відповідні ліцензії: ВАТ «Екологія», ТОВ «Чернігів Еко Втор», ТОВ «Слов’яни», СПД Крюков, ТОВ «Віко ЛТД» (всі м. Чернігів), ПП «Озон» (м. Прилуки), ПП «Ламінат» (м. Корюківка). Згадані суб’єкти господарювання здійснюють заготівлю макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних з подальшою відправкою на переробні підприємства. Спеціалізоване підприємство ВАТ "Екологія" здійснює діяльність з заготівлі та переробки найбільшого переліку відходів як вторинної сировини і має в своєму складі дві філії та значну кількість приймальних пунктів. На території області підприємства ТОВ «Радікал-Імпекс», ВАТ «Мена ПАК» та ТОВ «Слов’яни» здійснюють переробку макулатури (виробництво туалетного паперу, гофрокартону) та ТОВ «Слов’яни», ТОВ «Чернігів Еко Втор» - подрібнення і гранулювання полімерів. Аналіз наявної інформації показує, що при впровадженні ефективної системи організації збирання і заготівлі відходів обсяги їх перероблення, в перспективі, можуть значно зрости. Досягнення вказаних показників можливе за рахунок забезпечення роздільного збирання відходів, будівництва сміттєпереробних комплексів та розвитку підприємств, які здійснюють переробку відходів. В області налічується 16 виробників продукції в тарі (упаковці) у яких утворюються відходи, що підлягають переробці та утилізації як вторинна сировина. Зазначені суб’єкти господарювання не мають власної інфраструктури щодо збору та утилізації використаної тари, яка утворюється в результаті споживання їхньої продукції. Незначні обсяги ресурсно-цінних відходів, які, в основному, утворюються за рахунок відходів технологічних процесів, передаються заготівельним організаціям, що займаються їх збиранням та переробкою. На даний час механізм відповідальності виробника за збір і переробку тари (упаковки), яка утворилась в результаті споживання його продукції, не врегульований. Діючі економічні механізми стимулювання збору та утилізації відходів не сприяють збільшенню обсягів їх переробки. Існуюча нормативно-правова база щодо стимулювання заходів по утилізації чи переробці відходів на практиці залишається нереалізованою через зарегульованість процедур. За відсутності реальних засад економічного стимулювання, інвестиції у сферу поводження з відходами майже не надходять. Кошти в переробку відходів, особливо небезпечних не вкладаються. 93

Дані щодо обсягів утворення, використання і поставку відходів як вторинної сировини обробляються Головним управлінням статистики в області на основі державного статистичного спостереження за формою № 14-МТП наведені в таблиці 8.11. Табл. 8.11. Динаміка використання відходів як вторинної сировини Пор №

Показник

2000 рік

2001 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1 2 3

Обсяги утворення відходів, тис.т Обсяги використання відходів, тис.т Рівень використання, %

941,2 150,9 16,0

718,6 240,9 33,5

1836,3 516,6 28,1

1314,8 435,6 33,1

1419,5 327,3 23,1

1303,4 351,8 27,0

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Регулювання порядку експлуатації полігонів та сміттєзвалищ Держуправлінням здійснюється шляхом надання дозволів на розміщення відходів і погодження лімітів на утворення та розміщення відходів. Через невідповідність полігонів ТПВ мм. Н-Сіверський та Остер, селищ Козелець, Талалаївка, Сосниця, Ріпки, Любеч вимогам екологічної безпеки та діючим правилам експлуатації на 2010 рік на вказані об’єкти не доведені ліміти на розміщення відходів. З метою попередження негативного впливу та обмеження обсягів утворення і накопичення відходів, стимулювання впровадження прогресивних маловідходних технологій, вдосконалення економічного механізму стягнення платежів за розміщення відходів 367 суб'єктам господарювання видано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2010 рік. Підготовлено розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації про затвердження цих лімітів. При цьому було вжито заходів щодо розширення переліків власників відходів, що проходять процедуру лімітування до 736 шт., в 2008 році таких підприємств було 506. Особлива увага приділяється недопущенню видалення відходів, що мають ресурсну цінність або для утилізації яких існують відповідні технології. Кількість підприємств, що проходять процедуру лімітування на протязі останніх 3 років залишається майже не змінною, щорічні обсяги лімітів на розміщення відходів залишаються на рівні 1 млн. тонн, фактичні обсяги утворення відходів усіх класів небезпеки в середньому за рік становлять біля 750 тис. тонн. Але показник лімітування залишається на рівні 50 – 60 % до кількості необхідних. Для забезпечення наповнення обласного реєстру об’єктів утворення відходів було проведено аналіз обсягів утворення відходів підприємствами за 2009 рік та встановлено, що під критерії включення підпадають 13 нових суб’єктів господарювання. Для врегулювання ситуації на ім’я керівників цих підприємств було направлено відповідні звернення. За результатами роботи погоджено внесення змін до 36 існуючих реєстрових карток об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів 94

оброблення та утилізації відходів (ООУВ). Затверджено та внесено до Реєстру протягом 2009 року 12 нових об’єктів утворення відходів та 1 об’єкт оброблення та утилізації відходів. Всього в реєстрі ОУВ обліковується 77 об’єктів, в реєстрі ООУВ – 6 об’єктів. З метою повного обліку та опису місць видалення відходів, а також для контролю за кількісним та якісним складом відходів ведеться реєстр місць видалення відходів (далі Реєстр – МВВ). Враховуючи структуру промисловості області, Реєстр МВВ, в основному, формується за рахунок включення до нього об'єктів видалення побутових відходів. Всього в обласний Реєстр МВВ включено 312 об'єктів з майже 800 потенційних. Майже в повному обсязі паспортизовано об’єкти в Бобровицькому, Борзнянському, Городнянському, Ічнянському, Чернігівському, Щорському районах, більше половини з наявних - в Корюківському та Коропському районах. В інших районах – лише полігони ТПВ. Для активізації роботи щодо наповнення обласного реєстру місць видалення відходів Держуправлінням було направлено листи на ім’я голів райдержадміністрації щодо повідомлення власників про необхідність розроблення паспортів на об’єкти, які розташовані на підвідомчій території або внесення змін до існуючих паспортів. За уточненими даними на території області функціонують 26 хімічно небезпечних підприємств, на яких зберігається та використовується біля 434,0 тонни небезпечних хімічних речовин. Ці підприємства розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: ІІ ступінь - 3 підприємства, ІІІ – 15 підприємств, ІV – 8 підприємств. Регулювання діяльності з вказаними категоріями хімічних речовин здійснюється Держуправлінням через надання відповідних дозволів. Основними вимогами при їх видачі є наявність умов щодо дотримання норм екологічної безпеки, санітарних норм та правил, вимог охорони праці та протипожежної безпеки. У звітному періоді було видано 18 дозволів але залишається частина суб'єктів господарювання, які продовжують здійснювати діяльність без дозволів. 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Серед низки екологічних проблем, які мають місце особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами, які найбільших забруднювачів навколишнього середовища та впливають на всі його компоненти. Ситуація ускладнюється зберігається значний розрив між обсягами накопичених відходів їх знешкодження та використання. 95

в області, є одним з негативно і тим, що і обсягами

Враховуючи природні та економічні фактори, основну складову в загальній масі відходів, що утворюються в області, займають тверді побутові відходи та виробничі відходи 4 класу небезпеки, які, в основному, видаляються на полігони, сміттєзвалища, накопичувачі тощо. Напрямки поводження з відходами розподілено таким чином щорічно на полігонах та сміттєзвалищах розміщується біля 500 тис. тонн відходів; утворюється біля 10 тис. тонн промислових токсичних відходів ІІІІ класів небезпеки - частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області, незначна кількість (біля 40 тонн) розміщуються на власних об’єктах видалення (підрозділи ВАТ "Укрнафта"); біля 150 тис. тонн промислових відходів ІV класу небезпеки (зола, дефекат, мул очисних споруд, тощо) утворюються та розміщуються на території підприємств на спеціальних спорудах. Динаміка утворення відходів представлена в таблиці 8.1. Табл. 8.1. Показники утворення відходів на території Чернігівської області в динаміці за 2006-2009 роки № з/п 1

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

157188,0

127345,0

151119,0

120055,0

1836323,0

1314799,0

1419480,0

1303440,0

12426,7

8973,8

9022,2

1586,5

2996,0 2754937,7

2034,0 1959617,8

1797,8 2029061,2

1080,966 1425351,742

2,601

1,791

1,603

0,974

Токсичнiсть – міра несумісництва речовини з життям, обернено пропорційна смертельній дозi чи концентрації. Небезпечні хімічні речовини за рахунок наявності небезпечних складників можуть викликати отруєння організму людини та забруднення навколишнього природного середовища. Сам по собі ефект небезпечної дiї речовини є наслідком взаємодiї між хімічними, фізико-хімічними властивостями та медикобiологiчним станом організму на момент контакту з речовиною. Протягом 2009 року на 528 підприємствах області утворилось 1,59 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки. Інформація щодо обсягів накопичення небезпечних відходів І-ІІІ класів небезпеки, станом на 01.01.2010р., представлена в таблиці 8.2. Табл. 8.2. Обсяги накопичення відходів на території Чернігівської області (станом на 01.01.2010 р.) Пор. №

2 3 4 5

Показник

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

од. 528 т

3288,410

т т т

2026,945 217,396 1044,069

За даними статзвітності № 1-НВ за 2009 рік

Населений пункт

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

м. Бахмач м. Бобровиця м. Борзна смт. Варва смт. Добрянка м. Городня м. Ічня

Загальний обсяг видалених відходів на 01.01.2010 р. тис. м3

371,644 184,908 155,462 8,629 6,026 306,652 9,132

Обсяг видалених відходів за 2009 рік тис. м3

11,872 10,392 3,6 1,416 0,09 15,852 2,98

Проектний обсяг видалення відходів тис. м3

430,0 500,0 350,0 10,0 10,0 900,0 75,0

Площа зайнята полігоном, га

6,26 2,0 2,2 0,3 10,6 23,0 2,5

Розрахунковий термін експлуатації

до 2012 р. до 2040 р. до 2021 р. до 2020 р. до 2030 р. до 2027 р. до 2050 р.

8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26.

смт.Козелець смт. Короп м. Корюківка смт.Куликівка смт.Лосинівка смт. Любеч м. Мена м. Ніжин м. Новгород – Сіверський м. Носівка м. Остер м. Прилуки смт. Ріпки м. Семенівка смт. Сосниця смт. Срібне смт. Талалаївка м. Чернігів м. Щорс Разом:

79,2 20,368 550,264 6,864 33,655 2,278 39,155 2074,306

3,0 3,086 50,972 1,236 1,23 0,150 7,991 63,95

85,0 50,0 450,0 10,0 50,0 10,0 50,0 3600,0

5,0 4,3 1,6 3,0 2,0 2,0 4,6 15,0

до 2020 р. до 2050 р. до 2005 р. до 2025 р. до 2020 р. до 2040 р. до 2020 р. до 2024 р.

1670,226

8,15

64,285

4,0

до 2025 р.

17,379 11,023 2649,228 15,081 113,669 26,806 35,259 12,377 19646,0 123,742

2,008 0,625 143,738 0,625 2,041 6,568 0,3 3,98 590,8 10,68

70 65,0 3100,0 70,0 160,5 120.0 140,0 53,2 13000,0 250,0

2,0 1,75 9,0 4,0 1,5 3,9 1,8 1,8 24,5 4,9

до 2030 р. до 2040 р. до 2015 р. до 2020 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2050 р. до 2015 р. до 1997 р. до 2050 р.

23552,99

143,51

28169,333

947,332

фактичним обсягам утворених відходів і не відображають реальну картину щодо операцій з відходами. Зокрема це стосується непридатних пестицидів та дрібних утворювачів відходів, які при значній своїй загальній кількості, в основному, не звітуються і така категорія відходів як "відходи автотранспорту" залишається поза обліком. Динаміка поводження з небезпечними відходами І-ІІІ класів небезпеки представлена в таблиці 8.4.

Пор. №

Табл. 8.4. Основні показники поводження з відходами І – ІІІ класів небезпеки (тис. тонн)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

18,2 0,3 0,7 15,7 -

12,426 0,123 0,232 10,126 10,083

8,974 0,088 0,282 10,486 10,467

9,022 0,059 0,229 7,624 7,585

1586,5

1,0 -

2,200 0,610

1,716 0,455

1,652 0,501

0,655 –

–

0,00175

0,00028

0,0003

0,0038

3,2

6,543

3,105

2,644

3,29

0,087 – 0,218 0,0495 0,0328

будівництва складає майже 6,8 млн. грн. Держуправлінням направлено повторний запит на фінансування будівництва установки в 2009-2010 роках за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Для знищення промивних вод з вмістом гексаметилендіаміну на території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» функціонує установка високотемпературного спалювання. В області вирішена проблема утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп. На ВАТ "Чернігівське Хімволокно" діє установка по їх демеркуризації. Дані наведені в таблиці 8.6. Табл. 8.6. Обсяги утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп Назва підприємства виробництва, адреса

ВАТ «Чернігівське Хімволокно», м. Чернігів, вул. Щорса,78 Установка по утилізації люмінесцентних ламп

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність

Утилізовано відходів за 2009 рік

Відпрацьовані люмінесцентні лампи

200000 шт./рік

110133 шт.

сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а із місцевих бюджетів по залишковому принципу та в разі крайньої необхідності. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення відходів). Аналіз ситуації в сфері поводження з побутовими відходами свідчить, що система збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації ресурсно-цінних відходів в області розвинута вкрай недостатньо. Найкраща ситуація склалася в промислових центрах області. В райцентрах, в основному, не вживаються заходи щодо створення систем збирання, сортування, побутових відходів та вилучення їх ресурсно-цінних компонентів. Основними причинами визначено: відсутність коштів у територіальних громад, відсутність спеціалізованих підприємств та складність отримання дозвільно-погоджувальних документів. Недостатня кількість та технічний стан спеціалізованої техніки взагалі ставить під загрозу процес сміттєвидалення в зазначених населених пунктах. У сільських населених пунктах області роздільним збиранням відходів та вилученням їх ресурсно-цінних компонентів взагалі не займаються. На територіях громад відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, самі відходи складуються у природних рельєфних утвореннях. Існуюча система санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз’єднаність та різнорідність не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій та операціями поводження з побутовими відходами. Відходи споживання населенням продукції в тарі (упаковці), в основному, не вилучаються і не переробляються, система збору вторсировини розвинута дуже слабо і носить епізодичний характер. В результаті перевірок дотримання правил експлуатації полігонів та сміттєзвалищ, проведених Державною екологічною інспекцією в 2009 році, встановлено, що в незадовільному стані знаходяться об'єкти видалення відходів, розташовані біля населених пунктів Десна, Остер, Козелець Козелецького району, Щорс, Ріпки, Замглай Ріпкинського району, Срібне, Бахмач, Семенівка, Талалаївка, Новгород-Сіверський, Куликівка, Седнів Чернігівського району. Перевантажені полігони міст Чернігова та Корюківки. Біля 200 об’єктів не мають рішень про відведення земельних ділянок, проекти існують лише на полігони ТПВ Ніжин, Ічня, Талалаївка, Бобровиця. Існують проекти будівництва нових полігонів ТПВ м. Корюківка та смт. Ріпки, але значна вартість їх будівництва не дає можливості розпочати реалізацію. Загальні недоліки їх експлуатації такі: - не визначені технологічні карти, накопичення сміття проводиться безсистемно, ущільнення та присипка ґрунтом здійснюється не своєчасно або взагалі не проводиться; 101

- не ведеться облік відходів, що розміщуються на об’єктах; - прилегла територія засмічена відходами. Для розв’язання проблем поводження з побутовими відходами в м. Чернігів та Чернігівському районі планувалося будівництво сміттєпереробного комплексу з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів, але через відсутність ефективного інвестора, на сьогодні, проект залишається не реалізованим. В 2009 році Держуправлінням також розглядались пропозиції УкрДНТЦ «Енергосталь» (м. Харків) щодо можливості створення на території області підприємств з комплексної переробки твердих побутових відходів. Вартість будівництва об’єкту потужністю переробки 120 тис. тонн на рік становить біля 250 млн. грн. Основною перепоною для реалізації проекту є відсутність джерел фінансування. В області зареєстровано об’єкти довгострокового зберігання промислових токсичних відходів, які мають безпосередній вплив на навколишнє середовище: полігон по захороненню промислових токсичних відходів Гнідинцівського газопереробного заводу (станом на 01.01.2009 р. накопичено 157,7 тонни відходів), майданчик для складування і відновлення забруднених ґрунтів НГВУ «Чернігівнафтогаз» (станом на 01.01.2009 р. зберігалося 505 тонн відходів). Об’єкти побудовано у відповідності до затверджених проектних рішень і на даний час їх технічний стан визнано задовільним, а вплив на довкілля – в межах встановлених параметрів. 8.2.1 Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами продовжують створювати накопичені непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин. Протягом останніх років, внаслідок здійснення процесів економічної трансформації суспільства, велика кількість непридатних пестицидів перетворилась в безхазяйні відходи, практично залишившись поза доглядом та контролем. Держуправлінням проводиться постійний супровід бази даних непридатних пестицидів області щодо руху та стану місць їх зберігання, періодично ініціюється проведення інвентаризації отрутохімікатів (остання – травень – червень 2008 року). Аналіз ситуації свідчить, що отрутохімікати катастрофічно втрачають своїх власників перетворюючись на безхазяйні відходи та практично залишаються поза доглядом та контролем. Незадовільні умови зберігання та безвідповідальне ставлення органів влади і населення до проблеми непридатних пестицидів призводить до виникнення надзвичайних ситуацій. Так навесні 2009 року в с. Пєтькове, Талалаївського р-ну та с. Кудлаївка Н.-Сіверського р-ну сталися пожежі в складських приміщеннях де зберігалось по 3-4 тонни непридатних до 102

використання хімічних засобів захисту рослин і які майже всі згоріли. Останнім часом розпочалося руйнування складів та розкрадання пестицидів в Бобровицькому, Менському, Городнянському районах, де в основній масі забезпечено централізоване їх зберігання. На сьогодні з усіх існуючих методів знешкодження непридатних пестицидів найбільш екологічно ефективним є спалювання в спеціальних високотемпературних печах, обладнаних сучасними системами очищення димового газу та контролю за викидами і небезпечними рештками. Для виконання в повному обсязі робіт по знешкодженню непридатних ХЗЗР на спеціалізованих підприємствах необхідно біля 17 млн. грн., що не можливо вирішити на рівні місцевих бюджетів в короткі терміни. Основним джерелом фінансування такого напрямку діяльності залишається обласний фонд охорони навколишнього природного середовища за рахунок якого в 2009 році проведено роботи по затаренню та транспортуванню 52,472 тонни отрутохімікатів з 11 районів області (Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Срібнянський, Чернігівський, Талалаївський) для утилізації їх на потужностях ТОВ «Елга» (м. Шостка Сумської області). Без фінансової підтримки з боку держави, при існуючих темпах утилізації за кошти місцевих бюджетів, роботи затягнуться на десятиліття. Зволікання в даному питанні може привести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Таким чином, станом на 01.01.2010 року на території області існує 192 місця в яких обліковується 857,799 тонни непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР), з них в незадовільному стані зберігається 240,865 тонни в 63 місцях, безхазяйних – 33,21 тонни в 17 місцях, власники сільради – 57,29 тонни в 19 місцях. З метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та забруднення довкілля Держуправлінням підготовлено звернення до голів райдержадміністрацій щодо вжиття невідкладних вичерпних заходів для забезпечення контрольованого зберігання непридатних пестицидів на підвідомчих територіях та пошуку джерел фінансування робіт по їх утилізації за рахунок залучення коштів інвесторів та місцевих бюджетів. Інформація щодо поводження з непридатними пестицидами в розрізі районів наведена в таблиці 8.7. Табл. 8.7. Поводження з непридатними пестицидами на території Чернігівської області у 2009 році Пор. №

1 2 3 4 5

Район

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

1,276 4,538 1,132 1,8 -

75,92 269,962 41,9 5,385 18,0

103

Ічнянський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський НовгородСіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський Всього по області

6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

4,0

96,6 10,9 17,1 51,54 46,87

27,55

8,456 1,0 13,67 10,92 3,9 0,67 5,113 52,475

0,775 4,775

21,7 62,28 14,5 14,53 6,8 9,1 61,534 5,628 857,799

Назва підприємства

ВАТ "Бобровицький райагрохім"

ВАТ "Бахмачрайагрохім" Приміщення колишнього ВАТ "Менський райагрохім"

Приміщення колишнього

104

до

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22.

Назва р-ну

К-ть складів, всього

11 1 18 4 1 33 0 0 11 8 5 8 15 13 13 2 12 5 5 0 20 7 192

Добрий

Задов.

Незадов.

0 0 0 0 0 20 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 20

7 1 11 4 1 10 0 0 10 4 1 3 12 11 2 2 12 0 0 0 14 4 109

4 0 7 0 0 3 0 0 1 4 4 5 3 2 11 0 0 5 5 0 6 3 63

За категоріями (тонн) НП всього (тонн)

75,92 269,962 41,9 5,385 18,0 96,6 0,0 0,0 10,900 17,100 51,540 46,87 29,55 21,700 62,28 14,5 14,53 6,8 9,1 0,0 61,534 5,628 857,779

105

Стан тари, в якій зберіг. пестициди (тонн)

А - забор. до викор.

Б - неприд. до викор.

Вневідомі, суміші

Добрий

Задов.

Незадов.

34,145 21,0 * * 2,485 2,755 0,0 0,0 * * 13,139 * * * * * 5,8 * * * * * 79,324

22,014 133,7 * * 0,0 7,81 0,0 0,0 * * 0,0 * * * * * 1,2 * * * * * 164,724

19,761 115,262 * * 15,515 86,035 0,0 0,0 * * 38,401 * * * * * 7,53 * * * * * 282,504

0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 34,9 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 34,9

13,02 269,962 26,05 5,385 18,0 48,0 0,0 0,0 10,4 12,3 0,5 36,6 19,05 18,7 10,4 13,7 14,53 0,0 0,0 0,0 50,534 4,853 571,984

62,9 0,000 15,85 0,000 0,000 13,7 0,0 0,0 0,5 4,8 51,04 10,27 8,5 3,0 51,88 0,8 0,0 6,8 9,1 0,0 11,0 0,775 250,915

Витрачено коштів, тис. грн.

2003

Перезатарено 80,65 тонн

133

2004

Знешкоджено 14 тонн Перезатарено 46 тонн

190

2005

Знешкоджено 26,8 тонни

342

2006

Знешкоджено 48,3 тонни

630

2007

Знешкоджено 45,18 тонни

652,6

2008 2009

Знешкоджено 49,34 тонни Знешкоджено 52,472 тонни

945,0 1060,0

Рік

Джерело фінансування

Показник

2000 рік

2001 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1 2 3

Обсяги утворення відходів, тис.т Обсяги використання відходів, тис.т Рівень використання, %

941,2 150,9 16,0

718,6 240,9 33,5

1836,3 516,6 28,1

1314,8 435,6 33,1

1419,5 327,3 23,1

1303,4 351,8 27,0

Екологічна безпека як складова національної безпеки

Природні небезпеки області представлені небезпечними процесами і явищами геологічного, гідрометеорологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та загрозами медико-біологічного характеру. За спостереженнями останніх років відмічається тенденція зростання техногенного навантаження і як наслідок збільшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, які завдають значної шкоди об’єктам економіки та навколишньому природному середовищу. Основними чинниками, що призводили до виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру протягом 2009 року, були 140

стихійні небезпечні геологічні процеси (зсуви ґрунту), несприятливі погодні умови та пожежі в природних екосистемах області. До чинників, що призвели до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, відноситься аварійний стан об’єктів і мереж водопровідноканалізаційного господарства та порушення правил пожежної безпеки. В техногенній сфері рівень небезпеки посилювався високим рівнем фізичного та морального зносу основних засобів, обмеженим фінансуванням превентивних заходів, недостатнім матеріально-технічним оснащенням органів управління та сил реагування на надзвичайні ситуації. Протягом 2009 року на території області виникло 12 класифікованих надзвичайних ситуацій: - техногенного характеру – 6; - природного характеру – 5; - іншого характеру – 1. В порівнянні з минулим роком загальна кількість надзвичайних ситуацій зменшилась на 20,0 %. Складною залишається ситуація на системах життєзабезпечення; 35 % теплових мереж перебувають у ветхому та аварійному стані, із загальної кількості установлених котлів (енергоустановок) 38 % експлуатуються понад 20 років, майже 34,4 % комунальних мереж каналізації відносяться до аварійних, близько 20-40 % комунальних мереж водопроводів знаходяться в передаварійному стані. Найбільших збитків економіці області завдала надзвичайна ситуація, пов’язана з аварією на каналізаційному колекторі в м. Чернігові: • 25 лютого в м. Чернігові на території мазутосховища КП ТОВ «Чернігівська ТЕЦ» фірма «ТехНова» по вул. Ушинського, 23 внаслідок довготривалої експлуатації сталося руйнування залізобетонного каналізаційного колектора діаметром 1400 мм з витоком на поверхню неочищених стічних вод об’ємом 567 кубічних метрів. На території мазутосховища утворився котлован розміром 27х7 м та глибиною 3 м, який був затоплений стічними водами. Під час проведення першочергових аварійно-відновлювальних робіт було проведено відкачування стоків з котловану та їх вивіз, відведення стоків здійснювалося за резервною схемою. Збитки склали 14,0 млн. гривень. Природні небезпеки представлені небезпечними процесами і явищами геологічного, гідрометеорологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та загрозами медико-біологічного характеру. У 2009 році залишалася складною ситуація щодо екзогенних геологічних процесів. На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Бахмацького, Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського, Талалаївського Чернігівського районів, м. Прилуки та м. Чернігова. Близько 26 населеним пунктам області в цих 141

районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає біля 15 кв. км. У 2009 році було зареєстрована 1 надзвичайна ситуація регіонального рівня геологічного характеру:  23-24 травня внаслідок значної кількості опадів активізувалися зсувні процеси в м. Новгород-Сіверський. Внаслідок зсуву ґрунту було зруйновано 45 % водовідвідної каналізаційної мережі біля державного підприємства «Готель «Слов’янський» Під загрозою руйнування знаходиться житловий будинок № 10, де мешкає 3 особи, та прибудована до нього господарча будівля по вул. Парковій, які знаходяться в прогресуючій зсувонебезпечній зоні. Значною мірою зруйновано дорожнє полотно на 12 вулицях та здійснюється подальша руйнація ще на 5 ділянках (вул. Паркова, вул. Калініна, вул. Луначарського, провулки Весняний і Підгірний). В прогресуючій ерозійнозсувній зоні знаходяться оголені магістралі газопостачання та водовідведення, що призводить до ускладнення дорожнього руху. Орієнтовно вартість заходів по усуненню наслідків ерозії ґрунтів складає 3,5 млн. гривень, на відновлення зливної каналізації готелю необхідно ще 3,8 млн. гривень. У 2009 році з резервного фонду обласного бюджету виділенні кошти в сумі 96,0 тис. гривень на виготовлення проектнокошторисної документації для проведення аварійно-відновлювальних та протизсувних робіт у м. Новгород-Сіверський. Постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 46 сільських населених пунктів, 1391 садиба, загальною площею підтоплення близько 1296 га, з них сезонного або постійного природного підтоплення зазнають 486 садиб на території 15 сільських населених пунктів з загальною площею підтоплення 539,44 га, техногенного підтоплення - 905 садиб на території 31 сільського населеного пункту з загальною площею підтоплення 756,57 га. Наслідками підтоплення земель є підвищення рівня ґрунтових вод, заболочення земель, що погіршує умови землеробства і будівництва. В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями, що належать до зон можливого затоплення. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає. Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року. Це ще більше погіршить ситуацію в області, особливо на територіях з техногенним підтопленням, що має невідворотний постійний характер. На території Чернігівської області до об’єктів господарювання, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, відносяться очисні споруди, які 142

належать підприємствам житлово-комунального господарства та іншим організаціям, що мають випуски очищених стічних вод у водойми. Річка Десна характеризується, як одна з небагатьох річок України, яка має найменшу стійкість і відповідно найбільшу інтенсивність переформування русла по типу вільного меандрування. Найбільш водонебезпечна ситуація на р. Десна простежується на наступних ділянках: • біля с. Максаки Менського району друга меандра р. Десни досить близько підходить до південно-західної околиці с. Максаки. Розмив берега на даній ділянці не відзначається високою динамікою, але направленість деформаційних процесів берегового уступу створюють реальну загрозу руйнування біля 10 житлових будинків та господарських об’єктів. • на території смт. Макошине Менського району, розташованого на правому березі р. Десна між двома меандрами, що досить активно розвиваються. Русло Десни, розвиваючи меандру своїм верхів’ям, примикає до західної околиці селища, де ще в післявоєнні роки розміщено дитячий санаторій (нині не працює). Відстань від будівель санаторію до бровки берега становить біля 100 м. Руйнування берега відбувається за рахунок руслових деформацій і площинної ерозії. За рахунок площинного змиву нижче берегоукріплення на береговому уступі утворились три яри. Друга меандра, що активно розвивається за Макошинським затоном, знаходиться в 750 м від північно-східної околиці селища і просувається в напрямку лощини, що змикається з староріччям р. Десни (Макошинським затоном). • біля південно-східної околиці с. Мале Устя Сосницького району внаслідок процесу вільного мандрування р. Десни утворилась меандра, яка відповідно до закономірностей руслових процесів, розвивається поступово. В результаті цих природних процесів річка переміщується в напрямку села, руйнуючи правий берег на ділянці довжиною близько 1,5 км, що створює загрозу руйнування будівель та присадибних ділянок розміщених на березі річки. До межі присадибних земельних ділянок жителів с. Мале Устя залишилось 5 м. Відстань до найближчих житлових та господарських будівель складає 35–150 м. У 2009 році проводилися роботи по берегоукріпленню р. Десна біля с. Мале Устя Сосницького району на ділянці протяжністю 0,250 км. • біля с. Змітнів Сосницького району процес вільного мандрування річки Десни та утворення меандри створює небезпечну ситуацію для цього населеного пункту та (особливо для південно-східної околиці села). Довжина найбільш небезпечної ділянки, на якій склалася потенціальна загроза населеному пункту берега, складає 0,53 км. Тут берегова лінія р. Десни частково руйнує територію присадибних ділянок і проходить на відстані 10 – 30 метрів від будівель села. Відстань від бровки берега до лікарні складає 44 метри. За рахунок площинного змиву на береговому уступі утворились два яри, один з яких досить динамічно розвивається. На ділянці поблизу с. Змітнів за рахунок деформації правого берега річка за 143

50 років перемістилася в бік цього села на 70 – 100 м та наблизилась до житлових будинків та господарських об’єктів мешканців села на відстань 20 – 25 м. Інститутом ВАТ «Чернігівводпроект» розроблено технікоекономічне обґрунтування, робочий проект першого етапу будівництва. Протяжність спрямлення русла (прокопу) складає 0,98 км. На території області водонебезпечна ситуація на лівому березі річки Дніпро склалася біля смт Любеч Ріпкинського району (довжина ділянки – 2,0 км) на віддалі 1,6 км від смт Любеч, за 1081 км від гирла річки. Поблизу смт Любеч Дніпро різко міняє напрямок течії з півночі на захід, утворюючи в цьому районі чітко виражену меандру, яка, розвиваючись, просувається в бік території України. За останні 52 роки русло р. Дніпро перемістилось в бік території України на 150 м. Створилася реальна загроза природного спрямлення (прориву) річки Дніпро через систему заплавних озер, що в свою чергу може призвести до ускладнення територіальної ситуації з Республікою Білорусь, кордон з якою в даний час проходить по фарватеру річки Дніпро. За рахунок коштів Держбюджету протягом 2009 року були виконані роботи по берегоукріпленню р. Дніпро біля смт Любеч Ріпкинського району. В результаті здійснення цих заходів було влаштовано 7 кам’яних берегозахисних шпор та шляхом гідронамиву було побудовано земляну греблю. Реалізація цих заходів дала змогу захистити територію України площею 660 га та уникнути часткового змиву території с. Кукари Ріпкинського району. Техногенно-екологічна небезпека в області пов’язана з із наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів. Факторами, що могли призвести до виникнення аварій або призвести до погіршення загального стану техногенної безпеки області, залишається наявність на її території 699 потенційно небезпечних об’єктів, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин. Площа зон можливого ураження від надзвичайних ситуацій техногенного походження становить 7,4 тис.км2 (23,2 % від загальної площі області). Хімічна небезпека в області пов’язана з наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів. У 2009 році на території області функціонувало 26 хімічно небезпечних підприємства, на яких зберігається та використовується 433,75 т небезпечних хімічних речовин, з них аміаку – 209,55 т, хлору – 8,0 т, інших небезпечних хімічних речовин – 216,2 т. Ці підприємства розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: ІІІ ступеню - 8 підприємств, ІV ступеню – 18 підприємств. У прогнозованій зоні хімічного забруднення мешкає понад 1,5 тис. осіб. Найбільше хімічно небезпечних об’єктів зосереджено у м. Чернігові (10). Практично на всіх аміачно-холодильних установках області експлуатується обладнання, яке відпрацювало встановлений термін роботи і потребує капітального ремонту або заміни. Рівень ризику виникнення на них аварійних ситуацій, пов’язаних з викидом аміаку, залишається дуже високим. 144

Разом з тим, на хімічно небезпечних об’єктах недостатньо приділяється уваги створенню систем раннього виявлення виливу (викиду) хімічно небезпечних речовин та оповіщення. Лише 1 хімічно небезпечне підприємство має систему раннього виявлення (викиду) хімічно небезпечних речовин та 15 хімічно небезпечних підприємств мають в наявності системи оповіщення персоналу. З метою та на виконання вимог Постанови КМУ від 20.06.1995р. № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання і транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2009 року видано 18 дозволів. Протягом року була зареєстрована 1 надзвичайна подія з отруйними речовинами, а саме: • 13 вересня у м. Чернігові по проспекту Перемоги,1 на залізничній станції «Чернігів» внаслідок розгерметизації цистерни, яка належить ВАТ «Дніпразот» (м. Дніпродзержинськ), стався виток 200 кг соляної кислоти. Наслідки аварії ліквідовані. Загрози населенню та постраждалих не було. По території області проходить 440,1 км нафто- та продуктопроводів, які на своїй протяжності мають 48 переходів, у тому числі через водні перешкоди – 7, автомобільні дороги (1-4 категорії) – 34, залізниці – 7. Головною проблемою трубопровідного транспорту, що суттєво впливає на стан техногенної безпеки, є наявність значної кількості основних засобів виробництва із понаднормативними строками експлуатації; з терміном понад 30 років працює 248,5 км нафтопроводів. Підвищену екологічну безпеку становлять трубопроводи, резервуарні парки нафтопродуктів, зливно-наливні естакади, газонаповнювальні компресорні станції, тощо. Незадовільний стан трубопроводів призводить до їх розгерметизації і супроводжується розливом і потраплянням нафтопродуктів у ґрунт, забрудненням поверхневих та ґрунтових вод. Основними причинами такого стану залишаються неякісне виконання будівельно-монтажних робіт, низька якість труб, порушення ізоляційних покриттів та відсутність належного активного захисту від електрохімічної корозії. Все це вимагає більш ретельного нагляду за технічним станом цих об’єктів, проведенням їх поточного та капітального ремонтів, підвищення відповідальності суб’єктів господарської діяльності за утриманням системи газопостачання, нафто- та продуктопроводів у належному технічному стані, а також перегляду нормативної бази з їх будівництва та експлуатації. Безпечній експлуатації газо-, нафто- та продуктопроводів зашкоджує порушення охоронних зон, в яких ведеться будівництво житла, дачних масивів та інших об’єктів, а також розукомплектування та розкрадення вузлів, деталей на об’єктах газо-, нафто- та продуктопроводів. 145

Більшість діючих об’єктів потребують реконструкції і модернізації, оснащення їх сучасним ефективним обладнанням. Протягом 2009 року надзвичайних ситуацій на нафто-, газо- і продуктопроводах не зареєстровано. Разом з тим, внаслідок поривів на газо- і продуктопроводах сталося 1 резонансна подія: - 16 квітня на дожимній насосній станції «Матлахи» цеху видобутку нафти та газу № 4 НГВУ «Чернігівнафтогаз» (Талалаївське родовище), що розташована біля с. Матлахове Сумської області на межі з Чернігівською областю, стався порив трубопроводу діаметром 200 мм, по якому здійснювалася перекачка пластової води, що призвело до викиду солоної води з незначними домішками нафтопродуктів на ґрунт. Площа забруднення склала 0,3 га. Силами НГВУ «Чернігівнафтогаз» проведені роботи з ліквідації пориву та рекультивації забрудненого ґрунту. Водозабезпечення населення області здійснюється 319 господарсько-питними водопроводами, в тому числі 35 комунальними, 68 відомчими, 216 сільськими та 3708 колодязями суспільного користування. Для господарсько-питних водопроводів використовується вода тільки з підземних джерел (артсвердловини). Централізованим водопостачанням охоплено 60,8 % населення області, із них 18,3 % сільського населення. Загальна протяжність водопровідних мереж області складає 3558,0 км з яких ветхі та аварійні – 712,3 км або 20,0 %. Водопровідні мережі комунальної власності - 1684,2 км, з яких ветхі та аварійні – 524,3 км або 31,1 %, цей відсоток з кожним роком збільшується. Внаслідок зношеності трубопроводів на мережах виникають пориви, що приводить до втрат питної води та до її забруднення. Незадовільний стан систем централізованого водопостачання сільського населення поглиблюється тим, що більша частина сільських водопроводів стала безгосподарною з причин розформування сільських колективних господарств і несвоєчасної їх передачі у власність органів місцевого самоврядування. Крім того, не створені служби чи бригади з експлуатації сільських водопроводів, відсутня необхідна техніка, фонд запасних частин, не вирішене питання фінансування цих заходів. Досить напружена ситуація зі станом водопровідних мереж у містах Мена (зношеність складає – 100 %), Остер (86,8 %), селищах міського типу Козелець (81,5 %) та Короп (75,3 %). І, як наслідок, нераціональні витрати та втрати питної води у зовнішніх мережах у середньому по області складають 22,8 %, а в окремих містах вони перевищують цей показник так у містах Чернігів втрати склали – 25,2 %, Борзна – 33,0 %, Остер – 31,5 %, Новгород-Сіверський 24,9 %, Щорс – 32,0 %, смт Козелець – 34,5 %. Нераціональні витрати та втрати питної води мають тенденцію до зростання. Показники якості питної води мереж централізованого водопостачання залишаються стабільними. Якість питної води 146

децентралізованого водопостачання незадовільна, 27,4 % відхилень від санітарних нормативів за бактеріологічними показниками та 44,9 % відхилень за санітарно-хімічними показниками, вміст нітратів в 20 – 24 разів перевищує граничнодопустимі концентрації. На сьогоднішній день основною проблемою області з водопостачання є підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі (органолептичні показники). Для централізованого водопостачання використовуються підземні водоносні горизонти в харківському, бучацькому, верхньо- і нижньокрейдяному (сеноман) водоносних горизонтах. В більшості населених пунктах в харківському та бучацькому водоносних горизонтах вода відповідає вимогам Держстандарту за винятком заліза. Вміст заліза інколи доходить до 1,5 - 2,0 мг/дмЗ. В крейдяному водоносному горизонті вода відповідає вимогам Держстандарту, але в окремих населених пунктах в цій воді вміст фтору перевищує норму. Найбільш напружений стан з якістю питної води зберігається у містах Прилуки вміст фтору доходить до 2,8 мг/дмЗ, Ніжин - до 3,5 мг/дмЗ, Мена - до 2,2 мг/дмЗ. 84% сільського населення області користується питною водою з джерел децентралізованого водопостачання (колодязі громадського користування). Децентралізоване водопостачання найбільш розповсюджене в сільських населених пунктах за рахунок використання четвертинного водоносного горизонту. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. Нажаль зазначений водоносний горизонт є найбільш вразливим до забруднення. Майже у 70 % колодязів громадського користування визначаються нітрати, а в колодязній воді 44 населених пунктів області встановлено перевищення вмісту нітратів до 16 ГДК. На території Ріпкинського, Семенівського, Корюківського, Козелецького, Ічнянського, Н.-Сіверського, Чернігівського районів у цьому горизонті виявлено нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту для питної води. У 1220 сільських населених пунктах централізоване водопостачання відсутнє. Низький відсоток охоплення населення централізованим водопостачанням в районах: Ніжинському - 11,8 %, Талалаївському - 17,3 %, Коропському - 19,8 %, в Городнянському районі централізоване водопостачання в селах відсутнє. Для вирішення вказаних проблем необхідно використовувати альтернативні види водопостачання (облаштування бюветів, використання фасованої води та запровадження індивідуальних побутових водоочищувачів), оздоровлення зовнішнього природного середовища. Централізованими системами водовідведення забезпечено всі (15) міст, 14 селищ міського типу, або 46,7 %, та 13 сільських населених пункти, або 0,9 % їх загальної кількості. 147

Загальна довжина мереж водовідведення складає 924,8 км, з них 318,2 км (34,4 %) замортизовані та знаходяться в аварійному та передаварійному стані. Каналізаційні мережі комунальної власності склали 700,9 км, з них 306,7 км (43,8 %) знаходяться в аварійному та передаварійному стані. Критична зношеність каналізаційних мереж в містах Остер – 86,5 %, Ніжині – 61,6 %, селищах міського типу Козелець – 68,9 % та Сосниця – 55,7 %. Головна особливість комунального господарства області – значний знос основного обладнання, наявність повністю амортизованих артсвердловин, водопровідних та каналізаційних мереж, інженерних споруд та технологічного обладнання, які фактично не поновлюється. Однак, незважаючи на значні труднощі, житлово-комунальне господарство продовжує забезпечувати першочергові потреби населення. Поблизу м. Ічня розташований 6-тий арсенал боєприпасів МО України (в/ч А-1479) (смт Дружба Ічнянського району). До переліку боєприпасів, що підлягають утилізації у 2009 році було включено 17,2 тис. тонн боєприпасів та елементів, в тому числі непридатний до використання порох. У 2009 році з території арсеналу вивезено близько 1300 тонн боєприпасів. Незважаючи на проведену роботу, вірогідність виникнення надзвичайної ситуації на вказаному об’єкті залишається високою за причиною того, що кількість боєприпасів та вибухових речовин на 20 % перевищує нормативні показники. Ситуація ускладнюється тим, що в/ч А-1479 повинна бути розформована до 30.10.2010 року. До транскордонних небезпек області відносяться можливі аварії з викидом 10 % активності наявного радіоактивного палива на Курській, Смоленській АЕС (Росія), Ігналінській АЕС (Литва); з викидом до 50 % активності – крім вищезгаданих, на Калінінській, Нововороніжській АЕС (Росія) і на АЕС, що розташовані в Болгарії, Угорщині та Чехії і Словакії. Крім аварій на АЕС, до транскордонних небезпек відносяться аварії і катастрофи на підприємствах хімічної промисловості, які розміщені в прикордонних районах. Поблизу населеного пункту Речиця на Дніпрі в районі нафтогазовидобування знаходиться Білоруський газопереробний завод, а в самому місті – гідролізно-дріжджовий завод. У м. Мозар (р. Прип’ять) знаходиться нафтопереробний завод, в м. Калінковичі – завод побутової хімії. Певну небезпеку для області можуть становити підприємства хімічного виробництва в Росії, які розташовані на річках, русла яких проходять і по території області. До них відносяться: завод по виробництву фосфорних добрив біля м. Брянськ на р. Десні; один із найбільших у Європі комбінат миючих засобів в м. Шебекіно; Курський комбінат синтетичного волокна і Курський завод гумотехнічних виробів (на р. Сейм). 148

В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки, яких щорічно утворюється біля 10 тис. тонн. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Залишається напруженою ситуація із розміщенням золи, що утворюється при спалюванні вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ», де накопичено понад 2,48 млн. тонн золи, вільних площ для подальшого розміщення золи немає. Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами несуть 858 тонн накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Зниження рівня екологічної небезпеки територій де вони зберігаються можливе лише після проведення повного знешкодження отрутохімікатів. Через відсутність коштів не реалізується проект утилізації рідких токсичних промислових відходів на ставках-накопичувачах, що розташовані на полігоні твердих побутових відходів біля с. Масани Чернігівського району. У ставках-накопичувачах розміщено біля 130 тис. м3 токсичних відходів, які негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. Полігон ТПВ в м. Чернігові функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття - висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста, експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але у зв'язку з відсутністю альтернативних варіантів, його експлуатація продовжується. Розглядається можливість створення сміттєпереробного заводу де б здійснювалася утилізація не тільки відходів міста, а і тих, що вже нагромаджені на полігоні. На даний час площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття ґрунтом, виконуються недостатньо. Біля об’єкту розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним станом ґрунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води з спостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питного водопостачання. Характеристика найбільших забруднювачів в сфері поводження з відходами представлена в таблиці 9.1. Табл. 9.1 Найбільші забруднювачі в сфері поводження з відходами 149

№

Назва підприємства

Показники станом на 01.01.2010р.

КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова". Об’єкт комунальної власності передано в оренду приватній фірмі Ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада

Накопичено відходів (зола) - 2477,663 тис. тонн Накопичено небезпечних відходів - 130 тис. тонн

Полігон ТПВ м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада

Накопичено відходів – 4911,5 тис. тонн

Загальні обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області, які на протязі 2005-2008 років збільшувались, в 2009 році стабілізувались. Опосередковано на ці процеси вплинули кризові явища в економіці держави, що загальмувало темпи промислового виробництва. Але враховуючи структуру промисловості області та той факт, що 45 % від загального об’єму викидів стаціонарних джерел забруднення області становлять викиди КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», підприємств нафтогазопереробної промисловості та магістральних газопроводів, допускається припущення щодо вичерпання потужностей для збільшення обсягів викидів і вони стабілізуються. Обсяги викидів від пересувних джерел в 2009 році також зменшились в порівнянні з показником 2008 року. Загальні обсяги викидів в порівнянні з минулорічними показниками зменшились на 4,3 %. Основним забруднювачем області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», викиди в атмосферне повітря якої складають біля 30% від стаціонарних джерел викидів області та біля 90 від викидів по місту Чернігову. Незважаючи на вжиття заходів по реконструкції та ремонтах обладнання, які щорічно проводяться на КЕП «Чернігівська ТЕЦ», обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять вагомий вклад в загальному обсязі викидів області. Цьому в першу чергу сприяє збільшення обсягів використання твердого палива. В 2008 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 17,105 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 1,635 тис. тонн (10,5 %) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення на 10% вироблення електроенергії, при цьому на 35 % більше використовувалось твердого палива в порівнянні з минулим роком та на 50 % зменшилось використання природного газу. З цього видно, що основним негативним чинником залишається вид використовуємого палива. З метою реалізації державної політики в сфері охорони атмосферного повітря, спрямованої на зменшення забруднення атмосферного повітря, протягом останніх десяти років зусилля Держуправління були направлені на переведення теплогенеруючих установок з твердого палива на природний газ. Сьогодні, для подолання газової залежності, пропонується переведення їх на альтернативні види 150

палива – вугілля, мазут, торфобрикети тощо. Незважаючи на безсумнівну необхідність пошуку та запровадження інших джерел теплової енергії, слід враховувати, що газ залишається найбільш екологічно чистим видом палива і використання інших існуючих видів призведе до значного збільшення номенклатури та обсягів викидів забруднюючих речовин. Для досягнення діючих нормативів викидів необхідно буде встановлювати нові типи обладнання або розробляти заходи по зменшенню викидів, що неможливо вирішити в короткі терміни. За попередніми розрахунками при використанні в якості палива вугілля, обсяги викидів забруднюючих речовин зростуть у 26 разів в порівнянні з використанням природного газу, при використанні мазуту – в 10 разів, торфу – у 8 разів. Тому при прийнятті рішень щодо переведення обладнання на альтернативні види палива необхідно враховувати екологічну складову цього питання. Протягом 2009 року Держуправлінням видано 353 дозволи на викиди в атмосферне повітря від джерел забруднення в яких встановлюються вимоги щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до затверджених нормативів граничнодопустимих викидів, в разі перевищення нормативів встановлюються терміни їх досягнення. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря. Першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах, з яких 32 працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водойми області. Аналіз статистичних спостережень свідчить, що майже 75 % всього обсягу стічних вод, які пропускаються через очисні споруди, фактично не проходять очистку. Вжиття організаційних та адміністративних заходів, впровадження дієвих механізмів регулювання та нормування обсягів скидів стічних вод з боку Держуправління дало змогу на протязі 3 років зменшити обсяги скидів недостатньо очищених стічних вод на 6,23 млн.м3 та зменшити на 7,04 тис. тонн загальний скид забруднюючих речовин у водні об’єкти. За результатами аналізу державної статистичної звітності за формою № 2-ТП (водгосп) за 2009 рік встановлено, що 15 підприємств області допустили скид 22,46 млн.м3 недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водойми області, що на 3,7987 млн.м3 менше минулорічного показника, при цьому скинуто 16,54 тис. тонн забруднюючих речовин. В основному до цієї категорії об’єктів належать підприємства комунального господарства, найбільшим з яких залишається КП «Чернігівводоканал». Загальний скид забруднюючих речовин у водойми області в минулому році склав 23,26 тис. тонн, що на 4,988 тис. тонн менше ніж у 2008 році. За даними Держекоінспекції в Чернігівській області у 2009 році постійне перевищення встановлених нормативів гранично допустимих 151

скидів забруднюючих речовин спостерігалось у зворотних водах очисних споруд, які експлуатуються КП «Бахмач-Водсервіс», КП «БорзнаКомунальник» (м. Борзна), ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Бахмачм’ясо», Куликівське ВУЖКГ (смт. Куликівка), КП «Господар» (смт. Варва), Остерське ВУЖКГ (м. Остер), КП «Комунгосп» Коропської селищної ради (смт. Короп), СІЗО №32 (м. Новгород-Сіверський), ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», КП «Ревна» (м. Семенівка), Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей» (м. Мена), КП «Ладанжитлосервіс» (смт. Ладан), ЗАТ «Комунальник» (м. Щорс), КП «Чернігівводоканал». Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації тощо. Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. Вжиття заходів адміністративного реагування не дає ефективних результатів, об’єкти продовжують функціонувати та завдавати шкоди природним водним об’єктам. Для вирішення проблеми необхідні значні обсяги капіталовкладень, джерела надходжень яких на сьогодні відсутні. Кошти, які виділяються на комунальну сферу не забезпечують ефективну роботу цих об’єктів, що призводить до незворотного впливу на об’єкти довкілля і відстежується тенденція до повного їх занепаду. Держуправлінням підготовлено листи на ім’я голів райдержадміністрації та голів міських, селищних та сільських рад щодо вжиття заходів для забезпечення ефективної роботи очисних споруд біологічної очистки, які розташовані на підпорядкованій території, що не дало очікуваного ефекту. На сьогодні одним з дієвих важелів виправлення ситуації є посилення державного контролю та накладання відповідних штрафних санкцій за завдані збитки навколишньому середовищу. До тих пір поки економічна складова природокористування не буде домінуючою у витратах підприємства, ситуація щодо ефективності роботи ОС не зрушиться з місця. З метою виправлення ситуації, щодо покращення екологічного стану поверхневих водних об'єктів області, в 2009 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виконано роботи на 2556,1 тис. грн., в основному це реконструкція ОС, КНС та будівництво каналізаційних колекторів. За даними спостережень гідрохімічний стан поверхневих водних об’єктів області в створах спостережень не набув суттєвих змін за останні 5 років. Відмічалися перевищення норм гранично – допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення (далі ГДК) по залізу загальному, марганцю, фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійного. Підвищений вміст заліза загального та марганцю пояснюється переважно природними факторами: за рахунок 152

їхнього вимивання з кристалічних порід українського щита і проходженням річкових водних об'єктів області по заболоченій і лісистій місцевості. Перевищення ГДК по фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійному зумовлені в основному антропогенним навантаженням. Сезонні і річні коливання гідрохімічних показників пояснюються переважно природними факторами: опадами, температурою, коливаннями витрат самих водних об’єктів, тощо. В Чернігівській області налічується більше 1 тисячі водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування. З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням доводяться до таких водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. За звітний період Держуправлінням видано 111 дозволів на спецводокористування, при цьому доведено 14 нормативів ГДС. Станом на 01.01.2010 року, із наявних на території області 3568 артезіанських свердловин 419 – такі, що потребують тампонажу, з них – 138 – безгосподарські, які є потенційними шляхами забруднення підземних водоносних горизонтів. Найбільшу загрозу навколишньому середовищу становлять безхазяйні свердловини, контроль за станом яких майже втрачено. Незважаючи на щорічне проведення на території області робіт по ліквідаційному тампонажу свердловин, їх кількість не тільки не зменшується, а навпаки зростає. При переході права власності на земельні ділянки, новими власниками приймаються рішення щодо доцільності використання розташованих на них артсвердловин, непотрібні кидаються напризволяще і залишаються поза контролем та регулюванням. Але за даними інвентаризації з 330 безгосподарських артсвердловин визначено, що підлягають тампонажу лише 138, статус інших (192 шт.) райдержадміністраціями визначено як такі, що будуть використовуватись. При цьому ці свердловини не за ким не закріплені і фактично є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів на які вони пробурені. Крім того, розпочалося масове буріння нових свердловин. Роботи проводяться без оформлення відповідних дозволів, проекти виконання робіт не розробляються, пробурені свердловини не ставляться на облік, здійснюється самовільне водокористування. За наполяганням Держуправління у 2009 році за кошти власників затампоновано 57 артезіанських свердловин у 12 районах області. За кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2009 році проведений санітарно ліквідаційний тампонаж 132 недіючих безгосподарських артсвердловин на території населених пунктів Городнянського, Ічнянського, Чернігівського, Прилуцького, Срібнянського, Талалаївського, Бахмацького та Куликівського районів, при цьому витрачено 1060 тис. грн. 153

Для проведення першочергового ліквідаційного тампонажу свердловин, які є найбільш потенційно небезпечними, необхідно біля 1,5 млн. грн., такі кошти заплановано виділити з обласного фонду ОНПС в 2010 році. Протягом останніх 3 років проведено санітарний ліквідаційний тампонаж 462 недіючих артсвердловин. Невідкладно потребує вирішення питання оздоровлення річки Стрижень через надходження без очищення зливових (талих) вод зі значної частини м. Чернігова (24 зливовипуски); накопичення 1-1,5 метрового шару забрудненого мулу по руслу, що призводить до погіршення якісного складу води у межах міста; значне захаращення берегів та водного дзеркала річки сміттям та господарсько-побутовими відходами; випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг; невиконання заходів зі створення, винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади; розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Вирішення проблеми річки можливе за рахунок впровадження проектів, які будуть розроблятись на основі техніко-економічного обґрунтування проекту оздоровлення р. Стрижень, який пройшов комплексну експертизу. Загальна вартість робіт становить більше 80 млн. грн., джерела фінансування яких на сьогодні потребують уточнення. Розпочато реалізацію 2 проектів щодо розчистки водосховища №1 та ремонту водоскидної споруди на ньому та планується розробка проекту І черги будівництва очисних споруд зливової каналізації, що забезпечить очистку площинного змиву з найбруднішої частини міста Чернігова. Роботи по розчищенню водосховища планується розпочати в 2010 році. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища розробляється проект по встановленню розмірів та меж прибережної захисної смуги р. Стрижень та винесенню її в натуру. Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища. Нафтохімічне забруднення зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів в м. Прилуки Чернігівської області пов’язане з функціонуванням колишньої військової частини А-2816 Міністерства оборони України. Забруднення ґрунтів та підземних вод нафтопродуктами на території військової частини А-2816 сталося внаслідок експлуатації складів паливно-мастильних матеріалів та ділянки нафтопродуктопроводу між складами у період з 1954 по 1991 роки. За результатами досліджень встановлено, що на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів та зроблено висновок про необхідність прийняття термінових заходів для локалізації і ліквідації негативних наслідків із метою недопущення подальшого поширення нафтопродуктів. Останні роботи по ліквідації забруднення проводились 154

протягом 2006 року. В 2007 році ТОВ «ЕкоГідроГео» розроблений робочий проект «Природовідновлювальні роботи по локалізації та ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини А 2816», загальна вартість запроектованих робіт становить 2613 тис. грн. в цінах 2007 року. Проект не реалізується через відсутність фінансування. Аналогічна ситуація з забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує і на території в/ч Д - 0170 в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною. Екологічна ситуація області ускладнюється фактором забруднення значної території радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. В зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населених пунктів на території семи районів області (Козелецький, Корюківський, НовгородСіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський), де на сьогодні проживає 93,1 тис. осіб, з них 16,8 тис. дітей. За результатами дозиметричних вимірювань гамма-фон в забруднених районах на сьогодні складає від 10 до 80 мкР/год. Майже 1782,9 тис. га території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в тому числі 74,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів. Незважаючи на впровадження комплексу заходів по захисту постраждалого населення, стан здоров’я жителів населених пунктів радіаційно-забрудненої зони, за даними управління охорони здоров’я облдержадміністрації, має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить зростання показників захворюваності, хворобливості, смертності та виходу на інвалідність. Для покращення ситуації в сфері охорони навколишнього природного середовища та стабілізації екологічної безпеки в 2010 році Держуправлінням будуть сконцентровані зусилля на таких напрямках: 1. Забезпечення ефективної роботи очисних споруд та проведення своєчасних ремонтів, реконструкцій чи нового будівництва, де якість очистки стічних вод незадовільна. 2. Впровадження сучасних технологій та обладнання для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 3. Вжиття заходів по недопущенню забруднень підземних водоносних горизонтів. 4. Поліпшення діючих і створення нових технологій виробництва та використання вторинних ресурсів, утилізація відходів в місцях їх утворення шляхом застосування комплексних схем використання відходів як вторинної сировини. 155

5. Вирішення питання утилізації відходів шляхом впровадження сучасних технологій їх збирання, вилучення, переробки та знешкодження. 6. Створення сприятливих умов для залучення підприємницьких структур для створення системи збору та утилізації відходів. 7. Впровадження та функціонування системи моніторингу навколишнього середовища. 8. Знешкодження рідких промислових токсичних відходів акумульованих в ставках-накопичувачах м. Чернігова. 9. Впровадження територіальних систем роздільного збирання відходів. 10. Впровадження нових сучасних високоефективних методів збирання, зберігання, перевезення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів відповідно до сучасних вимог охорони довкілля; 9.2.

Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Загальний стан техногенно-екологічної безпеки області обумовлений наявністю на її території 699 потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин. Найвища імовірність виникнення НС зберігається на хімічно небезпечних об’єктах та об’єктах комунального господарства. Перелік екологічно небезпечних об’єктів області, аварії на яких можуть спричинити негативний вплив на об’єкти довкілля представлений в таблиці 9.2 (Додаток 9). До переліку включено КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», ВАТ «Чернігівське Хімволокно», КП «Чернігівводоканал», які входять до 100 найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні. 9.3.

Радіаційна безпека та радіоекологія

9.3.1. Радіаційне забруднення територій Чернігівська область одна з небагатьох областей України де відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранових руд. Стан радіаційної безпеки, в основному, характеризується забрудненням території, що сталося після аварії на Чорнобильській АЕС та наявністю закритих джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), рентгенапаратів, еталонних та контрольних джерел. Радіаційний стан територій, забруднених в результаті Чорнобильської катастрофи, на сьогодні, стабілізувався і формується, в основному, під впливом довгоживучих радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90. 156

В області відсутні території, забруднені техногенно-підсиленими джерелами природного походження. Техногенне забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС розподілено таким чином: цезієм-137 вище 1 Кі/км2, складає 177,2 тис.га, в тому числі с/г угідь - 72,015 тис. га, лісів - 74,735 тис. га, населених пунктів - 107 шт. Забруднення території стронцієм-90 вище 0,02 Кі/км2 складає 2339,8 тис. га, в тому числі с/г угідь - 1782,915 тис. га, населених пунктів - 867 шт. Уточнюючі обстеження територій, які проводяться на протязі останніх років, свідчать про деякі зниження показників щільності забруднення ґрунтів. Забруднені землі не виведені із сільськогосподарського виробництва, отримана продукція проходить обов’язковий радіаційний контроль. Дані щільності забруднення ґрунтів сільгоспугідь області наведені в таблиці 9.3. Табл. 9.3. Щільність забруднення ґрунтів сільгоспугідь радіонуклідами Угіддя

Обстежена площа, тис. га

Щільність забруднення цезієм-137 (Кі/км2)

Щільність забруднення стронцієм-90 (Кі/км2)

до 1

1-5

5-15

вище 15

до 0,02

0,02-0,15

0,15-3,0

вище 3,0

Всього сільгоспугідь (тис. га) %

1836,7

1786,3

47,3

2,9

0,2

82,4

1689,9

63,9

0,5

100

—

в т.ч. рілля

1393,7

1366,2

26,7

0,8

1366,2

54,2

1290,8

39,7

100

—

443,0

420,1

20,6

2,1

0,2

19,2

399,1

24,2

0,5

100

—

% сіножаті і пасовища %

Найбільш забруднені 7 районів - райони прилеглі до 30 км зони «відчуження» (Козелецький, Чернігівський, Ріпкинський) та північносхідні райони (Семенівський, Корюківський, Сосницький, Н.-Сіверський). Забруднення цезієм-137 угідь Семенівського району складає 34 %, Ріпкинського – 14 %, Корюківського – 9 %. В Козелецькому, Чернігівському, Сосницькому та Н.-Сіверському районах забруднення ґрунту було поширене на 5 – 8 % сільгоспугідь. Забруднення стронцієм90 найбільш поширилось в Козелецькому районі – 31 %, Ріпкинському23 %, Чернігівському – 11 %. На території області середній рівень гама-фону становить 12 – 14 мкР/год. Підвищений рівень зафіксовано поблизу населених пунктів Редьківка, Губичі Ріпкинського району – 24-78 мкР/год, Озереди Корюківського району - 36-40 мкР/год, Пакуль Чернігівського району – 34 – 38 мкР/год. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населені пункти на території семи районів області. Дані представлені в таблиці 9.4. 157

Табл. 9.4. Розподіл населених пунктів області по зонам радіоактивного забруднення Найменування району 2

Козелецький Корюківський Н.-Сіверський Ріпкинський Семенівський Сосницький Чернігівський Разом

1 1

Зони радіоактивного забруднення 3 4

3 3 15 13 1 23 58

37 25 4 54 40 6 19 185

Всього населених пунктів, шт.

Кількість жителів зон забруднення, чол.

в т.ч. дітей

40 28 4 70 53 7 42 244

27425 16903 1251 20695 13906 2079 12858 95117

4874 3698 217 3967 2684 296 2297 18033

Майже 1,8 тис. кв. км території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в т.ч. 74,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів. Найбільш негативний вплив припадає на ліси, де забрудненість складає більш, ніж 19 % держлісфонду. З 11 держлісгоспів забруднені радіоцезієм більше 1 Кі/км2 – дев’ять, стронцієм-90 – всі. Радіологічною службою обласного управління лісового та мисливського господарства, нарівні з обстеженням безпосередньо деревини та виробів з неї, проводиться обстеження лісових масивів в місцях випасання приватної худоби, заготівлі сіна, збору ягід та грибів. Об’єктами досліджень є дикорослі ягоди, плоди, їстівні гриби, кормові трави. При проведенні радіологічних досліджень в державних лабораторіях ветеринарної медицини та в лабораторіях ветсанекспертизи на ринках області, виявлено 14 перевищеннь ДР-2006, з яких 13 по цезію – 137 (9 в грибах, 1 в м’ясі дикого кабана, 2 в рибі свіжій, 1 в лікарській сировині) і 1 по стронцію-90 в рибі свіжій. Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненістю ґрунту більше 1 Ки/км2. На територіях забрудненої зони Ріпкинського району реєструються досить високі активності Сs-137 в рибі свіжій – 859,671 Бк\кг, в грибах сухих – 63104, 49238, 53873, 62104, 29580, 5288 Бк\кг, в грибах свіжих – 565, 525, 981 Бк\кг. Державними лабораторіями ветмедицини протягом року проводились регулярні заміри гама-фону приладами СРП-68-01 та ДБГ01М. Гама-фон на території області складає 10-15 мкР\год. Всього в 2009 році проведено 180597 радіологічних досліджень. Спостереження за щільністю забруднення ґрунту і рівнями забруднення рослинної продукції радіонуклідами проводиться з 1986 року Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» в чотирьох районах області на 7 стаціонарних пунктах. 158

Моніторинг радіологічних даних проводиться в ґрунті та рослинницькій продукції, які характеризуються такими показниками: рівень гама-фону – 7-11 мкР/год; щільність забруднення радіо цезієм – 0,21-1,07 Кі/км2; щільність забруднення радіостронцієм – 0,02-0,2 Кі/км2; відношення щільності забруднення цезієм-137 та стронцієм-90 в орному шарі – 3,6-10,5. За результатами дозиметричних вимірювань гамма-фон в забруднених районах на сьогодні складає від 10 до 80 мкР/год. В цілому погодно-кліматичні та ландшафтно-геохімічні особливості забруднених територій області (велика кількість земель з торф’яноболотяними та дерново-підзолистими ґрунтами в умовах підвищеної зволоженості) сприяють підвищенню біологічної доступності радіонуклідів та міграції їх по біологічних ланцюжках. В залежності від рівнів забруднення ґрунту радіонуклідами, ландшафтно-геохімічних особливостей забруднених територій здійснюється перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини. Визначення кількості забрудненої продукції дозволяє скласти оцінку радіаційної ситуації регіону. Динаміка рівнів забруднення радіоцезієм рослинної продукції вказує на те, що в останні роки не спостерігається їх суттєвого зниження, в основному вони стабілізувались. Незважаючи на переважно низькі рівні забруднення радіонуклідами харчової продукції місцевого виробництва, ще відмічаються випадки перевищення допустимих рівнів (ДР-2006) вмісту радіоцезію в продукції тваринного і рослинного походження. Вирішення проблем забруднення територій можливе на підставі результатів ретельного радіаційного моніторингу ґрунтів сільськогосподарських угідь і продукції. Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільськогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини, підвищують врожайність сільгоспкультур і збільшують "ефект розбавлення". Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше накопичувати радіонукліди і таке інше. Характеризуючи радіаційну ситуацію в області, слід зазначити, що вона є стабільною і на даний час не простежується дія факторів, що могли б призвести до її погіршення. Актуальними залишаються питання забруднення цезієм-137 молока в ряді населених пунктів до 120Бк/л, а також значне забруднення даним радіонуклідом продуктів лісу на окремих територіях. З перевищенням допустимих рівнів у десятки разів. у

В області джерела іонізуючого випромінювання використовуються вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче 159

випромінювання пристроїв у медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях та інших галузях господарства. На підприємствах, в установах та організаціях наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання (за винятком медичних закладів), рентгенапарати, еталонні та контрольні джерела. В зв’язку з реорганізацією, перепрофілюванням напрямків господарської діяльності, захороненням відпрацьованих ДІВ на спецкомбінатах, відмовою від використання джерел іонізуючого випромінювання деякими підприємствами, в області налічується 25 суб’єктів господарювання (крім генеруючих пристроїв медичних установ), які використовують в своїй діяльності 153 ДІВ. Дані наведені в таблиці 9.5 (Додаток 9). 9.3.2. Радіоактивні відходи Радіоактивні відходи (далі РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання, які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Суб’єкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО «Радон». За наявною інформацією на території області знаходиться 2 суб’єкта діяльності у сфері використання ядерної енергії, у яких зберігаються радіоактивні відходи, що утворились в результаті закінчення термінів експлуатації ДІВ. Дані наведено в таблиці 9.6. Табл. 9.6. Перелік підприємств-власників РАВ на території Чернігівської області по результатах інвентаризації 2007 року Пор. №

Місце знаходження обєкту

Назва обєкту

м. Чернігів

Чернігівська митниця

м. Ніжин

ТОВ «Граф»

РАЗОМ

Тип радіовипромінюючого приладу

Прилад «Бастер» пожежоповідомлювачі типу РИД-6М

Радіоактивна речовина

Кількість РАВ, шт.

Барій-133

плутоній-239

20 22

На території області розташовано 3 пункти зберігання відходів дезактивації (ПЗВД), утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - "Корюківське" (3,5 км на північний захід від с. Савинки), "Семенівське" (1,5 км на північний захід від с. Красні Лози), "Ріпкинське" (2,0 км на північний схід від с. Губичі), які розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення. Обсяги захоронених на них відходів не обліковуються. Всі ці об’єкти знаходяться на післяексплуатаційному обслуговуванні в ЦСЕ КДМСК Українського державного об’єднання "Радон", що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом. У зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування у 2009 році, регламентні роботи на ПЗВД «Ріпкинський», «Корюківський», «Семенівський» не виконувались. 160

Відповідно наданих повноважень контроль за операціями поводженням з радіоактивними відходами покладено на органи МНС України, державне регулювання в сфері використання джерел іонізуючого випромінювання здійснює Державний комітет ядерного регулювання України. На території області сталося 2 надзвичайні події з радіоактивними відходами: • 16 липня на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Грем’яч» затримано автомобіль з вантажем (40 тисяч одиниць сіток для туристичних ламп загальною вагою 118 кг). Працівниками радіологічного відділу Чернігівської облсанепідемстанції встановлено, що вантаж можна кваліфікувати як низько активні радіаційні відходи. Збитки склали 16,0 тис. гривень. • 13 травня в м. Чернігові на території Чернігівської філії ПЗ ЗАТ «Вторкольормет» по вул. Ярослава Галана, 5А було виявлено місце з підвищеним рівнем гамма випромінювання. При знятті шару ґрунту товщиною 0,3 м виявили металевий лист, під яким знаходилося джерело випромінювання, на поверхні якого потужність експозиційної дози гамма випромінювання становила 450 мкР/год. (при допустимому рівні 50 мкР/год.). Безпосередньої загрози опромінення персоналу підприємства та населення не було. З місця події було вилучено 640 кг радіоактивного металобрухту, 635 кг ґрунту та п’ятидесятикілограмовий ящик з брухтом. Вилучений металобрухт та ґрунт було підготовлено для передачі на Київський державний міжобласний спецкомбінат Українського державного об’єднання «Радон» з метою подальшої їх дезактивації. 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в області Попри

кризові

явища

економіці

як

цілому,

так

сільськогосподарському виробництві всіма категоріями господарств всіх форм

власності

області

2009

році

через

посівну

площу

використовувалось 73,2 % ріллі, тоді як у 2008 році – 76,0 %, а у 2007 році лише 69,8 %. Загальна посівна площа під урожай 2009 року в порівнянні з 2008 роком зменшилась на 29,3 тис. га або на 2,8 %, але при цьому вона більша 2007 року на 61,1 тис. га або на 6,4 % і складала 1021,5 тис. га. Зниження обсягу загального посіву 2009 року відбулося в сільськогосподарських підприємствах, в основному, за рахунок зменшення площі посіву кукурудзи на зерно (на 30,9 тис. га або на 15,4 % проти 2008 161

року), якої в 2009 році всіма категоріями товаровиробників було посіяно 169,2 тис. га, в 2008 році – 200,1 тис. га. В структурі 2009 посіву зернові та зернобобові культури з кукурудзою на зерно займали 657,7 тис. га або 64,4 % загальної площі (в 2008 році – 65,9 %), під технічними культурами знаходилось 92,9 тис. га або 9,1 % площ (в 2008 році – 7,8 %), картопля та овочі були посаджені на площі 94,5 тис. га або 9,2 % (в 2008 році – 9,2 %), кормові культури – 176,4 тис. га або 17,3 % (в 2008 році – 17,1 %). Загальний валовий збір зерна урожаю 2009 року у вазі після доробки перевищив 2 млн. тонн, що є другим рекордним досягненням аграріїв після 2008 року, коли вперше в історії нашої області було подолано рубіж в 2 млн. тонн. До 2009 року рекордні валові збори зерна були отримані в 1987 і 1989 роках – по 1867 тис. тонн, у 2004 році – 1868,1 тис. тонн, а також у 2008 році – 2161,4 тис. тонн абсолютний рекорд. Валове виробництво картоплі склало 1534,7 тис. тонн з площі 82,9 тис. га при середній урожайності 185,1 ц/га.

162

Динаміка валового збору сільськогосподарських культури та динаміка валового збору зернових у всіх категоріях господарств подана у додатку 5 таблиці 10.1, 10.2. За 2009 рік, всіма категоріями господарств реалізовано худоби та птиці на забій 62,8 тис. тонн, що на 8,3 тис. тонн (12 %) менше ніж за 2008 рік, вироблено молока 591,8 тис. тонн, що більше на 11,6 тис. тонн (2 %), одержано яєць 247,2 млн. штук, що менше на 23,0 млн. штук (9 %). Поголів’я ВРХ за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком зменшилось на 9,1 тис. гол. або 3 %, корів зменшилось на 11,5 тис. гол. або 7 %, поголів’я свиней збільшено на 11,3 тис. гол. або 5 %. В сільгосппідприємствах:  вирощування м’яса худоби та птиці збільшено на 3,6 тис. тонн (12 %).



реалізація м’яса зменшилась на 0,6 тис. тонн (2 %).

Виробництво молока у сільськогосподарських підприємствах області збільшено на 20,5 тис. тонн (12 %). В середньому по області продуктивність дійної череди збільшилась на 488 кг (16 %) і склала 3562 кг. Поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком зменшилось на 5,3 тис. гол. або 3 %. 163

Поголів’я корів у сільгосппідприємствах за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком зменшилось на 1,8 тис. гол. або 3 %. Поголів’я свиней у сільгосппідприємствах за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком збільшилось на 13,5 тис. гол. або 13 %.

За 2009 рік по області у середньому на 100 корів отримано 80 телят, що на 3 голови більше ніж за 2008 рік. Поросят на 100 основних свиноматок отримано у середньому 1235 голів, що більше на 81 голову ніж за 2008 рік. Середньодобові прирости за 2009 рік ВРХ склали 475 голів, що на 39 голів, або 9 %, більше у порівнянні з минулим роком. Середньодобові прирости свиней склали 302 голови, що на 14 голів або 5 % більше у порівнянні з минулим роком. Господарства населення. За 2009 рік реалізовано худоби та птиці на забій 35,1 тис. тонн, що на 7,9 тис. тонн (18 %) менше ніж за 2008 рік, вироблено молока 406,5 тис. тонн, що менше на 8,9 тис. тонн (2 %), одержано яєць 199,7 млн. штук, що менше на 15,0 млн. штук (7 %). Поголів’я ВРХ за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком зменшилось на 3,9 тис. гол. або 4 %, корів зменшилось на 9,7 тис. гол. або 10 %, свиней 164

зменшено на 1,9 тис. гол. або 2 %, поголів’я птиці збільшилось на 9,2 тис. гол. або 0,3 %.

Інформація щодо розвитку тваринництва в області надана в додатку 5 таблиці 10.3, 10.4, 10.5. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховуючи вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати їх урожаєм та забезпечувати до певної мірі нагромадження поживних речовин у ґрунті. За останнє десятиріччя минулого століття обсяги застосування добрив значно зменшились. Різке зменшення досягло найнижчого рівня в 2000 році, коли було внесено лише по 10 кг поживних речовин мінеральних добрив на 1 га посівної площі. З 2001 року в розрахунку на 1 га посіву обсяги внесення туків нарощувались, проте загальна їх кількість залишається на досить низькому рівні. В середньому за 2001-2005 роки на 1 га посівної площі було внесено по 31 кг поживних речовин мінеральних і 1,6 тонни органічних добрив, що порівняно з 1986-1990 роками менше, відповідно, в 5,3 і 6,7 разів. 165

Рис.10.4. Питома вага удобрених площ під урожай сільськогосподарських культур

Згідно із статистичними даними під урожай 2009 року в сільськогосподарських підприємствах було внесено 43,3 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. В середньому по області на 1 гектар посівної площі було внесено 56 кг поживи з них азоту – 40 та по 8 кг фосфору і калію. Найменші обсяги мінеральних добрив застосовують у Поліських районах, ґрунти яких потребують їх найбільше. Удобрена площа мінеральними добривами склала 57% від загальної посівної площі. У Борзнянському, Носівському, Бобровицькому, Варвинському районах, площа удобрена мінеральними добривами становить 74-83%. Порівняно з минулим роком, лише 6 районів області збільшили обсяги застосування туків, решта – допустили їх зменшення. В цілому по області в 2009 році мінеральних добрив зовсім не застосовували 233 господарства (41%). Найбільше таких господарств в Городнянському районі – 24, Семенівському та Н.-Сіверському – по 23, Коропському – 21 господарство. В 103 господарствах (18%) рівень застосування мінеральних добрив не перевищував 20 кг поживних речовин на гектар. Лише 59 господарств (10%) внесли їх більше 100 кг на гектар. Табл. 10.6. Унесення добрив під сільськогосподарські культури Загальна посівна площа, тис. га

1990

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

1418,9

900,4

908,3

794,2

668,7

743,9

721,8

699,0

707,6

798,3

773,8

Мінеральні добрива Усього внесено в поживних речовинах, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі

2349,6

87,9

166,5

145,8

232,3

338,8

278,4

338,7

351,5

603,0

432,9

1252,8

124,6

224,3

195,2

228,8

382,1

279,6

358,0

392,1

550,0

441,4

88,3

13,8

24,7

24,6

34,2

51,4

38,7

51,2

55,4

68,9

57,0

166

Унесено в ґрунт у поживних речовинах на 1 га, кг: посівної площі удобреної площі

1990

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

166

188

102

100

110

Органічні добрива Усього внесено, тис. тонн Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Унесено на 1 га, тонн: посівної площі удобреної площі

14390,3 256,0 18,0

1582,5 35,8 4,0

1608,5 37,4 4,1

1384,8 35,6 4,5

1179,0 40,2 6,0

1069,8 35,0 4,7

1048,1 37,5 5,2

951,8 37,4 5,4

981,9 38,6 5,5

879,7 27,9 3,5

833,7 27,2 3,5

10,1

1,8

1,7

1,8

1,4

1,5

1,4

1,1

Викликає занепокоєння і співвідношення основних елементів живлення у внесених мінеральних добривах. Якщо у 1986-1990 роках співвідношення азоту, фосфору і калію складало 1:0,6:1,08, тобто було на рівні оптимального, то у 2009 році це співвідношення дорівнює 1:0,17:0,20. Така перевага в обсягах застосування туків азотних добрив є екологічно шкідливою.

Висока ефективність одностороннього внесення азоту спостерігається лише на ґрунтах, які мають оптимальний вміст фосфору і калію, проте такі ґрунти займають лише 10 – 15 % орних земель. Крім того, недостатнє фосфорне і калійне живлення призводить до погіршення якості багатьох культур: у картоплі зменшується вміст крохмалю, у 167

цукрових буряках – цукру. Через незбалансоване живлення рослини стають більш чутливим до пошкодження шкідниками, слабкіше протистоять екстремальним погодним умовам. Збільшується забур`яненість полів. Складна ситуація з виробництвом і застосуванням органічних добрив. Рівень їх застосування в 2009 році становив 1,1 т/га. Удобрено органікою лише 27 тис. га, що становить 3,5% від загальної посівної площі. В половині районів області органіки вносять менше 1 т/га. Зовсім її не вносили в 2009 році 401 господарство (71%), ще 47 господарств (8%) внесли менше 1 т/га. У Бобровицькому, Козелецькому, Коропському, Менському, Н.-Сіверському, Прилуцькому та Семенівському районах 7081% господарств не застосовують органічних добрив. Табл. 10.7. Унесення органічних добрив під сільськогосподарські культури (на 1 га посівної площі, т) Унесено під усі посіви у тому числі: Зернові культури (без кукурудзи) з них під: пшеницю озиму та яру кукурудзу на зерно Технічні культури з них під: цукрові буряки (фабричні) льон-довгунець соняшник Картоплю Овочі Кормові культури з них під: кукурудзу на силос і зелений корм

1990

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

10,1

1,8

1,7

1,8

1,4

1,5

1,4

1,1

1,7

0,4

0,5

0,7

0,6

0,7

0,5

0,4

3,3

0,8

1,1

1,0

1,5

1,0

0,9

0,8

0,4

0,5

22,4 14,4

2,0 3,8

1,6 4,7

1,0 4,9

0,8 2,6

0,7 3,4

0,7 2,9

1,0 2,6

1,0 1,1

0,7 0,7

1,1 0,7

31,4

9,9

9,8

12,2

7,0

9,7

9,2

7,7

4,5

2,6

1,3

– – 76,6 57,9 7,0

0,0 0,8 61,3 12,2 2,3

– 0,3 51,4 9,5 2,6

0,1 1,4 56,0 14,3 2,7

– 0,4 43,0 7,6 3,0

– 0,4 37,6 6,8 2,8

– 0,2 41,0 11,4 3,0

0,3 1,2 24,3 7,4 2,6

– 0,8 20,2 8,8 3,2

– 0,3 18,9 6,6 3,6

– 1,0 14,7 3,4 3,4

11,2

8,2

7,7

9,6

10,6

8,5

11,3

10,1

10,8

11,2

10,9

Науково-обґрунтовані дози внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури для отримання врожаю на рівні 1986-1990 років (тоді були отримані найвищі врожаї більшості культур) становлять: під пшеницю 200 кг поживних речовин на 1 га посівної площі, цукрові буряки – 400-450, льон-довгунець – 200-220, картоплю – 230-250 кг/га. Однак, в останні роки обсяги застосування мінеральних добрив навіть під пріоритетні культури не відповідають вимогам землеробства. Табл. 10.8. Унесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури (на 1 га посівної площі, кг) Унесено під усі посіви у тому числі: Зернові культури (без кукурудзи) з них під: пшеницю озиму та яру кукурудзу на зерно Технічні культури – всього з них під: цукрові буряки (фабричні)

1990

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

166

146

185

390 312

46 38

74 68

74 65

138 79

113 106

94 108

108 116

91 91

134 121

96 88

472

128

181

244

258

278

285

349

281

168

льон-довгунець соняшник Картоплю Овочі Кормові культури з них під: кукурудзу на силос і зелений корм

215 – 200 138 151

33 2 81 38 5

36 9 98 69 7

55 14 88 68 5

47 23 134 77 8

45 26 167 162 12

53 35 212 108 9

32 59 297 200 11

34 50 327 183 12

26 72 324 221 28

3 59 306 151 14

218

Вкрай складна ситуація із формуванням нормального режиму живлення сільськогосподарських культур неминуче призведе до різкого зниження їх продуктивності. Враховуючи, що за рахунок добрив формується понад 50 % приросту урожаю, то використання добрив є пріоритетним напрямком в агротехнологіях. Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року формування в землеробстві області гостродефіцитного балансу гумусу та поживних речовин. Збереження, відтворення і раціональне використання родючості ґрунтів є основною умовою забезпечення стабільного розвитку агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві За даними Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області за останні роки обсяги використання засобів захисту рослин сільгосптоваровиробниками значно збільшились. Різке збільшення спостерігається починаючи з 2006 року, коли було застосовано 501,1 тонни до 828,6 тонни у 2009 році. Навантаження на 1 га відповідно 670 г та 740 г. З приходом інвесторів ситуація на полях, де вирощуються сільськогосподарські культури значно погіршилась. Недотримання ними сівозмін, поверхневий обробіток ґрунту і призвело до збільшення використання пестицидів і агрохімікатів. Викликає занепокоєння і зміна кліматичних умов (потепління), які призвели до розширення ареалу шкідливих організмів. Складна ситуація з біологічними засобами захисту рослин, яка виникла в зв’язку з відсутністю біолабораторій та біофабрик на території Чернігівської області. У 2009 році хімічними засобами захисту рослин було оброблено 1100,8 тис. га, з них від шкідників 305,1 тис. га, хвороб 169,5 тис. га, 169

бур’янів 587,8 тис. га, проведена десикація на площі 38,3 тис. га і лише на 10,98 тис. га застосовано біологічний метод захисту рослин.

Рис. 10.6. Динаміка застосування засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів по Чернігівській області

За 2009 рік в область надійшло 828,54 тонн пестицидів, з них інсектицидів 64,519, фунгіцидів – 103,481, препаратів для протруювання насіння – 74,938, гербіцидів – 466,752, десикантів – 99,43, родентицидів – 23,1. Рис. 10.7. Динаміка використання пестицидів по Чернігівській області

170

Рис. 10.8. Динаміка застосування біометоду на посівах сільськогосподарських культур в Чернігівській області

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області Табл. 11.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у. п.

171

2000

2006

2007

2008

2009

1431,8

1776,7

1736,1

1724,7

1496,7

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

960,4 834,0 -

124,1 1099,7 114,5 1087,4 130,4

121,3 1089,6 113,5 1107,6 132,8

120,5 1059,1 110,3 1104,5 132,4

104,5 874,6 91,1 986,9 118,3

Табл. 11.2. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Обсяги Кількість викидів, тис. підприємств т

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Добувна промисловість, в т.ч. добування паливно-енергетичних корисних копали Переробна промисловість, в т.ч. виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

21,249

2,464

0,0

18,785

Темп зміни, % порівняно з 2008 Обсяг викидів на роком одиницю викиди на реалізованої обсягів викидів одиницю продукції, кг/грн.1 продукції 1

¹ Інформація для заповнення вказаних розділів відсутня

Збільшення викидів в цілому по області відбувається, в основному, за рахунок збільшення викидів КЕП «Чернігівська ТЕЦ». В 2009 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 17,105 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 1,635 тис. тонн (10,5%) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення використання твердого палива (вугілля) в порівнянні з минулим роком та зменшення на 50 % використання природного газу. Табл. 11.3. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього по області, тис. т умовного палива Вугілля кам’яне тис.т Газ природний, млн. м³ Бензин моторний, тис.т Газойлі (паливо дизельне) Мазути топкові важкі тис.т

2000 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

1872,9 231,8 932,6 88,8 106,0 9,4

2376,0 330,9 1221,2 92,9 90,9 3,4

2346,1 337,3 1178,2 99,6 102,7 3,2

2347,7 434,1 1138,7 103,7 104,6 2,4

2204874,4 462845,1 992380,5 242781,4 8806,4 2753,6

172

11.2. Ефективність енергоспоживання Із загального обсягу використаного вугілля в області в 2008 році – 434099,7 тонн використано КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», або 91%. На протязі останніх 5 років зберігається тенденція зростання обсягів використаного підприємством твердого палива, а отже прогнозується зростання обсягів викидів (табл. 11.4). Табл. 11.4. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього, тис. т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне, т Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу, т Бензин авіаційний, т Бензин моторний, т Фракції легкі інші, т Паливо реактивне типу гас, т Гас для технічних цілей, т Гас освітлювальний, т Газойлі (дизельне паливо), т Мазути топкові важкі, т Масла мастильні для процесів очищення,т Масла мастильні, т Пропан і бутан скраплені, т Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски, т Бітум нафтовий і сланцевий, т Мастила відпрацьовані, т Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, т умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах, м³ Інші продукти переробки палива, т умовного палива

2000 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

1872,9

2376,0

2346,1

2347,7

2204874,4

231758,0 932579,0 223820,0

330866,8 1221222,1 269977,6

337305,1 1178249,7 275099,9

434099,7 1138695,5 253823,7

462845,1 992380,5 242781,4

10487,0

18736,6

17287,8

9559,7

8806,4

930,0

1272,3

1035,1

573,4

202,5

5,5 88797,4 – – 228,4 35,2 106000,9 9359,4

24,7 92918,3 797,9 – 62,5 13,9 90904,9 3377,7

7,3 99636,9 599,6 – 77,8 7,5 102692,1 3234,4

– 103749,5 384,4 – 31,5 2,5 104601,6 2418,9

– 97044,9 210,1 – 27,1 0,5 97549,1 2753,6

–

7004,2 10627,0

4778,1 10264,6

4340,5 11748,2

3689,3 12759,1

2916,5 10780,7

–

0,2

0,6

0,4

0,2

2041,0 – –

19118,5 31,6 –

23666,6 37,8 –

16195,1 38,9 –

140049,1 30,8 –

–

3632,0

49,7

0,7

–

7875,6

Кількість зростання використання природного газу з 2005 року пов’язане з переведенням ряду котелень на газоподібне паливо. Збільшення кількості автомобільного транспорту призвело до збільшення використання бензину моторного з 88797,4 тонни в 2000 році до 97044,9 тонни у 2009 році, та пропану бутану скрапленого з 1027,0 тонн до 10780,7 тонн відповідно з 2000 р. по 2008 рік, а отже – збільшення обсягів викидів від пересувних джерел відповідно.

173

Табл. 11.5. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році Витрати палива в натуральному вимірі Витрачено т умовного палива

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

вугілля кам’яне, тонн

газ природний, тис.м³

бензин моторний, тонн

газойлі (паливо дизельне), тонн

2204874,4

462845,1

992380,5

97044,9

97549,1

165106,5

299,3

14669,2

11360,7

47291,0

1728090,4 401592,5 124411,4

439711,4 80,1 5225,2

908219,0 102719,3 76017,7

9450,3 2036,2 5815,0

9207,5 3440,7 4701,9

1820,3

125,8

1089,8

101,8

121,1

–

87664,9

2137,5

52153,2

4815,3

3506,2

1202086,5

434406,1

729482,0

1599,1

1064,9

34319,9

288,5

2219,4

2014,4

4156,7

149914,9

340,7

6647,6

66613,8

26360,8

51886,3

263,6

30753,3

1780,3

8101,2

16202,8

546,2

8663,7

898,9

1338,7

32906,9 10581,6

12868,2 5415,5

11065,0 3733,7

2010,7 630,0

227,3 266,2

10752,5

2905,1

5030,7

1299,4

163,3

5112,6

206,6

1378,9

986,4

436,4

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства: електроенергетики – 17,105 тис. т, або 49,6 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області. Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ». В 2009 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 17,105 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 1,635 тис. тонн (10,5%) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення використання твердого палива (вугілля) в порівнянні з минулим роком та зменшення на 50 % використання природного газу, при цьому відбулося збільшення викидів сполук азоту на 114,3 т або на 5,1 %, діоксиду та інших сполук сірки на 1668,343 т або на 17,4 %, діоксиду вуглецю на 8230,859 т або 0,7 %, викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок та оксиду вуглецю зменшились на 113,234 т або 3,3% та 34,173 т або 15,6 % відповідно. Основними джерелами викидів в атмосферне повітря на підприємстві є чотири котли БКЗ–210-140 ПТ, які працюють на твердому паливі з підсвіченням природним газом, а також газомазутовий котел ТГМ-84Б, який працює на газу. 148

Основне енергетичне обладнання ТЕЦ введено в експлуатацію в 1961 – 1962 рр. та 1973 – 1974 рр. Модернізація обладнання практично не проводилась, що приводить до зниження ККД котлоагрегатів. Для очистки димових газів від золи, яка утворюється при спалюванні вугілля, котли БКЗ–210-140 ПТ обладнані мокрими золоуловлюючими установками типу «Вентурі» з коефіцієнтом очищення 97 %. Інших установок, які забезпечують зменшення викидів в атмосферу, технологічними процесами на підприємстві не передбачено. Речовинами, які вносять вагомий кількісний вклад у сумарні викиди забруднюючих речовин підприємства та негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, є зола, сполуки азоту, сполуки сірки та оксид вуглецю. Вид палива, що використовується на протязі року впливає на загальний об’єм викидів області. В 2008 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 15,47 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 4,058 тис. тонн (35 %) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення на 10% вироблення електроенергії, при цьому на 35 % більше використовувалось твердого палива в порівнянні з минулим роком та зменшилось на 12% використання природного газу. З цього видно, що основним негативним чинником залишається вид використовуємого палива. Сьогодні, для подолання газової залежності, пропонується переведення їх на альтернативні види палива – вугілля, мазут, торфобрикети тощо. Незважаючи на безсумнівну необхідність пошуку та запровадження інших джерел теплової енергії, слід враховувати, що газ залишається найбільш екологічно чистим видом палива і використання інших існуючих видів призведе до значного збільшення номенклатури та обсягів викидів забруднюючих речовин. Для досягнення діючих нормативів викидів необхідно буде встановлювати нові типи обладнання або розробляти заходи по зменшенню викидів, що неможливо вирішити в короткі терміни. За попередніми розрахунками при використанні в якості палива вугілля, обсяги викидів забруднюючих речовин зростають у 26 разів в порівнянні з використанням природного газу, при використанні мазуту – в 10 разів, торфу – у 8 разів. Динаміка сумарних викидів представлена в таблиці 11.6. Табл. 11.6. Динаміка викидів КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» за 2005 – 2009 роки, тис. т Всього

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

10,658

11,578

11,420

15,470

17,105

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» проведено – капітальний ремонт золоуловлювачів котла 1 по заміні металевих збірних коробів димових газів; 149

– проведені ремонтні роботи по відновленню пошкоджених місць захисного футеровочного шару золоуловлювачів; – виконані поточні ремонти золоуловлювачів № 2,3,4. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 253,3 тис. грн. Після налагодження снуючих очисних установок зменшено викиди на 52,7 тонни. Для досягнення нормативів граничнодопустимих обсягів викидів розроблено додатковий план заходів, реалізація якого буде проводитись на протязі 9 років, що дасть змогу зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік. Розроблено ТЕО реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла утилізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів. Другим негативним чинником діяльності підприємства є значні обсяги утворення золи від спалювання вугілля, якої щорічно утворюється до 90 тис. т. На даний час на об’єктах підприємства акумульовано 2,47 млн. тонн золи та швидко продовжують заповнюватись резервні площі для її зберігання. При введенні підприємства в експлуатацію для цих цілей був передбачений золовідвал, який розташований в заплаві р. Десна. На даному об’єкті вичерпано резервні площі для розміщення золи. Зважаючи на гостру необхідність забезпечення вільними площами в 2005 році органами влади було виділено нову земельну ділянку на базі ставканакопичувача ВАТ «Чернігіввовна». Згідно проекту потужність золовідвалу № 2 становить біля 670000 т золи. Але через збільшення обсягів утворення золи заповнення вільних площ об’єкту здійснюється дуже швидко, на даний час на ньому розміщено майже 500 тис. тонн золи. І зараз знов гостро постала проблема з виділенням нової ділянки та будівництва нового об’єкту. За результатами вишукувань проведених фахівцями Українського наукового гігієнічного центру, зола Чернігівської ТЕЦ є мало небезпечним видом відходів, відноситься до четвертого класу небезпеки. Виходячи з радіологічних та хімічних досліджень, можливе використання золи для виробництва будівельних матеріалів. Незважаючи на неодноразові звернення до керівництва підприємства, Чернігівського міськвиконкому, який залишається власником об’єкту, не вдалося вирішити питання системного використання золи в будівельній галузі. Також не ведеться пошук інших напрямків її використання, що значно зменшило б навантаження на об’єкти довкілля. У 2009 році 5064 тонни передано для використання, як домішки при виробництві цегли, що не вирішує питання в цілому. При таких темпах спалювання вугілля, питання пошуку вільних земельних ділянок для складування золи постане дуже актуально. Одним з напрямків вирішення зазначених екологічних проблем є обмеження діяльності підприємства виключно потребами міста Чернігова. Одним з можливих напрямків вирішення проблеми накопичення золи є впровадження в будівельній галузі області технологій з 150

використанням її як сировини, зокрема при виробництві шлакоблоків та будівництві автодоріг. Табл. 11.7. Обсяги утворення та накопичення золи на золовідвалах КЕП Чернігівська ТЕЦ Обсяги утворення золи, тис. т

2005

2006

2007

2008

2009

73,36

82,51

77,36

92,63

24,7

11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел. Серед відновлювальних джерел енергії в області споживаються дрова та відходи деревообробки, енергія малих рік (Седнівська мала ГЕС ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»). Седнівська ГЕС, після проведеної розконсервації та ретельного обстеження, дала перший струм у жовтні 1999 року. На сьогодні понад 558 тис. кВт.годин додатково спрямовує щороку до енергетичної системи Чернігівщини. Електростанція є не тільки економічною одиницею, її діяльність позитивно вплинула на екологічний стан річки, підняття рівня води на 2,5 метри оновило водний потік. 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система області1 В області налічується 2821 суб’єкт господарської діяльності, на балансі яких знаходиться 123209 одиниць автотранспорту (з індивідуальними власниками). За формами власності автотранспортні підприємства області розподілилися: у власності юридичних осіб – 26,05 %, у власності фізичних осіб – 73,95 %. Всі автотранспортні підприємства, що були підпорядковані Міністерству транспорту України приватизовані. Територіально найбільша кількість автотранспортних засобів зосереджена в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках. За видами економічної діяльності значна частка транспорту задіяна в сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (47 %), транспорті (12,1 %), обробній промисловості (9,5 %), будівництві (8,6 %). Автобусним сполученням забезпечено 1442 населених пунктів області або 96,5 % від їх загальної кількості. Для організації пасажирських перевезень функціонує 50 автостанції і 617 автобусні маршрути, протяжність яких становить 32102 км, в т.ч. 102 – міських, 296 – приміських, 219 – міжміських.

За даними офіційного веб-сайту Чернігівської ОДА (http://oda.cg.gov.ua/)

151

Залізничний транспорт Загальна довжина залізничних колій в області складає 893 км, 20 із 22 районів області мають вихід на залізничні магістралі. Потреби господарського комплексу і населення обслуговує Південно-Західна (Київська дирекція залізничних перевезень, Конотопська дирекція залізничних перевезень) та Південна (Полтавське відділення) залізниці, 6 дистанцій колії, 53 залізничні станції, 2 локомотивних депо (м. Щорс, м. Чернігів), 1 вагонне депо (м. Бахмач) та низка інших підприємств. Через Чернігівську область проходить Крітський міжнародний коридор N 9, що поєднує Україну, Республіку Білорусь, Російську Федерацію, Скандинавію, Польщу і Західну Європу. Місто Чернігів має пряме пасажирське сполучення як на внутрішніх залізничних магістралях України з містами: Сімферополь, Львів та ін., так і за її кордонами з мм. Москва, Мінськ, Гомель.

Річковий транспорт ВАТ «Чернігівський річковий порт» розташований на р. Десна і є основним перевізником навалювальних і генеральних вантажів. З 1996 р. порт здійснює вантажоперевезення по р. Дунай своїм буксирним і несамохідним флотом у порти Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщини, Хорватії. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Транспортними підприємствами області впродовж 2009 р. доставлено замовникам 2,3 млн. т вантажів, що складає 74,5 % рівня 2008 р. Вантажооборот становив 989,3 млн. т км (90,3 %). Підприємствами автомобільного транспорту, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями, перевезено 2,0 млн. т вантажів, вантажооборот виконано в обсязі 798,2 млн. т км. Це складає, відповідно, 74,8 та 87,6 % рівня 2008 року. Наростили обсяги вантажоперевезень і вантажообороту транспортники Варвинського, Ічнянського, Носівського та Срібнянського районів. Фізичні особи-підприємці на власному автотранспорті виконали 70,6 % загального обсягу вантажоперевезень та 80,2 % – вантажообороту. Пасажирським транспортом області перевезено 126,8 млн. пасажирів, що складає 95,3 % рівня 2008 р. Пасажирооборот виконано в обсязі 1048,4 млн. пас. км (94,3 %). 152

Пасажирським автотранспортом, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями, перевезено 86,3 млн. пасажирів (94,6 % до 2008 р.). Обсяг виконаного пасажирообороту становив 865,9 млн. пас. км (93,8 %). Наростили обсяги пасажирських перевезень та пасажирообороту підприємства Коропського, Ріпкинського та Срібнянського районів. Автотранспортом обласного центру виконано 66,0 % загального обсягу пасажирських перевезень та 53,9 % пасажирообороту. Частка пасажирських перевезень, виконаних фізичними особамипідприємцями на власному автотранспорті, становила 37,1 % загального обсягу, пасажирообороту – 43,2 %. Обсяг пасажирських перевезень, виконаний тролейбусним транспортом, скоротився на 3,1 %, у т.ч. з платним проїздом – на 17,3 %. Річковим транспортом у 2009 р. здійснювалися перевезення вантажів тільки в закордонному сполученні. Обсяги вантажних перевезень річкового транспорту становили 72,7 % рівня 2008 р., вантажооборот – 103,5 %. Послугами річкового транспорту за рік скористалося на 39,7 % пасажирів менше, ніж у 2008 р., пасажирооборот скоротився на 40,0 %. Динаміка обсягів транспортних перевезень наведена в додатку 12 таблиця 12.1. 12.3. Склад парку та середній вік транспортних засобів За своєю структурою розподіляється наступним чином:

автомобільний

153

транспорт

області

Залежно від часу перебування в експлуатації серед транспортних засобів області у 2009 році переважали автомобілі, що перебувають в експлуатації понад 10 років (70289), друге місце посідають автомобілі, від яких становить від 5 до 10 років (35349), на третьому місці в рейтингу транспортні засоби віком від 3 до 5 років (20864), віком до 3 років обліковується 19676 автомобілів. Детальна інформація щодо середнього віку дорожніх механічних транспортних засобів наведена в додатку 12 таблиця 12.2. За конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо в області обліковується найбільше транспортних засобів, що використовують тільки бензин.

Таблиця.12.3. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) (дані оперативні) Тип автомобіля (одиниць)

Автомобілів – всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

За видами палива зріджений тільки стиснений нафтовий дизпаливо газ газ

Стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

169 –

8427 3950

– –

115

1231

–

1593 1461 596

57 9 120

8 4 50

246 192 1188

– – –

5165

1563

333

1516

–

2228

331

248

104

–

Всього

тільки бензин

146178 114135

113580 94602

15528 7991

8474 7592

9422

6045

1993

5313 1964 3787

3409 298 1833

8636 2921

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Протягом звітного періоду транспортні засоби продовжували справляти вплив на навколишнє середовище. Обсяги викидів від пересувних джерел у 2009 році склали 50,892 тис. тонн, що на 2,808 тонн менше минулорічного показника.

154

Аналіз динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря дає змогу констатувати, що найбільше викидів здійснюють вантажні автомобілі (див. табл. 12.4). Табл. 12.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис. т Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

Спеціальні нелегкові автомобілі

14,3 13,4 12,8 10,5 10,0 8,5

4,7 3,8 3,6 2,7 2,4 2,0

3,2 3,6 3,6 3,7 3,7 3,2

1,1 0,8 0,9 0,7 0,7 0,6

3,2 3,2 3,1 2,6 2,5 2,1

Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля За останні роки намітилась тенденція до певного оновлення автомобільного парку, як на підприємствах, так і в приватному секторі. Нові європейські стандарти більш жорстко регламентують вміст забруднюючих речовин у вихлопних газах, що не може позитивно не вплинути на загальну ситуацію у сфері охорони атмосферного повітря. 12.3. Використання альтернативних видів палива У Чернігівській області за допомогою Українського союзу промисловців і підприємців Українська компанія «Технопарк» здійснює підготовку до реалізації інфраструктурного проекту будівництва заводів з виробництва біогазу та дизельного палива. Сировина – відходи 155

пиломатеріалів, кукурудзи, зернових культур. Потужність заводів 35 тис. тонн біопалива на рік. Такий обсяг виробництва міг би на 100 % забезпечити пальним усі райони Чернігівської області. 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Діяльність Держекоінспекції охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом звітного періоду зосереджувалась на виконанні пріоритетних напрямків, покладених в основу обласної програми «Екологія – 2010», Національної програми «Дніпро» та інших. Протягом 2009 року діяльність інспекційного складу була спрямована на вирішення актуальних проблем відповідно до затверджених Програм, мінімізування негативного впливу на довкілля, збереження природних екосистем, екологізування громадян. За звітний період Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області перевірено 1733 об’єкти (підприємства, організації) по дотриманню вимог природоохоронного законодавства, з них комплексно – 1091, в т.ч. КП «Козелецьводоканал», КП «Водоканал» (смт. Ріпки), ЗАТ «Прилуцький м’ясокомбінат», ТОВ «Козелецький маслозавод», Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей», ЗАТ «Городнянський комбікормовий завод», Асфальтобетонний завод (с. Рівнопілля), ТОВ «Зотік» (с. Рівнопілля), НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта», ТОВ «Прилуцький нафтоналив»,ЗАТ «Комунальник» (м. Щорс), ТОВ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Бахмач – м»ясо», КП «Бахмач – водсервіс», А/Т тютюнова компанія «ВАТ – Прилуки», ТОВ «Комунальник» (м. Н-Сіверський), КП «Ревна» (м. Семенівка), ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», ДП «Холминський спиртовий завод», КП «Борзна комунальник», ВАТ «Парафіївський цукровий завод» (Ічнянський р-н), ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» та інші.

За порушення чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища складено 3136 протоколів, що є збільшенням на 8 % у порівнянні з 2008 роком. До адмінвідповідальності притягнуто 3054 особи, відсоток збільшення складає 6,6 %. Сума накладених штрафів становить 274295 грн., що на 17,8 % більше, ніж у 2008 році. Сума стягнутих штрафів складає 242770 грн., де відсоток збільшення 20,6 %. За збитки заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства пред’явлено 196 претензій і позовів загальною сумою 10145266 грн., відсоток збільшення 28,6 %, стягнуто 109 претензій і позовів на суму 108374 грн. За звітний період Держекоінспекцією в Чернігівській області здійснено 444 позапланові перевірки, з них на вимогу: Міноборони – 4, Мінприроди – 1, Прокуратур області – 212, УМВС – 4, КРУ – 3, УБОЗ – 1, СБУ – 2. Окрім того, здійснено 55 перевірок виконання рішень про 156

тимчасову заборону(зупинення) діяльності та виконання приписів, 147 перевірок по зверненням, які надійшли до Інспекції, 12 перевірок по заявам суб’єктів господарювання, 3 позапланових рейдових перевірки. Держекоінспекцією в Чернігівській області на виконання окремого доручення Міністра згідно з рішенням Протоколу оперативної наради від 01.07.2008 року № 38 здійснено перевірки 85 суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами (АЗС), на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства. Встановлено, що 84 перевірених об’єкти працюють із порушенням природоохоронного законодавства, а саме: порушення правил ведення первинного поточного обліку відходів, порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу (відсутність дозволу), порушення правил поводження з небезпечними відходами. За порушення вимог природоохоронного законодавства відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності на загальну суму 7276 грн. За результатами перевірок зупинена діяльність 2 АГЗП, 1 АЗС та пункту заправки пальним ВАТ «Чернігіврайагропромтехніка». У березні 2009 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта». В ході перевірки було встановлено, що основною метою діяльності підприємства є видобування і забезпечення нафтою і газом. В ході перевірки був встановлений факт продувки газової свердловини на території Богданівського родовища, в результаті чого здійснювалось спалювання вуглеводнів, що є порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу і ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Також виявлені факти розміщення відходів у непристосованих місцях, що є порушенням ст. 17, 33 Закону України «Про відходи». Виявлено факт розливів нафтопродуктів, що є порушенням ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». За результатами перевірки керівництву підприємства надано обов’язковий до виконання припис на усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства. До адміністративної відповідальності притягнуто шість осіб. Основною метою діяльності Гнідинцівського газопереробного заводу ВАТ «Укрнафта» є виробництво продуктів нафтоперероблення. Поточний облік відходів проводиться згідно журналів первинного поточного обліку, встановленої форми. Для тимчасового зберігання відходів обладнані місця у відповідності до класу небезпеки та агрегатного стану. По підприємству 157

розроблена загальна інструкція щодо збирання і тимчасового зберігання промислових відходів. Під час обстеження території підприємства виявлено факти розміщення металобрухту на ґрунті, що є порушенням ст.ст. 17, 34 Закону України «Про відходи». Підприємством розроблено реєстрову карту об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів № 21 від 04.02.2005 року, яка погоджена з Чернігівською міською СЕС та затверджена в Державному управлінні екології та природних ресурсів в Чернігівській області. Відповідно до повідомлень про проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки підприємстві наявні 6 об’єктів підвищеної небезпеки першого класу (цех підготовки і стабілізації нафти, цех переробки газу, цех пароводопостачання; компресорний цех; цех відвантаження газу; резервуарний парк цеху переробки газу, установка відвантаження зрідженого газу та стабільного бензину; технологічні трубопроводи зрідженого газу, стабільного бензину відбензиненого газу, Варвинська ГРС, Журавська АГРС, Ладанська АГРС, Івківська АГРС, Линовицька АГРС, Прилуцька АГРС, Заїздська АГРС, Малодівицька АГРС; АГЗС смт. Варва), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію об’єкта (об’єктів) підвищеної небезпеки. Підприємством забезпечено укладення договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти, господарська діяльність на яких може привести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру. При зберіганні та використанні отруйних речовин на підприємстві забезпечено розроблення нормативно-розпорядчих документів та дотримання заходів щодо забезпечення техногенно-екологічної безпеки. У всіх структурних підрозділах підприємства де використовуються та зберігаються отруйні речовини розроблені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, які затверджені керівництвом підприємства. В кожному структурному підрозділі, де використовуються отруйні речовини, наявні розроблені та затверджені посадові інструкції з охорони праці та безпечного поводження з хімічними речовинами. В цехах та складських приміщеннях де зберігаються та застосовуються отруйні хімічні речовини на видному місці вивішені відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації. На випадок виникнення аварійних ситуацій в підрозділах наявні засоби нейтралізації, персонал забезпечений засобами хімічного захисту. Для забезпечення оперативного реагування та ліквідації аварійних ситуацій на підприємстві створена воєнізована газорятувальна служба. Перевезення небезпечних речовин здійснюється власним транспортом, який має допуски до перевезення небезпечних вантажів. В наявності свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що 158

перевозять небезпечні вантажі та аварійні картки на випадок виникнення аварійних ситуацій. На підприємстві функціонує полігон по захороненню твердих виробничих відходів (відходи, що утворюються при зачистці технологічних апаратів), загальною площею 0,37 га. Проектна потужність видалення відходів складає 1224 тонни, розрахунковий термін експлуатації полігону 8 років. На момент перевірки на полігоні розміщено 149,843 т. Під картами проходить система дренажних труб, окремо для кожної карти, труби закінчуються тупиковими колодязями, які являються контрольними для кожної карти, всього 4 карти. Контроль за впливом на навколишнє природне середовище здійснюється відомчою лабораторією. На полігон оформлений паспорт місця видалення відходів. Всього на підприємстві нараховується 205 джерел викидів. Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних організованих джерел здійснюється на підставі дозволів. Інвентаризація джерел викидів та розробка документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Гнідинцівського ГПЗ проведена науково-дослідним і проектним інститутом (НДПІ) м. Івано-Франківськ в 2007 році. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1655 від 13.12.2001 року «Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» підприємство взято на державний облік в сфері охорони атмосферного повітря. Журнали первинної облікової документації по формах ПОД-1, ПОД-2, ПОД-3 в наявності – ведення журналів задовільне. Технологічне обладнання експлуатується відповідно до технології виробництва і відповідає вимогам нормативно-технологічної документації та нормативам викидів в атмосферне повітря. Для зменшення викидів на одному джерелі встановлено пилогазоочисну установку. Підприємством забезпечено розробку паспорта пилогазоочисного устаткування, в паспорті наявні акти перевірки ефективності роботи установки. При візуальному огляді пилогазоочисного обладнання виявлені нещільностей в конструкції не зафіксовано. Водопостачання підприємства для задоволення власних виробничих та господарсько-побутових потреб здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Водокористування здійснюється із артезіанських свердловин, з поверхневих джерел, з мережі міського комунального водопроводу для госппитних і виробничих потреб та його вторинним водокористувачам в загальному об’ємі: 6867,37 м3/добу, 1181, 045 тис. м3/рік, у тому числі: з підземних джерел 637,69 м3/добу, 95,297 тис. м3/рік; - з поверхневих джерел 6200,78 м3/добу, 1075,2 тис. м3/рік; - з мережі міського комунального водопроводу 28,9 м3/добу, 10,548 тис. м3/рік. 159

Всього на підприємстві 13 артезіанських свердловин. Підприємством для забору прісних підземних вод експлуатуються 7 артезіанських свердловин, 4 знаходяться в резерві та 2 затампоновані. Акти на санітарно-технічний тампонаж від 06.03.2007 року та від 27.06.2007р. Свердловини знаходяться в задовільному стані. Санітарно-захисні зони артезіанських свердловин знаходяться в задовільному стані. Облік забору підземних вод здійснюється за допомогою водовимірювальних приладів. Підприємством не забезпечено подачу щорічного звіту по формі 7гр, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Для очистки виробничих стічних вод використовуються очисні споруди механічної очистки, потужністю 24000 м3/добу, Після очистки стічні води передаються для повторного використання для виробництва пару в цех пароводопостачання, вимогами дозволу на спеціальне водокористування передбачено передачу вод на станцію підтримування пластового тиску НГВУ «Чернігівнафтогаз», що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів

Протягом 2009 року здійснено 225 перевірок по контролю за станом використання поверхневих водних ресурсів. За результатами перевірок складено 107 протоколів, 107 осіб притягнуто до адмінвідповідальності, накладено штрафів на суму 16218 грн., стягнуто – 15953 грн. Основними напрямками роботи щодо покращання стану водних ресурсів області є питання зменшення скидів недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об’єкти, попередження забруднення підземних вод, покращання режиму господарювання у прибережних захисних смугах водних об’єктів, сприяння будівництву та реконструкції очисних споруд на підприємствах області. Відділом інструментально-аналітичного контролю за рік відібрано та проаналізовано 167 проб річної води, де виконано відповідно 3888 визначень. Відібрано 261 пробу стічних вод де виконано 4902 визначення. Проконтрольовано гідрохімічний стан 81 водойми по 139 створах. Постійне перевищення нормативів ГДС спостерігається у скидах зворотних вод на: КП «Козелець-водоканал», Остерському ВУЖКГ, ЗАТ «Комунальник» (м. Щорс), ТОВ «Бахмачконсервмолоко», ЗАТ «Маслозавод Прилуки». Ряд комплексів очисних споруд працюють нестабільно: КП «Водоканал» (смт. Ріпки), філія „Менський сир” ППКФ „Прометей”, ТОВ «Бахмач – м’ясо», КП «Ревна» (м. Семенівка).

160

Основним предметом діяльності Комунального підприємства «Водоканал» (смт. Ріпки) є надання послуг по водопостачанню та водовідведенню. Водовідведення здійснюється на очисні споруди біологічної очистки, проектною потужністю 700 м3/добу. Фактично надходить біля 230 м3/добу. Очисні споруди включають: приймальну камеру, лоткову трасу, первинні відстійники, двосекційний аеротенк, вторинні відстійники, біоставки. Очисні споруди працюють нестабільно, періодично фіксується перевищення граничнодопустимих концентрацій по вмісту фосфатів та нітритів, що є порушенням ст.ст. 44 (п.3), 70 Водного кодексу України. Облік води, яка надходить на очисні споруди, ведеться по часу роботи та потужності насосів. Контроль якості зворотних вод проводиться атестованою лабораторією підприємства. В ході перевірки відібрані проби стічної води на скиді з очисних споруд. Основним предметом діяльності ЗАТ «Городнянський комбікормовий завод» (м. Городня) є виробництво та подальша реалізація кормів для тварин та птиці. Відведення стічних вод підприємства здійснюється на локальні очисні споруди поля наземної фільтрації, потужністю 100 м3/добу. На момент перевірки скид стічних вод здійснюється на дві карти. Дві інші використовується в якості резервних. Журнали обліку стічних вод відсутні. Накопичувачі потребують проведення робіт з благоустрою, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Основною метою діяльності Філії «Менський сир» ПП КФ «Прометей» є заготівля та переробка молока, виробництво і реалізація молочної та іншої продукції рослинництва і тваринництва, в тому числі на давальницьких умовах. Скид промислових та госппобутових стічних вод підприємства, а також міського каналізаційного колектора, здійснюється на очисні споруди повної біологічної очистки проектною потужністю 3250 м 3/добу. Облік стічних вод здійснюється в журналі встановленого зразку за потужністю насосного обладнання каналізаційної насосної станції підприємства. Облік стічних вод, які поступають з мережі комунальної каналізації, здійснюється за даними ЗАТ «Комунальник» (договір на очистку фекальних стоків від 01.04.2008). Процес очистки у первинних відстійниках порушений, на поверхні наявний значний шар плівки, яка складається зі зважених решток та жирових залишків. Має місце незначний винос мулу з вторинних відстійників другого ступеня очистки. Аеротенки знаходяться в робочому стані, барбатація рівномірна, мул візуально активний. Контроль якості стічних вод здійснюється відомчою лабораторією, термін дії свідоцтва про атестацію якої закінчився 06.12.2008р., що є порушенням ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». За даними аналізів лабораторії періодично фіксується перевищення граничнодопустимих 161

концентрацій забруднюючих речовин у зворотних водах вмісту фосфатів та зважених речовин. Наведене свідчить про порушення технологічного режиму експлуатації очисних споруд, що є порушенням ст. 44 (п. 6), ст. 70 Водного кодексу України. За порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 5 осіб на суму 1122 грн. Очисні споруди КП «Козелецьводоканал» повної біологічної очистки загальною потужністю 500 м куб. на добу працюють не стабільно в зв’язку зі значною недовантаженістю, фактично на КОС надходить лише 120 м куб стічних вод, перевищення граничнодопустимих нормативів фіксуються по вмісту фосфатів та нітритів. Очисні споруди ЗАТ «Комунальник» (м. Щорс) повної біологічної очистки проектною потужністю 700 м3/добу, працюють нестабільно. Зворотні води скидаються в безіменний струмок з перевищенням граничнодопустимих нормативів по амонію сольовому, фосфатах, нітритах. Основною причиною неефективної роботи КОС є їх значна недовантаженість, при проектній потужності 700 м3/добу на очистку надходить лише 250 м3/добу. Для покращення ефективності роботи очисних споруд необхідно провести реконструкцію та модернізацію всіх ланок очистки. Основною метою діяльності ТОВ «Бахмачконсервмолоко» є виробництво молочноконсервної продукції. Скид промислових та госппобутових стічних вод підприємства здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки проектною потужністю 700 м3/добу. На момент перевірки очисні споруди знаходяться в робочому стані, працює один аеротенк, візуально активний мул в аеротенках наявний в дуже малій кількості (до 10%). Комплекс очисних споруд потребує проведення ремонту всіх ланок очистки. Експлуатація очисних споруд відбувається з порушенням технологічного регламенту. Це призводить до скиду стічних вод у поверхневий водний об’єкт з перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин, що є порушенням ст. 44 (п. 3), 70, 95 Водного кодексу України. Фактично за добу в середньому на комплекс очисних споруд надходить до 160 м3 стічних вод. Підприємством укладено угоду з ТОВ «С.М.Р.» на проведення ремонтних робіт комплексу очисних споруд. На момент перевірки для покращення процесу очистки зворотних вод підприємства застосовуються часткове введення реагентів на початковому етапі очищення. Інструментально-лабораторний контроль за якістю скинутих у водний об’єкт стічних вод не ведеться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Підприємству необхідно забезпечити існуючу відомчу лабораторію необхідними засобами вимірювання, хімічним посудом та реактивами. 162

Основною метою діяльності ТОВ «Бахмач-м'ясо» є переробка м’яса та виробництво м’ясних виробів. Скид виробничих та господарськопобутових стічних вод підприємства здійснюється на очисні споруди механічної очистки потужністю 160 м3/добу. На момент перевірки очисні споруди експлуатуються з порушенням технологічного регламенту, що є порушенням ст. 44 (п. 6) Водного кодексу України. Робота очисних споруд з порушенням технологічного регламенту призводить до скиду недостатньо очищених стічних вод у поверхневий водний об’єкт (р. Борзенка), що є порушенням ст. 44 (п. 3), 70, 95 Водного кодексу України. Основною метою діяльності КП «Бахмач-водсервіс» є забезпечення розвитку житлово-комунального господарства міста з метою задоволення потреб населення і народного господарства у всіх видах комунальних послуг. Скид стічних вод здійснюється на локальні очисні споруди біологічної очистки з подальшим доочищенням у біоставках потужністю 2200 м3/добу. Очисні споруди потребують реконструкції та експлуатуються з порушенням технологічного регламенту, що приводить до скиду недостатньо очищених звородних вод у струмок Парасючка, яка впадає в р. Борзенка, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Основною метою діяльності акціонерного товариства закритого типу А\Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» є виробництво тютюнових виробів. Скид виробничих та господарсько-побутових стічних вод підприємства здійснюється в мережу комунальної каналізаційної на підставі договору з КП «Прилукитепловодопостачання». Скид зливових вод здійснюється через випуск очисних споруд зливової каналізації з біологічним доочищенням в р. Удай (притока р. Сули). На момент перевірки біологічні ставки доочищення знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані, потребують проведення робіт по очищенню та впорядкуванню. Вказане є порушенням ст. 44 (п. 6) Водного кодексу України. Контроль за якісним та кількісним складом стічних вод здійснює Прилуцька міська СЕС. Періодично фіксується незначні перевищення граничнодопустимих показників по вмісту: заліза загального, зважених речовин, фосфатів, ХСК, БСК. В розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища підприємством забезпечено сплату за наднормативні скиди з урахуванням коефіцієнту як за понадлімітні. Основним предметом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник» (м. Новгород-Сіверський) є забезпечення розвитку житлово-комунального господарства міста з метою найбільш повного задоволення потреб населення і народного господарства у всіх видах комунальних послуг. Забезпечує водопостачання та водовідведення міста. Водовідведення здійснюється на локальні очисні споруди біологічної очистки проектною потужністю 800 м3/добу, 292 тис. м. 163

куб/рік. На момент перевірки очисні споруди знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Працюють згідно техрегламенту. За даними гідрохімічних аналізів на скиді з комплексу очисних споруд перевищень граничнодопустимих нормативів не зафіксовано. Облік води, яка надходить на очисні споруди, ведеться по часу роботи та потужності насосів. Дані первинного обліку скиду зворотних вод співпадають з даними державної статистичної звітності. В ході перевірки відібрані проби стічної води на вході та виході з комплексу очисних споруд. Основною метою діяльності комунального підприємства «Ревна» (м. Семенівка) є надання послуг з водопостачання та водовідведення, забезпечення розвитку житлово-комунального господарства. Скид стічних вод здійснюється на очисні споруди повної біологічної очистки потужністю 1800 м3/добу, фактично надходить 90-100 м3/добу. Скид очищених стічних вод здійснюється у р. Ревна. Облік кількості скиду стічних вод здійснюється побічним методом за витратою електроенергії. Кількість скинутих стічних вод фіксується в журналі встановленого зразку. В ході перевірки встановлено, що очисні споруди значно недовантажені, працюють неефективно, потребують проведення ремонтних робіт, це призводить до неякісної очистки стічних вод, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. В ході перевірки Свердловської сільської ради Коропського району було з’ясовано, що в зв’язку з відсутністю фінансування не вирішено питання завершення будівництва та введення в дію існуючого комплексу очисних споруд. В результаті господарсько-побутові стічні води, без будь якої попередньої очистки, скидаються в р. Головесну спричиняючи негативний вплив на водойму. В 2008 році Держекоінспекцією було направлено клопотання до Облдержадміністрації про часткове фінансування вищевказаних робіт, в свою чергу громада села зверталась з відповідним проханням до Коропської райдержадміністрації. Станом на І півріччя 2009 року ніяких коштів на вирішення проблеми не виділено. ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» спеціалізується на виготовленні різноманітних шпалер та поліграфічної продукції. Відведення стічних вод підприємства проводиться на локальні очисні споруди продуктивністю 5200 м3/добу призначені для очищення господарсько-фекальних, промислових стічних вод ВАТ «КФТП» та господарсько-фекальних стічних вод м. Корюківка. Каналізаційні очисні споруди являють собою комплекс споруд, призначених для окремої фізико-хімічної очистки промислових стоків з подальшим змішуванням їх з господарсько-фекальними стоками, послідовною спільною біологічною очисткою змішаних стічних вод та доочищення на ставках аераторах. Фактично щодоби надходить 1000 м3 стічних вод, очисні споруди значно недовантажені, працюють три секції аеротенків. Візуально спостерігається нерівномірна барбатація по тілу аеротенка, що свідчить про зношеність фільтросних труб. Дві секції аеротенків знаходяться на капремонті. 164

Контроль якості стічних вод здійснюється відомчою хімікоаналітичною лабораторією по контролю за якістю стічної води. За даними гідрохімічних аналізів відомчої лабораторії перевищень граничнодопустимих нормативів на скиді з комплексу очисних споруд не фіксується. Основною метою діяльності Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» є виробництво та реалізація спирту етилового із харчової сировини. Водовідведення стічних вод здійснюється на очисні споруди – поля наземної фільтрації проектною потужністю 908 м3/добу, фактично надходить 110 м3/добу. На момент перевірки використовуються дві карти. Поля фільтрації знаходяться в незадовільному стані, потребують проведення робіт з благоустрою, на полях фільтрації розміщується барда, на мулових майданчиках допускається розміщення побутових відходів, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України, ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи». Контроль якості стічних вод, які скидаються до полів фільтрації, здійснюється Корюківською райСЕС. Облік кількості скиду стічних вод здійснюється за кількістю випущеної продукції. Кількість скинутих стічних вод фіксується в журналі. Основним предметом діяльності Комунального підприємства «Борзна-Комунальник» є забезпечення розвитку житлово-комунального господарства міста з метою найбільш повного задоволення потреб населення і народного господарства у всіх видах комунальних послуг. Водовідведення здійснюється на очисні споруди біологічної очистки, проектною потужністю 1400 м3/добу. Фактичне навантаження 150 м3/добу. Очисні споруди значно недовантажені, працюють неефективно. З очисних споруд здійснюється скид недостатньо очищених стічних вод з перевищенням гранично допустимих нормативів Згідно даних державної статистичної звітності 2ТП (водгосп) у магканал з наступним скидом у р. Борзенка з очисних споруд підприємства за 2008 рік скинуто 48 тис м3 недостатньо очищених стічних вод, що є порушенням ст.ст. 44 (п.3), 70, 95 Водного кодексу України. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області проведені розрахунки збитків, завданих внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод. Основним предметом діяльності ВАТ «Парафіївський цукровий завод» є переробка цукрового буряку, виробництво та реалізація цукрупіску на зовнішньому та внутрішньому ринках. На підприємстві експлуатується система оборотного водопостачання. Облік води в оборотній системі водопостачання здійснюється побічним методом по витраті електроенергії із занесенням до журналу за формою ПОД-12. Водовідведення здійснюється на поля наземної фільтрації потужністю 800 тис. м3/рік. Виробничі стічні води попередньо очищуються у земляних відстійниках. Очисні споруди знаходяться в незадовільному стані, потребують проведення робіт по ремонту та впорядкуванню. Облік 165

стічних вод здійснюється побічними методами по витраті електроенергії та нормам витрати води із занесенням до журналу за формою ПОД-12. Основною метою діяльності Дочірнього підприємства «Пластмас» Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Пластмас – Прилуки» є виготовлення виробів з пластмас, тари з пластмас, виробництва плит, труб та профілів з пластмас. Водовідведення побутових стічних вод здійснюється до міської каналізаційної мережі на підставі договору з КП «Прилукитепловодопостачання». Зливові стічні води відводяться на власті очисні споруди механічної очистки. У зв’язку із відсутністю атмосферних опадів стічні води на очисних спорудах відсутні. Згідно облікових даних та звіту 2-ТП (водгосп) у 2009 році скид зливових вод не здійснювався. Журнал обліку кількості стічних вод ведеться постійно, але журнал невстановленого зразку. Підприємством не забезпечено виконання умов дозволу на спеціальне водокористування, а саме відсутній регламент експлуатації очисних споруд, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. На підприємстві функціонує система оборотного водопостачання. Журнал обліку кількості води, яка використовується у системі, ведеться постійно, але журнал невстановленого зразку. За порушення природоохоронного законодавства дві особи притягнуті до адмінвідповідальності, керівництву підприємства наданий припис на усунення виявлених порушень. Основною метою діяльності санаторію «Десна» є забезпечення високого рівня лікувально-діагностичного процесу. Водовідведення здійснюється на власні поля фільтрації.

На балансі санаторію знаходяться очисні споруди – наземні поля фільтрації, проектна потужність 200 м3/добу. Очисні споруди знаходяться у незадовільному стані, потребують проведення впорядкувальних та ремонтних робіт, це призводить до неякісної очистки стічних вод, що є порушенням ст. 44 (п. 6), 95 Водного кодексу України. Основним предметом діяльності комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» є забезпечення розвитку житлово-комунального господарства міста з метою найбільш повного задоволення потреб населення і народного господарства у всіх видах комунальних послуг (збирання, очищення та розподілення води). Водовідведення здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки, проектною потужністю 14343 м3/добу. Фактичне навантаження 5200 м3/добу. Очисні споруди знаходяться в задовільному стані, за даними гідрохімічних аналізів проведених власною атестованою лабораторією, перевищень граничнодопустимих нормативів не зафіксовано. Скид стічних вод в водний об'єкт річка В’юниця, здійснюється на підставі затвердженого граничнодопустимого скиду. Облік стічних вод, які надходить на очисні споруди, ведеться по часу 166

роботи та потужності насосів. Лабораторний контроль за якістю стічних вод здійснюється власною відомчою лабораторією. Комплекс очисних споруд потребує проведення робіт з модернізації та капітального ремонту всіх ланок очистки. Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» спеціалізується на забезпеченні населення, підприємств, організацій м. Чернігова водопостачанням та водовідведенням.

Згідно технологічного регламенту роботи очисних споруд водовідведення КП «Чернігівводоканал» здійснюється по двох випусках в р. Білоус – поверхневий водний об’єкт рибогосподарського водокористування ІІ категорії на підставі дозволу на спеціальне водокористування. На момент перевірки скид зворотних вод проводиться по другому випуску. Динаміка забору і використання води, скиду стічних вод за даними звітів про використання води за формою № 2-ТП (водгосп) свідчить, що за останні 3 роки доведені ліміти не перевищуються. Очисні споруди, загальною потужністю 94000 м3/доб, здійснюють прийом побутових стічних вод від житлових будівель, а також побутових і виробничих стічних вод промислових підприємств. В теперішній час на території очисних споруд є 2 технологічні лінії очистки стічних вод, кожна з яких включає споруди механічної, біологічної очистки, доочищення стічних вод і споруди по обробці осадів. Фактично на очисні споруди надходить біля 50000 м3/добу. На момент перевірки технічний стан очисних споруд задовільний. На момент перевірки незаповненими відпрацьованим мулом залишаються лише дві мулові карти, що є недостатнім для розміщення необхідної кількості мулового осаду. З метою звільнення резервних площ протягом другого півріччя поточного року підприємством забезпечено збільшення кількості вивозу мулового осаду, що утворюється в процесі роботи КОС. Первинний облік кількості стічних вод, що скидаються у р. Білоус, ведеться розрахунковим методом. Інструментально-лабораторний контроль кількості та якості стічних вод, що скидаються в р. Білоус здійснюється відомчою лабораторією КП «Чернігівводоканал». За результатами інструментально-лабораторних досліджень зворотних вод на скиді до р. Білоус за період з 25.02.2009 року по 30.06.2009 року зафіксовано перевищення нормативів ГДС забруднюючих речовин по вмісту азоту амонійного, фосфатів, хлоридів та нітратів, за цей період підприємством скинуто 7969965 м3 недостатньо очищених зворотних вод. За період з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року зафіксовано перевищення нормативів ГДС забруднюючих речовин по вмісту нітритів, нітратів, фосфатів та хлоридів, за цей період підприємством скинуто 1544591 м3 недостатньо167

очищених зворотних вод. Зазначене є порушенням п.3 ст.44, п.6 ст.70 Водного кодексу України. Держекоінспекцією в Чернігівській області пред’явлені претензії на відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті скиду недостатньо очищених стічних вод на суму 6272 грн. та 26254 грн. Закрите акціонерне товариство «Маслозавод «Прилуки» здійснює свою діяльність з порушенням вимог водного законодавства, а саме: в порушення умов дозволу на спеціальне водокористування скид господарсько-побутових та виробничих стічних вод здійснюється до магістрального каналу, який впадає в річку Рудка, без проведення попередньої очистки; зворотні води скидаються до магістрального каналу з перевищенням гранично допустимих показників по забруднюючим речовинам (п.п. 3, 4 ст. 44 Водного кодексу України); Згідно матеріалів перевірки ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» за період з 29.06.2009 року по 14.12.2009 року в магістральний канал, що впадає в річку Рудка скинуто 60180,0 м3 недостатньо очищених стічних вод. Держекоінспекцією в Чернігівській області проведений розрахунок та пред»явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті скиду недостатньо очищених стічних вод на суму 8634911 грн. У зв’язку з вищевикладеним Держекоінспекцією в Чернігівській області винесено рішення № 20 від 16.12.2009 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності ЗАТ «Маслозавод «Прилуки». 1.2. Контроль у галузі охорони і використання підземних вод

Протягом 2009 року було проведено 484 перевірки по контролю за станом використання підземних водних ресурсів. За результатами перевірок складено 260 протоколів, 260 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на суму 33626 грн., сплачено – 26469 грн. Пред’явлено 103 претензії та позовів за екологічні збитки на суму 165595 грн., стягнуто – 72255 грн. Перевірками встановлено, що основними порушеннями є відсутність дозволу на спеціальне водокористування чи закінчення терміну дії дозволу. Також мають місця і такі порушення як: не огорожені та не облаштовані санітарно – захисні зони артсвердловин, негерметичність гирл свердловин, не проводиться санітарно – технічний тампонаж недіючих артезіанських свердловин у встановлені строки. Як приклад можна привести перевірки наступних водокористувачів:

168

СФГ «Скіф» в с. Ярославка, Бобровицького району було встановлено, що забір води з артезіанських свердловин відбувається без дозволу на спецводокористування. ТОВ «Понори» в Талалаївському районі та ТОВ «Агродмитрівське» в смт. Дмитрівка перевіркою встановлено, що здійснюється забір води на підставі дозволу на спецводокористування, але свердловини знаходяться в не задовільному стані. Санітарно-захисні зони свердловин не огороджені. За виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства відповідальних посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності. ТОВ «Городнянський ХПП» за результатами перевірки виявлені порушення умов дозволу на спеціальне водокористування (відсутній облік видобутої води, відсутні водовимірювальні прилади, відсутня санітарно – захисна зона артезіанської свердловини). Посадову особу притягнено до адмінвідповідальності та наданий припис щодо усунення виявлених недоліків. При перевірці будівельного управління № 1 АТФ «Укргазбуд» встановлено, що на балансі підприємства знаходиться одна артсвердловина, дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За порушення природоохоронного законодавства відповідальна особа притягнута до амінвідповідальності за ст. 48 КУпАП, накладено штраф на суму 136 грн. ТОВ «Бахмачконсервмолоко» - водопостачання підприємства для задоволення виробничих та господарсько-побутових потреб здійснюється з чотирьох артезіанських свердловин. Забір води здійснюється при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 (п. 9), 49 Водного кодексу України. За період з 16.04.2009р. по 19.05.2009р. з артезіанських свердловин самовільно без наявності дозволу на спеціальне водокористування забрано 6871 м3 води. Здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води та пред’явлено претензію на суму 1114 грн. В товаристві з обмеженою відповідальністю «Бахмач-м'ясо» для забору води наявні дві артезіанські свердловини. На момент перевірки експлуатується одна свердловина. Інша свердловина не використовується і потребує ремонту. Забір води з артезіанських свердловин на власні господарсько-побутові та виробничі потреби здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. В період з 08.02.2008р. по 01.06.2008р. підприємством забрано 20,4 тис. м3 води самовільно без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За самовільне використання води підприємству пред’явлено претензію на суму 3308,88 грн. Водопостачання села Свердловка Коропського району Чернігівської області здійснюється за рахунок власної артезіанської свердловини. 169

Артезіанська свердловина знаходиться в робочому стані, проведений ремонт свердловини та водонапірної башти, санітарно-захисна зона виділена. Забір води проводиться без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України. Облік забору води не ведеться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За результатами перевірки пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання на суму 10431 грн. Комунальне підприємство «Бозна-Комунальник» здійснює спеціальне водокористування на підставі дозволу. Термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування закінчився 31.10.2008 року. За період з 01.11.2008 року по 05.03.2009 року підприємством забрано 73,4 тис. м3 води з артсвердловин без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України. Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води на суму 3572 грн. ВАТ «Парафіївський цукровий завод» Для задоволення власних виробничих та госппитних потреб, передачі вторинним водокористувачам на підприємстві наявні 9 артезіанських свердловин. Артезіанські свердловини №№ 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9 знаходяться в задовільному санітарнотехнічному стані. Санітарно-захисні зони артезіанських свердловин наявні знаходяться в задовільному стані. Наявні паспорти артезіанських свердловин. Під час огляду артезіанську свердловину № 4 не виявлено, санітанозахисна зона артсвердловини не виділена та не огороджена, територія заросла чагарниками, обладнання демонтовано, на місці розташування артсвердловини проводилися земляні роботи і місце розміщення гирла свердловини засипано ґрунтом, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Артезіанська свердловина № 5 пошкоджена, що призводить до витоку води на рельєф місцевості, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Облік забору води на свердловинах № 1 та № 2 ведеться за допомогою лічильника марки НМВ- 93.02, на свердловині № 3 побічним методом по показниках електролічильників, на решті свердловин облік ведеться по нормах споживання для населення та нормах споживання для тваринницького комплексу з занесенням показників до журналів обліку встановленої форми. Підприємством не забезпечено виконання умов дозволу на спеціальне водокористування щодо встановлення водовимірювальних приладів на усіх артсвердловинах, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Для забору води на КП «Господар» Варвинської селищної ради наявні п’ять артезіанських свердловин, з яких дві резервні (№ 1 і 3), одна 170

потребує ремонту (№ 5). Крім того на балансі підприємства наявна артезіанська свердловина (№ 6), яка підлягає тампонажу. При обстеженні робочих свердловин № 2 і 4 встановлено, що технічний стан свердловин задовільний. Водогосподарські споруди знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Санітарно-захисні зони артезіанських свердловин наявні, необхідний розмір їх витриманий. Облік забору води з артезіанських свердловин здійснюється за допомогою лічильників СТВ-100. Дані про фактичний забір води фіксуються в журналах первинного обліку. Записи в журналах здійснюються не регулярно, що є порушенням ст. 44, 48 Водного кодексу України. На балансі КП «Чернігівводоканал» в наявності 94 артсвердловини, з них діючих - 86, потребують капітального ремонту - 5, спостережних - 3. В наявності паспорти на артсвердловини, в яких заносяться результати щорічних перевірок стану артсвердловин, їх устаткування та всіх трубопроводів. Первинний облік водоспоживання здійснюється з артсвердловин побічним методом із занесенням даних в журнали первинного обліку за формою № ПОД-12, на артсвердловинах, які обладнані лічильниками ведуться журнали за формою № ПОД-11. На балансі КП «Ніжинське управління водопровідноканалізаційного господарства» знаходиться 17 артезіанських свердловин. Артезіанські свердловини №№ 1, 2, 5, 6, 7, 9 розташовані на водозаборі «Прогрес», №№ 1, 2, 3 – водозабір «В/ч А-2750», №№ 7, 9, 14, 15, 16, водозабір «Червона Гребля», №№ 1, 2 – водозабір «Червонокозача», водозабір «Круча» одна свердловина. Свердловини знаходиться в робочому стані, санітарно-захисні зони водозаборів вигороджені, знаходяться в задовільному стані. Термін дії дозволу на спеціальне водокористування закінчився 06.12.2009 року. Підприємством надані документи до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області для отримання дозволу на спеціальне водокористування. На момент перевірки дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України. Облік забору води ведеться побічним методом по потужності обладнання, показники заносяться до журналів обліку не встановленого зразку, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Вищезазначені порушення виявлені на наступних підприємствах: КП «Жовтневе», ТОВ АПК «Магнат», АЗС № 21 філії № 17 «Чернігівська» ТОВ «НК Альфа – Нафта», СТОВ «Нове життя», ТОВ «Придеснянське», ПСП «Злагода», КП Грем`яцької сільської ради, ТОВ «а/ф Іванівська», ТОВ «а/ф Товстоліс», Охрамієвицька сільська рада, КЕВ м. Чернігова та інших. 171

За поточний період Інспекцією подання щодо анулювання дозволів на спецводокористування до Держуправління не подавались. ІІ. Контроль за охороною атмосферного повітря.

Протягом звітного періоду здійснено 642 перевірки по контролю за станом атмосферного повітря. За результатами перевірок складено 335 протоколів, 335 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, сума накладених штрафів складає 50422 грн., стягнуто – 45118 грн. Пред’явлено 4 претензії на суму 293987 грн. Першочергова увага при здійсненні аналітичного контролю приділялась екологічно небезпечним об’єктам. Основні порушення, що були виявлені в ході перевірок це відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин, не забезпечено ведення первинної облікової документації ПОД-1, ПОД-2, ПОД-3, відсутні інструкції по експлуатації газоочисного устаткування, у паспортах ГОУ не зазначені відомості щодо проведення ремонтних робіт, обстеження технічного стану та ефективності роботи. На підприємстві Філії «Менський сир» ПП КФ «Прометей» знаходяться в користуванні об’єкти підвищеної небезпеки (аміачнокомпресорний цех), наявне Повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки від 16.06.2003, яка проведена Чернігівським експертно-технічним центром Держнаглядохоронпраці. Наявний договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки за № 7221970 від 15.01.2008, що укладений з ЗАТ „УАК АСКА”. На підприємстві використовується аміак, дозвіл на використання, зберігання, транспортування, використання аміаку відсутній, що є порушенням ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Згідно з інвентаризацією стаціонарних джерел забруднення, що була проведена у 2004 році «ВП ВІСТ», на підприємстві наявні 18 стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві є паливовикористовуюче обладнання. Припис Державної екологічної інспекції в Чернігівській області щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу підприємством не виконано, що є порушенням ст. 20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Викиди в атмосферне повітря здійснюються без дозволу, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Основною метою діяльності ТОВ «Нептун» є здійснення виробничої та комерційної діяльності у сфері видобування, розливу мінеральної та питної вод, безалкогольних напоїв. На підприємстві наявне джерело викидів забруднюючих 172

речовин в атмосферу: котел на газовому паливі Колвітерм КТ 100 Т. Діяльність підприємства здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

При перевірці ЗАТ «Прилуцький м’ясокомбінат» встановлено, що на підприємстві наявні стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу відсутній, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». При перевірці ТОВ «Янг Україна» встановлено, що підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

ЗАТ «Планета-Інкс» займається виробництвом широкого асортименту поліграфічних фарб та лаків. Згідно інвентаризації стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на підприємстві нараховується 28 стаціонарних джерел викидів в атмосферу. Термін дії дозволу на викиди в атмосферу подовжено Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області до 30.06.2009р. Технологічне обладнання відповідає вимогам нормативнотехнологічної документації та нормативам викидів в атмосферне повітря. На підприємстві не забезпечено розроблення та погодження плану-графіку проведення інструментально-лабораторного контролю за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на поточний рік, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Основним предметом діяльності філії «Чернігівська дорожньоексплуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» є виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг. Асфальтобетонний завод (с. Рівнопілля Чернігівського району) здійснює виготовлення асфальтобетонних сумішей і розігрів бітуму для внутрішніх потреб та для відпуску підприємствам ДП «Облавтодор». Виробнича потужність 13092 тонн асфальтобетону на рік. Всього на об’єкті нараховується 17 джерел викидів. Наявний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основні виробництва, діяльність яких призводить до викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, це: - площадка розвантаження та зберігання гранд відсіву і щебінки; - асфальтозмішувач ДС – 1858 (пічне паливо); - буферний котел розігріву бітуму (пічне паливо); - котельна (пічне паливо); - топочна побутова (дрова); 173

- зварювальний пост; - автозаправна станція. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1655 від 13.12.2001 року «Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» підприємство взято на державний облік в сфері охорони атмосферного повітря за № 745502 від 25.10.2002р. Журнали первинної облікової документації по формах ПОД-1, ПОД-2 не ведуться, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Для зменшення викидів асфальтозмішувач обладнано трьома ступенями пилогазоочищення: - 1 ступінь – прямоточний осьовий циклон; - 2 ступінь – циклон СЦН-40 (4 шт.); - 3 ступінь – вологий пилоуловлювач ударно-інерційної дії «Вентурі». Загальна ефективність очищення від пилу складає 97,98 %. На момент перевірки проводиться ремонт пилогазоочисного обладнання. Журнал обліку роботи газоочисного обладнання ведеться постійно. Підприємством не здійснюється інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від організованих стаціонарних джерел, не здійснюється перевірка ефективності роботи пило газоочисного обладнання, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На підприємстві не забезпечено розроблення та погодження плану-графіку проведення інструментально-лабораторного контролю за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від організованих джерел викидів. На ЗАТ «Городнянський комбікормовий завод» Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведена ПП „НВФ «СОТИС» у 2005р. За даними інвентаризації на підприємстві нараховується 46 джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основним джерелом викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря є котельня. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст. ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Для зменшення об’ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обладнано 19 аспіраційних систем. На підприємстві не забезпечено проведення перевірки технічного стану аспіраційних систем та ефективності їх роботи, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

ТОВ «Бахмачконсервмолоко» в якості холодоагенту використовує аміак. Дозвіл на використання та зберігання аміаку відсутній, що є порушенням ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». За результатами ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки аміачно-холодильна станція належить до об’єктів підвищеної небезпеки 2 класу. В процесі виробничої діяльності 174

підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві є паливовикористовуюче обладнання та компресорний цех. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». В товаристві з обмеженою відповідальністю «Бахмач-м'ясо» згідно даних інвентаризації налічується 22 стаціонарних джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є паливовикористовуюче обладнання (3 котли марки Е 1/9, які працюють на котельному паливі) та компресорний цех. В процесі виробничої діяльності підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які здійснюються без дозволу, термін дії попереднього дозволу закінчився 30.12.2007р. Новий дозвіл не оформлено, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Локомотивним депо Щорс Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» здійснено характеристику технології виробництва і технологічного обладнання з точки зору забруднення атмосфери. Об’єктами забруднювання являються: котельня (паливо – природний газ), деревообробна дільниця. Всього на підприємстві нараховується 21 джерело викидів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1655 від 13.12.2001 року «Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» підприємство взято на державний облік в сфері охорони атмосферного повітря. Потенційний обсяг викидів від локомотивного депо Щорс Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» складає 4,052т. на рік (без урахування діоксиду вуглецю об’єм викиду якого складає – 726,12т.). Для зменшення викидів на двох джерелах встановлено пилогазоочисне обладнання. Паспорта пилогазоочисного устаткування відсутні. Перевірка ефективності роботи та технічного стану пилогазоочисного устаткування у 2008 році не проводилась. При візуальному огляді пилогазоочисного обладнання виявлені нещільності в конструкції, що приводить до неефективної її роботи, порушення ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На підприємстві ДП «Холминський спиртовий завод» налічується 14 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві є паливовикористовуюче обладнання. Для зменшення викидів на одному джерелі встановлено пилогазоочисну установку. Підприємством не проводиться перевірка технічного стану пилогазоочисного обладнання, що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Не здійснюється інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне 175

повітря від стаціонарних джерел. Вказане є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За результатами перевірки складено акт та надано обов’язків до виконання припис на усунення виявлених недоліків. За порушення вимог природоохоронного законодавства чотири посадові особи притягнуті до адмінвідповідальності. Викиди забруднюючих речовин на ВАТ «Парафіївський цукровий завод» в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюються на підставі дозволів. Згідно «Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», виконаного у 2007р. НВФ „СОТИС”, на підприємстві нараховується 70 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: котельні, устаткування для переробки і сушки цукру та зерна. Для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу на трьох джерелах встановлено пилогазоочисне обладнання. На пилогазоочисне обладнання не розроблені паспорти, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п. 2.2.5 «Правил технічної експлуатації установок очистки газу». За всі вищезазначені порушення природоохоронного законодавства відповідних посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності.

При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Закритим акціонерним товариством «Маслозавод «Прилуки» встановлено, що підприємством за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Цим фактом порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на суму 292262,72 грн. Закрите акціонерне товариство «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» спеціалізується на виробництві різноманітного асортименту тканин суконної та камвольної групи, товарної пряжі, ватину, ковдр та пледів. За матеріалами інвентаризації на підприємстві нараховувалося 270 стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 52-х джерелах були встановлені пилогазоочисні установки. Пилогазочисне устаткування встановлено в спеціальних приміщеннях (фільтрових камерах). Після очищення газоповітряна суміш надходить в приміщення фільтраційної камери звідки викидається в атмосферне повітря через спеціально обладнані аераційні шахти. Пилогазоочисне устаткування підприємства знаходиться в незадовільному стані, працює неефективно та потребує реконструкції, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». 176

ВАТ «Чернігівське Хімволокно» належить до категорії об’єктів хімічної промисловості. Основною метою підприємства є виробництво хімічних волокон. Протягом 2009 року у зв’язку з кризовою ситуацією підприємство працює частково. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються на підставі дозволу. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1655 від 13.12.2001р. «Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» підприємство взято на державний облік в сфері охорони атмосферного повітря. Згідно матеріалів інвентаризації всього на підприємстві нараховується 334 джерела викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. На підприємстві в наявності 28 пилогазоочисних установок. Підприємством забезпечено розробку та погодження з Держекоінспекцією паспортів пилогазоочисного устаткування, в паспортах наявні акти перевірки ефективності роботи установок та технічного стану. Журнали первинної облікової документації по формах ПОД-1, ПОД-2, ПОД-3 в наявності – ведення журналів задовільне. Протягом звітного періоду проведено контроль промислових викидів в атмосферне повітря по 99 ДЗА. ІІІ. Контроль за охороною і використанням земель.

За 2009 рік Держекоінспекцією здійснено 181 перевірку по контролю за станом земельних ресурсів. За результатами перевірок складено 51 протокол, 51 особу притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на суму 11611 грн., стягнуто – 10659 грн. Найбільш типовими порушеннями є самовільне зайняття невеликих земельних ділянок, прилеглих до будинків та гаражів фізичних осіб. Використання земель не за цільовим призначенням –5 виявлених випадки. Самовільне зайняття земельної ділянки – 23 виявлених випадків. У смт. Талалаївка посадовою особою МГУ «Чернігівнафтогаз» (Скороходівське родовище) здійснено самовільне зайняття земельної ділянки під розміщення об’єкту без документів, які посвідчують право користування землею. Винну посадову особу притягнуті до адмінвідповідальності з накладенням штрафу в розмірі 340 грн. У м. Чернігів членами автокооперативів № 43 та 45 здійснено самовільне зайняття земельних ділянок (прилегла територія до а/к), де здійснено будівництво, прибудова до існуючих гаражів приміщень без отримання документів, які посвідчують право користування землею. Винні особи були притягнуті до адмінвідповідальності, загальна сума накладених штрафів складає 1360 грн. Розмір шкоди заподіяної державі внаслідок 177

порушення законодавства про охорону та раціональне використання земель в результаті самовільного зайняття земельних ділянок складає 746 грн. На території Команської сільської ради в с. Чернецьке НовгородСіверського району зафіксований факт самовільного зайняття земельної ділянки громадянкою Сухолєт А.В., за що її притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 у вигляді штрафу сумою 255 грн., та видано припис з терміном усунення виявлено порушення. На виконання листа прокуратури Козелецького району інспекторами було розглянуто звернення директора ТОВ “Техносервіс” щодо порушень вимог природоохоронного законодавства ФОП “Орел” при здійснені ним господарської діяльності. Після проведення перевірки встановлено, що громадянин Орел О.В. самовільно зайняв земельну ділянку у смузі відводу автомобільних доріг розмістивши споруди для реалізації дерев’яних виробів. Останнього притягнуто до амінвідповідальності за ст. 53-1 КУпАП та надано припис до обов’язкового виконання щодо усунення виявлених порушень. Сума штрафу складає 170 грн. Згідно листа Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури сумісно з фахівцями Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Чернігівській області проведено позапланову перевірку законності будівництва гаражу. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Тур» приступило до використання земельної ділянки при відсутності документів, що посвідчують право на її використання. Чим порушено вимоги ст. 116, 124, 125 Земельного кодексу України. По факту перевірки складено акт та надано припис про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, на директора ТОВ «Тур» складено протокол та накладено адмінстягнення в розмірі 340 грн. Сума збитків складає 164,74 грн. Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу – 2 виявлених випадки. На території Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти встановлена блочна котельня БМК – 200 з влаштуванням 2 котлів. Проектом будівництва блочно-модульної газової котельні передбачено прокладання теплотраси 20 (м) із зняттям родючого шару ґрунту. Зняття та перенесення родючого шару ґрунту здійснено без дозволу спеціально уповноваженого органу, що є порушення ст. 168 Земельного Кодексу України. При проведенні позапланової перевірки (згідно листа прокуратури Чернігівського району) в с. Гущин на території очисних споруд при будівництві установки ультрафіолетові стабілізації очисних стоків, здійснено зняття та перенесення родючого шару ґрунту без дозволу спеціально уповноваженого органу, що є порушенням ст. 168 Земельного Кодексу України. 178

За вищезазначені порушення відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності. Загальна сума накладених штрафів складає 680 грн. Псування та забруднення сільськогосподарських та інших земель – 21 виявлених випадків. На виконання постанови міжвідомчої наради при Прилуцькому міжрайонному прокурору від 09.02.2009 року держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємствах м. Прилуки. Проведено перевірку НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта», в ході якої були встановлені факти забруднення землі нафтопродуктами, що є порушенням ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Держінспекторами відібрані проби ґрунту для аналізу. За порушення природоохоронного законодавства винні особи притягнуті до амінвідповідальності. В ході перевірки ТОВ «Прилуцький нафтоналив» виявлені незначні розливи паливно-мастильних матеріалів, що є порушенням ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». За порушення природоохоронного законодавства відповідальна особа притягнута до адмінвідповідальності, накладено штраф на суму 136 грн. Протягом звітного періоду працівниками відділу інструментально-лабораторного контролю проаналізовано 134 проби ґрунтів на вміст нафтопродуктів та техногенних домішок. ІV. Контроль за охороною і використанням надр.

Протягом звітного періоду здійснено 18 перевірок по контролю за станом використання надр. За результатами перевірок складено 6 протоколів, 9 осіб притягнуто до адмінвідповідальності. Сума накладених штрафів складає 1156 грн., стягнуто – 1054 грн. Станом на 01.01.2010 р. нараховується 66 спецдозволів на користування надрами по об’єктах, розташованих в Чернігівській області. Зокрема, на видобуток корисної копалини – газу природного в смт. Варва, нафти – в смт Талалаївка, суглинок – 3 родовища: Височанське, ЗахідноБорзнянське, та Вертієвське 1, видано двом підприємствам в м. Борзні та одне в м. Ніжині. Також на видобуток глини родовище – Льгівське в Чернігівському районі підприємство знаходиться в с. Левовичі, та видобуток торфу Родовище – «Рокита» підприємству «Чернігівторф». В області проведено розвідку на 10 родовищах піску, з них в розробку корисних копалин на території Чернігівської області залучено чотири родовища – Грибово-Руднянське, Папірнянське, НовгородСіверське, Михайло-Коцюбинське. Грибово-Руднянське та Папірнянське – родовища загальнодержавного значення, використовуються для видобування кварцового піску (для виробництва скла); Новгород179

Сіверське та Михайло-Коцюбинське – родовища будівельного піску місцевого значення. Клопотань щодо анулювання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами Інспекцією не подавалось. V. Контроль за поводженням з відходами. Протягом звітного періоду здійснено 1318 перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, норм, правил і стандартів з екологічної та радіаційної безпеки при поводженні з відходами та отруйними речовинами, заготівлі металобрухту. За результатами перевірок складено 1072 протоколи і 1072 особи притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 94622 грн., стягнуто – 83779 грн. При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Закритим акціонерним товариством «Маслозавод «Прилуки» встановлено факт несанкціонованого розміщення побутових та виробничих відходів на ґрунті, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 32 м 2 і є порушенням ст. 17, 33 Закону України «Про відходи». Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті засмічення земельної ділянки ну суму 25216,80 грн. Проведено 51 перевірку полігонів твердих побутових відходів та сільських сміттєзвалищ. Встановлено, що 44 з них експлуатуються з порушенням екологічних вимог (відсутній паспорт місця видалення відходів, відсутнє обвалування, не ведеться облік відходів, не визначені карти, відходи ущільнюються не своєчасно, допускається розміщення відходів поза межами сміттєзвалища). Перевірками полігонів твердих побутових відходів та сміттєзвалищ встановлено: - полігон твердих побутових відходів (ТПВ) в м. Чернігові перевантажений, площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. При цьому у 2009 році на полігоні планується розмістити біля 222 тис. тонн відходів. Обслуговуванням полігону займається ПП “Гранпласт”. Постійно проводиться ущільнення відходів та ізоляція шару відходів ґрунтом. У місцях розвантаження відходів встановлений захисний екран, здійснюється впорядкування та розчищення водовідвідних канав. - полігон твердих побутових відходів м. Городня, який обслуговує Городнянське ВУЖКГ, розташований на відстані 9 км від міста. Частина полігону обвалована (близько 15 га), на якій здійснюється розміщення відходів. Ущільнення відходів проводиться постійно. На полігоні працює одна людина, яка веде облік розміщених відходів. Полігон ТПВ знаходиться у задовільному стані; - обслуговуванням сміттєзвалища Куликівської селищної ради займається Куликівське ВУЖКГ. Сміттєзвалище знаходиться у 180

незадовільному стані, не здійснюється ущільнення та ізоляція відходів ґрунтом, не здійснюються заходи по прибиранню прилеглої території. Селищною радою на сміттєзвалище не розроблений та не затверджений паспорт місці видалення відходів; - Остерським ВУЖКГ здійснюється експлуатація та обслуговування полігону ТПВ міської ради. Полігон знаходиться у незадовільному стані, територія не обвалована, не здійснюється ущільнення та ізоляція відходів ґрунтом, відсутній контроль за розміщенням відходів; - сміттєзвалище Семенівської міської ради площею 1,5 га експлуатує та обслуговує КП «Ревна». Ущільнення відходів проводиться два рази на місяць. Присипка відходів шаром грунту не проводиться, що приводить до осередків горіння відходів, під’їзні шляхи до сміттєзвалища засмічені відходами. На сміттєзвалищі наявний черговий, який веде облік надходження відходів на сміттєзвалище; - Щорський міський полігон твердих побутових відходів, який обслуговує ЗАТ «Комунальник», потребує впорядкування, ущільнення та присипка відходів шаром ґрунту проводиться періодично; - незважаючи на роботи по благоустрою, які були проведені Козелецькою селищною радою у жовтні поточного року, полігон ТПВ недостатньо впорядкований, стан полігону незадовільний; - Срібнянською селищною радою не забезпечено впорядкування селищного сміттєзвалища, відходи не ущільнюються і розміщуються безсистемно, облік відходів не ведеться. За результатами перевірок оформлені акти та надані приписи на усунення порушень. Посадові особи, які допустили порушення вимог природоохоронного законодавства, притягнуті до адміністративної відповідальності. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівській області була проведена перевірка фактів, викладених в заяві жителів с. Курінь, щодо експлуатації полігону твердих побутових відходів (ТПВ) м. Бахмач Чернігівської області. В ході перевірки встановлено, що полігон ТПВ розміщується за 3 км від с. Курінь на підставі Рішення вісімнадцятої сесії двадцять четвертого скликання Куріньської сільської ради від 25.01.2005 року «Про надання погодження на виділення земельної ділянки для розміщення міського сміттєзвалища загальною площею 8 га». Полігон ТПВ Бахмацької міської ради експлуатує Бахмацький КВП «Комунальник». На полігон ТПВ розроблений та затверджений у встановленому порядку паспорт місця видалення відходів. Під час обстеження полігону твердих побутових відходів встановлено, що ущільнення та пересипка відходів шаром ґрунту проводиться періодично, що призводить до горіння відходів. За порушення вимог природоохоронного законодавства директора Бахмацького КВП «Комунальник» притягнуто до адміністративної відповідальності та надано обов’язковий до виконання припис щодо дотримання правил експлуатації полігону ТПВ та недопущення спалювання відходів. 181

При перевірці ДП «Холминський спиртзавод» виявлено факт несанкціонованого розміщення відходів виробництва (барди) на ґрунті, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 80 м2. Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків від засмічення земель на суму 1825 грн., яка на даний час сплачена у повному обсязі. За звітний період перевірено 55 місць складування непридатних ХЗЗР, встановлено, що 22 з них не відповідає екологічним і санітарним нормам. За порушення правил зберігання пестицидів і агрохімікатів до адміністративної відповідальності притягнуто дві посадові особи. У зв’язку з відсутністю власника місць зберігання непридатних ХЗЗР непоодинокі факти розкрадання будівельних матеріалів, з яких побудовані складські приміщення, місця зберігання пестицидів потерпають від пожеж. Протягом 4 кварталу 2009 року в Чернігівській області проведені роботи по перезатаренню та вивезенню на знешкодження непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів в кількості 52,475 тонн. Роботи проводилися приватним підприємством «Дон-Бас» за рахунок коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області здійснювався постійний контроль за здійсненням операцій по перезатаренню та транспортуванню непридатних до використання ХЗЗР. За час проведення заходу порушень вимог природоохоронного законодавства та аварійних ситуацій, що могли привести до забруднення навколишнього природного середовища, не зафіксовано. Непридатні ХЗЗР передані на знешкодження ТОВ «Елга» (м. Шостка Сумської області). На сьогоднішній день на території області знаходиться 857,799 тонни непридатних хімічних засобів захисту рослин, які зберігаються в 192 місцях. На території області виявлено 53 стихійних сміттєзвалища. За наполяганням інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, 33 шт. ліквідовано, що дало змогу звільнити 0,222 га землі та прибрати 659,2 м3 відходів. До адмінвідповідальності притягнуто 28 осіб, накладено штрафів на суму 4216 грн. VІ. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів Протягом звітного періоду здійснено 198 перевірок щодо охорони рослинного світу. За результатами перевірок складено 1143 протоколи (в т.ч. ліси - 351). 1140 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 59806 грн., стягнуто – 51799 грн. За збитки заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства пред`явлено 47 претензій і позовів загальною сумою 834911 грн., загальна сума розрахованих збитків складає 1754828 грн. 182

Так, перевірками дотримання вимог природоохоронного законодавства при веденні лісового господарства лісокористувачами Чернігівської області встановлено: - в смузі відводу південно-західної залізниці в м. Чернігові при перевірці стану захисних лісонасаджень ПЧЛУ- 6 біля станції Чернігів – Північний виявлено незаконну рубку 2-х дерев. Встановлено, що рубку здійснив гр. Бугай О.І., якого притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу; при перевірці Лосківського лісництва ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» виявлено порушення вимог передбачених у лісорубному квитку та порушення встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини. Двох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності. Керівнику надано припис для усунення порушень.; в ході планової перевірки ДП «Ріпкирайагролісгосп» виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини та порядку відтворення лісових культур, лісокористування у відповідності з вимогами лісорубних квитків. П’ятьох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності та надано припис керівнику для усунення порушень.; при перевірці виконання вимог рішення про тимчасове призупинення рубки СРВ в кв. 83 вид. 3 Рубізького лісництва ДП «Городнянське лісове господарство» встановлено, що фактично проведено довідведення 30 шт. дерев та внесені зміни до лісорубного квитка; в ході перевірки Косачівського лісництва ДП «Остерське лісове господарство» встановлено, що несвоєчасно проводиться очистка місць заготівлі деревини та її вивезення з лісу. Керівнику надано припис для усунення порушень.; в ході проведення планової перевірки ДП «Куликівкарайагролісництво» виявлено порушення вимог «Санітарних правил в лісах України», двох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 64 та 67 на 136 та 51 грн. відповідно. Керівнику надано припис для усунення порушень; в с. Данилівка Менського району на землях сільської ради виявлено порушення вимог «Правил спецвикористання лісових ресурсів» користувачем СК «Нива». Двох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності. Керівнику надано припис для усунення порушень; в лісосмузі на землях Стрільницької сільради Бахмацького району виявлено незаконну вирубку дерев працівниками СТОВ «Батьківщина» (с. Стрільники). Одну посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. Керівнику надано припис для усунення порушень. Збитки навколишньому середовищу становлять 81587 грн. Матеріали перевірки передано до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури; в ході планової перевірки ДП «Менарайагролісництво» виявлено порушення «Санітарних правил в лісах України». П’ятьох 183

посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності та надано припис керівнику для усунення порушень; при плановій перевірці ДП «Городнярайагролісгосп» виявлено рубки дерев в охоронній зоні ПЧЛ –35 кв. на території Поліської та Мощенської сільрад Городнянського р-ну силами Північних високовольтних електромереж ВАТЕК «Чернігівобленерго»; в ході позапланової перевірки на території Великозліївської с/р виявлено незаконну рубку дерев сосни на землях лісового фонду в землях запасу Великозліївської с/р; при проведенні позапланової перевірки ДП «Ічнярайагролісництво”»виявлено порушення вимог Лісового Кодексу України, чотирьох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 64, 67 та 68.; в ході проведення планової перевірки лісокористувача СТОВ «Андріївське» в Ічнянському районі виявлено порушення вимог «Санітарних правил в лісах України» та «Правил спеціального використання лісових ресурсів». Двох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 67 та 68. Керівнику надано припис для усунення порушень; при плановій перевірці ДП «Борзнянське лісове господарство» виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини, правил і інструкцій, вимог правил пожежної безпеки в лісах України. Сімох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності. Керівнику надано припис для усунення порушень; в ході планової перевірки лісокористувача ЗАТ «Нива Плюс» (с. Іваниця Ічнянського району) виявлено порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 68 на 102грн. Керівнику надано припис для усунення порушень; в результаті позапланової перевірки ДП «Чернігіврайагролісгосп» виявлено незаконну рубку дерев сосни біля с. Роїще Чернігівського району. Керівництву надано припис для усунення порушень. Збитки завдані навколишньому середовищу становлять 19420 грн. Матеріали перевірки направлено до РВ УМВС для встановлення осіб порушників; за згодою Мінприроди проведено позапланову перевірку ДП «Чернігіврайагролісгосп» на території Халявинської сільради Чернігівського району. Виявлено незаконну рубку дерев сосни. Керівництву надано припис для усунення порушень. Збитки завдані навколишньому середовищу становлять 19856 грн. Матеріали перевірки направлено до РВ УМВС для встановлення осіб порушників; за результатами планової перевірки ДП «Борзнарайагролісгосп» виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини і вимог правил пожежної безпеки в лісах України. На 184

двох посадових осіб складено протоколи по ст. 64 на 102 грн. та по ст. 77ч.1 на 85грн. Керівництву надано припис для усунення порушень; в ході планової перевірки ДП «Чернігівський військовий лісгосп» виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини; в результаті планової перевірки ДП «Семенівкарайагролісгосп» виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини, складування відходів, вимог пожежної безпеки в лісах України. Трьох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності. Керівництву надано припис для усунення порушень; в ході позапланової перевірки Красилівського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство» виявлено порушення «Санітарних правил в лісах України»та незаконну рубку невстановленими особами. Двох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 64 та 67. Збитки, завдані навколишньому середовищу внаслідок незаконної рубки становлять 966 грн., матеріали перевірки направлено до Чернігівського РВ УМВС для встановлення осіб порушників. Керівнику надано припис для усунення порушень; при плановій перевірці ДП «Н.-Сіверське лісове господарство» виявлено порушення «Санітарних правил в лісах України» та вимог правил пожежної безпеки в лісах України. П’ятнадцять посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності на загальну суму штрафів 1836 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень; в ході планової перевірки користувача мисливських угідь ТОВ «Вершина» виявлено незаконну рубку дерева, збитки завдані навколишньому середовищу становлять 685грн. На відповідальну особу складено протокол по ст. 65 на 119 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень; на вимогу прокуратури Ріпкинського району проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при знесенні придорожніх зелених насаджень з правого боку вздовж автомобільної дороги «Київ – Н.Яриловичі» на відрізку дороги В.Осняки Голубичі. Встановлено, що придорожні насадження видалені по лісорубному квитку продовженому з порушенням Постанови КМУ № 761. Збитки задані навколишньому середовищу становлять 245850 грн. Матеріали перевірки передано для розгляду до прокуратури Ріпкинського району. При проведенні позапланової перевірки щодо готовності до пожежонебезпечного періоду ДП «Ніжинське л/г» встановлено, що недостатньо створено і проведено догляд за мінсмугами. При проведенні позапланової перевірки щодо готовності до пожежонебезпечного періоду Пакульського лісництва ДП «Чернігівське л/г» встановлено, що в лісництві відсутні ранцеві вогнегасники, аптечка. При проведенні позапланової перевірки щодо готовності до пожежонебезпечного періоду Щорського лісництва ДП “Корюківське л/г” 185

встановлено, що в лісництві відсутній резерв ПММ та пожежний автомобіль потребує ремонту; При проведенні планової перевірки лісокористувача ДП «Семенівське лісове господарство» в Семенівському районі виявлено порушення вимог «Санітарних правил в лісах України» та «Правил спеціального використання лісових ресурсів», а також режиму використання об’єктів ПЗФ. Дев’ять посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності: 6 по ст. 64, на суму 680 грн.1 по ч.1 ст.77 на суму 68 грн., 2 по ст. 91 передано на розгляд до місцевого суду. Керівнику надано припис для усунення виявлених порушень. При плановій перевірці ДП «Срібнерайагролісництво» виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини, правил і інструкцій, вимог правил пожежної безпеки в лісах України. Трьох посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності : 2-х по ст. 64 на 136 грн. та 102 грн. та 119 грн., 1 по ст. 68 на 102 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень. На вимогу прокуратури Городнянського району проведено позапланову перевірку законності проведення вирубки дерев Городянською міською радою. Встановлено проведення вирубки дерев ДП «Комунальник» Городянської міської ради за межами населеного пункту по ордеру, який оформляється в межах населених пунктів. Фактично рубка проводиться без лісорубного квитка. Складено відповідні матеріали, нарахована сума збитків становить 331,7 тис. грн., які направлено до прокуратури Городянського району. Плановою перевіркою ДП «Бобровицярайагролісництво» виявлено порушення вимог Лісового Кодексу України. На двох посадових осіб складено 2 адмінпротоколи по ст.68 та 73. Керівнику надано припис для усунення порушень. В ході позапланових перевірок ДП «Чернігіврайагролісгосп» та ДП МО «Остерський військовий лісгосп» в останньому виявлено незаконну рубку дерев. Збитки становлять 93948 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень. В ході планової перевірки СТОВ «Дружба» (с. Охрамієвичі Корюківського р-ну) виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини. На відповідальну особу складено адмінпротокол по ст. 64 штрафна санкція склала 102 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень. В ході планової перевірки ДП «Прилуцьке лісове господарство» виявлено порушення вимог «Санітарних правил в лісах України». На дев’ятьох відповідальних осіб складено адмінпротоколи по ст. 64, накладено штрафів на суму 1054 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень. 186

При позапланових перевірках виконання вимог рішень № 22 та 23 від 1.08.09р про тимчасову заборону діяльності (призупинення) в ДП «Остерське лісове господарство» порушень не виявлено, вимоги рішень виконані. Підготовлені документи для відновлення діяльності. Під час перевірок об’єктів рослинного світу виявленні незаконні рубки зелених насаджень в межах населених пунктів інспекторами складаються відповідні матеріали, нараховуються суми збитків і направляються до РВ УМВС для встановлення осіб порушників. - в садівничому товаристві «Капрон» на землях Киїнської сільської ради Чернігівського району виявлено незаконну рубку 14 дерев невідомими особами вздовж каналу на північній межі товариства. Збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок даної незаконної рубки становлять 13153 грн. Матеріали перевірки направлені до Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області для встановлення осіб порушників.; при перевірці фактів, викладених у листі голови Локнистенської сільради Менського району, на території сільради виявлено незаконну рубку 14 дерев. Збитки обраховуються; при перевірці Величківської сільради Менського району виявлено незаконне знесення дерев. Одну особу притягнуто до адмінвідповідальності. Збитки навколишньому середовищу становлять 24360 грн.. На вимогу прокуратури м. Чернігова проведено перевірку при знесенні зелених насаджень по вул.. Тиха,40 в м. Чернігові. Виявлено незаконну рубку 3-х дерев. Збитки, завдані навколишньому середовищу становлять 3860 грн. Матеріали перевірки направлені до прокуратури м. Чернігова. При перевірці фактів, викладених у листі гр.. Пєтухової щодо знесення дерев по вул. Рокосовського, 6 в м. Чернігові працівниками КП «ЖЕК-6», виявлено незаконну рубку 6 молодих дерев. Осіб порушників встановити не вдалося. Збитки, завдані навколишньому середовищу становлять 480 грн. Матеріали перевірки направлено до Деснянського ВМ УМВС для встановлення осіб порушників. На вимогу прокуратури Козелецького району проведено перевірку фактів, викладених у зверненні директора Козелецького технікуму ветеринарної медицини щодо рубки дерев на території технікуму гр. Любенко А.П. Факти підтвердилися. Гр. Любенко притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 153 на 51 грн. Збитки обраховуються. При позаплановій перевірці ТОВ «Обрій» с. Високе Борзнянського р-ну виявлено заготівлю березового соку без лімітів і лісовий квиток оформлено не встановленого зразка. На відповідальну особу складено адмінпротокол по ст. 70 ч.1 на 85грн.. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони і використання об’єктів рослинного та тваринного світу виявлено 187

незаконну заготівлю березових соків. Одну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 70 ч. 1 на 51 грн. При плановій рейдовій перевірці спільно з працівниками ДАІ м. Чернігова виявлено 2 порушення «Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України». Двох осіб притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 153 на 68 грн.. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони рослинного та тваринного світу виявлено 2 порушення самовільного випалювання сухої рослинності. Двох осіб притягнуто до 1 адмінвідповідальності по ст. 77 та накладено штрафів по 170 грн. По результатам планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони рослинного та тваринного світу виявлено 2 незаконні рубки невідомими особами. Збитки навколишньому середовищу становлять 643 та 9115 грн. відповідно. Матеріали направлено до РВ УМВС для встановлення осіб порушників. В результаті позапланової перевірки в м. Чернігові по вул. Рокосовського, 6 по скарзі гр. Пєтухової щодо незаконного пошкодження зелених насаджень біля будинку, факти викладені у скарзі підтвердились. Збитки, завдані навколишньому середовищу становлять 90 грн. Матеріали перевірки направлено до Деснянського МВ УМВС м. Чернігова для встановлення осіб порушників. На вимогу Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури проведено позапланову перевірку законності знесення дерева біля території ПП “СТВ” в м. Чернігові по вул. Щорса, 67. Факт незаконного знесення дерева підтвердився. Збитки навколишньому середовищу становлять 3720 грн. Матеріали перевірки направлено до Новозаводського МВ УМВС для встановлення осіб порушників. В рамках операції перевірено 16 користувачів об’єктів рослинного світу, 2 місця збору, 14 засобів перевезення та 20 можливих місць реалізації. Перевірено близько 20 осіб, виявлено 10 порушень, складено 10 протоколів за ст. 88-1, які направлено на розгляд в місцеві суди. В результаті перевірки тверджень, викладених у листі КП «ЖЕК10» щодо незаконного знесення дерев по вул. Рокосовського, 287 біля магазину «Ольвія» - факт вирубки дерев підтвердився. Встановити осіб, причетних до вирубки дерев не вдалось. Сума збитків становить 1500 грн. Матеріали направлено до РВ УМВС м. Чернігова для встановлення осіб порушників. В ході позапланової перевірки по скарзі жителів буд. № 6 по вул. Кринична в м. Чернігові виявлено незаконне знесення дерева невідомими особами. Збитки становлять 160 грн. Матеріали направлено до РВ УМВС для встановлення осіб порушників. При позаплановій перевірці фактів, викладених у зверненні гр. Пєтухової, щодо знесення дерев по вул. Рокосовського, в м. Чернігові, виявлено незаконне знесення 6 молодих дерев невідомими особами. 188

Збитки становлять 480 грн. Матеріали направлено до Деснянського МВ УМВС для встановлення осіб порушників. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони і використання об’єктів рослинного та тваринного світу виявлено незаконну рубку прибережних насаджень р. Десна біля садівничого масиву «Жавинка» на землях природоохоронного призначення невідомими особами. Збитки становлять 219 тис. 686 грн. Матеріали перевірки направлено до Чернігівського РВ УМВС та прокуратури Чернігівської області. В результаті планової перевірки користувача мисливських угідь МРП “Н.-Сіверське” ЧОО УТМР виявлено незаконну рубку 2-х дерев. На відповідальну особу складено протокол по ст. 65 на 119грн., та пред’явлено претензію для добровільного відшкодування на суму 354,68 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони і використання об’єктів рослинного світу в рамках проведення операції «Новорічна ялинка» виявлено 2 порушення заготівлі та вивезення новорічних ялинок. Складено протоколи по ст. 64 на 102грн. та по ст. 65 на 170 грн. VІІ. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу та водних живих ресурсів Протягом 2009 року здійснено 54 перевірки по контролю за станом тваринного світу. За результатами перевірок складено 34 протоколи, до адмінвідповідальності притягнуто 54 особи (в т.ч. браконьєрство – 24 особи притягнуто до адмінвідповідальності). Загальна сума накладених штрафів складає 5236 грн., стягнуто – 6715 грн. в т.ч. браконьєрство – накладено 2006 грн., стягнуто – 1547 грн. Протягом звітного періоду проведено 39 перевірок по контролю за станом водних живих ресурсів (22 по браконьєрству). За результатами перевірок складено 47 протоколів. 26 осіб притягнуто до адмінвідповідальності (21 особу притягнуто до адмінввдповідальності за браконьєрство). Передано для розгляду у судові органи 21 протокол. Накладено штрафів на суму 1598 грн., стягнуто – 1071 грн. - при перевірці Ріпкинського відділення МРП ЧОО УТМР встановлено, що не проведено облік тварин та надано неправдиву інформацію щодо їх чисельності. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 188-5 на 204 грн. та надано припис для усунення порушень; - в ході перевірок Менського відділення МРП ЧОО УТМР та ПП «Свішень» суттєвих порушень виявлено не було; - в результаті перевірки ДП «Корюківське лісове господарство» в частині ведення мисливського господарства виявлено, що не проведено облік тварин. Керівнику надано припис для усунення порушень; 189

- при перевірці ТОВ «Вересоч» - користувача мисливських угідь виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання». Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 188-5 на 204 грн. та надано припис для усунення порушень;

- в ході перевірки користувача мисливських угідь “ПВХ “Пласт” виявлено порушення Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Керівнику надано припис для усунення порушень; - в ході планової перевірки Чернігівського облуправління лісового та мисливського господарства виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання». Керівнику надано припис для усунення порушень; - за результатами планової перевірки користувача мисливських угідь СП «Бересна» (с. Гута Коропського району) виявлено не відповідність вимог порядку затвердженого наказом ДК ЛГУ № 4 від 22.01.2004р. На відповідальну особу складено протокол по ст. 87 та накладено штраф у сумі 119грн. Керівництву надано припис для усунення порушень; - в результаті планової перевірки користувача мисливських угідь ТОВ «Лісагроінвест» виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання». Керівництву надано припис для усунення порушень; В ході планової перевірки користувача мисливських угідь МРП «Бобровицьке» виявлено невиконання припису Держекоінспеції в Чернігівській області. Складено протокол на відповідальну особу по ст. 188-5 розміром 170грн.та надано припис для усунення порушень. При плановій перевірці користувача мисливських угідь МРП «Бахмацьке» ЧОО УТМР виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання». Керівнику надано припис для усунення порушень. На вимогу Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури проведено позапланову перевірку законності розміщення вежі в мисливських угіддях МРП ЧОО УТМР по зверненню голови ЧОО УТМР Прокоп’єва О.В. Виявлено розміщення мисливської вежі в єгерському обході № 3 Чернігівського відділення МРП ЧОО УТМР на землях запасу Боровиківської сільради Чернігівського району в урочищі “Сивки” на відстані біля 3000 м. на південь від рибстану на території об’єкту природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку “Міжрічинський” здійснюється будівництво мисливської спостережної вежі без відповідного погодження невстановленими особами. Збитки за самовільне зайняття земельної ділянки становлять 717 грн. матеріали направлено до ЧМПП для вирішення питання по суті. Перевірено спільно з Чернігівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства ведення мисливського господарства ТОВ “Любичь” Козелецького району в ході якої виявлено порушення вимог Закону України “Про мисливське господарство та 190

полювання”, зокрема недостатня кількість біотехнічних споруд для зайців та сірої куріпки, виявлено порушення у веденні технічної документації. Видано припис із термінами для усунення виявлених порушень. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони і використання об’єктів рослинного та тваринного світу виявлено 3 порушення ЗУ “Про мисливське господарство та полювання”. Складено 3 адмінпротоколи по ст.85 ч.1, накладено штрафів у сумі 170 грн.. Підведено підсумки операції “Нерест”, яка щорічно проводиться для запобігання порушень в галузі охорони риби та інших водних живих ресурсів у весняно-літній період. Держекоінспекцією в Чернігівській області спільно з органами МВС України та інспекцією рибоохорони під час проведення операції «Нерест» було створено оперативні рейдові групи із залученням громадськості та представників ЗМІ для боротьби з браконьєрством. За період проведення операції «Нерест» здійснено 9 рейдів, виявлено 27 порушень, складено 24 протоколи на порушників природоохоронного законодавства, 3 справи передано до суду, накладено штрафів на загальну суму 1360 грн. Під час рейдів вилучено 48 заборонених знарядь лову (сіток, ятерів неводів, павуків, електровудок, тощо) та 35,6 кг водних живих ресурсів. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони і використання об’єктів рослинного та тваринного світу виявлено порушення «Правил любительського та спортивного рибальства». Складено адмінпротокол по ст.88-1, який направлено на розгляд до Новозаводського районного суду м. Чернігова. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони і використання об’єктів рослинного та тваринного світу виявлено 2 порушення «Правил любительського та спортивного рибальства». Складено 2 адмінпротоколи по ст.85 ч. 3 на 34 грн. та по ст.85 ч.4, який направлено на розгляд до Куликівського районного суду, також було виявлено 1 порушення «Правил любительського та спортивного рибальства». Складено 1 адмінпротокол по ст.88-1, який направлено на розгляд до Новозаводського районного суду м. Чернігова. VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природнозаповідного фонду Протягом звітного періоду здійснено 113 перевірок по природнозаповідному фонду. Під час перевірок об’єктів ПЗФ складено 81 протокол які направлені на розгляд до місцевих судів, пред’явлено 3 претензії для добровільного відшкодування збитків на суму 9259 грн. при перевірці Лемешівської сільради Козелецького району виявлено порушення правил охорони та використання територій та об’єктів ПЗФ. Складено 1 протокол, який направлено на розгляд до суду; 191

при перевірці Волосківської сільради Менського району виявлено порушення правил охорони та використання територій та об’єктів ПЗФ. Складено 1 протокол, який направлено на розгляд до суду; - в ході перевірок Ріпкинської та Замглайської селищних рад та Ловинської сільської ради Ріпкинського району в частині охорони та використання об’єкту ПЗФ – ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Замглай” та стану зелених насаджень в населених пунктах виявлено незначні порушення. Керівнику Замглайської селищної ради надано припис для усунення порушень; - в ході відпрацювання Куликівського району перевірено Дроздівську, Смолянську, Орлівську та Салтиково-Дівицьку сільські ради в частині охорони об’єктів ПЗФ та рослинного світу, виявлено порушення ЗУ «Про відходи» та порушення правил охорони та використання територій та об’єктів ПЗФ. Керівникам надано приписи для усунення порушень; - в ході відпрацювання Городянського району перевірено Деревинську, Перепиську, Хотівлянську та Хоробицьку сільські ради. Виявлено незначні порушення правил охорони та використання територій та об’єктів ПЗФ., керівникам надано приписи для усунення порушень; - в ході планового відпрацювання Щорського району перевірено Староборовицьку, Староруднянську Хотуницьку, Займищенську, Чепелівську, Петровську, Софіївську сільські ради та Новоборовицьке лісництво ДП “Корюківське л/г” в частині охорони об’єктів ПЗФ та рослинного світу. Виявлено порушення ЗУ “Про відходи”, “Про рослинний світ”, “Про ПЗФ”. Керівникам надано приписи для усунення порушень. На шістьох посадових осіб складено адмінпротоколи по ст..153, 82 та 91.; - в ході планового відпрацювання Бахмацького району перевірено одну міську та 4 сільських рад в тому числі і на об’єктах природнозаповідного фонду. На двох голів сільрад складено протоколи по ст. 91, які направлено на розгляд в місцеві суди. Всім керівникам надано приписи для усунення порушень. - на вимогу прокуратури Бахмацького району проведено позапланову перевірку гідрологічного заказника місцевого значення “Тиницько-Курінське” на території Курінської с/р Бахмацького району. Виявлено порушення ЗУ “Про ПЗФ”, на посадову особу складено адмінпротокол по ст.91 КУпАП, який направлено на розгляд до суду, та надано припис для усунення порушень; - на вимогу Ніжинської міжрайонної прокуратури проведено позапланову перевірку на об’єктах ПЗФ ДП «Ніжинське лісове господарство». Виявлено порушення Закону України «Про природнозаповідний фонд». На посадову особу складено протокол, який направлено на розгляд до суду. Керівнику надано припис для усунення порушень; - в ході позапланової перевірки об’єктів ПЗФ ДП “Чернігівське лісове господарство” виявлено 2 порушення ЗУ “Про природно-заповідний 192

фонд”. На двох посадових осіб складено протоколи по ст. 91, які направлено на розгляд до місцевих судів. Проведено планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на об’єктах ПЗФ Ічнянського району, під час його відпрацювання. на землях Бакаївської, Монастирищенської, Андріївської, Припутнівської та Бурімської сільрад. Виявлено 4 порушення правил охорони та використання територій та об’єктів ПЗФ. Складено 4 протоколи по ст. 91 КУпАП на голів сільрад, які направлено на розгляд до місцевого суду Ічнянського району. В ході планового відпрацювання Борзнянського району перевірено 4 сільських рад на охороняємих ними об’єктах природно-заповідного фонду, 3 лісокористувача (ТОВ «Обрій», СТОВ «Полісся» та СТОВ «Хоробор – Агро») та користувача мисливських угідь – ТОВ «Великий бір». На шістьох посадових осіб складено протоколи, 1 з них направлено на розгляд до місцевого суду. Всім керівникам надано приписи для усунення порушень. В ході планового відпрацювання Коропського району перевірено 4 сільських рад та 1 міську на охороняємих ними об’єктах природнозаповідного фонду. На чотирьох посадових осіб складено протоколи, які направлено на розгляд до місцевого суду. Всім керівникам надано приписи для усунення порушень. Проведено планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на об’єктах ПЗФ Прилуцького району. Перевірено Линовицьку селищну раду та Удайцівську, Замістянську, Дідівську, Обичівську і Сухополов’янську сільські ради. Виявлено порушення ЗУ «Про природно-заповідний фонд». Керівникам надано приписи для усунення порушень. На двох посадових осіб складено адмінпротоколи по ст. 91, які передані на розгляд до суду. Проведено планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на об’єктах ПЗФ Варвинського району. Перевірено Варвинську селищну раду, Мамизівську і Антонівську сільські ради. Виявлено порушення ЗУ «Про природно-заповідний фонд». Керівникам надано приписи для усунення порушень. В ході планового відпрацювання на об’єктах ПЗФ Корюківського району перевірено Брецьку, Шишківську та Жуклянську сільські ради. Виявлено порушення Закону України «Про природно-заповідний фонд». Керівникам надано приписи для усунення порушень. На одну посадову особу складено адмінпротокол по ст. 91 який передано до суду. В ході позапланової перевірки на об’єктах ПЗФ Прачівської, Ядутинської сільських рад, ДП «Борзнянське лісове господарство» та ДП «Борзнарайагролісгосп» Борзнянського району виявлено порушення ЗУ «Про природно-заповідний фонд». На двох посадових осіб складено адмінпротоколи по ст. 91 та надано приписи для усунення порушень. На вимогу прокуратури Бахмацького району проведено 4 позапланові перевірки на об’єктах ПЗФ Тиницької, Гайворонської, 193

Голінської сільрад. Виявлено 4 порушення ЗУ «Про природно – заповідний фонд». Складено 4 протоколи по ст. 91. Керівникам надано приписи для усунення порушень. На вимогу прокуратури Козелецького району проведено позапланову перевірку в регіональному ландшафтному парку «Міжрічинський». Виявлено порушення ЗУ «Про природно-заповідний фонд», на посадову особу складено адмінпротокол по ст.91 КУпАП, який направлено на розгляд до суду, та надано припис для усунення порушень. При проведенні планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони і використання об’єктів рослинного, тваринного світу та об’єктів ПЗФ в Чернігівському районі виявлено порушення Закону України «Про природно-заповідний фонд». На порушника складено адмінпротокол по ст.91, який направлено на розгляд до місцевого суду. На вимогу СБУ в Чернігівській області здійснено перевірки стану об’єктів ПЗФ на території Седнівської селищної ради Чернігівського району та Стольненської сільської ради Менського району. Виявлено порушення Закону України «Про природно-заповідний фонд». Складено 1 протокол по ст. 91, який направлено на розгляд до Менського райсуду. Керівникам надано приписи для усунення порушень. IХ. Екологічний контроль на державному кордоні Постами екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон за 2009 рік було перевірено 141472 одиниць автотранспорту та 23300 вагонів. Здійснено екологічний контроль 1116813 тон вантажів та радіологічний контроль 2266082 тон вантажів. За звітній період здійснено 25 затримань, 5 випадків повернення. Працівниками постів екологічного контролю за звітній період винесено 1287 постанов на суму 45356 грн. які стягнуті в повному обсязі. Х. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища 16.04.2009 р. о 21 годині в Талалаївському р-ні на межі Чернігівської та Сумської областей в ДНС «Матлахи» НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта» в результаті прориву трубопроводу стався викид нафтоводяної суміші, що призвів до забруднення 85 арів сільгоспугідь пластовою солоною водою. Прорив труби ліквідовано, забруднену територію оброблено сорбентом. Відібрані проби ґрунту та води. Після отримання всіх необхідних даних будуть обраховані збитки. 26.04.2009 р. 14.00 в с. Пєтькове, Талалаївського р-ну, Рябухівської с/р сталась пожежа в складському приміщенні де зберігалось біля 3-4 тон непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які майже знешкоджені пожежею (залишки після пожежі 0,5 т.). Підпал вчинено невідомою особою. Проведено перезатарення залишків ХЗЗР та перенесено до іншого складу. По наявності коштів буде проведена їх передача на знешкодження. Розмір заподіяної шкоди для навколишнього природного середовища визначити неможливо. 194

27.04.2009 р. в с. Кудлаївка Н.-Сіверського р-ну в ТОВ «Авангард» сталась пожежа в складському приміщенні де зберігалось біля 3 тон непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які повністю знешкоджені пожежею. Підпал вчинено невідомою особою. Проведено перезатарення залишків ХЗЗР та перенесено до іншого складу. По наявності коштів буде проведена їх передача на знешкодження. Директора ТОВ «Авангард» притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 83 КУпАП на 170 грн. Розмір заподіяної шкоди для навколишнього природного середовища визначити неможливо. 13.05.2009 р. о 16.00 в м. Чернігові на території Чернігівської філії ПЗ ЗАТ «Вторкольормет» виявлено захоронення радіоактивних відходів металобрухту. Джерело випромінювання було закопане в землю на глибину більше 0,3 м. ПЕДгама-випромінювання на поверхні становить 450 мкР/год, на відстані 1м – 16 мкР/год. Безпосередньої загрози опромінення населення немає. Проведені роботи КДМСК УкрДО «Радон» по підняттю на поверхню радіоактивних відходів металобрухту. Порушена кримінальна справа Чернігівським міським відділом УМВС України. 13.09.2009 року на залізничну станцію Чернігів прибула цистерна Відкритого акціонерного товариства «ДніпроАЗОТ» № 57073868 із соляною кислотою, при обстеженні якої виявлено негерметичність, а саме випаровування соляної кислоти з нижньої частини цистерни. В результаті відбувся аварійний викид парів соляної кислоти в атмосферне повітря в об’ємі 200 кг. Проведений розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті аварійного викиду парів соляної кислоти в атмосферне повітря із залізничної цистерни Відкритого акціонерного товариства «ДніпроАЗОТ», підприємству пред’явлена претензія на суму 1169 грн. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Відповідно до повноважень Держуправлінням ОНПС в Чернігівській області продовжувалась робота по створенню та вдосконаленню системи моніторингу довкілля області. Правові засади екологічного моніторингу в Україні закріплені Законом «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 22), Земельним кодексом України (статті 191 — 192), Водним кодексом України (ст. 21), Лісовим кодексом України (ст. 55), законами України «Про охорону атмосферного повітря» (ст. 32), «Про рослинний світ» (ст. 39), «Про природнозаповідний фонд України» (статті 9, 17), «Про курорти» (ст. 35), «Про тваринний світ» (ст. 55), «Про відходи» (ст. 29), «Про питну воду та питне водопостачання» (ст. 39), «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (статті 13, 17, 21), «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ст. 17) та в деяких інших законодавчих актах. 195

Порядок проведення державного екологічного моніторингу регулюється Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. (з наступними змінами), а також нормативно-правовими актами, що регулюють порядок здійснення моніторингу окремих природних ресурсів і певних типів об'єктів. Це, зокрема, Положення про моніторинг земель, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. (з наступними змінами), Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, затверджене наказом Міністерства аграрної політики України від 26 лютого 2004 р., Порядок здійснення державного моніторингу вод, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. (з наступними змінами). Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. (з наступними змінами), Положення про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів, затверджене наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 26 грудня 2003 року. Під обласною системою моніторингу довкілля розуміється інформаційна система спостереження, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля області, прогнозування його змін і розроблення науково – обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Система моніторингу довкілля створюється для виявлення критичних чинників антропогенного впливу, збільшення рівня знань про екологічний стан навколишнього природного середовища, поліпшення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях, більш якісного обґрунтування виконання природоохоронних заходів. В серпні 2007 року підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами системи моніторингу довкілля Чернігівської області, у якій задекларовано принципову згоду суб'єктів на участь у системі спостережень за об'єктами довкілля. Основною стратегічною метою Угоди є дотримання вимог екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування на основі прийняття обґрунтованих управлінських рішень, що базуються на аналізі моніторингової інформації, моделюванні й прогнозуванні явищ, процесів та аналізу відповідності їх засадам сталого розвитку. Положенням про порядок інформаційної взаємодії суб'єктів моніторингу довкілля по Чернігівській області встановлено єдині загальні вимоги до порядку інформаційної взаємодії суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля області, визначено основні принципи інформаційного співробітництва, загальний порядок формування, отримання та надання інформації щодо моніторингових спостережень за станом навколишнього природного середовища. В 2008 році, погоджено 196

Регламенти обміну екологічною інформацією між суб'єктами державної системи моніторингу з визначенням змісту, об'єму, термінів та виконавців надання екологічної інформації на державному та регіональному рівнях. У 2008 році проект Програми моніторингу довкілля Чернігівської області на 2008 – 2012 роки, відкоригований відповідно до Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року №1376 на сесії обласної ради не затверджено. Суб'єкти системи моніторингу здійснювали моніторингові дослідження навколишнього природного середовища у межах функціональних повноважень та згідно відомчих планів. Фінансування на виконання моніторингових досліджень здійснюється в межах бюджетних асигнувань відповідних установ. Координацію діяльності суб'єктів системи моніторингу довкілля області здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Чернігівської області, зміни до якої внесені Розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 6 липня 2007 року № 282. Суб’єктами обласної системи моніторингу довкілля є: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; - Державна екологічна інспекція в Чернігівської області; - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації; - Головне управління МНС України в Чернігівській області; - Чернігівський обласний центр з гідрометеорології; - Обласна санітарно-епідеміологічна станція; - Управління охорони здоров'я облдержадміністрації; - Деснянське басейнове управління водних ресурсів; - Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства; - Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість»; - Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області; - Управління державної ветеринарної медицини в області; - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області; - Головне управління Держкомзему у Чернігівській області; - Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації; - КП «Чернігівводоканал»; - КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова»; - Головне управління статистики в Чернігівській області; - Чернігівський державний технологічний університет; 197

- Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка; - Чернігівський державний інститут економіки і управління; - Ніжинський державний університет ім. М.В.Гоголя. Моніторинг атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Обласна санітарно-епідеміологічна станція та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Моніторингові дослідження джерел скидів стічних вод та стан поверхневих вод проводять Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, КП «Чернігівводоканал»та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Моніторинг підземних вод здійснюють Обласна санітарноепідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, КП «Чернігівводоканал» та Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». Моніторинговими дослідженнями ґрунтів займаються Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Деснянське басейнове управління водних ресурсів та Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». 23 грудня 2009 року було проведено засідання Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля Чернігівської області. На засідання було наголошено, що суб’єкти системи моніторингу повинні проводити моніторингові дослідження відповідно до відомчих програм та здійснювати обмін даними в терміни, визначені регламентом. Сектором екологічного моніторингу та природоохоронних програм, який виконує функцію регіонального центру моніторингу довкілля, здійснюється збір, обробка та узагальнення екологічної інформації від суб'єктів системи моніторингу довкілля області. Узагальнена екологічна інформація щомісячно розміщується на веб-порталі Мінприроди (http://iac – menr.rgdata.com.ua). Інформаційно-аналітичний центр складається з наступних основних функціональних підсистем: Підсистема збору та накопичення інформації; Банки даних показників стану навколишнього природного середовища: Стан об’єктів довкілля Спеціального призначення Довідкового призначення Узагальненої інформації (аналітичні висновки, оцінки, прогнози) 198

Підсистема взаємодії з регіональними системами екологічного моніторингу; Підсистема аналітичної обробки даних Підсистема адміністрування. Для вдосконалення використання системних моніторингових даних стану довкілля області, сектор екомоніторингу та природоохоронних програм разпочав впровадження ГІС – геоінформаційних систем. Це комп’ютерні інформаційні системи, які забезпечують отримання, зберігання, обробку, аналіз, доступ, відображення та розповсюдження геопросторових даних. Всі ці етапи об’єднуються назвою – ГІС-технології. На сьогоднішній день пріоритетними є створення та використання електронних картографічних продуктів. Структуру ГІС складає набір інформаційних шарів, кожен з них відноситься до однієї теми в межах території області. Сучасні ГІС – платформи вміщують вичерпний набір функцій запитів. Найпростіша форма просторових запитів полягає в отриманні характеристики об’єкта по вказівці його курсором на моніторі. Міністерством охорони навколишнього природного середовища була передана Держуправлінню ліцензована ГІС – ArcGIS, ArcGIS включає модулі зберігання просторових даних, створення та редагування карт, географічну обробку даних, забезпечує широкий вибір функцій просторового моделювання та аналізу та багато іншого. Спеціалісти сектору пройшли навчання в 2009 році та продовжили освоєння програмного продукту на курсах в травні 2010 року. Активно допомагають Держуправлінню у впровадженні в життя сучасних інформаційних систем й викладачі та студенти Чернігівського державного інституту економіки та управління.

Табл.13.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень

Суб’єкти моніторингу довкілля

Міністерство охорони навколишнього природного середовища – Державна екологічна інспекція в Чернігівській області

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень Річки та Моря водоймища Промислові Атмосферне Джерел Джерел Підземні викиди в повітря скидів скидів води атмосферу Решта Решта стічних стічних вод вод 3 4 5 6 7 8 9

199

Ґрунти

Суб’єкти моніторингу довкілля

Міністерство надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - Чернігівський обласний центр з гідрометеорології Міністерство охорони здоров’я - Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція Міністерство аграрної політики - Чернігівський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” Державний комітет України по водному господарству - Деснянське басейнове управління водних ресурсів (лабораторія вод та ґрунтів Чернігівської гідрогеолого меліоративної експедиції) Міністерство будівництва, архітектури та житлово– комунального господарства -КП “ Чернігівводоканал”

Ґрунти

200

4027

134

117

Табл.13.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів

Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм 3

Програма міжрегіонального і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації до 2010 року і заходів до неї

Державна екологічна інспекція в Чернігівській області

Програма (план дій) охорони довкілля використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма формування національної екологічної мережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів Деснянського РУВР Дніпровського БУВР”

Деснянське басейнове управління водних ресурсів

Регіональна програма «Захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Чернігівській області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року».

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

№ 1

Деснянське басейнове управління водних ресурсів

Основні рекомендації, надаються за результатами впровадження регіональних програм 4

Міжрегіональне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та ліквідації наслідків техногенних катастроф Система дій та напрямків роботи в сфері охорони довкілля, реалізація яких дозволить раціонально використовувати природний потенціал області і забезпечити сприятливі умови для проживання та здоров'я людей

Збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій Оцінка радіологічного і гідрохімічного стану водних ресурсів області. Природоохоронні заходи, спрямовані на покращення екологічного стану річок та водойм шляхом їх розчищення та упорядкування.

Таблиця 13.3. Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля

№

Назва регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження)

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн.

(Результати впроваджені системи, підсистеми та їх назви)

відсутні

201

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Екологічна експертиза – один з превентивних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Відповідно Закону України «Про екологічну експертизу» екологічна експертиза може здійснюватися спеціально уповноваженими державними органами, еколого-експертними формуванями та об’єднаннями громадян. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області здійснює державну екологічну експертизу проектної документації об’єктів, які становлять екологічну небезпеку і діяльність яких може негативно вплинути на стан довкілля. Державна екологічна експертиза здійснюється у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку. Протягом 2009 року відділом державної екологічної експертизи в складі 4 спеціалістів проведено 256 експертиз передпроектної та проектнокошторисної документації. Через порушення вимог природоохоронного законодавства, нормативних документів повернуто на доопрацювання 93 комплектів документації, тобто 36 %. Крім того підготовлено 6 проектів висновків, переданих до Мінприроди України. Для порівняння, в 2008 році відділом державної екологічної експертизи здійснено 250 експертиз, частка проектів повернутих на доопрацювання складала 40%. В 2009 році згідно договорів з філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Чернігівській області розглянуто 226 проектів. Тобто частка проектів розглянутих в рамках комплексної державної експертизи постійно збільшується і в 2009 році склала 88 %. З представлених на екологічну експертизу проектних матеріалів розглянуті проекти: - АЗС, станцій технічного обслуговування, складів ПММ – 21, - об’єктів виробництва тепла – 77, - газопроводів –26, - об’єктів машинобудування, металообробки, промислових – 5, - водозаборів та мереж водопроводу – 18, - гідротехнічних споруд, меліоративних систем – 16, - каналізаційних споруд і мереж – 24, - берегоукріплення – 2, - об’єктів деревообробки – 7, - об’єктів видобування, переробки нафти і газу – 1, - розробки кар’єрів, резервів – 1, - об’єктів по виробництву продуктів харчування –16, - автошляхів, мостових переходів – 11, 202

- переробки, зберігання, поховання відходів – 1, - виробництва будівельних матеріалів – 8, - тваринницьких комплексів – 3, - зернопереробки – 3, - торгівельних центрів – 4, - готелів, баз відпочинку, кафе – 3, - інших – 9. Протягом 2009 року відповідно Наказів №270 від 04.06.09р., №579 від 03.11.09р. та №223 від 14.05.09р. до Мінприроди України було представлено 27 комплектів проектної документації. Із залученням Мінприроди України спеціалізованої наукової установи – «Центр еколого-експертних досліджень» Державного закладу Академія післядипломної освіти та управління – «Центр екологічних досліджень» здійснено 6 експертиз робочих проектів:  «Будівництво заводу крохмалепродуктів та картоплепродуктів в с. Новий Білоус Чернігівського р-ну по вул. Квітнева, 20»;  «Будівництво автозаправної станції з магазином по вул.Петровського, 70б в м. Бахмач Чернігівської області»;  «Автозаправна станція на 2 колонки в м. Бахмач по вул.Петровського, 53»;  «Автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) об`ємом 10куб.м на АЗС №16 за адресою: м. Чернігів, вул. Кільцева, 1»;  «Будівництво автодорожнього комплексу з АЗС іАГЗП та пункту сервісного обслуговування водіїв та пасажирів на території Григоро-Іванівської сільської ради Ніжинського району, Чернігівської області»;  «АЗС на автодорозі М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі 224 км (справа від с. Скиток)».

На засіданнях експертної ради Держуправління та робочої наради розглянуті робочі проекти: «Станція очищення стічних вод продуктивністю 220 м3/добу для ЗАТ «Куликівське молоко» в смт. Куликівка, Куликівського району, Чернігівської області»; «Очищення водойми в заплаві р. Бурчак поблизу с. Браниця Бобровицького району Чернігівської області». Протягом 2009 року погоджено генеральний план с. Ставиське (с.Ставиське-с.Блудше-х.Нова Гребля) Козелецького району, підготовлені листи щодо трьох містобудівних обґрунтувань розміщення об’єктів. Інформація щодо еколого-експертної діяльності розміщається щомісяця на веб-сайті Держуправління. За участю представників громадськості проведено засідання Круглого столу на тему: «Проведення громадських експертиз об’єктів господарської діяльності, що плануються до будівництва (основні положення законів України «Про екологічну експертизу», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»). В 2009 році проводилася громадська експертиза проекту «Детальний план території. Функціонально-планувальна організація території лісопарку «Ялівщина». Відповідно висновку громадської 203

експертизи зазначений проект має ряд суттєвих зауважень і суперечить раніше прийнятому рішенню місцевої влади. На державну екологічну експертизу проект не подавався. Загальні результати роботи з еколого-експертної діяльності Держуправління у 2009 році наведено в табл. 13.4 Табл. 13.4. Еколого-експертна діяльність у 2009 році. Виконання робіт

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості ) 5

256

163

226

143

Проведено експертиз перед проектної (ТЕО, ТЕР,ТЕД ), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Збереження, відновлення та раціональне використання природних ресурсів – головна мета діяльності державної системи охорони навколишнього природного середовища. Державне управління охорони навколишнього природного середовища спільно з Державною екологічною інспекцією забезпечують роботу еколого-економічного механізму раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища в області, здійснюють координацію природоохоронної діяльності відомств, підприємств, установ і організацій в області. Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 (із змінами та доповненнями) в області впроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища за викиди стаціонарними, пересувними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів.

204

Збір за забруднення – головне джерело надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища (державного, обласного та місцевих). Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків. З метою посилення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення, оптимізації роботи по організації бюджетного прогнозування надходження коштів від збору до природоохоронних фондів всіх рівнів, Держуправлінням постійно ведеться робота з обміну відповідної інформації з органами державної податкової адміністрації, фінуправлінням, органами місцевого самоврядування, управлінням статистики. Таким чином до органів державної податкової адміністрації Держуправлінням щорічно надається перелік підприємств, установ, організацій, суб'єктів господарювання, яким видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів по Чернігівській області в розрізі районів та міст обласного підпорядкування. В цілому в області налічується 14879 організацій, підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності платників збору за забруднення, якими протягом 2009 році сплачено 15046,643 тис. грн. екологічних зборів. Показниками державного бюджету передбачалось надходження коштів за забруднення навколишнього природного середовища до бюджетів усіх рівнів по Чернігівській області в сумі 8881,165 тис. грн., в тому числі: до державного бюджету – 2664,35 тис. грн. до обласного бюджету – 3732,2 тис. грн. до місцевих бюджетів – 2484,615 тис. грн. Фактично сплачено за забруднення навколишнього природного середовища 15046,643 тис. грн., що складає 169,4 % до плану, в тому числі: до державного бюджету – 4514,288 тис. грн.; до обласного – 7721,45 тис. грн.; до місцевих бюджетів – 2810,905 тис. грн. Надходження коштів до бюджетів усіх рівнів у 2009 році збільшилось у порівнянні з минулим роком на 2654,343 тис. грн. Показники фактичних надходжень зборів за спеціальне використання природних ресурсів до державного та місцевих бюджетів у 2009 році наведені в табл. 13.5

205

Табл. 13.5. Фактичні надходження зборів за спеціальне використання природних ресурсів за 2009 рік тис. грн. Пор. №

2. 3. 4.

5. 6. 7.

Показники Збори за спеціальне використання природних ресурсів - всього Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду Збір за спеціальне водокористування Платежі за користування надрами Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету Плата за землю Плата за використання інших природних ресурсів Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Державний бюджет

Місцевий бюджет

ВСЬОГО

План

Факт

План

Факт

План

Факт

106390,0

107542,4

92081,7

98737,0

198471,7

206279,3

22206,8

19884,7

958,7

1065,7

23165,5

20950,4

10143,0

9529,0

10143,0

9529,0

40144,8

40418,2

40976,2

41022,6

31231,0

33195,7

31231,0

33195,7

84074,8

86534,5

0,0

0,5

8881,2

15046,6

831,4

84074,8 0,0

0,5

2664,35

4514,288

6216,815

604,4

86534,5

10532,355

У 2009 році підприємствами, організаціями та установами області за адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища природи, використання природних ресурсів притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 274,295 тис. грн., стягнуто – 242,77 тис. грн. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі У звітному році кошти фондів охорони навколишнього природного середовища використовувались за цільовим призначенням відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1999 р. № 1147 із змінами та доповненнями. Перелік видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2009 рік був сформований на підставі запитів на фінансування, поданих райдержадміністраціями та міськвиконкомами міст обласного підпорядкування відповідно до Положення про обласний фонд, затвердженого рішенням двадцять шостої сесії обласної ради від 11 вересня 2009 року, попередньо узгоджений постійною комісією обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів і облдержадміністрацією. За рахунок коштів обласного фонду профінансовано заходів на суму 2990,934 тис. грн. Основними напрямками фінансування були заходи по охороні та раціональному використанню природних ресурсів (ліквідаційний тампонаж артезіанських свердловин) – 665,504 тис. грн.; 3

утилізації відходів – 1060,0 тис. грн.; ліквідації іншого забруднення навколишнього природного середовища (будівництво, реконструкція об’єктів) – 889,39 тис. грн.; іншій діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища (створення посадкового матеріалу, заходи по відведенню поверхневих та пониженню рівня ґрунтових вод, розробка та винесення в натуру проекту землеустрою щодо визначення меж та розмірів прибережних захисних смуг, забезпечення функціонування Орхуського центру, проведення конкурсів екологічного спрямування, видання еколого-просвітницької літератури та інше) – 331,04 тис. грн.; заповідній справі – 45,0 тис. грн. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2007-2009 роки приведені в табл. 13.6. Табл. 13.6. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) Пор. №

1. 2. 3. 4. 5.

Рік

Обіг коштів

2007 103,95 2295,8 2022,1 377,65 84,3

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів

2008 377,65 3098,1 2221,4 1254,35 64

2009 1254,35 7721,45 2990,93 5984,87 33

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки регулювання у галузі охорони довкілля Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області працює відповідно до Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.12.2006 № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за № 119/13386. Основними завданнями Управління є: забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси, тваринний і рослинний світ), поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі; здійснення управління та регулювання у вказаних вище сферах, а також охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України; 4

інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на відповідній території, оперативне оповіщення про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та про хід виконання заходів щодо їх ліквідації. Найважливіші напрямки роботи Держуправління – це: організація та проведення державної екологічної експертизи у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку відповідно до законодавства; участь у роботі державних комісій з приймання в експлуатацію об'єктів виробничого, житлово-комунального призначення та житлових масивів; затвердження нормативів граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин до водних об'єктів; видача в установленому порядку дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, дозволів на викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, дозволи на розміщення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами, прийняття відповідних рішень щодо зупинення їх дії або анулювання; забезпечення у межах своїх повноважень погодження вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок; організація регіонального моніторингу навколишнього природного середовища, забезпечення функціонування державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні. Забезпечення здійснення заходів щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвитку заповідної справи, охорони і використання територій та об'єктів природнозаповідного фонду, ведення Червоної книги України та Зеленої книги України, та інші. Удосконалення правового регулювання охорони довкілля у 2009 році відбувалось комплексно в різних напрямках. Так, на загальнодержавному рівні було прийнято ряд нормативно-правових актів з питань використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. Це, зокрема:  Закон України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 № 1704-VІ. Цей документ визначив правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм суб'єктами, які проводять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність і забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення, а також органами державної влади та місцевого самоврядування.  Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 № 113 «Про затвердження Типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки», яка значно спростила вказану форму. 5

 Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 522 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації» визначила механізм та строки проведення державної експертизи містобудівної документації. У процесі проведення експертизи визначається відповідність змісту містобудівної документації законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, соціального та економічного розвитку, раціонального використання земель та природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту населення і територій, збереження культурної спадщини, соціальним стандартам життєдіяльності населення.  Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 534 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923». Цією постановою затверджено новий Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.  Постанова Кабінету міністрів України від 21.05.2009 № 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» визначила перелік документів дозвільного характеру, що видаються виключно через дозвільні центри, та передбачила основні вимоги до порядку взаємодії адміністратора з місцевими дозвільними органами, суб'єктами господарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо видачі документів дозвільного характеру  Наказ Міністерства житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 № 127 «Про затвердження Методики визначення відновної вартості зелених насаджень». Вказана Методика встановила механізм визначення відновної вартості зелених насаджень (дерев, кущів, газонів, квітників) у населених пунктах, що підлягає сплаті при видаленні зелених насаджень або при їх втраті у зв'язку із відведенням земельної ділянки у встановленому порядку юридичній або фізичній особі.  Наказ Мінприроди України від 22.06.2009 № 330 «Про затвердження Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України» визначила основні напрями і види рекреаційної діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, правила ведення такої діяльності, обов’язки її суб’єктів, тощо На місцевому рівні також відбувалось удосконалення правового регулювання охорони довкілля. Так, Держуправлінням у 2009 році готувались проекти розпоряджень Чернігівської облдержадміністрації 6

«Щодо проведення Весняної толоки та загальнообласного Дня довкілля в рамках місячника з озеленення та благоустрою населених пунктів» та «Про заборону випалювання рослинності або її залишків та забезпечення протипожежних вимог на території лісового фонду в Чернігівській області», якими передбачено проведення ряду заходів із благоустрою та озеленення населених пунктів, створення нових зелених зон, парків, скверів, впорядкування існуючих об’єктів масового перебування та відпочинку населення, а також заходи з дотримання протипожежних вимог і запобігання пожежам в лісах Чернігівщини. Разом з тим слід зазначити, що законодавство в сфері охорони навколишнього природного середовища ще залишається недосконалим і потребує внесення змін і доопрацювання. Основним напрямком удосконалення законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля має стати його систематизація у формі кодифікації – наукове обґрунтування, розроблення та прийняття Екологічного кодексу України як основи екологічного права. Такий кодекс міг би в загальній частині містити завдання законодавства та предмет правового регулювання, об’єкти та принципи правової охорони навколишнього природного середовища, правове регулювання власності та інш., а в спеціальній – правовий режим охорони й використання природних ресурсів. Потребує вирішення на державному рівні питання утилізації непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, а також розроблення Загальнодержавної Програми поводження з небезпечними відходами. Необхідно: законодавчо врегулювати механізм надання у користування водних об’єктів (їх частин) на умовах оренди; переглянути Нормативи витрат на проведення державної екологічної експертизи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.1996 № 644; встановити перелік об’єктів та нормативи визначення вартості проведення державної екологічної експертизи містобудівної документації; розробити нову редакцію Інструкції про зміст та складання звіту, проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 10.02.1995 № 7, зареєстрованого в Мін’юсті України 15.03.1995 за № 61/597.

13.8. Екологічний аудит Оцінка діючих об’єктів на предмет дотримання природоохоронного законодавства здійснюється у формі процедур екологічного аудиту. Екологічний аудит є необхідною за міжнародними стандартами передінвестиційною стадією оцінки ризиків, обов’язковою процедурою 7

оцінки вартості підприємства, досліджень конкурентоспроможності продукції, оцінки екологічної безпеки підприємства. Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Екологічний аудит регламентується законом України «Про екологічний аудит» та ДСТУ ISO 19011:2003. Послуги екологічного аудиту надають юридичні особи або кваліфіковані аудитори, що мають відповідний дозвіл (ліцензію). В Україні право на здійснення екологічного аудиту мають 57 юридичних осіб, 116 екологічних аудиторів. Детальну інформацію щодо суб’єктів, кваліфікованих для здійснення екологічного аудиту, їх адреси і контактні телефони можна отримати на веб-сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (http://www.menr.gov.ua/index.php). В м. Чернігові сертифікат екологічного аудитора ЕА №088 має Козловська Вікторія Петрівна (контактні телефони 610-470,612-443). Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області ставилося питання перед органами місцевої влади щодо доцільності проведення екологічного аудиту з метою оцінки діяльності об’єктів та ситуації, що склалася в зоні впливу: Ічнянського спиртзаводу, зерносушильного комплексу СТОВ «Батьківщина» в м. Прилуки. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Подальший зростаючий вилив людської діяльності на довкілля викликає небажані зміни в природному середовищі, такі як забруднення повітряного басейну, океанів, виснаження природних ресурсів у всесвітньому масштабі. Порушення екологічної рівноваги завдає величезної шкоди генофонду всього живого, зокрема людини. Тому проблема гармонізації відносин суспільства і природи, охорони навколишнього середовища набула глобального значення. Виникла потреба розробки ефективних наукових підходів, які забезпечували б розумне використання природних ресурсів, охорону та збереження навколишнього природного середовища. Протягом 2009 року Чернігівським державним інститутом економіки і управління на кафедрі геодезії, картографії та землеустрою виконувалась науково-дослідна робота «Шляхи вирішення проблеми раціонального природокористування на основі ГІС-технологій в умовах динаміки розвитку регіону на прикладі Чернігівської області». В роботі обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення якості управління, 8

раціонального природокористування на основі моніторингу з використанням ГІС. Кафедра інформатики та економічної кібернетики інституту розробляла проект № Ф31/013 «Інформаційна система для підтримки роботи мережного наукового співавторства дослідників: міжрегіональний науковий портал «Проблеми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи: фундаментальні дослідження й практична реалізація». Виконано аналіз діяльності господарюючих суб’єктів, що володіють значним обсягом вихідної інформації для наукових досліджень та інформаційних Інтернет-ресурсів за тематикою подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, а також порівняльний аналіз засобів розробки інформаційних систем на основі сучасних Web-технологій портального типу. Підготовлено рекомендації з застосування основного інструментарію створення міжнародного наукового порталу за тематикою дослідження. Сформовані вимоги, розроблена концепція та проектні рішення з усіх видів забезпечення Міжрегіонального наукового порталу «Проблеми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи: фундаментальні дослідження і практична реалізація». Вибраний Joomla-засіб автоматизованого створення порталу, підготовлено та введено для тестування програмний код порталу зі стартовим інформаційним наповненням в обсягах, підготовлених партнерами проекту з України, Російської Федерації та Республіки Білорусь. В результаті створено міжрегіональний науковий портал «Проблеми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи: фундаментальні дослідження і практична реалізація» (http://www.allchernobyl.net). Науковцями розпочато дисертаційні роботи на теми: «Розробка проекту підвищення стійкості агроекосистем Чернігівщини на основі моніторингу ґрунтових вод з використанням ГІС-технологій» та «Розробка методологій щодо поліпшення реалізації процесу очищення стічних вод з метою збереження довкілля». Державним закладом освіти на Чернігівщині, який проводить підготовку фахівців спеціальності «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на базі хімікобіологічного факультету є Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка. Протягом року викладачами і науковцями університету здійснювалась співпраця з національними природними парками (НПП) області «Ічнянський» та «Мезинський». Університет з 2007 року є Науковим куратором цих природоохоронних установ. В 2009 році викладачами кафедри екології та охорони природи університету були здійснені екологічні експедиційні виїзди по дослідженню флори, фауни і рослинності Чернігівщини (Коропський, Менський, Семенівський, Корюківський та Чернігівський р-ни), в тому числі моніторингу окремих популяцій рідкісних видів флори і фауни. 9

Вивчалися види флори регіонального рівня охорони, для ряду з них (папоротеподібні, амарилісові, півникові) розроблені плани заходів щодо збереження їх популяцій в північно-східних регіонах Чернігівщини. Проводилося вивчення окремих популяцій цибулі ведмежої в південно-східній частині Мезинського НПП. Проводилося вивчення заплавних комплексів та видового складу хребетних тварин загальнозологічного заказника загальнодержавного значення «Каморетський». Вивчалися сингенетичні процеси мезотрофізації північно-західної частини території та зміни гідроекологічних режимів та їх вплив на формування фітокомплексів південно-східної частини території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай». Проводилася оцінка ключових та сполучних територій регіональної екомережі з врахуванням ряду критеріїв (біоекологічні, ландшафтні, територіальні та ін.). Проаналізовано місце об’єктів та територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) загальнодержавного значення в регіональній екомережі з врахуванням їх кількісних та якісних критеріїв. Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя протягом 2007-2009 рр. виконувалось фундаментальне наукове дослідження «Синтез нових сульфуровмісних металокомплексних сполук та дослідження їх хіммотологічних та біологічних властивостей», що мало на меті дослідити властивості комплексних сполук з метою пошуку серед них нових засобів захисту рослин, біоцидних присадок до нафтопродуктів і фізіологічно активних речовин. За період виконання дослідження захищена кандидатська дисертація «Залежність окремих фізіологічних процесів і продуктивності сільськогосподарських культур від дії металовмісних синтетичних регуляторів росту рослин» та докторська дисертація «Нітрогено, сульфурота оксигеновмісні металохелати: синтез, хімотологічні та біологічні властивості». На базі природничо-географічного факультету університету функціонувала спільна проблемна науково-дослідна лабораторія Ніжинського державного університету та ІБОНХ НАН України, яка працювала над колективною темою «Нові біологічно активні речовини та екологічні проблеми довкілля». Одним з основних завдань є вивчення радіаційної ситуації на території Чернігівщини, яка і надалі залишається складною. На кафедрах біології та географії виконувались такі теми:  колективна тема «Рослинний світ Чернігівщини та його охорона» (вивчення динаміки рослинності р. Десна під впливом антропогенного тиску, синантропних змін рослинності Чернігівщини, рослинності басейну р. Удай та її созологічного значення, рослинності Бобровицько–Бахмацького геоботанічного району);  колективна тема «Соціально-економічні та екологічні проблеми Чернігівщини» (вивчення екологічної ситуації, антропогенного 10

навантаження на ландшафти Чернігівщини, впливу різних видів землекористування на розвиток сучасних геоморфологічних процесів, здійснення медико-екологічний аналізу території, встановлення залежності між радіаційним станом області та здоров’ям населення, вивчення впливу екологічної ситуації на формування регіональної депресивності сільських районів);  індивідуальна тема «Моніторинг степових екосистем відділення «Ямський степ» природного заповідника «Білогір’я» та «Стрілецький степ» Центрально-Чорноземного заповідника» (виконано масиви геоботанічних описів рослинності Державного природного заповідника «Білогір’я» (Бєлгородська обл., Росія), досліджена рослинність відділення Центрально-Чорноземного природного біосферного заповідника «Стрілецький степ» (Курська обл., Росія) згідно з договором про наукове співробітництво). У 2009 р. Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук (УААН), як головна установа в області, здійснював науково-дослідні та координаційні роботи за НТП УААН «Сільськогосподарська мікробіологія». Було продовжено дослідження з визначення екологічно доцільних доз азотних добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур за мікробіологічного тестування; виділення та вивчення біологічних властивостей нових штамів азотофіксувальних, фосфатмобілізувальних мікроорганізмів, мікроорганізмів-антагоністів та ентомопатогенних бактерій; визначення впливу довгострокового зберігання на життєздатність та азотофіксувальну активність колекційних штамів бактерій; відпрацювання імуноферментних методів визначення фітогормонів бактеріального походження; визначення технологічних параметрів культивування промислових штамів діазотрофів та розробки сучасних технологій виготовлення мікробних препаратів; відбору ізолятів вірусів, поширених на зернових, зернобобових культур і картоплі та визначення ступеню їх поширеності; вірусостійкості селекційного матеріалу картоплі; вивчення впливу пробіотичних препаратів на клітинні та гуморальні фактори імунітету; розробка імуностимулюючого препарату для тваринництва; встановлення ступеню і спектру резистентності епізоотичних штамів мікобактерій до туберкулостатичних препаратів та їх поширення серед поголів’я різних видів тварин. Науково доведено, що впровадження в сільськогосподарське виробництво мікробних препаратів на основі корисних мікроорганізмів може суттєво знизити хімічне навантаження на довкілля. Застосування сучасних мікробних препаратів у технологіях вирощування кукурудзи і ячменю ярого обмежує непродуктивні втрати сполук біогенних елементів по ґрунтовому профілю. Перевірка у виробничих умовах експериментального гранульованого препарату «Біогран» при вирощуванні кукурудзи показала його високу ефективність. Встановлено, що при вирощуванні пшениці озимої на лучно-чорноземному 11

ґрунті екологічно доцільними дозами мінерального азоту є дози, що не перевищують 60 кг/га. Вони забезпечують суттєве зростання активності асоціативної азотфіксації і не призводять до значних втрат сполук азоту внаслідок процесу біологічної денітрифікації. Показано, що застосування біопрепаратів для передпосівної бактеризації насіння пшениці озимої сорту Фантазія еквівалентна внесенню мінеральних добрив у дозі P30. Оптимальною дозою мінеральних добрив, де дія мікробних препаратів була найвищою є P60: приріст врожаю склав 41,7 %. Технологія вирощування ріпаку ярого на сірому лісовому ґрунті в 2009 році, яка передбачала інокулювання насіння композицією штамів з внесенням N90P90K90 забезпечила стабільне функціонування мікробоценозу, максимальну активізацію ферментного потенціалу ґрунту та найвищу врожайність ріпаку ярого. Отримано нові високоефективні штами ентомопатогенних бактерій Bacillus thuringiensis і грибів-продуцентів біологічно активних речовин з інсектицидною активністю, які будуть використані в подальшій роботі для створення препаратів проти колорадського жука та інших шкідників, що може зменшити застосування хімічних пестицидів. За умов польових дослідів показано, що застосування нового препарату Бацилотурінгу, створеного на основі B. thuringiensis Л-4, і нових штамів мікроорганізмів на посівах картоплі забезпечило надійний захист культури від колорадського жука і поліпшення якості бульб (товарність 8689 проти 64% у контролі). За ефективністю застосування мікробні препарати майже не поступалися хімічному «Банколу». Проведення досліджень у різних ґрунтово-кліматичних умовах з багатьма сільськогосподарськими культурами свідчить про значний вклад мікробних препаратів у формування урожаю. Застосування біопрепаратів в технологіях вирощування культурних рослин повинно стати обов’язковим, особливо в системі біологічного землеробства. Науковцями інституту визначено динаміку інфікування вірусом жовтої мозаїки квасолі зернобобових культур (горох, люпин білий, люпин жовтий, боби): за незначної ураженості посівів у фазу повних сходів рослин (1-6 %) поширення інфекції у фазу цвітіння – сизих бобів становило 60-80 %, що визначає необхідність захисту посівів бобових культур від вірусного ураження. Розроблено проекти науково-технічної документації на сироватки діагностичні до вірусів сільськогосподарських культур та імуноферментні тест-системи для діагностики вiрусiв картоплі з метою стандартизації процесів виробництва та сертифікації продукції. Співробітниками інституту розроблено та випробувано у лабораторних умовах три експериментальні варіанти живильних середовищ для ідентифікації мікобактерій. Перспективними є дослідження, які направлені на запобігання деградації орних земель. Ученими Інституту сільськогосподарської 12

мікробіології разом з вченими і спеціалістами провідних у цій сфері відомств, Національної академії аграрних наук України та її наукових установ розроблено Концепцію державної програми «Біологічні основи формування родючості ґрунтів та підвищення продуктивності агроценозів». Мета даної програми відповідає пріоритетним напрямам державної політики, зокрема, таким як забезпечення населення якісними продуктами харчування і реалізація експортного потенціалу країни щодо сільськогосподарської продукції при дотриманні вимог охорони довкілля. Передумовою розроблення концепції є необхідність вирішення проблеми збереження і підвищення родючості ґрунтів. Відзначено, що оскільки обов’язковими і найактивнішими учасниками процесів ґрунтоутворення є мікроорганізми, формування родючості ґрунтів цілком правомірно розглядати як значною мірою біологічне. Проте біологічний стан багатьох ґрунтів країни сьогодні слід визнати як деградаційний. За відсутності надходження органічної речовини та незбалансованого застосування мінеральних добрив, ігнорування сівозмін, зведення до мінімуму площ вирощування бобових культур, спалювання соломи в ґрунтах активізуються процеси дегуміфікації. Суттєво збіднюється склад біоценозів ґрунтів, спостерігається зведення до мінімуму і навіть випадання з них окремих видів корисних організмів. Багато агроценозів перетворилися в резерватори збудників хвороб. Амплітуда таких явищ викликає серйозну стурбованість. Науковцями запропоновано багатовекторний підхід вирішення проблеми підвищення родючості ґрунтів, а саме:  контроль надходження органічної речовини у ґрунти й оптимізації процесів синтезу гумусу;  інтенсифікація процесу азотфіксації в агроценозах;  виробництво і застосування новітніх мікробних препаратів у сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур;  оптимізація процесів біологічної трансформації азоту в ґрунті, а також внесення фізіологічно доцільних доз добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Також передбачено моніторинг біологічного стану ґрунтів і вірусологічний контроль насіннєвого й посадкового матеріалу сільськогосподарських культур. Реалізація заходів зі збереження й підвищення родючості ґрунтів дозволить зупинити руйнування національного багатства України – її чорноземів та інших цінних ґрунтів. Включення до системи землеробства як обов'язкового такого потужного важеля як біологічний азот дозволить не тільки позитивно вплинути на стан агроценозів, але й зекономити для держави величезні кошти. Запровадження розрахунків фізіологічно доцільних доз добрив для сільськогосподарських культур дозволить поліпшити стан довкілля. Поєднане застосування добрив з мікробними препаратами дозволить економити кошти без втрат урожаю та позитивно вплинути на синтез білка в рослинницькій продукції. 13

Налагодження виробництва біопрепаратів на основі корисних мікроорганізмів дозволить збільшити обсяги використання біодобрив у сільськогосподарському виробництві, що у свою чергу сприятиме зменшенню хімічного навантаження на ґрунти шляхом підвищення коефіцієнтів засвоєння діючої речовини з добрив, а також часткової їх заміни. Реалізація положень Програми є економічно вигідною. Так, зокрема, за рахунок економії добрив можна очікувати економічний ефект у межах 850-1600 грн./га. Крім прямого ефекту, зростання рівня родючості ґрунтів буде гарантувати загальну високу народногосподарську та екологічну ефективність. Гарантовано високою буде ефективність мікробних препаратів. У результаті проведених наукових дослідів, виробничих перевірок та практичного застосування біопрепаратів встановлено, що економічний ефект складає 400-700грн./га для зернових і сягає 3000-4000 грн./га для овочевих культур. При виході експериментального виробництва на планову потужність (350 тис. га/порцій в рік), навіть за умови мінімального економічного ефекту в 400 грн./га народногосподарський ефект щороку становитиме не менше 140 млн. грн. За рахунок податків від реалізації додатково вирощеної продукції до бюджету надходитиме не менше 4,0 млн. грн. на рік. Співробітниками-науковцями регіонально-ландшафтного парку (РЛП) «Міжрічинський», розташованого на території Чернігівського та Козелецького районів, протягом 2009 р. проведено ряд наукових досліджень в галузі охорони довкілля. А саме: спільно із Краковським Ягелонським університетом (Польща) проведено обстеження території для виявлення та оцінки мікропопуляцій метеликів-голуб’янок; сформовано повний список орнітофауни парку (205 видів); поновлено співпрацю із науковим відділом РЛП «Кременчуцькі плавні», заплановано спільне проведення інвентаризації рослинного світу долини Дніпра у межах РЛП «Міжрічинський». Спільно з Центром екологічного моніторингу України, виконано обстеження та інвентаризацію ландшафтів і ґрунтів парку, зібрано матеріал для створення детальної ландшафтно-грунтової карти РЛП, розпочато роботи зі створення карти лісів парку (на основі планів лісонасаджень постійних лісокористувачів). Спільно із Національним університетом ім. Т.Г. Шевченка проведено рекогносцирувальне ентомологічне обстеження території парку; з Інститутом зоології НАНУ проведено обстеження колонії великої білої чаплі та інших коловодних птахів та вивчення екологічних та генетичних особливостей місцевої популяції американської норки (спільно з КиєвоМогилянською академією). На базі РЛП проведено зустріч із представниками проекту ПРООН/ГЕФ «Зміцнення системи управління та фінансової стійкості 14

національної системи природоохоронних територій в Україні», за результатами якої намічено напрямки подальшої співпраці (в т.ч. у галузі розвитку наукових досліджень); Фахівці кафедри біології лісу і мисливствознавства та студенти ННІЛіСПГ НУБіП України (м. Київ) провели модельний зимовий облік тварин Спільно із Інститутом екології Карпат НАНУ створено трансекту із 40 штучних пластикових гніздівель для апробації нової технології і методики дослідження дендрофільних ссавців та проведено весняний облік виводків птахів-дуплогніздників у штучних гніздівлях на постійному зоологічному стаціонарі. Спеціалісти парку провели дворічний моніторинг дендрофільних ссавців на території РЛП «Міжрічинський» та спільно з Інститутом екології Карпат НАНУ підготували науковий звіт щодо зробленої роботи. Збір та узагальнення наукових матеріалів за результатами досліджень, проведених на території парку, буде застосовано для формування першого видання «Літопису природи РЛП «Міжрічинський». Працівниками наукового відділу Ічнянського національного природного парку, разом з науковцями провідних установ Чернігівської області у 2009 році продовжувалось опрацювання та узагальнення матеріалів, що були отримані протягом попередніх років. Підготовлено публікацію та доповідь у збірнику матеріалів конференції «Актуальні питання ботаніки та екології» - «Динаміка лісової рослинності Ічнянського НПП». Спеціалістами продовжувались багаторічні дослідження весняних ефемероїдів на дослідних ділянках, які були закладені на території національного парку. Проводились флористичні та геоботанічні дослідження на території парку. Протягом року проводився збір колекційного матеріалу для створення та поповнення колекцій музею лісозахисту національного парку. Підготовлено ІІІ том «Літопису природи». У флорі Ічнянського національного природного парку спеціалістами виявлено 15 рідкісних видів судинних рослин. З них 1 занесено до Червоного Міжнародного списку охорони природи, 1 – до Європейського Червоного списку, 3 – до Додатку І Бернської конвенції, 12 – до Червоної книги України. Виявлено найбільшу кількість місцезнаходжень рідкісних видів рослин на території національного парку у старих дубових та дубовограбових лісах, які збереглись переважно в центральній частині парку. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється на підприємствах, підпорядкованих Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства з урахуванням вимог щодо 15

збереження лісового середовища та природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Зокрема ДП «Новгород-Сіверська лісова науково–дослідна станція» протягом 2009 р. проводились такі науково–дослідні роботи: «Вивчення сучасного стану лісостанів та розроблення рекомендацій зі створення біологічно стійких лісових культур», «Дослідження ефективності способів головних рубок і природного відновлення сосни та ялини», «Вивчення стану та динаміки формування похідних малоцінних деревостанів та розроблення рекомендацій щодо їх переформування і реконструкції», «Випробування головних та комплексних рубок для природного відновлення цінних деревних порід різних категорій лісів», «Дослідження ефективних способів відновлення соснових деревостанів на згарищах». Результати впровадження науково–дослідних робіт у 2009 році були такі: «Рекомендації з формування соснових і дубових насаджень зі збереженого підросту» впроваджено на площі 71 га, наслідок чого отримано біологічно стійке насадження зі збереженням успадкованих властивостей генотипів сосни та дуба; «Рекомендації з комплексного захисту лісових культур від комах–шкідників коріння» впроваджено на площі 70 га в результаті чого отримано збільшення приживлюваності лісових культур до 88 %. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Важливою частиною екологічної політики в демократичному суспільстві слід вважати належну та ефективну систему громадського нагляду за дотриманням чинного природоохоронного законодавства та природоохоронних зобов’язань країни. Для створення в місцевих органах виконавчої влади сприятливих умов для покращення участі інститутів громадянського суспільства, окремих громадян в процесі прийняття рішень, що стосуються довкілля, скоординованості їх дій при Держуправлінні створено консультативнодорадчий орган – Громадську раду організацій та об’єднань природоохоронного спрямування Чернігівської області. Відповідно до Положення про Громадську раду, метою її діяльності є розширення участі громадськості у процесах прийняття державними органами екологічно важливих рішень, сприяння проведенню консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики з питань, що стосуються раціонального використання природних ресурсів, охорони та збереження довкілля. Велику роль в забезпеченні участі в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля Чернігівщини, можливості реалізації права громадськості на інформацію про стан навколишнього природного середовища відводиться Орхуському інформаційному центру, створеному і діючому при Держуправлінні. Центр забезпечений 16

необхідною екологічною літературою, інформаційними матеріалами про стан об’єктів довкілля Чернігівської області, доступом до мережі Інтернет. В приміщенні Орхуського центру проводяться засідання Громадської ради, зустрічі та консультації з громадськістю, засідання за «круглим столом», семінари, наукові студентські конференції, природоохоронні конкурси тощо. Зокрема, на початку року на засіданнях Громадської ради проведено перереєстрацію та прийняття нових організацій – членів ради; підготовлено план роботи ради на 2009 рік з пропозиціями щодо покращення роботи з охорони стану довкілля та раціонального природокористування; відбулось затвердження, з урахуванням ряду поправок, Положення про Громадську раду при Держуправлінні. Проведено перевибори голови Ради на рік. Громадські організації звітували щодо проведеної ними протягом 2008 року природоохоронної та еколого-просвітницької діяльності в області. Протягом 2009 р. на засіданнях громадських природоохоронців розглянуті питання надання відповідного природоохоронного статусу міському урочищу Ялівщина, стану озеленення обласного центру та перспективи збереження новостворених насаджень. По результатах засідань Громадською радою органам місцевого самоврядування направлені письмові пропозиції щодо природоохоронного статусу урочища Ялівщина. Хвилювала громадськість невирішена досі проблема відсутності паспортів на зелені об’єкти Чернігова. Запрошені посадові особи відповідних структур міського самоврядування, комунального підприємства «Зеленбуд» відповідали на питання громадськості щодо проведеної роботи та планах щодо озеленення м. Чернігова, можливості запровадження розплідника молодих саджанців. Присутня на засіданні громадських природоохоронців заступник директора з наукової роботи Наукового центру екомоніторингу НАН України, д.б.н., професор Олена Байрак доповіла щодо проведення моніторингу та оптимізації зелених насаджень міста, підкреслила красу Чернігова, але відмітила низьку видову культуру насаджень, звернула увагу представників відповідних міських структур на необхідності поновлення існуючого озеленення міста, що підкреслить неповторну історичну красу обласного центру. Громадська рада наголосила на посиленні напрямів спільної діяльності представників органів місцевого самоврядування, управління архітектури, громадськості на активізації роботи по розробці та впровадженню Зеленого паспорта міста. Приділялась увага проблемам санітарного очищення населених пунктів області, міста Чернігова зокрема, питанням нагромадження побутового та промислового сміття на полігоні твердих побутових відходів (р-н Масанів), у навколишньому природному середовищі Чернігівщини, в лісопосадках та прибережних зонах водойм області. 17

Громадськість зазначила важливість особистої внутрішньої культури кожної людини в справі охорони та збереження довкілля. Громадська рада запрошувала до активної співпраці всі небайдужі до екологічних проблем рідного краю неурядові громадські організації, спілки, асоціації та ін., метою яких є охорона довкілля, зменшення його забруднення та досягнення сталого (збалансованого) розвитку. Загалом протягом 2009 року проведено 5 засідань консультативнодорадчого органу природоохоронців при Держуправлінні. З метою врахування пропозицій та зауважень громадськості щодо стану довкілля та відповідно до плану консультацій з громадськістю Держуправління на 2009 рік, керівництвом та спеціалістами-екологами проведено чотири засідання за «круглим столом» та дві зустрічі з громадськістю. Зустрічі з громадськістю та засідання за «круглим столом» були присвячені питанням підсумків діяльності Держуправління в 2008 році та завданням на 2009 рік (січень 2009 р.); проведенню громадських екологічних експертиз об’єктів господарської діяльності, що плануються до будівництва в області (квітень); дню біорізноманіття (травень); стану з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин в області (листопад); перспективам розвитку заповідної справи області (грудень). На засіданні «круглого столу», присвяченого Міжнародному дню біорізноманіття присутніми було прийнято рішення щодо активного залучення свідомої молоді до процесу збереження довкілля, участі в процесі прийняття органами влади та місцевого самоврядування важливих рішень в сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, впровадження екологічної культури серед населення і студентства зокрема. На проведених протягом року інформаційних заходах присутня громадськість, посадові особи та спеціалісти відповідних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств та організацій, представники регіональних ЗМІ спільно приймали відповідні природоохоронні рішення. В Орхуському центрі відбулись: студентська наукова конференція «Екологія рідного краю» зі студентами Чернігівського інституту МАУП ім. Героїв Крут; навчальний семінар для старшокурсників інженернобудівельного факультету Чернігівського державного інституту економіки управління щодо завдань та функцій обласної екологічної служби, стану виконання обласної програми з захисту довкілля, задач у сфері моніторингу навколишнього середовища Чернігівської області. У відеоформаті розглянуто проблеми накопичення та утилізації хімічних засобів захисту рослин. Студентська молодь з зацікавленістю та турботою ставилась до задач в сфері охорони навколишнього природного середовища та 18

раціонального використання природних ресурсів рідної області, пропонувала свої погляди та вирішення існуючих екологічних проблем. Конкретні природоохоронні заходи за участю громадських екологічних організацій протягом 2009 року здійснювались у весняний місячник озеленення та благоустрою територій, День довкілля, що проводиться щорічно в третю суботу квітня, суботнику з благоустрою та впорядкуванню території лісопарку «Ялівщина». З метою збереження, очищення та охорони водних об’єктів Чернігівської області громадські організації брали участь в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел». Завдяки спільній діяльності екологічних громадських організацій проводились природоохоронні акції «Первоцвіт», «Нерест», «Новорічна ялинка», «Новорічний букет замість ялинки» тощо. Громадськість брала участь у підготовці регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища області шляхом надання матеріалів до Держуправління щодо проведених екологічних, природоохоронних заходів протягом 2009 року. Природоохоронні громадські організації Чернігівщини намітили на наступний рік більш активне сприяння подальшій участі громадськості у прийнятті рішень у сфері навколишнього природного середовища, всебічному доступу громадян до екологічної інформації, впровадженню та висвітленню громадських екологічних ініціатив в регіональних засобах масової інформації, проведенні засідань за «круглим столом», громадських слухань щодо гострих регіональних екологічних проблем. Обласна організація Партії зелених України, як член Громадської ради при Держуправлінні, протягом року активно співпрацювала з іншими громадськими організаціями області. Представники організації брали участь в нарадах та зустрічах з головами облдержадміністрації Чернігівської області та обласної ради з актуальних питань розвитку Чернігівщини, узгодженні основних напрямків роботи організації з громадськістю міста. Протягом року активісти ЧОО ПЗУ взяли участь у пресконференціях, засіданнях сесії Чернігівської обласної та міської рад, ради громадського контролю при голові облдержадміністрації, в засіданнях круглих столів. Голову ЧОО ПЗУ було обрано співголовою секретаріату Громадської колегії при голові облдержадміністрації та громадської ради при голові Чернігівської обласної ради. Задля всебічної участі в процесі прийняття рішень Чернігівська обласна організація Українського товариства охорони природи (УТОП) взаємодіє з органами місцевого самоврядування, державними організаціями, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища, Державною екологічною інспекцією, а також з усіма громадськими організаціями екологічного спрямування. Члени Президії обласної організації, а також керівні органи на місцях беруть активну участь в засіданнях громадських організацій, 19

«круглих столах», конференціях, консультують населення області, після чого приймаються відповідні рішення, звернення до державних органів про прийняття відповідних заходів, направлених на збереження довкілля, усунення порушень природоохоронного законодавства тощо. Заступник голови обласної організації УТОП є членом Громадської ради при голові Чернігівської обласної ради, що дає можливість вносити на розгляд громадської Ради першочергові питання поліпшення екологічної ситуації в області. За пропозицією Президії обласної організації УкрТОП протягом 2009 р. були подані та включені в план роботи Громадської ради при голові обласної ради природоохоронні питання, які потребують першочергового розгляду на засіданнях ради, негайного винесення цих питань до розгляду на сесії обласної ради. А саме: продовження робіт по фінансуванню заходів щодо поводження з промисловими, токсичними відходами; тампонажу недіючих (безгосподарських) артезіанських свердловин; винесення в натуру меж (кордонів) природно-заповідного фонду; винесення в натуру прибережних смуг річок, каналів, озер. На засіданні Президії підготовлено звернення до Чернігівської міської ради щодо: подальшої експлуатації відстійників токсичних промислових відходів, які на даний час є потенційними забруднювачами підземних вод, ґрунтів, атмосферного повітря; стану річки Стрижень, що протікає м. Чернігів, і яка є потенційним забруднювачем річки Десна. Заступник голови обласної організації УТОП є членом колегії обласної Державної екологічної інспекції та членом Громадських рад при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища та Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Подальша спільна співпраця Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області з громадськими об’єднаннями області, впровадження в життя положень Орхуської конвенції сприятиме формуванню екологічної свідомості населення, вихованню не байдужих до проблем довкілля громадян, які усвідомлюють свої права, обов’язки в екологічній сфері. Громадськості, яка розуміє взаємозалежність між своїм власним здоров’ям і станом навколишнього природного середовища, свідомо піклується про збереження навколишнього середовища для себе і наступних поколінь. Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, має не аби-яке значення. Широке залучення інститутів громадянського суспільства до вирішення екологічних проблем області призведе до конкретних зрушень у поліпшенні стану довкілля.

13.11.1. Діяльність громадських організацій Робота екологічних громадських організацій та об’єднань Чернігівщини спрямована на розширення природоохоронної діяльності в суспільстві, на усвідомлення і вирішення громадськістю проблем довкілля, контролю за станом природних ресурсів, інформування та природоохоронну пропаганду, проведення природоохоронних акцій. Громадські об’єднання Чернігівської області традиційно спрямовують свої зусилля на покращання екологічного стану, сприяння втіленню засад сталого (збалансованого) розвитку, а також активно співпрацюють у цьому напрямку з обласним Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища та іншими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Діяльність громадських організацій має досить широкий спектр для розвинення природоохоронної діяльності. Екологічний клуб «Берізка» - дитяча громадська організація, об’єднує секції: юних екологів, «Основи екологічних знань», юних екологів-краєзнавців, юних друзів природи, юних фітотерапевтів, юних знавців лікарських рослин, які протягом року відвідували більше 130 юннатів. Члени секцій клубу «Берізка» активізували роботу по охороні птахів та їх природних біотопів, спостерігали за поведінкою, розмноженням та живленням птахів. Під час екологічних екскурсій в місцеві угіддя дослідили місця гніздування ремеза, якого визнано Птахом року-2009, провели спостереження за формуванням пар у птахів, вивчали їх спосіб життя та розмноження. Юннати організували і провели тематичні свята, конкурси оповідань, розповідей, віршів, малюнків, вікторин про пернатих друзів. Школярами було організовано і проведено цілий ряд природоохоронних заходів: свята «День зимуючих птахів», «Усе для друзів наших зимуючих птахів», вікторина «Зимуючі птахи», конкурс на кращу годівничку «Допоможи взимку птахам і вони допоможуть тобі». Клубівці взяли активну участь у Міжнародних, Всеукраїнських та обласних еколого-натуралістичних заходах, а саме: Міжнародному проекті «Моніторинг біорізноманіття в Україні», Національному турі Міжнародного конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище», Всеукраїнських проектах: «Урбанізоване довкілля», конкурсі-огляді на зразкову навчально-виховну екологічну стежку, конкурсі школярів та учнівської молоді «Вчимося за повідувати», дитячому конкурсі «Джміль та бджілка», юнацькому фестивалі «В об’єктиві натураліста»; Всеукраїнських акціях: «Ліси для нащадків», місячники з озеленення та благоустрою, «Рослини-рятівники від радіації», еколого-натуралістичному поході «Біощит» в Україні»; обласних акціях: екологічний місячник «Садимо дерева – відроджуємо землю», «Зелений 21

вінок пам’яті», «Милосердя», «Подаруй квіти ветерану», екологічних операціях «Ялинка», «Синичка», «Береза», «Зелена аптека». Приймаючи практичну участь у Всеукраїнській акції «Ліси для нащадків», клубівці доглядали за приміським лісом, висадили 100 дерев, а також 3500 сіянців сосни на території Чернігівського лісництва. Члени клубу взяли активну участь в акції «Рослини – рятівники від радіації», де на колекційній ділянці саду лікарських культур НДЗД Чернігівської обласної станції юних натуралістів (облсюн) школярі виростили близько 40 видів лікарських культур (м’ята перцева, материнка звичайна, ехінацея пурпурова, нагідки лікарські, радіола рожева, родовик лікарський, скорцонера та інші), з них 20 – радіопротекторної дії. Відновили та поповнили колекційний відділ новими малопоширеними, цілющими рослинами радіопротекторної дії. Юннати зібрали насіння лікарських рослин, яке передали садівникам-любителям, місцевому населенню для створення «Садів цілющих культур» на присадибних та дачних ділянках. Підсумком роботи школярів на колекційній ділянці став творчий звіт-виставка «Зелена аптека», на якій були представлені колекція насіння та сировина лікарських рослин, щоденники дослідницької роботи, сценарії свят, творчі роботи. В рамках Всеукраїнського конкурсу школярів та учнівської молоді «Вчимося заповідувати» школярі вивчали природу рідного краю, досліджували болотні угіддя «Короблище», історію його виникнення, екологічні проблеми, флористичний склад. Було встановлено, що серед чисельних видів флори є три види Червоної Книги України, п’ять регіонально рідкісних видів, а також квітково-декоративні, лікарські види рослин. «Короблище» є місцем поселення та водопою багатьох видів тварин. Члени екологічного клубу «Берізка» під час екскурсій та польових практик провели обстеження стану берегів річок Стрижень та Білоус. Для зміцнення берегів ними висаджено 36 саджанців верби. В межах пошукової роботи щодо минулого цих водних об’єктів проведено 2 зустрічі із старожилами міста Чернігова. Юні природоохоронці розчистили прибережну зону річки Стрижень на протязі 1,3 км та провели 3 рейди з метою обстеження стану р. Білоус. Під час екологічної операції «Джерело» клубівці допомагали дорослим у боротьбі за збереження чистоти і повноводдя водойм, охороняли джерела. Приймаючи участь в обласному екологічному місячнику «Садимо дерева-відроджуємо землю», члени секцій клубу повели трудові акції «Парад квітів біля школи», «Всеукраїнський тиждень охорони навколишнього середовища», «День Землі». Серед інших природоохоронних заходів юннатами вирощено розсаду однорічних квітково-декоративних рослин для озеленення території, освітніх закладів міста і Чернігівського району, упорядковано територію вулиці І.Франка, що прилягає до території облсюн, висаджено 22

декоративні дерева в дендрарії та розвішано штучні гніздівлі в саду, проведено спостереження за прильотом птахів. Юннати організували і провели виставку-звіт творчих робіт «Чарівний світ весняних квітів», свято «Світ навколо нас», роботу насіннєвого фонду «Мальви». В рамках акції «Зелений вінок пам’яті» клубівцями вшановано ветеранів Великої Вітчизняної війни, організовано посильну допомогу ветеранам, солдатським вдовам зі збору врожаю з присадибних ділянок. Учнівська молодь організувала і провела зустріч з ветеранами війни учасниками визволення України (Зенченко І.М., Федоритенко Д.Д.). Впорядкували та озеленили 5 братських могил, стели, військові обеліски. Для школярів, учнівської молоді, студентів, батьків, вчителів, населення проведено 293 тематичних екскурсії, консультації по організації роботи в куточку живої природи, на навчально-дослідній земельній ділянці, по проведенню масових еколого-натуралістичних заходів з квітництва, рослинництва, овочівництва. На допомогу організаторам еколого-натуралістичної роботи в освітніх закладах області розроблено і видано інструктивно-методичні матеріали: «Організація і зміст роботи гуртків еколого-натуралістичного напряму», «Особливості сучасного озеленення території навчальних закладів», «Тематика дослідницької роботи на НДЗД за рекомендаціями вчених», «Цікаве про ліс». В рамках роботи відеотеки «Екологія - ХХІ століття» для школярів, педагогів навчальних закладів були проведені засідання відео-лекторію на теми: «Проблеми довкілля і наше здоров’я», «Рак, довкілля і спосіб життя», «За здоровий спосіб життя», «Ні наркотикам!», «Права дитини», «Ми – частина природи», «22 квітня – Міжнародний день Землі». Екологічна агітбригада «Десняночка» крізь призму художніх виступів висвітлювала свою практичну та просвітницьку природоохоронну діяльність. В своїх виступах школярі характеризували екологічний стан області, розкривали практичну участь юннатів в чисельних природоохоронних операціях. Метою роботи Чернігівської обласної благодійної організації (ЧОБО) «Аратта» є привернення уваги громадян до оточуючого навколишнього природного середовища, збереження народного «зеленого» та «блакитного» багатства Чернігівщини. Протягом року громадська організація проводила низку природоохоронних засідань за «круглим столом», екологічних акцій по висадці дерев та благоустрою території тощо. Влітку 2009 року на базі одного з філіалів організації – Макошинського відділу – члени «Аратти» поширювали свою звичну практичну природоохоронну та просвітницьку роботу – діяльність Літньої екологічної школи. В діяльності Літньої екологічної школи взяли участь 35 підлітків. Школа працювала по програмі, в яку входили інформаційні та практичні екологічні акції (тренінги, ігри, вікторини). 23

Підлітки не тільки відпочивали на березі Десни, а і поповнювали багаж екологічних знань і навичок. Цими заходами активісти організації формували екологічну освіту та активну життєву позицію молоді щодо захисту і збереження природного середовища рідного краю. Навесні та влітку активістами організації здійснено екологічний проект «Наша земля Аратта». В рамках проекту група тренерівстаршокласників провели цикл тренінгів за принципом «Рівний-рівному» для середньої школи с. Старий Білоус та у філіалах ЧОБО «Аратти» з метою підвищення рівня екологічної свідомості молоді. Члени громадської організації проводили екологічні акції та підвищували поінформованість громадськості щодо її ролі в поліпшенні екологічного стану регіону. Діяльність громадської організації «Меридіан фундаментальних традицій» протягом року була направлення на охорону та збереження тваринного світу (продовжувалися дослідження нового поселення бобрів), природних ландшафтів Чернігівського району. Основними напрямами роботи Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи (УкрТОП) є: всебічна екологічна освіта та виховання, експертна діяльність, контроль за станом природних ресурсів, природоохоронна інформаційна діяльність, участь в численних природоохоронних акціях. Протягом 2009 року робота всіх дев’яти природоохоронних секцій обласної організації була направлена на подальше покращення стану довкілля, практичну природоохоронну діяльність. Секційна робота в сфері поводження з відходами була направлена на постійне контролювання громадськими інспекторами за здійсненням робіт по перезатаренню та транспортуванню непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Одним із основних напрямів роботи секції по охороні та раціональному використанню земель у 2009 р. було здійснення громадського контролю по її збереженню. Протягом року громадськими інспекторами спільно з державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель в області проведено 497 перевірок, виявлено 307 порушень чинного природоохоронного законодавства. До природоохоронних заходів на території Чернігівської області в 2009 році бюро юнацької секції облорганізації УкрТОП залучило 703 загальноосвітніх школи, 28 позашкільних навчальних закладів, 386 профільних гуртків юннатів, клубів та природоохоронних загонів, екологічних агітбригад, 8 учнівських лісництв. Юнацька секція спільно з учнівським та педагогічним колективами шкіл, позашкільних закладів області взяли активну участь в проведенні Всеукраїнських акцій: «Ліси для нащадків», «Майбутнє лісу в твоїх руках», «Зелений паросток майбутнього», «День Землі», «День довкілля», «Дерево – життя», «Чиста Україна – чиста Земля», «Вчимося 24

заповідувати», «Зелений вінок пам'яті», «Милосердя», «Зелена аптека», «Синичка». Екологічно зацікавленою молоддю в рамках природоохоронних акцій було посаджено 3700 дерев, кущів, 65,7 га лісу, створено 36 парків, скверів, алей, упорядковано 532,18 га територій парків, скверів, алей, територій біля пам'ятників, обелісків та братських могил, очищено 135 км прибережних смуг, 178 джерел. Юнацтво проводило постійний догляд за зеленими насадженнями, впорядковувало вулиці, шкільні подвір’я, спортивні майданчики, клумби та газони. Для молоді організовано навчальну, практичну, природоохоронну роботу з питань охорони середовища на навчально-екологічних стежках області. Участь у масових еколого-натуралістичних заходах сприяла поглибленню знань учнівської молоді про довкілля, природу Чернігівщини, залученню їх до практичної природоохоронної діяльності. Секцією природно-заповідного фонду проводились роботи по визначенню територій Чернігівської області, перспективних для подальшого заповідання. З метою висвітлення діяльності з питань збереження, відтворення та охорони водних ресурсів секцією охорони і раціонального використання водних ресурсів спільно з обласним Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів проведені заходи з відзначення Всесвітнього дня води (22 березня) – було взято участь у засіданні Громадської ради водгоспу спільно з водогосподарськими організаціями області. Враховуючи надзвичайно важливу роль підростаючого покоління у підтриманні в належному екологічному стані водних об’єктів області, виховання у молоді екологічної культури, дане засідання було проведено за участю представників Держуправління охорони навколишнього природного середовища та управління освіти Чернігівського р-ну. На засіданні розглянуто стан водних ресурсів області, Чернігівського району і держави в цілому, продемонстровано фото- та відеоматеріали з водоохоронної тематики. Протягом року, спільно з водогосподарськими організаціями, громадськістю, учнівською молоддю, представниками підприємств, організацій, установ упорядковувались прибережні захисні смуги, розчищались від сміття природні водні джерела, ліквідувались несанкціоновані сміттєзвалища. Також створювались екологічні стежки з охорони водних ресурсів, проводились спільні рейди з державними інспекторами з виявлення порушників Водного кодексу України, роз’яснювальні профілактичні бесіди з населенням області, спрямовані на охорону та відтворення водних ресурсів. Секцією охорони рослинного світу, лісів та зелених насаджень приділялась увага створенню та бережливому відношенню до природнозаповідного фонду області. Спільно з державними інспекторами взято 25

участь в акції «Первоцвіти», направленої на охорону та збереження цінних червонокнижних рослин. Проводились практичні та роз’яснювальні заходи по охороні навколишнього природного середовища, відновленню лісових насаджень, дотриманню законності ведення лісового, мисливського господарства, створенню, ремонту рекреаційних пунктів, охороні зелених насаджень від пожеж та самовільних рубок, наданню допомоги в створенні територій природно-заповідного фонду. На протязі 2009 року члени секції охорони атмосферного повітря брали активну участь в проведенні весняної та осінньої акцій «Чисте повітря» спільно з державними службами (ДАІ, обласна екологічна інспекція). Із перевірених 1097 одиниць автотранспортних засобів на вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах не відповідали стандарту 74 автомобілі. Винні в порушення законодавства в сфері охорони атмосферного повітря притягнуті до адміністративної відповідальності. Спеціалістами секції надано консультативну допомогу 86 суб’єктам господарювання по складанню статистичної звітності по формі 2ТП (повітря). За 2009 рік громадськими інспекторами секції тваринного світу та рибних запасів спільно з інспекторським складом Державної екологічної інспекції, працівниками МВС на водоймах області проведено 86 рейдів дотримання вимог чинного законодавства при використанні водних живих ресурсів. На порушників складено 31 протокол. Особлива увага приділялась охороні водних живих ресурсів під час весняно-літньої заборони лову. Для проведення акції «Нерест» в усіх районах області створені діючі групи, до складу яких увійшли інспектори екологічної інспекції, громадські інспектори, працівники органів МВС. «Громадська Думка» - організація, яка висловлює думку жителів Чернігова. За даними опитування, яке проводилося Об’єднанням з квітня по жовтень 2009 року, на першому місці постала проблема засміченості міста Чернігова. Об'єднанням були розроблені та проведені в 32 школах міста «Уроки чистоти», волонтери від «Громадської Думки» вчили дітей правильному поводженню під час відпочинку на природі, на вулицях міста. Гаслом цієї акції стало прислів’я «Чисто не там прибирають, а там де не смітять». Даний захід було підтримано заступником Чернігівського міського голови. «Уроки чистоти» - це програма, яка складається з шести уроків виховання в учнів відповідального ставлення до рідного міста. У квітні був проведений суботник - активісти громадського об’єднання прибирали територію парків, очищали місто від оголошень, розклеєних у недозволених місцях тощо. Задля того, щоб зробити Чернігів квітучим містом об’єднання «Громадська Думка» оголосила конкурс на кращу клумбу для залучення самих чернігівців до озеленення рідного міста. 26

Об’єднання «Громадська Думка» і надалі проводитиме роботу, спрямовану на озеленення Чернігова, на виховання у молоді дбайливого ставлення до рідного міста. Серед пріоритетних напрямків роботи екологічних громадських організацій Чернігівської області можна відзначити екологічну освіту та виховання, контроль за станом природних ресурсів, інформування та природоохоронну пропаганду, природоохоронні акції, внесення до свідомості суспільства необхідності розважливо вирішувати проблеми, пов’язані зі станом навколишнього природного середовища. На сучасному етапі дуже важлива активна співпраця, взаємодія інститутів громадянського суспільства з державними органами в природоохоронній галузі, зокрема при розробці альтернативних проектів, проведенні громадської екологічної експертизи, розробці та впровадженні цільових природоохоронних програм, в широкій просвітницькій екологічній роботі. 13.12. Виконання державних екологічних програм Фінансування природоохоронних заходів в області відбувається у відповідності до державних та регіональних програм, зокрема Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води і програмою охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки (“Екологія-2010”). Програми мають спільні заходи з програмою соціально-економічного розвитку області, регіональною програмою «Захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Чернігівській області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року», та іншими діючими програмами спрямованими на покращення стану навколишнього природного середовища. Програма «Екологія – 2010» розроблялась як довгостроковий план дій, метою якого є створення безпечних умов проживання людей та відновлення природного середовища в області. За роки її існування значна кількість природоохоронних заходів, яка охоплювала вирішення насущних екологічних проблем області, була втілена у життя. За час дії Програми (2000–2009 роки) виконано природоохоронних заходів на загальну суму більше 470 млн. грн., що становить 86,5% до передбачених Програмою. Протягом 2009 року профінансовано виконання заходів на загальну суму 88769,00 тис. грн., що склало 86 % від запланованих, в тому числі за рахунок:  державного бюджету – 28394,34 тис. грн.;  місцевого бюджету – 7698,10 тис. грн. (в т.ч. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) – 3971,18 тис. грн.); 27

 інших джерел фінансування – 53336,57 тис. грн. Кошти державного бюджету використано на:  берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливої дії вод – 13614,69 тис. грн.;  заходи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок – 1276,20 тис. грн.;  будівництво гідротехнічних споруд – 690,0 тис. грн.;  заходи по охороні атмосферного повітря – 784,5 тис. грн.;  заходи по охороні та відтворенню лісових ресурсів – 1585,0 тис. грн. За рахунок бюджетних та позабюджетних коштів проводились роботи по будівництву та реконструкції очисних споруд в Варвинському, Бахмацькому, Козелецькому, Ічнянському, Ніжинському, Куликівському та Менському районах. В 38 населених пунктах області будувалися нові та ремонтувалися старі водопровідні мережі. На виконання вищезазначених робіт було витрачено близько 3,5 млн. грн. Проведено ліквідаційний тампонаж 132 артезіанських свердловин на території населених пунктів Городнянського, Ічнянського, Чернігівського, Прилуцького, Срібнянського, Талалаївського, Бахмацького та Куликівського районів – 1060 тис. грн. (кошти обласного фонду ОНПС). За весь період виконання Програми, на ліквідаційний тампонаж недіючих артезіанських свердловин з обласного природоохоронного фонду витрачено близько 3 млн. грн. В тому числі з обласного фонду ОНПС в 2009 році профінансовано роботи по: реконструкції КНС Хмельницького навчально-виховного комплексу Чернігівського району – 33,0 тис. грн.; реконструкції очисних споруд в м. Ічня – 14,653 тис. грн. будівництву каналізаційного колектора по вул. Робітнича в смт. Талалаївка – 273 тис. грн.; будівництву каналізаційного колектора по вул. Ватутіна в смт. Талалаївка – 152,089 тис. грн.; будівництву каналізаційного колектора по вул. Перемоги, Пирогова в смт. Талалаївка – 150,483 тис. грн.; реконструкції каналізаційного колектора по вул. Лісовій в смт. Короп – 176,735 тис. грн.; реконструкції КНС №1 з підключенням житлових будинків до колектора в смт. Козелець – 89,429 тис. грн. Продовжуються роботи по поліпшенню екологічного стану річок області, особлива увага приділяється малим річкам, малоздатних до самовідновлення. Був розроблений проект землеустрою щодо визначення меж та розмірів прибережної захисної смуги вздовж річки Стрижень в межах її водоохоронної зони на території міста Чернігова, розчищувались притоки рр. Борзенка, Мринка, Турчанка, Сядринка, Прибинка, пойми рр. Сейм, Борзна, було проведено очищення берегів річок в Городянському районі. 28

В 2009 році були проведені берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливих дій поверхневих вод в Сосницькому, Корюківському, Ріпкинському районах, будівництво водорегулюючих споруд на р. Борзенка, пониження рівня ґрунтових вод в Щорському, Козелецькому районах. Велику увагу в Програмі « Екологія - 2010» приділяється належному утриманню полігонів твердих побутових відходів, не тільки ліквідації, а й попередженню виникнення стихійних сміттєзвалищ. Постійною статтею витрат залишається утилізація непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Так, на утилізацію 52,5 тони пестицидів в Семенівському, Сосницькому, Чернігівському, Ріпкинському, Прилуцькому, Варвинському, Срібнянському, Талалаївському, Бахмацькому, Борзнянському та Бобровицькому районів області було витрачено 1060 тис. грн. з обласного природоохоронного фонду. При цьому повністю вивезено отрутохімікати з 14 місць їх зберігання та з 2 місць - частково. Взагалі з початку виконання програми на утилізацію пестицидів витрачено 3,5 млн. грн. з обласного природоохоронного фонду. Протягом 2009 року в рамках Програми проведені заходи по збереженню земельних ресурсів: протиерозійні роботи – безвідвальна оранка та оранка поперек схилів; залуження та перезалуження луків та пасовищ; вапнування кислих ґрунтів; обробка ґрунту під лісові культури. Продовжується втілення в життя практичних заходів по охороні атмосферного повітря. В Прилуцькому, Ніжинському, Борзнянському, Варвинському районах та м. Чернігові реконструйовано 36 систем опалення. Лісовими господарствами області витрачено більше 19365 тис. грн. на заходи по збереженню та захисту лісових насаджень від самовільних порубок, шкідників та хвороб, влаштуванню протипожежних розривів та смуг, посадці лісових культур, особливо захисних лісонасаджень у ярах, балках, на пісках, берегах річок і водойм та на землях, що вийшли із сільськогосподарського обігу. З метою поширення інформації про стан довкілля та залучення громадськості до вирішення природоохоронних проблем Держуправління видає щорічну Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області та Екологічний паспорт області, створюється навчально-пізнавальний фільм «Екологічні перлини Чернігівщини». На всі ці заходи з обласного фонду ОНПС витрачено 70 тис. грн. Для більш тісного контакту з громадськістю та засобами масової інформації при Держуправлінні створено Орхуський центр, на підтримання якого з обласного фонду виділяються кошти, в тому числі в 2009 році - 10 тис. грн. Для залучення молоді до покращення стану 29

довкілля з року в рік, не став винятком і 2009 рік проводиться обласний екологічний конкурс «До чистих джерел» та місячник-конкурс посадки дерев. В 2010 році Програма «Екологія -2010» завершує свою дію. Остаточні підсумки її дії будуть підведені в 2011 році. Розпочато роботи по розробці Програми охорони навколишнього природного середовища області на 2011 - 2015 роки та перспективу до 2020 року. З 2003 року в області діє Програма формування національної екомережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки, затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 14 серпня 2003 року. На виконання заходів розбудови екомережі в області, в 2009 році проведено: - створення цифрового картографічного шару даних екологічної мережі та атрибутативної бази даних щодо об’єктів природно-заповідного фонду; - продовжено роботи по встановленню в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду проведені шляхом їх нанесення на планово-картографічні матеріали землеустрою землекористувачів та землевласників зазначених території. На даний час роботи проведені по 541 об’єкту ПЗФ; - проведено науково-дослідні роботи по вивченню раритетного різноманіття тваринного та рослинного світу області та складанню списків регіонально рідкісних тварин та рослин Чернігівщини. - доопрацьовано проект рішення обласної ради про створення іхтіологічного заказника місцевого значення «Лісконоги»: одержані лист погодження на створення заповідного об’єкту від Новгород-Сіверської райдержадміністрації та Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області. - розглянуто та погоджено клопотання щодо створення ботанічних заказників місцевого значення «Лосинівське» (Ніжинський р-н) та «Сухоліски» (Прилуцький р-н). Розпочата розробка проекту створення ботанічного заказника «Кулишеві луги» (Варвинський р-н). - розглянуто та погоджено 8 проектів землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських земель державної власності шляхом заліснення. - взято участь у створенні НПП «Залісся», продовжено роботи по розширенню Ічнянського НПП та проведено роботи з підготовки проекту створення НПП «Дніпровсько-Деснянське міжріччя». На охорону та відтворення мисливських тварин на території області було витрачено 2781,6 тис. грн. Загальна сума витрат на ведення мисливського господарства склала 8348,4 тис. грн. Для наукового забезпечення виконання Програми в 2009 році були залучені наукові співробітники Ніжинського державного та Чернігівського педагогічного університетів, Чернігівського державного інституту 30

економіки і управління, Мезинського та Ічнянського національних природних парків, регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський». В 2009 році продовжувались роботи по виготовленню електронної версії картосхеми екомережі, Указом Президента від 11.12.09 р. №1049/2009 створено новий об’єкт природно-заповідного фонду – НПП «Залісся» площею в межах Чернігівської області 1286,5 га., що становить 245,1 тис. га (7,6%) заповідних територій від загальної площі області. Для збереження цінного болотного масиву в Ніжинському районі проведені роботи по розробці проекту створення гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Богданівський», продовжуються роботи по наданню статусу загальнодержавного гідрологічному заказнику місцевого значення «Городок» в Щорському районі. Територію гідрологічного заказника місцевого значення «Бондарівське болото» заплановано включити до складу національного природного парку «ДніпровськоДеснянське міжріччя» з вилученням та віднести до заповідної зони парку. З метою інформування громадськості щодо мети і завдань розбудови екологічної мережі були проведені виступи в засобах масової інформації, лекції, зустрічі з громадськістю, круглі столи. На обласному телебаченні продовжується цикл програм присвячених заповідним місцям Чернігівщини, в т.ч. про Мезинський та Ічнянський національні природні парки та регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський». 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Розташування Чернігівської області на межі України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, східними сусідами ЄС, обумовлюють необхідність активного розвитку міжнародного співробітництва. В рамках виконання Плану заходів із тристороннього співробітництва Чернігівської, Брянської та Гомельської областей в рамках Єврорегіону «Дніпро» відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в Чернігівській області постійно проводиться контроль гідрохімічного стану річкової води р. Дніпро на кордоні з Республікою Білорусь в контрольному створі біля с. Кам’янка Ріпкинського району; Чернігівською гідрогеолого-меліоративною експедицією Деснянського басейнового управління водних ресурсів щоквартально проводяться спільні регулярні гідрохімічні дослідження та гідрологічні спостереження за рівнями води на обладнаних транскордонних контрольних створах на кордоні з Республікою Білорусь: р. Дніпро нижче с. Кам’янка Ріпкинського району та р. Сож біля с. Ст. Яриловичі Ріпкинського району. В 2008 році закінчився строк реалізації Плану заходів до міждержавної програми економічного співробітництва України та Республіки Білорусь на 1999 – 2008 роки. Після закінчення строку дії Міждержавної угоди заходи подальшого співробітництва двох держав не були розроблені. Моніторинговий контроль транскордонних водотоків на кордоні з 31

Республікою Білорусь проводиться суб’єктами моніторингу довкілля Чернігівської області щоквартально, але міжнародний обмін аналітичними даними не здійснюється. В рамках виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро», Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року і заходів до неї протягом 2009 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь Новгород-Сіверського району. В межах прикордонних територій Чернігівської області України та Брянської області Російською Федерацією здійснюється співробітництво басейнових водогосподарських управлінь на основі Міжурядової Угоди про спільне використання і охорону прикордонних водних об’єктів, підписаної 19.10.1992 року в м. Києві. В межах басейну р. Десна (басейн Дніпра) по виконанню Угоди про спільне використання і охорону транскордонних водних об'єктів, створені і працюють змішані робочі групи Деснянського басейнового управління, лабораторії моніторингу вод і ґрунтів Чернігівської гідрогеологомеліоративної експедиції, відділу водних ресурсів по Брянській області Московсько-Окського басейнового водного управління і Клинцівської гідрохімічної лабораторії ФГВУ «Центррегіонводгосп» Російської Федерації. До компетенції змішаних робочих груп входить: розробка і реалізація Планів заходів по відтворенню і охороні транскордонних водних об'єктів басейну р. Десна на території Чернігівської і Брянської областей; організація розробки і взаємодії в реалізації погоджених програм моніторингу поверхневих вод транскордонних водних об'єктів басейну р. Десна (басейн Дніпра), методик спостережень і вимірювань, процедур обробки і оцінки якості вод, міжнародний обмін оперативною інформацією за програмою «Трансгідрохім»; організація робіт по підготовці і пропуску весняної повені на транскордонних річках, оперативний обмін гідрологічною інформацією, даними про водогосподарську обстановку і природно - технічний стан водних об'єктів, гідротехнічних споруд та прогнозування його можливих змін; прийняття оперативних рішень при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних із забрудненням поверхневих вод і гідродинамічними аваріями гідротехнічних споруд та науково-обґрунтована видача рекомендацій забезпечення безпечного водокористування і захисту від шкідливої дії води; розвиток міжнародного співробітництва з питань раціонального водокористування і охорони транскордонних водних об'єктів басейну р. Десна; 32

вирішення інших питань, що відносяться до компетенції Деснянського басейнового управління водних ресурсів, пов'язаних з використанням і охороною водних ресурсів басейну р. Десна. Для реалізації контролю і моніторингу за станом транскордонних водних об'єктів, експлуатуються відомчі гідрологічні пости на річках Десна (с. Камінь, Україна), Снов (с. Забрама, Російська Федерація). Систематичні гідрохімічні і радіологічні дослідження якості поверхневих вод проводяться на 6 транскордонних річках басейну Десни в 9 створах. Проводяться наради Уповноважених та заступників Уповноважених Урядів України та Російської Федерації і наради робочих груп та експертів по використанню і охорони транскордонних водних об’єктів, обміну моніторинговою і водогосподарською інформацією. В 2009 році Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів проведено чотири зустрічі: 25 – 27 березня 2009 року в с. Камінь Новгород – Сіверського району відбулася зустріч представників робочих груп і експертів Деснянського басейнового управління водних ресурсів Держводгоспу України і відділу водних ресурсів по Брянській області МосковськоОкського басейного водного управління Федерального агентства водних ресурсів Російської Федерації в рамках виконання міжурядової російськоукраїнської Угоди про спільне використання і охорону транскордонних водних об'єктів. Обома сторонами був узгоджений план дій і взаємодії по пропуску весняного водопілля і реагування на виникнення надзвичайних ситуацій на водних об'єктах басейну р. Десни. В період проходження водопілля на території Брянської та Чернігівської областей було організовано оперативне чергування відповідальних чергових в районах і містах проводились засідання комісій надзвичайних ситуацій по забезпеченню безперебійної роботи об'єктів економіки, підприємств і організацій, забезпечення безпеки населення, робота по перевірці підприємств, можливих джерел забруднення, розташованих в водоохоронних зонах і зонах можливого затоплення, які могли створити негативний вплив на якість водних джерел. На зустрічі 8 – 9 липня в м. Чернігів (Україна) розглядались питання щодо реалізації «Плану заходів по відновленню та охороні транскордонних водних об’єктів р. Десни на території Чернігівської та Брянської областей» та обмін досвідом в галузі охорони, управління водними ресурсами та водоохоронною діяльністю в басейні р. Десни на території Брянської та Чернігівської областей. На зустрічі 19 – 20 серпня в с. Забрама (Російська Федерація) здійснено оцінку гідрохімічної та радіологічної якості поверхневих вод за даними спостережень у ІІІ кварталі 2009 року та розглядались питання щодо оптимізації та ідентифікації методик і приладової бази при виконанні кількісного хімічного аналізу природних вод транскордонних водних об’єктів, які проводяться лабораторією вод та ґрунтів Чернігівської ГГМЕ 33

та Клинцівською гідрохімічною лабораторією ФГВУ «Центррегіонводгосп» На зустрічі 11 – 13 листопада 2009 року в м. Новгород-Сіверському (Україна) розглядались питання щодо реалізації Плану заходів по відновленню та охороні транскордонних водних об’єктів басейну р. Десни на території Чернігівської та Брянської областей на 2009 – 2010 роки та якості поверхневих вод в транскордонних створах за даними гідрохімічних досліджень 2009 року ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ На фоні надмірно техногенізованої України Чернігівщина з усією сукупністю невирішених екологічних проблем відрізняється відносною екологічною благополучністю. Але, крім різноманітності природних і природно-антропогенних ландшафтів, Чернігівщина презентує і складне поєднання екологічних проблем – від забруднення радіонуклідами і викидами та скидами в атмо- та гідросферу, до питань якості міського середовища і транзиту та акумуляції забруднюючих речовин. З метою покращання екологічної ситуації в області в 2009 році вдалося провести ліквідаційний тампонаж 189 недіючих артезіанських свердловин, чим зменшено ризик забруднення підземних водоносних горизонтів. Організовано знешкодження 52,5 т заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, що дало змогу звільнити від непридатних пестицидів 16 місць їх зберігання, в т.ч. 14 місць звільнено повністю. Для виправлення ситуації щодо екологічного стану поверхневих водних об’єктів області, у 2009 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виконано роботи на 2556,1 тис. грн. В основному це , що дає змогу зменшити негативний антропогенний вплив на водні об’єкти області. Вдалося розширити мережу природно-заповідного фонду області за рахунок входження частини території Козелецького району (1,3 тис. га) до складу Національного природного парку «Залісся». В порівнянні з промисловими областями України, які мають значні обсяги викидів в атмосферне повітря, Чернігівщину можна віднести до тих, де проблема його забруднення не стоїть дуже гостро. Основним забруднювачем атмосферного повітря області із стаціонарних джерел є КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова». Серед головних завдань у сфері лісокористування області є доведення оптимального показника лісистості до 23 %, завершення передачі в користування полезахисних лісових смуг та припинення фактів несанкціонованих випадків випалювання трави, стерні та рослинних решток. Проблеми, які накопичилися в області у сфері поводження з твердими побутовими відходами загострили необхідність завершення та прийняття до реалізації обласної Програми поводження з твердими 34

побутовими відходами, яка допомогла б стабільно планувати кошти на будівництво та реконструкцію полігонів і сміттєзвалищ твердих побутових відходів, створення інфракструктури збору ресурсно-цінних відходів та будівництво відповідних переробних підприємств. До першочергових проблем, які потребують невідкладного вирішення, належить проблема знешкодження біля 130 тис. т рідких промислових токсичних відходів в ставках-накопичувачах м. Чернігова, які продовжують негативно впливати на всі компоненти довкілля. Потребує вирішення питання системного використання золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» в будівельній галузі. Залишається актуальним питання забруднення нафтопродуктами зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів на території військових частин в мм. Прилуки та Ніжин. Чернігівщина має конкретні завдання у розбудові мережі природнозаповідного фонду – запоруки екологічної стабільності території. Відповідно до вимог Указу Президента України від 03.12.2008 № 1129 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» готується проект розширення території Ічнянського національного природного парку, з наданням земель площею 2486,8 га парку в постійне користування. Ведуться роботи з підготовки проекту створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя». Координація дій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, як основних суб’єктів виконання «Програми (плану дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки» («Екологія2010») та «Програми формування національної екомережі області на 2008 – 2012 роки» є і залишається пріоритетними напрямками роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища Чернігівщини в наступні роки. У 2010 році планується продовження виконання робіт з охорони та раціонального використання природних ресурсів області шляхом використання коштів обласного природоохоронного фонду на проведення ліквідаційного тампонажу недіючих артезіанських свердловин, утилізації непридатних пестицидів, проведення реконструкція очисних споруд, каналізаційних насосних станцій та будівництво каналізаційних колекторів, екологічного оздоровлення р. Стрижень, розширення мережі природно-заповідного фонду.

Відповідальні за підготовку розділів Назва розділу

Вступне слово Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Зміна клімату Стан водних ресурсів Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природнозаповідного фонду Стан земельних ресурсів Надра Відходи Екологічна безпека області

Структурні підрозділи та особи, відповідальні за виконання розділів

Заступник начальника Держуправління Відділ регулювання, нормування та лімітування природних ресурсів Відділ регулювання, нормування та лімітування природних ресурсів Відділ регулювання, нормування та лімітування природних ресурсів Сектор екомоніторингу, заповідної справи, біорізноманіття та екомережі Відділ регулювання, нормування та лімітування природних ресурсів Відділ регулювання, нормування та лімітування природних ресурсів Відділ регулювання, нормування та лімітування природних ресурсів Відділ регулювання, нормування та лімітування природних ресурсів

Сільське господарство та його вплив на довкілля

Голов. спец. сектору взаємодії з ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Орхуський центр

Вплив енергетики на довкілля

Голов. спец. сектору взаємодії з ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Орхуський центр

Вплив транспорту на навколишнє природне середовище

Голов. спец. сектору взаємодії з ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Орхуський центр

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

Сектор планування, інспекційної діяльності, контролю виконання, зв’язків з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції в Чернігівській області Сектор екологічного моніторингу та природоохоронних програм Відділ державного екологічної експертизи Сектор взаємодії з ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Орхуський центр

Висновки і пропозиції

Заступник начальника Держуправління Всі відділи та сектори

Прізвища керівників підрозділів

Івашко Л.Г. тел. 67-71-10 Федоренко О.Д. тел. 4-10-50 Федоренко О.Д. тел. 4-10-50 Федоренко О.Д. тел. 4-10-50 Дадашева Т.Г. тел. 2-41-76 Федоренко О.Д. тел. 4-10-50 Федоренко О.Д. тел. 4-10-50 Федоренко О.Д. тел. 4-10-50 Федоренко О.Д. тел. 4-10-50 Онищенко О.С. eco23@open.net.ua тел. 4-21-76 Онищенко О.С. eco23@open.net.ua тел. 4-21-76 Онищенко О.С. eco23@open.net.ua тел. 4-21-76 Пінчук Я.М. тел. 4-23-73

Новак В.А. тел 4-22-51 Хоменко І.В. тел. 67-71-10 Радченко Н.І. eco23@open.net.ua press@eco23.gov.ua тел. 4-21-76 Івашко Л.Г. тел. 67-71-10

Доповідь укладено у секторі взаємодії з ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Орхуський центр. Завідувач сектору Радченко Н.І. Загальне керівництво – заступник начальника Держуправління Івашко Л.Г. Відповідальний за випуск – начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області Савченко А.В.

258

Додаток 1 Табл..2.3. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2000 р.

2006 р. в т.ч.

Населені пункти

разом

2007 р. в т.ч.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

Всогоі:

20,164

2,673

4,902

3,107

4,286

м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

8,001 1,198 0,470 0,563 0,398 0,410 2,957 0,097 0,238 0,120 0,088 0,040 0,640 0,322 0,123 0,177 1,838 0,094 0,252 0,232 0,031 0,020 0,076 1,661 0,118

1,651 0,108 0,033 0,081 0,008 0,191 0,019 0,011 0,012 0,036 0,007 0,085 0,002 0,067 0,030 0,039 0,024 0,006 0,094 0,059 0,002 0,007 0,002 0,065 0,034

3,495 0,190 0,028 0,215 0,172 0,120 0,014 0,020 0,038 0,009 0,034 0,054 0,007 0,132 0,058 0,047 0,033 0,004 0,029 0,062 0,010 0,001 0,020 0,082 0,028

1,745 0,119 0,117 0,029 0,036 0,022 0,288 0,013 0,031 0,029 0,008 0,035 0,004 0,025 0,006 0,026 0,321 0,013 0,012 0,016 0,005 0,003 0,019 0,173 0,012

0,819 0,672 0,234 0,164 0,172 0,073 0,743 0,039 0,131 0,041 0,028 0,137 0,023 0,080 0,023 0,041 0,243 0,042 0,108 0,087 0,010 0,009 0,016 0,316 0,035

разом

40,159 13,185 1,379 1,302 2,521 0,549 1,308 2,369 1,053 1,261 0,070 0,527 2,080 0,024 0,991 0,395 0,897 1,391 0,737 0,679 0,585 0,344 0,204 0,838 5,148 0,322

в т.ч.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

4,655 3,423 0,118 0,172 0,124 0,019 0,051 0,012 0,040 0,012 0,010 0,015 0,156 0,002 0,124 0,040 0,074 0,007 0,009 0,099 0,081 0,001 0,000 0,010 0,045 0,011

8,073 6,978 0,132 0,166 0,140 0,011 0,019 0,001 0,033 0,025 0,006 0,004 0,132 0,006 0,101 0,039 0,012 0,004 0,015 0,098 0,053 0,001 0,000 0,040 0,036 0,021

2,949 1,859 0,099 0,138 0,036 0,023 0,017 0,148 0,005 0,036 0,035 0,015 0,047 0,009 0,027 0,003 0,012 0,214 0,050 0,009 0,019 0,002 0,001 0,044 0,089 0,012

3,549 0,420 0,848 0,125 0,110 0,106 0,012 0,551 0,046 0,095 0,013 0,030 0,208 0,005 0,038 0,009 0,072 0,330 0,198 0,106 0,107 0,002 0,001 0,031 0,079 0,007

39,035 12,965 1,110 0,901 2,446 0,322 1,072 2,299 0,952 1,147 0,057 0,481 2,480 0,015 0,865 0,311 0,762 1,987 0,760 0,621 0,477 0,276 0,169 0,657 5,654 0,246

232

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

4,007 3,042 0,138 0,133 0,149 0,008 0,029 0,007 0,017 0,008 0,008 0,017 0,132 0,001 0,085 0 0,027 0,007 0,012 0,076 0,060 0,001 0 0,004 0,038 0,008

7,498 6,722 0,090 0,101 0,179 0,007 0 0 0,011 0,019 0,006 0,012 0,081 0,005 0,060 0,007 0,023 0,002 0,016 0,061 0,038 0 0 0,026 0,021 0,009

3,248 2,246 0,098 0,120 0,036 0,006 0,008 0,134 0,004 0,035 0,027 0,007 0,073 0,003 0,028 0,004 0,013 0,232 0,050 0,006 0,015 0,002 0,001 0,028 0,062 0,011

3,183 0,444 0,633 0,099 0,113 0,008 0,005 0,519 0,022 0,067 0,012 0,019 0,438 0,003 0,035 0,012 0,052 0,264 0,179 0,101 0,077 0,002 0,001 0,021 0,051 0,007

Населені пункти

2008 р. разом

Всього: м. Чернігів м.Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

44,408 18,095 1,158 0,696 2,199 0,321 0,990 2,125 0,876 1,151 0,061 0,390 2,487 0,012 0,811 0,403 0,649 3,475 0,718 0,625 0,419 0,212 0,115 0,595 5,603 0,221

2009 р. в т.ч.

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

4,491 3,639 0,121 0,116 0,113 0,007 0,029 0,001 0,013 0,023 0,007 0,007 0,103 0,001 0,078 0,001 0,031 0,007 0,020 0,078 0,046 0 0 0,003 0,039 0,008

10,321 9,621 0,083 0,129 0,131 0,006 0,003 0 0,007 0,008 0,005 0,012 0,063 0,003 0,055 0,009 0,006 0,002 0,006 0,071 0,036 0 0 0,022 0,036 0,010

4,063 2,686 0,085 0,100 0,029 0,005 0,007 0,596 0,009 0,036 0,030 0,008 0,075 0,005 0,029 0,002 0,012 0,168 0,039 0,016 0,017 0,002 0,002 0,021 0,070 0,014

2,807 0,444 0,781 0,069 0,86 0,007 0,005 0,381 0,011 0,056 0,013 0,005 0,421 0,002 0,032 0,014 0,035 0,106 0,110 0,091 0,066 0,002 0,001 0,031 0,033 0,005

233

42,972 19,213 1,022 0,509 2,021 0,256 0,906 2,127 0,848 1,108 0,195 0,357 1,409 0,008 0,777 0,457 0,589 2,907 0,768 0,581 0,369 0,231 0,113 0,516 5,366 0,319

в т.ч. пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

4,213 3,385 0,113 0,088 0,096 0,005 0,029 0,001 0,016 0,023 0,026 0,009 0,094 0 0,077 0,027 0,026 0,005 0,032 0,064 0,035 0,005 0 0,001 0,037 0,019

12,201 11,281 0,080 0,100 0,099 0,004 0,003 0 0,023 0,037 0,100 0,067 0,066 0 0,052 0,027 0,017 0 0,005 0,066 0,026 0,010 0 0,006 0,025 0,107

3,868 2,655 0,067 0,084 0,018 0,006 0,005 0,632 0,012 0,018 0,035 0,009 0,080 0,005 0,025 0,005 0,010 0,049 0,039 0,014 0,015 0,002 0,002 0,010 0,052 0,019

2,322 0,328 0,704 0,053 0,054 0,007 0,012 0,390 0,011 0,009 0,027 0,002 0,185 0,001 0,029 0,007 0,032 0,096 0,159 0,079 0,046 0,045 0,001 0,017 0,023 0,005

Табл. 2.4. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн) Обсяги викидів, тис. тонн

Всього, м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

у 2009 р.

у 2008 р.

42,972 19,213 1,022 0,509 2,021 0,256 0,906 2,127 0,848 1,108 0,195 0,357 1,409 0,008 0,777 0,457 0,589 2,907 0,768 0,581 0,369 0,231 0,113 0,516 5,366 0,319

44,408 18,095 1,158 0,696 2,199 0,321 0,990 2,125 0,876 1,151 0,061 0,390 2,487 0,012 0,811 0,403 0,649 3,475 0,718 0,625 0,419 0,212 0,115 0,595 5,603 0,221

Викинуто в Збільшення / зменшення Обсяги викидів у середньому одним викидів у 2009 р. проти 2009 р. до 2008 р., % підприємством, 2008 р., тонн тонн

-1435,693 1118,733 -136,690 -187,491 -178,433 -64,932 -83,990 2,527 -28,364 42,630 133,597 -32,859 -1078,719 -4,282 -34,174 53,224 -60,174 -567,124 50,175 -44,160 -50,465 18,848 -1,351 -78,957 -236,363 98,361

234

96,8 106,2 88,2 73,1 91,9 79,8 91,5 100,1 96,8 96,3 317,4 91,6 56,6 64,2 95,8 113,2 90,7 83,7 107,0 92,9 88,0 108,9 98,8 86,7 95,8 144,5

106,631 304,976 36,484 18,838 57,733 42,669 39,413 354,536 31,399 59,337 21,673 29,745 78,259 2,563 40,891 76,092 30,999 415,357 64,030 30,583 36,865 20,955 37,775 36,869 162,619 19,965

Додаток 2 Табл. 4.11. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Відомство

Підприємство забруднювач

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

Водний об’єкт

разом

НО

Пор. №

Об’єм скидання, млн. м3 НДО

р. Борзенка

0,1888

177,01

заплава р. Борзенка

0,087

12,80

р. Борзенка

0,0323

176,96

р. Остер

0,0241

22,71

2007 рік 1

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація «Укрконсервмолоко»

КП «Бахмач–водсервіс» м. Бахмач

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» м. Бахмач ТОВ «Бахмач-м’ясо» м. Бахмач КП «Козелецьводоканал» смт. Козелець

Національна асоціація «Укрмолоко»

ЗАТ «Новгород – Сіверський сирзавод»

р. Десна

0,1526

227,81

Сізо № 32 м. Н. - Сіверський

р. Десна

0,0072

4,32

КП «Чернігівводоканал» м.Чернігів

р. Білоус

26,3335

18705,68

Куликівське ВУЖКГ смт. Куликівка

р. Вздвиж

0,0396

33,50

КП «Варва – Водоканал» смт. Варва

р. Удай

0,1209

197,44

ЗАТ «Комунальник» м. Щорс

р. Снов

0,0574

45,02

Остерське ВУЖКГ м. Остер

біологічна водойма

0,0301

33,97

р. Борзенка

0,0496

36,16

оз. Коноплянка

0,0145

14,37

р. Снов

0,025

15,28

р. Удай

0,1106

192,0

р. Остер

0,0262

14,77

р. Борздна

0,0021

1,63

27,3015

19911,43

0,1857

174,39

2 3

12 13 14

Концерн «Укрм’ясо»

Державний департамент України по виконанню покарань Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Приватне підприємство

КП «Борзна – Комунальник» м. Борзна ПП «Водоканал» смт. Короп Державний комітет КП «Сновське» будівництва, архітектури с. Снов’янка та житлової політики Чернігівського району Державний комітет КП «Прилукибудівництва, архітектури тепловодопостачання» та житлової політики м. Прилуки НАК Мринське ВУПЗГ «Нафтогаз України» с. Мрин Носівського району МВС України Розсудівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Разом по області: 2008 рік Державний комітет КП «Бахмач–вод сервіс» будівництва, архітектури м. Бахмач та житлової політики

235

р. Борзенка

2 3 4 5 6

12 13 14

Підприємство забруднювач

Відомство

Національна асоціація «Укрконсервмолоко» Концерн «Укрм’ясо» Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація «Укрмолоко» Державний департамент України по виконанню покарань Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Приватне підприємство Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики НАК «Нафтогаз України»

Водний об’єкт

разом

НДО

заплава р.Борзенка

0,0785

93,10

р. Борзенка

0,0459

49,60

р. Остер

0,0304

28,56

р. Десна

0,1741

505,07

Сізо № 32 м. Н. - Сіверський

р. Десна

0,0062

4,91

КП «Чернігівводоканал» м.Чернігів

р. Білоус

25,3814

18053,20

Куликівське ВУЖКГ смт. Куликівка

р. Вздвиж

0,04

42,60

КП «Господар» смт. Варва

р. Удай

0,0852

180,22

ЗАТ «Комунальник» м. Щорс

р. Снов

0,0564

40,10

Остерське ВУЖКГ м. Остер

біологічна водойма

0,0332

32,52

р. Борзенка

0,048

41,22

оз. Коноплянка

0,0125

11,16

р. Снов

0,0184

15,67

р. Ревна

0,0358

22,61

р. Остер

0,0263

15,87

26,258

19310,80

ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» м. Бахмач ТОВ «Бахмач-м’ясо» м. Бахмач КП «Козелецьводоканал» смт. Козелець ЗАТ «Новгород – Сіверський сирзавод»

КП «Борзна – Комунальник» м. Борзна ПП «Водоканал» смт. Короп КП «Сновське» с. Снов’янка Чернігівського району КП «Ревна» м. Семенівка

Мринське ВУПГЗ с.Мрин Носівського району Разом по області: 2009 рік

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

НО

Пор. №

Об’єм скидання, млн. м3

КП «Бахмач–водсервіс» м. Бахмач

р. Борзенка

0,1881

177,8312

КП «Борзна – Комунальник» м. Борзна

р. Борзенка

0,0454

30,1639

Остерське ВУЖКГ м. Остер

біологічна водойма

0,0303

28,709

ЗАТ «Комунальник» м. Щорс

р. Снов

0,0501

36,6234

КП «Господар» смт. Варва

р. Удай

0,1031

147,6044

Куликівське ВУЖКГ смт. Куликівка

р. Вздвиж

0,0532

53,6893

236

Національна асоціація «Укрмолоко»

Концерн «Укрм’ясо»

Національна асоціація «Укрконсервмолоко»

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

13 Державний департамент України по виконанню покарань

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

разом

НДО

КП «Чернігівводоканал»

р. Білоус

20,9433

14591,1957

р. Удай

0,1432

127,8007

р. Мена

0,592

724,8845

р. Борзенка

0,0314

33,9489

заплава р. Борзенка

0,0582

50,9683

оз. Коноплянка

0,0125

14,1692

р. Десна

0,0063

6,1161

р. Ревна

0,0348

22,4665

р. Десна

0,1674

493,5018

22,46

16539,6729

Відомство

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

НО

Пор. №

Об’єм скидання, млн. м3

КП «Ладан Житлосервіс» смт. Ладан Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей» м. Мена ТОВ «Бахмач-м’ясо» м. Бахмач ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» м. Бахмач КП «Комунгосп» Коропської селищної ради смт. Короп Н. – Сіверська установа виконання покарань Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області (№31)

Державний комітет КП «Ревна» будівництва, архітектури м. Семенівка та житлової політики Національна асоціація ЗАТ «Новгород – «Укрмолоко» Сіверський сирзавод» Разом по області:

Табл. 4.13. Скидання зворотних вод млн.м3 на рік Скинуто зворот них вод в накопи чувачі (поля фільт рації)

Інші галузі

Промисловість

Комунгосп

Скидання зворотних вод Сільське господарство

Скинуто зворотних вод

Всього

Річковий басейн

У підземні горизонти

Категорія очищення

У поверхневі водні об’єкти

Роки

2007 О

р. Десна

4,533

1,883

2,650

27,07 73,45 105,1

108,5

0,272 64,80 66,95

8,581 8,581

26,76 29,41

0,036 0,073 0,109

3,420

р. Сула

2,770 0,232 8,154 11,16

4,489

16,71

0,010 0,958 0,967

7,197 7,197

2,761 0,232 2,992

1,066

р. Трубіж

0,339

0,416

0,339

0,077

НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

237

р. Дніпро

НО НДО НЧБО Всього: О

р. Супой

НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сож

О НО НДО НЧБО Всього:

Скинуто зворот них вод в накопи чувачі (поля фільт рації)

Інші галузі

Промисловість

Комунгосп

Скидання зворотних вод Сільське господарство

Скинуто зворотних вод

Всього

Річковий басейн

У підземні горизонти

Категорія очищення

У поверхневі водні об’єкти

Роки

0,002 8,205 8,207

8,241

8,205 8,205

0,002 0,002

0,034

0,012

0,021

23,98 23,98

5,411 26,99 32,40

0,036 0,073 0,109

4,646

7,642 27,30 89,81 124,8

0,021 Всього по області: 2,231 0,272 65,75 4,489 133,9 68,26

2008 О

р. Десна

4,355

1,831

2,524

26,17 72,23 102,8

105,9

0,299 65,16 67,29

6,989 6,989

25,84 28,37

0,032 0,073 0,105

3,119

р. Сула

2,645 0,085 7,939 10,67

4,396

16,14

0,004 1,053 1,057

6,886 6,886

2,641 0,085 2,727

1,075

р. Трубіж

0,297

0,353

0,297

0,057

7,435 7,435

7,464

7,435 7,435

0,030

НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О

р. Дніпро

НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО

р. Супой

238

Всього:

Скинуто зворот них вод в накопи чувачі (поля фільт рації)

Інші галузі

Промисловість

Комунгосп

Скидання зворотних вод Сільське господарство

Скинуто зворотних вод

Всього

Річковий басейн

У підземні горизонти

Категорія очищення

У поверхневі водні об’єкти

Роки

0,013

Всього:

0,010

О НО НДО НЧБО Всього:

7,297 26,26 87,60 121,2

21,31 21,31

5,165 25,93 31,09

0,032 0,073 0,105

4,319

О НО НДО НЧБО

р. Сож

0,010 Всього по області: 2,132 0,299 66,22 4,396 129,9 68,65

2009 О

р. Десна

НО НДО НЧБО Всього:

2,865

0,691

2,150

0,024

22,21 75,07 100,1

103,1

0,849 66,98 68,52

8,093 8,093

21,36 23,51

0,024

2,923

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сула

2,179 0,246 7,933 10,36

4,207

15,5

0,896 0,896

7,037 7,037

2,179 0,246 2,425

0,932

р. Трубіж

0,396

0,447

0,396

0,051

5,792 5,792

5,825

5,792 5,792

0,033

0,01

0,008

20,92 20,92

4,329 21,60 25,93

0,024 0,024

3,967

НО НДО НЧБО Всього: О

р. Дніпро

НО НДО НЧБО Всього: О

р. Супой

НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сож

5,44 22,46 88,79 116,7

0,008 Всього по області: 1,088 0,849 67,87 4,207 124,9 69,81

239

Табл.4.14. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти

% до загального обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т

% до загального обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т

% до загального обсягу

29,458

28,248

23,260

19,911

67,59

19,31

68,4

16,54

71,1

Скидання забруднюючих речовин по регіону

Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

тис.т. на рік 2009 рік

2008 рік

обсяг забруднюючих речовин, тис. т

2007 рік

Табл. 4.15. Використання води у системах зворотного, повторнопослідовного водопостачання та безповоротне водокористування. Роки

Водний об`єкт

2007

р.Десна

Галузь народного господарства

промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області: 2008

р.Десна промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп

млн. м3 на рік Економія свіжої води, %

Оборотне

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживання

116,6 109,4 7,118 0,015 76,28 76,03 0,001 0,250 0,045 0,045 192,9

9,964 2,476 7,488 1,460 1,452 0,008 11,42

8,841 5,709 0,323 0,245 0,027 0,036 3,132 6,189 2,782 1,221 0,010 2,176 0,349 0,144 0,002 0,001 0,179 0,682 0,001 0,656 0,025 0,028 0,028 0,059 0,002 0,012 0,007 0,038 16,18

73,98 77,51 97,78 29,00 87,11 94,83 66,67 35,87 42,72 15,35 15,94 -

119,8 113,2 6,474 0,013 -

9,244 2,305 6,939 -

6,750 5,655 0,195 0,033 0,032 3,798

73,92 77,19 98,02 27,71 -

240

75,92

Роки

Водний об`єкт

Галузь народного господарства

р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області: 2009

р. Десна промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області:

Оборотне

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

69,46 69,45 0,001 0,035 0,035 189,3

1,432 1,427 0,005 10,68

5,287 2,409 0,931 0,006 1,942 0,299 0,103 0,002 0,001 0,175 2,210 2,188 0,022 0,031 0,031 0,074 0,001 0,016 0,004 0,053 14,69

86,46 94,76 39,13 36,30 15,26 15,61 -

94,47 91,49 2,964 0,008 60,43 60,43 0,03 0,03 154,9

9,004 1,863 7,141 1,021 1,019 0,002 10,025

4,746 5,364 0,025 0,017 0,002 4,02 5,561 2,383 1,059 0,003 2,115 0,205 0,095 0,092 0,002 0,428 0,407 0,021 0,023 0,023 0,08 0,002 0,019 0,003 0,056 13,93

70,23 74,54 96,53 31,97 85,27 94,97 36,17 14,32 14,57 73,19

241

75,11

Додаток 3 Табл.5.10. Перелік видів флори, що охороняється, в Чернігівській області (станом на 01.01.2010 року) Червона книга України

Назва виду (звичайна і наукова)

Альдрованда пухирчаста – Aldrovanda vesiculosa Береза низька – Betula humilis Баранець звичайний – Hupersia selago Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia Булатка червона – Cephalanthera rubra Бровник однобульбовий – Herminium monorchis Верба чорнична – Salix myrtilloides Верба Старке – Salix starkeana Водяний горіх плаваючий – Trapa natans Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis Горицвіт весняний – Adonis vernalis Гудайєра повзуча – Goodyera repens Діфазіаструм сплюснутий – Diphasiastrum complanatum Діфазіаструм Зейлера – Diphasiastrum zeileri Жировик Лезеля – Liparis loeselii Зозулинець болотний –Orchis palustre Зозулинець блощичний – Orchis coriophora Зозулинець жилкуватий – Orchis nervulosa Зозулинець шоломоносний – (Orchis militaris Зозулинець салеповий – Orchis morio Зозулині сльози яйцевидні – Listera ovata Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus Ковила волосиста – Stipa capillata Ковила дніпровська – Stipa borysthenica Козельці українські – Tragopogon ucrainicus Коручка болотна – Epipactis palustris Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens Коручка чемерниковидна – Epipactis helleborine Косарики болотні – Gladiolus palustris Косарики тонкі – Gladiolus tenuis Лікоподієла заплавна – Licopodiella inundata Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus Лілія лісова – Lilium martagon Любка дволиста – Platanthera bifolia Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha Маточник (дудник) болотний – Ostericum palustre Осока затінкова – Carex umbrosa Пальчатокорінник бузиновий – Dactylorhiza sambucina Пальчатокорінник м’ясочервоний – Dactylorhiza incarnata Пальчатокорінник плямистий – Dactylorhiza maculata Пальчатокорінник травневий – Dactylorhiza majalis Пальчатокорінник Фукса – Dactylorhiza fuchsii Підсніжник білосніжний – Galanthus nivalis Плаун колючий – Lycopodium annotinum Росичка англійська – Drosera anglica Росичка середня – Drosera intermedia Сальвінія плаваюча – Salvinia natans Сон чорніючий – Pulsatilla nigricans Сон широколистий – Pulsatilla patens Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata Хамарбія болотна – Hammarbya paludosa Цибуля ведмежа – Allium ursinum Шолудивник королівський – Pedicularis sceptrum-carolinum Шейхцерія болотна – Scheuchzeria palustris Юринея волошковидна (Ю. несправжньоволошковидна) – Jurinea cyanoides

+ + + + + + + + + +

Усього

242

Бернська конвенція

CITES

Європейський Червоний список

+ +

+ + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + +

+ +

+ + + + + + 9

+ 2

Табл.5.12. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів області, (в розрізі районів), га Назви районів, міст обласного значення

Загальна площа насаджень

162 222 38,2 66,3 163 36,9 35,9 561 313 83,04 378 46 1500 7000 85,5 567 53,3 28,1 115 77,6 63,2 36,8 2000,1 408 63,8 14103,3

2007 рік Площа насаджень загального користування

162 197 34,7 66,3 21,7 36,9 14,2 252 25 10,5 24,2 23,3 880 5 51,2 222 48 9,6 28 1,8 19,9 – 665,66 28,6 45,8 2873,9

Загальна площа насаджень

162 222 38,2 66,3 163 36,9 35,9 561 313 83,04 378 46 1500 7000 85,5 567 53,3 28,1 115 77,2 63,2 36,8 2000,1 408 63,8 14103,4

243

2008 рік Площа насаджень загального користування

162 197 34,7 66,3 21,7 36,9 14,2 252 25 10,5 24,2 23,3 880 5 51,2 222 48 9,6 28 1,8 19,9 – 665,66 28,6 45,8 2873,9

Загальна площа насаджень

166 222 38,2 66,3 163 37 35,9 561 313 83,04 378 46 1500 7000 85,5 567 53,3 28,1 122 85 63,2 37 2000,1 408 63,8 14122,1

2009 рік Площа насаджень загального користування

166 197 34,7 66,3 21,7 36,9 14,2 252 25 10,5 24 23,3 880 5 51,2 222 48 9,6 37,5 3,2 19,9 – 665,66 28,6 45,8 2887,5

Додаток 4 Табл. 7.2. Оперативні дані гірничодобувних підприємств, що знаходяться на території Чернігівської області Наявність дозвільних документів № п/п

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

Назва підприємства

Назва родовища, корисні копалини

ТОВ ВТФ “КерамікПрилуки”

Мацієвське родовище Суглинки ВАТ “Парафіївський Парафіївське цукровий завод” родовище Суглинки ТОВ Папернянське “Папернянський родовище скляних кар’єр пісків” пісків Ріпкинський рПісок скляний ТОВ Грибово-Руднянське “Папернянський родовище скляних кар’єр пісків” пісків Пісок скляний ТОВ Березнянське родов. “Березнянський Суглинки цегельний завод” ВАТ “Ніжинське Ніжинське заводоуправління родовище будматеріалів” Суглинки ДП “Агрофірма Лосинівське Лосинівка” родовище Суглинки ЗАТ “Н.-Сіверський Н.-Сіверське завод будматеріалів” родовище цементної сировини Крейда будівельна ЗАТ “Н.-Сіверський Н.-Сіверське завод будматеріалів” родовище суглинків Суглинки ЗАТ “Н.-Сіверський Путівське родовище завод будматеріалів” крейди Крейда ЗАТ “Н.-Сіверський Н.-Сіверське завод будматеріалів” родовище піску Пісок ВАТ “БудівельникАндріївське 84” родовище Суглинки ЗАТ “Чернігівський Мажугівське цегельний завод № 3” родовище Суглинки Санаторій “Остреч” Менське родовище мінеральних вод Мінеральна вода ДП “Чернігівторф” Вольницьке родовище торфу Торф ДП “Чернігівторф” Немигівське родовище торфу Торф ДП «Чернігівторф» Ірванцівське родовище торфу Торф Смолинський Гнилушське торфозавод родовище торфу Торф

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Акт гірничого відводу

Дозвіл на право користування земельною дільницею

№ 2459 від 27.04.2001 р. на 15 років № 279 від 30.05.1995 р. на 20 років № 2160 від 22.03.2000 р. на 20 років

№ 6 від 18.06.2001

№ 294 31.03.2000

Рішення Райради від 15.06.2005 р.

№ 2933 від 28.02.2003 р. на 20 років

№ 950 04.08.2004

Рішення Райради від 29.09.2006 р.

№ 748 від 11.01.1997 р. на 20 років № 180/097 від 04.04.1997 р. на 10 років № 1901 від 08.06.1999 р.

№ 3 05.02.1994

Закінчився 10.08.2006 р.

№ 1 від 06.03.1995

Протокол № 4619 ДТК 29.01.1987 р. Договір від 18.04.1996 р.

№ 11 03.02.2004

Договір Райдержадміністрації від 14.09.2005 р. № 4.06/728 29.03.2001 № 11 від 03.02.2004 р.

№ 2410 від 21.01.2001 р на 10 років

№ 804 01.12.2003

Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994 р.

№ 2409 від 26.03.2001 р. на 8 років

№ 9 04.01.2003

Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994 р.

№ 2408 від 26.03.2001 р. на 15 років № 3312 від 19.12.2003 р на 10 років № 1007 від 19.07.1997 р.

№ 10 22.01.2004

Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994 р. Договір Н.-Сіверської держадміністрації від 23.06.2005 р. Рішення облради від 30.10.2001 р.

№ 904 від 30.05.1997 р. на 20 років № 2943 від 18.04.2003 р. на 10 років № 812 від 05.03.1997 р на 15 років № 991 від 23.07.1997 р на 20 років № 578 від 12.07.1996 р. на 20 років № 203 від 22.06.1979 р. на 20 років

№ 26.11.1996 р.

244

№ 22 16.08.1994 №4 від 28.08.2001

Рішення Чернігівської райдержадміністрації від 01.08.2005 р. № 160 24.11.1998 р. 0,80 га Договір від 06.09.2005 Договір оренди від р. на 5 років 26.09.2005 р. на 5 років № 60 14.11.1999 р. Договір аренди від 16.03.2000 р. на 10 років Договір обл. ради Рішення Райради від 27.03.2001 р. на 9 06.06.2001 р. № 1років 05/65 на 10 років № 161 05.10.1998 р. Державний акт серія ЧНЧ 00012 від 26.08.1993 р.

Наявність дозвільних документів № п/п

Назва підприємства

Назва родовища, корисні копалини

19.

ПП “Кварцбуд”

М.-Коцюбинське родовище пісків будівельних

№ 4701 від 06.11.2006 р. на 20 років

20.

ТОВ “ВЮТбуд”

Грабівське родовище глини

21.

ЗАТ „Агропромбуд”

Борзнянське родовище суглинків

№ 3829 від 31.05.2006 р на 10 років № 4411 від 04.10.2007р.

22.

ТОВ “Чернігівська будівельна кераміка”

Носівське-II родовище суглинків

№ 3648 від 31.12.2004 р.

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Акт гірничого відводу

Дозвіл на право користування земельною дільницею

Рішення обл. ради 26.01.2007 р.

Рішення обладміністрації від 22.12.2006 р. № 471 Рішення облради від Рішення 26.01.2007 р. Райадміністрації від 06.12.2006 р. Рішення обласної Рішення Борзнянської Ради від 25.03.2008р. райдержадміністрації від 07.07.2008 р. Рішення обласної Рішення адміністрації № 13 від обладміністрації 22.03.05 Від 20.12.2007 р. № 305

Табл. 7.6. Порівняльна характеристика якості води зі свердловин за 2009 рік по Чернігівської області № п/п

Показники

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рН Окислення Аміак Нітрити Нітрати Заг.жорсткість Сухий залишок Хлориди Сульфати Залізо Мідь Цинк Фтор Марганець Колі-індекс Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рН Окислення Аміак Нітрити Нітрати Заг.жорсткість Сухий залишок Хлориди Сульфати Залізо Мідь

Одиниця виміру

2009 рік

min/max

Бучацькі свердловини бали 0-2 бали 0-3 бали 0-3 градус 5-46 мг/дм 0,2-16,1 6,8-8,9 мгО/дм 0,49-11 мг/дм 0,018-4,63 мг/дм 0,001-0,14 мг/дм <0,1-29,3 мг-екв/д 3-9,5 мг/дм 120-968 мг/дм 9,2-350 мг/дм 0,44-87,6 мг/дм 0,3-3,68 мг/дм <0,02-0,72 мг/дм <0,1 мг/дм 0,3-1,1 мг/дм <0,1-0,61 к-ть 1л <3-23 к-ть в 1дм3 0-58 бк <0,1-<2 бк <2 Крейдові свердловини бали 0-2 бали 0-3 бали 0-3 градус 5-62,5 мг/дм 0,02-3 6,5-8,4 мгО/дм 0,62-4,7 мг/дм <0,05-0,82 мг/дм <0,003-0,13 мг/дм <0,1-24 мг-екв/д 0,1-7,5 мг/дм 296,7-968 мг/дм 6-348 мг/дм <1-75 мг/дм 0,02-0,99 мг/дм <0,02-0,2

245

сер. 1 2,0 2,0 25,5 3,06 7,85 2,16 0,94 0,07 5,1 6,25 494 25 14,2 1,2 0,04 <0,1 0,56 0,21 <3 21 1,05 <2 1 2,0 2,0 8,8 1,1 7,4 1,87 0,43 0,014 3,7 1,8 332,3 77 8,3 0,28 0,03

17 18 19 20 21 22 23

Цинк Фтор Марганець Колі-індекс Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рН Окислення Аміак Нітрити Нітрати Заг.жорсткість Сухий залишок Хлориди Сульфати Залізо Мідь Цинк

18 19 20 21 22 23

Фтор Марганець Колі-індекс Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

мг/дм <0,1-0,06 мг/дм 0,45-3,2 мг/дм <0,1-0,1 к-ть 1л <3-23 к-ть в 1дм3 1-100 23 бк <0,1 бк <1-<2 Харківські свердловини бали 0-3 бали 0-3 бали 0-2 градус 5-59,5 мг/дм 0,4-8,5 6,6-8,2 мгО/дм 0,6-4,8 мг/дм 0,04-1,14 мг/дм <0,003-0,14 мг/дм <0,1-1,2 мг-екв/д 2,5-9,5 мг/дм 192-480 мг/дм 5,5-90 мг/дм 0,94-52,1 мг/дм 0,2-1,81 мг/дм <0,02-0,2 мг/дм <0,1 мг/дм мг/дм к-ть 1л к-ть в 1дм3 бк бк

0,15-1,5 <0,1-0,1 <3-23 2-100 <0,1 <1-<2

0,04 1,7 0,05 <3 <0,1 1,5 2,0 2,0 1 20,9 1,64 7,4 2,3 0,59 0,027 0,65 5,5 336 27,8 26,5 0,68 0,04 <0,1 0,83 <0,1 <3 25 <0,1 1,5

Табл. 7.9. Інформація про суб’єктів господарювання, які отримали дозволи на видобування корисних копалин на території Чернігівської області (станом на 01.01.2010р.) Пор. №

Назва підприємства

ВАТ «Укрнафта»

Спільне підприємство у формі ТОВ УкраїнськоКанадське «КаштанПетролеум ЛТД» ВАТ «Укрнафта»

ВАТ «Укрнафта»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

№ 1563 31.08.1998р. 20 років № 518 08.05.1996р. 20 років

нафта

Гнідинцівське, 32 км на ПдСх від м. Прилуки, Варвинський район

нафта

Леляківське, 20 км на Сх від м. Прилуки, Прилуцький район

№ 1981 10.09.1999р. 20 років № 2031 11.11.1999р. 20 років № 2034 11.11.1999р. 20 років № 1439 22.06.1998р. 20 років № 1596 05.10.1998р. 20 років

нафта

Нинівське, 26 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район

нафта

Скороходівське, примикає з Пн до смт.Талалаївка Талалаївський район

нафта

Матлахівське, 4 км на Сх від смт. Талалаївка, Талалаївський район

нафта

Прилуцьке, 7 км на Пн від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Малодівицьке, 20 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район

246

Пор. №

Назва підприємства

ВАТ «Укрнафта»

10.

ВАТ «Укрнафта»

11.

ВАТ «Укрнафта»

12.

ВАТ «Укрнафта»

13.

ВАТ «Укрнафта»

14.

ВАТ «Укрнафта»

15.

ВАТ «Укрнафта»

16.

ВАТ «Укрнафта»

17.

ВАТ «Укрнафта»

18.

ТОВ «Прайм-газ»

19.

ВАТ «Укрнафта»

20.

ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ТОВ «Талалаївський цегельний завод»

21.

22.

23.

24.

25.

26.

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

№ 2090 24.12.1999р. 20 років № 1621 27.10.1998р. 20 років № 1622 27.10.1998р. 20 років № 1597 05.10.1998р. 20 років № 2087 24.12.1999р. 15 років № 2089 24.12.1999р. 20 років № 1736 05.02.1999р. 20 років № 1703 22.12.1998р. 20 років № 1858 26.04.1999р. 20 років № 4049 04.10.2006р. 20 років № 2982 19.07.2007р. 5 років № 2033 11.11.1999р. 20 років № 812 05.03.1997р. 15 років

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

нафта

Ярошівське, 35 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район

нафта

Софіївське, 25 км на ПнСх від ст. Ічня, Ічнянський район

нафта

Богданівське, 27 км на ПдСх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Мільківське, 12 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Монастирищенське, 30 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Північно-Ярошівське, 38 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район

нафта

Щурівське, 16 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Бережівське, 30 км на Сх від ст. Ічня, Ічнянський район

нафта

Тростянецьке, 28 км на ПдСх від ст. Ічня, Ічнянський район

нафта

Петрушівське, 25 км на Сх від ст. Ічня, Ічнянський район

нафта

Площа Чернецька, Талалаївський р-н Чернігівської обл.

газ природний вільний

Талалаївське, 25 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район

торф

Вольниця-142 та 46-ПТФ, від р.ц. Короп на ПдСх – 8 км, від с. Жовтневе на Сх, від с Карильське на Пд, від с Кучі на Пн – прилягає Гнилуське-106, від р.ц.Козелець на ПнЗх – 35 км, від с.Смолин на Пд, від с.Лебедівка на Пн – прилягає; від с. Максим на Пн – 5 км Ірванцівське-11, від р.ц. Семенівка на ПдСх – 4 км

№ 813 05.03.1997р. 20 років

торф

№ 578 12.07.1996р. 20 років

торф

№ 991 21.07.1997р. 20 років

торф

Немигівське-138, від р.ц. Короп на ПнЗх – 7 км, від с. Конятин Сх – прилягає

№ 1087 30.09.1997р. 20 років

торф

Удай Північно-Західне, від р.ц.Ічня на Зх в 12 км, від с.Доросинка на Сх, від с.Монастирище на Сх

№ 4595 18.12.2007р. 20 років

торф

№ 2640 01.03.2002р. 10 років

суглинок

Рокита, від р.ц.Мена на Пн в 8 км, від с.Олександрівка на Сх в 1 км, від с.Киселівка на ПнСх, від с.Верхолісся на ПдСх. Талалаївське, 2,5 км на ПдЗх від з.ст. Талалаївка Талалаївського району

247

Пор. №

Назва підприємства

29.

ВАТ Ніжинське заводоуправління будівельних матеріалів ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» ПП «Кварцбуд»

30.

ВАТ «Будівельник-84»

31.

ТОВ «ВиробничоТоргівельна фірма «Керамік-Прилуки» Варвинське районне міжгосподарське державно-кооперативне об’єднання «Райагробуд» ТОВ «Березнянський цегляний завод-2»

27.

28.

32.

33.

34.

35.

Дослідне колективне підприємство-агрофірма «Лосинівська» ЗАТ «Чернігівський цегельний завод №3»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

№ 611 13.08.1996р. 20 років № 3312 19.12.2003р. 10 років № 4107 06.11.2006р. 20 років № 1007 29.07.1997р. 20 років № 2459 27.04.2001р. 15 років № 537 29.05.1996р. 20 років

суглинок

Ніжинське, Пн ок. м. Ніжина

пісок

Новгород-Сіверське, 3,5 км на Зх від м. Новгород-Сіверський

пісок

Михайло-Коцюбинське, ПдСх ок. смт.М.-Коцюбинське Чернігівського р-ну, 16 км від м.Чернігів Андріївське, 3 км на ПнСх від смт. Сосниця

№ 3835 31.05.2006р. 11 років № 1901 08.06.1999р. 20 років № 904 30.05.1997р. 20 років № 3726 09.12.2005р. 10 років

суглинок

№ 3850 06.06.2006р. 20 років № 3867 09.06.2006р. 20 років № 3954 11.07.2006р. 11 років № 4308 20.07.2007р. 20 років № 4411 04.10.2007р. 20 років № 4518 30.11.2007р. 20 років № 2160 22.03.2000р. 20 років

суглинок

суглинок суглинок суглинок

суглинок суглинок

36.

ВАТ «Парафіївський цукровий завод»

37.

ТОВ «Будлендкомпані»

38.

ТОВ «Діалог-СВ»

39.

ПП «Сєвер»

40.

ПП «Фабрика цегли»

41.

ЗАТ «Агропромбуд»

42.

ТОВ «Украгроресурс-1»

43.

ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»

44.

ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»

№ 2933 28.02.2003р. 20 років

пісок кварцовий

45.

ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» ТОВ «Вютбуд»

№ 2408 26.03.2001р. 15 років № 3829 31.05.2006р. 10 років

крейда

46.

суглинок

суглинок суглинок суглинок суглинок суглинок пісок кварцовий

глина

248

Маціївське, 0,4 км на Пн від с. Мацієвка Прилуцького району, 10 км на ПнСх від з.ст. Прилуки Варвинське 2, ПдЗх ок. смт. Варва, 26 км на ПдСх від з.ст. Прилуки

Березнянське 2, 0,2 км на Пд від с.Березне Менського району, 26 км на Зх від з.ст. Мена Лосинівське, 3,5 км на ПдЗх від з.ст. Лосинівка Ніжинського району Мажугівське, Сх ок. с. Мажугівка Чернігівського району, 15 км на ПдЗх від м. Чернігова Парафіївське, ПдСх ок. с. Парафіївка Ічнянського району, 1-1,5 км на Сх від з.ст. Качанівка Ічнянського району Ладанське, ок. смт.Ладан Прилуцького р-ну, 18 км на Сх від з.ст. Прилуки Тупичівське, ПдСх ок. с.Тупичів Городнянського р-ну, 18 км від з.ст.Ріпки Варвинське 2, ПдЗх ок. смт. Варва, 26 км на ПдСх від з.ст. Прилуки Височанське, Пн ок. с.Високе Борзнянського р-ну, 0,5 км на ПдЗх від з.ст.Доч Західно-Борзнянське, 0,2 км на Зх від м.Борзна Вертіївське 1, 1,5 км на ПнЗх від смт.Вертіївка Ніжинського р-ну, 17 км на Пн від м.Ніжин Папірнянське, Пн. ок. с. Папірня Ріпкинського району, 0,5 км на Зх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Грибово-Руднянське, 3,0 км на ПдЗх від с. Чижівка Ріпкинського району, 5,5 км на ПнЗх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Путивське, 7 км на Пд від НовгородСіверського, 6 км на Сх від з.ст. Пирогівка Грабівське 1, Сх ок. с.Грабів Ріпкинського р-ну

Пор. №

Назва підприємства

47.

ТОВ «Аннат Керамік»

48.

ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» ЗАТ «Менський комунальник»

49.

50.

51.

52.

53.

Державне комунальне підприємство водоканалізаційного господарства «Чернігівводоканал» ЗАТ «Комунальник» Конотопське відділення південно-західної залізниці Менський санаторій «Остреч»

54.

ТОВ «Нептун»

55.

ВАТ «Чернігівське хімволокно»

56.

ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»

57.

ТОВ «Керамікбудсервіс»

58.

ДА НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» ТОВ «Східний геологічний союз»

59.

60.

ВАТ «САН ІнБев Україна»

61.

КП «Бахмач-Водсервіс»

62.

ТОВ «Галс-К ЛТД»

63.

ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» КП «Прилукитепловодопостачання»

64.

65.

ТОВ «Чернігівські будівельні конструкції»

66.

ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

№ 4467 29.10.2006р. 20 років № 2410 26.03.2001р. 10 років № 1767 05.03.1999р. 15 років № 1784 16.03.1999р. 15 років № 1895 27.05.1999р. 15 років № 2255 08.09.2000р. 20 років № 2943 18.04.2003р. 5 років № 4777 18.11.2008р. 20 років № 4864 21.01.2009р. 20 років

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

глина

Льгівське, Зх ок. с.Льгів Чернігівського р-ну, 10 км на Зх від м.Чернігів Новгород-Сіверське, 0,3-0,5 км на Пд і ПдЗх від м. Новгород-Сіверський

крейда Води прісні

Менське, Менський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Чернігівське, Чернігівський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Щорське, Щорський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Бахмацьке, Бахмацький р-н Чернігівської обл.

Води мінеральні

Менське, Менський р-н Чернігівської обл.

Води мінеральні

Менське 2, Менський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Ділянка родовища «Чернігівське 2», де розташований водозабір ВАТ «Чернігівське хімволокно», м.Чернігів Ділянка Папірнянська, Ріпкинський р-н Чернігівської обл.

№ 3407 24.11.2008р. 3 роки № 3549 19.03.2009р. 3 роки № 2191 17.01.2003р. 10 років

Пісок кварцовий Глина

Ділянка Грабівська 2, Ріпкинський р-н Чернігівської обл.

Бішофіт

Новоподільське, Борзнянський р-н Чернігівської обл.

№ 2965 04.07.2007р. до 12.08.2013р. № 3355 30.09.2008р. 3 роки № 3482 21.01.2009р. 3 роки № 3713 30.12.2009р. 5 років № 4958 03.04.2009р. 10 років

Газ природний

Площа Боханівська, Варвинський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Ділянка родовища «Чернігівське 1», водозабір «САН ІнБев Україна», м.Чернігів Ділянка родовища «Бахмацьке 1», водозабір КП «Бахмач-Водсервіс», Бахмацький р-н Чернігівської обл. Площа Світлична, Варвинський р-н Чернігівської обл.

Торф

Дроздовиця, Городнянський р-н Чернігівської обл.

№ 4998 30.07.2009р. 20 років № 5024 22.10.2009р. 20 років № 1851 26.04.1999р. 8 років

Води прісні

Ділянка надр у м.Прилуки Чернігівської обл.

Пісок

Новоселківське, Чернігівський р-н Чернігівської обл.

Газосховище Олишівське, Чернігівська обл.

Води прісні Газ природний

249

Пор. №

67.

Назва підприємства

ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

№ 1852 26.04.1999р. 8 років

250

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Газосховище Червонопартизанське, Носівський р-н Чернігівської обл.

Додаток 5 Табл. 10.1. Валовий збір сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств (тисяч центнерів) Роки

Усі зернові культури

Цукрові буряки (фабричні)

Соняшник на зерно

Льон-довгунець (волокно)

Картопля

Овочі

Кормові коренеплоди

Кукурудза на силос і зелений корм

1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

11082 17372 12486 8323 10832 12377 10573 18681 15947 12967 16509 21614 20490

8805 10455 7468 3414 3574 4497 4764 5764 6951 7892 4133 3672 2214

15 22 24 66 35 62 116 62 122 135 126 369 380

208 287 153 37 45 40 56 84 61 14 16 11 2

21192 15976 12443 14711 13084 11497 15216 15718 12583 14785 16102 15070 15347

2004 1757 2064 1749 1613 1671 1735 1764 1621 1928 1937 2381 1990

7200 20794 7843 2748 2874 3328 3458 3973 3789 4342 4582 5261 4497

33741 52015 19889 10639 8639 7087 7324 6308 6211 4713 5101 6781 4940

Усього трав на сіно однорічних

багаторічних

Плоди та ягоди

249 378 264 184 386 262 274 404 531 498 414 424 425

919 2617 2554 1111 1421 982 1031 1230 1040 1269 1213 1122 1078

913 339 519 251 181 241 212 200 119 113 164 149 176

Табл. 10.2. Валовий збір зернових культур у всіх категоріях господарств (тисяч центнерів) Роки

1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Усі зернові культури

11082 17372 12486 8323 10832 12377 10573 18681 15947 12967 16509 21614 20490

у тому числі пшениця

жито

озима

яра

озиме

яре

3848 8043 4299 2006 2666 3470 938 3724 3453 2699 3698 5261 5080

16 6 176 348 422 401 487 612 586 664 525 493 511

1573 2322 2103 1611 2561 2629 1408 3058 2354 1143 1299 2281 2171

– – – 2 1 1 2 0 0 0 0 0 1

ячмінь ярий

овес

просо

гречка

кукурудза на зерно

зернобобові

2841 3267 2912 1202 1621 1829 1814 2194 2094 2002 2002 2706 2263

1352 1551 1534 1331 1530 1350 1378 1496 1464 1167 1020 1670 1289

143 77 100 165 56 39 68 55 36 26 39 73 48

366 363 197 306 176 94 121 136 158 91 135 171 127

471 737 488 1092 1504 2239 3946 6953 5327 4785 7497 8580 8424

469 1006 586 241 276 308 378 444 467 387 285 352 521

251

Табл. 10.3. Чисельність худоби в усіх категоріях господарств (на початок року, тис. голів) Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці та кози Коні

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

763,7

689,7

584,0

504,4

484,6

451,0

384,1

356,2

345,1

325,3

294,8

277,5

340,8

318,9

285,6

258,1

254,7

236,1

216,7

206,9

196,6

180,0

170,0

159

388,3 55,9 43,6

378,7 52,5 41,2

358,8 50,1 39,3

275,1 52,2 39,1

288,7 52,7 37,4

304,1 51,8 36,4

245,7 49,2 33,5

224,5 47,4 30,7

249,0 42,7 28,2

282,3 37,9 26,7

246,4 35,7 24,2

215,5 34,4 21,8

Табл. 10.4. Чисельність худоби в сільськогосподарських підприємствах (на початок року; тис. голів) Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці та кози Коні

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

616,0

540,0

433,5

347,0

321,5

291,8

234,2

212,5

204,2

192,5

173,7

162,1

204,4

182,4

149,0

117,9

112,2

96,8

81,0

75,8

71,7

64,9

63,0

60,5

148,2 13,8 26,9

136,2 9,5 23,0

121,3 7,0 19,6

76,1 5,3 15,9

85,7 4,3 13,4

96,4 4,1 11,9

65,1 4,0 9,3

64,1 4,1 7,6

86,5 4,0 6,5

122,3 3,2 5,6

110,7 3,0 4,5

101,2 2,8 3,7

Табл. 10.5. Чисельність худоби в господарствах населення (на початок року; тис. голів) Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці та кози Коні

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

147,7

149,7

150,5

157,4

163,1

159,2

149,9

143,7

140,9

132,8

121,1

115,4

136,4

136,5

136,6

140,2

142,5

139,3

135,7

131,1

124,9

115,1

107,0

98,5

240,1 42,1 16,7

242,5 43,0 18,2

237,5 43,1 19,7

199,0 46,9 23,2

203,0 48,4 24,0

207,7 47,7 24,5

180,6 45,2 24,2

160,4 43,3 23,1

162,5 38,7 21,7

160,0 34,7 21,1

135,7 32,7 19,7

114,3 31,6 18,1

252

Додаток 6 Табл. 12.1. Обсяги транспортних перевезень1 Вид транспорту

Залізничний2

Автомобільний

Водний3

Авіаційний3

Трубопровідний4

Рік

2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008

Міський електротранспорт2

2000 2005 2006 2007 2008

Всього

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Перевезено вантажів млн. т %

13,227 15,030 14,178 14,136 15,288 12,0

Вантажооборот млн.т.км.

288,0 733,0 846,6 942,8 1192,9 1010,2

Перевезено пасажирів млн. %

12,6 10,332 78,437 12,654 89,160 91,196 87,1

13,227 15,030 14,178 14,136 15,288 12,4

288,0 733,0 846,6 942,8 1192,9 1201,3

10,332 78,437 12,654 89,160 91,196 140,2

Інформація надана Головний управлінням статистики у Чернігівській області Показники обчислюються на державному рівні. 3 Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про статистику» 4 Показники відсутні 2

253

Пасажирооборот млн.пас.км.

893,2 928,0 989,0 1014,5 923,2 869,6

893,2 928,0 989,0 1014,5 923,2 1052,1

Табл. 12.2. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів1 Всього

Тип автомобіля 2000

Автомобілі - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби

Від 3,1 до 5 років

До 3 років

2005

2006

2007

2008

2009

2005

2006

2007

2008

2009

2005

2006

2007

2008

2009

129816 96823 9040 6179 1658 9353 3797

129737 97780 8600 5805 1745 8945 3823

132442 101440 8232 5351 1827 9010 3618

142626 111273 8497 5273 1936 8742 3796

146178 114135 9422 5313 1964 8636 3787

2000

13092 11605 388 50 82 322 428

16270 14396 440 49 112 422 561

16064 14186 382 88 111 477 546

22105 19932 501 126 118 515 601

19676 17681 536 95 114 471 527

2000

20073 17379 708 35 212 788 613

20447 17655 650 37 227 808 668

20170 17296 578 70 245 854 723

22769 49684 646 126 272 913 724

20864 17634 712 193 272 975 676

2966

3039

2964

3099

2921

217

290

274

312

252

338

402

404

402

Від 5,1 до 10 років

Більше 10 років

Тип автомобіля 2000

2005

2006

2007

2008

2009

32057 27592 1110 229 306 1393 812 615

32355 27945 1141 291 352 1329 667 630

32427 27992 1179 218 374 1372 716 646

33437 28559 1257 287 369 1475 788 702

35349 29956 1359 427 359 1722 801 725

¹ Інформація за 2000 рік відсутня.

254

2000

2005

2006

2007

2008

2009

64594 40247 6834 5865 1058 6850 1944 1796

60665 37784 6369 5428 1054 6386 1927 1717

63781 42036 6093 4975 1097 6307 1633 1640

67305 43098 6039 4734 1177 5839 1683 1681

70289 48864 6815 4598 1219 5468 1783 1542

Додаток 8 Перелік громадських організацій природоохоронного спрямуваня, які співпрацюють з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та увійшли до складу Громадської ради Телефон/ Факс

Електронна пошта

3-21-06

sav_14@mail.ru

77-48-39

–

64-31-17

–

2-50-25

3-21-06

–

678-433

aratta@open.net.ua

676-203

PZU@cg.ukrtel.net

60-83-06

–

3-12-40

–

4-40-75

beluri@rambler.ru

4-22-53

–

Керівник Глаба Андрій Володимирович

0669680399

–

Голова Романова Анна Анатоліївна

613-473 0503135654

romanova_center@ mail.ru

4-40-75

dbuvr@cg.ukrtel.net

635-316 0504653430

kuliksergey@bk.ru

Назва організації

Юридична адреса

Керівник організації

1.Всеукраїнська екологічна ліга – міська організація

м. Чернігів , вул. Гетьмана Полуботка, 53

2.Обласна організація Українського товариства охорони природи

м. Чернігів, вул. Чернишевського, 14

3.Обласний центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій

м. Чернігів, вул. Нахімова, 3

4.Екологічний клуб «Берізка» ОСЮН

м. Чернігів, вул. Франка, 2а

5.Чернігівський студентський екологічний клуб

м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53

6.Чернігівський центр для дітей та юнацтва «Аратта»

м. Чернігів, вул. Островського, 37

7.Обласна організація Партії зелених України

–

8.Всеукраїнська екологічна ліга – обласна організація

м. Чернігів, урочище Ялівщина

м. Чернігів вул. Комсомольська, 21/1

Голова Карпенко Юрій Олександрович Заступник голови президії Осипець Володимир Миколайович Директор Степовик Петро Миколайович Керівник Кидиба Руслана Григорівна Керівник Яковенко Олександр Іванович Виконавчий директор Філатова Вікторія Олексіївна Голова Бурковський Леонід Григорович Голова Гаврилей Олександр Іванович Керівник Гладченко Ганна Леонідівна Керівник Білий Юрій Анатолійович Керівник Сич Юрій Олексійович

м. Чернігів, проспект Перемоги, 95, оф.46 м. Чернігів, вул. Спаська, 46

9.Обласна організація Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» 10.Чернігівський районний Центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму 11.Громадська організація «Меридіан фундаментальних традицій» 12.Чернігівська міська молодіжна громадська організація «Молодіжний актив Чернігова» 13.Чернігівська міська громадська організація «Об’єднання «Громадська думка» 14.Чернігівська обласна організація Товариства меліораторів і водо господарників України 15. Чернігівська міська ГО «Родова земля»

м. Чернігів, урочище Ялівщина м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1

Голова Нагалюк Сергій Іванович (Потапенко В.О.) Голова Кулик Сергій Миколайович

м. Чернігів пр.-т Перемоги, 39-а М. Чернігів, вул.Рокосовського, 54/31

256

Додаток 9 Цікава екологічна інформація  папір розкладається в землі за два роки;  фільтр від цигарки – 100 років;  консервна бляшанка – 100 років;  поліетиленовий пакет – 200 років;  пластикова пляшка – 500 років;  скляна пляшка – 1000 років;  побутове сміття становить 13 % всіх твердих відходів;  у Швейцарії попередньо сортується понад 80 % всього сміття;  нагромаджені в Україні тверді промислові відходи займають територію понад 53 тис. га, а їх загальний обсяг перевищує 17 км3;  заводи для спалювання сміття - джерело діоксину №1. Чи знаєте Ви, що:  Тютюнопаління є однією з найрозповсюдженіших шкідливих звичок людини. На Землі щорічно від наслідків тютюнопаління помирає З млн. людей. Останніми роками Україну зараховують до країн з високою розповсюдженістю тютюнопаління. Згідно з даними ВООЗ у нас палять 51 % чоловіків і 20 % жінок працездатного віку.  До 2011-го в Україні планується побудувати 20 заводів потужністю від 5 до 100 тис. тонн біопального на рік. Ціна одного виробництва, що випускає 100 тис. тонн біопального на рік, становить EUR170 млн. — «Програма розвитку виробництва біопального в Україні»  Біля 4% нафти, що видобувається на Землі, використовується для виробництва пластику і стільки ж витрачається в процесі цього виробництва.  75% риби у всьому світі виловлюють понад норми.  80% вихідного обсігу лісів вирубано, тільки в районі Амазонки в хвилину зникає 2000 дерев.  Година Землі була започаткована в Сіднеї (Австралія) в 2007 році, коли 2,2 мільйона домівок та організацій вимкнули світло на одну годину. Вже через рік ця подія стала світовою екологічною ініціативою, до якої долучилося більше 100 мільйонів людей у 35 країнах світу. Відмічається і в Україні.

257