ivano-frankivsk_2008 by Administrator Dovkillia

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2008 РІК

м. Івано-Франківськ 2009 рік

ВСТУПНЕ СЛОВО У своєму розвитку людство досягло того рівня, коли оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньою мірою ощадливо та раціонально ним користуватися. Індустріалізація та урбанізація, посилення інших видів антропогенного навантаження на природу порушили колообіг речовин, природні обмінні енергетичні процеси і регенераційні механізми у біосфері, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування. Сучасний стан природних ресурсів і навколишнього середовища змушує змінювати точку зору щодо подальшого економічного розвитку і технічного прогресу й оцінювати їх з урахуванням екологічних пріоритетів, наявності екологічних ризиків та стану екологічної безпеки. Забруднюються повітря, води і ґрунти, збіднюється ландшафтне і біологічне різноманіття, що негативно впливає на живі організми і людей. Для усунення цієї небезпеки необхідно переглянути існуючі методи природокористування, докорінно перебудувати виробничо-господарську діяльність і системи природокористування на нових засадах, які ґрунтуються на досягненні компромісу між соціальними і економічними потребами суспільства та можливостями біосфери задовольняти їх без загрози для нормального функціонування природних екосистем. Необхідний перехід від тактики споживання до тактики розвитку. Івано-Франківщина має високий інтегральний показник антропогенних навантажень на навколишнє середовище. На окремих територіях (Галицький, Калуський, Надвірнянський райони) екологічна ситуація та якість довкілля характеризуються як несприятливі для здоров’я людини. Природокористування є нераціональним й екологічно незрівноваженим, а ефективність використання природних ресурсів досить низька. Зростання обсягів використання природних ресурсів, їх вичерпання та деградація обумовлюють необхідність розробки і реалізації стратегії і тактики невиснажливого природокористування і постійного контролю за змінами у ході природних і антропогенних процесів для інтегрального управління природними ресурсами та станом навколишнього середовища. Альтернативних варіантів раціональному (невиснажливому) природокористуванню, основою якого є врахування законів розвитку природи та формування безпечних умов життєдіяльності людини, живих організмів, немає. Тому необхідно виробити і здійснювати таку стратегію і тактику природокористування які б забезпечили інтегральне управління природними ресурсами, їх невиснажливе використання і охорону від вичерпання і забруднення, а також постійний контроль (моніторинг) за змінами природних і антропогенних процесів у природно-територіальних комплексах. Саме на вирішення цих завдань спрямовувалась робота Державного управління охорони навколишнього природного середовища у ІваноФранківській області як у попередні роки, так і у 2008 році. 2

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості ІваноФранківської області Івано-Франківська область розміщена в Карпатську регіоні, який є унікальним природним комплексом. На її території, яка займає всього 2,4 відсотка (13,9 тис км2) площі України, формується 8,6 відсотків річкового стоку, зосереджена значна частина лісових ресурсів (8,0 відсотків площі земель лісового фонду і 10,0 відсотків запасу деревини). В області є 631,9 тис.га сільськогосподарських угідь і 636,5тис.га земель лісового фонду (відповідно 46,9 і 44,6 відсотка від загальної площі області). Крім цього, область має значний рекреаційно-оздоровчий потенціал завдяки неповторним ландшафтам, різноманітності та унікальності рослинного і тваринного світу. Флора налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 40 відсотків природної флори України. Хребетні представленні 435 видами, ссавці - 74 видами (77 відсотків всіх видів України), птахи - 280 видами, що складає 80 відсотків загальної кількості видів птахів. 156 видів рідкісних і зникаючих видів рослин, що зростають на території області, занесено до Червоної книги України. Серед них: айстра альпійська, білотка альпійська, конвалія, відкасник татарниколистий, журавлина дрібноплідна, ковила волосиста, тирличі та інші. Область розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах. Північно-східна частина території - лісостепова (включає Рогатинське Опілля і Прут-Дністровське межиріччя), характеризується інтенсивним веденням сільського господарства, високим ступенем розораності земель. Природна лучна рослинність збереглася на крутих схилах, в долинах річок, по ярах і балках. Заплавні луки відіграють значну роль у кормовому балансі тваринництва. Масиви широколистяних лісів розмішені головним чином на непридатних для сільськогосподарського використання землях. Середня частина області розташована в межах Передкарпаття з піднятим і розчленованим рельєфом. Тут панують лісолучні ландшафти. Ліси мішані з участю бука, дуба, граба, ялиці, смереки та інших порід, займають високі межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах в структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. Південно-західна частина області заходить в Українські Карпати, які складаються з серії хребтів, витягнутих у південно-східному напрямку. Значна висота гір (1000 - 2000 метрів над рівнем моря) зумовлює сильне зволоження цієї частини області. Більшість гір вкрита лісами. Вище 1500 м н.р.м. виділяється субальтійський пояс з лучною рослинністю. Кліматичні особливості області дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території (гори, височини, низини, річкові долини), але й наявністю великих лісових масивів. У зв'язку з цим забезпечення теплом, вологою в різних районах області неоднакове. Середня місячна температура повітря найтеплішого місяця липня в гірських районах - 14,516°, в передгірних - 16-17,5°, в низинних - 17,5-19оС, а найбільш холодного зимового місяця - січня в гірських районах - 6-7°, в передгірних - 4-5,5°, в 3

низинних - 4,5-5,5° нижче нуля. Найбільш забезпеченні теплом низинні райони. Тут сума середніх добових температур понад 10о становить 24002600°, а в гірських районах не перевищує 1500-1600°. Середня тривалість вегетаційного періоду в рівнинних районах - 220, а в гірських районах - 190 днів. Опади, їх інтенсивність, розподіл у часі і просторі є одним із основних метеорологічних елементів, які у комплексі з іншими природними і антропогенними факторами визначають формування водного режиму території, розвиток і інтенсивність ерозійних процесів. Івано-Франківська область знаходиться у зоні найвологішого в Україні клімату. Середньорічна кількість опадів змінюється від 600 до 1100 мм. Така велика різниця пояснюється наявністю гір, які зумовлюють орографічне підняття повітря по схилах з подальшим хмароутворенням. Значна амплітуда висот на відносно невеликій території (від 200 до 2000 м н.р.м.) є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі і атмосферних опадів. Гірський рельєф, як фактор розподілу кліматичних параметрів у просторі, проявляється закономірним збільшенням кількості опадів із збільшенням абсолютної висоти місцевості. Найбільша кількість опадів за рік випадає на вершинах гір і становить 1000-1100 мм ; в передгірних і рівнинних районах 550-650 мм. Із загальної річної кількості найбільше (70%) опадів випадає в теплий період року. Стійкий сніговий покрив, зазвичай, утворюється тільки в горах. На решті території він найчастіше нестійкий. Середня висота снігового покриву коливається в межах 20-47 см при мінімальних значеннях 5-10 см. В окремі роки формується значний за висотою сніговий покрив - 40-60 см, а в горах до 1 м і більше. Вітри на території області переважно північно-західного і північносхідного напрямків. В Карпатах значний вплив на напрямок вітру мають річкові долини. В більшості випадків вітри дують вздовж долин. Природно-кліматичні особливості сприяють розвитку сільського і лісового господарства, організації відпочинку людей в усі періоди року. Із гірсько-долинних ландшафтів найбільш придатними для рекреації є долини Пруту, Бистриць Солотвинської і Надвірнянської, Лімниці, Чечви, Свічі та Мізуньки. Економіко-географічне положення Івано-Франківської області дуже вигідне. Густою сіткою шляхів вона з'єднана з багатьма важливими економічними районами України і з сусідніми державами. На території області виявлені і експлуатуються родовища нафти і газу, озокериту, кухонної та калійної солей, будівельних матеріалів. Карпатський регіон, в т.ч. Івано-Франківська область, на екологічній карті Європи (рис. 1), опублікованій у м. Відень (Австрія) за редакцією Петера Йордана, є єдиною зеленою (екологічно чистою) плямою, де ще збереглись природні екосистеми, де лісами регенерується чисте повітря, де беруть початок головні ріки басейнів Чорного і Балтійського морів, де є умови для рекреації і туризму, де можна зберегти генетичний фонд 4

населення Європи. Відродження області, як і регіону Українських Карпат в цілому, може забезпечити переорієнтація економіки на формування рекреаційного комплексу, розвитку індустрії відпочинку і оздоровлення, як провідної галузі виробничої спеціалізації і пріоритетного використання природно-ресурсного потенціалу. Основні напрямки роботи щодо поліпшення екологічної ситуації і оптимізації природокористування повинні передбачати систему заходів по збереженню біологічного різноманіття, лісовідновленню і лісорозведенню, оптимізації структури угідь, зменшенню техногенного навантаження (викидів і скидів шкідливих речовин у довкілля) шляхом екологізації всіх галузей виробництва. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області. Промисловість У промисловості області у 2008р. допущено спад обсягів виробництва проти 2007р. на 21,5%. Скорочення випуску продукції допущено за всіма основними видами діяльності: у добувній промисловості – на 0,8%, переробній – на 27,0%, на підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – на 2,4%. З приростом обсягів працювали промислові підприємства ІваноФранківської міської ради, а також Косівського, Коломийського, Рожнятівського, Рогатинського, Богородчанського, Тлумацького, Снятинського, Тисменицького, Галицького районів. Зниження випуску продукції спостерігалось у промисловості Болехівської (на 9%), Яремчанської (на 7,9%), Коломийської (на 4,2%), Калуської (на 4,1%) міських рад, Калуського (на 60,8%), Надвірнянського (на 48%), Долинського (на 18,7%), Верховинського (на 20,1%) районів. Підприємства Городенківського району спрацювали на рівні 2007р. За січень–листопад 2008р. обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах підприємств (без ПДВ та акцизу) склав 10362 млн.грн. Сільське господарство За попередніми даними, загальне виробництво продукції сільського господарства області у 2008р. зменшилось проти 2007р. на 6,8%, у т.ч. у господарствах населення – на 10,8%, у сільськогосподарських підприємствах зросло на 12,8%. Всіма категоріями господарств області у 2008р. зібрано 397,5 тис.т зерна (у вазі після доробки), що на 32,6% більше, ніж у 2007р., ріпаку на зерно – 22,0 тис.т (у 2,9 р.б.), цукрових буряків (фабричних) – 52,3 тис.т (на 46,1% менше), картоплі – 551,5 тис.т (на 28,8% менше), овочів – 106,6 тис.т (на 13,5% менше). У році, що минув, сільськогосподарськими товаровиробниками області реалізовано худоби та птиці на забій (у живій вазі) 97,7 тис.т, що є нижчим рівня попереднього року на 1,2%, вироблено молока 495,0 тис.т або на 8,2% менше, яєць – 622,8 млн.шт. (на 0,8% більше), вовни – 19 т (на 5,0% менше). 5

Будівельна діяльність Підприємствами області за 2008р. виконано будівельних робіт на суму 1332,1 млн.грн., що менше рівня 2007 р. на 8,1%. Транспорт За 2008 рік підприємствами залізничного та автомобільного транспорту області перевезено 5,6 млн.т вантажів, що на 10,3% менше, ніж за пропередній рік. Вантажооборот становив 1791,1 млн.ткм., або на 7,2% більше обсягів 2007року. Послугами автомобільного, залізничного, авіаційного та тролейбусного транспорту скористалися 117,1 млн. пасажирів, що на 8,6% більше, ніж за попередній рік; виконано пасажирську роботу в обсязі 1466,9 млн.пас.км, або на 13,4% більше. Зовнішньоекономічна діяльність Обсяги експорту товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності області за січень–листопад 2008р. склали 694,2 млн.дол.США, імпорту – 764,5 млн.дол.США. У порівнянні з відповідним періодом попереднього року обсяги експорту зменшились на 24,3%, імпорту зросли – на 8,7%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 70,3 млн.дол.США. Споживчий ринок товарів Населенню продано споживчих товарів на 11,9 млрд.грн., що в порівнянних цінах на 19,8% більше, ніж за 2007р. Ціни і тарифи За даними Державного комітету статистики, індекс інфляції споживчого ринку України у грудні 2008р., як і у грудні 2007р., становив 102,1%. За 2008р. споживчі ціни зросли на 22,3% (за 2007р. – на 16,6%). По області у грудні 2008р. індекс споживчих цін склав 103,9%, за 2008р. – 121,8% (у 2007р. – 102,9 та 114,0% відповідно). Індекс цін виробників промислової продукції області у грудні 2008р. становив 102,3% (у грудні попереднього року – 102,0%). За 2008р. індекс цін виробників промислової продукції склав 107,9% (за 2007р. – 118,3%). Фінанси За даними Головного управління Державного казначейства в області, бюджет за січень–листопад 2008р. зведено з профіцитом в сумі 295,0 млн.грн. Доходна частина бюджету становить 4275,5 млн.грн. Вимоги банківської системи України за кредитами, наданими в економіку області (з нарахованими відсотками), на кінець листопада 2008р. становили 9970,7 млн.грн., а зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб, склали 3524,5 млн.грн. Сальдований фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств області, що підлягають щомісячному спостереженню за січень–листопад 2008р., становив 487,7 млн.грн. збитків, проти 70,9 млн.грн. прибутку за січень–листопад 2007 року. Рентабельно спрацювали 69,7% підприємств області, ними отримано 577,3 млн.грн. прибутку. Доходи населення Номінальна заробітна плата одного середньооблікового штатного працівника (без врахування працівників статистично малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців) у листопаді 2008р. становила 1573 грн., що перевищує законодавчо встановлені державні соціальні 6

стандарти: рівень мінімальної заробітної плати – у 2,9 раза та прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб – у 2,4 раза (з 1 жовтня 2008р. 545 грн. і 669 грн. відповідно). Порівняно з листопадом 2007р. заробітна плата зросла у 1,2 раза, а з жовтнем 2008р. зменшилась на 4,8%. Реальна заробітна плата зросла на 2,9% проти листопада 2007р., а відносно жовтня 2008р. зменшилась на 5,8%. Загальна сума невиплаченої заробітної плати в цілому по економіці області (включаючи підприємства-банкрути та економічно неактивні підприємства) станом на 1 грудня 2008р. становила 17,7 млн.грн. Впродовж січня–листопада 2008 р. обсяги заборгованості збільшились у 4,4 раза, у тому числі за листопад – у 2,7 раза. Заборгованість із виплати заробітної плати за рахунок коштів місцевого бюджету у листопаді 2008р. збільшилась у 2 рази і склала 110,4 тис.грн. На економічно активні підприємства припадає 83,5% загальної суми боргу, 16,3% – на підприємства-банкрути, 0,2% – на економічно неактивні підприємства, які зупинили діяльність у 2001–2007рр. Ринок праці За даними обласного центру зайнятості, станом на 1 грудня 2008р. на обліку перебувало 27,7 тис. громадян, незайнятих трудовою діяльністю, з них 26,2 тис., або 94,6% отримали офіційний статус безробітних. Впродовж листопада 2008р. кількість зареєстрованих безробітних збільшилась на 9,5%, а порівняно з 1 грудня 2007р. – на 8,7%. Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до кількості населення працездатного віку, в цілому по області станом на 1 грудня 2008р. склав 3,2%, що на 0,3 в.п. більше як порівняно з 1 листопада 2008р., так і з 1 грудня 2007р. За сприяння державної служби зайнятості у січні–листопаді 2008р. було працевлаштовано 45,1 тис. осіб, з них 3,5 тис. осіб – у листопаді. Обсяги працевлаштування у листопаді 2008р. збільшилися на 2,0% порівняно з листопадом 2007р. і зменшилися на 36,4% порівняно з жовтнем 2008р. Субсидії населенню За січень–листопад 2008р. до державних служб субсидій для відшкодування оплати за житлово-комунальні послуги та електроенергію звернулося 23,9 тис. сімей, що на 7,9 тис.сімей менше, ніж за відповідний період 2007р. Призначені субсидії з урахуванням попередніх звернень 21,1 тис. сім’ям на суму 3,3 млн.грн. Оплата населенням житлово-комунальних послуг На кінець листопада 2008р. заборгованість населення перед організаціями-надавачами житлово-комунальних послуг склала 80,2 млн.грн. і за листопад 2008 р. зросла на 19,1%. Термін заборгованості населення за всі види послуг склав 2,8 місяця. Правопорушення Працівниками органів внутрішніх справ за 2008р. зареєстровано 5247 злочинів, що на 6,4% менше, ніж у 2007р., з них загальнокримінальної спрямованості відповідно 4595 і на 4,5% менше. Частка тяжких та особливо тяжких злочинів у загальній кількості становить 32,3%, а їх кількість зменшилася у порівнянні з 2007р. на 10,2%. На 100 тис. жителів області припадає 379 зареєстрованих злочинів проти 404 у 2007р. Населення Станом на 1 грудня 2008р. чисельність населення області становила 1381,3 тис. осіб, з них 594,7 тис. – у міських поселеннях та 786,6 тис. – у сільській місцевості. За січень–листопад 2008р. кількість жителів області 7

зменшилась на 1290 осіб (на 1,0 особу на 1000 населення). Такі зміни відбулись як за рахунок природного (на 1129 осіб), так і міграційного скорочення населення (на 161 особу).

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. Спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводять спеціалісти Івано-Франківської обласної санітарно-епідеміологічної станції. У 2008 році ними зафіксований підвищений вміст по вуглецю, діоксиду азоту, пилу, сірчистого газу, аміаку, сірководню, які утворюються підприємствами, що розміщені у них, та від автотранспору. Високий рівень забруднення у цих зонах вносить Бурштинська ТЕС (діоксид азоту, окис вуглецю, пил), ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, м.Надвірна, (окис вуглецю), ТОВ “Лк Інтерплит Надвірна” м.Надвірна (пил), ТОВ “Карпатнафтохім”, м.Калуш (окис вуглецю), КП “ІваноФранківськводоекотехпром” (сірководень). Таблиця 2.1.1. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Івано-Франківської області Забруднююча речовина

Клас небез пеки

Кількість міст, охоплених спостереже ннями,кількі сть досліджень

Середнь орічний вмістмг /м3

Сере дньод обові ГДК

Максим альний вміст мг/м3

1 Пил Сірчистий газ Сірководень Окис вуглецю Окис азоту Аміак Фенол і його сполуки Формальдегід Сірчана кислота

2 4 3 2 3 2 2 2

3 895 360 119 901 1103 284 128

4 -

609 34

Хлор Синтетичні жирні кислоти Хром Сажа Ацетат Вуглеводні нафти Етилен Пропілен Бутилацетат

2 2

97 24

1 3 3 4

37 46 24 30

3 3 4

30 30 65

4816

Всього

Макс ималь но разов і ГДК

Зних що Питома вага перевищ досліджень з ують перевищеннями ГДК, ГДК % Вище 1 ГДК

Вище 5 ГДК

5 -

6 -

7 -

8 87 7 4 73 87 22

9 9,7 1,9 3,36 8,1 7,9 7,7

10 0 0 0 0 0 0

7,03

7,38

0 2 0

0 4,3 0

0 0 0

336

6,9

Таблиця 2.1.2. Найбільші середні й максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забру днююча речовина 1 Окис вуглецю Пил Діокс ид азоту Окис вуглецю Пил Діокс ид азоту Пил Діокс ид азоту Діокс ид азоту Окис вуглецю Пил Пил Окис вуглецю Пил Окис вуглецю Діокс ид азоту Окис вуглецю Пил

Місто

Середня річна концентрація

2 Богородчани

4 4,3

Максимальна з разових концентрацій 5 4,3

Богородчани Бурштин

0,375 0,079

0,4 0,091

Бурштин

2,36

3,1

Бурштин Галич

0,2 0,06

0,39 0,09

ІваноФранківськ Калуш

0,55

0,6

0,08

0,09

Коломия

0,24

0,259

Коломия

8,0

10,0

Коломия Надвірна Надвірна

0,56 0,48 3,6

0,56 0,7 5,8

Косів Снятин

0,48 4,6

0,7 4,8

Городенка

0,08

0,1

Городенка

5,2

Городенка

0,47

0,55

Таблиця 2.1.3. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) м.ІваноФранківськ , ( 5,1)

Забруднюючі речовини , які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Діоксид азоту, оксид вуглецю

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами В атмосферне повітря області у 2008 р. від стаціонарних джерел забруднення 229 підприємств потрапило 241,7 тис. т забруднюючих речовин, що на 10,5 тис.т. (на 10,5%) менше, ніж у попередньому році. Збільшення шкідливих викидів в атмосферу відбулось у Коломийській, Калуській і Івано10

Франківській міських радах, Богородчанському, Городенківському, Долинському районах. Зменшення шкідливих викидів в атмосферу найбільш суттєво відбулось у Галицькому районі (у 1,6 раза). У розрахунку на квадратний кілометр території області у 2008 р. було викинуто 17,4 т. шкідливих речовин, що на 2,0 т. менше, ніж у 2007 р. У Галицькому районі, питома вага якого склала 90.4% у загальних викидах по області, в середньому на 1 км2 обсяги викидів склали 302,1 т. Найменшого антропогенного навантаження зазнало атмосферне повітря на території Верховинського (9,7 кг на 1 км2), Тлумацького (40,2 кг на 1 км2), Городенківського (95.7 кг на 1 км2) районів та Болехівської міської ради (154,1 кг на 1 км2). Основними забруднювачами повітря є підприємства по виробництву та розподілу електроенергії, газу і води, транспорту та зв’язку. Цими підприємствами є: Бурштинська ТЕС, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», УМГ «Прикарпаттрансгаз», «Рогатинська ГКС УМГ Львівтрансгаз». Від них у довкілля потрапило 230,1 тис.т шкідливих речовин (11,9% менше, ніж у попередньому році), або 95,2% всіх викидів по області, тоді як їх частка у загальній кількості підприємств, що мали викиди стаціонарними джерелами, становила 19,6%. Динаміка викидів в атмосферне повітря шкідливих речовин в містах та районах Івано-Франківської області протягом 2000-2008р.р. наведена в таблицях 2.2.1.1 та 2.2.2.1. Радіаційний стан атмосферного повітря в області не перевищує установлені норми. З метою покращення екологічного стану атмосферного повітря проводяться роботи по реконструкції електрофільтрів енергоблоків Бурштинської ТЕС, що дозволить більш ніж вдвоє зменшити викиди золи. Максимальні концентрації золи після старих електрофільтрів в залежності від навантаження діючих енергоблоків становлять від 900 до 1500 мг/м 3. Проведена реконструкція електрофільтра енергоблоку №12 дозволила зменшити концентрацію викидів золи з 1300 до 250 мг/м3 , введений в експлуатацію новий вітчизняний електрофільтр за енергоблоком № 11 забезпечує очистку викидів золи до 50 мг/м3, часткова реконструкція електрофільтра енергоблоку № 8 забезпечила зменшення концентрації викидів золи з 1100 до 500 мг/м3. Бурштинською ТЕС протягом 2005-2007 років на заміну електрофільтра енергоблоку № 9 було витрачено 42,7 млн.грн., в т.ч. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 5,6 млн.грн. Оскільки викиди Бурштинської ТЕС складають 91,2 % усіх викидів стаціонарних джерел Івано-Франківської області, природоохоронні заходи по цьому підприємству є першочерговими, їх виконання дозволить значно зменшити фактичні обсяги викидів по всій області. Питання зменшення викидів Бурштинської ТЕС знаходиться під постійним контролем Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, неодноразово розглядалося як за 11

участю представників підприємства, ДАЕК “Західенерго”, так і в облдержадміністрації. Підприємством ВАТ “Івано-Франківськцемент” в 2008 р. завершена реконструкція цементного виробництва з переводом на сухий метод з впровадженням новітніх енергозберігаючих технологій . При цьому викиди оксидів азоту та оксиду сірки за даною технологією зменшаться приблизно в 2 рази порівняно з існуючою технологією, викиди пилу становитимуть не більше 30 мг/м3 . Актуальним є питання зменшення впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря міст та населених пунктів області. Зменшення цього впливу можливе шляхом удосконалення схем руху, облаштування майданчиків для паркування автомобілів, покращення якості палива, а також доріг. Враховуючи перспективу розвитку в області туризму, одним з важливих факторів є заміна застарілих твердопаливних котлів на сучасні котли-утилізатори для спалювання відходів лісопереробки та дров, продовження газифікації котелень санаторіїв та баз відпочинку. З метою виконання Постанови КМ України №1655 від 13.12.2001року „Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря” в області продовжується робота по проведенню державного обліку підприємств та організацій, що мають викиди в атмосферу. Станом на 01.01.2009 року в області на обліку було 486 таких об’єктів. Інші підприємства залишаються на обліку як джерела забруднення нижче визначеного критерію і, відповідно, менш жорсткого контролю. Таблиця 2.2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Івано-Франківській області, тис. т. Роки Всього

2000 2005 2006 2007 2008

184,8 252,2 318,4 323,233 298,2

Викиди ватмосферне повітря У тому числі Стаціонарни ми джерелами 141,0 204,2 269,3 269,9 241,67

Пересувним и джерелами 43,8 48,0 49,1 53,333 56,5

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км,кг 13,26 18,027 22,778 23,0 21,41

Обгяги викидів розрахунку на 1 особу, кг 129,2 180,753 228,98 232,0 215,8

Обсяг викидів на одиницю ВРП

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Івано-Франківській області Таблиця 2.2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у Івано-Франківській області по окремих населених пунктах, тис.т

Всього, Назва населених пунктів м. Івано-Франківськ м. Болехів м. Калуш м. Коломия м. Яремча Богородчанський р-н Верховинський р-н Галицький р-н Городенківський р-н Долинський р-н Калуський р-н Коломийський р-н Косівський р-н Надвірнянський р-н Рогатинський р-н Рожнятівський р-н Снятинський р-н Тлумацький р-н Тисменицький р-н

2000

2005

2006

2007

2008

141,0

204,2

269,3

269,9

241,67

0,8 0,1 1,7 0,3 0,1 5,8 0,0 119,1 0,1 3,9 0,0 0,1 0,1 3,6 0,4 0,5 0,2 0,0 4,3

0,7 0,0 1,5 0,1 0,2 9,0 0,0 176,6 0,2 6,7 2,0 0,1 0,3 3,7 0,8 0,7 0,1 0,0 1,5

0,6 0,1 0,8 0,2 0,2 7,7 0,01 238,7 0,0 5,0 7,4 0,1 0,4 3,3 2,6 0,6 0,2 0,0 1,4

0,6 0,1 0,6 0,3 0,2 6,8 0,0 246,3 0,0 5,2 0,8 0,1 0,4 3,0 3,1 0,7 0,2 0,0 1,5

0,6 0,04 0,6 0,4 0,1 6,9 0,01 218,3 0,07 5,4 0,7 0,3 0,1 2,7 2,7 0,7 0,1 0,0 1,1

Таблиця 2.2.2.6 Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по Івано-Франківській області, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

Разом по області

141,0

2008р.

В т. ч.

Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Диоксид сірки

Пил

Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Диоксид сірки

Разом

Разом Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Диоксид сірки

Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Пил

Диоксид сірки

Разом Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Пил 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

В т. ч.

В т.ч.

Разом

п / п

2007 р.

Разом

В т.ч.

2006 р.

Пил

Населені пункти

Диоксид сірки

№

2005 р.

Пил

2000 р.

34,4

75,69

10,65

4,38

204,23 30,767 136,95 14,67

3,8869 269,31 32,857 194,86 16,594 3,86

269,9

30,194 205,2

16,431 3,784

241,67

26.74

179,965

16.914 3,661

м. Івано-Франківськ 0,74

0,09

0,02

0,2

0,24

0,680

0,1661 0,630

0,084

0,006

0,234

0,182

0,595

0,087

0,004

0,217

0,166

0.6596

0.077

0,0024

0.257

0,1841

м. Болехів

0,08

0,01

0,0

0,02

0,03

0,0572 0,0063 0,0011 0,0246 0,0203 0,059

0,006

0,001

0,026

0,021

0,069

0,006

0,001

0,028

0,029

0.0462

0,0004 -

0.029

0,0162

м. Калуш

1,25

0,18

0,13

0,42

0,3

1,4999 0,0615 0,0232 1,0403 0,1331 0,763

0,008

0,0003 0,662

0,059

0,561

0,008

0,001

0,464

0,030

0.6939

0,0161 0,0002

0.586

0,0401

м. Коломия

0,3

0,02

0,07

0,09

0,06

0,1128 0,0097 0,0195 0,055

0,0233 0,185

0,014

0,019

0,057

0,089

0,337

0,014

0,072

0,088

0,143

0.4292

0,0146 0,1190

0.087

0,1825

м. Яремча

0,18

0,01

0,05

0,01

0,05

0,1982 0,1006 0,0535 0,0178 0,0269 0,195

0,101

0,045

0,020

0,030

0,176

0,092

0,043

0,017

0,022

0.1307

0,0717 0,03120

0.019

0,0077

Богородчанський р

8,09

0,01

0,0

0,53

0,16

9,0534 0,038

0,002

0,008

1,765

0,562

6,769

0,001

0,004

1,529

0,492

6.9793

0,0037 0,00583

1.665

0,4892

Верховинський р-н

0,05

0,03

0,01

0,0

0,01

0,0426 0,0212 0,0135 0,002

0,0019 0,046

0,018

0,021

0,0004 0,004

0,014

0,005

0,0001 0,001

0.0122

0,0039 0,00567

0.0001 0,0009

Галицький р-н

119,17 33,23

1,3048 238,68 31,747 194,45 11,095 1,243

0,0912 0,0053 0,238

0,0205 1,7938 0,5103 7,715

75,29

8,26

2,38

176,55 29,553 136,45 9,111

246,28 28,985 204,74 11,252 1,161

218.394

25,729 179,566

11.725 1,1458

Городенківський р-н 0,08

0,02

0,01

0,03

0,01

0,1727 0,0436 0,0423 0,0197 0,0189 0,046

0,011

0,007

0,015

0,010

0,048

0,010

0,007

0,017

0,012

0.07149

0,0188 0,00593

0.031

0,0115

Долинський р-н

4,26

0,07

0,02

0,46

0,56

67,232 0,0484 0,0005 0,8834 0,9805 5,012

0,055

0,0005 0,889

0,772

5,239

0,068

0,002

0,911

0,819

5,4043

0,0737 0,0558

0.853

0,8444

Калуський р-н

0,0

2,0216 0,0085 0,0232 0,0632 0,0731 7,358

0,007

0,052

0,139

0,117

0,766

0,013

0,041

0,101

0,118

0.7146

0,0086 0,0118

0.109

0,0459

Коломийський р-н

0,08

0,02

0,01

0,02

0,01

0,0740 0,0366 0,0022 0,006

0,0023 0,087

0,024

0,005

0,023

0,014

0,136

0,025

0,023

0,026

0,012

0.3757

0,0181 -

0.039

0,0116

Косівський р-н

0,03

0,0

0,01

0,2893 0,024

0,0408 0,0539 0,0388 0,367

0,016

0,018

0,022

0,017

0,401

0,011

0,029

0,035

0,025

0.1831

0,0105 0,00519

0.006

0,0095

Надвірнянський р-н

3,22

0,07

0,02

0,13

0,24

3,7163 0,1351 0,049

0,6099 0,2217 3,312

0,172

0,046

0,536

0,207

2,990

0,223

0,049

0,484

0,190

2.7113

0,1913 0,03885

0.418

0,1832

Рогатинський р-н

0,8

0,0

0,2

0,07

0,7715 0,0097 0,0053 0,1259 0,0748 2,599

0,011

0,006

0,405

0,337

3,071

0,032

0,006

0,478

0,336

2.7675

0,0686 0,00004

0.449

0,2837

Рожнятівський р-н

0,55

0,02

0,0

0,01

0,6911 0,1169 0,000

0,583

0,079

0,0

0,083

0,067

0,708

0,099

0,014

0,145

0,096

0.7171

0,0989 0,01219

0.137

0,0886

Снятинський р-н

0,52

0,06

0,05

0,06

0,1031 0,0103 0,0059 0,0392 0,0444 0,208

0,027

0,009

0,100

0,043

0,236

0,057

0,022

0,101

0,017

0.1803

0,0167 0,0,0268

0.104

0,0133

Тлумацький р-н

0,01

0,0

0,0033 0,0011 0,000

1,446

0,474

0,157

0,522

0,087

1,495

0,465

0,143

0,536

0,001

0.0274

0,0100 -

0.393

0,0986

Тисменицький р-н

4,39

0,57

0,01

0,23

0,18

1,4693 0,480

0,1979 0,5146 0,0875 0,006

0,001

0,0

0,002

0,001

0,007

0,001

0,0

0,003

0,114

1.1742

0,3709 0,01019

0.006

0,0914

0,0694 0,159 0,000

0,000

Таблиця 2.2.2.7. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Обсяги викидів

Збільшення / зменшення викидів у 2008 р. проти 2007р. тонн

Обсяги викидів у 2008р. до 2007 р.,

200 8

2007

269, 9

241,6

-28227,0

89,5

0,6 0,1 0,6 0,3 0,2 6,8 0,0 246, 3 0,0 5,2 0,8 0,1 0,4 3,0 3,1 0,7 0,2 0,0 1,5

0,6 0,04 0,6 0,4 0,1 6,9 0,01 218,3

+60,0 - 54,0 + 94,0 + 129,0 -69,0 +179,0 -1,8 -27905,0

110,9 66,6 123,6 127,4 73,9 103,1 87 88,7

0,07 5,4 0,7 0,3 0,1 2,7 2,7 0,7 0,1 0,0 1,1

+72 +204,0 - 85,0 +276 -217,0 -289 -332,0 +17,0 -20,0 +28,0 -326,0

148,7 103,2 92,1 275,8 45,6 90,7 90,1 101,3 76,3 412,3 78,5

Викинуто в середньому одним підприємство м, тонн 1053,3

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля. Велике використання озоноруйнівних речовин (фреонів) було на підприємствах Івано-Франківська (ВО “Карпати”, ВО “Родон”). Вище наведені підприємства більше п’яти років припинили свою діяльність і тому значно зменшився вплив на стан озонового шару .

2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря економіки).

(за галузями

Таблиця 2.2.4.8. Основні забруднювачів атмосферного повітря № п/п

Підприємство забруднювач

1 Бурштинська ТЕС

Відомча приналежність

Міненерго України

Валовий викид

2008 р. 218243,231

Зменшення /збільшення

2007р. 246117,523

ВАТ "Укрнафта"

291,784

641,269

- 45,0%

3 УМГ "Прикарпаттра нсгаз"

ДП "Укргазпром"

9693.0

9522,2

+1,01 %

Таблиця 2.2.4.9. Викиди забруднюючих повітря за видами економічної діяльності № з/п

1 1 1.1.

Види економічної діяльності

2 Усі види економічної діяльності у тому числі: Енергетика

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

3 229

Введення експлуатацію нового електрофільтра зменшення потужності виробництва Зменшення обсягів виробництва

- 12 %

2 ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"

та

речовин в атмосферне

Обсяги викидів по регіону

тис. т 4 241,673

у % до 2007 р. 5 100,0 90,5

0,816

0,3

1.3

Сільське господароство, мисливство та лісове господарство Добувної промисловості

4,518

1,9

1.4

Добування нафти

2,855

1,2

1.5

Добування природного газу

1,084

0,4

1.6

Оброблення деревини та виробів з деревини Хімічне виробництво

0,601

0,2

0,349

0,1

1.7

Збільшення перекачки газу

218,806

1.2

Причина зменшення /збільшення

Викинут о в середньому одним підприємств ом тон 6 1055,3

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря В значній мірі на стан атмосферного повітря впливають транскордонні перенесення шкідливих речовин з країн центральної Європи, однак відсутність мереж постів контролю не дає можливості реально оцінити величину впливу транскордонних забруднень до загальної оцінки стану атмосферного повітря області. 16

2.4. Вплив забруднюючих речовин біорізноманіття.

на здоров’я людини та

Згідно ст.36 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” визначення даної оцінки здійснюють наукові установи гігієнічного та епідеміологічного профілю. Питанням впливу якості атмосферного повітря на здоров’я людини в Івано-Франківській області займається обласна санітарно-епідеміологічна станція. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. Незадовільний стан атмосферного повітря населених пунктів обумовлений недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, у тому числі внаслідок обмеження енергопостачання, яке не здатне працювати в межах екологічних і санітарних норм, невиконанням у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня, низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення викидів, відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок, відсутністю нормативних санітарно-захисних зон між промисловими та житловими районами. Впровадження нової системи регулювання викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, видача дозволів на викиди, встановлення нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел, ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, використання геоінформаційних систем та програмного забезпечення при здійсненні державного обліку видачі дозволів, встановлення жорстких технологічних нормативів та нормативів якості атмосферного повітря передбачає не тільки попередження забруднення атмосфери, але і боротьбу з ним. Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська ТЕС: - заміна електрофільтра на енергоблоці № 7 – термін до 2009 року; - заміна електрофільтрів на блоках № 2,3 та впровадження технологій сіркоочистки– термін до 31.12.2015 року; - заміна електрофільтрів на блоках № 5-8 та впровадження технологій сіркоочистки – термін до 31.12.2015 року; - заміна електрофільтрів на блоках № 1,4 та впровадження технологій сіркоочистки на блоках № 1, 4, 9-12 – термін до 31.12.2015 року. ВАТ “Івано-Франківськцемент” - проведена реконструкція цементного виробництва, що суттєво зменшила викиди в атмосферу оксидів азоту та оксиду сірки, а викиди пилу становитимуть не більше 30 мг/м3. ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” - встановлено гідроочистку дизельного палива, що зменшить викиди в атмосферу. 17

3. ЗМІНА КЛІМАТУ Зміна клімату це глобальна проблема один із основних постулатів Кіотського Протоколу. Температура довкілля є одною з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури наповерхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект. Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду. Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом наступного сторіччя на 2-5°C. Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних реґіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних реґіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей. Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві. В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика. Шляхи вирішення проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів. Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, є океан і наземна біомаса. 18

Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. 3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 1992р. визначено систему заходів, спрямованих на стабілізацію концентрації парникових газів з метою уникнення негативного антропогенного впливу на кліматичну систему. Сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стали 189 країн. У 1996 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та у 2004 році Кіотський протокол до неї. Як країна з перехідною економікою, Україна стала стороною і взяла зобов’язання стабілізувати викиди ПГ у період 2008 – 2012 років на рівні 1990 року. У 2005 році Кабінет Міністрів схвалив Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (Розпорядження № 346-р). Планом передбачено перелік заходів з наступними пріоритетними кроками: створення національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; проведення щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; створення інфраструктури для реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів ПГ (проекти спільного впровадження); створення національної системи торгівлі дозволами на викиди. Указом Президента (№ 1239, 2005) Мінприроди було визначено координатором заходів щодо виконання зобов’язань України за РКЗК ООН та її Кіотського протоколу. З метою забезпечення виконання цих зобов’язань постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007р. № 612 утворено Національне агентство екологічних інвестиції України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Урядом через Міністра охорони навколишнього природного середовища. Основним завданням Нацекоагентства є: - участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату; - виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та впровадження механізмів, передбачених Кіотським протоколом до неї, в тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону довкілля, залучення інвестицій в охороні навколишнього природного середовища; 19

- створення та забезпечення функціонування національної системи оцінки та обліку антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Відповідальними за вжиття заходів, які б зменшували вплив суб’єктів господарювання на зміну клімату, є Національне агентство екологічних інвестицій України та місцеві державні адміністрації. Скорочення викидів парникових газів – головний інструмент протидії. Не важливо, де відбувається скорочення викидів, ефект спостерігається для загальної концентрації парникових газів в атмосфері Землі. 3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів В Івано-Франківській області встановлюється перелік підприємств, які здійснюють викиди парникових газів та своєю діяльністю впливають на клімат. Це, насамперед. комунальні підприємства – Івано-Франківський полігон твердих побутових відходів, комунальні очисні споруди міст Івано-Франківська, Коломиї, Галича, Рогатина, Надвірної, Городенки; підприємства теплоенергетики (Бурштинська ТЕС), транспорту, сільське господарство, підприємства з видобування і транспортування газу, ВАТ “Івано-Франківськцемент”. Із загальної кількості викидів в повітря області 89% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Роботи із зменшенням викидів парникових газів розпочаті на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», Бурштинській ТЕС та ВАТ «ІваноФранківськцемент». Для прогнозування викидів парникових газів необхідно розробити спеціальну методику на рівні центральних органів виконавчої влади. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Відсутність «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях”, розробка якої передбачалась постановою КМУ від 13.03.2002р. № 301, не дає можливості ефективно проводити політику у сфері адаптації до зміни клімату. В області для адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату здійснюються наступні заходи: зменшення вирубки лісів; насадження нових лісових масивів; впровадження екологічно чистих технологій; підвищення ефективності використання енергоресурсів; застосування альтернативних джерел енергії.

4. СТАН ВОДНИХ РУСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Водні ресурси області представлені поверхневими та підземними водами. За загальними запасами поверхневих вод область посідає 3-є місце в Україні. На території області протікає 8294 річки, загальною довжиною 15756 км, у тому числі: 4688 річок в басейні р. Дністер довжиною 9111 км і 3606 річок в басейні р. Прут довжиною 6645 км. З яких: 8103 – малі річки з площею водозбору менше 10 км2 довжиною – 4496 км; 141 – річки з площею водозбору від 10 до 100 км2 довжиною – 3762 км; 42 – річки з площею водозбору від 100 до 1000 км2 довжиною – 5554 км; 9 – річки з площею водозбору понад 1000 км2 довжиною – 1944км. Загальна їх густота в середньому по області становить 0,2 – 0,4 2 км/км ; в окремих басейнах вона вища, наприклад, в басейнах Лімниці і Бистриці дорівнює 1,3 км/км2, а басейнах Білого і Чорного Черемошів досягає 1,7 – 2,5 км/км2. Поверхневі водні ресурси формуються в межах басейнів річок Дністра і Пруту та їх головних приток. Відомості про водні ресурси ІваноФранківської області показано в таблиці № 4.1.1. Таблиця4.1.1. Водні ресурси Івано-Франківської області у 2008 році Райони 1 Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Всього по області

Поверхневі води (місцевий річковий сток) всього, млн. м3/рік 2 344,9 545,5 155,8 114,4 668,6 245,7 259,2 275,6 829,5 118,3 545,6 87,1 234,0 120,1 4544,34

Підземні води всього, млн м3/рік 3 9,40 4,52 123,98 18,95 13,35 19,74 12,49 6,60 7,18 11,63 8,90 11,49 16,08 5,69 270,00

Поверхневі водні ресурси, що формуються в межах області, у середній по водності рік складають 4544,34 млн.м3, в рік 75% забезпеченості – 3317,59 і в рік 50% забезпеченості – 2182,29 млн.м3. Сумарні водні запаси (з водами сусідніх областей) складають відповідно 9050,83, 6562,64 і 4299,30 млн.м3. Фактично в 2008 році запасів водних ресурсів у межах області було 6842,67, а із стоком сусідніх областей 13787,53 млн.м3 (8% забезпеченість в бас. р. Дністер і 12% забезпеченість в бас. р. Прут). Водність визначена на основі фактичних даних водомірних постів Заліщики і Чернівці. 21

Фактичні запаси поверхневих і підземних вод у 2008 році показано в таблиці № 4.1.1. Всі води, які знаходяться нижче земної поверхні, відносяться до підземних вод. Згідно “Довідника з водних ресурсів” видавництва “Урожай”, 1987 року, прогнозні запаси підземних вод у області складають 270 млн.м3, а затверджені ДКЗ – 100 млн.м3. За підземними водами, запаси яких складають 270 млн.м3 в рік, область знаходиться на 19-ому місці в Україні. За даними державного обліку, в 2008 році забір свіжої води в 3 області складав 111,7 млн. м , із них поверхневих вод – 103,1 млн. м3, підземних – 8,6 млн. м3. Використання води склало 100,4 млн. м3/рік. На виробничі потреби використано – 72,04 млн. м3, господарсько-питні – 21,1 млн. м3, на потреби сільського господарства – 0,3 млн. м3 води. Порівняно з 1990 р. загальне водоспоживання по області зменшилось на 191,9 млн. м3. Загальне по області зменшення забору свіжої води пройшло за рахунок галузі промисловості та житлово-комунального господарства. Обсяг річного використання води, встановлений в дозволах на спецводокористування, в цілому по області складав 157,7 млн.м3 при фактичному заборі 111,7 млн.м3. Використання водних ресурсів показано в таблиці 4.1.2. Аналіз звітності за формою 2-ТП (водгосп) показав, що ні один водокористувач з тих, які мають дозвіл на спецводокористування, не допустив перевитрат встановлених лімітів, так як дозволи на спецводокористування розробляються і затверджуються на максимум виробництва на довготривалий період і тому встановлені в дозволах ліміти в більшості випадків значно більші, ніж необхідні для цьогорічного виробництва. Це не служить важелем до економного раціонального використання води і зводить нанівець боротьбу за економію витрат води на одиницю продукції. Таблиця 4.1.2. Основні показники використання і відведення води по Івано-Франківській області млн. м3 Показники 1

1990 2

2000 3

2005 4

2006 5

2007 6

2008 7

303,6

130,2

117,6

116,1

117,6

111,7

289,1

110,7

103,6

101,1

103,3

100,4

побутово-питні

166,9 60,9

63,5 40,3

76,0 25,4

75,8 23,7

75,7 21,8

72,0 21,1

потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього:

0,1 22,2 36,0 13,0 187,0

0,1 1,7 4,6 19,5 112,1

0,1 0,3 1,3 14,0 90,6

0,01 0,3 0,5 13,4 87,1

0,1 0,3 4,8 12,9 90,2

0,05 0,3 6.2 9,7 94,2

Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську) з неї на виробничі потреби

у поверхневі водні об'єкти у тому числі: забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

Забір води

120

187,0

112,1

902

86,2

89,1

92,97

72,1 7,2 23,0 85,0 3777,0

67,9 5,8 25,5 12,9 1165,5

30,4 1,7 41,7 18,06 2228,1

26,3 0,2 42,7 17,05 2249,9

20,8 0,1 45,2 23,03 2188,0

18,6 0,15 47,9 26,43 2104,0

8,0

5,2

5,3

118,0

134,1

131,2

132,0

131,4

131,2

118,5

117,6

118

116,1

116 114

111,7

112 110 108 2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

Рис.4.1.1. Динаміка забору води з природних об’єктів Таблиця 4.1.3. Забір, використання та відведення води по ІваноФранківській області у 2008 році млн. м3 Назва водного об’єкту 1 р. Дністер р. Тлумачик р. Бистриця р. Б. Надвірнянська р. Б. Солотвинська р. Ворона р. Гнила Липа р. Лімниця р. Чечва р. Сівка р. Свірж р. Свіча р. Сукіль р. Саджава р. Дунай р. Прут р. Коломийка р. Черемош

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 4 5 82,16 18,375 1,517 0,072 46,61 16,63 10,53 4,305

2 102,4 1,721 32,64 27,13

3 92,13 1,591 25,77 21,60

4,528

3,187

0,317

5,093 42,21

4,830 41,83

8,134 7,039

4,305 -

15,62 6,631 0,949 0,921 5,482 1,738 0,081 9,33 9,33 0,480 0,303

14,09 6,124 0,878 0,743 4,931 1,680 0,073 8,294 8,294 0,229 0,299

3,040 0,014 1,694 0,732 4,706 1,724 2,447 10,80 10,80 0,036 0,036

0,008 0,128 1,281 0,152 0,999 0,235 0,235 -

4.2. Забруднення поверхневих вод Основними проблемами забруднення поверхневих вод ІваноФранківщини є: 1) скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод; 2) відсутність водоохоронних зон та прибережно захисних смуг водних об’єктів. Скид неочищених та недостатньо очищених комунальних і промислових стоків відбувається внаслідок фізичного та морального зносу очисних споруд і відсутності коштів на будівництво, ремонт та їх реконструкцію. Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання і каналізації більшість водопровідно-каналізаційних господарств області знаходяться в незадовільному технічному стані, частина з них - в аварійному стані. За даними Івано-Франківського обласного виробничого управління водного господарства «Облводгосп» у 2008році у водні об’єкти області було скинуто 18,61 млн. м3 недостатньо очищених та неочищених стічних вод (в 2007 році – 20,78 млн. м3 ). Критична ситуація щодо належної очистки стічних вод склалася у м. Косів, Снятин, Тлумач, Городенка, Галич, Болехів, Рогатин, с-щах Брошнів, Вигода, Лисець, с. Товмачик. Скид неочищених стічних вод з вище перелічених очисних споруд здійснюється в басейни транскордонних річок (Дністер, Дунай). Забруднення поверхневих вод транскордонних річок може призвести до негативних наслідків зі сторони європейських країн ( Молдова, Румунія). Другою важливою проблемою, що призводить до забруднення поверхневих вод, є відсутність водоохоронних зон та прибережнозахисних смуг водних об”єктів на території області Головним управлінням земельних ресурсів спільно з територіальними органами водного господарства «Облводгосп» у 2006 році проведено інвентаризацію раніше розроблених проектів по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок і водоймищ. Ці проекти були розроблені у 80-х роках по територіях колишніх колгоспів, на сьогодні їх межі не співпадають з межами сучасних адміністративних одиниць, визначених проектами формування територій місцевих рад. Розміри прибережних захисних смуг, встановлені в тодішніх проектах, не відповідають вимогам чинного Земельного та Водного кодексів України, якими встановлюються інші розміри прибережних захисних смуг. На сьогодні водоохоронні зони та прибережно-захисні смуги водних об’єктів на території області не винесені в натуру, що порушує сприятливий природоохоронний режим водних об”єктів, призводить до їх забруднення і засмічення. За даними Івано-Франківського обласного виробничого управління водного господарства приблизна площа прибережних захисних смуг на території області становить 82690,0 га.

4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Загальна кількість зворотних вод, які скинуті у поверхневі водні об’єкти області у 2008 році, становить 92,97 млн.м3, у тому числі забруднених 18,61 млн. м3, в т.ч. без очищення - 0,154 млн.м3 .

Скид стічних вод

94 92

92,97 91,1 89,11

90 88

86,16

86 84 82

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

Рис.4.2.1. Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, млн..м3 Обсяг стічних вод, що враховувались водомірними приладами, становить 71,6 млн.м3, або 76,0% від загального обсягу відведених стоків. Найпотужніші очисні споруди: КП „Івано3 Франківськводоекотехпром” - 53,07 млн.м , Долинське ВУВКГ м. Долина – 6,72 млн.м3, ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття” м. Надвірна – 10,95 млн.м3, Коломийське підприємство „Коломияводоканал” – 6,427 млн.м3, ЗАТ „Завод тонкого органічного синтезу „Барва” с. Ямниця Тисменицького району – 10,22 млн.м3. Майже всі вони не досягають проектного ступеня очистки і працюють неефективно. Із загальної кількості зворотних вод, що проходять повну біологічну очистку, тільки 47,92 млн.м3 очищається з достатнім ступенем очистки. З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних об’єктів, запобігання та попередження забруднень водних ресурсів Держуправлінням доведені до водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. Зменшено скид недостатньо-очищених зворотних вод на 2,2 млн.м3 в основному за рахунок покращення експлуатації Івано-Франківських очисних споруд, відповідно збільшилася кількість нормативно-очищених і нормативно-чистих (без очистки) зворотних вод за рахунок збільшення скиду колекторно-дренажних вод КП «Івано-Франківськводоекотехпром», КП «Коломияводоканал», ставкових рибоводних господарств та інших. Зміни в обсягах використання та скиду зворотних вод в порівнянні з минулим роком привели до зменшення скидів у водойми забруднюючих речовин майже по всіх показниках (Таблиця 4.2.1.4.). У 2008 році у водойми області із стічними водами відведено 0,475 тис тонн органічних речовин проти 0,661 тис.т у 2007 році; солей 32,64 25

тис.т проти 43,28 тис.т; азоту амонійного 0,092 тис.т проти 0,101тис.т; марганцю 0,007 тис.т проти 0,075 тис.т; формальдегіду 0,111 тис.т проти 0,150 тис.т у 2007 році. Таблиця 4.2.1.4. Кількість скидів у поверхневі води ІваноФранківської області забруднюючих речовин у складі стічних вод за 2008 рік. Показники, назви забруднюючих речовин в складі скинутих зворотних вод 1 Скид стічних вод БСК п Нафтопродукти Завислі речовини Сухий залишок Сульфати Хлориди Азот амонійний Феноли Нітрати СПАР Залізо Магній Марганець Нітрити Танін Формальдегіди Хром 3 ХСК Кальцій Калій Натрій

О дин. виміру 2 млн.м3 тис. т т тис. т -//тис. т -//-”т тис. т т -//-//-//тис. т т -//-//тис. т т -//-

-//-

Обсяг скинутих стічних вод та забруднюючих речовин в складі зворотних вод 2007 р 2008 р 3 4 66,09 66,52 0,661 0,475 0,826 0,249 0,795 0,689 43,28 32,64 5,774 4,721 12,11 9,00 0,101 0,092 0,006 0,009 0,751 0,807 5,386 4,804 8,018 6,734 22,55 10,71 0,075 0,007 0,014 0,012 0,925 0,784 0,150 0,111 0,253 0,374 0,105 0,103 12,11 11,21 17,97 6,803

5636

5103

Зменшення кількості обєктів скидів по магнію, калію, хлоридах, сульфатах і сухому залишку пояснюється припиненням виробничої діяльності ДП „Калійний завод” ВАТ „Оріана” м. Калуш, який у 2008 році скинув тільки 31,4 тис.м3 шахтно-рудних вод, і, відповідно, зменшилась кількість скиду калію з 17,97 тонн у 2007 р. до 6,80 тонн у 2008 р., магнію з 19,02 тонни до 6,80 тонн, хлоридів з 153,1 тонни до 55,2 тонни, сульфатів з 60,5 тонн дот 28,8 тонн, сухого залишку з 337,1 тонни до 130,4 тонни відповідно. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Постійними забруднювачами поверхневих вод в області є: ТОВ “Уніплит” смт. Вигода, в 2008 році році скинуто – 1,062 млн. м3, КП Івано-Франківськводоекотехпром” м. Івано-Франківськ – 37,66 млн. м3 , ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” м. Надвірна - 4.272 млн. м3; НГДУ «Долинанафтогаз» м. Долина - 0,124 млн. м3 , ВАТ “Шкіряник” м. 3 Болехів – 0,119 млн. м , Снятинський КП „Водоканал” м. Снятин – 0,117 млн. м3 Таблиця 4.2.2.6. 26

Таблиця 4.2.2.5. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки по Івано-Франківській області за 2008 рік млн.м3 Галузь економіки

Використа но води

З неї на:

побутовопитні потреби

1 Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житловокомунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість Легка промисловість Інші галузі Всього

Виробничі потреби

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них числі без забруднени очищення х 5 6 7 2,083 -

2 37,30 -

3 0,508 -

4 36,79 -

5,986

1,541

4,446

15,23

0,031

0,274 3,126

0,138 0,223

0,136 2,180

4,421

4,396

25,26

17,97

7,290

48,34

12,90

0,085

22,97

0,028

16,88

20,79

1,868

0,042

1,827

0,056

0,035

0,608

0,244

0,364

0,018

0,002

1,080

0,172

0,608

0,035

0,024

0,002

0,823

0,135

0,687

1,291

1,063

0,498

0,052

0,446

0,152

0,607 100,4

0,037 21,09

0,386 72,04

0,554 92,97

0,007 18,61

0,001 0,154

Таблиця. 4.2.2.6. Перелік основних забруднювачів водних об’єктів у Івано-Франківській області (за галузями економіки) млн.м3 Назва областей, галузей народного господарства, водокористувачів

Скинуто зворотних вод в поверхневі водні об’єкти в тому числі : Всього

без очистки

недостатньо очищені

норм. чисті без очистки

нормативно очищені

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКАОБЛАСТЬ Всього:

2007 2008 2007 2008 2007 2008 2007 2008 2007 2008 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 89,11 92,97 0,128 0,154 20,65 18,45 23,03 26,44 45,71 47,92

в т.ч.: ПРОМИСЛОВІСТЬ Бурштинська ТЕС м. Бурштин НГВУ „Долинанафтогаз” м. Долина

24,94 23,78 0,105 0,068 5,714 5,639 3,356 3,115 15,77 14,96 1,947 1,923 1,947 1,923 0,102 0,124 0,102 0,124 -

ВАТ „Шкіряник” м. Болехів ЗАТ„Завод ТОС” с. Ямниця ДП „Калуська ТЕЦ” м. Калуш ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття” м. Надвірна ТОВ „Уніплит” смт Вигода ЗАТ „Лукор” м. Калуш ТОВ „Карпатнафтохім” с. Мостище ДП «Калійний з-д» ВАТ «Оріана» м. Калуш АТ «Болехівський з-д будматеріалів» ВАТ «Дятьківці» м. Коломия СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

В т.ч. : рибне господарство ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕГОСПОДАРСТВО ПОБУТОВЕОБСЛУГОВУВАННЯНАСЕЛЕННЯ

ВУВКГ смт. Богородчани ВУВКГ „Галичводоканал” м. Галич Городенківське ДВУВКГ м. Городенка Долинське ВУВКГ м. Долина КП „Івано-Франківськводоекотехпром” КП „Коломияводоканал” м. Коломия ДП „Рогатин-водоканал” м. Рогатин Снятинський КП „Водоканал” м. Снятин Тлумацьке ВУВКГ с. Гончарівка МКП «Косівміськводосервіс» м. Косів Заболотіський ККП с. Заболотів Обл. Дитячий санаторій «Ясень» с. Ясень Лисецька ЦРЛ с-ще Лисець

0,151 0,390 0,215 4,414 0,999 14,92 0,800 0,076 0,003 0,027 18,06 18,06

0,119 0,151 0,119 0,390 0,390 0,390 0,160 0,215 0,160 4,272 4,414 4,272 1,062 0,944 ,0997 0,054 0,064 14,22 14,92 14,22 0,570 0,800 0,570 0,031 0,076 0,031 0,004 0,001 0,002 0,002 0.002 0,035 0,027 0,035 20,79 18,06 20,79 0,000 20,79 18,06 20,79 -

46,06 0,207 0,077 0,183 2,021 35,34 6,245 0,089 0,112 0,066 0,020 0,005 0,003 0,008

48,34 0,023 0,085 14,94 0,216 0,085 0,077 0,226 1,675 37,66 14,45 6,427 0,095 0,117 0,112 0,072 0,066 0,060 0,020 0,060 0,015 0,015 0,005 0,003 0,003 0,003 0,007 0,007 0,008

12,90 1,611 2,539 29,49 32,91 0,207 0,216 0,085 0,183 0,226 0,232 0,249 1,789 1,426 12,33 1,379 2,290 19,51 23,04 6,245 6,427 0,089 0,095 0,117 0,072 -

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод За даними моніторингу обласної санітарно-епідеміологічної станції в граничному з Львівською областю створі вміст у воді р. Дністер органічних забруднень по біохімічному споживанню (БСК5) становить 2,9 мгО2/дм3 , що в межах норми. Вміст неорганічних солей в цьому створі становить 302мг/дм3. За останніх п’ять років перевищень ГДК за вмістом солей не виявлено. За даними моніторингу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області в граничному створі з Чернівецькою областю вміст органічних забруднень по біохімічному споживанню (БСК5) коливається від 2.2 мгО2/дм3 до 2.7мгО2/дм3 , що в межах норми. Вміст неорганічних солей 106,0 мг/дм3 , що також в межах норми. На границі із Чернівецькою областю р.Дністер характеризується показниками, які практично всі відповідають нормативам ГДК, тобто на території області якість води у Дністрі покращується. 4.3. Якість поверхневих вод Якість поверхневих вод – це сукупність нормованих хімічних і біологічних характеристик, а також фізичних властивостей, що визначають придатність води для даного виду використання. З екологічної точки зору якість поверхневих вод визначається сукупністю гідрохімічних, бактеріологічних, гідробіологічних характеристик та фізичних властивостей, значення яких знаходиться в толерантних величинах, що створюють можливість для розвитку і функціонування річкової чи озерної екосистеми, а, отже, для їх широкого господарського використання. 28

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Гідрохімічний режим поверхневих вод має свої сезонні особливості, пов’язані з водністю, інтенсивністю процесів самоочищення, господарським використанням річки. Для оцінки стану водних об'єктів застосовуються показники якості вод, тобто нормовані фізичні, гідрохімічні та гідробіологічні характеристики, величини яких дають можливість робити висновки про стан та можливість використання водних ресурсів. Для поверхневих вод діють три групи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин: для вод рибогосподарських водойм згідно "Узагальненого переліку гранично допустимих концентрацій (ГДК) і орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм", для вод господарсько-питного та культурно-побутового водокористування - згідно Санітарних правил і норм № 4830-88 "Охорона поверхневих вод від забруднення". Характеристика гідрохімічного стану річок дана за середньорічними значеннями показників якості вод в основних контрольних створах. Для оцінки якості вод використано гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин для водойм рибогосподарського водокористування. У 2008 році контроль якості поверхневих вод проводився державною екологічною інспекцією на 28 водних об’єктах у 110 створах. Ріка Дністер. Річка Дністер, яка є найбільшою в області річкою, за характером гідрологічного режиму залежить від своїх притоків – річок Карпатської зони і Поділля. Найбільше значення в режимі Дністра мають Карпатські притоки, які його й визначають. Аналіз гідрохімічного стану р.Дністер проводився в чотирьох створах: на території Івано-Франківської області та на кордоні з Чернівецькою областю. Якість води р.Дністер в контрольному створі в м.Галич, характеризується показниками, які протягом останніх років залишаються практично без змін, або незначно зменшуються. Наприклад, концентрація органічних і мінеральних забруднень протягом останніх трьох років дещо знизилась. Так максимальне значення БСК5 у 2006 році становило – 3,0 мг/дм3О2, тоді як у 2007 році – 2,7 мг/дм3О2, а у 2008 році – 1,65 мг/дм3О2. Концентрація амонію солевого протягом декількох останніх років не перевищує ГДК. Так у 2007 році концентрація по вищевказаному інградієнту становила - 0,52 мг/дм3, у 2008 році – 0,14 мг/дм3. У створі нижче випуску зворотних вод ВУВКГ м.Галич виявлено перевищення концентрації: фосфатів – 1,8 ГДК, БСК5 – 2,1 ГДК, амонію солевого - 2,6 ГДК. На якісний склад ріки впливають недостатньо-очищені зворотні води, які скидаються після комплексу очисних споруд біологічної очистки даного підприємства. 29

Притоки р. Дністер першого порядку Ріка Свіча с. Міжріччя. Якість води в ріці Свіча у 2008 році суттєво не змінилась. За даними лабораторних досліджень, показники якості води р. Свіча, не перевищують граничнодопустимі концентрації (ГДК), як по органічних так і мінеральних забрудненнях (БСК5 – 1,2 мг/дм3О2, амоній солевий – 0,092 мг/дм3, завислі речовини – 15 мг/дм3, хлориди – 5,85 мг/дм3). Ріка Сівка. Дослідження якості води ріки Сівка проводилось у 5 створах: вище Домбровського кар’єру ДП “Калійний завод ВАТ “Оріана” м. Калуш та нижче Домбровського кар’єру, а також вище і нижче випуску зворотних вод КП “Брошнів-Осадської селищної ради”, смт. Брошнів і р. Сівка обвідний канал нижче Домбровського кар’єру. У зв’язку із припиненням виробничої діяльності ДП “Калійний завод ВАТ “Оріана” (Кабінетом Міністрів України видано розпорядження 14.08.02 р. №485-р “Про затвердження плану заходів з ліквідації екологічних наслідків діяльності ДП “Калійний завод ВАТ “Оріана” на 2003 – 2012 роки”) підприємством розроблений проект консервації Домбровського кар’єру із передбаченням відповідних заходів щодо консервації рудника “Ново-Голинь”, рекультивації хвостосховищ №1,2, відвалів №1 і №4 та інших природоохоронних робіт. Вищеназвані об’єкти є потенційними забруднювачами поверхневих і підземних вод. Ріка Сівка нижче Домбровського кар’єру характеризується високою мінералізацією і перевищенням ГДК у 1,5 – 2 рази. У створі нижче випуску зворотних вод КП “Брошнів-Осадської селищної ради” виявлено перевищення амонію солевого 3,38 ГДК, фосфатів – 2,05 ГДК, СПАР – 8,35 ГДК, БСК5 – 1,4 ГДК. Причиною забруднення ріки є неефективна робота комплексу очисних споруд (аерофільтрів) комунального підприємства. Ріка Гнила Липа. Аналіз гідрохімічного стану проводився в трьох створах: вище і нижче водосховища Бурштинської ТЕС, р. Гнила Липа, гирло с. Тустань. Якісний стан ріки характеризується показниками, які не перевищують нормативів ГДК. Ріка Бистриця. Аналіз гідрохімічного стану р. Бистриця проводився у чотирьох створах: вище і нижче випуску зворотних вод КП “ІваноФранківськводоекотехпром”, а також вище і нижче випуску зворотних вод ЗАТ “Завод ТОС “Барва”. У створі вище випуску зворотних вод комунального підприємства якість води відповідає нормативам ГДК. Нижче випуску зворотних вод виявлено перевищення по фосфатах – 2,1 ГДК, нітритах – 1,4 ГДК, залізу загальному – 2,1 ГДК, СПАР – 3,3 ГДК. На стан ріки впливає випуск недостатньо-очищених зворотних вод із загальноміських очисних споруд м. Івано-Франківська. Окрім того, нижче випуску зворотних вод ЗАТ “Завод ТОС “Барва” зафіксовано збільшення концентрацій забруднюючих речовин: фосфатів – 2,5 ГДК, сульфатів – 1,7 ГДК, нітритів – 3,5 ГДК. 30

Ріка Тлумачик. Дана річка підлягала контролю у двох створах – вище і нижче випуску зворотних вод КП “Тлумачводоканал”. У створі вище випуску зворотних вод перевищень ГДК не встановлено. Із-за не ефективної роботи очисних споруд коммунального підприємства, виявлено перевищення нормативів ГДК і вплив зворотних вод на якісний склад р. Тлумачик. Так, нижче скиду зворотних вод в ріці зафіксовано перевищення концентрацій забруднюючих речовин по нітритах – 1,9 ГДК, сульфатах – 2,1 ГДК, фосфатах – 2,2 ГДК, завислих речовинах – 1,3 ГДК. В створах річки Ворчун вище і нижче випуску зворотних вод Городенківського ДВУВКГ встановлено перевищення нормативів ГДК. Так, у створі нижче скиду зафіксовано перевищення концентрацій по органічних забрудненнях, БСК5 – 2,2 ГДК, амонію солевому – 1,7 ГДК, нітритах – 6,2 ГДК, фосфатах – 7,1 ГДК, завислих речовинах – 1,2 ГДК. Притоки р. Дністер другого – четвертого порядку. Ріка Саджава. Контроль якості річки Саджава здійснювався у чотирьох створах: вище випуску зворотних вод ТзОВ “Уніплит” смт. Вигода і нижче, а також вище і нижче випуску зворотних вод ВУВКГ м. Долина. Значний вплив на якісний стан ріки мають зворотні води ТзОВ “Уніплит”, смт. Вигода Долинського району (виробництво плит ДВП). Внаслідок порушення регламентних норм та відсутність передочисних споруд виробничих зворотних вод приводить до систематичних порушень роботи комплексу очисних споруд біологічної очистки і скиду в р. Саджаву недостатньо-очищених зворотних вод. Так, у створі нижче випуску зворотних вод у річку Саджаву лабораторними дослідженнями зафіксовано перевищення концентрацій по органічних забрудненнях БСК5 – 2,9 ГДК, амонію солевого – 1,6 ГДК, нітритах – 1,6 ГДК, фенолах 47 ГДК, фосфатах – 5,6 ГДК, СПАР – 2,6 ГДК. Нижче по течії у р.Саджава здійснюється скид зворотних вод комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Долина. Вище вказані зворотні води розбавляють поверхневі води р.Саджава, які забруднені зворотними водами ТзОВ “Уніплит”. Ріка Кропивник контролювалася у трьох створах: старе русло, нижче хвостосховища №1, ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана"; нижче випуску стічних вод дощової каналізації підприємств “Сінтра” та “Вінісін”; та р. Кропивник (обвідний канал). Враховуючи, що старе русло розміщене між хвостосховищами №1,2 і шламонакоплювачем, з яких дренуються високомінералізовані води, лабораторними дослідженнями зафіксовано значне перевищення нормативів по мінералізації – 12,5 ГДК, а біля хвостосховища №2 – 31,9 ГДК, сульфатів – 11,2 ГДК, хлоридів – 55,1 ГДК. Ріка Сапогів контролювалася в двох створах вище і нижче полігону ТзОВ "Оріана-Галев", м.Калуш. Перевищень нормативів ГДК не встановлено. 31

Ріка Гериня. Лабораторні дослідження якісного складу проводилися у чотирьох створах: вище і нижче випуску зворотних вод ТзОВ “Світ шкіри” та ВАТ “Шкіряник”, м.Болехів. У створі вище випуску зворотних вод ТзОВ “Світ шкіри” перевищень ГДК не встановлено. Нижче скиду зворотних вод в ріці зафіксовано перевищення концентрацій забруднюючих речовин по амонію солевому – 2,6 ГДК, нітритах – 1,3 ГДК, БСК5 – 1,9 ГДК, СПАР – 2,1 ГДК. У створі вище випуску зворотних вод ВАТ “Шкіряник” перевищень ГДК також не встановлено. Нижче випуску зворотних вод зафіксовано перевищення по амонію солевому – 7,3 ГДК, нітритах – 1,5 ГДК, БСК5 – 2,2 ГДК, СПАР – 1,7 ГДК. Ріка Ворона. Аналіз гідрохімічного стану ріки проводився у чотирьох створах: вище і нижче випуску зворотних вод ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, м.Надвірна, а також вище і нижче випуску зворотних вод ЗАТ "ЛК Інтерплит-Надвірна", м.Надвірна. У створі вище випуску зворотних вод ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” перевищень ГДК не встановлено. Якісний стан ріки нижче випуску зворотних вод практично на рівні минулого року. Зафіксовано перевищення концентрацій забруднюючих речовин нижче випуску ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” по нітритах – 1,7 ГДК, фосфатах – 2,4 ГДК, іонах заліза – 3,1 ГДК. Нижче випуску №2 ЗАТ "ЛК Інтерплит-Надвірна" зафіксовано перевищення по нітритах – 3,4 ГДК, СПАР – 2,4 ГДК. Ріка Прут. Якісний аналіз гідрохімічного стану р. Прут проводився в шістьох створах. Якісний стан річки з попереднім роком практично не змінився і характеризується показниками, що не перевищують ГДК, за винятком перевищення нормативів по фосфатам – 1,8 ГДК (нижче випуску зворотних вод ВУВКГ м. Яремча). Нижче випуску зворотних вод КП "Коломияводоканал" м.Коломия, зафіксовано перевищення по БСК5 – 1,2 ГДК, СПАР – 1,4 ГДК, а нижче випуску зворотних вод очисних споруд, смт.Ворохта – БСК5 – 1,4 ГДК. Кисневий режим 12 мг/дм3. Притоки р. Прут. Ріка Товмачик. Дана ріка контролювалась у двох створах: вище і нижче Коломийської виправної колонії № 41, с.Товмачик. Нижче випуску зворотних вод показники якості води із попереднім роком покращились. Встановлені перевищення концентрацій забруднюючих речовин по СПАР – 3,3 ГДК. Ріка Рибниця. Показники якісного складу води відповідають нормативам ГДК. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів У 2008 році гідробіологічна оцінка якості вод області не проводилась. 32

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Дослідження і спостереження в області за мікробіологічною оцінкою якості вод проводилася на 15 постійних створах працівниками санітарно-епідеміологчної станції. У 2008 році лабораторіями санепідслужби області проведено мікробіологічна оцінка якості вод 45 проб води з водойм І-ї категорії та 48 проб води водойм ІІ-ї категорії, з них відповідно 22% та 9,1% не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам на вміст лактозопозитивних кишкових паличок. Динаміка стану водних об’єктів з огляду на епідемічну ситуацію у 2008 році, в основному, позитивна за винятком мікробіологічних показників водойм І-ї категорії. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіологічні дослідження проводились у водах відкритих водойм та джерел водопостачання населених пунктів, передбачених Програмою державного моніторингу довкілля. Результати радіологічних досліджень показали, що у досліджуваних об’єктах не виявлено перевищення вмісту цезію – 137 і стронцію – 90 понад встановлених допустимих рівнів вмісту радіонуклідів. 4.4. Морські води Морські води в області відсутні. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Оцінюючи санітарно-гігієнічну ситуацію, що останнім часом склалася на території держави, і в нашій області зокрема, можна констатувати, що все населення так чи інакше підпадає під вплив шкідливих факторів (фізичної, хімічної та біологічної природи). Зокрема, таким фактором ризику стає вживання води як з централізованих, так і з децентралізованих джерел водопостачання. У статті 4 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" зазначено, що громадяни мають право на безпечну для здоров'я питну воду. Проблема забезпечення населення якісною питною водою з кожним роком ускладнюється, стає більш гострою. Господарсько-питне водопостачання здійснюється за рахунок централізованих водопроводів та децентралізованих джерел (колодязів, каптажів, свердловин). В Івано-Франківській області водопостачання населення здійснюється 54 централізованими водопроводами, 570 джерелами децентралізованого водопостачання (колодязі та каптажі громадського користування), 1035 локальними водопроводами та більш ніж 100 тис. колодязями індивідуального користування. 33

Серед усіх централізованих водопроводів найбільша увага приділяється комунальним водопроводам. На всіх централізованих водопроводах проведена чистка, промивка та знезараження резервуарів чистої води та водопровідних мереж. З діючих централізованих водопроводів області 7 (17,9%) не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам через відсутність: зони санітарної охорони (1), необхідного комплексу очисних споруд (1) та знезаражуючих установок (7). Це комунальні водопроводи м. Косів та смт. Кути Косівського району, смт. Ворохта Яремчанської міської ради, відомчий водопровід в с. Дзвиняч Богородчанського району, сільські водопроводи сіл Жовчів і Данильче Рогатинського району та Вікняни Тлумацького району. У 2008 році лабораторіями санепідслужби області проведено бакдослідження 3428 проб питної води та санхімдослідження 2755 проб води з централізованих водопроводів, з них не відповідали вимогам держстандарту відповідно 100 (2,9%) та 56 (2.0%), в т.ч.: - на комунальних водопроводах питома вага нестандартних проб склала по бак показниках -2,6% (у 2007 р.-2,3%) та 2,2% по санхімпоказниках ( у 2007р. -2,4 %); по Україні - 2,4% по бак. та 9,7% по санхім.. - на відомчих водопроводах відповідно відповідно - 4,1% (у 2007р. 6,6%) і 1,6% (у 2007р. – 0,5%); по Україні - 3,8% по бак. та 14,25% - по санхім. - на сільських водопроводах – 6,1% ( у 2007 р. – 0) і 1,99% ( у 2007 р. -0), по Україні - 5,5% по бак. та 17,96% по саннім. Якість питної води централізованих водопроводів по області в цілому краща, ніж середній показник в державі. В минулому році покращилась якість питної води по бакпоказниках на централізованих водопроводах Калуського, Надвірнянського, Коломийського районів. Вище середньообласних показників питома вага нестандартних проб води по бакпоказниках була в смт. Ворохта, м. Тисмениця, м. Тлумач, м. Долина, с. Дзвиняч. За хімічними властивостями вода децентралізованих джерел водопостачання має добрі органолептичні показники, вміст заліза в ґрунтових водах невеликий (0,3мг/дм3), у воді різних джерел мало йоду (0,7-1,9мкг/дм3), фтору (0,01-0,4 мг/дм3), кобальту, міді (8-10 ммг/дм3), цинку та інших мікроелементів. Високий вміст нітратів виявляється переважно в джерелах, в яких роками не проводилась чистка та знезараження води, після проведення санації таких джерел відмічалося значне зниження вмісту нітратів. Серед факторів передачі збудників гострих кишкових інфекцій значну питому вагу займає питна вода. У 2008 році спалахів кишкових інфекцій, пов'язаних з водним шляхом передачі збудника, на території області не зареєстровано. За звітний період в області відмічено зниження рівня захворюваності на сальмонельоз, рівень якої у порівнянні з рівнем 2007 34

року зменшився на 24,7%, інтенсивний показник склав 10,34 проти 14,22 на 100тис. населення; спостерігалося зростання показників захворюваності на дизентерію – майже у 7,9 разів, середньо обласний показник 41,70 на 100 тис. населення проти 9,87 на 100 тис. населення у 2007 році у 2007 році; зросли показники захворюваності на гастро ентероколіти різної етіології (ГЕКи) – на 30,2% (186,54 на 100тис. населення у 2008 р. проти 143,1 у 2007 році), питома вага розшифрованих гастроентероколітів в сумі гастоентероколітів становить 59,8%; в етіології ГЕКів ротавіруси складають 0,65%. У 2008 році в області зареєстровано зниження захворюваності на гострий вірусний гепатит А на 24,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, показник 12,36 проти 16,32 на 100 тисяч населення за 2007 рік. Враховуючи вищевказане, слід відмітити, що забезпечення населення якісною питною водою дедалі стає проблемою і потребує докорінного покращення. Цьому має сприяти розроблена в Україні Національна програма забезпечення населення якісною питною водою та Закон України “Про питну воду та питне водопостачання”. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Зменшення скидів забруднень з господарсько-побутовими стічними водами можна забезпечити шляхом підвищення ефективності діючих і прискорення будівництва нових очисних споруд. Протягом 2008 року в області реалізовано понад 30 заходів, які сприяли покращанню і стабілізації водних об’єктів в регіоні. Побудовані і завершені пусконалагоджувальні роботи на очисних спорудах в м. Рогатин, селищі Отинія на ВАТ Коломийський “Ветсанзавод”. Проведені роботи по заміні технологічного обладнання на очисних спорудах м. Надвірна, Городенка, Коломия, Снятин, с-щі Заболотів, реконструкції каналізаційних мереж в м.Івано-Франківську, Калуш, Тлумач, Тисмениці, селищах Чернелиця, Войнилів, Гвіздець, 4-ох медичних закладах обласного центру і селища Лисець. У 2008 році з різних джерел фінансування було освоєно на протипаводкове будівництво і ліквідацію наслідків паводків – 356524,443 млн. грн. За рахунок цих коштів було: - побудовано водозахисних дамб - 22,387 км; - закріплено берегів - 99,498 км; - відрегульовано русел рік - 33,030 км. Відновлено пошкоджених паводками: - водозахисних дамб - 13,305 км; - берегоукріплень - 10,732 км. Проведено першочергові невідкладні роботи на ДП “Калійний завод ВАТ “Оріана”. Продовжувались роботи по ліквідації рудника “НовоГолинь”, рекультивації відвалів Домбровського кар’єру, хвостосховища 35

#1. Всіма водокористувачами області, які скидають у водойми стічні води, розроблені заходи по охороні і раціональному використанню водних ресурсів. На охорону та раціональне використання водних ресурсів в ІваноФранківській області з обласного фонду ОНПС в 2008 році було передбачено виділити 7,111 млн.грн., фактично профінансовано – 7,109 млн.грн. Першочергові заходи спрямовувались на проектування, реконструкцію та будівництво очисних споруд і каналізаційних систем в басейнах річок Прут, Лімниця та інших приток Дністра. Зокрема, у 2008 році розпочато будівництво чи реконструкцію очисних споруд і каналізаційних систем в с. Задністрянськ Галицького району, с. Угорники Івано-Франківської міської ради, с. Годи-Добровідка Коломийського району, с. Ковалівка Коломийського району, с. Шешори Косівського району. Завершено будівництво, реконструкція очисних споруд в м. Рогатин, смт. Отинія Коломийського району. Продовжувались роботи по реконструкції очисних споруд у містах Коломия та Надвірна.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Серед сучасних концепцій збереження та відтворення (ренатуралізації) природного середовища, біотичного і ландшафтного різноманіття помітне місце посідає концепція створення екомережі як своєрідної комплексної технології екологічно доцільної консервації та відновлення природних властивостей навколишнього середовища. В області продовжується робота по формуванню регіональної екологічної мережі, програма якої затверджена рішенням обласної ради від 30.01.2001 р. № 418-18/2001. Визначені елементи регіональної екомережі в розрізі адміністративних районів. Всього до складу регіональної екомережі запропоновано включити 947,391 тис.га земель, що складає біля 68,0 відсотків території області. Основою для створення екомережі є природно-заповідний фонд області, який нараховує 464 територій та об'єктів загальною площею 195,9 тис.га, з них 30 – загальнодержавного та 434 – місцевого значення, що становить 14% території області. На заповідних територіях області охороняється більше 1000 видів судинних рослин, що складає майже 55% всієї флори Українських Карпат. Більше 50 видів є карпатськими ендеміками. 162 види рослин, 104 види тварин занесено до Червоної книги України. Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природоохоронног о призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історикокультурного призначення Ліси та ін. лісовкриті площі

2000

2003

2004

2005

2006

2007

2008

186,5

189,2

195,6

195,9

195,93

210,2

210,7

231,7

191,98

23,3

23,6

23,9

3,3

3,5

3,8

0,156

0,182

0,2

0,173

0,13

0,571

11,3

11,5

11,9

11,47

0,07

634,5

635,9

635,0

636,8

474,68

5.1.1. Стан природних складових довкілля На території області практично відсутні ландшафти, в яких не зазнав би зміни хоча б один із компонентів. У сучасній ландшафтній структурі переважають антропогенні сільськогосподарські, лісові, водні й селитебні ландшафти. Сільськогосподарські ландшафти. Займають від 16,4 до 70,5 % території області. Вони сформовані на місці лісових, лучних і болотних ландшафтних комплексів. Селитебні ландшафти. Поселення (міста, селища, села) з їх господарством і сконцентрованим населенням є найбільш активною формою впливу людини на природні ландшафти, яка спричиняє корінну перебудову ландшафтних комплексів. Значних змін зазнає рослинність і пов’язаний з нею тваринний світ. Найбільш заселені передгірські ландшафти, урбанізованість яких становить 23 %. Малозаселеними залишаються гірські ландшафти. Щільність поселень у рівнинних ландшафтах становить в середньому 0,085 шт./км2, передгірських – 0,066, гірських – 0,025, що у 2-8 разів більше, ніж в цілому по Україні (0,010 шт./км2). Лісові антропогенні ландшафти. Первинні лісові ландшафти з корінними (природними) лісами на території Івано-Франківської області майже не збереглися. У породній і віковій структурі лісів, а також у показниках лісистості території відбулися істотні зміни. На значних площах на місці мішаних лісів за участю бука, смереки і ялиці сформувалися чисті смерекові деревостани. Сучасні ліси – це вторинні, здебільшого штучно створені ліси. Якщо у корінному рослинному покриві переважали стиглі і перестиглі ліси, то у сучасному покриві такі деревостани збереглися лише на 9,2 % вкритої лісом площі. Водні антропогенні ландшафти. До них відносяться водосховища, ставки і канали. На території області є три водосховища (Бурштинське, Чечвинське, Княгиницьке), загальною площею 1672 га, об’ємом води 63,5 млн. м3. Ставки побудовані на малих річках переважно у населених пунктах або біля них. Кількість ставків 620, загальною площею 2373 га, об’ємом води 31 млн. м3. Вони використовуються для риборозведення та рекреації. Найбільшою мірою трансформовані рівнинні і передгірські ландшафти. Переважаючим типом природокористування тут є сільськогосподарське землекористування, яке поєднується із промисловим виробництвом. У структурі рівнинних і передгірських ландшафтів питома вага сільськогосподарських угідь коливається в межах відповідно 60-70 % і 35-45 % (в середньому по Україні – 70,9 %). Загальна розораність перевищує межі екологічної збалансованості як у рівнинних (50-60 %), так і передгірських (30-40 %) ландшафтах. У рівнинних ландшафтах розорано 80-90 % сільськогосподарських угідь, у передгірських – 60-70 % (в Україні – 80,7 %). Сільськогосподарська освоєність гірських ландшафтів становить, в середньому, 16,4 %. Висока розораність території є наслідком екстенсивного 38

використання земель, при якому підвищення родючості ґрунтів підмінялось розширенням площ ріллі. У гірських ландшафтах лісистість знизилася до 60-70 %, передгірських – до 30-45 %, рівнинних – до 8-17 %. Заміна лісових біогеоценозів лучними, орними і урбанізованими екосистемами супроводжується різким зменшенням біогеоценотичної товщі, спрощенням вертикальної і горизонтальної будови ландшафтів, погіршенням водного і радіаційного балансу території, зниженням енергетичної ефективності продукційного процесу. Природними і напівприродними угрупованнями (ліси, сіножаті, пасовища, водно-болотні угіддя) зайнято в середньому 63,7 % території області. Однак, у рівнинних ландшафтах цей показник значно нижчий – 20-35 %, передгірських – 35-40 % (Україна – 34 %). У 2008 році законсервовано 0,141 тис. га земель шляхом заліснення, рекультивовано – 0,007 тис. га. Загальна площа рекультивованих земель станом на 01.01.2009 р. становить 0,050 тис. га. У 2008 році встановлено у натурі 101,2 га прибережних захисних смуг. Всього станом на 01.01.2009 р. винесено в натуру 8666,7 га прибережних захисних смуг. У 2008 році переведено у вкриті лісовою рослинністю землі площею 2,31 тис.га, у т. ч. лісових культур – 1,44 тис.га, площі з природним поновленням – 0,87 тис. га. Відновлення лісів у 2008 році проведено на площі 2,73 тис.га, лісорозведення на площі 0,092 тис.га, у т.ч. захисні лісові насадження – 0,092 тис.га. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Структура угідь у рівнинних і передгірських ландшафтах є не раціональною і потребує оптимізації в частині зменшення орних земель відповідно до 30-35 % і 25-30 % та збільшення у 1,5-2 рази площі лісів. Басейни річок охоплюють певні території, у межах яких природні компоненти, перебуваючи у взаємозалежності, формують цілісні природні територіальні комплекси (ландшафти). Це створює передумови для аналізу стану сформованих у басейнах річок ландшафтних систем та оцінки їх антропогенних змін. Порушення оптимальної структури і співвідношення угідь, розміщення орних земель на ерозійно-небезпечних схилах, необгрунтоване осушення земель (особливо у заплавах рік) призвели до зниження стійкості і спрощення структури ландшафтів, порушення гідрологічного режиму території, формування повеней і обміління річок, втрати біорізноманіття, виникнення небезпечних екзогенних геодинамічних процесів (водна ерозія, зсуви, селі та ін.). Відсутність ландшафтного підходу до організації території агроландшафтів призвела до розвитку водно-ерозійних процесів. За останні 30 років площа еродованих сільськогосподарських угідь в Івано39

Франківській області зросла в 1,3 рази і становить 128,0 тис. га або 20% їх загальної площі. Використання еродованих малопродуктивних земель у сільськогосподарському виробництві є економічно неефективним, тому вони підлягають консервації шляхом залісення. Площа таких земель на території області складає 30 тис. га. Порушення цілісності рослинного покриву і балансу взаємодії стокоформуючих факторів (ліс – поле – болото – річка), зниження лісистості, збільшення питомої ваги орних земель у структурі компонентів ландшафтів негативно вплинули на гідрологічний режим території, процеси перерозподілу атмосферних опадів і надходження їх у річки. Порушилася структура стоку внаслідок збільшення об’ємів поверхневого стоку та істотного скорочення терміну добігання води до русел річок. Цим обумовлено формування паводків і зниження водності (обміління) річок у меженні періоди. У цьому контексті постає питання про ренатуралізацію ландшафтної сфери. При цьому ренатуралізація розглядається як система заходів, спрямованих на відтворення природних ландшафтів і, в першу чергу, природного (корінного) рослинного покриву. Основна роль у цьому процесі належить лісу, враховуючи виконувані ним функції – біогеохімічну, середовищетвірну, захисну, продукційну. У зв’язку із цим при визначенні пріоритетів ведення сільськогосподарського виробництва екологічні фактори повинні враховуватись у першу чергу. Екологічне оздоровлення природних територій, особливо витоків річок, поліпшення стану заплавних екосистем у межах басейну ріки Дністер, в тому числі шляхом створення захисних смуг уздовж берегів водних об’єктів, особливо крутосхилих ділянок, впровадження заходів щодо збереження водно-болотних угідь, посилення їх водозахисної та водорегулюючої функції, ренатуралізації та поліпшення охорони природних комплексів водоохоронних зон водних об’єктів є важливим заходом збереження біорізноманіття.

Таблиця 5.1.2.2. Складові структурних елементів екологічної мережі Івано-Франківської області

Адміністратив ні утворення (райони, міста)

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.

Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Болехівська міська рада м. ІваноФранківськ м. Калуш м. Коломия м. Яремче По області

16. 17. 18. 19.

Прибережні смуги

№ з/п

79,9 125,4 72,3 74,7 124,8 64,7 102,6 90,3 129,4 81,5 130,3 60,2 73,6 68,4

Загальна площа елемнтів екомережі 65,93 121,8 32,107 23,847 114,183 36,042 52,314 76,339 103,405 34,998 110,695 18,453 37,402 29,199

Сіножаті та пасовища

Елементи екомережі, тис.га

4,135 21,506 14,685 14,422 13,335 4,754 0,62 50 9,647 0,285 5,201 0,113 9,389 5,619

3,5 15,9 12,2 5,4 6,9 4,2 0,3 45,7 9,6 0,09 3,6 0,02 9,3 2,9

38,14 73,52 0,01 0,56 84,67 15,1 25,4 0 73,19 15,69 87,98 5,62 14,14 9,1

8,465 25,394 9,365 0,4 13,58 10,2 18,78 24,98 15,49 13,7 12,97 8,3 8,4 8,08

1,5 0,4 0,7 3,6 0,8 1,4 1,8 0,4 1,6 0,9 2,1 1,2 1,7 0,7

0,78 0,8 3,54 1,56 0,96 1,87 2,37 0,79 1,27 1,41 1,88 1,42 2,1 1,46

Куро ртні та лікуваль но оздоров чі терито рії 0 0,002 0,007 0 0,02 0 0,015 0,02 0,008 0,011 0,021 0 0,02 0,006

25,275

2,899

2,9

15,79

5,5

0,2

0,58

8,4 6,5 4,1 65,7 1392,8

0,952 2,043 0,423 61,946 947,391

0,054 0 0,007 39,266 195,93

0 0 0 39,3 161,81

0,48 0,82 0,08 14,4 474,68

0,178 0,223 0,176 7,8 191,981

0 0,8 0 0 19,8

0,24 0,2 0,16 0,48 23,9

Загаль на площа області, тис.га

ПЗФ

всьо го

в т. ч. лісові

Ліси та інші лісовкриті площі

Води

% території екомереж і до загальної площі

Рекреа ційні терито рії

Землі, що підляг ають консе рвації

10,91 0,178 0 0,005 0,018 0,018 0,029 0,159 0 0,002 0,043 0 0,053 0,034

2 0 3,8 3,3 0,8 2,7 3,3 0 2,2 3 0,5 1,8 1,6 4,2

82,5 97,1 44,4 31,9 91,5 55,7 51,0 84,5 79,9 42,9 85,0 30,7 50,8 42,7

5,2 17,1 20,3 19,3 10,7 7,3 0,6 55,4 7,5 0,3 4 0,2 12,8 8,2

0,006

0,3

84,3

9,7

0 0 0 0 0,13

0 0 0 0 11,47

0 0 0 0 29,5

11,3 31,4 10,3 94,3 68,0

0,6 0 0,2 59,8 14

% ПЗФ

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в області. Основним із заходів щодо удосконалення екомережі є врегулювання фінансового питання. Станом на сьогоднішній день законодавчо неврегульоване питання виділення коштів на розробку регіональних схем екомережі та винесення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду у натуру та нанесення їх на планово-картографічні матеріали. Враховуючи те, що перенесення в натуру (на місцевість) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду та нанесення їх на плановокартографічні матеріали (згідно з роз’ясненням Міністерства фінансів України від 28.03.05 № 31-03183-04-5/4935) не відносяться до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147, на даний час виділення коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища законодавчо на ці цілі не врегульовано. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Таблиця 5.2.3. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількіс ть видів

Види, яким загрожує небезпека 2000

2005

2006

2007

2008

5.2.1. Лісові ресурси. Загальна характеристика лісового фонду . Землі лісового фонду Івано-Франківщини займають 621 тис. га, або 44,6 % від загальної площі області, в т.ч. вкриті лісовою рослинністю землі – 569,7 тис га. Запаси стовбурної деревини досягли 159,5 млн. кубічних метрів. Приріст на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель становить 4,4 куб. м. (при 3,7 м3 в середньому по Україні), з них щорічно заготовлюється біля 1,6 куб.м./га, або 36 %. Щорічна розрахункова лісосіка головного користування в області складає 380 тисяч кубометрів, або 0,26 відсотка від загального запасу стовбурної деревини. Основні користувачі земель лісового фонду Івано-Франківської області : - 15 держлісгоспів обласного управління лісового та мисливського господарства, які мають у користуванні 456,1 тис.га. лісів; - 6 спеціалізованих агролісгоспів та одне агролісництво обласного комунального підприємства “Івано-Франківськоблагроліс” – 73,2 тис.га; 42

- Карпатський національний природний парк – 38,3 тис.га; - Національний природний парк “Гуцульщина” – 7,6 тис.га; - Національний природний парк “Галицький” – 12.3 тис.га. - Прикарпатський військовий лісгосп Івано-Франківського ЛПК МО України – 8,0 тис.га; - Природний заповідник “Горгани” – 5,3 тис.га; - Сивульський лісгосп ДОВК “Синьогора” – 10,9 тис.га; - Приватне підприємство “Спеціалізоване лісомисливське науководослідне природно-заповідне господарство “Чорний ліс” – 8,5 тис.га; - дослідне лісництво УкрНДІгірліс – 0,6 тис.га; Вікова структура:

Породна структура:

- молодняки – 20 ; - середньовікові – 56 ; - пристигаючі – 13 ; - стиглі і перестійні – 11 .

- хвойні – 61 ; - твердолистяні – 35 ; - м’яколистяні – 4 .

За породним складом в лісах області переважають шпилькові лісоутворюючі породи: ялина європейська (52%) та ялиця біла – (5%); із листяних лісоутворюючих порід найбільша частка припадає на бук лісовий (22%) і дуб звичайний (11%). Сучасний стан лісів області значною мірою обумовлений минулою їх багаторічною експлуатацією. Головним наслідком попереднього нераціонального ведення лісового господарства області є глибока зміна вікової структури лісів, що привела до значного їх омолодження, послаблення їхніх водоохоронних, водорегулюючих та ґрунтозахисних функцій. На великих площах корінні мішані деревостани замінені монокультурами ялини. Почастішали стихійні явища (вітровали, інвазії шкідників і грибні епіфітотії) у шпилькових монокультурах. У 70-80-х роках після ліквідації розриву між лісокористуванням і лісовідновленням показники стану лісового фонду області тривалий час характеризувались позитивними змінами. З 1956 по 1983 рік загальна площа лісового фонду зросла з 567,7 до 635,5 тис. га (на 67,8 тис. га або на 11,9 %). На кінець 1988 року загальна площа земель лісового фонду досягла 626 тис. га, а площа вкритих лісом земель складала 90,6%. Загальний запас стовбурної деревини становив 131,8 млн.м3, середній запас на одному гектарі вкритих лісом земель – 231,3 м3 . За цей же період проходив процес оптимізації вікової структури деревостанів. Так, у 1978 році молодняки І, ІІ класу віку становили 48,7 % вкритої лісом площі, середньовікові насадження – 33,2 %, пристигаючі – 10,5 %, стиглі та перестійні – 7,7 %. 43

У 1988 році молодняки становили 42,8 %, середньовікові насадження – 38,1 %, пристигаючі – 10,9 %, стиглі та перестійні – 8,2 % вкритої лісом площі. За період з 1978 по 2008 роки загальна площа земель лісового фонду області збільшилась на 2,6 тис. га (0,5 %). За цей же період загальна площа вкритих лісом земель зросла на 12,6 тис. га (2,3 %). Площа вкритих лісом земель у 1978 році становила 89,2 % від загальної площі лісів, у 2008 році – 91,7 %. У 1996 році ліси державного значення були представлені на 55 % природними деревостанами, на 45 % - штучними. В порівнянні з 1956 роком питома вага штучних насаджень збільшилась майже вдвічі (з 23,9 % до 45 %). За цей період площа шпилькових деревостанів знизилась з 73,1 до 64,0 %, площа твердолистяних зросла з 25,5 до 34,3 %, м’яколистяних – з 1,4 до 1,8 %. У 1956 році загальний запас деревини у лісах державного значення складав 79,9 млн. куб.м, в тому числі шпилькових деревостанів 67,6 млн. куб.м, твердолистяних – 12,3 млн. куб.м. Найбільших запасів ці ліси досягли у 1979 році (102,2 млн. куб.м). За 13 років (з 1983 по 1996) запаси лісів державного значення області знизились на 5,4 млн. куб.м або на 5,4 %. На 1996 рік шпилькові насадження мали запас 66,9 млн. куб.м, твердолистяні – 27,2 млн. куб.м, м’яколистяні – 1,0 млн. куб.м: разом 95,1 млн. куб.м. Таким чином, за 40 років запаси шпилькових деревостанів залишились практично без змін, твердолистяних – зросли з 12,3 до 27,2 млн. куб.м (на 121 %). Якщо у 1956 році шпилькові ліси державного значення області були представлені на 43,9 % молодняками, на 15,4 % - середньовіковими, на 17,0 % пристигаючими, на 23,7 % - стиглими деревостанами, то на кінець 1996 року питома вага молодняків зросла до 53,0 % (на 9,1 %), середньовікових насаджень – до 27,5 % (на 12,1 %), а площа пристигаючих лісів зменшилась на 5,2 %, стиглих зменшилась на 16,1 %. За цей же період площа стиглих твердолистяних деревостанів зменшилась з 14,7 % до 5,9 %, площа стиглих м’яколистяних зросла з 9,8 % до 15,3 %. Таблиця 5.2.1.4 Структура лісів в межах вікових груп. Користувачі

Всього:

молодняки середньовікові пристигаючі стиглі

ОП “ІваноФранківськоблагроліс” Всього:

молодняки середньовікові пристигаючі

Івано-Франківське ОУЛГ

1996 га / % 161012 /37,4 188123 /43,8 48134 /11,2 32631 /7,6 429960 /100 26730 /36,1 34326 /46,3 9038 /12,2

Групи віку

2007 тис.га / % 85,3/20 237,3/55 57,1/14 49,1/11 428,8/100 20,1/29 38,5/55 8,3/12

2008 тис.га / % 82,8 /19 232,8 /54 57,9 /14 54,6 /13 428,8 /100 20,1 /29 38,4 /55 8,3 /12

Інші лісокористувачі Всього:

Разом по області

Всього:

стиглі

3987 /5,4 74081 /100

3,1/4 70,0/100

3,2 /4 70,0 /100

молодняки середньовікові пристигаючі стиглі

18315 /34,0 27710 /51,4 3801 /7,1 4074 /7,4 53900 /100 206057 /36,9 244159 /43,7 60973 /10,9 40502 /8,5 557941 /100

11,6/17 44,1/62 6,5/9 8,6/12 70,8/100 117,0/21 319,8/56 72,0/13 60,8/10 569,6/100

11,2 /16 46,9 /66 5,7 /8 7,4/10 70,6 /100 114,2 /20 318.1 /56 71,9 /13 65,2 /11 569,4 / 100

молодняки середньовікові пристигаючі стиглі

Згідно даних регіонального моніторингу лісів за період 1996-2008 рр., загальна площа земель лісового фонду Івано-Франківської області у основних лісокористувачів залишилась практично без змін. За період 1996-2008 рр. пройшли суттєві зміни вікової структури лісів Івано-Франківської області. Площа молодняків зменшилась з 206,1 тис. га до 114,1 тис. га на 92 тис.га (44,5 %) Площа середньовікових деревостанів зросла з 244,2 тис. га до 317,8 тис. га, або на 73,6 тис. га (30,2 %) ; Площа пристигаючих насаджень збільшилась з 61,0 тис.га до 71,7 тис.га, або на 10,7 тис.га (18,2 %) ; Площа стиглих і перестійних деревостанів збільшилась з 40,5 тис.га до 65,1 тис.га, або на 24,6 тис.га ( на 60,7 %). Площа стиглих та перестійних деревостанів в період 2007 – 2008рр. по обласному управлінню лісового та мисливського господарства збільшилась на 5,5 тис. га або 2 %. За 1996 – 2008 рр. запаси деревини в лісах державного значення зросли на 9,1 млн. куб.м. В цілому по області запаси лісів за період 1996-2008 рр. збільшилась з 136,9 млн. м3 до 158,8 млн. м3, або на 21,2 млн. м3 ( на 15,9 %). Таблиця 5.2.1.5 Динаміка розподілу вкритих лісовою рослинністю земель лісового фонду Івано-Франківської області в розрізі вікових та господарських груп, % Розподіл насаджень в межах вікових груп, % 1996 р 2008 р

Групи віку Хвойні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні

45 36 11 8

28 50 14 9

Твердолистяні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні М’яколистяні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні Разом молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні

29 53 11 7

18 62 14 9

10 58 17 15

6 41 14 27

47 37 10 6

20 56 13 11

У загальній структурі вкритих лісовою рослинністю земель області площа молодняків складає 20 %, середньовікових насаджень 56 %, пристигаючих деревостанів - 13 %, стиглих і перестійних 11 %. Відносно 2007р. площа стиглих та перестійних насаджень збільшилась на один відсоток, за рахунок зменшення молодників. Таблиця 5.2.1.6. Землі лісогосподарського Франківської області станом на 01.01.2009 року.

призначення

Івано-

Розподіл насаджень в межах вікових груп, %

Групи віку

1996 р

2008 р

45 36 11 8

28 50 14 9

29 53 11 7

18 62 14 9

10 58 17 15

6 41 14 27

47 37 10 6

20 56 13 11

Хвойні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні Твердолистяні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні М’яколистяні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні Разом молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні

Станом на 01.01.2008р. лісовий фонд державних лісогосподарських підприємств області по категоріях захисності лісів розподілявся на : - водоохоронні – 23,2 тис. га ; - захисні – 136,2 тис. га; - санітарно-оздоровчі – 56,2 тис.га; - спеціального цільового призначення – 38,8 тис.га; 46

- експлуатаційні – 214 тис. га. Згідно порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007р. № 733, по обласному управлінню лісового та мисливського господарства станом на 01.01.2009р. виділено категорії лісів : - захисні ліси – 130,8 тис. га; - рекреаційно-оздоровчі ліси – 54,9 тис. га; - ліси природоохоронного, наукового та історико-культорного призначення – 48,0 тис. га; - експлуатаційні ліси – 194,9 тис. га; Категорії захисності лісів ОУЛМГ станом на 01.01.2008р, тис. га 214

250

водоохоронні 200

136,2

захисні

150

санітарно-оздоровчі 56,2

100

спец. цільового призначення

50 0

експлуатаційні

23,2

38,8

Категорії захисності лісів ОУЛМГ станом на 01.01.2009р., тис. га 194,9 200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0

- захисні ліси

- рекреаційнооздоров чі ліси

130,8

- ліси природоохоронного, науков ого та

54,9 48

- експлуатаційні ліси

Площа експлуатаційних лісів зменшилась на 9,1 тис. га. 47

загальний запас деревини, млн. кбм.

середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель, кбм.

запас стиглих та перестійних насаджень, тис.кбм.

Розрахункова лісосіка головного користування, тис. кбм.

пристигаючі

середньовікові

молодняки

м'ягкол-ні

твердол-ні

стиглі та перестійні

Вікова структура деревостанів, тис. га

в т.ч. по породах

хвойні

Лісокористувачі

Вкриті лісовою рослинністю землі, тис. га

всього

Загальна площа земель лісового фонду тис. га

Таблиця 5.2.1.7. Динаміка лісового фонду Івано-Франківської області (2003/2008 рр.)

114,4

266

12.8

347,5

125,1

292

19.2

344,4

13,0

185

767,2

13.0

186

886

24,0

146

260

15.1

385,8

158,8

279

22.7

381.6

1 1

Разом по ОУЛМГ 2003р

468,7

430,2

257,7

159,4

13,1

121,4

217,8

52,8

Разом по ОУЛМГ 2008р

468,4

428,5

258,5

158,9

11,0

82,8

232,8

57,9

73,5

70,3

36,2

26,7

7,4

24,4

35,9

7,2

73,2

70,0

35,5

27,3

7,4

20,1

38,4

8,3

Всього по області : 2003р.

621,6

561,9

339,4

198,9

23,6

157,2

287,8

68,3

Всього по області : 2008р.

620,8

569,0

345,5

200,9

21,2

114,1

317,8

71,7

Разом по ОКП Франківськоблагроліс 2003р.

Івано-

Разом по ОКП Франківськоблагроліс 2008р.

Івано-

0 3 8,2 5 4.6 2 ,8 3 ,2 4 8,6 6 5,1

За останні кілька років (2003 – 2008рр.) лісовий фонд області зазнав якісних змін. На 7 тис. га збільшилась площа вкритих лісовою рослинністю земель. Суттєво змінилась вікова структура деревостанів – за рахунок зменшення площ молодняків значно збільшились площі середньовікових та стиглих насаджень. Загальний запас деревини зріс на 12,8 млн. м3, в тому числі на 7.6 млн. м3 запас стиглих та перестійних деревостанів. Збільшився середній запас з 1 га вкритих лісом земель. Зменшилась розрахункова лісосіка головного користування 4,2 тис. м3. При загальній позитивній динаміці лісового фонду лісів державного значення відмічаються й негативні тенденції: - щорічне недоосвоєння лісосічного фонду по м’ягколистяному господарству призвело до збільшення їх площ ; - збільшення площ малоцінних грабняків, які підлягають заміні цінними лісоутворюючими породами ; - незначне зростання стиглих лісів у хвойному господарстві зумовлене їх першочерговою експлуатацією ; - недостатня кількість лісових доріг ; - посилились процеси всихання похідних смерекових насаджень, що значно погіршує санітарний стан лісових угідь ; Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування. Суцільні рубки. Поступові рубки. За останні 100 років ліси області, особливо ялинові, посилено вирубувались. Особливо інтенсивно експлуатувались вони у післявоєнний період (1945-1960 рр.), коли на відновлення народного господарства країни потрібні були значні ресурси деревини, джерелом якої, в основному, були ліси Карпат. Так, у Івано-Франківській області обсяги рубок за 7 років (1950-1957 рр.) склали 27 млн. м3. Рубки головного користування проводились в розмірах, які значно перевищували розрахункову лісосіку. При розрахунковій лісосіці по головному користуванню 853,8 тис. м3 до 1951 року щорічно в середньому вирубувалося 2500 тис. м3. У 1952 році проведено лісовпорядкування лісів Карпат, по матеріалах якого обчислена нова розрахункова лісосіка, але і вона перерубувалась. При розрахунковій лісосіці у 1740 тис. м3 у 1954 році зрубано 3482 тис. м3, у 1955 р. – 2834 тис. м3, у 1958 р. – 3177 тис. м3. І тільки починаючи з 1968 року рубки почали проводитись у межах розрахункової лісосіки. Розрахункова лісосіка головного користування на 2008 рік по області складала 381,6 тис.м3 в тому числі в лісовому фонді держлісгоспів - 344.4 тис.м3. Порівнюючи із 1996 роком розрахункова лісосіка зменшилась із 556,2 тис.м3 до 381,6 тис.м3 у 2008 році, або на 174,6 тис. м3 (31,4 %); На виконання вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” для попередження виникнення руйнівних ерозійних процесів заборонено проводити суцільні рубки на крутих схилах. Рішенням Івано49

Франківської обласної ради від 24.05.2002р. № 466 20/2001 затверджено “Програму розвитку лісового і мисливського господарства ІваноФранківської області на 2001-2015рр.”. Щорічно проводяться колегії облдержадміністрації, інших контролюючих органів з питань охорони, збереження та раціонального використання лісів. 5.2.1.8. Обсяги лісокористування у лісах Івано-Франківської області Показники 1 Розрахункова лісосіка рубок головного користування, тис. м3 Фактичний об’єм рубок головного користування, тис. м3 Лісокористування з 1 га по го-ловному користуванню, м3 Лісокористування з 1 га по проміжному користуванню (рубках, пов’язаних із веденням лісового господарства), загальна маса, м3 Загальний обсяг лісокористуванняз 1 га, м3

1975 1980 2 3

1988 4

1996 5

2001 6

2002 7

Роки 2003 8

2004 9

2005 10

2006 11

2007 12

2008 13

515

616,8

556,2

397,9

385,8

377,1

372,3

377,5

381,6

525,5

554,4

620,0

369,5

288,6

271,0

330,4

319,0

315,7

305,5

288,8

336,7

1,3

1,4

1,52

0,66

0,51

0,48

0,59

0,57

0,55

0,51

0,59

2,3

2,2

1,04

0,42

0,39

0,62

0,65

0,91

1,00

1,09

1,43

0,92

3,6

2,6

1,08

0,90

1,10

1,24

1,49

1,57

1,64

1,94

1,51

Обсяги лісокористування з 1 га покритої лісом площі з 2001 по 2008рр. по головному користуванню, рубках формування та оздоровлення лісів та інших рубок, і загальний обсяг зображено на графіку (м3/га). 2,5

1,5

Лісокористув ання з 1 га по ГК, м Лісокористув ання з 1 га по РФОЛ, м3 Загальний обсяг лісокористув ання з 1 га,

0,5

0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

У 2008р. спостерігається значне зменшення обсягу лісокористування з 1 га вкритої лісом площі, де всіма лісокористувачами області заготовлено 862,2 тис. м3 деревини, що на 22 % менше показника 2007р. (1107,7 тис м3). З них від рубок головного користування заготовлено336,7 тис.м3 деревини, або 39 відсотків. Відносно 2007р. обсяг рубок головного 50

користування збільшився на 14,7%. Використання розрахункової лісосіки головного користування у 2003 році становило 86%, у 2007р. – 77 %, а за звітній період становить 88 %. Особливо покращилось використання розрахункової лісосіки по підприємствах обласного управління лісового та мисливського господарства, де даний показник змінився з 79 до 91 відсотка. Частка заготівлі деревини в порядку рубок головного користування 2008р. у загальному обсязі лісокористування складає 39 %, а у 2007р. 28 %. Змінилась тенденція щорічного збільшення обсягу рубок формування та оздоровлення лісів, що значно вплинуло на загальний обсяг лісокористування.

спеціального використання лісових Зрубано по господарствах

Фактично зрубано, га\тис.м3

Розрахунко ва лісосіка, тис.м3

м’яколистяні

Фактично зрубано, га/тис. м3.

Розрахунко ва лісосіка, тис.м3

твердолистяні

Фактично зрубано га/ тис.м3

хвойні Розрахункова лісосіка тис.м 3

Фактично зрубано разом, тис.м3

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3.

Таблиця 5.2.1.9. Динаміка ресурсів державного значення

Рубки головного користування 2005

376,1

315,8

234,4

436,2

127,5

104,3

14,2

9,8

2006

372,3

305,5

234,4

200,6

124,2

95,2

13,7

9,7

2007

378,6

286,5

234,4

185,3

128,7

90,2

15,5

11,0

215,2

242,4

118,6

86,9

10,6

7,4

33333333314,,, 2008 381,631336,7

Таблиця 5.2.1.10. Структура рубок головного користування 2007, 2008 рр. тис. м3. Способи рубок головного користування суцільно-лісосічні рубки Поступові, вибіркові рубки В тому числі : поступова (вибіркова) останнього прийому поступова (вибіркова) першого (другого) прийому Разом :

2007р.

2008р

200,0 96,0 77,5 18,5

225,6 111,1 89,7 21,4

296,0

336,7

Структура рубок головного користування - 2007р. 26%

суцільно-лісосічні рубки

поступова (вибіркова) останього прийому поступова (вибіркова) першого (другого) прийому

68%

Структура рубок головного користування 2008р. 6% суцільно-лісосічні рубки 27% поступов а (в ибірков а) останнього прийому 67%

поступов а (в ибірков а) першого (другого) прийому

Незважаючи на суттєве збільшення обсягу (13,7 %), структура рубок головного користування області протягом 2007 – 2008 років не змінилася. Частка суцільно-лісосічних рубок складає 67 %. Із поступових та вибіркових рубок, які складають третю частину загального обсягу, поступові рубки останнього прийому становлять 81 відсоток, тобто реальна частка вибіркових рубок головного користування дещо більше 6 відсотків. Заготівля живиці в області не ведеться. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства . Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки. Рубки формування та оздоровлення лісів 2008р. характеризуються значним зменшенням обсягу (36 %) відносно попереднього року та великими обсягами суцільно-санітарних рубок в загальній їх структурі (42 %). Проведення суцільно-санітарних рубок зумовлене інтенсивним всиханням похідних ялинників та великими площами вітровалів, які необхідно оперативно розробляти.

Таблиця 5.2.1.11. Обсяги рубок по Івано-Франківській області за 2008 рік в тому числі : Разом по області Вид рубок Площа, га

ОКП ІваноФранківськоблагроліс

ОУЛМГ

Заготівля ліквідної деревини, куб.м

Площа, га

Заготівля ліквідної деревини, куб.м

Площа, га

Заготівля ліквідної деревини, куб.м

21 151

862 151

16 490

775 272

2 204

40 600

1 350

336 747

1 226

313 617

13 700

28 557

19 514

522 874

15 046

459 905

2 132

26 900

5 203

35 663

4 619

33 968

338

900

освітлення Прочищення Проріджування Прохідні

1 187 1 622 788 1 022

1 221 9 276 24 470

1 187 1 622 788 1 022

1 221 9 276 24 470

інші види РФіОЛ – всього

14 311

487 211

10 427

425 937

1 794

26 000

8 837 892 259 66 321

134 089 219 902 54 740 2 726 39 259

7 600 5 700 2 100

107

7 700

36 495

97 867 210 772 51 440 2 726 31 059 0 32 073

858 44 12

3 937

6 213 822 238 66 208 0 2 880

773

2 900

287

2 530

218

1 750

1 ВСЬОГО РУБОК в тому числі: РУБКИ ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ (РГК) - всього з них: РФіОЛ, зараховані в ліміт головного користування РУБКИ ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ ТА ІНШІ ЗАХОДИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВЕДЕННЯМ Л/Г - всього в тому числі: рубки догляду – всього з них:

з них: вибіркові санітарні суцільні санітарні лісовідновні переформування реконструктивні ландшафтні ін. заходи, повязані з веденням л/г ІНШІ ЗАХОДИ, НЕ ПОВЯЗАНІ З ВЕДЕННЯМ Л/Г

рубки пов'язані з веденням л/г 2007р. 2% 6% 1%

рубки догляду (заг. маса)

12%

виб. санітарні рубки суц. санітарні рубки

7% 19%

лісовідновні рубки реконструктивні рубки інші пов'язані з вед. лг інші не пов'язані з вед. лг очищення від захаращеності

47%

рубки формування та оздоровлення лісів 2008р. 0% (ліквід) 7%

рубки догляду

виб. санітарні рубки

26%

10%

суц. санітарні рубки лісовідновні рубки реконструктивні рубки інші пов'язані з вед. лг інші не пов'язані з вед. лг переформування

42%

Частка вибірково-санітарних рубок складає 26 % та значно збільшилась відносно 2007р. Сукупний обсяг санітарних вирубок - 68 відсотків загального обсягу проміжного користування. Обсяги лісовідновних та реконструктивних рубок по ліквідній масі зменшились відповідно на 2 та 6 відсотків. Площа рубок догляду за лісом, тобто рубок, які є основою формування високопродуктивних, цільових деревостанів, у 2008р. відносно 2007р. зменшились на 12 відсотків. Таблиця 5.2.1.12. Фактичні показники рубок головного користування, рубок формування та оздоровлення лісів, інших рубок за період з 2003 по 2008 роки по Івано-Франківській області. Роки

2003

2004

2005

2006

2007

2 008

Рубки головного користування Проміжне користування, разом

319,8 459,5

316,3 533,0

315,9 577,7

306 641,4

288,8 818,9

3 36,7 5

в т.ч. рубки

вибіркові

санітарні 121,45

115,1

102,8

122,4

159,6

суцільні санітарні рубки

152,6

200,9

227,6

244,0

385,1

лісовідновні рубки

29,3

35,0

58,6

76,4

61,4

реконструктивні рубки

18,0

43,1

59,9

64,2

47,0

рубки догляду

78,1

85,6

76,9

85,3

94,8

22,9 1 34,1 2 19,9 5 4,7 3 9,3 8 2,1

Структура рубок Івано-Франківської області 2003-2008р. 450 400 350 Рубки головного користування

300

рубки догляду

250

вибіркові санітарні рубки

200

суцільні санітарні рубки лісовідновні рубки

150

реконструктивні рубки

100 50 0 2003

2004

2005

2006

2007

2008

Графік чітко ілюструє значне зменшення обсягу рубок формування та оздоровлення лісів 2008р. за рахунок зменшення насамперед санітарних вирубок, з фактичними показниками 219,9 тис. м3 ліквідної деревини в порядку суцільно-санітарних, та 134,1 тис. м3 – вибірковосанітарних. Зменшення суцільно-санітарних рубок 2008р. відносно попереднього складає 43 відсотки, вибіркових санітарних рубань – 16 відсотків. Обсяги проведення лісовідновних рубок 2008р. склали 54,7 тис. м3, що складає 72 відсотки максимального значення 2006 р. у 334 га / 76,4 тис. м3. Аналогічна динаміка реконструктивних рубок у розмірі 39,2 тис. м3 та максимумом 2006р. – 453 га / 64,2 тис. м3. Обсяги рубок догляду змінились пропорційно площі. Відтворення лісів Лісовідновлення. Лісові культури. Природне поновлення. Лісорозведення. Створення нових лісів. Захисне лісорозведення. Одним із основних завдань лісівників Прикарпаття є забезпечення розширеного відтворення лісів, тобто створення нових лісових насаджень відповідно вимогам лісової типології. Для реалізації завдань з лісовідновлення та лісорозведення створено відповідну виробничу базу. Сьогодні на підприємствах лісового господарства функціонують 31 постійний розсадник, тепличні 55

господарства, де щорічно вирощують біля 7 млн. шт. стандартного сіянців та 350 тис. шт. саджанців основних лісоутворюючих порід, 3,2 тис. га. постійних лісонасінневих ділянок і плантацій для отримання якісного лісового насіння. Таблиця 5.2.1.13. Лісовідновлення та лісорозведення лісокористувачами Івано-Франківської області за 2008 рік, га Разом по області

Види робіт

В т.ч. ОУЛМГ

по

І. Лісовідновлення, га

3154

2728

в т. ч. посадка лісу, га

1607

1246

природне поновлення, га

1547

1482

ІІ. Лісорозведення, га

2536

2313

0,0

6294

5669

ІІІ. Переведено у покриту лісом площу, га ІV. Загинуло лісових культур, га V. Проведено лісовими культурами, га

догляд

за

У 2008 році всіма лісокористувачами області лісовідновлення проведено на площі 3,15 тис. га, в т.ч. питома вага природного поновлення 49,2 %, лісорозведення на площі 92 га. Відносно 2006р. ( 2,92 тис. га ) обсяг лісовідновлення складає 108 %. З метою збільшення площі лісового фонду здійснюється розширене відтворення лісів за рахунок залучення нових земель. З 2002 року проводяться роботи по створенню захисних лісових насаджень на землях не придатних у сільському господарстві. Заліснено понад 334 га неугідь. Низький рівень лісорозведення пояснюється складністю передачі земельних ділянок не придатних у сільськогосподарському виробництві до лісового фонду та недостатністю бюджетного фінансування лісокультурних заходів по створенню нових лісів. Низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів лісокористування та недостатня кількість природозберігаючих технологій і механізмів, в повній мірі не дозволяють зберегти наявний підріст та природне поновлення лісоутворюючих порід. Полезахисні лісові смуги в області не створюються.

Таблиця 5.2.1.14. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень по лісокористувачах Івано-Франківської області, га Назва лісокористувачів

Роки Заходи Лісовідновлення, лісорозведення – на землях лісового фонду в т.ч. заліснення лісосік

Разом по області

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

1818

1867

1951

1992

2168

2381

2633

2798

2704

3246

1818

1867

1951

1954

2163

2364

2620

2732

2623

3154

38,8

5,0

17,0

12,8

66,5

90,5

92,0

створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях

Обласне управоління лісового та мисливського господарства

Лісовідновлення, лісорозведення – на землях лісового фонду

ОКП "ІваноФранківськоблагроліс"

створення полезахисних лісових смуг

Лісовідновлення, лісорозведення – на землях лісового фонду

в т.ч. заліснення лісосік

0 1781

1832

1904

1889

2014

2212

2509

2626

2513

2820

1781

1832

1904

1850

2009

2195

2496

2560

2423

2728

38,8

12,8

66,5

90,5

203

створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях створення полезахисних лісових смуг

в т.ч. заліснення лісосік створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях створення полезахисних лісових смуг

Лісовідновлення на землях лісового фонду області, га 3500 2008 3000 2006 2500 2000

2004 2000

2002

Лісовідновлення на землях лісового фонду області

1500 1000 500 0 2000

2002

2004

2006

2008

Обсяги лісовідновлення на землях лісового фонду області щорічно збільшуються пропорційно площі суцільних вирубок. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур.

Мінагро політики

Мінобо рони

Мінпри роди

Усього за 2005 рік

---

40,8

---

Усього за 2006 рік

---

18,1

---

Усього за 2007 рік

14,5

11,6

Усього за 2008 рік

14,5

70,5

---

3,5

---

88,5

3,5

Інші

Усього

Держком лісгосп

Таблиця 5.2.1.15. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур

---

40,8

---

21,6 26,1

У тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень. га у тому числі від :

---

пожеж

---

9,6

---

9,6

4,0

56,8

---

3,5

---

64,3

---

4,1

---

2,5

---

несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини ( забудова, ЛЕП,

---

4,1

2,5

кар’єри газопроводи тощо ) 1.1 з них загиблих лісових культур. га у тому числі від пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри газопроводи тощо) Інше

14,5

9,6

---

24,1

---

9,6

---

9,6

4,0

---

4,0

---

2,5

---

2,5

8,0

---

8,0

Великі площі загинувших лісових культур та насаджень спостерігається по ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб лісу та шкідників. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників. На ліси впливає низка абіотичних, біотичних і антропогенних чинників, під дією яких зменшується приріст деревини, відбувається часткова втрата крон, всихання окремих дерев і насаджень. Серед чинників негативного впливу на ліси провідне місце посідають хвороби лісу та листогризучі шкідники. Площа осередків основних видів шкідників та хвороб лісу станом на 01.01.2009 року становить 52,9 тис.га, із них 32,7 тис. га вимагають негайних заходів боротьби. В практиці використовуються біологічні, лісогосподарські та інтегровані методи боротьби. Зокрема, здійснюючи санітарні рубки, рубки догляду, лісосічні та позалісосічні очистки. Роботи із захисту лісу в лісових масивах області здійснює спеціалізована служба Держкомлісгоспу - Державне спеціалізоване об’єднання “Західлісозахист”. В 2004 році в держлісгоспах області спеціалістами Львівської експедиції ВО “Укрдержліспроекту” та центру “Західлісозахист” спільно з спеціалістами державних лісогосподарських підприємств області проведено детальне обстеження всихаючих смерічників на площі біля 15 тис. га. Одним з основних завдань цього обстеження є призначення адекватних лісогосподарських заходів в даних насадженнях.

Таблиця 5.2.1.16. Наявність осередків шкідників і хвороб лісу по Івано-Франківській області станом на 01.01.2009 року, га

в т.ч. по ОКП Івано-Франківськ облагроліс

в тому числі по ОУЛГМ

Разом по області

Лісокор В истувачі

Види патологій

Загальна площа осередків на початок звітного року

Виникло протягом звітного року

Ліквідова но заходами боротьби

Всього осередків на кінець звітного року

У т.ч. осередків, що вимагають негайних заходів боротьби

Всього

63 035

5 162

15 083

52 912

32 722

Хвоєгризучі

271

256

Листогризучі

1 593

148

1 510

Інші шкідники

2 430

185

1 283

1 332

219

хвороби лісу

58 742

4 892

13 617

49 815

32 365

Всього

50 395

3 344

3 833

49 906

31 267

Хвоєгризучі

Листогризучі

1 491

148

1 408

Інші шкідники

2 071

1 173

933

хвороби лісу

46 833

3 244

2 512

47 565

31 183

Всього

428

545

509

464

199

Хвоєгризучі

Листогризучі

Інші шкідники

хвороби лісу

306

515

459

362

Одним із основних напрямів діяльності лісових підприємств області залишається охорона лісу від пожеж та запобігання їх виникнення в лісових масивах, на торф’яниках і сільгоспугіддях. У держлісгоспах області 43% лісів належить до 3-го, 30 - до 2-го, а 23 до 1-го класу пожежної безпеки. Для попередження та недопущенню втрат від лісових пожеж лісогосподарські підприємства постійно підтримують в належному стані і в достатній кількості протипожежний інвентар, проводить роботу по утриманню протипожежних розривів та мінералізованих смуг, поновляються та встановлюються аншлаги та інформаційні панно на протипожежну тематику, організовують навчання лісової охорони по організації гасіння лісових пожеж, постійно проводять роз’яснювальну роботу серед місцевого населення, туристів та школярів. З настанням пожежонебезпечного періоду організовуються цілодобове чергування та патрулювання лісових масивів. Фіксуються випадки випалювання сухої рослинності населенням на сільгоспугіддях, які межують з лісовими масивами. Результатом цієї роботи є недопущення за останні роки випадків виникнення великих лісових пожеж.

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Таблиця 5.2.2.17. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Вид рослин (сировина)

№ з/п

1 1. 2. 3. 4.

10.

11. 12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

2 Аїр (лепеха Береза звичайна) (бруньки) (корінь) Бузина чорна (квіти) Брусниця (листя) Грицики звичайні (трава) Глід кривавочервоний (плоди) Дуб звичайний (кора) Деревій звичайний (трава) Звіробій звичайний (трава) Золототисяч ник малий (трава) Іван-чай (трава) Каштан (плоди) Кропива дводомна (трава) Кропива собача (трава) Крушина ламка (кора) Кульбаба лікарська (корінь) Липа серцелиста (квіти) Малина (листя)

2005 вста нов-лені ліміти 3 -

2006

факт ично заготов л-ено 4 0,013

вста нов-лені ліміти 5 -

2007

факт ично заготов л-ено 6 -

вста нов-лені ліміти 7 -

факт ично заготов л-ено 8 -

вста нов-лені ліміти 9 -

2008 факти чно загот овл10 ено-

0,35

0,545

0,185

0,041

0,5

0,03

0,255

0,145

0,102

0,2

0,129

0,001

0,540

0,098

0,54

0,44

2,2

0,259

2,5

2,35

2,38

0,265

0,121

0,5

0,741

0,225

0,676

0,2

0,030

3,38

2,373

3,0

1,136

2,61

1,565

2,65

0,875

0,05

0,1

0,385

0,533

0,5

0,182

0,35

0,208

0,5

0,208

0,16

0,008

0,3

0,14

0,055

0,12

0,150

0,140

0,5

0,15

0,16

0,040

0,060

0,290

1,0

0,01

0,09

0,1

0,055

0,03

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37. 38.

Материнка звичайна (трава) М’ята перцева (листя) Ожина (листя) Підбіл звичайний (листя) Подорожник великий (листя) Полин гіркий (трава) Пижмо звичайне (квіти) Ромашка лікарська (квіти) Суниця лісова (листя) Сухоцвіт багновий (трава) Сосна (бруньки) Спориш звичайний (трава) Фіалка триколірна (трава) Хвощ польовий (трава) Чебрець (трава) Череда трироздільн а (трава) Чистотіл (трава) Шавлія лікарська (листя) Шипшина (плоди) Інші Всього:

0,055

0,347

0,5

0,03

0,123

0,03

0,020

0,070

0,720

0,1

0,07

0,015

0,970

1,0

0,015

0,089

0,01

0,055

0,561

0,055

0,0159

0,16

0,072

0,08

0,11

0,010

0,009

0,01

0,005

0,001

0,005

0,400

3,435

1,0

0,055

0,100

0,010

0,1

0,033

0,1

0,007

0,030

0,04

0,198

0,1

0,010

0,218

0,01

0,02

0,147

0,075

0,15

0,001

0,203

0,020

1,204

0,2

0,6

0,17

0,010

0,091

0,1

0,001

0,002

0,025

0,056

0,311

3,7

1,800

1,0

2,202

1,0

1,7

0,6

2,873

12,9

16,14

34,8

7,25

8,048

6,221

0,9 5,11

1,4 2,856

Примітка: у 2000 році на території Івано-Франківської ліміти на 62

заготівлю лікарської сировини не встановлювались. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

Таблиця 5.2.3.18. Охорона та відтворення дикорослих рослин на території Івано-Франківській області Фізико географічни й район

Буковинс ьке передгір’я (національн ий природний п арк «Гуцульщин а»)

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Piece Pineta(cembre)

Allium ursinum L.

Цибуля ведмежа

Агnіса montana L.

Арніка гірська

Astrantia major L.

Астранція велика

Atropa belladonna L.

Беладона звичайна

Сагех umbrosa Host

Осока затінкова

Centaurea carpatica (Porc.) Porc.

Волошка карпатська

Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch

Булатка довголиста

Colchicum autumnale L.

Пізньоцвіт осінній

Corallorhiza trifida

Коральковець

Quercetum (roburis) coryloso-caricosum (brizoides) Quercetum (roburis) Franguloso-caricosum (brisoides) Carpineto-Quercetum (roburis) hederosum, Carpineto-Quercetum (roburis ) asperulosohederosum Fagela fluticosa Alnetum (incane) matteuccidosum Fageto – Pineta (sylvestris) Quercetum (roboris) corylosa Carpineto-Quercetum caricosum (pilosae), Carpineto-Quercetum aegopodiosum Fagetum vincosum Fagetum

Субформація ялиновокедрово-соснових лісів Група асоціацій дубових лісів ліщиновотрясункоосокових та свидиновотрясункоосокових

Асоціації грабово-дубового лісу плющевого та маренковоплющевого

Група асоціацій букових лісів чагарникових Асоціація сіровільхового лісу страусникового Субформація буковососнових лісів Група асоціацій дубових лісів ліщинових (типові старі ліси) Асоціації грабово-дубового лісу волосистоосокового та яглицевого (старі типові насадження ) Асоціація букового лісу барвінкового Асоціація букового лісу

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

Chatel.

тричінадрізаний

Crocus heuffelianus Herb.

Шафран Гейфелів, крокус Гейфелів

Dactylorhiza fuchsii (Druce ) Soo Dactylorhiza incarnata (L.) Soo

Пальчатокорінник Фукса Пальчатокорінник м'ясочервоний

Dactylorhiza maculata (L.) Soo Dactylorhiza majalis ( Reichenb.) p. F. Hunt et Summerhayes Dactylorhiza sambucina (L.) Sop Epipactis helleborine (L.) Crantz.

Epipactis palustris ( L.) Crantz. Epipactis purpurata Smith Galanthus nivalis L.

Goodyera repens (L.) R. Br. Grifola umbellata (Fr.) Pil. Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Hericium coralloides (Fr.) S. F. Crays. str.

Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник травневий

dryopteridosum Fagetum symphytosum, F. adenostylosum Acereta pseudoplatani

щитникового (типові угрупування) Асоціації букових лісів серцевидноживокостевих та аденостилесових Формація яворових лісів

Sphagneta depressipiceetosa

Формація пригніченоялиновосфагнова

Pineto (mugi) – Sphagneta

Формація гірсько сосновасфагнова

Пальчатокорінник бузиновий Коручка чемерниковидна, коручка морозниковидна, коручка широколиста Коручка болотна Коручка пурпурова Підсніжник білосніжний, підсніжник звичайний Гудайєра повзуча Грифола зонтична, поліпіл зонтичний Билинець довгорогий, билинець комарниковий Герицій кораловиднийт, герицій

Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. Leucojum vernum L. Lilium martagon L. Listera cordata (L.) R. Br. Listera ovata (L.) R. Br. Linaria rediviva L. Lycopodium annotinum L. Malaxis monophyllos ( L.) Sw. Neottia nidus-avis ( L.) Rich. Orchis coriophora L. Orchis mascula (L.) L. Orchis militaris L. Orchis morio L. Pinus cembra L.

Platanthera bifolia (L.) Rich. Sparassis crispa (Fr.) Fr. Spiranthes spiralis (L.) Chevall. Strobilomyces floccopus (Vahl.: Fr.)Karst. Taxus baccata L.

альпійський Баранець звичайний Білоцвіт весняний, сніжинка весняна Лілія лісова, лілія кучерява Зозулині сльози серцелисті Зозулині сльози яйцевидні Лунарія оживаюча Плаун річний, плаун колючий Малаксис однолистий Гніздівка звичайна Зозулинець блощичний Зозулинець чоловічий Зозулинець шоломоносний Зозулинець салеповий Сосна кедрова європейська, сосна кедрова Любка дволиста Спарасис кучерявий, листочниця кучерява Скрученик спіральний Стробіломіцес стовбурчастолускатий, лускач Тис ягідний, тис

Traunsteinera globosa ( L.) Reichenb. Tuckermannopsis laureri (Krempelh.) Hale Usnea longissima Ach. Район Горган і Чорногори (Карпатс ький національни й природний парк)

Aconitum jacquinii Reichenb.

негній-дерево Траунштейнера куляста Тукерманопсис Лаурера, цетрарія Лаурера Уснея найдовша Аконіт Жакена

Arnica montana L.

Цибуля ведмежа Котячі лапки карпатські Арніка гірська

Aster alpinus L.

Айстра альпійська

Astrantia major L.

Астранція велика

Atropa belladonna L.

Беладонна звичайна

Botrichium lunaria (L.) Sw. Campanula abietina Griseb.et Schenk.

Гронянка півмісяцева

Campanula carpatica Jacq. Carex pauciflora Lightf. Carex rupestris All. Centaurea carpatica Porc.

Дзвоники карпатські

Allium ursinum L. Antennaria carpatica L.

Cypripedium calceolus L. Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch. Cephalanthera rubra (L.) Rich.

Дзвоники ялицеві

Осока малоківткова Осока скельна Волошка карпатська Черевички зозулині справжні Булатка довголиста Булатка червона

Ялицево-смерековобукові ліси

Abieto-Piceeto-Fageta

Сосни звичайної Смереково-соснові ліси Ялицево-смерековососнові ліси Смереково-кедрові ліси Кедрово-смерекові ліси Сосново-ялицевосмерекові ліси Смереково-буковоялицеві ліси Соснова смеречина чорницевозеленомохова Смерекова яличина австрійськощитникова Смеречина сфагнова Сфагну рудого Сфагнових мохів

Pinetеа sylvestris Piceeto-Pinetum Abieto-Piceeto-Pineta Piceeto-Cembreta Cеmbreto-Piceeta Pineto-Abieto-Piceeta Piceeto-Fageto-Abieta Pineto-Piceetum hylocomiosimi

Piceeto-Abietum dryopteridosum Piceetum sphagnosum Sphagneta fusci Sphagneta

Осоки чорної

Cariceta (nigrae)

Сосни гірської

Pineta mugi

Верби трав'яної

Saliceta herbaceae

myrtilloso-

Coeloglossum viridae L. Colchicum autumnale L.

Язичок зелений Пізньоцвіт осінній

Corallorhiza trifida Chatel. Crocus heuffelianus Herb. Dactylorhiza cordigera (Fries) Soo Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo. Dactylorhiza incarnata (L.) Soo Dactylorhiza maculata (L.) Soo Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes Dactylorhiza sambucina (L) Soo Doronicum clusii All. Dryas octopetala L.

Коральковець тричінадрізаний Шафран Гейфеля

Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh) Schult Epipactis helleborine (L.) Crantz. Epipactis palustris (L.) Crantz. Epipactis purpurata Smith Epipogion aphyllum (F.W.Schmidt) Sw. Festuca porcii Hack. Galanthus nivalis L. Gentiana acaulis L.

Пальчатокорінник серценосний Пальчатокорінник Фукса Пальчатокорінник м’ясо-червоний Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник травневий Пальчатокорінник бузиновий Сугайник Клузія Дріада восьмипелюсткова Коручка темно-червона

Верби Китайбеля Рододендрона східнокарпатського Чорниці Тонконога Дейла

Saliceta kitaibelianae Rhododendreta kotchyi Myrtilleta Poaeta deylii

Сугайника карпатського Костриці карпатської Дріади восьмипелюсткової Наскельниці лежачої

Doroniceta carpaticae

Горянки дворядної

Oreochloeta distichae

Адонестилесу сіролистого

Коручка чемерниковидна Коручка болотна Коручка пурпурова Надбородник безлистий Костриця Порціуса Підсніжник гайовий Тирлич безстебловий

Festuceta carpatineae Dryadeta octopetalae Loiseleurieta procumbentis

Adenostyleta

Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz Gentiana lutea L. Gentiana punctata L. Gentiana verna L. Goodyera repens (L.) R.Br. Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. Heracleum carpaticum Porcius Herminium monorchis (L.) R.Br Huperzia selago (L.) Bernh. Larix polonica Racib. Leontopodium alpinum Cass. Leucojum vernum L. Leucorchis albida (L.) E.Mey Lilium martagon L. Linnea borealis L. Listera cordata (L.) Br. Listera ovata L. Lunaria rediviva L. Lycopodium annotinum L Neottia nidus-avis (L.) Rich. Orchis militaris L.

Тирлич роздільний Тирлич жовтий Тирлич крапчастий Тирлич весняний Гудайєра повзуча Билинець комарниковий Билинець найзапашніший Борщівник карпатський Бровник одноклубневий Баранець звичайний Модрина польська Білотка альпійська Білоцвіт весняний Левкорхіс білуватий Лілія лісова Ліннея північна Зозулині сльози серцелисті Зозулині сльози яйцевидні Лунарія оживаюча Плаун колючий Гніздівка звичайна Зозулинець шоломоносний

Orchis ustulata L. Oreochloa disticha (Wulf.) Link. Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. Pedicularis oederi Vahl Pinguicula alpina L. Pinguicula vulgaris L. Pinus cembra L. Platanthera bifolia L. Poa deylii Chriek et Juras. Primula poloninensis (Domin)Fed Primula minima L. Ptarmica lingulata (Waldst. et Kirt.) DC Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur. Pulmonaria filarszkyana Javorka Pulsatilla alba Rchb. Ranunculus tatrae Borb. Rhodiola rosea L. Rododendron kotschyi Simonk Saussurea alpina (L.) DC Saxifraga aizoides L. Scopolia carniolica L. Selaginella selaginelloides (L.) Link. Sempervivum montanum L. Saussurea porcii Deger

Зозулинець обпалений Горянка дворядна Журавлина дрібноплода Шолудивник Едера Товстянка альпійська Товстянка звичайна Сосна кедрова європейська Любка дволиста Тонконіг Дейла Первоцвіт полонинський Первоцвіт малий Чихавка язиколиста Чихавка тонколиста Медунка Філярського Сон білий Жовтець татранський Родіола рожева Рододендрон східнокарпатський Соссюрея альпійська Ломикамінь аїзовидний Скополія карніолійська Плаунок плауновидний Молодило гірське Соссюрея Порца

Бурштнс ьке опілля (Галицьк ий національни й природний парк)

Swertia alpestris Baumg. Traunsteinera globosa (L.) Reichb. Taxus baccata L. Allium ursinum L.

Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub Astrantia major L. Carlina cirsioides Klok. Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kucz. et Pawt. Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce Chamaecytisus blockianus (Pawt.) Klaskova Chamaecytisus podolicus (Btocki) Klaskova Cypripedium calceolus L. Dactylorhizafuchsii (Druce) Soo Dactylorhiza maculata (L.) Soo Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P. F.Hunt et Summerhayes

Сверція альпійська Траунштейнера куляста Тис ягідний Цибуля ведмежа

Анемона нарцисоцвіта Астранція велика Відкасник осотовидний Відкасник татарниколистий Булатка великоквіткова Зіновать Блоцького Зіновать подільська Зозулині черевички справжні Пальчатокорінник Фукса Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник травневий

Формація сальвінії плаваючої Формація водяного горіха Формація плавуна щитолистого

Salvinieta natansis Trapeta natansis Nymphoideta peltatae

Формація латаття білого

Nymphaeeta albae

Формація глечиків жовтих Формація кушира підводного Формація ковили волосистої Формація ковили найкрасивішої

Nuphareta luteae

Формація ковили пірчастої

Ceratophylleta submersi Stipeta capillateae Stipeta pulchemmae Stipeta pennatae

Формація ковили вузьколистої

Stipeta tirsae

Формація костриці блідої

Festuceta pallentis

Epipactis atrorubens (Hoffin. ex Bemh.) Bess. Epipactis helleborine (L.) Crantz Epipactis palustris (L.) Crantz Epipactis pwpurata Smith Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klaskova Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. Festuca pallens Host Fritillaria meleagris L. Galanthns nivalis L. Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Leucojum vemum L. Lilium martagon L. Listera ovata (L.) R. Br. Lunaria rediviva L. Neottia nidus-avis (L.) Rich. Nymphoies peltata (S.G. Gmel.) O.Kuntze Orchis militaris L. Orchis morio L. Platanthera bifolia (L.) Rich. Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. Poa versicolor Bess. Pulsatilla grandis Wend.

Коручка темно-червона Коручка чемерниковидна Коручка болотна

Формація осоки низької Група асоціацій дубових лісів з дуба звичайного ліщинових (Типові угруповання)

Коручка пурпурова Зіновать Пачоського Молочай волинський Костриця бліднувата Рябчик шаховий Підсніжник білосніжний Билинець довгорогий Білоцвіт весняний Лілія лісова Зозулині сльози яйцевидні Лунарія оживаюча Гніздівка звичайна Плавун щитолистий Зозулинець шоломоносний Зозулинець салеповий Любка дволиста Любка зеленоквіткова Тонконіг різнобарвний Сон великий

Cariceta humilis Querceta (roboris) corylosa

Salvinia natans (L.) All. Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha Scopolia camiolica Jacq. Stipa capillata L. *Stipa pennata L. Stipa pulcherrima C. Koch Stipa tirsa Stev. Salix starkeana Willd. Thalictrumfoetidum L. Trapa natans L. Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb Горгани (природний заповідник «Гогани»)

Сальвінія плаваюча Очиток застарілий Скополія карніолійська Ковила волосиста Ковила пірчаста Ковила найкрасивіша Ковила вузьколиста Верба Старке Рутвиця смердюча Водяний горіх плаваючий Траунштейнера куляста Тофільдія чашечкова

Lycopodium annotinum L.

Плаун колючий

Huperzia selago (L.) Bernh

Баранець звичайний -

Botrychium lunaria (L.) Sw.

Гронянка півмісяцева

Pinus cembra L.

Betula obscura A. Kotula

Сосна кедрова європейська

Береза темна

Pineto (cembrae)Piceetum (abietis) vaccinoso(myrtilli)hylocomiosum Piceeto (abietis) – Pinetum (cembrae) sphagnosum

Piceeto (abietis)– Pinetum (cembrae) vaccinoso(myrtilli) – sphagnosum Piceeto (abietis)– Pinetum (cembrae) vaccinoso(myrtilli)– hylocomiosum Pinetum (sylvestris) empetrosum (nigrae)

Кедринова смеречина чорницево-зеленомохова

Смерекова кедрина сфагнова

Смерекова кедрина чорницево-сфагнова

Смерекова кедрина чорницево-зеленомохова

Сосняк чорноводянковий

Lunaria rediviva L.

Лунарія оживаюча

Rhododendron kotschyi Simonk.

. Рододендрон східнокарпатський

Oxycoccus microcarpus Turcz. Ex Rupr

Журавлина дрібноплода

Chamaespartium sagittale (L.) P. Gibbs Astrantia major L.

Віничничок крилатий

Arnica montana L. Centaurea carpatica (Porc.) Porc.

Арніка гірська Волошка карпатська -

Астранція велика

Lilium martagon L.

Лілія лісова

Galanthus nivalis L.

Підсніжник білосніжний Білоцвіт весняний Шафран Гейфелів Язичок зелений

Leucojum vernum L. Crocus heuffelianus Herb. Coeloglossum viride (L.) C.Hartm. Dactylorhiza cordigera (Fries) Soo Dactylorhiza maculatum (L.) Soo Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes Epipactis helleborine (L.) Crantz. Goodyera repens (L.) R. Br. Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Leucorchis albida (L.) E. Mey. Listera cordata (L.) R. Br.

Пальчатокорінник серценосний Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник травневий Коручка чемерниковидна Гудайєра повзуча Билинець комарниковий Левкорхіс білуватий Зозулині сльози серцелисті

Listera ovata (L.) R. Br Neоttia nidus-avis (L.) Rich. Orchis mascula (L.) L.

Platantera bifolia (L.) Rich. Traunsteinera globosa (L.) Reichenb

Зозулині сльози яйцевидні Гніздівка звичайна Зозулинець чоловічий

Любка дволиста Траунштейнера куляста

5.2.5. Стан зелених насаджень України Таблиця 5.2.5.20. Озеленення населених пунктів, га Рік Заходи

2000

Створено нових зелених насаджень, га Проведено насаджень, га

ландшафтну

2005

3,7

реконструкцію

5,4 2,4

Проведено догляд за насадженнями, га

284

295

2006

2007

200 8

4,1

6,2

6,8

1,8

2,1

201

239

392

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства Ліси Івано-Франківщини населяють цінні мисливські види тварин – олень благородний, козуля європейська, кабан, куниця лісова, лисиця, заєць, білка. У відповідності до державного звіту про ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області - Форма 2-ТП-(мисливство) у 2008 р. чисельність оленя благородного порівняно з 2003 р збільшилась на 284 особини (на 20%), поголів’я козулі зросло на 689 особин (на 18 %), поголів’я кабана на 267 особин (на 19%), лисиці на 162 особини (на 7%). Чисельність основних видів мисливських тварин в області нижча від оптимальної в середньому на 10-20 %, але в області за останні роки спостерігається тенденція щодо її збільшення. Тому Держуправління основну увагу користувачів мисливських угідь звертає на доведення чисельності основної мисливської фауни до оптимальної. В угіддях, де чисельність мисливських тварин нижча від оптимальної, полювання не проводиться. Таблиця 5.3.1.21. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, ( голів) на території Івано-Франківської області Рік

Вид мисливських тварин 2000

2003

2004

2005

2006

2007

2008

1316

1456

1504

1570

1599

1610

1740

3198

3883

4041

4256

4318

4568

4572

1221

1425

1474

1589

1623

1691

1692

заєць

34923

36581

37452

36385

34649

3594 8

35662

лисиця

2384

2197

2259

2156

2040

2336

2359

вовк

Сіра куріпка

4362

5121

5980

6805

6663

7664

9303

Перепілка

1625

2984

4002

5180

5278

4170

7013

Глухарь

658

739

890

939

1008

973

1010

Рябчик

2172

2425

2825

3023

3012

2837

2857

139

1 олень Копитні

козуля кабан муфлон

Хутрові

Пернаті

Тетерук

динаміка мисливських тварин 5000 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0

олень козуля кабан муфлон лисиця

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Таблиця 5.3.1.22. Добування основних видів мисливських тварин, голів на території Івано-Франківської області Рік

Види мисливських тварин 2

1 2000 всього області

2003 всього області

по

2004 всього області

по

2005 всього області

по

2006 всього області

по

Затверд жений ліміт добування 3

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій 6

олень

козуля кабан муфлон олень

30 68 16

18 72 8

23 54 7

4 6 2

козуля кабан

34 71

18 89

муфлон

22 39+5відл ов -

олень

козуля кабан муфлон олень

60 113 25

27 63 20

48 86 8

5 8 25

козуля кабан

74 112

66 93

8 19

муфлон

48 55+7відл ов -

олень

козуля кабан

83 112

79 91

53 39

4 21

Причини невикористан ня

7 не реалізовано

не реалізовано -//-//загибель муф. не реалізовано -//-//не реалізовано -//-//не реалізовано -//-//-

2007 всього області

2008 всього області

по

муфлон

олень

козуля

кабан

100

109

муфлон

олень

по

6+14 відлов 13

0 11

Несприят ливі погодні умови Несприятлив і погодні умови, заборона полювання ДО «Резиденція «Синьогора»

У мисливських угіддях області план відстрілу диких копитних тварин в 2008 році виконано на 42 %. Зокрема, у 2008 році при ліміті оленя благородного 48 особини добуто 13 особин (27%), при ліміті козулі 104 особини добуто 66 особин (63%), при ліміті кабана 148 особин кабана добуто 53 особини (36%). Таким чином у мисливському сезоні 2008 року користувачі мисливських угідь області план відстрілу диких виконали на 42% від запланованого, що свідчить про реальну наявність дичини в угіддях. За останні роки в області створено ряд дичерозплідників: 11 на кабана, де чисельність основного поголів`я складає 57 особину – приплід – 91 особини, 1 дичерозплідник в ДП «Івано-Франківський лісгосп» ур. “Марківці” на оленя плямистого і лань, де чисельність основного поголів`я оленів плямистих складає 62 особини – приплід – 4 голів, ланей 42 особин – приплід 5 голів, 1 дичерозплідник на муфлона де чисельність основного поголів’я складає 46 особини – приплід 16 голів, 1 дичерозплідник на качку і 2 на фазанів. Ситуація з дичерозведенням в області значно покращилась. Мисливське господарство області за останні роки дещо покращилось, хоча і надалі потребує значного поліпшення. Ведення мисливського господарства в області можна вважати задовільним. Для покращення ведення мисливського господарства області користувачами мисливських угідь необхідно: - забезпечити ефективну боротьбу з браконьєрством та хижаками (протягом року); - щорічно виділяти необхідні кошти у відповідності до Закону України “Про мисливське господарство та полювання”; - налагодити систему одночасного обліку мисливської фауни (щорічно); - розширювати існуючі та створювати нові вольєрні господарства (дичерозплідники) по відтворенню аборигенних видів тварин – оленя благородного, козулі європейської, дикого кабана (постійно); - використання тваринного світу здійснювати тільки у мисливських угіддях, де чисельність дичини не нижча від оптимальної (постійно).

5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Територією Івано-Франківської області протікає 8294 річки і водотоків загальною довжиною 15756 км. Фонд водойм представлений 142 озерами, площею 384,53 га та трьома водосховищами: Бурштинським площею 1260 га, Чечвинським площею 228,1 га та “Княгиничі” 143,1 га. Фонд рибогосподарських об`єктів Івано-Франківщини складається з двох басейнів–Дністровського (р.Дністер з притоками) та Дунайського (р.Прут з притоками). До Дністровського басейну належить р. Дністер та 116 приток (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: рр. Бистриця Надвірнянська, Бистриця Солотвинська, Лімниця, Свіча, Сівка, Гнила Липа, Золота Липа, Луква, Ворона, Сукіль та інші. До Дунайського басейну в межах Івано-Франківської області – р.Прут та 63 притоки (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: Білий Черемош, Чорний Черемош, Рибниця, Пістинька, Чорнява, Лючка та інші. Загальна площа земель під водою складає 23,9 тис. га. Таблиця 5.3.2.23. Фонд рибогосподарських водних об`єктів Річки Загальна кількість, шт. 8294

Озера Загальна протяжність, км 15756

Загальна кількість, шт. 142

Водосховища Загальна площа, га 384,53

Загальна кількість, шт. 3

Загальна площа, га 1631,2

В річках гірської частини області іхтіофауна представлена наступними видами: харіус європейський, форель струмкова, головень, гольян, пічкур, бички, верхоплавка, окунь тощо. Рибопродуктивність невелика – 8-9 кг/га; рибні запаси оцінюються в 100 тонн. Іхтіофауна річок рівнинної частини представлена такими видами: марена, рибець, білизна, плітка, окунь, головень, підуст, сом, судак, щука, сазан, карась, короп, лящ, клепець, плоскирка, гольян, верхоплавка, пічкур, бички, зустрічаються стерлядь, вирезуб, чоп тощо. Рибопродуктивність за даними попередньої п’ятирічки складає 20-25 кг/га; рибні запаси оцінюються від того часу в 150 тонн. Протягом звітного року, як і у попередньому році, в межах ІваноФранківської області промисловий вилов не проводився. Не поступило також заявок від рибокористувачів і на поточний рік. Від рибодобувних організацій заявок на здійснення промислу не надходило, тому ліміт на область не виділявся. Ставкове господарство налічує 1281 ставок загальною площею водного дзеркала 3374,02 га. Серед користувачів водних живих ресурсів, що здійснюють їх спецвикористання, є лише рибгосп "Галицький", який діє згідно із Режимом 79

СТРГ на Бурштинському водосховищі. Заявок для проведення науково-промислового лову водних живих ресурсів в 2008 році на водоймах області в ІваноФранківськдержрибоохорону не надходило. Науково-промисловий лов в поточному році не здійснюється. Серед господарств, які займаються вирощуванням риби в області діє 8 рибгоспів: “Княгиничі” (с.Княгиничі Рогатинського р-ну), “Міжріччя” (с.Міжріччя Долинського р-ну), “Завадка” (с.Завадка Калуського р-ну), “Бабин” (с.Бабин Калуського р-ну), “Більшівці” (с.Більшівці Галицького рну), “Хом`яківка” (с.Хом`яківка Тисменицького р-ну), “Галицький” (смт. Бурштин Галицького р-ну), рибдільниця “Марківці” (с.Марківці Тисменицького р-ну); а також Хотимирське СРФГ (с.Хотимир Тлумацького р-ну). Таблиця 5.3.2.24. Динаміка вилову риби по Бурштинському СТРГ Рік

1 2000 Разомпо області 2003 Разомпо області: 2004 Разомпо області 2005 Разом по області: 2006 Разом по області: 2007 Разом по області: 2008

Водний об‘єкт

2 Бурштинське СТРГ

Плановий вилов згідно режиму рибогосподарської експлуатаціїводойми тон./рік 3 53,00 53,00

Фактичнийвилов тон.

60,0060,00 71,5071,50 80,00-

11,96 11,96 15,6 15,6 14,1

-80.00

14,1

85,49

16,10

85,49

16,10

112,3

31,7

185,0

33,0

Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ

4 9.50 9,50

Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ

Разом по області:

Таблиця 5.3.2.25. Обсяги вселення водних живих ресурсів користувачами СТРГ за останні 3 роки у Бурштинському водосховищі Роки 2000 № з/п

Назва об’єкту вселення

Вікова стадія

2005

План,

Факт,

млн.екз.

млн.екз. млн.екз.

товстолобик

дволітки

0,205

короп

дволітки

0,030

0,242

План,

2006

2007

Факт,

План,

Факт,

млн.екз

млн.екз млн. екз.

План,

2008

Факт,

План,

млн.екз млн. екз. млн.екз.

Факт, млн. екз.

0,205

0,242

0,205

0,1255

0,205

0,1549

0,205

0,216

0,030

0,060

0,056

0,030

0,0209

0,030

карась

однорічки

0,178

товстолобик однорічки

0,280

0,048

карась

-“-

лящ

дволітки

0,030

0,061

0,060

0,069

0,030

0,031

буфало

дволітки

0,020

0.020

0,020

0,031

0.280

0,303

0,315

0,489

0,020

0,1758-

0,285

Усього

0,2295

0,308

Заходи, які доцільно здійснити для поліпшення ведення рибного господарства області та відтворення рибних запасів: 1. Провести в найближчий час (2-3 роки) паспортизацію всіх водних об’єктів області. 2. Надати в оренду водні об’єкти користувачам і власникам. 3. Створити відповідну матеріальну базу для відтворення рибних запасів. 4. Довести науково-обгрунтовані обсяги зариблення всіма користувачами водних живих ресурсів. 5. Передати державну рибоохорону у відання Мінприроди України. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Майже третина природної флори Івано-Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. Формою збереження природних екосистем є заповідні території. Осередками зростання значної частини раритетного фітогенофонду на території Івано-Франківської області є установи природно-заповідного фонду, а саме: природний заповідник «Горгани», Карпатський національний природний парк, національний природний парк «Гуцульщина», Галицький національний природний парк. На території природного заповідника «Горгани» ростуть 2 види, занесені до Додатку 1 Бернської конвенції, з 10, що зустрічаються у флорі Українських Карпат. Виявлено 30 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України, що становить понад 20 % від загальної кількості червонокнижних видів, що ростуть в Українських Карпатах. Загалом раритетна флора заповідника налічує 69 видів судинних рослин, що забезпечує охорону 17,1 % раритетної компоненти Українських Карпат і 63% – району Горган. На території Карпатського національного природного парку зареєстровано 78 видів вищих судинних рослин (відносяться до 27 родин), які занесені до Червоної книги України. Флора природних фітоценозів НПП „Гуцульщина” налічує 687 видів 81

судинних рослин, 161 – мохоподібних, 204 – лишайників та макроміцетів (загалом – 1052 види). Із них до Червоної книги України занесено 39 видів судинних рослин (14 родин, 21 рід), 5 – макроміцетів (5 родин, 5 родів), 2 – лишайників (1 родина, 2 роди). Види рослин занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, наведено згідно із зразками таблиць, що додаються. Із зареєстрованих видів хребетних на території природного заповідника «Горгани» зустрічаються види, занесені до Червоної книги України. Клас Круглороті – Cyciostomata Угорська мінога – Lamperta danfordi Regan Клас Риби – Pisces Ряд Лососеподібні – Salmoniformes Харіус – Thymalus thymalus L. Клас Земноводні – Amphibia Ряд Хвостаті – Caudate . Плямиста саламандра – Salamandra salamandra L Тритон карпатський – Triturus montandoni (Bouienger) Тритон альпійський – Triturus alpestris (Laurenti) Клас Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Sguamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Клас Птахи – Aves Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Аgиіlа pomarina C.L. Brehm Беркут – Aguila chrysaetos L. Ряд Куроподібні – Galliformes Глухар – Tetrao urogallus L. Ряд Журавлеподібні – Gruiformes Родина Журавлині – Gruidae Сірий журавель – Grus grus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes Пугач – Bubo bubo L. Сичик-горобець – Glaucidium passerinum L. Сова довгохвоста – Strix uralensis Pallas Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli 82

Клас Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Бурий ведмідь – Ursus arctos L. Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Meles meles (L.) Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber Рись – Felis lynx L. Із зареєстрованих видів на території Карпатського НПП зустрічаються види, занесені до Червоної книги України. Комахи – Insecta Ряд Бабки – Odonata Родина Кордулегастериди – Cordulegasteridae Кордулегастер кільчастий – Cordulegaster annulatus (Latreille) Ряд Веснянки – Plekoptera Родина Перліди – Perlidae Веснянка велика – Peria maxima Skopoli Ряд Твердокрилі або жуки – Coleoptera Родина рогачі – Lucanidae Жук – олень (рогач звичайний) – Lucanus cervus (Linnaeus) Родина Вусачі – Cerambycidae Розалія альпійська (вусач альпійський) – Rosalia alpina (Linnaeus) Ряд скорпіонові мухи – Mekoptera Родина Льодовичники – Boreidae Льодовичник звичайний – Boreus westwoodi (Hagen) Ряд лускокрилі – Lepidoptera Родина Парусники – Papilionidae Махаон – PapiHo machaon (Linnaeus) Родина Німфаліди – Nymphalidae Райдужниця велика – Apatura iris (Linnaeus) Родина Сатири – Satyridae Чорнушка манто (сатир манто) – Erebia manto (Denis et Schifermiiler) Родина Ведмедтці – Arctiidae Ведмедиця-господиня – Callimorpha dominula (Linnaeus) Родина Совки – Noctuidae Евхальція різнобарвна – Euchalcia variabilis (Piller) Совка сокиркова – Peripheries detphinii (Linnaeus) 83

Стрічкарка голуба – Catocala fraxini (Linnaeus) Стрічка орденська малинова – Catocala sponsa (Linnaeus) Риби – Pisces Ряд Лососеподібні – Saimoniformes Лосось дунайський – Hucho hucho hucho L. Земноводні – Amphibia Ряд Хвостаті – Caudata Тритон карпатський – Thturus montandoni (Boulenger) ]Тритон гірський – Triturus alpestris (Laurenti) Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L. Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Squamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Птахи – Aves Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Aquila pomarina C.L.Brehm Беркут – Aquila chrysaetos L. Лунь польовий – Circus cyaneus L. Сапсан – Faico peregn'nus Tunstall Ряд Куроподібні – Galliformes Глушець – Tetrao urogallus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes Пугач – Bubo bubo L. Сич волохатий – Aegolius funereus L. Сичик-горобець – Glaucidium passennum L. Сова довгохвоста – Sthx uralensis Pallas Сипуха – Tyto alba (Scopolli) Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli Скеляр строкатий – Monticola saxatilis (L.) Золотомушка червоночуба – Regulus ignicapillus Temminck Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Рукокрилі – Chiroptera Підковоніс малий – Rhinolophus hipposideros (Bechstein) Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Metes metes (L.) 84

Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber Рись – Felis lynx L. Таблиця 5.3.3.26. Види тварин НПП „Гуцульщина”, Червоної книги України

занесені до

Кількість

Види тварин

особин

Сич волохатий Сатурнія руда Дозорець-імператор Райдужниця велика Беркут Підорлик малий Вусач мускусний Пугач Лелека чорний Мідянка Мінога угорська Кіт лісовий Сичик-горобець Орел-карлик П’явка медична Лосось дунайський Подалірій Сорокопуд сірий Стрічкарка тополева Жук-олень Видра річкова Рись звичайна Борсук Горностай Норка європейська Кутора мала Жук-самітник Махаон Підковоніс малий Вусач альпійський Саламандра плямиста Сова довгохвоста Глухар Тритон альпійський Тритон карпатський Чоп малий Ведмідь бурий Бурозубка альпійська Полівка водяна Широковух європейський Лунь польовий Гоголь Змієїд Полоз лісовий Красуня-діва Джміль моховий Мнемозина Ванесса чорно-руда Бражник мертва голова Стрічкарка блакитна Ведмедиця гера Кардулегастер кільчастий Красотіл пахучий Стафілін пахучий Стафілін волохатий Джміль яскравий

1 2 5 4 14 48 2 3 2 38 4

5 2 15 8 12 18

13 2700 11 8 122 140 2 42 30 4 2 1 1 2

Синявець мелеагр Ванесса л-біла Бражник прозерніна Сатурнія мала Шовкопряд березовий Стрічкарка малинова Ведмедиця-хазяйка

Таблиця 5.3.3.27. Види тварин Галицького НПП, занесені до Червоної книги України Види тварин

Кільк ість особин

Широковух європейський – Barbastell barbastellus Schreb Підковоніс малий — Rhinolophus hipposideros Bechst. Рясоніжка мала – Neomis anomalus Cab Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lustreola L. Тхір степовий — Mustela eversmannii L. Борсук – Meles meles L. Видра річкова – Lutra lutra L. Лелека чорний – Ciconia nigra L. Чернь білоока —Aythya nyroca Giild. Гоголь – Bucephala clangula L. Крех середній – Mergus serrator L. Скопа – Pandion haliaetus L. Підорлик малий – Aquila pomarina Brem. Лунь польовий – Circus cyaneus L. Кульон великий – Numenius arquata L. Пугач – Bubo bubo L, Сова довгохвоста – Strix uralensis Pall. Сорокопуд сірий – Lanius excubitor L. Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L. Мінога українська – Eudontomyzon mariae Berg. Стерлядь — Acipenser ruthenus L. Харіус європейський – Thymallus thymallus L. Вирезуб – Rutilusfrisii Nordm. Чоп великий – Zingel zingel L. Пасмовець тополевий – Limenitis populi L. Махаон – Papilio machaon L. Мінливець великий – Apatura iris L. П’явка медична – Hirudo medicinalis L.

>20 >200 >30 >35 >5 >10 >30 >25 >7 8 2120 6 1 9 15 80 5 >50 25 >15 >1 >5 >30 >100 >1 >50 >70 >100 >50

Таблиця 5.3.3.28. Охорона та відтворення тваринного світу Фізико-географічний район Горгани (природний заповідник «Гогани»)

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз. Клас Круглороті – Cyciostomata Угорська мінога – Lamperta danfordi Regan

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Клас Риби – Pisces Ряд Лососеподібні – Salmoniformes Харіус – Thymalus thymalus L. Клас Земноводні Amphibia Ряд Хвостаті – Caudate . Плямиста саламандра Salamandra salamandra L Тритон карпатський Triturus montandoni (Bouienger) Тритон альпійський Triturus alpestris (Laurenti)

–

– – –

Клас Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Sguamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Клас Птахи – Aves Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Аgиіlа pomarina C.L. Brehm Беркут – Aguila chrysaetos L. Ряд Куроподібні – Galliformes Глухар – Tetrao urogallus L. Ряд Журавлеподібні – Gruiformes Родина Журавлині – Gruidae Сірий журавель – Grus grus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes Пугач – Bubo bubo L. Сичик-горобець – Glaucidium passerinum L. Сова довгохвоста – Strix uralensis Pallas Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli Клас Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys

nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Бурий ведмідь – Ursus arctos L. Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Meles meles (L.) Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber Рись – Felis lynx L.

Район Горган і Чорногори (Карпатський національний природний парк)

Комахи – Insecta Ряд Бабки – Odonata Родина Кордулегастериди – Cordulegasteridae Кордулегастер кільчастий – Cordulegaster annulatus (Latreille) Ряд Веснянки – Plekoptera Родина Перліди – Perlidae Веснянка велика – Peria maxima Skopoli Ряд Твердокрилі або жуки – Coleoptera Родина рогачі – Lucanidae Жук – олень (рогач звичайний) – Lucanus cervus (Linnaeus) Родина Вусачі – Cerambycidae Розалія альпійська (вусач альпійський) – Rosalia alpina (Linnaeus) Ряд скорпіонові мухи – Mekoptera

Родина Льодовичники – Boreidae Льодовичник звичайний – Boreus westwoodi (Hagen) Ряд лускокрилі – Lepidoptera Родина Парусники – Papilionidae Махаон – PapiHo machaon (Linnaeus) Родина Німфаліди – Nymphalidae Райдужниця велика – Apatura iris (Linnaeus) Родина Сатири – Satyridae Чорнушка манто (сатир манто) – Erebia manto (Denis et Schifermiiler) Родина Ведмедтці – Arctiidae Ведмедиця-господиня – Callimorpha dominula (Linnaeus) Родина Совки – Noctuidae Евхальція різнобарвна – Euchalcia variabilis (Piller) Совка сокиркова – Peripheries detphinii (Linnaeus) Стрічкарка голуба – Catocala fraxini (Linnaeus) Стрічка орденська малинова – Catocala sponsa (Linnaeus) Риби – Pisces Ряд Лососеподібні – Saimoniformes Лосось дунайський – Hucho hucho hucho L. Земноводні – Amphibia Ряд Хвостаті – Caudata Тритон карпатський – Thturus montandoni (Boulenger)

]Тритон гірський – Triturus alpestris (Laurenti) Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L. Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Squamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Птахи – Aves Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Aquila pomarina C.L.Brehm Беркут – Aquila chrysaetos L. Лунь польовий – Circus cyaneus L. Сапсан – Faico peregn'nus Tunstall Ряд Куроподібні – Galliformes Глушець – Tetrao urogallus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes Пугач – Bubo bubo L. Сич волохатий – Aegolius funereus L. Сичик-горобець – Glaucidium passennum L. Сова довгохвоста – Sthx uralensis Pallas Сипуха – Tyto alba (Scopolli) Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli Скеляр строкатий – Monticola

saxatilis (L.) Золотомушка червоночуба – Regulus ignicapillus Temminck Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Рукокрилі – Chiroptera Підковоніс малий – Rhinolophus hipposideros (Bechstein) Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Metes metes (L.) Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber Рись – Felis lynx L. Буковинське передгір’я (національний природний парк «Гуцульщина»)

Сич волохатий Сатурнія руда Дозорець-імператор Райдужниця велика Беркут Підорлик малий Вусач мускусний Пугач Лелека чорний Мідянка

Мінога угорська Кіт лісовий Сичик-горобець Орел-карлик П’явка медична Лосось дунайський Подалірій Сорокопуд сірий Стрічкарка тополева Жук-олень Видра річкова Рись звичайна Борсук Горностай Норка європейська Кутора мала Жук-самітник Махаон Підковоніс малий Вусач альпійський Саламандра плямиста Сова довгохвоста Глухар Тритон альпійський Тритон карпатський Чоп малий Ведмідь бурий Бурозубка альпійська Полівка водяна Широковух європейський Лунь польовий Гоголь Змієїд Полоз лісовий Красуня-діва Джміль моховий Мнемозина

Бурштнське опілля (Галицький національний природний

Ванесса чорно-руда Бражник мертва голова Стрічкарка блакитна Ведмедиця гера Кардулегастер кільчастий Красотіл пахучий Стафілін пахучий Стафілін волохатий Джміль яскравий Синявець мелеагр Ванесса л-біла Бражник прозерніна Сатурнія мала Шовкопряд березовий Стрічкарка малинова Ведмедиця-хазяйка Широковух європейський – Barbastell barbastellus Schreb Підковоніс малий — Rhinolophus hipposideros Bechst. Рясоніжка мала – Neomis anomalus Cab Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lustreola L. Тхір степовий — Mustela eversmannii L. Борсук – Meles meles L. Видра річкова – Lutra lutra L. Лелека чорний – Ciconia nigra L. Чернь білоока —Aythya nyroca Giild. Гоголь – Bucephala clangula L. Крех середній – Mergus serrator L. Скопа – Pandion haliaetus L. Підорлик малий – Aquila

pomarina Brem. Лунь польовий – Circus cyaneus L. Кульон великий – Numenius arquata L. Пугач – Bubo bubo L, Сова довгохвоста – Strix uralensis Pall. Сорокопуд сірий – Lanius excubitor L. Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L. Мінога українська – Eudontomyzon mariae Berg. Стерлядь — Acipenser ruthenus L. Харіус європейський – Thymallus thymallus L. Вирезуб – Rutilusfrisii Nordm. Чоп великий – Zingel zingel L. Пасмовець тополевий – Limenitis populi L. Махаон – Papilio machaon L. Мінливець великий – Apatura iris L. П’явка медична – Hirudo medicinalis L.

Таблиця 5.3.3.29. Кількість видів фауни по Івано-Франківській області, яким загрожує небезпека К Назва виду

кількість видів

2005 2 4

Хребетні 0 ссавці птахи

3 5 1

8 плазуни

2 1

1 земноводні риби круглороті Безхребетні

6 3 1 1 0

Разом:

5 0

Види, яким загрожує небезпека 2 2 2006 2007 2008 3 4 5 2 2 2 3 3 3 5 5 5 1 1 1 2 2 2 2

6 2 5 1

4 3 1

2 8

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними З метою постійного санітарно-епізоотичного контролю всі користувачі мисливських угідь зобов`язані здавати зразки органів відстріляних хижаків в обласну ветлабораторію. У 2008 році обласною ветлабораторією зроблено 271 дослідження проб на сказ, в тому числі 74 зразків лисиць, 168 – собак, 1 – тхора, 3-щурі, 2-хом’яків, 2 –куниці, 1 - білку. За результатами проведених лабораторних досліджень виявлено 14 позитивних проб (випадків сказу). Санітарно-епізоотична ситуація в області в порівнянні з 2007 роком погіршилась, так, у 2007 році в області було виявлено 7 випадків сказу тварин. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття шляхом створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, формування регіональної екологічної мережі є одним з пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи в Івано-Франківській області. Станом на 01.01.2008 року в області нараховувалося 456 заповідних територій та об’єктів загальною площею 195,6 тис.га, що становить 14 % її території, 2-ге місце в Україні. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області підготовлені матеріали на створення 9 нових об’єктів місцевого значення загальною площею 300,56 га, які рішенням сесії обласної ради від 17.01.2008 р. № 490-18/2008 включено до складу природнозаповідного фонду області, а саме 3 ландшафтних заказників, 1 орнітологічного заказника, 2 ботанічних пам’ятки природи, 2 дендрологічних парки, 1 заповідного урочища. Крім того, цим же рішенням обласної ради 96

збільшено площу ботанічного заказника місцевого значення “Вістова” на 8,5 га. На даний час в області нараховується 464 заповідних територій та об’єктів загальною площею 195,9 тис.га. 55% займають заповідні об’єкти загальнодержавного значення (всього 30 об’єктів загальною площею 108,7 тис.га). Заповідних об’єктів місцевого значення є 434 площею 87,2 тис.га, що становить 45% відсотків площі природно-заповідного фонду області. Природно-заповідний фонд області включає території та об’єкти різних категорій. Серед них - 1 природний заповідник площею 5,3 тис.га; 3 національні природні парки загальною площею 97,5 тис.га; 3 регіональні ландшафтні парки загальною площею 38,4 тис.га; 64 заказники загальною площею 45,9 тис.га, з них 10-загальнодержавного значення площею 5,4 тис.га, 54 - місцевого значення площею 40,5 тис.га; 182 пам’ятки природи загальною площею 1,2 тис.га, з них 12 – загальнодержавного значення площею 0,4 тис.га, 170 – місцевого значення площею 0,8 тис.га; 7 дендрологічних парків загальною площею 0,15 тис. га, серед яких 3 – загальнодержавного значення площею 0,143 тис.га, 4 – місцевого значення площею 0,011 тис.га; 8 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальною площею 0,084 га, з них 1 – загальнодержавного значення площею 0,007 тис. га, 7 – місцевого значення площею 0,077 тис. га; 196 заповідних урочищ загальною площею 7,3 тис. га. Основу заповідного фонду складають національні природні парки – 49,7 % площі всіх заповідних об’єктів, регіональні ландшафтні парки – 19,6 %, природний заповідник “Горгани” – 2,8 %, заказники – 23,4 %. У кількісному відношенні переважають пам’ятки природи і заповідні урочища– відповідно 39,2 та 42,2 % від загальної кількості заповідних об’єктів, проте за площею частка цих категорій незначна (відповідно 0,63 та 3,7 %). За розмірами близько половини припадає на дрібні (від 1 до 10 га), трохи менше – об’єкти від 10 до 100 га. Великих заповідних територій (від 1000 га і більше) - 14. Найвищий відсоток заповідності в Косівському районі – 55,4 %. В Городенківському – 19,3 %, Верховинському – 17,1 %, Галицькому – 20,3 %, Долинському – 10,7 %. В Коломийському, Рогатинському, Снятинському районах відсоток заповідності менше одиниці. За кількістю заповідних територій та об’єктів переважають Надвірнянський (147), Долинський (56), Городенківський (53), Рожнятівський (29) райони, Болехівська міська рада (28), Яремчанська міська рада (38). Основна частина заповідного фонду знаходиться у держлісфонді. Високий відсоток заповіданості лісів у гірській частині області – Надвірнянському, Верховинському районах, Яремчанській міській раді (за рахунок Карпатського національного природного парку), Косівському (за рахунок національного природного парку «Гуцульщина» та регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» у рівнинній частині – в Галицькому (за рахунок Галицького національного парку), Тлумацькому та 97

Городенківському районах (за рахунок Дністровського регіонального ландшафтного парку). Болотні угруповання становлять в заповідному фонді 44,3 % від загальної площі збережених боліт. Всього охороняється 85 боліт загальною площею 1185,2 га. У Галицькому, Городенківському, Долинському районах заповідано більше половини болотних площ, трохи менше в Рогатинському, Коломийському та Рожнятівському районах. Згідно фізико-географічного районування найбільше заповідних об’єктів зосереджено в гірській частині – біля 62 % природно-заповідного фонду області, в області Передкарпаття – 25 % і в рівнинній частині – 13 %. Найповніше представлені у природно-заповідній мережі природні комплекси Горган і Чорногори. Тут зосереджені великі за площею заповідні території – Карпатський національний природний парк, природний заповідник "Горгани", ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Грофа", ботанічні заказники загальнодержавного значення "Яйківський","Тавпиширківський" та інші. Рогатинське Опілля репрезентує Галицький національний природний парк, лісові заказники місцевого значення "Журитин" і "Журавенківський", Передкарпаття – загальнозоологічний заказник «Чорний ліс», ландшафтний заказник «Козакова долина», Покутсько-Буковинські Карпати – національний природний парк «Гуцульщина», Полонинсько-Чорногірську область – гідрологічний заказник місцевого значення "Ріка Чорний Черемош", Рахівсько-Чивчинську область – ландшафтний заказник місцевого значення "Чивчино-Гринявський", Сколівські Бескиди – Поляницький регіональний ландшафтний парк, ботанічні заказники місцевого значення "Магура" та "Федів", загальнозоологічний заказник місцевого значення "Гринява" та інші. Таблиця 5.4.30. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники з/д зн. Заповідні урочища Пам’ятки природи з/д зн. Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садовопаркового мистецтва і т. д. з/д зн. ОПЗФ місцевого значення

Кількість 1990

1995

2000

Площа, тис. га 2000

2008

Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2008

2008

1990

1995

5,3

50,3

97,4

10,9

4,6

5,4

2,1

2,5

212

194

186

195

5,4

5,1

5,5

7,3

4,6

0,4

0,15

0,05

124

201

223

434

8,0

29,9

119,3

87,2

1,8

5,3

6,8

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України Таблиця 5.4.1.31. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року № п \ п 1. 2. 3. 4. 5.

7. 8. 9.

Найменування об’єктів ПЗФ

Природні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількіс Площа Кількість Площа Кількі Площа ть сть 1 5344,2 1 5344,2 3

97450,8

142,0

10,96

152,96

38417,0

Заказники – всього, в т.ч.:

ландшафтні лісові ботанічні

2 2 4

3486,8 468,0 1006,5

9 11 23

11 13 27

загальнозоологічні

орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища

1 1 -

207,5 255,0 -

5 4 -

15708,8 6289,7 1317,1 15120,8 4 21,9 2048,0 -

6 5 -

45930,1 4 19195,6 6757,7 2323,6 15120,8 4 229,4 2303,0 -

2 5 4 1 -

148,0 133,5 32,9 60,0 -

10 140 10 1 9 -

91,2 736,94 12,54 0,01 21,20 -

12 145 14 1 10 -

239,2 870,44 45,44 0,01 81,20 -

7,0

77,2

196

7319,8 87193,1 9

196

РАЗОМ

108742, 2

7319,8 195935, 39

434

464

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Івано-Франківщина з її багатими природними умовами є одним із перспективних рекреаційних районів. Розвитку туризму та рекреації сприяють різноманітність природних факторів, м’який клімат, велика кількість рекреаційних територій, історико-культурних пам’яток, природнозаповідних територій. В області налічується 19 курортно-рекреаційних місцевостей, діє 119 лікувально-оздоровчих закладів. Виділяються дві основні функціональні групи природних рекреаційних ресурсів: санаторно-курортного лікування і туризму та відпочинку. Лікувальні ресурси визначаються наявністю мінеральних вод 99

(бальнеолікування), лікувальних «грязей», озокериту та кліматолікувальних ресурсів. Туризм і відпочинок забезпечуються наявністю унікальних ландшафтних і кліматолікувальних ресурсів. Мінеральні води. Представлені водами без специфічних компонентів, особливості яких визначаються основним іонним складом і загальною мінералізацією (від малої до міцної росольної), а також водами – вуглекислими, бромистими, йодованими, з підвищеною температурою. Всього на території області виявлено 65 джерел мінеральної води. В Коломийському районі особливу цінність мають середньомінералізовані залізовмістимі хлоридно-натрієві води в с. Велика Кам’янка та йодистобромисті хлоридні кальцієво-натрієві води росольної мінералізації в с. Мельничівка. Гідромінеральні ресурси Косівського, Надвірнянського і Рожнятівського районів, як стверджують дослідження науковців, лікарів, придатні і використовуються для лікування органів кровообігу, нервової системи, хронічних запальних процесів. До них належать води «Перегінська», «Косівська», «Коломийка». Верховинський район - єдиний в області, де виступають вуглекислі води. В с. Мокрин здійснюється розлив хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-натрієвої води «Буркут». У Долинському районі розповсюджені хлоридно-натрієві води від малої до міцно-росольної мінералізації. Особливий інтерес представляє собою гідрокарбонатна натрієва вода слабої мінералізації з високим вмістом органічних речовин в с. Новий Мізунь. Розташовані тут санаторіїпрофілакторії проводять лікування хвороб шлунково-кишкового тракту. В Рогатинському районі розташований бальнеологічний курорт України санаторій «Черче». Основними лікувальними природними факторами санаторію є сірководнева сульфідно-сульфатно-гідрокарбонатна кальцієва вода з вмістом сірководню від 30 до 60 мг/л, яка в комплексі з лікувальними «грязями» використовується для лікування багатьох хвороб – артритів, поліартритів, радикулітів, хвороб рухомо-складового апарату. В Долинському районі виявлено Оболонське родовище торфових лікувальних «грязей» сірководневого типу. Родовище використовується курортом «Моршин» у Львівській області. Експлуатаційні запаси торфу складають 200 тис. м3. Іонний склад торфової суміші хлоридно-сульфатний натрієво-магнієво-кальцієвий. Подібне торфове родовище з лікувальними властивостями відкрито біля м. Болехова у с. Тисів. Кліматолікувальні ресурси. Під впливом клімату в організмі людини відбуваються позитивні зміни, які і характеризують клімат як лікувальний фактор. Найбільш цінні в цьому відношенні кліматичні умови гірських територій. До сприятливих для кліматотерапії факторів відносяться – чистота повітря і наявність в ньому фітонцидів, менш виражені коливання атмосферного тиску, температури і вологості повітря. Основним показником якості кліматичних умов є тривалість комфортного періоду і кількість днів із сприятливими типами погоди за цей період. 100

Тривалість рекреаційного літнього періоду в передгірно-рівнинній частині області – 6 місяців (травень-жовтень), в гірській зоні – 4 місяці (червень-вересень). Зимовий рекреаційний період триває від 3 до 6 місяців. Сприятливі типи погоди в передгірських та рівнинних районах спостерігаються протягом 140-150 днів (10-12 днів на місяць), в гірських районах – 100-120 днів. В Яремчанській зоні цей показник значно вищий – 190-200 днів, в районі полонини Пожижевської – 140-150 днів. Ландшафтні ресурси. Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість, мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок «дикої» природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість рік, чистота природних вод визначають особливу цінність ландшафтних рекреаційних ресурсів Івано-Франківщини. В області сформувались такі рекреаційні райони, як: Косівський, Верховинський, Шешорський, Яремчанський, Микуличинський, Ворохтянський, Осмолодський, Болехівський. Кожен з них своєрідно мальовничий з широкою гамою неповторних природних комплексів. Важливою складовою рекреаційних ресурсів є ліси, які забезпечують розвиток лікувальної, оздоровчої, спортивно-туристичної, утилітарної та пізнавальної форм лісової рекреації. Для відпочинку і оздоровлення людей необхідні чисте, багате киснем повітря, тиша, сприятливий мікроклімат, принадність середовища та інше. Такі умови утворюються в лісових насадженнях, які мають високі санітарно-гігієнічні та естетичні властивості і забезпечують для людини певний фізіологічний комфорт. Не менш важливе значення має позитивний емоційний і психологічний вплив, які одержує людина від спілкування з лісом, з живою природою. Ліси відіграють надзвичайно велику роль в регулюванні газового складу атмосферного повітря, в першу чергу відтворенні ресурсів кисню та зменшенні концентрації вуглекислого газу. Один гектар лісу поглинає за рік в середньому вісім тонн вуглекислого газу і виділяє шість тонн кисню. При цьому біологічна активність кисню в лісовому повітрі внаслідок його іонізації у 2-3 рази вища, ніж у морському, і у 8-10 разів – ніж у повітрі міст. Наявність іонізованих газів у повітрі є показником його чистоти і свіжості. Іонізоване повітря підвищує активність дихальних ферментів, сприяє лікуванню туберкульозу, астми, гіпертонічної хвороби. Крім цього, в лісових насадженнях повітря очищається від шкідливих газів, пилу, важких металів і збагачується фітонцидами. Фітонциди – фітоорганічні речовини, які виділяються рослинами, – пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів (збудників хвороб) або вбивають їх. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Івано-Франківська область надзвичайно багата історико-культурною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам’яток історії та культури.Відомо понад 1490 пам’яток археології, взятих на державний облік 101

Чільне місце серед них займає Національний заповідник “Давній Галич” площею 6 тис. га. Тут добре збережені унікальні архітектурно-ландшафтні комплекси, які органічно поєднуються з природними заповідними територіями. До складу заповідника ввійшли 9 пам’яток архітектури, архітектурно-археологічних і археологічно-ландшафтних комплексів, а також природні території Галицького регіонального ландшафтного парку. Історико-архітектурний музей “Скит Манявський” – пам’ятка архітектури ХVІІ ст. - знаходиться на території лісового заказника загальнодержавного значення “Урочище “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смерековобуково-ялицевими лісами, єдиним місцем зростання модрини польської, виду, занесеного до Червоної книги України. Зараз “Скит Манявський” поєднує прикмети історико-архітектурного музею і монастиря Української православної церкви Київського патріархату. На території області працюють 6 садиб-музеїв: М. Грушевського, Л. Мартовича, Р. Шухевича, М. Черемшини, Я. Головацького та В. Стефаника. Третина всієї історико-культурної спадщини області припадає на пам’ятки архітектури. Всього їх налічується 1423. Половина з них становлять культові споруди – 513. Найціннішими є церква Пантелеймона в с.Шевченкове Галицького району (кін.XII ст.), церква Святого Духа (1598 р.) в м.Рогатині, церква Різдва Пресвятої Богородиці в смт. Ворохта, Благовіщенська церква (1587 р.) в м. Коломиї, які мають світове значення. Втрачена пам'ятка архітектури початку ХХ ст. – дерев’яна Церква Святого Архистратига Михаїла в с. Олеші Тлумацького району (згоріла). Дендрологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва займають незначну частку в історико-культурній спадщині області, відповідно 11 площею 200,0 га та 8 площею 85,0 га. Всі вони є добре збереженими, частина з них знаходиться в заповідному фонді області. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля В області діє Програма розвитку туризму на 2002–2010 роки (далі Програма). Основною метою Програми є здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі, забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності, залучення інвестицій, створення туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби міжнародного і внутрішнього туризму з урахуванням природно кліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історикокультурного потенціалу області, її етнографічних особливостей. Станом на 01.01.2009 р. туристичні послуги надавали 113 ліцензованих туристичних оператори і агенти. В області функціонує 130 туристичнорекреаційних закладів на 9,2 тис. місць та 475 садиб сільського, зеленого туризму на 3,8 тис. місць.

102

Загальна кількість обслужених за 9 місяців 2008 року туристів по області згідно з поданою туристичними фірмами державною статистичною звітністю становила 386,1 тис. осіб. Обсяги надання туристичних послуг склали 84,6 млн. грн. За рахунок інвестиційних та власних коштів в області проводились реконструкція та будівництво туристичних закладів у 2008 році 49 об’єктів туристично-рекреаційної сфери у Богородчанському, Верховинському, Долинському, Коломийському, Косівському, Надвірнянському, Тисменицькому районах та на території Болехівської, Івано-Франківської, Коломийської, Яремчанської міських рад. На Івано-Франківщині вперше в Україні розроблено та впроваджено систему добровільної категоризації сільських садиб, яку пройшли більше як 150 агроосель. Проведено аудит категоризованих садиб в Долинському, Коломийському, Косівському, Рожнятівському районах, Болехівській та Яремчанській міських радах. За 2008 р. проведено близько 30 семінарів, робочих засідань, тренінгів, круглих столів та конференцій з метою покращення рівня якості послуг та освіти в галузі туризму, підтримано організацію стажувань представників туристичного бізнесу області в Румунії та США, проведено 3 екологічні акції з метою очищення берегів Дністра та піших маршрутів від сміття. У 2008 році (станом на IV кв.) в гірському масиві Ґоргани прочищено і прознаковано 123 км стежок (усіх промаркованих туристських стежок 350 км), проводиться їх паспортизація. У кінці 2008 року завершена робота над Інструкцією зі знакування туристських шляхів, яка була затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 22.12.08 р. № 850. Вона ґрунтується на системі знакування, що застосовується в державах Карпатського Єврорегіону, до складу якого входить Україна. Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 18.10.2006 № 556 працює акредитаційна комісія з видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцям туристичного супроводу на території Івано-Франківської області. У 2008 році проведено два її засідання, затверджене нове Положення про діяльність комісії, розпочала роботу науково-методична рада при комісії, яка розробляє методичні матеріали для майбутніх екскурсоводів. За 2008 рік сформовано базу даних туристично-інформаційних центрів області, яких налічується 12 (в Яремчанській, Івано-Франківській, Калуськиій міських радах, Богородчанському, Верховинському, Городенківському, Косівському, Надвірнянському, Тлумацькому районах). З 01 вересня по 01 грудня 2008 року проходила акція “Вдячне Прикарпаття”, яку організовувала облдержадміністрація за підтримки голови облдержадміністрації. Метою акції було виявлення закономірної вдячності мешканців області за допомогу, яку надали постраждалій від повені ІваноФранківщині інші регіони України. Умовами акції скористалися туристи з багатьох областей України, зокрема Київської, Львівської, Закарпатської,

103

Дніпропетровської, Одеської, Луганської та інших (загалом близько 1500 осіб). У 2008 році розпочато цикл презентацій туристичного потенціалу районів та міських рад, метою якого є сприяння налагодженню тісних ділових контактів та ознайомлення представників туристичних фірм, організацій, туристично-інформаційних центрів, засобів масової інформації з туристичною Івано-Франківщиною, створення туристичних та відпочинкових програм, що охоплюватимуть різні території області. Першою у листопаді 2008 р. відбулася презентація Долинського району. Основні завдання та заходи на 2009 рік:  внесення проекту Програми розвитку туризму області на 2009-2010 роки розгляд сесії Івано-Франківської обласної ради;  розвиток туристичної інфраструктури на території Дністровського каньйону (встановлення стоянок для туристів, інформаційних таблиць), розробка Програми розвитку Дністровського каньйону;  організація конкурсів серед органів місцевої влади та місцевого самоврядування, НГО, вузів туристичних проектів в області та їх фінансування;  підвищення якості та безпеки обслуговування туристів шляхом виконання заходів Програми забезпечення захисту та безпеки туристів в області на 2006 – 2010 роки;  здійснення рекламно-інформаційної діяльності для поширення інформації про туристичні можливості області як в Україні, так і за кордоном: - розбудова мережі туристично-інформаційних центрів; - участь у вітчизняних та закордонних виставкових заходах.

104

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних ресурсів Земельний фонд області складається із земель, що мають різноманітне функціональне використання. Загальна площа земель станом на 01.01.2009 р. складає 1392,7 тис. га, із них сільськогосподарські угіддя – 631,9 тис.га (44,8 % території області), у тому числі: рілля – 381,6 тис.га, перелоги – 21,1 тис.га, багаторічні насадження – 16,3 тис.га, сіножаті – 82,9 тис.га, пасовища – 130,8 тис.га; лісів і інших лісовкритих площ – 636,5 тис. га. Дані щодо структури земельного фонду області наведені у таблиці 6.1.1.1. Таблиця 6.1.1.1. Динаміка структури земельного фонду області 2000 Основні види Всього, угідь тис.га

Загальна територія

2005

% до % до загально Всього, загальної Всього, ї площі тис.га площі тис.га терито території рії

2006

2007

2008

% до загальної Всього, площі тис.га території

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

1392,7

100

1392,7

100

1392,7

100

1392,7

100

1392,7

100

635,4

45,62

633,4

45,48

633,6

45,49

632,9

45,44

631,9

45,37

635,5

45,63

636,4

45,69

636,2

45,68

636,5

45,70

636,5

45,70

59,7

4,28

60,4

4,33

60,3

4,32

60,6

4,35

61,1

4,38

2,6

0,18

2,6

0,18

2,6

0,18

2,6

0,18

2,6

0,18

22,5

1,61

23,8

1,7

21,8

1,69

21,8

1,56

22,0

1,57

13,1

0,94

13,1

0,94

13,1

0,94

13,1

0,94

13,1

0,94

1368,8

98,28

1368,8

98,28

1368,8

98,28

1368,8

98,28

1368,8

98,28

23,9

1,71

23,7

1,70

23,7

1,70

23,9

1,71

23,9

1,71

у тому числі: 1.Сільськогосподар ські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

6.1.2. Деградація земель Наслідком високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища, є прогресуюча деградація і ерозія земель, зниження родючості грунтів, що створює загрозу екологічній безпеці області та сталому розвитку регіону. Орні

землі

області

складають 105

57,4

структурі

сільськогосподарських угідь. Основним і найбільш негативним наслідком нераціонального сільськогосподарського землекористування є інтенсивний розвиток водноерозійних процесів. На території області процесами змиву охоплено 138,7 тис.га сільськогосподарських угідь, з них 98,4 тис. га ріллі. Розвиток ерозійних процесів і зниження родючості грунтів є наслідком розорювання земель на схилах більше 3-5, відсутності системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, переважання тракторного трелювання деревини на лісових землях, а також значного зменшення внесення добрив (у 3-5 раз) і вапнування грунтів при вирощування сільськогосподарських культур. Основним і найбільш негативним наслідком нераціонального сільськогосподарського землекористування є порушення природного балансу в структурі угідь, розміщення орних земель на крутих ерозійно-небезпечних схилах, що призвело до інтенсивного розвитку водно-ерозійних процесів. Еродованість земель в області за останні 30 років зросла в 1,7 раза. В області нараховується еродованих слабозмитих, середньозмитих та сильнозмитих орних грунтів на схилах 0-1 – 1,6 тис.га, 1-2 –1.3 тис.га, 2-3-8,7 тис.га, 35-37.5 тис.га, 5-7-31.8 тис.га, більше 7-16.4 тис.га. Середньо- і сильнозмита рілля в області займає 59.5 тис.га, що складає 15.2% із загальної площі ріллі. Внаслідок ерозії родючість ґрунтів значно знижується, що не дозволяє досягти того рівня урожайності культур, який забезпечується кліматичними ресурсами. Відтворити еродовані грунти природним шляхом практично неможливо, а штучне відновлення вимагає значних трудових і фінансових затрат. Господарське використання деградованих і малопродуктивних земель є екологічно небезпечним та економічно неефективним, тому такі землі підлягають консервації. З обробітку передбачається вилучити 29.145 тис.га еродованих малопродуктивних земель. Таблиця 6.1.2.2. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 1760,89 1,26 -

2005 1760,89 1,26 -

106

2007

2006 1760,89

1760,89

2008 1760,89

1,26 -

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Аналіз даних сучасного стану і співвідношення угідь свідчить про те, що найбільші порушення відбулися в передгірських і рівнинних районах. Ступінь сільськогосподарської освоєності території тут коливається в межах відповідно 54-64 % і 63-77 %. Загальна розораність перевищує межу екологічної збалансованості як у рівнинних – 52 %, так і в передгірських районах – 43 %. В рівниних районах розорано в середньому 77 % сільськогосподарських угідь, у передгірських – 72 %. Сільськогосподарська освоєність гірських районів нижча – в середньому 30 % при загальній розораності території 12 % і розораності сільськогосподарських угідь – 41%. Найбільш розораними є землі у Городенківському (67,3 %), Снятинському (62,8 %), Рогатинському (54,3 %), Тлумацькому (52 %) і Галицькому (50 %) районах. Регіон Карпат і прилеглих територій має певні територіальні відмінності щодо характеру використання земель. Вони зумовлені зональністю природних умов, особливостями розселення населення, значенням окремих районів у вирощуванні тих чи інших видів сільськогосподарських культур. Як наслідок високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. Сільськогосподарські підприємства на сьогоднішній день більшою мірою зацікавлені в інтенсивній експлуатації землі з метою одержання максимальної кількості продукції, ніж у збереженні грунтів і відтворенні їх родючості. Не виконується ст.27 ЗУ “Про плату за землю”, якою передбачено частково направляти кошти від плати за землю на фінансування заходів по раціональному використанню та охороні земель, підвищенню родючості грунтів, виконанню робіт по землеустрою, веденню земельного кадастру, здійсненню моніторингу грунтів. Таблиця 6.2.3. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 18,3 1,31 5,13 0,37 5,04 0,36

2005 18,8 1,31 5,18 0,37 5,04 0,36

2006 19,4 1,39 5,47 0,39 5,11 0,37

2007 19,7 1,41 5,48 0,39 5,14 0,37

2008 20,58 1,48 5,61 0,4 5,17 0,37

6.3. Охорона земель Враховуючи низьку забезпеченість земельними ресурсами (в середньому на одного жителя в області припадає 0,43 га сільськогосподарських угідь і 0,28 га ріллі, що вдвічі менше ніж по Україні), проблема охорони та раціонального використання земельних ресурсів в 107

області є надзвичайно актуальною. Ситуація, що склалася у сфері використання і охорони земельних ресурсів вимагає кардинального перегляду концепції землекористування із встановленням пріоритетності екологічних аспектів. Порушення у процесі освоєння території і господарської діяльності природного балансу у структурі угідь, недооцінка меліоративних функцій лісів, осушення перезволожених земель і боліт, спрямлення русел річок, відмова від традиційних методів ведення сільського і лісового господарства обумовили прогресуюче зростання факторів “екологічного ризику” і виникнення ряду екологічних проблем, із яких найважливішими в області на сьогоднішній день є наступні проблеми:  засмічення земель;  прогресуюча деградація і ерозія земель;  зниження родючості земель;  відсутність схем земелеустрою територій землеволодіння і землекористування;  порушення грунтів при лісокористуванні;  втрати земельних ресурсів внаслідок відведення земель для несільськогосподарських потреб;  самовільне індивідуальне будівництво в межах гірничих відводів родовищ корисних копалин;  винесення в натуру і закріплення на місцевості меж об’єктів природно-заповідного фонду;  стан меліорованих земель та меліоративних систем; Однією з найбільш актуальних проблем землекористування в області є проблема засмічення земель твердими побутовими відходами в межах населених пунктів, прибережних захисних смуг річок і водойм, придорожних смуг автомобільних та залізничних доріг, узлісь лісових масивів. Держуправлінням на нарадах ставились вимоги до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо виділення земельних ділянок під сміттєзвалища в усіх населених пунктах області, розробки схем санітарного очищення, ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, налагодження роздільного збирання твердих побутових відходів.

108

7. НАДРА На території Івано-Франківської області розвідано 25 видів різноманітних корисних копалин: паливно-енергетичної (нафта, газ, конденсат, буре вугілля, торф), гірничо-хімічної (сіль магнієва, сіль кам’яна, самородна сірка), агрохімічної (сіль калійна, фосфорити), гірничорудної (озокерит, родоніт, облицювальні матеріали), карбонатної сировини для цукрової промисловості та вапнування грунтів, сировини для виробництва будівельних матеріалів, прісних підземних і мінеральних вод. Державним балансом запасів корисних копалин обліковуються 231 родовище, з них 117 – загальнодержавного значення. Крім того, в області налічується 8 родовищ калійної солі, 3 – сірки, 30 – мінеральних вод, які не включені в Державний баланс через те, що запаси по цих родовищах підраховані по низьких категоріях (С 1 і С2), а також 18 родовищ підземних прісних вод для водопостачання населення, 31 нерозвідане родовище будівельних матеріалів (цегельно-черепичної сировини, піщано-гравійної суміші, піску та ін.), які періодично залучаються до освоєння місцевими підприємствами. Державним балансом запасів не враховано Ковалівське родовище бурого вугілля, Черченські родовища мінеральних сульфідних вод і лікувальних грязей. 7.1. Мінерально-сировинна база На території Івано-Франківської області обліковується 323 родовищ і 79 об’єктів обліку (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 165 родовищ і 17 об’єктів обліку експлуатуються. Мінерально-сировинна база області на 22,4% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (нафта, газ, конденсат, буре вугілля, торф), на 52% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 7,8% складає група гірничо-хімічних корисних копалин, 17,8% припадає на питні, технічні та мінеральні підземні води, На території області знаходиться 36 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них 14 - нафтових, 9 – газових, 2 – газоконденсатні, 6 – нафтогазоконденсатних, 4 – нафтогазових, 5 – газонафтових. На даний час у промисловій розробці перебуває 165 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – 4, на стадії детальної розвідки – 6, на консервації – 46. До глибокого буріння підготовлено 7 нафтогазові об’єкти, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 8,81 млрд. м3, нафти – 6,13 млн.т. У Івано-Франківській області добре розвинена сировинна база будівельних матеріалів. На її території налічується 87 родовищ і 69 об’єктів обліку родовищ корисних копалин, що застосовуються у будівництві, з яких розробляються лише 58 родовищ. Мінеральні підземні води розвідані на дванадцяти ділянках з запасами 1750 м3/добу за категоріями А+В+С1, на даний час залучені до експлуатації 18 ділянок. Водовідбір в 2007 році становив 123 м3/добу. 109

Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Івано-Франківської області складають близько 754,7 тис. м3/добу. Із зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 275,8 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 12,5 тис. м3/добу або 4,5 %. Таким чином, в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. Дані державного обліку використання підземних вод по районах області наведені в таблиці 7.1. 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Найбільш важливими корисними копалинами в області є: нафта і газ, калійні солі, сировина для виробництва цементу, підземні прісні та мінеральні води, будівельні матеріали. Перспективними для освоєння є родовища кам’яної (кухонної) солі. Нафта і газ Державним балансом запасів корисних копалин на території області обліковуються 34 родовищ нафти, газу та конденсату, серед яких виділяється 14 –нафтових, 9 – газових, 6 – нафтогазоконденсатних, 5 – газонафтових і 2 – газоконденсатних. З них: 32 розробляються (23 – в режимі промислової і 9 – дослідно-промислової експлуатації), 1 – Пилипівське газове родовище готується до розробки і 1 законсервоване (Янківське нафтове родовище). Основні об'єми видобутку здійснюють структурні підрозділи ВАТ „Укрнафта” – НГВУ „Долинанафтогаз”, „Надвірнанафтогаз” та дочірня компанія „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”. Близько 3,0% нафти і 10,0 % газу із загальнообласних об'ємів видобувають дрібні місцеві підприємства (СП “Дельта”, ВАТ „Рожнятівнафта”, ЗАТ ВДО „Регіон”, ДП „Західукргеологія” НАК “Надра України”. Балансові запаси нафти (категорій А+В+С1) в області становлять 13,6% від загальнодержавних. Частка запасів газу в загальнодержавному балансі незначна – близько 3%. Більша частина родовищ нафти і газу в області перебуває в завершальній стадії розробки та характеризується ускладненими геологічними і технологічними умовами експлуатації. Так, по НГВУ "Долинанафтогаз" видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 85,9 %, по конденсату – на 72,2 %, по газу – на 72%. Залишкові запаси нафти на Долинському і Північно-Долинському родовищах, які забезпечують більше половини від загального видобутку області, становлять, відповідно, 5,4 % і 4,0 % від початкових. По НГВУ „Надвірнанафтогаз” видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 45,9 % (а по родовищах, які експлуатуються найдовше, цей показник сягає 70-75 %), по конденсату – на 63%, по газу – на 59%. На Битків-Бабченському газовому родовищі, яке 110

експлуатується ДК „Укргазвидобування” і дає дві третини від загальнообласного видобутку, залишкові запаси газу становлять близько 12,0%. Таблиця 7.1.1. Мінерально-сировинна база Загальна кількість родовищ

Види корисних копалин

Родовища, що розробляються

2007 2008 Корисні копалини загальнодержавного значення 1. Нафта 2. Конденсат

3. Газ вільний

2007

А+В+С1

тис. т.

480,0

17485

4469

тис. т.

4,5

2100

197

млн. м3

371,0

22384

млн. м3

214,

13032

2562

2008

4. Газ розчинений

Балансові запаси станом на 01.01.2008р.

Видобуток сировини в 2008 р

Одиниця виміру

С2

5. Буре вугілля

–

млн. т.

–

7,1

–

6. Калійні і магнієві солі

млн. т.

0,0201

560,6

252,6

7. Кам’яні солі

–

тис.. т.

–

34873

–

8. Природні розсоли

тис.м3

–

667

1035

9. Сірка самородна

–

млн. т.

–

33846

11948

10. Фосфорити

–

млн. т.

–

10,5

–

11.Озокерит

–

78314

–

млн. т.

0,790

236,68

47,7

–

млн. м3

–

7846

–

3 1 1

– – –

– 1 –

тис. м3 тис. м3 т

– 0,04 –

923 781,96 -

1845 – 419

14. Торф

тис. т.

25,1

5277

168

15. Менілітові сланці

тис. т.

7,6

3,7

1115,5

16. Пиляний камінь

–

тис. м3

–

6220

–

тис. м3/добу

10,14

275,8

–

18. Мінеральні води

тис. м3/добу

0,047

4,9

–

19.Лікувальні грязі

тис. м3

0,097

74,47

–

11. Сировина виробництва цементу 12. сировина

для

Керамзитова

13. облицювальні камені: гіпс пісковик родоніт

Декоративноі виробні

17. Прісні водозабори )

води

(

Корисні копалини місцевого значення 20. Цегельно-черепична сировина

млн. м3

0,829

143,54

–

21. Камінь будівельний

млн. м3

0,195

48,05

13,3

22. Пісок будівельний

млн. м3

0,185

32,52

23. суміші

Піщано-гравійні

млн. м

0,105

25,9

–

24.Вапняк для цукрової промисловості

тис. т.

76,9

5740,6

–

25. Вапняк для виробництва вапна і хім. меліорації грунтів

тис. т.

4,7

23491.5

5928

26. Гіпс і ангідрит ( для будівельного гіпсу )

–

тис. т.

–

21080

23000

157

165

Всього:

319

321

Кількість розвіданих запасів основних видів корисних копалин в основному забезпечує діяльність підприємств з видобутку і переробці мінеральної сировини, за винятком переробки нафти. 111

Щорічні обсяги видобутку нафти 460-480 тис.тонн, не можуть забезпечити сировиною нафтопереробне підприємство ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” (потужність по переробці нафти – 2,6 млн.тонн в рік). Видобувні підприємства нафтогазового комплексу при сучасному рівні видобутку забезпечені розвіданими запасами на 20-40 років. Використання мінерально-сировинної бази Нафта і газ У зв'язку з тим, що основні нафтові і газові родовища вступили в завершальну стадію розробки, а за останні роки не відкрито жодного рівноцінного родовища, стабілізація нафто- і газовидобутку можлива тільки за рахунок збільшення обсягів розвідувального та експлуатаційного буріння, а також впровадження нових технологій нафто- і газовилучення (коефіцієнт нафтовилучення по родовищах області коливається від 0,08 до 0,34, в середньому 0,14-0,16). За минулі роки різко зменшилось фінансування геологорозвідувальних робіт за рахунок державного бюджету, в т.ч. обсяги пошуковорозвідувальних робіт на нафту і газ скоротились майже в 10 разів. Такий стан пошуків і розвідки на нафту і газ не дозволить в найближчій перспективі відкрити нові поклади вуглеводнів та збільшити іх видобуток, хоча перспективи в цьому напрямку є. За даними ДГП “Західукргеологія” в даний час підготовлені під глибоке буріння 4 структури (Пигівська, Чемигівська, Кічерська, Старобогородчанська) з прогнозними ресурсами нафти 7 млн.тонн, а також виявлено 25 перспективних структур із прогнозними ресурсами нафти 52 млн. тонн та 23 млрд.м3. газу. Зважаючи на важливість нарощення видобутку нафти і газу, потрібно вирішити питання про включення витрат на буріння свердловин, а також облаштування нафтопромислів у собівартість видобутої сировини та спрямування рентної плати і частини відрахувань за спеціальне використання надр і геологорозвідувальні роботи на збільшення обсягів пошуковорозвідувальних робіт на нафту і газ. В Івано-Франківській області наявні всі основні ланки нафтогазопромислового виробництва: потужності для буріння свердловин (ІваноФранківське, Долинське і Надвірнянське управління бурових робіт, Калуська експедиція глибокого буріння), підприємства по видобутку (“Долинанафтогаз”, “Надвірнанафтогаз”, СП “Дельта”, ТзОВ “Рожнятівнафта” і ін.), переробці нафти і газу (нафтопереробний завод ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, Долинський газопереробний завод) та розгалужена мережа нафто- і газопроводів. Існуюча інфраструктура нафтогазопромислового комплексу області та значні перспективи щодо виявлення нових родовищ створюють сприятливі умови для інвестування коштів у розвиток цієї галузі народного господарства. Калійні солі Серед корисних

копалин, 112

що

використовуються

якості

гірничохімічної сировини, провідне місце в області займають родовища калійних солей. В Івано-Франківській області розташовані дві групи зближених родовищ: Калуш-Голинська (Калуш-Голинське, Домбровське, Пійло) і Марково-Росільнянська (Марківське, Молодьківське, Дзвиняцьке, Старунське, Росільнянське), та 5 відокремлених родовищ: Тура Велика, Тростянець, Кадобна, які стоять на державному балансі, а також Делятинське та Білі Ослави (Березівське), що балансом не обліковані. Детально розвідана лише Калуш-Голинська група. Запаси калійних і магнієвих солей тут складають 450 млн. т. Практичний інтерес представляє також Марково-Росільнянська група родовищ із запасами категорії C1 + C2 – 457 млн. т. Всього сумарні виявлені запаси калійних і магнієвих солей в межах області складають 1091 млн. т, що складає 100 % загальних запасів України. Важливим для області і України в цілому є питання ефективного використання унікального Калуш-Голинського родовища полімінеральних руд, на базі якого працював єдиний в Україні виробник калійних добрив – дочірнє підприємство “Калійний завод” ВАТ “Оріана”. Кам’яні солі Проведені геолого-розвідувальні роботи показали неперспективність розширення сировинної бази за рахунок природних розсолів. Альтернативним джерелом для виробництва кухонної солі можуть бути розвідані родовища кам'яної солі "Верхнє-Струтинське" і "Рошнято" із загальними запасами 350 млн.т. Чистота солі (вміст NaCl) складає близько 80 %. Нинішній дефіцит кухонної солі в області, як і в цілому в західному регіоні України, перекривається за рахунок меленої кам'яної солі Артемівського (Донецька обл.) і Солотвинського (Закарпатська обл.) солерудників та імпортних поставок з Білорусі. Ці солі менш якісні, ніж солі з родовищ області, тому що містять нерозчинні домішки і гіпс. Науководослідний інститут галургії (м. Калуш) розробив інвестиційний проект "Кухонна сіль" на будівництво нового виробництва з випуску виварної солі обсягом 200-250 тис. т в рік на базі розвіданих в області родовищ солей методом підземного вилуговування водою через свердловини. Сірка В межах Прикарпатського сірконосного басейну, який простягається неширокою смугою (10-20 км) в Передкарпатті з південного сходу на північний захід від румунського до польського кордону, відомо більше двадцяти родовищ і проявів самородної сірки, з них сім родовищ і один прояв виявлено на території області. Із семи родовищ Івано-Франківської області на двох (Загайпільському і Шевченківському) проведена детальна розвідка і запаси їх затверджені в таких кількостях: на Загайпільському – 17,3 млн. т; на Шевченківському – 113

14,7 млн. т. На Тлумацькому і Жуківському родовищах проведена попередня розвідка, а на Велико-Кам’янському – пошуково-оціночні роботи. Запаси їх затверджені Науково-технічною радою ДГП "Західукргеологія" в кількості 18,4 млн. т. В кінці 1980-х – на початку 90-х років в області відкриті Любовецьке і Коломийське родовища із запасами і прогнозними ресурсами 15 млн. т та 7 млн. т сірки відповідно. Тут проведені тільки пошукові роботи. Загальні запаси сірки в області складають 32 % запасів Прикарпатського сірконосного басейну. На базі Загайпільського родовища в 1978 – 1981 роках працювала дослідна установка підземної виплавки сірки. За декілька років видобуто понад 5 тис. цієї мінеральної сировини, доказана принципова можливість видобутку сірки з руд з малою проникністю. Проте низька культура виробництва, відхилення від проекту, організаційні прорахунки привели до припинення робіт і ліквідації дослідно-промислової установки через нерентабельність. Зарубіжний досвід показує, що застосування новітніх технологій може зробити рентабельним видобуток сірки на родовищах Прикарпаття. Однак, в сучасних умовах, коли сірка значно дешевше отримується попутно при видобутку природного газу, перспективи освоєння родовищ сірки в області малоймовірні і роботи на них у ближчі роки не плануються. Сировина для виробництва будівельних матеріалів В області розвідано три родовища сировини для виробництва цементу, на базі яких працює Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат. Із 1964 року експлуатуються два родовища: Межигірсько-Дубівецьке (мергелі) і Дубівецьке (вапняки). Видобуток цементної сировини у 2007 році становив 0,775 млн. т. У зв'язку з тим, що значна частина залишкових запасів цих двох родовищ знаходиться під орними землями, які не можуть бути виділені під розробку, у 1982-1988 рр. розвідано Межигірсько-Маринопільське родовище із значними запасами цементної сировини (вапняків – 119278 тис. т, мергелів – 73424 тис. т). Родовище не експлуатується і є резервом для існуючого виробництва, а також може бути сировинною базою для нових потужностей з виробництву цементу. Забезпеченість запасами навіть при значному збільшенні об'ємів видобутку перевищує 100 років. Резервну сировинну базу для нарощування виробництва (МежигірськоМаринопільське родовище мергелів, яке не розробляється, із запасами в 192 млн.тонн) має єдиний виробник цементу в області – ВАТ “Івано-Франківськцемент”. Високоліквідна сировина – гіпс для виробництва цементу і будівельного гіпсу – імпортувалась ВАТ “Івано-Франківськцемент” з сусідньої Молдови. Щорічні об’єми складали близько 60 тис.тонн на суму 1,5 млн.грн. З метою забезпечення області власною сировиною проведені геолого-оціночні роботи на Межигірському родовищі гіпсів, яке розташоване неподалік від діючого гірничого цеху підприємства. За попередніми 114

підрахунками, запаси гіпсу оцінюються в 2 млн.тонн. З відкриттям родовища область буде повністю забезпечена гіпсом для виробництва цементу, будівельним і медичним гіпсами, гіпсовою крихтою. Вартість однієї тони видобутого гіпсу буде в десять разів меншою від імпортованого, а економічний ефект від введення в дію родовища оцінюється приблизно в 50 млн.грн. В області налічується 94 родовища цегельно-черепичної сировини, із них на державному балансі – 72 родовища (із яких експлуатується лише 20). Область має значні запаси керамзитової сировини (3 родовища), проте в останні роки виробництво цього ефективного наповнювача бетону припинено. Найбільші родовища будівельного каменю розташовані в Карпатах, у верхів'ях р.Бистриці–Надвірнянської. Тут розробляються 3 родовища, які дають більше 80% всього видобутку бутового каменю. Проте за останні роки і тут різко зменшились обсяги виробництва. В межах області є 10 родовищ піщано–гравійної суміші (ПГС) з розвіданими запасами, що знаходяться на державному балансі. Із них експлуатується лише 2 родовища. 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Згідно з районуванням України за умовами формування підземних вод територія Івано-Франківської області розміщена у межах трьох гідрогеологічних регіонів: Волино-Подільському і Передкарпатському артезіанських басейнах та Карпатській гідрогеологічній складчастій області . В межах Волино-Подільського артезіанського басейну виділяються декілька гідрогеологічних районів. Два із них – Подільський та ПрутДністровський охоплюють північно-східну та східну частини аркуша, що у геоструктурному відношенні припадають на окраїну Східноєвропейської платформи. У Передкарпатському артезіанському басейні виділяються два гідрогеологічні райони: Зовнішній охоплює автохтонну Більче-Волицьку структурну зону прогину і Внутрішній – алохтонні БориславськоПокутський та Самбірський покриви. До Карпатської гідрогеологічної складчастої області належить південно-західна частина території, зайнята структурами Скибового покриву з гірським рельєфом. Складна геологічна будова території зумовила і велику різноманітність її гідрогеологічних умов. Не всі вони рівноцінні, за можливістю використання одні і ті ж водоносні горизонти на різних ділянках характеризуються різною водонасиченістю, мінералізацією, глибинами залягання. Практичне значення для водопостачання мають лише окремі водоносні горизонти та комплекси, стисла характеристика яких подається нижче. 1. Водоносний горизонт в сучасних біогенних відкладах торфу та заторфованих мулистих супісках і суглинках, що підстеляють їх (bH). Глибина рівнів ґрунтових вод змінюється від 0,5 до 1,5 м. За хімічним 115

складом води сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві з мінералізацією 0,2 – 1,0г/дм3. Жорсткість – 1 – 5мг-екв/дм3 , рН – 7,1 – 8,0. Коефіцієнт фільтрації – 0,5 – 4,7 м/добу. Для питних потреб вода непридатна. 1. Водоносний горизонт в сучасних алювіальних відкладах заплав крупних водостоків – приурочений до алювіальних відкладів заплави Дністра, його приток на Подільській височині і в Передкарпатті, менше – в Карпатах у межах всіх артезіанських басейнів. Залягає на різновікових обводнених водовмісних породах. Між цим водоносним горизонтом та горизонтами, що залягають нижче, дуже часто існує прямий гідравлічний зв’язок. Глибина залягання рівня підземних вод змінюється від 0,5 до 3,6м. Відповідно до літологічного складу водовмісних порід, який змінюється від глинистих до грубоуламкових порід, водозбагаченість цих відкладів всюди різна. Дебіти окремих водопунктів на заплавах головних водотоків становлять від 8 до 19,5 дм3/с при пониженні рівнів на 1,5 – 4,46 м; питомі дебіти від 1,79 до 9,94 дм3/с. У заплавах водотоків нижчого порядку ці показники відповідно нижчі. А саме, дебіти свердловин коливаються в межах 1,5 – 5,0 дм3/с, питомі дебіти – 0,15 - 1,0 дм3/с. Коефіцієнти фільтрації на лівобережжі Дністра змінюються від 37 до 200 м/добу, на правобережжі показники дещо нижчі – від 10 до 100 м/добу. Води прісні, (сухий залишок від 0,3 до 0,7 г/дм3 ) гідрокарбонатні, досить часто гідрокарбонатно-сульфатні, гідрокарбонатно-хлоридні, зрідка трьохкомпонентні. Серед катіонів переважає кальцій, але майже повсюдно є натрій і зрідка магній. Підземні води алювіальних відкладів заплав широко використовуються місцевим населенням для індивідуального водопостачання. Розвідано чотири водозабори для централізованого водопостачання (два з них експлуатуються), але враховуючи природну незахищеність даного водоносного горизонту, доцільно систематично контролювати хімічний та бактеріологічний стан води. 3. Водоносний комплекс у верхньонеоплейстоценових алювіальних відкладах першої та другої надзаплавних терас поширений в долинах головних водотоків. Це найбільш багатоводний комплекс. Водовмісні породи – галечники з піщаним і піщано-глинистим заповнювачем, підстелюються різними за віком та складом дочетвертинними утвореннями. Перекриваються верхньонеоплейстоценовими субаеральними утвореннями. Покрівля розкривається на глибинах від 0,5 до 12,5 м. Потужність галечників змінюється від 2,8 – 3,3 до 10 – 16 м. Через наявність в покрівлі важких і щільних суглинків, води – слабонапірні. Величина напору від 0,2 до 3,1м. Дебіти свердловин і коефіцієнти фільтрації коливаються від 1,2 до 28,0 3 дм /с і відповідно від 3,4 до 300 м/добу (Черніївське родовище підземних вод). Величини питомих дебітів складають 0,5 – 3,5 дм3/с при пониженнях рівнів на 1,2 – 7,0 м. Головне джерело живлення водоносного комплексу – інфільтрація вод атмосферних опадів. Хімічний склад надзвичайно строкатий. На лівобережжі Дністра переважають гідрокарбонатні кальцієві і гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-магнієві води. В басейні Свічі і Бистриці, де існує зв’язок вод 116

алювіальних відкладів з евапоритовими товщами, формуються сульфатні кальцієві і сульфатні натрієві води з високою твердістю. В Передкарпатті, там де безпосередньо під галечниками залягають соленосні утворення, тип води змінюється на гідрокарбонатно-хлоридний кальцієвий та хлоридний кальцієвий і натрієвий, мінералізація дещо підвищена (0,9 – 1,8 г/дм3). Наявність над покрівлею водоносних галечників щільних суглинків з низькими фільтраційними властивостями захищає грунтові води, а в місцях, де такі суглинки відсутні, існує загроза їх забруднення. Води найбільш придатні для централізованого водопостачання і можуть бути рекомендовані для розширення існуючих водозаборів (Черніївського, Богородчанського) і облаштування нових. 4. Водоносний горизонт у середньо- нижньонеоплейстоценових та еоплейстоцених алювіальних відкладах третьої-дев’ятої надзаплавних терас крупних водотоків поширений на межиріччі Бережниці-Сукелі та на межиріччях Свічі-Сивки-Лімниці-Лукви-Бистриці Солотвинської. Приурочений до піщано-галечникових відкладів комплексу давніх терас цих водотоків. Потужний (2,6 – 11 м, переважно 4-9 м) водовмісний алювій перекривається також потужним (до 5 – 7м) чохлом субаеральних суглинків. Залягаючи на породах різного віку, від крейди до міоцену, він гідравлічно пов’язаний з водами цих горизонтів. Глибина покрівлі 4 – 15 м. Води безнапірні і слабонапірні, відносяться до типу пластових. Режим їх не постійний. Дебіти водопунктів від 0,2 до 4,8 дм3/с, переважають значення – 0,5 – 1,25 дм3/с, при пониженнях 0,8 – 10 м. Води прісні, але зустрічаються також мінералізовані. Вміст сухого залишку змінюється від 0,2 до 1,0 г/дм3. За складом аніонів води гідрокарбонатно-хлоридні, гідрокарбонатносульфатні, хлоридно-гідрокарбонатні. Катіонний склад також строкатий: переважають води кальцієві, широко поширені кальцієво-магнієві і кальцієво-натрієві. Наявність у водах деяких водопунктів нітратного іону NO3– свідчить про їх забруднення. За якістю води і небагатоводністю горизонт придатний тільки для дрібного індивідуального водокористування. 5. Водоносний горизонт у пліоценових алювіальних та еоловоделювіальних відкладах поширений на плоских вододілах Дністровського правобережжя. Приурочений до валунно-галечникових відкладів з піщаносуглинистим заповнювачем комплексу давніх (X-XVI) терас пра-Дністра. Обводнений алювій (потужністю 6 – 11м) залягає переважно на піщаноглинистих породах нижньоміоценової моласи, перекривається чохлом субаеральних суглинків потужністю 2 – 6м. Горизонт – слабонапірний, в присхилових частинах – безнапірний. Статичні рівні від 4 до 14 м. Дебіти свердловин від 0,1 до 0,6 дм3/с при пониженні рівнів на 0,5 – 2,6 м. Води гідрокарбонатні натрієво-кальцієві, хлоридно-гідрокарбонатні натрієвокальцієві, зрідка сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві, мінералізація – 0,15 – 0,5 г/дм3. Використовуються для побутового водопостачання. 6. Підземні води спорадичного розповсюдження у еоловоделювіальних, елювіальних неоплейстоценових відкладах поширені переважно на вододілах у Подільському районі та обмежено на похилих 117

схилах обох районів Передкарпатського басейну. Потужність цих відкладів у середньому 10 м. Водовмісні породи – суглинки, супіски, глини слабо обводнені. Потужність водоносного горизонту змінюється від 2 до 8 м. Дебіти свердловин – до 0,065 дм3/с при пониженні 3,5 м; колодязів – 0,002 – 0,003 дм3/с при пониженні 0,2 – 0,3 м; джерел – 0,001 дм3/с. Води гідрокарбонатні кальцієві, хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві з мінералізацією 0,3 – 0,7 м/дм3 . Жорсткість – 8 – 15 мг-екв/дм3 , рН – 6,9 – 9,3. Коефіцієнт фільтрації – 0,1 – 1,5 м/добу. Використовуються для індивідуального забезпечення. 7. Водоносний комплекс у нижньосарматських відкладах дашавської світи. Поширений переважно у Зовнішньому районі Передкарпатського артезіанського басейну, де приурочений до шарів і лінз слабозцементованих пісковиків, які присутні у піщано-глинистій товщі дашавської світи. Води відносяться до типу пластових і тріщинних. Потужність водовмісних прошарків від декількох сантиметрів до 8 – 14 м. Води напірні, статичні рівні на глибині 60 – 155 м, висота напору 657 – 713 м. Живлення – за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Дебіти свердловин 0,2 – 0,3 дм3/с. Величина сухого залишку від 1,1 до 61 г/дм3. Води хлоридні натрієвокальцієві, мінералізація вод зростає з глибиною. Малі дебіти свердловин, низька якість підземних вод нижньосарматських відкладів і їх значна мінералізація унеможливлюють використання їх в якості джерела водопостачання. 8. Водоносний комплекс у верхньобаденcьких відкладах косівської світи широко поширений у Зовнішньому районі Передкарпатського артезіанського басейну. Приурочений до різних за потужністю лінзоподібних шарів слабозцементованих пісковиків у глинистій товщі косівської світи. Вони мають тісний гідравлічний зв’язок з водоносними комплексами відкладів різного віку, що його підстеляють. Води напірні, величина напору від 10 до 240 м. П’єзометричні рівні на глибинах від + 2,3 м над устям свердловини до 145 – 152 м нижче покрівлі землі. Дебіти свердловин – 0,4 – 0,9 дм3/с. Коефіцієнт фільтрації 1,65 – 10 м/добу. Води гідрокарбонатні натрієві, хлоридні натрієво-магнієві і хлоридні натрієві, вміст мікроелементів йоду і брому значно перевищує норму (йоду 10 – 100 мг/дм3, брому 50 – 130 мг/дм3). Величина сухого залишку 46 – 193 г/дм3, мінералізація зростає з глибиною. Води мають обмежене практичне значення для водопостачання. 9. Водоносний комплекс у нижньо- верхньобаденських відкладах опільської і тираської світ поширений у межах Подільського гідрогеологічного району, де залягає під четвертинними відкладами та в Передкарпатському артезіанському басейні, де розкритий на різних глибинах під відкладами верхнього бадену. Приурочений до пісків, пісковиків та вапняків опільської світи і сульфатів тираської світи. Потужність водовмісних порід 0,5 – 5,5 м. Між водоносними комплексами та горизонтами, які підстелюють і перекривають цей водоносний комплекс, існує тісний гідравлічний зв’язок. Покрівля його в межах Подільського району розкрита на 13,45 – 83,6 м (переважно 10 – 30 м), у 118

Передкарпатському артезіанському басейні покрівля заглиблюється до 150 – 300 м. Води напірні, величина напору від 13,45 до 80,0 м, а в Передкарпатті перевищує сотні метрів. Води належать до типу пластових і тріщинних або тріщинно-карстових. Водоносність сульфатів пов’язана з карстовими процесами, вони проявляються там, де сульфати залягають безпосередньо під водопроникними четвертинними відкладами. Дебіти свердловин змінюються від 0,19 до 5,0 дм3/с, при пониженні рівня на 3,0 – 15,8 м. За хімічним складом води приурочені до вапняків і пісковиків опільської світи, переважно прісні, гідрокарбонатні кальцієві, зрідка, гідрокарбонатні кальцієво-магнієві. Води у гіпсоангідритах тираської світи – сульфатні кальцієві, сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво-магнієві, подекуди 3 сірководневі, загальна мінералізація від 2,5 до 4 г/дм . Загальна жорсткість – 10,7 – 14,3 мг-екв/дм3. На лівобережжі Дністра води цього комплексу використовуються для побутових потреб. У Передкарпатті ці води сульфатні кальцієві, збагачені сірководнем, слабосолонуваті, з підвищеною мінералізацією, непридатні для пиття і цікаві лише як, можливо, бальнеологічні. 10. Водоносний комплекс у нижньоміоценових відкладах воротищенської, стебницької і балицької світ поширений у Внутрішньому районі Передкарпатського артезіанського басейну. Водовмісна піщаноглиниста моласа об’єднує воротищенську, стебницьку і балицьку світи. У товщі цих порід часто присутні потужні лінзоподібні прошарки солей. Солі і соленосні породи воротищенської і балицької світ водонепроникні, є водотривом для розсолів, що нагромаджуються на поверхні соленосних відкладів. Розсоли формуються за рахунок вилуговування солей із соленосних відкладів прісними водами четвертинних утворень. Горизонт розсолів немає повсюдного поширення. Розсоли зустрічаються і в несоленосних породах воротищенської світи. Глибина залягання вод 21 – 450 м, потужність водовмісних порід від 0,5 до 5,2 м. Води напірні, висота напору досягає 11,2 – 26 м і більше. Дебіти водопунктів складають соті і тисячні відсотки дециметрів кубічних за секунду. Води сильно мінералізовані, сухий залишок 57 – 330 г/дм3. Переважають хлоридні натрієві і сульфатні води. Розсоли чисто хлоридного натрієвого складу мають практичне значення як сировина для видобутку кухонної солі. 11. Водоносний комплекс у олігоценових-нижньоміоценових відкладах менілітової та поляницької світ. У Внутрішньому районі Передкарпатського артезіанського басейну цей комплекс розкритий у глибинних антиклінальних структурах. У межах Складчастих Карпат він залягає під малопотужним чохлом четвертинних відкладів. На глибині приурочений до потужних пачок крупнозернистих пісковиків, а на поверхні – до зони приповерхневої тріщинуватості, яка простежується до глибини 50 – 60 м. Дебіти джерел – 0,01 – 0,1 дм3/с. Потужність водовмісних шарів 7 – 94 м. У Передкарпатті глибина залягання комплексу від 182,6 (с.Майдан) до 2664 м (с.Оболоня). Води напірні, часто самовиливаються, висота напору сягає декількох сот метрів. Мінералізація вод змінюється від 0,1 до 150,0 г/дм3. У тріщинуватій 119

зоні розповсюджені гідрокарбонатно-хлоридно-сульфатні кальцієві і гідрокарбонатні натрієві води (сухий залишок 0,18 – 0,53 г/дм3). Для зони глибинних складок Бориславсько-Покутського покриву характерні хлоридні натрієві розсоли (мінералізація 97 г/дм3). Води цього комплексу непридатні для водопостачання. Заслуговує на увагу ділянка біля с.Дзвиняч, де глибинні води характеризуються дуже високими для Передкарпаття дебітами (до 2,2 дм3/с) та підвищеним вмістом йоду (36,4 мг/дм3) і брому (802 мг/дм3). Ці води можуть використовуватись як промислові. 12. Водоносний комплекс у тріщинуватій зоні палеоценових і еоценових відкладів поширений у тих самих гідрогеологічних регіонах, що і попередній. Приурочений до потужних (250 – 300 м) товщ пісковиків, які складають вигодську та ямненську світи і є основними водовмісними породами. Потужність водовмісної приповерхневої інтенсивно тріщинуватої зони 30 – 50 м, подекуди до 100 м. Приповерхневі води безнапірні, дебіти джерел переважно 0,05 – 0,7 дм3/с. З зануренням водоносних порід води набувають тріщинно-пластового характеру з напірними властивостями. В зоні глибинних складок величина напору досягає 550м (с.Небилів). Живлення водоносного комплексу за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Хімічний склад вод дуже різноманітний. У верхній тріщинуватій зоні переважають води гідрокарбонатного кальцієвого типу з сухим залишком 0,3 – 0,6 г/дм3 і загальною твердістю 1,95 – 4,0 мг-екв/дм3. Ці води можуть використовуватися для водопостачання. В інтервалі глибин 100 – 700 м води прісні, подекуди солонуваті, зазвичай гідрокарбонатні натрієві. З глибиною мінералізація збільшується за рахунок хлоридів. В зоні глибинних складок залягають хлоридні натрієві розсоли з мінералізацією 38 – 74,5 г/дм3, з вмістом йоду 2,0 – 2,5 мг/дм3 і брому до 150 мг/дм3. Води еоценових і палеоценових відкладів є контурними і підошвенними водами нафтових родовищ. 13. Водоносний комплекс у верхньокрейдових-нижньопалеоценових відкладах стрийської світи. Границі його поширення повністю співпадають з границями двох попередніх водоносних комплексів. Приурочений до 50 – 65 метрової зони тріщинуватості у потужній товщі різноритмічного флішу стрийської світи. Приповерхневі тріщинні води безнапірні, на глибині вони набувають тріщинно-пластового характеру і стають напірними. Дебіти джерел 0,01 – 0,5 дм3/с, зрідка 1,0 дм3/с. Дебіти свердловин – від 0,9 дм3/с при пониженні 4,0 м до 1,4 дм3/с при пониженні 33,8 м. За хімічним складом води гідрокарбонатні кальцієві, гідрокарбонатні кальцієво-натрієві, гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-магнієві. Мінералізація від 0,05 г/дм3 до 0,2 г/дм3. Загальна жорсткість 3,5 – 7,2 мг-екв/дм3. На глибині ці води, як і попередні, стають високомінералізованими. Води придатні для побутових потреб. Між ними та водоносними комплексами палеоценових-олігоценових флішових відкладів існує тісний гідравлічний зв’язок. Сумарна водозбагаченість цих комплексів достатня для централізованого водопостачання невеликих за потребами об’єктів. 120

14. Водоносний горизонт у тріщинуватій зоні відкладів верхньої крейди поширений переважно в межах Подільського гідрогеологічного району. У Зовнішньому районі Передкарпатського басейну він на різних глибинах розкритий численними свердловинами. Водовмісні породи – слабозцементовані пісковики, вапняки та мергелі незвиської, дубовецької, луквинської, журавненської світ. Потужність горизонту у межах Поділля 4,5 – 75 м, у Передкарпатті – 70 – 90 м. В обох регіонах між цим горизонтом та баденським комплексом, що перекриває, і верхньоюрським горизонтом, що підстеляє його, існує тісний гідравлічний зв’язок. Глибина залягання покрівлі горизонту від 5,5 м до 280 м, (на Поділлі – 5–75 м, (переважають глибини 1525м)). Води горизонту переважно напірні, свердловини часто фонтанують, висота напору на Поділлі 16–30 м, у Передкарпатті 902–1155 м. Дебіти свердловин на Поділлі від 0,3 дм3/с при пониженні 83,5 м до 3,4 дм3/с при пониженні 38,1м. Питомі дебіти 0,016 – 2,75 дм3/с. У Передкарпатті дебіти свердловин 6,0 – 7,9 дм3/с при пониженні рівнів 56 – 72 м, питомі дебіти 0,1 дм3/с. Коефіцієнти фільтрації водовмісних порід 0,096 – 10,36 м/добу. Температура води горизонту на Поділлі 12о – 13оС, у Передкарпатті 38о – 48оС і вони вважаються термальними. Склад і мінералізація вод також різноманітна. На лівобережжі Дністра води гідрокарбонатні кальцієві, прісні, з величиною сухого залишку 0,2 – 0,5 г/дм3 та загальною жорсткістю 4,3 мгекв/дм3. Води мають побутове значення, але придатні і для централізованого водопостачання. На ділянках, де існує тісний зв’язок вод цього горизонту з водами у сульфатах тираської світи, мінералізація зростає до 1,9 – 3,0 г/дм3, а тип води змінюється на сульфатний кальцієвий. У районі Зовнішньої зони Передкарпатського артезіанського басейну мінералізація води 47 – 135,5 г/дм3. Це вже розсоли з високим вмістом йоду (35 – 37 мг/дм3) і брому (260 – 320 мг/дм3). На прилеглій з південного сходу території води збагачені сірководнем (до 144,5 мг/дм3) і використовуються для лікування. Ці високомінералізовані води, що мають значне поширення у Передкарпатті, можуть використовуватись (аналогічно Брусницькому родовищу у Чернівецькій області) як бальнеологічні (аналог “Немирівська”) та служити основою для розширення рекреаційних закладів в цьому мальовничому регіоні. 15. Водоносний горизонт у верхньоюрських відкладах поширений у тих самих гідрогеологічних регіонах, що і попередній, з яким цей горизонт має тісний гідравлічний зв’язок. Приурочений до вапняків, мергелів, строкатих аргілітів з лінзами сульфатів нижнівської, рава-руської і сокальської світ. Живлення горизонту – як за рахунок атмосферних опадів, так і за рахунок прилеглих водоносних горизонтів. У Подільському артезіанському басейні розкритий свердловинами та у відслоненнях біля східної границі аркуша. В Передкарпатському басейні він розкритий глибокими свердловинами на околицях сіл Кадобна і Гринівка. Потужність водовмісних порід на Поділлі 50 – 70 м. Покрівля горизонту на глибинах 20 – 100 м. Води напірні. Дебіти свердловин 1,1 – 8,75 дм3/с при пониженнях рівнів на 2,8 – 14,3 м. Води прісні, глибше 150 – 200 м – солонуваті. Величина сухого залишку 1,3 – 9,6 г/дм3. За хімічним складом – хлоридні 121

натрієво-кальцієві, сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво-магнієві, сульфатнохлоридні натрієво-калієві. Різноманітність хімічного складу при підвищеній мінералізації обмежує використання вод даного горизонту для централізованого водопостачання та індивідуального водокористування. У Передкарпатському басейні води горизонту сильномінералізовані (до 160 г/дм3), збагачені бромом (до 226 мг/дм3), ), йодом (до 20мг/дм3) і можуть використовуватись як бальнеологічні. Підземні прісні води В області налічується 26 родовищ прісних підземних вод, які занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України. Загальні затверджені запаси вод на цих родовищах складають 275,8 тис. м3/добу. На сьогоднішній день лише 7 із них експлуатуються. В той же час, 7 родовищ підземних прісних вод, які використовуються для централізованого водопостачання населення, експлуатуються без розвіданих запасів. За ресурсами прісних підземних вод Івано-Франківська область відноситься до малозабезпечених, причому поширені вони нерівномірно. Переважна кількість родовищ підземних вод приурочена до четвертинних алювіальних відкладів долин рр. Дністер, Прут, Бистриця та ін. Водпостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Забезпечення питною водою міст Калуша, Коломиї, Надвірної, населення яких становить половину від загальної чисельності по області, здійснюється, в основному, за рахунок вод змішаного типу (інфільтраційні водозабори). Мінеральні води На території області виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 23 із яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси по категорії С1. Промисловий розлив мінеральних природних столових вод ведеться на п’яти родовищах із затвердженими запасами за промисловими категоріями („Пістинська джерельна”, „Перлина заходу”, „Рогатинська джерельна”, „Діброва лісова”, „Роксолана”) і на двох родовищах мінеральних лікувально – столових вод („Рогатинська”, „Перегінська”). Геологічне вивчення з дослідно- промисловою розробкою проводиться на Слобідському родовищі (Коломийський район), на Семаківському родовищі (Городенківський район) і на Текучанському родовищі мінеральних вод (Косівський район). Питні води розливаються на двох родовищах: Старолисецькому і Драгомирчанському. Сульфідну воду, яка використовується на відомому бальнеологічному курорті в с.Черче Рогатинського району, внесено в галузевий стандарт України "Води мінеральні лікувальні". Станом на 01.01.2009 року на базі джерел мінеральних вод працювало 11 підприємств з розливу та реалізації лікувально–столової та природної столової води, а також курорт “Черче” на базі родовища сульфідних вод та лікувальних грязей. 122

Використання мінеральних вод в області недостатнє, особливо, з лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу. Стан та якість підземних вод За якісним складом (вміст катіонів і аніонів, мінералізація) серед підземних вод Івано-Франківської області, які використовуються для водопостачання, суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні кальцієвонатрієві води з міне-ралізацією 0,2-0,8 г/дм3. І лише на Городенківському родовищі підземні прісні води мають гідрокарбонатно-сульфатний кальцієвонатрієвий склад при загальній мінералізації 0,5-0,7 г/дм3. В Тлумацькому, Городенківському та Снятинському районах підземні води, що використовуються для господарсько-питного споживання, характеризуються підвищеною твердістю (9,7-15,0 мг-екв/дм3 при нормі 7 мг-екв/дм3). Мінеральні води поширені на всій території області. За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод: – води без специфічних компонентів і властивостей; – води із сульфідні (сірководневі води); – води бромні, йодні та йод-бромні; – залізисті води; – слабомінералізовані води з підвищеним вмістом органічних речовин; – вуглекислі води. 1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах. Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу – 186 м3/добу; українського типу – 6985 м3/добу; казанського типу – 397 м3/добу; кашинського типу – 293 м3/добу; угличського типу – 26 м3/добу; каспійського типу – 242 м3/добу; хіловського типу – 10 м3/добу, миргородського типу – 606 м3/добу, мінського типу – 67 м3/добу. 2. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями: а) мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південнозахідній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. В результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу «Нафтуся». Із них активно використовуються лише вода “Мізунська”, родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та "Гута" в с. Гута Богородчанського району. Прогнозні ресурси мінеральних вод типу "Нафтуся" складають 3540 м3/добу; б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області,в межах Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Води за 123

складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Казбегі". Запаси мінеральних вуглекислих вод по п’яти проявах оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2; в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу; г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в кількості 120,0 м3/добу по категорії С2; д) мінеральні содові води виявлені в Верховинському Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2; е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов’язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ в передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання. (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду – в межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10мг/дм3 для йоду , глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовувтися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні. 3. Хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2. В Калуському районі в с.Яворівка відкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм 3 і вмістом Br – 319,6 мг/дм3 і J – 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок дебіт свердловини склав 690 м3/добу. Стан видобутку підземних вод У межах Івано-Франківської області за 2008 рік видобуто підземних вод у кількості 8,62 млн. м3, із них використано на потреби підприємств і населення – 7,313 млн. м3. Ліміт видобутку підземних вод в області становить 15,081 млн. м3. За даними державного обліку і використання підземних вод прогнозні ресурси підземних вод в Івано-Франківській області становлять 275,94 млн. м3/рік, у тому числі експлуатаційні запаси – 99,28 млн. м3/рік. За ресурсами прісних підземних вод Івано-Франківська область відноситься до малозабезпечених. На території області налічується 10 родовищ прісних- підземних вод, 124

які використовуються для централізованого господарсько-питного і виробничого водопостачання із затвердженими промисловими запасами. У процесі геологорозвідувальних робіт, в межах родовищ виділено 24 ділянки, на даний час експлуатуються 12.Загальні запаси родовищ, що експлуатуються, становлять 278,48 м3/добу. Крім цього, для централізованого забезпечення господарсько-питних і виробничих потреб населення і підприємств області підземною водою, використовуються 23 ділянки родовищ із незатвердженими запасами прісних підземних вод, і лише по окремих із них проведена попередня оцінка. Індивідуальне водопостачання населення і підприємств переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Більшість із них використовують перший від поверхні водоносний горизонт. Таблиця 7.2. 3. Видобуток прісних підземних вод за 2008 рік по ІваноФранківській області млн. м3 Район Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Місто Болехів М. Івано-Франківськ Місто Калуш Місто Коломия Місто Яремча Всього по області

Використано 0,347 0,031 0,832 0,332 0,067 1,361 0,238 0,026 0,875 0,312 0,133 0,464 0,324 0,073 0,000 0,475 1,137 0,217 0,069 7,313

Забір 0,384 0,032 1,129 0,416 0,067 0,086 0,255 0,027 1,119 0,371 0,156 0,500 0,325 0,103 0,000 0,619 2,495 0,467 0,069 8,62

Прогнозні ресурси по області Експлуатаційні запаси по області

Ліміт забору 0,554 0,030 2,469 0,718 0,173 0,274 0,391 0,205 1,920 0,889 0,269 0,583 0,822 0,099 0,002 1,782 2,924 0,844 0,133 15,081

275,94 99,28

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Івано-Франківська область вирізняється серед інших областей України високою динамікою розвитку приповерхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовнішнім впливом природних (екзогенних) та антропогенних чинників. Неотектонічні рухи земної кори в межах області на сучасному етапі геологічного розвитку характеризуються висхідним напрямом з середньорічною швидкістю 1-1,5 мм/рік, що по геологічних мірках є доволі 125

високим показником. Згідно схеми сейсмічного районування Івано-Франківська область входить в межі 4-5-бальної зони. Основним фактором прояву сейсмічності в області є наявність особливо активного осередку глибокофокусних землетрусів в межах масиву Вранча (Румунія), коливання від яких відчуваються на території Івано-Франківщини. Окрім того, в 1974-1976 роках шість відчутних землетрусів інтенсивністю 3-6 балів з неглибоким заляганням їх фокусів сталися в районі Долинських нафтопромислів. Оскільки за історичними даними землетруси в цьому районі не відмічались, можна зробити припущення, що вони пов'язані з нафтовидобуванням. Особливості інженерно-геологічних умов Івано-Франківської області обумовлюють широкий спектр розвитку на її території, особливо в гірській частині, небезпечних екзогенних геологічних процесів. Установлено, що в межах Івано-Франківської області на даний час є 788 зсувних ділянок, 270 селевих потоків і 35 ділянок інтенсивного русло переформування, загальна кількість карстопроявів 1008 шт площею 658 км2 Остання катастрофічна активізація зсувних та селевих процесів відбувалась в 1969році, локальні активізації відбувались в 1970, 1971, 1980, 2003, 2008 роках. У 2008 році проводилось обстеження територій Калуського, Богородчанського, Коломийського, Тлумацького, Надвірнянського, Косівського, Верховинського районів, об’явлених зонами стихійного лиха. Всього обстежено 46 населених пунктів, складено 246 висновків про стан зсувних ділянок в межах забудови. Поширення виявлених проявів ЕГП по території області і кількість будівель, які перебувають в зоні їх впливу, наведені в в таблицях 7.2.2.4., 7.2.2.5., 7.2.2.6. Таблиця 7.2.2. 4. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) №

Вид ЕГП

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од

% ураженості регіону

з/п

1 2

Зсуви Карст відкритий покритий перекритий Селі

3 4 Івано-Франківська область 299,18 788 111,9 1008 681,6 1951 606,93 68

126

5 2,15 0,81 4,90 14,04 4,37

1,8

Кількість об’єктів економіки в межах зсувів, шт.

Кількість зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, шт. Площа зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, км2

Кількість активних ряд років (вказати в скобках кількість років), шт.

Кількість активних з попереднього року, шт.

Площа активних, км2 8,8

Площа зсувів на забудованій території, км2

Кількість зсувів на забудованій території, шт.

299

Кількість активних, шт.

Площа зсувів, км2

Загальна кількість зсувів, шт. 788

Кількість новоутворених зсувів, шт.

ІваноФранківська

Амін. область

Таблиця 7.2.2.5. Зсуви

ІваноФранківська

1008

682

111,2

Кількість міст в районі карсту, шт.

Площа активних поверхневих карстопроявів, км2

Кількість активних карстопроявів, шт.

Площа поверхневих карстопроявів, км2

З них поверхневі карстопрояви (воронки), шт

Загальна кількість карстопроявів, шт.

Амін. область

Таблиця 7.2.2.6. Карст

Примітка: карстові райони виділені відповідно до глибини залягання карстованих відкладів, потужності та літологічного складу перекриваючих порід. Виділяється відкритий карст (до 2 м), покритий (перекритий осадовими незцементованими відкладами більше 2м) та перекритий (перекритий осадовими зцементованими відкладами 2м). (Тимчасові методичні положення щодо геологічного забезпечення на державному і регіональному рівнях урядової інформаційно-аналітичної системи надзвичайних ситуацій (УІАСНС) Сімферополь-Київ 2001р.). Зливи за час 22-27 липня 2008 року, які пройшли на території області, характеризувалися значною контрастністю по площі, та різною інтенсивністю. В Передкарпатті по постах Гута, Пасічна місячні суми опадів були більшими за 500 мм, що склало 60% річної норми. За дощовий період від 22 по 27 липня 2008 р. в Передкарпатті та на північних схилах Карпат 127

випало від 280 до 360 мм опадів. В населеному пункті Верховина зафіксовано випадання опадів в кількості 120 мм за 6 годин. На посту Ільці випало 240 мм за 18 годин. Інтенсивні опади призвели до підйому рівня води на 2-4 м в горах, 4-5 м в передгір’ї та 6-8 м в низинах (Кути, Снятин). Сприятливі геолого-геоморфологічні умови та інтенсивні опади сприяли розвитку селево-зсувних потоків та ерозійних річкових процесів. Більшість новоутворених зсувів представляють собою селево-зсувні потоки, які закладені в четвертинних елювіально-делювіальних, та делювіальних відкладах, складених глинами та суглинками з уламками переважно пісковиків. Потужність порід, що деформуються, відповідає потужності четвертинних відкладів і складає 1-5м. За формою в плані вони глетчероподібні і фронтальні, їх площі коливаються від 0,1 до 1,2 га. В зоні впливу зсувів опинились 206 житлових будинків, 35 з них значно пошкоджені. В передгір’ї склалися умови для формування зсувів потоків які в нижній частині переходять в грязьові селі. Такий потік сформувався в с. Гвізд, де в верхній частині схилу було зрушено 300 тис.м3 ґрунту, перезволожено його та знесено в нижню частину схилу на відстань 400 м. Матеріал розвантажився на 5 присадибних ділянках. В смузі розповсюдження глинистих утворень Скибової зони відмічені локальні прояви зсувів змішаного та блокового типів. Зсуви структуровані розміри їх сягали від 4-6 га (с.м.т.Делятин, присілок Левущик) до 18 га (с.Манява). В смузі розповсюдження трьохкомпонентного флішу повсюдно створилися умови для формування твердої складової селевого потоку. Великі потоки дали конуси виносу об’ємом 8-10 тис.м3, розвантаження селевих мас проходило на дороги з руйнацією мостів та житла. Практично всі мілкі потоки носили селевий характер з конусами виносу 200-400 м3. Конусами виносу великих потоків другого порядку булі запруджені русла основних рік із зміною напрямків їх течії. Внаслідок чого проходили значні руйнації в межах населених пунктів Шибени, Яблуниця. Найбільшого ураження екзогенними процесами в межах передгірської частини зазнали території Надвірнянського та Богородчанського районів, в гірській частині Верховинський та Косівський райони. Найбільшої шкоди стихія нанесла лінійним об’єктам, дорогам та мостам в басейні рік Білого та Чорного Черемоша, Черемоша, Рибниці, Лючки, Пістиньки, в середній частині течій річок Прут, Бистриці Солотвинської та Надвірнянської. Згідно плану комплексних природоохоронних заходів підприємства щодо відтворення та стабілізації екологічної ситуації на територіях, які постраждали внаслідок стихійного лиха 23-27 липня 2008 року, виконувалися роботи в межах проекту по моніторингу поширення та розвитку інженерногеологічних процесів та явищ в межах Івано-Франківської області з метою геологічного забезпечення УІАС НС та протизсувних заходів. На основі результатів проведених робіт по вивченню шкідливого впливу ЕГП на навколишнє середовище, надаємо порайонний перелік 128

населених пунктів та прилеглих до них територій уражених небезпечними геологічними процесами (зсувами, карстами, селями), активізація яких можлива в весняно-літній період 2009 року при зміні природно-кліматичних чинників, таких як бурхливе танення снігу та надмірне випадання дощів, гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також в наслідок негативного впливу техногенних факторів на геологічне середовище. Калуський район: м.Калуш (Височанка, Студінка), села Боднарів, Кропивник, Сівка Войнилівська, Пійло, Голинь, Тужилів, Довга, Войнилів; Снятинський район: села Тростянець, Іллінці, Трійця, Джурів, Княже, Новоселиця, Вовчківці, Рудники, Потічок; Надвірнянський район: села Зелена, Бистриця, Пасічна, Пнів Добротів, Назавизів, Гвізд, Середній Майдан, Красна, Чорний Потік, Б. Ослави, смт. Делятин, Ворохта, Ланчин, м.Яремча, с.Микуличин; Долинський район: смт. Болехів Коломийський район: с.Воскресінці, Дебеславці, Угорники, Струпків, Мишин, Верхній та Нижній Вербіж, Сопів, Княждвір, Нижнє, Верхнє, Голосків, Печеніжин; Косівський район: м.Косів, села Снідавка, Брустурів, Шепіт, Прокурава, Космач, смт. Кути, Пістинь, Хімчин, Рожнів, Гірське, Бабинопілля, Баня Березів, Яблунів, Стопчатів; Рожнятівський район: смт.Рожнятів, села Спас, Ілемня, В.Струтинь, Берлоги, Лоп’янка, Петренка, Вербів; Богородчанський район: села Монастирчани, Старуня, Манява, Бабче, Жураки, Невочин; Верховинський район: смт.Верховина, села Криворівня, Ільці, Верхній Ясенів, Бистрець, Буковець, Стебнів, Довгопілля, Красноїлів, Замагорів, Бережниця, Зелена, Шибени, Пробійна. Ділянки річкової ерозії, переробки берегів водосховищ В межах області відмічена бокова ерозія по басейнах наступних річок: Бистриця Солотвинська (в інтервалі Івано-Франківськ – Богородчани – Лисець протяжністю 20 км). Бистриця Надвірнянська (в інтервалі Івано-Франківськ – Надвірна протяжністю до 35 км). Прут (в інтервалі Ворохта – Яремча – Коломия – Снятин протяжністю 170 км). Черемош (на протязі всієї течії – 180 км). Можлива активізація річкової ерозії в басейнах рік Лімниця, Свіча, Луква. Непередбачені паводки можливі по долинам рік: Гнила та Золота Липи, Нараєвка. Процесонебезпечні ділянки розташовані в районі населених пунктів: Верховина-Кути, Ворохта – Делятин, Галич – Маріуполь. В районі Бурштинської ДРЕС відмічаються підмив лівих схилів водосховища. По річці Лімниця ерозійні процеси загрожують нафтопроводу 129

”Дружба”. Карстові явища Активізація карстових процесів можлива в Рогатинському, Галичському, Тлумачському, Городенківському районах на всій території за виключенням сіл, розташованих в долинах великих річок, в Калуському районі – с.Войнилів, в Івано-Франківському районі – села Узин, Ямниця, Хотимир, Вовчинець, Підпечери. Найбільша загроза розвитку карстового процесу можлива в межах Городенківського та Тлумачського районів. Техногенна активізація карсту, що пов’язаний з розробкою соленосних пластів, відмічається в районі міст Калуш, Долина, Болехів. В смт. Делятин проходить активізація соляного карсту. Підтоплення Даний процес для території області не характерний. В період паводків відмічалось затоплення поверхневих ділянок в межах Коломийського, Надвірнянського, Снятинського, Косівського, Тисменицького. Просідання денної поверхні над гірничими виробками Даний процес відмічається в межах солевидобувних виробок, які проводились шахтним методом в районі м.Калуш. Загальна площа просідання досягає 1,8 км2. В районі просідання відмічаються карстові провали. Просідання лесових грунтів Просідання лесових ґрунтів за даними обстежень не характерно для території області. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Основні екологічні проблеми, пов’язані з розробкою родовищ корисних копалин області В межах області виділяють Долинський і Надвірнянський нафтогазопромислові та Калуський гірничорудний райони. Екологічні проблеми, що виникли в області внаслідок експлуатації родовищ корисних копалин, пов’язані, в основному, з розробкою родовищ нафти і газу, калійної солі та з веденням видобувних робіт кар’єрним способом. Нафто-газові родовища Нафтогазовидобувні роботи на родовищах області ведуться уже понад 40 років, а на деяких (Ріпнянське, Битківське) понад 100 років. В межах Долинського і Надвірнянського нафтогазопромислових районів здійснюється буріння глибоких пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин. Розробка родовищ ведеться з допомогою більше двох тисяч свердловин різного призначення (експлуатаційних, 130

нагнітальних, спостережних). На балансі нафтогазовидобувних управлінь є сотні ліквідованих свердловин. Разом з інфраструктурою облаштування родовищ (трубопроводи, лінії електропередач, дороги, інженернотехнологічні споруди та ін.) вони створюють значне техногенне навантаження на природне середовище. В межах деяких нафтопромислів існують старі закинуті свердловини (родовище Кубаш, Майдан, Надєжда та інш.) внаслідок природного відновлення пластових тисків, спостерігаються прояви самовиливу нафти і мінералізованих пластових вод, а також викиди газу, що призводить до забруднення на прилеглих територіях грунтів, поверхневих вод, атмосферного повітря, що створює небезпеку виникнення пожеж в прилеглих до родовищ лісових масивах. Екологічною проблемою, яка супроводжує нафтовидобувні роботи, є проблема ліквідації старих свердловин (близько 200), які бурились, в основному, в 50-60 роках, без цементування затрубного простору. Ліквідація цих свердловин загальноприйнятим методом установки цементних мостів в бурових колонах не дає стовідсотковоі гарантії надійної ізоляції нафтових покладів і в майбутньому можливі самовиливи нафти з ліквідованих свердловин. Ще однією екологічною проблемою нафтовидобувного виробництва є проблема утилізації нафтових шламів. Родовища калійних солей Дочірнє підприємство “Калійний завод” був до недавнього часу єдиним діючим виробником калійних добрив в Україні. Він введений в експлуатацію в 1966-1968 роках і був зупинений в жовтні 2001 року через неспроможність вести оплату за енергоносії та неспроможності сільгоспвиробників проводити розрахунки за спожиті мінеральні добрива. Підприємство має 3 рудники, Домбровський кар’єр, 2 відвали засолених ґрунтів, 2 хвостосховища та шламонакопичувач, які є потенційно небезпечними і можуть спричинити просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів, забруднення водних об’єктів та земель. Особлива небезпека полягає в тому, що на території шахтних полів відпрацьованих рудників розташовані: - 256 житлових будинків і промислових об’єктів міста Калуша (центральна і північна частини); - 109 житлових будинків с. Хотінь, з яких 18 будинків уже знесено і люди переселені та 7 споруд промислового призначення на вентстволі „Хотінь”; - 285 житлових будинків, 7 промислових споруд с.Кропивник; - 304 житлові будинки, 16 промислових споруд с.Сівка-Калуська. Небезпечна ситуація склалася і на хвостосховищах, де спостерігається фільтрація розсолів через тіло греблі. Уже сьогодні забруднення підземних вод в районі хвостосховищ складає 150 га. Рудник "Калуш" експлуатувався більше ста років. На даний час рудник 131

ліквідований шляхом заповнення відпрацьованих порожнин соляними розсолами в кількості 2502 тис. м³, що дозволило частково стабілізувати процес просідання земної поверхні. Незаповненим залишилось Хотінське шахтне поле, об'ємом 832 тис. м³, над яким розташована частина с. Хотінь. На Північному та Центральному каїнітових полях і промплощадці рудника утворилось 14 провальних воронок та просідання земної поверхні на вулиці Вітовського (Пархоменка) найбільша провальна воронка № 13 утворилася 25.06.2007 року в межах північно-східного флангу Центрального каїнітового поля на правому березі русла річки Сівки в підніжжі пагорба Височанка (Войнилівські висоти) в 45 метрах від колишнього вентиляційного ствола № 4. Воронка не ліквідована в зв'язку з відсутністю коштів, для її ліквідації необхідно близько 1000 м³ гірничої породи. В межах шахтних полів рудника облаштована мережа спостережних пунктів за гідродинамічним і гідрохімічним режимом поверхневих та підземних вод, а також розсолів, якими заповнені порожнини рудника. На сьогодні має місце засолення водоносного горизонту шахтними розсолами, в результаті чого виявлено й оконтурено 2 ареали засолення підземних вод. Перший ареал, площею 1,1 га - на Центральному полі, другий - площею 29 га - на Північному каїнітовому полі. Мінералізація вод у межах ареалів змінюється від 1,8 - 10 г/л до 36 - 60 г/л. Існує небезпека подальшого витиснення шахтних розсолів у водоносний горизонт та утворення нових провальних воронок. На Хотінському полі можливе проникнення прісних поверхневих вод р. Лімниця. Максимальне просідання по вул. Київській становило – 2,55 м. Це просідання було засипано в 1999 році. Рудник "Голинь" експлуатувався з 1930 по 1972 рр., загальний об'єм порожнин склав 1,7 млн. м3. Враховуючи гірничотехнічний стан рудника і те, що процес осідання земної поверхні над шахтним полем знаходиться на стадії затухання, інститутом "Галургії" було рекомендовано підземні порожнини рудника заповнювати розсолами лише у випадку аварійних ситуацій (поступлення води в гірничі виробки, різке просідання земної поверхні). Для виконання цих робіт передбачено буріння спеціальної свердловини та прокладка трубопроводу для подачі розсолів у шахту. Рудник "Ново-Голинь" експлуатувався з 1966 по 1995 рр. За час роботи утворилося 12 млн. м³ підземних порожнин. Ліквідація рудника розпочата в 1996 р. Станом на 01.08.2008 р., у гірничі виробки подано 10618208 м 3 розсолів. В зону підробки гірничими виробками земної поверхні потраплять 285 будинків с. Кропивник та 304 будинки с. Сівка - Калуська. Ліквідація рудника за браком коштів виконується з відставанням від проектного графіку. Несвоєчасне заповнення розсолами відпрацьованих порожнин може призвести до деформації земної поверхні та руйнації житлового фонду. Об'єм незаповнених пустот складає близько 2,0 млн.м3. Домбровський кар'єр експлуатується з 1967 р. і є єдиною діючою сировинною базою для видобутку калійної руди. Балансові запаси калійної руди на 01.01.08 року становлять-32 млн. т. Накопичення розсолів у кар'єрі унеможливило з 2007 року проводити 132

видобувні роботи. Щорічно у кар'єрі, внаслідок розчинення соляних покладів атмосферними опадами утворюється 1,2 млн. м3 розсолів. В даний час ці розсоли використовуються для заповнення порожнин рудника "НовоГолинь". Беручи до уваги те, що наявні на даний час пустоти рудника "НовоГолинь" можуть ще вмістити близько 1,8 млн.м3 розсолів, враховуючи 500 тис.м3 розсолів з хвостосховища №2 (на підставі рішення виїзної наради з вивчення техногенно-екологічної ситуації в зоні діяльності ДП "Калійний завод" від 15.01.08 р.), реальний об'єм відкачки з кар'єру складатиме 1,3 млн.м3 розсолів з врахуванням природного приросту фільтраційних вод в об'ємі 1,2 – 1,3 млн.м3/рік та прогресуючого процесу фільтрації вод р.Сівка через північно-західний борт Північної дільниці кар'єру, тому відновлення вищезгаданої дільниці розсолопроводу є не раціональним і не вирішує питання збереження №2 та №3 покладів каїнітових руд кар'єру. Єдиним вирішенням даної проблеми може бути тільки впровадження технології утилізації розсолів кар'єру. Після закінчення ліквідаційних робіт на руднику розсоли будуть акумулюватись в кар'єрі, з часом його заповнять і самопливом виливатимуться у водні об'єкти та проникати у підземний водоносний горизонт. Такий стан призведе до небезпечної ситуації, оскільки розсоли постійно будуть забруднювати річки Лімницю і Дністер. Ріка Дністер є джерелом водопостачання населених пунктів України та Молдови, тому для запобігання проникнення розсолів в водоносні горизонти необхідно виконати гідроізоляцію кар'єру. Питання щодо перспективи подальшого розвитку ДП "Калійний завод", стосовно доцільності експлуатації Домбровського кар'єру розглянуто на міжгалузевій нараді в Мінпромполітики 14.03.2008 р. де було прийнято відповідне рішення про консервацію зазначеного гірничо-видобувного об'єкту. У відповідності з рішенням даної наради по Мінпромполітики виданий наказ №183 від 31.03.2008 р. "Про здійснення організаційнотехнічних та фінансово-економічних заходів щодо консервації Домбровського кар'єру". Відвал № 1 - площею 48 га, місткістю 11,3 млн. м³ соленосних порід, не рекультивований. Згідно технічної документації для рекультивації відвалу потрібно завести 660 тис. м³ ґрунту і спланувати поверхню відвалу та укоси. Кошторисна вартість робіт, бюджетне фінансування яких передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року № 485-р, складає 3,3 млн. грн. Відвал № 4 - площею 38,4 га, заскладовано 7,4 млн. м3 соленосних порід, частково рекультивований. З 1995 року по теперішній час через відсутність коштів роботи з рекультивації не ведуться. Для закінчення технічної рекультивації відвалу № 4 необхідно завести 80 тис. м³ ґрунту і спланувати відкоси відвалу. Залишкова кошторисна вартість робіт, бюджетне фінансування яких передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №485-р, складає 1,5 млн. грн. 133

Відвали №1 та №4 є потенційними джерелами засолення ґрунтів, поверхневих і підземних вод. Щорічно, в залежності від інтенсивності випадання атмосферних опадів на відвалах утворюються біля 300 тис. м³ розсолів із мінералізацією 127-240 г/л. У 1985-1993 роках проведено вивчення стану поверхневих і підземних вод у районі солевідвалів №1 і №4. В результаті цих досліджень зафіксований і оконтурений ареал забруднення підземних вод загальною площею 75 га. Мінералізація води у межах ареалу сягала 8,5 г/л. У 1995 році проведено повторне гідрохімічне опробування наявних режимних пунктів. Для зменшення засолення поверхневих і підземних вод району солевідвалів необхідно виконати ізоляція тіла солевідвалів від вилуговування його атмосферними опадами, тобто провести їх повну рекультивацію. У зв'язку з обмеженою мережею спостережливих свердловин контроль за формуванням та розповсюдженням ареалу забруднення водоносного горизонту в напрямку до р. Лімниця проводиться не в повній мірі. Хвостосховище №1 - площа поверхні 54,3 га, об'єм - 15 млн. м³. Експлуатувалось з 1967 року по 1987 рік. В 1993 році виконано часткову рекультивацію шляхом покриття поверхні шаром суглинку та гіпсо глинистої породи, товщиною 1,5 м. В 1996-1997 рр. та 2006-2007 рр. виконувались роботи по ліквідації карстових воронок, засипці вимоїн та очищенню укосів дамб від відкладів мірабіліту. У зв'язку з не закінченням рекультивації на хвостосховищі розвиваються карстові процеси, мають місце розмиви укосів дамб, фільтрація розсолів у водоносний горизонт та прилеглі водоймища. Хвостосховище № 2 побудоване в 1984 році. Площа 48 га, загальна ємність 9,7 млн.м3, заповнено відходами: тверда фаза - 8 млн. м³, рідка – 1,7 млн. м³. Станом на 28.07.08 р. рівень дзеркала рідкої фази становив 328,514 м, що складає перевищення проектного об’єму заповнення на 231300 м3. Станом на 01.09.08 р. за рахунок відкачки рівень понижено до +328,220 м, що складає перевищення проектного об’єму заповнення на 99000 м3. За період листопад-грудень 2007 року виконаний внутрішній пригруз тіла дамби в районі пікетів ПК 6 + 73 м – ПК 10 + 50 м та ПК 17 + 52 м – ПК 18 + 83 м. Загальний об'єм пригруза склав 21138 м3 гірничої маси. Це дало змогу зменшити навантаження рідкої фази на внутрішню частину дамби в місцях підвищеної фільтрації через тіло дамби, що відповідно збільшило стійкість дамби, але в даній ситуації, що склалася внаслідок значного перевищення проектного рівня заповнення, стан дамби хвостосховища № 2 є аварійно небезпечним, під час випадання інтенсивних опадів в травні та липні 2008 року по периметру дамби утворилися ряд просадок, які спричинили накопичення та застій води, що привело до збільшення активного проникнення води в тіло дамби та зменшило стійкість дамби. Враховуючи інтенсивність атмосферних опадів в другій половині липня поточного року можливий перелив розсолів через тіло дамби, що спричинить розмив укосів і руйнування дамби та виливу великої кількості розсолів у зовнішні водойми що може привести до непередбачуваних екологічних 134

наслідків значного масштабу. Згідно акту обстеження технічного стану хвостосховища №2 Домбровського кар'єру ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана" від 26.05.2008 р.; рекомендацій ВАТ "Гірхімпром" по ліквідації аварійної ситуації на насипній частині дамби хвостосховища №2" за № 03/298 від 12.06.2008 р.; рішення засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (пункт 1 розділу 2 протоколу № 4 від 18.06.08 р.) підприємством підготовлені і надані в Калуський міськвиконком матеріали стосовно виділення коштів в розмірі 23000 грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області для виконання в 2008 році робіт по природоохоронному заходу „Ліквідація аварійної ситуації на насипній частині дамби хвостосховища №2". Шламонакопичувач уведений в експлуатацію в 1974 р. На сьогодні в ньому зберігаються слабо мінералізовані води з хвостосховища № 1. Площа водного дзеркала - 25 га. Проектний об'єм 914 тис. м³, фактичний - 1,3 млн. м³. В північно-західній і східній частинах шламонакопичувача спостерігаються витоки розсолів через гребінь дамби дебітом від 4 до 20 м³ в годину та концентрацією солей 41 г/л. Розсоли потрапляють у старе русло р. Кропивник. З метою недопущення аварійної ситуації необхідно продовжити будівництво першої черги хвостосховища №3 на місці існуючого шламонакопичувача. Для цього згідно з “Програмою розвитку виробництва калійних добрив в Україні на 2003-2007 роки” передбачені бюджетні кошти в розмірі 6,3 млн.грн. (вартість робіт в цілому – 7,8 млн. грн.). Бюджетні кошти у 2003-2007 роках не виділено. Для оцінки загальної картини забруднення підземних вод в 1990 році по всій території існуючого на той час концерну була облаштована мережа спостережних свердловин. Дослідженнями визначена загальна площа забруднення водоносного горизонту - 37 км2. Враховуючи, що екологічне навантаження на природне середовище з кожним роком зростає, необхідно розширити контроль за забрудненням підземних вод. За результатами попередніх досліджень в 2007 році визначений ареал соляного забруднення водоносного горизонту в районі хвостосховищ №№1, 2 відвалів №№1, 4 Домбровського кар’єру та рудника "Калуш", загальна площа ареалу засолення на даний час складає близько 900 га. В результаті спостережень ареал соляного забруднення досяг траси ДолинаІвано-Франківськ і рухається в напрямку місцевого водозабору питної води м. Калуша в районі с. Добровляни та Хотінь. Питання про стан техногенно-екологічної безпеки в зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” ставилось до Кабінету Міністрів України разом з облдержадміністрацією та Калуською міською радою. Ці проблеми розглядались на засідання державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з 21.01.2004 р. під головуванням Міністра з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Реви Г.В. У відповідності з протоколом № 1 даного засідання завод розробив 135

“План виконання першочергових природоохоронних заходів з ліквідації екологічних наслідків діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, який затверджений 26.02.2004 року ОДА та погоджений з відповідними міністерствами. З цього питання створена спеціальна комісія з представників облдержадміністрації, місцевої влади, державного управління екології області, керівників заводу та НДІ Галургії. Комісія провела два засідання, на яких, після детального вивчення проблеми, узгоджено метод утилізації розсолів – це метод випарювання. Інститут Галургії повинен розробити технологію випарювання розсолів, а ВАТ “Гірхімпром” розробити ТЕО випарювання розсолів – загальна вартість роботи становить 280 тис. грн. Заводом підготовлені відповідні запити про фінансування цих робіт з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, але до цього часу вони не затверджені, так як не вирішено питання замовника на виконання даних робіт. Питання стану техногенної безпеки розглядалось на засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол від 05.07.2006 № 4). Рішенням даної комісії зобов'язано вирішити питання бюджетного фінансування екологічних заходів до 2012 року, розгляду та затвердження комплексного проекту, створення державного підприємства на базі ДП "Калійний завод", розробки Державної програми відновлення виробництва калійних добрив на ДП "Калійний завод". В 2006 році було зобов'язано Мінекономіки, Мінпромполітики та ФДМУ в термін до 31.07.2006 р. опрацювати питання створення державного підприємства на базі калійного виробництва ВАТ "Оріана" з вирішенням всіх екологічних проблем в зоні діяльності підприємства. За результатами наради під головуванням Прем'єр-міністра України з питань стану та перспектив розвитку промисловості у західних регіонах, що відбулася 06.09.2007 р. у м. Калуші зобов'язано ФДМУ, Мінпромполітики, Мінфін та Мінекономіки в II-му півріччі 2008 року вжити заходів щодо прискорення процедури санації ВАТ "Оріана", передбачивши виділення із складу товариства калійного виробництва, утворення на його базі державного підприємства та приватизацію цілісного майнового комплексу новоутвореного товариства. Питання про стан техногенно-екологічної безпеки в зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана" також було розглянуто на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол №8 від 05.09.07 р.) з прийняттям рішення класифікувати ситуацію в зоні діяльності ДП "Калійний завод" як надзвичайну регіонального рівня та звернутися в Кабмін і Мінпромполітики стосовно бюджетного фінансування екологічних заходів до 2012 року, розгляду та затвердження комплексного проекту "Ліквідація рудника "Ново-Голинь" та встановлення екологічної рівноваги в зоні діяльності ДП "Калійний завод", створення у процесі санації ВАТ "Оріана" держаного підприємства "Калійний завод", розробки 136

Державної програми відновлення виробництва калійних добрив на ДП "Калійний завод". Рішенням виїзної наради під головуванням заступників голови ОДА В.Бруса та В.Шкварилюка з вивчення техногенно-екологічної ситуації в зоні діяльності ДП "Калійний завод" від 15.01.08 р. та затверджених головою ОДА плану заходів (розпорядження №41 від 04.02.2008 р.) зобов'язано виконати в 2008 році скид 500,0 тис.м3 розсолів з хвостосховища №2 в рудник "Ново-Голинь" з метою недопущення прориву тіла дамби, підготувати необхідні запити на фінансування невідкладних природоохоронних робіт та створення системи моніторингу в зоні діяльності підприємства з обласного та державного фондів ОНПС. Сьогодні ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» не займається виробничою діяльністю, а виконує суто природоохоронні заходи по ліквідації рудника «Ново-Голинь» згідно затвердженого проекту та Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.208 року № 485-р. Державне фінансування природоохоронних заходів згідно цієї Постанови закінчується в 2009 році. Подальше фінансове забезпечення по вирішенню техногенноекологічних проблем в зоні діяльності ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» поки що, під знаком питання. Що стосується заходів цивільного захисту, техногенної та екологічної безпеки на об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави повідомляю наступне: - ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» не включений до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Згідно Постанови КМУ № 1734 від 23.12.2004 року з останніми змінами в реєстрі є тільки ВАТ «Оріана»; - основні засоби, якими користується ДП «Калійний завод», включаючи і технічне обладнання, належить ВАТ «Оріана». До складу Долинського нафтогазопромислового району входять родовища: 1. Танявське нафтогазоконденсатне 2. Янківське нафтове 3. Північно-Долинське нафтогазоконденсатне 4. Долинське нафтове 5. Вигода-Витвицьке нафтове 6. Чечвинське нафтове 7. Струтинське газонафтове 8. Спаське нафтове 9. Рожнятівське нафтове 10. Ріпнянське нафтове 11. Підлясівське нафтове 12. Кадобнянське газове В Надвірнянському нафтогазопромисловому районі розташовані: 1.Луквинське газонафтове 2.Рудавецьке нафтове 137

3.Росільнянське нафтогазоконденсатне 4.Космацьке газоконденсатне 5.Монастирчанське газоконденсатне 6.Пнівське нафтове 7.Південно-Пнівське 8.Гвіздецьке нафтове 9. Південно-Гвіздецьке нафтогазоконденсатне 10.Пасічнянське нафтове 11.Битків-Бабченське нафтогазокондспсатне 12.Довбушансько- Бистрицьке нафтогазове 13.Микуличинське нафтове 14. Слобода-Рунгурське нафтове 15. Косівське газове 16. Ковалівське газове 17. Яблонівське газове 18. Дебеславицьке газове 19. Гуцулівське газове 20. Пилипівське газове 21 Черемхів-Струпківське газове 22. Старобогородчанське газове 23.Східно-Богородчанське газове 24. Гринівське газове. Співвідношення поточних залишкових запасів нафти і газу на території області у порівнянні із загальними в Україні і окремо в західному нафтогазоносному регіоні показано на діаграмах: 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2008 року відповідно до Постанови Кабінету Міністів України від 27 лютого 2008 р. N 273 Держуправлінням погоджено та видано по 34 родовищах екологічні картки на одержання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування ділянкою надр.

138

8. ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів В області накопичено 52,3 млн. млн.т відходів (1,6% накопичених в Україні відходів), у т.ч. Протягом 2008 року в результаті виробничої діяльності підприємств області утворилось 7, 02801 тис. тонн відходів 1-3 класу небезпеки, а саме: 1-ого класу небезпеки – 10,9 т; 2-ого класу небезпеку – 3,6 тисяч тонн; 3-ого класу небезпеки – 3,4 тисяч тонн. Табл. 8.1.1 Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п 1 2 3 4 5

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість 326

56 756,56

т т т

10,9 3,6 тис. 3,4 тис.

Примітка

Табл. 8.1.2 Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, тис. т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), тис.т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, тис. т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ (тис.т) Загальна кількість відходів, тис. т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів ІІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1342,4

1327,2

1223,1

12,3

9,8

7,0

547,1

694,0

748,25

(147,8)

(187,5)

(202,2)

1502,5

1524,5

1432,3

0,13

0,11

1,09 15,8

0,70 8,9

0,55 5,06

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Станом на 01.01.2009 року. у сховищах організованого складування та на території підприємств знаходилось 56,8 тис. тонн відходів 1-3 класів небезпеки, що на 1,8 тис. тонн ( на 3,3 %) більше ніж на початок 2008 року. Основна частина відходів 1-3 класів небезпеки зберігається на 139

підприємствах по виробництву основної хімічної продукції (23,3 тисяч тонн) та продукції для промислових цілей (11,1 тисяч тонн), видобуванню вуглеводнів (9,9 тисяч тонн) та добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва добрив (6,2 тисяч тонн). 1-й клас небезпеки - 11 тис. т (гексахлорбензол, ТзОВ "Оріана-Галев") захоронено на спеціалізованому полігоні; 2-й клас небезпеки - 1 тис.т (відпрацьовані неорганічні кислоти ЗАТ “Лукор”, непридатні пестициди - 186 т); 3-й клас небезпеки - 37,9 тис. т (нафтошлами НГВУ "Долинанафтогаз"5 тис. т; палив солей ТОВ фірма "Барва" - 5 тис. т; гальваношлами 1608 т, у т.ч. ВАТ "Коломиясільмаш" - 1091 т, ВАТ "Пресмаш" - 170 т). Табл. 8.2.3. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис.т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

20,5 10,05 9,4 2,2 0,71

12,4 4,1 5,3 2,7 0,53

9,8 4,8 4,4 3,2 0,34

7,0 1,8 2,1 3,1 0,18

24,34 -

5,96 0,60

6,5 -

3,9 -

0,0051

24,342

51,163

51,323

56,8

Табл. 8.2.4 Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2009 року № з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

2 Сміттєзвалища, полігони м.Івано-Франківськ Богородчанський район Верховинський район Галицький район Городенківський район Долинський район Калуський район Коломийський район Косівський район Надвірнянський район Рогатинський район

Кількість) 3 1 1 1 1 2 2 3 3 1 1 2

140

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року 4 20,8 2,5 0,8 2,5 2,7 5,0 0,6 21,0 2,8 3,8 4,4

№ з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

Кількість)

3 3 2 1 2 1 27

Рожнятівський район Снятинський район Тисменицький район Тлумацький район м. Болехів Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів На даний час в області немає жодного заводу по переробці твердих побутових відходів. Усього

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року 4 2,3 3,7 0,9 2,5 2,5 78,6

Протягом 2008 року в області накопичилось 202,29 тис. тонн твердих побутових відходів (4-ого класу небезпеки). З них ресурсно-цінних матеріалів: - макулатура (картон, папір) – 37,46 тонн; - полімери (плівка, пакети, ПЕТ пляшки, коробки, пластмаса) – 146,6 тонн; - скло (склотара, склобій) – 252,4 тонн На даний час в області є близько 500 деревообробних об’єктів. В результаті виробничої діяльності яких утворюється понад 40 тис.м3 тирси, та більше 100 тис.м3 кускових відходів, які практично повністю реалізуються заготівельним підприємствам та місцевому населенню для опалювання особистого житла та ведення господарської діяльності. Табл. 8.2.5 Поводження з непридатними пестицидами № з

Район

/п .

1 Богородчанський район 2 Верховинський район

Перезатарено впродовж року, т -

Знешкоджено впродовж року, т -

Утворено (виявлено) впродовж року, т -

Кількість кінець року, т -

3 Галицький район

18,0

4 Городенківський район

33,25

5 Долинський район

8,75

6 Калуський район

10,2

7 Коломийський район

36,24

8 Косівський район

8,194

9 Надвірнянський район

1 Рогатинський район

14,15

. . . . . . . . 0.

141

на

1 Рожнятівський район

0,2

1 Снятинський район

9,8

1 Тисменицький район

18,3

1 Тлумацький район

23,1

1 м. Івано - Франківськ

1 м. Болехів

1 м. Яремче

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Усього

180,184

8.3. Використання відходів як вторинної сировини В області діють близько 20 ліцензованих підприємств із заготівлі вторсировини. Держуправлінням ОНПС прикладено багато зусиль на активізацію роботи цих підприємств, а також поступове впровадження роздільного збирання у містах області. На вимогу Держуправління угоди із заготівельними підприємствами заключені майже у всіх районах області. Слід відмітити активну роботу підприємств ДК „Укрекокомресурси”, ТзОВ „Вторма” та ТзОВ „Віза–Вторма” (м.Івано-Франківськ), МП „Еколог” (м. Калуш), що вже багато років працюють в цьому напрямку, а також новоутворені підприємства ТзОВ „Прикарпатекосервіс” (м.ІваноФранківськ), ПП Мельник (м.Калуш). ТзОВ „ДОК” та ВАТ „Автоливмаш” виготовляють та пропонують підприємствам преси для тюкування полімерних відходів, ПЕТ-пляшки, макулатури та подрібнювачі ПЕТ-пляшки. Інформацію про технічні характеристики пресів та подрібнювачів, їх вартість надають представники підприємств. Придбання обладнання для комунальних підприємств можливе за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Сьогодні в області склалася сприятлива ситуація щодо можливостей утилізації відходів: - діє велика мережа заготівельних підприємств; - існує попит практично на всі види вторинної сировини, деревинні відходи, зношені шини, відпрацьовані нафтопродукти, нафтошлами; - придбання пресів для тюкування відходів можливе за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів у 2007-2008 рр. видавались промисловим та комунальним підприємствам тільки після представлення ними заходів щодо впровадження роздільного збирання ТПВ. На вимогу Держуправління впроваджується роздільне збирання ТПВ та заключені угоди про передачу вторсировини заготівельним підприємствам ВАТ „Івано-Франківський арматурний завод”, ДКП „Електроавтотранс”, 142

НГВУ „Долинанафтогаз”, Долинським Надвірнянським МУЖКГ, Кутським Печеніжинським ККП та ін.

УБР, Богородчанським УМГ, ККП, Ковалівським ККП,

Табл. 8.3.6 Динаміка використання відходів № з

Показник

1 2 3

Обсяги утворення відходів, тис.т Обсяги використання відходів, тис.т Рівень використання, %

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

/п 15,4 1,2 7,8

12,4 5,3 42,7

9,8 4,4 44,8

7,0 2,1 30,0

8.4. Транскордонні перевезення відходів. З метою забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки у здійсненні експорту, імпорту та транзиту відходів та враховуючи рекомендації Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням Кабінет Міністрів України постановив затвердити категорії небезпечних відходів, ввезення яких в Україну забороняється, та Положення про контроль за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням. Міністерство охорони навколишнього природного середовища є спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням. транскордонне - будь-яке переміщення відходів з району, який перевезення перебуває під національною юрисдикцією однієї країни, у район чи через район, який перебуває під національною юрисдикцією іншої країни, або у район чи через район, який не перебуває під юрисдикцією будь-якої країни, за умови, що таке перевезення стосується, принаймні, двох країн; Контроль за транскордонним перевезенням відходів і їхутилізацією/видаленням базується на процедурі письмового повідомлення компетентних органів заінтересованих країн про будь-яке транскордонне перевезення відходів і отримання від них письмової згоди (дозволу) до здійснення перевезення. В 2008 році небезпечні відходи з інших країн на територію ІваноФанківської області не ввозились. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами З прийняттям 5 березня 1998 р. Верховною Радою України Закону України “Про відходи” Україна стала на шлях до загальносвітової практики законодавчого врегулювання відносин у сфері поводження з відходами. Цей Закон регулює відносини у сфері поводження в основному з твердими відходами. Законом вивчено основні принципи і напрямки державної політики у сфері поводження з відходами та повноваження всіх рівнів виконавчої влади, 143

органів місцевого самоврядування та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з твердими (промисловими і побутовими ) відходами в Україні. Програма поводження з ТПВ передбачає створення умов для забезпечення Україні, розроблена Держжитлокомунгоспом, затверджена постановою Кабінету Міністрів від 4 березня 2004 р. № 265, містить напрямки розвитку системи поводження з ТПВ в Україні на період 2005 – 2011 рр. Повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення ТПВ і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини шляхом організації роздільного збирання окремих компонентів ТПВ, застосування компостування їх органічної частини, піролізу, спалювання та інших способів поводження з відходами. Враховуючи сьогоднішні фінансові та технічні можливості ІваноФранківської області, неспроможність негайного залучення значних коштів на вирішення проблем очищення території населених пунктів України, реалізація існуючих програм має здійснюватися поступово. Цей процес має починатися так званим перехідним періодом, тобто з упровадження таких заходів, здійснення яких потребує мінімуму коштів та часу, але дасть змогу вже через 3 – 5 років значною мірою вирішити проблеми збирання, вивезення та знешкодження побутових відходів iз зменшенням транспортних витрат, потреб у збиральній техніці, пальному, дозволить поліпшити естетичний та екологічний стан житлових масивів, збільшити терміни експлуатації діючих звалищ та рекультивувати завершені експлуатацією, зменшити обсяг твердих відходів, що надходять на полігони та переробку тощо. Серед повноважень місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування – організація видалення і роздільного збирання ТПВ, створення необхідних умов для залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини тощо. Більша частина посилань на необхідність упровадження системи селективного збирання ТПВ знаходиться в програмних документах. Що ж до законів, то маємо лише узагальнений підхід без визначення конкретики, без розроблення дієвого механізму реалізації програмних положень . Здійснення цих заходів дозволить призупинити загострення екологічної кризи та нормалізувати санітарно-епідеміологічну ситуацію у населених пунктах Івано-Франківської області, після чого можна перейти до створення сучасної ефективної системи збирання, вивезення, переробки та ліквідації побутових відходів. Відповідно до Закону України “Про відходи” організація збору і видалення твердих побутових відходів, у т.ч. відходів дрібних виробників, створення полігонів для їхнього захоронення, а також організація роздільного збору корисних компонентів твердих побутових відходів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. 144

Незважаючи на те, що Мінприроди головним чином зосереджено на промислових/небезпечних відходах, існує співпадання повноважень по важливим завданням державних органів залишається наукове і науковотехнічне забезпечення розширення Вторинного ресурсокористування як генерального напряму політики ресурсозбереження. З цією метою необхідно забезпечити фінансування відповідних науково-дослідних робіт, створити ресурсно-технологічний банк даних вторинних ресурсів та посилити рганізаційну та координаційну роботу уповноважених органів. Конче потрібно змінити загальнодержавну політику стосовно поводження з відходами, ключовим елементом якої має стати створення єдиної системи управління всіма видами відходів з відповідним законодавчим урегулюванням. Головним завданням системи управління відходами є зменшення кількості побутових відходів. Реалізація наведених заходів сприятиме впровадженню такої системи господарювання, за якої економічне зростання не супроводжуватиметься деградацією природи. Для досягнення позитивних результатів у сфері поводження з відходами необхідним є здійснення вагомих управлінських, організаційних, нституціональних та господарських/комерційних заходів. Це можливо лише за умови чіткого розмежування та розподілу обов’язків між різними зацікавленими сторонами. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області в 2008 році для регулювання поводження з відходами видано 171 дозвіл на розміщення відходів найбільшим підприємствам області.

145

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. На території області яка займає 2,4 відсотка (13,972 тис.км2) площі України формується 8,6 відсотків загального об’єму вод у ріках України, зосереджено 6,3 % площі земель лісового фонду держави і 9,0 відсотків загального запасу деревини. На території області знаходиться 231 родовище 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги “Нафтусі”, “Моршинської”, “Єсентуки”. В області є багато своєрідних і унікальних природних комплексів з різноманітним рослинним і тваринним світом, ґрунтами, гірськими породами, кліматом, водами та іншими компонентами, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії. Це – збережені унікальні кедровосмерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу) у природному заповіднику “Горгани”, природний комплекс високогірного ландшафту Карпатського національного природного парку, одне з найбільших тиса ягідного (релікт третичного періоду) у ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Княждвірський”, збережені степові угруповання на “Касовій горі” (біля м.Бурштина), “Чортовій горі” (біля м.Рогатин), в урочищі “Масьок” (Городенківського р-ну). Ширина гірської зони Карпат в межах Івано-Франківської області близько 40 км, довжина досягає 150 км. В межах області проходить Головний Європейський вододіл, з якого спускаються ріки басейну Чорного моря (Дністер, Прут). Висока вологість клімату Івано-Франківщини сприяє розвитку густої річкової мережі, яка становить 0,71-1,5 км/км2 Більша частина рік північно-східної частини належить до басейну Дністра (Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська). В південно-східній частині протікають річки Прут і Черемош, які впадають в Дунай. Ріки мають гірський і напівгірський характер. Кількість рік і потоків становить понад 8 тисяч. Паводки спостерігаються не тільки в період весняного сніготанення, але і в літній час за рахунок злив. Особливо 146

загрозливі паводки спостерігаються в передкарпатській частині Дністра. Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів. На території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4 відсотки території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу. Функціонують 134 очисні споруди, 27 великих полігонів складування твердих побутових відходів; хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ “Оріана”, золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін. Ці об’єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища. До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію, належать: 1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей виробництва і споживання та розвитку територій. 2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу, системи інтегрального управління природними ресурсами, недотримання екологічно обґрунтуваних норм використання ресурсів. 3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем, порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів на водозборах рік. 4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових стічних вод. 5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування: системність – безперервність – невиснажливе використання – відтворення – збереження – охорона. 6. Забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та імовірності затоплення території. 7. Не впроваджується система управління навколишнім природним сетредовищем згідно стандарту ISO-1400 (ДСТУ-14000-97). 8. Розорювання земель на ерозійно небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів. 9. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень. 10. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків. На території області сформувались 4 природно-територіальні 147

комплекси з різним ступенем антропогенізації:  промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський) – сильно урбанізовані, екологічно небезпечні території;  промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський) – урбанізовані із значним впливом на довкілля;  аграрно - промислові (Рогатинсько-Галицький, ТлумацькоСнятинський) – екологічні проблеми пов’язані з деградацією земель (ерозія, зменшення родючості ґрунтів);  лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський). До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ “Оріана”, ЗАТ “Лукор”), Надвірнянського (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”) Тисменицького (ВАТ “Івано-Франківськцемент”, хутрофірма “Тисмениця”) та Долинського (ВАТ “Шкіряник”, ТзОВ “Уніплит”) районів. Ефективна регіональна екологічна політика вимагає спільних зусиль органів державної виконавчої влади, природо- і правоохоронних органів, громадськості. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку. В області наявна низка підприємств, які в процесі своєї діяльності, природних чи соціальних умов характеризуються певним рівнем екологічного ризику і таким чином створюють потенційну або пряму загрозу для довкілля, життя та здоров’я людини. Таблиця 9.2.1.Обєкти Франківської області № п\п

Назва об’єкту 1 1

4 5

2 Бурштинська теплоелектростанція ВАТ «Західенерго» (ІІ категорія) Дочірнє підприємство «Калійний завод» ВАТ «Оріана» ТзОВ «Оріана-Галев» м.Калуш

Акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття» Нафтогазовидобувне управління «Надвірнанафтогаз» ВАТ «Укрнафта» Нафтогазовидобувне управління «Долинанафтогаз»

підвищеної

екологічної

Вид економічної діяльності 3 Виробництво електроенергії

Відомча належність 4 Державна

Видобуток калійних солей та виробництво калійних добрив Зберігання токсичних відходів І-го класу небезпечності Переробка нафти

Державна

Приватна

Видобуток нафти, газу і конденсату

Приватна

Видобуток нафти, газу і конденсату

Приватна

148

безпеки

Івано-

Примітка 5 Забруднення атмосферного повітря

Забруднення поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря Забруднення поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря Забруднення поверхневих вод Забруднення поверхневих вод

Забруднення поверхневих вод

ВАТ «Укрнафта» ЗАТ «Карпатнафтохім»

Переробка нафти

Приватна

ВАТ фірма «Барва»

Виробництво барвників

Приватна

ВАТ «Івано-Франківськцемент»

Виробництво цементу

Приватна

ТзОВ «Уніплит»

ТзОВ «Кроно-Україна» смт. Брошнів-Осада Рожнятівського району ТзОВ «ЛК Інтерплит-Надвірна»

12 13

ТзОВ «Даноша» с. Копанки Калуського району

Птахофабрика «Сняти-Нова»

КП «ІваноФранківськводоекотехпром»

Птахофабрика «Авангард» м. Рогатин

Виробництво деревоволокнистих плит Виробництво деревостружкових плит

Приватна

Виробництво деревостружкових плит Відгодівля свиней та переробка м’яса

Приватна

Виробництво м’яса птиці та яєць Водопостачання населення та водовідведення Виробництво м’яса птиці та яєць

Приватна

Приватна Комунальн а Приватна

Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення поверхневих вод Забруднення атмосферного повітря Забруднення атмосферного повітря Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення атмосферного повітря Забруднення поверхневих вод Забруднення атмосферного повітря

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія. В області відсутні об’єкти атомної енергетики,а також підприємства по видобуванню та переробці уранової руди. Використання джерел іонізуючого випромінювання здійснюють рентгенографічні лабораторії контролю якості зварних швів, промислові підприємства (рівнеміри, густиноміри), заклади освіти, медичні заклади. У випадку закінчення терміну експлуатації ДІВ передаються на захоронення до мережі спецкомбінатів „Родон”. Джерела іонізуючого випромінювання, у т.ч. рентгенівські установки, використовують близько 60 лікувально-профілактичних закладів області. Протягом 2008 року проводилося їх первинне ліцензування. Таблиця 9.3.2. Перелік суб’єктів господарювання Івано-Франківської області, які володіють джерелами іонізуючого випромінювання № п/п

Найменування підприємства, організації, адреса, відповідальний, телефон

1 1.

Вид, тип джерела

3 Каротажні прилади 1. Закриті ДІВ – 6 шт.: Cs137, максимальною активністю 1,2*1010 Бк; Pu238, максимальною активністю

Карпатське управління геофізичних робіт, м.Івано-Франківськ, вул.Блавацького, 22

149

К-сть дже-рел

2 3

2.4*1011 Бк; Ra223, максимальною активністю 3,7*106 Бк; 2. Генератор нейтронів ІГН-9, щільність потоку нейтронів 4*108 н/с Івано-Франківська експедиція з геофізичних досліджень в свердловинах ДП «Укргеофізика», м. Івано-Франківськ, вул. Укр. Декабристів, 54

Каротажні прилади: 1. Закриті радіонуклідні ДІВ: - Цезій-137 (ИГИ-Ц-3-2, ИГИ-Ц-4-1 - всього 4 шт.), максимальна активність 2,4*1011 Бк; - Плутоній-238 (ИБН-2-5, ИБН-8-4, ИБН-8-5, ИБН-8-7, максимальна активність 1,2*1012 Бк; 2. Генератори нейтронів ИГН-9, енергія потоку нейтронів 14 МеВ.

5 Прикарпатський університет м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57

ВАТ «Івано-Франківськгаз», м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20 Івано-Франківський центр стандартизації, метрології та сертифікації, м. Івано-Франківськ, Вовчинецька, 127

4 5

6 7 8 9 10

ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод», м.Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 228 63 КЗЗ, м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11 Управління «Промтехдіагностика», м. Івано-Франківськ, вул. Височана, 47 Карпатський експертно-технічний центр, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15 УМГ «Прикарпаттрансгаз», м. Івано-Франківськ, Незалежності, 48

Долинське тампонажне управління ВАТ «Укрнафта», м. Долина

ТОВ «Уніплит», смт. Вигода, вул. Заводська, 4

13 ТОВ «Карпатнафтохім», м.Калуш

14 ДП «Завод Техмаш», м.Калуш, вул. Промислова, 5

150

1. Закрите ДІВ: 57 Со, максимальна активність 3,7*109Бк 2. Генеруючі пристрої (дифрактометри, спектрометри) ДРОН, УРС Рентгенівські дефектоскопи АРИНА-02, 05 Повірочна установка УПД-Інтер, укомплектована контрольними закритими ДІВ: Цезій-137 Стронцій-90+Іттрій-90 Стаціонарні рентген-апарати типу РАП-150/300 Стаціонарні рентген-апарати типу РАП-150/300 Рентгенівський дефектоскоп АРИНА-05 Рентгенівський дефектоскоп АРИНА-3 1. Гамма-дефектоскопи «Гаммарид 192/120» з радіонуклідом Ir-192, з початковою активністю 4,44 * 1012 Бк.; 2. Імпульсний рентген-апарат «Арина-3»; 3. Рентген-апарат «SMART-300» Спеціалізована пересувна змішувальна установка МС-60 з радіонуклідним джерелом Cs-137 Рівнеміри БГИ-60А-П1В2 з радіонуклідом Cs-137 Рівнеміри, детектор комків, густиноміри із закритими радіонуклідними ДІВ Цезій-137 (23 шт.) 1.Дефектоскоп ГАММАРИД 192/120 із закритим радіонуклідним ДІВ Ir-192 2. Рентгенапарат АРИНА-02

9 2

3 50 2 2 1 1 2

1 1 1

4 23

15 ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», 78400, м. Надвірна, вул. Майданська, 5 Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ»

Рівнеміри Гр-7с, блок типу Э-1М з джерелом цезій-137 Рентгенівський інтроскоп LineScan231

16 НГВУ «Надвірнанафтогаз», м. Надвірна, вул. Грушевського, 13

Рентгенівський АРИНА-05

дефектоскоп

17 ПП «Газбудсервіс», м. Тисмениця, вул. Галицька, 91

Рентгенівський АРИНА-05

дефектоскоп

18 ВАТ «Івано-Франківськцемент» с. Ямниця, Івано-Франківської обл.

Стрічковий аналізатор сировини ЕВА із закритим ДІВ Каліфорній-252

19 ПМК-4 Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд», м. Івано-Франківськ, вул. Галицька 57

Рентгенівські дефектоскопи Аріна05, Мира-2Д, SMART 300HP

20 НВФ «Зонд», м. Івано-Франківськ, вул. Микитинецька, 5а

Рентгенівські дефектоскопи Аріна05, АРИНА 2

21 ВАТ «Івано-Франківськтеплокомуненерго» м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59А

Рентгенівські дефектоскопи Аріна02, РИНА 2Д

22 Івано-Франківська митниця

Рентгенотелевізійний Linescan-231 E

23 Івано-Франківський онкодиспансер

Закриті ДІВ: 1. Гамма-терапевтичний апарат АГАТ-Р1, тип ГИК-8-4, радіонуклід Со-60 2. Гамма-терапевтичний внутрішньопорожнинний апарат АГАТВУ, тип ГСОО.061.2, радіонуклід Со-60 3. Аплікатори типу ГК60М41.357, радіонуклід Со-60 (29 шт.)

інтроскоп

9.3.1. Радіаційне забруднення територій Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Івано-Франківській області: у Верховинському, Городенківському, Коломийському, Косівському, Снятинському та Тлумацькому районах було забруднено радіонуклідами 77 населених пунктів (щільність забруднення цезієм – 137 від 1 до 5 кюрі на км2), де проживає понад 120 тис. чоловік. З них постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.1991р. №106 тільки села Стецева, Стецівка, Потічок, Русів та Підвисоке віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю. На території цих населених пунктів проживає близько 8695 чоловік. Протягом 2008 року проводилися роботи щодо виконання програми з 151

мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи “Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення...”. Проводився відбір і дослідження проб молока і городніх культур забруднених територій населених пунктів Снятинського району. Перевищень вимог Державних гігієнічних нормативів “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs 137 та Sr 90 у продуктах харчування та питній воді” не виявлено. Внесок у дозу опромінення від надходження Cs 137 та Sr 90 з основними харчовими продуктами – городніми культурами і молоком не перевищує 1 мЗв/рік. 9.3.2. Радіоактивні відходи. На території Івано-Франківської області радіоактивні відходи відсутні.

10 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1 Ведення сільського господарства в Івано-Франківській області Оскільки сільськогосподарське виробництво разом із лісовим господарством є основними видами господарської діяльності на території Івано-Франківської області, то ці два чинники є визначальними по своєму впливу на стан земельних ресурсів. В цілому регіон характеризується високою ступінню сільськогосподарської освоєності. 10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювальні землі і під багаторічні насадження За останні 10 років різко зменшилось внесення мінеральних та органічних добрив в сільськогосподарських підприємствах області. Якщо у 1990 році в області внесено 240 кг мінеральних добрив на гектар, то у 2008 році всього 43 кг/га, тобто у 6 разів менше. Також суттєво зменшилося і внесення органіки - із 15,3 т/га у 1990 році до 1,8 т/рік у 2007 році, тобто у 8 раз (див.таблиці). Таблиця 10.2.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами 2000

2005

2006

2007

2008

Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг

30 74518

45 78016

42 79358

43 79657

44 80690

44317 15317 15318

47815 15418 15157

48318 15328 15143

49128 15773 15637

49316 15989 15385

69 82,0

68 81,8

67 82,4

69,8 84,7

72,9 85,0

152

У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2,9

1,9

1,8

1,7

7,1

7,4

7,3

7,2

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві В області відмічається тенденція до зменшення застосування пестицидів. Пестициди застосовуються тільки після детального обстеження полів, встановлення доцільності проведення хімічних та біологічних обробок. У 2005 році на 1 га ріллі використано 0,44 кг пестицидів по препарату, в т.ч. гербіцидів 0,27 кг/га, інсектицидів 0,22 кг/га, фунгіцидів 0,05 кг/га, що майже в 6 разів менше порівняно з 1990 роком. Станом на 01.01.2006р. залишок заборонених і непридатних пестицидів по області становить 186,1 т. Досвід передових господарств свідчить, що підвищення загальної культури землеробства, родючості грунтів дозволяє виключити значну частину хімічних обробок, особливо зернових, гербіцидами, а також обробок цукрових буряків, картоплі, льону. Значно зменшується кількість витрат пестицидів за рахунок прикраєвих і локальних обробок, які у 2006 році проведено на площі 6,4 тис.га, та малооб’ємного оприскування на площі 42,5 тис.га. Таблиця 10.3.2. Застосування засобів захисту рослин 2000 Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2005

2006

2007

2008

0,450 44,8

0,452 33,8

0,381 35,9

0,216 38,7

0,2533 42,5

1,3

0,42

0,44

0,45

153

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Протягом 2008 року по області було використано 1320,203 млн. м3 природного газу, що на 113,098 млн. м3 (8.6%) менше від споживання в 2007 році. Електроенергії в 2008 році було спожито 2306,7 млн. кВт/год, що на 187,7 млн.кВт/год (8.1%) менше, ніж у 2007 році. Таблиця11.1.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів по Івано-Франківській області 2000 Споживання паливно-енергетичних енергетичні цілі, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

ресурсів

на

Споживання електроенергії млн. кВт. г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2005

2006

2007

2008

5200

6803

6601

6202

6163

130

127

119

2112

2465

2356

2119

2307

4404

5817

5683

5359

5246

132

129

122

121

Таблиця11.1.2. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти по Івано-Франківській області 2000 р. Всього по області млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2005 р.

2006 р.

100,0

22,7 38,1 0,4 4,8 0,2

38,2 32,7 0,5 4,6 0,2

100, 0 21,1 48,1 0,8 8,1 0,3

2007 р.

2008 р.

100,0

45,1 30,7 0,5 4,7 0,2

46,2 30,3 0,5 4,6 0,2

11.2. Ефективність енергоспоживання Енергоспоживання в Україні є вища ніж в країнах СЄКЦА, за 154

винятком Азербайджану, Таджикистану та Туркменістану. Фактори, які впливали (і все ще впливають) на високе енергоспоживання включають повільну реструктуризацію енергоємних галузей промисловості; старіння основних фондів у державному, промисловому та житлово-комунальному секторах; та неадекватні реформи у галузі тепло- та електроенергетики. Найбільш важливими факторами є низькі тарифи у галузі тепло- та електроенергетики та переважання перехресного субсидування промисловими споживачами споживання населенням та субсидування вугільної галузі електроенергетикою. Операційна ефективність галузі теплота електроенергетики залишалася на низькому рівні протягом 1990-х років через низькі інвестиції в енергетику. Споживання палива на одиницю виробленої енергії є високим у порівнянні з країнами ЄС. Генеруючі потужності, що перетворюють первинну енергію у теплову та електричну, мають низькі ККД, також є високими технічні та комерційні втрати у передавальних та розподільчих мережах. За твердженнями Інституту загальної енергетики Національної академії наук України, потенціал енергозбереження в цілому по країні становить 4248 %. У промисловості можна досягнути 38 % енергозбереження, у житловому господарстві (центральне опалення) – 30 % та у паливноенергетичному секторі – 17 %. Таблиця11.2.3. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р. Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне тис. т. Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний тис. т. Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) тис. т. Мазути топкові важкі тис. т. Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски

2005 р.

2006 р.

5879

9266

8367

1940 2458000

3287 3067000

4373 2382000

19000

23000

19000

2007 р. 7215 4457 1928600 25300

2008 р. 1320203

33 -

26 -

330

305

262

26 233

26 236

155

Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис. м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

Таблиця11.2.4.Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Витрачено т умовного палива Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта

Витрати палива в натуральному вимірі вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

6864 231

4157008

1320402

28462

204306

27457

0,0

6602

3444

6538

5683583 -

4132065 -

637754 -

9848 -

170596 -

102963

0,0

2641

3415

6946

940400

0,0

606065

3188

14506

156

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

109828

24942

67341

8567

5721

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Основними забруднювачами навколишнього середовища є підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу і води. Від них у довкілля потрапило 235.7 тис.т шкідливих речовин (на 11,9% менше, ніж у попередньому році), або 97,5 % всіх викидів по області, тоді як їх частка у загальній кількості підприємств, що мали викиди стаціонарними джерелами, становила 19,6%.

Таблиця 11.3.5.Викиди забруднюючих речовин джерелами паливно-енергетичного комплексу в 2008 році Кількість Обсяги підприємств викидів, тис. т

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

139

235,7

14 108 17

4,5 3,2 220,3

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

стаціонарними

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів 92 105 75 89

викиди на одиницю продукції, -

11.4. Використання альтернативних джерел енергії За рахунок виконання заходів з енергозбереження у 2008 році в області досягнуто економію паливно-енергетичних ресурсів в обсязі 85,0 тис. т у.п., економічний ефект від їх впровадження становить 61,2млн.грн.., зокрема, за рахунок реалізації заходів Комплексної програми енергозбереження економія паливно-енергетичних ресурсів склала 52,8 тис.т.у.п. Реалізація в області заходів Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики дозволила заощадити 32,2 тис.т.у.п., зокрема за рахунок роботи Снятинської ГЕС зекономлено 3,6млн. кВт.год. електроенергії, впровадження когенераційних установок на котельнях ДМП «ІваноФранківськтеплокомуненерго» - 9,5 млн.кВт.год. За рахунок використання відходів вуглезбагачення на ЗАТ «Коломийське заводоуправління будівельних матеріалів» зекономлено 11,3 млн.м3 природного газу. На фінансування пілотного проекту «Забезпечення комунальними 157

послугами закладів соціальної сфери віддаленого гірського села Кальна Долинського району Івано-Франківської області» за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом на заходи з енергозбереження у 2008 році виділено та профінансовано 1,5 млн.грн. Завдяки реалізації заходів з вдосконалення обліку та зменшення втрат природного газу станом на 01.01.2009 року у житловому фонді області встановлено 320,7 тисяч побутових лічильників природного газу, обліком охоплено 85% газифікованого житла. На влаштування когенераційної установки по вул. Симоненка за рахунок субвенції з державного бюджету у 2008 році профінансовано 3542,6тис.грн.. Придбано дві когенераційні установки загальною потужністю 1мВт та проводяться роботи з їх встановлення. Крім того, на 2009 рік до Плану заходів включено енергоефективний проект «Відновлення роботи ГЕС на р. Золота Липа потужністю 268 кВт, в с. Петрилів Тлумацького району». 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЄ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система України Транспортна система України має деякі проблеми та труднощі, наприклад, щоб досягти забезпеченості України автошляхами рівня європейських країн, необхідно побудувати і модернізувати майже 200 тис. км. автошляхів. У міжнародних зв’язках необхідним є будівництво автомагістралей світового рівня. Транспорт України потребує значного технічного оновлення. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень в Івано-Франківській області Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборот

Перевезено пасажирів млн. %

млн.т

% -

7,4

.км.

Пасажирооборот млн.пас. км. -

Залізничний

2000

2,6

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2000

4,3 3,8 3,3 3,3 13,1

71,1 -

959,5 327,5

83,9 -

6,4 5,9 6,1 5,8 57,8

98,6 -

Водний

2005 2006 2007 2008 2000

10,0 10,20 11,6 22,7 -

520,8 716,7 898,0 8311,6 -

157,9 -

75,8 78,1 81,2 89,8 -

110,6 -

1351,7 -

114,4 -

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2000

145,5 -

158

Трубопровідний

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

Міський електротранспорт

2000

2005 2006 2007 2008 2000

15,7

327,5

2005 2006 2007 2008

14,3 14,0 14,9 26,0

216,6

520,8 716,7 898,0 9271,1

Всього

0 0 0 0,5 -

169,8 -

27,9

25,2 23,1 20,7 21,3 93,1

89,8 103,2 -

111,9 115,5 -

241,8

107,4 107,1 108.0 117,4

89,8 482,2

111,9 1467,2

89,8 103,2 89,8 217,6

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Івано-Франківської області наступний: бензин- 305 од.; диз. паливо – 474 од. Таблиця 12.1.2.2. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць)

Автомобілі в - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирсь кі автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

Всього бензин

дизпаливо

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

стиснений природни й газ і бензин

дизпалив о та стиснений природний газ

2614444

184818

9551 5418

2593

5790

1853

Від роботи двигунів мобільних джерел забруднення у 2008 році в повітря надійшло 56,5 тис. т шкідливих речовин, переважна частина з яких (53,8 тис.т або 95,2%) – це викиди автомобільного, 2,7 тис.т або 4,7% залізничного, авіаційного та виробничою технікою. Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації рухомих транспортних засобів, були оксиди вуглецю, неметанові леткі органічні сполуки, оксиди та діоксиди азоту. Більше двох третин (38,6 тис. т або 69,8%) забруднювальних речовин 159

викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення, що на 3,2% більше, ніж у 2007 році при збільшенні кількості автомобілів в них на 6.8%. Від автотранспорту підприємств та організацій у повітря потрапило 14,1 тис. т шкідливих викидів (з яких майже половини – від вантажних автомобілів), що на 3,2% більше попереднього року. Кількість автомобілів підприємств та організацій за рік зросла на 1,7%. Основним видом палива, яке використовується на автотранспорті, є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2008 року потрапило 42,3 тис. т (78,7%) шкідливих речовин. Від двигунів, що працювали на дизельному паливі, в повітря потрапило 9,2 тис. т (16,8%) забруднень, на стисненому та зрідженому газі – 4,1 тис.т (6,9%).

Таблиця 12.1.2.3. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги викидів, тис.т.

43,8 48,0 49,1 55,3 56,5

У тому числі від використання

бензи ну

газойлів (дизельного палива)

зрідженого та стисненого газу

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % -

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів – більше 10 років. Таблиця 12.1.2.3. транспортних засобів

Середній

Тип автомобіля Автомобілі - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби

2000 4033 1749 52 10 232 38 657 649

2005 6806 5024 47 38 27 66 369 678

вік

парку Всього 2006 8407 6686 114 111 21 98 309 786

дорожніх

2007 12155 10373 69 91 51 67 303 1205

механічних

2008 15116 13090 138 92 191 53 274 1165

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Переведення автотранспорту Івано-Франківської області на вище 160

октанове число бензину. Щорічно проводиться операція «Чисте повітря» Державною екологічною інспекцією в області спільно з Держуправлінням ОНПС в області. Винесення транзитного транспорту за межі населених пунктів. Винесення автотранспортних стоянок за межі населених пунктів. 12.3. Використання альтернативних видів палива В області альтернативні види палива не використовуються.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

ОХОРОНИ

13.1. Екологічна політика в Івано-Франківській області Природні умови Івано-Франківської області визначаються її географічним положенням на південному заході України в межах території західного лісостепу та Українських Карпат. На території області яка займає 2,4 відсотка (13,972 тис.км2) площі України формується 8,6 відсотків загального об’єму вод у ріках України, зосереджено 6,3 % площі земель лісового фонду держави і 9,0 відсотків загального запасу деревини. Чисельність населення станом на 01.01.2009 року становила 1382,6 тис. осіб. На території області знаходиться 224 родовища 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги “Нафтусі”, “Моршинської”, “Єсентуки”. Флора області представлена 1500 видами судинних рослин (30% рослин України). Є 435 видів хребетних тварин і 280 видів птахів. В області є багато своєрідних і унікальних природних комплексів з різноманітним рослинним і тваринним світом, ґрунтами, гірськими породами, кліматом, водами та іншими компонентами, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії. Це – збережені унікальні кедровосмерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу) у природному заповіднику “Горгани”, природний комплекс високогірного ландшафту Карпатського національного природного парку, одне з найбільших тиса ягідного (релікт третичного періоду) у ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Княждвірський”, збережені степові угруповання на “Касовій горі” (біля 161

м.Бурштина), “Чортовій горі” (біля м.Рогатин), в урочищі “Масьок” (Городенківського р-ну). Українські Карпати – середньовисотні гори (середня висота їх 1000м). Ширина гірської зони Карпат в межах Івано-Франківської області близько 40 км, довжина досягає 150 км. В межах області проходить Головний Європейський вододіл, з якого спускаються ріки басейну Чорного моря (Дністер, Прут). Висока вологість клімату Івано-Франківщини сприяє розвитку густої річкової мережі, яка становить 0,71-1,5 км/км2 Більша частина рік північно-східної частини належить до басейну Дністра (Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська). В південно-східній частині протікають річки Прут і Черемош, які впадають в Дунай. Ріки мають гірський і напівгірський характер. Кількість рік і потоків становить понад 8 тисяч. Паводки спостерігаються не тільки в період весняного сніготанення, але і в літній час за рахунок злив. Особливо загрозливі паводки спостерігаються в передкарпатській частині Дністра. Одночасно на території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4 відсотки території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу. Функціонують 134 очисні споруди, 30 великих полігонів складування твердих побутових відходів; хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ “Оріана”, золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін. Ці об’єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища. Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів. До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію належать: 1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей виробництва і споживання та розвитку територій. 2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу, системи інтегрального управління природними ресурсами, недотримання екологічно обгрунтуваних норм використання ресурсів. 3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем, порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів на водозборах рік. 4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових стічних вод. 5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності 162

природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування: – системність, – безперервність, – невиснажливе використання, – відтворення, – збереження, – охорона. 6. Забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та імовірності затоплення території. 7. Не впроваджується система управління навколишнім природним середовищем згідно стандарту ISO-1400 (ДСТУ-14000-97). 8. Розорювання земель на ерозійно небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів. 9. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень. 10. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків. На території області сформувались 4 природно-територіальні комплекси з різним ступенем антропогенізації:  промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський) – сильно урбанізовані, екологічно небезпечні території;  промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський) – урбанізовані. із значним впливом на довкілля;  аграрно промислові (Рогатинсько-Галицький, ТлумацькоСнятинський) – екологічні проблеми пов’язані з деградацією земель (ерозія, зменшення родючості ґрунтів)  лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський). До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ “Оріана”, ЗАТ “Лукор”), Надвірнянського (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”)та Тисменицького (ВАТ “Івано-Франківськцемент”, хутрофірма “Тисмениця”) Долинського (ВАТ “Шкіряник”, ТзОВ “Уніплит”) районів. Пріоритетами екологічної політики в Івано-Франківській області є покращення екологічного стану навколишнього природного середовища та локалізація і недопущення особливо небезпечних ситуацій, що виникають на території області, забезпечення екологічної безпеки. З цього приводу особлива увага приділялася виконанню законодавства України, постанов та наказів Мінприроди України, розпоряджень облдержадміністрації, рішень обласної ради, прийнятих програм, виконання плану з основної діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області. Основними принципами екологічної політики в області є: - досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища; 163

- підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища; - поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки; - припинення втрат біо - та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи; - забезпечення екологічно-збалансованого використання природних ресурсів; - удосконалення системи інтегрованого екологічного управління шляхом включення екологічної складової до Програми соціальноекономічного і культурного розвитку Івано-Франківської області на 2009 та 2010 рр.; - удосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу від технологічних процесів на навколишнє природне середовище. Основні завдання екологічної політики є складовою і базовою частиною стратегії стабілізації і поліпшення екологічного стану території Івано-Франківської області на 2009-2010 рр. Механізм виконання пріоритетних завдань, визначених екологічною політикою Держуправління, відображено в річному плані, щомісячних планах та планах роботи відділів і секторів, затверджених програмах, а також першочерговими питаннями виробничих нарад у керівника Держуправління. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. Діяльність Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області в 2008 році була спрямована на забезпечення охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та покращення екологічної ситуації в області. Робота інспекційних підрозділів у звітному періоді здійснювалася у відповідності з планом роботи, дорученнями Держекоінспекції, прокуратури та інших правоохоронних органів, розглядом звернень та скарг громадян. Інспекторами Держекоінспекції здійснено 18930 перевірок, в т.ч. 1516 перевірок без пересувних транспортних засобів. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 1726 протоколів (1518 – за 2007 р.) та притягнуто до адміністративної відповідальності 1718 осіб (1513 – за 2007 р.) Сума накладених штрафів складає 125,346 тис. грн.. (118,707 – за 2007 рік). Сума стягнутих штрафів за 2008 рік складає 116,622 тис. грн.. Стягнення штрафів станом на 31.12.2008 р. складає 93%. Передано 70 матеріалів в правоохоронні органи, із яких по 24 матеріалах порушено кримінальні справи (в 2008 р. порушено 18 кримінальних справ). Кількість випадків призупинення виробничої діяльності в 2008 році склала 94 (в 2007 р. 22 випадки). Після усунення порушень вимог 164

природоохоронного законодавства в 28 випадках видано дозволи на відновлення діяльності. Зафіксовано 5 випадків аварійних забруднень навколишнього природного середовища , сумою нанесених збитків 8,052 тис. грн.. Пред’явлено 138 претензій (у тому числі позовів) на загальну суму 316,700 тис. грн.,з них відшкодовано 94 на загальну суму 192,531 тис.грн.. що складає 60,8%. У 2008 р. за порушення вимог природоохоронного законодавства нараховано збитків на суму 3308,93 тис. грн.., з яких сплачено суму 192,531 тис. грн., що складає 5,8%. В 2008 р. отримано та розглянуто 546 вимог та доручень правоохоронних органів. За звітний період надійшло 311 письмових пропозицій, заяв та скарг громадян, в тому 76 колективних. Всі звернення отримують оперативне реагування працівників інспекції, здійснюються виїзди на місце з метою перевірки викладених у зверненні фактів, складаються акти перевірок та, у разі виявлення порушення вимог природоохоронного законодавства, видаються відповідні приписина їх усунення. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища. Протягом 2008 року Держуправлінняv велась систематична робота щодо покращення матеріальної бази та підвищення професійного рівня спеціалістів, які задіяні у проведенні моніторингу довкілля. Cтворенно регіональний центр моніторингу довкілля при Держуправлінні. Організовано систему обміну даних між суб’єктами моніторингу. В 2008році визначено обов’язки та повноваження осіб, відповідальних за ведення моніторингу та інформаційного обміну на всіх рівнях, суб’єкти моніторингу забезпечені ліцензійними картографічними матеріалами та програмними засобами: бази даних мереж спостережень “Атмосфера” та “Гідросфера”. Виконані роботи щодо інвентаризації та аналізу стану існуючих мереж, вдосконалення аналітичних підрозділів суб’єктів моніторингу. Узгоджено регламент з проведення контролю стану довкілля та обробки і узагальнення інформації про стан складових довкілля. Наповнюється та ведеться база даних з питань моніторингу. На удосконалення та оснащення аналітичних підрозділів суб’єктів моніторингу з обласного фонду ОНПС було виділено 1121,9 тис. грн. В приміщенні держуправління виділено окремий кабінет, закуплено комп’ютер, сканер, плотер, встановлено програмне забезпечення MapInfo Professional 9.0 Rus та Digitals - це дало змогу систематизовувати інформацію та створення цифрових топографічних, кадастрових, інженерних та спеціальних карт і планів яка надходить від суб’єктів моніторингу, розробляти карти, порівняльні діаграми, вести контроль за змінами в навколишньому природному середовищі. Протягом 2008 року Івано-Франківським національним технічном університетом нафти і газу підготовлена документація для створення та 165

запровадження геоінформаційної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища регіонального рівня та території Івано-Франківської області. У 2008 року проведено 4 засідання міжвідомчої комісії суб’єктів моніторингу, на яких розглянуто наступні питання: - про обмін інформацією між суб’єктами моніторингу та виконання Програми моніторингу довкілля області; - про терміни підготовки інформації та надсилання їх до Держуправління ОНПС, відповідно до затвердженої Програми; - про взаємодію Держекоінспекції та Держуправління при наданні інформації для проведення екологічного моніторингу та своєчасного і оперативного інформування; - про наслідки екологічного лиха внаслідок повені 23-27 липня 2008 року; - про зберігання пестицидів та отрутохімікатів. Відповідно до голови розпорядження облдержадміністрації від 06.12.2007 року №661 «Про територіальну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля області» та Програми моніторингу стану довкілля Івано-Франківської області на 2008-2015 рр., затвердженої рішенням сесії обласної ради від 28.03.2008р. №520-20/2008, моніторинг в ІваноФранківській області здійснюють: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області; - Державна екологічна інспекція в області; - Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в області; - Установи державної санітарно – епідеміологічної служби області здійснюють лабораторний контроль; - Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції; - Обласний центр з гідрометеорології; - Обласне виробниче управління меліорації і водного господарства; - Управління житлово-комунального господарства головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації; - Обласне управління лісового та мисливського господарства; Національні природні парки (Карпатський, Галицький, “Гуцульщина”) та природний заповідник “Горгани”; - Івано-Франківське міжрайонне управління водного господарства Івано-Франківського облводгоспу. Кінцевим результатом моніторингу є оцінка і прогноз стану екосистем, оцінка екологічної рівноваги в них. При проведенні моніторингу проводяться спостереження за змінами при різній інтенсивності антропогенного впливу. Особлива увага надається фоновому екологічному моніторингу, який ведеться на заповідних територіях. Для поліпшення організації та проведення 166

системи моніторингу довкілля проведено оптимізацію точок контролю поверхневих вод. Проводиться міжобласний моніторинг транскордонних природних об’єктів між Львівською, Тернопільською, Чернівецькою областями. Перелік показників, що спостерігаються суб'єктами моніторингу по кожній з мереж спостережень Мінприроди України(Державне управління ОНПС, Державна екологічна інспекція в області) Поверхневі води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, жорсткість, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, розчинений кисень, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, кальцій, магній, калій, натрій, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон, сірководень, хлорорганічні пестициди. Зворотні води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, розчинений кисень, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон. Підземні води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, жорсткість, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, кальцій, магній, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфатіон, хлорорганічні пестициди. Грунти: вологість, механічний склад, pH, хлорорганічні пестициди (гептахлор, ДДТ, ДДД, ДДЕ, γ-ГХЦГ), формальдегід, сульфат-іони, хлоридіони, нітрат-іони, нафтопродукти, хром, мідь. Промислові викиди в атмосферу: вимірювання параметрів газопилового потоку, визначення масової концентрації: фенолу, формальдегіду, хлору, водню хлористого, аміаку, діоксиду азоту, пилу, сажі, діоксиду сірки, оксиду азоту, оксиду вуглецю. МОЗ України (Обласна санітарно-епідеміологічна станція) Повітря: оксид азоту, оксид вуглецю, формальдегід, пил, складні ефіри, сірчистий газ. Поверхневі води: прозорість, забарвлення, окислення, твердість, розчинений кисень, БПК- повне, аміак, нітрити, нітрати, залізо, сухий залишок, нафтопродукти, СПАР, завислі речовини, фенол. Мінагрополітики України (Державне проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів та якості продукції) Грунти: солі важких металів (цинк, мідь, кадмій, свинець, ртуть), пестициди (зенкор, харнес, гептахлор, ДДТ, ДДД, ДДЕ, 2,4Д аміачна сіль). Держкомлісгосп України (Обласне управління лісового та мисливського господарства) Флора: посадка лісових культур, створення захисних насаджень, лісовідновлення, головне користування, суцільні санітарні рубки, вибіркові санітарні рубки, рубки догляду. Фауна: чисельність основних видів мисливської фауни (олень, козуля, 167

кабан, вовк, лисиця, заєць). Держводгосп України (Обласне виробниче управління меліорації і водного господарства) Поверхневі води: температура, запах, колірність, завислі речовини, мінералізація, рН, лужність, жорсткість, іон амонію, фосфат-іон, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, розчинений кисень, ХСК, БСК, залізо, кальцій, магній, мідь, калій, натрій, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, марганець, кислотність, хром3+, хром6+, гідрокарбонати, стронцій-90, цезій137. Підземні води: запах, завислі речовини, мінералізація, рН, лужність, жорсткість, іон амонію, фосфат-іон, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, залізо, кальцій, магній, кальцій, кислотність, гідрокарбонати. Держбуд (Управління житлово-комунального господарства головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації) Поверхневі води: амоній-іон, СПАР, БСК, розчинний кисень, pH, завислі речовини, запах, нафтопродукти, нікель, нітрат-іони, нітрит-іони, сульфати, сухий залишок, феноли, фосфат-іон, формальдегід, залізо, солі важких металів, хлорид-іон. Зворотні води: амоній-іон, СПАР, БСК, розчинний кисень, pH, завислі речовини, запах, нафтопродукти, нітрат-іони, нітрит-іони, сульфати, сухий залишок, температура, феноли, фосфат-іон, формальдегід, залізо, солі важких металів, хлорид-іон. МНС України (Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в області) Дозиметрична паспортизація населених пунктів за розділом "Система радіаційного контролю" (за договорами з акредитованими лабораторіями). На виконання Окремого доручення Мінприроди України № 217 від 12.08.2008 року з метою стабілізації екологічної ситуації, яка склалася на території області після паводку, Держуправлінням ОНПС в області проведено наступні заходи: - організовано щоденний моніторинг інформації, її аналіз та інформування Мінприроди України про виконання аварійних робіт та екологічну ситуацію; - проведено обстеження очисних споруд у населених пунктах області, які були підтоплені внаслідок стихійного лиха; - у зоні підтоплення здійснено обстеження полігонів ТПВ, скотомогильників, складів зберігання пестицидів та отрутохімікатів; - з обласного фонду ОНПС проведено першочергове фінансування природоохоронних заходів, які спрямовувалися на ліквідацію наслідків стихії та забезпечували заходи щодо мінімізації негативного впливу на стан навколишнього природного середовища; - працівниками Держуправління ОНПС в області та Держекоінспекції проведена повторна інвентаризація пестицидів і непридатних агрохімікатів, яких у області накопичено 180,1 тонн; 168

- Держекоінспекцією в області та обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству здійснено систематичні спостереження за гідрологічним режимом річок, проведено відбір проб води у створах підприємств-забруднювачів водних об’єктів та аналізи якості поверхневих вод на території районів, що були підтоплені. 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Протягом 2008 року еколого-експертним підрозділом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області розглянуто 140 одиниць проектних матеріалів. За результатами проведених екологічних експертиз 85 проектних матеріалів отримали позитивну еколого-експертну оцінку, 55 матеріалів повернено на доопрацювання. На доопрацювання документи повернено, в основному, із-за відсутності або невідповідності матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище вимогам ДБН А 2.2-1-2003 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд”, природоохоронного законодавства та нормативних документів. Як свідчать результати проведеного аналізу еколого-експертної діяльності, найбільшу кількість проектних матеріалів було розглянуто щодо будівництва та реконструкції об’єктів обслуговування автомобілів та складів паливно-мастильних матеріалів, очисних, гідротехнічних споруд, каналізаційних мереж, полігонів захоронення відходів, об’єктів газо-, тепло, електропостачання, об’єктів, пов’язаних з видобутком нафти і газу, тваринницьких комплексів, виробництв промислових товарів та харчових продуктів. Значна частина висновків екологічної експертизи підготовлена в складі комплексної державної експертизи. Згідно з договорами з філією ДП “Укрдержбудекспертиза” розглянуто 134 проекти, з них 79 погоджено, 55 повернуто на доопрацювання. При здійсненні державної екологічної експертизи дотримувався принцип гласності, здійснювалося інформування громадськості про проведення експертизи та екологічні наслідки діяльності запроектованих об’єктів. Екологічна експертиза громадськими формуваннями протягом року не проводилася. При здійсненні державної експертизи із філією “Укрдержбудекспертизи” труднощів і проблем про взаємодії з ними не виникало. Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку: - Будівництво малої ГЕС на р.Пробійна біля с.Грамотне Верховинського району Івано-Франківської області; - Реконструкція деревообробного будівництва в с.Черганівка Косівського району Івано-Франківської області; - Установка по виробництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис.тонн на рік на ТОВ “Карпатнафтохім”. 169

Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно: - Облаштування Битків-Бабчинського газового родовища. Дотискна компресорна станція “Пасічна”; - Реконструкція очисних споруд м.Косів; - Будівництво блочної установки по переробці суміші нафтових відходів в м.Долина. Таблиця 13.4.1. Еколого-експертна діяльність у 2008 р. Загальна кількість

Виконання робіт

1 Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД). проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалі- зованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Кількість проведених держекоекспертиз

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацюванн я та оцінено негативно (шт.) 4 55

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно(% від загальної кількості) 5 39 %

2 140

3 85

134

41 %

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

142

132

171

208

2007 рік 213

2008 рік 140

13.5. Економічні засади природокористування. Економічні засади природокористування, що забезпечують дієвість механізму природоохоронної діяльності, передбачають взаємозв’язок управлінської, господарської та науково-технічної діяльності суб’єктів господарювання з раціональним використанням природних ресурсів. Це, насамперед, визначення джерел фінансування, лімітування або нормування використання природних ресурсів з відшкодуванням нанесених збитків довкіллю. Відповідно до закону України ˝Про охорону навколишнього природного середовища від 26.06.91р. № 1268-XІІ (статті 46 та 47) платежі за використання природних ресурсів поступають в бюджети різних рівнів і спрямовуються на заходи щодо їх відтворення та збереження. Для фінансування заходів з охорони довкілля створені державні і місцеві фонди, що утворюються за рахунок платежів за забруднення і грошових стягнень за порушення норм і правил навколишнього природного середовища. Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються відповідно до ст.52 Закону України ˝Про Державний бюджет України˝. Плата за забруднення здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 ˝Про затвердження Порядку 170

встановлення номативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору˝ (із змінами та доповненнями). Використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 ˝Про затвердження Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів˝ (із змінами та доповненнями). Фінансування природоохоронних заходів у 2008 році відбулось згідно ˝Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища˝, затвердженого рішенням сесії обласної ради від 30.03.2007р. №260-10/2007, яке втратило чинність і відмінене на сесії обласної ради від 28.03.2008р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області відповідно до Бюджетного кодексу України розроблено нове ˝Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища˝, яке затверджене рішенням сесії обласної ради від 31.12.2008. №729-27/2008. Кошти Фонду спрямовуються на фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямкам державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. До 10 відсотків коштів Фонду може резервуватись для здійснення непередбачених видатків, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, що не мають постійного характеру та не могли бути передбачені при формуванні Переліку. 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Реалізація екологічної політики здійснюється через сукупність екологоекономічних інструментів, які впливають на фінансовий стан економічних суб’єктів, з метою орієнтації їхньої діяльності в екологічно сприятливому напрямку. Головними економічними інструментами в існуючих умовах виступають податки, кредити, збори, платежі та субсидії. Юридичні особи, які в процесі своєї діяльності здійснюють вплив на навколишнє середовище, компенсують екологічні втрати шляхлм сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. Діяльність Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Івано-Франківській області в 2008 році була спрямована на подальший розвиток та удосконалення механізму природоохоронної діяльності, а також на виконання ˝Обласної програми охорони навколишнього природного середовища до 2010 року˝, затвердженої рішенням 5 сесії 5 демократичного скликання обласної ради від 08.09.2006 року №73-5/2006 (із змінами) та ˝Програми моніторингу довкілля ІваноФранківської області на 2008-2015 роки˝, затвердженої рішенням 17 сесії 5 демократичного скликання обласної ради від 28.12.2007р. №480-17/2007. На підставі нормативних документів Кабінету Міністрів України, всі суб’єкти господарювання є платниками збору за забруднення і обліковуються в органах державної податкової служби. Територіальні органи 171

Мінекоресурсів доводять до органів податкової служби переліки підприємств, яким видано дозволи на викиди, скиди забруднень та розміщення відходів. На основі нормативів плати, з допомогою коригуючих коефіцієнтів та доведених дозволів і лімітів забруднень кожним суб’єктом підприємництва робиться щоквартальний розрахунок збору, який подається органам державної податкової адміністрації. Збір сплачується щоквартально. Ці кошти поступають до фондів і, у відповідності з затвердженим кошторисом витрат, виділяються на конкретні природоохоронні заходи, які передбачені місцевими програмами. Кошторис доходів і видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2008 рік сформований в сумі 16 684,294 тис.грн. Контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору здійснюють органи державної податкової служби, контроль за обсягами забруднень –державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області. Слід відмітити, що перевага у фінансуванні надається тим суб’єктам господарювання, які в повному обсязі і вчасно вносять екологічні платежі до фондів охорони навколишнього природного середовища.

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища (далі Фонд) є складовою частиною обласного бюджету. Фонд створено з метою фінансування природоохоронних заходів та заходів, пов’язаних з раціональним використанням і збереженням природних ресурсів. У 2008 році до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 15 980,600 тис.грн. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році профінансовано 141 природоохоронних заходи на загальну суму 16 684,294 тис. грн., фактично виконано робіт на суму 14 334,957 тис.грн. Фактичне використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища склало 85,8% від запланованих субвенцій. Фінансування заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища здійснювались за функціональною класифікацією видатків, представлених у таблиці. тис.грн. Функіональна класифікація видатків

Заплановані видатки з Фонду

Охорона і раціональне використання водних ресурсів (76,3%) Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів (93,2%) Охорона і раціональне використання земель (99,9%)

7 111,342 4 153,123 448,969

172

Стан виконання 5 427,362 3 868,804 448,952

Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів (98,9%) Охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу (99,6%) Збереження природно-заповідного фонду (100%) Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці (86,6%) Всього

1 593,288 65,5

65,248

576,6

2 737,706 16 686,528

Нерозподілено планового ліміту Разом

1 575,842

2 372,149 14 334,957

13,430 16 699,958

фінансування природоохоронних заходів, тис.грн. 18000 16000 14000 12000 10000 тис.грн. 8000 6000 4000 2000 0

Ряд1

2002

2004

2006

2008

роки

Для здійснення природоохоронних заходів у 2009 році підготовлено Перелік природоохоронних заходів на сесію обласної ради про виділення коштів на суму більше 22,9 млн.грн. з обласного фонду ОНПС. Для поліпшення стану довкілля в 2009 році Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області рекомендує визначити такі основні пріоритети щодо забезпечення реалізації державної та регіональної екологічної політики:  організація заходів для знешкодження непридатних для використання пестицидів у населених пунктах області;  оздоровлення басейнів річок Прут, Лімниці, Дністер, для чого необхідно спрямувати кошти на будівництво запроектованих у 2007-2008 роках очисних споруд;  раціональне використання та зберігання відходів виробництва і побутових відходів;  запровадження системи моніторингу в області;  збереження природно-заповідного фонду;  охорона природних рослинних ресурсів і ресурсів тваринного світу;  екологічна освіта, інформація, наука у галузі охорони навколишнього природного середовища. 173

Фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році тис.грн. Назва природоохоронних заходів

Підстава

Заплановані видатки тис.грн.

Профінансовано

Повернен о коштів

Охорона і раціональне використання водних ресурсів (76,3%) Реконструкція зовнішніх мереж каналізації Долинського протитуберкульозного диспансеру Реконструкція каналізаційних мереж і споруд обласного наркодиспансеру Реконструкція каналізаційних мереж і споруд обласної психіатричної лікарні № 1 Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення обласної пихіатричної лікарні №3 Реконструкція (капітальний ремонт) на діючих підприємствах каналізаційних мереж на вул. Княгині Ольги в м.Тлумачі Реконструкція (трубопровід 1000 мм) системи роздільної каналізації на очисних спорудах м.Надвірної Реконструкція систем роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд в с.Годи-Добровідка Коломийського району Реконструкція підвідного каналізаційного колектора на вул.Козацькій, Молодіжній (масив ˝Стадіон˝) у селищі Гвіздець Коломийського району Реконструкція систем роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них для очищення стічних вод, що утворилися в промисловості, комунальному господарстві, інших галузях народного господарства (розширення каналізаційної мережі в с.Ковалівка Коломийського району) Будівництво каналізаційних мереж в с.Угорники Івано-Франківської міської ради* Реконструкція каналізаційної системи дитячого садка у с. Шешори Косівського району Реконструкція очисних споруд та каналізаційних мереж у с. Задністрянське Галицького району* Завершення реконструкції біологічних очисних споруд господарсько-побутових стічних вод селища Отинія Коломийського району (додаткові роботи) Завершення реконструкції напірного каналізаційного колектора Тисмениця – Івано-Франківськ Регулювання русла р. Опришина в с. Старі Кривотули Тисменицького району Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення у селищі Верховина

174

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

79,9

0,021

20,1

0,366

44,8

8,452

49,709

0,0

867,085

138,519

159,098

4,174

96,82

110,447

0,138

25,0

0,242

519,8

198,805

117,487

500,0

309,057

102,270

0,0

40,675

0,0

680,0

37,2

0,0

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

Реконструкція системи каналізації та очисних споруд ЗОШ І–ІІІ ст., у с. Незвисько Городенківського району Реконструкція каналізаційних мереж с-ща Чернелиця Городенківського району Придбання технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на комунальних каналізаційних системах м.Городенки Реконструкція системи каналізації частини вул. І.Франка у селищі Войнилів Калуського району Будівництво каналізаційного колектора на вул.Чорновола (Шахтарська) у м.Калуші Придбання технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на очисні споруди м. Коломиї Придбання насосного і технологічного обладнання на комунальні каналізаційні системи м. Коломиї (відповідно до проекту “Реконструкція очисних споруд м.Коломиї з доведенням потужності до 45 тис.м3 стоків на добу”) Поліпшення технічного стану та благоустрою озера на вул. Чехова у м. Коломиї Реконструкція системи роздільної каналізації на очисних спорудах м. Надвірної Завершення реконструкції очисних споруд у м. Рогатині Реконструкція очисних споруд у селищі Брошнів-Осада ** Очистка русел річок на території ДП «Осмолодський лісгосп», Рожнятівський район Придбання насосного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на комунальних каналізаційних системах селища Заболотів Придбання насосного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на комунальних каналізаційних системах м. Снятина Реконструкція каналізаційних мереж і споруд на них протитуберкульозного диспансеру в с. Войнилів Завершення реконструкції очисних споруд в с.Отинія

Очистка русел річок на території ДП «Вигодський лісгосп» Долинського району Заходи для відновлення і підтримання спиятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок ДП "Надвірнянський лісгосп" Відновлення і підтримання спиятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок на території ДП "Делятинський лісгосп"

175

49,979

0,746

49,863

0,021

43,1

0,0

152,652

0,0

251,125

0,0

225,0

69,432

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

220,0

1,936

500,0

24,533

221,030

0,0

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку

841,798

96,82

69,410

0,0 0,0 0,0

201,914

199,7

2,214

101,850

0,0

95,543

0,0

43,070

31,017

30,577

0,0

21,7

0,0

15,0

0,0

Заходи щодо відновлення і підтримання спиятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок (для Брошнівського ЛГ) Реконструкція технологічного обладнання на каналізаційних насосних станціях та каналізаційних очисних споруд м.Коломиї (для КП ˝Коломияводоканал˝) Очищення русел річок Чорний Черемош та Ільця від дерев що потрапили в них внаслідок повені для ДП ˝Верховинський лісгосп˝ Очищення русел річок Чорний Черемош та Білий Черемош для ДП ˝Гринявський лісгосп˝

рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку

Всього:

49,0

0,0

250,0

0,0

47,7

0,0

83,82

0,0

7111,342

7109,128

1683,98

2,4

0,0

1,6

0,0

7,440

0,0

7,440

0,0

7,440

0,0

16,8

0,473

450,0

0,33

140,0

56,07

258,0

2,2

250,0

0,0

450,0

74,2

1000,0

5,404

Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів (93,2%) Придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ на території Коломийського міжрайонного фтизіопульмонологічного диспансеру Придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ на території Надвірнянського будинку дитини Запровадження роздільного збирання ТПВ на території Єзупільської міської лікарні Запровадження роздільного збирання ТПВ на території дитячого санаторію ˝Єзупіль˝ Запровадження роздільного збирання ТПВ на території обласної психіатричної лікарні № 2 (Рогатинський р-н, с.Підмихайлівці) Запровадження роздільного збирання ТПВ на території обласного фтизіопульмонологічного центру Придбання машин для збору та транспортування побутових відходів у м.Яремче та с-щі Ворохта Придбання контейнерів для збору ТПВ у м.Яремче Придбання спецтехніки (асенізаційного автомобіля КО-503 В) для збирання і транспортування побутових відходів в м.Снятині Придбання техніки (бульдозера) для захоронення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ у м.Снятині Придбання машини-сміттєвоза для транспортування побутових відходів у м.Коломиї (для відділу управління комунальним майном) Придбання спецтехніки для збору, транспортування, перероблення, знешкодження та складування побутових відходів в Долинському районі (для КП ˝Комунгосп˝) Придбання спецтехніки (бульдозера) для складування на полігоні ТПВ у м. Тисмениці

176

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 рішення облради від 28.03.08. № 520-20/2008 2.08.08.№624-23/2008, від 06.11.08. № 686-26/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

250,0

14,2

Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м. Тисмениці Придбання автомобіля для збору та перевезення побутових відходів у с.Шешори Косівського району Придбання автомобіля для збору та транспортування побутових відходів у м. Болехові Придбання машини-сміттєвоза для збору та транспортування побутових відходів у с-щі Вигода Долинського району (для КП «Вигодський ККП» Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у с-щі Вигода Долинського району Проведення заходів щодо знешкодження побутових, сільськогосподарських відходів на території Торговицької сільської ради Коломийського району Запровадження роздільного збирання ТПВ на території Рожнятівської ЦРЛ (з влаштуванням майданчика) Рекультивація та розширення полігону ТПВ з будівництвом складських приміщень для первинного сортування твердих побутових відходів (для КП Рожнятівської селищної ради) Придбання обладнання контейнерів) для збору побутових відходів у с. Вигода Долинського ра-ну Придбання обладнання для збору побутових відходів (для Яремчанського міського комунального підприємства)

Всього:

80,0

32,04

180,0

0,2

150,0

25,002

450,0

74,2

80,0

0,0

15,0

0,0

20,983

0,0

236,02

0,0

80,0

0,0

20,0

0,0

4153,123

284,319

30,0

0,017

35,4

0,0

122,829

0,0

100,0

0,0

160,740

0,0

448,969

0,017

Охорона і раціональне використання земель (99,9%) рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку

Будівництво, розширення та реконструкція протиерозійних гідротехнічних споруд ДП "Делятинський лісгосп" Створення лісових насаджень на аеродованих землях для Хотимирського лісництва ДП "Коломийський лісгосп" Створення лісових захисних насаджень на еродованихземлях ДП Рогатинське лісове господарство Будівництво протиерозійних споруд в Осмолодському лісгоспі Будівництво протизсувної берегозакріплювальної габіонної стінки ДП ˝Гринявський лісгосп˝, Верховинського району Всього:

177

Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів (98,9%) Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

Озеленення території обласного фтизіопульмонологічного центру Проведення заходів з охорони і відтворення природних рослинних ресурсів (для ОКП ˝ІваноФранківськоблагроліс˝) Придбання посадкового матеріалу для озеленення населених пунктів області

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

Проведення заходів щодо збереження та відтворення природних екологічних систем парку «Партизанської слави» в с.Заріччя Надвірнянського району (для ДП «Делятинський лісгосп»)

рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку

Ліквідація наслідків буреломів, сніговалів ДП "Надвірнянський лісгосп" Ліквідація буреломів вітровалів у Свічівському лісництві ДП "Вигодський лісгосп"

Всього:

10,725 571,9 700,0

0,0 10,293 7,153

40,663

0,0

20,0

0,0

250,0

0,0

1593,288

17,446

Охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу (99,6%) Охорона та відтворення тваринного світу (бурого ведмедя) в Карпатах (для ДП «Верховинський лісгосп»)

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

14,5

0,0

Охорона та відтворення тваринного світу (бурого ведмедя) в Карпатах (для ДП «Гринявський лісгосп»)

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

51,0

0,252

Всього:

65,5

0,252

100,0

0,0

Збереження природно-заповідного фонду (100%) Обладнання приміщення для пропаганди природоохоронних знань Карпатського національного природного парку Придбання обладнання і предметів довготрокового коритування (для ботанічного заказника загальнодержавного значення “Княждвірський”) Матеріально-технічне забезпечення проведення охорони, захисту природних рослинних ресурсів та екологічного моніторингу в природному заповіднику ˝Горгани˝ Озеленення парку культури та відпочинку ім. Шевченка Відновлення корінних природних комплексів на території СЛМНДПЗГ ˝Чорний ліс˝ Калуського

178

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 від 06.11.2008 №68626/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від

100,6

0,0

45,0

0,0

20,0

0,0

311,0

0,0

району

28.03.08. №520-20/2008

Всього:

576,6

0,0

Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці (86,6%) Виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд і каналізаційних мереж у селищі Рожнятів Проектування будівництва очисних споруд, каналізаційних мереж і каналізаційних насосних станцій у м. Болехові Виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд у с.Товмачик Коломийського району Проектування реконструкції каналізаційних мереж із збільшенням до 300 м3/добу потужності очисних споруд на вул. Д.Галицького у селищі Ворохта Яремчанської міської ради Виготовлення проектно-кошторисної документації будівництва очисних споруд у с.Дзвиняч Богородчанського району Проектування реконструкції очисних споруд дитячого санаторію ˝Ясень˝ у с. Ясень Рожнятівського району Виготовлення проектної документації на реконструкцію очисних споруд і каналізаційних мереж у м. Косові Проведення екологічної експертизи проекту організації території національного природного парку ˝Гуцульщина˝ (для Львівського інституту екології Карпат НАН України) Проектування будівництва очисних споруд у с. Тростянець Долинського району Виготовлення проектно-кошторисної документації будівництва очисних споруд туберкульозного відділення Солотвинської районної лікарні у селищі Солотвин Богородчанського району Проведення експертизи проекту реконструкції очисних споруд дит.санаторію "Ясень" у с.Ясень Рожнятівського ра-ну Проведення експертизи проекту реконструкції очисних споруд і мереж та виготовлення проекту гранично-допустимих скидів у м. Косові Проведення експертизи проекту на будівництво очисних споруд туберкульозного відділення райлікарні в с. Солотвино Богородчанського ра-ну Проведення експертизи проекту на будівництво очисних споруд в с. Дзвиняч Богородчанського ра-ну Придбання обладнання для запровадження системи моніторингу довкілля (для Державної екологічної інспекції в області) Розроблення та запровадження державної системи моніторингу навколишнього природного середовища (створення та забезпечення функціонування центру моніторингу довкілля) в ІваноФранківській області (для Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області) Придбання обладнання для запровадження державної системи моніторингу навколишнього

179

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

94,155

0,0

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

206,559

0,0

34,188

50,0

34,411

0,0

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

32,089

0,116

34,521

22,957

50,0

49,980

0,020

34,124

0,0

34,196

2,388

2,200

0,0

23,316

0,0

4,155

0,0

14,100

14,1

171,9

0,0

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

200,0

100,0

Рішення обл.ради від

100,0

0,653

природного середовища в Івано-Франківській області (для Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області) Запровадження державної системи моніторингу навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області (придбання для суб’єктів моніторингу ліцензійних картографічних матеріалів та програмних засобів) (для Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області) Запровадження державної системи моніторингу навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області (придбання для суб’єктів моніторингу ліцензійних картографічних матеріалів та програмних засобів) (для обласного головного управління земельних ресурсів) Запровадження державної системи моніторингу навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області (придбання для суб’єктів моніторингу ліцензійних картографічних матеріалів та програмних засобів) (для обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству) Проведення восьмої міжнародної фотовиставки-конкурсу «Природа 2008» Проведення науково-технічних конференцій, семінарів, заходів щодо пропаганди навколишнього природного середовища, екологічна пропаганда з використанням спецобладнання, апаратури (для ДП ˝Лісівничо-екологічний просвітницький центр˝) Проведення моніторингових спостережень над шахтними полями Калуш-Голинського родовища калійних солей Виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд та каналізаційних систем в с.Підгайчики Коломийського району Виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд та підвідного каналізаційного колектора для с. Коршів Коломийського району Виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд для Коломийського міжрайонного фтизіопульмонологічного диспансеру в с.Ценява Коломийського району Виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд та підвідного каналізаційного колектора у селищі Печеніжин Коломийського району Придбання обладнання для запровадження системи моніторингу довкілля (для Коломийської РайСЕС) Видання науково-популярної книги ˝Дерева і кущі дендропарку ˝Високогірний˝ Заходи щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища на об’єктах природнозаповідного фонду в ДП «Делятинський лісгосп» Придбання обладнання для запровадження системи моніторингу довкілля (для Тисменицької РайСЕС) Придбання обладнання для запровадження державної системи моніторингу навколишнього природного середовища на території Карпатського національного природного парку Виготовлення проекту будівництва очисних споруд та каналізаційних мереж продуктивністю 4000 м3 на добу в м. Яремче

28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

19,0

2,250

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

15,0

0,0

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

15,0

0,350

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

17,5

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008

130,904

Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 Рішення обл.ради від 28.03.08. №520-20/2008 рішення облради від 22.12.2008. № 711-27/2008 по за-ку

Видання чосопису "Екологія і людина" для громадської організації Зелений світ

180

17,5 130,904

0,0 0,0

300,0

0,0

45,222

0,0

127,95

0,0

20,191

0,0

127,950

0,0

91,0

0,0

8,0

0,0

31,075

55,0

0,0

50,0

0,624

360,0

8,911

10,0

0,0

Придбання обладнання для Коломийської райсанепідемстанції Створення і поповнення технічної бібліотеки природного заповідника Горгани Реконструкція приміщення для пропаганди природоохоронних знань Карпатського національного природного парку Видання поліграфічної продукції (книга ˝Карпатський національний природний парк˝)

Всього: Нерозподілено планового ліміту Разом:

181

60,0

0,0

5,0

0,0

49,0

80,0 80,0

80,0

2737,706

2737,686

365,557

13,430 16 699,958

16 684,294

2351,571

13.6. Удосконалення системи управління та нормативноправового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища. З метою удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля зазначимо, що важливою віхою міжнародної співпраці в екологічній сфері на світовому рівні стала Стокгольмська конференція, ООН з навколишнього природного середовища (1972 p.). Вона не тільки прийняла важливі документи (Декларацію, що містить 27 принципів екологічно коректної поведінки держав, і Програму дій), а й послужила джерелом формування міжнародного екологічного права. Україна, як член Ради Європи - однієї з впливових організацій, у діяльності яких питання охорони довкілля посідають доволі важливе місце, - підписала й ратифікувала 29 міжнародних конвенцій, що стосуються екології, стала учасником 44 двосторонніх міжнародних угод і договорів у зазначеній сфері. Даний факт є позитивним, але далі існує ряд проблем та колізій між національним та міжнародним законодавством. Міжнародно-правовими угодами регламентуються екологічні проблеми, які мають планетарний характер і які не можуть ефективно регулюватися тільки законодавством однієї або декількох країн. Водночас необхідно зазначити, що існують і такі екологічні проблеми, які мають регіональний характер. Для їх вирішення укладаються міжнародно-правові угоди між державами відповідного регіону. Наприклад, 21 квітня 1992 р. на Конференції причорноморських країн, що відбулася в м. Бухаресті (Румунія) була підписана Конвенція про захист Чорного моря від забруднення. Першим кроком до вирішення даних колізій є, насамперед, вдосконалення чинного законодавства і приведення його у відповідність до міжнародного законодавства. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області (надалі «інспекція») у галузі метрологічної діяльності виконує роботи, пов’язані із забезпеченням єдності вимірювань у межах своєї компетенції, в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря). В інспекції наявні діючі документи, що регламентують вимоги до контрольно-вимірювальних операцій на об’єкти, що контролюються. Вони відповідають вимогам державних стандартів, щодо засобів вимірювальної техніки(надалі, умов та методик виконання вимірювань. Інспекція повністю забезпечена нормативними та методичними документами в галузі метрології та метрологічної діяльності. Стан засобів вимірювальної техніки, що застосовуються у сфері контролю стану навколишнього природного середовища задовільний. Із перевірених ДП «Івано-Франківськметрологія» 114 одиниць 182

засобів вимірювальної техніки, всі придатні до застосування. В інспекції застосовуються 4 одиниці засобів випробувань, які відповідають вимогам ГОСТ 24555. Експлуатація засобів вимірювальної техніки відповідає вимогам експлуатаційних документів. Відділ інструментально-лабораторного контролю інспекції атестований у відповідності з вимогами нормативної документації (свідоцтво про атестацію за реєстраційним номером ІФ 235, дійсне до 14.06.2010р.) на право виконання вимірювань у сфері державного метрологічного нагляду. 13.8. Екологічний аудит. Відповідно до повноважень територіальних органів Мінприроди України та частини 3 статті 14 Закону України «Про екологічний аудит», Держуправління екологічний аудит не здійснює. У той же час, Управління відслідковує реєстр виконавців екологічного аудиту. В області право на здійснення екологічного аудиту має екологічний аудитор Приходько Микола Миколайович, серія та номер сертифіката екологічного аудитора ЕА № 055, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, номер та дата рішення про внесення до реєстру - № 165 від 05.04.03.2006 р. та екологічний аудитор Кобецька Надія Романівна, серія та номер сертифіката екологічного аудитора - ЕА № 087, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Глібова, 24а /60, номер та дата рішення про внесення до реєстру - № 374 від 18.07.2008р. Держуправлінням здійснюється моніторинг проведення обов’язкового екологічного аудиту об’єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, у випадку передбаченим частиною 3 статті 14 Закону України «Про екологічний аудит». 13.9. Екологічне страхування. Інтеграція України в світове економічне співтовариство диктує необхідність переходу до нових принципів регулювання природоохоронної діяльності та розробки нормативно-правової системи, спрямованої на зниження масштабів промислового забруднення довкілля. Досвід розвинених країн засвідчив, що найбільш ефективним інструментом екологічної політики та гарантій безпеки життєдіяльності людей, є використання ринкових механізмів захисту здоров’я громадян та навколишнього середовища. Фінансування витрат по ліквідації наслідків аварій і надзвичайних ситуацій за рахунок коштів бюджету знижує ефективність природоохоронних програм. Це обумовлює потреби пошуку та мобілізації принципово інших джерел компенсації заподіяної шкоди. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища найбільш ефективно захищає інтереси підприємств по отриманню прибутків, суспільства по захисту здоров’я людей та держави через створення сприятливого інвестиційного клімату, гарантій податкових надходжень та соціальну стабільність. 183

Проте страхування екологічних ризиків в Україні не набуло поширення. З причин такого становища можна виділити, насамперед, законодавчі. Рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Юридичні гарантії відшкодування збитків, завданих забрудненням довкілля та зниження якості природних ресурсів не забезпечені повністю. Окрім правових, розвиток ринку екологічного страхування гальмується: - слабкими стимулами добровільного страхування; - відсутністю надійних та загальноприйнятих методик оцінки ризику та розрахунку ймовірної шкоди; - низькою потужністю самого ринку, що позбавляє змоги здійснювати страхування небезпечних та великих за величиною екологічних ризиків. Комплексний розвиток екологічного страхування в Україні дасть змогу: - скоротити бюджетні витрати на ліквідацію аварійних та надзвичайних ситуацій; - підвищити матеріальну відповідальність підприємств і зацікавленість місцевих органів влади у мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище; - забезпечити цільове використання коштів, які спрямовуються на ліквідацію та попередження екологічного забруднення; - посилити контроль за потенційно небезпечними видами діяльності та підняти вимоги екобезпеки. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. Протягом 2008 року науковими установами області проведено цілий ряд досліджень з екологічних питань, зокрема: Науково-дослідним інститутом екологічної безпеки і природних ресурсів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу проведено наступні наукові дослідження з екологічної тематики: В 2008 р. виконана науково-дослідна робота «Розроблення та запровадження державної системи моніторингу навколишнього природного середовища (створення та забезпечення функціонування центру моніторингу довкілля) в Івано-Франківській області» (науковий керівник д.т.н. Я. О. Адаменко) по договору з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області вартістю 100 тис.грн. за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. У 2008 р. вийшли з друку 2 наукові монографії: 1. Рудько Г.І., Адаменко О.М., Конструктивна геоекологія: наукові основи та практичне втілення. – Київ: Манускрипт, 2008. – 320 с. В монографії розглянуто актуальні проблеми конструктивної екології як базової основи для оцінки взаємодії суспільства і природи. Розкрито 184

теоретичні і методичні основи нового наукового напряму в екології. Наведені результати оцінки екологічного стану геосфер Землі та процедури охорони їх ресурсів. Визначено підходи до особливостей конструювання та умов функціонування техноприродних геосистем. Особливу увагу приділено стратегії та методології використання земних надр. Визначено наукову й методологічну базу конструктивно-екологічної концепції, умови її практичного використання на конкретних прикладах. 2. Старуня. Перекладач з польської на українську мову книги Ш.Алєксандровича. Перекладачі Я.Д. Гладун і В.І. Куліш. Науковий редактор О.М. Адаменко. – Івано-Франківськ,2008.-168 с. За 2008 рік опубліковано 26 статей з екологічної тематики у різних виданнях. Участь у конференціях. Протягом 2008 році викладачі, науковці, докторанти та аспіранти ІФНТУНГ взяли участь у 10 конференціях, головними з яких є наступні: 1. X з’їзд Українського географічного товариства, Київ, 2629.03.2008р.; 2. Міжнародна наукова конференція «Природно-історична спадщина Старуні», Львів – Івано-Франківськ – Старуня, 15-17.05.2008р., спільно з Краківською гірничо-металургійною академією (Польща); 3. Міжнародна науково-практична конференція «Екологічні проблеми техногенно перевантажених регіонів», Дніпропетровськ, 1214.05.2008р.; 4. Міжнародна науково-практична конференція «Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях», Гримайлів Тернопільської області, 21-23.05.2008 р. 5. III міжнародний семінар з геоморфології і палеонтології Українських Карпат і прилеглих територій, Чорногірський географічний стаціонар, Ворохта, 11-14.09.2008 р. Виконання міжнародних проектів з охорони навколишнього середовища Спільно з викладачами і науковцями університету «Норд» (м. Бая Маре, Румунія) протягом березня-листопада 2008р. виконано проект ЄС «RUTEM» з підготовки «Підручника для навчання з захисту, менеджменту і моніторингу середовища» (керівник від ІФНТУНГ- зав. Кафедри екології д.т.н. Я.О. Адаменко). Такий підручник був підготовлений колективом авторів з Івано-Франківська і Бая Маре і виданий за кошти ЄС в Румунії на двох мовах – румунській і українській « Manual de Instruire in Protectia Management si Monitoring Mediului». – Cluj- Napoka Romania 2008/- 212р. У 2008 року велися наукові дослідження НПП «Гуцульщина» Зокрема: 1. Наукові полігони На 3-х ППП вівся екологічний моніторинг лісів НПП «Гуцульщина» другого рівня за методикою програми «ІСР-Forest». Проведено геоботанічні, фауністичні дослідження на 4-х постійних 185

пробних площах та 4-х орнітологічних маршрутах. Велися систематичні спостереження на 3 ППП та 15 ППС. Проведено таксаційну та лісівничу характеристику деревостану. Закладено одна ППП моніторингу II-го рівня в дубовому насадженні Старокутського ПНДВ. 2. Абіотичне середовище Протягом року фіксувалися і опрацьовувалися основні метеорологічні показники. Зроблена метеорологічна характеристика сезонів року. Щомісячно проводився аналітичний контроль поверхневих, підземних та зворотних вод із 5-ти водозаборів за 12-ма показниками. 3. Рослинний світ Поповнено списки флори вищих судинних рослин на 127 видів, серед яких 2 червонокнижні. Поповнено науковий гербарій на 200 гербарних рослин. Поповнено списки рослинних угруповань: на 3 класи рослинності, 4 порядки, 6 союзів, 10 асоціацій і угруповань рівня асоціацій. Закладено науковий полігон з метою відпрацювання методики «Переформування похідних ялинників». 4. Тваринний світ Інвентаризація фауни Виявлено 29 нових видів метеликів з 8 родин та 16 родів (на території України відмічено 75 видів) та один вид плазунів (черепаха європейська). 5. Збереження видів рослин і тварин, природних середовищ Місцезнаходження близько 50% червонокнижних видів зафіксовано за допомогою приладу GPS. Виявлено більше 10 раніше не відомих популяцій раритетних видів рослин, ведеться постійний моніторинг та вивчення стану популяцій. На ренатуралізаційних ділянках в різних біотопах Парку висіяно насіння та висаджено саджанці тису ягідного. Раритетні природні середовища картуються та їх місцезнаходження фіксується за допомогою приладу GPS. 6. Календар природи Ведуться цілорічні спостереження в природі на трьох основних маршрутах. У 2008 році Карпатським НПП проведено ряд наукових досліджень з екологічних питань: 1. Опрацьовано матеріали польових досліджень за 11 розділами по програмі «Літопису природи» та 9-ти науково-дослідних темах. 2. Випущено XXII том «Літопису природи» на 287 машинописних сторінках. 3. Опубліковано 40 наукових праць загальним об’ємом 1050 сторінок, подано на друк – 9 статей загальним об’ємом 49 сторінок машинопису та одна монографія 910 сторінок машинопису. 4. Проведено обстеження фенологічних пунктів у всіх 186

природоохоронних науково-дослідних відділеннях (ПОНДВ), на яких проводяться постійні спостереження за 19-ма деревно-чагарниковими та 51 трав’янистим видом рослин. 5. Проведено таксаційні виміри та облік природного поновлення на площах, де проводилися реконструктивні рубки (5 ділянок). 6. Проведено таксаційний опис та картування пралісів на території парку. 7. Проведено постійні спостереження на 4-х закладених постійних поперечниках для вивчення ерозійних процесів у 4 природоохоронних науково-дослідних відділеннях. 8. Проведено обстеження лісовідновлення на 17 вітровальних ділянках у 5-ти ПОНДВ. 9. Проведено повторні виміри та облік природного поновлення на 8 постійних пробних площах. 10.Проведено комплексну екологічну оцінку сучасного стану та розроблено пропозиції щодо оптимізації природокористування у верхів’ї р. Прут. На території Галицького та Рогатинського районів протягом 2008 року проведено дослідження природних умов формування біотичного і ландшафтного різноманіття у басейні річки Гнила Липа, нозологічної оцінки флористичних і фауністичних комплексів. Проаналізовано загрози існуванню популяцій видів рослин і тварин та біогеоценотичних комплексів. За результатами досліджень обґрунтовано шляхи інтегрування аспектів біорізноманіття в план управління басейном р. Гнила Липа, охорони та відтворення флори і фауни із застосуванням активних і пасивних заходів з урахуванням основних принципів розбудови екомережі, видана монографія. Вивчення біорізноманіття здійснено за підтримки Офісу радника з питань сільського господарства, природи та якості харчових продуктів Посольства Королівства Нідерландів в Україні в рамках програми PINMATRA та Меморандуму порозуміння Україна – Нідерланди в галузі охорони навколишнього природного середовища. Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака Лісовідновлення і лісорозведення В останні роки лісові культури щорічно створюються на площі біля 6,0 – 6,5 тис. га. Досвід показує, що створення високопродуктивних і якісних лісів у великій мірі залежить від стану та ефективності використання створеної селекційно-насінницької бази. Способи створення і раціонального використання постійної лісонасінної бази постійно удосконалюються. В даний час лісове господарство регіону може на 90% забезпечувати свої потреби у сортовому і покращеному насінні модрин, частково ялиці (до 40% від потреби), ялини (15-20%), дуба звичайного (до 20%). 187

Підвищенню продуктивності Карпатських лісів сприятиме створення у кожній області регіональних селекційно-насінницьких центрів, куди слід віднести усі зареєстровані генетичні ресурси, лісові сорти та селекційнонасінницькі об’єкти. Вони повинні виконувати функції своєрідних фабрик виробництва покращеного і сортового садивного матеріалу у відповідності до кожного лісонасінного району, підрайону і типу лісу, наявного в області для даної породи. Також слід приділити належну увагу введенню у насадження інтродуцентів, які вже випробувані і визнані перспективними в різноманітних лісорослинних і кліматичних умовах. В першу чергу це ялиця бальзамічна, дугласія Мензіса, модрина гібридна (модрина європейська, модрина японська), а також кедрові сосни. Стан деревної рослинності Карпатського регіону У зв’язку з невиснажливим, безперервним лісокористуванням зростає значення не тільки деревної сировини, але й недеревних ресурсів лісу, що становить резерв для збільшення продовольчого фонду країни та забезпечення населення цінними продуктами харчування. Особлива роль належить таким недеревним ресурсам як живиця, березовий сік, насіння, гриби, плоди, ягоди і лікарські рослини. На даний час інститутом гірського лісівництва розроблені Настанови із заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань, дана оцінка біологічним, екологічним і фенологічним особливостям поширення найбільш перспективних дикорослих ягідників і лікарських рослин в Карпатському регіоні, визначено їх ресурсний потенціал, розроблено заходи з впорядкування заготівлі та раціонального використання. Виявилось, що запаси дикорослих ягід за останні 10 років тут зменшились на третину, порівняно з 80-тими роками – наполовину, а з 60-тими – у 2,5 рази. Це пов’язано із випадковим характером їх збору, відносною короткочасністю заготівлі, зменшенням урожайності через зміни кліматичних умов та погіршення екологічної обстановки, нерівномірністю поширення за регіонами та умовами зростання, нерегламентованою та безсистемною заготівлею плодово-ягідної і лікарсько-технічної сировини, зменшенням кількості та площі зрубів, розкиданістю ділянок, збільшенням площ освоєних земель, зростанням рекреаційного навантаження, невпорядкованістю сировинної бази. Уже на сьогоднішній день налічується майже 800 видів рідкісних і зникаючих рослин, серед яких є багато цінних лікарських, харчових і кормових видів. Для їх заміщення необхідний пошук нових видів, які мають ідентичні властивості. В даний час ягідники поширені в регіоні на території майже 14 тис. га, а загальна площа розміщення плодово-ягідної і лікарської сировини становить понад 32 тис. га, що складає всього біля 2% загальної площі лісів. При цьому, загальний біологічний запас цієї сировини складає біля 4 тис. т, експлуатаційний – майже 3 тис. т, а об’єми оптимальної заготівлі 2,2 тис. т повітряно-сухої продукції. Ринкова вартість її складає біля 25 млн. грн., а готової продукції з неї майже 82 млн. грн. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України 188

З метою збереження пралісових екосистем, еталонів насаджень головних лісоутворюючих порід, а також малопоширених, рідкісних і зникаючих видів рослин відібрано, атестовано, оформлено й вивчено в Західних областях України (Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій і Закарпатській) 220 генетичних резерватів на площі майже 14,0 тис. га, що складає понад 58% від загальної площі їх в Україні, 400 га плюсових насаджень, 1300 плюсових дерев і 118 га клонових лісонасінних плантацій. Це золотий генофонд для селекції і насінництва, основи існування лісу. В резервати увійшли деревостани найбільш розповсюджених типів лісу, насадження усіх головних і багатьох супутніх порід, а також рідкісних, зникаючих та реліктових видів. Особлива увага приділялась аборигенам – ялині європейській і буку лісовому, деревостани яких займають більше 85% площі карпатських лісів. Подальший аналіз та осмислення результатів відбору генетичних резерватів на рівні популяцій підтвердило їх правильність. Виявилось, що вирішення проблем збереження генетичних ресурсів і біологічного різноманіття на популяційному рівні цілком реальне завдання лісових генетичних резерватів. Практично майже всі цінні масиви автохтонних ялинових, букових, ялицевих, а також реліктових і соснових лісів увійшли в резервати. Аналіз динамічних змін стану і збереженості резерватів за майже 20літній період дав змогу прогнозувати їх подальшу долю в розрізі окремих видів, які зростають в регіоні. Результати наукових досліджень свідчать про доцільність системного підходу з ведення господарства в резерватах: консерваційне збереження їх на заповідних територіях і розумне залучення до селекційних програм в експлуатаційних лісах. Залежно від генетичної структури та умов пристосування можливі відмінності в стратегії охорони генетичних ресурсів. При неможливості збереження генетичних ресурсів в природному стані in situ, приймаються заходи з відновлення їх в культивованих об’єктах ex situ. Вони періодично переглядаються і уточнюються в процесі поглиблення наукових досліджень. Для попередження катастрофічних втрат лісових генетичних ресурсів необхідно: включити ЛГР в списки об’єктів природно-заповідного фонду; впровадити у виробництво „Вказівки з виділення лісового генетичного фонду, селекції і насінництва в Українських Карпатах”, які стануть керівним регіональним документом до часу розробки та прийняття стратегії із збереження і відтворення генетичного фонду лісових порід; заборонити працівникам лісового господарства та лісовпорядкування проводити заміну насаджень резерватів та назначати господарські заходи (особливо різні види рубок) без відома наукових установ і зональних лісонасінних інспекцій; зобов’язати працівників лісового господарства на місцях проводити регулярні спостереження за динамікою змін складу ЛГР, їх структури і формового різноманіття з інформацією про це наукових установ; терміново виділити охоронні зони ЛГР з метою ведення там ощадливого господарювання, направленого на підтримання формової і селекційної структури насаджень, задовільного лісовідновлення, 189

санітарного стану тощо; зобов’язати наукові установи в зоні своєї діяльності періодично переглядати і уточнювати заходи із збереження, відновлення та раціонального використання ЛГР в процесі поглиблення наукових досліджень. Науковцями також виведено дев’ять лісових сортів, розроблені “Вказівки з виділення лісового генетичного фонду, селекції та насінництва в Українських Карпатах”, „Рекомендації із збереження, відновлення та використання генетичних ресурсів цінних малопоширених лісових деревних видів у Карпатському регіоні і на прилеглих територіях” та „Рекомендації з удосконалення режиму охорони і використання лісових генетичних ресурсів листяних видів у Карпатському регіоні”, які затверджені і рекомендовані до впровадження Держкомлісгоспом України. Завдяки проведеним дослідженням розроблені заходи із збереження генетичних ресурсів для лісових видів, представлених в лісах Західного регіону України. Особлива увага під час цього приділена малопоширеним і червонокнижним лісовим видам – тису ягідному, сосні кедровій європейській, береці та іншим. Крім збереження на об’єктах природозаповідного фонду і в генетичних резерватах, проводиться цілеспрямоване розширення їх площ. Цьому сприяє створена насінна база на селекційній основі і вирощування високоякісного посадкового матеріалу. В даний час лісове господарство регіону може повністю забезпечувати свої потреби в покращеному і сортовому насінні модрин, на 40% - ялиці білої, на 20% дуба звичайного і скельного, на 10-15% - ялини європейської, дугласії Мензіса тощо. Це дає змогу підвищити продуктивність новостворених лісів майже на 20%. Водночас, такі ліси ще й якісні, стійкі проти хвороб, шкідників, несприятливих умов оточуючого середовища тощо. Пропозиції Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака до розроблення Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки Основна ціль та завдання Концепції, на виконання яких спрямовано захід 1

Забезпечен ня розширеног о відтворення лісів і збільшення лісистості країни

Назва заходу

2 наукові теми: 1) Розробка заходів із упорядкування та реформування постійної лісонасінної бази в Карпатському регіоні. 2) Удосконалення системи заходів з природного і штучного відновлення та збереження лісового

Інстру менти реалізації (нормативн о правові, економічні, фінансові та інші) 3

нормат ивноправові та фінансові

Відпові дальні виконавці

Термін виконанн я

лабораторії селекції і насінництв а та 2008-2010 лісовідновл ення УкрНДІгірл іс

190

Орієнт овні обсяги фінансування

360 тис. грн. (по 120 тис.грн. щорічно)

Дже рела фінансув а-ння

держбюджет

Очікуваний результат

1) Стратегія і практичні кроки з організації селекційнонасінницьких центрів 2) Рекомендації з удосконалення відтворення корінного лісового біорізноматіння

Відновл ення чисельності рідкісних та таких, що перебувают ь під загрозою зникнення видів рослин і тварин Сприян ня реалізації державної політики щодо запровадже ння сталого управління і підвищення ефективнос ті функціонув ання лісового господарст ва

біорізноманіття Українських Карпат наукова тема: Розробка заходів із збереження, відтворення, розведення і розширення займаних територій рідкісними і зникаючими видами рослин і тварин у Карпатському регіоні.

наукова тема: Розробити концепцію збереження та сталого використання лісових генетичних ресурсів в Україні

нормат ивноправові та фінансові

лаборат орії селекції і насінництв а, лісовідновл ення та захисту лісу УкрНДІгірл іс

нормат ивноправові

лаборат орії селекції і насінництв а та лісовідновл ення УкрНДІгірл іс

20082010

300 тис. грн. (по 100 тис.грн. щорічно)

20082010

180 тис. грн. (по 60 тис .гр н. що річ но)

держ -бюджет

Заходи із збереження, відновлення, розведення і розширення займаних територій рідкісними і зникаючими видами рослин і тварин

держ -бюджет

Концепція збереження та сталого використання лісових генетичних ресурсів в Україні

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника Перелік науково-дослідних робіт в галузі охорони довкілля, що виконувались протягом 2008 року 1. Вивчення екзогенних процесів у заказнику “Княждвірський , створення моніторингу для збереження тиса ягідного. 2. Вивчення біорізноманіття та структури пралісів Українських Карпат. 3. Вивчення оксидативного стресу у тварин і мікроорганізмів з метою мінімізації його шкідливої дії. 4. Інтродукція та акліматизація трав’янистих та декоративних деревних видів і форм рослин в умовах Прикарпаття. 5. Інтродукція, селекція та елітне насінництво багаторічних злакових трав. 6. Проведення екологічного моніторингу навколишнього середовища поверхневих водних ресурсів Івано- Франківської області. 7. Екологічні та прикладні аспекти хімічної технології. 8 Дослідження агроекологічної ефективності функціонування агробіоценозів на еродованих схилових землях західного Передкарпаття. 9. Розробка заходів запобігання негативного впливу екстремальних кризових ситуацій на природно-ресурсний потенціал агроекосистем Карпатського регіону України. 10. Вдосконалення системи головних рубок в гірських лісах Карпат на засадах сталого ведення лісового господарства. 11. Розробка екологічної ресурсозберігаючої технології сумісної 191

утилізації хлорорганічних та сульфідовмісних відходів від виробництва олефінів та вінілхлориду ТзОВ “Карпатнафтохім”та ЗАТ “Лукор. 12. Динаміка розвитку рекреаційної інфраструктури Прикарпаття та її вплив на лісові екосистеми. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Участь громадськості в процесі прийняття екологічно важливих рішень забезпечується Громадською радою обласних організацій та об’єднань природоохоронного спрямування – консультативно-дорадчим органом, який діє при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області. Метою діяльності Громадської ради є: розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, сприяння проведенню консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики з питань, що стосуються довкілля (екологічної політики). У своїй діяльності Громадська рада керується Конституцією України, законами України, актами президента України і Кабінету Міністрів України. Рішенням колегії Держуправління ОНПС в області від 23.05.2008р. №2 затверджено нове Положення про Громадську раду при Держуправлінні. Проведено реорганізацію – обрано голову та затверджено склад Громадської ради. Для покращення співпраці з громадськістю при Громадській раді створено робочі групи за кількома напрямками: o група планування та управління природними ресурсами; o група рекреації та туризму; o група заповідної справи та екомережі; o група моніторингу довкілля; o група інформування та екологічної освіти; o група поводження з відходами; o група біорізноманіття. До складу кожної з груп входять представники громадських екологічних організацій, спеціалісти сфер водного господарства, лісового фонду, земельних ресурсів, закладів освіти, організацій природнозаповідного фонду та ін. Такий склад дає можливість комплексного розв’язання екологічних проблем. На чергових засіданнях ради, що проводяться відповідно до затвердженого плану роботи, обговорюються актуальні питання природоохоронного спрямування в області. Підсумки їх обговорення широко висвітлюються в засобах масової інформації. Одним із важливих етапів роботи з громадськістю є громадські слухання актуальних питань області, які впливають на навколишнє середовище, зокрема протягом 2008 року проведено такі громадські слухання: 192

o про стан і використання земель у прибережних захисних смугах; o про створення НПП “Гуцульщина”; o про екологічну ситуацію на території ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” м. Калуш та екологічну ситуацію в області На громадських обговореннях розглядали шляхи утилізаціі та знешкодження заборонених і непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. На даний час в населених пунктах Івано-Франківської області накопичилось 180,1т заборонених і непридатних для використання у сільському господарстві хімічних препаратів захисту рослин, власники яких в більшості невідомі, які зберігаються в 90 непристосованих для цього місцях. Зберігання такої кількості пестицидів в несприятливих умовах негативно впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров’я населення в місцях їх накопичення, створює надзвичайно небезпечну екологічну ситуацію в області і призводить до забруднення ґрунтів та підземних вод. Для покращення екологічної ситуації з Надвірнянського району вивезено для утилізації 6 тонн непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. Враховуючи думку громадськості дану акцію проведено за кошти місцевих бюджетів та обласного екологічного фонду. Покращення екологічного стану території області сприятиме збільшенню виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції, розвитку міжнародного туризму, рибальства, мисливства, а, відповідно, - збільшенню доходів місцевих бюджетів, розширення міжнародної екологічної співпраці. Івано-Франківщина особливо відзначилась активним переходом на альтернативні види палива, встановленням когенераційних установок та таких, що працюють на альтернативному виді палива. На виконання плану роботи Держуправління в частині взаємодії з громадськістю щодо інформування населення про стан навколишнього природного середовища та затвердження заходів для його покращення протягом 2008 року винесено на обговорення громадськості та прийняття відповідного рішення, питання щодо поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). Враховуючи думку населення, керівників громадських екологічних організацій, керуючись Законом України “Про відходи” з цього приводу в області розроблено ряд заходів. Зокрема: -спільна українсько-австрійська компанія КП AVE-Коломия, яка спеціалізується на переробці побутових відходів, запропонувала Коломийській мерії інвестиції на будівництво комбінату з переробки сміття. Проектна документація на стадії розробки; -управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації впроваджується “Програма санітарної очистки населених пунктів області”. На виконання даної програми районними житлово-комунальними господарствами проводились очистки населених 193

пунктів; -з ініціативи громадськості, керівників громадських екологічних організацій, облдержадміністрацією проведено наради за участю підприємств із заготівлі та переробки відходів вторинної сировини. В Івано-Франківській області діє більше 20 ліцензованих підприємств із заготівлі вторинної сировини. Держуправлінням вживаються заходи, направлені на активізацію роботи цих підприємств, а також впровадження роздільного збирання у містах та селах області. На вимогу Держуправління впроваджено роздільне збирання ТПВ та заключені угоди про передачу вторсировини заготівельним підприємствам ВАТ „Івано-Франківський арматурний завод”, ДКП „Електроавтотранс”, НГВУ „Долинанафтогаз”, Долинським УБР, Богородчанським УМГ, Надвірнянським МУЖКГ, Кутським ККП, Ковалівським ККП, Печеніжинським ККП, Верховинським ККП та ін. Проведені консультації з громадськістю, щодо екологічного стану м. Болехова дали змогу розробити та впровадити ряд заходів щодо покращення екологічної ситуації на території Болехівської міської ради. З метою покращення контролю за станом атмосферного повітря в місті Болехові шкірпереробними підприємствами застосовують прилад для проведення контролю за аміаком – пробовідбірник аспіраційний чотириканальний переносний “Тайфун-ДМ”. Для підвищення рівня інформування громадськості щодо проблем навколишнього середовища в Держуправлінні ОНПС діє Орхуський інформаційно-тренінговий центр. На адресу якого за 2008 рік надійшло 68 звернень громадських екологічних організацій та окремих громадян. Регулярно скликались прес-конференції, брифінги, тренінги для поширення інформації про права населення, гарантованих Орхуською конвенцією, за участю засобів масової інформації. На виконання пропозицій громадськості та з метою покращення екологічної ситуації, в області проведено та профінансовано у 2008 році ряд природоохоронних заходів, а саме: Виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд та підвідного каналізаційного колектора для смт. Коршів Коломийського району; Рекультивація та розширення полігону ТПВ з будівництвом складських приміщень для первинного сортування твердих побутових відходів (для КП Рожнятівської селищної ради); Розроблення та запровадження державної системи моніторингу навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області; Реконструкція системи роздільної каналізації на очисних спорудах м. Надвірної; Проведення заходів з охорони і відтворення природних рослинних ресурсів (для ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”); 194

Придбання спецтехніки для збору, транспортування, перероблення, знешкодження та складування побутових відходів в Долинському районі. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища розроблено нове “Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища” та “Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища”, яке затверджене на сесії обласної ради від 31.12.2008р. №729-27/2008. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році профінансовано 141 природоохоронний захід на загальну суму 16,68 млн. грн. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій. 13.11.2. Громадські рухи. Держуправління ОНПС співпрацює з 24 громадськими екологічними неурядовими громадськими екологічними організаціями, які функціонують на території області. Протягом I-го кварталу 2009р проведено їх перереєстрацію. Місцеві осередки Українського товариства охорони природи проводять екологічні наради, конференції з участю учнівської і студентської молоді, інші екологічні заходи з питань виховання і залучення громадськості до охорони, відновлення і раціонального використання природних ресурсів. Ряд заходів, громадськими екологічними організаціями та рухами проведено в області до Міжнародного Дня охорони навколишнього середовища, Дня довкілля, чергової річниці з дня аварії на ЧАЕС. Такі заходи пройшли в районах та містах області за підтримки районної та міської влади, відділів культури і туризму, громадських екологічних рухів та участі учнівської молоді під девізами: “Вода – джерело життя”, “Чисте довкілля – здорова нація”, “Чисто не там, де прибирають – а там, де не смітять”. Громадська благодійна Фундація провела захід «Життя без сміття», працівниками Держекоінспекції спільно з працівниками МВС і лісової служби проведено операцію “Первоцвіт –2008”. До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища 5 червня 2008 р. відбувся восьмий національний фотоконкурс “Природа 2008”. На фотоконкурс поступило 1406 фотографій 344 авторів з усіх областей України, в тому числі три роботи одного автора з Росії. До експозиції відібрано 114 робіт 76 авторів з 21 області, в тому числі одна робота автора Росії та присуджено нагороди. Від ІваноФранківщини було надіслано 178 робіт 45 авторів, з них прийнято 12 робіт 6 авторів. Присуджено 3 нагороди. Такі природоохоронні акції широко висвітлювалися в засобах масової інформації, обласних та районних газетах, радіо, телебачення. Протягом 2008 року ще більше активізували свою роботу громадські 195

рухи області, зокрема, слід відмітити громадський екологічний рух Надвірнянського району, який за підтримки районних екологічних організацій, політичних партій виступив з ініціативою та протестом проти забудови та вирубки зелених насаджень центральної частини міста, впровадження системи роздільного збирання ТПВ в м. Надвірна. З метою зміцнення і розширення взаємодії державних природоохоронних органів з громадськістю, сприяння всебічного розгляду і вирішення на високому професійному рівні питань, пов‘язаних з екологічним вихованням населення та пропагандою природоохоронних знань, при Держуправлінні ОНПС в Івано-Франківській області діє Громадська рада. До її складу увійшли представники зареєстрованих громадських організацій екологічного спрямування: Коломийської територіальної організації "Зелений світ", МГЕО “Животоки” Городенківського району, громадської екологічно організації "Верхнє Подністров’я" м. Галич, громадської екологічної організації "Едельвейс" м. Косів та ін. Окремі екологічні організації мають свої видання. Зокрема, Коломийською територіальною організацією "Зелений світ" два рази в місяць видавався часопис "Людина і екологія" загальною кількістю 8 стор. Джерелами висвітленої інформації є громадські кореспонденти, керівники екологічних організацій, працівники Держуправління ОНПС в області. Працівники Держуправління беруть участь у зборах (сходах) громадян за місцем проживання, через засоби масової інформації проводять роз’яснювальну роботу природоохоронного характеру. Вносять пропозиції на сесії місцевих рад про стан та завдання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території населених пунктів. Спеціалісти Державного управління ОНПС систематично виступають з лекціями в інституті вдосконалення вчителів. Особлива увага звертається на виступи перед вчителями біології, які прищеплюють екологічні знання учням шкіл. Державне управління разом з обласною державною адміністрацією, обласною радою, громадськими природоохоронними організаціями проводили екологічні акції із залученням населення. Особлива увага приділяється профілактиці екологічних правопорушень. Практикуються спільні дії разом з органами прокуратури, санепіднагляду, ветнагляду, Держінспекції, громадськими організаціями, екологічними громадами, членами громадської ради при Держуправлінні тощо. В області створені екологічні громади з участю громадських релігійних організацій, політичних партій. Основним завданням екологічних громад є залучення населення до здійснення практичних природоохоронних заходів і екологічного виховання населення. При обласній організації УТМР створена громадська організація спецДНД, діяльність якої спрямована на охорону природних ресурсів та боротьбу з браконьєрством. 196

Таблиця 13.11.2.1.Громадські екологічні організації, які діють на теренах Івано-Франківської області станом на 01.01.2009р. № Назва організацій

п/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 12

Юридична адреса

2 Громадська екологічна організація “ЕкоПлай” Громадська екологічна організація “Едельвейс” Громадська організація “Природничий клуб “Кедрина” Районна рада товариства охорони природи Громадська екологічна організація “Едельвейс” Коломийська територіальна організація “Зелений світ”, часопис “Людина і екологія” Студентське екологічне товариство Богородчанська районна молодіжна громадсько-екологічна організація “Наш Дім - Манява” Місцева громадська екологічна організація “Дністер” Тлумацький районний осередок Всеукраїнської екологічної ліги” Громадська організація “Мама-86Яремче”. Богородчанська районна молодіжна громадсько-екологічна організація “Молодіжна екологічна ініціатива-2007” Івано-Франківська регіональна екологотуриістична асоціація рекреаційна “Райдуга”.

Коломийська районна організація “Зелений світ”

Прикарпатське регіональне відділення Української екологічної Академії Наук Екологічна організація “”Зелена оселя”

17 18 19

Прикарпатський центр екології родини та природного планування сім’ї “Гармонія” Громадська організація “Регіональна екологічна фундація “Наш край” Громадська організація “Екологія та соціальний захист”

197

3 м. Яремча, вул. Стуса 6, тел. (234)21157 м. Яремча, вул. Свободи 89, тел. (234)21582 м. Надвірна, вул. Комарова, 7 ПЗ “Горгани” м. Надвірна, м-н Шевченка, 5а/8, тел (275)25455 м. Косів, вул. Чорновола 4/5, к. 5, тел.(278)22451 м. Коломия, вул. Попадюк, 20, тел. (233)23487 м. Івано-Франківськ, тел. 24408 Вул. Перша Гора, 9 с. Манява Богородчанський р-н вул. Івасюка, 5 м. Тисмениця вул. Кармелюка, 3/30 м. Тлумач м. Яремча, вул. В. Стуса, 6, тел. (234)22001 вул. Шкільна, 1 с. Монастирчани Богородчанський р-н м. Івано-Франківськ, вул. Набережна ім. Стефаника, 34б, тел. 47226 Вул. І. Франка,43 с. Гвіздець Коломийський р-н вул. Т. Шевченка, 44а м. Івано-Франківськ вул. Луначарського, 28, кв.18 м. Івано-Франківськ вул .С. Стрільців,10кв.7 м. Івано-Франківськ вул .С. бандери,106, кв. 64 м. Івано-Франківськ вул. Д. Галицького, 54, кв.5 с. Крихівці, м. Івано-Франківськ

Організації, включені до складу Громадської ради при Держуправлінні ОНПС в ІваноФранківській області 4 Включено Включено Не включено Не включено Включено Включено Не включено Не включено

Не включено Не включено Не включено Не включено

Не включено

Включено

Не включено Включено

Не включено Не включено Не включено

21 22

23 24

Громадська організація “Фонд розвитку природоохоронної та туристичної діяльності “Рогатинщина” Екологічно-мисливська організація “Готур” Верховинський районний осередок “Черемош” Української екологічної асоціації “Зелений світ” МГЕО “Животоки”

вул. Л. Українки,11/1 м. Рогатин

Не включено

с. Микуличин, м. Яремче вул. І. Франка, 5 смт. Верховина

Не включено

Городенківський р-н

Включено

Громадська екологічна організація “Едельвейс”

вул. Чорновола 4, кв.5 м. Косів

Включено

Не включено

13.12. Виконання державних екологічних програм. Рішенням обласної ради від 30.01.2001 р. № 418-18/2001 затверджена Програма формування регіональної екологічної мережі в ІваноФранківській області на 2001-2010 рр., у якій є схема формування екомережі Івано-Франківської області. В Івано-Франківській області у 2008 році створено 9 нових об’єктів місцевого значення загальною площею 300,56 га, які рішенням сесії обласної ради від 17.01.2008 р. № 490-18/2008 включено до складу природно-заповідного фонду області, а саме 3 ландшафтні заказники, 1 орнітологічний заказник, 2 ботанічні пам’ятки природи, 2 дендрологічні парки, 1 заповідне урочище. Крім того, цим же рішенням обласної ради збільшено площу ботанічного заказника місцевого значення “Вістова” на 8,5 га. На даний час в області нараховується 464 заповідних територій та об’єктів загальною площею 195,9 тис.га. 55 відсотків займають заповідні об’єкти загальнодержавного значення (всього 30 об’єктів загальною площею 108,7 тис.га). Заповідних об’єктів місцевого значення є 434 площею 87,2 тис.га, що становить 45 відсотків площі природно-заповідного фонду області. Стан фінансування заходів, спрямованих на реалізацію обласних програм (розділів місцевих програм) з формування екомережі у 2008 році Фінансування заходів щодо формування національної екомережі у 2008 році в розрізі джерел фінансування (тис. грн.) 1 2 3 4 5 всього, у тому числі місцевого з них з відсоток (%) Грантів та з: бюджету місцевих фондів від загального інших місцевих охорони розміру фонду ОНПС джерел навколишнього фінансування природного середовища (ОНПС) 265,6 265,6 1,6 Заплановано на 2009 рік 754,4 754,4 3,1 -

З метою оптимізації екологічної ситуації в області, сесією обласної ради від 19.09.08 № 649-25/2008 внесено доповнення до додатку №2 198

Обласної програми охорони навколишнього природного середовища до 2010 року, затвердженої рішенням обласної ради від 08.09.2006. № 735/2006, а саме щодо виділення 4,2 млн. грн. на фінансування у 2008-2010 роках заходів щодо створення нових заповідних об’єктів, розроблення регіональної та місцевих схем екомережі та збереження природнозаповідного фонду області. Спільним розпорядженням голів обласної ради та облдержадміністрації від 25.09.08 № 619/404-р «Про координаційну раду з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області» затверджено Координаційну раду з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області. 22.10.2008 року відбулося засідання координаційної ради з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду області з порядком денним: «Про невідкладні заходи щодо створення національного природного парку «Верховинський». Інформація щодо регіональних схем екомережі у 2008 році Розроблено та затверджено регіональну схему екомережі (рік) В області рішенням сесії обласної ради від 30.01.2001 р. № 418-18/2001 затверджено регіональну схему екомережі Івано-Франківської області

Регіональну схему екомережі розроблено (рік)

Регіональну схему екомережі розробляється

30.01.2001 р.

Регіональну схему екомережі буде розроблено (вказати орієнтований термін)

Формування переліків територій та об’єктів екомережі: ключових територій (ядер), буферних зон, сполучних територій (коридорів), відновлюваних територій: а) ключових територій (ядер) – 464, а саме 30 об’єктів загальнодержавного значення, 434 – місцевого значення б) буферних зон – 3852,8 га (Природний заповідник “Горгани”) в) сполучних коридорів – 5, загальною площею 12120 га г) відновлювані території не сформовані. Загальна площа складових екомережі Площа екомережі станом на 01.01.2009 р., тис. га

934,2 (67,0 %)

у тому числі, тис. га

Сіножаті та пасови ща

212,9

Ліси та інші лісовкриті площі

636,5

Відкриті заболочені землі

2,6

199

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуют ься

0,086

Відкриті землі без росли-нного покриву або з незначним рослинним покривом

Води

23,9

Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду Площа (тис. га) та відсоток заповідних територій від загальної площі області станом на 01.03.08 195,9 (14%)

Розширено у 2008 році існуючі заповідні об’єкти місцевого значення Розширено ботанічний заказник місцевого значення “Вістова” на 8,5 га. Заповідний об’єкт розширено рішенням обласної ради від 17.01.08 № 490-18-2008.

Створено у 2008 році нових заповідних об’єктів місцевого значення Ландшафтні заказники: “Негрова” площею 47,0 га, “Фарфанянка” площею 58,0 га, “”Бовкоти” площею 2,2 га; орнітологічний заказник “Підбавки” площею 1,9 га; ботанічні пам’ятки природи: “Дебриця” площею 5,4 га, “Копанки” площею 36,8 га; дендрологічні парки: “Козарів” площею 1,6 га, “Маріямпільський замок” площею 2,26 га; заповідне урочище “Свинарки” площею 145,4 га. Заповідні об’єкти створено рішенням обласної ради від 17.01.08 № 490-18-2008.

Заходи щодо охорони та відтворення земельних ресурсів Площі (тис. га) деградованих та забруднених земель, що передбачені для консе рекультивації рвації 3,846

0,739

у 2008 році, тис. га

законсервовано, у т.ч. шляхом: залуження заліснення 0 0,141

Заходи щодо охорони здійснювались у 2008 році Загальна площа (тис. га)

Водоохоронних зон Прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів

82690

та

Загальна площа земель станом на 01.01.09, тис. га

рекультивовано

законсервованих рекультивованих

0,007

відтворення

Розроблено проектів землеустрою, у 2008 році (кількість, тис. га) 101,2

0,050

водних ресурсів,

Закріплено в натурі (встановлено) у 2008 році, (тис. га)

що

Загальна площа станом на 01.01.2009 році., (тис. га)

101,2

8666,7

Заходи щодо охорони та збереження водно-болотних угідь В Івано – Франківській області зосереджено 2,6 тис. га збережених водно – болотних угідь, частина яких входить до складу природно – заповідного фонду. Всього заповідано 87 боліт площею 1160,0 га. Болота зосереджені переважно у стариці ріки Дністер у Рогатинському, Галицькому, Тлумацькому та Городенківському районах. В межиріччях і на терасах гірських річок, у замкнутих котловинах утворились сфагнові болота. Такі болота охороняються у Долинському та 200

Рожнятівському районах. Серед них - гідрологічні пам’ятки природи загальнодержавного значення: “Болото Ширковець”, “Болото Мшана”, “Болото “Висяче”, гідрологічний закаказник загальнодержавного значення “Турова дача”, ландшафтний заказник місцевого значення “Саджавський”. Водно-болотні угіддя загальнодержавного значення в області відсутні. Організація спільних транскордонних елементів національної екомережі та Всеєвропейської екомережі. 26 січня цього року спеціалістами Держуправління взято участь в інформаційному семінарі по Програмі Прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства Угорщина-СловаччинаРумунія-Україна. Метою Програми є посилення та поглиблення екологічного, соціального, економічного співробітництва між Закарпатською, ІваноФранківською та Чернівецькою областями України із суміжними регіонами Угорщини, Словаччини та Румунії. Одним із пріоритетів Програми є захист навколишнього середовища, сталий розвиток та управління природними ресурсами, відповідно до якого Держуправлінням запропоновано ідею проекту прикордонного співробітництва, а саме: «Створення Верховинського національного природного парку з перспективою трансформації парку в спільний україно-румунський міжнародний біосферний заповідник». Умовою реалізації даного проекту є партнерство із суміжним регіоном України, у даному випадку із румунської сторони (повіт Maramures). Район створення проектованого парку знаходиться у центральній, важкодоступній частині Карпат, є прикордонною смугою кордону з Румунією, має унікальні природні ресурси, які є основою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку, що відповідає вимогам рамкової Конвенції про сталий розвиток Карпат, ратифікованої українським парламентом. Крім того, є письмова згода Міністерства водних ресурсів, лісів та охорони середовища Румунії щодо співпраці в рамках створення транскордонного природоохоронного об’єкту в даному районі. У свою чергу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області проводить активну роботу щодо активізації робіт зі створення НПП «Верховинський». За ініціативою Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, за участю представників Верховинської райдержадміністрації та Верховинської районної ради, землекористувачів, науковців 22.07.2008 року у селищі Верховина відбулася виїзна нарада, у результаті якої вирішено створити національний природний парк «Верховинський» загальною площею до 15 тис. га на землях державного лісового фонду, які знаходяться у постійному користуванні Буркутського та Чивчинського лісництв ДП «Верховинське лісове господарство» та Перкалабського лісництва ДП «Гринявське лісове 201

господарство» на території Зеленської та Голошинської сільських рад Верховинського району. 22.10.2008 року відбулося засідання координаційної ради з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду області з порядком денним : «Про невідкладні заходи щодо створення національного природного парку «Верховинський». На території сіл Зелено та Голошино Верховинського району відбулися громадські слухання, у результаті яких громадами вищевказаних сіл прийняті рішення щодо підтримки створення НПП «Верховинський». Згідно інформації Верховинської райдержадміністрації на сьогоднішній день підготовлені матеріали по вибору площ, які підлягають включенню до складу проектованого НПП «Верховинський». Проведення робіт щодо розроблення проекту створення національного природного парку «Верховинський» та організація його території, у сумі 214,565 тис. грн., включено у перелік природоохоронних заходів на виділення коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році. Заходи щодо збереження біорізноманіття, що здійснювались у 2008 році Флора області нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України. Майже третина її, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. Фауна налічує 435 видів хребетних тварин, в тому числі: ссавці – 74 види (68 % всіх видів ссавців України); птахи – 280 видів (70% загальної кількості видів птахів України). 33 види тварин, які є на території області, занесено до Червоної книги України. У 2008 році проведено обстеження 9 територій площею 300,56 га з метою подальшого їх заповідання, які віднесено до територій та об’єктів природно-заповідного фонду області. На обстежених територіях виявлено місцезростання сосни гірської, модрини європейської, дуба червоного, дуба звичайного, бука лісового, ялини, ялиці, клену татарського, унікальні дубові насадження. Науковцями установ природно-заповідного фонду області постійно здійснюються заходи щодо збереження біорізноманіття. Захист середовища існування тварин під час міграції і зимівлі та створення системи їх охорони. Бурштинське водосховище. Площа –1300,0га. Місце гніздування перелітних птахів – чернь морська, норець великий і малий, мартин сріблястий, крохаль великий, чирок-свистунок. Орнітологічний заказник місцевого значення «Підбавки», створений у 2008 році з метою місце гніздування лебедів-шипунів та інших водно-болотних угідь. Створення умов для відтворення різноманіття видів рослин, 202

тварин і фітоценозів у природних зонах. З метою обґрунтування заходів щодо відтворення природного стану екосистем проведена інвентаризація місцезростань видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України на територіях природного заповідника “Горгани”, національного природного парку “Гуцульщина”, Галицького національного природного парку та Карпатського національного природного парку. Інформування про стан національної екомережі та участь громадськості в її формуванні Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області у 2005 році видана книга «Управління природними ресурсами і природоохоронна діяльність» у якій є розділ щодо формування регіональної екомережі в області. Книгу розповсюджено серед районних державних адміністрацій та районних рад, установ природно-заповідного фонду, середніх шкіл області. У 2008 році підготовлена до друку книга «Природничо-географічні засади формування екомережі Івано-Франківської області», в якій є проекти схем місцевих екомереж у межах адміністративних утворень та переліки територій та об’єктів, що входять до складу екомережі. Видання книги включено у перелік природоохоронних заходів на виділення 10,0 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році. Періодично у засобах масової інформації опубліковуються статті щодо формування регіональної екомережі в області.

203

Таблиця 13.12.1. Інформація про хід виконання Програми забезпечення населення Івано-Франківської області якісною питною водою за 2008 рік № п/ п

Назва заходу, що виконувався у звітному році

Загальна вартість тис. грн.

Обсяги фінансування (тис.грн.) З початку реалізації заходу Кошті в держав ного бюдже ту

Кошті в місцевого бюдже ту

Програма забезпечення населення Івано-Франківської області якісною питною водою

353058,5

15900

6253

Програма забезпечення населення Івано-Франківської області якісною питною водою

353058,5

20352

16874

Стан виконання (реалізації) програми

Заплановано на звітний рік

Інші кошти

Коштів державного бюджету

Інші кошти

% вик. за звітний рік

% виконання з початку реалізації заходу

9,0

4,2

1,2

20062020

95,8

8,2

12400

5635

1846

20062020

149, 6

16,7

2007р. 7066

2008р. 2173 1,4

Кошті в місцевого бюдже ту

Почат ок і кінець виконання

Комен тарі та проблемні пмтання

Таблиця 13.12.2. Інформація про хід виконання державної цільової програми 2401450 ˝Реструктуризація та ліквідація об’єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності˝ №

Найменування заходу

п/п 1 1

2 Проведення робіт з ліквідації екологічних наслідків діяльності ДП ˝Калійний завод˝ ВАТ ˝Оріана˝ (м.Калуш)

Передбачене фінансування з державного бюджету на 2007 рік. 3 5000,0

204

Профінанс овано, станом на 01.01.2009р. 4 5000,0

Очікувані результати

5 Запобігання негативних екологічних наслідків в зоні діяльності ДП ˝Калійний завод˝ ВАТ ˝Оріана˝ (м.Калуш)

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом. 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги. 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво. В січні місяці 2009 року відбувся семінар по Програмі Прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Метою Програми є посилення та поглиблення екологічного, соціального, економічного співробітництва між Закарпатською, ІваноФранківською та Чернівецькою областями України із суміжними регіонами Угорщини, Словаччини та Румунії. Одним із пріоритетів Програми є захист навколишнього середовища, сталий розвиток та управління природними ресурсами, відповідно до якого Держуправлінням запропоновано ідею проекту прикордонного співробітництва, а саме: «Створення Верховинського національного природного парку з перспективою трансформації парку в спільний україно-румунський міжнародний біосферний заповідник». Умовою реалізації даного проекту є партнерство із суміжним регіоном України, у даному випадку із румунської сторони (повіт Maramures). Район створення проектованого парку знаходиться у центральній, важкодоступній частині Карпат, є прикордонною смугою кордону з Румунією, має унікальні природні ресурси, які є основою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку, що відповідає вимогам рамкової Конвенції про сталий розвиток Карпат, ратифікованої українським парламентом. Крім того, є письмова згода Міністерства водних ресурсів, лісів та охорони середовища Румунії щодо співпраці в рамках створення транскордонного природоохоронного об’єкту в даному районі. Створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату на території Верховинського району та Марамуреського повіту крім збереження унікального біотичного та ландшафтного різноманіття сприятиме економічному розвитку регіону, в основному, за рахунок екотуризму, транспортних інфраструктур і розвитку традиційних методів ведення господарства. Для забезпечення управління водними ресурсами за басейновим принципом для річки Дністер обговорено та прийнято Угоду про співробітництво в галузі інформаційного обміну між суб’єктами моніторингу якості поверхневих вод в басейні річки Дністер між Львівською, Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою, Чернівецькою, Одеською, Вінницькою та Республікою Молдови. Стратегічною метою у басейні річки Дністер є: - досягнення безпечного для здоров’я людей екологічного стану і доброї якості води;

205

- забезпечення раціонального і безпечного водокористування як фактора стійкого розвитку регіону в межах території України із урахуванням транскордонних аспектів; - збереження біологічного різноманіття і заповідних територій, стійкого екологічного стану у басейні. На базі Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу проведено спільний семінар-навчання за участю представників Університету Норд м. Бая Маре, Румунія, Держуправління ОНПС та ТУНГ. Семінар проведено по проекту “РУТЕМ” “Менеджмент і моніторинг середовища”.

206

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Атмосферне повітря Основними забруднювачами повітря є підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу і води, діяльності транспорту та зв’язку. Від них у довкілля потрапило 241,7 тис.т. шкідливих речовин, що на 10,5 тис. т або на 10,5% менше, ніж у попередньому році. Збільшення викидів відбулося на території Коломийської, Калуської і ІваноФранківської міських радах, Богородчанському, Городенківському, Долинському районах. Зменшення шкідливих викидів в атмосферу відбулося найбільш суттєво у Галицькому районі (у 1,6 раз). Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються: Бурштинська ТЕС, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», УМГ «Прикарпаттрансгаз», ВАТ «Івано-Франківськцемент». Пропозиції щодо вирішення проблем забруднення атмосферного повітря. Основними пропозиціями спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: - заміна електрофільтрів на блоках №2,3 та впровадження технологій сіркоочистки - термін до 2015 року. Вартість- 484 млн.грн.; - заміна електрофільтрів на блоках №5-8 та впровадження технологій сіркоочистки. Термін до 2015 року. Вартість- 968 млн.грн. - заміна електрофільтрів на блоках №1,4 та впровадження технологій сірко очистки на блоках №1,4,9-12 Термін до 2015 року. Вартість- 1284 млн.грн. - оптимізація режиму спалювання в котлах за рахунок ущільнення топкових камер 1710 тис. грн.; - встановлення газоочисної установки після обертової печі №2 цеху утилізації відходів виробництва - термін до 2010 року. Вартість – 900 тис.грн. - встановлення газоочисної установки після обертової печі №3 цеху утилізації відходів виробництва - термін до 2011 року. Вартість – 900 тис.грн. Зменшення викидів парникових газів в атмосферу за рахунок будівництва лінії переробки осаду стічних вод на КП «ІваноФранківськводоекотехпром з використанням біогазу». Термін до 2012 р. Вартість 6,4 млн. доларів. Водні ресурси На території Івано-Франківської області налічується 134 комплекс очисних споруд загальною потужністю 131 млн. м3/рік. 52 комплекси працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод. 207

Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 20,65 млн. м3 недостатньо очищених стоків щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. На вирішення проблем, пов’язаних з забрудненням поверхневих та підземних вод у 2009 році заплановано з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 9,1 млн. грн. Першочергові заходи спрямовувались на проектування, реконструкцію та будівництво очисних споруд і каналізаційних систем в басейнах річок Прут, Лімниця та інших приток Дністра. Зокрема, у 2008 році розпочато проектування будівництва чи реконструкції очисних споруд і каналізаційних систем в с. Задністрянськ Галицького району, с. Угорники Івано-Франківської міської ради, с. Годи-Добровідка Коломийського району, с. Ковалівка Коломийського району, с. Шешори Косівького району. Завершено будівництво очисних споруд в м. Рогатин, смт. Отинія Коломийського району. Продовжувались роботи по реконструкції очисних споруд м. Коломия, м. Надвірна. Основними шляхами вирішення проблем в галузі охорони водних ресурсів є: - забезпечення економного використання води, шляхом налагодження інструментального обліку свіжої води та вжиття дієвих заходів для її економії; забезпечення раціонального водоспоживання на НГВУ "Долинанафтогаз", НГВУ "Надвірнанафтогаз", Долинському газопереробному заводу, Бурштинській ТЕС, Калуській ТЕС, ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" шляхом удосконалення діючих систем оборотного водопостачання; - забезпечення будівництво нових та реконструкцію діючих водопровідних і каналізаційних мережа. - налагодження ефективної роботи діючих та будівництво нових очисних споруд у містах та населених пунктах області; - забезпечення дотримання вимог чинного водоохоронного законодавства при проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів туристично-оздоровчого призначення. Поводження з відходами. У 2008 році обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки зменшилась в порівнянні з 2007 роком на 2,8 тис.тонн Протягом 2008 року в результаті виробничої діяльності підприємств області утворилось 7 028,01 тис. тонн відходів 1-3 класу небезпеки. Станом на 01.01.2009 року. у сховищах організованого складування та на території підприємств знаходилось 56,8 тис. тонн відходів 1-3 класів небезпеки, що на 1,8 тис. тонн ( на 3,3 %) більше ніж на початок 2008 року. 208

Протягом 2008 року в області накопичилось 202,29 тис. тонн твердих побутових відходів (4-ого класу небезпеки). На даний час в області є близько 500 деревообробних об’єктів. В результаті виробничої діяльності яких утворюється понад 40 тис.м3 тирси, та більше 100 тис.м3 кускових відходів, які практично повністю реалізуються заготівельним підприємствам та місцевому населенню для опалювання особистого житла та ведення господарської діяльності. Для зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік передбачено фінансування у обсягах: - 51,0 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у смт.Богородчани (для виробничого ремонтно житлово-експлуатаційного підприємства); - 156,0 тис.грн. - придбання спецмашини для збору та перевезення рідких побутових відходів в смт.Богородчани; - 55,0 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Болехові; - 160,3 тис.грн. - придбання спецавтомобіля для збору та перевезення побутових відходів у м.Болехові; - 1011,5 тис.грн. - придбання спецтехніки для знешкодження та складування побутових відходів на полігон ТПВ (для Верховинського ККП); - 68,0 тис.грн. - придбання обладнання для подрібнювання петпляшки (для Верховинського ККП); - 360,0 тис.грн. - придбання машини та обладнання (контейнерів) для збору та перевезення побутових відходів (для КП Більшівцівської селищної ради); - 191,0 тис.грн. - придбання машини для збору, транспортування та складування побутових відходів (для Городенківського ЖРЕП); - 80,0 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору ресурсоцінних відходів (для Городенківського ЖРЕП); - 192,0 тис.грн. - пПридбання обладнання та машини для збору та перевезення побутових рідких відходів (для Вигодського ККП); - 310,0 тис.грн. - придбання сміттєвозного автомобіля для збору та перевезення побутових відходів у м.Коломия; - 450,0 тис.грн. - придбання сміттєвозного автомобіля для збору та перевезення побутових відходів у м.Коломия; - 270,0 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Коломия (для комунального підприємства по експлуатації житла); - 160,0 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів на території Коломийського району; - 250,0 тис.грн. - придбання спецтранспорту для збору та перевезення побутових відходів у м.Косові;

209

- 30,0 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Косові - 130,0 тис.грн. - придбання спецтранспорту для збору та перевезення рідких побутових відходів у м.Косові; - 250,0 тис.грн. - придбання екскаватора для складування побутових відходів на полігоні ТПВ м. Надвірна; - 198,0 тис.грн. - придбання машини для збору, транспортування побутових рідких відходів у м. Надвірна; - 389,0 тис.грн. - придбання спецтехніки (сміттєвозного автомобіля) для збору та вивезення побутових відходів у Надвірнянському районі; - 195,0 тис.грн. - придбання контейнерів для збору побутових відходів в м.Надвірна (для КП ˝Надвірнянський житловик); - 280,0 тис.грн. - придбання машини (сміттєвоза) для збору та перевезення побутових відходів у с-щі Брошнів-Осада Рожнятівського району (для КП Брошнів-Осадської селищної ради); - 268,0 тис.грн. - придбання машини та обладнання (контейнерів) для збору та перевезення побутових відходів в с-щі Перегінськ Рожнятівського району (для КП Перегінської селищної ради); - 258,0 тис.грн. – придбання спецмашини для збору та перевезення побутових відходів у смт.Заболотів (для Заболотівського ККП); - 169,8 тис.грн. - придбання спецмашини для збору та перевезення побутових відходів у м.Снятині (для КП ˝Снятинське будинкоуправління˝); - 779,0 тис.грн. -придбання бульдозера Б-10.1111-ЕН для проведення робіт із захоронення побутових відходів на сміттєзвалищі м.Тлумачі (для Тлумацького міського комунального господарства); - 360,0 тис.грн. - придбання спецтехніки для збору побутових відходів на території Черніївської сільської ради Тисменицького району; - 450,0 тис.грн. - придбання сміттєвоза для збору та перевезення побутових відходів у м.Тисмениця; - 4,896 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Косові (для фтизіопульмонологічного диспансеру); - 9,6 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у смт.Ворохта (для обласного кістковотуберкульозного дитячого санаторію ˝Смерічка˝); - 6,0 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Івано-Франківську (для обласної психіатричної клінічної лікарні №1); - 7,205 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Яремчі (для обласного дитячого санаторію ˝Сніжинка˝); - 6,48 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Івано-Франківську (для лікарні з надання медичної допомоги невиліковним хворим ˝Хоспіс˝); 210

- 7,205 тис.грн. - придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Івано-Франківську (для обласної клінічної дерматовенерологічного диспансеру); - 1493,029 тис.грн. - знешкодження непридатних для використання пестицидів у населених пунктах Івано-Франківської області; - 70,06 тис.грн. - проведення робіт по знешкодженню заборонених і непридатних для використання пестицидів в Надвірнянському районі; - 220,580 тис.грн. - розширення та реконструкція споруд знешкодження та складування побутових, сільськогосподарських та промислових відходів виробництва на полігоні ТПВ в м.Тлумачі. Всього: 9346,655 тис.грн. Земельні ресурси Площа області складає 1392,7 тис. га, що становить 2,3 % від території України. В Івано-Франківській області площа еродованих земель складає понад 138,67 тис. га. (це 9,9% загальної площі). Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладненням численними балками і ярами. Заходи щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні на 2008 рік заплановано проведення заходів на загальну суму 21,9 млн. грн. за рахунок коштів державного бюджету, головним розпорядником яких Держводгосп. Відповідальним за виконання програми є Івано-Франківське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства. Природно-заповідний фонд Станом на 01.01.2008 року в області нараховувалося 456 заповідних територій та об’єктів загальною площею 195,6 тис.га, що становить 14 % її території, 2-ге місце в Україні. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області підготовлені матеріали на створення 9 нових об’єктів місцевого значення загальною площею 300,56 га, які рішенням сесії обласної ради від 17.01.2008 р. № 490-18/2008 включено до складу природно-заповідного фонду області, а саме 3 ландшафтних заказників, 1 орнітологічного заказника, 2 ботанічних пам’ятки природи, 2 дендрологічних парки, 1 заповідного урочища. Крім того, цим же рішенням обласної ради збільшено площу ботанічного заказника місцевого значення “Вістова” на 8,5 га. На даний час в області нараховується 464 заповідних територій та об’єктів загальною площею 195,9 тис.га. 55% займають заповідні об’єкти загальнодержавного значення (всього 30 об’єктів загальною площею 108,7 211

тис.га). Заповідних об’єктів місцевого значення є 434 площею 87,2 тис.га, що становить 45% відсотків площі природно-заповідного фонду області. Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду За участю спеціалістів Державного управління охорони навколишнього природного середовища науковцями області опрацьовано матеріали на створення нових природно-заповідних об’єктів. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області зібрано матеріали погодження щодо створення національного природного парку «Верховинський», а саме: лист-погодження обласної державної адміністрації, лист-погодження Верховинської райдержадміністрації, рішення Зеленської та Голошинської сільських рад Верховинського району, листи погодження ДП «Верховинське лісове господарство» та ДП «Гринявське лісове господарство» та направлено Мінприроди України з метою підготовки відповідного Указу Президента України. Підготовлено узгоджені пропозиції зі створення національного природного парку «Синьогора» із відповідними планово-картографічними матеріалами. В області здійснено ряд заходів щодо зміни (оптимізації) меж Карпатського НПП за умови недопущення зменшення загальної площі парку. До складу Карпатського НПП пропонується включити землі лісового фонду ДП «Делятинське лісове господарство» загальною площею 1080,0 га, які мають значну природоохоронну цінність, зокрема 174 га заповідних урочищ, 43 га пам’яток природи місцевого значення, лісів вище 1000 м над рівнем моря та інші землі, що утворюють водоохоронну зону річки Жонка. До земель, запропонованих на вилучення зі складу Карпатського НПП, загальною площею 1025,7 га, входять: садиби – 54,3 га; рілля – 1,0 га;біополяни – 13,9 га; пасовища – 594,8 га; сіножаті – 247,4 га; рідини – 21,2 га; ЛЕП – 18,1 га; зруби – 4,3 га; плантації – 1,5 га; вкриті лісовою рослинністю землі – 10,8 га; лісові культури – 0,2 га; декоративні галявини – 41,4 га; стави – 0,5 га; місця відпочинку – 3,1 га; господарські будівлі – 0,1 га; кам’янисті розсипи – 4,1 га; інші землі – 9,0 га. Оптимізація території Карпатського національного природного парку дозволить: - створити єдиний екологічний цілісний коридор: природний заповідник «Горгани» – Карпатський національний природний парк – проектований Верховинський національний природний парк; - встановити водоохоронну зону річки Жонка – основного джерела водопостачання м. Яремче; 212

- врегулювати питання ефективного співфункціонування між Карпатським національним природним парком та територіальними громадами. Лісове господарство Стрімкий розвиток туристичної галузі в області зумовив незначне зменшення площі лісів, в основному за рахунок лісових земель не зайнятих лісовою рослинністю. Лісовідновлення забезпечує вчасне заліснення вирубок та інших не покритих лісом лісових земель. Низький рівень лісорозведення пояснюється складністю передачі земельних ділянок не придатних у сільськогосподарському виробництві до лісового фонду та недостатністю бюджетного фінансування лісокультурних заходів по створенню нових лісів. Посадка і посів лісу в порядку лісовідновлення проводиться за рахунок власних коштів лісогосподарських підприємств. Низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів лісокористування та недостатня кількість природозберігаючих технологій і механізмів, в повній мірі не дозволяють зберегти наявний підріст та природне поновлення лісоутворюючих порід. Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів: - збільшити обсяги лісовідновлення пропорційно до площі суцільних зрубів, частку природного поновлення лісосік та обсяги лісорозведення за рахунок земель не придатних для використання у сільськогосподарському виробництві ; - функції державного контролю в частині перевірки на державному кордоні достовірності сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів передати постам екологічного контролю територіальних органів Мінприроди України; - з метою недопущення вирубки здорових насаджень посилити контроль за наміченими санітарно-оздоровчими заходами у лісах області; - посилити державний контроль за розробкою лісосік у частині впровадження природозберігаючих технологій і механізмів на виконання Закону України “Про мораторій на суцільну вирубку у буково – ялицевих лісах Карпатського регіону”; - вивчення та впровадження у сферу лісових відносин передового досвіду європейських країн; - економічне стимулювання підприємств галузі при застосуванні прогресивних технологій лісокористування, переведення лісового насінництва на генетично-селекційну основу з відповідним рівнем лісовідновлення та лісорозведення; -

збільшення

бюджетного

фінансування 213

лісогосподарських

підприємств, використовуючи диференційований підхід, відповідно до характеристик лісосічного фонду та можливостей госпрозрахункової діяльності; - проведення лісової сертифікації, як шлях до європейських стандартів галузі; - покращення нормативно-законодавчої бази у сфері охорони, відтворення та раціонального використання лісових ресурсів; - виділення та охорона пралісових екосистем; - значне збільшення сітки лісових доріг, що значно зменшить кількісні та якісні втрати лісового ресурсу. ПРОПОЗИЦІЇ 1. Ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання про внесення змін до переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 р. №1147, а саме, запропонувати внести в зазначений Перелік заходи, пов’язані із винесенням в натуру (на місцевість) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду та нанесення їх на планово-картографічні матеріали. 2. З метою недопущення екологічної катастрофи передбачити на загальнодержавному рівні збільшення фінансування природоохоронних робіт та затвердити відповідні заходи для поліпшення техногенноекологічної ситуації в зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”. 3. Розробити та затвердити стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року. 4. Забезпечити виконання Карпатської Конвенції щодо сталого розвитку регіону. 5. Передбачити зменшення лісокористування в гірських лісах Карпат та збільшення площі природо - заповідного фонду. 6. Провести моніторингові дослідження щодо зміни водності рік, розробити загальнодержавну та регіональну програми для їх водонаповнення. 7. Передбачити на загальнодержавному рівні кошти для фінансування науково-дослідних розробок щодо очищення промислових викидів підприємств від окисів азоту та сірки, передусім для Бурштинської ТЕС. 8. Вилучити з інтенсивного обробітку деградовані землі, крутосхили, ерозійно-небезпечні ділянки з метою їх заліснення, залуження чи істотного покращення. 9. Розробити та затвердити план дій з охорони навколишнього природного середовища на регіональному та загальнодержавному рівнях. 10. Розширити міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля. 11. Забезпечити покращення матеріально-технічної бази суб’єктів моніторингу довкілля. 214

12. Забезпечити створення єдиної нормативно-правової бази для проведення державного екологічного моніторингу. 13. Забезпечити виконання робіт щодо перенесення в натуру (на місцевість) меж територій та об’єктів природозаповідного фонду та нанесення їх на планово - картографічні матеріали, а також визначити джерела фінансування цих заходів.

Начальник Держуправління

А. Троценко

215

Додаток

Виконавці розділів і підрозділів доповіді, відповідальні за її підготовку Вступ Розділ 1.

Розділ 2.

Розділ 3.

Розділ 4.

Розділ 5.

Розділ 6.

Перший заступник начальника Держуправління В. Головчак Загальні відомості. Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М.Клюйко В. о. начальника відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності А. Пліхтяк Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Заступник начальника відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Б. Радченко Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Клюйко Зміна клімату Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Клюйко Водні ресурси Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Клюйко Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Начальник відділу розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів В.Семчук. Головні спеціалісти відділу розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів Л.Золотарьова, В.Сопушунський, І.Жирик. Земельні ресурси і грунти Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський

216

Розділ 7. Розділ 8.

Розділ 9.

Розділ10 .

Розділ 11.

Розділ 12.

Розділ 13.

Висновки

Надра Заступник начальника Держуправління П. Кульба Відходи Головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Л.Гнатів Екологічна безпека Завідуючий сектором економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Тимчишин Сільське господарство Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський Енергетика Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Клюйко Транспорт Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ І.Куцинда Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Завідуючий сектором економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Тимчишин В. о. начальника відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності А. Пліхтяк Головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Б.Боришкевич Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ І.Куцинда Головний спеціаліст юридичного сектору М.Водвуд Провідний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ І.Матічин Завідуючий юридичного сектору М.Пославський Перший заступник начальника Держуправління В. Головчак 217