ivano-frankivsk_2007 by Administrator Dovkillia

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2007 РІК

м. Івано-Франківськ 2008 рік

ВСТУП У своєму розвитку людство досягло того рівня, коли оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньою мірою ощадливо та раціонально ним користуватися. Індустріалізація та урбанізація, посилення інших видів антропогенного навантаження на природу порушили колообіг речовин, природні обмінні енергетичні процеси і регенераційні механізми у біосфері, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування. Сучасний стан природних ресурсів і навколишнього середовища змушує змінювати точку зору щодо подальшого економічного розвитку і технічного прогресу й оцінювати їх з урахуванням екологічних пріоритетів, наявності екологічних ризиків та стану екологічної безпеки. Забруднюються повітря, води і ґрунти, збіднюється ландшафтне і біологічне різноманіття, що негативно впливає на живі організми і людей. Для усунення цієї небезпеки необхідно переглянути існуючі методи природокористування, докорінно перебудувати виробничо-господарську діяльність і системи природокористування на нових засадах, які ґрунтуються на досягненні компромісу між соціальними і економічними потребами суспільства та можливостями біосфери задовольняти їх без загрози для нормального функціонування природних екосистем. Необхідний перехід від тактики споживання до тактики розвитку. Івано-Франківщина має високий інтегральний показник антропогенних навантажень на навколишнє середовище. На окремих територіях (Галицький, Калуський, Надвірнянський райони) екологічна ситуація та якість довкілля характеризуються як несприятливі для здоров’я людини. Природокористування є нераціональним й екологічно незрівноваженим, а ефективність використання природних ресурсів досить низька. Зростання обсягів використання природних ресурсів, їх вичерпання та деградація обумовлюють необхідність розробки і реалізації стратегії і тактики невиснажливого природокористування і постійного контролю за змінами у ході природних і антропогенних процесів для інтегрального управління природними ресурсами та станом навколишнього середовища. Альтернативних варіантів раціональному (невиснажливому) природокористуванню, основою якого є врахування законів розвитку природи та формування безпечних умов життєдіяльності людини, живих організмів, немає. Тому необхідно виробити і здійснювати таку стратегію і тактику природокористування які б забезпечили інтегральне управління природними ресурсами, їх невиснажливе використання і охорону від вичерпання і забруднення, а також постійний контроль (моніторинг) за змінами природних і антропогенних процесів у природно-територіальних комплексах. Саме на вирішення цих завдань спрямовувалась робота Державного управління охорони навколишнього природного середовища у ІваноФранківській області як у попередні роки, так і у 2007 році.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування Франківської області.

та

кліматичні

особливості

Івано-

Івано-Франківська область розміщена в Карпатську регіоні, який є унікальним природним комплексом. На її території, яка займає всього 2,4 відсотка (13,9 тис км2) площі України, формується 8,6 відсотка річкового стоку, зосереджена значна частина лісових ресурсів (8,0 відсотків площі земель лісового фонду і 10,0 відсотків запасу деревини). В області є 633,6 тис.га сільськогосподарських угідь і 621,2 тис.га земель лісового фонду (відповідно 46,9 і 44,6 відсотка від загальної площі області). Крім цього, область має значний рекреаційно-оздоровчий потенціал внаслідок неповторних ландшафтів, різноманітності і унікальності рослинного і тваринного світу. Флора налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 40 відсотків природної флори України. Хребетні представленні 435 видами, із них ссавці - 74 видами (77 відсотків всіх видів України); птахи - 280 видами, що складає 80 відсотків загальної кількості видів птахів, які проживають в Україні. 156 видів рідкісних і зникаючих видів рослин, що зростають на території області, занесено до Червоної книги України. Серед них: айстра альпійська, білотка альпійська, відкасник татарниколистий, журавлина дрібноплідна, ковила волосиста, тирличі та інші. Область розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах. Північно-східна частина території - лісостепова (включає Рогатинське Опілля і Прут-Дністровське межиріччя), характеризується інтенсивним веденням сільського господарства, високим ступенем розораності земель. Природна лучна рослинність збереглася на крутих схилах, в долинах річок, по ярах і балках. Заплавні луки відіграють значну роль у кормовому балансі тваринництва. Масиви широколистяних лісів розмішені головним чином на непридатних для сільськогосподарського використання землях. Середня частина області розташована в межах Передкарпаття з піднятим і розчленованим рельєфом. Тут панують лісолучні ландшафти. Ліси мішані з участю бука, дуба, граба, ялиці, смереки та інших порід, займають високі межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах в структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. Південно-західна частина області заходить в Українські Карпати, які складаються з серії хребтів, витягнутих у південно-східному напрямку. Значна висота гір (1000 - 2000 метрів над рівнем моря) зумовлює сильне зволоження цієї частини області. Більшість гір вкрита лісами. Вище 1500 м н.р.м. виділяється субальпійський пояс з лучною рослинністю. Кліматичні особливості області дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території (гори, височини, низини, річкові долини),

але й наявністю великих лісових масивів. У зв'язку з цим забезпечення теплом, вологою в різних районах області неоднакове. Середня місячна температура повітря найтеплішого місяця липня в гірських районах - 14,5-16°, в передгірних - 16-17,5°, в низинних - 17,5-19 оС, а найбільш холодного зимового місяця січня в гірських районах - 6-7°, в передгірних - 4-5,5°, в низинних - 4,5-5,5° нижче нуля. Найбільш забезпеченні теплом низинні райони. Тут сума середніх добових температур понад 10о становить 2400-2600°, а в гірських районах не перевищує 1500-1600°. Середня тривалість вегетаційного періоду в рівнинних районах 220, а в гірських районах - 190 днів. Опади, їх інтенсивність, розподіл у часі і просторі є одним із основних метеорологічних елементів, які у комплексі з іншими природними і антропогенними факторами визначають формування водного режиму території, розвиток і інтенсивність ерозійних процесів. Івано-Франківська область знаходиться в зоні найвологішого в Україні клімату. Середньорічна кількість опадів змінюється від 600 до 1100 мм. Така велика різниця пояснюється наявністю гір, які зумовлюють орографічне підняття повітря по схилах з подальшим хмароутворенням. Значна амплітуда висот на відносно невеликій території (від 200 до 2000 м н.р.м.) є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі і атмосферних опадів. Гірський рельєф, як фактор розподілу кліматичних параметрів у просторі, проявляється закономірним збільшенням кількості опадів із збільшенням абсолютної висоти місцевості. Найбільша кількість опадів за рік випадає на вершинах гір і становить 1000-1100 мм; в передгірних і рівнинних районах - 550-650 мм. Із загальної річної кількості найбільше (70%) опадів випадає в теплий період року. Стійкий сніговий покрив, звичайно, утворюється тільки в горах. На решті території він найчастіше нестійкий. Середня висота снігового покриву коливається в межах 20-47 см при мінімальних значеннях 5-10 см. В окремі роки формується значний за висотою сніговий покрив - 40-60 см, а в горах - до 1 м і більше. Вітри на території області переважно північно-західного і північносхідного напрямків. В Карпатах значний вплив на напрямок вітру мають річкові долини. В більшості випадків вітри дують вздовж долин. Природно-кліматичні особливості сприяють розвитку сільського і лісового господарства, організації відпочинку людей в усі періоди року. Із гірськодолинних ландшафтів найбільш придатними для рекреації є: долини Пруту, Бистриць Солотвинської і Надвірнянської, Лімниці, Чечви, Свічі та Мізуньки. Економіко-географічне положення Івано-Франківської області дуже вигідне. Густою сіткою шляхів вона з'єднана з багатьма важливими економічними районами України і з сусідніми державами. На території області виявлені і експлуатуються родовища нафти і газу, озокериту, кухонної та калійної солей, будівельних матеріалів.

Відродження області, як і регіону Українських Карпат в цілому, може забезпечити переорієнтація економіки на формування рекреаційного комплексу, розвитку індустрії відпочинку і оздоровлення, як провідної галузі виробничої спеціалізації і пріоритетного використання природно-ресурсного потенціалу. Основні напрямки роботи щодо поліпшення екологічної ситуації і оптимізації природокористування повинні передбачати систему заходів щодо збереження біологічного різноманіття, лісовідновлення і лісорозведення оптимізації структури угідь, зменшення техногенного навантаження (викидів і скидів шкідливих речовин у довкілля) шляхом екологізації всіх галузей виробництва. 1.2.Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області Промисловість. В промисловості області за 2007 рік в порівнянні з 2006 роком допущено спад виробництва на 4,1%. Зниження обсягів продукції спостерігається за всіма основними видами діяльності. Перевищили рівень виробництва 2006р. промислові підприємства всіх міських рад, а також Рожнятівського, Рогатинського, Богородчанського, Косівського, Снятинського, Городенківського, Коломийського, Верховинського районів. Зниження випуску продукції допущено у промисловості Надвірнянського (на 26,8%), Тлумацького (на 15%), Калуського (на 7,5%), Долинського (на 3,9%), Галицького та Тисменицького (по 2,1%) районів. За січень-листопад 2007р. обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах підприємств (без ПДВ та акцизу) склав 9722,2 млн.грн. Сільське господарство. Загальний обсяг продукції сільського господарства у 2007р. (за попередніми даними) збільшено проти 2006р. на 2,7%, у т.ч. продукції рослинництва - на 1,1%, тваринництва - на 3,8%. У 2007р. всіма категоріями господарств області зібрано 299,7 тис.т зерна у вазі після доробки, що на 2,4% більше, ніж у 2006р.; ріпаку озимого - 7,2 тис.т (на 43,7% більше); цукрових буряків (фабричних) - 96,9 тис.т (на 43,4% менше); волокна льону-довгунця - 0,1 тис.т (на 6,9% менше); картоплі - 775,1 тис.т (на 4,5% більше); овочів - 123,3 тис.т (на 2,4% менше); плодів та ягід - 31,0 тис.т (на 4,4% менше). Худоби і птиці на забій реалізовано (у живій вазі) 99,2 тис.т, що на 7,2% більше, ніж у 2006р.; молока вироблено 539,5 тис.т (на 5,3% менше); яєць - 617,2 млн.шт. (на 22,1% більше); вовни - 20 т (на 25,9% менше). На 1 січня 2008року, за розрахунками, більше, ніж на 1 січня 2007р., утримувалось поголів'я свиней на 0,6%, птиці - на 7,6% та менше: великої рогатої худоби - на 6,1%, у т.ч. корів - на 8,1%; овець та к і з – н а 7,4%. Будівельна діяльність. Підприємствами області за 2007р. виконано будівельних робіт на суму 894 млн.грн., що перевищує рівень 2006р. на 2,4%.

Транспорт. У 2007р. підприємствами залізничного та автомобільного транспорту області перевезено 6,2 млн.т вантажів, що на 0,9% більше, ніж за попередній рік; вантажооборот становив 1666,7 млн.ткм., що на 4,8% більше. Послугами автомобільного, залізничного, авіаційного та тролейбусного транспорту скористалися 107,9 млн. пасажирів, що на 1,4% більше, ніж за 2006р.; виконано пасажирську роботу в обсязі 1293,6 млн.пас.км, або на 2,7% більше, ніж у 2006 році. Зовнішньоекономічна діяльність. Обсяги експорту товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності області за січень-листопад 2007р. склали 917,7 млн.дол.США, імпорту - 703,4 млн.дол.США. У порівнянні з відповідним періодом 2006р. обсяги експорту зросли на 13,2%, імпорту - на 1,6%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося на 95,8 млн.дол.США (на 81,3%).

Споживчий ринок товарів. Населенню продано споживчих товарів на суму 8198,4 млн.грн., що в порівнянних цінах на 30,7% більше, ніж за 2006р. Ціни і тарифи. За даними Державного комітету статистики, індекс інфляції споживчого ринку України у грудні 2007р. становив 102,1% (у грудні 2006р. - 100,9%). В цілому за рік споживчі ціни зросли на 16,6% (у 2006р. на 11,6%). По області у грудні 2007р. індекс споживчих цін склав 102,9%, за рік -114,0% (у 2006р. - 101,1 % та 106,0% відповідно). Індекс цін виробників промислової продукції області у грудні 2007р. становив 102,0%, всього за рік - 118,3% (у 2006р. - 104,0 % та 107,8% відповідно). Фінанси. За даними управління Державного казначейства в області, бюджет за січень-листопад 2007р. зведено з профіцитом в сумі 213,1 млн.грн. Доходна частина бюджету складає 2693,1 млн.грн. Вимоги банківської системи України за кредитами, наданими в економіку області (з нарахованими відсотками), на 1 грудня 2007р. становили 6370,0 млн.грн., а зобов'язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб - 2622,0 млн.грн. За січень-листопад 2007р. сальдований фінансовий результат підприємств області (за даними щомісячного моніторингу) становив 70,9 млн.грн. прибутку проти 94,3 млн.грн. прибутку за відповідний період 2006 року. Частка прибуткових підприємств області склала 72,2% (за січень-листопад 2006 року 71,5%). Доходи населення. Номінальна заробітна плата одного середньооблікового штатного працівника (без врахування працівників статистично малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців) у листопаді 2007р. становила 1260 грн., що в 1,3 раза більше листопада 2006р. та на 2,6% менше жовтня 2007р., і склала 84,8% середнього рівня по державі. Реальна заробітна плата проти листопада 2006р. зросла на 15,7%, а жовтня 2007р. зменшилась на 4,6%. За січень-листопад 2007р. середньомісячна номінальна заробітна плата зросла в порівнянні з відповідним періодом 2006 р. на 27,4% і склала 1159 грн.

Обсяги невиплаченої заробітної плати в цілому по економіці області (включаючи підприємства-банкрути та економічно неактивні підприємства) за 11 місяців 2007р. скоротилися на 9,8%, у листопаді м.р. - на 5,4% і на 1 грудня 2007р. склали 5,6 млн.грн., що становить 0,8% загальної суми боргу в цілому по Україні. Заборгованість економічно активних підприємств порівняно з початком 2007р. зменшилась на 17,2%, проте зросла на 5,3% у листопаді м.р. і на 1 грудня 2007р. склала 2,6 млн.грн., або 45,9% загальної суми боргу по економіці. Заборгованості із виплати заробітної плати за рахунок бюджетних коштів усіх рівнів в області немає. Ринок праці. За даними обласного центру зайнятості, станом на 1 грудня 2007р. на обліку перебувало 25,1 тис. громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, з них 24,1 тис, або 95,8%, отримали офіційний статус безробітних. Впродовж листопада м.р. кількість зареєстрованих безробітних збільшилась на 2,3%, а порівняно з 1 грудня 2006р. скоротилась на 13,7%. Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до кількості населення працездатного віку, в цілому по області впродовж листопада м.р. не змінився і на 1 грудня 2007р. склав 2,9% проти 3,4% на відповідну дату 2006р. Субсидії населенню. За січень-листопад 2007р. до державних служб субсидій для відшкодування оплати за житлово-комунальні послуги та електроенергію звернулося 31,8 тис. сімей, що на 5,1тис. сімей більше, ніж за відповідний період 2006 р. Призначені субсидії за січень-листопад м.р. 31,7 тис. сім'ям з урахуванням попередніх звернень. Оплата населенням житлово-комунальних послуг. Станом на 10 грудня 2007р. заборгованість населення перед надавачами житлово-комунальних послуг склала 79,3 млн.грн. і за листопад 2007р. зросла на 18,8%. Термін заборгованості населення за всі види послуг склав 3,1 місяця. 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. В атмосферне повітря області у 2007 р. від стаціонарних джерел забруднення 225 підприємств потрапило 269,9 тис. т забруднюючих речовин, що на 0,2% більше, ніж у попередньому році. Збільшення шкідливих викидів в атмосферу відбулось у Коломийській і Болехівській міських радах та окремих районах області, найбільш суттєво у Коломийському (в 1,6 раза). У розрахунку на квадратний кілометр території області було викинуто 19,4 т. шкідливих речовин, що на 0,1 т. більше, ніж у 2006 р. У Галицькому районі, питома вага якого склала 88,6% у загальних викидах по області, в середньому на 1 км2 обсяги викидів досягли 340,6 т. Найменшого антропогенного навантаження зазнало атмосферне повітря на території Тлумацького (9,8 кг на 1 км2 ), Верховинського (11,0 кг на 1 км2),

Городенківського (64,4 кг на 1 км2) та Коломийського (132,8 кг на 1 км2) районів. Основними забруднювачами повітря є підприємства по виробництву та розподілу електроенергії, газу і води, діяльності транспорту та зв’язку. Від них у довкілля потрапило 257,6 тис.т шкідливих речовин (на 2,7% більше, ніж у попередньому році), або 91,2 % всіх викидів по області, тоді як їх частка у загальній кількості підприємств, що мали викиди стаціонарними джерелами, становила 19,6%. Цими підприємствами є: Бурштинська ТЕС, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», УМГ «Прикарпаттрансгаз», ВАТ «Івано-Франківськцемент». Динаміка викидів в атмосферне повітря шкідливих речовин в містах та районах Івано-Франківської області, викидів протягом 1995-2007р.р. основних забруднювачів приведена відповідно в таблицях 2.1.1. та 2.1.2. Радіаційний стан атмосферного повітря в області не перевищує установлені норми. Оскільки викиди Бурштинської ТЕС складають 91,2 % усіх викидів стаціонарних джерел Івано-Франківської області, природоохоронні заходи по цьому підприємству є першочерговими, їх виконання дозволить значно зменшити фактичні обсяги викидів по всій області. З метою покращення екологічного стану атмосферного повітря проводяться роботи по реконструкції старих електрофільтрів енергоблоків Бурштинської ТЕС, що дозволить більш ніж вдвоє зменшити викиди золи. Максимальні концентрації золи після електрофільтрів, в залежності від навантаження діючих енергоблоків, становлять від 900 до 1500 мг/м3. Проведена реконструкція електрофільтра енергоблоку №12 дозволила зменшити концентрацію викидів золи з 1300 до 250 мг/м3 , уведений в експлуатацію новий вітчизняний електрофільтр за енергоблоками № 11,9 забезпечує очистку викидів золи до 50 мг/м3 , часткова реконструкція електрофільтра енергоблоку № 8 забезпечила зменшення концентрації викидів золи з 1100 до 500 мг/м3. Бурштинською ТЕС протягом 2005-2007 років на заміну електрофільтра енергоблоку № 9 було витрачено 42,7 млн.грн., в т.ч. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 5,6 млн.грн. Потужність даного енергоблоку становить 200 МВт. Питання зменшення викидів Бурштинської ТЕС знаходиться під постійним контролем Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, неодноразово розглядалося як за участю представників підприємства, ДАЕК “Західенерго”, так і в облдержадміністрації. Актуальним є питання зменшення впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря міст та населених пунктів області.

Зменшення цього впливу можливе шляхом удосконалення схем руху, розташування майданчиків для паркування автомобілів, покращення якості палива, а також доріг. Враховуючи перспективу розвитку в області туризму, одним з важливих факторів є заміна застарілих твердопаливних котлів на сучасні котлиутилізатори для спалювання відходів лісопереробки та дров, продовження газифікації котелень санаторіїв та баз відпочинку. З метою виконання Постанови КМ України №1655 від 13.12.2001 року „Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря” в області продовжуються роботи по проведенню державного обліку підприємств та організацій, що мають викиди в атмосферу. Станом на 01.01.2008 року в області на обліку є 530 таких об’єктів. Інші підприємства залишаються на обліку як джерела забруднення нижче визначеного критерію і, відповідно, менш жорсткого контролю. Таблиця 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами в атмосферне повітря по Івано-Франківській області протягом 1995-2007 років 1995 1996 рік рік Загальна к-ть викидів в 325,0 222,1 атмосферне повітря по області, тис.т. Від стаціонарних 271,0 180,4 джерел забруднення, тис.т. Від пересувних 54,0 41,7 джерел забруднення, тис.т.

1998 рік 227,7

1999 рік 185,9

2001 рік 187

2002 рік 190,8

2003 рік 225,5

2004 рік 221,8

2005 рік 252,3

2006 2007 рік рік 318,4 323,233

180,6

139,3

143,8

149

181,3

176,6

204,2

269,3 269,9

47,1

46,6

43,2

41,8

44,2

45,2

48,1

49,1

53,333

Таблиця 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря по районах ІваноФранківської області. 2001р.

2002р. В т.ч. Стаціонарні джерела

В т. ч. Стаціонарні джерела

9 43,27 13,61 0,54 3,64 3,03 0,62 1,86 0,37 1,23 1,43 3,1 0,54 1,51 1,46 3,85 1,19 1,06 1,71 0,76 1,72

джерела

Разом 10 190,76 14,13 0,59 5,05 3,19 0,83 7,97 0,45 127,97 1,43 6,92 0,56 1,65 1,66 8,94 1,63 1,63 1,92 0,91 3,31

Пересувні

8 4,38 0,24 0,03 0,3 0,06 0,05 0,16 0,01 2,38 0,01 0,56 0,0 0,01 0,01 0,24 0,07 0,01 0,06 0,0 0,18

Оксид вуглецю

7 10,65 0,2 0,02 0,42 0,09 0,01 0,53 0,0 8,26 0,03 0,46 0,0 0,02 0,0 0,13 0,2 0,01 0,05 0,0 0,23

Диоксид азоту

Пересувні

6 75,69 0,02 0,0 0,13 0,07 0,05 0,0 0,01 75,29 0,01 0,02 0,01 0,02 0,0 0,0 0,05 0,0 0,01

Диоксид сірки

Оксид вуглецю

5 34,4 0,09 0,01 0,18 0,02 0,01 0,01 0,03 33,23 0,02 0,07 0,0 0,02 0,07 0,0 0,02 0,06 0,0 0,57

Пил

Диоксид азоту

4 143,78 0,74 0,08 1,25 0,3 0,18 8,09 0,05 119,17 0,08 4,26 0,0 0,08 0,03 3,22 0,8 0,55 0,52 0,01 4,39

Разом

Диоксид сірки

3 187,05 14,35 0,62 4,89 3,33 0,8 9,95 0,42 120,4 1,51 7,36 0,54 1,59 1,49 7,07 1,99 1,61 2,23 0,77 6,11

Пил

2 Разом по області м. Івано-Франківськ м. Болехів м. Калуш м. Коломия м. Яремча Богородчанський р-н Верховинський р-н Галицький р-н Городенківський р-н Долинський р-н Калуський р-н Коломийський р-н Косівський р-н Надвірнянський р-н Рогатинський р-н Рожнятівський р-н Снятинський р-н Тлумацький р-н Тисменицький р-н

Разом 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

В т.ч.

Разом

Населені пункти

джерела

В т.ч. № п/п

11 149,01 0,68 0,06 1,65 0,45 0,25 6,1 0,05 126,8 0,32 3,84 0,05 0,19 0,15 5,15 0,6 0,61 0,32 0,18 1,54

12 34,24 0,09 0,01 0,03 0,01 0,16 0,05 0,02 33,02 0,02 0,08 0,0 0,02 0,01 0,06 0,0 0,01 0,05 0,0 0,6

13 84,86 0,01 0,0 0,09 0,07 0,03 0,04 0,02 84,38 0,03 0,02 0,08 0,0 0,01 0,0 0,0 0,04 0,0 0,05

14 11,04 0,18 0,02 0,73 0,08 0,02 0,69 0,0 7,78 0,02 0,56 0,0 0,02 0,03 0,26 0,25 0,01 0,04 0,0 0,36

15 3,92 0,22 0,02 0,55 0,07 0,04 0,15 0,01 1,60 0,01 0,47 0,0 0,0 0,03 0,36 0,09 0,01 0,09 0,0 0,19

16 41,75 13,45 0,53 3,4 2,74 0,58 1,87 0,4 1,17 1,11 3,08 0,51 1,46 1,51 3,79 1,03 1,02 1,6 0,73 1,77

2003р.

2004р. В т.ч. Стаціонарні джерела

В т. ч. Стаціонарні джерела

2005р.

9 44,219 14,694 0,605 4,949 2,864 0,945 1,524 0,368 1,142 0,947 2,961 0,821 1,597 1,646 3,457 0,680 1,176 1,420 0,655 1,768

джерела

Разом 10 221,768 15,809 0,658 7,000 3,434 1,013 10,375 0,431 152,227 1,369 8,017 0,922 1,770 1,828 7,683 1,920 1,853 1,703 1,130 3,626

Пересувні

8 3,534 0,156 0,017 0,408 0,052 0,043 0,133 0,002 1,097 0,014 0,891 0,001 0,008 0,039 0,334 0,074 0,013 0,050 0,003 0,199

Оксид вуглецю

7 13,468 0,245 0,017 0,961 0,073 0,010 1,606 0,001 8,277 0,020 0,687 0,000 0,019 0,051 0,480 0,186 0,015 0,039 ).001 0,781

Диоксид азоту

Пересувні

6 107,432 0,010 0,02 0,053 0,045 0,050 0,042 0,014 106,828 0,021 0,005 0,000 0,091 0,034 0,023 0,000 0,000 0,047 0,001 0,168

Диоксид сірки

Оксид вуглецю

5 38,496 0,164 0,006 0,031 0,014 0,076 0,049 0,013 37,319 0,025 0,080 0,002 0,015 0,008 0,060 0,006 0,011 0,054 0,000 0,563

Пил

Диоксид азоту

4 181,292 0,747 0,060 1,826 0,415 0,227 6,587 0,042 153,544 0,404 7,827 0,024 0,170 0,024 5,573 0,511 0,625 0,284 2,014 0,166

Разом

Диоксид сірки

3 225,511 15,441 0,665 6,775 3,279 1,172 8,111 0,410 154,686 1,351 10,788 0,845 1,767 1,670 9,030 1,191 1,801 1,704 2,669 1,934

Пил

Разом 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

В т.ч.

Разом

Населені пункти

джерела

В т.ч. № п/п

11 176,606 0,653 0,048 2,152 0,444 0,192 8,866 0,026 151,180 0,382 5,207 0,049 0,145 0,124 4,190 0,862 0,742 0,258 0,420 1,665

12 32,663 0,114 0,006 0,040 0,010 0,100 0,038 0,010 31,462 0,035 0,050 0,002 0,045 0,012 0,114 0,007 0,078 0,041 0,002 0,495

13 109,780 0,007 0,001 0,100 0,028 0,052 0,037 0,010 109,221 0,025 0,001 0,002 0,072 0,000 0,084 0,006 0,000 0,036 0,000 0,099

14 14,097 0,212 0,024 1,403 0,059 0,006 1,884 0,000 8,119 0,016 0,731 0,001 0,013 0,001 0,652 0,181 0,079 0,039 0,000 0,677

15 3,733 0,132 0,013 0,197 0,023 0,031 0,528 0,002 1,255 0,009 0,900 0,001 0,004 0,004 0,255 0,085 0,101 0,064 0,000 0,129

16 45,162 15,156 0,610 4,848 2,990 0,821 1,509 0,405 1,047 0,987 2,810 0,873 1,625 1,704 3,493 1,058 1,111 1,445 0,710 1,961

Населені пункти

Разом

Пил

Диоксид сірки

Диоксид азоту

Оксид вуглецю

В т.ч.

№ п/п

1 1

2 Разом по області

3 251,058

4 204,2295

5 30,7684

6 136,954

7 14,6677

8 3,8869

м. Івано-Франківськ

15,85

0,680

0,0912

0,0053

0,238

0,1661

3 4 5 6 7 8 9

м. Болехів м. Калуш м. Коломия м. Яремча Богородчанський р-н Верховинський р-н Галицький р-н

0,683 5,11 2,338 1,041 10,520 0,463 179,807

0,0572 1,4999 0,1128 0,1982 9,0534 0,0426 176,5510

0,0063 0,0615 0,0097 0,1006 0,038 0,0212 29,5532

0,0246 1,0403 0,055 0,0178 1,7938 0,002 9,111

0,0203 0,133,1 0,0233 0,026,2 0,5103 0,0019 1,3048

10 11 12 13

Городенківський р-н Долинський р-н Калуський р-н Коломийський р-н

1,235 70,046 3,591 2,54

0,1727 67,2322 2,0216 0,0740

0,0436 0,0484 0,0085 0,0366

0,0011 0,0232 0,0195 0,0535 0,0205 0,0135 136,450 6 0,0423 0,0005 0,0232 0,0022

0,0197 0,8834 0,0632 0,006

0,0189 0,9805 0,0731 0,0023

14 15

Косівський р-н Надвірнянський р-н

2,072 6,912

0,2893 3,7163

0,024 0,1351

0,0408 0,049

0,0539 0,609,9

0,0388 0,2217

16 17 18 19 20

Рогатинський р-н Рожнятівський р-н Снятинський р-н Тлумацький р-н Тисменицький р-н

1,817 1,791 1,592 0,692 3,469

0,7715 0,6911 0,1031 0,0033 1,4693

0,0097 0,1169 0,0103 0,0011 0,480

0,0053 0,000 0,0059 0,000 0,1979

0,1259 0,0694 0,0392 0,000 0,5146

0,0748 0,159 0,0444 0,000 0,0875

2006р. В т.ч. Стаціонарні джерела

Пересувні

джерела

В т.ч. Стаціонарні джерела

9 46,82828 6 15,17033 5 0,625820 3,609582 2,224043 0,843263 1,466898 0,419755 3,255502 1,062033 2,813378 1,569038 2,465,72 3 1,783363 3,196,25 3 1,044910 1,100248 1,488650 0,689358 2,000093

Диоксид сірки

Диоксид азоту

Оксид вуглецю

Пересувні

3 317,227 16,653 0,706 4,263 2,685 1,721 9,093 0,483 241,934 1,109 7,769 8,954 2,688 2,283 5,912 3,525 1,642 1,692 2,108 2,000

Пил

Разом 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Разом

Населені пункти

джерела

В т.ч. № п/п

4 269,31 0,630 0,059 0,763 0,185 0,195 7,715 0,046 238,689 0,046 5,012 7,358 0,087 0,367 3,312 2,599 0,583 0,208 1,446 0,006

5 32,857 0,084 0,006 0,008 0,014 0,101 0,002 0,018 31,747 0,011 0,055 0,007 0,024 0,016 0,172 0,011 0,079 0,027 0,474 0,001

6 194,858 0,006 0,001 0,0003 0,019 0,045 0,008 0,021 194,458 0,007 0,0005 0,052 0,005 0,018 0,046 0,006 0,0 0,009 0,157 0,0

7 16,594 0,234 0,026 0,662 0,057 0,020 1,765 0,0004 11,095 0,015 0,889 0,139 0,023 0,022 0,536 0,405 0,083 0,100 0,522 0,002

8 3,86 0,182 0,021 0,059 0,089 0,030 0,562 0,004 1,243 0,010 0,772 0,117 0,014 0,017 0,207 0,337 0,067 0,043 0,087 0,001

9 47,917 16,023 0,647 3,50 2,50 1,526 1,378 0,437 3,245 1,063 2,757 1,596 2,601 1,916 2,600 0,926 1,059 1,484 0,662 1,994

2007 р. В т.ч.

Стаціонарні джерела

Диоксид сірки

Диоксид азоту

Оксид вуглецю

Пересувні

3 322,579 18,079 0,794 4,621 3,387 2,087 8,148 0,452 249,625 1,163 8,233 2,876 2,837 2,412 5,680 4,183 1,957 1,748 2,198 2,051

Пил

Разом 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Разом

Населені пункти

джерела

В т.ч. № п/ п

4 269,9 0,595 0,069 0,561 0,337 0,176 6,769 0,014 246,284 0,048 5,239 0,766 0,136 0,401 2,990 3,071 0,708 0,236 1,495 0,007

5 30,194 0,087 0,006 0,008 0,014 0,092 0,001 0,005 28,985 0,010 0,068 0,013 0,025 0,011 0,223 0,032 0,099 0,057 0,465 0,001

6 205,2 0,004 0,001 0,001 0,072 0,043 0,004 0,005 204,74 0,007 0,002 0,041 0,023 0,029 0,049 0,006 0,014 0,022 0,143 0,0

7 16,431 0,217 0,028 0,464 0,088 0,017 1,529 0,0001 11,252 0,017 0,911 0,101 0,026 0,035 0,484 0,478 0,145 0,101 0,536 0,003

8 3,784 0,166 0,029 0,030 0,143 0,022 0,492 0,001 1,161 0,012 0,819 0,118 0,012 0,025 0,190 0,336 0,096 0,017 0,114 0,001

9 52,6790 17,481 0,725 4,10 3,05 1,911 1,379 0,438 3,341 1,115 2,994 2,110 2,701 2,011 2,690 1,112 1,249 1,512 0,703 2,05

Таблиця 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) № п/п

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

Баз.рік 1989 тис.т

Валовий викид, тонн 2000р. 2001р.

2002р.

2003р.

2004р.

2005 р.

2006р.

2007 р.

Бурштинська ТЕС

Міненерго України

338,6

118860

118939

126582

153452

150109

170448

238539,5

246117,523

ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" УМГ "Прикарпаттрансгаз" ВАТ "Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат"

ВАТ "Укрнафта"

21,3

557

746

614

842

850

865

800,0

641,2694

ДП "Укргазпром" Концерн "Укрцемент"

13,4 1,6

7602 1053

6958 1062

8497 1276

12467 1674

13594 1426

13720 1500

12383,0 1237,0

9501,0 1160,36

3 4

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря В значній мірі на стан атмосферного повітря впливають транскордонні перенесення шкідливих речовин з країн центральної Європи, однак, відсутність мереж постів контролю не дає можливості реально оцінити величину впливу транскордонних забруднень на загальний стан атмосферного повітря області. 2.3. Якість повітря у населених пунктах. Спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводять спеціалісти Івано-Франківської обласної санітарно-епідеміологічної станції. У 2007 році ними зафіксований підвищений вміст по вуглецю,оксиду азоту, пилу, сірчистого газу, аміаку, сірководню, які утворюються підприємствами, та від автотранстору. Високий рівень забруднення спричиняє Бурштинська ТЕС (окис азоту, окис вуглецю, пил), ТзОВ ВКФ “Аверс-93”, м. Городенка (сірководень), ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, м.Надвірна (окис вуглецю), ТОВ “ Лк Інтерплит Надвірна” (пил), ТОВ “Карпатнафтохім”, м.Калуш (окис вуглецю), КП“ІваноФранківськводоекотехпром”(сірководень). Таблиця 2.3.1. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Івано-Франківської області Забруднююча речовина

Місто

ГДК

Середня концентрація

1 Окис азоту Окис вуглецю пил Сірчистий газ Сірководень Окис вуглецю Аміак Оксид азоту Окис вуглецю Сірчистий газ пил Окис вуглецю Аміак Сірководень Окис вуглецю

2 Бурштин Бурштин Бурштин Галич Івано-Франківськ Калуш Калуш Коломия Коломия Коломия Надвірна Надвірна Рогатин Городенка Городенка

3 0,085 2,0 0,3 0,5 0,008 2,0 0,2 0,085 2,0 0,5 0,3 2,0 0,2 0,008 2,0

4 0,04 2,5 0,51 0,48 0,0085 3,8 0,17 0,087 4,8 0,24 0,52 3,6 0,21 0,008 4,3

Максимальна з разових концентрацій 5 0,092 3,3 0,54 1,74 0,017 5,5 0,22 0,097 7,0 0,53 0,58 5,8 0,73 0,009 5,5

2.4. Використання озоноруйнівних речовин . 2.4.1 Стан озонового шару. Значне використання озоноруйнівних речовин (фреонів) в минулих роках було на підприємствах Івано-Франківська (ВО “Карпати”, ВО “Родон”). Згадані підприємства більше п’яти років тому припинили свою діяльність, внаслідок цього значно зменшився вплив на стан озонового шару . 2.4.2. Активність сонця. На території Івано-Франківської області не проводяться спостереження за активністю сонця.

2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття . Згідно ст.36 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” визначення такого впливу здійснюють наукові установи гігієнічного та епідеміологічного профілю. Оцінка впливу якості атмосферного повітря на біорізноманіття в області в даний час недостатня. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є заходи заплановані Бурштинською ТЕС, а саме: - заміна електрофільтра на енергоблоці №7- термін до 2009 року; - встановлення газоочисної установки після обертової печі №3 цеху утилізації відходів виробництва - термін до 2010 року; - заміна електрофільтра на енергоблоці №5- термін до 2010 року; - заміна електрофільтра на енергоблоці №1- термін до 2011 року; - заміна електрофільтра на енергоблоці №2- термін до 2014 року; - спорудження сіркоочисної установки на енергоблоці №2 - термін 2015-2016 роки; - заміна електрофільтра на енергоблоці №3- термін до 2017 року. 3. ЗМІНА КЛІМАТУ Зміна клімату як глобальна проблема – один із основних постулатів Кіотського Протоколу. Під впливом радіаційних і циркуляційних процесів та рельєфу на території області формується помірно-континентальний клімат з надлишковим і достатнім зволоженням, нежарким літом, м'якою зимою і теплою осінню. Радіаційні і циркуляційні умови, які відповідають положенню області між 48 і 50° північної широти, обумовлюють відносно високі річні температури в передгірних районах. В Передкарпатті середньорічні температури становлять 7-8о. В гірських районах розподіл температур визначається головним чином висотою місця над рівнем моря, а також експозицією місцевості і формами рельєфу. На висотах порядку 1200 м середня річна температура знижується до 3°, а на найбільших висотах гір - до нуля. Річні коливання температури із збільшенням висоти помітно зменшуються. Амплітуди цих коливань в передгір'ях становлять 22-25°, у горах - від 17 до 20°. Найменші річні амплітуди температури в рівнинній частині території спостерігаються в районах північно-західного Передкарпаття. Зима характеризується як морозний період (з середніми добовими температурами нижче 0°). Настання і припинення зими припадає на різний час залежно від географічного і висотного положення району. В Передкарпатті вона починається в кінці листопада, закінчується в першій декаді березня. В горах цей сезон починається раніше, а закінчується пізніше. Тому й тривалість зими неоднакова: якщо в передгірських районах вона охоплює 3-3,5 місяця, то в горах на рівні 850 м - близько 4 місяців, а на найвищих ділянках гір, очевидно, до 5 місяців. 17

У найхолоднішому місяці - січні - середні температури коливаються залежно від висоти: від -3 до -7,5° і тільки на найбільш підвищених ділянках знижуються до -8, -9°. На території Передкарпаття січневі температури знижуються із заходу на схід від -3,9 до -5,7°. Зимовий сезон відзначається частим надходженням на територію Карпат теплого атлантичного повітря. Тому на протязі зими тут часто спостерігаються відлиги. Навіть в січні у передгір'ях буває більше половини днів з відлигами. Нерідко вони є інтенсивними і тривалими, повністю охоплюють той чи інший зимовий місяць, що приводить до повного сходження снігу і скресання рік або до відсутності льодоставу на протязі всієї зими. Період з середньою добовою температурою нижче -5° чітко виражений тільки в горах і на рівні 700 м становить близько 50 днів за сезон. В передгір'ях до висоти 450-500 м він встановлюється щороку не у всіх районах, і тривалість його коливається тут від 10-15 до 25 - 30 днів залежно від орографічних умов стоку холодного повітря. Абсолютні мінімуми температури в гірських долинах досягають -37°, на передгірних рівнинах від -31 до -36°. Однак, імовірність сильних морозів мала. Щороку зниження температури скрізь можливе до -10 і -14°. Морози, які досягають -20° і більше, спостерігаються тільки в горах. Період весни обмежується датами весняного переходу середньої добової температури через 0 і 15°. В районах Передкарпаття він охоплює 70-85 днів, починаючись у першій декаді березня і закінчуючись у другій декаді травня. В горах через кожні 100 м висоти початок весни запізнюється на 2 дні, а кінець - на 8 днів. Для весни характерне посилення адвекції повітряних мас з півдня і півночі, з чим пов'язана нестійкість температурного режиму на протязі всього періоду. В березні теплі дощові дні часто змінюються морозними із снігом. У квітні середня температура підвищується до 7,5-8,3°; від квітня до травня вона зростає відповідно на 6-5°. В горах з підняттям на кожні 100 м зменшується на 0,66°. Разом з тим у квітні і травні часом повертаються заморозки. Припинення заморозків у повітрі на передгірних рівнинах спостерігається в третій декаді квітня, в долинах низькогір'я (600-700 м) - в третій декаді травня. На поверхні грунту заморозки припиняються в передгірних районах у першій декаді травня. В окремі роки найпізніше припинення заморозків як на грунті, так і в повітрі спостерігається в передгір'ях у другій і третій декаді травня, а в гірських долинах - у другій і третій декаді червня. Літній період (з середньою добовою температурою вище 15°) коливається в широких межах. У районах Прут-Дністровського межиріччя він починається в кінці другої декади травня і закінчується в другій декаді вересня. В горах з підняттям на кожні 100 м літо запізнюється на 8-9 днів і на 5-6 днів раніше закінчується. Тому в поясі низькогір'я тривалість даного періоду становить 1-2,5 місяця, а на висотах 850-900 м він не фіксується. В цілому температурний режим літнього сезону в Карпатах визначається радіаційними умовами, частою адвекцією відносно холодних повітряних мас з боку Атлантики і висотою над рівнем моря. Максимальні літні температури 37-38° в передгір'ях і до 30° в горах. Разом з тим у літні місяці можливі значні зниження температури. 18

Осінній сезон охоплює три місяці - вересень, жовтень і листопад. В горах тривалість цього періоду збільшується, оскільки із збільшенням висоти на кожні 100 м осінь наступає на 5-6 днів раніше, а припиняється на 2-3 дні пізніше. З настанням осені спостерігається найбільш часте вторгнення ще теплих повітряних мас з півдня і південного сходу. Тому більша частина осені є теплою. Середня температура жовтня в районах Передкарпаття становить 8-9°. В листопаді настає помітне похолодання. Осінні заморозки в середньому приурочені в горах до початку третьої декади вересня, в районах Передкарпаття - до початку жовтня. Таблиця 3.1. Середньомісячна температура повітря по Івано-Франківській області Станція 1 Богородчани Болехів Верховина Городенка Гринява Довжинець Делятин Долина І.Франківськ Коломия Манява Микуличин Обертин Пожижевська Попельники Снятин Яблониця Яремче

Висота, м 2 341 375 640 264 621 820 424 467 244 298 510 610 294 1451 252 280 636 531

III

VII

VIII

XII

За рік

3 -4,9 -3,9 -6,4 -5,1 -5,4 -6,1 -4,5 -4,0 -5,1 -5,5 -5,2 -5,4 -4,6 -7,6 -4,9 -5,1 -6,8 -4,3

4 -3,7 -3,0 -5,4 -3,7 -4,4 -4,8 -3,1 -3,1 -3,7 -3,8 -3,8 -4,3 -3,0 -6,9 -3,1 -3,6 -5,5 -3,2

5 -0,8 1,5 -0,4 0,9 0,7 -1,0 1,2 1,8 1,3 1,1 0,6 0,6 1,8 -2,8 2,0 1,2 -1,0 0,8

6 7,1 7,1 5,0 7,8 5,7 3,9 7,3 7,3 7,6 7,8 6,3 6,1 7,9 1,7 8,4 7,7 3,6 6,2

7 13,5 12,8 11,4 13,9 11,5 9,5 13,4 12,8 13,5 13,7 12,0 11,9 13,8 6,9 14,4 13,6 9,6 11,9

8 16,4 15,8 14,4 16,8 14,8 12,9 16,1 15,4 16,6 16,8 14,9 14,8 16,6 10,2 17,2 16,6 12,7 14,0

9 18,2 17,5 16,1 18,7 16,3 14,5 18,3 17,4 18,5 18,6 16,8 16,9 18,6 12,4 19,4 18,8 14,6 17,0

10 17,1 16,4 15,2 18,0 15,4 14,0 17,0 16,0 17,8 17,8 16,2 16,0 17,6 12,2 18,2 17,8 13,2 16,2

11 13,1 12,6 11,2 13,6 11,0 9,9 13,4 12,2 13,5 13,4 12,2 11,8 13,6 8,8 14,6 13,8 9,6 12,4

12 7,9 7,7 5,6 8,0 6,9 5,3 8,3 8,1 8,2 8,1 6,9 7,5 8,4 5,2 9,1 8,4 5,2 7,6

13 1,9 2,4 0,8 2,3 0,8 0,1 2,5 2,5 2,2 2,1 1,5 1,6 2,4 -1,0 3,0 2,0 -0,2 2,8

14 -2,8 -2,0 -3,7 -2,3 -3,2 -4,1 -1,9 -1,7 -2,4 -2,6 -3,4 -2,8 -2,0 -4,9 -1,9 -2,6 -4,2 -1,2

15 7,0 7,1 5,3 7,4 5,8 4,5 7,3 7,8 7,3 7,3 6,2 6,2 7,6 3,0 8,0 7,4 4,2 6,7

Термічні ресурси вегетаційного періоду. Показниками теплозабезпеченості місцевості в час, коли відбувається вегетація рослин, є: тривалість періодів з температурою, вищою певних меж (0, 5, 10, 15°), суми позитивних температур за ці періоди і тривалість безморозного часу. Періоди з температурою, вищою 0, 5, 10, 15°, визначають можливу тривалість теплого періоду року, загальну тривалість вегетації, а також активної і інтенсивної вегетації рослин. Розподіл вказаних характеристик на території області відзначається надзвичайною нерівномірністю, викликаною різноманітністю рельєфу. В залежності від висоти тривалість теплого періоду змінюється від 290 до 160 днів, тривалість загального періоду вегетації - від 238 до 90 днів. Починаючи з рівня 850-900 м, не спостерігається період з температурою, вищою 15°, а з рівня 1500 м й період активної вегетації (з температурою, вищою 10°). В цілому територія області, за винятком середньогірних ділянок, характеризується великою тривалістю вегетаційного періоду, який дозволяє вільно маневрувати в часі при виконанні найважливіших сільськогосподарських робіт. Середня тривалість безморозного періоду в повітрі на території Передкарпаття становить близько 160 днів. На поверхні грунту тривалість безморозного періоду охоплює до п'яти місяців. 19

Вітер. Напрямок і швидкість вітру в гірських районах знаходиться у великій залежності від рельєфу. В Карпатах напрямок його, звичайно, співпадає з орієнтуванням річкових долин, які підсумовують вітри різних румбів. Велике значення має гірсько-долинна циркуляція, що розвивається влітку, і стік холодного повітря по долинах і гірських схилах у холодну частину року. В районах Передкарпаття відбивається загальний напрям Карпатської дуги, долини Дністра і Подільської височини. Тому переважаючі вітри змінюють свій напрям від західних румбів на крайньому північному заході території до північно-західних у південносхідних районах. На великих висотах у горах переважають вітри західної четверті горизонту. Механічний вплив рельєфу приводить до істотної зміни швидкості вітру. Відомо, що на хребтах при протіканні повітря (на перевалах), а також при обтіканні височин швидкість вітру збільшується; до штормової вона зростає при проривах повітряної течії через вузькі долини з високими схилами. В замкнутих негативних формах рельєфу і на підвітряній стороні гір сила вітру ослаблюється нерідко до штилю. Швидкість вітру сильно міняється під впливом орографічних умов. Відкрите для вітру Передкарпаття відзначається більш великими швидкостями, в той час як у захищених гірських долинах спостерігаються найслабші вітри. Захищені від вітру гірські долини характеризуються також найменшим числом днів з сильними вітрами (більше 15 м/сек). Зрозуміло, що на відкритих ділянках у горах сильні вітри спостерігаються частіше. Про ймовірність дуже сильних вітрів свідчать вітровальні і буреломні пошкодження в лісах Карпат. Опади. Атмосферне зволоження гірських і передгірних районів Карпат надмірне, а на рівнинних ділянках - достатнє. Річні суми опадів залежно від висоти і експозиції місцевості на всій території коливаються від 500 до 1600 мм. У районах Передкарпаття їх випадає за рік 500-800 мм. Більша частина опадів скрізь випадає в теплий період, що особливо характерне для північно-східних схилів, де за цей час суми їх становлять 76% річної норми. На території Передкарпаття суми опадів становлять 400-600 мм, в гірській зоні – 600-1200 мм. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання. Скорочення викидів парникових газів - головний інструмент протидії. Не важливо, де відбувається скорочення викидів, ефект спостерігається для загальної концентрації парникових газів в атмосфері Землі. В області проводиться певна робота у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів, зокрема КП „Івано-Франківськводоекотехпром” разом зі Світовим Банком впроваджують захід по зменшенню викидів парникових газів в атмосферу за рахунок будівництва лінії переробки осаду стічних вод з використанням біогазу. 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів У 2007 році інвентаризація парникових газів в області не проводилась. 3.3. Прогноз викидів парникових газів Моніторинг і прогнозування викидів парникових газів в області не проводиться. 20

3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату Температура довкілля є однією з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект. Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. В області для адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату здійснюються наступні заходи: зменшення вирубки лісів; насадження нових лісових масивів; впровадження екологічно чистих технологій; підвищення ефективності використання енергоресурсів; застосування альтернативних джерел енергії. 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1 Стан поверхневих вод. Поверхневі води області представлені річками басейнів Дністра і Прута, водсховищами, ставками та озерами. Загальна кількість водотоків на території краю налічує 8294 річку загальною довжиною 15656 км, із них 193 мають довжину більше 10 км, а понад 100 км- тільки чотири: Дністер (1362 км), Прут (910 км), Свіча (107 км), Лімниця (122 км). Із загальної водозабірної площі області 13,9 тис.км2 на басейн річкової системи Дністра припадає близько двох третин вказаної площі, а решта – на басейн Прута, який охоплює південно-східну частину регіону. Густота річкової мережі в межах області коливається від 0,2-0,3 км/км2 у рівнинній частині до 1,3-1,7 км/км2 у Карпатах. Об’єм середньорічного стоку річок, який формується в області, складає 4,8 млрд.м3/рік, а в маловодні роки близько 2 млрд.м3/рік. Річкова мережа басейну Дністра в межах області має своєрідну пір’ясту будові. Найбільш розвинена система правих приток, які стікають з гір (Свіча, Сівка, Лімниця, Луква, Бистриця Солотвинська, Бистриця Надвірнянська, Ворона). На них припадає 70% водозабірної площі басейну Дністра. Нижче від р. Бистриця річкова мережа на правобережжі розвинена дуже слабо, що пов’язано з карстовими явищами (Тлумацький, Городенківський, Снятинський райони). Із приток тут виділяються ріки Тлумач і Золтий Будзин. З лівобережної частини в Дністер впадають ріки Свірж і Гнила Липа. Дністер бере початок в Бескидах біля підніжжя гори Розлуч на висоті 750 м. Загальна довжина ріки – 1362 км, площа водозабору – 72,1 тис. км2. В межах області довжина р. Дністер – 200 км. Прут - ліва притока Дунаю. Загальна довжина – 910 км, площа басейну - 27,5 тис. км2. В межах області від витоку до м. Снятин Прут має довжину близько 150 км. Басейн Прута збирає води з найвищої частини Карпат. Витоки Прута знаходяться на північних схилах Чорногірського хребта ( біля підніжжя г.Говерла ) на висоті 1750 м н.р.м. Основна водозбірна площа сконцентрована на правобережжі, де формуються найбільші притоки р. Прут – Черемош, Рибниця, Пістинька. Ці ріки взяті під охорону і є заповідними (як і річка Свіча та Лімниця в басейні Дністра). Черемош утворений двома річками – Чорним Черемошем, який стікає з північних схилів Чивчинських гір ( довжина 86 км, площа басейну – 0,86 21

тис. км2 ), і Білим Черемошем, який бере початок також у Чивчинах (довжина – 50 км, площа водозабору – 0,15-0,26 тис. км2). 4.2 Забір та використання води, скидання зворотніх вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти. За даними державної статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп) в Івано-Франківській області в 2007 році було забрано із поверхневих водних об”єктів і підземних джерел 117,6 млн. м3 свіжої води, що на 1,5 млн. м3 більше порівняно з 2006 роком. Структуру загального водозабору див. табл.4.2.1. Таблиця 4.2.1. Структура загального водозабору по Івано-Франківській області Забрано води із природних джерел (млн. м3 )

Галузі

В тому числі Всього

Поверхневі

Підземні

2006

2007

+, -

2006

2007

+, -

2006

2007

+, -

Промисловість

57.1

55.1

-2.0

53,7

52,3

-1,4

3,4

2,8

-0,6

Сільське грподарство Житлокому нальне і побутове обслуговування

16,0

21,3

+5,3

15,6

20,8

+5,2

0,4

0,5

+0,1

41,9

40,2

-1,7

37,5

35,6

-1,9

4,4

4,6

+0,2

Разом

116,1

117,6

+1,5

106,9

108,7

+1,8

9,2

8,9

-0,3

Загальне по області збільшення забору свіжої води пройшло за рахунок сільського господарства, де ріст кількості нових ставкових рибоводних господарств призвів до збільшення забору води на 5 млн. м3 В той же час галузі промисловості і житлово-комунального господарства зменшили забір свіжої води на 2 млн. м3 й 2 млн. м3 відповідно. Зменшення забору води комунальним господарством пояснюється зменшенням використання води населенням у зв’язку із встановленням квартирних водомірів і пов’язаною з цим економією води та зменшенням подачі води у централізоване гаряче водопостачання в неопалювальний період. Скид зворотних вод у поверхневі водні об’єкти в 2007 році області становив 89,11 млн. м3 , що на 2,95 млн. м3 більше, ніж у 2006 році. Таблиця 4.2.2. Динаміка скиду стічних вод у водойми Івано-Франківської області Область

Скиди зворотніх вод у поверхневі водні обєкти Всього

2006 ІваноФранків ська

86,16

в тому числі

2007 89,11

Без очистки

Недостатньоочи щених

2006

6,223

2007 0,128

26,06

2007 20,65

Нормативно чистих (без очистки) 2006 2007 17,05

23,03

Нормативно очищених на очисних спорудах 2006 2007 42,86

45,31

Зменшено скид зворотних вод без очистки на 0,095 млн. м 3 (0,128 млн. м3 у 2007 році поти 0,223 млн. м3 у 2006 році); зменшено скид недостатньо очищених зворотних вод на 5,41 млн. м3. Відчутно, на 2,45 млн. м3, збільшилася кількість нормативно очищених зворотних вод. У 2007 році з водойми області із зворотними водами відведено 0,661 тис тонн органічних речовин проти 0,717 тис. т в 2006 році; солей 43,28 тис. т проти 41,43 тис.т; нафтопродуктів 0,826 тис.т проти 1,26 тис.т; азоту амонійного 0,101 тис.т проти 0,103 тис. т; марганцю 0,075 тис.т проти 0,16 тис.т; фенолів 0,006 тис.т проти 0,007 тис.т у 2006 році Таблиця 4.2.3. Кількість скидів у поверхневі води Івано-Франківської області забруднюючих речовин у складі стічних вод за 2007 рік. Речовини Об’єм стічних вод, млн. м3 БСКповне , тис. т. Нафтопродукти, тис. т. Зважені речовини, тис. т Сухий залишок Сульфати, тис. т. Хлориди, тис. т. Азот амонійний, тис. т. Феноли, т Нітрати, т. СПАР, т

Кількість 66.09

Речовини Магній, т.

Кількість 22,55

0,661 0,826 0,795 43,28 5,774 12,11 0,101 0,006 0,751 5,386

Марганець, т. Нітрити, т. Залізо, т. Формальдегіди, т. Хром, т. ХСК, тис. т. Кальцій, т. Калій, т. Натрій, т. Фосфати, т.

0,075 0,014 8,018 0,15 0,253 0,105 12,11 17,97 5636 43.91

4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Для оцінки стану водних об'єктів застосовуються показники якості вод, тобто нормовані фізичні, гідрохімічні та гідробіологічні характеристики, величини яких дають можливість роботи висновки про стан та можливість використання водних ресурсів. Для поверхневих вод діють три групи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин: для вод рибогосподарських водойм згідно "Узагальненого переліку гранично допустимих концентрацій (ГДК) і орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм", для вод господарсько-питного та культурно-побутового водокористування - згідно Санітарних правил і норм № 4830-88 "Охорона поверхневих вод від забруднення". В 2007 році контроль якості поверхневих вод проводився на 53 водних об'єктах у 116 створах. Характеристика гідрохімічного стану річок дана за середньорічними значеннями показників якості вод в основних контрольних створах. Для оцінки якості вод використано гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин для водойм рибогосподарського водокористування. Аналіз гідрохімічного стану р.Дністер проводився в чотирьох створах. В граничному створі з Львівською областю в с.Журавно, вище впадіння р.Свіча, якість води погіршилася порівняно з 2006 р. Виявлено перевищення концентрації іону фенолу - 2 ГДК, заліза - 2,5 ГДК, БСК5 - 2,3 ГДК. У створі нижче випуску зворотних вод ВУВКГ м.Галича виявлено перевищення концентрації іону заліза - 3,9 ГДК, фосфату - 1,5 ГДК, БСК5 - 2,9 ГДК. На стан ріки впливають недостатньо очищені зворотні води цього підприємства. 23

Притоки р. Дністер Якість води р.Сівка контролювалася в двох створах - вище і нижче випуску зворотних вод КП Брошнів-Осадської селищної ради, смт. Брошнів. Зафіксовано у створі вище випуску зворотних вод перевищення концентрації іону амонію - 3,6 ГДК, заліза - 4,9 ГДК, фенолу - 6 ГДК, формальдегіду - 4,9 ГДК. У створі нижче випуску зворотних вод якість води р. Сівка значно гірша, виявлено перевищення заліза - 5,9 ГДК, амонію - 16,8 ГДК, фосфату - 2,5 ГДК, фенолу - 25 ГДК, СПАР 5,7 ГДК, формальдегіду - 23 ГДК, БСК5 - 8,2 ГДК, нестабільний кисневий режим. Робота очисних споруд неефективна. Аналіз гідрохімічного стану р.Гнила Липа проводився в чотирьох створах. У створі нижче випуску зворотних вод ДП "Рогатинводоканал" м. Рогатин виявлено перевищення концентрації іону нітриту - 2,6 ГДК, фосфату - 2,1 ГДК, СПАР - 1,75 ГДК. В р.Бистриця в двох створах вище і нижче випуску зворотних вод КП "ІваноФранківськводоекотехпром" якість води покращилася порівняно з 2006 роком, але у створі вище спостерігається перевищення норм ГДК фенолу - в 4 рази, СПАР 1,3 рази. У створі нижче випуску зворотних вод підприємства виявлено перевищення концентрації іону нітриту - 1,5 ГДК, фосфату - 2,1 ГДК, БСК5 - 1,4 ГДК, СПАР -3,3 ГДК. На стан ріки впливають недостатньо очищені зворотні води підприємства. Ріка Тлумачик підлягала контролю у двох створах - вище і нижче випуску зворотних вод ВУВКГ м. Тлумач. Якість води проти минулого року погіршилася в обидвох створах.У створі вище виявлено перевищення концентрації іону заліза 3,4 ГДК, нітриту - 1,8 ГДК, фосфату - 1,7 ГДК, сульфату - 5,6 ГДК, СПАР - 3,3 ГДК. У ріці Тлумачик нижче випуску зворотних вод спостерігається перевищення концентрації іону заліза - 3,7 ГДК, амонію - 2,1 ГДК, нітриту - 2,3 ГДК, сульфату 6,5 ГДК, фосфату - 2,5 ГДК, СПАР - 3,7 ГДК, сухого залишку - 1,3 ГДК. Кисневий режим в створах відповідає нормі. В створах р.Ворчун вище і нижче випуску зворотних вод ДВУВКГ м. Городенка якість води значно погіршилася порівняно з 2006 роком. В створі нижче спостерігається перевищення концентрації іону кальцію - 1,9 ГДК, заліза 3,3 ГДК, нітриту -49 ГДК, сульфату - 6,5 ГДК, фосфату - 6,2 ГДК, БСК5 - 7,7 ГДК, сухого залишку -1,5 ГДК. Контроль р.Саджава здійснювався у п'яти створах. У створі вище випуску зворотних вод ТзОВ "Уніплит", с-ще Вигода, стан ріки погіршився, виявлено перевищення норм ГДК для фенолу - в 6 разів, СПАР - в 2,6 рази, БСК5 - 1,5 ГДК, а у створі нижче випуску зворотних вод підприємства стан ріки дещо покращився проти минулого року, але спостерігається перевищення норм ГДК для БСК5 - 3,7 разів, іону амонію - 1,8 раз, фенолу - 7 разів, СПАР - 3,3 рази, покращився кисневий режим. У створі вище випуску Долинського ВУВКГ стан ріки кращий, ніж за минулий рік. Проте виявлено перевищення концентрації іону заліза - 9,2 ГДК, БСК5 - 15,5 ГДК, амонію - 3,6 ГДК. Покращилася якість води і в створі нижче випуску зворотних вод порівняно з минулим роком, але виявлено перевищення концентрації іону амонію -3,9 ГДК, БСК5 - 8,8 ГДК, фосфату - 6,9 ГДК, СПАР - 2,9 ГДК, заліза - 7,2 ГДК. Кисневий режим у двох створах в нормі. Ріка Болохівка контролювалася в двох створах - вище і нижче випуску №3 зворотних вод ТОВ "Карпатнафтохім" м. Калуша. В обох створах виявлено 24

перевищення концентрації іону заліза - 8,1 ГДК, БСК5 у створі вище - 1,5 ГДК і нижче - 1,2 ГДК. Ріка Сапогів контролювалася в двох створах - вище і нижче випуску №2 зворотних вод ТОВ "Карпатнафтохім" м. Калуша. Виявлено перевищення концентрації іону заліза у створі вище - 4,4 ГДК і нижче - 2,8 ГДК, БСК5 у створі вище - 2,2 ГДК і нижче-1,2 ГДК. Ріка Фурнилів контролювалася в двох створах - вище і нижче випуску №1 зворотних вод ТОВ "Карпатнафтохім" м. Калуша. У створі нижче виявлено перевищення концентрації іону заліза - 4,9 ГДК, хлориду - 3,5 ГДК, сульфату - 5,8 ГДК, сухого залишку - 3,0 ГДК. Ріка Млинівка контролювалася в двох створах - вище і нижче випуску зворотних вод КП "Рожнятівводгосп", смт. Перегінськ. У створі вище виявлено перевищення концентрації іону заліза - 1,7 ГДК, нітриту - 1,6 ГДК, СПАР - 1,4 ГДК, а також у створі нижче - іону нітриту - 1,7 ГДК, СПАР - 1,75 ГДК. Ріка Павельче контролювалася в двох створах - вище і нижче впадіння п.Безіменного (полігон твердих побутових відходів (ТПВ), с.Рибне). У створі вище виявлено перевищення концентрації іону заліза - 7,7 ГДК, амонію - 2 ГДК, БСК5 2,2 ГДК, низький кисневий режим, а у створі нижче - перевищення концентрації іону заліза - 5,6 ГДК, амонію - 27 ГДК, БСК5 - 1,6 ГДК. Потік Безіменний контролювався в двох створах - вище і нижче полігону ТПВ. Якість води у створі нижче погіршилася під впливом полігону ТПВ. Виявлено перевищення концентрації іону заліза - 9,2 ГДК, амонію - 102 ГДК, нітриту - 3,3 ГДК, БСК5 -3,9 ГДК, СПАР - 1,6 ГДК, формальдегіду - 2,6 ГДК. Ріка Гериня підлягала контролю у чотирьох створах - вище і нижче випуску ТзОВ "Світ шкіри" та ВАТ "Шкіряник", м.Болехів. У .створі вище випуску ТзОВ "Світ шкіри" зафіксовано перевищення концентрації іону заліза - 9,6 ГДК, нітриту - 1,2 ГДК, фенолу - 6,6 ГДК, СПАР - 1,7 ГДК. Зворотні води негативно впливають на стан ріки: збільшується концентрація іону амонію - 13,8 ГДК, заліза - 9,3 ГДК, БСК5 - 2,8 ГДК, фенолу - 72 ГДК, СПАР - 1,9 ГДК. У створі вище випуску зворотних вод ВАТ "Шкіряник" виявлено перевищення концентрації іону заліза - 7,3 ГДК, фенолу - 11 ГДК, СПАР - 1,7 ГДК. У створі нижче якість води погіршилась порівняно з минулим роком, виявлено перевищення концентрації іону заліза - 8,2 ГДК, амонію - 14,4 ГДК, БСК5 - 2,5 ГДК, фенолу - 24 ГДК, СПАР - 2,5 ГДК, нестабільний кисневий режим ріки. Ріка Ворона контролювалась у чотирьох створах. У створах вище і нижче випуску зворотних вод ТзОВ "ЛК Інтерплит Надвірна", м. Надвірна - якість води покращилась, але у створі вище виявлено перевищення СПАР - 5,7 ГДК і нижче 5,4 ГДК. У створі вище випуску зворотних вод ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" виявлено перевищення концентрації іону заліза - 8,7 ГДК, фенолу - 3 ГДК, СПАР 2,3 ГДК. Стан ріки Ворона у створі нижче випуску зворотних вод кращий на рівні минулого року, але виявлено перевищення концентрації іону заліза - 2,8 ГДК, фосфату - 7 ГДК, СПАР -1,75 ГДК. Ріка Черлена контролювалася в трьох створах - вище полігону виробничих відходів (ВВ) та вище і нижче випуску зворотних вод дощової каналізації ТзОВ "ЛК Інтерплит Надвірна". Якість води у створі вище випуску зворотних вод погіршилась під впливом полігону ВВ, виявлено перевищення концентрації іону 25

заліза -3,4 ГДК, амонію - 4,6 ГДК, СПАР - 1,5 ГДК, нітриту - 1,4 ГДК, БСК5 - 1,5 ГДК, формальдегіду - 2,9 ГДК. У створі нижче випуску зворотних вод зафіксовано перевищення концентрації іону амонію - 2,3 ГДК, заліза - 2 ГДК, нітриту - 3,8 ГДК, БСК5 - 1,5 ГДК, СПАР - 2,4 ГДК, формальдегіду - 4,9 ГДК. Ріка Опришина контролювалася у двох створах - вище і нижче випуску зворотних вод ККП смт. Отинія. Якість води проти минулого року краща в обидвох створах, але спостерігається перевищення у створі вище випуску зворотних вод концентрації іону заліза - 3 ГДК, БСК5 - 1,2 ГДК, СПАР - 2,96 ГДК, а у створі нижче.- іону заліза -3,3 ГДК, амонію - 1,3 ГДК, БСК5 - 1,2 ГДК. Ріка Прут Аналіз гідрохімічного стану р.Прут проводився в восьми створах. Якість води р.Прут майже не змінилася і характеризується показниками, що не перевищують ГДК, за винятком вмісту органічних і мінеральних забруднень. У створі нижче випуску зворотних вод ВУВКГ м. Яремча виявлено перевищення концентрації іону фосфату - 1,4 ГДК, заліза - 3,3 ГДК. У річці нижче випуску зворотних вод КП "Коломияводоканал" виявлено перевищення концентрації іону заліза - 3,1 ГДК, СПАР - 1,96 ГДК, фенолів - 10 ГДК. У створі нижче випуску зворотних вод КП "Водоканал", м. Снятин виявлено перевищення БСК5 - 1,4 ГДК, СПАР - 1,6 ГДК, заліза - 1,7 ГДК. У річці нижче випуску зворотних вод КНВМП "Аква-УК", смт. Ворохта виявлено перевищення СПАР - 2,1 ГДК. Кисневий режим у всіх створах високий, більше 6 мг/дм . Притоки р. Прут Котроль якості води проводився в р.Прутець в двох створах - вище і нижче зворотних вод ГТК "Буковель", с.Паляниця Надвірнянського району. У створі нижче виявлено перевищення концентрації іону амонію - 1,4 ГДК, СПАР -1,5 ГДК. Кисневий режим ріки в двох створах відповідає нормі. Ріка Товмачик контролювалася в двох створах - вище і нижче випуску зворотних вод Коломийської виправної колонії №41, с.Товмачик. Виявлено у створі вище перевищення концентрації іону заліза - 3 ГДК, СПАР - 3,1 ГДК, а у створі нижче - перевищення іону заліза - 3,2 ГДК, амонію - 2 ГДК, нітриту - 2,1 ГДК, фосфату - 2,7 ГДК, БСК5 - 1,5 ГДК, СПАР - 3,9 ГДК. Кисневий режим в нормі. Ріка Лючка контролювалась в двох створах - вище і нижче випуску зворотних вод райлікарні смт.Яблунів Косівського району. Якість води відповідає нормам ГДК, за винятком перевищення СПАР - вище - 2,1 ГДК, і нижче - 3,6 ГДК. В 2007 році за результатами аналітичного контролю якості поверхневих вод найбільш забрудненими річками у басейні р. Дністер були: р. Сівка, підприємство-забруднювач - КП Брошнів-Осадської селищної ради, с-ще Брошнів; р. Ворчун, підприємство-забруднювач - ДВУВКГ, м. Городенка; р. Саджава, підприємство-забруднювач - ТзОВ "Уніплит", с-ще. Вигода; р. Гериня, підприємства-забруднювачі - ТзОВ "Світ шкіри" та ВАТ "Шкіряник", м.Болехів.

4.4.Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів. У 2007 році гідробіологічна оцінка якості вод області не проводилась. 4.5.Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію. Дослідження і спостереження в області за мікробіологічною оцінкою якості вод не проводяться. 4.6. Забруднення поверхневих вод. 4.6.1. Основні забруднювачі водних об”єктів (за галузями економіки). Загальна кількість стічних вод, які щорічно скидуються у водойми області, становить 89,11 млн.м3. Постійними забруднювачами поверхневих вод в області є : КП ІваноФранківськводоекотехпром” (м. Івано-Франківськ). В минулому році скинуто 14,45 млн. м3; ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”- 4.414 млн. м3; ВАТ “Шкіряник” м. Болехів – 0,151 млн. м3; Снятинський водоканал –0,112 млн. м3; НГВУ “Долинанафтогаз”- 0,102 млн. м3; КП “Галичводоканал” м. Галич – 0,077 млн. м3; КП “ Тлумачводоканал ” м. Тлумач - 0,066 млн. м3; КП “Брошнів-Осада” селищної ради смт. Брошнів - 0,103 млн. м3; ТОВ “Світ шкіри” м. Болехів – 0,026 млн. м3; ТОВ “Уніплит” смт. Вигода – 0,944 млн. м3. Таблиця. 4.6.1.1. Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об”єктів у Івано-Франківській області (за галузями економіки). № № № П\П

Назва підприємства

Показники

Галузь економіки

КП Івано-“Франківськводоекотехпром”

Обслуговування населення

ДП « Калійний завод» ВАТ «Оріана» м. Калуш

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» м. Надвірна

ТзОВ «Уніплит» с-ще Вигода Долинського району

ВАТ “Шкіряник”

КП «Водоканал» м. Снятин

КП Брошнів-Осадської селищної ради

Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 14,45 млн. м3, що складає 21,57% до загальних скидів по області Скиди забруднених зворотних вод (без будь-якої очистки) у водні обєкти склав 0,076 млн. м3, що складає 0,3% до загальних скидів по області Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 4,414 млн. м3, що складає 6,3% до загальних скидів по області Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,944 млн. м3, що складає 1,22% до загальних скидів по області Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,151 млн. м3 Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,112млн. м3 Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,103 млн. м3

КП «Галичводоканал» м. Галич

Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,077 млн. м3

КП «Тлумачводоканал» с. Гончарівка

Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,066 млн. м3

10.

НГВУ «Долинанафтогаз» м. Долина ТОВ «Світ шкіри» м. Болехів ВАТ «Дятьківці» м. Коломия

Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,102 млн. м3 Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,26 млн. м3 Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,0.27млн. м3

11. 12.

Хімічна промисловість

Нафтохімічна

Лісова деревообробна

Шкіргалантерея Обслуговування населення Комунальне обслуговуван-ня населення Комунальне обслуговуван-ня населення Комунальне обслуговування населення Нафтогазовидобувна Шкіргалантерея Харчова

13.

Обласний дитячий санаторій «Ясень» с. Ясень Рожнятівського району

Скиди забруднених зворотних вод у водні обєкти склали 0,003 млн. м3

Охорона здоров’я

З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних об’єктів, запобігання та попередження забруднень водних ресурсів Держуправлінням доведені до водоспоживачів ліміти водоспоживання та водовідведення. 4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції в граничному з Львівською областю створі вміст органічних забруднень по біохімічному споживанню (БСК5) коливається від 2,96 мгО2/дм3 до 6,0 мгО2/дм3, тобто перевищення 2ГДК. Вміст неорганічних солей в цьому створі коливається в межах 364-498мг/дм3. За останніх п’ять років перевищень ГДК за вмістом солей не виявлено. Концентрація амонію сольового коливається 0,10-0,19мг/дм3, що в межах норми. За даними моніторингу держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області в граничному створі з Чернівецькою областю вміст органічних забруднень по біохімічному споживанню (БСК5) становить 4,39мгО2/дм3 , тобто перевищення в 1,46 ГДК. Вміст неорганічних солей 334,0 мг/дм3 в межах норми. Концентрація амонію сольового становить 0,10мг/дм3, що в межах норми. 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод. Радіологічні дослідження проводились у водах відкритих водойм та джерел водопостачання населених пунктів, передбачених Програмою державного моніторингу довкілля. Результати радіологічних досліджень показали, що у досліджуваних об’єктах не виявлено перевищення вмісту цезію – 137 і стронцію – 90 понад встановлених допустимих рівнів вмісту радіонуклідів. 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини. Оцінюючи санітарно-гігієнічну ситуацію, що останнім часом склалася на території держави, і в нашій області зокрема, можна констатувати, що все населення так чи інакше підпадає під вплив шкідливих факторів (фізичної, хімічної та біологічної природи). Зокрема, таким фактором ризику стає вживання води як з централізованих, так і з децентралізованих джерел водопостачання. Проблема забезпечення населення якісною питною водою з кожним роком ускладнюється, стає більш гострою. Господарсько-питне водопостачання здійснюється за рахунок централізованих водопроводів та децентралізованих джерел (колодязів, каптажів, свердловин). В Івано-Франківській області водопостачання населення здійснюється 54 централізованими водопроводами, 570 джерелами децентралізованого водопостачання (колодязі та каптажі громадського користування), 1035 локальними водопроводами та більш ніж 100 тис. колодязями індивідуального користування. Серед усіх централізованих водопроводів найбільша увага приділяється комунальним водопроводам. 28

В 2007 році на Калуському комунальному водопроводі КП “Водотеплосервіс” проведено реконструкцію чотирьох підкачувальних насосних станцій “Хотінь”, заміну водопровідних мереж по вул. Б. Хмельницького (54 метри) та вул. Фабричній (151 метр) на поліетиленові, благоустроєно територію біля підживлюючих каналів. На Городенківському комунальному водопроводі продовжуються роботи по реконструкції водопровідних мереж на вул. Височана, Братів Окуневських, Пушкіна, Новоселів. Виготовлено проектно-кошторисну документацію на заміну насосного обладнання водозабірних споруд. На Долинському комунальному водопроводі велись ремонтні роботи приміщень контрольно-вимірювальної лабораторії, проведено заміну водопровідних мереж по вул. Миру (100 метрів) та вул. Б. Хмельницького (150 метрів), ведеться реконструкція двох фільтрів. На Галицькому комунальному водопроводі проведено заміну хлораторної установки. Завершено ремонтні роботи в реагентному корпусі та в побутових приміщеннях контактних камер на Івано-Франківському комунальному водопроводі. В м. Івано-Франківську проводилась заміна 4 км водопровідних мереж по вул. Височана, Залізничній, Гнатюка, Чорновола, Береговій, Набережній, Толстого, Пулюя, Вовчинецькій та ін. за кошти КП “Івано-Франківськводоекотехпром” на суму 614 тис. грн. На всіх централізованих водопроводах проведена чистка, промивка та знезараження резервуарів чистої води та водопровідних мереж. В 2007 році лабораторіями санепідслужби області проведено бакдослідження 2484 проб води та санхімдослідження 2032 проб води з централізованих водопроводів, з них не відповідали вимогам держстандарту відповідно 63 (2,5%) та 36 (1,8%), в т.ч.: - на комунальних водопроводах питома вага нестандартних проб води склала по бакпоказниках - 2,3% (у 2006 р. – 3,08%) та 2,4% по санхімпоказниках ( у 2006 р. – 2,09%); - на відомчих водопроводах відповідно - 6,6% ( у 2006 р. – 3,06%) і 0,5% (у 2006 р. – 1,15%); - на сільських водопроводах у 2007 році нестандартних проб води не зареєстровано. Якість питної води централізованих водопроводів по області в цілому краща, ніж середній показник в державі. В минулому році покращилась якість питної води по бакпоказниках на централізованих водопроводах міст Долина, Галич,Снятин, Тлумач, Коломия та смт.Рожнятів. Вище середньообласних показників питома вага нестандартних проб води по бакпоказниках була в м.Калуші, Надвірній,Тисмениці та смт.Ворохта. У порівнянні з 2006 роком погіршилась якість води по бакпоказниках в Богородчанському районі (з 27,7% до 50,0%), Калуському районі (від 3,4% до 6,2%). Незадовільно проводиться очищення колодязів громадського користування та знезараження води в них у Тисменицькому, Коломийському, Надвірнянському, Рожнятівському, де виявлено відповідно: 50,0%, 51,8%, 52,4%, 57,55% 29

нестандартних проб по бакпоказниках. Найнижчим було бакзабруднення води колодязів громадського користування м. Івано-Франківськ та Снятинського району. За хімічними властивостями вода децентралізованих джерел водопостачання має добрі органолептичні показники, вміст заліза в грунтових водах невеликий (0,3мг/дм3), у воді різних джерел мало йоду (0,7-1,9мкг/дм3), фтору (0,01-0,4 мг/дм3), кобальту, міді (8-10 ммг/дм3), цинку та інших мікроелементів. Високий вміст нітратів виявляється переважно в джерелах, в яких роками не проводилась чистка та знезараження води, після проведення санації таких джерел відмічалося значне зниження вмісту нітратів. Серед факторів передачі збудників гострих кишкових інфекцій значну питому вагу займає питна вода. Спалахів захворювань у 2007 році в області не зафіксовано. Враховуючи вищевказане, слід відмітити, що забезпечення населення якісною питною водою дедалі стає проблемою і потребує докорінного покращення. Цьому має сприяти розроблена в Україні Національна програма забезпечення населення якісною питною водою та Закон України “Про питну воду та питне водопостачання”. 4.10. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів. Зменшення скидів забруднень з господарсько-побутовими стічними водами можна забезпечити шляхом підвищення ефективності діючих і прискорення будівництва нових очисних споруд. Протягом 2007 року в області реалізовано понад 50 заходів, які сприяли покращанню і стабілізації водних об’єктів в регіоні. Побудовані і завершені пусконалагоджувальні роботи на очисних спорудах в селищах Ворохта, Яблунів, Отинія на ВАТ Коломийський “Ветсанзавод”. Проведені роботи по заміні технологічного обладнання на очисних спорудах м.Івано-Франківська, Городенки, Коломиї, реконструкції каналізаційних мереж в м.Івано-Франківську, Тисмениці, селищах Верховині, Гвіздці, 5-ти медичних закладах обласного центру і селища Лисець. Проведено значний обсяг робіт по берегоукріпленню гірських річок. З обласного фонду ОНПС для захисту населених пунктів, господарських об”єктів, с/г угідь від шкідливої дії повеней і паводків виділено і освоєно 568 тис. грн. В області за 2007 рік побудовано: водозахисних дамб – 1,82 км, закріплено берегів – 2,44 км, розчищено і відрегульовано русел рік – 4,71 км. Відновлено водозахисних дамб – 2,61 км, берегоукріплень – 4,07 км. Проведено першочергові невідкладні роботи на ДП “Калійний завод ВАТ “Оріана”. Продовжувались роботи по ліквідації рудника “Ново-Голинь”, рекультивації відвалів Домбровського кар”єру, хвостосховища №1. Всіма водокористувачами області, які скидають у водойми стічні води, розроблені заходи по охороні і раціональному використанню водних ресурсів. Із запланованих заходів на основних еколого-небезпечних підприємствах області виконано: 1. ЗАТ “Лукор”: - розпочато очистку двох буферних ставів для доочистки зворотних вод. 2. ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”: 30

- проведено реконструкцію діючих флотаторів на очисних спорудах механічної очистки 1-ї та 2-ої систем промислової каналізації; - проведено реконструкцію очисних споруд 1-ї та 2-ої систем промислової каналізації, вартістю 2,1 млн. євро. 3. ВАТ “Шкіряник”: - введено в експлуатацію спеціальну установку по коагуляції зворотних вод; - проведено заміну системи подачі повітря у всіх коридорах усереднювала; 4. ТзОВ “Уніплит”: - проведено реконструкцію ванн збору оборотних стоків цеху виробництва технологічної тріски; - проведено реконструкцію системи збору умовно-чистих вод цеху виробництва ДВП, з їх подачею в басейни браку відливної машини для повторного використання; - проведено реконструкцію системи відстійників пресової установки з встановленням нових фільтрів між ваннами – накопичувачами; - проведено ремонт лотків подачі оборотних вод з вторинних відстійників на біостави. 5. КП “Івано-Франківськводоекотехпром”: - завершено роботи по реконструкції старої частини очисних споруд та будівництво мулової карти. На охорону та раціональне використання водних ресурсів в ІваноФранківській області з обласного фонду ОНПС в 2007 році було передбачено виділити 3,7 млн.грн., фактично профінансовано - 5,16 млн.грн. Першочергові заходи спрямовувались на проектування, реконструкцію та будівництво очисних споруд і каналізаційних систем в басейнах річок Прут, Лімниця та інших приток Дністра. Зокрема, у 2007 році розпочато проектування будівництва чи реконструкції очисних споруд і каналізаційних систем в смт. Делятин, м. Косів, с. Товмачик Коломийського району, м. Болехів, смт. Рожнятів, дитячого санаторію “Ясень” Рожнятівського району, смт. Солотвино та с. Дзвиняч Богородчанського району, с. Тростянець Долинського району. Завершено будівництво очисних споруд в смт. Отинія Коломийського району, смт. Ворохта Яремчанської міськради, проведено реконструкцію 7-ми очисних споруд, в т.ч. 2 дитячих садочків та центральної районої лікарні смт. Лисець Богородчанського району. Продовжувались роботи по реконструкції очисних споруд м. Коломия (витрачено 1398 тис грн.). Для проведення цього ж природоохоронного заходу подано запит на фінансування у 2008 році з Державного фонду ОНПС на суму 4,2 млн. грн. 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Серед сучасних концепцій збереження та відтворення (ренатуралізації) природного середовища, біотичного і ландшафтного різноманіття помітне місце посідає концепція створення екомережі як своєрідної комплексної технології екологічно доцільної консервації та відновлення природних властивостей навколишнього середовища. 31

В області продовжується робота по формуванню регіональної екологічної мережі, програма якої затверджена рішенням обласної ради від 30.01.2001 р. № 418-18/2001. Визначені елементи регіональної екомережі в розрізі адміністративних районів. Всього до складу регіональної екомережі запропоновано включити 935,55 тис.га земель, що складає біля 67,2 відсотків території області. Основою для створення екомережі є природно-заповідний фонд області, який нараховує 465 територій та об'єктів загальною площею 195,9 тис.га, з них 30 – загальнодержавного та 435 – місцевого значення, що становить 14% території області. На заповідних територіях області охороняється більше 1000 видів судинних рослин, що становить майже 55% всієї флори Українських Карпат. Більше 50 видів є карпатськими ендеміками; 162 види рослин, 104 види тварин занесено до Червоної книги України. Сучасний стан природних складових довкілля На території області практично відсутні ландшафти, в яких не зазнав би зміни хоча б один із компонентів. У сучасній ландшафтній структурі переважають антропогенні сільськогосподарські, лісові, водні й селитебні ландшафти. Сільськогосподарські ландшафти. Займають від 16,4 до 70,5 % території області. Вони сформовані на місці лісових, лучних і болотних ландшафтних комплексів. Селитебні ландшафти. Поселення (міста, селища, села) з їх господарством і сконцентрованим населенням є найбільш активною формою впливу людини на природні ландшафти, яка спричиняє корінну перебудову ландшафтних комплексів. Значних змін зазнає рослинність і пов’язаний з нею тваринний світ. Найбільш заселені передгірські ландшафти, урбанізованість яких становить 23%. Малозаселеними залишаються гірські ландшафти. Щільність поселень у рівнинних ландшафтах становить в середньому 0,085 шт./км2, передгірських – 0,066, гірських – 0,025, що у 2-8 разів більше, ніж в цілому по Україні (0,010 шт./км2). Лісові антропогенні ландшафти. Первинні лісові ландшафти з корінними (природними) лісами на території Івано-Франківської області майже не збереглися. У породній і віковій структурі лісів, а також у показниках лісистості території відбулися істотні зміни. На значних площах на місці мішаних лісів за участю бука, смереки і ялиці сформувалися чисті смерекові деревостани. Сучасні ліси – це вторинні, здебільшого штучно створені ліси. Якщо у корінному рослинному покриві переважали стиглі і перестиглі ліси, то у сучасному покриві такі деревостани збереглися лише на 9,2 % вкритої лісом площі. Водні антропогенні ландшафти. До них відносяться водосховища, ставки і канали. На території області є три водосховища (Бурштинське, Чечвинське, Княгиницьке), загальною площею 1672 га, об’ємом води 63,5 млн. м3. Ставки побудовані на малих річках переважно у населених пунктах або біля них. Кількість ставків 1244 загальною площею 4134,8 га, які використовуються для риборозведення та рекреації. Найбільшою мірою трансформовані рівнинні і передгірські ландшафти. Переважаючим типом природокористування тут є сільськогосподарське 32

землекористування, яке поєднується із промисловим виробництвом. У структурі рівнинних і передгірських ландшафтів питома вага сільськогосподарських угідь коливається в межах відповідно 60-70 % і 35-45 % (в середньому по Україні – 70,9 %). Загальна розораність перевищує межі екологічної збалансованості як у рівнинних (50-60 %), так і передгірських (30-40 %) ландшафтах. У рівнинних ландшафтах розорано 80-90 % сільськогосподарських угідь, у передгірських – 6070 % (в Україні – 80,7 %). Сільськогосподарська освоєність гірських ландшафтів становить, в середньому, 16,4 %. Висока розораність території є наслідком екстенсивного використання земель, при якому підвищення родючості ґрунтів підмінялось розширенням площ ріллі. У гірських ландшафтах лісистість знизилася до 60-70 %, передгірських – до 30-45 %, рівнинних – до 8-17 %. Заміна лісових біогеоценозів лучними, орними і урбанізованими екосистемами супроводжується різким зменшенням біогеоценотичної товщі, спрощенням вертикальної і горизонтальної будови ландшафтів, погіршенням водного і радіаційного балансу території, зниженням енергетичної ефективності продукційного процесу. Природними і напівприродними угрупованнями (ліси, сіножаті, пасовища, водно-болотні угіддя) зайнято в середньому 63,7 % території області. Однак, у рівнинних ландшафтах цей показник значно нижчий – 20-35 %, передгірських – 3540 % (Україна – 34 %). У 2007 році законсервовано земель шляхом заліснення на площі 59,8 га. Загальна площа рекультивованих земель станом на 01.01.2008 р. становить 107,78 га. На еродованих землях силами водогосподарських організацій заліснено 4,77 га прибережних захисних смуг . Станом на 01.01.2007 р. винесено в натуру 171,7 га прибережних захисних смуг. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля Структура угідь у рівнинних і передгірських ландшафтах не є раціональною і потребує оптимізації в частині зменшення орних земель відповідно до 30-35 % і 25-30 % та збільшення у 1,5-2 рази площі лісів. Басейни річок охоплюють певні території, у межах яких природні компоненти, перебуваючи у взаємозалежності, формують цілісні природні територіальні комплекси (ландшафти). Це створює передумови для аналізу стану сформованих у басейнах річок ландшафтних систем та оцінки їх антропогенних змін. Порушення оптимальної структури і співвідношення угідь, розміщення орних земель на ерозійно-небезпечних схилах, необгрунтоване осушення земель (особливо у заплавах рік) призвели до зниження стійкості і спрощення структури ландшафтів, порушення гідрологічного режиму території, формування повеней і обміління річок, втрати біорізноманіття, виникнення небезпечних екзогенних геодинамічних процесів (водна ерозія, зсуви, селі та ін.). Відсутність ландшафтного підходу до організації території агроландшафтів призвела до розвитку водно-ерозійних процесів. За останні 30 років площа еродованих сільськогосподарських угідь в Івано-Франківській області зросла в 1,3 рази і становить 128,0 тис. га, або 20% їх загальної площі. Використання еродованих малопродуктивних земель у сільськогосподарському виробництві є економічно неефективним, тому вони 33

підлягають консервації шляхом залісення. Площа таких земель на території області складає 30 тис. га. Порушення цілісності рослинного покриву і балансу взаємодії стокоформуючих факторів (ліс – поле – болото – річка), зниження лісистості, збільшення питомої ваги орних земель у структурі компонентів ландшафтів негативно вплинули на гідрологічний режим території, процеси перерозподілу атмосферних опадів і надходження їх у річки. Порушилася структура стоку внаслідок збільшення об’ємів поверхневого стоку та істотного скорочення терміну добігання води до русел річок. Цим обумовлено формування паводків і зниження водності (обміління) річок у меженні періоди. У цьому контексті постає питання про ренатуралізацію ландшафтної сфери. При цьому ренатуралізація розглядається як система заходів, спрямованих на відтворення природних ландшафтів і, в першу чергу, природного (корінного) рослинного покриву. Основна роль у цьому процесі належить лісу, враховуючи виконувані ним функції – біогеохімічну, середовищетвірну, захисну, продукційну. У зв’язку із цим при визначенні пріоритетів ведення сільськогосподарського виробництва екологічні фактори повинні враховуватись у першу чергу. Екологічне оздоровлення природних територій, особливо витоків річок, поліпшення стану заплавних екосистем у межах басейну ріки Дністер, в тому числі шляхом створення захисних смуг уздовж берегів водних об’єктів, особливо крутосхилих ділянок, впровадження заходів щодо збереження водно-болотних угідь, посилення їх водозахисної та водорегулюючої функції, ренатуралізація та поліпшення охорони природних комплексів водоохоронних зон водних об’єктів є важливим заходом збереження біорізноманіття. Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь Івано-Франківської області – складових національної екомережі за роками, тис. га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси та ін. лісовкриті площі

1980

1990

2000

2003

2004

2005

2006

2007

58,9

68,9

186,5

189,2

195,6

195,9

214,4

200,4

210,2

210,7

231,7

2,3

22,4

24,4

23,3

23,6

2,3

3,1

3,3

3,5

0,084

0,068

0,156

0,182

0,2

0,173

0,571

11,3

11,5

11,9

0,02

0,07

598,7

600,3

634,5

635,9

635

636,8

Таблиця 5.1.2. Добування риби за роками, тонн Водойми Природні Штучні

1980 21 365

1990 12 245

2000 7,89

2002 10,75

2003 11,96

2004 15,6

2005 14,1

2006 13,2

2007 31,7

Таблиця 5.1.3. Стан популяцій диких тварин за роками, голів Тварин и

1995 разом

2000 у т. ч. вбито

Великі Малі

7337 57850

2003

разом

т.ч.вбито

24 6337

6135 106655

2005

разом

т.ч.вбито

56 13956

7127 118612

2007 у

разом

у т.ч. вбито

8158 104604

144 20900

т.ч.вбито

10 18054

7201 122281

76 19691

Таблиця 5.1.4. Площа відновлюваних земель за роками, тис. га Складові екомережі Захисні лісонасадження Прибережні захисні смуги у т. ч. на землях сільськогосподарськи х угідь Деградовані землі Ренатуралізовані землі Землі під консервацією

1990 0,446

1995 0,513

2004 0,710

2005 0,128

2006 0,128

2007 0,128

82,7

19,8

23,5 1,9

24,3 1,9

29,5 2,1

0,7

1,2

0,028

0,059

Таблиця 5.1.5. Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

Види, яким загрожує небезпека 1990

2000

2005

2006

2007

5 12 2 4 3 1 5 28

12 2 14

Тваринний світ Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом:

5 18 11 6 3 1 10 50

4 15 5 6 3 1 8 38

Судинні рослини голонасінні покритонасінні папоротеподібні плауноподібні Мохоподібні Лишайники Гриби Разом:

18 2 20

13 2 15

4 12 2 4 3 1 5 27 Рослинний світ 12 2 14

Таблиця 5.1.6. Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками

1 -

в т.. ч. рідкісні хребетні

Разом безхребе ні

риби

2000 2003 2004 2005 2006 2007

Кількість видів тварин і популяцій земноводні

Площа

плазуни

Роки

птахи

Назва зоопарку (місце знаходження , рік заснування)

ссавці

№ з.п.

2000 2003 2004 2005 2006 2007

Таблиця 5.1.7. Кількість природоохоронних об’єктів за роками Категорія об’єкту ПЗФ

Кількість 2004

Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники з/д зн. Заповідні урочища Пам’ятки природи з/д зн. Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садовопаркового мистецтва і т. д. з/д зн. ОПЗФ місцевого значення

2005

Площа, тис. га

2006

2007

Площа територій суворої заповідності 2004 2005 2006 2007

2004

2005

2006

2007

5,3

82,5

97,4

14,2

5,4

2,5

186 13

195 12

196 12

5,5 0,4

7,1 0,4

7,3 0,4

4,6 0,4

0,15

0,05

409

426

435

87,1

86,9

87,2

6,8

Таблиця 5.1.8. Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення за роками Назва ВБУ -

1990 -

1995 -

2004 -

2005 -

2006 -

2007 -

Таблиця 5.1.9. Кількість видів флори і фауни під охороною за роками Назва Флора Фауна

1991 140 115

1993 140 115

1996 162 115

1999 162 115

2000 162 115

2001 162 103

2003 162 103

2004 162 104

2005 162 104

2006 162 104

2007 162 104

Таблиця 5.1.10.Кількість видів тварин під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій (Бернська) Перелік видів

Кількість

Ссавці: Хижаки Разом Птахи:

5 5

Норцеподібні Лелекоподібні Соколоподібні Курині Журавлині Сивкоподібні Совоподібні Стрижеподібні Ракшеподібні Горобцеподібні

3 4 3 1 3 1 4 1 2 29

Разом

Риби: Міногоподібні Сомоподібні Окунеподібні Разом Плазуни: Черепахи Ящірки Змії Разом Земноводні: Безхвості Хвостаті Разом

1 1 2 4 1 1 1 3 3 2 5

Таблиця 5.1.11. Елементи екомережі Івано – Франківської області Елементи екомережі, тис.га

Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Болехівська міська рада 16. м. Івано-Франківськ 17. м. Калуш 18. м. Коломия 19. м. Яремче По області 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.

79,9 125,4 72,3 74,7 124,8 64,7 102,6 90,3 129,4 81,5 130,3 60,2 73,6 68,4

66,02 121,78 32,31 24,22 107,72 35,57 52,06 72,04 103,36 35,00 109,14 18,23 37,40 29,20

4,135 21,506 14,685 14,422 13,335 4,754 0,627 50 9,647 0,285 5,201 0,113 9,389 5,619

3,5 15,9 12,2 5,4 6,9 4,2 0,3 45,7 9,6 0,09 3,6 0,02 9,3 2,9

41,64 89,42 12,21 5,96 91,52 19,30 25,68 45,69 82,79 15,78 91,60 5,64 23,44 12,00

9,2 31,0 12,2 9,8 13,6 10,3 18,9 25,0 15,5 13,9 13, 8,2 8,5 10,8

1,5 0,4 0,7 3,6 0,8 1,4 1,8 0,4 1,6 0,9 2,1 1,2 1,7 0,7

0,77 0,79 3,39 1,55 0,96 1,86 2,34 0,79 1,26 1,41 1,88 1,39 2,09 1,46

25,26

2,899

2,9

18,69

5,5

0,2

0,56

0,006

0,3

84,2

9,7

8,4 6,5 4,1 65,7 1392,8

0,92 2,04 0,39 62,91 935,55

0,054 0 0,007 39,266 195,94

0 0 0 39,3 161,81

0,50 0,83 0,08 54,05 636,82

0,177 0,209 0,148 7,8 213,73

0 0,8 0 0 19,8

0,23 0,2 0,16 0,48 23,57

0 0 0 0,04 0,17

0,013 0 0 0,538 11,96

0 0 0 0 29,5

11,0 31,4 9,5 95,8 67,2

0,6 0,0 0,2 59,8 14,0

Загальна площа, тис.га

всього

в т. ч. лісові

Ліси та інші лісовкриті площі

Прибережні смуги

Адміністративні утворення (райони, міста)

% території екомережі до загальної площі

Курорт ні та лікуваль но оздоров чі терито рії 0 0,002 0,007 0 0,02 0 0,015 0,02 0,008 0,011 0,021 0 0,02 0,006

ПЗФ Сіножаті та пасовища

№ з/ п

Загальн а площа елемен тів екомере жі

Води

Рекреаці йні терито рії

Землі, що підляг ають консе рвації

10,91 0,165 0 0,005 0,019 0,007 0,027 0,136 0 0,002 0,043 0 0,053 0,034

2 0 3,8 3,3 0,8 2,7 3,3 0 2,2 3 0,5 1,8 1,6 4,2

82,6 97,1 44,7 32,4 86,3 55,0 50,7 79,8 79,9 42,9 83,8 30,3 50,8 42,7

5,2 17,1 20,3 19,3 10,7 7,3 0,6 55,4 7,5 0,3 4,0 0,2 12,8 8,2

% ПЗФ

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори Івано-Франківщини зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Панівним типом рослинності області в минулому були ліси. На даний час вони займають 45 % території області, розташовані переважно у гірській її частині. В рівнинній частині області та в передгір’ї (до 500 м н.р.м.) переважають дубові та дубово-грабові ліси з участю бука і явора. Нижній гірській пояс Карпат (400-700 м н.р.м.) представлений буковими, смереково-ялицево-буковими лісами, у трав’яному покриві яких переважають середньоєвропейські неморальні види. У верхньому гірському лісовому поясі (7001600 м н.р.м.) поширені шпилькові ліси, переважно ялинові, та післялісові луки (білоусникові, щучникові, кострицеві). З трав’янистих рослин в лісах переважають бореальні види (кислиця звичайна, чорниця, брусниця, зелені мохи), монтанні (підбільник альпійський, сольданелла угорська, куничник волохатий та інші). В Горганах зрідка зустрічаються ліси з участю реліктового виду – сосни кедрової європейської, занесеної до Червоної книги України. Субальпійський пояс представлений заростями з гірської сосни (жерепа), вільхи зеленої, ялівця сибірського, білоусниковими полонинами, чорничниками, брусничниками. Іноді трапляються щучникові та кострицеві луки. Часто, особливо в Горганах, зустрічаються кам’янисті розсипи. Альпійський пояс (вище 1800 м н.р.м.) виражений тільки на Чорногорі. Тут переважають альпійські луки, багаті на ендемічні та рідкісні види рослин. Трав’яна рослинність на території області представлена переважно луками – заплавними, післялісовими та високогірними (полонинами), є невелика кількість боліт. В рівнинній частині залишились невеликі осередки лучно-степової рослинності з пануванням кількох видів ковили, сеслерії Хефлера, вівсюнцю пустельного, переважно в місцях, непридатних для землеробства, і на крутих схилах. На території Івано-Франківщини розташовані дві широтні рослинні зони – лісова та лісостепова, яким відповідають європейська широколистяно-лісова та європейсько-сибірська лісостепова геоботанічні області. В межах першої виділяють Центральноєвропейську провінцію із Східнокарпатською гірською підпровінцією, представлену кількома геоботанічними округами – Самбірсько-Івано-Франківським (Передкарпаття), Карпатським (Нижній гірський пояс), Гірсько-Карпатським (Верхній гірський пояс) та Свидовецько-Покутсько-Мармароським (Чивчини), і Східноєвропейську провінцію із Західноукраїнською підпровінцією – КременецькоХотинський округ, що охоплює Опілля та частину Прут-Дністровського межиріччя. Лісостепова область представлена Західно-Подільським (Тернопільським) округом Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції, що розташований на частині Придністровського Покуття. Флора Івано-Франківщини налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 30 % судинних рослин України. В гірських районах зростають бореальні та неморальні види рослин, тобто характерні для північних та європейських широколистяних лісів, 39

у високогір’ї переважають європейські та євроазійські гірські або монтанні, альпійські види. Цінними є арктоальпійські види з розірваним ареалом, що зустрічаються в арктичній зоні та високогір’ї, наприклад, плаун-баранець, водянка чорна, верба трав’яниста, наскельниця лежача тощо. У рівнинній частині області зустрічаються як лісові, так і лучно - степові види рослин. Рослинність лучностепових ділянок належить до центрально-європейського типу, але в її складі є й компоненти східноєвропейських степів (ковили, типчак), а також причорноморські і сибірські види (волошка Маршалла, перстач пісковий, вівсюнці Шелла та пустельний). Особливої специфіки рослинному покриву області надають два яскраво виражені центри ендемізму та реліктовості, що розміщені в Карпатах та в Західному Поділлі. В гірській частині зростає понад 70 видів загальнокарпатських, південносхіднокарпатських та східно-карпатських ендеміків, тобто видів, ареал яких обмежується тільки Карпатами або їх частиною – котячі лапки карпатські, королиця круглолиста, дзвоники карпатські та мінливі, астрагал Крайни, очиток карпатський. В рівнинних районах зустрічається цілий ряд подільських ендеміків, таких як волошка тернопільська, чебрець подільський, рутвиця гачкувата, шиверекія подільська. Флора області дуже багата на реліктові види, тобто залишки рослинного світу давніх часів. Серед третинних реліктів – тис ягідний, листовик сколопендровий, лунарія оживаюча, береза темна, відкасник татарниколистий. Серед реліктів льодовикового періоду – верба трав’яниста, верба сітчаста, ліннея північна, анемона нарцисоцвіта, змієголовник австрійський, фіалка Джоя. Майже третина природної флори Івано-Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. Мабуть, вже зникли на території області анакамптис пірамідальний, армерія покутська, нігритела чорна. Надзвичайно рідкісними є айстра альпійська, білотка альпійська або едельвейс, водяний горіх плаваючий, дріада восьмипелюсткова, ліннея північна, фіалка Джоя, сальвінія плаваюча. Внаслідок анторопогенного впливу на природне середовище, заготівлі лікарської сировини, збору декоративних рослин звужуються ареали й інших видів. Багато видів рослин – тирличі, родіола рожева, ранньовесняні ефемероїди, орхідні, - потрапили в Червону книгу саме через нерегламентований надмірний збір та заготівлю. 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду Івано-Франківської області Важливою складовою частиною природного комплексу, яка виконує стабілізуючі функції в регулюванні природних процесів та сприятливо впливає на довкілля та кліматичні умови, є ліс. Збереження і раціональне використання лісових ресурсів має вагоме значення. 40

Землі лісового фонду Івано-Франківщини займають 621 тис. га, або 44,6 % від загальної площі області, в т.ч. вкриті лісовою рослинністю землі – 569,7 тис га. Запаси стовбурної деревини досягли 159,5 млн. м3. Приріст на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель становить 4,4 м3 (при 3,7 м3 в середньому по Україні), з них щорічно заготовлюється біля 1,8 м3/га, або 28 %. Щорічна розрахункова лісосіка головного користування в області складає 377 тисяч м3, або 0,26 % від загального запасу стовбурної деревини. Основні користувачі земель лісового фонду Івано-Франківської області : - 15 держлісгоспів обласного управління лісового та мисливського господарства, які мають у користуванні 456,1 тис.га. лісів; - 6 спеціалізованих агролісгоспів та одне агролісництво обласного комунального підприємства “Івано-Франківськоблагроліс” – 74,0 тис.га; - Карпатський національний природний парк – 38,3 тис.га; - Національний природний парк “Гуцульщина” – 7,6 тис.га; - Галицький національний природний парк “ ” – 12,4 тис.га; - Прикарпатський військовий лісгосп Івано-Франківського ЛПК МО України 8,0 тис.га; - Природний заповідник “Горгани” – 5,3 тис.га; - Сивульський лісгосп ДОВК “Синьогора” – 10,9 тис.га; - Приватне підприємство “Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство “Чорний ліс” – 8,5 тис.га; дослідне лісництво УкрНДІгірліс – 0,6 тис.га. Відповідно до екологічного, соціально-економічного значення та залежно від основних виконуваних функцій, ліси області віднесені до наступних категорій: - ліси, що виконують експлуатаційні функції – 46; - ліси, що виконують водохоронні функції – 5; - ліси, що виконують захисні функції – 29; - ліси, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції – 12; - ліси спеціального цільового призначення - 8. Вікова структура: - молодняки – 22 ; - середньовікові – 56 ; - пристигаючі – 13 ; - стиглі і перестійні – 9 . Породна структура: - хвойні – 60 ; - твердолистяні – 35 ; - м’яколистяні – 5 . 41

Розрахункова лісосіка головного користування на 2007 рік в області складала 377,5 тис. м3, в тому числі в лісовому фонді держлісгоспів – 340,3 тис. м3. Порівнюючи із 1996 роком, розрахункова лісосіка зменшилась із 556,2 тис. м3 до 377,5 тис. м3 у 2007 році, або на 178,7 тис. м3 (32,3%). На виконання вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” для попередження виникнення руйнівних ерозійних процесів заборонено проводити суцільні рубки на крутих схилах, введено обмеження по площі для суцільних зрубів до 5 га в лісах другої групи і до 3 га в лісах першої групи. Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 24.05.2002р. № 466 20/2001 затверджено “Програму розвитку лісового і мисливського господарства ІваноФранківської області на 2001-2015рр.”. Щороку проводяться колегії облдержадміністрації, інших контролюючих органів з питань охорони, збереження та раціонального використання лісів. За породним складом в лісах області переважають шпилькові лісоутворюючі породи: ялина європейська 52% та ялиця біла - 5%; із листяних лісоутворюючих порід найбільша частка припадає на бук лісовий (22%) і дуб звичайний (11%). Сучасний стан лісів області значною мірою обумовлений минулою їх багаторічною експлуатацією. Головним наслідком попереднього нераціонального ведення лісового господарства області є глибока зміна вікової структури лісів, що привела до значного їх омолодження і послаблення їхніх водоохоронних, водорегулюючих та грунтозахисних функцій. На великих площах корінні мішані деревостани замінені монокультурами ялини. Почастішали стихійні явища (вітровали, інвазії шкідників і грибні епіфітотії) у шпилькових монокультурах. 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасів деревостанів. У 70-80-х роках після ліквідації розриву між лісокористуванням і лісовідновленням показники стану лісового фонду області тривалий час характеризувались позитивними змінами. З 1956 по 1983 рік загальна площа лісового фонду зросла з 567,7 до 635,5 тис. га (на 67,8 тис. га або на 11,9 %). На кінець 1988 року загальна площа земель лісового фонду досягла 626 тис. га, а площа вкритих лісом земель складала 90,6%. Загальний запас стовбурної деревини становив 131,8 млн.м3, середній запас на одному гектарі вкритих лісом земель – 231,3 м3 . За цей же період проходив процес оптимізації вікової структури деревостанів. Так, у 1978 році молодняки І, ІІ класу віку становили 48,7 % вкритої лісом площі, середньовікові насадження – 33,2 %, пристигаючі – 10,5 %, стиглі та перестійні – 7,7 %. У 1988 році молодняки становили 42,8 %, середньовікові насадження – 38,1 %, пристигаючі – 10,9 %, стиглі та перестійні – 8,2 % вкритої лісом площі. За період з 1978 по 2007 роки загальна площа земель лісового фонду області збільшилась на 2,6 тис. га (0,5 %). За цей же період загальна площа вкритих лісом 42

земель зросла на 12,6 тис. га (2,3 %). Площа вкритих лісом земель у 1978 році становила 89,2 % від загальної площі лісів, у 2007 році – 91,8 %. У 1996 році ліси державного значення були представлені на 55 % природними деревостанами, на 45 % - штучними. В порівнянні з 1956 роком питома вага штучних насаджень збільшилась майже вдвічі (з 23,9 % до 45 %). За цей період площа шпилькових деревостанів знизилась з 73,1 до 64,0 %, площа твердолистяних зросла з 25,5 до 34,3 %, м’яколистяних – з 1,4 до 1,8 %. У 1956 році загальний запас деревини у лісах державного значення складав 79,9 млн.м3, в тому числі шпилькових деревостанів 67,6 млн. . м3, твердолистяних – 12,3 млн.м3. Найбільших запасів ці ліси досягли у 1979 році (102,2 млн. куб. м3). За 13 років (з 1983 по 1996) запаси лісів державного значення області знизились на 5,4 млн. . м3 або на 5,4 %. На 1996 рік шпилькові насадження мали запас 66,9 млн. м3, твердолистяні – 27,2 млн. м3, м’яколистяні – 1,0 млн. м3: разом 95,1 млн. м3. Таким чином, за 40 років запаси шпилькових деревостанів залишились практично без змін, твердолистяних – зросли з 12,3 до 27,2 млн. м3 (на 121 %). Якщо у 1956 році шпилькові ліси державного значення області були представлені на 43,9 % молодняками, на 15,4 % - середньовіковими, на 17,0 % - пристигаючими, на 23,7 % - стиглими деревостанами, то на кінець 1996 року питома вага молодняків зросла до 53,0 % (на 9,1 %), середньовікових насаджень – до 27,5 % (на 12,1 %), а площа пристигаючих лісів зменшилась на 5,2 %, стиглих зменшилась на 16,1 %. За цей же період площа стиглих твердолистяних деревостанів зменшилась з 14,7% до 5,9 %, площа стиглих м’яколистяних зросла з 9,8 % до 15,3 %. Таблиця 5.2.1.1.1.Структура лісів Івано-Франківської області в межах вікових груп Користувачі Івано-Франківське ОУЛГ Всього:

ОП “Івано-Франківськоблагроліс” Всього:

Інші лісокористувачі Всього: Разом по області Всього:

Групи віку молодняки середньовікові пристигаючі стиглі молодняки середньовікові пристигаючі стиглі молодняки середньовікові пристигаючі стиглі молодняки середньовікові пристигаючі стиглі

1996 га / % 161012/37,4 188123/43,8 48134/11,2 32631/7,6 429960/100 26730/36,1 34326/46,3 9038/12,2 3987/5,4 74081/100 18315/34,0 27710/51,4 3801/7,1 4074/7,4 53900/100 206057/36,9 244159/43,7 60973/10,9 40502/8,5 557941/100

2007 га / % 85,311/20 237269/55 57114/14 49127/11 428821/100 20100/29 38500/55 830012 3100/4 70000/100 11603/17 44078/62 6582/9 8552/12 70815/100 117010/21 319847/56 71996/13 60780/10 569636/100

Згідно даних регіонального моніторингу лісів за період 1996-2007рр. загальна площа земель лісового фонду Івано-Франківської області в основних лісокористувачів залишилась практично без змін. За період 1996-2007 рр. пройшли суттєві зміни вікової структури лісів ІваноФранківської області. Площа молодняків зменшилась з 206,1 тис. га до 117,0 тис. га на 89,1 га (43,2 %). Площа середньовікових деревостанів зросла з 244,2 тис. га до 319,8 тис. га, або на 75 ,6 тис. га (30,9 %) . Площа пристигаючих насаджень збільшилась з 61,0 тис.га до 72,0 тис.га, або на 11, тис.га (на 18,3 %). Площа стиглих і перестійних деревостанів збільшилась з 40,5 тис.га до 60,8 тис.га, або на 15,3 тис.га ( на 37,8 %). В цілому по області запаси лісів за період 1996-2007 рр. збільшилась з 137,6 млн. 3 м до 159,5 млн. м3, або на 21,9 млн. м3 ( на 15,9 %). В лісах, які знаходяться у користуванні агролісгоспів, приріст запасів склав 0,4 млн. м3 (2,8%) при зменшенні їх площі на 2936 га ( 3,9%). Таблиця 5.2.1.1.2. Динаміка розподілу вкритих лісовою рослинністю земель лісового фонду Івано-Франківської області в розрізі вікових та господарських груп, % Групи віку

Розподіл насаджень в межах вікових груп, % 1996 р 2007 р

Хвойні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні

45 36 11 8

28 50 14 9

молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні

29 53 11 7

18 62 14 9

молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні

10 58 17 15

6 41 14 27

молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні

47 37 10 6

21 56 13 10

Твердолистяні

М’яколистяні

Разом

У загальній структурі вкритих лісовою рослинністю земель площа молодняків складає 21 %, середньовікових насаджень - 56 %, пристигаючих деревостанів - 13 %, стиглих і перестійних - 10 %. За період 1996 –2007 рр. площа стиглих і перестійних насаджень збільшилась на 31301 га (або на 30,8 %), а їх запас зріс на 8,8 млн. м3, площа пристигаючих насаджень збільшилась на 11023 га, відповідно зросли запаси (на 3,1 млн. м 3); площа середньовікових насаджень зросла – на 75668 га, або на 31 % (на 14,9 млн. м3). 44

За 1996-2007 рр. запаси деревини в лісах державного значення зросли на 9,1 млн. м3 . Станом на 01.01.2007р. лісовий фонд державних лісогосподарських підприємств області по категоріях захисності лісів розподілений на : - водоохоронні – 23,2 тис. га ; - захисні – 136,2 тис. га; - санітарно-оздоровчі – 56,2 тис.га; - спеціального цільового призначення – 38,8 тис.га; - експлуатаційні – 214 тис. га. Таблиця 5.2.1.1.3. категорії захисності лісів, тис. га

250 водоохоронні 200 захисні 150

санітарно-оздоровчі

100

спец. цільового призначення

експлуатаційні

Ліси експлуатаційного підприємств складають 46 %.

призначення

державних

лісогосподарських

Таблиця 5.2.1.1.4 Динаміка лісового фонду Івано-Франківської області (2003/2007рр.)

середньовікові

пристигаючі

стиглі та перестійні

загальний запас деревини, млн. кбм.

середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель, кбм.

запас стиглих та перестійних насаджень, тис.кбм.

площа лісів природно-заповідного фонду, га

Розрахункова лісосіка головного користування, тис. кбм.

Разом по ОУЛМГ 2003р

468,7

430,2

257,7

159,4

13,1

121,4

217,8

52,8

38,2

114,4

266

12797

66300

347,5

Разом по ОУЛМГ 2007р

468,4

428,8

255,2

158,4

11,1

85,3

237,3

57,1

49,1

124,4

290

17189

62522,2

340,3

Разом по ОКП ІваноФранківськоблагроліс 2003р.

73,5

70,3

36,2

26,7

7,4

24,4

35,9

7,2

2,8

13,0

185

767,2

13500

Разом по ОКП ІваноФранківськоблагроліс 2007р.

73,2

70,0

35,2

27,3

7,4

20,1

38,5

8,3

3,1

12,8

184

885

14332

24,0

Всього по області : 2003р.

621,6

561,9

339,4

198,9

23,6

157,2

287,8

68,3

48,6

146

260

15115

146500

385,8

Всього по області : 2007р.

620,8

569,64

341,54

200,36

21,38

117,01

319,85

72,00

60,78

159,98

280

20468

136753

377,5

Лісокористувачі

Загальна площа земель лісового фонду тис. га

молодняки

. Вкриті лісовою рослинністю землі, тис. га

Вікова структура деревостанів, тис. га

в т.ч. по породах

всього хвойні твердол-ні м'ягкол-ні

За останні кілька років (2003 – 2007рр.) лісовий фонд області зазнав якісних змін. Суттєво змінилась вікова структура деревостанів – за рахунок зменшення площ молодняків значно збільшились площі середньовікових та стиглих насаджень. Загальний запас деревини зріс майже на 14 млн. м 3, в тому числі – на 5 млн. м3 запас стиглих та перестійних деревостанів. Збільшився середній запас з 1 га вкритих лісом земель. При загальній позитивній динаміці лісового фонду лісів державного значення відмічаються й негативні тенденції: - щорічне недоосвоєння лісосічного фонду по м'яколистяному господарству призвело до збільшення їх площ, погіршився санітарний стан і ставить під сумнів існуюче твердження про раціональне використання лісових земель. - збільшення площ і запасів стиглих малоцінних грабняків, які підлягають заміні на діброви чи бучини ; - не значне зростання стиглих лісів у хвойному господарстві зумовлене їх першочерговою експлуатацією ; - недостатня кількість лісових доріг ; - посилились процеси всихання похідних смерекових насаджень, що значно погіршує санітарний стан лісових угідь ; недостатнє забезпечення постійних лісокористувачів природозберігаючими технологіями при розробці лісосік. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення. 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування. 5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки. 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки. За останні 100 років ліси області, особливо ялинові, посилено вирубувались. Особливо інтенсивно експлуатувались вони у післявоєнний період (1945-1960 рр.), коли на відновлення народного господарства країни потрібні були значні ресурси деревини, джерелом якої, в основному, були ліси Карпат. Так, у Івано-Франківській області обсяги рубок за 7 років (1950-1957 рр.) склали 27 млн. м3. Рубки головного користування проводились в розмірах, які значно перевищували розрахункову лісосіку. При розрахунковій лісосіці головного користування 853,8 тис. м3 до 1951 року щорічно в середньому вирубувалося 2500 тис. м3. У 1952 році проведено лісовпорядкування лісів Карпат. Відповідно до матеріалів лісовпорядкування обчислена нова розрахункова лісосіка, але і вона перерубувалась. При розрахунковій лісосіці у 1740 тис. м3 у 1954 році зрубано 3482 тис. м3, у 1955 р.–2834 тис. м3, у 1958 р.– 3177 тис. м3. І тільки починаючи з 1968 року рубки почали проводитись у межах розрахункової лісосіки. Таблиця 5.2.1.2.1. Обсяги лісокористування у лісах Івано-Франківської області Показники 1 Розрахункова лісосіка рубок головного користування, тис. м3

1970 3

1975 4

1980 5

1988 6

1996 7

Роки 2001 2002 8 9

2003 10

2004 11

2005 12

2006 13

2007 14

515

616,8

556,2

397,9

385,8

377,1

372,3

377,5

385,8

Фактичний об’єм рубок головного 637,6 користування, тис. м3 Лісокористування з 1 га по го1,6 ловному користуванню, м3 Лісокористування з 1 га по проміжному користуванню (рубках, 2,2 пов’язаних із веденням лісового 3 господарства), загальна маса, м Загальний обсяг лісокористування 3,8 з 1 га, м3

525,5

554,4

620,0

369,5

288,6

271,0

330,4

319,0

315,7

305,5

288,8

1,3

1,4

1,52

0,66

0,51

0,48

0,59

0,57

0,55

0,51

2,3

2,2

1,04

0,42

0,39

0,62

0,65

0,91

1,00

1,09

1,43

3,6

2,6

1,08

0,90

1,10

1,24

1,49

1,57

1,64

1,94

Таблиця 5.2.1.2.2. Обсяги лісокористування з 1 га покритої лісом площі з 2001 2007рр. по головному користуванню, рубках пов’язаних з веденням лісового господарства та інших рубок, і загальний обсяг зображено на графіку (м3/га) 2,5 2 РГК

1,5

Рп з в ед лг 1

Разом

0,5 0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Загальний обсяг лісокористування з 1 га покритої лісом площі у 2007р. більш ніж у два рази перевищує аналогічний показник 2001р. та на 18,3 відсотка минулорічний показник. За 2007 рік всіма лісокористувачами області заготовлено 1107,7 тис м3 деревини, що на 9,7 відсотка перевищує показник 2006р. (814,1 тис м3), з них від рубок головного користування - 289 тис.м3, або 26,1 %. У порівнянні з 2003 роком обсяг рубок головного користування зменшився на 40,6 тис.м3, або на 14%, а в порівнянні з 2006 роком обсяг головного користування зменшився на 17,2 тис.м3, або на 5,6 %. Використання розрахункової лісосіки у 2003 році становило 86%, а за звітній період становить 76,5%. Практично четверта частина деревного ресурсу державного значення не використовується.

Таблиця 5.2.1.2.3. Рубки головного користування - 2007р. 26% суцільно-лісосічні рубки

поступова (вибіркова) останього прийому поступова (вибіркова) першого (другого) прийому

68%

Площа лісосік рубок головного користування в області з 2003 по 2007 роки зменшилась на 144 га. ( 11%), при цьому запас ліквідної деревини зменшився на 31 тис.м3 (9,7%), в тому числі по обласному управлінні лісового та мисливського господарства відповідно на 167 га (14,4 %) та 38 тис. м3 (12,6%). Обсяг заготівлі деревини від рубок головного користування має щорічну тенденцію до зменшення, тобто відбувається неосвоєння розрахункової лісосіки. У структурі рубок головного користування області частка суцільнолісосічних рубок складає 68 %. Із поступових та вибіркових рубок, які займають третю частину загального обсягу, поступові рубки останнього прийому становлять 81 %, тобто реальна частка вибіркових рубок головного користування дещо більше 6 %. Заготівля живиці в області не ведеться. 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів. 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування У 2007 році заготівлю та закупівлю у населення дикорослих видів лікарських рослин в Івано-Франківській області здійснювали обласне управління лісового господарства, заготівельні організації облспоживспілки та ТзОВ “Фітолік” відповідно до встановлених лімітів, затверджених рішенням обласної ради від 25.05.2007 № 301-13/2007. За звітний період в області заготовлено а також закуплено у населення 6,221 тонн сухої ваги лікарської сировини. У 2007р. в області заготовлено понад 3 тонни грибів та 27,4 тонн ягід. Заготівля лубу, осмолу в області не проводиться.

5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. З метою організації та впорядкування використання корисних властивостей лісів Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства розроблено проект розпорядження обласної державної адміністрації «Про спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення», де передбачені особливості гірських лісів Карпат та Передкарпаття у розвитку туристичної галузі. Основними осередками рекреаційної та туристичної галузі є Карпатський національний природний парк , національний природний парк «Гуцульщина» та суміжні лісогосподарські підприємства, де проходить більшість туристичних маршрутів. Досить перспективним є використання природних, властивостей Дністровського регіонального ландшафтного парку. Розвиток рекреаційної діяльності в області інтегрує цілі охорони природи в систему, що проводиться в сфері організації відпочинку, стимулюючи екологічну стабільність і запобігає нанесенню втрат біологічному та ландшафтному різноманіттю. Зокрема, Карпатським національним природним парком було укладено угоди про рекреаційну діяльність з 12 рекреаційними закладами. На виконання завдань в оптимізації рекреаційної діяльності парку, а саме створення сприятливих умов для відпочинку, оздоровлення, підвищення інформативності, належної організації різних форм туризму, парк спрямовує свою роботу на забезпечення комфортності під час проходження екологічними маршрутами та відвідування зон відпочинку, сприяння насиченості рекламної продукції на рекреаційних об’єктах, а також забезпечення відвідувачів поліграфічною продукцією. Відвідування території парку здійснюється за пропускною системою і погодженням з адміністрацією парку. Відвідувачам видається перепустка, проводиться інструктаж про дотримання правил природоохоронного режиму й техніки безпеки на маршрутах. Згідно даних динаміки відвідування – кількість відвідувачів протягом 2007 року становить 112 тис. чол. Карпатським НПП відповідно до ст. "Рекреаційні роботи" виконані наступні види робіт: 1. Влаштування екотуристичних маршрутів (влаштування воріт, водозбірника, криниці); 2. Влаштування зон відпочинку – «Воротище»; «Жонка»; 3. Благоустрій території садиб лісництв.

Таблиця 5.2.1.2.4.1. Карпатського НПП. 140 120 100 80 60 40 20 0

Рекреаційне

навантаження

на

території

128 100 73

105 62,7

93 63

71,3

39,9 21,5 2003

2004

2005

2006

2007

кількість відвідувачів, тис. чол. кількість екскурсантів, тис. чол.

Відповідно до „Угоди про обмін інформацією в Івано-Франківській області” Карпатський національний природний парк є суб’єктом державного моніторингу довкілля. Моніторинг охоплює спостереження за факторами антропогенних впливів на біотичну та абіотичну складові біосфери, кінцевим результатом якого повинна бути оцінка і прогноз стану екосистем та їхньої екологічної рівноваги. В зв’язку з цим, проведено підбір моніторингових точок, ділянок, об’єктів спостережень та визначено перелік контрольованих показників. В 2007 році проведено дослідження на визначених об’єктах. 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства . 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки. Рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, у 2007р. характеризуються значним ростом (26,7 %) відносно попереднього року та великими обсягами суцільно-санітарних рубок в загальній їх структурі (47 %). Фактичний обсяг суцільно-санітарних рубок перевищив аналогічний показник рубок головного користування, на фоні суттєвого недоосвоєння розрахункової лісосіки. У 2005 році вихід ділової деревини від суцільно-санітарних рубок становив 57%, а від рубок головного користування 55%, у 2007р. - відповідно 53% та 54%, що свідчить про високу товарність деревини, заготовленої в порядку суцільно-санітарних рубок. Структура рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, 2003 і 2007 років свідчить про чітку тенденцію збільшення частки суцільно-санітарних, лісовідновних та реконструктивних рубок, зменшення – насамперед рубок доглядів. Інші рубки, не пов’язані з веденням лісового господарства, зменшились майже втричі.

Таблиця 5.2.1.3.1.

рубки пов'язані з веденням л/г 2007р. 6% 1%

рубки догляду

12%

виб. санітарні рубки суц. санітарні рубки

7% 19%

лісовідновні рубки реконструктивні рубки інші пов'язані з вед. лг інші не пов'язані з вед. лг

47%

очищення від захаращеності

Рубки догляду за лісом, тобто рубки, які є основою формування високопродуктивних, цільових деревостанів, у структурі рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 2007р., становлять 12 %. Частка вибірково-санітарних рубок складає 19 %, а сукупний обсяг санітарних рубок - 66 % загального обсягу проміжного користування. По співвідношенню до ліквідної маси даний показник значно суттєвіший. Очищення лісу від захаращення, яке в певній мірі доповнює санітарнооздоровчі заходи, становить 2 % загального обсягу. Збільшення суцільно-санітарних рубок в структурі рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, пояснюється багатьма чинниками, а саме : - недостатня боротьба постійних лісокористувачів з хворобами лісу, як наслідок площі розповсюдження осередків кореневої губки та опенька перевищують 42 тис. га ; - масово почався процес всихання похідних середньовікових смерічників ; - проведення вибірково-санітарних рубок з порушенням технологічного процесу, що приводить до зрідження деревостанів; - вітровали.

Таблиця5.2.1.3.2. Фактичні показники рубок головного користування, суцільно-санітарних рубок та лісовідновних рубок за період з 2003 по 2007 рр. по Івано-Франківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства (ліквід, тис. м3) 900 800 700 600

РГК ССР

500

ЛВР рубки догляду в-го р. пов. з вед.лг

400 300 200 100 0 2003

2004

2005

2006

2007

Графік чітко ілюструє тенденцію значного збільшення обсягу рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та щорічного зменшення фактичного розміру рубок головного користування. Обсяги проведення лісовідновних рубок в області за період 2003-2007рр. збільшились у два рази (з 29,3 тис. м3 до 61,4 тис. м3) з максимальним значенням у 2006р. - 334 га/76,4 тис.м3. Аналогічна динаміка реконструктивних рубок з максимумом 2006р. в розмірі 453 га/64,2 тис. м3. Об’єми рубок догляду істотно не змінились та відповідають розміру розрахункової лісосіки. 5.2.1.4. Відтворення лісів 5.2.1.4.1. Лісовідновлення. 5.2.1.4.1.1. Лісові культури. 5.2.1.4.2. Природне поновлення. Лісорозведення. 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів. 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення. Одним із основних завдань лісівників Прикарпаття є забезпечення розширеного відтворення лісів, тобто створення нових лісових насаджень в обсягах, що перевищують їх вирубання. Для реалізації завдань з лісовідновлення та лісорозведення створено відповідну виробничу базу. Сьогодні на підприємствах лісового господарства функціонують 31 постійний розсадник , тепличні господарства, де щорічно вирощують біля 7 млн.шт. стандартного сіянців та 350 тис. шт. саджанців основних лісоутворюючих порід. Крім того, є 3,2 тис. га. постійних лісонасінневих ділянок і плантацій для отримання якісного лісового насіння. Протягом 2007 року заготовлено понад 37 тонн насіння , що складає 218 % планового показника. 53

У 2007 році всіма лісокористувачами області лісовідновлення проведено на площі 2,77 тис.га, в т.ч. питома вага природного поновлення досягла 50,2 %. Лісорозведення проведено на площі 90,5 га. Порівняно із 2006р. (2,92 тис. га ) обсяг лісовідновлення складає 95 %. З метою збільшення площі лісового фонду здійснюється розширене відтворення лісів за рахунок залучення нових земель. З 2002 року проводяться роботи щодо створення захисних лісових насаджень на землях, непридатних для використання у сільському господарстві. Заліснено понад 242 га неугідь. Низький рівень лісорозведення пояснюється складністю передачі земельних ділянок, непридатних для використання у сільськогосподарському виробництві, до лісового фонду та недостатністю бюджетного фінансування лісокультурних заходів для створення нових лісів. Лісовідновлення та лісорозведення в області проводиться за рахунок власних коштів лісогосподарських підприємств. Низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду з освоєння обсягів лісокористування, та недостатня кількість природозберігаючих технологій і механізмів в повній мірі не дозволяють зберегти наявний підріст та природне поновлення лісоутворюючих порід. 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг Полезахисні лісові смуги в області не створюються. 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Таблиця 5.2.1.5.1. Динаміка загибелі лісових культур насаджень незімкнутих лісових культур на території Івано-Франківської області

та

Держкомліс госп

Мінагрополітики

Міноборони

Мінприроди

Інші

Усього за 2005 рік

---

40,8

---

40,8

Усього за 2006 рік

---

18,1

---

21,6

Усього за 2007 рік

14,5

11,6

1. усього загиблих лісових насаджень. га

14,5

70,5

у тому числі від :

---

пожеж

---

9,6

несприятливих погодних умов

4,0

хвороб та шкідників лісу

---

3,5

Усього

26,1

У тому числі: ---

3,5

---

88,5

---

9,6

56,8

---

3,5

---

64,3

4,1

---

4,1

господарської діяльності людини ( забудова, ЛЕП, кар’єри газопроводи тощо ) 1.1 з них загиблих лісових культур. га

2,5

---

2,5

14,5

9,6

---

24,1

у тому числі від пожеж

---

9,6

---

9,6

несприятливих погодних умов

4,0

---

4,0

хвороб та шкідників лісу

---

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри газопроводи тощо)

2,5

---

2,5

Інше

8,0

---

8,0

Великі площі загиблих лісових культур та насаджень спостерігається по ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”. 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб лісу та шкідників 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників. На ліси впливає низка абіотичних, біотичних і антропогенних чинників, під дією яких зменшується приріст деревини, відбувається часткова втрата крон, всихання окремих дерев і насаджень. Серед чинників негативного впливу на ліси провідне місце посідають хвороби лісу та листогризучі шкідники . Площа осередків основних видів шкідників станом на 01.01.2008 року становила 3,9 тис.га, в т.ч. зелена дубова листовійка – 1,5 тис.га хрущі – 2,1 тис.га Площа осередків хвороб станом на 01.01.2008 року складала 46,8 тис.га, в т.ч. коренева губка – 33,2 тис.га опеньок осінній – 9,4 тис.га рак ялиці – 1,7 тис.га некрозний рак бука – 1,1 тис.га бактеріальна водянка – 1,3 тис.га інші – 0,1 тис. га площі осередків шкідників та хвороб лісу у 2007р., тис. га

35 30 коренев а губка

опеньок осінній

рак ялиці

некрозний рак бука бактеріальна в одянка

інші

5 0 1

В практиці використовуються біологічні, лісогосподарські та інтегровані методи боротьби. Зокрема, здійснюючи санітарні рубки, рубки догляду, лісосічні та позалісосічні очистки, щороку оздоровлюють 4,0 тис. га лісів, а з комплексом біологічних заходів - 8 тис. га. Роботи із захисту лісу в лісових масивах області здійснює спеціалізована служба Держкомлісгоспу – Державне спеціалізоване об’єднання “Західлісозахист”. В 2004 році в держлісгоспах області спеціалістами Львівської експедиції ВО “Укрдержліспроекту” та центру “Західлісозахист” спільно з спеціалістами державних лісогосподарських підприємств області проведено детальне обстеження всихаючих смерічників на площі біля 15 тис. га. Одним з основних завдань цього обстеження є призначення адекватних лісогосподарських заходів в даних насадженнях. Виконання лісозахисних заходів по знищенню осередків шкідників та хвороб лісу у 2007р. проведено на площі 3,5 тис. га. Майже всі роботи по захисту лісів від шкідників проводились біологічним методом, тільки 58 га – хімічним. Після проведення лісозахисних заходів на кінець 2007р. залишилось 50,7 тис.га лісів, пошкодженого шкідниками та хворобами, з яких понад 68 % вимагають негайних заходів боротьби. Одним із основних напрямів діяльності лісових підприємств області залишається охорона лісу від пожеж та запобігання їх виникнення в лісових масивах, на торф’яниках і сільгоспугіддях. У держлісгоспах області 43% лісів належить до 3-го, 30% - до 2-го, а 23% до 1-го класу пожежної безпеки Для попередження та недопущенню втрат від лісових пожеж лісогосподарські підприємства постійно підтримують в належному стані і в достатній кількості протипожежний інвентар, проводять роботу по влаштуванню та утриманню протипожежних розривів та мінералізованих смуг, поновляються та встановлюються аншлаги та інформаційні панно на протипожежну тематику, організовують навчання лісової охорони з питань організації гасіння лісових пожеж, постійно проводять роз’яснювальну роботу серед місцевого населення, туристів та школярів. З настанням пожежонебезпечного періоду організовується цілодобове чергування та патрулювання лісових масивів. Фіксуються випадки випалювання сухої рослинності населенням на сільгоспугіддях, які межують з лісовими масивами. Результатом цієї роботи є недопущення за останні роки випадків виникнення великих лісових пожеж. За період 2005-2007рр. в області зареєстровані 4 випадки загорання лісу загальною площею 11,6 га на території ОКП «Івано-Франківськоблагроліс». 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів У 2007 році заготівлю та закупівлю у населення дикорослих видів лікарських рослин в Івано-Франківській області здійснювали обласне управління лісового господарства, заготівельні організації облспоживспілки та 56

ТзОВ «Фітолік», відповідно до встановлених лімітів, затверджених рішенням обласної ради від 25.05.2007 № 301-13/2007. За звітний період в області заготовлено, а також закуплено у населення 6,131 тонн сухої ваги лікарської сировини. Таблиця 5.2.2.1.Звіт про заготівлю та закупівлю у населення недеревних рослинних ресурсів в Івано – Франківській області у 2007 році, тонн № п/п

Вид рослин (сировина)

Аїр (лепеха звичайна) (корінь) Бузина чорна (квіти) Брусниця (листя) Береза бородавчаста (листя) Глід криваво-червоний (плоди)

2 3 4 5 6

Валеріана (корінь)

Грицики звичайні (трава)

8 9 10

Деревій звичайний (трава) Дуб звичайний (кора) Звіробій звичайний (трава) Золототисячник малий (трава) Іван-чай (трава)

11 12

Кульбаба лікарська (корінь) Каштан (плоди)

Календула (квіти)

16 17

Кропива дводомна (трава) Кропива собача п’ятилопатева (трава) Крушина ламка (кора) Липа серцелиста (квіти) Малина (листя) Материнка звичайна (трава) М’ята перцева (трава) Ожина (листя) Підбіл звичайний (листя) Подорожник великий (листя) Полин гіркий (трава) Пижмо звичайне (квіти) Ромашка лікарська (квіти) Суниця лісова (листя) Сухоцвіт багновий (трава) Сосна (бруньки) Спориш звичайний (трава) Фіалка триколірна (трава) Хвощ польовий (трава) Чебрець звичайний (трава) Чистотіл звичайний

18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Ліміт Облспоживспілка

Обсяги заготівлі, тонн сухої ваги ТзОВ Обласне “Фітолік” управління лісового господарства

Разом

0,1

0,5 0,2

0,545

0,540

0,05

0,5 2,5

0,646 -

0,03 -

0,676 -

3,0

0,835

0,730

1,565

0,05

0,1

0,5

0,06

0,108

0,04

0,208

0,3

0,055

0,5 1,0 -

0,09 -

0,03

0,09 0,03

0,5

0,123

0,1 1,0

0,089

0,055

0,027

0,015

0,03

0,072

0,010 0,005 1,0 0,1 0,1

0,1 0,010

0,147

0,15

0,1

37 38 39 40 41

(трава) Череда трироздільна (трава) Чорниця (листя) Шипшина (плоди) Шавлія лікарська (листя) Інші ВСЬОГО

0,2

0,203

20 1,0 34,815

2,873 4,654

0,617

0,86

2,873 6,131

Таблиця 5.2.2.2. Динаміка заготівлі лікарської сировини на території ІваноФранківської області, тонн № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38.

Вид рослин (сировина) 2 Аїр (лепеха звичайна) (корінь)(бруньки) Береза Бузина чорна (квіти) Брусниця (листя) Грицики звичайні (трава) Глід криваво- червоний (плоди) Дуб звичайний (кора) Деревій звичайний (трава) Звіробій звичайний (трава) Золототисячник малий (трава) Іван-чай (трава) Каштан (плоди) Кропива дводомна (трава) Кропива собача (трава) Крушина ламка (кора) Кульбаба лікарська (корінь) Липа серцелиста (квіти) Малина (листя) Материнка звичайна (трава) М’ята перцева (листя) Ожина (листя) Підбіл звичайний (листя) Подорожник великий (листя) Полин гіркий (трава) Пижмо звичайне (квіти) Ромашка лікарська (квіти) Суниця лісова (листя) Сухоцвіт багновий (трава) Сосна (бруньки) Спориш звичайний (трава) Фіалка триколірна (трава) Хвощ польовий (трава) Чебрець (трава) Череда трироздільна (трава) Чистотіл (трава) Шавлія лікарська (листя) Шипшина (плоди) Інші Всього:

2005

2006

2007

ліміт 3 0,185 -

факт 4 0,013 0,041 0,129

ліміт 5 0,5 0,2 -

факт 6 0,03 0,001

ліміт 7 0,35 0,255 -

факт 8 -

0,540

0,098

0,54

0,44

2,2 0,265 3,38

0,259 0,121 2,373

2,5 0,5 3,0

0,741 1,136

2,35 0,225 2,61

0,676 1,565

0,05

0,385 0,16 0,150 0,060 0,055 0,070 0,015 0,055 0,010 0,005 0,400 0,100 0,010 0,075 0,020 0,010 3,7 1,0 12,9

0,533 0,008 0,140 0,040 0,290 0,347 0,720 0,970 0,561 0,009 0,001 3,435 0,010 0,030 0,198 0,218 1,204 0,091 0,311 1,800 2,202 16,,152

0,1 0,5 0,3 0,5 1,0 0,5 0,1 1,0 0,055 0,01 0,005 1,0 0,1 0,1 0,1 0,01 0,15 0,2 0,1 20 1,0 32,12

0,182 0,01 0,0159 0,033 0,007 0,6 0,001 1,7 4,5

0,35 0,14 0,15 0,03 0,07 0,015 0,16 0,01 0,005 0,055 0,04 0,02 0,001 0,17 0,002 0,6 8,048

0,208 0,055 0,09 0,03 0,123 0,089 0,072 0,147 0,203 2,873 6,131

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. Майже третина природної флори Івано-Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, 58

рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 видів до Регіонального Червоного списку. Формою збереження природних екосистем є заповідні території. Осередками зростання значної частини раритетного фітогенофонду на території Івано-Франківської області є установи природно-заповідного фонду, а саме: природний заповідник «Горгани», Карпатський національний природний парк, національний природний парк «Гуцульщина», Галицький національний природний парк. На території природного заповідника «Горгани» ростуть 2 види, занесені до Додатку 1 Бернської конвенції, з 10, що зустрічаються у флорі Українських Карпат. Виявлено 30 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України, що становить понад 20 % від загальної кількості червонокнижних видів, що ростуть в Українських Карпатах. Загалом раритетна флора заповідника налічує 69 видів судинних рослин, що забезпечує охорону 17,1 % раритетної компоненти Українських Карпат і 63% – району Горган. На території Карпатського національного природного парку зареєстровано 78 видів вищих судинних рослин (відносяться до 27 родин), які занесені до Червоної книги України. Флора природних фітоценозів НПП „Гуцульщина” налічує 687 видів судинних рослин, 161 – мохоподібних, 204 – лишайників та макроміцетів (загалом – 1052 види). Із них до Червоної книги України занесено 39 видів судинних рослин (14 родин, 21 рід), 5 – макроміцетів (5 родин, 5 родів), 2 – лишайників (1 родина, 2 роди). Види рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, наведено згідно із зразками таблиць, що додаються. Таблиця 5.2.3.1. Приналежність судинних рослин ПЗ „Горгани” до созологічних переліків, видів та їх чисельність (Клімук, Міскевич, Якушенко та ін., 2006) № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.

Таксон Diphasiastum alpinum (L.) Holub Lycopodium annotinum L. Huperzia selago (L.) Bernh Botrychium lunaria (L.) Sw. Botrychium multifidum (S.G. Gmel.) Rupr. Matteuccia struthiopteris (L) Tod. Cystopteris montana (Lam.) Desv. C. sudetica A.Br. et Milde Gymnocarpium robertianum (Hoffm.) Newm. Polystichum aculeatum (L.) Roth. Pinus cembra L. Aconitum variegatum L.. A. degenii ss. Degenii A. firmum Reichenb. Atragene alpine L.. Ranunculus carpaticus Holub

ЧК МСОП

БЕРН

СІTEC

ЧКУ

II I II

РР P

+ + P P P P +

III + E + ПА E

Чисельність 11-50 > 10 тис. 501-1000 11-50 11-50 501-1000 6-10 251-500 11-50 11-50 > 1 0 тис. 11-50 6-10 51-100 1-5

17. 18. 19. 20. 21. 22 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69

Trollius europaeus L. Betula obscura A. Kotula Dianthus carpaticus Woloswzcz Rumex carpaticus Zapal. Viola declinata Waldst. et Kit. Lunaria rediviva L. Ledum palustris L. Rhododendron kotschyi Simonk. Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. O. palustris Pers. Trientalis europaea L. Ribes carpaticum Schult. Genistella sagittalis (L.) Gams Drosera rotundіfolia L. Trifolium rubens L. Vinca minor L. Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. Melampyrum herbichii Woloszcz M. saxosumn Baumg. Tozzia carpatica Woloszcz Thymus altemans Klok. Campanula abietina Griseb. et Schenk Phyteuma tetramerum L. Ph. vagneri A. Kerner. Astrantia major L. Arnica montana L. Achillea carpatica Blocki ex Dubovik Carlina acaulis L. Centaurea carpatica (Porc.) Porc. C. marmarosiensis (Jav.) Czer. Cirsium waldsteinii Rony Doronicum carpaticum (Griseb. et Schenk) Nym. Leucanthemum rotundifolia ( Waldst. et Kit.) DC Lilium martagon L. Galanthus nivalis L. Leucojum vemum L. Crocus heuffelianus Herb. Gladiolus imbricatus L. Calla palustris L. Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo Dactylorhiza maculatum (L.) Soc Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes Epipactis helleborine (L.) Crantz Goodyera repens (L.) R. Br. Gymnadenia conopsea (L.) R. Br Leucorchis albida (L.) E. Mey. Listera cordata (L.) R. Br. Listera ovata (L.) R. Br. Neottia nidus-avis (L.) Rich. Orchis mascula (L.) L. Platantera bifolia (L.) Rich. Traunsteinera globosa (L.) Reichenb

III III III

101-250 1-5 11-50 501-1000 101-250 101-250 11-50 6-10 51-100 51-100 11-50 11-50 11-50 51-100 51-100 1-5 1001-10000 101-250 251-500 251-500 1001-10000 101-250 1-5 501-1000 > 10 тис. 11-50 251-500 501-1000 101-250 51-100 11-50 1001-10000 251-500 > 10 тис. > 10 тис. > 10 тис. 11-50 251-500 6-10 51-100 6-10

III

101-250

+ + + + + + + + +

II II III III II III III III III III

11-50 11-50 101-250 11-50 101-250 11-50 1-5 6-10 11-50 51-100

III E + CE III PB III I PB PB CE II PB + P CE CE E CE CE + E E II II E P III E + CE CE +

II II II II PB PB

Умовні скорочення: ЧКУ – Червона книга України; РР – регіонально рідкісні; БЕРН – Конвенція про збереження дикої фауни і флори та природних середовищ у Європі; СІТЕС – Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення; ЧК МСОП Червона книга Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів. Р – релікт; Е – ендеміки; СЕ – субендеміки; ПА – пограничноареальні види; РВ – рідкісні види. 60

Таблиця 5.2.3.2. Види рослин, які зростають на території Івано-Франківської області, занесені до Червоної книги України, регіональних червоних списків, додатків міжнародних конвенцій, Європейського червоного списку видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі Таксон, назва латинська Aconitum jacquinii Reichenb. Allium ursinum L. Antennaria carpatica L. Arnica montana L. Aster alpinus L. Astrantia major L. Atropa belladonna L. Botrichium lunaria (L.) Sw. Campanula abietina Griseb.et Schenk. Campanula carpatica Jacq. Carex pauciflora Lightf. Carex rupestris All. Centaurea carpatica Porc. Cypripedium calceolus L. Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch. Cephalanthera rubra (L.) Rich. Coeloglossum viridae L. Colchicum autumnale L. Corallorhiza trifida Chatel. Crocus heuffelianus Herb. Dactylorhiza cordigera (Fries) Soo Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo. Dactylorhiza incarnata (L.) Soo Dactylorhiza maculata (L.) Soo Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt Summerhayes Dactylorhiza sambucina (L) Soo Doronicum clusii All. Dryas octopetala L. Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh) Schult Epipactis helleborine (L.) Crantz. Epipactis palustris (L.) Crantz. Epipactis purpurata Smith Epipogion aphyllum (F.W.Schmidt) Sw. Festuca porcii Hack.

українська Аконіт Жакена Цибуля ведмежа Котячі лапки карпатські Арніка гірська Айстра альпійська Астранція велика Беладонна звичайна Гронянка півмісяцева Дзвоники ялицеві Дзвоники карпатські Осока малоківткова Осока скельна Волошка карпатська Черевички зозулині справжні Булатка довголиста Булатка червона Язичок зелений Пізньоцвіт осінній Коральковець тричінадрізаний Шафран Гейфеля Пальчатокорінник серценосний Пальчатокорінник Фукса Пальчатокорінник м’ясо-червоний Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник травневий Пальчатокорінник бузиновий Сугайник Клузія Дріада восьмипелюсткова Коручка темно-червона Коручка чемерниковидна Коручка болотна Коручка пурпурова Надбородник безлистий Костриця Порціуса

Червона книга України, категорія III II I II II II II II

Європ. червоний список, категорія

СІТЕС, додаток

Бернська конвенція

+ +

III II I III + II II III II II II III III III III I II II I III II III III I III

+ + + +

+ +

Galanthus nivalis L. Gentiana acaulis L. Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz Gentiana lutea L. Gentiana punctata L. Gentiana verna L. Goodyera repens (L.) R.Br. Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. Heracleum carpaticum Porcius Herminium monorchis (L.) R.Br Huperzia selago (L.) Bernh. Larix polonica Racib. Leontopodium alpinum Cass. Leucojum vernum L. Leucorchis albida (L.) E.Mey Lilium martagon L. Linnea borealis L. Listera cordata (L.) Br. Listera ovata L. Lunaria rediviva L. Lycopodium annotinum L Neottia nidus-avis (L.) Rich. Orchis militaris L. Orchis ustulata L. Oreochloa disticha (Wulf.) Link. Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. Pedicularis oederi Vahl Pinguicula alpina L. Pinguicula vulgaris L. Pinus cembra L. Platanthera bifolia L. Poa deylii Chriek et Juras. Primula poloninensis (Domin)Fed Primula minima L. Ptarmica lingulata (Waldst. et Kirt.) DC Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur. Pulmonaria filarszkyana Javorka Pulsatilla alba Rchb. Ranunculus tatrae Borb. Rhodiola rosea L. Rododendron kotschyi Simonk Saussurea alpina (L.) DC Saxifraga aizoides L.

Підсніжник гайовий Тирлич безстебловий Тирлич роздільний Тирлич жовтий Тирлич крапчастий Тирлич весняний Гудайєра повзуча Билинець комарниковий Билинець найзапашніший Борщівник карпатський Бровник одноклубневий Баранець звичайний Модрина польська Білотка альпійська Білоцвіт весняний Левкорхіс білуватий Лілія лісова Ліннея північна Зозулині сльози серцелисті Зозулині сльози яйцевидні Лунарія оживаюча Плаун колючий Гніздівка звичайна Зозулинець шоломоносний Зозулинець обпалений Горянка дворядна Журавлина дрібноплода Шолудивник Едера Товстянка альпійська Товстянка звичайна Сосна кедрова європейська Любка дволиста Тонконіг Дейла Первоцвіт полонинський Первоцвіт малий Чихавка язиколиста Чихавка тонколиста Медунка Філярського Сон білий Жовтець татранський Родіола рожева Рододендрон східнокарпатський Соссюрея альпійська Ломикамінь аїзовидний

II I I II II I II III II

+ + +

II I I I II III II I II III III II III II II I I I II II ІІІ III III

+ +

+ + +

II III І + III II I III I I

Scopolia carniolica L. Selaginella selaginelloides (L.) Link. Sempervivum montanum L. Saussurea porcii Deger Swertia alpestris Baumg. Traunsteinera globosa (L.) Reichb. Taxus baccata L.

Скополія карніолійська Плаунок плауновидний Молодило гірське Соссюрея Порца Сверція альпійська Траунштейнера куляста Тис ягідний

II I II + I III III

+ +

Таблиця 5.2.3.3. Види рослин НПП „Гуцульщина”, занесені до Червоної книги України Види рослин Латинська назва Українська назва Allium ursinum L. Цибуля ведмежа Агnіса montana L. Арніка гірська Astrantia major L. Астранція велика Atropa belladonna L. Беладона звичайна Сагех umbrosa Host Осока затінкова Centaurea carpatica (Porc.) Porc. Волошка карпатська Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch Булатка довголиста Colchicum autumnale L. Пізньоцвіт осінній Corallorhiza trifida Chatel. Коральковець тричінадрізаний Crocus heuffelianus Herb. Шафран Гейфелів, крокус Гейфелів Dactylorhiza fuchsii (Druce ) Soo Пальчатокорінник Фукса Dactylorhiza incarnata (L.) Soo Пальчатокорінник м'ясочервоний Dactylorhiza maculata (L.) Soo Пальчатокорінник плямистий Dactylorhiza majalis ( Reichenb.) p. F. Hunt et Пальчатокорінник травневий Summerhayes Dactylorhiza sambucina (L.) Sop Пальчатокорінник бузиновий Epipactis helleborine (L.) Crantz. Коручка чемерниковидна, коручка морозниковидна, коручка широколиста Epipactis palustris ( L.) Crantz. Коручка болотна Epipactis purpurata Smith Коручка пурпурова Galanthus nivalis L. Підсніжник білосніжний, підсніжник звичайний Goodyera repens (L.) R. Br. Гудайєра повзуча Grifola umbellata (Fr.) Pil. Грифола зонтична, поліпіл зонтичний Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Билинець довгорогий, билинець комарниковий Hericium coralloides (Fr.) S. F. Crays. str. Герицій кораловиднийт, герицій альпійський Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. Баранець звичайний Leucojum vernum L. Білоцвіт весняний, сніжинка весняна Lilium martagon L. Лілія лісова, лілія кучерява Listera cordata (L.) R. Br. Зозулині сльози серцелисті Listera ovata (L.) R. Br. Зозулині сльози яйцевидні Linaria rediviva L. Лунарія оживаюча Lycopodium annotinum L. Плаун річний, плаун колючий Malaxis monophyllos ( L.) Sw. Малаксис однолистий Neottia nidus-avis ( L.) Rich. Гніздівка звичайна Orchis coriophora L. Зозулинець блощичний Orchis mascula (L.) L. Зозулинець чоловічий Orchis militaris L. Зозулинець шоломоносний Orchis morio L. Зозулинець салеповий Pinus cembra L. Сосна кедрова європейська, сосна кедрова Platanthera bifolia (L.) Rich. Любка дволиста Sparassis crispa (Fr.) Fr. Спарасис кучерявий, листочниця кучерява Spiranthes spiralis (L.) Chevall. Скрученик спіральний Strobilomyces floccopus (Vahl.: Fr.)Karst. Стробіломіцес стовбурчастолускатий, лускач Taxus baccata L. Тис ягідний, тис негній-дерево Traunsteinera globosa ( L.) Reichenb. Траунштейнера куляста Tuckermannopsis laureri (Krempelh.) Hale Тукерманопсис Лаурера, цетрарія Лаурера Usnea longissima Ach. Уснея найдовша

Код 0019 0034 0053 0057 0080 0085 0099 0128 0133 0142 0152 0155 0156 0157 0159

Кількість популяцій 2 2 1 1 1 1 1 2 1 2 1 1 1 1 1 1

0191 0193 0194 0216 0233 0235 0236 0251 0257 0285 0288 0295 0296 0300 0302 0304 0320 0336 0339 0340 0341 0375 0381 0453 0461 0493 0499 0514 0520 0532

Види рослин, занесені до Додатку І Бернської Конвенції – відсутні Види рослин, занесені до Європейського Червоного Списку: 1. Медунка Філярського – Pulmonaria filarszkyana Jav.

1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 1 1 2 2 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1

Види рослин, занесені до Регіонального Червоного Списку (Івано-Франківська область): 1. Aconitum paniculatum Lam. – Аконіт волосистий 2. Thalictrum minus L. – Рутвиця мала 3. Helianthemum nummularium (L., Mill) – Сонцесвіт звичайний 4. Gentiana cruciata L. – Тирлич хрещатий 5. Inula helenium L. – Оман високий 6. Inula ensifolia L. – Оман мечолистий 7. Gladiolus imbricatus L. – черепитчасті Таблиця 5.2.3.4. Види рослин Галицького НПП, занесені до Червоної книги України Найменування рослин Цибуля ведмежа -Allium ursinum L. Анемона нарцисоцвіта – Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub Астранція велика -Astrantia major L. Відкасник осотовидний – Carlina cirsioides Klok. Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kucz. et Pawt. Булатка великоквіткова – Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawt.) Klaskova Зіновать Пачоського – Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klaskova Зіновать подільська – Chamaecytisus podolicus (Btocki) Klaskova Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus L. Пальчатокорінник Фукса – Dactylorhizafuchsii (Druce) Soo Пальчатокорінник плямистий – Dactylorhiza maculata (L.) Soo Пальчатокорінник травневий – Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P. F.Hunt et Summerhayes Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens (Hoffin. ex Bemh.) Bess. Коручка чемерниковидна — Epipactis helleborine (L.) Crantz Коручка болотна – Epipactis palustris (L.) Crantz Коручка пурпурова – Epipactis pwpurata Smith Молочай волинський – Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. Костриця бліднувата – Festuca pallens Host Рябчик шаховий – Fritillaria meleagris L. Підсніжник білосніжний – Galanthns nivalis L. Билинець довгорогий – Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Білоцвіт весняний — Leucojum vemum L. Лілія лісова – Lilium martagon L. Зозулині сльози яйцевидні – Listera ovata (L.) R. Br. Лунарія оживаюча — Lunaria rediviva L. Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis (L.) Rich. Плавун щитолистий – Nymphoies peltata (S.G. Gmel.) O.Kuntze Зозулинець шоломоносний – Orchis militaris L. Зозулинець салеповий – Orchis morio L. Любка дволиста – Platanthera bifolia (L.) Rich. Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. Тонконіг різнобарвний – Poa versicolor Bess. Сон великий – Pulsatilla grandis Wend. Сальвінія плаваюча – Salvinia natans (L.) All. Очиток застарілий — Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha Скополія карніолійська – Scopolia camiolica Jacq. Ковила волосиста – Stipa capillata L. Ковила пірчаста -*Stipa pennata L. Ковила найкрасивіша – Stipa pulcherrima C. Koch Ковила вузьколиста – Stipa tirsa Stev. Верба Старке — Salix starkeana Willd. Рутвиця смердюча – Thalictrumfoetidum L. Водяний горіх плаваючий – Trapa natans L. Траунштейнера куляста – Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb.

Кількість популяцій 6 11 111 11 1 1 1 1 2 5 4 1 1 1 1 1 1 3 4 2 8 71 11 1 3 2 11 17 7 1 1 2 4 2 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1

5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття. Акцентуємо увагу на окремих адвентивних видах рослин, які зустрічаються на території області. - амброзія полинолиста (природний ареал – Північна Америка). Появилась в межах області 2-3 роки назад. Зустрічаються поодинокі популяції, як бур’ян. - нетреба колюча (природний ареал – Південна Америка). Давно відмічена в області на окремих відкритих місцях Придністров’я, на околиці м. ІваноФранківська, а саме “Вовчинецьких горах” (зустрічається велика популяція). - нетреба звичайна (природний ареал – Прикаспійська низовина). Зустрічається рідко. - хаменелюм римський (природний ареал – Західна Європа). Зустрічається, як бур’ян на полях. - хамоміла запашна (природний ареал – Північна Америка), зустрічається як бур’ян на полях. - ромашка лікарська (природний ареал – Німеччина), розводять на присадибних ділянках як лікарську рослину. - ехінацея пурпурова (природний ареал – Північна Америка), розводять в окремих лісництвах області як лікарську рослину. - галінсога дрібноцвітна (природний ареал – Південна Америка), злісний бур’ян , популяції мають тенденцію до збільшення. - стенаксис однорічний (природний ареал – Північна Америка), великі популяції на території області і навіть в Карпатах на висоті більше 1000м. - чорнобривці розлогі (Мексика), широко використовуються в озелененні. - модрина японська (Японія), культивують в Карпатських Бескидах. - сосна чорна (Західна Європа), розводять у парках культури та відпочинку. - туя західна (природний ареал – Північна Америка), зустрічається в ботанічних садах та парках, широко застосовується в озелененні. - гінкго дволопатеве (Китай), поодинокі дерева зустрічаються у великих містах. Адвентивні види рослин в межах області значно впливають на місцеву флору та фауну. Їхні популяції з кожним роком збільшуються і витісняють місцеві види рослин. Наприклад, галінсога дрібноцвітна масово розмножується на присадибних ділянках і знищує врожай культурних рослин. Таблиця 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів ІваноФранківської області №з/п 1.

Найменування показників Загальна площа зелених насаджень всього, в т.ч. -на 1 жителя Площа зелених насаджень загального користування всього, в т.ч. -на 1 жителя Створено нових зелених насаджень

Одиниця виміру га

2005 7216,2

Всього по роках 2006 7219,5

кв.м/чол га

109,40 2217,4

109,68 2247,6

109,68 2247,60

кв.м/чол

33,70

33,81

га

17,0

10,47

9,6

2007 7219,50

5.3.Охорона, використання та відтворення тваринного світу Тваринний світ – один з компонентів природних ресурсів області. Різноманітність і багатство природних ландшафтів та вигідне географічне розташування стало передумовою розвитку та існування своєрідної рідкісної фауни, котра порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 435 видами, в т.ч. ссавці – 74 видами, птахи – 280 видами. 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. Рішеннями обласної ради від 09.09.97 р. № 39-р, від 26.09.2000р № 348-16/2000, від 08.12.2000 №388-17/2000, від 22.11.2002р. № 100-4/2002 від 12.03.2004 №33810/2004, від 14.09.1004 № 453-12/2004, від 08.09.2006 № 87-5/2006 мисливські угіддя області закріплені для ведення мисливського господарства за 34-ма користувачами. Загальна площа мисливських угідь в Івано-Франківській області становить 968,7 тис. га, з яких закріплено за:  держлісгоспами – 430,3 тис. га;  обласною організацією УТМР – 416,9 тис. га;  іншими користувачами – 121,5, в тому числі:  ТзОВ “Космечара” – 9,6 тис. га;  ТМР “Княжа фауна” – 22,6 тис. га;  ТМР “Бурштинське” – 13,6 тис. га;  Рибгоспом “Тисмениця” – 0,5 тис. га;  Лісомисливським підприємством “Хотимир” – 22,0 тис. га;  ТзОВ “Аква ЛТД” – 6,8 тис. га;  Спеціалізованим мисливським науково-дослідним підприємством “Фауна” – 10,0 тис. га;  ТзОВ “Інвестиційно - колсатингова компанія “Універсал-контракт” – 12,8 тис. га;  Державним оздоровчим виробничим комплексом “Синьогора” – 11,0 тис.га;  ТзОВ “Верховина-ДС”-12,6 тис. га. У 2007 році на ведення мисливського господарства області витрачено 1680,0 тис. грн., з них 601,8 тис. грн. на біотехнію та охорону. Одержано надходжень 714,1 тис. грн. При цьому підприємствами обласного управління лісового та мисливського господарства витрачено 688,7 тис. грн., одержано надходжень 287,5 тис. грн., обласною організацією УТМР витрачено 464,7 тис. грн., одержано надходжень 280,7 тис. грн. Таблиця 5.3.1.1. Динаміка чисельності облікованих Червонокнижних видів тварин області (включаючи природно-заповідний фонд). Вид Роки Чисельність

Рись 2002 69

2007 78

Кіт лісовий 2002 2007 19 21

Видра річкова 2002 2007 231 302

Борсук звичайний 2002 2007 593 802

Ведмідь 2002 2007 118 130

Як свідчить динаміка облікованих Червонокнижних видів тварин області, починаючи з 2002 року їх чисельність постійно зростає, крім кота лісового, чисельність якого відповідно до матеріалів обліку зросла на 2 особи. 67

Чисельність рисі в 2007 році в порівнянні з 2002 роком збільшилась на 9 особин (11%), кота лісового – збільшилась на 2 особини (11%), видри річкової збільшилась на 71 особину (30%), борсука звичайного – збільшилась на 209 особин (35%), ведмедя бурого збільшилась на 12 особин (10%). Ліси Івано-Франківщини населяють цінні мисливські види тварин – олень благородний, козуля європейська, кабан, куниця лісова, лисиця, заєць, білка. Таблиця 5.3.1.2. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Рік

Вид мисливських тварин

2003

2004

2005

2006

2007

олень

1456

1504

1570

1599

1610

козуля

3883

4041

4256

4318

4568

кабан

1425

1474

1589

1623

1691

заєць

36581

37452

36385

34649

35948

лисиця

2197

2259

2156

2040

2336

муфлон

динаміка чисельності мисливських тварин на території Івано-Франківської області 5000 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0

олень козуля кабан муфлон лисиця

2003

2004

2005

2006

2007

У відповідності до державного звіту про ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області - Форма 2-ТП-(мисливство) - у 2007р. чисельність оленя благородного порівняно з 2004р. збільшилась на 106 особин (на 10,7%). Дещо покращилася ситуація і з іншими копитними: поголів’я козулі зросло з 4041 особин до 4568 особин (на 11,3%), поголів’я кабана - 1474 особин до 1691 (на 11,5%). Чисельність основних видів мисливських тварин в області нижча від оптимальної в середньому на 10-20 %, але в області за останні роки спостерігається тенденція щодо її збільшення. Тому Держуправління основну увагу користувачів мисливських угідь звертає на доведення чисельності основної мисливської фауни до оптимальної. В угіддях, де чисельність мисливських тварин нижча від оптимальної, полювання не проводиться. 68

Таблиця 5.3.1.3. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин 2

Затверджений ліміт добування 3

2005 всього по області

олень козуля кабан муфлон олень козуля кабан муфлон олень козуля кабан муфлон

2006 всього по області

1 2003 всього по області 2004 всього по області

2007 всього по області

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій 6

16 34 71 5 23 60 113 25 74 112 -

8 18 89 3 11 27 63 20 66 93 -

7 22 39+5відлов 13 48 86 8 48 55+7відлов -

2 5 5 8 25 8 19 -

не реалізовано -//-//загибель муф. не реалізовано -//-//не реалізовано -//-//-

олень козуля кабан муфлон

37 83 112 -

29 79 91 -

10 53 39 -

8 4 21 -

не реалізовано -//-//-

олень

козуля

кабан

100

109

муфлон

6+14 відлов

Причини невикористання

Несприятливі погодні умови

У мисливських угіддях області план відстрілу диких копитних тварин в 2007 році виконано на 69%. Зокрема, у 2007 році при ліміті відстрілу оленя благородного 30 особин добуто 18 особин (60%), при ліміті відстілу козулі 79 особин добуто 61 особину (77%), при ліміті відстілу кабана 100 особин добуто 59 особин (59%). Таким чином, у мисливському сезоні 2007 року користувачі мисливських угідь області план відстрілу диких виконали на 69%. В області впорядкування мисливських угідь у 2007 році завершено . За останні роки в області створено ряд дичерозплідників: 11 на кабана, де чисельність основного поголів`я складає 61 особину, приплід – 94 особини; 1 дичерозплідник в ДП «Івано-Франківський лісгосп» (ур. “Марківці”) на оленя плямистого і лань, де чисельність основного поголів`я оленів плямистих складає 62 особини – приплід – 7 голів, ланей 42 особини – приплід 5 голів, 1 дичерозплідник на муфлона де чисельність основного поголів’я складає 46 особини – приплід 16 голів; 1 дичерозплідник - на качку і 2 - на фазанів. Ситуація з дичерозведенням в області значно покращилась. Мисливське господарство області за останні роки дещо покращилось, хоча і надалі потребує значного поліпшення. Ведення мисливського господарства в області можна вважати задовільним. Для покращення ведення мисливського господарства області користувачами мисливських угідь необхідно: - забезпечити ефективну боротьбу з браконьєрством та хижаками; - щорічно виділяти необхідні кошти у відповідності до Закону України “Про мисливське господарство та полювання”; - налагодити систему одночасного обліку мисливської фауни; 69

- розширювати існуючі та створювати нові вольєрні господарства (дичерозплідники) по відтворенню аборигенних видів тварин – оленя благородного, козулі європейської, дикого кабана; - використання тваринного світу здійснювати тільки у мисливських угіддях, де чисельність дичини не нижча від оптимальної. 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок. Територією Івано-Франківської області протікає 8265 річок і водотоків загальною довжиною 15749 км. Фонд водойм представлений 154 озерами, площею 327 га та трьома водосховищами: Бурштинським площею 1260 га, Чечвинським площею 384 га та “Княгиничі” 143 га. Фонд рибогосподарських об`єктів Івано-Франківщини складається з двох басейнів – Дністровського (р.Дністер з притоками) та Дунайського (р.Прут з притоками). До Дністровського басейну належить р. Дністер та 116 приток (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: рр. Бистриця Надвірнянська, Бистриця Солотвинська, Лімниця, Свіча, Сівка, Гнила Липа, Золота Липа, Луква, Ворона, Сукіль та інші. До Дунайського басейну в межах Івано-Франківської області – р.Прут та 63 притоки (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: Білий Черемош, Чорний Черемош, Рибниця, Пістинька, Чорнява, Лючка та інші. Загальна площа земель під водою складає 14 тис. га. Таблиця 5.3.2.1. Фонд рибогосподарських водних об`єктів Івано-Франківської області Річки Загальна кількість, шт. 8265

Загальна протяжність, км

Загальна кількість, шт.

15 749

154

Озера Загальна площа, га 327

Водосховища Загальна Загальна площа, кількість, шт. га 3

1787

В річках гірської частини області іхтіофауна представлена наступними видами: харіус європейський, форель струмкова, головень, гольян, пічкур, бички, верхоплавка, окунь тощо. Рибопродуктивність невелика – 8-9 кг/га; рибні запаси оцінюються в 100 тонн. Іхтіофауна річок рівнинної частини представлена такими видами: марена, рибець, білизна, плітка, окунь, головень, підуст, сом, судак, щука, сазан, карась, короп, лящ, клепець, плоскирка, гольян, верхоплавка, пічкур, бички, зустрічаються стерлядь, вирезуб, чоп тощо. Рибопродуктивність за даними попередньої п’ятирічки складає 20-25 кг/га; рибні запаси оцінюються від того часу в 150 тонн. Протягом звітного року, як і у попередньому році, в межах Івано-Франківської області промисловий вилов не проводився. Не поступило також заявок від рибокористувачів і на поточний рік. Від рибодобувних організацій заявок на здійснення промислу не надходило, тому ліміт на область не виділявся. Ставкове господарство налічує 1244 ставків загальною площею водного дзеркала 4134,8 га. 70

У звітному році не змінився принцип вибору ділянок обмеженого рибальства на час місячника охорони нерестуючої риби. За основу була взята біологічна особливість плідників йти на нерест з р. Дністер у притоки. Тому для рибалокаматорів була виділена найдовша в порівнянні з минулими роками ділянка Дністра: від шляхового мосту біля с.Сівка–Войнилівська Калуського району до шляхового мосту біля с.Нижнів Тлумацького району, за винятком пригирлових ділянок приток р.Дністра 1-го порядку (які впадають безпосередньо в р.Дністер) у радіусі 500 метрів від їхніх гирл. Спостереження на р.Дністер показали, що нерест цього року пройшов успішно – це підтвердилось масовими скупченнями молоді риб аборигенних видів на мілководних ділянках нерестовищ. В наступному році це візуальне припущення буде підтверджене контрольними обловами. Крім веснянонерестуючих видів риб, для річок Івано-Франківщини характерний осінній нерест форелі. Промисловий вилов риби на Бурштинському водосховищі площею 1260 га здійснює рибгосп “Галицький” , який з 01.07.2001р. по 31.12.2010р. керується у виробничій діяльності “Режимом рибогосподарської експлуатації водоймиохолоджувача Бурштинської ТЕС”., розробленим Інститутом рибного господарства Української академії аграрних наук. Режим затверджений Головрибводом , погоджений облдержрибінспекцією та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області. Згідно Режиму СТРГ (спеціального товарного рибного господарства), рибгосп “Галицький” повинен проводити щорічне вселення 140тис. екз. та 65 тис.екз. дволіток (або 280 та 130 тис. екземплярів цьоголіток (однорічок), відповідно білого та строкатого товстолобиків, а також 20 тис. екз. дволіток або 40 тис. екз. цьоголіток (однорічок )великоротого буфало та по 30 тис. екз. дволіток або 60 тис. екз. цьоголіток (однорічок) коропа та ляща (кожного виду). Сумарно це складає 570 тис. екземплярів одноліток або 285 тис. дволіток. Оскільки доцільність зарибнення однолітніми екземплярами, за рекомендаціями науковців, є низькою через великий відхід (прес хижаків), то для поповнення запасів СТРГ потрібно вселяти дворічку всіх перелічених цінних промислових видів, за винятком ляща, через проблемність вирощування дворічних екземплярів. Таблиця 5.3.2.2. Динаміка вилову риби по Бурштинському СТРГ Рік

1 2003 Разомпо області: 2004 Разомпо області 2005 Разомпо області: 2006 Разомпо області: 2007 Разомпо області:

Водний об‘єкт

2 Бурштинське СТРГ

Плановий вилов згідно режиму рибогосподарської експлуатаціїводойми тон./рік 3 -

Бурштинське СТРГ

4 11,96 11,96 15,6 15,6 14,1

85,49

14,1 16,10

85,49

16,10

112,3

31,7

Бурштинське СТРГ

Фактичнийвилов тон.

Бурштинське СТРГ

Таблиця 5.3.2.3. Обсяги вселення водних живих ресурсів користувачами СТРГ за останні 3 роки у Бурштинському водосховищі № з/п

Назва об’єкту вселення

Вікова стадія

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

товстолобик короп карась товстолобик карась лящ буфало Усього

дволітки дволітки однорічки однорічки -“дволітки дволітки

Роки 2006

2005

2007

План, млн.екз.

Факт, млн.екз.

План, млн.екз.

Факт, млн. екз.

План, млн.екз.

Факт, млн. екз.

0,205 0,030 0,060 0.020 0,315

0,242 0,178 0,069 0,00 0,489

0,205 0,060 0,280 0,030 0,020 0,595

0,1255 0,056 0,048 0,2295

0,205 0,030 0,030

0,1549 0,0209 -

0,020

Заходи, які доцільно здійснити для поліпшення ведення рибного господарства області та відтворення рибних запасів: 1. Провести в найближчий час (2-3 роки) паспортизацію всіх водних об’єктів області. 2. Надати в оренду водні об’єкти користувачам і власникам. 3. Створити відповідну матеріальну базу для відтворення рибних запасів. 4. Довести науково-обгрунтовані обсяги зариблення всіма користувачами водних живих ресурсів. 5. Передати державну рибоохорону у відання Мінприроди України. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів На території області проживає 25 видів фауни, які перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. Ці види потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій та наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення. Із зареєстрованих видів хребетних на території природного заповідника «Горгани» зустрічаються види, занесені до Червоної книги України: Клас Круглороті – Cyciostomata Угорська мінога – Lamperta danfordi Regan Клас Риби – Pisces Ряд Лососеподібні – Salmoniformes Харіус – Thymalus thymalus L. Клас Земноводні – Amphibia Ряд Хвостаті – Caudate . Плямиста саламандра – Salamandra salamandra L Тритон карпатський – Triturus montandoni (Bouienger) Тритон альпійський – Triturus alpestris (Laurenti) 72

Клас Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Sguamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Клас Птахи – Aves Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Аgиіlа pomarina C.L. Brehm Беркут – Aguila chrysaetos L. Ряд Куроподібні – Galliformes Глухар – Tetrao urogallus L. Ряд Журавлеподібні – Gruiformes Родина Журавлині – Gruidae Сірий журавель – Grus grus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes Пугач – Bubo bubo L. Сичик-горобець – Glaucidium passerinum L. Сова довгохвоста – Strix uralensis Pallas Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli Клас Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Бурий ведмідь – Ursus arctos L. Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Meles meles (L.) Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber Рись – Felis lynx L. Із зареєстрованих видів на території Карпатського НПП зустрічаються види, занесені до Червоної книги України: Комахи – Insecta Ряд Бабки – Odonata Родина Кордулегастериди – Cordulegasteridae Кордулегастер кільчастий – Cordulegaster annulatus (Latreille) Ряд Веснянки – Plekoptera 73

Родина Перліди – Perlidae Веснянка велика – Peria maxima Skopoli Ряд Твердокрилі або жуки – Coleoptera Родина рогачі – Lucanidae Жук – олень (рогач звичайний) – Lucanus cervus (Linnaeus) Родина Вусачі – Cerambycidae Розалія альпійська (вусач альпійський) – Rosalia alpina (Linnaeus) Ряд скорпіонові мухи – Mekoptera Родина Льодовичники – Boreidae Льодовичник звичайний – Boreus westwoodi (Hagen) Ряд лускокрилі – Lepidoptera Родина Парусники – Papilionidae Махаон – PapiHo machaon (Linnaeus) Родина Німфаліди – Nymphalidae Райдужниця велика – Apatura iris (Linnaeus) Родина Сатири – Satyridae Чорнушка манто (сатир манто) – Erebia manto (Denis et Schifermiiler) Родина Ведмедтці – Arctiidae Ведмедиця-господиня – Callimorpha dominula (Linnaeus) Родина Совки – Noctuidae Евхальція різнобарвна – Euchalcia variabilis (Piller) Совка сокиркова – Peripheries detphinii (Linnaeus) Стрічкарка голуба – Catocala fraxini (Linnaeus) Стрічка орденська малинова – Catocala sponsa (Linnaeus) Риби – Pisces Ряд Лососеподібні – Saimoniformes Лосось дунайський – Hucho hucho hucho L. Земноводні – Amphibia Ряд Хвостаті – Caudata Тритон карпатський – Thturus montandoni (Boulenger) ]Тритон гірський – Triturus alpestris (Laurenti) Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L. Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Squamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Птахи – Aves Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Aquila pomarina C.L.Brehm Беркут – Aquila chrysaetos L. Лунь польовий – Circus cyaneus L. Сапсан – Faico peregn'nus Tunstall Ряд Куроподібні – Galliformes Глушець – Tetrao urogallus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes 74

Пугач – Bubo bubo L. Сич волохатий – Aegolius funereus L. Сичик-горобець – Glaucidium passennum L. Сова довгохвоста – Sthx uralensis Pallas Сипуха – Tyto alba (Scopolli) Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli Скеляр строкатий – Monticola saxatilis (L.) Золотомушка червоночуба – Regulus ignicapillus Temminck Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Рукокрилі – Chiroptera Підковоніс малий – Rhinolophus hipposideros (Bechstein) Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Metes metes (L.) Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber Рись – Felis lynx L. Таблиця 5.3.3.1. Види тварин НПП „Гуцульщина”, занесені до Червоної книги України Види тварин Сич волохатий Сатурнія руда Дозорець-імператор Райдужниця велика Беркут Підорлик малий Вусач мускусний Пугач Лелека чорний Мідянка Мінога угорська Кіт лісовий Сичик-горобець Орел-карлик П’явка медична Лосось дунайський Подалірій Сорокопуд сірий Стрічкарка тополева Жук-олень Видра річкова Рись звичайна Борсук Горностай Норка європейська Кутора мала

Кількість особин 2

1 2 5 4 14 48 2 3 2 38 4

5 2 15 8 12 18

Жук-самітник Махаон Підковоніс малий Вусач альпійський Саламандра плямиста Сова довгохвоста Глухар Тритон альпійський Тритон карпатський Чоп малий Ведмідь бурий Бурозубка альпійська Полівка водяна Широковух європейський Лунь польовий Гоголь Змієїд Полоз лісовий Красуня-діва Джміль моховий Мнемозина Ванесса чорно-руда Бражник мертва голова Стрічкарка блакитна Ведмедиця гера Кардулегастер кільчастий Красотіл пахучий Стафілін пахучий Стафілін волохатий Джміль яскравий Синявець мелеагр Ванесса л-біла Бражник прозерніна Сатурнія мала Шовкопряд березовий Стрічкарка малинова Ведмедиця-хазяйка

13 2700 11 8 122 140 2 42 30 4 2 1 1 2

Таблиця 5.3.3.2. Види тварин Галицького НПП, занесені до Червоної книги України Види тварин

Кількість особин

Широковух європейський – Barbastell barbastellus Schreb Підковоніс малий — Rhinolophus hipposideros Bechst. Рясоніжка мала – Neomis anomalus Cab Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lustreola L. Тхір степовий — Mustela eversmannii L. Борсук – Meles meles L. Видра річкова – Lutra lutra L. Лелека чорний – Ciconia nigra L. Чернь білоока —Aythya nyroca Giild. Гоголь – Bucephala clangula L. Крех середній – Mergus serrator L. Скопа – Pandion haliaetus L. Підорлик малий – Aquila pomarina Brem. Лунь польовий – Circus cyaneus L. Кульон великий – Numenius arquata L. Пугач – Bubo bubo L, Сова довгохвоста – Strix uralensis Pall. Сорокопуд сірий – Lanius excubitor L. Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L. Мінога українська – Eudontomyzon mariae Berg. Стерлядь — Acipenser ruthenus L. Харіус європейський – Thymallus thymallus L. Вирезуб – Rutilusfrisii Nordm. Чоп великий – Zingel zingel L. Пасмовець тополевий – Limenitis populi L. Махаон – Papilio machaon L. Мінливець великий – Apatura iris L.

>20 >200 >30 >35 >5 >10 >30 >25 >7 8 2120 6 1 9 15 80 5 >50 25 >15 >1 >5 >30 >100 >1 >50 >70 >100

П’явка медична – Hirudo medicinalis L.

>50

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними З метою постійного санітарно-епізоотичного контролю всі користувачі мисливських угідь зобов`язані здавати зразки органів відстріляних хижаків в обласну ветлабораторію. У 2007 році обласною ветлабораторією зроблено 272 дослідження проб на сказ, в тому числі 92 зразків лисиць, 162 – собак, 1 – тхора, 1вовка, 1-борсука, 2-щурів, 1-хом’яка. За результатами проведених лабораторних досліджень виявлено 7 позитивних проб (випадків сказу). Зокрема, у Снятинському районі 1 випадок, у Косівському районі - 2 випадки, у Калуському - 1 випадок, у Галицькому - 2 випадки, у Верховинському - 1 випадок, у тому числі 3 випадки сказу зареєстровано у лисиці. Санітарно-епізоотична ситуація в області в порівнянні з 2006 роком погіршилась, так, у 2006 році в області було виявлено 3 випадки сказу тварин, а у 2007 – 7 випадків. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні. 5.5.1. Розвиток природно – заповідного фонду (структура і динаміка). Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття шляхом створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, формування регіональної екологічної мережі є одним з пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи в Івано-Франківській області. Станом на 01.01.2008 року в області нараховувалося 456 заповідних територій та об’єктів загальною площею 195,6 тис.га, що становить 14 % її території, 2-ге місце в Україні. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області у 2007 році підготовлені матеріали на створення 9 нових об’єктів місцевого значення загальною площею 300,56 га, які рішенням сесії обласної ради від 17.01.2008 р. № 490-18/2008 включено до складу природнозаповідного фонду області, а саме 3 ландшафтних заказників, 1 орнітологічного заказника, 2 ботанічних пам’ятки природи, 2 дендрологічних парки, 1 заповідного урочища. Крім того, цим же рішенням обласної ради збільшено площу ботанічного заказника місцевого значення “Вістова” на 8,5 га. На даний час в області нараховується 465 заповідних територій та об’єктів загальною площею 195,9 тис.га. 55% займають заповідні об’єкти загальнодержавного значення (всього 30 об’єктів загальною площею 108,7 тис.га). Заповідних об’єктів місцевого значення є 435 площею 87,2 тис.га, що становить 45% відсотків площі природно-заповідного фонду області. Природно-заповідний фонд області включає території та об’єкти різних категорій. Серед них - 1 природний заповідник площею 5,3 тис.га; 3 національні природні парки загальною площею 97,5 тис.га; 3 регіональні ландшафтні парки загальною площею 38,4 тис.га; 64 заказники загальною площею 45,9 тис.га, з них 10-загальнодержавного значення площею 5,4 тис.га, 54 - місцевого значення площею 40,5 тис.га; 183 пам’ятки природи загальною площею 1,2 тис.га, з них 12 – загальнодержавного значення площею 0,4 тис.га, 171 – місцевого значення площею 0,8 тис.га; 7 дендрологічних парків загальною площею 0,15 тис. га, серед яких 3 – загальнодержавного значення площею 0,143 тис.га, 4 – місцевого значення площею 0,011 тис.га; 8 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальною площею 77

0,084 га, з них 1 – загальнодержавного значення площею 0,007 тис. га, 7 – місцевого значення площею 0,077 тис. га; 196 заповідних урочищ загальною площею 7,3 тис. га. Основу заповідного фонду складають національні природні парки – 49,7 % площі всіх заповідних об’єктів, регіональні ландшафтні парки – 19,6 %, природний заповідник “Горгани” – 2,8 %, заказники – 23,4 %. У кількісному відношенні переважають пам’ятки природи і заповідні урочища – відповідно 39,4 та 42,2 % від загальної кількості заповідних об’єктів, проте за площею частка цих категорій незначна (відповідно 0,61 та 3,7 %). За розмірами близько половини припадає на дрібні (від 1 до 10 га), трохи менше – об’єкти від 10 до 100 га. Великих заповідних територій (від 1000 га і більше) - 14. Найвищий відсоток заповідності в Косівському районі – 55,4 %. В Городенківському – 19,2 %, Верховинському – 17,1 %, Галицькому – 20,1 %, Долинському – 10,6 %. В Коломийському, Рогатинському, Снятинському районах відсоток заповідності менше одиниці. За кількістю заповідних територій та об’єктів переважають Надвірнянський (147), Долинський (56), Городенківський (53), Рожнятівський (29) райони, Болехівська міська рада (28), Яремчанська міська рада (38). Основна частина заповідного фонду знаходиться у держлісфонді. Лісових заповідних об’єктів є 324 загальною площею 139,0 тис. га. Їх питома вага у природно-заповідному фонді становить відповідно 71% та 71,3 %. Високий відсоток заповіданості лісів у гірській частині області – Надвірнянському, Верховинському районах, Яремчанській міській раді (за рахунок Карпатського національного природного парку), Косівському (за рахунок національного природного парку «Гуцульщина» та регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» у рівнинній частині – в Галицькому (за рахунок Галицького національного парку), Тлумацькому та Городенківському районах (за рахунок Дністровського регіонального ландшафтного парку). Болотні угруповання становлять в заповідному фонді 44,3 % від загальної площі збережених боліт. Всього охороняється 85 боліт загальною площею 1185,2 га. У Галицькому, Городенківському, Долинському районах заповідано більше половини болотних площ, трохи менше в Рогатинському, Коломийському та Рожнятівському районах. У лісостеповій частині області охороняється 31 заповідний об’єкт із степовими угрупованнями загальною площею 458,3 га. Згідно фізико-географічного районування, найбільше заповідних об’єктів зосереджено в гірській частині – біля 62 % природно-заповідного фонду області, в області Передкарпаття – 25 % і в рівнинній частині – 13 %. Найповніше представлені у природно-заповідній мережі природні комплекси Горган і Чорногори. Тут зосереджені великі за площею заповідні території – Карпатський національний природний парк, природний заповідник "Горгани", ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Грофа", ботанічні заказники загальнодержавного значення "Яйківський","Тавпиширківський" та інші. Рогатинське Опілля репрезентує Галицький національний природний парк, лісові заказники місцевого значення "Журитин" і "Журавенківський", 78

Передкарпаття – загальнозоологічний заказник «Чорний ліс», ландшафтний заказник «Козакова долина», Покутсько-Буковинські Карпати – національний природний парк «Гуцульщина», Полонинсько-Чорногірську область – гідрологічний заказник місцевого значення "Ріка Чорний Черемош", Рахівсько-Чивчинську область – ландшафтний заказник місцевого значення "Чивчино-Гринявський", Сколівські Бескиди – Поляницький регіональний ландшафтний парк, ботанічні заказники місцевого значення "Магура" та "Федів", загальнозоологічний заказник місцевого значення "Гирява" та інші. Таблиця 5.5.1.1. Мережа природно-заповідних територій та об’єктів ІваноФранківської області(станом на 1.03.2008 року) № з/п 1. 2. 3. 4.

Категорія заповіданості Природний заповідник Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники в тому числі загальнодержавного значення з них ландшафтні лісові ботанічні орнітологічні гідрологічні місцевого значення з них ландшафтні лісові ботанічні гідрологічні загальнозоологічні орнітологічні Пам’ятки природи в тому числі загальнодержавного значення з них комплексні ботанічні гідрологічні геологічні місцевого значення з них комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Дендрологічні парки в тому числі загальнодержавного значення місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва в тому числі загальнодержавного значення місцевого значення Заповідні урочища ВСЬОГО ПЗФ ОБЛАСТІ В ТОМУ ЧИСЛІ: загальнодержавного значення місцевого значення

Кількість 1 3 3 64

Площа, га 5344,2 97450,8 38417,0 45930,14

5423,8

2 2 4 1 1 54

3486,8 468,0 1006,5 207,5 255,0 40506,34

9 11 23 4 2 5 183

15708,8 6289,7 1317,1 2048,0 15120,84 21,9 1243,09

374,4

2 5 4 1 171

148,0 133,5 32,9 60,0 868,69

11 140 1 10 9 7

98,0 736,94 0,01 12,54 21,20 152,96

3 4 8

142,0 10,96 84,2

1 7 196 465

7,0 77,2 7319,8 195942,19

30 435

108742,2 87199,99

Таблиця 5.5.1.2. Динаміка природно-заповідного фонду Івано-Франківської області 2002 на 01.01.2003 Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 1.Природні заповідники 2. Біосферні заповідники 3. Національні природні парки 4. Регіональні ландшафтні парки 5. Заказники - загальнодержавного значення

2003 на 01.01.2004

2004 на 01.01.2005

2005 на 01.06.2006

кількість, площа, га кількість, площа, га кількість, площа, га кількість, шт шт шт шт

2006 на 01.01.2007 площа, га кількі площа, га сть, шт 9 10 11 5344,2 1 5344,2 97450,8 3 97450,8 38417,0 3 38417,0

2007 на 01.03.2008 кількі площа, га сть, шт 12 13 1 5344,2 3 97450,8 3 38417,0

2 1 2 4

3 5344,2 82766,0 46658,0

4 1 2 4

5 5344,2 82766,0 46658,0

6 1 3 3

7 5344,2 97450,8 38417,0

8 1 3 3

5423,8

- місцевого значення 6. Пам’ятки природи - загальнодержавного значення

42439,5

40411,3

40388,74

40506,34

431,4

439,4

374,4

- місцевого значення 7. Ботанічні сади загальнодержавного значення місцевого значення

168

820,3

168

817,79

169

826,49

169

826,49

169

826,49

171

868,69

142

142,0

7,1

6,3

7,1

10,96

5,0

7,0

7 186

77,8 5539,6

7 196

77,2 7183,3

7 195

77,2 7319,8

439

186541,2

456

77,2 7174,4 195633,1 3 14%

7 196

186541,2

77,2 7174,4 195633,1 3 14%

7 195

439

77,2 7174,4 195633,1 3 14%

465

195942,19

8. Дендрологічні парки - загальнодержавного значення - місцевого значення 9. Зоологічні парки - загальнодержавного значення - місцевого значення 8.Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва - загальнодержавного значення - місцевого значення 9.Заповідні урочища Разом  %

13,4

13,5

456

14%

5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Івано-Франківщина з її багатими природними умовами є одним із перспективних рекреаційних районів. Розвитку туризму та рекреації сприяють різноманітність природних факторів, м’який клімат, велика кількість рекреаційних територій, історико-культурних пам’яток, природно-заповідних територій. В області налічується 19 курортно-рекреаційних місцевостей, діє 119 лікувально-оздоровчих закладів. Виділяються дві основні функціональні групи природних рекреаційних ресурсів: санаторно-курортного лікування і туризму та відпочинку. Лікувальні ресурси визначаються наявністю мінеральних вод (бальнеолікування), лікувальних «грязей», озокериту та кліматолікувальних ресурсів. Туризм і відпочинок забезпечуються наявністю унікальних ландшафтних і кліматолікувальних ресурсів. Мінеральні води. Представлені водами без специфічних компонентів, особливості яких визначаються основним іонним складом і загальною мінералізацією (від малої до міцної росольної), а також водами – вуглекислими, бромистими, йодованими, з підвищеною температурою. Всього на території області виявлено 65 джерел мінеральної води. В Коломийському районі особливу цінність мають середньомінералізовані залізовмістимі хлоридно-натрієві води в с. Велика Кам’янка та йодисто-бромисті хлоридні кальцієво-натрієві води росольної мінералізації в с. Мельничівка. Гідромінеральні ресурси Косівського, Надвірнянського і Рожнятівського районів, як стверджують дослідження науковців, лікарів, придатні і використовуються для лікування органів кровообігу, нервової системи, хронічних запальних процесів. До них належать води «Перегінська», «Косівська», «Коломийка». Верховинський район - єдиний в області, де виступають вуглекислі води. В с. Мокрин здійснюється розлив хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-натрієвої води «Буркут». У Долинському районі розповсюджені хлоридно-натрієві води від малої до міцно-росольної мінералізації. Особливий інтерес представляє собою гідрокарбонатна натрієва вода слабої мінералізації з високим вмістом органічних речовин в с. Новий Мізунь. Розташовані тут санаторії-профілакторії проводять лікування хвороб шлунково-кишкового тракту. В Рогатинському районі розташований бальнеологічний курорт України санаторій «Черче». Основними лікувальними природними факторами санаторію є сірководнева сульфідно-сульфатно-гідрокарбонатна кальцієва вода з вмістом сірководню від 30 до 60 мг/л, яка в комплексі з лікувальними «грязями» використовується для лікування багатьох хвороб – артритів, поліартритів, радикулітів, хвороб рухомо-складового апарату. В Долинському районі виявлено Оболонське родовище торфових лікувальних «грязей» сірководневого типу. Родовище використовується курортом «Моршин» у Львівській області. Експлуатаційні запаси торфу складають 200 тис. м3. Іонний склад торфової суміші хлоридно-сульфатний натрієво-магнієвокальцієвий. 81

Подібне торфове родовище з лікувальними властивостями відкрито біля м. Болехова у с. Тисів. Кліматолікувальні ресурси. Під впливом клімату в організмі людини відбуваються позитивні зміни, які і характеризують клімат як лікувальний фактор. Найбільш цінні в цьому відношенні кліматичні умови гірських територій. До сприятливих для кліматотерапії факторів відносяться – чистота повітря і наявність в ньому фітонцидів, менш виражені коливання атмосферного тиску, температури і вологості повітря. Основним показником якості кліматичних умов є тривалість комфортного періоду і кількість днів із сприятливими типами погоди за цей період. Тривалість рекреаційного літнього періоду в передгірно-рівнинній частині області – 6 місяців (травень-жовтень), в гірській зоні – 4 місяці (червеньвересень). Зимовий рекреаційний період триває від 3 до 6 місяців. Сприятливі типи погоди в передгірських та рівнинних районах спостерігаються протягом 140150 днів (10-12 днів на місяць), в гірських районах – 100-120 днів. В Яремчанській зоні цей показник значно вищий – 190-200 днів, в районі полонини Пожижевської – 140-150 днів. Ландшафтні ресурси. Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість, мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок «дикої» природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість рік, чистота природних вод визначають особливу цінність ландшафтних рекреаційних ресурсів Івано-Франківщини. В області сформувались такі рекреаційні райони, як: Косівський, Верховинський, Шешорський, Яремчанський, Микуличинський, Ворохтянський, Осмолодський, Болехівський. Кожен з них своєрідно мальовничий з широкою гамою неповторних природних комплексів. Важливою складовою рекреаційних ресурсів є ліси, які забезпечують розвиток лікувальної, оздоровчої, спортивно-туристичної, утилітарної та пізнавальної форм лісової рекреації. Для відпочинку і оздоровлення людей необхідні чисте, багате киснем повітря, тиша, сприятливий мікроклімат, принадність середовища та інше. Такі умови утворюються в лісових насадженнях, які мають високі санітарно-гігієнічні та естетичні властивості і забезпечують для людини певний фізіологічний комфорт. Не менш важливе значення має позитивний емоційний і психологічний вплив, які одержує людина від спілкування з лісом, із живою природою. Ліси відіграють надзвичайно велику роль в регулюванні газового складу атмосферного повітря, в першу чергу відтворенні ресурсів кисню та зменшенні концентрації вуглекислого газу. Один гектар лісу поглинає за рік в середньому вісім тонн вуглекислого газу і виділяє шість тонн кисню. При цьому біологічна активність кисню в лісовому повітрі внаслідок його іонізації у 2-3 рази вища, ніж у морському, і у 8-10 разів – ніж у повітрі міст. Наявність іонізованих газів у повітрі є показником його чистоти і свіжості. Іонізоване повітря підвищує активність дихальних ферментів, сприяє лікуванню туберкульозу, астми, гіпертонічної хвороби. Крім цього, в лісових насадженнях повітря очищається від шкідливих газів, пилу, важких металів і збагачується фітонцидами. Фітонциди – 82

фітоорганічні речовини, які виділяються рослинами, пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів (збудників хвороб) або вбивають їх. 5.5.3. Історико-культурна спадщина Івано-Франківська область надзвичайно багата історико-культурною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам’яток історії та культури. Відомо понад 1490 пам’яток археології, взятих на державний облік. Чільне місце серед них займає Національний заповідник “Давній Галич” площею 6 тис. га. Тут добре збережені унікальні архітектурно-ландшафтні комплекси, які органічно поєднуються з природними заповідними територіями. До складу заповідника ввійшли 9 пам’яток архітектури, архітектурноархеологічних і археологічно-ландшафтних комплексів, а також природні території Галицького регіонального ландшафтного парку. Історико-архітектурний музей “Скит Манявський” – пам’ятка архітектури ХVІІ ст. - знаходиться на території лісового заказника загальнодержавного значення “Урочище “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, єдиним місцем зростання модрини польської, виду, занесеного до Червоної книги України. Зараз “Скит Манявський” поєднує прикмети історико-архітектурного музею і монастиря Української православної церкви Київського патріархату. На території області працюють 6 садиб-музеїв: М. Грушевського, Л. Мартовича, Р. Шухевича, М. Черемшини, Я. Головацького та В. Стефаника. Третина всієї історико-культурної спадщини області припадає на пам’ятки архітектури. Всього їх налічується 1423. Половина з них становлять культові споруди – 513. Найціннішими є церква Пантелеймона в с.Шевченкове Галицького району (кін.XII ст.), церква Святого Духа (1598 р.) в м.Рогатині, церква Різдва Пресвятої Богородиці в смт. Ворохта, Благовіщенська церква (1587 р.) в м. Коломиї, які мають світове значення. Втрачена пам'ятка архітектури початку ХХ ст. – дерев’яна Церква Святого Архистратига Михаїла в с. Олеші Тлумацького району (згоріла). Дендрологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва займають незначну частку в історико-культурній спадщині області, відповідно 11 площею 200,0 га та 8 площею 85,0 га. Всі вони є добре збереженими, частина з них знаходиться в заповідному фонді області. 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля В області діє Програма розвитку туризму на 2002–2010 роки. Основною метою Програми є здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі, забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності, залучення інвестицій, створення туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби міжнародного і внутрішнього туризму з урахуванням природнокліматичного, рекреаційного, соціальноекономічного та історико-культурного потенціалу області, її етнографічних особливостей. 83

З обласного бюджету на виконання Програми у 2007 році було виділено 750 тис.грн. та проведено наступні заходи: 1. Організація туристичної діяльності (підтримка дитячого та молодіжного туризму, співпраця з громадськими організаціями щодо розвитку активних видів туризму). Видано розпорядження голови облдержадміністрації щодо виділення коштів для забезпечення участі команд області в Чемпіонатах України з різних видів спортивного туризму. Продовжено роботи щодо спорудження наметового містечка в с. Луквиця Богородчанського р-ну та харчоблоку наметового містечка . Надано допомогу для участі команди області у навчально-тренувальному поході в район Приполярного Уралу. Підтримано проведення молодіжного патріотичного табору з мандрівкою «Шляхами героїв УПА». Видано путівник «Городенківщина. Дністровський каньйон». 2. Виставкова діяльність. Головне управління туризму і культури облдержадміністрації представило туристичний потенціал Івано-Франківщини у наступних міжнародних виставках: XVI Міжнародна туристична ярмарка “Крим. Курорти. Туризм – 2007”, 26 лютого – 3 березня 2007 р., м.Ялта; Міжнародна туристична виставка МІТТ-2007, 21–24 березня 2007 р., м. Москва (Росія); Міжнародна виставка UITT 2007 “Подорожі та Туризм”, 28 – 31 березня 2007 р., м. Київ; V Міжнародна Асамблея туристичного бізнесу і туристичні виставки «Турмаркет -2007» і «Готель – 2007», 12-14 квітня 2007 р., м. Одеса; XII Міжнародна спеціалізована виставка туризму, відпочинку і готельного господарства «Tourism. Leisure. Hotels», 11-14 квітня 2007 р., м. Кишинів (Молдова); туристична виставка «Відпочинок. Туризм. Курорт – 2007», 19-21 квітня 2007 р., м. Запоріжжя; VII Міжнародний ярмарок туризму, спорту та відпочинку «В сторону сонця», м. Ополє (Польща) ; туристична виставка «Туризм. Оздоровлення. Спорт», м.Дніпропетровськ; Всеукраїнська туристична виставка «Українське село запрошує», 18-19 травня 2007 р., с.Пирогів (м. Київ) ; туристичний ярмарок, 3-6 серпня 2007 р. в м. Нижні Устшикі (Польща); загальнодержавна виставкова акція «Барвиста Україна», 22-25 серпня 2007 р.; Буковинський туристичний ярмарок, 14 – 17 вересня 2007 р., м. Сучава (Румунія); - виставка «Турєвроцентр» – Закарпаття 2007 р., 12 – 15 вересня 2007 р., м. Ужгород; 84

- Міжнародна туристична виставка «Україна 2007», 11 – 13 жовтня 2007 р., м. Київ; - Міжнародний туристичний салон, 23 – 28 жовтня 2007 р., м. Познань (Польща); - Міжнародна туристична виставка, 7 – 9 листопада 2007 р. м. Мінськ (Білорусь) . 3. Рекламно-інформаційна діяльність включає: видання рекламноінформаційної продукції, створення веб-сторінки, віртуального центру туристичної інформації, організація фестивалів та інших широкомасштабних туристичних заходів. Виготовлено 4 туристичні мобільно-виставкові стенди «Івано-Франківщина туристична» розміром 1,8 м. х 2,1 м. Видано туристичні рекламні флаєри, наповнені корисною для туриста інформацією, кількістю 10 тис.шт. (з них 2,5 тис.шт – англомовний варіант). Довидано путівник «Золоте кільце південної Галичини» та туристичну рельєфну карту-плакат «Івано-Франківська область», буклет «Івано-Франківщина. Етнографічний туризм» . Виділено кошти на виготовлення, поклейку біг-бордів до відзначення 65річниці УПА та видання путівника «Повстанськими стежками». ОТБ «Галичина» створено фільм «Край туризму». Випущено компакт-диск «Івано-Франківщина туристична». Прорекламовано туристичний потенціал області у книзі «Україна: туризм, відпочинок, оздоровлення» . Ужгородським клубом екстремальних подорожей «Discovery», Клубом «Вертеп» (Варшава, Польща) спільно з Долинською райдержадміністрацією та за сприяння Головного управління туризму і культури облдержадміністрації в селі Новий Мізунь Долинського району з 5 по 8 липня 2007 року було проведено VI Міжнародний фестиваль екстремальних видів спорту «Екстрім Тревел 2007», метою якого є пропагування здорового способу життя, активного проведення дозвілля. Надано допомогу у організації Міжнародного гуцульського фестивалю, який проходив у м.Яремче з 27 по 29 липня 2007 р. 14-16 вересня 2007 р. за сприяння головного управління культури і туризму облдержадміністрації було проведено Другий фестиваль туристичної журналістики України. Цей захід проводився до Всесвітнього Дня туризму та Дня туризму України. Метою Фестивалю є пропаганда туристичних можливостей України, створення привабливого іміджу туристичних центрів та курортів. 4. Організаційно-методична діяльність (участь у конференціях та нарадах з питань туризму, проведення тематичних семінарів). Взято участь у навчальному семінарі-нараді «Моніторинг туристичних та курортних ресурсів шляхом створення державного кадастру туристичних ресурсів» 22-26 січня 2007р. Проведено нараду-семінар «Стан та перспективи розвитку туристичнорекреаційної галузі Івано-Франківської та Закарпатської областей», 16.03.2007 р., м. Яремче . 85

Взято участь у розширеній нараді з підготовки до туристично-курортного сезону 2007 року під головуванням Віце-прем’єр – міністра України Табачника Д.В., яка відбувалась 5 квітня 2007 р. у м. Києві. Взято участь у презентації представниками урядових та громадських організацій Республіки Польща та України путівника «Гори Гуцульщини» і карти «Горгани», яка відбувалась 12 квітня 2007р.у м. Краків (Республіка Польща) . Взято участь в польсько-українській конференції з питань співпраці в туристичній сфері, яка відбувалась 20-22 квітня 2007 р. в м. Жешув (Польща). Взято участь у інформаційному турі «Донбас гостинно запрошує». Виділено кошти для прийому делегації з Голосіївської райдержадміністрації . Головне управління туризму і культури облдержадміністрації бере участь у розробці Стратегії сталого розвитку туризму і курортів України. Взято участь у семінарі «Застосування сучасних інформаційних технологій в туристичній діяльності», який відбувся з 14 по 16 вересня 2007 року у м. Дунаївці Хмельницької області . Взято участь у всеукраїнській конференції з питань розвитку курортів, яка відбулася з 5 по 8 вересня 2007 р. у м.Євпаторія . Взято участь у навчальній поїздці щодо підготовки тренерів в сфері сільського зеленого туризму, яка відбулася з 16 по 23 вересня 2007 р. в м. Солоніки (Греція) . Проведені урочистості до відзначення Дня туризму України. 6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ Земельні ресурси – сукупні ресурси земельної території, як просторового базису господарської діяльності людей, засобу виробництва та її біологічної продуктивності були і залишаються одним із найважливіших видів ресурсів області. Земля з її грунтовим покривом (продукуючим шаром поверхні землі, який забезпечує функціонування біосфери) є первинним фактором виробництва, фундаментом економіки. Частка земельних ресурсів у складі продуктивних сил області становить близько 61 % (в Україні - понад 40%). 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура земельних угідь Земельний фонд області складається із земель, що мають різноманітне функціональне використання. Загальна площа земель станом на 01.01.2008 р. склала 1392,7 тис. га, із них сільськогосподарські угіддя – 633,6 тис.га (45,6 % території області), у тому числі: рілля – 377,1 тис.га, перелоги – 25,4 тис.га, багаторічні насадження – 16,5 тис.га, сіножаті – 83,1 тис.га, пасовища – 130,8 тис.га; лісів і інших лісовкритих площ – 636,5 тис. га. Дані щодо структури земельного фонду області наведені у таблиці 6.1.1.

Таблиця 6.1.1. Структура земельного фонду Івано-Франківської області станом на 01.01.2008 р. Типи земель та угідь Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні сільгоспнасадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2001 р. 1392,7 635,4 406,1 16,1 1,7 211,5 128,7 635,5 59,5 2,6

Площа земель та угідь за роками, тис. га 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 1392,7 1392,7 1392,7 1392,7 1392,7 634,8 633,8 633,5 633,4 633,6 392,6 375,1 379,2 374,6 375,1 16,0 16,2 16,3 16,3 16,3 13,2 28,2 24,3 29,5 29,5 83,0 82,4 82,1 81,9 81,8 130,0 132,1 131,6 131,1 131,6 635,4 635,6 636,1 636,4 636,2 59,7 60,2 60,4 60,4 60,3 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6

2007 р. 1392,7 632,9 377,1 16,5 25,4 83,1 130,8 636,5 60,6 2,8

22,4

22,5

22,3

23,8

23,6

21,8

23,4

23,7

23,6

23,7

6.1.2. Деградація земель Наслідком високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища є прогресуюча деградація і ерозія земель, зниження родючості грунтів, що створює загрозу екологічній безпеці області та сталому розвитку регіону. Орні землі в області складають 59,2 % в структурі сільськогосподарських угідь. Основним і найбільш негативним наслідком нераціонального сільськогосподарського землекористування є інтенсивний розвиток водноерозійних процесів. На території області процесами змиву охоплено 138,7 тис.га сільськогосподарських угідь, з них 98,4 тис. га ріллі. Розвиток ерозійних процесів і зниження родючості грунтів є наслідком розорювання земель на схилах більше 3-5, відсутності системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, переважання тракторного трелювання деревини на лісових землях, а також значного зменшення внесення добрив (у 3-5 раз) і вапнування грунтів при вирощування сільськогосподарських культур. Основним і найбільш негативним наслідком нераціонального сільськогосподарського землекористування є порушення природного балансу в структурі угідь, розміщення орних земель на крутих ерозійно-небезпечних схилах, що призвело до інтенсивного розвитку водно-ерозійних процесів. Еродованість земель в області за останні 30 років зросла в 1,7 раза. В області нараховується еродованих слабозмитих, середньозмитих та сильнозмитих орних грунтів на схилах 0-1 – 0,2 тис.га, 1-2 –1,4 тис.га, 2-3-9,8 тис.га, 3-5-37,5 тис.га, 5-7-32,6 тис.га, більше 7-16,9 тис.га. Середньо- і сильнозмита рілля в області займає 59,5 тис.га, що складає 15,2% від загальної площі ріллі. Внаслідок ерозії родючість ґрунтів значно знижується, що не дозволяє досягти того рівня урожайності культур, який забезпечується кліматичними ресурсами. Відтворити еродовані грунти природним шляхом практично неможливо, а штучне відновлення вимагає значних трудових і фінансових затрат. 87

Господарське використання деградованих і малопродуктивних земель є екологічно небезпечним та економічно неефективним, тому такі землі підлягають консервації. З обробітку передбачається вилучити 29,5 тис.га еродованих малопродуктивних земель (див.таблицю 6.1.2.1.). Таблиця 6.1.2.1. - Площа малопродуктивних земель для вилучення з інтенсивного обробітку № п/п

Назва адміністративного району

Обсяги робіт, га

Загальна вартість робіт, тис.грн 4

В тому числі по роках 2003

2004

2005

Богородчанський

2026

2021

500

1021

2 3

Верховинський Галицький

3771

3770

940

1890

Городенківський

3309

3308

825

1658

Долинський

820

205

410

Калуський

820 59 2666

2666

665

1336

Коломийський

3329

830

1669

Косівський

Надвірнянський

2164

2147

535

1077

Рогатинський

3033

3028

755

1518

Рожнятівський

526

130

266

Снятинський

1759

1754

435

884

Тисменицький

1554

385

784

Тлумацький

4216

1050

2116

Болехівська міська рада

291

151

29464

19430

7325

14780

По області

В області прогресує процес втрати гумусу. Якщо у 1980 році середньозважений вміст гумусу в грунтах становив 2,7 %, у 1990р. – 2,4 %, то у 2002р. цей показник знизився до 2,1%. Освоєння територій і екстенсивний тип господарської діяльності без врахування екологічної придатності земель і ерозійного потенціалу території призвели до збільшення у структурі угідь питомої ваги орних земель. Це привело до посилення процесів водної ерозії, прогресуючого зниження родючості грунтів внаслідок зменшення в грунтах гумусу і поживних речовин, зростання кислотності. Процесів засолення і осолонцювання, ущільнення та підтоплення земель на території області не зафіксовано. Порушення земель внаслідок розробки родовищ корисних копалин відкритим (кар’єрним) способом спостерігається на площі 2776 га (164 кар’єри). Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, складає 1279 га. 88

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Аналіз даних сучасного стану і співвідношення угідь свідчить про те, що найбільші порушення стану земель відбулися в передгірських і рівнинних районах. Ступінь сільськогосподарської освоєності території тут коливається в межах відповідно 54-64 % і 63-77 %. Загальна розораність перевищує межу екологічної збалансованості як у рівнинних – 52 %, так і в передгірських районах – 43 %. В рівниних районах розорано в середньому 77 % сільськогосподарських угідь, у передгірських – 72 %. Сільськогосподарська освоєність гірських районів нижча – в середньому 30 % при загальній розораності території 12 % і розораності сільськогосподарських угідь – 41%. Найбільш розораними є землі у Городенківському (69 %), Снятинському (64%), Рогатинському (54 %), Тлумацькому (52 %) і Галицькому (50 %) районах. Регіон Карпат і прилеглих територій має певні територіальні відмінності щодо характеру використання земель. Вони зумовлені зональністю природних умов, особливостями розселення населення, значенням окремих районів у вирощуванні тих чи інших видів сільськогосподарських культур. Як наслідок високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. Сільськогосподарські підприємства на сьогоднішній день більшою мірою зацікавлені в інтенсивній експлуатації землі з метою одержання максимальної кількості продукції, ніж у збереженні грунтів і відтворенні їх родючості. Не виконується ст.27 Закону України “Про плату за землю”, якою передбачено частково направляти кошти від плати за землю на фінансування заходів по раціональному використанню та охороні земель, підвищенню родючості грунтів, виконанню робіт по землеустрою, веденню земельного кадастру, здійсненню моніторингу грунтів. 6.3. Охорона земель 6.3.1 Практичні заходи Враховуючи низьку забезпеченість земельними ресурсами (в середньому на одного жителя в області припадає 0,43 га сільськогосподарських угідь і 0,28 га ріллі, що вдвічі менше, ніж по Україні), проблема охорони та раціонального використання земельних ресурсів в області є надзвичайно актуальною. Ситуація, що склалася у сфері використання і охорони земельних ресурсів, вимагає кардинального перегляду концепції землекористування із встановленням пріоритетності екологічних аспектів. Порушення у процесі освоєння території і господарської діяльності природного балансу у структурі угідь, недооцінка меліоративних функцій лісів, осушення перезволожених земель і боліт, спрямлення русел річок, відмова від традиційних методів ведення сільського і лісового господарства обумовили прогресуюче зростання факторів “екологічного ризику” і виникнення ряду екологічних проблем, із яких найважливішими в області на сьогоднішній день є наступні проблеми: 89

 засмічення земель;  прогресуюча деградація й ерозія земель;  зниження родючості земель;  відсутність схем земелеустрою територій землеволодіння і землекористування;  порушення грунтів при лісокористуванні;  втрати земельних ресурсів внаслідок відведення земель для несільськогосподарських потреб;  самовільне індивідуальне будівництво в межах гірничих відводів родовищ корисних копалин;  винесення в натуру і закріплення на місцевості меж об’єктів природно-заповідного фонду;  стан меліорованих земель та меліоративних систем; Однією з найбільш актуальних проблем землекористування в області є проблема засмічення земель твердими побутовими відходами в межах населених пунктів, прибережних захисних смуг річок і водойм, придорожних смуг автомобільних та залізничних доріг, узлісь лісових масивів. Держуправлінням на нарадах ставились вимоги до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо виділення земельних ділянок під сміттєзвалища в усіх населених пунктах області, розробки схем санітарного очищення, ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, налагодження роздільного збирання твердих побутових відходів. 7. НАДРА На території Івано-Франківської області розвідано 25 видів різноманітних корисних копалин: паливно-енергетичної (нафта, газ, конденсат, буре вугілля, торф), гірничо-хімічної (сіль магнієва, сіль кам’яна, самородна сірка), агрохімічної (сіль калійна, фосфорити), гірничорудної (озокерит, родоніт, облицювальні матеріали), карбонатної сировини для цукрової промисловості та вапнування грунтів, сировини для виробництва будівельних матеріалів, прісних підземних і мінеральних вод. Державним балансом запасів корисних копалин обліковуються 231 родовище, з них 117 – загальнодержавного значення. Крім того, в області налічується 8 родовищ калійної солі, 3 – сірки, 30 – мінеральних вод, які не включені в Державний баланс через те, що запаси по цих родовищах підраховані по низьких категоріях (С1 і С2), а також 18 родовищ підземних прісних вод для водопостачання населення, 31 нерозвідане родовище будівельних матеріалів (цегельно-черепичної сировини, піщано-гравійної суміші, піску та ін.), які періодично залучаються до освоєння місцевими підприємствами. Державним балансом запасів не враховано Ковалівське родовище бурого вугілля, Черченські родовища мінеральних сульфідних вод і лікувальних грязей. Таким чином, станом на 01.01.2008р. в Івано-Франківській області налічується 321 родовище корисних копалин. 90

7.1. Мінерально-сировинна база На території Івано-Франківської області обліковується 235 родовищ і 86 об’єкти обліку (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 154 родовища і 15 об’єкти обліку експлуатуються. Мінерально-сировинна база області на 22,4% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (нафта, газ, конденсат, буре вугілля, торф), на 52% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 7,8% складає група гірничо-хімічних корисних копалин, 17,8% припадає на питні, технічні та мінеральні підземні води, На території області знаходиться 36 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них 14 - нафтових, 9 – газових, 2 – газоконденсатні, 6 – нафтогазоконденсатних, 4 – нафтогазових, 5 – газонафтових. На даний час у промисловій розробці перебуває 169 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – 4, на стадії детальної розвідки – 6, на консервації – 51. До глибокого буріння підготовлено 7 нафтогазові об’єкти, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 8,81 млрд. м3, нафти – 6,13 млн.т. У Івано-франківській області добре розвинена сировинна база будівельних матеріалів. На її території налічується 84 родовищ і 69 об’єктів обліку родовищ корисних копалин, що застосовуються у будівництві, з яких розробляються лише 56 родовищ. Мінеральні підземні води розвідані на дванадцяти ділянках з запасами 1750 м3/добу за категоріями А+В+С1, на даний час залучені до експлуатації 18 ділянок. Водовідбір в 2007 році становив 123 м3/добу. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Івано-Франківської області складають близько 754,7 тис. м3/добу. Із зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 275,8 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 12,5 тис. м3/добу або 4,5 %. Таким чином, в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. Дані державного обліку використання підземних вод по районах області наведені в таблиці 7.1.1.1. 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази Найбільш важливими корисними копалинами в області є: нафта і газ, калійні солі, сировина для виробництва цементу, підземні прісні та мінеральні води, будівельні матеріали. Перспективними для освоєння є родовища кам’яної (кухонної) солі. Нафта і газ Державним балансом запасів корисних копалин на території області обліковуються 36 родовищ нафти, газу та конденсату, серед яких виділяється 14 – нафтових, 9 – газових, 6 – нафтогазоконденсатних, 5 – газонафтових і 2 – газоконденсатних. З них: 34 розробляються (24 – в режимі промислової і 10 – 91

дослідно-промислової експлуатації), 1 – Пилипівське газове родовище готується до розробки і 1 законсервоване (Янківське нафтове родовище). У 2007 році в області видобуто 480,0 тис.т нафти і 590,0 млн. м3 газу. Основні об'єми видобутку здійснюють структурні підрозділи ВАТ „Укрнафта” – НГВУ „Долинанафтогаз”, „Надвірнанафтогаз” та дочірня компанія „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”. Близько 3,0% нафти і 10,0 % газу із загальнообласних об'ємів видобувають дрібні місцеві підприємства (СП “Дельта”, ВАТ „Рожнятівнафта”, ЗАТ ВДО „Регіон”, ДП „Західукргеологія” НАК “Надра України”. Балансові запаси нафти (категорій А+В+С1) в області становлять 13,6% від загальнодержавних. Частка запасів газу в загальнодержавному балансі незначна – близько 3%. Більша частина родовищ нафти і газу в області перебуває в завершальній стадії розробки та характеризується ускладненими геологічними і технологічними умовами експлуатації. Так, по НГВУ "Долинанафтогаз" видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 85,9 %, по конденсату – на 72,2 %, по газу – на 72%. Залишкові запаси нафти на Долинському і Північно-Долинському родовищах, які забезпечують більше половини від загального видобутку області, становлять, відповідно, 5,4 % і 4,0 % від початкових. По НГВУ „Надвірнанафтогаз” видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 45,9 % (а по родовищах, які експлуатуються найдовше, цей показник сягає 70-75 %), по конденсату – на 63%, по газу – на 59%. На Битків-Бабченському газовому родовищі, яке експлуатується ДК „Укргазвидобування” і дає дві третини від загальнообласного видобутку, залишкові запаси газу становлять близько 12,0 %. Для зменшення шкідливого впливу на довкілля експлуатаційних робіт на нафтогазових рдовищах у 2007 році надрокористувачами виконано ряд природоохоронних заходів, в т.ч.:  НГВУ “Надвірнанафтогаз” проведено ремонт і заміну 9,666 км трубопроводів (8,291 км нафтопроводів, 0,3 км газопроводів, 1,075 км водопроводів); побудовано 3 і відремонтовано 2 резервуари, , рекультивовано земельні ділянки бурових майданчиків на площі 6,052 га. На природоохоронні заходи у 2007 році витрачено 2756,0 тис.грн. власних коштів;  НГВУ “Долинанафтогаз” проведено ремонт і заміну 10,3 км трубопроводів (7,7 км нафтопроводів, 2,6 км водопроводів); демонтовано 1,5 км недіючих трубопроводів, проведено рекультивацію 2 амбарівшламонакопичувачів та земельних ділянок бурових майданчиків на площі 6,3 га. На природо-охоронні заходи у 2007 році витрачено 2532 тис.грн. власних коштів;  Прикарпатським управлінням бурових робіт проведено рекультивацію 13,66 га земель, порушених при бурінні свердловин; впроваджено безамбарний метод буріння свердловини №1-Вигода-Витвицька.

Кількість розвіданих запасів основних видів корисних копалин в основному забезпечує діяльність підприємств з видобутку і переробці мінеральної сировини, за винятком переробки нафти. Щорічні обсяги видобутку нафти 460-480 тис.тонн, не можуть забезпечити сировиною нафтопереробне підприємство ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” (потужність по переробці нафти – 2,6 млн.тонн в рік). Видобувні підприємства нафтогазового комплексу при сучасному рівні видобутку забезпечені розвіданими запасами на 20-40 років. Таблиця 7.1.1.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ 2006р

2007

Корисні копалини загальнодержавного значення 1. Нафта 2. Конденсат 36 36 3. Газ вільний 4. Газ розчинений 5. Буре вугілля 1 1 6. Калійні і магнієві солі 13 13 7. Кам’яні солі 2 2 8. Природні розсоли 2 2 9. Сірка самородна 7 7 10. Фосфорити 1 1 11.Озокерит 2 2 11. Сировина для виробництва 3 3 цементу 12. Керамзитова сировина 3 3

Родовища, що розробляються 2006р

Одиниця виміру

2007

Видобуток сировини в 2007р

Балансові запаси станом на 01.01.2006р. А+В+С1

480,0 4,5 371,0 214, – 0,0201 – – – – –

17485 2100 22384 13032 7,1 560,6 34873 667 33846 10,5 78314

4469 197 54 2562 – 252,6 – 1035 11948 – –

0,790

236,68

47,7

С2

– 1 – 1 – – –

– 1 – 2 – – –

тис. т. тис. т. млн. м3 млн. м3 млн. т. млн. т. тис.. т. тис.м3 млн. т. млн. т. т

млн. т.

–

млн. м

–

7846

–

– 0,04 – 25,1 7,6 –

923 781,96 5277 3,7 6220

1845 – 419 168 1115,5 –

10,14

275,8

–

0,047

4,9

–

0,097

74,47

–

13. Декоративно-облицювальні і виробні камені: гіпс пісковик родоніт 14. Торф 15. Менілітові сланці 16. Пиляний камінь

3 1 1 35 4 1

– – – 2 1 –

– 1 – 2 1 –

17. Прісні води ( водозабори )

18. Мінеральні води

тис. м3 тис. м3 т тис. т. тис. т. тис. м3 тис. м3/добу тис. м3/добу тис. м3

93 13 10 23

27 6 7 2

29 6 7 2

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

0,829 0,195 0,185 0,105

143,54 48,05 32,52 25,9

– 13,3 –

тис. т.

76,9

5740,6

–

тис. т.

4,7

23491.5

5928

–

тис. т.

–

21080

23000

321

157

165

19.Лікувальні грязі 1 Корисні копалини місцевого значення 20. Цегельно-черепична сировина 94 21. Камінь будівельний 13 22. Пісок будівельний 10 23. Піщано-гравійні суміші 23 24.Вапняк для цукрової 2 промисловості 25. Вапняк для виробництва 8 вапна і хім. меліорації грунтів 26. Гіпс і ангідрит ( для 6 будівельного гіпсу ) Всього: 319

7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази Нафта і газ В зв'язку з тим, що основні нафтові і газові родовища вступили в завершальну стадію розробки, а за останні роки не відкрито жодного 93

рівноцінного родовища, стабілізація нафто- і газовидобутку можлива тільки за рахунок збільшення обсягів розвідувального та експлуатаційного буріння, а також впровадження нових технологій нафто- і газовилучення (коефіцієнт нафтовилучення по родовищах області коливається від 0,08 до 0,34, в середньому 0,14-0,16). За минулі роки різко зменшилось фінансування геологорозвідувальних робіт за рахунок державного бюджету, в т.ч. обсяги пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ скоротились майже в 10 разів. Такий стан пошуків і розвідки на нафту і газ не дозволить в найближчій перспективі відкрити нові поклади вуглеводнів та збільшити іх видобуток, хоча перспективи в цьому напрямку є. За даними ДГП “Західукргеологія” в даний час підготовлені під глибоке буріння 4 структури (Пигівська, Чемигівська, Кічерська, Старобогородчанська) з прогнозними ресурсами нафти 7 млн.тонн, а також виявлено 25 перспективних структур із прогнозними ресурсами нафти 52 млн. тонн та 23 млрд.м3. газу. Зважаючи на важливість нарощення видобутку нафти і газу, потрібно вирішити питання про включення витрат на буріння свердловин, а також облаштування нафтопромислів у собівартість видобутої сировини та спрямування рентної плати і частини відрахувань за спеціальне використання надр і геологорозвідувальні роботи на збільшення обсягів пошуковорозвідувальних робіт на нафту і газ. В Івано-Франківській області наявні всі основні ланки нафтогазопромислового виробництва: потужності для буріння свердловин (ІваноФранківське, Долинське і Надвірнянське управління бурових робіт, Калуська експедиція глибокого буріння), підприємства по видобутку (“Долинанафтогаз”, “Надвірнанафтогаз”, СП “Дельта”, ТзОВ “Рожнятівнафта” і ін.), переробці нафти і газу (нафтопереробний завод ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, Долинський газопереробний завод) та розгалужена мережа нафто- і газопроводів. Існуюча інфраструктура нафтогазопромислового комплексу області та значні перспективи щодо виявлення нових родовищ створюють сприятливі умови для інвестування коштів у розвиток цієї галузі народного господарства. Калійні солі Серед корисних копалин, що використовуються в якості гірничохімічної сировини, провідне місце в області займають родовища калійних солей. В Івано-Франківській області розташовані дві групи зближених родовищ: Калуш-Голинська (Калуш-Голинське, Домбровське, Пійло) і МарковоРосільнянська (Марківське, Молодьківське, Дзвиняцьке, Старунське, Росільнянське), та 5 відокремлених родовищ: Тура Велика, Тростянець, Кадобна, які стоять на державному балансі, а також Делятинське та Білі Ослави (Березівське), що балансом не обліковані. Детально розвідана лише Калуш-Голинська група. Запаси калійних і магнієвих солей тут складають 450 млн. т. Практичний інтерес представляє також Марково-Росільнянська група родовищ із запасами категорії C1 + C2 – 457 млн. т. Всього сумарні виявлені запаси калійних і магнієвих солей в межах області складають 1091 млн. т, що складає 100 % загальних запасів по Україні. 94

Важливим для області і України в цілому є питання ефективного використання унікального Калуш-Голинського родовища полімінеральних руд, на базі якого працював єдиний в Україні виробник калійних добрив – дочірнє підприємство “Калійний завод” ВАТ “Оріана”. Кам’яні солі Кухонна сіль виробляється на Долинському солевиварювальному комбінаті, який об'єднує два заводи – Долинський і Болехівський. Проведені геолого-розвідувальні роботи показали неперспективність розширення сировинної бази за рахунок природних розсолів. Альтернативним джерелом для виробництва кухонної солі можуть бути розвідані родовища кам'яної солі "Верхнє-Струтинське" і "Рошнято" із загальними запасами 350млн.т. Чистота солі (вміст NaCl ) складає близько 80 %. Нинішній дефіцит кухонної солі в області, як і в цілому по західному регіону України, перекривається за рахунок меленої кам'яної солі Артемівського (Донецька обл.) і Солотвинського (Закарпатська обл.) солерудників та імпортних поставок з Білорусі. Ці солі менш якісні, ніж солі з родовищ області, тому що містять нерозчинні домішки і гіпс. Науково-дослідний інститут галургії (м. Калуш) розробив інвестиційний проект "Кухонна сіль" на будівництво нового виробництва по випуску виварної солі обсягом 200-250 тис. т в рік на базі розвіданих в області родовищ солей методом підземного вилуговування водою через свердловини. Сірка В межах Прикарпатського сірконосного басейну, який простягається неширокою смугою (10-20 км) в Передкарпатті з південного сходу на північний захід від румунського до польського кордону, відомо більше двадцяти родовищ і проявів самородної сірки, з них сім родовищ і один прояв виявлено на території області. Із семи родовищ Івано-Франківської області на двох (Загайпільському і Шевченківському) проведена детальна розвідка і запаси їх затверджені в таких кількостях: на Загайпільському – 17,3 млн. т; на Шевченківському – 14,7 млн. т. На Тлумацькому і Жуківському родовищах проведена попередня розвідка, а на Велико-Кам’янському – пошуково-оціночні роботи. Запаси їх затверджені Науково-технічною радою ДГП "Західукргеологія" в кількості 18,4 млн. т. В кінці 1980-х – на початку 90-х років в області відкриті Любовецьке і Коломийське родовища із запасами і прогнозними ресурсами 15 млн. т та 7 млн. т сірки відповідно. Тут проведені тільки пошукові роботи. Загальні запаси сірки в області складають 32 % запасів Прикарпатського сірконосного басейну. На базі Загайпільського родовища в 1978 – 1981 роках працювала дослідна установка підземної виплавки сірки. За декілька років видобуто понад 5 тис. цієї мінеральної сировини, доказана принципова можливість видобутку сірки з руд з малою проникністю. Проте низька культура виробництва, відхилення від проекту, організаційні прорахунки привели до припинення робіт і ліквідації досліднопромислової установки через нерентабельність. 95

Зарубіжний досвід показує, що застосування новітніх технологій може зробити рентабельним видобуток сірки на родовищах Прикарпаття. Однак, в сучасних умовах, коли сірка значно дешевше отримується попутно при видобутку природного газу, перспективи освоєння родовищ сірки в області малоймовірні і роботи на них у ближчі роки не плануються. Сировина для виробництва будівельних матеріалів В області розвідано три родовища сировини для виробництва цементу, на базі яких працює Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат. Із 1964 року експлуатуються два родовища: Межигірсько-Дубівецьке (мергелі) і Дубівецьке (вапняки). Видобуток цементної сировини у 2007 році становив 0,775 млн. т. У зв'язку з тим, що значна частина залишкових запасів цих двох родовищ знаходиться під орними землями, які не можуть бути виділені під розробку, у 1982-1988 рр. розвідано Межигірсько-Маринопільське родовище із значними запасами цементної сировини (вапняків – 119278 тис. т, мергелів – 73424 тис. т). Родовище не експлуатується і є резервом для існуючого виробництва, а також може бути сировинною базою для нових потужностей по виробництву цементу. Забезпеченість запасами навіть при значному збільшенні об'ємів видобутку перевищує 100 років. Резервну сировинну базу для нарощування виробництва (МежигірськоМаринопільське родовище мергелів, яке не розробляється, із запасами в 192 млн.тонн) має єдиний виробник цементу в області – ВАТ “Івано-Франківськцемент”. Високоліквідна сировина – гіпс для виробництва цементу і будівельного гіпсу – імпортувалась ВАТ “Івано-Франківськцемент” з сусідньої Молдови. Щорічні об’єми складали близько 60 тис.тонн на суму 1,5 млн.грн. З метою забезпечення області власною сировиною проведені геолого-оціночні роботи на Межигірському родовищі гіпсів, яке розташоване неподалік від діючого гірничого цеху підприємства. За попередніми підрахунками, запаси гіпсу оцінюються в 2 млн.тонн. З відкриттям родовища область буде повністю забезпечена гіпсом для виробництва цементу, будівельним і медичним гіпсами, гіпсовою крихтою. Вартість однієї тони видобутого гіпсу буде в десять разів меншою від імпортованого, а економічний ефект від введення в дію родовища оцінюється приблизно в 50 млн.грн. В області налічується 94 родовища цегельно-черепичної сировини, із них на державному балансі – 72 родовища (із яких експлуатується лише 20). Крім того, ведеться видобуток сировини з 9 родовищ, на яких розвідка не проводилась і запаси не оцінювались. Загальний видобуток сировини у 2007 році становив 829 тис. м3 (для порівняння: у 1988р. –1102 тис. м3). Область має значні запаси керамзитової сировини (3 родовища), проте в останні роки виробництво цього ефективного наповнювача бетону припинено. Найбільші родовища будівельного каменю розташовані в Карпатах, у верхів'ях р.Бистриці–Надвірнянської. Тут розробляються 3 родовища, які дають більше 80% всього видобутку бутового каменю. Проте за останні роки і тут різко зменшились обсяги виробництва. Всього в 2007 році видобуто 105 тис. м3 будівельного каменю (у 1988 р. – 948 тис. м 3). 96

В межах області є 10 родовищ піщано–гравійної суміші (ПГС) з розвіданими запасами, що знаходяться на державному балансі. Із них експлуатується лише 2 родовища. Всього у 2007 році видобуто 99 тис. м3 піщано–гравійної суміші. суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві води з міне-ралізацією 0,2-0,8 г/дм3. І лише на Городенківському родовищі підземні прісні води мають гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-натрієвий склад при загальній мінералізації 0,5-0,7 г/дм3. В Тлумацькому, Городенківському та Снятинському районах підземні води, що використовуються для господарсько-питного споживання, характеризуються підвищеною твердістю (9,7-15,0 мг-екв/дм3 при нормі 7 мг-екв/дм3). Мінеральні води поширені по всій території області. За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод: – води без специфічних компонентів і властивостей; – води із сульфідні (сірководневі води); – води бромні, йодні та йод-бромні; – залізисті води; – слабомінералізовані води з підвищеним вмістом органічних речовин; – вуглекислі води. 1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах. Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу – 186 м3/добу; українського типу – 6985 м3/добу; казанського типу – 397 м3/добу; кашинського типу – 293 м3/добу; угличського типу – 26 м3/добу; каспійського типу – 242 м3/добу; хіловського типу – 10 м3/добу, миргородського типу – 606 м3/добу, мінського типу – 67 м3/добу. 2. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями: а) мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. В результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу «Нафтуся». Із них активно використовуються лише вода “Мізунська”, родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та "Гута" в с. Гута Богородчанського району. Прогнозні ресурси мінеральних вод типу "Нафтуся" складають 3540 м3/добу; б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області,в межах Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Казбегі". Запаси мінеральних вуглекислих вод по п’яти проявах оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2; в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці 97

запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу; г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в кількості 120,0 м 3/добу по категорії С2; д) мінеральні содові води виявлені в Верховинському Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2; е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов’язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ в передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання. (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду – в межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10мг/дм3 для йоду , глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовувтися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні. 3. Хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2. В Калуському районі в с.Яворівка відкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм3 і вмістом Br – 319,6 мг/дм3 і J – 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок дебіт свердловини склав 690 м3/добу. .

Приватний підприємець

"Підгір'янка"

Вода (природно – столова)

ВУВКГ смт. Богородчани, вул.Петраша, 6а

Тисменичанське

Підземні води прісні

Завод мінеральних вод ”Буркут” смт. Верховина вул. Жаб’ївська, 1

Верховинська

Вода (лікувально – столова)

Примітка

Кор исна копалина

Рішення про зупиення, №, дата

Назва родовища, площі, якими користується надрокористувач

Терм. дії сспец.дозволу (років)

Надрокористувач (власник спеціального дозволу) та його адреса

Спец. дозвіл : номер, дата видачі

№ з/п

КАТАЛОГ державного обліку використання підземних вод Івано – Франківської області

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОН Не працює Матеріали оформлені* Матеріали оформлені*

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОН 3

Не працює

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОН 4

КП “Житловик”, м.Бурштин, вул.Стуса, 2,

ВУВКГ “Галичводоканал”, м.Галич вул.Вівчаренка,21

“Корчева” “Коростовичі” Шевченківське

Підземні води прісні Підземні води прісні

2651 15.12.04 2704 29.12.04

3 3 Вид. припис, матеріали оформлюют.

Підземні води прісні

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН 7

Городенківське ДВУВКГ, вул.Шевченка,1

ТзОВ “Соломон”, м.Городенка, вул.Сембратовича, 2

Підземні води прісні Ділянка Семаківського Підземні води родовища прісні Городенківське

3908 21.06.06 2520 09.08.04

15 5

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОН ТзОВ “Мізунь”, с.Новий.Мізунь

Ділянка НовоМізуньського родовища (св.№№ 1, 2,3,4,5,8) “Мізуньська”,

Вода (лікувальностолова)

ТзОВ “Украквасервіс”, смт.Войнилів, вул.Шевченка, 93

Середнянське

Вода (природно –столова

2500 20.07.04

КАЛУСЬКИЙ РАЙОН 10

2315 24.07.03

Не працює

КОЛОМИЙСЬКИЙ РАЙОН

ВАТ ”Криничка” с.Королівка, вул.Заводська,3

"Королівська "

ТзОВ “Меридіан-1” с.Слобода, вул.Шевченка, 1

"Слобода "

ТзОВ “Тирлич”, с.Шешори

“Пістиньська джерельна” Джерело №6,

Приватний підприємець, с.Рожнів, вул.Демка, 160

“Підгірська”

Приватний підприємець, с.Люча

Лючанське

Вода (природностолова) Вода (природностолова)

2703 29.12.04

2484 15.12.03

Матеріали на продовж. оформлені

1819 30.11.01

Матеріали оформлені*

КОСІВСЬКИЙ РАЙОН Вода (природностолова) Вода (природностолова Вода (природностолова)

№ 25 25.10.01

Не працює Не працює Матеріали оформл.

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОН 16

СП “Галпласт”, м.Рогатин, вул. Д.Галицького,21

ПП “Геотехнології”, м.Рогатин вул.Галицька, 40

ТзОВ “Роксолана” с.Путятинці (офіс в м.Івано-Франківську, вул. Воїнів Інтернаціоналістів

ТзОВ “Альянс-І” с.Воронів

ТзОВ “Галнадра” м.Рогатин, вул. Д.Галицького,21

ТзОВ "Альфа", м.Рогатин, вул.Кудрика,8

Корпорація “Галпродукт,м.Рога-тин, вул.Галицька,92”, завод мінвод “Темп”, с.Кліщівна

Вода (лікувальностолова) "Перлина заходу", Вода (природнос.Воронів столова Вода (природно"Роксолана", с.Путятинці столова "Рогатинська", с.Лучинці

“Перлина Карпат”

Вода (природностолова

Бабухівська ділянка Вода (природно(св.№ 729) столова "Рогатинська джерельна" Кліщівнянське (дж.№ 41) Вода (природно“Діброва лісова” столова (“Кришталь”) с.Кліщівна Джерело № 42 Вода (природно“Кришталева опільська”, столова с.Кліщівна

3087 11.08.03

586 29.07.96

ліцензія є Термін дії закінчився (2448 30.10.03 на 3 р)

2537 25.10.04

3982 01.08.2006

Ліцензія є (оплата)

Матеріали розглянуті в Мінприроди і прийнято позит.рішення

100

ДП “Санаторій Черче”, с.Черче

ДП “Рогатинводоканал”, м.Рогатин, вул Галицька, 102

Вода лікувальна

Термін дії закінчився (№2515 17.08.01.)

Підземні прісні води

3549 09.12.04

Рогатинське (Пуківська Підземні прісні діл.) води

3550 09.12.04

Черченське

Рогатинське (Рогатинська діл.)

Матеріали оформлені *

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОН ВАТ “Підгір’я” смт.Перегінське

"Перегінська"

Вода (лікувальностолова)

3626 29.12.04

ДП “Залучанський спиртзавод” с.Долішнє Залуччя

Залучанське

Підземні прісні води

2706 29.12.04

с.Русів

Підземні прісні води

26 СНЯТИНСЬКИЙ 27

РАЙОН

Снятинський міськводоканал, м.Снятин вул. Шевченка, 4

Матеріали на експлуат. Оформлені Матер. Оформлені

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОН

ТзОВ “Геліос” с.Ст.Лисець

Старо-Лисецьке “Левада+”

Старолисецьке

ТзОВ “Аріон” м.Івано-Франківськ, вул.Молодіжна, 52/1а Драгомирчанське

31 ВАТ “Івано-Франківськцемент”, с.Ямниця

Ямницьке

Матеріали оформлені Проведена розвідка. Запаси на затв. в ДКЗ Матеріали оформлені Проведена розвідка. Запаси на затв. в ДКЗ Проведена розвідка, Матеріали оформлені*

Термін дії Прісні підземні закінчився (2178 води 17.12.02 на 3 роки) Термін дії Вода лікувальна закінчився (2414 26.08.03 на3р) Термін дії Прісні підземні закінчився (2410 води 26.08.03 на 3р) Підземні прісні води

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОН

ВТК “Агріка”, смт. Обертин, вул.Довбуша,2

Левада

Лік-столова вода

1984 03.06.02

Не працює Матеріали на продовж.

101

Тлумацькие ВУВКГ “Міськводоканал”, с.Гончарівка

Нижнівське

Підземні прісні води

м.БОЛЕХІВ 35

Болехівське “Карпатська Підземні прісні живиця” води

Приватний підприємець Гошовський М., м.Болехів

Не експл. Матеріали оформлені *

м.КАЛУШ 36

ЗАТ “Лукор”

Лімницьке 3

Запаси на затв. в ДКЗ Матер. на експл. Оформлені

Підземні води прісні

Матеріали Оформлені

Підземні прісні води

Матеріали оформлені*

Підземні прісні води

Матеріали оформлені*

Добровлянське

37 38

Підземні води прісні

Комунальне підприємство “Водотеплосервіс”, м.Калуш вул.Окружна, 8

Хотіньське Парк

39 м.КОЛОМИЯ 40

Дистанція водопостачання ст.Коломия (Львівська залізниця)

Воскресінцівське м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

Дистанція водопостачання ст.Івано-Франківськ (Львівська залізниця

Івано-Франківське

102

7.2 Стан геологічного середовища 2 Область займає площу 13,9 тис.км . Територія поділяється на 14 адміністративних районів: Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківский, Долинський, Тисменецький, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рогатинський. Рожнятівський, Снятинський, Тлумацький. У геоморфологічному відношенні Івано-Франківська область розташована в межах Волино-Подільської височини, Передкарпатської рівнини і Карпатських гір. Волино-Подільська височина, яка займає північно-східну частину області, представляє собою рівнину, розрізану річковими долинами, ярами, балками. Відносне перевищення вододілів над річними долинами 100-120м. Центральна частина області розташована у Передкарпатській рівнині. Територія припіднята, розчленована долинами правих припливів р. Дністер. Вододільний простір межує з широкими низинами, для яких характерні форми рельєфу - алювіальні тераси і акумулятивні річкові долини. У місцях зближення річкових долин утворилися акумулятивно-ерозійні котловини: Івано-Франківська, Калуська і Делятинська. Між ними вододільні поверхні вирівнювання перевищують долини на 120-140м. Карпатські гори займають південно-західну частину області. Це ланцюг гір, найбільші з яких Скибові Карпати, Горгани, Чорні та Чивчинські гори з вершинами – Чорна Гора - 2020м, Лопушна – 1836м, Добушанка - 1754м та ін. Границя між Карпатами і Передкарпатською рівниною проходить по лінії – Болехів – Долина – Надвірна – Делятин - Косів. Гідромережа області належить до Дністерського та Прутського басейнів. Праві припливи р. Дністер (Свіча, Сивка, Ломниця, Бистриця Надвірнянська та Солотвинська) беруть початок з джерел Карпат, ліві (Свірж, Гнила та Золота Липа ) - з Волино-Подільської височини. Головні припливи р. Прут - Білий та Чорний Черемош - з Карпат. Для Карпатських річок характерні постійні повені у всі пори року. Весною і на початку літа, у період зливних дощів, рівень води підвищується на 2-3м. Вода заливає тераси, зриває мости, руйнує дороги. Річки виносять на рівнину величезну кількість уламкового матеріалу. Восени рівень води в річках різко спадає, невеликі потічки пересихають. На річках створюються водосховища, ставки, озера. Найбільше водосховище створене на р. Гнила Липа біля м. Бурштин, яке використовується Бурштинською електростанцією. Яружно-зсувні процеси в області найбільш розвинуті в місцях розповсюдження рихлих глинистих відкладів на схилах терас на правому березі р. Прут нижче м. Коломия і на схилах гір в Косівському районі. 7.2.1 Гірничовидобувні регіони Геологічна будова території визначається її положенням в межах південнозахідного краю Східно-Європейської платформи (Волино-Подільська плита) і Карпатської Складчастої області (Передкарпатський прогин та Складчасті Карпати ). До Волино-Подільської плити відноситься північно-східна частина території області (межиріччя Дністра і Прута і далі на північний захід).

Передкарпатський прогин підрозділяється на Зовнішню і Внутрішню зони і разом зі Складчатими Карпатами займають решту території області. Для кожної з цих структур характерний свій комплекс корисних копалин. Завдяки проведеним геологорозвідувальним роботам в області виявлені родовища і перспективні площі для виявлення родовищ нафти та газу, калійної та кам‘яної солі, самородної сірки, озокериту, горючих сланців, фосфоритів і сировини для виготовлення будівельних матеріалів. На базі розвіданих родовищ в області працюють підприємства по видобутку і переробці нафти та газу, розташовані в Долині, Биткові, Надвірній, Богородчанах. Підприємства по видобутку і переробці калійних солей розташовані в м. Калуш. Значний розвиток в області мають підприємства промисловості будівельних матеріалів, які базуються на родовищах вапняків, мергелю, гіпсу, глин і суглинків, піску і піщано-гравійної суміші, пісковиків. 7.2.2. Екзогенні та ендогенні геологічні процеси Івано-Франківська область вирізняється серед інших областей України високою динамікою розвитку приповерхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовнішнім впливом природних (екзогенних) та антропогенних чинників. Неотектонічні рухи земної кори в межах області на сучасному етапі геологічного розвитку характеризуються висхідним напрямом з середньорічною швидкістю 1-1,5 мм/рік, що по геологічних мірках є доволі високим показником. Згідно схеми сейсмічного районування Івано-Франківська область входить в межі 4-5-бальної зони. Основним фактором прояву сейсмічності в області є наявність особливо активного осередку глибокофокусних землетрусів в межах масиву Вранча (Румунія), коливання від яких відчуваються на території ІваноФранківщини. Окрім того, в 1974-1976 роках шість відчутних землетрусів інтенсивністю 3-6 балів з неглибоким заляганням їх фокусів сталися в районі Долинських нафтопромислів. Оскільки за історичними даними землетруси в цьому районі не відмічались, можна зробити припущення, що вони пов'язані з нафтовидобуванням. На територіі області широкий розвиток мають наступні небезпечні геодинамічні процеси – зсуви, природний та техногенний карст, селі, водна ерозія, площинний змив та ін. Посилення проявів екзогенних геологічних процесів на протязі останніх років підвищило рівень екологічного ризику території, привело до руйнування житлових і промислових об'єктів, доріг, мостів та ліній електропередач. Зсувні процеси особливо широко розвинуті в передгірських і гірських районах (Снятинський, Верховинський, Косівський, Коломийський, Надвірнянський, Богородчанський, Калуський та Рожнятівський), де мають широке розповсюдження глинисті і піщано-глинисті відклади молас та карпатського фліша. По ураженності зсувними процесами різко вирізняються наступні ділянки: – басейн р. Річка в межах с.с. Буковець, Краснопілля, Замагора, Чорна Річка, Перехресне (Верховинський район), де зсувними процесами охоплено 40-60 % території. Катастрофічна активізація зсуву відбулась в с. Буковець 24 листопада 104

2002 року. Зсув охопив ділянку шириною 180-250м і довжиною 750м на глибину від 1-2 м до 6-10 м і мав загальну масу близько 1 млн.м3. Зсувом було пошкоджено 11 будинків; – в Коломийському районі на правобережжі р. Прут біля сіл. Нижній та Верхній Вербіж, Грушів, Тростянка, Воскресинці, і, особливо, Княждвір, де активізація зсувних процесів створює загрозу ботанічному заказнику загальнодержавного значення "Княждвір" – одному з найбільших в Україні місцезростань тису ягідного, виду, внесеного до Червоної книги; – в Косівському районі особливої уваги заслуговує басейн р. Безулька біля с.Снідавка, де в її верхів'ях спостерігається активізація зсувів. – активізація зсувів спостерігається в межах Прут-Черемошського межиріччя, де Покутське передгірське скульптурне підняття розчленоване долинами рр. Рибниця, Лючка та Пістинька, на схилах яких сформувались великі за площею зсувонебезпечні осередки; - в верхів'ях басейну Прутець Чемегівський (Надвірнянський район). Враховуючи кризові умови, що склались в багатьох районах області у зв'язку з активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природоохоронні заходи по попередженню зсувів та організувати вивчення динаміки цих небезпечних екзогенних геологічних процесів, особливо в районах їх активізації Гірська частина області майже повністю входить в зону активного розвитку селевих процесів. Особливо селенебезпечні високогірні і середньогірні ділянки Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського Рожнятівського та Долинського районів. Найбільш широко селеві процеси поширені на лівобережжі р. Чорний Черемош в басейнах потоків Погорілець, Дземброня, Бистрець та р. Пробійна (Верховинський район), у верхів'ях річок Рибниця, Пістинька (Косівський район) та в басейні р. Прут, особливо на території, підпорядкованій Яремчанській міській раді. Активізація селевих явищ на протязі останніх 10 років відмічається по лівих притоках р. Прут (рр. Жонка, Явірник, Женець), де селеві потоки руйнували дороги, мости, а селевими виносами неодноразово заносилось полотно залізниці Коломия-Рахів. В 1997-2000 роках спостерігались інтенсивні селеві потоки в басейні р. Прутець Чемегівський (потоки Рокитний, Левущик, Каратулець, Цапулець, Шекелювка, Хичка та Копчин). Зоною інтенсивного природного карсту являється широка смуга середнього Придністров'я в межах Галицького, Тисменицького, Тлумацького, Городенківського та Снятинського районів. Карст пов'язаний з розмивом і розчиненням сульфатних та карбонатних порід неогену. Розвиток відкритого та напівзакритого карсту веде до утворення характерних форм рельєфу у вигляді провалів та осідання земної поверхні у вигляді "лійок" діаметром від 3-5 м до 4060 м у поперечнику. Це призводить до суттєвого зменшення придатної для обробітку площі найбільш родючих в області грунтів. Найбільша активізація карстових процесів зафіксована поблизу сіл Тишківці, Вікно, Чортовець, Олієво-Королівка Городенківського району та Озеряни, Жабокруки, Хотимир і Воронів Тлумацького району, де легкорозчинні гіпсові 105

відклади неогену виходять на денну поверхню. Інтенсивність активізації карсту оцінюється в 1-2 % на рік, що виражається в утворенні нових та рості вже існуючих карстових форм рельєфу. Техногенний карст спостерігається в межах промислово-міської агломерації м.Калуша, розвиток якого спричинений розробкою покладів калійної солі. На протязі 1985-1995 рр. в межах відроблених шахтних полів відмічалось інтенсивне утворення поверхневих карстових форм (провальні воронки, осідання земної поверхні), що спричинило до утворення озер на опущених ділянках в північній частині м. Калуша (Північне сильвінітове рудне поле) та в с. Хотінь (Хотіньське рудне поле). Осідання земної поверхні в м. Калуші призвело до руйнування житлових будинків, доріг, інженерних комунікацій в районі вулиць Вітовського, Глібова та ін. і завдало значних матеріальних збитків. В грудні 2001 р. велика провальна воронка діаметром до 25 м і глибиною 15-20 м утворилась в зоні Центрального каїнітового поля, на відселеній території. Великої шкоди довкіллю завдають процеси водної ерозії, що ведуть до розмиву берегів річок. Вказані процеси найбільш інтенсивно проявляються в передгірській частині області на рр. Бистриця-Солотвинська, БистрицяНадвірнянська, Лімниця, Свіча, Прут, Чорний Черемош та їх притоках. Загальна довжина зруйнованих боковою ерозією берегів по області складає близько 100 км. Найбільш інтенсивно процеси водної ерозії проявлені в Богородчанському, Долинському та Надвірнянському районах. 7.3 Геологічний контроль за вивченням надр Для поліпшення використання і охорони надр необхідно: - вирішити проблему утилізаціїї розсолів, що утворюються при розробці Калуш-Голиньського родовища калійних солей, та прискорити роботи по рекультивації відвалів Домбровського кар'єру і хвостосховищ , які є активними забруднювачами довкілля (ДП “Калійний завод ВАТ “Оріана”); - створити в межах Калуської промислово-міської агломерації постійно діючий полігон по моніторингу навколишнього природного середовища; - здійснити природоохоронні заходи на старих нафтопромислах (Кубаш, Майдан, Надєжда, Ріпне) і прилеглих до них територіях в Богородчанському і Рожнятівському районах з метою ліквідації забруднення довкілля самовиливами нафти, мінералізованих вод і викидів газу із закинутих свердловин; - нафтогазовидобувним підприємствам провести паспортизацію свердловин, що закінчили свою роботу (закриті), та ліквідувати іх; - провести гідроізоляцію амбарів і робочих майданчиків на свердловинах, що знаходяться в бурінні, щоб запобігти забрудненню грунтів, підземних та поверхневих вод буровими розчинами, стічними водами та хімреагентами; - провести рекультивацію кар'єрів на родовищах будівельних матеріалів, експлуатація яких завершилась. Стан мінерально-сировинних ресурсів області свідчить про те, що значна частина родовищ в даний час не експлуатується і не буде розроблятись в найближчі роки. З метою усунення можливих ускладнень в майбутньому необхідно заборонити будівництво на територіях із заляганням корисних копалин 106

загальнодержавного значення та великих розвіданих родовищ місцевого значення. При складанні земельного кадастру дати відповідну оцінку цих земель. Нанести на топографічні карти (1:10000 – 1:50000) межі всіх родовищ з розвіданими запасами для використання цієї інформації при погодженні будівництва промислових об'єктів, забудови населених пунктів, а також при приватизації та оцінці земель. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2007 року відповідно до Постанови Кабінету Міністів України від 14 березня 2007 р. N 480 Держуправлінням погоджено та видано по 36 родовищах екологічні картки на одержання спеціального дозволу (ліцензії) на прао користування ділянкою надр. 8. ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів. В області накопичено 51,92 млн. млн.т відходів (1,6% накопичених в Україні відходів), у т.ч.: 1-й клас небезпеки - 11 тис. т (гексахлорбензол, ТзОВ "Оріана-Галев") захоронено на спеціалізованому полігоні; 2-й клас небезпеки - 1 тис.т (відпрацьовані неорганічні кислоти ЗАТ “Лукор”, непридатні пестициди - 186 т); 3-й клас небезпеки - 37,9 тис. т (нафтошлами НГВУ "Долинанафтогаз"5 тис. т; палив солей ТОВ фірма "Барва" - 5 тис. т; гальваношлами 1608 т, у т.ч. ВАТ "Коломиясільмаш" - 1091 т, ВАТ "пресмаш" - 170 т); 4-й клас небезпеки – 50,7 млн.т. (зола, шлак, галіти, мул, ТПВ). Щороку утворюється: відходів 2-3 класів небезпеки - 15,5 тис.т, малонебезпечних (золи, шлаку) – 700 тис.т., твердих побутових відходів - 120 тис.т, тирси – 40 тис.м3, з яких захоронюється 600 тис.т. Таблиця 8.1.1. Динаміка утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки по ІваноФранківській області Утворення відходів І-ІІІ класів, тис. т

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

17,8

20,5

12,35

12,5

25 20 15 Утворення відходів І-ІІІ класів, тис. т

10 5 0

2004 2005 2006 2007 рік рік рік рік

107

Таблиця 8.1.2. Динаміка утворення відходів в розрахунку на 1 жителя та 1 км Івано-Франківської області 2

Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 км², т Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 особу, кг

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

1,258

1,475

0,8

0,9

13,47

15,8

8,9

9,1

8.2 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Поводження з відходами - одна з найважливіших екологічних проблем області, при цьому найбільш небезпечними є Калуський та Галицький райони. Промислові відходи зосереджені у 59 накопичувачах, які займають загальну площу 500 га. Дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів у 2007 р. отримало 171 підприємство, у т.ч. всі найбільші та 70 деревообробних. Тверді побутові відходи захоронюються на 26 полігонах ТПВ загальною площею 109,45 га Загальними на території Івано-Франківської області порушеннями при експлуатації полігонів ТПВ є: 1. Безсистемне складування – відходи не розрівнюються, не ущільнюються, грунтом не пересипаються. Основною причиною є відсутність спецтехніки (бульдозерів) на всіх полігонах ТПВ (крім м.Івано-Франківська, м. Калуша, м.Коломиї, м.Надвірної, м.Болехова). 2. Відсутність огорожі навколо полігонів ТПВ (крім м.Калуша), внаслідок чого засмічуються прилеглі території. 3. На полігонах ТПВ захоронюються ресурсно цінні відходи (полімерні відходи, ганчір”я, склобій), для яких існують технології утилізації. Вторсировина складає 60-90% відходів, які захоронюються на полігонах. Основні проблеми поводження з промисловими відходами мають місце у ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” та на Бурштинській ТЕС, на яких накопичено 98% промислових відходів області: На території ДП "Калійний завод" ВАТ „Оріана” розташовані відпрацьовані рудники, Домбровський кар’єр, 2 відвали засолених грунтів, 2 хвостосховища та шламонакопичувач, які негативно впливають на природне середовище та викликають небезпечні процеси, а саме: просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карсту, зсувів, забруднення земель, поверхневих та підземних вод. В Домбровському кар'єрі накопичено близько 7 млн. м3 висококонцентрованих розсолів із загальною мінералізацією 350 г/л і їх кількість кожний рік збільшується на 1,0-1,2 млн. м3. Поруч (на відстані 60 м) протікає р.Сівка, води з якої стягуються депресією кар'єру. Реальною є загроза затоплення кар'єру, яка може статися за дуже короткий проміжок часу. Внаслідок цього розсоли попадуть у підземний водоносний горизонт та в р.Сівку, яка є притокою р. Дністер. Забруднення високомінералізованими розсолами р.Дністер призведе до виникнення екологічної катастрофи не тільки загальнодержавного, а й міжнародного значення, оскільки ця ріка є джерелом водопостачання для багатьох міст України та Молдови. 108

Навколо солевідвалів, в яких заскладовано 18,7 млн.м3 соляних порід, відбувається засолення підземних вод. Ареал засолення досягає 140 га і продовжує зростати. Мінералізація вод в ареалі досягає 27,1 г/л. Відходи від переробки калійної руди заскладовані у два хвостосховища, де накопичено 23 млн. м3 мулу та понад 2 млн. м3 розсолів. Дамби хвостосховищ є нестійкими і крізь них відбувається фільтрація розсолів. У підземних водах та поверхневих водотоках мінералізація води досягає 40,0-60,4 г/л. Хвостосховище №2 знаходиться в аварійному стані, що може спричинити руйнацію дамби і прорив розсолів, які попадуть у р. Дністер. За результатами попередніх досліджень в 2007 році визначений ареал соляного забруднення водоносного горизонту в районі хвостосховищ №№1, 2 відвалів №№ 1, 4 Домбровського кар'еру та рудника "Калуш", загальна площа ареалу засолення на даний час складає близько 900 га. В результаті спостережень ареал соляного забруднення досяг траси Долина-Івано-Франківськ i рухається в напрямку місцевого водозабору питної води м. Калуша в районі с. Добровляни та с. Хотинь. Особлива небезпека полягає в тому, що на території шахтних полів відпрацьованих рудників розташовано близько 100 промислових об’єктів та 1145 житлових будинків в межах м.Калуш, сіл. Хотинь, Кропивник, Сівка-Калуська, в яких проживає понад 5000 чоловік, тому згідно протокольного рішення засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол №8 від 05.09.07) ситуація, яка виникла в зоні діяльності ДП „Калійний завод”, класифікуються як надзвичайна ситуація регіонального рівня. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища рішенням обласної ради від 28.03.2008р. № 520/20/2008 виділено 300,0 тис.грн. для проведення моніторингових досліджень за станом водоносного горизонту та спостережень над шахтними полями Калуш-Голинського родовища калійних солей. Документи на виділення коштів у сумі 1500,0 тис.грн. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для проведення комплексного екологічного обстеження території впливу діяльності ДП 'Калійний завод" ВАТ "Оріана" Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області направлено до Мінприроди України листом від 15.02.08р№ 05-18/147. Утворення золошлакових відходів за 2007 рік становило на Бурштинській ТЕС 1007154 т., в тому числі: золи – 805467 т., шлаку – 201687 т. Підприємствам будіндустрії відвантажено 115794 т. золошлакових відходів, в т.ч. золи – 57896 т (із них сухої золи – 18000 т), шлаку – 57898 т. На власні потреби і нарощування дамб діючого золовідвалу №3 використано 90258 т. золошлакових відходів, в тому числі на виробництво шлакового гравію використано 20478,2 т. шлаку. Складування золових відходів здійснюється на діючому золовідвалі №3 площею 91 га, який розміщений в районі сіл Поплавники, Демешківці, Слобідка. Вільний об"єм золовідвалу з урахуванням нарощування дамб восьмого ярусу складає близько 3,5 млн.т, що забезпечить роботу електростанції тільки на три роки. На вимогу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківькій області розроблений проект нарощування дамб діючого золовідвалу з метою збільшення його потужності. Проектні роботи на 109

стадії завершення. Не вирішується питання виділення землі для будівництва нового золовідвалу №4. Складування шлаку здійснюється на шлаковідвалі №3, розташованому поряд із заводом шлакового гравію. Шлак практично в повному об"ємі використовується як на власні потреби електростанції (виробництво шлакового гравію, виробництво шлакоблоків, для нарощування дамб золовідвалу №3), так і відвантажується підприємствам будіндустрії. У гірських районах (Косівському, Верховинському, м.Яремча) проблемою є утилізація тирси. Значна кількість тирси, накопиченої за попередні роки, розміщена на території ТОВ „Ворохтянська лісова компанія”, ТОВ “Компанія” Верховина”, СП „Крона”. В області діють понад 500 деревообробних підприємств, за розрахунковими даними в рік утворюється 40 тис.м 3 тирси. З них найбільше у ТзОВ „Ворохтянська лісова компанія” – 1000 м3,, ТзОВ „Верховинська лісова компанія” – 1700 м3, СП „Лаванда” (м. Коломия) – 2 тис.м3, ПМП „Темп” (м. Болехів) – 1200 м3, ТзОВ „Інтер’єр” (с-ще Вигода) – 700 м3. На вимогу та за сприяння Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області у 2007 р. були вжиті наступні заходи у сфері поводження з відходами: - на ВАТ „Івано-Франківськцемент” використовуються суміші тирси та нафтошламів в якості альтернативного палива, що дозволить вирішити питання утилізації накопичуваної раніше тирси та нафтошламів ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття”, НГВУ „Надвірнанафтогаз”, які раніше не використовувались через низький вміст нафтопродуктів; - деревообробними підприємствами заключаються угоди про передачу тирси на утилізацію ВАТ „Івано-Франківськцемент”, ТзОВ „ЛК Інтерплит Надвірна”, СП „Кроно-Осмолода”. У 2007 р. на цих підприємствах утилізовано 4370,00 т тирси. 8.3 Використання відходів, як вторсировини В області діють більше 20 ліцензованих підприємств із заготівлі вторсировини. Держуправлінням ОНПС прикладено багато зусиль на активізацію роботи цих підприємств, а також впровадження роздільного збирання у містах та селах області. На вимогу Держуправління угоди із заготівельними підприємствами заключені у Тисменицькому, Городенківському, Богородчанському, Коломийському районах. На протязі 2007 р. в області заготовлено та передано на утилізацію: макулатури - 6035 т, склобою – 605 т, ганчір’я – 150 т, полімерів, в т. ч. ПЕТ пляшки – 341 т. По відношенню до загальної кількості ресурноцінних компонентів в утворених у твердих побутових відходах це становить: макулатура – 16 %; склобій – 5,6 %; ганчір’я – 0,5 %; полімери – 14 %. Слід відмітити активну роботу підприємств ДК „Укрекокомресурси”, ТзОВ „Вторма” та ТзОВ „Віза–Вторма” (м.ІваноФранківськ), МП „Еколог” (м. Калуш), що вже багато років працюють в цьому напрямку, а також новоутворені підприємства ТзОВ „Прикарпатекосервіс” (м. Івано-Франківськ), ПП Мельник (м.Калуш). ТзОВ „ДОК” та ВАТ „Автоливмаш” виготовляють та пропонують 110

підприємствам преси для тюкування полімерних відходів, ПЕТ-пляшки, макулатури та подрібнювачі ПЕТ-пляшки. Інформацію про технічні характеристики пресів та подрібнювачів, їх вартість надають представники підприємств. Придбання обладнання для комунальних підприємств можливе за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Сьогодні в області склалася сприятлива ситуація щодо можливостей утилізації відходів: - діє велика мережа заготівельних підприємств; - існує попит практично на всі види вторинної сировини, деревинні відходи, зношені шини, відпрацьовані нафтопродукти, нафтошлами; - придбання пресів для тюкування відходів можливе за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів у 2006-2007 рр. видаються промисловим та комунальним підприємствам тільки після представлення ними заходів щодо впровадження роздільного збирання ТПВ. На вимогу Держуправління впроваджено роздільне збирання ТПВ та заключені угоди про передачу вторсировини заготівельним підприємствам ВАТ „Івано-Франківський арматурний завод”, ДКП „Електроавтотранс”, НГВУ „Долинанафтогаз”, Долинським УБР, Богородчанським УМГ, Надвірнянським МУЖКГ, Кутським ККП, Ковалівським ККП, Печеніжинським ККП та ін.

3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Перелік підприємств, які займаються утилізацією та переробкою відходів на території Івано-Франківської області ПП “Гирич” – збирає та переробляє відходи поліетилену (поліетиленові пляшки) і виготовляє з них піщано-полімерну черепицю (м.ІваноФранківськ). ПП “Мотус” - збирає та переробляє відходи поліетилену (поліетиленові пляшки) і виготовляє з них піщано-полімерну черепицю (м.Богородчани). ПП “Екологія” – заготовляє та пресує відходи поліетилену та паперу (м.Калуш). ПП “Оріон” - заготовляє та пресує відходи поліетилену та паперу (м.Косів). Печеніжинське ККП - заготовляє та пресує відходи поліетилену та паперу (смт.Печеніжин). ПП Мельник - заготовляє та пресує відходи поліетилену та паперу (м.Калуш). ПП “Кребус” - заготовляє та пресує відходи поліетилену та паперу (м.Калуш). ТзОВ “Прикарпатекопаливо” – виготовляє тирсобрикети із відходів деревини (м.Верховина). ПП Сарафанов – збирає відходи виробництва “Вінісін” та виготовляє із них поліетиленові кульки (м.Калуш). 111

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. На території області яка займає 2,4 відсотка (13,972 тис.км2) площі України формується 8,6 відсотків загального об’єму вод у ріках України, зосереджено 6,3 % площі земель лісового фонду держави і 9,0 відсотків загального запасу деревини. На території області знаходиться 231 родовище 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги “Нафтусі”, “Моршинської”, “Єсентуки”. В області є багато своєрідних і унікальних природних комплексів з різноманітним рослинним і тваринним світом, ґрунтами, гірськими породами, кліматом, водами та іншими компонентами, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії. Це – збережені унікальні кедрово-смерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу) у природному заповіднику “Горгани”, природний комплекс високогірного ландшафту Карпатського національного природного парку, одне з найбільших тиса ягідного (релікт третичного періоду) у ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Княждвірський”, збережені степові угруповання на “Касовій горі” (біля м.Бурштина), “Чортовій горі” (біля м.Рогатин), в урочищі “Масьок” (Городенківського р-ну). Ширина гірської зони Карпат в межах Івано-Франківської області близько 40 км, довжина досягає 150 км. В межах області проходить Головний Європейський вододіл, з якого спускаються ріки басейну Чорного моря (Дністер, Прут). Висока вологість клімату Івано-Франківщини сприяє розвитку густої річкової мережі, яка становить 0,71-1,5 км/км2 Більша частина рік північно-східної частини належить до басейну Дністра (Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська). В південно-східній частині протікають річки Прут і Черемош, які впадають в Дунай. Ріки мають гірський і напівгірський характер. Кількість рік і потоків становить понад 8 тисяч. Паводки спостерігаються не тільки в період весняного сніготанення, але і в літній час за рахунок злив. Особливо загрозливі паводки спостерігаються в передкарпатській частині Дністра. Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогеннотехногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів. На території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4 відсотки території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу. Функціонують 134 очисні споруди, 30 великих полігонів складування твердих побутових відходів; хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ “Оріана”, золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін. Ці об’єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища. 112

До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію належать: 1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей виробництва і споживання та розвитку територій. 2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу, системи інтегрального управління природними ресурсами, недотримання екологічно обґрунтуваних норм використання ресурсів. 3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем, порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів на водозборах рік. 4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислововиробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунальнопобутових стічних вод. 5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування: системність – безперервність – невиснажливе використання – відтворення – збереження – охорона. 6. Забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та імовірності затоплення території. 7. Не впроваджується система управління навколишнім природним сетредовищем згідно стандарту ISO-1400 (ДСТУ-14000-97). 8. Розорювання земель на ерозійно небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів. 9. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень. 10. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків. На території області сформувались 4 природно-територіальні комплекси з різним ступенем антропогенізації:  промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський) – сильно урбанізовані, екологічно небезпечні території;  промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський) – урбанізовані із значним впливом на довкілля;  аграрно - промислові (Рогатинсько-Галицький, Тлумацько-Снятинський) – екологічні проблеми пов’язані з деградацією земель (ерозія, зменшення родючості ґрунтів);  лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський). До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ “Оріана”, ЗАТ “Лукор”), Надвірнянського (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”) Тисменицького (ВАТ “Івано-Франківськцемент”, хутрофірма “Тисмениця”) та Долинського (ВАТ 113

“Шкіряник”, ТзОВ “Уніплит”) районів. Ефективна регіональна екологічна політика вимагає спільних зусиль органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, природо- і правоохоронних органів, громадськості. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки. Таблиця 9.2.1.Обєкти підвищеної екологічної безпеки Івано-Франківської області № п\п 1 1

Назва об’єкту 2 Бурштинська теплоелектростанція ВАТ «Західенерго»(ІІ категорія)

Вид економічної діяльності 3 Виробництво електроенергії

Відомча належність 4 Державна

Дочірнє підприємство «Калійний завод» ВАТ «Оріана»

Видобуток калійних солей та виробництво калійних добрив

Державна

ТзОВ «Оріана-Галев» м.Калуш

Зберігання токсичних відходів І-го класу небезпечності

Приватна

Переробка нафти

Приватна

Видобуток нафти, газу і конденсату Видобуток нафти, газу і конденсату Переробка нафти

Приватна

Акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття» Нафтогазовидобувне управління «Надвірнанафтогаз» ВАТ «Укрнафта» Нафтогазовидобувне управління «Долинанафтогаз» ВАТ «Укрнафта» ЗАТ «Карпатнафтохім»

ВАТ фірма «Барва»

Виробництво барвників

Приватна

ВАТ «Івано-Франківськцемент»

Виробництво цементу

Приватна

ТзОВ «Уніплит»

Приватна

ТзОВ «Кроно-Україна» смт. Брошнів-Осада Рожнятівського району

Виробництво деревоволокнистих плит Виробництво деревостружкових плит

ТзОВ «ЛК Інтерплит-Надвірна»

Виробництво деревостружкових плит

Приватна

ТзОВ «Даноша» с. Копанки Калуського району

Відгодівля свиней та переробка м’яса

Приватна

Птахофабрика «Сняти-Нова»

Виробництво м’яса птиці та яєць

Приватна

КП «Івано-Франківськводоекотехпром»

Комунальна

Птахофабрика «Авангард» м. Рогатин

Водопостачання населення та водовідведення Виробництво м’яса птиці та яєць

5 6

Приватна Приватна

Приватна

Примітка 5 Забруднення атмосферного повітря Забруднення поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря Забруднення поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря Забруднення поверхневих вод Забруднення поверхневих вод Забруднення поверхневих вод Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення поверхневих вод Забруднення атмосферного повітря Забруднення атмосферного повітря Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення атмосферного повітря Забруднення поверхневих вод Забруднення атмосферного повітря

9.3. Радіоекологічна безпека. В області відсутні об’єкти атомної енергетики,а також підприємства по видобуванню та переробці уранової руди. 114

Використання джерел іонізуючого випромінювання здійснюють рентгенографічні лабораторії контролю якості зварних швів, промислові підприємства (рівнеміри, густиноміри), заклади освіти, медичні заклади. У випадку закінчення терміну експлуатації ДІВ передаються на захоронення до мережі спецкомбінатів „Родон”. Джерела іонізуючого випромінювання, у т.ч. рентгенівські установки, використовують 93 медичних заклади. Таблиця 9.3.1. Перелік суб’єктів господарювання Івано-Франківської області, які володіють джерелами іонізуючого випромінювання № п/п

1 1.

Найменування підприємства, організації, адреса, відповідальний, телефон

2 Карпатське управління геофізичних робіт, м.Івано-Франківськ

Івано-Франківська експедиція з геофізич-них досліджень в свердловинах, м.Івано-Франківськ, вул.Укр.Декабристів, 54

ЗАТ "Західпроммонтаж", м.Івано-Франківськ

Прикарпатський унівеситет м.Івано-Франківськ, вул.Шевченка, 57

АТ "Ів.-Франківськгаз", м.Івано-Франківськ, вул.Ленкавського, 20 Івано-Франківський центр стандартизації, метрології та сертифікації м.Івано-Франківськ

Облік приладів тип

шт.

3 РКПрадіоактивні каротажні прилади

4 5

Вид, тип джерела

К-сть дже-рел

6 2

Імпульсний рентгенаппарат "Арина-02" ДРОН-2 ДРОН-3 ДРС-2 РСМ-20 КРМ-1 РМ-200 УРС-504М УРС-200 УРС-0,02 УРТ-1 ЯГРС4М Арина-02 Арина-05

5 ИГИ-Ц-4-2 (цезій-137) ЕР 14 (радій-226) ИБН-8-5 (плутоній-берилій) ИГИ-Ц-3-2 ИГИ-Ц-4-2 ИГИ-Ц-4-1 ГИК-1-5 (Со-60) ИБН-10 (Ри-238) ИБН-8-7 ИБН-8-5 ИГИА (америцій) РА-14 (радій-226) ИГИ-Ц-Ц-1 (радій- 226) БИТ-6 (талій-204) Імпульсний генератор нейтронів ІНК-9 р/трубка

1 3 4 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка Со-57 р/трубка р/трубка

1 3 4 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

УПД-Интер

УПДП-1-3

УПДП-1-5

ГИД-Ц-4 Cs-137 ГС 7.012.4 Cs-137, Sr90+Ітрій90 ГС 7.012.5 Cs-137, Sr90+Ітрій90

Окремі джерела

СРП-68-01 СРП-88-4 ДРГЗ-03 СРК-01 Кура-2м СГП-2 ИНК-9 Спектрометр ДРСТ-3 СП-62

2 1 1 10 7 2 3 1 2

1 3 1 1 2 1 1 1 3 1 1 1 1 2 2

1 5 1 9 3

115

10.

11.

12.

13.

14. 15. 16.

17.

ВАТ "Івано-Франківський арматурний завод" м.Івано-Франківськ, вул.Коновальця, 228 63 КЗЗ, м.Івано-Франківськ, вул.Хриплинська, 11 Круглий М. Управління "Промтех-діагностика", м.Івано-Франківськ, вул.Височана, 47 Концерн "Родон", м.Івано-Франківськ, вул.Вовчинецька, 225 Каспрук Я., 63831 ЗАТ "Нафтогазбуд", м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 142 НВФ "Зонд", м.Івано-Франківськ, вул.Микитинецька, 5а Карпатський експертно-технічний центр м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 15 Богородчанське ЛВУМГ Долинське ТУ м.Долина ТОВ “Уніплит”, смт.Вигода, вул.Заводська, 4

ЗАТ “Лукор”, м.Калуш 1.В-во поліолефінів, цех синтезу полімерів і сополімерів 2. В-во хлорвінілу

3. Цех КВПтаА, спецсховище 4. Поліолефіновий з-д, РМЦ

18. 19.

20. 21.

22.

ДП “Завод “Техмаш” ВАТ “Оріана”, м.Калуш ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", м.Надвірна, вул.Майданська, 5 НГВУ "Надвірнанафтогаз", м.Надвірна, вул.Грушевського, 13 ПП "Газбудсервіс", смт.Тисмениця, вул.Галицька, 91 Борщ П., 96 ТзОВ "Будгаз" смт.Тисмениця,, вул.Шевченка, 51

РАП 150/300

р/трубка

РАП 150/300

р/трубка

Арина-02

р/трубка

ДРОН-3,3М Везувій-5 Везувій-3М Лада-20 Лада-30 Арина-0,2 Арина-05 Арина-2М Арина-02 Арина-03

3 7 2 2 2 1 1 1 1 1

р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка р/трубка

3 7 2 2 2 1 1 1 1 1

Мира-2Д

р/трубка

Гамарид-25 м Густиномір

1 1

Іридій-192 В6280 Цезій-137

1 1

Рівнеміри

Нейтралізатор статичної напруги НР-12Н

БГИ-60А-П1В2 Цезій-137 Плутоній-239

Детектор R-4001-48А Рівнеміри Рівнеміри Густиномір Сигналізатор рівня Блок ДІВ Густиномір Гамарид 192/120 Гамарид 192/120 Сигналізатори рівня

СДС7922 Сs-137

7 1 2 8

СДС Сs-137 СДС Сs-137 СДС Сs-137 ГСS Сs-137

7 1 2 8

2 2 1 2

ГСS Сs-137 СДС Сs-137 IR1НА Іридій-192 ГИИД-5 Іридій-192 Іридій-192

2 2 1 1 2

ГР-7С Cs-137

Мира-2Д Арина-02 Гамарід 192/120 Арина-0,5 Арина-02

1 1 1

р/трубка р/трубка Іридій-192

1 1 1

1 2

р/трубка р/трубка

1 2

9.3.1. Радіоактивне забруднення територій Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Івано-Франківській області: у Верховинському, Городенківському, Коломийському, Косовському, Снятинському та Тлумацькому районах було забруднено радіонуклідами 77 населених пунктів (щільність забруднення цезієм – 137 від 1 до 5 кюрі на км2), де 116

проживає понад 120 тис. чоловік. З них постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.1991р. №106 тільки села Стецева, Спецівка, Потічок, Русів та Підвисоке віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю. На території цих населених пунктів проживає 8695 чоловік, в тому числі 2404 дітей. Щорічно в області виконуються роботи по програмі з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи “Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення...”. Проводиться відбір і дослідження 25 проб молока і 25 проб картоплі з 5 забруднених населених пунктів Снятинського району. Перевищень вимог Державних гігієнічних нормативів “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs 137 та Sr 90 у продуктах харчування та питній воді” не виявлено. Внесок у дозу опромінення від надходження Cs 137 та Sr 90 з основними харчовими продуктами – картоплею і молоком не перевищує 1 мЗв/рік. 9.3.2. Радіоактивні відходи. На території Івано-Франківської області радіоактивні відходи відсутні. 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства Оскільки сільськогосподарське виробництво разом із лісовим господарством є основними видами господарської діяльності на території Івано-Франківської області, то ці два чинники є визначальними по своєму впливу на стан земельних ресурсів. В цілому регіон характеризується високою ступінню сільськогосподарської освоєності. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювальні землі і під багаторічні насадження За останні 10 років різко зменшилось внесення мінеральних та органічних добрив в сільськогосподарських підприємствах області. Якщо у 1990 році в області внесено 240 кг мінеральних добрив на гектар, то у 2007 році всього 43 кг/га, тобто у 6 разів менше. Також суттєво зменшилося і внесення органіки - із 15,3 т/га у 1990 році до 1,8 т/рік у 2007 році, тобто у 8 раз (див.таблиці). Таблиця 10.2.1. Динаміка внесення мінеральних добрив сільськогосподарськими підприємствами Івано-Франківської області за період 1993 - 2007 років (кг/га). № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

РОКИ Назва району Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський

1993

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

139 133 114 143 152 189 115 195 156 153

45 42 36 39 20 43 16 27 48 37

45 36 48 22 26 54 25 25 42 23

51 48 59 42 36 59 29 38 53 32

46 40 50 23 30 47 5 13 46 26

46 38 27 31 22 29 5 13 40 34

47 44 37 39 20 37 4 31 37 38

42 15 29 5 10 17 5 31 17

52 – 29 36 57 15 30 7 26 31 13

46 32 65 69 33 39 12 58 52 43

2005

2006

2007

48 33 67 71 34 41 16 60 56 47

46 31 65 67 32 38 15 59 53 47

46 32 67 67 32 38 15 59 53 45

117

12 Снятинський 13 Тисменицький 14 Тлумацький Всього по області

77 129 157 141

27 30 36 37

33 30 35 39

41 46 42 49

33 30 40 41

24 20 29 30

27 21 35 35

24 21 15 22

30 23 13 30

30 38 23 42

35 40 26 45

34 39 25 42

30 40 25 43

Таблиця 10.2.2. Динаміка внесення органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами Івано-Франківської області за період 1993-2007 років (т/га). № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Назва району Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Всього по області

РОКИ 1993

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

13,3 11,0 15,6 9,1 10,6 11,3 8,4 10,3 10,8 14,3 13,6 11,9 11,5 12,2

7,5 3,7 10,9 4,0 2,2 6,6 1,7 1,9 5,2 5,0 8,4 4,1 3,9 6,1

7,2 4,1 9,8 3,4 3,5 5,8 2,9 2,7 3,5 4,3 6,5 3,6 2,6 5,3

7,5 2,5 7,7 3,2 3,1 4,6 2,1 2,0 2,4 3,2 4,2 2,1 4,0 4,2

6,1 2,5 5,2 3,9 4,4 4,8 2,1 1,8 2,3 3,3 3,8 1,6 3,4 3,6

4,2 1,4 3,3 1,5 2,2 3,0 8,1 1,9 5,4 3,0 2,7 0,8 2,0 2,9

4,8 0,7 3,0 1,0 0,5 2,2 4,3 1,9 1,6 0,5 1,8 0,7 2,6 1,9

5,1 1,0 3,0 1,0 0,9 1,5 1,3 1,8 3,6 1,8 1,7 0,3 1,9

4,5 1,1 2,2 1,0 0,2 1,4 1,7 1,0 2,4 1,8 0,2 1,8

2004 2005 2,9 0,6 2,5 0,2 2,0 1,5 1,8 1,8 3,1 2,6 0,2 1,9

2,7 0,5 2,6 0,3 2,1 1,5 1,9 1,6 3,0 2,5 0,2 1,9

2006

2007

2,7 0,6 2,4 0,4 2,0 1,5 1,8 1,8 3,1 3,1 0,2 1,8

2,7 0,5 2,5 0,4 2,0 1,4 1,7 1,8 3,0 2,7 0,2 1,8

10.3. Використання пестицидів у сільскому господарстві В області відмічається тенденція до зменшення застосування пестицидів. Пестициди застосовуються тільки після детального обстеження полів, встановлення доцільності проведення хімічних та біологічних обробок. У 2005 році на 1 га ріллі використано 0,44 кг пестицидів по препарату, в т.ч. гербіцидів 0,27 кг/га, інсектицидів 0,22 кг/га, фунгіцидів 0,05 кг/га, що майже в 6 разів менше порівняно з 1990 роком. Станом на 01.01.2007р. залишок заборонених і непридатних пестицидів по області становить 186,1 т. Досвід передових господарств свідчить, що підвищення загальної культури землеробства, родючості грунтів дозволяє виключити значну частину хімічних обробок, особливо зернових, гербіцидами, а також обробок цукрових буряків, картоплі, льону. Значно зменшується кількість витрат пестицидів за рахунок прикраєвих і локальних обробок, які у 2006 році проведено на площі 6,4 тис.га, та малооб’ємного оприскування на площі 42,5 тис.га. 11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергозберігання Протягом 2007 року по області було використано 1433,301 млн. м3 природного газу, що на 390,938 млн. м3 (23,7%) менше від споживання в 2006 році. Електроенергії в 2007 році було спожито 3394,6 млн.кВТ/год, що на 181,4 млн.кВт/год (5,3%) менше, ніж у 2006 році. 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива 118

Промисловими підприємствами області в 2007 році було використано 546,150 млн. м3 природного газу, що на 266,423 млн. м3 (48,8%) менше від споживання в 2006 році. Найбільше використали газу в 2007 році такі підприємства області (млн. м3): - Бурштинська ТЕС – 178,9; - ДП “Калуська ТЕЦ” – 165,7; - ВАТ “Івано-Франківськцемент” – 25,6; - ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” – 7,7; - ЗАТ “Завод ТОС “Барва” – 1,8. Промисловістю області було спожито в 2007 році – 2098,4 млн. кВт/год, в тому числі (млн.кВт/год): - підприємствами енергетики – 928,4; - паливною промисловістю – 168,0; - хімічною та нафтохімічною промисловістю – 645,0; - лісовою та деревообробною промисловістю – 120,5; - промисловістю будівельних матеріалів – 126,5. 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел Реалізація в області заходів Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики дозволило у 2007 році заощадити 67,1 тис. т у.п. Зокрема, за рахунок реалізації заходів Комплексної програми енергозбереження Івано-Франківської області економія паливно-енергетичних ресурсів склала 42,6 тис. т у.п. Реалізація в області заходів Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики дозволила заощадити 24,5 тис. т у.п. Залучення в енергетичний баланс області нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, скидного енерготехнологічного потенцалу дозволило виробити 8,1 млн. кВт. год електроенергії, в тому числі за рахунок відновлення роботи Снятинської ГЕС – 4,0 млн. кВт. год, впровадження когенераційної установки на котельні ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» - 4,1 млн. кВт год. На 2008 рік розроблено «Уточнені завдання та додаткові заходи до Комплексної програми енергозбереження Івано-Франківської області на 2008 рік». Найбільш ефективним є впровадження когенераційних технологій, які неохідно здійснювати на діючих об’єктах електроенергетики, на котельних установках, котельнях комунальної сфери. Підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго» передбачено впровадити дві когенераційні установки на котельнях у м. Івано-Франківськ по вул. Індустріальній та Симоненка, які на 2008 рік включені до Плану заходів щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року. Крім того, на 2008 рік до Плану заходів включено енергоефективний проект «Відновлення роботи ГЕС на р. Золота Липа потужністю 268 кВт, в с. Петрилів Тлумацького району». 119

12. ТРАНСПОРТ 12.1. Пасажирообіг. 12.2. Вантажообіг Вантажообіг вантажного автотранспорту юридичних та фізичних осіб ІваноФранківської області за 2007 рік склав 898 млн.т/км.; пасажирообіг пасажирського автотранспорту юридичних та фізичних осіб області, відповідно, – 1182,3 млн. пасажиро-кілометрів. 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива. 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Івано-Франківської області наступний: бензин- 331 од.; диз. паливо – 617 од. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів - 15,3 років. 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення Тривалі дощі, які випали 11-13 вересня 2007 року на території Богородчанського, Долинського, Косівського, Коломийського, Калуського, Снятинського, Надвірнянського, Рожнятівського, Тлумацького районів та Болехівської, Яремчанської, Коломийської, Калуської, Івано-Франківської міських рад призвели до різкого підйому рівнів води в потічках та гірських ріках басейнів Прута і Дністра. Паводковими водами було розмито 21,8 км берегів річок, зруйновано і пошкоджено 22,0 км берегоукріплень та 3,0 км водозахисних дамб. Розмито 46,9 км дорожнього полотна на автошляхах, зруйновано та пошкоджено 21 автомобільний і 24 пішохідних мостів. Пошкоджено б'єфи водозаборів м. ІваноФранківська на р.Бистриці Надвірнянській та Бистриці Солотвинській та шибера на очисних спорудах в с. Ямниці, замулено свердловини на водозаборах м. Надвірна та Калуш. Сума збитків склала 73,35 млн. грн. Таблиця 12.5.1. Розміри збитків, завданих стихією 11-13 вересня 2007 року об'єктам господарювання області № з/п

Назва галузі

Сильні зливні дощі 11-13 вересня 2007 року, тис. грн.

Об'єкти дорожнього г-ва

6476,76

2 3 4

Об'єкти водного господарства Об'єкти ЖКГ Об'єкти комунального г-ва с/р

30363,3 12690,2 10761,6

5 6

Об'єкти газового господарства Об'єкти соцкультпобуту

581,363 -

7 8.

Об'єкти освіти та охорони здоров'я Об'єкти лісового господарства

6596,62

9. 10.

Об'єкти с/г Резиденція „Синьогора"

2220,4 3660,203

Разом:

73350,4

120

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13. 1. Екологічна політика Івано-Франківської області Пріоритетами екологічної політики в Івано-Франківській області є покращення екологічного стану навколишнього природного середовища та локалізація і недопущення особливо небезпечних ситуацій, що виникають на території області, забезпечення екологічної безпеки. З цього приводу особлива увага приділялася виконанню законодавства України, постанов та наказів Мінприроди України, розпоряджень облдержадміністрації, рішень обласної ради, прийнятих програм, виконання плану з основної діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області. Основними принципами екологічної політики в області є: досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища; підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища; поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки; припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи; забезпечення екологічно-збалансованого використання природних ресурсів; удосконалення системи інтегрованого екологічного управління шляхом включення екологічної складової до Програми соціально-економічного і культурного розвитку Івано-Франківської області на 2007 та 2008 рр.; удосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу від технологічних процесів на навколишнє природне середовище. Основні завдання екологічної політики є складовою і базовою частиною стратегії стабілізації і поліпшення екологічного стану території ІваноФранківської області на 2007-2008 рр. Механізм виконання пріоритетних завдань, визначених екологічною політикою Держуправління, відображено в річному плані, щомісячних планах та планах роботи відділів і секторів, затверджених програмах, а також першочерговими питаннями виробничих нарад у керівника Держуправління. 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля. 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони наколишнього прродного середовища та забезпечення екологічної безпеки. З метою удосконалення правового врегулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки пропонуємо: 1. Внести зміни до ст. 13 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, зокрема ст.13 даного Закону викласти у такій редакції: 121

“Експлуатація устаткування, в результаті якої виникають фізичні, в тому числі шум, та біологічні фактори впливу на стан атмосферного повітря, може здійснюватися після отримання дозволу. Дозвіл видається безоплатно територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням із закладом державної санітарно-епідеміологічної служби протягом 60 календарних днів із дати надходження документів на розгляд з урахуванням зауважень та пропозицій громадськості. Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу є: відсутність документів, надання яких передбачено чинним законодавством; порушення вимог щодо оформлення та змісту документів, у яких визначаються рівні впливу фізичних, в тому числі шум, та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, та/або подання їх не в повному обсязі; недостовірність даних у документах, поданих для отримання дозволу. Дозвіл анулюється територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, який його видав, у разі: подання суб’єктом господарювання заяви про анулювання дозволу; прийняття рішення про припинення діяльності або ліквідацію суб’єкта господарювання; повторне порушення вимог екологічної безпеки, встановлених санітарними, містобудівними нормами та іншими актами чинного законодавства; порушень умов, встановлених у дозволі. Рівні впливу фізичних, в тому числі шуму, та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, вимоги щодо їх скорочення встановлюються відповідним дозволом на основі затверджених нормативів. Порядок видачі дозволів на експлуатацію устаткування з визначеними рівнями впливу фізичних, в тому числі шуму та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, проведення оплати цих робіт, та обліку підприємств, установ, організацій і фізичних осіб-підприємців, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці зобов'язані вживати необхідних заходів до запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів впливу фізичних в тому числі та біологічних факторів на стан атмосферного повітря і здоров'я людини.” Статтею 13 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” передбачено необхідність отримання дозволу на здійснення діяльності яка справляє вплив фізичних, в тому числі шуму, та біологічних факторів на стан атмосферного повітря. Проте, цією статтею не визначено дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру; строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру. 122

Натомість встановлення всіх цих вимог віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України (ч. 1 ст. 13 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”). Вищевикладена обставина створює колізію між положенням ст. 13 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та ст. 4 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”. Враховуючи той факт, що Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” прийнято пізніше, а відтак буде мати пріоритет по відношенню до положень ст. 13 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” наявний стан чинного законодавства може призвести до ускладнення або ж до неможливості змусити суб’єктів, діяльність яких спричиняє фізичний чи біологічний вплив на стан довкілля отримати такий дозвіл. Це негативним чином позначиться на екологічній безпеці громадян та стані атмосферного повітря. Вищевикладені обставини свідчать про наявність проблеми, вирішення якої можливе лише за умови внесення змін до положень ст. 13 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Метою прийняття проекту закону України “Про внесення змін до ст. 13 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” є врегулювання відносин дозвільних органів та суб’єктів господарювання, пов’язаних з видачею документів дозвільного характеру. Прийняття зазначеного проекту забезпечить взаємоузгодженість норм законодавчих актів, дозволить урегулювати відносини дозвільних органів та суб’єктів господарювання. 2. В даний час в Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища”, діє пункт г) статті 41, який зазначає, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають: г) встановлення нормативів збору і розмірів зборів за використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище на утворення і розміщення відходів та інші види шкідливого впливу; Пропонуємо, у статті 41 вищевказаного закону: пункт г) частини першої після слів “розміщення відходів” доповнити словами “забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку,” і далі за текстом; Пункт г) частини першої статті 41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” пропонуємо викласти у такій редакції: г) встановлення нормативів збору і розмірів зборів за використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище на утворення і розміщення відходів “забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку,” та інші види шкідливого впливу. 3. Частина перша статті 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” в даний час зазначає, що збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. 123

Пропонуємо у статті 44 Закону: частину першу доповнити словами “а за забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку, виходячи із обсягів виробленої та імпортованої продукції.”; Отже, частину першу статті 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” викласти у такій редакції: “збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів, “а за забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку, виходячи із обсягів виробленої та імпортованої продукції.” 4. Частина четверта статті 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” в даний час зазначає, що збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян. Пропонуємо у статті 44 Закону: частину четверту доповнити реченням такого змісту: “Збір за забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку, відноситься: за вироблену продукцію – на витрати виробництва, а за імпортовану – на її митну вартість.” Пропонуємо: частину четверту статті 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” викласти у такій редакції: “Збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян. “Збір за забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку, відноситься: за вироблену продукцію – на витрати виробництва, а за імпортовану – на її митну вартість.” 5. Частина четверта статті 46 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” зазначає, що кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків, а між Київським, Севастопольським міськими та Державним фондами охорони навколишнього природного середовища - у співвідношенні 70 і 30 відсотків. Пропонуємо у статті 46 Закону: у частині четвертій: після слів “забруднення навколишнього природного середовища” доповнити словами “за виключенням збору за забруднення навколишнього природного 124

середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку,” і далі за текстом; доповнити частину четверту реченням такого змісту: “Збір за забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку, надходить у 100 відсотковому обсязі до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.”; Отже, частину четверту статті 46 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” пропонується викласти у такій редакції: “кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища, “за виключенням збору за забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку,” розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків, а між Київським, Севастопольським міськими та Державним фондами охорони навколишнього природного середовища - у співвідношенні 70 і 30відсотків. “Збір за забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку, надходить у 100 відсотковому обсязі до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.” 6. Частина четверта статті 47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” зазначає, що державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок: а) відрахувань з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України; б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень; в) частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України; г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. 7. Пропонуємо у статті 47 Закону: частину четверту доповнити окремим пунктом б) такого змісту: “збору за забруднення навколишнього природного середовища продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку,”; У зв’язку з цим, пункти б) та в) вважати пунктами в) та г); Отже, частину четверту статті 47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” викласти у такій редакції: державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок: а) відрахувань з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України; б) “збору за забруднення навколишнього природного середовища продукцією, 125

що становить підвищену екологічну небезпеку,”; в) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень; г) частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України; д) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. 8. Доповнити Закон України Про охорону навколишнього природного середовища статтею 54-1 такого змісту: “Стаття 54-1. Охорона навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки у процесі поводження з продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку Продукція, що становить підвищену екологічну небезпеку, це - вид продукції, поводження з якою може становити потенційний ризик негативного впливу на життя і здоров’я громадян та навколишнє природне середовище внаслідок його забруднення. Суб’єкти поводження – це суб’єкти господарювання, в тому числі імпортери та фізичні особи, які транспортують, використовують та виробляють продукцію, що становить підвищену екологічну небезпеку, чи її знешкоджують. Об’єкт поводження - це продукція, що становить підвищену екологічну небезпеку, яка через ризик негативного впливу на життя і здоров’я громадян та навколишнє природне середовище потребує дотримання специфічних вимог під час виробництва, транспортування, функціонування та знешкодження, і використання якої обмежено терміном придатності. З метою зменшення ймовірності негативного впливу продукції, що становить підвищену екологічну небезпеку, на життя і здоров’я громадян та навколишнє природне середовище проводяться науково-технічні, фінансово-економічні та організаційні заходи, спрямовані на попередження чи зменшення забруднення навколишнього природного середовища. Пріоритетним напрямком науково-технічної політики в сфері поводження з продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку, є перехід до розроблення та впровадження продукції з екологічно-безпечними характеристиками та показниками. Підприємства, установи та організації, які виробляють, імпортують, транспортують, використовують чи знешкоджують продукцію, що становить підвищену екологічну небезпеку, зобов’язані здійснювати організаційно-технічні заходи, спрямовані на зменшення ризику її негативного впливу на життя і здоров’я громадян та навколишнє природне середовище внаслідок його забруднення. Суб’єкти господарювання, які виробляють чи імпортують продукцію, що становить підвищену екологічну небезпеку, ведуть її облік та сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища. Перелік продукції, що становить підвищену екологічну небезпеку, визначається Кабінетом Міністрів України.” 126

Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в Україні впроваджена система справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) з підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів. Разом з тим, враховуючи зарубіжний досвід, є необхідність розширення бази оподаткування шкідливого впливу на довкілля шляхом включення до збору продукції, виробництво, зберігання, транспортування та споживання якої негативно впливає на навколишнє природне середовище та здоров'я населення. До такої продукції можливо віднести азбест та вироби з азбесту, оливи, фарби та лаки, мінеральні добрива, пестициди та агрохімікати, синтетичні миючі засоби, акумулятори, нафтопродукти та іншу продукцію. На сьогодні значні обсяги такої продукції виробляються національними товаровиробниками або надходять в Україну за рахунок імпортних поставок. Так, за результатами опрацювання інформації щодо імпорту продукції в Україну, наданої Держкомстатом, тільки за 2006 рік обсяг імпорту в Україну вищезгаданої продукції оцінюється в сумі близько 5,5 млрд. гривень. Впровадження такого еколого-економічного інструменту: сприятиме виробництву та імпорту продукції з меншими екологічнонебезпечними характеристиками впливу на довкілля; дозволить створити за рахунок коштів від зазначеного збору додаткове фінансове джерело для проведення природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу такої продукції; зменшить адміністративні витрати по справлянню збору пересувними джерелами забруднення; підвищить рівень утилізації продукції, що становить підвищену екологічну небезпеку. Перелік продукції, що становить підвищену екологічну небезпеку, визначатиметься Кабінетом Міністрів України. Для законодавчого врегулювання піднятих питань пропонується внести ряд змін до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, які забезпечать створення економічного механізму охорони навколишнього природного середовища від забруднення продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку. Загальна мета, яку передбачається досягти з прийняттям акта, це – впровадити справляння збору за продукцію, що становить підвищену екологічну небезпеку. Механізм реалізації акта забезпечується правовими актами Кабінету Міністрів України щодо затвердження: переліку продукції, що становить підвищену екологічну небезпеку; порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища виробленою та імпортованою продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку, та стягнення цього збору. Разом з тим, актом передбачено норму, згідно з якою збір за забруднення навколишнього природного середовища виробленою та імпортованою 127

продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку, перераховується до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Суть найважливіших положень законопроекту включає: встановлення збору за забруднення навколишнього природного середовища виробленою та імпортованою продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку; визначення додаткового джерела надходжень коштів до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища виробленою та імпортованою продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку. 9. В даний час в Законі України „Про державну геологічну службу України” абзац дев’ятий частини другої статті 6 зазначає, що до повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр належить: видача підприємствам, установам і організаціям, а також фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на пошук (розвідку) корисних копалин згідно із законодавством, здійснення контролю за дотриманням ними ліцензійних умов; Пропонуємо абзац дев’ятий частини другої статті 6 Закону України „Про державну геологічну службу України” викласти у такій редакції: “видача підприємствам, установам і організаціям, а також фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на пошук (розвідку) корисних копалин, на видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, а також на видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, здійснення контролю за дотриманням ними ліцензійних умов”; Частина 10 статті 7 Закону України „Про державну геологічну службу України” зазначає, що контроль за дотриманням користувачами надр, незалежно від форм власності, вимог законодавства України про надра, а також встановлених стандартів, норм і правил щодо геологічного вивчення і використання надр під час видобування корисних копалин здійснює створена при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр служба державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання (видобутку корисних копалин тощо) надр. Пропонуємо частину 10 статті 7 після слів “вимог законодавства України про надра,” доповнити словами “ліцензійних умов”. Отже, частину 10 статті 7 Закону України „Про державну геологічну службу України” викласти у такій редакції: “Контроль за дотриманням користувачами надр, незалежно від форм власності, вимог законодавства України про надра, „ліцензійних умов”, а також встановлених стандартів, норм і правил щодо геологічного вивчення і 128

використання надр під час видобування корисних копалин здійснює створена при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр служба державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання (видобутку корисних копалин тощо) надр.” Пропозиції до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державну геологічну службу” розроблено з метою правового врегулювання статусу Державної геологічної служби, підвищення ефективності виконання покладених на неї завдань та посилення ефективності державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. 13.4. Державний контроль. 1. Контроль за використанням та охороною та вiдтворення водних ресурсiв За 2007 рiк Державною екологічною інспекцією в Iвано-Франкiвськiй областi проведено 100 перевiрок господарських об’єктiв з питань охорони водних ресурсiв. В ходi перевiрок виявлено 116 порушень вимог законiв України в галузi охорони природи, за якими до адмiнiстративної вiдповiдальностi притягнуто 114 посадових осiб та громадян на загальну суму 12 460 гривень, стягнуто - 9 480 грн. За двома протоколами, складеними на вiйськовослужбовцiв, винесено постанови про закритгя справи i направлено начальникам виправних колонiй для вжиття дисциплiнарних заходiв. За порушення водоохоронного законодавства суб’єктам господарювання пред’явлено 24 претензiй та позови за екологiчнi эбитки на загальну суму 30286 грн. Призупинено дiяльнiсть 2 пiдприємств. 2. Контроль за охороною атмосферного повiтря За 2007 рiк проведено 5196 перевiрок, в т.ч. стацiонарних об’єктiв - 73, з них пiдприємств та органiзацiй 45 (в тому числi 3 пiдприємства iз перелiку забруднювачiв України), автотранспортних пiдприємств - 28, пересувних транспортних засобiв - 5123. Складено 236 протоколи та притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi 236 винних осiб на суму 10 687 грн., в т. ч. 173 власникiв автотранспортних засобiв на суму 4 063 грн., - стягнуто 9412 грн. Семи пiдприємствам пред’явлено претензiї та позови за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повiтря на суму 121 194 грн. Призупинено дiяльнiсть 2 пiдприємств. 3. Контроль за поводженням з вiдходами Протягом 2007 року iнспекцiйними пiдроздiлами державної екологiчної iнспекцiї здiйснено 263 перевiрки суб’єктiв господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сферi поводження з вiдходами, iз них 33 перевiрки здiйснено щодо поводження з промисловими вiдходами, решта 230 - з побутовими вiдходами. 129

Під час перевiрок складено 449 протоколiв та до адмiнiстративної вiдповiдальностi притягнуто 448 винних осiб на суму 32 740 грн., з яких сплачено 25917 грн. За порушеня вимог природоохоронного законодавства у сферi поводження з вiдходами пред’явлено 8 претензiй та позовiв на суму 39 047грн. Призупинено дiяльнiсть 5 пiдприсмств, з них 1 по розмiщенню промислових вiдходiв та 4 по розмiщенню побутових вiдходiв. 4. Контроль за охороною i використанням надр За 2007 рiк проведено 127 перевiрок, в т.ч. по пiдземних водах - 14, складено 219 протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення та притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi 219 винних осiб на загальну суму - 20 594 грн., з яких сплачено 17 559 грн. Пiд час перевiрок виявлено 3 випадки надрокористування суб’єктами господарювания без спецiального дозволу на користування надрами та 1 випадок будiвництва нафтової свердловини без отримання позитивного висновку державної екологiчної експертизи. За даними фактами винесено 11 рiшень про тимчасову заборону (зупинення) виробничої дiяльностi по надрокористуваню. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сферi використання надр пред’явлена 1 претензiя на суму 12000 грн. 5. Контроль за охороною та використанням земель Протягом 2007 року проведено 44 перевiрки по контролю за охороною та використанням земель, складено 43 протоколи про адмiнiстративнi правопорушення, до адмiнiстративної вiдповiдальностi притягнуто 43 особи на загальну суму 6 221 три., з яких сплачено 5 626 грн. Призупинено дiяльнiсть 2 пiдприсмств. 6. Контроль за охороною, використанням та вiдтворенням тваринного свiту За 2007 рiк проведено 18 перевiрок користувачiв мисливських угiдь i виявлено 14 порушень правил полювання, за що складено 21 протокол про адмiнiстративнi правопорушення та притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi 21 особу на загальну суму 850 грн., яка повнiстю сплачена. 7. Контроль за охороною, використанням та вiдтворенням водних живих ресурсiв По контролю за охороною, використанням та вiдтворенаям водних живих ресурсiв проведено 21 перевiрка, складено 28 протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення, притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi 28 осiб на загальну суму 962 грн., яку сплачено повнiстю. Пiд час проведення в областi двомiсячника охорони водних живих ресурсiв та у вiдповiдностi до роэпорядження облдержадмiнiстрацiї вiд 19.03.2007 р. №120 та листа Мiнприроди № 9/1-8-208 вiд 23.03.2007р. державною екологiчною 130

iнспекцiєю посилено державний контроль за станом охорони рибних та iнших водних живих ресурсiв. 8. Контроль за охороною, захистом i вiдтворенням лiсiв (рослинний свiт) ДЕІ в Івано-Франкiвськiй областi по контролю за охороною, захистом i вiдтворенням лiсiв проведено 122 перевiрки, складено 375 протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення, притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi 375 осiб на загальну суму 31 833 грн., з якої сплачено 31 526 грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сферi захисту лiсiв пред’явлено 25 претензiй на суму 36 58Згрн. В результатi проведения операцiї «Новорiчна ялинка» перевiрено 14 лiсогосподарських пiдприемств, 63 пункти транспортування, в результатi чого виявлено 4 випадки порушення порядку заготiвлi новорiчних ялинок, 7 випадкiв незаконних рубок молодняка хвойних порiд. За виявленi порушення нараховано 396,60 грн. майнових стягнень, до адмiнiстративної вiдповiдальностi притягнуто 14 осiб на загальну суму 901 грн. 9. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природнозаповiдного фонду За 2007 рiк проведено 28 перевiрок по природно-заповiдному фонду Івано Франкiвської областi. Перевiркою охоплено такi об’єкти, як Карпатський НПП НПП “Гуцульщина”, Природний заповiдник “Горгани”, Івано-Франкiвський мiський парк культури та вiдпочинку iм. Т.Г.Шевченка, тощо. За виявленi порушення складено 31 протокол про адмiнiстративнi правопорушення, до адмiнiстративної вiдповiдальностi притягнуто 29 осiб на загальну суму штрафів - 2310 грн., з яких сплачено 2210 грн. 10. Аварiйнi забруднення об’єктiв навколишнього природного середовища Протягом 2007 року зафiксовано 4 випадки навколишнього природного середовища, а саме по:

аварiйних

забруднень

- НГВУ ˝Надвірнанафтогаз˝ - вилив, внаслiдок спроби крадiжки нафти сирцю на поверхню землi з наступним просочення нафтопродукту в грунт. - ЗАТ ˝Транспортні комунiкацiї˝ - вилив з вантажного транспортного засобу нафтопродукту внаслiдок дорожньо транспортної пригоди. - ВАТ “АТП - 0928” м.Iвано-Франкiвськ - скинуто з полiгону ТПВ 100 м3 фiльтрату у поверхневi воднi об’єкти. - НГВУ ˝Долинанафтогаз˝ - забруднення землi нафтопродуктами на свердловинi №22 в с.Ясеновець Рожнятiвського р-ну. 11 .Контроль за радiацiйною безпекою У 2007 роцi радiологiчний контроль пройшли 167706,7 т вантажу, в тому числi внутрiшнiми митницями м. Івано-Франкiвська - 15054,1 т i 7108,5 т, ст.Кропивник - 8 193,4 т, м.Долина - 1367,7 т, Iвано-Франкiвський АП 986 т. 131

12.Екологiчний контроль на державному кордонi У 2007 роцi ДЕІ здiйснено екологiчний контроль 1813651,9 т вантажу, в тому числi внутрiшньою митницею м.Івано-Франкiвська 1 - 447430,5 т, внутрiшньою митницею м.Iвано-Франкiвська 2 - 88934,8 т, внутрiшньою митницею ст.Кропивник - 1207851,8 т, Івано-Франкiвськ АП - 925,1 т, внутрiшньою митницею м.Долина - 685 19,7 т. 13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування В структурі державної екологічної інспекції в області функціонує відділ інструментально-лабораторного контролю, який атестований на 4 роки і відповідає критеріям акредитації лабораторії на право виконання вимірювань хімічних та фізико-хімічних показників складу та властивостей поверхневих, підземних та зворотних вод (32 показники), промислових викидів в атмосферне повітря (11 показників) та грунтів (15 показників). Свідоцтво про атестацію №.ІФ 44, від 14.06.2006р., видане ІваноФранківським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації, на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду. Забезпечення якості вимірювань. За 2007 рік виконано 49 градуювальних графіків, а саме: по воді – 34, по викидах в атмосферу – 11, по грунтах – 4. Окрім того державною екологічної інспекцією проведено перевірку стабільності градуювальник характеристик по воді, грунтах та викидах в атмосферу – 3004 визначень. Проведено 176 визначень по внутрішньо лабораторному контролю. Метрологічне забезпечення. За даний період організовано 77 метрологічних повірок приладів. Введено в дію нові прилади – 4 шт. (“Охі 330і”, “Охі 197і”, “іnoLab pH-720”, “Photolab Spektral”). 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації Протягом 2007р. еколого-експертним підрозділом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області розглянуто 213 одиниць проектних матеріалів. За результатами проведених екологічних експертиз 165 проектних матеріалів погоджено, 48 повернено на доопрацювання. На доопрацювання документи повернено, в основному, із-за відсутності або невідповідності матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище вимогам ДБН А 2.2-1-2003 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд”, природоохоронного законодавства та нормативних документів. Як свідчать результати проведеного аналізу еколого-експертної діяльності, найбільшу кількість проектних матеріалів було розглянуто щодо будівництва та реконструкції об’єктів обслуговування автомобілів та складів паливномастильних матеріалів, очисних, гідротехнічних споруд, каналізаційних мереж, 132

полігонів захоронення відходів, об’єктів газо-, тепло, електропостачання, об’єктів, пов’язаних з видобутком нафти і газу, тваринницьких комплексів, виробництв промислових товарів та харчових продуктів. Значна частина висновків екологічної експертизи підготовлена в складі комплексної державної експертизи. Згідно з договорами з обласною службою “Укрінвестекспертиза” розглянуто 201 проектів, з них 153 погоджено, 48 повернуто на доопрацювання. При здійсненні державної екологічної експертизи дотримувався принцип гласності, здійснювалося інформування громадськості про проведення експертизи та екологічні наслідки діяльності запроектованих об’єктів. Екологічна експертиза громадськими формуваннями протягом року не проводилася. При здійсненні державної експертизи із ДП “Івано-Франківська обласна служба української державної інвестиційної експертизи” труднощів і проблем про взаємодії з ними не виникало. Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку: нафтопровід Броди-Держкордон. Винос нафтопроводів 1-ої та II-ої черг Ду500 і Ду700 на дільниці 157-км -165 Івано-Франківська область; переобладнання викупленого цілісного майнового комплексу на вул.Юності,23-А м.Івано-Франківськ під виробництво побутової техніки; реконстукція цементного виробництва з переводом на сухий метод з впровадженням новітніх енергозберігаючих технологій на ВАТ "ІваноФранківськцемент"; виробництво хлору та каустичної соди мембранним способом. Таблиця 13.6. Еколого-експертна діяльність у 2007 р. Виконання робіт

1 Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД). проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Кількість проведених держекоекспертиз

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

2 213

3 165

4 48

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно(% від загальної кількості) 5 23

201 12

153 12

48 -

24 -

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

142

132

171

208

213

13.7.Екологічний аудит На території Івано-Франківської області екологічний аудит проводився на території окремих регіонів (Галицького, Тисменицького, Богородчанського) та м. Івано-Франківська зі створенням інтегральної карти сучасної екологічної ситуації. 133

13.8. Екологічний моніторинг Протягом 2007 року значна увага роботи Держуправління приділялася проведенню моніторингу довкілля області. З цього приводу проводилася систематична робота щодо покращення матеріальної бази та підвищення професійного рівня спеціалістів, які задіяні у проведення моніторингу довкілля. Так, розпорядженням голови облдержадміністрації №661 від 06.12.2007р. Про територіальну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля області, затверджено новий склад територіальної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля області, Положення про цю комісію та Положення про обмін інформацією і взаємодію обласних органів при проведенні екологічного моніторингу довкілля області. Комісія координує діяльність суб’єктів державної системи моніторингу довкілля, розглядає поточні питання, пов’язані з проведенням моніторингу довкілля області, інші планові питання. Зокрема на протязі 2007 року проведено 4 засідання комісії на якій розглянуто питання: про проведення моніторингу довкілля області; про виконання суб’єктами моніторингу Положення “Про порядок інформаційної взаємодії органів Мінприроди та інших суб’єктів моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень”; про ситуацію на ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”. Рішенням сесії обласної ради від 28.12.2007р. №480-17/2007 затверджено “Програму моніторингу довкілля Івано-Франківської області на 2008-2015 роки”, якою передбачено перелік заходів щодо забезпечення функціонування інфраструктури системи моніторингу, удосконалення мереж спостережень за станом довкілля та створення уніфікованого програмно-методичного забезпечення баз даних та інформаційного обміну. Моніторинг в Івано-Франківській області здійснюють: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області за : * безстрокове збереження, обмін, обробка інформації, узагальнення даних про стан довкілля за напрямками, які контролюються; * на основі узагальнених даних результатів спостережень та їх аналізу регулярний випуск екологічних бюлетнів та інформування органів влади про стан довкілля області. Державна екологічна інспекція в області за:  джерелами промислових викидів в атмосферу (вмістом забруднюючих речовин);  джерелами скидів зворотних вод (вмістом забруднюючих речовин);  поверхневими водами (вмістом забруднюючих речовин);  ґрунтами (вмістом забруднюючих речовин);  кількістю аварійних скидів та викидів. Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в області за: 134

 ґрунтами і ландшафтами (щільністю забруднення радіонуклідами) в зонах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Установи державної санітарно – епідеміологічної служби області здійснюють лабораторний контроль за:  питною водою централізованих систем водопостачання (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);  атмосферним повітрям (вміст шкідливих хімічних речовин);  поверхневими водами відкритих водойм (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);  підземними джерелами водопостачання (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);  грунтами (вміст пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, наявність яєць гельмінтів). Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції за:  ґрунтами сільськогосподарського призначення (радіологічні, агрохімічні та токсикологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів);  сільськогосподарськими рослинами і продуктами з них (токсикологічні та радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів). Обласний центр з гідрометеорології за:  кількістю опадів (середньомісячною, середньорічною);  температурою повітря (середньомісячною, середньорічною);  стихійними та небезпечними природними явищами (повені, паводки, снігові лавини, селі тощо);  водністю річок;  об’ємами стоку рік. Обласне виробниче управління меліорації і водного господарства за:  обсягом забору і використання поверхневих і підземних вод водокористувачами області;  обсягом скиду зворотних вод водокористувачами області;  обсягом скиду забруднюючих речовин із зворотними водами у водні об’єкти;  станом поверхневих вод у місцях їх інтенсивного виробничогосподарського використання і в зонах адміністративного кордону області (здійснення гідрохімічних і радіологічних аналізів);  наявністю небезпечних процесів внаслідок формування на водних об’єктах льодоходу, повеней і паводків; Управління житлово-комунального господарства головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації за:  питною водою централізованих систем водопостачання (обсяги споживання, якістю питної води); 135

 зворотними водами, каналізаційними мережами та очисними спорудами (обсяги скидання, ступінь очистки);  стихійними лихами, які можливі на об’єктах житлово-комунального господарства. Обласне управління лісового та мисливського господарства за:  кількістю та станом лісів і лісових ресурсів;  рубками головного користування, рубками, пов’язаними із веденням лісового господарства, та іншими рубками;  основними видами мисливської фауни;  санітарним обстеженням лісів;  лісовідновленням і лісорозведенням, лісовими культурами, залісенням не угідь). Національні природні парки (Карпатський, Галицький, “Гуцульщина”) та природний заповідник “Горгани” за:  станом лісових екосистем, тваринного світу, зооценозів, кліматичних процесів і явищ (фоновий моніторинг). Івано-Франківське міжрайонне управління водного господарства Івано-Франківського облводгоспу за:  оцінкою стану меліоративних систем;  станом осушених земель на початок та середину вегетації;  прогнозом рівнів ґрунтових вод на початок та кінець вегетації;  фізико-хімічним станом ґрунтів на меліоративних еталонних системах;  наявністю екзогенних процесів на меліорованих землях;  якістю дренажних вод;  станом підтоплених земель;  запасами вологи у півметровому шарі ґрунту. Кінцевим результатом моніторингу є оцінка і прогноз стану екосистем, оцінка екологічної рівноваги в них. При проведенні моніторингу проводяться спостереження за змінами при різній інтенсивності антропогенного впливу. Особлива увага надається фоновому екологічному моніторингу, який ведеться на заповідних територіях. Для поліпшення організації та проведення системи моніторингу довкілля проведено оптимізацію точок контролю поверхневих вод. Проводиться міжобласний моніторинг транскордонних природних об’эктів між Львівською, Тернопільською, Чернівецькою областями. Розроблено “Програму моніторингу довкілля Івано-Франківської області на 2005-2010 роки”, яка передана на затвердження обласної Ради. Розроблено “Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля в Івано-Франківській області”. Перелік показників, що спостерігаються суб'єктами моніторингу по кожній з мереж спостережень Мінприроди України(Державне управління ОНПС, Державна екологічна інспекція в області) Поверхневі води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, жорсткість, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, розчинений кисень, ХСК, 136

БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, кальцій, магній, калій, натрій, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон, сірководень, хлорорганічні пестициди. Зворотні води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, розчинений кисень, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон. Підземні води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, жорсткість, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, кальцій, магній, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон, хлорорганічні пестициди. Грунти: вологість, механічний склад, pH, хлорорганічні пестициди (гептахлор, ДДТ, ДДД, ДДЕ, γ-ГХЦГ), формальдегід, сульфат-іони, хлорид-іони, нітрат-іони, нафтопродукти, хром, мідь. Промислові викиди в атмосферу: вимірювання параметрів газопилового потоку, визначення масової концентрації: фенолу, формальдегіду, хлору, водню хлористого, аміаку, діоксиду азоту, пилу, сажі, діоксиду сірки, оксиду азоту, оксиду вуглецю. МОЗ України (Обласна санітарно-епідеміологічна станція) Повітря: оксид азоту, оксид вуглецю, формальдегід, пил, складні ефіри, сірчистий газ. Поверхневі води: прозорість, забарвлення, окислення, твердість, розчинений кисень, БПК- повне, аміак, нітрити, нітрати, залізо, сухий залишок, нафтопродукти, СПАР, завислі речовини, фенол. Мінагрополітики України (Державне проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів та якості продукції) Грунти: солі важких металів (цинк, мідь, кадмій, свинець, ртуть), пестициди (зенкор, харнес, гептахлор, ДДТ, ДДД, ДДЕ, 2,4Д аміачна сіль). Держкомлісгосп України (Обласне управління лісового та мисливського господарства) Флора: посадка лісових культур, створення захисних насаджень, лісовідновлення, головне користування, суцільні санітарні рубки, вибіркові санітарні рубки, рубки догляду. Фауна: чисельність основних видів мисливської фауни (олень, козуля, кабан, вовк, лисиця, заєць). Держводгосп України (Обласне виробниче управління меліорації і водного господарства) Поверхневі води: температура, запах, колірність, завислі речовини, мінералізація, рН, лужність, жорсткість, іон амонію, фосфат-іон, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, розчинений кисень, ХСК, БСК, залізо, кальцій, магній, мідь, калій, натрій, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, марганець, кислотність, хром3+, хром6+, гідрокарбонати, стронцій-90, цезій-137. Підземні води: запах, завислі речовини, мінералізація, рН, лужність, жорсткість, іон амонію, фосфат-іон, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, залізо, кальцій, магній, кальцій, кислотність, гідрокарбонати. 137

Держбуд (Управління житлово-комунального господарства головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації) Поверхневі води: амоній-іон, СПАР, БСК, розчинний кисень, pH, завислі речовини, запах, нафтопродукти, нікель, нітрат-іони, нітрит-іони, сульфати, сухий залишок, феноли, фосфат-іон, формальдегід, залізо, солі важких металів, хлоридіон. Зворотні води: амоній-іон, СПАР, БСК, розчинний кисень, pH, завислі речовини, запах, нафтопродукти, нітрат-іони, нітрит-іони, сульфати, сухий залишок, температура, феноли, фосфат-іон, формальдегід, залізо, солі важких металів, хлорид-іон. МНС України (Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в області) Дозиметрична паспортизація населених пунктів за розділом "Система радіаційного контролю" (за договорами з акредитованими лабораторіями). Таблиця 13.8.1. Система спостережень за станом довкілля № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля атмосферне повітря

стаціонарні джерела вікидів в атмосферне повітря

Кількість точок спостережень, од. джерела джерела джерела скидів скидів скидів зворотзворот-них зворот-них поверхних вод у морсь-кі вод у підземні вод у неві води поверводи морські води глибокі хневі води води підземні водонос-ні гори-зонти 5 6 7 8 9 10

Державна екологічна інспекція в ІваноФранківській області

135

Обласна державна СЕС

Івано-Франківське обласне виробниче управління по меліорації і водного господарства Івано-Франківський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів та якості продукції Обласний центр по гідрометеорології Група Лукойл-Нафтохім ТОВ “Карпатнафтохім” НПП “Гуцульщина”

5 6 7 8

Карпатський національний парк

грун ти

100

235

138

Таблиця 13. 8. 2. Суб‘єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовище та число точок спостережень №

Суб‘єкти екологічного моніторингу

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень атмосферне повітря

Міністерство середовища МНС

МОЗ

охорони навколишнього природного

промисло ві викиди в атмосфе ру

поверхневі води річки та водоймища

підземні води

грунти

морські води

джерел скидів стічних вод

решта

джерел скидів стічних вод

решта

135

23*

59* 32** -

Міністерство аграрноїї політики

2260

Держкомлісгосп

Держводгосп

Держкомзем

Держжитлокомунгосп

*- точки контролю Держекоінспекції в області; **- точки контролю Івано- Франківського обласного центру по гідрометеорології

139

Таблиця 13.8.3. Здійснення моніторингу довкілля за обласними програмами природоохоронних заходів №

Назва обласної програми моніторингу довкілля Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

1 Обласна програма охорони навколишнього природного середовища до 2010 року

Держуправління ОНПС Обласна санітарно-епідеміологічна станція Регіональний відділ Обласного виробничого управління меліорації і водного господарства Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції Обласний центр по гідрометеорології НДІ гірського лісівництва

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 1. Рекомендації щодо ведення лісового господарства у лісах, підданих техногенному впливу. 2. Рекомендації щодо поліпшення очистки стічних вод. 3. Рекомендації щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами.

Таблиця 13.8.4. Моніторинг якості води річок Дністра та Прута Р о к и Створи NH4

2004

2005

2006

2007

МінеБСК5 ція

Cl-

SO42- NH4

Cl-

SO42- NH4

Cl-

SO42- NH4

Cl-

SO42-

р. Дністер Границя з Львівською обл. Вище р.Свіча Нижче р.Свіча Вище р.Сівка Нижче р.Сівка м.Галич (міст) Вище стоків фірми "Барва" Нижче стоків фірми "Барва" Нижче р.Бистриця Нижче р.Коропець Границя з Чернівецькою обл.

1,01

1,8

518,5

0,28 0,26 0,54

1,65 1,85 1,6

428 727 455

21,5 168 34,5

54 102 41

0,69 0,82

1,7 1,87

413,3 411,7

34 29

53 54

0,41

2,55

418

0,29

2,5

335

5,2

369

0,05

0,66

2,4

276

35 0,37

5,1 0,6 3,1 1,8

310 384 387 371

28 63 63 41

0,02 0,09 0,06 0,036

1,09

3,3

299

32,62 0,44

н/в 19 0,46 н/в 23 0,5 11,34 49,78 0,33 5 24,10 62,94 0,36 8 45 н/в 45 н/в

1,6 1,8

129 130

1,42 0,026 1,42 0,240

1,3

357

0,013

1,9

342

0,160

3,2 1,5

285 274

35 36

0,200 0,046

0,29 0,4

2,3 2,8

70 505

33 36

108 117

р. П р у т Вище стоків Ярем-го ККП Нижче стоків Ярем-го ККП Вище стоків ОС м.Коломия Нижче стоків ОС м.Коломия Вище стоків Снятин-го ККП Нижче стоків Снятин-го ККП

0,15 0,27

1,37 2,23

253 269

1,87 2,33

28 28

0,4 0,56

1,2 1,8

131 1,47

0,31

1,1

460

0,01

2,5

202

0,38

1,15

468

0,068

2,7

195

0,26 0,41

1,57 2,07

440 447

46,2 47,7

55 58

0,4 0,44

2,0 2,8

322 361

н/в 19 0,4 н/в 23 0,56 11,34 49,78 0,01 5 24,10 62,94 0,068 8 45 н/в 0,4 45 н/в 0,44

1,2 1,8

131 1,47

2,5

202

2,7

195

2,0 2,8

322 361

140

Таблиця 13.8.5. Моніторинг якості води приток р.Дністер Р о к и Створи

2004 NH4 БСК5

Мінеція

2005 Cl-

SO42- NH4 БСК5

Мінеція

2006 SO42- NH4 БСК5

Мінеція

Cl-

SO42-

0,38

2,2

230

0,015

0,3

2,1

212

0,020

Cl-

SO42- NH4 БСК5

Мінеція

2007 Cl-

р.Бистриця Надвірнянська р.Б. Надвірняська , м.ІваноФранківськ, автодорожний міст

0,09

1,8

186

16,7

0,07

2,5

219,1

2,5

р.Бистриця Солотвинська р. Б. Солотвинська, м.ІваноФранківськ, міст, вул. Галицька

0,16

2,1

244

30,6

0,71

2,2

270

р.Бистриця р.Бистриця вище випуску стоків ДК"Екотехпром" р.Бистриця нижче випуску стоків ДК"Екотехпром"

0,61

1,37

291

16,6

0,48

2,5

229,6

0,021

0,8

182

15,6 38,67

0,25

0,8

182

156

0,19

2,05

3,5

348

1,03

3,4

242

2,0

421 29,78 52,66

0,5

2,0

121

29,7

0,48

3,0

155

4,98 0,097

6,0

146

15,6 0,183

р.Саджава р.Саджава вище випуску стоків ТЗоВ"Уніплит" р.Саджава нижче випуску стоків ТЗоВ"Уніплит "

0,40

1,7

182

9,15

2,3

47,9

184,

н/в

0,023

2,7

241

1,47

19,1

206

10,6

2,5

206

н/в

0,031

2,8

266

12,76 34,97 0,45 3 14,18 45,25 0,6 1

р.Гериня (Млинівка) р.Гериня вище випуску стоків ВАТ"Шкіряник" р.Гериня нижче випуску стоків ВАТ"Шкіряник"

0,5

2,1

311

1,76

2,4

288

2,9

241

0,085

7,0

8,2

688

153

105

2,2

3,3

316

4,4

306

0,070

1,8

147

0,100

2,2

273

0,120

4,9

1032

512

р.Ворона р. Ворна нижче ЛК ТзОВ "Інтерплит"- Надвірна р.Ворона нижче ВАТ ”Нафтохімік Прикарпаття”

0,75

1,1

224

18,3

0,66

1,4

305

0,68

1,8

486

106

0,54

р.Сівка р.Сівка, гирло, с.Мошківці

0,38

2,2

2003

832

285

0,59

141

13.9. Економічні засади природокористування Економічні засади природокористування, що забезпечують дієвість механізму природоохоронної діяльності, передбачають взаємозв’язок управлінської, господарської та науково-технічної діяльності суб’єктів господарювання з раціональним використанням природних ресурсів. Це насамперед визначення джерел фінансування, лімітування або нормування використання природних ресурсів з відшкодуванням нанесених збитків довкіллю. Відповідно до закону України ˝Про охорону навколишнього природного середовища від 26.06.91р. № 1268-XІІ статті 46 та 47 платежі за використання природних ресурсів поступають в бюджети різних рівнів і спрямовуються на заходи щодо їх відтворення та збереження. Для фінансування заходів з охорони довкілля створені державні і місцеві фонди, що утворюються за рахунок платежів за забруднення і грошових стягнень за порушення норм і правил навколишнього природного середовища. Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються відповіднодо ст.52 Закону України ˝Про Державний бюджет України˝ до державного фонду охорони навколишнього природного середовища відраховується 65% та 35% до місцевих фондів ОНПС від зборів за забруднення навколишнього природного середовища. Плата за забруднення здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 ˝Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору˝ (із змінами та доповненнями). Використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 ˝Про затвердження Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів˝ (із змінами та доповненнями). Фінансування природоохоронних заходів у 2007 році відбулось згідно ˝Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища˝, затвердженого рішенням 10 сесії 5 скликання обласної ради від 30.03.2007 року № 260-10/2007. Кошти Фонду спрямовуються на фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямкам державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. До 10 відсотків коштів Фонду може резервуватись для здійснення непередбачених видатків, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, що не могли бути передбачені при формуванні Переліку. 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Діяльність Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Івано-Франківській області в 2007 році була спрямована на подальший розвиток та удосконалення механізму природоохоронної діяльності, а також на виконання ˝Обласної програми охорони 142

навколишнього природного середовища до 2010 року˝, затвердженої рішенням 5 сесії 5 демократичного скликання обласної ради від 08.09.2006 року №73-5/2006. На підставі нормативних документів Кабінету Міністрів України, всі суб’єкти господарювання є платниками збору за забруднення і обліковуються в органах державної податкової служби. Територіальні органи Мінекоресурсів доводять до органів податкової служби переліки підприємств, яким видано дозволи на викиди, скиди забруднень та розміщення відходів. На основі нормативів плати, з допомогою коригуючих коефіцієнтів та доведених дозволів і лімітів забруднень кожним суб’єктом підприємництва робиться щоквартальний розрахунок збору, що подається органам державної податкової адміністрації. Збір сплачується щоквартально. Ці кошти поступають до фондів, і у відповідності з затвердженим кошторисом витрат виділяються на конкретні природоохоронні заходи, які передбачені місцевими програмами. Кошторис доходів і видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2007 рік сформований в сумі 6443,8 тис.грн. У зв’язку з надплановим надходженням, яке пояснюється сплатою податкового боргу по збору за всі попередні роки Бурштинською ТЕС та застосованих штрафних санкцій і пені за несвоєчасне поступлення нарахованих сум до бюджетів усіх рівнів, затверджено додаткові кошториси на заходи, які профінансовані на суму 6942,7 тис.грн. Розпорядником цих коштів є головне управління економіки облдержадміністрації. Контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби, контроль за обсягами забруднень – державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області. У відповідності з Бюджетним кодексом України, Законом України ˝Про охорону навколишнього природного середовища˝, рішенням сесії обласної ради від 30.03.2007р. №260-10/2007 затверджено Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища для визначення розпорядників фонду і процедури його формування. Слід відмітити, що перевага у фінансуванні надається тим суб’єктам господарювання, які в повному обсязі і вчасно вносять екологічні платежі до фондів охорони навколишнього природного середовища. 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища (далі Фонд) є складовою частиною обласного бюджету. Фонд створено з метою фінансування природоохоронних заходів та заходів, пов’язаних з раціональним використанням і збереженням природних ресурсів. У 2007 році до Фондів охорони навколишнього природного середовища усіх рівнів надійшло 86,8 млн.грн., з них до обласного Фонду 21,7 млн.грн. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році профінансовано 86 природоохоронних заходів на загальну суму 13,4 млн. грн. 143

Фактичне використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища склало 82,3% від запланованих субвенцій. Фінансування заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища здійснювались за функціональною класифікацією видатків, представлених у таблиці. Таблиця 13.9.2.1. тис.грн. Функціональна класифікація видатків

Заплановані видатки з Фонду

Стан виконання

6 033,793

5 157,2

5 552,458 571,411 332,413 1 914,422

5 029,5 570,515 298,429 1 223,49

180,0

210,295

1 473,006 16 267,8

717,097 13 386,5

Охорона і раціональне використання водних ресурсів (38,5%) Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів (37,6%) Охорона атмосферного повітря (4,3%) Охорона і раціональне використання земель (2,2%) Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів (9,1%) Охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу (1,3%) Збереження природно-заповідного фонду (1,6) Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці (5,4%) Всього

тис.грн. 14000 12000 10000 8000 Ряд1

6000 4000 2000 0 2002р

2003р

2004р

2005р

2006р

2007р.

Розпочато проектування 9 очисних споруд (в містах Косові та Болехові; селищах Товмачик Коломийського р-ну, Рожнятів, Солотвино Богородчанського р-ну та Делятин Надвірнянського р-ну; селах Дзвиняч Богородчанського р-ну, Тростянець Долинського р-ну та Ясень Рожнятівського р-ну) на суму 216,1 тис. грн. Завершено будівництво очисних споруд у с-щі Отинії, Коломийського району; проведено реконструкцію 7-ми очисних споруд у тому числі 2-ох дитячих садках та центральній районній лікарні с-ща Лисець. Придбано 18 спецмашин для 144

збирання та транспортування твердих побутових відходів. Придбано обладнання для запровадження системи моніторингу довкілля на суму 401,0 тис.грн. Для здійснення природоохоронних заходів підготовлено пропозиції обласній раді про виділення у 2008 році коштів на суму 14,6 млн.грн. з обласного фонду ОНПС. Для поліпшення стану довкілля в 2008 році Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області рекомендує визначити такі основні пріоритети щодо забезпечення реалізації державної та регіональної екологічної політики:  природоохоронні заходи в зоні діяльності ДП ˝Калійний завод˝ ВАТ ˝Оріана˝;  організація заходів для знешкодження непридатних для використання пестицидів у населених пунктах області;  оздоровлення басейнів річок Прут, Лімниці, Дністер, для чого необхідно спрямувати кошти на будівництво запроектованих у 2007 році 9 очисних споруд;  раціональне використання та зберігання відходів виробництва і побутових відходів;  запровадження системи моніторингу довкілля в області.  охорона природних рослинних ресурсів і ресурсів тваринного світу, природно-заповідних територій;  екологічна освіта, інформація, наука у галузі охорони навколишнього природного середовища.

145

Таблиця 13.9.2.2. Фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році тис.грн. № п/п

Назва заходу

Розпорядник коштів

Заплановані видатки

Профінансо-вано

Охорона і раціональне використання водних ресурсів (38,5%) Головне управління Придбання насосного обладнання для заміни такого, що будівництва, архітектури та використало свої технічні можливості, на очисних спорудах 127,946 127,946 ЖКГ м.Надвірної

Стан виконання

Підстава

125,072

Розп. ОДА від 23.02.2007р. №66

Реконструкція КНС з влаштування блоку комплексного очищення побутових стічних вод в с.Ворохті

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

33,260

Розп. ОДА від 04.04.2007р. №184/69

Завершення будівництва очисних споруд в селищі Отинія Коломийського району

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

451,0

390,474

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Реконструкція каналізаційного колектора Тисмениця- ІваноФранківськ

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

400,0

310,0

299,067

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Реконструкція дощової каналізації обласної клінічної лікарні у м.Івано-Франківську

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

27,2

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Будівництво каналізаційних мереж в с. Угорники ІваноФранківської міської ради

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

500,0

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Реконструкція системи каналізації та очисних споруд дитячого садка „Теремок” в с. Чернятин

Городенківська РДА

43,475

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

146

Реконструкція очисних споруд дитячого садка в с. Стрільче

Придбання технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливостіна комунальних каналізаційних системах м.Городенки

Реконструкція зовнішньої системи каналізації школи-садка в с. Рашків

Реконструкція очисних споруд та каналізаційного колектора для КП "Водотеплосервіс"

Реконструкція каналізаційних мереж центральної районної лікарні у м.Калуші

Проведення робіт по забутуванню північно-східної частини дренажної траншеї Домбровського кар'єру для доведення до ГДС дренажних вод в канал р. Сівка

Городенківська РДА

38,260

Городенківська РДА 43,100

43,100

0,0

Городенківська РДА 49,852

49,852

Калуська РДА 114,0

114,0

113,54

Калуська РДА

Калуська міська рада

163,0

200,0

0,0

Коломийська РДА 14

Будівництво каналізаційних мереж в с.П'ядики

Придбання насосного і технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої можливості (компресорної установки типу 32 ВФ-13/1,5 з електродвигуном 18,5 та насоса СМ-10-65-200-2 з електродвигуном 37 кВТ) для очисних споруд м. Косів

Придбання спецавтотранспорту (екскаватор со2626 ТО-49) для Косівміськводосервіс

182,0

Косівська РДА 59,9

59,9

Косівська РДА 300,0

300,0

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

розп.ода від 28.11.07 .№647/434-р

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007 розп.ода від 28.11.07 №647/434-р Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

розп.ода від 28.11.07. №647/434-р

147

Рогатинська РДА 17

Реконструкція каналізаційної насосної станції на вул. Драгоманова у м.Рогатині

235,073

253,073

Рогатинська РДА 18

Будівництво каналізації на вул.Зовода в м.Рогатині

Реконструкція очисних споруд у м.Снятині

Реконструкція очисних споруд центральної районної лікарні с-ща Лисець

210,944

Снятинська РДА

218,0

210,944

218,0

210,944

218,0

Тисменицька РДА 251,0

251,0

Тлумацька РДА 21

Реконструкція каналізаційних мереж у м. Тлумачі

Реконструкція каналізаційних мереж по вул. Шевченка у м. Тлумачі

100,0

Тлумацька РДА 759,283

759,3

418,916

Коломийська міська рада 23

Реконструкція і розширення очисних споруд у м. Коломиї

Реконструкція і розширення очисних споруд з доведенням потужності до 45 тис. куб. м. стоків на добу

300,0

171,624

Коломийська міська рада 720,0

720,0

Коломийська міська рада 25

Реконструкція і розширення очисних споруд м. Коломия

Придбання обладнання на ком. каналізаційних системах м.Коломия

450,0

Коломийська міська рада

Всього:

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

розп.від 28.11.07 .№647/434-р

розп.від 28.11.07 .№647/434-р 56,5

56,5

6033,793

5943,81

5157,2

148

Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів (37,6%) Головне управління будівництва, архітектури та Придбання обладнання для переробки ТПВ (Коломия р-н) 38,0 38,0 ЖКГ

Придбання спецавтомобіля для збору, пресування відходів пластмас у брикети (Рогатинський р-н)

Придбання машин і обладнання для машин по збору та транспортуванню побутових відходів для Калуського комунального під-ва "Екосервіс"

Придбання контейнерів для роздільного збирання відходів (Богородчанський район)

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

38,0

Розп. ОДА від 23.02.2007р №66

112,0

Розп. ОДА від 23.02.2007 №66

293,805

281,3

Розп. ОДА від 23.02.2007 №66

38,0

37,4

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

600,0

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання екскаватора ЕО 2201 (Богородчанський район)

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

202,0

201,95

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання екскаватора ЕО 2201 (Городенківський район)

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

202,0

201,95

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ (Городенківський район)

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

38,0

37,4

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

60,0

59,5

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання бульдозера для захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ у м.Калуші

Придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ в с-щі Войнилів Калуського району

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

149

Придбання вакуумної машини КО-503В ГАЗ 3307 для с-ща Печеніжин Коломийського району

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

120,0

119,98

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання сміттєвоза КО-413 ГАЗ 3307 (Косівський район)

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

130,0

129,87

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання сміттєвоза КО-413 ГАЗ 3307 для Ланчинської селищної ради Надвірнянського району

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

130,0

129,87

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання техніки для захоронення твердих побутових відходів у м.Снятині

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

202,0

201,95

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання вакуумної машини КО-503В (Тлумацький район)

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

120,0

119,98

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання екскаватора ЕО 2101 (Тлумацький район)

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

202,0

201,95

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання сміттєвоза КО-413 ГАЗ 3307 для м. Болехова

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

130,0

129,87

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання екскаватора ЕО 2101 для м.Болехова

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

215,0

214,95

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

600,0

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

120,0

120,7

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Придбання бульдозера для захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ у м.Коломиї

Придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ в м. Коломиї

150

Придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ в м.Яремчі

Придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ в с-щі Ворохта Яремчанської міської ради

Придбання сміттєвоза КО-415 для Яремчанської міської ради

Придбання асенізаційної машини для КО-503 для Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради

Придбання обладнання (контейнерів) для роздільного збирання побутових відходів для обласної клінічної лікарні

Придбання обладнання (контейнерів) для роздільного збирання побутових відходів для обласної психоневрологічн.лікарні №3

Придбання обладнання (контейнерів) для роздільного збирання побутових відходів (для обласної стоматполікл.)

Придбання обладнання (контейнерів) для роздільного збирання побутових відходів (для онкодиспансеру)

Придбання обладнання (контейнерів) для роздільного збирання побутових відходів (для Коломийської інфекц.лікарні)

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

75,0

75,4

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

30,0

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

336,0

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

120,0

119,98

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

28,2

90,285

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ Управління охорони здоров'я ОДА Управління охорони здоров'я ОДА

Управління охорони здоров'я ОДА

16,8

2,712

26,0

16,8

2,712

26,0

16,8

2,712

26,0

Управління охорони здоров'я ОДА

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007, розп.ода від 28.11.07 . №647/434-р розп.ода від 28.11.07. №647/434-р

розп.ода від 28.11.07. №647/434-р

розп.ода від 28.11.07. №647/434-р 6,8

6,8

4,401

151

Придбання обладнання (контейнерів) для роздільного збирання побутових відходів (для перенатального центру)

Придбання обладнання (євроконтейнерів) для роздільного збирання ТПВ на території обласного клінічного кардіодиспансеру

Знешкодження непридатних та заборонених для використання пестицидів

Придбання обладнання для збору, транспортування побутових відходів (сміттєвозного автомобіля)

Управління охорони здоров'я ОДА

14,9

Управління охорони здоров'я ОДА

Головне управління агропромислового розвитку ОДА

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007 19,008

19,008

368,1

0,0

Придбання обладнання (контейнерів) для роздільного збирання побутових відходів для центр.райлікарні

Затарювання та складуання з метою подальшого знешкодження (захоронення) непридатних для використання пестицидів

140,0

140,0 розп.ода від 28.11.07 .№647/434-р

22,448

Верховинська РДА 26,4

26,4

Калуська РДА 10,0

Придбання та впровадження установок (пресу) для перероблення та складування побутових та промислових відходів в с-щі Отинія

10,0

10,0 Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

19,0

Рожнятівська РДА 64

Придбання машини для збору, транспортування та знешкодження ТПВ для КП Брошнів-Осада

розп.ода від 28.11.07 .№647/434-р

розп.від 28.11.07 .№647/434-р

Коломийська РДА 63

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007 розп.ода від 28.11.07 №647/434р

Богородчансь-ка РДА

Богородчансь-ка РДА 60

розп.ода від 28.11.07 №647/434р

розп.ода від 28.11.07. №647/434-р 120,0

120,0

0,0

152

Рожнятівська РДА 65

Придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ для КП Брошнів-Осада

28,0

19,985

Тисменицька РДА 66

Придбання машин (машина асенізаційна вакуумна КО-503В ГАЗ-3307) для збирання і транспортування побутових відходів з Тисменицького протитуберкульозного диспансеру

Запровадження системи роздільного збору, сортування і переробки твердих побутових відходів (влаштування стаціонарних сортувальних дільниць для досортування і переробки ТПВ)

Впровадження технологій, що сприяють зменшенню рівня атмосферного забруднення, на котельні санаторію "Смерічка" в с.Ворохта Яремчанської міськради

Реконструкція лініїі із знешкодження технологічних парогазових викидів "Ветсанзаводу" у м.Коломиї

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007 150,0

150,0

Івано-Франківська міська рада

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007 350,0

350,0

339,36

5552,458

5184,358

5029,5

Охорона атмосферного повітря (4,3%) Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ 271,411

271,411

270,515

Всього:

Коломийська РДА

Всього:

розп.ода від 28.11.07. №647/434-р

300,0

571,411

570,515

332,413

298,429

332,413

298,429

Розп. ОДА від 23.02.2007р. №66 Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Охорона і раціональне використання земель (2,2%)

Будівництво берегоукріплювальних споруд безіменного струмка в с. Липовиця Всього:

Рожнятівська РДА

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів (9,1%)

153

Озеленення території психоневрологічного інтернату в с. Погоня Тисменицького району

Проведення заходів з охорони і відтворення природних рослинних ресурсів в ОКП ˝Івано-Франківськоблагроліс˝

Охорона та відтворення природних рослинних ресурсів для Облагролісу

Проведення заходів із виявлення запасів природних рослинних ресурсів (лісовпорядкування) на території ОКП ˝Івано-Франківськоблагроліс˝ Ліквідація наслідків буреломів, сніголамів, вітровалів

Головне управління праці та соціального захисту населення ОДА Головне управління агропромислового розвитку ОДА Головне управління агропромислового розвитку ОДА Головне управління агропромислового розвитку ОДА

85,172

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

600,0

598,068

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

689,000

0,0

розп. Від 14.12.07 №684/490-р

430,250

Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

110,0

1914,422

1223,49

Городенківсь-ка РДА

Всього:

Охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу (1,3%) Головне управління Заходи щодо охорони тваринного світу та боротьби з агропромислового розвитку браконьєрством (для обл.організаціїУТМР) 80,0 80,0 ОДА

Проведення заходів щодо охорони тваринного світу (для обласного Товариства захисту тварин)

80,0

Тисменицька РДА

Всього:

100,0

180,0

48,295

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

розп.ода від 28.11.07. №647/434-р Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Збереження природно-заповідного фонду (1,6%)

Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи знешкодженню природних комплексів територій та об"єктів природно-заповідного фонду. Створення центрів для розведення рідкісних і зникаючих тварин і рослин

Богородчансь-ка РДА

48,295

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

154

Відтворення корінних деревостанів на території природнозаповідного фонду СЛМНДПЗГ "Чорний ліс"

Калуська РДА

Всього:

162,0

210,295

Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці (5,4%) Головне управління будівництва, архітектури та Виготовлення проектної документації на будівництво 100,0 50,0 14,745 ЖКГ очисних споруд в с. Дзвиняч Богородчанського району

Виготовлення проектної документації на реконструкцію очисних споруд в селищі Товмачик Коломийського району

Проектування будівництва очисних споруд і каналізаційних мереж у селищі Рожнятів

Виготовлення проектно-кошторисної документації будівництва очисних споруд туберкульозного відділення Солотвинської районної лікарні в селищі Солотвин Богородчанського району

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

100,0

14,652

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

100,0

50,0

40,35

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

50,0

14,654

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

50,0

14,624

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Проектування будівництва очисних споруд в с.Тростянець Долинського району

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

Проектування реконструкції очисних споруд і каналізаційних мереж в м.Косові

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

100,0

50,0

14,794

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

Проектування будівництва очисних споруд, каналізаційних мереж і каналізаційно-насосних станцій в м.Болехові

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

100,0

50,0

38,526

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

155

Проектування будівництва очисних споруд, каналізаційних мереж і каналізаційно-насосних станцій в селищі Делятин Надвірнянського району

Проектування реконструкції очисних споруд дитячого санаторію "Ясень" в с.Ясень Рожнятівського району

Придбання обладнання для запровадження регіональної системи моніторингу довкілля (для ОблСЕС)

Придбання обладнання (засобів вимірювальної техніки, випробувального та допоміжного обладнання) для запровадження системи моніторингу довкілля

Введення постійно діючої моделі геологічного середовища над шахтним полем рудника "Ново-Голинь"

Проведення природоохоронних заходів в рамках акції "За чисте довкілля"

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ

Головне управління будівництва, архітектури та ЖКГ Управління охорони здоров'я ОДА

Управління охорони здоров'я ОДА Головне управління економіки облдержадміністрації

100,0

50,0

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

100,0

50,0

13,752

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

100,0

301,106

301,0

171,900

0,000

0,0

Калуська міська рада

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

рішення облради від 21.12.07. № 459-17/2007 Рішення облради від 22.08.07 №381-15/2007

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007 72,0

72,0

28,0

Всього:

1473,006

1001,106

717,097

Разом

16 267,8

15 337,8

13 386,5

Яремчанська міська рада

Рішення облради від 25.05.07 №288-13/2007

156

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Протягом 2007 року науковими установами області проведено цілий ряд досліджень з екологічних питань, а саме: 1. Науково-дослідним інститутом екологічної безпеки і природних ресурсів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу: Завершено 2 розробки: ГІС екобезпеки та екомоніторингу Галицького району та пропозиція створення міжнародного еколого-туристичного центру «Парк льодовикового періоду» у с. Старуні Богородчанського району. У кожній адміністративній області, районі, місті необхідно виконати екологічний аудит території згідно Закону України «Про екологічний аудит» від 24.06.2004р № 1862-ІУ, провести оцінку впливів на навколишнє середовище (ОВНС) згідно ДБН А. 2.2-1-2003, а також організувати екологічний моніторинг на виконання Постанови КМ України від 30.03.1998р. № 391. Ці процедури є складовими частинами з екологічної безпеки, яка будується з допомогою сучасних ГІС-технологій. У Галицькому районі на площі біля 722 км2 була розбита мережа із 220 точок спостережень, які більш-менш рівномірно охоплюють весь полігон, виходячи з особливостей геологічної будови, геоморфології, розповсюдження ґрунтів різних типів, рози вітрів, ландшафтної структури території та існуючих вимог до масштабу досліджень. Було відібрано 1032 проби та виконано 7010 їх аналізів на різні елементи і речовини. При цьому використано найбільш об'єктивний метод оцінки забруднення ландшафтів: кожний компонент довкілля (ґрунт, вода, повітря) діагностується на вміст у ньому основних токсикантів по всій площі їх можливого розповсюдження. Природоохоронні служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, громадські екологічні організації неурядові фонди і науковці обмежуються, як правило, екологічною оцінкою тільки трьох компонентів - атмосферного повітря, ґрунтів і води. Поза увагою залишаються інші шість компонентів, а саме - геологічне середовище, геофізичні поля, геоморфосфера, рослинний і тваринний світ та демосфера. Це і спонукало розробити натурну та математичну моделі впливу техносфери на природні геоекосистеми. Аналіз екологічного стану території Галицького району та окремих компонентів навколишнього природного середовища - літосфери, геофізсфери, геоморфосфери, педосфери, гідросфери, атмосфери, фітосфери, зоосфери, демосфери та техносфери - дозволили розробити математичну модель та технологію виконання екологічного аудиту. Інтегральна оцінка сучасної екологічної ситуації розроблена на базі ландшафтної карти. На неї винесені комплексні аномалії сумарних показників забруднення усіх досліджених компонентів довкілля, які дозволили поділити, Галицький район на 24 геоекологічні смуги з різним екологічним станом: нормальним (екологічно чисті території), задовільним (забруднені тільки ґрунти), напруженим (забруднені ґрунти і ґрунтові води), складним (забруднені ґрунти і повітря), незадовільним (забруднені ґрунти, повітря і 157

води) і передкризовим (найвищий ступінь забруднення усіх компонентів довкілля). Критичний і катастрофічний екологічні стани, які є в деяких регіонах України (Придніпров'я, Донбас, Чорнобиль), в області відсутні. Отже, інтегральна карта сучасної екологічної ситуації є завершальним етапом екологічного аудиту території. Цей документ є теоретичною основою для науково обґрунтованого управління екологічним станом (екологічний менеджмент) району, області, регіону чи держави в цілому для забезпечення його сталого соціально-економічного розвитку. Починаючи з 1997 року, фахівці кафедри екології та кафедри природних ресурсів та туризму провели декілька процедур ОВНС за західними технологіями. Це - ОВНС Пасічнянського нафтогазоконденсатного родовища (спільний українсько-американський проект); ОВНС будівництва нового золовідвалу Бурштинської ТЕС; ОВНС траси та трампліну для фрістайлу біля НСП «Заросляк»; ОВНС гірськолижної траси та туристичної бази в Женецькому лісництві; ОВНС антропогенного навантаження на гору Говерла (проект ТАSІС); ОВНС перспектив розвитку гірськолижних курортів «Буковель» і «Бистриця». За всіма проектами, базуючись на ретельному вивченні сучасного стану навколишнього середовища, були встановлені ймовірні негативні впливи на чинники довкілля при впровадженні різних запропонованих альтернатив та розроблений комплекс природоохоронних заходів для всіх очікуваних негативних наслідків. При впровадженні інвестиційних проектів запропоновані в ОВНС природоохоронні заходи дозволяють зменшити негативний вплив на навколишнє середовище та раціонально використовувати природні ресурси. 2. Український НДІ гірського лісівництва У 2007 році наукові дослідження УкрНДІгірліс проводились за 7 темами галузевого Тематичного плану науково-дослідних робіт на 2005 - 2009 роки, зорієнтованого на пріоритети, визначені Державною програмою "Ліси України". Основними напрямками досліджень були: - вдосконалення екологічно безпечних систем ведення лісового господарства, технологій лісовідновлення в гірських умовах; - вивчення і збереження генетичного потенціалу лісів України, їх біорізноманіття, лісова селекція і насінництво; - комплексний захист лісів від шкідників і хвороб; - екологічні дослідження, підвищення стійкості, моніторинг стану лісів їв лісова сертифікація; - мисливське господарство. Інститут посилив свої зусилля щодо розробки науково обґрунтованих заходів, направлених на раціональне вирішення проблем всихання похідних ялинників, а також зниження негативного впливу гірських лісозаготівель на лісове середовище. Для вирішення цих завдань використовувались як бюджетні кошти, так і кошти лісових підприємств та екологічних фондів. До виконання цих досліджень залучені висококваліфіковані працівники не тільки з інституту, а й з навчальних закладів, виробництва і міжнародних організацій. По завершених в 2007 році наукових темах розроблено такі рекомендації: 158

- практичні рекомендації з удосконалення відновлення та розведення смерекових лісів Карпат; - рекомендації з удосконалення режиму охорони і використання лісових генетичних ресурсів; - рекомендації оптимізації закисної ролі гірських лісів Карпат; - рекомендації з попередження виникнення вогнищ хвороб і осередків шкідників в ялинових та букових лісах Карпат; - рекомендації по застосуванню мобільних канатних лісотранспортних установок на гірських лісозаготівлях; - засади сталого лісокористування і збереження біорізноманіття гірських лісів Українських Карпат. Рекомендації опробовуються на лісогосподарських підприємствах. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень На виконання вимог Орхуської Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля в області протягом 2007 року проведено консультації з громадськістю щодо вирішення актуальних проблем території області. Зокрема, відповідно до річного плану консультацій з громадськістю затвердженого начальником Держуправління на 2007 рік, проведено консультації з громадськістю щодо виконання Указу Президента “Про створення НПП “Гуцульщина”. Одним із актуальних проблем, які виносилися на громадські обговорення у 2007 році, було утилізація та знешкодження заборонених і непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. З 80-х років минулого століття в населених пунктах Івано-Франківської області накопичилось 186,1т заборонених і непридатних для використання у сільському господарстві хімічних препаратів захисту рослин, власники яких в більшості невідомі, які зберігаються в 90 непристосованих для цього місцях. Зберігання такої кількості пестицидів в несприятливих умовах негативно впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров’я населення в місцях їх накопичення, створює надзвичайно небезпечну екологічну ситуацію в області і призводить до забруднення ґрунтів та підземних вод. При вирішенні проблеми утилізації очікується багатосторонній екологічний ефект: покращення якості довкілля; недопущення хімічного забруднення отрутохімікатами вод; екологічне оздоровлення території. Покращення екологічного стану території області сприятиме збільшенню виробництва екологічно - чистої сільськогосподарської продукції, розвитку міжнародного туризму, рибальства, мисливства, а, відповідно, - збільшенню доходів місцевих бюджетів, розширення міжнародної екологічної співпраці. Враховуючи думку громадськості з цього приводу Держуправління листом від 12.11.2007р. №07-24/613 звернулося в Міністерство охорони навколишнього природного середовища із запитом щодо виділення у 2008 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища коштів у 159

сумі 2389,524 тис.грн. на утилізацію непридатних для використання пестицидів у населених пунктах області. На виконання плану Держуправління в частині взаємодії з громадськістю щодо інформування населення про стан навколишнього природного середовища та затвердження заходів для його покращення протягом 2007 року винесено на обговорення громадськості та прийняття відповідного рішення, питання щодо поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). Враховуючи думку населення, керівників громадських екологічних організацій, керуючись Законом України “Про відходи” з цього приводу в області розроблено ряд заходів. Зокрема розпорядженням облдержадміністрації затверджено Програму поводження з відходами в ІваноФранківській області. - управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації розроблена “Програма санітарної очистки населених пунктів області”. На виконання даної програми районними житлово-комунальними господарствами проводились очистки населених пунктів. Зокрема в Калуському районі розроблена схема санітарного очищення на 2007 рік; -з ініціативи громадськості, керівників громадських екологічних організацій, облдержадміністрацією проведена нарада за участю підприємств із заготівлі та переробки відходів вторинної сировини. Прийняте рішення про створення обласної асоціації підприємців для вирішення спільних проблем у сфері поводження з відходами. В Івано-Франківській області діє більше 20 ліцензованих підприємств із заготівлі вторинної сировини. Держуправлінням вживаються заходи, направлені на активізацію роботи цих підприємств, а також впровадження роздільного збирання у містах та селах області. На вимогу держуправління впроваджено роздільне збирання ТПВ та заключені угоди про передачу вторсировини заготівельним підприємствам ВАТ „Івано-Франківський арматурний завод”, ДКП „Електроавтотранс”, НГВУ „Долинанафтогаз”, Долинським УБР, Богородчанським УМГ, Надвірнянським МУЖКГ, Кутським ККП, Ковалівським ККП, Печеніжинським ККП, Верховинським ККП та інш. Проведені консультації з громадськістю, щодо екологічного стану м. Болехова дали змогу розробити та впровадити ряд заходів щодо покращення екологічної ситуації на території Болехівської міської ради. Зокрема: - підприємством ВАТ “Шкіряник” налагоджена співпраця з італійськими науковцями на виготовлення проектної документації на модернізацію очисних споруд; - екологічною лабораторією ВАТ “Шкіряник” проведено аналітичні дослідження щодо концентрації забруднюючих речовин в стічних водах; - підприємством придбана пресова установка для зневоднення осаду, проведено її монтаж та обв’язку, підведемо новий водопровід; - з 25 мулових майданчиків (нижніх та верхніх) засипано 22, решта – 3 мулові майданчики залишено для використання в випадку виникнення аварійної ситуації; 160

- з території підприємства вивезено міздру, що тимчасово там зберігалась. Майданчик засипано шаром грунту та гравію; - на станції попередньої очистки зворотних вод очищено від мулу та задіяно в експлуатацію горизонтальні відстійники та усереднював, відновлено систему аерації в усереднювачі стоків; - підприємством ТзОВ “Світ шкіри” проведено роботи щодо очистки усереднювача, первинних і вторинного відстійників; - розроблений технологічний регламент та введено в дію станцію з питань окислення зольних стоків на перед очисних спорудах (з метою зменшення кількості сульфідів, які подаються на голову очисних споруд); - розроблений технологічний регламент та введено в дію аерацію на вторинних відстійниках (з метою покращення очисних стоків); - товариством придбано прес “MONOBELT”, продуктивність якого дозволяє переробити мул, який накопичується у відстійниках; - розроблено технологічний регламент з введення в дію біологічних ставків, що дало б значний ефект в процесі доочистки стоків. Питання щодо виділення земельної ділянки під біологічні ставки в стадії вирішення; - заключена угода з ПП “НВ Біоленд” щодо переробки накопичених на підприємстві мулу та міздри у біологічно активне, пастеризоване та екологічно чисте органічне добриво універсальної дії “БіоПроФерм” на території підприємства. Розпочато будівельні роботи щодо реалізації даного проекту. З метою покращення контролю за станом атмосферного повітря в місті Болехові шкірпереробними підприємствами спільно придбано прилад для проведення контролю за аміаком – пробовідбірник аспіраційний чотирьохканальний переносний “Тайфун-ДМ”. На виконання пропозицій громадськості та з метою покращення екологічної ситуації, в області проведено та профінансовано у 2007 році ряд природоохоронних заходів, а саме: - для зменшення забруднення атмосферного повітря викидами золи Бурштинської ТЕС у 2007 році проплачено 42,7 млн.грн., в т. ч. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 5,6 млн.грн. Результат впровадження цього заходу – зменшення викидів золи в атмосферне повітря на 11,6 тис.тонн у порівнянні з 2006 роком; - зменшення забруднення поверхневих вод верхів”я річки Прут в Яремчанській санітарно-курортній зоні. Фінансове забезпечення проведення цього заходу становить 1500,0 тис. грн. за рахунок коштів місцевого бюджету (Яремчанський міськвиконком, виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Яремча). Результат впровадження цього заходу – поліпшення якості у річці Прут; - проведення природоохоронних робіт в зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, передбачених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №485-р. Фінансове забезпечення проведення цього заходу становить 2,9 млн.грн. за рахунок Державного бюджету. 161

Результат впровадження цього заходу – стабілізація екологічної ситуації в зоні ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій. 13.11.2. Громадські рухи. Держуправління ОНПС співпрацює з 17 громадськими екологічними неурядовими організаціями. Місцеві осередки Українського товариства охорони природи проводять екологічні диспути, асамблеї з участю учнівської і студентської молоді, інші екологічні заходи по вихованню і залученню громадськості до охорони, відновлення і раціонального використання природних ресурсів. Було проведено анкетування з екологічними громадськими організаціями щодо їхньої діяльності. Ряд заходів, громадськими екологічними організаціями та рухами проведено в області до Міжнародного Дня охорони навколишнього середовища, Дня довкілля, чергової річниці з дня аварії на ЧАЕС. Такі заходи пройшли в районах та містах області за підтримки районної та міської влади, відділів культури і туризму, громадських екологічних рухів та участі учнівської молоді. Девізами цих заходів було: “Збережи природу для прийдешніх поколінь”, “Знищити природу легко, відновити неможливо”. Такі природоохоронні акції широко висвітлювалися в засобах масової інформації, обласних та районних газетах, радіо, телебачення. Протягом 2007 року активізували свою роботу громадські рухи області, зокрема, слід відмітити громадський екологічний рух Надвірнянського району, який за підтримки районних екологічних організацій, політичних партій виступив з ініціативою та протестом проти забудови та вирубки зелених насаджень центральної частини міста Надвірна. Даний протест вилився у пікетування районної та міської влади, збору підписів незадоволених у вирубці дерев центральної частини міста та її забудови, а також звернення до правоохоронних органів та влади різних рівнів. Ситуація, пов’язана з даною акцією, широко висвітлювалась у місцевих ЗМІ. З метою зміцнення і розширення взаємодії державних природоохоронних органів з громадськістю, сприяння всебічного розгляду і вирішення на високому професійному рівні питань, пов‘язаних з екологічним вихованням населення та пропагандою природоохоронних знань, при Держуправлінні ОНПС в Івано-Франківській області діє Громадська рада. До її складу увійшли представники зареєстрованих громадських організацій екологічного спрямування: обласної організації "Наш дім", обласна організації Українського товариства охорони природи, Івано-Франківського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, сільський осередок "Екологічна ліга", Коломийської територіальної організації "Зелений світ", громадської екологічної організації "Екоплай", громадської екологічно організації "Едельвейс", “МАМА – 86” м. Яремча, громадської екологічної організації "Едельвейс" м. Косів та ін. Рішенням колегії Держуправління ОНПС в області від 23.05.2008р. №2 затверджено нове Положення про Громадську раду при Держуправлінні та її склад, керівні органи. 162

Окремі екологічні організації мають свої видання. Зокрема, Коломийською територіальною організацією "Зелений світ" два рази в місяць видавався часопис "Людина і екологія" загальною кількістю 8 стор. У підготовці видання використовувалась первинна інформація, дописувачами якими є громадські кореспонденти, керівники екологічних організацій, працівники Держуправління ОНПС в області. Працівники Держуправдління беруть участь у зборах (сходах) громадян за місцем проживання, через засоби масової інформації проводять роз’яснювальну роботу природоохоронного характеру. Вносять пропозиції на сесії місцевих рад про стан та завдання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території населених пунктів. Спеціалісти Державного управління ОНПС систематично виступають з лекціями в інституті вдосконалення вчителів. Особлива увага звертається на виступи перед вчителями біології, які прищеплюють екологічні знання учням шкіл. Державне управління разом з обласною державною адміністрацією, обласною радою, громадськими природоохоронними організаціями проводили екологічні акції із залученням населення, що позитивно впливає на екологічне виховання. Особлива увага приділяється профілактиці екологічних правопорушень. Практикуються спільні дії разом з органами прокуратури, санепіднагляду, ветнагляду, громадськими організаціями, екологічними громадами, членами громадської ради при держуправлінні тощо. В області створені екологічні громади з участю громадських релігійних організацій, політичних партій. Основним завданням екологічних громад є залучення населення до здійснення практичних природоохоронних заходів і екологічного виховання населення. При обласній організації УТМР створена громадська організація спецДНД, діяльність якої спрямована на охорону природних ресурсів та боротьбу з браконьєрством.

163

Громадські екологічні організації, які діють на теренах Івано-Франківської області станом на 01.01.2008р. № з/п

1 1 2 3 4 5 6 7

9 10 11 12 13 14 15 16

Назва організацій Юридична адреса 2 Громадська екологічна організація “Екоп-лай” Громадська екологічна організація “Едельвейс” Громадська організація “Природничий клуб “Кедрина” Районна рада товариства охорони природи Громадська екологічна організація “Едельвейс” Обласна екологічна організація “Наш дім” Коломийська територіальна організація “Зелений світ”, часопис “Людина і екологія” Громадська організація “Молодіжна Громадська екологічна організація” “Еко-Гал-Оствінд” Студентське екологічне товариство Еколого-гірський клуб Організація “Зелений рух-Карпати” Обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги НДП Обласна організація Українського товариства охорони природи Громадська організація “Мама-86” Обласна організація Партії Зелених України Івано-Франківський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Сільський осередок “Екологічна ліга”

3 м. Яремча, вул. Стуса 6, тел. (234)21157 м. Яремча, вул. Свободи 89, тел. (234)21582 м. Надвірна, вул. Комарова, 7 ПЗ “Горгани” м. Надвірна, м-н Шевченка, 5а/8, тел (275)25455 м. Косів, вул. Чорновола 4/5, к. 5, тел.(278)22451 м. Івано-Франківськ, вул.. Хоткевича, 50/2, тел. 551019 м. Коломия, вул. Попадюк, 20, тел. (233)23487

Організації, включені до складу Громадської ради при Держуправлінні ОНПС в ІваноФранківській області 4 Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено

м. Калуш, вул.. Драгоманова 10/40, тел. (342)42252

Включено

м. Івано-Франківськ, тел. 24408 м. Надвірна, вул. Грушевського 8/9, тел. (3475)25975 м. Калуш, тел. (3472)21758 м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 16, тел. 500441 м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 182/1140, тел.62702 м. Яремча, вул. В. Стуса, 6, тел. (234)22001 м. Івано-Франківськ, вул. Вірменська, 5, тел.552330 м. Івано-Франківськ, вул. Набережна ім. Стефаника, 34б, тел. 47226 Городенківський р-н, с. Топорівці

Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено Включено

13.12. Виконання державних екологічних програм На виконання Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2001- 2015 роки” в області рішенням обласної ради від 30.01.2001 р. № 418-18/2001 затверджена Програма формування регіональної екомережі. Найважливішим завданням у формуванні екомережі є створення нових заповідних об’єктів у тих районах, де їх площа не є оптимальною. За участю спеціалістів Державного управління охорони навколишнього природного середовища науковцями області підготовлені матеріали на створення нових природно-заповідних об’єктів: Верховинський національний природний парк Підготовлено Наукове обгрунтування створення Верховинського національного природного парку площею біля 12,0 тис.га. Створення Верховинського національного природного парку передбачено Загальнодержавною цільовою екологічною програмою розвитку заповідної справи на період до 2020 року. 164

На території Верховинського району планується створити Верховинський національний природний парк на площі близько 12 тис.га. тис. га. Він охоплюватиме Чивчинські і Гринявські гори, які є одним із північних відрогів Мармароського кристалічного масиву. Долина Чорного Черемошу відділяє Чивчини від хребта Гринявських гір, розміщеного паралельно Чивчинському хребту. На південному сході Чивчинські і Гринявські хребти з’єднуються. У Чивчино-Гринявських горах беруть початок притоки Прута - Чорний та Білий Черемош. Своєрідність природних умов обумовлює багатство рослинного і тваринного світу. Серед флори судинних рослин - 64 ендемічні види (72 % ендеміків Українських Карпат), частина з них відома лише у цьому регіоні – гвоздика вузьколиста, елізанта Завадського. У складі раритетної компоненти флори виявлено 57 видів із Червоної книги України та 13 – із міжнародних списків – борщівник карпатський, чихавка тонколиста, тонконіг Ремана, соссюрея Порца. Тваринний світ проектованого національного природного парку представляє понад 3000 видів тварин, з них 35 - рідкісні види, які зустрічаються тільки в Українських Карпатах – тритон карпатський, саламандра плямиста, мідянка, беркут, ведмідь бурий, кіт лісовий (види, занесені до Червоної книги України). Наявність значних лісових масивів, у тому числі пралісів, більша частина яких природного походження, заростей криволісся на верхній межі лісу обумовлюють значне водоохоронне, грунтозахисне та господарське значення цієї території. Ліси представлені переважно чистими ялиновими одновіковими деревостанами (на 96% площі). За віком переважають середньовікові деревостани – на 50% площі і молодняки – 37% площі. Пристигаючі деревостани складають 8%, стиглі і перестиглі - 5%. У межах пропонованого Верховинського національного природного парку вище смуги ялинових лісів на площі 700 га зосереджені зарості субальпійської рослинності з перевагою сосни гірської та вільхи зеленої, які підлягають збереженню та охороні. Ландшафтний заказник місцевого значення “Ріка Гнила Липа з прибережною захисною смугою вздовж берегів 100 м” У процесі формування екомережі виконуватиме роль екологічного коридору. Ріка Гнила Липа бере початок у с. Липівці Перемишлянського району Львівської області на висоті 355 м н.р.м. Є найбільшою лівою притокою ріки Дністер у межах Івано-Франківської області. Протікає по території Рогатинського і Галицького районів. Впадає у Дністер нижче Галича. Довжина ріки – 86 км, площа водозабору - 1220 кв. км. Гідрологічна мережа Гнилої Липи сильно розгалужена, (притоки – Нараївка, Студена, Бебелка та ін.), які дренують. Ріки мають У-подібні долини. Високі горбисті лесові межиріччя глибоко розчленовані, на вододілах і схилах переважають світлосірі опідзолені грунти з лучно степовою рослинністю і невеликими масивами дубово-грабових лісів. Долина Гнилої Липи широка. Береги порівняно круті і високі, порізані ярами і балками, переважно безлісі й розорані. Місцями у 165

заплавах і старичних пониженнях зустрічаються релікти болотно-лучних фацій природних ландшафтів. Внаслідок малих нахилів швидкість течії становить 0,2-0,3 м/с. Річний хід рівнів більш спокійний, максимальні паводки пов’зані з весняним сніготаненням. Літні дощові підняття рівня води в зв’язку із зарегульованістю стоку не досягають розмірів весняних. Середній багаторічний модуль стоку становить близько 5 л/с з км2. Взимку ріку вкриває крига на 50-55 днів (в різні роки від 2 тижнів до 3 місяців). На Гнилій Липі у 1965 році побудоване водосховище – охолоджувач Бурштинської ТЕС площею водного дзеркала 1,3 тис. га і об’ємом 50 млн.м.куб. Разом з прилеглими територіями водосховище є місцем гніздування, розведення і зимівлі багатьох видів птахів, в тому числі й перелітних – норець великий, мартин сріблястий, чернь морська, чернь чубата, гоголь, великий крохаль, крижень та ін. Чисельність усіх зимуючих тут птахів сягає понад 5 тис. Пропонується площа заказника 1300 га. Ландшафтний заказник місцевого значення “Ріка Свірж з прибережноюзахисною смугою вздовж берегів 100 м” У процесі формування екомережі виконуватиме роль екологічного коридору. Протікає по території Рогатинського району і впадає у Дністер. Довжина ріки – 69 км, площа водозбору становить 477 кв. км. Прибережна смуга представлена переважно сінокосами та пасовищами. В окремих місцях до ріки прилягають лісові угіддя Рогатинського держлісгоспу переважно з мішаних насаджень. У долині ріки Свірж знаходиться водосховище Княгиницьке площею водного дзеркала 180,0 га, яке використовується для риборозведення. Частина водосховища (30 га) заросла очеретом і є місцем гніздування водно-болотних птахів – крижня, черні чорноголової, норця сірощокого, крячка білощокого, лисухі та ін. Пропонується площа заказника 1200 га. Заповідне урочище «Підлюте» Лісовий природний комплекс площею 130 га, який розташований на лівому схилі долини ріки Лімниці в межах висот 650-950 м н.р.м. Ангелівське лісництво, кв. 38 (вид. 8, 16-19, 22-30) та 42 (вид.10-13, 16-21, 25-27) Осмолодського держлісгоспу. Вік насаджень – понад 100 років. Рослинність - ялицево-буково-смерекові насадження І-ІІ бонітету із домішкою клена-явора та берези. Склад насаджень 5Яц4См1Бк+Яв. Запас деревини 400 м3 /га У межах заповідного об’єкта дослідженнями зростає понад 180 видів вищих рослин, що належать до 55 родин, з них часто зустрічаються 27 видів, зрідка – 153 види. Серед них: тирлич роздільний, баранець звичайний, лілія лісова, лунарія оживаюча, плаун колючий, сосна кедрова європейська, сонтрава біла – види, занесені до Червоної книги України. 166

Таблиця 13.12.1. Інформація про хід виконання Програми забезпечення населення Івано-Франківської області якісною питною водою 2007 роках № п/п

Назва заходу, що виконувався у звітному році

Загальна вартість тис. грн.

Обсяги фінансування (тис.грн.) З початку реалізації заходу

Стан виконання (реалізації) програми

Заплановано на звітний рік

Початок і кінець виконання

% вик. за звітний рік

% виконання з початку реалізації заходу

Коштів держав ного бюдже ту

Коштів місцевого бюдже ту

Інші кошти

Коштів державного бюджету

Коштів місцевого бюдже ту

Інші кошти

9,0

4,2

1,2

2006-2020

95,8

8,2

Коментарі та проблемні пмтання

2007р. Програма забезпечення населення Івано-Франківської області якісною питною водою

353058,5

15900

6253

7066

Таблиця 13.12.2. Інформація про хід виконання державної цільової програми 2401450 ˝Реструктуризація та ліквідація об’єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності˝ № п/п

Найменування заходу

1 1

2 Проведення робіт з ліквідації екологічних наслідків діяльності ДП ˝Калійний завод˝ ВАТ ˝Оріана˝ (м.Калуш)

Передбачене фінансування з державного бюджету на 2007 рік. 3

Профінансовано, станом на 01.01.2008р. 4

3000,0

2932,645

Очікувані результати 5 Запобігання негативних екологічних наслідків в зоні діяльності ДП ˝Калійний завод˝ ВАТ ˝Оріана˝ (м.Калуш)

167

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля В області продовжується робота по створенню українсько-румунського природоохоронного об’єкту. Питання створення Верховинського національного природного парку, як його української частини, повторно розглянуто на виїзному засіданні Постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, яке відбулося 25.05.2006 р. у селищі Верховина. На виконання рішення комісії, Держуправлінням 14.06.2006 р. направлені листи за № 05-16/465 до Верховинських райдержадміністрації та районної ради про надання інформації щодо визначення територій (лісництва, квартали, виділи, полонини, їх площа та місцезнаходження), які увійдуть до Верховинського національного природного парку з врахуванням перспективного розвитку населених пунктів, туристичної індустрії та економічного розвитку району. На виконання згаданого листа, Верховинська райдержадміністрація листом від 29.06.2006 р. №654/01-30/07 звернулася до Держуправління з клопотанням щодо перенесення термінів надання інформації в зв’язку з тим, що поступило багато пропозицій від держлісгоспів, сільських громад, фермерів щодо територій, які пропонуються до складу Верховинського НПП і які необхідно додатково вивчити. На виконання Указу Президента України від 23.05.06 № 838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року в області розроблене наукове обґрунтування створення Верховинського національного природного парку, площею близько 12,0 тис.га. На майбутнє Верховинський національний природний парк стане спільним україно-румунським біосферним резерватом. Держуправління ОНПС в області взяло участь у розробці програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 рр. та обговоренні робочої версії Екологічного звіту Стратегічної Екологічної оцінки програми транскордонного співробітництва. Програма орієнтована на покращення інфраструктури захисту довкілля, піднесення рівня екологічної свідомості населення прикордонних областей Польщі, Білорусії, України. Для забезпечення управління водними ресурсами за басейновим принципом для річки Дністер обговорено та прийнято Угоду про співробітництво в галузі інформаційного обміну між суб’єктами моніторингу якості поверхневих вод в басейні річки Дністер між Львівською, ІваноФранківською, Тернопільською, Хмельницькою, Чернівецькою, Одеською, Вінницькою та Республікою Молдови. Стратегічною метою у басейні річки Дністер є: - досягнення безпечного для здоров’я людей екологічного стану і доброї якості води; - забезпечення раціонального і безпечного водокористування як фактора стійкого розвитку регіону в межах території України із урахуванням транскордонних аспектів; 168

- збереження біологічного різноманіття і заповідних територій, стійкого екологічного стану у басейні. На базі Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу проведено спільний семінар-навчання за участю представників Університету Норд м. Бая Маре, Румунія, Держуправління ОНПС та ТУНГ. Семінар проведено по проекту “РУТЕМ” “Менеджмент і моніторинг середовища”.

169

ВИСНОВКИ Аналіз матеріалів стану навколишнього природного середовища показує, що впродовж 2007 року в Івано-Франківській області намітились певні тенденції до покращання екологічної ситуації та стану екологічної безпеки. Однак, екологічні проблеми мають тривалий, затяжний характер, а їх вирішення потребує значних коштів. Основними екологічними проблемами, які відображають негативні наслідки нерегульованого антропогенно-техногенного впливу на навколишнє середовище, нераціонального освоєння території та наднормативного використання природних ресурсів є: Атмосферне повітря Основними забруднювачами повітря є підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу і води, діяльності транспорту та зв’язку. Від них у довкілля потрапило 257,6 тис.т. шкідливих речовин (на 2,7% більше, ніж у попередньому році), або 91,2 % всіх викидів по області , тоді як їх частка у загальній кількості підприємств, що мали викиди стаціонарними джерелами, становила 19,6% цими підприємствами є: Бурштинська ТЕС, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», УМГ «Прикарпаттрансгаз», ВАТ «Івано-Франківськцемент». Пропозиції щодо вирішення проблем забруднення атмосферного повітря. Основними пропозиціями спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: - заміна електрофільтра на енергоблоці №7- термін до 2009 року. Вартість- 42 млн.грн. - встановлення газоочисної установки після обертової печі №3 цеху утилізації відходів виробництва - термін до 2010 року. Вартість –1 млн.грн. - заміна електрофільтра на енергоблоці №5- термін до 2011 року. Вартість- 42 млн.грн. - заміна електрофільтра на енергоблоці №1- термін до 2011 року. - заміна електрофільтра на енергоблоці №2- термін до 2014 року. Вартість- 1 млн.грн. - спорудження сіркоочисної установки на енергоблоці №2 - термін 20152016 роки; - заміна електрофільтра на енергоблоці №3- термін до 2017 року. В результаті заміни газоочисних установок концентрація твердих частинок на виході із них буде доведена до рівня 50 мг/м3. Водні ресурси

170

На території Івано-Франківської області налічується 131 комплекс очисних споруд загальною потужністю 134 млн. м3/рік. 52 комплекси працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод. Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 20,65 млн. м3 недостатньо очищених стоків щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. На вирішення проблем, пов’язаних з забрудненням поверхневих та підземних вод у 2008 році заплановано з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 6,5 млн. грн. по наступних заходах: реконструкція зовнішніх мереж каналізації Долинського протитуберкульозного диспансеру; - реконструкція каналізаційних мереж і споруд обласного наркодиспансеру; - реконструкція каналізаційних мереж і споруд обласної психіатричної лікарні № 1; - реконструкція каналізаційних мереж і споруд обласної психіатричної лікарні № 3; - реконструкція (капітальний ремонт) на діючих підприємствах каналізаційних мереж на вул. Княгині Ольги в м.Тлумачі; - реконструкція (трубопровід 1000 мм) системи роздільної каналізації на очисних спорудах м.Надвірної; - реконструкція систем роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд в с.Годи-Добровідка Коломийського району; - реконструкція підвідного каналізаційного колектора на вул.Козацькій, Молодіжній (масив ˝Стадіон˝) у селищі Гвіздець Коломийського району; - реконструкція систем роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них для очищення стічних вод, що утворилися в промисловості, комунальному господарстві, інших галузях народного господарства (розширення каналізаційної мережі в с. Ковалівка Коломийського району); - будівництво каналізаційних мереж в с.Угорники Івано-Франківської міської ради; - реконструкція каналізаційної системи дитячого садка у с. Шешори Косівського району; - реконструкція очисних споруд та каналізаційних мереж у с. Задністрянське Галицького району; - завершення реконструкції біологічних очисних споруд господарськопобутових стічних вод селища Отинія Коломийського району (додаткові роботи); - завершення реконструкції напірного каналізаційного колектора Тисмениця – Івано-Франківськ; - регулювання русла р. Опришина в с. Старі Кривотули Тисменицького району; 171

- заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення у селищі Верховина;- реконструкція системи каналізації та очисних споруд ЗОШ І–ІІІ ст., у с. Незвисько Городенківського району; - реконструкція каналізаційних мереж с-ща Чернелиця Городенківського району; - придбання технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на комунальних каналізаційних системах м. Городенки; - реконструкція системи каналізації частини вул. І.Франка у селищі Войнилів Калуського району; - будівництво каналізаційного колектора на вул.Чорновола (Шахтарська) у м. Калуші; - придбання технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на очисні споруди м. Коломиї; - придбання насосного і технологічного обладнання на комунальні каналізаційні системи м. Коломиї (відповідно до проекту “Реконструкція очисних споруд м. Коломиї з доведенням потужності до 45 тис.м3 стоків на добу”); - поліпшення технічного стану та благоустрою озера на вул. Чехова у м. Коломиї; - реконструкція системи роздільної каналізації на очисних спорудах м. Надвірної; - завершення реконструкції очисних споруд у м. Рогатині; - реконструкція очисних споруд у селищі Брошнів-Осада Рожнятівського району; - очистка русел річок на території ДП «Осмолодський лісгосп»; - придбання насосного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на комунальних каналізаційних системах селища Заболотів Снятинського району; - придбання насосного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на комунальних каналізаційних системах м. Снятина. Основними шляхами вирішення проблем в галузі охорони водних ресурсів є: - забезпечення економного використання води, шляхом налагодження інструментального обліку свіжої води та вжиття дієвих заходів для її економії; - забезпечення раціонального водоспоживання на НГВУ "Долинанафтогаз", НГВУ "Надвірнанафтогаз", Долинському газопереробному заводу, Бурштинській ТЕС, Калуській ТЕС, ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" шляхом удосконалення діючих систем оборотного водопостачання; - забезпечення будівництво нових та реконструкцію діючих водопровідних і каналізаційних мережа. - налагодження ефективної роботи діючих та будівництво нових очисних споруд у містах та населених пунктах області; 172

- забезпечення дотримання вимог чинного водоохоронного законодавства при проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів туристичнооздоровчого призначення. Поводження з відходами У 2007 році обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки зменшилась в порівнянні з 2006 роком на 2,53 тис. т, або на 20,4%. Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний, а саме: - відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті. - відходи неорганічних кислот – ІІ клас небезпеки. - відходи гальванічних виробництв та нафтовідходи – ІІІ клас небезпеки. Для зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік передбачено фінансування у обсягах: - 2,4 тис. грн. на придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ на території Коломийського міжрайонного фтизіопульмонологічного диспансеру; - 1,6 тис.грн на придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ на території Надвірнянського будинку дитини; - 7,44 тис.грн для запровадження роздільного збирання ТПВ на території Єзупільської міської лікарні; - 7,44 тис.грн для запровадження роздільного збирання ТПВ на території дитячого санаторію ˝Єзупіль˝; - 7,44 тис.грн для запровадження роздільного збирання ТПВ на території обласної психіатричної лікарні № 2 (Рогатинський р-н, с.Підмихайлівці); - 16,8 тис.грн. для запровадження роздільного збирання ТПВ на території обласного фтизіопульмонологічного центру; - 450,0 тис.грн. для придбання сміттєвозного автомобіля для збору та транспортування побутових відходів у м.Яремче; - 140,0 тис.грн для придбання контейнерів для збору ТПВ у м.Яремче; - 258,0 тис.грн. для придбання спецтехніки (асенізаційного автомобіля КО-503 В) для збирання і транспортування побутових відходів в м.Снятині; - 250,0 тис.грн. для придбання техніки (бульдозера) для захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ у м.Снятині; - 450,0 тис.грн. на придбання машини-сміттєвоза для транспортування побутових відходів у м.Коломиї (для відділу управління комунальним майном); - 1000,0 тис.грн. на придбання спецтехніки для збору, транспортування, перероблення, знешкодження та складування побутових відходів в Долинському районі (для КП ˝Комунгосп˝); - 250,0 тис.грн. на придбання спецтехніки (бульдозера) для складування на полігоні ТПВ у м. Тисмениці; - 80,0 тис.грн. на придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м. Тисмениці; 173

- 180,0 тис.грн на придбання автомобіля для збору та перевезення побутових відходів у с.Шешори Косівського району; - 150,0 тис.грн. на придбання автомобіля для збору та транспортування побутових відходів у м. Болехові; - 450,0 тис.грн. на придбання машини-сміттєвоза для збору та транспортування побутових відходів у с-щі Вигода Долинського району (для КП «Вигодський ККП»; - 80,0 тис.грн. на придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у с-щі Вигода Долинського району; - 15,0 тис.грн. для проведення заходів щодо знешкодження побутових, сільськогосподарських відходів на території Торговицької сільської ради Коломийського району; - 20,983 тис.грн. для запровадження роздільного збирання ТПВ на території Рожнятівської ЦРЛ (з влаштуванням майданчика). Земельні ресурси Площа області складає 1392,7 тис. га, що становить 2,3 % від території України. В Івано-Франківській області площа еродованих земель складає понад 138,67 тис. га. (це 9,9% загальної площі). Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладненням численними балками і ярами. Заходи щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні на 2008 рік заплановано проведення заходів на загальну суму 7,2 млн. грн. за рахунок коштів державного бюджету, головним розпорядником яких Держводгосп. Відповідальним за виконання програми є Івано-Франківське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства. Природно-заповідний фонд На території Івано-Франківської області розташовано 465 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 195,9 тис. га., з них загальнодержавного значення - 30 об’єктів загальною площею 108,7 тис. га, місцевого значення - 435 об'єктів площею -87,2 тис. га. На частку заповідного фонду області припадає 14% території області.. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області у 2007 році підготовлені матеріали на створення 9 нових об’єктів місцевого значення загальною площею 300,56 га, які рішенням сесії обласної ради від 17.01.2008 р. № 490-18/2008 включено до складу природно-заповідного фонду області, а саме 3 ландшафтних заказників, 1 орнітологічного заказника, 2 ботанічних пам’ятки природи, 2 дендрологічних парки, 1 заповідного урочища. Крім того, цим же рішенням обласної ради збільшено площу ботанічного заказника місцевого значення “Вістова” на 8,5 га. 174

Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду За участю спеціалістів Державного управління охорони навколишнього природного середовища науковцями області опрацьовано матеріали на створення нових природно-заповідних об’єктів. Підготовлено Наукове обгрунтування створення Верховинського національного природного парку площею біля 12,0 тис.га, включеного до Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року. Вивчається питання оголошення заповідними річку Свірж площею біля 1200 га та річку Гнилу Липу площею біля 1300 га з прибережними захисними смугами вздовж берегів 100 м, які у процесі формування екомережі виконуватимуть роль екологічних коридорів. Зважаючи на значну природоохоронну, естетичну, рекреаційну та історичну цінність території колишнього Українського парку природи, у Рожнятівському районі пропонується створити національний природний парк «Грофа» площею біля 5,0 тис.га. З метою збереження цінного лісового природного комплексу на лівому схилі долини ріки Лімниці науковцями запропоновано створити на площі 130 га заповідне урочище «Підлюте». У межах цього урочища зростає понад 180 видів вищих рослин, що належать до 55 родин. Лісове господарство Стрімкий розвиток туристичної галузі в області зумовив незначне зменшення площі лісів, в основному за рахунок лісових земель не зайнятих лісовою рослинністю. Лісовідновлення забезпечує вчасне заліснення вирубок та інших не покритих лісом лісових земель. Низький рівень лісорозведення пояснюється складністю передачі земельних ділянок не придатних у сільськогосподарському виробництві до лісового фонду та недостатністю бюджетного фінансування лісокультурних заходів по створенню нових лісів. Посадка і посів лісів в області проводиться за рахунок власних коштів лісогосподарських підприємств. Низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів лісокористування та недостатня кількість природозберігаючих технологій і механізмів, в повній мірі не дозволяють зберегти наявний підріст та природне поновлення лісоутворюючих порід. Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів: - збільшити обсяги лісовідновлення пропорційно до площі суцільних зрубів, частку природного поновлення лісосік та обсяги лісорозведення за рахунок земель не придатних для використання у сільськогосподарському виробництві ; - функції державного контролю в частині перевірки на державному кордоні достовірності сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів передати постам екологічного контролю територіальних органів Мінприроди України; 175

- з метою недопущення вирубки здорових насаджень посилити контроль за наміченими санітарно-оздоровчими заходами у лісах області; - посилити державний контроль за розробкою лісосік у частині впровадження природозберігаючих технологій і механізмів на виконання Закону України “Про мораторій на суцільну вирубку у буково – ялицевих лісах Карпатського регіону”; - вивчення та впровадження у сферу лісових відносин передового досвіду європейських країн; - економічне стимулювання підприємств галузі при застосуванні прогресивних технологій лісокористування, переведення лісового насінництва на генетично-селекційну основу з відповідним рівнем лісовідновлення та лісорозведення; - збільшення бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств, використовуючи диференційований підхід, відповідно до характеристик лісосічного фонду та можливостей госпрозрахункової діяльності; - проведення лісової сертифікації, як шлях до європейських стандартів галузі; - покращення нормативно-законодавчої бази у сфері охорони, відтворення та раціонального використання лісових ресурсів; - виділення та охорона пралісових екосистем; - значне збільшення сітки лісових доріг, що значно зменшить кількісні та якісні втрати лісового ресурсу.

Начальник Держуправління

А. Троценко

176

Додаток

Відповідальні виконавці розділів звіту Вступ Розділ 1

Розділ 2

Розділ 3 Розділ 4 Розділ 5 Розділ 6 Розділ 7 Розділ 8 Розділ 9

Розділ 10 Розділ 11 Розділ 12

Розділ 13

Перший заступник начальника Держуправління В. Головчак Начальник відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Тимчишин В. о. начальника відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності А. Пліхтяк Начальник відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Тимчишин Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський Начальник відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Тимчишин Начальник відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Тимчишин Сектор розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів . Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський Заступник начальника Держуправління П. Кульба Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський В. о. начальника відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності А. Пліхтяк Начальник відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Тимчишин Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський Заступник начальника Держуправління П. Кульба Начальник відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Тимчишин Начальник відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Тимчишин Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський В. о. начальника відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності А. Пліхтяк Головний спеціаліст – юрист консульт І. Казюка

177

Висновки

Перший заступник начальника Держуправління В. Головчак

178