ivano-frankivsk_2009 by Administrator Dovkillia

ВСТУПНЕ СЛОВО У своєму розвитку людство досягло того рівня, коли оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньою мірою ощадливо та раціонально ним користуватися. Індустріалізація та урбанізація, посилення інших видів антропогенного навантаження на природу порушили колообіг речовин, природні обмінні енергетичні процеси і регенераційні механізми у біосфері, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування. Сучасний стан природних ресурсів і навколишнього середовища змушує змінювати точку зору щодо подальшого економічного розвитку і технічного прогресу й оцінювати їх з урахуванням екологічних пріоритетів, наявності екологічних ризиків та стану екологічної безпеки. Забруднюються повітря, води і ґрунти, збіднюється ландшафтне і біологічне різноманіття, що негативно впливає на живі організми і людей. Для усунення цієї небезпеки необхідно переглянути існуючі методи природокористування, докорінно перебудувати виробничогосподарську діяльність і системи природокористування на нових засадах, які ґрунтуються на досягненні компромісу між соціальними і економічними потребами суспільства та можливостями біосфери задовольняти їх без загрози для нормального функціонування природних екосистем. Необхідний перехід від тактики споживання до тактики розвитку. Івано-Франківщина має високий інтегральний показник антропогенних навантажень на навколишнє середовище. На окремих територіях (Галицький, Калуський, Надвірнянський райони) екологічна ситуація та якість довкілля характеризуються як несприятливі для здоров’я людини. Природокористування є нераціональним й екологічно незрівноваженим, а ефективність використання природних ресурсів досить низька. Зростання обсягів використання природних ресурсів, їх вичерпання та деградація обумовлюють необхідність розробки і реалізації стратегії і тактики невиснажливого природокористування і постійного контролю за змінами у ході природних і антропогенних процесів для інтегрального управління природними ресурсами та станом навколишнього середовища. Альтернативних варіантів раціональному (невиснажливому) природокористуванню, основою якого є врахування законів розвитку природи та формування безпечних умов життєдіяльності людини, живих організмів, немає. Тому необхідно виробити і здійснювати таку стратегію і тактику природокористування які б забезпечили інтегральне управління природними ресурсами, їх невиснажливе використання і охорону від 2

вичерпання і забруднення, а також постійний контроль (моніторинг) за змінами природних і антропогенних процесів у природнотериторіальних комплексах. Саме на вирішення цих завдань спрямовувалась робота Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Івано-Франківській області як у попередні роки, так і у 2009 році.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Івано-Франківської області Івано-Франківська область розміщена в Карпатську регіоні, який є унікальним природним комплексом. На її території, яка займає всього 2,4 відсотка (13,9 тис км2) площі України, формується 8,6 відсотків річкового стоку, зосереджена значна частина лісових ресурсів (8,0 відсотків площі земель лісового фонду і 10,0 відсотків запасу деревини). В області є 631,9 тис.га сільськогосподарських угідь і 636,5тис.га земель лісового фонду (відповідно 46,9 і 44,6 відсотка від загальної площі області). Крім цього, область має значний рекреаційно-оздоровчий потенціал завдяки неповторним ландшафтам, різноманітності та унікальності рослинного і тваринного світу. Флора налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 40 відсотків природної флори України. Хребетні представленні 435 видами, ссавці - 74 видами (77 відсотків всіх видів України), птахи - 280 видами, що складає 80 відсотків загальної кількості видів птахів. 156 видів рідкісних і зникаючих видів рослин, що зростають на території області, занесено до Червоної книги України. Серед них: айстра альпійська, білотка альпійська, конвалія, відкасник татарниколистий, журавлина дрібноплідна, ковила волосиста, тирличі та інші. Область розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах. Північно-східна частина території - лісостепова (включає Рогатинське Опілля і Прут-Дністровське межиріччя), характеризується інтенсивним веденням сільського господарства, високим ступенем розораності земель. Природна лучна рослинність збереглася на крутих схилах, в долинах річок, по ярах і балках. Заплавні луки відіграють значну роль у кормовому балансі тваринництва. Масиви широколистяних лісів розмішені головним чином на непридатних для сільськогосподарського використання землях. Середня частина області розташована в межах Передкарпаття з піднятим і розчленованим рельєфом. Тут панують лісолучні ландшафти. Ліси мішані з участю бука, дуба, граба, ялиці, смереки та інших порід, займають високі межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах в структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. Південно-західна частина області заходить в Українські Карпати, які складаються з серії хребтів, витягнутих у південносхідному напрямку. Значна висота гір (1000 - 2000 метрів над рівнем моря) зумовлює сильне зволоження цієї частини області. Більшість гір вкрита лісами. Вище 1500 м н.р.м. виділяється субальтійський пояс з лучною рослинністю. Кліматичні особливості області дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території (гори, височини, 4

низини, річкові долини), але й наявністю великих лісових масивів. У зв'язку з цим забезпечення теплом, вологою в різних районах області неоднакове. Середня місячна температура повітря найтеплішого місяця липня в гірських районах - 14,5-16°, в передгірних - 16-17,5°, в низинних - 17,5-19оС, а найбільш холодного зимового місяця - січня в гірських районах - 6-7°, в передгірних - 4-5,5°, в низинних - 4,5-5,5° нижче нуля. Найбільш забезпеченні теплом низинні райони. Тут сума середніх добових температур понад 10о становить 2400-2600°, а в гірських районах не перевищує 1500-1600°. Середня тривалість вегетаційного періоду в рівнинних районах - 220, а в гірських районах - 190 днів. Опади, їх інтенсивність, розподіл у часі і просторі є одним із основних метеорологічних елементів, які у комплексі з іншими природними і антропогенними факторами визначають формування водного режиму території, розвиток і інтенсивність ерозійних процесів. Івано-Франківська область знаходиться у зоні найвологішого в Україні клімату. Середньорічна кількість опадів змінюється від 600 до 1100 мм. Така велика різниця пояснюється наявністю гір, які зумовлюють орографічне підняття повітря по схилах з подальшим хмароутворенням. Значна амплітуда висот на відносно невеликій території (від 200 до 2000 м н.р.м.) є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі і атмосферних опадів. Гірський рельєф, як фактор розподілу кліматичних параметрів у просторі, проявляється закономірним збільшенням кількості опадів із збільшенням абсолютної висоти місцевості. Найбільша кількість опадів за рік випадає на вершинах гір і становить 1000-1100 мм ; в передгірних і рівнинних районах - 550650 мм. Із загальної річної кількості найбільше (70%) опадів випадає в теплий період року. Стійкий сніговий покрив, зазвичай, утворюється тільки в горах. На решті території він найчастіше нестійкий. Середня висота снігового покриву коливається в межах 20-47 см при мінімальних значеннях 5-10 см. В окремі роки формується значний за висотою сніговий покрив - 40-60 см, а в горах - до 1 м і більше. Вітри на території області переважно північно-західного і північно-східного напрямків. В Карпатах значний вплив на напрямок вітру мають річкові долини. В більшості випадків вітри дують вздовж долин. Природно-кліматичні особливості сприяють розвитку сільського і лісового господарства, організації відпочинку людей в усі періоди року. Із гірсько-долинних ландшафтів найбільш придатними для рекреації є долини Пруту, Бистриць Солотвинської і Надвірнянської, Лімниці, Чечви, Свічі та Мізуньки. Економіко-географічне положення Івано-Франківської області дуже вигідне. Густою сіткою шляхів вона з'єднана з багатьма важливими економічними районами України і з сусідніми державами. 5

На території області виявлені і експлуатуються родовища нафти і газу, озокериту, кухонної та калійної солей, будівельних матеріалів. Карпатський регіон, в т.ч. Івано-Франківська область, на екологічній карті Європи (рис. 1), опублікованій у м. Відень (Австрія) за редакцією Петера Йордана, є єдиною зеленою (екологічно чистою) плямою, де ще збереглись природні екосистеми, де лісами регенерується чисте повітря, де беруть початок головні ріки басейнів Чорного і Балтійського морів, де є умови для рекреації і туризму, де можна зберегти генетичний фонд населення Європи. Відродження області, як і регіону Українських Карпат в цілому, може забезпечити переорієнтація економіки на формування рекреаційного комплексу, розвитку індустрії відпочинку і оздоровлення, як провідної галузі виробничої спеціалізації і пріоритетного використання природно-ресурсного потенціалу. Основні напрямки роботи щодо поліпшення екологічної ситуації і оптимізації природокористування повинні передбачати систему заходів по збереженню біологічного різноманіття, лісовідновленню і лісорозведенню, оптимізації структури угідь, зменшенню техногенного навантаження (викидів і скидів шкідливих речовин у довкілля) шляхом екологізації всіх галузей виробництва.

ІваноФранківщина

Рис. 1. Екологічна карта Європи 1. 2. Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області Промисловість. За підсумками 2009р. індекс промислової продукції становив 77,4% порівняно з 2008р. Відставання від минулорічних обсягів спостерігалось за всіма основними видами промислової діяльності. За січень–листопад 2009р. реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) на 9634,2 млн.грн. Сільське господарство. За попередніми даними, у 2009р. загальне виробництво продукції сільського господарства області зросло порівняно з 2008р. на 8,5%, у т.ч. у сільськогосподарських 7

підприємствах – на 6,3%, у господарствах населення – на 9,0%. Всіма категоріями господарств області у 2009р. зібрано 402,0 тис.т зерна (у вазі після доробки), що на 0,9% більше, ніж у попередньому році, соняшнику на зерно – 2,2 тис.т (у 2,2 р.б.), ріпаку – 33,3 тис.т (у 1,5 р.б.), цукрових буряків (фабричних) – 18,3 тис.т (на 66,2% менше), картоплі – 818,8 тис.т (на 48,5% більше), овочів – 118,8 тис.т (на 11,4% більше). У році, що минув, сільськогосподарськими товаровиробниками області реалізовано худоби і птиці для забою (в живій вазі) 93,2 тис.т, що на 4,9% менше порівняно з 2008р., вироблено молока 485,5 тис.т або на 1,9% менше, виробництво яєць збільшено на 1,8% і отримано 634,2 млн.шт. За розрахунками, станом на 1 січня 2010р. в області менше, ніж на 1.01.2009р., утримувалось великої рогатої худоби на 9,8 тис. голів (на 4,7%), у т.ч. корів – на 5,9 тис. (на 4,5%); більше: свиней – на 45,8 тис. (на 29,1%), овець та кіз – на 0,3 тис. (на 1,3%), птиці – на 91,5 тис. голів (на 1,8%). Будівельна діяльність. За 2009р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 606,2 млн.грн., що у порівнянних цінах становить 40,4% до обсягів будівництва 2008р. Транспорт. За 2009р. підприємствами залізничного та автомобільного транспорту області перевезено 5,3 млн.т вантажів, що на 4,8% менше, ніж за 2008р. Вантажооборот становив 1560,6 млн.ткм., або на 12,9% менше обсягів попереднього року. Послугами автомобільного, залізничного, авіаційного та тролейбусного транспорту скористалося 108,6 млн. пасажирів, що на 7,3% менше, ніж за 2008р.; підприємствами автомобільного, авіаційного та тролейбусного транспорту виконано пасажирську роботу в обсязі 1395,2 млн.пас.км, або на 4,9% менше, ніж за 2008р. Зовнішньоекономічна діяльність. Обсяги експорту товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності області за січень– листопад 2009р. склали 299,5 млн.дол.США, імпорту – 230,5 млн.дол.США. У порівнянні до відповідного періоду 2008р. обсяги експорту склали 43,1%, імпорту – 30,2%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі склало 69,0 млн.дол.США. Споживчий ринок товарів. За 2009р. населенню продано споживчих товарів на 12211,8 млн.грн., що в порівнянних цінах на 13,4% менше, ніж за 2008р. Ціни і тарифи. За даними Державного комітету статистики, індекс інфляції споживчого ринку України у грудні 2009р. становив 100,9% (у грудні 2008р. – 102,1%). За 2009р. приріст споживчих цін склав 12,3% (у 2008р. – 22,3%). По області у грудні 2009р. індекс споживчих цін склав 100,5%, за 2009р. – 110,3% (у 2008р. – 103,9% та 121,8% відповідно). Індекс цін виробників промислової продукції області у грудні 8

2009р. становив 100,7% (у грудні попереднього року – 102,3%). За 2009р. індекс цін виробників промислової продукції склав 106,8% (за 2008р. – 107,9%). Фінанси. За січень–листопад 2009р. сальдований фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств області, що підлягають щомісячному спостереженню, становив 74,1 млн.грн. збитків проти 487,7 млн.грн. збитків за січень–листопад 2008р. За даними управління Національного банку України в області, кредити, надані нефінансовим корпораціям та домашнім господарствам (з нарахованими відсотками), на кінець листопада 2009р. становили 9720 млн.грн. (по залишках заборгованості), а депозити домашніх господарств склали 3286 млн. грн. Доходи населення. Номінальна заробітна плата одного середньооблікового штатного працівника (без врахування працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осібпідприємців) у листопаді 2009р. становила 1616 грн., що перевищує у 2,2 раза рівень мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 листопада 2009р. 744 грн.). Порівняно з жовтнем 2009р. заробітна плата зменшилась на 2,2%, а відносно листопада 2008р. зросла на 2,7%. Розмір реальної заробітної плати зменшився порівняно з жовтнем 2009р. на 3,8%, а з листопадом 2008р. – на 10,1%. Загальна сума невиплаченої заробітної плати в цілому по економіці області (включаючи підприємства-банкрути та економічно неактивні підприємства) станом на 1 грудня 2009р. становила 9,5 млн.грн., що на 3,3% більше, ніж на 1 листопада 2009р. На економічно активні підприємства припадає 78,9% загальної суми боргу, 20,8% – на підприємства-банкрути, 0,3% – на економічно неактивні підприємства, які зупинили діяльність у 2001–2008рр. Станом на 1 грудня 2009р. заборгованості із виплати заробітної плати за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів в області не було. Ринок праці. За даними обласного центру зайнятості, станом на 1 грудня 2009р. на обліку перебувало 17,5 тис. громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, з них 16,7 тис., або 95,4% отримали офіційний статус безробітних. Упродовж листопада 2009р. кількість зареєстрованих безробітних зменшилась на 5,2%, а порівняно з 1 грудня 2008р. – на 36,3%. Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до кількості населення працездатного віку, в цілому по області упродовж листопада 2009р. зменшився на 0,1 в.п. і на 1 грудня 2009р. становив 2,0% проти 3,2% на відповідну дату 2008р. За сприяння державної служби зайнятості у листопаді 2009р. було працевлаштовано 1,4 тис. осіб, що на 60,5% менше, ніж у відповідному місяці 2008р. Субсидії населенню. За січень–листопад 2009р. до державних 9

служб субсидій для відшкодування оплати за житлово-комунальні послуги та електроенергію звернулося 23,2 тис. сімей, що на 0,7 тис. менше, ніж за відповідний період 2008р. Призначені субсидії з урахуванням попередніх звернень 20,9 тис. сім’ям на суму 4,6 млн.грн. Оплата населенням житлово-комунальних послуг. На кінець листопада 2009р. заборгованість населення перед організаціяминадавачами житлово-комунальних послуг склала 96,1 млн.грн. і за листопад зросла на 14,1%. Термін заборгованості населення за всі види послуг склав 2,5 місяця. Криміногенна ситуація. Працівниками органів внутрішніх справ за 2009р. в області зареєстровано 5469 злочинів, що на 4,2% більше, ніж за 2008р., з них загально-кримінальної спрямованості – 4756 або на 3,5% більше. Частка тяжких та особливо тяжких злочинів у загальній кількості становить 32,8%, а їх кількість збільшилась у порівнянні з 2008р. на 6,0%. На 100 тис. жителів області припадало 396 зареєстрованих злочинів проти 379 у 2008р. Населення. Станом на 1 грудня 2009р. чисельність населення області становила 1380,8 тис. осіб, з них 596,1 тис. – у міських поселеннях та 784,7 тис. – у сільській місцевості. У січні– листопаді 2009р. кількість жителів області зменшилась на 252 особи за рахунок природного (на 86 осіб) та міграційного (на 166 осіб) скорочень населення.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами В атмосферне повітря області у 2009 р. від стаціонарних джерел забруднення 218 підприємств потрапило 214,5 тис. т забруднюючих речовин, що на 27,2 тис.т. (на 11,3%) менше, ніж у попередньому році. Збільшення шкідливих викидів в атмосферу відбулось у Коломийському, Надвірнянському, Косівському, Рогатинському та Рожнятівському районах. Зменшення шкідливих викидів в атмосферу найбільш суттєво відбулось у Галицькому районі. У розрахунку на квадратний кілометр території області у 2009 р. було викинуто 15,4 т. шкідливих речовин, що на 2,0 т. менше, ніж у 2008 р. У Галицькому районі, питома вага якого склала 89,2% у загальних викидах по області, в середньому на 1 км2 обсяги викидів склали 264,7 т. Найменшого антропогенного навантаження зазнало атмосферне повітря на території Верховинського (7,5 кг на 1 км2), Тлумацького (10,28 кг на 1 км2), Городенківського (62,9 кг на 1 км2) районів та Болехівської міської ради (149,3 кг на 1 км2). Основними забруднювачами повітря є підприємства по виробництву та розподілу електроенергії, газу і води, транспорту та зв’язку. Цими підприємствами є: Бурштинська ТЕС, УМГ «Прикарпаттрансгаз», Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат. Від них у довкілля потрапило 200,876 тис.т шкідливих речовин (на 12,3% менше, ніж у попередньому році). Динаміка викидів в атмосферне повітря шкідливих речовин в містах та районах Івано-Франківської області протягом 2000-2008р.р. наведена в таблицях 2.1.1.1. та 2.1.2.2. Радіаційний стан атмосферного повітря в області не перевищує установлені норми. З метою покращення екологічного стану атмосферного повітря проводяться роботи по реконструкції електрофільтрів енергоблоків Бурштинської ТЕС, що дозволить більш ніж вдвоє зменшити викиди золи. Максимальні концентрації золи після старих електрофільтрів в залежності від навантаження діючих енергоблоків становлять від 900 до 1500 мг/м3. Проведена реконструкція електрофільтра енергоблоку №12 дозволила зменшити концентрацію викидів золи з 1300 до 250 мг/м3 , введений в експлуатацію новий вітчизняний електрофільтр за енергоблоком № 11 забезпечує очистку викидів золи до 50 мг/м3, часткова реконструкція електрофільтра енергоблоку № 8 забезпечила зменшення концентрації викидів золи з 1100 до 500 мг/м3. Бурштинською ТЕС протягом 2005-2007 років на заміну електрофільтра енергоблоку № 9 було витрачено 42,7 млн.грн., в т.ч. 11

з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 5,6 млн.грн. Оскільки викиди Бурштинської ТЕС складають 91,2 % усіх викидів стаціонарних джерел Івано-Франківської області, природоохоронні заходи по цьому підприємству є першочерговими, їх виконання дозволить значно зменшити фактичні обсяги викидів по всій області. Питання зменшення викидів Бурштинської ТЕС знаходиться під постійним контролем Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, неодноразово розглядалося як за участю представників підприємства, ДАЕК “Західенерго”, так і в облдержадміністрації. Продовжуються роботи по заміні електрофільтра на енергоблоці № 7 Бурштинської ТЕС. Актуальним є питання зменшення впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря міст та населених пунктів області. Зменшення цього впливу можливе шляхом удосконалення схем руху, облаштування майданчиків для паркування автомобілів, покращення якості палива, а також доріг. Враховуючи перспективу розвитку в області туризму, одним з важливих факторів є заміна застарілих твердопаливних котлів на сучасні котли-утилізатори для спалювання відходів лісопереробки та дров, продовження газифікації котелень санаторіїв та баз відпочинку. З метою виконання Постанови КМ України №1655 від 13.12.2001року „Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря” в області продовжується робота по проведенню державного обліку підприємств та організацій, що мають викиди в атмосферу. Станом на 01.01.2010 року в області на обліку було 561 таких об’єктів. Інші підприємства залишаються на обліку як джерела забруднення нижче визначеного критерію і, відповідно, менш жорсткого контролю. Таблиця 2.1.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря по ІваноФранківській області, тис. т. Роки Всього

2000 2005 2006 2007 2008 2009

184,8 252,2 318,4 323,233 298,2 271,817

Викиди ватмосферне повітря У тому числі Стаціонарни ми джерелами 141,0 204,2 269,3 269,9 241,67 214,502

Пересувним и джерелами 43,8 48,0 49,1 53,333 56,5 57,315

Щільніс ть викидів у розрахунку на 1 кв.км,кг 13,26 18,027 22,778 23,0 21,41 19,53

Обгяги викидів розрахунку на 1 особу, кг 129,2 180,753 228,98 232,0 215,8 155,25

Обсяг викидів на одиницю ВРП -

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Івано-Франківській області Таблиця 2.1.2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у ІваноФранківській області по окремих населених пунктах, тис.т

Всього, Назва населених пунктів м. Івано-Франківськ м. Болехів м. Калуш м. Коломия м. Яремча Богородчанський р-н Верховинський р-н Галицький р-н Городенківський р-н Долинський р-н Калуський р-н Коломийський р-н Косівський р-н Надвірнянський р-н Рогатинський р-н Рожнятівський р-н Снятинський р-н Тлумацький р-н Тисменицький р-н

2000

2005

2006

2007

2008

2009

141,0

204,2

269,3

269,9

241,67

214,502

0,8 0,1 1,7 0,3 0,1 5,8 0,0 119,1 0,1 3,9 0,0 0,1 0,1 3,6 0,4 0,5 0,2 0,0 4,3

0,7 0,0 1,5 0,1 0,2 9,0 0,0 176,6 0,2 6,7 2,0 0,1 0,3 3,7 0,8 0,7 0,1 0,0 1,5

0,6 0,1 0,8 0,2 0,2 7,7 0,01 238,7 0,0 5,0 7,4 0,1 0,4 3,3 2,6 0,6 0,2 0,0 1,4

0,6 0,1 0,6 0,3 0,2 6,8 0,0 246,3 0,0 5,2 0,8 0,1 0,4 3,0 3,1 0,7 0,2 0,0 1,5

0,6 0,04 0,6 0,4 0,1 6,9 0,01 218,3 0,07 5,4 0,7 0,3 0,1 2,7 2,7 0,7 0,1 0,0 1,1

0,494 0,045 0,428 0,312 0,124 6,559 0,009 191,355 0,047 5,394 0,677 0,384 0,185 3,637 3,103 0,798 0,167 0,007 0,778

Таблиця 2.1.2.3. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по Івано-Франківській області, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

Разом по області

2 3 4 5 6

м. Івано-Франківськ 0,680

0,0912 0,0053 0,238

2009р.

В т. ч.

3,8869 269,31 32,857 194,86 16,594 3,86

269,9

30,194 205,2

16,431 3,784

241,67 26.74

179,96 16.914 3,661 214,502 5 0,0024 0.257 0,1841 0,494

Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Диоксид сірки

Пил

Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Диоксид сірки

Разом

Разом Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Диоксид сірки

Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Диоксид сірки

Пил

Разом

204,23 30,767 136,95 14,67

Оксид вуглецю

Диоксид азоту

Пил 1

В т. ч.

Разом

п / п

2008 р.

Разом

В т.ч.

2007 р.

Пил

Населені пункти

Диоксид сірки

№

2006 р.

Пил

2005 р.

21,119 160,173

14,566 3,327

0,055

0,1661 0,630

0,084

0,006

0,234

0,182

0,595

0,087

0,004

0,217

0,166

0.6596 0.077

0,241

0,074

м. Болехів

0,0572 0,0063 0,0011 0,0246 0,0203 0,059

0,006

0,001

0,026

0,021

0,069

0,006

0,001

0,028

0,029

0.0462 0,0004 -

0.029

0,0162 0,045

0,0003 0,0

0,029

0,015

м. Калуш

1,4999 0,0615 0,0232 1,0403 0,1331 0,763

0,008

0,0003 0,662

0,059

0,561

0,008

0,001

0,464

0,030

0.6939 0,0161 0,0002 0.586

0,0401 0,428

0,010

0,0003

0,364

0,023

м. Коломия

0,1128 0,0097 0,0195 0,055

0,0233 0,185

0,014

0,019

0,057

0,089

0,337

0,014

0,072

0,088

0,143

0.4292 0,0146 0,1190 0.087

0,1825 0,312

0,010

0,103

0,055

0,114

м. Яремча

0,1982 0,1006 0,0535 0,0178 0,0269 0,195

0,101

0,045

0,020

0,030

0,176

0,092

0,043

0,017

0,022

0.019

0,0077 0,124

0,062

0,035

0,008

0,018

Богородчанський р

9,0534 0,038

0,002

0,008

1,765

0,562

6,769

0,001

0,004

1,529

0,492

1.665

0,4892 6,559

0,003

0,0011

1,28

0,409

Верховинський р-н

0,0426 0,0212 0,0135 0,002

0,0019 0,046

0,018

0,021

0,0004 0,004

0,014

0,005

0,0001 0,001

Галицький р-н

176,55 29,553 136,45 9,111

1,3048 238,68 31,747 194,45 11,095 1,243

Городенківський р-н 0,1727 0,0436 0,0423 0,0197 0,0189 0,046

0,011

0,007

0,015

0,010

0,048

0,010

0,007

0,017

0,012

11 12 13 14

Долинський р-н

67,232 0,0484 0,0005 0,8834 0,9805 5,012

0,055

0,0005 0,889

0,772

5,239

0,068

0,002

0,911

0,819

0.1307 0,0717 0,0312 0 6.9793 0,0037 0,0058 3 0.0122 0,0039 0,0056 7 218.39 25,729 179,56 4 6 0.0714 0,0188 0,0059 9 3 5,4043 0,0737 0,0558

Калуський р-н

2,0216 0,0085 0,0232 0,0632 0,0731 7,358

0,007

0,052

0,139

0,117

0,766

0,013

0,041

0,101

0,118

Коломийський р-н

0,0740 0,0366 0,0022 0,006

0,0023 0,087

0,024

0,005

0,023

0,014

0,136

0,025

0,023

0,026

0,012

0.3757 0,0181 -

Косівський р-н

0,2893 0,024

0,0408 0,0539 0,0388 0,367

0,016

0,018

0,022

0,017

0,401

0,011

0,029

0,035

0,025

Надвірнянський р-н

3,7163 0,1351 0,049

0,6099 0,2217 3,312

0,172

0,046

0,536

0,207

2,990

0,223

0,049

0,484

0,190

Рогатинський р-н

0,7715 0,0097 0,0053 0,1259 0,0748 2,599

0,011

0,006

0,405

0,337

3,071

0,032

0,006

0,478

0,336

Рожнятівський р-н

0,6911 0,1169 0,000

0,079

0,0

0,083

0,067

0,708

0,099

0,014

0,145

0,096

0.1831 0,0105 0,0051 9 2.7113 0,1913 0,0388 5 2.7675 0,0686 0,0000 4 0.7171 0,0989 0,0121 9

0,0205 1,7938 0,5103 7,715

0,0694 0,159

0,583

246,28 28,985 204,74 11,252 1,161

0,002

0.0001 0,0009 0,009

0,0016 0,005

0,0001 0,001

11.725 1,1458 191,535

20,556 159,915

9,556

0,938

0.031

0,0115 0,047

0,011

0,003

0,021

0,008

0.853

0,8444 5,394

0,041

0,005

0,975

0,902

0.7146 0,0086 0,0118 0.109

0,0459 0,672

0,005

0,008

0,127

0,024

0.039

0,0116 0,384

0,012

0,038

0,004

0.006

0,0095 0,185

0,009

0,004

0,005

0.418

0,1832 3,637

0,112

0,022

0,544

0,233

0.449

0,2837 3,103

0,005

0,0002

0,708

0,477

0.137

0,0886 0,798

0,097

0,002

0,12 9

0,045

Снятинський р-н

0,1031 0,0103 0,0059 0,0392 0,0444 0,208

0,027

0,009

0,100

0,043

0,236

0,057

0,022

0,101

0,017

19 20

Тлумацький р-н

0,0033 0,0011 0,000

1,446

0,474

0,157

0,522

0,087

1,495

0,465

0,143

0,536

0,001

Тисменицький р-н

1,4693 0,480

0,1979 0,5146 0,0875 0,006

0,001

0,0

0,002

0,001

0,007

0,001

0,0

0,003

0,114

0,000

0.1803 0,0167 0,0,02 0,104 68 0.0274 0,0100 0,393

0,0133 0,167

0,013

0,003

0,0986 0,007

0,0018 0,0001

0,0016 0,0008

1.1742 0,3709 0,0101 0,006 9

0,0914 0,778

0,115

0,393

0,053

0,094

0,013

0,024

Таблиця 2.1.2.4. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн) Обсяги викидів 2009

2008

Збільшення / зменшення викидів у 2009 р. проти 2008р. тонн

Обсяги викидів у 2009р. до 2008 р.,

214,502

241,6

-27098,0

88,8

0,494 0,045 0,428 0,312 0,124 6,559 0,009 191,355 0,0469 5,394 0,677 0,384 0,185 3,637 3,103 0,798 0,167 0,0074 0,778

0,6 0,04 0,6 0,4 0,1 6,9 0,01 218,3 0,07 5,4 0,7 0,3 0,1 2,7 2,7 0,7 0,1 0,0 1,1

-106,0 +5,0 -172,0 -88,0 +24,0 -341,0 -1,0 -26945,0 -23,1 -6,0 - 23,0 +84 +85 +937 +403 +98,0 +67 +7,4 -322,0

75,3 96,9 61,6 72,6 94,7 94,0 77,0 97,6 2,5 0,3 0,2 2,0 1,7 1,4 0,4 0,1 0,4

Викинуто в середньому одним підприємство м, тонн 983,954

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки). Таблиця 2.1.3.5. Основні забруднювачів атмосферного повітря Івано-Франківської області № п/п

Підприємство забруднювач

1 Бурштинська ТЕС

2 УМГ "Прикарпаттра нсгаз"

Відомча приналежність

Міненерго України

ДП "Укргазпром"

Валовий викид

2008 р. 218243,231

9693.0

2009р. 191010,468

9325,79

Зменшення /збільшення

- 12,38 %

-3,79 %

Причина зменшення /збільшення Введення експлуатацію нового електрофільтра зменшення потужності виробництва Збільшення перекачки газу

та

3 ВАТ «ІваноФранківськцем ент»

Концерн «Укрцемент»

1237,0

540,552

Таблиця 2.1.3.6. Викиди забруднюючих повітря за видами економічної діяльності № з/п

1 1 1.1.

Види економічної діяльності

2 Усі види економічної діяльності у тому числі: Енергетика

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

3 218

Проведена реконструкція виробництва

-56,3

речовин в атмосферне

Обсяги викидів по регіону

тис. т 4 214,502

у % до 2007 р. 5 100,0

194,533

90,57

1,077

0,5

1.3

Сільське господароство, мисливство та лісове господарство Добувної промисловості

5,187

2,4

1.4

Добування нафти

3,829

1,8

1.5

Добування природного газу

1,215

0,6

1.6

Оброблення деревини та виробів з деревини Хімічне виробництво

0,550

0,3

0,122

0,1

1.2

1.7

Викинут о в середньому одним підприємств ом тон 6 983,954

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря В значній мірі на стан атмосферного повітря впливають транскордонні перенесення шкідливих речовин з країн центральної Європи, однак відсутність мереж постів контролю не дає можливості реально оцінити величину впливу транскордонних забруднень до загальної оцінки стану атмосферного повітря області.

Рис. 2. Геоекологічні полігони Європейської комп’ютеризованої системи екологічної безпеки (ECSES)

Рис. 3. Вміст оксиду азоту у атмосферному повітрі Карпатського регіону

2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. Спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводять спеціалісти Івано-Франківської обласної санітарноепідеміологічної станції. У 2009 році ними зафіксований підвищений вміст по оксиду вуглецю, пилу, діоксиду азоту, формальдегіду, які викидаються підприємствами та від автотранспору. Високий рівень забруднення у цих зонах вносить Бурштинська ТЕС (діоксид азоту, окис вуглецю, пил), ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, м.Надвірна, (окис вуглецю), ТОВ “Лк Інтерплит Надвірна” м.Надвірна (пил), ТОВ “Карпатнафтохім”, м.Калуш (окис вуглецю), КП “Івано-Франківськводоекотехпром” (сірководень). Таблиця 2.3.7. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Івано-Франківської області Забруднююча речовина

1 Пил Сірчистий газ Сірководень Окис вуглецю Діоксид азоту Аміак Формальдегід Всього

Клас небез пеки

2 4 3 2 3 2 2 2

Кількість міст, охоплених спостереже ннями,кількі сть досліджень 3 792 295 122 812 567 149 327 3064

Середнь орічний вмістмг /м3

Сере дньод обові ГДК

Максим альний вміст мг/м3

Макс ималь но разов і ГДК

Зних що Питома вага перевищ досліджень з ують перевищеннями ГДК, ГДК % Вище 1 ГДК

7 0,54 1,74 0,017 6,7 0,18 0,22 0,056

18 16 21 29

9 2,3 1,9 3,36 2,0 3,7 8,87

10 0 0 0 0 0 0 0

3,16

Вище 5 ГДК

Таблиця 2.3.8. Найбільші середні й максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина 1 Пил Окис вуглицю Пил Діоксид азоту Пил Формальдегід Діоксид азоту Окис вуглицю Окис вуглицю Пил

Місто

ГДК

2 с. Задністрянськ с. Задністрянськ смт. Більшівці м. ІваноФранківськ м. ІваноФранківськ м. Калуш м. Калуш м. Калуш м. Коломия м. Коломия

3 0.15 2 0.15

Середня концентрація 4 0.32 6.7 0.59 0.044

Максимальна з разових концентрацій 5 0.54 6.7 0.96 0.18

0.15

0.44

0.49

0.003

0.031 0.07 3.2 3.33 0.42

0.056 0.094 7.8 7 0.71

2 2 0.15

Таблиця 2.3.9. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) м.ІваноФранківськ , ( 5,1)

Забруднюючі речовини , які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Діокид азоту, оксид вуглецю

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря. Гама – фон у 2009 році на території Івано – Франківської області вимірювався в п’яти населених пунктах краю, в містах: Івано – Франківську, Долині, Коломиї, Яремчі та на станції Пожежевська. В 2009 році гама - фон вимірювався приладом типу ДРГ – 01Т. Загальні показники радіоактивного забруднення атмосферного повітря на території області за 2009 рік не перевищують рівень природного гама – фону; в порівнянні з попереднім роком, ці величини суттєво не змінилися. 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля. На виконання вимог Монреальського протоколу по тречовинах, що руйнують озоновий шар та «Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004 -2030 роки» на підприємствах області проведені наступні заходи. На ТОВ «Карпатнафтохім» м.Калуш в цехах, де установлені системи кондиціонування повітря, в 2009 році проведена їх консервація. На ВАТ «Західенерго» Бурштинська ТЕС у 2009 році системи кондиціонування повітря демонтовані. Піприємство ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» в 2009 році провело заміну в холодильних установках «фреон-12» на озонобезпечний замінник. НГВУ «Долинанафтогаз» розпочало заміну озоноруйнівних речовин, які використовуються в холодильних установках, на озонобезпечні речовини. Всі сервісні центри області по обслуговуванню обладнання використовують в своїй діяльності лише озонобезпечні речовини. Припинило свою діяльність в 2009 році підприємство ДП «Аромат» філія «Євромілк» м Рогатин. Значне використання озоноруйнівних речовин було на підприємствах Івано-Франківська (ВО “Карпати”, ВО “Родон”). Вище наведені підприємства більше п’яти років припинили свою діяльність, і тому значно зменшився вплив на стан озонового шару . 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття. Згідно ст.36 Закону України “Про забезпечення санітарного та 20

епідеміологічного благополуччя населення” визначення даної оцінки здійснюють наукові установи гігієнічного та епідеміологічного профілю. Питанням впливу якості атмосферного повітря на здоров’я людини в Івано-Франківській області займається обласна санітарноепідеміологічна станція. 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. Незадовільний стан атмосферного повітря деяких населених пунктів обумовлений недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, у тому числі внаслідок обмеження енергопостачання, яке не здатне працювати в межах екологічних і санітарних норм, невиконанням у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня, низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення викидів, відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок, відсутністю нормативних санітарно-захисних зон між промисловими та житловими районами. Впровадження нової системи регулювання викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, видача дозволів на викиди, встановлення нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел, ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, використання геоінформаційних систем та програмного забезпечення при здійсненні державного обліку видачі дозволів, встановлення жорстких технологічних нормативів та нормативів якості атмосферного повітря передбачає не тільки попередження забруднення атмосфери, але і боротьбу з ним. Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська ТЕС: заміна електрофільтра на енергоблоці № 7 – термін до 2009 року; заміна електрофільтрів на блоках № 2,3 та впровадження технологій сіркоочистки– термін до 31.12.2015 року; заміна електрофільтрів на блоках № 5-8 та впровадження технологій сіркоочистки – термін до 31.12.2015 року; заміна електрофільтрів на блоках № 1,4 та впровадження технологій сіркоочистки на блоках № 1, 4, 9-12 – термін до 31.12.2015 року. ВАТ “Івано-Франківськцемент” - проведена реконструкція цементного виробництва, що суттєво зменшила викиди в атмосферу оксидів азоту та оксиду сірки, а викиди пилу становитимуть не більше 30 мг/м3. ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” - встановлено гідроочистку дизельного палива, що зменшить викиди в атмосферу. 21

3. ЗМІНА КЛІМАТУ Багаторічний моніторинг за станом атмосферного повітря виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, які прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом наступного сторіччя на 2-5°C. В Івано-Франківській області встановлюється перелік підприємств, які здійснюють викиди парникових газів та своєю діяльністю впливають на клімат. Це, насамперед, комунальні підприємства – Івано-Франківський полігон твердих побутових відходів, комунальні очисні споруди міст Івано-Франківська, Коломиї, Галича, Рогатина, Надвірної, Городенки; підприємства теплоенергетики (Бурштинська ТЕС), транспорту, сільське господарство, підприємства з видобування і транспортування газу, ВАТ “Івано-Франківськцемент”. Із загальної кількості викидів в повітря області 89% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Роботи із зменшенням викидів парникових газів розпочаті на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», Бурштинській ТЕС та ВАТ «ІваноФранківськцемент». На виконання вимог Монреальського протоколу по речовинах, що руйнують озоновий шар, та «Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004 -2030 роки» за даний період на підприємстві КП «Івано-Франківвськводоекотехпром» проведено тендер на розробку техдокументації по зменшенню викидів парникових газів в атмосферу за рахунок будівництва лінії переробки осаду стічних вод з використання біогазу. В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика. Шляхи вирішення проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів. Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. 22

3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 1992р. визначено систему заходів, спрямованих на стабілізацію концентрації парникових газів з метою уникнення негативного антропогенного впливу на кліматичну систему. Сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стали 189 країн. У 1996 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та у 2004 році Кіотський протокол до неї. Як країна з перехідною економікою, Україна стала стороною і взяла зобов’язання стабілізувати викиди ПГ у період 2008 – 2012 років на рівні 1990 року. У 2005 році Кабінет Міністрів схвалив Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (Розпорядження № 346-р). Планом передбачено перелік заходів з наступними пріоритетними кроками: створення національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; проведення щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; створення інфраструктури для реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів ПГ (проекти спільного впровадження); створення національної системи торгівлі дозволами на викиди. Указом Президента України (№ 1239, 2005) Мінприроди було визначено координатором заходів щодо виконання зобов’язань України за РКЗК ООН та її Кіотського протоколу. З метою забезпечення виконання цих зобов’язань постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007р. № 612 утворено Національне агентство екологічних інвестиції України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Урядом через Міністра охорони навколишнього природного середовища. Основним завданням Нацекоагентства є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату; виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та впровадження механізмів, передбачених Кіотським протоколом до неї, в тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону довкілля, залучення інвестицій в охороні навколишнього природного середовища; створення та забезпечення функціонування національної системи оцінки та обліку антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Відповідальними за вжиття заходів, які б зменшували вплив 23

суб’єктів господарювання на зміну клімату, є Національне агентство екологічних інвестицій України та місцеві державні адміністрації. Скорочення викидів парникових газів – головний інструмент протидії. Не важливо, де відбувається скорочення викидів, ефект спостерігається для загальної концентрації парникових газів в атмосфері Землі. 3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів В Івано-Франківській області встановлюється перелік підприємств, які здійснюють викиди парникових газів та своєю діяльністю впливають на клімат. Це, насамперед. комунальні підприємства – Івано-Франківський полігон твердих побутових відходів, комунальні очисні споруди міст Івано-Франківська, Коломиї, Галича, Рогатина, Надвірної, Городенки; підприємства теплоенергетики (Бурштинська ТЕС), транспорту, сільське господарство, підприємства з видобування і транспортування газу, ВАТ “Івано-Франківськцемент”. Для прогнозування викидів парникових газів необхідно розробити спеціальну методику на рівні центральних органів виконавчої влади. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Відсутність «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях”, розробка якої передбачалась постановою КМУ від 13.03.2002р. № 301, не дає можливості ефективно проводити політику у сфері адаптації до зміни клімату. В області для адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату здійснюються наступні заходи: зменшення вирубки лісів; насадження нових лісових масивів; впровадження екологічно чистих технологій; підвищення ефективності використання енергоресурсів; застосування альтернативних джерел енергії.

4. СТАН ВОДНИХ РУСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Водні ресурси області представлені поверхневими та підземними водами. За загальними запасами поверхневих вод область посідає 3-є місце в Україні. На території області протікає 8294 річки загальною довжиною 15756 км, у тому числі: 4688 річок в басейні р. Дністер довжиною 9111 км і 3606 річок в басейні р. Прут довжиною 6645 км. З яких: 8103 – малі річки з площею водозбору менше 10 км2 довжиною – 4496 км; 141 – річки з площею водозбору від 10 до 100 км2 довжиною – 3762 км; 42 – річки з площею водозбору від 100 до 1000 км2 довжиною – 5554 км; 9 – річки з площею водозбору понад 1000 км2 довжиною – 1944км. Загальна їх густота в середньому по області становить 0,2 – 0,4 2 км/км ; в окремих басейнах вона вища, наприклад, в басейнах Лімниці і Бистриці дорівнює 1,3 км/км2, а басейнах Білого і Чорного Черемошів досягає 1,7 – 2,5 км/км2. Поверхневі водні ресурси формуються в межах басейнів річок Дністра і Пруту та їх головних приток. Відомості про водні ресурси Івано-Франківської області наведено у таблиці № 4.1.1. Таблиця 4.1.1. Водні ресурси Івано-Франківської області у 2009 році Райони 1 Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Всього по області

Поверхневі води (місцевий річковий сток) всього, млн. м3/рік 2 344,9 545,5 155,8 114,4 668,6 245,7 259,2 275,6 829,5 118,3 545,6 87,1 234,0 120,1 4544,34

Підземні води всього, млн м3/рік 3 9,40 4,52 123,98 18,95 13,35 19,74 12,49 6,60 7,18 11,63 8,90 11,49 16,08 5,69 270,00

Поверхневі водні ресурси, що формуються в межах області, у середній по водності рік складають 4544,34 млн.м3, в рік 75% забезпеченості – 3317,59 і в рік 50% забезпеченості – 2182,29 млн.м3. Сумарні водні запаси (з водами сусідніх областей) складають відповідно 9050,83, 6562,64 і 4299,30 млн.м3. Фактично в 2009 році запасів водних ресурсів у межах області було 6842,67, а із стоком сусідніх областей 13787,53 млн.м3 (8% забезпеченість в бас. р. Дністер і 12% забезпеченість в бас. р. Прут). 25

Водність визначена на основі фактичних даних водомірних постів Заліщики і Чернівці. Фактичні запаси поверхневих і підземних вод у 2009 році показано в таблиці № 4.1.1. Всі води, які знаходяться нижче земної поверхні, відносяться до підземних вод. Згідно “Довідника з водних ресурсів” видавництва “Урожай”, 1987 року, прогнозні запаси підземних вод у області складають 270 млн.м3, а затверджені ДКЗ – 100 млн.м3. За підземними водами, запаси яких складають 270 млн.м3 в рік, область знаходиться на 19-ому місці в Україні. За даними державного обліку, в 2009 році забір свіжої води в області склав 104,0 млн. м3, із них поверхневих вод – 95,927 млн. м3, підземних – 8,073 млн. м3. Використання води склало 92,76 млн. м3/рік. На виробничі потреби використано 61,7 млн. м3, господарськопитні – 20,13 млн. м3, на потреби сільського господарства – 0,308 млн. м3 води. Порівняно з 1990 р. загальне водоспоживання по області зменшилось на 199,6 млн. м3. Загальне по області зменшення забору свіжої води пройшло за рахунок галузі промисловості та житлово-комунального господарства. Обсяг річного використання води, встановлений в дозволах на спецводокористування, в цілому по області складав 154,4 млн.м3 при фактичному використанні 92,76 млн.м3. Використання водних ресурсів показано в таблиці 4.1.2. Аналіз звітності за формою 2-ТП (водгосп) показав, що ні один водокористувач з тих, які мають дозвіл на спецводокористування, не допустив перевитрат встановлених лімітів, так як дозволи на спецводокористування розробляються і затверджуються по максимуму виробництва на довготривалий період, і тому встановлені в дозволах ліміти в більшості випадків значно більші, ніж необхідні для цьогорічного виробництва. Це не служить важелем до економного раціонального використання води і зводить нанівець боротьбу за економію витрат води на одиницю продукції. Таблиця 4.1.2. Основні показники використання і відведення води по Івано-Франківській області млн. м3 Показники 1 Забрано води з природних водних

1990 2

2005 4

2006 5

2007 6

2008 7

2009 7

303,6

117,6

116,1

117,6

111,7

104,0

289,1

103,6

101,1

103,3

100,4

92,76

166,9 60,9

76,0 25,4

75,8 23,7

75,7 21,8

72,0 21,1

61,7 20,13

0,1

0,01

0,1

0,05

0,047

об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення

сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього: у поверхневі водні об'єкти у тому числі: забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

Забір води

120

22,2 36,0 13,0 187,0 187,0

0,3 1,3 14,0 90,6 902

0,3 0,5 13,4 87,1 86,2

0,3 4,8 12,9 90,2 89,1

0,3 6.2 9,7 94,2 92,97

72,1 7,2 23,0 85,0 3777,0

30,4 1,7 41,7 12,9 1165,5

26,3 0,2 42,7 18,06 2228,1

20,8 0,1 45,2 17,05 2249,9

18,6 0,15 47,9 23,03 2188,0

8,0

5,2

5,3

118,0

134,1

131,2

132,0

131,4

131,2

118,5

0,308 10,2 9,28 91,86 90,7 17,05 0,113 43.45 26,43 2104,0

117,6

118

116,1

116 114

111,7

112 110 108 2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

Рис.4.1.1. Динаміка забору води з природних об’єктів Таблиця 4.1.3. Забір, використання та відведення води по ІваноФранківській області у 2009 році млн. м3 Назва водного об’єкту 1 р. Дністер р. Тлумачик р. Бистриця р. Б. Надвірнянська р. Б. Солотвинська р. Ворона р. Гнила Липа р. Лімниця р. Чечва р. Сівка р. Свірж р. Свіча р. Сукіль р. Саджава р. Дунай р. Прут р. Коломийка р. Черемош

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 4 5 79,15 16,765 1,632 0,072 46,07 15,36 12,23 3,689

2 94,10 1,763 33,30 27,96

3 83,82 1,632 26,20 22,26

4,513

3,124

0,291

0,007

7,07 36,50

6,627 36,08

10,25 7,60

3,689 0,017

12,22 3,440 0,941 0,987 4,767 1,151 0,113 9,93 9,93 0,429 0,681

10,97 3,171 0,870 0,820 4,239 1,062 0,106 8,931 8,931 0,264 0,656

3,089 0,013 1,030 0,809 3,605 1,101 2,005 11,55 11,55 0,045 0,464

0,01 0,157 1,07 0,032 0,943 0,287 0,287 -

4.2. Забруднення поверхневих вод Основними проблемами забруднення поверхневих вод ІваноФранківщини є: 1) скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод; 2) відсутність водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг водних об’єктів. Скид неочищених та недостатньо очищених комунальних і промислових стоків відбувається внаслідок фізичного та морального зносу очисних споруд і відсутності коштів на будівництво, ремонт та їх реконструкцію. Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання і каналізації більшість водопровідно-каналізаційних господарств області знаходяться в незадовільному технічному стані, частина з них - в аварійному стані. За даними Івано-Франківського обласного виробничого управління водного господарства «Облводгосп», у 2009році у водні об’єкти області було скинуто 16,94 млн. м3 недостатньо очищених та неочищених стічних вод (у 2008 році – 18,61 млн. м3 ). Складна ситуація щодо належної очистки стічних вод склалася у м. Косів, Снятин, Тлумач, Городенка, Галич, Болехів, Рогатин, с-ща Брошнів, Вигода, Лисець, с. Товмачик. Скид неочищених стічних вод з вище перелічених очисних споруд здійснюється в басейни транскордонних річок (Дністер, Дунай). Забруднення поверхневих вод транскордонних річок може призвести до негативних наслідків зі сторони європейських країн (Молдова, Румунія). Другою важливою проблемою, що призводить до забруднення поверхневих вод, є відсутність водоохоронних зон та прибережнозахисних смуг водних об’єктів на території області Головним управлінням земельних ресурсів спільно з територіальними органами водного господарства «Облводгосп» у 2006 році проведено інвентаризацію раніше розроблених проектів по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок і водоймищ. Ці проекти були розроблені у 80-х роках по територіях колишніх колгоспів, на сьогодні їх межі не співпадають з межами сучасних адміністративних одиниць, визначених проектами формування територій місцевих рад. Розміри прибережних захисних смуг, встановлені в тодішніх проектах, не відповідають вимогам чинного Земельного та Водного кодексів України, якими встановлюються інші розміри прибережних захисних смуг. На сьогодні водоохоронні зони та прибережно-захисні смуги водних об’єктів на території області не винесені в натуру, що порушує сприятливий природоохоронний режим водних об’єктів, призводить до їх забруднення і засмічення. За даними Івано-Франківського обласного виробничого управління водного господарства, приблизна площа прибережних захисних смуг на території області становить 82690,0 га. 28

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Загальна кількість зворотних вод, які скинуті у поверхневі водні об’єкти області у 2009 році, становить 90,7 млн.м3, у тому числі забруднених 17,05 млн. м3, в т.ч. без очищення – 0,113 млн.м3 .

Скид стічних вод

94 92

92,97 91,1

90,7

89,11

86,16

86 84 82

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

Рис.4.2.1. Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, млн..м3 Обсяг стічних вод, що враховувались водомірними приладами, становить 71,6 млн.м3, або 76,0% від загального обсягу відведених стоків. Найпотужніші очисні споруди: КП „Івано3 Франківськводоекотехпром” - 53,07 млн.м , Долинське ВУВКГ м. Долина – 6,72 млн.м3, ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття” м. Надвірна – 10,95 млн.м3, Коломийське підприємство „Коломияводоканал” – 6,427 млн.м3, ЗАТ „Завод тонкого органічного синтезу „Барва” с. Ямниця Тисменицького району – 10,22 млн.м3. Майже всі вони не досягають проектного ступеня очистки і працюють неефективно. Із загальної кількості зворотних вод, що проходять повну біологічну очистку, тільки 42,36 млн.м3 очищається з достатнім ступенем очистки. З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних об’єктів, запобігання та попередження забруднень водних ресурсів Держуправлінням доведені до водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. У 2009р. зменшено скид недостатньо-очищених зворотних вод на 1,67 млн.м3 в основному за рахунок покращення експлуатації Івано-Франківських очисних споруд, відповідно збільшилася кількість нормативно-очищених і нормативно-чистих (без очистки) зворотних вод за рахунок збільшення скиду колекторно-дренажних вод КП «Івано-Франківськводоекотехпром», КП «Коломияводоканал», ставкових рибоводних господарств та інших. Зміни в обсягах використання та скиду зворотних вод в 29

порівнянні з минулим роком привели до зменшення скидів у водойми забруднюючих речовин майже по всіх показниках (Таблиця 4.2.1.4.). У 2009 році у водойми області із стічними водами відведено азоту амонійного 0,066 тис.т проти 0,092тис.т; марганцю 0 тис.т проти 0,007 тис.т; формальдегіду 0,047 тис.т проти 0,111 тис.т у 2008 році. Таблиця 4.2.1.4. Кількість скидів у поверхневі води ІваноФранківської області забруднюючих речовин у складі стічних вод за 2009 рік. Показники, назви забруднюючих речовин в складі скинутих зворотних вод 1 Скид стічних вод БСК п Нафтопродукти Завислі речовини Сухий залишок Сульфати Хлориди Азот амонійний Феноли Нітрати СПАР Залізо Магній Марганець Нітрити Танін Формальдегіди Хром 3 ХСК Кальцій Калій Натрій

О дин. виміру 2 млн.м3 тис. т т тис. т -//тис. т -//-”т тис. т т -//-//-//тис. т т -//-//тис. т т -//-

-//-

Обсяг скинутих стічних вод та забруднюючих речовин в складі зворотних вод 2008 р 2009 р 3 4 66,52 60,50 0,475 0,466 0,249 0,215 0,689 0,617 32,64 32,48 4,721 4,76 9,00 7,7 0,092 0,081 0,009 0,012 0,807 1,157 4,804 9,526 6,734 5,316 10,71 2,817 0,007 0,005 0,012 0,01 0,784 0,66 0,111 0,103 0,374 0,407 0,103 0,085 11,21 9,82 6,803 6,23

5103

3366

Зменшення кількості об’єктів скидів по магнію, калію, хлоридах, сульфатах і сухому залишку пояснюється припиненням виробничої діяльності ДП „Калійний завод” ВАТ „Оріана” м. Калуш. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Постійними забруднювачами поверхневих вод в області є: ТОВ “Уніплит” смт. Вигода, в 2009 році скинуто 0,982 млн.м3, КП ІваноФранківськводоекотехпром” м. Івано-Франківськ – 34,79 млн.м3, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” м. Надвірна – 3,656 млн. м3.

Таблиця 4.2.2.5. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки по Івано-Франківській області за 2009 рік млн.м3 Галузь економіки

Використа но води

З неї на:

побутовопитні потреби

1 Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житловокомунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість Легка промисловість Інші галузі Всього

Виробничі потреби

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них числі без забруднени очищення х 5 6 7 1,931 0 0 -

2 30,51 -

3 0,464 -

4 30,04 -

3,785

1,363

2,422

12,54

0,166 1,789

0,089 0,086

0,077 1,331

0,114

0,089

24,36

17,36

7,004

44,72

12,24

0,056

26,38

0,026

16,31

25,79

1,803

0,044

1,759

0,055

0,034

0,593 0,786

0,258 0,149

0,335 0,637

0,015 0,036

0,001 0,031

0,003

0,642

0,113

0,529

1,195

0,968

0,02

0,351

0,045

0,305

0,116

0,029

1,595 92,76

0,133 20,13

0,951 61,7

4,188 90,7

3,658 17,05

0 0,113

Таблиця. 4.2.2.6. Перелік основних забруднювачів водних об’єктів Івано-Франківській області (за галузями економіки)

млн.м3 Назва областей, галузей народного господарства, водокористувачів А А ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ Всього: в т.ч.: ПРОМИСЛОВІСТЬ Бурштинська ТЕС м. Бурштин НГВУ „Долинанафтогаз” м. Долина

Скинуто зворотнихводв поверхневіводніоб’єкти в томучислі: Всього 2008 1 1 92,97 23,78 1,923 0,124

безочистки

2009 2 2 90,70 20,15 1,844 0,089

недостатньо очищені

2008 3 3

2009 4 4

2008 5 5

0,154 0,068 -

0,113 0,056 -

18,45 5,639 0,124

2009 6 6 16,94 4,756 0,089

норм.чисті безочистки 2008 7 7 26,44 3,115 1,923 -

2009 8 8 30,20 2,461 1,844 -

нормативно очищені 2008 9 9 47,92 14,96 -

2009 10 10 43,45 12,88 -

ВАТ „Шкіряник” м. Болехів ВАТ„Нафтохімік Прикарпаття” м.Надвірна ТОВ „Уніплит” смт Вигода ЗАТ „Лукор” м. Калуш ДП „Калуська ТЕЦ” м. Калуш ЗАТ „Завод ТОС „Барва” с. Ямниця ТОВ „Карпатнафтохім” с. Мостище СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО в т.ч.: рибне господарство ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО І ПОБУТОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ВУВКГ смт. Богородчани ВУВКГ „Галичводоканал” м. Галич Городенківське ДВУВКГ м.Городенка Долинське ВУВКГ м. Долина КП „Коломияводоканал” м. Коломия МКП „Косівміськводосервіс”м.Косів ДП „Рогатин-водоканал” м. Рогатин КП „Водоканал” м.Снятин Тлумацьке ВУВКГ с. Гончарівка

0,119 4,272 1,062 14,22 0,160 0,390 0,570 20,79 20,79

0,087 3,656 0,982 12,11 0,087 0,392 0,025 25,79 25,49

0,119 4,272 0,997 -

3,656 0,940 -

0,064 0,570 20,79 20,79

0,042 0,025 25,79 25,49

0,160 0,390 0,000 -

0,087 12,11 0,087 0,392 0,008 -

48,34

44,72

0,085

0,056

12,81

12,18

2,539

1,951

32,91

30,53

0,216 0,085 0,226 1,675 6,427

0,199 0,073 0,213 1,266 6,166 0,055 0,087 0,115

0,085 -

0,073 0,115

0,249 -

0,280 -

0,216 0,226 1,426 6,427

0,055 -

0,199 0,213 0,986 6,166 0,087 -

0,072 0,072

КП„Івано-Франківськводоекотехпром”

37,66

2,290

1,671

0,095 0,117

34,79

0,117 0,07 0,072 2 12,33

11,66

0,095 23,04

21,46

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод За даними моніторингу обласної санітарно-епідеміологічної станції в граничному з Львівською областю створі вміст у воді р. Дністер органічних забруднень по біохімічному споживанню (БСК5) становить 2,9 мгО2/дм3 , що в межах норми. Вміст неорганічних солей в цьому створі становить 302мг/дм3. За останніх п’ять років перевищень ГДК за вмістом солей не виявлено. За даними моніторингу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, у граничному створі з Чернівецькою областю вміст органічних забруднень по біохімічному споживанню (БСК5) коливається від 2.2 мгО2/дм3 до 2.7мгО2/дм3, що в межах норми. Вміст неорганічних солей – 106,0 мг/дм3 , що також в межах норми. На границі із Чернівецькою областю р. Дністер характеризується показниками, які практично всі відповідають нормативам ГДК, тобто на території області якість води у Дністрі покращується. 4.3. Якість поверхневих вод Якість поверхневих вод – це сукупність нормованих хімічних і біологічних характеристик, а також фізичних властивостей, що визначають придатність води для даного виду використання. З екологічної точки зору якість поверхневих вод визначається сукупністю гідрохімічних, бактеріологічних, гідробіологічних характеристик та фізичних властивостей, значення яких знаходиться в толерантних величинах, що створюють можливість для розвитку і функціонування річкової чи озерної екосистеми, а, отже, для їх широкого господарського використання. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 32

Гідрохімічний режим поверхневих вод має свої сезонні особливості, пов’язані з водністю, інтенсивністю процесів самоочищення, господарським використанням річки. Для оцінки стану водних об'єктів застосовуються показники якості вод, тобто нормовані фізичні, гідрохімічні та гідробіологічні характеристики, величини яких дають можливість робити висновки про стан та можливість використання водних ресурсів. Для поверхневих вод діють три групи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин: для вод рибогосподарських водойм згідно "Узагальненого переліку гранично допустимих концентрацій (ГДК) і орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм", для вод господарсько-питного та культурно-побутового водокористування - згідно Санітарних правил і норм № 4830-88 "Охорона поверхневих вод від забруднення". Характеристика гідрохімічного стану річок дана за середньорічними значеннями показників якості вод в основних контрольних створах. Для оцінки якості вод використано гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин для водойм рибогосподарського водокористування. У 2009 році контроль якості поверхневих вод проводився державною екологічною інспекцією на 28 водних об’єктах у 50 створах. Ріка Дністер Дослідження якості води р. Дністер у звітний період проводились у чотирьох створах – на території Івано-Франківської області і на кордоні з Львівською, Чернівецькою та Тернопільською областями. За даними гідрохімічних досліджень встановлено, що середні величини показників якості води у ріці Дністер не перевищують ГДК і протягом останніх років спостерігається тенденція до їх зниження. Наприклад, в р. Дністер у контрольному створі в м. Галич дещо знизилась концентрація органічних і мінеральних забруднень,. Так, середнє значення БСКповне у 2007 році було рівне 4,0 мгО2/дм3, що в 1,3 рази вище ГДК, у 2008 та у 2009 роках – 2,6 мгО2/дм3, , що не виходить за межі ГДК, середнє значення ХСК не перевищувало ГДК і у 2007 становило 13,7 мгО/дм3, у 2008 році – 12,9 мгО/дм3 , а у 2009 році середнє значення ХСК становило 11,9 мгО/дм3. Знизились значення деяких максимальних показників. Так, максимальна концентрація азоту амонійного в р. Дністер у контрольному створі в м. Галич у 2005 році становила 0,56 мг/дм3, у 2006 році – 0,84 мг/дм3, у 2007 році – 0,60 мг/дм3, у 2008 році – 0,43 мг/дм3, а у 2009 році – 0,30 мг/дм3 Зниження забруднень ріки пояснюється зменшенням промислового та сільськогосподарського виробництва і зменшенням, у зв’язку з цим, обсягів водовідведення забруднених стоків. По течії р. Дністер закономірностей підвищення чи зниження показників не спостерігається. Протягом року зафіксовані окремі факти незначного перевищення ГДК. Так, максимальне значення БСКповне у 2009 році зафіксовано на кордоні із Львівською областю у створі в с. 33

Сівка Войнилівська і становило 3,9 мгО2/дм3, що в 1,3 рази вище ГДК, максимальне значення ХСК - у створі в с. Устечко рівне 21 мгО/дм3, що в 1,4 рази більше ГДК, максимальний вміст заліза загального у воді зафіксовано у створі в с. Довге - 0,33 мг/дм3 , що в 1,1 рази вище ГДК. Факти перевищення величин ГДК пояснюються впливом на стан р. Дністер стічних вод підприємств – забруднювачів. У створі в с. Довге стан води в ріці погіршують недостатньо очищені стічні води КП «Галичводоканал» та стічні води КП «ІваноФранківськводоекотехпром». На стан води у створі в с. Устечко додатково впливають ліві притоки р. Дністра – ріки Серет, Стрипа, Коропець, що приймають недостатньо очищені стоки міст Монастириська, Бучач, Чортків та інших водокористувачів Тернопільської області. Ріка Свіча Якість води у р.Свіча досліджувалась у двох створах в с. Гошів та в с. Міжріччя. Ця ріка є заказником місцевого значення. У 2009 році значення показників якості води змінювались в межах: БСКповне – від 2,4 мгО2/дм3 до 3,4 мгО2/дм3 (в 1,1 рази вище норми) ХСК – від 7,1 мгО/дм3 до 11,0 мгО/дм3;( в межах норми); азот амонійний – від 0,04 мг/дм3 до 0,60 мг/дм3 (в межах норми). Беручи до уваги максимальні значення показників БСКповне та ХСК за 2008 рік (БСКповне – 2,9 мгО2/дм3, ХСК – 16,0 мгО/дм3 , азот амонійний – 0,6 мг/дм3) можемо зробити висновок, що стан води в р. Свіча у 2009 році суттєво не змінився. Ріка Сівка Якість води в р. Сівка досліджувалась у двох створах в смт. Войнилів та в с. Сівка Войнилівська (гирло) і її стан у 2009 році покращився. Ця річка приймає стоки промислових підприємств м. Калуш і характерним для неї був високий вміст солей. Максимальне значення цього показника знизилось з 1749 мг/дм3 у 2008 році до 1107 мг/дм3 у 2009 році. Це пов’язано зі зменшенням обсягів виробництва. Ріка Саджава Якість води в р. Саджава досліджувалась у створі в м. Долина і характеризується показниками, що свідчать про високе забруднення ріки стічними водами ТзОВ «Уніплит». Протягом 2009 року значення основних показників забруднюючих речовин змінювалися в межах: ХСК – від 35 мгО/дм3 до 70 мгО/дм3, що в 2,3 – 4,7 рази вище ГДК; БСКповне – від 5,0 мгО2/дм3 до 16,0 мгО2/дм3, що в 1,7– 5,3 рази вище ГДК; азот амонійний – від 3,4 мг/дм3 до 3,8 мг/дм3, що в 1,9 рази вище ГДК; 34

Слід зазначити, що значення показників забруднюючих речовин у порівнянні з 2008 роком значно знизились (максимальні значення показників у 2008 році становили : ХСК – 240 мгО/дм3, БСКповне – 83,8 мгО2/дм3). Можемо зробити висновок, що стан води в ріці у 2009 році покращився. Це пов’язано з проведенням очистки та ремонту технічних вузлів на очисних спорудах. Ріка Лімниця Дослідження якості води р. Лімниця проводилося у створі в с. Вістова. За показниками якості води р. Лімниця належить до найчистіших приток Дністра і є заказником місцевого значення. Вода в ріці Лімниця характеризується середньорічними показниками, значення яких не перевищують ГДК: вміст солей – 136 мг/дм3; залізо загальне – 0,16 мг/дм3; азот амонійний – 0,06 мг/дм3; БСКповне – 2,0 мгО2/дм3; ХСК – 7,5 мгО/дм3). Порівнюючи ці дані із середньорічними значеннями показників минулого року (вміст солей – 121 мг/дм3, залізо загальне – 0,05 мг/дм3, азот амонійний – 0,2 мг/дм3, БСКповне – 2,0 мгО2/дм3, ХСК – 8 мгО/дм3) можемо зробити висновок, що стан р. Лімниця у 2009 році суттєво не змінився. Ріка Луква Якість води р. Луква досліджувалася у створі в с. Боднарів. Вода в ріці характеризується показниками, значення яких не перевищують ГДК, за виключенням незначного перевищення по вмісту заліза загального, концентрація якого знаходилась в межах від 0,29 мг/дм3, що є в межах норми, до 0,37 мг/дм3, що в1,2 рази вище ГДК. Такі ж значення показників були і у 2008 році, а тому можемо зробити висновок, що стан р. Луква у 2009 році не змінився. Ріка Ворона Дослідження якісного стану води проводилось у створі в смт. Отинія і характеризується показниками, значення яких не перевищують ГДК. Для визначення впливу стоків ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» проводилось визначення вмісту нафтопродуктів у воді. Їх концентрація протягом року знаходилася в межах норми і становила 0,001мг/дм3. Ріка Бистриця і її притоки Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська Якість води р. Бистриця досліджувалася у створі в с. Єзупіль щоквартально, у р. Бистриця Солотвинська у створі в с. Скобичівка та р. Бистриця Надвірнянська у створі в с. Черніїв – щомісячно, оскільки на цих ріках встановлені питні водозабори для м. Івано-Франківська. Якісний стан води в цих ріках характеризується показниками, значення яких не перевищують ГДК і в порівнянні з минулим роком майже не змінились. Показники, характерні для р. Бистриця Солотвинська: 35

ХСК – від 3,0 мгО/дм3 до 10,0 мгО/дм3; БСКповне – від 1,6 мгО2/дм3 до 2,9 мгО2/дм3; розчинений кисень – від 8,1 мг/дм3 до 12,4 мг/дм3; азот амонійний – від 0,08 мг/дм3 до 0,48 мг/дм3. Показники, характерні для р. Бистриця Надвірнянська: ХСК – від 4,0 мгО/дм3 до 9,6 мгО/дм3; БСКповне – від 1,2 мгО2/дм3 до 2,8 мгО2/дм3; розчинений кисень – від 8,1 мг/дм3 до 12,6 мг/дм3; азот амонійний – від 0,08 мг/дм3 до 0,30 мг/дм3. На якість води р. Бистриця впливають стічні води міських очисних споруд, тому гідрохімічні показники вищі в порівнянні з показниками річок Бистриця Надвірнянська і Бистриця Солотвинська і знаходиться в межах: ХСК – від 9,6 мгО/дм3 до 28 мгО/дм3, що в 1,9 рази вище ГДК; БСКповне – від 3,2 мгО2/дм3 до 4,4 мгО2/дм3, що в 1,5 рази вище ГДК. азот амонійний – від 0,19 мг/дм3 до 0,70 мг/дм3. Беручи до уваги значення показників за 2008рік (БСКповне –4,4 мгО2/дм3, ХСК –20,0 мгО/дм3,азот амонійний – 0,66 мг/дм3), можемо зробити висновок, що стан ріки Бистриця змінився незначно. Ріка Прут Дослідження якості води р. Прут проводились у двох створах – в містах Яремче і Коломия. Якість води р. Прут на території Івано-Франківської області характеризується такими показниками: БСКповне – від 1,9 мгО2/дм3 до 3,5 мгО2/дм3, що в 1,2 рази вище ГДК; ХСК – від 5,6 мгО2/дм3 до 15,0 мгО/дм3; азот амонійний – від 0,19 мг/дм3 до 0,38 мг/дм3. Порівнюючи дані за 2009 рік з результатами гідрохімічних досліджень за 2008 рік (БСКповне – 3,6 мгО2/дм3; ХСК – 16,3 мгО/дм3, азот амонійний - 0,6 мг/дм3) можемо зробити висновок, що стан ріки хоч і незначно, але покращився. Ріка Любіжня Якість води р. Любіжня досліджувалася у створі в м. Делятин і характеризується показниками, що не перевищують ГДК. Показники якості води в р. Любіжня знаходяться в межах: БСКповне – від 2,0 мгО2/дм3 до 3,2 мгО2/дм3; ХСК – від 8,0 мгО/дм3 до 11 мгО/дм3; азот амонійний – від 0,14 мг/дм3 до 0,21 мг/дм3. Беручи до уваги значення показників БСКповне, ХСК та азоту амонійного за 2008 рік (БСКповне –2,5 мгО2/дм3, ХСК – 13,4 мгО/дм3, азот амонійний – 0,58 мг/дм3) можемо зробити висновок, що стан ріки Любіжня суттєво не змінився.

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів У 2009 році гідробіологічна оцінка якості вод області не проводилась. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Дослідження і спостереження в області за мікробіологічною оцінкою якості вод проводилася на 15 постійних створах працівниками санітарно-епідеміологчної станції. У 2009 році лабораторіями санепідслужби області проведено мікробіологічна оцінка якості вод 43 проб води з водойм І-ї категорії та 45 проб води водойм ІІ-ї категорії, з них відповідно 21% та 8,1% не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам на вміст лактозопозитивних кишкових паличок. Динаміка стану водних об’єктів з огляду на епідемічну ситуацію у 2008 році, в основному, позитивна за винятком мікробіологічних показників водойм І-ї категорії. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіологічні дослідження проводились у водах відкритих водойм та джерел водопостачання населених пунктів, передбачених Програмою державного моніторингу довкілля. Результати радіологічних досліджень показали, що у досліджуваних об’єктах не виявлено перевищення вмісту цезію – 137 і стронцію – 90 понад встановлених допустимих рівнів вмісту радіонуклідів. 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів Морські води в області відсутні. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Оцінюючи санітарно-гігієнічну ситуацію, що останнім часом склалася на території держави, і в нашій області зокрема, можна констатувати, що все населення так чи інакше підпадає під вплив шкідливих факторів (фізичної, хімічної та біологічної природи). Зокрема, таким фактором ризику стає вживання води як з централізованих, так і з децентралізованих джерел водопостачання. У статті 4 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" зазначено, що громадяни мають право на безпечну для здоров'я питну воду. Проблема забезпечення населення якісною питною водою з кожним роком ускладнюється, стає більш гострою. Господарсько-питне водопостачання здійснюється за рахунок централізованих водопроводів та децентралізованих джерел (колодязів, каптажів, свердловин). В Івано-Франківській області водопостачання населення 37

здійснюється 42 централізованими водопроводами та децентралізованими системами. Їх в області налічується більше 100тис., з них – 494 громадські. Серед усіх централізованих водопроводів найбільша увага приділяється комунальним водопроводам. На всіх централізованих водопроводах проведена чистка, промивка та знезараження резервуарів чистої води та водопровідних мереж. З діючих централізованих водопроводів області 7 (17,9%) не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам через відсутність: зони санітарної охорони (1), необхідного комплексу очисних споруд (1) та знезаражуючих установок (7). Це комунальні водопроводи м. Косів та смт. Кути Косівського району, смт. Ворохта Яремчанської міської ради, відомчий водопровід в с. Дзвиняч Богородчанського району, сільські водопроводи сіл Жовчів і Данильче Рогатинського району та Вікняни Тлумацького району. У 2009 році лабораторіями санепідслужби області проведено бакдослідження 3216 проб питної води та санхімдослідження 2365 проб води з централізованих водопроводів, з них не відповідали вимогам держстандарту відповідно 100 (2,9%) та 56 (2.0%), в т.ч.: - на комунальних водопроводах питома вага нестандартних проб склала по бак показниках -2,6% (у 2008 р.-2,3%) та 2,2% по санхімпоказниках ( у 2008р. -2,4 %); по Україні - 2,4% по бак. та 9,7% по санхім.. - на відомчих водопроводах відповідно відповідно - 4,1% (у 2008р. - 6,6%) і 1,6% (у 2008р. – 0,5%); по Україні - 3,8% по бак. та 14,25% - по санхім. - на сільських водопроводах – 6,1% ( у 2008 р. – 0) і 1,99% ( у 2008 р. -0), по Україні - 5,5% по бак. та 17,96% по саннім. Якість питної води централізованих водопроводів по області в цілому краща, ніж середній показник в державі. В минулому році покращилась якість питної води по бакпоказниках на централізованих водопроводах Калуського, Надвірнянського, Коломийського районів. Вище середньообласних показників питома вага нестандартних проб води по бакпоказниках була в смт. Ворохта, м. Тисмениця, м. Тлумач, м. Долина, с. Дзвиняч. За хімічними властивостями вода децентралізованих джерел водопостачання має добрі органолептичні показники, вміст заліза в ґрунтових водах невеликий (0,3мг/дм3), у воді різних джерел мало йоду (0,7-1,9мкг/дм3), фтору (0,01-0,4 мг/дм3), кобальту, міді (8-10 ммг/дм3), цинку та інших мікроелементів. Високий вміст нітратів виявляється переважно в джерелах, в яких роками не проводилась чистка та знезараження води, після проведення санації таких джерел відмічалося значне зниження вмісту нітратів. Серед факторів передачі збудників гострих кишкових інфекцій значну питому вагу займає питна вода. У 2009 році спалахів кишкових інфекцій, пов'язаних з водним 38

шляхом передачі збудника, на території області не зареєстровано. В 2009 році відмічено підвищення рівня захворюваності на сальмонельоз, у порівнянні з 2008 роком на 16,1%, інтенсивний показник склав 10,34 проти 12,09 на 100тис. населення. Вище середньо обласного рівня захворюваність на сальмонельози зафіксована у м. ІваноФранківську, а також у Верховинському, Городенківському, Тисменицькому та Снятинському районах. За 2009 рік в області відмічено зниження захворюваності на гепатит А на 59,1%; зареєстровано 70 випадків гепатиту А, показник 5,10 проти 12,36 на 100тисяч населення за 2008 рік. Вище середньо обласного рівня зареєстрована захворюваність на ГА в Волинському (25,39), Верховинському (14,13), Надвірнянському (7,33) районах. Дане зниження захворюваності є тривожним сигналом стосовно можливих епідускладнень протягом 2010-2012 років, враховуючи багаторічні показники захворюваності. Враховуючи вищевказане, слід відмітити, що забезпечення населення якісною питною водою дедалі стає проблемою і потребує докорінного покращення. Цьому має сприяти розроблена в Україні Національна програма забезпечення населення якісною питною водою та Закон України “Про питну воду та питне водопостачання”. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Зменшення скидів забруднень з господарсько-побутовими стічними водами можна забезпечити шляхом підвищення ефективності діючих і прискорення будівництва нових очисних споруд. Протягом 2009 року в області реалізовано понад 25 заходів, які сприяли покращанню і стабілізації водних об’єктів в регіоні. Побудовані і завершені пусконалагоджувальні роботи на очисних спорудах в м. Рогатин, селищі Отинія на ВАТ Коломийський “Ветсанзавод”. Проведені роботи по заміні технологічного обладнання на очисних спорудах м. Надвірна, Городенка, Коломия, Снятин, с-щі Заболотів, реконструкції каналізаційних мереж в м.Івано-Франківську, Калуш, Тлумач, Тисмениці, селищах Чернелиця, Войнилів, Гвіздець, 2-ох медичних закладах обласного центру і с.Ясень. У 2009 році з різних джерел фінансування було освоєно на протипаводкове будівництво і ліквідацію наслідків паводків – 156524,443 млн. грн. За рахунок цих коштів було: - побудовано водозахисних дамб - 22,387 км; - закріплено берегів - 99,498 км; - відрегульовано русел рік - 33,030 км. Відновлено пошкоджених паводками: - водозахисних дамб - 13,305 км; - берегоукріплень - 10,732 км. Проведено першочергові невідкладні роботи на ДП “Калійний 39

завод ВАТ “Оріана”. Продовжувались роботи по ліквідації рудника “Ново-Голинь”, рекультивації відвалів Домбровського кар’єру, хвостосховища №1. Всіма водокористувачами області, які скидають у водойми стічні води, розроблені заходи по охороні і раціональному використанню водних ресурсів. На охорону та раціональне використання водних ресурсів в ІваноФранківській області з обласного фонду ОНПС в 2009 році було передбачено виділити 15,849 млн.грн., фактично профінансовано – 12,042 млн.грн. Першочергові заходи спрямовувались на проектування, реконструкцію та будівництво очисних споруд і каналізаційних систем в басейнах річок Прут, Лімниця та інших приток Дністра. Зокрема, у 2009 році розпочато будівництво чи реконструкцію очисних споруд і каналізаційних систем в с. Задністрянськ Галицького району, с. Угорники Івано-Франківської міської ради, с. Годи-Добровідка Коломийського району, с. Ковалівка Коломийського району, с. Шешори Косівського району. Завершено будівництво, реконструкція очисних споруд в м. Рогатин. Продовжувались роботи по реконструкції очисних споруд у містах Коломия та Надвірна.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Серед сучасних концепцій збереження та відтворення (ренатуралізації) природного середовища, біотичного і ландшафтного різноманіття помітне місце посідає концепція створення екомережі як своєрідної комплексної технології екологічно доцільної консервації та відновлення природних властивостей навколишнього середовища. Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси та ін. лісовкриті площі

2000

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

186,5

189,2

195,6

195,9

195,93

218,8

210,2 23,3 3,3 0,156 0,571

210,7 23,6 3,5 0,182 11,3

210,7 23,6 3,5 0,2 11,5

231,7 23,6 3,5 0,173 11,9

191,98 23,9 3,8 0,13 11,47

0,07

634,5

635,9

635,0

636,8

474,68

5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі їх складових В області продовжується робота по формуванню регіональної екологічної мережі, програма якої затверджена обласною радою від 30.01.2001 р. № 418-18/2001. Визначені елементи регіональної екомережі в розрізі адміністративних районів. Всього до складу регіональної екомережі запропоновано включити 947,391 тис.га земель, що складає біля 68,0 відсотків території області. Основою для створення екомережі є природно-заповідний фонд області, який нараховує 467 територій та об'єктів загальною площею 218,8 тис.га, з них 32 об’єкти загальнодержавного значення, площею 131,6 тис. га і 435 об’єктів місцевого значення, площею 87,2 тис. га, що становить 15,7% території області, 2-ге місце по Україні. На заповідних територіях області охороняється більше 1000 видів судинних рослин, що становить майже 55% всієї флори Українських Карпат. Майже третина природної флори ІваноФранківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. Тваринний світ – один з компонентів природних ресурсів 41

області. Різноманітність і багатство природних ландшафтів та вигідне географічне розташування стало передумовою розвитку та існування своєрідної рідкісної фауни, котра порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 435 видами, ссавці – 74 видами, птахи – 280 видами. 104 види тварин занесені до Червоної книги України.

Таблиця 5.1.1.2. Складові структурних елементів екологічної мережі Івано-Франківської області

Адміністратив ні утворення (райони, міста)

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.

Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Болехівська міська рада м. ІваноФранківськ м. Калуш м. Коломия м. Яремче По області

16. 17. 18. 19.

Прибережні смуги

№ з/п

79,9 125,4 72,3 74,7 124,8 64,7 102,6 90,3 129,4 81,5 130,3 60,2 73,6 68,4

Загальна площа елемнтів екомережі 65,93 121,8 32,107 23,847 114,183 36,042 52,314 76,339 103,405 34,998 110,695 18,453 37,402 29,199

Сіножаті та пасовища

Елементи екомережі, тис.га

4,135 21,506 14,685 14,422 13,335 4,754 0,62 50 9,647 0,285 5,201 0,113 9,389 5,619

3,5 15,9 12,2 5,4 6,9 4,2 0,3 45,7 9,6 0,09 3,6 0,02 9,3 2,9

38,14 73,52 0,01 0,56 84,67 15,1 25,4 0 73,19 15,69 87,98 5,62 14,14 9,1

8,465 25,394 9,365 0,4 13,58 10,2 18,78 24,98 15,49 13,7 12,97 8,3 8,4 8,08

1,5 0,4 0,7 3,6 0,8 1,4 1,8 0,4 1,6 0,9 2,1 1,2 1,7 0,7

0,78 0,8 3,54 1,56 0,96 1,87 2,37 0,79 1,27 1,41 1,88 1,42 2,1 1,46

Куро ртні та лікуваль но оздоров чі терито рії 0 0,002 0,007 0 0,02 0 0,015 0,02 0,008 0,011 0,021 0 0,02 0,006

25,275

2,899

2,9

15,79

5,5

0,2

0,58

8,4 6,5 4,1 65,7 1392,8

0,952 2,043 0,423 61,946 947,391

0,054 0 0,007 39,266 195,93

0 0 0 39,3 161,81

0,48 0,82 0,08 14,4 474,68

0,178 0,223 0,176 7,8 191,981

0 0,8 0 0 19,8

0,24 0,2 0,16 0,48 23,9

Загаль на площа області, тис.га

ПЗФ

всьо го

в т. ч. лісові

Ліси та інші лісовкриті площі

Води

% території екомереж і до загальної площі

Рекреа ційні терито рії

Землі, що підляг ають консе рвації

10,91 0,178 0 0,005 0,018 0,018 0,029 0,159 0 0,002 0,043 0 0,053 0,034

2 0 3,8 3,3 0,8 2,7 3,3 0 2,2 3 0,5 1,8 1,6 4,2

82,5 97,1 44,4 31,9 91,5 55,7 51,0 84,5 79,9 42,9 85,0 30,7 50,8 42,7

5,2 17,1 20,3 19,3 10,7 7,3 0,6 55,4 7,5 0,3 4 0,2 12,8 8,2

0,006

0,3

84,3

9,7

0 0 0 0 0,13

0 0 0 0 11,47

0 0 0 0 29,5

11,3 31,4 10,3 94,3 68,0

0,6 0 0,2 59,8 14

% ПЗФ

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори Івано-Франківщини зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Флора області нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України. На заповідних територіях області охороняється більше 1000 видів судинних рослин, що становить майже 55% всієї флори Українських Карпат. Майже третина природної флори Івано-Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. 5.2.1. Лісові ресурси Загальна характеристика лісового фонду . Землі лісового фонду Івано-Франківщини займають 621 тис. га, або 44,6 % від загальної площі області, в т.ч. вкриті лісовою рослинністю землі – 569,7 тис га. Запаси стовбурної деревини досягли 159,5 млн. кубічних метрів. Приріст на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель становить 4,4 куб. м. (при 3,7 м3 в середньому по Україні), з них щорічно заготовлюється біля 1,6 куб.м./га, або 36 %. Щорічна розрахункова лісосіка головного користування в області складає 380 тисяч кубометрів, або 0,26 відсотка від загального запасу стовбурної деревини. Основні користувачі земель лісового фонду Івано-Франківської області : - 15 держлісгоспів обласного управління лісового та мисливського господарства, які мають у користуванні 456,1 тис.га. лісів; - 6 спеціалізованих агролісгоспів та одне агролісництво обласного комунального підприємства “Івано-Франківськоблагроліс” – 73,2 тис.га; - Карпатський національний природний парк – 38,3 тис.га; - Національний природний парк “Гуцульщина” – 7,6 тис.га; - Національний природний парк “Галицький” – 12.3 тис.га. - Прикарпатський військовий лісгосп Івано-Франківського ЛПК МО України – 8,0 тис.га; - Природний заповідник “Горгани” – 5,3 тис.га; - Сивульський лісгосп ДОВК “Синьогора” – 10,9 тис.га; - Приватне підприємство “Спеціалізоване лісомисливське науководослідне природно-заповідне господарство “Чорний ліс” – 8,5 тис.га; - дослідне лісництво УкрНДІгірліс – 0,6 тис.га. Вікова структура:

Породна структура: 39

молодняки – 20 ; - хвойні – 61 ; середньовікові – 56 ; - твердолистяні – 35 ; пристигаючі – 13 ; - м’яколистяні – 4 . стиглі і перестійні – 11 . За породним складом в лісах області переважають шпилькові лісоутворюючі породи: ялина європейська 52% та ялиця біла - 5%; із листяних лісоутворюючих порід найбільша частка припадає на бук лісовий (22%) і дуб звичайний (11%). Сучасний стан лісів області значною мірою обумовлений минулою їх багаторічною експлуатацією. Головним наслідком попереднього нераціонального ведення лісового господарства області є глибока зміна вікової структури лісів, що привела до значного їх омолодження, послаблення їхніх водоохоронних, водорегулюючих та ґрунтозахисних функцій. На великих площах корінні мішані деревостани замінені монокультурами ялини. Почастішали стихійні явища (вітровали, інвазії шкідників і грибні епіфітотії) у шпилькових монокультурах. У 70-80-х роках після ліквідації розриву між лісокористуванням і лісовідновленням показники стану лісового фонду області тривалий час характеризувались позитивними змінами. З 1956 по 1983 рік загальна площа лісового фонду зросла з 567,7 до 635,5 тис. га (на 67,8 тис. га або на 11,9 %). На кінець 1988 року загальна площа земель лісового фонду досягла 626 тис. га, а площа вкритих лісом земель складала 90,6%. Загальний запас стовбурної деревини становив 131,8 млн.м3, середній запас на одному гектарі вкритих лісом земель – 231,3 м3 . За цей же період проходив процес оптимізації вікової структури деревостанів. Так, у 1978 році молодняки І, ІІ класу віку становили 48,7 % вкритої лісом площі, середньовікові насадження – 33,2 %, пристигаючі – 10,5 %, стиглі та перестійні – 7,7 %. У 1988 році молодняки становили 42,8 %, середньовікові насадження – 38,1 %, пристигаючі – 10,9 %, стиглі та перестійні – 8,2 % вкритої лісом площі. За період з 1978 по 2008 роки загальна площа земель лісового фонду області збільшилась на 2,6 тис. га (0,5 %). За цей же період загальна площа вкритих лісом земель зросла на 12,6 тис. га (2,3 %). Площа вкритих лісом земель у 1978 році становила 89,2 % від загальної площі лісів, у 2008 році – 91,7 %. У 1996 році ліси державного значення були представлені на 55 % природними деревостанами, на 45 % - штучними. Відносно 1956 року питома вага штучних насаджень збільшилась майже вдвічі (з 23,9% до 45%). За цей період площа шпилькових деревостанів знизилась з 73,1 до 64,0 %, площа твердолистяних зросла з 25,5 до 34,3 %, м’яколистяних – з 1,4 до 1,8 %. 40

У 1956 році загальний запас деревини у лісах державного значення складав 79,9 млн. куб.м, в тому числі шпилькових деревостанів 67,6 млн. куб.м, твердолистяних – 12,3 млн. куб.м. Найбільших запасів ці ліси досягли у 1979 році (102,2 млн. куб.м). За 13 років (з 1983 по 1996) запаси лісів державного значення області знизились на 5,4 млн. куб.м або на 5,4 %. На 1996 рік шпилькові насадження мали запас 66,9 млн. куб.м, твердолистяні – 27,2 млн. куб.м, м’яколистяні – 1,0 млн. куб.м: разом 95,1 млн. куб.м. Таким чином, за 40 років запаси шпилькових деревостанів залишились практично без змін, твердолистяних – зросли з 12,3 до 27,2 млн. куб.м (на 121 %). Якщо у 1956 році шпилькові ліси державного значення області були представлені на 43,9 % молодняками, на 15,4 % - середньовіковими, на 17,0 % пристигаючими, на 23,7 % - стиглими деревостанами, то на кінець 1996 року питома вага молодняків зросла до 53,0 % (на 9,1 %), середньовікових насаджень – до 27,5 % (на 12,1 %), а площа пристигаючих лісів зменшилась на 5,2 %, стиглих зменшилась на 16,1 %. За цей же період площа стиглих твердолистяних деревостанів зменшилась з 14,7 % до 5,9 %, площа стиглих м’яколистяних зросла з 9,8 % до 15,3 %. Таблиця 5.2.1.3. Структура лісів в межах вікових груп. Користувачі Івано-Франківське ОУЛГ Всього:

ОП “ІваноФранківськоблагроліс” Всього:

Інші лісокористувачі Всього:

Разом по області

Всього:

Групи віку молодняки середньовікові пристигаючі стиглі молодняки середньовікові пристигаючі стиглі молодняки середньовікові пристигаючі стиглі молодняки середньовікові пристигаючі стиглі

1996 га / % 161012 /37,4 188123 /43,8 48134 /11,2 32631 /7,6 429960 /100 26730 /36,1 34326 /46,3 9038 /12,2 3987 /5,4 74081 /100 18315 /34,0 27710 /51,4 3801 /7,1 4074 /7,4 53900 /100 206057 /36,9 244159 /43,7 60973 /10,9 40502 /8,5 557941 /100

2007 тис.га / % 85,3/20 237,3/55 57,1/14 49,1/11 428,8/100 20,1/29 38,5/55 8,3/12 3,1/4 70,0/100 11,6/17 44,1/62 6,5/9 8,6/12 70,8/100 117,0/21 319,8/56 72,0/13 60,8/10 569,6/100

2009 тис.га / % 82,8 /19 232,8 /54 57,8 /14 54,4 /13 428,5 /100 20,1 /29 38,4 /55 8,3 /12 3,2 /4 70,0 /100 11,2 /16 46,9 /66 5,7 /8 7,4/10 70,6 /100 114,2 /20 318.1 /56 71,8 /13 65,0 /11 569,1 / 100

Згідно даних регіонального моніторингу лісів за період 1996-2009рр. загальна площа земель лісового фонду Івано-Франківської області у основних лісокористувачів залишилась практично без змін. За період 1996-2009рр. пройшли суттєві зміни вікової структури лісів 41

Івано-Франківської області. Площа молодняків зменшилась з 206,1 тис. га до 114,2 тис. га на 92 тис.га (44,5 %) Площа середньовікових деревостанів зросла з 244,2 тис. га до 318,1 тис. га, або на 73,6 тис. га (30,2 %) ; Площа пристигаючих насаджень збільшилась з 61,0 тис.га до 71,8 тис.га, або на 10,7 тис.га (18,2 %) ; Площа стиглих і перестійних деревостанів збільшилась з 40,5 тис.га до 65,1 тис.га, або на 24,6 тис.га ( на 60,7 %). Площа стиглих та перестійних деревостанів в період 2007 – 2009рр. по обласному управлінню лісового та мисливського господарства збільшилась на 5,3 тис. га або 2 %. За 1996 – 2007 рр. запаси деревини в лісах державного значення зросли на 9,1 млн. куб.м. В цілому по області запаси лісів за період 1996-2009рр. збільшилась з 136,9 млн. м3 до 161,5 млн. м3, або на 24,1 млн. м3 ( на 15,9 %). Таблиця 5.2.1.4. Динаміка розподілу вкритих лісовою рослинністю земель лісового фонду Івано-Франківської області Групи віку

Розподіл насаджень в межах вікових груп, % 1996 р

2009 р

45 36 11 8

28 50 14 9

29 53 11 7

18 62 14 9

10 58 17 15

6 41 14 27

47 37 10 6

20 56 13 11

Хвойні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні Твердолистяні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні М’яколистяні молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні Разом молодняки середньовікові пристигаючі стиглі та перестійні

У загальній структурі вкритих лісовою рослинністю земель області площа молодняків складає 20 %, середньовікових насаджень 56 %, пристигаючих деревостанів - 13 %, стиглих і перестійних 11 %. Відносно 2007р. площа стиглих та перестійних насаджень збільшилась на один відсоток, за рахунок зменшення молодників. Таблиця 5.2.1.5. Землі лісогосподарського призначення Івано42

Франківської області станом на 01.01.2010 року. Одиниц я виміру

№ з/п

Кількість

Примітк а

Загальна площа земель лісогосподарського при значення :

тис. га

620,82

тис. га

539,125

тис. га

81,7

тис. га

3,7

тис. га

569,1

40,95

у тому числі : 1.1. 1.2. 1.3. 2. 3.

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана в користуванні Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі області)

Станом на 01.01.2008р. лісовий фонд державних лісогосподарських підприємств області по категоріях захисності лісів розподілявся на : водоохоронні – 23,2 тис. га ; захисні – 136,2 тис. га; санітарно-оздоровчі – 56,2 тис.га; спеціального цільового призначення – 38,8 тис.га; експлуатаційні – 214 тис. га. Відповідно Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007р. № 733, розподіл лісового фонду області станом на 01. 01.2010р. не проведений. 2009 – 2010 рр. в області проводиться базове лісовпорядкування, згідно якого лісовий фонд державних лісогосподарських підприємств попередньо розподілений на на категорії : - захисні ліси – 130,8 тис. га; - рекреаційно-оздоровчі ліси – 54,9 тис. га; - ліси природоохоронного, наукового та історико-культорного призначення – 48,0 тис. га; - експлуатаційні ліси – 194,9 тис. га.

Категорії захисності лісів ОУЛМГ станом на 01.01.2009р., тис. га 194,9 200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0

- захисні ліси

- рекреаційнооздоров чі ліси

130,8

- ліси природоохоронного, науков ого та

54,9 48

- експлуатаційні ліси

Площа експлуатаційних лісів зменшилась на 9,1 тис. га.

середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель, кбм.

запас стиглих та перестійних насаджень, тис.кбм.

Розрахункова лісосіка головного користування, тис. кбм.

Разом по ОУЛМГ 2003р

468,7

430,2

257,7

159,4

13,1

121,4

217,8

52,8

38,2

114,4

266

12.8

347,5

Разом по ОУЛМГ 2009р

468,4

428,5

258,5

158,9

11,0

82,8

232,8

57,9

54.6

125,1

292

19.2

344,4

73,5

70,3

36,2

26,7

7,4

24,4

35,9

7,2

2,8

13,0

185

767,2

73,2

70,0

35,5

27,3

7,4

20,1

38,4

8,3

3,2

13.0

186

886

24,0

Всього по області : 2003р.

621,6

561,9

339,4

198,9

23,6

157,2

287,8

68,3

48,6

146

260

15.1

385,8

Всього по області : 2009р.

620,8

569,1

345,5

202,4

21,2

113,7

317,3

72,2

65,9

161,5

284

22.8

381.6

Разом по ОКП Франківськоблагроліс 2003р.

Івано-

Разом по ОКП Франківськоблагроліс 2009р.

Івано-

Пристигаючі

середньовікові

молодняки

твердол-ні

м'ягкол-ні

стиглі та перестійні

Вікова структура деревостанів, тис. га

в т.ч. по породах

хвойні

Лісокористувачі

Вкриті лісовою рослинністю землі, тис. га

всього

Загальна площа земель лісового фонду тис. га

загальний запас деревини, млн. кбм.

Таблиця 5.2.1.6. Динаміка лісового фонду Івано-Франківської області (2003/2009рр.)

За останні кілька років (2003 – 2009рр.) лісовий фонд області зазнав якісних змін. На 7 тис. га збільшилась площа вкритих лісовою рослинністю земель. Суттєво змінилась вікова структура деревостанів – за рахунок зменшення площ молодняків значно збільшились площі середньовікових та стиглих насаджень. Загальний запас деревини зріс на 15.5 млн. м3, в тому числі на 7.7 млн. м3 запас стиглих та перестійних деревостанів. Збільшився середній запас з 1 га вкритих лісом земель. Зменшилась розрахункова лісосіка головного користування 4,2 тис. м3. При загальній позитивній динаміці лісового фонду лісів державного значення відмічаються й негативні тенденції: - щорічне недоосвоєння лісосічного фонду по м’ягколистяному господарству призвело до збільшення їх площ; - збільшення площ малоцінних грабняків, які підлягають заміні лісоутворюючими породами; - не значне зростання стиглих лісів у хвойному господарстві зумовлене їх першочерговою експлуатацією; - недостатня кількість лісових доріг; - посилились процеси всихання похідних смерекових насаджень, що значно погіршує санітарний стан лісових угідь; Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування. Суцільні рубки. Поступові рубки. За останні 100 років ліси області, особливо ялинові, посилено вирубувались. Особливо інтенсивно експлуатувались вони у післявоєнний період (1945-1960 рр.), коли на відновлення народного господарства країни потрібні були значні ресурси деревини, джерелом якої, в основному, були ліси Карпат. Так, у Івано-Франківській області обсяги рубок за 7 років (1950-1957 рр.) склали 27 млн. м3. Рубки головного користування проводились в розмірах, які значно перевищували розрахункову лісосіку. При розрахунковій лісосіці по головному користуванню 853,8 тис. м3 до 1951 року щорічно вирубувалося біля 2500 тис. м3. У 1952 році проведено лісовпорядкування лісів Карпат, по матеріалах якого обчислена нова розрахункова лісосіка, але і вона перерубувалась. При розрахунковій лісосіці у 1740 тис. м3 у 1954 році зрубано 3482 тис. м3, у 1955 р. – 2834 тис. м3, у 1958 р. – 3177 тис. м3. І тільки починаючи з 1968 року рубки почали проводитись у межах розрахункової лісосіки. Розрахункова лісосіка головного користування на 2009 рік по області складала 381.6 тис.м3 в тому числі в лісовому фонді держлісгоспів - 344.4 тис.м3. Порівнюючи із 1996 роком розрахункова лісосіка зменшилась із 556,2 тис.м3 до 381.6 тис.м3 у 2008 році, або на 174,6 тис. м3 (31,4 %); На виконання вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” для попередження виникнення руйнівних 46

ерозійних процесів заборонено проводити суцільні рубки на крутих схилах. Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 24.05.2002р. № 466 20/2001 затверджено “Програму розвитку лісового і мисливського господарства Івано-Франківської області на 2001-2015рр.”. Щорічно проводяться колегії облдержадміністрації, інших контролюючих органів з питань охорони, збереження та раціонального використання лісів. Таблиця 5.2.1.7. Франківської області Показники 1 Розрахункова лісосіка рубок головного користування, тис. м3 Фактичний об’єм рубок головного користування, тис. м3 Лісокористування з 1 га по го-ловному користуванню, м3 Лісокористування з 1 га по проміжному користуванню (рубках, пов’язаних із веденням лісового господарства), загальна маса, м3 Загальний обсяг лісокористуванняз 1 га, м3

Обсяги

лісокористування

лісах

Івано-

1980 2

1988 3

1996 4

2001 5

2002 6

Роки 2003 2004 7 8

2005 9

2006 10

2007 11

2008 12

2009 13

616,8

556,2

397,9

385,8

377,1

372,3

377,5

381,6

554,4

620,0

369,5

288,6

271,0

330,4

319,0

315,7

305,5

288,8

336,7

295,6

1,4

1,52

0,66

0,51

0,48

0,59

0,57

0,55

0,51

0,59

0,52

2,2

1,04

0,42

0,39

0,62

0,65

0,91

1,00

1,09

1,43

0,92

0,95

3,6

2,6

1,08

0,90

1,10

1,24

1,49

1,57

1,64

1,94

1,51

1,47

Обсяги лісокористування з 1 га покритої лісом площі з 2001 по 2009рр. по головному користуванню, рубок формування та оздоровлення лісів та інших рубок, і загальний обсяг зображено на графіку (м3/га). 2,5

1,5

Лісокористування з 1 га по ГК 1

Лісокорстування з 1 га з РФОзЛ Лісокористування з 1га, всього

0,5

0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

У 2008-2009рр. спостерігається значне зменшення обсягу лісокористування з 1 га вкритої лісом площі. Лісокористувачами області заготовлено 843,6 тис. м3 деревини, що на 24 % менше показника 2007р. (1107,7 тис м3). З них від рубок головного користування – 295,6 тис.м3. Відносно 2008р. обсяг рубок головного користування зменшився на 12,3 %. Використання розрахункової 47

лісосіки головного користування у 2003 році становило 86 %, а за звітній період становить 77%. Використання розрахункової лісосіки по підприємствах обласного управління лісового та мисливського господарства, де даний показник змінився з 91 до 71 відсотка. Частка заготівлі деревини в порядку рубок головного користування 2008р. у загальному обсязі лісокористування складає 36 %, 2007р. – 28 %, 2008р. – 39 відсотків. Змінилась тенденція щорічного збільшення обсягу рубок формування та оздоровлення лісів, що значно вплинуло на загальний обсяг лісокористування. Лісокористування з 1 га вкритої лісом площі у 2009р в цілому по області складає 1,46 м3, в тому числі рубок головного користування – 0,52 м3/га. В розрізі постійних лісокористувачів максимальне значення даного показника УкрНДІгірліс – 4,1 м3/га, мінімальне значення комунального підприємства “Івано-Франківськоблагроліс” – 0,56 м3/га.

спеціального використання лісових Зрубано по господарствах

Фактично зрубано, га\тис.м3

м’яколистяні Розрахунко ва лісосіка, тис.м3

Фактично зрубано, га/тис. м3.

Розрахунко ва лісосіка, тис.м3

твердолистяні

Фактично зрубано га/ тис.м3

хвойні Розрахункова лісосіка тис.м 3

Фактично зрубано разом, тис.м3

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3.

Таблиця 5.2.1.8. Динаміка ресурсів державного значення

Рубки головного користування 2005

376,1

315,8

234,4

436,2

127,5

104,3

14,2

9,8

2006

372,3

305,5

234,4

200,6

124,2

95,2

13,7

9,7

2007

378,6

286,5

234,4

185,3

128,7

90,2

15,5

11,0

215,2

224,8

118,6

81,9

15,5

7,4

236,6

191,6

129,6

93,2

15,5

10,8

2008

381,6

2009

381,6

314,1 295,6

Таблиця 5.2.1.9. Структура рубок головного користування 20072009 рр. тис. м3. Способи рубок головного користування суцільно-лісосічні рубки Поступові, вибіркові рубки В тому числі : поступова (вибіркова) останнього прийому поступова (вибіркова) першого (другого) прийому Разом :

2007р.

2008р.

2009р.

200,0 96,0

225,6 111,1

189,4 106,2

77,5 18,5 296,0

89,7 21,4 336,7

80,5 25,7 295,6

Структура рубок головного користування - 2007р. 26%

суцільно-лісосічні рубки

поступова (вибіркова) останього прийому поступова (вибіркова) першого (другого) прийому

68%

Структура рубок головного користування 2008р. 6% суцільно-лісосічні рубки 27% поступов а (в ибірков а) останнього прийому 67%

поступов а (в ибірков а) першого (другого) прийому

Ст рукт ура рубок голов ного корист ув ання 2009р.

27%

суцільно-лісосічні пост упов і, в ибірков і першого прийому

пост упов і ост аннього прийому

64%

У структурі рубок головного користування 2009р. частка суцільнолісосічних рубок складає 64 %. Із поступових та вибіркових рубок, які складають третю частину загального обсягу, поступові рубки останнього прийому становлять 76 відсотків, тобто реальна частка вибіркових (поступових) рубок головного користування складає 9 відсотків, що на 3 відсотки перевищує аналогічний показник двох попередніх років. Заготівля деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів. Рубки формування та оздоровлення лісів 2009р. характеризуються не значним збільшенням обсягу (3 %) відносно попереднього року та традиційно великими обсягами суцільносанітарних рубок в загальній їх структурі (43 %). Фактичний обсяг суцільно-санітарних рубок в розмірі 238,9 тис. м3, що на 9 відсотків перевищує аналогічний показник 2008р. Проведення суцільносанітарних рубок зумовлене інтенсивним всиханням похідних ялинників та великими площами вітровалів, які необхідно оперативно розробляти. 49

Таблиця 5.2.1.10. Обсяги рубок по підприємствах Івано-Франківського області за 2009 рік в тому числі : Разом по області

Вид рубок

Заготівл я ліквідної деревини, куб.м

Площ а, га

А ВСЬОГО

ОКП ІваноФранківськоблагроліс

ОУЛМГ

Площ а, га

Площа, га

Заготівля ліквідної деревини, куб.м

755 902

2 271

39 400

1 210

283 530

15 700

10 644

18 291

528 245

14 079

467 740

2 196

23 700

3 476

25 100

22 974

284

1 600

19 739

839 364

1 325

306 274

Заготів ля ліквідної/ заг. маса, куб.м

15 361

в тому числі: РУБКИ ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ (РГК) - всього з них: РФіОЛ, зараховані в ліміт головного користування РУБКИ ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ ТА ІНШІ ЗАХОДИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВЕДЕННЯМ Л/Г - всього в тому числі: рубки догляду - всього з них :

3 069

освітлення

811

прочищення

1 001

161

проріджування

324

3 849

прохідні

933

18 936

11 010

444 766

1 912

22 100

інші види РФіОЛ - всього

14 834

502 475

з них :

вибіркові санітарні

9 651

143 052

6 949

106 287

1 177

10 200

суцільні санітарні

973

239 382

912

229 541

3 900

лісовідновні

343

78 681

320

75 221

2 800

переформування

2 977

реконструктивні

116

8 500

5 050

3 100

3 660

29 883

2 674

25 690

641

2 100

ландшафтні н. заходи, повязані з веденням л/г

ІНШІ ЗАХОДИ, НЕ ПОВЯЗАНІ З ВЕДЕННЯМ Л/Г

4 845

4 632

рубки пов'язані з веденням л/г 2007р. 2% 6% 1%

рубки догляду (заг. маса)

12%

виб. санітарні рубки суц. санітарні рубки

7% 19%

лісовідновні рубки реконструктивні рубки інші пов'язані з вед. лг інші не пов'язані з вед. лг очищення від захаращеності

47%

рубки формування та оздоровлення лісів 2008р. 0% (ліквід) 7%

рубки догляду

виб. санітарні рубки

26%

10%

суц. санітарні рубки лісовідновні рубки реконструктивні рубки інші пов'язані з вед. лг інші не пов'язані з вед. лг переформування

42%

Структура рубок формування та оздоровлення лісів 2009р., ліквід 1%

рубки догляду

2% вибіркові санітарні рубки 26%

15%

суцільні санітарні рубки лісовідновні рубки реконструктивні рубки інші пов'язані з веденням л/г Інші рубки, не пов'язані з вед. л/г

43%

Частка вибірково-санітарних рубок 2009р. залишилась на рівні попереднього року та значно збільшилась відносно 2007р. Сукупний обсяг санітарних вирубок - 69 відсотків обсягу у структурі рубок формування та оздоровлення лісів. Обсяг лісовідновних рубок збільшився на 5 відсотків. Площа рубок догляду за лісом, тобто рубок, які є основою формування високопродуктивних, цільових деревостанів у 2009р. відносно 2008р. зменшилаь на 27 відсотків, відносно 2007р. – 35 %. 52

Таблиця 5.2.1.11. Фактичні показники рубок головного користування, рубок формування та оздоровлення лісів, інших рубок за період з 2003-2009 роки по Івано-Франківській області. Роки Рубки головного користування Проміжне користування, разом в т.ч. вибіркові санітарні рубки суцільні санітарні рубки лісовідновні рубки реконструктивні рубки рубки догляду

2003 319,8 459,5 121,45 152,6 29,3 18,0 35,1

2004 316,3 533,0 115,1 200,9 35,0 43,1 37,1

2005 315,9 577,7 102,8 227,6 58,6 59,9 34,6

2006 306 641,4 122,4 244,0 76,4 64,2 37,8

2007 288,8 818,9 159,6 385,1 61,4 47,0 42,8

2008 336,7 522,9 134,1 219,9 54,7 39,3 35,7

2009 295,6 543,6 139,4 238,9 78,7 8,5 25,1

Структура рубок Івано-Франківської області 2003-2009р., тис. куб.м. ліквід 450 400

обсяг рубок

350

Рубки голов ного користув ання

300

рубки догляду

250

в ибірков і санітарні рубки

200

суцільні санітарні рубки

150

лісов іднов ні рубки

100 50 0 2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

роки

Графік чітко ілюструє зменшення обсягу рубок головного користування 2009р. та не значний ріст обсягу рубок формування та оздоровлення лісів. Рубки формування та оздоровлення лісів становлять 184 відсотки фактичного обсягу рубок головного користування, основою яких є санітарні вирубки з фактичними показниками 239,4 тис. м3 ліквідної деревини в порядку суцільно-санітарних, та 143,1 тис. м3 – вибірково-санітарних. Збільшення санітарних рубок 2009р. відносно попереднього складає 7,5 відсотки. Обсяги проведення лісовідновних рубок 2009р. склали 78,7 тис. м3, що перевищує максимальне значення 2006р. у 334 га / 76,4 тис. м3. Об’єм реконструктивних рубок у розмірі 8,5 тис. м3 значно менший попередніх років, що зумовлено змінами у вимогах законодавства. Відтворення лісів. Одним із основних завдань лісівників Прикарпаття є забезпечення розширеного відтворення лісів, тобто створення нових лісових насаджень відповідно вимогам лісової типології. Для реалізації завдань з лісовідновлення та лісорозведення створено відповідну виробничу базу. Сьогодні на підприємствах лісового господарства функціонують 31 постійний розсадник , тепличні господарства, де щорічно вирощують біля 7 млн. шт. стандартних 53

сіянців та 350 тис. шт. саджанців основних лісоутворюючих порід, 3,2 тис. га. постійних лісонасінневих ділянок і плантацій для отримання якісного лісового насіння. Таблиця 5.2.1.1.12. Лісовідновлення та лісорозведення лісокористувачами Івано-Франківської області за 2009 рік, га

Види робіт

І. Лісовідновлення, га

Разом по ОКП ІваноФранківськоблагроліс

в тому числі

Разом по області

ОУЛМГ

2799

2482

184

в т. ч. посадка лісу, га

1209

950

137

природне поновлення, га

1590

1532

ІІ. Лісорозведення, га

100,0

100

ІІІ. Переведено у покриту лісом площу, га

2546,4

2243

208

ІV. Загинуло лісових культур, га V. Проведено догляд за лісовими культурами, га

0,0

4946,1

4498

201

У 2009 році всіма лісокористувачами області лісовідновлення проведено на площі 2,8 тис. га, в т.ч. питома вага природного поновлення 56,8 %, лісорозведення на площі 100га. Відносно 2008р. ( 3,15 тис. га ) обсяг лісовідновлення складає 88,9 %. З метою збільшення площі лісового фонду здійснюється розширене відтворення лісів за рахунок залучення нових земель. З 2002 року проводяться роботи по створенню захисних лісових насаджень на землях не придатних у сільському господарстві. Заліснено понад 430 га неугідь. Низький рівень лісорозведення пояснюється складністю передачі земельних ділянок не придатних у сільськогосподарському виробництві до лісового фонду та недостатністю бюджетного фінансування лісокультурних заходів по створенню нових лісів. Низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів лісокористування та недостатня кількість природозберігаючих технологій і механізмів, в повній мірі не дозволяють зберегти наявний підріст та природне поновлення лісоутворюючих порід.

Лісовідновлення на землях лісового фонду області, га 3500 2008 3000

2009

2006 2500

2004

2000

2002

Лісовідновлення на землях лісового фонду області

1500 1000 500

20 08 20 09

20 06

20 04

20 02

20 00

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів У 2009 році заготівля та закупівля у населення дикорослих видів лікарських рослин в Івано-Франківській області, згідно звіту обласного управління лісового та мисливського господарства, не проводилась. Заготівельними організаціями облспоживспілки, відповідно до встановлених лімітів, затверджених обласною радою від 05.06.2009. № 817-30/2009, заготовлено та закуплено у населення 0,919 тонн сухої ваги лікарської сировини. Таблиця 5.2.2.13. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Вид рослин (сировина)

№ з/п

1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

2 Аїр (лепеха Береза (бруньки) звичайна) (корінь) Бузина чорна (квіти) Брусниця (листя) Валерана (корінь) Грицики звичайні (трава) Глід кривавочервоний (плоди) Дуб звичайний (кора)

2006 факти встано ч-но в-лені заготов ліміти -лено 3 4 -

встано в-лені ліміти

2007 фактично заготовлено 6 -

2008 встановлені ліміти

фактичн о заготовлено

0,5

0,03

0,2

5 0,35 0,25 5 -

0,001

0,075

0,54

0,44

1,3

0,083

2,5

2,35

2,38

0,565

7 0,545

8 -

0,145

0,102

2009 фактивстано чно -влені заготоліміти влено 9 10 0,10 0,120 6 0,095 0,055 -

9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39.

Деревій звичайний (трава) Звіробій звичайний (трава) Золототисячник малий (трава) Іван-чай (трава) Каштан (плоди) Кропива дводомна (трава) Кропива собача (трава) Крушина ламка (кора) Кульбаба лікарська (корінь) Липа серцелиста (квіти) Малина (листя) Материнка звичайна (трава) М’ята перцева (листя) Ожина (листя) Підбіл звичайний (листя) Подорожник великий (листя) Полин гіркий (трава) Пижмо звичайне (квіти) Ромашка лікарська (квіти) Суниця лісова (листя) Сухоцвіт багновий (трава) Сосна (бруньки) Спориш звичайний (трава) Фіалка триколірна (трава) Хвощ польовий (трава) Чебрець (трава) Череда трироздільна (трава) Чистотіл (трава) Шавлія лікарська (листя) Шипшина (плоди) Інші Всього:

0,5

0,741

0,225

0,676

0,2

0,030

0,350

0,08

3,0

1,136

2,61

1,565

2,65

0,875

2,365

0,210

0,05

0,135

0,1 -

0,080 1,405

0,5

0,182

0,35

0,208

0,5

0,208

0,520

0,288

0,3

0,14

0,055

0,12

0,255

0,5

0,15

0,16

0,495

1,0

0,01

0,09

0,1

0,055

0,155

0,150

0,03

0,760

0,5

0,03

0,123

0,03

0,020

0,1

0,07

0,095

0,510

1,0

0,015

0,089

0,01

0,090

0,055

0,0159

0,16

0,072

0,08

0,11

0,120

0,002-

0,01

0,08

0,005

0,085

1,0

0,055

0,15

0,125

0,1

0,033

0,1

0,007

0,36

0,04

0,07

0,1

0,075

0,01

0,02

0,147

0,11

0,15

0,001

0,203

0,2

0,6

0,17

0,095

0,1

0,001

0,002

0,025

0,056

0,11

0,07

20 1,0 34,8

1,7 7,25

0,6 8,048

2,873 6,221

0,9 5,11

1,4 2,856

6,1 3,0 20,075

Примітка: у 2000 році на території Івано-Франківської ліміти на заготівлю лікарської сировини не встановлювались.

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

Таблиця 5.2.3.14. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Фізико географічний район

Буковинськ е передгір’я (національний природний парк «Гуцульщина» )

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Piece Pineta(cembre)

Allium ursinum L.

Цибуля ведмежа

Агnіса montana L.

Арніка гірська

Astrantia major L.

Астранція велика

Atropa belladonna L.

Беладона звичайна

Сагех umbrosa Host

Осока затінкова

Centaurea carpatica (Porc.) Porc.

Волошка карпатська

Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch

Булатка довголиста

Colchicum autumnale L.

Пізньоцвіт осінній

Corallorhiza trifida

Коральковець

Quercetum (roburis) coryloso-caricosum (brizoides) Quercetum (roburis) Franguloso-caricosum (brisoides) Carpineto-Quercetum (roburis) hederosum, Carpineto-Quercetum (roburis ) asperulosohederosum Fagela fluticosa Alnetum (incane) matteuccidosum Fageto – Pineta (sylvestris) Quercetum (roboris) corylosa Carpineto-Quercetum caricosum (pilosae), Carpineto-Quercetum aegopodiosum Fagetum vincosum Fagetum dryopteridosum

Субформація ялиновокедрово-соснових лісів Група асоціацій дубових лісів ліщиновотрясункоосокових та свидиновотрясункоосокових

Асоціації грабово-дубового лісу плющевого та маренковоплющевого

Група асоціацій букових лісів чагарникових Асоціація сіровільхового лісу страусникового Субформація буковососнових лісів Група асоціацій дубових лісів ліщинових (типові старі ліси) Асоціації грабово-дубового лісу волосистоосокового та яглицевого (старі типові насадження ) Асоціація букового лісу барвінкового Асоціація букового лісу

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

Chatel.

тричінадрізаний

щитникового (типові угрупування) Асоціації букових лісів серцевидноживокостевих та аденостилесових Формація яворових лісів

Crocus heuffelianus Herb.

Шафран Гейфелів, крокус Гейфелів

Fagetum symphytosum, F. adenostylosum

Dactylorhiza fuchsii (Druce ) Soo Dactylorhiza incarnata (L.) Soo

Пальчатокорінник Фукса Пальчатокорінник м'ясочервоний

Acereta pseudoplatani Sphagneta depressipiceetosa

Формація пригніченоялиновосфагнова

Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник травневий

Pineto (mugi) – Sphagneta

Формація гірсько сосновасфагнова

Dactylorhiza maculata (L.) Soo Dactylorhiza majalis ( Reichenb.) p. F. Hunt et Summerhayes Dactylorhiza sambucina (L.) Sop Epipactis helleborine (L.) Crantz.

Epipactis palustris ( L.) Crantz. Epipactis purpurata Smith Galanthus nivalis L.

Goodyera repens (L.) R. Br. Grifola umbellata (Fr.) Pil. Gymnadenia conopsea (L.) R. Br.

Пальчатокорінник бузиновий Коручка чемерниковидна, коручка морозниковидна, коручка широколиста Коручка болотна Коручка пурпурова Підсніжник білосніжний, підсніжник звичайний Гудайєра повзуча Грифола зонтична, поліпіл зонтичний Билинець довгорогий, билинець комарниковий

Hericium coralloides (Fr.) S. F. Crays. str. Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. Leucojum vernum L. Lilium martagon L. Listera cordata (L.) R. Br. Listera ovata (L.) R. Br. Linaria rediviva L. Lycopodium annotinum L. Malaxis monophyllos ( L.) Sw. Neottia nidus-avis ( L.) Rich. Orchis coriophora L. Orchis mascula (L.) L. Orchis militaris L. Orchis morio L. Pinus cembra L.

Platanthera bifolia (L.) Rich. Sparassis crispa (Fr.) Fr. Spiranthes spiralis (L.) Chevall.

Герицій кораловиднийт, герицій альпійський Баранець звичайний Білоцвіт весняний, сніжинка весняна Лілія лісова, лілія кучерява Зозулині сльози серцелисті Зозулині сльози яйцевидні Лунарія оживаюча Плаун річний, плаун колючий Малаксис однолистий Гніздівка звичайна Зозулинець блощичний Зозулинець чоловічий Зозулинець шоломоносний Зозулинець салеповий Сосна кедрова європейська, сосна кедрова Любка дволиста Спарасис кучерявий, листочниця кучерява Скрученик спіральний

Strobilomyces floccopus (Vahl.: Fr.)Karst. Taxus baccata L. Traunsteinera globosa ( L.) Reichenb. Tuckermannopsis laureri (Krempelh.) Hale Usnea longissima Ach. Район Горган і Чорногори (Карпатськ ий національний природний парк)

Стробіломіцес стовбурчастолускатий, лускач Тис ягідний, тис негній-дерево Траунштейнера куляста Тукерманопсис Лаурера, цетрарія Лаурера Уснея найдовша

Aconitum jacquinii Reichenb.

Аконіт Жакена

Allium ursinum L. Antennaria carpatica L. Arnica montana L.

Цибуля ведмежа Котячі лапки карпатські Арніка гірська

Aster alpinus L.

Айстра альпійська

Astrantia major L. Atropa belladonna L.

Астранція велика Беладонна звичайна

Botrichium lunaria (L.) Sw. Campanula abietina Griseb.et Schenk. Campanula carpatica Jacq. Carex pauciflora Lightf. Carex rupestris All. Centaurea carpatica Porc.

Гронянка півмісяцева Дзвоники ялицеві

Cypripedium calceolus L. Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch.

Дзвоники карпатські Осока малоківткова Осока скельна Волошка карпатська Черевички зозулині справжні Булатка довголиста

Ялицево-смерековобукові ліси

Abieto-Piceeto-Fageta

Сосни звичайної Смереково-соснові ліси Ялицево-смерековососнові ліси Смереково-кедрові ліси Кедрово-смерекові ліси Сосново-ялицевосмерекові ліси Смереково-буковоялицеві ліси Соснова смеречина чорницево-зеленомохова Смерекова яличина австрійськощитникова Смеречина сфагнова Сфагну рудого Сфагнових мохів

Pinetеа sylvestris Piceeto-Pinetum Abieto-Piceeto-Pineta Piceeto-Cembreta Cеmbreto-Piceeta Pineto-Abieto-Piceeta Piceeto-Fageto-Abieta Pineto-Piceetum myrtillosohylocomiosimi Piceeto-Abietum dryopteridosum Piceetum sphagnosum Sphagneta fusci Sphagneta

Осоки чорної

Cariceta (nigrae)

Сосни гірської

Pineta mugi

Cephalanthera rubra (L.) Rich. Coeloglossum viridae L. Colchicum autumnale L. Corallorhiza trifida Chatel. Crocus heuffelianus Herb. Dactylorhiza cordigera (Fries) Soo Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo. Dactylorhiza incarnata (L.) Soo Dactylorhiza maculata (L.) Soo Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes Dactylorhiza sambucina (L) Soo Doronicum clusii All. Dryas octopetala L. Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh) Schult Epipactis helleborine (L.) Crantz. Epipactis palustris (L.) Crantz. Epipactis purpurata Smith Epipogion aphyllum (F.W.Schmidt) Sw. Festuca porcii Hack. Galanthus nivalis L.

Булатка червона Язичок зелений Пізньоцвіт осінній Коральковець тричінадрізаний Шафран Гейфеля Пальчатокорінник серценосний Пальчатокорінник Фукса Пальчатокорінник м’ясо-червоний Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник травневий Пальчатокорінник бузиновий Сугайник Клузія Дріада восьмипелюсткова Коручка темночервона Коручка чемерниковидна Коручка болотна

Верби трав'яної Верби Китайбеля Рододендрона східнокарпатського Чорниці Тонконога Дейла

Saliceta herbaceae Saliceta kitaibelianae Rhododendreta kotchyi Myrtilleta Poaeta deylii

Сугайника карпатського Костриці карпатської

Doroniceta carpaticae

Дріади восьмипелюсткової Наскельниці лежачої

Dryadeta octopetalae

Горянки дворядної

Oreochloeta distichae

Адонестилесу сіролистого

Коручка пурпурова Надбородник безлистий Костриця Порціуса Підсніжник гайовий

Festuceta carpatineae

Loiseleurieta procumbentis

Adenostyleta

Gentiana acaulis L. Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz Gentiana lutea L. Gentiana punctata L. Gentiana verna L. Goodyera repens (L.) R.Br. Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. Heracleum carpaticum Porcius Herminium monorchis (L.) R.Br Huperzia selago (L.) Bernh. Larix polonica Racib. Leontopodium alpinum Cass. Leucojum vernum L. Leucorchis albida (L.) E.Mey Lilium martagon L. Linnea borealis L. Listera cordata (L.) Br. Listera ovata L. Lunaria rediviva L. Lycopodium annotinum L Neottia nidus-avis (L.) Rich. Orchis militaris L.

Тирлич безстебловий Тирлич роздільний Тирлич жовтий Тирлич крапчастий Тирлич весняний Гудайєра повзуча Билинець комарниковий Билинець найзапашніший Борщівник карпатський Бровник одноклубневий Баранець звичайний Модрина польська Білотка альпійська Білоцвіт весняний Левкорхіс білуватий Лілія лісова Ліннея північна Зозулині сльози серцелисті Зозулині сльози яйцевидні Лунарія оживаюча Плаун колючий Гніздівка звичайна Зозулинець

Orchis ustulata L. Oreochloa disticha (Wulf.) Link. Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. Pedicularis oederi Vahl Pinguicula alpina L. Pinguicula vulgaris L. Pinus cembra L. Platanthera bifolia L. Poa deylii Chriek et Juras. Primula poloninensis (Domin)Fed Primula minima L. Ptarmica lingulata (Waldst. et Kirt.) DC Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur. Pulmonaria filarszkyana Javorka Pulsatilla alba Rchb. Ranunculus tatrae Borb. Rhodiola rosea L. Rododendron kotschyi Simonk Saussurea alpina (L.) DC Saxifraga aizoides L. Scopolia carniolica L. Selaginella

шоломоносний Зозулинець обпалений Горянка дворядна Журавлина дрібноплода Шолудивник Едера Товстянка альпійська Товстянка звичайна Сосна кедрова європейська Любка дволиста Тонконіг Дейла Первоцвіт полонинський Первоцвіт малий Чихавка язиколиста Чихавка тонколиста Медунка Філярського Сон білий Жовтець татранський Родіола рожева Рододендрон східнокарпатський Соссюрея альпійська Ломикамінь аїзовидний Скополія карніолійська Плаунок

Бурштнськ е опілля (Галицький національний природний парк)

плауновидний Молодило гірське

selaginelloides (L.) Link. Sempervivum montanum L. Saussurea porcii Deger Swertia alpestris Baumg. Traunsteinera globosa (L.) Reichb. Taxus baccata L. Allium ursinum L.

Соссюрея Порца Сверція альпійська Траунштейнера куляста Тис ягідний Цибуля ведмежа

Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub Astrantia major L.

Анемона нарцисоцвіта Астранція велика -

Carlina cirsioides Klok. Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kucz. et Pawt. Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce Chamaecytisus blockianus (Pawt.) Klaskova Chamaecytisus podolicus (Btocki) Klaskova Cypripedium calceolus L. Dactylorhizafuchsii (Druce) Soo Dactylorhiza maculata (L.) Soo Dactylorhiza majalis

Відкасник осотовидний Відкасник татарниколистий Булатка великоквіткова Зіновать Блоцького Зіновать подільська Зозулині черевички справжні Пальчатокорінник Фукса Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник

Формація сальвінії плаваючої Формація водяного горіха Формація плавуна щитолистого Формація латаття білого Формація глечиків жовтих Формація кушира підводного Формація ковили волосистої Формація ковили найкрасивішої Формація ковили пірчастої Формація ковили вузьколистої Формація костриці

Salvinieta natansis Trapeta natansis Nymphoideta peltatae Nymphaeeta albae

Nuphareta luteae Ceratophylleta submersi Stipeta capillateae Stipeta pulchemmae Stipeta pennatae

Stipeta tirsae Festuceta pallentis

(Reichenb.) P. F.Hunt et Summerhayes Epipactis atrorubens (Hoffin. ex Bemh.) Bess. Epipactis helleborine (L.) Crantz Epipactis palustris (L.) Crantz Epipactis pwpurata Smith Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klaskova Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. Festuca pallens Host Fritillaria meleagris L. Galanthns nivalis L. Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Leucojum vemum L. Lilium martagon L. Listera ovata (L.) R. Br. Lunaria rediviva L. Neottia nidus-avis (L.) Rich. Nymphoies peltata (S.G. Gmel.) O.Kuntze Orchis militaris L. Orchis morio L. Platanthera bifolia (L.) Rich. Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb.

травневий Коручка темночервона Коручка чемерниковидна Коручка болотна

блідої Формація осоки низької Група асоціацій дубових лісів з дуба звичайного ліщинових (Типові угруповання)

Коручка пурпурова Зіновать Пачоського Молочай волинський Костриця бліднувата Рябчик шаховий Підсніжник білосніжний Билинець довгорогий Білоцвіт весняний Лілія лісова Зозулині сльози яйцевидні Лунарія оживаюча Гніздівка звичайна Плавун щитолистий Зозулинець шоломоносний Зозулинець салеповий Любка дволиста Любка зеленоквіткова

Cariceta humilis Querceta (roboris) corylosa

Poa versicolor Bess. Pulsatilla grandis Wend. Salvinia natans (L.) All. Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha Scopolia camiolica Jacq. Stipa capillata L. *Stipa pennata L. Stipa pulcherrima C. Koch Stipa tirsa Stev. Salix starkeana Willd. Thalictrumfoetidum L. Trapa natans L. Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb Горгани (природний заповідник «Гогани»)

Тонконіг різнобарвний Сон великий Сальвінія плаваюча Очиток застарілий Скополія карніолійська Ковила волосиста Ковила пірчаста Ковила найкрасивіша Ковила вузьколиста Верба Старке Рутвиця смердюча Водяний горіх плаваючий Траунштейнера куляста Тофільдія чашечкова

Lycopodium annotinum L.

Плаун колючий

Huperzia selago (L.) Bernh

Баранець звичайний -

Botrychium lunaria (L.) Sw.

Гронянка півмісяцева

Pinus cembra L.

Сосна кедрова європейська

Pineto (cembrae)Piceetum (abietis) vaccinoso(myrtilli)hylocomiosum Piceeto (abietis) – Pinetum (cembrae) sphagnosum

Piceeto (abietis)– Pinetum (cembrae) vaccinoso(myrtilli) – sphagnosum Piceeto (abietis)– Pinetum (cembrae) vaccinoso(myrtilli)– hylocomiosum

Кедринова смеречина чорницево-зеленомохова

Смерекова кедрина сфагнова

Смерекова кедрина чорницево-сфагнова

Смерекова кедрина чорницево-зеленомохова

Betula obscura A. Kotula Lunaria rediviva L.

Береза темна Лунарія оживаюча

Rhododendron kotschyi Simonk.

. Рододендрон східнокарпатський

Oxycoccus microcarpus Turcz. Ex Rupr

Журавлина дрібноплода

Chamaespartium sagittale (L.) P. Gibbs Astrantia major L. Arnica montana L. Centaurea carpatica (Porc.) Porc.

Віничничок крилатий Астранція велика Арніка гірська Волошка карпатська -

Lilium martagon L.

Лілія лісова

Galanthus nivalis L.

Підсніжник білосніжний Білоцвіт весняний Шафран Гейфелів Язичок зелений

Leucojum vernum L. Crocus heuffelianus Herb. Coeloglossum viride (L.) C.Hartm. Dactylorhiza cordigera (Fries) Soo Dactylorhiza maculatum (L.) Soo Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes Epipactis helleborine (L.) Crantz. Goodyera repens (L.) R. Br. Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Leucorchis albida (L.) E. Mey.

Pinetum (sylvestris) empetrosum (nigrae)

Пальчатокорінник серценосний Пальчатокорінник плямистий Пальчатокорінник травневий Коручка чемерниковидна Гудайєра повзуча Билинець комарниковий Левкорхіс білуватий

Сосняк чорноводянковий

Listera cordata (L.) R. Br. Listera ovata (L.) R. Br Neоttia nidus-avis (L.) Rich. Orchis mascula (L.) L.

Platantera bifolia (L.) Rich. Traunsteinera globosa (L.) Reichenb

Зозулині сльози серцелисті Зозулині сльози яйцевидні Гніздівка звичайна Зозулинець чоловічий Любка дволиста Траунштейнера куляста

5.2.4. Адвентивні види рослин Таблиця 5.2.4.15. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

5.2.5. Стан зелених насаджень Івано-Франківської області Таблиця 5.2.5.16. Озеленення населених пунктів, га Рік

Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено насаджень, га

ландшафтну

реконструкцію

Проведено догляд за насадженнями, га

2000

2005

2006

2007

2008

2009

3,7

5,4

4,1

6,2

6,8

6,9

1,8

2,1

1,9

201

239

392

405

2,4

284

295

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в ІваноФранківській області Ліси Івано-Франківщини населяють цінні мисливські види тварин – олень благородний, козуля європейська, кабан, куниця лісова, лисиця, заєць, білка. У відповідності до державного звіту про ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області - Форма 2-ТП-(мисливство) у 2009 р. чисельність оленя благородного порівняно з 2003 р збільшилась на 203 особини (на 13%), поголів’я козулі зросло на 928 особин (на 18 %), поголів’я кабана на 440 особин (на 19%), лисиці на 584 особини (на 7%). Чисельність основних видів мисливських тварин в області нижча від оптимальної в середньому на 10-20 %, але в області за останні роки спостерігається тенденція щодо збільшення. Тому Держуправління основну увагу користувачів мисливських угідь звертає на доведення чисельності основної мисливської фауни до оптимальної. В угіддях, де чисельність мисливських тварин нижча від оптимальної, полювання не проводиться.

Таблиця 5.3.1.17. Динаміка чисельності тварин, ( голів)

основних

2000

2003

2004

2005

2006

2007

1316

1456

1504

1570

1599

3198

3883

4041

4256

1221

1425

1474

заєць

34923

лисиця вовк

2009 8

1610

1740

1659

4318

4568

4572

4811

1589

1623

1691

1692

1865

36581

37452

36385

34649

35948

35662

3519 5

2384

2197

2259

2156

2040

2336

2359

2781

100

4362

5121

5980

6805

6663

7664

9303

1382 6

Перепілка

1625

2984

4002

5180

5278

4170

7013

7274

Глухарь

658

739

890

939

1008

973

1010

1039

Рябчик

2172

2425

2825

3023

3012

2837

2857

2957

139

156

козуля кабан муфлон

Сіра куріпка Пернаті

2008 7

олень

Хутрові

мисливських

Рік

Вид мисливських тварин

Копитні

видів

Тетерук

Таблиця 5.3.1.18. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

1 2000 всього по області

2003 всього по області

2004 всього по області 2005 всього по області 2006 всього по області

Види мисливських тварин 2

Затвердж ений ліміт добування 3

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій 6

олень

козуля кабан муфлон олень

30 68 16

18 72 8

23 54 7

4 6 2

козуля кабан муфлон

34 71 5

18 89 3

22 39+5відлов -

олень

козуля кабан муфлон олень

60 113 25

27 63 20

48 86 8

5 8 25

козуля кабан муфлон

74 112 -

66 93 -

48 55+7відлов -

8 19 -

олень

козуля кабан

83 112

79 91

53 39

4 21

Причини невикористання

7 не реалізовано

не реалізовано -//-//загибель муф. не реалізовано -//-//не реалізовано -//-//не реалізовано -//-//-

2007 всього по області

2008 всього по області

2009 всього по області

муфлон

олень

козуля

кабан

100

109

муфлон

олень

козуля

104

107

кабан

148

154

муфлон

олень

козуля

169

кабан

121

муфлон

6+14 відлов 13

0 11

Несприятл иві погодні умови Несприятл иві погодні умови, заборона полювання ДО «Резиденція «Синьогора» Несприятл иві погодні умови, заборона полювання ДО «Резиденція «Синьогора»

У мисливських угіддях області план відстрілу диких копитних тварин в 2009 році виконано на 42 %. Зокрема, у 2008 році при ліміті оленя благородного 48 особини добуто 13 особин (27%), при ліміті козулі 104 особини добуто 66 особин (63%), при ліміті кабана 148 особин кабана добуто 53 особини (36%). Таким чином у мисливському сезоні 2008 року користувачі мисливських угідь області план відстрілу диких виконали на 42% від запланованого, що свідчить про реальну наявність дичини в угіддях. За останні роки в області створено ряд дичерозплідників: 11 на кабана, де чисельність основного поголів`я складає 57 особину – приплід – 91 особини, 1 дичерозплідник в ДП «Івано-Франківський лісгосп» ур. “Марківці” на оленя плямистого і лань, де чисельність основного поголів`я оленів плямистих складає 62 особини – приплід – 4 голів, ланей 42 особин – приплід 5 голів, 1 дичерозплідник на муфлона де чисельність основного поголів’я складає 46 особини – приплід 16 голів, 1 дичерозплідник на качку і 2 на фазанів. Ситуація з дичерозведенням в області значно покращилась. Мисливське господарство області за останні роки дещо покращилось, хоча і надалі потребує значного поліпшення. Ведення мисливського господарства в області можна вважати задовільним. Для покращення ведення мисливського господарства області користувачами мисливських угідь необхідно: - забезпечити ефективну боротьбу з браконьєрством та хижаками (протягом року); - щорічно виділяти необхідні кошти у відповідності до Закону України “Про мисливське господарство та полювання”; 72

- налагодити систему одночасного обліку мисливської фауни (щорічно); - розширювати існуючі та створювати нові вольєрні господарства (дичерозплідники) по відтворенню аборигенних видів тварин – оленя благородного, козулі європейської, дикого кабана (постійно); - використання тваринного світу здійснювати тільки у мисливських угіддях, де чисельність дичини не нижча від оптимальної (постійно). 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Територією Івано-Франківської області протікає 8294 річок і водотоків загальною довжиною 15756 км. Фонд водойм представлений 147 озерами, площею 348 га та трьома водосховищами: Бурштинським площею 1260 га, Чечвинським площею 384 га та “Княгиничі” 143 га. Фонд рибогосподарських об`єктів Івано-Франківщини складається з двох басейнів–Дністровського (р.Дністер з притоками) та Дунайського (р.Прут з притоками). До Дністровського басейну належить р. Дністер та 116 приток (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: рр. Бистриця Надвірнянська, Бистриця Солотвинська, Лімниця, Свіча, Сівка, Гнила Липа, Золота Липа, Луква, Ворона, Сукіль та інші. До Дунайського басейну в межах Івано-Франківської області – р.Прут та 63 притоки (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: Білий Черемош, Чорний Черемош, Рибниця, Пістинька, Чорнява, Лючка та інші. Загальна площа земель під водою складає 14 тис. га. Таблиця 5.3.2.19. Фонд рибогосподарських водних об`єктів Річки Загальна кількість, шт. 8294

Озера Загальна протяжність, км 15756

Загальна кількість, шт. 147

Водосховища

Загальна площа, га 348

Загальна кількість, шт. 3

Загальна площа, га 1787

В річках гірської частини області іхтіофауна представлена наступними видами: харіус європейський, форель струмкова, головень, гольян, пічкур, бички, верхоплавка, окунь тощо. Рибопродуктивність невелика – 8-9 кг/га; рибні запаси оцінюються в 100 тонн. Іхтіофауна річок рівнинної частини представлена такими видами: марена, рибець, білизна, плітка, окунь, головень, підуст, сом, судак, щука, сазан, карась, короп, лящ, клепець, плоскирка, гольян, верхоплавка, пічкур, бички, зустрічаються стерлядь, вирезуб, чоп тощо. Рибопродуктивність за даними попередньої п’ятирічки складає 20-25 кг/га; рибні запаси оцінюються від того часу в 150 тонн. Протягом звітного року, як і у попередньому році, в межах Івано73

Франківської області промисловий вилов не проводився. Не поступило також заявок від рибокористувачів і на поточний рік. Від рибодобувних організацій заявок на здійснення промислу не надходило, тому ліміт на область не виділявся. Ставкове господарство налічує 1329 ставків загальною площею водного дзеркала 3608 га. Серед користувачів водних живих ресурсів, що здійснюють їх спецвикористання, є лише рибгосп "Галицький", який діє згідно із Режимом СТРГ на Бурштинському водосховищі. Заявок для проведення науково-промислового лову водних живих ресурсів в 2009 році на водоймах області в ІваноФранківськдержрибоохорону не надходило. Науково-промисловий лов в поточному році не здійснюється. Серед господарств, які займаються вирощуванням риби в області діє 8 рибгоспів: “Княгиничі” (с.Княгиничі Рогатинського р-ну), “Міжріччя” (с.Міжріччя Долинського р-ну), “Завадка” (с.Завадка Калуського р-ну), “Бабин” (с.Бабин Калуського р-ну), “Більшівці” (с.Більшівці Галицького р-ну), “Хом`яківка” (с.Хом`яківка Тисменицького р-ну), “Галицький” (смт. Бурштин Галицького р-ну), рибдільниця “Марківці” (с.Марківці Тисменицького р-ну); а також Хотимирське СРФГ (с.Хотимир Тлумацького р-ну). Таблиця 5.3.2.20. Динаміка вилову риби по Бурштинському СТРГ Рік

1 2000 Разом по області 2003 Разом по області: 2004 Разом по області 2005 Разом по області: 2006 Разом по області: 2007 Разом по області: 2008 Разом по області: 2009 Разом по області

Водний об‘єкт

2 Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ

Плановий вилов згідно режиму рибогосподарської експлуатаціїводойми тон./рік 3 53,00 53,00 60,0060,00 71,5071,50 80,00-

Фактичнийвилов тон.

-80.00 85,49

14,1 16,10

85,49

16,10

112,3

31,7

185,0

33,0

288,9

34,16

4 9.50 9,50 11,96 11,96 15,6 15,6 14,1

Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ Бурштинське СТРГ

Таблиця 5.3.2.21. Обсяги вселення водних живих ресурсів користувачами СТРГ за останні 5 років у Бурштинському водосховищі Роки 2005

№ з/п

Назва об’єкту вселенн я

Вікова стадія

2006

План, Факт, План, млн.екз. млн.екз. млн.екз.

0,205 0,030

0,125 - -

0,205 0,030

0,174 0,021

0,205 0,030

0,216 0,030

0,205 0,030

11 Вселе ння не прово дилос ь -//-

- -

--//-

0,031-

0,030

-//-

0,031-

0,020

-//-

Карась

однолітки

Товстоло бик

однолітки

- -

короп

однолітки

0,060-

лящ

дволітки

буфало

дволітки

0,020

Лящ

однолітки

0.060

Усього

0,030

- -

0.020

0,020

0,489

0,048 0,056 -

0,315

План, Факт, млн.екз. млн. екз.

9. Білий однолітки амур Сом канальн однолітки 10. ий

План, Факт, млн.екз. млн. екз.

0,205 0,030

0,069

Факт, млн. екз.

2009

1. 2.

Факт, План, млн.екз. млн.екз.

2008

товстолоб ик дволітки короп дволітки

0,242 0,178

2007

0,315

0,030 0,020

-//-

0,308

0,285

-//-

0,012

0,241

0,004

0,285

0,199

0,285

Заходи, які доцільно здійснити для поліпшення ведення рибного господарства області та відтворення рибних запасів: 1. Провести в найближчий час (2-3 роки) паспортизацію всіх водних об’єктів області. 2. Надати в оренду водні об’єкти користувачам і власникам. 3. Створити відповідну матеріальну базу для відтворення рибних запасів. 4. Довести науково-обгрунтовані обсяги зариблення всіма користувачами водних живих ресурсів. 5. Передати державну рибоохорону у відання Мінприроди України. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Майже третина природної флори Івано-Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні 75

та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. Формою збереження природних екосистем є заповідні території. Осередками зростання значної частини раритетного фітогенофонду на території Івано-Франківської області є установи природно-заповідного фонду, а саме: природний заповідник «Горгани», Карпатський національний природний парк, національний природний парк «Гуцульщина», Галицький національний природний парк. На території природного заповідника «Горгани» ростуть 2 види, занесені до Додатку 1 Бернської конвенції, з 10, що зустрічаються у флорі Українських Карпат. Виявлено 30 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України, що становить понад 20 % від загальної кількості червонокнижних видів, що ростуть в Українських Карпатах. Загалом раритетна флора заповідника налічує 69 видів судинних рослин, що забезпечує охорону 17,1 % раритетної компоненти Українських Карпат і 63% – району Горган. На території Карпатського національного природного парку зареєстровано 78 видів вищих судинних рослин (відносяться до 27 родин), які занесені до Червоної книги України. Флора природних фітоценозів НПП „Гуцульщина” налічує 687 видів судинних рослин, 161 – мохоподібних, 204 – лишайників та макроміцетів (загалом – 1052 види). Із них до Червоної книги України занесено 39 видів судинних рослин (14 родин, 21 рід), 5 – макроміцетів (5 родин, 5 родів), 2 – лишайників (1 родина, 2 роди). Види рослин занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, наведено згідно із зразками таблиць, що додаються. На території області проживає 25 видів фауни, які перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. Ці види потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій та наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення. Із зареєстрованих видів хребетних на території природного заповідника «Горгани» зустрічаються види, занесені до Червоної книги України. Клас Круглороті – Cyciostomata Угорська мінога – Lamperta danfordi Regan Клас Риби – Pisces 76

Ряд Лососеподібні – Salmoniformes Харіус – Thymalus thymalus L. Клас Земноводні – Amphibia Ряд Хвостаті – Caudate . Плямиста саламандра – Salamandra salamandra L Тритон карпатський – Triturus montandoni (Bouienger) Тритон альпійський – Triturus alpestris (Laurenti) Клас Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Sguamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Клас Птахи – Aves Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Аgиіlа pomarina C.L. Brehm Беркут – Aguila chrysaetos L. Ряд Куроподібні – Galliformes Глухар – Tetrao urogallus L. Ряд Журавлеподібні – Gruiformes Родина Журавлині – Gruidae Сірий журавель – Grus grus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes Пугач – Bubo bubo L. Сичик-горобець – Glaucidium passerinum L. Сова довгохвоста – Strix uralensis Pallas Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli Клас Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Бурий ведмідь – Ursus arctos L. Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Meles meles (L.) Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber 77

Рись – Felis lynx L. Із зареєстрованих видів на території Карпатського зустрічаються види, занесені до Червоної книги України.

НПП

Комахи – Insecta Ряд Бабки – Odonata Родина Кордулегастериди – Cordulegasteridae Кордулегастер кільчастий – Cordulegaster annulatus (Latreille) Ряд Веснянки – Plekoptera Родина Перліди – Perlidae Веснянка велика – Peria maxima Skopoli Ряд Твердокрилі або жуки – Coleoptera Родина рогачі – Lucanidae Жук – олень (рогач звичайний) – Lucanus cervus (Linnaeus) Родина Вусачі – Cerambycidae Розалія альпійська (вусач альпійський) – Rosalia alpina (Linnaeus) Ряд скорпіонові мухи – Mekoptera Родина Льодовичники – Boreidae Льодовичник звичайний – Boreus westwoodi (Hagen) Ряд лускокрилі – Lepidoptera Родина Парусники – Papilionidae Махаон – PapiHo machaon (Linnaeus) Родина Німфаліди – Nymphalidae Райдужниця велика – Apatura iris (Linnaeus) Родина Сатири – Satyridae Чорнушка манто (сатир манто) – Erebia manto (Denis et Schifermiiler) Родина Ведмедтці – Arctiidae Ведмедиця-господиня – Callimorpha dominula (Linnaeus) Родина Совки – Noctuidae Евхальція різнобарвна – Euchalcia variabilis (Piller) Совка сокиркова – Peripheries detphinii (Linnaeus) Стрічкарка голуба – Catocala fraxini (Linnaeus) Стрічка орденська малинова – Catocala sponsa (Linnaeus) Риби – Pisces Ряд Лососеподібні – Saimoniformes Лосось дунайський – Hucho hucho hucho L. Земноводні – Amphibia Ряд Хвостаті – Caudata Тритон карпатський – Thturus montandoni (Boulenger) ]Тритон гірський – Triturus alpestris (Laurenti) Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L. Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Squamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Птахи – Aves 78

Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Aquila pomarina C.L.Brehm Беркут – Aquila chrysaetos L. Лунь польовий – Circus cyaneus L. Сапсан – Faico peregn'nus Tunstall Ряд Куроподібні – Galliformes Глушець – Tetrao urogallus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes Пугач – Bubo bubo L. Сич волохатий – Aegolius funereus L. Сичик-горобець – Glaucidium passennum L. Сова довгохвоста – Sthx uralensis Pallas Сипуха – Tyto alba (Scopolli) Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli Скеляр строкатий – Monticola saxatilis (L.) Золотомушка червоночуба – Regulus ignicapillus Temminck Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Рукокрилі – Chiroptera Підковоніс малий – Rhinolophus hipposideros (Bechstein) Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Metes metes (L.) Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber Рись – Felis lynx L. Таблиця 5.3.3.22. – Види тварин НПП „Гуцульщина”, занесені до Червоної книги України Види тварин

Кількість особин 2

Сич волохатий Сатурнія руда Дозорець-імператор Райдужниця велика Беркут Підорлик малий Вусач мускусний Пугач

1 2 5

Лелека чорний Мідянка Мінога угорська Кіт лісовий Сичик-горобець Орел-карлик П’явка медична Лосось дунайський Подалірій Сорокопуд сірий Стрічкарка тополева Жук-олень Видра річкова Рись звичайна Борсук Горностай Норка європейська Кутора мала Жук-самітник Махаон Підковоніс малий Вусач альпійський Саламандра плямиста Сова довгохвоста Глухар Тритон альпійський Тритон карпатський Чоп малий Ведмідь бурий Бурозубка альпійська Полівка водяна Широковух європейський Лунь польовий Гоголь Змієїд Полоз лісовий Красуня-діва Джміль моховий Мнемозина Ванесса чорно-руда Бражник мертва голова Стрічкарка блакитна Ведмедиця гера Кардулегастер кільчастий Красотіл пахучий Стафілін пахучий Стафілін волохатий Джміль яскравий Синявець мелеагр Ванесса л-біла Бражник прозерніна Сатурнія мала Шовкопряд березовий Стрічкарка малинова Ведмедиця-хазяйка

4 14 48 2 3 2 38 4

5 2 15 8 12 18

13 2700 11 8 122 140 2 42 30 4 2 1 1 2

Таблиця 5.3.3.23. – Види тварин Галицького НПП, занесені до Червоної книги України Види тварин Широковух європейський – Barbastell barbastellus Schreb

Кількість особин >20

Підковоніс малий — Rhinolophus hipposideros Bechst.

>200

Рясоніжка мала – Neomis anomalus Cab

>30

Горностай – Mustela erminea L.

>35

Норка європейська – Mustela lustreola L.

Тхір степовий — Mustela eversmannii L.

>10

Борсук – Meles meles L.

>30

Видра річкова – Lutra lutra L.

>25

Лелека чорний – Ciconia nigra L.

Чернь білоока —Aythya nyroca Giild.

Гоголь – Bucephala clangula L.

2120

Крех середній – Mergus serrator L.

Скопа – Pandion haliaetus L.

Підорлик малий – Aquila pomarina Brem.

Лунь польовий – Circus cyaneus L.

Кульон великий – Numenius arquata L.

Пугач – Bubo bubo L,

Сова довгохвоста – Strix uralensis Pall.

>50

Сорокопуд сірий – Lanius excubitor L.

Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L.

>15

Мінога українська – Eudontomyzon mariae Berg.

Стерлядь — Acipenser ruthenus L.

Харіус європейський – Thymallus thymallus L.

>30

Вирезуб – Rutilusfrisii Nordm.

>100

Чоп великий – Zingel zingel L.

Пасмовець тополевий – Limenitis populi L.

>50

Махаон – Papilio machaon L.

>70

Мінливець великий – Apatura iris L.

>100

П’явка медична – Hirudo medicinalis L.

>50

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними З метою постійного санітарно-епізоотичного контролю всі користувачі мисливських угідь зобов`язані здавати зразки органів відстріляних хижаків в обласну ветлабораторію. У 2009 році обласною ветлабораторією зроблено 275 дослідження проб на сказ, в тому числі 74 зразків лисиць, 169 – собак, 1 – тхора, 4-щурі, 2-хом’яків, 3 –куниці, 1 білку. За результатами проведених лабораторних досліджень виявлено 14 позитивних проб (випадків сказу). Санітарно-епізоотична ситуація в області в порівнянні з 2008 роком погіршилась, так, у 2009 році в області було виявлено 8 випадків сказу тварин.

Таблиця 5.3.4.24. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду 1 Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом:

Кількіст ь видів 2 40 5 18 11 6 3 1 10 50

2005 3 23 5 12 2 4 3 1 5 28

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 4 5 23 23 5 5 12 12 2 2 4 4 3 3 1 1 5 5 28 28

2008 6 23 5 12 2 4 3 1 5 28

Таблиця 5.3.4.25. Охорона та відтворення тваринного світу Фізико-географічний район Горгани (природний заповідник «Гогани»)

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз. Клас Круглороті – Cyciostomata Угорська мінога – Lamperta danfordi Regan

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Клас Риби – Pisces Ряд Лососеподібні – Salmoniformes Харіус – Thymalus thymalus L. Клас Земноводні Amphibia Ряд Хвостаті – Caudate . Плямиста саламандра Salamandra salamandra L Тритон карпатський Triturus montandoni (Bouienger) Тритон альпійський Triturus alpestris (Laurenti)

– – – –

Клас Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Sguamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Клас Птахи – Aves Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Аgиіlа pomarina C.L. Brehm Беркут – Aguila chrysaetos L. Ряд Куроподібні – Galliformes Глухар – Tetrao urogallus L. Ряд Журавлеподібні –

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Gruiformes Родина Журавлині – Gruidae Сірий журавель – Grus grus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes Пугач – Bubo bubo L. Сичик-горобець – Glaucidium passerinum L. Сова довгохвоста – Strix uralensis Pallas Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli

Район Горган і Чорногори (Карпатський національний природний парк)

Клас Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Бурий ведмідь – Ursus arctos L. Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Meles meles (L.) Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber Рись – Felis lynx L. Комахи – Insecta Ряд Бабки – Odonata Родина Кордулегастериди – Cordulegasteridae Кордулегастер кільчастий – Cordulegaster annulatus (Latreille) Ряд Веснянки – Plekoptera

Родина Перліди – Perlidae Веснянка велика – Peria maxima Skopoli Ряд Твердокрилі або жуки – Coleoptera Родина рогачі – Lucanidae Жук – олень (рогач звичайний) – Lucanus cervus (Linnaeus) Родина Вусачі – Cerambycidae Розалія альпійська (вусач альпійський) – Rosalia alpina (Linnaeus) Ряд скорпіонові мухи – Mekoptera Родина Льодовичники – Boreidae Льодовичник звичайний – Boreus westwoodi (Hagen) Ряд лускокрилі – Lepidoptera Родина Парусники – Papilionidae Махаон – PapiHo machaon (Linnaeus) Родина Німфаліди – Nymphalidae Райдужниця велика – Apatura iris (Linnaeus) Родина Сатири – Satyridae Чорнушка манто (сатир манто) – Erebia manto (Denis et Schifermiiler) Родина Ведмедтці – Arctiidae Ведмедиця-господиня – Callimorpha dominula (Linnaeus) Родина Совки – Noctuidae Евхальція різнобарвна – Euchalcia variabilis (Piller) Совка сокиркова – Peripheries detphinii (Linnaeus) Стрічкарка голуба – Catocala fraxini (Linnaeus) Стрічка орденська малинова – Catocala sponsa (Linnaeus) Риби – Pisces Ряд Лососеподібні – Saimoniformes Лосось дунайський – Hucho hucho hucho L.

Земноводні – Amphibia Ряд Хвостаті – Caudata Тритон карпатський – Thturus montandoni (Boulenger) ]Тритон гірський – Triturus alpestris (Laurenti) Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L. Плазуни – Reptilia Ряд Лускаті – Squamata Мідянка – Coronella austriaca Laurenti Птахи – Aves Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes Лелека чорний – Ciconia nigra L. Ряд Соколоподібні – Falconiformes Підорлик малий – Aquila pomarina C.L.Brehm Беркут – Aquila chrysaetos L. Лунь польовий – Circus cyaneus L. Сапсан – Faico peregn'nus Tunstall Ряд Куроподібні – Galliformes Глушець – Tetrao urogallus L. Ряд Совоподібні – Strigiformes Пугач – Bubo bubo L. Сич волохатий – Aegolius funereus L. Сичик-горобець – Glaucidium passennum L. Сова довгохвоста – Sthx uralensis Pallas Сипуха – Tyto alba (Scopolli) Ряд Горобцеподібні – Passeriformes Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli Скеляр строкатий – Monticola saxatilis (L.) Золотомушка червоночуба – Regulus ignicapillus Temminck Ссавці – Mammalia Ряд Землерийкові – Soricidae Бурозубка альпійська – Sorex

Буковинське передгір’я (національний природний парк «Гуцульщина»)

alpinus Schinz Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera Ряд Рукокрилі – Chiroptera Підковоніс малий – Rhinolophus hipposideros (Bechstein) Ряд Гризуни – Rodentia Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw) Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins) Ряд Хижі – Camivora Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lutreola L. Борсук – Metes metes (L.) Видра – Lutra lutra (L.) Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber Рись – Felis lynx L. Сич волохатий Сатурнія руда Дозорець-імператор Райдужниця велика Беркут Підорлик малий Вусач мускусний Пугач Лелека чорний Мідянка Мінога угорська Кіт лісовий Сичик-горобець Орел-карлик П’явка медична Лосось дунайський Подалірій Сорокопуд сірий Стрічкарка тополева Жук-олень Видра річкова Рись звичайна Борсук Горностай Норка європейська Кутора мала Жук-самітник

Бурштнське опілля (Галицький національний природний

Махаон Підковоніс малий Вусач альпійський Саламандра плямиста Сова довгохвоста Глухар Тритон альпійський Тритон карпатський Чоп малий Ведмідь бурий Бурозубка альпійська Полівка водяна Широковух європейський Лунь польовий Гоголь Змієїд Полоз лісовий Красуня-діва Джміль моховий Мнемозина Ванесса чорно-руда Бражник мертва голова Стрічкарка блакитна Ведмедиця гера Кардулегастер кільчастий Красотіл пахучий Стафілін пахучий Стафілін волохатий Джміль яскравий Синявець мелеагр Ванесса л-біла Бражник прозерніна Сатурнія мала Шовкопряд березовий Стрічкарка малинова Ведмедиця-хазяйка Широковух європейський – Barbastell barbastellus Schreb Підковоніс малий — Rhinolophus hipposideros Bechst. Рясоніжка мала – Neomis anomalus Cab Горностай – Mustela erminea L. Норка європейська – Mustela lustreola L. Тхір степовий — Mustela eversmannii L.

Борсук – Meles meles L. Видра річкова – Lutra lutra L. Лелека чорний – Ciconia nigra L. Чернь білоока —Aythya nyroca Giild. Гоголь – Bucephala clangula L. Крех середній – Mergus serrator L. Скопа – Pandion haliaetus L. Підорлик малий – Aquila pomarina Brem. Лунь польовий – Circus cyaneus L. Кульон великий – Numenius arquata L. Пугач – Bubo bubo L, Сова довгохвоста – Strix uralensis Pall. Сорокопуд сірий – Lanius excubitor L. Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L. Мінога українська – Eudontomyzon mariae Berg. Стерлядь — Acipenser ruthenus L. Харіус європейський – Thymallus thymallus L. Вирезуб – Rutilusfrisii Nordm. Чоп великий – Zingel zingel L. Пасмовець тополевий – Limenitis populi L. Махаон – Papilio machaon L. Мінливець великий – Apatura iris L. П’явка медична – Hirudo medicinalis L.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття шляхом створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, формування регіональної екологічної мережі є одним з пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи в Івано-Франківській області. Мережа природно-заповідного фонду області, до якої станом на 01.07.2010 року віднесено 467 територій та об’єктів загальною площею 218,8 тис. га, складає 15,7 % від загальної площі області, в тому числі 32 об’єкти загальнодержавного значення площею 131,6 тис. га і 435 об’єктів місцевого значення площею 87,2 тис. га, 2-ге місце по Україні. У 2009 році природно-заповідний фонд області поповнено двома національними природними парками, а саме національним природним парком «Синьогора», площею 10866,0 га. та національним природним парком «Верховинський», площею 12022,9 га. Рішенням сесії обласної ради від 11.01.2010року № 991-35/2010 з метою збереження дуба звичайного, віком 281 рік на території Івано-Франківська створено ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуб звичайний», площею 0,01 га. При створенні нових заповідних об’єктів площа природно-заповідного фонду області порівнюючи з 2008 роком початком 2010 року зросла відповідно із 195,9 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповідності області зріс відповідно із 14% до 15,7% від загальної площі області). Протягом 2002 – початком 2010 року площа природнозаповідного фонду області зросла відповідно із 186,5 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповіданості від загальної площі області відповідно зріс із 13,4% до 15,7%). Природно-заповідний фонд області включає території та об’єкти різних категорій. Серед них: природний заповідник «Горгани», площею 5,3 тис.га; 5 національних природних парків, загальною площею 120,3 тис.га (Карпатський національний природний парк, національний природний парк «Гуцульщина», Галицький національний природний парк, національний природний парк «Синьогора», національний природний парк «Верховинський»); 3 регіональні ландшафтні парки, площею 38,4 тис. га; 64 заказники, площею 45,93; 183 пам’ятки природи, площею 1,2 тис. га; 7 дендрологічних парків, площею 0,15 тис. га; 8 парків-пам’яток садовопаркового мистецтва, площею 0,084 тис. га; 196 заповідних урочищ, площею 7,3 тис. га. Найвищий відсоток заповідності у Яремчанській міській раді – 59,8%, Косівському – 55,4 %, Городенківському – 19,3 %, Верховинському – 26,7 %, Галицькому – 20,3%, Боородчанському – 18,8%, Долинському – 10,6 % районах. У Коломийському, Рогатинському та Снятинському районах відсоток заповідності менше одиниці. У кількісному відношенні переважають пам’ятки природи і 90

заповідні урочища– відповідно 39,4 та 42,9 відсотка від загальної кількості заповідних об’єктів, проте за площею частка цих категорій незначна (відповідно 0,55 та 3,34 %). За розмірами близько половини припадає на дрібні (від 1 до 10 га), трохи менше – об’єкти від 10 до 100 га. Великих заповідних територій (від 1000 га і більше) - 16. Високий відсоток заповіданості лісів у гірській частині області – Надвірнянському, Верховинському районах, Яремчанській міській раді (за рахунок Карпатського національного природного парку, національного природного парку «Верховинський»), Косівському (за рахунок національного природного парку «Гуцульщина» та регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» у рівнинній частині – в Галицькому (за рахунок Галицького національного парку), Тлумацькому та Городенківському районах (за рахунок Дністровського регіонального ландшафтного парку). Болотні угруповання становлять в заповідному фонді 44,3 % від загальної площі збережених боліт. Всього охороняється 85 боліт загальною площею 1185,2 га. У Галицькому, Городенківському, Долинському районах заповідано більше половини болотних площ, трохи менше в Рогатинському, Коломийському та Рожнятівському районах. Згідно фізико-географічного районування найбільше заповідних об’єктів зосереджено в гірській частині – біля 62 % природнозаповідного фонду області, в області Передкарпаття – 25 % і в рівнинній частині – 13 %. Найповніше представлені у природнозаповідній мережі природні комплекси Горган і Чорногори. Тут зосереджені великі за площею заповідні території – Карпатський національний природний парк, природний заповідник «Горгани», ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа», ботанічні заказники загальнодержавного значення «Яйківський», «Тавпиширківський» та інші. Рогатинське Опілля репрезентує Галицький національний природний парк, лісові заказники місцевого значення «Журитин» і «Журавенківський», Передкарпаття – національний природний парк «Синьогора», загальнозоологічний заказник «Чорний ліс», ландшафтний заказник «Козакова долина», Покутсько-Буковинські Карпати – національний природний парк «Гуцульщина», Полонинсько-Чорногірську область – гідрологічний заказник місцевого значення «Ріка Чорний Черемош», Рахівсько-Чивчинську область – національний ландшафтний пак «Верховтнський», ландшафтний заказник місцевого значення «Чивчино-Гринявський», Сколівські Бескиди – Поляницький регіональний ландшафтний парк, ботанічні заказники місцевого значення «Магура» та «Федів», загальнозоологічний заказник місцевого значення «Гринява» та інші. Таблиця 5.4.26. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за 91

роками 0(загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники з/д зн. Заповідні урочища Пам’ятки природи з/д зн. Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садовопаркового мистецтва і т. д. з/д зн. ОПЗФ місцевого значення

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2009

1990

1995

2000

2009

1990

1995

2000

2009

5,3

50,3

120,3

10,9

4,6

5,4

2,1

2,5

212

194

186

196

5,4

5,1

5,5

7,3

4,6

0,4

0,15

0,05

124

201

223

435

8,0

29,9

119,3

87,2

1,8

5,3

6,8

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Івано-Франківської області Таблиця 5.4.1.27. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.07.2010 року № п\п

1. 2. 3. 4. 5.

Найменування об’єктів ПЗФ

Природні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кільк Площа ість 1 5344,2 1 5344,2 120339, 120339, 5 5 7 7 3 142,0 4 10,96 7 152,96 -

38417,0

Заказники – всього, в т.ч.:

ландшафтні лісові ботанічні

2 2 4

3486,8 468,0 1006,5

9 11 23

11 13 27

загальнозоологічні

1 1 -

207,5 255,0 -

5 4 -

15708,8 6289,7 1317,1 15120,8 4 21,9 2048,0 -

6 5 -

45930,1 4 19195,6 6757,7 2323,6 15120,8 4 229,4 2303,0 -

183

1236,3

2 5

148,0 133,5

10 141

91,2 736,95

12 145

239,2 870,44

орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні

38417,0

7. 8. 9.

лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

4 1 -

32,9 60,0 -

10 1 9 -

12,54 0,01 21,20 -

14 1 10 -

45,44 0,01 81,20 -

7,0

77,2

84,2

131631, 1

196

7319,8 87193,1 9

196

7319,8 218824, 3

435

467

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Івано-Франківщина з її багатими природними умовами є одним із перспективних рекреаційних районів. Розвитку туризму та рекреації сприяють різноманітність природних факторів, м’який клімат, велика кількість рекреаційних територій, історико-культурних пам’яток, природно-заповідних територій. В області налічується 19 курортно-рекреаційних місцевостей, діє 119 лікувально-оздоровчих закладів. Виділяються дві основні функціональні групи природних рекреаційних ресурсів: санаторно-курортного лікування і туризму та відпочинку. Лікувальні ресурси визначаються наявністю мінеральних вод (бальнеолікування), лікувальних «грязей», озокериту та кліматолікувальних ресурсів. Туризм і відпочинок забезпечуються наявністю унікальних ландшафтних і кліматолікувальних ресурсів. Мінеральні води. Представлені водами без специфічних компонентів, особливості яких визначаються основним іонним складом і загальною мінералізацією (від малої до міцної росольної), а також водами – вуглекислими, бромистими, йодованими, з підвищеною температурою. Всього на території області виявлено 65 джерел мінеральної води. В Коломийському районі особливу цінність мають середньомінералізовані залізовмістимі хлоридно-натрієві води в с. Велика Кам’янка та йодисто-бромисті хлоридні кальцієво-натрієві води росольної мінералізації в с. Мельничівка. Гідромінеральні ресурси Косівського, Надвірнянського і Рожнятівського районів, як стверджують дослідження науковців, лікарів, придатні і використовуються для лікування органів кровообігу, нервової системи, хронічних запальних процесів. До них належать води «Перегінська», «Косівська», «Коломийка». Верховинський район - єдиний в області, де виступають вуглекислі води. В с. Мокрин здійснюється розлив хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-натрієвої води «Буркут». У Долинському районі розповсюджені хлоридно-натрієві води від малої до міцно-росольної мінералізації. Особливий інтерес 93

представляє собою гідрокарбонатна натрієва вода слабої мінералізації з високим вмістом органічних речовин в с. Новий Мізунь. Розташовані тут санаторії-профілакторії проводять лікування хвороб шлунковокишкового тракту. В Рогатинському районі розташований бальнеологічний курорт України санаторій «Черче». Основними лікувальними природними факторами санаторію є сірководнева сульфідно-сульфатногідрокарбонатна кальцієва вода з вмістом сірководню від 30 до 60 мг/л, яка в комплексі з лікувальними «грязями» використовується для лікування багатьох хвороб – артритів, поліартритів, радикулітів, хвороб рухомо-складового апарату. В Долинському районі виявлено Оболонське родовище торфових лікувальних «грязей» сірководневого типу. Родовище використовується курортом «Моршин» у Львівській області. Експлуатаційні запаси торфу складають 200 тис. м3. Іонний склад торфової суміші хлоридно-сульфатний натрієво-магнієво-кальцієвий. Подібне торфове родовище з лікувальними властивостями відкрито біля м. Болехова у с. Тисів. Кліматолікувальні ресурси. Під впливом клімату в організмі людини відбуваються позитивні зміни, які і характеризують клімат як лікувальний фактор. Найбільш цінні в цьому відношенні кліматичні умови гірських територій. До сприятливих для кліматотерапії факторів відносяться – чистота повітря і наявність в ньому фітонцидів, менш виражені коливання атмосферного тиску, температури і вологості повітря. Основним показником якості кліматичних умов є тривалість комфортного періоду і кількість днів із сприятливими типами погоди за цей період. Тривалість рекреаційного літнього періоду в передгірнорівнинній частині області – 6 місяців (травень-жовтень), в гірській зоні – 4 місяці (червень-вересень). Зимовий рекреаційний період триває від 3 до 6 місяців. Сприятливі типи погоди в передгірських та рівнинних районах спостерігаються протягом 140-150 днів (10-12 днів на місяць), в гірських районах – 100-120 днів. В Яремчанській зоні цей показник значно вищий – 190-200 днів, в районі полонини Пожижевської – 140150 днів. Ландшафтні ресурси. Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість, мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок «дикої» природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість рік, чистота природних вод визначають особливу цінність ландшафтних рекреаційних ресурсів Івано-Франківщини. В області сформувались такі рекреаційні райони, як: Косівський, Верховинський, Шешорський, Яремчанський, Микуличинський, Ворохтянський, Осмолодський, Болехівський. Кожен з них своєрідно мальовничий з широкою гамою неповторних 94

природних комплексів. Важливою складовою рекреаційних ресурсів є ліси, які забезпечують розвиток лікувальної, оздоровчої, спортивнотуристичної, утилітарної та пізнавальної форм лісової рекреації. Для відпочинку і оздоровлення людей необхідні чисте, багате киснем повітря, тиша, сприятливий мікроклімат, принадність середовища та інше. Такі умови утворюються в лісових насадженнях, які мають високі санітарно-гігієнічні та естетичні властивості і забезпечують для людини певний фізіологічний комфорт. Не менш важливе значення має позитивний емоційний і психологічний вплив, які одержує людина від спілкування з лісом, з живою природою. Ліси відіграють надзвичайно велику роль в регулюванні газового складу атмосферного повітря, в першу чергу відтворенні ресурсів кисню та зменшенні концентрації вуглекислого газу. Один гектар лісу поглинає за рік в середньому вісім тонн вуглекислого газу і виділяє шість тонн кисню. При цьому біологічна активність кисню в лісовому повітрі внаслідок його іонізації у 2-3 рази вища, ніж у морському, і у 8-10 разів – ніж у повітрі міст. Наявність іонізованих газів у повітрі є показником його чистоти і свіжості. Іонізоване повітря підвищує активність дихальних ферментів, сприяє лікуванню туберкульозу, астми, гіпертонічної хвороби. Крім цього, в лісових насадженнях повітря очищається від шкідливих газів, пилу, важких металів і збагачується фітонцидами. Фітонциди – фітоорганічні речовини, які виділяються рослинами, – пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів (збудників хвороб) або вбивають їх. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Івано-Франківська область надзвичайно багата історикокультурною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам’яток історії та культури.Відомо понад 1490 пам’яток археології, взятих на державний облік Чільне місце серед них займає Національний заповідник “Давній Галич” площею 6 тис. га. Тут добре збережені унікальні архітектурно-ландшафтні комплекси, які органічно поєднуються з природними заповідними територіями. До складу заповідника ввійшли 9 пам’яток архітектури, архітектурно-археологічних і археологічноландшафтних комплексів, а також природні території Галицького регіонального ландшафтного парку. Історико-архітектурний музей “Скит Манявський” – пам’ятка архітектури ХVІІ ст. - знаходиться на території лісового заказника загальнодержавного значення “Урочище “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, єдиним місцем зростання модрини польської, виду, занесеного до Червоної книги України.

Зараз “Скит Манявський” поєднує прикмети історикоархітектурного музею і монастиря Української православної церкви Київського патріархату. На території області працюють 6 садиб-музеїв: М. Грушевського, Л. Мартовича, Р. Шухевича, М. Черемшини, Я. Головацького та В. Стефаника. Третина всієї історико-культурної спадщини області припадає на пам’ятки архітектури. Всього їх налічується 1423. Половина з них становлять культові споруди – 513. Найціннішими є церква Пантелеймона в с.Шевченкове Галицького району (кін.XII ст.), церква Святого Духа (1598 р.) в м.Рогатині, церква Різдва Пресвятої Богородиці в смт. Ворохта, Благовіщенська церква (1587 р.) в м. Коломиї, які мають світове значення. Втрачена пам'ятка архітектури початку ХХ ст. – дерев’яна Церква Святого Архистратига Михаїла в с. Олеші Тлумацького району (згоріла). Дендрологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва займають незначну частку в історико-культурній спадщині області, відповідно 11 площею 200,0 га та 8 площею 85,0 га. Всі вони є добре збереженими, частина з них знаходиться в заповідному фонді області. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля В області діє Програма розвитку туризму на 2002–2010 роки (далі Програма). Основною метою Програми є здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі, забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності, залучення інвестицій, створення туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби міжнародного і внутрішнього туризму з урахуванням природно - кліматичного, рекреаційного, соціальноекономічного та історико-культурного потенціалу області, її етнографічних особливостей. Протягом 2009 року проводилось будівництво 29 та реконструкція 19 туристичних об’єктів в Богородчанському, Галицькому, Коломийському районах, Болехівській, Яремчанській міських радах. В Богородчанському районі проводилося будівництво двох туристичних об’єктів, на території Болехівської міської ради проводилася реконструкція трьох об’єктів (2 готелі в м. Болехові, туристично-відпочинковий комплекс в с. Козаківка), в Галицькому районі продовжувалося будівництво 4-ьох туристичних об’єктів, в Рогатинському районі - реконструкція та поточний ремонт санаторію «Черче», в Тлумацькому районі - облаштування 4-ьох сільських садиб, в Коломийському районі - реконструкція та обладнання приміщення готельного комплексу «Вербіж», в Калуському районі - нове 96

будівництво двох готельно-ресторанних комплексів в м. Калуш, на території Яремчанської міськради - нове будівництво 26 об’єктів туристичної інфраструктури. З метою розвитку туристичної інфраструктури вздовж р.Дністер виготовлено та встановлено 15 знаків до туристичних об’єктів. Облаштовуються джерела з питною водою вздовж р.Дністер, місця відпочинку біля водоспадів поблизу с. Поточище, с. Колінки, с. Монастирок, місце стоянки у с. Поточище. Виготовлено карту-схему Дністровського каньйону з зображенням та описом цікавих туристичних місць, позначенням облаштованих місць стоянок, джерел, інформаційних таблиць. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від08.08.2007р. №45688/30/1-05 обласна державна адміністрація листом від 14.04.2009 р. №5980/4/1-07/01-028 надіслала Міністерству регіонального розвитку та будівництва України оригінали обґрунтованих матеріалів щодо виділення із державного бюджету субвенції в сумі 6285,251 тис. грн. на проведення реставраційновідновлювальних робіт обсерваторії на горі Піп Іван Верховинського району Івано-Франківської області. В м. Івано-Франківську діє «Програма розвитку туристичної інфраструктури міста Івано-Франківська на 2007-2011 рр.». Це дає можливість розвитку територій, інфраструктури, підприємництва у сфері туризму та обслуговування. В області реалізовується проект ЄС «ВелоКраїна», який передбачає створення на території Яремчанщини та навколишніх районів розгалуженої інфраструктурної мережі для аматорського та професійного велотуризму. В рамках проекту у 2009 р. на території Яремчанщини здійснено розробку та опис 20 велосипедних маршрутів, частина з яких прознакована, встановлено 350 велосипедних стійок біля 70 туристичних об’єктів, 6 придорожніх місць відпочинку (альтанок) для велотуристів, створено Інтернетсторінку www.bikeland.org.ua. З 15 квітня по 15 травня 2009 року проводився конкурс проектів з питань розвитку туризму серед громадських організацій та вищих навчальних закладів. Мета конкурсу - розв'язання актуальних проблем розвитку туризму в Івано-Франківській області та поширення позитивного досвіду, набутого у процесі їх реалізації. Переможцями конкурсу стало 6 проектів громадських організацій з Городенківського, Калуського, Рожнятівського районів та м.ІваноФранківська. Діє «Програма забезпечення захисту та безпеки туристів в Івано-Франківській області і розвитку обласної аварійно-рятувальної служби пошуку та рятування туристів на 2006-2010 роки». Облдержадміністрація надала підтримку на покращення матеріально-технічної бази гірських пошуково-рятувальних 97

підрозділів області (придбано спорядження для проведення рятувальних робіт на суму 13,77 тис. грн.). Після нещасного випадку, що стався з туристами в перший день 2009 року на г. Говерла, головне управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій направило лист адміністрації Карпатського національного природного парку з проханням: - обмежити пересування самодіяльних некваліфікованих туристів у високогірну зону в зимовий період (з 1-го листопада і до 1– го травня), оскільки круті схили Чорногірського хребта є лавинонебезпечними та ковзкими, а пропуск підготовлених груп здійснювати тільки при наявності професійного фахівця туристичного супроводу, а також за умови реєстрації у Ворохтянському чи Верховинському підрозділах Івано-Франківського гірського пошуково-рятувального загону або з їх погодження у телефонному режимі; - ознаковувати належним чином маршрут для сходжень на Говерлу, а в зимовий період після утворення стабільного сніжного покрову, вище верхньої межі лісу через кожні 50 м встановлювати дерев’яні віхи висотою 2 м з прив’язаною жовто-оранжевою (червоною) стрічкою. В лавинонебезпечний період біля спортивнонавчальної бази «Заросляк» виставляти попереджувальні щити – «Лавинонебезпечно! Прохід заборонено!»; - під час пропуску туристів на територію заповідної зони національного парку через контрольно-пропускний пункт (надалі КПП) в прис. Завоєля, ознайомлювати їх або керівника групи (під розписку) із Застереженнями для підкорювачів Говерли. З цією метою передбачити в журналі реєстрації туристів на КПП відповідну графу. Громадською організацією “Регіональна фундація «Карпатські стежки» на КПП було встановлено інформаційний стенд із зображенням небезпечних зон г. Говерла а також правилами сходжень на г. Говерла в зимовий період для туристів. Створені належні умови для здійснення безпечного сходження туристів на гору Говерла та мандрівки до озера Несамовите. Зокрема, встановлені інформаційні таблиці, стовпці з вказівниками, облаштовані місця відпочинку. Готуються до видання Рекомендації щодо організації проведення самодіяльних (некатегорійних) походів в Карпатах та правил пожежної безпеки в закладах розміщення туристів (буклети та самоклейки). На нараді з працівниками, відповідальними з питань туризму райдержадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, що проводило головне управління 18 лютого ц.р. за участю представника головного управління МНС в області, майора служби цивільного захисту Володимира Шкромиди, були проговорені 98

питання щодо необхідності дотримання вимог пожежної безпеки в садибах, що займаються сільським зеленим туризмом, та проводились такі семінари у Верховинському, Косовському районах та Яремчанській міській раді. Обласна Федерація спортивного туризму з 05 по 17 травня 2009 р. у селищі Вигода Долинського району провела курси організаторів спортивного туризму. Навчальною програмою передбачено теоретичний та практичний курс за рівнем початкової туристської підготовки, відпрацювання вмінь та навичок туристської техніки під час суддівства VIII обласних змагань «Пам'яті ветеранів туризму» та в спортивно-туристському поході першої категорії складності по Карпатах. Відбулося три засідання Акредитаційної комісії з видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу на території Івано-Франківської області. (В 2009 р. видано 34 дозволи фахівцям на туристичний супровід у т.ч. 9 з активних видів туристичного супроводу). Розроблено та затверджено Положення про науковометодичну раду, котра створена з метою організації контролю щодо дотримання надання якісних туристичних послуг, встановлення кваліфікаційного рівня фахівців туристичного супроводу, поліпшення роботи суб'єктів туристичної діяльності, пов’язаної з організацією туристичного супроводу на території області. Видано Методичні рекомендації з питань провадження екскурсійної діяльності. 16.05.2009 р представники облдержадміністрації взяли участь у круглому столі на тему: «Екскурсійна справа в Україні: проблеми та перспективи». На виконання Програми розвитку мережі пішохідних туристських маршрутів регіональною фундацією «Карпатські стежки» на цей час прочищено і прознаковано майже 400 км туристських стежок; Готується до видання Інструкція зі знакування туристських шляхів в області. У 2009 році спільно з Асоціацією економічного розвитку Івано-Франківщини та Регіональним туристично-інформаційним центром розроблено проект «Екскурсійне намисто ІваноФранківщини», який поданий обласною радою (рішення № 80630/2009 від 05.06.2009) до участі у Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. За результатами конкурсу проект визнано переможцем та включено до пропозицій щодо фінансування з державного бюджету у 2010 році в розмірі 500 тис. грн. Метою проекту є створення сприятливого регуляторного середовища для діяльності фахівців туристичного супроводу на території області, надання якісних туристичних послуг, розвиток та просування екскурсійного продукту області. 99

В області діє мережа туристично-інформаційних центрів. Протягом звітного періоду проведено засідання із представниками діючих туристично-інформаційних центрів в області щодо підтримки проектів з розвитку туризму, малих ініціатив в Івано-Франківській області. Також була запропонована ідея щодо організації спільно з туристичними фірмами екскурсійних маршрутів вихідного дня в райони, де діють туристично-інформаційні центри. В Івано-Франківській області діють такі туристичноінформаційні центри: Регіональний туристично-інформаційний центр (РТІЦ); Надвірнянський туристично-інформаційний центр; Туристично-інформаційний центр Татарова; Фонд підтримки підприємництва м. Яремче Інформаційно-туристичний бізнес-інтернет центр; Косівський інформаціно-туристичний Візит-центр «Гуцулія»; Центр туристичної інформації Івано-Франківська з філіями (Привокзальна площа, площа Ринок, Рогатин, Яремче, ТК «Буковель»); Туристично-інформаційний центр «Верховина»; Туристично-інформаційний центр «Перлина Покуття»; Туристичноінформаційний центр «Дністровський каньйон» Громадська організація «Клуб мандрівників Золоте Руно»; Туристичноінформаційний центр при відділі культури і туризму Богородчанської райдержадміністрації; Туристично-інформаційний центр Калущини. Створено та постійно поновлюється інформаційний банк даних про інвестиційні пропозиції в галузі туризму. Інвестиційні пропозиції в туристичній сфері області розміщується на веб-сторінках: www.if.gov.ua, http://doltour.if.ua, www.mvk.if.ua, www.yaremche.org. Ведеться активна рекламноінформаційна діяльність. Область взяла участь у таких виставкових заходах: - 25 - 27 березня п.р. - XV міжнародна виставка «UITT 2009: Україна - подорожі та туризм» (м. Київ); - 01 - 04 квітня п.р.- спеціалізована туристична виставка «Туризм. Спорт. Мисливство. Рибалка» у м. Донецьку; - 09 - 12 квітня п.р.- спеціалізована виставка «Турмаркет2009» в рамках VIІ Міжнародної Асамблеї туристичного бізнесу (м. Одеса); - 09 – 12 квітня п.р. – VII спеціалізована міжрегіональна виставка (м. Запоріжжя); - 29 - 30 квітня п.р.– Міжрегіональний туристичний форум «Чернігівщина туристична – 2009» (м. Чернігів); - 16 - 17 травня п.р.– І-а Західноукраїнська виставкафестиваль (м. Тернопіль); - 10 - 12 вересня п.р. – VIII Міжнародна виставка-ярмарок «Тур’євроцентр-Закарпаття 2009» (м. Ужгород); - 24 - 26 вересня п.р. - V туристичний Форум “Феєрія єдності. Севастополь-2009” (м. Севастополь); 100

- 30.09 – 02.10. п.р. - II національна виставка-форум українського туристичного продукту Visit Ukraine 2009 (м. Київ); - 04 - 05 грудня п.р.- ІІІ Міжрегіональна виставка-турсалон у м. Полтаві. Розміщується інформація про можливості відпочинку в регіоні на спеціалізованих веб-сторінках та видаються інформаційні проспекти і буклети про наш край. Наприклад, в рамках проекту «Музейне коло Прикарпаття» створено веб-сторінку www.museum.if.ua та видано каталог, які містять опис та координати близько 80 музеїв області. Для перших сорока музеїв, що подали заявку на участь у проекті, були видані візитні картки (накладом по 5 тисяч кожної). В рамках проекту «Культурно-пізнавальний туризм в місті Івано-Франківськ», що впроваджувався Асоціацією економічного розвитку Івано-Франківщини за підтримки Корпусу Миру США, були видані каталог-буклет “Музеї міста Івано-Франківська” та картосхема центральної частини обласного центру із інформацією про музеї. За звітний період видавалася різноманітна туристична рекламно-інформаційна продукція, зокрема: карти-схеми “Дністровський каньйон”, буклет «Зима на Івано-Франківщині», перекидні календарі. Завершується видання «Туристичного довідника», картосхеми «Івано-Франківщина туристична». Видається щоквартальний туристично-інформаційний вісник головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій облдержадміністрації. У 2009 році проводився інформаційно-ознайомчий тур для журналістів з інших регіонів України. Зимову Івано-Франківщину у січні ц.р. побачило понад 80 журналістів усієї України, що приїхали на фестиваль «Різдво в Карпатах». У липні 2009 р. був проведений рекламно-інформаційний тур для представників ЗМІ України. Участь у турі взяли кореспонденти та журналісти таких видань, як «Український туризм», «Міжнародний туризм», «Новости турбизнеса», «Куратор», «Урядовий кур`єр», «Пріматур. Відпочинок в Україні», «Trаvel XІT» та ін. В області відбувались традиційні фестивалі, які залучають велику кількість «Полонинське літо», «Писанка» та ін. Цього року у фестивалі народно-прикладного мистецтва «Карпатський Вернісаж» взяли участь понад 200 майстрів з 20 областей України. На фестивалі були представлені близько 40 видів народних промислів та ремесел, які на сьогодні збережені та існують в Україні.

101

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь

Земельний фонд області складається із земель, що мають різноманітне функціональне використання. Загальна площа земель станом на 01.01.2010р. складає 1392,7 тис. га, із них сільськогосподарські угіддя – 631,9 тис.га (44,8 % території області), у тому числі: рілля – 381,6 тис.га, перелоги – 21,1 тис.га, багаторічні насадження – 16,3 тис.га, сіножаті – 82,9 тис.га, пасовища – 130,8 тис.га; ліси та інші лісовкриті площі – 636,5 тис. га. Дані щодо структури земельного фонду області наведені у таблиці 6.1.1.1. Таблиця 6.1.1.1. Динаміка структури земельного фонду області 2005 Основні види угідь

Загальна територія

2006

% до загально Всього, Всього, ї площі тис.га тис.га терито рії

2007

% до загальної площі території

Всього, тис.га

2008

% до загальної площі території

Всього, тис.га

2009

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

1392,7

100

1392,7

100

1392,7

100

1392,7

100

2,7

100

633,4

45,48

633,6

45,49

632,9

45,44

631,9

45,37

631,7

45,84

636,4

45,69

636,2

45,68

636,5

45,70

636,5

45,70

636,3

46,18

60,4

4,33

60,3

4,32

60,6

4,35

61,1

4,38

61,7

4,48

2,6

0,18

2,6

0,18

2,6

0,18

2,6

0,18

2,7

0,20

23,8

1,7

21,8

1,69

21,8

1,56

22,0

1,57

0,0

у тому числі: 1.Сільськогосподар ські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем,

102

галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

13,1

0,94

13,1

0,94

13,1

0,94

13,1

0,94

1,6

1368,8

98,28

1368,8

98,28

1368,8

98,28

1368,8

98,28

1354,4

98,29

23,7

1,70

23,7

1,70

23,9

1,71

23,9

1,71

23,6

1,71

6.1.2. Деградація земель Наслідком високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища, є прогресуюча деградація і ерозія земель, зниження родючості грунтів, що створює загрозу екологічній безпеці області та сталому розвитку регіону. Орні землі в області складають 57,4 % в структурі сільськогосподарських угідь. Основним і найбільш негативним наслідком нераціонального сільськогосподарського землекористування є інтенсивний розвиток водно-ерозійних процесів. На території області процесами змиву охоплено 138,7 тис.га сільськогосподарських угідь, з них 98,4 тис. га ріллі. Розвиток ерозійних процесів і зниження родючості грунтів є наслідком розорювання земель на схилах більше 3-5, відсутності системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, переважання тракторного трелювання деревини на лісових землях, а також значного зменшення внесення добрив (у 3-5 раз) і вапнування грунтів при вирощування сільськогосподарських культур. Основним і найбільш негативним наслідком нераціонального сільськогосподарського землекористування є порушення природного балансу в структурі угідь, розміщення орних земель на крутих ерозійно-небезпечних схилах, що призвело до інтенсивного розвитку водно-ерозійних процесів. Еродованість земель в області за останні 30 років зросла в 1,7 раза. В області нараховується еродованих слабозмитих, середньозмитих та сильнозмитих орних грунтів на схилах 0-1 – 1,6 тис.га, 1-2 –1.3 тис.га, 2-3-8,7 тис.га, 3-5-37.5 тис.га, 5-7-31.8 тис.га, більше 7-16.4 тис.га. Середньо- і сильнозмита рілля в області займає 59.5 тис.га, що складає 15.2% із загальної площі ріллі. Внаслідок ерозії родючість ґрунтів значно знижується, що не дозволяє досягти того рівня урожайності культур, який забезпечується кліматичними ресурсами. Відтворити еродовані грунти природним шляхом практично неможливо, а штучне відновлення вимагає значних трудових і фінансових затрат. Господарське використання деградованих і малопродуктивних 103

земель є екологічно небезпечним та економічно неефективним, тому такі землі підлягають консервації. З обробітку передбачається вилучити 29.145 тис.га еродованих малопродуктивних земель. Таблиця 6.1.2.2. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2006 1760,89

2007 1760,89

2008 1760,89

2009 176089

1,26

2005 1760,89

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Аналіз даних сучасного стану і співвідношення угідь свідчить про те, що найбільші порушення відбулися в передгірських і рівнинних районах. Ступінь сільськогосподарської освоєності території тут коливається в межах відповідно 54-64 % і 63-77 %. Загальна розораність перевищує межу екологічної збалансованості як у рівнинних – 52 %, так і в передгірських районах – 43 %. В рівниних районах розорано в середньому 77 % сільськогосподарських угідь, у передгірських – 72 %. Сільськогосподарська освоєність гірських районів нижча – в середньому 30 % при загальній розораності території 12 % і розораності сільськогосподарських угідь – 41%. Найбільш розораними є землі у Городенківському (67,3 %), Снятинському (62,8 %), Рогатинському (54,3 %), Тлумацькому (52 %) і Галицькому (50 %) районах. Регіон Карпат і прилеглих територій має певні територіальні відмінності щодо характеру використання земель. Вони зумовлені зональністю природних умов, особливостями розселення населення, значенням окремих районів у вирощуванні тих чи інших видів сільськогосподарських культур. Як наслідок високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. 104

Сільськогосподарські підприємства на сьогоднішній день більшою мірою зацікавлені в інтенсивній експлуатації землі з метою одержання максимальної кількості продукції, ніж у збереженні грунтів і відтворенні їх родючості. Не виконується ст.27 ЗУ “Про плату за землю”, якою передбачено частково направляти кошти від плати за землю на фінансування заходів по раціональному використанню та охороні земель, підвищенню родючості грунтів, виконанню робіт по землеустрою, веденню земельного кадастру, здійсненню моніторингу грунтів.

Таблиця 6.2.3. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

18,8 1,31

2006 19,4 1,39

2007 19,7 1,41

2008 20,58 1,48

2009 2,7 0,19

5,18 0,37

5,47 0,39

5,48 0,39

5,61 0,4

1,1 0,08

5,04 0,36

5,11 0,37

5,14 0,37

5,17 0,37

1,2 0,09

2005

6.3 Якість ґрунтів. 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення. Родючість ґрунту – це здатність ґрунту забезпечувати рослини в кожній фазі їх розвитку достатньою кількістю води, повітря, поживними речовинами, сприятливими фітосанітарними умовами, які необхідні для їх нормальної життєдіяльності. Одним із основних показників родючості ґрунту є гумус. Він є головним джерелом нагромадження азоту й сірки, містить значну кількість фосфору, калію, кальцію, магнію та ін. Чим вищий вміст гумусу в ґрунті, тим більша його родючість, тому збереження і нагромадження гумусу є основою підтримання родючості ґрунтів. За результатами обстеження 2009 року середньозважений вміст гумусу в ґрунтах Коломийського району – 3,23 %, Верховинського – 2,60 %. Спостерігається зниження вмісту гумусу в ґрунтах вищезгаданих районів в порівнянні з даними попереднього обстеження. Так за даними попереднього року обстеження середньозважений вміст гумусу в ґрунтах Коломийського району становив 3,24 %, у Верховинському – 2,83 %. Всього в обстежених районах цей показник становив: в 2004 році – 3,08 %, в 2009 році – 3,05 %. 105

Поряд з гумусом важливу роль у забезпеченні нормального розвитку і росту рослин відіграє фосфор. Він підвищує стійкість рослин до несприятливих умов, прискорює їх дозрівання, бере участь у формуванні якісного насіння. Середньозважений вміст рухомого фосфору за даними обстеження у звітному році становить у Коломийському районі – 74 мг/кг, у Верховинському – 13 мг/кг (за Кірсановим), тоді як в попередньому році обстеження у Коломийському районі він становив 82 мг/кг, а у Верховинському – 23 мг/кг (за Кірсановим). У таблиці А.3 подано розподіл земель обстежених районів за вмістом рухомих фосфатів, з якого видно, що за даними обстеження 2009 року і у Коломийському, і у Верховинському районах найбільші площі займають ґрунти із дуже низьким вмістом рухомого фосфору – 11,1 тис. га (30,3 %) та 13,0 тис. га (86,1 %) відповідно. Калій займає одне з важливих місць у живленні рослин. Його нестача негативно відображається на урожайності та якості рослинної продукції. Середньозважений вміст обмінного калію в ґрунтах Коломийського району становить 138 мг/кг ґрунту (за Кірсановим), у ґрунтах Верховинського району – 78 мг/кг (за Кірсановим). У попередньому році обстеження середньозважений вміст обмінного калію в ґрунтах Коломийського району становив 161 мг/кг, Верховинського – 78 мг/кг ґрунту. Наведені дані свідчать про зниження вмісту обмінного калію в ґрунтах Коломийського району. У Верховинському районі найбільше ґрунтів із низьким вмістом калію – 9,7 тис. га або 64,2 %. На рисунку 1.1 подано середньозважені показники основних елементів живлення в ґрунтах обстежених районів (Коломийського та Верховинського) за роками обстеження. З рисунку видно, що вміст лужногідролізованого азоту в 2004 році становив 88 мг/кг ґрунту, а в 2009 – 86 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору (за Кірсановим) – 59 мг/кг та 56 мг/кг відповідно. Вміст обмінного калію за 5 років знизився на 7,5 % і складав 120 мг/кг у 2009 році проти 129 мг/кг у 2004. Аналізуючи вищенаведені показники можна зробити висновок, що відбувається зниження вмісту елементів живлення в ґрунтах обстежених районів. Іншою важливою проблемою раціонального використання ґрунтів області є їх підкислення. Кислотність ґрунту значною мірою впливає на мінералізацію органічних речовин, інтенсивність мікробіологічних процесів, засвоєння поживних речовин рослинами. Так, за даними обстеження 2009 року із 51,7 тис. га 39,9 тис. га становлять кислі ґрунти (рН менше 5,5), що складає 77,2 % від обстежених. Середньозважений показник (рН сол.) в Коломийському районі складає 5,3, у Верховинському – 4,3. (Табл. А.5) У 2004 році показник рН сол. у Коломийському районі становив 5,4, у Верховинському – 4,5. Аналізуючи показники рН сол. ґрунтів 106

обстежених районів, слід відзначити, що за період з 2004 по 2009 рік він знизився на 0,1. Значну роль у забезпеченні високих врожаїв сільськогосподарських культур відіграють мікроелементи. ІваноФранківський центр „Облдержродючість” проводить визначення наступних мікроелементів в ґрунтах (рухомі форми): бору, марганцю, міді, цинку, кобальту і молібдену. Аналізуючи дані щодо вмісту мікроелементів у ґрунтах обстежених в 2009 році районів слід відзначити високу забезпеченість ґрунтів Коломийського району рухомими формами міді (95,6 % від обстежених). Щодо вмісту рухомих форм марганцю, цинку, молібдену та бору, то в структурі обстежених площ Коломийського району переважають ґрунти із середнім вмістом даних мікроелементів (70,0 %, 61,5 %, 60,0 % та 51,6 % відповідно). Дещо інша картина щодо вмісту мікроелементів спостерігається в обстежених ґрунтах Верховинського району. Тут переважають ґрунти із високим вмістом рухомих форм міді (69,5 % від обстежених) та бору (60,9 %), середнім вмістом марганцю (72,2 %) та цинку (66,9 %). Переважна більшість ґрунтів даного району має низький вміст рухомого молібдену – 13,7 тис. га або 90,7 % від обстежених. Вміст рухомого кобальту в ґрунтах як Коломийського, так і Верховинського районів низький (99,7 % та 94,7 % відповідно) (Табл. А.7-А.12). 6.3.2. Забруднення грунтів. З метою токсикологічного контролю лабораторією досліджено на забрудненість нітратами 25 зразків, важкими металами, радіонуклідами та пестицидами – 103 зразки плодово-овочевої продукції, картоплі і зерна. Перевірено продукції рослинництва на забруднення нітратами 0.01 тис. тонн, пестицидами, токсичними елементами (важкими металами) та радіонуклідами 7,2123 тис. тонн. Працівниками лабораторії якості продукції та токсикологічних досліджень центру відібрано своїми силами 98 % зразків плодовоовочевої продукції і зерна та усі зразки цукрових буряків. Товаровиробниками відібрано і доставлено в лабораторію лише 2 % зразків зерна, овочів і фруктів. Зразки, в основному, відбиралися в господарствах, що вирощують рослинницьку продукцію для дитячого харчування, та в господарствах, які розміщені в зоні посиленого радіаційного контролю. Результати досліджень показали, що у зв'язку з різким зменшенням застосування мінеральних добрив та пестицидів, в жодному зразку продукції рослинництва та сировини не виявлено ЗКП та вмісту ВМ вище ГДК. Перевищення ГДК за вмістом нітратів теж не виявлено. За даними 107

лабораторних досліджень найбільше накопичують у собі нітратів такі культури, як столові буряки, капуста, кабачки, на ґрунтах, де вносять підвищені дози і норми мінеральних та органічних добрив. За вмістом радіонуклідів вся перевірена продукція відповідає вимогам ДР-2006. 6.4. Охорона земель Враховуючи низьку забезпеченість земельними ресурсами (в середньому на одного жителя в області припадає 0,43 га сільськогосподарських угідь і 0,28 га ріллі, що вдвічі менше ніж по Україні), проблема охорони та раціонального використання земельних ресурсів в області є надзвичайно актуальною. Ситуація, що склалася у сфері використання і охорони земельних ресурсів вимагає кардинального перегляду концепції землекористування із встановленням пріоритетності екологічних аспектів. Порушення у процесі освоєння території і господарської діяльності природного балансу у структурі угідь, недооцінка меліоративних функцій лісів, осушення перезволожених земель і боліт, спрямлення русел річок, відмова від традиційних методів ведення сільського і лісового господарства обумовили прогресуюче зростання факторів “екологічного ризику” і виникнення ряду екологічних проблем, із яких найважливішими в області на сьогоднішній день є наступні проблеми:  засмічення земель;  прогресуюча деградація і ерозія земель;  зниження родючості земель;  відсутність схем земелеустрою територій землеволодіння і землекористування;  порушення грунтів при лісокористуванні;  втрати земельних ресурсів внаслідок відведення земель для несільськогосподарських потреб;  самовільне індивідуальне будівництво в межах гірничих відводів родовищ корисних копалин;  винесення в натуру і закріплення на місцевості меж об’єктів природно-заповідного фонду;  стан меліорованих земель та меліоративних систем; Однією з найбільш актуальних проблем землекористування в області є проблема засмічення земель твердими побутовими відходами в межах населених пунктів, прибережних захисних смуг річок і водойм, придорожних смуг автомобільних та залізничних доріг, узлісь лісових масивів. Держуправлінням на нарадах ставились вимоги до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо виділення земельних ділянок під сміттєзвалища в усіх населених пунктах області, розробки схем санітарного очищення, ліквідації 108

несанкціонованих сміттєзвалищ, налагодження роздільного збирання твердих побутових відходів.

7. НАДРА На території Івано-Франківської області розвідано 25 видів різноманітних корисних копалин: паливно-енергетичної (нафта, газ, конденсат, буре вугілля, торф), гірничо-хімічної (сіль магнієва, сіль кам’яна, самородна сірка), агрохімічної (сіль калійна, фосфорити), гірничорудної (озокерит, родоніт, облицювальні матеріали), карбонатної сировини для цукрової промисловості та вапнування грунтів, сировини для виробництва будівельних матеріалів, прісних підземних і мінеральних вод. Державним балансом запасів корисних копалин обліковуються 321 родовище, з них 117 – загальнодержавного значення. Крім того, в області налічується 8 родовищ калійної солі, 3 – сірки, 30 – мінеральних вод, які не включені в Державний баланс через те, що запаси по цих родовищах підраховані по низьких категоріях (С1 і С2), а також 18 родовищ підземних прісних вод для водопостачання населення, 31 нерозвідане родовище будівельних матеріалів (цегельно-черепичної сировини, піщано-гравійної суміші, піску та ін.), які періодично залучаються до освоєння місцевими підприємствами. Державним балансом запасів не враховано Ковалівське родовище бурого вугілля, Черченські родовища мінеральних сульфідних вод і лікувальних грязей. 7.1. Мінерально-сировинна база На території Івано-Франківської області обліковується 321 родовищ і 79 об’єктів обліку (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 165 родовищ і 17 об’єктів обліку експлуатуються. Мінерально-сировинна база області на 22,4% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (нафта, газ, конденсат, буре вугілля, торф), на 52% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 7,8% складає група гірничохімічних корисних копалин, 17,8% припадає на питні, технічні та 109

мінеральні підземні води, На території області знаходиться 36 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них 14 - нафтових, 9 – газових, 2 – газоконденсатні, 6 – нафтогазоконденсатних, 4 – нафтогазових, 5 – газонафтових. На даний час у промисловій розробці перебуває 165 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – 4, на стадії детальної розвідки – 6, на консервації – 46. До глибокого буріння підготовлено 7 нафтогазові об’єкти, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 8,81 млрд. м3, нафти – 6,13 млн.т. У Івано-Франківській області добре розвинена сировинна база будівельних матеріалів. На її території налічується 87 родовищ і 69 об’єктів обліку родовищ корисних копалин, що застосовуються у будівництві, з яких розробляються лише 58 родовищ. Мінеральні підземні води розвідані на дванадцяти ділянках з запасами 1750 м3/добу за категоріями А+В+С1, на даний час залучені до експлуатації 18 ділянок. Водовідбір в 2007 році становив 123 м3/добу. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Івано-Франківської області складають близько 754,7 тис. м3/добу. Із зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 275,8 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 12,5 тис. м3/добу або 4,5 %. Таким чином, в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. Дані державного обліку використання підземних вод по районах області наведені в таблиці 7.1. 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Найбільш важливими корисними копалинами в області є: нафта і газ, калійні солі, сировина для виробництва цементу, підземні прісні та мінеральні води, будівельні матеріали. Перспективними для освоєння є родовища кам’яної (кухонної) солі. Нафта і газ Державним балансом запасів корисних копалин на території області обліковуються 34 родовищ нафти, газу та конденсату, серед яких виділяється 14 –нафтових, 9 – газових, 6 – нафтогазоконденсатних, 5 – газонафтових і 2 –газоконденсатних. З них: 32 розробляються (23 – в режимі промислової і 9 – досліднопромислової експлуатації), 1 – Пилипівське газове родовище готується до розробки і 1 законсервоване (Янківське нафтове 110

родовище). Основні об'єми видобутку здійснюють структурні підрозділи ВАТ „Укрнафта” – НГВУ „Долинанафтогаз”, „Надвірнанафтогаз” та дочірня компанія „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”. Близько 3,0% нафти і 10,0 % газу із загальнообласних об'ємів видобувають дрібні місцеві підприємства (СП “Дельта”, ВАТ „Рожнятівнафта”, ЗАТ ВДО „Регіон”, ДП „Західукргеологія” НАК “Надра України”. Балансові запаси нафти (категорій А+В+С1) в області становлять 13,6% від загальнодержавних. Частка запасів газу в загальнодержавному балансі незначна – близько 3%. Більша частина родовищ нафти і газу в області перебуває в завершальній стадії розробки та характеризується ускладненими геологічними і технологічними умовами експлуатації. Так, по НГВУ "Долинанафтогаз" видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 85,9 %, по конденсату – на 72,2 %, по газу – на 72%. Залишкові запаси нафти на Долинському і Північно-Долинському родовищах, які забезпечують більше половини від загального видобутку області, становлять, відповідно, 5,4 % і 4,0 % від початкових. По НГВУ „Надвірнанафтогаз” видобувні запаси родовищ використані по нафті – на 45,9 % (а по родовищах, які експлуатуються найдовше, цей показник сягає 70-75 %), по конденсату – на 63%, по газу – на 59%. На Битків-Бабченському газовому родовищі, яке експлуатується ДК „Укргазвидобування” і дає дві третини від загальнообласного видобутку, залишкові запаси газу становлять близько 12,0%. Таблиця 7.1.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

2008 2009 Корисні копалини загальнодержавного значення 1. Нафта 2. Конденсат 36 36 3. Газ вільний 4. Газ розчинений 5. Буре вугілля 1 1 6. Калійні і магнієві солі 13 13 7. Кам’яні солі 2 2 8. Природні розсоли 2 2 9. Сірка самородна 7 7 10. Фосфорити 1 1 11.Озокерит 2 2 11. Сировина для 3 3 виробництва цементу 12. Керамзитова 3 3 сировина

Родовища, що розробляються 2008

Одиниця виміру

2009

Видобуток сировини в 2009 р

Балансові запаси станом на 01.01.2008р. А+В+С1

С2

– 1 – 1 – – –

– 1 – 2 – – –

тис. т. тис. т. млн. м3 млн. м3 млн. т. млн. т. тис.. т. тис.м3 млн. т. млн. т. т

млн. т.

0,790

236,68

47,7

–

млн. м3

–

7846

–

111

480,0 4,5 371,0 214, – 0,0201 – – – – –

17485 2100 22384 13032 7,1 560,6 34873 667 33846 10,5 78314

4469 197 54 2562 – 252,6 – 1035 11948 – –

13. Декоративнооблицювальні і виробні камені: гіпс пісковик родоніт 14. Торф 15. Менілітові сланці 16. Пиляний камінь

3 1 1 35 4

– – – 2 1

– 1 – 2 1

тис. м3 тис. м3 т тис. т. тис. т.

– 0,04 – 25,1 7,6

923 781,96 5277 3,7

1845 – 419 168 1115,5

–

тис. м3

–

6220

–

тис. м3/добу

10,14

275,8

–

17. Прісні води ( 22 водозабори ) 18. Мінеральні води 35 19.Лікувальні грязі 1 Корисні копалини місцевого значення 20. Цегельно-черепична 94 сировина 21. Камінь будівельний 13 22. Пісок будівельний 10 23. Піщано-гравійні 23 суміші 24.Вапняк для цукрової 2 промисловості 25. Вапняк для виробництва вапна і хім. 8 меліорації грунтів 26. Гіпс і ангідрит ( для 6 будівельного гіпсу ) Всього:

319

35 1

36 1

тис. м /добу тис. м3

0,047 0,097

4,9 74,47

– –

млн. м3

0,829

143,54

–

13 10

6 7

млн. м3 млн. м3

0,195 0,185

48,05 32,52

13,3 -

млн. м3

0,105

25,9

–

тис. т.

76,9

5740,6

–

тис. т.

4,7

23491.5

5928

–

тис. т.

–

21080

23000

157

165

321

Кількість розвіданих запасів основних видів корисних копалин в основному забезпечує діяльність підприємств з видобутку і переробці мінеральної сировини, за винятком переробки нафти. Щорічні обсяги видобутку нафти 460-480 тис.тонн, не можуть забезпечити сировиною нафтопереробне підприємство ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” (потужність по переробці нафти – 2,6 млн.тонн в рік). Видобувні підприємства нафтогазового комплексу при сучасному рівні видобутку забезпечені розвіданими запасами на 2040 років. Використання мінерально-сировинної бази Нафта і газ У зв'язку з тим, що основні нафтові і газові родовища вступили в завершальну стадію розробки, а за останні роки не відкрито жодного рівноцінного родовища, стабілізація нафто- і газовидобутку можлива тільки за рахунок збільшення обсягів розвідувального та експлуатаційного буріння, а також впровадження нових технологій нафто- і газовилучення (коефіцієнт нафтовилучення по родовищах області коливається від 0,08 до 0,34, в середньому 0,14-0,16). За минулі роки різко зменшилось фінансування геологорозвідувальних робіт за рахунок державного бюджету, в т.ч. обсяги пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ скоротились майже в 10 разів. 112

Такий стан пошуків і розвідки на нафту і газ не дозволить в найближчій перспективі відкрити нові поклади вуглеводнів та збільшити іх видобуток, хоча перспективи в цьому напрямку є. За даними ДГП “Західукргеологія” в даний час підготовлені під глибоке буріння 4 структури (Пигівська, Чемигівська, Кічерська, Старобогородчанська) з прогнозними ресурсами нафти 7 млн.тонн, а також виявлено 25 перспективних структур із прогнозними ресурсами нафти 52 млн. тонн та 23 млрд.м3. газу. Зважаючи на важливість нарощення видобутку нафти і газу, потрібно вирішити питання про включення витрат на буріння свердловин, а також облаштування нафтопромислів у собівартість видобутої сировини та спрямування рентної плати і частини відрахувань за спеціальне використання надр і геологорозвідувальні роботи на збільшення обсягів пошуковорозвідувальних робіт на нафту і газ. В Івано-Франківській області наявні всі основні ланки нафтогазопромислового виробництва: потужності для буріння свердловин (Івано-Франківське, Долинське і Надвірнянське управління бурових робіт, Калуська експедиція глибокого буріння), підприємства по видобутку (“Долинанафтогаз”, “Надвірнанафтогаз”, СП “Дельта”, ТзОВ “Рожнятівнафта” і ін.), переробці нафти і газу (нафтопереробний завод ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, Долинський газопереробний завод) та розгалужена мережа нафто- і газопроводів. Існуюча інфраструктура нафтогазопромислового комплексу області та значні перспективи щодо виявлення нових родовищ створюють сприятливі умови для інвестування коштів у розвиток цієї галузі народного господарства. Калійні солі Серед корисних копалин, що використовуються в якості гірничохімічної сировини, провідне місце в області займають родовища калійних солей. В Івано-Франківській області розташовані дві групи зближених родовищ: Калуш-Голинська (Калуш-Голинське, Домбровське, Пійло) і Марково-Росільнянська (Марківське, Молодьківське, Дзвиняцьке, Старунське, Росільнянське), та 5 відокремлених родовищ: Тура Велика, Тростянець, Кадобна, які стоять на державному балансі, а також Делятинське та Білі Ослави (Березівське), що балансом не обліковані. Детально розвідана лише Калуш-Голинська група. Запаси калійних і магнієвих солей тут складають 450 млн. т. Практичний інтерес представляє також Марково-Росільнянська група родовищ із запасами категорії C1 + C2 – 457 млн. т. Всього сумарні виявлені запаси калійних і магнієвих солей в межах області складають 1091 млн. т, що складає 100 % загальних запасів України. 113

Важливим для області і України в цілому є питання ефективного використання унікального Калуш-Голинського родовища полімінеральних руд, на базі якого працював єдиний в Україні виробник калійних добрив – дочірнє підприємство “Калійний завод” ВАТ “Оріана”. Кам’яні солі Проведені геолого-розвідувальні роботи показали неперспективність розширення сировинної бази за рахунок природних розсолів. Альтернативним джерелом для виробництва кухонної солі можуть бути розвідані родовища кам'яної солі "Верхнє-Струтинське" і "Рошнято" із загальними запасами 350 млн.т. Чистота солі (вміст NaCl) складає близько 80 %. Нинішній дефіцит кухонної солі в області, як і в цілому в західному регіоні України, перекривається за рахунок меленої кам'яної солі Артемівського (Донецька обл.) і Солотвинського (Закарпатська обл.) солерудників та імпортних поставок з Білорусі. Ці солі менш якісні, ніж солі з родовищ області, тому що містять нерозчинні домішки і гіпс. Науково-дослідний інститут галургії (м. Калуш) розробив інвестиційний проект "Кухонна сіль" на будівництво нового виробництва з випуску виварної солі обсягом 200-250 тис. т в рік на базі розвіданих в області родовищ солей методом підземного вилуговування водою через свердловини. Сірка В межах Прикарпатського сірконосного басейну, який простягається неширокою смугою (10-20 км) в Передкарпатті з південного сходу на північний захід від румунського до польського кордону, відомо більше двадцяти родовищ і проявів самородної сірки, з них сім родовищ і один прояв виявлено на території області. Із семи родовищ Івано-Франківської області на двох (Загайпільському і Шевченківському) проведена детальна розвідка і запаси їх затверджені в таких кількостях: на Загайпільському – 17,3 млн. т; на Шевченківському – 14,7 млн. т. На Тлумацькому і Жуківському родовищах проведена попередня розвідка, а на Велико-Кам’янському – пошуково-оціночні роботи. Запаси їх затверджені Науково-технічною радою ДГП "Західукргеологія" в кількості 18,4 млн. т. В кінці 1980-х – на початку 90-х років в області відкриті Любовецьке і Коломийське родовища із запасами і прогнозними ресурсами 15 млн. т та 7 млн. т сірки відповідно. Тут проведені тільки пошукові роботи. Загальні запаси сірки в області складають 32 % запасів Прикарпатського сірконосного басейну. На базі Загайпільського родовища в 1978 – 1981 роках працювала дослідна установка підземної виплавки сірки. За декілька 114

років видобуто понад 5 тис. цієї мінеральної сировини, доказана принципова можливість видобутку сірки з руд з малою проникністю. Проте низька культура виробництва, відхилення від проекту, організаційні прорахунки привели до припинення робіт і ліквідації дослідно-промислової установки через нерентабельність. Зарубіжний досвід показує, що застосування новітніх технологій може зробити рентабельним видобуток сірки на родовищах Прикарпаття. Однак, в сучасних умовах, коли сірка значно дешевше отримується попутно при видобутку природного газу, перспективи освоєння родовищ сірки в області малоймовірні і роботи на них у ближчі роки не плануються. Сировина для виробництва будівельних матеріалів В області розвідано три родовища сировини для виробництва цементу, на базі яких працює Івано-Франківський цементношиферний комбінат. Із 1964 року експлуатуються два родовища: Межигірсько-Дубівецьке (мергелі) і Дубівецьке (вапняки). Видобуток цементної сировини у 2007 році становив 0,775 млн. т. У зв'язку з тим, що значна частина залишкових запасів цих двох родовищ знаходиться під орними землями, які не можуть бути виділені під розробку, у 1982-1988 рр. розвідано МежигірськоМаринопільське родовище із значними запасами цементної сировини (вапняків – 119278 тис. т, мергелів – 73424 тис. т). Родовище не експлуатується і є резервом для існуючого виробництва, а також може бути сировинною базою для нових потужностей з виробництву цементу. Забезпеченість запасами навіть при значному збільшенні об'ємів видобутку перевищує 100 років. Резервну сировинну базу для нарощування виробництва (Межигірсько-Маринопільське родовище мергелів, яке не розробляється, із запасами в 192 млн.тонн) має єдиний виробник цементу в області – ВАТ “Івано-Франківськцемент”. Високоліквідна сировина – гіпс для виробництва цементу і будівельного гіпсу – імпортувалась ВАТ “Івано-Франківськцемент” з сусідньої Молдови. Щорічні об’єми складали близько 60 тис.тонн на суму 1,5 млн.грн. З метою забезпечення області власною сировиною проведені геолого-оціночні роботи на Межигірському родовищі гіпсів, яке розташоване неподалік від діючого гірничого цеху підприємства. За попередніми підрахунками, запаси гіпсу оцінюються в 2 млн.тонн. З відкриттям родовища область буде повністю забезпечена гіпсом для виробництва цементу, будівельним і медичним гіпсами, гіпсовою крихтою. Вартість однієї тони видобутого гіпсу буде в десять разів меншою від імпортованого, а економічний ефект від введення в дію родовища оцінюється приблизно в 50 млн.грн. В області налічується 94 родовища цегельно-черепичної 115

сировини, із них на державному балансі – 72 родовища (із яких експлуатується лише 20). Область має значні запаси керамзитової сировини (3 родовища), проте в останні роки виробництво цього ефективного наповнювача бетону припинено. Найбільші родовища будівельного каменю розташовані в Карпатах, у верхів'ях р.Бистриці–Надвірнянської. Тут розробляються 3 родовища, які дають більше 80% всього видобутку бутового каменю. Проте за останні роки і тут різко зменшились обсяги виробництва. В межах області є 10 родовищ піщано–гравійної суміші (ПГС) з розвіданими запасами, що знаходяться на державному балансі. Із них експлуатується лише 2 родовища. 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Згідно з районуванням України за умовами формування підземних вод територія Івано-Франківської області розміщена у межах трьох гідрогеологічних регіонів: Волино-Подільському і Передкарпатському артезіанських басейнах та Карпатській гідрогеологічній складчастій області . В межах Волино-Подільського артезіанського басейну виділяються декілька гідрогеологічних районів. Два із них – Подільський та Прут-Дністровський охоплюють північно-східну та східну частини аркуша, що у геоструктурному відношенні припадають на окраїну Східноєвропейської платформи. У Передкарпатському артезіанському басейні виділяються два гідрогеологічні райони: Зовнішній охоплює автохтонну БільчеВолицьку структурну зону прогину і Внутрішній – алохтонні Бориславсько-Покутський та Самбірський покриви. До Карпатської гідрогеологічної складчастої області належить південно-західна частина території, зайнята структурами Скибового покриву з гірським рельєфом. Складна геологічна будова території зумовила і велику різноманітність її гідрогеологічних умов. Не всі вони рівноцінні, за можливістю використання одні і ті ж водоносні горизонти на різних ділянках характеризуються різною водонасиченістю, мінералізацією, глибинами залягання. Практичне значення для водопостачання мають лише окремі водоносні горизонти та комплекси, стисла характеристика яких подається нижче. 1. Водоносний горизонт в сучасних біогенних відкладах торфу та заторфованих мулистих супісках і суглинках, що підстеляють їх (bH). Глибина рівнів ґрунтових вод змінюється від 0,5 до 1,5 м. За 116

хімічним складом води сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві з мінералізацією 0,2 – 1,0г/дм3. Жорсткість – 1 – 5мг-екв/дм3 , рН – 7,1 – 8,0. Коефіцієнт фільтрації – 0,5 – 4,7 м/добу. Для питних потреб вода непридатна. 1. Водоносний горизонт в сучасних алювіальних відкладах заплав крупних водостоків – приурочений до алювіальних відкладів заплави Дністра, його приток на Подільській височині і в Передкарпатті, менше – в Карпатах у межах всіх артезіанських басейнів. Залягає на різновікових обводнених водовмісних породах. Між цим водоносним горизонтом та горизонтами, що залягають нижче, дуже часто існує прямий гідравлічний зв’язок. Глибина залягання рівня підземних вод змінюється від 0,5 до 3,6м. Відповідно до літологічного складу водовмісних порід, який змінюється від глинистих до грубоуламкових порід, водозбагаченість цих відкладів всюди різна. Дебіти окремих водопунктів на заплавах головних водотоків становлять від 8 до 19,5 дм3/с при пониженні рівнів на 1,5 – 4,46 м; питомі дебіти від 1,79 до 9,94 дм3/с. У заплавах водотоків нижчого порядку ці показники відповідно нижчі. А саме, дебіти свердловин коливаються в межах 1,5 – 5,0 дм3/с, питомі дебіти – 0,15 - 1,0 дм3/с. Коефіцієнти фільтрації на лівобережжі Дністра змінюються від 37 до 200 м/добу, на правобережжі показники дещо нижчі – від 10 до 100 м/добу. Води прісні, (сухий залишок від 0,3 до 0,7 г/дм3 ) гідрокарбонатні, досить часто гідрокарбонатно-сульфатні, гідрокарбонатно-хлоридні, зрідка трьохкомпонентні. Серед катіонів переважає кальцій, але майже повсюдно є натрій і зрідка магній. Підземні води алювіальних відкладів заплав широко використовуються місцевим населенням для індивідуального водопостачання. Розвідано чотири водозабори для централізованого водопостачання (два з них експлуатуються), але враховуючи природну незахищеність даного водоносного горизонту, доцільно систематично контролювати хімічний та бактеріологічний стан води. 3. Водоносний комплекс у верхньонеоплейстоценових алювіальних відкладах першої та другої надзаплавних терас поширений в долинах головних водотоків. Це найбільш багатоводний комплекс. Водовмісні породи – галечники з піщаним і піщано-глинистим заповнювачем, підстелюються різними за віком та складом дочетвертинними утвореннями. Перекриваються верхньонеоплейстоценовими субаеральними утвореннями. Покрівля розкривається на глибинах від 0,5 до 12,5 м. Потужність галечників змінюється від 2,8 – 3,3 до 10 – 16 м. Через наявність в покрівлі важких і щільних суглинків, води – слабонапірні. Величина напору від 0,2 до 3,1м. Дебіти свердловин і коефіцієнти фільтрації коливаються від 1,2 до 28,0 дм3/с і відповідно від 3,4 до 300 м/добу (Черніївське родовище підземних вод). Величини питомих 117

дебітів складають 0,5 – 3,5 дм3/с при пониженнях рівнів на 1,2 – 7,0 м. Головне джерело живлення водоносного комплексу – інфільтрація вод атмосферних опадів. Хімічний склад надзвичайно строкатий. На лівобережжі Дністра переважають гідрокарбонатні кальцієві і гідрокарбонатносульфатні кальцієво-магнієві води. В басейні Свічі і Бистриці, де існує зв’язок вод алювіальних відкладів з евапоритовими товщами, формуються сульфатні кальцієві і сульфатні натрієві води з високою твердістю. В Передкарпатті, там де безпосередньо під галечниками залягають соленосні утворення, тип води змінюється на гідрокарбонатно-хлоридний кальцієвий та хлоридний кальцієвий і натрієвий, мінералізація дещо підвищена (0,9 – 1,8 г/дм3). Наявність над покрівлею водоносних галечників щільних суглинків з низькими фільтраційними властивостями захищає грунтові води, а в місцях, де такі суглинки відсутні, існує загроза їх забруднення. Води найбільш придатні для централізованого водопостачання і можуть бути рекомендовані для розширення існуючих водозаборів (Черніївського, Богородчанського) і облаштування нових. 4. Водоносний горизонт у середньонижньонеоплейстоценових та еоплейстоцених алювіальних відкладах третьої-дев’ятої надзаплавних терас крупних водотоків поширений на межиріччі Бережниці-Сукелі та на межиріччях СвічіСивки-Лімниці-Лукви-Бистриці Солотвинської. Приурочений до піщано-галечникових відкладів комплексу давніх терас цих водотоків. Потужний (2,6 – 11 м, переважно 4-9 м) водовмісний алювій перекривається також потужним (до 5 – 7м) чохлом субаеральних суглинків. Залягаючи на породах різного віку, від крейди до міоцену, він гідравлічно пов’язаний з водами цих горизонтів. Глибина покрівлі 4 – 15 м. Води безнапірні і слабонапірні, відносяться до типу пластових. Режим їх не постійний. Дебіти водопунктів від 0,2 до 4,8 дм3/с, переважають значення – 0,5 – 1,25 дм3/с, при пониженнях 0,8 – 10 м. Води прісні, але зустрічаються також мінералізовані. Вміст сухого залишку змінюється від 0,2 до 1,0 г/дм3. За складом аніонів води гідрокарбонатно-хлоридні, гідрокарбонатно-сульфатні, хлоридногідрокарбонатні. Катіонний склад також строкатий: переважають води кальцієві, широко поширені кальцієво-магнієві і кальцієвонатрієві. Наявність у водах деяких водопунктів нітратного іону NO3– свідчить про їх забруднення. За якістю води і небагатоводністю горизонт придатний тільки для дрібного індивідуального водокористування. 5. Водоносний горизонт у пліоценових алювіальних та еоловоделювіальних відкладах поширений на плоских вододілах Дністровського правобережжя. Приурочений до валунно118

галечникових відкладів з піщано-суглинистим заповнювачем комплексу давніх (X-XVI) терас пра-Дністра. Обводнений алювій (потужністю 6 – 11м) залягає переважно на піщано-глинистих породах нижньоміоценової моласи, перекривається чохлом субаеральних суглинків потужністю 2 – 6м. Горизонт – слабонапірний, в присхилових частинах – безнапірний. Статичні рівні від 4 до 14 м. Дебіти свердловин від 0,1 до 0,6 дм3/с при пониженні рівнів на 0,5 – 2,6 м. Води гідрокарбонатні натрієвокальцієві, хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві, зрідка сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві, мінералізація – 0,15 – 0,5 г/дм3. Використовуються для побутового водопостачання. 6. Підземні води спорадичного розповсюдження у еоловоделювіальних, елювіальних неоплейстоценових відкладах поширені переважно на вододілах у Подільському районі та обмежено на похилих схилах обох районів Передкарпатського басейну. Потужність цих відкладів у середньому 10 м. Водовмісні породи – суглинки, супіски, глини слабо обводнені. Потужність водоносного горизонту змінюється від 2 до 8 м. Дебіти свердловин – до 0,065 дм3/с при пониженні 3,5 м; колодязів – 0,002 – 0,003 дм3/с при пониженні 0,2 – 0,3 м; джерел – 0,001 дм3/с. Води гідрокарбонатні кальцієві, хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві з 3 3 мінералізацією 0,3 – 0,7 м/дм . Жорсткість – 8 – 15 мг-екв/дм , рН – 6,9 – 9,3. Коефіцієнт фільтрації – 0,1 – 1,5 м/добу. Використовуються для індивідуального забезпечення. 7. Водоносний комплекс у нижньосарматських відкладах дашавської світи. Поширений переважно у Зовнішньому районі Передкарпатського артезіанського басейну, де приурочений до шарів і лінз слабозцементованих пісковиків, які присутні у піщаноглинистій товщі дашавської світи. Води відносяться до типу пластових і тріщинних. Потужність водовмісних прошарків від декількох сантиметрів до 8 – 14 м. Води напірні, статичні рівні на глибині 60 – 155 м, висота напору 657 – 713 м. Живлення – за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Дебіти свердловин 0,2 – 0,3 дм3/с. Величина сухого залишку від 1,1 до 61 г/дм3. Води хлоридні натрієво-кальцієві, мінералізація вод зростає з глибиною. Малі дебіти свердловин, низька якість підземних вод нижньосарматських відкладів і їх значна мінералізація унеможливлюють використання їх в якості джерела водопостачання. 8. Водоносний комплекс у верхньобаденcьких відкладах косівської світи широко поширений у Зовнішньому районі Передкарпатського артезіанського басейну. Приурочений до різних за потужністю лінзоподібних шарів слабозцементованих пісковиків у глинистій товщі косівської світи. Вони мають тісний гідравлічний зв’язок з водоносними комплексами відкладів різного віку, що його підстеляють. Води напірні, величина напору від 10 до 240 м. 119

П’єзометричні рівні на глибинах від + 2,3 м над устям свердловини до 145 – 152 м нижче покрівлі землі. Дебіти свердловин – 0,4 – 0,9 дм3/с. Коефіцієнт фільтрації 1,65 – 10 м/добу. Води гідрокарбонатні натрієві, хлоридні натрієво-магнієві і хлоридні натрієві, вміст мікроелементів йоду і брому значно перевищує норму (йоду 10 – 100 мг/дм3, брому 50 – 130 мг/дм3). Величина сухого залишку 46 – 193 г/дм3, мінералізація зростає з глибиною. Води мають обмежене практичне значення для водопостачання. 9. Водоносний комплекс у нижньо- верхньобаденських відкладах опільської і тираської світ поширений у межах Подільського гідрогеологічного району, де залягає під четвертинними відкладами та в Передкарпатському артезіанському басейні, де розкритий на різних глибинах під відкладами верхнього бадену. Приурочений до пісків, пісковиків та вапняків опільської світи і сульфатів тираської світи. Потужність водовмісних порід 0,5 – 5,5 м. Між водоносними комплексами та горизонтами, які підстелюють і перекривають цей водоносний комплекс, існує тісний гідравлічний зв’язок. Покрівля його в межах Подільського району розкрита на 13,45 – 83,6 м (переважно 10 – 30 м), у Передкарпатському артезіанському басейні покрівля заглиблюється до 150 – 300 м. Води напірні, величина напору від 13,45 до 80,0 м, а в Передкарпатті перевищує сотні метрів. Води належать до типу пластових і тріщинних або тріщинно-карстових. Водоносність сульфатів пов’язана з карстовими процесами, вони проявляються там, де сульфати залягають безпосередньо під водопроникними четвертинними відкладами. Дебіти свердловин змінюються від 0,19 до 5,0 дм3/с, при пониженні рівня на 3,0 – 15,8 м. За хімічним складом води приурочені до вапняків і пісковиків опільської світи, переважно прісні, гідрокарбонатні кальцієві, зрідка, гідрокарбонатні кальцієво-магнієві. Води у гіпсоангідритах тираської світи – сульфатні кальцієві, сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво-магнієві, подекуди сірководневі, загальна мінералізація від 2,5 до 4 г/дм3. Загальна жорсткість – 10,7 – 14,3 мг-екв/дм3. На лівобережжі Дністра води цього комплексу використовуються для побутових потреб. У Передкарпатті ці води сульфатні кальцієві, збагачені сірководнем, слабосолонуваті, з підвищеною мінералізацією, непридатні для пиття і цікаві лише як, можливо, бальнеологічні. 10. Водоносний комплекс у нижньоміоценових відкладах воротищенської, стебницької і балицької світ поширений у Внутрішньому районі Передкарпатського артезіанського басейну. Водовмісна піщано-глиниста моласа об’єднує воротищенську, стебницьку і балицьку світи. У товщі цих порід часто присутні потужні лінзоподібні прошарки солей. Солі і соленосні породи воротищенської і балицької світ водонепроникні, є водотривом для розсолів, що нагромаджуються на поверхні соленосних відкладів. 120

Розсоли формуються за рахунок вилуговування солей із соленосних відкладів прісними водами четвертинних утворень. Горизонт розсолів немає повсюдного поширення. Розсоли зустрічаються і в несоленосних породах воротищенської світи. Глибина залягання вод 21 – 450 м, потужність водовмісних порід від 0,5 до 5,2 м. Води напірні, висота напору досягає 11,2 – 26 м і більше. Дебіти водопунктів складають соті і тисячні відсотки дециметрів кубічних за секунду. Води сильно мінералізовані, сухий залишок 57 – 330 г/дм3. Переважають хлоридні натрієві і сульфатні води. Розсоли чисто хлоридного натрієвого складу мають практичне значення як сировина для видобутку кухонної солі. 11. Водоносний комплекс у олігоценових-нижньоміоценових відкладах менілітової та поляницької світ. У Внутрішньому районі Передкарпатського артезіанського басейну цей комплекс розкритий у глибинних антиклінальних структурах. У межах Складчастих Карпат він залягає під малопотужним чохлом четвертинних відкладів. На глибині приурочений до потужних пачок крупнозернистих пісковиків, а на поверхні – до зони приповерхневої тріщинуватості, яка простежується до глибини 50 – 60 м. Дебіти джерел – 0,01 – 0,1 дм3/с. Потужність водовмісних шарів 7 – 94 м. У Передкарпатті глибина залягання комплексу від 182,6 (с.Майдан) до 2664 м (с.Оболоня). Води напірні, часто самовиливаються, висота напору сягає декількох сот метрів. Мінералізація вод змінюється від 0,1 до 150,0 г/дм3. У тріщинуватій зоні розповсюджені гідрокарбонатно-хлоридно-сульфатні кальцієві і гідрокарбонатні натрієві води (сухий залишок 0,18 – 0,53 г/дм3). Для зони глибинних складок Бориславсько-Покутського покриву характерні хлоридні натрієві розсоли (мінералізація 97 г/дм3). Води цього комплексу непридатні для водопостачання. Заслуговує на увагу ділянка біля с.Дзвиняч, де глибинні води характеризуються дуже високими для Передкарпаття дебітами (до 2,2 дм3/с) та підвищеним вмістом йоду (36,4 мг/дм3) і брому (802 мг/дм3). Ці води можуть використовуватись як промислові. 12. Водоносний комплекс у тріщинуватій зоні палеоценових і еоценових відкладів поширений у тих самих гідрогеологічних регіонах, що і попередній. Приурочений до потужних (250 – 300 м) товщ пісковиків, які складають вигодську та ямненську світи і є основними водовмісними породами. Потужність водовмісної приповерхневої інтенсивно тріщинуватої зони 30 – 50 м, подекуди до 100 м. Приповерхневі води безнапірні, дебіти джерел переважно 0,05 – 0,7 дм3/с. З зануренням водоносних порід води набувають тріщиннопластового характеру з напірними властивостями. В зоні глибинних складок величина напору досягає 550м (с.Небилів). Живлення водоносного комплексу за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. 121

Хімічний склад вод дуже різноманітний. У верхній тріщинуватій зоні переважають води гідрокарбонатного кальцієвого типу з сухим залишком 0,3 – 0,6 г/дм3 і загальною твердістю 1,95 – 4,0 мг-екв/дм3. Ці води можуть використовуватися для водопостачання. В інтервалі глибин 100 – 700 м води прісні, подекуди солонуваті, зазвичай гідрокарбонатні натрієві. З глибиною мінералізація збільшується за рахунок хлоридів. В зоні глибинних складок залягають хлоридні натрієві розсоли з мінералізацією 38 – 74,5 г/дм3, з вмістом йоду 2,0 – 2,5 мг/дм3 і брому до 150 мг/дм3. Води еоценових і палеоценових відкладів є контурними і підошвенними водами нафтових родовищ. 13. Водоносний комплекс у верхньокрейдовихнижньопалеоценових відкладах стрийської світи. Границі його поширення повністю співпадають з границями двох попередніх водоносних комплексів. Приурочений до 50 – 65 метрової зони тріщинуватості у потужній товщі різноритмічного флішу стрийської світи. Приповерхневі тріщинні води безнапірні, на глибині вони набувають тріщинно-пластового характеру і стають напірними. Дебіти джерел 0,01 – 0,5 дм3/с, зрідка 1,0 дм3/с. Дебіти свердловин – від 0,9 дм3/с при пониженні 4,0 м до 1,4 дм3/с при пониженні 33,8 м. За хімічним складом води гідрокарбонатні кальцієві, гідрокарбонатні кальцієво-натрієві, гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-магнієві. Мінералізація від 0,05 г/дм3 до 0,2 г/дм3. Загальна жорсткість 3,5 – 7,2 мг-екв/дм3. На глибині ці води, як і попередні, стають високомінералізованими. Води придатні для побутових потреб. Між ними та водоносними комплексами палеоценовихолігоценових флішових відкладів існує тісний гідравлічний зв’язок. Сумарна водозбагаченість цих комплексів достатня для централізованого водопостачання невеликих за потребами об’єктів. 14. Водоносний горизонт у тріщинуватій зоні відкладів верхньої крейди поширений переважно в межах Подільського гідрогеологічного району. У Зовнішньому районі Передкарпатського басейну він на різних глибинах розкритий численними свердловинами. Водовмісні породи – слабозцементовані пісковики, вапняки та мергелі незвиської, дубовецької, луквинської, журавненської світ. Потужність горизонту у межах Поділля 4,5 – 75 м, у Передкарпатті – 70 – 90 м. В обох регіонах між цим горизонтом та баденським комплексом, що перекриває, і верхньоюрським горизонтом, що підстеляє його, існує тісний гідравлічний зв’язок. Глибина залягання покрівлі горизонту від 5,5 м до 280 м, (на Поділлі – 5–75 м, (переважають глибини 15-25м)). Води горизонту переважно напірні, свердловини часто фонтанують, висота напору на Поділлі 16–30 м, у Передкарпатті 902–1155 м. Дебіти свердловин на Поділлі від 0,3 дм3/с при пониженні 83,5 м до 3,4 дм3/с при пониженні 38,1м. Питомі дебіти 0,016 – 2,75 дм3/с. У Передкарпатті дебіти свердловин 6,0 – 7,9 дм3/с при пониженні рівнів 56 – 72 м, 122

питомі дебіти 0,1 дм3/с. Коефіцієнти фільтрації водовмісних порід 0,096 – 10,36 м/добу. Температура води горизонту на Поділлі 12о – 13оС, у Передкарпатті 38о – 48оС і вони вважаються термальними. Склад і мінералізація вод також різноманітна. На лівобережжі Дністра води гідрокарбонатні кальцієві, прісні, з величиною сухого залишку 0,2 – 0,5 г/дм3 та загальною жорсткістю 4,3 мг-екв/дм3. Води мають побутове значення, але придатні і для централізованого водопостачання. На ділянках, де існує тісний зв’язок вод цього горизонту з водами у сульфатах тираської світи, мінералізація зростає до 1,9 – 3,0 г/дм3, а тип води змінюється на сульфатний кальцієвий. У районі Зовнішньої зони Передкарпатського артезіанського басейну мінералізація води 47 – 135,5 г/дм3. Це вже розсоли з високим вмістом йоду (35 – 37 мг/дм3) і брому (260 – 320 мг/дм3). На прилеглій з південного сходу території води збагачені сірководнем (до 144,5 мг/дм3) і використовуються для лікування. Ці високомінералізовані води, що мають значне поширення у Передкарпатті, можуть використовуватись (аналогічно Брусницькому родовищу у Чернівецькій області) як бальнеологічні (аналог “Немирівська”) та служити основою для розширення рекреаційних закладів в цьому мальовничому регіоні. 15. Водоносний горизонт у верхньоюрських відкладах поширений у тих самих гідрогеологічних регіонах, що і попередній, з яким цей горизонт має тісний гідравлічний зв’язок. Приурочений до вапняків, мергелів, строкатих аргілітів з лінзами сульфатів нижнівської, рава-руської і сокальської світ. Живлення горизонту – як за рахунок атмосферних опадів, так і за рахунок прилеглих водоносних горизонтів. У Подільському артезіанському басейні розкритий свердловинами та у відслоненнях біля східної границі аркуша. В Передкарпатському басейні він розкритий глибокими свердловинами на околицях сіл Кадобна і Гринівка. Потужність водовмісних порід на Поділлі 50 – 70 м. Покрівля горизонту на глибинах 20 – 100 м. Води напірні. Дебіти свердловин 1,1 – 8,75 дм3/с при пониженнях рівнів на 2,8 – 14,3 м. Води прісні, глибше 150 – 200 м – солонуваті. Величина сухого залишку 1,3 – 9,6 г/дм3. За хімічним складом – хлоридні натрієво-кальцієві, сульфатногідрокарбонатні кальцієво-магнієві, сульфатно-хлоридні натрієвокалієві. Різноманітність хімічного складу при підвищеній мінералізації обмежує використання вод даного горизонту для централізованого водопостачання та індивідуального водокористування. У Передкарпатському басейні води горизонту сильномінералізовані (до 160 г/дм3), збагачені бромом (до 226 мг/дм3), ), йодом (до 20мг/дм3) і можуть використовуватись як бальнеологічні. Підземні прісні води В області налічується 26 родовищ прісних підземних вод, які 123

занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України. Загальні затверджені запаси вод на цих родовищах складають 275,8 тис. м3/добу. На сьогоднішній день лише 7 із них експлуатуються. В той же час, 7 родовищ підземних прісних вод, які використовуються для централізованого водопостачання населення, експлуатуються без розвіданих запасів. За ресурсами прісних підземних вод Івано-Франківська область відноситься до малозабезпечених, причому поширені вони нерівномірно. Переважна кількість родовищ підземних вод приурочена до четвертинних алювіальних відкладів долин рр. Дністер, Прут, Бистриця та ін. Водпостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Забезпечення питною водою міст Калуша, Коломиї, Надвірної, населення яких становить половину від загальної чисельності по області, здійснюється, в основному, за рахунок вод змішаного типу (інфільтраційні водозабори). Мінеральні води На території області виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 23 із яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси по категорії С1. Промисловий розлив мінеральних природних столових вод ведеться на п’яти родовищах із затвердженими запасами за промисловими категоріями („Пістинська джерельна”, „Перлина заходу”, „Рогатинська джерельна”, „Діброва лісова”, „Роксолана”) і на двох родовищах мінеральних лікувально – столових вод („Рогатинська”, „Перегінська”). Геологічне вивчення з дослідно- промисловою розробкою проводиться на Слобідському родовищі (Коломийський район), на Семаківському родовищі (Городенківський район) і на Текучанському родовищі мінеральних вод (Косівський район). Питні води розливаються на двох родовищах: Старолисецькому і Драгомирчанському. Сульфідну воду, яка використовується на відомому бальнеологічному курорті в с.Черче Рогатинського району, внесено в галузевий стандарт України "Води мінеральні лікувальні". Станом на 01.01.2010 року на базі джерел мінеральних вод працювало 11 підприємств з розливу та реалізації лікувально– столової та природної столової води, а також курорт “Черче” на базі родовища сульфідних вод та лікувальних грязей. Використання мінеральних вод в області недостатнє, особливо, з лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу. Стан та якість підземних вод 124

За якісним складом (вміст катіонів і аніонів, мінералізація) серед підземних вод Івано-Франківської області, які використовуються для водопостачання, суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві води з міне-ралізацією 0,2-0,8 г/дм3. І лише на Городенківському родовищі підземні прісні води мають гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-натрієвий склад при загальній мінералізації 0,5-0,7 г/дм3. В Тлумацькому, Городенківському та Снятинському районах підземні води, що використовуються для господарсько-питного споживання, характеризуються підвищеною твердістю (9,7-15,0 мгекв/дм3 при нормі 7 мг-екв/дм3). Мінеральні води поширені на всій території області. За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод: – води без специфічних компонентів і властивостей; – води із сульфідні (сірководневі води); – води бромні, йодні та йод-бромні; – залізисті води; – слабомінералізовані води з підвищеним вмістом органічних речовин; – вуглекислі води. 1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах. Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу – 186 м3/добу; українського типу – 6985 м3/добу; казанського типу – 397 м3/добу; кашинського типу – 293 м3/добу; угличського типу – 26 м3/добу; каспійського типу – 242 м3/добу; хіловського типу – 10 м3/добу, миргородського типу – 606 м3/добу, мінського типу – 67 м3/добу. 2. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями: а) мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. В результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу «Нафтуся». Із них активно використовуються лише вода “Мізунська”, родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та "Гута" в с. Гута Богородчанського району. Прогнозні ресурси мінеральних вод типу "Нафтуся" складають 3540 м3/добу; б) вуглекислі води мають поширення в південній частині 125

області,в межах Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Казбегі". Запаси мінеральних вуглекислих вод по п’яти проявах оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2; в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу; г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в кількості 120,0 м3/добу по категорії С2; д) мінеральні содові води виявлені в Верховинському Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2; е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов’язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ в передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання. (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду – в межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10мг/дм3 для йоду , глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовувтися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні. 3. Хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2. В Калуському районі в с.Яворівка відкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм3 і вмістом Br – 319,6 мг/дм3 і J – 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок дебіт свердловини склав 690 м3/добу. Стан видобутку підземних вод У межах Івано-Франківської області за 2009 рік видобуто підземних вод у кількості 8,073 млн. м3, із них використано на потреби підприємств і населення – 7,313 млн. м3. Ліміт видобутку підземних вод в області становить 15,081 млн. м3. За даними державного обліку і використання підземних вод прогнозні ресурси підземних вод в Івано-Франківській області становлять 275,94 млн. 126

м3/рік, у тому числі експлуатаційні запаси – 99,28 млн. м3/рік. За ресурсами прісних підземних вод Івано-Франківська область відноситься до малозабезпечених. На території області налічується 10 родовищ пріснихпідземних вод, які використовуються для централізованого господарсько-питного і виробничого водопостачання із затвердженими промисловими запасами. У процесі геологорозвідувальних робіт, в межах родовищ виділено 24 ділянки, на даний час експлуатуються 12.Загальні запаси родовищ, що експлуатуються, становлять 278,48 м3/добу. Крім цього, для централізованого забезпечення господарськопитних і виробничих потреб населення і підприємств області підземною водою, використовуються 23 ділянки родовищ із незатвердженими запасами прісних підземних вод, і лише по окремих із них проведена попередня оцінка. Індивідуальне водопостачання населення і підприємств переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Більшість із них використовують перший від поверхні водоносний горизонт.

Таблиця 7.2.3. Видобуток прісних підземних вод за 2009 рік по Івано-Франківській області млн. м3 Район Богородчанський Верховинський Галицький Городенківський Долинський Калуський Коломийський Косівський Надвірнянський Рогатинський Рожнятівський Снятинський Тисменицький Тлумацький Місто Болехів М. Івано-Франківськ Місто Калуш Місто Коломия Місто Яремча Всього по області

Використано 0,347 0,031 0,832 0,332 0,067 1,361 0,238 0,026 0,875 0,312 0,133 0,464 0,324 0,073 0,000 0,475 1,137 0,217 0,069 7,313

Забір 0,384 0,032 1,129 0,416 0,067 0,086 0,255 0,027 1,119 0,371 0,156 0,500 0,325 0,103 0,000 0,619 2,495 0,467 0,069 8,62

Прогнозні ресурси по області Експлуатаційні запаси по області

Ліміт забору 0,554 0,030 2,469 0,718 0,173 0,274 0,391 0,205 1,920 0,889 0,269 0,583 0,822 0,099 0,002 1,782 2,924 0,844 0,133 15,081

275,94 99,28

127

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Івано-Франківська область вирізняється серед інших областей України високою динамікою розвитку приповерхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовнішнім впливом природних (екзогенних) та антропогенних чинників. Неотектонічні рухи земної кори в межах області на сучасному етапі геологічного розвитку характеризуються висхідним напрямом з середньорічною швидкістю 1-1,5 мм/рік, що по геологічних мірках є доволі високим показником. Згідно схеми сейсмічного районування Івано-Франківська область входить в межі 4-5-бальної зони. Основним фактором прояву сейсмічності в області є наявність особливо активного осередку глибокофокусних землетрусів в межах масиву Вранча (Румунія), коливання від яких відчуваються на території ІваноФранківщини. Окрім того, в 1974-1976 роках шість відчутних землетрусів інтенсивністю 3-6 балів з неглибоким заляганням їх фокусів сталися в районі Долинських нафтопромислів. Оскільки за історичними даними землетруси в цьому районі не відмічались, можна зробити припущення, що вони пов'язані з нафтовидобуванням. Особливості інженерно-геологічних умов Івано-Франківської області обумовлюють широкий спектр розвитку на її території, особливо в гірській частині, небезпечних екзогенних геологічних процесів. Установлено, що в межах Івано-Франківської області на даний час є 788 зсувних ділянок, 270 селевих потоків і 35 ділянок інтенсивного русло переформування, загальна кількість 2 карстопроявів 1008 шт площею 658 км Остання катастрофічна активізація зсувних та селевих процесів відбувалась в 1969році, локальні активізації відбувались в 1970, 1971, 1980, 2003, 2008 роках. У 2009 році проводилось обстеження територій Калуського, Богородчанського, Коломийського, Тлумацького, Надвірнянського, Косівського, Верховинського районів, об’явлених зонами стихійного лиха. Всього обстежено 46 населених пунктів, складено 246 висновків про стан зсувних ділянок в межах забудови. Поширення виявлених проявів ЕГП по території області і кількість будівель, які перебувають в зоні їх впливу, наведені в в таблицях 7.2.2.4., 7.2.2.5., 7.2.2.6. Таблиця 7.2.2.4. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) 128

ІваноФранківська

1008 9 2

1008

682

129 2

2 7 4

2 0

2 1,8

111,2

Кількість об’єктів економіки в межах зсувів, шт.

3 4 Івано-Франківська область 299,18 788 111,9 1008 681,6 1951 606,93 68

Кількість міст в районі карсту, шт.

8 6

Кількість проявів, од

Площа активних поверхневих карстопроявів, км2

1 8,

Площа зсувів на забудованій території, км2 Кількість зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, шт. Площа зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, км2

Зсуви Карст відкритий покритий перекритий Селі

Кількість зсувів на забудованій території, шт.

Площа поширення, км2

Кількість активних карстопроявів, шт.

9 Кількість активних з попереднього року, шт. Кількість активних ряд років (вказати в скобках кількість років), шт. Кількість новоутворених зсувів, шт.

Площа активних, км2

Площа поверхневих карстопроявів, км2

29 9 Кількість активних, шт.

Вид ЕГП

З них поверхневі карстопрояви (воронки), шт

78 8 Площа зсувів, км2

Загальна кількість зсувів, шт.

Амін. область

1 2

Загальна кількість карстопроявів, шт.

Амін. область

ІваноФранківська

з/п № % ураженості регіону

2,15 0,81 4,90 14,04 4,37

Таблиця 7.2.2.5. Зсуви

Таблиця 7.2.2.6. Карст

Примітка: карстові райони виділені відповідно до глибини залягання карстованих відкладів, потужності та літологічного складу перекриваючих порід. Виділяється відкритий карст (до 2 м), покритий (перекритий осадовими незцементованими відкладами

більше 2м) та перекритий (перекритий осадовими зцементованими відкладами 2м). (Тимчасові методичні положення щодо геологічного забезпечення на державному і регіональному рівнях урядової інформаційно-аналітичної системи надзвичайних ситуацій (УІАСНС) Сімферополь-Київ 2001р.). Сприятливі геолого-геоморфологічні умови та інтенсивні опади сприяли розвитку селево-зсувних потоків та ерозійних річкових процесів. Більшість новоутворених зсувів представляють собою селевозсувні потоки, які закладені в четвертинних елювіальноделювіальних, та делювіальних відкладах, складених глинами та суглинками з уламками переважно пісковиків. Потужність порід, що деформуються, відповідає потужності четвертинних відкладів і складає 1-5м. За формою в плані вони глетчероподібні і фронтальні, їх площі коливаються від 0,1 до 1,2 га. В зоні впливу зсувів опинились 206 житлових будинків, 35 з них значно пошкоджені. В передгір’ї склалися умови для формування зсувів потоків які в нижній частині переходять в грязьові селі. Такий потік сформувався в с. Гвізд, де в верхній частині схилу було зрушено 300 тис.м3 ґрунту, перезволожено його та знесено в нижню частину схилу на відстань 400 м. Матеріал розвантажився на 5 присадибних ділянках. В смузі розповсюдження глинистих утворень Скибової зони відмічені локальні прояви зсувів змішаного та блокового типів. Зсуви структуровані розміри їх сягали від 4-6 га (с.м.т.Делятин, присілок Левущик) до 18 га (с.Манява). В смузі розповсюдження трьохкомпонентного флішу повсюдно створилися умови для формування твердої складової селевого потоку. Великі потоки дали конуси виносу об’ємом 8-10 тис.м3, розвантаження селевих мас проходило на дороги з руйнацією мостів та житла. Практично всі мілкі потоки носили селевий характер з конусами виносу 200-400 м3. Конусами виносу великих потоків другого порядку булі запруджені русла основних рік із зміною напрямків їх течії. Внаслідок чого проходили значні руйнації в межах населених пунктів Шибени, Яблуниця. Найбільшого ураження екзогенними процесами в межах передгірської частини зазнали території Надвірнянського та Богородчанського районів, в гірській частині Верховинський та Косівський райони. Найбільшої шкоди стихія нанесла лінійним об’єктам, дорогам та мостам в басейні рік Білого та Чорного Черемоша, Черемоша, Рибниці, Лючки, Пістиньки, в середній частині течій річок Прут, Бистриці Солотвинської та Надвірнянської. На основі результатів проведених робіт по вивченню шкідливого впливу ЕГП на навколишнє середовище, надаємо 130

порайонний перелік населених пунктів та прилеглих до них територій уражених небезпечними геологічними процесами (зсувами, карстами, селями), активізація яких можлива в весняно-літній період 2009 року при зміні природно-кліматичних чинників, таких як бурхливе танення снігу та надмірне випадання дощів, гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також в наслідок негативного впливу техногенних факторів на геологічне середовище. Калуський район: м.Калуш (Височанка, Студінка), села Боднарів, Кропивник, Сівка Войнилівська, Пійло, Голинь, Тужилів, Довга, Войнилів; Снятинський район: села Тростянець, Іллінці, Трійця, Джурів, Княже, Новоселиця, Вовчківці, Рудники, Потічок; Надвірнянський район: села Зелена, Бистриця, Пасічна, Пнів Добротів, Назавизів, Гвізд, Середній Майдан, Красна, Чорний Потік, Б. Ослави, смт. Делятин, Ворохта, Ланчин, м.Яремча, с.Микуличин; Долинський район: смт. Болехів Коломийський район: с.Воскресінці, Дебеславці, Угорники, Струпків, Мишин, Верхній та Нижній Вербіж, Сопів, Княждвір, Нижнє, Верхнє, Голосків, Печеніжин; Косівський район: м.Косів, села Снідавка, Брустурів, Шепіт, Прокурава, Космач, смт. Кути, Пістинь, Хімчин, Рожнів, Гірське, Бабинопілля, Баня Березів, Яблунів, Стопчатів; Рожнятівський район: смт.Рожнятів, села Спас, Ілемня, В.Струтинь, Берлоги, Лоп’янка, Петренка, Вербів; Богородчанський район: села Монастирчани, Старуня, Манява, Бабче, Жураки, Невочин; Верховинський район: смт.Верховина, села Криворівня, Ільці, Верхній Ясенів, Бистрець, Буковець, Стебнів, Довгопілля, Красноїлів, Замагорів, Бережниця, Зелена, Шибени, Пробійна. Ділянки річкової ерозії, переробки берегів водосховищ В межах області відмічена бокова ерозія по басейнах наступних річок: Бистриця Солотвинська (в інтервалі Івано-Франківськ – Богородчани – Лисець протяжністю 20 км). Бистриця Надвірнянська (в інтервалі Івано-Франківськ – Надвірна протяжністю до 35 км). Прут (в інтервалі Ворохта – Яремча – Коломия – Снятин протяжністю 170 км). Черемош (на протязі всієї течії – 180 км). Можлива активізація річкової ерозії в басейнах рік Лімниця, Свіча, Луква. Непередбачені паводки можливі по долинам рік: Гнила та Золота Липи, Нараєвка. Процесонебезпечні ділянки розташовані в районі населених пунктів: Верховина-Кути, Ворохта – Делятин, Галич – Маріуполь. 131

В районі Бурштинської ДРЕС відмічаються підмив лівих схилів водосховища. По річці Лімниця ерозійні процеси загрожують нафтопроводу ”Дружба”. Карстові явища Активізація карстових процесів можлива в Рогатинському, Галичському, Тлумачському, Городенківському районах на всій території за виключенням сіл, розташованих в долинах великих річок, в Калуському районі – с.Войнилів, в Івано-Франківському районі – села Узин, Ямниця, Хотимир, Вовчинець, Підпечери. Найбільша загроза розвитку карстового процесу можлива в межах Городенківського та Тлумачського районів. Техногенна активізація карсту, що пов’язаний з розробкою соленосних пластів, відмічається в районі міст Калуш, Долина, Болехів. В смт. Делятин проходить активізація соляного карсту. Підтоплення Даний процес для території області не характерний. В період паводків відмічалось затоплення поверхневих ділянок в межах Коломийського, Надвірнянського, Снятинського, Косівського, Тисменицького. Просідання денної поверхні над гірничими виробками Даний процес відмічається в межах солевидобувних виробок, які проводились шахтним методом в районі м.Калуш. Загальна площа просідання досягає 1,8 км2. В районі просідання відмічаються карстові провали. Просідання лесових грунтів Просідання лесових ґрунтів характерно для території області.

за

даними

обстежень

не

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Основні екологічні проблеми, пов’язані з розробкою родовищ корисних копалин області В межах області виділяють Долинський і Надвірнянський нафтогазопромислові та Калуський гірничорудний райони. Екологічні проблеми, що виникли в області внаслідок експлуатації родовищ корисних копалин, пов’язані, в основному, з розробкою родовищ нафти і газу, калійної солі та з веденням видобувних робіт кар’єрним способом. Нафто-газові родовища Нафтогазовидобувні роботи на родовищах області ведуться уже понад 40 років, а на деяких (Ріпнянське, Битківське) понад 100 132

років. В межах Долинського і Надвірнянського нафтогазопромислових районів здійснюється буріння глибоких пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин. Розробка родовищ ведеться з допомогою більше двох тисяч свердловин різного призначення (експлуатаційних, нагнітальних, спостережних). На балансі нафтогазовидобувних управлінь є сотні ліквідованих свердловин. Разом з інфраструктурою облаштування родовищ (трубопроводи, лінії електропередач, дороги, інженернотехнологічні споруди та ін.) вони створюють значне техногенне навантаження на природне середовище. В межах деяких нафтопромислів існують старі закинуті свердловини (родовище Кубаш, Майдан, Надєжда та інш.) внаслідок природного відновлення пластових тисків, спостерігаються прояви самовиливу нафти і мінералізованих пластових вод, а також викиди газу, що призводить до забруднення на прилеглих територіях грунтів, поверхневих вод, атмосферного повітря, що створює небезпеку виникнення пожеж в прилеглих до родовищ лісових масивах. Екологічною проблемою, яка супроводжує нафтовидобувні роботи, є проблема ліквідації старих свердловин (близько 200), які бурились, в основному, в 50-60 роках, без цементування затрубного простору. Ліквідація цих свердловин загальноприйнятим методом установки цементних мостів в бурових колонах не дає стовідсотковоі гарантії надійної ізоляції нафтових покладів і в майбутньому можливі самовиливи нафти з ліквідованих свердловин. Ще однією екологічною проблемою нафтовидобувного виробництва є проблема утилізації нафтових шламів. Родовища калійних солей В області є 321 родовище 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги “Нафтусі”, “Моршинська”, “Єсенутки”. Однак, діяльність у попередні роки, особливо на підприємствах гірничо-хімічного комплексу призвела до погіршення екологічної ситуації у регіоні. Особливе занепокоєння викликає стан ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» у власності якого знаходиться 3 рудники, Домбровський кар’єр, 2 відвали засолених грунтів, 2 хвостосховища та шламонакопичувач, які є небезпечними і спричиняють: - просідання земної поверхні; - утворення провальних воронок; 133

- розвитку карстових процесів і зсувів; - засолення водних об’єктів та земель. На даний час підприємство не працює, відсутнє фінансування, і в результаті цього був фактично затоплений Домбровський кар’єр. Аналізуючи геофізичні дослідження, можна зробити наступні висновки: - на руднику «Калуш», Хотінська дільниця, виділяються аномалії, що підтверджені геофізичними методами; - на руднику «Ново-Голинь», де були проведені режимні спостереження, аномальні зони співпадають із зонами виявленими в попередні роки. Інтенсивність аномалій зросла, а на деяких опорних профілях з'явились нові аномальні зони. Це пов'язано з початковою стадією просідання земної поверхні. Порівнюючи результати за попередні роки, бачимо, що аномальні зони збільшились і розущільнення гірських порід зростає. Проте, найбільш складною є проблема Домбровського кар’єру. Домбровський кар'єр уведено в експлуатацію у 1967 році, де вперше у світовій практиці калійні солі видобувалися відкритим способом. До недавнього часу кар'єр залишався єдиною діючою сировинною базою для видобутку калійної руди. Балансові запаси калійної руди на 01.01.10 року становили 32 млн. т. Розробка кар'єру передбачалася двома окремими дільницями. Південна - відпрацьована в 1982 р. і на даний час заповнена розсолами. Північна - відроблялася вкрай незадовільно, внаслідок значного відставання розкривних робіт та інших техніко-економічних причин. Гірничі роботи в 2006 році проводилися на Північній ділянці в умовах, коли рівень розсолів над робочим горизонтом перевищував 16,0 м, що складало небезпеку для персоналу, який виконував роботи на цій дільниці. Накопичення розсолів у кар'єрі унеможливило з 2007 року проводити видобувні роботи. На даний час кар'єр фактично кинутий напризволяще, а поклади в ньому активно руйнуються карстовими процесами. Фактично проходить процес його самозатоплення. За 2008 рік внаслідок інтенсивних опадів та фільтрації ґрунтових вод прилив вод у кар'єр склав майже 3,2 млн. м3. Необхідно відмітити, що на даний час, кар’єр є найбільшою депресією і збирає високо мінералізовані розчини, що витікають із інших об’єктів. Після його затоплення і часткового відновлення режиму природного стоку, ці мінералізовані розчини будуть рухатися у напрямку природних дрен та водотоків, тобто в бік русла річки Лімниця, Сівки та в напрямку міста Калуш. При відкритій розробці у відвалах Домбровського кар'єру накопичено 26 млн. м3 розкривних порід, з яких більш як 14 млн. м3 соленосні глини. У самому кар'єрі зібралося близько 12,0 млн. м3 134

висококонцентрованих розсолів із загальною мінералізацією 350 г/л. Поруч (на відстані приблизно 250 м) протікає річка Сівка, води з якої стягуються депресією кар'єру, тому реальною є загроза затоплення кар'єру в короткий проміжок часу. Внаслідок цього розсоли попадуть у підземний водоносний горизонт та в саму річку, що призведе до екологічної катастрофи. Щодо рудника Ново-Голинь. У 2009 році із хвостосховища №2 в рудник «Ново-Голинь» було відкачано 295 тис м3 розсолів та 190 тис м3 розсолів - з інших об’єктів: разом 485 тис м3. Беручи до уваги те, що наявні на даний час пустоти рудника "Ново-Голинь" можуть вмістити близько 0,4 млн. м розсолів, враховуючи високу ймовірність відкачки розсолів з хвостосховища №2, реальний об'єм відкачки з кар'єру буде незначний. Тому для запобігання проникнення розсолів в водоносні горизонти необхідно перш за все виконати гідроізоляцію кар’єру від проникнення ґрунтових вод та руслових вод зі сторони р.Сівка. Таким чином, проблеми ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» набрали ознак техногенної катастрофи, включаючи і проблеми, пов’язані з екзогенними геологічними процесами, утвореннями карстових просадок, зсувних процесів, які охоплюють значні площі земної поверхні та призводять до утворення вторинних депресивних ділянок. Протягом 2008-2009 років з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області виділялося біля 700 тис.гривень на заходи з моніторингу довкілля у зоні впливу ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана. До першочергових заходів з реалізації Національного плану виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі за підтримки проекту ГЕФ та у співпраці з ЮНЕП в України включено захід „Знешкодження понад 11000 тонн гексахлорбензолу – відходу виробництва у м. Калуші, Івано-Франківської області із застосуванням прийнятних з екологічної та економічної точок зору технологій, а також забезпечення остаточного фізичного закриття даного виробництва” загальною вартістю 15 303,3тис. грн. На даний час проект Національного плану знаходиться на узгодженні центральних органів влади. У 1973 році на території колишнього Калуського хіміко-металургійного комбінату (КХМК) було введено в дію технологічну лінію з виробництва чотирьохлористого вуглецю (ЧХВ) та перхлоретилену (ПХЕ), власником якої на даний час є ТзОВ “Оріана-Галев”. Проектна потужність виробництва становила 30000 метричних тон на рік із таким асортиментом продукції: 18000 метричних тонн ЧХВ та 12000 метричних тонн ПХЕ. Ця пропорція могла змінюватись відповідно до потреб ринку. До 1993-1994 років виробництво ЧХВ/ПХЕ працювало більш-менш постійно на повну потужність, а на меншу до 1998 року. 135

Хоча виробництво залишалося в працездатному стані, його не використовували з 1998 року. Найбільшу частку продажу складав ЧХВ як сировина для виробництва хладонів у Російській Федерації, меншими обсягами ПХЕ та ЧХВ реалізовували як розчинники в країни колишнього СРСР та за кордон. Останнє захоронення відходів ГХБ проведено у серпні 2000 року. За даними Паспорта місця видалення відходів полігону твердих токсичних відходів, виданого ТзОВ “ОріанаГалев” у 2001 році, на полігоні захоронено 11352,5 т відходів, з них:  -11087,6 т ГХБ (перший клас небезпеки);  -250,7 т твердих залишків від чистки обладнання (третій клас небезпеки);  -14,2 т твердих речовин з центрифуг (третій клас небезпеки). На цей час власником полігону токсичних відходів є ТзОВ “Оріана-Галев”. Працівники Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області в ході проведених аналізу ситуацій та обстежень полігону твердих токсичних технологічних відходів (ТТТВ) ВАТ «Оріана-Галев» встановили, що при затарюванні та захороненні відходів гексохлорбензолу (ГХБ) не дотримувався технологічний процес їх захоронення. Так ГХБ захоронявся в негерметичні 200-літрові металічні бочки, а часто і насипом, відходи, як правило, затоплювались водою. Держуправління має підстави вважати, що тара в якій захоронювались відходи, враховуючи агресивне соляне середовище самих відходів, довготривале їх перебування в водному середовищі розгерметизована і реальний об’єм відходів в перемішку з глинистогравійною сумішшю буде в декілька разів більший. При такій ситуації вважаємо за доцільне провести детальні дослідження стану захоронення відходів ГХБ, та врахувати їх в процесі розробки методів, специфіки та вартості подальшої утилізації. Для стабілізації екологічної рівноваги, виходу ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» з кризи, а також забезпечення відновлення виробництва калійних добрив пропонуємо: 1. З метою зменшення водопритоку у вироблені простори Домбровського кар’єру зі сторони річки Сівка і з галькового горизонту першочергово здійснити технічні заходи по укріпленню та гідроізоляції Північного борту кар’єру. 2. Терміново розробити і впровадити заходи для зменшення динаміки приросту кількості розсолів у Домбровському кар’єрі: - відновити та вдосконалити мережу водовідведення з кар’єру, провести гідроізоляцію канав та водозбірників; забезпечити окреме збирання в кар’єрі прісних та слабо мінералізованих вод від високомінералізованих; 136

- провести екранування соляного масиву в кар’єрі водоупірними та водонепроникними матеріалами з метою недопущення його руйнування; - побудувати установку з переробки розсолів (чи їх випарювання), розглянути питання про залучення інвесторів для використання розсолів кар’єру в якості сировини для відновлюваного магнієвого виробництва. 3. Провести укріплення і тампонування тіла дамб хвостосховищ №2 і №1. 4. Для запобігання виникнення техногенно-екологічних ситуацій з катастрофічними наслідками над шахтними полями Калуш-Голинського калійного родовища необхідно удосконалити систему та провести комплексний екологічний моніторинг території в зоні впливу ДП "Калійний завод", що дозволить: - прогнозувати та простежувати динаміку просідання денної поверхні над шахтними полями відпрацьованих рудників і об'єктів, що знаходяться в зоні впливу гірничих виробок; простежувати ступені засолення підземних вод водоносного горизонту зони активного водообміну та визначати розповсюдження ареалу засолення; - визначати ступені та оцінку активізації процесу карстоутворення над шахтними полями відпрацьованих рудників і дамб хвостосховищ з видачею конкретних заходів і рекомендацій по зменшенню негативних наслідків даного процесу прилеглим населеним пунктам і об'єктам народного господарства; створити комп'ютерний банк геологічних даних для прогнозу розвитку небезпечних техногенно-екологічних явищ; 5. Провести герметизацію основи і поверхні сховища гексахлорбензолу; 6. Провести ліквідацію глибоких затоплених провальних воронок в м. Калуш; 7. Розробити технологію можливості утилізації розсолів Домбровського кар'єру та хвостосховищ та відновлення виробництва калійних добрив. Найбільш оптимальним способом розв’язання двох завдань – охорони природного середовища і раціонального використання надр – в зоні діяльності ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» є їх паралельне вирішення. Для забезпечення стабільного і повного фінансування комплексу природоохоронних заходів вкрай важливо прискорити процедуру санації ВАТ «Оріана». 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2009 року відповідно до Постанови Кабінету Міністів України від 14 березня 2007 р. N 480 Держуправлінням погоджено та видано по 35 родовищах екологічні картки на одержання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування 137

ділянкою надр.

8. ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів Станом на 1 січня 2010 р. у сховищах організованого складування та на території підприємств знаходилось 64,5 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки. Протягом 2009 року в результаті виробничої діяльності підприємств області утворилось 4224,712 тис. тонн відходів 1-3 класу небезпеки, а саме: 138

1-ого класу небезпеки – 8,2 т; 2-ого класу небезпеки – 0,5 тисяч тонн; 3-ого класу небезпеки – 3,8 тисяч тонн. Таблиця 8.1.1 Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п 1 2

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього

Одиниця виміру од.

Кількість

Примітка

265

6449 1,442

у тому числі: 3

відходи 1 класу небезпеки

відходи 2 класу небезпеки

відходи 3 класу небезпеки

8,2 0,5 3,8

Таблиця 8.1.2 Показники утворення відходів у динаміці за 2006 2009 роки № з/п 1

Показник

2006 рік

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, тис. т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), тис.т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, тис. т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ (тис.т) Загальна кількість відходів, тис. т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

8.2. Поводження з утилізація та видалення)

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1342,4

1327,2

1223,1

1127,3

12,3

9,8

7,0

4,3

547,1

694,0

748,25

750,0

(147,8)

(187,5)

(202,2)

(187,5)

1502,5

1524,5

1432,3

1427,2

0,13

0,11

0,10

1,09

0,70

0,55

0,48

15,8

8,9

5,06

0,55

відходами

(збирання,

зберігання,

Таблиця 8.2.3. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис.т) № з/п 1 2 3 4 5

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено)

139

2006 рік

2007 рік

12,4 4,1 5,3 2,7

9,8 4,8 4,4 3,2

2008 рік 7,0 1,8 2,1 3,1

2009 рік 4,2 1,2 0,3 2,4

6 7 8 9 10 11 12

у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

0,53

0,34

0,18

0,2

5,96 0,60

6,5 -

3,9 -

0,0051

51,163

51,323

56,8

64,5

Протягом 2009 року в результаті виробничої діяльності підприємств утворилось 4,3 тис.тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, з яких 3,8 тис.тонн (89,1%) складають відходи ІІІ класу небезпеки, 0,5 тис.тонн (10,7%) складають відходи ІІ класу небезпеки, 8,2 тонн (0,2%) І класу небезпеки. Таблиця 8.2.4 Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010 року № з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

2 Сміттєзвалища, полігони м.Івано-Франківськ Богородчанський район Верховинський район Галицький район Городенківський район Долинський район Калуський район Коломийський район Косівський район Надвірнянський район Рогатинський район Рожнятівський район Снятинський район Тисменицький район Тлумацький район м. Болехів Всього

Кількість) 3

Заводи по переробці твердих побутових відходів На даний час в області немає жодного заводу по переробці твердих побутових відходів. Усього

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року 4

1 1 1 1 2 2 3 3 1 1 2 3 2 1 2 1 27

20,8 2,5 0,8 2,5 2,7 5,0 0,6 21,0 2,8 3,8 4,4 2,3 3,7 0,9 2,5 2,5 78,4

Протягом 2009 року в області накопичилось 187,5 тис. тонн твердих побутових відходів (4-ого класу небезпеки). З них ресурсно-цінних матеріалів: - макулатура (картон, папір) – 305,9 тонн; - полімери (плівка, пакети, ПЕТ пляшки, коробки, пластмаса) – 209,5 тонн; - скло (склотара, склобій) – 608,3 тонн 140

На даний час в області є близько 500 деревообробних об’єктів. В результаті виробничої діяльності яких утворюється понад 40 тис.м3 тирси, та більше 100 тис.м3 кускових відходів, які практично повністю реалізуються заготівельним підприємствам та місцевому населенню для опалювання особистого житла та ведення господарської діяльності. Таблиця 8.2.5 Поводження з непридатними пестицидами № з

Район

/п .

1 Богородчанський район 2 Верховинський район

Перезатарено впродовж року, т -

Знешкоджено впродовж року, т -

Утворено (виявлено) впродовж року, т -

Кількість кінець року, т -

18,0

64,942

5 Долинський район

8,75

6 Калуський район

8,58

73,167

8,02

9 Надвірнянський район

1 Рогатинський район

14,15

1 Рожнятівський район

0,2

42,139

30,226

11,913

20,48

94,331

90,100

4,231

1 м. Івано - Франківськ

1 м. Болехів

1 м. Яремче

. 3 Галицький район . 4 Городенківський район . . . 7 Коломийський район . 8 Косівський район . . 0. 1. 1 Снятинський район 2. 1 Тисменицький район 3. 1 Тлумацький район 4. 5. 6. 7. Усього

224,213

8.3. Використання відходів як вторинної сировини 141

на

Таблиця 8.3.6 Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник

2006 рік

Обсяги утворення відходів, тис.т Обсяги використання відходів, тис.т Рівень використання, %

12,4 5,3 42,7

2007 рік 9,8 4,4 44,8

2008 рік 7,0 2,1 30,0

2009 рік 4,3 0,3 7,1

8.4. Транскордонні перевезення відходів. З метою забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки у здійсненні експорту, імпорту та транзиту відходів та враховуючи рекомендації Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням Кабінет Міністрів України постановив затвердити категорії небезпечних відходів, ввезення яких в Україну забороняється, та Положення про контроль за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням. Міністерство охорони навколишнього природного середовища є спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням. Транскордонне – будь-яке переміщення відходів з району, який перевезення перебуває під національною юрисдикцією однієї країни, у район чи через район, який перебуває під національною юрисдикцією іншої країни, або у район чи через район, який не перебуває під юрисдикцією будь-якої країни, за умови, що таке перевезення стосується, принаймні, двох країн; Контроль за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням базується на процедурі письмового повідомлення компетентних органів заінтересованих країн про будьяке транскордонне перевезення відходів і отримання від них письмової згоди (дозволу) до здійснення перевезення. В 2009 році небезпечні відходи з інших країн на територію ІваноФанківської області не ввозились. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами З прийняттям 5 березня 1998 р. Верховною Радою України Закону України “Про відходи” Україна стала на шлях до загальносвітової практики законодавчого врегулювання відносин у сфері поводження з відходами. Цей Закон регулює відносини у сфері поводження в основному з твердими відходами. Законом вивчено основні принципи і напрямки державної політики у сфері поводження з відходами та повноваження всіх рівнів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з твердими (промисловими і побутовими ) відходами в Україні. Програма поводження з ТПВ передбачає створення умов для забезпечення Україні, розроблена Держжитлокомунгоспом, 142

затверджена постановою Кабінету Міністрів від 4 березня 2004 р. № 265, містить напрямки розвитку системи поводження з ТПВ в Україні на період 2005 – 2011 рр. Повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення ТПВ і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини шляхом організації роздільного збирання окремих компонентів ТПВ, застосування компостування їх органічної частини, піролізу, спалювання та інших способів поводження з відходами. Враховуючи сьогоднішні фінансові та технічні можливості Івано-Франківської області, неспроможність негайного залучення значних коштів на вирішення проблем очищення території населених пунктів України, реалізація існуючих програм має здійснюватися поступово. Цей процес має починатися так званим перехідним періодом, тобто з упровадження таких заходів, здійснення яких потребує мінімуму коштів та часу, але дасть змогу вже через 3 – 5 років значною мірою вирішити проблеми збирання, вивезення та знешкодження побутових відходів iз зменшенням транспортних витрат, потреб у збиральній техніці, пальному, дозволить поліпшити естетичний та екологічний стан житлових масивів, збільшити терміни експлуатації діючих звалищ та рекультивувати завершені експлуатацією, зменшити обсяг твердих відходів, що надходять на полігони та переробку тощо. Серед повноважень місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування – організація видалення і роздільного збирання ТПВ, створення необхідних умов для залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини тощо. Більша частина посилань на необхідність упровадження системи селективного збирання ТПВ знаходиться в програмних документах. Що ж до законів, то маємо лише узагальнений підхід без визначення конкретики, без розроблення дієвого механізму реалізації програмних положень . Здійснення цих заходів дозволить призупинити загострення екологічної кризи та нормалізувати санітарно-епідеміологічну ситуацію у населених пунктах Івано-Франківської області, після чого можна перейти до створення сучасної ефективної системи збирання, вивезення, переробки та ліквідації побутових відходів. Відповідно до Закону України “Про відходи” організація збору і видалення твердих побутових відходів, у т.ч. відходів дрібних виробників, створення полігонів для їхнього захоронення, а також організація роздільного збору корисних компонентів твердих побутових відходів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. Незважаючи на те, що Мінприроди головним чином зосереджено на промислових/небезпечних відходах, існує співпадання повноважень по важливим завданням державних органів залишається наукове і 143

науково-технічне забезпечення розширення Вторинного ресурсокористування як генерального напряму політики ресурсозбереження. З цією метою необхідно забезпечити фінансування відповідних науково-дослідних робіт, створити ресурснотехнологічний банк даних вторинних ресурсів та посилити рганізаційну та координаційну роботу уповноважених органів. Конче потрібно змінити загальнодержавну політику стосовно поводження з відходами, ключовим елементом якої має стати створення єдиної системи управління всіма видами відходів з відповідним законодавчим урегулюванням. Головним завданням системи управління відходами є зменшення кількості побутових відходів. Реалізація наведених заходів сприятиме впровадженню такої системи господарювання, за якої економічне зростання не супроводжуватиметься деградацією природи. Для досягнення позитивних результатів у сфері поводження з відходами необхідним є здійснення вагомих управлінських, організаційних, нституціональних та господарських/комерційних заходів. Це можливо лише за умови чіткого розмежування та розподілу обов’язків між різними зацікавленими сторонами. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області в 2009 році для регулювання поводження з відходами видано 265 дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів.

144

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. На території області яка займає 2,4 відсотка (13,972 тис.км2) площі України формується 8,6 відсотків загального об’єму вод у ріках України, зосереджено 6,3 % площі земель лісового фонду держави і 9,0 відсотків загального запасу деревини. На території області знаходиться 231 родовище 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги “Нафтусі”, “Моршинської”, “Єсентуки”. В області є багато своєрідних і унікальних природних комплексів з різноманітним рослинним і тваринним світом, ґрунтами, гірськими породами, кліматом, водами та іншими компонентами, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії. Це – збережені унікальні кедровосмерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу) у природному заповіднику “Горгани”, природний комплекс високогірного ландшафту Карпатського національного природного парку, одне з найбільших тиса ягідного (релікт третичного періоду) у ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Княждвірський”, збережені степові угруповання на “Касовій горі” (біля м.Бурштина), “Чортовій горі” (біля м.Рогатин), в урочищі “Масьок” (Городенківського р-ну). Ширина гірської зони Карпат в межах Івано-Франківської області близько 40 км, довжина досягає 150 км. В межах області проходить Головний Європейський вододіл, з якого спускаються ріки басейну Чорного моря (Дністер, Прут). Висока вологість клімату Івано-Франківщини сприяє розвитку густої річкової мережі, яка становить 0,71-1,5 км/км2 Більша частина рік північно-східної частини належить до басейну Дністра (Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська). В південно-східній частині протікають річки Прут і Черемош, які впадають в Дунай. Ріки мають гірський і напівгірський характер. Кількість рік і потоків становить понад 8 тисяч. Паводки спостерігаються не тільки в період весняного сніготанення, але і в літній час за рахунок злив. Особливо загрозливі паводки спостерігаються в передкарпатській частині Дністра. Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів. На території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4 відсотки території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу. Функціонують 134 очисні споруди, 27 145

великих полігонів складування твердих побутових відходів; хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ “Оріана”, золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін. Ці об’єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища. До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію, належать: 1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей виробництва і споживання та розвитку територій. 2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу, системи інтегрального управління природними ресурсами, недотримання екологічно обґрунтуваних норм використання ресурсів. 3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем, порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів на водозборах рік. 4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових стічних вод. 5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування: системність – безперервність – невиснажливе використання – відтворення – збереження – охорона. 6. Забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та імовірності затоплення території. 7. Не впроваджується система управління навколишнім природним сетредовищем згідно стандарту ISO-1400 (ДСТУ-1400097). 8. Розорювання земель на ерозійно небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів. 9. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень. 10. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків. На території області сформувались 4 природно-територіальні комплекси з різним ступенем антропогенізації:  промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський) – сильно урбанізовані, екологічно небезпечні території;  промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, 146

Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський) – урбанізовані із значним впливом на довкілля;  аграрно - промислові (Рогатинсько-Галицький, ТлумацькоСнятинський) – екологічні проблеми пов’язані з деградацією земель (ерозія, зменшення родючості ґрунтів);  лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський). До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ “Оріана”, ЗАТ “Лукор”), Надвірнянського (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”) Тисменицького (ВАТ “Івано-Франківськцемент”, хутрофірма “Тисмениця”) та Долинського (ВАТ “Шкіряник”, ТзОВ “Уніплит”) районів. Ефективна регіональна екологічна політика вимагає спільних зусиль органів державної виконавчої влади, природо- і правоохоронних органів, громадськості. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку. В області наявна низка підприємств, які в процесі своєї діяльності, природних чи соціальних умов характеризуються певним рівнем екологічного ризику і таким чином створюють потенційну або пряму загрозу для довкілля, життя та здоров’я людини. Таблиця 9.2.1. Обєкти підвищеної екологічної безпеки ІваноФранківської області № п\п

Назва об’єкту 1 1

4 5

2 Бурштинська теплоелектростанція ВАТ «Західенерго» (ІІ категорія) Дочірнє підприємство «Калійний завод» ВАТ «Оріана» ТзОВ «Оріана-Галев» м.Калуш

Акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття» Нафтогазовидобувне управління «Надвірнанафтогаз» ВАТ «Укрнафта» Нафтогазовидобувне управління «Долинанафтогаз» ВАТ «Укрнафта» ЗАТ «Карпатнафтохім»

Вид економічної діяльності 3 Виробництво електроенергії

Видобуток калійних солей та виробництво калійних добрив Зберігання токсичних відходів І-го класу небезпечності Переробка нафти

Відомча належність 4 Державна

Державна

Приватна

Примітка 5 Забруднення атмосферного повітря

Забруднення поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря Забруднення поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря Забруднення поверхневих вод Забруднення поверхневих вод

Видобуток нафти, газу і конденсату

Приватна

Видобуток нафти, газу і конденсату

Приватна

Забруднення поверхневих вод

Переробка нафти

Приватна

Забруднення поверхневих вод та повітря

147

ВАТ фірма «Барва»

Виробництво барвників

Приватна

ВАТ «Івано-Франківськцемент»

Виробництво цементу

Приватна

ТзОВ «Уніплит»

ТзОВ «Кроно-Україна» смт. Брошнів-Осада Рожнятівського району ТзОВ «ЛК Інтерплит-Надвірна»

12 13

ТзОВ «Даноша» с. Копанки Калуського району

Птахофабрика «Сняти-Нова»

КП «ІваноФранківськводоекотехпром»

Птахофабрика «Авангард» м. Рогатин

Виробництво деревоволокнистих плит Виробництво деревостружкових плит

Приватна

Виробництво деревостружкових плит Відгодівля свиней та переробка м’яса

Приватна

Виробництво м’яса птиці та яєць Водопостачання населення та водовідведення Виробництво м’яса птиці та яєць

Приватна

Приватна Комунальн а Приватна

Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення поверхневих вод Забруднення атмосферного повітря Забруднення атмосферного повітря Забруднення поверхневих вод та повітря Забруднення атмосферного повітря Забруднення поверхневих вод Забруднення атмосферного повітря

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія. В області відсутні об’єкти атомної енергетики,а підприємства по видобуванню та переробці уранової руди.

також

Використання джерел іонізуючого випромінювання здійснюють рентгенографічні лабораторії контролю якості зварних швів, промислові підприємства (рівнеміри, густиноміри), заклади освіти, медичні заклади. У випадку закінчення терміну експлуатації ДІВ передаються на захоронення до мережі спецкомбінатів „Родон”. Джерела іонізуючого випромінювання, у т.ч. рентгенівські установки, використовують близько 60 лікувально-профілактичних закладів області. Протягом 2009 року проводилося їх первинне ліцензування. Таблиця 9.3.2. Перелік суб’єктів господарювання ІваноФранківської області, які володіють джерелами іонізуючого випромінювання № п/п

Найменування підприємства, організації, адреса, відповідальний, телефон

1 1. Карпатське управління геофізичних робіт, м.Івано-Франківськ, вул.Блавацького, 22

Вид, тип джерела

3 Каротажні прилади 1. Закриті ДІВ – 6 шт.: Cs137, максимальною активністю 1,2*1010 Бк; Pu238, максимальною активністю 2.4*1011 Бк; Ra223, максимальною активністю

148

К-сть дже-рел

2 3 1

3,7*106 Бк; 2. Генератор нейтронів ІГН-9, щільність потоку нейтронів 4*108 н/с Івано-Франківська експедиція з геофізичних досліджень в свердловинах ДП «Укргеофізика», м. Івано-Франківськ, вул. Укр. Декабристів, 54

Каротажні прилади: 1. Закриті радіонуклідні ДІВ: - Цезій-137 (ИГИ-Ц-3-2, ИГИ-Ц-4-1 - всього 4 шт.), максимальна активність 2,4*1011 Бк; - Плутоній-238 (ИБН-2-5, ИБН-8-4, ИБН-8-5, ИБН-8-7, максимальна активність 1,2*1012 Бк; 2. Генератори нейтронів ИГН-9, енергія потоку нейтронів 14 МеВ.

5 Прикарпатський університет м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57

ВАТ «Івано-Франківськгаз», м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20 Івано-Франківський центр стандартизації, метрології та сертифікації, м. Івано-Франківськ, Вовчинецька, 127

4 5

6 7 8 9 10

ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод», м.Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 228 63 КЗЗ, м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11 Управління «Промтехдіагностика», м. Івано-Франківськ, вул. Височана, 47 Карпатський експертно-технічний центр, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15 УМГ «Прикарпаттрансгаз», м. Івано-Франківськ, Незалежності, 48

Долинське тампонажне управління ВАТ «Укрнафта», м. Долина

ТОВ «Уніплит», смт. Вигода, вул. Заводська, 4

13 ТОВ «Карпатнафтохім», м.Калуш

14 ДП «Завод Техмаш», м.Калуш, вул. Промислова, 5

1. Закрите ДІВ: 57 Со, максимальна активність 3,7*109Бк 2. Генеруючі пристрої (дифрактометри, спектрометри) ДРОН, УРС Рентгенівські дефектоскопи АРИНА-02, 05 Повірочна установка УПД-Інтер, укомплектована контрольними закритими ДІВ: Цезій-137 Стронцій-90+Іттрій-90 Стаціонарні рентген-апарати типу РАП-150/300 Стаціонарні рентген-апарати типу РАП-150/300 Рентгенівський дефектоскоп АРИНА-05 Рентгенівський дефектоскоп АРИНА-3 1. Гамма-дефектоскопи «Гаммарид 192/120» з радіонуклідом Ir-192, з початковою активністю 4,44 * 1012 Бк.; 2. Імпульсний рентген-апарат «Арина-3»; 3. Рентген-апарат «SMART-300» Спеціалізована пересувна змішувальна установка МС-60 з радіонуклідним джерелом Cs-137 Рівнеміри БГИ-60А-П1В2 з радіонуклідом Cs-137 Рівнеміри, детектор комків, густиноміри із закритими радіонуклідними ДІВ Цезій-137 (23 шт.)

9 2

3 50 2 2 1 1 2

1 1

4 23

1.Дефектоскоп ГАММАРИД 192/120 із закритим радіонуклідним ДІВ Ir-192 2. Рентгенапарат АРИНА-02

Рівнеміри Гр-7с, блок типу Э-1М з джерелом цезій-137

16 НГВУ «Надвірнанафтогаз», м. Надвірна, вул. Грушевського, 13

Рентгенівський інтроскоп LineScan231 Рентгенівський дефектоскоп АРИНА-05

1 1

17 ПП «Газбудсервіс», м. Тисмениця, вул. Галицька, 91

Рентгенівський АРИНА-05

дефектоскоп

18 ВАТ «Івано-Франківськцемент» с. Ямниця, Івано-Франківської обл.

Стрічковий аналізатор сировини ЕВА із закритим ДІВ Каліфорній-252

15 ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», 78400, м. Надвірна, вул. Майданська, 5 Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ»

149

19 ПМК-4 Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд», м. Івано-Франківськ, вул. Галицька 57

Рентгенівські дефектоскопи Аріна05, Мира-2Д, SMART 300HP

20 НВФ «Зонд», м. Івано-Франківськ, вул. Микитинецька, 5а 21 ВАТ «Івано-Франківськтеплокомуненерго» м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59А 22 Івано-Франківська митниця

Рентгенівські дефектоскопи Аріна05, АРИНА 2 Рентгенівські дефектоскопи Аріна02, РИНА 2Д

Рентгенотелевізійний Linescan-231 E

23 Івано-Франківський онкодиспансер

Закриті ДІВ: 1. Гамма-терапевтичний апарат АГАТ-Р1, тип ГИК-8-4, радіонуклід Со-60 2. Гамма-терапевтичний внутрішньопорожнинний апарат АГАТВУ, тип ГСОО.061.2, радіонуклід Со-60 3. Аплікатори типу ГК60М41.357, радіонуклід Со-60 (29 шт.)

інтроскоп

9.3.1. Радіаційне забруднення територій Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Івано-Франківській області: у Верховинському, Городенківському, Коломийському, Косівському, Снятинському та Тлумацькому районах було забруднено радіонуклідами 77 населених пунктів (щільність забруднення цезієм – 137 від 1 до 5 кюрі на км2), де проживає понад 120 тис. чоловік. З них постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.1991р. №106 тільки села Стецева, Стецівка, Потічок, Русів та Підвисоке віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю. На території цих населених пунктів проживає близько 8695 чоловік. Протягом 2008 року проводилися роботи щодо виконання програми з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи “Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення...”. Проводився відбір і дослідження проб молока і городніх культур забруднених територій населених пунктів Снятинського району. Перевищень вимог Державних гігієнічних нормативів 137 90 “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs та Sr у продуктах харчування та питній воді” не виявлено. Внесок у дозу опромінення від надходження Cs 137 та Sr 90 з основними харчовими продуктами – городніми культурами і молоком не перевищує 1 мЗв/рік. 9.3.2. Радіоактивні відходи. На території Івано-Франківської області радіоактивні відходи відсутні.

150

10 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1 Ведення сільського господарства в Івано-Франківській області Оскільки сільськогосподарське виробництво разом із лісовим господарством є основними видами господарської діяльності на території Івано-Франківської області, то ці два чинники є визначальними по своєму впливу на стан земельних ресурсів. В цілому регіон характеризується високою ступінню сільськогосподарської освоєності. 10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювальні землі і під багаторічні насадження За останні 10 років різко зменшилось внесення мінеральних та органічних добрив в сільськогосподарських підприємствах області. Якщо у 1990 році в області внесено 240 кг мінеральних добрив на гектар, то у 2009 році всього 47 кг/га, тобто у 6 разів менше. Також суттєво зменшилося і внесення органіки – із 15,3 т/га у 1990 році до 1,8 т/рік у 2009 році, тобто у 8 раз (див.таблиці). Таблиця 10.2.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами 2005

2006

2007

2008

2009

Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг

45 78016

42 79358

43 79657

44 80690

47 81265

47815 15418 15157

48318 15328 15143

49128 15773 15637

49316 15989 15385

50123 16589 15789

68 81,8

67 82,4

69,8 84,7

72,9 85,0

71,3 85,6

Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

1,9

1,8

1,7

1,8

7,4

7,3

7,2

7,1

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві 151

В області відмічається тенденція до зменшення застосування пестицидів. Пестициди застосовуються тільки після детального обстеження полів, встановлення доцільності проведення хімічних та біологічних обробок. У 2009 році на 1 га ріллі використано 0,44 кг пестицидів по препарату, в т.ч. гербіцидів 0,27 кг/га, інсектицидів 0,22 кг/га, фунгіцидів 0,05 кг/га, що майже в 6 разів менше порівняно з 1990 роком. Станом на 01.01.2010р. залишок заборонених і непридатних пестицидів по області становить 186,1 т. Досвід передових господарств свідчить, що підвищення загальної культури землеробства, родючості грунтів дозволяє виключити значну частину хімічних обробок, особливо зернових, гербіцидами, а також обробок цукрових буряків, картоплі, льону. Значно зменшується кількість витрат пестицидів за рахунок прикраєвих і локальних обробок, які у 2009 році проведено на площі 6,4 тис.га, та малооб’ємного оприскування на площі 42,5 тис.га. Таблиця 10.3.2. Застосування засобів захисту рослин 2005 Витрати засобів захисту рослин, тис. т

0,452

2006 0,381

2007

2008

0,216

0,253 3

Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2009 0,261 2

33,8

35,9

38,7

42,5

43,1

0,42

0,44

0,45

0,44

152

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Протягом 2009 року по області було використано 1734 млн. м 3 природного газу, що на 113,098 млн. м3 (8.6%) менше від споживання в 2008 році. Електроенергії в 2009 році було спожито 2327 млн. кВт/год, що на 20,0 млн.кВт/год (8.1%) менше, ніж у 2008 році. Таблиця 11.1.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів по Івано-Франківській області 2005

2006

2007

2008

6803

6601

6202

6163

6223

130

127

119

2465

2356

2119

2307

2327

Споживання палива, тис.т у.п.

5817

5683

5359

5246

5321

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

132

129

122

121

122

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт. г Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2009

Таблиця 11.1.2. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти по Івано-Франківській області 2005 р. Всього по області млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

100,0 22,7 38,1 0,4 4,8 0,2

2006 р.

2007 р.

100,0

38,2 32,7 0,5 4,6 0,2

45,1 30,7 0,5 4,7 0,2

2008 р.

2009 р.

100, 0 46,2 30,3 0,5 4,6 0,2

100, 0 54,0 32,0 0,6 3,2 0,1

11.2. Ефективність енергоспоживання Енергоспоживання в Україні є вища ніж в країнах СЄКЦА, за винятком Азербайджану, Таджикистану та Туркменістану. Фактори, які впливали (і все ще впливають) на високе енергоспоживання включають повільну реструктуризацію енергоємних галузей промисловості; старіння основних фондів у державному, промисловому та житлово-комунальному секторах; та неадекватні реформи у галузі тепло- та електроенергетики. Найбільш важливими факторами є низькі тарифи у галузі тепло- та електроенергетики та переважання перехресного субсидування промисловими споживачами споживання населенням та субсидування вугільної галузі електроенергетикою. Операційна ефективність галузі тепло- та 153

електроенергетики залишалася на низькому рівні протягом 1990-х років через низькі інвестиції в енергетику. Споживання палива на одиницю виробленої енергії є високим у порівнянні з країнами ЄС. Генеруючі потужності, що перетворюють первинну енергію у теплову та електричну, мають низькі ККД, також є високими технічні та комерційні втрати у передавальних та розподільчих мережах. За твердженнями Інституту загальної енергетики Національної академії наук України, потенціал енергозбереження в цілому по країні становить 42-48 %. У промисловості можна досягнути 38 % енергозбереження, у житловому господарстві (центральне опалення) – 30 % та у паливно-енергетичному секторі – 17 %. Таблиця 11.2.3. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2005 р. Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне тис. т. Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний тис. т. Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) тис. т. Мазути топкові важкі тис. т. Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис. м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

9266

8367

7215 -

3287 3067000

4373 2382000

1320203

23000

19000

4457 1928600 25300

1734000 24000

26 -

305

262

233

26 236

27 236

154

Таблиця 11.2.4.Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році Витрачено т умовного палива Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

6864 231

4157008

1320402

28462

204306

27457

0,0

6602

3444

6538

5683583 -

4132065 -

637754 -

9848 -

170596 -

102963

0,0

2641

3415

6946

940400

0,0

606065

3188

14506

109828

24942

67341

8567

5721

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Основними забруднювачами навколишнього середовища є підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу і води. Від них у довкілля потрапило 193,5 тис.т шкідливих речовин (на 11,9% менше, ніж у попередньому році), або 97,5 % всіх викидів по області, тоді як їх частка у загальній кількості підприємств, що мали викиди стаціонарними джерелами, становила 19,6%.

155

Таблиця 11.3.5.Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу в 2009 році Кількість Обсяги підприємств викидів, тис. т

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

139

214,5

14 108 17

5,1 2,1 191,3

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2008 роком обсягів викидів 88,8 114,8 65,0 87,5

викиди на одиницю продукції, -

11.4. Використання альтернативних джерел енергії За рахунок виконання заходів з енергозбереження у 2009 році в області досягнуто економію паливно-енергетичних ресурсів в обсязі 85,0 тис. т у.п., економічний ефект від їх впровадження становить 61,2млн.грн., зокрема, за рахунок реалізації заходів Комплексної програми енергозбереження економія паливно-енергетичних ресурсів склала 52,8 тис.т.у.п. Реалізація в області заходів Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики дозволила заощадити 35,3 тис.т.у.п., зокрема за рахунок роботи Снятинської ГЕС зекономлено 3,7млн. кВт.год. електроенергії, впровадження когенераційних установок на котельнях ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» - 10,8 млн.кВт.год. За рахунок використання відходів вуглезбагачення на ЗАТ «Коломийське заводоуправління будівельних матеріалів» зекономлено 12,4 млн.м3 природного газу. В 2009 році за власний рахунок на ТзОВ «Уніплит» смт. Вигода побудовано котельню, паливом якої є відходи деревообробки. Завдяки реалізації заходів з вдосконалення обліку та зменшення втрат природного газу станом на 01.01.2010 року у житловому фонді області встановлено 320,1 тисяч побутових лічильників природного газу, обліком охоплено 91% газифікованого житла.

156

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЄ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система України Транспортна система України має деякі проблеми та труднощі, наприклад, щоб досягти забезпеченості України автошляхами рівня європейських країн, необхідно побудувати і модернізувати майже 200 тис. км. автошляхів. У міжнародних зв’язках необхідним є будівництво автомагістралей світового рівня. Транспорт України потребує значного технічного оновлення. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень в ІваноФранківській області Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборот

Перевезено пасажирів млн. %

млн.т

% -

6,4

.км.

Пасажирооборот млн.пас. км. -

Залізничний

2005

4,3

Автомобільний

2006 2007 2008 2009 2005

3,8 3,3 3,3 2,9 10,0

71,1 89,4 -

959,5 677,0 520,8

83,9 70,5 -

5,9 6,1 5,8 5,5 75,8

98,6 94,4 -

Водний

2006 2007 2008 2009 2005

10,20 11,6 22,7 23,5 -

716,7 898,0 8311,6 883,6 -

157,9 106,3 -

78,1 81,2 89,8 83,3 -

110,6 92,8 -

1351,7 1288,5 -

114,4 95,3 -

Авіаційний

2006 2007 2008 2009 2005

Трубопровідний

2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009

0 0 0,5 0,4 -

169,8 57,1 -

0,2 -

50,0 -

Міський електротранспорт

2005

25,2

2006 2007 2008 2009 2005

14,3

520,8

23,1 20,7 21,3 19,7 107,4

89,8 103,2 92,2 -

111,9 115,5 106,5 -

2006 2007

14,0 14,9

716,7 898,0

107,1 108.0

89,8

111,9

Всього

145,5 103,6 -

157

89,8 103,2 92,2 89,8

2008 2009

26,0 26,4

216,6 193

9271,1 1560,6

241,8 176,8

117,4 108,9

482,2 336,5

1467,2 1395

217,6 187,5

За 2009р. підприємствами залізничного та автомобільного транспорту області перевезено 5,3 млн.т вантажів, що на 4,8% менше, ніж за 2008р. Вантажооборот становив 1560,6 млн.ткм., або на 12,9% менше обсягів попереднього року. Послугами автомобільного, залізничного, авіаційного та тролейбусного транспорту скористалося 108,6 млн. пасажирів, що на 7,3% менше, ніж за 2008р.; підприємствами автомобільного, авіаційного та тролейбусного транспорту виконано пасажирську роботу в обсязі 1395,2 млн.пас.км, або на 4,9% менше. 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Івано-Франківської області наступний: бензин- 305 од.; диз. паливо – 474 од. Таблиця 12.1.2.2. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць)

Автомобіл ів - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскид и Сідлові тягачі Пасажирс ькі автобуси Спеціальн і автомобілі Інші автомобілі

Всьог о

бензи н

дизпалив о

За видами палива зріджений стиснени нафтовий газ й газ

стиснений природн ий газ і бензин

дизпали во та стиснений природний газ

261444 4

184818

9551

5418

2593

5790

1853

Від роботи двигунів мобільних джерел забруднення у 2009 році в повітря надійшло 57,3 тис. т шкідливих речовин, що на 1,4% більше, ніж у 2008 році. Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації рухомих транспортних засобів, були оксиди вуглецю, неметанові леткі органічні сполуки, оксиди та діоксиди азоту. Більше двох третин (75,3% або 43,2 тис.т) забруднювальних речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній 158

власності населення. Від автотранспорту підприємств та організацій у повітря потрапило 14,1 тис. т шкідливих викидів (з яких майже половини – від вантажних автомобілів), що на 3,2% більше попереднього року. Кількість автомобілів підприємств та організацій за рік зросла на 1,7%. Основним видом палива, яке використовується на автотранспорті, є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2009 року потрапило 42,3 тис. т (78,7%) шкідливих речовин. Від двигунів, що працювали на дизельному паливі, в повітря потрапило 9,2 тис. т (16,8%) забруднень, на стисненому та зрідженому газі – 4,1 тис.т (6,9%). Таблиця 12.1.2.3. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2005 2006 2007 2008 2009

Обсяги викидів, тис.т.

48,0 49,1 55,3 56,5 57,3

бензину

У тому числі від використання газойлів зрідженого та (дизельного палива) стисненого газу

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % -

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів – більше 10 років. Таблиця 12.1.2.3. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Тип автомобіля Автомобілі - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби

2005 6806 5024 47 38 27 66 369 678

2006 8407 6686 114 111 21 98 309 786

Всього 2007 12155 10373 69 91 51 67 303 1205

2008 15116 13090 138 92 191 53 274 1165

2009 18173 16110 216 94 213 65 283 1142

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Переведення автотранспорту Івано-Франківської області на вище октанове число бензину. Щорічно проводиться операція «Чисте повітря» Державною екологічною інспекцією в області спільно з Держуправлінням ОНПС в області. Винесення транзитного транспорту за межі населених пунктів. Винесення автотранспортних стоянок за межі населених пунктів. 159

12.3. Використання альтернативних видів палива В області альтернативні види палива не використовуються.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика в Івано-Франківській області Природні умови Івано-Франківської області визначаються її географічним положенням на південному заході України в межах території західного лісостепу та Українських Карпат. На території області яка займає 2,4 відсотка (13,972 тис.км2) площі України формується 8,6 відсотків загального об’єму вод у ріках України, зосереджено 6,3 % площі земель лісового фонду держави і 9,0 відсотків загального запасу деревини. Чисельність населення станом на 01.01.2010 року становила 1382,6 тис. осіб. На території області знаходиться 321 родовище 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги “Нафтусі”, “Моршинської”, “Єсентуки”. Флора області представлена 1500 видами судинних рослин (30% рослин України). Є 435 видів хребетних тварин і 280 видів птахів. В області є багато своєрідних і унікальних природних комплексів з різноманітним рослинним і тваринним світом, ґрунтами, гірськими породами, кліматом, водами та іншими компонентами, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії. Це – збережені унікальні кедровосмерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу) у природному заповіднику “Горгани”, природний комплекс високогірного ландшафту Карпатського національного природного парку, одне з найбільших тиса ягідного (релікт третичного періоду) у ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Княждвірський”, збережені степові угруповання на “Касовій горі” (біля м.Бурштина), “Чортовій горі” (біля м.Рогатин), в урочищі “Масьок” (Городенківського р-ну). Українські Карпати – середньовисотні гори (середня висота їх 1000м). Ширина гірської зони Карпат в межах Івано-Франківської області близько 40 км, довжина досягає 150 км. В межах області проходить Головний Європейський вододіл, з якого спускаються ріки басейну Чорного моря (Дністер, Прут). Висока вологість клімату Івано-Франківщини сприяє розвитку густої річкової мережі, яка становить 0,71-1,5 км/км2 160

 



 

Більша частина рік північно-східної частини належить до басейну Дністра (Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська). В південно-східній частині протікають річки Прут і Черемош, які впадають в Дунай. Ріки мають гірський і напівгірський характер. Кількість рік і потоків становить понад 8 тисяч. Паводки спостерігаються не тільки в період весняного сніготанення, але і в літній час за рахунок злив. Особливо загрозливі паводки спостерігаються в передкарпатській частині Дністра. Одночасно на території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4 відсотки території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу. Функціонують 134 очисні споруди, 30 великих полігонів складування твердих побутових відходів; хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ “Оріана”, золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін. Ці об’єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища. Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів. До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію належать: Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей виробництва і споживання та розвитку територій. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу, системи інтегрального управління природними ресурсами, недотримання екологічно обгрунтуваних норм використання ресурсів. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем, порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів на водозборах рік. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислововиробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових стічних вод. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування: – системність, – безперервність, – невиснажливе використання, – відтворення, – збереження, – охорона. Забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та імовірності затоплення території. Не впроваджується система управління навколишнім природним 161

середовищем згідно стандарту ISO-1400 (ДСТУ-14000-97).  Розорювання земель на ерозійно небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів.  Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень.  Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків. На території області сформувались 4 природно-територіальні комплекси з різним ступенем антропогенізації:  промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський) – сильно урбанізовані, екологічно небезпечні території;  промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський) – урбанізовані. із значним впливом на довкілля;  аграрно промислові (Рогатинсько-Галицький, ТлумацькоСнятинський) – екологічні проблеми пов’язані з деградацією земель (ерозія, зменшення родючості ґрунтів)  лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський). До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ “Оріана”, ЗАТ “Лукор”), Надвірнянського (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”)та Тисменицького (ВАТ “Івано-Франківськцемент”, хутрофірма “Тисмениця”) Долинського (ВАТ “Шкіряник”, ТзОВ “Уніплит”) районів. Пріоритетами екологічної політики в Івано-Франківській області є покращення екологічного стану навколишнього природного середовища та локалізація і недопущення особливо небезпечних ситуацій, що виникають на території області, забезпечення екологічної безпеки. З цього приводу особлива увага приділялася виконанню законодавства України, постанов та наказів Мінприроди України, розпоряджень облдержадміністрації, рішень обласної ради, прийнятих програм, виконання плану з основної діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в ІваноФранківській області. -

Основними принципами екологічної політики в області є: досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища; підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища; поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки; 162

припинення втрат біо - та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи; забезпечення екологічно-збалансованого використання природних ресурсів; удосконалення системи інтегрованого екологічного управління шляхом включення екологічної складової до Програми соціально-економічного і культурного розвитку Івано-Франківської області на 2009 та 2010 рр.; удосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу від технологічних процесів на навколишнє природне середовище. Основні завдання екологічної політики є складовою і базовою частиною стратегії стабілізації і поліпшення екологічного стану території Івано-Франківської області на 2009-2010 рр. Механізм виконання пріоритетних завдань, визначених екологічною політикою Держуправління, відображено в річному плані, щомісячних планах та планах роботи відділів і секторів, затверджених програмах, а також першочерговими питаннями виробничих нарад у керівника Держуправління. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. Діяльність Державної екологічної інспекції в ІваноФранківській області у 2009 році була спрямована на забезпечення охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та покращення екологічної ситуації в області. Робота інспекційних підрозділів у звітному періоді здійснювалася у відповідності з планом роботи, дорученнями Держекоінспекції, прокуратури та інших правоохоронних органів, розглядом звернень та скарг громадян. Інспекторами Держекоінспекції здійснено 1650 перевірок суб"є ктів господарюва-ння (1516 – за 2008 р.). За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 1943 протоколи (1726 – за 2008 р.) та притягнуто до адміністративної відповідальності 1930 осіб ( 1718 – за 2008 р). Сума накладених штрафів складає 154,182 тис.грн (125,346 тис.грн.– за 2008 р.). Сума стягнутих штрафів за 2009 р. складає 139,413 тис.грн. Стягнення штрафів станом на 01.10.2009 р. складає 90,42 %. Передано 34 матеріали в правоохоронні органи (70 – за 2008 р.), із яких по 10 матеріалах порушено 10 кримінальних справ (18 – за 2008 р.). Зафіксовано 10 випадків аварійних забруднень навколишнього природного середовища, сумою нанесених збитків 99,995 тис.грн ( 5 випадків сумою збитків 8,052 тис.грн. - за 2008 р.) . 163

Кількість випадків призупинення виробничої діяльності за 2009 р. складає 31 (за 2008 р. 94 випадки). Після усунення порушень вимог природоохоронного законодавства в 10 випадках видано дозволи на відновлення діяльності ( 28 – за 2008 р.). Пред”явлено 74 претензії та позовів на загальну суму 327,841 тис.грн (138 на суму 316,7 тис.грн за 2008 р.), з них відшкодовано 53 на загальну суму 171,217 тис.грн. (94 на загальну суму 192,531 тис.грн), що складає 52,22 %. Подано 15 позовів на загальну суму 114,074 тис.грн. (12 позовів на загальну суму 89,563 тис.грн.- за 2008 р.) За 2009 р. за порушення вимог природоохоронного законодавства нараховано збитків на суму 7000,594 тис.грн, з яких сплачено 171,217 тис.грн, що складає 2,45 % (3308,93 тис.грн нараховано, сплачено - 192,531 тис.грн за 2008 р.). За 2009 р. отримано та розглянуто 610 вимог та доручень правоохоронних органів. За звітний період надійшло та розглянуто 312 письмових пропозицій, заяв та скарг громадян, в т.ч. 72 колективних. На вимогу органів Генпрокуратури, Міноборони, адміністрацій та інших органів працівниками Інспекції за 2009 було проведено 534 позапланових перевірок до яких було залучено 24 інспектори з охорони навколишнього природного середовища та затрачено 1230 чол./днів. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища. Протягом 2009 року Держуправлінняv велась систематична робота щодо покращення матеріальної бази та підвищення професійного рівня спеціалістів, які задіяні у проведенні моніторингу довкілля. Cтворенно регіональний центр моніторингу довкілля при Держуправлінні. Організовано систему обміну даних між суб’єктами моніторингу. В 2009році виконані роботи щодо інвентаризації та аналізу стану існуючих мереж, вдосконалення аналітичних підрозділів суб’єктів моніторингу. Узгоджено регламент з проведення контролю стану довкілля та обробки і узагальнення інформації про стан складових довкілля. Наповнюється та ведеться база даних з питань моніторингу. На удосконалення та оснащення аналітичних підрозділів суб’єктів моніторингу з обласного фонду ОНПС було виділено 1588,2 тис. грн. Протягом 2009 року Івано-Франківським національним технічном університетом нафти і газу підготовлена документація для створення та запровадження геоінформаційної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища регіонального рівня та території Івано-Франківської області. У 2009 року 164

проведено 4 засідання міжвідомчої комісії суб’єктів моніторингу, на яких розглянуто наступні питання: про обмін інформацією між суб’єктами моніторингу та виконання Програми моніторингу довкілля області; про терміни підготовки інформації та надсилання їх до Держуправління ОНПС, відповідно до затвердженої Програми; про взаємодію Держекоінспекції та Держуправління при наданні інформації для проведення екологічного моніторингу та своєчасного і оперативного інформування; про моніторинг довкілля в зоні надзвичайної екологічної ситуації м. Калуш; -

про зберігання пестицидів та отрутохімікатів.

Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 06.12.2007 року №661 «Про територіальну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля області» та Програми моніторингу стану довкілля Івано-Франківської області на 2008-2015 рр., затвердженої рішенням сесії обласної ради від 28.03.2008р. №52020/2008, моніторинг в Івано-Франківській області здійснюють: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області; - Державна екологічна інспекція в області; - Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в області; - Установи державної санітарно – епідеміологічної служби області здійснюють лабораторний контроль; - Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції; - Обласний центр з гідрометеорології; - Обласне виробниче управління меліорації і водного господарства; - Управління житлово-комунального господарства головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації; - Обласне управління лісового та мисливського господарства; - Національні природні парки (Карпатський, Галицький, “Гуцульщина”) та природний заповідник “Горгани”; - Івано-Франківське міжрайонне управління водного господарства Івано-Франківського облводгоспу. Кінцевим результатом моніторингу є оцінка і прогноз стану екосистем, оцінка екологічної рівноваги в них. При проведенні моніторингу проводяться спостереження за змінами при різній інтенсивності антропогенного впливу. Особлива увага надається фоновому екологічному моніторингу, який ведеться на заповідних територіях. Для поліпшення організації та проведення системи 165

моніторингу довкілля проведено оптимізацію точок контролю поверхневих вод. Проводиться міжобласний моніторинг транскордонних природних об’єктів між Львівською, Тернопільською, Чернівецькою областями. Перелік показників, що спостерігаються суб'єктами моніторингу по кожній з мереж спостережень Мінприроди України(Державне управління ОНПС, Державна екологічна інспекція в області) Поверхневі води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, жорсткість, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, розчинений кисень, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, кальцій, магній, калій, натрій, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон, сірководень, хлорорганічні пестициди. Зворотні води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, розчинений кисень, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон. Підземні води: температура, запах, колір, завислі речовини, мінералізація, рН, жорсткість, іон амонію, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, ХСК, БСК, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, свинець, залізо, кальцій, магній, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, фосфат-іон, хлорорганічні пестициди. Грунти: вологість, механічний склад, pH, хлорорганічні пестициди (гептахлор, ДДТ, ДДД, ДДЕ, γ-ГХЦГ), формальдегід, сульфат-іони, хлорид-іони, нітрат-іони, нафтопродукти, хром, мідь. Промислові викиди в атмосферу: вимірювання параметрів газопилового потоку, визначення масової концентрації: фенолу, формальдегіду, хлору, водню хлористого, аміаку, діоксиду азоту, пилу, сажі, діоксиду сірки, оксиду азоту, оксиду вуглецю. МОЗ України (Обласна санітарно-епідеміологічна станція) Повітря: оксид азоту, оксид вуглецю, формальдегід, пил, складні ефіри, сірчистий газ. Поверхневі води: прозорість, забарвлення, окислення, твердість, розчинений кисень, БПК- повне, аміак, нітрити, нітрати, залізо, сухий залишок, нафтопродукти, СПАР, завислі речовини, фенол. Мінагрополітики України (Державне проектнотехнологічний центр охорони родючості грунтів та якості продукції) Грунти: солі важких металів (цинк, мідь, кадмій, свинець, ртуть), пестициди (зенкор, харнес, гептахлор, ДДТ, ДДД, ДДЕ, 2,4Д аміачна сіль). 166

Держкомлісгосп України (Обласне управління лісового та мисливського господарства) Флора: посадка лісових культур, створення захисних насаджень, лісовідновлення, головне користування, суцільні санітарні рубки, вибіркові санітарні рубки, рубки догляду. Фауна: чисельність основних видів мисливської фауни (олень, козуля, кабан, вовк, лисиця, заєць). Держводгосп України (Обласне виробниче управління меліорації і водного господарства) Поверхневі води: температура, запах, колірність, завислі речовини, мінералізація, рН, лужність, жорсткість, іон амонію, фосфат-іон, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, розчинений кисень, ХСК, БСК, залізо, кальцій, магній, мідь, калій, натрій, фенол, формальдегід, СПАР, нафтопродукти, марганець, кислотність, хром3+, хром6+, гідрокарбонати, стронцій-90, цезій-137. Підземні води: запах, завислі речовини, мінералізація, рН, лужність, жорсткість, іон амонію, фосфат-іон, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, залізо, кальцій, магній, кальцій, кислотність, гідрокарбонати. Держбуд (Управління житлово-комунального господарства головного управління будівництва, архітектури та житловокомунального господарства облдержадміністрації) Поверхневі води: амоній-іон, СПАР, БСК, розчинний кисень, pH, завислі речовини, запах, нафтопродукти, нікель, нітрат-іони, нітрит-іони, сульфати, сухий залишок, феноли, фосфат-іон, формальдегід, залізо, солі важких металів, хлорид-іон. Зворотні води: амоній-іон, СПАР, БСК, розчинний кисень, pH, завислі речовини, запах, нафтопродукти, нітрат-іони, нітритіони, сульфати, сухий залишок, температура, феноли, фосфат-іон, формальдегід, залізо, солі важких металів, хлорид-іон. МНС України (Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в області) Дозиметрична паспортизація населених пунктів за розділом "Система радіаційного контролю" (за договорами з акредитованими лабораторіями). 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Одним з основних критеріїв забезпечення ефективного управління природоохоронною діяльністю є державна екологічна експертиза. Здійснення державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік цих об’єктів визначається Постановою КМУ № 554 від 27.07.1995 р. Державна екологічна експертиза – провідна форма в 167

системі оцінки екологічного впливу еколого-небезпечних об’єктів. Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан НПС, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об’єктах. Основними завданнями екологічної експертизи є визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснювальної діяльності; організація комплексної, науково-обгрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи, а також, в першу чергу, встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства та оцінка впливу діяльності запроектованих об’єктів на стан навколишнього природного середовища. Державна екологічна експертиза повинна забезпечити повноту і правильність оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, достатність пропонованих заходів по раціональному використанню природних ресурсів, збереження якості довкілля, забезпечення збереження екологічної рівноваги. Всебічний екологічний аналіз та правильна, достовірна експертна оцінка споруджуваних господарських об’єктів, комплексів та систем набувають принципово важливого значення, оскільки «людські проекти», що не враховують закони природи, приносять чимало лиха. Еколого-експертна діяльність з оцінки екологічного обґрунтування проектів базується на зіставленні запроектованих екологічних рішень та параметрів з діючою в нашій країні системою екологічних показників. Законодавець визначає спеціальні вимоги до документації на об’єкти екологічної експертизи. Розділ ОВНС повинен розроблятися у відповідності до вимог ДБН А 2.2.-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектування і будівництві підприємств, будинків і споруд». Еколого-експертні оцінки реалізуються в висновках державної екологічної екпсертизи. Протягом 2009 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області розглянуто 100 одиниць проектних матеріалів. За результатами проведених екологічних експертиз 60 проектних матеріалів отримали позитивну еколого-експертну оцінку, 40 матеріалів повернено на доопрацювання. На стадії експертизи проектів вдалося усунути багато порушень природоохоронного законодавства, які надалі при їх реалізації привели б до погіршення стану довкілля. Крім того, на доопрацювання документи повертались із-за відсутності або невідповідності матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище вимогам ДБН А 2.2-1-2003 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і 168

споруд” та інших нормативних документів. Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків ДЕЕ забороняється. На виконання наказів Мінприроди № 270 від 04.06.2009 р. «Про посилення контролю за проведенням держекоекспертизи об’єктів нафтогазового комплексу» 8 проектних матеріалів перебувало на розгляді та затвердженні в Мінприроди України. Як свідчать результати проведеного аналізу екологоекспертної діяльності, найбільшу кількість проектних матеріалів було розглянуто щодо будівництва та реконструкції об’єктів обслуговування автомобілів та складів паливно-мастильних матеріалів, очисних, гідротехнічних споруд, каналізаційних мереж, полігонів захоронення відходів, об’єктів газо-, тепло, електропостачання, об’єктів, пов’язаних з видобутком нафти і газу, тваринницьких комплексів, виробництв промислових товарів та харчових продуктів. Значна частина висновків екологічної експертизи підготовлена в складі комплексної державної експертизи. Згідно з договорами з філією ДП “Укрдержбудекспертиза” розглянуто 94 проекти, з них 55 погоджено, 39 повернуто на доопрацювання. При здійсненні державної експертизи із філією “Укрдержбудекспертизи” труднощів і проблем про взаємодії з ними не виникало. При здійсненні державної екологічної експертизи дотримувався принцип гласності, здійснювалося інформування громадськості про проведення експертизи та екологічні наслідки діяльності запроектованих об’єктів. Екологічна експертиза громадськими формуваннями протягом року не проводилася. Таблиця 13.4.1. Еколого-експертна діяльність у 2009 р. Виконання робіт

1 Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД). проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

2 100

Повернуто на доопрацюванн я та оцінено негативно (шт.) 4 40

70 %

41 %

17 %

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно(% від загальної кількості) 5 40 %

1. Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку: - Будівництво енергоблоку м.Калуш. Україна; - Консервація Домбровського кар’єру з рекультивацією зовнішніх відвалів №1,№4 та хвостосховищ №1,№2; 169

- Свинокомплекс на 24 тис.голів в с.Лука Калуського району Івано-Франківської області; - Будівництво очисних споруд та каналізаційних мереж м.Яремче; - Будівництво очисних споруд, каналізаційних мереж і каналізаційних насосних станцій в м. Болехові; 2. Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно: - Подріблювально-сортувальний завод гіпсового щебеню потужністю 300 тис. т в рік в с. Хотимир Тлумацького району Івано-Франківської області; - Розширення полігону твердих побутових відходів Рожнятівського комунального підприємства. 2005 рік Кількість проведених держекоекспертиз

171

2006 рік 208

2007 рік 213

2008 рік 140

2009 рік 100

13.5. Економічні засади природокористування. Економічні засади природокористування, що забезпечують дієвість механізму природоохоронної діяльності, передбачають взаємозв’язок управлінської, господарської та науково-технічної діяльності суб’єктів господарювання з раціональним використанням природних ресурсів. Це, насамперед, визначення джерел фінансування, лімітування або нормування використання природних ресурсів з відшкодуванням нанесених збитків довкіллю. Відповідно до закону України ˝Про охорону навколишнього природного середовища від 26.06.91р. № 1268-XІІ (статті 46 та 47) платежі за використання природних ресурсів поступають в бюджети різних рівнів і спрямовуються на заходи щодо їх відтворення та збереження. Для фінансування заходів з охорони довкілля створені державні і місцеві фонди, що утворюються за рахунок платежів за забруднення і грошових стягнень за порушення норм і правил навколишнього природного середовища. Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються відповідно до ст.52 Закону України ˝Про Державний бюджет України˝. Плата за забруднення здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 ˝Про затвердження Порядку встановлення номативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору˝ (із змінами та доповненнями). Використання коштів фондів охорони навколишнього 170

природного середовища проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 ˝Про затвердження Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів˝ (із змінами та доповненнями). Фінансування природоохоронних заходів у 2009 році відбулось згідно ˝Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища˝, затвердженого рішенням сесії обласної ради від 30.03.2007р. №260-10/2007, яке втратило чинність і відмінене на сесії обласної ради від 28.03.2008р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області відповідно до Бюджетного кодексу України розроблено нове ˝Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища˝, яке затверджене рішенням сесії обласної ради від 31.12.2008. №729-27/2008. Кошти Фонду спрямовуються на фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямкам державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. До 10 відсотків коштів Фонду може резервуватись для здійснення непередбачених видатків, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, що не мають постійного характеру та не могли бути передбачені при формуванні Переліку. 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Реалізація екологічної політики здійснюється через сукупність еколого-економічних інструментів, які впливають на фінансовий стан економічних суб’єктів, з метою орієнтації їхньої діяльності в екологічно сприятливому напрямку. Головними економічними інструментами в існуючих умовах виступають податки, кредити, збори, платежі та субсидії. Юридичні особи, які в процесі своєї діяльності здійснюють вплив на навколишнє середовище, компенсують екологічні втрати шляхлм сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. Діяльність Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Івано-Франківській області в 2009 році була спрямована на подальший розвиток та удосконалення механізму природоохоронної діяльності, а також на виконання ˝Обласної програми охорони навколишнього природного середовища до 2010 року˝, затвердженої рішенням 5 сесії 5 демократичного скликання обласної ради від 08.09.2006 року №73-5/2006 (із змінами) та ˝Програми моніторингу довкілля Івано-Франківської області на 20082015 роки˝, затвердженої рішенням 17 сесії 5 демократичного скликання обласної ради від 28.12.2007р. №480-17/2007. На підставі нормативних документів Кабінету Міністрів України, всі суб’єкти господарювання є платниками збору за 171

забруднення і обліковуються в органах державної податкової служби. Територіальні органи Мінекоресурсів доводять до органів податкової служби переліки підприємств, яким видано дозволи на викиди, скиди забруднень та розміщення відходів. На основі нормативів плати, з допомогою коригуючих коефіцієнтів та доведених дозволів і лімітів забруднень кожним суб’єктом підприємництва робиться щоквартальний розрахунок збору, який подається органам державної податкової адміністрації. Збір сплачується щоквартально. Ці кошти поступають до фондів і, у відповідності з затвердженим кошторисом витрат, виділяються на конкретні природоохоронні заходи, які передбачені місцевими програмами. Кошторис доходів і видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2009 рік сформований в сумі 38631,798 тис.грн. Контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору здійснюють органи державної податкової служби, контроль за обсягами забруднень –державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області. Слід відмітити, що перевага у фінансуванні надається тим суб’єктам господарювання, які в повному обсязі і вчасно вносять екологічні платежі до фондів охорони навколишнього природного середовища. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища (далі Фонд) є складовою частиною обласного бюджету. Фонд створено з метою фінансування природоохоронних заходів та заходів, пов’язаних з раціональним використанням і збереженням природних ресурсів. У 2009 році до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 30682,309 тис.грн. Залишок коштів станом на 01.01.2009р. склав 14569,598 тис.грн. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році повністю чи частково профінансовано 158 природоохоронний захід на загальну суму 33108,882 тис. грн., фактично виконано робіт на суму 29831,279 тис.грн. Фактичне використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища склало 77,2% від запланованих субвенцій. Фінансування заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища здійснювались за функціональною класифікацією видатків, представлених у таблиці. тис.грн. Функціональна класифікація видатків Охорона і раціональне

Заплановані видатки з Фонду 15849,305

172

Профінансовано станом на 01.01.10р. 12042,505

Стан виконання 9542,743

використання водних ресурсів (41%) Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів (36%) Охорона атмосферного повітря (1%) Охорона і раціональне використання земель (2,8%) Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів (1,8%) Охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу (0,7%) Збереження природно-заповідного фонду (8,2%) Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці (8,5%) Всього Нерозподілено планового ліміту Нерозподілені планові призначення Разом

13914,013

12669,127

12127,156

346,258

1079,184

1078,577

676,81

671,05

286,7

3181,258

3040,3212

3295,741

2827,04

2738,474

38629,269 0,229 2,3 38631,798

33108,882

29831,2792

33108,882

29831,2792

45000 40000

Запланов ані в идат ки з фонду ОНПС

35000

Профінансов ано

30000 25000

Ст ан в иконання

20000 15000 10000 5000 0 2008 рік

2009 рік

Заплановані, профінансовані та фактично використані кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році у розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

173

4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0 загальнообласні заходи

м.Яремче

м.Коломия

м.Калуш

Профінансовано

м.Болехів

м.Івано-Франківськ

Тлумацький

Тисмениц ький

Снятинський

Рожнятівс ький

Рогатинський

Надвірнянський

Косівський

Коломийський

Калуський

Долинський

Городенківський

Галицький

Верховинський

Богородчанський

Заплановані видатки

Стан виконання

Для здійснення природоохоронних заходів у 2010 році підготовлено Перелік природоохоронних заходів та проект рішення на сесію обласної ради ˝Про затвердження Переліку природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2010 рік˝ на загальну суму 44,7 млн.грн. Для поліпшення стану довкілля в 2010 році Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області рекомендує визначити такі основні пріоритети щодо забезпечення реалізації державної та регіональної екологічної політики:  організація заходів для збору та перевезення з метою подальшого знешкодження непридатних для використання пестицидів у населених пунктах області;  оздоровлення басейнів річок Прут, Лімниці, Дністер, для чого необхідно спрямувати кошти на будівництво запроектованих у 2007-2009 роках очисних споруд;  раціональне використання та зберігання відходів виробництва і побутових відходів;  запровадження системи моніторингу в області;  збереження природно-заповідного фонду;  охорона природних рослинних ресурсів і ресурсів тваринного світу;  екологічна освіта, інформація, наука у галузі охорони навколишнього природного середовища.

174

Перелік природоохоронних заходів профінансованих з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2009 році тис.грн. н\п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

13 14

Назва природоохоронних заходів

Підстава

Охорона і раціональне використання водних ресурсів Завершення реконструкції біологічних очисних споруд господарсько-побутових стічних вод с-ща Отинія Коломийського району Реконструкція очисних споруд та каналізаційних мереж у с.Задністрянське Галицького району Будівництво очисних споруд у с.Дзвиняч Богородчанського району

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку Будівництво очисних споруд, каналізаційних мереж та каналізаційно-насосної станції у рішення від 31.03.09 р. м.Болехові №780-29/2009 по зал-ку Будівництво очисних споруд, каналізаційних мереж у селищі Рожнятів рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні у селищі рішення від 31.03.09 р. Солотвино Богородчанського району №780-29/2009 по зал-ку Реконструкція очисних споруд у с.Підгайчики Коломийського району рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку Реконструкція очисних споруд у м.Косові рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку Реконструкція очисних споруд дитячого санаторію ˝Ясень˝ у с.Ясень Рожнятівського району рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку Придбання технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні рішення від 31.03.09 р. №780можливості, на каналізаційних очисних спорудах Богородчанського ВУВКГ 29/2009 по зал-ку Проведення робіт, пов’язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм в рішення від 31.03.09 р. №780Гостівецькому лісництві (для ДП ˝Гринявський лісгосп˝) 29/2009 по зал-ку Придбання насосного та технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої рішення від 31.03.09 р. технічні можливості на комунальних каналізаційних системах м.Долини (для Долинського №780-29/2009 по зал-ку виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства) Охорона підземних вод та ліквідація джерел їх забруднення на діючих очисних рішення від 31.03.09 р. каналізаційних спорудах м.Долини №780-29/2009 по зал-ку Охорона підземних вод та ліквідація джерел їх забруднення на діючих каналізаційних рішення від 31.03.09 р. мережах м.Долини (заміна каналізаційного колектора біля буд.№ 17 на №780-29/2009 по зал-ку

175

Запланован і видатки тис.грн.

Профінансовано станом на 01.01.10р.

Недофінансова но

20,00

0,000

1456,300

600,00

856,300

500,00

200,0

300,00

1400,00

0,0

1300,00

1000,000

300,0

977,895

300,0

677,895

1000,000

700,0

300,000

1000,000

976,83464

23,165

782,074

733,1476

48,926

103,475

0,000

40,000

0,0

246,600

246,6

0,0

56,000

0,000

39,6700

39,670

0,000

15 16 17 18 19

21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32

вул.Б.Хмельницького) Відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок (для Семаківської сільської ради Коломийського району) Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення (встановлення переливочного трубопроводу на очисних спорудах м.Надвірної) Будівництво каналізаційного колектора на вул. Хмельницького – Завода у м. Рогатині (для ДП ˝Рогатин-Водоканал˝) Регулювання русла річки Обрашина у с.Старі Кривотули Тисменицького району Придбання насосного і технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на каналізаційних очисних спорудах м.Коломиї Придбання технологічного обладнання (насоса фекального) для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на каналізаційних насосних станціях м.Коломиї (для КП ˝Коломияводоканал˝) Будівництво очисних споруд у с.Тростянець Долинського району (в тому числі екологічна експертиза) Будівництво очисної споруди системи ВСТS–16 та зовнішніх каналізаційних мереж для загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у мікрорайоні Дора Яремчанської міської ради Будівництво очисних споруд у с.Товмачик Коломийського району Реконструкція інфекційного відділення лікарні в м. Коломиї (очисні споруди) Будівництво роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них для відділення медико-соціального реабілітаційного центру в с. Стецева Снятинського району Будівництво каналізаційних мереж в с.Угорники Івано-Франківської міської ради Влаштування станції біологічного очищення стічних вод школи в с.Сваричів Рожнятівського району (в тому числі проектні роботи) Будівництво каналізаційного колектора на вул.Молодіжна і Стефаника в с-щі Богородчани Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення в Косівському фтизіопульмонологічному диспансері Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення в дитячому санаторії ˝Сніжинка˝ у м.Яремче Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення на території обласної психіатричної лікарні №2 у с.Підмихайлівці Рогатинського району Придбання насосного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні

176

рішення від 31.03.09 №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 №780-29/2009 по зал-ку

р. р. р. р. р.

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

36,173

0,000

72,493

0,000

612,918

0,0

400,000

0,0

400,000

139,000

97,554144

41,44

98,5

0,0

400,0

0,0

400,0

200,0

0,0

353,742

0,0

353,742

400,0

0,0

300,0

0,0

500,0

0,0

200,0

0,0

299,0

293,67480

5,325

63,1

0,0

72,3

0,0

50,0

0,0

284,582

0,0

33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45

46 47 48 49

можливості на КНС №3 м. Бурштина (для КП ˝Житловик˝) Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення у Виноградській ЗОШ ІІІІ ст. Городенківського району Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення в Дубківському дитячому садку Городенківського району Придбання установки на комунальні каналізаційні системи м. Долини (для Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства) Прочищення обвідного каналу в руслі р.Болохівка після повені 23 червня 2009 року в Калуському районі Придбання установки на комунальні каналізаційні мережі у м. Косові Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення (заміна каналізаційної мережі на очисних спорудах) в м.Надвірній Проведення заходів з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення на території Делятинського психоневрологічного інтернату Будівництво каналізаційного колектора по вул. Телев’яка (для ДП ˝Рогатин-Водоканал˝) Проведення заходів з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення у селищі Перегінське Проведення заходів з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення у м.Снятині на вул.Стефаника Реконструкція каналізаційних мереж у с.Підпечери Тисменицького району Реконструкція очисних споруд Лисецької центральної районної лікарні Регулювання русла р.Чорний потік від вул.Довбуша до вул.Котляревського в м.Коломиї Всього Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Косові (для фтизіопульмонологічного диспансеру) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у селищі Ворохта (для обласного кістково-туберкульозного дитячого санаторію ˝Смерічка˝) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Івано-Франківську (для обласної психіатричної клінічної лікарні № 1) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Яремчі (для обласного дитячого санаторію ˝Сніжинка˝)

177

№887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

р. р. р. р.

80,210

0,0

76,465

0,0

200,0

100,0

294,23

0,0

486,0

0,0

75,935

0,0

107,045

0,0

281,0

0,0

100,084

0,0

54,514

0,0

400,0

0,0

40,0

0,0

250,0

0,0

15849,305

12042,505184

3806,793

4,896

0,0

9,600

0,0

6,000

0,0

7,205

0,0

50 51

53 54 55 56

58 59 60 61 62 63 64 65 66 67

Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Івано-Франківську рішення від 31.03.09 р. (для лікарні з надання медичної допомоги невиліковним хворим ˝Хоспіс˝) №780-29/2009 по зал-ку Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Івано-Франківську рішення від 31.03.09 р. (для обласного клінічного дерматовенерологічного диспансеру) №780-29/2009 по зал-ку Знешкодження непридатних для використання пестицидів у населених пунктах Іванорішення від 31.03.09 р. Франківської області (для державного управління охорони навколишнього природного №780-29/2009 по зал-ку середовища в Івано-Франківській області) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у селищі Богородчани рішення від 31.03.09 р. №780(для виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства) 29/2009 по зал-ку Придбання машини для збору та перевезення рідких побутових відходів у с-щі Богородчани рішення від 31.03.09 р. №78029/2009 по зал-ку Придбання спецтехніки для знешкодження та складування побутових відходів на полігоні рішення від 31.03.09 р. ТПВ (для Верховинського ККП) №780-29/2009 по зал-ку Придбання обладнання для подрібнювання петпляшки (для Верховинського ККП) рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку Придбання машини та обладнання (контейнерів) для збору та перевезення побутових відходів (для КП Більшівцівської селищної ради)

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

Придбання машини для збору, транспортування та складування побутових відходів (для Городенківського ЖРЕП) Придбання обладнання (контейнерів) для збору ресурсоцінних відходів (для Городенківського ЖРЕП) Придбання обладнання та машини для збору та перевезення побутових рідких відходів (для Вигодського ККП) Придбання подрібнювача термопластів (для КП ˝Теплосервіс˝) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у Калуському районі Придбання преса тюкувального для пресування побутових відходів (для КП ˝Теплосервіс˝) Придбання екскаватора для погрузки побутових відходів (для КП ˝Водотеплосервіс˝ Войнилівської селищної ради) Придбання сміттєвозного автомобіля для збору та перевезення побутових відходів у Калуському районі (для КП ˝Теплосервіс˝) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів на території Коломийського району Придбання спецтранспорту для збору та перевезення побутових відходів у м.Косові

178

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009 Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009 Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009 Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009 Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009 рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р.

6,480

0,0

7,205

0,0

1493,029

0,000

51,000

0,0

156,000

155,78

0,22

1011,500

1011,5

0,0

68,000

0,0

360,000

335,0

25,0

191,000

0,0

80,000

0,000

192,000

182,0

10,0

40,0

0,0

322,5

322,212

0,288

26,0

0,0

224,0

0,0

250,0

0,0

160,0

0,000

250,0

0,0

68 69 70 71 72 73 74 75 76 77

79 80

82 83 84

Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Косові Придбання спецтранспорту для збору та перевезення рідких побутових відходів у м.Косові Придбання екскаватора для складування побутових відходів на полігоні ТПВ м. Надвірної Придбання машини для збору, транспортування побутових рідких відходів у м. Надвірній Придбання спецтехніки (сміттєвозного автомобіля) для збору та вивезення побутових відходів у Надвірнянському районі Придбання контейнерів для збору побутових відходів у м.Надвірній (для КП ˝Надвірнянський житловик˝) Проведення робіт по знешкодженню заборонених і непридатних для використання пестицидів у Надвірнянському районі Придбання машини (сміттєвоза) для збору та перевезення побутових відходів у с-щі Брошнів-Осада Рожнятівського району (для КП Брошнів-Осадської селищної ради) Придбання машини та обладнання (контейнерів) для збору та перевезення побутових відходів у с-щі Перегінське Рожнятівського району (для КП Перегінської селищної ради) Придбання спецтехніки для складування побутових і промислових відходів виробництва на полігоні у селищі Заболотів (для Заболотівського ККП) Придбання спецтехніки (бульдозера) для складування побутових сільськогосподарських і промислових відходів виробництва на полігонах Снятинського району (для Снятинської районної ради) Придбання спецтехніки для збору побутових відходів на території Черніївської сільської ради Тисменицького району Придбання сміттєвоза для збору та перевезення побутових відходів у м. Тисмениці Придбання бульдозера Б-10.1111-ЕН (або еквівалент) для проведення робіт із захоронення побутових відходів на сміттєзвалищі у м.Тлумачі (для Тлумацького міського комунального господарства) Розширення та реконструкція споруд знешкодження та складування побутових, сільськогосподарських та промислових відходів виробництва на полігоні ТПВ у м.Тлумачі Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Болехові Придбання сміттєвозного автомобіля (КО-431 на базі ЗІЛ) для збору та перевезення побутових відходів у м.Коломиї

179

№780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №78029/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №78029/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №78029/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №78029/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №78029/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

30,0

0,0

130,0

0,0

250,000

0,0

198,000

0,0

389,000

0,0

195,000

0,0

70,060

70,000

0,060

280,000

280,0

0,0

268,000

0,0

103,0

0,0

300,0

0,0

360,000

0,0

360,000

450,000

0,0

735,000

735,0

0,0

610,738

0,0

55,000

0,0

310,000

298,62

11,38

85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97

99 100 101 102

Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів (для Верховинського ККП) Придбання сміттєвозного автомобіля для збору та перевезення побутових відходів у м.Коломиї Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Коломиї (для комунального підприємства по експлуатації житла) Придбання спеціальної техніки та обладнання для збору побутових відходів на території Новицької сільської ради Придбання бульдозера для складування побутових і промислових відходів на сміттєзвалищах Коломийського району Придбання машини для збору та перевезення побутових відходів в Коломийському районі (для Печеніжинського ККП) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у с. Торговиця Коломийського району Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у селі Шешори Косівського району

рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від №887-32/2009

18.09.09

Придбання спецмашини для збору та перевезення побутових відходів у м.Надвірній (для КП ˝Надвірнянський житловик˝) Придбання контейнерів для збору побутових відходів у м.Надвірній (для КП ˝Надвірнянський житловик˝) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м.Рогатині (для КП ˝Благоустрій Р˝) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у с-щі Брошнів-Осада (для КП Брошнів-Осадської селищної ради) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у с-щі Рожнятів (для КП Рожнятівської селищної ради) Придбання спецтехніки та обладнання для збирання і перевезення твердих побутових відходів в рамках реалізації проекту ˝Розробка та впровадження інноваційного механізму системи роздільного збирання та вивозу сміття в Тисменицькому районі˝ Придбання спецтехніки для збору побутових відходів у селищі Перегінське (для КП Перегінської селищної ради) Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів на території Тлумацького району (для Тлумацького міського комунального господарства) Придбання бульдозера на полігон ТПВ у м.Болехові

рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

рішення від №887-32/2009

18.09.09

Придбання спецавтомобіля для збору та перевезення побутових відходів у м.Болехові

180

рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

100,0

0,0

450,000

358,992

91,008

270,000

103,66

166,34

100,0

97,05

3,0

180,0

0,0

204,0

0,0

20,0

0,0

19,0

0,0

389,0

385,0

4,0

150,0

149,6

0,4

69,0

0,0

40,0

39,93

0,07

40,0

39,93

0,07

400,0

0,0

400,0

280,0

238,0

42,0

96,0

0,0

269,5

268,7

0,8

160,300

160,0

0,300

103 104 105 106

107 108

109

110

111

112

113 114

Придбання машини для збору та перевезення рідких побутових відходів у м. Коломиї Придбання обладнання (контейнерів) для збору побутових відходів у м. Коломиї (для комунального підприємства по експлуатації житла) Придбання машини для збору та перевезення побутових відходів у с-щі Ворохта (для КП ˝Селищне комунальне підприємство˝) Вдосконалення системи збору, сортування, транспортування, переробки та утилізації ТПВ у м. Івано-Франківську і поширення досвіду в регіоні Всього Охорона атмосферного повітря Впровадження технологій, що забезпечують зменшення рівня забруднення атмосферного повітря шляхом влаштування газових котлів в котельні Заболотівської районної лікарні Впровадження технологій, що забезпечують зменшення рівня забруднення атмосферного повітря шляхом влаштування електрокотлів в котельні Заболотівської районної лікарні Використання методів та впровадження технологій, що забезпечують запобігання виникненню, зниження рівня впливу чи усунення факторів забруднення атмосферного повітря у м.Калуші (для КП ˝Екосервіс˝) Всього Охорона і раціональне використання земель Проведення заходів із захисту від підтоплення і затоплення направлених на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів на території обласного дитячого кістковотуберкульозного санаторію ˝Смерічка˝ Ліквідація провальної воронки № 14, що утворилася над шахтною камерою № 36 у м.Калуші в районі перехрестя вулиць Глібова-Вітовського-Мостиської Рекультивація порушених земель відповідно до проекту ˝Рекультивація сміттєзвалища у селищі Ворохта на вул.Говерлянській˝ Проведення берегоукріплювальних робіт на річці Прут в селі Заріччя Надвірнянського району Берегоукріплення р. Луква в с. Завій Калуського району

рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009 рішення №887-32/2009

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

від

18.09.09

285,0

252,0

33,0

97,0

0,0

97,0

345,0

0,0

300,0

0,0

13914,013

12669,127

1244,936

200,0

0,0

96,258

0,0

50,0

0,0

346,258

0,0

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

69,660

0,0

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку, від 18.09.09 №887-32/2009

250,000

250,0

0,0

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

296,017

0,000

168,507

0,0

295,0

0,0

1079,184

0,0

643,810

0,0

15,000

0,000

рішення від №887-32/2009 рішення від №887-32/2009

18.09.09

рішення від №887-32/2009

18.09.09

рішення від №887-32/2009 рішення від №887-32/2009

18.09.09

18.09.09 18.09.09

Всього Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів 115

Проведення заходів з охорони і відтворення природних рослинних ресурсів

116

Придбання посадкового матеріалу для озеленення м.Івано-Франківська (на території

Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009 рішення від 31.03.09 р.

181

117

118

119

120

121

122

123 124 125 126 127 128 139 130

дитячого садка № 11 ˝Пізнайко˝) Придбання посадкового матеріалу для проведення заходів з озеленення у с.Торговиця Коломийського району Всього Охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу Будівництво розплідника-вольєра для розведення оленя благородного в Яловичорському лісництві (для ДП ˝Гринявський лісгосп˝)

№780-29/2009 по зал-ку рішення від 18.09.09 №887-32/2009

Придбання спецмашини для здійснення заходів щодо охорони тваринного світу та боротьби з браконьєрством (для ДП ˝Брошнівське лісове господарство˝ Всього Збереження природно-заповідного фонду Організація території об’єктів природозаповідного фонду в ДП ˝Делятинський лісгосп˝ на території Надвірнянської РДА Проведення спеціальних заходів, спрямованих на збереження та відтворення колекційних культур інтродуцентів на території дендрологічного парку загальнодержавного значення ˝Високогірний˝ та лісонасіневої плантації Пасічнянського лісництва ДП ˝Надвірнянський лісгосп˝ Проведення заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природозаповідного фонду. Проведення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Охорона та догляд за Парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва ˝Парк-Слави˝ Організація території об’єктів природозаповідного фонду на території ДП ˝Делятинський лісгосп˝ Створення природно-охоронного та агітаційного центру у природозаповідному фонді урочища Гиджак (для ДП ˝Делятинський лісгосп˝) Інформаційне забезпечення екотуристичного візит-центру Карпатського національного природного парку Протиерозійне берегоукріплення в ботанічній пам’ятці природи державного значення ур. Тарниця Микуличинського лісництва Берегоукріплення автодороги Ворохта-Заросляк на території Карпатського національного природного парку Відновлення після паводку проїзду на автодорозі Ворохта-Заросляк на території Карпатського національного природного парку Проведення робіт щодо розроблення проекту створення національного природного парку ˝Верховинський˝ та організація його території

182

18,0

0,0

676,81

0,0

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

218,000

0,0

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

68,700

0,0

286,7

0,0

рішення від 31.03.09 р. №78029/2009 по зал-ку

121,200

0,0

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

1293,007

0,0

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

97,802

0,000

59,7

0,0

151,100

0,0

132,400

0,0

100,0

0,0

100,0

0,0

268,559

0,0

281,225

0,0

214,565

0,000

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 18.09.09 №887-32/2009 рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

131 132 133

134

135

136

137

138

139

140

141 142

Розроблення проекту створення території Дністровського регіонального ландшафтного парку та організації його території Розроблення проекту організації території з реконструкції та комплексного благоустрою пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ˝Тлумацький парк˝ у м.Тлумачі Будівництво лісової автомобільної дороги в лісовому заказнику ˝Скит Манявський˝ ДП ˝Солотвинське лісове господарство˝ Всього Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці Виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво споруд для складування промислових відходів (складу тирси для котельні санаторію ”Смерічка” в селищі Ворохта Яремчанської міської ради) Виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво очисних споруд у с.Товмачик Коломийського району Виготовлення проектно-кошторисної документації на впровадження технологій, що забезпечують зменшення рівня забруднення атмосферного повітря шляхом влаштування електрокотлів в котельні Заболотівської районної лікарні (в тому числі проведення екологічної експертизи проекту) Виготовлення проектно-кошторисної документації на впровадження технологій, що забезпечують зменшення рівня забруднення атмосферного повітря шляхом влаштування газогенератора в котельні Галицької центральної районної лікарні (в тому числі проведення екологічної експертизи проекту) Виготовлення проектно-кошторисної документації на впровадження технологій, що забезпечують зменшення рівня забруднення атмосферного повітря шляхом влаштування газогенератора в котельні Городенківської центральної районної лікарні (в тому числі проведення екологічної експертизи проекту) Виготовлення проектно-кошторисної документації на впровадження технологій, що забезпечують зменшення рівня забруднення атмосферного повітря шляхом влаштування газогенератора в котельні Богородчанської центральної районної лікарні (в тому числі проведення екологічної експертизи проекту) Виготовлення проектно-кошторисної документації на впровадження технологій, що забезпечують зменшення рівня забруднення атмосферного повітря шляхом влаштування газогенератора в котельні Калуської центральної районної лікарні (в тому числі проведення екологічної експертизи проекту) Придбання обладнання та програми для запровадження системи моніторингу в ІваноФранківській області (для Івано-Франківського обласного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів та якості продукції) Придбання обладнання для запровадження системи моніторингу в Івано-Франківській

183

рішення від 18.09.09 №887-32/2009 Ріш.сесії від 27.11.2009. № 947-34/2009 Ріш.сесії від 27.11.2009. № 949-34/2009

30,0

0,0

41,7

0,0

290,0

0,0

3181,258

0,0

30,0

0,0

30,0

рішення від 31.03.09р. №780-29/2009 по зал-ку

254,3

0,00

Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009

22,276

0,0

Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009

50,002

0,0

Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009

52,735

0,0

Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009

50,002

0,0

Ріш. від 05.06.2009. № 82130/2009

50,002

0,0

рішення від 31.03.09 р. №780-29/2009 по зал-ку

23,0

0,0

7,400

0,0

рішення облради від 31.03.09р. №780-29/2009

рішення від 31.03.09 р.

143

144

145

146

147 148 149 150

151

152 153

154

155 156 157

області (для Івано-Франківського міжрайонного управління по водному господарству) №780-29/2009 по зал-ку Придбання обладнання та приладів для запровадження системи моніторингу в Іванорішення від 31.03.09 р. Франківській області (для державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області) №780-29/2009 по зал-ку Розроблення та запровадження державної системи моніторингу навколишнього природного середовища (створення та забезпечення функціонування центру моніторингу довкілля) в рішення від 31.03.09 р. Івано-Франківській області (для державного управління охорони навколишнього №780-29/2009 по зал-ку природного середовища в Івано-Франківській області) Придбання спеціальних транспортних засобів для здійснення моніторингу в Іванорішення від 31.03.09 р. Франківській області (для державного управління охорони навколишнього природного №780-29/2009 по зал-ку середовища в Івано-Франківській області) Видання поліграфічної продукції (книга ˝Конструктивно-географічні засади формування рішення від 31.03.09 р. регіональної екологічної мережі (на прикладі Івано-Франківської області) (для державного №780-29/2009 по зал-ку управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області) Придбання обладнання для оснащення природоохоронної організації (Білоберізьке шкільне рішення від 31.03.09 р. №780лісництво ˝Берізка˝) (для ДП ˝Гринявський лісгосп˝) 29/2009 по зал-ку Проектування будівництва очисної споруди ВСТS – 25 для ДОК ˝Перлина Придністров’я˝ у рішення від 31.03.09 р. с.Михальче Городенківського району №780-29/2009 по зал-ку рішення від 31.03.09 р. Виготовлення робочого проекту реконструкції очисних споруд у м.Городенці №780-29/2009 по зал-ку Виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію головної рішення від 31.03.09 р. каналізаційної насосної станції в м.Косові №780-29/2009 по зал-ку Завершення проектування будівництва полігону твердих побутових відходів у селищі Рішення від 05.06.2009 №819Заболотів Снятинського району (в тому числі проведення державної екологічної експертизи 30/2009 проекту) Продовження моніторингових спостережень над шахтними полями Калуш-Голинського рішення від 31.03.09 р. родовища калійних солей ДП ˝Калійний завод˝ ВАТ ˝Оріана˝ №780-29/2009 по зал-ку Розробка ОВНС та ГДС реконструкції очисних споруд у м. Косові рішення від 18.09.09 №887-32/2009 Запровадження системи моніторингу в Івано-Франківській області (придбання предметів рішення від 18.09.09 постачання і матеріалів на проведення контролю якості поверхневих вод) (для державної №887-32/2009 екологічної інспекції в області) Розробка обласної програми охорони навколишнього природного середовища до 2015 року рішення від 18.09.09 (для державного управління ОНПС в Івано-Франківській області) №887-32/2009 Розроблення програми охорони навколишнього природного середовища в межах нафтових рішення від 18.09.09 промислів Богородчанського району №887-32/2009 Виготовлення проекту на реконструкцію насосних станцій для очисних споруд у с-щі рішення від 18.09.09 Богородчани (для Богородчанського ВУВКГ) №887-32/2009

184

250,0

0,0

300,0

0,0

300,0

180,0

0,0

10,000

0,0

10,000

45,000

0,0

66,154

0,000

48,986

0,000

45,0

0,0

24,8

0,0

299,000

299,0

0,0

24,834

0,0

24,834

10,0

0,0

10,0

50,0

0,0

50,0

98,7

0,0

67,585

0,0

158 159 160 161 162 163

164

165

166

167

168 169 170

Виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію полігону ТПВ у с.Бережниця Верховинського району Придбання обладнання для запровадження системи моніторингу довкілля (для обласної санепідемстанції) Видання поліграфічної продукції (книга ˝Карпатський національний природний парк˝) Придбання обладнання для запровадження системи моніторингу довкілля (для Городенківської РайСЕС) Виготовлення робочого проекту на будівництво фекальної каналізації на вул. Богуна і Гагаріна з підключенням до основного колектора у м.Городенці Видання часопису ˝Екологія і людина˝ (для Коломийської територіальної громадської організації ˝Зелений світ˝) Виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво каналізаційних мереж Цуцилівського навчально-виховного комплексу в с.Цуцилів Надвірнянського району (в тому числі екологічної експертизи проекту) Виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво каналізаційної мережі у м. Косові (Інститут-Народний дім – СШ №2 – Скіф-авто) Виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію каналізаційного колектора очисних споруд потужністю 100 м3/добу у с-щі Перегінське Придбання техніки на видання поліграфічної продукції з екологічної тематики для пропаганди охорони навколишнього природного середовища (для міської дитячої екологічної станції) Придбання приладів для оснащення природоохоронної організації (для міської дитячої екологічної станції) Утримання та оснащення природоохоронної організації (для міської дитячої екологічної станції) Проведення моніторингових спостережень засоленості водоносного горизонту над шахтними полями Калуш-Голинського родовища Всього Разом: Нерозподілено планового ліміту (УКБ 240601) Нерозподілені планові призначення Всього:

185

18.09.09

рішення від №887-32/2009

18.09.09

рішення від №887-32/2009

18.09.09

рішення від №887-32/2009

18.09.09

рішення від №887-32/2009 рішення від №887-32/2009 рішення від №887-32/2009

18.09.09 18.09.09 18.09.09

100,0

56,533

43,467

529,400

529,0

0,4

98,000

0,0

14,4

0,0

47,205

0,0

20,0

0,0

3,842

0,0

30,0

0,0

50,0

0,0

18,8

0,0

71,69

0,0

152,628

0,0

100,0

0,0

3295,741 38629,269 0,229 2,300 38631,798

2827,04 33108,88

468,701 5520,43 0,229 2,300 5522,91

33108,88

13.6. Удосконалення системи управління та нормативноправового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища. Ефективним засобом подолання екологічної кризи має стати правове забезпечення природоохоронної діяльності на основі практики застосування законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Основні напрями втілюватимуться за допомогою системи екологічного права. Правовий механізм має надати Основним напрямам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов'язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових заходів до юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства. Вивчення, аналіз та узагальнення практики застосування законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається здійснювати у двох напрямах: складання і затвердження екологічних нормативів природокористування (стосовно надр, грунтів, води, повітря, рослинності тощо); складання і затвердження комплексу еколого-економічних показників державного контролю за станом довкілля та діяльністю господарчих структур. 1) Систематизація екологічного законодавства підготовку проектів законів України про рекреаційні зони, курортні, лікувально-оздоровчі зони і зони з особливими умовами природокористування; підготовку проектів нормативно-правових актів, які затверджує Кабінет Міністрів України, а саме: Правила відшкодування збитків, завданих порушеннями екологічного законодавства, Положення про екологічний контроль, Положення про екологічний аудит, Положення про екологічне ліцензування. Кодифікація перспективних актів екологічного законодавства передбачає: наукове обгрунтування, розроблення та прийняття Екологічного кодексу України, законів України про континентальний шельф, про екологічну інформацію, про екологічну освіту; розроблення нормативно-правових актів, які затверджує Кабінет Міністрів України, а саме: Положення про сертифікацію екологічно небезпечної продукції, Порядок встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, рівнів шкідливого біологічного та фізичного впливу, Порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства, Порядок і нормативи плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, Порядок економічного стимулювання, 186

охорони, раціонального використання та відновлення лісів, Порядок ведення державного обліку лісів та державного лісового кадастру; розроблення та затвердження нормативно-правових актів, а саме: Правил вилучення об'єктів тваринного світу в наукових, культурноосвітніх, виховних та естетичних цілях із природного середовища, Правил використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності, Правил утримання, розведення, використання та охорони диких тварин у неволі чи напівневільних умовах, Правил добування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин для розведення в спеціально створених умовах та у науково-дослідних цілях, Правил ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу, Правил вилучення і реалізації незаконно добутих диких тварин, Правил відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, інших актів відповідно до законодавства України. 2) Удосконалення правових засад управління і контролю в галузі використання природних ресурсів, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки Удосконалення правових основ управління і контролю в галузі екології має бути спрямоване на: розширення складу і повноважень місцевих органів управління і контролю з питань охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки; використання можливостей басейнового принципу з урахуванням регіональних і місцевих особливостей та закономірностей розвитку природних комплексів та екосистем; 3) Правове заохочення громадян та їх екологічних об'єднань до здійснення природоохоронної діяльності Правове заохочення громадян, а також екологічних та інших об'єднань громадян доцільно спрямовувати на захист екологічних прав населення, забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів та охорони довкілля за допомогою таких правових важелів: врегулювання механізму використання громадської думки в процесі прийняття екологічно значущих рішень, зокрема під час проектування, планування розміщення екологічно небезпечних об'єктів, реалізації іншої діяльності, здатної негативно впливати на стан довкілля та здоров'я людей; сприяння діяльності екологічних об'єднань громадян у розв'язанні конкретних екологічних проблем відповідного регіону, міста, селища, села, залучення їх до здійснення відповідних екологічних програм, різних природоохоронних заходів; стимулювання здійснення громадськими екологічними об'єднаннями контрольної діяльності, поширення передових форм та методів взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, спеціально уповноваженими органами державного екологічного контролю. 4) Посилення ролі еколого-правової освіти, культури і науки 187

З метою посилення ролі еколого-правової освіти, культури і науки у проведенні природоохоронної діяльності передбачається: розширення мережі спеціальних навчальних еколого-правових закладів (коледжі, інститути тощо), створення нових та реорганізація діючих наукових, зокрема еколого-експертних центрів, діяльність яких спрямована на дослідження і оцінку різноманітних проблем охорони довкілля, використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки; розроблення нових навчальних програм, удосконалення методики викладання екологічного права (основ екологічного права) та спецкурсів з еколого-правових дисциплін у сучасних умовах для підготовки фахівців у галузі права, інших гуманітарних та природничих наук і знань; визначення пріоритетних наукових досліджень у галузі використання природних ресурсів, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки; створення в системі Мінприроди Наукового центру екологічного права і законодавства для здійснення комплексних еколого-правових досліджень. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області (надалі «інспекція») у галузі метрологічної діяльності виконує роботи, пов’язані із забезпеченням єдності вимірювань у межах своєї компетенції, в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря). В інспекції наявні діючі документи, що регламентують вимоги до контрольно-вимірювальних операцій на об’єкти, що контролюються. Вони відповідають вимогам державних стандартів, щодо засобів вимірювальної техніки(надалі, умов та методик виконання вимірювань. Інспекція повністю забезпечена нормативними та методичними документами в галузі метрології та метрологічної діяльності. Стан засобів вимірювальної техніки, що застосовуються у сфері контролю стану навколишнього природного середовища задовільний. Із перевірених ДП «Івано-Франківськметрологія» 108 одиниць засобів вимірювальної техніки, всі придатні до застосування. В інспекції застосовуються 4 одиниці засобів випробувань, які відповідають вимогам ГОСТ 24555. Експлуатація засобів вимірювальної техніки відповідає вимогам експлуатаційних документів. Відділ інструментально-лабораторного контролю інспекції атестований у відповідності з вимогами нормативної документації на право виконання вимірювань у сфері державного метрологічного 188

нагляду. 13.8. Екологічний аудит. Відповідно до повноважень територіальних органів Мінприроди України та частини 3 статті 14 Закону України «Про екологічний аудит», Держуправління екологічний аудит не здійснює. У той же час, Управління відслідковує реєстр виконавців екологічного аудиту. В області право на здійснення екологічного аудиту має екологічний аудитор Приходько Микола Миколайович, серія та номер сертифіката екологічного аудитора - ЕА № 055, місцезнаходження: м. ІваноФранківськ, вул. Карпатська, 15, номер та дата рішення про внесення до реєстру - № 165 від 05.04.03.2006 р. та екологічний аудитор Кобецька Надія Романівна, серія та номер сертифіката екологічного аудитора - ЕА № 087, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Глібова, 24а /60, номер та дата рішення про внесення до реєстру - № 374 від 18.07.2008р. Держуправлінням здійснюється моніторинг проведення обов’язкового екологічного аудиту об’єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, у випадку передбаченим частиною 3 статті 14 Закону України «Про екологічний аудит». 13.9. Екологічне страхування. Інтеграція України в світове економічне співтовариство диктує необхідність переходу до нових принципів регулювання природоохоронної діяльності та розробки нормативно-правової системи, спрямованої на зниження масштабів промислового забруднення довкілля. Досвід розвинених країн засвідчив, що найбільш ефективним інструментом екологічної політики та гарантій безпеки життєдіяльності людей, є використання ринкових механізмів захисту здоров’я громадян та навколишнього середовища. Фінансування витрат по ліквідації наслідків аварій і надзвичайних ситуацій за рахунок коштів бюджету знижує ефективність природоохоронних програм. Це обумовлює потреби пошуку та мобілізації принципово інших джерел компенсації заподіяної шкоди. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища найбільш ефективно захищає інтереси підприємств по отриманню прибутків, суспільства по захисту здоров’я людей та держави через створення сприятливого інвестиційного клімату, гарантій податкових надходжень та соціальну стабільність. Проте страхування екологічних ризиків в Україні не набуло поширення. З причин такого становища можна виділити, насамперед, законодавчі. Рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Юридичні гарантії відшкодування збитків, завданих забрудненням довкілля та зниження якості природних ресурсів не забезпечені повністю. 189

Окрім правових, розвиток ринку екологічного страхування гальмується: - слабкими стимулами добровільного страхування; - відсутністю надійних та загальноприйнятих методик оцінки ризику та розрахунку ймовірної шкоди; - низькою потужністю самого ринку, що позбавляє змоги здійснювати страхування небезпечних та великих за величиною екологічних ризиків. Комплексний розвиток екологічного страхування в Україні дасть змогу: - скоротити бюджетні витрати на ліквідацію аварійних та надзвичайних ситуацій; - підвищити матеріальну відповідальність підприємств і зацікавленість місцевих органів влади у мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище; - забезпечити цільове використання коштів, які спрямовуються на ліквідацію та попередження екологічного забруднення; - посилити контроль за потенційно небезпечними видами діяльності та підняти вимоги екобезпеки. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. Протягом 2009 року науковими установами області проведено цілий ряд досліджень з екологічних питань, зокрема: Науково-дослідним інститутом екологічної безпеки і природних ресурсів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу проведено наступні наукові дослідження з екологічної тематики: Вагоме місце належить дослідженням наукових організацій. Тематикою робіт, спрямованих на збереження навколишнього середовища в 2009р. займалася майже кожна п'ята наукова організація області: Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу, Прикарпатський університет ім.В.Стефаника, науково-дослідний та проектний інститут ВАТ«Укрнафта», Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва (УкрНДІГірЛіс) ім. С.Пастернака. Перспективними розробками цих установ є екологія надр та навколишнього середовища і екологія, дослідження та моніторинг екосистем. Івано-Франківським центром «Облдержродючість» проводяться роботи в напрямку агрохімічної паспортизації радіологічних і токсикологічних досліджень об'єктів довкілля. Протягом 2009року науковими установами області проведено цілий ряд досліджень з екологічних питань, зокрема: У 2009 року велися наукові дослідження НПП «Гуцульщина» Зокрема: 190

1. Наукові полігони На 3-х ППП вівся екологічний моніторинг лісів НПП «Гуцульщина» другого рівня за методикою програми «ІСР-Forest». Проведено геоботанічні, фауністичні дослідження на 4-х постійних пробних площах та 4-х орнітологічних маршрутах. Велися систематичні спостереження на 3 ППП та 15 ППС. Проведено таксаційну та лісівничу характеристику деревостану. Закладено одна ППП моніторингу II-го рівня в дубовому насадженні Старокутського ПНДВ. 2. Абіотичне середовище Протягом року фіксувалися і опрацьовувалися основні метеорологічні показники. Зроблена метеорологічна характеристика сезонів року. Щомісячно проводився аналітичний контроль поверхневих, підземних та зворотних вод із 5-ти водозаборів за 12-ма показниками. 3. Рослинний світ Поповнено списки флори вищих судинних рослин на 127 видів, серед яких 2 червонокнижні. Поповнено науковий гербарій на 200 гербарних рослин. Поповнено списки рослинних угруповань: на 3 класи рослинності, 4 порядки, 6 союзів, 10 асоціацій і угруповань рівня асоціацій. Закладено науковий полігон з метою відпрацювання методики «Переформування похідних ялинників». 4. Тваринний світ Інвентаризація фауни Виявлено 29 нових видів метеликів з 8 родин та 16 родів (на території України відмічено 75 видів) та один вид плазунів (черепаха європейська). 5. Збереження видів рослин і тварин, природних середовищ Місцезнаходження близько 50% червонокнижних видів зафіксовано за допомогою приладу GPS. Виявлено більше 10 раніше не відомих популяцій раритетних видів рослин, ведеться постійний моніторинг та вивчення стану популяцій. На ренатуралізаційних ділянках в різних біотопах Парку висіяно насіння та висаджено саджанці тису ягідного. Раритетні природні середовища картуються та їх місцезнаходження фіксується за допомогою приладу GPS. 6. Календар природи Ведуться цілорічні спостереження в природі на трьох основних маршрутах. У 2009 році Карпатським НПП проведено ряд наукових досліджень з екологічних питань: 1. Опрацьовано матеріали польових досліджень за 11 розділами по програмі «Літопису природи» та 9-ти науково-дослідних темах. 191

2. Випущено XXIIІ том «Літопису природи» на 287 машинописних сторінках. 3. Опубліковано 40 наукових праць загальним об’ємом 1050 сторінок, подано на друк – 9 статей загальним об’ємом 49 сторінок машинопису та одна монографія 910 сторінок машинопису. 4. Проведено обстеження фенологічних пунктів у всіх природоохоронних науково-дослідних відділеннях (ПОНДВ), на яких проводяться постійні спостереження за 19-ма деревно-чагарниковими та 51 трав’янистим видом рослин. 5. Проведено таксаційні виміри та облік природного поновлення на площах, де проводилися реконструктивні рубки (5 ділянок). 6. Проведено таксаційний опис та картування пралісів на території парку. 7. Проведено постійні спостереження на 4-х закладених постійних поперечниках для вивчення ерозійних процесів у 4 природоохоронних науково-дослідних відділеннях. 8. Проведено обстеження лісовідновлення на 17 вітровальних ділянках у 5-ти ПОНДВ. 9. Проведено повторні виміри та облік природного поновлення на 8 постійних пробних площах. 10.Проведено комплексну екологічну оцінку сучасного стану та розроблено пропозиції щодо оптимізації природокористування у верхів’ї р. Прут. На території Галицького та Рогатинського районів протягом 2009 року проведено дослідження природних умов формування біотичного і ландшафтного різноманіття у басейні річки Гнила Липа, нозологічної оцінки флористичних і фауністичних комплексів. Проаналізовано загрози існуванню популяцій видів рослин і тварин та біогеоценотичних комплексів. За результатами досліджень обґрунтовано шляхи інтегрування аспектів біорізноманіття в план управління басейном р. Гнила Липа, охорони та відтворення флори і фауни із застосуванням активних і пасивних заходів з урахуванням основних принципів розбудови екомережі, видана монографія. Вивчення біорізноманіття здійснено за підтримки Офісу радника з питань сільського господарства, природи та якості харчових продуктів Посольства Королівства Нідерландів в Україні в рамках програми PIN-MATRA та Меморандуму порозуміння Україна – Нідерланди в галузі охорони навколишнього природного середовища. Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака Лісовідновлення і лісорозведення В останні роки лісові культури щорічно створюються на площі біля 6,0 – 6,5 тис. га. Досвід показує, що створення 192

високопродуктивних і якісних лісів у великій мірі залежить від стану та ефективності використання створеної селекційно-насінницької бази. Способи створення і раціонального використання постійної лісонасінної бази постійно удосконалюються. В даний час лісове господарство регіону може на 90% забезпечувати свої потреби у сортовому і покращеному насінні модрин, частково ялиці (до 40% від потреби), ялини (15-20%), дуба звичайного (до 20%). Підвищенню продуктивності Карпатських лісів сприятиме створення у кожній області регіональних селекційно-насінницьких центрів, куди слід віднести усі зареєстровані генетичні ресурси, лісові сорти та селекційно-насінницькі об’єкти. Вони повинні виконувати функції своєрідних фабрик виробництва покращеного і сортового садивного матеріалу у відповідності до кожного лісонасінного району, підрайону і типу лісу, наявного в області для даної породи. Також слід приділити належну увагу введенню у насадження інтродуцентів, які вже випробувані і визнані перспективними в різноманітних лісорослинних і кліматичних умовах. В першу чергу це ялиця бальзамічна, дугласія Мензіса, модрина гібридна (модрина європейська, модрина японська), а також кедрові сосни. Стан деревної рослинності Карпатського регіону У зв’язку з невиснажливим, безперервним лісокористуванням зростає значення не тільки деревної сировини, але й недеревних ресурсів лісу, що становить резерв для збільшення продовольчого фонду країни та забезпечення населення цінними продуктами харчування. Особлива роль належить таким недеревним ресурсам як живиця, березовий сік, насіння, гриби, плоди, ягоди і лікарські рослини. На даний час інститутом гірського лісівництва розроблені Настанови із заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань, дана оцінка біологічним, екологічним і фенологічним особливостям поширення найбільш перспективних дикорослих ягідників і лікарських рослин в Карпатському регіоні, визначено їх ресурсний потенціал, розроблено заходи з впорядкування заготівлі та раціонального використання. Виявилось, що запаси дикорослих ягід за останні 10 років тут зменшились на третину, порівняно з 80-тими роками – наполовину, а з 60-тими – у 2,5 рази. Це пов’язано із випадковим характером їх збору, відносною короткочасністю заготівлі, зменшенням урожайності через зміни кліматичних умов та погіршення екологічної обстановки, нерівномірністю поширення за регіонами та умовами зростання, нерегламентованою та безсистемною заготівлею плодово-ягідної і лікарсько-технічної сировини, зменшенням кількості та площі зрубів, розкиданістю ділянок, збільшенням площ освоєних земель, зростанням рекреаційного навантаження, невпорядкованістю сировинної бази. Уже на сьогоднішній день налічується майже 800 видів рідкісних і зникаючих рослин, серед яких є багато цінних лікарських, харчових і кормових видів. Для їх заміщення необхідний 193

пошук нових видів, які мають ідентичні властивості. В даний час ягідники поширені в регіоні на території майже 14 тис. га, а загальна площа розміщення плодово-ягідної і лікарської сировини становить понад 32 тис. га, що складає всього біля 2% загальної площі лісів. При цьому, загальний біологічний запас цієї сировини складає біля 4 тис. т, експлуатаційний – майже 3 тис. т, а об’єми оптимальної заготівлі 2,2 тис. т повітряно-сухої продукції. Ринкова вартість її складає біля 25 млн. грн., а готової продукції з неї майже 82 млн. грн. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України З метою збереження пралісових екосистем, еталонів насаджень головних лісоутворюючих порід, а також малопоширених, рідкісних і зникаючих видів рослин відібрано, атестовано, оформлено й вивчено в Західних областях України (Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій і Закарпатській) 220 генетичних резерватів на площі майже 14,0 тис. га, що складає понад 58% від загальної площі їх в Україні, 400 га плюсових насаджень, 1300 плюсових дерев і 118 га клонових лісонасінних плантацій. Це золотий генофонд для селекції і насінництва, основи існування лісу. В резервати увійшли деревостани найбільш розповсюджених типів лісу, насадження усіх головних і багатьох супутніх порід, а також рідкісних, зникаючих та реліктових видів. Особлива увага приділялась аборигенам – ялині європейській і буку лісовому, деревостани яких займають більше 85% площі карпатських лісів. Подальший аналіз та осмислення результатів відбору генетичних резерватів на рівні популяцій підтвердило їх правильність. Виявилось, що вирішення проблем збереження генетичних ресурсів і біологічного різноманіття на популяційному рівні цілком реальне завдання лісових генетичних резерватів. Практично майже всі цінні масиви автохтонних ялинових, букових, ялицевих, а також реліктових і соснових лісів увійшли в резервати. Аналіз динамічних змін стану і збереженості резерватів за майже 20-літній період дав змогу прогнозувати їх подальшу долю в розрізі окремих видів, які зростають в регіоні. Результати наукових досліджень свідчать про доцільність системного підходу з ведення господарства в резерватах: консерваційне збереження їх на заповідних територіях і розумне залучення до селекційних програм в експлуатаційних лісах. Залежно від генетичної структури та умов пристосування можливі відмінності в стратегії охорони генетичних ресурсів. При неможливості збереження генетичних ресурсів в природному стані in situ, приймаються заходи з відновлення їх в культивованих об’єктах ex situ. Вони періодично переглядаються і уточнюються в процесі поглиблення наукових досліджень. Для попередження катастрофічних втрат лісових генетичних ресурсів необхідно: включити ЛГР в списки об’єктів природно194

заповідного фонду; впровадити у виробництво „Вказівки з виділення лісового генетичного фонду, селекції і насінництва в Українських Карпатах”, які стануть керівним регіональним документом до часу розробки та прийняття стратегії із збереження і відтворення генетичного фонду лісових порід; заборонити працівникам лісового господарства та лісовпорядкування проводити заміну насаджень резерватів та назначати господарські заходи (особливо різні види рубок) без відома наукових установ і зональних лісонасінних інспекцій; зобов’язати працівників лісового господарства на місцях проводити регулярні спостереження за динамікою змін складу ЛГР, їх структури і формового різноманіття з інформацією про це наукових установ; терміново виділити охоронні зони ЛГР з метою ведення там ощадливого господарювання, направленого на підтримання формової і селекційної структури насаджень, задовільного лісовідновлення, санітарного стану тощо; зобов’язати наукові установи в зоні своєї діяльності періодично переглядати і уточнювати заходи із збереження, відновлення та раціонального використання ЛГР в процесі поглиблення наукових досліджень. Науковцями також виведено дев’ять лісових сортів, розроблені “Вказівки з виділення лісового генетичного фонду, селекції та насінництва в Українських Карпатах”, „Рекомендації із збереження, відновлення та використання генетичних ресурсів цінних малопоширених лісових деревних видів у Карпатському регіоні і на прилеглих територіях” та „Рекомендації з удосконалення режиму охорони і використання лісових генетичних ресурсів листяних видів у Карпатському регіоні”, які затверджені і рекомендовані до впровадження Держкомлісгоспом України. Завдяки проведеним дослідженням розроблені заходи із збереження генетичних ресурсів для лісових видів, представлених в лісах Західного регіону України. Особлива увага під час цього приділена малопоширеним і червонокнижним лісовим видам – тису ягідному, сосні кедровій європейській, береці та іншим. Крім збереження на об’єктах природо-заповідного фонду і в генетичних резерватах, проводиться цілеспрямоване розширення їх площ. Цьому сприяє створена насінна база на селекційній основі і вирощування високоякісного посадкового матеріалу. В даний час лісове господарство регіону може повністю забезпечувати свої потреби в покращеному і сортовому насінні модрин, на 40% - ялиці білої, на 20% - дуба звичайного і скельного, на 10-15% - ялини європейської, дугласії Мензіса тощо. Це дає змогу підвищити продуктивність новостворених лісів майже на 20%. Водночас, такі ліси ще й якісні, стійкі проти хвороб, шкідників, несприятливих умов оточуючого середовища тощо.

195

Пропозиції Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака до розроблення Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки Основна ціль та завдання Концепції, на виконання яких спрямовано захід 1

Забезпечен ня розширеног о відтворення лісів і збільшення лісистості країни

Відновл ення чисельності рідкісних та таких, що перебувают ь під загрозою зникнення видів рослин і тварин Сприянн я реалізації державної політики щодо запровадже ння сталого управління і підвищення ефективност і функціонув ання лісового господарств а

Назва заходу

2 наукові теми: 1) Розробка заходів із упорядкування та реформування постійної лісонасінної бази в Карпатському регіоні. 2) Удосконалення системи заходів з природного і штучного відновлення та збереження лісового біорізноманіття Українських Карпат наукова тема: Розробка заходів із збереження, відтворення, розведення і розширення займаних територій рідкісними і зникаючими видами рослин і тварин у Карпатському регіоні.

наукова тема: Розробити концепцію збереження та сталого використання лісових генетичних ресурсів в Україні

Інструм енти реалізації (нормативн о правові, економічні, фінансові та інші) 3

Відповід альні виконавці

Термін виконанн я

нормати вно-правові та фінансові

лабораторії селекції і насінництва та 2008-2010 лісовідновл ення УкрНДІгірлі с

нормати вно-правові та фінансові

лаборат орії селекції і насінництва , лісовідновл ення та захисту лісу УкрНДІгірлі с

нормати вно-правові

лаборат орії селекції і насінництва та лісовідновл ення УкрНДІгірлі с

20082010

Орієнто вні обсяги фінансування

360 тис. грн. (по 120 тис.грн. щорічно)

300 тис. грн. (по 100 тис.грн. щорічно)

180 тис. грн. (по 60 2008тис.грн. 2010 щорічно)

Джер ела фінансув а-ння

держбюджет

Очікуваний результат

1) Стратегія і практичні кроки з організації селекційнонасінницьких центрів 2) Рекомендації з удосконалення відтворення корінного лісового біорізноматіння

держбюджет

Заходи із збереження, відновлення, розведення і розширення займаних територій рідкісними і зникаючими видами рослин і тварин

держбюджет

Концепція збереження та сталого використання лісових генетичних ресурсів в Україні

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника Перелік науково-дослідних робіт в галузі охорони довкілля, що виконувались протягом 2009 року 1. Вивчення екзогенних процесів у заказнику “Княждвірський , створення моніторингу для збереження тиса ягідного. 2. Вивчення біорізноманіття та структури пралісів Українських Карпат. 3. Вивчення оксидативного стресу у тварин і мікроорганізмів 196

з метою мінімізації його шкідливої дії. 4. Інтродукція та акліматизація трав’янистих та декоративних деревних видів і форм рослин в умовах Прикарпаття. 5. Інтродукція, селекція та елітне насінництво багаторічних злакових трав. 6. Проведення екологічного моніторингу навколишнього середовища поверхневих водних ресурсів Івано- Франківської області. 7. Екологічні та прикладні аспекти хімічної технології. 8 Дослідження агроекологічної ефективності функціонування агробіоценозів на еродованих схилових землях західного Передкарпаття. 9. Розробка заходів запобігання негативного впливу екстремальних кризових ситуацій на природно-ресурсний потенціал агроекосистем Карпатського регіону України. 10. Вдосконалення системи головних рубок в гірських лісах Карпат на засадах сталого ведення лісового господарства. 11. Розробка екологічної ресурсозберігаючої технології сумісної утилізації хлорорганічних та сульфідовмісних відходів від виробництва олефінів та вінілхлориду ТзОВ “Карпатнафтохім”та ЗАТ “Лукор. 12. Динаміка розвитку рекреаційної інфраструктури Прикарпаття та її вплив на лісові екосистеми. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Держуправління ОНПС співпрацює з 24 громадськими екологічними неурядовими громадськими екологічними організаціями, які функціонують на території області. Протягом I-го кварталу 2010р проведено їх перереєстрацію. Місцеві осередки Українського товариства охорони природи проводять екологічні наради, конференції з участю учнівської і студентської молоді, інші екологічні заходи з питань виховання і залучення громадськості до охорони, відновлення і раціонального використання природних ресурсів. Ряд заходів, громадськими екологічними організаціями та рухами проведено в області до Міжнародного Дня охорони навколишнього середовища, Дня довкілля, чергової річниці з дня аварії на ЧАЕС. Такі заходи пройшли в районах та містах області за підтримки районної та міської влади, відділів культури і туризму, громадських екологічних рухів та участі учнівської молоді під девізами: “Вода – джерело життя”, “Пам’ятай, це твоя земля і вона тільки одна!”, “Живи, Земле!”. Громадська благодійна Фундація провела захід «Життя без сміття», працівниками Держекоінспекції спільно з працівниками МВС і лісової служби проведено операцію “Первоцвіт –2009”. З метою підвищення рівня 197

екологічної свідомості молоді спеціалісти Держуправління брали активну участь в акції «Зелені сторінки нашого міста», що відбулась в міській бібліотеці для дітей і юнацтва. Такі природоохоронні акції широко висвітлювалися в засобах масової інформації, обласних та районних газетах, радіо, телебачення. З метою зміцнення і розширення взаємодії державних природоохоронних органів з громадськістю, сприяння всебічного розгляду і вирішення на високому професійному рівні питань, пов‘язаних з екологічним вихованням населення та пропагандою природоохоронних знань, при Держуправлінні ОНПС в ІваноФранківській області діє Громадська рада. До її складу увійшли представники зареєстрованих громадських організацій екологічного спрямування: Коломийської територіальної організації "Зелений світ", МГЕО “Животоки” Городенківського району, громадської екологічно організації "Верхнє Подністров’я" м. Галич, громадської екологічної організації "Едельвейс" м. Косів та ін. Окремі екологічні організації мають свої видання. Зокрема, Коломийською територіальною організацією "Зелений світ" два рази в місяць видавався часопис "Людина і екологія" загальною кількістю 8 стор. Джерелами висвітленої інформації є громадські кореспонденти, керівники екологічних організацій, працівники Держуправління ОНПС в області. Працівники Держуправління беруть участь у зборах (сходах) громадян за місцем проживання, через засоби масової інформації проводять роз’яснювальну роботу природоохоронного характеру. Вносять пропозиції на сесії місцевих рад про стан та завдання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території населених пунктів. Спеціалісти Державного управління ОНПС систематично виступають з лекціями в інституті вдосконалення вчителів. Особлива увага звертається на виступи перед вчителями біології, які прищеплюють екологічні знання учням шкіл. Державне управління разом з обласною державною адміністрацією, обласною радою, громадськими природоохоронними організаціями проводили екологічні акції із залученням населення. Особлива увага приділяється профілактиці екологічних правопорушень. Практикуються спільні дії разом з органами прокуратури, санепіднагляду, ветнагляду, Держекоінспекції, громадськими організаціями, екологічними громадами, членами громадської ради при Держуправлінні тощо. В області створені екологічні громади з участю громадських релігійних організацій, політичних партій. Основним завданням екологічних громад є залучення населення до здійснення практичних природоохоронних заходів і екологічного виховання населення. З метою ширшого залучення громадськості до розв’язання екологічних проблем, формування у підростаючого покоління та різних 198

верств населення дбайливого ставлення до природи в області відпрацьована комплексна система, яка сприяє впровадженню безперервної екологічної освіти та інформування для всіх вікових та професійних категорій населення. Створено ряд екологічних центрів, в минулому році відкрито сучасний візит-центр в Карпатському НПП. При обласній організації УТМР створена громадська організація спецДНД, діяльність якої спрямована на охорону природних ресурсів та боротьбу з браконьєрством. Таблиця 13.11.2.1 Громадські екологічні організації, які діють на теренах Івано-Франківської області станом на 01.01.2010р. № Назва організацій

п/п

1 1 2 3 4

5 6 7 8

9 10 11 12

Юридична адреса

2 Громадська екологічна організація “ЕкоПлай” Громадська екологічна організація “Едельвейс” Громадська організація “Природничий клуб “Кедрина” Районна рада товариства охорони природи Громадська екологічна організація “Едельвейс” Коломийська територіальна організація “Зелений світ”, часопис “Людина і екологія” Студентське екологічне товариство Богородчанська районна молодіжна громадсько-екологічна організація “Наш Дім - Манява” Місцева громадська екологічна організація “Дністер” Тлумацький районний осередок Всеукраїнської екологічної ліги” Громадська організація “Мама-86Яремче”. Богородчанська районна молодіжна громадсько-екологічна організація “Молодіжна екологічна ініціатива-2007” Івано-Франківська регіональна екологотуриістична асоціація рекреаційна “Райдуга”.

Коломийська “Зелений світ”

Прикарпатське регіональне відділення Української екологічної Академії Наук Екологічна організація “”Зелена оселя”

районна

організація

199

3 м. Яремча, вул. Стуса 6, тел. (234)21157 м. Яремча, вул. Свободи 89, тел. (234)21582 м. Надвірна, вул. Комарова, 7 ПЗ “Горгани” м. Надвірна, м-н Шевченка, 5а/8, тел (275)25455 м. Косів, вул. Чорновола 4/5, к. 5, тел.(278)22451 м. Коломия, вул. Попадюк, 20, тел. (233)23487 м. Івано-Франківськ, тел. 24408 Вул. Перша Гора, 9 с. Манява Богородчанський р-н вул. Івасюка, 5 м. Тисмениця вул. Кармелюка, 3/30 м. Тлумач м. Яремча, вул. В. Стуса, 6, тел. (234)22001 вул. Шкільна, 1 с. Монастирчани Богородчанський р-н м. Івано-Франківськ, вул. Набережна ім. Стефаника, 34б, тел. 47226 Вул. І. Франка,43 с. Гвіздець Коломийський р-н вул. Т. Шевченка, 44а м. Івано-Франківськ вул. Луначарського,

Організації, включені до складу Громадської ради при Держуправлінні ОНПС в ІваноФранківській області 4 Включено Включено Не включено Не включено

Включено Включено Не включено Не включено

Не включено Не включено Не включено Не включено

Не включено

Включено

Не включено Включено

17 18

Громадська організація соціальний захист”

Громадська організація “Фонд розвитку природоохоронної та туристичної діяльності “Рогатинщина” Екологічно-мисливська організація “Готур” Верховинський районний осередок “Черемош” Української екологічної асоціації “Зелений світ” МГЕО “Животоки”

21 22

23 24



      

Прикарпатський центр екології родини та природного планування сім’ї “Гармонія” Громадська організація “Регіональна екологічна фундація “Наш край”

Громадська “Едельвейс”

екологічна

“Екологія

та

організація

28, кв.18 м. Івано-Франківськ вул .С. Стрільців,10кв.7 м. Івано-Франківськ вул .С. бандери,106, кв. 64 м. Івано-Франківськ вул. Д. Галицького, 54, кв.5 с. Крихівці, м. Івано-Франківськ вул. Л. Українки,11/1 м. Рогатин

Не включено Не включено

Не включено

с. Микуличин, м. Яремче вул. І. Франка, 5 смт. Верховина

Не включено

Городенківський р-н

Включено

вул. Чорновола 4, кв.5 м. Косів

Включено

Не включено

13.11.2 Громадські рухи Одним із важливих етапів роботи з громадськістю є громадські слухання актуальних екологічних питань області, які в тій чи іншій мірі впливають на навколишнє природне середовище. Зокрема, протягом 2009 року проведено наступні громадські слухання: в с. Голошино Верховинського р-ну з питань доцільності створення національного природного парку “Верховинський” на території Перкалапського лісництва ДП “Гринянське лісове господарство”. Громадою с. Голошино одноголосно підтримано ініціативу створення на території села національного парку. Участь у роботі взяли працівники Держуправління ОНПС в Івано-Франківській області, керівництво Верховинської РДА, районної ради та депутати сільської ради; про стан і використання земель у прибережних захисних смугах; про створення НПП «Синьогора» в с.Гута Богородчанського р-ну; про ситуацію, яка склалася на ДП ”Калійний завод” ВАТ “Оріана”; про стан збереження та утилізації пестицидів та отрутохімікатів на території області; про поводження з твердими побутовими відходами; про екологічну ситуацію на території області; про зменшення лісокористування в гірських лісах Карпат та збільшення площі природно-заповідного фонду. Підсумки їх обговорення широко висвітлювалися в засобах масової інформації. Спеціалісти Держуправління беруть участь у зборах (сходах) громадян за місцем проживання. Вносять пропозиції на сесії місцевих 200

рад про стан та завдання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території населених пунктів. Для підвищення рівня інформування громадськості щодо проблем навколишнього природного середовища в Держуправлінні ОНПС в області діє Орхуський інформаційно-тренінговий центр, який надає послуги з питань доступу громадян до інформації, участі громадськості у процесі прийняття рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища. У приміщенні Орхуського центру систематично проводиться засідання круглих столів, диспути, інформаційно-оглядові лекції з студентською та учнівською молоддю з питань екологічного виховання підростаючого покоління, доведення до свідомості людей основних екологічних проблем, які є на території області. Начальником Держуправління затверджено графік прийому громадян керівним складом управління та керівниками структурних підрозділів. Згідно затверджених графіків ведуться виїзні прийоми громадян з особистих питань за місцем проживання. Такі прийоми проводяться спільно з представниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, керівниками установ, підприємств та організацій, які розташовані на території того населеного пункту де проводиться прийом громадян. В усіх районних центрах області та містах обласного значення створено дозвільні центри. Закріпленими працівниками Держуправління за районами та містами області проводиться інформаційно-виховна робота на правоохоронну тематику. Щоп’ятниці в Держуправлінні проводиться “гаряча” телефонна лінія. На запитання мешканців області відповідає начальник Держуправління ОНПС в області, його заступники, керівники структурних підрозділів. За наслідками проведення “гарячої” телефонної лінії керівником Держуправління даються відповідні доручення щодо роз’яснення проблем, викладених громадянами у телефонних дзвінках. 13.12. Виконання державних екологічних програм. Рішенням обласної ради від 30.01.2001 р. № 418-18/2001 затверджена Програма формування регіональної екологічної мережі в Івано-Франківській області на 2001-2010 рр., у якій є схема формування екомережі Івано-Франківської області. Мережа природно-заповідного фонду області, до якої станом на 01.07.2010 року віднесено 467 територій та об’єктів загальною площею 218,8 тис. га, складає 15,7 % від загальної площі області, в тому числі 32 об’єкти загальнодержавного значення площею 131,6 тис. га і 435 об’єктів місцевого значення площею 87,2 тис. га, 2-ге місце по Україні. У 2009 році природно-заповідний фонд області поповнено двома національними природними парками, а саме національним природним парком «Синьогора», площею 10866,0 га. та національним 201

природним парком «Верховинський», площею 12022,9 га. Рішенням сесії обласної ради від 11.01.2010року № 991-35/2010 з метою збереження дуба звичайного, віком 281 рік на території ІваноФранківська створено ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуб звичайний», площею 0,01 га. При створенні нових заповідних об’єктів площа природно-заповідного фонду області порівнюючи з 2008 роком початком 2010 року зросла відповідно із 195,9 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповідності області зріс відповідно із 14% до 15,7% від загальної площі області). Протягом 2002 – початком 2010 року площа природнозаповідного фонду області зросла відповідно із 186,5 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповіданості від загальної площі області відповідно зріс із 13,4% до 15,7%). Стан фінансування заходів, спрямованих на реалізацію обласних програм (розділів місцевих програм) з формування екомережі у 2009 році Фінансування заходів щодо формування національної екомережі у 2009 році в розрізі джерел фінансування (тис. грн.) 1 2 3 4 5 всього, у тому числі місцевого з них з відсоток (%) Грантів та з: бюджету місцевих фондів від загального інших місцевих охорони розміру фонду ОНПС джерел навколишнього фінансування природного середовища (ОНПС)

381,258 -

351,258 -

Заплановано на 2010 рік -

Спільним розпорядженням голів обласної ради та облдержадміністрації від 25.09.08 № 619/404-р «Про координаційну раду з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області» затверджено Координаційну раду з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області. Інформація щодо регіональних схем екомережі у 2008 році Розроблено та затверджено регіональну схему екомережі (рік) В області рішенням сесії обласної ради від 30.01.2001 р. № 418-18/2001 затверджено регіональну схему екомережі Івано-Франківської області

Регіональну схему екомережі розроблено (рік)

30.01.2001 р.

Регіональну схему екомережі розробляється

Регіональну схему екомережі буде розроблено (вказати орієнтований термін)

Формування переліків територій та об’єктів екомережі: ключових територій (ядер), буферних зон, сполучних територій (коридорів), відновлюваних територій: а) ключових територій (ядер) – 467, а саме 32 об’єкти 202

загальнодержавного значення, 435 – місцевого значення б) буферних зон – 3852,8 га (Природний заповідник “Горгани”) в) сполучних коридорів – 5, загальною площею 12120 га г) відновлювані території не сформовані. Загальна площа складових екомережі Площа екомережі станом на 01.01.2010 р., тис. га

969,491 (69,6 %)

у тому числі, тис. га

Сіножаті та пасови ща

212,9

Ліси та інші лісовкриті площі

636,5

Відкриті заболочені землі

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуют ься

2,6

Відкриті землі без росли-нного покриву або з незначним рослинним покривом

0,086

Води

23,9

Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду Площа (тис. га) та відсоток заповідних територій від загальної площі області станом на 01.03.10 218,8 тис. га (15,7 %)

Розширено у 2009 році існуючі заповідні об’єкти місцевого значення -

Створено у 2009 році нових заповідних об’єктів місцевого значення Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб звичайний», площею 0,01 га (рішення сесії обласної ради від 11.01.2010року № 991-35/2010)

Заходи щодо охорони та відтворення земельних ресурсів Площі (тис. га) деградованих та забруднених земель, що передбачені для консе рекультивації рвації -

1,2

у 2009 році, тис. га

законсервовано, у т.ч. шляхом: залуження заліснення 0 -

Загальна площа земель станом на 01.01.10, тис. га

рекультивовано

законсервованих рекультивованих

2,7

Заходи щодо охорони та відтворення водних ресурсів, що здійснювались у 2009 році Загальна площа (тис. га)

Водоохоронних зон Прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів

82690

Розроблено проектів землеустрою, у 2009 році (кількість, тис. га) 106,8

Закріплено в натурі (встановлено) у 2009 році, (тис. га)

Загальна площа станом на 01.01.2010 році., (тис. га)

8666,7

Заходи щодо охорони та збереження водно-болотних угідь В Івано – Франківській області зосереджено 2,6 тис. га збережених водно – болотних угідь, частина яких входить до складу 203

природно – заповідного фонду. Всього заповідано 87 боліт площею 1160,0 га. Болота зосереджені переважно у стариці ріки Дністер у Рогатинському, Галицькому, Тлумацькому та Городенківському районах. В межиріччях і на терасах гірських річок, у замкнутих котловинах утворились сфагнові болота. Такі болота охороняються у Долинському та Рожнятівському районах. Серед них - гідрологічні пам’ятки природи загальнодержавного значення: “Болото Ширковець”, “Болото Мшана”, “Болото “Висяче”, гідрологічний закаказник загальнодержавного значення “Турова дача”, ландшафтний заказник місцевого значення “Саджавський”. Водно-болотні угіддя загальнодержавного значення в області відсутні. Організація спільних транскордонних елементів національної екомережі та Всеєвропейської екомережі. 26 січня 2009 року спеціалістами Держуправління взято участь в інформаційному семінарі по Програмі Прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Метою Програми є посилення та поглиблення екологічного, соціального, економічного співробітництва між Закарпатською, ІваноФранківською та Чернівецькою областями України із суміжними регіонами Угорщини, Словаччини та Румунії. Одним із пріоритетів Програми є захист навколишнього середовища, сталий розвиток та управління природними ресурсами, відповідно до якого Держуправлінням запропоновано ідею проекту прикордонного співробітництва, а саме: «Створення Верховинського національного природного парку з перспективою трансформації парку в спільний україно-румунський міжнародний біосферний заповідник». Умовою реалізації даного проекту є партнерство із суміжним регіоном України, у даному випадку із румунської сторони (повіт Maramures). Район створення проектованого парку знаходиться у центральній, важкодоступній частині Карпат, є прикордонною смугою кордону з Румунією, має унікальні природні ресурси, які є основою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку, що відповідає вимогам рамкової Конвенції про сталий розвиток Карпат, ратифікованої українським парламентом. Крім того, є письмова згода Міністерства водних ресурсів, лісів та охорони середовища Румунії щодо співпраці в рамках створення транскордонного природоохоронного об’єкту в даному районі. Завдяки географічному положенню Івано-Франківська область має можливість міжнародної співпраці в унікальному за своєю природою і науковою цінністю районі Українських Карпат – райони Горган і Чивчно-Гринявські гори, які прилягають в південно-західній 204

частині до кордону з Румунією. На території Івано-Франківської області у прикордонній зоні у 2010 році створено національний природний парк «Верховинський», площею 12022,9 га. З румунської сторони в повіті Марамуреш зосереджено ряд природоохоронних територій. Тобто існують реальні можливості створення транскордонного українсько-румунського природоохоронного об’єкта (біосферного резервату). Є можливість залучення міжнародного гранту по Програмі Прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна за умови згоди румунської сторони. Створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату на території Верховинського району ІваноФранківської області та Марамуреського повіту окрім збереження унікального біотичного та ландшафтного різноманіття сприятиме економічному розвитку регіону, в основному, за рахунок екотуризму, транспортних інфраструктур і розвитку традиційних методів ведення господарства. Інвестиційний проект «Створення транскордонного україно-румунського природоохоронного об’єкту (біосферного резервату)» Держуправління подано на розгляд засідання міжвідомчої робочої групи з питань розгляду і відбору інвестиційних та інноваційних проектів. Заходи щодо збереження біорізноманіття, що здійснювались у 2009 році Флора області нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України. Майже третина її, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку. Фауна налічує 435 видів хребетних тварин, в тому числі: ссавці – 74 види (68 % всіх видів ссавців України); птахи – 280 видів (70% загальної кількості видів птахів України). 33 види тварин, які є на території області, занесено до Червоної книги України. Науковцями установ природно-заповідного фонду області постійно здійснюються заходи щодо збереження біорізноманіття. Захист середовища існування тварин під час міграції і зимівлі та створення системи їх охорони. Бурштинське водосховище. Площа –1300,0га. Місце гніздування перелітних птахів – чернь морська, норець великий і малий, мартин сріблястий, крохаль великий, чирок-свистунок. Розширення мережі водних об’єктів для міграції риб . Заходи у 2009 році не проводились. 205

Створення умов для відтворення різноманіття видів рослин, тварин і фітоценозів у природних зонах. З метою обґрунтування заходів щодо відтворення природного стану екосистем проведена інвентаризація місцезростань видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України на територіях природного заповідника “Горгани”, національного природного парку “Гуцульщина”, Галицького національного природного парку та Карпатського національного природного парку. Інформування про стан національної екомережі та участь громадськості в її формуванні У 2009 році підготовлена до друку книга «Природничогеографічні засади формування екомережі Івано-Франківської області», в якій є проекти схем місцевих екомереж у межах адміністративних утворень та переліки територій та об’єктів, що входять до складу екомережі. Видання книги включено у перелік природоохоронних заходів на виділення 20,0 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2010 році. Періодично у засобах масової інформації опубліковуються статті щодо формування регіональної екомережі в області. Проблемні питання Проектування регіональних схем екомережі передбачає нанесення на планово-картографічні матеріали територій та об'єктів, включених до переліків екомережі, що потребує відповідного фінансування.

206

Таблиця 13.12.1. Інформація про хід виконання Програми забезпечення населення Івано-Франківської області якісною питною водою за 2009 рік № п/ п

Назва заходу, що виконувався у звітному році

Загальна вартість тис. грн.

Обсяги фінансування (тис.грн.) З початку реалізації заходу Кошті в держав ного бюдже ту

Кошті в місцевого бюдже ту

Заплановано на звітний рік

Інші кошти

Коштів державного бюджету

Програма забезпечення населення Івано-Франківської області якісною питною водою

353,058

20,352

16,874

Програма забезпечення населення Івано-Франківської області якісною питною водою

353,0

19,7

34,9

Стан виконання (реалізації) програми

2008р. 21,7314

Кошті в місцевого бюдже ту

12,400

5,635

5,3

2009р. 23,9

Інші кошти

Почат ок і кінець виконання

% вик. за звітний рік

% виконання з початку реалізації заходу

1,846

2006-2020

149,6

16,7

2,5

2006-2020

193,5

22,2

Комен тарі та проблемні пмтання

Таблиця 13.12.2. Інформація про хід виконання державної цільової програми 2401450 ˝Реструктуризація та ліквідація об’єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності˝ №

Найменування заходу

п/п 1 2 1 Проведення робіт з ліквідації екологічних наслідків діяльності ДП ˝Калійний завод˝ ВАТ ˝Оріана˝ (м.Калуш)

Передбачене фінансування з державного бюджету на 2009 рік. 3 3000,0

207

Профінанс овано, станом на 01.01.2009р. 4 1500,0

Очікувані результати 5 Запобігання негативних екологічних наслідків в зоні діяльності ДП ˝Калійний завод˝ ВАТ ˝Оріана˝ (м.Калуш)

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом. 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги. 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво. В 2009 року відбувся семінар по Програмі Прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Метою Програми є посилення та поглиблення екологічного, соціального, економічного співробітництва між Закарпатською, Івано-Франківською та Чернівецькою областями України із суміжними регіонами Угорщини, Словаччини та Румунії. Одним із пріоритетів Програми є захист навколишнього середовища, сталий розвиток та управління природними ресурсами, відповідно до якого Держуправлінням запропоновано ідею проекту прикордонного співробітництва, а саме: «Створення Верховинського національного природного парку з перспективою трансформації парку в спільний україно-румунський міжнародний біосферний заповідник». Умовою реалізації даного проекту є партнерство із суміжним регіоном України, у даному випадку із румунської сторони (повіт Maramures). Район створення проектованого парку знаходиться у центральній, важкодоступній частині Карпат, є прикордонною смугою кордону з Румунією, має унікальні природні ресурси, які є основою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку, що відповідає вимогам рамкової Конвенції про сталий розвиток Карпат, ратифікованої українським парламентом. Крім того, є письмова згода Міністерства водних ресурсів, лісів та охорони середовища Румунії щодо співпраці в рамках створення транскордонного природоохоронного об’єкту в даному районі. Створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату на території Верховинського району та Марамуреського повіту крім збереження унікального біотичного та ландшафтного різноманіття сприятиме економічному розвитку регіону, в основному, за рахунок екотуризму, транспортних інфраструктур і розвитку традиційних методів ведення господарства. Для забезпечення управління водними ресурсами за басейновим принципом для річки Дністер обговорено та прийнято Угоду про співробітництво в галузі інформаційного обміну між суб’єктами моніторингу якості поверхневих вод в басейні річки Дністер між Львівською, ІваноФранківською, Тернопільською, Хмельницькою, Чернівецькою, Одеською, Вінницькою та Республікою Молдови. Стратегічною метою у басейні річки Дністер є: - досягнення безпечного для здоров’я людей екологічного стану і доброї якості води; забезпечення раціонального і безпечного водокористування як фактора стійкого розвитку регіону в межах території України із урахуванням транскордонних аспектів; 208

збереження біологічного різноманіття і заповідних територій, стійкого екологічного стану у басейні. На базі Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу проведено спільний семінар-навчання за участю представників Університету Норд м. Бая Маре, Румунія, Держуправління ОНПС та ТУНГ. Семінар проведено по проекту “РУТЕМ” “Менеджмент і моніторинг середовища”.

209

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Атмосферне повітря Основними забруднювачами повітря Івано-Франківської області є підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу і води, діяльності транспорту та зв’язку. Від них у довкілля потрапило 241,7 тис.т. шкідливих речовин, що на 10,5 тис. т або на 10,5% менше, ніж у попередньому році. Необхідно відмітити, що за останні роки на території області спостерігаєтся чітка тенденція зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зменшення шкідливих викидів в атмосферу відбулося найбільш суттєво у Галицькому районі (у 1,6 разів). Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються: Бурштинська ТЕС, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», УМГ «Прикарпаттрансгаз», ВАТ «Івано-Франківськцемент». Пропозиції щодо вирішення проблем забруднення атмосферного повітря. Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: o заміна електрофільтрів на блоках №2,3 та впровадження технологій сіркоочистки. Термін до 2015 року. Вартість- 484 млн.грн.; o заміна електрофільтрів на блоках №5-8 та впровадження технологій сіркоочистки. Термін до 2015 року. Вартість- 968 млн.грн.; o заміна електрофільтрів на блоках №1,4 та впровадження технологій сірко очистки на блоках №1,4,9-12. Термін до 2015 року. Вартість 1284 млн.грн.; o оптимізація режиму спалювання в котлах за рахунок ущільнення топкових камер. Вартість - 1710 тис. грн.; o встановлення газоочисної установки після обертової печі №2 цеху утилізації відходів виробництва. Вартість – 900 тис.грн.; o встановлення газоочисної установки після обертової печі №3 цеху утилізації відходів виробництва - термін до 2011 року. Вартість – 900 тис.грн.; o зменшення викидів парникових газів в атмосферу за рахунок будівництва лінії переробки осаду стічних вод на КП «ІваноФранківськводоекотехпром з використанням біогазу. Термін до 2012 р. Вартість - 6,4 млн. доларів. Водні ресурси На території Івано-Франківської області налічується 133 комплекс очисних споруд загальною потужністю 134 млн. м 3/рік. 52 комплекси працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод. Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 16,94 млн. м3 210

недостатньо очищених стоків щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. Основними шляхами вирішення проблем в галузі охорони водних ресурсів є: - забезпечення економного використання води, шляхом налагодження інструментального обліку свіжої води та вжиття дієвих заходів для її економії; забезпечення раціонального водоспоживання на НГВУ "Долинанафтогаз", НГВУ "Надвірнанафтогаз", Долинському газопереробному заводу, Бурштинській ТЕС, Калуській ТЕС, ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" шляхом удосконалення діючих систем оборотного водопостачання; - забезпечення будівництво нових та реконструкцію діючих водопровідних і каналізаційних мережа. - налагодження ефективної роботи діючих та будівництво нових очисних споруд у містах та населених пунктах області; - забезпечення дотримання вимог чинного водоохоронного законодавства при проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів туристичнооздоровчого призначення. Поводження з відходами. У 2009 році обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки зменшилась в порівнянні з 2008 роком. Протягом 2009 року в результаті виробничої діяльності підприємств області утворилось 4224,712 тис. тонн відходів 1-3 класу небезпеки. Станом на 01.01.2010 року. у сховищах організованого складування та на території підприємств знаходилось 64,5 тис. тонн відходів 1-3 класів небезпеки, що на 7,7 тис. тонн більше ніж на початок 2009 року. На даний час в області є близько 500 деревообробних об’єктів. В результаті виробничої діяльності яких утворюється понад 40 тис.м3 тирси, та більше 100 тис.м3 кускових відходів, які практично повністю реалізуються заготівельним підприємствам та місцевому населенню для опалювання особистого житла та ведення господарської діяльності. Протягом 2009 року в області накопичилось 187,5 тис. тонн твердих побутових відходів (4-ого класу небезпеки). На території області діє близько двох десятків суб’єктів підприємницької діяльності та приватних підприємств, які займаються збором та та переробкою вторсировини відсортованої (вилученої) із ТПВ. Найближчим часом в області планується побудувати спеціалізовані заводи комплекси по переробці твердих побутових відходів. На даний час розроблена пропозиційна схема варіанту – розміщення комплексів з переробки ТПВ. Варіант схеми розглядався з врахуванням дуже складного рельєфу місцевості та географічно-геологічних і гідрологічних особливостей, щільності заселення та міграції населення у зв’язку з місцями роботи та відпочинку. 211

Вирішення проблеми поводження з ТПВ полягає у формуванні чотирьох округів, в яких планується розміщення комплексів з переробки ТПВ: І. Івано-Франківський округ. Потужність близько 350 тис. тонн на рік, що включає в себе м. ІваноФранківськ, м. Калуш, Богородчанський район, Галицький район, Калуський район, Рогатинський район, Тисменицький район, Тлумацький район. Заг. чисельність населення в цих районах близько 677,5 тис. мешканців. ІІ. Коломийський округ. Потужність близько 150 тис. тонн на рік, що включає в себе м.Коломия, Коломийський район, Снятинський район, Городенківський район. Заг. чисельність населення в цих районах біля 285,8 тис. мешканців. ІІІ. Долинський округ. Потужність близько 100 тис. тонн на рік, що включає в себе Долинський район, Рожнятівський район, м. Болехів. Заг. чисельність населення в цих районах біля 169,4 тис. мешканців. ІV. Надвірнянський округ. Потужність близько 150 тис. тонн на рік, що включає в себе Надвірнянський район, Косівський район, Верховинський район, м. Яремче. Заг. чисельність населення в цих районах біля 252,7 тис. мешканців. В кожному запропонованому окрузі створюється асоціація, в яку входять представники районів і міст з подальшим залученням до неї інвесторів. Земельні ресурси Площа області складає 1392,7 тис. га, що становить 2,3 % від території України. В Івано-Франківській області площа еродованих земель складає понад 138,67 тис. га. (це 9,9% загальної площі). Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладненням численними балками і ярами. Заходи щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок Природно-заповідний фонд Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття шляхом створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, формування регіональної екологічної мережі є одним з пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи в Івано-Франківській області. Мережа природно-заповідного фонду області, до якої станом на 01.07.2010 року віднесено 467 територій та об’єктів загальною площею 218,8 тис. га, складає 15,7 % від загальної площі області, в тому числі 32 об’єкти загальнодержавного значення площею 131,6 тис. га і 435 об’єктів місцевого значення площею 87,2 тис. га, 2-ге місце по Україні. У 2009 році природнозаповідний фонд області поповнено двома національними природними парками, а саме національним природним парком «Синьогора», площею 212

10866,0 га. та національним природним парком «Верховинський», площею 12022,9 га. Рішенням сесії обласної ради від 11.01.2010року № 991-35/2010 з метою збереження дуба звичайного, віком 281 рік на території ІваноФранківська створено ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуб звичайний», площею 0,01 га. При створенні нових заповідних об’єктів площа природно-заповідного фонду області порівнюючи з 2008 роком початком 2010 року зросла відповідно із 195,9 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповідності області зріс відповідно із 14% до 15,7% від загальної площі області). Протягом 2002 – початком 2010 року площа природно-заповідного фонду області зросла відповідно із 186,5 тис.га до 218,8 тис.га (відсоток заповіданості від загальної площі області відповідно зріс із 13,4% до 15,7%). Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду На сьогодні одним із основних чинників, що опосередковано сприяють негативному впливу на стан природно-заповідного фонду в області, є відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природнозаповідного фонду (далі – ПЗФ), що створює підґрунтя для різних порушень. Відсутність встановлених меж об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення призводить до порушень заповідного режиму, зміни площі та конфігурації меж, самозахоплення земель ПЗФ тощо. Основна проблема у сфері розвитку природно-заповідного фонду області - це відсутність державних актів на право користування земель та встановлення меж на місцевості тих заповідних об’єктів, охорону та збереження яких здійснюють органи місцевого самоврядування. Це створює умови для нецільового використання ділянок природно-заповідного фонду– самозахоплень, зміни їх меж, незаконної забудови. З метою часткового вирішення вказаної проблеми Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області підготовлено запит на виділення коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2010 році у сумі 400,0 тис. грн. на проведення спеціальних заходів спрямованих на запобігання чи знищення природних комплексів на об’єктах природно-заповідного фонду області (в частині встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду області). В цілому, по області встановлено межі 332 територій та об’єктів загальнодержавного та місцевого значення, на площі 135,2 тис. га (61,8% площі природно-заповідного фонду області), у тому числі відповідно до матеріалів лісовпорядкування (по квартальним стовпчикам, квартальним просікам, лініях зв’язку і електромереж та інших чітко визначених на місцевості розмежувальних лініях). Лісове господарство Стрімкий розвиток туристичної галузі в області зумовив незначне 213

зменшення площі лісів, в основному за рахунок лісових земель не зайнятих лісовою рослинністю. Лісовідновлення забезпечує вчасне заліснення вирубок та інших не покритих лісом лісових земель. Низький рівень лісорозведення пояснюється складністю передачі земельних ділянок не придатних у сільськогосподарському виробництві до лісового фонду та недостатністю бюджетного фінансування лісокультурних заходів по створенню нових лісів. Посадка і посів лісу в порядку лісовідновлення проводиться за рахунок власних коштів лісогосподарських підприємств. Низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів лісокористування та недостатня кількість природозберігаючих технологій і механізмів, в повній мірі не дозволяють зберегти наявний підріст та природне поновлення лісоутворюючих порід. Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів: - збільшити обсяги лісовідновлення пропорційно до площі суцільних зрубів, частку природного поновлення лісосік та обсяги лісорозведення за рахунок земель не придатних для використання у сільськогосподарському виробництві ; - функції державного контролю в частині перевірки на державному кордоні достовірності сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів передати постам екологічного контролю територіальних органів Мінприроди України; - з метою недопущення вирубки здорових насаджень посилити контроль за наміченими санітарно-оздоровчими заходами у лісах області; - посилити державний контроль за розробкою лісосік у частині впровадження природозберігаючих технологій і механізмів на виконання Закону України “Про мораторій на суцільну вирубку у буково – ялицевих лісах Карпатського регіону”; - вивчення та впровадження у сферу лісових відносин передового досвіду європейських країн; - економічне стимулювання підприємств галузі при застосуванні прогресивних технологій лісокористування, переведення лісового насінництва на генетично-селекційну основу з відповідним рівнем лісовідновлення та лісорозведення; - збільшення бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств, використовуючи диференційований підхід, відповідно до характеристик лісосічного фонду та можливостей госпрозрахункової діяльності; - проведення лісової сертифікації, як шлях до європейських стандартів галузі; - покращення нормативно-законодавчої бази у сфері відтворення та раціонального використання лісових ресурсів; - виділення та охорона пралісових екосистем; 214

охорони,

- значне збільшення сітки лісових доріг, що значно зменшить кількісні та якісні втрати лісового ресурсу. ПРОПОЗИЦІЇ 1. З метою недопущення екологічної катастрофи передбачити на загальнодержавному рівні збільшення фінансування природоохоронних робіт та затвердити відповідні заходи для поліпшення техногенно-екологічної ситуації в зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”. 2. Розробити та затвердити стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року. 3. Забезпечити виконання Карпатської Конвенції щодо сталого розвитку регіону. 4. Передбачити зменшення лісокористування в гірських лісах Карпат та збільшення площі природо - заповідного фонду. 5. Провести моніторингові дослідження щодо зміни водності рік, розробити загальнодержавну та регіональну програми для їх водонаповнення. 6. Передбачити на загальнодержавному рівні кошти для фінансування науково-дослідних розробок щодо очищення промислових викидів підприємств від окисів азоту та сірки, передусім для Бурштинської ТЕС. 7. Вилучити з інтенсивного обробітку деградовані землі, крутосхили, ерозійно-небезпечні ділянки з метою їх заліснення, залуження чи істотного покращення. 8. Розробити та затвердити план дій з охорони навколишнього природного середовища на регіональному та загальнодержавному рівнях. 9. Розширити міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля. 10. Забезпечити створення єдиної нормативно-правової бази для проведення державного екологічного моніторингу. 11. Забезпечити виконання робіт щодо перенесення в натуру (на місцевість) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду та нанесення їх на планово - картографічні матеріали.

Начальник Держуправління

А.Троценко

215

Додаток Виконавці розділів і підрозділів доповіді, відповідальні за її підготовку Вступ Розділ 1.

Розділ 2.

Розділ 3.

Розділ 4.

Розділ 5.

Розділ 6.

Перший заступник начальника Держуправління В. Головчак Загальні відомості. Завідуючий сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М.Клюйко Начальник відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності А. Пліхтяк Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Заступник начальника відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Б. Радченко Зміна клімату Головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Н. Братівник Водні ресурси Головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності І. Облещук Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Начальник відділу розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів В.Семчук. Головний спеціаліст відділу розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів Л.Золотарьова Земельні ресурси і грунти Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський

Розділ 7.

Надра Заступник начальника Держуправління П. Кульба

Розділ 8.

Відходи Головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та 216

Розділ 9.

Розділ10 .

Розділ 11.

Розділ 12.

Розділ 13.

Висновки

регуляторної діяльності Л.Гнатів Екологічна безпека Завідуючий сектором економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Клюйко Сільське господарство Начальник відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності В. Ціховський Енергетика Завідуючий сектором економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Клюйко Транспорт Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ І.Куцинда Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Завідуючий сектором економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ М. Клюйко Начальник відділу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності А. Пліхтяк Головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Б. Боришкевич Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ І. Куцинда Головний спеціаліст юридичного сектору М. Водвуд Головний спеціаліст сектору економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та ЗМІ А. Паславська Завідуючий юридичного сектору М.Пославський Перший заступник начальника Держуправління В. Головчак

217