chernivtsi_2008

Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2008 році За останні роки в нашій державі набув широкого впровадження функціональний підхід до використання природних ресурсів, принципи сталого розвитку діяльності природокористувачів, що передбачає в кінцевому підсумку формування цілісної системи державного управління у галузі використання, збереження та відтворення природних ресурсів. Визначено основні пріоритетні напрями екологічної політики держави, серед яких розвиток екологічного законодавства, вдосконалення державного управління довкіллям та економічного механізму природокористування, створення ефективної системи контролю та моніторингу довкілля, формування нової екологічної свідомості тощо. Питання екологічної безпеки дає можливість конструктивно вирішувати Національна система екологічної безпеки, запобігання і реагування на аварії, катастрофи інші надзвичайні ситуації природного і техногенного походження. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави - проголошує ст. 16 Конституції України. З кожним роком все більшого значення набуває охорона рослинного, тваринного світу, водних та земельних ресурсів, ландшафтів, особливо цінних природних територій та об’єктів, зростає їх роль в житті біосфери та суспільства. Насамперед, цінні природні території та об’єкти є основою екологічної мережі, формування якої спрямоване на забезпечення екологічної рівноваги регіонів та України в цілому. До екологічної мережі входять природно-заповідні території, що є її ядром, території, що охороняються — ліси 1 групи, зелені зони міст, а також природна рослинність яку людина використовує регламентовано - експлуатаційні ліси, луки, пасовища тощо. Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини також нерозривно пов’язані з розвитком екологічної діяльності. Доведено, що, наприклад, вартість екологічних і рекреаційних функцій природних ресурсів, а також темпи росту значимості цих функцій значно вище ніж сировинних. Узгодження взаємодії суспільства з природою потребує спеціальних знань в тому числі і по контролю за станом довкілля. Державний екологічний контроль, насамперед, встановлює закономірності у взаємовідносинах між людиною, об’єктами господарювання, живими організмами і довкіллям, а також визначає порядок застосування законодавчих і нормативних документів у природоохоронному контролі, оцінці екологічного стану об’єкту, ступеню і характеру його впливу на довкілля, дотримання цим об’єктом вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи для

своєчасного вжиття заходів по усуненню попередженню негативного впливу на довкілля.

виявлених

порушень

та

Охороні навколишнього природного середовища приділено значну увагу у програмі економічного і соціального розвитку Чернівецької області. Основними її завданнями є: • забезпечення реалізації заходів щодо збереження та раціонального використання наявних природних ресурсів; • впорядкування відповідно до вимог природоохоронного законодавства, сміттєзвалищ, впровадження ресурсозберігаючих та безвідходних виробництв, налагодження використання відходів як вторинної сировини; • впровадження ґрунтозахисних технологій на лісосічних роботах в лісах Карпатського регіону, зокрема канатно-повітряних установок, колісних тракторів та гужового транспорту при трелюванні деревини; • недопущення безсистемної вибірки піщано-гравійної суміші у річках; • сприяння розробці та впровадженню інвестиційних проектів з мінімізації впливу на довкілля відходів виробництва і споживання, утилізації відходів, використання відходів, як альтернативного палива та вторинної сировини; • посилення природоохоронного контролю, з метою недопущення несанкціонованого використання природних ресурсів та неорганізованого розміщення промислових і побутових відходів; • впровадження сучасних технологій енергозбереження, які дозволяють суттєво зменшити викиди в атмосферу; • забезпечення виконання робіт з розчистки річок та прибережних смуг від засмічення та замулення.

1. Загальні відомості Чернівецька область розташована в західній частині України на кордоні з Молдовою та Румунією в передгір’ї Карпат, площа 809,6 тис. га, що складає 1,3 % території держави. У краї виражені, в основному, два типи рельєфу: гірський - в Карпатах і рівнинний - у Прут - Дністровському межиріччі. Перехідною зоною між цими головними типами рельєфу є горбисте передгір’я. Фізико-географічні умови області великою мірою визначають різноманітність його природних ресурсів. В лісостеповій зоні переважають сільськогосподарські угіддя, а в їх складі - рілля. В Прикарпатті - сільськогосподарські угіддя представлені в основному луками і пасовищами, меншою мірою - ріллею. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 472,1 тис. га, що становить 58,3% території області. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії ґрунтів: з 92,3 тис. га в 1959 році до

понад 250 тис. га за останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області. Найбільше еродованих сільськогосподарських угідь у Герцаївському (70%), Хотинському (68%), Сторожинецькому (59%), Новоселицькому (55%) районах. В складі еродованих земель 94 тис. га середньо - і сильно змитих. Понад 3 тис. га земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва, на поверхню яких в результаті водної ерозії вийшли материнські породи, тому вони підлягають залісненню. Територія Карпатського регіону більше як на 50 % вкрита лісами: Путильського району – 68, Вижницького – 58 та Сторожинецького – 47 відсотків, тоді як лісистість Кельменецького становить 9, а Новоселицького – тільки близько 5 відсотків. Загалом лісистість області становить 31,2 відсотка. Карпатські ліси відзначаються високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3/га проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. Рубки проводяться на основі розрахункової лісосіки, тобто вибирається деревної маси менше, ніж її приростає, проте це не знімає загрози для Карпат. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі – відбувається забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини в значній мірі проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Область займає 4 місце в Україні по водозабезпеченості. Водні ресурси разом з транзитним стоком складають близько 10 куб. км. Найбільшими річками, які протікають на її території, є Дністер (1,1 тис. га), Прут (1,5 тис. га), Сірет (0,6 тис. га), Черемош (0,5 тис. га). На Дністрі створено водосховище Дністровського комплексного гідровузла площею 14,2 тис. га та ємністю повного об’єму 3,1 куб. км, з якого на територію області припадає 6,0 тис. га . Крім цього, на території області нараховується близько 4,5 тис. малих річок і потоків сумарною протяжністю 13 тис. км. та 1150 ставків площею 2838 га. Всього водами покрито 18,6 тис. га, або 2,3% загальної території області. Незважаючи на те, що область має значні водні ресурси, водна проблема залишається актуальною. Це пов’язано, насамперед, із забрудненням водних об’єктів стічними водами, виснаженням підземних водоносних горизонтів, нераціональним витрачанням прісної води. На очисних спорудах області очищення стічних вод проводиться ще малоефективно, оскільки більшість із них морально і фізично застарілі, біологічна очистка виведена з ладу, а розпочате будівництво нових очисних споруд за відсутністю коштів здійснюється повільно. Щорічно за вищеназваних причин у поверхневі водойми скидається значна кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод.

Проте в останні три роки, в результаті посилення природоохоронного контролю та збільшення об’єму робіт з реконструкції очисних споруд за рахунок коштів державних природоохоронних фондів та коштів підприємств, намітилась тенденція до скорочення скидів забруднених (неочищених та недостатньо очищених) вод з 16,8 млн. м3 у 1999 р. до 11,0 млн. м3 у 2008 р. Скоротились викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення з 6,0 тис. тонн у 2003 році до 3,9 тис. тонн у 2008 році. Ряд позитивних зрушень досягнуто у поводженні з відходами. Проведено лімітування їх утворення у навколишньому середовищі, впроваджено заготівлю і переробку відходів поліетилену, завершено будівництво полігону твердих побутових відходів у м. Сторожинець, м. Герца, смт Путила, ведуться роботи по будівництву нових сміттєзвалищ та облаштуванню нових у сільських населених пунктах облаті. Проте проблеми в цій сфері вирішуються недостатньо. В окремих населених пунктах не відповідають нормам екологічної безпеки сільські сміттєзвалища, через низьку екологічну культуру частини населення допускається утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів (смітників) . Проблематичною залишається переробка відходів, зокрема від деревообробки, які при належному господарюванні могли б знайти своє застосування в народному господарстві. Враховуючи, що для області характерне розмаїття ландшафтів, значні масиви хвойних лісів, помірний клімат, багатий рослинний і тваринний світ, чисельні водоспади, джерела мінеральних вод, які потребують збереження, природоохоронними органами і громадськістю області проводиться значна робота щодо розвитку заповідної справи. Площа природно-заповідного фонду області динамічно зростає: з 18,2 тис. га в 1993 році до 86,3 тис. га в 2008 році. Однак частка природно-заповідного фонду в загальній площі території області, попри те, що вона удвічі більша загальнодержавного показника (10,5 %), його структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань, не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність ґрунтів, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами. Промисловість області представлена 234 підприємствами. З них інноваційну діяльність проводили 26 промислових підприємств, що складає 11,1 % від їх загальної кількості. У порівнянні з попереднім роком кількість підприємств, що впроваджували інновації, зменшилась у два рази. Проте збільшилась кількість підприємств, які впроваджували нові технологічні процеси: з 14 до 20, з них 8 – ресурсозберігаючі та маловідходні. Отже, екологічна ситуація в області залишається, як і в попередні роки, складною і вимагає ефективної та цілеспрямованої природоохоронної діяльності.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Останніми роками за рахунок спаду виробничої діяльності та переходу з твердих видів палива на газоподібні спостерігалось незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2008 році викинуто 3,9 тис. тонн шкідливих речовин від стаціонарних джерел. Разом з тим у 2004-2008 роках спостерігалося невиконання заходів щодо охорони повітряного басейну. Причина – зменшення обсягів виробництва, ліквідація та консервація джерел викидів, зупинка окремих виробництв, у зв’язку з чим викиди підприємств відповідають нормативним чи значно нижче за них, а також відсутність необхідних коштів. При відповідності викидів нормативам ГДВ, що перевіряється за допомогою проведення інструментальних вимірів, а також піврічних та річних звітів валових викидів 2-ТП (повітря), заходи переносяться на пізніший термін. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.1 Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньо-річний Середньо-добові Максивміст, мг/м3 ГДК мальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), Частка міст (%), де де середньорічний максимальний разовий вміст перевищував: вміст перевищував: 1 ГДК

5 ГДК

10 ГДК

1 ГДК

5 ГДК

Пил

3

1

0,0312

0,15

0,200

0,5

Двоокис сірки

3

1

0,00305

0,05

0,050

0,1

Окис вуглецю

4

1

1,2

3,0

7,000

Двоокис азоту

2

1

0,022

0,04

0,247

0,085

Окис азоту

3

1

0,00624

0,06

0,120

0,4

Фенол

2

1

0,00157

0,003

0,019

0,01

Фтористий водень

2

1

0,00695

0,005

0,034

0,02

100

Хлористий водень

2

1

0,24

0,2

0,980

0,2

100

100

Формальдегі 2 д

1

0,00379

0,003

0,039

0,035

100

100

Бенз(а)пірен 1

1

0,0000009

0,0000024

0,000001

0,000001

100

100 100

100

Вміст основних забруднюючих речовин у атмосферному повітрі наведений у таблиці показує високий рівень забруднення такими речовинами: фтористий водень, хлористий водень, формальдегід, бенз(а)пірен, фенол. Перераховані речовини та ще велика кількість інших елементів присутні у викидах багатьох джерелах, наприклад хлористий водень і фтористий водень, формальдегід викидається при виробництві синтетичних барвників та смол на

10 ГДК

ВАТ «Чернівецький хімічний завод», виготовленні жирів на ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат». Оксиди азоту та вуглеця, а також бензопірен є продуктами неповного згоряння палива автотранспорту. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.2 Забруднююча речовина Пил Двоокис сірки Окис вуглецю Двоокис азоту Окис азоту Фенол Фтористий водень Хлористий водень Формальдегід Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен

Місто

Середньо річна концентрація 0,2 0,04 0,4 0,5 0,2 0,7 1,4 1,1 1,3 0,01 0,03 0,04 0,005 0,01 0,03 0,01 0,002 0,9

Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці

Максимально разова середньорічна концентрацій 0,4 0,2 1,4 2,9 0,3 1,9 1,7 4,9 1,1 0,01 0,07 0,010 0,02 004 0,10 0,01 0,006 2,4

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.3 Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, атмосферного повітря

які

визначають

високий

рівень

забруднення

м. Чернівці, (ІЗА=5,6)

Фтористий водень, хлористий водень, формальдегід, бенз(а)пірен, фенол.

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Таблиця 2.4 Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 33,6 32,7 45,9 43,3521

5,2 4,2 4,4 3,9073

28,4 28,5 41,5 39,4448

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

4,1 4,0 5,7 5,4

36,9 36,0 50,7

Обсяг викидів на одиницю ВРП

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є відпрацьовані гази автотранспорту, викиди якого в 2008 році складають 37,1 тис. тонн і сягають 85,6 % від загальної кількості викидів. Введення в експлуатацію об’їзної дороги для обласного центру дозволило покращити стан атмосферного повітря в м. Чернівці.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Таблиця 2.5 2000 Всього,

2005

2006

2007

2008

5,2

4,2

4,4

3,9

1,4 0,010

1,2 0,011

1,1 0,008

Назва населених пунктів м. Чернівці м. Новодністровськ

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. Тонн Таблиця 2.6

Слід зазначити про те, що останніми роками все більше і більше підприємств для обігріву приміщень та на технологічні потреби встановлюють сучасні високопродуктивні та економічні нагрівальні прилади, що відповідно зменшує викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря. І як видно із таблиці викиди від стаціонарних джерел щороку зменшуються. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця 2.7 Обсяги викидів, тонн

1104,7 7,8

1232,9 10,5

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р.,тонн -128,2 -2,7

343,9

489,3

-145,4

у 2008 р. м. Чернівці м. Новодністровсь к Вижницький р-

у 2007 р.

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., %

70,3

89,6 74,8

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

оксид вуглецю 0,7

пил

діоксид азоту 0,3

разом

діоксид сірки 0,9

3,9

пил 1,3

оксид вуглецю 0,6

разом

діоксид азоту 0,3

2008 р. в т.ч.

4,4

діоксид сірки 0,8

оксид вуглецю 0,9

пил

діоксид азоту 0,3

1,4

діоксид сірки 0,9

разом

пил 1,3

2007 р. в т.ч.

4,2

разом

2006 р. в т.ч.

5,2

2005 р. в т.ч.

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

Чернівецька обл.

Населені пункти

2000 р. в т.ч.

Обсяги викидів, тонн у 2008 р. н Герцаївський рн Глибоцький р-н Заставнивський р-н Кельменецький р-н Кіцманский р-н Новоселицький р-н Путильський рн Сокирянський р-н Сторожинецьки й р-н Хотинський р-н

у 2007 р.

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р.,тонн

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., %

357,5

254,2

+103,3

140,6

88,0 454,1

142,6 519,8

-54,6 -65,7

61,7 87,4

46,1

49,5

-3,4

93,1

307,6 314,6

365,8 358,8

-58,5 -44,2

84,1 87,7

21,5

19,3

+2,2

111,3

138,5

200,5

-62

69,1

455,2

438,7

+16,5

103,7

267,8

273,8

-6

97,8

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

Зростання обсягів викидів у Герцаївському, Путильському та Сторожинецькому районах у 2008 році в порівнянні з 2007 пояснюється насамперед із розвитком економіки районів та відкриттям нових підприємств. Так, зокрема у Герцаївському районі у 2008 році почали роботу 2 нових цегельних заводи, що відразу і збільшило викиди шкідливих речовин. Зростання даного показника у сторожинецькому та Путивльському районах пов’язано насамперед із розвитком деревообробної промисловості. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 2.8 Кількість підприємств, які мали викиди

Обсяги викидів всього, т

відсотків до 2007 р.

89,7

161

3907,3

6

272,9

94,3

Добувна промисловість

9 7

89,9 440,2

99,7 48,9

добування паливноенергетичних корисних копалин

4

238,0

72,6

Усього Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги Лісове господарство та пов'язані з ним послуги

добування корисних копалин, крім паливноенергетичних

3

202,2

35,3

Переробна промисловість

79

2305,9

98,9

22

684,0

91,1

1

8,3

37,9

з неї виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів хімічна та нафтохімічна промисловість

виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво машин та устатковання Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води з нього розподілення та постачання газу постачання пари та гарячої води збирання, очищення та розподіл води Будівництво Діяльність транспорту та зв'язку у тому числі діяльність наземного транспорту Інші види економічної діяльності

25

1041,4

102,6

5

182,7

97,3

1

37,1

110,5

7

103,2

96,8

1

23,5

96,7

5

77,7

95,4

1 12

2,0 133,3

222,6 122,5

8

85,7

62,8

6

79,6

69,7

33

476,2

121,4

За видами економічної діяльності найбільшим забруднювачем атмосферного повітря являється переробна промисловість на яку припадає 2305,9 тонн або майже 60% від загальної кількості викидів. Незначне скорочення у порівнянні з 2007 роком пов»язане насамперед із впровадженням новітніх розробок у переробній галузі. Зростання викидів у порівнянні з попереднім періодом у сфері будівництва пов»язане із значним розвитком галузі у 2008 році на території Чернівецької області.

Рис.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Чернівецькій області (тис. тон) 45,9

50,0 45,0 40,0 35,0 32,1 30,0 25,0 20,0

35,0 34,3 34,4 34,8 33,2 33,6 32,7

43,4

39,3 39,5

30,9 29,7 28,8 28,8 28,4 28,1 28,5 27,4

15,0 10,0 5,0

Викиди забруднюючих речовин - всього

Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту

4,7 4,1 4,6 5,6 6,0 4,8 5,2 4,2 4,4 3,9

19 99 20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 * 20 08

0,0

Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

* - у зв’язку із зміною методики обрахунку. У сфері атмосферного повітря держекоінспекцією перевірялись об’єкти та підприємства деревообробної, харчової, будівельної промисловості, автотранспортні засоби, АТП, АЗС. Під контролем Держекоінспекції знаходиться 604 підприємствзабруднювачів атмосферного повітря. Згідно даних держкомстату в Чернівецькій області на державний облік взято 226 підприємств за потенційними обсягами викидів в атмосферу. Протягом 2008 року Держекоінспекцією області проведено 604 перевірки підприємств-забруднювачів атмосферного повітря. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 379 осіб (115 посадових) на суму 34,1 тис. грн., виявлені перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин на 8 підприємствах та наднормативні викиди забруднюючих речовин без дозволу в атмосферне повітря – на 24 підприємствах. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в повітря підприємствами - забруднювачами області в 2008р. складає 4,4 тис. тонн та від автотранспорту - 41,5 тонн. За недотримання екологічних вимог, відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та несправний стан пилоочисних установок призупинено діяльність 16 об'єктів господарювання. Загальна сума розрахованих збитків, нанесених державі внаслідок забруднення атмосферного повітря складають 13,6 тис. грн. Згідно проектної документації на 162 підприємствах області джерела викидів обладнані пилоочисними установками. Із них 158 од. циклони та

рукавні фільтри для очистки повітря від викидів пилу деревини, пилу гіпсового, пилу мучного, пилу зернового. За результатами перевірок ефективності роботи ПОУ на 138 підприємствах на 5 вони не відповідали проектним нормативам очистки (Карпатський ДСЛГ, Військовий лісгосп, та ін.). На території області з метою покращення ефективності контролю за станом атмосферного повітря проведені операції «Чисте повітря». Крім, цього для запобігання забруднення довкілля та зменшення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище затверджена обласна програма «Екологія» на 2007-2010р., яка позитивно сприятиме на навколишнє середовище. З метою зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та досягнення нормативів гранично - допустимих викидів на підприємствах області заплановано 17 заходів, з яких 13 виконано. Зокрема досягнута ефективність зниження викидів пилу деревини на 21,7 тонн в рік та пилу гіпсових сумішей на 30,2 тонн в рік. Але перехід виробничих котелень (МПЗ «Колос» та ВКФ ТОВ «Арго») на газоподібне паливо та зниження викидів забруднюючих речовин на 84 тонни в рік не здійснено.

3. Зміна клімату Зміна клімату є, можливо, найбільш важливою та складною проблемою в сфері охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття. Підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату представниками 150 країн свідчить про те, що зміна клімату є нагальною загрозою екології Землі та економічному розвитку людства. Головна мета Конвенції полягає в «стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему». Україна підписала Конвенцію в червні 1992 року, ратифікувала її в жовтні 1996 року, а в серпні 1997 року стала Стороною Конвенції. Відповідно до статті 4.2b цього документу Україна прийняла 1990 рік як базовий для оцінки антропогенних емісій вуглекислого газу та інших парникових газів, які не контролюються Монреальським протоколом. Програмою соціально-економічного розвитку Чернівецької області пріоритетними напрямками розвитку обасті визначено зокреме розвиток турисму, рекреації екологізація виробництва. На сьогоднішній день на території області підприємств, якіб здійснювали значний вплив на зміну клімату (викидали – СО2, СН4, N2О) немає. Порівняльний аналіз, проведений по кількох критеріях відносної ефективності, показує, що найбільш ефективними є заходи, пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з впровадженням засобів контролю та автоматизованого управління енергопостачанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження. Найменш ефективними заходами щодо зниження викидів ПГ є: впровадження нетрадиційних джерел енергії, оптимізація

структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування для спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод. Основними заходами із скорочення зазначених викидів є реконструкція котелень МКП «Чернівцітеплокомуненерго», із заміною котлів з ККД – 75% на котли з ККД до 92%, які працюють на газі. Відповідно до планів реконструкції очікується зменшення викидів основного парникового газу СО2 2007р. на 0,583 тис. тонн, 2008-1,214, 2009 – 0,105 тис.тонн. Адбсорбція парникових газів передбачається, насамперед за рахунок збільшення площі зелених насаджень у населених пунктах, а також збільшенням площі лісів та природно-заповідного фонду області.

4.Стан водних ресурсів Запаси поверхневих вод. Поверхневі водні ресурси області формуються за рахунок місцевого та транзитного стоків. Відомості про стік наведені в таблиці 2.2.1. Вони належать до басейнів двох основних річок – Прута і Сірету. Річки басейну Дністра представлені невеликими водотоками. Стік, що формується у межах області у середній щодо водності рік становить 1357.2 млн.м3, 75% забезпеченості – 991.8 млн.м3 і 95% - 759.6 млн.м3. Сумарні запаси поверхневих водних ресурсів разом із стоком суміжних областей складають відповідно 10234.6, 8017.2 і 6159.3 млн.м3 за рік. Фактичні обсяги поверхневого стоку у 2008 році, який формувався на території області, становили 1695.3 млн.м3, що на 338,1 млн.м3 більше від середніх багаторічних показників. Разом зі стоком суміжних областей запаси поверхневих вод складають 14672.2 млн.м3 і були більшими на 4437.6 млн.м3 від їх середніх багаторічних значень. За обсягами поверхневих водних ресурсів 2008 рік належить до багатоводного із забезпеченістю для р. Прут – 12%, р. Сірет – 14%, р. Дністер – 8%. У 2009 році сумарний поверхневий стік прогнозується в об’ємі 10191.6 млн.м3, близькому до середніх показників. Поверхневі водні ресурси акумулюються у водосховищах і ставках, сумарний об’єм яких на території області становить 1235.85 млн.м3. Запаси підземних вод. Прогнозні ресурси підземних вод згідно довідникових матеріалів становлять 120 млн.м3, а затверджені ДКЗ – 58.7 млн.м3. Вони повністю зв’язані із поверхневим стоком. Підземні води області використовуються для промислового та господарсько-питного водопостачання. У 2008 році згідно державної статистичної звітності по формі 2-ТП (водгосп) на ці

потреби було використано 19.86 млн.м3, що на 2.57 млн.м3 менше попереднього року. Штучні водойми. Поверхневі водні ресурси акумулюються у водосховищах і ставках, які належать до штучних водних об’єктів. У межах області розташовані 4 водосховища загальною площею 6092 га і об’ємом 1191,91 млн. м3. До них належать Дністровське та Буферне на р. Дністер, Водосховище на р. Черлена та Водосховище у с. Костичани в Новоселицькому районі. На початок 2009 р. за уточненими даними в області нараховується 1185 ставків загальною площею 4394,2 га та орієнтовним об’ємом 43,94 млн. м3. Вони побудовані як протиерозійні акумулятивні водойми для зменшення ерозійних процесів на нижче розташованих по течії ділянках річок. Ставки використовуються в основному для риборозведення і кілька із них – технічного водопостачання. У 2008 р. нові ставки і водосховища не будувалися. Землі водного фонду. Площа земель водного фонду області становить 76246,31 га. Це складає 9,2 % її території. До їх числа належать землі під річками і струмками – 6594,75 га, озерами – 57,53 га, каналами, колекторами і канавами – 1423,32 га, ставками – 4349,2 га, водосховищами – 6092,0 га, болотами – 1222,6 га, гідротехнічними спорудами – 268,91 га, прибережними захисними смугами і смугами відведення – 56193,0 га. Водні ресурси та їх використання Водні ресурси області зосереджені у басейнах річок Прут, Сірет, Дністровському та Буферному водосховищах на р. Дністер. Обсяги річкового стоку у межах області становили 1695,3 млн.м3, а разом із транзитами – 14672,2 млн.м3, що відповідно на 765,4 млн.м3 та 5798,9 млн.м3 більше попереднього року. Із сумарних запасів поверхневих водних ресурсів на басейн р. Прут припадає 3307,9 млн.м3, р. Сірет – 729,9 млн.м3, р. Дністер – 10634,4 млн.м3. Щодо водності 2008 рік належить до багатоводного із середньою забезпеченістю – 11%. Обсяги водних ресурсів водосховищ становили 2898,52 млн.м3, в тому числі Дністровського – 2870 млн.м3, тобто 96% від об’єму при НПР. Ставковий фонд області акумулює більше 44 млн.м3 поверхневих вод. Згідно даних державного обліку вод у 2008 році з поверхневих джерел для потреб населення і галузей економіки забрано 71,38 млн.м3, в тому числі з басейну р. Прут – 33,75 млн.м3, р. Сірет – 5,76 млн.м3, р. Дністер – 31,87 млн.м3. У 2007 році забір поверхневих водних ресурсів становив 70,84 млн.м3. Підземних вод у 2008 році було забрано 19,86 млн.м3, що на 2,57 млн.м3 менше минулого звітного періоду.

Наявні запаси водних ресурсів та обсяги їх використання вказують на достатню забезпеченість області водою. Нерівномірний розподіл поверхневих вод по території призводить до міжбасейнового перекидання стоку. У 2008 році 18,8 млн.м3 води з р. Дністер водогоном Дністер-Чернівці поступило у басейн р. Прут. Втрати при транспортуванні становили 8,8 млн.м3, що майже на 200 тис.м3 більше попереднього року. Крім того населення та господарство у сільській місцевості забезпечується водою із криниць і свердловин, в4 з яких введено в експлуатацію за 2008 рік. Загалом в області не спостерігалось дефіциту водних ресурсів у звітному році. Основні показники використання і відведення води

Таблиця 4.1 млн. м3

Показники

1990 82.86

2000 64.50

2005 77.71

2006 77.6

2007 70.84

2008 71.38

у тому числі для використання

71.85

57.11

67.66

68.78

59.86

60.00

Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї

71.85

57.11

67.66

68.78

59.86

60.00

19.31 19.79

19.24 20.29

22.06 12.56

22.52 12.76

20.80 12.39

16.70 11.54

17.12 5.98 11.01 45.24

11.99 6.58 7.39 38.44

16.49 6.34 10.06 41.61

15.92 7.48 8.82 51.20

14.42 8.14 10.46 45.95

13.39 6.79 11.25 47.65

41.62

35.72

38.36

47.9

42.89

44.62

13.29 5.704 12.33 16.01 15.28 21.3 63.87

12.34 6.004 13.51 9.86 21.03 36.8 69.44

9.23 6.719 11.91 17.22 9.21 13.16 62.98

6.98 4.274 21.02 19.91 8.73 12.68 62.77

8.23 6.082 18.64 16.02 9.20 15.37 62.10

11.04 4.921 14.39 19.18 8.53 14.21 81.57

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

Забір, використання та відведення води Таблиця 4.2 млн. м3 Назва водного об’єкту р.Дністер р.Прут р.Черемош Р.Сирет

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 31.87 33.75 1.843 5.758

Використано води

23.33 31.02 1.830 5.65

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 6.83 4.007 38.07 6.83 0.515 0.017 2.75 0.202

Забруднення поверхневих вод У 2008 році згідно поданих статзвітів нараховувалися водокористувачі, які скидали забруднені зворотні води у поверхневі водні об’єкти. В 2008 році підприємствами-забруднювачами було скинуто 44,62 млн.м3 зворотних вод, із

них без очистки 4,921 млн.м3, недостатньо очищених 6,120 млн.м3, нормативно очищених на очисних спорудах 14,39 млн.м3. У зв’язку із збільшенням обсягів забору та використання свіжої води збільшилися обсяги скидів зворотних вод порівняно із 2007 роком. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти На балансі житлово-комунальних підприємств області знаходиться 12 каналізаційних очисних споруд, 16 каналізаційних насосних станцій (45% насосно-силового обладнання працює з амортизаційним зносом). Загальна довжина каналізаційних мереж 435.9 км. В аварійному стані перебуває 138.3 кмканалізаційних мереж, або більше 31.7% від їх загальної довжини, витоки з яких створюють забруднення навколишнього середовища. Каналізаційні мережі і запірна арматура замортизовані, фізично застарілі та потребують заміни. Внаслідок невиконання запланованих природоохоронних заходів та неспроможності існуючих очисних споруд забезпечити нормативне очищення стічних вод склалася вкрай напружена ситуація із скидом неочищених стоків у водойми області. Щорічно у водойми області скидається біля 30 млн.м3 недостатньо очищених зворотних вод, у тому числі м. Чернівці -20.3 млн.м3 , що негативно впливає на екологічний стан навколишнього природного середовища. Для капітального ремонту і реконструкції існуючих очисних каналізаційних споруд у м. Чернівцях та районах області необхідні значні кошти. Внаслідок незадовільного технічного стану мереж і насосного обладнання та роботи насосних станцій в неоптимальному технологічному режимі втрачається значна кількість електроенергії, що споживається ними. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.3 млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забруднени х 0.007 -

побутово-питні потреби

виробничі потреби

0.037 0.032

0.037 0.022

0.009

0.115 19.81

0.022 11.00

0.093 8.796

0.034 25.00

4.874

5.967

37.5

0.016

5.742

19.18

-

0.004

0.357 0.320

0.113 0.009

0.244 0.311

0.007 -

-

-

1.839

0.321

1.505

0.392

0.047

0.149

Всього

60.00

11.54

16.70

44.62

4.921

6.120

Транскордонне забруднення поверхневих вод Спостереження в прикордонних з Республікою Молдова пунктах велися в с. Наславча Чернівецької області, с. Цикинівка та м. Могилів-Подільський Вінницької області. На протязі року періодично не відповідали санітарним нормам показники органічного забруднення (у 1,2 рази показники БСК 5 та БСКп). В липні показник рН становив більше 8,5 нормативних одиниць. Підлуговування води було спричинене «цвітінням» вод у водосховищі. В післяпаводковий період концентрація завислих речовин становила 72 мг/дм3, БСКп – 3,22 мгО2/дм3 та азоту загального – 5,64 мг/дм3 (2,8ГДК). На протязі другої половини року перевищували ГДК біогенні речовини: азот загальний та амонійний у 1,7-2,3 рази. В осінні місяці концентрація завислих речовин становила 61 мг/дм3. Якість поверхневих вод Пункти спостережень Структура системи спостереження за якісним станом поверхневих вод на території Чернівецької області Дністровсько-Прутського БУВР наступна: В басейні Дністра відбір проб води здійснювався в 10 пунктах спостереження, в тому числі:  на питних водозаборах – 3 пункта спостереження;  на Дністровському водосховищі – 4 пункта спостереження;  на кордоні з Республікою Молдова – 3 пункта спостереження. В басейні Прута відбір проб здійснювався в 4 пунктах спостереження. В районі питних водозаборів розташовано 2 пункти спостереження, 1 на кордоні з Румунією та Республікою Молдова та 1 в місці скиду стічних вод. В басейні Сірету проби відбираються у двох пунктах спостереження, один з яких знаходиться на кордоні з Румунією, інший - в районі питного водозабору. У відібраних пробах визначалися 25 загально-санітарних і 12 специфічних показників із затверджених 18-ти Наказом №125 від 14.06.06. Крім того, в рамках радіаційного моніторингу вод в даних створах здійснювався контроль вмісту цезію - 137 та стронцію - 90. Перелік пунктів спостереження Басейн р. Дністер  936 км, м. Заліщики, в/з, правий берег, 50 м нижче мосту через річку по дорозі Чернівці - Тернопіль;  900 км, с. Митків, правий берег, 200 м вище станції першого підйому в/з м. Чернівці;  826 км, м. Хотин, в/з, лівий берег, 600 м вище мосту дороги Чернівці – Кам’янець – Подільський;  708 км, Дністровське водосховище, с. Кормань, правий берег, безпосередньо в районі насосної станції питного водозабору;  689 км, Дністровське водосховище, с. Михалкове, правий берег, безпосередньо в районі насосної станції питного водозабору;

 675 км, Дністровське водосховище, в/б'єф, правий берег, 500 м вище греблі ГЕС – 1;  674 км, Дністровське водосховище, нижній б'єф, правий берег, 500 м нижче греблі ГЕС – 1;  658 км, ГАЕС, с. Наславча, кордон з Молдовою, нижній б'єф, лівий берег, 600 м нижче греблі ГАЕС;  550 км, с. Цикинівка, Ямпільський р-н, Вінницької обл., кордон з Молдовою, лівий берег, після скиду з очисних споруд м. Сороки (Молдова);  631 км, м. Могилів-Подільський, Вінницької області, митний перехід з Республікою Молдова. Басейн р. Дунай р. Прут, ліва притока р. Дунай  790 км, смт. Неполоківці, в/з кордон Івано - Франківської і Чернівецької обл.;  772 км, м. Чернівці, с. Ленківці, в/з, лівий берег, 500 м вище мосту по дорозі на Чернівці;  759 км, с. Магала, лівий берег, 3 км нижче мосту по дорозі Чернівці - Хотин, 600 м нижче скиду стічних вод м. Чернівці;  697 км, с. Костичани, кордон з Румунією та Молдовою, 200 м нижче впадіння в р. Прут річки Черлена; р. Сірет, ліва притока р. Прут  448 км, смт. Сторожинець, в/з;  418 км, с. Черепківці, кордон з Румунією, лівий берег, 50 м нижче моста по дорозі Сторожинець - Черепківці, кордон з Румунією. Кількість відібраних проб води Всього у 2008 році лабораторіями Дністровсько-Прутського БУВР відповідно до Програми державного моніторингу довкілля в частині здійснення Держводгоспом України контролю якості поверхневих вод відібрано 132 фізико-хімічних та 60 радіологічних проб поверхневих вод, загальна кількість вимірювань склала 3947 фізико-хімічних та 120 радіологічних, в тому числі: Таблиця 4.4

Лабораторії Чернівецька Новодністровська Всього:

Кількість Кількість проб води вимірювань води ФізикоРадіоФізико- хімічних Радіохімічних показників логічних показників показників логічних показників 52+3* 32 1944 64# 77 28 2003 56# 132 60 3947 120

* - додаткові проби, відібрані під час техногенних аварій та паводку; # - радіологічні дослідження, зроблені на замовлення Дністровсько-Прутського БУВР лабораторією Івано-Франківського облводгоспу.

Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками На виконання Державної програми моніторингу довкілля в частині здійснення Держводгоспом України контролю якості поверхневих вод протягом 2008 року здійснювалися відбори проб в басейнах річок.

Суб’єктами моніторингу в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет в системі Держводгоспу є:  Басейнова лабораторія моніторингу вод та ґрунтів;  Новодністровська лабораторія моніторингу вод. Басейн р. Дністер За результатами гідрохімічних досліджень, проведених у 2008 році, поверхневі води середньої частини басейну Дністра відносяться до гідрокарбонатно-кальцієвих І-го типу (за співвідношенням основних іонів). Мінералізація менше 1000 мг/дм3, вміст хлоридів, сульфатів, СПАР, фенолів зазвичай не перевищував ГДК. За величиною рН води відносяться до нейтральних та слабколужних. За кількістю розчинених солей Дністровські води є як м’якими та середньої твердості. Жорсткість води у Дністровському водосховищі коливалася в діапазоні 1-4 мг/дм3 (м’які води). Природні чинники формування якості вод Дністра У І-му кварталі відмічалася варіація показників якості поверхневих вод, які підлягають сезонним змінам (поступове зменшення концентрації амонійіонів та незначне збільшення заліза загального, сульфат- та кальцій-іонів в межах ГДК у 1,5-5 разів). У січні та лютому на фоні всього зимового періоду спостерігалися найкращі показники якості поверхневих вод, що характерно для закінчення зимового періоду: вміст органічного забруднення по показнику БСК5 зменшився в більшості пунктах спостереження. У березні збільшились показники хлорид-іонів, перманганатної окислюваності, БСК5 та розчиненого кисню. Це пов’язано з надходженням у річку дощових та талих снігових вод, які перенасичені киснем та свідчить про початок фази весняної активності. В ІІ-му кварталі (травень-червень) за рахунок сприятливих метеорологічних умов (випадання значної кількості опадів, і як наслідок – збільшення водності річки), приплив до Дністровського водосховища становив у квітні 113% від норми, у травні 110% та у червні – 54%, що суттєво вплинуло на здатність річки до самоочищення та розбавлення забруднюючих речовин. За рахунок нижчого (в порівнянні з минулим роком), температурного коефіцієнту вод локального «цвітіння» річкової води в ці місяці не спостерігалося. Підлуговування води та явище підвищення рівня азоту загального в другій половині літа було пов’язано з високими температурами води, коли наступає новий період бурхливого розвитку фітопланктонну і друге «цвітіння» води. В басейнах річок Дністер, Прут та Сірет протягом літнього періоду спостерігалася нестійка, мінлива погода: в результаті випадання сильних зливових дощів 24 липня зафіксовані значні підйоми рівнів води, що спричинило формування катастрофічного паводку. Паводок на р. Дністер по більшості водпостів перевищив історичні значення підйомів рівнів води. Від високого руслового, місцевого стоку спостерігалось затоплення заплав, сільськогосподарських угідь, підтоплення та затоплення населених пунктів. З вищезгаданими подіями пов’язані значні перевищення ГДК забруднюючих речовин та погіршення якості поверхневих вод басейнів в літній період.

На протязі року відмічалося погіршення по гігієнічним якісним характеристикам, а саме органічному забрудненню (по показнику БСК5 в 1,11,4 та ХСК – в 1,2-1,9 разів) в усіх пунктах спостереження. Пріоритетні забруднювальні речовини водного середовища Пріоритетними забруднювальними речовинами водного середовища на протязі року були: органічні забрудники (за показниками БСК5 та ХСК), специфічні речовини (залізо загальне) та біогенні речовини (сполуки азоту). Найбільший внесок в обсяги забруднення вносили підприємства житлово-комунального господарства, про що свідчать окремі перевищення гідрохімічних показників по БСК5, ХСК та азоту амонійному. Основними антропогенними джерелами вмісту металів є промислові та господарськопобутові стічні води, поверхневий стік з урбанізованих територій і сільськогосподарських угідь. Якісний стан вод Дністровського водосховища Не відповідали санітарно-гігієнічним нормам у водосховищі періодично на протязі року завислі речовини. Перевищував ГДК більшу половину року показник азоту загального (у 2,3-3,7 рази) в усіх пунктах спостереження. В літні місяці відмічалося підвищення рівня рН (більше 8,5 нормативних одиниць). Порівняння з минулим роком Якісний стан поверхневих вод р. Дністер та Дністровського водосховища на протязі року змінювався: в першій половині року покращився, зменшилася у 2-3 рази кількість органічних забуднювачів. В ІІІІV-му кварталі погіршився, аналогічно збільшилася кількість органічних речовин. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року якісний стан поверхневих вод басейну Дністра в цілому є незмінним. «Чисті» та «помірно забруднені» води в басейні Дністра знаходяться на Дністровському водосховищі. Басейн р. Дунай Аналіз якісного стану На протязі року періодично не відповідав санітарним нормам показник ХСК у 1,1-1,2 рази в смт. Неполоківці. В цьому ж пункті в ІІ-му кварталі залізо піднялося до позначки 1,3ГДК. ІІІ-й квартал відзначався вмістом завислих речовин в межах 90-150 мг/дм3. Відмічено перевищення по азоту загальному – 1,2ГДК в пункті спостереження с. Магала в листопаді. Інші показники знаходилися в межах норми. Причини перевищень Вміст органічного забруднення та нітросполук свідчить про неефективну роботу очисних споруд та попадання комунальних стоків в річку. Порівняння з минулим роком В порівнянні з аналогічним періодом минулого року якість води р. Прут покращилася, показник органічного забруднення БСК5 зменшився в 2,6 раз у пункті спостереження с. Магала (місце скиду стічних вод) та відповідає санітарним та гігієнічним нормам щодо якості поверхневих вод.

Загалом, якість поверхневих вод в басейні Прута, зазнала кращих змін та відноситься до класу «помірно забруднені». Погіршують вплив на якість води р. Прут нижче м. Чернівці (крім скиду стічних вод в с. Магала) також р. Мольниця і р. Клокучка, на яких розташовані аварійні скиди міста та р. Дерелуй, яка, протікаючи по сільській місцевості, забруднюється неочищеними стічними водами Глибоцького ВУЖКГ. Прикордонний пункт спостереження в с. Костичани (кордон з Республікою Молдова та Румунією) відзначався показниками, які знаходилися в межах норми на протязі року. У паводковий період на Пруті забруднення досягало: по нафтопродуктах – 1,1ГДК, БСК5 та ХСК у 15,2 (високе забруднення) та 4,1 рази відповідно, концентрація завислих речовин становила 1623 мг/дм3. Річка Сірет За результатами гідрофізичних та гідрохімічних вимірювань перевищень граничнодопустимих концентрацій для показників води водойм загальногосподарського призначення не спостерігалось. В прикордонному пункті спостереження с. Черепківці (в травні місяці) відмічено найвищий показник нікелю в Чернівецькій області (в межах ГДК) 0,087 мг/дм 3 (при нормі 0,1 мг/дм3). Концентрація завислих речовин в серпні досягала 50 мг/дм3. Порівняння з минулим роком Якісний стан поверхневих вод р. Сірет не змінився: вода вважається чистою, оскільки відповідає нормам по всім показникам. На р. Сірет вода залишається «чистою» та не зазнає суттєвого антропогенного навантаження. Паводок на Сіреті зафіксував завислих речовин 151 мг/дм3, перевищення по БСК5 - у 4,1 рази (динаміка зміни показників протягом 2007-2008 року по основним блокам показників наведена в Таблиці). Порівняльна таблиця: басейн р. Сірет Таблиця 4.5 Показники Фізичні показники Завислі речовини Запах Кольоровість Прозорість Температура рН Показники кисневого режиму БСК5 Перманганатна окислюваність Розчинений кисень ХСК Біогенні показники Нітрат-іони Нітрит-іони Азот амонійний Фосфат-іони Показники засолення Калій+Натрій Кальцій Магній

2007 рік

2008 рік

6,35 2 8,75 20 10,25 7,1

18 ↑ 1 ↓ 4,35 ↓ 17,4 ↓ 11,4 ↑ 7,45 ↑

1,65 2,2 11,02 4,5

1,4 ↓ 1,8 ↓ 10,73 ↓ 4,55 ↑

4,4 0,054 0,32 0,069

3,44 ↓ 0,097 ↑ 0,07 ↓ 0,02 ↓

15,92 56,1 11,4

28,75 ↑ 59,4 ↑ 14,45 ↑

Сульфат-іони Сухий залишок Хлорид-іони Гідрокарбонати Жорсткість Лужність Метали, в тому числі важкі Залізо

35,95 326,9 16,2 193,7 3,75 3,2

45,95 ↑ 354,5 ↑ 20,2 ↑ 194,8 ↑ 4,15 ↑ 3,2 =

0,099

0,07 ↓

Як видно з Таблиці, для басейну р. Сірет характерним є зростання показників засолення у 2008 році в порівнянні з 2007. Всього в 2008 році здійснено 608 (в т.ч. 258 комплексно) перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання, що здійснюють використання поверхневих вод. По виявлених порушеннях, а саме: забруднення поверхневих водних об’єктів недостатньо-очищеними зворотними водами та порушення правил водокористування до адміністративної відповідальності притягнуто 1231 особу на суму 89,1 тис. грн. та видано 261 припис. В ході проведення перевірок суб’єктів господарювання, які орендують землі водного фонду (ставки) виявлені порушення використання водних ресурсів для риборозведення без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов господарювання в прибережних захисних смугах водних об’єктів (розорювання, засмічення). Зазначені порушення допущені такими суб’єктами господарювання, як ПП Гладкова В.Л. с. Вашківці Сокирянського району, ПП Унгуряну Р.І. с. Драниця Новоселицького району, ТОВ «Ошихлібське» с. Ошихліби Кіцманського району, ТзОВ «Блакитна нива» м. Заставна, та ін. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 92 осіб та виставлено 34 претензій та позовів на відшкодувавння збитків в розмірі 9,8 тис. грн. внаслідок самовільного водокористування. Враховуючи, що основною причиною забруднень поверхневих водних об’єктів є незадовільна робота каналізаційно-очисних споруд проведено перевірки ефективності роботи очисних споруд каналізації житловокомунальних господарств та переробних підприємств. Встановлено, що переважна більшість підприємств, які здійснюють скиди зворотних вод у поверхневі водні об’єкти не забезпечують очистку зворотних вод. По фактам виявлених порушень керівників підприємств, установ та організацій притягнуто до адмінвідповідальності, за збитки завдані державі внаслідок забруднення навколишнього природного середовища виставлені претензії та позови таким житлово-комунальним господарствам та підприємствам: ДКПУ «Тепловодоканал» м. Новодністровськ – 2,5 тис. грн., Кельменецьке ВУЖКГ – 1,2 тис. грн., Хотинське ВУЖКГ – 1,4 тис. грн., ДП «М'ясо Буковини» - 1,0 тис. грн., та ін. На протязі року за нанесені збитки внаслідок забору та використання поверхневих вод без дозволу на спеціальне водокористування, забруднення поверхневих водних об’єктів недостатньо-очищеними зворотними водами, порушення правил охорони водних ресурсів виставлено 53 позови та претензії на суму 33,6 тис. грн., 14 матеріалів перевірок з підрахунками

збитків на суму 21,4 тис. грн. передано в органи прокуратури для подальшого розгляду та реагування. Радіаційний стан поверхневих вод Концентрація вмісту радіоактивних цезію-137 та стронцію-90 на протязі року знаходилася в межах допустимих рівнів в діапазоні 0,06-1,98 пКю/дм3 та 0,12-0,26 пКю/дм3 відповідно. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів У 2008 р. Дністровсько-Прутське БУВР працювало над наступними заходами щодо покращенню стану водних обєктів області:  проведено 502 перевірки щодо дотримання вимог водоохоронного законодавства на землях водного фонду та водокористувачів усіх форм власності, сплачено штрафи в сумі 6,205 тис.грн.  Виконання екологічних та комплексних програм (державних і регіональних), в тому числі: - Державна програма моніторингу якості поверхневих вод; - Обласна програма охорони довкілля “Екологія”.  створено Басейнову Раду Дністра.

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Чернівецькою обласною державною адміністрацією, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища спільно з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, іншими природоохоронними організаціями області проводиться відповідна робота по формуванню екомережі. Працює координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі області. Вимоги загальнодержавної програми формування національної екомережі України до 2015 року доведено до безпосередніх виконавців. Дане питання обговорено на розширеному засіданні колегії держу правління за участю представників районної державної адміністрації, районної ради та обласних управлінь лісового і сільського господарства. На засіданнях координаційної ради розглянуті питання: “Про основні напрямки реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Чернівецькій області” та “Про утворення робочої групи по обгрунтуванню рекомендованих територій та об’єктів для заповідання”. Розвиток екомережі є одним з важливих пріоритетів в діяльності держуправління. В даний час площа природно-заповідного фонду області становить 10,5 % її території, що майже в два з половиною рази більше середнього показника в Україні. Потрібно зазначити, що цей показник досягнуто в значній мірі завдяки спільній і цілеспрямованій діяльності держуправління, в першу чергу з Путильською, Сторожинецькою, Вижницькою та Заставнівською районними державними адміністраціями.

Відсоток заповідності території цих районів в 1,5-2,5 рази перевищує загальнообласний показник. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, Таблиця 5.1 Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 59,1 0,8

тис.га 2005 84,5 0,9

2006 84,5 0,9

2007 85,6 0,9

2008 85803,8 899,9

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

2,2 0.02 0,03 0,03

11,1 0,02 0,03 0,03

11,1 0,02 0,03 0,03

11,1 0,02 0,03 0,03

11,1 0,02 0,03 0,03

-

0,02

0,02

0,02

0,02

55,3

70,8

71,8

72,9

72,9

Надмірна розораність земель, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, а інтенсивна господарська діяльність призводить до великого навантаження на природне середовище і, відповідно, до зміни ландшафтів, збіднення рослинного і тваринного світу. Запобігти цьому можна в значній мірі шляхом заповідання, взяття цих об’єктів під спеціальну охорону держави. Проте не скрізь цьому надають практичного значення. Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця 5.2

26,0 85,8

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

26,0 85,8

6

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним сіножаті Пасовища, покривом

87,8 809,6

Землі під консервацією

5 0,6 13,2 2,9 0,1 9,0 4,3 2,3 1,0 1,3 1,4 23,7

Рекреаційні території

4 0,6 13,2 2,9 0,1 9,0 4,3 2,3 1,0 1,3 1,4 23,7

Курортні та лікувальнооздоровчі території

3 15,2 90,3 67,4 30,9 61,9 60,9 67,0 73,8 71,6 66,1 116,0

Ліси та інші лісовкриті площі

2 м.Чернівці Вижницький р-н Глибоцький р-н Герцаївський р-н Заставнівський р-н Кіцманський р-н Кельменецький р-н Новоселицький р-н Хотинський р-н Сокирянський р-н Сторожинецький рн Путильський р-н РАЗОМ

Землі водного фонду

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Складові елементи екомережі, тис. га Водоохоронні зони, винесені в натуру

Загаль на площа екомер ежі, тис. га

Відкриті заболочені землі

Загальн а площа, тис. га

Водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

16

Проблемні питання формування екомережі на Буковині розглядалися на семінарі, що проходив на базі еколого-просвітницького центру НПП “Вижницький” та міжнародний науково-практичній конференції на базі ЧНУ ім. Ю. Федьковича, регулярно висвітлювалися в теле- радіопередачах під рубриками “Природа і ми”, “Відповідаємо на Ваші запитання”, “З цілющих джерел” тощо На сторінках місцевої преси публікуються статті з даної тематики. Видано інформаційно-довідкові ілюстровані журнали “Зелений пояс Чернівців” та “Буковина для всіх”, випущено плакати “Рослинний і тваринний світ Карпатського регіону” в рамках проекту “Популяризація Червоної книги”. З врахуванням прикордонного розташування Буковини, вивчається можливість організації транскордонних заповідних об’єктів — білатерального міждержавного природного українсько-румунського резервату на базі РЛП “Черемоський” (Чернівецька обл.), прилеглого ландшафтного заказника “Чивчино-Гринявський” (Івано-Франківська область) та окремих територій національного парку “Родна” (Румунія). Цілеспрямованої практичної роботи по створенню обласної кадастрової бази даних флори та фауни не здійснюється через відсутність відповідних інструкцій та фінансування. Вона ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. Розвиток природно-заповідного фонду, формування екомережі області є приорітетними напрямками роботи держуправління охорони навколишнього природного середовища Чернівецькій області. У сфері охорони природно-заповідного фонду Держекоінспекцією в Чернівецькій області здійснено 18 перевірок щодо дотримання вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд», Лісового та Земельного кодексів України. До адміністративної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства притягнуто 36 посадових осіб на загальну суму штрафів 3,4 тис. грн. На відшкодування нанесеної шкоди підготовлено 11 матеріалів в розмірі 1193,7 тис. грн., які передані в правоохоронні органи для виявлення порушників та притягнення їх до відповідальності. Найбільш грубі порушення виявлено на території НПП “Вижницький”, Розмір шкоди, заподіяної об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок незаконної порубки деревини становить 1050760 грн. Матеріали для подальшого реагування та притягнення винних осіб до відповідальності передано в природоохоронну прокуратуру. На території Кіцманського лісництва ДП «Кіцманський ліс АПК» встановлена незаконна порубка лісу, розмір стягнень заподіяних природному комплексу - регіональний ландшафтний парк «Чернівецький» становить 78251 грн. Матеріали для реагування та виявлення винних осіб передано в прокуратуру Кіцманського району. На території парку Жовтневий (м.Чернівці) допущено незаконне знищення газону та складування будівельних матеріалів ЗАТ «Трансмост». Розмір шкоди, заподіяної парку, становить 12565 грн. Матеріали направлені в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру.

Протягом 2008 року спільно з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області готуються матеріали на розширення зоологічного заказника місцевого значення «Зубровиця», що дасть можливість збільшення територій природно – заповідного фонду. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.3 Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 1600

2000 108 -

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 108 108 108 -

2008 108 -

Протягом 2008 року в сфері охорони рослинного світу здійснено 176 перевірок щодо дотримання вимог Лісового кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», тощо. В результаті порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісових ресурсів до адміністративної відповідальності притягнуто 716 осіб на загальну суму штрафів 35,7 тис. грн., які сплачено в повному обсязі. За виявлені порушення підраховано збитків та майнових стягнень на загальну суму 2184,4 тис. грн., з яких 42 матеріали на загальну суму – 2174,7 тис. грн. передано в органи прокуратури, СБУ, ВДСБЕЗ, УБОЗ в Чернівецькій області для подальшого реагування та встановлення виннихо осіб. Найбільш резонансні порушення чинного законодавства виявлені на території: 1. ДП «Путильський лісгосп» (16 матеріалів) - незаконна порубка лісу, порушення «Санітарних правил в лісах України». Розмір заподіяної шкоди лісовому господарству становить 442699 грн. Матеріали для подальшого реагування та притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності передано в правоохоронні органи.

2. «Карпатський ДСЛГ АПК» (12 матеріалів) - порушення «Санітарних правил в лісах України», незаконна порубка лісу. Розмір заподіяної шкоди - 649383 грн. Матеріали передано в обласну та природоохоронну прокуратуру, УСБУ в Чернівецькій області та УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області для відповідного реагування.

3. ДП «Чернівецький лісгосп» (4 матеріали) - незаконна порубка лісу. Розмір заподіяної шкоди - 81651 грн. Матеріали для подальшого реагування та притягнення винних осіб до відповідальності передано в УСБУ в Чернівецькій області та у військову прокуратуру.

4. ДП «Заставнівське держспецлісництво АПК» (3 матеріали) - порушення «Санітарних правил в лісах України», незаконна порубка лісу. Розмір заподіяної шкоди - 853451 грн. Матеріали для подальшого реагування та притягнення винних осіб до відповідальності передано в УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області, УСБУ в Чернівецькій області.

5. ДП «Хотинське ДСЛ АПК» незаконна порубка лісу. Розмір заподіяної шкоди - 83818 грн. Матеріали для подальшого реагування та притягнення винних осіб до відповідальності передано в УСБУ І на далі залишається проблема щодо втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року за № 1378 «Правила відпуску деревини на пні в лісах України», а у прийнятій постанові Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 «Про врегулювання питання щодо спеціального використання лісових ресурсів», не передбачено майнових стягнень за порушення лісового законодавства в частині спеціального використання лісових ресурсів, що призводить до збільшення порушень в лісовому господарстві. Також, інспекцією здійснювався контроль за дотриманням вимог Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, на землях зайнятих полезахисними лісовими смугами, захисними лісовими насадженнями на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів. За порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнено 64 особи. За шкоду, заподіяну зеленим насадженням підраховано збитків та майнових стягнень на загальну суму 274 тис. грн., з яких в органи прокуратури, СБУ, ВДСБЕЗ, УБОЗ для встановлення винних осіб та притягнення їх до передбаченої законом відповідальності передано 24 матеріали на загальну суму 272,1 тис. грн. Лісові ресурси Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області першочергову увагу приділяє стабілізації стану лісів внаслідок техногенного і антропогенного впливу на їх екосистеми. На виконання державної програми “Ліси України” на 2002–2015 роки в області продовжується впровадження нових природозберігаючих технологій лісозаготівель, перехід до водозбірно-ландшафтних принципів господарювання, систем ведення лісового господарства на зональнотипологічній основі. Зокрема, на постійному контролі держуправління знаходиться впровадження вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево–букових лісах Карпатського регіону”. В гірських та передгірських районах області здійснюється 2-3-х прийомні рубки головного користування. За 2008 рік майже 70% рубок головного користування в лісогосподарських підприємствах області – рівномірно-поступові рубки. Це має позитивний ефект, оскільки на площах

кінцевих прийомів рівномірно-поступових рубок забезпечується природне лісовідновлення, що дає можливість значно знизити вплив суцільних рубок на навколишнє природне середовище, зменшити витрати на створення нових насаджень, скоротити терміни вирощування деревостанів тощо. На виконання ст. 9 названого Закону в Путильському держлісгоспі впроваджуються канатно-підвісні установки для спуску деревини з гір, а в Берегометському лісомисливському господарстві – колісні трактори, що дає значний не тільки екологічний, але і економічний ефект. Для зменшення техногенного і антропогенного впливу на ліси в області затверджена спеціальна програма – „Ліси Буковини”. Метою програми є розробка науково-технічних засад ощадливого комплексного використання ресурсів лісу, що забезпечує збереження і відновлення його біорізноманіття, як важливої умови сталого розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях. Зважаючи, що головною загрозою для збереження біорізноманіття є антропогенний вплив на лісові екосистеми і зниження їх біологічної стійкості визнано, що для вдосконалення системи ведення лісового господарства необхідно провести експериментальну перевірку технологій організації рубок головного і проміжного користування, способів відтворення лісів, реалізацію принципів цілісного лісокористування, розвивати систему малих охоронних територій. Програмою встановлено, що найпильнішої уваги потребують гірські ліси, які є найбільшими осередками збереження біорізноманіття і, одночасно, найуразливішими лісовими екосистемами щодо екстремальних проявів клімату (селі, вітровали тощо) та головними чинниками зміцнення гірських схилів та регуляції вологообігу. Єдиним напрямком оптимізації системи ведення лісового господарства у горах є перехід на принципи оптимізації водозборів. Загальна площа лісів Чернівецької області становить 260 тис. га, це 29,4 % усієї території області, з яких ліси I групи — 98,3 тис. га, або 38,1 %, в тому числі: 40,7 тис. га – ліси зелених зон навколо населених пунктів, 10,7 тис. га – ліси, що виконують переважно водоохоронні функції, 15,2 тис. га — ліси, що виконують захисні функції. До експлуатаційних лісів ІІ групи відноситься 158,6 тис. га, головним завданням яких є вирощування насаджень для задоволення потреб народного господарства в деревині. Площа лісів державних лісогосподарських підприємств становить 175,2 тис. га, агропромислових формувань – 68,5 тис. га, Чернівецького військового лісгоспу – 6,2 тис. га., національного природного парку “Вижницький” – 7,0 тис. га. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.4 № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних

Одиниця виміру 3 тис.га

Кількість

Примітка

4 260,0

5

250,3

1.2 1.3 2.

3.

лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

237,9 29,4

Запас деревини в лісах області становить 65,9 млн. м 3, в тому числі стиглих і перестиглих насаджень 16,9 млн. м3, що створює можливість рівномірного користування на перспективу. Лісокористування в області та ведення лісового господарства лісокористувачами здійснюється згідно рекомендацій лісовпорядкування та відповідних нормативних документів. Рубки головного користування проводяться в межах затверджених розрахункових лісосік та встановлених лімітів лісосічного фонду. Аналіз цих даних свідчить, що розрахункова лісосіка по головному користуванню щорічно недоосвоюється. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, Таблиця 5.5 2000

2005 1220,2

17,6 -

-

Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2006 1342, 9 78,8 -

га 2007 1346, 1 122,9 -

2008 1602, 1 -

Лісосічний фонд в окремих районах використовується не повністю і не рівномірно внаслідок недостатньо розвинутої матеріально-технічної бази. В гірській та передгірській частині має місце невжиття заходів з боку тимчасових та постійних лісокористувачів при розробці лісосік по запобіганню розмиву волоків (установлення фашин, загорож, обладнання водовідводу), по очищенню водотоків та лісосік від порубкових залишків, а також під’їзних шляхів та лісогосподарських доріг. Важливим завданням для лісогосподарського комплексу є лісовідновлення. Основні показники по лісовідновленню та лісорозведенню в області виконані. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень за останні роки наведена в таблиці. Здійснюється контроль за станом ведення лісового господарства, дотриманням лісокористувачами Законів України “Про рослинний світ”, “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицевобукових лісах Карпатського регіону”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, вимог Правил рубок головного користування в лісах України, Правил рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, інших рубок, Санітарних правил у лісах України, Правил відпуску деревини на пні в лісах України, Правил відновлення лісів і лісорозведення, Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України тощо.

З метою посилення контролю за виконанням Закону України „Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицевобукових лісах Карпатського регіону” та забезпечення сталого розвитку лісового господарства, вдосконалення державного управління у сфері охорони, захисту та відтворення лісів, збереження цінних природних ландшафтів, умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень, екологічних і рекреаційних властивостей Буковинських Карпат, посилення екологічного контролю за заготівлею деревини лісокористувачами області за поданням держкправління прийнято відповідне розпорядження облдержадміністрації. Протягом 2008 року здійснювався контроль за дотриманням вимог Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України на землях, зайнятих полезахисними лісовими смугами, захисними лісовими насадженнями на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів, що згідно ст. 55 Земельного кодексу України виключені зі складу земель лісового фонду. Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.6 Пройдено пожежами , га №

Кількість випадків

Район

-

-

-

Лісові землі Нелісові в т.ч. землі всього верховими -

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

-

-

-

-

Заготівля недеревинних рослинних ресурсів здійснювалась в межах доведених лімітів, затверджених рішенням Чернівецької обласної ради. Заготівлею лікарської сировини в області займаються обласне управління державної ветеринарної медицини обддержадміністрації, заготівельновиробниче об’єднання спільних підприємств облспоживспілки, обласне управління лісового господарства, управління агропромислової політики облдержадміністрації. Перевищень доведеного ліміту по заготівлі лікарської сировини не встановлено. Слід відмітити, що в області внаслідок належного екологічного контролю, спостерігається тенденція до зменшення обсягів заготівлі недеревинних рослинних ресурсів, що забезпечує стабілізацію та збагачення трав’яних екосистем. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Таблиця 5.7 Затверд-жена Фактично розра-хункова зрубано разом, лісосіка, тис. м3 га/тис.м3 Район

Чернівецька

492,6

2348/481,9

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактич розраху фактично кова зрубано, кова но нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 м3 302,7 302,2 173,7 165,2 16,2 14,4

З метою посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства при заготівлі та реалізації новорічних ялинок у передноворічний період, державною екологічною інспекцією Чернівецькій області щороку видається наказ “Про організацію та проведення операції “Новорічна ялинка”, розробляється “Комплексний план оперативних рейдових перевірок представниками держекоінспекції, управління МВС України у Чернівецькій області, обласного управління лісового господарства, громадських організацій. Динаміка заготівлі лікарської сировини Таблиця 5.8 Рік

Вид рослин

2000 2005 2006 2007 2008

34 34 45 46 53

Обсяги заготівлі,т фактично заготовлено 7,8 5,0 32,8 50,7 6,3

встановлені ліміти 77,6 74,2 174,2 270,0 364,7

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.9

Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Чернівецька

108

69

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 108

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Таблиця 5.10 Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Дана інформація в управлінні відсутня. Питання вимагає спеціального вивчення.

У населених пунктах області нараховується 6026,6 га зелених насаджень, в т.ч. загального користування (парки, сквери, бульвари та ін) – 1571,3 га. Майже 500 га зелених насаджень в установленому порядку віднесено до природно-заповідного фонду.

Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.11 Заходи

2000 108

Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

Рік 2006 2 3,3 152

2005 2 152

2007 2 3,3 152

2008 29 4,6 152

З цією метою було створено спеціальні рейдові групи, розроблені графіки проведення рейдів та визначені їх маршрути. На автошляхах, залізничних та автобусних станціях, на в’їзді в місто Чернівці на постах ДАІ були організовані перевірки документів на придбання та перевезення новорічних ялинок. Перевірками були охоплені також всі ринки міста Чернівці та райцентрів, місця стихійної торгівлі новорічними ялинками, всі без винятку юридичні та фізичні особи, які здійснювали торгівлю. Крім обов’язкового вивчення достовірності та правильності виписки відпускних документів на право придбання та перевезення, практикувався суцільний перелік новорічних ялинок призначених для реалізації. На території лісового фонду області застосування хімічних препаратів для захисту рослин від шкідників та хвороб лісу не здійснювалося, масового ураження лісових масивів не виявлено. Тваринний світ Ведення мисливського господарства здійснюється у відповідності до Законів України “Про тваринний світ”, “Про мисливське господарство та полювання”. Згідно рішення Чернівецької обласної ради мисливські угіддя загальною площею 634,8 тис. га надані 17 користувачам терміном на 15 років. Користувачів мисливських угідь зобов’язано привести організацію території угідь у відповідність до внесених змін в матеріали упорядкування, створити спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства та укласти з обласним управлінням лісового господарства договори про умови ведення мисливського господарства. Для поліпшення ведення мисливського господарства користувачів мисливських угідь зобов’язано створити сприятливі умови для збереження, відтворення та раціонального використання мисливської фауни, забезпечити належну охорону мисливських угідь. З цією метою в області здійснюється ряд заходів по оптимізації ведення мисливського господарства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.12 Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 4278 22650 -

2005 10277 22041 -

2006 6105 22080 -

2007 6063 17542 -

2008 6671 17390 -

Зокрема, впорядкування мисливських угідь області здійснено Київською лісовпорядкувальною експедицією одночасно з лісовпорядкуванням. З метою підвищення оптимальної чисельності мисливських тварин у 2006 році в області здійснено комплекс біотехнічних заходів по двох напрямках: забезпечення якісного поліпшення мисливських угідь і росту поголів’я диких тварин та підвищення кормових та захисних властивостей угідь. Створено 115 га кормових біополів (з конюшини, вівса, кукурудзи, топінамбура), заготовлено 164,2 т сіна лісового, 220,5 тис. шт. віників з топінамбура та кропиви, закуплено та заготовлено 53,7 т концкормів, закуплено 25 т солі. Споруджено 54 годівниці для копитних тварин, 21 підгодівельний майданчик для кабана, 73 солонці, 1 навіс для сушки кормових віників, 1 спостережну вежу, відремонтовано 43 годівниці. З метою підвищення захисних властивостей мисливських угідь створено 112 га захисних реміз. На території області працівниками інспекції здійснено ряд заходів щодо охорони, збереження, використання та відтворення тваринного світу, рибних та інших водних живих ресурсів. Здійснено перевірки мисливських господарств українського товариства мисливців та рибалок у Сторожинецькому, Вижницькому, Хотинському, Кіцманському, Глибоцькому районах, та ін. Згідно до затвердженого плану-графіку проведення рейдових перевірок та плану роботи інспекції проведено 60 перевірок по охороні мисливських угідь від браконьєрства, дотримання вимог Законів України «Про тваринний світ» та «Про мисливське господарство та полювання». По результатам проведених перевірок за порушення правил полювання до адміністративної відповідальності притягнуто 108 громадян на загальну суму штрафів 4,8 тис. грн. Випадків добування об’єктів тваринного світу у заборонені періоди та перевищення лімітів щодо добування диких тварин на території області не виявлено. В сфері контролю за охороною рибних та інших водних живих ресурсів на території області в 2008 році працівниками Держекоінспекції спільно з працівниками спецпідрозділу «Беркут» та засобів масової інформації проведено 76 рейдових перевірок, за результатами яких на території акваторії водосховища р.Дністер та водоймах області виявлено та вилучено 135 безгосподарських сіток та екранів. За порушення Правил рибальства до адміністративної відповідальності притягнуто 88 громадян на суму 3,2 тис. грн. Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.13 Рік 2000

2005

Види мисливських тварин Олень Кабан Козуля Олень Кабан Козуля

Затверджений ліміт добування, гол.

16 32 30 31 197 176

Видано ліцензій, шт.

16 32 30 42 305 234

4 27 13

Не використано ліцензій, шт.

12 5 17

12 103 136

0 1 0

Добуто, гол.

Причини невикористання

2006

2007

2008

Олень Кабан Козуля Олень Кабан Козуля

33 270 236

36 383 337

13 110 186

175 177

175 187

127 94

Олень Кабан Козуля

18 234 241

18 390 342

7 116 206

6 20 6 2 5 1 5 1

Держекоінспекцією спільно із зацікавленими організаціями складено план-графік проведення спільних рейдів створеними бригадами по охороні мисливських угідь від браконьєрства в сезон полювання 2007-2008 рр. на території області. Основними факторами, що негативно впливають на стан відтворення та мешкання диких тварин, є: - погіршення умов мешкання мисливських тварин у зв’язку з значним посиленням антропогенного фактору, паювання сільськогосподарських угідь, знищення місць відтворення диких птахів та звірів (повсюдне випалювання очерету у весняний період, випас худоби в сезон тиші), недостатня площа захисних реміз тощо.

- погіршення фінансово-економічного стану населення, економічна нестабільність в суспільстві, що різко вплинуло на охорону мисливських угідь та значне поширення такого явища, як браконьєрство, особливо в нічний час. Протягом 2008 року на території Чернівецької області селекційного та діагностично-вибіркового відстрілу не проводилось, немає також перевищення лімітів добування диких тварин. В області планується робота по розповсюдженню неаборигенних видів тварин та створення відповідних умов для мешкання рідкісних, зникаючих видів тварин. Органами рибоохорони неодноразово порушувалось питання про складні умови для відтворення водних живих ресурсів, які склались на Дністровському водосховищі. Погані умови для відтворення фітофілів, а саме: відсутність нерестових площ та коливання рівня води в нерестовий період, призводять до зменшення чисельності ляща, коропа. Щодо відтворення білизни, клепця, рибця то нерестилища цих видів знаходяться за межами водосховища, де коливання рівня води не відчутні. За останні роки залишаються стабільними обсяги вилову білизни, коропа, сома. Умови відтворення для судака у водосховищі набагато кращі відносно нерестового субстрату ніж у риб-фітофілів. Крім того перепади рівня води завдають ікрі та молоді судака набагато меншої шкоди, так як він нереститься на більшій глибині. Значну увагу в поточному році органи рибоохорони приділяли контролю за засобами вилову. Так, в літній період перевіркою було встановлено значний прилов молоді ляща (до 90%) дрібновічковими сітками, використання яких на деякий період було заборонено. В подальшому

здійснювався чіткий контроль за приловом молоді з боку іхтіологічної служби. Динаміка вилову риби Таблиця 5.14 Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1

2 Дністровське водосховище -//-//-//-//-

3

4

11,2

11,6

17,2 20,2 -

11,2 12,8 -

2000 2005 2006 2007 2008

У результаті численних перевірок діяльності користувачів, встановлено, що коефіцієнт вилову ставних сіток з розміром вічка 70-100 мм досить низький, що говорить про зменшення чисельності особин старших вікових груп в промислових стадах ляща, коропа, сома, білизни та інших видів. Обласною екологічною інспекцією розроблений та затверджений планграфік проведення спільних перевірок по охороні та збереженню рибних запасів, під час проведення акції “Нерест”. За період 2005-2008 років пророблено значну роботу в плані штучного відтворення водних живих ресурсів у водоймах області. Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.15 Район

Чернівецька

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

131

-

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.16 Назва виду 1

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів 2 131

2005

2006

2007

2008

3 131

4 131

5 121

6 131

На території Чернівецької області проводяться діагностичні дослідження видів дикої фауни на сказ, трихінельоз, бруцельоз, лептоспіроз, классичну чуму та пташиний грип згідно нормативів, встановлених ветнаглядом. В лабораторних умовах також постійно проводиться ветеринарно-санітарна експертиза добутих мисливцями тварин на території області. Основними причинами, що можуть привести до захворювання, є висока скупченість особин червоної лисиці та сусідство з Румунією, де виявлено та зареєстровано класичну чуму свиней. При Чернівецькій ОДА працює надзвичайна протиепізоотична комісія, яка координує діяльність по профілактиці та боротьбі з хворобами тварин.

Розвиток природно-заповiдного фонду Станом на 01.01.2009 р. в області нараховується 327 заповідних територій та об’єктів, загальною площею 85805 га, що складає понад 10 % території області (загальнодержавний показник 4.9%). 23 об’єкти мають загальнодержавне значення, а саме: національний природний парк “Вижницький”, 10 заказників, 9 пам’яток природи, 2 дендропарки та Чернівецький ботанічний сад - площею 9,8 тис.га. 294 об’єкт має місцеве значення: де - 2 регіональні ландшафтні парки, 46 заказники, 174 пам’яток природи, 4 дендропарки, 40 парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, 38 заповідних урочищ. У межах цих територій зростає понад 1600 видів судинних рослин, з яких 106 видів занесено до другого видання Червоної книги України. Тут виявлено 392 види хребетних тварин, фауна безхребетних налічує більше 1500 видів, з яких до Червоної книги занесено 118 видів (31%). Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.17 Категорія об»єкту ПЗФ

Кількість 1990

Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

1995

Площа, тис.га

2000

2008

1

1

1990

1995

2000

2008

7,9

11,2

7 51 123 1 3

10 53 160 1 3

10 38 156 1 4

56 38 183 1 6

1,1 0,3 0,003 0,03

1,5 0,4 0,003 0,03

1,3 1,2 1,0 0,003 0,03

28,7 1,1 0,7 0,003 0,06

38

38

38

40

0,2

0,2

0,2

0,2

Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2008

2,1

2,1

На виконання п.5 Указу Президента України від 23.05.2005 року № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» та доручення Кабінету Міністрів України від 26.01.2008 року щодо активізації робіт по встановленню меж територій та об'єктів природнозаповідного фонду на місцевості протягом року вжито невідкладних заходів, по результатам яких на сьогоднішній день в Чернівецькій області встановлено межі 92 відсотків територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема: винесено в натуру, позначені відмежувальними знаками та нанесені на планово-картографічні матеріали, з них території та об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення – 97%, території та об'єкти ПЗФ місцевого значення – 86%. Слід зазначити, що з обласного фонду навколишнього

природного середовища протягом 2008 року виділено 50 тис.грн. для проведення робіт по встановленню меж в натурі та оформленням документів, що посвідчуют право на надані ділянки - парків пам’яток садово-паркового мистецтва. Направлено запит до Мінприроди України про виділення коштів з Державного фонду ОНПС на суму 297 тис,99 тис.грн щодо встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. В області проводиться постійна робота щодо вивчення стану розвитку флори і фауни. Видано збірник «Сторінками Червоної книги Буковини» з описом червонокнижних видів фауни, випущено атлас-довідник флори Північної Буковини, здійснено інвентаризацію гірської та передгірської частини області Прутсько-Дністровського межиріччя. Особлива увага при цьому приділяється рідкісним зникаючим видам, занесеним до Європейського червоного списку, місцям їх зростання і перебування з метою подальшого включення до складу природно-заповідного фонду. Спеціалістами держуправління спільно з науковцями краю, громадськістю та користувачами угідь, з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, генофонду тваринного та рослинного світу, формування екомережі, розвитку заповідної справи, підтримання загального екологічного балансу, на території області проводяться обстеження територій та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Ведуться роботи по розширенню природно-заповідного об’єкта «Зубровиця», за рахунок земель Берегометського ДЛМГ. На даний час на виконання проекту Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року проводяться роботи з завершення підготовки матеріалів та отримання погоджень користувачів та місцевих органів влади щодо створення НПП «Черемошський» на території Путильського району та НПП «Хотинський» на території Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів. В ході виконання обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки «Екологія» протягом минулих років в області започатковано та проведено “Рік заповідних об’єктів Буковини” , “Рік екологічного порядку в карстових регіонах Буковини”. До реалізації цих програм широко залучалися органи місцевого самоврядування, державні установи, заклади освіти та науки, громадські організації, засоби масової інформації. Започатковано проведення обласних конкурсів на виконання кращих проектів з розширення, збереження та оптимізації використання об’єктів ПЗФ. Спільно з дирекцією НПП “Вижницький”, науковцями ЧНУ ім. Ю. Федьковича та інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України проведена робота по інвентаризації об’єктів та територій природнозаповідного фонду краю.

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року Таблиця 5.18 №№ п/п

Найменування об»єктів ПЗФ

1 2

Біосферні заповідники Національні природні парки

3 4 5

6

7 8 9

Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, усього, у тому числі: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи, усього у тому числі: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

Об»єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення значення Кількість Площа Кількість Площа

Всього Кількість

1 2 10

1 11238,0 22,3 1261,8

Площа 11238,0

4 2 46

41,2 43590,84 27531,5

6 2 56

63,5 43590,84 28793,3

15 6 4 1 6 12

5746,8 860,6 58,7 11736,0 119,9 8977,4

20 8 4 1 7 12

6583,3 1136,6 58,7 11736,0 199,9 8977,4

2 9

69,3 192,1

1 174

12,1 606,23

3 183

81,4 798,33

1 4

20,4 125,0

66

125,16

1 69

20,4 250,16

52

54,25

52

54,25

50

400,21

40

243,9

54 1 40

437,91 3,5 243,9

38 304

1072,5 73086,17

38 327

1072,5 85803,87

4 1

23

37,7 3,5

12717,7

З метою збереження рідкісних видів рослинного світу держуправлінням та держекоінспекцією організовано та проведено операцію «Першоцвіт-2008». Відповідна оперативна робота здійснювалася в місцях збору, шляхах перевезення та ринках збуту, пунктах пропуску на державному кордоні. Для забезпечення ефективної роботи в рамках операції «Першоцвіт» був розроблений та погоджений із зацікавленими службами робочий план заходів по збереженню та недопущенню знищення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин, складений і затверджений графік спільних рейдових перевірок проведення операції «Першоцвіт-2008» з залученням працівників МВС, лісової охорони, засобів масової інформації та громадськості. В обласній, міській та районних екологічних інспекціях організовані рейдові бригади для перевірки місць зростання та ймовірної торгівлі ранньоквітучими рослинами згідно затвердженого графіку. Активізована робота екологічних служб на кордоні по недопущенню вивезення за межі області рідкісних ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України. На авто- та залізничних станціях організовані спільно з працівниками МВС цільові перевірки на предмет виявлення фактів перевезення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин з їх подальшим вилученням у порушників.

Хід та результати проведення операції «Першоцвіт» висвітлювались обласними телерадіокомпаніями, місцевою пресою. Проведені відповідні агітаційно-пропагандистські та просвітницькі заходи в початкових, середніх та вищих учбових закладах із залученням профільних фахівців-освітян. До участі в заходах в рамках операції «Першоцвіт» залучались студенти Чернівецького національного університету, природоохоронна дружина Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет», члени громадських екологічних організацій «Паросток», «Зелений світ Буковини», буковинської філії Національного екоцентру «Крона», екотурклубу «Сталкер», «Буквиця» та ін. Відрадно, що намітилась тенденція щодо зменшення фактів вилучення рідкісних ранньоквітучих видів рослин з природного середовища на території області, одним із головних чинників якої є відповідно запланована пропагандистська і безпосередньо інспекційна оперативна робота, з широким залученням контролюючих органів, громадськості краю, та проведена виховна роботі навчальних закладах області.

Cтан рекреацiйних ресурсiв та розвиток курортних зон Буковина щедро обдарована цінними геологічними пам’ятками, геоморфологічними витворами природи — скелями, водоспадами, печерами, каньйонами, різного роду реліктами, вирізняється багатством і різноманітністю мінеральних вод. Розсоли хлоридно-натрієвого типу (соляні джерела) поширені у підгірній смузі (Красноїльськ, Стара Красношора, Банилів-Підгірний, Мигове, Черешенька, Вижниця) і вирізняються високою мінералізацією – до 300–400 г/л. Сірководневі води приурочені до відкладів гіпсо-ангідритів і поширені у Припрутті (Брусниця, Чернівці, Новоселиця, Щербинці). Динамічні запаси їх значні, а тому здавна використовуються для санаторно-бальнеологічних потреб. Особливий інтерес становлять залізистосульфатноалюмінієві води джерела “Лужки”, хлоридні води високої мінералізації типу “Моршин”, а також аналоги типу “Нафтуся”, “Єсентуки”, “Мацеста” та інші. Значна частина території області вкрита лісами широколистяними у рівнинному та передгірному регіонах. У складі лісів східних районів переважають дуб та граб з домішками інших культур. Бук починає переважати у західній частині Прут – Дністровського межиріччя. У лісах передгір’я панують бук, дуб і граб. Мішані ліси переважають у низкогір’ї та хвойні — у середньогір’ї. У Прут – Дністровському межиріччі і його західній частині в місцях близького залягання гіпсів та вапняків ареалами зберігалась степова рослинність. У розчленованому передгір’ї незначні нелісові площі по долинах річок займає лучна рослинність. На Буковині сприятливі для відпочинку міждобові зміни температури, великий потенціал ультрафіолетових променів, є всі умови для розвитку

літніх і зимових видів спорту. Проте наявний природно-рекреаційний потенціал краю сьогодні використовується ще не сповна, малоефективно. Туризм як фактор впливу на довкілля На території Чернівецької області є 783 пам’ятки архітектури та містобудування, 112 із них включено в реєстр національного надбання. До пам’яток містобудування національного значення відноситься Музей народної ар-хітектури та побуту, який займає територію 16,43 га, що представляє собою етнічну територію Буковини. Природний ландшафт зберігається належно. Біля садиб-експонатів висаджені зелені насадження, характерні для них. Територія комплексу споруд Хотинської фортеці займає 21,0 га. Природний ландшафт зберігається первозданним. В охоронних зонах пам’яток архітектури в основному ростуть сади, а також території культових споруд обсаджені хвойними деревами, які зберігаються і створюють цілісність комплексу із архітектурою. Мальовниче оточення скального Миколаївського монастиря в с. Галиця Сокирянського району не порушується. Власниками і користувачами пам’яток архітектури природні ландшафти в охоронних зонах належно охороняються. Туристична галузь області є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги. Рішенням Чернівецької обласної ради прийнята Програма розвитку туризму в Чернівецькій області на 2004-2010 роки. Обстежені і визначенні 59 інвестиційно-привабливих земельних ділянок під розміщення об’єктів туризму. Особливо важливим є реалізація другого розділу Програми “Розвиток матеріальної бази та туристичної інфраструктури” Вже в січні 2003 року були введені в дію перші гірськолижні центри на Буковині – на горі Цецино в Чернівцях (сьогодні йде процес інфраструктурного облаштування) та на перевалі Німчич на Путильщині (тут до існуючих двох витягів додався ще один, довжиною 400 м та відповідна інфраструктура). Влітку відкрилися два туристичні комплекси в Сторожинецькому районі – база відпочинку “Аква плюс” та перша черга готельно-ресторанного комплексу “Колиба. Друзі мої”). Введено перші черги лижного комплексу “Кичера” у с. Мигово Вижницького району (встановлені 2 лижні витяги довжиною 1100 і 250 м) та комплекс “Лижний парк “Горбово” в с. Горбово Герцаївського району (встановлено витяг бугельного типу, прокат спорядження).

В області формується розуміння сільського туризму, як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, медіального і культурного потенціалу регіону. Але він потребує на сьогоднішній день підтримки з боку обласної влади шляхом надання фінансової допомоги на облаштування будинку, його ремонт, приведення в порядок прилеглої території, надання рекламних послуг, підвищення рівня обслуговування тощо. З розумінням цього Координаційною радою з питань туризму в Чернівецькій області була прийнята Концепція розвитку сільського туризму в області. За останніми даними в сфері сільського туризму працюють понад 80 сімей з різним ступенем якості в обслуговуванні відпочиваючих, що напряму залежить від фінансової допомоги. З метою підтримки розвитку сільського зеленого туризму продовжується анкетування бажаючих займатися цим видом туризму. Управлінням з питань туризму укладено угоду з Обласним центром зайнятості, предметом якої є координація зусиль шляхом орієнтації безробітних на відкриття власної справи в галузі туризму, в тому числі сільського туризму; здобуття туристичної освіти безробітними шляхом їх перепідготовки та перекваліфікації; забезпечення надання інформаційної, правої та консультативної допомоги з питань зайнятості в сфері туризму; участі в організації спільних заходів: семінарів, круглих столів з питань розвитку туризму, спільна розробка та виготовлення рекламної продукції щодо розвитку туризму в Чернівецькій області, стану ринку праці тощо.

6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів Грунти у Чернівецькій області можна об'єднати в такі основні типи та підтипи: 1) дерново-підзолисті (поверхнево-оглеєні і сильноглейові); 2) сірі опідзолені (ясно-сірі, сірі та темно-сірі); 3) чорноземи (опідзолені, глибокі та неглибокі малогумусні); 4) гідроморфні (лучні, лучно-болотні та болотні); 5) дернові; 6) гірські (буроземно-підзолисті, бурі та дерново-буроземні). Географічне розміщення окремих ґрунтових типів і підтипів зумовлене природними ландшафтами, які на території Чернівецької області утворюють три добре виявлені провінції: Карпатську гірсько-лісову, Передкарпатську височинну лісолучну і Прут-Дністровську височинну лісостепову. Кожна зі згаданих провінцій відзначається своїм специфічним спектром грунтів. Наприклад, у Карпатах поширені грунти буроземного типу, Передкарпатті переважно грунти підзолистого типу, на Прут-Дністровській височині — здебільшого грунти чорноземного типу. У згаданій послідовності ми і розглядаємо ґрунтовий покрив Чернівецької області. Так, темносірі опідзолені середньосуглинкові ґрунти займають 91,3 тис. га площі земель, з яких 16,2 тис. га (17,7%) мають різну ступінь змитості. Світлосірі та сірі опідзолені - 70,0 тис. га, змитих - 10,5 тис. га (15%). Дерново-підзолистих - 29,7 тис. га, змитих - 4,6 тис. га (15,5%). Чорноземів

опідзолених суглинкових - 12,5 тис. га, еродованих - 1,5 тис. га (12,0%) земель с/г угідь. Всього еродовані землі займають 59,7% від загальної площі с/г угідь області. Станом на 01.01.2008 року по Чернівецькій області наявність сільськогосподарських угідь становить 472,1 тис. га. З них 334,1 тис. га ріллі, 28,1 тис. га багаторічних насаджень, 109,9 тис. га сіножатей та пасовищ. За останні 4 роки спостерігається тенденція до незначного скорочення сільгоспугідь, з 473,5 тис. га (станом на 01.01.2003 р.) до 472,1 тис. га (станом на 01.01.2008 р.). Протягом минулого року площа сільгоспугідь зменшилась на 0,7 тис. га. Структура земельного фонду регіону Таблиця 6.1 2000 рік Основні види земель та угідь

усього, тис. га

1

809,6

2005 рік

% до усього, % до загальної тис. га загальної площі площі території території 4 5 100

усього, тис. га

809,6

Загальна територія у тому числі:

473,5

2007 рік усього, тис. га

6

% до загальної площі території 7

100

809,6

472,8

58,4

2008 рік усього, тис. га

8

% до загальної площі території 9

10

% до загальної площі території 11

100

809,6

100

809,6

100

472,3

58,4

472,1

58,3

471,2

58,2

58,5

1. Сільськогосподар-ські угіддя з них:

2006 рік

339,2

41,9

-

-

337,8

41,7

336,5

41,6

334,1

41,3

333,9

41,2

25,8

3,2

-

-

-

-

-

-

-

-

108,5

13,4

25,9

3,2

25,9

3,2

28,1

3,5

27,8

3,4

256,8

31,7

109,1

13,5

109,9

13,6

109,9

13,6

109,5

13,5

242,1

29,9

257,0

31,7

257,8

31,8

257,8

31,8

257,9

31,9

38,7

4,8

242,0

29,9

242,8

30,0

242,8

30,0

242,8

30,0

1,2

0,2

38,6

4,8

38,0

4,7

38,2

4,7

38,9

4,8

10,0

1,2

1,2

0,2

1,2

0,2

1,2

0,1

1,2

0,1

10,9

1,3

9,9

1,2

10,0

1,2

9,9

1,2

9,9

1,2

6. Інші землі

791,1

97,7

11,5

1,4

11,7

1,4

11,7

1,4

11,7

1,4

Усього земель (суша)

18,5

2,3

791,0

97,7

791,0

97,7

790,9

97,7

790,8

97,7

18,6

2,3

18,6

2,3

18,7

2,3

18,8

2,3

рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісо-вкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболо-чені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

Території, що пок-риті поверхневими водами

В результаті проведеної реорганізації в АПК дещо змінилися площі сільгоспугідь: орні землі зменшились на 2,4 тис. га, з яких 1,4 тис. га переведено в сіножаті у зв’язку зі створенням прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм та залуженням деградованих і

малопродуктивних земель; на 0,6 тис. га створено польові дороги для обслуговування земельних часток (паїв); на 0,2 тис. га закладено багаторічні насадження; 0,2 тис. га кормових угідь надано для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності. У ході здійснення земельної реформи в області сформовано 2 форми власності – державна і приватна. В державній власності перебувають 453,5 тис. га земель, що складає 56 %; в приватній власності – 356,1 тис. га, або 44 % від загальної площі. Виконуючи Указ Президента “Про проведення суцільної агроекологічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення” центр “Облдержродючість” провів цю роботу в усіх районах області. Згідно з даними досліджень виявлено, що в області 155,8 тис. га земель (51,2% площ) мають низький, а 128,4 тис. га (48,2%) - середній вміст рухомого фосфору. Середньозважений показник становить 58 мг/кг грунту. По калію забезпеченість дещо краща. Так, з низьким вмістом виявлено 30,5 тис. га (10%), середньою -104,5 тис. га (34,4%) і підвищеною забезпеченістю 130,0 тис. га (42,7%). Середньозважений показник становить 128 мг/кг ґрунту. Ступінь кислотності ґрунтів різна згідно класів рН, кількість кислих земель, що підлягають вапнуванню, складає 147,0 тис. га (70% с/г угідь) в т.ч. ріллі - 113,8 тис. га (54,2%). Вміст гумусу низький і становить 2,4% легкогідролізованого азоту. Середньозважений показник становить 116 мг/кг ґрунту. За результатами проведеної Чернівецьким центром “Облдержродючість” суцільної паспортизації земель виявлено, що землі області в розрізі районів по якості відносяться до 3-4 груп та від 5 до 8 класів з 47-29 балами по шкалі бонітету. Більш родючі середньоякісні землі третьої групи, 6 класу з потенційною ґрунтовою родючістю 18 ц/га зернових займають 133 тис. га орних земель, 48% площі. Найбільше таких земель у Кельменецькому -34,0 тис. га, бонітет 47 балів; Новоселицькому - 40,0 тис. га, 42 бали; Кіцманському - 29,0 тис. га, 44 бали; Заставнівському районах -30,0 тис. га, 40 балів. Землі низької якості четвертої групи 7-8 класів займають в області 52% площі с/г угідь і без внесення добрив не здатні давати урожай зернових більше 12 ц/га. В цілому по області нараховується 198,8 тис. га перезволожених земель, з них осушено 121,8 тис. га, підлягають осушенню 77 тис. га, або 38,7%. Останнім часом припинено будівництво та реконструкцію осушувальних систем, не проводиться глибоке розпушування їх. Все це впливає негативно на продуктивність сільськогосподарських угідь. Особливо це помітно в передгірній та гірській зонах. За умовами рельєфу, ґрунтового покриву та клімату ці зони одні з найскладніших в області. Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Таблиця 6.2 Землі 1

2004 рік 2

2005 рік 3

2006 рік 4

2007 рік 5

2008 рік 6

Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

0,468 0,1 0,077 0,01 -

0,470 0,1 0,077 0,01 -

0,470 0,1 0,077 0,01 -

0,470 0,1 0,077 0,01 -

0,470 0,1 0,077 0,01 -

Переважна кількість ґрунтів передгірної та гірської зон мають кислу реакцію ґрунтового розчину. Еродованість орних земель сягає від 18,2 до 66%. Якщо в 1990 році на гектар ріллі вносили по 12,7 т органічних добрив, то в останні роки в 3-3,5 разів менше, мінеральних добрив - у 8 -10 разів менше.

Через вказані причини в ґрунтах області має місце від’ємний баланс гумусу, розвиваються деградаційні процеси. Особливо це помітно на схилових землях, а їх в області налічується більше 70%. Із загальної площі сільгоспугідь 472,1 тис. га на схили крутизною 2-15° припадає 190,0 тис. га. При відсутності застосування ґрунтозахисних заходів ерозійні процеси прогресують. В середньому в області щорічно змивається майже 32 тонни ґрунтів з гектара, а під час злив високої інтенсивності (1,8-2,0 м/хв) на схилах 5°, зайнятих просапними культурами, змив ґрунту сягає 400500 т/га.

На змитих ґрунтах порівняно з незмитими вміст гумусу зменшується на 20-40%, відповідно знижується врожайність сільськогосподарських культур на 20-60%. За останні роки, щорічно під сільськогосподарські культури вносять 6580 тонн діючої речовини пестицидів, що в перерахунку на 1 слід рівняється обробітку 180-215 тис. га. Значну частину (більше 50%) в обсягах застосування займають гербіциди. Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рік Таблиця 6.3 Види земель

1 Малопродуктивна та деградована рілля

Усього на початок року тис. га % до загальної площі території 2 3 30,28 3,7

Проведено консервацію тис. га % до зага-льної площі території 4 0,08

5 0,01

Потребують консервації тис. га % до зага-льної площі території 6 7 30,20 3,6

Для забезпечення виконання робіт із захисту рослин в області щорічно залучається майже 1400 осіб масових професій (трактористи, водії заправки тощо), навчання безпечному поводженню з пестицидами яких проводиться фахівцями служб захисту рослин, санепідемстанцій, охорони природи, охорони праці на постійно діючих курсах при обласній та районних станціях захисту рослин, а також на одноденних кущових семінарах-інструктажах з питань безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів безпосередньо в господарствах. Значна увага на них звертається на дотримання регламентів транспортування, зберігання та застосування пестицидів, дотримання правил особистої санітарії та охорони навколишнього середовища. Спеціалістами державної служби захисту рослин області товаровиробникам надсилається не менше 140 сигналізаційних повідомлень про фітосанітарний стан посівів, рекомендацій щодо проведення тих чи інших винищувальних або попереджувальних заходів. Для технічного забезпечення застосування засобів захисту рослин задіюється 302 обприскувачі, 155 протруювальних машин, 142 розчинних вузлів, формується 150 механізованих ланок з внесення засобів захисту рослин, 155 пунктів протруювання насіння. Порушення чинного законодавства допускаються органами місцевого самоврядування. Основними з них є надання земельних ділянок в оренду без виготовлення кадастрових планів та визначення грошової оцінки для встановлення розміру орендної плати; надання земельної ділянки в постійне користування землекористувачам, які відповідно до законодавства не мають на це права (релігійні громади); перевищення повноважень місцевими радами (надаються, вилучаються земельні ділянки за межами населених пунктів), надання земельних ділянок новим власникам будівель чи споруд без вилучення її у попереднього користувача. Найбільш поширеними порушеннями є забруднення та засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами, використання земель місцевими органами самоврядування без набуття на це спеціального права, вибірка гравійно-піщаної суміші із заплав та русел річок.

Отже, основу ґрунтового покриву Чернівецької області складають опідзолені, кислі, в тій чи іншій мірі оглеєні грунти. З цього випливає, що переважна більшість грунтів сільськогосподарських угідь колгоспів і радгоспів потребує вапнування і внесення лужних форм мінеральних добрив, а оглеєні відміни ще й гідромеліоративного втручання — осушення гончарним дренажем. Треба мати на увазі, що геолого-геоморфологічні і кліматичні умови області в більшій або меншій мірі сприяють розвитку ерозійних процесів змиву та розмиву грунтів, особливо на орних землях Передкарпаття, Наддністров'я та Хотинській височині. Тому заходам протиерозійного характеру треба приділяти особливу увагу (протиерозійній агротехніці, фітомеліорації, гідротехнічним спорудам тощо).

7. Надра Територія Чернівецької області має досить складну і різноманітну геологічну будову. У структурно-тектонічному відношенні вона поділяється на три частини: північну рівнину – Прут-Дністровську, що є південнозахідною окраїною Руської платформи (Волино-Подільська плита), центральну - Передгірську, розташовану між рікою Прут і зовнішнім краєм Буковинських Карпат, що складає південно-східне закінчення Передкарпатського передового прогину, і, нарешті, південно-західну Гірську, яка входить до складчастої області Карпат. Рівнинна частина території в межах області представлена ПрутДністровським межиріччям, що складене масивними товщами осадових порід - палеозою, мезозою і кайнозою, що лежать на глибоко зануреному кристалічному фундаменті . Передкарпатський прогин, який розділяє складчасту будову Карпат і окраїну рівнинної платформи, за геологічною будовою і геоструктурними особливостями поділяється на дві зони: приплатформну і передгірну. Приплатформна зона складається з відкладів неогену, предгірна неогену, палеогену та відкладів верхньокрейдяного флішу. У фундаменті прогину залягають породи палеогою і мезозою. Гірська складчаста область Карпат складається з кристалічних палеозойських порід та флішових відкладів крейдяного та палеогенового віків. Найбільш давніми породами в області є палеозойські. У Карпатах вони представлені слюдистими сланцями , вапняками і кварцитами, а на рівнинній платформі - аркозовими пісковиками, глинистими сланцями, вапняками, мергелями, доломітами, глинами, алевролітами. Мезозойська група - це тріасові, юрські та крейдяні породи. Породи тріасового віку поширені на незначній площі в Чивчинських горах і залягають безпосередньо на кристалічних породах. Вони представлені конгломератами, пісковиками, слюдистими сланцями, доломітами, вапняками. Юрські породи поширені також в Чивчинських горах. Юрські

відклади складені вапняками, яшмоподібними породами, діабазами, діабазпорфіритами і туфо-брекчіями. Відклади крейдяного періоду в області виявлені в Придністров’ї на рівнинній платформі і в Карпатах. На платформі вони представлені пісками, пісковиками, опоками, вапняками, мергелем, а в Карпатах - флішовими утвореннями. Палеогенові відклади розвинуті в межах Передкарпатського прогону та складчастого пояса Карпат у вигляді пісковиків, мергелів, бітумінозних сланців тощо. Неогенові відклади зустрічаються в Передкарпатському регіоні та в Прут-Дністровському межиріччі. У передгірній зоні прогину неоген представлений пісковиками, конгломератами, алевролітами, глинами, пісками вапнистих відкладів з прошарками і лінзами кам’яної солі та гіпсу. У платформній зоні прогину і на рівнинній платформі неоген представлений вапняками еолітовими і літотамнієвими, пісками, пісковиками та глинами: у передгірній зоні - пісковиками гіпсо-ангідритами, мергелями, глинами. Породи попередніх геологічних періодів на території області вкриті наймолодшими серед осадочних утворів земної кори четвертинними відкладами, які займають всю територію області (виняток становить скельні виступи, урвища гірських ущелин в Карпатах). Ці відклади переважно континентального походження - алювіальні і делювіальні наноси, лесовидні суглинки, глини. Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у звітному році Таблиця 7.1 № п/ п

Басейн підземних вод (БПВ1)

Річковий басейн (РБ)

Адміністрат ивна обл., Адміністрат ивний р-н

Ділянка, осередок забрудненн я і його місце знаходжен ня

Геол. Індекс забруднено го водоносног о горизонту

Захищеніс ть водоносног о горизонту

Тип забрудне ння

Основні забрудн юючі компоне нти

Джерел а забрудне ння

1 1

2 Передкарпатський артезіанський басейн Передкарпатський артезіанський бассейн ВолиноПодільськ ий АБ

3 р. Прут

4 м. Чернівці

5 Не виявлено

6 Не виявлено

7 Не виявлено

8 Не виявлен о

9 Не виявлен о

10 Не виявлен о

р. Прут

Сторожинец ький р-н

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлен о

Не виявлен о

Не виявлен о

р. Дністер

Затавнівськи й р-н

р. Прут

Винницький р-н

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлен о

Не виявлен о

Не виявлен о

2

3

Передкарпатський артезіанський бассейн

Наявніс ть режимн ої мережі (кі-сть та номера свердлов ин) 11 Пос №4 (св.

1,2,110 Пост №10 (св.

9021, 9022,902 3, 9013,901 4, 9017,901 8) Пост № 85 (св.

9311,931 2)

4

5

Передкарпатський артезіанський басейн ВолиноПодільськ ий АБ

р. Прут

Герцаївський р-н

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлен о

Не виявлен о

Не виявлен о

Пост №24 ( св. 12)

р. Прут

Новоселиць кий р-н

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлен о

Не виявлен о

Не виявлен о

Пост № 84 (св.

8309,831 0)

Розробка родовищ здійснюється переважно відкритим методом, тому головним в охороні надр є забезпечення раціонального використання родовищ. Розроблені надра відносяться до невідновлених природних ресурсів. Основні заходи по усуненню негативного впливу на довкілля є: - комплексне геологічне вивчення території та удосконалення вивчення родовищ з метою підвищення якості і достовірності підготовки запасів надр; - раціональний видобуток надр та використання відходів від їх переробки; - вдосконалення технологій видобутку та переробки надр. В області нараховується 111 суб’єктів підприємницької діяльності, які розробляють надра, з них 43 суб’єкта займаються видобутком і розливом підземної прісної та мінеральної води. Ведуться роботи з розвідки та експлуатації на восьми нафтогазових родовищах. З наявних 68 підприємствкористувачів твердих корисних копалин 62 підприємства належать до агропромислового комплексу та займаються видобутком цегельно-черепичної сировини. У зв’язку з реформуванням господарств агропромислового комплексу залишається актуальним питання користування колишніх колгоспних кар’єрів. Основними недоліками при експлуатації твердих корисних копалин є відсутність проектно-технічної документації, дозвільних документів, розділів оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Хвостосховища, шламонакопичувачі, промислові амбари, відвали промислових відходів на території області відсутні. Відходи від буріння та експлуатації бурових нафтових установок вивозяться на територію ІваноФранківської області, м. Надвірна. Прогнозні експлуатаційні ресурси підземних вод господарсько-питного призначення на території Чернівецької області становлять 405,3 тис. м3/добу. Основним водоносним горизонтом, який використовується для господарсько-питного водопостачання, як централізованого так і індивідуального є водоносний горизонт четвертинних відкладів. За звітними даними по Державному обліку підземних вод затверджені запаси по Чернівецькій області становлять 171,0 тис. м3/добу, в тому числі по категорії А+В 130,49 тис. м3/добу, по категорії С+С 40,50 тис. м3/добу. За 2006 рік кількість води, видобутої із водозаборів із затвердженими запасами (ДКП “Чернівціводоканал”), становила 14,941 тис. м3/добу або 5,453 млн.м3/рік, а видобутої із водозаборів із незатвердженими запасами — 14,941 тис. м3/добу, або 5,453 млн.м3/рік.

Облік водовідбору на більшості водозаборів здійснюється побічним методом за потужністю насосів або за використаною електроенергією. Надра Чернівецької області багаті також на мінеральні води, поширення яких пов’язано з певними структурно-гідрологічними зонами. За хімічним складом це, в основному, хлоридно-натрієвого, гідрокарбонатно-натрієвомагнієво-кальцієвого, сірководнево-хлоридно-натрієвого і бромно-хлориднокальцієвого складу з дебетом від 15 тис. л на добу до 900 тис. л на добу. Згідно з проведеною паспортизацією мінеральних джерел складений каталог, в якому описано 43 джерела, які за дебетом і якістю придатні для промислового освоєння. На базі мінеральних джерел побудовані і працюють близько 40 цехів з розливу столової води та Будинецький завод мінводи в Сторожинецькому районі. Брусницьке родовище мінеральних вод представлене сірководневими водами типу “Мацеста” з загальною концентрацією сірководню від 50 до 300 мг/л та лікувально-питною содовою водою типу “Єсентуки – 4” з мінералізацією в межах 2,4-6,6 мг/л. Мінеральні і питні води Буковини з їх хімічним складом та мінералізацією займають провідне місце в Україні. За даними перевірок спецводокористування стан підземних вод можна вважати як задовільний, виключення складають локальні осередки забруднення перших від поверхні водоносних горизонтів в межах сільських селітебних зон та промислових об’єктів. Особливо слід звернути увагу на санітарний стан територій міських та сільських сміттєзвалищ, невпорядкованість яких в кінцевому результаті призводить до хімічного і бактеріологічного забруднення підземних вод. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.2 № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів, шт.

% ураженості регіону

1

2

3

4

5

1

Зсуви

743,92

1612

9,21

2

Карстові поля

53,374

52

0,66

3

Селі

255,54

70

3,17

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведена відповідна робота щодо контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-надрокористувачами. Протягом звітного періоду здійснено 640 (в т.ч. 242 комплексно) перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства при використанні надр, з них: 157 перевірок користувачів підземною водою та 483 перевірки користувачів твердих корисних копалин. За самовільне користування надрами, порушення правил використання підземних вод та самовільне користування підземними водами 970 осіб

притягнуто до адміністративної відповідальності на суму 88,9 тис. грн. та винесено 281 припис на усунення виявлених порушень. В результаті грубих порушень природоохоронного законодавства, в тому числі відсутність дозвільних документів на користування надрами та дозвільних документів на користування землею призупинена діяльність 29 суб`єктів господарювання. Із них: ТзОВ «Чернівціжитлобуд» с.Чорнівка Новоселицького району, ПП «Магнат – 4» с. Зелений Гай Новоселицького району, ТзОВ «Снячів Торг» с. Снячів Сторожинецького району, ВАТ «Вороновицький щебеневий кар’єр» с. Вороновиця Кельменецького району, ПП «Рашківський цегельний завод» с. Рашків Хотинського району, та ін. В тому числі призупинено самовільний забір підземної води ТзОВ «Агрофірма «Калина» с. Брусниця Кіцманського району та Усть - Путильського родовища мінеральних вод ТзОВ «Експрес – 3» в с. Усть - Путила Путильського району. На відшкодування збитків в результаті самовільного надрокористування, в тому числі підземними водами виставлено 13 претензій та позовів на загальну суму 12,8 тис. грн. За матеріалами перевірок на підприємствах житлово-комунального господарства, що займаються централізованим водопостачанням, а саме Новоселицьке ВУЖКГ м. Новоселиця та ДКПУ «Тепловодоканал» м. Новодністровськ по фактах забору та реалізації підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами міжрайонною природоохоронною прокуратурою в Чернівецькій області порушено кримінальні справи відносно керівників даних підприємств. Протягом 2008 року з метою упередження випадків самовільної вибірки гравійно-піщаної суміші з русел та заплав річок області проведено 555 рейдових перевірок. В результаті, яких до адміністративної відповідальності притягнуто 992 особи на суму 92,1 тис. грн. та винесено 27 рішень про призупинення діяльності підприємств, що здійснювали вибірку гравійнопіщаної суміші на річках області. Також, після проходження паводку 23-27 липня 2008 року, виконуючи Рішення обласного штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру в Чернівецькій області № 10 від 07 серпня 2008 року та відповідно до листа Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів № 663 від 08.08.2008 р. інспекцією винесені рішення про тимчасове призупинення руслоочисних та руслорегулюючих робіт на річках Прут і Сірет таким підприємствами, як: ФГ «Ритм-Агро», ТзОВ «Роднічок», ПП «Добробут -В», ТзОВ «Техно - Плюс», ВАТ ПМК-76, та ін. При організації перевірок на території Путильського району виявлено, що ДП «Рівненський облавтодор» та Голопристанська ДЕД ДП «Херсонський облавтодор» здійснювали вибірку гравійно-піщаної суміші з річок Путилка і Сучава за межами ділянок, які затверджені обласним штабом з ліквідації наслідків стихії. За самовільне видалення ГПС з русел річок вищевказаним підприємствам нараховані збитки в сумі, відповідно 3851грн. та 120350 грн. Матеріали перевірки для подальшого розгляду та реагування передані в міжрайонну природоохоронну прокуратуру в Чернівецькій області. Також, в

період перевірок були виявлені факти незаконного прийняття рішень органами місцевої влади та місцевого самоврядування щодо надання дозволів суб’єктам господарювання на вибірку ГПС з русел річок. При порушенні вимог ст. 86 Водного кодексу України та Постанови Кабінету міністрів України від 16.07.05 року № 557 такі дозволи були надані Дубівецькою сільською радою Кіцманського району, Путильською районною радою, та ін. За матеріалами перевірок інспекції, прокуратурою Кіцманського району дані рішення опротестовано.

8. Відходи На території області щорічно утворюється близько 160,0 тис. тонн побутових та 225 тис. тонн промислових відходів, з них більше 150,0 тис. тонн припадає на м. Чернівці. В районах області відходи розміщуються на 10 міських, 9 селищних та 289 сільських сміттєзвалищах. Площа земельних ділянок, зайнятих сміттєзвалищами, в області складає 260,3 гектарів. Питання поводження з відходами в області знаходиться на постійному контролі управління. У 2008 році дозвіл і ліміти на утворення і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі отримали 488 суб’єктів господарської діяльності проти 178 у 2001 р. Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1 № з/п 1 2 3 4 5

Показник Підприємства, установи, організації виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням промислових та побутових відходів Накопичено відходів відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість

тонн тонн тонн тонн

89,0 16,1 70,0 2,9

Примітка

155

В області проводиться відповідна робота щодо зменшення кількості утворення відходів та використання відходів, як вторсировини та енергоресурсів. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 8.2 Утворилось промислових токсичних відходів Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Відправлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Витрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2006 р.

0,180 0,021 0,046 0,021 0,003 0,032 0,128 0,0001

2007 р.

0,225 0,0006 0,034 0,0058 0,0033 0,032 0,231 -

2008 р.

0,226 0,0 0,042 0,007 0,005 0,006 0,180 -

0,003

-

-

0,095

0,0742

0,089

Однак на сьогодні не задовольняє стан вирішення територіальними органами самоврядування області питань збирання, транспортування, утилізації і знешкодження побутових відходів, знешкодження і захоронення трупів тварин, визначення території для складування, зберігання та розміщення відходів. Особливе занепокоєння викликає те, що в області через низьку культуру окремої частини населення часто створюють нечанкціоновані звалища побутових відходів (смітники), а худобомогильники функціонують лише в кожному третьому населеному пункті. Це може призвести до виникнення надзвичайних епідемічних ситуацій. Органам місцевого самоврядування, особливо Кіцманського, Новоселицького, Вижницького, Герцаївського і Глибоцького районів, необхідно вжити термінових практичних заходів щодо вирішення проблем, як цього вимагає чинне законодавство, а контролюючим природоохоронним і санітарним службам посилити вимоги до суб’єктів господарювання за дотриманням природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, вживати до порушників дієвих заходів впливу. З метою впорядкування поводження з відходами в області двічі на рік проводяться місячники по благоустрою населених пунктів та їх санітарної очистки, прийнято ряд розпоряджень щодо упорядкування діючих звалищ побутових відходів та ліквідації несанкціонованих звалищ відходів. Працівниками ДЕІ в Чернівецькій області здійснено перевірки населених пунктів області на предмет дотримання природоохоронного законодавства органами місцевого самоврядування і місцевої влади при поводженні з відходами. У сфері поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами здійснено 1265 перевірок. За результатами перевірок на усунення виявлених порушень видано 1036 приписів, а за допущені порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 1081 особу (в т.ч.

375 посадових) на загальну суму 81,0 тис. грн. В результаті грубих порушень правил поводження з промисловими відходами призупинено виробничу діяльність 9 суб'єктів господарювання. В результаті перевірок основними порушеннями природоохоронного законодавства в галузі поводження з відходами є, відсутність дозволів на утворення та розміщення відходів, відсутність первинного обліку, порушення правил складування відходів та ін. Протягом 2008р. Держекоінспекцією проведені перевірки станцій техобслуговування автомобілів, які знаходяться на території області. На перевірених 8 СТОА відпрацьовані масла, що утворюються, згідно угод передаються на утилізацію ліцензованим організаціям або використовуються для власних потреб підприємств. За порушення правил поводження з відходами, відсутність обліку небезпечних відходів та передачу їх на утилізацію неліцензованим організаціям 8 відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності. І досі передача на утилізацію відпрацьованих технічних масел ускладнена в зв’язку з відсутністю на території області

організацій з утилізації масел тому виникає необхідність і потреба в створені пунктів збирання та вторинної переробки технічних масел. З метою запобігання забруднення навколишнього середовища та ліквідації наслідків стихії в області Держекоінспекцією проведені перевірки території всіх населених пунктів області. В результаті, яких виявлено 624 несанкціонованих смітники, із них ліквідовані 594. За порушення правил поводження з відходами та невиконання приписів до адмінвідповідальності притягнуто 108 сільських голів на загальну суму штрафів 10,6 тис. грн. Перевірками встановлено, що керівники господарств, підприємств, установ та організацій, голови сільських рад не в повній мірі забезпечують дотримання вимог законів України щодо утворення, складування і захоронення відходів, що приводить до забруднення навколишнього природного середовища. Одночасно з цим проводились перевірки суб'єктів господарювання, що займаються деревообробною промисловістю. Протягом звітного періоду перевірено 206 деревообробних підприємств та приватних пилорам на яких виявлені порушення правил природоохоронного законодавства. Сума штрафів складає 17,5 тис. грн. Від загального обсягу відходів, що утворюються на території області 25,2 т. (5,5%) належать до 1 кл. небезпеки, 310,1 т. (67,7%) – до 2 кл. та 122,8 т. (26,8%) – до 3 кл. небезпеки. Найбільш небезпечними є відходи, які містять метали та їх сполуки Значна частина небезпечних відходів припадає на відпрацьовані нафтопродукти, які збираються, зберігаються та утилізуються безпосередньо на об'єктах утворення. Окрему групу небезпечних відходів складають заборонені та непридатні до використання пестициди, які вимагають перезатарення та подальшої утилізації. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) Таблиця 8.3 № з/п 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Назва одиниці адміністративноКількість територіального устрою регіону 2 3 Чернівецька міська рада 1 Районні, міські., селищні та сільські 288 сміттєзвалища: Путильський р-н 16 Глибоцький р-н 36 Вижницький р-н 15 Кельменецький р-н 25 Хотинський р-н 39 Новоселицький р-н 28 Заставнівський р-н 32 Кіцманський р-н 31 Герцаївський р-н 24 Сторожинецький р-н 21 Сокирянський р-н 21 Всього 289 Заводи по переробці твердих побутових відходів Всього -

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 25,0

4,27 31,72 16,38 23,27 43,0 17,7 23,5 27,97 10,3 17,2 19,72 260,3 -

Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.4 № з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Сокирянський Кельменецький Усього

-

-

Утворено (виявлено) впродовж року, т -

Кількість на кінець року, т 11.55 3 14.55

9. Екологічна безпека Природоохоронна робота в області спрямовується насамперед на забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності населення, яка здійснюється з врахуванням конкретної екологічної обстановки, техногенного навантаження на природні ресурси. Внаслідок сильних проливних дощів на території області випала річна норма опадів, яка спричинило різкий підйом рівня води в річках області - він вперше перевищив межі за останні 100 років та досяг рівня на р. Сірет – 7,85 м., р. Прут – 9,0 м., р. Черемош – 5,5 м. Це призвело до катастрофічних наслідків.Завдано значної шкоди інфраструктурі 10 районів краю та місту Чернівці. Область зазнала збитків на загальну суму 1 622 млн. грн., в тому числі майже на 900 млн. грн. пошкоджено майно комунальної власності. Загинуло 12 людей, врятовано 1 650 осіб, з них 311 дітей, евакуйовано 10 165 осіб, з них 1 200 дітей. Постраждало 250 населених пунктів. Підтоплено 9 814 будинків, 21 319 присадибних ділянок. Потребували повного відновлення 742 житлових будиноків, капітального ремонту - 2 869 та поточного ремонту - 2 704. Пошкоджено 548 об'єктів соціального та адміністративного призначення.Збитки приватного сектору економіки та промисловості перевищили 3 млрд. грн., вартість відновлення зруйнованого та пошкодженого державного і комунального майна сягає 2млрд. грн.Спостерігається активізація зсувних процесів. У с. Чорногузи стався зсув ґрунту на схилі гори площею 60 га. Внаслідок зсуву зруйновано 15 житлових будинків та 10 пошкоджено. Мешканців з цих будинків відселені. У с. Вовчинець Вижницького району стався зсув ґрунту площею 70 га. У с. Кам'янка Глибоцького району стався зсув ґрунту площею 150 га. У с. Червона Діброва Глибоцького району стався зсув ґрунту площею 7,7 га. Висновки про зсувні процеси у Вижницькому та Глибоцькому районах будуть надані геотехнічним інститутом. Загалом в області існує 3700 зсувонебезпечних зон, 1640 вважаються активними, з них майже 100 можуть набути критичної активності внаслідок повені. Організація протизсувних профілактичних робіт, за попередніми оцінками, сягатиме 200 млн. грн. Екологічна безпека області Екологічна безпека в області розглядається як невід’ємна складова її національно-економічного розвитку. Ситуація в області в 2008 р., в порівнянні з попередніми роками, дещо поліпшилася, але викликає

стурбованість. Причиною є моральна і фізична зношеність обладнання техногенних об’єктів та відсутність необхідних коштів для їх модернізації. Найбільшими техногенними забруднювачами навколишнього природного середовища в області є підприємства житлово-комунального господарства та переробної промисловості, зокрема харчової. Основна причина — відсутність на ряді цих підприємств необхідних очисних споруд, незадовільний стан експлуатації наявних очисних споруд, їх перевантаження та повний вихід окремих з них з ладу. У зв’язку з відсутністю фінансування будівництво нових, реконструкція та розширення існуючих здійснюється повільно. Через неефективно працюючі очисні споруди в містах Новоселиця, Сторожинець, Глибока, Герца, Вижниця, Сокиряни, стічні води попадають в транскордонні річки Черемош, Сірет і Дністер. Протягом 2008р. на 145 підприємств області надійшло 250,7 т небезпечних відходів, з яких 225,7 т - утворилось безпосередньо на підприємствах (у 2006р. - 180,4 т). Із загального обсягу утворення небезпечних відходів 17,8% (40,1 т) належать до І класу небезпеки, 36,1% (81,6 т) - до II і 46,1% (104 т) - до III класу небезпеки. Слід зауважити, що майже всі вони були утворені на підприємствах м.Чернівців. Серед районів найбільшим цей показник був у Новоселицькому та Хотинському (12,3 та 11,5 т відповідно). (Перелік основних екологічно-небезпечних об’єктів наведено в таблиці). Перелік екологічно небезпечних об’єктів Таблиця 9.1 № з/п 1 1.

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 Дністровське водосховище

2.

ДКП “Чернівціводоканал”

3.

Полігон твердих побутових відходів м. Чернівці

4.

Газопровід Угерсько-Івано-ФранківськЧернівці

Вид економічної діяльності 3 Вироблення електроенергії, водозабезпечення Одеської області, республіки Молдова, риборозведення Очищення стічних вод м. Чернівці Розміщення твердих побутових відходіввід промислових підприємств та житлового сектору м.Чернівці Транспортування природного газу

Відомча належність (форма власності) 4

Примітка 5

Держводгосп України та Міністерство енергетики України Державне підприємство житлово-комунального господарства Державне підприємство житлово-комунального господарства Державна компанія “Укртрансгаз”

На погіршення стану екологічної обстановки в області в значній мірі впливають зростання контрастності гідрометеорологічних умов. Сильні похолодання і значні снігопади та хуртовини в зимовий період, налипання мокрого снігу, ожеледь, дощові паводки на річках Прут, Черемош і Дністер у весняну і осінню пори року, лісові пожежі протягом літа породжують напружену ситуацію і негативні екологічні явища.

Для мінімізації негативного впливу екологічно-небезпечних об’єктів на довкілля та здоров’я населення, посилюється державний екологічний контроль за діяльністю цих об’єктів. Двічі на рік, а при необхідності і частіше, здійснюються перевірки дотримання на цих об’єктах вимог природоохоронного законодавства з відповідним вжиттям конкретних практичних заходів для попередженню забруднення. Для усунення негативного впливу на довкілля в 2006 році призупинено виробничу діяльність 169 об’єктів. Однак одними адмінзаходами становище в екологічній сфері корінним чином не поліпшити. Для цього потрібні відповідні інвестиції. Екологічна безпека оборонної діяльності В екологічному стані оборонних об’єктів, розміщених на території області, особливих змін в 2008 році не відбулося. Морально і фізично зношене обладнання, відсутність коштів на здійснення природоохоронних заходів продовжують визначати ситуацію на цих об’єктах. Випадків радіаційної небезпеки та порушень правил поводження з небезпечними речовинами на військових об’єктах в 2007 р. не виявлено. Проте екологічний стан оборонної сфери, ступінь і тенденції негативного впливу військової діяльності сьогодні викликають певну стурбованість. Це пов’язано насамперед з тими процесами, які відбуваються у військових формуваннях. В ході реформування, скорочення армії, багато військових об’єктів залишаються без належної уваги. Сьогодні потенційну загрозу може скласти експлуатація складу боєприпасів Чернівецького гарнізону, який проходить реформування. З боку держуправління посилено увагу з цих питань, проте ситуація вимагає чіткіших і рішучіших дій щодо розв’язання проблеми з боку військового командування. Поводження з небезпечними хімічними речовинами З метою забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами проводилось лімітування господарської діяльності підприємств, пов’язаної з використанням небезпечних хімічних речовин. Регулярно здійснювались перевірки з питань дотримання встановлених правил поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недоліків. Станом на 01.01.2009р. у області нараховується 14,55 тонн непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. Аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами протягом 2008 року не було. Радіоекологічна безпека Радіаційний стан території Чернівецької області зумовлений наявністю підприємств, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання, а також впливом на навколишнє природне середовище наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС.

Використання джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, медицині та інших галузях народного господарства здійснюється близько на 90 підприємствах, установах та організаціях: – машинобудівної, харчової, електронної промисловості; – обласному онкологічному диспансері, лікувальних та медичних установах; – Чернівецькому національному університеті; – підприємствах, установах та організаціях інших галузей народного господарства.

– Радіаційне навантаження на населення та навколишнє середовище Чернівецької області До зони радіаційного забруднення, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені 14 населених пунктів Чернівецької області: до ІІІ зони добровільного гарантованого відселення – с. Киселів Кіцманського району (з населенням 3000 осіб із щільністю забруднення по цезію-137 від 5 Кі/км2 ; до ІV зони посиленого радіаційного контролю – 6 населених пунктів Кіцманського району (Ставчани, Малятинці, Южинець, Бурівці, Шишківці, Хлівище) та 7 населених пунктів Заставнівського району (Веренчанка, Кадубівці, Йосипівка, Вимушів, Бабин, Рудки, Звенячин). За даними обстеження 1999-2000 років подається стан забруднення ґрунтів радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90 сільськогосподарських угідь Заставнівського та Кіцманського районів Чернівецької області. Згідно з державною “Програмою робіт по уточненню радіаційного стану та проведення комплексного моніторингу на забруднених територіях України ” проводились обстеження радіаційного стану луків та пасовищ в місцях випасу приватної худоби /Чернівецькою обласною проектно-вишукувальною станцією хімізації сільського господарства/ та відбір проб молока та картоплі для визначення рівнів їх забруднення радіонуклідами /Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією/. Обстеження луків та пасовищ господарств показало, що вміст цезію–137 та стронцію–90 в ґрунтах значно не змінився в порівнянні з минулими роками. Вміст радіонуклідів в рослинах не перевищує допустимих рівнів. Сільськогосподарські роботи на цих угіддях можна проводити без обмежень. У пробах сільськогосподарської продукції – молока та картоплі – питома активність по цезію-137 складає від 1,48 Бк/л(кг) до 5,45 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 60-100 Бк/л(кг), по стронцію-90 – від 0,2 Бк/л(кг) до 0,99 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 20 Бк/л(кг). За даними Центральної геофізичної обсерваторії Держкомгідромету України середньорічні концентрації радіонуклідів у приземному шарі повітря становлять 2,3 Бк /м2 при середньому гамма-фоні 14 мкР/год. В відібраних пробах води з річок Дністер, Прут, Сірет вміст радіонуклідів цезію 137+134 за останні роки істотно не змінився. Навіть у період паводків у минулому році не відмічалось збільшення концентрації радіонуклідів на один порядок.

Узагальнюючи стан радіаційної безпеки в Чернівецькій області, можна зробити наступні висновки: – протягом 2006 року загальний радіаційний стан області не погіршився, про що свідчать висновки обстежень відповідно до програми регіонального радіомоніторингу; – рівень радіаційної безпеки при поводженні з джерелами іонізуючого випромінювання може бути оцінений, як задовільний.

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля В перші роки реформи, що відбулася в агропромисловому комплексі, значно знизилася родючість ґрунтів, що негативно вплинуло на стан врожайносгі сільськогосподарських культур. За останні роки господарювання, в агропромисловому секторі спостерігається стабілізація та незначне зростання обсягів внесення мінеральних добрив. У цей період в грунтах відбувається поступове нагромадження вмісту основних елементів живлення, баланс яких набуває бездефіцитного значення. З наростанням застосування мінеральних добрив, у науково-обгрунтованих співвідношеннях в комплексі з проведенням вапнування кислих грунтів, підвищення культури землеробства відбувається поступове зростання врожайності як основної так і побічної продукції. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.1 Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000 313.8 39317 39.3 24.9 10.8 3.6

2005 283.7 113409 33.9 24.6 5.7 3.6

63.5 32.5 20 12 6 2 20 468.1 9169 4.7 2.4

2006 160 91102 33.7 23.4 5.7 4.6

2007 259.5 84848 30.7 18 6.6 6.1

2008 282.1 103068.41 52.1 31.1 8.9 12.1

51.9 45.8 30 22 5 3 30

49.9 54.7 37 25 7 5 37

44.3 52.2 36 21 8 7 36

65.3 63.4 51 30 9 12

128.8 3 2.6 1.1

135 2.8 3.1 1.5

102.8 3 3.5 1.2

89.6 3.3 3.2 0.9

Заорювання побічної продукції (соломи, подрібнених стебел кукурудзи, гички та інше) - це шлях збагачення грунту органічною речовиною та її найбільш цінної складової - гумусу. Гумус є основним резервом накопичення в грунті азоту, фосфору, калію, сірки, калію, магнію та інших елементів живлення, а також позитивно впливає на водио-фізичні властивості, структурно-агрегатннй склад, ємність вбирання колоїдного комплексу, реакцію ґрунтового розчину. На сьогодні, коли в

тваринницькій галузі значно зменшилося поголів'я тварин, відповідно і виробництво гною, збагачення ґрунтів органічною речовиною здійснюються за рахунок застосування біологічного землеробства. Роль органічної речовини в грунтах всебічна - це джерело елементів живлення, яка впливає на доступність рослинам елементів живлення мінеральних добрив, мобілізацію елементів живлення із важкодостулпих форм, на фізико-хімічні і колоїдні властивості грунтів, на їх токсикологічний, агрегатний, водний і тепловий режим, на підвищення біологічної активності грунтів, та екологізацію систем землеробства. Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що сучасне ведення землеробства без джерел інформації якісного етапу родючості грунтів, без застосування органо-мінеральної системи удобрення сільськогосподарських культур не можливе. А біологізація землеробства - найдешевший шлях виконання головного закону землеробства, закону повернення елементів живлення внесених урожаєм сільськогосподарських культур, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.2 Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 165 166.88

2005 263.55 192.85

2006 277.9 230

2007 413.2 270.06

2008 506.85 426.8

0.99

1.37

1.2

1.53

1.19

Аналіз динаміки обсягів проведених робіт з внесення мінеральних та органічних добрив та застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів в області свідчить про щорічне їх зростання. В цілому по області спостерігаються тенденція до збільшення площ обробітку сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур'янів, що значно покращило фітосанітарний стан полів та багаторічних насаджень в області, Наряду із зростанням кількості використання засобів захисту рослин, спостерігається зменшення частки пестицидного навантаження на 1 гектар обробленої площі, завдяки використанню препаратів з малою нормою внесення, а також малооб'ємного обприскування. Все це значно покращило фітосаиітарну та екологічну ситуацію в області.

11. Вплив енергетики на довкілля Аналізуючи динаміку викидів можна констатувати, що порівнюючи з 2000 роком обсяги викидів зросли на 27, 4%, що пояснюється насамперед зміною обрахунку викидів (включено технологічний транспорт), а також ростом кількості автотранспорту області. Прикордонна область, ввозяться машини в основному, які були вже в користуванні, із значним моторесурсом. Викиди від бензинових автомобілів зменшились всього на 1 тис. тонн, а викиди від автомобілів, які працюють на дизельному паливі збільшились на 8,1 тис. тонн, на 1,4 тис. тонн збільшились викиди від автомашин, які працюють на газовому конденсаті. Якщо брати динаміку росту кількості автомашин з 1992 року то їх кількість збільшилась в 3 рази, крім того,

транзитний автотранспорт через митні автопереходи з Молдовою та Румунією, також значно збільшують цей показник. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця11.1 2000 Усього по області

2005

2006

2007

2008

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Вугілля кам'яне

6,2

4,9

4,6

4,5

4,1

Газ природний

56,0

63,1

63,1

58,7

58,3

Бензин моторний

14,2

12,2

11,1

11,2

13,2

Газойлі (паливо дизельне)

13,2

13,1

12,5'

15,8

16,3

Мазути топкові важкі

1,3

0,2

0,0

0,1

0,1

у тому числі

У цій та наступних таблицях включаючи обсяги енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти, реалізованих населенню.

Про вплив кількості легкових автомобілів свідчить і динаміка викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту суб’єктів господарської діяльності, де на 23 % чітко прослідковується збільшення викидів від цієї категорії автотранспорту.

Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця11.2 2000

2005

2006

2007

2008

Усього, т умовного палива

760341

859599

894300

881500

839722

Первинні види палива Вугілля кам'яне, тонн Газ природний, тис. м3

62040 373213

55619 475457

53290 494612

51630 454261

45027 429096

Дрова для опалення, м3 щілн

125996

108089

171181

133787

137207

13444

13841

16599

16905

15537

кам'яного, вугілля бурого та торфу, тонн Бензин авіаційний, тонн

2090 -

138

84

44

Бензин моторний, тонн

73364

71365

67427

79853

75681

421

549

455

245

106

-

93

-

-

-

Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля

Фракції середні інші, тонн Паливо реактивне типу гас, тонн Гас для технічних цілей, тонн

211

9

15

14

13

Гас освітлювальний, тонн Газойлі (дизельне паливо), тонн

69401

77417

77125

96042

94549

Мазути топкові важкі, тонн

7332

1123

283

533

869

щення, тонн Масла мастильні, тонн

2392

1597

3 1480

2 1426

2 1277

Пропан і бутан скраплені, тонн

10703

7180

6606

5737

4914

-

-

-

-

193

31

19

26

34

28

тонн Інші види нафтопродуктів,

-

-

-

-

-

т умовного палива

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Масла мастильні для процесів очи-

Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски, тонн Бітум нафтовий і сланцевий,тонн Мастила відпрацьовані, тонн Присадки до мастил та палива,

Кам'яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах, тис.м Інші продукти переробки палива, т умовного палива

Вивчаючи вплив споживання енергетичних матеріалів на збільшення викидів можна зробити висновок із динаміки споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти, використання дизельного палива збільшилось на 23%. В той же час у зв’язку із газифікацією сіл області, розширення мережі газопроводів, перевід котелень з твердого палива на газ, зменшилось використання вугілля на 33% та мазуту на 92%. У зв’язку із збільшенням приватних підприємств, відновлення роботи державних, відкритих акціонерних товариств загальне споживання паливно-енергетичних ресурсів виросло на 86%.

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році

Таблиця11.3

Витрати палива в натуральному вимірі:

Витрачено тонн умовного палива

Вугілля кам'яне, тонн

839722

45027

429096

75681

Газойлі (паливо дизельне), тонн 94549

мисливство та лісове господарство

52193

3460

2898

2743

10788

Промисловість

527317

18336

393690

11824

13695

добувна

1997

2

379

152

895

переробна

86340

18325

36509

2317

5310

3626

482

2508

140

111

24

-

-

0,0

16

31315

4510

17295

1092

2103

416677

9

356802

1154

423

21425

568

2097

2134

9612

особистого вжитку

149718

1877

3051

53202

43449

Діяльність транспорту та зв'язку Операції з нерухомим

30236

2910

2098

1823

14890

та надання послуг підприємцям

5093

231

2120

426

740

Державне упраління

30609

12724

12678

1354

246

Освіта

7674

1725

4087

286

75

соціальної допомоги

9111

2817

4435

914

109

Інші види діяльності

6346

379

1942

975

945

Усього

Газ природ- Бензин ний, тис.куб.м моторний, тонн

Сільське господарство,

у тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів

майном, оренда, інжиніринг

Охорона здоров'я та надання

Із загальної кількості використаних видів енергетичних матеріалів 51% припадає на природній газ, 11% на дизельне паливо, 9% на бензин моторний, 5% кам’яне вугілля.

По видах економічної діяльності , як уже відмічалося вище 62% витрачено палива промисловістю, в т.ч. переробною 49%, 65-сільським господарством, 3% транспортом, 3% державними управліннями, 17% - сфера послуг, 2% будівництво.

12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище Великий вплив на забруднення атмосфери здійснюють автомобілі. Автомобільний транспорт дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людину. У викідних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, диоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні. Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25км. достатньо високий вміст озону необхідний для захисту органічного життя від жорстокого ультрафіолетового випромінювання то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень. Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця12.1 Обсяги викидів всього, тис.т

У тому числі від використання бензину

дизельного палива

Частка викидів

зрідженого та стисненого газу

2000

31,0

29,5

1,2

0,3

шкідливих речовин від використання бензину у загальних обсягах викидів, % 95,1

2005

28,4

25,2

2,8

0,4

88,7

2006

28,5

24,9

3,1

0,5

87,5

2007

41,5

30,4

9,2

1,9

73,2

2008

39,5

28,5

9,3

1,7

72,3

Автомобільний автотранспорт використовує 71% бензину та 28% дизпалива.

Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту суб'єктів господарської діяльності Таблиця12.2 (тис.т.) Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі 1,3

Спеціальні легкові автомобілі 0,5

Спеціальні нелегкові автомобілі 1,1

2000

4,8

1,9

2005

4,5

1,4

1,5

0,6

1,1

2006

4,3

1,4

1,5

0,5

1,1

2007

4,1

1,2

1,5

0,5

0,9

2008

4,1

1,0

1,6

0,5

1,0

Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця12.3 2000

2005

2006

2007

2008

393,2

476,0

467,8

451,8

426,9

-

121,1

119,0

114,9

108,6

388,5

377,9

406,8

438,5

441,2

Темп зміни, % до обсягу 2000р.

-

97,3

104,7

112,9

113,6

Споживання палива, тис. т у.п.

253,5

254,9

244,6

221,8

198,2

Темп зміни, % до обсягу 2000р.

-

100,6

96,5

87,5

78,2

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі , тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000р. Споживання електроенергії млн. кВт.г

Обсяги транспортних перевезень Таблиця12.4 Рік Вид транспорту

Вантажооборот

Перевезено вантажів млн.т

млн .т. км. у % до млн. у % до попередпопереднього року нього року

Залізничний

2000

(відправлення)

2005

-

-

-

-

2006

-

-

-

-

Автомобільний

Водний

Пасажирооборот

Перевезено пасажирів

4,0

млн.пас.км. у % до попереднього року

у % до попереднього року

100,3

X

X

2,7

89,3

X

X

2,5

93,3

X

X X

2007

-

-

-

-

2,3

92,3

X

2008

-

-

-

-

2,2

95,7

X

X

2000

5,7

103,1

193,6

123,2

23,0

122,7

319,0

116,8

2005

8,3

102,0

372,6

94,9

28,1

96,2

647,9

119,8

2006

8,9

107,1

449,3

120,6

31,9

113,5

771,7

119,1

2007

8,1

90,4

608,3

135,4

34,7

108,7

734,8

95,2

2008

8,9

110,6

985,9

162,1

37,9

109,2

846,6

115,2

2000 2005

-

-

-

-

-

-

-

-

Авіаційний

Трубопровідний

2006

-

-

2007

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

150,0

0,3

-

2008 2000

0,0

100,0

0,0

100,0

0,3

61,6

2005 2006

-

-

-

-

-

-

-

-

2007

-

-

-

-

0,0

-

0,5

-

2008

-

-

-

-

0,0

1300,0

10,9

2180,0

2000

-

-

-

-

-

-

-

-

2005 2006

-

-

-

-

-

-

-

-

2007

-

-

-

-

-

-

-

-

2008

-

-

-

-

-

-

-

-

Міський

2000

-

-

-

-

70,8

98,2

530,8

90,9

електротранспорт

2005

-

-

-

-

60,3

96,3

331,6

96,3

2006

-

-

-

-

51,5

85,4

283,3

85,4

2007

-

-

-

-

47,1

91,4

259,0

91,4

2008

-

-

-

-

43,0

91,4

236,7

91,4

2000

5,7

103,1

193,9

123,2

97,8

103,3

850,1

99,1

2005

8,3

102,0

372,6

94,9

91,1

96,1

979,5

110,6

2006

8,9

107,1

449,3

120,6

85,9

94,3

1055,0

107,7

2007 2008

8,1 8,9

90,4 110,6

608,3 985,9

135,4 162,1

84,1 83,2

97,9 98,8

994,3 1094,2

94,2 110,0

Усього

Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива)

Таблиця12.5

За видами палива Тип автомобіля (одиниць)

Усього

бензин

дизпаливо

зріджений нафтовий газ

стиснений газ

дизпаливо та стиснений стиснений природний природний газ і газ бензин

Автомобілів усього

119151

85597

33374

67

69

44

-

Легкові автомобілі

95368

73615

21722

11

20

-

-

бортові

9227

4707

4498

12

-

10

-

Самоскиди

2873

1660

1211

2

-

-

-

Сідлові тягачі

2727

483

2241

3

-

-

-

3235

1440

1775

-

20

-

-

4371

2691

1611

37

20

12

-

1350

1001

І 316

2

9

22

-

Вантажні

Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

В загальній кількості автомобілів, як відзначалось у попередніх розділах домінують легкові автомобілі – 80%, 12% - вантажні, 2% пасажирський автотранспорт та 3% спец автомобілі.

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця12.6 Тип автомобіля

Всього

Від2до3років

Від3,1до5років

2000

2005

2006

2007

2008

2000

2005

2006

2007

2008

2000

2005

2006

2007

2008

Автомобілів всього

15501

110451

111619

115112

119151

542

14493

15838

12323

13157

583

17740

19384

17753

17598

Легковіавтомобілі

2003

91407

91873

92714

95368

186

13606

14729

11071

11504

199

16103

17772

15817

15466

Вантажнібортові

9011

7779

8066

8790

9227

133

434

508

560

737

188

582

618

825

875

Самоскиди

X

2390

2412

2868

2873

X

24

28

33

68

X

51

54

88

96

Сідлові тягачі

X

1530

1951

2258

2727

X

68

67

88

183

X

247

258

267

311

Спеціальні автомобілі Пасажирські

3259

3946

2451

4331

4371

137

200

240

212

252

158

308

336

395

400

автобуси Іншітранспортні

1228

2473

3933

2861

3235

86

188

191

300

341

38

205

213

249

324

926

933

1290

1350

X

61

75

59

72

Х

100

133

112

126

засоби

X

Продовження Тип автомобіля

Від 5,1 до 10 років 2000

2005

2006

Більше 10 років 2007

2008

2000

2005

2006

2007

2008

Автомобілів всього

4933

25619

26261

26925

28328

9443

52599

50136

58111

60068

Легковіавтомобілі

935

22413

22834

22840

23520

683

39285

36538

42986

44878

2

Вантажнібортові

2570

1218

1261

1488

1886

6120

5545

5679

5917

5729

Самоскиди

X

159

170

294

453

X

2156

2160

2453

2256

Сідлові тягачі

X

477

534

616

647

X

738

1092

1287

1586

1087

619

691

790

755

1877

2819

2666

2934

2964

341

526

570

673

717

763

1554

1477

1639

1853

X

182

201

224

350

X

583

524

895

802

Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Іншітранспортні засоби 1

– Без автомобілів індивідуальних власників - У 2000р. – всі вантажні автомобілі

2

69

Значний вплив на кількість викидів, відповідно і на споживання паливно-мастильних матеріалів має вік парку транспортних засобів. На сьогоднішній день 50% автомобілів віком 10 і більше років, 23% більше 5 років. Автомобілі, як правило не мають засобів, які забезпечують попередження перевищення викидів.

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Деpжавний контpоль у галузі охоpони навколишнього пpиpодного середовища Діяльність Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області у 2008 році проводилась згідно плану заходів, погоджених Держекоінспекцією,і була спрямована на здійснення ефективного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки території. Особливість в роботу інспекції в 2008 році внесла стихія, що сталася 23-27 липня, яка призвела до катастрофічних наслідків та завдала значної шкоди навколишньому природному середовищу. В перші дні при інспекції було створено оперативний штаб, робочий день працівників продовжено до 22 год, встановлено цілодобове чергування, в т.ч. і у вихідні дні. Активну участь працівники інспекції проводять в роботі оперативних штабів, створених центральними та регіональними органами влади. В післяпаводковий період проведено масові обстеження і перевірки особливо небезпечних об’єктів, які могли призвести до погіршення та забруднення навколишнього природного середовища. Всього протягом 2008 року працівниками інспекції проведено 3711 перевірок додержання суб’єктами господарювання і громадянами вимог природоохоронного законодавства на території області, а також, 105,8 тис. одиниць автотранспорту, з яких 104 тис. одиниць перевірено при перетині державного кордону України. За даний період перевірки стали більш результативними та впливовими, під час яких за виявленні порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 4960 осіб (1236 посадових), що на 172 особи більше відповідного періоду 2007 року. Сума накладених штрафів склала 363,2 тис. грн., що на 19,4 тис. грн більше 2007 року. Стягнуто 312,9 тис. грн. Відсоток стягнення склав 86,1%. Відповідна робота проводилась по виконанню приписів, виданих на усунення виявлених порушень. З 2318 винесених приписів 1453 виконано, а виконання решти перебуває на контролі відповідних підрозділів інспекції. В правоохоронні органи протягом 2008 року передано 111 матеріалів на суму 4139,3 тис. грн., з них: в органи прокуратури 85 справ на суму 2173,4 тис. грн., УСБУ 14 справ на – 760,3 тис. грн., МВС 12 справ на – 1205,6 тис. грн. Порушено 16 кримінальних справ відносно порушників природоохоронного законодавства, З них 9 - по факту незаконної рубки дерев, 4

70

внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства на території об’єктів природно-заповідного фонду, 2 - по факту незаконного користування надрами, 1 - порушення законодавства у сфері охорони земельних ресурсів. На відшкодування нанесених порушниками збитків інспекцією заявлено 167 матеріалів на суму 281,9 тис. грн., заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. З метою застереження негативного впливу на довкілля призупинено виробничу діяльність 87 підприємств та об’єктів господарювання в області. Протягом поточного року забезпечувався моніторинг та контроль за якісним станом навколишнього природного середовища. Проведено 273 лабораторних перевірок по дотриманню нормативів гранично - допустимих скидів та викидів. Відібрано 1602 проби промвикидів та 290 проб води, проведено 4743 визначень забруднюючих речовин у промвикидах та 3768 у воді. Із 5 екологічно-небезпечних об’єктів, занесених до державного Переліку, перевірки проведено на 5: на Лопушнянському родовищі (нафта і газ), Дністровському водосховищі, Чернівецьких міських очисних спорудах, Чернівецькому міському полігоні ТПВ та газопроводі. Основні показники природоохоронного контролю Таблиця 13.1 №

Назва заходу

з/п

Одиниця виміру

Роки 2006

2007

2008

3

5

6

7

Кількість перевірених об’єктів

од.

117087

3717

3711

2

Складено актів перевірок

од.

3348

3717

2829

3

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

2646

4806

4970

4

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол./грн

2618/142766

4788/343859

4960/363256

5

Стягнуто адміністративних штрафів

чол./грн

2345/126541

3830/300220

4266/312936

6

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

195/772369

199/679267

167/281983

7

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

153/158304

8

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

113

169

87

9

Прийнято рішень про призупи-нення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

-

-

-

10

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

6

9

10

11

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

-

-

-

на спеціальне водокористування

од.

2

25

19

1 1

11.1

2

147/174131

145/190966

71 у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

42

25

15

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

1

14

29

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

-

-

4

12

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

1

-

-

13

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

22

12

16

Моніторинг довкілля Екологічний моніторинг навколишнього природного середовища в Чернівецькій області проводиться обласним державним управлінням охорони навколишнього природного середовища на виконання Постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 (із змінами від 1999р., 2003р. та 2004р.). та у відповідності з керівними документами Мінприроди. Роботи по організації та подальшому забезпеченню функціонування обласної системи моніторингу довкілля (ОСМД) грунтується на Положення "Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу", яке узгодили 9 організацій - суб’єктів цієї системи і яке затверджене першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Суб’єктами ОСМД є слідуючи організації:  державне управління охорони навколишнього природного середовища;  державна екологічна інспекція;  управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;  обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів;  обласна санітарно-епідеміологічна станція;  Дністровське басейнове водогосподарське відділення;  управління житлово-комунального господарства;  управління лісового господарства;  ДГП "Західукргеологія";  ННГФ обсерваторія Чернівецького національного університету;  обласний центр з гідрометеорології;  Чернівецька державна інспекція по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулюванню рибальства. Надання інформації по екологічним спостереженням в ОСМД здійснюється на основі Угод між держуправлінням та іншими суб’єктами моніторингу навколишнього природного середовища та у відповідності з взаємоузгодженими графіками. Основною метою роботи ОСМД є постійне удосконалення системи екологічних спостережень в Чернівецькій області, ведення баз даних

72

екологічних спостережень, узагальнення інформації про стан довкілля, що надходить, для забезпечення інформаційної підтримки органів виконавчої влади при прийнятті ними рішень, що стосуються навколишнього природного середовища та безпеки життєдіяльності населення. Як і в минулому році основними напрямками спостережень були: - моніторинг водних ресурсів (поверхневих, питних, стічних та ґрунтових вод); - моніторинг промислових викидів основних підприємств – забруднювачів повітря в області та атмосферного повітря в м. Чернівці; - моніторинг земельних ресурсів; - моніторинг біоресурсів (чисельності основних видів мисливських тварин, стану сільськогосподарських рослин та продуктів харчування); - моніторинг екзогенних процесів; - екологічний моніторинг промислових підприємств, що мали значні обсяги виробництва в звітному році; - надзвичайні екологічні ситуації. Враховуючи те, що поверхневі води області є одним з головних її природних ресурсів, питанню їх екологічного моніторингу приділялася особлива увага. Ґрунтуючись на даних, які надходять від організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу держуправління охорони навколишнього природного середовища щоквартально надає інформацію про стан поверхневих вод основних річок (Дністер, Прут, Сірет та Черемош) в департамент екологічного моніторингу Мінприроди для підготовки екологічного вісника. На даний час міністерством виданий такий вісник за січень місяць ц. р., до якого увійшли розділи про стан атмосферного повітря, радіаційний стан та стан геологічного середовища в Україні. Впродовж звітного року тривали роботи з подальшої інтеграції суб’єктів ОСМД, удосконалення регіональної нормативної бази. Так, були переглянуті в напрямку розширення даних екологічних спостережень і узгоджені угоди з обласним центром з гідрометеорології та басейновим управлінням. Робота в цьому напрямку продовжується. У звітному році були поновлені роботи із створення регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, підготовлений пакет документів знаходиться на затвердженні в обласній державній адміністрації. В звітному році ОСМД держуправлінням виконувались пункти регіональної довгострокової програми комплексного екологічного моніторингу навколишнього природного середовища “Еко-Моніторинг” на 2003-2015р.р. У зв’язку з недостатнім фінансування виконувались переважно пункти, за якими передбачено створення баз екологічних даних, моніторинг законодавства стосовно питань моніторингу довкілля та ін. У звітному році було підготовлено 12 звітів в Мінприроди – щомісячних, щоквартальних та річного, в яких зібрана інформація по стану всіх складових довкілля. Звіти складалися з інформаційно-аналітичної довідки та таблиць з результатами спостереження, які надійшли від суб’єктів ОСМД. З метою дотримання вимог законодавства щодо відкритості та широкого доступу громадськості до інформації про екологічний стан в Чернівецькій

73

області інформація про екологічний моніторинг в області - друкувалися в мережі Інтернет на офіційному сайті держуправління ОНПС ( http://www.ecology.cv.ua ). В даному звіті узагальнені дані за І-ІV квартали 2007р. моніторингу природних ресурсів, що контролюються в рамках ОСМД. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями середовища та число точок спостережень Таблиця13.2 № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

Кількість точок спостережень, од.

атмосферне повітря

стаціонарні джерела вікидів в атмосферне повітря

2

3

4

5

6

7

8

-

155

12

33

-

-

2.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища МНС

2

-

-

-

-

3.

МОЗ

3

-

36

-

-

4.

-

-

-

-

5.

Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп

-

-

-

6.

Держводгосп

-

-

7.

Держкомзем

-

-

8.

Держжитлокомунг осп НАК “Надра України” дочірнє підприємство “Західукргеологія” Львівська геологорозвідувальної експедиції

-

-

1 1.

9.

поверхневі води

джерела джерела скидів скидів зворотзворот-них них вод у морсь-кі вод у поверводи морські хневі води води

джерела скидів зворот-них вод у глибокі підземні підземні води водонос-ні гори-зонти 9 10

грунти

11

12

-

-

-

-

-

-

-

24

-

29

-

-

-

-

262

-

-

-

-

-

-

-

14

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

9

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

11

-

-

Регіональні системи моніторингу довкілля В Чернівецькій області продовжується створення регіональної системи моніторингу довкілля. В минулому році згідно календарного плану заходів були розроблені положення та технічні завдання на центри екологічного моніторингу районного, обласного та регіонального рівнів. Створення регіональних (локальних) систем екологічного Моніторингу Таблиця13.3 № п/п 1

1.

Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу 2 Обласна система моніторингу довкілля в Чернівецькій області

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3 складання технічного завдання

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн.

4 фонди охорони навколишнього природного середовища

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 5 технічне завдання

74

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області виконує або приймає участь в виконанні програм, спрямованих на здійснення регіонального екологічного моніторингу за міжнародними, обласними та міжобласними програмами. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів Таблиця13.4 № п/.п 1 1.

2.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля 2 “Декларація співробітництва придунайських держав з питання водогосподарського використання вод Дунаю і охорони вод ріки від забруднення” (Бухарест, 1985) Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Чернівецькій області на 2003-2015 рр. “ЕкоМоніторинг”

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 -Державне управління екології та природних ресурсів; -Ботошанське управління водного господарства, Румунія; -Сучавське управління водного господарства, Румунія

-

-

-

3.

Програма спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між Чернівецькою та Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями

-

Державне управління екології та природних ресурсів; Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції; Обласна державна санітарно-епідеміологічна станція; Дністровське басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету; Управління житлово-комунального господарства; Обласне управління лісового господарства; Чернівецька державна інспекція по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулюванню рибальства; ДГП "Західукргеологія"; Обласне управління земельних ресурсів; Обласний центр з гідрометеорології. Державне управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Івано-Франківській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Хмельницькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області.

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу за транскордонними водними об’єктами рр. Прут та Серет.

1. Інформування суб’єктів ОСМД про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 2. Інформування обласної державної адміністрація про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 3. Інформування суб’єктів ОСМД і органи державної влади про загальний екологічний стан в області по напрямкам, що контролюються

Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу транскордонних природних об’єктів, що контролюються

У відповідності з пунктами обласної програми “Еко-Моніторинг” та на виконання розпоряджень Мінприроди при секторі екологічного моніторингу та ГІС державного управління екології та природних ресурсів створений регіональний центр моніторингу довкілля. Центр функціонує на підставі

75

наступних документів, які були розроблені та затверджені начальником держуправління: - Положення “Про регіональний центр екологічного моніторингу в Чернівецькій області”; - Технічне завдання на організацію регіонального центру екологічного моніторингу в Чернівецькій області. Взаємодія організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу ґрунтується на взаємоузгодженому Положенні “Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу”, яке затверджено першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Обмін інформацією між ними і держуправлінням екоресурсів відбувається на основі двосторонніх угод. На даний час суб’єктами ОСМД є 9 організацій обласного рівня і 17 промислових підприємств області. Інформаційне забезпечення держуправлінням екоресурсів суб’єктів ОСМД відбувається за рахунок: - своєчасного надання суб’єктам ОСМД, органам державної влади, ЗМІ узагальнених даних про екологічний стан природних ресурсів і загальний стан екології в Чернівецькій області за результатами аналітичних та інших даних, що надходять від членів ОСМД; - своєчасного інформування про зміни в державному законодавстві щодо моніторингу довкілля; - розробки та впровадження документів регіонального рівня, направлених на удосконалення ОСМД, подальшої організаційної інтеграції її суб’єктів. Інформація про роботу ОСМД, діяльність регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, виконання обласної програми “Еко-Моніторинг” друкувалась на Інтернет-порталі Мінприроди в рубриці “Державний екологічний моніторинг” і висвітлювалась на Веб-сторінці держуправління.

76

Проблеми галузі Роботи з організації та впровадження регіонального моніторингу довкілля виявили ряд проблем, перелік найбільш гострих з них наданий нижче.

1. Низький рівень фінансового забезпечення з державного та обласного бюджетів регіональних програм з моніторингу довкілля.

2. Низький рівень технічного забезпечення організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу, в тому числі сучасною комп’ютерною технікою, особливо в їх районних підрозділах.

3. Відсутність єдиного програмного комп’ютерного забезпечення ведення баз даних екологічних спостережень, їх обробки та узагальнення серед суб’єктів моніторингу в області.

4. Неврегульованість питання щодо отримання даних екологічних спостережень, особливо по мережі пунктів гідрометеорологічної служби, які носять комерційний характер.

5. Низький рівень оперативності в інформуванні територіальних органів про появу міжвідомчих документів з питань екологічного моніторингу.

6. Відсутність при Мінприроди регулярних семінарів, або інших форм обміну досвідом та проведення навчання спеціалістів регіональних підрозділів, інформування про нові технології та підходи в здійсненні спостереження за станом навколишнього природного середовища та критеріїв оцінки його стану.

7. Згідно ст. 22 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” спостереження за станом довкілля, рівнем його забруднення здійснюється також промисловими підприємствами, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, що передбачає наявність

77

відповідних програм екологічного моніторингу об’єктового рівня. В той же час не визначена відповідальність за відсутність або небажання розробити таку програму. Низький рівень відповідальності за надання неперевірених даних.

Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза здійснювалась тільки з екологічних питань щодо відповідності проектних матеріалів вимогам чинного природоохоронного законодавства, підзаконних актів, нормативно-технічних документів. Одним з основних недоліків проектних матеріалів, як і в попередні роки, залишається недостатня якість та повнота виконання розділу оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього середовища. Державна екологічна експертиза, яка проводилась у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з Чернівецькою обласною службою Укрінвестекспертизи. В основному на державну екологічну експертизу надавались робочі проекти будівництва та реконструкції за такими видами діяльності: - надання послуг автотранспортним засобам (АЗС, СТО, автостоянки, автомийки); - переробка деревини (майстерні, цехи); - торгівельні послуги (кафе, магазини, торгові центри та інші). Держуправління охорони навколишнього природного середовища періодично повідомляло через засоби масової інформації про найбільш важливі об’єкти, проектна документація яких пройшла державну екологічну експертизу та отримала позитивний висновок. Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку 1. Індивідуальний робочий проект на будівництво пошукової свердловини № 9 – Славецька Чеканської площі.

2. Робочий проект по влаштуванню установки з виготовлення альтернативного моторного палива з встановленням додаткового обладнання (технічне переоснащення) по вул.М.Тореза, 70 у м.Чернівці.

3. Робочий проект (затверджувальна частина) «Відновлення дюкерного переходу газопроводу від залізничного переїзду до КРП № 34 через річку Прут в м.Чернівц».

4. Розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при веденні гірничих робіт на Валявському родовищі цегельної сировини в Кіцманському районі Чернівецької області».

78

Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно 1. Робочий проект розробки і гірничотехнічної рекультивації Сторожинецького – ІІ родовища глин (ділянка № 3) у Сторожинецькому районі Чернівецької області.

2. Робочий проект на будівництво туристичної бази в с.Ломачинці урочище «Вишневий яр» Сокирянського району Чернівецької області.

3. Робочий проект «Рашківський гравійно-піщаний кар’єр Хотинського району Чернівецької області» у с.Рашків Хотинського району. Економічні механізми природоохоронної діяльності В межах наданих повноважень велась відповідна робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. В межах наданих повноважень велась відповідна робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. У 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано першочергових природоохоронних заходів на загальну суму 1313,3 тис грн., які використані на розв’язання найгостріших екологічних проблем. З Державного фонду області по програмі “Поводження з відходами” виділено 2,2 млн. грн., кошти у повному обсязі використані. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки У 2008 році продовжувалась діяльність по удосконаленню управління в галузі охорони довкілля. Відбулося ряд нарад в обласній та районних державних адміністраціях, в підготовці та проведенні яких активну участь взяли представники держуправління. Одним з важливих засобів забезпечення координації дій відіграє колегія держуправління охорони навколишнього природного середовища, яка представлена керівниками різних сфер природоохоронної діяльності та головою громадської екологічної ради при держуправлінні. Розгляд питань дозволяє співставляти різні позиції у вирішенні конкретних справ. Ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів. В організації природоохоронної діяльності забезпечувалась міжвідомча координація, зокрема, проведення нарад керівників органів, які здійснюють державний екологічний контроль в обласній та міжрайонній природоохоронній прокуратурах, в обласній державній адміністрації.

79

В межах наданих повноважень держуправлінням спрямовувалась діяльність на: - реалізацію пріоритетів природоохоронної роботи; - розробку, реалізацію та контроль за виконанням місцевих екологічних програм; - організацію моніторингу навколишнього природного середовища та забезпечення діяльності географічної інформаційної системи; - регулювання природокористування та впровадження екологічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища; - забезпечення еколого-просвітницьких заходів та посиленням зв’язків з громадськістю; - продовження міжнародного співробітництва у сфері екології. У ході формування та утвердження засад екологічної політики в області, управлінням розроблялись і подавались відповідні проекти організаційних заходів та пропозиції обласній та районним державним адміністраціям, обласній та місцевим радам, органам прокуратури, міністерству екології та природних ресурсів з питань вдосконалення управління лісами агропромислового комплексу, розвитку природно-заповідної справи, формування та використання фондів охорони навколишнього природного середовища та інші. Зокрема, розроблялись проекти і приймались розпорядження обласною та районними держадміністраціями щодо поводження з відходами, лісокористування, заготівлі лікарських рослин тощо. Проводився контроль за виконанням прийнятих рішень та розпоряджень місцевих органів влади, постанов Кабінету Міністрів, Указів Президента та законів України з екологічних питань. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки ведуться в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича (ЧНУ), Чернівецькому факультеті Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ЧФ НТУ “ХПІ”), державному підприємстві “Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем” (ДП НДІ МЕП), у Буковинському державному медичному університеті. Останніми роками досліджувалися різні типи екосистем Чернівецької області. Особлива увага приділялася дослідженням слабоурбанізованих селітебних та пасторальних екосистем. Уперше на базі ієрархічної біоіндикації створені геоінформаційні карти екологічного стану Чернівецької області. Запропонована оригінальна методика визначення внеску різних антропогенних факторів у загальну екологічну ситуацію. Розробляються методики екологічних досліджень у штучних екосистемах – мікрокосмах. Удосконалена основоположна модель мікрокосму та розроблена автоматизована схема для керування екологічними факторами у штучних екосистемах.

80

Продовжена розробка наукових основ формування трансзональних екомереж як структурно-функціональної основи сталого розвитку та елемента національної екомережі. Підготовлена ботанічна частина наукового обгрунтування необхідності створення національного природного парку “Черемоський”. Створюється фауністичний кадастр, визначені популяційні структури певних груп тварин. Підготовлені пропозиції щодо змін і доповнень до переліку видів, які пропонуються до включення у третє видання “Червоної книги України (рослинний світ)”. Проведене математичне моделювання процесів утворення дощових паводків на території Українських Карпат; досліджені руслові процеси річок, деградації річкових русел. Вперше розроблені картографічні моделі оцінки мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природнорекреаційного, інтегрального природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України на рівні фізико-географічних країн, зон, підзон, провінцій, областей, районів, картографічно оцінені компонентна структура, економічна та територіальна продуктивність природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України. Виявлені та обґрунтовані основні критерії оцінки природно-рекреаційних ресурсів, зокрема мінеральних вод та лікувальних грязей регіону; обґрунтовані основні напрями рекреаційного лісокористування; розроблені теоретикометодологічні основи екологічного туризму; виявлені та обґрунтовані основні напрями рекреаційного природокористування для потреб екологічного туризму. Обсерваторією університету проводяться цілодобові спостереження, результати яких регулярно передаються до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, Управління МНС у Чернівецькій області, Карпатського центру сейсмологічної інформації. Проведена картографічна оцінка природно ресурсного потенціалу області з метою виявлення територіальних закономірностей розвитку та розміщення мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природнорекреаційних потенціалів для забезпечення оптимізації природокористування. Обґрунтовувались заходи по вдосконаленню мережі заповідних територій з метою збереження рідкісних і зникаючих видів на території Заставнівського карстового природного району і Рухотинського лісництва Хотинського держлісгоспу. Наукові дослідження екологічного спрямування на ЧФ НТУ “ХПІ” проводяться на двох кафедрах. Кафедрою екології і права розроблялась тема “Дослідження впливу антропогенних та метеорологічних чинників на стан довкілля та біорізноманіття урбанізованих і заповідних територій Карпатського регіону” за слідуючими напрямами: - збереження, відтворення та раціональне використання біорізноманіття рослинного та тваринного світу Карпат, вивчення шляхів насінневого та вегетативного відтворення популяцій цінних лікарських рослин (родіола рожева, тирлич жовтий, перстач прямостоячий, стародуб альпійський, арніка гірська) Східних Карпат;

81

- метеорологічна та гідрологічна характеристика регіону: дослідження процесів тепло-водобалансу урбанізованих територій; - аналіз екологічно залежної захворюваності в Карпатському регіоні; соціальні аспекти охорони довкілля в регіоні; - розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду та дослідження спелеокарстових об’єктів Буковини; - лісове природокористування, екосистемний принцип в лісокористуванні; - вивчення, вдосконалення та застосування нормативно-правової бази охорони навколишнього природного середовища.

- аналіз хімічного та радіологічного забруднення довкілля. Вивчення міграції радіонуклідів та важких металів в системі: ґрунт-рослина. Дослідження вмісту хімічних та радіологічних забруднювачів в продуктах харчування, напоях та питній воді; - розроблення для Західного Лісостепу України технологій створення та використання пасовищних травостоїв та аналіз показників якості і безпеки різних типів ґрунтів; - аналіз джерел та інтенсивності забруднення атмосфери від виробничої діяльності промислових підприємств. Дослідження можливості зменшення токсичності процесів гальванічного виробництва. Вивчення екологічного впливу джерел викидів забруднюючих речовин та можливості використання каталізаторів для зменшення викидів летких органічних сполук. Географічним факультетом Чернівецького національного університету проведено наукові дослідження з гідрологічного обґрунтування перспектив оптимізації раціонального використання русел і заплав основних річок Чернівецької області. Науковцями ДП НДІ МЕП спільно з вченими Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та Буковинської медичної академії продовжувались наукові дослідження по вивченню вмісту нітратів у питній воді та ґрунтових водах Чернівецької області, дослідження по виявленню прихованих метгемоглобінемій серед дитячого населення, брали участь в розробці регіональних стандартів фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Виконувались науково – дослідні роботи “Показники здоров’я дітей в зонах різного еколого-мутаційного ризику”, “Еколого-біохімічні аспекти токсичності гігієнічно-значимих ксенобіотиків природного та техногенного походження”. Крім того, інститут надавав висококваліфіковану консультативну допомогу та виконував випробування продукції (полімерні, лакофарбовані матеріали, харчова та косметична продукція, вода питна, вода насосних станцій до та після очистки) для зацікавлених служб та організацій. При вивченні стану здоров’я населення в залежності від якості води, яку воно вживає, було обстежено 327 дітей та дорослих м. Чернівців. Проведені дослідження показали, що хронічна патологія частіше зустрічається у осіб, які вживають воду з надмірним вмістом нітратів. Однак вона не є специфічною, а різниця у захворюваності населення статистично недостовірна (Р> 0,05). Кафедрою гігієни та екології БДМУ, НДІ медико-екологічних проблем та обласною СЕС проведені дослідження щодо гігієнічної оцінки забруднення повітряного середовища м. Чернівців згідно з “Державними санітарними

82

правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)” затвердженими МОЗ України від 9.07.97 № 20). Аналізувались середньорічні концентрації пилу, диоксиду сірки (SO2), оксиду вуглецю (CO), оксиду азоту (NO), диоксиду азоту (NO2), фенолу, фтористого водню, хлористого водню, формальдегіду, бенз/а/пірену в атмосферному повітрі м. Чернівців, а також вміст кадмію, заліза, свинцю, міді, марганцю, нікелю, хрому та цинку. Виявлений зв’язок між забрудненням атмосферного повітря м. Чернівців та ймовірністю виникнення хвороб окремих органів та систем. Зокрема встановлено достовірний зв’язок між вмістом оксидів сірки, вуглецю, азоту та хворобами органів дихання. Встановлено достовірний взаємозв’язок між поширеністю захворювань органів травлення та концентрацією хрому. У меншій мірі на патологію органів травлення впливає концентрація свинцю, формальдегіду та хлористого водню. Використання багатофакторного кореляційного аналізу показало, що в певній мірі на виникнення вроджених аномалій розвитку дітей м. Чернівців впливає вміст хрому, свинцю, фтористого водню. Участь громадськості у процесі прийняття рішень У 2008 році установами освіти, громадськими екологічними організаціями за підтримки державного управління охорони навколишнього природного середовища продовжувалась робота по поліпшенню екологічної освіти та виховання широких верств населення області. В організації екологічної освіти дотримувався підхід неперервного процесу, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Зокрема, щорічно запроваджується курс за вибором “Основи екології” в основній та старшій школах, відпрацьована система позакласної та позашкільної роботи з даного напрямку, видано регіональний посібник “Екологія”, інститутом післядипломної педагогічної освіти відрецензовано та схвалено ряд адаптованих і авторських програм з екології, проводяться семінари для відповідної категорії викладачів. Екологічна освіта в старшій школі впроваджується через функціонування профільних класів хіміко-біологічного напрямку, де викладаються різноманітні спецкурси та факультативи. Учні старших класів залучені до роботи на хімікобіологічному факультеті Буковинської малої академії наук. У 2008 році в області діяли: 380 еколого-натуралістичних гуртків, в них зайнято 8708 учнів, що становить 6,93 % від загальної кількості (в 2003 році – 5,86%), 81 екологічний клуб, що об’єднують 5476 учнів — це 4,36 %, 226 екологічних патрулів які охоплюють 3639 учнів — 2,9 % та 152 екологічних агітбригади, в яких 1743 учні — 1,28 %. Крім того, при Чернівецькому обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді діє 45 гуртків, якими охоплено 838 учнів загальноосвітніх навчальних закладів та шкіл нового типу м. Чернівців, Кіцманського, Путильського, Герцаївського районів, 177 старшокласників

83

займається в семи секціях хіміко- біологічного факультету БМАН, 285 учнів ПТУ та шкіл-інтернатів навчаються в школі сімейного виховання для дітей- сиріт, де поряд з основами екологічного виховання дітям пропонуються курси сімейного виховання, економічного ведення домашнього господарства та української кухні, основ християнської моралі, здорового способу життя, тобто педагоги намагаються дати дітям ті знання, які вони не одержали у сім’ї. 50 учнів сільської місцевості навчаються в заочній біологічній школі. Всього зайнято в об’єднаннях біля 1400 учнів. Навчально-освітні заклади області в 2008 році, виконуючи завдання конкурсу “Мій рідний край, моя земля” взяли участь в акціях, операціях, конкурсах, а саме: “До чистих джерел”, “Джерельце”, “Малим річкам — велику воду”, “Чиста Україна – чиста Земля”, “Живи, ялинко”, “Парки — легені міст та сіл”, “Вчимося заповідувати ”, “Первоцвіти”, “Ліси для нащадків”, “Птах року”, “Дерево життя”, молодіжній акції “Флора України: компас у зеленому світі”, науково-освітньому проекті “Лишайники – індикатори стану атмосферного повітря”, брали активну участь у “Міжнародних днях спостереження за птахами”, “Великому зимовому обліку птахів” та інших конкурсах і акціях. Включились в цьому році в конкурс „Джміль та бджілка”, „Рослинні скарби Буковини”. Традицією стало проведення в області з грудня по січень акції “Живи, ялинко”, що проводиться з метою збереження хвойних рослин краю і відновлення новорічних народних традицій. Школярі і учнівська молодь Буковини щороку беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі “Мій рідний край, моя земля”, підсумки якого проводяться в двох номінаціях: - обласний збір та виставка юних аграрників, тваринників, лісівників; - обласний збір юних екологів. Вже кілька років поспіль під час екологічної зміни в таборі “Лунка” на території Красноїльського лісництва по програмі обласного центру екологонатуралістичної творчості учнівської молоді проводиться дослідницька робота на тему: ”Вплив окремих екологічних факторів на кількісне співвідношення рідкісних видів у флорі Красноїльського лісництва Сторожинецького району Чернівецької області”. У Сторожинецькій гімназії працює “Міністерство охорони довкілля”, яке організовує цікаві шкільні свята, конкурси, проводить осінній і зимовий облік птахів, виготовляють годівнички і штучні гніздівлі, випускають екологічні газети, проводять тематичні години спілкування “Природа — це ми”, “Екологічна проблема України”, організовують екологічні ігри, мандрівки, екскурсії в природу, ранки “Цілющі скарби України”, “Земля — наш рідний дім”. У Заставнівському еколого-натуралістичному центрі діє 27 гуртків, в яких навчається 451 вихованець. На базі Банилово-Підгірнівської гімназії працює експедиційний загін ЦДЮ “Першоцвіт”, який досліджує рідкісні та зникаючі види рослин за завданням науковців кафедри ботаніки ЧНУ. Учні цього загону є членами Українського товариства охорони птахів, вивчали поширення рідкісного реліктового виду

84

саламандри плямистої, який в Україні зустрічається тільки в букових лісах Карпат. Результати передані на кафедру зоології ЧНУ, доповідались на обласному зборі юних екологів. Вже 18 років в гімназії діє екологічний клуб “Водограй”, який перетворився на Буковинський еколого-духовний центр. До Міжнародного року захисту води членами центру було здійснене санітарне прибирання прирічкової зони р. Серет, очищення русла від завалів дерев, проведено конкурс творчих учнівських робіт. Екологічні проблеми м. Чернівці досліджуються і вивчаються членами екологічного гуртка, який діє при медико-екологічному ліцеї №3. Тут розроблено і читається курс лекцій, організовано перегляд відеофільмів з природоохоронної тематики. Ліцеїсти є постійними активними членами наукових товариств і об’єднань екологічного спрямування: дитячого екологічного товариства “Паросток” при ЧОЦЕНТУМ, ліцейного учнівського наукового об’єднання “Імпульс” (філія БМАН). Юні біологи Усть-Путильського ЗНЗ Путильського району працюють за програмою “Екологічна освіта та виховання школярів” напрацьованою вчителем біології Гаврилащук Параскою Іванівною. При школі діє екологічний клуб “Шафран”, що включає сім секцій. Юні екологи ведуть справжню “війну” з забруднювачами природи. За їх ініціативи виконком сільської Ради відвів місце під сільське сміттєзвалище. Дослідницька робота в школі базується на завданнях та рекомендаціях вчених Інституту зоології НАН України , Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Узагальнені результати доповідались юними біологами-дослідниками на обласних та Всеукраїнських форумах юних науковців. Активними учасниками всіх природоохоронних Всеукраїнських та обласних акцій є товариство юних дослідників природи та екоклуб „Дивосвіт” Путильської гімназії (керівник Гребенщикова Н. Ю.), екоклуб „Водограй” Яблунецького ЗНЗ, загін юних екологів Селятинського ЗНЗ, юні дослідники природи Сергіївського ЗНЗ. Метою екологічної освіти Новоселицького району є розвиток індивідуальної екологічної свідомості і мислення. Педагоги району працюють над проблемою “Пошук ефективних методів екологічної освіти і виховання учнів”. Природоохоронці Жилівського ЗНЗ цього р-ну за завданням Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України більше 8 років ведуть спостереження за міграціями птахів, зокрема за білими лелеками. В школі працює орнітологічне об’єднання школярів. Учні Бабинського ЗНЗ Заставнівського району проводять фенологічні спостереження за колонією сірих чапель на базі державного заказника місцевого значення “Дністровський” з 2000 року. Дослідники дійшли висновку: кількість гнізд чаплі сірої щороку зростає і у 2006 році становила 486 особин. Колонія сірих чапель має наукове, пізнавальне та естетичне значення. Юні орнітологи відіслали клопотання до районної екологічної інспекції про надання

85

місцевому орнітологічному заказнику “Дністровський” статусу державного значення.

50 членів орнітологічного об’єднання “Ластівка” Хотинської гімназії є дійсними членами УТОП та членами обласного дитячого екологічного товариства “Паросток”. Працюють в об’єднанні дві секції, члени яких проводять велику практичну роботу по упорядкуванню та озелененню берегів Дністра, міського парку та території гімназії, а взимку організовують підгодівлю птахів, весною — розвішування штучних гніздівель. У Кіцманському районі значна увага приділяється просвітницькій роботі серед школярів і дорослого населення. Конкурси екологічних агітбригад стали традиційними, працюють лекторські групи, загони юних екологів по боротьбі із забрудненням навколишнього середовища. Розпочалась в районі робота по створенню екологічних координаційних центрів. Такі центри створені у Мамаївській Стрілецькокутській, Реваківській, Брусницькій школах. Вагомий внесок в покращення екологічного стану області зробили юні екологи Сокирянського району, де розгорнули свою діяльність об’єднання „Екологічна варта”, екотурклуб „Сталкер”, який має широку мережу осередків в школах району. Турклуб “Сталкер” здійснив реалізацію природоохоронного проекту “День довкілля: місцева громада проти сміття”. Метою проекту було сприяти процесам активного формування екологічної свідомості місцевої громади, зменшення забруднення міста побутовими відходами шляхом залучення різних верств населення до дослідження та обговорення проблем забрудненості міста твердими відходами через соціологічне опитування і проведення громадського круглого столу, здійснення практичної природоохоронної роботи по конкретному вирішенню проблеми забруднення міста. На їх рахунку і продовження природоохоронної акції “Чистий берег — жива вода”, “За зелені береги Дністра”. Однією з форм екологічної освіти і виховання є діяльність екологічних агітбригад. Зараз в області їх налічується понад 150, в них задіяно близько 1800 дітей. Щорічний конкурс екологічних агітбригад, присвячений Дню Землі, показав високий майстерний рівень підготовки існуючих об’єднань. Ця нетрадиційна форма роботи учнівських колективів у русі за екологічну безпеку, спрямована на пошук і виявлення талантів та обдарувань, пропаганду збереження і раціонального використання природничих багатств, набула в нашій області широкого поширення. Активними пропагандистами екологічних проблем є агіт-бригади Новоселицького, Кіцманського, Заставнівського, Сокирянського районів та м. Чернівці. Освітянська газета “Крайова Освіта” постійно друкує матеріали щодо екологічного виховання учнів. Чернівецька обласна організація “Всеукраїнська екологічна ліга” (ВЕЛ) започаткувала збирання, узагальнення досвіду природоохоронної освітянської роботи, напрацьованого педагогами України: видає щомісячний прес-бюлетень, де подаються екологічні новини України і світу, висвітлюється кращий досвід природоохоронного руху, розповсюджує книги з “Бібліотеки Всеукраїнської екологічної ліги”, має випуски двох серій — «Екологічна освіта і виховання» та

86

“Природоохоронні акції”, де подаються сценарні плани уроків з екології, позакласних заходів екологічної тематики, рекомендації щодо проведення практичних природоохоронних акцій. Журнал ВЕЛ „Екологічний вісник” теж збирає цікавий науковий та методичний матеріал в рубрику „Екологічна освіта та виховання». Особливу увагу Всеукраїнська екологічна ліга приділяє вихованню екологічно свідомої особистості, виплеканню потреби у підростаючого покоління до участі у конкретній роботі на захист довкілля. З цією метою ВЕЛ стала засновником Всеукраїнської дитячої спілки (ВДС) „Екологічна варта», що об’єднує дітей і підлітків, та Національного молодіжного центру „Екологічні ініціативи», що об’єднала студентів. У пошуках нетрадиційних, високоефективних форм роботи з дітьми ВЕЛ створила навчально-тренінґовий центр “Екологічна варта”, основна мета діяльності якого — забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей, сприяння соціальному становленню учнівської молоді шляхом залучення до роботи Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна Варта». Створення таборів відпочинку з екологічною направленістю для дітей і підлітків є однією із складових частин екологічного навчально-виховного процесу. Програма роботи навчально-тренінгового Центру „Екологічна варта» поєднує відпочинок з науковими дослідженнями, практичними природоохоронними заходами, творчою роботою дітей. Вища екологічна освіта забезпечує підготовку спеціалістів за чотирма освітньо-кваліфікаційними рівнями: початкова (молодший спеціаліст), базова (бакалавр) і два рівні повної (спеціаліст та магістр) вищої екологічної освіти, які відрізняються за ступенем глибини, ґрунтовності й специфікою підготовки фахівців. Екологічною освітою та підготовкою висококваліфікованих фахівців природоохоронної справи займаються в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, на Чернівецькому факультеті національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, у Буковинській державній медичній академії, в Сторожинецькому лісовому технікумі. Чернівецький національний університет постійно розширює підготовку фахівців-екологів. У навчальному році (2005-2006 рр.) на 3-х факультетах університету (географічному, біологічному, хімічному) проводилася підготовка фахівців-екологів, навчалося понад 1500 студентів. Значну пропагандистську роботу ведуть ботанічний сад, зоологічний та геологічний музеї, у 2006 році проведено понад 500 екскурсій екологічного змісту. Чернівецький факультет Національного технічного університету “Харківський по-літехнічний інститут” готує фахівців за освітньокваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” за чотирма спрямуваннями, в т.ч. за напрямком – 0708 “Екологія”. За даним напрямком на кафедрі екології і права навчається 325 студентів денної та заочної форм навчання за трьома спеціалізаціями: “Екологічні проблеми хімічної промисловості”, “Екологія лісового і заповідного господарства”, “Прикордонний екологічний котроль”. Особлива увага при підготовці фахівцівекологів відводиться вивченню дисциплін управлінського, еколого-правничого характеру, заповідної та природоохоронної справи, що відповідає практичним

87

потребам регіону у фахівцях саме даного спрямування. При читанні цілого ряду фундаменальних та професійно-орієнтованих дисциплін, таких, як “Екологія людини”, “Радіоекологія”, “Урбоекологія”, “Екологічне право”, “Ландшафтна екологія” та ін., широко використовується місцевий матеріал, здобутий співробітниками факультету в наукових дослідженнях, громадських слуханнях, екологічних експертизах тощо. Справі екологічної освіти в регіоні сприяє також плідна видавнича праця науковців місцевих вузів та працівників держуправління. У Буковинському державному медичному університеті в процесі навчання студентам викладається методологія і загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами навколишнього середовища; походження, властивості та вплив основних природних та антропогенних факторів навколишнього середовища і соціальних умов на екологічну ситуацію та здоров’я населення. Вивчаються якісні та кількісні показники для гігієнічної діагностики навколишнього середовища і оцінки його впливу на здоров’я населення тощо. Вагомий вклад в просвітницьку діяльність в галузі екології вносять співробітники науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем. Науковці інституту виступають з доповідями перед головними санітарними лікарями районів, ознайомлюючи їх з еколого-гігієнічними проблемами, в місцевій пресі, висвітлюючи актуальні питання охорони довкілля. На базі інституту проводяться заняття гуртків з радіоекології та екологічної біохімії для учнів Чернівецьких шкіл та Малої учнівської Академії. Післядипломна екологічна освіта забезпечує неперервність екологічної освіти та включає систему підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, керівного складу підприємств, організацій, установ, підприємців, а також підготовку фахівців-екологів найвищої кваліфікації — кандидатів і докторів наук у галузі екології та охорони навколишнього середовища, на базі провідних ВНЗ. Велике значення для підвищення рівня вищої екологічної освіти, як зазначає Концепція, мають: міжвузівські, регіональні і міжнародні контакти викладачів і студентів (слухачів); зв’язки з громадськими організаціями; регулярний обмін досвідом, стажування, виконання спільних екологічних проектів, науково-дослідних програм і видання підручників та посібників; термінова підготовка і перепідготовка педагогічних кадрів вищих навчальних закладів у галузі екологічної освіти. Досить добрим починанням в даному напрямку стало проведення в Чернівцях з ініціативи Чернівецького факультету НТУ “Харківський політехнічний інститут” міжнародних наукових конференцій “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних екологічних проблем”. Шоста Міжнародна наукова конференція відбулась в травні 2006 року. В ході проведення подібних конференцій налагоджуються партнерські відносини не тільки між сторонами-учасниками процесу екологічної освіти на місцевому рівні, але й формуються добросусідські відносини між фахівцями України, Республіки Молдова, Румунії. Опубліковані збірники матеріалів зазначених конференцій є підбіркою останніх наукових досліджень екологічного стану та екобезпеки Карпатського та Дунайського

88

регіонів і можуть з успіхом використовуватися для екологічного навчання в місцевих закладах освіти та вузах. Інформування населення області щодо стану навколишнього природного середовища забезпечувалось шляхом: - публікацій матеріалів в пресі; - виступів по радіо і телебаченню; - участі в круглих столах, брифінгах, науково-практичних конференціях, сесіях обласної та місцевих рад; - виступів з лекціями, бесідами в учнівських і студентських аудиторіях, серед населення; - підготовки інформаційно-довідкових матеріалів та їх розміщення в громадських екологічних приймальнях; - співучасті у випуску екологічного вісника Буковини — журналу “Зелена Буковина”.

- організації збору, підготовки та систематичного поповнення матеріалів Веб-сторінок держуправління та Мінприроди в мережі Інтернету. Спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляють про себе громадські екологічні організації в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю. Діяльність їх носить різнобічний характер: внесення пропозицій і участь в прийнятті рішень з питань екології в органах влади, організація та проведення конкретних природоохоронних заходів з охорони та примноження природних ресурсів, здійснення природоохоронного контролю, поширення екологічних знань, видавнича діяльність, розвиток міжнародного співробітництва тощо. З ініціативи громадськості в Чернівецькій області одній із перших у державі почали проводити громадські екологічні слухання. І по цих слуханнях органами влади приймались відповідні рішення. Наприклад, громадською організацією “Друзі парку” ініціювались прийняття обласною радою рішень про проведення Року заповідних об’єктів Буковини, Року збереження спелеокарстових природних об’єктів. З даних питань обласна рада оголошувала конкурси на кращий проект серед органів місцевого самоврядування та громадських організацій, підбивались підсумки та відзначались переможці. На Буковині широко відомі акції по створенню пам’ятних зелених насаджень, прибиранню населених пунктів, зокрема: “Зелена толока”, посадка дерев на алеї “Пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС” та в “Парку тисячоліть”, присвячена проведенню в області дня Довкілля, “Зелений пояс Чернівців” тощо, які проводяться спільно із громадськими організаціями “Зелений світ Буковини”, Буковинська філія національного екоцентру України “Крона”, обласна організація Українського товариства охорони природи, Всеукраїнська екологічна Ліга. Поряд з названими організаціями цікаві проекти з проблем захисту та оздоровлення довкілля виконують дитячі і молодіжні організації області: “Паросток”, “Водограй”, “Буквиця”, “НЕО”, “В гармонії з природою”. Особливо відчутна їх активність в рамках проведення заходів Всеукраїнських та загальнообласних конкурсів “Мій рідний край, моя земля”, “Пізнай наш рідний край”, “До чистих джерел”, “Марш парків”, “Вчимося

89

заповідати”, “Парки – легені міст і сіл”, “Птах року”, “Першоцвіт”, “Живи, ялинко”. Громадські екологічні організації направляють своїх активістів до роботи у сфері природоохоронного контролю. Зараз працює біля 120 громадських інспекторів з охорони довкілля. Громадськістю ведеться також спостереження за довкіллям. Наприклад, така громадська екологічна організація, як “АкваБук”, яка функціонує при хімічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, проводить велику дослідницьку роботу по виявленню і формуванню банку даних про джерела забруднення природних вод міста та області, зосереджує свою увагу на питаннях дії на організм радіоактивного випромінювання, хімічних речовин, що використовуються в побуті, на присадибних ділянках, миючих засобах, забрудненні довкілля кислотами з автомобільних акумуляторів, питної води механічними домішками тощо. Відчутна роль громадськості в роботі по розвитку заповідної справи та збереженню біорізноманіття, формуванню екологічної мережі та її інтегруванню в Європейську екомережу. Тема сталого розвитку починає домінувати в співпраці з багатьма організаціями. Наприклад, керівниками організацій “Зелений світ Буковини”, Буковинської філії національного екоцентру України “Крона” та іншими розроблена Концепція сталого екологічного розвитку м. Чернівців, яка активно обговорювалась і знайшла свою підтримку в держуправлінні та в органах влади міста. Наполегливо домагається розвитку сільського зеленого туризму на Буковині Чернівецьке обласне громадсько-молодіжне об’єднання “Буквиця”, яке працює на базі Чернівецького педагогічного коледжу ім. Ю. Федьковича. З даних питань послідовно проводяться семінари – тренінги для населення Путильського, Вижницького та Сторожинецького районів. До висвітлення природоохоронних проблем активно долучається і така громадська екологічна організація, як “Вежа”, очолювана журналістом з багаторічним досвідом, шеф-редактором незалежної газети “Версії” Л. Чередарик. Держуправління постійно сприяє громадським екологічним організаціям у проведенні ними екологічних заходів, надаючи їм методичну, організаційно-практичну допомогу. Про визнання налагодженої спільної і дієвої роботи державних та громадських екологічних організацій в досягненні конкретних результатів можна судити з того, що наша область визначена базовою для проведення проекту “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні”. В якості експертів в проекті задіяні фахівці держуправління, вищих навчальних закладів області, представники ряду громадських екологічних організацій. Досвід спільної з громадськістю екологічної діяльності засвідчує (всього в області діє 15 громадських організацій природоохоронного спрямування), що за умови об’єднання зусиль природоохоронних органів та активної підтримки

90

громадськості можна розв’язати складні природоохоронні проблеми, поліпшити екологічну ситуацію для нинішніх та прийдешніх поколінь. Виконання державних екологічних програм В рамках реалізації Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р.р.” в області впроваджується регіональна схема формування екологічної мережі Буковини. Утворено регіональну Координаційну раду з питань формування національної екологічної мережі області, розроблено і затверджено відповідне положення. Спеціалістами держуправління охорони навколишнього природного середовища спільно з науковцями краю з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу на території області проведено обстеження природних територій та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Матеріали роботи з даного питання узагальнено і подано на розгляд сесії обласної ради. Особливості рельєфу області, дефіцит сільськогосподарських угідь призводить до надмірного навантаження на земельні ресурси, а відповідно до ерозії ґрунтів. Для поліпшення стану земельних ресурсів в області в ході земельної реформи розроблено програму захисту земель від ерозії та інших видів деградації. Також в області проводиться постійна робота по вивченню флори і фауни. Видано збірник “Буковини край заповідний” з описом червонокнижних видів фауни області, та атлас-довідник флори Північної Буковини. Здійснюється інвентаризація флори та фауни гірської та передгірної частини області. Особлива увага при цьому звертається на рідкісні, зникаючі види, занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, місця їх зростання і перебування з метою подальшого включення до складу природно-заповідного фонду. Цілеспрямованої практичної роботи по веденню кадастрів рослинного і тваринного світу не здійснюється через відсутність необхідного методичного та фінансового забезпечення. Дана робота, як і раніше, ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. До основних проблем формування екомережі необхідно віднести: невизначеність природоохоронного законодавства в умовах приватизації земель; протидія, пряма чи прихована, землекористувачів; відсутність компенсаційних стимулів для землекористувачів – донорів природнозаповідного фонду; слабке матеріально-технічне та фінансове забезпечення досліджень при проведенні робіт у цій сфері; відсутність картографічних матеріалів (топокарт відповідного масштабу); ігнорування місцевого наукового потенціалу з боку центральних органів в частині надання грантів під виконання тематичних проектів по створенню екомережі; відсутність механізму залучення сторонніх спеціалістів до співпраці з держуправлінням екоресурсів.

91

Діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування спрямовується на виконання природоохоронних заходів, передбачених обласною комплексною програмою охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2007 –2010 роки. Програмою ставиться за мету, виходячи з економіко-географічної характеристики області та назрілих екологічних проблем, об’єднання фінансових та матеріальнотехнічних можливостей державних органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ та громадськості на виконання пріоритетних природоохоронних заходів: - з охорони земельних ресурсів та використання надр; - з охорони і раціонального використання водних ресурсів та здійснення протипаводкових робіт; - по захисту атмосферного повітря; - з охорони і раціонального використання лісових ресурсів; - щодо розвитку природно-заповідної справи та раціонального використання рекреаційних ресурсів області; - розміщення побутових та виробничих і утилізації токсичних відходів. На запобігання накопиченню токсичних відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей направлена Програма поводження з токсичними відходами у Чернівецькій області. Більш конкретно заходи з виконання цих програм висвітлювалися у попередніх розділах. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi охорони навколишнього природного середовища Враховуючи прикордонне розміщення Чернівецької області, для розв’язання наявних екологічних проблем краю широко використовуються можливості міжнародного співробітництва. Міжнародна діяльність в екологічній сфері проводиться на базі створеного Екоєврорегіону в складі Єврорегіону “Верхній Прут”, який об’єднує Чернівецьку область України, Сучавський і Ботошанський повіти Румунії, Бельцький і Єднінецький повіти Республіки Молдова. Загальна площа даного Єврорегіону понад 29 тис. км2, в якому проживає більше 3 млн. чоловік. Його постійними партнерами в країнах ЄС є австрійська земля Карінтія і баварський округ Швабія. Тут послідовно реалізуються міжнародні проекти: українсько-австрійська Концепція водозабезпечення м. Чернівці по програмі “Споріднені міста”; українсько-австрійсько-румунський “ECOPROFIT“ по програмі “Прикордонне співробітництво”, метою якого було розширення можливостей застосування стандартів ISO та ГОСТ СНД управління поводження з відходами від деревообробки; “Міжнародна Екологічна Мережа Карпат” – збереження біологічного різноманіття та екосистем Карпатського регіону. Фахівцями апропоновано понад два десятки проектів для реалізації на території Єврорегіону «Верхній Прут» з питань екологічної безпеки, охорони

92

довкілля, сталого розвитку регіону за підтримки міжнародної технічної допомоги . Серед них: — здійснення пілотного проекту управління водокористуванням та станом техногенно-екологічної безпеки в басейні річки Сірет; — узгодження локальних проектів зі збереження біорізноманіття та охорони довкілля в Екоєврорегіоні; — здійснення членами Єврорегіону спільних проектів і створення умов для розвитку “зеленого” туризму та спелеотуризму в Екоєврорегіоні. Дослідження і оцінка можливостей використання карстової печери “Еміл Раковіце” (с. Крива) та природних пам’ятників; — відпрацювання з європейськими партнерами сучасних технологій лісокористування та лісозаготівлі для гірських умов Карпат; — конструювання ерозійно-стійких агроландшафтів у басейнах річок та на гірських схилах з врахуванням ступеню небезпеки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У звітному періоді відбулось ряд міжнародних конференцій, семінарів та робочих зустрічей. Продовжувалось співробітництво з природоохоронними органами Сучавського і Ботошанського повітів Румунії по веденню спільного моніторингу якості води в прикордонних річках Прут і Сірет в рамках Міжнародної декларації з питань водогосподарського використання Дунаю і охорони ріки від забруднення. Щорічно складаються графіки і проводиться щомісячний відбір проб води і робляться аналізи на вміст забруднюючих речовин, здійснюється обмін інформацією. Це дає можливість володіти більш достовірною інформацією, розробляти і оперативно вживати відповідних заходів щодо покращення ситуації. Висновки На основі аналізу екологічної ситуації та стану природоохоронної роботи в області можна зробити висновки: 1. Екологічна ситуація в області, хоч і залишається складною, є керованою, аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які привели б до суттєвого негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей не допущено.

2. Здійснюючи регулювання у сфері охорони природи управлінням розглянуто, відповідним чином зкореговано і видано 179 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 172 на спецводокористування, затверджено 49 суб'єктам господарювання нормативи на скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, 488 дозволів - на утворення та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, розглянуто 27 матеріалів суб'єктів господарської діяльності для погодження отримання спеціальних дозволів на всі види користування надрами, проведено експертизу 79 проектного матеріалу на будівництво та реконструкцію об’єктів. Активно проводилась робота з будівництва і реконструкції очисних споруд, розширення мережі природно-заповідного фонду.

93

В межах наданих повноважень активно велась робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. У 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано першочергових природоохоронних заходів на загальну суму 1313,3 тис грн., які використані на розв’язання найгостріших екологічних проблем. Впроваджувались заходи по поліпшенню системи управління та організації природоохоронної роботи, забезпечувалась її міжвідомча координація, ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів, що сприяло підвищенню результативності природоохоронної роботи. Відповідно до положень Оргуської конвенції одним з важливих напрямів діяльності держуправління було забезпечення конституційних прав громадян щодо вільного доступу до екологічної інформації. Регулярно проводились пресконференції, круглі столи, виступи по телебаченню і радіо. Щоб наблизити екологічну інформацію до широкого загалу, а також з метою врахування думки громадян при держуправлінні та його структурних підрозділах працювали екологічні приймальні. Більше уваги приділялось екологічній освіті та вихованню. Більш відчутною була роль громадськості в екологічній сфері. Громадські екологічні організації спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляли про себе в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю, направляли своїх активістів до роботи у сфері природоохоронного контролю. Продовжувались наукові дослідження з проблем екології. В створеному Екоєврорегіоні в складі Єврорегіону “Верхній Прут” проводилось міжнародне співробітництво.

3. Виходячи з екологічної ситуації та особливостей природних умов краю, для Чернівецької області все актуальнішими постають питання переходу до сталого розвитку. Дедалі стає очевиднішим, що економічний розвиток не може відбуватись сам по собі поза екологічною сферою. Екологічні та соціальні проблеми дуже тісно пов’язані та взаємно посилюють одна одну. Ситуація, яка складається в нашому регіоні засвідчує значний потенціал для прискорення темпів переходу до сталого розвитку. Перш за все, це наявність високоосвічених спеціалістів, в тому числі екологів, підготовка яких проводиться в ряді вищих та середніх навчальних закладів області. Це і значна підтримка цього курсу громадськістю. Саме тема сталого розвитку починає домінувати в діяльності багатьох громадських екологічних організацій, які все більше впливають на прийняття владними структурами рішень з екологічних питань. Дуже важливими є самобутність нашої області, багатство лісових і водних ресурсів, рекреаційні та курортні можливості тощо, зацікавленість країн Західної Європи значними незадіяними ресурсами ( в тому числі і трудовими).

94

4. Виходячи із окреслених вище позицій необхідно: - домагатись, щоб розв’язання наявних екологічних та економічних проблем було єдиним процесом, не допускати, щоб за економічні проблеми вирішувалися за рахунок погіршення екологічної ситуації; - повніше використовувати особливості регіону, розвивати екотуризм, розширювати мережу природно-заповідного фонду, недопускати скорочення видового складу рослинного і тваринного світу; - тактивно впроваджувати природоохоронні заходи, які не потребують значних капітальних вкладень, таких наприклад, як утримання рослинних захисних смуг вздовж річок і потоків, які довели свою ефективність щодо нейтралізації забруднюючих речовин; - спрямувати екологічну освіту та виховання і діяльність громадських екологічних організацій на усвідомлення кожною людиною свого місця і ролі в природному середовищі, прагнення своїми діями сприяти його оздоровленню, не допускаючи безвідповідальності та злочинного відношення до природи; - забезпечувати дієвість природоохоронного контролю, зокрема на основі дотримання принципу беззворотності покарання за правопорушення, домагатись повного відшкодування заподіяних природі збитків; - повсюдно впроваджувати економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зміцнювати екологічні фонди, використовуючи їх тільки на першочергові природоохоронні заходи; - забезпечувати комплексний підхід у вирішені завдань раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля, об’єднувати фінансові та матеріально-технічні можливості підприємств, організацій і установ в розв’язанні актуальних екологічних проблем.

95

Додаток до Звіту про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2008 році.

Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з управлінням екоресурсів

№ 1

Назва об’єднання Екологічна громадська організація “Зелений світ Буковини”

адреса м. Чернівці, вул. Ломоносова,2

2

Чернівецька обласна організація Українського товариства охорони природи

м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 63

3

5

Чернівецьке дитяче обласне екологічне товариство м. Чернівці, вул. О. Кошового, 57 “Паросток” Буковинське благодійно-екологічне об’єднання по захисту і м. Чернівці, вул. Буковинська, 7/1 оздоровленню річок басейну Дунаю та Дністра Буковинська філія Національного Екоцентру України “Крона” м. Чернівці, вул. Федьковича, 68

6

Буковинський еколого-духовний центр “Водограй”

7

Чернівецька обласна організація товариства лісівників України Чернівецьке обласне громадське молодіжне об’єднання “В гармонії з природою” Чернівецьке обласне громадсько –молодіжне екологічне об’єднання “Буквиця” Чернівецька обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги Чернівецьке обласне громадське молодіжне екологічне об’єднання “Гінкго” Товариство “Друзі парку”

4

8 9 10 11 12 13 15

Обласна рада Українського товариства мисливців і рибалок Чернівецька філія Всеукраїнської екологічної журналістської організації “Вежа”

с. Банилів - Підгірний, Сторожинецького рну м. Чернівці, вул. Гайдара, 1д м. Чернівці, вул. Стасюка, 4 м. Чернівці, вул. Горького, 23 м.Чернівці, вул.Ватутіна,11 м.Чернівці, вул. Шептицького, 7 смт Берегомет Вижницького р-ну м.Чернівці, вул. Ватутіна, 5 м.Чернівці, вул.Головна, 41

96