chernigiv_2010 by Administrator Dovkillia

ЗМІСТ

1. 1.1 1.2 2. 2.1 2.1.1 2.1.2 2.1.3 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7 3. 3.1 3.2 3.3 4. 4.1 4.1.1 4.1.2 4.1.3 4.2 4.2.1 4.2.2 4.2.3 4.3 4.3.1 4.3.2 4.3.3 4.3.4 4.4

Вступне слово ……..…….…….………………………….…………… Загальні відомості …….….……………..……………………………... Географічне розташування та кліматичні особливості території Чернігівської області ………………………………………………….… Соціальний та економічний розвиток, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку ………………………………..….. Стан атмосферного повітря …………………………….……………..

7 9

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря…..……….…. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами…………..…………………………….…….… Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області…………………………..…….… Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) …………………………………………………………………………..…. Транскордонне забруднення атмосферного повітря …………………. Якість атмосферного повітря в населених пунктах ………………..…. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря …………...… Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля…..…. Вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини та біорізноманіття…………………………………………………………... Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря…… Зміна клімату .......................................................................................... Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів ……………………………………………………….… Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів ………………………………………………….…….. Політика у сфері адаптації до зміни клімату …………………….……. Стан водних ресурсів …………………………………….………….…. Водні ресурси та їх використання……………………………………… Загальна характеристика………………………………………..…….... Водозабезпеченість території Чернігівської області ………………… Водокористування та водовідведення……………………………….…. Забруднення поверхневих вод …………………………………….…… Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод…………………………………………………………………………. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) ……. Транскордонне забруднення поверхневих вод………………………... Якість поверхневих вод…………………………………………….…… Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками…………………… Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів…….……. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію………………………………………………………..…..….….. Радіаційний стан поверхневих вод…………………………….…..….... Якість питної води та її вплив на здоров'я населення…………………

9 11 15

15 18 21 23 23 25 26 26 27 29 29 30 30 34 34 34 36 39 44 44 45 47 49 49 58 59 60 61

4.6 5.

5.1 5.1.1 5.1.2

5.1.3 5.1.4 5.1.5 5.2 5.2.1 5.2.2 5.2.3 5.2.4

5.2.5 5.2.6 5.2.7 5.3 5.3.1 5.3.2 5.3.3 5.3.4

5.3.5 5.3.6 5.4 5.4.1 5.4.2 5.5 5.6 5.7 6. 6.1 6.1.1

Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів ……………..….…... Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування регіональної екологічної мережі ………………………………….….. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування регіональної екологічної мережі………………………………….…… Загальна характеристика……………………………………………….. Загрози та вилив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття……………………………………………..…………….… Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття……………………………………………………………… Формування регіональної екомережі………………………………….. Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами……………………………………………………...……..… Охорона, використання та відтворення рослинного світу……….…... Загальна характеристика рослинного світу……………………………. Лісові ресурси………………………………………………..……..….… Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів………………………………………………………………..….. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України……………………………………………………………...…….. Адвентивні види рослин…………………………………………….…… Стан зелених насаджень………………………………………..……...… Заходи щодо збереження рослинного світу………………………….… Охорона, використання та відтворення тваринного світу…………….. Загальна характеристика тваринного світу……………………….……. Стан та ведення мисливського господарства…………………..…..….. Стан та ведення рибного господарства…………………………..…..… Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України………………………………………………………………..…... Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття.…. Заходи щодо збереження тваринного світу…………………………… Природні території, що підлягають особливій охороні………..…..… Стан і розвиток природно-заповідного фонду Чернігівської області……………………………………………………………….….… Водно-болотні угіддя міжнародного значення………………..…….... Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон…………..… Історико-культурна спадщина…………………………………..…….... Туризм як фактор впливу па довкілля……………………….….…...…. Стан земельних ресурсів і ґрунтів ……………………….……..…..... Структура та використання земельних ресурсів……………….…..…. Структура та динаміка змін земельного фонду Чернігівської області…………………………………………………………………..… 2

65 65 65

65 66 66 67 68 68 68 74

75 76 78 79 80 80 80 83

85 86 86 87 87 89 89 89 91 93 93 93

6.1.2 6.2 6.3 6.3.1 6.3 2 6.3.3 6.4 7. 7.1 7.1.1 7.2 7.2.1 7.2.2 7.3 7.4 8. 8.1 8.2 8.3 8.4 8.5 9. 9.1 9.2 9.3 9.3.1 9.3.2 10. 10.1 10.2 10.2.1 10.2.2 10.2.3 10.2.4 10.3 11. 11.1 11.2 11.2.1 11.2.2 11.2.3 11.2.4 11.3 12.

Господарська освоєність земельних угідь…………………..………….. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.…….. Стан і якість ґрунтів……………………………………………………... Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення……………….… Забруднення ґрунтів…………………………………………………….. Деградація ґрунтів ………………………………………………………. Оптимізація використання та охорона земель……………………….… Надра ……………………………………………………………...……... Мінерально-сировинна база……………………………………………. Стан та використання мінерально-сировинної бази………………….. Система моніторингу геологічного середовища……………………… Підземні води: ресурси, використання, якість………………………… Екзогенні геологічні процеси…………………………………..……..… Геологічний контроль за вивченням та використанням надр……….. Дозвільна діяльність у сфері використання надр……………………... Відходи ……………………………………………………………….….. Структура утворення та накопичення відходів……………………….. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)…………………………………………………………….…. Використання відходів як вторинної сировини……………………….. Транскордонне перевезення відходів………………………………….. Державне регулювання в сфері поводження з відходами…………….. Екологічна безпека ……………………………………………….….… Екологічна безпека як складова регіональної безпеки……………….. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку ……….….. Радіаційна безпека та радіоекологія……………………………………. Радіаційне забруднення територій………………….………………….. Радіоактивні підходи ……………………………………….…………… Промисловість та її вплив на довкілля ……………………………... Структура та обсяги промислового виробництва ……………………. Вплив на довкілля…………………………………………………..……. Гірничодобувна промисловість…………………………………….…… Металургійна промисловість…………………………………..…...…… Хімічна та нафтохімічна промисловість ………………………………. Харчова промисловість……………………………………………....…. Заходи з екологізації промислового виробництва…………….…....…. Сільське господарство та його вплив на довкілля ……………….. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві………… Вплив на довкілля …………………………………………………..…… Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження…………………………………………..….. Використання пестицидів………………………………………..………. Геологічні аспекти зрошення та осушення земель……………….…… Тенденції в тваринництві ……………………………………………..… Органічне сільське господарство…………………………………….… Енергетика та її вплив на довкілля …………………………….…… 3

96 96 97 97 100 105 108 111 111 113 117 117 121 123 123 124 124 127 136 139 139 141 141 157 157 157 162 164 164 183 183 183 185 187 189 191 191 194 194 198 200 203 207 209

12.1 12.2 12.3 12.4 13. 13.1 13.1.1 13.1.2 13.2 13.3 14. 14.1 14.2 14.3 14.4 15. 15.1 15.2

15.3 15.4 15.5 15.6 15.7 15.7.1 15.7.2 15.8 15.9 15.10 15.11 15.12 15.12.1 15.12.2 15.13 15.14 15.14.1 15.14.2

Структура виробництва та використання енергії…………………….. Ефективність енергоспоживання……………………………………..…. Вплив енергетичної галузі на довкілля………………………………… Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики ……………………………………………… Транспорт та його вплив па довкілля ………………………….…… Транспортна мережа Чернігівської області…………………………..… Структура та обсяги транспортних перевезень ………….…..…….…. Склад парку та середній вік транспортних засобів …………………... Вплив транспорту на довкілля ……………………………………….… Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля……………. Збалансоване виробництво та споживання …………………….…... Структурна перебудова та екологізація економіки…………………… Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Чернігівській області………………………………………………….…. Ефективність використання природних ресурсів ………….……..….. Тенденції та характеристика споживання…………………………….... Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища……………………………………………….. Національна та регіональна екологічна політика ….………………… Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки……………………………………………………………….….... Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства …………………………………………………….……… Виконання державних цільових екологічних програм……………….. Моніторинг навколишнього природного середовища ………………. Державна екологічна експертиза………………………………….……. Економічні засади природокористування ……………………….....…. Економічні механізми природоохоронної діяльності……………….… Стан фінансування природоохоронної галузі………………………… Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування………………………………………….…...…… Дозвільна діяльність у сфері природокористування………………….. Екологічний аудит та екологічне страхування………………………... Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля……………………………………………………………….….. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень……………………………………………………………..…….… Діяльність громадських екологічних організацій…………….……….. Діяльність громадських рад, об'єднань, тематичних робочих груп і мереж …………………………………………………………….……….. Екологічна освіта та інформування ……………………………..…..…. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля ……………. Співробітництво з Європейським Союзом……………………..…….. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо 4

209 210 212 213 214 214 215 216 217 218 220 220 220 221 222 224 224

225 227 270 273 278 282 282 284 285 287 288 289 298 300 305 306 308 308 308

15.14.3

програм /проектів зовнішньої допомоги……………………………….. Двостороннє та багатостороннє співробітництво …………….………. 309 Висновки……………………………………………………….……….... 312 Додатки………………………………………………………….……….. 314

ВСТУП Без охорони природи, навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів сьогодні неможливо уявити сучасний світ. Людина в результаті своєї господарської діяльності порушує природні зв’язки, руйнує навколишнє середовище, і цим мимоволі створює для себе несприятливі, а іноді навіть згубні, умови життя. Охорона природи – справа всього суспільства, але тільки держава, яка володіє необхідними засобами та можливостями концентрації зусиль всіх підприємств та організацій, інститутів громадянського суспільства, може реально забезпечити захист навколишнього середовища. Необхідність забезпечення владою прав громадськості, передбачених Орхуською конвенцією «Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», зумовлює потребу видання доступної екологічної літератури. Основою таких видань є висока інформативність, доступність викладу та формувань, науковість. Колектив Державного управління охорони навколишнього природного середовища спробував донести до широкого кола читачів чергове видання доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2010 рік», яке традиційно виходить у двох формах: друкованій та електронній. Електронну версію даного 5

видання розміщено на офіційному веб-порталі Держуправління за адресою http://eco23.gov.ua/. У доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2010 рік» фахівці можуть знайти інформацію про динаміку змін екологічної ситуації області, студенти і школярі – матеріал, який сприятиме розвитку їх екологічної свідомості. Зацікавлена громадськість матиме можливість познайомитись з станом природних ресурсів та причинами забруднення довкілля, яке впливає на якість життя кожного із нас. Інформаційний вклад у це видання зробили: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, Державна екологічна інспекція в Чернігівській області, Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства, Головне управління економіки Чернігівської облдержадміністрації, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, Головне управління статистики у Чернігівській області, Головне управління Держкомзему у Чернігівській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області (Чернігівдержрибохорона), Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, Державне науково-виробниче підприємство Державний інформаційний геологічний фонд України «Геоінформ», Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки, Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, Управління Держгірпромнагляд по Чернігівській області, Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області, Державна інспекція з карантину рослин по Чернігівській області, Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», Головне фінансове управління Чернігівської облдержадміністрації, Головне управління житловокомунального господарства Чернігівської облдержадміністрації, Управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації, Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, Комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс», ДП «Остерський військовий лісгосп», ДП «Чернігівський військовий лісгосп», Корюківське районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс», Коропське спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Агролісгосп», ТОВ «Прогрес», СВК «Зоря», ПОСП «Мрія», СВК «Полісся», ДП «Промінь» ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», ПП «Рассвєт», ПСП «Червоний маяк», СТОВ «Хоробор Агро», СТОВ «Андріївське», ТОВ «Праця Стольне», ТОВ «Земля і воля», ПСП «Злагода», ВАТ «Прилуцький хлібозавод», СТОВ «Полісся», СТОВ «Україна», ВСК ім. Горького, ПСП «Колос», ТОВ спеціалізоване лісове 6

господарство «Авангардліс», Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень, ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», СТОВ «Дружба», СВК «Правда», СГВК «Блистівський», ТОВ ім. Шевченка,ТОВ «Обрій», Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, Державна Корпорація «Українське державне об’єднання «Радон» Київський державний міжобласний спецкомбінат, Ніжинський державному університеті імені Миколи Гоголя, Чернігівський державний педагогічний університет, Чернігівський державний інститут економіки і управління, Мезинський національний природний парк, Ічнянський національний природний парк, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський». Дякуємо всім, хто надав допомогу Держуправлінню у підготовці цього видання. Відгуки щодо змісту доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2010 рік» просимо надсилати на е-mail: eco23@open.net.ua.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні умови Чернігівська область одна з найбільших на Україні (за своєю територією посідає друге місце). Площа – 31,9 тис. км2 (5,3 % території країни), густота населення – 36 осіб/км2. Розташована на півночі України в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі – з Брянською областю Росії, на сході – з Сумською, на півдні – з Полтавською, на південному заході – з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря – 120 метрів, на північному сході – 200 метрів, на південному заході – 120 – 150 метрів. Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура січня – -7оС, липня – +19оС. Середньорічна кількість опадів – 550 – 660 мм. Має своєрідні природні ландшафти, досить поширені біологічні різновиди. Попри великі втрати від меліоративних, робіт, проведених у свій час, ландшафтам Чернігівського Полісся властивий високий ступінь поширення природних територій. Значна частина з них зберігає потенційні можливості відновлення – повернення до природного стану або деякого 7

наближення до нього. Непогано збережені і заплавні ландшафтні комплекси середніх та великих рік – Десни, Сейму, Снову, Сожу. Лучні та лучно-болотні і болотні заплавні комплекси верхів’їв, а здебільшого і всієї течії багатьох малих річок дуже змінені – осушені і частково розорані. Майже цілком область розміщується у Придніпровській низовині, південна її частина у межах Полтавської рівнини і має переважно рівнинну, злегка хвилясту поверхню, в цілому сприятливу для господарської діяльності. Абсолютні висоти 100-220 м (максимальна відмітка 222 м біля с. Березова Гать Новгород-Сіверського району). Переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу (річкові долини, яри, балки) у поєднанні з акумулятивними (льодовикові і водно-льодовикові вали, зандрові рівнини). Виключенням є сильно еродовані території Придеснянського плато (західні відроги Середньо-Російської височини), численні лесові "острови" у північній та південно-східній частинах області, а також болота і знижені та перезволожені землі давніх річкових та прохідних долин (Замглай, Смолянка та інші). Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,4 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин – нафти, конденсату, торфу; 31,7 % загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині; 8,2 % – води прісні та мінеральні, 0,7 % – нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. Область є однією з найбагатших за запасами водних ресурсів. Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією області протікають 1570 річок загальною довжиною 8336 км, в т. ч. великі річки: Дніпро (91 км), Десна (505 км); середні: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195 км), Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км), а також малі річки. Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч. великих річок – 596 км, середніх – 723 км, малих – 7017 км.

Густота річкової мережі області – 0,26 - 260 м на 1 км2.

Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра. Десна (загальна площа басейну – 88,9 тис. км2) є другою за величиною на території басейну Дніпра річкою після Прип’яті та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В басейні Десни, в середній за водністю рік, формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків. Відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41 % від загальної площі району, то в південних – лише від 7 до 20 %.

1.2. Соціальний та економічний розвиток Чернігівської області, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку регіону Чернігівщина – край з потужним економічним, інтелектуальним і природним потенціалом. Розташування її в межах поліської та лісостепової зон зумовлює різноманіття природного середовища і сировинних ресурсів, 9

історичної спадщини, видів і напрямів виробничої діяльності. Унікальність економіко-географічного положення області визначається її розташуванням на кордоні трьох держав: України, Росії, Білорусі та близькістю до столиці і великого промислового центру – м.Києва. Сталий соціально-економічний розвиток регіону передбачає таке функціонування її народногосподарського комплексу, коли одночасно забезпечуються: задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб населення; раціональне та екологобезпечне господарювання й високоефективне використання природних ресурсів; підтримання сприятливих для здоров'я людини природно-екологічних умов життєдіяльності, збереження, відтворення і примноження якості довкілля та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. Сталий розвиток регіону — це насамперед економічне зростання, за якого ефективно розв'язуються найважливіші проблеми життєзабезпечення суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля. Соціально-економічний розвиток Чернігівської області Промисловість За підсумками 2010 р. випуск промислової продукції на території Чернігівської області склав 99,8% до рівня 2009 р. Збільшились обсяги продукції в переробній промисловості, у виробництві та розподіленні електроенергії, зменшилися – у добувній промисловості. У добувній промисловості обсяг виробництва продукції становив 95,2%. Збільшився видобуток природних пісків та крейди, більше вироблено торф’яних брикетів та напівбрикетів. При цьому зменшився видобуток природного газу та нафти. У переробній промисловості приріст виробництва за підсумками року становив 1,0%. На підприємствах легкої промисловості приріст обсягів продукції склав 1,1%. Упродовж 2010 р. вироблено 3,2 млн.м2 тканин, 265,8 тис.шт. постільної білизни, 996,6 тис. пар взуття. Порівняно з 2009 р., на 19,4% зросло виробництво взуття, на 4,6% – постільної білизни. При цьому виробництво тканин зменшилося на 28,7%. На підприємствах целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності рівень 2009 р. перевищено на 14,9%, в обробленні деревини та виробництві виробів із деревини обсяги продукції становили 90,7%. Виробництво деревини уздовж розпиляної чи розколотої становило 96,4 тис.м3, або 90,1% до 2009 р. На підприємствах із виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції випуск продукції склав 92,7%. Виробництво елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю становило 34,3 тис.м3, що на 20,4% більше, ніж рік тому. Цегли керамічної невогнетривкої вироблено 21,4 млн.шт.умов.цегли, або 80,8% до рівня 2009 р. 10

Упродовж січня-листопада 2010 р. промислові підприємства області реалізували промислової продукції (товарів, послуг) на суму 10,2 млрд.грн. В обсягах реалізації 73,1% займала продукція переробної промисловості, 19,2% – підприємств із виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, 7,7% – добувної промисловості. Сільське господарство За попередніми розрахунками, індекс обсягу виробництва продукції сільського господарства за 2010 р. склав 86,9% до рівня 2009. При цьому в сільськогосподарських підприємствах він становив 89,1%, а в господарствах населення – 85,3%. Загальне виробництво продукції рослинництва становило 81,3% до 2009р. ( в аграрних підприємствах – 85,2%, у господарствах населення – 78,4%). Обсяг продукції тваринництва склав 98,0% рівня 2009 р. (у сільгосппідприємствах – 97,6%, у господарствах населення – 98,2%). Будівельна діяльність Підприємствами області за 2010р. виконані будівельні роботи на суму 340,9 млн.грн., що в порівнянних цінах становить 61,9% рівня 2009р. Зменшення обсягів робіт спостерігалося за основними видами будівельної діяльності (підготовка будівельних ділянок – на 58,5%, будівництво будівель і споруд – на 35,2%, установлення інженерного устатковання будівель та споруд – на 36,5%). Близько двох третин (61,2%) загального обсягу будівництва виконали підприємства м.Чернігова, ще 29,9% – будівельники м.Прилук, Козелецького та Чернігівського районів. Транспорт Упродовж 2010 р. підприємствами транспорту перевезено 2368,2 тис.т вантажів, що на 3,3% більше, ніж у 2009 р. Вантажооборот зріс на 8,5% і становив 1072,9 млн.ткм. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за 2010 р. перевезено 2252,4 тис.т вантажів, що на 15,5% більше, ніж рік тому. Вантажооборот виконано в обсязі 1012,8 млн.ткм, який зріс на 26,9%. Обсяги вантажних перевезень річкового транспорту становили 34,0% рівня 2009 р. Усі вантажні перевезення здійснювалися в закордонному сполученні. Упродовж 2010 р. послугами пасажирського транспорту області скористалися 125,0 млн. пасажирів, що становить 98,6% рівня 2009 р. Пасажирооборот виконано в обсязі 1028,4 млн.пас.км (98,1%). Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 85,9 млн. пасажирів (99,5% до 2009 р.). Перевезення пасажирів річковим транспортом зросли за рік на 11,4%. 11

Обсяг пасажирських перевезень, виконаний міським електротранспортом, скоротився на 3,4%. Зовнішня торгівля товарами У січні–листопаді 2010 р. експорт товарів становив 294,4 млн.дол.США, імпорт – 345,0 млн.дол.США. Порівняно із січнем– листопадом 2009 р., експорт зріс на 9,5%, імпорт – на 22,1%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 50,6 млн.дол.США (у січні– листопаді 2009р. сальдо було також від’ємним – 13,7 млн.дол.). Зовнішньоторговельні операції товарами область здійснювала з партнерами зі 106 країн світу. До країн СНД було експортовано 61,7% всіх товарів, до країн ЄС– 22,6% (у січні–листопаді 2009 р. – відповідно, 62,5% та 18,4%). Найбільшим торговельним партнером області залишається Російська Федерація (35,8% експортних та 21,7% імпортних поставок). Збільшився експорт товарів до основних країн-партнерів: Румунії (у 51,4 раза), Казахстану (у 2,1 раза), Азербайджану (в 1,7 раза), Польщі (на 33,8%), Узбекистану (на 23,8%), Литви (на 16,4%), Російської Федерації (на 13,0%), Франції (на 5,2%). Порівняно із січнем–листопадом 2009р. зріс експорт насіння й плодів олійних рослин в 1,9 раза, взуття – в 1,7 раза, деревини й виробів із неї – в 1,5 раза, молока та молочних продуктів – на 35,4%, зернових культур – на 34,3%, олії рослинного походження – на 30,9%, виробів із паперу та картону – на 26,7%, одягу текстильного – на 24,1%. Водночас зменшився експорт готових харчових продуктів на 38,3%, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв – на 15,2%, полімерних матеріалів, пластмас – на 4,2%. Надходження з країн СНД становили 36,9% загального обсягу імпорту, з країн ЄС – 38,3% (у січні–листопаді 2009 р. – відповідно, 28,9% та 46,7%). Порівняно із січнем–листопадом 2009 р. збільшився імпорт із Литви (у 3,2 раза), Білорусі (у 2,4 раза), Російської Федерації (на 38,8%), Італії (на 36,9%), Індії (на 32,3%), Китаю (на 20,6%), Нідерландів (на 9,5%), Бельґії (на 8,5%). Зріс імпорт полімерних матеріалів, пластмас та каучуку, добрив – в 1,8 раза, недорогоцінних металів та виробів із них – в 1,7 раза, продуктів рослинного походження – в 1,6 раза, паперу та картону – на 21,6%, текстилю та виробів із нього – на 5,3%. Натомість на 26,6% зменшився імпорт котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв, на 8,1% – готових харчових продуктів. Торгівля та ресторанне господарство Оборот роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за 2010 р. становив 10040,6 млн.грн., що на 6,7% більше обсягу 2009 р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадали 12

31,2%. В обороті організованих ринків 14,8% обсягу займав продаж сільськогосподарських продуктів. Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) збільшився за 2010р. на 0,9% і становив 317,2 млн.грн. Ціни і тарифи Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у 2010 р. становив 109,5% (у 2009 р. – 112,7%). Продукти харчування та безалкогольні напої стали дорожчими на 10,2%. Найбільше подорожчали: овочі (на 47,0%, у т.ч. картопля – більше ніж удвічі); кисломолочна продукція, молоко, маргарин, какао, сири (на 26,6–31,8%); олія, фрукти, хліб і хлібопродукти, цукор, кондитерські вироби з цукру та борошна (на 12,8–20,9%). Водночас знизилися ціни на тваринні жири (на 34,9%). Алкогольні напої подорожчали на 12,4%, тютюнові вироби – на 38,1%. Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому зросли за рік на 15,4% (у т.ч. природний газ став дорожчим в 1,5 раза, скраплений газ – на 32,8%, водопостачання – на 26,8%, каналізація – на 23,5%). Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 10,0% зумовлене подорожчанням послуг санаторно-курортних установ (на 15,1%), амбулаторних послуг (на 8,5%), фармацевтичної продукціїі (на 8,4%). Ціни на транспорт у цілому підвищилися на 6,1%, у т.ч. паливо та мастила подорожчали на 13,7%, вартість перевезень пасажирським автодорожнім транспортом – на 10,8%. Водночас на 2,0–6,2% знизилися ціни на побутову техніку, аудіотехніку, фотоапаратуру та обладнання для обробки інформації. Індекс цін виробників промислової продукції у 2010р. становив 110,5% (у 2009 р. – 127,6%). Доходи населення У січні-листопаді 2010 р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, організацій та установ області (з кількістю найманих працівників не менше 10 осіб) становив 1689 грн. і порівняно з відповідним періодом 2009 р. зріс на 20,2%. До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці належали транспорт, фінансова діяльність, добувна промисловість, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність, де заробітна плата працівників перевищила середньообласний показник в 1,4–1,9 раза. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався в хімічному виробництві, рибальстві, рибництві, де він не перевищував 55% середнього рівня в економіці області. Індекс реальної заробітної плати в січні–листопаді 2010 р., порівняно з січнем-листопадом 2009 р., становив 111%. 13

Упродовж січня-листопада 2010 р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати зросла на 0,6%, або на 0,1 млн.грн., і на 1 грудня 2010р. становила 25,0 млн.грн., що дорівнює 5,9% фонду оплати праці, нарахованого за листопад 2010 р. Заборгованість із виплати заробітної плати перед працівниками економічно активних підприємств упродовж січня-листопада 2010 р. зменшилася на 27 % (на 5,3 млн.грн.) і на 1 грудня 2010 р. становила 14,3 млн.грн. Упродовж 2010 р. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначено 69,4 тис. сімей, або 87,1% від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями. Загальна сума призначених субсидій становила 6,8 млн.грн. (у міських поселеннях – 5,4 млн.грн., у сільській місцевості – 1,4 млн.грн.) Крім того, 16 тис. сімей (73,2% з числа тих, які звернулися) було призначено субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (у міських поселеннях – 2,2 тис., у сільській місцевості – 13,8 тис. сімей). Середній розмір субсидії цього виду, призначеної в грудні 2010р., становив 397 грн. на одну сім’ю. У січні–листопаді 2010р. населення області сплатило за житловокомунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, 522,2 млн.грн. (100,0% нарахованих за цей період сум). Заборгованість населення на кінець листопада 2010р. становила 100,3 млн.грн. Ринок праці Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на 1 січня 2011р. становила 19,1 тис. осіб. Кількість зареєстрованих безробітних становила 18,5 тис. осіб, або 33,9% всіх безробітних працездатного віку, визначених за методологією Міжнародної Організації Праці. Кожний п`ятнадцятий із них утратив роботу з економічних причин. Допомогу у зв`язку з безробіттям отримували 72,5% осіб, які мали статус безробітного. Кожен другий безробітний раніше обіймав місце робітника, кожен третій – посаду службовця, а решта не мала професійної підготовки. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому в області за 2010 р. зріс на 0,2 відсоткового пункта й на 1 січня 2011 р. становив 2,9% населення працездатного віку. У сільській місцевості цей показник зріс на 0,5 в.п. й становив 3,3% населення працездатного віку, у міських поселеннях– на 0,1 в.п. (2,7% населення працездатного віку). Демографічна ситуація На 1 грудня 2010 р. в області, за оцінкою, проживали 1099,2 тис. осіб. Упродовж січня-листопада 2010 р. чисельність населення зменшилася на 10,5 тис. осіб, або на 10,4 у розрахунку на 1000 жителів. Народжуваність у січні-листопаді 2010 р., порівняно з відповідним періодом 2009 р., зменшилася з 9,5 до 9,1 живонароджених у розрахунку на 1000 жителів. Рівень смертності також зменшився – з 19,7 до 19,5 особи в розрахунку на 1000 жителів. Спостерігалося збільшення міграційної активності жителів області. На Чернігівщину впродовж січня–листопада прибули 16836 осіб, вибули – 16835. 14

2. СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними обласного управління статистики в 2010 р. 486 підприємств(403 – в 2009 р.), з них 239 підприємств агропромислового комплексу (144 – в 2009р.), звітувались по формі 2-ТП (повітря) щодо викидів від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря. Відповідно до інструкції щодо порядку складання державної статистичної звітності про охорону атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря), починаючи з 2004 року звіт складають підприємства, установи, організації, громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності, що мають стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин і взяті на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 1655 від 13.12.2001, станом на 30.12.2010 р., на державний облік взято 381 промислових майданчиків підприємств, організацій, установ. Частка об’єктів агропромислового комплексу області, що звітуються за викиди в атмосферне повітря становить – 49%. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферу у 2010 р. склав 47,388 тис. тонн. В порівнянні з 2009 р. кількість викидів збільшилась на 10,3% ,що складає 4,415 тис. тонн. В 2010 р. кількість викидів від агропромислового комплексу склали 13,751 тис. тонн, що на 4,518 тонн більше 2009 р. за рахунок збільшення кількості суб’єктів, які звітувались по формі 2 ТП(повітря). Понад 50 % (49,337 тис. тонн) від загального об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення (автотранспорт, залізничний та річковий транспорт, виробнича техніка). 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Проведено аналіз статистичної звітності за формою № 2-ТП (повітря) за 2010 рік. Динаміка загальних обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області стабілізувалась до незначного підвищення, за рахунок збільшення суб’єктів підприємницької діяльності, що звітувались за викиди в атмосферне повітря. В 2010 році кількість викидів становила 96,725 тис. тонн. В порівнянні з 2009 роком загальні викиди збільшились на 2,86 тис.тонн. В 2010р. викиди від стаціонарних джерел 486 підприємств, організацій, установ, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 47,388 тис. тонн, що на 4,415 тис. тонни (10,3%) більше, ніж в минулому році. 15

Обсяги викидів від пересувних джерел в 2010 році склали 49,337 тис. тонн, що на 1,555 тонни (3%) менше минулорічного показника. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Чернігівській області у розрахунку на одну особу складає 42,925 кг, в порівнянні з минулим роком кількість викидів збільшилась на 4,4 кг. У 2010 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та пересувних по Чернігівській області у розрахунку на км2 склали 3031 кг, на душу населення складає 86 кг (дивись табл. 2.1). Табл.2.1.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис. т у тому числі Всього стаціонарними пересувними джерелами джерелами

2000 2006 2007 2008 2009 2010

64,183 85,655 91,517 98,12 93,865 96,725

20,164 40,159 39,035 44,408 42,973 47,388

44,019 45,496 52,482 53,712 50,892 49,337

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв. км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

2001 2718 2869 3076 2942 3031

55 75 80 87 84 86

Обсяг викидів на одиницю ВРП

2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря В 2010 р. викиди від стаціонарних джерел 403 проммайданчиків підприємств, організацій, установ, громадян–суб’єктів підприємницької діяльності та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 47,388 тис. тонн, що на 4,415 тис. тонни (10,3 %) більше, ніж в минулому році (дивись табл. 2.1). Найбільша кількість промислових підприємств знаходиться в м.Чернігові – 62 (або 13 % - усіх підприємств області), у м. Прилуки –27 (5,6%), у м. Ніжині – 24 (5 %) відповідно. Табл.2.1.2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т Назва населених пунктів

Всього, м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький

2006

2007

2008

2009

2010

40,159 13,185 1,379

39,035 12,965 1,110

44,408 18,095 1,158

42,972 19,213 1,022

47,388 19,815 1,010

1,302 2,521

0,901 2,446

0,696 2,199

0,509 2,021

0,535 1,989

0,549

0,322

0,321

0,256

0,619

Назва населених пунктів

2006

2007

2008

2009

2010

Борзнянський

1,308

1,072

0,990

0,906

1,199

Варвинський Городнянський

2,369 1,053

2,299 0,952

2,125 0,876

2,127 0,848

2,404 0,938

Ічнянський Козелецький

1,261 0,070

1,147 0,057

1,151 0,061

1,108 0,195

1,465 0,760

Коропський Корюківський

0,527 2,080

0,481 2,480

0,390 2,487

0,357 1,409

0,536 1,678

Куликівський Менський

0,024 0,991

0,015 0,865

0,012 0,811

0,008 0,777

0,695 1,036

Ніжинський Н-Сіверський

0,395 0,897

0,311 0,762

0,403 0,649

0,457 0,589

0,428 0,591

Носівський Прилуцький

1,391 0,737

1,987 0,760

3,475 0,718

2,907 0,768

2,891 1,204

Ріпкинський Семенівський

0,679 0,585

0,621 0,477

0,625 0,419

0,581 0,369

0,598 0,628

Сосницький Срібнянський

0,344 0,204

0,276 0,169

0,212 0,115

0,231 0,113

0,238 0,462

Талалаївський Чернігівський

0,838 5,148

0,657 5,654

0,595 5,603

0,516 5,366

0,457 4,936

Щорський

0,322

0,246

0,221

0,319

0,276

Табл..2.1.2.2 Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2000 р. в т.ч.

2007 р. в т.ч.

2008 р. в т.ч.

Населені пункти

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглец ю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглец ю

Всогоі: м. Чернігів м.Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

20,164 8,001 1,198 0,470 0,563 0,398 0,410 2,957 0,097 0,238 0,120 0,088 0,040 0,640 0,322 0,123 0,177 1,838 0,094 0,252 0,232 0,031 0,020 0,076 1,661 0,118

2,673 1,651 0,108 0,033 0,081 0,008 0,191 0,019 0,011 0,012 0,036 0,007 0,085 0,002 0,067 0,030 0,039 0,024 0,006 0,094 0,059 0,002 0,007 0,002 0,065 0,034

4,902 3,495 0,190 0,028 0,215 0,172 0,120 0,014 0,020 0,038 0,009 0,034 0,054 0,007 0,132 0,058 0,047 0,033 0,004 0,029 0,062 0,010 0,001 0,020 0,082 0,028

3,107 1,745 0,119 0,117 0,029 0,036 0,022 0,288 0,013 0,031 0,029 0,008 0,035 0,004 0,025 0,006 0,026 0,321 0,013 0,012 0,016 0,005 0,003 0,019 0,173 0,012

4,286 0,819 0,672 0,234 0,164 0,172 0,073 0,743 0,039 0,131 0,041 0,028 0,137 0,023 0,080 0,023 0,041 0,243 0,042 0,108 0,087 0,010 0,009 0,016 0,316 0,035

39,035 12,965 1,110 0,901 2,446 0,322 1,072 2,299 0,952 1,147 0,057 0,481 2,480 0,015 0,865 0,311 0,762 1,987 0,760 0,621 0,477 0,276 0,169 0,657 5,654 0,246

4,007 3,042 0,138 0,133 0,149 0,008 0,029 0,007 0,017 0,008 0,008 0,017 0,132 0,001 0,085 0 0,027 0,007 0,012 0,076 0,060 0,001 0 0,004 0,038 0,008

7,498 6,722 0,090 0,101 0,179 0,007 0 0 0,011 0,019 0,006 0,012 0,081 0,005 0,060 0,007 0,023 0,002 0,016 0,061 0,038 0 0 0,026 0,021 0,009

3,248 2,246 0,098 0,120 0,036 0,006 0,008 0,134 0,004 0,035 0,027 0,007 0,073 0,003 0,028 0,004 0,013 0,232 0,050 0,006 0,015 0,002 0,001 0,028 0,062 0,011

3,183 0,444 0,633 0,099 0,113 0,008 0,005 0,519 0,022 0,067 0,012 0,019 0,438 0,003 0,035 0,012 0,052 0,264 0,179 0,101 0,077 0,002 0,001 0,021 0,051 0,007

44,408 18,095 1,158 0,696 2,199 0,321 0,990 2,125 0,876 1,151 0,061 0,390 2,487 0,012 0,811 0,403 0,649 3,475 0,718 0,625 0,419 0,212 0,115 0,595 5,603 0,221

4,491 3,639 0,121 0,116 0,113 0,007 0,029 0,001 0,013 0,023 0,007 0,007 0,103 0,001 0,078 0,001 0,031 0,007 0,020 0,078 0,046 0 0 0,003 0,039 0,008

10,321 9,621 0,083 0,129 0,131 0,006 0,003 0 0,007 0,008 0,005 0,012 0,063 0,003 0,055 0,009 0,006 0,002 0,006 0,071 0,036 0 0 0,022 0,036 0,010

4,063 2,686 0,085 0,100 0,029 0,005 0,007 0,596 0,009 0,036 0,030 0,008 0,075 0,005 0,029 0,002 0,012 0,168 0,039 0,016 0,017 0,002 0,002 0,021 0,070 0,014

2,807 0,444 0,781 0,069 0,86 0,007 0,005 0,381 0,011 0,056 0,013 0,005 0,421 0,002 0,032 0,014 0,035 0,106 0,110 0,091 0,066 0,002 0,001 0,031 0,033 0,005

2009 р.

2010 р. в т.ч.

Населені пункти

Всього: м. Чернігів м.Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

в т.ч.

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

42,972 19,213 1,022 0,509 2,021 0,256 0,906 2,127 0,848 1,108 0,195 0,357 1,409 0,008 0,777 0,457 0,589 2,907 0,768 0,581 0,369 0,231 0,113 0,516 5,366 0,319

4,213 3,385 0,113 0,088 0,096 0,005 0,029 0,001 0,016 0,023 0,026 0,009 0,094 0 0,077 0,027 0,026 0,005 0,032 0,064 0,035 0,005 0 0,001 0,037 0,019

12,201 11,281 0,080 0,100 0,099 0,004 0,003 0 0,023 0,037 0,100 0,067 0,066 0 0,052 0,027 0,017 0 0,005 0,066 0,026 0,010 0 0,006 0,025 0,107

3,868 2,655 0,067 0,084 0,018 0,006 0,005 0,632 0,012 0,018 0,035 0,009 0,080 0,005 0,025 0,005 0,010 0,049 0,039 0,014 0,015 0,002 0,002 0,010 0,052 0,019

2,322 0,328 0,704 0,053 0,054 0,007 0,012 0,390 0,011 0,009 0,027 0,002 0,185 0,001 0,029 0,007 0,032 0,096 0,159 0,079 0,046 0,045 0,001 0,017 0,023 0,005

47,388 19,815 1,010 0,535 1,989 0,619 1,199 2,404 0,938 1,465 0,760 0,536 1,678 0,695 1,036 0,428 0,591 2,891 1,204 0,598 0,628 0,238 0,462 0,457 4,936 0,276

4,776 3,932 0,076 0,079 0,106 0,038 0,028 0,002 0,016 0,011 0,018 0,003 0,111 0 0,092 0,022 0,024 0,019 0,038 0,060 0,038 0,007 0 0,003 0,035 0,018

11,897 11,124 0,015 0,087 0,103 0,004 0,002 0,001 0,038 0,006 0,072 0,018 0,094 0 0,062 0,022 0,010 0,005 0,023 0,046 0,028 0,014 0 0,015 0,024 0,084

4,212 2,943 0,060 0,078 0,017 0,011 0,007 0,614 0,017 0,014 0,037 0,004 0,105 0,006 0,033 0,001 0,009 0,058 0,057 0,021 0,018 0,002 0,002 0,018 0,060 0,020

2,576 0,342 0,817 0,054 0,047 0,020 0,017 0,377 0,010 0,003 0,030 0,002 0,228 0,001 0,051 0,009 0,030 0,154 0,099 0,102 0,055 0,068 0 0,025 0,029 0,006

Табл.2.1.2.3 Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2010 р. (тонн) Обсяги викидів, тис. тонн

Всього, м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

у 2010 р.

у 2009 р.

47,388 19,815 1,010 0,535 1,989 0,619 1,199 2,404 0,938 1,465 0,760 0,536 1,678 0,695 1,036 0,428 0,591 2,891 1,204 0,598 0,628 0,238 0,462 0,457 4,936 0,276

42,972 19,213 1,022 0,509 2,021 0,256 0,906 2,127 0,848 1,108 0,195 0,357 1,409 0,008 0,777 0,457 0,589 2,907 0,768 0,581 0,369 0,231 0,113 0,516 5,366 0,319

Збільшення / зменшення Обсяги викидів у Викинуто в викидів у 2010р. проти 2010 р. до 2009 р., % середньому одним 2009 р., тонн підприємством, тонн

4415,395 601,554 -11,267 27,346 -32,190 363,165 292,486 276,973 90,043 356,201 565,087 179,446 269,336 687,367 259,297 -28,599 1,690 -16,394 435,429 16,857 258,916 6,944 348,299 -59,524 -430,030 -43,037

110,3 103,1 98,9 105,4 98,4 241,9 132,3 113,0 110,6 132,1 389,7 150,3 119,1 9039,6 133,4 93,7 100,3 99,4 156,7 102,9 170,2 103,0 407,3 88,5 92,0 86,5

97,506 319,597 42,095 19,850 55,235 36,422 41,345 218,563 37,513 66,573 38,007 31,552 76,273 69,506 41,449 71,326 26,849 206,507 66,877 33,218 31,378 21,587 76,937 41,513 141,040 19,743

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства: електроенергетики – 19,530 тис. т, або 41,2 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області, транспортування газу трубопроводами – 6,266 тис. т або 13,2 %, добування природного газу – 1,776 тис. т, або 3,7 %. (табл. 2.5.). У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: м. Чернігів (19,815 тис. т, або 41,8%), Чернігівський район (4,936 тис. т, або 10,4 %), Варвинський район (2,404 тис. т, або 5,07 %), Носівський район (2,891 тис. т, або 6,1 %). Серед населених пунктів найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міста Чернігова - 254,039 т/ км2, 66,7 кг у розрахунку на душу населення. Табл.2.1.3.1 Основні забруднювачів атмосферного повітря Валовий викид, т

Пор. №

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми "ТехНова"

Управління комунального 17462,387 17105,066 +357,321 господарства

Гнідинцівський газопереробний завод Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Мринське виробниче управління підземного зберігання газу

ВАТ «Укрнафта» НАК «Нафтогаз» України НАК «Нафтогаз» України

2010 р.

2009 р.

1776,435 1812,463

3973,575 4362,105

2255,952 2801,438

Зменшення /збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

Збільшення використання твердого палива

-36,028

За рахунок нових методик розрахунків викидів

-388,53

Тимчасове зменшення виробничих потужностей

-545,486

Тимчасове зменшення виробничих потужностей

Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ». В 2010 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 17,462 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 0,357 тис. тонн (2 %) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення виробництва електричної енергії на 35,6 млн.кВт год та відпуску теплової енергії на 52 тис.Гкал. Підприємством в атмосферне повітря викидається за рік 2,327 тис. тонн сполук азоту, діоксиду сірки 1,103 тис.тонни, діоксиду вуглецю 1202,740 тис.тонн, речовин у вигляді суспендованих твердих частинок 3,817 тис.тонни. 21

Табл. 2.1.3.2 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

Види економічної діяльності

Усі види економічної діяльності у тому числі: 1.1. Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 1.2. Добувна промисловість 1.3. Переробна промисловість 1.4. Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 1.5. Будівництво 1.6. Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 1.7. Діяльність транспорту та зв’язку 1.8. Транспортування газу трубопроводами 1.9. Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 1.10. Державне управління 1.11. Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 1

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2009 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, тон

486

47,388

110,3

251

13,751

148,9

1.1.

10 103 14

2,523 3,061 19,530

102,4 105,7 104,0

1.2. 1.3. 1.4.

27 20

0,109 0,249

63,5 83,2

1.5. 1.6.

6,435

87,7

1.7.

6,266

86,9

1.8.

0,422

99,2

1.9.

15 16

0,701 0,356

92,9 93,7

1.10. 1.11.

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря На території Чернігівської області спостереження за транскордонним забрудненням атмосферного повітря не проводиться. 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах Чернігівським обласним центром з гідрометеорології спостереження за станом забруднення атмосферного повітря проводиться на двох стаціонарних постах в м. Чернігові. В 2010 році визначався вміст трьох основних домішок – пилу, двоокису сірки та двоокису азоту та вміст специфічних речовин – бенз/а/пірену і восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Вміст оксиду вуглецю не визначався через відсутність приладу. Середньорічні концентрації основних домішок дорівнювали: діоксиду азоту –1,5 ГДК, діоксид сірки - 0,5 ГДК, завислих речовин - 0,2 ГДК (дивись табл. 2.7 та 2.8). Середньорічні концентрації діоксиду азоту протягом року коливалась в межах 1,5-1,7 ГДК.

Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижче середнього по мережі спостережень гідрометслужби України. За індексом забруднення атмосфери (ІЗА) він оцінювався як низький. Середньорічний вміст важких металів та бенз(а)пірену був значно нижчим за відповідні граничнодопустимі концентрації. За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції спостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах та в районі впливу промпідприємств – забруднювачів атмосфери в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках та в 13 районах на маршрутних постах та підфакельних по 16 інгредієнтах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксиду вуглецю, фенолу, формальдегід, сірчана кислота, хром шестивалентний, толуол, аміак, свинець, заліза оксид, перхлоретилен, марганець та його з’єднання, оксид нікелю, ксилол). 23

Проведено 5206 досліджень забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, з них з перевищенням ГДК 90 (1,7%), в т.ч. в міських поселеннях 4044 проб, з них з перевищенням ГДК 82 проб (2%), в сільських поселеннях 1162 проб, з них з перевищенням ГДК 8 проб (0,7%).

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Діоксид азоту Діоксид сірки Оксид вуглецю Пил

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Речовина

Клас небезпеки

Табл.2.3.1 Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

3 3 4 3

1 1 1 1

1,5 0,5 0,2

0,04 0,05 3,0 0,15

0,9 0,1 0,6

0,085 0,5 5,0 0,5

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

1 5 10 1 5 10 ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК

Табл.2.3.2 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина

Діоксид азоту Діоксид сірки Оксид вуглецю Пил

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Чернігів Чернігів Чернігів Чернігів

1,5 0,5 0,2

0,9 0,1 0,6

Табл.2.3.3 Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

м. Чернігів

низький

2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря За даними Чернігівського обласного центру з гідрометеорології рівень гамма-фону вимірюється на 7 постах: м.Ніжин, м.Остер, ВБ (Придеснянська) с. Покошичі, м. Прилуки, м. Семенівка, АМСЦ Чернігів, м. Щорс.

В 2010 році потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по області становила 10,75 - 11,65 мкР/год, що не відрізняється від минулорічних показників. Максимально разовий рівні 14,0 мкР/год зафіксовано на всіх постах (по декілька днів на місяць). Гамма-фон за 2010 рік не зазнав значних змін, коливання в значеннях зумовлені сезонними явищами, температурою повітря, напрямками та силою вітру.

2.5 Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля У вересні 1987 року Україною був підписано Монреальський протокол щодо обмеження використання озоноруйнуючих речовин (надалі - ОРР) та поступове припинення їх виробництва. Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2004 р. затверджена Програма припинення виробництва та використання ОРР на 2004-2030 роки. Програмою передбачена поступова заміна холодильного (та іншого) обладнання в сервісному обслуговуванні, де найбільше використовується ОРР. В Чернігівській області використання ОРР, зокрема Фреону-12 призупинено. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2010 році було видано (з метою попередження несанкціонованого ввезення ОРР) 37 листів-роз’яснення щодо ввозу/вивозу продукції, яка може містити озоноруйнуючі речовини (в 2009 р. – 47). На пунктах пропуску (постах екоконтролю) на Держкордоні в Чернігівській області постійно проводиться особливий контроль за ввезенням небезпечних озоноруйнівних речовин. 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття На території Чернігівської області не проводяться наукові дослідження щодо впливу забруднюючих речовин на здоров’я людей та біорізноманіття. 26

2.7 Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря За даними статистичної звітності по формі 2ТП(повітря) загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю при впровадженні 15 повітряохоронних заходів в атмосферу по області в 2010 році склав 832,8 тис. грн., фактично виконано з початку виконання заходів 827,9 тис. грн. Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становить 21,360 тонн. З метою нормування та регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Держуправлінням за звітний період видано 227 дозволів (в 2009 р.- 353) в яких визначено шляхи та терміни зменшення обсягів викидів в атмосферне повітря. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря. Всього за новою формою видано 1024 дозволів. Проведено аналіз ефективності виконання підприємствами заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними з них визнано наступні: КЕП «Чернігівська ТЕЦ» проведено ремонт золоуловлювачів котла №3 з частковою заміною футеровочного шару у чотирьох циліндрах, ремонт основних пальників котла №3 із заміною водоохолоджувальних контурів, заміна скидних пальників вихідних кромок по причині їх обгорання, ремонт золоуловлювачів котла № 4 із заміною збірного коробу димових газів, проводились поточні ремонти золоуловлювачів котлів №№1-4 згідно затверджених графіків основного обладнання. по заміні металевих збірних коробів димових газів. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 67,8 тис. грн. (табл. 2.7). Таблиця 2.7 Капіталовкладення КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» Назва підприємства

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»

Викиди шкідливих речовин в тис. тонн 2006 р. 2007 р. 2008 р.

2009 р.

2010р.

11,578 11,420 15,470 17,105 17,462 Затрачено коштів на ремонт пилогазоочисного обладнання та котлоагрегатів в тис. грн. 40,8 40,3 116,9 253,3 67,8

Після налагодження існуючих очисних установок зменшено викиди на 52,7 тонни. Для досягнення нормативів граничнодопустимих обсягів викидів розроблено додатковий план заходів, реалізація якого буде проводитись на протязі 9 років, що дасть змогу зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік. Розроблено ТЕО реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла 27

утилізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів. Громадський транспорт в основному, переведено на менш токсичні види палива (пропан-бутанові суміші, метан), що значно зменшує забруднення атмосферного повітря.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1 Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Чернігівська область першою серед країн СНД, ще до ратифікації Україною Рамкової конвенції ООН, а саме у 2004 році, розробила пілотний проект реконструкції об’єктів тепло забезпечення з метою зниження викидів в атмосферу парникових газів. Тоді «Проект зменшення викидів парникових газів шляхом реконструкції, модернізації і реабілітації систем теплопостачання Чернігівської області» переміг у тендері на закупівлю одиниць скорочення викидів парникових газів, організованому урядом Королівства Нідерланди. Попередньо у 2003 році міжнародним незалежним експертом (валідатором) здійснено перевірку стану обладнання, розрахунків, так звану базову лінію, якою і зафіксовано для області рік проведення експертизи. На виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату залучаються інвестиції за рахунок використання гнучких механізмів Кіотського протоколу. Так, розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27 квітня 2004 року № 130 «Про реалізацію проекту зі зменшення викидів парникових газів» ВАТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів) визнано базовою організацією з реалізації проекту «Зниження викидів СО2 за рахунок економії палива у системі теплоенергетики Чернігівської області». В результаті виконання проекту має бути реконструйовано 120 котелень, у тому числі замінено близько 200 застарілих котлів на 310 нових і високоефективних котлів, а також замінено близько 10 км труб теплорозподільчої мережі на труби з пінополіуретановою ізоляцією. Проект спільного впровадження «Утилізація біогазу для виробництва електроенергії та тепла на фермах ТОВ «Українська молочна компанія» отримав лист-підтримку Нацекоінвестагенства. Цим проектом передбачається скорочення викидів парникових газів шляхом введення в дію біогазових установок для зброджування гною, вироблення біогазу та його використання в когенераційній установці для отримання електроенергії та тепла. Проект планується реалізувати на фермі великої рогатої худоби в с. Комарівка Борзнянського району. У комунальній сфері м. Прилуки запроваджується пілотний проект програми ТАСІS «Сталий територіальний розвиток в Україні». Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 609-р до переліку проектних пропозицій щодо першочергового встановлення теплових насосів, фінансування яких буде проводитись за рахунок «Зелених інвестицій» від області внесено 2 проекти: - будівництво станції теплових насосів для опалення мікрорайону по вул. Савчука у м. Чернігів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів 29

України від 19.08.2009 р. № 960 виконавцем робіт по м. Чернігів ТОВ «ГазСпецСервіс» (м. Чернігів) укладено договір з ДП «Дослідне конструкторське бюро» Інституту технічної теплофізики НАН України. На даний час тривають роботи з техніко-економічного обґрунтування проекту. - встановлення теплового насосу для тепло забезпечення дитячого садка № 4 у м. Городня. ТОВ «Аве Сан» м. Чернігів виконані роботи по техніко-економічному обґрунтуванню та оцінці впливу на навколишнє середовище інвестиційного проекту будівництва тепло насосної станції на суму 13970,00 грн. Перший бюджетний період Кіотського протоколу триватиме 5 років: з 2008 р. по 2012 р. Очікується отримати від продажу запланованих одиниць скорочення викидів парникових газів СО2 близько 3 млн. євро, які будуть спрямовуватись виключно на цілі модернізації системи тепло забезпечення населених пунктів області. Водночас, разом з скороченням викидів парникових газів, відбудеться і значна економія природного газу та електроенергії в обсязі 2,5 млн. грн. щорічно. 3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів В основі національної системи оцінки антропогенних викидів та адсорбції парникових газів лежить підготовка щорічних інвентаризацій викидів та поглинання парникових газів і розробка національних повідомлень про зміни клімату. В Україні національні інвентаризації викидів парникових газів розроблювалися чотири рази. Перші дві інвентаризації було здійснено за активної участі Інституту загальної енергетики НАН України. Для останньої інвентаризації було проведено певну діяльність із забезпечення якості. Її результати оприлюднена на веб-сайті Мінприроди України для розгляду і рецензування експертами і громадськістю. 3.3 Політика у сфері адаптації до зміни клімату Зміна клімату – проблема, яка загрожує майбутньому людства. Першим рішучим кроком у її вирішенні стало підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у червні 1992 року у Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях Конвенція є безпрецедентною міжнародною угодою, яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами. Наступник кроком у боротьбі світової спільноти з глобальним потеплінням стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського протоколу. Підписавши Кіотський протокол, Україна, як і інші держави, визнала, що державний сектор економіки і приватний бізнес можуть і повинні запобігати глобальному потеплінню. Базовими аспектами у сфері адаптації до зміни клімату є: 30

- визначення шляхів досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів; - створення і стійке функціонування національної системи для оцінки викидів і поглинання парникових газів, національної системи реєстрації; - розробка програми участі у гнучких механізмах Кіотського протоколу - проектах спільного впровадження та міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів; - наукова підтримка всієї діяльності, пов’язаної з питанням зміни клімату; - участь громадськості у прийнятті рішень з національних дій в області зміни клімату, що є складовою побудови громадянського суспільства в державі.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1 Водні ресурси та їх використання Гідрографічна мережа Чернігівської області належить до басейнів великих річок Десна та Дніпро. Ці басейни згідно Державного водного кадастру в межах області розбито на водогосподарські ділянки (басейн р. Дніпро – 7 ділянок, басейн р. Десна – 6 ділянок). 4.1.1 Загальна характеристика Загальна площа земель водного фонду, за даними облголовземуправління, становить 198,612 тис. га, в тому числі площа відкритих заболочених земель - 130,339 тис. га. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 67,984 тис. га, в тому числі: річками та струмками – 17,728 тис. га, озерами та прибережними замкнутими водоймами – 10,288 тис. га, ставками та водосховищами – 29,659 тис. га, штучними водотоками – 10,309 га. Всього на території області протікає 1570 річок загальною довжиною 8369 км. Відповідно до класифікації річок України всі річки Чернігівської області поділяються на: 2 великих річки – Дніпро (124 км) та Десна (505 км), 8 середніх – Сож, Трубіж, Супой, Удай, Судость, Сейм, Снов, Остер (загальна протяжність 723 км), 1560 малих річок (загальна протяжність 7017 км), з яких 160 мають довжину > 10 км. Головною водною артерією області являється р. Десна. Вона ж є лівобережною притокою р. Дніпро першого порядку, яка впадає на відстані 894 км від гирла, на 10 км вище по течії від Києва. Загальна довжина річки в межах України 575 км, з яких 70 км – протяжність по території Київської області, 468 км – по території Чернігівської області та 37 км – по границі Чернігівської та Сумської областей. До основних приток р. Десна відносяться середні річки Судость (довжина в межах України - 17 км, в межах Чернігівської області – 17 км), Снов (довжина в межах України - 190 км, в межах Чернігівської області – 190 км), Остер (довжина в межах України - 195 км, в межах Чернігівської області – 195 км) та Сейм (в межах України – 228 км, з них в межах Чернігівської області - 56 км, в межах Сумської області – 167 км). В басейні річки Десна формується біля 22 % поверхневого стоку р. Дніпро та біля 15 % стоку всіх річок України. Дані про ресурси річкового стоку Чернігівської області показано в таблиці: Приток, км3 Область

Чернігівська

Місцевий стік, км3

Загальні ресурси, км3

Середній 50%

Дуже маловодний 95%

Середній 50%

Дуже маловодний 95%

Середній 50%

Дуже маловодний 95%

26,12

17,35

3,45

1,95

29,57

19,30

Питомі середні місцеві ресурси тис. м3 На На 1 одну 2 км людину

108,2

3,14

Витоки таких великих та середніх річок як Дніпро, Десна, Сож, Судость та Сейм знаходяться на території сусідніх областей Російської Федерації і Республіки Бєларусь, тобто є транскордонними. Для регулювання річкового стоку з метою його рівномірного розподілу у часі і просторі на території області функціонують штучні водойми – водосховища та ставки. В основному вони розміщені у південно-східних районах області (Варвинському, Ічнянському, Прилуцькому, Срібнянському, Талалаївському), для яких характерна яружно-балочна форма рельєфу. Для районів Поліської природнокліматичної зони характерна велика кількість ставків-копаней, для районів Лісостепу – руслових ставків. Всього на території Чернігівської області на даний час функціонує 24 водосховища, загальною площею водного дзеркала 2200,7 га і об’ємом 47956,7 тис. м3. серед яких 18 водосховищ розміщені у басейні р. Дніпро (площа водного дзеркала – 1673,1 га, загальний об’єм – 37266,7 тис. м3) і 6 водосховищ – у басейні р. Десна (площа водного дзеркала – 527,6 га, загальний об’єм – 10690,0 тис. м3). За уточненими даними на території Чернігівської області функціонує 1839 ставків (площею > 0,5 га), сумарним об’ємом 155,42 млн. м3 та загальною площею водного дзеркала 8469,1 га, в тому числі, налічується 809 ставків з гідротехнічним спорудами, сумарним об’ємом 92,89 млн. м3 та загальною площею водного дзеркала 4913,8 га. У басейні р. Дніпро знаходиться 785 ставків (сумарний об’єм 76,86 млн. м3, площа водного дзеркала – 4100,6 га), у басейні р. Десна – 1054 ставки (сумарний об’єм 78,56 млн. м3, площа водного дзеркала – 4368,5 га). Використовуються ставки, в основному, для риборозведення, рибогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми. У області налічується 1324 озера, сумарним об’ємом 136,50 млн. м3 та площею водного дзеркала 6524,6 га. З них 124 озера знаходиться у басейні р. Дніпро (сумарний об’єм 14,94 млн. м3, площа водного дзеркала – 952,6 га) та 1200 озер – у басейні р. Десна (сумарний об’єм 121,56 млн. м3, площа водного дзеркала – 5572,0 га). Живлення озер здійснюється водами різного походження: атмосферні опади, поверхневий стік з прилеглого водозбору, підземні води у вигляді джерел. Частина озер має постійний зв’язок з річками, що протікають поруч, через рукави, протоки та стариці. Озера, як правило заростають водно-болотною рослинністю, а береги – чагарниками. У відповідності до ст. 59 Земельного кодексу України в області у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам надано 177 водойм, з них паспортизовано за кошти орендарів 140. Технічний стан водойм в цілому по області визначений як задовільний, але більшість гідротехнічних споруд на них потребує проведення ремонтно-відновлюваних робіт. 35

4.1.2 Водозабезпеченість території Чернігівської області Найбільшою у Чернігівській області є система водозборів басейну річки Десна, в цілому в басейні Десни формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра, або 15 % стоку усіх річок України. Водні ресурси Десни є джерелом господарського питного водопостачання м. Києва та технічного водопостачання промислових підприємств та теплоенергетики м.Чернігова. На р. Снов у 50 роки минулого сторіччя побудовано малу гідроелектростанцію. В якості транспортних шляхів річки Чернігівської області, окрім р. Десна в межах м. Чернігів та періодично на ділянці до м.Новгород-Сіверський, не використовується. Ресурси річкового стоку Чернігівської області в середній по водності та дуже маловодні роки забезпеченості 50 % та 95 %, подані нижче. Табл. 4.1.2.1 Ресурси річкового стоку Чернігівської області в середній по водності та дуже маловодні роки.

дуже маловодний 95 %

середній 50 %

дуже маловодний 95 %

на 1 км2

на одну людину

Питомі середні місцеві ресурси тис. м3

середній 50 %

Чернігівська

Загальні ресурси, км3

дуже маловодний 95 %

Область

Місцевий стік, км3

середній 50 %

Приток, км3

26,12

17,35

3,45

1,95

29,57

19,30

108,2

3,14

Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо- та нижньокрейдяних. Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. Прогнозні ресурси підземних вод в Чернігівській області за даними Державної геологічної служби Мінприроди України складають 8323,3 тис. м3/добу. На питні та санітарно-побутові потреби населення в області використовуються лише підземні води. Табл. 4.1.2.2 Питомі величини запасів та використання підземних вод Пор. №

1 2 3

Найменування показника

Площа області Населення області (в середньому за 2010 р.) Величина прогнозних запасів підземних вод: – загальні 36

Одиниця виміру 2

Величина показника

тис. км тис. осіб

31,9 1098,2

тис. м3/добу

8323,3

– на 1 км2 – на одну людину Величина експлуатаційних запасів підземних вод: – експлуатаційні запаси – на 1 км2 – на одну людину

м3/добу м3/добу

260,9 7,58

тис. м3/добу м3/добу м3/добу

515,1 16,15 0,47

Загальний забір води в 2010 році в області згідно з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) становив 156,8 млн. м3. У порівнянні з 2009 роком (153,3 млн. м3) забір свіжої води збільшився на 3,5 млн. м3 або на 2,3 % (рис. 4.1.).

Рис. 4.1. Забір свіжої води 159

158,9

158

156,8

157

млн. м

156 155

153,3

154 153 152 151 150 2008

2009

2010

роки

Забір води з поверхневих джерел збільшився в порівнянні з минулорічним на 4,5 млн. м3 або на 4,6 % і становить 101,1 млн. м3. Це в основному пояснюється збільшенням забору води КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова». Динаміка забору води з поверхневих джерел за останні дев’ять років представлена на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Динаміка забору води з поверхневих джерел 120

105,3 94,69

96,44

98,93

93,09

100

96,63

101,1

2009

2010

83,02

80 млн. м

64,04

60 40 20 0 2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

роки

Загальний обсяг забору підземних вод становить 55,76 млн. м3 і в порівнянні з 2009 роком (56,71 млн. м3) зменшився на 0,95 млн. м3 або на 1,7 %. Динаміка забору води з підземних джерел за останні дев’ять років наведена на рис. 4.3. Рис. 4.3. Динаміка забору води з підземних джерел 70 60 69,88

2002

2003

55,76

67,31

64,88

2005

2006

61,7

59,97

56,71

2007

2008

2009

млн.м

69,79 69,19

40 30 20 10 0 2004

2010

роки

Табл. 4.1.3.3 Структура загального водозабору млн. м3

Загальний водозабір - забір води поверхневої - забір води підземної

2009 р.

2010 р.

Різниця (+ збільш. зменш.)

153,3 96,63 56,71

156,8 101,1 55,76

+3,5 +4,5 -0,95

% (+збільш. - зменш.)

+2,3 +4,6 -1,7

4.1.3 Водокористування та водовідведення Загальне використання водних ресурсів у 2010 році залишилось на рівні минулого року 142,4 млн. м3. Використання води у промисловості становить 93,65 млн. м3 або 65,8 % від загального використання води. Використання води в комунальному господарстві становить 26,37 млн. м3 або 18,5 % загального використання. Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 25,95 млн. м3 на рік або 103,1 літрів на добу на одну людину. Використання води в сільському господарстві становить 18,66 млн. м3 або 13,1 % загального використання води і зменшилось в порівнянні з попереднім роком (18,87 млн. м3) на 0,21 млн. м3, або на 1,1 % (рис. 4.1.3).

Рис. 4.1.3 Структура загального використання води, млн.м. 3 Комунальне Інші галузі; 3,72

господарство; 26,37

Сільське господарство; 18,66

Промисловість; 93,65

Табл. 4.1.3.1 Відсоток від загального використання води Промисловість Комунальне господарство Сільське господарство Інші потреби ВСЬОГО

65,8 % 18,5 % 13,1 % 2,6 % 100 %

Забір і використання води в галузях народного господарства в динаміці представлено у табл. 4.1.3.2

Табл. 4.1.3.2 Забір і використання води млн. м3 на рік

р. Супой р. Сож

200 9

Всього по області р. Десна р. Сула

98,9 3 80,7 4 9,1

р. Трубіж

р. Дніпро

6,79 3 -

р. Супой р. Сож

201 0

Всього по області р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області

96,6 3 84,4 6 9,04 0 7,54 8 0,01 5 101, 1

0,00 2 90,6 1 85,4 4 4,50 8 0,19 5 0,00 2 90,1 5 89,1 6 4,28 3 0,19 4 0,01 6 93,6 5 40

27,0 0 3,73 3 0,17 5 0,02 9 -

0,02 0 -

3,93 4 0,25 1 0,03 2 0,01 1 -

17,5 6 1,09 3 7,03 7 -

0,05 6 30,9 9 25,2 6 3,90 2 0,17

6,16 3 -

0,02 7 -

0,05 6 29,4 1 0,02 5 0,01 5 -

9,58 0 -

14,2 9 0,77 1 7,03 7 6,58 5 -

14,3 9

0,04 0

0,02 0 0,03 1 -

0,00 5 4,23 0 3,76 8 0,16 6 0,03 2 0,01 8 -

0,03 1 22,4 3 3,70 5 0,15 6 0,02 9 -

0,00 5 3,98 9 3,46 5 0,17 1 0,03 2 0,01 4 -

0,05 0 26,3 7

0,00 5 3,68 7

Всього

1,09 3 6,88 6 -

Інші галузі

10,3 0 -

4,21 6 8,22 7 0,14 8 9,64 0 0,04 5 0,02 2 22,3 5 3,90 1 8,53 4 0,13 2 6,21 3 0,03 3 0,02 6 18,8 7 3,20 4 8,55 2 0,22 1 6,62 5 0,04 7 0,01 0 18,6 6

Зрошення

р. Дніпро

85,2 3 5,16 9 0,21 0 -

Комунгосп

125, 4 22,2 6 0,61 7 10,4 1 0,04 5 0,09 4 158, 9 123, 9 21,8 1 0,57 2 6,89 4 0,03 3 0,09 9 153, 3 127, 1 21,2 7 0,64 6 7,63 8 0,04 7 0,09 8 156, 8

в т.ч. риборозведення

р. Трубіж

46,1 3 12,9 3 0,61 7 0,10 7 0,04 5 0,09 4 59,9 7 43,1 7 12,7 1 0,57 2 0,10 1 0,03 3 0,09 9 56,7 1 42,6 6 12,2 3 0,64 6 0,09 0 0,04 7 0,08 3 55,7 6

Сільське господарство

р. Сула

79,3 0 9,33

Промисловість

р. Десна

Всього

200 8

Найменуванн я річкового басейну

Використано води

З підземних джерел

Роки

З поверхневих джерел

Забрано води

120, 4 17,3 8 0,56 5 9,68 0 0,04 5 0,08 5 148, 2 118, 4 17,1 1 0,52 9 6,25 8 0,03 3 0,08 9 142, 4 118, 3 16,7 1 0,60 3 6,66 8 0,04 7 0,08 1 142, 4

Використання та відведення води по підприємствам галузей економіки за 2010 рік представлено у табл. 4.1.3.3.

всього

у тому числі забруднених

з них без очищення

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово- комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

З неї на: виробничі потреби

Галузь економіки

млн.м3 Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

побутовопитні потреби

Використано води

Табл. 4.1.3.3 Використання та відведення води підприємствами галузей економіки за 2010 рік

83,21 -

0,657 -

82,55 -

71,93 -

0,595

0,431

0,164

0,017

0,434 2,003 29,32

0,239 0,062 28,52

0,196 0,895 0,691

22,82

18,69

18,66 6,814 0,551 0,049

0,009 0,454 0,430 0,016

14,44 6,306 0,121 0,033

21,23 2,798 0,024 -

0,168 -

0,726 142,4

0,362 31,18

0,404 105,8

0,402 119,2

18,85

За останній рік забір води по басейну р. Десна збільшився на 3,2 млн.м проти попереднього року (123,9 млн. м3) і становить 127,1 млн. м3. Використання води зменшено проти 2009 року на 0,1 млн. м3 і становить 118,3 млн. м3. Загальний скид стічних вод у 2010 році збільшився проти минулого року на 2,1 млн. м3 або 1,7 % і становить 127,0 млн. м3. 3

Табл. 4.1.3.4 Структура скиду стічних вод млн. м3

1. У водойми області 2. На поля фільтрації 3. У підземні горизонти Всього

2009 р.

2010 р.

% від загального скиду

116,7 3,967 4,207 124,9

119,2 3,875 3,919 127,0

93,8 3,1 3,1 100

Табл. 4.1.3.5 Структура скиду стічних вод у водойми області млн. м3

1. Недостатньо очищених 2. Нормативно чистих без очистки 3. Нормативно очищених Всього

2009 р.

2010 р.

22,46 88,79 5,44 116,7

18,85 94,88 5,478 119,2

% від загального скиду

15,8 79,6 4,6 100

Динаміка використання та відведення води зведена до табл. 4.1.3.6. Табл. 4.1.3.6 Основні показники використання і відведення води Показники

Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води,% Потужність очисних споруд

млн. м3 2010

1990

2000

2007

2008

2009

293,9

134,8

167,0

158,9

153,3

156,8

286,4

130,7

160,5

154,2

142,4

152,2

285,2

122,0

154,2

148,2

142,4

159,9 54,06

62,75 47,67

110,1 37,01

105,4 36,88

102,1 34,65

105,8 31,18

0,825 62,02 3,827 2,088 211,8

6,774 3,420 8,774 96,27

0,020 5,656 0,384 6,328 133,9

0,020 4,919 0,073 5,924 129,9

0,096 4,595 6,338 124,9

0,040 4,336 9,880 127,0

177,4

87,14

124,8

121,2

116,7

119,2

7,244 1,330 55,13 114,7 346,0

32,34 10,07 44,73 177,2

27,30 7,642 89,81 204,3

26,26 7,297 87,60 199,9

22,46 5,44 88,79 165,0

18,85 5,478 94,88 145,2

66,24

71,13

75,92

75,11

73,19

72,91

71,52

60,43

74,42

74,10

73,58

74,00

Табл. 4.1.3.7 Забір, використання та відведення води за 2010 рік

Назва водного об'єкта

Поверхневі води Підземний горизонт

Забрано води із природних водних об'єктів всього

Використано води

101,1 55,76

100,1 42,27 42

млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об'єкти з них забруднених всього зворотних вод

119,2 -

18,85 -

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів - це підприємства комунального господарства – 99,1 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився в порівнянні з 2009 роком на 3,61 млн. м3 або 16,1 % і становить 18,85 млн. м3 (рис. 4.2.1).

Рис. 4.2.1 Динаміка скиду недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти 30 25

млн.м3

20 15

26,26

22,46

18,85

10 5 0 2008

2009

2010

роки

Найбільше навантаження від впливу зворотних вод зазнає басейн р.Десна. Скиди в басейні збільшились з 103,1 млн. м3 у 2009 році до 105,3 млн. м3, або на 2,2 млн. м3 (2,13 %) (рис. 4.2.2).

млн.м3

Рис. 4.2.2 Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна 106 105,5 105 104,5 104 103,5 103 102,5 102 101,5

105,9 105,3

103,1 2008

2009

2010

роки

Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення зворотних вод у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти наведено в додатку 1 таблицях 4.12 – 4.15. Обсяги зворотного та повторного водопостачання зменшились і становлять 145,2 млн. м3, що на 12,0 % менше рівня 2009 року. Відсоток економії свіжої води у 2010 році становить 72,91 проти 73,19 у попередньому році. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені до табл. 4.2.1 додатку 1. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Основною проблемою щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів області протягом останніх років залишається питання забруднення поверхневих водних об’єктів. У 2010 р. тринадцять підприємств допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області у обсязі 18,85 млн.м3, що менше, ніж у 2009 році на 3,61 млн.м3 (16,1 %). Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти по підприємствах-забруднювачах зменшився на 2830,94 т і становить 13708,73 т проти минулорічних 16539,67 т (табл. 4.2.2.1).

Табл.4.2.2.1 Перелік основних забруднювачів водних об'єктів по галузях По р. №

Об’єм скидання забруднених стічних вод, млн.м3/рік

Обсяги забруднюючих речовин, що скидаються при цьому, тонн/рік

Галузі народного господарства

М’ясомолочна промисловість 2009 р. 2010 р. Комунальне господарство 2009 р. 2010 р. Інші 2009 р. 2010 р. Всього: 2009 р. 2010 р.

Всього

НО

НДО

0,849 0,168

1303,30 321,0585

21,60 18,678

15230,25 13382,0426

0,011 0,008

6,12 5,629

22,46 18,85

16539,67 13708,73

Обсяги скидів забруднених стічних вод між галузями економіки у процентному відношенні в 2010 році розподілилися наступним чином (рис. 4.2.2). Рис. 4.2.2 Співвідношення обсягів скидів забруднених стічних вод, % Комунальне господарство; 99,1

М'ясомолочна промисловість; 0,89

Інші; 0,04

Основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства комунального господарства – 99,1 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, їх перевантаженість або недовантаженість, порушення технологічного регламенту експлуатації, відсутність коштів на проведення поточних ремонтних робіт та реконструкції в цілому тощо. Також нагальною проблемою на сьогоднішній день практично всіх очисних споруд, які приймають комунально-побутові стічні води це 46

використання населенням фосфатовмісних миючих засобів, що в свою чергу приводить до високих показників по вмісту фосфатів на вході до очисних споруд. Існуючі технологічні регламенти роботи очисних споруд на сьогоднішній день не можуть забезпечити ефективну очистку зворотних вод і як наслідок фіксується скид недостатньо очищених стічних вод до поверхневих водних об’єктів з перевищенням граничнодопустимих показників по вмісту фосфатів. Одним з найбільших забруднювачів водних об’єктів недостатньо очищеними водами в Чернігівській області є КП «Чернігівводоканал» ( у 2010 році було скинуто 18,09 млн.м3). Концентрація забруднюючих речовин, що скидаються разом зі стічними водами, після очищення на очисних спорудах підприємства в р. Білоус, правобережну притоку р. Десна, перевищує встановлені нормативи гранично допустимого скиду по нітратах, хлоридах, фосфатах. Останнім часом очисні споруди м. Чернігова працюють з перевантаженням. Дисбаланс співвідношення органічних компонентів і азоту призводить до низької ефективності очистки стоків. Для вирішення проблеми, яка склалася навколо очистки стічних вод на КП «Чернігівводоканал», необхідно виконати роботи з реконструкції існуючих очисних споруд. Вказані роботи потребують значних капітальних вкладень та часу на їх виконання. Неефективна робота очисних споруд ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» (м. Новгород-Сіверський), Н. – Сіверська установа виконання покарань Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області (№31) (м. НовгородСіверський) негативно впливає на гідрохімічний стан річкі Десна. Незадовільна робота очисних споруд КП «Бахмач-Водсервіс» (м.Бахмач), КП «Борзна-Комунальник» (м. Борзна) призводить до забруднення басейну р. Борзенка недостатньо очищеними стічними водами в об’ємі близько 240,0 тис.м3/рік. Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти згідно державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) у 2010 році становив 21207,45 тонн. В перерахунку на душу населення маса скинутих забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти становить 19,3 кг. 4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод На території Республіки Білорусь і Російської Федерації формується 84% річкових вод басейну р. Дніпра. Річка Дніпро забезпечує водними ресурсами близько 6,2 млн. людей, а в басейні розташовано 75% всього промислового потенціалу: машинобудівна, хімічна і радіоелектронна промисловість. Близько 25% сільсько - господарських угідь складають меліоровані землі. До Дніпра, з його великими притоками – Беризина, Прип’ять, Сож – на території Республіки Білорусь скидають 47

стічні води промислові і комунальні підприємства таких міст, як Орша, Шклов, Могильов, Бихов, Речиця і Лоєв (р. Дніпро), Мінськ, Борисів, Бобруйськ і Світлогорськ (р. Березина), Гомель, Кричев (р.Сож). На території Брянської області Російської Федерації формується 53% вод басейну р. Десна. Найбільшим забруднювачем р. Десни є м. Брянськ. Значну частину забруднень складають забруднення сільгосппідприємств. Контроль за станом поверхневих вод на транскордонних створах здійснювався Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів та Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області на кордоні з Республікою Білорусь в створах: - р. Дніпро в створі – р. Дніпро,с. Кам'янка Ріпкинського району; - р. Сож, с. Старі Яриловичі Ріпкинського району. В рамках виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро», Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року і заходів до неї та протягом 2010 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь. На кордоні Чернігівської (Україна) та Брянської (Російська Федерація) областей був забезпечений програмний контроль якості поверхневих та ґрунтових вод в прикордонних створах зони діяльності Деснянського БУВР та Відділу водних ресурсів Московсько-Окського БВУ по Брянській області: - р. Десна, с. Мурав’ї Новгород-Сіверського району; - р. Десна, с. Камінь Новгород-Сіверського району (створ злиття р.Судость з р. Десна); - р. Судость, с. Грем’яч Новгород-Сіверського району; - р. Снов, с. Тимоновичі Семенівського району; - р. Снов, с. Гірськ Щорського району (створ злиття р. Цата з р.Снов); - р. Снов, с. Забрама Клінцівського району; - р. Ірпа, с. Городок Семенівського району; - р. Ревна, с. Леонівка Семенівського району; - р. Цата, с. Клюси Щорського району. На основі порівняльної оцінки та гідрохімічного аналізу стану поверхневих вод за звітний період за нормативами, які встановлені для водних об’єктів рибогосподарського призначення, відмічається наступне: до 2 класу якості води (чиста) відносяться р. Снов (с. Тимоновичі, с. Горськ, с. Забрама), р. Ревна (с. Леонівна), р. Судость (с. Грем’яч), р. Сож (с. Ст. Яриловичі), р. Дніпро (с .Кам’янка). До 3 класу якості води (помірно забруднена) відносяться р. Ірпа (с. Городок), р. Цата (с .Клюси), р. Десна (с. Мурав’ї, с. Камінь). За отриманими даними основними забруднюючими речовинами транскордонних водотоків є: органічні речовини, залізо загальне, марганець, іони амонію, фосфат-іони. 48

Стан ґрунтових вод в колодязях поблизу транскордонних створів на р. Десна, с. Камінь Новгород-Сіверського району (Україна) та р. Снов, с. Забрама Климівського району Брянської області (Росія) практично не змінився. Всі показники відповідали нормам для води господарськопитного використання у відповідності СанПін № 4630-88. Спостерігалось лише забруднення підземних вод органічними речовинами, значення ХСК перевищувало норму в 1,3-1,44 рази, марганцю в 1,2 рази. На стан транскордонних річок, крім природних факторів, значний вплив мають забруднення, які надходять з зворотними водами промислових, сільськогосподарських підприємств Білорусі та Російської Федерації, але визначити об’єм і якість забруднень не можливо, через відсутність даних по звітності 2 ТП (Водгосп) цих держав. 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Відбір проб та гідрохімічний аналіз поверхневих вод області в 2010 році здійснювався Деснянським басейновим управлінням, Державною екологічною інспекцією Чернігівської області, Чернігівською обласною санітарно – епідеміологічною станцією, Чернігівським обласним центром з гідрометеорології, КП «Чернігівводоканал» та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Поверхневі води контролювались відповідно до затверджених відомчих планів робіт. В результаті проведених досліджень встановлено, що екологічний стан за індексом забруднення води (ІЗВ) відповідає ІІ або ІІІ класу якості (чиста - помірно забруднена). Виключення становить річка Білоус яка за комплексною оцінкою якості води на основі ІЗВ відноситься до ІV класу (забруднена). До третього класу якості за комплексною оцінкою якості води на основі ІЗВ, відносяться води р. Десна, р. Сейм, р. Цата, р. Стрижень, р. Ірпа, р. Удай, р. Остер. В усіх річках, як і в попередні роки, спостерігалось перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення переважно по залізу загальному, марганцю, фосфатах, БСК5, та іноді, по амонію – іонам і нітрит - іонам. Серед вище наведених показників простежується тенденція збільшення марганцю у поверхневих водах у 2010 році на всіх водних об’єктах, в тому числі і на транскордонних річках. Так, якщо у 2009 році перевищення ГДК по марганцю на транскордонних річках складало 5,0 – 8,8 разів, то в 2010 році – 7,8 – 13,0 разів. Слід відзначити високий вміст фосфатів у воді всіх річок області. У 2010 році простежується підвищення концентрації, в порівнянні з минулим роком, амоній - іонів на транскордонних річках: р. Десна (с. Макошине, с. Спаське, с. Крехаїв, м. Чернігів); р. Снов (с. Горськ), р. Ірпа (с. Городок), р. Цата (с. Клюси), р. Ревна (с. Леонівка); р. Сейм (смт. Батурин). 49

Перевищення вмісту заліза та марганцю, пояснюється не техногенним забрудненням водойм, а зумовлене природною геохімічною обстановкою. В умовах гумідного клімату, де розташовані витоки річок і де вони протікають в болотному середовищі і перших від поверхні водоносних горизонтах, що їх живлять, формуються води з високими концентраціями органічних речовин, які мають високі потенційні можливості накопичення заліза та марганцю. Забруднення фосфатами, БСК5, та, іноді, амоній – іонами, нітрит іонами пов’язано з антропогенними джерелами забруднення, а саме, з застосуванням у повсякденному побуті фосфатовміщуючих миючих засобів та впливом промислових і сільськогосподарських підприємств. Річка Дніпро. Контролювався гідрохімічний стан в створах на кордоні з Білоруссю: с. Кам’янка Ріпкинського р-ну та с. Дніпровське Чернігівського району. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 8,2 мгО2/дм3, а за час спостереження концентрація коливалась в межах 3,7 - 10,7 мгО2/дм3. В порівнянні з 2009 роком, збільшилась кількість БСК5 в 1,03 рази, заліза загального в 1,7 рази, фосфатів в 1,2 рази, марганцю в 2,6 рази. Перевищення цих показників порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям у 2009 році складали: БСК5 – в 1,03 рази (2,0 – 2,12 мгО2/дм3), заліза загального – в 4,5 рази (0,29 – 0,65 мг/дм3), фосфатів – в 1,9 рази (0,28 – 0,39 мг/дм3), марганцю – в 13,0 разів (0,075 – 0,18 мг/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення практично не змінились порівняно з 2009 роком. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Дніпро можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Дніпро можна віднести до ІІ класу якості (чисті). Річка Сож – ліва притока р. Дніпро. Контрольний створ Деснянського басейнового управління водних ресурсів та Чернігівської обласної санітарно – епідеміологічної станції на кордоні з Білоруссю, с. Ст. Яриловичі Ріпкинського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 8,04 мгО2/дм3, а за час спостереження концентрація коливалась в межах 6,89 - 9,40 мгО2/дм3. В порівняні з 2009 роком, збільшилась кількість марганцю, заліза загального, але зменшилась кількість БСК5, фосфатів. Перевищення концентрацій цих показників, порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям у 2010 році складали: заліза загального – в 3,4 рази (0,19 – 0,57 мг/дм3), фосфатів – в 2,3 рази (0,37 – 0,43 мг/дм3), марганцю – в 11,0 разів (0,075 - 0,13 мг/дм3), БСК5 – в 1,03 рази (1,95 – 2,15 мгО2/дм3). 50

Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення практично не змінились порівняно з 2009 роком. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Сож можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Сож можна віднести до ІІ класу якості (чисті). Річка Десна – ліва притока р. Дніпра. У 2010 році водність річки була на рівні попереднього року та нижче середньої багаторічної. Якість води у головній водній артерії області контролювалась починаючи з кордону з Російською Федерацією і закінчуючи кордоном з Київською областю. Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 7,88 (4,06 - 10,01) мгО2/дм3. В порівняні з 2009 роком, гідрохімічна якість поверхневих вод у створах р. Десна практично не зазнала значних змін, спостерігались тільки поодинокі коливання концентрацій окремих показників, в першу чергу: заліза загального, фосфатів, марганцю та інших. Перевищення концентрацій цих показників, порівняно з ГДК у 2010 році, складали: заліза загального – 3,4 рази (0,12 – 0,59 мг/дм3), фосфатів – 3,5 рази (0,17 – 0,99 мг/дм3), марганцю – 11,0 разів (0,067 - 0,20 мг/дм3), БСК5 – 1,03 рази (1,99 – 2,19 мгО2/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення, з невеликим відхиленням, відповідали сезонним даним 2010 року. Центральною геофізичною обсерваторією наявність хлорорганічних пестицидів у воді не виявлена. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Десна можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Десна можна віднести до ІІІ класу якості (помірно-забруднені). Річка Снов – права притока р. Десна. Якість води контролювалась від кордону з Російською Федерацією в створі с. Тимоновичі Семенівського району до гирла річки в створі с. Брусилів Чернігівського району. Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 7,89 (6,0 - 9,88) мгО2/дм3. Порівняно з 2009 роком гідрохімічна якість поверхневих вод р. Снов практично залишилась без змін. Перевищення середньорічних 51

концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, у 2010 році складали: заліза загального – 2,8 рази (0,10 – 0,48 мг/дм3), фосфатів – 2,2 рази (0,09 – 0,60 мг/дм3), марганцю – 9,0 разів (0,011 - 0,13 мг/дм3), БСК5 – 1,05 рази (1,97 – 2,20 мгО2/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників відповідали нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Дані гідрохімічних аналізів свідчать, що головними забруднювачами р. Снов та її приток р. Ревна, р. Цата, р. Ірпа є промислові і сільгосппідприємства Брянської області Російської Федерації. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Снов можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Снов можна віднести до ІІ класу якості (чисті). Річка Судость – права притока р. Десна. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 8,01 (5,40 - 11,41) мгО2/дм3. Гідрохімічні показники, порівняно з 2009 роком, практично не змінились. Як і у минулому році, в 2010 році спостерігалось перевищення: заліза загального – 2,3 рази (0,13 – 0,40 мг/дм3), фосфатів – 1,9 рази (0,20 – 0,48 мг/дм3), марганцю – 7,8 рази (0,046 - 0,14 мг/дм3), БСК5 – 1,06 рази (2,0 – 2,30 мгО2/дм3). Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Практично всі забруднення надходять з Російської Федерації (площа водозбору 6,2 тис.км2). За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Судость можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Судость можна віднести до ІІ класу якості (чисті). Річка Шостка – ліва притока р. Десна. Створ 0,1 км вище гирла, с. Пирогівка Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,1 мг О2/дм3. Гідрохімічні показники, порівняно з 2009 роком, практично не змінились. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення складали: заліза загального – 2,5 рази; нітритів – 1,1 рази,фосфатів – 6,6 раз, марганцю – 5,5 раз. Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. 52

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена). Річка Ірпа – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Городок Семенівського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,10 (6,20 - 8,35) мгО2/дм3. Порівняно з 2009 роком, гідрохімічні показники практично не змінились. Збільшився кількісний вміст марганцю (у 1,2 рази), амоній-іонів (у 1,1 рази). Вміст заліза загального залишився на рівні минулого року. Зменшилась кількість БСК5, фосфатів, нітритів. Перевищення норм ГДК в 2010 році по деяких показниках складали: заліза загального – 3,8 рази (0,28 – 0,50 мг/дм3), фосфатів – 6,0 разів (0,59 – 1,68 мг/дм3), марганцю – 10,0 разів (0,090 - 0,11 мг/дм3), БСК5 – 1,034 рази (2,02 – 2,12 мгО2/дм3), амоній-іони - 1,1 рази (0,25 - 0,97 мг/дм3). Інші показники знаходились в межах норм для водойм рибогосподарського призначення. Забруднюють річку підприємства Брянської області Російської Федерації. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Ірпа можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Ірпа можна віднести до ІІІ класу якості (помірно-забруднені). Річка Ревна – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Леонівна, Семенівського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,36 (6,10 - 8,58) мгО2/дм3. Порівняно з 2009 роком, якість води погіршилась. Збільшився кількісний вміст заліза загального (у 1,6 рази), фосфатів (у 1,3 рази), марганцю (у 2,1 рази), нітритів (у 1,2 рази). Перевищення концентрацій деяких речовин в 2010 році, порівняно з ГДК, складали: заліза загального – 3,7 рази (0,29 – 0,43 мг/дм3), марганцю – 11,0 рази (0,071 – 0,14 мг/дм3), фосфатів – 2,3 рази (0,33 - 0,42 мг/дм3), БСК5 – 1,09 рази (2,15 – 2,20 мгО2/дм3). Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Ревна можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Ревна можна віднести до ІІ класу якості (чисті). Річка Цата – права притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Клюси Щорського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,39 (6,10 - 9,88) мгО2/дм3. Порівняно з 2009 роком, в 1,3 53

рази збільшився вміст марганцю, в 1,5 рази кількість фосфатів, в 1,2 рази заліза загального. Концентрація інших показників залишилась на рівні минулого року. Перевищення норм ГДК по деяким показникам в 2010 році складали: заліза загального – 5,2 рази (0,32 – 0,71 мг/дм3), фосфатів – 2,5 рази (0,18 - 0,52 мг/дм3), марганцю – 11,0 разів (0,084 – 0,13 мг/дм3), БСК5 – 1,06 рази (2,10 – 2,14 мгО2/дм3). Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Цата можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Цата можна віднести до ІІІ класу якості (помірно-забруднені). Річка Сейм – ліва притока р. Десни. Якість води контролювалась від с. Мельня на кордоні з Сумською областю до гирла річки в створі с. В.Устя Менського району. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,98 (6,10 - 9,27) мгО2/дм3. Порівняно з 2009 роком, гідрохімічний стан поверхневих вод погіршився: кількість заліза загального збільшилась в 1,1 рази, фосфатів - в 1,7 рази, марганцю в 1,6 рази. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: заліза загального – 1,3 рази (0,11 – 0,15 мг/дм3), марганцю – 9,5 рази (0,085– 0,11 мг/дм3), фосфатів – 4,5 рази (0,38 - 1,25 мг/дм3). Концентрація інших показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Сейм можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Сейм можна віднести до ІІІ класу якості (помірно-забруднені). Річка Стрижень – права притока р. Десна. Створ у м. Чернігів гирло річки. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 6,39 мгО2/дм3, але іноді був значно нижчий за норму-6,0 мг О2/дм3 . Погіршення гідрохімічного стану р. Стрижень пов’язане зі значним постійним антропогенним впливом міста: зливові води з більшої частини м. Чернігова потрапляють в річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об’єкту сміттям, побутовими відходами та погіршення гідрохімічного складу води. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: заліза загального – 5,7 рази (0,2 – 0,93 мг/дм3), 54

марганцю – 16,0 раз (0,11 – 0,19 мг/дм3), фосфатів – 3,6 рази (0,45 – 1,64 мг/дм3), азоту амонійного – 2,6 раз (0,37 – 2,93 мг/дм3), БСК – 1,06 рази (2,05 – 2,35 мгО2/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Річка Стрижень потребує нагальної допомоги для оздоровлення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Стрижень можна віднести до ІІ класу (добрі) 3 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 3 категорії (досить чисті). За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно забруднені), але наближена до 4-го класу (забруднені). Річка Білоус – права притока р. Десна. Створи: 4 км вище м. Чернігів, вище та нижче скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал», гирло річки. В створі 4 км вище міста кисневий режим на протязі року був задовільним – 8,4 мгО2/дм3. Спостерігається перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення: заліза загального – 7,0 раз, фосфатів – 1,15 рази. В створі 4 км нижче міста, (гирло річки) кисневий режим на протязі року був задовільним – 6,35 (4,81 - 8,42) мгО2/дм3. Порівняно з 2009 роком в 1,5 рази збільшився вміст марганцю, в 1,1 рази кількість фосфатів. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: заліза загального – 5,2 рази (0,29 – 0,69 мг/дм3), марганцю – 18,0 рази (0,13– 0,21 мг/дм3), фосфатів – 10,4 рази (0,99 – 2,38 мг/дм3), БСК5 – 1,12 рази ( 2,10 – 2,40 мгО2/дм3), амоній-іони – 2,9 рази ( 0,80 – 2,16 мг/дм3), нітрит-іони – 3,8 рази (0,15 - 0,45 мг/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Забруднення вод р. Білоус відбувається переважно за рахунок скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал» м. Чернігова, скид яких перевищує витрати самої річки в 20-30 разів. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Білоус можна віднести до ІІ класу (добрі) 3 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 3 категорії (досить чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Білоус можна віднести до IV класу якості (забруднені). Річка Остер – ліва притока р. Десна. Досліджувався гідрохімічний стан від м. Ніжин до гирла річки. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 6,52 – 8,7 мгО2/дм3. Перевищення норм ГДК для водойм 55

рибогосподарського призначення, складали: заліза загального – 2,2 – 5,3 рази, марганцю – 7,5 – 10,0 рази; фосфатів – 2,7 – 6,9 рази, БСК5 – 1,01 1,17 рази. Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Остер можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно-забркднені). Річка Удай – права притока р. Сула. Досліджувався гідрохімічний стан від створу 1 км вище м. Прилуки до створу на кордоні з Полтавською областю 1км нижче с. Нова Гребля. Кисневий режим на протязі року був задовільний -4,8 – 10,2 мгО2/дм3. Негативно впливає на гідрохімічний стан річки скид недостатньо очищених стічних вод КП «Варваводоканал» та КП «Прилукитепловодопостачання». Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: заліза загального – 1,2 – 3,2 рази, марганцю – 2,5 – 8,1 рази, фосфатів – 2,06 – 7,2 рази, БСК5 – 1,06 -2,1 рази, азоту амонійному – 1,16 – 1,92 рази. Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Удай можна віднести до ІІ класу (добрі) 3 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 3 категорії (досить чисті). За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднені). У 2010 році лабораторією Чернігівської ГГМЕ Деснянського БУВР продовжені роботи по нагляду за якістю дренажних вод на 14 осушувальних системах Чернігівської області згідно вимогам «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель» (НД 33-5.5-15-2008 р.). Розміщення точок відбору в місцях кінцевих скидів дренажних вод в водоприймачі дає змогу контролювати якість води всього водозбору системи. Хімічні лабораторні вимірювання проводилися з метою отримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення якісної оцінки речовин – забруднювачів, таких як сульфати, хлориди, нітритний азот, нітратний азот, амонійний азот, заліза загального, важкі метали (Cu, Mn, Cr+4, Cr+6, Ni). Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив та 56

пестицидів), природні (нітрифікація, амонітизація, мінералізація донних відкладень), техногенні (незадовільний технічний стан систем і т. і.). Джерелом аміакових сполук в дренажних водах є азотовміщуючі речовини, що потрапляють в поверхневі і дренажні води різними шляхами: з накопичених твердих відходів несанкціонованих сміттєзвалищ, накопичених органічних відходів життєдіяльності сільськогосподарських тварин, залишків складів мінеральних добрив та пестицидів, мінералізації донних відкладень каналів. Утворення нітритів і нітратів (нітрифікація) зумовлено наступним окисленням аміакових сполук. Кількісний вміст такого забруднювача, як нітритний азот в порівнянні з минулим роком (0,0006-0,0243 мг/дм3) в 2010 р. дещо збільшився і становить 0,0001-0,0198 мг/дм3, (ГДК < 1,0 мг/дм3). Більшість випадків збільшення припадає на середину вегетаційного періоду від 1,13 до 5 разів на осушувальних системах: «Калита Гало», «Смолянка» (шлюз №7), «Чамарово», «Черниш», «Турчанка», «Кучинівка», «Тур’я», та на початок вегетаційного періоду на о/с «Калита Гало» – в 1,76 рази, о/с «Смолянка» (шлюз №7) – в 2,5 рази та о/с «Кучинівка» – в 2,25 рази. Також відбулось зменшення нітритного азоту від 1,2 до 7 разів на осушувальних системах: «Остер-І», «Смолянка» (шлюз №3), «Петрівська», «Турчанка», «Тур’я» – на початок вегетаційного періоду, та на середину вегетаційного періоду на о/с «Остер-І», о/с «Крюкова». Вміст такого забруднювача, як нітратний азот в порівнянні з минулим роком (0,0339-0,4065 мг/дм3) в 2010 р. склав 0,0045-0,1987 мг/дм3. Так на початок вегетаційного періоду спостерігалось зменшення в 1,44-3 рази на о/с «Калита Гало», о/с «Турчанка», о/с «Кучинівка», о/с «Смолянка» (шлюз №3), та на середину вегетаційного періоду в 1,1-3,67 рази на о/с «Калита Гало», о/с «Смолянка» (шлюз №3, №7), о/с «Крюкова», о/с «Чамарово», о/с «Черниш». Також слід відзначити і незначне збільшення нітратного азоту в 1,15-2,64 рази на осушувальних системах: «Остер-І», «Смолянка» (шлюз №7), «Тур’я» – на початок вегетаційного періоду, «Турчанка», «Кучинівка», «Тур’я», «Млинок» – на середину вегетаційного періоду. В 2010 році вміст амонійного азоту не перевищує граничнодопустимої концентрації (ГДК < 1,6 мг/дм3), але в порівнянні з минулим роком відбулось збільшення цього показника від 1,13 до 12 разів, більшість випадків з яких припала на середину вегетаційного періоду на осушувальних системах: «Калита Гало», «Остер-І», «Смолянка» (шлюзи №3, №7), «Чамарово», «Турчанка», «Тур’я», «Млинок», «Черниш», та о/с «Петрівська» – на початок вегетаційного періоду. Також відбулось зменшення амонійного азоту в порівнянні з минулим роком на початок вегетаційного періоду на о/с «Смолянка» (шлюзи №3, №7) від 2,9 до 26,4 разів, о/с «Турчанка» – в 6 разів, о/с «Тур’я» – в 7,68 разів, та на середину вегетаційного періоду на о/с «Крюкова» – в 3,7 рази, о/с «Кучинівка» – в 1,4 рази. 57

Кількісний вміст хлоридів в порівнянні з минулим роком (9,4-30,9 мг/дм ), збільшився майже на всіх осушувальних системах від 1,1 до 1,9 разів і становить 5,39-39,07 мг/дм3, при цьому не перевищує граничнодопустимі концентраці (ГДК < 350 мг/дм3). Також слід відзначити незначне зменшення хлоридів на початок вегетаційного періоду на осушувальних системах: «Калита Гало» – в 1,3 рази, «Петрівська» – в 1,4 рази, та на середину вегетаційного періоду о/с «Смолянка» (шлюзи №7, №3) від 2,9 до 3,2 разів. В звітному році майже на всіх осушувальних системах на підставі проведеного аналізу спостерігається наявність заліза загального, вміст якого в дренажних водах в 2010 році складає 0,06-1,6 мг/дм3, що в 17 випадках із 23 перевищує норму (ГДК < 0,3 мг/дм3) в 1,1-5,2 разів, (в 2009 році – в 15 випадках із 24 перевищував ГДК від 1,3 до 7,2 разів). Вміст марганцю в 2010 р. в порівнянні з минулим роком (0,02-0,48 3 мг/дм ) складає 0,0015-0,83 мг/дм3 (ГДК < 0,1 мг/дм3), що в 4 випадках із 8 перевищує гранично-допустимі концентрації від 1,9 до 8,3 разів. Перевищення ГДК спостерігається на середину вегетаційного періоду на о/с «Калита Гало» – в 2,1 рази, о/с «Черниш» – в 8,3 рази, о/с «Чамарово» – в 1,9 рази, о/с «Доч Гали» – в 3 рази. Інші важкі метали (Сu, Ni, Cr+3, Cr+6) в дренажних водах не виявлені. 3

4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічні спостереження на р. Десні в районі м. Чернігова проводились Центральною геофізичною обсерваторією. За гідробіологічними показниками у 2010 р. на р. Десні розвиток планктонних угруповань взимку був дуже низьким, в пробах знайдені окремі клітини водоростей та поодинокі безхребетні тварини. Влітку планктонні ценози річки були чисельними та різноманітними. Структура угруповань сформована, були представлені всі основні таксономічні групи гідробіонтів. Основу альгофлори складали діатомові та зелені βмезосапробні водорості. В зоопланктоні масово розвивались гіллястовусі ракоподібні та личинки двостулкових молюсків з роду Dreissena, у серпні домінував індикатор помірно забруднених – забруднених вод β-α Moina brachiata (89-96%). Масово вегетували діатомові та синьозелені водорості, які у серпні та навіть восени викликали помірну стадію «цвітіння» вод річки. Сапробіологічна ситуація річки в районі м. Чернігова в основному була сталою та благополучною, стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІІ класу якості вод (помірно забруднені) з деяким погіршенням за зоопланктоном на створі в межах м. Чернігів.

4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Мікробіологічні дослідження поверхневих вод здійснює Чернігівська обласна санітарно – епідеміологічна станція. В 2010 році 21,5% проб з проаналізованих не відповідають санітарним вимогам за мікробіологічними показниками, що більше минулорічних показників. Спостерігались перевищення нормативу для води водойм за показником індекс ЛКП (23000-240000) в створах: - р. Десна, с. Боромики Чернігівського району, 3 км вище м. Чернігова; - р. Стрижень, м. Чернігів, гирло; - р. Стрижень, м. Чернігів, зона купання та відпочинку населення; - р. Удай вище м. Прилуки; - р. Удай м. Прилуки - всередині населеного пункту, зона купання та відпочинку населення; - р. Удай м. Прилуки – нижче м. Прилуки; - р. Удай, с. Ладан Прилуцького району, нижче скиду з очисних споруд ПО «Пожмашина»; - р. Удай, с. Ладан Прилуцького району, зона купання та відпочинку населення; - р. Сейм, м. Батурин Бахмацького району, зона купання та відпочинку населення; - р. Парасючка, м. Бахмач, всередині населеного пункту. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан поверхневих вод області контролювався Деснянським басейновим управлінням та Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією. У відповідності з Наказом МОЗ України від 03 травня 2006 р. № 256 Про затвердження Державних гігієнічних нормативів, допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137 Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді – 2,0 Бк/кг (або 54,0 пКі/дм3). За даними Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції радіологічний стан води річок Десна, Судость, Снов, Дніпро в межах області протягом останніх років не зазнав суттєвих змін. Вміст радіонуклідів у водоймах характеризується як стабільний і значно менше 2,0 Бк/л. Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів відповідно до Програми державного моніторингу довкілля на 2010 рік та згідно коригувань до програми, радіологічні проби щоквартально відбирались у 15 створах (в т.ч., 11 транскордонних). 59

Результати радіологічних аналізів на визначення цезію – 137 та стронцію - 90 засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді, вказаних створів протягом 2010 року, знаходився значно нижче встановлених норм. Середньорічні показники радіологічного моніторингу поверхневих вод за 2009-2010 рр. наведені в таблиці: Пор. №

2. 3. 4. 5.

6. 7. 8. 9. 10. 11.

12.

13.

14. 15. 1. 2.

Цезій – 137 (ДР 2006 - 54,0 пКі/дм3) 2009 р. 2010 р.

Створ спостереження

р. Дніпро с. Кам’янка, Ріпкинського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Білоруссю) р. Сож (ліва притока р. Дніпро) с. Ст. Яриловичі, Ріпкинського р-ну < 2,7 < 2,7 (кордон з Білоруссю) р. Снов (права притока р. Десна) с. Забрама, Климовського р-ну (РФ) < 2,7 < 2,7 с. Тимоновичі, Семенівського р-ну < 2,7 < 2,7 (кордон з Росією) с. Горськ, Щорського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) р. Десна (ліва притока р. Дніпро) с. Мурав’ї, Н. – Сіверського р-ну (кордон < 2,7 < 2,7 з Росією) с. Камінь, Н.- Сіверського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) с. Спаське, Сосницького р-ну < 2,7 < 2,7 смт. Макошино Менського р-ну (техн. в/з) < 2,7 < 2,7 с. Крехаїв, Козелецького р-ну < 2,7 < 2,7 р. Судость (права притока р. Десна) с. Грем’яч, Н. – Сіверського р-ну (кордон < 2,7 < 2,7 з Росією) р. Ірпа (права притока р. Снов) с. Городок, Семенівського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) р. Ревна (права притока р. Снов) с. Леонівка, Семенівського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) р. Цата (права притока р. Снов) с. Клюси, Щорського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) р. Остер (ліва притока р. Десна) смт. Козелець, 1 км нижче міста < 2,7 < 2,7 Ґрунтові води з питних колодязів Колодязь № 2 с. Камінь, Н. – Сіверського < 2,7р-ну Колодязь № 4 с. Забрама (РФ) < 2,7-

Стронцій - 90 (ДР 2006 - 54,0 пКі/дм3) 2009 р. 2010 р.

0,23

0,24

0,53

0,41

0,29

0,35

0,45

0,31

0,48

0,47

0,35

0,23

0,13

0,15

0,14 0,12 0,12

0,09 0,08 0,18

0,31

0,24

0,63

0,26

0,19

2,38

1,49

0,2

0,23

4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Вода є основою існування життя на Землі. Вона є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вода необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах. Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарськопобутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами. Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує показники Державних санітарних норм та правил (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н.-Сіверський, Чернігівський райони). Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань. Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше. Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, вміст яких майже в 2 рази перевищує вимоги ДСанПіН. З метою доведення якості питної води до показників ДСанПіН у місті Ніжин у підземних резервуарах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Щорс та м. Мена встановлено станції знезалізнення. Якість питної води постійно контролюється відомчими лабораторіями в містах Чернігові, Ніжині, Прилуки, Ічні, Бахмачі, смт. Ріпки і на договірних засадах міськ-, райсанепідемстанціями в інших містах і селищах. Згідно проведених у 2010 році лабораторних досліджень якості питної води централізованого водопостачання із 7989 проб питної води не відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води 61

питної, призначеної для споживання людиною» по санітарно-хімічних показниках 538 проб (6,7%), з 12981 проб – по бактеріологічних показниках 279 (21,8%). З 5228 проб води децентралізованого водопостачання не відповідають санітарним вимогам по санітарно-хімічних показниках 2146 проб (41,0 %), з 5256 проб – по бактеріологічних показниках 1258 (23,9%). В 20 зразках питної води, відібраних з шахтних колодязів та артезіанських свердловин був визначений вміст нітратів. Як і в попередні роки, виявлено значну різницю вмісту нітратів у джерелах водопостачання. У 11 зразках води шахтних колодязів та 1 зразку з артезіанської свердловини вміст нітратів перевищував допустимий рівень. Максимальне значення дорівнювало 464 мг/л, що майже в 10 раз перевищує норматив (табл.4.4). Табл.4.4 Вміст нітратів у питній воді Об`єкт дослідження

Шахтні колодязі Артезіанські свердловини

Всього обстежено зразків

З них з перевищенням ГДК

16 4

11 1

Вміст нітратів, мг/л мін.

сер.

макс.

6 3

120 51

464 180

ГДК, мг/л

45 45

Враховуючи вищенаведене, для забезпечення питною водою особливо вразливих об`єктів (школи, дитячі садки, лікарні) доцільно будувати для них побутові свердловини, що дасть можливість зменшити надходження в організм дітей і хворих людей надлишку нітратів. Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області через водний фактор передачі не зафіксовано. На сьогоднішній день основною проблемою з водопостачання Чернігівської області залишається підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі. 4.6 Заходи щодо покращання стану водних об’єктів Однією з важливих проблем для населення області і розвитку економіки є охорона, збереження, відродження об’єктів водного фонду, запобігання (попередження) та усунення наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме екологічну безпеку життєдіяльності населення і досягнення збалансованого рівня шкідливого впливу на водні об’єкти та їх спроможність до відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану. Найбільш актуальними проблемами в сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів є незадовільний стан мереж водопостачання і водовідведення та каналізаційних очисних споруд, зокрема: 62

- очисних споруд ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» м.Новгород-Сіверський, що призводить до негативного впливу на гідрохімічний стан р. Десна; - очисних споруд КП «Бахмач-Водсервіс» і як наслідок, скид стічних вод з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об’єкт. Каналізаційні стічні води, які посупають на очистку від комунальних підприємств, мають високий вміст забруднюючих речовин, особливо фосфатовмісних. Існуючі технології очищення стічних вод,в основному, не дозволяють досягти нормативів граничнл-допустимих скидів забруднюючих речовин. Ця проблема найбільш гостро стосується КП «Чернігівводоканал», яке скидає недостатньо очищені стічні води в р. Білоус, негваттивно впливаючи на гідрохімічний стан водойми. До Мінприроди України направлено 2 запити про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2010 році для здійснення реконструкції аварійних каналізаційних очисних споруд м. Чернігова та очисних споруд і КНС в с. Снов`янка Чернігівського району, продуктивністю 200 м3/добу. Кошти не надходили. З метою оздоровлення р.Стрижень реалізовано 2 проекти щодо розчистки водосховища №1 та ремонту водоскидної споруди на ньому та планується розробка проекту І черги будівництва очисних споруд зливової каналізації, що забезпечить очистку площинного змиву з найбруднішої частини міста Чернігова. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища розроблено проект по встановленню розмірів та меж прибережної захисної смуги р.Стрижень та винесено її в натуру. Розпочато реалізацію проекту будівництва локальних очисних споруд зливової каналізації в.Чернігові. Найбільшу загрозу навколишньому середовищу становлять безхазяйні свердловини, контроль за станом яких майже втрачено. Незважаючи на щорічне проведення на території області робіт по ліквідаційному тампонажу свердловин, їх кількість не тільки не зменшується, а навпаки зростає. При переході права власності на земельні ділянки, новими власниками приймаються рішення щодо доцільності використання розташованих на них артсвердловин, непотрібні кидаються напризволяще і залишаються поза контролем та регулюванням. Вимоги щодо тампонажу артсвердловин висуваються їх власникам при видачі дозволів на спецводокористування. Станом на 01.01.2011 року, з наявних 3533 артезіанських свердловин - 384 (10,9 %) не працює і є потенційними забруднювачами підземних вод, з них 138 - безгосподарських. За наполяганням Держуправління у 2010 році за кошти власників затампоновано 36 артезіанських свердловин у 12 районах області. В 2010 році на проведення ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу було заплановано 1315,0 тис.грн. з обласного фонду охорони 63

навколишнього природного середовища, але з ряду причин кошти не були освоєні. В поточному році за рахунок видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було заплановано проведення робіт в сфері водоохоронної діяльності на суму майже 4 млн. грн., освоєно 3,026 млн. грн.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ 5.1 Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі 5.1.1 Загальна характеристика Забезпечення сталого, екологічно збалансованого розвитку регіону, підвищення його природно-ресурсного потенціалу, збереження цінних природних територій, біологічних ресурсів, що на них знаходяться, генетичного фонду тваринного та рослинного світу вимагають дотримання оптимального балансу між територіями, що інтенсивно експлуатуються, і такими, щодо яких запроваджуються спеціальні режими охорони та відтворення. Для забезпечення такого балансу формується екологічна мережа. Екологічна мережа - це єдина територіальна система, яка створюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природнозаповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні. З 2003 року в області діє Програма формування національної екомережі в Чернігівській області на 2003 – 2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 14 серпня 2003 року. Основною метою Програми є збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного їм природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. В основі Програми закладено створення єдиної системи природоохоронних територій, де передбачається проведення системних заходів по збереженню і відтворенню природних ресурсів. Структурні елементи національної екомережі на території Чернігівської області забезпечують цілісність екомереж Сумської, Київської областей. 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття Інтенсивне природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням у процесі розвитку промисловості, сільського господарства призводять до знищення цінних природних комплексів та ландшафтів. 65

Проблема деградації та фрагментації навколишнього природного середовища, в тому числі і втрати біологічного біорізноманіття, стоїть сьогодні особливо гостро. Візуально негативний антропогенний вплив спостерігається при спалюванні залишків сухої рослинності на сільськогосподарських угіддях та в смугах відведення автодоріг і залізниць. В лісовому фонді, прилеглому до населених пунктів, через несанкціоноване складування побутових відходів і сміття, незаконну заготівлю новорічних ялинок і підсочування беріз, погіршується санітарний стан лісових насаджень. Табл.5.1.2 Складові структурних елементів екологічної мережі Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним

Землі під консервацію

Рекреаційні території

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

Водоохоронні зони винесені в натуру Прибережні захисні смуги

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Об’єкти ПЗФ

Загальна площа екомережі, тис. га

Загальна площа, тис. га

Одиниця адміністративнотериторіального устрою

Складові елементи екомережі, тис. га

Чернігівська 3190,3 1800,4 244,4 0 130,2 0 62,0 738,1 0,1 2,0 2,7 28,2 592,7 область

5.1.3 Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття На виконання заходів щодо розбудови екомережі в області проводяться щорічні заходи щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, створенню захисних лісових насаджень, рекультивації малопродуктивних земель, розширення мережі природнозаповідного фонду області. В 2010 році велись роботи по підготовці проекту створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя». Продовжуються роботи по підготовці проекту розширенню території Ічнянського національного природного парку. Рішенням Чернігівської обласної ради від 30.07.2010 року створено іхтіологічний заказник місцевого значення «Лісконоги», площею 51,7 га в Н.-Сіверському районі та ботанічний заказник місцевого значення «Кулишеві луги», площею 174,0 га в Прилуцькому районі. 5.1.4 Формування екомережі З метою забезпечення формування екомережі за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 66

розроблена геоінформаційна система екологічної мережі Чернігівської області та геоінформаційна система природно-заповідного фонду. Табл. 5.1.4 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис га Категорія землекористування

Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т. ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Землі лісогосподарського призначення

2000

2007

2008

2009

2010

127,7

243,8

244,4

626,6

614,2

608,4

600,7

0,9

67,7 0,02 0,1 2

67,7 1,4 0,1 2

67,9 1,5 0,1 1,8

67,9 1,6 0,1 1,8

12,3

14,8

14,9

712,2

727,8

738,1

Природні ландшафти спостерігаються майже на половині території Чернігівщини. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях. Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду які займають 7,6 % території області. 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами Біологічна й генетична безпека є складовою частиною національної безпеки цивілізованої держави. І тому переважна більшість країн встановили правила поводження з генетично модифікованими організмами і приділяють цьому процесу серйозну увагу. У січні 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, який є першим міжнародним документом, що регулює відносини між країнами в сфері поводження з генетично модифікованими організмами і його основна мета – встановити міжнародні правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання організмів, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням ризиків для здоров'я людини. У вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Картахенського протоколу. Приєднавшись до протоколу, Україна заявила про застосування принципу обережності при ухваленні рішень стосовно поширення ГМО. 31 травня 2007 року Верховною Радою України було прийнято закон «Про державну систему 67

біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Функції щодо: здійснення державної екологічної експертизи ГМО, призначених для використання у відкритій системі; розробка критеріїв оцінки ризику потенційного впливу ГМО на навколишнє середовище на основі наукових принципів та міжнародного досвіду; здійснення державної реєстрації засобів захисту рослин, отриманих із використанням ГМО; надання дозволів на вивільнення ГМО у відкритій системі; здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням заходів біологічної та генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО у відкритій системі відносяться до компетенції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу Чернігівська область має досить своєрідні природні умови, які впливають на формування рослинного покриву. Територія області знаходиться в межах Придніпровської низини, крайня південно-східна частина - в межах Полтавської рівнини. Клімат області помірноконтинентальний з теплим вологим літом та м'якою зимою. Протягом всього року тут переважають атлантичні повітряні маси, які обумовлюють підвищену кількість атмосферних опадів, прохолодну погоду влітку та потепління взимку. Чернігівщина - край поліських і лісостепових ландшафтів, край соснових лісів, заплавних луків і осокових боліт. Природна рослинність в даному регіоні збереглася на третині території, переважно в поліській частині області. Згідно "Геоботанічного районування..." територія Чернігівської області належить до Європейської широколистяної області, Східноєвропейської провінції. Поліської та Лівобережне придніпровської підпровінціям. Фізико-географічному регіону чернігівського і НовгородСіверського Полісся відповідає Східнополіський геоботанічний округ дубово-соснових і соснових лісів. 5.2.2 Лісові ресурси Загальна площа земель лісогосподарського призначення становить 738,1 тис. га.

Рис. 5.1. Динаміка земель лісогосподарського призначення, в т.ч. вкритих лісом, тис. га 740 720

738,1

734

738,1

700 680

659,3

659,5

660 640 620 600 2008

2009

2010

Загальна площа земель лісогосподарського призначення Площа земель лісогосподарського призначення, вкрита лісовою рослинністю

Лісистість території області нерівномірна і коливається від 37 – 41 % (Семенівський, Ріпкинський, Корюківський райони), до 8 – 11 % (Бахмацький, Варвинський, Куликівський, Менський райони), середня лісистість території області складає – 20,7 %. Розподіл земель лісогосподарського призначення наведений в табл. 5.3. Табл.5.2.2 Землі лісогосподарського призначення Чернігівської області (станом на 01.01.2011 року) Пор. № 1

Загальна площа земель лісогосподарського призначення

Одиниця виміру 3

Кількість

Примітка

тис. га

738,1

у тому числі: 1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств

тис. га

393,9

1.2

площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств

тис. га

186,1

Підприємства КП «Чернігівоблагроліс»

1.3

Площа земель лісогосподарського призначення власників лісів

тис. га

107,5

1.4

площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування

тис. га

50,9

Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

тис. га

659,9

Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

20,7

Міноборони, Мінприроди, Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень ПЗЗ, с/г підприємства, Коропське СЛП «Агролісгосп», РКСЛП «Корюківкаліс»

Більшість лісокористувачів області провели поділ лісів на категорії зависності та виділення особливо захисних ділянок. У 2010 році затверджена розрахункова лісосіка для лісокористувачів області становила 963,58 тис. м3. Табл.5.2.3 Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2010 році Зрубано по господарствах твердолистяні

розрахункова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

2797,92/829 ,2

фактично зрубано, га/тис. м3

963,5 8

розрахункова лісосіка, тис. м3

201 0

фактично зрубано, га/тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

м’яколистяні

розрахункова лісосіка, тис. м3

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

хвойні

542,0 6

1531,5/527, 91

63,8 4

200/52,6 5

354,1 5

1059,02/249, 17

Протягом 2010 року на території області проводились санітарні та лісовідновні рубки. У порівнянні з 2009 роком площа суцільних санітарних рубок зменшилася на 80,5 га, лісовідновних на 0,7 га. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних з веденням лісового господарства проведено на 15364 га, в тому числі рубки догляду – 3979 га. Об’єми таких рубок збільшилися в 70

порівнянні з 2009 роком. Хоча зауважимо, що рубки догляду за лісом – це масова лісова селекція дерев, за допомогою якої лісівники формують насадження за складом і формою, за якістю деревини, за швидкістю зростання та продуктивністю дерев. Основними причинами проведення суцільних санітарних рубок є буреломи, вітровали, лісові пожежі, ураження насаджень кореневою губкою.

Табл.5.2.4 Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства Рік

Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

2008 2009 2010

30320,3 10878,2 15363,9

2965,5 316,8 367,9

2008 2009 2010

7193,5 2143,8 3979

117,9 40,9 66,9

2008 2009 2010

24 12 11,3

4,9 2,2 2,0

2008 2009 2010

646,5 619,4 538,9

161 145,5 131,9

площа, га

хвойні фактично зрубано, га/тис. м3

Зрубано по господарствах твердолистяні фактично зрубано, площа, га га/тис. м3

Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 26766,3 26766,3/924,5 2195,6 2195,6/2003,5 9006,1 9006,1/277,6 1601,9 1601,9/28,4 13217,5 13217,5/338,1 2213,8 2213,8/26,1 у тому числі: 1. Рубки догляду 6161,8 6161,8/103,9 471,4 471,4/7,6 1890,1 1890,1/36,3 101,7 101,7/1,8 3503,4 3503,4/58,8 347,3 347,3/4,9 2. Лісовідновні рубки – – – – 5,1 0,9 3. Суцільні санітарні рубки 614,3 614,3/101,4 9,4 9,4/2,3 604,4 604,4/142,5 5,3 5,3/1,5 588,5 588,5/129,0 2,6 2,6/0,4

м’яколистяні Фактично зрубано, площа, га га/тис. м3

774,2 270,2 262,2

774,2/37,9 270,2/10,9 262,2/8,51

484,7 152 126,3

484,7/6,8 152/2,8 126,3/3,0

24 12 6,2

24/4,9 12/2,2 6,2/1,1

22,8 10 10,3

22,8/5,9 10/1,4 10,3/2,4

Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється в підприємствах підпорядкованих Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства здійснюється відповідно «Лісового кодексу» та законів України «Про рослинний світ», «Про мисливське господарство та полювання». Лісовідновлення на території області проводиться на площах після суцільних рубок, створення нових лісів – на непридатних для сільськогосподарського використання землях. У 2010 році державними лісогосподарськими підприємствами для вирощування якісного посадкового матеріалу було заготовлено 33,1 тис. кг лісового насіння, в тому числі 1,2 тис. кг насіння хвойних порід, 31,9 тис. кг – листяних та чагарникових порід. Табл.5.2.5 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень га 2000

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2007

2008

2009

2010

2708,4 3868,0 3587,6 3391,4 2961,7 523,0

1048,6

832,6

955,9

425,4

2,0

–

Станом на 01.01.2010 року в Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства перебуває на обліку 44,368 тис. га осередків шкідників та хвороб лісу, в тому числі: хвороби лісу – 41,042 тис. га. В лісах області на значних площах здійснювалися лісозахисні заходи. Захист лісу від шкідників біологічними методами проводився у вигляді розвішування шпаківень, синичників, створення поїлок для птахів, ремізів, розселення мурашників. З метою забезпечення охорони лісів від пожеж у 2010 році лісокористувачами області проведена робота по протипожежному облаштуванню лісів, було створено 3,587 тис. км мінералізованих смуг та проведено догляд за ними 6,105 тис. км. У лісогосподарських підприємствах діє 19 лісопожежних станцій, які укомплектовані 35 пожежними автомобілями, 8 мотопомпами, та іншим протипожежним інвентарем. Також у державних лісгоспах облаштовано 29 спостережних веж, що дає змогу оперативно виявляти випадки виникнення лісових пожеж та застосувати заходи по їх ліквідації як на підпорядкованих територіях, так і на землях інших користувачів. 73

Також значна увага була приділена проведенню профілактичної та роз’яснювальної роботі. Так на протипожежну тематику здійснено 104 виступи в ЗМІ, проведено 458 лекції, вставлено в лісі 2253 одиниці засобів наглядної агітації. Всі прийняті заходи, дали змогу значно зменшити на території області кількість лісових пожеж та їх площу. Площа лісових земель, пройдених пожежами у 2010 році, склала 165,43 га. Збитки склали 156,3 тис. грн. Інформація щодо динаміки лісових пожеж на території Чернігівської області наведена на рис. 5.2. Рис. 5.2. Динаміка лісових пожеж 1000 900 800

858,75

кількість

700 600 500 400

288 236

300

214

269

397,73

165,43

200 100

230,1

185,05

162

0 2006

2007

2008

2009

2010

роки

кількість пожеж (шт.)

площа (га)

2 3 4

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

100

Завдані збитки, тис. грн.

Нелісові землі

Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства Остерський військовий лісгосп Коропське СЛП «Агролісгосп» РКСЛП «Корюківкаліс»

Площа на 1 випадок, га

в т.ч. верховими

Користувач

Пройдено пожежами, га Лісові землі всього

№

Кількість випадків

Табл.5.2.6 Загибель лісових насаджень від пожеж

18,2

–

0,18

1,5

75,8 20,1 0,7

19,1

10,6

99,2

0,3

1,1

1,53

0,21

0,88

5 КП «Чернігівоблагроліс» 6 ТОВ СЛГ «Авангардліс» Всього

49 1 162

69,1 – 0,5 165,43 20,1 0,7

1,41 0,5 21,7

1,2 15,28

56,7 156,3

– 21,4

5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Табл.5.2.3 Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік

2000

2007 2008 2009 2010

Вид рослин

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти фактично заготовлено

Лепеха Цмин пісковий Глід криваво-червоний (плоди) Глід криваво-червоний (квіти) Звіробій Крушина ламка Конвалія (трава) Липа (квіти) Мати-й-мачуха Кропива собача Сухоцівт болотний Чабрець Деревій Шипшина (плоди) Бобівник трилистий Бузина чорна (квіти) Всього – – – –

0,5 1,0 2,0 0,5 4,0 1,0 5,0 2,2 1,5 3,1 1,0 0,5 2,0 3,0 0,2 1,4 30,9 – – – –

– 3,1 – – 1,0 – 2,3 1,1 0,2 0,1 0,1 – 0,4 1,0 – 0,1 9,5 – – – –

Заготівля лікарських рослин протягом 2007 – 2010 року не проводилася. Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 31.05.2010 року № 141 було затверджено ліміти на заготівлю другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісокористувань: 23 т ягід, 97 т грибів та 15 т лікарської сировини. Було заготовлено 57 т грибів та 18,7 т ягід. 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася приблизно на третині території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, лучних угруповань і болотної рослинності. За останній час природні луки Чернігівщини мали значні зміни. Основними факторами, які викликали зміни лучної рослинності, є 75

меліорація, заростання луків деревною рослинністю та ненормоване випасання худоби (біля великих населених пунктів). Порушення структури лучних ценозів проявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів. Зараз відбувається трансформація справжніх та болотистих луків в торф’янисті, з переважанням щучнику, а також заміна їх сіяними травами. На територіях, віддалених від населених пунктів, переважають справжні сінокосні луки над пасовищними. Загальні закономірності антропогенних впливів полягають в зменшенні площ боліт та луків, викликаних осушенням та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав’яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів торф’янистих луків, розширенні площ сіяних луків. Для збереження рідкісних видів рослинності в області створено 4 ботанічні заказники загальнодержавного значення та 95 – місцевого. Значну увагу збереженню видів рослин занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України приділяють і на територіях Ічнянського та Мезенського національних природних парків. Табл.5.2.4 Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Регіон

Чернігівська область

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

–

Перелік видів флори, що охороняється, в Чернігівській області наведено в додатку 3 таблиця 5.2.5. 5.2.5 Адвентивні види рослин На Україні росте чимало рослин –“чужоземців”, які потрапили до нашої країни або випадково за допомогою різноманітних засобів поширення, або навмисно були впроваджені людиною для своїх потреб завдяки тим чи іншим корисним властивостям, притаманним їм. До перших належать виключно бур'яни, до других декоративні, сільськогосподарські, лікарські, технічні рослини тощо, більшість яких росте в даній місцевості тільки завдяки догляду людини. Деякі з них настільки добре пристосовуються до нових умов існування, що виходять з-під контролю людини, дичавіють і починають поширюватися далі 76

самостійно, перетворюючись на бур’яни і стаючи, так би мовити, сумним наслідком корисних дослідів. Для Чернігівської області України різними авторами наводилося понад 30 видів адвентивних рослин. Значне місце серед них займали так звані “залізничні” рослини, тобто рослини, що поширюються лише по залізничному насипу. Занос їх найчастіше пов'язаний з перевезенням піску та черепашнику, якими звичайно посипають залізничні насипи. На залізницях знаходять сприятливі умови не лише пришельці з далеких країн, а й багато рослин більш південних зон, які по залізницях просуваються на північ

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейсько-азіатська Східноєвропейсько-азіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

% від всіх антропофітів

Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів (археофітів)

Табл.5.2.5 Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів

20 15 12 4 – – –

39,9 29,9 24,8 6,4 – – –

15 12 8 7 57 1 –

15,9 12,8 8,9 7,8 53,1 0,98 –

Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і які контролюють спеціальними заходами. Карантинні бур’яни поширюються разом із насінням культурних рослин та іншими способами. На території області обмежено поширеними карантинним бур’янами є: амброзія полинолиста та повитиця польова. Вперше амброзія полинолиста була офіційно зареєстрована на території області в 2002 році на площі 103,9 га. в полях сівозміни на території ТОВ „Смолянка” с. Смолянка, Куликівського району та на території Заїздської сільської ради Прилуцького району. Незважаючи на проведений комплекс карантинних заходів по локалізації та ліквідації вогнищ продовжується тенденція до збільшення площ під амброзією полинолистою. Станом на 01.01.2011 року площа засмічення цим бур’яном складає 1315,235 га. в 18 районах області. В зв’язку з виявленням повитиці польової, на території Сосницького району, розпорядженням Сосницької райдержадміністрації запроваджено карантинний режим на площі 0,50 га з 2007 року. В 2010 році карантин по повитиці польовій запроваджено на території ТОВ “Переможець” с.Лісконоги, Новгород-Сіверського району. 77

5.2.6. Стан зелених насаджень Чернігівської області Зелені насадження є обов’язковою, невід’ємною і багатофункціональною компонентою урбогенного та техногенного середовища. За функціональними ознаками зелені насадження населених пунктів умовно можна поділити на три групи. До першої групи належать зелені насадження загального користування, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальні або при групі житлових будинків; сквери, бульвари, насадження на схилах, набережних, лісопарки, лугопарки, гідропарки та інші, до яких є вільний доступ для відпочинку. Другу групу утворюють зелені насадження обмеженого користування. Це насадження на територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ, вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств і складських зон, санаторіїв, культурно-освітніх і спортивнооздоровчих установ та інші. Третя група – зелені насадження спеціального призначення. До неї включаються насадження: транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів. Загальна площа 1539 населених пунктів області складає 301546,40 га, площа зелених насаджень станом на 01.01.2010 року складає 14103,4 га (4,7 %). Важливим для забезпечення охорони та використання зелених насаджень населених пунктів є їх інвентаризація, метою якої являється одержання достовірних комплексних даних про кількість і стан зелених насаджень; ведення моніторингу стану і кількості зелених насаджень; розроблення програм, заходів з розвитку зелених зон населених пунктів України; визначення основних напрямів селищної, районної та міської політики щодо утримання, розведення і захисту зелених насаджень. Табл.5.2.6 Озеленення населених пунктів, га Заходи

Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га 78

2000

2007

Рік 2008

2009

2010

11,11

20,31

16,62

16,84

18,8

470

1979,3

455,73

651,1

2873

5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу Стан рослинного світу визначає не лише добробут і здоров’я людей, а також є головною складовою їх виживання. Вирішення проблеми збереження і відтворення фіторесурсів має базуватись на результатах конкретних досліджень стану та динаміки ресурсів окремих видів. Щорічно працівниками наукових установ ведуться дослідження видового складу рослинного та тваринного світу національних природних та регіонального ландшафтного парків області. У 2010 році розпочато популяційні дослідження локалітетів Лілії лісової на території Ічнянського НПП. Проводилися дослідження видового та кількісного складу ландшафтних насаджень Ічнянського НПП. У листопаді 2010 року серед шкіл Коропського району, за ініціативою Мезинського НПП, проведено регіональний природоохоронний конкурс «З маленького жолудя – дуб-велетень», спрямований на сприяння відновленню корінних дібров ЧерніговоСіверщини, набуття учасниками навичок з посадки лісових культур, відновлення кращих природоохоронних традицій, закріплення екологічних знань учнів на практиці, озеленення територій шкіл, населених пунктів. З метою збереження рідкісних угруповань та регіонально рідкісних лісових і степових рослин у Варвинському районі рішенням Чернігівської обласної ради від 30 липня 2010 року створено ботанічний заказник місцевого значення «Кулишеві луги».Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (у тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів. Як встановлено в Законі «Про рослинний світ», охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, підтоплення, заболочення, засолення, висихання, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду; організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу; 79

розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них; створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань — до Зеленої книги України; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використанням природних рослинних ресурсів; здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу. 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, в тому числі і мисливської фауни. 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства в області Використання тваринного світу в порядку ведення мисливського господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям права користування середовищем перебування тварин — мисливськими угіддями. На сьогоднішній день площа мисливських угідь області становить 2 млн. 788 тис. га. із них лісових – 688,5 тис. га., польових – 1898,7 тис. га., водно-болотних – 180,8 тис. га, інші – 20,1 тис. га. В області налічується 55 користувачів мисливських угідь, яким рішеннями обласної ради надані мисливські угіддя, в т.ч.: держлісгоспи (8 господарств) – 304,0 тис. га. (11,0 %) УТМР (9 господарств) – 1808,7 тис. га. (65,0 %) інші користувачі (38 господарств) – 660,9 тис. га. (23,5 %) резерв державного мисливського фонду – 14,5 тис. га. (0,5 %) В цілому по області в мисливському господарстві зайнято 510 працівників із них 43 мисливствознавці та 345 єгерів. На підприємствах управління в мисливському господарстві працює 9 мисливствознавців та 32 єгері. Основними пріоритетами розвитку мисливського господарства є охорона, відтворення та раціональне використання мисливської фауни. 80

Виконання цих пріоритетів вимагає значних витрат на проведення комплексу біотехнічних заходів, боротьбу з браконьєрами та хижаками, збільшення чисельності тварин та інші мисливсько – господарські заходи. У 2010 році на охорону і відтворення тваринного світу в області було витрачено 4 млн. 202 тис. грн. В середньому на 1 тис. га мисливських угідь області витрачається 1515 грн., що перевищує норму вкладення коштів згідно ст. 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Коливання чисельності диких тварин залежить від багатьох факторів, як позитивних, так і негативних. Це, насамперед, залежить від біології кожного окремого виду, кліматичних умов, кормової бази, зміни захисних і гніздових властивостей угідь та браконьєрства. Аналізуючи динаміку чисельності основних видів диких тварин по області виявилось, що вона за останні роки не зменшується і стала стабільною, але в 2010 році чисельність копитних тварин зменшилася, однією з причин цього є сувора зима 2009 року. Табл. 5.14. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Види мисливських тварин

Копитні Хутрові Пернаті

2000

2006

2007

2008

2009

2010

9903 75676 325004

11365 80229 923540

12800 81278 882924

14028 90022 918732

14772 87797 794035

14179 56599 798982

Використання ліміту добування мисливських тварин вказує на те, що навіть ті держлісгоспи, які його отримали реально не можуть освоїти його з цього можна зробити висновок, або нема звіра, або полювання проводиться без відмітки про добування, як це було в ДП «Добрянське ЛГ». Табл. 5.15. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто, гол

Не використано ліцензій

85 122

92 155

74 95

кабан

620

667

385

143

козуля

246

252

175

олень благород.

лось

743

751

526

кабан козуля 2000 олень благород. лось

2006

2007 кабан

Причини невикористання

Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності Доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців Складні погодні

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто, гол

Не використано ліцензій

козуля олень благород.

283

284

210

лось

кабан козуля олень 2008 благород. лось олень плямистий

926 418

927 424

667 327

103 47

кабан

1138

1178

803

151

козуля

493

500

361

1000 435

684 435

683 313

1 122

Рік

Види мисливських тварин

2009 олень благород. олень плямистий кабан козуля олень 2010 благород. олень плямистий

Причини невикористання

умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності

Останніми роками в області існує проблема з великою чисельністю лисиць і вовків, внаслідок чого рівень захворювань на сказ як серед диких тварин, так і серед свійських тварин був високий в 2010 році було виявлено 133 випадків захворювання на сказ – 56 з них складають захворення диких тварин. Вже в цьому році зафіксовано 34 випадки – 9 захворення диких тварин. Це питання неодноразово розглядалося на засіданнях обласної Надзвичайної протиепізоотичної комісії, на яких приймались радикальні рішення по знищенню цих хижаків. За останні два роки була проведена одна пероральна вакцинація хижих тварин. В 2010 році чисельність становила: вовків – 166 голів, лисиць – 3474 голови. В результаті всіх видів полювань було добуто вовків – 81 голова, лисиць – 3001 голова. Облік добутих хижих та шкідливих тварин в державних підприємствах лісового господарства практично не ведеться. Робота по добуванню хижих та шкідливих тварин також ведеться незадовільно. В деяких державних підприємствах лісового господарства дозволи на добування хижих та шкідливих тварин які були отримані, або зовсім не 82

використовувались, або було проведено один чи два виїзди за ввесь період дії дозволу. Браконьєри досі залишаються основними чинниками, які впливають на чисельність основних мисливських тварин в країні. Рівень браконьєрства залишається досить високим. За 2010 рік в області складено протоколів на порушників правил полювання було складено 106 протоколів та стягнено штрафів на загальну суму10064 грн. Згідно Закону України від 23 вересня 2010 року № 2558-VI «Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення боротьби з браконьєрством» в ст. 255 особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення по ст. 85 КУпАП виключено «посадових осіб підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону використання і відтворення тваринного світу». Отже на сьогоднішній день всі користувачі мисливських угідь, установи та організації (за виключенням Екологічної інспекції, прикордонної служби та ДЛГ), що здійснюють охорону державного мисливського фонду позбавлені права складати протоколи на порушників правил полювання по ст. 85 КУпАП. Майже в усіх держлісгоспах районні мисливствознавці не забезпечені транспортом і пальним, в багатьох районах вони працюють за сумісництвом і проводять лише видачу Контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання. Вони практично не займаються питаннями контролю за станом ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь районів та проведенням рейдів по охороні державного мисливського фонду. В деяких районах навіть нема відповідного наказу про закріплення адмінрайонів за районними мисливствознавцями. В багатьох державних підприємствах лісового господарства єгерські обов’язки покладені на лісників або інших працівників, які, в силу великого навантаження на своїй основній роботі, функції єгеря практично не виконують. 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства в області В 2010 році дозвільні документи на вилучення водних живих ресурсів у водоймах області отримали 6 користувачів: 1. ФОП Чоботар А.М., м. Чернігів, р. Дніпро в межах Чернігівської області. 2. ПП «Трактородеталь», м. Чернігів, р. Десна з озерами та р. Дніпро в межах Чернігівської області. 3. ФОП Бєлік О.Ф., м. Мена, Десна з озерами в межах Чернігівської області. 4. ФОП Кураш В.С., р. Десна з озерами в межах Чернігівської області. 83

5. ФОП Скоромець Г.І., с. Дніпровське, Чернігівського району. р.Дніпро в межах Чернігівської області. 6. ТОВ «Штиль», смт. Любеч, Ріпкинського району. р. Дніпро в межах Чернігівської області. За перше півріччя 2010 року користувачами було виловлено на р. Дніпро – 5,931 т., що складає 15,3 % від виділеної квоти, на р. Десна було вилучено 1,657 т. риби, що складає 9,6 % від виділеної квоти. На кінець 2010 року на р. Дніпро користувачами було використано: ФОП Скоромець Г.І. – 53 % від квоти, ПП «Трактородеталь» - 68,5 % від квоти, ТОВ «Штиль» - 40,5 % від квоти, ФОП Чоботар А.М. - 85 % від квоти. По видам риби загалом найбільше була використана загальна квота по лящу – 68,34 %, потім йдуть плітка – 58,15 %, щука – 50,32 %, верховодка – 50,09 %, краснопірка – 48,13 %, плоскирка – 45,93 % та інші. Зовсім не використовувалась квота на чехоню, підуста та раки. На р. Десна з озерами використання квот користувачами склалося наступним чином: ФОП Бєлік О.Ф. було використано 74 % від виділеної квоти, ФОП Кураш В.С. було використано 44,4 %., ПП «Трактородеталь» 61,4 % від виділеної квоти. По видам риб було найбільше використана загальна квота по плітці – 74 %, синцю – 66,9 %, лящу – 62,54 %, карась сріблястий – 61,25 %, щука – 61 %, плоскирка – 60,39 % та інші. ВАТ «Чернігіврибгосп», яке отримало квоти на р. Дніпро та р. Десну, за реєстрацією дозвільних документів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів до управління не звертався і до промислу не приступав. На р. Дніпро в межах Чернігівської області на кінець року переважну більшість склав лящ – 9,294 т. (44,85 % від загальної маси), плоскирки було вилучено – 3,674 т. (17,73 % від загальної маси), верховодки вилучили – 2,805 т. (13,54 % від загальної маси), плітки – 2,326 т. (11,22 % від загальної маси), вилов щуки – 1,409 т. (6,8 % від загальної маси), інші водні живі ресурси складали – 1,215 т. (5,86 % від загальної маси). На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області переважну більшість в уловах, згідно звітів про обсяги використання квот, займає лящ – 3,915 т. (41,12 % від загальної маси), потім йдуть синець – 1,164 т. (12,22 % від загальної маси), плоскирка – 0,936 т. (9,83 % від загальної маси), плітка – 0,851 т. (8,94 % від загальної маси), верховодка – 0,845 т. (8,87 % від загальної маси), щука – 0,427 т. (4,48 % від загальної маси), інші види риб складали – 1,384 т. (14,54 % від загальної маси). В звітному році було виявлено 2 порушення Правил промислового рибальства. Під час перевірки промислового лову, що здійснювався рибалками ПП «Трактородеталь», було виявлено порушення Правил промислового рибальства, а саме, промисел здійснювався з незареєстрованого в установленому порядку плавзасобі. Також було 84

виявлено порушення у ТОВ «Штиль», зайняття сітками більше 2/3 ширини протоки. Динаміка вилову водних біоресурсів на р. Дніпро показує, що вилов в цьому році один з найбільших за останні 10 років, більше риби вилучалось тільки в 2003, 2004, 2006 роках. На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області показник вилову менший за середньорічного, і знаходиться на 7 місці в порівнянні за останні 10 років. Рибницько-меліоративні роботи з метою поліпшення умов природного відтворення водних живих ресурсів у 2010 р. виконувались користувачем ФОП Чоботар А.М., було врятовано молоді водних живих ресурсів із залишкових водойм 6,5 тис.шт. В 2010 році в Чернігівській області здійснювали штучне розведення та вирощування водних живих ресурсів за Режимом СТРГ 8 користувачів на 9 водних об’єктах (таблиця № 17). Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області за 2010 рік було викрито 3592 порушення Правил рибальства, з них 706 справ зі збитками на загальну суму 250769,2 грн., затримано 3403 чоловік, які порушили Правила рибальства, 458 справ за незаконний продаж, скуповування риби. За 2010 рік Чернігівдержрибоохороною було направлено 70 справ до слідчих органів. Табл. 5.16. Динаміка вилову риби Рік

Водний об’єкт

р. Дніпро р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2006 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2007 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2008 р. Десна та Деснянські озера Разом по області* р. Дніпро 2009 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2010 р. Десна та Деснянські озера Разом по області 2000

Затверджений ліміт вилову, т/рік

Фактичний вилов, т/рік

56,1 130,7 186,8 56,5 61,45 117,95 53,8 57 110,8 55,9 51 106,9 55,4 50,5 105,9 48,8 46,7 95,5

28,26 7,19 35,45 27,617 15,806 43,423 14,075 9,898 23,973 10,752 5,19 15,942 14,579 10,113 24,69 20,723 9,522 30,245

5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Україна є Стороною великої кількості багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття. Серед них Конвенція про біологічне різноманіття і Картахенський протокол про біобезпеку до неї, Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення та угоди до неї, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, Всеєвропейська стратегія збереження біотичного різноманіття, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та інші. Для забезпечення виконання положень цих угод Україною розроблено ряд нормативно-правових актів, зокрема, Закони України «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України», «Про екологічну мережу», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005 – 2025 роки» тощо. Занесення того чи іншого виду тварин до Червоної книги України (2009), Європейського Червоного списку(1991), Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (2000), Бернської конвенції (1979), Вашингтонської конвенції (1973), Угоди про збереження афро-євразійських водно-болотних птахів (1996), Угоди про збереження кажанів у Європі (1994), є сигналом того, що цей вид збережеться для майбутнього. Серед дикої природи області зустрічаються багато тварин занесених до Червоної книги України (2009), серед яких ссавці: видра річкова, норка європейська, рись, заєць-біляк, горностай; птахи: лелека чорний, скопа, шуліка рудий, лунь польовий, лунь степовий, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, орлан-білофіст, балобан, журавель сірий, дрофа, поручайник; риби: стерлядь, марена, ялець звичайний, карась звичайний минь річковий та йорж носар. Область населяє близько 420 видів хребетних тварин, серед яких понад 60 видів ссавців, біля 300 видів птахів, більше 40 видів риб. З них до Червоної книги України занесено – 152 види, до списку міжнародного союзу охорони природи – 28 видів, до Європейського червоного списку – 52 види, до списку видів Бернської конвенції – 381 вид, Бонської конвенції – 30 видів. З 290 видів птахів 194 види гніздяться на території області, 50 видів є осілими, 207 видів мають статус пролітних в групу залітних або випадково залітних входить 41 вид, зимуючих 51 вид. 86

Охороною та відтворенням занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України тварин, займаються як уповноважені державні органи, так і користувачі. Охороні також належать середовища перебування об’єктів тваринного світу, нори, лігва, мурашники, боброві гатки, місця гніздування і токовища птахів та місця нересту риби. Табл. 5.3.4.1. Охорона та відтворення тваринного світу

Регіон

Чернігівська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

152

Рись (Lynx lynx L) на території РЛП «Міжрічинський» орієнтовно 6 особини

1 Бізон європейський Bison bonasus

Табл. 5.3.4 5Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

Норка європейська Mustela lutreola

Кількість уточнюєтья

2005

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008

2009

5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття За даними Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області інвазивних чужорідних видів тварин на території області у 2010 році не виявлено. 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу За інформацією Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області у 2010 році, на території області реєструвались захворювання диких тварин на сказ.Основним джерелом інфекції є хворі на сказ дикі тварини, в основному лисиці. В 2010 році виявлено неблагополучних пунктів та захворіло на сказ диких тварин: лисиці – 29 неблагополучних пунктів, де захворіло 40 голів; єнотовидні собаки - 6 неблагополучних пунктів, захворіло – 6 голів; тхори – 1 неблагополучний пункт, захворіла – 1 голова; бобри – 1 неблагополучний пункт, захворіла – 1 голова; куниці – 6 неблагополучних пунктів, захворіло – 6 голів. 87

З метою профілактики сказу у дикій фауні восени проведена пероральна вакцинація диких м’ясоїдних тварин застосовано 350 тис. доз вакцини «Броварабіс VRG». З діагностичною метою Чернігівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини за 2010 рік досліджено диких тварин на бруцельоз – 50 голів, на лептоспіроз – 46 голів, на класичну та африканську чуму свиней – 40 голів. Позитивних результатів не виявлено. В результаті проведених досліджень на трихінельоз з 40 матеріалів від диких свиней, 46 - від щурів, 25 - від лисиць, 2 – від вовків позитивних результатів не встановлено. 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду Станом на 01.01.11 р. природно-заповідний фонд області нараховує 656 об’єкти загальною площею 253,6 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», 442 заказники, 137 пам’яток природи, 19 парківпам’яток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища, дендропарки «Тростянець» загальнодержавного значення та «Прилуцький» місцевого значення, Менський зоопарк загальнодержавного значення. Площа природно-заповідних об’єктів загальнодержавного значення складає майже 20 % від загальної площі природно-заповідного фонду області. Природно-заповідний фонд Чернігівщини характеризується великою кількістю об’єктів невеликої площі ( більше половини об’єктів мають площу до 100 га ), переважна більшість з яких створена з метою охорони гідрологічних об’єктів – річок, боліт, озер, джерел. Об’єкти розташовані досить нерівномірно на території області. При загальному відсотку заповідності по області 7,6 %, в центральних районах - Носівському, Ніжинському, Бахмацькому, Борзнянському, в першу чергу за рахунок розораності земель, він не досягає і 3 %, що не може негативно не впливати на екологічну стабільність території. Умови створення, оголошення і функціонування територій та об’єктів природно-заповідного фонду регламентують Закони України «Про природно-заповідний фонд України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельний кодекс України. Значні зміни у земельному законодавстві, проведення земельної реформи, приватизація земель значно ускладнили вирішення земельних питань при розробці проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Але, не зважаючи на складнощі, ведеться постійна робота по виявленню цінних природних територій та створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду. В 2010 році велись роботи по підготовці проекту створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя». 88

Органами місцевої влади та самоврядування підтримано клопотання щодо створення національного природного парку «Подесіння» на території 5 районів області. Продовжуються роботи по підготовці проекту розширенню території Ічнянського національного природного парку. Рішенням Чернігівської обласної ради від 30.07.2010 року створено іхтіологічний заказник місцевого значення «Лісконоги», площею 51,7 га в Н.-Сіверському районі та ботанічний заказник місцевого значення «Кулишеві луги», площею 174,0 га в Прилуцькому районі. Ведуться роботи по розробці проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення – заказників в Ріпкинському районі та ботанічних пам’яток природи в м. Чернігові. Табл. 5.4.1 Структура природно-заповідного фонду Чернігівської області станом на 01.01.2011 року Пор. №

Загальна кількість

Категорія об'єкта

Площа, га

Території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Національні природні парки 2 41988,5 Заказники: 11 9326 Ландшафтні 2 5217 Ботанічні 4 1038 Гідрологічні 4 2556 Загальнозоологічні 1 515 3. Пам'ятки природи 7 297 Комплексні 1 100 Гідрологічні 6 197 4. Дендрологічний парк 1 204,7 5. Зоологічний парк 1 9 Парки-пам'ятки садово-паркового 6. 1 40 мистецтва Всього територій та об'єктів 23 50577,7 загальнодержавного значення Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення 1. Регіональний ландшафтний парк 1 78753,95 2. Заказники: 431 104338,2 Ландшафтні 32 12385,1 Лісові 35 6682 Ботанічні 96 29128,9 Ентомологічні 2 58 Іхтіологічні 2 52,7 Орнітологічні 4 104,3 Гідрологічні 260 55936,2 3. Пам'ятки природи 130 551,97 Ботанічні 95 139,64 Зоологічні 7 64,3 Гідрологічні 24 334,03 Геологічні 4 14 4. Заповідні урочища 52 17549,2 5. Дендрологічний парк 1 11,9 1. 2.

Пор. №

Категорія об'єкта

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Всього територій та об'єктів місцевого значення Всього територій та об'єктів природнозаповідного фонду 6.

Загальна кількість

Площа, га

332,9

633

202825,6

656

253403,3

5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення На сьогодні більшість цінних водно-болотних угідь Чернігівської області входить до складу природно-заповідного фонду. Переважна більшість гідрологічних заказників та пам’яток природи ( 264 заказники та 29 пам’яток природи) створена з метою збереження унікальних та типових водно-болотних масивів. Їх площа, понад 60 тис. га, складає близько 30 % від загальної площі природно-заповідного фонду області. 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В області зосереджений значний рекреаційний потенціал для туризму, масового відпочинку та оздоровлення людей завдяки природним умовам та унікальній історико-культурній спадщині. Рекреаційні території займають близько 2 тис.га, курортні та лікувально-оздоровчі території 0,1 тис. га. До послуг відпочиваючих та туристів - цілющі мінеральні води, лікувальні грязі, бішофіти, широкий арсенал фітопрепаратів. В області функціонують 23 бази відпочинку, 4 санаторії, 18 дитячіх закладів оздоровлення та відпочинку. На автошляхах державного та обласного значення, здебільшого там, де вони проходять через лісові масиви, лвсогосподарскими підприємствами створено та підтримується в належному стані більше 100 рекреаційних пунктів. 5.6 Історико-культурна спадщина За кількістю пам’яток культурної спадщини Чернігівщина входить у першу десятку областей України. В області налічується 8987 пам’яток культурної спадщини, з них – 193 національного значення. Наша область єдина в державі, в якій знаходиться третина архітектурних пам’яток давньоруської доби, що збереглися до нашого часу. Більшість із них розташована в обласному центрі. В області діють 3 національні заповідники, а саме: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Національні історико-культурні заповідники «Гетьманська столиця» та «Качанівка». У цілому в області діє 31 музейний заклад. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» є одним із головних туристичних об’єктів Чернігівщини та 90

України. До його складу входять 29 унікальних пам’яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і, на думку фахівців, вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» належить провідна роль у збереженні унікальних пам’яток Батурина, у вивченні та популяризації історії Гетьманщини, яка стала ключовим явищем в історії національного державотворення. Триває робота щодо підготовки пропозицій стосовно занесення пам’ятки культурної спадщини – історичного центру міста Чернігова до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, розпорядженням голови облдержадміністрації створена робоча група з означеного питання. Ведуться роботи зі створення нового екскурсійно-туристичного об’єкту – обласного історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч». На сьогодні у Любечі продовжуються відновлювальноремонтні роботи кам’яниці П.Полуботка Протягом 2010 року продовжувалась робота зі встановлення нових пам’яток і пам’ятних знаків, серед яких слід відзначити: пам’ятник Т.Г.Шевченку – у Седневі Чернігівського району; пам’ятний знак на честь першої літописної згадки про Любеч (давньоруським князям Олегу та Ігорю) у сел.Любеч Ріпкинського району; ще 9 пам’ятних знаків встановлено у містах Ніжин, Чернігів, Борзна, Городня, Ічня та смт.Куликівка тощо. З метою обстеження стану об’єктів культурної спадщини та їх фотофіксації здійснено виїзди до Бобровицького, Варвинського, Городнянського, Прилуцького районів. За результатами цієї роботи виявлено нові об’єкти культурної спадщини – переважно поховання часів Великої Вітчизняної війни, будівлі та споруди. За 2010 рік обстежено більше 300 пам’яток археології, історії та монументального мистецтва. З них – 40 пам’яток археології національного значення. Здійснено поточний ремонт даху Пісківського історикомеморіального музею П.Г.Тичини, розпочато ремонтні роботи фасадів Ніжинського краєзнавчого музею ім.І.Спаського (історичного відділу) та відділу «Поштова станція», ремонт Вертіївського військово-історичного музею ім.М.Кирпоноса Ніжинського району. Проведено поточні ремонти Музею україно-чесько-словацької дружби с. Світанок, меморіального музею М.К.Заньковецької Ніжинського району. Продовжується ремонт Носівського історичного музею. Відбудовується музейно-меморіальний комплекс «Лісоград». Відреставровано 3 партизанські землянки, відбудовано 2 нові.

5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність великої кількості природних заповідних об’єктів роблять територію області привабливою для різних видів відпочинку. На високому організаційному рівні проведено Міжрегіональний туристичний форум «Чернігівщина туристична 2010». У роботі форуму взяли участь представники туристичної галузі з восьми областей України та Гомельської області Республіки Білорусь; проведено круглий стіл з питань розвитку сільського зеленого туризму, три семінари туристичних операторів, семінар-тренінг з розвитку екологічних, водних та активних видів туризму, а також презентацію інвестиційного проекту «Сплав на плотах по річці Десна». В області послуги сільського зеленого туризму надають близько 22 сільських садиб. В 5 садибах проводяться ремонтні роботи по облаштуванню місць розміщення туристів. Слід відмітити тенденцію до підвищення якості послуг, що надаються. Розроблено та реалізовано спільний партнерський проект «Організація транскордонного кластеру сільського туризму «Дніпро» в шести суміжних прикордонних районах Гомельської та Чернігівської областей», ініціаторами якого є Гомельське міське громадське об’єднання «Оракул» та Чернігівська обласна асоціація сільського зеленого туризму «Сіверянські обереги». У кластер включено близько 300 природних, історико-культурних та археологічних пам’яток. Для туристів розроблено низку «зелених» маршрутів загальною протяжністю 400 км - пішохідних, велосипедних, водних, кінних, які пролягають визначеною кластером територією. Розвиток туристичної сфери області, як і в цілому України, в 2010 році мав позитивну динаміку. Головними пріоритетами є створення привабливого туристичного іміджу Чернігівщини, популяризація історикокультурного та природно-рекреаційного потенціалу області на внутрішньому і міжнародному ринку туристичних послуг, стимулювання в’їзного та внутрішнього туризму, розвиток зеленого туризму та туристичної інфраструктури. Станом на 31.12.2010 в області чинними є 97 ліцензій на туристичну діяльність, що на 13 одиниць більше ніж на початку року. В Чернігівській області функціонують 49 закладів розміщення готельного типу, різної форми власності. Середня завантаженість склала 40%, завдяки тому що переважну більшість закладів розміщення готельного типу становлять міні-готелі. В той же час великі готельні господарства були завантажені не більше ніж на 20-25%. Розроблено та видано буклет «Музеї видатних земляків Чернігівщини». Перевидано 6 найменувань інформаційно-довідкової продукції із серії «Чернігівщина туристична», виготовлено сувенірну 92

продукцію. Випущено відеофільм «Сіверський дивосвіт», який отримав спеціальну відзнаку IV телевізійного фестивалю «Відкрий Україну!». Проблемними питаннями туристичної галузі області сьогодні залишаються: - відсутність місць для тимчасової зупинки та відпочинку туристичних груп і неорганізованих туристів, які були б обладнані критими майданчиками, туалетами, урнами для сміття, за виключенням автошляхів державного значення; - туристичні об’єкти області потребують вдосконалення своєї інфраструктури, зокрема: будівництва нових сучасних туалетів, закладів розміщення та харчування, які б відповідали європейському рівню, встановлення додаткових дорожніх вказівників; - не всі райони володіють достовірною інформацією про наявну в них туристичну інфраструктуру, особливо що стосується закладів розміщення та харчування туристів. Найкраща робота з представниками туристичного бізнесу налагоджена у Коропському, Прилуцькому та Куликівському районах, решта районів надають або неперевірену або застарілу інформацію; - недостатньо задіяні інтернет-ресурси на місцях. Так, сайти туристичного спрямування є тільки в Чернігові, Прилуках та Коропському районі.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ І ҐРУНТІВ 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Чернігівської області Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2011 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2069,5 тис. га (64,9 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 738,1 тис. га (23,1 %.); забудовані землі – 99,8 тис. га (3,1 %); заболочені землі – 130,3 тис. га (4,1%); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,2 тис. га (0,9%); води – 68,0 тис. га (2,1 %); інших земель – 56,4 тис. га (1,8 %) (табл. 6.1.). Табл. 6.1. Динаміка структури земельного фонду області Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

2010

% до загальної площі території

2009

Всього, тис. га

2008

% до загальної площі території

2007

Всього, тис. га

2006

3190,3

100,0

3190,3

100,0

3190,3

100,0

3190,3

100,0

3190,3

100,0

1. Сільськогосподарські 2090,9 угіддя

65,5

2084,0

65,4

2076,7

65,1

2069,8

64,9

2069,5

64,9

2. Ліси і інші 724,0 лісовкриті площі

22,7

727,8

22,8

734

23,0

738,1

23,1

738,1

23,1

3. Забудовані землі

99,8

3,1

99,9

3,1

100,0

3,1

99,6

3,1

99,8

3,1

123,2

3,9

125,4

3,9

127,2

4,0

130,2

4,1

130,3

4,1

28,3

0,9

28,2

0,9

28,2

0,9

28,2

0,9

28,2

0,9

56,4

1,8

56,3

1,8

56,3

1,8

56,4

1,8

56,4

1,8

3122,6

97,9

3122,4

97,9

3122,4

97,9

3122,3

97,9

3122,3

97,9

67,7

2,1

67,9

2,1

67,9

2,1

68,0

2,1

68,0

2,1

Основні види угідь

Загальна територія у тому числі:

4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

Структура земель в порівнянні з 2009 роком майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси (рис. 6.1. - 6.3.). Рис. 6.1. Структура земельного фонду по основних видах угідь та функціональному використанню

Відкриті заболочені землі 4,1 %

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 0,9 %

Води 2,1 % Інші землі 1,8 %

Забудовані землі 3,1 %

Ліси та інші лісовкриті площі 23,1 % Сільськогосподарські угіддя 64,9 %

Рис. 6.2. Структура сільськогосподарських угідь. .

Сіножаті 14,9 %

Багаторічні насадження 1,2 %

Пасовища 13,7 %

Перелоги 2,3 %

Рілля 67,9 %

Рис. 6.3. Структура земельного фонду по власниках землі та землекористувачах

Лісогосподарські підприємства 18,5%

Землі запасу, та землі не надані у власність та користування у межах н/п 22,1%

Інші 3,7%

Громадяни 29,9%

Сільськогосподарсь кі підприємства 25,8%

Заклади, установи 0,4% Підприємства промисловості 0,4% Транспорт 0,9% Міністерство оборони 1,5% Землі рекреаційного призначення 0,3% Водогосподарські підприємства 0,2%

6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь До основних земельних угідь від стану яких, в значній мірі, залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 46 до 83 відсотків. Розораність території області в 2010 році складала 44,0 % (відсотки до загальної площі області), частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2010 році складає 67,9%. 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність. Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах. Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського. В ході реалізації практичних заходів щодо охорони земель здійснювалась рекультивація порушених земель (табл. 6.4.). Табл.6.2. Порушення та рекультивація земель Землі

Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2006

2007

2008

2009

2010

3,139 0,1 1,754 0,06 0,092 0,003

3,129 0,1 1,747 0,06 0,037 0,001

3,123 0,098 1,738 0,054 0,008 0,0002

3,127 0,1 1,74 0,05 0,055 0,002

Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії ґрунтів. Разом з природними факторами, розвитку ерозійних процесів сприяють висока ступінь розораності території. 97

Вилученню зі складу ріллі підлягають площі всіх середньо - та сильнозмитих ґрунтів схилів крутизною більше 50 градусів, площі слабозмитих ґрунтів схилів крутизною 30-50 градусів з переведенням в кормові угіддя та під залісення. Всього в області сільськогосподарських угідь що зазнають впливу водної ерозії становить біля 81 тис. га, в т.ч. ріллі 50,6 тис. га. Консервацію цих земель рекомендується проводити залуженням із переведенням (трансформація) під сіножаті (або під пасовища, залісення). Тимчасову консервацію слід здійснювати залуженням із наступним поверненням до складу орних земель. Ґрунти легкого механічного складу необхідно вилучати зі складу сільськогосподарських угідь. Для ґрунтів важкого механічного складу потрібно проводити залуження, дуже змиті й розмиті ґрунти повинні бути вилучені зі складу орних земель із залученням до лукопасовищних угідь або залісення. Землі із середньо змитими ґрунтами доцільно залужити (тимчасова концервація). Після певного часу фітомеліоративного періоду їх можна повернути до складу орних земель за умови відновлення модульних показників, характерних для даного ґрунту. З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву лукопасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для використання трав. Реалізація запропонованих заходів щодо консервації деградованих, малородючих ґрунтів орних земель та трансформації лукопасовищних угідь дозволить отримати в першому наближенні екологічно оптимізовану структуру земельного фонду. Оптимізація співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ має велике значення, тому що це найдешевший спосіб регулювання еколого-економічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах. Законом України «Про охорону земель» окреслено основні напрями охорони земель із метою раціонального використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захисту від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів та продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення. 6.3.

Стан та якість ґрунтів

6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення Екологічні дослідження довкілля в області в 2010 році проводились по декількох напрямках. Моніторинг ґрунту вели за 20 радіологічними, токсикологічними і агрохімічними показниками, рослинницької продукції - за 98

12 показниками. У ґрунті визначали вміст важких металів (свинець, кадмій), залишкові кількості пестицидів (ДДТ, ГХЦГ), радіонукліди (цезій-137, стронцій-90), показники родючості (вміст гумусу, азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію, бору, міді, цинку, кобальту, обмінна та гідролітична кислотність, сума ввібраних основ). В інформації наводяться дані про виконання заходів щодо зменшення деградації ґрунтів в сільськогосподарських підприємствах області, а саме: проведення хімічної меліорації ґрунтів, застосування органічних і мінеральних добрив. На жаль, їх обсяги не адекватні ситуації, яка склалась в останні роки з відтворення родючості ґрунтів - основи збереження довкілля. В інформації також наводяться дані щільності забруднення ґрунту сільгоспугідь радіоцезієм і радіостронцієм, а також рівні забруднення радіоцезієм сільськогосподарської продукції. Наведені дані вказують на досить складний екологічний стан довкілля Чернігівщини і на необхідність застосування невідкладних заходів по його покращанню. З 1976 року спостереження за щільністю забруднення ґрунту і рівнями забруднення рослинницької продукції радіонуклідами і іншими токсикантами, а також, за динамікою агрохімічних показників ґрунту і рослинницької продукції проводяться в 4-х районах на 7 стаціонарних пунктах (табл. 6.3 1). Таблиця 6.3.1 Місце розташування контрольних ділянок № пп 1 2 3 4 5 6 7

Населений пункт, район с. Ковпита Чернігівського району с. Дніпровське Чернігівського району с. Боровики Чернігівського району с. Підлісне Козелецького району с. Тужар Козелецького району с. Малинівка Ріпкинського району с. Жадове Семенівського району

Географічні координати широта, довгота, град. хв. град. хв. 0 51 22 30049 51021 30037 51016 30040 51008 31002 51010 30037 51041 30037 52002 31041

Перелік показників, за якими велись спостереження в ґрунті і рослинницькій продукції на контрольних ділянках Моніторинг радіологічних, токсикологічних і агрохімічних даних проводився в ґрунті по 18, в рослинницькій продукції – по 12 показниках. Показники, які визначались в ґрунті:  гамма-фон, мкР/год;  щільність забруднення цезієм-137, Кі/км2;  щільність забруднення стронцієм-90, Кі/км2; 99

 вміст обмінного кальцію, мг-екв/100 г ґрунту;  вміст обмінного магнію, мг-екв/100 г ґрунту;  ємність вбирання, мг-екв/100 г ґрунту;  гідролітична кислотність, мг-екв/100 г ґрунту;  рН(сол);  вміст гумусу, %;  вміст обмінного калію, мг/кг ґрунту;  вміст рухомого фосфору, мг/кг ґрунту;  вміст важких металів (кадмій, свинець, мідь, цинк), мг/кг ґрунту;  вміст нітратів, мг/кг ґрунту;  вміст залишкових кількостей пестицидів (ДДТ, ГХЦГ), мг/кг ґрунту. Показники, які визначались в рослинницькій продукції:  вміст цезію-137, Бк/кг;  вміст стронцію-90, Бк/кг;  вміст кальцію, %;  вміст калію, %;  вміст фосфору, %;  вміст важких металів (кадмій, свинець, мідь, цинк), мг/кг;  вміст залишкових кількостей пестицидів (ДДТ, ГХЦГ), мг/кг;  вміст нітратів, мг/кг. Веде спостереження обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Забруднення ґрунту радіонуклідами характеризується такими показниками: рівень гамма-фону – 7-12 мкР/год, щільність забруднення радіоцезієм – 0,18-0,68 Кі/км2, радіостронцієм – 0,02-0,19 Кі/км2 (табл. 6.3.2 ). Відношення щільності забруднення цезієм-137 до щільності забруднення стронцієм-90 в орному шарі знаходиться в межах від 2,6 до 9,0. Таблиця 6.3.2 - Щільність забруднення грунту цезієм-137 та стронцієм-90 на контрольних ділянках

№ пп

Щільність забруднення грунту Кі/км2 цезієм-137 стронцієм-90

Місце знаходження контрольної ділянки

с. Ковпита Чернігівського району

0,55

0,10

с. Дніпровське Чернігівського району

0,67

0,19

с. Боровики Чернігівського району

0,63

0,15

100

с. Підлісне Козелецького району

0,21

0,08

с. Тужар Козелецького району

0,68

0,17

с. Малинівка Ріпкинського району

0,44

0,07

с. Жадове Семенівського району

0,18

0,02

Середнє

0,48

0,11

Дослідження останніх 10 років вказують на стабільність щільності забруднення ґрунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так, по 7 контрольних ділянках середня щільність забруднення ґрунту цезієм-137 становила в 2000 році 0,52 Кі/км2, 2001 – 0,45, 2002 – 0,58, 2003 - 0,44, 2004 0,44, 2005 - 0,38, 2006 – 0,34, 2007 - 0,39, 2008 – 0,37 Кі/км2, 2009 – 0,57 Кі/км2, 2010 – 0,48 Кі/км2. Щільність забруднення ґрунту стронцієм-90 у вище названі роки дорівнювала, відповідно, 0,17, 0,20, 0,20, 0,17, 0,16, 0,11, 0,13, 0,14, 0,13, 0,12, 0,11 Кі/км2. Незначні обсяги досліджень не дають змоги робити належні, об`єктивні висновки, але загальна направленість процесів простежується. Вміст у ґрунті важких металів (кадмій, свинець, мідь і цинк) не перевищує допустимих рівнів. Залишкову кількість пестицидів у ґрунті не виявлено. В основній і побічній рослинницькій продукції вміст фосфору, калію, кальцію, важких металів, мікроелементів знаходився в межах допустимих рівнів. Отже, аномальних значень показників, які визначались у ґрунті і рослинницькій продукції, на контрольних ділянках не виявлено. 6.3.2 Забруднення ґрунтів В 2010 році у ґрунтах сільгоспугідь Семенівського. Щорського, Прилуцького, Сосницького, Корюківського районів визначали вміст найбільш небезпечних для довкілля важких металів – свинцю і кадмію. Найвищий середній показник вмісту свинцю в ґрунті виявлений в Прилуцькому районі – 6,52 мг/кг ґрунту, що оцінюється як помірний рівень забруднення (табл.3). Середній вміст свинцю у ґрунтах п`яти районів становить 5,44 мг/кг ґрунту, що близько до показників в цілому по області. Мінімальний вміст свинцю по п`яти районах, як і в цілому по області, має фонове значення. Таблиця 6.3.2.1 – Вміст рухомих форм свинцю у ґрунті сільгоспугідь, обстежених у 2010 р. Вміст свинцю, мг/кг Район Кількість зразків мін. макс. середній Семенівський 432 2,28 9,81 5,55 Щорський 213 1,05 8,01 4,79 Прилуцький 677 3,09 12,02 6,52 Сосницький 111 1,75 10,52 5,57 Корюківський 274 1,43 7,86 4,77 Всього 1707 1,05 12,02 5,44 101

Найбільший вміст кадмію виявлено в ґрунтах сільгоспугідь Прилуцького та Семенівського районів – 0,40 мг/кг, що відповідає помірному рівню забруднення (табл. 6.3.2.1). Найменший вміст цього токсиканту дорівнював 0,09 мг/кг. Мінімальний вміст його має фонове значення. Перевищення ГДК кадмію при дослідженнях в 2010 році в п`яти районах, як і в цілому по області не виявлено. Таблиця 6.3.2.2 – Вміст кадмію у ґрунті сільгоспугідь, обстежених у 2010 р. Район Семенівський Щорський Прилуцький Сосницький Корюківський Всього

Вміст кадмію, мг/кг мін. макс. середній 0,04 0,40 0,09 0,02 0,26 0,09 0,03 0,40 0,15 0,04 0,28 0,11 0,03 0,35 0,10 0,02 0,40 0,11

Кількість зразків 432 213 677 111 274 1707

Слід відмітити, що ґрунтовий покрив області представлений здебільшого малогумусними, легкими за гранулометричним складом ґрунтами, які мають низьку буферну здатність, що обмежує їх можливості до інактивації техногенних важких металів. Тому вміст в таких ґрунтах навіть відносно невеликих кількостей важких металів може привести до небезпечного забруднення ними сільськогосподарської продукції. Взагалі, питання забруднення ґрунтів важкими металами недостатньо обґрунтоване методиками досліджень та нормативними показниками. Чинні ГДК занадто загальні, не враховують їх сукупної негативної дії, хоча відомо, що вона в декілька разів вища, ніж найбільш висока дія одного металу. Є необхідність в уточненні методик дослідження, які б визначали рухомі і валові форми вмісту в ґрунті важких металів. Забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів Вміст залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ в 2010 році в ґрунті був визначений в 206 зразках ґрунту на територіях, що прилягають до складів пестицидів. В 2010 році пестицидами було забруднено: ДДТ – 11% зразків ґрунту. В 2 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по ДДТ. В 206 зразках ґрунту визначали вміст пестицидів симм-тріазинової групи. Так, було виявлено забруднення: прометрином – 3% зразків, симазином – 4%. У 3 зразках рослинницької продукції (зерно) визначався вміст ДДТ, γГХЦГ. Залишкових кількостей цих пестицидів не виявлено. Щільність забруднення ґрунту радіоцезієм Щільність забруднення сільгоспугідь радіонуклідами була визначена при їх суцільному обстеженні в 1991-1993 роках. В 2010 році проводилось уточнююче обстеження сільгоспугідь (табл. 6.3.2.3). 102

На фоні загальної тенденції до зниження вмісту радіонуклідів в грунті спостерігаються і протилежні результати, що можна пояснити як різними площами елементарних ділянок, так і переходом стронцію-90 в рухомі форми. Одержані дані дають можливість більш об'єктивно оцінити радіаційну ситуацію в зоні забруднення, визначити критичні території, прогнозувати рівні забруднення продуктів харчування і кормів а, отже, і приймати належні міри по зменшенню радіаційного навантаження на населення, яке проживає в забрудненій зоні. Рівні забруднення рослинницької продукції по районах Забруднення продукції рослинництва радіоцезієм в значній мірі визначається щільністю забруднення ґрунту, його типом та агрохімічними показниками, режимом зволоження тощо. Стан забруднення продукції можна оцінити за показниками, наведеними в таблиці 8. Найбільшу турботу викликає та продукція, рівень забруднення якої перевищує допустимий. Визначення її кількості дозволяє давати оцінку радіаційної ситуації регіону. Є певна складність в проведенні такої оцінки, так як в ДР-97 не визначені допустимі рівні сіна, соломи, зеленої маси природних угідь і сіяних трав, зернофуражу - основи кормових раціонів. Контрольні рівні по цих видах продукції часто завищені, на що вказувалось раніше. В той же час інших параметрів оцінки забруднення вище названої продукції немає, тому використані існуючі контрольні рівні. Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільськогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з грунту в рослини, підвищують врожайність сільгоспкультур і збільшують «ефект розбавлення». Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в грунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше нагромаджувати радіонукліди і таке інше. Контроль за станом антропогенного забруднення довкілля, особливо в зв`язку з Чорнобильською катастрофою, набув в умовах області виключно важливого значення. На часі створення в області експертної мережі агроекологічного моніторингу грунтів та сільськогосподарської продукції, як однієї з найважливіших частин загального комплексу моніторингу довкілля.

103

Таблиця 6.3.2.3- Щільність забруднення радіонуклідами цезію і стронцію сільськогосподарських угідь Корюківського, Прилуцького, Семенівського, Сосницького, Щорського районів Чернігівської області станом на 1 січня 2011 р. Щільність забруднення, Кі/км2

58,0 40,8 17,2

Цезієм-137 Стронцієм- 90 1 -5 5 -15 >15 0,02-0,15 0,15-3,0 >3 всьо в всьо в всьо в всьо в всьо в -го т.ч. -го т.ч. -го т.ч. -го т.ч. -го т.ч. тор тор тор тор тор ф ф ф ф ф 3,6 0,2 0,4 46,3 1,8 0,1 2,3 0,1 32,1 0,1 1,3 0,2 0,3 14,2 1,8

124,2

Прилуцький в т.ч.рілля

108,8

луки і пасов. Всього Семенівськи в т.ч.рілля й луки і пасов. Всього Сосницький в т.ч.рілля луки і пасов. Всього Щорський в т.ч.рілля луки і пасов. Всього в т.ч.рілля Разом луки і пасов.

15,4 70,8 55,2 15,6 52,3 34,0 18,3 61,2 38,9 22,3 370,5 280,1

15,4 51,4 42,0 9,4 50,7 33,2 17,5 61,2 38,9 22,3 345,5 263,7

19,1 13,2 5,9 1,6 0,8 0,8

2,0 2,0 0,2

0,3

24,3 2,4 16,3 -

0,7 0,1

90,4

81,8

8,0

0,6

Назва району

Обстежено

Площа до 1 , тис.га

Корюківськ Всього 62,0 ий в т.ч.рілля 43,2 луки і пасов. 18,8 Всього

0,3

0,2

2,4

104

123, 5 108, 1 15,4 67,4 53,2 14,2 50,4 32,6 17,8 60,4 38,2 22,2 348 264, 2 83,8

0,2 0,2

4,0 1,5 0,9 4,0 0,6 1,5 0,1 1,5 0,1 0,3 0,2 0,1 7,3 2,0 1,2

0,2 -

7,3 0,8

0,2

Таблиця 6.3.2.4 - Аналіз стану забруднення радіоцезієм рослинницької продукції

Кількість

№ п/п

Район

досліджених зразків

Кількість зразків з перевищенням допустимого рівня

Козелецький

Корюківський

Ріпкинський

Семенівський

Чернігівський

111 264

Всього

Радіаційна ситуація на сільськогосподарських угіддях області стабілізувалась. Однак у 9% зразків виявлено перевищення контрольних рівнів. Найбільш забрудненою рослинницькою продукцією є зелена маса природних угідь. Загалом забруднення вище контрольних рівнів виявлено в незначній кількості рослинницької продукції, але слід відмітити, що нормативи оцінки забруднення кормових культур завищені. Так, введення в добовий раціон дійної корови 5-6 кг сіна і 4-5 кг соломи, з рівнями забруднення визначеними як допустимі, відповідно, 1190 і 1850 Бк/кг, призведе до забруднення молока в межах 130-160 Бк/л, що вище нормативу. З метою більш об`єктивної оцінки рівнів забруднення рослинницької продукції та сировини необхідно розробити для них адекватні контрольні рівні.  Рівень гамма-фону в зонах радіоактивного забруднення стабілізувався, в основному, на рівнях менших 20 мкР/год. Проте на окремих критичних територіях він і нині сягає 40-60 мкР/год, що свідчить про необхідність проведення на них додаткового уточнюючого радіологічного обстеження.  Проведення радіологічного моніторингу сільськогосподарської продукції дає можливість дати оцінку рівнів її забруднення, прогнозувати радіаційну ситуацію, що дозволить уникнути надмірного радіоактивного навантаження на населення, яке проживає на забруднених територіях.  Значна нерівномірність, плямистість щільності забруднення грунту, істотна варіабельність його агрохімічних показників, а, отже, і нерівномірність забруднення пасовищного корму вимагає більш детального обстеження пасовищ, що дасть можливість уникнути використання найбільш забруднених площ. Покращити радіаційну ситуації на пасовищах можливо за рахунок проведення контрзаходів. Слід відмітити високу ефективність таких контрзаходів, як корінне та поверхневе поліпшення пасовищ, вапнування грунтів з кислою реакцією грунтового розчину, внесення мінеральних та 105

органічних добрив. Ще вищу ефективність забезпечує проведення цих контрзаходів в комплексі. В той же час обсяги контрзаходів, які проводяться в радіаційно забруднених господарствах недостатні. Якщо в 1990 році за рахунок Чорнобильського фонду корінне поліпшення пасовищ було проведене на 2518 гектарах, що суттєво покращило на них радіаційну ситуацію, то в 2000 році лише на 80 га, 2003 – 455 га, в 2006 р. – 324 га, в 2007 р. – 54 га. Вапнування грунтів в порівнянні з 1990 роком скоротилось в 106 раз, від 5304 га до 50 в 2006 році, а в 2007-2010 роках зовсім не проводилось. Різке зменшення обсягів проведення контрзаходів призупинило процес поступового зниження рівнів забруднення сільськогосподарської продукції, а в окремих випадках призвело навіть до їх підвищення. Для поліпшення радіаційної ситуації, зменшення накопичення радіонуклідів в організмі людини, обмеження потоків радіонуклідів з продуктами харчування місцевого виробництва вкрай необхідно збільшити обсяги контрзаходів. o У вищезазначених критичних населених пунктах провести дослідження молока в усіх приватних господарствах; o Провести інвентаризацію пасовищ для корів приватного сектору населених пунктів ІІІ та ІV зон з визначенням на них радіаційного стану та продуктивності травостою; o Провести комплексні контрзаходи на пасовищах біля критичних населених пунктів. o Враховуючи, що значна частина цих угідь має кислу реакцію грунтового розчину, то на кислих грунтах потрібно провести їх вапнування. o Проводити контрзаходи на критичних територіях лише на підставі проектно-кошторисної документації, з обов`язковим авторським наглядом і визначенням їх ефективності. Розширення обсягів контрзаходів та більш жорсткий контроль за рівнем забруднення молока та пасовищного корму радіонуклідами дозволить суттєво зменшити ризик нагромадження в організмі людей значної кількості радіонуклідів. 6.3.3 Деградація грунтів Результати агрохімічної паспортизації земель, їх моніторинг показують, що родючість ґрунтів Чернігівщини за останні 5 років невпинно знижується, проявляються процеси агрохімічної деградації ґрунтів. Порівнюючи основні агрохімічні показники (забезпеченість ґрунтів рухомим фосфором, обмінним калієм, ступінь кислотності ґрунтів) в розрізі районів останнього туру обстеження з попереднім туром варто відзначити, що майже в усіх районах області знижується родючість ґрунтів, зростають площі кислих земель. 106

Найбільш інтенсивно зменшуються запаси фосфору в Бобровицькому, Козелецькому, Н.-Сіверському, Срібнянському, Щорському районах, де вони за 5 років знизились на 9-10 мг/кг ґрунту, зменшення відбулось у 14 районах. В цілому по області урожай с.-г. культур за вмістом фосфору лімітується на 84% площ. В Бахмацькому, Городнянському, Ріпкинському, Сосницькому, Щорському районах дефіцит рухомого фосфору спостерігається на 91-97% площ. В забезпеченості ґрунтів обмінним калієм спостерігається відносна стабілізація його вмісту, зменшення відбулось лише в Бобровицькому, Н.-Сіверському та Ріпкинському районах. Калієм ґрунти області забезпечені набагато гірше, ніж фосфором. За вмістом калію урожай с.-г. культур лімітується на 88% площ орних земель області. В Городнянському, Корюківському, Н.-Сіверському, Ріпкинському і Семенівському районах площі ґрунтів з дуже низьким і низьким вмістом калію займають 50-62%. У зв`язку з відсутністю державного фінансування докорінного поліпшення земель в області за 5 років площі кислих ґрунтів збільшились на 3% і становлять 52% орних земель. В порівнянні з попереднім туром ґрунти у Варвинському, Коропському, Н.-Сіверському, Прилуцькому, Семенівському, Борзнянському, Срібнянському, Талалаївському, Щорському районах підкислились на 10-13%. Найскладніша ситуація виявлена в Городнянському, Коропському, Н.Сіверському, Сосницькому та Щорському районах, де площі кислих ґрунтів займають 71-84% орних земель. Агрохімічний стан ґрунтів погіршується, тому що винос поживних речовин з ґрунту не компенсується внесенням відповідних доз органічних і мінеральних добрив. При цьому, як мінімум, повинен бути забезпечений бездефіцитний баланс елементів живлення. Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області у 2010 році Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховуючи вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати їх урожаєм та забезпечувати до певної мірі нагромадження поживних речовин у ґрунті. Згідно із статистичними даними під урожай 2010 року в сільськогосподарських підприємствах було внесено 54,8 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. В середньому по області на 1 гектар посівної площі було внесено 71 кг поживи з них азоту – 53 та по 9 кг фосфору і калію (табл. 6). Найменші обсяги мінеральних добрив застосовують у Поліських районах, ґрунти яких потребують їх найбільше. Удобрена площа мінеральними добривами склала 65% від загальної посівної площі. Якщо в Бобровицькому, Варвинському, Носівському, Бахмацькому, Борзнянському, Ніжинському районах площа, удобрена мінеральними добривами становить 71-90%, то в Городнянському, Н.-Сіверському, Корюківському, Ріпкинському, Чернігівському та Щорському районах удобрена площа не перевищує 50% від 107

загальної посівної площі. В цілому по області в 2010 році мінеральних добрив зовсім не застосовували 200 господарств (37%). Найбільше таких господарств в Семенівському районі – 26, Городнянському та Н.-Сіверському – по 20, Чернігівському – 19 господарств. В 69 господарствах (13%) рівень застосування мінеральних добрив не перевищував 20 кг поживних речовин на гектар. Лише 84 господарства (16%) внесли їх більше 100 кг на гектар. Складна ситуація з виробництвом і застосуванням органічних добрив. Рівень їх застосування в 2010 році становив 0,9 т/га. Удобрено органікою лише 23 тис. га, що становить 3,0% від загальної посівної площі. В 13 районах області органіки вносять менше 1 т/га. Зовсім її не вносили в 2010 році 386 господарств (72%), ще 41 господарство (8%) внесли менше 1 т/га. У Бобровицькому, Бахмацькому, Борзнянському, Куликівському та Носівському районах 76-95% господарств не застосовують органічних добрив. Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року формування в землеробстві області гостродефіцитного балансу гумусу та поживних речовин. Збереження, відтворення і раціональне використання родючості ґрунтів є основною умовою забезпечення стабільного розвитку агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур.

108

Таблиця 6.3.3 – Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами 2001

2006

2007

2008

2009

2010

908,3

699,0

707,6

798,3

773,8

774,9

166,5

338,7

351,5

603,0

432,9

548,4

азотних, тис. ц

132,5

249,0

254,4

421,1

313,3

409,5

фосфорних, тис. ц

19,3

45,0

44,7

88,4

57,9

72,9

калійних, тис. ц

14,7

44,7

52,4

93,5

61,7

66,0

224,3

358,0

392,1

550,0

441,4

Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі:

азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га

507,3

% удобреної площі

Внесено на 1 га, кг

азотних, кг

фосфорних, кг

калійних, кг

Всього внесено органічних добрив, тис. т

1608,8

951,8

981,9

879,7

833,7

697,6

Всього внесено в поживних речовинах, тис. т

17,4

10,3

10,6

9,5

9,0

7,5

Удобрена площа, тис. га

37,3

37,4

38,6

27,9

27,2

22,7

% удобреної площі

4,1

5,3

5,5

3,5

2,9

Внесено на 1 га, т

1,8

1,4

1,1

0,9

У тому числі:

азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Органічні добрива:

6.4.

Оптимізація використання та охорона земель

Наміри та потреби використання земель в області, визначені у загальнодержавних програмах економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки, які передбачають необхідність 109

значного скорочення площі ріллі та виробничих територій (особливо під відкритими розробками, кар’єрами, відповідними спорудами транспорту і зв’язку) з передбаченою вивільнених земель для інших видів використання. Територіальна організація потребує вдосконалення і поліпшення суспільного виробництва. Важливим методом використання земель сільськогосподарського призначення є їх екологічна оптимізація з урахуванням басейнової приналежності ділянок, наявності природних первісних осередків. Підвищення рівня потенційної і економічної родючості грунтів є стратегічним напрямком щодо інтенсифікації землеробства, удосконалення і зміцнення кормової бази тваринництва. Гостро стоїть проблема раціонального лісокористування, збереження та відновлення лісів, оскільки їх безсистемні рубки призвели до негативних наслідків. Мало заліснені території потребують створення лісонасаджень. Серед стратегічних завдань щодо планування використання земель найважливішими на перспективу є: - зменшення розораності земельного фонду; - збільшення лісистості території; - поетапне встановлення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь в зональних системах землекористування; - дотримання екологічних вимог охорони земель при землевпорядкуванні територій; - заборона відведення особливо цінних сільськогосподарських угідь для несільськогосподарських потреб; - застосування економічних важелів впливу на суб’єкти землекористування.

110

7. НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база На території області розташовано 282 родовища і 41 об’єкт обліку (з урахуванням комплексності - 323) з 16 видів різноманітних корисних копалин. Розробляється 72 родовища і 34 об’єкти обліку (всього 106). Мінерально-сировинна база області на 58,0 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,1 % загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,3 % - це прісні і мінеральні води; 0,6 % займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. На території області розташовано 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, у т. ч. 14 – нафтові, 4 – газоконденсатні та 7 – нафтогазоконденсатні. У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки – 7. На 11 родовищах вуглеводнів підраховані балансові (видобувні) запаси вільного газу за кількістю 11,495 млрд. м3 (1,06 % від запасів України), видобуток якого склав 0,106 млрд. м3 (0,52% від видобутку в Україні). На 19 родовищах підраховані балансові (видобувні) запаси розчиненого у нафті газу кількістю 1,105 млрд. м3 (3,2%), видобуток якого склав 0,048 млрд. м3, або 5,12 % від загального видобутку в Україні. Балансові (видобувні) запаси нафти обліковуються на 21 об’єкті кількістю 11,054 млн. т (8,05%). Видобуток нафти склав 0,506 млн. т (17,45 %). Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах кількістю 2,51 млн. т (3,62% від запасів конденсату в Україні), видобуток якого склав 0,066 млн. т. Крім того, на території області розташовано 10 нафтогазоперспективних об’єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 12,471 млрд. м3, нафти – 3,695 млн. т. Запаси торфу підраховані на 100 родовищах кількістю 66,146 млн. т, з яких розробляється 9 із запасами 10,4 млн. т. Видобуток торфу склав 38 тис. т, який у повному обсязі був використаний для комунальних потреб у якості палива. Втрати становили 3 тис. т. На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С2 кількістю 60 тис. т. Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с. Новий Поділ Ічнянського району. Спеціальні роботи на бішофіт тут не проводились. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ. На даний час ДП “Чернігівнафтогазгеологія” здійснюється геологічне 111

вивчення Новоподільського родовища з дослідно-промисловою розробкою. Попередньо розвідані балансові запаси сирої бішофітової руди складають 50960 тис. т за промисловою категорією С2, а перспективні ресурси – 302399 тис. т за категорією Р1. Видобуток бішофіту в 2009 році не проводився. На території області розташовано два родовища формувального піску з балансовими запасами 50,524 млн. т промислових категорій А+В+С1. За своїми фізико-механічними властивостями пісок придатний для виготовлення ливарних форм і стержнів, які використовуються в металургійній промисловості. На даний час родовища не експлуатуються. Сировинна база промисловості будівельних матеріалів спирається на 121 родовище і 3 об’єкти обліку з 7 видів різноманітних корисних копалин, з яких до розробки залучено 24 родовища і 1 об’єкт обліку. Так цементна сировина представлена 2 родовищами, одне з яких Новгород-Сіверське розробляється. Видобуток крейди у 2009 році на родовищі склав 9,0 тис. тонн (0,11% від загального видобутку в Україні). Із 6 родовищ крейди будівельної з загальними запасами 33,982 млн. т за промисловими кат. А+В+С1 (6,8 % від запасів в Україні) на даний час розробляється 1 родовище. Видобуток крейди проводився. Державним балансом враховано 2 родовища скляної сировини (Папірнянське і Грибове-Руднянське), які розробляються ТОВ «Папірнянський кар’єр скляних пісків». Видобуток піску в 2009 р. склав 256,5 тис. т (29,22 % від видобутку в Україні). У межах області розвідано і враховано Державним балансом 96 родовищ і 3 об’єкти обліку цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 88,11 млн. м3 за промисловими категоріями А+В+С1. У промисловій експлуатації перебуває 18 родовищ і 1 об’єкт обліку, видобуток на яких у 2009 р. склав 16,67 тис. м3 (0,68 % від видобутку в Україні). Тугоплавка глина представлена 3 родовищами з загальними запасами 1229 тис. тонн промислових категорій А+В+С1. Родовища не розробляються. Керамзитова сировина представлена одним родовищем з балансовими запасами 1505 тис. м3 , яке на даний час не розробляється. Виробництво будівельного щебеню в області відсутнє. Забезпечення промисловості даним видом продукції доцільне за рахунок завезення її з інших областей України, наприклад Житомирської або Полтавської. Незважаючи на те, що Державним балансом враховується 11 розвіданих родовищ будівельного піску з загальними запасами 118,015 млн.м3 промислових категорій А+В+С1, на сьогоднішній день лише два з цих родовищ розробляється. Видобуток піску будівельного в 2009 р. склав 7,62 тис.м3 (0,12 % від видобутку в Україні). Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об’єктів області можуть служити руслові піски р. Десни. 112

Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ. 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази На території області розташовано 282 родовища і 41 об’єкт обліку (з урахуванням комплексності - 323) з 16 видів різноманітних корисних копалин. Розробляється 72 родовища і 34 об’єкти обліку (всього 106). Мінерально-сировинна база області на 58,0 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,1 % загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,3 % - це прісні і мінеральні води; 0,6 % займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт, таблиця 7.1 Табл. 7.1.1 Мінерально-сировинна база Родовища, що розробляються

Видобуток сировини в 2010 р.

Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Балансові запаси станом на 01.01.09

23 1

18 1

млн. м3 тис. м3

170 -

10747 482

тис. т

1907

тис. т тис. т

506 73

99426 7520

тис. т тис. т

107170 -

тис. т

50524

2009 р.

2010р.

2009 р.

Одиниця виміру

2010 р.

ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Газоподібні корисні копалини газ природний гелій етан, пропан, бутани

Рідкі корисні копалини нафта конденсат

21 11

торф сапропель

204 2

198 2

17 8

Тверді корисні копалини 88 0

17 0

НЕМЕТАЛІЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Гірничо-хімічні корисні копалини бішофіт

тис. т

Нерудні корисні копалини для металургії пісок формувальний

Будівельні корисні копалини сировина цементна крейда будівельна сировина скляна пісок будівельний сировина керамзитова глина тугоплавка сировина цегельночерепична

2 6 2 11

1 2 2 1

1 1 2 2

тис. т тис. т тис. т тис. м3

41,9 446,4 10,54

304941,6 33982 15688 118022,7

тис. м3

1505

тис. т

1229

тис. м

142,9

88126,83

113

На території області розташовано 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, у т. ч. 14 – нафтові, 4 – газоконденсатні та 7 – нафтогазоконденсатні. У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки – 7. На 11 родовищах вуглеводнів підраховані балансові (видобувні) запаси вільного газу за кількістю 11,495 млрд. м3 (1,06 % від запасів України). На 19 родовищах підраховані балансові (видобувні) запаси розчиненого у нафті газу кількістю 1,105 млрд. м3 (3,2%). Балансові (видобувні) запаси нафти обліковуються на 21 об’єкті кількістю 11,054 млн. т (8,05%). Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах кількістю 2,51 млн. т (3,62% від запасів конденсату в Україні. Крім того, на території області розташовано 10 нафтогазоперспективних об’єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 12,471 млрд. м3, нафти – 3,695 млн. т. Запаси торфу підраховані на 100 родовищах кількістю 66,146 млн. т, з яких розробляється 9 із запасами 10,4 млн. т. На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С2 кількістю 60 тис. т. Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с. Новий Поділ Ічнянського району. Спеціальні роботи на бішофіт тут не проводились. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ. На даний час ДП “Чернігівнафтогазгеологія” здійснюється геологічне вивчення Новоподільського родовища з дослідно-промисловою розробкою. Попередньо розвідані балансові запаси сирої бішофітової руди складають 50960 тис. т за промисловою категорією С2, а перспективні ресурси – 302399 тис. т за категорією Р1. На території області розташовано два родовища формувального піску з балансовими запасами 50,524 млн. т промислових категорій А+В+С1. За своїми фізико-механічними властивостями пісок придатний для виготовлення ливарних форм і стержнів, які використовуються в металургійній промисловості. Сировинна база промисловості будівельних матеріалів спирається на 121 родовище і 3 об’єкти обліку з 7 видів різноманітних корисних копалин, з яких до розробки залучено 24 родовища і 1 об’єкт обліку. Так цементна сировина представлена 2 родовищами, одне з яких Новгород-Сіверське розробляється. Із 6 родовищ крейди будівельної з загальними запасами 33,982 млн. т за промисловими кат. А+В+С1 (6,8 % від запасів в Україні) на даний час розробляється 1 родовище. 114

Державним балансом враховано 2 родовища скляної сировини (Папірнянське і Грибове-Руднянське), які розробляються ТОВ «Папірнянський кар’єр скляних пісків». У межах області розвідано і враховано Державним балансом 96 родовищ і 3 об’єкти обліку цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 88,11 млн. м3 за промисловими категоріями А+В+С1. У промисловій експлуатації перебуває 18 родовищ і 1 об’єкт обліку. Тугоплавка глина представлена 3 родовищами з загальними запасами 1229 тис. тонн промислових категорій А+В+С1. Родовища не розробляються. Керамзитова сировина представлена одним родовищем з балансовими запасами 1505 тис. м3 , яке на даний час не розробляється. Виробництво будівельного щебеню в області відсутнє. Забезпечення промисловості даним видом продукції доцільне за рахунок завезення її з інших областей України, наприклад Житомирської або Полтавської. Незважаючи на те, що Державним балансом враховується 11 розвіданих родовищ будівельного піску з загальними запасами 118,015 млн.м3 промислових категорій А+В+С1, на сьогоднішній день лише два з цих родовищ розробляється. Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об’єктів області можуть служити руслові піски р. Десни. Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ. Питні і технічні підземні води в Чернігівській області розвідано на 28 ділянках (з урахуванням комплексності 36 об’єктів)*. У 2009 році розроблялось 19 ділянок (з урахуванням комплексності 24 об’єкти)*, з них використовувалось 19 ділянок (з урахуванням комплексності 24 об’єкти)*, не розроблялось 9 ділянок. Балансові експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод станом на 01.01.2010 року склали 514,8 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1 і 69,3 тис. м3/добу за категорією С2. Загальна кількість неосвоєних запасів становила 190,8 тис. м3/добу. Приросту балансових експлуатаційних запасів питних і технічних підземних вод в області не було. Найбільш перспективними для розробки є родовище Ніжинське (ділянка Ніжинська), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 47,5 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1 і родовище Бахмацьке (ділянка Бахмацька 1), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 19,5 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. Підземні мінеральні води Чернігівської області розвідані на 3 ділянках. В 2010р. розроблялися і використовувалися 2 ділянки підземних мінеральних вод. Експлуатаційні запаси розвіданих родовищ станом на 01.01.2010 р. складають 426.0 м3/добу за категоріями А+В+С1. 115

Мінеральні води області відносяться до типу маломінералізованих лікувально-питних. Неосвоєні родовища відсутні. Не експлуатується з 2003 року родовище Березнянське, що належить Чернігівському пивзаводу “Десна”. Рівень забезпеченості головними, традиційними корисними копалинами Чернігівської області є достатнім. В той же час стан сировинної бази вуглеводневої сировини (нафти та газу), а саме – виснаженість родовищ, не створює передумов для суттєвого розширення її потужності. Проблеми раціонального використання мінеральносировинної бази області залишаються актуальними. Основними проблемними питаннями в галузі охорони та використання надр залишаються: самовільне надрокористування без спеціальних дозволів на користування надрами (підземні води), самовільне водокористування з підземних джерел без наявності дозволу на спецводокористування, порушення правил експлуатації артезіанських свердловин (захаращеність території та відсутність огороджень першого поясу зони санітарної охорони на свердловинах), порушення правил ведення первинного обліку водокористування з підземних джерел, не виконання вимог природоохоронних органів щодо проведення ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу непридатних до експлуатації свердловин. На теперішній час питання проведення тампонажу залишається проблемним, оскільки недіючі артезіанські свердловини являються потенційними джерелами забруднення підземних вод. Зокрема, роботи з тампонажу недіючих свердловин виконуються дуже повільно, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємств, на балансі яких знаходяться дані свердловини, а також з причини розпаювання земель та неможливості встановлення власників свердловин. Своєчасно не проводиться рекультивація порушених та відпрацьованих земель при здійсненні кар’єрних розробок родовищ будівельної сировини. Процес отримання спеціальних дозволів надрокористувачами на право користування надрами залишається також уповільненим, оскільки потребує значних зусиль щодо оформлення необхідної документації та фінансових витрат. Разом з тим багато із раніше розвіданих родовищ корисних копалин досліджені не повністю, що може стати перепоною для їх комплексного освоєння. Методи і засоби видобутку корисних копалин, що застосовуються на даний час, не дозволяють повністю вилучати їх із надр. Іноді втрати, що виникають при цьому досягають до 50%. Особливо значні вони при підземному видобутку корисних копалин. Втрати в надрах не тільки передчасно виснажують балансові запаси, але й, знижують віддачу коштів витрачених на розвідку родовища. За оперативними даними, наданими територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Чернігівській області, на території області здійснюють використання надр 22 підприємства (див. додаток 4 табл. 7.2.). Дані щодо загальної кількості кар’єрів, шахт, розрізів, розробок відсутні (табл. 7.3.). 116

Табл. 7.3.1.2 Використання надр Загальна кіль кість кар`єрів, № з.п. шахт, розрізів та розробок

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії

Площа Загальна відпрацьованих Рекульт площа земель, що и-вовано порушених підлягають в 2008р. земель, га рекультивації

В цілому розвиток мінерально-сировинної бази у найближчій перспективі визначатиметься: обмеженим державним фінансуванням геологорозвідувальних робіт; концентрацією зусиль геологорозвідувальної служби на дефіцитних видах сировини; більш широким залученням іноземного капіталу в інвестиційний процес. Створений в області фонд родовищ корисних копалин і відповідний резерв розвіданих запасів виступає однією з важливих передумов стабільності соціально-економічних процесів на майбутнє. 7.2 Система моніторингу геологічного середовища Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо- та нижньокрейдяних. Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. 7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби, вони розвідані на 29 ділянках. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами. Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України (табл. 7.2.1). Табл. 7.2.1 Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області Басейн річки

Дніпро всього: в т.ч. Десна

Прогнозні ресурси, км3/рік В тому числі : пов‘язані з не пов‘язані з Всього поверхневим поверхневим стоком стоком

3,038 1,600 117

0,486 0,256

2,552 1,344

Експлуатаційні запаси, км3/рік

0,233 0,130

Сож Судость Сейм Снов Остер Трубіж Супой Удай Ромен р.Дніпро від р.Сож до початку Київського водосховища

0,015 0,007 0,048 0,258 0,586 0,003 0,017 0,383 0,037 0,084

118

0,002 0,001 0,008 0,041 0,094 0,0005 0,003 0,061 0,006 0,013

0,013 0,006 0,040 0,217 0,492 0,0025 0,014 0,322 0,031 0,071

0,011 0,029 0,052 0,011

Табл. 7.2.1.2. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області Адміністративні райони

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Чернігів Всього:

Всього

0,210 0,033 0,348 0,032 0,110 0,149 0,277 0,012 0,026 0,175 0,310 0,164 0,036 0,182 0,160 0,143 0,060 0,030 0,035 0,054 0,394 0,098 3,038

Прогнозні ресурси, км3/рік В тому числі Пов’язані з поверхневим стоком Не пов’язані з поверхневим стоком

0,010 0,019 0,030 0,011 0,073 0,012 0,031 0,029 0,007 0,026 0,055 0,022 0,084 0,409

119

0,200 0,014 0,318 0,032 0,110 0,138 0,204 0,012 0,026 0,163 0,279 0,135 0,036 0,175 0,134 0,088 0,060 0,030 0,035 0,054 0,372 0,014 2,629

Експлуатаційні запаси, км3/рік

0,0087

0,0031 0,0033

0,0256 0,0036 0,0517 0,0112

0,0734 0,0076 0,188

Підземні води є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання. В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське 1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги ДСанПіН 2.2.4-171-10. Порівняльна характеристика якості води зі свердловин наведена в табл.7.6. додаток 4. У 2010 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 55,76 млн. м3. В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води: Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій «Остреч» Менського району, 1 свердловина- власник ТОВ «Нептун». Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ВАТ «САН ІнБев Україна» (Чернігівське віддділеня), не експлуатується. Для контролю за якісним станом підземних вод в минулі роки побудовано 292 спостережні свердловини. Вони розміщені на 55 об’єктах області, які здійснюють антропогенний тиск на стан підземних вод і є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів. Нагляд за станом підземних вод практично призупинився в усіх районах області. Моніторинг ведеться на очисних спорудах Остерської КЕЧ Козелецького району, Сосницького ВУЖКГ, ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», Менського санаторію «Остреч», полігоні твердих побутових відходів Ніжинського ВУЖКГ та на об’єктах м. Чернігова (КЕП «Чернігівська ТЕЦ», ВАТ «ЧеЗаРа», ВАТ «Чернігівське Хімволокно», ТОВ «Чернігіввовна плюс», очисні споруди КП «Чернігівводоканал», міське звалище твердих побутових відходів, ВАТ «Чернігівнафтопродукт»).

120

7.2.2 Екзогенні геологічні процеси Найбільшу небезпеку для об’єктів економіки та життєдіяльності людей становили зсуви, підтоплення земель і населених пунктів тощо (табл. 7.7.) Табл. 7.2.2 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Пор. №

1. 2. 3.

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

0,015 3191,0

42 2312**

0,0001 10,0

4400

36*

13,8

Площа поширення, км2

Вид (ЕГП)

Розповсюдження зсувів Поширення карсту Поширення підтоплення (з глибиною залягання ґрунтових вод тільки в інтервалі 0-3,0 м)

* у випадку прояву процесу підтоплення об’єктом є населений пункт, ** прояву карстового процесу – поверхневі карстопрояви

Найбільш активного розвитку серед них набули зсуви та процеси підтоплення. На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель. Постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 46 сільських населених пунктів, 1391 садиба, загальною площею підтоплення близько 1296 га, з них сезонного або постійного природного підтоплення зазнають 486 садиб на території 15 сільських населених пунктів з загальною площею підтоплення 539,44 га, техногенного підтоплення - 905 садиб на території 31 сільського населеного пункту з загальною площею підтоплення 756,57 га. Ділянки природного підтоплення земель в області розташовані в основному в межах заплав р. Дніпро (Ріпкинський, Чернігівський райони), р. Десна (Новгород-Сіверський, Коропський, Сосницький, Менський, Куликівський, Козелецький райони), р. Сейм (Бахмацький, Борзнянський райони), р. Снов (Щорський, Городнянський райони) та на територіях з природними пониженнями рельєфу (Ніжинський, Носівський, Куликівський, Корюківський райони). Основними причинами техногенного підтоплення в населених пунктах області є: порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва; незадовільний стан природних дренажних систем, замулення русел річок та балок; незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, відсутність центральних систем водовідводу; припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів, високий рівень техногенного навантаження, що викликане міською забудовою. Наслідками підтоплення земель є підвищення рівня ґрунтових вод, заболочення земель, що погіршує умови землеробства і будівництва. В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, 121

інженерними спорудами і комунікаціями, що належать до зон можливого затоплення. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає. На території Чернігівської області до об’єктів господарювання, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, відносяться очисні споруди, які належать підприємствам житлово-комунального господарства та іншим організаціям, що мають випуски очищених стічних вод у водойми. Існуюча система водовідведення населених пунктів області перебуває в незадовільному технічному стані, потребує реконструкції, при цьому значні фільтраційні втрати призводять до збільшення площ та посилення процесів підтоплення, погіршення стану забудованих територій та санітарних умов проживання людей, забруднення води і ґрунтів. Рівень ґрунтових вод продовжує підвищуватися на 0,3 м на рік. На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського районів, м. Прилуки та м. Чернігова. Близько 26 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 15,27 кв. км. Табл. 7.2.3 Перелік зсувонебезпечних територій в Чернігівській області Адреса

м. Чернігів м. Прилуки Коропський район Н.-Сіверський район Прилуцький район Ріпкинський район Срібнянський район Всього:

Ураженість території зсувами, кв. км

Кількість зсувів, од.

Кількість населених пунктів у зонах зсувів, од.

1,3 0,3 1,1 4,19 2,7 0,98 4,7 15,27

8 2 3 11 6 3 9 42

1 1 3 6 6 9 26

Активізація зсувів відбувається під впливом природних та антропогенних факторів. Вплив господарської діяльності на розвиток цього процесу пов'язаний з додатковим навантаженням на схили під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій, витоками води з водних споруд та комунікацій тощо. Кількість зсувонебезпечних ділянок щороку змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), або появи на тілі раніш закартованих більш дрібних молодих зсувів та їх активізації. 122

Основними природними чинниками зсувних процесів є метеорологічні та гідрологічні, дію яких можна суттєво зменшити шляхом застосування пасивних та активних засобів інженерного захисту: зниження ерозійної та абразійної дії вод, перепланування поверхні та дренування схилів, закріплення схилів рослинністю, технічної меліорації ґрунтів та регулювання поверхневого стоку на схилах. Осередкового впливу на розвиток зсувів при сільськогосподарській діяльності можна уникнути зменшенням замулення поверхневих водостоків та недопусканням змін рельєфу шляхом засипання ярів та балок, розорюванням зсувонебезпечних схилів та вирубуванням лісів. Таким чином, негативна дія антропогенних чинників, пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю, може бути уникнута або мінімізована за допомогою здійснення економічно та екологічно обґрунтованих протизсувних заходів. 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Геологічний контроль за вивченням та використанням надр в Чернігівській області, відповідно до повноважень, забезпечується Територіальним управлінням по Чернігівській області Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області, Полтавською територіальною інспекцією Держгеолконтролю, Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, Збір, аналіз, узагальнення та надання геологічної інформації забезпечується ДНВП Державним інформаційним геологічним фондом України «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ». 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Інформація про суб’єктів господарювання, які отримали дозволи на видобування корисних копалин на території Чернігівської області (станом на 01.01.2011 р.) наведена у табл. 7.9 додаток 4.

123

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами, які є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища та негативно впливають на всі його компоненти. Ситуація ускладнюється і тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичених відходів і обсягами їх знешкодження та використання. Враховуючи природні та економічні фактори, основну складову в загальній масі відходів, що утворюються в області, займають тверді побутові відходи та виробничі відходи 4 класу небезпеки, які, в основному, видаляються на полігони, сміттєзвалища, накопичувачі тощо. Напрямки поводження з відходами розподілено наступним чином: на полігонах та сміттєзвалищах щорічно розміщується біля 500 тис. тонн відходів; на підприємствах утворюється біля 10 тис. тонн промислових токсичних відходів І-ІІІ класів небезпеки, з них - частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області, незначна кількість (біля 40 тонн) розміщуються на власних об’єктах видалення (підрозділи ВАТ "Укрнафта"); біля 150 тис. тонн промислових відходів ІV класу небезпеки (зола, дефекат, мул очисних споруд, тощо) утворюються та розміщуються на території підприємств на спеціальних спорудах. Динаміка утворення відходів представлена в таблиці 8.1.1. Табл. 8.1.1 Показники утворення відходів на території Чернігівської області в динаміці за 2006-2010 роки № з/п

Показник

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житловокомунального господарства, тис. м³

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

157188,0

127345,0

151119,0

120055,0

148224,0

1836323,0 1314799,0 1419480,0

1303440,0

12426,7

8973,8

9022,2

1586,5

3500,0

2996,0

2034,0

1797,8

1080,966

886,766*

124

№ з/п

Показник

Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2754937,7 1959617,8 2029061,2 1425351,742

2,601

1,791

1,603

0,974

2010 рік

373415,5

0,807*

* - обсяги відходів, розміщених лише на полігонах ТПВ ** - Статистичне спостереження за формою № 14-МТП (звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва) за 2010 рік в органах статистики не розроблялось. Значний негативний вплив на об’єкти довкілля області здійснюють: промислові токсичні відходи, відходи які утворилися в результаті реформування аграрного сектору економіки - непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, накопичені обсяги золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»" (2,62 млн. тонн) та тверді побутові відходи. Знижують рівень екологічної безпеки області насамперед не значні обсяги відходів, що накопичені, а стан тих місць де вони зберігаються. Серед різних видів відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, найбільшу небезпеку для довкілля і здоров’я населення становлять токсичні промислові відходи, що мають в своєму складі фізіологічно активні речовини, які викликають токсичний ефект. Токсичнiсть – міра несумісництва речовини з життям, обернено пропорційна смертельній дозi чи концентрації. Небезпечні хімічні речовини за рахунок наявності небезпечних складників можуть викликати отруєння організму людини та забруднення навколишнього природного середовища. Сам по собі ефект небезпечної дiї речовини є наслідком взаємодiї між хімічними, фізико-хімічними властивостями та медикобiологiчним станом організму на момент контакту з речовиною. Протягом 2010 року на 679 підприємствах області утворилось 3,5 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки. Інформація щодо обсягів накопичення небезпечних відходів І-ІІІ класів небезпеки, станом на 01.01.2011 р., представлена в таблиці 8.1.2. 125

Табл. 8.1.2 Обсяги накопичення відходів на території Чернігівської області (станом на 01.01.2011 р.) Пор. №

2 3 4 5

Одиниця виміру

Показник

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Кількість

Примітка

од. 679 т

3586,154

т т т

2282,386 177,097 1126,671

За даними статзвітності № 1відходи за 2010 рік

Тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 771 звалищах. Вказані об’єкти займають площу понад 640 га. В 2010 році на полігонах ТПВ області розміщено 886,766 тис.м3 відходів. Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів на території області та обсяги розміщених відходів представлена в таблиці 8.1.3. Табл. 8.1.3 Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів № п/п

Населений пункт

м. Бахмач м. Бобровиця м. Борзна смт. Варва смт. Добрянка м. Городня м. Ічня смт.Козелець смт. Короп м. Корюківка смт.Куликівка смт.Лосинівка смт. Любеч м. Мена м. Ніжин м. Новгород – 16. Сіверський 17. м. Носівка 18. м. Остер 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.

Загальний обсяг видалених відходів на 01.01.2011 р. тис. м3

Обсяг видалених відходів за 2010 рік тис. м3

Проектний обсяг видалення відходів тис. м3

Площа зайнята полігоном, га

Розрахунковий термін експлуатації

393,658 193,308 157,958 340,0 6,126 322,416 12,648 82,2 22,688 573,394 7,764 34,955 2,428 47,155 2140,684

22,014 8,4 2,496 13,5 0,1* 15,764 3,516 3,0* 2,32 23,13 0,9 1,3* 0,15* 8,0* 66,378

430,0 500,0 350,0 10,0 10,0 900,0 75,0 85,0 50,0 450,0 10,0 50,0 10,0 50,0 3600,0

6,26 2,0 2,2 0,3 10,6 23,0 2,5 5,0 4,3 1,6 3,0 2,0 2,0 4,6 15,0

до 2012 р. до 2040 р. до 2021 р. до 2020 р. до 2030 р. до 2027 р. до 2050 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2005 р. до 2025 р. до 2020 р. до 2040 р. до 2020 р. до 2024 р.

70,606

8,222

64,285

4,0

до 2025 р.

19,371 11,723

1,992 0,7*

70 65,0

2,0 1,75

до 2030 р. до 2040 р.

126

м. Прилуки смт. Ріпки м. Семенівка смт. Сосниця смт. Срібне смт. 24. Талалаївка 25. м. Чернігів 26. м. Щорс Разом: 19. 20. 21. 22. 23.

2732,028 15,781 118,887 34,566 35,525

82,8 0,7* 5,218 7,76 0,266

3100,0 70,0 160,5 120,0 140,0

9,0 4,0 1,5 3,9 1,8

до 2015 р. до 2020 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2050 р.

16,377

4,0*

53,2

1,8

до 2015 р.

20233,6 140,282 27766,13

587,6 16,54 886,766

13000,0 250,0 23552,99

24,5 4,9 143,51

до 1997 р. до 2050 р.

* - за відсутності обліку відходів наведено орієнтовні дані за середніми показниками утворення в минулі роки

Слід зазначити, що система обліку твердих побутових відходів не відтворює реальної картини щодо фактичної кількості утворення відходів. Метрологічний облік відходів (зважування) забезпечується лише в м. Ніжин, планується встановити ваги також на полігоні ТПВ м. Прилуки. Облік відходів, які потрапляють на інші 24 полігони ТПВ проводиться візуально лише в одиницях об’єму, що в перерахунку на одиниці маси не відтворює реальну картину обсягів відходів, які розміщуються на об’єктах. На сміттєзвалищах сільських територіальних громад облік взагалі не ведеться. Тому, наявні дані щодо обліку відходів на полігонах ТПВ та сміттєзвалищах мають індикативний характер і не відтворюють реальну картину утворення та накопичення відходів. 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Упродовж року підприємствами області було використано 1,0 тис. т токсичних відходів (нафтопродукти), передано іншим підприємствам 3,0 тис.т. Наявність відходів на кінець звітного періоду становить 3,6 тис. тонн, основну масу яких складають промивні води з вмістом ГМД та відходи, що містять свинець, ртуть, непридатні пестициди. В зв’язку з неповним охопленням власників відходів статистичним спостереженням за формою №1- відходи, отримані дані не відповідають фактичним обсягам утворених відходів і не відображають реальну картину щодо операцій з відходами. Зокрема це стосується непридатних пестицидів та дрібних утворювачів відходів, які при значній своїй загальній кількості, в основному, не звітуються і така категорія відходів як "відходи автотранспорту" залишається поза обліком. 127

Динаміка поводження з небезпечними відходами І-ІІІ класів небезпеки представлена в таблиці 8.2.1

Пор. №

Табл. 8.2.1 Основні показники поводження з відходами І – ІІІ класів небезпеки (тис. тонн) Показники

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) 8 Передано іншим підприємствам 9 у тому числі іншим країнам 10 Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств 11 Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок 12 Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств 1 2 3 4 5 6 7

2000 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

18,2 0,3 0,7 15,7 -

8,974 0,088 0,282 10,486 10,467

9,022 0,059 0,229 7,624 7,585

1586,5 0,087 – 0,218 0,0495 0,0328

3,5 0,3 – 1,0 0,0 0,0

0,1

1,0 -

1,716 0,455

1,652 0,501

0,655 –

3,0 0,1

–

0,0038

3,29

3,6

3,2

0,00028 0,0003

3,105

2,644

В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводилось в ставках-накопичувачах, які почали будуватись на початку 60-х років минулого століття. На 01.01.2010 року у ставкахнакопичувачах залишається біля 130 тис. м3 токсичних відходів. Санітарно-захисна зона (3000 метрів) об’єкту не витримана, ставкинакопичувачі негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. На даний час відходи в ставках-накопичувачах не розміщуються, але негативний вплив об’єкта на довкілля залишається. Одним з напрямків вирішення проблеми є утилізація відходів на відповідній установці, проект будівництва якої розроблений, але за відсутності фінансування залишається нереалізованим. Загальна вартість будівництва складає майже 6,8 млн. грн. Держуправлінням направлено повторний запит на фінансування будівництва установки за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. 128

Для знищення промивних вод з вмістом гексаметилендіаміну на території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» функціонує установка високотемпературного спалювання. В області вирішена проблема утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп. На ВАТ "Чернігівське Хімволокно" діє установка по їх демеркуризації. Дані наведені в таблиці 8.2.2 Табл. 8.2.2 Обсяги утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп Назва підприємства виробництва, адреса

ВАТ «Чернігівське Хімволокно», м. Чернігів, вул. Щорса,78 Установка по утилізації люмінесцентних ламп

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність

Утилізовано відходів за 2010 рік

Відпрацьовані люмінесцентні лампи

200000 шт./рік

0 шт.

Не вдалося вирішити питання системного використання золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» в будівельній галузі. Також не ведеться пошук інших напрямків її використання, що значно зменшило б навантаження на об’єкти довкілля. Лише незначні обсяги золи (до 10 % від утворених обсягів) періодично передаються для використання, як домішки при виробництві цегли, що не вирішує питання в цілому. При введенні підприємства в експлуатацію для цих цілей був передбачений золовідвал, який розташований в заплаві р. Десна. На даному об'єкті вичерпано резервні площі для розміщення золи. Зважаючи на гостру необхідність забезпечення вільними площами в 2005 році органами влади було виділено нову земельну ділянку на базі ставканакопичувача ВАТ «Чернігіввовна». Згідно проекту потужність золовідвалу № 2 становить біля 670000 т золи. Але через збільшення обсягів утворення золи заповнення вільних площ об’єкту здійснюється дуже швидко, на даний час на ньому розміщено майже 500 тис. тонн золи. І зараз знов гостро постала проблема з виділенням нової ділянки та будівництва нового об'єкту. Крім того, значне здорожчання природного газу, за відсутності альтернативних видів палива, призведе до використання вугілля ще в більших обсягах та пропорційне збільшення утворення золи. Проблеми в сфері поводження з твердими побутовими відходами на території області дійсно досягли свого найвищого рівня загострення. Стан місць видалення твердих побутових відходів становить реальну небезпеку для довкілля та населення, що проживає на прилеглих територіях. За уточненими даними 2010 року тверді побутові відходи складуються на 26 полігонах та 771 сільських сміттєзвалищах, які займають площу понад 640 га. Щорічна кількість відходів, які розміщуються на вказаних об'єктах області становить біля 500 тис. тонн. 129

Будівництво об’єктів поводження з побутовими відходами в області майже не проводиться. Фінансування благоустрою та реконструкції полігонів та сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а із місцевих бюджетів по залишковому принципу та в разі крайньої необхідності. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення відходів). Для вирішення питання поводження з поьутовими відходами Держуправлінням було підготовлено запит щодо фінансування з державного фонду ОНПС робіт з будівництва полігону ТПВ м.Корюківка. Кошти не виділено. Проведено роботи з впорядкування полігону ТПВ м.Щорс за рахунок видатків обласного ФОНПС, сума витрачених коштів становить 1,015 млн.грн. Підготовлено звернення на голів міських та селищних рад щодо вжиття вичерпних заходів для забезпечення ефективного функціонування схем санітарної очистки підпорядкованих населених пунктів, створення систем роздільного збирання і вилучення ресурсно-цінних відходів та впорядкування місць видалення відходів у відповідності до діючих правил експлуатації та вимог екологічної безпеки. В області існує нагальна проблема по впровадженню інноваційних технологій в сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема для вирішення проблем поводження з твердими побутовими відходами. З ряду причин на даний час система роздільного збору твердих побутових відходів та вилучення їх ресурсно-цінних компонентів на території області не запроваджена. Відходи споживання населенням продукції в тарі (упаковці), в основному, не вилучаються і не переробляються, а потрапляють на полігони та сміттєзвалища, що створює додаткові навантаження на ці об’єкти та зменшує економічний потенціал територій. Існуючі економічні механізми стимулювання збору та утилізації відходів не сприяють збільшенню обсягів їх переробки. Тому, питання будівництва сміттєпереробних комплексів (хоча б для економічно розвинутих територій) є досить актуальним для регіону і його вирішення в певній мірі дало б вагомий поштовх для зменшення навантаження на довкілля та підвищення економічного потенціалу відповідних територій. З метою забезпечення переробки відходів для видалення яких на території області відсутні спеціальні споруди та місця і які розміщуються на полігонах твердих побутових відходів та сміттєзвалищах Держуправлінням в поточному році розглядались пропозиції щодо можливості впровадження на території області пілотних проектів за такими напрямками: 130

- створення системи збору, перевезень, сортування та утилізації побутових відходів з одночасним виробництвом теплової енергії; - будівництво заводу з переробки пластикових відходів і виготовлення готової продукції; - санація полігону ТПВ м.Чернігова; - створення потужностей для утилізації твердих побутових відходів на основі технології газифікації. В цілому проекти оцінено як такі, що заслуговують на увагу та можуть бути прийняті до запровадження. Відповідність тих чи інших технологій діючим екологічним нормам для конкретних умов діяльності можливо оцінити лише на стадії розгляду матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище. Крім того, рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 жовтня 2009 року № 283 ВАТ "Облтеплокомуненерго" визнано виконавцем проекту "Збір та утилізація звалищного газу на Чернігівському полігоні твердих побутових відходів", яке взяло на себе зобов’язання за власні кошти проводити такі роботи на протязі двадцяти років. Держуправлінням розробляється проект "Програми охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 20112015 роки та перспективу до 2020 року" до якої також планується включити низку заходів щодо запобігання негативному впливу відходів на довкілля та розбудови об'єктів сміттєвидалення. В 2010 році Держекоінспекцією області проведено 20 перевірок полігонів твердих побутових відходів та селищних сміттєзвалищ. Встановлено, що 17 з них експлуатується з порушенням екологічних вимог. Перевірками полігонів твердих побутових відходів встановлено: - полігон ТПВ смт.Варва знаходиться в задовільному стані, фактів розміщення відходів поза межами полігону не встановлено. Селищною радою не забезпечено розроблення паспорту місця видалення відходів та технологічного регламенту експлуатації полігону ТПВ; - полігон ТПВ м.Мена знаходиться у задовільному стані. Територія сміттєзвалища обвалована, періодично здійснюється ущільнення відходів. Міською радою розроблений паспорт місця видалення відходів, але не забезпечено його погодження в установленому поряду; - полігон ТПВ м.Бобровиця відповідно до плану експлуатації розрахований на 500 тисяч м3 відходів, на час проведення перевірки заповнений на 40 %. Полігон поділений на сектори для складування відходів, періодично проводиться ущільнення відходів. - на полігоні ТПВ м. Корюківка облік відходів ведеться згідно реєстрів вивезення сміття на сміттєзвалище, але не відповідає формі № 1ВТ, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Відходи на полігоні утилізовуються шляхом пресування з пересипанням ґрунтом. Звалище обваловане, але на полігоні відходи розміщені безсистемно, 131

нерегулярно та невчасно відбувається пресування відходів з пересипкою ґрунтом; - полігон твердих побутових відходів м. Чернігові перевантажений, площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. Територія полігону обвалована та розділена на карти. Ущільнення відходів проводиться постійно за допомогою трьох бульдозерів. У місцях розвантаження відходів встановлений захисний екран, впорядкування та розчищення водовідвідних канав здійснюється щоквартально згідно техрегламенту. Здійснюється ізоляція відходів ґрунтом журнал обліку відходів ведеться. - полігон ТПВ м.Борзна відкритий, поверхневий, змішаного типу. На момент перевірки площа полігону не має чіткого розділення на карти. Відсутні дренажні канави, а відповідно і відсутній дренажний стік. Бортові ізоляційні екрани відсутні, а також відсутнє обвалування полігону із сторони під’їзної дороги. Наявний затверджений головою Борзнянської міської ради регламент експлуатації полігону ТПВ, але на момент перевірки не всі пункти регламенту виконуються, що є порушенням Правил експлуатації полігонів ТПВ та ст. 21 Закону України «Про відходи». На полігоні ТПВ м.Борзна наявний накопичувач стічних вод для приймання рідких побутових відходів, але контроль за якісним складом підземних вод не здійснюється, не здійснюються заходи щодо попередження забруднення підземних вод, що є порушенням ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України. - перевіркою Остерської міської ради Козелецького району встановлено, що полігон ТПВ загальною площею 1,75 га на балансі міської ради або іншого підприємства не знаходиться. Сміттєзвалище не утримується належним чином, не укладені договори на його обслуговування, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про відходи». - перевіркою Лемешівської сільської ради Козелецького району встановлено, що на території сільської ради (5 км від автодороги Козелець-Чернігів) загальною площею 18,0257 га знаходиться сміттєзвалище (смт.Козелець), яке на даний час на балансі сільської ради або іншого підприємства чи установи не знаходиться. Сміттєзвалище не утримується належним чином, не укладені договори на його обслуговування, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про відходи». - в ході перевірки Любецької селищної ради встановлено, що біля с. Горки в адміністративних межах селищної ради розміщується звалище твердих побутових відходів місцевих територіальних громад. Експлуатація сміттєзвалища здійснюється з порушенням встановлених правил і режиму з експлуатації полігонів для захоронення відходів, а саме: відсутній паспорт на місце видалення відходів, не забезпечено обвалування місця видалення відходів; не виконуються вимоги щодо технології складування відходів; відсутні сітчасті елементи для вловлювання летких фракцій відходів і дані щодо кількості відходів на сміттєзвалищі не обліковуються, що є порушенням ст. 33 Закону України 132

«Про відходи», заходи щодо забезпечення вимог законодавства про відходи та охорони навколишнього природного середовища при здійсненні експлуатації звалища Любецьким селищним головою у відповідності до визначених повноважень не вживаються, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про відходи», ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». - полігон ТПВ смт. Сосниця знаходиться на відстані 4 км з лівого боку автодороги «Сосниця-Н.Сіверський», має площу 3,9 га. Відходи утилізовуються шляхом пошарового пресування із пересипанням ґрунту, частина відходів безсистемно накопичені по всій території звалища, облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Паспорт на місце видалення відходів відсутній, що є порушенням ст. 33 Закону України «Про відходи». Відходи завозяться та складуються на території місця видалення відходів без наявності даних дозволу та лімітів, що є порушенням ст. 32 Закону України «Про відходи». За результатами перевірок оформлені акти та надані приписи на усунення порушень. Посадові особи, які допустили порушення вимог природоохоронного законодавства, притягнуті до адміністративної відповідальності. В області зареєстровано об’єкти довгострокового зберігання промислових токсичних відходів, які мають безпосередній вплив на навколишнє середовище: полігон по захороненню промислових токсичних відходів Гнідинцівського газопереробного заводу (станом на 01.01.2011р. накопичено 176,58 тонни відходів), майданчик для складування і відновлення забруднених ґрунтів НГВУ «Чернігівнафтогаз» (станом на 01.01.2011р. зберігалося 605 тонн відходів). Об’єкти побудовано у відповідності до затверджених проектних рішень і на даний час їх технічний стан визнано задовільним, а вплив на довкілля – в межах встановлених параметрів. Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами продовжують створювати накопичені непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин. Станом на 01.01.2011 року на території області існує 192 місця в яких обліковується 856,8 тонни непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР), з них в незадовільному стані зберігається 260,2 тонни в 67 місцях, безхазяйних – 83,8 тонни в 19 місцях, власники сільради – 57,29 тонни в 19 місцях. Протягом останніх років, внаслідок здійснення процесів економічної трансформації суспільства, велика кількість непридатних пестицидів перетворилась в безхазяйні відходи, практично залишившись 133

поза доглядом та контролем. Держуправлінням проводиться постійний супровід бази даних непридатних пестицидів області щодо руху та стану місць їх зберігання, періодично ініціюється проведення інвентаризації отрутохімікатів. Аналіз ситуації свідчить, що отрутохімікати катастрофічно втрачають своїх власників перетворюючись на безхазяйні відходи та практично залишаються поза доглядом та контролем. Незадовільні умови зберігання та безвідповідальне ставлення органів влади і населення до проблеми непридатних пестицидів призводить до виникнення надзвичайних ситуацій. Останнім часом розпочалося руйнування складів та розкрадання пестицидів в Бобровицькому, Менському, Городнянському районах, де в основній масі забезпечено централізоване їх зберігання. На сьогодні з усіх існуючих методів знешкодження непридатних пестицидів найбільш екологічно ефективним є спалювання в спеціальних високотемпературних печах, обладнаних сучасними системами очищення димового газу та контролю за викидами і небезпечними рештками. Для виконання в повному обсязі робіт по знешкодженню непридатних ХЗЗР на спеціалізованих підприємствах необхідно біля 20 млн. грн., що не можливо вирішити на рівні місцевих бюджетів в короткі терміни. З метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та забруднення довкілля Держуправлінням підготовлено звернення до голів райдержадміністрацій щодо вжиття невідкладних вичерпних заходів для забезпечення контрольованого зберігання непридатних пестицидів на підвідомчих територіях та пошуку джерел фінансування робіт по їх утилізації за рахунок залучення коштів інвесторів та місцевих бюджетів. Інформація щодо поводження з непридатними пестицидами в розрізі районів наведена в таблиці 8.2.3: Табл. 8.2.3 Поводження з непридатними пестицидами на території Чернігівської області у 2010 році Пор. №

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Район

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Новгород-Сіверський

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

75,92 269,962 41,9 5,385 18,0 96,6 10,9 17,1 51,54 46,87 27,55

134

Пор. №

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

2,0 2,0

21,7 62,28 14,5 14,53 6,8 9,1 60,534 5,628 856,799

Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Чернігівський Щорський Всього по області

12 13 14 15 16 17 18 19

Об’єкти найбільшої кількості зберігання непридатних отрутохімікатів наведені в таблиці 8.2.4: Табл. 8.2.4 Місця зберігання найбільшої кількості непридатних або заборонених до використання пестицидів на території Чернігівської області №

Назва підприємства

ВАТ "Бобровицький райагрохім"

2 3

Показники

зберігається 269,962 тонни ХЗЗР – 31,47 % від накопичених в області зберігається 47,7 тонни ХЗЗР – 5,56 % від накопичених в області зберігається 48,59 тонни ХЗЗР – 5,66 % від накопичених в області

Приміщення колишнього ВАТ "Бахмачрайагрохім" Приміщення колишнього ВАТ "Менський райагрохім"

За рахунок видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2010 році також було передбачено 2 млн.грн., але за відсутності виконавця робіт кошти залишились не освоєними. З метою вирішення питання повного вивезення непридатних пестицидів з території області Держуправлінням направлено запит до Мінприроди України щодо необхідності проведення таких робіт в 2011 році за рахунок коштів держбюджету. Крім того планується також спрямувати всі кошти обласного фонду ОНПС на утилізацію непридатних отрутохімікатів. В результаті здійснення Держуправлінням цілеспрямованих заходів на протязі останніх років, з території області вивезено на утилізацію майже 240,0 тонн непридатних пестицидів. Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище в 20032009 роках наведені в таблиці :

135

Табл. 8.2.5 Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище Рік

Кількість перезатарених або знешкоджених пестицидів

Витрачено коштів, тис. грн.

2003

Перезатарено 80,65 тонн

133

2004

Знешкоджено 14 тонн Перезатарено 46 тонн

190

2005

Знешкоджено 26,8 тонни

342

2006

Знешкоджено 48,3 тонни

630

2007

Знешкоджено 45,18 тонни

652,6

2008 2009

Знешкоджено 49,34 тонни Знешкоджено 52,472 тонни

945,0 1060,0

Джерело фінансування

100 – Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) 33 – обласний фонд ОНПС 150 - Державний фонд ОНПС 30 - обласний фонд ОНПС 10 - районний фондів ОНПС 280 – обласний фонд ОНПС 62 – районний бюджет 600 - Обласний фонд ОНПС 30 - районний бюджет 630 – обласний фонд ОНПС 22,6 – інші джерела фінансування 945 – обласний фонд ОНПС 1060,0– обласний фонд ОНПС

8.3 Використання відходів як вторинної сировини Згідно Закону України «Про відходи» організацію збирання і видалення побутових відходів, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів забезпечують органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації. Порядок поводження з ТПВ у населеному пункті (селі, селищі, місті) визначається Правилами благоустрою, Схемою санітарної очистки та місцевими програмами поводження з відходами, які затверджуються рішеннями органів місцевого самоврядування. Методи та засоби здійснення операцій з ТПВ обираються органами місцевого самоврядування самостійно з урахуванням складу та властивостей твердих побутових відходів, їх річного обсягу утворення, кліматичних умов регіону, потреби у вторинних енергетичних та матеріальних ресурсах, органічних добривах, економічних факторів та інших вимог. Через відсутність на території області сміттєпереробних та сортувальних комплексів, на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації. Основну масу відходів як вторинної сировини складають тара (упаковка) від продуктів харчування та продукції споживання населенням. Найкраща організація системи вилучення ресурсноцінних відходів створена в м.Ніжин де побудовано 5 пунктів по збору твердих побутових відходів з розсортуванням їх для подальшої переробки та утилізації корисних компонентів. У приймальних пунктах встановлено 48 контейнерів для збирання твердих побутових відходів. Крім того за 136

даними КП ВУКГ у місті встановлено ще 10 контейнерів. Місткість контейнерів 0,75 м. На сьогодні експлуатуються пункти двох конструкцій: з в'їздом сміттєвоза всередину будівлі і з прийманням контейнерів з вулиці через розсувні ворота. В цих приймальних пунктах проводиться первинне сортування відходів та вилучаються їх корисні компоненти, в основному, склобій, макулатура, поліетилен. Однак функціонування цих пунктів як осередків роздільного збирання твердих побутових відходів і виділення компонентів, що можуть використовуватися як вторинна сировина є досить незначним. В перспективі планується спорудження ще 5 таких пунктів. В сортувальних пунктах вилучається до 10% ресурсноцінних відходів. Досвід м.Ніжина впроваджено і в м. Прилуки, але через брак коштів побудовано лише 2 пункти збору відходів. Основна маса відходів населеного пункту збирається за унітарною планово-pегуляpною системою. В м.Чернігові створена розгалужена система збору твердих побутових відходів від населення. Її основу складають більше 100 відкритих контейнерних майданчиків. Але система роздільного збирання відходів досі не впроваджена. В районних центрах області вживаються певні заходи по організації збирання ресурсно-цінних відходів, на території громад функціонують пункти прийому вторинної сировини, подекуди визначено місця розміщення контейнерів для збирання побутових відходів від населення, розробляються регіональні програми поводження з побутовими відходами. Але комплексний підхід у вирішенні проблем не простежується. У сільських населених пунктах області збиранням побутових відходів та вилученням їх ресурсно-цінних компонентів взагалі не займаються. На територіях громад відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами. Незважаючи на зусилля, направлені на стабілізацію стану екологічної безпеки, не відпрацьований зв’язок між утворенням, заготівлею та утилізацією або знешкодженням відходів. Основними напрямками на яких необхідно сконцентрувати увагу всіх причетних до проблеми служб області вважаємо наступні: - зменшення шкідливого впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини за рахунок впровадження нових сучасних високоефективних методів збирання, зберігання, перевезення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів відповідно до сучасних вимог охорони довкілля; - налагодження ефективних систем поводження з твердими побутовими відходами в межах територіальних громад, запобігання утворенню несанкціонованих звалищ відходів; - зменшення утворення і захоронення відходів шляхом 137

впровадження роздільного збирання компонентів твердих побутових відходів; - концентрація фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів для вирішення проблеми поводження з побутовими відходами, зокрема будівництва та реконструкції полігонів та сміттєзвалищ. За наявними даними на протязі певного проміжку часу стабільно здійснюють діяльність, пов’язану із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини та мають відповідні ліцензії: ВАТ «Екологія», ТОВ «Чернігів Еко Втор», ТОВ «Слов’яни» (всі м.Чернігів), ПП «Озон» (м. Прилуки). Згадані суб’єкти господарювання проводять заготівлю макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних з подальшою відправкою на переробні підприємства. Спеціалізоване підприємство ВАТ «Екологія» здійснює діяльність з заготівлі та переробки найбільшого переліку відходів як вторинної сировини і має в своєму складі дві філії та значну кількість приймальних пунктів. На території області підприємства ТОВ «Аметист», ВАТ «Мена ПАК» та ТОВ «Слов’яни» здійснюють переробку макулатури (виробництво туалетного паперу, гофрокартону) та ТОВ «Слов’яни», ТОВ «Чернігів Еко Втор» - подрібнення і гранулювання полімерів. Аналіз наявної інформації показує, що при впровадженні ефективної системи організації збирання і заготівлі відходів обсяги їх перероблення, в перспективі, можуть значно зрости. Досягнення вказаних показників можливе за рахунок забезпечення роздільного збирання відходів, будівництва сміттєпереробних комплексів та розвитку підприємств, які здійснюють переробку відходів. В області налічується 16 виробників продукції в тарі (упаковці) у яких утворюються відходи, що підлягають переробці та утилізації як вторинна сировина. Зазначені суб’єкти господарювання не мають власної інфраструктури щодо збору та утилізації використаної тари, яка утворюється в результаті споживання їхньої продукції. Незначні обсяги ресурсно-цінних відходів, які, в основному, утворюються за рахунок відходів технологічних процесів, передаються заготівельним організаціям, що займаються їх збиранням та переробкою. На даний час механізм відповідальності виробника за збір і переробку тари (упаковки), яка утворилась в результаті споживання його продукції, не врегульований. Діючі економічні механізми стимулювання збору та утилізації відходів не сприяють збільшенню обсягів їх переробки. Існуюча нормативно-правова база щодо стимулювання заходів по утилізації чи переробці відходів на практиці залишається нереалізованою через зарегульованість процедур. За відсутності реальних засад економічного стимулювання, інвестиції у сферу поводження з відходами майже не надходять. Кошти в переробку відходів, особливо небезпечних не вкладаються. 138

Дані щодо обсягів утворення, використання і поставку відходів як вторинної сировини обробляються Головним управлінням статистики в області на основі державного статистичного спостереження за формою №14-МТП наведені в таблиці 8.3. Табл. 8.3. Динаміка використання відходів як вторинної сировини Пор №

1 2 3

Показник

Обсяги утворення відходів, тис. т Обсяги використання відходів, тис. т Рівень використання, %

2000 рік

2001 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

941,2

718,6

1836,3

1314,8

1419,5

1303,4

150,9

240,9

516,6

435,6

327,3

351,8

16,0

33,5

28,1

33,1

23,1

27,0

Статистичне спостереження за формою № 14-МТП (звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва) за 2010 рік в органах статистики не розроблялось. 8.4 Транскордонне перевезення відходів Транскордонне перевезення небезпечних відходів здійснюється згідно Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і «Жовтого» та «Зеленого» переліків відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 року № 1120. Експорт, імпорт та транзит небезпечних відходів здійснюється тільки за умови наявності письмової згоди Мінекоресурсів України. 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами Регулювання порядку експлуатації полігонів та сміттєзвалищ Держуправлінням здійснюється шляхом надання дозволів на розміщення відходів і погодження лімітів на утворення та розміщення відходів. Через невідповідність полігонів ТПВ мм. Н-Сіверський та Остер, селищ Козелець, Талалаївка, Сосниця, Ріпки, Любеч вимогам екологічної безпеки та діючим правилам експлуатації на 2010 рік на вказані об’єкти не доведені ліміти на розміщення відходів. Через порушення правил експлуатації полігонів ТПВ м.м. Н-Сіверський та Остер, смт.Козелець та Ріпки не погоджено ліміти на розміщення відходів на 2011 рік. З метою попередження негативного впливу та обмеження обсягів утворення і накопичення відходів, стимулювання впровадження прогресивних маловідходних технологій, вдосконалення економічного механізму стягнення платежів за розміщення відходів 362 суб'єктам господарювання видано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2011 рік. Підготовлено розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації про 139

затвердження цих лімітів. При цьому було вжито заходів щодо розширення переліків власників відходів, що проходять процедуру лімітування до 736 шт., в 2009 році таких підприємств було 506. Особлива увага приділяється недопущенню видалення відходів, що мають ресурсну цінність або для утилізації яких існують відповідні технології. Кількість підприємств, що проходять процедуру лімітування на протязі останніх 3 років залишається майже не змінною, щорічні обсяги лімітів на розміщення відходів залишаються на рівні 1 млн. тонн, фактичні обсяги утворення відходів усіх класів небезпеки в середньому за рік становлять біля 750 тис. тонн. Але показник лімітування залишається на рівні 50 – 60 % до кількості необхідних. Для забезпечення наповнення обласного реєстру об’єктів утворення відходів було проведено аналіз обсягів утворення відходів підприємствами за 2009 рік та встановлено, що під критерії включення підпадають 13 нових суб’єктів господарювання. Для врегулювання ситуації на ім’я керівників цих підприємств було направлено відповідні звернення. За результатами роботи в 2010 році погоджено внесення змін до 19 існуючих реєстрових карток об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ). Затверджено та внесено до Реєстру в 2010 році 3 нових об’єкти утворення відходів. Всього в реєстрі ОУВ обліковується 80 об'єктів, в реєстрі ООУВ – 6 об'єктів. Станом на 01.01.2011 року в обласному Реєстрі МВВ обліковується 312 об'єктів. Майже в повному обсязі паспортизовано об’єкти в Бобровицькому, Борзнянському, Городнянському, Ічнянському, Чернігівському, Щорському районах, більше половини з наявних - в Корюківському та Коропському районах. В інших районах – лише полігони ТПВ. Для активізації роботи щодо наповнення обласного реєстру місць видалення відходів Держуправлінням було направлено листи на ім’я голів райдержадміністрації щодо повідомлення власників про необхідність розроблення паспортів на об’єкти, які розташовані на підвідомчій території або внесення змін до існуючих паспортів. В 2010 році по 18 об'єктам проведено ревізію, нові паспорти на розгляд не подавались. За уточненими даними на території області функціонують 26 хімічно небезпечних підприємств, на яких зберігається та використовується біля 434,0 тонни небезпечних хімічних речовин. Ці підприємства розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: ІІ ступінь - 3 підприємства, ІІІ - 15 підприємств, ІV – 8 підприємств. Регулювання діяльності з вказаними категоріями хімічних речовин здійснюється Держуправлінням через надання відповідних дозволів. Основними вимогами при їх видачі є наявність умов щодо дотримання норм екологічної безпеки, санітарних норм та правил, вимог охорони праці та протипожежної безпеки. У звітному періоді було видано 10 дозволів але залишається частина суб'єктів господарювання, які продовжують здійснювати діяльність без дозволів.

140

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Природні небезпеки області представлені небезпечними процесами і явищами геологічного, гідрометеорологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та загрозами медико-біологічного характеру. За спостереженнями останніх років відмічається тенденція зростання техногенного навантаження і як наслідок збільшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, які завдають значної шкоди об’єктам економіки та навколишньому природному середовищу. Основними чинниками, що призводили до виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, були стихійні небезпечні геологічні процеси (зсуви ґрунту), несприятливі погодні умови та пожежі в природних екосистемах області. До чинників, що призвели до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, відноситься аварійний стан об’єктів і мереж водопровідно-каналізаційного господарства та порушення правил пожежної безпеки. В техногенній сфері рівень небезпеки посилювався високим рівнем фізичного та морального зносу основних засобів, обмеженим фінансуванням превентивних заходів, недостатнім матеріально-технічним оснащенням органів управління та сил реагування на надзвичайні ситуації. В порівнянні з минулим роком загальна кількість надзвичайних ситуацій зменшилась на 41,7 %. До основних чинників, що призводили до виникнення надзвичайних ситуацій протягом 2010 року, відносяться руйнування будівель та дахів внаслідок снігового навантаження і сильного вітру та активізація зсувних процесів. Найбільших збитків економіці області завдала надзвичайна ситуація, пов’язана з активізацією зсувних процесів в м. НовгородСіверський (3 млн. 800 тис. грн.). Факторами, що могли призвести до виникнення аварій або призвести до погіршення загального стану техногенної безпеки області, залишається наявність на її території потенційно небезпечних об’єктів, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин. У структурі потенційно небезпечних об’єктів за видами небезпек домінують об’єкти вибухопожежної та пожежної небезпеки (87,7 %). Природні небезпеки представлені небезпечними процесами і явищами геологічного, гідрометеорологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та загрозами медико-біологічного характеру. На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Бахмацького, Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського, Талалаївського Чернігівського районів, м. Прилуки та м. 141

ернігова. Близько 24 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 18,55 кв. км. Кількість зсувонебезпечних ділянок щороку змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), або появи на тілі раніш закартованих більш дрібних молодих зсувів та їх активізації. Протягом останніх років найбільш загрозлива ситуація склалась на території м. Новгород-Сіверський, де внаслідок активізації ерозійнозсувних процесів в зону негативного впливу потрапили мешканці 25 будинків. Крім того, частина приміщень готелю «Слов’янський» через руйнацію зливної каналізації опинилася в зоні зсувних процесів. Значною мірою зруйновано дорожнє полотно на 12 вулицях та здійснюється подальша руйнація ще на 5 ділянках (вул. Паркова, вул. Калініна, вул. Луначарського, провулки Весняний і Підгірний). В прогресуючій ерозійно-зсувній зоні знаходяться оголені магістралі газопостачання та водовідведення, що призводить до ускладнення дорожнього руху. Враховуючи обмеженість коштів місцевих бюджетів та відсутність інших джерел фінансування на виконання протиерозійних та протизсувних заходів необхідно виділити цільові кошти з Держаного бюджету на фінансування зазначених робіт у м. Новгород-Сіверський у сумі 8 млн гривень. На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель.

142

За багаторічними спостереженнями постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 35 сільських населених пунктів на загальній площі 218 га. Ділянки природного підтоплення земель в області розташовані в основному в межах заплав р.Дніпро (Чернігівський район), р.Десна (Сосницький район), р.Снов (Щорський, Городнянський райони) та на територіях з природними пониженнями рельєфу (Корюківський район). З метою захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь Чернігівської області від шкідливої дії вод за рахунок коштів з Держбюджету в рамках реалізації Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затвердженої Постановою КМУ № 901 від 03.07.2006 року, на протязі 2010 року проводився ряд заходів із розчищення та екологічного покращення русел річок та водойм, берегоукріплення та будівництва гідротехнічних споруд. Протягом 2010 року було освоєно 5 млн. 400 тис. гривень, в тому числі здійснено роботи із берегоукріплення загальною вартістю 2 млн. 800 тис. гривень, розчищення русел річок і водойм – 884,2 тис.гривень, будівництво греблі – 1 млн. 216 тис. гривень та виконані проектні роботи вартістю 500,0 тис. гривень. В результаті здійснення цих заходів проведені роботи з розчистки 0,735 км русел річок, що забезпечило захист 65 га сільськогосподарських угідь та дасть змогу запобігти подальшому підтопленню територій під час проходження весняної повені 2011 року. Річка Десна характеризується, як одна з небагатьох річок України, яка має найменшу стійкість і відповідно найбільшу інтенсивність переформування русла по типу вільного меандрування. Найбільш водонебезпечна ситуація на р. Десна простежується на наступних ділянках: • біля с. Максаки Менського району друга меандра р. Десни досить близько підходить до південно-західної околиці с. Максаки. Розмив берега на даній ділянці не відзначається високою динамікою, але направленість деформаційних процесів берегового уступу створюють реальну загрозу руйнування біля 10 житлових будинків та господарських об’єктів. • на території смт. Макошине Менського району, розташованого на правому березі р. Десна між двома меандрами, що досить активно розвиваються. Русло Десни, розвиваючи меандру своїм верхів’ям, примикає до західної околиці селища, де ще в післявоєнні роки розміщено дитячий санаторій (нині не працює). Відстань від будівель санаторію до бровки берега становить біля 100 м. Руйнування берега відбувається за рахунок руслових деформацій і площинної ерозії. За рахунок площинного змиву нижче берегоукріплення на береговому уступі утворились три яри. Друга меандра, що активно розвивається за Макошинським затоном, знаходиться в 750 м від північно-східної околиці селища і 143

просувається в напрямку лощини, що змикається з староріччям р. Десни (Макошинським затоном). • біля південно-східної околиці с. Мале Устя Сосницького району внаслідок процесу вільного мандрування р. Десни утворилась меандра, яка відповідно до закономірностей руслових процесів, розвивається поступово. В результаті цих природних процесів річка переміщується в напрямку села, руйнуючи правий берег на ділянці довжиною близько 1,5 км, що створює загрозу руйнування будівель та присадибних ділянок розміщених на березі річки. До межі присадибних земельних ділянок жителів с. Мале Устя залишилось 5 м. Відстань до найближчих житлових та господарських будівель складає 35–150 м. В ході виконання заходів, передбачених Комплексною програмою Захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року та Програмою виконання природоохоронних заходів до 2010 року, виконувались роботи по берегоукріпленню берегів річок, а саме:  біля с. Миколаївка Менського району виконуються роботи по підсипці під’їзної дороги та розпочато влаштування першої шпори. Протягом 2010 року освоєно 400,00 тис. гривень.  біля с. Мале Устя Сосницького району проводяться роботи по укріпленню схилів берега кам’яною призмою, довжина якої складає 60 м. Протягом 2010 року освоєно 500,00 тис. гривень.  біля смт Любеч Ріпкинського району розпочаті роботи по влаштуванню глухої дамби через озеро Сім поля довжиною 75 м. Протягом 2010 року освоєно 1 млн 900,00 тис. гривень. Техногенно-екологічна небезпека в області пов’язана з із наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів. Факторами, що могли призвести до виникнення аварій або призвести до погіршення загального стану техногенної безпеки області, залишається наявність на її території 702 потенційно небезпечних об’єктів, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин. Найвища імовірність виникнення надзвичайних ситуацій зберігається на хімічно небезпечних об’єктах та об’єктах комунального господарства. Площа зон можливого ураження від надзвичайних ситуацій техногенного походження становить 7,4 тис.км2 (23,2 % від загальної площі області). Хімічна небезпека в області пов’язана з наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів. У 2010 році на території області функціонувало 24 хімічно небезпечних підприємства, на яких зберігається та використовується 421,0 т небезпечних хімічних речовин, з них аміаку – 196,8 т, хлору – 8,0 т, інших небезпечних хімічних речовин – 216,2 т. Ці підприємства розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: ІІІ ступеню - 7 підприємств, ІV ступеню – 17 підприємств. У прогнозованій зоні хімічного забруднення 144

мешкає близько 4,3 тис. осіб. Найбільше хімічно небезпечних об’єктів зосереджено у м. Чернігові (9). Практично на всіх аміачно-холодильних установках області експлуатується обладнання, яке відпрацювало встановлений термін роботи і потребує капітального ремонту або заміни. Рівень ризику виникнення на них аварійних ситуацій, пов’язаних з викидом аміаку, залишається дуже високим. Разом з тим, на хімічно небезпечних об’єктах недостатньо приділяється уваги створенню систем раннього виявлення виливу (викиду) хімічно небезпечних речовин та оповіщення. Лише 1 хімічно небезпечне підприємство має систему раннього виявлення (викиду) хімічно небезпечних речовин та 15 хімічно небезпечних підприємств мають в наявності системи оповіщення персоналу. З метою та на виконання вимог Постанови КМУ від 20.06.1995р. № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання і транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2010 року видано 15 дозволів. Значну небезпеку для населення представляють заборонені і непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин (далі ХЗЗР). ХЗЗР представляють собою суміші декількох хімічних речовин, їх дослідження не проводилося і відповідно клас хімічної та вибухопожежної небезпеки не визначений. Кошти місцевих бюджетів на проведення заходів щодо покращення умов зберігання чи утилізації непридатних до використання пестицидів, які втратили власників, не виділяються. Протягом останніх шести років єдиним реальним джерелом фінансування робіт по утилізації непридатних пестицидів залишається Чернігівський обласний фонд охорони навколишнього природного середовища, за рахунок видатків якого знешкоджено біля 236 тонн отрутохімікатів та вкладено більше 3,6 млн гривень. Зареєстровано 4 надзвичайні події, а саме: - 2 квітня в м. Чернігові на березі р. Стрижень було виявлено ємність з гербіцидом загальною вагою 208 кг; - у червні-липні в м.Прилуки через залпові скиди токсичної речовини невідомого походження в міський каналізаційний колектор сталося знищення активного мулу на очисних спорудах № 2 КП «Прилукитепловодопостачання»; - 16 липня в м. Новгород-Сіверський на території бази ВАТ «Сіверське» по вул. Промисловій, 16 внаслідок розгерметизації з’єднання запірного вентилю аміакопроводу неексплуатуємого компресору високого тиску в середині приміщення аміачно-компресорної холодильної установки стався викид парів газоподібного аміаку; - 22 липня біля смт. Ладан Прилуцького району на території нафтогазовидобувного підприємства «Чернігівнафтогаз» під час промивання колишнього нафтопроводу «Прилуки – Подище» на 11 км 145

нафтопроводу було виявлено його разгерметизацію. Площа розливу нафтоводяної суміші становила 20 кв. м. По території області проходить 440,1 км нафто- та продуктопроводів, які на своїй протяжності мають 48 переходів, у тому числі через водні перешкоди – 7, автомобільні дороги (1-4 категорії) – 34, залізниці – 7. Головною проблемою трубопровідного транспорту, що суттєво впливає на стан техногенної безпеки, є наявність значної кількості основних засобів виробництва із понаднормативними строками експлуатації; з терміном понад 30 років працює 248,5 км нафтопроводів. Підвищену екологічну безпеку становлять трубопроводи, резервуарні парки нафтопродуктів, зливно-наливні естакади, газонаповнювальні компресорні станції, тощо. Незадовільний стан трубопроводів призводить до їх розгерметизації і супроводжується розливом і потраплянням нафтопродуктів у ґрунт, забрудненням поверхневих та ґрунтових вод. Основними причинами такого стану залишаються неякісне виконання будівельно-монтажних робіт, низька якість труб, порушення ізоляційних покриттів та відсутність належного активного захисту від електрохімічної корозії. Все це вимагає більш ретельного нагляду за технічним станом цих об’єктів, проведенням їх поточного та капітального ремонтів, підвищення відповідальності суб’єктів господарської діяльності за утриманням системи газопостачання, нафто- та продуктопроводів у належному технічному стані, а також перегляду нормативної бази з їх будівництва та експлуатації. Безпечній експлуатації газо-, нафто- та продуктопроводів зашкоджує порушення охоронних зон, в яких ведеться будівництво житла, дачних масивів та інших об’єктів, а також розукомплектування та розкрадення вузлів, деталей на об’єктах газо-, нафто- та продуктопроводів. Більшість діючих об’єктів потребують реконструкції і модернізації, оснащення їх сучасним ефективним обладнанням. Протягом 2010 року надзвичайних ситуацій на нафто-, газо- і продуктопроводах не зареєстровано. Аналіз пожежної ситуації в лісах за останні роки свідчить, що формується вона переважно під впливом антропогенних факторів та природних умов. Це, насамперед, необережне поводження з вогнем людей, що разом із погодними умовами (тривалий період сухої погоди, низька відносна вологість повітря, високий температурний фон, сільськогосподарські пали, блискавки тощо) значною мірою обумовлює їх виникнення та інколи розповсюдження на значних площах. Пожежонебезпечний період 2010 року розпочався у квітні. Найбільше пожеж виникло у червні-серпні (75,5 %). Основною причиною виникнення лісових пожеж на початку пожежонебезпечного періоду, як правило, є випалювання сухої рослинності та її залишків на сільгоспугіддях і придорожніх смугах поруч з лісовими масивами. 146

Протягом пожежонебезпечного періоду 2010 року виникло 163 лісові пожежі на загальній площі 166,7 га. В порівнянні з минулим роком кількість пожеж (за 2009 рік – 304) та їх загальна площа (447,85 га) зменшилися відповідно на 46,4 % та в 2,7 рази.

З вини населення виникла 101 лісова пожежа, що складає 62,0 % від їх загальної кількості. Внаслідок випалювання трав’янистої рослинності на сільгоспугіддях, пасовищах, вздовж доріг та інших нелісових землях виникло 13 пожеж - 8,0 % від загальної кількості. Протягом 2010 року зареєстровано 19 пожеж на торфовищах на загальній площі 42,21 га. У минулому році протягом січня-жовтня сталося 18 пожеж на торфовищах на загальній площі 17,02 га. Крім того, у 2010 році зареєстровано 2 пожежі на сільгоспугіддях на загальній площі 3,003 га. За цей же період минулого року пожеж на сільгоспугіддях не виникало. Держуправлінням протягом року постійно проводилась профілактичнороз’яснювальна робота через засоби масової інформації, власний веб-сайт щодо виконання заходів пожежної безпеки, правил поведінки та пояснення наслідків можливого виникнення пожеж в навколишньому середовищі. На території області централізоване водопостачання здійснюється з 221 артезіанської свердловини, при цьому річний обсяг забору підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства становить 37,3 млн.м3. Для централізованого водопостачання використовуються харківський, бучацький, верхньо- і нижньокрейдяний водоносні горизонти. Зважаючи на те, що підземні води вказаних горизонтів мають природно 147

підвищений вміст деяких елементів (в бучацькому горизонті: вміст заліза 1,5 - 2,0 мг/дмЗ, при нормі 0,2 мг/дмЗ, в крейдяному водоносному горизонті вміст фтору, а саме:мм. Прилуки до 2,8мг/дм3, Ніжин до 3,5 мг/дмЗ, Мена до 2,2 мг/дмЗ при нормі 1,5 мг/дмЗ) реалізація питної води з відхиленням від вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-17110) здійснюється на підставі висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи та тимчасових дозволів на реалізацію питної води з відхиленнями. Висновки, щодо дозволу на тимчасове відхилення якості питної води від нормативних вимог, оформлені водопровідно-каналізаційними підприємствами м. Мена (від 19.05.2006), м. Ніжин (від 20.04.2010), м.Прилуки (від 21.08.2009) та м. Чернігова (від 04.02.2010). При цьому, упродовж строку дії висновку необхідно проведення заходів по доведенню якості питної води до нормативних вимог та інформування споживачів про якість води водозаборів, інакше висновок повторно видаватись не буде. З метою доведення якості питної води до вимог Державних санітарних норм та правил у м. Ніжин проводиться змішування питної води із двох водоносних горизонтів (нижньокрейдяного та бучацького) у підземних резервуарах чистої води, у м. Мена у 2009 році розпочалося будівництво станції знезалізнення питної води (загальна вартість робіт становить 955,9 тис грн, виконано робіт на суму 815,1 тис.грн), станція знезалізнення побудована у 2007 році у м. Щорс. Для поліпшення якості питної води в області проводиться робота по залученню державних коштів для буріння нових артсвердловин. Упродовж 2006-2010 років за державні кошти Північного державного регіонального підприємства «Північгеологія» (ПДРГП «Північгеологія») в населених пунктах області пробурено та відновлено 21 артсвердловин. Крім того, у 2009 році за кошти Стабілізаційного фонду для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів на розвиток та модернізацію водопровідно-каналізаційного господарства пробурено ще 5 артсвердловин. У 2011 році планується буріння пошуково-розвідувальних свердловин для водопостачання наступних населених пунктів області, а саме: м. Бобровиця, смт М. Коцюбинське, сіл Григорівна (Бахмацького району), Іржавець (Ічнянського району), Редьківка (Чернігівського району) та Юхтове (Новгород-Сіверського району). Водночас, на якість питної води впливають такі чинники як матеріал труб та стан водопровідних мереж. Станом на 01.01.2011 року в області експлуатувалось 1777,5 км комунальних водопровідних мереж, з яких ветхі та аварійні – 02,7 км або 39,5 % (у 2009 році – 37,9 %). Зношеність мереж більше 50 % мають: Остерське ВУ ЖКГ, ЗАТ «Менський комунальник», КП «Вода» смт Короп, КП «Борзна комунальник», КП «Козелець водоканал», ТОВ «Комунальник» смт 148

.Любеч, КП «Ревна» м. Семенівка, КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» м. Ніжин, ТОВ «Комунальник» м. Новгород-Сіверський, ЗАТ «Комунальник» м. Щорс. Загальна протяжність каналізаційних мереж станом на 01.01.2011 становила 726,9 км, із них ветхі та аварійні – 312,0 км або 42,9%. В порівнянні з 2009 роком протяжність аварійних та ветхих каналізаційних мереж зросла на 1,3%. Головна особливість комунального господарства області – значний знос основного обладнання, наявність повністю амортизованих артсвердловин, водопровідних та каналізаційних мереж, інженерних споруд та технологічного обладнання, які фактично не поновлюється. Однак, незважаючи на значні труднощі, житлово-комунальне господарство продовжує забезпечувати першочергові потреби населення. Поблизу м. Ічня розташована військова частина – 6-тий арсенал боєприпасів МО України (смт Дружба). Незважаючи на проведену роботу, вірогідність виникнення надзвичайної ситуації на вказаному об’єкті залишається високою за причиною того, що кількість боєприпасів та вибухових речовин на 20% перевищує нормативні показники. Ситуація ускладнюється тим, що в/ч повинна бути розформована до 30.10.2010 року. Обласною державною адміністрацією за участю управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації було підготовлено та подано звернення до начальника Генерального штабу-головнокомандувача Збройних Сил України від 18.08.2009 року № 01.07-09/1873, до Кабінету Міністрів України від 23.12.2008 року № 07-04/3370 та до Міністерства оборони України від 23.12.2008 року № 07-04/3379, щодо забезпечення безпеки арсеналу, будівництва заводу з утилізації боєприпасів та життєзабезпечення військового містечка. На даний час відповідною директивою начальника Генерального штабу-головнокомандувача Збройних Сил України прийнято рішення продовжити термін утилізації боєприпасів до жовтня 2015 року. До транскордонних небезпек області відносяться можливі аварії з викидом 10 % активності наявного радіоактивного палива на Курській, Смоленській АЕС (Росія), Ігналінській АЕС (Литва); з викидом до 50 % активності – крім вищезгаданих, на Калінінській, Нововороніжській АЕС (Росія) і на АЕС, що розташовані в Болгарії, Угорщині та Чехії і Словакії. Крім аварій на АЕС, до транскордонних небезпек відносяться аварії і катастрофи на підприємствах хімічної промисловості, які розміщені в прикордонних районах. Поблизу населеного пункту Речиця на Дніпрі в районі нафтогазовидобування знаходиться Білоруський газопереробний завод, а в самому місті – гідролізно-дріжджовий завод. У м. Мозар (р. Прип’ять) знаходиться нафтопереробний завод, в м. Калінковичі – завод побутової хімії. 149

Певну небезпеку для області можуть становити підприємства хімічного виробництва в Росії, які розташовані на річках, русла яких проходять і по території області. До них відносяться: завод по виробництву фосфорних добрив біля м. Брянськ на р. Десні; один із найбільших у Європі комбінат миючих засобів в м. Шебекіно; Курський комбінат синтетичного волокна і Курський завод гумотехнічних виробів (на р.Сейм). В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки, яких щорічно утворюється біля 10 тис. тонн. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Залишається напруженою ситуація із розміщенням золи, що утворюється при спалюванні вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ», де накопичено близько 2,6 млн. тонн золи, вільних площ для подальшого розміщення золи немає. Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами несуть 858 тонн накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Зниження рівня екологічної небезпеки територій де вони зберігаються можливе лише після проведення повного знешкодження отрутохімікатів. Через відсутність коштів не реалізується проект утилізації рідких токсичних промислових відходів на ставках-накопичувачах, що розташовані на полігоні твердих побутових відходів біля с. Масани Чернігівського району. У ставках-накопичувачах розміщено біля 130 тис. м3 токсичних відходів, які негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. Характеристика найбільших забруднювачів в сфері поводження з відходами представлена в таблиці 9.1. Табл. 9.1 Найбільші забруднювачі в сфері поводження з відходами №

2 3

Назва підприємства

Показники станом на 01.01.2010р.

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова». Об’єкт комунальної власності передано в оренду приватній фірмі Ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада Полігон ТПВ м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада

На 01.01.2011 р. накопичено 2578,0 тис. тонн золи від спалювання вугілля

150

Накопичено небезпечних відходів - 130 тис. тонн На 01.01.2011 р. накопичено відходів – 5051,3тис. тонн

Загальні обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області, які на протязі 2005-2008 років збільшувались, в 2010 році дещо стабілізувались. Опосередковано на ці процеси вплинули кризові явища в економіці держави, що загальмувало темпи промислового виробництва. Але враховуючи структуру промисловості області та той факт, що 45 % від загального об’єму викидів стаціонарних джерел забруднення області становлять викиди КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», підприємств нафтогазопереробної промисловості та магістральних газопроводів, допускається припущення щодо вичерпання потужностей для збільшення обсягів викидів і вони стабілізуються. Збільшення обсягів викидів в атмосферне повітря відбулось за рахунок більшого використовувалось твердого палива в порівнянні з минулим роком. З метою реалізації державної політики в сфері охорони атмосферного повітря, спрямованої на зменшення забруднення атмосферного повітря, протягом останніх десяти років зусилля Держуправління були направлені на переведення теплогенеруючих установок з твердого палива на природний газ. Сьогодні, для подолання газової залежності, пропонується переведення їх на альтернативні види палива – вугілля, мазут, торфобрикети тощо. Незважаючи на безсумнівну необхідність пошуку та запровадження інших джерел теплової енергії, слід враховувати, що газ залишається найбільш екологічно чистим видом палива і використання інших існуючих видів призведе до значного збільшення номенклатури та обсягів викидів забруднюючих речовин. Для досягнення діючих нормативів викидів необхідно буде встановлювати нові типи обладнання або розробляти заходи по зменшенню викидів, що неможливо вирішити в короткі терміни. За попередніми розрахунками при використанні в якості палива вугілля, обсяги викидів забруднюючих речовин зростуть у 26 разів в порівнянні з використанням природного газу, при використанні мазуту – в 10 разів, торфу – у 8 разів. Тому при прийнятті рішень щодо переведення обладнання на альтернативні види палива необхідно враховувати екологічну складову цього питання. Протягом 2010 року Держуправлінням видано 267 дозволів на викиди в атмосферне повітря від джерел забруднення в яких встановлюються вимоги щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до затверджених нормативів граничнодопустимих викидів, в разі перевищення нормативів встановлюються терміни їх досягнення. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря. Першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах, з яких 32 працюють в режимі 151

штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водойми області. Аналіз статистичних спостережень свідчить, що більше двох третин всього обсягу стічних вод, які пропускаються через очисні споруди, фактично не проходять очистку. Вжиття організаційних та адміністративних заходів, впровадження дієвих механізмів регулювання та нормування обсягів скидів стічних вод з боку Держуправління дало змогу зменшити обсяги скидів недостатньо очищених стічних вод, в порівнянні з 2009 роком, на 3,61 млн. м3 або 16,1 % і становив 18,85 млн. м3. За результатами аналізу державної статистичної звітності за формою № 2-ТП (водгосп) за 2009 рік встановлено, що у 2010 р. тринадцять підприємств допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області у обсязі 18,85 млн.м3, що менше, ніж у 2009 році на 16,1 %. В основному до цієї категорії об’єктів належать підприємства комунального господарства, найбільшим з яких залишається КП «Чернігівводоканал». За даними Держекоінспекції в Чернігівській області у 2010 році здійснено 203 перевірки по контролю за станом використання поверхневих водних ресурсів. За результатами перевірок складено 105 протоколів, 105 осіб притягнуто до адмінвідповідальності, накладено штрафів на суму 15130 грн., стягнуто – 14705 грн. Пред’явлено 13 претензій та позовів на суму 4443688 грн. З перевірених за підзвітний період комплексів очисних споруд ефективно, без забруднення водойм, протягом року працювали очисні споруди таких підприємств: ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», ДП «Коропський сир завод», ТОВ «СиЛ», ТОВ «Комунальник» м.Н.-Сіверський, КП «Ніжинське управління ВКГ», ВАТ «Бобровицький молокозавод». Нестабільно працюють очисні споруди ЗАТ «Комунальник» м.Щорс, КП «Водоканал» (смт. Ріпки), філії «Менський сир» ППКФ «Прометей». Результати перевірок показали, що основною проблемою неефективної роботи існуючих комплексів очисних споруд, які експлуатуються підприємствами житлово-комунального господарства є недовантаженість, зношеність обладнання, відсутність коштів на проведення поточних ремонтних робіт та реконструкції в цілому. Також нагальною проблемою на сьогоднішній день практично всіх очисних споруд, які приймають комунально-побутові стічні води це використання населенням фосфатовмісних миючих засобів, що в свою чергу приводить до високих показників по вмісту фосфатів на вході до очисних споруд. Існуючі технологічні регламентами роботи очисних споруд на сьогоднішній день не можуть забезпечити ефективну очистку зворотних вод і як наслідок фіксується скид недостатньо очищених стічних вод до поверхневих водних об’єктів з перевищенням граничнодопустимих показників по вмісту фосфатів. 152

Критичною залишається ситуація з очисткою стічних вод на очисних спорудах Куликівського ВУЖКГ та ЗАТ «Бахмач-водсервіс». Не дивлячись на проведення ряду наукових експериментів та значних капіталовкладень на поточні ремонти КОС КП «Чернігівводоканал» скид стічних вод у р. Білоус відбувається з перевищенням нормативів ГДС по вмісту фосфатів , нітритів, хлоридів. Недостатньо ефективна робота КОС як правило спричиняє негативний вплив на гідрохімічний стан водойм-приймачів зворотних вод. Незадовільний гідрохімічний стан фіксується у річках Борзенка, Парасючка, Білоус, Бистриця, Мена, Стрижень. Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації тощо. Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. Вжиття заходів адміністративного реагування не дає ефективних результатів, об’єкти продовжують функціонувати та завдавати шкоди природним водним об’єктам. Для вирішення проблеми необхідні значні обсяги капіталовкладень, джерела надходжень яких на сьогодні відсутні. Кошти, які виділяються на комунальну сферу не забезпечують ефективну роботу цих об’єктів, що призводить до незворотного впливу на об’єкти довкілля і відстежується тенденція до повного їх занепаду. За даними спостережень гідрохімічний стан поверхневих водних об’єктів області в створах спостережень не набув суттєвих змін за останні 5 років. Відмічалися перевищення норм гранично – допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення (далі ГДК) по залізу загальному, марганцю, фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійного. Підвищений вміст заліза загального та марганцю пояснюється переважно природними факторами: за рахунок їхнього вимивання з кристалічних порід українського щита і проходженням річкових водних об'єктів області по заболоченій і лісистій місцевості. Перевищення ГДК по фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійному зумовлені в основному антропогенним навантаженням. Сезонні і річні коливання гідрохімічних показників пояснюються переважно природними факторами: опадами, температурою, коливаннями витрат самих водних об’єктів, тощо. В Чернігівській області налічується більше 1 тисячі водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування. З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням доводяться до таких водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. 153

Найбільшу загрозу навколишньому середовищу становлять безхазяйні свердловини, контроль за станом яких майже втрачено. Незважаючи на щорічне проведення на території області робіт по ліквідаційному тампонажу свердловин, їх кількість не тільки не зменшується, а навпаки зростає. При переході права власності на земельні ділянки, новими власниками приймаються рішення щодо доцільності використання розташованих на них артсвердловин, непотрібні кидаються напризволяще і залишаються поза контролем та регулюванням. Але за даними інвентаризації з 330 безгосподарських артсвердловин визначено, що підлягають тампонажу лише 138, статус інших (192 шт.) райдержадміністраціями визначено як такі, що будуть використовуватись. При цьому ці свердловини не за ким не закріплені і фактично є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів на які вони пробурені. Крім того, розпочалося масове буріння нових свердловин. Роботи проводяться без оформлення відповідних дозволів, проекти виконання робіт не розробляються, пробурені свердловини не ставляться на облік, здійснюється самовільне водокористування. Нагальним є вирішення питання оздоровлення річки Стрижень через надходження без очищення зливових (талих) вод зі значної частини м. Чернігова (24 зливовипуски); накопичення 1-1,5 метрового шару забрудненого мулу по руслу, що призводить до погіршення якісного складу води у межах міста; значне захаращення берегів та водного дзеркала річки сміттям та господарсько-побутовими відходами; випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг; невиконання заходів зі створення, винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади; розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Протягом 2010 р. розпочато реалізацію робочого проекту «Проведення меліоративних робіт по ложу водосховища № 1 на р.Стрижень» виконанням робіт з розчищення русла на ділянці від кафе «Колиба» до автомобільного мосту у створі перетину русла річки та вул.Шевченка, на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 205 від 13.09.2010 р., щодо виділення першого пускового комплексу з проекту меліорації. На зазначеній ділянці проведено розчищення від мулу ложа водойми із плануванням поверхні правого берега. Кошторисна вартість робіт склала 299,653 тис. грн. Продовження меліоративних робіт по ложу водосховища № 1 на р. Стрижень потребує залучення коштів державного бюджету. У жовтні 2010 року ДП «ПМК № 59», за рахунок коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища (кошторисна вартість – 1534,481 тис. грн.), завершено реалізацію проекту «Поліпшення санітарно-екологічного стану р. Стрижень в м. Чернігів І етап – 154

Реконструкція шахтного водоскиду в гирлі р. Стрижень в м. Чернігів», кошторисною вартістю 1534,481 тис. грн. В рамках проекту виконана прибудова до існуючого шахтного оголовка камери затворів для встановлення робочого та ремонтних затворів, проведено відновлення окремих елементів споруди з метою підвищення надійності її функціонування та надання естетичного вигляду. Розроблено робочий проект «Очисні споруди зливової каналізації в районі вул. Героїв Чорнобиля» кошторисною вартістю 7133,917 тис. грн. На замовлення управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради розроблено робочий проект «Очисні споруди зливової каналізації в районі вул. Героїв Чорнобиля. Перший пусковий комплекс. Розчищення русла» (кошторисна вартість будівельномонтажних робіт 252,705 тис. грн.). ДП «ПМК № 59» у грудні 2010 року розпочало роботи за проектом. Роботи фінансувались за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Загалом у 2010 році витрачено коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища на проектно-пошукові та підрядні роботи з оздоровлення р. Стрижень на суму 1 млн 901 тис. грн. Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища. Нафтохімічне забруднення зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів в м. Прилуки Чернігівської області пов’язане з функціонуванням колишньої військової частини А-2816 Міністерства оборони України. Забруднення ґрунтів та підземних вод нафтопродуктами на території військової частини А-2816 сталося внаслідок експлуатації складів паливно-мастильних матеріалів та ділянки нафтопродуктопроводу між складами у період з 1954 по 1991 роки. За результатами досліджень встановлено, що на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів та зроблено висновок про необхідність прийняття термінових заходів для локалізації і ліквідації негативних наслідків із метою недопущення подальшого поширення нафтопродуктів. Останні роботи по ліквідації забруднення проводились протягом 2006 року. В 2007 році ТОВ «ЕкоГідроГео» розроблений робочий проект «Природовідновлювальні роботи по локалізації та ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини А 2816», загальна вартість запроектованих робіт становить 2613 тис. грн. в цінах 2007 року. Проект не реалізується через відсутність фінансування. Аналогічна ситуація з забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує і на території в/ч Д - 0170 в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по 155

очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною. Екологічна ситуація області ускладнюється фактором забруднення значної території радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. В зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населених пунктів на території семи районів області (Козелецький, Корюківський, НовгородСіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський), де на сьогодні проживає 93,1 тис. осіб, з них 16,8 тис. дітей. За результатами дозиметричних вимірювань гамма-фон в забруднених районах на сьогодні складає від 10 до 70 мкР/год. Майже 1782,9 тис. га території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в тому числі 74,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів. Незважаючи на впровадження комплексу заходів по захисту постраждалого населення, стан здоров’я жителів населених пунктів радіаційно-забрудненої зони, за даними управління охорони здоров’я облдержадміністрації, має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить зростання показників захворюваності, хворобливості, смертності та виходу на інвалідність. Для покращення ситуації в сфері охорони навколишнього природного середовища та стабілізації екологічної безпеки в 2010 році Держуправлінням були сконцентровані зусилля по таких напрямках: 1. Забезпечення ефективної роботи очисних споруд та проведення своєчасних ремонтів, реконструкцій чи нового будівництва, де якість очистки стічних вод незадовільна. 2. Впровадження сучасних технологій та обладнання для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 3. Вжиття заходів по недопущенню забруднень підземних водоносних горизонтів. 4. Поліпшення діючих і створення нових технологій виробництва та використання вторинних ресурсів, утилізація відходів в місцях їх утворення шляхом застосування комплексних схем використання відходів як вторинної сировини. 5. Вирішення питання утилізації відходів шляхом впровадження сучасних технологій їх збирання, вилучення, переробки та знешкодження. 6. Створення сприятливих умов для залучення підприємницьких структур для створення системи збору та утилізації відходів. 7. Впровадження та функціонування системи моніторингу навколишнього середовища. 8. Знешкодження рідких промислових токсичних відходів акумульованих в ставках-накопичувачах м. Чернігова. 9. Впровадження нових сучасних високоефективних методів збирання, зберігання, перевезення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів відповідно до сучасних вимог охорони довкілля. 156

9.2

Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Загальний стан техногенно-екологічної безпеки області обумовлений наявністю на її території 702 потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин. У структурі потенційно небезпечних об’єктів за видами небезпек домінують об’єкти вибухопожежної та пожежної небезпеки (87,7 %). Найвища імовірність виникнення надзвичайних ситуацій зберігається на хімічно небезпечних об’єктах та об’єктах комунального господарства. До переліку включено КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», ВАТ «Чернігівське Хімволокно», КП «Чернігівводоканал», які входять до 100 найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні. 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1 Радіаційне забруднення територій Чернігівська область одна з небагатьох областей України де відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранових руд. Стан радіаційної безпеки, в основному, характеризується забрудненням території, що сталося після аварії на Чорнобильській АЕС та наявністю закритих джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), рентгенапаратів, еталонних та контрольних джерел. Радіаційний стан територій, забруднених в результаті Чорнобильської катастрофи, на сьогодні, стабілізувався і формується, в основному, під впливом довгоживучих радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90. В області відсутні території, забруднені техногенно-підсиленими джерелами природного походження. Техногенне забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС розподілено таким чином: цезієм-137 вище 1 Кі/км2, складає 177,2 тис.га, в тому числі с/г угідь - 72,015 тис. га, лісів - 74,735 тис. га, населених пунктів - 107 шт. Забруднення території стронцієм-90 вище 0,02 Кі/км2 складає 2339,8 тис. га, в тому числі с/г угідь - 1782,915 тис. га, населених пунктів - 867 шт. Щільність забруднення сільгоспугідь радіонуклідами була визначена при їх суцільному обстеженні в 1991-1993 роках. Уточнюючі обстеження територій, які проводяться на протязі останніх років, свідчать про деякі зниження показників щільності забруднення ґрунтів. Забруднені землі не виведені із сільськогосподарського виробництва, отримана продукція проходить обов’язковий радіаційний контроль. Дані щільності забруднення ґрунтів сільгоспугідь області наведені в таблиці 9.3.1 157

Табл. 9.3.1 Щільність забруднення ґрунтів сільгоспугідь радіонуклідами Угіддя

Всього сільгоспугідь (тис. га) % в т.ч. рілля % сіножаті і пасовища %

Щільність забруднення цезієм-137 (Кі/км2)

Щільність забруднення стронцієм-90 (Кі/км2) до 0,020,15вище 0,02 0,15 3,0 3,0

Обстежена площа, тис. га

до 1

1-5

5-15

вище 15

1836,7

1786,3

47,3

2,9

0,2

82,4

1689,9

63,9

0,5

100 1393,7 100

97 1366,2 98

3 26,7 2

— 0,8 —

— 1366,2 —

5 54,2 4

92 1290,8 93

3 39,7 3

443,0

420,1

20,6

2,1

0,2

19,2

399,1

24,2

0,5

100

—

Найбільш забруднені 7 районів - райони прилеглі до 30 км зони «відчуження» (Козелецький, Чернігівський, Ріпкинський) та північносхідні райони (Семенівський, Корюківський, Сосницький, Н.-Сіверський). Забруднення цезієм-137 угідь Семенівського району складає 34 %, Ріпкинського – 14 %, Корюківського – 9 %. В Козелецькому, Чернігівському, Сосницькому та Н.-Сіверському районах забруднення ґрунту було поширене на 5 – 8 % сільгоспугідь. Забруднення стронцієм90 найбільш поширилось в Козелецькому районі – 31 %, Ріпкинському23 %, Чернігівському – 11 %. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населені пункти на території семи районів області. Дані представлені в таблиці 9.3.2 Табл. 9.3.2 Розподіл населених пунктів області по зонам радіоактивного забруднення Зони радіоактивного забруднення 2

Всього населених пунктів, шт.

1 1

3 3 15 13 1 23 58

37 25 4 54 40 6 19 185

40 28 4 70 53 7 42 244

Найменування району

Козелецький Корюківський Н.-Сіверський Ріпкинський Семенівський Сосницький Чернігівський Разом

Кількість жителів зон забруднення, чол.

в т.ч. дітей

27425 16903 1251 20695 13906 2079 12858 95117

4874 3698 217 3967 2684 296 2297 18033

Майже 1,8 тис. кв. км території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в т.ч. 74,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів. 158

Найбільш негативний вплив припадає на ліси, де забрудненість складає більш, ніж 19 % держлісфонду. З 11 держлісгоспів забруднені радіоцезієм більше 1 Кі/км2 – дев’ять, стронцієм-90 – всі. Радіологічною службою обласного управління лісового та мисливського господарства, нарівні з обстеженням безпосередньо деревини та виробів з неї, проводиться обстеження лісових масивів в місцях випасання приватної худоби, заготівлі сіна, збору ягід та грибів. Об’єктами досліджень є дикорослі ягоди, плоди, їстівні гриби, кормові трави. В 2010 ріці виконано 101,67 тисяч радіологічних досліджень, з них з перевищенням допустимих рівнів виявлено 31 зразок продукції. За минулий рік радіологічними підрозділами мережі ветеринарної медицини проведено 95,6 тисяч досліджень на вміст радіоактивних речовин в сільськогосподарській сировині і продукції тваринництва, в яких перевищення виявлені у 4 зразках. Перевищення зафіксовані в дикоростучих ягодах та грибах забруднених районів області. Радіоекологи зони гарантованого добровільного відселення дослідили 5,84 тисяч проб, з них у 27-ми зразках виявлені перевищення допустимих рівнів. А саме: в молоці з села Заріччя та Червоний Пахар Семенівського району, в овочах листових з населених пунктів Хлоп'яницької с/ради Сосницького району; в ягодах лісових з Корюківського району; у грибах, зібраних в лісах Семенівського, Сосницького, Корюківського, Чернігівського районів. Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненістю ґрунту більше 1 Ки/км2. Спостереження за щільністю забруднення ґрунту і рівнями забруднення рослинної продукції радіонуклідами проводиться з 1986 року Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» в чотирьох районах області на 7 стаціонарних пунктах. Моніторинг радіологічних даних проводиться в ґрунті та рослинницькій продукції, які характеризуються такими показниками: рівень гама-фону – 7-12 мкР/год; щільність забруднення радіо цезієм – 0,18-0,68 Кі/км2; щільність забруднення радіостронцієм – 0,02-0,19 Кі/км2; відношення щільності забруднення цезієм-137 та стронцієм-90 в орному шарі – 2,6-9,0. В цілому погодно-кліматичні та ландшафтно-геохімічні особливості забруднених територій області (велика кількість земель з торф’яноболотяними та дерново-підзолистими ґрунтами в умовах підвищеної зволоженості) сприяють підвищенню біологічної доступності радіонуклідів та міграції їх по біологічних ланцюжках. В залежності від рівнів забруднення ґрунту радіонуклідами, ландшафтно-геохімічних особливостей забруднених територій здійснюється перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини. Визначення кількості забрудненої продукції дозволяє скласти оцінку радіаційної 159

ситуації регіону. Динаміка рівнів забруднення радіоцезієм рослинної продукції вказує на те, що в останні роки не спостерігається їх суттєвого зниження, в основному вони стабілізувались. Незважаючи на переважно низькі рівні забруднення радіонуклідами харчової продукції місцевого виробництва, ще відмічаються випадки перевищення допустимих рівнів (ДР-2006) вмісту радіоцезію в продукції тваринного і рослинного походження. Загалом, забруднення вище контрольних рівнів виявлено в незначній кількості рослинницької продукції, але слід відмітити, що нормативи оцінки забруднення кормових культур завищені. Так, введення в добовий раціон дійної корови 5-6 кг сіна і 4-5 кг соломи, з рівнями забруднення визначеними як допустимі, відповідно, 1190 і 1850 Бк/кг, призведе до забруднення молока в межах 130-160 Бк/л, що вище нормативу. З метою більш об`єктивної оцінки рівнів забруднення рослинницької продукції та сировини необхідно розробити для них адекватні контрольні рівні. Значна нерівномірність, плямистість щільності забруднення грунту, істотна варіабельність його агрохімічних показників, а, отже, і нерівномірність забруднення пасовищного корму вимагає більш детального обстеження пасовищ, що дасть можливість уникнути використання найбільш забруднених площ. Покращити радіаційну ситуації на пасовищах можливо за рахунок проведення контрзаходів. Слід відмітити високу ефективність таких контрзаходів, як корінне та поверхневе поліпшення пасовищ, вапнування грунтів з кислою реакцією грунтового розчину, внесення мінеральних та органічних добрив. Ще вищу ефективність забезпечує проведення цих контрзаходів в комплексі. В той же час обсяги контрзаходів, які проводяться в радіаційно забруднених господарствах недостатні. Якщо в 1990 році за рахунок Чорнобильського фонду корінне поліпшення пасовищ було проведене на 2518 гектарах, що суттєво покращило на них радіаційну ситуацію, то в 2000 році лише на 80 га, 2003 – 455 га, в 2006 р. – 324 га, в 2007 р. – 54 га. Вапнування грунтів в порівнянні з 1990 роком скоротилось в 106 раз, від 5304 га до 50 в 2006 році, а в 2007-2010 роках зовсім не проводилось. Різке зменшення обсягів проведення контрзаходів призупинило процес поступового зниження рівнів забруднення сільськогосподарської продукції, а в окремих випадках призвело навіть до їх підвищення. Для поліпшення радіаційної ситуації, зменшення накопичення радіонуклідів в організмі людини, обмеження потоків радіонуклідів з продуктами харчування місцевого виробництва вкрай необхідно збільшити обсяги контрзаходів. Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування 160

структури посівних площ з культур, які здатні менше накопичувати радіонукліди і таке інше. В області джерела іонізуючого випромінювання використовуються у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв у медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях та інших галузях господарства. На підприємствах, в установах та організаціях наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання (за винятком медичних закладів), рентгенапарати, еталонні та контрольні джерела. За наявними в Держуправлінні даними, отримали ліцензії на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання 39 медичних установ та 13 підприємств і організацій області. Крім того, на території області здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії суб’єкти господарювання які звільнені від процедури ліцензування та такі що є структурними підрозділами юридичних осіб які зареєстровані в інших регіонах України і ліцензуються за місцем реєстрації юридичної особи. Дані наведені в таблиці 9.3.3

Пор. №

Табл. 9.3.3 Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) (перелік суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії (без урахування медичних закладів), які отримали ліцензії на право провадження діяльності з ДІВ)

1 1.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.

2 м. Чернігів, Чернігівське відділення державного геологорозвідувального інституту м. Чернігів, ВАТ "Чернігівське "Хімволокно"

м. Чернігів, ВАТ "Чернігівгаз" м. Чернігів, Чернігівській державний центр стандартизації, метрології і сертифікації м. Чернігів, ДП "Чернігівський експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються Кількість радіаційний джерел загальна фон на іонізуючого активність ДІВ, території випромінюБк підприємства, вання, од. мкЗв/год 4 5 6 в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

36,08*1010

Рентгенівське випромінювання

26,0*1011

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

161

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

України" 6.

10.

11.

12.

13.

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

м. Чернігів, ВАТ "Чернігівгазбуд"

Рентгенівське випромінювання

м. Чернігів, Чернігівська митниця

7,4*105

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

33,2*1011

в межах встановлених параметрів

м. Чернігів, Чернігівське відділення ПАТ "САН ІнБев Україна" Чернігівська область, м. Прилуки, ТОВ "Будівельне управління № 1-Прилуки" Чернігівська область, м. Ніжин, Експедиція по геофізичним дослідженням свердловин Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 29, ДП НВК "Прогрес" Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Б.Хмельницького, 37, ВАТ "Ніжинський механічний завод" Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Передзаводська, 4, ПАТ "Слов’янські шпалери КФТП"

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

5,7*109

в межах встановлених параметрів

9.3.2 Радіоактивні відходи Радіоактивні відходи (далі РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання, які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Суб’єкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО «Радон». Для уточнення даних щодо наявності джерел іонізуючого випромінювання, які вичерпали ресурс експлуатації на території області в 2010 році проведена інвентаризації радіоактивних відходів. За результатами проведеної роботи встановлено, що на території області здійснюють діяльність у сфері поводженню з радіоактивними відходами (РАВ) 5 суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії. До категорії радіоактивних відходів потрапили закриті джерела іонізуючого випромінювання, які вичерпали ресурс експлуатації, в кількості 42 од., сумарною активністю 2,83*1012 Бк. Дані наведено в таблиці 9.3.2 162

Табл. 9.3.2 Перелік підприємств-власників РАВ на території Чернігівської області по результатах інвентаризації 2010 року Пор № 1 2

Назва підприємства, адреса

Тип приладу

ВАТ «Чернігівське Хімволокно», 14011, м.Чернігів, вул.Щорса, 78, Чернігівська митниця, 14017, м.Чернігів, пр.Перемоги,6,

ГР-7С, РРПВ Прилад для виявлення контраб. «Бастер» ДП «Чернігівський регіональний УПД-Інтер, науково виробничий центр УПДЛ 1-3, стандартизації, метрології та УПДЛ 1-5, сертифікації», Хромато14005, м. Чернігів, вул.П’ятницька, граф «Цвет110-А 500М» Чернігівський обласний онкологічний АГАТ-В диспансер, 14029, м. Чернігів, пр. Миру, 211, ТОВ «Авіас-Фарм», Рид-6М 16600, Чернігівська обл. м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 58

Радіоактивна речовина Цезій-137

Сумарна Кількість, активність, Бк шт. 20,23*1010 4

Барій-133

0,37*106

Цезій-137 Стронцій-90+ Йод-90

2,60007*1012 7,041*107

3 5

Нікель-63

11,5*108

Кобальт-60

2,841*1010

Плутоній-239

3,6*106

На території області розташовано 3 пункти зберігання відходів дезактивації (ПЗВД), утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – «Корюківське» (3,5 км на північний захід від с. Савинки), «Семенівське» (1,5 км на північний захід від с. Красні Лози), «Ріпкинське» (2,0 км на північний схід від с. Губичі), які розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення. Обсяги захоронених на них відходів не обліковуються. Всі ці об’єкти знаходяться на післяексплуатаційному обслуговуванні в ЦСЕ КДМСК Українського державного об’єднання «Радон», що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом. В зв'язку з обмеженим фінансуванням робіт, регламентні роботи в Чернігівській області в 2010 році та в 2009 році не виконувались. Регламентні роботи в Чернігівській області виконані у осінній період 2008р. Планове обстеження об'єктів виконано власними силами із залученням представників СЕС, природоохоронних органів та райдержадміністрацій за допомогою штатних радіометричних приладів. Станом на 1 грудня 2008р. – оцінка технічного стану ПЗВД «Семенівський» та «Корюківський» - задовільна, оцінка технічного стану ПЗВД «Ріпкинський» - незадовільна. Незадовільна оцінка стану об'єктів пояснюється відсутністю, знищенням або розкраданням огорожі, в'їздних воріт. Оцінка радіаційного стану 3 пунктів зберігання відходів дезактивації - задовільна, параметри радіаційного контролю не перевищують узгоджені облСЕС «Рівні радіоактивного забруднення поверхні об'єктів, які знаходяться на обліку та контролі КДМСК ДК Укр ДО «Радон». 163

Промисловість та її вплив на довкілля

10.

На сьогоднішній день забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи. 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва Виробничий комплекс Чернігівської області в 2010 році включав в себе 21444 підприємств та організацій. З них – 27 екологічно-небезпечних, що належать до комунальної, колективної та державної форм власності. Таблиця 10.1.1 Перелік екологічно небезпечних об’єктів

Вид економічної діяльності

Пор. №

Назва об’єкту

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»

ВАТ «Чернігівське Хімволокно»

КП «Чернігівводоканал»

ВАТ «ЧеЗаРа»

ЗАТ «КСК «Чексіл»

6. 7.

Полігон твердих побутових відходів Чернігівської міської ради Ставки-накопичувачі рідких промислових відходів підприємств

ДКП «Бахмач – Водсервіс»

ВАТ «Бобровицький молокозавод»

10.

КП «Господар» смт.Варва

11.

Гнідинцівський газопереробний завод ВАТ «Укрнафта»

12.

Городнянське ВУЖКГ (очисні споруди)

13.

КП «Козелецьводоканал»

14.

Куликівське ВУЖКГ (очисні споруди)

15.

ВАТ «Новгород – Сіверський сирзавод»

164

Виробництво електричної енергії Виробництво хімічних волокон Надання послуг з водопостачання та водовідведення Виробництво електронних приладів

Відомча належність (форма власності) комунальна колективна комунальна колективна

Виробництво тканин

колективна

Видалення відходів

комунальна

Видалення відходів

комунальна

Надання послуг з водопостачання та водовідведення Виробництво продуктів харчування Надання послуг з водопостачання та водовідведення Переробка природного газу Надання послуг з водовідведення Надання послуг з водопостачання та водовідведення Надання послуг з водовідведення Виробництво

комунальна колективна комунальна державна комунальна комунальна комунальна колективна

продуктів харчування 16. 17. 18.

ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» Філія «Менський сир» ППКФ «Прометей» Полігон твердих побутових відходів Ніжинської міської ради

Виробництво шпалер

колективна

Виробництво продуктів харчування

колективна

Видалення відходів

комунальна

Надання послуг з водовідведення Зберігання природного газу

19.

ДП НП «Очисні споруди» КП НУВКГ

20.

Мринське виробниче підземного зберігання газу

21.

ВАТ «Носівський цукровий завод»

Виробництво цукру

колективна

АТ Тютюнова компанія «В.А.ТПрилуки» Полігон твердих побутових відходів Прилуцької міської ради

Виробництво тютюнових виробів

колективна

Видалення відходів

комунальна

Надання послуг з водопостачання та водовідведення

комунальна

Виробництво цукру

колективна

22. 23. 24. 25. 26. 27.

управління

КП «Прилукитепловодопостачання» АТ «Линовицький цукровий завод «Красний» Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Щорське ЗАТ «Комунальник»

Транспортування природного газу Надання послуг з водопостачання та водовідведення

комунальна державна

державна комунальна

За підсумками 2010 р. випуск промислової продукції склав 99,8% до рівня 2009 р. Збільшились обсяги продукції в переробній промисловості, у виробництві та розподіленні електроенергії; зменшилися – у добувній промисловості. Структура промислового виробництва Чернігівської області : Добувна промисловість; видобування енергетичних матеріалів; видобування торфу - ПІДПРИЄМСТВО "ЧЕРHІГІВТОРФ" - ФІЛІЯ "ІРВАНЦІВСЬКИЙ ТОРФОЗАВОД ДП "ЧЕРНІГІВТОРФ" - ДП "СМОЛИНТОРФ" ПІДПРИЄМСТВА "ЧЕРНІГІВТОРФ" Видобування вуглеводнів (нафти) ПРИЛУЦЬКЕ НАФТОГАЗОВИДОБУВНЕ "ЧЕРНІГІВНАФТОГАЗ" - ВАТ "УКРНАФТА"

УПРАВЛІННЯ

Видобування неенергетичних матеріалів; видобування крейди - ЗАТ "Н.-СІВЕРСЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ" 165

Видобування піску та глини - ТОВ "ПАПЕРНЯНСЬКИЙ КАР'ЄР СКЛЯНИХ ПІСКІВ" Обробна промисловість; харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; м'ясна промисловість - ВAT "HІЖИHСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІHАТ" - ВAT "ПРИЛУЦЬКИЙ ПТАХОКОМБІHАТ" - ВAT "H.СІВЕРСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІHАТ" - ЗAT "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІHАТ" - ЧЕРHІГІВСЬКЕ ЗАТ "РИТМ" - ТОВ "БАХМАЧМ'ЯСО" - ТОВ ВКП "ПРИЛУКИ АГРОПЕРЕРОБКА" - ЗАТ"ПРИЛУЦЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" - ТОВ"АГРОФІРМА "ПРОДАГРО" - ТОВ МПК "ПРИДЕСНЯНСЬКИЙ" - ТОВ "ФАКТОР" Промислове виробництво рибної продукції - ЗАТ "ЧЕРHІГІВРИБА" Промислове перероблення овочів та фруктів - ДП "НАПОЇ" - ТОВ "СІВЕРФУД" - ДОБРЯHСЬКИЙ КОHСЕРВHО-СУШИЛЬHИЙ ЗАВОД - ПРИЛУЦЬКИЙ КОHСЕРВHИЙ ЗАВОД - ВAT "ЩОРСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ" РІПКИНСЬКЕ ЗАГОТІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧЕ "КООПЗАГОТПРОМ"

ОБ'ЄДНАННЯ

Виробництво жирів - ВAT "HІЖИHСЬКИЙ ЖИРКОМБІHАТ" Молочна промисловість - ЗAT "БАХМАЧКОHСЕРВМОЛОКО" - ВAT "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" - ФІЛІЯ "HІЖИHСЬКИЙ МІСЬКМОЛЗАВОД" ДП "АРОМАТ" - ЗAT "ГОРОДHЯHСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД" 166

- ВAT "ІЧHЯHСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА ТА МАСЛА" - ЗAT "H.СІВЕРСЬКИЙ СИРЗАВОД" - ТОВ "КОЗЕЛЕЦЬКИЙ МАСЛОЗАВОД" - ТОВ "МЕНСЬКИЙ СИР" - ЗАТ "СОСHИЦЬКИЙ СИРЗАВОД" - КУЛИКІВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ЗАТ "МОЛОКО" - ТОВ "ЛОСИHІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД" - ТОВ "ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД" - ВАТ "БОБРОВИЦЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" - ДП КОРОПСЬКИЙ СИРЗАВОД ТОВ "СИЛ" - ЗАТ "ВАРВАМАСЛОСИРЗАВОД" - ЗАТ "МАСЛОЗАВОД ПРИЛУКИ" - ТОВ "СРІЬНЯНСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" - ЗАТ "ММК"СІВЕРСЬКИЙ" Оброблення зерна, виробництво крохмалю - ДП "HІЖИHСЬКИЙ КОМБІHАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" - ВАТ "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ КОМБІHАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" - ДП "ПРИЛУЦЬКИЙ КОМБІHАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ ї1" - ЧЕРHІГІВСЬКЕ ЗАТ "МЛИБОР" - ДП "ІЧНЯНСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДАК "ХЛІБ УКРАЇНИ" - ТОВ ВКФ "АГІД" - ТОВ "НЕХАЇВСЬКИЙ КРОХМАЛЬ" - ПНВП "ЛЕВОНА" - ТОВПЕТРІВСЬКИЙ КРОХМАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" - ПБП "ВІМАЛ" Виробництво готових кормів - ТОВ "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД", Прилуцький район - ЗАТ "ГОРОДНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" Виробництво хліба та хлібобулочних виробів - КОРОПСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД - ВАТ "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ" - КОРЮКІВСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІHАТ - H-СІВЕРСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІHАТ - РІПКИHСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІHАТ - СЕМЕHІВСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІHАТ - СОСHИЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІHАТ - ЛОСИHІВСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІHАТ - ВAT "HІЖИHСЬКИЙ ХЛІБ" 167

- ВAT "ПРИЛУЦЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД" - ВАТ "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" - ГОРОДHЯHСЬКЕ ВИРОБHИЧО-ТОРГІВЕЛЬHЕ ОБ'ЄДHАHHЯ - ВФ "ХЛІБОКОМБІНАТ" ТОВ"БАХМАЧХЛІБ" - ТОВ ВИРОБНИЧО-ХАРЧОВИЙ КОМБІНАТ "НИВКИ" - ТОВ "ДРУЖБА НОВА" - ТОВ "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТУРЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКЕ "ЕФЕС" - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЇМСТВО "ЕКСПО-МАРКЕТИНГ СЕРВІС" - ВAT "ПРИЛУЦЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ" - ЗAT "БОРЗHЯHСЬКА ФАБРИКА ПЕЧИВА "БОРЗНА" - ТОВ "ФОРНЕТТІ УКРАЇНА" Виробництво цукру - ВAT "HОСІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" - ВAT "ПАРАФІЇВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" - ЗAT "ЛИHОВИЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" - ВАТ "НОВОБИКІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" Виробництво какао, шоколаду, шоколадних і цукристих кондитерських виробів - ВAT "ЧЕРHІГІВСЬКА КОHДИТЕРСЬКА ФАБРИКА "СТРІЛА" - ВAT "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ "ЯСЕH" Виробництво напоїв: Виробництво дистильованих алкогольних напоїв ЗАТ "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ "ЧЕРНІГІВСЬКА ГОРІЛКА"

ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ

Виробництво етилового спирту - H.БОРОВИЦЬКИЙ СПИРТЗАВОД - ХОЛМЕHСЬКИЙ СПИРТЗАВОД - ШАБАЛИHІВСЬКИЙ СПИРТЗАВОД - КОВАЛІВСЬКИЙ СПИРТЗАВОД - ЧЕМЕРСЬКИЙ СПИРТЗАВОД - IЧHЯHСЬКИЙ СПИРТЗАВОД - КРИСКІВСЬКИЙ СПИРТЗАВОД Виробництво пива - ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ "САН-ІНТЕРБРЮ УКРАЇНА" 168

ЗАВОД

- ЗАТ "НІЖИНСЬКЕ ПИВО" - ЧЕРНІГІВСЬКА ФІЛІЯ ДП"МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН" Виробництво мінеральних вод та прохолодних напоїв - ТОВ "НЕПТУН" - ВАТ "БУДІВЕЛЬНИК-84" Тютюнова промисловість - ЗАТ ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ "В.А.Т.ПРИЛУКИ" Легка промисловість: текстильна промисловість та пошиття одягу; текстильна промисловість - ТОВ "ЧЕРНІГІВВОВНА-ПЛЮС" - ЗАТ "КАМВОЛЬНО-СУКОННА КОМПАНІЯ"ЧЕКСІЛ" - СТОВ "АГРОЛЬОН" - СЕМЕНІВСЬКА ФІЛІЯ ТОВ "УКРАЇНСЬКА ЛЛЯНА КОМПАНІЯ ПЛЮС" - ВАТ "КУЛИКІВСЬКИЙ ЛЬОНОЗАВОД" - ТОВ "КИСЕЛІВСЬКИЙ ЛЬОНОЗАВОД" - ТОВ "ЛЬОН ПОЛІССЯ" - ДП "РЕССКІ-ЛЬОН" - ТОВ "ОЛСТАС-ЛЬОН" КОРЮКІВКА - ВАТ"Н.-СІВЕРСЬКИЙ ЛЬОНОЗАВОД" - H.-СІВЕРСЬКА БАВОВHЯHА ТКАЦЬКА ФАБРИКА - ЗAT "ВИРОБHИЧО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО ХУДОЖHІХ ВИРОБІВ "ЯРОСЛАВHА" - ТОВ ФАБРИКА "ДЕСНЯНКА" - ТOB СПОРТИВHИЙ КЛУБ "ДИHАМО-ОЛІМП" - ВAT "ПРИЛУЦЬКА ПАHЧІШHА ФАБРИКА ІМ.8 БЕРЕЗHЯ" Виробництво готового одягу, хутра - СОСHИЦЬКЕ ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО - ЗAT "ВИРОБHИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "СІВЕРЯHКА" ЧЕРHІГІВСЬКЕ УЧБОВО ВИРОБHИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇHСЬКОГО ТОВАРИСТВА ГЛУХИХ - ПІДПРИЄМСТВО ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ N44 УДДУ З ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ - ЗAT "ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙHА ФАБРИКА" - ЗАТ "ВИРОБHИЧЕ ШВЕЙНО-ВЗУТТЄВЕ ОБ'ЄДНАНЯ "ДІСІНІЖИНКА" 169

- ВAT "ЧЕРHІГІВСЬКА ШВЕЙHА ФАБРИКА "ЕЛЕГАHТ" - ЗAT "ПРИЛУЧАHКА" - ПП "ТК-СТИЛЬ" - ЗAT "ЕЛІТА" м.СОСHИЦЯ - ПРИЛУЦЬКА КОЛЕКТИВHА ВИРОБHИЧО-ТОРГОВА ФАБРИКА ГОЛОВHИХ УБОРІВ "КОРОHА" - ТОВ "ФОРМ СТИЛЬ" - ТОВ "УКРАТЕКС" Виробництво шкіри, галантерейних виробів із шкіри та взуття - ЗAT "ВЕРБЕHА" м.ПРИЛУКИ - ЗAT "ЧЕРHІГІВСЬКА ВЗУТТЄВА ФАБРИКА "БЕРЕГИHЯ" - ЗAT "СЕМЕHІВСЬКА ВЗУТТЄВА ФАБРИКА" - ФІЛІЯ ТОВ ПІДПРИЄМСТВА "ЛА КАСТЕЛАНА" Виробництво деревини та виробів з деревини, крім меблів - СЕМЕHІВСЬКИЙ ЛІСГОСПЗАГ - ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП - ПРИЛУЦЬКИЙ ЛІСГОСПЗАГ - ОСТЕРСЬКИЙ ЛІСГОСПЗАГ - ДОБРЯHСЬКИЙ ЛІСГОСПЗАГ - ГОРОДHЯHСЬКИЙ ЛІСГОСПЗАГ - ТОВ СП "УКРАЇНСЬКА ДЕРЕВООБРОБНА ФАБРИКА" - ДП "СОСНИЦЯРАЙАГРОЛІСГОСП" - ПІДПРИЄМСТВО ДОМНИЦЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ N135 УДДУ З ПИТАНЬ ПОКАРАНЬ - ТОВ "БЕРЕЗНЯНСЬКЕ ЗАВОДОУПРАВЛІННЯ БУД-МАТЕРІАЛІВ" - ЧЕРНІГІВСЬКА ФІЛІЯ МПП "КОМПАНІЯ "ІНЕКС-УКРПАРКЕТ" - ЗАТ "РИБИHСЬКИЙ ДЕРЕВООБРОБHИЙ ЗАВОД" - ВАТ "ГОРОДНЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" - ТОВ "МЕНА-ДЕРЕВООБРОБНИЙ ЗАВОД" - ТОВ "ЧЕРНІГІВ ПРОДАКШЕН ЛТД" Целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, видавнича справа; целюлозно-паперова промисловість; виробництво виробів з паперу та картону. - ЗAT "ЧЕРHІГІВСЬКА КАРТОHАЖHО-ПОЛІГРАФІЧHА ФАБРИКА" - ВAT "HЯМУHО БАHГА-МЕHА" - ТОВ"АМЕТИСТ" - ВAT "КОРЮКІВСЬКА ФАБРИКА ТЕХHІЧHИХ ПАПЕРІВ"

170

Видавнича справа, поліграфічна промисловість; поліграфічна діяльність - ВАТ "РЕДАКЦІЙНО ВИДАВНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ДЕСНЯНСЬКА ПРАВДА" - ТАЛАЛАЇВСЬКА ДРУКАРHЯ - ПРИЛУЦЬКА ДРУКАРHЯ - БАХМАЦЬКА ДРУКАРHЯ - КОЗЕЛЕЦЬКА ДРУКАРHЯ - ТОВ "ВИДАВНИЦТВО "АСПЕКТ-ПОЛІГРАФ" - НІЖИНСЬКА ДРУКАРНЯ - БОБРОВИЦЬКА ДРУКАРНЯ - ТОВ "ЗІРКА ПЛЮС" Виробництво продуктів нафтогазоперероблення (газу) - ГHІДИНЦІВСЬКИЙ ГАЗОПЕРЕРОБHИЙ ЗАВОД ВАТ "УКРHАФТА" Хімічне виробництво, виробництво пластмасових виробів; хімічне виробництво - ВAT "БІЛКОЗИН" м.ПРИЛУКИ Виробництво лаків та фарб - ЗAT "HІФАР" м.HІЖИH - ЗАТ "ПЛАНЕТА ІНКС" Фармацевтичне виробництво - ТОВ "ЧЕРНІГІВСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА ФАБРИКА" Виробництво хімічних волокон - ВAT "ЧЕРHІГІВСЬКЕ "ХІМВОЛОКHО" Виробництво інших пластмасових виробів - ДП "ПЛАСТМАС "ТОВ ТД "ПЛАСТМАС-ПРИЛУКИ" Виробництво інших неметалевих виробів (будматеріалів)мінеральних - ВAT "HІЖИHСЬКЕ ЗАВОДОУПРАВЛІHHЯ БУДМАТЕРІАЛІВ" - ТОВ "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЗАВОД БУДМАТЕРІАЛІВ" - ЗAT "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬHИЙ ЗАВОД N3" 171

- ТОВ ВИРОБHИЧО-ТОРГІВЕЛЬHА ФІРМА "КЕРАМІК-ПРИЛУКИ" - ТОВ "ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" - ТОВ"ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЗАВОД БУДМАТЕРІАЛІВ" - ПРИЛУЦЬКЕ ВАТ "ГРАHІТ" - ВAT "БУДІHДУСТРІЯ" м.ЧЕРHІГІВ - ВЕРТІЇВСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД - ПП "РОСТБУД" - ТОВ "СКЛО+" - ТОВ "ВЮТБУД" Металургія та оброблення металу - ВAT "HІЖИHСЬКИЙ ДОСЛІДHО-МЕХАHІЧHИЙ ЗАВОД" - ТОВ "УКРКОНТ" - ВAT"ЧЕРHІГІВСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТАЛІСТ" - ТОВ "ВЕЛМІПРОМ" - ВAT "КОТЕЛЬНИЙ ЗАВОД "КОЛВІЕНЕРГОМАШ" - HОСІВСЬКЕ ТОВ HВЦ "ПРЕС" - ТОВ "КОВАЛЬСКИЙ-ЗАВОД-АВТОДЕТАЛИ" - ВAT "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ ІНСТРУМЕHТАЛЬHИЙ ЗАВОД" - ВAT "HОСІВСЬКИЙ ЗАВОД "ПОБЕДІТ" - ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО МЕНСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ N91 УДДУ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ - ПІДПРИЄМСТВО ПРИЛУЦЬКОЇ ВИХОВНОЇ КОЛОНІЇ УДДУ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ - ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВАТ "МЕТИЗ" Машинобудування, ремонт та монтаж машин та устаткування Виробництво машин та устаткування - КОЛЕКТИВHЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПОЖТЕХHІКА" М.ЧЕРHІГІВ - БОРЗHЯHСЬКЕ ПРИВАТHЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРОHОС" - ТОВ "УКРТЕХМАШ" - ВАТ"МАКОШИНСЬКИЙ ЗАВОД "СІЛЬГОСПМАШ" - ТОВ "ПОЛІМАШ" - ВАТ "HІЖИHСІЛЬМАШ" - ЗАТ "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ МЕХАHІЧHИЙ ЗАВОД" - ДП "ЕКСОМ-ФС" - ВAT "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛОКОHСТРУКЦІЙ ТА МЕТАЛООСНАСТКИ" - ВAT "ПРИЛУЦЬКИЙ ЗАВОД "БУДМАШ" - ЧЕРHІГІВСЬКИЙ ДОСЛІДHИЙ ЗАВОД ВАТ "ХІМТЕКСТИЛЬМАШ" - ВAT "HІЖИHСЬКИЙ МЕХАHІЧHИЙ ЗАВОД" - HІЖИHСЬКИЙ HАУКОВО-ВИРОБHИЧИЙ КОМПЛЕКС "ПРОГРЕС" - ЧЕРНІГІВСЬКЕ ТОВ "ТАН" 172

ЧЕРHІГІВСЬКЕ УЧБОВО ВИРОБHИЧЕ УКРАЇHСЬКОГО ТОВАРИСТВА СЛІПИХ HІЖИHСЬКЕ УЧБОВО ВИРОБHИЧЕ УКРАЇHСЬКОГО ТОВАРИСТВА СЛІПИХ

ПІДПРИЄМСТВО ПІДПРИЄМСТВО

Виробництво електричного та електронного устаткування Виробництво електричних машин - ЗАТ "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ РЕМОHТHО-МОHТАЖHИЙ КОМБІHАТ" Виробництво устаткування для радіо, телебачення і зв'язку - ВAT "БОРЗHЯHСЬКИЙ ЗАВОД "КВАДР" Виробництво медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних пристроїв - ТOB "HІЖИHСЬКІ ЛАБОРАТОРІЇ СКАHУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ" - ВAT "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ ЗАВОД РАДІОПРИЛАДІВ" - HІЖИHСЬКЕ TOB HАУКОВО-ВИРОБHИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "МЕТЕКОЛ" Транспортне машинобудування Виробництво автомобільного транспорту - Державне підприємство "ПОЖспецМАШ" - ЗАТ "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АВТОЗАВОД" - ЧЕРHІГІВСЬКЕ ЗAT "КІHОТЕХПРОМ" - ВAT "ЧЕРHІГІВ-АВТОДЕТАЛЬ" - ТОВ "СКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД-ЧЕРНІГІВАВТОДЕТАЛЬ" Виробництво інших видів транспорту ВAT "ЧЕРHІГІВСЬКИЙ РЕМОHТHО-МЕХАHІЧHИЙ З-Д "ЖОВТHЕВИЙ МОЛОТ" - ВАГОННЕ ДЕПО М.БАХМАЧ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЗАЛІЗНИЦІ Інше виробництво, не віднесене до інших угруповань Виробництво меблів, інші види виробництва Виробництво меблів - ВAT "HІЖИHСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА" - ВAT "ДОБРЯHСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА" - КОРПОРАЦІЯ "ПРОУН" 173

HІЖИHСЬКЕ ВИРОБHИЧО-КОМЕРЦІЙHЕ ПІДПРИЄМСТВО "КУР'ЄР" - ТОВ "КАМПАНІЯ СПОРТТЕХНІКА" - ЗAT "ЧЕРHІГІВСЬКА ФАБРИКА ЛОЗОВИХ ВИРОБІВ" - ТОВ "МЕБЛЕВА ФАБРИКА" м.ЩОРС

ПРИВАТHЕ

Оброблення металевого та неметалевого брухту - ВAT "ЧЕРHІГІВ-ВТОРЧОРМЕТ" - ВАТ "ЕКОЛОГІЯ" Виробництво та розподілення електроенергії, газоподібного палива, тепла, води Виробництво та розподілення електроенергії KОМУНАЛЬHИЙ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЧЕРНІГІВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ ТОВ ФІРМИ "ТЕХНОВА" - ВАТ ЕHЕРГОПОСТАЧАЛЬHА КОМПАHІЯ "ЧЕРHІГІВОБЛЕHЕРГО" КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ "ОБЛСВІТЛО" Виробництво та розподілення газоподібного палива - ВАТ ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ "ЧЕРНІГІВГАЗ" Виробництво та розподілення тепла - ВАТ "ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" м.ЧЕРНІГІВ - ТОВ "НІЖИНТЕПЛОМЕРЕЖІ" - КП "БАХМАЧТЕПЛОМЕРЕЖІ" - ВАРВИНСЬКА ФІЛІЯ ВАТ "ВОЛОДАР" КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВОДОПОСТАЧАННЯ"

"ПРИЛУКИТЕПЛО-

Збір, очищення та розподілення води КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВОДОКАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА "ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ"

174

Великі підприємства за галузями: Добувна промисловість Видобування вуглеводнів (нафти): - Прилуцьке нафтогазовидобувне управління "Чернігівнафтогаз" ВАТ "Укрнафта" 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Свердлова, 1, тел. (04637) 3-14-16, 3-15-93, 3-15-90, 3-14-56 факс (04637) 3-12-98, 3-0303 Керівник: Прозур Віталій Петрович Прилуцьке підприємство "Чернігівнафтогаз" ВАТ "Укрнафта" - один з провідних виробників паливно-енергетичного комплексу України. Основний вид діяльності - видобуток нафти, природного газу. Обробна промисловість: Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів: М'ясна промисловість: - ЗАТ "Чернігівський м'ясокомбінат" 14021, м.Чернігів, вул. Любецька , 80 тел. (0462) 65-15-08, факс (04622) 2-60-14 Е-mаil : chernigov.mеаt@utel.net.ua Керівник: Васильченко В'ячеслав Георгійович Виробництво м'яса, ковбасних виробів, напівфабрикатів. Молочна промисловість - ЗАТ " Бахмачконсервмолоко " 16500, Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Перемоги, 13 тел (04635) 2-17-02, факс (04635) 2-13-67, 2-17-60 Керівник: Захарченко Галина Володимирівна Виробництво консервів молочних, масла вершкового, казеїну. - ВАТ "Чернігівський молокозавод" 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 76 тел. (04622) 2-41-84, факс (04622) 2-40-77, (0462) 678-489 Е-mail: pfill@gls.cn.ua Керівник: Цвіткова Антоніна Іванівна Виробництво продукції з незбираного молока, масла тваринного, сирів жирних, морозива, казеїну, знежиреної продукції. 175

- ВАТ "Ічнянський завод сухого молока та масла" 16700, Чернігівська обл., м. Ічня, вул. Дзержинського, 164 тел. (04633) 2-19-46, факс (04633) 2-15-87 Керівник: Кияновський Віктор Павлович Виробництво сухого знежиреного молока, масла тваринного, продукції з незбираного молока. Промислове перероблення овочів та фруктів - Ніжинське ТОВ "Сіверфуд" 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, 160 тел. (04631) 3-13-17, 3-12-02, факс (04631) 3-14-29 Керівник: Боярських Олександр Олександрович Виробництво плодоовочевих консервів у євро-банках під кришкою ТВІСТ-ОФФ. Фірмова продукція – ніжинські огірочки – користується підвищеним попитом не тільки в Україні, але й за її межами. Оброблення зерна, виробництво крохмалю - Чернігівське ЗАТ "Млибор" 14000, м. Чернігів, вул. Елеваторна, 1 тел ./факс (04622) 2-30-01, 2-41-05 Керівник: Разумний Костянтин Борисович Виробництво борошна пшеничного, житнього, круп, хлібобулочних та макаронних виробів, комбікорму, корму для собак. Виробництво сухарів, печива, пирогів, тістечок: - ВАТ "Чернігівський завод продтоварів "Ясен" 4037, м.Чернігів, вул. Борисенка, 41-а тел. (04622) 2-62-06, факс (04622) 2-62-15 E-mail: jasen@mail.cn.ua Керівник: Ясько Анатолій Григорович Виробництво високоякісних продовольчих товарів на основі натуральної сировини: печива, зефіру, мармеладу, вафель, пряників та цукерок у шоколадній глазурі, мінеральної води "Остреч", соків, безалкогольних напоїв, плодоовочевих консервів, майонезу. Виробництво какао, шоколаду, кондитерських виробів: - ВАТ "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" 14005, м.Чернігів, вул. Комунальна, 2 тел/факс (04622) 2-51-26, 2-51-02, факс (0462) 651-171, (0462) 651-350 Керівник: Влащенко Микола Володимирович Виробництво кондитерських виробів: карамелі, шоколадних цукерок, драже, вафель, печива. 176

Виробництво макаронних виробів: - ВАТ "Чернігівська макаронна фабрика" 14017, м. Чернігів, вул. Комінтерну, 23 тел. (0462) 65-13-51, факс (0462) 65-11-11 Е-mail: chmakaroni@utel.net.ua Керівник: Доманов Сергій Васильович ВАТ "Чернігівська макаронна фабрика" - сучасне підприємство, що випускає понад 45 найменувань макаронних виробів та хлібобулочні вироби. Його продукція - незамінний продукт високої якості з натуральної, екологічно чистої сировини. Виробництво напоїв: - Об'єднання "Чернігівспиртгорілка" 14005, м. Чернігів, вул. Котляревського, 38 тел./факс (0462) 626-332, 65-16-98, 2-61-26 Керівник: Григор Анатолій Андрійович До об'єднання "Чернігівспиртгорілка" входять 7 юридичних осіб державних спиртових заводів та 1 юридична особа державне підприємство "Торговий дім Сіверщина". Виробництво пива - Чернігівське відділення ВАТ "Сан-Інтербрю України" 14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20 тел. (0462) 65-26-01, 65-26-94, 65-29-02 Керівник: Гречко Борис Васильович З 1996 року пивкомбінат працює з іноземним інвестором - компанією "Інтербрю". Пивкомбінат "Десна" виробляє марки пива, що користуються попитом у населення України і зарубіжжя: "Чернігівське" (що включає сорти: світле, міцне, преміум, біле), "Талер", "Талер Айс", "Стела Артуа", "Бекс". Виробничі потужності заводу дозволяють виготовити 22 млн. дал. пива за рік. Тютюнова промисловість - АТ Тютюнова компанія "В. А. Т. - Прилуки" 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Кірова, 21 тел. (04637) 3-39-22, 3-77-31, прийм . 3-41-14, (044) 490-79-40 Керівник: Джон Річардсон. Підприємство є одним із лідерів української тютюнової промисловості, його потужності - 25 млрд. сигарет на рік. Характерною тенденцією є постійне покращання якості сигарет, зниження вмісту смол і нікотину у кожній сигареті. Сигарети марки "Прилуки особливі" та "Прилуки Особливі Легкі" є маркою номер один на українському 177

тютюновому ринку. Продукція підприємства має міжнародну якість та вигідну цінову пропозицію. Легка промисловість - ЗАТ "Камвольно-суконна компанія "Чексіл" 14000, м.Чернігів, вул. Щорса, 66 тел. (04622) 4-33-29, (0462) 664-737, факс (04622) 4-31-00 Е-mail: wool@chseal.cn.ua, hkim@chseal.cn.ua Керівник: Попов Віктор Петрович Підприємство - одне з найбільших у Європі виробників вовняних і напіввовняних тканин для пошиття виробів різноманітного призначення. У асортименті: тканини камвольні чистововняні і напіввовняні, сукно, вовняні тканини-стрейч, тканини для форменого одягу, пряжа трикотажна тощо. - ВАТ Чернігівська швейна фабрика "Елегант" 14017, м.Чернігів, пр-т Перемоги, 41 тел. (04622) 4-10-53, факс (04622) 4-12-76 Керівник: Дубінін Станіслав Владиславович Основний вид діяльності - виробництво елегантного чоловічого та жіночого одягу. Сучасні, практичні матеріали в поєднанні з конструкторськими рішеннями втілені в реальність. - ЗАТ Виробничо-торгова фірма "Сіверянка" 14020, м. Чернігів, вул. Малиновського , 36 тел./факс (0462) 95-51-83, 95-51-97, 95-52-81, 95-52-24, (04622) 3-10-40 Керівник: Лавренюк Олександр Федорович ЗАТ "Сіверянка" - багатопрофільне підприємство, що поєднує розробку та випуск одягу, прогумованих тканин та виробів з них, широку торговельну мережу. На підприємстві створено центр розвитку моди "Лавіс", який професійно розробляє свою інтерпретацію сучасної моди. Продукція фабрики продається в торговельній мережі України, в тому числі у фірмових магазинах м. Чернігова та 20 універмагах м. Києва. - ЗАТ "Чернігівська взуттєва фабрика "Берегиня" 14000, м. Чернігів, вул. Родимцева, 16 тел. (04622) 676-560, 676-917, факс (04622) 7-99-73, 7-31-33 Керівник: Бас Ніна Павлівна Виробництво високоякісного дитячого взуття в асортименті. Целюлозно-паперова промисловість - ВАТ " Корюківська фабрика технічних паперів" 15300, Чернігівська обл., м. Корюківка , вул. Передзаводська, 4 178

широкому

тел. (04657) 2-17-79, 2-12-93, факс (04657) 2-26-12 Керівник: Бондар Анатолій Олександрович Корюківська фабрика технічних паперів - одне з найбільших європейських підприємств по виробництву шпалер, потужність якого - 90 млн. рулонів на рік. Це шпалери глибокого друку, гофровані, вінілові, дуплексні, акрилові, асортимент малюнків - більше 300 варіантів. Фабрика представляє свою продукцію під маркою "Слов'янські шпалери". Виробляється також крейдований та етикетковий папір. Виробництво продуктів нафтогазоперероблення (газу) - Гнідинцівський газопереробний завод ВАТ " Укрнафта " 17640, Чернігівська обл., Варвинський р-н, смт Гнідинці тел. (04636) 2-22-01, 2-22-02, 2-13-14 Керівник: Дядик Микола Миколайович Гнідинцівський газопереробний завод забезпечує первинну переробку сировини, яка надходить від Прилуцького та Охтирського нафтогазовидобувних підприємств, переробляє в межах 1 млн. тонн сирої нафти і 220 куб. м. газу в рік. Крім товарної нафти та зрідженого газу, завод виробляє стабільний бензин та відбензинений газ. Хімічне виробництво - ВАТ "Білкозин" 17507, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Дружби народів, 44, тел. (04637) 5-22-95, 3-22-93 Е-mаіі : bеІ@рІ.cg.ukrtel.net Керівник: Корнюшко Юрій Юрійович Підприємство - єдиний в Україні виробник білкової ковбасної оболонки. - ВАТ "Чернігівське "Хімволокно" 14011, м.Чернігів, вул. Щорса, 78 тел. (04622) 4-33-56, 4-33-18, 4-33-26, (0462) 160-034 факс (0462) 651-451, 651-450, 651-449 Е-mail: khimvo@gls.cn.ua , market@gls.cn.ua Керівник: Михалевич Микола Михайлович Виробляє анідні та капронові кордні тканини, капронові і анідні нитки, хімічні волокна, поліамідні грануляти, споживчі товари (ліска риболовна, трикотажні вироби тощо). Підприємство виробляє 65 видів основної продукції та 73 види товарів народного вжитку. Понад 800 підприємств і торговельних баз в Україні та країнах близького зарубіжжя отримують продукцію чернігівських хіміків. 179

- ЗАТ "Ніфар" 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Березанська , 108 тел. (04631) 4-11-83, 4-51-24, 4-51-17, факс (04631) 4-12-03, 2-44-35, 4-1181 Е-mail: nifar@ne.cg.ukrtel.net Керівник: Діденко Микола Олександрович Виробляє фарби акрилові вододисперсійні, фарби олійні кольорові, емалі, автоемалі. Машинобудування, ремонт і монтаж машин та устаткування: - ВАТ "Чернігівавтодеталь" 14000, м.Чернігів, пр-т Миру, 312 тел. (04622) 5-34-53, 5-34-70, 5-37-65, 5-33-29, факс (04622) 5-34-52 Е-mail: avto@gls.cn.uа Телетайп 192140 "ЛАВА" Керівник: Тума Микола Юрийович ВАТ "Чернігівавтодеталь" - сучасне машинобудівне підприємство, що спеціалізується на виробництві ковальських поковок, автомобільних вузлів та деталей, карданних валів. Паралельно випускає широку номенклатуру запчастин до автомобілів і сільськогосподарської техніки. Здійснює крупновузлове складання мікроавтобусів, вантажних і легкових автомобілів сімейства "ГАЗ": "Волга", "Газель", "Соболь", "Швидка допомога" та ін. Основні партнери - автомобільний завод ВАТ "ГАЗ" (Росія), фірма "ІFА" (Німеччина) і заводи сільськогосподарського машинобудування Росії і України. ВАТ "Чернігівавтодеталь" першим у автомобілебудівній галузі України отримало сертифікат відповідності системи якості стандарту ІSО-9001. - ВАТ "Чернігівський завод радіоприладів "ЧеЗаРа" 14030, м.Чернігів , вул. Одинцова, 25 тел. (0462) 95-22-36, факс (0462) 95-20-55, (04622) 3-61-65, 3-13-98 Е-mail: chezara@cd.ukrtel.net Керівник: Колесник Костянтин Іванович ВАТ "ЧеЗаРа" - одне з провідних підприємств Національного космічного агентства України, сьогодні кожний пілотований космічний апарат українського чи російського походження забезпечується його навігаційно-телеметричною апаратурою. Приймає участь у міжнародних програмах: "Cospas" - рятування потерпілих на морі, "GLONAS" глобальне космічне угруповання, "СеСаt" - європейський супутник зв'язку та ін. ВАТ " ЧеЗаРа " - серед лідерів по виробництву сучасного обладнання для міських АТС, провідний виробник датчиково-перетворюючої 180

апаратури. На такий же рівень прагне підняти ще один важливий для України напрямок діяльності - виробництво медичної техніки. Найближчі перспективи: активна участь у розвитку міжнародного співробітництва в галузі спеціального та комерційного космосу, забезпечення населення України сучасними широкосмуговими послугами супутникового зв'язку та цифрового мовлення, розвиток волоконнооптичних систем з використанням оптичних мультиплексорів, розвиток апаратури зв'язку з використанням технологій хDSL, доведення до кожного споживача, кожного населеного пункту високошвидкісного цифрового доступу до інформаційної мережі Internet, розробка та виробництво сучасних приладів на базі біометричної системи контролю, впровадження та виробництво обладнання для прискорення розвитку медичної та фармацевтичної промисловості. - Прилуцьке державне підприємство "Пожспецмаш" 17583, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Ладан, вул. Миру, 100а Е-mail : Pozhspetsmash@utel.net.ua Прилуцька "Пожспецмаш" - основний в Україні виробник пожежних машин та протипожежної техніки. Основні напрямки діяльності виробництво і реалізація: пожежних автоцистерн та автоцистерн-термосів для перевезення питної води та технічних рідин; пожежних автомобілів різних модифікацій та устаткування порошкового гасіння; пожежних аеродромних автомобілів; агрегатів та автомобілів гасіння лісових пожеж; пожежних автонасосних станцій, рукавних пожежних автомобілів, уніфікованих моторних підігрівачів, устаткування автоматичних систем пожежегасіння, вогнегасників. - Ніжинський науково-виробничий комплекс "Прогрес", 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 29 тел. (04631) 3-17-36, 5-27-36, факс (04631) 5-47-46 Е-mail : nsv2004@epsilon.com.ua Керівник: Матюхін Олександр Андрійович НВК "Прогрес" спеціалізується на розробці та виробництві складних оптико-електронних приладів і гігроскопічних пристроїв, медичної техніки, фотооб'єктивів, діапроекторів, товарів народного споживання. - ВАТ "Ніжинсільмаш" 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, 109 тел . (04631) 5-1 9-43, факс (04631) 5-1 2-48, 5-50-06, 3-17-09 Керівник: Писаренко Віктор Миколайович Підприємство - основний в Україні виробник птахівничого обладнання. Виробляє: комплекти обладнання з каскадними триярусними клітковими батареями, технологічне обладнання для курей-несучок, комплекти обладнання для підлогового вирощування і утримання птиці, завантажувачі та бункери сухих кормів. 181

- ВАТ "Ніжинський механічний завод" 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Б. Хмельницького, 37 тел./факс (04631) 2-35-53, 5-32-12, 5-41-57, 2-25-84, 5-47-41 Е-mail: market@ne.cg.ukrtel.net Керівник: Корман Владислав Адольфович Виробляє широкий спектр обладнання для харчової промисловості: виноробне обладнання, хлібопекарське обладнання, обладнання для виробництва спирту (міні-спиртзаводи), рибне судове обладнання, молочне обладнання, редуктори, сільськогосподарське і фермерське обладнання. Виробництво меблів: - Коропська корпорація "Проун" 16200, Чернігівська обл., м. Короп, вул. К.Маркса, 5 тел. /факс: (04656) 2-16-02, 2-01-13, 2-16-02, 2-13-43 Керівник: Півень Михайло Олексіійович Виробництво м'яких меблів, корпусні меблі. - ВАТ "Ніжинська меблева фабрика" 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Липіврізька , 53 тел./факс: (04631) 4-51-62, 2-34-49, 5-44-91 Керівник: Копиця Олександр Григорович Виробництво корпусних та м'яких меблів, дверні та віконні блоки. - ЗАТ "Чернігівська фабрика лозових виробів" 14008, м. Чернігів, вул. Толстого, 28 тел. (04622) 77-47-96, 77-88-19, факс (04622) 77-88-19 Керівник: Симонов Олександр Михайлович Виробництво наборів лозових меблів, господарських декоративних виробів із лози.

182

та

10.2 Вплив на довкілля Виключити вплив антропогенної діяльності на стан довкілля в сучасних умовах нереально. Однак можливо і необхідно систематично вдосконалювати діючі та впроваджувати нові норми й правила забезпечення гармонійного існування людини в природній системі. Одним з перспективних напрямів такого вдосконалення повинна стати систематизація і широке впровадження нормативно-правових актів щодо стандартизації в сфері використання, збереження та охорони довкілля. 10.2.1 Гірничодобувна промисловість На території Чернігівської області проводиться використання підконтрольних кар’єрів та розробка гірничо-видобувних підприємств області. За даними управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області в таблиці 10.2.1 (додаток 3) надано оперативні дані щодо об’єктів, які експлуатуються суб’єктами господарювання в межах області. 10.2.2 Металургійна промисловість У металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів Чернігівської області приріст продукції протягом 2010 р. становив 60,6%. На підприємствах машинобудування випуск продукції склав 83,7%. За рік вироблено 306 автобусів, що в 3,7 раза більше, ніж у 2009р., 126 пожежних машин – на 30,7% менше.

183

Зросло виробництво вогнегасників, устаткування для фільтрування та очищення рідин, апаратури електродіагностичної, верстатів для оброблення дерева, форм для лиття та моделей ливарних. Зменшилося виробництво машин для оброблення гуми або пластмас, низьковольтної електричної апаратури, відцентрових насосів. Підприємствами металургійної промисловості області було реалізовано своєї продукції 0,5 % від загальної кількості продукції всіх видів. До підприємств металургійної промисловості, виробництва готових металевих виробів на території Чернігівської області, що мали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2010 році відносяться 4 субєкти господарювання. Ними в повітря області викинуто 682 т забруднюючих речовин, що склало 122,9 % від обсягів викидів 2009 р. В середньому одним підприємством металургійної промисловості було викинуто 170 т забруднюючих речовин.

184

10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість У хімічній промисловості більше, ніж в інших галузях, використовується вода. Для виробництва 1 т хімічних волокон потрібно у 25 разів більше води, ніж для виплавляння 1 т чавуну, і удесятеро більше, ніж для виплавляння 1 т міді, свинцю або цинку. Загалом норми витрати води у хімічній промисловості коливаються від 50 м3 у виробництві хлору й соди, до 6000 м3 – у виробництві синтетичних волокон.

У хімічній промисловості Чернігівщини виробництво продукції становило 86,6%. З початку року вироблено 2,9 тис. т пластмас у первинних формах, що на 35,1% більше, ніж у 2009 р., 659 т фарб та лаків на основі полімерів – на 14,6% менше. Із всієї структури обсягів реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності у 2010 році на території області підприємствами хімічної та нафтохімічної промисловість було реалізовано 1,8 % від загальної кількості продукції всіх видів. ВАТ «Чернігівське Хімволокно» - найбільше підприємство серед об’єктів хімічної промисловості області. Входить до «Переліку 100 об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні» внаслідок виробничої діяльності, розробленим Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

185

Основна діяльність, яка призводить до значних обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, це виробництво: поліамідної нитки для корду та технічних виробів; поліамідної текстильної нитки і волокна; нитки «Анід» для кордних тканин та технічних виробів. Протягом 2010 року, у зв’язку з кризовою ситуацією підприємство працювало частково, основне виробництво призупинено. Всього на підприємстві нараховується 251 джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (239 організованих, 12 неорганізованих), очистку яких здійснюють 27 пилогазоочисних установок. Ступінь очищення установок очистки газу – 73%-96 %. Номенклатура забруднюючих речовин – суспендовані тверді мікрочастинки та волокна (пил), діоксид азоту, аміак, оксид вуглецю, леткі органічні сполуки. Основні види забруднювачів – викиди аміаку та діоксиду азоту складають більше 70% та 12% відповідно від загальної кількості викидів підприємства.

186

10.2.4 Харчова промисловість Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Виробництво харчових продуктів супроводжується утворенням рідких, газоподібних та твердих відходів, що забруднюють гідросферу, атмосферу та ґрунти. На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції збільшився на 2,6%.

Упродовж 2010 р. підприємствами вироблено 3,9 тис.т свіжих чи охолоджених яловичини й телятини, 1,7 тис.т свіжих чи охолоджених м’яса й субпродуктів харчових свійської птиці, 1,3 тис.т ковбасних виробів, 6,3 тис.т соків фруктових та овочевих, нектарів, 4,9 тис.т олії соняшникової нерафінованої, 7,8 тис.т молока обробленого рідкого, 9,5 тис.т молока й вершків сухих, 5,6 тис.т масла вершкового, 16,5 тис.т сирів жирних, 6,4 тис.т продуктів кисломолочних, 33,1 тис.т борошна, 48,7 тис.т виробів хлібобулочних, 33,4 тис.т цукру білого кристалічного бурякового, 8,6 тис.т виробів макаронних без начинки, не підданих тепловому обробленню.

187

Порівняно з 2009 р., суттєво (у 2 рази) зросло виробництво цукру білого кристалічного бурякового, на 29,5% – олії соняшникової нерафінованої, на 28,0% – молока й вершків сухих, на 18,4% – масла вершкового, на 10,7% – крохмалів, крім модифікованих, на 5,5% – жирних сирів. Менше, ніж рік тому, вироблено м’яса й субпродуктів харчових свійської птиці, свіжих чи охолоджених яловичини й телятини, ковбасних виробів, молока обробленого рідкого, борошна, виробів хлібобулочних.

До підприємств харчової промисловості Чернігівської області, що мали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2010 році, відносяться 56 субєктів господарювання. Ними в повітря області викинуто 1017 т забруднюючих речовин, що склало 113 % від обсягів викидів 2009 р. В середньому одним підприємством металургійної промисловості було викинуто 18 т забруднюючих речовин. Але основною проблемою екології харчових виробництв є проблема води. Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова), для миття обладнання та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище. На даний час на більшості харчових підприємств Чернігівської області застарілі, неефективні очисні споруди. Підприємства харчової промисловості скидають стічні води у водні об’єкти недостатньо очищеними. Економічний механізм забезпечення безпеки довкілля не достатньо ефективний і не стимулює підприємства до організації дільниць з очищення стічних вод. 188

10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва Регулювання екологічних відносин між промисловими підприємствами та іншими суб’єктами господарювання вимагають економічного стимулювання: охорона навколишнього природного середовиша тільки тоді буде надійною, коли стане складовою частиною самого господарського механізму, коли вона буде економічно вигідною господарюючому суб'єкту. Для досягнення такого результату в сфері охорони навколишнього природного середовиша законодавчо передбачено ведення обліку і соціально-економічної оцінки природних ресурсів; планування і фінансування заходів і програм з охорони навколишнього природного середовища; надання суб'єктам господарювання права експлуатації природних об'єктів на підставі ліцензій; установлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів на платній основі тощо. За 2010 рік Держуправлінням видано 151 дозвіл на спецводокористування; 227 дозволів – з метою нормування та регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 368 суб'єктам господарювання видано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів для подальшого стимулювання впровадження прогресивних маловідходних технологій. Підприємством ВАТ «Чернігівське Хімволокно» протягом 2010 р. забезпечено розробку та погодження з обласною Держекоінспекцією паспортів пилогазоочисного устаткування. Періодично пилогазоочисне обладнання не експлуатується, що пов’язано з зупинкою технологічного обладнання. Зменшення викидів протягом 2010 р. в 3,4 рази порівняно з 2009 роком пов’язано з обмеженням діяльності підприємства протягом року. На території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» працює установка з утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп потужністю 200 тис. шт./рік. Протягом 2010 року прийнято на переробку 8590 шт. ртутьвмістних ламп, лампи не перероблялись. Відходи, які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства, передаються іншим суб’єктам для утилізації чи видалення згідно договорів (розміщуються на міському полігоні твердих побутових відходів в Масанах). Виробничі відходи 4 класу небезпеки, побутові відходи, утворені на підприємстві, тимчасово зберігаються на обладнаних місцях у відповідності до класу небезпеки та агрегатного стану. На КЕП «Чернігівська ТЕЦ» у 2010 р. виконані заходи, спрямовані на зменшення викидів забруднюючих речовин у повітря: очищення сопел рибозахисної споруди берегової насосної станції; поточні ремонти золоуловлювачів котла № 1-4; ремонт та часткова заміна золошлакопроводів станції; будівництво III черги золонакопичувача № 2; 189

для запобігання пиління карт золовідвалу № 1 проводиться заливка їх водою. Підприємством проведено заходи по поліпшенню екологічного стану навколишнього середовища – контроль за станом дамб золошлаковідвалів станції та поверхні карт золовідвалів; гідрохімічний контроль ґрунтових вод золовідвалів станції; вивіз відходів виробництва на утилізацію. Проведена очистка та продувка свердловин золовідвалів для якісного контролю за ґрунтовими водами. На підприємстві розроблені та виконуються плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, план природоохоронних заходів на 2010 рік Розроблено техніко-економічне обґрунтування реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла утилізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів та зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік. Для досягнення затверджених Державних нормативів гранично допустимих обсягів викидів підприємством розроблено план заходів, реалізація якого закінчиться в 2017 році, при цьому планується зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік.

190

11. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві Індекс обсягу виробництва продукції сільського господарства за 2010 р. склав 86,9% до рівня 2009 р. При цьому в сільськогосподарських підприємствах він становив 89,1%, а в господарствах населення – 85,3%. У сільськогосподарському виробництві всіма категоріями господарств всіх форм власності області у 2010 році через посівну площу використовувалось 72,1 % ріллі. Загальна посівна площа під урожай 2010 року в порівнянні з 2008 роком зменшилась на 8,3 тис. га або на 0,8 %, але при цьому вона третій рік поспіль більша одного мвліона гектарів і складала 1021,5 тис. га. Зниження обсягу загального посіву 2010 року відбулося в сільськогосподарських підприємствах, в основному, за рахунок зменшення площі посіву озимого жита (на 51,7 тис. га або майже в 2 рази проти 2009 року), якого в 2010 році всіма категоріями товаровиробників було посіяно 54,8 тис. га, в 2008 році – 106,5 тис. га. В структурі 2010 р. посіву зернові та зернобобові культури з кукурудзою на зерно займали 630 тис. га або 62,2 % загальної площі (в 2009 році – 64,4 %), під технічними культурами знаходилось 116,4 тис. га або 11,5 % площ (в 2009 році – 9,1 %), картопля та овочі були посаджені на площі 96,8 тис. га або 9,6 % (в 2009 році – 9,6 %), кормові культури – 170 тис. га або 16,8 % (в 2009 році – 17,3 %). Загальне виробництво продукції рослинництва становило 81,3% до 2009 р. ( в аграрних підприємствах – 85,2%, у господарствах населення – 78,4%). За попередніми даними, за 2010 р. в області господарствами всіх категорій одержані 1499,3 тис.т зерна (включаючи кукурудзу) у вазі після доробки (73,1% обсягу 2009р.). Цукрових буряків (фабричних) зібрано 386,9 тис.т (в 1,7 раза більше, ніж у 2009 р.) Картоплі накопано 1178,0 тис.т (76,8% рівня 2009 р.). Виробництво овочів становило 174,7 тис.т (87,8% обсягу 2009р.) Традиційно основними виробниками картоплі та овочів залишаються господарства населення. Їх частка становить, відповідно, 94,3% та 95,7%. Плодів та ягід зібрано 15,6 тис.т (на 11,2% менше, ніж у 2009 р.). Станом на 1 січня 2011 р. в сільськогосподарських підприємствах були в наявності 193,0 тис.т корм.од. кормів усіх видів. У розрахунку на 191

одну умовну голову в середньому в області припадало кормів усіх видів 12,1 ц корм.од. (проти 15,2 ц корм.од. рік тому). Умови вегетаційного періоду минулого року мали негативний характер. Так згідно даних Чернігівського обласного центру з гідрометеорології кількість опадів за вегетаційний період 2010 року (квітень-серпень) склала лише 62% від норми, крім того вони мали не рівномірний характер. Середньомісячна температура повітря на початку вегетації, у квітні-травні, була на 1-3º вища середніх багаторічних значень. В літні місяці, у червні-серпні, середньомісячна температура повітря була на 4-7º вища середніх багаторічних значень (у червні на 4°, у липні на 5-7º, у серпні на 6-7º) – максимальна температура повітря підвищувалась до 3241º тепла. За повоєнний період літо 2010 року виявилось найспекотнішим. Крім того, майже протягом всього літа на території області (68-82 дні з 92) температура ґрунту на глибині 10 см підвищувалась до 25º та вище, що пригнічувало ріст та розвиток сільськогосподарських культур та викликало швидку витрату продуктивної вологи з ґрунту. Запаси вологи на багатьох полях в цей час знижувались до недостатніх та поганих, а в серпні спекотна погода викликала різке зниження запасів вологи до критичних меж, місцями по області орний шар ґрунту був сухий. Також неодноразово відмічались суховійні явища, коли до високих температур повітря та ґрунту додавалось ще й зниження мінімальної відносної вологості повітря до 30% та нижче. Вплив погодних умов вегетаційного періоду негативно позначився на врожайності сільгоспкультур, так загальний валовий збір зерна урожаю 2010 року у вазі після доробки склав 1518,3 тис. т, що на 530,7 тис. т менше 2009 року та відповідає середньому за останні десять років. Валове виробництво картоплі склало 1178,0 тис. т, що на 356,7 тис. т менше 2009 року.

192

Динаміка валового збору сільськогосподарських культури та динаміка валового збору зернових у всіх категоріях господарств подана у додатку 6 таблиці 10.1, 10.2. Інформація щодо розвитку тваринництва в області надана в додатку 6 таблиці 10.4.

193

11.2 Вплив на довкілля 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховуючи вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати їх урожаєм та забезпечувати до певної мірі нагромадження поживних речовин у ґрунті. За останнє десятиріччя минулого століття обсяги застосування добрив значно зменшились. Різке зменшення досягло найнижчого рівня в 2000 році, коли було внесено лише по 10 кг поживних речовин мінеральних добрив на 1 га посівної площі. З 2001 року в розрахунку на 1 га посіву обсяги внесення туків нарощувались, проте загальна їх кількість залишається на досить низькому рівні. В середньому за 2001-2005 роки на 1 га посівної площі було внесено по 31 кг поживних речовин мінеральних і 1,6 тонни органічних добрив, що порівняно з 1986-1990 роками менше, відповідно, в 5,3 і 6,7 разів. Аналіз даних статистичної звітності показує, що під урожай 2010 року було внесено 54,8 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що склало 127% до попереднього року. Рівень удобрення 1 га збільшився з 56 кг на 1 га до 71 кг на 1 га. Рис.11.2.1. Питома вага удобрених площ під урожай сільськогосподарських культур

88,3 68,9 51,2

65,5 57,0

55,4

38,7 18,0

13,8 4,0

1990

2000

5,2

5,4

5,5

2005 2006 М інеральні добрива

194

3,5

2007 2008 Органічні добрива

3,5

2,9

2009

2010

Продовжує викликати занепокоєння і співвідношення основних елементів живлення у внесених мінеральних добрив. Якщо у 1986-1990 роках співвідношення азоту, фосфору і калію складало 1:0,6:1,08, тобто було на рівні оптимального, то у 2010 році це співвідношення дорівнює 1:0,18:0,16. Така перевага в обсягах застосування туків азотних добрив є екологічно шкідливою. Висока ефективність одностороннього внесення азоту спостерігається лише на ґрунтах, які мають оптимальний вміст фосфору і калію, проте такі ґрунти займають лише 10-15% орних земель. Крім того, недостатнє фосфорне і калійне живлення призводить до погіршення якості багатьох культур: у картоплі зменшується вміст крохмалю, у цукрових буряках – цукру. Через незбалансоване живлення рослини стають більш чутливим до пошкодження шкідниками, слабкіше протистоять екстремальним погодним умовам. Збільшується забур`яненість полів.

195

Табл. 11.2.1 Унесення добрив під сільськогосподарські культури

Загальна посівна площа, тис. га

1990

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

1418,9

900,4

908,3

794,2

668,7

743,9

721,8

699,0

707,6

798,3

773,8

774,9

Мінеральні добрива Усього внесено в поживних речовинах, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га

2349,6

87,9

166,5

145,8

232,3

338,8

278,4

338,7

351,5

603,0

432,9

548,4

1252,8

124,6

224,3

195,2

228,8

382,1

279,6

358,0

392,1

550,0

441,4

507,3

% удобреної площі

88,3

13,8

24,7

24,6

34,2

51,4

38,7

51,2

55,4

68,9

57,0

65,5

Унесено в ґрунт у поживних речовинах на 1 га, кг: посівної площі удобреної площі

166 188

10 71

18 74

18 75

35 102

46 89

39 100

48 95

50 90

76 110

56 98

71 108

Органічні добрива Усього внесено, тис. тонн

14390, 3

1582,5

1608,5

1384,8

1179,0

1069,8

1048,1

951,8

981,9

879,7

833,7

697,6

Удобрена площа, тис. га

256,0

35,8

37,4

35,6

40,2

35,0

37,5

37,4

38,6

27,9

27,2

22,7

% удобреної площі

18,0

4,0

4,1

4,5

6,0

4,7

5,2

5,4

5,5

3,5

2,9

Унесено на 1 га, тонн: посівної площі удобреної площі

10,1 56

1,8 44

1,8 43

1,7 39

1,8 29

1,4 31

1,5 28

1,4 25

1,1 32

1,1 31

0,9 30

196

Викликає занепокоєння і співвідношення основних елементів живлення у внесених мінеральних добривах. Якщо у 1986-1990 роках співвідношення азоту, фосфору і калію складало 1:0,6:1,08, тобто було на рівні оптимального, то у 2009 році це співвідношення дорівнює 1:0,17:0,20. Така перевага в обсягах застосування туків азотних добрив є екологічно шкідливою. Табл. 11.2.2 Унесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури (на 1 га посівної площі, кг) Унесено під усі посіви у тому числі: Зернові культури (без кукурудзи) Пшениця Кукурудза на зерно Технічні культури – всього з них під: цукрові буряки (фабричні) льон-довгунець соняшник Картоплю Овочі Кормові культури з них під: кукурудзу на силос і зелений корм

1990

2000

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

166

146 185

8 18

16 32

21 47

31 59

28 53

36 59

38 58

52 80

43 73

50 78

390

138

113

108

134

123

312

106

108

116

121

472 215 – 200 138 151

85 33 2 81 38 5

128 55 14 88 68 5

181 47 23 134 77 8

244 45 26 167 162 12

258 53 35 212 108 9

278 32 59 297 200 11

285 34 50 327 183 12

349 26 72 324 221 28

281 3 59 306 151 14

185 – 71 364 59 17

218

Науково-обґрунтовані дози внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури для отримання врожаю на рівні 1986-1990 років (тоді були отримані найвищі врожаї більшості культур) становлять: - під пшеницю 200 кг поживних речовин на 1 га посівної площі, - цукрові буряки – 400-450, - льон-довгунець – 200-220, - картоплю – 230-250 кг/га. Однак, в останні роки обсяги застосування мінеральних добрив навіть під пріоритетні культури не відповідають вимогам землеробства. 197

Вкрай складна ситуація із формуванням нормального режиму живлення сільськогосподарських культур неминуче призведе до різкого зниження їх продуктивності. Враховуючи, що за рахунок добрив формується понад 50 % приросту урожаю, то використання добрив є пріоритетним напрямком в агротехнологіях. Збереження, відтворення і раціональне використання родючості ґрунтів є основною умовою забезпечення стабільного розвитку агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур. 11.2.2 Використання пестицидів За даними Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області за останні роки обсяги використання засобів захисту рослин сільгосптоваровиробниками значно збільшились. Різке збільшення спостерігається починаючи з 2006 року, коли було застосовано 501,1 тонни до 828,6 тонни у 2009 році. Навантаження на 1 га відповідно 670 г та 740 г. Ситуація на полях, де вирощуються сільськогосподарські культури значно погіршилась. Недотримання інвесторами сівозмін, поверхневий обробіток ґрунту призводить до збільшення використання пестицидів і агрохімікатів. Використання пестицидів у сільському господарстві за 2010 рік на території області відображено в табл.11.2.2.1: Табл. 11.2.2.1 Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2006 2007 2008 2009 2010 498,013 579,786 805,838 827,292 1050,02 798,17

833,6

1055,95

1100,7

1200,25

0,624

0,695

0,763

0,751

0,874

У 2010 році хімічними засобами захисту рослин (1054,136 тонн) було оброблено 1200,25 тис. га. З них 4,116 тонн – біологічні препарати захисту рослин на 38,04 тис. га.

198

Рис. 11.2.1.1 Динаміка застосування засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів по Чернігівській області (тис.т на тис.га) 1200

1050,02 1000

805,838

800

827,292 579,786

600

498,013

400

200 0

2006

2007

2008

2009

2010

Обсяги виконаних робіт по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур’янами в 2010 році: тис. га Район Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський Всього

РАЗОМ 136,185 111,03 95,74 125,035 18,92 107,305 30,97 33,1 23,58 21,875 66,75 52,76 9,2 78,63 135,965 14,2 31,12 19,76 47,4 24,7 42,362 11,7 1238,287

Всього 130,15 111,03 84,14 119,38 18,92 107,305 27,10 33,10 23,30 21,875 66,75 52,76 9,20 78,63 130,965 14,2 30,92 19,76 47,4 21,3 40,362 11,7 1200,247

ХІМІЧНИМ СПОСОБОМ в тому числі

БІОМЕТОД

шкідники хвороби бур`яни десиканти

25,35 16,29 15,64 36,01 6,72 30,505 9,85 10,31 6,41 9,165 23,56 18,14 3,1 23,53 25,60 4,3 8,42 9,59 17,6 5,8 12,47 3,36 321,72

25,74 21,97 14,1 20,21 2,1 19,6 3,3 4,99 5,0 0,5 12,97 8,52 2,0 16,12 13,67 1,5 10,3 4,44 4,0 1,5 5,21 1,87 199,61 199

71,92 71,68 51,3 61,75 9,8 53,96 13,95 16,44 9,99 12,0 27,42 26,1 4,1 38,18 89,235 8,4 12,0 4,65 25,8 14,0 22,682 6,47 651,827

7,14 1,09 3,10 1,41 0,3 3,24 1,36 1,90 0,21 2,80 0,80 2,46 0,20 1,08 27,09

6,035 11,6 5,655 3,87 0,28 5,0 0,2 3,4 2,0 38,04

11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель Гідромеліорація складається з осушувальних і зрошувальних меліорацій, іноді вони доповнюють одна одну. Гідромеліорація суттєво змінює елементи водного балансу, особливо випаровування та річковий стік. За кількістю осушених меліорованих земель Чернігівська область знаходиться на п’ятому місці в Україні. Площі осушених земель в Чернігівській області станом на 01.01.2011, за даними головного управління Держкомзему в Чернігівській області, мають загальну площу 300 тис. га, з яких сільськогосподарські угіддя займають 269,8 тис. га, в тому числі 106,0 тис. га займають рілля та перелоги, 92,8 тис. га – сіножаті, 71,3 тис. га – пасовища, 0,2 тис. га – багаторічні насадження. Наявність осушених земель в Чернігівській області станом на 01.01.2011 р. в розрізі районів відображено в таблиці:

Бахмацький

14,1

13,6

9,5

в тому числі багаторічних сіножапасовищ насадтей жень 2,8 1,3

Бобровицький

15,0

14,2

6,1

4,2

3,9

Борзнянський

28,4

21,8

5,1

10,5

6,2

Варвинський

Городнянський

15,1

14,7

5,5

6,0

3,2

Ічнянський

15,7

14,7

7,6

3,6

3,5

Козелецький

23,7

21,5

6,8

7,2

7,5

Коропський

5,2

4,9

1,1

2,5

1,3

Корюківський

18,8

15,9

7,1

4,7

4,1

Куликівський

19,3

17,2

7,3

3,2

6,7

Менський

10,2

9,7

3,6

2,9

3,2

Ніжинський

30,6

28,0

8,2

11,9

7,8

Н-Сіверський

2,7

2,5

1,8

0,5

0,2

Носівський

24,1

20,8

9,9

7,1

3,8

Прилуцький

6,7

6,4

2,7

1,3

2,4

Ріпкинський

19,6

18,7

7,4

6,8

4,4

Семенівський

5,0

4,6

2,6

1,8

0,2

Сосницький

7,3

6,6

2,1

3,0

1,5

Срібнянський

1,1

0,9

0,2

0,4

0,3

Талалаївський

3,3

2,7

0,4

1,5

0,8

Чернігівський

17,9

17,0

6,2

5,7

5,1

Щорський

16,1

13,3

4,7

3,9

№ п/ п

Назва районів і міст

Загальна площа

Разом с/г угідь

ріллі та перелогів

0,0

200

0,1

м.Ніжин

м.Прилуки

м.Чернігів Разом по області

0,1

300,0

269,8

106,0

0,2

92,3

71,3

У Чернігівській області налічується 303,5 тис. га меліорованих земель, в тому числі осушених 300 тис. га, зрошених 3,5 тис. га., що становить 14,5 % сільгоспугідь області. Площа осушених земель з двостороннім регулюванням водного режиму складає 241 тис. га, або 80 %, з горизонтальним дренажем – 167,8 тис. га, польдерів – 33,3 тис. га. Питома вага площ, що обслуговуються меліоративними системами, становитьт 14,5 %. За даними Деснянського басейнового управління водних ресурсів з метою забезпечення здійснення експлуатації загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем та окремих об’єктів їх інженерної інфраструктури відповідно до «Статуту експлуатаційної служби з управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об’єктами, що перебувають у державній власності», функціонує експлуатаційна служба, в складі якої сім міжрайонних управлінь водного господарства та Чернігівська гідрогеолого-меліоративна експедиція. Технологічно-цілісна інженерна інфраструктура міжгосподарської мережі забезпечує своєчасне відведення паводкових і надлишкових вод та регулювання водного режиму, що в свою чергу дозволяє своєчасно проводити сільськогосподарські роботи та не допускати підтоплення прилеглих до меліоративних земель населених пунктів. Зрошуване землеробство – один з основних водоспоживачів. Тут спостерігаються і найбільші безповоротні втрати води. Крім ефективності ведення сільського господарства на меліорованих землях, спостерігається погіршення екологічного стану водного середовища. Це виявляється в таких факторах:  корінна перебудова гідрологічного режиму річок;  зменшення водності річок, їх обміління;  посилення ерозійних процесів;  загальне зниження рівня ґрунтових вод, висихання долин і заплав та припинення їх ролі як перехоплювачів пестицидів, органіки, забруднень та іншого теригенного матеріалу;  втрата болотами і заболоченими лісовими масивами акумулятивних і водорегулюючих властивостей;  різке погіршення якості вод;  зменшення корисної біопродуктивності;  зміни і збіднення поліської флори і фауни. Важливим фактором сучасного стану річок Чернігівської області, а також і можливого зникнення великої кількості малих річок є також і 201

проведення меліоративних робіт. Вони проводяться по всій території області і наслідки їх видно в усіх регіонах. Зниження рівнів грунтових вод та зменшення водності болотних масивів в тривалі спекотні літні місяці, які спостерігались в 2010 році, призвело до розповсюдження та тривалого протікання лісових та торф’яних пожеж на території країни, Чернігівщина також не була вийнятком.

202

11.2.4 Тенденції в тваринництві Обсяг продукції тваринництва склав 98,0% рівня 2009 р. (у сільгосппідприємствах – 97,6%, у господарствах населення – 98,2%). Упродовж 2010 р. господарствами всіх категорій реалізовано на забій 64,7 тис.т худоби та птиці в живій вазі (101,6% рівня 2009р.), вироблено 581,0 тис.т молока (98,2%) та 257,0 млн.шт. яєць (104,0%). Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 56,9%, молока – 66,7%, яєць – 80,8%.За підсумками 2010 року валовий надій молока, виробленого сільськогосподарськими підприємствами Чернігівської області, збільшився майже на п’ять відсотків у порівнянні з 2009 роком. За січень-грудень 2010 року агропідприємствами регіону вироблено 193,7 тисячі тонн молока, що на 4,6 відсотка більше, ніж за січень-грудень 2009 року. Найкраща динаміка зростання валових надоїв спостерігалась у сільгосппідприємствах Куликівського, Варвинського та Козелецького районів, де у 2010 році було вироблено молока відповідно на 25, 22 та 18 відсотків більше, ніж у 2009-му. Надій молока у розрахунку на одну корову також збільшився. За підсумками 2009 року в середньому від однієї корови в області було отримано 3561 кілограм молока, за підсумками 2010-го — 3789 кг, що на 6,4 відсотка більше. Середні надої молока від однієї корови в сільгосппідприємствах Чернігівщини останні вісім років зростають — з 1830 кілограмів на рік у 2003-му до 3789 кг у 2010-му. (Абсолютний рекорд з надоїв від однієї корови за радянських часів був встановлений у 1990 році — 2676 кілограмів на корову). Сучасні технології ведення молочного скотарства, що прийшли в аграрну галузь області вже сьогодні дозволяють окремим підприємствам отримувати по 6000-7000 кг від корови на рік. Чернігівські сільгоспвиробники посіли восьме місце серед інших областей країни з виробництва валової продукції на душу населення, а також дванадцяте місце — з виробництва м’яса на душу населення. На Чернігівщині розводиться найбільше м’ясних порід великої рогатої худоби (ВРХ) та найбільша кількість суб’єктів господарювання має статус племінного заводу або племінного репродуктора.

203

За 2010 рік, всіма категоріями господарств реалізовано худоби та птиці на забій 63,7 тис. тонн, що на 1,0 тис. тонн (2%) більше ніж за 2009 рік, вироблено молока 581,0 тис. тонн, що менше на 10,8 тис. тонн (2%), одержано яєць 257,0 млн. штук, що більше на 9,8 млн. штук (4%). За розрахунками, на 1 січня 2011 р. в господарствах усіх категорій утримувалося 255,5 тис. голів великої рогатої худоби (99,2% до 2009 р.), у т.ч. 142,0 тис. корів (96,3%), 252,7 тис. голів свиней (103,0%), 34,0 тис. овець та кіз (100,9%), 3562,3 тис. голів птиці всіх видів (95,3%). У господарствах населення утримується 41,4% загальної чисельності великої рогатої худоби (у т.ч. 59,4% корів), 56,3% свиней, 88,8% овець та кіз, 85,6% птиці.Поголів’я ВРХ за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком зменшилось на 14,7 тис. гол. або 6%, корів зменшилось на 6,9 тис. гол. або 5%, поголів’я свиней зменшено на 0,8 тис. гол. або 0,3%. В сільгосппідприємствах: – вирощування м’яса худоби та птиці зменшено на 3,0 тис. тонн (9%). – реалізація м’яса збільшилась на 0,8 тис. тонн (3%). Виробництво молока у сільськогосподарських підприємствах області збільшено на 8,5 тис. тонн (5%). В середньому по області продуктивність дійної череди збільшилась на 229 кг (6%) і склала 3791 кг. Поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком зменшилось на 7,2 тис. гол. або 5%. 204

Поголів’я корів у сільгосппідприємствах за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком зменшилось на 0,9 тис. гол. або 2%. Поголів’я свиней у сільгосппідприємствах за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком зменшилось на 4,1 тис. гол. або 4%.

За 2010 рік по області у середньому на 100 корів отримано 78 телят, що на 2 голови менше ніж за 2009 рік. Поросят на 100 основних свиноматок отримано у середньому 1134 голів, що менше на 101 голову ніж за 2009 рік. Середньодобові прирости за 2010 рік ВРХ склали 475 г., що на рівні минулого року. Середньодобові прирости свиней склали 308 г., що на 6 г. або 2% більше у порівнянні з минулим роком. Господарства населення: За 2010 рік реалізовано худоби та птиці на забій 36,8 тис. тонн, що на 0,6 тис. тонн (2%) більше ніж за 2009 рік, вироблено молока 387,3 тис. тонн, що менше на 19,2 тис. тонн (5%), одержано яєць 207,6 млн. штук, що більше на 7,9 млн. штук (4%).

205

Поголів’я ВРХ за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком зменшилось на 7,5 тис. гол. або 7%, корів зменшилось на 6,0 тис. гол. або 7%, свиней збільшено на 3,3 тис. гол. або 3%, поголів’я птиці зменшилось на 32,5 тис. гол. або 1%.

206

11.3 Органічне сільське господарство Складна ситуація з органічними добривами склалась на теренах Чернігівщини. Рівень їх застосування в 2010 році склав 0,9 т/га. Удобрено органікою лише 22,7 тис. га, що становить 2,9% від загальної посівної площі. Науковими дослідженнями встановлено, що для бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах області необхідно вносити на 1 га по 8-10 тонн органічних добрив. Проте таку кількість органіки сьогодні вносять лише 3% господарств. Табл. 11.3.1 Унесення в ґрунт органічних добрив (на 1 га посівної площі) 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Органічні добрива, т

1,8

1,7

1,8

1,4

1,5

1,4

1,1

2010

0,9

Табл. 11.3.2 Унесення органічних добрив під сільськогосподарські культури (на 1 га посівної площі, т) 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Унесено під усі посіви у тому числі: Зернові культури (без кукурудзи) з них під: пшеницю озиму та яру кукурудзу на зерно Технічні культури з них під: цукрові буряки (фабричні) льондовгунець

1,8

1,7

1,8

1,4

1,5

1,4

1,1

0,9

0,5

0,7

0,6

0,7

0,5

0,4

0,3

1,1

1,0

1,5

1,0

0,9

0,8

0,4

0,5

0,2

1,6

1,0

0,8

0,7

1,0

0,7

1,1

0,5

4,7

4,9

2,6

3,4

2,9

2,6

1,1

0,7

0,3

9,8

12,2

7,0

9,7

9,2

7,7

4,5

2,6

1,3

0,4

–

0,1

–

0,3

–

207

соняшник

0,3

1,4

0,4

0,2

1,2

0,8

0,3

1,0

0,7

Картоплю

51,4

56,0

43,0

37,6

41,0

24,3

20,2

18,9

14,7

13,8

Овочі

9,5

14,3

7,6

6,8

11,4

7,4

8,8

6,6

3,4

0,9

2,6

2,7

3,0

2,8

3,0

2,6

3,2

3,6

3,4

3,2

7,7

9,6

10,6

8,5

11,3

10,1

10,8

11,2

10,9

10,2

Кормові культури з них під: кукурудзу на силос і зелений корм

208

12. ЕНЕРГЕТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 12.1 Структура виробництва та використання енергії До підприємств по виробництву та розподіленню електроенергії, газоподібного палива, тепла, води відносяться KЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль ТОВ фірми «ТехНовА», ВАТ енерпостачальна компания «Чернігівобленерго», КП електричних мереж зовнішнього освітлення «Облсвітло», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», ВАТ «Облтеплокомуненерго», ТОВ «Ніжинтепломережі», КП «Бахмачтепломережі», Варвинська філія ВАТ «ВОЛОДАР», КП «Прилукитепло-водопостачання». На цей час в електроенергетичній галузі експлуатується близько 36,577 тис. км повітряних та кабельних ліній електропередач всіх класів напруги. Магістральні електричні мережі напругою 330 кВ налічують 3 підстанції загальною потужністю 920 МВА та 377 км повітряних ліній електропередач, з них 330 кВ - 366 км, 110 кВ – 11 км. Електричні мережі, які знаходяться на балансі ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», налічують 36,2 тис. км повітряних і кабельних ліній напругою 0,4-110 кВ і 8595 одиниць трансформаторних підстанцій напругою 10-110 кВ, загальною потужністю 3020,4 МВА. У виробництві та розподіленні електроенергії Чернігівщини приріст промислової продукції становив 3,4%. Табл. 12.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів 2006

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2007

2008

2009

2010

1776,7 1736,1 1724,7 1496,7 1515,6 124,1 121,3 120,5 1099,7 1089,6 1059,1 114,5 113,5 110,3 1087,4 1107,6 1104,5 130,4 132,8 132,4

104,5 874,6 91,1 986,9 118,3

105,9 876,9 91,3 985,7 118,2

З загальної кількості викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами за видами економічної діяльності у 2010 році 14 підприємств по виробництву та розподіленню електроенергії, газоподібного палива, тепла, води здійснили викидів в повітря 19530 т. Це склало 104,0 відсотків до викидів попереднього року. В середньому одним підприємством було викинуто 1395 т забруднень. Збільшення викидів в цілому по області відбувається за рахунок збільшення викидів КЕП «Чернігівська ТЕЦ». В 2010 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 17,462 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 0,357 тис. тонн (2 %) більше минулорічного показника. 209

Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення виробництва електричної енергії на 35,6 млн.кВт год та відпуску теплової енергії на 52 тис.Гкал. Аналіз ситуацій щодо електрозабезпечення споживачів області свідчив про те, що відключення в розподільчих мережах виникають в основному в результаті пошкоджень повітряних ліній електромереж внаслідок падіння дерев та гілок на проводи, налипання мокрого снігу, поривів вітру особливо під час несприятливих погодних умов. 12.2 Ефективність енергоспоживання Із загального обсягу використаного вугілля в області в 2010 році – 459967 тонн використано КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», або 93,9%. На протязі останніх 5 років зберігається тенденція зростання обсягів використаного підприємством твердого палива, а отже відбулось зростання обсягів викидів. Викиди КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» в атмосферне повітря складають біля 30% від викидів стаціонарних джерел Чернігівської області та біля 90% від викидів по місту Чернігову. Речовинами, які вносять вагомий кількісний вклад у сумарні викиди забруднюючих речовин підприємства та негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, є: зола, сполуки азоту, сполуки сірки та оксид вуглецю. Вид палива, що використовується на протязі року, впливає на загальний об’єм викидів області. Табл. 12.2. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2010 році Витрати палива в натуральному вимірі Витрачено т умовного палива

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів

вугілля кам’яне, тонн

газ природний, тис. м³

бензин моторний , тонн

газойлі (паливо дизельне), тонн

2122643,9

485004,0

1014352,7

91267,6

93679,4

152056,7 1697632,7 325826,2 124893,3

120,5 464436,7 56,5 4360,0

12934,8 946439,8 92709,3 80578,9

11004,9 8750,8 1904,6 5335,2

47758,6 8036,0 2576,7 4325,2

4101,5

160,4

2993,1

88,0

105,8

210

Витрати палива в натуральному вимірі Витрачено т умовного палива

нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

вугілля кам’яне, тонн

газ природний, тис. м³

бензин моторний , тонн

газойлі (паливо дизельне), тонн

91286,5

1752,8

58295,2

4459,3

3212,8

1246913,2

460020,2

773151,6

1511,0

1134,1

24489,8

12,7

4401,1

1752,3

3907,9

142919,7

176,9

7134,6

62823,9

23665,5

24215,5

224,2

7160,5

1510,9

8118,6

17457,1

578,7

10403,7

569,6

978,0

35271,2 11819,7

11990,3 4841,0

13805,4 4996,4

1957,7 658,3

292,7 286,2

11268,4

2534,0

5636,2

1441,6

150,4

5513,1

89,0

1440,2

797,7

485,5

Загальна протяжність теплових мереж ВАТ «Облтеплокомуненерго», КЕП «Чернігівська ТЕЦ», ТОВ «Ніжинтепломережі», КП «Прилукитепловодопостачання» складає 526,35 км. ВАТ «Облтеплокомуненерго» забезпечує теплопостачання 26 населених пунктів, в тому числі: м.м. Чернігів, Бахмач, Городня, Остер, Мена, Щорс, Корюківка, Новгород-Сіверський, Семенівка; смт Сосниця, Ладан, Козелець, Короп, Михайло-Коцюбинське, Гончарівське, Срібне, Ріпки, Любеч, Куликівка; села Білейки, Количівка, Киїнка, Наумівка, Салтикова-Дівиця, Хмельниця, Халявин. Протяжність теплових мереж, що є на балансі ВАТ «Облтеплокомуненерго», становить майже 228 км, з них 73 км (32 % від загальної протяжності) перебувають у аварійному стані, строк їх експлуатації складає понад 25 років. Теплоізоляція на теплових мережах застаріла та неефективна. Обстеження і діагностика теплотрас свідчить про те, що на кожній теплотрасі, яка експлуатується понад 20 років, наявні ділянки з різним ступенем пошкодження і потребують різних видів ремонту. При нормативному об’ємі заміни тепломереж – 5,2 км/рік замінено 7,3 км за останні 5 років. 211

12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства: електроенергетики – 19,530 тис. т, або 41,22% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області. Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ». В 2010 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 17,462 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 0,357 тис. тонн (2 %) більше минулорічного показника. Основними джерелами викидів в атмосферне повітря на підприємстві є чотири котли БКЗ–210-140 ПТ, які працюють на твердому паливі з підсвіченням природним газом, а також газомазутовий котел ТГМ-84Б, який працює на газу. Основне енергетичне обладнання ТЕЦ введено в експлуатацію в 1961 – 1962 рр. та 1973 – 1974 рр. Модернізація обладнання практично не проводилась, що приводить до зниження ККД котлоагрегатів. Для очистки димових газів від золи, яка утворюється при спалюванні вугілля, котли БКЗ–210-140 ПТ обладнані мокрими золоуловлюючими установками типу «Вентурі» з коефіцієнтом очищення 97 %. Інших установок, які забезпечують зменшення викидів в атмосферу, технологічними процесами на підприємстві не передбачено. Речовинами, які вносять вагомий кількісний вклад у сумарні викиди забруднюючих речовин підприємства та негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, є зола, сполуки азоту, сполуки сірки та оксид вуглецю. Вид палива, що використовується на протязі року впливає на загальний об’єм викидів області. Сьогодні, для подолання газової залежності, пропонується переведення їх на альтернативні види палива – вугілля, мазут, торфобрикети тощо. Незважаючи на безсумнівну необхідність пошуку та запровадження інших джерел теплової енергії, слід враховувати, що газ залишається найбільш екологічно чистим видом палива і використання інших існуючих видів призведе до значного збільшення номенклатури та обсягів викидів забруднюючих речовин. Для досягнення діючих нормативів викидів необхідно буде встановлювати нові типи обладнання або розробляти заходи по зменшенню викидів, що неможливо вирішити в короткі терміни. За попередніми розрахунками при використанні в якості палива вугілля, обсяги викидів забруднюючих речовин зростають у 26 разів в порівнянні з використанням природного газу, при використанні мазуту – в 10 разів, торфу – у 8 разів. Динаміка сумарних викидів представлена в таблиці 12.3.1. Табл. 12.3.1 Динаміка викидів КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» за 2005 – 2010 роки, тис. т Всього

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010

10,658

11,578

11,420

15,470

17,105

17,462

212

За результатами вишукувань проведених фахівцями Українського наукового гігієнічного центру, зола Чернігівської ТЕЦ є мало небезпечним видом відходів, відноситься до четвертого класу небезпеки. Виходячи з радіологічних та хімічних досліджень, можливе використання золи для виробництва будівельних матеріалів. Незважаючи на неодноразові звернення до керівництва підприємства, Чернігівського міськвиконкому, який залишається власником об’єкту, не вдалося вирішити питання системного використання золи в будівельній галузі. Також не ведеться пошук інших напрямків її використання, що значно зменшило б навантаження на об’єкти довкілля. У 2009 році 5064 тонни передано для використання, як домішки при виробництві цегли, що не вирішує питання в цілому. При таких темпах спалювання вугілля, питання пошуку вільних земельних ділянок для складування золи постане дуже актуально. Одним з напрямків вирішення зазначених екологічних проблем є обмеження діяльності підприємства виключно потребами міста Чернігова. Одним з можливих напрямків вирішення проблеми накопичення золи є впровадження в будівельній галузі області технологій з використанням її як сировини, зокрема при виробництві шлакоблоків та будівництві автодоріг. Табл. 12.3.2 Обсяги утворення та накопичення золи на золовідвалах КЕП Чернігівська ТЕЦ Обсяги утворення золи, тис. т

2005

2006

2007

2008

2009

2010

73,36

82,51

77,36

92,63

24,7

25,84

12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Серед відновлювальних джерел енергії в області споживаються дрова та відходи деревообробки, енергія малих рік (Седнівська мала ГЕС ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»). Седнівська ГЕС, після проведеної розконсервації та ретельного обстеження, дала перший струм у жовтні 1999 року. На сьогодні понад 558 тис. кВт.годин додатково спрямовує щороку до енергетичної системи Чернігівщини. Електростанція є не тільки економічною одиницею, її діяльність позитивно вплинула на екологічний стан річки, підняття рівня води на 2,5 метри оновило водний потік.

213

13. ТРАНСПОРТ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 13.1 Транспортна мережа Чернігівської області На кінець 2009 р. довжина автомобільних доріг загального користування в області становила 7717,1 км. Дороги державного значення складають 15,4% (1186,5 км), місцевого значення – 84,6% (6530,6 км). Майже 94% усіх доріг – це дороги з твердим покриттям. Їх щільність становила 226 км на 1000 кв.км території. Крім того, станом на 1 липня 2010 р. в області налічувалось 3681 км відомчих автомобільних доріг. В їх складі на дороги з твердим покриттям припадає 83% (3056 км). Найбільша довжина відомчих доріг з твердим покриттям – це асфальтобетонні завдовжки 2820,5 км (92,3%), протяжність шосейних доріг – 159,9 км (5,2%), бруківки – 75,6 км (2,5%). Решта 17% (625 км) – це грунтові дороги без обробки в’яжучими матеріалами. Переважна більшість (3178,5 км або 86,3%) відомчих доріг знаходиться в сільській місцевості. Їх власниками є сільськогосподарські підприємства та сільські ради. Лише 502,5 км (13,7%) доріг відомчого підпорядкування розташовані в міських поселеннях області. Понад 86% сільських населених пунктів області забезпечені під’їздами з твердим покриттям до мережі автомобільних доріг загального користування. За даними УДАІ УМВС України в Чернігівській області, на 15.12.2010 р. в області налічувалися 147,4 тис. одиниць автотранспорту. За рік кількість транспортних засобів зросла на 0,8%. Найбільшу частку (78,4%) у загальній кількості рухомого складу становили легкові автомобілі, 16,8% – вантажні, 2,7% – пасажирські автобуси, 2,1% – інші транспортні засоби. Значна кількість автотранспортних засобів (51,6 тис., або 35,0%) зосереджена в обласному центрі. Серед районів області найбільше автотранспорту в Козелецькому (4,3%), Бахмацькому (3,9%) та Ічнянському (3,5%), найменше – у Срібнянському (1,0%). У нашій області налічується 3044 автогосподарства, в яких знаходяться 23,1 тис. автомобілів. Більшість із них – вантажні – 61,9%. У власності фізичних осіб знаходиться 124,3 тис. одиниць рухомого складу, що на 1,8% більше, ніж рік тому. Понад 88% загальної кількості автотранспорту фізичних осіб – це легкові автомобілі. Майже три чверті всіх автомобілів працюють на бензині, 14,2% – на стисненому природному газі та бензині, 9,7% – на дизпаливі, 2,0% – на зрідженому нафтовому газі. За видами економічної діяльності, по даним Чернігівської облдержадміністрації, значна частка транспорту задіяна в сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (47 %), транспорті (12,1 %), обробній промисловості (9,5 %), будівництві (8,6 %). Автобусним сполученням забезпечено 1442 населених пунктів області або 96,5 % від їх загальної кількості. 214

Для організації пасажирських перевезень функціонує 50 автостанції і 617 автобусні маршрути, протяжність яких становить 32102 км, в т.ч. 102 – міських, 296 – приміських, 219 – міжміських. Залізничний транспорт Загальна довжина залізничних колій в області складає 893 км, 20 із 22 районів області мають вихід на залізничні магістралі. Потреби господарського комплексу і населення обслуговує Південно-Західна (Київська дирекція залізничних перевезень, Конотопська дирекція залізничних перевезень) та Південна (Полтавське відділення) залізниці, 6 дистанцій колії, 53 залізничні станції, 2 локомотивних депо (м.м.Щорс, Чернігів), 1 вагонне депо (м.Бахмач) та низка інших підприємств. Через Чернігівську область проходить Крітський міжнародний коридор N 9, що поєднує Україну, Республіку Білорусь, Російську Федерацію, Скандинавію, Польщу і Західну Європу. Місто Чернігів має пряме пасажирське сполучення як на внутрішніх залізничних магістралях України з містами: Сімферополь, Львів та ін., так і за її кордонами з мм. Москва, Мінськ, Гомель. Річковий транспорт ВАТ «Чернігівський річковий порт» розташований на р. Десна і є основним перевізником навалювальних і генеральних вантажів. З 1996 р. порт здійснює вантажоперевезення по р. Дунай своїм буксирним і несамохідним флотом у порти Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщини, Хорватії. 13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень За своєю структурою автомобільний розподіляється наступним чином (кількість, шт.): Вантажні автомобілі бортові 8702

Самоскиди 5231

Сідлові тягачі 1955

транспорт

Спеціальні автомобілі 8867

області

Автобуси 3904 Інші транспортні засоби 3147

Легкові автомобілі 115581

215

Упродовж 2010 р. підприємствами транспорту перевезено 2368,2 тис.т вантажів, що на 3,3% більше, ніж у 2009 р. Вантажооборот зріс на 8,5% і становив 1072,9 млн.ткм. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за 2010 р. перевезено 2252,4 тис.т вантажів, що на 15,5% більше, ніж рік тому. Вантажооборот виконано в обсязі 1012,8 млн.ткм, який зріс на 26,9%. Обсяги вантажних перевезень річкового транспорту становили 34,0% рівня 2009 р. Усі вантажні перевезення здійснювалися в закордонному сполученні. Упродовж 2010 р. послугами пасажирського транспорту області скористалися 125,0 млн. пасажирів, що становить 98,6% рівня 2009 р. Пасажирооборот виконано в обсязі 1028,4 млн.пас.км (98,1%). Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 85,9 млн. пасажирів (99,5% до 2009р.). Перевезення пасажирів річковим транспортом зросли за рік на 11,4%. Обсяг пасажирських перевезень, виконаний міським електротранспортом, скоротився на 3,4%. Динаміка обсягів транспортних перевезень наведена в додатку 7 таблиця 13.1.1.

216

13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів Наявний рухомий склад у транспортних підприємствах поновлюється дуже повільно. Майже три чверті всіх автомобілів працюють понад 10 років і лише 7,3% –до 3 років. Близько половини автогосподарств експлуатують від 2 до 9 автомобілів, майже третина – 1 автомобіль, кожне п’яте – від 10 до 49, лише 1,2% – від 50 до 99 та 0,4% – 100 й більше. Близько 30% усіх автомобілів перебуває в експлуатації до 5 років. Детальна інформація щодо середнього віку дорожніх механічних транспортних засобів наведена в додатку 8 таблиця 13.1.1 За конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо в Чернігівській області обліковується найбільше транспортних засобів, що більше використовують тільки бензин. Таблиця.13.1 Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) За видами палива Тип автомобіля (одиниць)

Всього

бензин

дизпаливо

217

зріджений нафтовий газ

стиснений стиснений природний газ газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

Автомобілів усього 147387 109182 Легкові автомобілі 115581 90680 Вантажні бортові 8702 5444 Самоскиди 5231 3476 Сідлові тягачі 1955 230 Пасажирські автобуси 3904 1729 Спеціальні автомобілі 8867 5259 Інші автомобілі 3147 2364

14232

2964

20912

7312

1224

–

16365

–

1639

413

1185

–

1347

125

276

1517

112

–

597

224

1344

–

1518

821

1218

–

302

–

412

–

13.2 Вплив транспорту на довкілля Протягом 2010 року транспортні засоби продовжували справляти негативний вплив на навколишнє природнє середовище. Обсяги викидів від пересувних джерел у 2010 році склали 49,3 тис. тонн, що на 1,6 тонн менше минулорічного показника. Таблиця 13.2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Роки 2009 2010

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

8,5 7,7

2,0 1,9

Пасажирські легкові автомобілі 3,2 3,0

218

Спеціальні легкові автомобілі 0,6 0,6

тис. т Спеціальні нелегкові автомобілі 2,1 1,9

Рис. 13.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря від пересувних джерел , тис. тонн 60 50

53,712

52,482

44,019

45,496

2000

2006

50,892

49,3

40 30 20 10 0 2007

2008

2009

2010

Аналіз динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря дає змогу констатувати, що найбільше викидів здійснюють вантажні автомобілі (див. табл. 13.2.1). Табл. 13.2.2 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива У тому числі від використання Роки

Обсяги викидів, тис.т.

2009 2010

50,9 49,3

бензину

газойлів (дизельного палива)

зрідженого та стисненого газу

37,1 34,8

8,7 8,4

5,1 6,1

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 72,9 70,6

13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля За останні роки намітилась тенденція до певного оновлення автомобільного парку, як на підприємствах, так і в приватному секторі. Нові європейські стандарти більш жорстко регламентують вміст забруднюючих речовин у вихлопних газах, що не може позитивно не вплинути на загальну ситуацію у сфері охорони атмосферного повітря. У Чернігівській області за допомогою Українського союзу промисловців і підприємців Українська компанія «Технопарк» здійснює підготовку до реалізації інфраструктурного проекту будівництва заводів з 219

виробництва біогазу та дизельного палива. Сировина – відходи пиломатеріалів, кукурудзи, зернових культур. Потужність заводів 35 тис. тонн біопалива на рік. Такий обсяг виробництва міг би майже повністю забезпечити пальним усі райони Чернігівської області.

220

14. Збалансоване виробництво та споживання 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки На території області розроблено Середньострокову Програму соціально-економічного розвитку Чернігівської області на 2011-2015 роки «Чернігівщина-2015. Спільний шлях до добробуту», яка буде затверджуватись рішенням сесії обласної ради в 2011 році. Органами виконавчої влади проведено аналіз ефективності виконання підприємствами заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними з них визнано наступні: КЕП «Чернігівська ТЕЦ» проведено ремонт золоуловлювачів котла №3 з частковою заміною футеровочного шару у чотирьох циліндрах, ремонт основних пальників котла № 3 із заміною водоохолоджувальних контурів, заміна скидних пальників вихідних кромок по причині їх обгорання, ремонт золоуловлювачів котла № 4 із заміною збірного коробу димових газів, проводились поточні ремонти золоуловлювачів котлів №№1-4 згідно затверджених графіків основного обладнання. по заміні металевих збірних коробів димових газів. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, вкладеною підприємством, склав 67,8 тис. грн. 14.2 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Чернігівській області В 2010 р. відділом державної екологічної експертизи розглянуто та надано позитивні висновки щодо робочих проектів:  “Технологія повернення на повторне використання нормативно очищених господарчо-побутових стоків після установки біологічної очистки “Мобіус” на Гнідинцівському ГПЗ у Варвинського району». Існуюче становище - у виробничій котельні цеху пароводопостачання (ЦПВП) використовується технічна вода (283,2м3/добу), яка транспортується із ставка-накопичувача із застосуванням насосів, фільтрів. Зазначеним робочим проектом запропоновано комплекс обладнання, який експлуатується у автоматичному режимі. Запропонована технологія дозволить використовувати в технологічному циклі щодобово 86,76м3 господарчо-побутових стічних вод, очищених на установці “Мобіус” до показників ХПК 30-40 мг/л, БСК20 2-5мг/л. Суміш технічної води та очищених господарчо-побутових вод після освітлення в ємності передбачається подавати в деаератори, де видаляється кисень, та пом’якшувати в установці хімводоочищення (ХВО), після чого направляти в парові котли.  „Заміна морально та фізично застарілого обладнання ГОУ-4 та ГОУ-5 на термічну установку очищення відпрацьованого повітря (ТУОВП) з рекуперацією тепла, 24000нм3/годину”. Проектом передбачено демонтаж установок ГОУ-4 та ГОУ-5, які знаходяться в існуючому головному корпусі. Для знешкодження викидів, 221

які утворюються при виробництві шпалер на існуючих ШДМ №4 та №5, взамін демонтованих ГОУ передбачається встановлення установки термічного знешкодження (ГОУ-9) фірми DURR, до складу якої входять: -центральний апарат - для термічного знешкодження газоподібних забруднюючих речовин; -система рекуперації тепла термального масла - для підтримання температури масла, яке циркулює в системі калориферів сушильних шаф ШДМ №4 і №5; -піковий котел-нагрівач термомасла – резервне устаткування в разі недостатньої потужності апарату рекуперації тепла термального масла; -теплообмінник відпрацьованого повітря – для підвищення температури відпрацьованого повітря, що надходить від сушильних шаф ШДМ на термічне знешкодження; -теплообмінник гарячої води – для підігріву теплоносія в існуючих системах опалення і вентиляції головного та інженерно-побутового корпусів; -робочий вентилятор подачі повітря від ШДМ-5 в систему рекуперації тепла відпрацьованого повітря; -вентилятор аварійного викиду з аварійною димовою трубкою; -блок підключення викидів від ШДМ-4 і ШДМ-5 та свіжого повітря до вентиляторів; -повітропроводи - відпрацьованого повітря від ШДМ №4 та №5 до ТУОВП, знешкодженого повітря від ТУОВП до димової труби та димових газів від пікового котла-нагрівача термомасла. Ефективність утилізації забруднюючих речовин в разі застосування запропонованої термічної установки, досягатиме по різним речовинам від 77% до 99,9%. 14.3 Ефективність використання природних ресурсів Природні ресурси – це найважливіші компоненти навколишнього природного середовища, які використовують для задоволення матеріальних і культурних потреб людини. На Чернігівщині загальнодержавне значення мають запаси високоякісних скляних пісків (Ріпкинський район) та нафти. Нафтогазоконденсатні родовища засереджені в Ічнянському, Прилуцькому, Варвинському, Талалаївському районах і входять до Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області. Велике промислове значення мають родовища крейди у НовгородСіверському районі та цегельної сировини по всій території області. Налічується близько 15 родовищ глин, придатних для виготовлення черепиці, кахлі, гончарних виробів і виробів художньої кераміки. На території області відкрито єдине в Україні родовище бішофіту (Новоподільське, Ічнянського району)— унікальне за своїми запасами і лікувальними якостями. 222

Область виділяється своїми лісовими і водними ресурсами. У центральній частині Чернігівської області поширені джерела мінеральних вод. Розвинутий туристичний та рекреаційний потенціал. Серед природних ресурсів в області найважливіше значення мають земельні ресурси, що є сприятливим для розвитку сільського господарства. Згідно чинного природоохоронного законодавства, в межах компетенції, Держуправлінням протягом 2010 року проводився розгляд матеріалів на спецводокористування – суб’єктам господарювання видано 151 дозвіл; 29 водокористувачам, які здійснюють скид стічних вод у водні об’єкти, встановлено норматив ГДС (за 2009 рік – відповідно 111 та 14). З метою безперервного, невиснажливого та раціонального використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення було розглянуто та погоджено ліміти на заготівлю другорядних лісових матеріалів (деревний сік) та здійснення побічних лісових користувань (заготівля грибів, ягід, лікарських рослин). З метою контролю за раціональним використанням тваринного світу у січні – лютому 2010 року за участю представників органів Мінприроди проведено облік чисельності тварин у мисливських господарствах області. 14.4 Тенденції та характеристики споживання У 2010 р імпорт. товарів становив – 345,0 млн.дол.США. Порівняно із 2009 р. імпорт на 22,1%. Зовнішньоторговельні операції товарами область здійснювала з партнерами зі 106 країн світу. В порівнняні з 2009 роком зріс імпорт полімерних матеріалів, пластмас та каучуку, добрив – в 1,8 раза, недорогоцінних металів та виробів із них – в 1,7 раза, продуктів рослинного походження – в 1,6 раза, паперу та картону – на 21,6%, текстилю та виробів із нього – на 5,3%. Натомість на 26,6% зменшився імпорт котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв, на 8,1% – готових харчових продуктів. Таблиця. 17. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього по області млн. т умовного палива Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³/область, у % Бензин моторний/область, у % Газойлі (паливо дизельне)/область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2001 р.

2009 р.

2010 р

1,9 5,6 59,2 7,5 8,1 0,5

2,2 16,9 51,8 6,6 6,4 0,2

2,1 17,2 55,0 6,4 6,4 0,1

Оборот роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за 2010р. становив 223

10040,6 млн. грн., що на 6,7% більше обсягу 2009р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадали 31,2%. В обороті організованих ринків 14,8% обсягу займав продаж сільськогосподарських продуктів. Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) збільшився за 2010 р. на 0,9% і становив 317,2 млн.грн.

224

15. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 15.1 Національна та регіональна екологічна політика Регіональна природоохоронна політика управління навколишнім природним середовищем має стати базою для впровадження державної екологічної політики в реальне життя, забезпечення стійкого розвитку регіонів, економічної стабілізації та реструктуризації економіки, мінімізації негативних природоохоронних наслідків. Регіональну політику управлінням природоохоронною діяльністю, раціональним природокористуванням виконують територіальні органи центральної виконавчої влади – Міністерства охорони навколишнього природного середовища України – Держуправління охорони навколишнього пиродного середовища в Чернігівській області; урядові організації, яким належить головна роль у розв’язанні проблем негативного впливу чинників навколишнього природного середовища на здоров’я населення; обласні та місцеві органи виконавчої влади; обласні та місцеві органи самоврядування; неурядові організації — громадські організації, рухи, асоціації, зацікавлені в розв’язанні медико-екологічних проблем, профспілки. Державне управління охороною навколишнього природного середовища на місцях, як говориться в Законі про охорону навколишнього середовища, здійснюють в цій галузі функції виконавчо-розпорядчої діяльності, екологічної експертизи, спостереження, дослідження, прогнозування, програмування, інформування та інші. Одним із пріоритетних напрямків роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області є поліпшення екологічного стану області шляхом забезпечення координації виконання програми «Екологія-2010» органами виконавчої влади і місцевого самоврядування. «Програма (план дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області» (далі – Програма «Екологія-2010») розроблялась в 1999 році як довгостроковий план дій, метою якого є створення безпечних умов проживання людей та відновлення природного середовища в області. Значна кількість природоохоронних заходів, які охоплювали вирішення насущних екологічних проблем області, протягом десятиріччя були втілені в життя. Відповідно до повноважень протягом 2010 року Держуправлінням продовжувалась робота по створенню та вдосконаленню системи моніторингу довкілля області. Під обласною системою моніторингу довкілля розуміється інформаційна система спостереження, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля області, прогнозування його змін і розроблення науково – обґрунтованих рекомендацій для 225

прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Положенням про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу довкілля по Чернігівській області встановлено єдині загальні вимоги до порядку інформаційної взаємодії суб’єктів обласної системи моніторингу довкілля області, визначено основні принципи інформаційного співробітництва, загальний порядок формування, отримання та надання інформації щодо моніторингових спостережень за станом навколишнього природного середовища. 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області працює відповідно до Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.12.2006 № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за № 119/13386. Основними завданнями Управління є: забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси, тваринний і рослинний світ), поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі; здійснення управління та регулювання у вказаних вище сферах, а також охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України; інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на відповідній території, оперативне оповіщення про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та про хід виконання заходів щодо їх ліквідації. Найважливішими напрямки роботи Держуправління є:  здійснення у межах своїх повноважень комплексного управління та регулювання, координація діяльності місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;  організація та проведення державної екологічної експертизи у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку відповідно до законодавства; 226

 участь у роботі державних комісій з приймання в експлуатацію об’єктів виробничого, житлово-комунального призначення та житлових масивів;  затвердження нормативів граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин до водних об’єктів;  видача в установленому порядку дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, дозволів на викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, дозволи на розміщення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами, прийняття відповідних рішень щодо зупинення їх дії або анулювання;  забезпечення у межах своїх повноважень погодження вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, місць розташування об’єктів та проектів відведення земельних ділянок;  організація регіонального моніторингу навколишнього природного середовища, забезпечення функціонування державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні.  забезпечення здійснення заходів щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвитку заповідної справи, охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, ведення Червоної книги України та Зеленої книги України тощо. Удосконалення правового регулювання охорони довкілля у 2010 році відбувалось у різних напрямках. Так, на загальнодержавному рівні було прийнято ряд нормативно-правових актів з питань використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. Це, зокрема:  Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 № 2818-VІ. Цей документ визначив основні засади (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року та розроблені на їх основі національні плани дій, які будуть інтегровані в регіональні програми соціально-економічного розвитку та деталізовані на рівні регіональних планів з охорони навколишнього природного середовища областей, на основі яких розроблятимуться місцеві плани дій з охорони навколишнього природного середовища, підготовлені на рівні місцевих рад.  Наказ Мінприроди України від 30.13.2010 № 605 «Про затвердження Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить». Цей Порядок визначає процедуру видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить, та листів-роз’яснень, якщо продукція не містить ОРР, розповсюджується на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, організаційно-правової форми та місця їх реєстрації і є обов’язковим для виконання. 227

На місцевому рівні також відбулись деякі зміни. Так, Держуправлінням у 2010 році були внесені зміни до Положення про обласний етап щорічного Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел», метою конкурсу є розширення природоохоронної діяльності спрямованої на поліпшення стану водойм Чернігівської області, підвищення екологічної і правової культури учнівської молоді, громадян щодо охорони водних ресурсів. В 2010 році були змінені терміни проведення конкурсу, а також збільшився призовий фонд. Але також потрібно зазначити, що законодавство в сфері охорони навколишнього природного середовища залишається недосконалим і потребує внесення змін з огляду на сучасні проблеми. Слід зауважити, що має місце недостатній контроль за виконанням законодавства. Основним напрямком удосконалення законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля має стати його систематизація у формі кодифікації – наукове обґрунтування, розроблення та прийняття Екологічного кодексу України як основи екологічного права. Такий кодекс міг би в загальній частині містити завдання законодавства та предмет правового регулювання, об’єкти та принципи правової охорони навколишнього природного середовища, правове регулювання власності та інш., а в спеціальній – правовий режим охорони й використання природних ресурсів. Потребує вирішення на державному рівні питання утилізації непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, а також розроблення Загальнодержавної Програми поводження з небезпечними відходами. Також важливо звернути увагу на постійно зростаючі стихійні сміттєзвалища. Необхідно: - переглянути Нормативи витрат на проведення державної екологічної експертизи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.1996 № 644; - встановити перелік об’єктів та нормативи визначення вартості проведення державної екологічної експертизи містобудівної документації; - розробити нову редакцію Інструкції про зміст та складання звіту, проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 10.02.1995 № 7, зареєстрованого в Мін’юсті України 15.03.1995 за № 61/597. Охорона навколишнього природного середовища повинна бути пріоритетним завданням держави. 15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Діяльність Держекоінспекції охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2010 р. зосереджувалась на виконанні пріоритетних напрямків, покладених в основу обласної програми «Екологія – 2010», Національної програми «Дніпро» та інших. 228

За звітний період Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області перевірено 1040 об’єктів (підприємств, організацій) по дотриманню вимог природоохоронного законодавства, з них комплексно – 619, в т.ч. ВАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування», ДП «ЮмаК» ЗАТ «Корпорація «Інтерагросистема», ЗАТ «Прилуцький м’ясокомбінат», ЗАТ «Менський комунальник», Остерське ВУЖКГ, КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ «ТехНова»,Філія «Менький сир» ПП КФ «Прометей», ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», КП «Прилукитепловодопостачання», ДП «Ічнянський спиртовий завод», ВАТ «Ічнянський молочноконсервний комбінат», ЗАТ «А/Т тютюнова компанія «ВАТ «Прилуки» та інші. За порушення чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища складено 2055 протоколів, до адмінвідповідальності притягнуто 2028 осіб, сума накладених штрафів складає 273531 грн., сума стягнутих штрафів складає 248446 грн. За збитки заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства пред`явлено 200 претензій і позовів загальною сумою 21107530 грн., стягнуто 122 претензії і позовів на суму 729707 грн. Інспекцією на виконання окремого доручення Міністра згідно з рішенням Протоколу оперативної наради від 01.07.2008 року № 38 здійснено перевірки 38 суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі тел. яної ізаційног матеріалами (АЗС), на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства. Встановлено, що всі суб»єкти господарювання працюють із порушенням природоохоронного законодавства, а саме: порушення правил ведення первинного поточного обліку відходів, порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу (відсутність дозволу), порушення правил поводження з небезпечними відходами, експлуатація АЗС здійснюється при відсутності затвердженого в установленому порядку робочого проекту будівництва з розділом «Оцінка впливу на навколишнє середовище», відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи робочого проекту будівництва АЗС та відсутність поліса обов»язкового страхування цивільної відповідальності суб»єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об»єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об»єкти та об»єкти, господарська діяльність яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідміологічного характеру. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 42 протоколи, відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності, загальна сума штрафів складає – 7939 грн. Тимчасово заборонено (призупинено) діяльність 7 суб»єктів господарювання (АЗС). Протягом 2010 р. перевірено 3 підприємства, які віднесені до «Переліку 100 екологічно небезпечних об’єктів України». 229

Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів Протягом 2010 року Держекоінспекцією в Чернігівській області здійснено 203 перевірки по контролю за станом використання поверхневих водних ресурсів. За результатами перевірок складено 105 протоколів, 105 осіб притягнуто до адмінвідповідальності, накладено штрафів на суму 15130 грн., стягнуто –14705 грн. Пред’явлено 13 претензій та позовів на суму 4443688 грн. Основними напрямками роботи щодо покращання стану водних ресурсів області є питання зменшення скидів недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об’єкти, попередження забруднення підземних вод, покращання режиму господарювання у прибережних захисних смугах водних об’єктів, сприяння будівництву та реконструкції очисних споруд на підприємствах області. Відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції відібрано та проаналізовано 211 проб річної води, де виконано відповідно 3639 визначень. Відібрано 266 проб стічних вод де виконано 4825 визначень. Проконтрольовано гідрохімічний стан 65 водойм по 143 створах. З перевірених за підзвітний період комплексів очисних споруд ефективно, без забруднення водойм, протягом року працювали очисні споруди таких підприємств: ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», ДП ТОВ «СиЛ», ТОВ «Комунальник» м. Новгород-Сіверський, КП «Ніжинське управління ВКГ», ВАТ «Бобровицький молокозавод» Як показують результати гідрохімічних аналізів суттєвого покращення ефективності роботи комплексів очисних споруд не спостерігається, особливо це стосується об’єктів комунальної сфери. Нестабільно працюють очисні споруди ЗАТ «Комунальник» м.Щорс, КП «Водоканал» (смт. Ріпки), філії «Менський сир» ППКФ «Прометей». Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації. Критичною залишається ситуація з очисткою стічних вод на очисних спорудах Куликівського ВУЖКГ та ЗАТ «Бахмач-водсервіс». Так не дивлячись на проведення ряду наукових експериментів та значних капіталовкладень на поточні ремонти КП «Чернігівводоканал» скид стічних вод у р. Білоус відбувається з перевищенням нормативів ГДС по вмісту фосфатів, нітритів, хлоридів. Недостатньо ефективна робота КОС як правило спричиняє негативний вплив на гідрохімічний стан водойм-приймачів зворотних вод. Незадовільний гідрохімічний стан фіксується у річках Борзенка, Парасючка, Білоус, Бистриця, Мена, Стрижень. Основним предметом діяльності Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства є здійснення заходів по 230

наданню комунальних послуг, в тому числі по водопостачанню та водовідведенню міста. В наявності ліцензія на централізоване водопостачання та водовідведення, видана Чернігівською обласною державною адміністрацією з терміном дії до 16.02.2012 року. Водовідведення здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки (ЕКО-500), проектною потужністю 500 м3/добу. Стічні води відводяться на очисні споруди з наступним їх скидом у біоставок. Фактичне навантаження 100 м3/добу. Очисні споруди значно недовантажені, в зв’язку з цим вони працюють з порушенням технологічного регламенту, що призводить до неякісної очистки стічних вод. За результатами гідрохімічних досліджень стічних вод на протязі 2007-2009 років фіксується перевищення гранично допустимих показників по вмісту азоту амонійного та нітритів, що є порушенням ст. 44 (п. 3), 70, 95 Водного кодексу України, ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Облік води, яка надходить на очисні споруди, ведеться по часу роботи та потужності насосів, журнали обліку стічних вод встановленого зразка не ведуться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. В ході перевірки відібрані проби стічної води на виході з очисних споруд. Основною метою діяльності Філії «Менський сир» ПП КФ «Прометей» є заготівля та переробка молока, виробництво і реалізація молочної та іншої продукції рослинництва і тваринництва, в тому числі на давальницьких умовах. Скид промислових та госппобутових стічних вод підприємства, а також міського каналізаційного колектора, здійснюється на очисні споруди повної біологічної очистки проектною потужністю 3250 м 3/добу. Після очистки стічні вод через струмок Бабка скидаються до р. Мена. Облік стічних вод здійснюється в журналі встановленого зразку за потужністю насосного обладнання каналізаційної насосної станції підприємства. Облік стічних вод, які поступають з мережі комунальної каналізації здійснюється за даними ЗАТ «Комунальник» (договір на очистку фекальних стоків від 01.04.2008 р. строком на 5 років). На момент перевірки спостерігається порушення технологічного процесу очистки, повністю заморожено І ступінь очистки, а саме первинні відстійники і аеротенки. Зафіксовано незначний винос мулу з вторинних відстійників другого ступеня очистки. Аеротенки знаходяться в робочому стані, барбатація рівномірна, мул візуально активний. Контроль якості стічних вод здійснюється відомчою атестованою лабораторією (свідоцтво про атестацію № А 09-047 вид. 28.04.2009 р. терміном дії до 09.04.2012 р.). Контроль якості стічних вод здійснюється лабораторією не в повному об’ємі, а саме, не визначаються такі показники: нафтопродукти, фенол, хімічне споживання кисню, синтетичні поверхневі активні речовини. За даними аналізів лабораторії протягом 2009 року періодично фіксувались 231

перевищення граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у зворотних водах по вмісту фосфатів, азота амонійного, нітритів, заліза, зважених речовин та органічних речовин за БСК20. Наведене свідчить про порушення технологічного режиму експлуатації очисних споруд, що є порушенням ст. 44 (п. 6), ст. 70 Водного кодексу України. Підприємству пред’явлено претензію: 635. на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті скиду недостатньо очищених стічних вод на суму 252802,37 грн.; Основною метою діяльності ВАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування» є розробка, виробництво і реалізації машин та обладнання для тваринництва, виробництва запасних частин до сільськогосподарської техніки. Водовідведення стічних вод підприємства здійснюється через власні попередні очисні споруди біологічної очистки до міської каналізації на підставі договору КП «Ніжинське управління водопровідноканалізаційного господарства». Агресивні стоки гальвановиробництва очищаються на станції знесолення. Скид дощових та талих вод з території підприємства здійснюється через власну зливову каналізацію до р.В’юниця після механічної очистки. Проект норм ГДС розроблений. Основною метою діяльності Менського санаторію «Остреч» є надання медичних послуг, організація та надання санітарно-курортних послуг і відпочинку громадян, реалізацією мінеральної води. Відведення стічних вод установи здійснюється на локальні очисні споруди поля наземної фільтрації, проектною потужністю 214,66 м3/добу. В середньому на очисні споруди надходить 100 м3 стічних вод на добу. Комплекс очисних споруд потребує проведення робіт з реконструкції та модернізації. У 2009 році установою проведений ремонт лоткових трас. Облік кількості стічних вод, що скидаються на очисні споруди, ведеться за показами електролічильника та потужності насосного обладнання. Журнал обліку за формою ПОД-12 не ведеться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Прибережні захисні смуги р. Мена в межах території санаторію знаходяться в належному санітарно-екологічному стані. Основною метою діяльності Закритого акціонерного товариства «Комунальник» (м. Щорс) є надання комунальних послуг споживачам м. Щорс з водопостачання та водовідведення до комунальної каналізації, очищення стічних вод. На підприємстві в наявності: 635. ліцензія серія АВ № 325997 на централізоване водопостачання та водовідведення, видана Чернігівською обласною державною адміністрацією 05.09.2007 року, терміном дії з 06.09.2007року до 12.10.2012 року. 232

Водовідведення здійснюється на локальні очисні споруди штучної біологічної очистки проектною потужністю 700 м3/добу. На момент перевірки очисні споруди знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Зворотні води скидаються у водний об’єкт (струмок без назви). В аеротенках візуально мул активний. Працює дві черги аеротенків та вторинних відстійників. Територія очисних споруд знаходиться в задовільному стані. Очисні споруди значно недовантажені, що є однією із причин їх неефективної роботи і як результат неякісної очистки стічних вод. За добу на комплекс очисних споруд в середньому надходить 250 м3 стічних вод. Скид стічних вод у біологічну водойму протягом 2009 року здійснювався з перевищенням нормативів граничнодопустимих скидів забруднюючих речовин по вмісту: азоту амонійного, фосфатів, нітритів, що є порушенням ст.44 (п.3), ст.70, ст. 95 Водного Кодексу України. За 2009 рік фактично скинуто 50097,8 м3 зворотних вод. Облік води, яка надходить на очисні споруди, ведеться по часу роботи та потужності насосів з записами в журналах відповідної форми. Дані первинного обліку скиду води співпадають з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп). Держекоінспекцією в Чернігівській області проведений розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті скиду недостатньо очищених стічних вод, підприємству пред’явлена претензія на суму 2210 грн. Основною метою діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач-м’ясо» є переробка м’яса та виробництво м’ясних виробів. Скид виробничих та господарсько-побутових стічних вод підприємства здійснюється на очисні споруди механічної очистки потужністю 160 м3/добу. Робота очисних споруд здійснюється з порушенням технологічного регламенту, що призводить до скиду недостатньо очищених стічних вод у поверхневий водний об’єкт (р. Борзенка). Зазначене є порушенням ст.ст. 44 (п. 3), 70, 95 Водного кодексу України. В ході перевірки відібрані проби води на виході з очисних споруд. Пред’явлено претензію сумою 355670,56 грн. Предметом діяльності Закритого акціонерного товариства «Новгород-Сіверський сирзавод» є здійснення заготівлі та переробки молочної сировини, виробництво та реалізація молочної продукції. Відведення стічних вод підприємства проводиться на локальні очисні споруди повної біологічної очистки ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод». Потужність очисних споруд становить 966 м3/добу. Згідно даних первинного обліку за добу на очисні споруди в середньому поступає на очистку 550 м3 стічних вод. Облік води, яка надходить на очисні споруди, здійснюється побічним методом за кількістю витраченої 233

електричної енергії на перекачування стічних вод. Журнал обліку встановленого зразку наявний, записи в журналі ведуться регулярно. Фактично очисні споруди працюють з порушенням технологічного регламенту, здійснюють тільки механічну очистку стічних вод, що призводить до скиду недостатньо очищених стічних вод і є порушенням ст.44 Водного кодексу України. Очисні споруди потребують проведення робіт з реконструкції. Скид зворотних вод після очисних споруд здійснюється до струмка без назви, що впадає у р. Десна. Рішенням № 17 від 25.09.2007 року Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області «Про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації локальних очисних споруд повної біологічної очистки ЗАТ «НовгородСіверський сирзавод» експлуатацію очисних споруд було призупинена. На момент перевірки встановлено, що в порушення вимог зазначеного Рішення підприємством здійснюється експлуатація очисних споруд та скид недостатньо очищених стічних вод до струмка без назви, який впадає у р. Десна, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Під час перевірки відібрані проби стічних вод для проведення гідрохімічних досліджень. За результатами перевірки чотири відповідальні особи притягнуті до адмінвідповідальності на загальну суму 1989 грн., керівництву підприємства наданий обов’язків до виконання припис щодо усунення виявлених порушень. Підприємству пред’явлено претензію за скид недостатньо очищених стічних вод розміром 32166 грн. Основним предметом діяльності Комунального підприємства «Борзна-Комунальник» є забезпечення розвитку житлово-комунального господарства міста з метою найбільш повного задоволення потреб населення і народного господарства у всіх видах комунальних послуг. Водовідведення здійснюється на очисні споруди біологічної очистки, проектною потужністю 1400 м3/добу. Очисні споруди значно недовантажені, працюють неефективно. З очисних споруд здійснюється скид недостатньо очищених стічних вод з перевищенням гранично допустимих нормативів по вмісту азоту амонійного, БСК5. Згідно даних державної статистичної звітності 2 ТП (водгосп) у порівнянні з наступним скидом у р. Борзенка з очисних споруд підприємства скинуто за 2009 рік – 49,6 тис. м3 недостатньо очищених стічних вод, що є порушенням ст. 44 (п.3), 70, 95 Водного кодексу України. Буде проведений розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті скиду недостатньо очищених стічних вод Облік води, яка надходить на очисні споруди, ведеться по часу роботи та потужності насосів, дані фіксуються в журналі встановленого зразку. 234

Лабораторний контроль за якістю стічних вод здійснюється Борзнянською райСЕС. Підпрємством проводиться ремонт очисних споруд, проведена очистка фільтроносних труб на I черзі аеротенків. На час перевірки біоставки не заповнені, переливу стічних вод немає. В ході перевірки відібрані проби стічної води на скиді після очистки. Комунальне підприємство «Ладан Житлосервіс» Ладанської селищної ради Прилуцького району створене з метою обслуговування житлового фонду, добування підземних вод, забезпечення питною водою споживачів, прийняття стічних вод до комунальної каналізації, очищення нечистот. В наявності Ліцензія на водопостачання та водовідведення. Водовідведення здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки. Підприємством здійснюється експлуатація комплексу очисних споруд потужністю 5 тис.м3/добу. В середньому за добу на очисні споруди надходить 493 м3. стічних вод, що свідчить про їх значне недовантаження. У зв’язку з недовантаженістю на момент перевірки працює одна черга аеротенків та вторинних відстійників. Очищені стічні води відводяться до р. Удай. За результатами перевірки проведені розрахунки та підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного скиду стічних вод на суму 3127597,79 грн. Порушено кримінальну справу. Основним предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» є заготівля та переробка молока, виготовлення та реалізація молочних продуктів. Спеціальне водокористування в частині забору підземних вод та скиду стічних вод здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування терміном дії до 19.03.2015 р. Забір підземних вод здійснюється без наявності спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, що є порушенням ст. 21 Кодексу України «Про надра». Водопостачання підприємства для задоволення власних виробничих та господарсько-побутових потреб здійснюється з власної артезіанської свердловини та мережі водопроводу КП «Промінь». На підприємстві експлуатується система оборотного водопостачання, яка використовується для охолодження. Облік використання води здійснюється за потужністю насосного обладнання. Відведення стічних вод підприємства здійснюється на локальні очисні споруди штучної біологічної очистки потужністю 150 м3/добу. На момент перевірки очисні споруди знаходяться в робочому стані. Згідно даних первинного обліку за добу на очисні споруди в середньому поступає на очистку 150 м3 стічних вод. Стічні води після очистки поступають до 235

ставків-фільтраторів, до водного об’єкту скид зворотних вод не відбувається. Фактично очисні споруди працюють з порушенням технологічного регламенту, візуально недостатньо активного мулу, не проводиться знезараження стічних вод (передбачено дозволом на спеціальне водокористування), ставок-фільтратор № 1 переповнений, що створює загрозу переливу стічних вод та забрудненя ними навколишнього природного середовища, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Винних відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності. Комунальне підприємство «Прилукитепловодопостачання» створене з метою виробництва теплової енергії, надання послуг споживачам з теплопостачання, гарячого водопостачання, добування підземних вод, забезпечення питною водою споживачів, приймання стічних вод до комунальної каналізації, очищення нечистот. На підприємстві в наявності ліцензія на централізоване водопостачання та водовідведення терміном дії до 05.10.2012 року. Водовідведення КП «Прилукитепловодопостачання» здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки потужністю 15000 тис. м3/добу. В середньому за добу на очисні споруди надходить до 6 тис. м3 стічних вод. На момент перевірки очисні споруди знаходяться в задовільному стані. В аеротенках мул візуально активний, аерація рівномірна. Територія очисних споруд знаходиться в задовільному санітарному стані. Водовідведення здійснюється в р. Удай – поверхневий водний об’єкт рибогосподарського водокористування ІІ категорії на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданого терміном дії до 04.07.2011 року. Первинний облік кількості стічних вод, що скидаються у р. Удай ведеться розрахунковим методом. Інструментально-лабораторний контроль кількісної та якісної оцінки стічних вод, що скидаються в р. Удай здійснюється відомчою лабораторією КП «Прилукитепловодопостачання». Повний гідрохімічний аналіз стічних вод проводиться 1 раз на тиждень. 06-07 червня поточного року було зафіксовано скид стічних вод на комплекс очисних споруд КП «Прилукитепловодопостачання» забруднених невідомою речовиною чорного кольору. Вміст органічних речовин в забруднених стічних водах за ХСК становив від 1000 до 2000 мг/л при регламентованому на вході 400 мг/л. Підприємством проведено комплекс заходів по недопущенню негативного впливу на біологічну систему очистки. Стічні води, в об’ємі 7 тис. м3 з приймальної камери були перекачані в резервні ємності очисних споруд № 2, які виведені з експлуатації і залишаються на балансі підприємства. За результатами гідрохімічних аналізів стічних вод після зазначеної події показники на скиді з очисних споруд залишалися в межах граничнодопустимих нормативів. 236

Вночі 20 червня поточного року було зафіксовано повторний скид забруднених стічних вод характерного чорного кольору з вмістом органічних речовин в стічних водах за ХСК 1500 мг/л, яку в повному об’ємі було скинуто в резервний аеротенк. За результатами гідрохімічних аналізів стічних вод показники на скиді з очисних споруд залишалися в межах граничнодопустимих нормативів. 29 червня 2010 року в 22 години 30 хвилин на комплекс очисних споруд було скинуто забруднену стічну воду з характерним чорним кольором, що призвело до порушення технологічного процесу роботи КОС, а саме виведена з ладу біологічна система очистки. Активність мулу знизилася до кричного рівня в зв’язку зі значним зниженням в аеротенках вмісту розчиненого кисню. Повторні скиди стічних вод з характерним кольором та високим вмістом забруднюючих речовин були зафіксовані з 01 по 05 липня 2010 року включно. Відповідно до технологічного регламенту повний цикл проходження стічних вод від надходження на очисні споруди до скиду в річку Удай складає п’ять діб. 05 липня 2010 року за результатами гідрохімічних аналізів стічних вод зафіксовано перевищення граничнодопустимих показників на скиді в річку Удай по вмісту органічних речовин за ХСК та БСК, амонію сольового, фосфатів, зважених речовин та знизився вміст розчиненого кисню. З 06 червня реєструється незначне підвищення вмісту забруднюючих речовин в контрольному створі, річка Удай нижче скиду. Щоразу після потрапляння забруднюючої речовини підприємством проводилася очистка механічної частини очистки КОС: пісколовок, лоткової траси, первинних відстійників з метою знезараження та зняття чорного забарвлення з стінок ємностей. На момент перевірки забрудненими стоками на третину заповнена перша черга аеротенків (три коридори), чотири резервуари недіючого комплексу очисних споруд та частина мулових майданчиків. Підприємством проводяться заходи по знешкодженню накопичених забруднених стічних вод. На момент перевірки не виявлено джерело забруднення, слідчі дії по даному факту проводяться правоохоронними органами. Основним предметом діяльності Дочірнього підприємства «Коропський сирзавод» Товариства з обмеженою відповідальністю «СиЛ» є закупівля молочної сировини, її переробка та виробництво з неї молочної продукції. Спеціальне водокористування в частині забору підземних вод та скиду стічних вод у водний об’єкт (озеро Став) здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування терміном дії до 11.04.2011 р., та проекту нормативів ГДС забруднюючих речовин. Відведення стічних вод підприємства здійснюється на власні очисні споруди потужністю 300 м3/добу. На момент перевірки очисні споруди 237

знаходяться в задовільному стані. В середньому на добу на очисні споруди надходить біля 37 м3. В ході перевірки зафіксовано пошкодження каналізаційного колодця, що приводить до підтікання стічних вод. Зазначене є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Відібрані проби стічної води, а також з водного об’єкту вище та нижче місця скиду зворотних вод (акт відбору проб № 244 від 23.11.2010 р.). Облік кількості стічних вод здійснюється по потужності обладнання, з занесенням показників до журналів обліку. Інструментально-лабораторний контроль якості стічних вод, які скидаються підприємством, здійснюється Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області. Згідно даних лабораторних вимірювань у стічних водах підприємства перевищень допустимих концентрацій забруднюючих речовин не зафіксовано. За результатами перевірки двох відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності на загальну суму штрафів 306 грн. Основною метою діяльності Мринського виробничого управління підземного зберігання газу філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Дочірньої компанії «Укртрансгаз» є зберігання та транспортування газу. Водовідведення Мринського ВУПЗГ та житлового масиву здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки потужністю 200 м3/добу. В середньому за добу на очисні споруди надходить 100 м 3 стічних вод. На момент перевірки комплекс очисних споруд (КОС) знаходиться в задовільному стані. В аеротенках мул візуально активний. Територія очисних споруд знаходиться в задовільному санітарному стані. Для зменшення навантаження на існуючу систему біологічної очистки комплексу очисних споруд підприємством введено використання реагентів на початковій стадії очистки. За результатами гідрохімічних аналізів перевищення нормативних показників в поточному та попередньому роках не зафіксовано. Скид зворотних вод здійснюється в р. Остер. Первинний облік кількості скинутих стічних вод ведеться розрахунковим методом по витраті електричної енергії із занесенням даних в журнал первинного обліку за формою ПОД-13. В ході перевірки відібрані проби стічної води на скиді з комплексу очисних споруд. Основною метою діяльності Державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод» є виробництво та реалізація спирту етилового ректифікованого із харчової сировини. Для виробництва в основному використовуються зернові культури. Водовідведення стічних вод здійснюється на очисні споруди поля наземної фільтрації потужністю 812 м3/добу, 296 тис.м3/рік, а умовно чисті води скидаються в технічний ставок (пойму р. Снов). 238

Очисні споруди знаходяться в незадовільному стані, потребують проведення робіт з благоустрою, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Облік кількості скиду стічних вод здійснюється побічним методом за кількістю випущеної продукції. Кількість скинутих стічних вод фіксується в журналах встановленого зразка. За результатами перевірки відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності, штраф складає 136 грн. ТОВ «Носівський цукровий завод» спеціалізується по випуску цукру-піску. Основна сировина – цукровий буряк. Водовідведення промислових, господарсько-побутових стічних вод цукропереробного заводу здійснюється на поля фільтрації (дальні і ближні поля фільтрації). Очищення стічних вод здійснюється завдяки проходженню аеробних процесів в присутності кисню. Очисні споруди знаходяться в незадовільному стані, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Після мийки цукрового буряку утворюються транспортно-мийні води, які поступають на відстійник. Після відстоювання освітлені води повторно використовуються для транспортування буряку, а осад перекачується на очисні споруди. Облік стічних вод здійснюється побічним методом по витраті електроенергії та потужності насосного обладнання, журнал обліку ведеться постійно. В результаті аварійної ситуації на каналізаційно-насосній станції ТОВ «Носівський цукровий завод» у водний об’єкт (річка Носівочка») самовільно скинуто 26 м3 зворотних вод. Станом на 02.12.2010 р. аварійна ситуація була ліквідована, самовільний скид припинено. Відповідно розраховані збитки складають 17294 грн., матеріали підготовлені для пред’явлення претензії. 1.2. Контроль у галузі охорони і використання підземних вод Протягом 2010 року було проведено 442 перевірки по контролю за станом використання підземних водних ресурсів. За результатами перевірок складено 229 протоколів, 229 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на суму 41616 грн., сплачено – 40919 грн. Пред’явлено 84 претензії та позовів за екологічні збитки на суму 4863561 грн., стягнуто – 137764 грн. Перевірками встановлено, що основними порушеннями є відсутність дозволу на спеціальне водокористування чи закінчення терміну дії дозволу. Також мають місця і такі порушення як: не огороджені та не облаштовані санітарно – захисні зони артсвердловин, негерметичність гирл свердловин, не проводится санітарно – технічний тампонаж недіючих артезіанських свердловин у встановлені строки. Як приклад можна привести перевірки наступних водокористувачів: Остерське виробниче управління житлово-комунального господарства- на балансі підприємства знаходиться 6 артезіанських 239

свердловин. Свердловини знаходяться в задовільному санітарнотехнічному стані. Санітарно-захисні зони артезіанських свердловин знаходяться в задовільному стані. На артезіанські свердловини в наявності паспорти. Свердловини № 1,2,4,5 та 6 знаходяться в робочому стані. Свердловина № 3 тимчасово не експлуатується. Облік забору води здійснюється за допомогою лічильників та побічним методом по потужності обладнання. Журнали обліку заведені, але ведуться не постійно, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За період з 18.03.2009р. по 08.04.2009 р. підприємством здійснювався забір води без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Проведений розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання, та пред’явлена претензія підприємству на суму 2945 грн. Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей» - водопостачання підприємства для задоволення виробничих та господарсько-побутових потреб здійснюється з трьох артезіанських свердловин, які розташовані на території підприємства. Наявні паспорти артсвердловин. На момент перевірки артезіанська свердловина № 1 знаходиться в робочому стані, свердловини № 2 і № 3 резервні. Періодично здійснюється прокачування резервних свердловин. Журнал прокачування наявний, ведеться регулярно. Свердловини № 1 та № 2 знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Санітарно-захисна зона водозабору виділена і знаходиться в задовільному стані. На свердловині № 3 зафіксовано підтікання гирла, що є порушенням ст. 44 п. 6 Водного кодексу України. Облік забору води з артезіанських свердловин здійснюється побічним методом (за кількістю спожитої електроенергії) з записами в журналах встановленого зразку. Записи в журналах здійснюються регулярно. Підприємством не складається звітність по формі 7-гр, що є порушенням ст. 44 п. 7 Водного кодексу України. Термін дії дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 3153 А/Чрн, який виданий Держуправлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області від 29.12.2004 р., закінчився 29.12.2009 р. На час перевірки забір підземних вод та скид стічних вод здійснювався без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 п.9, ст. 49 Водного кодексу України. Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води на суму 470639,52 грн. ВАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування» - водопостачання для задоволення власних виробничо240

господарських потреб та передачі води вторинним споживачам здійснюється із 2-х власних артезіанських свердловин, що розташовані на території підприємства. Забір води з артезіанських свердловини здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр.№ 3517 А/Чрн., виданого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області від 04.06. 2007 р. терміном дії на 3 років. Первинний облік водоспоживання із артезіанської свердловини здіснюється інструментальним методом за допомогою лічильника СТВ-80 та СТВ-100 державний з записами а журналі за формою ПОД-11. Лічильники встановлені в минулому році і мають ще заводську повірку. Санітарно-захисна зона артсвердловин визначена та огороджена і знаходиться, на момент перевірки, в належному стані. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області Рішенням № 07-06/02 від 28.08.09 р. було припинено право на спеціальне водокористування ВАТ «Завод «Ніжинсільмаш», а Рішенням № 07-06/04 від 15.09.09 р. було відновлено право на спеціальне водокористування. Підприємством здійснювався забір підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування. Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води на суму 135842 грн. ТОВ «Комунальник» (м.Н.-Сіверський). Для задоволення потреб м. Новгород-Сіверський у воді використовуються 8 (вісім) артезіанських свердловин. Забір підземних вод здійснюється без наявності спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, що є порушенням ст. 21 Кодексу України «Про надра». Дія попереднього дозволу на спеціальне водокористування закінчилась 15.02.2010 року. За період з 16.02.2010 року по 03.03.2010 року підприємством забрано 5980 м 3 підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України. Проведений розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води, пред’явлено претензію на суму 29098,68 грн. КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» є забезпечення розвитку житлово-комунального господарства міста з метою найбільш повного задоволення потреб населення і народного господарства у всіх видах комунальних послуг (збирання, очищення та розподілення води). Підприємство здійснює спеціальне водокористування у частині забору води з артсвердловин на підставі дозволу на спеціальне водокористування з терміном дії до 10.12.2012 року. На балансі підприємства знаходиться 17 артезіанських свердловин: 241

на водозаборі «Прогрес» розташовані артезіанські свердловини №№ 1, 2, 5, 6, 7, 9. Санітарно-захисна зона водозабору вигороджена, знаходяться в задовільному стані. Свердловини №№ 2, 6, 9 знаходиться в робочому стані. Артезіанські свердловини №№ 1, 5, 7 знаходяться в неробочому стані, обладнання, на свердловинах №№ 5 і 7 демонтовано. Кіоски на артезіанських свердловинах знаходяться в незадовільному стані, потребують проведення ремонтних робіт. Зазначене є порушенням ст. 44 Водного кодексу України; Динаміка забору і використання води підприємством за даними звітів про використання води за формою № 2-ТП (водгосп) свідчить, що за останні 3 роки доведені підприємству ліміти забору води та передачі іншим споживачам не перевищуються. Підприємством використовуються надра для видобутку прісних підземних вод без наявності спеціального дозволу, що є порушенням ст. 21 Кодексу України «Про надра». Керівництво підприємства притягнуто до адмінвідповідальності за виявлені порушення. КП «Прилукитепловодопостачання» - видобування підземних прісних вод для господарсько-питного водопостачання м. Прилуки здійснюється на підставі ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами. Підприємство здійснює спеціальне водокористування у частині забору води з артсвердловин на підставі дозволу на спеціальне водокористування з терміном дії до 04.07.2011 року. На балансі КП «Прилукитепловодопостачання» в наявності 19 артсвердловин, з них резервних – 2. Під час обстеження свердловин виявлені факти розміщення відходів на території санітарно-захисної зони артезіанських свердловинах №№ 4, 15, огорожа санітарно-захисних зон на артезіанських свердловинах №№ 4, 15, 16 потребує поновлення, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу. ДП «Ічнянський спиртовий завод» - для забору води на підприємстві наявні три артезіанські свердловини, що знаходяться в межах території підприємства. Санітарно-захисні зони артсвердловин не виділені та не огороджені, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України. За результатами перевірки винних осіб питягнуто до адмінвідповідальності. КП «Ладан Житлосервіс» здійснює забір підземних вод та скид стічних вод без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України. За результатами перевірки проведені розрахунки та підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води на суму 1118221 грн. Порушено кримінальну справу.

242

ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» забір підземних вод здійснює без наявності спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, що є порушенням ст. 21 Кодексу України «Про надра». Водопостачання підприємства для задоволення власних виробничих та господарсько-побутових потреб здійснюється з власної артезіанської свердловини та мережі водопроводу КП «Промінь». Артезіанська свердловина глибиною 65 м та потужністю 23,7 м3/год розташована на території підприємства і знаходиться в робочому стані. Санітарно-захисна зона артсвердловини виділена та огороджена. Водогосподарські споруди потребують проведення ремонтних робіт, а саме ущільнення з’єднань трубопроводів між свердловиною та водонапірною баштою, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України Проведений розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного водовикористання та пред’явлена претензія підприємству на суму 29703грн. Нафтогазовидобувне управління «Чернігівнафтогаз» відкритого акціонерного товариства «Укрнафта». По організації водогосподарчої діяльності основного та допоміжного виробництва підприємство являється як первинним так і вторинним водокористувачам. Самостійних водозаборів поверхневих вод немає. Водопостачання для задоволення виробничих та госппобутових потреб здійснюється: - на підставі договору з комунальним підприємством «Прилукитепловодопостачання» по мережі водопроводу; - за рахунок підземних вод (вісім артезіанських свердловин). Користування артезіанськими свердловинами здійснювалось на підставі дозволів на спеціальне водокористування (три дозволи на спеціальне водокористування). Зазначені Дозволи були видані Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області з терміном дії на п’ять років (з 31.07.2003 року до 30.07.2008 року за № 2960 А/Чрн та з 19.08.2003 року до 18.08.2008 року за № 2965 А/Чрн і № 2966 А/Чрн). На час перевірки користування артезіанськими свердловинами відбувається без дозволу, що є порушенням п. 9 ст.44 та ст.ст. 48,49 Водного кодексу України, ст. 21 Кодексу України «Про надра», постанови КМУ від 17 червня 2009 р. за №608, постанови КМУ від 12 грудня 1994 р. за №827. За актом попередньої перевірки були нараховані підприємству збитки за забраний без дозволу об’єм в 15200 м3. Сума розрахованих збитків складає 865019 грн. Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків. Державне підприємство «Новоборовицький спиртовий завод». Водопостачання для задоволення виробничих та господарсько-побутових потреб здійснюється з трьох артезіанських свердловин, які розташовані у межах території підприємства: 243

- свердловина № 1 глибиною 402 м потужністю 35 м3/год. - свердловина № 2 глибиною 126 м потужністю 14 м3/год. - свердловина № 3 глибиною 54 м потужністю 25 м3/год. На момент перевірки використовується одна свердловина (№ 1), дві інші знаходяться в резерві. Журнали обліку води під час прокачування резервних свердловин ведуться. Забір підземних і поверхневих вод та скид стічних вод здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування терміном дії до 21.04.2011р. Артезіанські свердловини знаходяться в задовільному технічному стані. Санітарно-захисні зони свердловин наявні, огороджені, знаходяться в задовільному стані. Облік забору води з артезіанських свердловин здійснюється побічним методом (за нормами по кількості виробленої продукції) з записами в журналах встановленого зразку. Записи в журналах здійснюються регулярно. Підприємство складає державну статистичну звітність форми № 2ТП (водгосп). Дані журналів первинного обліку забору води співпадають з даними із статистичними даними, перекручень та внесення недостовірних даних у статзвітність не встановлено. Підприємством використовуються надра для видобутку прісних підземних вод без наявності спеціального дозволу, що є порушенням ст.ст. 16, 21 Кодексу України «Про надра». Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів. На території Гончарівської філії КЕВ м. Чернігів (смт. Гончарівське) для задоволення потреб військової частини та населення військового містечка здійснюється забір води з чотирьох артезіанських свердловин. Артезіанські свердловини глибиною 67, 72, 72 ,100 м розташовані на території військового містечка у смт. Гончарівське. Санітарно-захисні зони артсвердловин виділена та огороджена. Облік забору води здійснюється побічним методом (по потужності встановленого обладнання) із записами у журналі за формою ПОД-12. Наявний дозвіл на спецводокористування терміном дії до 17.02.2011р. Згідно умов дозволу на спецводокористування передбачено встановлення водомірних пристроїв на свердловинах. На момент здійснення перевірки водомірні пристрої відсутні, що є порушенням ст. 44 Водного Кодексу України. КЕВ м. Чернігова використовуються надра для видобутку прісних підземних вод без наявності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України «Про надра». ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний». На балансі підприємства в наявності три артезіанські свердловини глибиною 70 м та потужністю 10 м3/год., які розташовані на території підприємства. Санітарно-захисні зони артсвердловин знаходяться в задовільному санітарно-екологічному стані, водогосподарські споруди знаходяться у 244

задовільному санітарно-технічному стані. Первинний облік водоспоживання з здійснюється за допомогою лічильників із занесенням даних в журнал первинного обліку. Забір підземних вод з артсвердловин здійснюється без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. 21 Кодексу України «Про надра». На балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівський цукровий завод» в наявності шість артезіанських свердловин, з яких дві експлуатуються (№№ 1 і 5) і чотири (№№ 2, 3, 4, 6) затампоновані. Представлений акт про проведення тампонажу-ліквідації недіючих артезіанських свердловин, затвердженого Носівською районною санітарноепідеміологічною станцією 20.10.2010 року за № 1839 Артезіанська свердловина № 1 знаходиться на території підприємства, біля головного корпусу, санітарно-технічний стан артсвердловини задовільний. Артезіанська свердловина № 5 знаходиться за межами підприємства, санітарно-захисна зона виділена, огороджена знаходяться в задовільному стані. Технічний стан свердловини задовільний. Первинний облік водоспоживання з артсвердловин здійснюється за допомогою електролічильників із занесенням даних в журнал первинного обліку. Підприємством укладено договір № 253.10 від 12.08.2010 року з Дочірнім підприємством «Водземпроект» відкритого акціонерного товариства «Чернігівський проектно-вишукувальний інститут «Чернігівводпроект» на виконання робіт по підготовці матеріалів для отримання дозволу на спеціальне водокористування. На момент перевірки документи знаходяться в стадії оформлення. Підприємством використовуються надра для видобутку прісних підземних вод без наявності спеціального дозволу, що є порушенням ст.ст. 16, 21 Кодексу України «Про надра». Підприємством здійснюється спеціальне водокористування без дозволу, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України. За період з 15.01.2010 року по 04.11.2010 року підприємством самовільно забрано 1860 м3 води з артезіанських свердловин. Підприємству пред’явлена претензія на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору води на суму 30169 грн. За поточний період Інспекцією подання щодо анулювання дозволів на спецводокористування до Держуправління не подавались. ІІ. Контроль за охороною атмосферного повітря. Протягом 2010 р. здійснено 439 перевірок по контролю за станом атмосферного повітря. За результатами перевірок складено 229 протоколів, 229 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, сума накладених штрафів складає 35768 грн., стягнуто – 38496 грн. Пред’явлено 46 претензій на суму 10825247 грн. 245

Першочергова увага при здійсненні аналітичного контролю приділялась екологічно небезпечним об’єктам. Основні порушення, що були виявлені в ході перевірок це відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин, не забезпечено ведення первинної облікової документації ПОД-1, ПОД-2, ПОД-3, відсутні інструкції по експлуатації газоочисного устаткування, у паспортах ГОУ не зазначені відомості щодо проведення ремонтних робіт, обстеження технічного стану та ефективності роботи. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ЗАТ «Млибор» здійснюються на підставі дозволу № 7410136600-30, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 13.12.2007р. терміном дії до 12.12.2017 року. Підприємством установлено нову технологічну лінію сушки і очистки зерна на елеваторі, на яку оформлено пакет необхідних документів та отримано в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області додаток до дозволу на викиди № 7410136600-30а, від 12.12.2008 терміном дії до 12.12.2017 року. Згідно даних інвентаризації на підприємстві налічується 92 стаціонарних джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Основними джерелами викидів є: млин, елеватор, комбікормовий цех, круп’яний цех, столярний цех, ремонтно-механічний цех, котельня, зварювальний пост. Для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 86 джерелах встановлені пилогазоочисні установки (далі ПГОУ). На підприємстві функціонують наступні ПГОУ: батарейні циклони 4 БЦШ 400, 650, високовакумні фільтри типу Г4-2БФМ, Г41БФМ, фільтри РЦИЄ, циклон ЦОЛ-6 та циклон нестандартний. На всі ПГОУ розроблені та затверджені паспорти. На підприємстві призначена комісія по перевірці технічного стану ПГОУ, перевірка здійснюється 2 рази на рік, що підтверджено актами. Підприємством не забезпечено проведення замірів ефективності роботи ПГОУ, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п. 2.2.6 Правил технічної експлуатації установок очистки газу. Журнали первинної облікової документації по формах ПОД-1, ПОД-2, ПОД-3 в наявності – ведення журналів задовільне. Для опалення виробничих та побутових приміщень підприємством експлуатується власна котельня, яка обладнана двома газовими котлами марки ДЕ-25/14ГМ (один резервний). У ході перевірки проведено контроль викидів забруднюючих речовин від котельні, у результаті встановлений факт порушення режиму експлуатації паливовикористовуючого обладнання, що призводить до перевищення нормативу граничнодопустимого викиду оксиду вуглецю і є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За результатами повторного контролю викидів забруднюючих речовин від котельні 246

перевищень нормативу граничнодопустимого викиду оксиду вуглецю не виявлено. Підприємству пред’явлена претензія відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 699 грн. В результаті виробничої діяльності ВАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування» здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із наступних джерел: фарбувальна та гальванічна дільниці, газові котли, зварювальні пости та металообробні станки. Дозвіл на викиди відсутній, що є порушенням ст. 11 Закону України « Про охорону атмосферного повітря». Рішенням № 6 від 22.02.2010 року головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області тимчасово заборона (зупинена) діяльність джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВАТ «Завод «Ніжинсільмаш». Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на суму 21875 грн. На підприємстві ДП «ЮмаК» ЗАТ «Корпорація «Інтерагросистема» наявні стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: котельня (газовий котел марки HW-L-08 потужністю 2200 кВт) та інфрачервоні випромінювачі. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Державним підприємством «Ічнянський спиртовий завод» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюються на підставі дозволу терміном дії до 09.04.2013р. За матеріалами інвентаризації на підприємстві нараховується 19 стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин на підприємстві є паливовикористовуюче обладнання. В ході перевірки були проведені заміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на котельній, яка обладнана двома котлами. Перевищень нормативів гранично-допустимового викиду не зафіксовано. Термін дії режимних карт на котли закінчився 27.08.2010р., що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України « Про охорону атмосферного повітря». Для зменшення викидів забруднюючих речовин на підприємстві встановлена установка очистки газу – аспіраційна система в складі сепаратора. Паспорт установки очистки газу відсутній, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п. 2.2.5 «Правил технічної експлуатації установок очистки газу». Перевірка ефективності роботи пилогазоочисного обладнання не проводилась, акт перевірки технічного стану не представлений, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п. 2.2.6., п. 2.2.10. «Правил технічної експлуатації установок очистки газу». 247

Підприємство взято на державний облік в сфері охорони атмосферного повітря. За порушення природоохоронного законодавства відповідальних осіб питягнуто до адмінвідповідальності. ПП ”Компанія «ІнексУкрПаркет» – за результатами інвентаризації на підприємстві нараховується 25 джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється на підставі дозволу. Для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 16 джерелах встановлено пилогазоочисні установки. В ході перевірки виявлені порушення правил експлуатації пилогазоочисного обладнання, а саме не забезпечено проведення перевірки технічного стану обладнання, не здійснюється своєчасна очистка. Підприємством не забезпечено розробку та погодження з Держекоінспекцією в Чернігівській області паспортів пилогазоочисного устаткування. Зазначене є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Товариство з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод». Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюються на підставі дозволу з терміном дії до 03.10.2018р. Підприємство взято на державний облік в сфері охорони атмосферного повітря. За даними інвентаризації на підприємстві нараховується 18 стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: котельня, дизельна електростанція, установка сушки молока, коптильна камера. Пилогазоочисне устаткування на підприємстві відсутнє. Не забезпечено виконання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме не здійснюється контроль за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів, що є порушенням ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За виявлені порушення винних осіб притягнуто до адмінвідповідальності. На балансі підприємства КП «Ніжинське управління водопровідноканалізаційного господарства» знаходяться джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: чотири побутові котли для опалення приміщень, зварювальний пост, деревообробна дільниця, механічна майстерня, стоянка автотранспорту, очисні споруди дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За опалювальний період 2008 – 2010 років підприємством використано 51,0 тис.м3 природного газу, за зазначений період підприємством здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. 248

Підприємству пред’явлена претензію на відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на суму 7784 грн. Комунальне підприємство «Журавка» Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області займається водопостачанням та водовідведенням населеного пункту. На підприємстві наявне стаціонарне джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря – котельня (котел – КБНГ-2,5). На час перевірки робота стаціонарного джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється без дозволу, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Проведений розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу, пред’явлено претензію на суму 35784 грн. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Бахмач-м’ясо» здійснюються без дозволу, термін дії попереднього дозволу закінчився 30.06.2009 року. Новий дозвіл не оформлено, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За результатами перевірки проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу. Пред’явлено претензію на суму 159606 грн. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекс Шуз Мейкер ЛТД» здійснюються на підставі дозволу з терміном дії до 07.09.2020 р. Згідно «Звіту і інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» на підприємстві нараховується 7 стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: цех по виробництву взуття – лінії монтажу, які обладнані аспіраційними системами; вентиляційна система приміщення розтарювання хімічних матеріалів; топочні. Для опалення виробничих приміщень на підприємстві є три топочні, обладнані газовими котлами. Пилогазоочисне обладнання на підприємстві відсутнє. У період з 17.01.2010 року по 06.09.2010 року Філією ТОВ «Рекс Шуз Мейкер ЛТД» здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Підприємству пред’явлена претензія на відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на суму 4747 грн., яка сплачена у повному обсязі.

249

Основним предметом діяльності Відокремленого підрозділу «Деревообробний комбінат» ТОВ «Айва» є виробництво дерев’яних будівельних конструкцій та столярних виробів. ВП ДК ТОВ «Айва» забезпечено розроблення Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Проводиться робота по отриманню дозволу на викиди. Згідно матеріалів інвентаризації на підприємстві налічується 8 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме котельня, пилорама, дільниця з виготовлення брусу, цех з виготовлення вікон, фарбувальні камери, цех з виготовлення дверей, склад обпилювань. Деревообробне устаткування підприємства обладнане місцевими відсмоктувачами стружки, тирси і пороху, які укомплектовані тканинними рукавними фільтрами. Після очищення газоповітряна суміш викидається в приміщення деревообробних дільниць. Викид забруднюючих речовин в атмосферу безпосередньо від зазначених відсмоктувачів відсутній. Для виловлювання аерозолі фарби в приміщення фарбувальних камер встановлені гідрофільтри, розташовані безпосередньо у повітря приймальних отворах витяжних вентиляційних систем цих камер. Технічна можливість виконати вимірювання концентрації забруднюючих речовин на виході з пилогазоочисного устаткування відсутня. З 02.02.2009 року по теперішній час викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснювались без дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На момент перевірки виробниче обладнання практично не використовується, котельня закрита. За період з 02.02.2009 року по 14.10.2010 року використовувалася тільки стрічкова пилорама та котельня. Підприємству пред’явлена претензія на відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на суму 1953 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алітоні» спеціалізується на виробництві верхньої частини взуття, яке постачається в країни ЄСС для подальшого використання при виготовленні взуття. Основний викид забруднюючих речовин зав’язаний з переробкою сировини, використанням клею та виготовленням напівфабрикатів. Під час проклеювання шкіряних деталей тканинною основою за рахунок використання клею в повітряне середовище виділяються пари легких органічних сполук клею. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється через витяжну вентиляційну систему В-1 та пов’язаний з використанням поліпропіленового клею на основі розчинника. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне 250

повітря відсутній, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Підприємству пред’явлена претензія на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на суму 10797 грн. Також за результатами проведених перевірок підприємствам пред»явлені претензії на відшкодування збитків за понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря: - ТОВ Фірма «МЖК «Сервіс» - 4104 грн.; - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів – 1309 грн.; - Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Ічнянського УРЛ»-25519 грн.; - ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів» - 10797 грн.; - Городянська центральна районна лікарня – 475614 грн., та інші. Протягом звітного періоду проведено контроль промислових викидів в атмосферне повітря по 182 ДЗА. ІІІ. Контроль за охороною і використанням земель За 2010 рік Інспекцією здійснено 77 перевірок по контролю за станом земельних ресурсів. За результатами перевірок складено 35 протоколів, 35 осіб притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на суму 9877 грн., стягнуто – 7412 грн. Найбільш типовими порушеннями є самовільне зайняття невеликих земельних ділянок, прилеглих до будинків та гаражів фізичних осіб. Самовільне зайняття земельної ділянки – 10 виявлених випадків. Псування і забруднення земель – 2 виявлених випадки. Нецільове використання земельної ділянки – 1 виявлений випадок. На вимогу Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури інспекційним складом було проведено позапланову перевірку дотримання земельного законодавства на території Черниської с/р Чернігівського району. Під час перевірки встановлено, що на земельній ділянці здійснено зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару грунту). Роботи по зняттю і перенесенню ґрунтового покриву були проведені гр. Бистровим П.О. за відсутністю спеціального дозволу. Зазначенне є порушенням с. 168 Земельного кодексу України. Розрахований розмір шкоди становить 149 грн. Відповідні матеріали перевірки передано до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури. Згідно листа прокуратури Варвинського району Чернігівської обл. по факту пориву водогону і розливу солоної води на площі 1,56 га. Та пориву нафтопроводу і розливу нафти на площі 0,33 га на землях сільськогосподарського призначення Гнідинцівської сільської ради Варвинського райну здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі забрудненням земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Розмір шкоди становить 251

15526 грн. Матеріали направлені до прокуратури Варвинського району Чернігівської обл.. Інспекторським складом на вимогу Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури проведено позапланову перевірку ТОВ СМРП «Деснянське» щодо побудування вольєру для утримання диких тварин в зазначеному підприємстві. Перевіркою встановлено, що на території об’єкту ПЗФ регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» побудовано вольєр з порушенням ст.ст. 125,126 «Земельного кодексу України». Проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання земель в результаті самовільного зайняття ТОВ СМРП «Деснянське» земельної ділянки під розташування вольєру для утримання диких тварин площею 0,79 га. Розмір шкоди становить 31929 грн. Матеріали перевірки та розрахунок передано до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури. На вимогу СБУ позапланово перевірено Команську с/р Н.Сіверського р-ну. Виявлено самовільне зайняття земельної ділянки під будівництво. На порушника складено протокол по ст. 53-1 та винесено постанову на 935 грн. За результатами перевірки Комунального підприємства Ніжинської районної ради «Ніжинська районна друкарня» проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання земель в результаті самовільно зайнятої земельної ділянки підприємством, на суму 3545 грн. На протязі звітного періоду працівниками відділу інструментально – лабораторного контролю проаналізовано 135 проб грунтів на вміст нафтопродуктів та техногенних домішок. ІV. Контроль за охороною і використанням надр Протягом звітного періоду Держекоінспекцією в Чернігівській області порушень в сфері використання надр не виявлено. Клопотань щодо анулювання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами Інспекцією не подавалось. V. Контроль за поводженням з відходами Протягом звітного періоду здійснено 950 перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, норм, правил і стандартів з екологічної та радіаційної безпеки при поводженні з відходами та отруйними речовинами, заготівлі металобрухту. За результатами перевірок складено 477 протоколів і 477 осіб притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 111708 грн., стягнуто – 97903 грн. Проведено 20 перевірок полігонів твердих побутових відходів та селищних сміттєзвалищ. Встановлено, що 17 з них експлуатується з порушенням екологічних вимог (відсутній паспорт місця видалення відходів, сміттєзвалище потребує впорядкування). 252

Перевірками полігонів твердих побутових відходів та сміттєзвалищ встановлено: - експлуатація полігону твердих побутових відходів площею 0,5 га здійснюється Варвинською селищною радою. Полігон ТПВ знаходиться на відстанні 2 км від смт. Варва та 2 км від водотоків та водойм. Полігон ТПВ знаходиться в задовільному стані, фактів розміщення відходів поза межами полігону не встановлено. Селищною радою не забезпечено розроблення паспорту місця видалення відходів та технологічного регламенту експлуатації полігону ТПВ; - експлуатацією та обслуговуванням сміттєзвалища у м. Мена займається Менська міська рада. Земельна ділянка площею 6,1266 га, на якій розміщено сміттєзвалище, використовується на підставі державного акту на право постійного користування серія ЯЯ № 370871 від 03.11.2006р. Сміттєзвалище розташоване на відстані 1,5 км від міста і знаходиться у задовільному стані. Територія сміттєзвалища обвалована, періодично здійснюється ущільнення відходів. Міською радою розроблений паспорт місця видалення відходів, але не забезпечено його погодження в установленому поряду; - ВАТ “Бобровицьке ВУЖКГ” займається вивезенням побутового сміття та обслуговуванням міського полігону ТПВ площею 2 га. Відповідно до плану експлуатації полігон розрахований на 500 тисяч м3 відходів, на час проведення перевірки заповнений на 40 %. Полігон поділений на сектори для складування відходів, періодично проводиться ущільнення відходів. - експлуатація Корюківського полігону твердих побутових відходів площею 3,2833 га здійснюється МКП «Промінь» (м. Корюківка). Корюківський полігон твердих побутових відходів займає земельну ділянку згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Облік відходів ведеться згідно реєстрів вивезення сміття на сміттєзвалище, але не відповідає формі № 1-ВТ, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Паспорт на місце видалення відходів зареєстрований за № 5 від 24.10.2001 р. Відходи на полігоні розміщуються згідно дозволу та лімітів на утворення та розміщення відходів на 2010 р. Ліміт на утворення та розміщення відходів складає 4000 т/рік. Перевищень ліміту не виявлено. Відходи на полігоні утилізовуються шляхом пресування з пересипанням ґрунтом. Звалище обваловане, але на полігоні відходи розміщені безсистемно, нерегулярно та невчасно відбувається пресування відходів з пересипкою ґрунтом; - експлуатація полігону твердих побутових відходів площею 30,18 га здійснюється ПП «Гранпласт» (с. Масани, Чернігівський район). Розпорядженням Чернігівської райдержадміністрації земельна ділянка площею 30,18 га, розташована на території Новобілоуської сільради, надана в постійне користування Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради для видалення відходів, державний акт на право постійного користування землею На даній 253

земельній ділянці знаходиться полігон твердих побутових відходів та ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів м. Чернігова. Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради було укладено угоду з ПП “Гранпласт” на технічне обслуговування полігону твердих побутових відходів та ставківнакопичувачів промислових токсичних відходів м. Чернігова. На даний час ПП «Гранпласт» проводить діяльність по технічному обслуговуванню лише полігону твердих побутових відходів м. Чернігова, експлуатація ставків-накопичувачів була припинена рішенням заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області № 10 від 14.07.2005р. Полігон твердих побутових відходів (ТПВ) в м. Чернігові перевантажений, площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. При цьому у 2009 році на полігоні розміщено 185,2 тис. тонн відходів, у 2010 році планується розмістити до 186,7 тис. тонн відходів. На полігон розроблений та затверджений в установленому порядку паспорт місця видалення відходів № 12 від 30.07.2004 року. Територія полігону обвалована та розділена на карти. Ущільнення відходів проводиться постійно за допомогою трьох бульдозерів. У місцях розвантаження відходів встановлений захисний екран, впорядкування та розчищення водовідвідних канав здійснюється щоквартально згідно техрегламенту. Здійснюється ізоляція відходів ґрунтом, що підтверджується представленими Актами на проведення робіт по пересипці полігона ТПВ. Журнал обліку відходів ведеться, але не враховані побутові відходи, які утворюються в результаті діяльності підприємства, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». - експлуатація Замглайського сміттєзвалища площею 0,5 га здійснюється Замглайським КП «Компобутсервіс» Сміттезвалище знаходиться в незадовільному стані, обвалування по периметру потребує впорядкування. Не здійснюється контроль за станом сміттезвалища та розміщенням відходів, не проводиться ущільнення відходів, ізоляція їх ґрунтом , що є порушенням ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», п. 3.16, 3.28 наказу Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України №4 від 10.01.2006р. Первинний поточний облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». - перевіркою Дорогинської сільської ради Ічнянського району встановлено, що сміттєзвалище знаходиться за 0,9 км до населеного пункту. Земельна ділянка загальною площею 0,1 га надана Рішенням виконкому Дорогинської сільської ради № 41 від 20.04.1999 року. Розроблений паспорт місця видалення відходів за № 106 від 15.02.2005 року та затверджений і погоджений відповідними органами. Але проектна документація відсутня, ущільнення відходів не проводиться, має місце видалення відходів по дорозі до сміттєзвалища. Не забезпечуються 254

встановлені правила утримання стіммєзвалища, журнал обліку відходів не ведеться, що є порушенням ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи». - Припутнівське сміттєзвалище (Припутнівська сільська рада Ічнянського району) розташоване за 1 км від населеного пункту. Земельна ділянка загальною площею 1 га виділена Рішенням 9-ї сесії 22 скликання Припутнівської сільської ради від 28.02.2000 року. В наявності паспорт місця видалення відходів Припутнівської сільської ради, затверджений та погоджений усіма відповідними органами від 14.02.2005 року. В наявності Рішення 34 сесії 5 скликання Припутнівської сільської ради від 25.05.2010 року «Щодо збору та утилізації побутових відходів в населеному пункті», але збір так і не проводиться. Відсутня проектна документація на сміттєзвалище, ущільнення відходів не проводиться, має місце видалення відходів поблизу сміттєзвалища, не забезпечуються встановлені правила утримання та експлуатації сміттєзвалища, журнал обліку відходів не ведеться, що є порушенням ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи». - перевіркою Петрушівської сільської ради Ічнянського району встановлено, що сміттєзвалище площею 1 га обваловане, але відсутній паспорт місця видалення відходів, не відбувається ущільнення відходів, має місце видалення відходів під обваловкою сміттєзвалища, не забезпечується належне утримання сміттєзвалища, журнал обліку відходів не ведеться, що є порушенням ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи». - Крупичпільське сміттєзвалище Крупичпільської сільської ради Ічнянського району знаходиться в урочищі «Березняки» на відстані 0,8 км від населеного пункту. Земельна ділянка загальною площею 0,5 га виділена під сміттєзвалище відповідно до Рішення виконкому Крупичпільської сільської ради № 15 від 15.03.1995 року. В наявності паспорт на місце видалення відходів. Але ущільнення відходів не проводиться, відсутнє обвалування сміттєзвалища, не забезпечені встановлені правила утримання сміттєзвалища, журнал обліку відходів не ведеться, що є порушенням ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи». - Рейментарівська сільська рада Корюківського району зайняла земельну ділянку на відстані 550 м від с. Рейментарівка під місце видалення відходів загальною площею 0,8 га. Відсутні будь-які документи, що підтверджують законність використання земельної ділянки, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України. Відходи на сміттєзвалищі утилізуються шляхом пресування із пересипанням грунтом. Місце видалення відходів не впорядковане, обвалування відсутнє, відходи на сміттєзвалищі розташовуються хаотично, частково поза територією самого сміттєзвалища. Невчасно проводиться пресування відходів. Паспорт на МВВ Рейментарівської сільської ради № 18 від 23.12.2004 року. Погоджено керівниками всіх відповідних органів. Журнал обліку відходів не ведеться. Вищевказане є порушенням ст. ст. 17, 21, 33 Закону України «Про відходи». - перевіркою Жуклянської сільської ради Корюківського району встановлено, що сільською радою зайнято земельну ділянку на відстані 1 255

км від с. Жукля загальною площею 0,5 га. На даний час є тільки Розпорядження Корюківської райдержадміністрації «Про надання дозволу на вибір місця розташування земельної ділянки» для розміщення сміттєзвалища від 06.07.2009 року. № 327. Відсутні будь-які інші документи, що підтверджують законність використання земельної ділянки, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України. Відходи на сміттєзвалищі утилізуються шляхом пресування із пересипанням грунтом. Місце видалення відходів не впорядковане, обвалування відсутнє, відходи на сміттєзвалищі розташовуються хаотично, частково поза територієї самого сміттєзвалища. Невчасно проводиться пресування відходів. Паспорт на МВВ Жуклянської сільської ради № 23 від 12.01.2005 року. Погоджено керівниками всіх відповідних органів. Вищевказане є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Ведеться книга обліку відходів з 2003-го року. На даний час на сміттєзвалищі згідно книги обліку відходів утилізовано 56,6 т. За 2009 та 2010 роки на момент перевірки відповідно утилізовано відходів 2,3 та 1 т. - експлуатація Борзнянського міського полігону ТПВ площею 2,2 га здійснюється ДП «Комунальник-1» КП «Борзна Комунальник» (м.Борзна). Полігон ТПВ відкритий, поверхневий, змішаного типу. На момент перевірки площа полігону не має чіткого розділення на карти. Відсутні дренажні канави, а відповідно і відсутній дренажний стік. Бортові ізоляційні екрани відсутні, а також відсутнє обвалування полігону із сторони під’їзної дороги. Наявний затверджений головою Борзнянської міської ради регламент експлуатації полігону ТПВ, але на момент перевірки не всі пункти регламенту виконуються, що є порушенням Правил експлуатації полігонів ТПВ та ст. 21 Закону України «Про відходи». На полігоні ТПВ м.Борзна наявний накопичувач стічних вод для приймання рідких побутових відходів, але контроль за якісним складом підземних вод не здійснюється, не здійснюються заходи щодо попередження забруднення підземних вод, що є порушенням ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України. Розміщення твердих та рідких побутових відходів на полігоні здійснюється на підставі Дозволу № 5 від 20.05.2009р., виданого Держуправлінням ОНПС в Чернігівській області та лімітів на утворення та розміщення відходів в 2010р. Перевищень доведених лімітів не встановлено. - перевіркою Остерської міської ради Козелецького району встановлено, що сміттєзвалище загальною площею 1,75 га на балансі міської ради або іншого підприємства не знаходиться. Міською радою укладено договір на виконання робіт по благоустрою м. Остер від 01.04.2010р. з Остерським ВУЖКГ. Рішенням 12-ї сесії 5-го скликання міської ради від 18.07.2008р. затверджені правила та прибирання вуличних, дворових територій, парків та скверів м. Остер. Сміттєзвалище 256

не утримується належним чином, не укладені договори на його обслуговування, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про відходи» - перевіркою Лемешівської сільської ради Козелецького району встановлено, що на території сільської ради (5 км від автодороги КозелецьЧернігів) загальною площею 18,0257 газнаходиться сміттєзвалище, яке на даний час на балансі сільської ради або іншого підприємства чи установи не знаходиться. Сміттєзвалище не утримується належним чином, не укладені договори на його обслуговування, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про відходи». Площа сміттєзвалища не визначена. - в ході перевірки Любецької селищної ради встановлено, що біля с. Горки в адміністративних межах селищної ради розміщується звалище твердих побутових відходів місцевих територіальних громад. Експлуатація сміттєзвалища здійснюється з порушенням встановлених правил і режиму з експлуатації полігонів для захоронення відходів, а саме: відсутній паспорт на місце видалення відходів, не забезпечено обвалування місця видалення відходів; не виконуються вимоги щодо технології складування відходів; відсутні сітчасті елементи для вловлювання летких фракцій відходів і дані щодо кількості відходів на сміттєзвалищі не обліковуються, що є порушенням ст. 33 Закону України «Про відходи», «Рекомендації з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів». Заходи щодо забезпечення вимог законодавства про відходи та охорони навколишнього природного середовища при здійсненні експлуатації звалища Любецьким селищним головою у відповідності до визначених повноважень не вживаються, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про відходи», ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». - перевіркою Макошинської селищної ради Менського району встановлено, що на відстані 1 км від селища в сторону м. Мена відведено земельну ділянку площею 0,5 га під сміттєзвалище. Відходи на звалищі утилізовуються шляхом пресування із пересипанням грунтом.Місце видалення відходів Макошинської селищної ради не впорядковане та не обваловане. Відходи на сміттєзвалищі розташовуються хаотично, частково поза територією самого звалища. Невчасно проводиться пресування відходів. На даний час звалище заповнене відходами близько однієї десятої. Облік відходів не ведеться, паспорт на місце видалення відходів відсутній, що є порушенням ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», санітарних правил влаштування та утримування полігонів для твердих побутових відходів. - під час перевірки Карпилівської сільської ради Козелецького району встановлено, що на території сільської ради знаходиться сміттєзвалище. Експлуатація сміттєзвалища проводиться за відсутності паспортів МВВ, відсутні журнали первинного обліку відходів, 257

впорядкування сміттєзвалища проводиться не періодично, що є порушенням ст. 17, ст. 33, ст. 21 Закону України «Про відходи». - в результаті перевірки Сосницької селищної ради встановлено, що XII сесією селищної ради від 28.02.2000р. прийнято рішення про відведення земельної ділянки на відстані 4 км від смт. Сосниця по трасі «Сосниця-Н.Сіверський» з лівого боку, в урочищі для місць видалення відходів. Звалище має площу 3,9 га. Відходи утилізовуються шляхом пошарового пресування із пересипанням ґрунту, частина відходів безсистемно накопичені по всій території звалища, облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Паспорт на місце видалення відходів відсутній, що є порушенням ст. 33 Закону України «Про відходи». Відходи завозяться та складуються на території місця видалення відходів без наявності даних дозволу та лімітів, що є порушенням ст. 32 Закону України «Про відходи». За результатами перевірок оформлені акти та надані приписи на усунення порушень. Посадові особи, які допустили порушення вимог природоохоронного законодавства, притягнуті до адміністративної відповідальності. За звітний період перевірено 41 місце складування непридатних ХЗЗР, встановлено, що 17 з них не відповідає екологічним і санітарним нормам. За порушення правил зберігання пестицидів і агрохімікатів до адміністративної відповідальності притягнуто 13 осіб. У м. Бобровиця на території ВАТ «Бобровицький райагрохім» у складському приміщенні зберігаються непридатні до використання тверді та рідкі хімічні засоби захисту рослин у кількості, згідно інвентаризаційних даних, 274,5 тонни. У зв’язку з тим, що ВАТ «Бобровицький райагрохім» протягом тривалого часу не здійснює виробничої та господарської діяльності, фактично власник пестицидів відсутній. На час перевірки ворота складського приміщення закриті, але одні ворота не замкнені, з воріт частково зняті дошки – можливий доступ сторонніх осіб. Дах складського приміщення частково пошкоджений, відсутні декілька листів шиферу, що спричиняє попадання до складу атмосферних опадів. В межах населеного пункту м. Мена на території колишнього ВАТ «Менский райагрохім» знаходиться склад непридатних до використання ХЗЗР, у якому згідно інвентаризаційних даних зберігається 48,59 тонн твердих агрохімікатів. Фактично власник складського приміщення відсутній. На момент перевірки складське приміщення знаходиться у незадовільному стані. Дах складу частково зруйнований, що призводить до попадання у склад атмосферних опадів і створює загрозу забруднення навколишнього природного середовища. Двері та вікна у складському приміщенні відсутні, охорона відсутня, можливий вільний доступ сторонніх осіб. Тара, у якій зберігаються непридатні ХЗЗР пошкоджена, частина агрохімікатів (близько 0,5 тонн) зберігається біля складського приміщення. 258

Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області направлено листи до Бобровицької та Менської райдержадміністрацій щодо проведення робіт по визначенню відповідальних за тимчасове зберігання непридатних ХЗЗР та приведенню складських приміщень у відповідності до санітарно-технічних вимог. ТОВ «Ясне» с. Лизунівка Новгород-Сіверського району на зберіганні знаходяться 0,600 т непридатних до використання засобів захисту рослин. Підприємством забезпечено безпечне їх зберігання та утримання місця зберігання в задовільному стані. На території с. Калиновиця Варвинський район знаходиться склад для зберігання непридатних до використання хімічних засобів рослин. Власник складу відсутній. Стан складу задовільний. В складі знаходиться невизначених хімічних речовин в кількості до 2 тон, які зберігаються в затареному стані в поліетиленових мішках і готові для подальшої утилізації. Доступ сторонніх осіб не обмежений. Склад не знаходиться під охороною. ПОП «Дніпро» с. Дніпровське Чернігівського району на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин. Підприємством забезпечено безпечне їх зберігання та утримання місця зберігання в задовільному стані. Непридатні до використання ХЗЗР зберігаються на дерев’яних стелажах у паперовій та поліетиленовій тарі у кількості 0,3 т. В с. Мазки Прилуцького району на землях запасу сільської ради є місце зберігання непридатних до використання ХЗЗР у кількості 3 т. Стан зберігання непридатних до використання ХЗЗР незадовільний. У с.Боромики Чернігівського району на території сільської ради знаходиться склад непридатних до використання ХЗЗР. Згідно інвентаризаційних даних у складі зберігається 0,310 т непридатних ХЗЗР. Стан зберігання непридатних до використання ХЗЗР незадовільний. На території с.Бережівка Ічнянського району знаходиться склад непридатних до використання ХЗЗР. Згідно інвентаризаційних даних у складі зберігається 1,5 т непридатних ХЗЗР. Стан зберігання непридатних до використання ХЗЗР незадовільний. В с. Іванівка Борзнянського району знаходиться склад непридатних до використання ХЗЗР, що знаходяться на балансі ДП «ДГ «Іванівка». Приміщення знаходиться в задовільному стані. Згідно інвентаризаційних даних у складі зберігається 7 т непридатних ХЗЗР. Стан зберігання непридатних до використання ХЗЗР задовільний. ПОП «Червона зірка» с. Ведильці Чернігівського району на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин. Підприємством забезпечено безпечне їх зберігання та утримання місця зберігання в задовільному стані у кількості 0,48 т; У с. Совхозне Ніжинського району є 2 місця зберігання непридатних до використання ХЗЗР у кількості 2,5 т, одне з яких у незадовільному стані. Приміщення, в яких знаходяться непридатні до використання ХЗЗР належать ТОВ «Ніжин-Агро», але самі непридатні 259

ХЗЗР на баланс підприємства не взято. Вирішується питання утилізації ХЗЗР за рахунок обласного природоохоронного фонду; В с. Вертіївка Ніжинського району є місце зберігання непридатних до використання ХЗЗР у кількості 1,5 т. Стан зберігання непридатних до використання ХЗЗР незадовільний. Приміщення, в яких знаходяться непридатні до використання ХЗЗР належать ТОВ «Ніжин-Агро», але самі непридатні ХЗЗР на баланс підприємства не взято. Вирішується питання утилізації ХЗЗР за рахунок обласного природоохоронного фонду; На території с. Прохори Борзнянського району знаходиться склад непридатних до використання ХЗЗР. Згідно інвентаризаційних даних у складі зберігається 1,5 т непридатних ХЗЗР. Власником непридатних до використання ХЗЗР є СТОВ «Прохорське». Стан зберігання непридатних до використання ХЗЗР задовільний; ТОВ «Берегиня», с. Івангород Ічнянського району на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин. Підприємством забезпечено безпечне їх зберігання та утримання місця зберігання в задовільному стані у кількості 4 т; Місце зберігання непридатних до використання ХЗЗР у кількості 3 т в с. Великозагорівське Борзнянського належать ВАТ «Великозагорівське». Стан зберігання непридатних до використання ХЗЗР задовільний; У с. Високе Борзнянського району знаходиться склад непридатних до використання ХЗЗР. Згідно інвентаризаційних даних у складі зберігається 1 т непридатних ХЗЗР. Власником непридатних до використання ХЗЗР є ТОВ «Обрій». Стан зберігання непридатних до використання ХЗЗР задовільний; СФГ «Деснянські Зорі» с. Ковчин Куликівського району на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин у кількості 2 т. Складське приміщення знаходиться в напівзруйнованому стані. Непридатні ХЗЗР знаходяться як насипом на бетонній підлозі так і на стелажах складського приміщення. Тара (поліетиленові мішки та паперові бочки) пошкоджені. На території складського приміщення в наявності 9 металевих ємностей (7 по 45 м3, 2 приблизно по 30 м3) з яких проступає різкий (близький до аміаку) запах. На території м. Городня знаходяться зруйновані складські приміщення, які на сьогоднішній день залишились без нагляду в зв’язку з ліквідацією підприємства (ВАТ «Городнянський райагрохім»). За результатом раніше проведеної перевірки (31 липня 2009 року) було підтверджено факт крадіжки ємностей для зберігання непридатних до використання в с/г ХЗЗР та факт спалювання агрохімікатів. За даним фактом було повідомлено Городнянський РВ ГУМВС України в Чернігівській області, Городнянську райдержадміністрацію, Чернігівську облдержадміністрацію, Управління МВС України в Чернігівській області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області. Металеві ємності знаходяться на відкритій місцевості – не забезпечені огорожею та не охороняються. Ємності 260

розташовані безпосередньо на землі, що не виключає попадання хімікатів на грунт; ємності не являються герметичними, що не виключає потрапляння до ХЗЗР сторонніх осіб та атмосферних опадів. Кількість непридатних ХЗЗР на даний час невідомий. На території с. Рейментарівка Корюківського району знаходяться непридатні до використання ХЗЗР у кількості 450 кг. Непридатні ХЗЗР затарені у поліетиленові пакети та розміщені у дерев’яному ящику, що знаходиться у забитому дошками підсобному приміщенні відкритого корівника. Є можливість доступу сторонніх осіб. ПСП «Дружба» с. Радомка Семенівського району на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин у кількості 0,5 т. Підприємством не забезпечено безпечне їх зберігання та утримання місця зберігання в задовільному стані. Склад в незадовільному стані, поламаний дах та стіна, є вільний доступ сторонніх осіб. В с. Білоричиця Прилуцького району на території Білоричицької сільської ради на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин у кількості 10,78 т. Складське приміщення знаходиться у незадовільному стані. СВК «Калина» с. Нові Млини Борзнянського району на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин. Підприємством забезпечене їх зберігання та утримання місця зберігання в задовільному стані у кількості 4 т. Доступ сторонніх осіб відсутній. СГК «Городнянське» с. Городня Ічнянського району на балансі підприємства знаходяться непридатні до використання ХЗЗР у кількості 3 т. Склад не має дверей, тому можливий доступ сторонніх осіб, стан зберігання непридатних до використання ХЗЗР незадовільний. На території Товкачівської сільської ради на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин у кількості 3 т. Непридатні до використання ХЗЗР знаходяться в затареному стані в поліетиленових мішках. Доступ до ХЗЗР не обмежений. Місце зберігання непридатних до використання ХЗЗР не знаходиться під охороною, відсутній дах. Стан зберігання є незадовільним. ТОВ «Агрофірма «Надія» с. Ольшана Ічнянського району на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин у кількості 2 т. Складське приміщення цегляне, покрівля – шифер. Непридатні до використання ХЗЗР знаходяться в окремому відділенні розміром 3х3 м на бетонній підлозі в мішках та бочці. Двері у відділення непридатних до використання ХЗЗР відсутні, ймовірний доступ сторонніх осіб. Стан зберігання є незадовільним. ВАТ Ічнянське районне виробниче об’єднання по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім» в м. Ічня на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин у кількості 1 т. Непридатні до використання ХЗЗР знаходяться в металевій завареній ємності, яка установлена на бетонних блоках та території підприємства. Доступ 261

сторонніх осіб та атмосферних опадів до непридатних до подальшого використання ХЗЗР відсутній. Стан зберігання є задовільним. СВК «Полісся» с.Кувечичі Чернігівського району на зберіганні знаходяться непридатні засоби захисту рослин у кількості 0,49 т. Непридатні до подальшого використання ХЗЗР зберігаються в окремому герметичному приміщенні. Доступ сторонніх осіб та атмосферних опадів до непридатних до подальшого використання ХЗЗР відсутній. Стан зберігання є задовільним. Проведена позапланова перевірка Комунального енергогенеруючого підрозділу “Чернігівська теплоелектроцентраль” Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ТехНова” щодо поводження з відходами. В ході перевірки встановлено, що для розміщення основних виробничих відходів – вугільної золи підприємством використовується шламонакопичувач № 1 КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова”, розташований в у ІІ поясі санітарно захисної зоні р. Десна на відстані 1 км від підприємства. При цьому здійснюється гідравлічна система золовидалення. Споруда площею 36 га поділена на 7 секцій з висотою дамб 8,5 – 10 метрів, збудована згідно проекту. Золонакопичувач проектною потужністю 1822 тис. т. експлуатується з 1961 року, на ньому розміщено більше 165 тис.т золи. Право власності на земельну ділянку, загальною площею 106,84 га, на якій розміщені шламонакопичувач № 1 і виробничі потужності підприємства, підтверджено договором на право тимчасового користування землею від 05.03.2001 року з терміном довгострокового користування на умовах оренди на 15 років. У зв’язку з переповненням шламонакопичувачу № 1 та відсутністю резервних площ для розміщення відходів Чернігівською районною радою 22.11.1998р. підприємству видано державний акт ІІ-ЧН №001229 на право користування земельною ділянкою для розташування накопичувача золи № 2. В 2002 році ВАТ “Інститут “Чернігівводпроет” розроблений проект “Золонакопичувач № 2 КЕП “Чернігівська ТЕЦ”, який отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи від 06.02.04р. №53-2002/148. На момент перевірки на підприємстві утворюється біля 90 тис. тонн золи на рік, що за допомогою гідравлічної системи розміщується на шламонакопичувачі№ 1. Щорічно на шламонакопичувач № 2 вивозиться біля 130 тис. тонн золи. Згідно проекту потужність золонакопичувача № 2 становить 900,85 тис. т золи. Згідно облікових данних на ньому розміщено 651,572 тис. т золи. На території золонакопичувача №1 розташований шламонакопичувач та два шлаконакопичувачі. Шламонакопичувач займає територію 1 га і призначений для накопичення токсичних шламів, які утворювались в результаті промивки котлів при роботі їх на мазуті. З 1993 року підприємство не використовує мазут в якості палива, тому шламонакопичувач не використовується. Два шлаконакопичувачі площею 262

по 1 га призначені для накопичення вугільного шлаку використовуються почергово. По мірі наповнення вугільний шлак використовується для підсипки доріг. На шламонакопичувачі № 1 та № 2 підприємством оформлено паспорти місць видалення відходів № 40 від 25.05.2005 року та № 8 від 10.07.2002 року відповідно. В ході обстеження території шламонакопичувачів № 1 та № 2 виявлені місця несанкціонованого розміщення побутових відходів, що є порушенням ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи». VІ. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів Протягом звітного періоду здійснено 163 перевірки щодо охорони рослинного світу. За результатами перевірок складено 211 протоколів (в т.ч. ліси – 168). 214 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 23851 грн., стягнуто – 20094 грн. За збитки заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства пред`явлено 32 претензії і позовів загальною сумою 881679 грн., загальна сума розрахованих збитків складає 2890766 грн. На вимогу прокуратури Семенівського району проведено позапланову перевірку ДП “Семенівське лісове господарство”. Виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини і порушення норм і правил по поліпшенню лісів. Складено 3 протоколи по ст. 64 на 102 грн., ст.68 на 85 грн. та ст.68 на 136 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. При проведенні планової перевірки ДП “Ніжинське лісове господарство” виявлено 1 порушення ЗУ “Про ПЗФ” та 6 порушень встановленого порядку заготівлі деревини. Складено 7 адмінпротоколів: по ст. 91, який направлено на розгляд до райсуду та по ст. 64 на 136 грн., ст.68 на 136 грн., ст. 68 на 136 грн., по ст. 64 на 136 грн., по ст. 64 на 102 грн. та ст.68 на 102 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Збитки завдані навколишньому середовищу обраховуються. На вимогу Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури позапланово перевірено лісокористувача ДП “Семенівкарайагролісгосп”. Виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини. На відповідальну особу складено адмінпротокол по ст.64 та винесено постанову у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. В ході планової перевірки постійного лісокористувача ДП “Добрянське лісове господарство” виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини, порушення правил та інструкцій по відновленню і поліпшенню лісів, невиконання вимог припису. На відповідальних осіб складено 10 протоколів по ст.ст. 64, 67, 68, 91, 188-5 КупАП на суму 1105грн., з них 1 протокол направлено на розгляд до місцевого суду. Нараховано збитки завдані навколишньому природному середовищу в розмірі 6017грн.67 коп. Керівництву надано припис з терміном для усунення виявлених порушень. 263

На вимогу Чернігівської обласної прокуратури в ДП “Сосницярайагролісгосп” виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини та невиконання припису. На відповідальних осіб складено 2 протоколи по ст.ст. 64, 188-5 КупАП на суму 340 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. На вимогу прокуратури Городнянського району в ДП «Городянське лісове господарство» виявлено порушення норм і правил по веденню лісового господарства. На відповідальну особу складено адмінпротокол по ст.68 на 136грн. та виявлено ряд порушень вимог ЗУ “Про мисливське господарство та полювання”, а за невиконання припису ДЕІ в Чернігівські області, на відповідальну посадову особу складено адмінпротокол по ст. 188-5 на 340 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. На вимогу прокуратури Ічнянського району перевірено постійного лісокористувача ДП «Прилуцьке лісове господарство» в Ічнянському районі (Жатьківське та Ічнянське лісництва). Виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини. На подання прокуратури відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 64, та винесено постанову на штраф у сумі 102 грн. На вимогу Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури проведено позапланову перевірку ДП «Чернігіврайагролісгосп» виявлено порушення термінів відтворення лісів. На відповідальну особу складено адмінпротокол по ст. 68 на 136 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. В результаті планової перевірки ДП «Козелецьрайагролісгосп» виявлено порушення Лісового Кодексу України та Закону України «Про відходи». На відповідальних осіб складено адмінпротоколи по ст.82 на 102 грн., ст. 68-136 грн., ст. 64-136 грн. та ст.77ч1 – 102 грн. При проведенні планової перевірки ДП “Щорсрайагролісгосп” виявлено 4 порушення “Санітарних правил в лісах України”. Чотирьох відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 64 – по 102 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень. При проведенні планової перевірки лісокористувача ТОВ “Прогрес” в Сосницькому районі виявлено порушення встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини. На відповідальну особу складено адмінпротокол по ст. 64 та винесено постанову на штраф у сумі 119грн.. В ході планової перевірки ДП “Н.-Сіверське лісове господарство” виявлено порушення “Санітарних правил в лісах України”, правил пожежної безпеки в лісах та ЗУ “Про ПЗФ”. Складено 18 адмінпротоколів, з яких 1 направлено на розгляд до місцевого суду, а по 17-ти накладено штрафів на загальну суму 2227грн.. На вимогу прокуратури Деснянського гарнізону проведено позапланову перевірку ДП МОУ “Остерський військовий лісгосп”. В ході перевірки виявлено порушення “Санітарних правил в лісах України” та правил поліпшення і відновлення лісів. Відповідальних осіб притягнуто до 264

адмінвідповідальності по ст. 68-на 136 грн., ст. 64 – на 102 грн., та по ст. 64- на 136 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень. На вимогу Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури позапланово перевірено лісокористувача РКСЛП “Корюківкаліс”. Виявлено порушення Санітарних правил в лісах України. Складено 2 протоколи по ст. 64 по 136 грн., 1 по ст. 67 на 119 грн. та по ст.77ч.1 на 51 грн. Керівництву пред’явлено претензію на суму 2132 грн. та надано припис для усунення порушень. Планово перевірено ДП “Менарайагролісництво”. Виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини. На відповідальних осіб складено 2 протоколи по ст..64 по 102 грн.; На вимогу Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури позапланово перевірено РК СЛП “Корюківкаліс”. Виявлено факт рубки дерев на головному користуванні 2009 р. після закінчення терміну дії лісорубного квитка. Збитки обраховуються. При проведенні планової перевірки лісокористувача Корюківка ДП “Промінь” ВАТ “КФТП” в Корюківському районі виявлено порушення правил спеціального використання лісових ресурсів. На відповідальну особу складено адмінпротокол по ст. 64 та винесено постанову на штраф у сумі 119 грн. Керівництву надано припис для усунення виявлених порушень; На вимогу прокуратури Чернігівської області позапланово перевірено лісокористувача Корюківського району ПСП “Злагода” с. Наумівка. Виявлено порушення Санітарних правил в лісах України. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 67 на 119 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень; На вимогу прокуратури Чернігівської області позапланово перевірено лісокористувача Корюківського району ПСП “Мрія” с. Савинки. Виявлено порушення Санітарних правил в лісах України. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 67 на 119 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень; В ході планової перевірки ДП “Талалаївкарайагролісництво” виявлено порушення Лісового кодексу України. На відповідальних осіб складено 2 протоколи по ст. 64 та 2 протоколи по ст. 68, винесено постанови на 340 грн.; При проведенні планової перевірки лісокористувача СВК “Полісся” в Корюківському р-ні виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини. На відповідальну особу складено протокол по ст. 64 на 102 грн.; В ході планової перевірки лісокористувача ПСП “Рекорд” в Корюківському р-ні виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини та норм і правил по веденню л/г. На відповідальних осіб складено протоколи по ст. 64 на 85 грн. та ст. 68 на 102 грн.; Планово перевірено ТОВ “СЛГ Авангардліс”. Виявлено порушення встановленого порядку заготівлі деревини, правил ведення л/г, вимог 265

передбачених лісорубним квитком. На відповідальних осіб складено протоколи по ст. 68 на 119 грн., ст. 64 на 119 грн., ст. 67 на 85 грн., по ст.67 на 85 грн.; Планово перевірено ДП «Городнярайагролісгосп». Виявлено порушення пожежних правил в лісах України. На відповідальну особу складено протокол по ст. 77 ч2 та винесено постанову на 170 грн.; Перевірено ДП “Куликівкарайагролісництво”. Виявлено порушення санітарних правил в лісах України. На відповідальну особу складено протокол по ст.64 на 119 грн.; На вимогу ЧМПП позапланово перевірено ДП «Остерський військовий лісгосп». Виявлено незаконну порубку 110 дерев. Збитки становлять 71359 грн. Матеріали перевірки направлено до ЧМПП; Планово перевірено ДП «Варварайагролісництво». Виявлено 3 порушення використання лісосічного фонду. Складено 3 протоколи по ст.64, 68, 64. Накладено штрафів по 136 грн. відповідно; На вимогу прокуратури Ічнянського р-ну позапланово перевірено СТОВ «Андріївське». Виявлено незаконну рубку дерев та порушення встановленого порядку заготівлі деревини. Складено 2 протоколи по ст..64 – на 102 грн. та по ст.68 – на 136 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Матеріали по незаконній порубці дерев передано до прокуратури Ічнянського р-ну та Ічнянського РВ; Планово перевірено ДП «Холминське лісове господарство». Виявлено 7 порушень лісового та 1 порушення мисливського законодавства. Складено 8 протоколів на загальну суму 1241 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень; Під час перевірок об’єктів рослинного світу виявленні незаконні рубки зелених насаджень в межах населених пунктів інспекторами складаються відповідні матеріали, нараховуються суми збитків і направляються до РВ УМВС для встановлення осіб порушників. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони зелених насаджень на території Павлівської сільради Ріпкинського району виявлено порушення ст. 10 ЗУ «Про рослинний світ», зокрема незаконну рубку дерева в полезахисній лісосмузі. На порушника складено протокол по ст. 65-1 КупАП та накладено штраф у сумі 102 грн. Нараховано збитки завдані навколишньому природному середовищу в розмірі 741 грн.65коп. Матеріали перевірки направлені до прокуратури Чернігівської області. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони і використання об’єктів рослинного світу в м. Чернігові виявлено факт пошкодження дерева липи силами КП «Зеленбуд» без відповідних дозволів. Нараховано збитки завдані навколишньому природному середовищу в розмірі 320 грн. та відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 153 КупАП штраф на суму 51 грн. Керівництву надано припис для усунення даного порушення. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони і використання об’єктів рослинного та тваринного світу виявлено 266

незаконне знищення 11 ялин колючих (форма голуба) встановленими особами на землях лісового фонду ДП “Городнярайагролісгосп”. На винних осіб складено протоколи по ст. 65 на 170 грн. та 88-1 КупАП, який направлено у Городнянський райсуд. Нараховано збитки в розмірі 2941 грн., які сплачено добровільно. На вимогу прокуратури Щорського району проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при знесенні зелених насаджень на території Староборовицької сільради Щорського району. В ході перевірки виявлено незаконну рубку дерев 2008 року. Збитки завдані навколишньому середовищу становлять 22245 грн. Матеріали перевірки передано до Щорської прокуратури для вирішення питання по суті. Проведено перевірку за скаргою жителів с. Голубівка Прилуцького району, виявлено незаконне знесення 2-х дерев на території сільради. Винну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст.. 153 на 51 грн. Збитки завдані навколишньому середовищу становлять 2360 грн. В ході позапланової перевірки ПП “Рассвет” на території Печівської сільради Борзнянського району виявлено незаконні вирубки дерев в лісових насадженнях. Збитки завдані навколишньому середовищу становлять 247554 грн. При здійсненні позапланової перевірки Хотіївської с/ради Корюківського району виявлено незаконне знесення 582 дерев з відома сільського голови. Заподіяна шкода становить 271390 грн. Матеріали перевірки направлено до прокуратури Корюківського району. В ході планової рейдової перевірки по контролю за станом охорони та використання рослинного світу в м. Чернігові виявлено незаконне знесення 14 дерев під час реконструкції ринку силами КП “Паркування та ринок”. На відповідальну особу складено адмінпротоколи по ст. 153 на 51 грн. та пред’явлено претензію для добровільного відшкодування 9258 грн. збитків. Позапланово перевірено факти викладені в скарзі стосовно знесення зелених насаджень на території Петрушинської с/р Чернігівського р-ну. Виявлено незаконне знесення дерева. На порушника складено протокол по ст. 153 на 51 грн.; В ході планової рейдової перевірки виявлено незаконну порубку дерев на території Т.Шевченківської с/р Ріпкинського р-ну. На порушника складено протокол по ст. 88-1, який направлено до райсуду. Збитки становлять 64366,47 грн. – передано до Ріпкинського РВ УМВС; При проведенні рейдової перевірки виявлено незаконну порубку дерев на території Локнистенської с/р Менського р-ну. Збитки становлять 20937,93 грн. – передано до Менського РВ УМВС; В ході позапланової перевірки в смт. Макошино виявлено незаконну порубку дерев. Матеріали передано до Менського РВ УМВС; Планово проведено рейд по зеленим зонам м. Чернігова. Виявлено 2 порушення. Складено 2 протоколи по ст. 153 на 51 та 34 грн. відповідно; 267

В рамках операції «Новорічна ялинка» здійснено ряд перевірок заготівлі та придбання новорічних ялинок. В ході операції виявлено порушення порядку придбання об’єктів рослинного світу, незаконні порубки 1100 новорічних дерев сосен. Збитки складають 190374 грн. За порушення порядку придбання об’єктів рослинного світу розраховані збитки завдані навколишньому середовищу становлять 59356 грн. Всі матеріали передані до ЧМПП для вирішення питання по суті. VІІ. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу та водних живих ресурсів. Протягом 2010 року здійснено 49 перевірок по контролю за станом тваринного світу. За результатами перевірок складено 42 протоколи до адмінвідповідальності притягнуто 60 осіб. Загальна сума накладених штрафів складає 15470 грн., стягнуто – 10336 грн. Протягом звітного періоду проведено 21 перевірку по контролю за станом водних живих ресурсів (13 по браконьєрству). За результатами перевірок складено 28 протоколів, 8 з яких передано для розгляду у судові органи, 20 осіб притягнуто до адмінвідповідальності. Сума накладених штрафів складає 1819 грн., стягнуто 1054 грн. На вимогу прокуратури Ічнянського району позапланово перевірено користувача мисливських угідь ТОВ МРП “Ічня”. Виявлено невиконання припису інспекторів ДЕІ. На керівника складено протокол по ст. 188-5 КупАП, винесено постанову в сумі 340 грн. та надано припис для усунення порушень. В ході планової перевірки користувача мисливських угідь ТОВ СМРП “Динамо” виявлено невиконання припису інспектора ДЕІ. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 188-5 на 340 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень. В ході планової перевірки користувача мисливських угідь ТОВ СМРП “Придеснянське” виявлено невиконання припису інспектора ДЕІ. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст. 188-5 на 340 грн. Керівнику надано припис для усунення порушень. В ході планових перевірок мисливських господарств ТОВ «Орлан», ТОВ «Бізон» в Ріпкинському районі, ТОВ «Каштан» в Н. Сіверському районі виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство і полювання», керівникам надано приписи для усунення порушень. Керівника ТОВ «Каштан» притягнуто до адмінвідповідальності по ст.188-5 на 255грн. за невиконання вимог попереднього припису. В ході планової перевірки користувача мисливських угідь ТОВ «Земля і воля–М» виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» та невиконання припису ДЕІ. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності по ст.. 188-5 у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Керівництву надано приписи для усунення виявлених порушень. При перевірці користувача мисливських угідь ТОВ «Лисяча нора» виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання». Керівництву надано припис для усунення порушень. 268

Планово перевірено користувача мисливських угідь ТОВ “МГ Орішне”. Виявлено не виконання припису ДЕІ. На відповідального складено протокол по ст. 188-5 на 255 грн. та надано керівництву припис для усунення порушень. В ході планових рейдових перевірок виявлено 21 порушення правил полювання. Складено 21 протокол: 85 ч.1 на загальну суму 4692 грн. Планово перевірено користувача ВЖР ПП “Бєлік”. Виявлено порушення правил спортивного рибальства. Керівнику надано припис для усунення порушень. Планово перевірено користувача ВЖР ТОВ «Штиль», користувача ВЖР ТОВ «Рибалка», користувача ВЖР ПП «Трактородеталь». Порушень не виявлено. VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду Протягом звітного періоду здійснено 79 перевірок по природнозаповідному фонду. Під час перевірок об’єктів ПЗФ складено 43 протоколи, 40 з яких направлені на розгляд до місцевих судів. 3 осіб питягнуто до адмінвідповідальності на суму 1020 грн., стягнуто – 255 грн. В ході планової перевірки об’єктів ПЗФ на території Ярославської сільської ради Бобровицького району порушень не виявлено. При перевірці об’єктів ПЗФ на території Старобасанської сільської ради Бобровицького району виявлено порушення Положення Про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду України, а саме знаки не відповідають державним стандартам. Керівництву надано припис для усунення даного порушення. В ході планової перевірки об’єктів ПЗФ на території Новобиківської сільської ради Бобровицького району виявлено порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природнозаповідного фонду (відсутність знаків на об’єктах). На відповідальну особу складено адмінпротокол по ст. 91, який направлено до місцевого суду Бобровицького району. Керівництву надано припис для усунення порушень. В ході планової перевірки об’єктів ПЗФ на території Пісківської сільської ради Бобровицького району виявлено порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду (відсутність знаків на об’єктах). На відповідальну особу складено адмінпротокол по ст. 91, який направлено до місцевого суду Бобровицького району. Керівництву надано припис для усунення порушень. В ході планової перевірки об’єктів ПЗФ Рубанської сільради Бахмацького району виявлено порушення ЗУ “Про ПЗФ”. Керівництву надано припис для усунення порушень. В ході планового відпрацювання по об’єктах ПЗФ Прилуцького району на території Івковецької, Переволочанської, Смоської та 269

Ряшківської сільських рад виявлено порушення ЗУ “Про ПЗФ”. Смоському сільському голові надано припис для усунення порушень. Планово перевірено Ічнянський національний природний парк. Виявлено 4 порушення ЗУ “Про ПЗФ”. На 4-х відповідальних осіб складено протоколи по ст. 91 КупАП, які направлено на розгляд до місцевого суду. Керівнику надано припис для усунення порушень. В ході планової перевірки об’єктів ПЗФ на території Софіївської сільради Щорського р-ну виявлено невиконання припису ДЕІ. На відповідального складено адмінпротокол по ст. 188-5 на 255 грн. та надано припис для усунення порушень. Проведено планову перевірку об’єктів ПЗФ на території Кіровської сільради Н.-Сіверського р-ну виявлено порушення ЗУ “Про ПЗФ”. На відповідальну особу складено протокол по ст.91, який направлено на розгляд до суду. Керівнику надано припис для усунення порушень. При проведенні планової перевірки об’єктів ПЗФ на території Обєднанської сільради Н.-Сіверського р-ну виявлено порушення ЗУ “Про ПЗФ”. На відповідальну особу складено протокол по ст.91, який направлено на розгляд до суду. Керівнику надано припис для усунення порушень. IХ. Екологічний контроль на державному кордоні Постами екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон за 2010 рік було перевірено 142767 одиниць автотранспорту та 27685 вагонів. Здійснено екологічний контроль 1198146 тон вантажів та радіологічний контроль 2265469 тон вантажів. За звітній період здійснено 30 затримань, 1 випадок повернення. Працівниками постів екологічного контролю за звітній період винесено 656 постанов на суму 17272 грн. які стягнуті в повному обсязі.

270

15.4 Виконання державних цільових екологічних програм Фінансування природоохоронних заходів в області відбувається у відповідності до державних та регіональних програм, зокрема Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води і програмою охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки (“Екологія-2010”). Програми мають спільні заходи з програмою соціально-економічного розвитку області, регіональною програмою «Захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Чернігівській області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року», та іншими діючими програмами спрямованими на покращення стану навколишнього природного середовища. Програма «Екологія – 2010» розроблялась як довгостроковий план дій, метою якого є створення безпечних умов проживання людей та відновлення природного середовища в області. За роки її існування значна кількість природоохоронних заходів, яка охоплювала вирішення насущних екологічних проблем області, була втілена у життя. За час дії Програми (2000–2010 роки) виконано природоохоронних заходів на загальну суму 587,9 млн. грн., що становить 86,2% до передбачених Програмою. Протягом 2010 року профінансовано виконання заходів на загальну суму 117369,52 тис. грн., що склало 85,31 % від запланованих, в тому числі за рахунок:  державного бюджету – 9482,36 тис. грн.;  місцевого бюджету – 11580,46 тис. грн (в т.ч. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) – 3828,8 тис. грн..);  інших джерел фінансування – 96306,7 тис. грн Кошти державного бюджету використано на:  берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливої дії вод – 3461,00 тис. грн  заходи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок – 2544,4 тис. грн.;  заходи по охороні та відтворенню лісових ресурсів – 753,7 тис. грн.  будівництво і реконструкція об’єктів комунального господарства – 2 723,26 тис. грн. За рахунок бюджетних та позабюджетних коштів проводились роботи по будівництву та реконструкції очисних споруд в м. Чернігові, м. Ніжині, Козелецькому, Ічнянському, Коропському, Корюківському, Ріпкинському, Срібнянському, Талалаївському та Чернігівському районах. В 26 населених пунктах області будувалися нові та ремонтувалися старі 271

водопровідні мережі. На виконання вищезазначених робіт було витрачено близько 5 млн. грн. Продовжуються роботи по поліпшенню екологічного стану річок області, особлива увага приділяється малим річкам, малоздатних до самовідновлення. Було здійснено винесення в натуру проекту землеустрою щодо визначення меж та розмірів прибережної захисної смуги вздовж річки Стрижень в межах її водоохоронної зони на території міста Чернігова, розчищувались притоки річок Борзенка, Турчанка, Прибинка, розпочато роботи по поліпшенню екологічного стану р.Стрижень в м.Чернігів. Розроблено проект землеустрою щодо визначення меж та розмірів прибережної захисної смуги вздовж річки Десна в межах її водоохоронної зони на території міста Чернігова. Розпочато будівництво водовідведення поверхневих вод із частковим відведенням грунтових вод по вул. Калініна в смт. Ріпки. В 2010 році були проведені берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливих дій поверхневих вод в Сосницькому, Менському, Ріпкинському районах. Велику увагу в Програмі «Екологія– 2010» приділяється належному утриманню полігонів твердих побутових відходів, не тільки ліквідації, а й попередженню виникнення стихійних сміттєзвалищ. В 2010 році розпочато реконструкцію полігону твердих побутових відходів м. Щорс. Протягом 2010 року в рамках Програми проведені заходи по збереженню земельних ресурсів на загальну суму 8200,5 тис.грн.: агротехнічні протиерозійні заходи на с/г угіддях: безвідвальна оранка; заходи хімічної меліорації ґрунтів: вапнування кислих ґрунтів; розробка проектів будівництва протиерозійних захисних валів; здійснення заходів з консервації земель шляхом створення захисних лісових насаджень. Лісовими господарствами області витрачено більше 52689,86 тис. грн. на заходи по збереженню та захисту лісових насаджень від самовільних порубок, шкідників та хвороб, влаштуванню протипожежних розривів та смуг, посадці лісових культур, особливо захисних лісонасаджень у ярах, балках, на пісках, берегах річок і водойм та на землях, що вийшли із сільськогосподарського обігу. З метою поширення інформації про стан довкілля та залучення громадськості до вирішення природоохоронних проблем Держуправління видає щорічну Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області та Екологічний паспорт області, здійснюється видання еколого-просвітницької літератури. На ці заходи з обласного фонду ОНПС витрачено 60 тис. грн. Для більш тісного контакту з громадськістю та засобами масової інформації при Держуправлінні створено Орхуський центр, на підтримання якого з обласного фонду виділяються кошти, в тому числі в 2010 році – 10 тис. грн. Для залучення молоді до покращення стану 272

довкілля з року в рік, не став винятком і 2010 рік, проводиться обласний екологічний конкурс «До чистих джерел» та місячник-конкурс посадки дерев. В 2010 році Програма «Екологія-2010» завершила свою дію. Розроблено проект «Програми охорони навколишнього природного середовища області на 2011 – 2015 роки та перспективу до 2020 року». З 2003 року в області діє Програма формування національної екомережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки, затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 14 серпня 2003 року. На виконання заходів розбудови екомережі в області, в 2010 році проведено: - розроблено наукове розроблення створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» - Створенно геоінформаційну систему природно – заповідного фонду Чернігівської області; - Розроблено геоінформаційну регіональну схему екомережі області; - продовжено роботи по встановленню в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду; - проведено роботи по виявленню нових територій та об’єктів цінних для подальшого заповідання. - виготовленно 343 інформаційно-охоронні знаки на об’єкти пзф. - створені ботанічний заказник місцевого значення «Кулишеві луги» (Варвинський р-н) та іхтіологічний заказник місцевого значення «Лісконоги» (Новгород-Сіверський р-н). - продовжено роботи по розширенню Ічнянського НПП . На охорону та відтворення мисливських тварин на території області було витрачено 4202 тис. грн. Загальна сума витрат на ведення мисливського господарства склала 12207,8 тис. грн. Для наукового забезпечення виконання Програми в 2010 році були залучені наукові співробітники Чернігівського педагогічного університету, Чернігівського державного інституту економіки і управління, Мезинського та Ічнянського національних природних парків, регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський». Для збереження цінних болотних масивів в Ічнянському, Ніжинському, Прилуцькому районах проводились роботи по визначенню територій для включення в Ічнянський національний природний парк. Територію гідрологічного заказника місцевого значення «Бондарівське болото» заплановано включити до складу національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» з вилученням та віднести до заповідної зони парку. З метою інформування громадськості щодо мети і завдань розбудови екологічної мережі були проведені виступи в засобах масової інформації, лекції, зустрічі з громадськістю, круглі столи. 273

15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища Сьогодні стан навколишнього природного середовища є загальнодержавною проблемою, комплексне вирішення якої залежить не лише від міністерств, відомств або органів місцевого самоврядування окремих адміністративно-територіальних регіонів, але і від кожного громадянина. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. З метою оцінки стану довкілля, ефективності заходів,спрямованих на підтримання екологічної рівноваги на території держави, забезпечення конституційного права людини на безпечне для її життя і здоров′я довкілля в Україні функціонує система моніторингу довкілля. Система моніторингу – це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень,організація короткострокового та довгострокового прогнозування змін навколишнього природного середовища, які повинні враховуватися при розробці і виконанні програм та заходів щодо економічного та соціального розвитку, в тому числі щодо охорони навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Відповідно до повноважень Держуправлінням ОНПС в Чернігівській області продовжувалась робота по створенню та вдосконаленню системи моніторингу довкілля області. Порядок проведення державного екологічного моніторингу регулюється Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. (з наступними змінами), а також нормативно-правовими актами, що регулюють порядок здійснення моніторингу окремих природних ресурсів і певних типів об’єктів. Положенням про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу довкілля по Чернігівській області встановлено єдині загальні вимоги до порядку інформаційної взаємодії суб’єктів обласної системи моніторингу довкілля області, визначено основні принципи інформаційного співробітництва, загальний порядок формування, отримання та надання інформації щодо моніторингових спостережень за станом навколишнього природного середовища. Суб’єкти системи моніторингу довкілля області здійснюють моніторингові дослідження навколишнього природного середовища у межах своїх функціональних повноважень та згідно відомчих планів. 274

Фінансування на виконання моніторингових досліджень здійснюється в межах бюджетних асигнувань відповідних установ. Координацію діяльності суб’єктів системи моніторингу довкілля області здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Чернігівської області. Суб′єктами обласної системи моніторингу довкілля виступають: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; - Державна екологічна інспекція в Чернігівської області; - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації; - Головне управління МНС України в Чернігівській області; - Чернігівський обласний центр з гідрометеорології; - Обласна санітарно-епідеміологічна станція; - Управління охорони здоров’я облдержадміністрації; - Деснянське басейнове управління водних ресурсів; - Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства; - Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість»; - Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області; - Управління державної ветеринарної медицини в області; - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області; - Головне управління Держкомзему у Чернігівській області; - Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації; - КП «Чернігівводоканал»; - КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова»; - Головне управління статистики в Чернігівській області; - Чернігівський державний технологічний університет; - Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка; - Чернігівський державний інститут економіки і управління; - Ніжинський державний університет ім. М.В.Гоголя. Моніторинг атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Обласна санітарно-епідеміологічна станція та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Моніторингові дослідження джерел скидів стічних вод та стан поверхневих вод проводять Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління 275

водних ресурсів, КП «Чернігівводоканал»та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Моніторинг підземних вод здійснюють Обласна санітарноепідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, КП «Чернігівводоканал» та Чернігівський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». Моніторинговими дослідженнями ґрунтів займаються Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Деснянське басейнове управління водних ресурсів та Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». 23 грудня 2010 року відбулося засідання Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля Чернігівської області. На засіданні обговорювалися можливості виконання в повному обсязі регламентів обміну екологічною інформацією, використання геоінформаційних систем, питання інтеграції заходів моніторингу довкілля області в Програму охорони навколишнього природного середовища на 2011 – 2015 роки та перспективи до 2020 року. Функцію регіонального центру моніторингу довкілля області виконує відділ заповідної справи та екомережі, взаємодії з ЗМІ та громадськістю Держуправління. Відділом здійснюється збір, обробка та узагальнення екологічної інформації від суб’єктів системи моніторингу довкілля області. Узагальнена екологічна інформація щомісячно розміщується на веб-порталі Мінприроди в рубриці «Стан довкілля» та на сайті Держуправління. Для вдосконалення використання системних моніторингових даних стану довкілля області розпочато впровадження ГІС – геоінформаційних систем. Це комп’ютерні інформаційні системи, які забезпечують отримання, зберігання, обробку, аналіз, доступ, відображення та розповсюдження геопросторових даних. Всі ці етапи об’єднуються назвою – ГІС-технології. На сьогоднішній день пріоритетними є створення та використання електронних картографічних продуктів. Структуру ГІС складає набір інформаційних шарів, кожен з них відноситься до однієї теми в межах території області. Сучасні ГІС – платформи вміщують вичерпний набір функцій запитів. Найпростіша форма просторових запитів полягає в отриманні характеристики об’єкта по вказівці його курсором на моніторі. Міністерством охорони навколишнього природного середовища була передана Держуправлінню ліцензована ГІС – ArcGIS, ArcGIS включає модулі зберігання просторових даних, створення та редагування карт, 276

географічну обробку даних, забезпечує широкий вибір функцій просторового моделювання та аналізу та багато іншого. В 2010 році розроблена геоінформаційна система природнозаповідного фонду регіону, що дає змогу інтерактивного обслуговування користувачів, а саме розміщення в мережі інтернет картографічної екологічної інформації. Табл.15.5.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Міністерство охорони навколишнього природного середовища – Державна екологічна інспекція в Чернігівській області 2 Міністерство надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівський обласний центр з гідрометеорології 2 Міністерство охорони здоров’я Чернігівська обласна санітарноепідеміологічна станція 1

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень Річки та Промис Моря водоймища лові Атмос Підземн Ґрунт викиди Джерел Джерел ферне і в и скидів Реш скидів Реш повітря води атмос стічних та стічних та феру вод вод 3 4 5 6 7 8 9 10

116

135

637

304

277

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Міністерство аграрної політики Чернігівський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” 4 Державний комітет України по водному господарству 635. Десня нське басейнове управління водних ресурсів (лабораторія вод та ґрунтів Чернігівської гідрогеолого – меліоративної експедиції) 5 Міністерство будівництва, архітектури та житлово– комунального господарства -КП “ Чернігівводоканал” 1

278

Табл.15.5.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів

Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм 3

Програма міжрегіонального і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації до 2010 року і заходів до неї

Державна екологічна інспекція в Чернігівській області

Програма (план дій) охорони довкілля використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма формування національної екологічної мережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів Деснянського РУВР Дніпровського БУВР”

Деснянське басейнове управління водних ресурсів

Регіональна програма «Захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Чернігівській області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року».

№ 1

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

Деснянське басейнове управління водних ресурсів

Основні рекомендації, надаються за результатами впровадження регіональних програм 4

Міжрегіональне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та ліквідації наслідків техногенних катастроф Система дій та напрямків роботи в сфері охорони довкілля, реалізація яких дозволить раціонально використовувати природний потенціал області і забезпечити сприятливі умови для проживання та здоров’я людей

Збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій Оцінка радіологічного і гідрохімічного стану водних ресурсів області. Природоохоронні заходи, спрямовані на покращення екологічного стану річок та водойм шляхом їх розчищення та упорядкування.

15.6. Державна екологічна експертиза Екологічна експертиза – один з превентивних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Відповідно Закону України “Про екологічну експертизу” екологічна експертиза може здійснюватися спеціально уповноваженими державними органами, еколого-експертними формуванями та об’єднаннями громадян. 279

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області здійснює державну екологічну експертизу проектної документації об’єктів, які становлять екологічну небезпеку і діяльність яких може негативно вплинути на стан довкілля. Державна екологічна експертиза здійснюється у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку. Протягом 2010 року відділом державної екологічної експертизи в складі 4 спеціалістів проведено 110 експертиз передпроектної та проектнокошторисної документації. Через порушення вимог природоохоронного законодавства та нормативних документів, повернуто на доопрацювання 36 комплектів документації, тобто 33%. Для порівняння, в 2009 році відділом державної екологічної експертизи здійснено 256 експертиз, частка проектів повернутих на доопрацювання складала 36%. Перелік розглянутих проектів: - АЗС, станцій технічного обслуговування, складів ПММ – 22, - об’єктів виробництва тепла – 21, - газопроводів – 3, - об’єктів машинобудування, металообробки, промислових – 8, - водозаборів та мереж водопроводу – 4, - гідротехнічних споруд, меліоративних систем – 7, - каналізаційних споруд і мереж – 12, - берегоукріплення – 1, - об’єктів деревообробки – 1, - об’єктів видобування, переробки нафти і газу – 12, - об’єктів по виробництву продуктів харчування – 2, - переробки, зберігання, поховання відходів – 2, - тваринницьких комплексів – 1, - зернопереробки – 5, - торгівельних центрів – 1, - інших – 8. Проведено екологічну експертизу проектів «Детальний план території. Функціонально-планувальна організація території лісопарку “Ялівчина» та «Детальний план території П’ять кутів». На виконання Наказів Мінприроди України №223 від 14.05.2009 р., №270 від 04.06.2009 р., №257 від 03.11.2009 р., №161 та №162 від 13.04.2010 р., на розгляді Мінприроди України за звітний період перебувало 57 комплектів проектно-кошторисної документації і підготовлених Держуправлінням проектів висновків державної екологічної експертизи. По 34 з представлених проектів, Мінприроди України здійснило оцінку документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій, з них:

280

 «Комплекс сервісного обслуговування ТОВ «КІН» на автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, с. Калитянське, Козелецького району, Чернігівської області»;  «Автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) об’ємом 10м3 на АЗС №16 за адресою: м.Чернігів, вул. Кільцева,1»;  «Розширення існуючої АЗС для улаштування автогазозаправного пункту на орендованій земельній ділянці по вул. Ціолковського, 30 в м.Чернігові»;  «Будівництво автомобільної газонаповнювальної компресорної станції по вул.Інструментальній, 24 на орендованій земельній ділянці в м.Чернігові»;  «Реконструкція автозаправної станції з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів по вул.Ріпкінській, 3-б в м.Чернігів»;  «АГЗП по вул.Курській,7б в м.Чернігові»;  «Реконструкція власного приміщення складу непродовольчих товарів по вул.Толстого, 151 в м.Чернігові для улаштування приміщення складу, мийки автомобілів на чотири пости майстерні для автомобілів та улаштування прибудови з торця будівлі для побутових приміщень та автономного джерела теплопостачання на орендованій земельній ділянці з виділенням черговостей: І-ша черга – мийка автомобілів на чотири пости та улаштування прибудови з торця будівлі для побутових приміщень та автономного джерела теплопостачання»;  «Реконструкція власної будівлі механіко-заготівельного корпусу 44/1 для улаштування адміністративно-виробничої дільниці по вул.Одинцова, 25 в м.Чернігові на орендованій земельній ділянці з виділенням черговостей будівництва: І черга – реконструкція першого та другого поверхів механіко-заготівельного корпусу 44/1 для улаштування адміністративних приміщень та збирального цеху з улаштуванням автономного джерела теплопостачання»;  «Будівництво групи житлових будинків з вбудованоприбудованими приміщеннями та торгівельним центром по проспекту Миру, 118 в м. Чернігові з виділенням черговості: перша черга – будівництво торгівельного центру»;  «Розширення зерносховища ТОВ «Елеватор АГРО» на 80000т зерна в с.Івківці, Прилуцького району, Чернігівської області»;  «Реконструкція орендованих виробничих будівель, розміщених на орендованій у ЗАТ «Прилучанка» земельній ділянці під виробництво по пошиву взуття по вул.Костянтинівській, 62 в м. Прилуки Чернігівської області»;  «Установка транспортабельної котельні ТКУ-1,8Г (Є) (D=2,5т пари/год) на ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» в смт Лосинівка по вул.Воровського, 9»;  «Улаштування ставка для меліоративного покращення земельних ділянок з метою сільськогосподарського виробництва за 281

адресою Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області»;  «Коригування проекту магазину у зв`язку з улаштуванням дахової котельні по вул. Шевченко-11-а в м. Ніжині Чернігівської області»;  «Підвищення категорійності електропостачання Ярошівського родовища»;  «Зерноочисний комплекс ЗАВ-50 та сушарка DPSL 8560 в с.Гайворон Бахмацького району Чернігівської області» та інші. Протягом 2010 року відділом: - погоджено внесення змін до генерального плану м.Чернігова щодо розміщення багатоквартирної житлової забудови на території військового містечка №1 по вул.Михалевича; - підготовлено листи-погодження містобудівних обґрунтувань стосовно розміщення для чотирьох об’єктів. Інформація щодо еколого-експертної діяльності розміщалася щомісяця на веб-сайті Держуправління. За участю представників громадськості проведено засідання Круглого столу на тему: «Проведення громадських експертиз об’єктів господарської діяльності, що плануються до будівництва в області». Загальні результати роботи з еколого-експертної діяльності Держуправління у 2010 році наведено в табл.15.6 Табл. 15.6 Еколого-експертна діяльність у 2010 році. Виконання робіт

1 Проведено експертиз перед проектної ( ТЕО, ТЕР,ТЕД ), проектної (проект, робочий проект) документації, в тому числі Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна Позитивно Повернуто на кількість оцінено доопрацювання (шт.) та оцінено негативно (шт.) 2

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно ( % від загальної кількості ) 5

110

282

15.7. Економічні засади природокористування 15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності На сьогодні в Україні розроблено і впроваджено основні елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Найважливішими з них є: — збір за забруднення навколишнього природного середовища; — система зборів за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних тощо); — відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності. Збереження, відновлення та раціональне використання природних ресурсів – головна мета діяльності державної системи охорони навколишнього природного середовища. Державне управління охорони навколишнього природного середовища спільно з Державною екологічною інспекцією забезпечують роботу еколого-економічного механізму раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища в області, здійснюють координацію природоохоронної діяльності відомств, підприємств, установ і організацій в області. З 1999 року збір за забруднення – головне джерело надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища (державного, обласного та місцевих), які були створені державою з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів (ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 50, 20 і 30 відсотків. З метою посилення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення, оптимізації роботи по організації бюджетного прогнозування надходження коштів від збору до природоохоронних фондів всіх рівнів, Держуправлінням постійно ведеться робота з обміну відповідної інформації з органами державної податкової адміністрації, фінуправлінням, органами місцевого самоврядування, управлінням статистики. Таким чином до органів державної податкової адміністрації Держуправлінням щорічно надається перелік підприємств, установ, організацій, суб’єктів господарювання, яким видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів по Чернігівській області в розрізі районів та міст обласного підпорядкування. 283

В цілому в області налічується 14635 організацій, підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності платників збору за забруднення, якими протягом 2010 року сплачено 16520,922 тис. грн. екологічних зборів. Показниками державного бюджету передбачалось надходження коштів за забруднення навколишнього природного середовища до обласного та місцевих (міських, селищних сільських) бюджетів по Чернігівській області в сумі 9415,0 тис. грн., в тому числі: до обласного бюджету – 6220,3 тис. грн. до місцевих бюджетів – 3194,7 тис. грн. За інформацією головного фінансового управління облдержадміністрації план доходів до Державного бюджету в 2010 році не доводився. Фактично сплачено за забруднення навколишнього природного середовища 18333,8 тис. грн., що складає 194,7 % до плану, в тому числі: до державного бюджету – 5504,7 тис. грн.; до обласного – 9163,8 тис. грн.; до місцевих бюджетів – 3665,3 тис. грн. Надходження коштів до бюджетів усіх рівнів у 2010 році збільшилось у порівнянні з минулим роком на 3287,2 тис. грн. Показники фактичних надходжень зборів за спеціальне використання природних ресурсів до державного та місцевих бюджетів у 2010 році наведені в табл. 15.7.1 Табл. 15.7.1 Фактичні надходження зборів за спеціальне використання природних ресурсів за 2010 рік тис. грн. Пор. №

2. 3. 4.

Показники

Державний бюджет

Місцевий бюджет

ВСЬОГО

План

Факт

План

Факт

План

Факт

Збори за спеціальне використання природних ресурсів – всього

114826,3

120331,0

114827,0

117880,9

229653,3

238211,9

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

20436,1

1026,9

1192,9

21463,0

21629,0

12908,5

44447,7

45011,2

44977,1

37032,5

103821,6

103329,5

1,5

9415,0

18333,8

Збір за спеціальне водокористування Платежі за користування надрами Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

Плата за землю

Плата за використання інших природних ресурсів

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

563,5

103821,6 1,5

1,5

5504,7

284

9415,0

529,4

103329,5

12829,1

15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі Фінансування природоохоронних заходів в області здійснюється з Державного бюджету та місцевих бюджетів (в тому числі Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища), а також із власних коштів підприємств, організацій і установ. У 2010 році кошти фондів охорони навколишнього природного середовища спрямовувались на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, визначених згідно з «Переліком видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1999р. № 1147 із змінами та доповненнями. Перелік видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2010 рік був сформований на підставі запитів на фінансування, поданих райдержадміністраціями та міськвиконкомами міст обласного підпорядкування відповідно до Положення про обласний фонд, затвердженого рішенням двадцять шостої сесії обласної ради від 11 вересня 2009 року, попередньо узгоджений постійною комісією обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів і облдержадміністрацією. Головним розпорядником коштів обласного фонду ОНПС є управління капітального будівництва облдержадміністрації. За рахунок коштів обласного фонду профінансовано заходів на загальну суму 3828,8 тис. грн. Основними напрямками фінансування були заходи по ліквідації іншого забруднення навколишнього природного середовища (будівництво, реконструкція об’єктів) – 2351,645 тис. грн.; утилізації відходів (реконструкція полігону твердих побутових відходів в м. Щорс) – 20,05 тис. грн.; охороні та раціональному використанню природних ресурсів (ліквідаційний тампонаж свердловин) – 394,496 тис. грн.; іншій діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища (придбання посадкового матеріалу; розробка та винесення в натуру проекту землеустрою щодо визначення меж та розмірів прибережних захисних смуг; спорудження КНС та зливної каналізації від озера в парку Шевченка м. Ніжин; будівництво водовідведення поверхневих вод для захисту від підтоплення вулиць в смт Ріпки; забезпечення функціонування Орхуського центру, проведення конкурсів екологічного спрямування, видання еколого-просвітницької літератури та інше) – 709,61 тис. грн.; заповідній справі (розробка проекту створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» виготовлення інформаційно-охоронних знаків на об’єкти природнозаповідного фонду, розробка геоінформаційної регіональної схеми екомережі області) – 353,0 тис. грн.; Крім того кредиторська заборгованість станом на 01.01.2011 року за виконані природоохоронні заходи в 2010 році складає 2452,28 тис. грн. 285

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2007-2010 роки приведені в табл. 15.7.2 Табл. 15.7.2 Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) Пор. №

1. 2. 3. 4. 5.

Рік

Обіг коштів

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді – всього Використано коштів – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів

2007

2008

2009

2010

103,95

377,65

1254,35

5984,87

2295,8

3098,1

7721,45

2022,1

2221,4

2990,93

377,65

1254,35

5984,87

84,3

9163,82 3828,80 11319,89 25,3

15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимого щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Стаття 32 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища як обов’язкові для виконання документи, що визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю, вимоги щодо запобігання забрудненню, інші питання, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів. У першу чергу, до екологічних нормативів належать нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел у атмосферне повітря та технологічні нормативи допустимих викидів, нормативи гранично допустимих скидів забруднюючих речовин із зворотними водами підприємств у водні об’єкти, а також гранично допустимих рівнів фізичних факторів. Метрологічне забезпечення проведення спостережень за станом довкілля здійснюється з використанням методичної бази, стандартизованих методів і засобів випробувань і вимірювань, що забезпечує достовірність результатів оброблення екологічної інформації. Аналітичні підрозділи суб’єктів системи моніторингу довкілля області атестовані на проведення вимірювань в сфері поширення державного 286

метрологічного нагляду та реалізують політику впровадження системи забезпечення якості вимірювань. Реалізація політики у сфері якості вимірювань при аналізі складових довкілля в системі Мінприроди на території Чернігівської області здійснюється відділом аналітичного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області. Політика в галузі якості вимірювань, сформована керівництвом інспекції, відділу, впроваджується та на практиці діє як система якості вимірювань. Система якості вимірювань відділу є сукупністю організаційної структури, методик, процедур, пpoцeciв i pecypciв. Реалізація системи якості під час проведення робіт як у виробничих лабораторних приміщеннях відділу, так i за його межами (при відборі проб, вимірюванні показників безпосередньо на джерелах забруднення довкілля, тощо), спрямована на забезпечення та підтримування високої якості вимірювань при сталій галузі діяльності відділу, та у відповідності до вимог ДСТУ ІSO/IES 17025.

287

15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування Для забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням доводяться до водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. Станом на 01.01.2011 р. в Чернігівській області налічується 1063 об’єктів-водокористувачів, з яких мають дозволи на спецводокористування 680 суб’єктів господарювання. За 2010 рік Держуправлінням видано 151 дозвіл на спецводокористування та 29 водокористувачам, які здійснюють скид стічних вод у водні об’єкти, встановлено норматив ГДС (за 2009 рік – відповідно 111 та 14). При видачі дозволів, в порівнянні з попередніми, роками висуваються більш суворі вимоги щодо дотримання водоохоронного законодавства, встановлюються більш жорсткі ліміти водоспоживання та нормативи скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти. Інформація про підприємства, які здійснюють діяльність без дозволів на спец водокористування, постійно надається до обласної Держекоінспекції для відповідного реагування. В минулому році припинено право спеціального водокористування 3 водокористувачам області. З метою нормування та регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Держуправлінням за звітний період видано 227 дозволів (в 2009 р.- 353) в яких визначено шляхи та терміни зменшення обсягів викидів в атмосферне повітря. З метою попередження негативного впливу та обмеження обсягів утворення і накопичення відходів, стимулювання впровадження прогресивних маловідходних технологій Держуправлінням в 2010 році видано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів 368 суб’єктам господарювання.

288

15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування Оцінка діючих об’єктів на предмет дотримання природоохоронного законодавства здійснюється у формі процедур екологічного аудиту. Екологічний аудит є необхідною за міжнародними стандартами передінвестиційною стадією оцінки ризиків, обов’язковою процедурою оцінки вартості підприємства, досліджень конкурентоспроможності продукції, оцінки екологічної безпеки підприємства. Екологічний аудит – це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Екологічний аудит регламентується законом України «Про екологічний аудит» та ДСТУ ISO 19011:2003. Послуги екологічного аудиту надають юридичні особи або кваліфіковані аудитори, що мають відповідний дозвіл (ліцензію). Детальну інформацію щодо суб’єктів, кваліфікованих для здійснення екологічного аудиту, їх адреси і контактні телефони можна отримати на веб-сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (http://www.menr.gov.ua/index.php). В м. Чернігові сертифікат екологічного аудитора ЕА № 088 має Козловська Вікторія Петрівна (контактні телефони (04642)610-470, (04642)612-443.

289

15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Вплив антропогенної діяльності на навколишнє середовище набуло глобального характеру. Через виробничу діяльність відбувається забруднення довкілля, зникнення багатьох видів живих організмів та їх угрупувань. Охорона навколишнього природного середовища стає важливою проблемою для виживання людства. Науково-технічний прогрес і посилення антропогенного тиску на природне середовище неминуче приводять до загострення екологічної ситуації: виснажуються запаси природних ресурсів, забруднюється природне середовище, втрачається природний зв’язок між людиною і природою, погіршується фізичне та етичне здоров’я людей, загострюється економічна і політична боротьба за сировинні ринки, життєвий простір. Виникає нагальна потреба розробки ефективних наукових підходів, які забезпечували б розумне використання природних ресурсів, охорону та збереження навколишнього природного середовища. З метою наукового забезпечення виконання Закону України «Про охорону навколишнього середовища» в 2010 р. науковими установами та вищими учбовими закладами Чернігівської області продовжувалась розробка наукових основ охорони навколишнього природного середовища та екологічного сталого соціально-економічного розвитку. Проводились дослідження з питань моніторингу природно-ресурсного потенціалу області, розвитку і раціонального використання водних, лісових та мінерально-сировинних ресурсів, У наукових дослідженнях особлива увага приділялася вирішенню регіональних екологічних проблем. З цією метою протягом 2010 року Чернігівським державним інститутом економіки і управління на кафедрі геодезії, картографії та землеустрою проводились наукові дослідження в галузі використання геоінформаційних систем (ГІС) для моніторингу екологічного стану довкілля регіону В цьому напрямку розроблялись наступні теми: 1. ГІС природно-заповідного фонду 2. Регіональна ГІС 3. ГІС моніторингу атмосферного повітря 4. ГІС моніторингу звалищ твердих побутових відходів та складів ХЗЗР 5. ГІС моніторингу підтоплень 6. ГІС моніторингу сільськогосподарських земель 7. створення агроекологічного атласу Чернігівської області. Результати розробок по т.1, 2 частково або повністю впроваджено в роботу Держуправління ОНПС та Деснянського басейнового управління водних ресурсів. По темах 3-7 розроблені концептуальні схеми і пілотні проекти. За результатами розробок тем 1-3 отримано 5 патентів. Застосування геоінформаційних технологій і цифрових моделей рельєфу дозволить з високою вірогідністю прогнозувати надалі підтоплення територій в залежності від кількості танення снігу, кількості та інтенсивності опадів тощо. 290

В інституті для проведення наукових досліджень викладачами та студентами створено дослідне поле, та розроблено програми дослідів по тематикам: «Відходи виробництва пива як стимулятор росту сільськогосподарських рослин та технологія їх використання», «Використання золи ТЕЦ як мінерального добрива та меліоранта для кислих дерново-підзолистих грунтів». Державним закладом освіти на Чернігівщині, який проводить підготовку фахівців спеціальності «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на базі хімікобіологічного факультету є Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка. Протягом року викладачами і науковцями університету здійснювалась співпраця з національними природними парками (НПП) області «Ічнянський» та «Мезинський». Університет з 2007 року є Науковим куратором цих природоохоронних установ. В 2010 році викладачами кафедри екології та охорони природи університету були здійснені екологічні експедиційні виїзди по дослідженню флори, фауни і рослинності Чернігівщини (Коропський, Менський, Ріпкинського р-нів), в тому числі моніторингу окремих популяцій рідкісних видів флори і фауни. Вивчалися види флори регіонального рівня охорони, для ряду з них (папоротеподібні, амарилісові, півникові) розроблені плани заходів щодо збереження їх популяцій в регіонах Чернігівщини. В грудні на базі кафедри та екології проводилась Міжнародна наукова конференція «Фіторізноманіття прикордонних територій України, Росії та Білорусі у пост чорнобильський період». У Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя на базі природничо-географічного факультету функціонує спільна проблемна науково-дослідна лабораторія Ніжинського держуніверситету та ІБОНХ НАН України, яка працює над колективною темою «Нові біологічно активні речовини та екологічні проблеми довкілля». У 2010 році основними завданнями дослідження були синтез та дослідження нових біологічно-активних речовин серед органічних та металокомплексних сполук та моніторинг водних ресурсів і грунтів Чернігівської області. На кафедрах біології та географії протягом року виконувались ряд колективних та індивідуальних тем:  колективна тема «Рослинний світ Чернігівщини та його охорона» (вивчення динаміки рослинності р. Десна під впливом антропогенного тиску, синантропних змін рослинності Чернігівщини, рослинності басейну р. Удай та її екологічне значення, рослинності Бобровицько – Бахмацького геоботанічного району);  індивідуальна тема «Моніторинг степових екосистем відділення «Ямський степ» природного заповідника «Білогір’я» та «Стрілецький степ» Центрально-Чорноземного заповідника» (виконано масиви геоботанічних описів рослинності Державного природного заповідника «Білогір’я» (Бєлгородська обл., Росія), 291

досліджена рослинність відділення Центрально-Чорноземного природного біосферного заповідника «Стрілецький степ» (Курська обл., Росія) згідно з договором про наукове співробітництво);  колективна тема «Соціально-економічні та екологічні проблеми Чернігівщини» (вивчення екологічної ситуації, антропогенного навантаження на ландшафти Чернігівщини, впливу різних видів землекористування на розвиток сучасних геоморфологічних процесів, здійснення медико-екологічний аналізу території, встановлення залежності між радіаційним станом області та здоров’ям населення, вивчення впливу екологічної ситуації). Доцент кафедри біології Лобань Л.О. у 2010 році взяла участь у ІІ тристоронньому міжрегіональному конкурсі з проектом «Особливості сукцесійних процесів у похідних від дубу грабових насаджень та оптимізація їх площ у структурі лісового фонду у прикордонних територіях Брянської (Росія), Чернігівської (Україна) та Гомельської (Республіка Білорусь) областей». 21-22 квітня 2010 року в Ніжинському державному університеті відбулась V Всеукраїнська студентська наукова конференція «Сучасні проблеми природничих наук». Для участі в конференції було подано 207 (169 – у 2009 р.) тез доповідей від студентів з 29 (з них 4 – з-за меж України) вищих навчальних закладів. Працювало 6 секцій: «Флора і рослинність, експериментальна ботаніка», «Зоологія, медико-біологічні дослідження», «Екологічні проблеми природокористування та охорона навколишнього середовища», «Географія і туризм», «Хімія та біологічно активні речовини», «Методика викладаня природничих наук». В рамках конференції проведено круглий стіл «Екологічний стан та перспективи покращення екологічної ситуації на Чернігівщині», на якому розглядались питання стану популяцій рідкісних видів рослин і тварин на Чернігівщині, доповнення регіональних списків видів, що підлягають охороні тощо. Конференція пройшла на високому науковому рівні. Передбачається продовжити практику проведення міжвузівських студентських конференцій та ширше залучати до їх роботи магістрантів та аспірантів, запрошувати більше студентів з інших держав, та підвищити статус конференції до рівня міжнародної. Викладачі природничо-географічного факультету є членами міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги та тісно співпрацюють з Ніжинською міжрайонною організацією Товариства охорони природи України. Університетом заключені Договори про творче співробітництво з Центрально-Чорноземним природним біосферним заповідником імені В.В.Альохіна (Росія), Державним природним заповідником «Білогір’я» (Росія), Національним природним парком «Прип’ятський» (Білорусь), Березинським біосферним заповідником (Білорусь), Українським природним степовим заповідником НАН України, РЛП «Прип’ять-Стохід», РЛП «Міжрічинський», Поліським природним заповідником, Інститутом 292

екології Карпат НАН України. Основні форми роботи: взаємоконсультації, спільні дослідження і публікації, розробка питань охорони навколишнього середовища. Викладачами та студентами НДУ ведеться наукова робота з вивчення флори і фауни Чернігівської області. Проводиться постійний моніторинг міграції птахів в Менському та Борзнянському районах (середня течія р.Десна) в рамках міжнародної акції по вивченню міграції птахів та моніторинг фауни Мезинського національного природного парку (Коропський район). Студенти природничо-географічного факультету проводили наукові дослідження у проблемних групах та гуртках: «Ландшафтно-екологічні проблеми регіону», «Рекреаційно-краєзнавчі дослідження». Результатом наукової роботи студентів стало написання курсових, дипломних, магістерських робіт, присвячених екологічним проблемам Чернігівської області, стану рослинного та тваринного світу. Проведено дослідження охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, кандидат біологічних наук, доцентом кафедри біології (секція ботаніки та екології) Л.О. Лобань. Зазначено, що у складі багатої та різноманітної флори басейну р. Удай, значне місце займають види, які охороняються на міжнародному рівні. Одна з груп видів занесених до Додатку І Бернської конвенції. Із цього списку на території басейну р. Удай зростає 6 видів, але на території Чернігівської області їх 4. Це такі як Aldrovanda vesiculosa L., Ostericum palustre (Bess.) Bess., Pulsatilla latifolia Rupr., Salvinia natans (L.) All. Aldrovanda vesiculosa L. – вразливий реліктовий європейсько– середземноморсько– передньоазіатський вид. Комахоїдна водна рослина. В Україні зрідка зустрічається в Прикарпатті, на Поліссі, в Лісостепу, Степу, крім Карпат і Криму. Зростає в стоячих водоймах, на болотах. Утворює зарості на мілководдях. Зустрічається в заказнику «Жевак», територія якого знаходиться між с. Монастирище та с. Бакаївка (Ічнянський район). Ostericum palustre (Bess.) Hoffm.– рідкісний європейський західноазіатський вид, широтний ареал якого простягається від субтропічної до помірної зони. Поширений в Центральній Європі (Німеччина, колишня Югославія), Східній Європі та в Західній частині Сибіру. В Україні трапляється в Поліссі, Лісостепу та на північному сході Степу. Зростає на вологих та заболочених луках, серед кущів, в екотонній смузі між притерасними вільшняками та високотравним болотом, у заплавах річок. На території басейну р. Удай гербарні знахідки виду не відмічені, літературні дані також відсутні. Виявлено цей вид на досліджуваній території у смузі понад берегом р. Удай (шириною 1,5 м) між с. Припутні та с. Вишнівка (Ічнянський р-н). В угрупованні Саrех hartmanii Cajand. Із смугою понад берегом Phragmites australis (Cav.) Trin ex Stend (15 %), знайдені поодинокі екземпляри Ostericum palustre. 293

На території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Дорогинський» (Ічнянський р-н) у притерасній частині заплави р. Удай, на краю вільшняка O. Palustre зростає в угрупованні Alnetum scirposum (sylvaticae). На території болота «Перевод» між с. Сергіївна та с. Сухоліски (Прилуцький р–н) виявлено декілька місцезростань O. Palustre на торф’янистій луці: в угрупованні з переважанням Саrех omskiana Meinsh. Та в угрупованні Саrех acutiformis Ehrh. На території останнього запропоновано створення ботанічного заказника місцевого значення. Pulsatilla latifolia Rupr. – європейсько-західносибірський вид, ареал якого охоплює Скандинавію, Середню та Східну Європу. На Україні цей вид зустрічається у соснових та мішаних лісах на піщаних пагорбах. Популяції Р.latifolia відмічені нами в урочищі «Томашівка» (Ічнянський р– н) в ценозах Quercetum graminosum. Salvinia natans (L.) All. – рідкісний реліктовий голарктичний вид. В країні поширений в долинах Дніпра, Десни, Південного Бугу, Сіверського Дінця та ін. річок. На території басейну зустрічається переважно в нижній його частині. У складі водної рослинності річки Удай та її приток (евтрофні та мезоевтрофні замкнуті або проточні водойми з мулисто– піщаними ґрунтами). Виявлено на території гідрологічного заказника місцевого значення «Густинський». На мілководді р. Удай біля с. Подище (Прилуцький р-н), с.с. Журавка, Ладан, Полонки (Варвинський р-н) Чернігівської обл. чисельні популяції S. Natans в угрупованнях типової водної рослинності, в яких вона домінує або співдомінує. Разом з нею зростають Lemna minor, Spirodela polyrrhiza, Hydrocharis morsus-ranae. Угруповання цього виду занесені до «Зеленої книги України» (2009). Проводилась інвентаризація тварин Чернігівщини, в тому числі й тих, які підлягають охороні, та виявлення територій, перспективних для створення охоронних об’єктів різного статусу. На сьогодні на території Чернігівщини відомо 185 видів тварин, занесених до Червоної книги України (ЧКУ) (в т.ч. 21 вид птахів, які постійно на території області не зустрічаються, залітають під час весняних і осінніх перельотів та під час міграцій). 444 види тварин Чернігівщини занесені до Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи (МСОП), 55 видів — до Європейського Червоного списку (ЄЧС), 395 видів — до Бернської конвенції (БК), 150 видів є Регіонально-рідкісними (РР). Лише 14 видів хребетних не мають ніякого охоронного статусу і на території Чернігівщини охорони не потребують. На жаль, в Чернігівській області лише частина з них може охоронятись в Ічнянському та Мезинському національних природних парках. Принаймі з території Мезинського НПП відомо 25 видів комах, занесених до ЧКУ, 8 — до МСОП, 14 — до ЄЧС, 12 — до БК, 51 вид РР. Значні перспективи в реальній охороні тваринного світу Чернігівщини є в прийнятті облвиконкомом Списку регіонально-рідкісних тварин Чернігівщини, розробленого співробітниками кафедри біології 294

Ніжинського держуніверситету та співробітниками кафедри ботаніки, зоології та охорони природи і кафедри загальної біології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, а в подальшому в розробці і створенні Червоної книги Чернігівської області. Досить перспективним є створення Дніпровського національного природного парку (Ріпкинський р-н) та створення національного природного парку на базі регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» (Козелецький р-н). На кафедрі біологіі НДУ імені Миколи Гоголя підготовлено до друку посібники природоохоронної тематики з інформацією для громадськості про види тварин, які потребують охорони. У 2010 р. Інститут сільськогосподарської мікробіології Національної академії аграрних наук України здійснював науково-дослідні та координаційні роботи, як головна установа, за НТП НААН «Сільськогосподарська мікробіологія». За результатами п’ятирічних досліджень отримано такі найважливіші результати: Розроблено спосіб визначення екологічно доцільних доз азотних добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Визначення екологічно доцільних доз азотних добрив проводиться за показниками біологічної азотфіксації та денітрифікації у кореневій зоні рослин. Діагностовані в такий спосіб дози азотних добрив є фізіологічно й екологічно оптимальними для рослин і не забруднюють довкілля. Розширено склад колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів. Сьогодні вона налічує 591 культуру (126 штамів грибів та 465 штамів бактерій), у т.ч. зберігаються типові штами відомих валідних видів мікроорганізмів родів Rhizobium, Bradyrhizobium, Azospirillum. Активні штами мікроорганізмів є базою для проведення досліджень зі створення ефективних і безпечних для довкілля мікробних препаратів. Створено препарати комплексної дії Ризогумін, Мікрогумін і Біогран. Завдяки активним бактеріальним агентам та оптимізації співвідношення фітогормонів у препаратах, вони забезпечують гарантований вплив на формування урожайності сільськогосподарських культур, позитивно діючи на ріст і розвиток рослин у 100 % випадків їх застосування (аналоги – 55-65%). Це дозволяє знизити дози азотних добрив на 20-30 %. Доведено високу ефективність бактеризації картоплі азотобактером, культивованим з лектином бульб картоплі: урожайність цієї культури збільшилась у середньому за три роки на 20,7 %. Розроблено експериментальний біопрепарат Бактопасльон. За умов польових дослідів показано, що застосування нового препарату Бацилотурінгу, створеного на основі Bacillus thuringiensis Л-4, а також нових штамів мікроорганізмів на посівах картоплі забезпечило надійний захист культури від колорадського жука. Створено екологічно безпечну технологію вирощування ріпаку ярого за використання комплексної бактеризації (Azotobacter chroococcum, 295

Bacillus sp.), яка забезпечує на сірому лісовому ґрунті урожайність насіння на рівні 2,13 т/га. Розроблено біотехнологічні засоби поліпшення азотного живлення і захисту від фітопатогенних грибів, підвищення продуктивності та якості урожаю конюшини. Визначено екологічно доцільні фони мінеральних добрив для поєднаного застосування з Мікрогуміном у технології вирощування ячменю ярого на чорноземі типовому в умовах Лівобережного Лісостепу. Розроблено спосіб застосування мікробних препаратів на посівах сої, який включає комплексну обробку насіння перед сівбою біопрепаратами Ризогумін і Хетомік. Розроблено технології застосування нових біологічних препаратів Хетомік, Агат-25 К та Актофіт для захисту хмелю від кореневих гнилей та павутинного кліща. Досліджено поширення основних вірусів-збудників хвороб картоплі у різних ґрунтово-кліматичних зонах України, встановлено зміни складу популяції Y-вірусу картоплі з переважанням некротичних штамів, досліджено динаміку поширення вірусу жовтої мозаїки картоплі на зернобобових культурах. Розроблено набір діагностично-диференційних живильних середовищ для ідентифікації мікобактерій. Створено комп’ютерну програму для фенотипової ідентифікації мікобактерій. Оптимізовано прийоми застосування антивірусних речовин у технології оздоровлення сортів картоплі. За використання адаптованих методик впродовж років досліджень оздоровлено 27 сортів картоплі. Створено інактивовану вакцину проти хвороби Тешена, набір діагностикумів хвороби Тешена свиней в реакції нейтралізації та набір діагностикумів хвороби Тешена свиней в реакції імунофлюоресценції. Найбільш важливі результати роботи, які отримано в 2010 р.:  методологія визначення фізіологічно (екологічно) доцільних доз мінерального азоту для сільськогосподарських культур;  спосіб (метод) визначення екологічно доцільних доз азотних добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур;  науково-практичні рекомендації з ефективного поєднання мікробних препаратів з мінеральними добривами у технологіях вирощування сільськогосподарських культур;  спосіб отримання діаностичних сироваток до фітопатогенних вірусів;  комп’ютерна програма з фенотипової ідентифікації мікобактерій та методичні рекомендації з її використання;  методичні рекомендації з комплексного оцінювання клонових ліній при біотехнологічному оздоровленні сортів картоплі;  рекомендації по застосуванню біологічних препаратів при вирощуванні хмелю; 296

 рекомендації з вірусологічного моніторингу тешовірусних енцефаломієлітів свиней;  спосіб виготовлення препарату бацилярного субтиліс-лакто;  спосіб одержання гіперімунної сироватки крові до вірусів тварин і рослин;  біопрепарат з імуностимулюючими властивостями для тварин. Перспективними є дослідження Інституту за напрямами ґрунтової мікробіології та біологічного захисту рослин і тварин. У зв’язку з низькими коефіцієнтами засвоєння діючої речовини з добрив сільськогосподарськими культурами відбувається забруднення навколишнього середовища, погіршуються фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунтів, але застосування мікробних препаратів землеудобрювальної дії дозволяє суттєво підвищити ступінь засвоєння поживних речовин рослинами. Цілком реальним є створення нових принципів застосування мінеральних добрив у поєднанні з біологічними препаратами. Це дозволить, крім економічної вигоди, отримати значний економічний ефект. Застосування мікробних препаратів дозволяє також активізувати процеси азотфіксації та фосфатмобілізації в агроценозах. Так, зокрема, бактеризація бобових культур сприяє підвищенню продуктивності зв’язування азоту з атмосфери, як мінімум, у два рази. Це дозволяє скоротити норми внесення азотних добрив і покращити стан довкілля. Ефективне функціонування агроекосистем не можливе без особливої уваги до проблеми захисту рослин від шкідливих організмів (шкідників, збудників хвороб, бур’янів), життєдіяльність яких призводить до значних втрат (30-50%) урожаю, але протягом тривалого періоду в практиці сільськогосподарського виробництва перевагу надають хімічному методу захисту рослин. Застосування ж пестицидів негативно впливає на екологічні системи: призводить до забруднення навколишнього середовища, утворення стійких штамів і популяцій патогенiв та шкідників. У зв’язку з цим проводяться дослідження зі створення ефективних та екологічно безпечних систем захисту рослин. На сьогодні важливим резервом підвищення врожаїв сільськогосподарських культур є ведення насінництва на основі оздоровленого біотехнологічними методами вихідного матеріалу. Особливого значення в процесі оздоровлення, випробування і розмноження отриманого оздоровленого насіннєвого та посадкового матеріалу набуває фітовірусологічний контроль. Підвищення ефективності рослинницької галузі потребує розробки сучасних методів діагностики рослинних вірусів та організації виробництва тест-систем. В економічно розвинених країнах існують установи, які підтримують колекції фітовірусів і надають потрібні діагностикуми на замовлення, що забезпечує своєчасне виявлення та ідентифікацію патогенів і розробку захисних заходів. Проте вартість експортних тест-систем для України 297

зависока. Тому необхідним є створення нових вітчизняних засобів діагностики і систем вірусологічного контролю насіннєвого матеріалу. Значну роль у збереженні здоров’я та підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин відіграють мікроорганізми – представники природної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, які приймають активну участь у процесі травлення, протидіють розвитку багатьох збудників хвороб, підвищують неспецифічну резистентність організму. Застосування біопрепаратів на основі мікробних культур – пробіотиків з лікувально-профілактичною метою, на відміну від антибіотиків, стимулює імунну відповідь організму тварин, відновлює нормоценоз, при цьому продукція тваринництва залишається екологічно безпечною. Пробіотики мають значні переваги при силосуванні кормів над консервантами. Застосування останніх пригнічує нормальну мікрофлору, а передозування може призвести до отруєння тварин. Використання пробіотичних препаратів для силосування кормів сприяє збереженню і підвищенню їх якості: підвищується вміст молочної та оцтової кислот, амілаз, редукуючих цукрів, вітамінів групи В, пригнічується ріст гнильних та маслянокислих бактерій. Силос має виразні пробіотичні властивості. Його згодовування сприяє народженню здорового приплоду, зниженню захворюваності молодняку шлунково-кишковими хворобами та підвищенню продуктивності сільськогосподарських тварин.

298

15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень Закони України «Про екологічну експертизу» (1995 року), «Про планування і забудову територій» (2000 року) передбачають участь громадськості в ухваленні рішень, що стосуються довкілля. Наприклад, у висновках державної екологічної експертизи (ДЕЕ) необхідно зважати на думку громадськості. Законодавство дозволяє спеціально акредитованим неурядовим громадським організаціям проводити громадську екологічну експертизу. Діяльність багатьох неурядових природоохоронних організацій спрямована на поліпшення стану довкілля: очищення води в річках, ставках і джерелах; залісення берегів річок; збереження зелених насаджень; охорону природних заповідників і зелених зон. Велику роль в забезпеченні участі громадськості в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля Чернігівщини, можливості реалізації права громадськості на інформацію про стан навколишнього природного середовища відводиться Орхуському інформаційному центру, створеному і діючому при Держуправлінні. Також метою створення Орхуського інформаційного центру є проведення консультацій з питань охорони навколишнього природного середовища і міжнародного екологічного законодавства для громадськості, підвищення рівня екологічної просвіти і освіти. Орхуський центр бере участь у виконанні завдань Мінприроди України щодо впровадження вимог Орхуської конвенції в Чернігівській області. Центр забезпечений необхідною екологічною літературою, інформаційними матеріалами про стан об’єктів довкілля Чернігівської області, доступом до мережі Інтернет. В приміщенні Орхуського центру протягом 2010 р. проводились засідання Громадської ради, зустрічі та консультації з громадськістю, засідання за «круглим столом», семінари, наукові студентські конференції, природоохоронні конкурси. З метою врахування пропозицій та зауважень громадськості щодо стану довкілля та відповідно до плану консультацій з громадськістю Держуправління на 2010 рік, керівництвом та спеціалістами-екологами проведено п’ять засідань за «круглим столом» та дві зустрічі з громадськістю. При обговоренні екологічних проблем представники громадських організацій, рухів підкреслюють роль громадянського суспільства та його повноважень у формуванні екологічної політики. Зустрічі з громадськістю та засідання за «круглим столом» були присвячені питанням підсумків діяльності Держуправління в 2009 році та завданням на 2010 рік; проведенню громадських екологічних експертиз об’єктів господарської діяльності, що плануються до будівництва в області; дню біорізноманіття; стану з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин в області; перспективам розвитку 299

заповідної справи області; надання природоохоронного статусу міському урочищу «Ялівщина»; екологічний стан р. Стрижень. По результатах засідань Громадської ради органам та посадовим особам місцевого самоврядування направлено письмові звернення щодо природоохоронного статусу урочища Ялівщина; сучасного екологічного стану р. Стрижень та заходів щодо його збереження. Громадськістю прийняті рішення щодо активного залучення свідомої молоді до процесу збереження довкілля, участі в процесі прийняття органами влади та місцевого самоврядування важливих рішень в сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, впровадження екологічної культури серед населення і студентства зокрема. На проведених протягом року інформаційних заходах присутня громадськість, посадові особи та спеціалісти відповідних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств та організацій, представники регіональних ЗМІ спільно приймали відповідні природоохоронні рішення. В Орхуському центрі відбулись: студентська наукова конференція «Екологія рідного краю» зі студентами Чернігівського інституту МАУП ім. Героїв Крут; навчальний семінар для старшокурсників інженернобудівельного факультету Чернігівського державного інституту економіки управління щодо завдань та функцій обласної екологічної служби, стану виконання обласної програми з захисту довкілля, задач у сфері моніторингу навколишнього середовища Чернігівської області. Учасниками розглянуто проблеми накопичення та утилізації хімічних засобів захисту рослин. За активної участі громадських екологічних організацій протягом 2010 року проведено весняний місячник озеленення та благоустрою територій, День довкілля, суботники з благоустрою та впорядкуванню території лісопарку «Ялівщина». З метою збереження, очищення та охорони водних об’єктів Чернігівської області громадські організації брали участь в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел». Завдяки спільній діяльності екологічних громадських організацій проводились природоохоронні акції «Первоцвіт», «Нерест», «Новорічна ялинка», «Новорічний букет замість ялинки» тощо. Громадськість брала участь у підготовці регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища області шляхом надання матеріалів до Держуправління щодо проведених екологічних, природоохоронних заходів протягом 2010 року. Природоохоронні громадські організації Чернігівщини намітили на наступний рік більш активне сприяння подальшій участі громадськості у прийнятті рішень у сфері навколишнього природного середовища, всебічному доступу громадян до екологічної інформації, впровадженню та висвітленню громадських екологічних ініціатив в регіональних засобах масової інформації, проведенні засідань за «круглим столом», громадських слухань щодо гострих регіональних екологічних проблем. Члени Президії обласної організації Українського товариства охорони природи, а також керівні органи на місцях беруть активну участь 300

в засіданнях громадських організацій, «круглих столах», конференціях, консультують населення області, після чого приймаються відповідні рішення, звернення до державних органів про прийняття відповідних заходів, направлених на збереження довкілля, усунення порушень природоохоронного законодавства тощо. На засіданні Президії підготовлено звернення до Чернігівської міської ради щодо: подальшої експлуатації відстійників токсичних промислових відходів, які на даний час є потенційними забруднювачами підземних вод, ґрунтів, атмосферного повітря; стану річки Стрижень, що протікає м. Чернігів, і яка є потенційним забруднювачем річки Десна. Заступник голови обласної організації УТОП є членом колегії обласної Державної екологічної інспекції та членом Громадських рад при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища та Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Подальша спільна співпраця Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області з громадськими об’єднаннями області, впровадження в життя положень Орхуської конвенції сприятиме формуванню екологічної свідомості населення, вихованню не байдужих до проблем довкілля громадян, які усвідомлюють свої права, обов’язки в екологічній сфері. Громадськості, яка розуміє взаємозалежність між своїм власним здоров’ям і станом навколишнього природного середовища, свідомо піклується про збереження навколишнього середовища для себе і наступних поколінь. Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, має не аби-яке значення. Широке залучення інститутів громадянського суспільства до вирішення екологічних проблем області призведе до конкретних зрушень у поліпшенні стану довкілля. 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій В своїй діяльності екологічні громадські неурядові організації спонукають виконавчі органи влади та місцеве самоврядування враховувати екологічні права громадян, дбати про майбутнє громади і області, яке напряму залежить від стану природного середовища. Громадські об’єднання Чернігівської області традиційно спрямовують свої зусилля на покращання екологічного стану, сприяння втіленню засад сталого (збалансованого) розвитку, а також активно співпрацюють у цьому напрямку з обласним Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища та іншими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Діяльність громадських організацій має досить широкий спектр для розвинення природоохоронної діяльності. Екологічний клуб «Берізка» - дитяча громадська організація, об’єднує секції: юних екологів, «Основи екологічних знань», юних екологів-краєзнавців, юних друзів природи, юних фітотерапевтів, юних 301

знавців лікарських рослин, які протягом року відвідували більше 130 юннатів. Школярами було організовано і проведено цілий ряд природоохоронних заходів: свята «День зимуючих птахів», «Усе для друзів наших зимуючих птахів», вікторина «Зимуючі птахи», конкурс на кращу годівничку «Допоможи взимку птахам і вони допоможуть тобі». Клубівці взяли активну участь у Міжнародних, Всеукраїнських та обласних еколого-натуралістичних заходах, а саме: Міжнародному проекті «Моніторинг біорізноманіття в Україні», Національному турі Міжнародного конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище», Всеукраїнських проектах: «Урбанізоване довкілля», конкурсі-огляді на зразкову навчально-виховну екологічну стежку, конкурсі школярів та учнівської молоді «Вчимося за повідувати», дитячому конкурсі «Джміль та бджілка», юнацькому фестивалі «В об’єктиві натураліста»; Всеукраїнських акціях: «Ліси для нащадків», місячники з озеленення та благоустрою, «Рослини-рятівники від радіації», еколого-натуралістичному поході «Біощит» в Україні»; обласних акціях: екологічний місячник «Садимо дерева – відроджуємо землю», «Зелений вінок пам’яті», «Милосердя», «Подаруй квіти ветерану», екологічних операціях «Ялинка», «Синичка», «Береза», «Зелена аптека». Приймаючи практичну участь у Всеукраїнській акції «Ліси для нащадків», юннати доглядали за приміським лісом, висадили 120 дерев, а також 3300 сіянців сосни на території Чернігівського лісництва. Члени клубу взяли активну участь в акції «Рослини – рятівники від радіації», де на колекційній ділянці саду лікарських культур НДЗД Чернігівської обласної станції юних натуралістів (облсюн) школярі виростили лікарські культури (м’ята перцева, материнка звичайна, ехінацея пурпурова, нагідки лікарські, радіола рожева, родовик лікарський, скорцонера та інші), з них 20 – радіопротекторної дії. Під час екологічної операції «Джерело» юннати допомагали дорослим у боротьбі за збереження чистоти і повноводдя водойм, охороняли джерела. Приймаючи участь в обласному екологічному місячнику «Садимо дерева-відроджуємо землю», члени секцій клубу повели трудові акції «Парад квітів біля школи», «Всеукраїнський тиждень охорони навколишнього середовища», «День Землі». Юннати організували і провели виставку-звіт творчих робіт «Чарівний світ весняних квітів», свято «Світ навколо нас», роботу насіннєвого фонду «Мальви». В рамках акції «Зелений вінок пам’яті» клубівцями вшановано ветеранів Великої Вітчизняної війни, організовано посильну допомогу ветеранам, солдатським вдовам зі збору врожаю з присадибних ділянок. Учнівська молодь організувала і провела зустріч з ветеранами війни учасниками визволення України. Впорядкували та озеленили братські могили, стели, військові обеліски. Для школярів, учнівської молоді, студентів, батьків, вчителів, населення проведено біля 300 тематичних екскурсій, консультацій по організації роботи в куточку живої природи, на навчально-дослідній 302

земельній ділянці, по проведенню масових еколого-натуралістичних заходів з квітництва, рослинництва, овочівництва. На допомогу організаторам еколого-натуралістичної роботи в освітніх закладах області розроблено і видано інструктивно-методичні матеріали: «Організація і зміст роботи гуртків еколого-натуралістичного напряму», «Особливості сучасного озеленення території навчальних закладів», «Тематика дослідницької роботи на НДЗД за рекомендаціями вчених», «Цікаве про ліс». В рамках роботи відеотеки «Екологія – ХХІ століття» для школярів, педагогів навчальних закладів були проведені засідання відео-лекторію на теми: «Проблеми довкілля і наше здоров’я», «Рак, довкілля і спосіб життя», «За здоровий спосіб життя», «Ні наркотикам!», «Права дитини», «Ми – частина природи», «22 квітня – Міжнародний день Землі». Екологічна агітбригада «Десняночка» висвітлювала свою практичну та просвітницьку природоохоронну діяльність. В своїх виступах школярі характеризували екологічний стан області, розкривали практичну участь юннатів в чисельних природоохоронних операціях. Метою роботи Чернігівської обласної благодійної організації (ЧОБО) «Аратта» є привернення уваги громадян до оточуючого навколишнього природного середовища, збереження народного «зеленого» та «блакитного» багатства Чернігівщини. Протягом року громадська організація проводила низку природоохоронних засідань за «круглим столом», екологічних акцій по висадці дерев та благоустрою території тощо. Протягом червня-липня 2010 року на базі філіалу організації – Макошинського відділу – члени «Аратти» поширювали свою звичну практичну природоохоронну та просвітницьку роботу – діяльність Літньої екологічної школи. В діяльності Літньої екологічної школи взяли участь 42 підлітки. В програму роботи школи ввійшли інформаційні та практичні екологічні акції (тренінги, ігри, вікторини). Підлітки не тільки відпочивали на березі Десни, а і поповнювали багаж екологічних знань і навичок. Цими заходами активісти організації формували екологічну освіту та активну життєву позицію молоді щодо захисту і збереження природного середовища рідного краю. Навесні та влітку активістами організації здійснено екологічний проект «Наша земля Аратта». В рамках проекту група тренерівстаршокласників провели цикл тренінгів за принципом «Рівний-рівному» для середньої школи с. Старий Білоус та у філіалах ЧОБО «Аратти» з метою підвищення рівня екологічної свідомості молоді. Члени громадської організації проводили екологічні акції та підвищували поінформованість громадськості щодо її ролі в поліпшенні екологічного стану регіону. Діяльність громадської організації «Меридіан фундаментальних традицій» протягом року була направлення на охорону та збереження тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів Чернігівського району. 303

Основними напрямами роботи Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи (УкрТОП) є: всебічна екологічна освіта та виховання, експертна діяльність, контроль за станом природних ресурсів, природоохоронна інформаційна діяльність, участь в численних природоохоронних акціях. Протягом 2010 року робота всіх дев’яти природоохоронних секцій обласної організації була направлена на подальше покращення стану довкілля, практичну природоохоронну діяльність. Секційна робота в сфері поводження з відходами була направлена на постійне контролювання громадськими інспекторами за здійсненням робіт по перезатаренню та транспортуванню непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. До природоохоронних заходів на території Чернігівської області в 2010 році бюро юнацької секції облорганізації УкрТОП залучило 707 загальноосвітніх школи, 25 позашкільних навчальних закладів, 381 профільний гурток юннатів, клубів та природоохоронних загонів, екологічних агітбригад, 8 учнівських лісництв. Юнацька секція спільно з учнівським та педагогічним колективами шкіл, позашкільних закладів області взяли активну участь в проведенні Всеукраїнських акцій: «Ліси для нащадків», «Майбутнє лісу в твоїх руках», «Зелений паросток майбутнього», «День Землі», «День довкілля», «Дерево – життя», «Чиста Україна – чиста Земля», «Вчимося заповідати», «Зелений вінок пам’яті», «Милосердя», «Зелена аптека», «Синичка». Для молоді організовано навчальну, практичну, природоохоронну роботу з питань охорони середовища на навчально-екологічних стежках області. Участь у масових еколого-натуралістичних заходах сприяла поглибленню знань учнівської молоді про довкілля, природу Чернігівщини, залученню їх до практичної природоохоронної діяльності. Секцією природно-заповідного фонду проводились роботи по визначенню територій Чернігівської області, перспективних для подальшого заповідання. З метою висвітлення діяльності з питань збереження, відтворення та охорони водних ресурсів секцією охорони і раціонального використання водних ресурсів спільно з обласним Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів проведені заходи з відзначення Всесвітнього дня води (22 березня). Враховуючи надзвичайно важливу роль підростаючого покоління у підтриманні в належному екологічному стані водних об’єктів області, виховання у молоді екологічної культури, в засіданні взяли участь представників Держуправління охорони навколишнього природного середовища та управління освіти Чернігівського р-ну. На засіданні розглянуто стан водних ресурсів області, Чернігівського району і держави в цілому, продемонстровано фото- та відеоматеріали з водоохоронної тематики. Протягом року, спільно з водогосподарськими організаціями, громадськістю, учнівською молоддю, представниками підприємств, організацій, установ упорядковувались прибережні захисні смуги, 304

розчищались від сміття природні водні джерела, ліквідувались несанкціоновані сміттєзвалища. Створювались екологічні стежки з охорони водних ресурсів, проводились спільні рейди з державними інспекторами з виявлення порушників Водного кодексу України, роз’яснювальні профілактичні бесіди з населенням області, спрямовані на охорону та відтворення водних ресурсів. Секцією охорони рослинного світу, лісів та зелених насаджень приділялась увага створенню та бережливому відношенню до природнозаповідного фонду області. Спільно з державними інспекторами взято участь в акції «Первоцвіти», направленої на охорону та збереження цінних червонокнижних рослин. Проводились практичні та роз’яснювальні заходи по охороні навколишнього природного середовища, відновленню лісових насаджень, дотриманню законності ведення лісового, мисливського господарства, створенню, ремонту рекреаційних пунктів, охороні зелених насаджень від пожеж та самовільних рубок, наданню допомоги в створенні територій природно-заповідного фонду. На протязі 2010 року члени секції охорони атмосферного повітря брали активну участь в проведенні весняної та осінньої акцій «Чисте повітря» спільно з державними службами (ДАІ, обласна екологічна інспекція). Спеціалісти секції надавали консультативну допомогу суб’єктам господарювання по складанню статистичної звітності по формі 2ТП (повітря). Особлива увага приділялась охороні водних живих ресурсів під час весняно-літньої заборони лову. Для проведення акції «Нерест» в усіх районах області створені діючі групи, до складу яких увійшли інспектори екологічної інспекції, громадські інспектори, працівники органів МВС. Про екологічну діяльність позашкільного навчального закладу Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій Одним із напрямів роботи закладу є екологічне виховання підростаючого покоління, головним пріоритетом якого стало поєднання екологічної освіти та практичної екологічної діяльності. Вже традиційним стало проведення еколого-природничого турніру серед гуртківців Центру ДЮТЕ, який у цьому навчальному році відбувся 20 грудня 2010 року. В ньому взяли участь 124 учасники (31 команда). Під час турніру діти продемонстрували високі результати знань з основ екологічної освіти та природничих наук. Команди-переможці та найбільш активні учасники турніру були нагороджені грамотами ПНЗ Центру ДЮТЕ та призами. Працівники ПНЗ Центру ДЮТЕ прийняли активну участь у Всеукраїнському суботнику до Дня довкілля. У дитячому таборі «Юний турист», с. Количівка Чернігівського району було проведено цілий ряд робіт, спрямованих на покращення еколого-санітарного стану. Було прибрано територію табору, вивезено сміття, посаджено кілька десятків молодих яблуньок, побілено дерева, висаджено квіти та кущі. 305

Того ж дня були проведені роботи з благоустрою території навколо пам’ятника загиблим в роки Великої Вітчизняної війни на території Юркова хутора Чернігівського району. Було висаджено багаторічні квіти, посаджені декоративні кущі, побілено фундамент пам’ятника та прибрано навколишню територію. На сучасному етапі дуже важлива активна співпраця, взаємодія інститутів громадянського суспільства з державними органами в природоохоронній галузі, зокрема при розробці альтернативних проектів, проведенні громадської екологічної експертизи, розробці та впровадженні цільових природоохоронних програм, в широкій просвітницькій екологічній роботі. Робота екологічних громадських організацій та об’єднань Чернігівщини спрямована на розширення природоохоронної діяльності в місцевій громаді, на усвідомлення і широкому вирішенні громадськістю проблем довкілля, контроль за станом природних ресурсів, інформування та природоохоронну пропаганду, проведення природоохоронних акцій. 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж Для створення в місцевих органах виконавчої влади сприятливих умов для покращення участі інститутів громадянського суспільства, окремих громадян в процесі прийняття рішень, що стосуються довкілля, скоординованості їх дій, при обласному Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища працює консультативно-дорадчий орган – Громадська рада організацій та об’єднань природоохоронного спрямування Чернігівської області. Відповідно до Положення про Громадську раду, метою її діяльності є розширення участі громадськості у процесах прийняття державними органами екологічно важливих рішень, сприяння проведенню консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики з питань, що стосуються раціонального використання природних ресурсів, охорони та збереження довкілля. Зокрема, на початку року на засіданнях Громадської ради проведено перереєстрацію та прийняття нових організацій – членів ради; підготовлено план роботи ради на 2010 рік з пропозиціями щодо покращення роботи з охорони стану довкілля та раціонального природокористування. Проведено перевибори голови Ради на поточний рік. Громадські організації звітували щодо проведеної ними протягом 2009 року природоохоронної та еколого-просвітницької діяльності в області. Протягом 2010 р. на засіданнях громадських природоохорнців розглянуті питання стану озеленення обласного центру та перспективи збереження новостворених насаджень; гострі екологічні проблеми території м. Чернігова та області; сучасний екологічний стан річки Стрижень та заходи щодо її збереження; поводження з безпритульними тваринами; надання відповідного природоохоронного статусу міському урочищу Ялівщина у форматі регіонально-ландшафтного парку; розгляд 306

Постанови Кабінету міністрів України від 03.11.2010 № 996 про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики та багато інших. Хвилювала громадськість подальша взаємодія громадських екологічних організацій з державними службами в системі підходів щодо оптимізації зеленої зони міста Чернігова. Запрошені на засідання Громадської ради посадові особи відповідних структур міського самоврядування, комунального підприємства «Зеленбуд» відповідали на питання громадськості щодо проведеної роботи та планах щодо озеленення м. Чернігова, можливості запровадження розсадника молодих саджанців. Піднімалися проблеми санітарного очищення населених пунктів області, міста Чернігова зокрема, нагромадження побутового та промислового сміття на полігоні твердих побутових відходів (р-н Масанів), у навколишньому природному середовищі Чернігівщини, в лісопосадках та прибережних зонах водойм області. Громадськість протягом року проводила практичну природоохоронну діяльність, спрямовану на збереження зелених зон, дотримання екологічного законодавства (екопатрулювання, екологічні рейди, суботники з впорядкування територій, екскурсії по екологічних стежках) на територіях Чернігівського міського урочища «Ялівщина», національних природних парків Ічнянський та Мезинський, регіональноландшафтного парку «Міжрічинський». Громадська рада запрошувала до активної співпраці всі небайдужі до екологічних проблем рідного краю неурядові громадські організації, спілки, асоціації, громадян, метою яких є охорона довкілля, зменшення його забруднення та досягнення сталого (збалансованого) розвитку. Загалом протягом 2010 року проведено 5 засідань консультативнодорадчого органу природоохоронних громадських організацій при Держуправлінні. 15.13 Екологічна освіта та інформування Одним із пріоритетних напрямків діяльності Держуправління з молодим поколінням задля сталого розвитку суспільства є екологічна освіта та розповсюдження екологічного інформування серед громадськості. В Держуправлінні запроваджена постійна підтримка екологічної освіти та інформування, для чого в 2007 році створений сектор взаємодії з ЗМІ та зв’язків з громадськістю. Екологічна освіта та виховання, контроль за станом природних ресурсів, інформування та природоохоронну пропаганду, природоохоронні акції, внесення до свідомості суспільства необхідності розважливо вирішувати проблеми, пов’язані зі станом навколишнього природного середовища є одними з важливих напрямків роботи екологічних громадських організацій Чернігівської області. Розробка веб-порталу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівські області (http://eco23.gov.ua/) 307

розширило можливості участі громадськості в плані отримання екологічної інформації, яка стосується довкілля Чернігівщини. Протягом року Держуправління постійно розміщує на своєму вебсайті екологічні доповіді та новини, результати проведення державної екологічної експертизи та іншу корисну інформацію. Постійно ведеться робота по перетворенню веб-сайту в досконаліший і зручніший для користувача природоохоронний портал. Держуправління брало участь в щорічній Міжнародній виставці «Екологія-2010» (м. Київ). В Орхуському центрі проведено еколого-просвітницькі заходи: в квітні студентська наукова конференція «Екологія рідного краю» зі студентами Чернігівського інституту МАУП ім. Героїв Крут; в вересніі – навчальний семінар для старшокурсників інженерно-будівельного факультету Чернігівського державного інституту економіки управління щодо завдань та функцій обласної екологічної служби, стану виконання обласної програми з захисту довкілля, задач у сфері моніторингу навколишнього середовища Чернігівської області. Студенством розглянуто проблеми накопичення та утилізації хімічних засобів захисту рослин. В вищих та середніх навчальних закладах Чернігівської області постійно проводяться просвітницькі екологічні заходи, суботники, акції по благоустрою та озелененню прилеглих територій, прибирання урочища Ялівщина («зелені легені» Чернігова), територій екологічних стежок національних природних парків «Ічнянський» та «Мезинський», РЛП «Міжрічинський». Студентська молодь протягом року з зацікавленістю та увагою ставилась до задач в сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів рідної області, пропонувала свої погляди та вирішення існуючих екологічних проблем. Для студентів ІІІ та ІV курсів Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка на базі Держуправління проведено учбову та переддипломну практики. Для школярів, студентської молоді, вчителів, населення спеціалістами Держуправління проведено 43 тематичних семінари, консультації, лекції, 2 наукові конференції. На допомогу організаторам еколого-натуралістичної роботи в освітніх закладах області, зацікавленим організаціям, науковим, бібліотечним закладам та зацікавленим управлінням, підприємствам і організаціям області, громадянам розроблено і видано інструктивнометодичні екологічні матеріали, роз’яснювальні буклети, екологічний календар, Доповідь про стан довкілля в Чернігівській області за 2009 рік, екологічний паспорт Чернігівщини.

308

15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Розташування Чернігівської області на межі України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь обумовлюють необхідність активного розвитку міжнародного співробітництва. 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему «Про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва» №1242 від 27.06.2007 року в області забезпечується співпраця з природоохонними організаціями сусідніх держав в екологічній сфері. В межах прикордонних територій Чернігівської області України та Брянської області Російською Федерацією здійснюється співробітництво басейнових водогосподарських управлінь на основі Міжурядової Угоди про спільне використання і охорону прикордонних водних об’єктів, підписаної 19.10.1992 року в м. Києві. Укладено Угоду між Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів і охорони навколишнього середовища на 2011 – 2012 роки. Вказаними угодами передбачено взаємодія природоохоронних служб сусідніх держав у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження. В 2010 році надзвичайних ситуацій , які потребували міжнародної взаємодії, не виникало. Фактів аварійних викидів на території Брянської області Російської Федерації та Гомельської області республіки Білорусь, які негативно впливають на стан атмосферного повітря Чернігівської області, протягом останніх 5 років не зафіксовано. З метою збереження цінних природних комплексів, в рамках єврорегіону ведуться роботи по створенню національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» на базі існуючого регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський». 15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги В 2010 році область надходжень зовнішньої допомоги не отримувала.

309

15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво В рамках виконання Плану заходів із тристороннього співробітництва Чернігівської, Брянської та Гомельської областей в рамках Єврорегіону «Дніпро» суб’єктами системи моніторингу довкілля області здійснюється аналітичний контроль стану поверхневих вод транскордонних водотоків. Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області постійно проводиться контроль гідрохімічного стану річкової води р. Дніпро на кордоні з Республікою Білорусь в контрольному створі біля с. Кам’янка Ріпкинського району; Чернігівською гідрогеологомеліоративною експедицією Деснянського басейнового управління водних ресурсів щоквартально проводяться спільні регулярні гідрохімічні дослідження та гідрологічні спостереження за рівнями води на обладнаних транскордонних контрольних створах на кордоні з Республікою Білорусь: р. Дніпро нижче с. Кам’янка Ріпкинського району та р. Сож біля с. Ст. Яриловичі Ріпкинського району. На виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро» та Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року і заходів до неї протягом 2010 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь Новгород-Сіверського району. В межах прикордонних територій Чернігівської області України та Брянської області Російською Федерацією здійснюється співробітництво басейнових водогосподарських управлінь на основі Міжурядової Угоди про спільне використання і охорону прикордонних водних об’єктів, підписаної 19.10.1992 року в м. Києві. В межах басейну р. Десна (басейн Дніпра) по виконанню Угоди про спільне використання і охорону транскордонних водних об’єктів, створені і працюють змішані робочі групи Деснянського басейнового управління, лабораторії моніторингу вод і ґрунтів Чернігівської гідрогеологомеліоративної експедиції, відділу водних ресурсів по Брянській області Московсько-Окського басейнового водного управління і Клинцівської гідрохімічної лабораторії ФГВУ «Центррегіонводгосп» Російської Федерації. Під час проведень засідань робочих груп обговорюються питання, які стосуються охорони та відтворення водних ресурсів і є актуальними для двостороннього співробітництва. На зустрічі 18 – 19 березня 2010 року в м. Клінці (Клінцівського району Брянської області Російської Федерації) розглядались питання щодо підготовки пропуску весняного водопілля 2010 року, про відновлення роботи гідрологічного посту на р. Снов с. Забрама Клінцівського району Брянської області Російської Федерації та якості 310

поверхневих вод в транскордонних створах за даними гідрохімічних досліджень за І квартал 2010 року. На зустрічі 28 – 30 квітня 2010 року у с. Камінь Новгород – Сіверського району розглядались питання пропуску весняного водопілля 2010 року, проведення спільних обстежень заплави річки Десна на ділянці від с. Мурав’ї до м. Новгород – Сіверського, визначався графік спільних відборів проб води на прикордонних створах р. Десна (с. Камінь), р. Снов (с. Забрама), р. Судость (с. Гремяч) та із діючих колодязів. Російська Сторона повідомила про відновлення з 1 квітня 2010 року систематичних спостережень за рівнями води на гідрологічному посту на р. Снов с. Забрама Климівського району Росії. В пожежонебезпечний період (липень-серпень 2010 року) в оперативному порядку був організований в телефонному режимі обмін інформацією про пожежонебезпечне становище на зневоднених торф’яних землях української та російської сторін на прикордонних територіях басейну річки Десна в Чернігівській і Брянській областях. Надзвичайних ситуацій, пов’язаних з факторами загрози пожеж на вищезгаданих територіях не зафіксовано. В рамках виконання Угоди 25-26 листопада 2010 року у м. Клинці Брянської області ( Російська Федерація) відбулася зустріч представників робочих груп і експертів басейну р. Десна. В ході наради розглянуті питання про якість поверхневих та ґрунтових вод в IV кварталі 2010 року; про узгодження плану основних заходів по підготовці до пропуску весняного водопілля 2011 р. по басейну р. Десна на території Брянської та Чернігівської областей; про виконання водоохоронних заходів на транскордонних водних об’єктах басейну р. Десна. Також робоча група з виїздом на місце ознайомилась з роботою Клинцівської хімічної лабораторії та відвідала водні об’єкти зони діяльності Московсько – Окського БВУ. Для реалізації контролю і моніторингу за станом транскордонних водних об’єктів, експлуатуються відомчі гідрологічні пости на річках Десна (с. Камінь, Україна), Снов (с. Забрама, Російська Федерація). Систематичні гідрохімічні і радіологічні дослідження якості поверхневих вод проводяться на 6 транскордонних річках басейну Десни в 9 створах. В 2010 році реалізовано тристоронній міжрегіональний проект фундаментальних досліджень в прикордонних областях «Флора і рослинність радіоактивно забруднених територій Брянської (Російська Федерація), Чернігівської (Україна) та Гомельської (Республіка Білорусь) областей у постчорнобильський період». В реалізації проекту приймали участь Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченко, Брянський державний університет імені акад.І.Г.Петровського, УО «Гомельський державний університет імені Ф.Скорини». Комунальне підприємство «Чернігівводоканал», як учасник міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну «Дніпра» 311

ПРООН-ГЕФ та міжнародного альянсу водних досліджень «IWAS», опрацьовує проблеми якісної очистки стічної води. У листопаді 2010 року за участю КП «Чернігівводоканал» в посольстві Німеччини в Україні був підписаний меморандум про співпрацю між Українською асоціацією підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія», Німецькою водною асоціацією (German Water Partnership), Німецькою Газовою та Водною Торговою Асоціацією (Deutsche Vereinigung des Gas-und Wasserfaches).

312

ВИСНОВКИ На фоні надмірно техногенізованої України Чернігівщина з усією сукупністю невирішених екологічних проблем відрізняється відносною екологічною благополучністю. Але, крім різноманітності природних і природно-антропогенних ландшафтів, Чернігівщина має і складне поєднання екологічних проблем – від забруднення радіонуклідами і викидами та скидами в атмо- та гідросферу, до питань якості міського середовища і транзиту та акумуляції забруднюючих речовин. З метою покращання екологічної ситуації в області в 2010 році за наполяганням Держуправління у 2010 році за кошти власників затампоновано 36 артезіанських свердловин у 12 районах області.чим зменшено ризик забруднення підземних водоносних горизонтів. Знешкодження заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин протягом 2010 року не проводилось. Для виправлення ситуації щодо екологічного стану поверхневих водних об’єктів області, у 2010 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виконано роботи в сфері водоохоронної діяльності на суму 3,026 млн. грн., що дало змогу зменшити негативний антропогенний вплив на водні об’єкти області. Вдалося розширити мережу природно-заповідного фонду області. Рішенням Чернігівської обласної ради від 30.07.2010 року створено іхтіологічний заказник місцевого значення «Лісконоги», площею 51,7 га в Н.-Сіверському районі та ботанічний заказник місцевого значення «Кулишеві луги», площею 174,0 га в Прилуцькому районі. Ведуться роботи по розробці проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення – заказників в Ріпкинському районі та ботанічних пам’яток природи в м. Чернігові. В порівнянні з промисловими областями України, які мають значні обсяги викидів в атмосферне повітря, Чернігівщину можна віднести до тих, де проблема його забруднення не стоїть дуже гостро. Основним забруднювачем атмосферного повітря області із стаціонарних джерел залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова». Серед головних завдань у сфері лісокористування області є доведення оптимального показника лісистості до 23 %, завершення передачі в користування полезахисних лісових смуг та припинення фактів несанкціонованих випадків випалювання трави, стерні та рослинних решток. Проблеми, які накопичилися в області у сфері поводження з твердими побутовими відходами загострили необхідність завершення та прийняття до реалізації обласної Програми поводження з твердими побутовими відходами, яка допомогла б стабільно планувати кошти на будівництво та реконструкцію полігонів і сміттєзвалищ твердих побутових відходів, створення інфракструктури збору ресурсно-цінних відходів та будівництво відповідних переробних підприємств. 313

До першочергових проблем, які потребують невідкладного вирішення, належить проблема знешкодження біля 130 тис. т рідких промислових токсичних відходів в ставках-накопичувачах м. Чернігова, які продовжують негативно впливати на всі компоненти довкілля. Потребує вирішення питання системного використання золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» в будівельній галузі. Залишається актуальним питання забруднення нафтопродуктами зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів на території військових частин в мм. Прилуки та Ніжин. Одним з головних факторів впливу на екологічну стабільность території є наявність значної кількості природно-заповідних об’єктів. В області ведуться постійні роботи по розширенню мережі природнозаповідного фонду. Ведуться роботи зі створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя», готується проект розширення території Ічнянського національного природного парку, ведеться Ведуться роботи по розробці проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення – заказників в Ріпкинському районі та ботанічних пам’яток природи в Прилуцькому районі та м. Чернігові. Досить складною залишається проблема винесення в натуру меж територій та обєктів природно-заповідного фонду. Головною причиною, що стримує виконання зазначених робіт, нестача коштів в місцевих бюджетах при значній кількості об’єктів. Але при цьому слід відмітити і те що, не зважаючи на чисельні звернення Держуправління протягом 20072010 років в жодному районі області не було виділено коштів на проведення вказаних робіт. Загалом за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища протягом року профінансовано природоохоронних заходів на території Чернігівської області на загальну суму 3828,8 тис. грн. Координація дій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, як основних суб’єктів виконання «Програми (плану дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області» та «Програми формування національної екомережі області на 2008 – 2012 роки» є і залишається пріоритетними напрямками роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища Чернігівщини в наступні роки. У 2010 році планується продовження виконання робіт з охорони та раціонального використання природних ресурсів області шляхом використання коштів обласного природоохоронного фонду на проведення ліквідаційного тампонажу недіючих артезіанських свердловин, проведення реконструкція очисних споруд, каналізаційних насосних станцій та будівництво каналізаційних колекторів, екологічного оздоровлення р. Стрижень, розширення мережі природно-заповідного фонду.

314

315

Загальновживані поняття Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел – загальна кількість забруднень, що надійшли в повітряний басейн від стаціонарних джерел викидів, як після проходження пилогазоочисних установок у результаті неповного уловлення й очищення на організованих джерелах забруднення, так і без очищення від організованих і неорганізованих джерел забруднення. Сюди не включаються викиди забруднюючих речовин у результаті ерозії ґрунтів (пилових бур), лісових пожеж і т.і. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел – загальна кількість забруднень, що надійшли в повітряний басейн під час роботи двигунів автомобільного, авіаційного, залізничного, водного транспорту та виробничої техніки. Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення, та від яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Небезпечні відходи – відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Оброблення (перероблення) відходів – здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Знешкодження відходів – зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення. Видалення відходів – здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації. Захоронення відходів – остаточне розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів. Спеціально відведені місця чи об’єкти – місця чи об’єкти (полігони, комплекси, місця розміщення відходів, сховища, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами. Заготівля деревини – це вирубування стиглих деревостанів на спеціально виділеній ділянці лісу з метою отримання деревини, вирубування окремих насаджень з метою вирощування й охорони лісу, отримання деревини під час очищення лісу від захаращеності. Ліквідна деревина – до ліквідної деревини належить деревина, яка може бути використана з господарською метою. Відтворення лісу – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності, біологічної стійкості, досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі строки нових насаджень найбільш економічно та екологічно доцільними способами і технологіями. 316

Рубки головного користування – це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини. Мисливські угіддя – ділянки суші та водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Мисливські тварини – дикі звірі та птахи, що можуть бути об’єктами полювання. Заповідники − природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного або загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових, найбільш типових, унікальних природних комплексів біосфери або цього ландшафту, для екологічного моніторингу, розробки наукових засад охорони й ефективного використання навколишнього природного середовища. Національні природні парки – природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність.

317

Додаток 1

Пор. №

Табл. 4.12. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Об’єм скидання, млн.м3 Відомство

Підприємство – забруднювач

Водний об’єкт

разом

НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

2008 рік 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація «Укрконсервмолоко» Концерн «Укрм’ясо» Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація «Укрмолоко» Державний департамент України по виконанню покарань Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Приватне підприємство

КП «Бахмач-водсервіс» м. Бахмач

р. Борзенка

0,1857

174,39

ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» м. Бахмач ТОВ «Бахмач-м’ясо» м. Бахмач КП «Козелецьводоканал» смт. Козелець ЗАТ «Новгород – Сіверський сирзавод»

заплава р. Борзенка р. Борзенка

0,0785

93,10

0,0459

49,60

р. Остер

0,0304

28,56

р. Десна

0,1741

505,07

Сізо № 32 м. Н. – Сіверський

р. Десна

0,0062

4,91

р. Білоус

25,3814

18053,20

р. Вздвиж

0,04

42,60

КП «Господар» смт. Варва

р. Удай

0,0852

180,22

ЗАТ «Комунальник» м. Щорс

р. Снов

0,0564

40,10

Остерське ВУЖКГ м. Остер

біологічна водойма

0,0332

32,52

р. Борзенка

0,048

41,22

оз. Коноплянка

0,0125

11,16

КП «Чернігівводоканал» м. Чернігів Куликівське ВУЖКГ смт. Куликівка

КП «Борзна – Комунальник» м. Борзна ПП «Водоканал» смт. Короп 318

Пор. №

14 15 16

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Об’єм скидання, млн.м3 Відомство

Підприємство – забруднювач

Водний об’єкт

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

КП «Сновське» с. Снов’янка Чернігівського району КП «Ревна» м. Семенівка

Мринське ВУПГЗ с. Мрин Носівського району Разом по області: 2009 рік Державний комітет будівництва, КП «Бахмач–водсервіс» архітектури та житлової політики м. Бахмач Державний комітет будівництва, КП «Борзна – Комунальник» архітектури та житлової політики м. Борзна Державний комітет будівництва, Остерське ВУЖКГ м. Остер архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, ЗАТ «Комунальник» м. Щорс архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, КП «Господар» смт. Варва архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, Куликівське ВУЖКГ смт. архітектури та житлової політики Куликівка Державний комітет будівництва, КП «Чернігівводоканал» архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, КП «Ладан Житлосервіс» смт. архітектури та житлової політики Ладан Національна асоціація Філія «Менський сир» ПП КФ «Укрмолоко» «Прометей» м. Мена Концерн «Укрм’ясо» ТОВ «Бахмач-м’ясо» м. Бахмач НАК «Нафтогаз України»

319

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

разом

НО

НДО

р. Снов

0,0184

15,67

р. Ревна

0,0358

22,61

р. Остер

0,0263

15,87

26,258

19310,80

р. Борзенка

0,1881

177,8312

р. Борзенка

0,0454

30,1639

біологічна водойма

0,0303

28,709

р. Снов

0,0501

36,6234

р. Удай

0,1031

147,6044

р. Вздвиж

0,0532

53,6893

р. Білоус

20,9433

14591,1957

р. Удай

0,1432

127,8007

р. Мена

0,592

724,8845

р. Борзенка

0,0314

33,9489

Пор. №

11 12

Об’єм скидання, млн.м3 Відомство

Підприємство – забруднювач

Водний об’єкт

Національна асоціація «Укрконсервмолоко» Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики

ЗАТ «Бахмачконсерв-молоко» м. Бахмач КП «Комунгосп» Коропської селищної ради смт. Короп Н. – Сіверська установа виконання покарань Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області (№31)

13 Державний департамент України по виконанню покарань 14 15

1 2 3 4 5 6

Державний комітет будівництва, КП «Ревна» м. Семенівка архітектури та житлової політики Національна асоціація ЗАТ «Новгород – Сіверський «Укрмолоко» сирзавод» Разом по області: 2010 рік Державний комітет будівництва, КП «Бахмач–водсервіс» архітектури та житлової політики м. Бахмач Державний комітет будівництва, КП «Борзна – Комунальник» архітектури та житлової політики м. Борзна Державний комітет будівництва, Остерське ВУЖКГ м. Остер архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, ЗАТ «Комунальник» м. Щорс архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, КП «Господар» смт. Варва архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, Куликівське ВУЖКГ смт. архітектури та житлової політики Куликівка

320

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

разом

НО

НДО

заплава р. Борзенка

0,0582

50,9683

оз. Коноплянка

0,0125

14,1692

р. Десна

0,0063

6,1161

р. Ревна

0,0348

22,4665

р. Десна

0,1674

493,5018

22,46

16539,6729

р. Борзенка

0,1813

171,2793

р. Борзенка

0,0504

33,6558

біологічна водойма

0,0297

31,9134

р. Снов

0,0524

37,1322

р. Удай

0,1016

131,35

р. Вздвиж

0,0463

56,6906

Пор. №

7 8 9

Об’єм скидання, млн.м3 Відомство

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація «Укрмолоко»

Підприємство – забруднювач

Водний об’єкт

КП «Чернігівводоканал»

КП «Ладан Житлосервіс» смт. Ладан Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей» м. Мена КП «Комунгосп» Коропської селищної ради смт. Короп Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики КП «Вода» Коропської селищної ради смт. Короп Н. – Сіверська установа виконання покарань Управління державного Державний департамент України департаменту України з питань по виконанню покарань виконання покарань у Чернігівській області (№31) КП Державний комітет будівництва, «Прилукитепловодопостачання» архітектури та житлової політики м. Прилуки Національна асоціація ЗАТ «Новгород – Сіверський «Укрмолоко» сирзавод» Разом по області:

321

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

разом

НО

НДО

р. Білоус

18,0915

12764,0409

р. Удай

0,0423

37,9143

р. Мена

0,0401

48,1158

оз. Коноплянка

0,0081

13,8615

оз. Коноплянка

0,0042

4,4714

р. Десна

0,008

5,629

р. Удай

0,0705

99,7332

р. Десна

0,1279

272,9427

18,854

13708,7301

Табл. 4.13. Типи очищення зворотних вод Рік

2008

Водний об`єкт

102,8

4,355

3,496

0,132

0,727

60,27

54,35

р. Сула

10,67

2,645

2,641

0,004

12,67

8,418

р. Трубіж

0,297

0,770

р. Дніпро

7,435

0,128

р. Супой

р. Сож

0,256

121,2

7,297

6,434

0,132

0,731

74,10

63,53

р. Десна

100,1

2,865

2,567

0,097

0,201

59,76

53,78

р. Сула

10,36

2,179

12,67

8,418

р. Трубіж

0,396

0,770

р. Дніпро

5,792

0,128

р. Супой

р. Сож

0,256

116,7

5,44

5,142

0,097

0,201

73,58

62,97

102,5 10,17 0,229 6,296 -

3,277 1,9731 0,2285 -

3,153 1,973 0,228 -

0,1077 -

0,0164 0,0001 -

60,44 12,67 0,770 0,128 -

53,47 8,418 0,770 -

Всього по області:

2010

млн. куб. м на рік Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об`єкта

р. Десна

Всього по області

2009

Скинуто разом

Нормативно очищених на очисних спорудах разом біологічна фізико-хімічна механічна очистка очистка очистка

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой

322

Рік

Водний об`єкт

р. Сож Всього по області:

Скинуто разом

разом

119,2

5,478

Нормативно очищених на очисних спорудах біологічна фізико-хімічна механічна очистка очистка очистка

5,354

0,1077

0,0165

Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об`єкта

74,00

62,65

Табл. 4.14. Скидання зворотних вод тис. м3 на рік Роки

Категорія очищення

Річковий басейн

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

Скидання зворотних вод Промисловість

Сільське Комунгосп господарство

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

0,032 0,073 0,105 -

3,119 1,075 0,057 -

2008 О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО

р. Десна

р. Сула

р. Трубіж

р.Дніпро

4,355 26,17 72,23 102,8 2,645 0,085 7,939 10,67 0,297 0,297 -

4,396 -

105,9 16,14 0,353 323

1,831 0,299 65,16 67,29 0,004 1,053 1,057 0,297 0,297 -

6,989 6,989 6,886 6,886 -

2,524 25,84 28,37 2,641 0,085 2,727 -

Роки

Категорія очищення

НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

Річковий басейн

р. Супой

р. Сож

О НО НДО НЧБО Всього: 2009

О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО

р. Десна

р. Сула

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

7,435 7,435 -

7,297 26,26 87,60 121,2

4,396

2,865 22,21 75,07 100,1 2,179 0,246 7,933

Скидання зворотних вод Промисловість

7,464 0,013 0,010 Всього по області: 2,132 0,299 66,22 129,9 68,65 103,1 324

0,691 0,849 66,98 68,52 0,896

Сільське Комунгосп господарство

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

7,435 7,435 -

0,030 0,013 0,010

21,31 21,31

5,165 25,93 31,09

0,032 0,073 0,105

4,319

8,093 8,093 7,037

2,150 21,36 23,51 2,179 0,246 -

0,024 0,024 -

2,923 -

Роки

Категорія очищення

Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

Річковий басейн

р. Трубіж

р. Дніпро

р. Супой

р. Сож

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

10,36 0,396 0,396 5,792 5,792 -

4,207 -

5,44 22,46 88,79 116,7

4,207

Скидання зворотних вод Промисловість

15,5 0,896 0,396 0,447 0,396 5,825 0,01 0,008 Всього по області: 1,088 0,849 67,87 124,9 69,81

325

Сільське Комунгосп господарство

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

7,037 5,792 5,792 -

2,425 -

0,932 0,051 0,033 0,01 0,008

20,92 20,92

4,329 21,60 25,93

0,024 0,024

3,967

Роки

2010

Категорія очищення

О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО

Річковий басейн

р. Десна

р. Сула

р. Трубіж

р. Дніпро

р. Супой

р. Сож

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

3,277 18,64 80,61 102,5 1,973 0,214 7,981 10,17 0,229 0,229 6,296 6,296 -

3,919 -

105,3 15,06 0,311 6,326 0,016 326

Скидання зворотних вод Промисловість

1,091 0,168 72,71 73,97 0,944 0,944 0,229 0,229 -

Сільське Комунгосп господарство

7,896 7,896 7,037 7,037 6,296 6,296 -

2,162 18,47 20,63 1,973 0,214 2,187 -

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

0,024 0,024 -

2,767 0,975 0,083 0,030 0,016 -

Роки

Категорія очищення

Річковий басейн

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

НЧБО Всього:

О НО НДО НЧБО Всього:

5,478 18,85 94,88 119,2

3,919

Скидання зворотних вод Промисловість

Сільське Комунгосп господарство

0,005 Всього по області: 1,320 0,168 73,66 127,0 75,14

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

0,005

21,23 21,23

4,135 18,68 22,81

0,024 0,024

3,875

Табл.4.15. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти тис. т. на рік 2008 рік Скидання забруднюючих речовин по регіону

Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

2009 рік

2010 рік

обсяг забруднюючих речовин, тис. т

% до загального обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т

% до загального обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т

% до загального обсягу

28,248

23,260

21,207

19,31

68,4

16,54

71,1

13,709

64,6

327

Табл. 4.2.1 Використання води у системах зворотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водокористування. Роки

Водний об`єкт

2008

р. Десна

Галузь народного господарства

промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж

промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро

промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області: 2009 р. Десна промисловість сільське господарство транспорт

Млн. м3 на рік Економія Безповоротне свіжої води, водоспоживання %

Оборотне

Повторнопослідовне

119,8 113,2 -

9,244 2,305 6,939

6,750 5,655 -

73,92 77,19 -

6,474 -

0,195 0,033

98,02 -

0,013 69,46 69,45 -

1,432 1,427 -

0,032 3,798 5,287 2,409 0,931

27,71 86,46 94,76 -

0,001 0,035 0,035 -

0,005 -

0,006 1,942 0,299 0,103

39,13 36,30 15,26 15,61 -

0,002

0,001 0,175 2,210 2,188

0,022 0,031 0,031

0,074 0,001 0,016

0,004

189,3 94,47 91,49 -

10,68 9,004 1,863 7,141

0,053 14,69 4,746 5,364 -

75,11 70,23 74,54 -

2,964

0,025

96,53

328

Роки

Водний об`єкт

Галузь народного господарства

лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж

промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро

промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області: 2010 р. Десна промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство

Оборотне

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

0,017

0,008 60,43 60,43 -

1,021 1,019 -

0,002 4,02 5,561 2,383 1,059

31,97 85,27 94,97 -

0,03 0,03 -

0,002 -

0,003 2,115 0,205 0,095 0,092

36,17 14,32 14,57 -

0,002 0,428 0,407

0,021 0,023 0,023

0,08 0,002 0,019

0,003

154,9 73,62 71,04 -

10,025 9,657 2,338 7,319

0,056 13,93 4,875 4,858 -

73,19 68,92 74,28 -

2,561 -

0,227 0,036

95,51 -

0,012 60,71 60,71 -

1,082 1,078 -

0,013 4,784 5,196 2,100 1,051

45,14 85,83 95,38 -

329

Роки

Водний об`єкт

Галузь народного господарства

транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж

промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро

Оборотне

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

0,126 0,126 -

0,004 -

0,006 2,039 0,343 0,014 0,151

31,71 43,34 43,70 -

0,002

0,003 0,157 0,343 0,319

0,024 0,031 0,031

0,076 0,016 0,007

42,98 50,0 -

0,002

134,5

10,739

0,050 10,86

72,91

330

Додаток 2

Альдрованда пухирчаста – Aldrovanda vesiculosa Береза низька – Betula humilis Баранець звичайний – Hupersia selago Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia Булатка червона – Cephalanthera rubra Бровник однобульбовий – Herminium monorchis Верба чорнична – Salix myrtilloides Верба Старке – Salix starkeana Водяний горіх плаваючий – Trapa natans Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis Горицвіт весняний – Adonis vernalis Гудайєра повзуча – Goodyera repens Діфазіаструм сплюснутий – Diphasiastrum complanatum Діфазіаструм Зейлера – Diphasiastrum zeileri Жировик Лезеля – Liparis loeselii Зозулинець болотний –Orchis palustre Зозулинець блощичний – Orchis coriophora Зозулинець жилкуватий – Orchis nervulosa Зозулинець шоломоносний – (Orchis militaris Зозулинець салеповий – Orchis morio Зозулині сльози яйцевидні – Listera ovata Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus Ковила волосиста – Stipa capillata Ковила дніпровська – Stipa borysthenica Козельці українські – Tragopogon ucrainicus Коручка болотна – Epipactis palustris Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens Коручка чемерниковидна – Epipactis helleborine Косарики болотні – Gladiolus palustris Косарики тонкі – Gladiolus tenuis Лікоподієла заплавна – Licopodiella inundata Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus Лілія лісова – Lilium martagon Любка дволиста – Platanthera bifolia Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha Маточник (дудник) болотний – Ostericum palustre Осока затінкова – Carex umbrosa Пальчатокорінник бузиновий – Dactylorhiza sambucina Пальчатокорінник м’ясочервоний – Dactylorhiza incarnata Пальчатокорінник плямистий – Dactylorhiza maculata Пальчатокорінник травневий – Dactylorhiza majalis 331

+ + + + + + + + + +

Європейський Червоний список

CITES

Бернська конвенція

Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Табл.5.2.5 Перелік видів флори, що охороняється, в Чернігівській області (станом на 01.01.2011 року)

+ +

+ + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + +

+ + + + + +

Пальчатокорінник Фукса – Dactylorhiza fuchsii Підсніжник білосніжний – Galanthus nivalis Плаун колючий – Lycopodium annotinum Росичка англійська – Drosera anglica Росичка середня – Drosera intermedia Сальвінія плаваюча – Salvinia natans Сон чорніючий – Pulsatilla nigricans Сон широколистий – Pulsatilla patens Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata Хамарбія болотна – Hammarbya paludosa Цибуля ведмежа – Allium ursinum Шолудивник королівський – Pedicularis sceptrum-carolinum Шейхцерія болотна – Scheuchzeria palustris Юринея волошковидна (Ю. несправжньоволошковидна) – Jurinea cyanoides Усього

332

+ + + + + + +

Європейський Червоний список

CITES

Бернська конвенція

Червона книга України

Назва виду (звичайна і наукова)

+ +

+ + + + + + 50

+ 2

Додаток 3 Табл. 10.2.1 Оперативні дані гірничодобувних підприємств, що знаходяться на території Чернігівської області Пор. №

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Наявність дозвільних документів Назва підприємства

ТОВ ВТФ «КерамікПрилуки» ВАТ «Парафіївський цукровий завод» ТОВ «Папернянський кар’єр пісків» Ріпкинський р-н ТОВ «Папернянський кар’єр пісків» ТОВ «Березнянський цегельний завод» ВАТ «Ніжинське заводоуправління будматеріалів» ДП «Агрофірма Лосинівка»

Назва родовища, корисні копалини

Мацієвське родовище, Суглинки Парафіївське родовище, Суглинки Папернянське родовище скляних пісків, Пісок скляний Грибово-Руднянське родовище скляних пісків, Пісок скляний Березнянське родовище, Суглинки Ніжинське родовище Суглинки Лосинівське родовище Суглинки Н.-Сіверське родовище цементної сировини Крейда будівельна

Спеціальний дозвіл на користування надрами

№ 2459 від 27.04.2001 на 15 років № 279 від 30.05.1995 р. на 20 років № 2160 від 22.03.2000 на 20 років № 2933 від 28.02.2003 на 20 років № 748 від 11.01.1997 р. на 20 років

Акт гірничого відводу

Дозвіл на право користування земельною дільницею

№ 6 від 18.06.2001

Протокол № 4619 ДТК 29.01.1987 р.

№ 1 від 06.03.1995

Договір від 18.04.1996 р.

№ 294 31.03.2000 № 950 04.08.2004 № 3 05.02.1994

Закінчився 10.08.2006 р.

№ 180/097 від 04.04.1997 р. на 10 років

№ 11 03.02.2004

Договір Райдержадміністрації від 14.09.2005 р.

№ 1901 від 08.06.1999

№ 4.06/728 29.03.2001

№ 11 від 03.02.2004 р.

№ 2410 від 21.01.2001 р на 10 років

№ 804 01.12.2003

Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994 р. Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994 р.

ЗАТ «Н.-Сіверський будматеріалів»

завод

ЗАТ «Н.-Сіверський будматеріалів»

завод

Н.-Сіверське родовище суглинків Суглинки

№ 2409 від 26.03.2001 на 8 років

№ 9 04.01.2003

10.

ЗАТ «Н.-Сіверський будматеріалів»

завод

Путівське родовище крейди Крейда

№ 2408 від 26.03.2001 на 15 років

№ 10 22.01.2004

11.

ЗАТ «Н.-Сіверський будматеріалів»

завод

Н.-Сіверське родовище піску Пісок

№ 3312 від 19.12.2003 р на 10 років

№ 22 16.08.1994

Андріївське родовище Суглинки

№ 1007 від 19.07.1997

№4 від 28.08.2001

12.

ВАТ «Будівельник-84»

Рішення Райради від 15.06.2005 р. Рішення Райради від 29.09.2006 р.

333

Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994 р. Договір Н.-Сіверської держадміністрації від 23.06.2005 р. Рішення облради від 30.10.2001 р.

Пор. №

Наявність дозвільних документів Назва родовища, корисні копалини

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Акт гірничого відводу

Дозвіл на право користування земельною дільницею

Мажугівське родовище Суглинки

№ 904 від 30.05.1997 р. на 20 років

№ 26.11.1996 р.

Рішення Чернігівської райдержадміністрації від 01.08.2005 р.

14. Санаторій «Остреч»

Менське родовище мінеральних вод Мінеральна вода

№ 2943 від 18.04.2003 р. на 10 років

№ 160 24.11.1998 р.

0,80 га

15. ДП «Чернігівторф»

Вольницьке родовище торфу Торф

№ 812 від 05.03.1997 р на 15 років

16. ДП «Чернігівторф»

Немигівське родовище торфу Торф

№ 991 від 23.07.1997 р на 20 років

13.

Назва підприємства

ЗАТ «Чернігівський цегельний завод № 3»

17.

ДП «Чернігівторф»

Ірванцівське родовище торфу Торф

№ 578 від 12.07.1996 р. на 20 років

18.

Смолинський торфозавод

Гнилушське родовище торфу Торф

№ 203 від 22.06.1979 р. на 20 років

19.

ПП «Кварцбуд»

М.-Коцюбинське родовище пісків будівельних

№ 4701 від 06.11.2006 р. на 20 років

20.

ТОВ «ВЮТбуд»

Грабівське родовище глини

№ 3829 від 31.05.2006 р на 10 років

21.

ЗАТ «Агропромбуд»

Борзнянське родовище суглинків

№ 4411 від 04.10.2007

22.

ТОВ «Чернігівська будівельна кераміка»

Носівське-II родовище суглинків

№ 3648 від 31.12.2004

334

Договір від Договір оренди від 26.09.2005 06.09.2005 р. на 5 р. на 5 років років Договір аренди від 16.03.2000 № 60 14.11.1999 р. р. на 10 років Договір Райради Рішення Райради від 27.03.2001 р. на 9 06.06.2001 р. № 1-05/65 на 10 років років Державний акт серія ЧНЧ № 161 05.10.1998 р. 00012 від 26.08.1993 р. Рішення обладміністрації від Рішення облради 22.12.2006 р. 26.01.2007 р. № 471 Рішення облради від Рішення Райадміністрації від 26.01.2007 р. 06.12.2006 р. Рішення обласної Рішення Борзнянської Ради від райдержадміністрації від 25.03.2008р. 07.07.2008 р. Рішення обласної Рішення обладміністрації адміністрації № 13 Від 20.12.2007 р. № 305 від 22.03.05

Пор. №

Додаток 4 Табл. 10.1.2 Інформація про суб’єктів господарювання, які отримали дозволи на видобування корисних копалин на території Чернігівської області (станом на 01.01.2011 р.)

Назва підприємства

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

ВАТ «Укрнафта»

№ 1563 31.08.1998р. 20 років

нафта

Гнідинцівське, 32 км на ПдСх від м. Прилуки, Варвинський район

Спільне підприємство у формі ТОВ УкраїнськоКанадське «КаштанПетролеум ЛТД»

№ 518 08.05.1996р. 20 років

нафта

Леляківське, 20 км на Сх від м. Прилуки, Прилуцький район

ВАТ «Укрнафта»

нафта

Нинівське, 26 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район

ВАТ «Укрнафта»

10. ВАТ «Укрнафта» 11. ВАТ «Укрнафта» 12. ВАТ «Укрнафта» 13. ВАТ «Укрнафта» 14. ВАТ «Укрнафта» 15. ВАТ «Укрнафта»

№ 1981 10.09.1999р. 20 років № 2031 11.11.1999р. 20 років № 2034 11.11.1999р. 20 років № 1439 22.06.1998р. 20 років № 1596 05.10.1998р. 20 років № 2090 24.12.1999р. 20 років № 1621 27.10.1998р. 20 років № 1622 27.10.1998р. 20 років № 1597 05.10.1998р. 20 років № 2087 24.12.1999р. 15 років № 2089 24.12.1999 р. 20 років № 1736 05.02.1999 р. 20 років № 1703 22.12.1998 р. 20 років

335

нафта нафта

Скороходівське, примикає з Пн до смт. Талалаївка Талалаївський район Матлахівське, 4 км на Сх від смт. Талалаївка, Талалаївський район

нафта

Прилуцьке, 7 км на Пн від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Малодівицьке, 20 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Ярошівське, 35 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район

нафта

Софіївське, 25 км на ПнСх від м. Ічня, Ічнянський район

нафта

Богданівське, 27 км на ПдСх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Мільківське, 12 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта нафта

Монастирищенське, 30 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район Північно-Ярошівське, 38 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район

нафта

Щурівське, 16 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район

нафта

Бережівське, 30 км на Сх від м. Ічня, Ічнянський район

Пор. №

Назва підприємства

16. ВАТ «Укрнафта» 17. ВАТ «Укрнафта» 18. ТОВ «Прайм-газ» 19. ВАТ «Укрнафта»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

№ 1858 26.04.1999 р. 20 років № 4049 04.10.2006 р. 20 років № 2982 19.07.2007 р. 5 років № 2033 11.11.1999 р. 20 років

Вид корисної копалини

нафта

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Тростянецьке, 28 км на ПдСх від м. Ічня, Ічнянський район

нафта

Петрушівське, 25 км на Сх від м. Ічня, Ічнянський район

нафта

Площа Чернецька, Талалаївський р-н Чернігівської обл.

газ природни й вільний

Талалаївське, 25 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район Вольниця-142 та 46-ПТФ, від р.ц. Короп на ПдСх – 8 км, від с. Жовтневе на Сх, від с Карильське на Пд, від с Кучі на Пн – прилягає Гнилуське-106, від р.ц. Козелець на ПнЗх – 35 км, від с. Смолин на Пд, від с. Лебедівка на Пн – прилягає; від с. Максим на Пн – 5 км

ДП «Чернігівторф» Українського концерну 20. торф’яної промисловості «Укрторф»

№ 812 05.03.1997 р 15 років

торф

ДП «Чернігівторф» Українського концерну 21. торф’яної промисловості «Укрторф»

№ 813 05.03.1997 . 20 років

торф

№ 578 12.07.1996 р. 20 років

торф

Ірванцівське-11, від р.ц. Семенівка на ПдСх – 4 км

№ 991 21.07.1997 р. 20 років

торф

Немигівське-138, від р.ц. Короп на ПнЗх – 7 км, від с. Конятин Сх – прилягає

ДП «Чернігівторф» Українського концерну 22. торф’яної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну 23. торф’яної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну 24. торф’яної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну 25. торфяної промисловості «Укрторф» 26.

ТОВ «Талалаївський цегельний завод»

ВАТ Ніжинське 27. заводоуправління будівельних матеріалів ЗАТ «Новгород28. Сіверський завод будівельних матеріалів» 29. ПП «Кварцбуд»

№ 1087 30.09.1997р. 20 років

торф

№ 4595 18.12.2007р. 20 років

торф

№ 2640 01.03.2002р. 10 років № 611 13.08.1996р. 20 років № 3312 19.12.2003р. 10 років № 4107 06.11.2006р. 20 років

336

суглинок

Удай Північно-Західне, від р.ц. Ічня на Зх в 12 км, від с. Доросинка на Сх, від с. Монастирище на Сх Рокита, від р.ц. Мена на Пн в 8 км, від с. Олександрівка на Сх в 1 км, від с. Киселівка на ПнСх, від с. Верхолісся на ПдСх. Талалаївське, 2,5 км на ПдЗх від з.ст. Талалаївка Талалаївського району

суглинок

Ніжинське, м. Ніжина

пісок

Новгород-Сіверське, 3,5 км на Зх від м. Новгород-Сіверський

пісок

Михайло-Коцюбинське, ПдСх ок. Смт. М.-Коцюбинське Чернігівського р-ну, 16 км від

Пор. №

Назва підприємства

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

м. Чернігів 30. ВАТ «Будівельник-84» ТОВ «Виробничо31. Торгівельна фірма «Керамік-Прилуки» Варвинське районне міжгосподарське 32. державно-кооперативне об’єднання «Райагробуд» 33.

ТОВ «Березнянський цегляний завод-2»

Дослідне колективне 34. підприємство-агрофірма «Лосинівська» ЗАТ «Чернігівський 35. цегельний завод №3»

36.

ВАТ «Парафіївський цукровий завод»

37. ТОВ «Діалог-СВ»

38. ПП «Сєвер» 39. ЗАТ «Агропромбуд» 40. ТОВ «Украгроресурс-1»

№ 1007 29.07.1997р. 20 років № 2459 27.04.2001р. 15 років № 537 29.05.1996р. 20 років № 3835 31.05.2006р. 11 років № 1901 08.06.1999р. 20 років

Андріївське, 3 км на ПнСх від смт. Сосниця

суглинок

Маціївське, 0,4 км на Пн від с. Мацієвка Прилуцького району, 10 км на ПнСх від з.ст. Прилуки

суглинок

Варвинське 2, ПдЗх ок. Смт. Варва, 26 км на ПдСх від з.ст. Прилуки

суглинок суглинок

№ 904 30.05.1997р. 20 років

суглинок

№ 3726 09.12.2005р. 10 років

суглинок

№ 3867 09.06.2006р. 20 років

суглинок

№ 3954 11.07.2006р. 11 років № 4411 04.10.2007р. 20 років № 4518 30.11.2007р. 20 років

ТОВ «Папернянський 41. кар’єр скляних пісків»

№ 2160 22.03.2000р. 20 років

ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»

№ 2933 28.02.2003р. 20 років

ЗАТ «Новгород43. Сіверський завод будівельних матеріалів» 44. ТОВ «Вютбуд»

№ 2408 26.03.2001р. 15 років № 3829

42.

суглинок

337

суглинок суглинок суглинок пісок кварцовий

пісок кварцовий

крейда глина

Березнянське 2, 0,2 км на Пд від с.Березне Менського району, 26 км на Зх від з.ст. Мена Лосинівське, 3,5 км на ПдЗх від з.ст. Лосинівка Ніжинського району Мажугівське, Сх ок. С. Мажугівка Чернігівського району, 15 км на ПдЗх від м. Чернігова Парафіївське, ПдСх ок. С. Парафіївка Ічнянського району, 1-1,5 км на Сх від з.ст. Качанівка Ічнянського району Тупичівське (Ділянка Західна), ПдСх ок. С. Тупичів Городнянського р-ну, 18 км від з.ст. Ріпки Варвинське 2, ПдЗх ок. Смт. Варва, 26 км на ПдСх від з.ст. Прилуки Західно-Борзнянське, 0,2 км на Зх від м. Борзна Вертіївське 1, 1,5 км на ПнЗх від смт.Вертіївка Ніжинського р-ну, 17 км на Пн від м.Ніжин Папірнянське, Пн. Ок. С. Папірня Ріпкинського району, 0,5 км на Зх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Грибово-Руднянське, 3,0 км на ПдЗх від с. Чижівка Ріпкинського району, 5,5 км на ПнЗх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Путивське, 7 км на Пд від Новгород-Сіверського, 6 км на Сх від з.ст. Пирогівка Грабівське 1, Сх ок. С. Грабів

Пор. №

Назва підприємства

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

31.05.2006р. 10 років 45. ТОВ «Аннат Керамік» ЗАТ «Новгород46. Сіверський завод будівельних матеріалів» 47.

ЗАТ «Менський комунальник»

Державне комунальне 48. підприємство «Чернігівводоканал» 49. ЗАТ «Комунальник» Конотопське відділення 50. південно-західної залізниці 51.

Менський «Остреч»

санаторій

52. ТОВ «Нептун»

53.

ВАТ «Чернігівське хімволокно»

54.

ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»

55. ТОВ «Керамікбудсервіс»

№ 4467 29.10.2006р. 20 років № 2410 26.03.2001р. 10 років № 1767 05.03.1999р. 15 років № 1784 16.03.1999р. 15 років № 1895 27.05.1999р. 15 років № 2255 08.09.2000р. 20 років № 2943 18.04.2003р. 5 років № 4777 18.11.2008р. 20 років № 4864 21.01.2009р. 20 років № 3407 24.11.2008р. 3 роки № 3549 19.03.2009р. 3 роки

ДА НАК «Надра України» 56. «Чернігівнафтогазгеологія»

№ 2191 17.01.2003р. 10 років

ТОВ «Східний 57. геологічний союз»

№ 2965 04.07.2007р. до 12.08.2013р .

ВАТ «САН 58. Україна»

ІнБев

59. КП «Бахмач-Водсервіс»

Ріпкинського р-ну

глина

Льгівське, Зх ок. С. Льгів Чернігівського р-ну, 10 км на Зх від м. Чернігів

крейда

Новгород-Сіверське, 0,3-0,5 км на Пд і ПдЗх від м. НовгородСіверський

Води прісні

Менське, Менський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Чернігівське, Чернігівський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Щорське, Щорський р-н Чернігівської обл.

Води прісні

Бахмацьке, Бахмацький р-н Чернігівської обл..

Води

Менське, Менський р-н Чернігівської обл..

мінеральні

Води мінеральні

Води прісні Пісок кварцовий

Глина

Бішофіт Газ природни й

№ 3355 30.09.2008р. 3 роки

Води прісні

№ 3482

Води

338

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Менське 2, Менський р-н Чернігівської обл.. Ділянка родовища «Чернігівське 2», де розташований водозабір ВАТ «Чернігівське хімволокно», м.Чернігів Ділянка Папірнянська, Ріпкинський р-н Чернігівської обл.. Ділянка Грабівська 2, Ріпкинський р-н Чернігівської обл.. Новоподільське, Борзнянський р-н Чернігівської обл.. Площа Боханівська, Варвинський р-н Чернігівської обл.. Ділянка родовища «Чернігівське 1», водозабір «САН ІнБев Україна», м.Чернігів Ділянка родовища «Бахмацьке

Пор. №

Назва підприємства

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

21.01.2009р. 3 роки

прісні

60. ТОВ «Галс-К ЛТД»

№ 3713 30.12.2009р. 5 років

Газ природний

Площа Світлична, Варвинський р-н Чернігівської обл..

ДП «Чернігівторф» Українського концерну 61. торфяної промисловості «Укрторф»

№ 4958 03.04.2009р. 10 років

Торф

Дроздовиця, Городнянський р-н Чернігівської обл..

Води прісні

Ділянка надр у м.Прилуки Чернігівської обл..

Пісок

Новоселківське, Чернігівський р-н Чернігівської обл..

Газосховище Олишівське, Чернігівська обл..

Газосховище Червонопартизанське, Носівський р-н Чернігівської обл..

62.

КП «Прилукитепловодопостачання»

63.

ТОВ «Чернігівські будівельні конструкції»

64.

ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»

ДК «Укртрансгаз» НАК 65. «Нафтогаз України»

№ 4998 30.07.2009р. 20 років № 5024 22.10.2009р. 20 років № 1851 26.04.1999 р. 8 років № 1852 26.04.1999р. 8 років

339

1», водозабір КП «БахмачВодсервіс», Бахмацький р-н Чернігівської обл..

Додаток 5 Табл. 7.6. Порівняльна характеристика якості води зі свердловин за 2010 рік по Чернігівської області Пор. №

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Показники

Одиниця виміру

2010 рік min/max

Бучацькі свердловини бали 0–2 бали 0–2 бали 1–2 градус 5 – 109 мг/дм 0,46 – 6,07 6,9 – 7,72 мгО/дм 1,84 – 4,9 < 0,05 – мг/дм 0,94 Нітрити < 0,003 – мг/дм 0,08 Нітрати мг/дм < 0,1 – 45,0 Заг.жорсткість мг-екв/д 1,4 – 9,2 Сухий залишок мг/дм 148 – 434 Хлориди мг/дм 2,5 – 325 Сульфати мг/дм 0,94 – 220 Залізо мг/дм 0,07 – 2,1 Мідь < 0,02 – мг/дм 0,39 Цинк < 0,1 – мг/дм 0,115 Фтор мг/дм 0,19 – 1,42 Марганец < 0,01 – мг/дм 0,24 Колі-індекс к-ть 1л <3 3 Загальне мікробне число к-ть в 1дм 0 – 30 Стронцій 90 бк < 0,1 Цезій 137 бк < 2,0 Крейдові свердловини Запах 20 бали 0–2 Запах 60 бали 0–2 Присмак бали 1–2–3 Кольоровість градус 5 -32 Каламутність мг/дм 0,1 – 2,4 рН 6,73 – 8,6 Окислення мгО/дм 0,98 – 2,52 Аміак мг/дм < 0,05 – 0,7 Нітрити мг/дм < 0,003 – 0,07 Нітрати мг/дм < 0,1 – 62,0 Заг.жорсткість мг-екв/д 0,2 – 6,8 Сухий залишок мг/дм 372 – 434 Хлориди мг/дм 20,6 – 323 Сульфати мг/дм 2,0 – 56,7 Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рН Окислення Аміак

340

сер.

0–2 0–2 1–2 17,4 1,57 7,31 2,93 0,49 0,083 12,5 5,3 291 76 110,5 0,71 0,017 < 0,1 0,72 0,12 <3 20 < 0,1 < 2,0 0–2 0–2 1–2 7,1 1,21 7,78 1,93 0,36 0,01 5,2 2,55 375 58,7 6,3

Пор. №

Показники

15 16 17 18 19 20 21 22 23

Залізо Мідь Цинк Фтор Марганец Колі-індекс Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рН Окислення Аміак Нітрити Нітрати Заг.жорсткість Сухий залишок Хлориди Сульфати Залізо Мідь Цинк Фтор Марганец Колі-індекс Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

Одиниця виміру

2010 рік min/max

мг/дм < 0,03 – 0,35 мг/дм < 0,02 – 0,3 мг/дм < 0,1 мг/дм 0,15 – 2,77 мг/дм < 0,01 – 0,1 к-ть 1л <3 к-ть в 1дм3 0 – 30 бк < 0,1 – 0,1 бк < 2,0- 0,12 Харківські свердловини бали 0–1 бали 0–2 бали 0–2 градус 9,7 – 67 мг/дм 0,64 – 1,7 7,2 – 7,7 мгО/дм 1,36 – 7,0 мг/дм < 0,05 – 0,98 мг/дм < 0,003 – 0,09 мг/дм < 0,1 – 1,5 мг-екв/д 1,4 – 6,8 мг/дм 169 – 627 мг/дм 7,2 – 95 мг/дм 0,51 – 39,5 мг/дм 0,14 – 2,7 мг/дм < 0,02 мг/дм < 0,1 – 0,81 мг/дм мг/дм к-ть 1л к-ть в 1дм3 бк бк

341

0,4 – 1,72 < 0,01 – 0,1 <3 0 – 30 < 0,1 < 2,0

сер.

0,26 0,08 < 0,1 1,54 0,05 <3 20 < 0,1 < 2,0

0–1 0–2 0–2 24,7 1,42 7,5 2,88 0,38 0,004 1,1 4,9 352 29,8 17,6 0,41 0,1 < 0,1 0,44 < 0,01 <3 20 < 0,1 < 2,0

Додаток 6 Табл. 10.1. Валовий збір сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств (тисяч центнерів) Роки

Усі зернові культури

Цукрові буряки (фабричні)

Соняшник на зерно

Льондовгунець (волокно)

1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

11082 17372 12486 8323 10832 12377 10573 18681 15947 12967 16509 21614 20490 15182,5

8805 10455 7468 3414 3574 4497 4764 5764 6951 7892 4133 3672 2214 3664,6

15 22 24 66 35 62 116 62 122 135 126 369 380 610,4

208 287 153 37 45 40 56 84 61 14 16 11 2 1,2

Картопля

Овочі

Кормові коренеплоди

Кукурудза на силос і зелений корм

21192 15976 12443 14711 13084 11497 15216 15718 12583 14785 16102 15070 15347 11780

2004 1757 2064 1749 1613 1671 1735 1764 1621 1928 1937 2381 1990 1746,9

7200 20794 7843 2748 2874 3328 3458 3973 3789 4342 4582 5261 4497 3139

33741 52015 19889 10639 8639 7087 7324 6308 6211 4713 5101 6781 4940 4476

Усього трав на сіно однорічних

багаторічних

Плоди та ягоди

249 378 264 184 386 262 274 404 531 498 414 424 425 867

919 2617 2554 1111 1421 982 1031 1230 1040 1269 1213 1122 1078 1428

913 339 519 251 181 241 212 200 119 113 164 149 176 156

Табл. 10.2. Валовий збір зернових культур у всіх категоріях господарств (тисяч центнерів) Роки

1980 1990 1995 2000 2001 2002

Усі зернові культури

11082 17372 12486 8323 10832 12377

у тому числі пшениця

жито

озима

яра

озиме

яре

3848 8043 4299 2006 2666 3470

16 6 176 348 422 401

1573 2322 2103 1611 2561 2629

– – – 2 1 1

ячмінь ярий

овес

просо

гречка

кукурудза на зерно

зернобобові

2841 3267 2912 1202 1621 1829

1352 1551 1534 1331 1530 1350

143 77 100 165 56 39

366 363 197 306 176 94

471 737 488 1092 1504 2239

469 1006 586 241 276 308

342

Роки

2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Усі зернові культури

10573 18681 15947 12967 16509 21614 20490 15182,5

у тому числі пшениця

жито

озима

яра

озиме

яре

938 3724 3453 2699 3698 5261 5080 3853,2

487 612 586 664 525 493 511 -

1408 3058 2354 1143 1299 2281 2171 719,2

2 0 0 0 0 0 1 -

ячмінь ярий

овес

просо

гречка

кукурудза на зерно

зернобобові

1814 2194 2094 2002 2002 2706 2263 1270,4

1378 1496 1464 1167 1020 1670 1289 688

68 55 36 26 39 73 48 40,4

121 136 158 91 135 171 127 72,4

3946 6953 5327 4785 7497 8580 8424 8078,2

378 444 467 387 285 352 521 459,5

Табл. 10.4. Чисельність худоби в сільськогосподарських підприємствах (на початок року; тис. голів) Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці та кози Коні

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

540,0 182,4 136,2 9,5 23,0

433,5 149,0 121,3 7,0 19,6

347,0 117,9 76,1 5,3 15,9

321,5 112,2 85,7 4,3 13,4

291,8 96,8 96,4 4,1 11,9

234,2 81,0 65,1 4,0 9,3

212,5 75,8 64,1 4,1 7,6

204,2 71,7 86,5 4,0 6,5

192,5 64,9 122,3 3,2 5,6

173,7 63,0 110,7 3,0 4,5

162,1 60,5 101,2 2,8 3,7

149,7 57,8 110,6 3,8 2,5

343

Додаток 7 Табл. 13.1.1 Динаміка обсягів транспортних перевезень1

Вид транспорту

Залізничний

Рік

2001 2009 2010 Автомобільний 2001 2009 2010 Водний 2001 2009 2010 Авіаційний 2001 2009 2010 Трубопровідний 2001 2009 2010 Міський 2001 електротранспорт 2009 2010 Всього 2001 2009 2010 1

Перевезено вантажів тис.. % т

…1 – 1 … – …1 – 13,1 – 12,0 – 12,4 103,4 …2 – …2 – 2 … – – – – – – – – – – – – – 2 … – …2 – 2 … – 13,2 – 12,4 – 12,5 101,4

Вантажооборот тис..т.км.

Перевезено пасажирів тис..

Пасажирооборот тис..пас.км.

…1 – 22,8 – 1 … – 12,6 – …1 – 12,5 99,3 297,5 – 60,7 – 1010,2 – 87,1 – 1201,2 118,9 86,0 98,7 …2 – …2 – …2 – …2 – 2 2 … – … – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 2 2 … – … – …2 – …2 – 2 2 … – … – 359,3 – 175,7 – 1201,3 – 140,2 – 1261,3 105,0 137,6 98,2

Показники обчислюються на державному рівні. Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику».

Інформація надана Головний управлінням статистики у Чернігівській області

344

…1 …1 …1 743,3 869,6 852,7 …2 …2 …2 – – – – – – …2 …2 …2 1188,6 1052,1 1029,1

– – – – – 98,1 – – – – – – – – – – – – – – 97,8

Таблиця 14. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Тип автомобіл я Автомобіл і – всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирсь кі автобуси Інші транспорт ні засоби

Всього

Від 3,1 до 5 років

До 3 років

Від 5,1 до 10 років

Більше 10 років

2009

2010

2009

2010

2009

2010

2009

2010

2009

2010

146178

147387

19676

16782

20864

24163

35349

33707

70289

72735

114135

115581

17681

15053

17634

21128

29956

29405

48864

49995

9422

8702

536

368

712

608

1359

1078

6815

6648

5313

5231

193

110

427

300

4598

4737

1964

1955

114

118

272

227

359

271

1219

1339

8636

8867

471

362

975

949

1722

1357

5468

6199

3787

3904

527

596

676

762

801

812

1783

1734

2921

3147

252

201

402

379

725

484

1542

2083

345

Додаток 8 Перелік громадських організацій природоохоронного спрямуваня, які співпрацюють з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та увійшли до складу Громадської ради Назва організації

Юридична адреса

1. Всеукраїнська екологічна ліга – міська організація

м. Чернігів , вул. Гетьмана Полуботка, 53

2. Обласна організація Українського товариства охорони природи 3. Обласний центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій 4. Екологічний клуб «Берізка» ОСЮН

м. Чернігів, вул. Чернишевського, 14

5. Чернігівський студентський екологічний клуб

м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53

6. Чернігівський центр для дітей та юнацтва «Аратта»

м. Чернігів, вул. Островського, 37

7. Обласна організація Партії зелених України

–

8. Всеукраїнська екологічна ліга – обласна організація

м. Чернігів, урочище Ялівщина

9. Обласна організація Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» 10. Чернігівський районний Центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму

м. Чернігів, урочище Ялівщина

м. Чернігів, вул.. Нахімова, 3 м. Чернігів, вул. Франка, 2а

м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1

Керівник організації

Телефон/ Факс

Електронна пошта

Голова Карпенко Юрій Олександрович Заступник голови президії Осипець Володимир Миколайович Директор Степовик Петро Миколайович Керівник Кидиба Руслана Григорівна Керівник Яковенко Олександр Іванович Виконавчий директор Філатова Вікторія Олексіївна Голова Бурковський Леонід Григорович Голова Гаврилей Олександр Іванович Керівник Гладченко Ганна Леонідівна

(04622)32106

sav_14@mail.ru

(0462)774839

–

(0462)643117

–

(04622)25025

(04622)32106

–

678-433

aratta@open.net.ua

(0462)676203

PZU@cg.ukrtel.net

(0462)608306

–

(04622)31240

–

Керівник Білий Юрій Анатолійович

(04622)44075

beluri@rambler.ru

346

Керівник організації

Телефон/ Факс

Електронна пошта

м. Чернігів вул. Комсомольська, 21/1

Керівник Сич Юрій Олексійович

(04622)42253

–

м. Чернігів п-т Перемоги, 39-а

Голова Нагалюк Сергій Іванович (Потапенко В.)

(04622)44075

dbuvr@cg.ukrtel.net

м. Чернігів, вул. Рокосовського, 54/31 м. Чернігів, вул. Шевченка, 105а

Голова Кулик Сергій Миколайович Представник Мартиненко Володимир Юрійович

(0462)635316 0504653430

kuliksergey@bk.ru

Назва організації

Юридична адреса

11. Громадська організація «Меридіан фундаментальних традицій» 12. Чернігівська обласна організація Товариства меліораторів і водо господарників України 13. Чернігівська міська ГО «Родова земля» 14. Чернігівське міське відділення Всеукраїнської громадської орг-ції «Українська академія управління, міжсистемного прогнозування і кардинальної психології»

347

Додаток 10 Цікава екологічна інформація  Вага усіх запасів води на Землі оцінюється в 1 300 000 000 мільярдів тонн. Це становить лише дві сотих відсотка всієї ваги Землі. Підраховано, що об’єм усіх запасів води на Землі складає 1 350 000 000 мільярдів кубічних кілометрів. З них прісна вода займає 35 мільйонів кубічних кілометрів, тобто тільки одну сорокову частину всіх запасів води на Землі  папір розкладається в землі за два роки; фільтр від цигарки – 100 років; консервна бляшанка – 100 років; поліетиленовий пакет – 200 років; пластикова пляшка – 500 років; скляна пляшка – 1000 років; побутове сміття становить 13 % всіх твердих відходів  у Швейцарії попередньо сортується понад 80 % всього сміття  нагромаджені в Україні тверді промислові відходи займають територію понад 53 тис. га, а їх загальний обсяг перевищує 17 км3  заводи для спалювання сміття – джерело діоксину №1. Чи знаєте Ви, що:  60% людини – це вода. Її розподілено нерівномірно: найбільше води – 88% від загальної ваги – знаходиться в мозку, 80% – у крові, 75% – у м’язах, 70% – у печінці, 25% – у кістках і 20% – у жирових тканинах. Решта ж 40% розподілилися так: 1% – вуглеводи, 5% – мінеральні речовини, 15% – жири та жироподібні речовини і 19% – білки.  2010 рік був найспекотнішим роком за всю історію інструментальних спостережень середня температура суші і океану у 2010 на 0,62 градуси. Саме гаряче місце – Азіза в Лівії. Температура тут досягає 57,8 °C. Найхолодніше місце – Схід Антарктики, де температура опускається до -89 °C.  Там, де є гніздо рудих лісових мурашок, навколишня ділянка лісу (не менш як 0,5 га) лишається майже не ушкодженою – вони знищують за добу близько 20 тис. шкідливих комах на площі 0,25 га  Тютюнопаління є однією з найрозповсюдженіших шкідливих звичок людини. На Землі щорічно від наслідків тютюнопаління помирає 3 млн.. людей. Останніми роками Україну зараховують до країн з високою розповсюдженістю тютюнопаління. Згідно з даними ВООЗ у нас палять 51 % чоловіків і 20 % жінок працездатного віку.  Біля 4% нафти, що видобувається на Землі, використовується для виробництва пластику і стільки ж витрачається в процесі цього виробництва.  75% риби у всьому світі виловлюють понад норми.  80% вихідного обсігу лісів вирубано, тільки в районі Амазонки в хвилину зникає 2000 дерев.  Година Землі була започаткована в Сіднеї (Австралія) в 2007 році, коли 2,2 мільйона домівок та організацій вимкнули світло на одну годину. Вже через рік ця подія стала світовою екологічною ініціативою, до якої долучилося більше 100 мільйонів людей у 35 країнах світу. Відмічається і в Україні. 348

Відповідальні за підготовку розділів Назва розділу

Структурні підрозділи та особи, відповідальні за виконання розділів

Прізвища керівників підрозділів

Небрат Т.Г. Відділ регулювання, нормування та тел. (04622)4-10-50 лімітування природних ресурсів Відділ регулювання, нормування та Небрат Т.Г.. Зміна клімату лімітування природних ресурсів тел. (04622)4-10-50 Відділ регулювання, нормування та Небрат Т.Г. Стан водних ресурсів лімітування природних ресурсів тел. (04622)4-10-50 Дадашева Т.Г. Збереження біорізноманіття, Відділ заповідної справи та тел. (0462)677-110 формування екомережі та розвиток екомережі, взаємодії з Пивовар А.О. природно-заповідного фонду громадськістю та ЗМІ Павлович А.М. Відділ регулювання, нормування та Небрат Т.Г. Стан земельних ресурсів і грунтів лімітування природних ресурсів тел. (04622) 4-10-50 Відділ регулювання, нормування та Батюта С.Ф. Надра лімітування природних ресурсів тел. (0462668-616 Відділ регулювання, нормування та Небрат Т.Г. Відходи лімітування природних ресурсів тел. (04622) 4-10-50 Заст. начальника відділу заповідної Радченко Н.І. Промисловість та її вплив на справи та екомережі, взаємодії з press@eco23.gov.ua довкілля громадськістю та ЗМІ тел. (04622)4-21-76 Заст. начальника відділу заповідної Радченко Н.І. Сільське господарство та його вплив справи та екомережі, взаємодії з press@eco23.gov.ua на довкілля громадськістю та ЗМІ тел. (04622)4-21-76 Заст. начальника відділу заповідної Радченко Н.І. Енергетика та її вплив на довкілля справи та екомережі, взаємодії з press@eco23.gov.ua громадськістю та ЗМІ тел. (04622)4-21-76 Заст. начальника відділу заповідної Радченко Н.І. Транспорт та її вплив на довкілля справи та екомережі, взаємодії з press@eco23.gov.ua громадськістю та ЗМІ тел. (04622)4-21-76 Відділ заповідної справи та Дадашева Т.Г. Збалансоване виробництво та екомережі, взаємодії з тел. (04622)4-21-76 споживання громадськістю та ЗМІ Екологічна безпека Заст. начальника відділу заповідної Радченко Н.І. справи та екомережі, взаємодії з press@eco23.gov.ua ДУ у сфері охорони навколишнього громадськістю та ЗМІ тел. (04622)4-21-76 природного середовища: Головні спеціалісти відділу Новак В.А. заповідної справи та екомережі Ганжа В.Ю. Голован О.П. тел.(04622) 4-22-51 Головний спеціалісттел.(04622) 4-41-33 юристконсульт ДУ Пінчук Я.М. Сектор планування, інспекційної тел. .(04622)4-23-73 діяльності, контролю виконання, зв’язків з громадськістю та ЗМІ ДЕІ в Чернігівській області Тичина Т.С. Сектор держекоекспертизи тел.(04622)4-41-33 Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

Вступ Висновки

Заступник начальника Держуправління Всі відділи та сектори ДУ

Дадашева Т.Г. тел. (0462)677-110

Доповідь укладено у відділі заповідної справи та екомережі, взаємодії з громадськістю та ЗМІ (відповідальна Радченко Н.І.) Загальне керівництво – заступник начальника Держуправління Дадашева Т.Г. Відповідальний за випуск – начальник Державного управління охорони

навколишнього природного середовища в Чернігівській області Горонович С.В. 349