ivano-frankivsk_2006 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова,23 А тел./факс 50-04-41; т.77-51-83

ЗВІТ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ІВАНО–ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2006 РОЦІ

Івано-Франківськ 2007 рік

ВСТУПНЕ СЛОВО У своєму розвитку людство досягло того рівня, коли оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньою мірою ощадливо та раціонально ним користуватися. Індустріалізація та урбанізація, посилення інших видів антропогенного навантаження на природу порушили колообіг речовин, природні обмінні енергетичні процеси і регенераційні механізми у біосфері, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування. Сучасний стан природних ресурсів і навколишнього середовища змушує змінювати точку зору щодо подальшого економічного розвитку і технічного прогресу й оцінювати їх з урахуванням екологічних пріоритетів, наявності екологічних ризиків та стану екологічної безпеки. Забруднюються повітря, води і ґрунти, збіднюється ландшафтне і біологічне різноманіття, що негативно впливає на живі організми і людей. Для усунення цієї небезпеки необхідно переглянути існуючі методи природокористування, докорінно перебудувати виробничо-господарську діяльність і системи природокористування на нових засадах, які ґрунтуються на досягненні компромісу між соціальними і економічними потребами суспільства та можливостями біосфери задовольняти їх без загрози для нормального функціонування природних екосистем. Необхідний перехід від тактики споживання до тактики розвитку. Івано-Франківщина має високий інтегральний показник антропогенних навантажень на навколишнє середовище. На окремих територіях (Галицький, Калуський, Надвірнянський райони) екологічна ситуація та якість довкілля характеризуються як несприятливі для здоров’я людини. Природокористування є нераціональним й екологічно незрівноваженим, а ефективність використання природних ресурсів досить низька. Зростання обсягів використання природних ресурсів, їх вичерпання та деградація обумовлюють необхідність розробки і реалізації стратегії і тактики невиснажливого природокористування і постійного контролю за змінами у ході природних і антропогенних процесів для інтегрального управління природними ресурсами та станом навколишнього середовища. Альтернативних варіантів раціональному (невиснажливому) природокористуванню основою якого є врахування законів розвитку природи та формування безпечних умов життєдіяльності людини, живих організмів немає. Тому необхідно виробити і здійснювати таку стратегію і тактику природокористування, які б забезпечили інтегральне управління природними ресурсами, їх невиснажливе використання і охорону від вичерпання і забруднення, а також постійний контроль (моніторинг) за змінами природних і антропогенних процесів у природно-територіальних комплексах. Саме на вирішення цих завдань спрямовувалась робота Державного управління охорони навколишнього природного середовища у ІваноФранківській області як у попередні роки, так і у 2006 році.

11 1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Природні умови Івано-Франківської області визначаються її географічним положенням на південному заході України в межах території західного лісостепу та Українських Карпат. На території області яка займає 2,4 відсотка (13,972 тис.км2) площі України формується 8,6 відсотків загального об’єму вод у ріках України, зосереджено 6,3 % площі земель лісового фонду держави і 9,0 відсотків загального запасу деревини. Чисельність населення станом на 01.01.2007 року становила 1385,4 тис. осіб. На території області знаходиться 224 родовища 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги “Нафтусі”, “Моршинської”, “Єсентуки”. Флора області представлена 1500 видами судинних рослин (30% рослин України). Є 435 видів хребетних тварин і 280 видів птахів. Івано-Франківщина характеризується помірно-континентальним кліматом з середньою температурою липня +17-180, січня від -4,50 до –4,90. Середньорічна кількість опадів 500-1600мм. В області є багато своєрідних і унікальних природних комплексів з різноманітним рослинним і тваринним світом, ґрунтами, гірськими породами, кліматом, водами та іншими компонентами, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії. Це – збережені унікальні кедрово-смерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу) у природному заповіднику “Горгани”, природний комплекс високогірного ландшафту Карпатського національного природного парку, одне з найбільших тиса ягідного (релікт третичного періоду) у ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Княждвірський”, збережені степові угруповання на “Касовій горі” (біля м.Бурштина), “Чортовій горі” (біля м.Рогатин), в урочищі “Масьок” (Городенківського р-ну). Українські Карпати – середньовисотні гори (середня висота їх 1000м). Ширина гірської зони Карпат в межах Івано-Франківської області близько 40 км, довжина досягає 150 км. В межах області проходить Головний Європейський вододіл, з якого спускаються ріки басейну Чорного моря (Дністер, Прут). Висока вологість клімату Івано-Франківщини сприяє розвитку густої річкової мережі, яка становить 0,71-1,5 км/км2 Більша частина рік північно-східної частини належить до басейну Дністра (Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська). В південно-східній частині протікають річки Прут і Черемош, які впадають в Дунай. Ріки мають гірський і напівгірський характер. Кількість рік і потоків становить понад 8 тисяч. Паводки спостерігаються не тільки в період весняного сніготанення, але і в літній час за рахунок злив. Особливо загрозливі паводки спостерігаються в передкарпатській частині Дністра. Одночасно на території області розміщено понад 500 промислових

12 підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4 відсотки території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу. Функціонують 134 очисні споруди, 30 великих полігонів складування твердих побутових відходів; хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ “Оріана”, золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін. Ці об’єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища. Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів. До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію належать: 1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей виробництва і споживання та розвитку територій. 2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу, системи інтегрального управління природними ресурсами, недотримання екологічно обґрунтуваних норм використання ресурсів.

3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем, порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів на водозборах рік. 4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових стічних вод. 5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування: – системність, – безперервність, – невиснажливе використання, – відтворення, – збереження, – охорона. 6. Забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та імовірності затоплення території. 7. Не впроваджується система управління навколишнім природним сетредовищем згідно стандарту ISO-1400 (ДСТУ-14000-97). 8. Розорювання земель на ерозійно небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів. 9. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень. 10. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків. На території області сформувались 4 природно-територіальні комплекси з різним ступенем антропогенізації:  промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський,

13 Надвірнянський, Коломийський) – сильно урбанізовані, екологічно небезпечні території;  промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський) – урбанізовані. із значним впливом на довкілля;  аграрно промислові (Рогатинсько-Галицький, ТлумацькоСнятинський) – екологічні проблеми пов’язані з деградацією земель (ерозія, зменшення родючості ґрунтів)  лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський). До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ “Оріана”, ЗАТ “Лукор”), Надвірнянського (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”)та Тисменицького (ВАТ “Івано-Франківськцемент”, хутрофірма “Тисмениця”) Долинського (ВАТ “Шкіряник”, ТзОВ “Уніплит”) районів.

14 2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА Під впливом радіаційних і циркуляційних процесів та рельєфу на території області формується помірно-континентальний клімат з надлишковим і достатнім зволоженням, нежарким літом, м'якою зимою і теплою осінню. Радіаційні і циркуляційні умови, які відповідають положенню області між 48 і 50° північної широти, обумовлюють відносно високі річні температури в передгірних районах. В Передкарпатті середньорічні температури становлять 7—8. В гірських районах розподіл температур визначається головним чином висотою місця над рівнем моря, а також експозицією місцевості і формами рельєфу. На висотах порядку 1200 м середня річна температура знижується до 3°, а на найбільших висотах гір — до нуля. Річні коливання температури із збільшенням висоти помітно змен шуються. Амплітуди цих коливань в передгір'ях становлять 22—25°, у горах — від 17 до 20°. Найменші річні амплітуди температури в рівнинній частині території спостерігаються в районах північно-західного Передкарпаття. Зима характеризується як морозний період (з середніми добовими температурами нижче 0°). Настання і припинення зими припадає на різний час залежно від географічного і висотного положення району. В Передкарпатті вона починається в кінці листопада, закінчується в першій декаді березня. В горах цей сезон починається раніше, а закінчується пізніше. Тому й тривалість зими неоднакова: якщо в передгірських районах вона охоплює 3—3,5 місяця, то в горах на рівні 850 м— близько 4 місяців, а на найвищих ділянках гір, очевидно, до 5 місяців. У найхолоднішому місяці — січні — середні температури коливаються залежно від висоти: від —3 до —7,5° і тільки на найбільш підвищених ділянках знижуються до —8, —9°. На території Передкарпаття .січневі температури знижуються із заходу на схід від —3,9 до —5,7°. Зимовий сезон відзначається частим надходженням на територію Карпат теплого атлантичного повітря. Тому на протязі зими тут часто спостерігаються відлиги. Навіть в січні у передгір'ях буває більше половини днів з відлигами. Нерідко вони є інтенсивними і тривалими, повністю охоплюють той чи інший зимовий місяць, що приводить до повного сходження снігу і скресання рік або до відсутності льодоставу на протязі всієї зими. Період з середньою добовою температурою нижче —5° чітко виражений тільки в горах і на рівні 700 м становить близько 50 днів за сезон. В передгір'ях до висоти 450—500 м він встановлюється щороку не у всіх районах, і тривалість його коливається тут від 10—15 до 25— ЗО днів залежно від орографічних умов стоку холодного повітря. Абсолютні мінімуми температури в гірських долинах досягають —37°, на передгірних рівнинах від —31 до —36°. Однак, імовірність сильних морозів мала. Щороку зниження температури скрізь можливе до —10 і —14°. Морози, які досягають —20° і більше, спостерігаються тільки в горах. Період весни обмежується датами весняного переходу середньої добової температури через 0 і 15°. В районах Передкарпаття він охоплює 70—85 днів,

15 починаючись у першій декаді березня і закінчую чись у другій декаді травня. В горах через кожні 100 м висоти початок весни запізнюється на 2 дні, а кінець — на 8 днів. Для весни характерне посилення адвекції повітряних мас з півдня і півночі, з чим пов'язана нестійкість температурного режиму, на протязі всього періоду. В березні теплі дощові дні часто змінюються морозними із снігом. У квітні середня температура підвищується до 7,5—8,3°; від квітня до травня вона зростає відповідно на 6—5°. В горах з підняттям на кожні .100 м зменшується на 0,66°. Разом з тим у квітні і травні часом по вертаються заморозки. Припинення заморозків у повітрі на передгірних рівнинах спостерігається в третій декаді квітня, в долинах низькогір'я (600—700 м) — в третій декаді травня. На поверхні грунту заморозки припиняються в передгірних районах у першій декаді травня. В окремі роки найпізніше припинення заморозків як на грунті, так і в повітрі спостерігається в передгір'ях у другій і третій декаді травня, а в гірських долинах - у другій і третій декаді червня. Літній період (з середньою добовою температурою вище 15°) коливається в широких межах. У районах Прут-Дністровського межиріччя він починається в кінці другої декади травня і закінчується в другій декаді вересня. В горах з підняттям на кожні 100 м літо запізнюється на 8—9 днів і на 5—6 днів раніше закінчується. Тому в поясі низькогір'я тривалість даного періоду становить 1— 2,5 місяця, а на висотах 850—900 м він не фіксується. В цілому температурний режим літнього сезону в Карпатах визначається радіаційними умовами, частою адвекцією відносно холодних повітряних мас з боку Атлантики і висотою над рівнем моря. Максимальні літні температури 37—38° в передгір'ях і до 30° в горах. Разом з тим у літні місяці можливі значні зниження температури. Осінній сезон охоплює три місяці — вересень, жовтень і листопад. В горах трива лість цього періоду збільшується, оскільки із збільшенням висоти на кожні 100 м осінь наступає на 5—6 днів раніше, а припиняється на 2—3 дні пізніше. З настанням осені спостерігається найбільш часте вторгнення ще теплих повітряних мас з півдня і південного сходу. Тому більша частина осені є теплою. Середня температура жовтня в районах Передкарпаття становить 8-9°. В листопаді настає помітне похолодання. Осінні заморозки в середньому приурочені в горах до початку третьої декади вересня, в районах Передкарпаття - до початку жовтня. Термічні ресурси вегетаційного періоду. Показниками теплозабезпеченості місцевості в час, коли відбувається вегетація рослин, є: тривалість періодів з температурою, вищою певних меж (0, 5, 10, 15°), суми позитивних температур за ці періоди і тривалість безморозного часу. Періоди з температурою, вищою 0, 5, 10, 15°, визначають можливу тривалість теплого періоду року, загальну тривалість вегетації, а також активної і інтенсивної вегетації рослин. Розподіл вказаних характеристик по території області відзначається

16 надзвичайною нерівномірністю, викликаною різноманітністю рельєфу. В залежності від висоти тривалість теплого періоду змінюється від 290 до 160 днів, тривалість загального періоду вегетації — від 238 до 90 днів. Починаючи з рівня 850—900 м, не спостерігається період з температурою, вищою 15°, а з рівня 1500 м - й період активної вегетації (з температурою, вищою 10°). В цілому територія області, за винятком середньогірних ділянок, характеризується великою тривалістю вегетаційного періоду, який дозволяє вільно маневрувати в часі при виконанні найважливіших сільськогосподарських робіт. Середня тривалість безморозного періоду в повітрі на території Передкарпаття становить близько 160 днів. На поверхні грунту тривалість безморозного періоду охоплює до п'яти місяців. Вітер. Напрямок і швидкість вітру в гірських районах знаходиться у великій залежності від рельєфу. В Карпатах напрямок його, звичайно, співпадає з орієнтуванням річкових долин, які підсумовують вітри різних румбів. Велике значення має гірсько-долинна циркуляція, що розвивається влітку, і стік холодного повітря по долинах і гірських схилах у холодну частину року. В районах Передкарпаття відбивається загальний напрям Карпатської дуги, долини Дністра і Подільської височини. Тому переважаючі вітри змінюють свій напрям від західних румбів на крайньому північному заході території до північно-західних у південно-східних районах. На великих висотах у горах переважають вітри західної четверті горизонту. Механічний вплив рельєфу приводить до істотної зміни швидкості вітру. Відомо, що на хребтах при протіканні повітря (на перевалах), а також при обтіканні височин швидкість вітру збільшується; до штормової вона зростає при проривах повітряної течії через вузькі долини з високими схилами. В замкнутих негативних формах рельєфу і на під вітряній стороні гір сила вітру ослаблюється нерідко до штилю. Швидкість вітру сильно міняється під впливом орографічних умов. Відкрите для вітру Передкарпаття відзначається більш великими швидкостями, в той час як у захищених гірських долинах спостерігаються найслабші вітри. Захищені від вітру гірські долини характеризуються також наймен шим числом днів з сильними вітрами (більше 15 м/сек}. Зрозуміло, що на відкритих ділянках у горах сильні вітри спосте рігаються частіше. Про ймовірність дуже сильних вітрів свідчать вітровальні і буреломні пошкодження в лісах Карпат. Опади. Атмосферне зволоження гірських і передгірних районів Карпат надмірне, а на рівнинних ділянках — достатнє. Річні суми опадів залежно від висоти і експозиції місцевості по всій території коливаються від 500 до 1600 мм. У районах Передкарпаття їх випадає за рік 500—800 мм. Більша частина опадів скрізь випадає в теплий період, що особливо характерне для північносхідних схилів, де за цей час суми їх становлять 76% річної норми. На території Передкарпаття суми опадів становлять 400—600 мм, в гірській зоні — 600— 1200 мм. 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

17 В атмосферне повітря області у 2006 р. від стаціонарних джерел забруднення 226 підприємств потрапило 269,3 тис. т. забруднюючих речовин, що на 31,9% більше, ніж у попередньому році. Збільшення шкідливих викидів в атмосферу відбулось у Коломийській і Болехівській міських радах та у 8 районах області, найбільш суттєво – у Калуському районі (7,4 тис. т. забруднюючих речовин проти 2,0 тис. т. у попередньому році). У розрахунку на квадратний кілометр території області від стаціонарних джерел було викинуто 19,3 т шкідливих речовин, що на 4,6 т більше, ніж у 2005 р. У Галицькому районі, питома вага якого склала 88,6 % у загальних викидах по області, в середньому на 1 км2 обсяги викидів досягли 330,1 т. Найменшого антропогенного навантаження зазнало атмосферне повітря на території Тлумацького (0,1 кг на 1 км2 ), Городенківського, Коломийського (по 0,8 кг на 1 км2 ) та Верховинського (1,6 кг на 1 км2 ) районів. Основними забруднювачами повітря є підприємства по виробництву та розподілу електроенергії, газу і води тепловими електростанціями, трубопровідного транспортування газу, видобуванню вуглеводнів та розведенню свиней. Від них у довкілля потрапило 261,8 тис. т шкідливих речовин ( на 35,8% більше, ніж у попередньому році), або 97,2% всіх викидів по області, тоді як їх частка у загальній кількості підприємств, що мали викиди стаціонарними джерелами, становила 13,7%. Цими підприємствами є: Бурштинська ТЕС, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» , УМГ «Прикарпаттрансгаз», ВАТ «Івано-Франківській цементно-шиферний комбінат». Динаміка викидів найпоширеніших забрудників атмосферного повітря в містах та районах Івано-Франківської області, викидів протягом 1995-2006 р.р., основних забруднювачів області приведені відповідно в таблицях 3.1, 3.2 та 3.3. Радіаційний стан атмосферного повітря в області не перевищує установлені норми. З метою покращення екологічного стану атмосферного повітря проводяться роботи по реконструкції електрофільтрів енергоблоків Бурштинської ТЕС, що дозволить більш ніж вдвоє зменшити викиди золи. Максимальні концентрації золи після електрофільтрів в залежності від навантаження діючих енергоблоків становлять від 900 до 1500 мг/м3 . Проведена реконструкція електрофільтра енергоблоку №12 дозволила зменшити концентрацію викидів золи з 1300 до 250 мг/м3 , введений в експлуатацію новий вітчизняний електрофільтр за енергоблоком № 11 забезпечує очистку викидів золи до 50 мг/м3 , часткова реконструкція електрофільтра енергоблоку № 8 забезпечила зменшення концентрації викидів золи з 1100 до 500 мг/м3. В даний час завершений монтаж нового електрофільтра енергоблоку № 9. Проведена реконструкція даного електрофільтра повинна забезпечити очистку викидів золи в атмосферу до 30 мг/м3. За 2006 р. про виконання заходів, спрямованих на зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, прозвітувались у формі

18 2-ТП/повітря/ 7 підприємств області. На повітроохоронні заходи протягом 2006 р. фактично витрачено 49251,9 тис. грн. Зокрема, на Бурштинській ТЕС протягом 2004-2006 років виконувались роботи по заміні електрофільтрів на блоках № 9 і № 10, здійснювались ремонти електрофільтрів на блоках №№1,2,3,4,5,6,7,8,11,12. Цим підприємством на заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря витрачено 25250 тис. грн. у 2005р. та 46756,5 тис грн. у 2006 р. Фактичне зменшення обсягів викидів завдяки виконанню повітроохоронних заходів відбулось у 2004 р. порівняно з 2003 р. . У 2005 р. та 2006 р. загальні обсяги викидів Бурштинської ТЕС зростали через нарощення потужностей виробництва. Проте на фоні зростання загальних обсягів викидів, завдяки реконструкції та ремонту електрофільтрів постійно зменшується питомі викиди твердих речовин. Так, у 2003 р. викиди пилу кремнієвмісного складали 24,27% від загального обсягу викидів, у 2004 р. — 20,96 % , у 2005 р. – 16,74%, у 2006р. – 13,28%. Оскільки викиди Бурштинської ТЕС складають 88,5% усіх викидів стаціонарних джерел Івано-Франківської області, природоохоронні заходи по цьому підприємству є першочерговими, їх виконання дозволить значно зменшити фактичні обсяги викидів по всій області. Актуальним є питання зменшення впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря міст та населених пунктів області. Зменшення цього впливу можливе шляхом удосконалення схем руху, майданчиків для паркування автомобілів, покращення якості палива, а також доріг. Враховуючи перспективу розвитку в області туризму одним з важливих факторів є заміна застарілих твердопаливних котлів на сучасні котлиутилізатори для спалювання відходів лісопереробки та дров, продовження газифікації котелень санаторіїв та баз відпочинку. З метою виконання Постанови КМ України №1655 від 13.12.2001року „Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря” в області продовжуються роботи по проведенню державного обліку підприємств та організацій, що мають викиди в атмосферу. Станом на 01.01.2007 року в області на обліку є 409 таких об’єктів. Інші підприємства залишаються на обліку як джерела забруднення нижче визначеного критерію і, відповідно, менш жорсткого контролю. Всього на території області згідно останніх уточнених даних функціонують 626 підприємств, організацій та установ, які мають викиди в атмосферне повітря.

21 Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, диоксид сірки, диоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2001р.

2002р. В т.ч. Стаціонарні джерела

В т. ч. Стаціонарні джерела

Калуський р-н Коломийський р-н Косівський р-н Надвірнянський рн Рогатинський р-н Рожнятівський р-н Снятинський р-н Тлумацький р-н Тисменицький р-н

0,01

0,0

0,02

1,25

0,18

0,13

0,3

0,02

0,18 8,09

джерела

Городенківський рн Долинський р-н

Пересувні

1 0 1 1 1 2 1 3 1 4 1 5 1 6 1 7 1 8 1 9 2 0

Оксид вуглецю

Галицький р-н

Диоксид азоту

Диоксид сірки

м. Яремча Богородчанський р-н Верховинський р-н

30 41,75

0,22

13,45

0,06

0,01

0,0

0,02

0,53

5,05

1,65

0,03

0,09

0,73

0,55

3,4

3,03

3,19

0,45

0,01

0,07

0,08

0,07

2,74

0,05 0,16

0,62 1,86

0,83 7,97

0,25 6,1

0,16 0,05

0,03 0,04

0,02 0,69

0,04 0,15

0,58 1,87

0,0

0,01

0,37

0,45

0,05

0,02

0,0

0,01

0,4

75,2 9 0,01

8,26

2,38

1,23

126,8

33,02

1,60

1,17

0,01

1,43

0,32

0,02

84,3 8 0,03

7,78

0,03

127, 97 1,43

0,02

0,01

1,11

0,07

0,02

0,46

0,56

3,1

6,92

3,84

0,08

0,02

0,56

0,47

3,08

0,0

0,54

0,56

0,05

0,0

0,51

0,08

0,02

0,01

0,02

0,01

1,51

1,65

0,19

0,02

0,08

0,02

0,0

1,46

0,03

0,0

0,01

1,46

1,66

0,15

0,01

0,0

0,03

1,51

3,22

0,07

0,02

0,13

0,24

3,85

8,94

5,15

0,06

0,01

0,26

0,36

3,79

0,8

0,0

0,2

0,07

1,19

1,63

0,6

0,0

0,25

0,09

1,03

0,55

0,02

0,0

0,01

1,06

1,63

0,61

0,01

0,0

0,01

1,02

0,52

0,06

0,05

0,06

1,71

1,92

0,32

0,05

0,04

0,09

1,6

0,01

0,0

0,76

0,91

0,18

0,0

0,73

4,39

0,57

0,01

0,23

0,18

1,72

3,31

1,54

0,6

0,05

0,36

0,19

1,77

Пил

6 7

28 11,0 4 0,18

29 3,92

0,09

27 84,8 6 0,01

Разом

м. Коломия

0,08

Разом

21 10,6 5 0,2

22 4,38

0,09

20 75,6 9 0,02

18 143,78

19 34,4

0,74

Пересувні

м. Калуш

Оксид вуглецю

Диоксид азоту

м. ІваноФранківськ м. Болехів

Диоксид сірки

17 187 ,05 14, 35 0,6 2 4,8 9 3,3 3 0,8 9,9 5 0,4 2 120 ,4 1,5 1 7,3 6 0,5 4 1,5 9 1,4 9 7,0 7 1,9 9 1,6 1 2,2 3 0,7 7 6,1 1

Пил

2 Разом по області

Разом 1 1

В т.ч.

Разом

Населені пункти

джерела

В т.ч. № п/ п

24 190, 76 14,1 3 0,59

25 149,01

26 34,24

0,68

0,03

23 43,2 7 13,6 1 0,54

0,42

0,3

3,64

0,07

0,09

0,06

0,01 0,01

0,05 0,0

0,01 0,53

0,05

0,03

0,01

119,17 0,08

33,2 3 0,02

4,26

2003р.

0,24

2004р. В т.ч. Стаціонарні джерела

В т. ч. Стаціонарні джерела

17 225,5 11 15,44 1

18 181,29 2 0,747

м. Болехів

0,665

0,060

0,006

м. Калуш

6,775

1,826

0,031

м. Коломия

3,279

0,415

0,014

м. Яремча

1,172

0,227

0,076

Богородчанськи й р-н Верховинський р-н Галицький р-н

8,111

6,587

0,049

0,410

0,042

0,013

154,6 86 1,351

153,54 4 0,404

37,319

10,78 8 0,845

7,827

0,080

0,024

0,002

Коломийський р-н Косівський р-н

1,767

0,170

0,015

1,670

0,024

0,008

Надвірнянський р-н Рогатинський рн Рожнятівський р-н Снятинський р-н

9,030

5,573

0,060

1,191

0,511

0,006

1,801

0,625

0,011

1,704

0,284

0,054

Тлумацький р-н

2,669

2,014

0,000

Тисменицький р-н

1,934

0,166

0,563

Диоксид азоту

Оксид вуглецю

Пересувні

20 107, 432

21 13,4 68 0,24 5

22 3,53 4 0,15 6

23 44,2 19 14,6 94

24 221, 768 15,8 09

25 176,60 6 0,653

26 32,6 63 0,11 4

27 109, 780 0,00 7

28 14,097

29 3,733

30 45,16

0,212

0,132

15,15

0,01 7 0,96 1 0,07 3 0,01 0 1,60 6 0,00 1 8,27 7 0,02 0 0,68 7 0,00 0 0,01 9 0,05 1 0,48 0 0,18 6 0,01 5 0,03 9 ).00 1 0,78 1

0,01 7 0,40 8 0,05 2 0,04 3 0,13 3 0,00 2 1,09 7 0,01 4 0,89 1 0,00 1 0,00 8 0,03 9 0,33 4 0,07 4 0,01 3 0,05 0 0,00 3 0,19 9

0,60 5 4,94 9 2,86 4 0,94 5 1,52 4 0,36 8 1,14 2 0,94 7 2,96 1 0,82 1 1,59 7 1,64 6 3,45 7 0,68 0 1,17 6 1,42 0 0,65 5 1,76 8

0,65 8 7,00 0 3,43 4 1,01 3 10,3 75 0,43 1 152, 227 1,36 9 8,01 7 0,92 2 1,77 0 1,82 8 7,68 3 1,92 0 1,85 3 1,70 3 1,13 0 3,62 6

0,048

0,00 6 0,04 0 0,01 0 0,10 0 0,03 8 0,01 0 31,4 62 0,03 5 0,05 0 0,00 2 0,04 5 0,01 2 0,11 4 0,00 7 0,07 8 0,04 1 0,00 2 0,49 5

0,00 1 0,10 0 0,02 8 0,05 2 0,03 7 0,01 0 109, 221 0,02 5 0,00 1 0,00 2 0,07 2 0,00 0 0,08 4 0,00 6 0,00 0 0,03 6 0,00 0 0,09 9

0,024

0,013

0,610

1,403

0,197

4,848

0,059

0,023

2,990

0,006

0,031

0,821

1,884

0,528

1,509

0,000

0,002

0,405

8,119

1,255

1,047

0,016

0,009

0,987

0,731

0,900

2,810

0,001

0,873

0,013

0,004

1,625

0,001

0,004

1,704

0,652

0,255

3,493

0,181

0,085

1,058

0,079

0,101

1,111

0,039

0,064

1,445

0,000

0,710

0,677

0,129

1,961

Пил

Диоксид сірки

Калуський р-н

Пил

Городенківський р-н Долинський р-н

Пересувні

1 0 1 1 1 2 1 3 1 4 1 5 1 6 1 7 1 8 1 9 2 0

Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Диоксид сірки

Разом

Разом 2

19 38,496 0,164

0,025

0,01 0 0,02 0,05 3 0,04 5 0,05 0 0,04 2 0,01 4 106, 828 0,02 1 0,00 5 0,00 0 0,09 1 0,03 4 0,02 3 0,00 0 0,00 0 0,04 7 0,00 1 0,16 8

2005р. В т.ч. Стаціонарні джерела

Разом

2 Разом по області м. ІваноФранківськ

Разом

1 1

В т.ч. джерела

Населені пункти

джерела

В т.ч. № п/ п

2,152 0,444 0,192 8,866 0,026 151,18 0 0,382 5,207 0,049 0,145 0,124 4,190 0,862 0,742 0,258 0,420 1,665

Пил

Диоксид сірки

Диоксид азоту

Оксид вуглецю

1 1

2 Разом по області

17 251,058

18 204,2295

19 30,7684

20 136,954

21 14,6677

22 3,8869

м. Івано-Франківськ

15,85

0,680

0,0912

0,0053

0,238

0,1661

3 4 5 6 7 8 9

м. Болехів м. Калуш м. Коломия м. Яремча Богородчанський р-н Верховинський р-н Галицький р-н

0,683 5,11 2,338 1,041 10,520 0,463 179,807

0,0572 1,4999 0,1128 0,1982 9,0534 0,0426 176,5510

0,0063 0,0615 0,0097 0,1006 0,038 0,0212 29,5532

0,0246 1,0403 0,055 0,0178 1,7938 0,002 9,111

0,0203 0,133,1 0,0233 0,026,2 0,5103 0,0019 1,3048

10 11 12 13

Городенківський р-н Долинський р-н Калуський р-н Коломийський р-н

1,235 70,046 3,591 2,54

0,1727 67,2322 2,0216 0,0740

0,0436 0,0484 0,0085 0,0366

0,0011 0,0232 0,0195 0,0535 0,0205 0,0135 136,450 6 0,0423 0,0005 0,0232 0,0022

0,0197 0,8834 0,0632 0,006

0,0189 0,9805 0,0731 0,0023

14 15

Косівський р-н Надвірнянський р-н

2,072 6,912

0,2893 3,7163

0,024 0,1351

0,0408 0,049

0,0539 0,609,9

0,0388 0,2217

16 17 18 19 20

Рогатинський р-н Рожнятівський р-н Снятинський р-н Тлумацький р-н Тисменицький р-н

1,817 1,791 1,592 0,692 3,469

0,7715 0,6911 0,1031 0,0033 1,4693

0,0097 0,1169 0,0103 0,0011 0,480

0,0053 0,000 0,0059 0,000 0,1979

0,1259 0,0694 0,0392 0,000 0,5146

0,0748 0,159 0,0444 0,000 0,0875

Пересувні

Разом

джерела

Населені пункти

Разом

В т.ч. № п/п

23 46,82828 6 15,17033 5 0,625820 3,609582 2,224043 0,843263 1,466898 0,419755 3,255502 1,062033 2,813378 1,569038 2,465,72 3 1,783363 3,196,25 3 1,044910 1,100248 1,488650 0,689358 2,000093

2006р. В т.ч. Стаціонарні джерела

Диоксид сірки

Диоксид азоту

Оксид вуглецю

Пересувні

24 317,227 16,653 0,706 4,263 2,685 1,721 9,093 0,483

Пил

2 Разом по області м. Івано-Франківськ м. Болехів м. Калуш м. Коломия м. Яремча Богородчанський р-н Верховинський р-н

Разом 1 1 2 3 4 5 6 7 8

Разом

Населені пункти

джерела

В т.ч. № п/п

25 269,31 0,630 0,059 0,763 0,185 0,195 7,715 0,046

26 32,857 0,084 0,006 0,008 0,014 0,101 0,002 0,018

27 194,858 0,006 0,001 0,0003 0,019 0,045 0,008 0,021

28 16,594 0,234 0,026 0,662 0,057 0,020 1,765 0,0004

29 3,86 0,182 0,021 0,059 0,089 0,030 0,562 0,004

30 47,917 16,023 0,647 3,50 2,50 1,526 1,378 0,437

24 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Галицький р-н Городенківський р-н Долинський р-н Калуський р-н Коломийський р-н Косівський р-н Надвірнянський р-н Рогатинський р-н Рожнятівський р-н Снятинський р-н Тлумацький р-н Тисменицький р-н

241,934 1,109 7,769 8,954 2,688 2,283 5,912 3,525 1,642 1,692 2,108 2,000

238,689 0,046 5,012 7,358 0,087 0,367 3,312 2,599 0,583 0,208 1,446 0,006

31,747 0,011 0,055 0,007 0,024 0,016 0,172 0,011 0,079 0,027 0,474 0,001

194,458 0,007 0,0005 0,052 0,005 0,018 0,046 0,006 0,0 0,009 0,157 0,0

11,095 0,015 0,889 0,139 0,023 0,022 0,536 0,405 0,083 0,100 0,522 0,002

1,243 0,010 0,772 0,117 0,014 0,017 0,207 0,337 0,067 0,043 0,087 0,001

3,245 1,063 2,757 1,596 2,601 1,916 2,600 0,926 1,059 1,484 0,662 1,994

Таблиця 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Івано-Франківській області протягом 1995-2006 років 1984 Загальна к-ть викидів в атмосферне повітря 603,2 по області, тис.т. в т.ч.: Від стаціонарних 444,6 джерел забруднення, тис.т. Від пересувних 158,6 джерел забруднення, тис.т.

1995 рік 325,0

1996 рік 222,1

1998 рік 227,7

1999 рік 185,9

2001 рік 187

271,0

180,4

180,6

139,3

54,0

41,7

47,1

46,6

2002 рік 190,8

2003 2004 рік рік 225,5 221,8

2005 рік 252,3

2006 рік 318,4

143,8 149

181,3 176,6

204,2

269,3

43,2

44,2

48,1

49,1

41,8

45,2

Таблиця 3.3. Викиди основних забруднювачів атмосферного повітря Івано-Франківської області № Підприємство забруднювач

Відомча

п / п 1 Бурштинська ТЕС

приналежність Міненерго України

2 ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" 3 УМГ "Прикарпаттрансгаз" 4 ВАТ "Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат"

Баз.рі к 1989 тис.т

Валовий викид, тонн 2000р.

2001р.

2002р.

2003р.

2004р.

2005 р.

2006р.

338,6

11886 0

11893 9

12658 2

15345 2

15010 9

170448

238539,5

ВАТ "Укрнафта"

21,3

557

746

614

842

850

865

800,0

ДП "Укргазпром" Концерн "Укрцемент"

13,4 1,6

7602 1053

6958 1062

8497 1276

12467 1674

13594 1426

13720 1500

12383,0 1237,0

25 4. ВОДНІ РЕСУРСИ Водні ресурси області представлені поверхневими стоками річок басейнів Дністра і Прута, а також підземними водами. Об”єм середньорічного стоку річок, який формується в межах області, складає 4,54 млрд.м3/рік, в маловодні роки – 2,18 млрд.м3. Прогнозні запаси підземних вод – 270 млн. м3. Майже дві третини території області дренується водами басейну р.Дністер, і тільки її південно-східна частина водами басейну р. Прут. За даними державної статистичної звітності за ф. 2-ТП (водгосп) в 2006 р. господарством та населенням області забрано 116,1 млн.м3 води, в т.ч. з поверхневих водойм – 106,9 млн. м3, з підземних джерел - 9,3 млн. м3 води. Збір води порівняно з 2005 р. скоротився на 2,4 млн.м3. Динаміка забору води протягом 2005-2006 рр. наведена в таблиці 4.1. Найбільші обсяги забору свіжої води з поверхневих водних об”єктів здійснюються: КП «Івано-Франківськводоекотехпром» - 28,514 млн. м3, ЗАТ «Лукор» м. Калуш – 10,714 млн. м3; КП «Коломияводоканал» - 2,233 млн.м3; Бурштинська ТЕС – 36,131 млн. м3; КП «Водотеплосервіс» м. Калуш – 3,078 млн.м3; виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства м. Долина – 2,530 млн. м3, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» м. Надвірна – 2,041 млн. м3. Найбільше свіжої води з підземних джерел забирають: ЗАТ «Лукор» м.Калуш – 1,988 млн. м3; КП «Водотеплосервіс» м. Калуш – 0,726 млн. м3, КП «Житловик» м. Бурштин – 0,942 млн. м3; КП «Надвірнаводоканал» 0,905 млн. м3. Відповідно до забору води зменшилося її використання з 103,6 млн. м3 у 2005 р. до 101,1 млн. м3 у 2006 р. Оборотне водокористування у 2006 р. становило 2,3 млрд. м 3, в 2005 р.– 2,2 млрд.м3. Найбільш оборотні системи мають: Бурштинська ТЕС – 1916 млн. м3; ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» - 15,06 млн.м3; ДП «Калуська ТЕЦ» - 43,9 млн.м3; ТзОВ «Карпатнафтохім» - 168,8 млн. м3; Долинський газопереробний завод – 49,4 млн. м3. За 2006 р. по області використано води на господарсько-питні потреби 23,7 млн. м3, на виробничі – 75,8 млн.м3. Втрати води при її транспортуванні в 2006 р. склали 13,4 млн.м3. Найбільші понаднормативні втрати води допускають: - Тисменицьке водоканалізаційне підприємство – 66,8% ( 0,146 млн. 3 м ); - ДП «Рогатинводоканал» - 51,5% (0,155 млн. м3); - Коликтивне підприємство «Галичводоканал» - 39,3% (0,043 млн.м3); - КП «Івано-Франківськводоекотехпром» - 31% (8,875 млн.м3).

26 3

Інструментальним обліком забезпечено забір 73,3 млн. м , або 63,0 % від загального забору води з усіх джерел. Загальний скид зворотних вод у водні об”єкти зменшився на 4,01 млн.м3 (86,18 млн.м3 проти 90,19 млн.м3), що складає 4,5%: - за рахунок зменшення забору води на централізоване гаряче водопостачання в неопалювальний період на 1 млн.м3; - за рахунок ставкових рибоводних господарств, котрі не споживали ставки на зиму - 2 млн.м3. Водночас зменшився скид зворотних вод без очистки на 1,45 млн.м3 з відповідним звітним періодом минулого року (0,223 млн.м 3 проти 1,678 млн.м3), що пояснюється зупинкою виробництва на ЗАT «Магній». Зменшився скид зворотних недостатньо-очищених вод на 2,7 млн.м3 (26,06 млн.м3 проти 28,76 млн.м3), в основному, за рахунок КП «ІваноФранківськводоекотехпром». Кількість забруднених речовин, скинутих зі зворотними водами у водні об”єкти, в 2006 р. порівняно з 2005 р. зменшилася. Так, по органічних забрудненнях (БСК5) – з 0,844 тис.т до 0,717 тис.т; по завислих речовинах – з 0,938 тис.т до 0,821 тис.т; по азоту амонійному – з 0,165 тис.т до 0,103 тис.т; по сульфатах – з 6,994 тис.т до 5,947 тис.т; по хлоридах – з 15,39 тис.т до 13,49 тис.т; по нітритах – з 0,017 тис.т до 0,014; по нафтопродуктах – з 2,777т. до 1,260 т. Динаміка скиду зворотних вод в поверхневі водні об”єкти протягом 2005-2006 рр. наведена в таблиці 4.2. Загальна потужність очисних споруд, після яких зворотні води скидаються в поверхневі водні об”єкти, становить 132 млн. м3/рік. Основними забруднювачами річок області є: ТзОВ «Уніплит» с-ще Вигода - скид забруднених стоків – 1,05 млн. м3; КП «ІваноФранківськводоекотехпром» - 18,59 млн. м3; ДП «Калійний завод» м. Калуш – 0,223 млн. м3; ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» м. Надвірна – 5,447 млн. м3. В 2006 р. у водойми області із зворотними водами відведено 0,717 тис. т. органічних речовин проти 0,844 тис. т у 2005 році; солей 41,43 тис. т проти 48,63 тис. т; нафтопродуктів 1,260 т. проти 2,777 т; азоту амонійного 0,103 тис. т проти 0,165тис. т; заліза загального 7,136 т проти 10,48 т; формальдегідів 0,142 т проти 0,189 т; фенолів 0,007 т проти 0,017 т у 2005 р. За результатами радіологічного моніторингу показники вмісту радіонуклідів у водоймах області на два порядки нижче допустимих норм. Гідрохімічні показники забруднень в місцях крупних водозаборів міст і промислових підприємств теж не перевищує встановлені норми. В порівнянні з минулим роком санітарний стан р. Дністер і р. Прут не погіршився.

27 В той же час після скиду зворотних вод КП «ІваноФранківськводоекотехпром» залишається забрудненою р. Бистриця, після скиду з окремих виробництв Калуського промвузла – рр. Сівка, Кропивник, Болохівка, Сапогів. Надзвичайно забрудненою залишається ріка Саджава після скиду зворотних вод ТзОВ «Уніплит». Основні забруднювачі водних об”єктів (за галузями економіки) наведені в таблиці 4.3. Обсяги виданих лімітів на скид забруднюючих речовин у 2006 р. в поверхневі водойми склав 90,23 млн.м3. Кількість забруднених речовин, скинутих зі зворотними водами у водні об”єкти в 2006 р. склала: - по органічних забрудненнях (БСК5) – 0,717 тис.т; - по завислих речовинах – 0,821 тис.т; - по азоту амонійному – 0,103 тис.т ; - по сульфатах – 5,947 тис.т; - по хлоридах – 13,49 тис.т; - по нітритах – 0,014 тис.т; - по нафтопродуктах – 1,260 т. Згідно звітності за формою 2-ТП (водгосп) в області нараховується 38 очисних споруд повної біологічної очистки загальною потужністю 126,8 млн.м3/рік, в які у 2006 р. поступило 63,56 млн.м3 зворотних вод. Найпотужніші з них очисні споруди КП «Івано – 3 Франківськводоекотехпром» в м. Івано-Франківськ – 53,07 млн.м ; Долинське ВУВКГ в м. Долина – 6,35м3; ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» в м. Надвірна – 10.95 млн.м3; Коломийське підприємство 3 «Коломияводоканал» - 5,47 млн.м , ЗАТ «Лукор» в м.Калуш – 29,7 млн.м3; завод тонкого органічного синтезу «Барва» в с. Ямниця Тисменицького району – 10,22 млн. м3. Майже всі вони не досягають проектного ступеня очистки і працюють неефективно. Із загальної кількості зворотних вод, що проходять повну біологічну очистку, тільки 38,88 млн. м3 очищається з достатнім ступенем очистки. За даними гідрохімічних досліджень поверхневих вод області лабораторією моніторингу вод та грунтів якісний стан води р. Дністер характеризується показниками, які протягом останніх двох років дещо знижуються чи залишаються без змін. Тенденція до зменшення забруднень в р. Дністер не перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) по сухому залишку, сульфатах, нітритах, нітратах, розчиненому кисню і іонах важких металів (Cr 3+, Cr6+, Cu2+) у всіх створах. Якість води р. Прут на території Івано-Франківської області в порівнянні з минулим роком майже не змінилася і характеризується показниками, що не перевищують ГДК, за винятком вмісту органічних і мінеральних забруднень, максимальні концентрації яких протягом року становили по БСК повне 4,4 мгО2/дм3, що в 1,5 рази вища за ГДК, а по ХСК 43,2 мгО2/дм3, що в 2,8 рази вища ГДК.

28 Більша частина антропогенного навантаження на водотоки припадає на малі ріки – протоки Дністра, в басейнах яких розміщуться більшість водокористувачів області. Якість води р. Сівка, що приймає стоки ДП “Калійний завод” характеризується показниками, які у порівнянні з 2005 р. погіршились і в липні 2006 р. становили по вмісту солей - 4141 мг/дм3, що в 4,1 рази перевищує ГДК та по вмісту хлоридів – 1826 мг/дм3, що в 5,2 рази перевищує ГДК. У створі на гирлі ріки концентрація цих забруднюючих речовин знизилась за рахунок розбавлення і здатності річки до самоочищення. Якість води в р. Саджава характеризується показниками, що свідчать про екстремально високі забруднення ріки стічними водами ТзОВ «Уніплит». Таблиця 4.1 Динаміка забору води із природних водних об”єктів, підземних джерел протягом 2005-2006 рр. Забрано води із природних водних об»єктів, підземних джерел, млн. м3 В тому числі Всього поверхневі підземні

Область

ІваноФранківська У т. ч. Промислові Сільське госп-во Житловокомунальне і побутове обслуговування

2005 р.

2006 р.

+,-

2005 р.

2006 р.

+,-

2005 р.

2006 р.

+,-

118,5

116,1

-2,4

108,9

106,9

-2,0

9,6

9,3

-0,3

58,3 14,8

57,1 16,0

-1,2 +1,2

54,7 14,4

53,7 15,6

-1,0 +1,2

3,6 0,4

3,4 0,4

-0,2 -

44,3

41,9

-2,4

39,7

37,5

-2,2

4,5

4,4

-0,1

Таблиця 4.2 Динаміка скиду зворотних вод в поверхневі водні об”єкти протягом 2005-2006 р.р. Область

ІваноФранківська

Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об»єкти, млн. м3 У тому числі: Всього Без очистки Недостатньо Нормативне очищених чистих (без очистки) 2005 2006 2005 2006 2005 2006 2005 2006 90,2 86,2 1,7 0,2 28,7 26,1 18,1 17,1

Норм. очищ.на очисних спорудах 2005 2006 41,7 42,8

Таблиця 4.3 Основні забруднювачі водних об”єктів області (за галузями економіки). №

Назва підприємства

Показники

Галузь економіки

29 1

КП «ІваноФранківськводоекотехпром

Скиди забруднених зворотних вод у водні об»єкти склали 18,59 млн куб. м, що складає 21,57% до загальних скидів по області

ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» м. Калуш

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» м. Надвірна

ТзОВ «Уніплит» с-ще Вигода Долинського району

Скиди забруднених зворотних вод (без будь якої очистки) у водні об»єкти склав 0,223 млн. куб м, що складає 0,3 % до загальних скидів по області Скиди забруднених зворотних вод у водні об»єкти склли 5,447 млн. куб. М, що складає 6,3% до загальних скидів по області Скиди забруднених зворотних вод у водні об»єкти склали 1,050 млн. куб.м, що складає 1,22% до загальних скидів по області

Хімічна промисловість нафтохімічна Лісова і деревообробна

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ Земельні ресурси – сукупні ресурси земельної території, як просторового базису господарської діяльності людей, засобу виробництва та її біологічної продуктивності були і залишаються одним із найважливіших видів ресурсів області. Земля з її грунтовим покривом (продукуючим шаром поверхні землі, який забезпечує функціонування біосфери) є первинним фактором виробництва, фундаментом економіки. Частка земельних ресурсів у складі продуктивних сил області становить близько 61 % (в Україні - понад 40%).

5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 5.1.1. Сільське господарство Оскільки сільськогосподарське виробництво разом із лісовим господарством є основними видами господарської діяльності на території Івано-Франківської області, то ці два чинники є визначальними по своєму впливу на стан земельних ресурсів. В цілому регіон характеризується високою ступінню сільськогосподарської освоєності.

30 Аналіз даних сучасного стану і співвідношення угідь свідчить про те, що найбільші порушення відбулися в передгірських і рівнинних районах. Ступінь сільськогосподарської освоєності території тут коливається в межах відповідно 54-64 % і 63-77 %. Загальна розораність перевищує межу екологічної збалансованості як у рівнинних – 52 %, так і в передгірських районах – 43 %. В рівниних районах розорано в середньому 77 % сільськогосподарських угідь, у передгірських – 72 %. Сільськогосподарська освоєність гірських районів нижча – в середньому 30 % при загальній розораності території 12 % і розораності сільськогосподарських угідь – 41%. Найбільш розораними є землі у Городенківському (69 %), Снятинському (64%), Рогатинському (54 %), Тлумацькому (52 %) і Галицькому (50 %) районах. Регіон Карпат і прилеглих територій має певні територіальні відмінності щодо характеру використання земель. Вони зумовлені зональністю природних умов, особливостями розселення населення, значенням окремих районів у вирощуванні тих чи інших видів сільськогосподарських культур. Як наслідок високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. Сільськогосподарські підприємства на сьогоднішній день більшою мірою зацікавлені в інтенсивній експлуатації землі з метою одержання максимальної кількості продукції, ніж у збереженні грунтів і відтворенні їх родючості. Не виконується ст.27 ЗУ “Про плату за землю”, якою передбачено частково направляти кошти від плати за землю на фінансування заходів по раціональному використанню та охороні земель, підвищенню

31 родючості грунтів, виконанню робіт по землеустрою, веденню земельного кадастру, здійсненню моніторингу грунтів. За останні 10 років різко зменшилось внесення мінеральних та органічних добрив в сільськогосподарських підприємствах області. Якщо у 1990 році в області внесено 240 кг мінеральних добрив на гектар, то у 2006 році всього 42 кг/га, тобто у 6 разів менше. Також суттєво зменшилося і внесення органіки - із 15,3 т/га у 1990 році до 1,8 т/рік у 2006 році, тобто у 8 раз (див.таблиці). Таблиця 5.1 Динаміка внесення мінеральних добрив сільськогосподарськими підприємствами області за період 1990 - 2006 роки (кг/га) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

РОКИ

Назва району

1990

1993

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Всього по області

218 184 226 255 193 234 251 249 299 282 220 214 208 232 240

139 133 114 143 152 189 115 195 156 153 77 129 157 141

45 42 36 39 20 43 16 27 48 37 27 30 36 37

45 36 48 22 26 54 25 25 42 23 33 30 35 39

51 48 59 42 36 59 29 38 53 32 41 46 42 49

46 40 50 23 30 47 5 13 46 26 33 30 40 41

46 38 27 31 22 29 5 13 40 34 24 20 29 30

47 44 37 39 20 37 4 31 37 38 27 21 35 35

42 15 29 5 10 17 5 31 17 24 21 15 22

52 – 29 36 57 15 30 7 26 31 13 30 23 13 30

46 32 65 69 33 39 12 58 52 43 30 38 23 42

2005

2006

48 33 67 71 34 41 16 60 56 47 35 40 26 45

46 31 65 67 32 38 15 59 53 47 34 39 25 42

Таблиця 5.2. Динаміка внесення органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами за період 1990-2006 роки (т/га)

№ з/п 1 2 3 4 5 6 7 8

Назва району Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський

РОКИ 1990

1993

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

14,6 30,5 15,2 12,7 20,2 13,3 17,3 16,6

13,3 11,0 15,6 9,1 10,6 11,3 8,4

7,5 3,7 10,9 4,0 2,2 6,6 1,7

7,2 4,1 9,8 3,4 3,5 5,8 2,9

7,5 2,5 7,7 3,2 3,1 4,6 2,1

6,1 2,5 5,2 3,9 4,4 4,8 2,1

4,2 1,4 3,3 1,5 2,2 3,0 8,1

4,8 0,7 3,0 1,0 0,5 2,2 4,3

5,1 1,0 3,0 1,0 0,9 1,5 1,3

4,5 1,1 2,2 1,0 0,2 1,4 1,7

2004 2005 2,9 0,6 2,5 0,2 2,0 1,5 1,8

2,7 0,5 2,6 0,3 2,1 1,5 1,9

2006 2,7 0,6 2,4 0,4 2,0 1,5 1,8

32 9 10 11 12 13 14

Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Всього по області

11,7 14,2 15,4 13,8 14,5 16,1 15,3

10,3 10,8 14,3 13,6 11,9 11,5 12,2

1,9 5,2 5,0 8,4 4,1 3,9 6,1

2,7 3,5 4,3 6,5 3,6 2,6 5,3

2,0 2,4 3,2 4,2 2,1 4,0 4,2

1,8 2,3 3,3 3,8 1,6 3,4 3,6

1,9 5,4 3,0 2,7 0,8 2,0 2,9

1,9 1,6 0,5 1,8 0,7 2,6 1,9

1,8 3,6 1,8 1,7 0,3 1,9

1,0 2,4 1,8 0,2 1,8

1,8 3,1 2,6 0,2 1,9

1,6 3,0 2,5 0,2 1,9

В області відмічається тенденція до зменшення застосування пестицидів. Пестициди застосовуються тільки після детального обстеження полів, встановлення доцільності проведення хімічних та біологічних обробок. У 2005 році на 1 га ріллі використано 0,44 кг пестицидів по препарату, в т.ч. гербіцидів 0,27 кг/га, інсектицидів 0,22 кг/га, фунгіцидів 0,05 кг/га, що майже в 6 разів менше порівняно з 1990 роком. Станом на 01.01.2006р. залишок заборонених і непридатних пестицидів по області становить 186,1 т. Досвід передових господарств свідчить, що підвищення загальної культури землеробства, родючості грунтів дозволяє виключити значну частину хімічних обробок, особливо зернових, гербіцидами, а також обробок цукрових буряків, картоплі, льону. Значно зменшується кількість витрат пестицидів за рахунок прикраєвих і локальних обробок, які у 2006 році проведено на площі 6,4 тис.га, та малооб’ємного оприскування на площі 42,5 тис.га. Згідно спільного рішення облдержадміністрації і обласної ради непридатні і заборонені пестициди підготовлені до захоронення на полігоні токсичних відходів ТзОВ “Оріана-Галев”. В області широко застосовується біологічний метод захисту рослин на закритому грунті. Так, в Богородчанському і Долинському тепличних господарствах для захисту огірків та помідорів використано біологічні препарати – фітосейлюс на площі 40 га, амблісейлус – 17 га, фітоверм – 20 га. 5.1.2 Лісове господарство Лісогосподарські підприємства є найбільшими землекористувачами області. Основний антропогенний вплив на лісові землі створюють лісозаготівельні роботи, які проводяться вказаними підприємствами. Рубки головного користування в гірських умовах вносять значні зміни в екологічний режим функціонування лісового середовища. Механічному впливу підлягають всі його складові, особливо поверхня грунту. Тому вся організація лісосічних робіт має бути направлена на максимальне зменшення негативної дії рубки на лісовий біоценоз. Важливим еколого-лісівничим показником наслідків рубок головного користування і трелювання деревини є пошкодження грунту. Якщо на непошкоджених лісоексплуатаційними процесами ділянках вирубок фізичні та інфільтраційні властивості грунту змінюються мало, то на пошкоджених місцях зростає його об’ємна маса і різко падає водопроникність, внаслідок чого формується поверхневий стік води і

1,8 3,1 3,1 0,2 1,8

33 розвиваються ерозійні процеси. Дослідження показують, що ступінь мінералізації залежить від способів рубок головного користування, способів трелювання, сезону розробки лісосік, внутрілісосічної організації робіт та ін. Встановлено, що суттєво відрізняються своїм впливом на грунтовий покрив тракторне та канатне трелювання деревини. Як правило, при першому площа і глибина пошкоджень майже в два рази більша, ніж при використанні канатних установок. Так, загальна площа пошкоджень при використанні тракторів складає біля 15 % , а канатних установок – близько 8 %. При використанні тракторів часто пошкоджується весь грунтовий профіль, особливо в місцях волоків, глибина яких іноді сягає 1,0-1,5 м. На них формується понад 80 % загального об’єму експлуатаційної ерозії. В залежності від ступеню насиченості лісосік волоками об’єм знесеного і переміщеного грунту на них коливається від 160 до 540 м3/га. Відмічено, що формування величини поверхневого стоку і розвитку ерозії грунту залежить від ступеню втрати ним інфільтраційної здатності. Це найбільш типове для тракторних волоків, а також місць поверхневих пошкоджень глибиною понад 1,5м. Виходячи з лісівничоекологічних умов, така технологія рубки лісосік повинна бути повністю заборонена. З метою мінімізації негативного впливу лісозаготівель на довкілля та створення передумов реального застосування сучасних природозберігаючих технологій і обладнання необхідно розробити принципи, методи і критерії оцінки впливу лісозаготівель, а також передбачити на державному рівні створення системи пільг для підприємств, які використовують природозберігаючі технології і системи машин та підприємств-виробників такої техніки. Також необхідно розробити методику щодо нарахування майнових стягнень за пошкодження земель лісового фонду, яке призвело до ерозії грунтів, зсувів, селей, руйнування берегів рік, за трелювання деревини руслами потоків.

5.2. Структура та стан земель 5.2.1. Структура земельних угідь Земельний фонд області складається із земель, що мають різноманітне функціональне використання. Загальна площа земель станом на 01.01.2006р. складає 1392,7 тис. га, із них сільськогосподарські угіддя –

34 633,46 тис.га (45,6 % території області), у тому числі: рілля – 379,1 тис.га, перелоги – 24,3 тис.га, багаторічні насадження – 16,3 тис.га, сіножаті – 82,1 тис.га, пасовища – 131,6 тис.га; лісів і інших лісовкритих площ – 636,1 тис. га. Дані щодо структури земельного фонду області наведені у таблиці 5.2.1. Таблиця 5.3. Структура земельного фонду Івано-Франківської області станом на 01.01.2007р. Типи земель та угідь Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні сільгоспнасадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2001 р. 1392,7 635,4 406,1 16,1 1,7 211,5 128,7 635,5 59,5 2,6

Площа земель та угідь за роками, тис. га 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 1392,7 1392,7 1392,7 1392,7 634,8 633,8 633,5 633,4 392,6 375,1 379,2 374,6 16,0 16,2 16,3 16,3 13,2 28,2 24,3 29,5 83,0 82,4 82,1 81,9 130,0 132,1 131,6 131,1 635,4 635,6 636,1 636,4 59,7 60,2 60,4 60,4 2,6 2,6 2,6 2,6

2006 р. 1392,7 633,6 375,1 16,3 29,5 81,8 131,6 636,2 60,3 2,6

22,4

22,5

22,3

23,8

23,6

23,4

23,7

23,6

Основними землекористувачами в області є 41 лісогосподарське підприємство, у користуванні яких перебуває 564,6 тис. га. – громадяни, у власності і користуванні яких знаходиться 427,1 тис. га, в тому числі 20,8 тис.га наданих для ведення 619 селянських (фермерських) господарств. – сільськогосподарські підприємства різної форми власності (всього – 410), у користуванні яких перебуває 96,9 тис.га. – організації, підприємства, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення займають 55,5 тис. га. – землі запасу та землі, не надані в постійне користування в межах населених пунктів (які не надані в тимчасове користування) займають 213,8 тис.га. Розподіл земель по функціональному призначенню та по землекористувачах наведений у таблицях.

Таблиця 5.4 - Розподіл земель по функціональному призначенню Номер

Сільськогосподарські

рядка

Громадяни

підприємтсва

всьоьгь

Лісогосподарські підприємтсва в т.ч. феремери

всього

Інші користувачі

в т.ч ліси та інші лісовкриті площі всього

в т.ч Чагар-

Адміністративні утворення

ники Кількість

А 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

площа

Кількість

площа

Кількість

площа

Кількість

площа

Богородчанський район Верховинський район Галицький район Городенківський район Долинський район Калуський район Коломийський район Косівський район Надвірнянський район Рогатинський район Рожнятівський район Снятинський район Тисменицький район Тлумацький район г Болехів г Івано-Франківськ г Калуш г Коломия г Яремча

11 2 39 39 10 33 62 13 7 34 11 39 52 47 5 9 5 2

1721,1964 17,7351 10923,5554 17659,9873 182,2264 3589,3584 17118,2024 164,5504 89,3075 11410,2947 1506,0715 10113,8963 10359,8624 10106,1408 396,2102 594,6604 159,2822 742,8400

55365 28116 57563 59932 45899 61158 89002 83767 49339 54226 58572 63322 85691 56278 35336 43100 26491 18070 16092

23484,3502 24937,2309 29163,1287 37279,8802 19987,7325 28468,7896 36246,5910 39715,6473 22470,0987 37047,7368 18905,4701 32829,6399 26419,7721 29943,6880 5575,1736 3732,4333 2055,0922 1546,0136 7307,5107

13 81 58 30 17 34 56 41 28 89 10 52 58 48 5

2975,1470 584,7064 1726,4115 3237,0482 1047,7500 1448,4610 865,8916 251,4135 413,0322 2425,2030 70,3800 3448,4618 1408,4102 932,1972 45,7086

5 3 2 1 8 4 2 2 10 2 4 2 3 2 5 6 1 1 3

29477,9687 79128,0235 11627,9820 5418,6002 91026,1500 18175,4675 23620,1170 43758,4258 76032,7677 14931,5739 90883,1454 3310,4411 20903,7987 11797,9300 18449,0691 461,4830 739,0000 6,2665 24868,3055

28786,8216 78174,7855 11529,2720 5304,9000 88797,9333 17818,8951 23419,4087 43758,4258 73917,1000 14637,8409 86781,2901 3303,8000 20671,9767 11630,3000 17572,1000 426,6600 730,0000

84,0500

24216,0127

5,0000

Івано-Франківська область

410

96855,3778

987282

427115,9794

619

20880,2222

564616,5156

551477,5224

237,4500

22236,34 20758,30 18895,02 11126,48 12573,31 13019,72 24756,10 6395,98 30355,79 15726,69 18910,63 10501,66 14536,56 15574,84 5569,84 3584,44 3500,13 1776,88 33489,18 283287,91

1,4000

2,2000

123,8000

2,0000 19,0000

Таблиця 5.5 - Розподіл землі по землекористувачах Номер

Сільськогосподарські

рядка

Громадяни

підприємтсва

всьоьгь

Лісогосподарські в т.ч. феремери

Інші користувачі

підприємтсва

Адміністративні утворення Кількість А 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Б Богородчанський район Верховинський район Галицький район Городенківський район Долинський район Калуський район Коломийський район Косівський район Надвірнянський район Рогатинський район Рожнятівський район Снятинський район Тисменицький район Тлумацький район г Болехів г Івано-Франківськ г Калуш г Коломия г Яремча

площа

Кількість

площа

Кількість

площа

Кількість

площа

11 2 39 39 10 33 62 13 7 34 11 39 52 47 5 9 5 2

1721,1964 17,7351 10923,5554 17659,9873 182,2264 3589,3584 17118,2024 164,5504 89,3075 11410,2947 1506,0715 10113,8963 10359,8624 10106,1408 396,2102 594,6604 159,2822 742,8400

55365 28116 57563 59932 45899 61158 89002 83767 49339 54226 58572 63322 85691 56278 35336 43100 26491 18070 16092

13 81 58 30 17 34 56 41 28 89 10 52 58 48 5

2975,1470 584,7064 1726,4115 3237,0482 1047,7500 1448,4610 865,8916 251,4135 413,0322 2425,2030 70,3800 3448,4618 1408,4102 932,1972 45,7086

5 3 2 1 8 4 2 2 10 2 4 2 3 2 5 6 1 1 3

29477,9687 79128,0235 11627,9820 5418,6002 91026,1500 18175,4675 23620,1170 43758,4258 76032,7677 14931,5739 90883,1454 3310,4411 20903,7987 11797,9300 18449,0691 461,4830 739,0000 6,2665 24868,3055

площа 9 22236,34 20758,30 18895,02 11126,48 12573,31 13019,72 24756,10 6395,98 30355,79 15726,69 18910,63 10501,66 14536,56 15574,84 5569,84 3584,44 3500,13 1776,88 33489,18

Івано-Франківська область

410

96855,3778

987282

427115,9794

619

20880,2222

564616,5156

283287,91

48 5.2.2. Деградація земель Наслідком високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища, є прогресуюча деградація і ерозія земель, зниження родючості грунтів, що створює загрозу екологічній безпеці області та сталому розвитку регіону. Орні землі в області складають 59,2 % в структурі сільськогосподарських угідь. Основним і найбільш негативним наслідком нераціонального сільськогосподарського землекористування є інтенсивний розвиток водноерозійних процесів. На території області процесами змиву охоплено 138,7 тис.га сільськогосподарських угідь, з них 98,4 тис. га ріллі. Розвиток ерозійних процесів і зниження родючості грунтів є наслідком розорювання земель на схилах більше 3-5, відсутності системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, переважання тракторного трелювання деревини на лісових землях, а також значного зменшення внесення добрив (у 3-5 раз) і вапнування грунтів при вирощування сільськогосподарських культур. Основним і найбільш негативним наслідком нераціонального сільськогосподарського землекористування є порушення природного балансу в структурі угідь, розміщення орних земель на крутих ерозійно-небезпечних схилах, що призвело до інтенсивного розвитку водно-ерозійних процесів. Еродованість земель в області за останні 30 років зросла в 1,7 раза. В області нараховується еродованих слабозмитих, середньозмитих та сильнозмитих орних грунтів на схилах 0-1 – 0.2 тис.га, 1-2 –1.4 тис.га, 2-3-9.8 тис.га, 3-537.5 тис.га, 5-7-32.6 тис.га, більше 7-16.9 тис.га. Середньо- і сильнозмита рілля в області займає 59.5 тис.га, що складає 15.2% із загальної площі ріллі. Внаслідок ерозії родючість ґрунтів значно знижується, що не дозволяє досягти того рівня урожайності культур, який забезпечується кліматичними ресурсами. Відтворити еродовані грунти природним шляхом практично неможливо, а штучне відновлення вимагає значних трудових і фінансових затрат. Господарське використання деградованих і малопродуктивних земель є екологічно небезпечним та економічно неефективним, тому такі землі підлягають консервації. З обробітку передбачається вилучити 29.5 тис.га еродованих малопродуктивних земель (див.таблицю).

49 Таблиця 5.6. - Площа малопродуктивних земель для вилучення з інтенсивного обробітку № п/п

Загальна вартість робіт, тис.грн 4

1 2

Богородчанський Верховинський

2026

2021

500

1021

Галицький

3771

3770

940

1890

Городенківський

3309

3308

825

1658

Долинський

820

205

410

Калуський

820 59 2666

2666

665

1336

Коломийський

3329

830

1669

Косівський

Надвірнянський

2164

2147

535

1077

Рогатинський

3033

3028

755

1518

Рожнятівський

526

130

266

Снятинський

1759

1754

435

884

Тисменицький

1554

385

784

Тлумацький

4216

1050

2116

Болехівська міська рада

291

151

29464

19430

7325

14780

Назва адміністративного району 2

По області

Обсяги робіт, га

В тому числі по роках 2003

2004

2005

В області прогресує процес втрати гумусу. Якщо у 1980 році середньозважений вміст гумусу в грунтах становив 2,7 %, у 1990р. – 2,4 %, то у 2002р. цей показник знизився до 2,1%. Освоєння територій і екстенсивний тип господарської діяльності без врахування екологічної придатності земель і ерозійного потенціалу території призвели до збільшення у структурі угідь питомої ваги орних земель. Це привело до посилення процесів водної ерозії, прогресуючого зниження родючості грунтів внаслідок зменшення в грунтах гумусу і поживних речовин, зростання кислотності. Процеси засолення і осолонцювання, ущільнення та підтоплення земель на території області не зафіксовано. Порушення земель внаслідок розробки родовищ корисних копалин відкритим (кар’єрним) способом спостерігається на площі 2776 га (164 кар’єри). Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації складає 1279 га. 5.3. Охорона земель 5.3.1 Практичні заходи

50 Враховуючи низьку забезпеченість земельними ресурсами (в середньому на одного жителя в області припадає 0,43 га сільськогосподарських угідь і 0,28га ріллі, що вдвічі менше ніж по Україні), проблема охорони та раціонального використання земельних ресурсів в області є надзвичайно актуальною. Ситуація, що склалася у сфері використання і охорони земельних ресурсів вимагає кардинального перегляду концепції землекористування із встановленням пріоритетності екологічних аспектів. Порушення у процесі освоєння території і господарської діяльності природного балансу у структурі угідь, недооцінка меліоративних функцій лісів, осушення перезволожених земель і боліт, спрямлення русел річок, відмова від традиційних методів ведення сільського і лісового господарства обумовили прогресуюче зростання факторів “екологічного ризику” і виникнення ряду екологічних проблем, із яких найважливішими в області на сьогоднішній день є наступні проблеми:  засмічення земель;  прогресуюча деградація і ерозія земель;  зниження родючості земель;  відсутність схем земелеустрою територій землеволодіння і землекористування;  порушення грунтів при лісокористуванні;  втрати земельних ресурсів внаслідок відведення земель для несільськогосподарських потреб;  самовільне індивідуальне будівництво в межах гірничих відводів родовищ корисних копалин;  винесення в натуру і закріплення на місцевості меж об’єктів природно-заповідного фонду;  стан меліорованих земель та меліоративних систем; Однією з найбільш актуальних проблем землекористування в області є проблема засмічення земель твердими побутовими відходами в межах населених пунктів, прибережних захисних смуг річок і водойм, придорожних смуг автомобільних та залізничних доріг, узлісь лісових масивів. Держуправлінням на нарадах ставились вимоги до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо виділення земельних ділянок під сміттєзвалища в усіх населених пунктах області, розробки схем санітарного очищення, ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, налагодження роздільного збирання твердих побутових відходів.

6. НАДРА На території Івано-Франківської області розвідано 25 видів різноманітних корисних копалин: паливно-енергетичної (нафта, газ, конденсат, буре вугілля, торф), гірничо-хімічної (сіль магнієва, сіль кам’яна, самородна сірка), агрохімічної (сіль калійна, фосфорити), гірничорудної (озокерит, родоніт, облицювальні матеріали), карбонатної сировини для цукрової промисловості та вапнування грунтів, сировини для виробництва будівельних матеріалів, прісних підземних і мінеральних вод. Державним балансом запасів корисних копалин обліковуються 236 родовищ, з них 121 – загальнодержавного значення. Крім того, в області налічується 8 родовищ калійної солі, 3 – сірки, 28 – мінеральних вод, які не включені в Державний баланс через те, що запаси по цих родовищах підраховані по низьких категоріях (С1 і С2,) а також 18 родовищ підземних прісних вод для водопостачання населення, 29 нерозвіданих родовищ будівельних матеріалів (цегельно-черепичної сировини, піщано-гравійної суміші, піску та ін.). Державним балансом запасів не враховано Ковалівське родовище бурого вугілля, Незвиське родовище фосфоритів, Черченські родовища мінеральних сульфідних вод і лікувальних грязей. Таким чином, станом на 01.01.2007 р. в ІваноФранківській області налічується 326 родовищ корисних копалин. 6.1.Стан та використання надр. Мінерально-сировинні ресурси. Найбільш важливими корисними копалинами в області є: нафта і газ, калійні солі, сировина для виробництва цементу, підземні прісні та мінеральні води, будівельні матеріали. Перспективними для освоєння є родовища кам’яної (кухонної) солі. 6.1.1. Нафта і газ Державним балансом запасів корисних копалин на території області обліковуються 36 родовищ нафти, газу та конденсату, серед яких виділяється 14 –нафтових, 9 – газових, 6 – нафтогазоконденсатних, 5 – газонафтових і 2 –газоконденсатних. З них: 34 розробляються (24 – в режимі промислової і 10 – дослідно-промислової експлуатації), 2 – Пилипівське газове і Янківське нафтове родовища- законсервовані . У 2006 році в області видобуто 481,2 тис.т нафти і 594,0 млн. м3 газу.

52 Основні об'єми видобутку здійснюють структурні підрозділи ВАТ "Укрнафта" – НГВУ "Долинанафтогаз", "Надвірнанафтогаз” та дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України”. Близько 3,0% нафти і 10,0 % газу із загальнообласних об'ємів видобувають дрібні місцеві підприємства (СП “Дельта”, ВАТ “Рожнятівнафта”, ЗАТ ВДО “Регіон”, ДП “Західукргеологія” НАК “Надра України”. Балансові запаси нафти (категорій А+В+С1) в області становлять 13,6% від загальнодержавних по Україні. Частка запасів газу в загальнодержавному балансі незначна– близько 3%. Більша частина родовищ нафти і газу в області перебуває в завершальній стадії розробки та характеризується ускладненими геологічними і технологічними умовами експлуатації. Так, по НГВУ "Долинанафтогаз" видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 86,7 %, по конденсату – на 74,2 %, по газу – на 73.2%. Залишкові запаси нафти на Долинському і Північно-Долинському родовищах, які забезпечують більше половини від загального видобутку по області, становлять, відповідно, 5,2 % і 3,7 % від початкових. По НГВУ "Надвірнанафтогаз" видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 44,7 % (а по родовищах, які експлуатуються найдовше, цей показник сягає 72-77 %), по конденсату – на 64%, по газу – на 61%. На Битків-Бабченському газовому родовищі, яке експлуатується ДК "Укргазвидобування" і дає дві третини від загальнообласного видобутку, залишкові запаси газу становлять близько 11,7 %. Для зменшення шкідливого впливу на довкілля експлуатаційних робіт на нафтогазових рдовищах у 2005 році надрокористувачами виконано ряд природоохоронних заходів, в т.ч.:  НГВУ “Надвірнанафтогаз” проведено ремонт і заміну 11.45 км нафто- і газопроводів; побудовано 4 і відремонтовано 2 резервуари для збору нафтогазової продукції, , рекультивовано земельні ділянки бурових майданчиків на площі 6,2 га. На природоохоронні заходи у 2006 році витрачено 3406,0 тис.грн. власних коштів;  НГВУ “Долинанафтогаз” проведено ремонт і заміну 12,3 км трубопроводів (10,4 км нафто- і газопроводів, 1,9 км водопроводів системи підтримки пластового тиску); демонтовано 1,6 км недіючих трубопроводів,., проведено рекультивацію 2 амбарівшламонакопичувачів та земельних ділянок бурових майданчиків на площі 6,5 га. На природо-охоронні заходи у 2006 році витрачено 3232 тис.грн. власних коштів;  Прикарпатським управлінням бурових робіт проведено рекультивацію 12,9га земель, порушених при бурінні свердловин; Кількість розвіданих запасів основних видів корисних копалин в основному забезпечує діяльність підприємств по видобутку і переробці мінеральної сировини, за винятком переробки нафти. Видобувні підприємства нафтогазового комплексу при сучасному рівні видобутку забезпечені розвіданими запасами на 20-40 років.

53 Таблиця 6.1. Мінерально-сировинна база Загальна кількість родовищ

Видобу

Родовища, що розробляються

-ток Одиниця виміру

Види корисних копалин 2005р

2006

2005р

2006

Балансові запаси станом на 01.01.2007р.

сирови ни в

А+В+С1

С2

2006р

Корисні копалини загальнодержавного значення 1. Нафта 2. Конденсат 3. Газ вільний 4. Газ розчинений 5. Буре вугілля 6. Калійні і магнієві солі 7. Кам’яні солі 8. Природні розсоли 9. Сірка самородна 10. Фосфорити 11.Озокерит 11. Сировина для виробництва цементу 12. Керамзитова сировина

1 13 2 2 7 1 2

– 1 – 2 – – –

тис. т. тис. т. млн. м3 млн. м3 млн. т. млн. т. тис.. т. тис.м3 млн. т. млн. т. т

млн. т. 3

481,2 6,1 376,0 218, – – – – – –

17085 2094 22072 13002 7,1 560,6 34873 667 33846 10,5 78314

4432 192 54 2261 – 252,6 – 1035 11948 – –

0,807

2356,87

47,7

–

млн. м

–

7846

–

13. Декоративно-облицювальні і виробні камені: гіпс пісковик родоніт 14. Торф 15. Менілітові сланці 16. Пиляний камінь

3 1 1 35 4 1

– 1 – 2 1 –

– 0,06 – 29,1 –

923 781,96 5277 3,7 6220

1845 – 419 168 1115,5 –

17. Прісні води ( водозабори )

11,1

275,8

–

18. Мінеральні води

0,052

4,9

–

19.Лікувальні грязі

тис. м3 тис. м3 т тис. т. тис. т. тис. м3 тис. м3/добу тис. м3/добу тис. м3

0,098

74,47

–

20. Цегельно-черепична сировина 21. Камінь будівельний 22. Пісок будівельний 23. Піщано-гравійні суміші 24.Вапняк для цукрової промисловості 25. Вапняк для виробництва вапна і хім. меліорації грунтів 26. Гіпс і ангідрит ( для будівельного гіпсу ) Всього:

93 13 10 23

29 6 7 2

31 6 7 2

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

0,869 0,197 0,195 0,105

143,54 48,05 32,52 25,9

– 13,3 –

тис. т.

79,7

5740,6

–

тис. т.

4,9

23491.5

5928

–

тис. т.

–

21080

23000

165

169

Кориснікопалини місцевого значення

321

54 Примітка. Станом на 01.01.2006 р. надрокористувачам області видано 151 спеціальних дозволів в т.ч.:  на експлуатацію родовищ– 79  на геологічне вивчення та дослідно-промислову експлуатацію в межах родовищ і пошукових площ – 72

№ п/п

Загальна кількість кар’єрів та розробок

164

Наявність документації гірничий земельний відвод відвод

ліцензії

Таблиця 6.2. Використання надр

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га

Рекультивовано в 2006 р., га

2772

1239

13.7

В зв'язку з тим, що основні нафтові і газові родовища вступили в завершальну стадію розробки, а за останні роки не відкрито жодного рівноцінного родовища, стабілізація нафто- і газовидобутку можлива тільки за рахунок збільшення обсягів розвідувального та експлуатаційного буріння, а також впровадження нових технологій нафто- і газовилучення (коефіцієнт нафтовилучення по родовищах області коливається від 0,08 до 0,34, в середньому 0,14-0,16). За минулі роки різко зменшилось фінансування геологорозвідувальних робіт за рахунок державного бюджету, в т.ч. обсяги пошуковорозвідувальних робіт на нафту і газ скоротились майже в 10 разів. Такий стан пошуків і розвідки на нафту і газ не дозволить в найближчій перспективі відкрити нові поклади вуглеводнів та збільшити іх видобуток, хоча перспективи в цьому напрямку є. За даними ДП “Західукргеологія” НАК №Надра україни” в даний час підготовлені під глибоке буріння 3 структури (Пигівська, Чемигівська, Кічерська) з прогнозними ресурсами нафти 6 млн.тонн, а також виявлено 25 перспективних структур із прогнозними ресурсами нафти 52 млн. тонн та 23 млрд. куб.м. газу. Зважаючи на важливість нарощення видобутку нафти і газу потрібно вирішити питання про включення витрат на буріння свердловин, а також облаштування нафтопромислів у собівартість видобутої сировини та спрямування рентної плати і частини відрахувань за спеціальне використання надр і геологорозвідувальні роботи на збільшення обсягів пошуковорозвідувальних робіт на нафту і газ. В Івано-Франківській області наявні всі основні ланки нафтогазопромислового виробництва: потужності для буріння свердловин (Івано-Франківське, Долинське і Надвірнянське управління бурових робіт, Калуська експедиція глибокого буріння), підприємства по видобутку (“Долинанафтогаз”, “Надвірнанафтогаз”, СП “Дельта”, ТзОВ “Рожнятівнафта” і ін.), переробці нафти і газу (нафтопереробний завод ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, Долинський газопереробний завод) та розгалужена мережа нафто- і газопроводів. Існуюча інфраструктура

55 нафтогазопромислового комплексу області та значні перспективи щодо виявлення нових родовищ створюють сприятливі умови для інвестування коштів у розвиток цієї галузі народного господарства. 6.1.2. Калійні солі Серед корисних копалин, що використовуються в якості гірничохімічної сировини, провідне місце в області займають родовища калійних солей. В Івано-Франківській області розташовані дві групи зближених родовищ: Калуш-Голинська (Калуш-Голинське, Домбровське, Пійло) і Марково-Розсільнянська (Марківське, Молодьківське, Дзвіняцьке, Старунське, Розсільнянське), та 5 відокремлених родовищ: Тура Велика, Тростянець, Кадобна, які стоять на державному балансі, а також Делятинське та Білі Ослави (Березівське), що балансом не обліковані. Детально розвідана лише Калуш-Голинська група, де ведеться видобуток калійних і магнієвих солей, запаси яких тут складають 450 млн. т. Практичний інтерес представляє також Марково-Росільнянська група родовищ із запасами категорії C1 + C2 – 457 млн. т. Всього сумарні виявлені запаси калійних і магнієвих солей в межах області складають 1091 млн. т, що складає 100 % загальних запасів по Україні. Важливим для області і України в цілому є питання ефективного використання унікального Калуш-Голинського родовища полімінеральних руд, на базі якого працював єдиний в Україні виробник калійних добрив – дочірнє підприємство “Калійний завод” ВАТ “Оріана” При відсутності державної політики в галузі виробництва і споживання калійних добрив, відповідного фінансування, калійне виробництво на ВАТ "Оріана" прийшло в занепад. Через незабезпечення технологічним обладнанням і паливно-мастильними матеріалами не ведеться розкриття і підготовка рудних запасів на Домбровському кар'єрі. Зупинено будівництво підземного рудника "Пійло", хвостосховища №3. Обладнання збагачувальних фабрик, яке експлуатувлось з 1967р, морально і фізично зношене, металоконструкції і більша частина будівельних конструкцій в аварійному стані. Значна частина обладнання порізана і здана в металолом. Не вирішуються питання екологічної безпеки пов'язані з шкідливим впливом на довкілля підземної та відкритої розробки калійних руд і їх переробки. В процесі експлуатації рудника "Ново-Голинь" (1966-1995рр.) утворилось 12 млн.куб.м підземних порожнин, над якими на земній поверхні розташовані житлові будинки, промислові об'єкти, інженерні комунікації. Після відробки запасів шахтне поле рудника ліквідовується шляхом заповнення гірничих виробок відходами виробництва і розсолами Домбровського кар'єру. Станом на 01.01.2007р. розсолами заповнено 8,4 млн куб.м підземних виробок. Метою ліквідації є максимальне збереження земної поверхні, будівель і споруд від деформацій, викликаних наявністю підземних порожнин. Через відсутність коштів ліквідація проводиться недопустимо повільно, що створює загрозу для об'єктів, розташованих над шахтними полями. У 2006 році загрозлива техногенно-екологічна ситуація, що створилась на хвостосховищі № 2, у порівнянні з 2005 роком значно погіршилась. Тут

56 внаслідок атмосферних опадів рівень розсолів перевищив проектний рівень, що створює реальну загрозу руйнування дамби хвостосховища з катастрофічними наслідками, які будуть значно важчими, ніж ті, які вже мали місце у 1983 році при прориві дамби на калійному заводі у м.Стебнику Львівської області. Впродовж останніх років держупраління неодноразово інформувало Мінприроди та Державну екологічну інспекцію щодо загрозливої екологічної ситуації в зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” - єдиного в Україні виробника калійних добрив. З 1999 року у матеріалах щодо стану екологічної ситуації в області до Національної доповіді держуправління постійно наголошує на тому, що в зоні виробничої діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” склалася кризова техногенно-екологічна ситуація, яка має тенденцію до стрімкого погіршення. З ініціативи держуправління за період 2003-2006р.р. техногенноекологічна ситуація, що склалася у зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, неодноразово розглядалась на засіданнях обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також на колегії облдержадміністрації. У січні 2004 року (протокол № 1 від 21.01.2004р.) та липні 2006 року (протокол № 4 від 05.07.2006р.) питання щодо екологічної ситуації в зоні діяльності ДП “Калійний завод” розглядалось на засіданнях Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На виконання доручення Президента України від 19.11.2001 №1-14/1577 у 2002 році Міністерством промислової політики розроблено та 10.06.2002 року затверджено "Програму розвитку виробництва калійних добрив в Україні на 2003-2007 роки". Програмою передбачені заходи щодо відновлення роботи дочірнього підприємства "Калійний завод" ВАТ "Оріана", реконструкції виробничих потужностей, розвитку сировинної бази та проведення природоохоронних робіт в зоні діяльності заводу. Впровадження програми, якою передбачені бюджетні асигнування ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана" в розмірі 55,2 млн.грн., дало б змогу поступово довести випуск добрив на цьому заводі до 280 тис.т в рік. Окремим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №485-р “Про затвердження плану заходів з ліквідації екологічних наслідків діяльності дочірнього підприємства “Калійний завод” ВАТ “Оріана” на 20032012 роки”, загальна вартість яких складає 33,8 млн.грн., обумовлено виділення заводу на вказані цілі 21,9 млн.грн. бюджетних коштів. Власні кошти підприємства на природоохоронні заходи за цей період передбачались в обсязі 11,9 млн.грн., починаючи з 2006 року. Однак, через неналежне фінансування природоохоронних заходів, а також заходів, передбачених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 485-р “Про затвердження плану заходів з ліквідації екологічних наслідків діяльності дочірнього підприємства “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, екологічна ситуація має стійку тенденцію до погіршення.

57 З метою поліпшення техногенно-екологічної ситуації, прогнозування небезпечних інженерно-геологічних та екологічних процесів в межах діяльності ДП "Калійний завод" та недопущення їх негативного впливу на промисловоміські агломерації і природне середовище необхідно здійснити наступні заходи: 1) прискорити ліквідацію рудника "Ново-Голинь", виконати рекультивацію відвалів солевміщуючих порід № 1 і № 4 на Домбровському кар'єрі та хвостосховищах № 1, № 2 у відповідності до “Плану заходів з ліквідації екологічних наслідків діяльності дочірнього підприємства “Калійний завод” ВАТ “Оріана” на 2003-2012 роки”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №485-р 2) розробити Комплексний проект природоохоронних заходів у зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”. 3) розробити технологію утилізації розсолів Домбровського кар’єру з річним притоком розсолів в кар’єр – 1,2 млн.м3. 4) відновити та розширити систему спостережень (моніторинг) за: - станом водоносного горизонту і розсолів в гірничих виробках ліквідованих рудників, а також на території прилеглих до них населених пунктів та промислових об'єктів. (буріння спостережних свердловин, гідрогеологічні дослідження); - зміною фізичних властивостей гірничих порід над відпрацьованими шахтними полями та насипних ґрунтів на дамбах хвостосховищ (геодезичні, геофізичні, геомеханічні) з метою прогнозування деформацій земної поверхні та прийняття необхідних інженерних та організаційних рішень по ліквідації виникаючих загроз чи їх мінімізації; 5) провести дослідження карстових процесів у районі північного борту Домбровського кар’єру 6) провести нарощення та укріплення укосів тіла захисної дамби шламонакопичувача. Кризову ситуацію, що склалась в зоні виробничої діяльності ДП “Калійний завод”, необхідно вирішувати на державному рівні. 6.1.3. Кам’яні солі Кухонна сіль виробляється на Долинському солевиварювальному комбінаті, який об'єднує два заводи – Долинський і Болехівський. Проведені геолого-розвідувальні роботи показали неперспективність розширення сировинної бази за рахунок природних розсолів. Альтернативним джерелом для виробництва кухонної солі можуть бути розвідані родовища кам'яної солі "Верхнє-Струтинське" і "Рошнято" із загальними запасами 350млн.т. Чистота солі (вміст NaCl ) складає близько 80 %. Нинішній дефіцит кухонної солі в області, як і в цілому по західному регіону України, перекривається за рахунок меленої кам'яної солі Артемівського (Донецька обл.) і Солотвинського (Закарпатська обл.)

58 солерудників та імпортних поставок з Білорусі. Ці солі менш якісні, ніж солі з родовищ області, тому що містять нерозчинні домішки і гіпс. Науково-дослідний інститут галургіі (м. Калуш) розробив інвестиційний проект "Кухонна сіль" на будівництво нового виробництва по випуску виварної солі в об'ємі 200-250 тис. т в рік на базі розвіданих в області родовищ солей методом підземного вилуговування водою через свердловини. 6.1.4. Сірка В межах Прикарпатського сірконосного басейну, який простягається неширокою смугою (10-20 км) в Передкарпатті з південного сходу на північний захід від румунського до польського кордону, відомо більше двадцяти родовищ і проявів самородної сірки, з них сім родовищ і один прояв виявлено на території області. Із семи родовищ Івано-Франківської області на двох (Загайпільському і Шевченківському) проведена детальна розвідка і запаси їх затверджені в таких кількостях: на Загайпільському – 17,3 млн. т; на Шевченківському – 14,7 млн. т. На Тлумацькому і Жуківському родовищах проведена попередня розвідка, а на Велико-Кам’янському – пошуково-оціночні роботи. Запаси їх затверджені Науковотехнічною радою ДГП "Західукргеологія" в кількості 18,4 млн. т.

В кінці 1980-х – початку 90-х років в області відкриті Любовецьке і Коломийське родовища із запасами і прогнозними ресурсами 15 млн. т та 7 млн. т сірки відповідно. Тут проведені тільки пошукові роботи. Загальні запаси сірки в області складають 32 % запасів Прикарпатського сірконосного басейну. На базі Загайпільського родовища в 1978 – 1981 роках працювала дослідна установка підземної виплавки сірки. За декілька років видобуто понад 5 тис. т цієї мінеральної сировини, доказана принципова можливість видобутку сірки з руд з малою проникністю. Проте низька культура виробництва, відхилення від проекту, організаційні прорахунки привели до припинення робіт і ліквідації дослідно-промислової установки через нерентабельність. Зарубіжний досвід показує, що застосування новітніх технологій може зробити рентабельним видобуток сірки на родовищах Прикарпаття. Однак, в сучасних умовах, коли сірка значно дешевше отримується попутно при видобутку природного газу, перспективи освоєння родовищ сірки в області малоймовірні і роботи на них у ближчі роки не плануються. 6.1.5. Сировина для виробництва будівельних матеріалів В області розвідано три родовища сировини для виробництва цементу, на базі яких працює Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат. Із 1964 року експлуатуються два родовища: Межигірсько-Дубівецьке

59 (мергелі) і Дубівецьке (вапняки). Видобуток цементної сировини у 2006 році становив 0,802 млн. т У зв'язку з тим, що значна частина залишкових запасів цих двох родовищ знаходиться під орними землями, які не можуть бути виділені під розробку, у 1982-1988 рр. розвідано Межигірсько-Маринопільське родовище із значними запа-сами цементної сировини (вапняків – 119278 тис. т, мергелів – 73424 тис. т). Родовище не експлуатується і є резервом для існуючого виробництва, а також може бути сировинною базою для нових потужностей по виробництву цементу. Забезпеченість запасами навіть при значному збільшенні об'ємів видобутку перевищує 100 років. Резервну сировинну базу для нарощування виробництва (МежигірськоМаринопільське родовище мергелів, яке не розробляється, із запасами в 192 млн.тонн) має єдиний виробник цементу в області – ВАТ “Івано-Франківськцемент”. Високоліквідна сировина – гіпс для виробництва цементу і будівельного гіпсу – імпортувалась ВАТ “Івано-Франківськцемент” з сусідньої Молдови. Щорічні об’єми складали близько 60 тис.тонн на суму 1,5 млн.грн. З метою забезпечення області власною сировиною проведені геолого-оціночні роботи на Межигірському родовищі гіпсів, яке розташоване неподалік від діючого гірничого цеху підприємства. За попередніми підрахунками запаси гіпсу оцінюються в 2 млн.тонн. З відкриттям родовища область буде повністю забезпечена гіпсом для виробництва цементу, будівельним і медичним гіпсами, гіпсовою крихтою. Вартість однієї тони видобутого гіпсу буде в десять разів меншою від імпортованого, а економічний ефект від введення в дію родовища оцінюється приблизно в 50 млн.грн. В області налічується 94 родовища цегельно-черепичної сировини, із них на державному балансі – 72 родовища (із яких експлуатується лише 20). Крім того, ведеться видобуток сировини з 9 родовищ, на яких розвідка не проводилась і запаси не оцінювались. Загальний видобуток сировини у 200 році становив 869 тис. м3 (для порівняння: у 1988р. –1102 тис. м3). Область має значні запаси керамзитової сировини (3 родовища), проте в останні роки виробництво цього ефективного наповнювача бетону припинено. Найбільші родовища будівельного каменю розташовані в Карпатах, в верхів'ях р.Бистриці–Надвірнянської. Тут розробляються 3 родовища, які дають більше 80% всього видобутку бутового каменю. Проте за останні роки і тут різко зменшились обсяги виробництва. Всього в 2006 році видобуто 113 тис. м3 будівельного каменю (у 1988 р. – 948 тис. м 3). В межах області є 10 родовищ піщано–гравійної суміші (ПГС) з розвіданими запасами, що знаходяться на державному балансі. Із них експлуатується лише 2 родовища. Всього у 2006 році видобуто 101 тис. м3 піщано–гравійної суміші. 6.2.Екзогенні та ендогенні геологічні процеси

60 Івано-Франківська область вирізняється серед інших областей України високою динамікою розвитку приповерхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовнішнім впливом природних (екзогенних) та антропогенних чинників. Неотектонічні рухи земної кори в межах області на сучасному етапі геологічного розвитку характеризуються висхідним напрямом з середньорічною швидкістю 1-1,5 мм/рік, що по геологічних мірках є доволі високим показником. Згідно схеми сейсмічного районування Івано-Франківська область входить в межі 4-5-бальної зони. Основним фактором прояву сейсмічності в області є наявність особливо активного осередку глибокофокусних землетрусів в межах масиву Вранча (Румунія), коливання від яких відчуваються на території Івано-Франківщини. Окрім того, в 1974-1976 роках шість відчутних землетрусів інтенсивністю 3-6 балів з неглибоким заляганням їх фокусів сталися в районі Долинських нафтопромислів. Оскільки за історичними даними землетруси в цьому районі не відмічались, можна зробити припущення, що вони пов'язані з нафтовидобуванням. На територіі області широкий розвиток мають наступні небезпечні геодинамічні процеси – зсуви, природний та техногенний карст, селі, водна ерозія, площинний змив та ін. Посилення проявів екзогенних геологічних процесів на протязі останніх років підвищило рівень екологічного ризику території, привело до руйнування житлових і промислових об'єктів, доріг, мостів та ліній електропередач. Зсувні процеси особливо широко розвинуті в передгірських і гірських районах (Снятинський, Верховинський, Косівський, Коломийський, Надвірнянський, Богородчанський, Калуський та Рожнятівський), де мають широке розповсюдження глинисті і піщано-глинисті відклади молас та карпатського фліша. По ураженності зсувними процесами різко вирізняються наступні ділянки: – басейн р. Річка в межах с.с. Буковець, Красноілля, Замагора, Чорна Річка, Перехресне (Верховинський район), де зсувними прцесами охоплено 40-60 % території. Катастрофічна активізація зсуву відбулась в с.Буковець 24 листопада 2002 року. Зсув охопив ділянку шириною 180-250м і довжиною 750м на глибину від 1-2м д 6-10м і мав загальну масу близько 1 млн.куб.м. Зсувом було пошкоджено 11 будинків; – в Коломийському районі на правобережжі р.Прут біля сс. Нижній та Верхній Вербіж, Грушів, Тростянка, Воскресинці, і, особливо, Княждвір, де активізація зсувних процесів створює загрозу ботанічному заказнику загальнодержавного значення "Княждвір" – одному з найбільших в Україні насаджень тису ягідного, внесеного до Червоної книги; – в Косівському районі особливої уваги заслуговує басейн р. Безулька біля с.Снідавка, де в її верхів'ях спостерігається активізація зсувів. – активізація зсувів спостерігається в межах Прут-Черемошського межиріччя, де Покутське передгіпське скульптурне підняття розчленоване

61 долинами рр. Рибниця, Лючка та Пістинька, на схилах яких сформувались великі за площею зсувонебезпечні осередки; – в верхів'ях басейну Прутець Чемегівський (Надвірнянський район). Враховуючи кризові умови, що склались в багатьох районах області у зв'язку з активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природоохоронні заходи по попередженню зсувів та організувати вивчення динаміки цих небезпечних екзогенних геологічних процесів, особливо в районах їх активізації Гірська частина області майже повністю входить в зону активного розвитку селевих процесів. Особливо селенебезпечні високогірні і середньогірні ділянки Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського Рожнятівського та Долинського районів. На протязі посушливого 2003 року утворення селевих потоків після грозових дощів спостерігалось рідко. Найбільш широко селеві процеси поширені на лівобережжі р. Чорний Черемош в басейнах потоків Погорілець, Дземброня, Бистрець та р. Пробійна (Верховинський район), у верхів'ях річок Рибниця, Пістинька (Косівський район) та в басейні р. Прут, особливо на території, підпорядкованій Яремчанській міській раді. Активізація селевих явищ на протязі останніх 10 років відмічається по лівих притоках р. Прут (рр. Жонка, Явірник, Женець), де селеві потоки руйнували дороги, мости, а селевими виносами неодноразово заносилось полотно залізниці Коломия-Рахів. В 1997-2000 роках спостерігались інтенсивні селеві потоки в басейні р. Прутець Чемегівський (потоки Рокитний, Левущик, Каратулець, Цапулець, Шекелювка, Хичка та Копчин). Зоною інтенсивного природного карсту являється широка смуга середнього Придністров'я в межах Галицького, Тисменицького, Тлумацького, Городенківського та Снятинського районів. Карст пов'язаний з розмивом і розчиненням сульфатних та карбонатних порід неогену. Розвиток відкритого та напівзакритого карсту веде до утворення характерних форм рельєфу у вигляді провалів та осідання земної поверхні у вигляді "лійок" діаметром від 3-5 м до 40-60 м у поперечнику. Це призводить до суттєвого зменшення придатної для обробітку площі найбільш родючих в області грунтів. Найбільша активізація карстових процесів зафіксована поблизу сіл Тишківці, Вікно, Чортовець, Олієво-Королівка Городенківського району та Озеряни, Жабокруки, Хотимир і Воронів Тлумацького району, де легкорозчинні гіпсові відклади неогену виходять на денну поверхню. Інтенсивність активізації карсту оцінюється в 1-2 % на рік, що виражається в утворенні нових та рості вже існуючих карстових форм рельєфу. Техногенний карст спостерігається в межах промислово-міської агломерації м.Калуша, розвиток якого спричинений розробкою покладів калійної солі. На протязі 1985-1995 рр. в межах відроблених шахтних полів

62 відмічалось інтенсивне утворення поверхневих карстових форм (провальні воронки, осідання земної поверхні), що спричинило до утворення озер на опущених ділянках в північній частині м. Калуша (Північне сильвінітове рудне поле) та в с. Хотінь (Хотіньське рудне поле). Осідання земної поверхні в м. Калуші призвело до руйнування житлових будинків, доріг, інженерних комунікацій в районі вулиць Вітовського, Глібова та ін. і завдало значних матеріальних збитків. В грудні 2001 р. велика провальна воронка діаметром до 25 м і глибиною 15-20 м утворилась в зоні Центрального каїнітового поля, на відселеній території. Великої шкоди довкіллю завдають процеси водної ерозії, що ведуть до розмиву берегів річок. Вказані процеси найбільш інтенсивно проявляються в передгірській частині області на рр. БистрицяСолотвинська, Бистриця-Надвірнянська, Лімниця, Свіча, Прут, Чорний Черемош та їх притоках. Загальна довжина зруйнованих боковою ерозією берегів по області складає близько 100 км. Найбільш інтенсивно процеси водної ерозії проявлені в Богородчанському, Долинському та Надвірнянському районах. 6.3. Підземні води 6.3.1. Підземні прісні води В області налічується 22 родовища прісних підземних вод, які занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України. Загальні затверджені запаси вод на цих родовищах складають 275,8 тис. м3/добу. На сьогоднішній день лише 3 із них експлуатуються. В той же час, 15 родовищ підземних прісних вод, які використовуються для централізованого водопостачання населення, експлуатуються без розвіданих запасів. За ресурсами прісних підземних вод Івано-Франківська область відноситься до малозабезпечених, причому поширені вони нерівномірно. Переважна кількість родовищ підземних вод приурочена до четвертинних алювіальних відкладів долин рр. Дністер, Прут, Бистриця та ін. Водпостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Забезпечення питною водою міст ІваноФранківська, Калуша, Коломиї, Долини, Надвірної, Болехова, Яремчі, населення яких становить третину від загальної чисельності по області, здійснюється, в основному, за рахунок вод змішаного типу (інфільтраційні водозабори). 6.3.2. Мінеральні води На території області виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 28ти із яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси по категорії С1. У 2006 році завершено розвідку та затверджено запаси в ДКЗ України по чотирьох родовищах мінеральних вод: “Діброва лісова”, “Роксолана”, “Кришталева опільська” (Рогатинський район). “Пістинньська джерельна” (Косівський район), а також по родовищу

63 Лімницьке-3 підземних прісних вод (м.Калуш) Води 32 мінеральних джерел області занесено до державного стандарту "Води мінеральні питні", із них 12 – лікувально-столових і 20 – природно-столових. Сульфідну воду, яка використовується на відомому бальнеологічному курорті в с.Черче Рогатинського району, внесено в галузевий стандарт України "Води мінеральні лікувальні". Станом на 01.01.2007 року на базі джерел мінеральних вод працювало 36 підприємств по розливу та реалізації лікувально–столової та природної столової води, а також курорт “Черче” на базі родовища сульфідних вод та лікувальних грязей. Використання мінеральних вод в області недостатнє, особливо, з лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу. 6.4. Стан та якість підземних вод За якісним складом (вміст катіонів і аніонів, мінералізація) серед підземних вод Івано-Франківської області, які використовуються для водопостачання, суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві води з міне-ралізацією 0,2-0,8 г/дм3. І лише на Городенківському родовищі підземні прісні води мають гідрокарбонатносульфатний кальцієво-натрієвий склад при загальній мінералізації 0,5-0,7 г/дм3. В Тлумацькому, Городенківському та Снятинському районах підземні води, що використовуються для господарсько-питного споживання, характеризуються підвищеною твердістю (9,7-15,0 мг-екв/дм3 при нормі 7 мг-екв/дм3). Мінеральні води поширені по всій території області. За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод: – води без специфічних компонентів і властивостей; – води із специфічними компонентами і властивостями: а) води типу "Нафтуся"(з вмістом активних органічних речовин); б) вуглекислі; в) сульфідні води; г) залізисті; д) содові; е) бальнеологічні йодо-бромні розсоли; – хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли; 1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах. Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу – 186 м3/добу; українського типу – 6985 м3/добу; казанського типу – 397 м3/добу; кашинського типу – 293 м3/добу; угличського типу – 26 м3/добу; каспійського типу – 242 м3/добу; хіловського типу – 10 м3/добу, миргородського типу – 606 м3/добу, мінського типу – 67 м3/добу.

64 2. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями: а) мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. В результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу «Нафтуся». Із них активно використовуються лише вода “Мізунська”, родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та "Гута" в с. Гута Богородчанського району.Ресурси мінеральних вод типу "Нафтуся" складають 3540 м3/добу; б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області,в межах Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Казбегі". Запаси мінеральних вуглекислих вод по п’яти проявам оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2; в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м 3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу; г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в кількості 120,0 м3/добу по категорії С2; д) мінеральні содові води виявлені в Верховинському Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2 ; е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов’язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ в передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання. (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду – в межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10мг/дм3 для йоду , глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовувтися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні. 3. Хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2. В Калуському районі в с.Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм 3 і вмістом Br – 319,6 мг/дм3 і J – 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок дебіт свердловини склав 690 м3/добу.

65 6.5. Заходи з охорони надр В галузі раціонального використання та охорони мінерально-сировинних ресурсів у 2005 році в області і здійснено ряд організаційних та практичних заходів. Станом на 01.01.2007р. в області нараховується 182 об’єкт надрокористування в т.ч.: - 165 родовищ корисних копалин; - 1 підземне сховище газу (Богородчанське ПСГ об’ємом 2200 млн куб.м); - 25 площ пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. Надрокористувачами області отримано спеціальні дозволи (ліцензії) на право користування надрами на 134 об’єкти, з них: - на експлуатацію родовищ (в т.ч.підземного сховища газу) – 79, із них нафтогазових родовищ – 33. - на геологічне вивчення (в т.ч. з дослідно-промисловою розробкою родовищ загальнодержавного значення та нафтогазових площ) – 60. Із них на нафтогазові площі – 23. У 2006 році держуправлінням розглянуто матеріали і надано погодження для отримання спеціальних дозволів на пошуки, розвідку та експлуатацію родовищ корисних копалин по 50 об’єктах. На виконання приписів державної екологічної інспекції оформлено матеріали на отримання спеціальних дозволів по 38 родовищах і площах, які направлено в Мінприроди України. По 16 родовищах господарська діяльність щодо видобутку корисних копалин рішеннями держекоінспекції тимчасово заборонена (зупинена) до моменту отримання суб’єктами надрокористування спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами та інших необхідних документів (гірничих відводів, дозволів на спецводокористування, на викиди в атмосферне повітря та ін.).

66 6.6. Основні екологічні проблеми, пов’язані з розробкою родовищ корисних копалин Екологічні проблеми, що виникли в області внаслідок експлуатації родовищ корисних копалин, пов’язані, в основному, з розробкою родовищ нафти і газу, калійної солі та з веденням видобувних робіт кар’єрним способом. Є також ряд екологічних проблем, які виникли внаслідок негативної дії на геологічне середовище екзогенних геологічних процесів (зсуви, карст, селі, водна ерозія та ін.). Найважливішими із них є: 1. Екологічна ситуація, що склалась на території виробничої діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” оцінюється як критична. За час експлуатаціїї калійного рудника “Ново-Голинь” (з 1996 р.) утворилось 12 млн. куб.м підземних порожнин на глибині від 70 до 300м . Роботи по ліквідації рудника, яка розпочата у 1996 році, проводиться шляхом заповнення підземних виробок

відходами

хімфабрики

та

висококонцентрованими

розсолами

Домбровського кар'єру. Об’єм заповнених гірничих виробок станом на 01.05.2007р. складає 8,4 млн.м3. Ліквідаційні роботи у зв'язку з недостатнім фінансуванням виконуються з відставанням від проектного графіка. До факторів, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища (переважно забруднення підземних та поверхневих вод солями), відносяться також створені активні джерела забруднення внаслідок складування на поверхні землі глинисто-солевих шламів (хвостів) хімфабрики та солевміщуючих глинисто-гіпсових розкривних порід Домбровського кар'єру, які займають значні площі. На хвостосховищі № 1, яке відпрацьоване і закрите, проведено технічну рекультивацію. Процес консолідації порід у хвостосховищі не завершився, під впливом атмосферних опадів на його поверхні інтенсивно розвиваються карстові процеси, які призвели до утворення просадок глибиною до 3-4м, лійок, понор на площі близько 3 га. Крізь тіло дамби просочуються

67 високомінералізовані розсоли, які забруднюють прилеглі території , поверхневі і підземні води. Хвостосховище № 2 – заповнене відходами близько до межі проектного об'єму. Будівництво нового хвостосховища № 3 призупинено за відсутністю коштів. Шламонакопичувач №1 заповнений розсолами з мінералізацією до 300г/дм3 вище проектної відмітки і розсоли переливають через дамбу, забруднюючи води в р.Кропивник, в руслі якого мінералізація води сягає 40г/дм3. Складування розкривних порід з Домбровського кар'єру проводилось на відвалах № 1 і № 4. Відвал № 4 площею 38 га рекультивовано на території 33,5 га, залишковий об’єм рекультивації – 4,5 га. Технічна рекультвація не закінчена, потреба в коштах для завершення робіт складає 1,5 млн. грн. Відвал № 1 – площа 49 га, рекультивація не проводиться, потреба в коштах для проведення робіт – 5,5 млн. грн. Вирішення надзвичайно гострої проблеми щодо негативного впливу відвалів на довкілля можливе лише за умови термінової і повної їх рекультивації. Залишається відкритим питання про ліквідацію Хотіньського шахтного поля, в контур якого входить 200 житлових будинків с.Хотінь 2. Проблема утилізації розсолів (вміст солей становить від 80-100 г/дм3 до 300 г/дм3), що утворюються внаслідок розчинення пластів калійних солей у Домбровському кар’єрі (до 1,2 млн.м3/рік) та в процесі переробки руди, є однією із найбільших екологічних проблем області У даний час розсоли використовуються для ліквідації підземних виробок рудника “Ново-Голинь”, які планується заповнити впродовж 3-4 наступних років. Після цього проблема утилізації розсолів стане проблемою № 1 з точки зору збереження природного середовища в нашому регіоні. Питання утилізації розсолів, що утворюються при розробці КалушГолиньського родовища калійної солі і які є джерелом засолення поверхневих водотоків та підземних водоносних горизонтів, необхідно вирішувати на державному рівні. При фінансових і технічних можливостях надрокористувача цю проблему вирішити не вдасться. ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, держуправління екоресурсів, облдержадміністрація неодноразово зверталось до Мінпромполітики, Мінприроди, РНБОУ, Кабінету Міністрів України з проханням про допомогу у вирішенні кризових екологічних проблем, що мають місце у зоні виробничої діяльності заводу. З метою вирішення накопичених кризових екологічних проблем в зоні виробничої діяльності ДП Калійний завод” ВАТ “Оріана” необхідно законодавчо надати “Програмі розвитку виробництва калійних добрив в Україні на 2003-2007 роки”, затвердженої колегією Мінпромполітики України 10 червня 2002 року, статусу державної програми, фінансування якої має здійснюватись з Державного бюджету України.

68 3. В районах старих нафтопромислів Кубаш, Майдан, Надєжда у Богородчанському районі внаслідок природного відновлення пластових тисків впродовж останніх років спостерігаються прояви самовиливу нафти і мінералізованих вод, а також викиди газу з ліквідованих свердловин, що створює небезпеку забруднення на прилеглих територіях грунтів, поверхневих вод, атмосферного повітря, що виникнення пожеж у прилеглих лісових масивах; 4. Враховуючи кризові умови, що склались в багатьох районах області у зв'язку з активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природоохоронні заходи по попередженню зсувів та організувати вивчення динаміки цих небезпечних екзогенних геологічних процесів (до районів активізації зсувів відносяться зони розташування міст Снятин, Косів, Верховина, ряду населених пунктів Верховинського, Надвірнянського та Косівського районів, м.Калуш). Для поліпшення використання і охорони надр необхідно: - вирішити проблему утилізаціїї розсолів, що утворюються при розробці Калуш- Голиньського родовища калійних солей та прискорити роботи по рекультивації відвалів Домбровського кар'єру і хвостосховищ , які є активними забруднювачами довкілля; (ДП “Калійний завод ВАТ “Оріана”) - створити в межах Калуськоі промислово-міської агломерації постійно діючий полігон по моніторингу навколишнього природного середовища. - здійснити природоохоронні заходи на старих нафтопромислах (Кубаш, Майдан, Надєжда, Ріпне) і прилеглих до них територіях в Богородчанському і Рожнятівському районах з метою ліквідації забруднення довкілля самовиливами нафти, мінералізованих вод і викидів газу із закинутих свердловин - нафтогазовидобувним підприємствам провести паспортизацію свердловин, що закінчили свою роботу (закриті), та ліквідувати іх; - провести гідроізоляцію амбарів і робочих майданчиків на свердловинах, що знаходяться в бурінні, щоб запобігти забрудненню грунтів, підземних та поверхневих вод буровими розчинами, стічними водами та хімреагентами; - провести рекультивацію кар'єрів на родовищах будівельних матеріалів, експлуатація яких завершилась; Стан мінерально-сировинних ресурсів області свідчить про те, що значна частина родовищ в даний час не експлуатується і не буде розроблятись в найближчі роки. З метою усунення можливих ускладнень в майбутньому необхідно заборонити будівництво на територіях із заляганням корисних копалин загальнодержавного значення та великих розвіданих родовищ місцевого значення. При складанні земельного кадастру дати відповідну оцінку цих земель. Нанести на топографічні карти (1:10000 – 1:50000) межі всіх родовищ з розвіданими запасами для використання цієї інформації

69 при погодженні будівництва промислових об'єктів, забудови населених пунктів, а також при приватизації та оцінці земель.

7. ВІДХОДИ Сучасний стан:

Поводження з відходами - одна з головніших екологічних проблем області, при цьому найбільш небезпечними є Калуський та Галицький райони. В області накопичено 50,5 млн. млн.т відходів (1,6% накопичених в Україні відходів), у т.ч.: 1-й клас небезпеки - 11 тис. т (гексахлорбензол, ТзОВ "Оріана-Галев") захоронено на спеціалізованому полігоні; 2-й клас небезпеки - 1 тис.т (відпрацьовані неорганічні кислоти ЗАТ “Лукор”, непридатні пестициди - 180 т); 3-й клас небезпеки - 37,9 тис. т (нафтошлами НГВУ "Долинанафтогаз"5 тис. т, палив солей ТОВ фірма "Барва" - 5 тис. т, гальваношлами 1608 т, у т.ч. ВАТ "Коломиясільмаш" - 1091 т, ВАТ "пресмаш" - 170 т); 4-й клас небезпеки – 49,4 млн.т. (зола, шлак, галіти, мул, ТПВ). Щороку утворюється: відходів 2-3 класів небезпеки - 15,5 тис.т, малонебезпечних (золи, шлаку) – 700 тис.т., твердих побутових відходів - 120 тис.т, тирси – 40 тис.куб.м, з яких захоронюється 600 тис.т. Промислові відходи накопичуються у 59 накопичувачах, які займають загальну площу 500 га. Дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів у 2006 р. отримали 250 підприємств, у т.ч. всі найбільші та 70 деревообробних. Основні проблеми поводження з промисловими відходами мають місце у ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” та Бурштинській ТЕС, на яких накопичено 98% відходів області:

відновлення роботи ДП „Калійний завод” ВАТ „Оріана” та рекультивація хвостосховищ ВАТ „Оріана”. Хвостосховище № 2 ВАТ „Оріана” площею 48 га та об’ємом 9,7 млн.куб.м, з яких 1,7 млн.куб.м – рідка фаза (розсоли), заповнене до проектної відмітки. Рівень рідкої фази стрімко зростає, в основному, за рахунок поповнення атмосферними опадами. Хвостосховище №2 за висновками галузевого інституту галургії визнано аварійним та вимагає негайних дій для попередження надзвичайних ситуацій (укріплення дамб) та виконання заходів щодо безпечного виведення його з експлуатації. Кошторисна вартість робіт з укріплення дамби та рекультивації хвостосховища, бюджетне фінансування яких передбачено розпорядженням

Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. №485-р з 2005 року, складає 8,0 млн. грн. У подальшому надзвичайна ситуація може виникнути у відпрацьованій дільниці Домбровського кар’єру ВАТ „Оріана”. В даний час у відробленій Південній його дільниці об’єм накопичених розсолів складає 5,2 млн. м³. Щорічно у кар'єрі внаслідок розчинення соляних покладів атмосферними опадами утворюється 1,2-1,4 млн. м³ розсолів. В даний час ці розсоли використовуються для заповнення порожнин рудника "Ново-Голинь". З 2007р. розсоли будуть акумулюватись в кар'єрі, з часом його заповнять і самопливом виливатимуться у водні об'єкти та проникати у підземний водоносний горизонт, чому сприяє розвиток у кар’єрі карстових процесів. Такий стан призведе до небезпечної ситуації, оскільки розсоли постійно будуть забруднювати річки Лімницю і Дністер. Для відновленя виробництва калійних добрив в Україні та вирішення накопичених екологічних проблем в зоні виробничої діяльності ДП Калійний завод” необхідно законодавчо надати “Програмі розвитку виробництва калійних добрив в Україні на 2003-2007 роки”, затвердженої колегією Мінпромполітики України 10 червня 2002 року, статусу державної програми, фінансування якої має здійснюватись з Державного бюджету України; вихід золошлакових відходів за 2006 рік становив 1077207т., в тому числі: золи - 861432т., шлаку - 215775т. Підприємствам будіндустрії відвантажено 115794т. золошлакових відходів, в т.ч. золи – 57896 т, (із них сухої золи - 18000т), шлаку 57898т. На власні потреби і нарощування дамб діючого золовідвалу №3 використано 90258т. золошлакових відходів, в тому числі на виробництво шлакового гравію використано 20478,2т. шлаку.Складування золових відходів здійснюється на діючому золовідвалі №3 площею 91га, який розміщений в районі населених пунктів с.Поплавники, с.Демешківці, с.Слобідка. Вільний об"єм золовідвалу з урахуванням нарощування дамб восьмого ярусу складає близько 3,5 млн.т, що забезпечить роботу електростанції тільки на три роки. На вимогу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківькій області розроблений проект нарощування дамб діючого золовідвалу з метою збільшення його потужності. Проектні роботи на стадії завершення. Не вирішується питання виділення землі для будівництва нового

71 золовідвалу №4. Складування шлаку здійснюється на шлаковідвалі №3, розташованому поряд із заводом шлакового гравію. Шлак практично в повному об"ємі використовується як на власні потреби електростанції (виробництво шлакового гравію, виробництво шлакоблоків, для нарощування дамб золовідвалу №3), так і відвантажується підприємствам будіндустрії.  у гірських районах (Косівському, Верховинському, м.Яремча) – утилізація тирси. Значна кількість тирси, накопиченої за попередні роки, розміщена на території ТОВ „Ворохтянська лісова компанія”, ТОВ „Верховинська лісова компанія”, СП „Крона”. В області діють понад 500 деревообробних підприємств, за розрахунковими даними в рік утворюється 40 тис.м3 тирси. З них найбільше у ТзОВ „Ворохтянська лісова компанія” – 1000 м3,, ТзОВ „Верховинська лісова компанія” – 1700 м3, СП „Лаванда” (м.Коломия) – 2 тис.м3, ПМП „Темп” (м.Болехів) – 1200 м3, ТзОВ „Інтер’єр” (сще Вигода) – 700 м3. На вимогу та за сприяння Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області у 2006 р. були вжиті наступні заходи проблеми у сфері поводження з відходами: - з полігону ТПВ для м.Івано-Франківська відведено на міські очисні споруди 46 тис.м3 фільтрату: - розроблений проект нарощування діючого золовідвалу Бурштинської ТЕС з метою збільшення його потужності; - на ВАТ „Івано-Франківськцемент” використовуються суміші тирси та нафтошламів в якості альтернативного палива, що дозволить вирішити питання утилізації накопичуваної раніше тирси та нафтошламів ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття”, НГВУ „Надвірнанафтогаз”, які раніше не використовувались через низький вміст нафтопродуктів; - на вимогу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області деревообробними підприємствами заключаються угоди про передачу тирси на утилізацію ВАТ „ІваноФранківськцемент”, ТзОВ „ЛК Інтерплит Надвірна”, СП „Кроно-Осмолода”. У 2006 р. на цих підприємствах утилізовано 4370,00 т тирси. Основні проблеми поводження з твердими побутовими відходами:  Органами місцевого самоврядування та комунальними підприємствами не розв”язано призводить до захоронення на полігонах ТПВ вторсировини. Держуправлінням охорорни навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів у 2006-2007 рр. видаються промисловим та комунальним підприємствам тільки після представлення ними заходів щодо впровадження роздільного збирання ТПВ. На вимогу Держуправління впроваджено роздільне збирання ТПВ та заключені угоди про передачу вторсировини заготівельним підприємствам ВАТ „Івано-Франківський арматурний завод”, ДКП „Електроавтотранс”, НГВУ „Долинанафтогаз”, Долинським УБР, Богородчанським УМГ, Надвірнянським МУЖКГ, Кутським ККП, Ковалівським ККП, Печеніжинським ККП та ін.

72 В області діють більше 20 ліцензованих підприємств із заготівлі вторсировини. Держуправлінням ОНПС прикладено багато зусиль на активізацію роботи цих підприємств, а також впровадження роздільного збирання у містах та селах області. На вимогу Держуправління екоресурсів угоди із заготівельними підприємствами заключені у Тисменицькому, Городенківському, Богородчанському, Коломийському районах. На протязі 2006 р. в області заготовлено та передано на утилізацію: макулатури - 6035 т, склобою – 605 т, ганчір’я – 150 т, полімерів, в т. ч. ПЕТ пляшки – 341 т. По відношенню до загальної кількості ресурно-цінних компонентів в утворених у 2004р. твердих побутових відходах це становить: макулатура – 16 %; склобій – 5,6 %; ганчір’я – 0,5 %; полімери – 14 %. Слід відмітити активну роботу підприємств ДК „Укрекокомресурси”, яка працює по всій області, ТзОВ „Вторма” та ТзОВ „Віза–Вторма” (м.Івано-Франківськ), МП „Еколог” (м. Калуш), що вже багато років працюють на цьому поприщі, а також новоутворені підприємства ТзОВ „Прикарпатекосервіс” м. Івано-Франківськ, ПП Мельник м.Калуш. ТзОВ „ДОК” та ВАТ „Автоливмаш” виготовляють та пропонують підприємствам преси для тюкування полімерних відходів, ПЕТФ-пляшки, макулатури та подрібнювачі ПЕТФ-пляшки. Інформацію про технічні характеристики пресів та подрібнювачів, їх вартість надають представники підприємств. Придбання обладнання для комунальних підприємств можливе за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Сьогодні в області склалася сприятлива ситуація щодо можливостей утилізації відходів: діє велика мережа заготівельних підприємств; існує попит практично на всі види вторинної сировини, деревинні відходи, зношені шини, відпрацьовані нафтопродукти, нафтошлами; придбання пресів для тюкування відходів можливе за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища.  залишається незадовільним стан полігонів ТПВ у м.Калуш, Надвірна, Бурштин, Косів, Рожнятів, Снятин, селищах Заболотів, Отинія. Стан полігонів органами влади не контролюються.  не фінансується будівництво нового полігону ТПВ для м.Надвірної, Яремчі, смт.Делятина;  у результаті відсутності контролю з боку місцевих органів влади та незадовільної роботи комунальних служб щодо санітарного очищення населених пунктів продовжує утворюватись значна кількість несанкціонованих сміттєзвалищ. Під час проведення акції “День довкілля -2006” в області було ліквідовано 1500 несанкціонованих звалищ. Територіальні відділи управління земельних ресурсів не слідкують за засміченням земель. Пріорітетні напрямки роботи у 2007 р.: Координація органів місцевого самоврядування щодо:

73  впровадження системи роздільного збирання корисних компонентів твердих побутових відходів (ТПВ) та їх утилізація, що дозволить зменшити кількість відходів, які захоронюються на полігонах ТПВ.  розроблення та виконання схем санітарного очищення населених пунктів;  впорядкування полігонів ТПВ;  укладення деревообробними підприємствами області угод про передачу тирси на утилізацію.

58 Таблиця 7.1. Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2006 р., т Назва відходів

Зберігалося на підприємства х на початок року

1 2 Відходи 1-3 класу небезпеки Всього 48852,908

Утворил ося на підприєм ствах за рік

Використа но (утилізован о) за рік

20542,59 7

Видалено за рік Всього

в тому числі

Розміщено (зберігаєть ся) на підприємст вах на кінець року

Знешкодж ено (знищено)

Захоронено в місцях організованог о складування

Направл ено в місця неорганіз ованого складува ння 8

9445,904

2326,753

2221,253

105,500

51163,429

11949.86 0.00

0,00 11949.86

Відходи 1 класу небезпеки Всього: Ртуть та її сполуки

11939.60 0.00

10,260 -

Ртутні лампи Осмоли

0,00 11939.60

10,260 -

Всього: Миш’як та його сполуки Нафтовідходи

1169,5 0.020

1537,1 -

931,457 -

1216,635 -

1137,885 -

78,3 -

1471,943 0.020

27,5

116,7

121,6

21,6

Нафтошлами Відпрацьовані розчинники Свинець та його сполуки Сурма та її сполуки Фарби, емалі та лаки Відпрацьовані каталізатори Непридатні для застосування ядохімікати та пестициди Відпрацьовані неорганічні кислоти Формальдегід Інші групи відходів

327,5 -

50,8 -

78,3 -

300 -

0,025

4.890 -

0.150 -

4.890 -

92.800

115,115

495,07

767,957

0,3

115,115

23 176,75

874,38

94,74

23 914,49

36400,808

1083,368

27,2

38591,746

1290.6

18995,23 7 -

0.10 4488,8 0.01

Всього: Відходи гальванічних виробництв Нікель та його сполуки Нафтовідходи Нафтошлами Відпрацьовані розчинники Фосфор та його сполуки Хром шестивалентний і його сполуки Фарби, емалі та лаки Відпрацьовані каталізатори Мідь та її сполуки Відпрацьовані неорганічні кислоти Формальдегід

Відходи 2 класу небезпеки

41,9 94,74 Відходи 3 класу небезпеки 15942,63 1110,118 -

1290.6

14,6 5850,6 -

12,3 49,9 -

2 12,5 -

0,9 -

. 2 11,6 -

0.10 4488,8 0.01

35.88

0.800

0.1 -

0.800

50,2

159,4

5,5

1,4

50,2

59 Інші групи відходів

330534,41

1761,6

907,5

484,7

330903,81

Примітка: Відходи 4-го класу небезпеки з форми статистичної звітності „1-небезпечні відходи” виключені.

Таблиця 7.2. Інвентаризація місць видалення відходів Кількість в т.ч. де Загальн Загальний Загальна Обсяги Направлен Загальна зареєстро власник а фактични фактична лімітів на о фактична ваних не площа, й об'єм, маса на розміщення фактично маса на місць визначе тис.м2 тис.м3 01.01.04 р, відходів на відходів на кінець видалення ний тис.т дозволених місце року, відходів місцях видалення тис.т видалення, протягом тис.т року 1 Всього по області З них по кожному регіону (району або місту обласного підпорядкування) м.Івано-Франківськ: 1.АТП-0928, полігон ТПВ, с.Рибне 2.ВАТ ’’Плай”, мулові карти Богородчанський р-н 3.ПП А.Гук, полігон ТПВ Галицький р-н 4.Бурштинська ТЕС, золовідвал №3 5.БуТЕС, шлаковідвал №3 6.КП “Житловик”, полігон ТПВ Долинський р-н 7.НГВУ ’’Долинанафтогаз’’, сховище нафтошламу 8.Долинський ККП, полігон ТПВ М.Болехів 9.ВАТ ’’Шкіряник’’,полігон виробничих відходів м.Калуш 10.ВАТ ’’Оріана’’, хвостосховище №2 11.ДП «Екос» ТОВ «ТВП», полігон ТТПВ 12.ТОВ «ОріанаГалев», полігон токс.відходів 13.ВАТ’’Оріана’’, відпрацьована ділянка кар’єру 14.Калуська ТЕЦ, золошлаковідвал 15.ЗАТ “Лукор”, шла монакопичувач 16.КП “Екосервіс”, полігон ТПВ М.Коломия

Кількіс ть місць, що не відповідають діючим нормат ивам

Кількість місць, де здійснюється екологічний моніторинг

2 28

3 -

4 5567,2

5 67378

6 47525,3

7 1825,6

8 784,55

9 47473,7

10 15

11 16

161 155

1396 1380

752 751

97,2 97

63 63

815 814

Відп.

2 Підзем.води

0,2

1,2

Відп.

Підзем.води

20,6 20,6

34 34

15,5 15,5

3,4 3,4

2 2

17,5 17,5

Відп.

Підзем.води

3063 2600

31860 29000

28579,1 27673

708,3 579,4

657 562,5

29184,5 28236,3

3 Не відп.

1 Підзем.води

438

3500

832,7

125,2

91,1

872,18

Не відп.

Відс.

350

72,6

3,7

3,4

Не відп.

Відс.

79 29

83,5 63,5

45,7 5,6

427,2 420

3,65 0,75

48,1 5,1

1 Відп.

1 Підзем.води

40,1

7,2

2,9

Не відп.

Відс.

1 Не відп.

1 Підзем.води

20 40

2,2 2,2

0,87 0,87

0,5 0,5

2,7 2,7

1922 460

11961 9300

17868,5 14530

547,5 430,512

38,9 -

17896,4 14530

38,7

28,693

22,9

51,6

51,5

11,087

11,9

Відп.

Поверхн.води, підземні води

200

1034,41

1034,4

Не відп.

Відс.

1065

2549

2216,8

Відп.

Відс.

70,9

6,37

0,6

0,3

6,7

Відп.

Підзем.води

Відп.

Підзем.води

140,4

1440

44,09

22,8

8,2

52,29

2 5 Не відп. Поверхн.води, підземні води Відп. Підзем.води

60 1 17.ВАТ’’Коломиясіль маш’’, сховище гальваношламів 18.КП’’Калина’’,полігон ТПВ Надвірнянський р-н 19.ВАТ’’Нафтохімік Прикарпаття’’,сховищ е нафтошламу 20.ВАТ’’Нафтохімік Прикарпаття’, сховище активного мулу 21.МУЖКГ полігон ТПВ 22. ТОВ “ЛК Інтерплит Надвірна”, звалище шліфувального пилу Рогатинський р-н 25.Рогатинський ККП, полігон ТПВ Тисменицький р-н 26.Тисменицьке УЖКГ, полігон ТПВ 27.Фірма’’Барва’’, солевідвал Тлумацький р-н 28.Тлумацький ККП, полігон ТПВ*

4 0,4

5 -

6 1,09

7 -

8 -

9 1,09

10 Не відп.

11 Підзем.води

140

1440

22,8

8,2

51,2

Відп.

Підзем.води

157,8 15,3

90 50

86,9 0,78

13,21 0,01

7,96 0,01

82,9 0,48

4 Відп.

2 Відс.

13,5

39,26

1,7

40,99

Відп.

Відс.

125

35,1

10,2

4,5

39,6

Не відп.

Підз.води

0,06

1,75

1,81

Не відп.

Відс.

35 35

40 40

92,2 92,2

0,8 0,8

0,7 0,7

93 93

38 10

70 -

30,6 5,5

4,1 2

2,6 1,7

33,4 7,3

2 Не відп.

2 Підзем.води

25,7

2,1

0,7

25,8

Не відп.

Підзем.води

5 5

25 25

9,1 9,1

1,56 1,56

10,66 10,66

1 Не відп.

Відс.

1 1 Не відп. Свердловини є, спост.не вед.

Таблиця 7.4.Зареєстровано відходів у області за 2006 р. Кількість зареєстрованих

Всього: (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1 класу небезпеки 2 класу небезпеки 3 класу небезпеки 4 класу небезпеки

з визначеними:

У тому числі: для яких визна чено

відходів

фізичними властивостями

хімічним складом

486

481

умови операцій зберігання, транспортування видалення 455

39 83 91 321

39 83 91 315

39 83 88 294

для яких визначено підприємства або виробництва по іх утилізаціі

для яких визначено місця видалення відходів

322

133

38 48 31 205

1 35 60 116

Таблиця 7.5.Утилізація відходів (перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів) Назва підприємства, адреса. Спеціалізація (види відходів, що Назва виробництва утилізуються) 1. ВАТ "Івано-Франківськцемент" Бій шиферу с. Ямниця Тисменицького району Піритні огарки Івано-Франківської області Зола суха Шлак гранульований

N n\n

Потужність, т\рік

68000,0 при умові випуску цементу 380000т/рік

Утилізовано відходів за звітний рік (т) 3965 6325 6534 80496

61 2. ВАТ „Шиноремонтний ремонт” с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області 3. Коломийський ветсанзавод Коломийський р-н, с.Годи-Добровідка Виробництво м’ясо-кісткового борошна 4. ВАТ «Фірма»Барва» Тисменицький р-н, С.Ямниця Термічне знешкодження 5. Бурштинська ТЕС Об’єднана дільниця будівельних матеріалів Галицький р-н, смт.Бурштин Виробництво шлакового гравію

Всього: Шини зношені Натошлаи Відходи м’ясопереробних виробництв, падіж худоби

Кубові залишки Паперова тара з-під хімреагентів Шлак

97320 510 650 2700 т/рік

3050

11,295 5,35 36890

62 8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1 Екологічна безпека області На території області функціонує 140 промислових об’єктів, на яких використовуються небезпечні хімічні речовини. Це хімічні підприємства, нафтопереробні, деревообробні, залізничні станції і склади, на яких концентрується продукція хімічних виробництв. Держуправлінням ОНПС організована видача дозволів на використання та зберігання отруйних речовин, внесених до переліку, затвердженого Постановою КМУ №440 від 25.06.95р. Із 2003 р. в області тривають роботи по ідентифікацій об’єктів підвищеної небезпеки. Реєстрацію об’єктів проводить територіальне управління Держнаглядохоронпраці. Станом на 1.01.07 р. свідоцтва про реєстрацію об’єктів підвищеної небезпеки отримали 59 підприємств області. Аварії техногенного походженння в 2006 році не зафіксовані. Екологічно небезпечні об”єкти, які становлять потенційну небезпеку транскордонного забруднення, на території області відсутні.

63 Таблиця 8.1. Перелік екологічно небезпечних об'єктів № з/п 1

Назва об'єкту 2 м.Івано-Франківськ КП „Івано-Франківськводоекотехпром” ВАТ „АТП-0928”

Вид діяльності 3

Відомча належність (форма власності) 4

Очистка звороних вод Експлуатація полігону ТПВ

Комунальна Колективна

Виробництво електроенергії

Мінпаливенерго

Видобуток нафти

НАК «Укрнафта»

Виробництво ДВП

Колективна

Виробництво калійних добрив

Колективна

Виробництво вініл-хлориду, етилену, пропілену, соди каустичної, рідкого хлору Виробництво магнію Експлуатація полігону токсичних відходів

Колективна

Галицький район Бурштинська теплова електрична станція Долинський район Долинське нафтогазовидобувне управління “Долинанафтогаз” ТзОВ „Уніплит” Калуський район ДП „Калійний завод” ВАТ „Оріана” ЗАТ „Карпатнафтохім” ЗАТ „Магній” ТзОВ „Оріана-Галев” Надвірняський район ТзОВ «ЛК Інтерплит Надвірна» ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” Надвірнянське нафтогазовидобувне управління «Надвірна-нафтогаз» Рожнятівський район Іноземне підприємство «Кроно-Осмолода» Тисменицький район ЗАТ „Завод ТОС “Барва” ВАТ „Івано-Франківськцемент” *

Виробництво ДСП Виробництво нафтопродуктів Видобуток нафти, газу Виробництво ДСП Виробництво хімічної продукції Виробництво цементу, азбесту

За даними Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки Івано-Франківської області.

Колективна Колективна Колективна Колективна НАК «Укрнафта» Спільне підприємство з іноземними інвестиціями Колективна Колективна

Примітки 5

8.1.1 Екологічна безпека оборонної діяльності Дотримання вимог природоохоронного законодавства у військах здійснюється в процесі виконання основних завдань, поставлених перед військами, і полягає у впровадженні комплексу заходів, що забезпечують раціональне використання, збереження і відтворення природних ресурсів, покращення і оздоровлення навколишнього природного середовища. Військові об’єкти, включаючи техніку, житлові військові містечка, мережі забезпечення і комунікації, є потенційними джерелами забруднення навколишнього природного середовища в місцях їх дислокації, тимчасового базування та розташування. Природа і склад відходів, скидів та викидів, що утворюються, методи їх ліквідації та знешкодження аналогічні для більшості військових частин, зокрема: – газоподібні токсичні речовини; – побутові та виробничі стічні води; – тверді відходи; – електромагнітні поля та іонізуючі випромінювання; – відпрацьовані паливно – мастильні матеріали. На території військової частини А-2989, яка розташована в с. Ценжів Тисменицького району організовано зберігання паливно – мастильних матеріалів та спецпалива. Водопостачання частини здійснюється з природного джерела, облік води , яка використовується для господарсько-питних потреб, не ведеться. Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, водокористування здійснюється самовільно. Відомчий лабораторний контроль за станом атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод не проводиться. Коломийська виправна колонія № 41 с. Товмачик Коломийського району Джерелом водопостачання виправної колонії є шахтний колодязь (для господарсько-побутових потреб) і р. Прут (для виробничих потреб). Первинний облік використання води не ведеться. Очисні споруди повної біологічної очистки (біофільтр – 100 м3/добу) і компактні установки в кількості 12 штук (потужністю 25 м3/добу) знаходяться в занедбаному стані, зокрема:  стінки первинного відстійника та переливні лотки розрушені;  компактні установки (12 штук) замулені, надлишковий мул відводиться нерегулярно, що є причиною вторинного забруднення зворотних вод;

65 Очисні споруди працюють неефективно. Зворотні води установи значно погіршують санітарний стан ріки по органічних і зависних речовинах. Лабораторний контроль за ефективністю роботи очисних споруд здійснюється лабораторією КП “Коломияводоканал” Долинська виправна колонія № 118 с. Тростянець Долинського району Водопостачання колонії здійснюється із підземних водоносних горизонтів. Облік використання води не ведеться, лабораторний контроль за якістю стічних вод відсутній. Скид зворотних вод здійснюється через фільтруючі колодязі на рельєф у лісовий масив. Система фільтруючих колодязів не працює. Для вжиття заходів прокурорського реагування матеріали перевірок по в/ч 1241 ВВ МВС м.Івано-Франківська та в/ч А-2989 с.Ченжів Тисменицького району направлено у військову прокуратуру Івано-Франківського гарнізону. Військові навчання на території Івано-Франківської області не проводяться. В прикордонній зоні суміжних держав (Румунія) екологічно-небезпечні об’єкти Міністерства оборони, які могли б спричинити забруднення відкритих водойм відсутні. Окрім встановлених порушень в водоохоронній діяльності, вищеназваними військовими частинами, які дислокуються на території області, не проводяться роботи по:  перевірці ефективності роботи пилоочисних пристроїв і відповідності їх проектним даним;  еколого – теплотехнічних випробуваннях котлів;  контролю викидів шкідливих речовин в атмосферу від транспортних засобів. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 р. № 1655 “Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі атмосферного повітря” військовими частинами не здійснюється робота по проведенню державного обліку викидів шкідливих речовин в атмосферу. Не розв”язаним питанням у військових частинах є також утилізація побутових відходів. При поводженні із ними виникають порушення природоохоронного законодавства, зокрема:  на території військових частин влаштовуються несанкціоновані сміттєзвалища із порушенням норм і правил екологічної безпеки;  проекти накопичувачів не розробляються;  відсутній облік відходів.

66 Оскільки при складанні переліків підприємств, яким необхідно отримати дозволи і ліміти на утворення та розміщення відходів у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 1218 від 03.08.98 р., органи місцевої влади не враховують військові частини області, жодна з них не має дозволу і ліміту на утворення та розміщення відходів.

67 Таблиця 8.2. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи

1 3 8

продукти біотехнології

пестициди

інші

формальдегід

ізоціанати

кисневовмісні розчинники

аміак

галогеновані вуглеводні

хрому

ароматичні вуглеводні

нікелю

інші

ванадію

ціаніди

свинцю

луги

ртуті

Органічні сполуки

кислоти

миш’яку

Неорганічні сполуки

кадмію

Разом видан о дозвол ів (шт.)

Таблиця 8.3Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами

№ з/п

1 -

Місце аварії, дата

Назва речовини, її кількість (т, м3)

Тип аварії: промислова, транспортна

Категорія аварії: об’єктова, місцева, регіональна

2 -

3 -

4 -

5 -

Площа або об’єм ураження (м2, м3)

6 -

Перевищення ГДК (разів) повітря

вода

земля

7 -

8 -

9 -

Під час поводження з небезпечними речовинами аварійні ситуації не виникали.

Наслідки забруднення

Збитки нанесені довкіллю (грн.)

10 -

11 -

70 8.1.2 Поводження з небезпечними хімічними речовинами Небезпечні хімічні речовини на території області зберігають та використовують 973 підприємств, у т.ч. 328 агроформувань та 620 фермерських господарств, які використовують пестициди та агрохімікати. Виробництво небезпечних хімічних речовин здійснюють ЗАТ „Лукор”, ЗАТ завод ТОС „Барва”, ТзОВ „Орісіл-Калуш”. Держуправлінням ОНПС у 2006 р. видано 21 дозволів на поводження з небезпечними хімічними речовинами (виробництво, зберігання, використання). Порушень дозвільних умов не виявлено. Аварійні ситуації під час поводження з небезпечними речовинами (виробництві, зберіганні, використанні, транспортуванні) не виникали. З області приділяється велика увага вивезенню з метою знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (186 т). На прохання Держуправління Мінприроди України включило ІваноФранківську область першочергово у загальнодержавний План заходів щодо вирішення цієї проблеми. Спеціалісти Держуправління провели повторну детальну інвентаризацію всіх непридатних пестицидів. Планується їх вивезення за межі області для знешкодження у ІІІ кварталі 2007 року: 8.2. Радіоекологічна безпека

В області відсутні об’єкти атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранової руди відсутні. Станом на 1.01.07 р. із 22 підприємств, діяльність із використання ДІВ яких підлягає ліцензуванню: отримали ліцензії 19 підприємств; не продовжений термін дії ліцензії одним підприємством (ТОВ „Будгаз”, м.Тисмениця); Порушень ліцензійних умов при здійсненні діяльності із використанням ДІВ не виявлено.

Джерела іонізуючого випромінювання, у т.ч. рентгенівські установки, використовують 93 медичних заклади. Вміст радіонуклідів у продуктах харчування, сільськогосподарській продукції, будівельних матеріалах, деревині контролює облСЕС. Всього протягом року проаналізовано 1500 проб. Перевищення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів виявлено у 4 пробах дикоростучих ягід, ввезених з Рівненської області. Моніторинг забруднення радіонуклідами грунтів і рослинної продукції здійснює лабораторія радіологічних досліджень обласного державного проектнотехнологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції. За

71 результатами радіологічних досліджень щільність забруднення сільськогосподарських угідь області цезієм-137 становить: до 1 Кі/км2 – 297,9 тис.га або 94,2%, від 1 до 5 Кі/км2 - 18,3 тис.га або 5,8%. Найбільшу площу забруднених земель – 11 тис.га – виявлено у Снятинському районі, у Городенківському районі - 2 тис.га, Верховинському – 2,8 тис.га. Порівнюючи результати обстежень з попередніми (1991 р.), ситуація покращилась: забруднених цезієм-137 зі щільністю 5-15 Кі/км2 грунтів не виявлено. У 1991 р. вони були виявлені на площі 933 га у Снятинському районі. Вміст радіонуклідів у грунтах значно знизився. Особливо це спостерігається на угіддях Верховинського району. Гама-фон на усіх контрольованих ділянках у межах природного.

9. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ Станом на 1 січня 2007 р. в області проживало 1388,9 тис. осіб, з них 591,3 тис. – у міських поселеннях, 797,6 тис. – у сільській місцевості. За 2006 р. кількість населення зменшилась на 4669 осіб, у тому числі у сільській місцевості – на 5382 особи. Водночас, кількість жителів міських поселень збільшилась на 713 осіб. Такі зміни відбулись, в основному, за рахунок природного скорочення, частка якого у загальному зменшенні за цей період склала 81,8%. Природне скорочення спостерігається у всіх районах, крім Івано-Франківської, Болехівської і Яремчанської міськрад та Верховинського району. Його рівень у 2006 р. порівняно з 2005 роком зріс із 2,2% до 2,7%, у сільській місцевості – із 4,0% до 4,9%. За 2006 р. в області народилось 14994 дитини, що майже на рівні 2005 р. Коефіцієнт народжуваності склав 10,8 особи на 1000 жителів. Спостерігається значна диференціація рівня народжуваності по міськрадах та районах: від 8,4% у Рогатинському до 15,0% у Верховинському районах. За 2006 р. в області померло 18814 осіб, що на 4,3% більше, ніж за 2005 р. Основними причинами смертності населення залишаються хвороби системи кровообігу (61,3%), новоутворення (12,2%), хвороби органів дихання (5,7%) та зовнішні причини (6,5%). Коефіцієнт смертності зріс із 12,9 осіб на 1000 жителів у 2005 році до 13,5 у 2006 році. Найвищий він у Рогатинському районі (21,9%), найнижчий – в Івано-Франківській міськраді (9,3%). Із загального числа померлих 194 особи (1,0%) становили діти віком до 1 року. Їх кількість у порівнянні з 2005 роком збільшилась на 27,6%. Коефіцієнт малюкової смертності склав 13,0 немовлят на 1000 народжених живими проти 10,3. Основними причинами їх смерті були окремі стани, що виникають у перинатальному періоді та вроджені вади розвитку, на які припало 72,2% випадків смертей дітей віком до 1 року. За 2006 р. в області одружилось 10163 пари, розлучилось – 4446. У порівнянні 2005 роком кількість шлюбів збільшилась на 10,4%, розлучень – на

73 3,4%. Коефіцієнт шлюбності зріс із 6,6% до 7,3%, розлучуваності – майже не змінився (3,2%). Міграційний рух населення області у 2006 р. характеризувався негативним сальдо (849 осіб). До інших областей України вибуло на 670 осіб, за межі України – на 179 осіб більше, ніж прибуло. Інтенсивність міграційного скорочення склала 0,6 особи на 1000 жителів. У 2006 році після зростання протягом семи років відмічено зменшення поширеності хвороб. За рік зареєстровано 1186,5 тис. випадків захворювань з діагнозом, встановленим вперше у житті (8545,0 випадків на 10 тис. осіб населення), що на 22,7 тис. або 1,9% менше, ніж у попередньому році. Зменшення числа зареєстрованих випадків захворювань з діагнозом, встановленим вперше у житті, спостерігалось майже по всіх класах хвороб. Проте, відмічено зростання числа захворювань на деякі інфекційні і паразитарні хвороби (на 2,6%), хвороби нервової системи (1,3%) та шкіри і підшкірної клітковини (4,1%). Проте, хворобливiсть населення продовжує зростати ( проти попереднього року вона зросла на 1% і становила 17971,1 випадка на 10 тис. населення), це свiдчить про те, що у структурi захворювань переважають хронiчнi хвороби, якi мають негативну динамiку. Поряд iз зменшенням захворюваностi в цiлому по областi у рядi районiв вона продовжує зростати. Так, у Богородчанському та Галицькому районах постiйне зростання захворюваностi спостерiгається протягом семи рокiв. У 2006 роцi пiсля зменшення захворюваностi у попередньому вiдмiчено її зростання у Болехівській міській раді (на 8,7%), у Верховинському (2,4%), Городенківському (2,2%), Долинському (4,1%) та Тисменицькому (4,2%) районах. Найвищий рівень захворюваності у 2006 році відмічено у Богородчанському (9984,1 випадки на 10 тис. осіб населення), Тлумацькому (9976,6) та Тисменицькому (9502,6) районах. Таблиця 9.1.– Чисельність населення області станом на. 01.01.2006р. Чисельність наявного населення на 01.01.2006р.

Чисельність постійного населення на 01.01.2007р.

1388947

1386221

Івано-Франківська

236146

233365

Болехівська

21197

21220

Калуська

67339

67452

Коломийська

61048

60537

Яремчанська

21577

20968

Область міські ради:

райони:

74 Богородчанський

68907

69047

Верховинський

29614

29697

Галицький

63495

63510

Городенківський

58344

58479

Долинський

70149

70182

Калуський

61674

61877

Коломийський

103697

103865

Косівський

88869

88711

Надвірнянський

112893

112889

Рогатинський

47605

47698

Рожнятівський

74275

74393

Снятинський

67322

67354

Тисменицький

83781

83882

Тлумацький

51015

51095

75 Таблиця 9.2. – Демографічні процеси та регіональні особливості природного руху населення

Чисельність наявного населення на 1.01.2005р., тис.осіб у тому числі у міських поселеннях у сільській місцевості Кількість населення у віці 16 років і старше, на 1.01.2004р., тис.осіб Кількість населення у віці 0-15 років Кількість народжених, осіб Народжуваність на 1000 жителів Кількість померлих, осіб Смертність на 1000 жителів Природний приріст на 1000 жителів Малюкова смертність на 1000 народжених

2005р. 1393,6

2006р. 1388,9

590,6 803,0

591,3 797,6

1111,7 283,4 14992 10,7 18031 12,9 –2,2 10,3

1115,7 275,2 14994 10,8 18814 13,5 –2,7 13,0

Таблиця 9.3. – Поширеність хвороб (на 10 тис. осіб населення) Класи хвороб Хвороби системи кровообігу Хвороби органів дихання Новоутворення Хвороби ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин Хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму

2005 740,9 3556,6 74,4

2006 730,1 3497,2 74,5

221,9

207,3

141,6

128,2

Таблиця 9.4. – Поширеність хвороб (на 10 тис. осіб населення) Всі захворювання в тому числі: Деякі інфекційні та паразитарні хвороби Новоутворення Хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин

2005 8680,9

2006 8545,0

308,4 74,4

317,4 74,5

141,6

128,2

424,2

420,1

76 Таблиця 9.5.– Хворобливість населення по міських радах та районах (на 10 тис.осіб населення)* Хворобливість 2000 2001

2002

2003

2004

2005

2006

По області

14208,3

14902,8

15914,8

16501,5

17290,7

17793,7

17971,1

Івано-Франківська Болехівська Яремчанська Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський* Коломийський * Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький

15475,2 12362,0 12341,6 14785,7 12023,7 13102,2 14411,0 11801,6 14676,6 13582,3 14632,6 10582,0 14412,6 13662,9 15547,5 15603,0 13615,8

16270,9 13836,4 13810,3 15972,1 12423,9 13536,3 15656,2 12515,3 15664,7 14313,6 15531,0 12583,5 14481,9 14893,8 15475,5 15831,7 15614,3

17682,5 15239,3 16768,2 16344,1 14130,5 15176,9 16912,8 14134,3 16667,7 15571,5 16223,9 13549,6 15060,7 15465,5 16241,6 15708,8 15899,3

18624,7 15659,0 16585,1 16986,4 13779,9 15632,4 17387,9 15049,7 17063,9 16006,0 16793,9 14171,1 16282,3 16157,2 17208,2 15950,0 15783,2

19537,6 16104,2 17090,4 18129,0 14789,3 16404,6 17471,9 16034,7 17621,8 16711,9 16983,4 16000,0 17829,1 16404,4 17241,7 17061,6 16367,8

19574,1 15300,0 18731,1 18738,7 15621,9 16897,0 18199,5 15985,8 18824,3 16998,6 17284,8 16568,0 18824,3 17338,4 18016,5 16768,3 18142,3

19175,4 16260,3 17345,3 19263,3 16115,3 17881,4 18562,8 17270,0 18554,8 17526,8 17063,6 16396,9 18899,7 17555,4 18419,4 17466,3 18161,3

Таблиця 9.6. – Захворюваність населення по міських радах та районах (на 10 тис.осіб населення)*

По області Івано-Франківська Болехівська Яремчанська Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський * Коломийський * Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький

Захворюваність 2000 2001 7353,3 7622,6 7946,3 7994,0 6464,0 7461,8 5791,4 6436,3 8165,4 8896,5 5977,8 5995,0 6285,1 6492,3 6723,6 7202,2 5301,7 5986,7 8351,2 8427,4 7186,1 7166,0 7297,3 8093,6 5629,9 6206,5 7360,6 7054,7 7762,4 8220,3 7523,9 7439,0 9362,6 9162,1 8018,1 9070,9

2002 8125,9 8387,8 7681,3 7730,0 9325,6 6864,5 7628,5 7755,5 7145,5 8703,9 8063,6 8262,5 6627,3 7156,1 8466,3 8028,2 9120,1 9545,7

*Дані наведені в цілому по міськраді та району

2003 8135,4 8868,3 7991,5 8296,6 9470,1 6446,5 7647,8 7735,7 7885,2 8084,0 7920,1 7757,1 6804,4 7695,8 8644,5 8076,9 8807,8 8505,9

2004 8617,1 9477,5 8166,0 8127,8 9808,9 6749,2 8176,4 7800,7 8138,5 8627,8 8206,3 8596,4 7952,1 8257,0 8744,4 8248,9 9567,7 8666,7

2005 8680,9 8997,4 7629,7 8956,9 9877,5 6900,0 8390,2 8026,4 7656,0 9343,2 8380,1 8398,2 7813,2 8582,7 9055,3 8563,9 9116,3 10189,4

2006 8545,0 8686,4 8292,0 7506,8 9984,1 7063,3 8579,2 8203,6 7972,7 8889,8 8310,6 8006,1 7322,8 8152,3 9074,0 8579,4 9502,6 9976,6

77 10. РОСЛИННИЙ СВІТ 10.1. Характеристика рослинного світу області Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори Івано-Франківщини зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Панівним типом рослинності області в минулому були ліси. На даний час вони займають 44,3 % території області, розташовані переважно у гірській її частині. В рівнинній частині області та в передгір’ї (до 500 м н.р.м.) переважають дубові та дубово-грабові ліси з участю бука і явора. Нижній гірській пояс Карпат (400-700 м н.р.м.) представлений буковими, смереково-ялицево-буковими лісами, у трав’яному покриві яких переважають середньоєвропейські неморальні види. У верхньому гірському лісовому поясі (700-1600 м н.р.м.) поширені шпилькові ліси, переважно ялинові, та післялісові луки (білоусникові, щучникові, кострицеві). З трав’янистих рослин в лісах переважають бореальні види (кислиця звичайна, чорниця, брусниця, зелені мохи), монтанні (підбільник альпійський, сольданелла угорська, куничник волохатий та інші). В Горганах зрідка зустрічаються ліси з участю реліктового виду – сосни кедрової європейської, занесеної до Червоної книги України. Субальпійській пояс представлений заростями з гірської сосни (жерепа), вільхи зеленої, ялівця сибірського, білоусниковими полонинами, чорничниками, брусничниками. Іноді трапляються щучникові та кострицеві луки. Часто, особливо в Горганах, зустрічаються кам’янисті розсипи.

Альпійський пояс (вище 1800 м н.р.м.) виражений тільки на Чорногорі. Тут переважають альпійські луки, багаті на ендемічні та рідкісні види рослин. Трав’яна рослинність на території області представлена переважно луками – заплавними, післялісовими та високогірними (полонинами), є невелика кількість боліт. В рівнинній частині залишились невеликі осередки лучно-степової рослинності з пануванням кількох видів ковили, сеслерії Хефлера, вівсюнцю пустельного, переважно в місцях, непридатних для землеробства, і на крутих схилах. На території Івано-Франківщини розташовані дві широтні рослинні зони – лісова та лісостепова, яким відповідають європейська широколистяно-лісова та європейсько-сибірська лісостепова геоботанічні області. В межах першої виділяють Центральноєвропейську провінцію із Східнокарпатською гірською підпровінцією, представлену кількома геоботанічними округами – СамбірськоІвано-Франківським (Передкарпаття), Карпатським (Нижній гірський пояс), Гірсько-Карпатським (Верхній гірський пояс) та Свидовецько-ПокутськоМармароським (Чивчини), і Східноєвропейську провінцію із Західноукраїнською підпровінцією – Кременецько-Хотинський округ, що охоплює Опілля та частину Прут-Дністровського межиріччя. Лісостепова область представлена Західно-

78 Подільським (Тернопільським) округом Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції, що розташований на частині Придністровського Покуття. Флора Івано-Франківщини налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 30 % судинних рослин України. В гірських районах зростають бореальні та неморальні види рослин, тобто характерні для північних та європейських широколистяних лісів, у високогір’ї переважають європейські та євроазійські гірські або монтанні, альпійські види. Цінними є арктоальпійські види з розірваним ареалом, що зустрічаються в арктичній зоні та високогір’ї, наприклад, плаун-баранець, водянка чорна, верба трав’яниста, наскельниця лежача тощо. У рівнинній частині області зустрічаються як лісові, так і лучно - степові види рослин. Рослинність лучно-степових ділянок належить до центральноєвропейського типу, але в її складі є й компоненти східноєвропейських степів (ковили, типчак), а також причорноморські і сибірські види (волошка Маршалла, перстач пісковий, вівсюнці Шелла та пустельний). Особливої специфіки рослинному покриву області надають два яскраво виражені центри ендемізму та реліктовості, що розміщені в Карпатах та в Західному Поділлі. В гірській частині зростає понад 70 видів загальнокарпатських, південно-східнокарпатських та східно-карпатських ендеміків, тобто видів, ареал яких обмежується тільки Карпатами або їх частиною – котячі лапки карпатські, королиця круглолиста, дзвоники карпатські та мінливі, астрагал Крайни, очиток карпатський. В рівнинних районах зустрічається цілий ряд подільських ендеміків, таких як волошка тернопільська, чебрець подільський, рутвиця гачкувата, шиверекія подільська. Флора області дуже багата на реліктові види, тобто залишки рослинного світу давніх часів. Серед третинних реліктів – тис ягідний, листовик сколопендровий, лунарія оживаюча, береза темна, відкасник татарниколистий. Серед реліктів льодовикового періоду – верба трав’яниста, верба сітчаста, ліннея північна, анемона нарцисоцвіта, змієголовник австрійський, фіалка Джоя. Майже третина природної флори Івано-Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. Мабуть, вже зникли на території області анакамптис пірамідальний, армерія покутська, нігритела чорна. Надзвичайно рідкісними є айстра альпійська, білотка альпійська або едельвейс, водяний горіх плаваючий, дріада восьмипелюсткова, ліннея північна, фіалка Джоя, сальвінія плаваюча. Внаслідок анторопогенного впливу на природне середовище, заготівлі лікарської сировини, збору декоративних рослин звужуються ареали й інших видів. Багато видів рослин – тирличі, родіола рожева, ранньовесняні ефемероїди,

79 орхідні, - потрапили в Червону книгу саме через нерегламентований надмірний збір та заготівлю. Лісові ресурси. Динаміка лісового фонду Івано-Франківської області

Землі лісового фонду Івано-Франківщини займають 635,8 тис. га, або 45,6 % від загальної площі області, в т.ч.вкриті лісовою рослинністю землі – 554,67 тис га. Запаси стовбурної деревини досягли 149,7 млн. кубічних метрів (при 1,7 млрд. куб. м. в цілому по Україні). Приріст на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель становить 4,4 куб. м. (при 3,7 м3 в середньому по Україні), з них щорічно заготовляється тільки 1,24 куб.м., або 28,2 %. Щорічна розрахункова лісосіка головного користування в області складає 385,8 тисяч кубометрів, або 0,26 відсотка від загального запасу стовбурної деревини. Основні користувачі земель лісового фонду Івано-Франківської області : - 15 держлісгоспів обласного управління лісового господарства, які мають у користуванні 457,1 тис.га лісів; - 6 спеціалізованих агролісгоспів та одне агролісництво обласного комунального підприємства “Івано-Франківськоблагроліс” – 73,5 тис.га; - Карпатський національний природний парк – 38,6 тис.га; - Національний природний парк “Гуцульщина” – 7,6 тис.га; - Національний природний парк “Галицький” – 11,8 га; - Природний заповідник “Горгани” – 5,3 тис.га; - Завійський військовий лісгосп Івано-Франківського ЛПК МО України – 8,0 тис.га; - Сивульський лісгосп ДОВК “Синьогора” – 10,9 тис.га; - Приватне підприємство “Спеціалізоване лісомисливське науководослідне природно-заповідне господарство “Чорний ліс” – 8,5 тис.га; - дослідне лісництво УкрНДІгірліс – 0,6 тис.га; - Сільські ради та окремі агроформування – 4,1 тис.га. На Івано-Франківщині за останні роки завдяки спільним зусиллям обласної державної адміністрації, обласної ради, природоохоронних та правоохоронних органів намітилася стійка тенденція до покращення якості лісокористування: - збільшено площу лісів І групи порівняно з 1996 роком з 262,4 тис. га до 331,4 тис.га (52,7% від загальної площі лісів області), 133,6 тис. га лісів віднесено до природно-заповідного фонду, 44,2 тис.га лісів ІІ групи мають статус особливо захисних і виключені з розрахунку головного користування. Таким чином, у 67% лісів області рубки головного користування заборонені згідно їх статусу і не проводяться; - розрахункова лісосіка головного користування зменшилась із 556,2 тис. куб.м у 1996 році до 372,3 тис. куб.м у 2006 році, або на 183,9 тис. куб.м (33,1%); - лісовідновлення у 2006 році проведено на площі 2,9 тис.га, питома вага природного поновлення лісів за останні 5 років зросла з 8 до 39,3 %;

- поліпшився породний склад лісів області. Площа дубових лісів зросла на 17.0 тис. га (з 7% до 11%), букових лісів – на 30.0 тис.га (з 14 до 22% ) на виконання вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” для попередження виникнення руйнівних ерозійних процесів заборонено проводити суцільні рубки на крутих схилах, введено обмеження по площі для суцільних зрубів до 5 га в лісах другої групи і до 3 га в лісах першої групи; - розпорядженнями облдержадміністрації заборонено вивіз круглих лісоматеріалів за межі області та схвалено проект Концепції ефективного використання лісових ресурсів Карпатського регіону; - рішенням Івано-Франківської обласної ради від 24.05.2002р. №46620/2001 затверджено “Програму розвитку лісового і мисливського господарства Івано-Франківської області на 2001-2015рр.”; щороку проводяться колегії облдержадміністрації, інших контролюючи органів з питань охорони, збереження та раціонального використання лісів. За породним складом в лісах області переважають шпилькові лісоутворюючі породи: ялина європейська 52% та ялиця біла - 5%; із листяних лісоутворюючих порід найбільша частка припадає на бук лісовий (22%) і дуб звичайний (11%). Сучасний стан лісів області значною мірою обумовлений минулою їх багаторічною експлуатацією. Головним наслідком попереднього нераціонального ведення лісового господарства області є глибока зміна вікової структури лісів, що привела до значного їх омолодження і послаблення їхніх водоохоронних, водорегулюючих та грунтозахисних функцій. На великих площах корінні мішані деревостани замінені монокультурами ялини. Почастішали стихійні явища (вітровали, інвазії шкідників і грибні епіфітотії) у шпилькових монокультурах. У 70-80-х роках після ліквідації розриву між лісокористуванням і лісовідновленням показники стану лісового фонду області тривалий час характеризувались позитивними змінами. З 1956 по 1983 рік загальна площа лісового фонду зросла з 567,7 до 635,5 тис. га (на 67,8 тис. га або на 11,9 %). На кінець 1988 року загальна площа земель лісового фонду досягла 626 тис. га, а площа вкритих лісом земель складала 90,6%. Загальний запас стовбурної деревини становив 131,8 млн.м3, середній запас на одному гектарі вкритих лісом земель – 231,3 м3 . За цей же період проходив процес оптимізації вікової структури деревостанів. Так, у 1978 році молодняки І, ІІ класу віку становили 48,7 % вкритої лісом площі, середньовікові насадження – 33,2 %, пристигаючі – 10,5 %, стиглі та перестійні – 7,7 %. У 1988 році молодняки становили 42,8 %, середньовікові насадження – 38,1 %, пристигаючі – 10,9 %, стиглі та перестійні – 8,2 % вкритої лісом площі.

81 За період з 1978 по 2005 роки загальна площа земель лісового фонду області збільшилась на 2,6 тис. га (0,5 %). За цей же період загальна площа вкритих лісом земель зросла на 12,6 тис. га (2,3 %). Площа вкритих лісом земель у 1978 році становила 89,2 % від загальної площі лісів, у 2005 році – 89,6 %. У 1996 році ліси державного значення були представлені на 55 % природними деревостанами, на 45 % - штучними. В порівнянні з 1956 роком питома вага штучних насаджень збільшилась майже вдвічі (з 23,9 % до 45 %). За цей період площа шпилькових деревостанів знизилась з 73,1 до 64,0 %, площа твердолистяних зросла з 25,5 до 34,3 %, площа м’яколистяних зросла з 1,4 до 1,8 %. У 1956 році загальний запас деревини у лісах державного значення складав 79,9 млн. куб.м, в тому числі шпилькових деревостанів 67,6 млн. куб.м, твердолистяних – 12,3 млн. куб.м. Найбільших запасів ці ліси досягли у 1979 році (102,2 млн. куб.м). За 13 років (з 1983 по 1996) запаси лісів державного значення області знизились на 5,4 млн. куб.м або на 5,4 %. На 1996 рік шпилькові насадження мали запас 66,9 млн. куб.м, твердолистяні – 27,2 млн. куб.м, м’яколистяні – 1,0 млн. куб.м: разом 95,1 млн. куб.м. Таким чином, за 40 років запаси шпилькових деревостанів залишились практично без змін, твердолистяних – зросли з 12,3 до 27,2 млн. куб.м (на 121 %). Якщо у 1956 році шпилькові ліси державного значення області були представлені на 43,9 % молодняками, на 15,4 % - середньовіковими, на 17,0 % - пристигаючими, на 23,7 % - стиглими деревостанами, то на кінець 1996 року питома вага молодняків зросла до 53,0 % (на 9,1 %), середньовікових насаджень – до 27,5 % (на 12,1 %), а площа пристигаючих лісів зменшилась на 5,2 %, стиглих зменшилась на 16,1 %. За цей же період площа стиглих твердолистяних деревостанів зменшилась з 14,7 % до 5,9 %, площа стиглих м’яколистяних зросла з 9,8 % до 15,3 %. Згідно даних регіонального моніторингу лісів за період 1996-2006 рр. загальна площа земель лісового фонду Івано-Франківської області у основних лісокористувачів залишилась практично без змін. За період 1996-2006 рр. пройшли суттєві зміни вікової структури лісів ІваноФранківської області. Площа молодняків зменшилась з 206,1 тис.га до 139,0 тис.га на 67,1 га (32,5%), а їх запаси зменшились з 31,1 млн.м3 до 18,8 млн. м3, або на 12,3 млн. м3 ( на 39,5 %). Площа середньовікових деревостанів зросла з 244,2 тис.га до 303,3 тис. га, або на 59,1 тис. га (24,2%), а їх запаси зросли з 72,2 млн.м3 до 90,3 млн.м3, або на 18 м3 (на 25,1 %). Площа пристигаючих насаджень збільшилась з 61,0 тис.га до 67,6 тис.га, або на 6,6 тис.га (на 10,9 %), а їх запаси зросли з 20,3 млн.м3 до 23,3 млн.м3, або на 3,0 млн.м3 ( на 14,7 %).

82 Площа стиглих і перестійних деревостанів збільшилась з 40,5 тис.га до 51,7 тис.га, або на 11,2 тис.га ( на 27,6 %), а їх запаси зросли з 13,7 млн.м3 до 17,3 млн.м3, або на 3,6 млн. м3 (на 26,5%). В цілому по області запаси лісів за період 1996-2006 рр. збільшилась з 137,6 млн. м3 до 149,7 млн. м3, або на 12,1 млн. м3 ( на 8,8%). Найбільший приріст запасів ( 10,1 млн. м3, або 9,4 %) спостерігався у лісах держлісгоспів. В лісах, які знаходяться у користуванні агролісгоспів, приріст запасів склав 0,4 млн. м3 (2,8%) при зменшенні їх площі на 2936 га ( 3,9%). Таблиця 10.1. Структура лісів в межах вікових груп Користувачі Івано-Франківське ОУЛГ Всього:

ОП “Івано-Франківськоблагроліс” Всього:

Інші лісокористувачі Всього: Разом по області Всього:

Групи віку молодняки середньовікові пристигаючі стиглі молодняки середньовікові пристигаючі стиглі молодняки середньовікові пристигаючі стиглі молодняки середньовікові пристигаючі стиглі

1996 га / % 161012/37,4 188123/43,8 48134/11,2 32631/7,6 429960/100 26730/36,1 34326/46,3 9038/12,2 3987/5,4 74081/100 18315/34,0 27710/51,4 3801/7,1 4074/7,4 53900/100 206057/36,9 244159/43,7 60973/10,9 40502/8,5 557941/100

2006 га / % 102392/23,8 229548/53,4 55153/12,8 42652/9,9 429745/100 24403/34,3 36720/51,6 7169/10,1 2853/4,0 71145/100 12250/20,2 37035/60,9 5235/8,6 6190/10,3 60770/100 139045/24,8 303303/54,0 67617/12,0 51695/9,2 561600/100

Згідно даних регіонального моніторингу лісів державного значення ІваноФранківської області, які знаходяться у постійному користуванні 15 держлісгоспів обласного управління лісового господарства і займають більше 70% лісів області, в лісах держлісгоспів площа лісів І групи у 2006 році порівняно з1996 зросла на 11 тис.га., або на 4,6%. Передусім, збільшення питомої ваги лісів І групи пройшло у зв`язку із утворенням НПП “Гуцульщина” у Косівькому районі та на території Болехівського держлісгоспу. У загальній структурі вкритих лісовою рослинністю земель площа молодняків складає 23,8 %, середньовікових насаджень 53,4%, пристигаючих деревостанів 12,8%, стиглих і перестійних 9,9%. Площа стиглих і перестійних насаджень збільшилась на 9961 га (або на 30,5%), а їх запас зріс на 3,2 млн. куб.м. (28,7%). Зросли також запаси пристигаючих лісів (на 2,8 млн. куб.м. або на 16,3%) і середньовікових (на14,9 млн. куб.м. або на 28,4%).

83 За 1996-2006 рр. запаси деревини в лісах державного значення зросли на 9,1 млн. куб.м., або на 8, 4 % (при зменшенні площі земель лісового фонду з 507,9 тис.га до 429,7 тис.га, або на 15,4%). У розрізі основних груп лісоутворюючих порід спостерігається наступна картина: Шпилькові ліси: У лісах державного значення площа шпилькових лісів зросла з 253705га до 256633га ( на 2928га, або на 1,2%.) При цьому загальний запас хвойних лісів збільшився на 7,2 млн.куб.м, або на 10%. Збільшення площі і запасів пройшло за рахунок середньовікових деревостанів (по площі – на 35266 га (на 38,2%), по запасу – на 11,5 млн.куб.м. (на 34,3%), а також пристигаючих по площі на 4533 га (на 16,3%), по запасу на 2,1млн.куб.м. (на18,4%) та стиглих і перестійних (по площі – на 4668 га (на 24,3%), по запасу – на 1,7 млн.куб.м. (на 21,1%). Площа молодняків зменшилась на 41569 га, або на 36,3%. У розрізі вікових груп на кінець 2004 року структура шпилькових лісів наступна: молодняки – 28,4%; середньовікові – 49,7%; пристигаючі – 12,6%; стиглі і перестійні – 9,3%. Твердолистяні ліси

Площа твердолистяних лісів зменшилась з 157405 га до 154417 га,( на2988 га або на1,9%). При цьому загальний запас тведолистяних лісів зріс на 3,8 млн.куб.м , або на 11,4%. Зменшення площі пройшло за рахунок молодняків (на 16896 га (37%). Площа середньовікових деревостанів збільшилась на 8637 га (10,3%), їх запас зріс на 3,7 млн.куб.м (на 18,2%), пристигаючих – відповідно на 1577 га (9,2%) і 1,45 млн.куб.м.(34,9%). Площа стиглих і перестійних деревостанів збільшилась - на 3699 га (34,7%), по запасу- на 1,3 млн. куб.м. (44,5%). М’ягколистяні ліси Загальна площа мяколистяних лісів держлісгоспів за період 1996-2006 рр. зросла на 518 га (4,9%) з 10660 га до 11178 га. При цьому площа молодняків зменшилась на 395 га (35,8%), площа середньовікових деревостанів теж зменшилась на 1696 га (27,7%). Пристигаючі ліси по площі збільшились на 1228 га (67,4%), по запасу - на 0,2 млн. куб.м. (65,5%), а стиглі й перестійні – по площі на 1381 га (85,9%), по запасу- на 0,3 млн. куб.м. (92,1%). У розрізі вікових груп на кінець 2006 року структура мяколистяних деревостанів наступна: молодняки – 6,3%;

84 середньовікові – 39,6%; пристигаючі – 11,0%; стиглі та перестійні – 26,7%. При загальній позитивній динаміці лісового фонду лісів державного значення відмічаються й негативні тенденції: -Збільшення площі малоцінних мяколистяних лісів ставить під сумнів існуюче твердження про раціональне використання лісових земель. -Різке (ріст на 92%) нагромадження стиглих та перестійних мяколистяних насаджень, що свідчить про значне недоосвоєння лісосічного фонду головного користування в цьому господарстві і, відповідно, стримує заміну цих насаджень більш високопродуктивними твердолистяними деревостанами. -Санітарний стан мяколистяних лісів у зв’язку з їх інтенсивним старінням суттєво погіршився. -Відносно нижчий відсоток приросту запасів шпилькових деревостанів безпосередньо свідчить про їхню першочергову експлуатацію. -Збільшення запасів і площ стиглих твердолистяних лісів за рахунок малоцінних грабняків, які підлягають заміні на діброви чи бучини.

Таблиця 10.2. Динаміка розподілу вкритих лісовою рослинністю земель лісового фонду держлісгоспів Івано-Франківської області в розрізі вікових груп та основних лісоутворюючих порід, % Групивіку Хвойні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні Твердолистяні молодняки середньовікові пристигаючі Мяколистяні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні Разом молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні

Розподіл насаджень в межах вікових груп, % 1996 р 2006 р 45,1 36,3 11,0 7,6

28,4 49,7 12,6 9,3

29,0 53,3 10,9 6,8

18,6 60,0 12,1 9,3

10,3 57,5 17,1 15,1

6,3 39,6 11,0 26,7

47,1 37,0 9,5 6,4

23,8 53,4 12,8 9,9

85 Лісокористування

За останні 100 років ліси області, особливо ялинові, посилено вирубувались. Особливо інтенсивно експлуатувались вони у післявоєнний період (1945-1960 рр.), коли на відновлення народного господарства країни потрібні були значні ресурси деревини, джерелом якої, в основному, були ліси Карпат. Так, у ІваноФранківській області обсяги рубок за 7 років (1950-1957 рр.) склали 27 млн. м3. Рубки головного користування проводились в розмірах, які значно перевищували розрахункову лісосіку. При розрахунковій лісосіці по головному користуванню 853,8 тис. куб.м до 1951 року щорічно в середньому вирубувалося 2500 тис. м 3. У 1952 році проведено лісовпорядкування лісів Карпат, по матеріалах якого обчислена нова розрахункова лісосіка, але і вона перерубувалась. При розрахунковій лісосіці у 1740 тис. м3 у 1954 році зрубано 3482 тис. м3, у 1955 р. – 2834 тис. м3, у 1958 р. – 3177 тис. м3. І тільки починаючи з 1968 року рубки почали проводитись у межах розрахункової лісосіки.

Таблиця 10.3. Обсяги Франківської області

лісокористування

Показники 1 Розрахункова лісосіка рубок головного користування, тис. м3 Фактичний об’єм рубок головного користування, тис. м3 Лісокористування з 1 га по головному користуванню, м3 Лісокористування з 1 га по проміжному користуванню (рубках, пов’язаних із веденням лісового господарства), загальна маса, м3 Загальний обсяг лісокористування з 1 га, м3

лісах

1970 3

1975 4

1980 5

1988 6

1996 7

Роки 2000 2001 8 9

2002 10

515

616,8

556,2

398,4

385,8

637,6

525,5

554,4

620,0

369,5

298,5

397,9

288,6

Івано-

2003 11

2004 12

2005 13

2006 14

385,8

377,1

372,3

330,4

319,0

290,7

305,5

271,0

1,6

1,3

1,4

1,52

0,66

0,53

0,51

0,48

0,59

0,57

0,8

0,84

2,2

2,3

2,2

1,04

0,42

0,45

0,39

0,62

0,65

0,91

1,1

1,21

3,8

3,6

2,6

1,08

0,98

0,90

1,10

1,24

1,49

1,9

2,05

За 2006 рік всіма лісокористувачами області заготовлено 814,1 тис куб.м ліквідної деревини, з них від рубок головного користування 305,5 тис.куб.м. або 37,5% У порівнянні з 2005 роком обсяг головного користування збільшився на 14,8 тис.куб.м., або на 5,1 %. Використання розрахункової лісосіки становить 82,1. У 2006 році обсяги рубок, повязаних із веденням лісового господарства, та інших рубок становили 508,6 тис.куб., що становить 166,5% від обсягів заготівлі деревини у порядку рубок головного користування.

86 Лісовідновлення

У 2006 році всіма лісокористувачами області лісовідновлення проведено на площі 2,9 тис.га, в т.ч. питома вага природного поновлення 39,3. В цілому лісовідновлення на Івано-Франківщині вимагає поліпшення. Через відсутність прогресивної лісозаготівельної техніки, а, відповідно, і технологій рубок головного користування, значна частина самосіву та підросту головних лісоутворюючих порід пошкоджується або гине. Але навіть в цих умовах відсоток забезпечення природним поновленням вирубок досить значний. Область має чи не найкращу лісонасінневву базу на Україні, а використовується вона неефективно. Техногенний вплив на ліси області

Лісове господарство – одна із основних галузей економіки області. В той же час ліс – це не тільки джерело одержання різноманітної сировини, але й найбільш могутній фактор регулювання поліпшення стану довкілля. Ліс значно знижує інтенсивність негативного антропогенного впливу, стабілізує і відновлює природні процеси при умові, що ступінь порушеності не перевищує допустимих меж. Особливу роль у стабілізації збалансованої взаємодії ландшафтоутворюючих компонентів відіграють водоохоронна, водорегулююча і протиерозійна функції. Наведений аналіз стану, використання і відтворення лісів свідчить, що за останні роки (починаючи з 1988 року) в області намітились тенденції деградації лісів, продуктивність лісів та їх біологічна стійкість почали знижуватись. Оскільки гірські території надзвичано чутливі до втручання людини, негативні наслідки почали проявлятись у вигляді паводків, зсувів, ерозії грунтів, зменшенні водності рік. Зміна вікової структури лісів, трансформація мішаних деревостанів на монокультури на великих площах істотно порушило водний і гідрологічний режим водозбірних басейнів. Молодняки і середньовікові насадження області займають 81 відсоток. В той же час відомо, що лісові екосистеми сповна виконують водорегулюючу функцію лише у віці сто і більше років. Реорганізація лісового господарства області не привела до позитивних зрушень в цій галузі. Основною функцією держлісгоспів залишається заготівля деревини, зменшились обсяги проведення основних робіт у лісовому господарстві, особливо рубок догляду в молодняках. Рубки головного користування в гірських умовах вносять значні зміни в екологічний режим функціонування лісового середовища. Механічному впливу підлягають всі його складові, особливо деревостан, підріст та поверхня грунту. Тому вся організація лісосічних робіт має бути направлена на максимальне зменшення негативної дії рубки на лісовий біоценоз.

87 Важливим еколого-лісівничим показником наслідків рубок головного користування і трелювання деревини є пошкодження грунту. Якщо на непошкоджених лісоексплуатаційними процесами ділянках вирубок фізичні та інфільтраційні властивості грунту змінюються мало, то на пошкоджених місцях зростає його об’ємна маса і різко падає водопроникність, внаслідок чого формується поверхневий стік води і розвиваються ерозійні процеси. Дослідження поазують, що ступінь мінералізації грунту залежить від способів рубок головного користування, способів трелювання, сезону розробки лісосік, внутрілісосічної організації робіт та ін. Встановлено, що суттєво відрізняються своїм впливом на грунтовий покрив тракторне та канатне трелювання деревини. Як правило, при першому площа і глибина пошкоджень майже в два рази більша, ніж при використанні канатних установок. Так, загальна площа пошкоджень при використанні тракторів складає біля 15 %, а канатних установок – біля 8 %. При використанні тракторів часто пошкоджується весь грунтовий профіль, особливо в місцях волоків, глибина яких іноді досягає 1,0-1,5 м. На них формується понад 80 % загального об’єму експлуатаційної ерозії. В залежності від ступеня насиченості лісосік волоками об’єм знесеного і переміщеного грунту на них коливається від 160 до 540 м3/га. Відмічено, що формування величини поверхневого стоку і розвитку ерозії грунту залежить від ступеня втрати ним інфільтраційної здатності. Це найбільш типове для тракторних волоків, а також місць поверхневих пошкоджень глибиною понад 15 м. Значного механічного впливу внаслідок рубки зазнає підріст, характер пошкодження якого багато в чому залежить від технології, сезону проведення лісосічних робіт та застосовуваних при цьому машин і механізмів. З технологічного боку на хід природного відновлення впливають в основному дві операції: рубка дерев і трелювання деревини. Під час валки пошкоджуються до 15 % підросту залежно від стрімкості схилу та кількості вирубаної деревини з одиниці площі. Переважаюча частина лісосік в Карпатах розробляється тракторним способом, де вже під час влаштування волоків повністю знищується до 10 % підросту. Великі втрати природного поновлення (понад 72 %) спостерігаються під час безсистемного тракторного трелювання, причому із збільшенням висоти підросту понад 1,6 м його пошкоджуваність взагалі збільшується до 90 %. Виходячи з лісівничо-екологічних умов така технологія рубки лісосік повинна бути повністю заборонена. Напівпідвісний спосіб трелювання деревини з кінною підвозкою забезпечує збереженість до 82 % підросту і є відносно екологічно прийнятним. В той же час застосування лебідок в комплексі з трактором приводить до значних пошкоджень природного поновлення під час лісозаготівель, особливо у весняно-літній період (39 % і більше). З метою збереження підросту та грунту напівпідвісне трелювання рекомендується проводити при зимовій розробці лісосік.

88 Дослідженнями встановлено, що найбільш сприятливим з позиції збереження підросту на лісосіці є підвісний спосіб трелювання, при якому залишається до 83 % життєздатних рослин. Таким чином, на основі наукових досліджень можна зробити висновки, що розробка лісосік тракторами має проводитись за умови попередньої підготовки волоків та формування дернини на них. Частка пошкодженого грунту не повинна перевищувати 15 % від площі лісосік. Тракторні волоки на лісосіках не повинні займати більше 6 % площі, а їх довжина обмежується 150 м на 1 га лісосіки. Напівпідвісне трелювання можливо застосовувати в зимовий період розробки лісосік із участю кінного підтрелювання деревини під канат лебідки. Оптимальним з позиції збереження підросту і грунту на лісосіці є підвісний спосіб трелювання деревини. При орієнтації лісосік на природне відновлення їх доцільно розробляти в зимовий період.

89 Таблиця 10.4. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів

Рік

1 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Затверджена розрахункова лісосіка (тис. м3)

Фактично зрубано (тис. м3)

2 556,2 426,7 398,4 397,9 385,8 385,8 385,8 377,1 372,3

3 338,1 289,6 298,5 288,6 271,0 330,4 319,0 290,7 305,5

хвойних розрахункова фактично лісосіка зрубано

4 416,8 276,5 251,1 348,6 238,7 238,7 238,7 236,5 234,4

5 255,5 201,9 210,1 204,5 182,9 212,4 208,4 185,9 200,6

в т.ч. по господарствах твердолистяних розрахункова фактично лісосіка зрубано

6 121,5 135,1 134,0 134,0 131,5 131,5 131,5 127,3 124,2

м’яколистяних розрахунко фактич-но ва лісосіка зрубано

7 77,8 82,7 81,8 78,5 81,1 109,1 104,7 98,0 95,2

8 17,9 15,1 13,3 15,3 15,6 15,6 15,6 13,3 13,7

Площа лісосік (га) 10 1367 1216 1256,5 1255,3 1097 1323 1226 1175 -

9 4,8 5,0 6,6 5,6 7,0 8,9 5,9 6,8 9,7

Таблиця 10.5. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га 1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2015

2029,3

2180,9

2118,0

2361,0

2418,7

2800

2904

2015 -

2029,3 -

2180,9 -

2118,0 49,8

2361,0 3,1

2418,7 17,0

2800 10

2740,2 163,8

Заходи Лісовідновлення, лісорозведення – на землях лісового фонду В т.ч. заліснення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях Створення полезахисних лісових смуг

10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори Івано-Франківщини зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Флора області нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України. Майже третина її, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. 10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними На ліси впливає низка абіотичних, біотичних і антропогенних чинників, під дією яких зменшується приріст деревини, відбувається часткова втрата крон, всихання окремих дерев і насаджень. Серед чинників негативного впливу на ліси провідне місце посідають хвороби лісу та листогризучі шкідники . Площа осередків основних видів шкідників станом на 01.01.2007 року становила 4,0 тис.га, в т.ч. зелена дубова листовійка – 1,8 тис.га хрущі – 2,2 тис.га Площа осередків хвороб станом на 01.01.2007 року складала 47,0 тис.га, в т.ч. коренева губка – 33,5 тис.га опеньок осінній – 9,3 тис.га рак ялиці – 1,7 тис.га некрозний рак бука – 1,0 тис.га бактеріальна водянка – 1,4 тис.га інші – 0,1 тис.га га

Площі осередків основних видів шкідників і хворіб у 2006 році, тис.га 33,5

35,0 30,0 25,0 20,0 15,0

9,3

10,0

1,0

1,4 бактеріальна водянка

хрущі

1,7

некрозний рак бука

2,2

рак ялиці

1,8 зелена дубова листовійка

5,0 0,0

опеньок осінній

коренева губка

99 В практиці використовуються біологічні, лісогосподарські та інтегровані методи боротьби. Зокрема, здійснюючи санітарні рубки, рубки догляду, лісосічні та поза лісосічні очистки, щороку оздоровлюють 4,0 тис.на, а з комплексом біологічних заходів 8 тис.га щороку. Роботи із захисту лісу в лісових масивах області здійснює спеціалізована служба Держкомлісгоспу: Державне спеціалізоване обєднання “Західлісозахист”. В 2004 році в держлісгоспах області спеціалістами Львівської експедиції ВО “Укрдержліспроекту” та центру “Західлісозахист” спільно з спеціалістами державних лісогосподарських підприємств області проведено детальне обстеження всихаючих смерічників, обстеження проведено на площі біля 15 тис.га. Одним з основних завдань цього обстеження є призначення адекватних лісогосподарських заходів в даних насадженнях. Одним із основних напрямів діяльності лісових підприємств області залишається охорона лісу від пожеж та запобігання їх виникнення в лісових масивах, на торф’яниках і сільгоспугіддях. У держлісгоспах області 43% лісів належить до 3-го, 30- до 2-го, а 23-до 1-го класу пожежної безпеки Для попередження та недопущенню втрат від лісових пожеж лісогосподарські підприємства постійно підтримують в належному стані і в достатній кількості протипожежний інвентар, проводить роботу по утриманню протипожежних розривів та мінералізованих смуг, поновляються та встановлюються аншлаги та інформаційні панно на протипожежну тематику, організовують навчання лісової охорони по організації гасіння лісових пожеж, постійно проводять роз’яснювальну роботу серед місцевого населення, туристів та школярів. З настанням пожежонебезпечного періоду організовуються цілодобове чергування та патрулювання лісових масивів. Фіксуються випадки випалювання сухої рослинності населенням на сільгоспугідях, які межують з лісовими масивами. Результатом цієї роботи є недопущення за останні роки випадків виникнення великих лісових пожеж. 10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур В області роботи щодо відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур не проводяться. 10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та бороть з ними Одержання високих врожаїв сьогодні не можливе без моніторингу і оцінки фітосанітарного стану посівів і широкого впровадження інтегрованого методу захисту рослин. На основі аналізу наслідків обстежень, динаміки розвитку, поширення шкідливих організмів, їх зимуючого запасу можна відмітити наступне :

100 - проблемним питанням залишалася боротьба з багатоїдними грунтоживучими шкідниками, зокрема личинками західного травневого хруща, ареал розповсюдження та щільності яких збільшується. - меншою спостерігалася загроза від мишовидних гризунів, які поки що знаходяться у депресивному стані; - із групи спеціалізованих шкідливих організмів зернових злакових культур спостерігалося збільшення шкодочинності великої злакової попелиці, шведської мухи, трипса, осередками - хлібної жужелиці, із хвороб -кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу; - в посівах кукурудзи залишалось проблемним питання захисту від стеблового кукурудзяного метелика та гельмінтоспоріозу, масове ураження якими призводить до передчасного припинення вегетації рослин; - вирощування буряків в присадибному секторі створює передумови для збільшення запасу бурякової крихітки, блішок, листяної попелиці та розповсюдження хвороб, домінуючими серед яких є церкоспороз, вірусна жовтяниця; - посівам льону-довгунця загрожували традиційні шкідники і хвороби: льонові блішки і трипс, фузаріозне в"янення, антракноз; - посадки картоплі в меншій мірі страждали від пошкодження колорадським жуком і більшій від ураження фітофторозом; - із овочевих культур, зокрема посіви огірків, цибулі, в меншій мірі були поражені пероноспорозом, а томати - більше альтернаріозом та фітофторозом; - - в плодових насадженнях завдавали шкоди вегетативним органам листогризучі гусениці листокруток, п"ядунів, молей, генеративним плодожерки, яблуневий пильщик. Пригнічували ріст молодих пагонів попелиці, мідяниці. Повсюди проявлялась парша та борошниста роса, кісточкові страждали від ураження клястероспоріозом, моніліальним опіком; - багаторічним травам продовжували шкодити бульбочкові довгоносики, насіннєїди (апіони) та інші; - поширення набувають підкарантинні об ”єкти, зокрема : рак і золотиста нематода картоплі, каліфорнійська щитівка. Контроль за фітосанітарним станом полів дозволив оперативно реагувати на загрозу ураження хворобами і пошкодження шкідниками шляхом проведення профілактичних або винищувальних заходів, в результаті чого в господарствах області не допущено загибелі посівів сільськогосподарських культур від шкідливих об'єктів. Таблиця 10.6. Наслідки обстеження сільськогосподарських угідь та оцінка їх фітосанітарного стану

101 Адміністра-тивні утворення

План обстеження., тис.га

Обстеж.ено, тис.га

1 Богородчанський

2 70,62

Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський

Заражено, тис.га

Оброблено, тис.га

Шкідники

Хвороби

Буряни

Підлягає до обробки, тис.га Шкід- ХвоБуники ряни роби

3 94,96

4 41,38

5 0,91

6 4,48

7 9,73

8 0,9

9 4,47

10 7,5

11 0,9

12 4,05

135,75 198,3 25,16 75.93 151,0 10,16 41,08

128,75 201,24 25,32 79,02 151,1 10,16 50,02

39,0 80,8 14,6 36,1 43,69 9,8 32,3

6,37 84,08 7,7 11,0 34,5 3,0 1,65

8,5 119,0 6,1 14,3 43,0 12,1 22,6

9,96 30,1 5,36 5,38 11,2 4,6 5,5

1,4 12,3 0,5 3,52 5,4 0,3 0,3

8,4 61,0 0,9 4,1 8.9 0,65 0,9

8,2 15,7 4,8 4,44 10,8 3,5 5,3

1,4 3,45 0,32 1,51 2,8 0,3 0,3

8,42 22,8 0,88 4,04 8,6 0,37 0,6

Рогатинський Рожнятівський

121,1 14,48

119,58 14,79

41,17 1,8

34,69 0,43

50,4 2,9

14,0 1,8

3,6 0,26

9,8 1,6

11,4 1,8'

3,6 1,17

9,26 1,46

Снятинський Тисменицький Тлумацький Разом

121,32 79,3 90,11 1134,31

125,34 86,4 96,96 1183,64

50,0 23,68 23,93 441,1

26,9 6,69 7,3 235,31

64,5 18,6 14,5 381,0

24,0 9,1 12,3 143,0

24,9 2,53 3,84 59,7

51,7 8,2 10,6 171,0

11,8 8,1 8,5 102,25

4,2 2,2 3,8 26,01

14,5 7,2 10,48 92,9

Шкідники

Хвороби

Буряни

Не дивлячись на скрутне економічно-фінансове становище, все-таки більшість товаровиробників області забезпечили себе необхідними засобами захисту рослин, що дозволило провести ефективний захист посівів зернових від бур"янів; картоплі, овочів, льону, ріпаку - від шкідників і хвороб. Всього захисні роботи хімічним методом в області під урожай 2006 року проведено на площі 221,2 тис.га, що на 13,7 тис.га (6,2%) більше, ніж у 2005 і попередні 6 років. № п/ Назва заходів п

Роки 2000 тис.га 2001 тис.га

2002 тис.га 2003 тис.га 2004 тис.га 2005 тис.га 2006 тисга

Боротьба з бур"янами

59,0

86,5

81,7

70,9

82,8

833

92,9

Боротьба з хворобами 18,9 сільськогосподарських культур

15,7

16,4

17,6

14,7

18,2

26,0

Боротьба з шкідниками 79,2 сільськогосподарських рослин (крім мишопод. гризунів)

83,4

75,1

102,2

99,3

81,4

84,7

В 2006 році товаровиробникам області поставлялись засоби захисту рослин 80 ліцензійованими суб'єктами господарської діяльності, найбільше через ДП "Райз-Агросервіс", ТзОВ "Габен", ТзОВ "Агро-Полюс", Українську аграрнохімічну компанію та інші. Під урожай використано 173,1 тонни хімічних засобів захисту рослин, що на 4,9 тонни (2,4%) більше, ніж торік. Таблиця 10.7. Пестицидне навантаження на 1 га ріллі та багаторічних насаджень

102 Адміністратині утворення

Площі, тис.га

Використано пестицидів, тонн Всього

В тому числі Інсектициди Фунгіциди

Гербіциди

Інші

Пестици-дне навантаження на 1 га ріллі і б/наса-джень всього, кг

1 Богородчанський

2 22,6

3 8,2

4 0,5

5 1,5

6 5,2

7 1,0

8 0,36

Галицький

38,0

14,6

0,7

1,8

9,3

2,8.

0,38

Городенківський

51,5

28,7

1,3

4,4

16,4

6,6

0,56

Долинський

13,2

3,3

0,2

0,7

1,7

0,7

0,25

Калуський

29,2

7,3

0,3

1,7

4,9

0,4

0,25

Коломийський

49,6

22,0

3,0

4,2

11,0

3,8

0,44

Косівський

14,6

1,8

0,5

0,6

0,5

0,2

0,13

Надвірнянський

20,2

2,1

0,4

1,0

0,3

0,11

Рогатинський

44,3

19,3

0,9

2,4

9,2

6,8

0,43

Рожнятівський

15,4

4,5

0,1

1,4

2,7

0,3

0,29

Снягинський

38,8

28,0

2,2

5,2

17,6

3,0

0,72

Тисменицький

32,0

12,5

0,5

2,8

6,8

2,4

0,39

Тлумацький

39,1

20,8

1,2

6,0

7,0

6,6

0,53

Разом

408,5

173,

11,8

33,1

933

34,9

0,42

Пестициди були застосовані тільки після старанного обстеження полів, встановлення доцільності проведення хімічних обробок. Об'єктивність і достовірність інформації про фітосанітарний стан полів забезпечують 13 пунктів прогнозу, які обслуговують 14 районів області. Обласна лабораторія діагностики і пункти сигналізації і прогнозів направили органам влади, господарствам, землевласникам і землекористувачам 102 прогнози, 353 інформаційних повідомлень, 271 сигналізаційне повідомлення, в яких вказано прогнози появи, розвитку та поширення, строки і рекомендації з боротьби з шкідниками, хворобами та бур"янами сільськогосподарських культур. В області проводяться роботи по забезпеченню урожаю наступного року. Озимих на зерно та зелений корм під урожай 2007 року посіяно на площі 41,8 тис.га, що становить 87% до минулого року. Крім того посіяно 5,2 тис.га озимого ріпаку, або 114% до минулого року. Виорано на зяб 62% ярого клину. Під ярий клин на площі 7,5 тис.га, що на 3,4 тис.га більше ніж торік (183 %), внесено гербіциди суцільної дії. Забезпечено постійне обстеження посівів багаторічних трав, озимих зернових, ріпаку, саду на зараженість мишоподібними гризунами і контроль за ходом перезимівлі. 10.6 Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів У 2006 році заготівлю та закупівлю у населення дикорослих видів лікарських рослин в Івано-Франківській області здійснювали обласне управління лісового господарства, заготівельні організації облспоживспілки та ТзОВ “Фітолік”,

103 відповідно до встановлених лімітів, затверджених обласною радою від 30.06.2006. № 38 – 3/2006. За звітний період в області заготовлено, а також закуплено у населення 7,25 тонн сухої ваги лікарської сировини.

Таблиця 10.8 Звіт про заготівлю та закупівлю у населення недеревних рослинних ресурсів в Івано – Франківській області у 2006 році № п/п

1 2 3 4 5

Вид рослин (сировина)

Аїр (лепеха звичайна) (корінь) Бузина чорна (квіти) Брусниця (листя) Береза бородавчаста (листя) Глід криваво-червоний (плоди)

Валеріана (корінь)

Грицики звичайні (трава)

8 9 10

Деревій звичайний (трава) Дуб звичайний (кора) Звіробій звичайний (трава) Золототисячник малий (трава) Іван-чай (трава)

11 12

Кульбаба лікарська (корінь) Каштан (плоди)

Календула (квіти)

16 17

Кропива дводомна (трава) Кропива собача п’ятилопатева (трава) Крушина ламка (кора) Липа серцелиста (квіти) Малина (листя) Материнка звичайна (трава) М’ята перцева (трава) Ожина (листя) Підбіл звичайний (листя) Подорожник великий (листя) Полин гіркий (трава) Пижмо звичайне (квіти) Ромашка лікарська (квіти) Суниця лісова (листя) Сухоцвіт багновий (трава) Сосна (бруньки) Спориш звичайний (трава)

18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32

Ліміт Облспоживспілка

Обсяги заготівлі, тонн сухої ваги ТзОВ Обласне “Фітолік” управління лісового господарства

Разом

0,1

0,5 0,2

0,03 -

0,545

0,540

0,05

0,001

0,5 2,5

0,72 -

0,021 -

0,741 -

3,0

0,686

0,45

1,136

0,05

0,01

0,1

0,4

0,057

0,2

0,03

0,287

0,5

0,152

0,03

0,182

0,3

0,5 1,0 -

0,01 -

0,5

0,251

0,0023

0,2533

0,1 1,0

0,055

0,129

0,03

0,159

0,010 0,005 1,0 0,1 0,1

0,033 -

0,001

0,01

0,011

104 33 34 35 36 37 38 39 40 41

Фіалка триколірна (трава) Хвощ польовий (трава) Чебрець звичайний (трава) Чистотіл звичайний (трава) Череда трироздільна (трава) Чорниця (листя)

0,1 0,010

0,15

0,1

0,001

0,2

0,6

Шипшина (плоди) Шавлія лікарська (листя) Інші ВСЬОГО

20 1,0 34,815

1,7 -

0,6033

1,7 7,25

Таблиця 10.9 Динаміка заготівлі лікарської сировини , т № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38.

Вид рослин (сировина) 2 Аїр (лепеха звичайна) (корінь)(бруньки) Береза Бузина чорна (квіти) Брусниця (листя) Грицики звичайні (трава) Глід криваво- червоний (плоди) Дуб звичайний (кора) Деревій звичайний (трава) Звіробій звичайний (трава) Золототисячник малий (трава) Іван-чай (трава) Каштан (плоди) Кропива дводомна (трава) Кропива собача (трава) Крушина ламка (кора) Кульбаба лікарська (корінь) Липа серцелиста (квіти) Малина (листя) Материнка звичайна (трава) М’ята перцева (листя) Ожина (листя) Підбіл звичайний (листя) Подорожник великий (листя) Полин гіркий (трава) Пижмо звичайне (квіти) Ромашка лікарська (квіти) Суниця лісова (листя) Сухоцвіт багновий (трава) Сосна (бруньки) Спориш звичайний (трава) Фіалка триколірна (трава) Хвощ польовий (трава) Чебрець (трава) Череда трироздільна (трава) Чистотіл (трава) Шавлія лікарська (листя) Шипшина (плоди) Інші Всього:

2004 ліміт 5

2005

2006

0,545 0,185 -

факт 6 0,0145 0,0125 0,049 0,279

ліміт 7 0,185 -

факт 8 0,013 0,041 0,129

ліміт 9 0,5 0,2 -

факт 10 0,03 0,001

0,540

1,187

0,540

0,098

0,54

2,200 0,265 3,380

2,583 0,580 3,5065

2,2 0,265 3,38

0,259 0,121 2,373

2,5 0,5 3,0

0,741 1,136

0,05

0,045

0,05

0,385 0,160 0,150 0,060 0,055 0,070 0,015 0,055 0,010 0,005 0,400 0,100 0,010 0,075 0,020 0,010 3,7 1,0 13,05

0,131 0,102 0,719 0,030 0,398 0,434 0,015 0,6605 0,1178 0,040 0,010 1,591 0,122 0,051 0,021 0,364 1,246 0,063 0,047 6,017 0,007 21,6788

0,385 0,16 0,150 0,060 0,055 0,070 0,015 0,055 0,010 0,005 0,400 0,100 0,010 0,075 0,020 0,010 3,7 1,0 12,9

0,533 0,008 0,140 0,040 0,290 0,347 0,720 0,970 0,561 0,009 0,001 3,435 0,010 0,030 0,198 0,218 1,204 0,091 0,311 1,800 2,202 16,14

0,1 0,5 0,3 0,5 1,0 0,5 0,1 1,0 0,055 0,01 0,005 1,0 0,1 0,1 0,1 0,01 0,15 0,2 0,1 20 1,0 34,8

0,182 0,01 0,0159 0,033 0,007 0,6 0,001 1,7 7,25

10.7 Генетично змінені організми (біобезпека).

105 На території Івано-Франківської області генетично-змінених організмів не спостерігається.

10.8. Динаміка стану зелених насаджень Таблиця 10.10 Динаміка стану зелених насаджень №

Найменування показників

Одиниця виміру

Всього по роках 2004

2005

2006

га

7214,0

7216,2

7219,5

кв.м/чол

109,30

109,40

109,68

га

2216,0

2217,4

2247,6

кв.м/чол

33,60

33,70

33,81

га

30,4

17,0

10,47

/ п 1

Загальна площа зелених

насаджень всього, в т.ч. -на 1 жителя

Площа зелених насаджень

загального користування всього, в т.ч. -на 1 жителя

Створено нових зелених

насаджень

106 11. ТВАРИННИЙ СВІТ 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

Тваринний світ – один з компонентів природних ресурсів області. Різноманітність і багатство природних ландшафтів та вигідне географічне розташування стало передумовою розвитку та існування своєрідної рідкісної фауни, котра порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 435 видами, ссавці – 74 видами, птахи – 280 видами. На території області проживає 25 видів фауни, які перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. Ці види потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій та наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення. На пропозицію Зоологічної секції Національної комісії з питань Червоної книги України та відповідно до ст.14 Закону України “Про Червону книгу України”, ст.44 Закону України “Про тваринний світ” наказом від 28.05.2003 року Міністерства екології та природних ресурсів України занесено до Червоної книги України ведмедя бурого. В області проживають наступні представники Червонокнижної фауни: Ссавці: 1. Бурозубка альпійська 2. Кутора мала 3. Підковоніс малий 4. Підковоніс великий 5. Широковух звичайний 6. Широковух європейський 7. Норка європейська 8. Борсук звичайний 9. Видра річкова 10. Кіт лісовий 11. Рись 12. Зубр 13. Ведмідь бурий Птахи: 1. Лелека чорний 2. Змієїд 3. Беркут 4. Глухар 5. Завирушка альпійська Земноводні: 1. Тритон карпатський 2. Триток гірський

107 3. Жаба прудка 4. Саламандра плямиста Плазуни: 1 Полоз лісовий 2. Мідянка Комахи: 1. Вусач альпійський Риби: 1. Харіус європейський (Лімниця) 2. Веризуб (Дністер) 3. Чоп великий (Дністер) 4. Чоп малий (Прут, притоки) 11.2 Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними

З метою постійного санітарно-епізоотичного контролю всі користувачі мисливських угідь зобов`язані здавати зразки органів відстріляних хижаків в обласну ветлабораторію. У 2006 році в обласною ветлабораторією зроблено 92 дослідження проб на сказ в тому числі 90 зразкків лисиць, 1 – куниці, 1 – тхора. За результатами проведених лабораторних досліджень виявлено 3 позитивні проби (випадків сказу). Зокрема у Снятинському районі 1 випадок, у Городенківському районі 1 випадоку Тлумацькому 1 випадок. Санітарноепізоотична ситуація в області в порівнянні з 2005 року покращалась, так, у 2005 році в області було виявлено 12 випадків сказу диких тварин а у 2006 – 3. 11.3 Ведення мисливського господарства

Рішеннями обласної ради народних депутатів від 09.09.97 р. № 39-р, від 26.09.2000р № 348-16/2000, від 08.12.2000 №388-17/2000, від 22.11.2002р. № 100-4/2002 від 12.03.2004 №338-10/2004, від 14.09.1004 № 453-12/2004, від 08.09.2006 № 87-5/2006 мисливські угіддя області закріплені для ведення мисливського господарства за 34-ма користувачами. Загальна площа мисливських угідь в Івано-Франківській області становить 968,7 тис. га, з яких закріплено за:  держлісгоспами – 430,3 тис. га;  обласною організацією УТМР – 416,9 тис. га;  іншими користувачами – 121,5, в тому числі:  ТзОВ “Космечара” – 9,6 тис. га;  ТМР “Княжа фауна” – 22,6 тис. га;  ТМР “Бурштинське” – 13,6 тис. га;  Рибгоспом “Тисмениця” – 0,5 тис. га;

108  Лісомисливським підприємством “Хотимир” – 22,0 тис. га;  ТзОВ “Аква ЛТД” – 6,8 тис. га;  Спеціалізованим мисливським науково-дослідним підприємством “Фауна” – 10,0 тис. га;  ТзОВ “Інвестиційно - колсатинговою компанією “Універсал-контракт” – 12,8 тис. га.  Державним оздоровчим виробничим комплексом “Синьогора” – 11,0 тис.га.  ТзОВ “Верховина-ДС”-12,6 тис. га. У 2006 році на ведення мисливського господарства області витрачено 1061,3 -тис. грн., з них 297,8 тис. грн. на біотехнію та охорону. Одержано надходжень 463,1 тис. грн. При цьому підприємствами обласного управління лісового господарства витрачено 493,9 тис. грн., одержано надходжень 192,6 тис. грн., обласною організацією УТМР витрачено 328,2 -тис. грн., одержано надходжень 177,9 тис. грн. Таблиця 11.1 Динаміка чисельності облікованих Червонокнижних видів тварин області ( включаючи природнозаповідний фонд). Вид Роки Чисельність

Рись 2002 69

2006 76

Кіт лісовий 2002 2006 19 18

Видра річкова 2002 2006 231 325

Борсук звичайний 2002 2006 593 760

Ведмідь 2002 2006 118 135

Як свідчить динаміка облікованих Червонокнижних видів тварин області, починаючи з 2002 року їх чисельність постійно зростає ( крім кота лісового). Чисельність рисі в 2006 році в порівнянні з 2002 роком збільшилась на 7 особин (10%), кота лісового – зменшилась на 1 особину (5%), видри річкової збільшилась на 94 особин (40%), борсука звичайного – збільшилась на 167 особин (28%), ведмедя бурого збільшилась на 17 особин (14%). Ліси Івано-Франківщини населяють цінні мисливські види тварин – олень благородний, козуля європейська, кабан, куниця лісова, лисиця, заєць, білка. Для відтворення популяції оленя благородного та всього спектру тваринного світу регіону в області створено ряд заповідних територій. Зокрема, у 2002 році в Косівському районі створено національний природний парк “Гуцульщина” загальною площею 32271 га, в тому числі 7606 га земель, наданих йому в постійне користування, у 2004 році Галицький національний природний парк на площі 14,6 тис.га Таблиця 11.2. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин , голів Вид мисливських тварин

Рік 2003

2004

2005

2006

1 олень

2 1456

3 1504

4 1570

5 1599

козуля

3883

4041

4256

4318

109 кабан

1425

1474

1589

1623

заєць

36581

37452

36385

34649

лисиця

2197

2259

2156

2040

муфлон

У відповідності до державного звіту про ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області - Форма 2-ТП-(мисливство) у 2006р. чисельність оленя благородного порівняно з 2004р. збільшилась 1504 особин до 1599 (на 6,3%). Дещо покращилася ситуація і з іншими копитними: поголів’я козулі зросло з 4041 особин до 4318 особин (на 7,5%), поголів’я кабана - 1474 особин до 1623 (на 10,1%). Чисельність основних видів мисливських тварин в області нижча від оптимальної в середньому на 10-20 %, але в області за останні роки спостерігається тенденція до збільшення основних видів мисливських тварин. Тому держуправління основну увагу користувачів мисливських угідь звертає на доведення чисельності основної мисливської фауни до оптимальної. В угіддях, де чисельність мисливських тварин нижча від оптимальної, полювання не проводиться. Таблиця 10.3. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин 2

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

2003 всього по області 2004 всього по області 2005 всього по області

олень козуля кабан муфлон олень козуля кабан муфлон олень козуля кабан муфлон

16 34 71 23 60 113 25 74 112 -

8 18 89 3 11 27 63 20 66 93 -

2006 всього по області

олень козуля кабан муфлон

37 83 112 -

29 79 91 -

Причини невикористання

Не використано ліцензій 6

7 22 39+5відл 13 48 86 8 48 55+7віл -

2 5 5 8 25 8 19 -

не реалізовано -//-//загибель муф. не реалізовано -//-//не реалізовано -//-//-

10 53 39 -

8 4 21 -

не реалізовано -//-//-

Добуто

У мисливських угіддях області план відстрілу диких копитних тварин в 2006 році виконано на 55%. Зокрема, у 2006 році при ліміті оленя благородного 37 особини добуто 10 особин (22%), при ліміті козулі 83 особини добуто 53 особин (63%), при ліміті кабана 112 (в т.ч.7 відлов) особин кабана добуто 39 особин і 7 особини відловлено (34%). Таким чином у мисливському сезоні 2006 року користувачі мисливських угідь області план відстрілу диких виконали на 55% від запланованого, що свідчить про реальну наявність дичини в угіддях.

110 В області в основному впорядкування мисливських угідь проведено, за вийнятком 1 користувача. Так з 33 користувачів мисливських угідь воно не проведено мисливським господарством “Тисмениця”, що є порушенням мислиського законодавства. У зв’язку з невиконанням чинного законодавства вищевказаними користувачами полювання в даних угіддях у мисливському сезоні 2006-2007 років буде призупинено до вирішення даного питання. За останні роки в області створено ряд дичерозплідників: 12 на кабана, де чисельність основного поголів`я складає 82 особини – приплід – 98 особини, 1 дичерозплідник в Івано-Франківському ДЛГ ур. “Марківці” на оленя плямистого і лань, де чисельність основного поголів`я оленів плямистих складає 64 особини – приплід – 7 голів, ланей 48 особин – приплід 5 голів, 1 дичерозплідник на муфлона де чисельність основного поголів’я складає 52 особини – приплід 15 голів, 1 дичерозплідник на качку і 2 на фазанів. Ситуація з дичерозведенням в області значно покращилась. Мисливське господарство області за останні роки дещо покращилось, хоча і надалі потребує значного поліпшення. Ведення мисливського господарства в області можна вважати задовільним. Для покращення ведення мисливського господарства області користувачами мисливських угідь необхідно: - забезпечити ефективну боротьбу з браконьєрством та хижаками (протягом року); - щорічно виділяти необхідні кошти у відповідності до Закону України “Про мисливське господарство та полювання” з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше 102 грн, польових – 68 грн, водно-болотгних – 34 грн; - налагодити систему одночасного обліку мисливської фауни (щорічно); - розширювати існуючі та створювати нові вольєрні господарства (дичерозплідники) по відтворенню аборигенних видів тварин – оленя благородного, козулі європейської, дикого кабана (постійно); - використання тваринного світу здійснювати тільки у мисливських угіддях, де чисельність дичини не нижча від оптимальної (постійно). 11.4 Ведення рибного господарства Територією Івано-Франківської області протікає 8265 річок і водотоків загальною довжиною 15749 км. Фонд водойм представлений 154 озерами, площею 327 га та трьома водосховищами: Бурштинським площею 1260 га та Чечвинським площею 384 га та “Княгиничі” 143 га. Фонд рибогосподарських об`єктів Івано-Франківщини складається з двох басейнів–Дністровського (р.Дністер з притоками) та Дунайського (р.Прут з притоками). До Дністровського басейну належить р. Дністер та 116 приток (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: рр. Бистриця Надвірнянська, Бистриця Солотвинська, Лімниця, Свіча, Сівка, Гнила Липа, Золота Липа, Луква, Ворона,

111 Сукіль та інші. До Дунайського басейну в межах Івано-Франківської області – р.Прут та 63 притоки (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: Білий Черемош, Чорний Черемош, Рибниця, Пістинька, Чорнява, Лючка та інші. Загальна площа земель під водою складає 14 тис. га. Таблиця 10.4 Фонд рибогосподарських водних об`єктів Озера Водосховища Річки Загальна кількість, шт.

Загальна протяжність, км

Загальна кількість, шт.

Загальна площа, га

Загальна кількість, шт.

Загальна площа, га

8265

15 749

154

327

1787

В річках гірської частини області іхтіофауна представлена наступними видами: харіус європейський, форель струмкова, головень, гольян, пічкур, бички, верхоплавка, окунь тощо. Рибопродуктивність невелика – 8-9 кг/га; рибні запаси оцінюються в 100 тонн. Іхтіофауна річок рівнинної частини представлена такими видами: марена, рибець, білизна, плітка, окунь, головень, підуст, сом, судак, щука, сазан, карась, короп, лящ, клепець, плоскирка, гольян, верхоплавка, пічкур, бички, зустрічаються стерлядь, вирезуб, чоп тощо. Рибопродуктивність за даними попередньої п’ятилітки складає 20-25 кг/га; рибні запаси оцінюються від того часу в 150 тонн. Протягом звітного року, як і у попередньому році, в межах ІваноФранківської області промисловий вилов не проводився. Не поступило також заявок від рибокористувачів і на поточний рік. Від рибодобувних організацій заявок на здійснення промислу не надходило, тому ліміт на область не виділявся. Ставкове господарство налічує 1244 ставків загальною площею водного дзеркала 4134,8 га. У звітному році не змінився принцип вибору ділянок обмеженого рибальства на час місячника охорони нерестуючої риби. За основу була взята біологічна особливість плідників йти на нерест з р. Дністер у притоки. Тому для рибалок-аматорів була виділена найдовша в порівнянні з минулими роками ділянка Дністра: від шляхового мосту біля с.Сівка–Войнилівська Калуського району до шляхового мосту біля с.Нижнів Тлумацького району, за винятком пригирлових ділянок приток р.Дністра 1-го порядку (які впадають безпосередньо в р.Дністер) у радіусі 500 метрів від їхніх гирл. Спостереження на р.Дністер показали, що нерест цього року пройшов успішно – це підтвердилось масовими скупченнями молоді риб аборигенних видів на мілководних ділянках нерестовищ. В наступному році це візуальне припущення буде підтверджене контрольними обловами. Крім весняно-нерестуючих видів риб, для річок Івано-Франківщини характерний осінній нерест форелі. Промисловий вилов риби на Бурштинському водосховищі площею 1260 га здійснює рибгосп “Галицький” , який з 01.07.2001р. по 31.12.2010р. керується у виробничій діяльності “Режимом рибогосподарської експлуатації водойми-охолоджувача Бурштинської ТЕС”., розробленим Інститутом рибного

112 господарства Української академії аграрних наук. Режим затверджений Головрибводом , погоджений облдержрибінспекцією та держуправлінням екоресурсів. Згідно Режиму СТРГ (спеціального товарного рибного господарства), рибгосп “Галицький” повинен проводити щорічне вселення 140 та 65 тис.екз. дволіток (або 280 та 130 тис. екз цьоголіток (однорічок), відповідно білого та строкатого товстолобиків, а також 20 тис. екз. дволіток або 40 тис. екз. цьоголіток (однорічок )великоротого буфало та по 30 тис. екз. дволіток або 60 тис. екз. цьоголіток (однорічок) коропа та ляща (кожного виду). Сумарно це складає 570 тис. екземплярів одноліток або 285 тис. дволіток. Оскільки, доцільність зарибнення однолітніми екземплярами, за рекомендаціями науковців, є низькою через великий відхід (прес хижаків), то для поповнення запасів СТРГ потрібно вселяти дворічку всіх перелічених цінних промислових видів, за винятком ляща, через проблемність вирощування дворічних екземплярів.

Таблиця 10.5. . Динаміка вилову риби* Рік 1 2003 Разомпо області: 2004 Разомпо області 2005 Разомпо області: 2006

Водний об‘єкт

Затверджений лімітвиловутон./рік

Фактичнийвилов тон.

2 Бурштинське СТРГ

3 -

Бурштинське СТРГ

4 11,96 11,96 15,6 15,6 14,1

85,49

14,1 16,10

85,49

16,10

Бурштинське СТРГ

Разомпо області:

Таблиця 10.6. Обсяги вселення водних живих ресурсів користувачами СТРГ за останні 3 роки у Бурштинському водосховищі. Роки 2005

2004

№ з/п

Назва об’єкту вселення

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

товстолобик короп карась товстолобик карась лящ буфало

дволітки дволітки однорічки однорічки -“дволітки дволітки

Усього

Вікова стадія

План, млн.екз.

2006

Факт, млн.екз.

План, млн.екз.

0,205 0,030 0,060 0.020

0,00 0,00 0,00 0,00

0,205 0,030 0,060 0.020

0,242 0,178 0,069 0,00

0,205 0,060 0,280 0,030 0,020

0,315

0,00

0,315

0,489

0,595

Факт, млн. екз. 0,125 5 0,056 0,048 0,229 5

Заходи, які доцільно здійснити для поліпшення ведення рибного господарства області та відтворення рибних запасів:

113 1. Провести в найближчий час (2-3 роки) паспортизацію всіх водних об’єктів області. 2. Надати в оренду водні об’єкти користувачам і власникам. 3. Створити відповідну матеріальну базу для відтворення рибних запасів. 4. Довести науково-обгрунтовані обсяги зариблення всіма користувачами водних живих ресурсів. 5. Передати державну рибоохорону у відання Мінприроди України. 11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження. Із неаборигенниих видів тварин в області водиться муфлон, у 2006 році кількість якого становила 65 особин. Цей вид тварин розводять у дичерозплідниках. Із неаборигенниих видів риб в області у водоймах Бурштинського водосховища водиться білий амур, строкатий і білий товстолоб, ротан (ріка Амур) у верхів’ях гірських рік - форель райдужна (Північна Америка).

114 12*.ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ

У 2006 році продовжувалася робота по формуванню регіональної екологічної мережі, програма якої затверджена обласною радою від 30.01.2001 р. № 418-18/2001. Визначені елементи регіональної екомережі в розрізі адміністративних районів. Вони включають заповідні території та об’єкти, в тому числі в лісовому фонді, площею 195,6 тис.га, лісові угіддя , які не ввійшли до складу ПЗФ площею 473,8 тис.га, землі водного фонду площею 23,6 тис.га, сіножаті та пасовища площею 210,7 тис.га, прибережні захисні смуги площею 19,8 тис.га , курортні та рекреаційні землі площею 11,5 тис.га, консервовані землі площею 29,5 тис.га. Всього до складу регіональної екомережі включено 932,1 тис.га земель, що складає біля 67 відсотків території області. Основою для створення екомережі є природно-заповідний фонд області, який нараховує 456 територій та об'єктів загальною площею 195,6 тис.га, з них 30 – загальнодержавного та 426 – місцевого значення, що становить 14% території області. На заповідних територіях області охороняється більше 1000 видів флори судинних рослин, що становить майже 55% всієї флори Українських Карпат. Більше 50 видів є карпатськими ендеміками. 162 види рослин, 104 види тварин занесених до Червоної книги України. Сучасний стан природних складових довкілля Аналіз даних сучасної структури і співвідношення земельних угідь свідчить про те, що найбільшою мірою трансформовані ландшафти в передгірськик і рівнинних районах. Ступінь сільськогосподарської освоєності території тут коливається в межах відповідно 53-62 % і 63-76 %. Загальна розораність перевищує межу екологічної збалансованості як у рівнинних – 54 %, так і в передгірських районах – 43 %. В рівнинних районах розорано в середньому 77 % сільськогосподарських угідь, у передгірських – 72 %. Сільськогосподарська освоєність гірських районів нижча – в середньому 30 % при загальній розораності території 12 % і розораності сільськогосподарських угідь – 41%. Як наслідок високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. У 2006 році захисні лісонасадження створені на площі 12,4 га з них 2,8 га на землях лісового фонду області. На еродованих землях силами водогосподарських організацій залісено 3,5 га прибережних захисних смуг . Станом на 01.01.2007 р. винесено в натуру 7878,7 га прибережних захисних смуг. Проведено рекультивацію порушених земель на площі 132,8 га. Сучасний стан лісів області значною мірою обумовлений минулою їх багаторічною експлуатацією. Головним наслідком попереднього

115 нераціонального ведення лісового господарства області є глибока зміна вікової структури лісів, що привела до значного їх омолодження і послаблення їхніх водоохоронних, водорегулюючих та грунтозахисних функцій. На великих площах корінні мішані деревостани замінені штучними, однопородними, простими, але нестійкими насадженнями. Почастішали стихійні явища (вітровали, інвазії шкідників і грибні епіфітотії) у шпилькових монокультурах.

Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля

Важливим заходом щодо охорони та відтворення земельних ресурсів є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель, крутосхилів, ерозійно небезпечних ділянок з метою їх заліснення, залуження чи істотного покращення з наступним поверненням у склад орних земель. Відповідно до попередніх проведених обстежень в цілому по області, деградована та малопродуктивна рілля складає 79,7 тис. га. Протягом 2002-2010 років передбачається за рахунок залучення коштів землевласників та землекористувачів та коштів, які надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, залужити 29,5 тис. га деградованої ріллі. Екологічне оздоровлення природних територій, особливо витоків річок, поліпшення стану заплавних екосистем у межах басейну ріки Дністер, в тому числі шляхом створення захисних смуг уздовж берегів водних об’єктів, особливо крутосхилих ділянок, впровадження заходів щодо збереження водноболотних угідь, посилення їх водозахисної та водорегулюючої функції, ренатуралізації та поліпшення охорони природних комплексів водоохоронних зон водних об’ктів є важливим заходом збереження біорізноманіття. Таблиця 12*.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історикокультурного призначення Ліси

1980

1990

2000

2003

2004

2005

2006

58,9

68,9

186,5

189,2

195,6

214,4

200,4

210,2

210,7

2,3

3,1

3,3

3,5

22,4

24,4

23,3

23,6

2,3

3,1

3,3

3,5

0,084

0,068

0,156

0,182

0,2

0,571

11,3

11,5

0,02

0,07

598,7

600,3

634,5

635,9

635

116 Таблиця 12*.2. Добування риби за роками, тонн

Водой

200

ми

Приро

дні

Штучн

13,2

Таблиця 12*.3 Стан популяцій диких тварин за роками, голів

Тва рини

1995

2000

2003

2004

2006

раз

разо

ом

т.ч.в

бито

би то

Вел

733

икі

Мал

578

6135

7127

7201

7713

137

6337

1066

1395

1186

1805

1222

1969

5186

4522

Таблиця 12*.4. Площа відновлюваних земель за роками, тис. га

117 Складові екомережі

1990

1995

2000

2004

2005

2006

Захисні

0,446

0,513

0,590

0,710

0,128

82,7

19,8

24,5

Деградовані землі

23,5

24,3

28,8

29,5

Ренатуралізовані

1,9

2,1

0,7

1,2

1,4

28,2

лісонасадження Водоохоронні зони,

в т. ч. прибережні захисні смуги

землі Землі під консервацією

Таблиця 12*.5. Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека

Назва виду

Кількість видів

Види, яким загрожує небезпека 1990

2000

2003

2005

2006

Тваринний світ Хребетні ссавці

птахи

плазуни

земноводні

риби

круглороті

118 Безхребетні

Разом:

Рослинний світ Судинні рослини голонасінні

Мохоподібні

Лишайники

Гриби

Разом:

покритонасінні

папоротеподібні плауноподібні

Таблиця 12*.6. Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками

Назва

Рок

Площ

зоопар

ку

(місце

п .

Кількість видів тварин і популяцій

Разо м

знаход

в т.. ч. рідкісні хребетні

№

ження

200 0

безхребет ні

птахи

ссавці

ання)

плазуни

заснув

риби

земноводні

,рік

119 -

200

3 200 4 200 5 200 6 2

200 0

200 3 200 4 200 5 200 6

Таблиця 12*.7. Кількість природоохоронних об’єктів за роками

Категорія

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої

об’єкту

заповідності

ПЗФ

Біосферні

200

2006

120 заповідни ки Природні

заповідни

5,3

ки Національ

ні

82,

природні

парки Заказники

з/д зн.

Заповідні

урочища

Пам’ятки

природи

0,1

5,4

5,5

0,4

2,5

4,6

0,4

з/д зн. Ботанічні сади, зоопарки,

0,05

дендролог ічні парки, садовопаркового мистецтва і т. д. з/д зн. ОПЗФ

87,

місцевого

значення

121 Таблиця 12*.8. Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення за роками

Назва ВБУ

1990

1995

2002

2005

2006

Таблиця 12*.9. Кількість видів флори і фауни під охороною за роками

Наз

ва

Фло

ра

Фау

на

Таблиця 12*.10.Кількість видів тварин під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій (Бернська)

Перелік видів

Кількість

Ссавці: Хижаки

122 Разом

Птахи: Норцеподібні

Лелекоподібні

Соколоподібні

Курині

Журавлині

Сивкоподібні

Совоподібні

Стрижеподібні

Ракшеподібні

Горобцеподібні

Разом

Риби: Міногоподібні Сомоподібні Окунеподібні

1 1 2

Разом

Плазуни: Черепахи Ящірки Змії

1 1 1

Разом

Земноводні: Безхвості Хвостаті

3 2

Разом

104 Таблиця 12*.11 Елементи екомережі Івано – Франківської області

№ з / п

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.

Адміністративні утворення (райони, міста)

Загаль на площа, тис.га

Загаль на площа елемен тів екоме режі

79,9 125,4 72,3 74,7 124,8 64,7 102,6 90,3 129,4 81,5 130,3 60,2 73,6 68,4 30,0 8,4 6,5 4,1 65,7 1392,8

Елементи екомережі, га у тому числі

Рекреаційні терито рії

Землі, що підлягають консер -вації

% терит о-рії екомереж і до загаль -ної площі

10,9 0,004 0,012 0,3 0,028 0,011 0,002 0,02 0,07 -

2,0 3,8 3,3 0,8 2,7 3,3 2,2 3,0 0,5 1,8 1,6 4,2

80,0 98,0 46,0 45,5 85,0 52,0 47,6 80,0 78,2 42,0 83,1 27,7 48,1 43,5

всього

в т. ч. лісові

Ліси та інші лісовк риті площі

64,0 123,0 33,0 34,0 106,2 33,7 48,9 72,5 101,3 34,2 108,3 16,7 35,4 29,8 24,9

4,1 21,5 14,6 14,4 13,3 4,8 0,6 50,0 9,4 0,3 5,2 0,11 9,3 5,6

3,5 15,9 12,2 5,4 6,9 4,2 0,3 45,7 9,4 0,09 3,6 0,02 9,3 2,9

38,0 73,5 0,5 84,1 14,9 25,0 73,3 15,6 88,0 5,6 14,2 9,0

6,6 27,0 11,7 10,6 6,4 8,6 16,1 22,0 13,6 13,0 11,0 6,6 6,5 8,9

1,5 0,4 0,7 3,6 0,8 1,4 1,8 0,4 1,6 0,9 2,1 1,2 1,7 0,7

0,8 0,6 2,5 1,5 0,5 1,3 2,1 0,1 1,2 1,4 1,6 1,4 2,1 1,4

Курорт ні та лікувал ь-но оздоров чі терито рії 0,03 0,01 0,02 0,007 0,02 0,03 0,006

2,9

15,7

5,2

0,2

0,6

0,3

83,0

1,0 2,0 0,4 62,8 932,1

0,05 0,007 39,3 195,6

39,3 161,6

0,5 0,8 0,08 15,1 473,8

0,2 0,2 0,2 7,8 182,3

0,8 19,8

0,2 0,2 0,2 0,5 20,1

0,05 0,2

0,133 11,5

29,5

11,9 30,7 11,8 95,0 66,9

ПЗФ

Сінож аті та пасови ща

Прибе режні смуги

Води

105 12. ТЕРИТОРІЇ І ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно – заповідного фонду (структура і динаміка) Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття шляхом створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, формування регіональної екологічної мережі є одним з пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи в Івано-Франківській області. Станом на 01.01.2007 року в області нараховується 456 заповідних територій та об’єктів загальною площею 195,6 тис.га, що становить 14 відсотків її території. 55 відсотків займають заповідні об’єкти загальнодержавного значення (всього 30 об’єктів загальною площею 108,7 тис.га). Вони є найбільш унікальні та найбагатші в природному відношенні. Заповідних об’єктів місцевого значення є 426 площею 86,9 тис.га, що становить 45 відсотків площі природно-заповідного фонду області. Природно-заповідний фонд області включає території та об’єкти різних категорій. Серед них - 1 природний заповідник площею 5,3 тис.га; 3 національні природні парки загальною площею 97,5 тис.га; 3 регіональні ландшафтні парки загальною площею 38,4 тис.га; 60 заказників загальною площею 45,8 тис.га, з них 10-загальнодержавного значення площею 5,4 тис.га, 50 - місцевого значення площею 40,4 тис.га; 181 пам’ятка природи загальною площею 1,2 тис.га, з них 12 – загальнодержавного значення площею 0,4 тис.га, 169 – місцевого значення площею 0,8 тис.га; 5 дендрологічних парків загальною площею 0,15 тис. га, серед яких 3 – загальнодержавного значення площею 0,143 тис.га, 2 – місцевого значення площею 0,007 тис.га; 8 парківпам’яток садово-паркового мистецтва загальною площею 0,084 га, з них 1 – загальнодержавного значення площею 0,007 тис. га, 7 – місцевого значення площею 0,077 тис. га; 195 заповідних урочищ загальною площею 7,2 тис. га. Основу заповідного фонду складають національні природні парки – 49,7 % площі всіх заповідних об’єктів, регіональні ландшафтні парки – 19,6 %, природний заповідник “Горгани” – 2,8 %, заказники – 23,4 %. У кількісному відношенні переважають пам’ятки природи і заповідні урочища– відповідно 39,4 та 42,9 відсотка від загальної кількості заповідних об’єктів, проте за площею частка цих категорій незначна (відповідно 0,60 та 3,6 %). За розмірами близько половини припадає на дрібні (від 1 до 10 га), трохи менше – об’єкти від 10 до 100 га. Великих заповідних територій (від 1000 га і більше) - 14. Найвищий відсоток заповідності в Косівському районі – 55,4 %. В Городенківському – 19,2 %, Верховинському – 17,1 %, Галицькому – 20,1 %, Долинському – 10,6 %. В Коломийському, Рогатинському, Снятинському районах відсоток заповідності менше одиниці. За кількістю заповідних територій та об’єктів переважають Надвірнянський (142), Долинський (55), Городенківський (52), Рожнятівський

106 (29) райони, Болехівська міська рада (28), Яремчанська міська рада (38). Основна частина заповідного фонду знаходиться у держлісфонді. Лісових заповідних об’єктів є 324 загальною площею 139,0 тис. га. Їх питома вага у природно-заповідному фонді становить відповідно 71% та 71,3 %. Високий відсоток заповіданості лісів у гірській частині області – Надвірнянському, Верховинському районах, Яремчанській міській раді (за рахунок Карпатського національного природного парку), Косівському (за рахунок національного природного парку «Гуцульщина» та регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» у рівнинній частині – в Галицькому (за рахунок Галицького національного парку), Тлумацькому та Городенківському (за рахунок Дністровського регіонального ландшафтного парку) районах. Болотні угруповання становлять в заповідному фонді 44,3 % від загальної площі збережених боліт. Всього охороняється 85 боліт загальною площею 1185,2 га. У Галицькому, Городенківському, Долинському районах заповідано більше половини болотних площ, трохи менше в Рогатинському, Коломийському та Рожнятівському районах. У лісостеповій частині області охороняється 31 заповідний об’єкт із степовими угрупованнями загальною площею 458,3 га. Згідно фізико-географічного районування найбільше заповідних об’єктів зосереджено в гірській частині – біля 62 % природно-заповідного фонду області, в області Передкарпаття – 25 % і в рівнинній частині – 13 %. Найповніше представлені у природно-заповідній мережі природні комплекси Горган і Чорногори. Тут зосереджені великі за площею заповідні території – Карпатський національний природний парк, природний заповідник "Горгани", ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Грофа", ботанічні заказники загальнодержавного значення "Яйківський","Тавпиширківський" та інші. Рогатинське Опілля репрезентує Галицький національний природний парк, лісові заказники місцевого значення "Журитин" і "Журавенківський", Передкарпаття – загальнозоологічний заказник «Чорний ліс», ландшафтний заказник «Козакова долина», Покутсько-Буковинські Карпати – національний природний парк «Гуцульщина», Полонинсько-Чорногірську область – гідрологічний заказник місцевого значення "Ріка Чорний Черемош", РахівськоЧивчинську область – ландшафтний заказник місцевого значення "ЧивчиноГринявський", Сколівські Бескиди – Поляницький регіональний ландшафтний парк, ботанічні заказники місцевого значення "Магура" та "Федів", загальнозоологічний заказник місцевого значення "Гринява" та інші. 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Івано-Франківщина з її багатими природними умовами є одним із перспективних рекреаційних районів. Розвитку туризму та рекреації сприяють різноманітність природних факторів, м’який клімат, велика кількість рекреаційних територій, історико-культурних пам’яток, природно-заповідних територій.

107 В області налічується 19 курортно-рекреаційних місцевостей, діє 119 лікувально-оздоровчих закладів. Виділяються дві основні функціональні групи природних рекреаційних ресурсів: санаторно-курортного лікування і туризму та відпочинку. Лікувальні ресурси визначаються наявністю мінеральних вод (бальнеолікування), лікувальних «грязей», озокериту та кліматолікувальних ресурсів. Туризм і відпочинок забезпечуються наявністю унікальних ландшафтних і кліматолікувальних ресурсів. Мінеральні води. Представлені водами без специфічних компонентів, особливості яких визначаються основним іонним складом і загальною мінералізацією (від малої до міцної росольної), а також водами – вуглекислими, бромистими, йодованими, з підвищеною температурою. Всього на території області виявлено 65 джерел мінеральної води. В Коломийському районі особливу цінність мають середньомінералізовані залізовмістимі хлориднонатрієві води в с. Велика Кам’янка та йодисто-бромисті хлоридні кальцієвонатрієві води росольної мінералізації в с. Мельничівка. Гідромінеральні ресурси Косівського, Надвірнянського і Рожнятівського районів, як стверджують дослідження науковців, лікарів придатні і використовуються для лікування органів кровообігу, нервової системи, хронічних запальних процесів. До них належать води «Перегінська», «Косівська», «Коломийка». Верховинський район єдиний в області, де виступають вуглекислі води. В с. Мокрин здійснюється розлив хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-натрієвої води «Буркут». В Долинському районі розповсюджені хлоридно-натрієві води від малої до міцно-росольної мінералізації. Особливий інтерес представляє собою гідрокарбонатна натрієва вода слабої мінералізації з високим вмістом органічних речовин в с. Новий Мізунь. Розташовані тут санаторії-профілакторії проводять лікування хвороб шлунково-кишкового тракту. В Рогатинському районі розташований бальнеологічний курорт України санаторій «Черче». Основними лікувальними природними факторами санаторію є сірководнева сульфідно-сульфатно-гідрокарбонатна кальцієва вода з вмістом сірководню від 30 до 60 мг/л, яка в комплексі з лікувальними «грязями» використовується для лікування багатьох хвороб – артрити, поліартрити, радикуліти, хвороби рухомо-складового апарату. В Долинському районі виявлено Оболонське родовище торфових лікувальних «грязей» сірководневого типу. Родовище використовується курортом «Моршин» у Львівській області. Експлуатаційні запаси торфу складають 200 тис. м3. Іонний склад торфової суміші хлоридно-сульфатний натрієво-магнієво-кальцієвий. Подібне торфове родовище з лікувальними властивостями відкрито біля м. Болехова у с. Тисів. Кліматолікувальні ресурси. Під впливом клімату в організмі людини відбуваються позитивні зміни, які і характеризують клімат як лікувальний фактор. Найбільш цінні в цьому відношенні кліматичні умови гірських територій. До сприятливих для кліматотерапії факторів відносяться – чистота

108 повітря і наявність в ньому фітонцидів, менш виражені коливання атмосферного тиску, температури і вологості повітря. Основним показником якості кліматичних умов є тривалість комфортного періоду і кількість днів із сприятливими типами погоди за цей період. Тривалість рекреаційного літнього періоду в передгірно-рівнинній частині області – 6 місяців (травень-жовтень), в гірській зоні – 4 місяці (червеньвересень). Зимовий рекреаційний період триває від 3 до 6 місяців. Сприятливі типи погоди в передгірських та рівнинних районах спостерігаються протягом 140-150 днів (10-12 днів на місяць), в гірських районах – 100-120 днів. В Яремчанській зоні цей показник значно вищий – 190-200 днів, в районі полонини Пожижевської – 140-150 днів. Ландшафтні ресурси. Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість, мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок «дикої» природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість рік, чистота природних вод визначають особливу цінність ландшафтних рекреаційних ресурсів Івано-Франківщини. В області сформувались такі рекреаційні райони, як: Косівський, Верховинський, Шешорський, Яремчанський, Микуличинський, Ворохтянський, Осмолодський, Болехівський. Кожен з них своєрідно мальовничий з широкою гамою неповторних природних комплексів. Важливою складовою рекреаційних ресурсів є ліси, які забезпечують розвиток лікувальної, оздоровчої, спортивно-туристичної, утилітарної та пізнавальної форм лісової рекреації. Для відпочинку і оздоровлення людей необхідні чисте, багате киснем повітря, тиша, сприятливий мікроклімат, принадність середовища та інше. Такі умови утворюються в лісових насадженнях, які мають високі санітарно-гігієнічні та естетичні властивості і забезпечують для людини певний фізіологічний комфорт. Не менш важливе значення має позитивний емоційний і психологічний вплив, які одержує людина від спілкування з лісом, з живою природою. Ліси відіграють надзвичайно велику роль в регулюванні газового складу атмосферного повітря, в першу чергу відтворенні ресурсів кисню та зменшенні концентрації вуглекислого газу. Один гектар лісу поглинає за рік в середньому вісім тонн вуглекислого газу і виділяє шість тонн кисню. При цьому біологічна активність кисню в лісовому повітрі внаслідок його іонізації у 2-3 рази вища, ніж у морському, і у 8-10 разів – ніж у повітрі міст. Наявність іонізованих газів у повітрі є показником його чистоти і свіжості. Іонізоване повітря підвищує активність дихальних ферментів, сприяє лікуванню туберкульозу, астми, гіпертонічної хвороби. Крім цього, в лісових насадженнях повітря очищається від шкідливих газів, пилу, важких металів і збагачується фітонцидами. Фітонциди – фітоорганічні речовини, які виділяються рослинами, – пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів (збудників хвороб) або вбивають їх.

109 Таблиця 12.1. Характеристика курортно-рекреаційних місцевостей Івано-Франківської області Курортнорекреаційна місцевість 1

1. м.Яремче

2. с. Татарів Яремчанська міськрада 3. с.Микуличин Яремчанська міськрада 4.смт.Ворохта Яремчанська міськрада

Лікувально-оздоровчі фактори 2 1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: а) лікувально-столові (типу “Брусниця”) б) з підвищеним вмістом органічних речовин (типу “Нафтуся”) в) залізисті г) сульфідні д) бромні е) кремнисті 1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: а) лікувально-столові ( сульфатні) 1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: а) лікувально-столові (типу “Брусниця”) б) з підвищеним вмістом органічних речовин (типу “Нафтуся”) в) залізисті 1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: а) з підвищеним вмістом органічних речовин (типу “Нафтуся”)

Площа територ ії, га

Санаторії

Санаторіїпрофілакторії

10000

4 на 795 місць пульмонологічні

1 на 200 місць загальнооздоровчий

900

2 на 200 місць

400

600

Лікувальн ооздоровчі комплекси 6

Бази відпочинку

Спортив ні бази

Туристичні готелі, пансіонати

1 на 203 місця

4 на 262 місця

3 на 90 місць

1 на 14 місць

2 на 200 місць

2 на 535 місць ревматологічні

1 на 50 місць

3 на 423 місця

1 на 50 місць

1 на 60 місць

5. с. Яблуниця Яремчанська міськрада

1.Кліматичні фактори: а) розріджене гірське повітря

700

1 на 160 міссць гірськоли жна канатна дорога

6. с. Шешори Косівський р-н

1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: а) лікувальні (хлоридно-натрієві розсоли) б) лікувально-столові (типу “Ричал-СУ”) в) лікувально-столові (типу “Брусниця”, ”Лужанська”, “Ачалуки”) г) з підвищеним вмістом органічних речовин (типу “Нафтуся”)

120

1 на 13 місць

1 на 230 місць

110 7. с. Новий Мізунь Долинський р-н

8. с. Мислівка Долинський р-н 9. с. Черче Рогатинський рн

1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: лікувально-столовіа) з підвищеним вмістом органічних речовин (типу “Нафтуся”) б) типу “Ричал-СУ” в) типу “Обуховська” г) типу “Староруська” 1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: а) лікувально-столові з підвищеним вмістом органічних речовин (типу “Нафтуся”) 1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: а)лікувальні (сульфідні) 3. Грязеві ванни

130

2 на 200 місць

100

10. с. Ясень Рожнятівський р-н

1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: а) лікувально-столові (типу “Перегінська”)

11. с. Коршів Коломийський

1.Мінеральні води:а) лікувально-столові (типу “Миргородська”, “Куяльнік”)

1 на 226 місць лікувальні грязі 1 на 150 місць ревматологіч ний 1 на 150 місць опорноруховий аппарат

1 на 80 місць

12. с. М. Тур’я Долинський р-н

1.Кліматичні фактори.

1 на 100 місць загальнотерапевтичний, дитячий

13. с. Вишків Долинський р-н

1.Кліматичні фактори.

1 на 100 місць

14. смт. Битків Надвірнянський р-н

1.Кліматичні фактори. 2.Мінеральні води: лікувально-столовіа) з підвищеним вмістом органічних речовин (типу “Нафтуся”)

1 на 100 місць

15. с. Ст. Гута Богородчанський р-н

2 на 336 місць пансіонати

16. с. Підгір’я Богородчанський р-н

1.Мінеральні води: лікувально-столовіа) з підвищеним вмістом органічних речовин (типу “Нафтуся”)

700

1 на 75 місць санаторійпрофілакторій

111 17. с. Вістова Калуський р-н 18. с. Сокіл Галицький р-н 19. м. ІваноФранківськ.

1.Кліматичні фактори.

2 на 275 місць фізіотерапевтич ний -

1 на 50 місць санаторійпрофілакторій 3 на 250 місць санаторійпрофілакторій

1 на 25 місць дитяча турбаза

–

1 на 90місць туристични й пансіонат

12.3. Історико-культурна спадщина

Івано-Франківська область надзвичайно багата історико-культурною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам’яток історії та культури.Відомо понад 1490 пам’яток археології, взятих на державний облік Чільне місце серед них займає Національний заповідник “Давній Галич” площею 6 тис. га. Тут добре збережені унікальні архітектурно-ландшафтні комплекси, які органічно поєднуються з природними заповідними територіями. До складу заповідника ввійшли 9 пам’яток архітектури, архітектурноархеологічних і археологічно-ландшафтних комплексів, а також природні території Галицького регіонального ландшафтного парку. Історико-архітектурний музей “Скит Манявський” – пам’ятка архітектури ХVІІ ст. знаходиться на території лісового заказника загальнодержавного значення “Урочище “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, єдиним місцем зростання модрини польської, виду занесеного до Червоної книги України. Зараз “Скит Манявський” поєднує прикмети історико-архітектурного музею і монастиря Української православної церкви Київського патріархату. На території області працюють 6 садиб-музеїв: М. Грушевського, Л. Мартовича, Р. Шухевича, М. Черемшини, Я. Головацького та В. Стефаника. Третина всієї історико-культурної спадщини області припадає на пам’ятки архітектури. Всього їх налічується 1423. Половина з них становлять культові споруди – 513. Найціннішими є церква Пантелеймона в с.Шевченкове Галицького району (кін.XII ст.), церква Святого Духа (1598 р.) в м.Рогатині, церква Різдва Пресвятої Богородиці в смт. Ворохта, Благовіщенська церква (1587 р.) в м. Коломиї, які мають світове значення. Втрачена пам'ятка архітектури початку ХХ ст. – дерев’яна Церква Святого Архистратига Михаїла в с. Олеші Тлумацького району (згоріла). Дендрологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва займають незначну частку в історико-культурній спадщині області, відповідно 11 площею 200,0 га та 8 площею 85,0 га. Всі вони є добре збереженими, частина з них знаходиться в заповідному фонді області.

12.3.1 Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини Суттєвих змін внаслідок природного та техногенного впливу на стан об’єктів культурної спадщини не зафіксовано. 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля В області діє Програма розвитку туризму на 2002–2010 роки. Основною

метою програми є здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної діяльності, залучення інвестицій, створення туристичного продукту, здатного максимально задовільнити потреби міжнародного і внутрішнього туризму з урахуванням природно-кліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу області. Протягом 2006 року в області проводились будівництво та реконструкція приватних об’єктів туристичної інфраструктури, зокрема, у Долинському районі будівництво 8 та реконструкція 2 закладів розміщення; у Косівському районі будівництво 5 закладів розміщення, гірськолижного витягу в с.Тюдів та оглядового майданчика в м.Косів; у Коломийському районі реконструкція 6 закладів розміщення; у м. Коломия будівництво розважального комплексу в міському парку, реконструкція дорожньо-транспортної мережі; у Городенківському районі реконструкція 2 закладів розміщення; у м.ІваноФранківську реконструкція дитячого оздоровчого табору (с.Вістова) та міського парку. На території Яремчанської міської ради у 2006 році проводилась реконструкція 4 закладів розміщення. У с.Паляниця інтенсивно ведеться розбудова інфраструктури туристичного гірськолижного комплексу „Буковель”. На даний час обладнано 53 км трас, функціонує 14 витягів, працює система штучного осніження. У 2006 році вкладалися інвестиційні кошти (близько 200 млн.грн.). Спільно з австрійською фірмою розроблено проект подальшого освоєння гірських масивів. Результат проекту - розширення мережі готельно-господарської інфраструктури і спорудження систем підвісних канатних доріг для організації надання туристичних послуг, створення нових робочих місць, збільшення кількості туристів. На замовлення головного управління туризму і культури облдержадміністрації підприємством “Науково-творча майстерня “Архітрав” Прикарпатського центру Української академії архітектури (м.Івано-Франківськ) розроблена проектна документація на відновлення та пристосування обсерваторії на г.Піп Іван під науковий, навчально-просвітницький та туристично-рекреаційний центр міжнародного рівня з консервацією. Розроблено Стратегічне розпланування території Івано-Франківської області під туристичну інфраструктуру готельного та придорожного сервісу. Починаючи з 2006 року реалізовується проект-переможець всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування “Створення комплексної системи розвитку туристичної індустрії Івано-Франківщини”, розроблений головним управлінням з питань євроінтеграції, зовнішніх звязків та туризму обласної державної адміністрації, Асоціацією економічного розвитку Івано-Франківщини та Радою з туризму Карпатського регіону. Головним управлінням туризму і культури облдержадміністрації спільно з регіональною фундацією “Карпатські стежки” розроблено Програму розвитку мережі пішохідних туристичних маршрутів в області “Спільним Шляхом до Об’єднаної Європи” по відновленню Східно-Карпатського туристичного

шляху, яка затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.10.2005 р. № 525. За співпраці з Центральним Осередком Гірського Туризму (ЦОГТ) Польського Товариства Туристично-Краєзнавчого (ПТТК) в рамках проекту “Розвиток неурядового сектору” програми Міністерства закордонних справ Польщі “Допомога Україні – 2006” у 2006 році було прознаковано більше 50 км шляхів по вищезгаданій програмі на суму 15 тис.грн. та планується прознакувати 67 км пішохідних і 33 км велосипедних маршрутів. Крім того, за кошти приватних підприємців було прознаковано маршрути довжиною 16,5 км в районі с. Мислівка Долинського району. Головним управлінням туризму і культури облдержадміністрації було забезпечено перевидання повноколірного буклету «Івано-Франківська область запрошує» (2000 примірників), видано карту-схему «Зелений туризм в Карпатах» (3000 примірників), карту-плакат “Івано-Франківська область” (2000 примірників), путівник “Гірськими стежками Карпат” (автор В.Собашко) (5000 прим.), виготовлено поліетиленові пакети “Івано-Франківщина туристична запрошує” (10000 шт.), створено геоінформаційну систему ІваноФранківської області (1000 шт. компакт- дисків), видано путівник “Золоте кільце Південної Галичини”. Таблиця 12.2 Мережа природно-заповідних територій та об’єктів Івано-Франківської області(станом на 1.01.2007 року) № з/п 1. 2. 3. 4.

Категорія заповіданості Природний заповідник Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники в тому числі загальнодержавного значення з них ландшафтні лісові ботанічні орнітологічні гідрологічні місцевого значення з них ландшафтні лісові ботанічні гідрологічні загальнозоологічні орнітологічні Пам’ятки природи в тому числі загальнодержавного значення з них комплексні ботанічні гідрологічні геологічні місцевого значення з них комплексні ботанічні зоологічні

Кількість 1 3 3 60

Площа, га 5344,2 97450,8 38417,0 45812,54

5423,8

2 2 4 1 1 50

3486,8 468,0 1006,5 207,5 255,0 40388,74

6 11 23 4 2 4 181

15601,6 6289,7 1308,6 2048,0 15120,84 20,0 1200,89

374,4

2 5 4 1 169

148,0 133,5 32,9 60,0 826,49

11 138 1

98,0 694,74 0,01

гідрологічні геологічні 6.

Дендрологічні парки в тому числі загальнодержавного значення місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва в тому числі загальнодержавного значення місцевого значення Заповідні урочища

10 9 5

12,54 21,20 149,1

3 2 8

142,0 7,1 84,2

1 7 195 456

7,0 77,2 7174,4 195633,13

30 426

108742,2 86890,93

ВСЬОГО ПЗФ області в тому числі: загальнодержавного значення місцевого значення

119

Таблиця 12.3 Динаміка природно-заповідного фонду Івано-Франківської області Категорії територій та об’єктів ПЗФ 1 1.Природні заповідники 2. Біосферні заповідники 3. Національні природні парки 4. Регіональні ландшафтні парки 3.Заказники - загальнодержавного значення - місцевого значення 4.Пам’ятки природи - загальнодержавного значення - місцевого значення 5.Ботанічні сади загальнодержавного значення місцевого значення 7.Дендрологічні парки - загальнодержавного значення - місцевого значення 6.Зоологічні парки - загальнодержавного значення - місцевого значення 8.Парки – пам’ятки садовопаркового мистецтва - загальнодержавного значення - місцевого значення 9.Заповідні урочища Разом  %

2001 на 2003 на 2004 на 01.01.2005 2005 на 01.01.2006 01.01.2002 01.01.2004 кількіст площа, кількіст площа, кількіст площа, га кількість площа, га ь, шт га ь, шт га ь, шт , шт 4 5 6 7 8 9 10 11 1 5344,2 1 5344,2 1 5344,2 1 5344,2 82574, 1 50303 2 2 82766,0 3 97450,8 0 46658, 4 78873 4 4 46658,0 3 38417,0 0

2006 на 01.06.2007 кількість, шт 12 1 -

площа, га

97450,8

38417,0

13 5344,2 -

5423,8

39567, 0

42439, 5

40411,3

40388,74

431,4

439,4

374,4

168

820,3

168

820,3

168

817,79

169

826,49

169

826,49

142

142,0

7,1

6,3

7,1

5,0

7,0

7 186

77,8 5539,6 18654 1,2 13,4

7 186

77,8 5539,6 18654 1,2 13,4

7 196

77,2 7183,3

7 195

77,2 7174,4

7 195

77,2 7174,4

457

189275,8

456

195,6

456

195,6

438

439

13,5

14%

120

13. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Основними екологічними проблемами, які відображають негативні наслідки нерегульованого антропогенно-техногенного впливу на навколишнє середовище, нераціонального освоєння території та наднормативного використання природних ресурсів є: Перша проблема  Забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів. Потенційні викиди шкідливих речовин в атмосферу перевищують 600 тис. тонн в рік. Кількість викидів у 2006 році із стаціонарних джерел становить близько 300,0 тис. т, пересувних 48,0 тис. тонн.. За показником викидів на 1 кв. км. (15 т/км2), Івано-Франківська область займає 5 місце серед областей України. Основними забруднювачами атмосферного повітря є Бурштинська ТЕС (80 % викидів із стаціонарних джерел області), ВАТ “ІваноФранківськцемент”, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”. Гострою залишається проблема забруднення природних вод. У 2006 році у водні об”єкти скинуто близько 220 млн. м3 зворотних вод. Скид забруднюючих речовин склав 55 тис.т. Друга проблема  Розвиток ерозійних процесів і зниження родючості грунтів. Ці процеси є наслідком розорювання земель на схилах більше 5, відсутності системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, переважання наземного трелювання деревини в лісах, зменшення внесення добрив та припинення вапнування грунтів. Площа еродованих земель 130 тис. га, у т.ч. ріллі 98 тис. га). Третя проблема  Активізація небезпечних геодинамічних процесів (зсуви, селі, карсти), затоплення території і руйнування берегів рік під час повеней, обміління рік у меженні періоди. Четверта проблема  Накопичення промислових і твердих побутових відходів. Така ситуація обумовлена відсутністю системи утилізації промислових відходів, роздільного сортування і збирання твердих побутових відходів і пакувальної тари як вторинної сировини, а також, недостатньою увагою до цієї проблеми органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

121

П’ята проблема  Збіднення біологічного і ландшафтного різноманіття. Причини: - значна антропогенна трансформація рослинного покриву у рівнинній і передгірській зонах внаслідок сільськогосподарського освоєння і процесів урбанізації (щільність поселень у 5-8 разів більша, ніж по Україні); - знищення водно-болотних угідь; - штучне відновлення лісів за участю переважно 1-2 порід. Причини виникнення екологічних проблем 1. Низькі темпи природоохоронного будівництва і поновлення основних фондів екологічного призначення. 2. Недостатня інвестиційна підтримка екологічно-небезпечних галузей промисловості, зокрема хімічної, енергетики, житлово-комунальних підприєм

122

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області протягом 2006 р. проведена планова робота, спрямована на покращання екологічної ситуації в області.

Робота інспекційних підрозділів у звітному періоді здійснювалась у відповідності з планом роботи, дорученнями Держекоінспекції Мінприроди України, Івано-Франківської міжрайонної природоохоронної прокуратури та інших правоохоронних органів. Всього здійснено 1489 перевірка господарських об’єктів. Під час перевірок виявлено 834 порушення вимог природоохоронного законодавства, за якими винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на суму – 71,468 тис. гривень, з яких сплачено 61,625 тис. грн, що становить 86 %. За порушення вимог природоохоронного законодавства господарюючими об’єктами до господарського суду пред’явлено 101 позовний матеріал на суму 387,114 тис. грн., по 72 з яких проведено оплату в сумі 174,556 тис. грн. Позови та претензії господарюючим суб’єктам у звітному періоді пред’являлись за порушення вимог Водного кодексу – 28 на суму 78,527 тис. грн., вимог Лісового кодексу 52 на суму 161,202 тис. грн., Закону України “Про охорону атмосферного повітря” – 4 на суму 133,021 тис. грн., Земельного Кодексу – 5 на суму 5,879 тис. грн.

Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів За вказаний період проведено 140 перевірок водоохоронного законодавства, складено 111 протоколів та притягнуто до адміністративної відповідальності 111 осіб на загальну суму 10217 грн., з яких стягнуто 8228 грн. В органи прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування передано 7 матеріалів, а саме : про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування Кутським ККП на суму 28066 грн. про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування з ТзОВ “Даноша” на суму 7695,4 грн.

123

про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування з ТзОВ ВКФ “Варто” на суму 1194,9 грн. про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування з ВАТ “Таксопарк” на суму 353 грн. По відповідних матеріалах господарючим об”єктам пред”явлено 28 позовів на суму 78,527 тис. грн., по 21 проведено стягнення на суму 66,328 тис. грн. Підготовлено та подано матеріали в органи державної податкової адміністрації по виданих на 2006 рік дозволах на спецводокористування. Винесено 4 рішення про припинення права спеціального водокористування. Розглянуто матеріалів для отримання і продовження дозволу на спеціальне водокористування і проекту норм ГДС - 248. Видано та продовжено термін дії дозволів на спеціальне водокористування - 224, на доопрацювання – 14. Матеріали по 5-ти самовільних водокористувачах передані у міжрайонну природоохоронну прокуратуру для вжиття заходів прокурорського реагування. Розглянуто матеріалів поточних індивідуальних норм водоспоживання і водовідведення - 12.

Контроль за охороною атмосферного повітря За вказаний період проведено 502 перевірки, в т.ч. стаціонарних об”єктів – 94, пересувних транспортних засобів – 408. Складено 52 протоколи та притягнуто до адміністративної відповідальності 52 особи на загальну суму 4760 грн., з яких сплачено 3604 грн. В органи прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування передано 4 матеріали, а саме: - про стягнення збитків за викиди в атмосферу шкідливих речовин без дозволу ТзОВ “Корнич” на суму 9506,5 грн.; - про стягнення збитків за викиди в атмосферу шкідливих речовин без дозволу ЗАТ “Птахофабрика Снятинська Нова” на суму 85946 грн. - про стягнення збитків за викиди в атмосферу шкідливих речовин без дозволу ТзОВ “Однова” на суму 25494 грн. По відповідних матеріалах господарючим об”єктам пред”явлено 4 позови на суму 133021 грн, з яких стягнуто 32196 грн.

124

Розглянуто матеріали на видачу 96 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, опрацьовано матеріали 6 підприємств для отримання висновків на проведення пуско-налагоджувальних робіт, розглянуто матеріали для видачі 62 листівроз”яснення на ввезення (вивезення) продукції. що містить або може містити озоноруйнівні речовини. Розглянуто та погоджено 65 звітів по еколого-теплотехнічних випробовуваннях паливоспоживаючого обладнання. Розглянуто матеріали та підготовлено до видачі 188 документи по фонових концентраціях. Взято на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря 42 господарюючих суб”єктів, знято з обліку - 30.

Контроль за охороною і використанням земель За вказаний період проведено 89 перевірок додержання вимог земельного законодавства. Складено 28 протоколи та притягнуто до адміністративної відповідальності 28 осіб на загальну суму 3485 грн., з яких стягнуто 2618 грн. По відповідних матеріалах господарючим суб”єктам пред”явлено 5 позовів на суму 5879 грн., з яких оплачено 539 грн.

Контроль за охороною і використанням надр За вказаний період проведено 127 перевірок на об”єктах надрокористування. Складено 115 протоколів та притягнуто до адміністративної відповідальності 115 осіб на загальну суму 12240 грн., з яких 10863 грн. Припинено видобуток води ТзОВ “Альфа” на ділянці Кліщівнянського родовища мінеральних вод у зв”язку з закінченням терміну дії спеціального дозволу. Розглянуто матеріали і надано погодження для отримання та продовження терміну дії спеціальних

125

дозволів на геологічне вивчення та експлуатацію родовищ корисних копалин по 42 об”єктах.

Контроль за поводженням з відходами За вказаний період проведено 374 перевірки об”єктів поводження з відходами, в т.ч. з промисловими – 52, з побутовими – 322, складено 299 протоколів та притягнуто до адміністративної відповідальності 299 осіб на загальну суму 21182 грн., з яких стягнуто 16354 грн. Основними порушеннями були: відсутність обліку відходів на деревообробних підприємствах; порушення технології складування відходів на полігонах ТПВ (відходи не ущільнюються, не перекриваються ізолюючим шаром грунту). Розглянуто матеріали по 160 господарюючому суб”єкту щодо отримання дозволів на розміщення відходів, із них видано дозволів на 2007 рік – 148.

Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу За вказаний період проведено 21 перевірку, складено 4 протоколи, притягнуто до адмінвідповідальності 4 особи на суму 187 грн, які сплачені повністю.

Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів За вказаний період проведено 30 перевірок, складено 6 протоколів, притягнуто до адмінвідповідальності 6 осіб на суму 204 грн, з яких сплачено повністю. Впродовж нерестового періоду проведено 59 рейдів по боротьбі з бракон”єрством та іншими порушеннями природоохоронного законодавства на річках області.

126

Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду Проведено 63 перевірки, складено 16 протоколів, притягнуто до адмінвідповідальності 16 осіб на загальну суму 1377 грн., з яких проведено стягнення повністю. По відповідних матеріалах господарючим суб”єктам пред”явлено 12 позовів на суму 8485 грн., стягнення по яких проведено повністю.

Контроль за радіаційною безпекою (джерела іонізуючого випромінювання) Проведено 3 перевірки. Переоформлено (продовжено термін дії) 4 ліцензії на використання джерел іонізуючого випромінювання.

Контроль за охороною, захистом і відтворенням лісів (рослинний світ). Проведено 140 перевірок, складено 183 протоколи, притягнуто до адмінвідповідальності 183 осіб на загальну суму 16456 грн., з яких стягнуто 15912 грн. За дорученням правоохоронних органів (прокуратури, ВДБЕЗ, УБОЗ, СБУ) проведено 35 перевірок дотримання вимог лісового законодавства, нараховано майнові стягнення в розмірі 539,5 тис. грн., з яких відшкодовано 20,3 тис. грн. Суб”єкти правопорушення щодо нарахування майнових стягнень в розмірі 416,902 тис.грн. не встановлені, матеріали знаходяться на контролі в правоохоронних органах. В органи прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування передано 26 матеріалів. По відповідних матеріалах господарючим суб”єктам пред”явлено 52 позови на суму 161202 грн., стягнуто по 34 матеріалах на суму 67008 грн.

127

Порушено 4 кримінальні справи щодо посадових осіб за порушення вимог природоохоронного законодавства (Лоївська с/р Надвірнянського району, Кутський ДЛГ, Городянська с/р (ТзОВ “Сколівське ЛТД”), Завійський військовий лісгосп). При проведенні перевірки вимог природоохоронного законодавства ТзОВ “Сколівське ЛТД” на території Городянської сільської ради згідно акту від 09.10.2006 року було виявлено самовільну рубку згідно чого було проведено розрахунок майнової шкоди, заподіяної лісовому господарству на суму 38312 грн. За результатами перевірки Завійського військового лісгоспу - за самовільну рубку лісу нараховано майнові стягнення в сумі 88299 грн. На території Лоївської сільської ради (землі лісфонду колишнього військового об”єкту) виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства (незаконна рубка) нараховано майнові стягнення на суму 179760 грн. За результатами перевірки Яблунівського лісництва щодо незаконних рубок, неочистки лісосік нараховано майнові стягнення в розмірі 8097 грн. Вказані матеріали знаходяться в прокуратурі Івано-Франківської області.

Екологічний контроль на державному кордоні Здійснено екологічний контроль 1926002,4 тон вантажів, в тому числі внутрішньою митницею Івано-Франківська-1 – 566999,9 тон, внутрішньою митницею ІваноФранківська-2 – 125198,0 тон, внутрішньою митницею ст.Кропивник – 1233649,7 т., ІваноФранківськ АП –154,8 тон. Радіологічний контроль пройшли 22081,5 тон вантажу, в тому числі внутрішними митницями Івано-Франківська 12114,4тон, 5380,1 ст.Кропивник – 3578,1 т. Порушень під час ввезення та вивезення вантажів не виявлено.

Аварійні середовища

забруднення

об”єктів

навколишнього

природного

128

Виявлено 5 випадки аварійних забруднень довкілля. - Внаслідок розгерметизації перекачуючого нафтопроводу (груповий збір ”Ріпне ГТУ №3”) НГВУ “Долинанафтогаз” при пошкодженні тіла труби корозією у безіменний потік потрапило 58 дм3 нафтової емульсії з питомою густиною 0,85. Загальна маса скинутої нафти склала 49,3 кг. Нараховано майнові стягнення в сумі 804,5 грн. - Внаслідок пориву перекачуючого нафтопроводу групового забору №4 НГВУ “Долинанафтогаз” та пошкодження тіла труби корозією та згідно результатів вимірювань забруднено нафтою 10,37 м2 землі (сільськогосподарських угідь). Нараховано майнові стягнення 373,32 грн. - Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на відрізку дороги НадвірнаКрасна перекинувся в кювет автомобіль, завантажений пічним паливом. Внаслідок аварії відбувся витік пічного палива в навколишнє середовище, що привело до забруднення 359,1 м2 землі. Нараховано майнові стягнення 71,1 грн. Частина пічного палива потрапила в струмок в кількості 1,641 м3, маса нафтопродукту (пічного палива), який скинутий у потік Безіменний 1381,88 кг. Нараховано майнові стягнення 2255,22 грн. При пориві нафтопроводу свердловини №282- Д стався витік нафти близько 27 м3 на рельєф площею 265 м2. Нарахована шкода за забруднення земель в розмірі 95,40 грн. В січні 2006 року за дорученням природоохоронної прокуратури проведено перевірку ТзОВ "МІФ Іскра" з нарахуванням майнової шкоди 11480 гривень. Природоохоронною прокуратурою в порушенні кримінальної справи відмовлено, в зв"язку з чим внесено відповідне подання. Окремі доручення для проведення перевірок вимог природоохоронного законодавства надходять від специрозділів СБУ УБОЗ, ВЕЕЗ, що також перевантажують роботу інспекційних підрозділів. З органами прокуратури щоквартально по переданих матеріалах проводяться взаємозвірки. Слід зазначити, що кількість доручень органів прокуратури під час здійснення прокурорського нагляду значно перевантажує територіальні органи Мінприроди, призводить до значного витрачання часу та відволікання спеціалістів інспекційних підрозділів.

125

Кількість перевірок всього

у т.ч. зане сених до "Пер еліку.. ."

Б Всього Водні ресурси, всього в т.ч. поверхневі Атмосферне повітря, т.ч. стаціонарні об’єкти Пересувні трансп. засоб. Земельні ресурси Надра в т.ч. підземні води Поводження з відходами в т.ч. з промисл. відх. в т.ч. з побут. відход. Рослинний світ

3 1489 140

4 3

Сфери державного контролю

Кількість складених протоколів Всь у о т.ч. го, пере оди- дан ниц о ь для розг ляду у судо ві орга ни 5 6 836 2 111

Притягн у-то до адміністра -тивної відповідальнос ті посадо вих осіб, громадя н

Сума штрафів, тис. грн. накла дено

стягнуто

Передано матеріалів у правоохоронні органи

7 834 111

8 71,468 10,217

9 61,625 8,228

10 37 7 7 4

Притягну то до карної відповідальності

11 4

Пред’явлення позовів пред’явлено

стягнуто

кількіст ь

сума, тис. грн.

кіль кіст ь

сума, тис. грн.

12 101 28

13 387,114 78,527

14 72 21

15 174,556 66,328

28 4

78,527 133,02 1 133,02 1

21 2

66,328 32,196

32,196

5,879

0,539

Кількість випадків призупинення виробничої діяльності

Таблиця 14.1. Інформація про проведення інспекційної діяльності Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області за 2006 рік

16 11 2

140 502

111 72

10,217 6,120

8,228 5,882

5,559

5,389

408

0,561

0,493

3,485

2,618

127 9

115 4

12,240 0,680

10,863 0,680

374

299

21,182

16,354

2,839

2,159

322

278

18,343

14,195

140

185

183

16,456

15,912

Тваринний світ

0,187

Рибні ресурси Природнозаповідний фонд Джерела іонізуючого випромінюванн я

30 63

6 16

0,204 1,377

161,20 2

8,485

67,008

8,485

126 15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони довкілля і використання природних ресурсів, координацію діяльності відомств, підприємств, організацій і організацій в області здійснює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області. Реалізовано ряд заходів по вдосконаленню економічного механізму природокористування. Разом з органами виконавчої влади, самоврядування, податковими і фінансовими органами забезпечено організацію справляння зборів за забруднення навколишнього середовища. Ці питання двічі виносились на розгляд колегії держуправління, місцеву пресу, правоохоронні органи. 15.2 Дозвільна діяльність управління Водні ресурси Підприємствам, які розміщені на території Івано-Франківської області, видано 343 дозволи на спеціальне водокористування. Водні ресурси області представлені поверхневим стоком річок басейнів Дністра і Прута, а також підземними водами. Об’єм середньорічного стоку річок, який формується в межах області, складає 4,54 млрд. м3/рік, в маловодні роки – 2,18 млрд. м3. Прогнозні запаси підземних вод - 270 млн. м3, прогнозні експлуатаційні – 79,0 млн. м3. Згідно даних державного обліку. у 2006 році забір свіжої води в області склав 118,44 тис. т/рік, із них поверхневих вод - 108,9 тис. т/рік, підземних 9,54 тис.т/рік. Використання води склало – 116,1тис. т/рік. Згідно даних державного обліку, у 2006 році обсяги скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти складали 98,6 тис. т/рік. Скинуто забруднюючих речовин у водні об’єкти 86,25 тис. т/рік. Атмосферне повітря Підприємствам, які розміщені на території Івано-Франківської області, видано 96 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області протягом 2006 р. дії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не призупинялись. Від стаціонарних джерел у 2006 році викинуто в атмосферу 269,305 тисяч тонн забруднюючих речовин, що на 16% більше, ніж у 2005 році. У загальній кількості викидів 81% припадає на газоподібні та рідкі, серед яких переважають оксиди вуглецю, азоту та сірки, та 19 % – на тверді. Крім того, понад 200 тисяч одиниць автотранспорту викинули 47,917 тис.т забруднюючих речовин (у 2005 р. – 45,15 тис. т). Поводження з відходами Спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області видано на 2007 рік 198 дозволів на розміщення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами І-ІІІ

127 класу. На 2008 рік розглянуто 36 дозволів на розміщення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами І-ІІІ класу.

Таблиця 15.1 .Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів (станом на 1.01.2007 р.) Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

2 263

м.Івано-Франківськ Богородчанський район Верховинський район Галицький район Городенківський район Долинський район м. Болехів м. Калуш Калуський район м. Коломия Коломийський район Косівський район Надвірнянський район м. Яремче Рогатинський район Рожнятівський район Снятинський район Тисменицький район Тлумацький район

1 Всього по області: В тому числі:

На яку кількість видано дозволи, тис.т

Видано лімітів на утворення і розміщення відходів

Кількість підпри-ємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів, тис.т

Дозволено розмістити відходів у себе, тис.т

Дозволено розмістити у інших, тис.т

3 263

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи 4 123

5 1452,9

6 263

7 263

8 2480,2

9 1452,9

10 1,829

34 15 16 2 2 39 18 21 5 11 17 15

23 11 19 2 2 31 15 17 5 6 15 15

38 2 1 5 4 17 1 11 21 3 1

96,6 2,9 0,1 1195,9 2,3 27,5 5,3 30,7 23,8 0,6 -

23 11 19 2 2 31 15 17 5 6 15 15

56,5 2,8 144,2 1328,3 74,4 143,4 5,2 34,4 3,3 35,4 3,1 0,5

96,6 2,9 0,1 1195,9 2,3 27,5 5,3 30,7 23,8 0,6 -

1,562 0,325 0,005 0,171 1,196 5,468 0,043 0,01 -

9 15 5 22 6 9 2

8 15 3 13 5 9 2

9 2 1 93 8 1

25,3 1,6 0,8 3,8 1,5

8 15 3 13 5 9 2

139,6 1,8 39,8 12,1 9,8 63,8 1,5

25,3 1,6 0,8 3,8 1,5

0,032 0,015 0,006 -

130 15.2 Державна екологічна експертиза проектної документації Протягом 2006 р. еколого-експертним підрозділом (сектором державної екологічної експертизи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області) розглянуто 208 одиниць проектних матеріалів. За результатами проведених екологічних експертиз 164 проектних матеріалів погоджено, 44 повернено на доопрацювання. На доопрацювання документи повернено, в основному, із-за відсутності або невідповідності матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище вимогам ДБН А 2.2-12003 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд”, природоохоронного законодавства та нормативних документів. Як свідчать результати проведеного аналізу еколого-експертної діяльності, найбільшу кількість проектних матеріалів було розглянуто щодо будівництва та реконструкції об”єктів обслуговування автомобілів та складів паливно-мастильних матеріалів, очисних, гідротехнічних споруд, каналізаційних мереж, полігонів захоронення відходів, об”єктів газо-, тепло-, електропостачання, об”єктів, пов”язаних з видобутком нафти і газу, тваринницьких комплексів, виробництв промислових товарів та харчових продуктів. Значна частина висновків екологічної експертизи підготовлена в складі комплексної державної експертизи. Згідно з договорами з обласною службою “Укрінвестекспертиза” розглянуто 185 проектів, з них 142 погоджено, 43 повернуто на доопраювання. Діяльність сектору державної екологічної експертизи здійснювалась з врахуванням вимог за такими напрямками: - проведення державної екологічної експертизи проектів будівництва (проектних матеріалів на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств) та матеріалів оцінки впливу діяльності діючих об”єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку, на стан навколишнього середовища; - розгляд матеріалів попередніх пропозицій щодо можливості реалізації проектів; - контроль забезпечення замовником експертизи гласності щодо об”єктів стосовно яких проводиться державна екологічна експертиза; - підготовка інформації, листів та запитів Мінприроди України, облдержадміністрації, прокуратури, громадськості, тощо; - проведення у відповідності до вимог ДБН А 2.2-1-2003 та ДБН А 2.2 -3-2004 проектної документації. При здійсненні державної екологічної експертизи дотримувався принцип гласності, здійснювалося інформування громадськості про проведення експертизи та екологічні наслідки діяльності запроектованих об”єктів.

131 Екологічна експертиза громадськими формуваннями протягом року не проводилася. При здійсненні державної експертизи сектором із ДП “ІваноФранківська обласна служба української державної інвестиційної експертизи”, труднощів і проблем при взаємодії з ними не виникало. Таблиця 15.2. Еколого-експертна екологічної експертизи у 2006 р. Виконання робіт 1 Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД). проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залу- ченням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

діяльність

сектору

державної

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.) 4

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно(% від загальної кількості) 5

208

164

185

142

Найзначніші об’єкти, проектна документація яких отримала позитивну оцінку: 1. РП “Завод по сортуванню змішаних твердих побутових відходів продуктивністю до 50 тис. т в рік в м. Івано-Франківську”; 2. “Будівництво відгодівельного свинокомплексу по вирощуванню свиней вагою від 30 до 100 кг в с. Маріямпіль Галицького району”; 3. РП “Бурштинська ТЕС. Нарощування 8-го ярусу золовідвалу №3”; 4. Реконструкція існуючого цеху для виробництва лікеро-горілчаних виробів на вул.Промислова в м.Івано-Франківську; 5. Генеральний план м.Яремче; 6. Відгодівельний свинокомплекс на 11,9 тис.голів в с.Сівка Войнилівська Калуського р-ну.

132 16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ

Формування первинної мережі моніторингових спостережень на обласному рівні опирається на вже існуючу систему одержання і збору даних про існуючий стан довкілля області . Моніторинг в Івано-Франківській області здійснюють: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області за : проведення систематичних спостережень, збирання та збереження даних про стан навколишнього природного середовища; створення та ведення банків даних і забезпечення інформаційного обміну; аналіз інформації, оцінка стану навколишнього природного середовища і впливу на нього факторів забруднення, прогнозування змін та інформаційноаналітична підтримка прийняття рішень з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки; удосконалення нормативного, методичного та технічного забезпечення збирання, збереження, оброблення та аналізу даних; забезпечення достовірності інформації, що надається органам державної влади та органам місцевого самоврядування, громадським і міжнародним організаціям; організації моніторингу навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області; забезпечення функціонування державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні; Державна екологічна інспекція в області за :  джерелами промислових викидів в атмосферу (вмістом забруднюючих речовин);  джерелами скидів стічних вод (вмістом забруднюючих речовин);  поверхневими водами (вмістом забруднюючих речовин);  грунтами (вмістом забруднюючих речовин);  кількістю аварійних скидів та викидів. Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації за:

 грунтами і ландшафтами (щільністю забруднення радіонуклідами) в зонах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Обласна державна лабораторний контроль за:

санітарно-епідеміологічна

станція

здійснює

вибірковий

 питною водою централізованих систем водопостачання (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);  атмосферним повітрям (вміст шкідливих хімічних речовин);  поверхневими водами відкритих водойм (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);  підземними джерелами водопостачання (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);

133  грунтами (вміст пестицидів, важких металів, вірусологічні визначення, наявність яєць гельмінтів).

бактеріологічні,

Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції за:

 грунтами сільськогосподарського призначення (радіологічні, агрохімічні та токсикологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів);  сільськогосподарськими рослинами і продуктами з них (токсикологічні та радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів). Обласний центр з гідрометеорології за:

 кількістю опадів (середньомісячною, середньорічною);  температурою повітря (середньомісячною, середньорічною);  стихійними та небезпечними природними явищами (повені, паводки, снігові лавини, селі тощо);  водністю річок. Басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Прута, Серета (Івано-Франківське регіональне відділення) за:  обсягом забору і використання поверхневих і підземних вод водокористувачами області;  обсягом скиду зворотних вод водокористувачами області;  обсягом скиду забруднюючих речовин в зворотних водах скинутих водокористувачами у водні об’єкти;  станом поверхневих вод в місцях їх інтенсивного виробничого господарського використання і в зонах адміністративного кордону області (здійснення гідрохімічних і радіологічних аналізів); Обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству за:  наявністю небезпечних процесів внаслідок формування на водних об’єктах льодоходу, повеней і паводків;  об’ємами стоку рік. Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації за:  питною водою централізованих систем водопостачання (обсяги споживання);  стічними водами, каналізаційними мережами та очисними спорудами (обсяги надходження);  стихійними лихами, які можливі на об’єктах житлово-комуналь-ного господарства; Обласне управління лісового господарства за:  рубками головного користування, рубками догляду та санітарними рубками;  основними видами мисливської фауни;  санітарним обстеженням лісів;

134  лісовідновленням і лісорозведенням (рівномірно-поступові рубки головного користування (кінцевий прийом), лісові культури, заліснення неугідь сільськогосподарського призначення). Карпатський національний природний парк за:  станом лісових екосистем, тваринного світу, зооценозів, кліматичних процесів і явищ тощо; Івано-Франківська гідрогеологомеліоративна партія Львівсь-кої ГГМ експедиції за:  оцінкою меліоративного стану меліорованих земель;  меліоративним станом осушених земель на початок та середину вегетації;  прогнозом рівнів грунтових вод на початок та кінець вегетації;  фізико-хімічним станом грунтів на меліорованих землях за матеріалами кислотного знімання;  наявністю екзогенних процесів на меліорованих землях;  меліоративним станом на еталонних системах області;  якістю дренажних вод;  станом підтоплених земель;  звітом оцінки родючості грунтів на меліорованих землях;  станом гідрорежимної мережі;  запасами вологи у півметровому шарі грунту. Кінцевим результатом моніторингу є оцінка і прогноз стану екосистем, оцінка екологічної рівноваги в них. При проведенні моніторингу проводяться спостереження за змінами при різній інтенсивності антропогенного впливу. Особлива увага надається фоновому екологічному моніторингу, який ведеться на заповідних територіях. Для поліпшення організації та проведення системи моніторингу довкілля проведено оптимізацію точок контролю поверхневих вод. Проводиться міжобласний моніторинг транскордонних природних об’эктів між Львівською, Тернопільською, Чернівецькою областями. Розроблено “Програму моніторингу довкілля Івано-Франківської області на 2005-2010 роки”, яка передана на затвердження обласної Ради. Розроблено “Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля в Івано-Франківській області”.

135 Таблиця.16.1 Створення обласної системи моніторингу довкілля № Назва обласної системи моніторингу довкілля 1 2 1. Програма моніторингу довкілля ІваноФранківської області на 2007 – 2012 роки

Склад функцій і задач, що вирішуються згідно програми

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн.

Моніторингводи Моніторинг атмосферного повітря Моніторинг грунтів Моніторинг стихійних та небезпечних явищ

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 6 Впровадження заплановано з 2008року

2 203 000

Таблиця 16.2. Суб‘єкти державного екологічного моніторингу за галузями , середовище та число точок спостережень №

Суб‘єкти екологічного моніторингу

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень атмосферне повітря

промисло ві викиди в атмосфе ру

поверхневі води річки та водоймища

підземні води грунти

морські води

джерел скидів стічних вод

решта

джерел скидів стічних вод

решта

47*

42* 32**

120

57*

2260

170

3 2

1 Міністерство охорони навколишнього природного середовища 2 МНС 3 МОЗ 4 Міністерство аграрноїї політики 5 Держкомлісгосп 6

Держводгосп

136 7 8

Держкомзем Держжитлокомунгосп

*- точки контролю Держуправління ОНПС; **- точки контролю Івано- Франківського обласного центру по гідрометеорології.

137 Перелік показників, що спостерігаються суб'єктами моніторингу по кожній з мереж спостережень Мінприроди: Поверхневі води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, жорсткість, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфаBи, розчинений кисень, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, кальцій, магній, калій, натрій, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон, сірководень, хлорорганічні пестициди. Зворотні води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, розчинений кисень, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон. Підземні води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, жорсткість, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, кальцій, магній, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон, хлорорганічні пестициди. Грунти: вологість, механічний склад, pH, хлорорганічні пестициди (гептахлор, ДДТ, ДДД, ДДЕ, γ-ГХЦГ), формальдегід, сульфат-іони, хлорид-іони, нітрат-іони, нафтопродукти, хром, мідь. Промислові викиди в атмосферу: вимірювання параметрів газопилового потоку, визначення масової концентрації: фенолу, формальдегіду, хлору, водню хлористого, аміаку, діоксиду азоту, пилу, сажі, діоксиду сірки, оксиду азоту, оксиду вуглецю. Міністерство охорони здоров”я: Повітря: оксид азоту, оксид вуглецю, формальдегід, пил, складні ефіри, сірчистий газ. Поверхневі води: прозорість, забарвлення, окислення, твердість, розчинений кисень, БПК- повне, аміак, нітрити, нітрати, залізо, сухий залишок, нафтопродукти, СПАР, завислі речовини, фенол. Мінагрополітики: Грунти: солі важких металів (цинк, мідь, кадмій, свинець, ртуть), пестициди (зенкор, харнес, гептахлор, ДДТ, ДДД, ДДЕ, 2,4Д аміачна сіль). Держкомлісгосп: Флора: посадка лісових культур, створення захисних насаджень, лісовідновлення, головне користування, суцільні санітарні рубки, вибіркові санітарні рубки, рубки догляду. Фауна: чисельність основних видів мисливської фауни (олень, козуля, кабан, вовк, лисиця, заєць). Держкомводгосп: Поверхневі води: температура, запах, колірність, завислі речовини, мінералізація, рН, лужність, жорсткість, іон амонію, фосфат-іон, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, розчинений кисень, ХСК, БСК, залізо, кальцій, магній, мідь, калій, натрій, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, марганець, кислотність, хром3+, хром6+, гідрокарбонати, стронцій-90, цезій-137. Підземні води: запах, завислі речовини, мінералізація, рН, лужність,

138 жорсткість, іон амонію, фосфат-іон, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, залізо, кальцій, магній, кальцій, кислотність, гідрокарбонати. Держбуд (Держжитлокомунгосп): Поверхневі води: амоній-іон, СПАР, БСК, розчинний кисень, pH, завислі речовини, запах, нафтопродукти, нікель, нітрат-іони, нітрит-іони, сульфати, сухий залишок, феноли, фосфат-іон, формальдегід, залізо, солі важких металів, хлоридіон. Зворотні води: амоній-іон, СПАР, БСК, розчинний кисень, pH, завислі речовини, запах, нафтопродукти, нітрат-іони, нітрит-іони, сульфати, сухий залишок, температура, феноли, фосфат-іон, формальдегід, залізо, солі важких металів, хлорид-іон. МНС: Дозиметрична паспортизація населених пунктів за розділом "Система радіаційного контролю" (за договорами з акредитованими лабораторіями).

141 Таблиця 16. 3. Здійснення моніторингу довкілля за обласними програмами природоохоронних заходів №

Назва обласної програми моніторингу довкілля Суб"єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

1 Обласна програма охорони навколишнього природного середовища до 2010 року

Держуправління ОНПС Обласна санітарно-епідеміологічна станція Регіональний відділ Дністровського басейнового водогосподарського об"єднання Обласна державна проектно-розвідувальна станція хімізації сільського господарства Обласний центр по гідрометеорології НДІ гірського лісівництва

Основні реком впровадження 1. Рекомендац підданих техго 2. Рекомендац 3. Рекомендац атмосферу ста

Таблиця16. 4. - Моніторинг якості води річок Дністра та Прута Р о к и Створи

2002 NH4 БСК5

Мінеція

2003 Cl-

SO42- NH4 БСК5

Мінеція

2004 Cl-

SO42- NH4 БСК5

Мінеція

Cl-

SO42- NH

р. Д н і с т е р Границя з Львівською обл. Вище р.Свіча Нижче р.Свіча Вище р.Сівка Нижче р.Сівка м.Галич (міст) Вище стоків фірми "Барва" Нижче стоків фірми "Барва" Нижче р.Бистриця Нижче р.Коропець Границя з Чернівецькою обл.

0,36

2,8

506

1,33

2,8

600

1,01

1,8

518,5

65 36 198 18

47,5 42 100 37

0,32 0,5 0,42

1,7 2,3 2,1

331 758 374

35 215 26

55 224 41

0,28 0,26 0,54

1,65 1,85 1,6

428 727 455

21,5 168 34,5

54 102 41

389 42 368,7 41,3 422 45 485 60

58,3 53 49 76

0,68 0,91 0,19 0,45

2,7 2,9 2,6 1,8

653 600 464 554

70 65 59 60

102 78 63 87

0,69 0,82

1,7 413,3 1,87 411,7

34 29

53 54

0,41

2,55

418

0,29 2,025 479 0,39 1,7 338 0,62 2,4 664,7 0,35 2,4 207 0,3 1,52 0,17 0,28

1,8 2,8 2,4 2,5

0,2

0,6

0,2 0,4

р. П р у т Вище стоків Ярем-го ККП Нижче стоків Ярем-го ККП Вище стоків ОС м.Коломия Нижче стоків ОС м.Коломия Вище стоків Снятин-го ККП Нижче стоків Снятин-го ККП

0,45 0,66

1,8 1,5

114 1,75 206,5 1,75

33,5 28

0,44 0,52

1,9 2,05

225 239

1,75 1,75

41 28

0,15 0,27

1,37 2,23

253 269

1,87 2,33

28 28

0,4 0,5

0,56

1,9

336

35,5

0,64

1,85

435

0,31

1,1

460

0,0

0,69

1,9

339

20,5

0,63

1,8

436

0,38

1,15

468

0,06

0,52

1,8

337,5

0,07

2,4

532

0,26

1,57

440

46,2

0,4

0,62

2,5

380

1,7

4,5

538

0,41

2,07

447

47,7

0,4

Таблиця 16. 5 Моніторинг якості води приток р.Дністер Р о к и Створи

2002 NH4 БСК5

2003

2004

2005

МінеМінеМінеМіне222ція Cl SO4 NH4 БСК5 ція Cl SO4 NH4 БСК5 ція Cl SO4 NH4 БСК5 ція

Cl-

SO42- N

р.Бистриця Надвірнянська р.Б. Надвірняська , м.Івано-Франківськ, автодорожний міст

0,25

1,8

215

21 0,38

1,6

222

19, 25 1

0,09

1,8

186

16, 18 7

0,07

2,5

219,1

2,5

30, 31 6

0,71

2,2

270

р.Бистриця Солотвинська р. Б. Солотвинська, м.Івано-Франківськ, міст, вул. Галицька

0,4

2,5

215

29 0,48

2,1

260

0,16

2,1

р.Бистриця

244

142 р.Бистриця вище випуску стоків ДК"Екотехпром" р.Бистриця нижче випуску стоків ДК"Екотехпром"

0,41

1,5

280

14,8 42 0,35

1,7

360

22, 50,7 0,61 3

1,37

291

2,05

3,1

331

27,5 45,5 1,49

3,57

389

39, 46 7

3,5

348

2,05

16,6 37 0,48 34

42 1,03

2,5

229,6

3,4

242

р.Саджава р.Саджава вище випуску стоків ТЗоВ"Уніплит" р.Саджава нижче випуску стоків ТЗоВ"Уніплит "

0,22

2,0

172

1,07 24,0 237

25 0,45

3,3

189

7,3 25,5 0,40

1,7

182

9,1 35 5

2,3

47,9

184,

н/в

13,1 23 2,18

418

19,1

206

10, 22 6

2,5

206

н/в

4,3

1,47

р.Гериня (Млинівка) р.Гериня вище випуску стоків ВАТ"Шкіряник" р.Гериня нижче випуску стоків ВАТ"Шкіряник"

36, 36,7 8

0,33

1,9

270

32 1,05

1,83

357

3,8

8,7

423

57 5,75

6,6

708 144 98

0,5

2,1

311

1,76

2,4

288

7,0

8,2

688 153 105

2,2

3,3

316

18, 20 3

0,66

1,4

305

0,68

1,8

486

106

р.Ворона р. Ворна нижче ЛК ТзОВ "Інтерплит"- Надвірна р.Ворона нижче ВАТ ”Нафтохімік Прикарпаття” р.Сівка, гирло, с.Мошківці

2,8

2,2

136

3,6

347

0,6

6,3

610

7,7

462

28, 36 5

875

351

163

2,4

р.Сівка 1466 829 194 0,38 2,2

0,36

0,75

1,1

224

2003 832 285

143 17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Протягом 2006 року в області реалізовано понад 50 заходів, які сприяли покращанню і стабілізації екологічної ситуації в регіоні. Побудовані і завершені пуско-налагоджувальні роботи на очисних спорудах в селищах Ворохта, Яблунів, на ВАТ Коломийський “Ветсанзавод”. Проведені роботи по заміні технологічного обладнання на очисних спорудах м.Івано-Франківська, Городенки, Болехова, реконструкції каналізаційних мереж в м.Івано-Франківську, Тисмениці, селищах Верховині, Гвіздці, 5-ти медичних закладах обласного центру і селища Лисець. Проведено значний обсяг робіт по берегоукріпленню гірських річок. З обласного фонду ОНПС для захисту населених пунктів, господарських об”єктів, с/г угідь від шкідливої дії повеней і паводків виділено і освоєно 568 тис. грн. В області за 2006 рік побудовано: водозахисних дамб – 1,82 км, закріплено берегів – 2,44 км, розчищено і відрегульовано русел рік – 4,71 км. Відновлено водозахисних дамб – 2,61 км, берегоукріплень – 4,07 км. Придбано обладнання, установки і машини для збору і перероблення відходів на суму 2349,425 тис. грн.. Проведено реконструкцію полігонів в містах Івано-Франківську і Надвірній. Розпочато будівництво заводу по сортуванню і переробці відходів потужністю 50 тис. т /рік в обласному центрі. Проведено реконструкцію електрофільтрів на енергоблоках БуТЕС з очікуваним зменшенням викидів золи виносу на 11,6 тис. тон. Проведено заміну обладнання на 4 котельнях. Проведено першочергові невідкладні роботи на ДП “Калійний завод ВАТ “Оріана”. Продовжувались роботи по ліквідації рудника “Ново-Голинь”, рекультивації відвалів Домбровського кар”єру хвостосховища №1. Проведено роботи по рекультивації порушених земель на площі 25 га. На ці заходи тільки з фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів використано понад 10 млн. грн. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області розглянуто понад 135 матеріалів на фінансування природоохоронних заходів з фондів ОНПС. Сформовано перелік заходів для фінансування з фондів ОНПС, який затверджено розпорядженням ОДА від 21.06.06 № 354. Сформовано перелік запитів на фінансування з Державного та обласного фондів ОНПС на 2007рік та передано на розгляд ОДА. Проведено звіт про виконання попередньої програми, а також аналіз використання коштів фондів ОНПС за 2005 рік і 1-ше півріччя 2006р. Тільки з обласного фонду профінансовано 50 запитів на суму 8145,186тис.грн.

144 Таблиця 17.1 Перелік природоохоронних заходів, фінансування яких здійснювалось за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2004-2006 роках

№ з/п

Назва природоохоронного заходу

Загальна кошторисна вартість (згідно з проектом), тис. грн.

Термін реалізації заходу (згідно з проектом)

Ступінь готовності природоохоронного заходу, %

Обсяг фактичних видатків з Державного фонду, тис. грн.

Обсяг Інформація щодо фактичних стану виконання видатків з інших природоохоронного джерел, заходу (завершення тис. грн. або введення в експлуатацію)

50,497

2004

100

50,497

199,536

2002-2007

199,536

5338,0

2004-2007

193,398

Технічне переоснащення газоочисної установки блоку 200 МВт ст.№ 9 у складі електрофільтрів та механічних золоуловлювачів Бурштинської ТЕС ВАТ “Західенерго”(придбання обладнання)

5600,0

2005-2006

Реконструкція і розширення очисних споруд м. Коломия з доведенням потужності до 45тис. м/куб стоків на добу

28010,0

2001-2007

8,3

816,998

300,0

Реконструкція старої частини очисних споруд каналізації м. ІваноФранківська Будівництво заводу з перероблення ТПВ (потужністю до 50тис. т на рік) в м. ІваноФранківську

5338,0

2006-2007

234,885

30,096

32658,65

2006-2007

668,978

5023,71

2004 рік 1

Проведення семінару “Перспективи прирородохоронного обміну боргів в Україні і в регіоні ЄЕК ООН” Розширення і реконструкція очисних споруд м. Коломия з доведенням продуктивності до 45 тис. куб. м. стоків в добу ( придбання технологічного обладнання) для заміни такого, що використало свої технічні можливості “Реконструкція старої частини очисних споруд м.Івано-Франківська” (придбання обладнання)

2005 рік 5600,0

2006 рік

Придбано насосне обладнання, частково виконано роботи по реконструкції аеротенків освітлювачів та реставрації зб конструкцій Реконструкція насосної станції Придбано технологічне обладнання

145 Таблиця 17.2 Перелік природоохоронних заходів, фінансування яких здійснювалось за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2004-2006 роках

№ з/п

Назва природоохоронного заходу

на охорону і раціональне використання земель на охорону і раціональне використання водних ресурсів на охорону і раціональне використання ресурсів тваринного світу на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів на збереження природозаповідного фонду та біологічного різноманіття

Загальна кошторисна вартість (згідно з проектом), тис. грн. 512,0

Термін реалізації заходу (згідно з проектом)

Ступінь Інформація щодо стану Обсяг фактичних видатків з Обсяг готовності фактичних виконання обласного фонду, природоохотис. грн. видатків з інших природоохоронного заходу ронного джерел, (завершення заходу, % тис. грн. або введення в експлуатацію) 2004 рік 512,0

3473,988

277,0

1051,875

43,8

2005 рік 1

500,0

3848,1

78,8

1869,2

30,0

143,9

146 7

на охорону атмосферного повітря на охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів

1152,0

200,0

Реконструкція каналізаційних мереж і споруд (каналізаційного колектора вул. Тисменицької і Тополиної в м. Івано-Франківську) Реконструкція полігону ТПВ в с. Рибне Проведення спеціальних моніторингових досліджень над шахтними полями відпрацьованих рудників у м. Калуші Завершення реконструкції очисних споруд районної лікарні в с-щі Яблунів Реконструкція каналізаційної мережі у с. Дзвиняч Богородчанського р-ну Придбання обладнання, машини для збору, транспортування, перероблення, знешкодження та складування відходів Придбання машини для збору, транспортування, знешкодження побутових відходів (вакуумні машини)

28,5

Реконструкція КНС з влаштування блоку комплексного очищення

2006 рік -

28,5

Закінчено роботи з демонтажу та заміни 120 пог м каналізаційного колектора діаметром 1200мм

100,0

44,1

Проведено спостереження за де деформацією земної поверхні

58,8

58.8

Проведено пусконалагоджувальні роботи

180,0

Повністю завершені роботи по ремонту діючої каналізації

1270,4

170,0

170.

100,

Закуплено :2 вакуумні машини (для ДП “Рогатинводоканал” та для городенківського державного виробничого управління водоканалізаційного господарства), 2 екскаватора (для Тисменицького водоканалізаційного господарства та АТП0928 ВАТ), 5 сміттєвозів (для Богородчанського ВЖРЕП, Волинського КПП, Коломийського КПЕЖ, Калуського Комунального підприємства “Екосервіс”, АТП-0928 ВАТ ), 20 контейнерів для роздільного збирання ТПВ (Коломийський КПЕЖ) Повністю завершено виконання будівельномонтажних робіт, ведуться пусконалагоджувальні

147 9

побутових стічних вод в с. Ворохті Реконструкція очисних споруд в с. Дзвиняч Богородчанського р-ну Реконструкція каналізаційної мережі в с-щі Верховина Реконструкція каналізаційної мережі центральної районної лікарні в с-щі Верховина Придбання технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технологічні можливості на очисних спорудах м. Городенка Реконструкція відкритого ґрунтового каналу р. Кропивник-р. Сівка в с. Кропивник Калузького р-ну Завершення робіт з реконструкції очисних споруд біологічної очистки скидів на Коломийському “Ветсанзаводі” Завершення реконструкції очисних споруд в сщі Отинія Коломийського рну Завершення капітального ремонту очисних споруд Коломийської виправної колонії ВКК-41 в с. Товмачик Будівництво каналізаційного колектора спецшколиінтернату ЗОШ в с. Гвіздець Коломийського району Рекультивація земель діючого полігону ТПВ в урочищі “Кар’єр” с. Пнів Надвірнянського рну Реконструкція

роботи 64,483

0,0

Проведено конкурс проектів, переможця не встановлено

232,372

323,372

Влаштовано 704 пог м каналізаційних мереж діаметром 200 мм

43,6

64,0

64,

Закуплено 2 повітродувки для Городенківського державного виробничого управліня водопровдноканалізаційного господарства

97,0

Виконано земляні роботи по про чистці ґрунтового каналу р. Кропивник-р. Сівка

115,0

115,

Здійснено ряд загально будівельних робіт (замінено мережі каналізації, здійснено монтаж обладнання насосної станції)

589,0

Закуплено та встановлено обладнання, частково виконані загально будівельні роботи

78.966

0,0

Проведено конкурс проектів, переможця не встановлено

135,0

Завершено будівництво каналізаційного коллектора

30,0

Повністю завершено рекультивацію земель діючого полігону твердих побутових відходів

300,0

Замінено 750 пог м

148

каналізаційнонапірного колектора Тисмениця-ІваноФранківськ Впровадження технологій, що сприяють зменшенню рівня атмосферного забруднення, на котельні санаторію “Смерічка” в с-щі Ворохта Яремчанської міської ради Проектування очисних споруд в с. Татарів Яремчанської міської ради Регулювання і берегоукріплення р. Прут в с. Кийданці Коломийського рну Реконструкція каналізаційних мереж і споруд на них обласного онкологічного диспансеру в м. Івано-Франківську Реконструкція каналізаційних мереж і споруд на них наркологічного диспансеру в м. Івано-Франківську Реконструкція каналізаційних мереж і споруд на них в системах водопостачання обласної клінічної лікарні м. ІваноФранківська Реконструкція каналізаційних мереж і споруд на них в психіатричній лікарні №1 м. Івано-Франківська Придбання обладнання, установок, машин для збирання, транспортування, перероблення, знешкодження та складування побутових відходів

каналізаційного колектора діаметром 200 мм.

400,0

Розпочато монтаж обладнання

30,

10,0

Не проведено через відсутність проектних пропозицій

200,0

Здійснено відновлювальні та берегоукріплені роботи

442,4

20,040

60,0

Замінено 880 пог м зовнішніх каналізаційних мереж, 10-залізобетонних колодязів та прочищено 272 пог м каналізаційних мереж Частково замінено та здійснено реконструкцію каналізаційних мереж, встановлено додатковий насос Виконано дренаж водопровідних мереж

52,7

Частково замінено та здійснено реконструкцію каналізаційних мереж, встановлено додатковий насос

1079,025

Закуплено6 4 сміттєвози (для Войнилівського КП “Водотеплосервіс”, Снятинського будинку управління, Тлумацького МКГ, КП “Надвірнакомунсервіс” ),2 вукуумні машини (для КП “Рожнятівводгосп”, МКП Косівміськводосервіс), 2 екскаватори (для

149

2 8

Реконструк ція КНС з влаштуванням блоку комплексного очищення побутових стічних вод в с-щі Ворохта Регулювання і берегоукріплення р. Пістинька в с. Спас Коломийського рну Регулювання і берегоукріплення р. лючка в с. Стопчатів Косовського р-ну (ділянка №4) Регулювання і очистка русла р. Дуба в смт. Рожнятові Завершення будівництва очисних споруд Лисенької центральної лікарні Придбання транспортного засобу для ландшафтного парку “Дністровський” Придбання контейнерів Городенківський рн Придбання преса для макулатури Городенківський рн Придбання подрібнювача пластмасових виробів Городенківський рн Придбання обладнання для переробки ТПВ Коломийський р-н Придбання спецавтомобілля для збору, пресування відходів пластмас у брикети Рогатинський р-н

300,0

300, 0

Яремчанського МКП, Полігону МПП), 22шт. контейнерів для роздільного збирання ТПВ для Городенківського ЖРЕП Повністю завершено виконання будівельномонтажних робіт, ведуться пусконалагоджувальні роботи Здійснено відновлювальні та берегоукріплювальні роботи

100,0

139,440

91,560

12,0

29,000

Закуплено прес для Городенківського ЖРЕП

15,0

Закуплено подрібнювач для Городенківського ЖРЕП

38,0

Проведено запит цінових пропозицій

112,0

Проведено відкриті торги (договір не підписано)

Виконано загальнобудівельні роботи (підводка мереж, обов’язка резервуаріввідстійників, монтаж мулової площадки) Закуплено трактор МТЗ для Коломийського ДП лісового господарства

150 39

Придбання машин і обладнання для машин позбору та транспортуванню відходів для Калузького комунального підприємства “Екосервіс” Придбання насосного обладнання для заміни такого, що використало свої можливості на очисних спорудах м. Надвірна Придбання агломератора з комплектом змінного обладнання м. Івано-Франківськ Укріплення берега р. Ворона в м. Тисмениця

293,805

Оголошено відкриті торги. Розкриття пропозицій відбулося 13.02.07

127,946

Торги проведено. Договір не підписано

102,0

Торги не відбулися через відсутність учасників

68,0

Здійснено відновлювальні та берегоукріплювальні роботи

Придбання спецавтомобілля для ліквідації (гасіння) лісових пожеж для МНС Утилізація соляної кислоти на Загайпільському сірчаному руднику

190,0

79,349

11,7

45,0

Закуплено автомобіль марки ‘Skoda Oktavia’

15,0

Видано книги

20,0

Проведено конференцію

170,0

Здійснено аварійну відкачку розсолів з хвостосховища №1 з

Проведення сьомої національної відкритої фотовиставкаконкурсу “Природа-2006” Придбання спец автотранспорту і його обладнання для здійснення контролю за транспортуванням та нейтралізацією непридатних хімічних речовин Видання науковопопулярної книги “Природний заповідник “Горгани” Проведення науково-практичної конференції “Збереження та відтворення біорізноманіття Горган” Проведення першочергових невідкладних робіт

Кошти не освоєні в зв’язку з можливістю використання соляної кислоти в процесах інтенсифікації видобутку нафти і газу на ВАТ “Укрнафта” Проведено фотовиставку “Природа-2006” у приміщенні обласного краєзнавчого музею

151 для закладки відпрацьованих гірничих виробок рудника “НовоГолинь” розсолами хвостосховища № 2 та Домбровського кар’єру ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”

метою попередження виникнення надзвичайних ситуацій та стабілізації екологічної обстановки в зоні діяльності ДП “Калійний завод”

152 18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Протягом 2006 року науковими установами області проведено цілий ряд досліджень з екологічних питань, а саме: 1. Науково-дослідним інститутом екологічної безпеки і природних ресурсів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу: В 2005 р. завершено 2 розробки: ГІС екобезпеки та екомоніторингу Галицького району та пропозиція створення міжнародного еколого-туристичного центру «Парк льодовикового періоду» у с. Старуні Богородчанського району. У кожній адміністративній області, районі, місті необхідно виконати екологічний аудит території згідно Закону України «Про екологічний аудит» від 24.06.2004р № 1862-ІУ, провести оцінку впливів на навколишнє середовище (ОВНС) згідно ДБН А. 2.2-1-2003, а також організувати екологічний моніторинг на виконання Постанови КМ України від 30.03.1998р. № 391. Ці процедури є складовими частинами з екологічної безпеки, яка будується з допомогою сучасних ГІС-технологій. У Галицькому районі на площі біля 722 км2 була розбита мережа із 220 точок спостережень, які більш-менш рівномірно охоплюють весь полігон, виходячи з особливостей геологічної будови, геоморфології, розповсюдження ґрунтів різних типів, рози вітрів, ландшафтної структури території та існуючих вимог до масштабу досліджень. Було відібрано 1032 проби та виконано 7010 їх аналізів на різні елементи і речовини. Ми використали найбільш об'єктивний метод оцінки забруднення ландшафтів: кожний компонент довкілля (ґрунт, вода, повітря) діагностується на вміст у ньому основних токсикантів по всій площі їх можливого розповсюдження. Природоохоронні служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, громадські екологічні організації неурядові фонди і науковці обмежуються, як правило, екологічною оцінкою тільки трьох компонентів — атмосферного повітря, ґрунтів і води. Поза увагою залишаються інші шість компонентів, а саме — геологічне середовище, геофізичні поля, геоморфосфера, рослинний і тваринний світ та демосфера. Це і спонукало розробити натурну та математичну моделі впливу техносфери на природні геоекосистеми. Аналіз екологічного стану території Галицького району та окремих компонентів навколишнього природного середовища — літосфери, геофізсфери, геоморфосфери, педосфери, гідросфери, атмосфери, фітосфери, зоосфери, демосфери та техносфери — дозволили розробити математичну модель та технологію виконання екологічного аудиту. Інтегральна оцінка сучасної екологічної ситуації розроблена на базі ландшафтної карти. На неї винесені комплексні аномалії сумарних показників забруднення усіх досліджених компонентів довкілля, які дозволили поділити, Галицький район на 24 геоекологічні смуги з різним екологічним станом:

153 нормальним (екологічно чисті території), задовільним (забруднені тільки ґрунти), напруженим (забруднені ґрунти і ґрунтові води), складним (забруднені ґрунти і повітря), незадовільним (забруднені ґрунти, повітря і води) і передкризовим (найвищий ступінь забруднення усіх компонентів довкілля). Критичний і катастрофічний екологічні стани, які є в деяких регіонах України (Придніпров'я, Донбас, Чорнобиль), у нас відсутні. Отже, інтегральна карта сучасної екологічної ситуації є завершальним етапом екологічного аудиту території. Цей документ є теоретичною основою для науково обгрунтованого управління екологічним станом (екологічний менеджмент) району, області, регіону чи держави в цілому для забезпечення його сталого соціальноекономічного розвитку. Починаючи з 1997 року, фахівці кафедри екології та кафедри природних ресурсів та туризму провели декілька процедур ОВНС за західними технологіями. Це - ОВНС Пасічнянського нафтогазоконденсатного родовища (сумісний українсько-американський проект); ОВНС будівництва нового золовідвалу Бурштинської ТЕС; ОВНС ( траси та трампліну для фрістайлу біля НСП «Заросляк»; ОВНС , гірськолижної траси та туристичної бази в Женецькому лісництві; ОВНС антропогенного навантаження на гору Говерла (проект ТАSІС); ОВНС перспектив розвитку гірськолижних курортів «Буковель» і «Бистриця». За всіма проектами, базуючись на ретельному вивченні сучасного стану навколишнього середовища, були встановлені ймовірні негативні впливи на чинники довкілля при впровадженні різних запропонованих альтернатив та розроблений комплекс природоохоронних заходів для всіх очікуваних негативних наслідків. При впровадженні інвестиційних проектів запропоновані в ОВНС природоохоронні заходи дозволяють зменшити негативний вплив на навколишнє середовище та раціонально використовувати природні ресурси. 2. Український НДІ гірського лісівництва У 2006 році наукові дослідження УкрНДІгірліс проводились за 7 темами галузевого Тематичного плану науково-дослідних робіт на 2005 - 2009 роки зорієнтованого на пріорітети визначені Державною програмою "Ліси України" Основними напрямками досліджень були: - вдосконажння екологічно безпечних систем ведення лісового господарства, технологій лісовідновлення в гірських умовах; - вивчення і збереження генетичного потенціалу лісів України, їх біорізноманіття, лісова селекція і насінництво; - комплексний захист лісів від шкідників і хвороб; - екологічні дослідження, підвищення стійкості, моніторинг стану лісів їв лісова сертифікація; - мисливське господарство. Інститут посилив свої зусилля щодо розробки науково обгрунтованих заходів, направлених на раціональне вирішення проблем всихання похідних ялинників, а також зниження негативного впливу гірських лісозаготівель на лісове середовище.

154 Для вирішення цих завдань використовувались як бюджетні кошти, так і кошти лісових підприємств та екологічних фондів. До виконання цих досліджень залучені висококваліфіковані працівники не тільки з інституту, а й з навчальних закладів, виробництва і міжнародних організацій. По завершених в 2006 році наукових темах розроблено такі рекомендації: - Практичні рекомендації з удосконалення відновлення та розведення смерекових лісів Карпат; - Рекомендації з удосконалення режиму охорони і використання лісових генетичних ресурсів; - Рекомендації оптимізації закисної ролі гірських лісів Карпат; - Рекомендації з попередження виникнення вогнищ хвороб і осередків шкідників в ялинових та букових лісах Карпат; - Рекомендації по застосуванню мобільних канатних лісотранспортних установок на гірських лісозаготівлях; - Засади сталого лісокористування і збереження біорізноманіття гірських лісів Українських Карпат. Рекомендації опробовуються на лісогосподарських підприємствах.

155 19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

Екологічна освіта і виховання - це основа вироблення способу життя, що грунтується на гармонії з навколишнім середовищем, як новий зміст і мета сучасного освітнього процесу, як найбільш доцільний шлях його гуманізації. Неодмінною умовою реалізації завдань охорони навколишнього природного середовища, соціального, економічного та культурного розвитку суспільства є екологічна освіта всіх верств населення України. Метою екологічної освіти та виховання є формування екологічної культури особистості, що передбачає усвідомлення людини, як частки природи, глибоку особисту відповідальність за наслідки своєї діяльності, підпорядкування її інтересам раціонального природокористування. Екологічна культура особистості грунтується на відповідних знаннях і включає уміння оцінювати стан навколишнього середовища, прогнозувати можливі негативні наслідки побутової чи виробничої діяльності, приймати рішення щодо їх усунення. В Івано-Франківській області приділяється значна увага екологічній освіті. Запроваджується комплексна система, згідно з якою екологічні знання набувають учні шкіл, середніх спеціальних учбових закладів, студенти медичної академії і університетів. У середніх школах області екологічні питання вивчаються на уроках природознавства, географії, фізики, біології, хімії. У вищих учбових закладах екологічна освіта добре налагоджена в ІваноФранківському національному технічному університеті нафту і газу, інституті менеджменту та економіки (Галицькій академії). На належному рівні ведеться робота з проблем медичної екології в ІваноФранківській медичній академії та екологічна освіта в Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника. Екологічні гуртки учнів створено в містах Надвірна, Івано-Франківськ, Коломия, Косів, Городенківському, Калуському, Косівському, Рогатинському районах, активно працює обласний державний еколого-натуралістичний ценр учнівської молоді. Держу правлінням спільно з обласним управлінням, районними та міськими відділами освіти, педагогічними колективами шкіл, позашкільних, вищих учбових закладів та громадськими екологічними організаціями області проводиться певна робота з формування у школярів, студентів і молоді Івано-Франківщини екологічної культури, мислення, прищеплення любові до природи рідного краю та залучення їх до практичної продуктивної природоохоронної роботи. Участь школярів та учнівської молоді у Всеукраїнських конкурсах "Мій рідний край - моя земля", "Парки- легені міст і сіл", "До чистих джерел", акціях Всеукраїнських і обласних природоохоронних операціях "Новорічна ялинка", "Первоцвіт", "День довкілля", "Чисте джерело", “Зелений паросток майбутнього” сприяла поглибленню знань про довкілля, природу України, екологічні проблеми

156 краю, формуванню особистості, залученню до практичної природоохоронної діяльності. Плідно працює по організації природоохоронної роботи та екологічному вихованню школярів в області Івано-Франківський обласний державний екологонатуралістичний центр. Держуправління ОНПС співпрацює з 17 громадськими екологічними неурядовими організаціями. Місцеві осередки Українського товариства охорони природи проводять екологічні диспути, асамблеї з участю учнівської і студентської молоді, інші екологічні заходи по вихованню і залученню громадськості до охорони, відновлення і раціонального використання природних ресурсів. Було проведено анкетування з екологічними громадськими організаціями щодо їхньої діяльності. Всі екологічні організації на території області взяли участь у міжнародних проектах з проблем захисту довкілля. З метою зміцнення і розширення взаємодії державних природоохоронних органів з громадськістю, сприяння всебічного розгляду і вирішення на високому професійному рівні питань, пов‘язаних з екологічним вихованням населення та пропагандою природоохоронних знань, при Держуправлінні ОНПС в ІваноФранківській області діє Громадська рада. До її складу увійшли представники зареєстрованих громадських організацій екологічного спрямування: обласної організації "Наш дім", обласна організації Українського товариства охорони природи, Івано-Франківського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, сільський осередок "Екологічна ліга", Коломийської територіальної організації "Зелений світ", громадської екологічної організації "Екоплай", громадської екологічно організації "Едельвейс", “МАМА – 86” м. Яремча, громадської екологічної організації "Едельвейс" м. Косів та ін. Механізм екологічного інформування громадськості полягає в систематичному висвітлюванні в засобах масової інформації, лекціях, бесідах, зустрічах з населенням екологічних проблем області і заходах, що здійснюється для поліпшення екологічного стану. Коломийською територіальною організацією "Зелений світ" два рази в місяць видавався часопис "Людина і екологія" загальною кількістю стор. 8. При підготовці видань використовувалась первинна інформація, дописувачами якими є громадські кореспонденти, керівники екологічних організацій. Члени організації "Зелений світ" відвідали семінари і конференції з питань співпраці з науковими організаціями з охорони довкілля, у звязках через пресу з видавництвами закордоном які проводились в містах Славута, Львові. Держуправлінням ОНПС в 2006 р. видана книга “Наукові основи басейнового управління природними ресурсами”. Природний заповідник “Горгани” у 2006 р. випустив у друк часопис “Природний заповідник Горгани” і 5 найменувань різних видів поліграфічної продукції до 10-річчя заповідника (буклети, карти, тощо). Національний природний парк “Гуцульщина” в 2006 р. видав інформаційні вісники “Гуцульщина” “Формування екологічної культури молоді”, “Гуцульщина 5 років”, “Лікарське рослинництво та ягідництво” авторами яких є мистецтвознавці, наукові співробітники, екологи.

157 Відповідно до наказу Мінприроди України, розпорядження Івано-Франківської обласної адміністрації в області проведено День довкілля - 2006. До проведення організаційної роботи були залучені управління культури і науки облдержадміністрації, облтелерадіокомітет, керівники підприємств, організацій, установ, екологічних громадських організацій, шкіл, середніх, спеціальних і вищих учбових закладів. Спеціалісти Держуправління взяли участь у роботі районних і міських комісій для підбиття підсумків проведеної роботи до “Дня довкілля – 2006”. Через засоби масової інформації проводиться розяснювальна робота про вимоги законодавства щодо охорони, збереження ранньоквітучих видів рослин та відповідальність за його порушення. Працівники Держуправдління беруть участь у зборах (сходах) громадян за місцем проживання. Вносять пропозиції на сесії місцевих рад про стан та завдання по дотриманню вимог природоохоронного законодавствства на території населених пунктів. Працівники Державного управління ОНПС систематично виступають з лекціями в інституті вдосконалення вчителів. Особлива увага звертається на виступи перед вчителями біології, які прищеплюють екологічні знання учням шкіл. Державне управління разом з обласною державною адміністрацією, обласною радою, громадськими природоохоронними організаціями проводили екологічні акції із залученням населення, що позитивно впливає на екологічне виховання. Особлива увага приділяється профілактиці екологічних правопорушень. Практикуються спільні дії разом з органами прокуратури, санепіднагляду, ветнагляду, громадськими організаціями, екологічними громадами, членами громадської ради при держуправлінні тощо. У 2006 р. в обласних, районних газетах опубліковано 30 статтей з екологічних питань, проведено 5 виступів по телебаченню і 20 по радіомовленню. В області створені екологічні громади з участю громадських релігійних організацій, політичних партій. Основним завданням екологічних громад є залучення населення до здійснення практичних природоохоронних заходів і екологічного виховання населення. При обласній організації УТМР створена громадська організація спецДНД, діяльність якої спрямована на охорону природних ресурсів та боротьбу з браконьєрством. Серед заходів, спрямованих на поліпшення взаємодії з громадськістю, в нашій області необхідно відзначити діяльність в Державному управлінні ОНПС Орхуського інформаційно-тренінгового центру. Залучення науковців до роботи центру дозволило розширити кількість послуг, які надаються громадянам, які звертаються до центру. Це, зокрема, інформація про: стан навколишнього природного середовища, динаміка його змін, джерела забрудненн, розміщенн відходів; надвичайні екологічні ситуації та заходи щодо їх ліквідації;

158 розробку та прийняття екологічних програм, планів дій, а також документів з питань екологічної політики; екологічні проблеми регіону та можливі шляхи їх вирішення з метою залучення населеннЯ до участі у прийнятті рішень, що стосуються наколишнього природного середовища; наміри щодо розміщення об”єктів підвищеної екологічної небезпеки, які вимагають проведення оцінки впливу на навколишнє природне середовище; інші екологічні фактори, що є важливими для громадськості при здійсненні нею громадської екологічної експертизи. Працівників Держуправління зобов’язано забезпечувати розгляд і надання відповідей авторам звернень в установлені Законом України “Про звернення громадян” терміни, а також проводити кваліфікований, неупереджений і об’єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного вирішення порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, взято на особливий контроль розгляд звернень пільгових категорій населення. З відома начальника управління забезпечується відкритий доступ до неопублікованих статистичних даних, які не підпадають під дію обмежень, установлених законом. Розроблено графіки прийому громадян керівним складом управління, керівниками структурних підрозділів, в табличних формах, вони розміщені на дверях робочих кабінетів. Ведеться журнальна форма реєстрації (обліку) звернень громадян, як письмових так і на особистих прийомах. В цьому журналі визначена також і система контролю за виконанням доручень по зверненнях громадян і зняття їх з контролю. На особливому контролі знаходиться розпорядження Мінеоресурсів України від 07.05.2002 року №44 щодо контролю за проходженням, розглядом у визначені терміни і надання конкретних відповідей на депутатські звернення і запити. Спеціалістами Держуправління ОНПС протягом 2006 р. розглянуто 211 заяв і звернень громадян, проведено 3 конференції, 5 семінарів, 7 круглих столів. Проведено 3 засідання громадської ради при держу правлінні. З аналізу звернень вбачається, що в основному із заявами звертаються жителі населених пунктів області відносно забруднення землі твердими побутовими відходами, забруднення водних ресурсів (водойм), збереження лісових та зелених насаджень (незаконні рубки), будівництва автостоянок, заправочних станцій. Розглянуто 2 депутатських звернення депутатів місцевих рад щодо відновлення водогону та вибору гравію. Держу правлінням ОНПС розроблені заходи на 2007 р., які направлені на посилення роботи Громадської ради та громадських організацій. Зокрема: -

доступ громадськості до інформації, що стосуються довкілля; участі громадськості в процесі прийняття рішень;

159 доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Також розроблено заходи щодо роботи Орхуського центру, в т.ч. організації на базі даного центру семінарів, круглих столів. орієнтованих на дію та вирішення проблем, що виникають під час виконання положень Орхуської конвенції. -

Таблиця 19.1 Інформування громадськості у 2006 р. №

Одиниця виміру

Назва показника 1 1а 16

Організація та проведення: Прес-конференцій Брифінгів

шт.

1в 1г 2 3 4 4а 4б 4в 4г 4д 5 6 7

Виступів по радіо Виступів по телебаченню Підготовка та розміщення статей в пресі Підготовка та проведення виставкових заходів Участь у: засіданнях Громадської ради громадських слуханнях Конференціях Семінарах Круглих столах Участь у міжнародних проектах Кількість обслужених відвідувачів в Орхуському інформаційному центрі Кількість підготовлених відповідей на інформаційні запити та листи громадськості Кількість проведених природоохоронних заходів Кількість анонсів, прес-релізів, інформаційно-аналітичних матеріалів для веб-порталу Міністерства Кількість підготовлених та виданих поліграфічних матеріалів з екологічної тематики

19 7 31 1

8 9 10

4 10 7 8 11 1 65 24 30 2 4

Таблиця 19.2. Громадські екологічні організації, які діють на теренах Івано-Франківської області

№ з/п

1 1 2 3 4 5 6

Назва організацій

3 м. Яремча, вул. Стуса 6, тел. (234)21157 м. Яремча, вул. Свободи 89, тел. (234)21582 м. Надвірна, вул. Комарова, 7 ПЗ “Горгани” м. Надвірна, м-н Шевченка, 5а/8, тел (275)25455 м. Косів, вул. Чорновола 4/5, к. 5, тел.(278)22451 м. Івано-Франківськ, вул.. Хоткевича, 50/2, тел. 551019

Організації, включені до складу Громадської ради при Держуправлінні ОНПС в ІваноФранківській області 4 Включено Включено Включено Включено Включено Включено

160 7

9 10 11 12 13 14 15 16

Коломийська територіальна організація “Зелений світ”, часопис “Людина і екологія” Громадська організація “Молодіжна Громадська екологічна організація” “Еко-Гал-Оствінд” Студентське екологічне товариство Еколого-гірський клуб Організація “Зелений рух-Карпати” Обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги НДП Обласна організація Українського товариства охорони природи Громадська організація “Мама-86” Обласна організація Партії Зелених України Івано-Франківський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Сільський осередок “Екологічна ліга”

м. Коломия, вул. Попадюк, 20, тел. (233)23487

Включено

м. Калуш, вул.. Драгоманова 10/40, тел. (342)42252

Включено

м. Івано-Франківськ, тел. 24408 м. Надвірна, вул. Грушевського 8/9, тел. (3475)25975 м. Калуш, тел. (3472)21758 м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 16, тел. 500441 м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 182/1140, тел.62702 м. Яремча, вул. В. Стуса, 6, тел. (234)22001 м. Івано-Франківськ, вул. Вірменська, 5, тел.552330 м. Івано-Франківськ, вул. Набережна ім. Стефаника, 34б, тел. 47226 Городенківський р-н, с. Топорівці

Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено

161 20. Міжнародне співробітництво у ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

В області продовжується робота по створенню українсько-румунського природоохоронного об’єкту Питання створення Верховинського національного природного парку, як його української частини, повторно розглянуто на виїзному засіданні Постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, яке відбулося 25.05.2006 р. у селищі Верховина. На виконання рішення комісії, держуправлінням 14.06.2006 р. направлені листи за № 05-16/465 до Верховинських райдержадміністрації та районної ради про надання інформації щодо визначення територій (лісництва, квартали, виділи, полонини, їх площа та місцезнаходження), які увійдуть до Верховинського національного природного парку з врахуванням перспективного розвитку населених пунктів, туристичної індустрії та економічного розвитку району. На виконання згаданого листа, Верховинська райдержадміністрація листом від 29.06.2006 р. №654/01-30/07 звернулася до держуправління з клопотанням щодо перенесення термінів надання інформації в зв’язку з тим, що поступило багато пропозицій від держлісгоспів, сільських громад, фермерів щодо територій, які пропонуються до складу Верховинського НПП і які необхідно додатково вивчити. На виконання Указу Президента України від 23.05.2006 р. № 838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» та Наказу по державній службі заповідної справи від 08.06.2006 року № 10-ДС створення Верховинського національного природного парку включено до Переліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, створення та розширення яких можливо до 2020 року. Запропоновано попередньо узгоджену площу парку 27633,0 га та термін створення - 2010 рік.

162 21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ

Формування регіональної екомережі є подальшим розвитком природоохоронної справи Івано-Франківської області, одним з факторів інтеграції її у національну екомережу та національні мережі сусідніх держав. В Івано-Франківській області формування екологічної мережі розпочалося рішенням обласної ради від 30.01.2001 р. № 418-18/2001, яким передбачені основні завдання, етапи реалізації та джерела фінансування заходів по формуванню регіональної екомережі, визначені відповідальні за їх реалізацію. Найважливішим завданням у формуванні екомережі є створення нових заповідних об’єктів у тих районах, де їх площа не є оптимальною. У 2006 році підготовлені матеріали на створення нових 15 перспективних природно-заповідних об’єктів Івано-Франківської області загальною площею 31,2 тис.га. Серед них  Верховинський національний природний парк

На території Верховинського району планується створити Верховинський національний природний парк на площі 27,6 тис. га. Він охоплюватиме Чивчинські і Гринявські гори, які є одним із північних відрогів Мармароського кристалічного масиву. Долина Чорного Черемошу відділяє Чивчини від хребта Гринявських гір, розміщеного паралельно Чивчинському хребту. На південному сході Чивчинські і Гринявські хребти з’єднуються. У Чивчино-Гринявських горах беруть початок притоки Прута - Чорний та Білий Черемош. Своєрідність природних умов обумовлює багатство рослинного і тваринного світу. Серед флори судинних рослин - 64 ендемічні види (72 % ендеміків Українських Карпат), частина з них відома лише у цьому регіоні – гвоздика вузьколиста, елізанта Завадського. У складі раритетної компоненти флори виявлено 57 видів із Червоної книги України та 13 – із міжнародних списків – борщівник карпатський, чихавка тонколиста, тонконіг Ремана, соссюрея Порца. Тваринний світ проектованого національного природного парку представляє понад 3000 видів тварин, з них 35 - рідкісні види, які зустрічаються тільки в Українських Карпатах – тритон карпатський, саламандра плямиста, мідянка, беркут, ведмідь бурий, кіт лісовий (види, занесені до Червоної книги України). Наявність значних лісових масивів, у тому числі пралісів, більша частина яких природного походження, заростей криволісся на верхній межі лісу обумовлюють значне водоохоронне, грунтозахисне та господарське значення цієї території. Ліси представлені переважно чистими ялиновими одновіковими деревостанами (на 96% площі). За віком переважають середньовікові деревостани –

163 на 50% площі і молодняки – 37% площі. Пристигаючі деревостани складають 8%, стиглі і перестиглі – 5%. У межах пропонованого Верховинського національного природного парку вище смуги ялинових лісів на площі 700 га зосереджені зарості субальпійської рослинності з перевагою сосни гірської та вільхи зеленої, які підлягають збереженню та охороні. Верховинський національний природний парк пропонується створити на базі Шибенського (площа 3350 га), Явірницького (площа 4880 га), Буркутського (площа 6437 га) і Чивчинського (площа 5765 га) лісництв Верховинського держлісгоспу, Яловичорського (площа 3172 га), Перкалабського (площа 3206 га) лісництв Гринявського держлісгоспу, а також полонини “Балтагура”,”Прелуки”, “Ретундул”, “Лустун”, “Мале Пір’є”, ”Чивчини”, “Попадя”, “Гнітеса”, “Штевйора” загальною площею 823,0 га.

Ландшафтний заказник місцевого значення “Ріка Гнила Липа з прибережною захисною смугою вздовж берегів 100 м”

У процесі формування екомережі виконуватиме роль екологічного коридору. Ріка Гнила Липа бере початок у с. Липівці Перемишлянського району Львівської області на висоті 355 м н.р.м. Є найбільшою лівою притокою ріки Дністер у межах Івано-Франківської області. Протікає по території Рогатинського і Галицького районів. Впадає у Дністер нижче Галича. Довжина ріки – 86 км, площа водозабору 1220 кв. км. Гідрологічна мережа Гнилої Липи сильно розгалужена, (притоки – Нараївка, Студена, Бебелка та ін.), які дренують. Ріки мають У-подібні долини. Високі горбисті лесові межиріччя глибоко розчленовані, на вододілах і схилах переважають світло-сірі опідзолені грунти з лучно степовою рослинністю і невеликими масивами дубово-грабових лісів. Долина Гнилої Липи широка. Береги порівняно круті і високі, порізані ярами і балками, переважно безлісі й розорані. Місцями у заплавах і старичних пониженнях зустрічаються релікти болотно-лучних фацій природних ландшафтів. Внаслідок малих нахилів швидкість течії становить 0,2-0,3 м/с. Річний хід рівнів більш спокійний, максимальні паводки пов’зані з весняним сніготаненням. Літні дощові підняття рівня води в зв’язку із зарегульованістю стоку не досягають розмірів весняних. Середній багаторічний модуль стоку становить близько 5 л/с з км 2. Взимку ріку вкриває крига на 50-55 днів (в різні роки від 2 тижнів до 3 місяців). На Гнилій Липі у 1965 році побудоване водосховище – охолоджувач Бурштинської ТЕС площею водного дзеркала 1,3 тис. га і об’ємом 50 млн.м.куб. Разом з прилеглими територіями водосховище є місцем гніздування, розведення і зимівлі багатьох видів птахів, в тому числі й перелітних – норець великий, мартин

164 сріблястий, чернь морська, чернь чубата, гоголь, великий крохаль, крижень та ін. Чисельність усіх зимуючих тут птахів сягає понад 5 тис. Пропонується площа заказника 1300 га. Ландшафтний заказник місцевого значення “Ріка Свірж з прибережноюзахисною смугою вздовж берегів 100 м” У процесі формування екомережі виконуватиме роль екологічного коридору. Протікає по території Рогатинського району і впадає у Дністер. Довжина ріки – 69 км, площа водозбору становить 477 кв. км. Прибережна смуга представлена переважно сінокосами та пасовищами. В окремих місцях до ріки прилягають лісові угіддя Рогатинського держлісгоспу переважно з мішаних насаджень. У долині ріки Свірж знаходиться водосховище Княгиницьке площею водного дзеркала 180,0 га, яке використовується для риборозведення. Частина водосховища (30 га) заросла очеретом і є місцем гніздування водно-болотних птахів – крижня, черні чорноголової, норця сірощокого, крячка білощокого, лисухі та ін. Пропонується площа заказника 1200 га. Заповідне урочище «Підлюте» Лісовий природний комплекс площею 130 га, який розташований на лівому схилі долини ріки Лімниці в межах висот 650-950 м н.р.м. Ангелівське лісництво, кв. 38 (вид. 8, 16-19, 22-30) та 42 (вид.10-13, 16-21, 25-27) Осмолодського держлісгоспу. Вік насаджень – понад 100 років. Рослинність - ялицево-буково-смерекові насадження І-ІІ бонітету із домішкою клена-явора та берези. Склад насаджень 5Яц4См1Бк+Яв. Запас деревини 400 м3 /га У межах заповідного об’єкта дослідженнями зростає понад 180 видів вищих рослин, що належать до 55 родин, з них часто зустрічаються 27 видів, зрідка – 153 види. Серед них: тирлич роздільний, баранець звичайний, лілія лісова, лунарія оживаюча, плаун колючий, сосна кедрова європейська, сон-трава біла – види, занесені до Червоної книги України. Орнітологічний заказник «Підбавки»

Пропонується до заповідання з метою збереження сімейства лебедів-шипунів та інших видів водно-болотних птахів. Об’єкт розташований в урочищі «Підбавки» с. Ясенів-Пільний Городенківського району і займає площу 1,9 га. На території заказника гніздуються лебідь-шипун, лелека білий, чапля руда, бугайчик, лунь польовий та багато інших водно-болотних птахів.

165 Заповідне урочище «Підсмерічок»

Запропонований до заповідання високопродуктивний буковий праліс віком понад 80 років, зростає на висоті 1000 м. н.р.м. Склад насаджень 8БкЛ2ЯлЕ+ЯцБ+Яв. Повнота 0,7. Запас деревини 360 м3/га. Площа 55,0 га, протиерозійні, приполонинні ліси. Знаходиться на території Любіжнянського лісництва кв. 22, діл. 13, 15 Делятинського держлісгоспу. Заповідне урочище «Дебриця»

Пропонується до заповідання з метою збереження модринового насадження з домішкою ялини, ялиці, бука віком понад 40 років, 2 бонітету на висоті 650 м н.р.м., на північно-східному схилі-200. Склад насаджень 7МдЕ2ЯлЕ1ЯлБ+БкЛ+ДгЛ+Бб. Повнота 0,7. Запас деревостану 120 м3 /га. Має велике господарське та наукове значення. Лісонасіннєва база. Площа об’єкта - 5,4 га. Знаходиться на території Дорівського лісництва кв. 14, вид. 6 Делятинського держлісгоспу. Ботанічна пам’ятка природни місцевого значення «Козарів»

Дендрологічні культури віком понад 40 років, де зростає модрина європейська, дуб червоний, дуб звичайний, клен-явір, бук лісовий, горіх грецький, ялина, ялиця, клен татарський та ін. Склад насаджень 4МдЕ3Дч2Дз1Яв+Бк. Насадження 1Б бонітету, запасом 220 м3 /га, що зростає на вологій буковій яличині на висоті 420 м н.р.м. Має значне пізнавальне та наукове значення. Знаходиться у кв. 20, діл. 13 Майданського лісництва Делятинського держлісгоспу площею 1,6 га. Заповідне урочище «Свинарки»

Високопродуктивний буковий ліс із старовіковими цінними у генетичному відношенні насадженнями віком від 50 до 190 років із домішкою ялини, ялиці, що зростає на висоті понад 1000 м н.р.м. Склад насаджень 9Бк1Ялб1ЯлЕ. Запас деревини 270 м3/га. Протиерозійні, приполонинні ліси загальною площею 145,4 га на території Біло – Ославського лісництва кв. 19, діл. 11,12,13 кв. 24 діл. 8,9,10 кв. 25. діл. 13,14,15,16 кв. 30 діл. 13,14,15,16,17 кв. 31 діл. 12-18 Делятинського держлісгоспу.

Заповідне урочище «Гирка»

Високопродуктивний буковий праліс, що зростає на висоті 1000 м н.р.м. Вік понад 140 років, 1 бонітету. Склад насаджень 10Бк+ЯлЕ+ЯцБ. Повнота 0,5-0,7. Запас деревини 320 м3 /га. Протиерозійні, приполонинні ліси загальною площею 109,8 га. на території Любіжнянського лісництва кв.40 вид.11,12,13,15, кв.42 вид.1,2,5 Делятинського держлісгоспу загальною площею 109,8 га

166 Комплексна пам’ятка природи «Фарфанянка-2» Високогірні ділянки кам’янистих розсипів заліснених сосною гірською віком 170 років на висоті 1575 м н.р.м., схил північний 150 .Склад насаджень 10Сг. Бонітет 5Б. Запас 50 м3 /га. Повнота 0,7. Через ділянку проходить гірська стежка. З вершини гори вид на вершини гір Довбушанки та Веснарковий Горган. Знаходиться на території Довбушанського лісництва кв. 20, вид. 4, кв. 21, вид.10 Надвірнянського держлісгоспу, площа - 58,0 га. Комплексна пам’ятка природи «Негрова» Субальпійські угруповання сосни гірської на кам’янистих розсипах віком 150 років на висоті 1550 м н.р.м. Склад насаджень 10Сг. Повнота 0,6. Бонітет 5Б. Запас 20 м 3 / га. Через дану ділянку проходить гірська стежка, яка бере початок з Максимецького лісництва і виходить на гору Сивуля. З вершини гори відкривається вид на гірські вершини Закарпатської області. Територія Бистрицького лісництва кв. 1, вид. 1 Надвірнянського держлісгоспу, площа - 47,0 га. Ландшафтний заказник «Гропинець-2» Субальпійські угруповання сосни гірської віком 120 років та вільхи зеленої віком 50 років на висоті 1400-1700 м н.р.м. На субальпійських луках зростають рідкісні та цінні види рослин – андромеда багатолиста, плаун булавовидний, тирлич ватичниковидний. З вершин гір Гропа та Дурня відкривається вид на вершини гір Сивуля, Довбушанка, Хом’як, хребет Полянський. Знаходиться на території Річанського лісництва кв.20, вид. 15,16,17,21,22 Надвірнянського держлісгоспу, площа - 235,0 га. Ландшафтний заказник «Братківець» Субальпійські угруповання сосни гірської віком 130 років на висоті 15501750 м н.р.м. На субальпійських луках зростають рідкісні види рослин- баранець звичайний, плаун булавовидний, незабудка альпійська, жовтець платанолистий. На території об’єкту розташовані вершини та схили гір Братківська. Відкривається вид на вершини гір Сивуля, Довбушанка, Хом’як, хребет Полянський. Знаходиться на території Річанського лісництва кв.51, вид. 28-33 Надвірнянського держлісгоспу, площа - 123,1 га. Ландшафтний заказник «Руська» Субальпійські угруповання сосни гірської віком 130 років та вільхи зеленої віком 50 років на висоті 1400-1600 м н.р.м. Охоплює вершини та схили гори Руської. Тут зростають такі види рослин – чорниця, брусниця, арніка гірська, плаун булавовидний, верес звичайний, багатоніжка звичайна. Відкривається вид

167 на вершини гір Сивуля, Довбушанка, Хом’як, Говерла, Чорногора та хребет Полянський. Знаходиться на території Річанського лісництва кв.57, вид. 24-26 Надвірнянського держлісгоспу, площа - 228,0 га.

168 ВИСНОВКИ Аналіз матеріалів стану навколишнього природного середовища показує, що впродовж 2006 року в Івано-Франківській області намітились певні тенденції до покращання екологічної ситуації та стану екологічної безпеки. Однак, екологічні проблеми мають тривалий, затяжний характер, а їх вирішення потребує значних коштів. Найважливішими проблемами землекористування є: ерозія та зниження родючості земель (відповідно до попередніх проведених обстежень в цілому по області, деградована та малопродуктивна рілля складає 79,7 тис. га.) ; засмічення земель; порушення ґрунтів при лісокористуванні; відсутність схем землеустрою територій землеволодіння і землекористування. Шляхи вирішення проблем: З метою запобігання ерозії, деградації та зниження родючості грунтів всім сільськогосподарським підприємствам та фермерським господарствам необхідно розробити схеми землеустрою з комплексом протиерозійних заходів і забезпечити виконання (2007-2010 рр.). 2. Вилучити з інтенсивного обробітку деградованих земель, крутосхилів, ерозійно небезпечних ділянок з метою їх заліснення, залуження чи істотного покращення з наступним поверненням у склад орних земель. Протягом 2002-2010 років передбачалося за рахунок залучення коштів землевласників та землекористувачів та коштів, які надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, залужити 29,5 тис. га деградованої ріллі. 1.

Проблеми, пов’язані з видобутком корисних копалин, що виникли в області внаслідок експлуатації родовищ корисних копалин, пов’язані, в основному, з розробкою родовищ нафти і газу, калійної солі та з веденням видобувних робіт кар’єрним способом. Є також ряд екологічних проблем, які виникли внаслідок негативної дії на геологічне середовище екзогенних геологічних процесів (зсуви, карст, селі, водна ерозія та ін.). 1. Екологічна ситуація, що склалась на території виробничої діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” оцінюється як критична. За час експлуатаціїї калійного рудника “Ново-Голинь” (з 1996 р.) утворилось 12 млн. куб.м підземних порожнин на глибині від 70 до 300м . Роботи по ліквідації рудника, яка розпочата у 1996 році, проводиться шляхом заповнення підземних виробок відходами хімфабрики та висококонцентрованими розсолами Домбровського кар'єру. Об’єм заповнених гірничих виробок станом на 01.05.2005р. складає 7,2 млн.м3. Ліквідаційні роботи у зв'язку з недостатнім фінансуванням виконуються з відставанням від проектного графіка. 2. Проблема утилізації розсолів (вміст солей становить від 80-100 г/дм3 до 300 г/дм3), що утворюються внаслідок розчинення пластів калійних солей у Домбровському кар’єрі (до 1,2 млн.м3/рік) та в процесі переробки руди, є однією із

169 найбільших екологічних проблем області. З метою вирішення накопичених кризових екологічних проблем в зоні виробничої діяльності ДП Калійний завод” ВАТ “Оріана” необхідно законодавчо надати “Програмі розвитку виробництва калійних добрив в Україні на 2003-2007 роки”, затвердженої колегією Мінпромполітики України 10 червня 2002 року, статусу Державної програми, фінансування якої має здійснюватись з Державного бюджету України. 3. В районах старих нафтопромислів Кубаш, Майдан, Надєжда у Богородчанському районі внаслідок природного відновлення пластових тисків впродовж останніх років спостерігаються прояви самовиливу нафти і мінералізованих вод, а також викиди газу з ліквідованих свердловин, що створює небезпеку забруднення на прилеглих територіях грунтів, поверхневих вод, атмосферного повітря, що виникнення пожеж у прилеглих лісових масивах. 4. Враховуючи кризові умови, що склались в багатьох районах області у зв'язку з активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природоохоронні заходи щодо попередження зсувів та організувати вивчення динаміки цих небезпечних екзогенних геологічних процесів. До районів активізації зсувів відносяться зони розташування міст (Снятин, Косів, Верховина, Калуш), ряду населених пунктів Верховинського, Надвірнянського та Косівського районів. Основними проблемами по охороні водних ресурсів є недостатня потужність та технічна застарілість багатьох очисних споруд, що потребують капітального ремонту та реконструкції або будівництва нових очисних споруд . Шляхи вирішення проблеми: 1. Реконструкція і розширення очисних споруд м. Коломиї з доведенням потужності до 45 тис. м3/добу; 2. Будівництво очисних споруд м. Яремче потужністю 2,8 тис. м3/добу; 3. Введення в експлуатацію очисних споруд в смт. Ворохта потужністю 200 3 м /добу; 4. Реконструкція очисних споруд в містах Косові, Снятині, стм. Делятин; 5. Будівництво очисних споруд проектною потужністю 1,8 тис. м 3/добу в с-щі Брошнів Рожнятівського району та в смт. Рожнятів; 6. Завершення будівництва очисних споруд в м. Болехові. Основними завданнями , що дозволять покращити стан атмосферного повітря області на 2007 рік є : - виконання подальших робіт по реконструкції електрофільтрів енергоблоків №5 і №7 Бурштинської ТЕС та забезпечення приладного контролю і обліку викидів ; - організація та здійснення заходів по забезпеченню дотримання суб‘єктами господарювання та громадянами вимог нових державних стандартів викидів від пересувних джерел забруднення атмосферного повітря; - контроль за дотримання вимог чинного повітроохоронного законодавства та ефективної роботи пилегазовловлюючого обладнання на підприємствах деревообробної галузі та асфальтних заводах.

170 Основні проблеми у сфері поводження з відходами та шляхи їх вирішення:  у Калуському районі – рекультивація хвостосховища №1 та відвалів Домбровського кар’єру ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” загальною площею 141 га. Необхідно повне фінансування робіт з державного бюджету у відповідності із розпорядженням КМУ №485-р від 19.08.02 р. У2006 році на ці цілі з Держбюджету виділено і освоєно 3,9 млн. грн.;  у Галицькому районі – видалення золи. Діючий золовідвал практично вичерпав свою потужність. На вимогу Держуправління охорони навколишнього природного середовища розробляється проект нарощування дамб діючого золовідвалу з метою збільшення його потужності. Проектні роботи на стадії завершення;  у гірських районах (Косівському, Верховинському, м.Яремча) – утилізація тирси (40 тис.куб.м/рік) шляхом використання в якості палива та у виробництві деревинно-стружкових плит;  вивезення з області з метою знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (186 т). На прохання Держуправління Мінприроди України включило нашу область першочергово у загальнодержавний План заход щодо вирішення цієї проблеми, спеціалісти Держуправління провели повторну детальну інвентаризацію всіх непридатних пестицидів. Планується розв”язання цієї проблеми у 2007 році:  розроблення схеми санітарного очищення населених пунктів і запровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів (2007-2008 рр.).  утилізація зібраної вторсировини, особливо ПЕТФ-пляшки. В області діють більше 20 ліцензованих підприємств із заготівлі вторсировини. Ефективна регіональна екологічна політика вимагає спільних зусиль та співробітництва з усіма природоохоронними структурами області, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Лише при скоординованій діяльності та достатньому фінансовому забезпеченні можливе поліпшення стану довкілля Прикарпаття.

В.о. начальника Держуправління

В. Головчак

171 Додаток 1 Громадські екологічні організації, які діють на теренах Івано-Франківської області

№ з/п

1 1 2 3 4 5 6 7

9 10 11 12 13 14 15 16

Назва організацій

Юридична адреса 2 Громадська екологічна організація “Екоп-лай” Громадська екологічна організація “Едельвейс” Громадська організація “Природничий клуб “Кедрина” Районна рада товариства охорони природи Громадська екологічна організація “Едельвейс” Обласна екологічна організація “Наш дім” Коломийська територіальна організація “Зелений світ”, часопис “Людина і екологія” Громадська організація “Молодіжна Громадська екологічна організація” “Еко-Гал-Оствінд” Студентське екологічне товариство Еколого-гірський клуб Організація “Зелений рух-Карпати” Обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги НДП Обласна організація Українського товариства охорони природи Громадська організація “Мама-86” Обласна організація Партії Зелених України Івано-Франківський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Сільський осередок “Екологічна ліга”

Організації, включені до складу Громадської ради при Держуправлінні ОНПС в ІваноФранківській області 4 Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено

м. Калуш, вул.. Драгоманова 10/40, тел. (342)42252

Включено

Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено

172 Додаток 2 Відповідальні виконавці розділів звіту: Вступ. В.о. начальника держуправління В.Головчак. Розділ 1. Начальник відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності В.Брусков. Розділ 3. Заступник начальника відділу регулювання техногенних навантажень, природо користування та економіки природоохоронної діяльності Б.Радченко. Розділ 4. Заступник начальника відділу регулювання техногенних навантажень, природо користування та економіки природоохоронної діяльності Б.Радченко. Розділ 5.Головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, природо користування та економіки природоохоронної діяльності В.Ціховський. Розділ 6. Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, природо користування та економіки природоохоронної діяльності П.Кульба. Розділ 7. Головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, природо користування та економіки природоохоронної діяльності Л.Кнігініцька. Розділ 8. Головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, природо користування та економіки природоохоронної діяльності Л.Кнігініцька. Розділ 9. В.о начальника держуправління В.Головчак. Розділ 10. Завідуючий сектором розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів І.Жирик. Розділ 11. Завідуючий сектором розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів І.Жирик. Розділ 12*.Головний спеціаліст сектору розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів Л.Золотарьова. Розділ 12. Головний спеціаліст сектору розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів Л.Золотарьова. Розділ 13. В.о начальника держуправління В.Головчак. Розділ 14. Головний спеціаліст-юристконсульт І.Чеверда. Розділ 15. Заступник начальника відділу регулювання техногенних навантажень , природо користування та економіки природоохоронної діяльності Б.Радченко, Завідуючий сектором державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності М.Клюйко. Розділ 16. Провідний спеціаліст сектору екологічного моніторингу, зв”язків з громадськістю та ЗМІ І.Куцинда. Розділ 17. Начальник відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності В.Брусков. Розділ 18. В.о начальника держуправління В.Головчак. Розділ 19. Провідний спеціаліст сектору екологічного моніторингу, зв”язків з громадськістю та ЗМІ І.Куцинда. Розділ 20. Начальник відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності В.Брусков. Розділ 21. Начальник відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності В.Брусков. 22 Висновки. В.о начальника держуправління В.Головчак.

173