kharkiv_2006 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕPСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКPАЇНИ ДЕPЖАВНЕ УПPАВЛІННЯ OХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ХАPКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДОПОВІДЬ ПPО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПPИPОДНОГО СЕPЕДОВИЩА В ХАPКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ В 2006 PОЦІ

Харків 2007 р.

У звітній доповіді "Про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2006 році" наведено систематизовані офіційні дані щодо стану навколишнього природного середовища в області з характеристиками повітряного басейну, водних об’єктів, земельних ресурсів, рослинного і тваринного світу, проведено аналіз стану і використання природних ресурсів у порівнянні з попередніми роками, визначено основні напрямки діяльності деpжупpавління екології та природних ресурсів в Харківській області, шляхи впровадження державної екологічної політики в регіоні, наукову та міжнародну діяльність з охорони навколишнього природного середовища. В доповіді – 2006 знайшли своє відображення діяльність громадських природоохоронних організацій і екологічна освіта, наукові розробки, спрямовані на розв’язання екологічних проблем в області, міжнародна діяльність з охорони навколишнього природного середовища. Офіційну інформацію для підготовки доповіді надали: Державна екологічна інспекція в Харківській області, обласний центр гідрометеорології, обласне управління статистики, обласна санітарно-епідеміологічна станція, “Харківське обласне управління лісового господарства”, управління земельних ресурсів, головне управління сільського господарства та продовольства, управління охорони здоров’я, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, Український науково-дослідний інститут прогресивних технологій у комунальному господарстві, Харківський науково-дослідний інститут лісового господарства, Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології, Харківська медична академія післядипломної освіти, Харківський державний університет, Харківська державна академія міського господарства, Харківський державний університет будівництва та архітектури та ін. Аналіз стану навколишнього природного середовища за звітний та попередні роки свідчить про подовження тенденції стабілізації, не зважаючи на постійний, стабільний приріст виробництва та пов’язаного з цим навантаження на навколишнє природне середовища. У підготовці матеріалів для Національної доповіді-2006 брали участь фахівці Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області: І.В.Капусник – начальник держуправління – керівник авторського колективу, перший заступник начальника держуправління – В.В.Задніпровський, начальники відділів - О.М.Зозуля, І.Г.Синицька, В.Ф.Сервуля, заступники начальників відділів – Л.П. Крячко, Д.В.Топчій, Б.С. Ант.енко та спеціалісти держуправління – О.В.Євдокімова, Л.Ю.Ільченко, Ю.В.Лисенко, О.Д.Баталіна, І.І.Дейнека. Загальну редакцію і впорядкування здійснювала Крячко Л.П. Відповідальний за випуск В.В.Задніпровський.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ АК – акціонерна компанія АТ – акціонерне товариство АТЗТ – акціонерне товариство закритого типу ВАТ – відкрите акціонерне товариство ВКФ – водоканалізаційна філія ВО – виробниче об’єднання ВТ – відкрите товариство ВУВГ – виробниче управління водного господарства ВУВКГ – виробниче управління водоканалізаційного господарства ГДК – гранично допустима концентрація ДВУ – державне-виробниче управління ДІВ – джерело іонізуючого випромінювання ДКП – державне комунальне підприємство ДЛГО – державне лісогосподарське об’єднання ДП – державне підприємство ЄДРПОУ– єдиний державний реєстр підприємств організацій установ ЗАТ – закрите акціонерне товариство КБО – комплекс біологічної очистки МЕЗ – маслоекстракційний завод НГП – нафтогазопромисел ПБЗ – приладобудівний завод ПГОО – пило-газо-очисні обладнання ПЗРВ – пункт захоронення радіоактивних відходів ПЗФ – природно-заповідний фонд ПСЗ – пункт спостереження РЛП – регіональний ландшафтний парк смт. – селище міського типу ТВО – територіальне виробниче об’єднання ТЕС – теплова електростанція ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю ФТІНТ – фізико-технічний інститут низьких температур ХГМЦ – Харківський Гідрометцентр

ЗМІСТ Вступне слово начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 1. Екологічна політика Харківської області 1.1. Підсумки екологічної політики Харківської області зі створення екологічних передумов для сталого розвитку Харківської області. 2. Атмосферні та гідрологічні умови і явища 3. Атмосферне повітря 4. Водні ресурси 5. Земельні ресурси та ґрунти 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 5.2. Структура та стан земель 5.2.1. Структура земельних угідь 5.2.2. Деградація земель 5.3. Охорона земель 5.3.1. Практичні заходи 5.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність 6. Надра 6.1. Мінерально-сировинна база. Стан мінерально-сировинної бази. Використання мінерально - сировинної бази. Підземні води: ресурси, використання, якість. 6.2. Стан геологічного середовища. Гірничо видобувні регіони. Ендогенні геологічні процеси. Екзогенні геологічні процеси. 6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 6.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 7. Відходи 8. Екологічна безпека 8.1. Екологічна безпека як складова регіональної безпеки 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами 8.2. Радіологічна безпека 9. Вплив негативних факторів довкілля на здоров’я населення 10. Рослинний світ 10.1. Лісові екосистеми: негативні фактори впливу, заходи щодо поліпшення їх стану. Зміни у держлісфонді; динаміка спеціального використання лісів; лісовідновлення і лісорозведення; захист лісових насаджень. 10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. 10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними. 10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с.-г. культур. 4

10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними. 10.6.Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. 10.7. Генетично змінені організми (біобезпека): впровадження сучасних біотехнологій в Україні, прогноз соціально-економічних наслідків впровадження ГЗО, ймовірність виникнення потенційної загрози здоров’ю людини та сталому розвитку біологічного різноманіття. 10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу Харківської області. 11. Тваринний світ 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. 11.2. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними. 11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. 11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів. 11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження. 12.* Екомережа та біорізноманіття. 12. Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні. 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка). 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. 12.3. Історико-культурна спадщина: - збереження ландшафтів на територіях садиб-заповідників, - садиб-заповідників, - палацово-паркових музеїв, - парків - пам’яток садово-паркового мистецтва, - дендрологічних парків, - пам’яток архітектури, - парків – пам’яток ландшафтної архітектури. 12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо). 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі. 13. Деякі екологічні проблеми Харківської області та шляхи їх вирішення 13.1 Збереження Хортиці (характеристика факторів антропогенного впливу, заходи щодо поліпшення ситуації, зокрема на державному рівнів, участь громадських організацій). 5

13.2. Збереження біоценозу о. Зміїний (характеристика факторів антропогенного впливу, заходи щодо поліпшення ситуації, зокрема на державному рівні ) 13.3. Браконьєрство в Карпатах (рослинний і тваринний світ). Обсяги заподіяних збитків. Кроки держави у напрямі поліпшення ситуації. Аналіз наслідків, прогноз на майбутнє. 13.4. Браконьєрство рибного промислу. Обсяги заподіяних збитків. Кроки області у напрямі поліпшення ситуації. Аналіз наслідків, прогноз на майбутнє. 13.5. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води. 14. Державний контроль у галузі охорони довкілля. 14.1. Організація та здійснення державного контролю. 15. Управління в галузі охорони довкілля 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління. 15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення. 15.3. Стандартизація, метрологія: - охорони довкілля і природокористування 15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого – експертної діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківської області. 16. Моніторинг довкілля. 17. Економічні засади природокористування. 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. 17.2. Стан фінансування екологічної галузі. 18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. 19. Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації. 20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. 21. Виконання державних екологічних програм 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. 21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів 21.3.Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. 22. Висновки Додатки

1. Екологічна політика Харківської області Харківська область є однією з найбільших областей України по території, населенню та розвитку народногосподарського комплексу. Розміщена на північному сході країни, область межить як з найбільш промисловорозвинутими областями Донбасу та Дніпропетровською областю, так і з Російською Федерацією. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. Головною метою екологічної політики в Україні є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічного збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь. Для рішення наявних екологічних проблем та попередження виникнення нових в подальшому в області систематично провадяться заходи по охороні навколишнього природного середовища, збереженню екологічного благополуччя та підвищення рівня екологічної безпеки. Основні природоохоронні заходи, що проводяться в області, спрямовані на додержання природоохоронного законодавства в галузі природокористування, забезпечення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки території регіону. Одним з головних напрямків проведення екологічної політики в області є державний контроль за екологічно безпечним природокористуванням, який проводиться місцевими спеціально уповноваженими органами охорони навколишнього природного середовища. Впровадження системи управління в галузі охорони довкілля є одним з основних напрямків роботи державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. Державне управління та регулювання природокористування проводиться шляхом надання відповідних дозволів на спецводокористування, ліцензування гірничо-вишукувальних робіт та розробки надр, лімітування та нормування забруднення навколишнього природного середовища та контролем за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановлених умов природокористування та обсягів антропогенного впливу на довкілля. Лімітуванню та нормуванню підлягають обсяги водокористування та скидів зворотних вод, утворення та розміщення відходів. Державним контролем охоплено використання небезпечних хімічних речовин, ввоз на территорію України та використання, а також транзит небезпечних відходів. До функцій державного управління природокористуванням відноситься проведення у встановленому порядку екологічних експертиз, розглядання та погодження розділів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), проведення еколого - експертної оцінки проектних матеріалів нових та реконструйованих підприємств всіх форм власності. Під державним контролем, що здійснюється спеціально уповноваженими органами охорони навколишнього природного середовища, знаходиться екологічний стан поверхневих та підземних водних об’єктів, стан рослинного та тваринного світу області, стан та використання земельних ресурсів та надр, 7

забрудненість атмосферного повітря. Одним із дієвих заходів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища є проведення перевірок об’єктів з питань дотримання ними вимог природоохоронного законодавства, контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщенням відходів. Інформаційне забезпечення процедур державного контролю природокористування та контролю стану навколишнього природного середовища здійснюється системою державного екологічного моніторингу. Екологічний моніторинг проводиться в області суб’єктами моніторингу на підставі регіональних програм моніторингу за умови координуючої та інтегруючої ролі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. До напрямів проведення державної екологічної політики відносяться питання формування регіональної частини загальнодержавної екологічної мережі, розвиток заповідної справи. Важливим напрямком проведення державної екологічної політики в Харківській області є організація розробки та реалізації місцевих та регіональних екологічних програм, та організація участі в плануванні та виконанні державних програм, націлених на покращання екологічного стану території області. До робіт цього напрямку відноситься забезпечення економічного механізму природокористування з формування та виконання доходної частини Державного, обласного та районних бюджетів за рахунок надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища, фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів в масштабах області, справляння збору за землю та збору за спеціальне користування природними ресурсами. Впродовж 2006 р. в області діяло ряд державних екологічних програм, основними з яких є : 1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки; 2. Міжрегіональна науково-практична програма “Збереження степу та відтворення східно-європейської популяції дрохви в Україні” (термін реалізації – 2001-2010 роки); 3. Загальнодержавна програма розвитку водного господарства (2002-2011рр.); 4. Державна програма “Ліси України” на 2002-2015 роки. 5. Програма поводження з твердими побутовими відходами (2005-2011 рр.). Разом з тим в області прийнято та виконується ряд регіональних екологічних програм. Елементами екологічної політики є організація і координація наукових та проектно-технологічних розробок в галузі охорони навколишнього природного середовища, що проводяться за рахунок бюджетних коштів. Важливою частиною ведення екологічної політики є проведення міжнародної діяльності за широким спектром питань спільного використання транскордонних поверхневих водних ресурсів, транскордонного забруднення та ін.

2. Атмосферні та гідрологічні умови та явища Клімат Харківської області помірно континентальний. Формується він у результаті взаємодії трьох основних факторів, що створюють клімат: сонячної радіації, циркуляції атмосфери і характеру підстилаючої поверхні. Оскільки довжина території області з заходу на схід незначна і коливання висот невеликі, варіація клімату даної території не істотна. Радіаційні умови досить однорідні. Сумарна сонячна радіація складає приблизно 95 ккал/см2 за рік, причому за період з квітня по вересень сумарна сонячна радіація складає біля 80 % річної суми. Радіаційний баланс у середньому за рік позитивний і складає 42,2 ккал/см2. Основною повітряною масою, що формується над територією області, є континентальне помірне повітря. Його повторюваність складає 70–80 % взимку і 60–70 % улітку. Найбільш часто повторюваними повітряними масами, що формуються над іншими широтами, є континентальне й арктичне повітря. Клімат області характеризується такими показниками. Самий теплий місяць – липень, а самий холодний –січень. Амплітуда середньомісячних середніх температур складає 28°С (від +21°С у липні до -7°С у січні); Відносна вологість досягає свого максимуму в грудні (86), а мінімум припадає на травень (60). Середньорічна величина вологості – 74. Максимум хмарності (7,5–8,0 балів) припадає на зимові місяці, мінімум (5,5–4,8 балів) на літо. У річному розподілі опадів спостерігається зимовий мінімум (лютий) і літній максимум (липень). Річна кількість опадів коливається в інтервалі 497-608 мм. Найбільша кількість опадів випадає в північно-західних (Коломак, Богодухів, Краснокутськ) та північно-східних (Великий Бурлук) районах, найменше всього – в Шевченківському, Балаклійському та Первомайському районах.. Максимум тривалості сонячного сяйва досягається в липні (до 300 годин), мінімум – у грудні (біля 25 годин). Ступінь континентальності, що виявляється в контрастності сезонних метеопоказників, зростає на території області з заходу на схід. Зміна суми опадів у холодний період чітко простежується в напрямку з півночі на південь, а суми опадів у теплий період – з півдня на північ (в напрямку зменшення). Основні кліматичні характеристики території області за даними обласного центру з гідрометеорології наведені нижче на тематичній карті 3.1. На карті зображено розподіл середньорічної кількості опадів (з шагом 10 мм), ізотерми середніх місячних температур липня та січня. Більша частина території області, включаючи її західну та північну частини, характеризується середньорічною швидкістю вітру більше 4,0 м/сек, а в районі м. Харкова – більше 5,0 м/сек. 3.Атмосферне повітря Значна кількість розташованих в Харківській області кооперативних, комерційних та приватних структур, а також збільшення числа транспортних засобів, що експлуатуються тривалий час, призводять до значного забруднення атмосферного повітря. В наслідок цього окремі міста та райони області, як і раніше, відносяться до територій з підвищеним рівнем забруднення атмосфери, про що

свідчать дані щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну, що проводяться Харківським гідрометеорологічним центром. За даними обласного управління статистики загальні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2006р. склали 324,2тис. т., що на 22,6 тис. т. більше, ніж у 2005 р. (301,6 тис. т.). Від стаціонарних джерел забруднення області було викинуто в атмосферне повітря 182,383 тис. т., що на 23,655 тис. т. більше, ніж у 2005 р. (158,728 тис. т.). Викиди у 2006 р. від пересувних джерел зменшились на 1,1 тис. т., ніж у попередньому році і складають за даними обласного управління статистики 141,8 тис. т., викиди від автотранспорту зменшились на 1,6 тис. т. та збільшилися в порівнянні з 2005 р. від залізничного і авіаційного транспорту на 0,5 тис. т. Динаміка змін викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведена в табл. 3.1. Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря. Викиди по області

2004р.

2005р.

2006р.

Загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т. в тому числі:

294,93

301,6

324,2

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т.

148,03

158,7

182,4

- від пересувних джерел, тис.т

146,9

142,9

141,8

- в т.ч. від автотранспорту, тис. т.

140,3

136,7

135,1

6,6

6,2

6,7

- та від залізничного і авіаційного транспорту, тис. т.

Збільшення валового викиду від стаціонарних джерел викидів відбулось за рахунок збільшення обсягів виробництва та збільшення в 2006 році кількості підприємств, поставлених на державний облік. Одночасно спостерігається зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по підприємствам м.Харкову та Харківської області у 2006 році в порівнянні з 2005 роком у зв’язку з зменшенням обсягів виробництва. Динаміка зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за даними звітності 2-ТП (повітря)(т.н) наведена в табл. 3.2. Таблиця .3.2.Динаміка зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за даними звітності 2-ТП (повітря)(т.н) Назва підприємства Плитковий завод ХТЗ ім. Орджонікідзе ДП „Завод ім. Малишева” ТЕЦ-3

2005 рік 521,067 765,416 183,135 673,683

2006 рік 443,640 546,81 148,608 578,788

Зменшення/-

Причина зменшення/

-77,427 -218,606 -34,527 -94,895

зменшення обсягів виробництва зменшення обсягів виробництва зменшення обсягів виробництва зменшення обсягів виробництва

Найпоширеніші речовини викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів наведена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т 2006р.

16 +1,1 -0,38 +0,32 +0,28 +0,06 +0,49 -0,35 +1,9 -0,05 -0,04 +2,35 -0,31 +0,05 +0,25 -0,31 -0,07 +0,18

19 +0,05 +0,003 0 0 0 -1,41 0 -0,01 0 +0,003 0 0 +0,01 -0,01 0 0 +0,01

20 +0,12 0 +0,15 +0,07 -0,01 +0,59 -0,6 +0,14 0 0 +0,002 -0,44 -0,01 -0,05 0 0 +0,13

21 +0,08 +0,01 +0,07 +0,2 0 -1,18 0 -0,22 +0,003 -0,006 +0,03 +0,06 -0,01 +0,01 0 0 0

22 +1,38 -0,39 +0,06 +0,02 +0,07 +0,93 -0,17 -0,34 -0,05 -0,03 -0,08 -0,08 +0,02 -0,21 -0,21 -0,07 +0,06

В т.ч.

пил

всього по стац

Разом

пересувні джерела 15 83,55 2,13 3,97 2,33 1,06 1,20 1,49 5,85 0,62 0,68 2,06 0,59 1,39 1,16 2,03 0,66 3,88

Пересувні джерела

13 14 1,95 2,19 0,03 0,09 0,36 0,66 0,17 0,42 0,03 0,04 0,78 0,04 0,08 0,04 2,21 2,59 0,001 0,003 0 0,004 0,022 0,12 0,61 0,29 0,03 0,75 0,05 0,1 0,05 0,17 0 0,01 1,76 0,23

оксид вуглецю

12 0,27 0,002 0,05 0,02 0,01 0 0 0,11 0 0 0,02 0 0,02 0,03 0,08 0 0,03

діоксид азоту

10 11 6,68 0,84 0,23 0,02 2,39 0,07 0,78 0,04 0,14 0,02 1,78 0,01 0,59 0,002 18,21 7,51 0,03 0,01 0,01 0,003 2,68 0,02 1,66 0,02 2,09 0,16 0,47 0,18 0,57 0,03 0,04 0,03 2,85 0,14

Стаціонарні джерела

діокид сірки

9 90,23 2,36 6,36 3,11 1,2 2,98 2,08 24,06 0,65 0,69 4,74 2,25 3,48 1,63 2,6 0,7 6,73

оксид вуглецю

8 82,17 2,52 3,91 2,31 0,99 0,27 1,66 6,19 0,67 0,71 2,14 0,67 1,37 1,37 2,24 0,73 3,82

діоксид азоту

7 2,27 0,08 0,59 0,22 0,04 1,22 0,04 2,81 0,00 0,01 0,09 0,23 0,76 0,09 0,17 0,01 0,23

діокид сірки

пересувні джерела

6 1,83 0,03 0,21 0,10 0,04 0,19 0,68 2,07 0,00 0,00 0,02 1,05 0,04 0,10 0,05 0,00 1,63

в т.ч.

пил

оксид вуглецю

5 0,22 0,00 0,05 0,02 0,01 1,41 0,00 0,12 0,00 0,00 0,02 0,00 0,01 0,04 0,08 0,00 0,02

всього по стац.

діоксид азоту

4 0,99 0,02 0,04 0,03 0,01 0,00 0,00 6,36 0,01 0,00 0,02 0,01 0,12 0,13 0,03 0,03 0,10

В т.ч.

Стаціонарні джерела разом

діокид сірки

всього по стац

Стаціонарні джерела

2 3 89,13 6,96 2,74 0,22 6,04 2,13 2,83 0,52 1,14 0,15 2,49 0,02 2,43 0,77 22,16 15,97 0,70 0,03 0,73 0,02 2,39 0,25 2,56 1,89 3,43 2,06 1,88 0,51 2,91 0,67 0,77 0,04 6,55 2,73

(+/-) 2006р. до 2005р.

В т.ч.

пил

1 м. Харків м.Ізюм м.Куп'янськ м. Лозова м. Люботин м. Первомайськ м. Чугуїв Балаклійський р-н Барвінківський р-н Близнюківський р-н Богодухівський р-н Борівський р-н Валківський р-н В.Бурлуцький р-н Вовчанський р-н Дворічанський р-н Дергачівський р-н

В т.ч.

разом

Населені пункти

2005

17 18 -0,28 -0,05 +0,01 0 +0,26 +0,03 +0,26 +0,01 -0,01 +0,01 +1,76 +0,01 -0,18 +0,002 +2,24 +1,15 0 0 -0,01 +0,003 +2,43 0 -0,23 +0,01 +0,03 +0,04 -0,04 +0,05 +0,1 0 0 0 +0,12 +0,04

В Харківській області основними стаціонарними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства теплоенергетичної, нафтогазовидобувної, металообробної, цементної та хімічної галузей. Це такі великі підприємства, як Зміївська ТЕС, ГПУ “Харківгазвидобування”, ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ВАТ “Балцем”, ДП “ТЕЦ-5”, ДП ТЕЦ-2 “Есхар”, ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” та інші. Їх сумарний вклад в забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів по Харківській області складає більше 90%. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря в табл. 3.4. Таблиця 3.4. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря Валовий викид,т

Зменшення/-

№ п/п

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

2005р.

2006р.

збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

103527,8

122819,8

+19292

збільшення обсягу виробництва

Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК “Центренерго”

Міністерство палива та енергетики

ВАТ “Балцем”

Акціонерні товариства відкритого типу

8807,5

10381,2

+1573,7

збільшення обсягів виробництва

ДП ТЕЦ-2 “Есхар”

Міністерство палива та енергетики

2229,3

4228,7

+1999,4

збільшення обсягів

Газопромислове управління “Шебелінкагазвидобування”

Акціонерні товариства відкритого типу

4475,7

6152,0

+1676,3

збільшення обсягів видобування

4382,5

1254,9

-3127,6

зменшення обсягів виробництва

3284,9

3244,8

-40,1

зменшення обсягів видобування

1971,1

1974,0

+3,0

збільшення обсягів видобування

Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості

Харківське ЛВУМГ

ГПУ „Харківгазвидобування” Краснокутське НГП Юліївське НГП

Шебелінське ЛВУМГ

Первомайське управління магістральних газопроводів підприємства “Черкаситрансгаз” КС „Борова” КС „Первомайська”

Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості

3605,8

2740,2

-865,6

збільшення обсягів видобування

Куп’янське ЛВУМГ

Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості

1523,1

1571,8

+48,7

збільшення обсягів видобування

ВАТ “Харківська ТЕЦ-5”

Міністерство палива та енергетики

1655,3

1841,6

186,3

збільшення обсягів

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Харківській області залишається Зміївська ТЕС, а це близько 80% всіх викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря Харківської області. Так, за 2006р. Зміївською ТЕС викинуто в атмосферу 122,82 тис. т. шкідливих речовин, що в порівнянні з минулим роком більше на 19,292 тис. т. – за рахунок збільшення обсягів виробництва електроенергії та обсягів використання вугілля та мазуту. На теперішній час на Зміївській ТЕС закінчена реконструкція 8-го енергоблоку. Встановлені нові високоефективні фільтри, які дозволяють знизити вміст твердих речовин перед димовими трубами. Технологією передбачено повернення вловленої золи в топку котла на допалення у кількості 80% від початкової. Даний захід сприяє переведенню золи в шлак у результаті спікання в топці котла. Внаслідок проведеної реконструкції викиди забруднюючих речовин в атмосферу по енергоблоку № 8 знизились на 5512,260 т. Також, в 2006 р. на 12

підприємстві були проведені поточні ремонти установок очистки газу на енергоблоках № № 1, 3, 4, 6, які дозволили зменшити викиди на 15,048 т. В 2006 році керівництву Зміївської ТЕС були видані приписи щодо розробки технічного завдання на проектування другої черги будівництва установок очистки газу – сіркоочистки на 8-му енергоблоці. На сьогоднішній день вже розроблені технічні завдання на розробку вказаних проектів по 8-му та 9-му енергоблоках. Одночасно, вирішується питання впровадження системи автоматизованого контролю викидів від енергоблоків 275 МВт Зміївської ТЕС Протягом 2006р. збільшилися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від: Зміївська ТЕС ВАТ „Центренерго” на 19, 292 тис. т., ВАТ “Балцем” на 1,574 тис. т., ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” на 0,186 тис. т., та інші. Автотранспорт завжди був одним з найзначніших джерел забруднення атмосферного повітря. Його вклад в загальний викид великих промислових міст і мегаполісів України, з року в рік, коливається від 40 до 60 %. В Харківській області цей вклад в 2006 р. становив 43%. Слід зазначити, що основною причиною інтенсивного забруднення атмосфери автотранспортом є, головним чином, експлуатація технічно застарілого автомобільного парку (по деяким оцінкам до 80%), низька якість паливномастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, зменшення кількості контрольнорегулювальних пунктів на підприємствах, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху, особливо в містах. Зважаючи на це, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області щорічно вживається ряд заходів по державному контролю за охороною атмосферного повітря від викидів автотранспорту. До цього переліку робіт, в першу чергу, належать планові перевірки автотранспортних підприємств, станцій технічного обслуговування автомобілів, автогосподарств промпідприємств, сприяння створенню на їх базі контрольно-регулювальних пунктів по перевірці автотранспорту на паливну ощадність та токсичність. Крім того, в 2006 р. проведені спільно з УДАЇ УМВС України в Харківській області два етапи заходів “Чисте повітря”. В ході проведення заходів перевірено 317 підприємств, 4576 автотранспортних засобів. Виявлено, що в середньому по м. Харкову та Харківській області відсоток автотранспортних засобів в вихлопних газах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи складає в середньому 13,9%. Таким чином, по м. Харкову та в цілому по області спостерігається деяке збільшення загальних обсягів викидів, що обумовлено зростанням викидів від стаціонарних джерел, від пересувних джерел обсяги викидів зменшились в цілому по області на 1,1 тис. т. 4. Водні ресурси Основними джерелами водопостачання Харківської області є поверхневі та підземні води басейнів р. Сіверський Донець та р. Дніпро. Найбільшою річкою в області є Сіверський Донець, на долю якого припадає 95,9 % всієї забраної води (335,8млн.м3млн.м3), 89,3% використаної підземної води (41,79млн.м3),83,4% безповоротного використання (159,7 млн.м3), та 74,2% всіх забруднених зворотних вод (14,48 млн.м3). На р. Дніпро припадає 4,1 % всієї забраної води (14,40млн.м3 млн.м3), 10,7% використаної підземної води (5,01 млн.м3), 16,6 % безповоротного використання 13

(31,77млн.м3) та 25,8 % всіх забруднених зворотних вод (5,042 млн.м3). Характерною ознакою регіону є наявність водокористувачів, які здійснюють водогосподарську діяльність в обох басейнах, з них найбільші: Первомайське ДП “Хімпром”: забір з р.Сів.Донець - скид до р.Орель; КП ВТП “Вода”: забір та скид ВУВГ “Донець”, бас. р. Сів. Донець забір Краснопавлівське вдсх. ВУВГ “Дніпро”, скид в канал. В сільському господарстві має місце використання стічних вод, в суміші із свіжою, на потреби зрошення регулярного (ВСАТ “Слобожанський”). Продовжують залишатись великими втрати при транспортуванні води від забору до використання та в системах водорозподілу. Однак, є тенденція зниження цих втрат, чому сприяло стимулювання економії води населенням за рахунок обладнання вводів лічильниками води. Раціональне використання води населенням є основною причиною зниження обсягів використаної води на господарсько-побутові потреби в комунальному господарстві. В 2006 р. спостерігається збільшення витрат води на виробничі потреби (на 5,7%), що обумовлено нарощуванням виробництва промислових підприємств харчової промисловості (в основному, це цукрові заводи). Загальний забір води по Харківській області у звітному році за даними статзвітності за ф.2-ТП(водгосп) при ліміті водоспоживання 598,2млн.м3 склав 350,2млн.м3, у тому числі: поверхневої прісної –291,8млн.м3 (83,3%), підземної – 58,36 млн.м3 (16,7%), з якої –2,8млн.м3 шахтно-кар’єрних (0,8%). З них: басейн р. Сіверський Донець – забрано 335,8млн.м3, в тому числі: поверхневої – 283,0млн.м3 (84% від загального забору), підземної – 52,8 млн.м3 (15,7%), з якої шахтно-кар’єрних –2,754млн.м3(0,8%); басейн р. Дніпро - забрано 14,40 млн.м3, в тому числі: поверхневої – 8,842 млн.м3 (61,4 % від забраної), підземної –5,555млн.м3 (38,6%), з якої шахтнокар’єрних 0,01 млн.м3 . Загальний обсяг використаної води у 2006 р. становить 291,7 млн.м 3 , що на 3,0 млн.м3 менше, ніж у минулому році. Використання води по джерелам водопостачання та категоріям води: По джерелам водопостачання: поверхневої – 244,9 млн.м3 (100,9% до минулого року); підземної – 46,8 млн.м3 (89,7% до минулого року ). По категоріям води:  питної – 65,09 млн.м3 (92,0% до минулого року) ;  технічної – 226,7 млн.м3 (101,2%до минулого року) Показники використання води в %-вому співвідношенні від загального використання наступні:  поверхневої – 84,0%;  підземної – 16,0%;  питної – 22,3%;  технічної – 77,7%; Втрати при транспортуванні у 2006 р складають 114,2млн.м3, що на 3,6 млн.м3 менше, ніж у минулому році. Безповоротне використання води становить 301,3 млн.м3 , в тому числі: в процесі використання 191,4 млн.м3 - на 3,2 млн.м3 менше, ніж у минулому році; 14

відносно природних об’єктів -109,9млн.м3 , що на 4,2 млн.м3 менше, ніж у минулому році За рахунок перерозподілу поверхневих вод та стоку вод в басейновому розрізі ці показники наступні: в басейні р. Сіверський Донець обсяг безповоротного використання води становить 245,8 млн.м3; в басейні р. Дніпро обсяг безповоротного використання води становить 55,5 млн.м3 . Обсяги безповоротного використання води змінились за рахунок наступних факторів, які мають вплив на їх динаміку: - загальний забір води знизився на 7,2 млн.м3; - загальний скид зворотних вод збільшився на 5,5 млн.м3; - використано води на 3,0 млн.м3 менше; - скид в накопичувачі, рель’єф місцевості збільшився на 0,490 млн.м3; - витрати води в системах оборотного та повторного водопостачання в промисловості знизились на 18,0млн.м3; - втрати води при транспортуванні знизились на 3,6 млн.м3; - обсяги витрат води на зрошення знизились на 0,492 млн.м3. Безповоротне використання в промисловості знизилось на 0,04 млнм 3 через зниження витрат води в системах оборотного та повторного водопостачання та з урахуванням збільшення таких складових водного балансу, як: втрат – на 0,532 млн.м3, скиду – на 5,15 млн.м3, використання – на 3,28 млн.м3). Безповоротне використання в комунальному господарстві збільшилось на 0,7 млн.м3 через збільшення скиду на 1,0 млн.м3. Безповоротне використання в сільському господарстві знизилось на 4,94 млн.м3 через зниження використання на потреби ставково-рибного господарства на 4,44 млн.м3 та зрошення – на 0,541 млн.м3 (скид знизився на 0,49 млн.м3). За звітний 2006 рік 111 водокористувачів Харківської області скинули 310,2 млн. м3 зворотних вод в поверхневі водні об’єкти та 2,031 млн.м3– до каналу Дніпро-Донбас: - б. р. Сів. Донець - 302,7 млн.м3, в т.ч. ”без очистки”, ”недостатньо-очищені” – 14,48 млн.м3; - б. р. Дніпро – 7,492 млн.м3, в т.ч. ”без очистки”, ”недостатньо-очищені” – 5,042 млн.м3. - канал Дніпро-Донбас - 2,031 млн.м3, в т.ч. ”недостатньо-очищені” 2,031 млн.м3 За звітний період водокористувачами було скинуто 270,45 млн.м3 зворотних вод категорій ”без очистки”, ”недостатньо-очищені” та “нормативно-очищені”, що на 1,15 млн.м3 менше, ніж торік. Загальна кількість забруднюючих речовин в них в 2006 р. склала 328,702 тис. т. (в тому числі хлоридів і сульфатів 80,770 тис. т.), що на 8,718 тис. т. менше, ніж в 2005 р. В 2006 р. з категорії “нормативно-очищені” в категорію «недостатньоочищені» перейшли зворотні води 1 водокористувача: 630182 АТЗТ «Будянський фаянс» - 31,2 тис.м3. З категорії «недостатньо-очищені» в категорію «нормативно очищені» перейшли зворотні води 1 водокористувача: 630760 Первомайське ЛВУМГ – 4,4 тис.м3. Водокористувачі, які припинили скид у поверхневі водойми у 2006 р.: 630147 ЗАТ «Куп’янський МКК» (не здійснював скид зворотних вод до р. Оскіл в зв’язку з переведенням цих вод до оборотної системи). 15

630261 ВАТ «Великобурлуцький сирзавод» (не здійснював скид після біоставків до р. Н. Дворічна). 631464 ЗАТ «Колос» (припинено аварійний скид з КНС до р. Уди в 2005р., підприємство знято з обліку) Харківщина посідає одне з провідних місць в економічному потенціалі держави. Незважаючи на свою складність, екологічна ситуація на Харківщині в останні роки зберегла тенденцію до стабілізації, чому сприяли як зменшення в порівнянні з 90-ми роками обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва, так і впровадження державної екологічної політики в області, посилення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. В останні роки намітилася стійка тенденція до поліпшення якості поверхневих вод, зменшення обсягу забору та використання води і відповідно зниження скиду забруднюючих стічних вод у поверхневі водойми. Основними причинами забруднення поверхневих вод Харківської області є: скид недостатньо очищених та неочищених комунальнопобутових та промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти або через каналізацію. Надходження до водних об’єктів забруднюючих речовини у процесі поверхневого стоку води з забудованих територій ГДК у 2005р.), цинку – 1,2 ГДК (1,5 ГДК у 2005р.), міді – 5 ГДК (6 ГДК у 2005р.), заліза загального – 1,3 ГДК (1,4 ГДК у 2005р.). На рівні минулого року залишився вміст сульфатів – 1,2 ГДК, хрому – 3 ГДК, фенолів – 2 ГДК. Інші показники залишались в межах норм ГДК. Стан річок, що протікають по території м. Харкова (Уди, Лопань, Харків, Немишля) у порівнянні з 2005р. суттєво не змінився. Спостерігалось незначне погіршення по вмісту нітритів, фенолів. Вміст амонію сольового, нафтопродуктів, хрому, цинку дещо зменшився. Якість води у створі р. Сухий Торець залишилась на рівні минулого року. Концентрація сухого залишку, як і в 2005р. склала 1,9 ГДК, нафтопродуктів – 1,5 ГДК. Зменшився вміст сульфатів – 6,7 ГДК (6,9 ГДК ГДК у 2005р.), цинку – 1,5 ГДК (1,8 ГДК у 2005р.), заліза загального – 1,7 ГДК (1,8 ГДК у 2005р.) та міді – 3 ГДК (4 ГДК у 2005р.). Дещо збільшився вміст хрому – 2 ГДК (в межах норм ГДК у 2005р.). Інші показники знаходились в межах норм ГДК. Результати спостережень за станом поверхневих водних об’єктів наведений в таблиці 4.1. Особлива увага приділялася стану поверхневих водойм регіону у період проходження весняного паводку (березень-квітень). З метою безаварійного пропуску повені та для отримання поточної оцінки змін санітарно-екологічного стану поверхневих вод області в період проходження весняної повені 2006р. і своєчасного інформування органів виконавчої влади 15 березня 2006р. було проведено нараду представників суб’єктів державної системи моніторингу довкілля та установ, які проводять контроль якості поверхневих вод в Харківській області. На нараді були визначені основні принципи взаємодії між суб’єктами моніторингу під час проходження паводку, розроблено план відбору проб на створах річок м. Харкова та області, а також визначені відповідальні за щотижневий відбір проб. За результатами спостережень було встановлено, що на поверхневих водних об’єктах м. Харкова та області у період проходження повені ситуація залишалася стабільною. Вміст забруднюючих речовин у пробах поверхневих вод, відібраних у створах на річках м. Харкова та області в цілому знаходився на рівні аналогічного періоду минулого року. У деяких створах спостерігалися поодинокі випадки незначного підвищення вмісту забруднюючих речовин (амонію сольового, нітритів, хрому, нафтопродуктів) у порівнянні із аналогічним періодом 2005р. 16

Випадків високого або екстремально високого забруднення не виявлено. Кисневий режим задовільний, середній вміст кисню розчиненого складав 6,5-11,5 мг О2/дм3, що відповідає нормам. За інформацією відділу гідрометеозабезпечення Харківського обласного центру по гідрометеорології, весняна повінь 2006р. мала дуже повільний характер. У зв’язку з поступовим збільшенням середньодобових температур та відсутністю суттєвих опадів у вигляді дощу, надходження талих вод, а разом з ними забруднюючих речовин до поверхневих водних об’єктів м. Харкова та області відбувалося дуже повільно. На підставі цього було зроблено висновок, що весняна повінь 2006р. на якість поверхневих водних об’єктів Харківської області особливо не вплинула. В області гостро стоїть питання оздоровлення басейну р. Сіверський Донець та покращання якості питної води. Складовою частиною цієї проблеми залишається будівництво нових і реконструкція діючих очисних споруд. Типовим прикладом необхідності проведення робіт за цим напрямком може бути аварія, яка сталася на КП "Есхар" у лютому 2006р. Внаслідок аварії стався скид неочищених стічних вод до р. Уди. За результатами досліджень проб, відібраних в районі аварії, було встановлено, що у скиді після первинних відстійників вміст амонію сольового складав 68,6 ГДК рибогосподарчих водойм. У р. Уди в місці впадіння аварійного скиду вміст амонію сольового складав 9,7 ГДК рибогосподарчих водойм. У контрольних створах на р. Уди вище та нижче впадіння зворотних вод КП "Есхар" вміст амонію сольового досягав 4 ГДК рибогосподарчих водойм в обох створах. У зв’язку з тим, що води р. Уди забруднені набагато більше, ніж води р. Сіверський Донець, за даними багаторічних спостережень встановлено, що якість поверхневих вод р. Сіверський Донець після впадіння р. Уди суттєво погіршується. Так, середньорічні концентрації амонію сольового та нітритів у 2005р. у р. Сіверський Донець вище впадіння р. Уди знаходились в межах ГДК рибогосподарчих водойм, а після впадіння р. Уди вміст амонію сольового у р. Сіверський Донець складав 2,4 ГДК, нітритів 8,8 ГДК. Таким чином, у зв’язку з тим, що кількість зворотних вод, які потрапили до р. Уди під час аварійного скиду КП "Есхар", була значно менше витрати (расходу) р. Уди, сталося багаторазове розбавлення неочищених зворотних вод поверхневими водами і суттєвого впливу на якість поверхневих вод річок Уди та Сіверський Донець аварійний скид з КП "Есхар" не мав. Проте слід пам’ятати, що повторення вищевказаної ситуації, або почастішання аварій на інших очисних спорудах, що цілком ймовірно, при відсутності фінансування на проведення робіт по їх реконструкції та модернізації, може призвести до різкого погіршення якості поверхневих вод Харківської області та виникнення надзвичайної екологічної ситуації. З метою поліпшення стану навколишнього природного середовища регіону Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області проводяться роботи по створенню системи державного екологічного моніторингу. Одним з найважливіших компонентів системи є проведення систематичних спостережень за станом довкілля та оцінка впливу основних об’єктів-природокористувачів на навколишнє природне середовище. За звітний період відділом аналітичного контролю та моніторингу перевірена ефективність роботи очисних споруд на 61 підприємствах (63 випусках зворотних вод). За результатами перевірок об’єктів були зроблені наступні висновки: без

перевищення нормативів гранично-допустимих скидів (ГДС) працювали КБО "Безлюдівський", Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Донець", Первомайське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів КС "Первомайська". Незадовільна якість очистки стічних вод була відмічена на очисних спорудах таких підприємств, як: Дослідний завод ФТІНТ (м. Валки), Кулінічівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, Комунальне підприємство "Есхар", ВАТ "Нововодолазький молзавод", ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод", ВАТ "Приколотнянський ОЕЗ" та інші. Неефективна робота очисних споруд обумовлена їх моральним та фізичним зносом, відсутністю джерел фінансування їх реконструкції та переоснащення, а також значним перевантаженням, що призводить до частих аварій та недостатньої очистки зворотних вод. Таблиця 4.1 Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Назва водного Кількість створів, в яких здійснювався об’єкту відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод разом тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК 1 2 3 р. Сіверський 9 9 Донець

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

Кількість випадків з перевищенням ГДК рибогосподарських водойм

4 40

5 25

6 13 – амоній сольовий 19 – нітрити 27– сульфати 12 – феноли 15 – залізо загальне 33 – мідь 26 – цинк 34 – хром (VI) 22 – нафтопродукти 7 – амоній сольовий 10 – нітрити 11 – сульфати 4 – феноли 10 – залізо загальне 12 – мідь 12– цинк 12 – хром (VI) 12 – нафтопродукти 8 – амоній сольовий 4 – нітрити 8 – сульфати 4 – феноли 8 – залізо загальне 7 – мідь 8 – цинк 8 – хром (VI) 8 – нафтопродукти 4 – амоній сольовий 3 – нітрити 4 – сульфати 4 – феноли 4 – залізо загальне 4 – мідь 4 – цинк 4 – хром (VI) 4 – нафтопродукти

р. Уди

р. Лопань

р. Немишля

Назва водного Кількість створів, в яких здійснювався об’єкту відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод разом тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК р. Харків 2 2

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

Кількість випадків з перевищенням ГДК рибогосподарських водойм

5 – амоній сольовий 7 – нітрити 7 – сульфати 4 – феноли 7 – залізо загальне 8 – мідь 7 – цинк 8 – хром (VI) 8 – нафтопродукти 1 – нітрити 13 – сульфати 8 – феноли 10 – залізо загальне 13– мідь 14– цинк 13 – хром (VI) 10 – нафтопродукти 2– нітрити 4 – мінералізація 4 – сульфати 4 – залізо загальне 4 – мідь 4 – цинк 2 – хром (VI) 3 – нафтопродукти 3 – сульфати 2 – феноли 5 – залізо загальне 5 – мідь 6 – цинк 4 – хром (VI) 6 – нафтопродукти 1 – нітрити 4 – сульфати 2 – феноли 3 – залізо загальне 4 – мідь 3 – цинк 4 – хром (VI) 2 – нафтопродукти

р. Оскіл

р. Сухий Торець

Печенізьке водосховище

Червонооскіль ське водосховище

5. Земельні ресурси 51. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. З екологічної точки зору земельні ресурси Харківськоі області представлені рекультивованим агроланшафтом, який експлуатується не одне сторіччя. За площею та біопродуктивним потенціалом земельний фонд області один з найбагатших в Україні. Площа області складає 3141,8 тис. км., що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні. Сучасний стан використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом останніх 11-ти років залишилась майже незмінною. Так, із загальної площі Харківської області (3141,8 тис. га.) 2419,7 тис. га або 77,01% займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля – 1920,9 тис. га. (61,14%). На одного мешканця області припадає 1,09 га. земель, в т.ч. 0,84 га. сільськогосподарських угідь, з них – 0,68 га. ріллі. 19

Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 1065,8 тис. га. або 34,0% від загальної площі. Інтенсивна експлуатація та нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме: наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів. Високий рівень угідь які розорюються, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту грунтів, порушення системи обробітку грунту, приводить до погіршення стану земель. У процесі екстенсивного землеробства до ріллі були залучені малопродуктивні і еродовані землі, які на теперішній час складають більше 45% від всіх орних земель. В наслідок великих витрат і низької врожайності на цих землях значно знижена продуктивність, а внаслідок ерозії грунтів ми втрачаємо орну землю, луки, водойми. Незважаючи на афішований ефект від виробничих і власних змін у сільськогосподарському виробництві, реального поліпшення ставлення до охорони земельних ресурсів не відбувається. Господарювання відбуваються як і раніше, переважно в антиекологічних межах старої організації території старими колгоспними методами. Проведена розпаювання та розмежування сільськогосподарських угідь не відповідає науково - обґрунтованим вимогам землекористування і діючого природоохоронного законодавства. Враховуючи антропогенний тиск та якісний стан грунтів на цей час в області спеціалістами держуправління спільно з фахівцями Головного управління земельних ресурсів, Головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації, іншими управліннями та науковцями визначена ціла низка питань, а саме : - не визначені зони забруднення грунтів області; відсутній перелік підприємств забруднювачів грунтів, не розроблена екологічна карта забруднення грунтів області; - не забезпечено науково обґрунтований захист земель від деградації насамперед - ерозії, процесів зсуву, підтоплення та інших несприятливих природних та техногенних процесів, значно застарілі дані про зміни площ цих земель; - відсутність системи та програми ведення моніторингу земель; - наявність на території області 1193,136 т. непридатних до застосування пестицидів та їх сумішей, які можуть бути потенційними забруднювачами земель області; - на цей час всі водні об’єкти області не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг наявність яких, вимагається діючим природоохоронним законодавством, що веде до розміщення в їх зоні об’єктів господарювання, активізацію індивідуального будівництва; - особливу увагу викликає виділення земель сільськогосподарського призначення, особливо цінних земель для нафтових і газових свердловин, що приводить до втрати цінних грунтів; - в рамках комунальної власності земель міста, чітко не визначені межі парків, скверів, зелених зон, зон відпочинку де розміщення будь-яких об’єктів заборонено; - відсутність документів, що посвідчують право на земельні ділянки для розміщення звалищ побутових відходів у населених пунктах та районних центрах 20

Харківської області, наприклад: смт. Кегичівка, м. Барвінкове, смт. Близнюки, м. Куп’янськ, м. Ізюм, м. Первомайськ та інші. Підприємства, організації, установ: промисловості, транспорту, зв’язку, оборони займають 89,5 тис. га., що становить 2,8 % від площі області. Основними забруднювачами Харківської області є Зміївська ТЕС, ВАТ “Балцем”, ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ДП “Хімпром”, ДП ТЕЦ-5, викиди цих підприємств забруднюють землі, але зони забруднення грунтів по області визначено не повністю. Відомі окремі роботи минулих років по вивченню забруднених грунтів міста Харкова та приміської зони, а також Зміївського та Балаклійського районів. В них визначено вплив Зміївської ТЕС на комплексне забруднення грунтів, максимум якого, припадає на 15-ти кілометрову зону. Концентрації ряду важких металів у пробах грунту в межах м. Харкова, на відстані 50 м. від осьової лінії автотрас загальнодержавного значення, санітарно захисній зоні великих промислових підприємств часто перевищують ГДК. Середній вміст свинцю в ґрунтах області знаходиться на рівні, або перевищує ГДК, наближається до ГДК вмісту хрому. До погіршення стану грунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів, випадки забруднення земель нафтопродуктами. 5.2. Структура та стан земель Станом на 01.01.2007 р. територія Харківської області складає 3141,8 тис. га., загальна площа сільськогосподарських земель становить 2479,7 тис. га., в тому числі: сільськогосподарських угідь - 2419,7 тис. га., ріллі – 1920,9 тис. га., багаторічних насаджень – 49,4 тис. га., сіножатей - 119,4 тис. га., пасовищ – 308,4 тис. га., перелогів – 20,9 тис. га. На душу населення області припадає 0,6 га. орних земель. Структура земельного фонду Харківської області свідчить, що 77,1% від загальної площі земель - сільськогосподарських угідь, в тому числі: ріллі – 61,14%, перелогів - 0,66%, багаторічних насаджень - 1,57%, сіножатей і пасовищ - 13,64%. Динаміка структури земельного фонду Харківської області ліси 13.25%

забудов. землі 3.82%

води 1.93%

болота 0.98%

піски,яри 1.09%

ліси 13,14%

інші землі 1.91%

забудов.і землі 0,91%

води 1,93%

болота 0,83%

піски,яри 1,62% інші землі 4,46%

с/г угіддя 77.02% с/г угіддя 77,11%

Станом на 01.01.2007 р

Станом на 01.01.1992 р

Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 402,1 тис.га, що складає-12,8% території, забудовані землі займають 194,8 тис.га-(6,2 %), болота 30,8 тис.га (1,0%), інші землі (піски, яри, зсуви і т.п.) –53,8 тис.га (1,71%), під водою – 60,5 тис.га (1,93%).

5.2.1. Структура земельних угідь Таблиця 5.2.1.Структура земельних угідь Типи земель та угідь

2003р.

2004 р.

2005 р.

2006 р

Земель загалом

3141,8

Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні сільгоспнасадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

2420,9 1932,2 49,7 10,7 118,7 309,6 416,0 118,9 30,7

2419,9 1928,6 49,5 13,8 119,4 308,6 416,5 118,9 30,9

2419,1 1922,9 49,6 18,8 119,4 308.4 416,5 119,9 30,8

2419,7 1920,9 49,4 20,9 119,9 308,6 402,1 194,8 30,8

34,2

34,4

34,3

Поверхневі води суходолу

60,1

60,6

60,5

Інші землі

60,9

61,1

60,6

53,8

З розподілу земель в розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага (33,5%) земель недержавних сільськогосподарських підприємств: сільськогосподарських товариств різного типу – 19% (591,5 тис.га.), сільськогосподарських кооперативів – 2 % (68,1 тис.га.), інших недержавних сільськогосподарських підприємств – 30% (942,84 тис.га.), підсобних сільських господарств недержавних підприємств, установ і організацій - 0,3% (10 тис.га.). За державними сільськогосподарськими підприємствами нараховується 122,9 тис.га. земель (4%). Безпосередньо у власності та користуванні громадян знаходиться 38% від загальної площі земель області 1203,6 тис.га. з них, фермерські господарства займають 187,5 тис.га., або 6% від загальної площі області. В структурі ґрунтового покриву області домінують чорноземи, які займають площу 1775,2 тис.га. (56,5%), опідзолені ґрунти – 253,7 тис.га. (8,0%) тобто, потенційно родючі ґрунти придатні для вирощування багатьох сільськогосподарських культур, значні площі 143,0 тис.га (4,5%) зайняті лучними ґрунтами, 47,6 тис.га. (1,5%)– гідроморфними грунтами. Відповідно до даних грунтової зйомки в межах Харківської області нараховується більше 150 різновидів грунтів. Причиною такої розмаїтості є насамперед приуроченість території області до двох зон - лісостепової та степової. Найбільша розмаїтість і строкатість характерні для лісостепової частини області, хоча по площі вона менше степової частини. У північній (лісостеповій) частині області розповсюджені чорноземи глибокі, сірі, темно-сірі опідзолені та деградовані ґрунти, чорноземи опідзолені та деградовані. У ґрунтовому покриві степової зони переважають чорноземи звичайні та чорноземи звичайні глибокі.

Особливо цінні землі за даними земельного кадастру становлять 495,2 тис. га., або 15,8 % від загальної площі земель, з яких:, 461,6 тис. га. (93,2%) – чорноземи нееродовані несолонцюваті суглинкові на лесових породах, 21,6 тис. га. (4,4 %) – лучно-чорноземні та чорноземно-лучні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти, 5,8 тис. га (1,2 %) темно-сірі та чорноземи опідзолені на лесах, 6,2 тис. га. (1,2%) – підзолисто-дернові суглинкові ґрунти. За 2007 р. порушено 118,64 га (3,8%) земель, відпрацьовано порушених земель – 190,07 га. (6%), рекультивовано земель – 173,67 га. (5,5%). Знято родючого шару грунту 585,84 тис. куб.м. та заскладовано 745,89 тис.куб.м. На 01.01.07р. налічується порушених земель всього 2410,92 га, відпрацьовано 1061,88га, у стадії рекультивації 31,9 га та заскладовано родючого шару грунту – 5347,0 га. 5.2.2. Деградація земель Головною проблемою погіршення стану земельних ресурсів області залишається деградація ґрунтів, в першу чергу - розвиток ерозійних процесів, фізична деградація ґрунтів, яка проявляється у переущільненні верхніх шарів ґрунту і за експертною оцінкою поширена на 35% площі ріллі. Ерозія, як фактор деградації ґрунтового покриву та екологічної небезпеки оцінюється насамперед інтенсивністю змиву та об’ємами переміщення ґрунтового субстрату. Середньорічний змив ґрунту з орних земель часто становить 10-15 т/га, а під просапними культурами подекуди сягає 20-30 т/га. Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2006 р. приведена нижче: Види земель

Разом на початок року, тис. га

Деградовані землі Малопродуктивні землі

875,7 421,0

Проведено консервацію, тис. га -

Потребують консервації, тис. га 29010 3535,2

Підсилення процесів деградації ґрунтового покриву, обумовлені техногенним забрудненням. Основними забруднювачами Харківської області є Зміївська ТЕС, ВАТ “Балцем”, ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ДП “Хімпром ”, 23

ДП ТЕЦ-5, викиди цих підприємств забруднюють ґрунти, але зони забруднення ґрунтів та їх кількісний склад по області визначені не повністю. До погіршення стану ґрунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів і сміття, випадки аварійного забруднення земель нафтопродуктами та скидом стічних вод на рельєф місцевості. Збільшується площа кислих грунтів, показник кислотності на цей час 5,86,0 рН, а 7 років тому – 6,2 рН. Серед орних земель області нараховується 226 тис. га.. кислих і 72 тис. га. солонцюватих грунтів, які потребують постійної хімічної меліорації. У 2005 р. хімічна меліорація проводилась лише на 110 га., тоді як у 1993 р. вапнування грунтів проводилось на площі 30 тис. га., а зіпсування – 8 тис. га. В останнє десятиріччя різко зменшилось внесення органічних та мінеральних добрив. Так, під урожай 1991 року було внесено на 1 га. – 7 т. органічних та по 153 кг/га поживних речовин мінеральних добрив, з них: азотних 61, фосфорних - 49, калійних - 43, то під урожай 2006 р внесено лише по 21,8 кг мінеральних добрив, з них: азотних - 15,8, фосфорних - 3,9, калійних - 2,1. За результатами радіологічних досліджень та вмісту важких металів, пестицидів в ґрунтах сільськогосподарського призначення області перевищень ГДК радіонуклідів та важких металів, пестицидів не виявлено. Найгостріше в області склалась проблема з землями водного фонду та розташованими на цих землях водними об’єктами. В області налічується 60,5 тис. га. (1,93%) під водоймами, 30,8 тис. га. (1%) під болотами та 7,1 тис. га. (0,2%) під прибережними захисними смугами. Таким чином, загальна площа земель водного фонду в області складає 98,4 тис. га., але майже всі водні об’єкти в області не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг, наявність яких вимагається Земельним та Водним кодексами України. На цей час відсутня законодавча база щодо оренди водних об’єктів. Основною проблемою місцевого значення є поширення екзогенних геологічних процесів таких як зсувні явища. На території Харківської області виявлено біля 838 зсувних ділянок, в тому числі 59 ділянок в межах населених пунктів, при чому на 24 ділянках стан оцінюється як “екстремальний”, тобто є реальна загроза для життєдіяльності населення. В Харківської області спостерігається певна ритмічність зсувних процесів, у спокійний період в середньому 1-2 зсуви на рік, активний 4-9 зсувів. У м. Харкові визначено 8 зсувних ділянок, що потребують негайного втручання. На теперішній час загальна площа підтоплених земель області складає 13,5 тис. га. Загалом в області зареєстровано 460 підтоплених населених пунктів із загальною площею підтоплення близько 6000 га. Такі території складають біля 7,8 тис. га. земель, на яких розташовано 13,7 тис. га. садиби з будівлями, в м. Харкові вони охоплюють понад 4 тис. га., на яких знаходиться більше 11000 виробничих об’єктів. Особливо схільні до підтоплення м.Харків (3500 га), м.Валки (400 га), м.Ізюм (200 га), смт.Печеніги (200 га), м. Первомайський(144 га) м.Барвенково(134 га.), с.Краснопавлівка(120 га). Найбільш підтопленими за кількістью населених пунктів є такі райони областіСахновщинський-59 населених пунктів, Лозівський-38, Близнюковський- 24, Барвінківський, Боровський та Кегичівський-19, Зачепилівський-18. У решті районів області підтоплення зазнають від 4 до 14 населених пунктів. Високий рівень розореності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту грунтів, порушення системи обробітку грунту призвело до значного погіршення стану земель. 24

У процесі екстенсивного землеробства до ріллі були залучені малопродуктивні і еродовані землі, які на теперішній час складають більше 45% від всіх орних земель. Внаслідок великих витрат і низької врожайності на цих землях значно знижена продуктивність, а внаслідок ерозії грунтів втрачається орна земля, луки, водоймища. 5.3. Охорона земель Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості грунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі грунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисно меліоративної та агроландшафтної організації території. Останні роки вже спостерігаються позитивні тенденції у зміні структури угідь, що ведуть до зменшення розораності земель області, яка все ще залишається дуже високою. Проте цей процес ще не достатньо впливає на загальний екологічний стан сільськогосподарських угідь. Динаміка складу сільськогосподарських угідь

Станом на 1.01.2007 р. Станом на 1.01.1992 р.

До 2010 р. передбачається скоротити розораність земельного фонду Харківської області на 485 тис. га., в тому числі до 2005 р. першочерговими заходами передбачена консервація еродованих земель на площі 56,0 тис га, на яких на площі 11,3 тис. га передбачається суцільне обліснення, 44,7 тис. га – створення пасовищ, але за відсутністю фінансування програма не виконана. В області проводиться певна робота по захисту населених пунктів від підтоплення. В результаті обстежень, проведених згідно з розробленої науковцями та затвердженою програмою “Інженерно-геологічне обстеження зсувних схилів у населених пунктах області зафіксовано більше 3000 зсувних проявів. Здійснені роботи по зниженню грунтових вод та захисту від підтоплення в селах Орілька Лозівського району, Чкалівське Чугуївського району, будівництво водовідного дренажу в м. Барвінкове. 25

Реалізація заходів з інженерної підготовки та захисту територій № п/п

Адміністративнотериторіальні одиниці (Україна, АРК, області)

Підтоплені території Всього, тис. га

Проведено захист від підтоплення території

км

Харківська обл.

244,93

5,65

Еродовані землі в т.ч. в населених пунктах шт

Водна ерозія

тис. грн

487

Вітрова ерозія

Протиповеневі заходи :дамби: обвалування км/тис.грн

га

1121809

Рекульт ивацыя порушен их земель

тис. га

70370

1,21/110

142,28

тис. га

З метою зменшення ризику забруднення земель області непридатними до використання пестицидами і агрохімікатами та забезпечення координації спільних дій спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами розроблен Проект обласної програми. Враховуючи вищенаведене суттєвих змін в структурі земельного фонду області не відбулося. Є тенденція щодо незначного зменьшення площі ріллі та збільшення площ перелогів, сіножатів та поселищ. Передбачається скорочення розорюваності земельного фонду на 485 тис. га за рахунок виведення найбільш еродованих та малопродуктивних земель. 5.3.1. Практичні заходи Відділом протягом 2006 р. проведено 135 перевірок підприємств і організацій з питань контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, до адміністративної відповідальності притягнуто 84 посадові особи та громадян на загальну суму 8,041 тис. грн., пред’явлено 3 претензії на загальну суму 12,857 тис. грн. В результаті проведеної 29.05.06 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства АТ “Герць”, встановлено порушення правил розміщення відходів на земельній ділянці, яка використовується підприємством для здійснення виробничої діяльності. За виявлені порушення за ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності притягнуто директора АТ “Герць” Шевченко М.Є. Збиток державі, нанесений засміченням земельної ділянки внаслідок порушення природоохоронного законодавства при поводженні з відходами склав 4375,56 грн. АТ “Герць” пред’явлено претензію на вищевказану суму. В грудні 2006 р. здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині земельного законодавства ФОП Тутберідзе Н.Г. В результаті перевірки встановлено засмічення земель на підпорядкованій території. За виявлене правопорушення до адміністративної відповідальності за ст.82 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнуто ФОП Тутберідзе Н.Г. на суму 136 грн. Також підраховано збитки, заподіяні державні, внаслідок засмічення земель на суму 8359,84 грн. та пред’явлено претензію. Протягом 2005-2006 рр. в області неодноразово працювали комісії з питань земельних відносин, які були створені відповідно до Указу Президента України від 14.02.06 №133/2006, на виконання доручення Ради національної безпеки і оборони України від 26.04.06 № 6/6-2086-6-4 в Харківській області за головуванням голови обласної державної адміністрацій створена комісія з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального 26

використання та охорони земель в області. В результаті перевірки, яка проводилась по Вовчанському, Дергачівському, Зміївському та Харьківському районах виявлено низку грубих порушень земельного законодавства з боку районних державних адміністрацій та районних відділів земельних ресурсів. Проведений аналіз повноважень стосовно управління та контролю у сфері земельних відносин та ефективності її реалізації свідчить, що Харківською, Вовчанською, Дергачівською, Зміївською районними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування вищевказаних районів не виконуються п.п. „є;ж” ст. 12 та п. „в” ст. 17 Земельного Кодексу України щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства при використанні та охороні земель комунальної та державної власності, а також п. „д” ст. 12 Земельного Кодексу України щодо організації землеустрою. Основними причинами такої ситуації є: - незавершеність процесу формування ринку земель і прогалини нормативноправового врегулювання земельних відносин; - недосконала процедура грошової оцінки земельних ресурсів, що проявляється у недотриманні великих надходжень від оренди та продажу земель державної власності; - незавершеність процесу розмежування земель державної та комунальної власності; - відсутність налагодженої системи реєстрації та обліку земельних ділянок і їх власників (державного земельного кадастру); - безоплатна оренда або використання земель державної власності із заниженою орендною ставкою; - зловживання при виділенні земельних ділянок державної (комунальної) власності під забудову (у зв’язку із відсутністю нормативно-правового врегулювання процедури проведення земельних аукціонів, порушенням процедури погодження проектної документації тощо); - протиправне відведення у користування або власність земель природнозаповідного фонду, історико-культурного та рекреаційного призначення. З метою покрашення стану використання земельних ресурсів Харківського району розроблена та затверджена „Програма з охорони родючості земель та підвищення продуктивності землеробства Харківського району Харківської області на 2001-2010 рр.”. Але програма на цей час не виконується в зв’язку з відсутністю фінансування. 5.3.2. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність. На цей час нормативно –правове та інституційне забезпечення не відповідає вимогам розвитку земельних відносин які складаються в державі в наслідок реформувань земельного законодавства. Відповідно до проведеного аналізу повноважень стосовно управління та контролю у сфері земельних відносин та ефективності їх реалізації свідчить про те, що органами виконавчої влади та місцевого самоврядування не виконується п.п. ”є, ж” ст. 12 та п. ”в” ст. 17 Земельного кодексу України щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства при використанні та охороні земель комунальної та державної власності, а також п.”д”ст..12 Земельного кодексу України щодо організації землеустрою. 27

Порядок здійснення самоврядованого контролю, існування якого передбачено тільки у Земельному кодексі України, не регулюється практично жодним нормативним актом загальнодержавного значення. Необхідно чітко визначити його функції та межі повноважень. Самоврядний контролю повинен діяти узгоджено з органами державного контролю. На теперішній час самоврядований контроль за використанням земель комунальної та державної власності не здійснюється у повному обсязі. На теперішній час розпорядження землями, які знаходяться за межами населених пунктів, належить органам виконавчої влади і, таким чином, вони виконують невластиві їм функції по управлінню такими землями. Здійснення цих повноважень органами місцевого самоврядування дозволить створити більш ефективну систему надання таких земельних ділянок, контролю за їх використанням. Функціонування на сьогодні подвійної системи (паралельне існування місцевих органів земельних ресурсів та виконавчих органів місцевого самоврядування в сфері земельних відносин), позбавлення виконавчих органів міських рад з питань земельних відносин можливості здійснювати реальний вплив на вирішення земельних питань негативно позначається на розвитку цих відносин. Тільки органи місцевого самоврядування здатні виявити реальні проблеми на своїй території та знайти ефективні шляхи їх вирішення з урахуванням місцевих, регіональних умов. Діючим законодавством чітко не визначений розподіл повноважень між органами виконавчої влади з питань регулювання земельних відносин. На цей час діє практика делегування повноважень районних рад та органів місцевого самоврядування органам виконавчої влади (райдержадміністраціями), які в свою чергу не мають відповідних відділів питань охорони довкілля (земель) і всупереч діючому законодавству перекладають виконання своїх обов’язків на територіальні спеціально уповноважені органи виконавчої влади (місцеві органи Мінприроди та Держкомзему України), що їм не підпорядковуються. Спеціалістами держуправління у 2006 р. було розглянуто 3563 матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок загальною площею 54836,84 га . Відповідно до категорій погоджено земель: -сільськогосподарського призначення- 885 проектів площею 7621,47га (відхилено-16 -19,8 га); -лісогосподарського призначення - 21 проект площею 1512,83га (відхилено-2-4,9га); -водного фонду-540 проектів площею 42186,93га; -рекреаційного призначення-27 проектів площею 59,70га (відхилено-6-5,5га); -оздоровчого призначення-1 проект площею 0,39га ; -житлової та громадської забудови -1204 проекти площею 2614,99га (відхилено-1-0,8га); -історіко-культурного призначення-1 проект площею 0,03га (відхилено-10,25га); -промисловості, транспорту і зв’язку-443 проекти площею 602,31га . Також спеціалістами було проведено аналіз документів та надані консультації на отримання ліцензії у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами 9-ти фізичним та юридичним особам.

6. Надра. На території області обліковується 275 родовищ і 76 об’єктів обліку( з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 83 родовища і 42 об’єкти обліку експлуатується. 6.1. Мінерально – сировина база. Стан мінерально – сировинної бази. Використання мінерально – сировинної бази. Підземні води: ресурси, використання, якість. Мінерально-сировинна база області на 28,4% складається з паливноенергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 53,3% – з сировини для виробництва будівельних матеріалів, 1,1/ складає група гірничо-хімічних корисних копалин, 14,4 припадає на питні, технічні та мінеральні підземні води, решту становить сировина кольорових металів (рудопроявлення срібла, родовища германію, розсипні родовища титан-цирконійових руд). На території області знаходиться 52 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні. Зних чотири- нафтових, 6- газових, 30- газоконденсатних, 11нафтозгазоконденсатних, 1-нафтогазове. Поряд з родовищами газу, нафти та підземних вод найважливіше значення для економіки області мають родовища твердих корисних копалин. Державним балансом України по Харківській області обліковано 187 родовищ 15-ти видів твердих корисних копалин (вугілля, сапропель, титан, сіль кухонна, фарбова сировина, абразивна сировина, камінь будівельний, формувальні, скляні та будівельні піски, крейда, вапняк, цементна сировина, керамзитова та цегельно-черепична сировина), з яких 71 родовище 11-ти видів корисних копалин експлуатується. 6.1 Паливно-енергетичні корисні копалини

Харківська область має добре розвинену сировинну базу промисловості 29

будівельних матеріалів. На її території налічується 150 родовищ корисних копалин, що застосовуються у будівництві, з яких 67 – розробляється. В області розвідані запаси сапропелю, який представлений 22-ма родовищами з геологічними запасами 6, 3 млн. т. Із них 8 родовищ забудовані (запаси по цих ділянках складають 317 тис. т.). Окрім балансових в області виявлені 3 родовища сапропелю з прогнозними ресурсами біля 293 тис. т. А також розвідано три родовища формувальних пісків (Гусарівське, Вишнівське і Благодатівське) з загальними запасами по категорії А+В+С – 210,9 млн. т. З них 2 розробляються (Гусарівське і Вишнівське) з загальними запасами 209767 тис. т. Кухонна сіль в області представлена одним родовищем – Єфремівським, яке розробляється. Запаси корисної копалини по категорії А+В+С складають 390575 тис. т. Відкрито одне родовище охристих глин (Суха Кам’янка), сировини до мінеральних фарб. Запаси його не перевищують 0,2 млн. т. Родовище не розробляється через низьку якість сировини. Цементна сировина представлена 3-ма родовищами (Шебелинське, Куп’янське, Великобурлуцьке) з загальними запасами по категорії А+В+С1 – по крейді - 307898 тис. т., по глині – 96614 тис. т. Розробляється одне родовище (Шебелинське). Область повністю забезпечена власною сировиною і, крім того, має перспективи для розширення її бази. Аналогічне становище тут і зі скляною сировиною. Балансом враховано 2 родовища (Новоселівське та Берестовеньківське), з яких розробляється Новоселівське з запасами 26,7 млн. т. Існують можливості й для подальшого розвитку цієї сировинної бази. Керамзитова сировина представлена 4 родовищами, але освоєне тільки одне (Харківське) з запасами по категорії А+В+С – 18298 тис.м3. Два резервних родовища-Першотравневе та Смирнівське. Цегельно-черепична сировина зосереджена на 104 розвіданих родовищах з загальними запасами категорії А+В+С – 108259 тис.м3. Із них експлуатуються – 48. Область повністю забезпечена будівельними пісками для будівельних розчинів, бет.у і дорожньо-будівельних робіт. В області налічується 23 родовища з балансовими запасами 262,2 млн.м3 з яких розробляється – 8. Зовсім інша справа в області з будівельним каменем та карбонатною сировиною. Тут налічується 5 родовищ будівельного каменю і всі вони розробляються. Запаси цих родовищ складають 18975 тис.м3. В області налічується 10 родовищ крейди, із яких розробляються лише 4. Україна не має жодного підготовленого до промислової експлуатації родовища фосфоритів. Сировина для виробництва фосфорних добрив завозиться з Північної Африки. Але коштів на завершення розвідки перспективних, екологічно чистих родовищ фосфоритів у Ізюмському районі досі не знаходиться. Матеріально – сировинна база представлена в табл.6.1 Таблиця 6. 1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

2003

2004

Родовища, що розробляються

2003 4

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2004 р.

Балансові запаси станом на 01.01.2004 р. А+В+С1

С2

2004 5

в т. ч. по родовищах, що розробляються А+В+С1 С2 10

Вугілля кам'яне Вугілля буре

млн. т

2377,1

94,019

млн. т

389,985

Сапропель Титан Цирконій Керамзитова сировина Цегельночерепична сировина сіль кухонна кам’яна фарбова сировина абразивна сировина пісок формувальний цементна сировина вапняк для випалювання вапна крейда будівельна скляна сировина пісок будівельний пісок для пісочниць локомотивів камінь будівельний Газ вільний Нафта Конденсат газовий Вода підземна прісна

22 1* 1* 5

млн. т млн.м3

0,027

6,3 18, 298

22,2

100

млн.м3

0,07

108,259

1,8

109,7

1,8

млн. т

0,039

390,575

149,067

390,739

149,067

млн. т

0,187

0,03

млн. т

0,059

26,406

26,61

млн. т

0,435

209,765

110,166

210,765

110,166

млн. т

2,432

404,512

6,311

301,864

6,3

млн. т

9,436

млн. т

0,002

43,347

43,326

млн. т

0,583

105,036

11,75

106,986

11,75

млн.м3

0,448

204,41

54,6

178

54,6

млн.м3

18,9

45 11 35

23 4 20

млн.м3 тис.т тис.т

7600 188 156

312106 6263 10350

82 484 3108 3625

тис.м3/доб

958,1

73,6

млн.м /рік

0,0668

* режимні корисні копалини

На території області знаходиться 52 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них 4 – нафтових, 6 – газових, 30 – газоконденсатних, 11 – нафтогазоконденсатних, 1 – нафтогазове. На даний час у промисловій розробці перебуває 28 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – одне, на стадії детальної розвідки – 21, на консервації – два. Нафта в області представлена 11-ма родовищами з балансовими видобувними запасами категорії А+В+С1 – 6263 тис. т. З них 4 родовища розробляються, запаси яких по категоріях А+В+С1 складають 5,6 млн. т. Видобуток за 2004 р. склав – 188 тис. т. Газ вільний представлений 45-ма родовищами, сумарні видобувні балансові запаси яких по категоріях А+В+С1 становлять 312106 млрд.м3. 23 родовища експлуатуються з видобувними запасами категорії А+В+С1 – 252,6 млрд.м3 (36% від запасів України). Видобуток газу за 2004 р. в області досяг 7600 млн.м3. Головними родовищами по видобутку газу є Шебелинське, Єфремівське, Меліховське, Західно-Хрестищенське, Медведівське, видобуток по яких становить 78,63% від загальнодержавного. В області відомі 35 родовищ конденсату з видобувними запасами категорії А+В+С1 – 10350 тис. т. З них 20 експлуатуються і запаси на них категорії А+В+С1 – 31

7,8 млн. т. (13,5% від запасів України). Видобуток за 2004 р. становив 156 тис. т. Відмічається деяке збільшення видобутку нафти та газу – на 7,3%, при незначному зниженні видобутку підземної води на 3,26 тис. т. Екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як напружений. Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Підвищені показники по загальному вмісту солей, жорсткості, підвищення показників нормативів по сульфатах, нітратам, незадовільний бактеріологічний стан. На теперішній час, у зв’язку з зростанням обсягів будівництва в області спостерігається тенденція щодо збільшення добування корисних копалин і першу чергу піску. Крім того, значна кількість проявів піску, які самовільно розроблялися в минулому, на території практично кожної сільської ради, на теперішній час розробляється без оформлення відповідної документації та без будь-якого геологічного вивчення, не проводиться рекультивація кар’єрів після видобутку піску, що приводить к погіршенню стану довкілля. Не проведена інвентаризація зазначених проявів, значна кількість родовищ будівельних матеріалів області залишилась поза обліком державного балансу корисних копалин. Підземні прісні води представлені 27 родовищами, з яких на 19 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного, виробничотехнічного водопостачання і для забезпечення водою населених пунктів. Мінеральні підземні води території представлені 9 родовищами. Балансові запаси прісних підземних вод складають – 1036,51 тис.м3/добу. Видобуток підземної води на 2004 р. склав – 66,82 тис. т. (2003 р -70,08 тис. т.) Балансові запаси прісних підземних вод складають – 1036,51 тис.м3/добу. Видобуток підземної води на 2004 р. склав – 66,82 тис. т. (2003 р. – 70,08 тис. т.). Гідрогеологічні умови Харківської області дозволяють вирішувати питання водопостачання практично будь-якого місця за рахунок підземних вод. Балансові запаси підземних вод області складають 1031,7 тис м3/добу. Прогнозні запаси – 3867,8 тис м3/добу. Освоюється водоносний горизонт прісних високоякісних підземних вод – верхньоюрських відкладів. В той же час сучасний екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як напружений. В м. Харкові та районних центрах техногенний вплив та проникнення забруднення розповсюджується на глибину залягання основних експлуатаційних водоносних горизонтів, таких як межи гірсько обухівський (харківсько - верхньокиївський), бучаксько - канівський і верхньокрейдяний. Є дані щодо зниження якості навіть добре захищеного водоносного комплексу – сеноман - нижньокрейдяних відкладень, який для більшої частини області є стратегічним резервом прісних питних вод. Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Підвищені показники по загальному вмісту солей, жорсткості, підвищення показників нормативів по сульфатах, нітратам, незадовільний бактеріологічний стан. Великою проблемою для м. Харкова є значне забруднення підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту. Запаси в кількості біля 50 тис.м3/добу вже не можуть бути використані для господарчо-питного водопостачання. В той же час припинення їх відкачки на насосних станціях ТВО “Харківкомунпромвод” призвело до значного посилення підтоплення в місті. Зараз в м. Харкові в підтопленому стані знаходиться більш 5 тис. га забудованих територій. Ситуація може бути поліпшена тільки з відновленням відкачки з верхньокрейдяного та 32

вищезалеглих водоносних горизонтів з використанням вод на виробничі потреби підприємствами міста. В Харківській області здійснюється промисловий розлив вод джерел Березівський, Шатилівський, Піонерський, Синіха, артезіанських свердловин № 21 (пивзавод “Рогань”), с. Циркуни (“ПолімерАгро”), В 2004 р. продовжувалися роботи щодо ліцензування користування надрами. В 2006 р. держуправлінням розглянуто і узгоджено 64 матеріалів, з яких 20 видано на експлуатацію підземних вод. Таблиця 6.2. Використання надр № п/ п

Загальна кількість кар`єрів та розробок 74

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га

Проведено рекультивацію в 2004 р., га

2465,95

1448,74

141,114

Наявність документації гірничий відвід 27

земельний відвід 12

6.2. Стан геологічного середовища. Гірничовидобувні регіони. Ендогенні геологічні процеси. Екзогенні геологічні процеси. Ендогенні геологічні процеси. Територія Харківської області розташована в межах трьох геоструктурних районів: Придніпровського грабена, південного схилу Воронезького масиву та складчастої області північно-західної околиці Донецького кряжу. Район Придніпровського грабена займає більшу частину області, на території області відсутні виходи порід старіше палеогену. Південний схил Воронезького масиву розташований у північно-східній частині області і характеризується пологим схилом пластів к південно-заходу і проявами крейди в річних заплавах. Складчаста область північно-західної околиці Донецького кряжу розташована на півдні та представлена куполовидними антиклинами, в межах яких оголяються мезозойські та палеозойські породи. Покрив Харківської області має спокійний характер. Абсолютні відмітки коливаються від 67 до 258 метрів. Територія Харківської області відноситься до басейну Сіверського Дінця та Дніпра. В геологічній структурі області приймають участь породи від кам’яноугільних до четвертинних, які оголені на поверхні, докембрійські та девонські, які залягають на глибині. Четвертинні, неогенові та палеогенові відложення вкривають всю поверхню області. Складені вони пісками та піщано-глинистими породами. Ендогенні екологічні геологічні процеси, які представлені землетрусами, вулканічною діяльністю, здвижками плат земної кори, цунамі і тайфунами, на території Харківської області не зареєстровані. На території Харківської області широко розвинуті такі несприятливі екзогенні процеси, як зсувні явища та підтоплення. На теперішній час загальна площа підтоплених земель області складає 13,5 тис. га. В 63 сільських населених пунктах площа підтоплених земель складає більше 10 га. З метою ліквідації підтоплення населених пунктів в 2000 р. була розроблена і затверджена “Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських 33

населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Харківській області у 20022005 рр. та прогноз до 2010 р.”, яка була у 2002 р. за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища скоригована з визначенням невідкладних першочергових заходів. Взагалі, здійснення першочергових заходів щодо попередження та ліквідації підтоплення на найближчі два - три роки потребує значних капіталовкладень - на 2004-2006рр. необхідно 47 млн. грн. На теперішній час на території Харківської області виявлено 838 зсувних ділянок, в тому числі 59 ділянок в межах населених пунктів, при чому на 24 ділянках стан оцінюється як “екстремальний”, тобто є реальна загроза для життєдіяльності населення. Інститутом “УкрНДІІНТВ в 2002 р. за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища була скоригована “Комплексна цільова програма захисту населення від зсувних явищ території міст та селищ області з визначенням невідкладних першочергових заходів”. На основі отриманих даних були виділені окремі ділянки, які потребують першочергового виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт по захисту від зсувів. Це уражені зсувами ділянки в містах Харкові – площею 65 га, в тому числі з екстремальними умовами – 4 га; Куп`янську – відповідно 70 і 15 га; Краснограді – 48 і 15 га; Чугуєві – 27 і 12 га; Первомайську – 8 і 5 га; селищі міського типу Кочеток Чугуївського району – 14 і 8 га). Бюджетом області в 2000-2003 роках на обстеження та виконання робіт з усунення зсувних явищ на території області було профінансовано 447 тис.грн., в тому числі 233 тис.грн на розробку робочого проекту “Протизсувні споруди в районі вулиць Леніна і Титова у м.Куп`янську, 214 тис.грн на виконання заходів щодо усунення зсувних явищ у місті Чугуєві. Аналіз стану природно-техногенної безпеки Харківщини - її міст, селищ і м.Харкова – підтверджує, що зсувні процеси і підтоплення території ґрунтовими водами є найбільше шкідливими та небезпечними фізико-геологічними процесами, які загрожують безпеці життєдіяльності людей. Протягом 2004 р. в ході перевірок підприємств – надрокористувачів (підприємств, що використовують підземні води, видобувають тверді корисні копалини, об’єктів нафтогазової галузі), встановлено, що основними порушеннями вимог в галузі охорони надр, є: самовільне надрокористування без спеціальних дозволів на користування надрами (підземні води), самовільне водокористування з підземних джерел без наявності дозволу на спецводокористування, будівництво нафтогазових та водних свердловин без наявності екологічної експертизи проектних документів, порушення правил експлуатації водних свердловин (затоплення свердловин, відсутність огорожі першого поясу зони санітарної охорони на свердловинах), порушення правил ведення первинного обліку водокористування з підземних джерел, не виконання вимог держуправління щодо проведення ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу непридатних до експлуатації свердловин. На теперішній час питання проведення тампонажу дуже актуальне, оскільки недіючі свердловини являються потенційними джерелами забруднення підземних вод. Але на тепер роботи по тампонажу свердловин виконуються дуже повільно, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємств, на балансі яких знаходяться дані свердловини, а також з причини розпаювання земель та неможливості встановити власника свердловин. Процес ліцензування діяльності щодо користування надрами також уповільнений, оскільки потребує значних капітальних вкладень. 34

6.3. Геологічний контроль за визначенням та використанням надр. Протягом звітного періоду по вказаному ресурсу здійснено 266 перевірок, складено 172 протоколи, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 172 осіб на суму 17 тис. 442 грн., стягнуто 15 тис. 640 грн. Тимчасово призупинена діяльність 21 об'єкту. Нараховано 41 збиток на суму 192 тис. 729 грн., з них стягнуто - 8 тис. 035 грн. Розглянуто 64 матеріали щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами. Видано 62 екологічні картки. Відділом контролю земельних ресурсів та надр в 2006 р. проведено перевірка 67 об’єктів, які здійснюють користування надрам, в тому числі 45 об’єктів, які здійснюють користування підземними водами. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері надрокористування притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 31 посадова особа на загальну суму 3,825 тис. грн. Фахівцями держуправління здійснені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ГПУ „Шебелинкагазвидобування” та ГПУ „Харківгазвидобування”. При вибірковому обстеженні об’єктів видобування вуглеводнів випадків забруднення довкілля не встановлено. В поточному періоді 2006 р. з боку підприємств нафтогазової галузі повідомлень про аварійні випадки забруднення навколишнього середовища не надходило. В зв’язку з повільним проведенням робіт з ліквідації наслідків забруднення підземних вод в с. Андріївка Балаклійського району, яке відбувається з 90-х років, було направлено листа до ДК „Укргазвидобування” щодо вжиття невідкладних заходів по підвищенню ефективності робіт з попередженням про можливість підготовки матеріалів до правоохоронних органів для застосування кримінальної відповідальності до посадових осіб у разі невиконання вимог держуправління. На теперішній час за допомогою спеціалізованих організацій проводяться роботи, згідно погодженої в установленому порядку „Програмою науково – технічних досліджень за темою: „Корегування робочого проекту ліквідації зони забруднення ґрунтових вод нафтопродуктами в районі Шебелинського ГПЗ” (с. Андріївка Балаклійський район). Станом на 01.10.2006 р. Міжрегіональним центром “Гідрот. ЛТД” виконано наступні роботи:  організовано дві дослідно-фільтраційні ділянки №№ 1, 2, на яких проводяться дослідно-виробничі роботи (вивчення характеристик водоносного горизонту та вилучення нафтопродуктів);  проводяться топографогеодезичні роботи з метою створення картографічних матеріалів зони забруднення;  частково організовано моніторингові дослідження зони забруднення; На теперішній час проведене корегування «Технологічного проекту ліквідації зони забруднення ґрунтових вод нафтопродуктами в районі Шебелинського ГПЗ», а також Управлінню з переробки газу та газового конденсату надано рекомендації щодо подальшого проведення робіт з очистки та створення режимної мережі спостережень. При здійсненні перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства філією БУ “Укрбургаз” ДК “Укргазвидобування” встановлено порушення природоохоронного законодавства, а саме: проведення будівництва нафтових та газових свердловин без позитивних висновків державної екологічної експертизи. До адміністративної відповідальності притягнуто посадових осіб 35

підприємства, а також прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по будівництву 19 нафтогазових свердловин на території області до отримання позитивних висновків державної екологічної експертизи по робочим проектам будівництва. У ІУ кварталі 2006 р. спільно з представниками Генеральної прокуратури України проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ГПУ „Харківгазвидобування”, ГПУ „Шебелинкагазвидобуванн”. В результаті перевірок встановлено проведення будівництва нафтових та газових свердловин без позитивних висновків державної екологічної експертизи. За встановленими фактами до адміністративної відповідальності притягнуті посадові особи підприємств та винесені рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по будівництву 7 нафтогазових свердловин до отримання позитивних висновків державної екологічної експертизи по робочим проектам будівництва. В листопаді 2006 р. перевірено дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ "Новоселівський ГЗК". В ході проведеної перевірки було встановлено наступне. Користування земельними ділянками з метою здійснення виробничої діяльності здійснюється на підставі договорів оренди земельних ділянок, які укладено у встановленому законодавством порядку та мають державну реєстрацію. Користування надрами здійснюється на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, які посвідчені актом про надання гірничого відводу. Порушень природоохоронного законодавства в сфері земле та надрокористування не виявлено. Водночас встановлені порушення природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами та охорони атмосферного повітря, а саме:  порушено правила первинного обліку відходів та їх передачі;  експлуатуються два котли типу АОГВ-50 без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу;  не проводиться перевірка автотранспорту на вміст вуглеводнів у відпрацьованих газах двигунів. За виявлені порушення притягнуто три посадові особи за ст.ст. 188-5, ч.1 ст. 78, 82-1, 82-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В межах своїх повноважень здійснюється державний контроль за охороною, використанням і відтворенням водних ресурсів, а саме: за дотриманням вимог водоохоронного законодавства підприємствами, установами і організаціями різних форм власності в процесі здійснення ними господарської діяльності. Протягом 2006 р. були проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на об’єктах централізованого госппитного водопостачання, а саме: _-ВУВГ “Донець” Чугуївського району (підрозділ КП ВТП “Вода”), яке забезпечує питною водою м.Харків, і попутно м.Чугуїв, селища Кочеток Кам’яна Яруга, Рогань, Н.Покровка з р.Сів.Дінець; Найбільшими споживачами підземних вод в області є міста Харків, Куп’янськ, Ізюм, Балаклія. Експлуатаційна мережа підземного водозабору області становить понад 4000 артезіанських свердловин. В останні роки кількість підприємств, що використовують підземні води для потреб виробничо-технічного водопостачання зросла. Також слід зазначити, що використовується підземна вода сеноманнижньокрейдяного водоносного комплексу, запаси якого відновлюються не повністю і до останнього часу вважалися державним резервом питних вод. 36

При перевірках водокористувачів, які мають на балансі підземні водозабори, щодо дотримання ними вимог природоохоронного законодавства, основними порушеннями виявлені наступні: відсутність огорожей 1-го поясу зон санітарної охорони водозаборів (НВПО “Комунар” м.Харкова, ПСП “Перше травня” Валківського району, СТОВ “Лан” Коломацького району), відсутність дозволів на спецводокористування (Хрестищенське управління бурових робіт БУ “Укрбургаз”, ВАТ “Турбоатом” м.Харкова, СТОВ “Грозянське”, СТОВ “Куйбишево” Шевченківського району, ПСП “Перше травня” Валківського району, Зміївське РК ВКП, ВАТ “Племзавод “Червоний велетень” Зміївського району) та спеціальних дозволів на користування надрами (підземними водами) - КП ВТП “Вода”, ВАТ “Турбоатом”, ВАТ “Санінтербюро Україна” м.Харкова, РКП “Водоканал” Валківського району, ДП “Санаторій “Бермінводи” Дергачівського району, не виконання приписів держуправління щодо проведення тампонажу недіючих свердловин (ДП “Хімпром” Первомайського району, РКП “Водоканал” Валківського району). Також здійснені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємствах нафтогазового комплексу (в т.ч. ГПУ „Шебелинкагазвидобування” та ГПУ „Харківгазвидобування”, Управління з переробки газу та газового конденсату, інші). При здійсненні перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства на БУ “Укрбургаз” ДК “Укргазвидобування” встановлено порушення природоохоронного законодавства, а саме: проведення будівництва нафтових та газових свердловин без позитивних висновків державної екологічної експертизи. До адміністративної відповідальності притягнуто посадових осіб підприємства, а також винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по будівництву 19 нафтогазових свердловин області до отримання позитивних висновків державної екологічної експертизи по робочим проектам будівництва. У ІV кварталі 2006 р. спеціалісти днржуправління спільно з представниками Генеральної прокуратури України проводили перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ГПУ „Харківгазвидобування”, ГПУ „Шебелинкагазвидобуванн”. В результаті перевірок встановлено проведення будівництва нафтових та газових свердловин без позитивних висновків державної екологічної експертизи. За встановленими фактами до адміністративної відповідальності притягнуті посадові особи підприємств та винесені рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по будівництву 7 нафтогазових свердловин до отримання позитивних висновків державної екологічної експертизи по робочим проектам будівництва. Враховуючи антропогенний тиск на якісний стан грунтів на цей час в області спеціалістами держуправління спільно з фахівцями Головного управління земельних ресурсів, Головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації, іншими управліннями та науковцями визначена ціла низка питань, а саме : 6.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр. Спеціалістами держуправління в 2006 р. розглянуто 64 матеріалів щодо отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та видано 62 екологічних карток. 37

7. Відходи. У звітному році з даними держстатзвітності за формою № 1-небезпечні відходи, відходів 1-3 класів небезпеки в області утворилося 81,100 тис.т., (в 2005 році – 66,350 тис.т.). Накопичено утворених небезпечних відходів – 90,813 тис.т. Використано (утилізовано) небезпечних відходів у власному виробництві – 6,476 тис.т., знешкоджено – 1,799 тис.т., передано на утилізацію іншим підприємствам – 76,739 тис.т. За видами економічної діяльності найбільша кількість небезпечних відходів утворилась на підприємствах обробної промисловості (65,743 тис.т. – 81,1 % від загального обсягу), транспорту (6,961 тис.т. – 8,6 %), виробництва електроенергiї, газу та води (2,233 тис.т. – 2,8 %). При цьому, кількість відходів що утворились в обробній промисловості у порівнянні з 2005 роком збільшилась на 24,3%, в останніх 2-х – зменшилась. В 2006 році кількість небезпечних відходів, що утворилось в сфері здавання нерухомості під найом (2,0%) в порівнянні з 2005 роком випередило кількість небезпечних відходів, що утворюються в будівництві (1,6 %). Це пов’язано з поширенням зазначеної послуги в області та всебічним використанням люмінесцентних ламп для освітлення. Найбільша кількість небезпечних промислових відходів утворилася в містах Харків (50,241 тис.т. – 75,7 % від загального обсягу), Куп’янську (2,497 тис.т. – 3,8%), Лозовій (1,853 тис.т. – 2,8 %), Балаклійському (2,005 тис.т. – 3,0 %) та Зміївському (1,325 тис.т. – 2,0 %) районах області. Основні утворювачі небезпечних відходів – Харківські ВАТ „Турбоатом”, ДП „Завод ім. Малишева”, ДП „Харківський машинобудівний завод „ФЕД”, ДП „Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка”, КП „Харківські теплові мережі”, ВАТ „Автрамат”, ЗАТ "Завод „Південкабель”, ВАТ "Харківський підшипниковий завод", ДП Завод "Електроважмаш”, ВАТ "Харквський тракторний завод ім. Орджонікідзе", УДЦ "Укрспецвагон” (Лозівський район), Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК „Центренерго” (Зміївський район), ВАТ "Балцем" (Балаклійський район), Куп'янська колійна машинна станція – 133 ДГП „Південна залізниця” (Купянський район), Первомайське ДП „Хімпром” (м.Первомайський). Згідно форми держстатзвітності 14-МТП в області утворилося 2105,534 тис.т. відходів виробництва і вторинної сировини (без пород розкривних гірничодобувної промисловості), що на 2,992 тис.т. менше, ніж у 2005 році. Використано (утилізовано) відходів у власному виробництві – 900,176 тис.т., що на 435,095 тис.т. більше, ніж у 2005 році. Поставлено на утилізацію іншим підприємствам – 1141,656 тис.т., що на 440,493 тис.т. більше, ніж у 2005 році. Видалено, знешкоджено та захоронено відходів – 751,778 тис.т.. Накопичення утворених відходів зменшилось на 63,178 тис.т., і складає 33186,315 тис.т. Основними видами вторинної сировини і відходів виробництва, що утворились в 2005 році є зола ТЕС – 618,271 тис.т. (використовується при виробництві будівельних матеріалів), жом буряковий – 560,005 тис.т. (використовується в сільському господарстві), відходи тверді побутові – 250,245 тис.т. Номенклатура утворення різноманітних промислових відходів обумовлена галузевою структурою промисловості області, до складу якої входять електроенергетична, видобувна, хімічна, машинобудування, металообробка, 38

цементна та харчова промисловості. На теперішній час зареєстровано 469 видів відходів з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями, у тому числі для 130 видів відходів визначено підприємства (виробництва) щодо їх утилізації. Номенклатура утворення різноманітних промислових відходів обумовлена галузевою структурою промисловості області, до складу якої входять електроенергетична, видобувна, хімічна, машинобудування, металообробка, цементна та харчова промисловості. На теперішній час зареєстровано 469 видів відходів з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями, у тому числі для 130 видів відходів визначено підприємства (виробництва) щодо їх утилізації. В регіоні впроваджується система управління промисловими відходами на обласному рівні. Особлива увага приділяється питанню забезпечення повного збирання, належного зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Відпрацьовані лужні та кислотні акумуляторні батареї направляються на ТОВ “Владармет”; відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять ртуть направляються на Микитівський ртутний комбінат (м. Горлівка Донецької області), відходи та брухт та шлаки кольорових металів - на ТОВ “Мета”, відпрацьовані нафтопродукти та мастильноохолоджувальна рідина на ТОВ НВП “Новінтех”, макулатура на ВАТ “Роганська карт.а фабрика”, поліетилен на ТОВ “Харківвторполімер, зношені шини на зовнішньо-торгівельне підприємство “МАГ”(Полтавська область). З метою зниження навантаження на існуючі звалища твердих побутових відходів в області вживаються заходи щодо збирання та переробки відходів як вторинної сировини. В області діє понад 70 суб’єктів господарювання, які здійснюють збір вторинної сировини, серед яких ТОВ "Еко-стандарт", ТОВ "Ековторма", Приватне підприємство "СВАН", ТОВ "Вікторія", ТОВ НВП "Екосфера", ТОВ НВП "Екосфера". Деякі види вторинної сировини перероблюються на підприємствах регіону, наприклад, відходи макулатури направляються на переробку на ВАТ “Роганська карт.а фабрика”, полімерна сировина на ТОВ “Харківвторполімер”, відходи склобою на СП ТОВ “Скло”. Діяльність цих організацій знаходиться під контролем держуправління. В області діє 5 полігонів промислових відходів загальної площею 423 га, на які видаляють відходи 3 та 4 класів небезпеки – ВАТ "Харківський підшипниковий завод", ВАТ "Харківський тракторний завод", ВАТ “Куп’янський ливарний завод”, Зміївська ТЕС, Обласне спеціалізоване підприємство з виконання норм екологічної безпеки. З метою зменшення обсягів накопичених відходів ливарного виробництва в місцях їх розташування, в рамках “Державної програми поводження з відходами виробництва та споживання до 2005 року”, здійснюється переробка шлаків та супутніх матеріалів шляхом вилучення матеріалів відвалів та переробки в товарну продукцію. Золошлаки Зміївської ТЕС направляються на золошлаковідвал площею 350 га, якій розташовано з північно-західного боку ТЕС на відстані 2 км. Експлуатація відвалу була розпочата у 1967 році. У 1993 році інститутом «Енергопроект» був розроблений проект нарощування золовідвалу, який узгоджено з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 28.02.94р. № 7-14-6. Згідно цього проекту нарощування золошлаковідвалу ведеться у два яруси до кінцевої позначки гребня огороджуючої дамби - 100 м БС. Нарощування золошлаковідвалу здійснюється в чотири етапи: 39

1-й ярус другої секції, 1-й ярус першої секції, 2-й ярус другої секції та 2-й ярус першої секції. На сьогоднішній день побудовано 1-і яруси обох секцій, 2-й ярус другої секції та виконано 75 % робіт по нарощуванню другого ярусу першої секції. Номінальна потужність золошлаковідвалу на момент закінчення будівництва складатиме 34,13 млн. м3. На підставі наукових досліджень золошлаків цілим рядом науково дослідних інститутів (інститут "Южгіпроцемент", "УкрНДІ захисту ґрунту від ерозії", Харківський інженерно-будівельний інститут (ХІСІ), Бєлгородський технологічний інститут будівельних матеріалів, Дніпропетровський інженерно – виробничий центр "Екононтакт", Харківський "Промстройниипроэкт”, Уральський теплотехнічний інститут, НВО "Донбасекологія") запропоновано використання золошлаків у будівництві житлових приміщень без обмежень. Зміївською ТЕС постійно здійснюється відвантаження золошлаків населенню та підприємствам для будівельних робіт. На період незадовільних метеорологічних умов Зміївською ТЕС розроблені та узгоджені з СЕС Зміївського району заходи по боротьбі з пилінням золовідвалу. Навколо золошлаковідвалу розташовані спостережні свердловини у кількості 19 штук. Моніторинг стану навколишнього природного середовища в районі розміщення Зміївської ТЕС, у т. ч. моніторинг підземних та поверхневих вод проводиться Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП). Основними екологічними проблемами відходів Зміївської ТЕС є питання забруднення підземних водоносних горизонтів та підтоплення у с.Лиман, утилізації та використання золошлаків у будівництві. Щорічно в Харківській області утворюється біля 3000 тис.м3 твердих побутових відходів житлового сектору. Найбільша кількість відходів утворилося в м. Харкові, Харківському, Балаклійському, Дергачівському, Вовчанському районах та містах обласного підпорядкування – Ізюм, Купянськ, Лозова. В Харківській області налічується 68 основних звалищ твердих побутових відходів загальною площею 2,2 тис.га, з них 31 експлуатується комунальними підприємствами. Документи, що посвідчують право користування земельними ділянками мають лише 26 звалищ. Позитивний висновок державної екологічної експертизи мають лише 17 полігонів ТПВ та розглядаються проекти полігонів в м. Куп'янськ та смт. Борова. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено діяльність 15 звалищ для складування твердих побутових відходів. Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 6595 % населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40-70 % населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільської місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10-25 %), населення самостійно вивозить відходи на сільські звалища, або сільради періодично надають трактори з причепами для вивезення ТПВ з житлового сектора. Загальна кількість сміттєвозів в області складає 107 од., переважна більшість з них – застарілі сміттєвози з боковим завантаженням; ступінь зносу яких – 70-95 %. Наповненість звалищ по районах Харківської області складає переважно 6085 %. Найбільш напружена ситуація склалася у Вовчанському, Зміївському, Куп’янському, Лозівському, Нововодолазькому, Сахновщанському та 40

Шевченківському районах, де наповненість існуючих звалищ складає 90-98 %. Практично у всіх районах області всі великі міські полігони заповнені, для складування ТПВ лишилися насамперед дрібні сільські звалища. Залишаються невирішеними питання щодо охоплення планово-регулярною санітарною очисткою території приватного житлового сектору деяких районів міста Харкова, прибирання пустирів, територій зелених насаджень, водоохоронних зон та інших міст обласного підпорядкування, обладнання твердим покриттям місць встановлення контейнерів для сміття, забезпечення достатньої кількості таких контейнерів. У 2006 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в обсязі 1068,0 тис. грн., відповідно до програми виконано заходи з будівництва полігонів твердих побутових відходів у м.Куп’янську – 100,0 тис.грн, м. Краснограді– 300,000 тис.грн, Вовчанському районі – 500 тис.грн., розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво полігона ТПВ у смт. Шевченкове – 115 тис. грн. Здійснено роботи щодо коригування паспортів місць розміщення ТПВ – 30 тис.грн., вибора перспективних земельних ділянок щодо розміщення нових полігонів ТПВ і складання їх каталогу по районах області – 74 тис. грн. З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 р. № 1216 "Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів” в області продовжувалася робота з паспортизації місць видалення відходів. На 72 звалища в районах області вже розроблені паспорти. Вказані роботи проведені Українським державним головним науково-дослідним і виробничим інститутом інженерно-технічних і екологічних вишукувань “УкрНДІНТВ”. Затверджено обласний зведений реєстр місць видалення відходів в Харківській області 2006 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998р. № 1360 “Про затвердження порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів”, на підставі розроблених реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів Північно-Східним науковим центром Національної академії наук України було оновлено реєстр об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, який затверджено Харківською обласною державною адміністрацією. У 2006 році на реалізацію заходів „Програми розвитку системи поводження з твердими побутовими відходами в м. Харкові" та "Схема санітарної очистки м. Харкова" за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, субвенцій Державного бюджету України, Харківського міського бюджету, власних коштів підприємств було витрачено 4293,911 тис.грн. З боку держуправління підтримуються ініціативи по створенню нових підприємств, які здійснюють операції у сфері поводження з відходами та розширенню номенклатури відходів що утилізуються. На теперішній час в області діють: Державне спеціалізоване автотранспортне підприємство по перевезенню небезпечних вантажів (САП ПНВ), ТОВ науково-виробниче підприємство “Екосфера”, ТОВ “Вікторія”, ТОВ “Сванг”, виробничо-комерційна фірма “Променерго”, ТОВ „Стандарт”, ТОВ „Екостандарт”, ТОВ науково-виробниче підприємство “Новінтех”, які здійснюють збір та перевезення відпрацьованих ртутьмісних ламп та приладів, відпрацьованих акумуляторних батарей, автопокришок, мастильних матеріалів, мастильно-охолоджувальних рідин та розчинників, відходів гальванічних та термічних процесів та непридатних 41

хімфармпрепаратів. З метою зниження навантаження на існуючі звалища твердих побутових відходів в області вживаються заходи щодо збирання та переробці відходів як вторинної сировини. В області діє понад 70 суб’єктів господарювання, які здійснюють збір вторинної сировини, серед яких ТОВ "Еко-стандарт", ТОВ "Ековторма", Приватне підприємство "СВАН", ТОВ "Рапiд". Деякі види вторинної сировини перероблюються на підприємствах регіону, наприклад, відходи макулатури направляються на переробку на ВАТ “Роганська карт.а фабрика”, полімерна сировина на ТОВ “Харківвторполімер”, відходи склобою на СП ТОВ “Скло”. Діяльність цих організацій знаходиться під контролем держуправління. Технологія роздільного збирання сміття (паперу, пластики, скла, харчових відходів) впроваджувалася у м. Харкові: у Ленінському районі на території мікрорайону "Залютине", Московському – на території ЖЕУ-101, Фрунзенському – на території ЖЕУ-204, у Червонозаводському – на території ЖЕУ-64 та ТОВ "Житлокомунсервіс", в Харківському зоопарку. Всього цим експериментом охоплено 4% населення м. Харкова. Перед початком проведення роздільного збору була проведена пропаганда впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів серед населення мікрорайону, робітників житло-комунального господарства, співробітників і учнів навчальних закладів, розташованих у даному мікрорайоні. Жителям пропонувалося: у себе вдома не змішувати різні види відходів; виділяти окремо папір, карт., ПЕТ-тару, алюмінієві банки і скло; виносити їх у подвір'я і викидати в спеціально встановлені для цього контейнери. Біля житлових будинків були встановлені контейнери чотирьох типів: для залишкового сміття – евроконтейнер ємністю 1,1 м3; для паперу і карт.у – евроконтейнер ємністю 1,1 м3; для ПЕТ-тари й алюмінієвих банок – звичайний контейнер 0,75 м3; для скла – звичайний контейнер 0,75 м3, із відповідними написами. З метою виконання заходів Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами протягом 2005 року в області проводився комплекс заходів щодо організації безпечного поводження з токсичними відходами, зокрема, з непридатними до використання пестицидами і їх сумішами. На виконання Окремого доручення першого заступника голови облдержадміністрації від 31.01.2005 р. № 07/60 в 2005 році в області було проведено інвентаризацію заборонених і непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, Згідно матеріалів інвентаризації вказані відходи станом на 31.12.2005 р. в кількості 1193,136 т. були зосереджені у 123 складських приміщеннях, з яких 29 знаходяться в доброму стані (23,6%); 60 знаходяться в задовільному стані (48,8%); 34 знаходяться в незадовільному стані (27,6%). В незадовільному стані зберігаються непридатні пестициди в господарствах Балаклійського, Близнюківського, Богодухівського, Борівського, Великобурлуцького, Дворічанського Дергачівського, Зміївського, Золочівського, Коломацького, Краснокутського, Нововодолазького, Шевченківського районів та м. Люботин. В порівнянні з інвентаризацією, проведеною в 2002 році, загальна кількість складів, де зберігаються непридатні пестициди, зменшилась на 34 склади (-21,65%). Кількість складів, де непридатні пестициди зберігаються в незадовільному стані зменшилась на 11 складів (- 24,4%). Зменшилась кількість 42

складів в незадовільному стані в Валківському, Великобурлуцькому, Ізюмському, Лозівському, Чугуївському, Кегичівському районах. Погіршився стан справ щодо зберігання непридатних пестицидів в Близнюківському, Зміївському, Золочівському районах. У інших районах ситуація залишається стабільною. Стан зберігання непридатних пестицидів ускладнюється процесами зміни власника цих об’єктів. В Нововодолазькому районі зберігається 420 т. в сховищі непридатних пестицидів, яка раніше належало обласній базі по постачанню пестицидів. При зміні форми власності та господарювання місцевими органами самоврядування територія вказаного сховища не була передана на баланс нового власника, тому, згідно зі ст.ст. 11,12 Закону України "Про відходи" відповідальність за додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей несе Нововодолазька районна державна адміністрація. Дах сховища потребує ремонту, не виключено попадання атмосферних опадів у внутрішню частину сховища через щілини між стінами. Аналогічна ситуація склалася в Вовчанському, Харківському, Ізюмському, Зміївському, Богодухівському районах З метою покращання ситуації в 2006 році в області проводиться комплекс заходів щодо організації безпечного поводження з токсичними відходами, зокрема, з непридатними до використання пестицидами і їх сумішами. З метою покращання ситуації що сталася, зменшення кількості непридатних пестицидів, що накопичені на території області, в 2006 році за кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, Інститутом машин і систем Мінпромолітики та НАН України проведено роботи по створенню дослідно-промислового зразка пересувної модульної установки для знешкодження непридатних хімічних засобів захисту рослин вартістю 729,206 тис.грн. Проведено роботи по забезпеченню екологічно безпечного зберігання непридатних пестицидів в Борівському (3 склади – 10 т непридатних пестицидів), та Зміївському (4 склади – 10,79 т) районах. Проведено роботи по ліквідації непридатних пестицидів та ядохімікатів за рахунок коштів обласного бюджету в сумі 347,7 тис.грн, знешкоджено 27,08 т. непридатних пестицидів, що зберігалися в Дергачівському районі та Краснокутському районах. За ініціативою держуправління науково дослідним інститутом екологічних проблем в серпні 2006 року проведено моніторинг стану навколишнього природного середовища в місті розташування Нововодолазького підземного сховища непридатних пестицидів. В листопаді 2006 року підготовлено та проведено спільне засідання обласної координаційної ради з екологічних проблем облдержадміністрації та колегії Держуправління, на якому розглянуто питання контролю за додержанням природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами, в тому числі непридатними пестицидами, а також стан фінансування природоохоронних заходів. Проведено 3 засідання науково-технічної ради при держуправлінні, на яких розглядались питання впровадження установок по знешкодженню небезпечних відходів, в тому числі непридатних пестицидів на базі ДП "Хімпром" Первомайського району, установки розробленої Інститутом машин і систем Мінпромолітики, Національної Академії наук України та інших. В 2006 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в обсязі 530 тис.грн. забезпечено завантаження та транспортування непридатних пестицидів з Дергачівського та Краснокутського районів, для знешкодження до ТОВ “ЕЛГА” (м. Шостка, Сумська область). Імпортування на територію області небезпечних відходів не 43

здійснювалося. За ініціативою держуправління проблемні питання у сфері поводження з відходами, серед яких: питання будівництва нового полігону твердих промислових та побутових відходів; стан екологічної та санітарної безпеки на звалищах області; стан поводження з безхазяйними відходами та непридатними пестицидами розглядалися на засіданнях комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Харківської обласної державної адміністрації, на засіданнях обласної координаційних рад з екологічних питань, а також на розширених засіданнях колегії держуправління. Таким чином, в 2006 році ситуація в сфері поводження з відходами залишалася стабільною з тенденцією до покращання. Зменшилось утворення відходів в цілому по області, щорічно зростає відсоток відходів, які утилізуються 8. Екологічна безпека. 8.1. Екологічна безпека як складова регіональної безпеки. На теперішній час стан екологічної безпеки на території Харківської області є стабільним. Але існує низка проблем екологічного напрямку, які негативно впливають на екологічний стан Харківщини. Найбільш суттєвими проблемними питаннями, пов’язаними з техногенним впливом на навколишнє природне середовище є: 1.Непридатні до використання пестициди та агрохімікати, яких в області накопичено 1188,723 т., які зосереджені у 112 складських приміщеннях, з них 23 знаходяться в незадовільному стані. Харківська область посідає 6 місце по Україні за загальною кількістю непридатних пестицидів і 15 місце – за кількістю складів, де вони зберігаються. 2.Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря найбільшими забруднювачами, насамперед Зміївською ТЕС. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на Зміївській ТЕС є котлоагрегати, фізичне зношення яких складає – 51,3-99,6%. Для очищення відхідних димових газів від твердих речовин використовуються трьохпольні електрофільтри, та труби Вентурі, які мають низький ККД вловлювання (91–92%). Вищезазначене технологічне обладнання та встановлене за ним УОГ не відповідають екологічним вимогам у зв`язку з високими концентраціями забруднюючих речовин у відхідних газах після очистки. Для вирішення цієї проблеми згідно розпорядження КМУ від 08.09.04 “Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 р.”, було виконано реконструкцію та модернізацію блоку №8 загальною вартість цих робіт склала 200 млн. грн., реконструкції потребують і інші блоки станції №1-7,9,10. Також для зниження викидів в атмосферне повітря необхідно впровадження сірогазоочистки, загальною вартістю 86 млн.грн. 3.Непрацюючи очисні споруди в районах області. На території області налічується 97 очисних споруд для очистки стічних вод зі скидом в поверхневі водойми. З них 28 (29%) знаходиться в комунальної власності, інші відомчі. В задовільному технічному стані знаходиться лише 52 (54%) очисні споруди. Найбільша кількість незадовільно працюючих очисних споруд розташована у Харківському (15 од.), Дергачівському (6 од.), Зміївському (4 од.), Чугуївському 44

(4 од.) районах Харківської області. У 2007 р. необхідно забезпечити закінчення робіт по будівництву та реконструкції очисних споруд, що були розпочаті в попередні роки. Це такі об’єкти, як очисні споруди в с. Есхар, смт. Солоницівка, с. М.Данилівка, смт. Зачепилівка та реконструкція каналізаційної мережі КурязькоСолоницівського промвузла. На ці заходи необхідно фінансування приблизно 8 млн.грн. В результаті діяльності Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти ДК "Укргазвидобування" (с. Андріївка Балаклійського району) у 1984 р. була виявлена наявність нафтопродуктів в індивідуальних криницях для питної води мешканців с. Андріївка, яке знаходиться на відстані 800 м від заводу. На теперішній час проведено ряд основних заходів для вилучення нафтопродуктів з ґрунтових вод зони забруднення: – споруджена стінка у ґрунті із зеленої глини, перед якою встановлено 24 токових фільтрувальних свердловини, звідки відкачується нафтопродукт; – встановлений спеціальний фільтр за територією цвинтаря довжиною 170 м та діаметром 1,3 м з накопичувачем води та нафтопродукту, які по трубопроводу відкачуються на підприємство; – пробурені та обладнані спостережні свердловини для контролю за станом Андріївської зони забруднення; – на Шебелинському відділенні з переробки газового конденсату і нафти замінена практично вся каналізаційна система, всі технологічні трубопроводи винесені із землі на естакаду, а також виконані і ряд інших заходів. В результаті проведених заходів площа зони забруднення стабілізувалася та подальшого розширення її не відмічається. На виконання приписів держуправління, в 2006 р. виконані наступні заходи: – Шебелинським відділенням з переробки газового конденсату і нафти проведено реконструкцію очисних споруд та будівництво комплексу споруд по водопідготовки та водозабезпеченню, на яких передбачена очистка забрудненої нафтопродуктом води з вказаної зони, що дає змогу застосувати більш ефективні засоби очистки зони забруднення. – Харківським державним гідроекологічним відділенням „Гідроек" – УМЦ „Гідрот. ЛТД" розроблена та погоджена з держуправлінням "Програма по локалізації втрачених нафтопродуктів"; – для інтенсивного вилучення забрудненої води побудовано два досліднофільтраційних кущі з обладнанням декількох добувних та водних свердловин, з метою отримання водознижуючої воронки, куди стікається нафтопродукт. Вказані свердловини дають змогу відкачувати забруднену воду у кількості до 1020 м3/годину, яка після додаткової очистки на очисних спорудах використовується на технологічні потреби підприємства. Така система дає змогу зменшити витрати по водозабезпеченню при використанні значної кількості води для технологічних потреб і за короткий термін промити підземні горизонти та зменшити площу зони забруднення. – Українським науково-дослідним інститутом природних газів проведено моніторингові дослідження Андріївської зони забруднення, виконані роботи по топографо-геодезичним вишукуванням об’єкту. За 20 років експлуатації фільтрувальних свердловини з Андріївської зони забруднення вилучено 17450,546 т. нафтопродуктів. В результаті проведених заходів на теперішній час площа забруднення складає 52 га. 45

З середини 1985 р. спостерігається забруднення р. Лопань нафтопродуктами, які надходять з території Державного підприємства Харківській бронетанковий ремонтний завод (м. Харків, вул. Котлова,222). На теперішній час проведено наступні заходи: – Українським державним головним науково-дослідним та виробничим інститутом інженерно-технічних та екологічних вишукувань "УкрНДІНТВ" проведено вишукувальні роботи по визначенню джерел забруднення, просвердлено 82 спостережних свердловин; – ДП "Харківський бронетанковий завод" відрито спостережну траншею до рівня водоносного шару, проводилось відкачування підземних вод забруднених нафтопродуктами. На теперішній час встановлено, що на території підприємства утворилось 3 дільниці забруднення, загальною площею 3,6 га, вилучено 3072 т. нафтопродуктів. Згідно листа ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" від 01.06.07 за № 638 моніторинг стану навколишнього природного середовища та вилучення нафтопродуктів підприємством не ведеться. В минулому році сталося забруднення водойми в с. Попівка Красноградського району, що привело до масової загибелі риби, раків. Матеріали передані до органів прокуратури для відкриття кримінальної справи. Збитки склали 842515 грн. 22 липня 2006 р. о 19 годині 48 хвилин службою безпеки Кременчуцького районного нафтопровідного управління було виявлено на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району витік нафти у вигляді фонтану з трубопроводу діаметром 1020 мм. Держуправлінням проведена перевірка вищевикладеного факту. Встановлено, що площа забрудненої земельної ділянки складає 350 м2, об’єм забруднюючої речовини 6 м3. Держуправлінням підраховано збиток, заподіяний державі, внаслідок забруднення земельної ділянки на суму 123 грн. Пошкодження трубопроводу, підприємством ліквідоване. Першочергові заходи з ліквідації розроблені та виконані. З метою ліквідації забруднення на Лисичанський нафтопереробний завод вивезено 110 м3 забрудненого ґрунту. Протягом звітного також перевірявся стан дотримання вимог повітряохоронного законодавства на екологічно-небезпечних об’єктах: - загальнодержавного значення: Зміївській ТЕС, Первомайському ДП “Хімпром”, комплексах біологічної очистки стічних вод “Безлюдівський” та “Диканівський” ДКП “Харківкомуночиствод” м. Харків, ВУВГ “Донець” Придніпровське управління „Трансаміак”, УМГ „Харківтрансгаз”; місцевого значення: ДП „Харківський бронетанковий ремонтний завод”, в/ч А-2136 (101 об’єкт). За порушення вимог природоохоронного законодавства до адмінвідповідальності було притягнуто 5 посадових осіб на загальну суму штрафів 816 грн. 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності. Протягом 2006 року державними інспекторами відділу контролю атмосферного повітря та водних ресурсів перевірено дотримання вимог природоохронного законодавства на 3 оборонних об’єктах області – ДП МОУ ХАРЗ, ДП Завод ім. Малишева, ДП „Харківський бронетанковий ремонтний завод”. Виробнича діяльність цих об`єктів пов`язана з демонтуванням та ремонтом військової і цивільної автотракторної техніки, машинобудуванням та

виготовленням будівельних матеріалів, що не може призвести до аварійних ситуацій, які б суттєво погіршили стан атмосферного повітря в регіоні. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адмінвідповідальності було притягнуто 3 посадові особи вказаних підприємств на загальну суму штрафів 204 грн. 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 р. № 440 у минулому році 60 підприємству було надано 161 дозволів на використання та зберігання отруйних речовин, у тому числі ДВО „Комунар”, ЗАТ "Біолек", ЗАТ ТЕЦ-3, ДП ХМЗ „ФЕД”, ХДПЗ ім. Шевченко, Харківська філія ВАТ “Санінтербрю", ВАТ "Автрамат", ЗАТ "Харківхім", ЗАТ "Лозівський ковальсько механічний завод", ВАТ “Конектор”, Завод “Південкабель”, ВАТ “Харківський підшипниковий завод”, АТ “Стома”, Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти Управління з переробки газу та газового конденсату ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” та іншим. Фактів порушення умов наданих дозволів не встановлено. Аварійних ситуацій при поводженні з небезпечними хімічними речовинами на підприємствам, яким були надані дозволи протягом року не виникало. Також ведеться постійний контроль за перевезенням отруйних речовин. За звітний період відділом екологічного контролю на кордоні перевірено 954,4 тис. т. небезпечних хімічних речовин, перевезення яких регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440. Із них 0,85 тис. т. транспортувались в режимі ввезення. При цьому виявлено 3 випадки порушення перевізником умов транспортування небезпечного вантажу. Особи, відповідальні за порушення, притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Аварій, під час поводження з небезпечними хімічними речовинами у 2005 р. не зафіксовано. Таблиця 8.1.2.1. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи

1 161

2 3

3 1

4 0

5 8

6 1

7 1

8 8

9 7

10 11 65 9

12 14

13 30

14 4

15 2

16 17 18 19 20 5 0 1 2 0

продукти біотехнології

пестициди

інші

формальдегід

галогеновані вуглеводні кисневовмісні розчинники ізоціанати

ароматичні вуглеводні

інші

Органічні сполуки

ціаніди

луги

кислоти

нікелю хрому аміак

Неорганічні сполуки

кадмію миш’яку ртуті свинцю ванадію

Разом видано дозволів (шт.)

21 0

Згідно проведеної інвентаризації заборонених і непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, в Харківській області зберігається 1188,723 т., які зосереджені у 112 складських приміщеннях, з них 26 знаходяться в доброму стані (23,21%), 63 знаходяться в задовільному стані (56,25%), 23 знаходяться в незадовільному стані (20,54%). В порівнянні з попередньою інвентаризацією, проведеною в 2002 р., загальна кількість складів, де зберігаються непридатні пестициди, зменшилась на 45 складів (-28,7%), кількість складів, де непридатні пестициди зберігаються в незадовільному стані зменшилась майже в 2 рази – на 22 склади. 47

Відсутні непридатні пестициди в Дергачівському, Зачепилівському, Красноградському, Первомайському, Печенізькому районах. Зменшилась кількість складів в незадовільному стані в Валківському, Великобурлуцькому, Ізюмському, Лозівському, Чугуївському, Краснокутському, Кегичівському районах. Погіршився стан справ щодо зберігання непридатних пестицидів в Близнюківському, Вовчанському районах. У інших районах ситуація залишається стабільною. З метою покращання ситуації що сталася, зменшення кількості непридатних пестицидів, що накопичені на території області, в 2006 р. за кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, Інститутом машин і систем Мінпромолітики та НАН України проведено роботи по створенню дослідно-промислового зразка пересувної модульної установки для знешкодження непридатних хімічних засобів захисту рослин вартістю 729,206 тис.грн. Проведено роботи по забезпеченню екологічно безпечного зберігання непридатних пестицидів в Борівському (3 склади – 10 т непридатних пестицидів), та Зміївському (4 склади – 10,79 т) районах. Проведено роботи по ліквідації непридатних пестицидів за рахунок коштів обласного бюджету в сумі 347,7 тис. грн, знешкоджено 27,08 т. непридатних пестицидів, що зберігалися в Дергачівському районі та Краснокутському районах. За ініціативою держуправління науково дослідним інститутом екологічних проблем в серпні 2006 р. проведено моніторинг стану навколишнього природного середовища в місті розташування Нововодолазького підземного сховища непридатних пестицидів. В листопаді 2006 р. підготовлено та проведено спільне засідання обласної координаційної ради з екологічних проблем облдержадміністрації та колегії Держуправління, на якому розглянуто питання контролю за додержанням природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами, в тому числі непридатними пестицидами, а також стан фінансування природоохоронних заходів. Проведено 3 засідання науково-технічної ради при держуправлінні, на яких розглядались питання впровадження установок по знешкодженню небезпечних відходів, в тому числі непридатних пестицидів на базі ДП "Хімпром" Первомайського району, установки розробленої Інститутом машин і систем Мінпромолітики, Національної Академії наук України та інших. 8.2. Радіологічна безпека. Оцінка радіоекологічної ситуації є важливим показником стану навколишнього природного середовища та його впливу на здоров'я людей. Радіаційний стан території Харківської області визначається значною мірою наявністю природних радіонуклідів уранового і торієвого рядів, а також калія-40 в навколишньому середовищі. Крім того, після аварії на Чорнобильській АЕС Харківська область потрапила в зону радіоактивних випадінь і виявилась в тій чи іншій мірі забрудненою штучними радіонуклідами – продуктами розподілу ядер урану. На території Харківської області об’єкти атомної енергетики та підприємства з видобування та переробки уранової руди відсутні. Підприємств, організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), в області – 388, в тому числі: в промисловості та науково-дослідних закладів – 107, лікувально-профілактичних установ – 281. До основних радіаційно-небезпечних об’єктів Харківської області відносяться: Національний науковий центр “Харківській фізико-технічний інститут”, Харківській державний міжобласний спецкомбінат Українського 48

державного об’єднання “Радон”, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Науково-технологічний комплекс “Інститут монокристалів” НАН України, Харківський державний науково-дослідний інститут метрології. Ліцензування діяльності підприємств, які використовують ДІВ, здійснюється у відповідності до Законів України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”, постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів. Ліцензування діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання у січні-липні 2006 р. здійснювалось відповідно до орієнтовного плану ліцензування, затвердженого 09.01.06. Спільним наказом Мінприроди України та Держатомрегулювання України від 05.07.06 № 320/200 скасовано повноваження Держуправління щодо забезпечення ліцензування діяльності з використання ДІВ та здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями нормативних вимог з радіаційної безпеки та умов ліцензій. Зазначені функції на території Харківської області виконує Східна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України. Відповідно до Плану ліцензування у січні-липні 2006 р. видано (переоформлено) 15 ліцензій на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах, організаціях та установах м. Харкова та області, а саме: - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Харківміськгаз”; - Виробничий кооператив „Експертно-технічний центр „Солар-1”; - Державне підприємство „Завод ім. В.О.Малишева”; - Комунальне підприємство „Харківські теплові мережі”; - Фізична особа – підприємець Комагоров В.В.; - Вікрите акціонерне товариство „Турбоатом”; - Фірма „Радмір” дочірнє підприємство АТ НДІРВ; - Державне піприємство „Харківський машинобудівний завод „ФЕД”; - Суб”єкт підприємницької діяльності – фізична особа Барішпольц В.Л.; - Державна наукова установа „Науково-технологічний комплекс „Інститут монокристалів” Національної академії наук України; - Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр медичної техніки”; - Відкрите акціонерне товариство „Харківський комбікормовий завод”; - Харкіське державне авіаційне виробниче підприємство; - Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківський професійний коледж”; - Державне науково-виробниче підприємство „Об”єднання Комунар”. На даний час на території Харківської області знаходиться 30 підприємств, організацій та установ, які не отримали ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ, у зв’язку з тимчасовою відмовою від діяльності з рентгенівськими апаратами /ДІВ відповідним чином законсервовані/. З метою обліку ДІВ, контролю за їх знахоженням і переміщенням, аналізом якісного та кількісного складу в 2006 р. на території Харківської області проведена Державна інвентаризація ДІВ. Спеціалізовану діяльність по поводженню з радіоактивними відходами (РАВ), а саме: збір, транспортування та захоронення радіоактивних відходів, дезактивацію спецодягу і засобів індивідуального захисту, забруднених радіоактивними речовинами, виконує Харківський державний міжобласний

спецкомбінат УкрДО “Радон” (ХДМСК). В зону обслуговування ХДМСК входять Харківська, Полтавська та Сумська області. Кількість, вид і активність відходів, що надійшли на захоронення до ХДМСК у звітному році надані до Держатомрегулювання України. ХДМСК здійснює діяльність по поводженню з РАВ згідно з чинним законодавством України на підставі ліцензій серії ОВ № 000095 і № 000096 від 12.02.2003 р., з терміном дії до 12.02.2008 р., виданих Державним комітетом ядерного регулювання України. Діяльність по поводженню з РАВ проводиться у структурних підрозділах ХДМСК: 1. Пункт захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ); 2. Станція дезактивації (СД). Радіаційний контроль технологічних процесів та стану навколишнього природного середовища в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження здійснює акредитована служба радіаційної безпеки ХДМСК /атестат акредитації, реєстр. № 100-1188/2003 від 31.07.2003 р./ згідно з Регламентами радіаційного контролю, узгодженими Харківською ОблСЕС. Результати радіаційного контролю свідчать, що радіаційний стан у виробничих підрозділах ХДМСК та прилеглій території залишається, в основному, стабільним Держінспекторами відділу радіаційної безпеки у 2006 р. здійснено 98 інспекційних перевірки дотримання вимог природоохоронного та ядерного законодавства, норм, правил і стандартів з радіаційної безпеки, в тому числі перевірено 55 радіаційно-небезпечних об’єктів та підприємств, що здійснюють операції з металобрухтом. За виявленими фактами порушень надані приписи та притягнуто до адміністративної відповідальності 16 посадових особи на суму 1581 грн. Радіаційне забруднення території Чорнобильського походження в Харківській області відсутнє. 8.2.1 Радіаційний фон на території області

9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення На території м.Харкова та області в 2006 р. під контролем установ санітарно-епідеміологічної служби знаходилось 813 підприємств (в 2005 р. - 850 підприємств), включаючи автозаправні станції та малі підприємства, які мають джерела викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Зменшення кількості підприємств пов'язане з закриттям та ліквідацією частини виробництв. В 2006 р. на підприємствах м. Харкова було виконано ряд заходів по зниженню викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря: введено . до експлуатації та реконструйовано 17 пилогазоочисних споруд на підприємствах: ДНПП „Об'єднання „Комунар", ХГАПП, ВАТ „Теплоавтомат", ХМЗ „ФЕД" та інш.; на ВАТ „Конектор" зменшилась кількість джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на 171 одиницю; на АТЗТ „Харківський коксовий завод" введено до експлуатації коксову батарею №4-біс з кохмплексом природоохоронних заходів - виконано монтаж труби Вентурі для зниження вмісту в атмосферному повітрі смолянистих речовин та нафталіну. Моніторинг забруднення атмосферного повітря населених місць в Харківській області проводять санітарно-гігієнічні лабораторії санепідстанцій. Протягом 2006 р. відібрано 19143 проби атмосферного повітря (в 2005 р. - 22068 проб), з них у 626 виявлено перевищення граничнодопустимих концентрацій, що становить 3,2% (в 2005 р. - 5,1%). Найбільша кількість досліджених проб з перевищенням граничнодопустимих концентрацій відмічається поблизу вуличних автомагістралей. У викидах перевищують гігієнічні нормативи вмісту двоокису азоту, оксиду вуглецю, зважених речовин. Рівень забруднення атмосфери на територіях поблизу вуличних автомагістралей з інтенсивним рухом залишається помірно небезпечним. Найбільш забруднене повітря в Чугуївському, Харківському, Валківському районах. Спеціалістами державної санепідслужби за виявлені порушення законодавства з охорони атмосферного повітря в 2006 р. оформлено 140 штрафів (в 2005 р. - 142). Передано 3 справи до прокуратури. Припинена діяльність 13 об'єктів, з них 7 на постійно. На цей час проблема забезпечення населення доброякісною питною водою, як в нашій країні, так і більшості країн світу - є однією з таких, що потребує невідкладного вирішення. За даними В003 внесок різних факторів навколишнього середовища у формуванні здоров'я становить 25-35%), при цьому від недоброякісної питної води, продуктів харчування щорічно у світі страждає кожний десятий мешканець земної кулі. Організація Охорони Здоров'я та Організація об'єднаних Націй відмічають, що за останні 10-15 років якість води в наземних і підземних джерелах питного водопостачання суттєво погіршилась, різко зріс рівень її забруднення. Проблеми, які потребують вирішення мають різноманітний характер. Це і суто організаційні питання, і питання фінансування, і питання регламентації показників якості та багато інших. їх вирішення в значній мірі залежать від умов, які склалися на відповідній території з забезпеченням населення питною водою. У 2006 р. в області налічувались 121 комунальний водогін, 593 водогони сільського господарства, 344 інших відомств та 8192 джерела децентралізованого водопостачання. Протягом року суттєво зменшилась кількість джерел централізованого водопостачання з 1840 у 2005 р. до 1754 у 2006 р. за рахунок затампонованих свердловин та свердловин, які вийшли з ладу, 51

переважно на сільських водогонах. Кількість джерел децентралізованого водопостачання також зменшилась з 8616 у 2005 р. до 8192 у 2006 р. за рахунок закриття колодязів загального користування із-за невідповідності якості води санітарним вимогам по вмісту нітратів. За даними лабораторних досліджень питної води у 2006 р., в порівнянні з 2005 р. відмічається поліпшення якості питної води, що подається населенню області з джерел централізованого водопостачання за хімічними та бактеріологічними показниками. Так, відсоток нестандартних проб питної води з централізованих джерел водопостачання за хімічними показниками становив у 2005 р. - 14,0%, у 2006 р.-12,8%, за бактеріологічними показниками у 2005 р. - 8,0%, у 2006 р.-5,7%. Поряд зі зростанням обсягів роботи з будівництва, реконструкції об’єктів централізованого водопостачання та покращення показників якості води за бактеріологічними і санітарно-хімічними показниками у 2006 р. в порівнянні з 2005 р. необхідно зазначити, що стан забезпечення населення доброякісною питною вдою в області залишається напруженим. Використання в процесі знезараження води хлору призводить до утворення хлорорганічних сполук, які мають високу ступінь токсичності. Наявність хлорорганічних сполук у питній воді, з огляду на існуючий досвід та матеріали вітчизняних експериментальних і натурних спостережень, варто розглядати як один із дієвих чинників ризику підвищення онкологічної захворюваності населення. Ситуація з питання охорони ґрунту та поводження з промисловими та побутовими відходами у 2006 р. має тенденцію на деяке погіршення. В області не зменшується кількість несанкціонованих звалищ на території містах Харкова та районів області. Накопичення відходів на промислових майданчиках небезпечне для навколишнього середовища внаслідок міграції токсичних компонентів, шляхом фільтрації в підземні та поверхневі води, рознесення вітром, тваринами. Щорічно росте відсоток нестандартних проб ґрунту на промислових майданчиках підприємств. Епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій в області, незважаючи на зниження, залишається напруженою. Усього протягом 2006 р. на гострі кишкові інфекції серед населення захворіло 4694особи, з них захворілих на дизентерію та сальмонельози – 39%. При епідемічному розслідуванні вогнищ гострих кишкових інфекцій виявлено, що 85,5% постраждалих пов’язують свої захворювання з вживанням харчових продуктів, тому санепідслужбою області проводиться постійний моніторинг за якістю харчових продуктів, що виготовляються та реалізуються на території області. У 2006 р. санепідслужбою проведено 24573 аналізи харчових продуктів, за мікробіологічними показниками, з них в 625 виявлена мікробіологічна забрудненість. Впровадження в життя новітніх засобів обробки та передачі інформації стає чинником зростання впливу фізичних факторів оточуючого та виробничого середовища. З метою проведення санітарно – епідеміологічного нагляду за рівнями електромагнітного випромінювання при роботі базових станцій операторів стільникового зв’язку на території м. Харкова та населених пунктів області здійснювались інструментальні дослідження. Перевищення гранично - допустимих для населення рівнів електромагнітного випромінювання не виявлено. 52

Таблиця 9.1. Структура інструментальних досліджень, які проведено санепідслужбою області по нагляду за фізичними факторами з врахуванням типу об’єктів Промислові підприємства Фізичні фактори

Число вимірювань

Дитячі та підліткові заклади

Шум

4049

% від загальної кількості досліджень 5

Вібрація

213

0,3

0,02

0,01

Електромагнітне поле

1104

1,4

982

1,2

4145

5,2

Лазерне випромінювання

Число вимірювань

Комунальні об’єкти

2814

% Число від загальної вимірювань кількості досліджень 3,5 1970

% від загальної кількості досліджень 2,5

Протягом 2006 р. в м. Харкові спостерігались значні перевищення шуму на території житлової забудови. Зростанню рівнів шуму на території житлової забудови сприяє ліквідація зелених насаджень та зростання кількості транспортних засобів на автошляхах. Також дія вбудованих в житлові будівлі об’єктів є чинником утворення додаткового шуму. Динаміка медико-демографічних процесів в області повністю відображає аналогічні процеси, характерні в Україні в цілому, що свідчить про єдині причини негативних явищ, які в першу чергу пов’язані з соціально-економічними умовами. Демографічна ситуація в Харківській області в 2004-2005 рр. залишалась складною. Чисельність населення продовжує неухильно зменшуватися: в 2005 р. чисельність населення становила 2813,4 тис. осіб, в 2006 р. скоротилась до 2796,5 тис. осіб, або на 16,9 тис. (у містах на 2 тис., у селах - на 14,9 тис.). У порівнянні з 2005 р. чисельність населення в 2006 році зменшилась по всіх районах області. Інтенсивно скорочується населення в Барвінківському (на 2,7 %), Близнюківському (на 2,5 %) районах. Основна причина – перевищення кількості померлих над числом народжених. Починаючи з 2003 р. спостерігається позитивна динаміка народжуваності: в 2003 р. вона становила – 7,5 %, в 2004 р. – 8,0 %, в 2005 р. – 8,0 %, в 2006 році Погіршення демографічних процесів в області, підвищення рівня смертності, починаючи з 90-х років, є головним чинником зростання обсягу природного скорочення населення та призвело до того, що природний приріст населення характеризується негативною динамікою. Завдяки тому, що в 2006 р. зменшились показники смертності (з 16,7 до 16,2) та збільшились показники народжуваності (з 8,0 до 8,6), природний рух населення в 2006 р. складає (-7,6) проти (-8,7) в 2005 р. Рівень народжуваності в 2006 р. в сільській місцевості збільшився на 6,0 %. Має місце зниження показників смертності населення. В 2006 р. показник смертності сільського населення зменшився і становить 19,4 тис. осіб проти 20,3 тис. в 2005 р.; міського – 13,1 тис. осіб в 2006 р. проти 13,3 в 2005 р. На формування медико – демографічної ситуації впливають рівні захворюваності населення. У 2006 р. загальна захворюваність населення області зменшилась у порівнянні з 2005 р. на 18858 випадків. Однією із найважливіших медико-біологічних та соціально-економічних проблем є злоякісні новоутворення. Захворюваність і смертність від раку стабільно зростають, ризик їх збільшується, у зв’язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним постарінням населення. 10. Рослинний світ 53

10.1. Лісові екосистеми: негативні фактори впливу, заходи щодо поліпшення їх стану. Зміни у держлісфонді; динаміка спеціального використання лісів; лісовідновлення і лісорозведення; захист лісових насаджень. Харківська область розташована на північному сході України в лісостеповій та степовій зонах, а тому лісистість території Харківщини становить 12,1 %, що менше, ніж у цілому по Україні (14 %) та менше науково обґрунтованої лісистості (15 %). Для її досягнення необхідно створити близько 100 тис. га нових лісів. Нерівномірне покриття лісами за районами області: основні масиви лісів ростуть у лісостепових північно-західних та центральних районах; лісистість окремих районів змінюється від 0,5 % у Лозівському районі до 29,5 % у Зміївському районі. Лісистість області має тенденцію до постійного зростання. Так, за повоєнні роки цей показник зріс більш, як на три відсотки (з 8,9 % у 1949 р. до 12,1 % у 1996 р.). Проте лісистість області лишається нижчою від оптимального рівня, а в окремих степових (південних) районах області є дуже низькою (у 1,5-2 рази нижчою від оптимальної). Для досягнення оптимальної лісистості (в межах 1516 %) слід суттєво збільшити площу лісів. Збільшити лісистість на 1 % означає створити в області нові лісові насадження на площі 31,4 тис. га. Такий захід забезпечить підтримання екологічної рівноваги в області, підвищить ресурсний потенціал лісів. Лісовий фонд області за даними останнього державного обліку складає 419,4 тис. га, в тому числі лісова площа — 403,2 тис. га, з них вкриті лісом землі — 381,5 тис. га. За віковою структурою лісів переважають насадження середньобагатолітні та молодняк, стиглі і перестояні – деревостій, складають лише 12 %, що пояснюється посиленою експлуатацією лісів у минулому. До того ж за існуючим поділом лісів близько 80 % їх відносяться до категорій захищеності, де за діючими нормативними документами сьогодні забороняється проведення рубок головного користування. Така ситуація є характерною для двох головних порід області (сосни та дуба). У лісовому фонді переважають твердолистяні групи порід (в основному - з переважанням у складі дуба насіннєвого і порослевого походження). Вони займають більше 173 тис. га, або 60,5 % від загальної площі лісів. Хвойні ліси займають площу більше 98 тис. га (34,3 %), а м’яколистяні - 5,2 %. Лісові насадження області є достатньо продуктивними. Розподіл за класами продуктивності (бонітетами) засвідчує, що 74,2 % їх належать до ІІ та вище бонітетів. Площа низькопродуктивних насаджень складає близько 700га. При чому більша їх частка представлена м’яколистяними породами (68,6 %). Частина з них має бути замінена на більш цінні та продуктивні ліси. Старіння лісів супроводжується погіршенням їх санітарного стану та зниженням екологозахисних функцій. Це особливо помітно у дубових порослевих лісах третьої та старших генерацій. За останні 40 років спостерігається постійне зростання загального запасу лісів Харківщини. Це пояснюється збільшенням загальної площі лісів, зміною вікової структури, а також впровадженням науково обґрунтованих технологій лісовирощування. Тенденція зростання запасу деревини в лісах збережеться і в найближчі десятиріччя. Це свідчить про потенційні резерви збільшення деревних ресурсів. Ліси області перебувають у користуванні різних користувачів. Основна площа лісів (319,3 тис.га, або 76,1%) підпорядкована Державному комітету 54

лісового господарства України. Йому ж, за Лісовим кодексом України, належить контроль за загальним веденням лісового господарства і дотриманням лісового законодавства. Уповноваженим органом в області є Харківське обласне управління лісового господарства з 10 лісгоспами, та НПП «Гомільшанські ліси» розташованими на території області. Згідно з чинним законодавчим поділом лісового фонду всі ліси області віднесено до I групи, що свідчить про їх високе еколого-захисне, соціальне і рекреаційно-оздоровче значення. Більша частка їх віднесена до категорії лісів, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції (більше 178 тис. га, або 55,8%). Друге місце за функціональною належністю займають захисні ліси (більше 113 тис. га, або 35,7% від загальної кількості).Частка водоохоронних лісів є незначною (8,3%). Із загальної кількості лісів І групи (319347 га) у Харківській області для активної господарської експлуатації можуть використовуватися трохи більше 99 тис. га, або 31,1%. Саме на ці ліси поширюються рубки головного користування, що здійснюються в межах розрахункової лісосіки. Розрахункова лісосіка - це щорічна норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, що обчислюється під час лісовпорядкування і затверджується для кожного постійного лісокористувача і окремо за групами порід у межах груп лісів виходячи з принципів безперервності та не виснажливості використання лісових ресурсів. Ліси спеціального цільового призначення у державному лісовому фонді області складають всього 638 га, чи 0,2 %. До цієї категорії лісів належать ліси природно-заповідного фонду, площа яких за останні роки значно збільшилася за рахунок приєднання до уже діючих цілої низки перспективних об’єктів (Програма формування національної екологічної мережі в області на 2002-2015 рр.). За останні 10 років в лісах державних лісогосподарських підприємств Харківської області, як і в цілому по Україні, фактичні обсяги заготівлі деревини від рубок головного користування та рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, зменшуються за рахунок переведення лісів до І групи, збільшення площі захисних лісів і заповідних територій у лісовому фонді. Сортимент заготовленої ліквідної деревини за 2006 р. був таким: лісоматеріали круглі – 145,1 тис. щільних куб. м, дров’яна деревина для технологічних потреб – 106,2 тис. куб. м, дрова для опалення – 192,4 тис.м3. З метою прийняття до комунальної власності міста безгосподарчих об’єктів зеленого господарства, які знаходяться на території районів міста, Харківською міською радою було виділено 200 тис. грн. МіськБТІ виконані роботи по інвентаризації 54 об’єктів зеленого господарства в районах міста, що не мають балансової належності (із 150 об’єктів) загальною площею 258 га. У 2006 р. заготівля деревини від рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства та очищення лісу від захаращеності (крім тих, які зараховані до лісосічного фонду) була проведена на площі 11.6 тис. га, у тому числі від рубок догляду за лісом – на 3,1 тис. га, санітарних та інших видів рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства – на 8,6 тис. га. Від цих видів рубок було заготовлено 515,5 тис. щільних куб. м деревини, у тому числі – 427,1 тис. куб. м. ліквідної деревини (з неї ділової 150,1 тис. куб. м).В зв’язку з багаточисельними скаргами від мешканців міста на адресу Харківської міської ради стосовно незадовільного стану аварійних, а також пухонесучих тополь, які створюють загрозу життю людей, майну та здоров’ю міськвиконкомом було вирішено розробити «Програму заміни аварійних та пухонесучих тополь в м. Харкові на 2006-2010 рр.» У 2005 р. інститутом «Харківдіпроагроліс» вказана «Програма …» 55

була розроблена. Ліміт лісосічного фонду для області в 2006 р. був установлений в обсязі 47,4 тис. щільних куб. м, фактичне використання склало 35,2 тис. куб. м, або 74,3 %, у тому числі по хвойному господарству – 10,4 тис. куб. м , твердолистяному – 20,6 тис. куб. м., м’яколистяному – 4,2 тис. куб. м. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів наведена в таблиці 10.1. До лісового фонду віднесено також 25,4 тис. га полезахисних лісових смуг. Полезахисна лісистість області становить 1 %, тоді як науково обґрунтована оптимальна складає 2,5 % в лісостеповій і 3 % в степовій зонах області. Існуючі полезахисні лісосмуги знаходяться в незадовільному стані, більше третини з них потребують реконструкції. Таблиця 10.1. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

2003 2004 2005 2006

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м³

Фактично зрубано, разом

36,7 36,7 36.7 47,4

35,8 35,8 35,8 35,2

тис. м³

хвойних розрахункова фактично лісосіка зрубано 10,9 10,9 9.3 16,4

10,7 10,9 10,9 10,4

Зрубано по господарствах твердолистяних м`яколистяних розрахункова фактично розрахункова фактично лісосіка зрубано лісосіка зрубано 20,4 20,4 17.3 21,0

20,3 20,1 20,1 20,6

5,4 5,4 4.8 10,0

4,8 4,8 4,8 4,2

До лісового фонду віднесено також 25,4 тис. га полезахисних лісових смуг. Полезахисна лісистість області становить 1 %, тоді як науково обґрунтована оптимальна складає 2,5 % в лісостеповій і 3 % в степовій зонах області. Існуючі полезахисні лісосмуги знаходяться в незадовільному стані, більше третини з них потребують реконструкції. В останні роки в області приділяється значна увага роботам по лісовідновленню та лісорозведенню. Так, в 2006 р. були проведені посадка і посів лісу на площі 2074 га, що становить 113% до минулого року і 114% до 2004 р. Таблиця 10.2.Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень , га 2004

Рік 2005 2006

Лісовідновлення, лісорозведення - на землях лісового фонду:

1733

1659

1664

в тому числі залісення лісосік

1368

1410

1394

188

410

Заходи

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях

Підприємствами області в 2006 р. заготовлено 45,8т насіння деревних і чагарникових порід, що повністю забезпечує потребу для вирощування посадкового посадматеріала. Основну частку насіння 91 %, або 41,9т займає головна порода області - дуб звичайний. Для збільшення енергетичного ресурса лісогосподарські підприємства області поступово переходять на вирощування стандартного високогенетичного посадкового матеріала в контрольованому середовищі, створюючи свою селекційно-клонову базу та проводячи з неї заготівлю насіння. В минулому році для своєчасного і якісного проведення весняних лісопосадочних робіт проведено обробіток грунту на площі 1195 га. 10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. 56

В умовах глобального антропогенного впливу на природний рослинний покрив найважливішим природоохоронним завданням є збереження видового різноманіття рослинних угрупувань, та перш за все, забезпечення охорони рідких видів рослин. Найбільш ефективною формою охорони рідкісних видів є створення резерватів в місцях їх проростання, де можливо спостереження за станом їх популяцій. Таму одним із першочергових завдань є виділення ділянок для організації та вивчення біології, онтогенеза видів, які знаходять під загрозою зникнення. Тому в регіоні на базі ботанічного саду потрібно створити лабораторію для отримання насіннєвого матеріалу з подальшим реінтродуктивуванням в природні фітоценози. 10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними. На кінець 2006 р. загальна площа осередків шкідників і хвороб склала 51,4 тис. га, з них хвоєгризучими шкідниками було вражено лісів на площі 16,8 тис.га, листогризучими – 23,7 тис. га. За рік площі лісу, уражені хворобами, зросли на 0,0026 тис. га. Було проведено винищувальні заходи хімічним методом та біологічним на площі 2585 га. Значних збитків лісовому господарству області надають лісові пожежі, яких станом на 31 грудня 2006 року сталося 331 випадків на площі 34,6 га, в тому числі – 0,5 га верховим. Збитки, заподіяні пожежами лісовому господарству, склали 79,8 тис.грн. Більшість пожеж відбулося з вини населення. 10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с.-г. культур. В 1992 р. на базі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва створено Національний центр генетичних ресурсів України, в якому зберігається близько 127 тис. зразків різних сільськогосподарських культур. Зазначений генетичний матеріал використовується науковцями України для виведення нових сортів та гібридів а також, у разі потреби, за допомогою нього можна відтворити рідкісний сорт вітчизняної селекції. Національний центр генетичних ресурсів України проводить активний обмін генетичним матеріалом з центрами генетичних ресурсів інших країн. 10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними. В області шкодочинну дію проявляє велика кількість хвороб та шкідників. Ступінь їх розвитку та шкодочинної дії залежить від багатьох чинників, зокрема таких як наявність запасу інфекційного початку збудників хвороб, зимуючого запасу шкідників, їх кількості та фізіологічного стану після перезимівлі, сприятливих агрокліматичних умов для розвитку, поширенню та шкодочинності шкідників і хвороб, виконання в повному обсязі загальноприйнятих технологій вирощування сільськогосподарських культур, своєчасного проведення обстежень, виявлення та якісного захисту сільськогосподарських культур. Щорічно обласною станцією захисту рослин спільно з фахівцями галузевих інститутів складається і видається прогноз фітосанітарного стану агроценозів та

рекомендації щодо захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів в господарствах області. В ньому відповідно до фітосанітарного стану минулого року складено прогноз на наступний рік з рекомендаціями щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів. Ці прогнози отримують практично усі господарства області. Безпосередньо спеціалістами обласної станції захисту рослин, районних станцій (яких в області налічується 27), пунктів сигналізації та прогнозу (9), проводиться відповідна робота по запобіганню поширенню та організації ліквідації шкідливих організмів, складання відповідно за фазами розвитку рослин та періодом робіт інформаційних та термінових повідомлень про стан, розвиток та вірогідність пошкодження шкідниками та ураження хворобами с/г рослин, телеграм та телефонограм про очікуваний сильний розвиток шкідливих організмів, сигналізаційних повідомлень, проведення обстежень, фітосанітарної діагностики та нагляду за розвитком і шкодочинністю шкідливих організмів, видання статей у пресі, виступи на радіо і телебаченню. При масовому розповсюдженні бур’янів, шкідників або хвороб застосовують агротехнічні, біологічні або хімічні засоби захисту рослин. Агротехнічний метод - включає прості заходи, які, як правило, є невід’ємною складовою частиною технології обробітку ґрунту та догляду за посівами, в період вегетації дають змогу захищати урожай від комплексу шкідливих організмів без тотального застосування пестицидів. Цей метод включає: суворе дотримання сівозмін, зяблевий обробіток ґрунту, правильне розміщення в полях сівозміни культур, оптимальні строки посіву, норми висіву і густота насаджень, внесення оптимальних доз добрив та вчасне збирання урожаю. Біологічний метод – передбачає використання живих організмів або продуктів їх життєдіяльності з метою зменшення чисельності та шкодочинності шкідливих організмів і створення сприятливих умов для діяльності корисних видів. Хімічний метод в умовах сучасного агропромислового виробництва є обов’язковою складовою технології вирощування. Для забезпечення проведення цих робіт використовуються переважним чином власні технічні засоби господарств (обприскувачі), яких налічується 858 одиниць. 10.6.Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Відповідно до ст.73 Лісового кодексу України до побічних лісових користувань належать заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету, які повинні встановлюватись з урахуванням природних особливостей області та визначення запасів шляхом здійснення обліку. На теперішній час постійними лісокористувачами, а саме: державними підприємствами Харківського обласного управління лісового господарства, ХОДАП “Харківоблагроліс” та іншими, не проведена оцінка запасів дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів та грибів на території здійснення господарської діяльності. Держуправлінням ОНПС в Харківській області прийняті заходи щодо прискорення державними підприємствами лісового господарства розроблення науково-обгрунтованих норм збору дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів та грибів, та здійснення охорони і відтворення видів рослин. 58

10.7. Генетично змінені організми (біобезпека): впровадження сучасних біотехнологій в Україні, прогноз соціально-економічних наслідків впровадження ГЗО, ймовірність виникнення потенційної загрози здоров’ю людини та сталому розвитку біологічного різноманіття. 10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу України. Площа усіх зелених насаджень міст та інших населених пунктів Харківської області складає біля 30 тис. га, у т.ч. площа зелених насаджень у м. Харкові – 15,4 тис.га, що складає 105 м2 на одного мешканці при нормі 90 м2. В місті нараховується 6 парків культури та відпочинку площею 442 га; 18 районних парків і парків відомств площею 228 га; 5 садів площею 88 га; 139 скверів площею 488 га; 8 набережних і 28 бульварів загальною площею 257 га; лісопарк площею 1858 га; 3 гаю площею 62 га; 5 гідропарків і лугопарків площею 429 га; 10 зелених зон площею 1430 га та ін. Доглядом за зеленими насадженнями в місті займається спеціалізоване комунальне підприємство „Харківзеленбуд” та 4 районних підприємств і дільниць зеленого господарства, які повністю забезпечують утримання об’єктів зеленого господарства в належному стані. За період проведення акції «Зелений паросток майбутнього» на території міст та інших населених пунктів Харківської області створено 14 нових парків на площі 8,42 га, посаджено понад 6 млн. одиниць садженців та 123 тис. одиниць кущів. Створено нових газонів, квітників на площі 70 га. Постійно здійснюється ландшафтна реконструкція інсуючих зелених насаджень шляхом заміни дерев незадовільного стану зеленими насадженнями цінних порід.

11. Тваринний світ 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Стан тваринного світу області визначається, з одного боку, різноманіттям природних умов та мисливських угідь, з другого боку – антропогенним впливом. На наступній карті показано розподіл області на основні типи місць мешкання тварин – ліси, поля та луки і заплави рік. У лісах області живе лось, кабан, козуля та хижаки –: лисиця, ласка, горностай, борсук, зустрічається єнотовидний собака, вовк. З дрібних гризунів підземна полівка, лісові миші. Повсюди поширений заєць. В соснових лісах водяться чубата синиця, дрізд-горобинник, дрізд-омелюх, звичайні тут зяблики, лісові щеврики, іволги, горлиця, вівсянки, сірі мухолівки. На піщаних кучугурах живе різнобарвна ящірка. До видів заплавних тварин в області відносяться зеленоногі комишниці, різні види комишовок, водяні курочки, 2-3 види качок. На луках гніздяться жовті плиски, польові жайворонки, лучні чекани, деркачі, у чагарниках - черепашки. На луках зустрічаються гризуни - водяна полівка. З комахоїдних відзначена водяна 59

кутора. Зустрічаються норка, видра, хохуля, з амфібій та рептилій - різні види жаб, вужі, болотна черепаха, гадюки, мідянки. Тваринне населення в полях виділяється в особливий комплекс. З амфібій сюди потрапили чесночниця та зелена жаба; із птахів – жайворонки, польовий щеврик, перепіл, куріпка. У ярах водяться бджолоїдка золотава і сиворакша. Поширені шпаки, удоди, горлиці, ворони, граки, галки, канюки, чорні шуліки, соколи-кібчики. З інших видів тварин степу необхідно відзначити тушканчиків, сліпаків, ховрахів. Відомі на Харківщині колонії бабаків. У водоймах живе більш тридцяти видів риб. Це головним образом коропові: плітка, червоноперка, сазан, карась, лящ. З окуневих - звичайний окунь і йорш, рідше зустрічається судак, з тріскових - налим. Розповсюдження основних видів фауни представлено на тематичній карті. З 436 видів хребетних тварин, що мешкають на Харківщині, 136 видів занесено до Червоної книги України, 42 вида занесено до Європейського Червоного списку тварин, 194 види занесені до Червоного списку області, та 90 видів мігруючих тварин, які потребують охорони на території області, 81 вид віднесено до категорій зникаючих, цінних та рідких, що підлягають особливій охороні. 11.1 Тваринний світ Харківської області

В таблиці 11.1 надано перелік видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.

Таблиця 11.1 види тварин Харківської області, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України БернЧервона ська Назва виду (звичайна і наукова) книга CITES CMS AEWA EUROBATS конвенУкраїни ція 1 2 3 4 5 6 7 Ейзенія Гордєєва (Eisenia gordejeffi Michaelsen) + П'явка медична (Нirudo medicinalis L.) + Псевдотрохета п'ятикільчаста (Fadejewobdella + quinqueannulata Lukin) П'явка медична (Tanymastix stagnalis L.) + Танiмастикс ставковий (Drepanosurus + birostratus Fischer) Дрепанозурус дволикий (Drepanosurus + birostratus Fischer) Дозорець імператор (Anax imperator Leach + Дибка степова (Sagapedo Pall.) + Кошеніль польська (Porphyrophora polonica L.) + Жужелиця угорська (Carabus hungaricus Fabr.) Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta L.) Пахучий стабілін (Ocypus olens O.F. Mull.) Волохатий стабілін (Emus hirtus L.) Скарабей священний (Scarabaeus sacer L.) Цератофій багаторогий (Ceratophyus polyceros Pall.) Жук-самітник (Osmoderma eremita Scop.) Жук-олень, рогач звичайний (Lucanus cervusL.) Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdoL.) Вусач мускусний (Aromia moschata L.) Вусач-червоно-крил Келлeра (Purpuricenus kaehleri L.) Вусач земляний хрест.осець (Dorcadion equestre Laxm.) Комарівка-бітак італійська (Bittacus italicus Mull.) Махаон (Papilio machaon L.) Подалі рій (Iphiclides podalirius L.) Поліксена (Zerynthia (Thais) polyxena Den. et Schiff.) Мнемозина (Parnassius mnemosyne L) Зегрис евфема (Zegris eupheme Esp.) Стрічкарка тополева (Limenitis populi L.) Райдужниця велика (Apatura iris L.) Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelas Esp.) Люцина (Hamearis (Nemeobius) lucina L.) Сатир залізний (Hipparchia (Satyrus) statilinus Hufn.) Синявець ероїдес (Polyommatus eroides Friv.) Синявець Мелеагр (Polyommatus daphnis Den. et Schiff. (Lycaena meleager Esp.) Синявець римнус (Neolycaena rhymnus Eversm) Бражник мертва голова (Acherontia atropos L.) Бражник дубовий (Marumba quercus Den. et Schiff.) Бражник скабіозовий (Hemaris tityus L.) Бражник Про-зерпіна (Proserpinus proserpina Pall.) Сатурнія мала (Eudia pavoniaL) Сатурнія середня (Eudia spini Den. et Schiff.) Сатурнія руда (Aglia tau L.) Шовкопряд кульбабовий, лемонія кульбабова (Lemonia taraxaci Den. et Schiff.)

Європейський червоний список 8 + + -

+ + + + + +

+ -

+ + +

+ +

+ + +

+ + + + +

+ -

+ +

+ + +

+ +

+ + + +

Ендроміс березовий, шовкопряд березовий (Endromis versicolora L.) Cтрічкарка блакитна (Catocala fraxini L.) Cтрічкарка орденська малинова (Catocala sponsa L.) Каптурниця пишна (Cucullia magnifica Freger) Каптурниця блискуча (Cucullia splendida Stoll.) Каптурниця срібляста (Cucullia splendida Stoll.) Каптурниця срібна (Cucullia argentea Hufn.) Совка розкішна (Staurophora celsia L.) Совка сокиркова (Periphanes delphinii L.) Пістрянка весела (Zygaena laeta Hubn.) Ведмедиця велика (Pericallia matronula L.) Ведмедиця Гера, в. чотирикрапкова (Callimorpha quadripunctaria Poda) Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula L.) Апростема Карпентера (Aprosthema carpentieri Konow) Мегалодонт середній (Megalodontes medius Konow) Сколія-гігант (Scolia maculata Drury) Сколія степова (Scolia hirta Schranck) Аноплій самарський (Anoplius samariensis Pall.) Церцерис горбкувата (Cerceris tuberculata Vill.) Сфекс рудуватий (Sphex rufocinctus Brulle) Ляра анафемська (Larra anachema Rossi) Джмiль моховий (Bombus muscorum Fabr.) Джміль пахучий (Bombus fragrans Pall.) Джмiль пластин-чатозубий (Bombus serrisquama F. Moraw.) Джміль вірменський (Bombus armeniacus Radosz.) Джміль яскравий (Bombus armeniacus Radosz.) Джміль лезус (Bombus laesus F. Moraw.) Джміль червонуватий (Bombus ruderatus Fabr.) Джміль мінливий (Bombus proteus Gerst.) Джміль незвичайний (Bombus paradoxus Dalla Torre) Мегахіла округла, бджола-листоріз люцерновий (Megachile rotundata Fabr.) Мелітурга булавовуса (Melliturga clavicornis Latr.) Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus Eversm.) Ксилокопа фiолетова, бджола-тесляр фіолетовий (Xylocopa violaceae L.) Ксилокопа звичайна, бджола-тесляр звичайний (Xylocopa valga Gerst.) Ктир гігантський (Satanas gigas Eversm) Ктир шершнеподібний (Asilus crabroniformis L.) Мінога українська (Eudontomyzon mariae Berg.) Стерлядь (Acipenser ruthenus L.) Ялець Данилевського (Leuciscus danilewskii Kessler) Вирезуб (Rutilus frisii frisii Nord.) Полоз жовточеревий (Coluber jugularis Gm.) Мідянка (Coluber jugularis Gm.) Гадюка степова схiдна (Vipera ursinii renardi Christ.) Пелікан рожевий (Vipera ursinii renardi Christ.) Лелека чорний (Ciconia nigra L) Казарка червоно-вола (Rufibrenta ruficollis Pall.) Огар (Tadorna ferruginea Pall.) Чернь білоока (Tadorna ferruginea Pall.) Гоголь (Bucephala clangula L) Скопа (Pandion haliaetus L.)

+ +

+ + + + + + + + +

+ +

+ + + + + + + + +

+ + + + +

+ +

+ + +

+ -

+ + + +

+ + +

+ + + +

+ + + -

Лунь польовий (Circus cyaneus L.) Лунь степовий (Circus macrourus Gm.) Яструб-тювик (Яструб коротконогий) (Accipiter brevipes Severt.) Канюк степовий (Accipiter brevipes Severt.) Змієїд (Circaetus gallicus Gm.) Орел-карлик (Hieraaetus pennatus Gm.) Підорлик великий (Aquila clanga Pall.) Підорлик малий (Aquila pomarina C. L. Brehm) Могильник (Aquila heliaca Sav.) Беркут (Aguila chrysaetos L.) Орлан-білохвіст (Heliaeetus albicilla L.) Балабан (Falco cherrug Gray) Cапсан (Falco peregrinus Tunst.) Боривітер степів (Falco peregrinus Tunst.) Журавель сірий (Grus grus L.) Журавель степовий (Anthropoides virgoL.) Дрохва (Otis tarda L.) Хохітва (Tetrax tetrax L.) Лежень (Burchinus oedicnemus L) Ходуличник (Кулик-довгоніг) (Himantopus himantopus L) Кулик-сорока (Haematopus ostralegus L.) Поручайник (Коловодник ставковий) (Tringa stagnatilis Bechst) Кроншнеп великий (Кульон великий) (Numenius arguata L.) Кроншнеп середній (Кульон середній) (Numenius arguata L.) Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni Nord) Реготун чорноголовий (Мартин каспійський) (Larus ichtyaetus L.) Пугач (Larus ichtyaetus L.) Сорокопуд сірий (Larus ichtyaetus L.) Шпак рожевий (Sturnus roseus L.) Хохуля звичайна (Desmana moschataL.) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boie.) Вечірниця мала (Nyctalus leisleri Kьhl.) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreb.) Нетопир середземноморський (Pipistrelus kuhli Natterer) Заєць білий (Lepus timidus L.) Мишівка степова (Sicista subtilis Pall.) Тушканчик великий (Allactaga jaculus Pall.) Горностай (Allactaga jaculus Pall.) Тхір степовий (Mustela eversmanni Less.) Норка європейська (Mustela lutreola L.) Перев'язка звичайна (Vormela peregusna Gьld.) Борсук (Meles meles L.) Видра річкова (Lutra lutra L.) Слимак виноградний (Helix pomatiaL) Дідок жовт.осий (Gomphus flavipes Charp) Онтофаг, гноєїд рогатий (Onthophagus furacatus F.) Плоскотілка червона (Cucujus cinnabarinus Scop.) Мантиспа хижа (Mantispa styriaca Poda) Мурашиний лев звичайний (Myrmeleon formicarius L.) Пале мон (Carterocephalus (Pamphila) palaemon Pall.) Алькон (Maculinea (Lycaena) alcon Den et Schiff) Аріон (Maculinea arion L.) Синявець аргірогномон (Plebejus (Lycaeides, Lycaena) argyrognomon Bergstr.)

+ + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + -

+ + +

+ + + + + -

+ +

+ + + + + + +

+ +

+ + + + + + + + + -

+ + + + +

+ +

Червінець непарний (Lycaena (Chrysophanus) dispar rutilus Wern.) Білозір (Lopinga (Paragre) achine Scop.) Матурна, рябець великий (Euprohydryas (Hypodrias, Melitaea) maturna L.) Коконопряд золотоверхий (Eriogaster catax L.) Сірий коконопряд виїмчастий (Phyllodesma (Epicnaptera) ilicifolia L) Павиноочка грушева (Saturniapyri Den. et Schiff.) Мурашка руда лісова (Formica rufa L.) Деркач (Crex crex L.) Вухань бурий (Plecotus auritus L.) Сліпак звичайний (Spalax microphtalmus Guld.) Вовк (Canis lupus L.) Гагара червоно шия (Gavia stellata Pontopp.) Гагара чорно шия (Gavia arctica L.) Пірникоза сірощока (Podiceps grisegena Bodd.) Пірникоза червоно шия (Podiceps auritus L.) Бугай (Botaurus stеllaris L.) Шугайчик (Ixobrychus minnutus L.) Чепура велика (Egretta alba L.) Чапля руда (Ardea purpurea L.) Лелека білий (Ciconia сісопіа L.) Казарка білощока (Branta leucopsis Bechst.) Гуска сіра (Anser anser L.) Гуска білолоба (Anser albifrons Scop.) Гуска мала (Anser erythropus L.) Гуменник (Anser fabalis Lath.) Лебідь-шипун (Су gnus olor Gm) Лебідь-кликун (Cygnus cygnus L.) Галагаз (Tadorna tadorna L.) Крижень (Anas platyrhynchos L.) Чирянка мала (Anas crecca L.) Нерозень (Anas strepera L.) Свищ (Anaspenelope L.) Шилохвіст (Anas acuta L.) Чирянка велика (Anas querquedula L.) Широконіска (Anas clypeata L.) Чернь червонодзьоба (Netta rufina Pall.) Попелюх (Aythya ferina L.) Чернь чубата (Aythya fuligula L.) Чернь морська (Aythya marila L.) Морянка (Clangula hy emalis L.) Синька (Melanitta nigra L.) Турпан (Melanitta fusca L.) Крех малий (Mergus albellus L.) Крех великий (Mergus merganser L.) Погонич звичайний (Porzana porzana L.) Погонич малий (Porzana parva Scop.) Погонич-крихітка (Porzana pusilla Pall.) Лиска (Fulica atra L.) Сивка морська (Pluvialis squatarola L.) Сивка звичайна (Pluvialis apricariа L.) Пісочник великий (Charadrius hiaticula L.) Пісочник малий (Charadrius dubius Scop.) Хрустан (Eudromias morinellus L.) Чайка (Vanellus vanellus L.) Крем'яшник (Arenaria interpres L.) Коловодник лісовий (Tringa ochropus L) Коловодник болотяний (Tringa glareola L.) Коловодник великий (Tringa nebularia Gunn.) Коловодник звичайний (Tringa totanus L.) Коловодник чорний (Tringa erythropus Pall.)

+ +

+ + +

+ + + + + -

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

Коловодник ставковий (Tringa stagnatilis Bechst.) Набережник (Actitis hypoleucus L.) Мородунка (Xenus cinereus Gьld.) Плавунець круглодзьобий (Phalaropus lobatus L.) Брижач (Philomachus pugnax L.) Побережник малий (Calidris minutus Leisl.) Побережник червоногрудий (Calidris ferruginea Pontopp.) Побережник чорногрудий (Calidris alpina L.) Побережник болотяний (Limicola falcinellus Pontopp.) Баранець малий (Lymnocryptes minimus Brunn.) Баранець звичайний (Gallinago gallinago L) Баранець великий (Gallinago media Lath.) Грицик великий (Limosa limosa L.) Мартин середземноморський (Larus melanocephalus Temm.) Крячок чорний (Chlidonias niger L.) Крячок білокрилий (Chlidonias leucopterus Temm.) Крячок річковий (Sterna hirundo L.) Крячок малий (Sterna albifrons Pall.) Вухань бурий (Plecotus auritus L.) Гагара червоно шия (Cavia stellata Pontopp.) Гагара чорношия (Cavia arctica L.) Пірникоза червоно шия (Podiceps auritus L.) Пірникоза сірощока (Podiceps grissegena Bodd.) Бугай (Botaurus stellaris L.) Шугайчик (Ixobrychus minutus L) Чепура велика (Ixobrychus minutus L) Чапля руда (Ardea purpurea L.) Лелека білий (Ciconia ciconia L.) Казарка білощока (Branta leucopsis Bech.) Гуска сіра (Anser anser L.) Гуска білолоба (Anser albifrons Scop.) Гуска мала (Anser erythropus L.) Гуменник (Anser fabalis Lath.) Лебідь-шипун (Су gnus olor Gm.) Лебідь-кликун (Cygnuscygnus L.) Гал аг аз (Tadorna tadorna L.) Крижень (Anas platyrhynchos L.) Чирянка мала (Anas crecca L.) Нерозень (Anas strepera L.) Свищ (Anaspenelope L.) Шилохвіст (Anas acuta L.) Чирянка велика (Anas querquedula L.) Широконіска (Anas clypeata L.) Чернь червонодзьоба (Netta rufina Pall.) Попелюх (Aythya ferina L.) Чернь чубата (Aythya fuligula L.) Чернь морська (Aythya marila L) Морянка (Clangula hyemalis L.) Синька (Melanitta nigra L.) Турпан (Melanitta fusca L.) Крех малий (Mergus albellus L) Крех великий (Mergus merganser L.) Осоїд (Pernis apivorus L.) Лунь лучний (Circus pygargus L.) Лунь очеретяний (Circus aeruginosus L.) Яструб великий (Accipiter gentilis L.) Яструб малий (Accipiter nisus L.) Зимняк (Buteo lagopus Pantopp.) Канюк звичайний (Buteo buteo L.) Підсоколик великий (Falco subbuteo L.)

+ + +

+ +

+ + + + +

+ +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + -

Підсоколик малий (Falco columbarius L) Кібчик (Falco vespertinus L.) Боривітер звичайний (Falco tinnunculus L.) Перепілка (Coturnix coturnix L.) Погонич звичайний (Porzanaporzana L.) Погонич малий (Porzanaporzana L.) Погонич-крихітка (Porzana pusilla Pall.) Лиска (Fulica atra L.) Сивка морська (Pluvialis squatarola L) Сивка звичайна (Pluvialis apricariа L.) Пісочник великий (Charadrius hiaticula L.) Пісочник малий (Charadrius dubius Scop._ Хрустан (Eudromias morinellus L.) Чайка (Vanellus vanellus L.) Крем'яшник (Агепагіа interpres L.) Коловодник лісовий (Tringa ochropus L.) Коловодник болотяний (Tringa glareola L.) Коловодник великий (Tringa nebularia Gunn.) Коловодник звичайний (Tringa totanus L.) Коловодник чорний (Tringa erythropus Pall.) Набережник (Actitis hypoleucus L.) Мородунка (Actitis hypoleucus L.) Плавунець круглодзьобий (Phalaropus lobatusL.) Брижач (Philomachus pugnax L.) Побережник малий (Calidris minutus Leisl.) Побережник червоногрудий (Calidris ferruginea Pontopp.) Побережник чорногрудий (Calidris alpina L.) Побережник болотяний (Limicola falcinellus Pontopp) Баранець малий (Lymnocryptes minimus Brunn.) Баранець звичайний (Gallinago gallinago L.) Баранець великий (Gallinago media Lath.) Слуква (Scolopax rusticola L.) Крячок чорний (Chlidonias niger L.) Крячок білокрилий (Chlidonias leucopterus Temm.) Крячок річковий (Sterna hirundo L.) Крячок малий (Sterna albifrons Pall) Сиворакша (Coracius garrulus L.) Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster L.) Кобилочка солов'їна (Locustella luscinioides Sav.) Кобилочка річкова (Locustella fluviatilis Wolf) Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia Bodd.) Очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenusL) Очеретянка ставкова (Acrocephalus schoenobaenusL) Очеретянка чагарникова (Acrocephalus palustris Bechst) Берестянка звичайна (Hippolais icterina Vieill.) Кропив'янка рябогруда (Sylvia nisoria Bechst.) Кропив'янка чорноголова (Sylvia atricapilla L.) Кропив'янка садова (Sylvia borin Bodd..) Кропив'янка сіра (Sylvia communis Lath..) Вівчарик жовтобровий (Phylloscopus sibilatrix Bechst..) Золотомушка жовточуба (Regulus regulus L.) Мухоловка строката (Ficedula hypoleuca Pall.) Мухоловка-білошия (Ficedula albicollis Temm.) Мухоловка мала (Ficedula parva Bechst.) Мухоловка сіра (Muscicapa striata Pall.) Трав'янка лучна (Saxicola rubetra L.)

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + +

+ +

+ + + + + +

+ + + + +

+ + +

+ + + + + +

+ + +

Горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus L.) Вільшанка (Erithacus rubecula L.) Соловейко східний (Luscinia luscinia L.) Дрізд чорний (Turdus merula L.) Дрізд співочий (Turdus philomelos C. I. Brehm) Дрізд-омелюх (Turdus viscivorus L.) Усього

136

+ + + + + 138

11.2. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними. За офіційними даними, серед населення України щорічно реєструється 500 тис. хворих на паразитарні захворювання. Найнебезпечнішими в епідеміологічному відношенні є гельмінтоантропозоонози, при яких джерелом або фактором передачі інвазії є тварини. До цих захворювань відносять ехінококоз, трихінельоз, опісторхоз, діфлоботріоз, геменолепидоз, дипілідіоз, фасціольоз та інші. За матеріалами наукових досліджень на території Харківської області спостерігається виражена тенденція поширення збудників гельміетоатропозоонозних захворювань серед гідробіонтів, насамперед, серед риб. Гостро постає проблема збільшення інцидентності в інвазувані людей збудниками опісторхозу, апофольозу, метагонімозу, діфілоботріозу тощо. Епізоотична ситуація, що склалася у відношенні цих паразитичних захворювань в сучасних екологчіних та соціально-економічних умовах диктує необхідність проведення епізоотологічного моніторингу природних осередків інвазій, дослідження їх масштабів, встановлення передачі збудника в умовах еволюції ландшафтів, дикої природи та об’єктах антропогенного навантаження. Назріла необхідність створення цільової програми щодо епізоотологічного моніторингу природних осередків гельмінтозоонозних інвазій, дослідження їх масштабів, розробки заходів щодо локалізації і ліквідації цих осередків. 11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. На 01.01.2007 р. загальна площа мисливських угідь Харківської області становить 2 млн. 640 тис. га, зокрема: УТМР – 88,8%, державні підприємства – 3,9%, ТВМР – 3,4%, ФСТ «Динамо» - 0,4%, ТМР «Лісовик» - 0,9%, приватні підприємства (ТОВ ПП «Ізбицьке», ТОВ ЄФР, ТОВ «Гай», ХОМТ «Лісомир», ДП «Бірюк») – 2,6%. Користувачі мисливських угідь області праціюють у специфічних умовах найвищої щільності населення, високо розвиненої індустрії, інтенсифікованого сільського господарства. Ведення мисливського господарства в області пов’язано із необхідністю підвищеної охорони угідь та активним застосуванням біотехнічних заходів, які є основою збільшення чисельності дичини. Особлива увага приділяється зимовій підготовці тварин при екстримальних умовах. На придбання кормів мисливськими господарствами витрачаються великі кошти. В останні роки в області щорічно збільшуються витрати на ведення мисливського господарства. У 2005 р. вони склали 3494,3 тис. грн (132 грн. в розрахунку на 1000 га), у 2006 р. – 4501,773 тис.грн. (171 грн. в прозрахунку на 1000 га). 67

За останні 5 років по області спостерігається зменшення чисельності парнокопитних тварин на 7%, лише тільки поголів’я кабана підтримується на встановленому оптимальному рівні та складає 2383 особин. В основному оптимальна чисельність популяції кабана досягається в приватних мисливських господарствах. Основне і постійне зменшення чисельності тварин спостерігається в ХОО УТМР за рахунок послабленої охорони угідь від бракон’єрів, недостатніх біотехнічних заходів та наявності хижих: вовків, бродячих собак, які завдають суттєвої шкоди популяції зайця, бабака і козулі. Причиною зменшення запасів деяких видів мисливських тварин є господарська діяльність людини: розорювання земель, згубна дія сільськогосподарських машин і агрегатів на полях, тощо. В місцях перебування, які служили ремізами, виникло безліч садово-горідних ділянок, звідки дикі птахи та тварини витісняються із своїх споконвічних місць виведення. Одним з перспективних напрямків покращення стану ведення мисливського господарства становить розведення у вол’єрах парнокопитних тварин та птахів з подальшим випуском їх у вільні угіддя. Певні роботи в цьому напрямку ведуться в приватних мисливських господарствах. Таблиця 11.3 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Вид мисливських тварин

Рік 2003

2004

2005

2006

лось олень благородний олень плямистий кабан козуля заєць-русак

107 220 119 2002 6176 112833

95 259 150 2223 6489 112460

71 252 170 2246 6348 110994

71 243 188 2383 5842 106583

бабак

39140

41864

32096

28241

11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів. На території Харківської області налічується 3309 водних об’єкти з них: ставки – 2538 шт., озера – 584 шт., водосховища – 56 шт., річки – 131 шт. Станом на 01.07.2007 р. рибогосподарська діяльність на водоймах, де впроваджено Режим рибогосподарської експлуатації, здійснюється на 78 водоймах. Так, у водойми Харківської області у 2006 році з Режимами Р/Е вселено – 1,743823 млн.екз. Усього, враховуючі програму Державного замовлення на 2006 р. по вселенню водних живих ресурсів та зариблення Рогозянського водосховища, згідно з рибоводно-біологічним обгрунтуванням, вселено – 3,243823 млн. екз. 11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження. Найбільш розповсюдженим видом риб серед вселенців є товстолобик. Він складає 61,4% від загального зариблення. Крім зариблення товстолобиком, відбувається також зариблення іншими цінними видами риб, як короп та білий амур, вселення яких у 2006 р. по області склало 28,2% та 4,79% відповідно. Вилучено у 2006 р. – 278,839 т риби. З них – 257,91 т виловлено видів 68

вселенців (товстолобики, короп, білий амур), решту з них складають аборигенні види риб, такі як лящ, судак, окунь, карась, плоскирка, плітка тощо. Динаміка вилову та вселення водних живих ресурсів у водойми Харківської області за останні 3 роки Зариблення: 2003 рік – 1,9482 млн.екз. 2004 рік – 1,5502 млн.екз. 2005 рік – 1,0397 млн.екз.

Вилов: 2003 рік – 595,24 т 2004 рік – 167,70 т 2005 рік – 245,44 т

12*. Екомережа та біорізноманіття. Найбільш складною проблемою формування екологічної мережі в області є зміни в структурі земельного фонду області. Особливо це стосується ділянок ріллі на заплавних ділянках та схилах крутизною понад 5-7 градусів та стиках природних кордонів, які повинні бути переведені в сіножатні чи пасовищні угіддя. Водночас, є необхідність законсервувати деградовані та забруднені землі на площі 51,1тис.га. Таким чином можливе зменшення ступеню розораності в області з 62,3% до 54,2%. Природні землі в Харківській області складають всього 30,42% від загальної площі області, що недостатньо для дотримання екологічної рівноваги на її території. Складові національної екомережі наведено в таблиці 12*.1. На сьогодні, територіальна система природних територій, що підлягають особливій охороні складається із земельних ділянок, ізольованих на значній відстані одна від одної і які ніде на території області не мають єдиної системи природних ландшафтів. Тому ця система в сучасному стані не в змозі забезпечити збереження ландшафтного та біологічного різноманіття в повному обсязі. В результаті є необхідність розширення мережі ПЗФ та збільшення відсотка заповідності до оптимальної кількості. 12* Екологічна мережа Харківської області

В області співвідношення між природними та антропогенно зміненими ландшафтами є критичним, воно складає 1:4, що не відповідає європейському стандарту. Необхідно зупинити процес збільшення антропогенно змінених ландшафтів в тому числі і шляхом створення екологічної мережі. Сприяти забезпеченню збереження біологічного різноманіття можна також шляхом відтворення лучних, степових, водно-болотних та інших природних ландшафтів на площі біля 200 тис. га., створення ділянок лісової рослинності на площі 83,3 тис. га. Це створить передумову для збереження середовищ існування 70 видів росли, 119 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 21 видів рослин і 39 видів тварин занесених до Європейського Червоного списку та 27 рослинних угрупувань занесених до Зеленої книги України. Негативні антропогенні чинники впливу на довкілля призвели до зникнення великої кількості рослин і тварин та до загрози існування багатьох видів. Це також призвело до того, що поступово зменшується чисельність майже всіх видів природних, рослинних угруповань, майже всіх видів хижих та водолюбних птахів, таблиці 12*.2.-12*-.3. Змінити ситуацію на краще можна шляхом збільшення площі земель з природними ландшафтами. Таблиця 12*.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища

2004

2005

2006

52459,8 416408,7

55416,77 416408,7-

55416,77 416408,7

60024,9 -

414662,9

Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

аблиця 12*2. Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками

№ з/п

Назва зоопарку (місце знаходження, рік заснування)

Роки

Площа, га

2004 2005 2006

22,0

Кількість видів тварин і популяцій Разом

в т.ч. рідкісні хребетні

ссавці

птахи

плазуни

земноводні

риби

безхребетні

111

130

367

111

130

367

111

130

376

Дві третини заповідних об’єктів Харківській області представлені заказниками різних типів серед яких особливу цінність мають ландшафтні заказники “Печенізька лісова дача”, “Кочетоцька лісова дача”, “Крейдянська лісова дача”. Тут представлені всі типові для ріки Сіверський Донець біоценози та цілий ряд видів рослин та тварин. На території національного природного парку “Гомільшанські ліси” зростають близько 800 видів вищих судинних рослин. Серед них майже 30 видів рослин включено до Червоної книги України, а 70 – до Червоного списку Харківської області. З тваринного світу парку до Європейського 70

Червоного списку відноситься 20 видів, до Червоної книги України близько 60 видів, до обласного Червоного списку – понад 80. Як позитивне, в області приділяється значна увага створення об’єктів високої категорії заповідання багатофункціонального призначення – національні природні парки, регіональні природні парки. Науковцями Українського науково - дослідного інституту екологічних проблем в 2004 році були розроблені критерії визначення різних типів водноболотних угідь при цьому, статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано цінним природним комплексам боліт, заплавних луг і лісів, а також водних об’єктів – природних або штучно створених, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, у тому числі морським акваторіям, що знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, земель водного та лісового фонду. (Порядок надання водно-болотним угіддям статусу міжнародного значення затверджений постановою кабінету Міністрів України від 29.08.02 року №1287) В результаті найбільш цінними водно-болотними угіддями Харківської області, яким може бути надано статус водно-болотних угідь міжнародного значення названі: - заплава ріки Оріль в місці впадіння ріки Берестової, ріки Орчик, площею 3921,00 га; - Лимарська система озер, площею – 1900,4 га; - Заплава ріки Мож, площею 2442,1 га. Таблиця 12*.3 Види флори і фауни, що охороняються Загальна кількість видів флори на території регіону, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

2004 рік 182

2005 рік 182

2006 рік 182

231 136

138

Таблиця 12*.4 Кількість видів тварин під охороною Конвенції CITES та інших конвенцій Перелік видів

Кількість

Ссавці: Видра звичайна (річкова)

Разом

Птахи: Казарка червоновола

Орел-могильник

Орлан-білохвіст

Журавель сірий

Всього

Риби: Всього

Плазуни: Гадюка степова

Всього

Земноводні: Всього

Примітка: За Бернською конвенцією на територіях і об’єктах природнозаповідного фонду охороняється 44 види фауни і 22 флори. 12. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні. 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка). Природні території та об’єкти заповідного фонду області представлені національним природним парком, регіональними ландшафтними парками, заказниками загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятками природи та заповідними урочищами місцевого значення. Станом на 01.01.07 природно-заповідний фонд області налічує 220 територій і об’єктів загальною площею 55416,77 га, в тому числі 11 об’єктів загальнодержавного значення площею 15609,4 га. Відсоток заповідності становить 1,8 від загальної площі Харківщини. Розміщення заповідних територій в районах області є нерівномірним, відсоток заповідності становить від 23,14% в Печенізькому районі до 0,03% в Шевченківському районі. Використання природних ресурсів та господарські заходи у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області у 2006 р. не здійснювалося.

Таблиця 12.1.1 Динаміка структури природно-заповідного фонду області Категорії територій та об’єктів ПЗФ 1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення

На 01.01.2005 року кількість, площа, га од. 6 7 1 14314,8 3 9600,2 3 1038,0 150

35502,5

На 01.01.2006 року кількість, площа, од. га 8 9 1 14314,8 3 12042,2 3 1038,0 153

36007,47

На 01.01.2007 року кількість, площа, од. га 10 11 1 14314,8 1 12042,2 3 1038,0 153

36007,47

Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення РАЗОМ Фактична площа ПЗФ * % фактичної площі ПЗФ від площі АТО

43 7 1

630,9 1539,2 41,9

43 8 1

630,9 1549,2 41,9

43 8 1

630,9 1549,2 41,9

22,8

51,5

22,0

169,9

10,8

216

220

52459,8 1,7

55416,77

1,8

Примітка: * - сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ. 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Рекреаційні території в Харківській області визначені згідно з рішенням Харківської обласної ради від 16.01.78 № 22, які займають площу 140588га у складі земель лісового фонду. В області, до категорій природно-заповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва. Перелік та площі рекреаційних територій наведено в таблицях 12.2.1., 12.2.2. Таблиця 12.1 Перелік та площі рекреаційних територій, га Назва лісгоспу

Загальна площа, га

Типи рекреаційних зон Зона екстенсивної рекреації

Зона масового відпочинку

Зона інтенсивної рекреації

Резервна зона

Близнюківськи й

1815

Балаклійський

1319

714

605

Вовчанський

18890

11318

685

2682

4205

Гутянський

9318

Данилівський

7758

1423

6335

Жовтневий

51565

42852

4660

4053

Зміївський

23386

5958

2978

11412

Ізюмський

859

211

648

1313

Куп’янський

941

Скрипаївський

8515

8022

117

316

149909

3594

106

2349

8860

140588

83089

9698

11471

31417

Красноградськи й

ЧугуєвоБабчанський Всього

Таблиця 12.2.2 Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду рекреаційного призначення Перелік територій рекреаційного призначення 1. Національний природний парк “Гомільшанські ліси”

Площа, га

Рекреаційне навантаження за рік (чол.-день за рік)

14314,8

225418

39,3 69 13,6 48

156072 220752 63840 118776

22,8

68452

4997,6 2042 5002 22 41,9

130000 60000 58700 300000 10000

2. Парки пам’ятки садово-паркового мистецтва: “Шарівський” “Старомерчицький” “Краснокутський” “Наталіївський” 3. Дендрологічні парки: ХНАУ ім. В.В. Докучаєва 4. Регіональні ландшафтні парки “Печенізьке поле” “Великобурлуцький степ” “Ізюмська лука” 5. Харківський зоологічний парк 6. Ботанічний сад ХНУ ім. В.Н. Каразіна

12.3.Історико-культурна спадщина. Історико-культурна спадщина області представлена парками - пам’ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: “Краснокутський”, “Шарівський”, “Наталіївський”, “Старомерчицький”; дендрологічними парками – ХНАУ ім. В.В.Докучаєва загальнодержавного значення та дендропарком “Дружба” місцевого значення. На сьогодні, в найкращому стані є парк - пам’ятка садово-паркового мистецтва “Краснокутський”, що зберігся до наших днів. В минулому парк мав назву “Основ’янський Акліматизаційний сад Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних”. В цьому парку вперше було акліматизовано більше 50 видів рослин. Зараз колекція включає біля 353 видів флори та 29 видів фауни – серед них гінкго дволопатевий, айлант найвищий, бундук канадський тощо. На даний час це прекрасний ландшафтний парк з мережею алей, стежок, ставків, містками, дерев’яними скульптурами, альтанками, які створюють мальовничі краєвиди. Тут збереглися залишки підземних переходів, побудованих близько 300 років тому монахами Петропавлівського монастиря. Вони зараз відновлені, входи до підземель художньо оформлені. Дендрологічна колекція налічує понад 500 видів і форм цінних хвойних і листяних порід, серед яких багато екзотів і рідкісних видів. На території зазначеного заповідного об’єкта розташовані унікальні поховання Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних, засновників національного університету та дендропарку І.Н. та І.І.Каразіних. Ансамбль парку пам’ятки садово-паркового мистецтва “Шарівський” — один із найвиразніших серед пам'яток палацово-паркового будівництва нашої країни. Споруджено на початку ХІХ сторіччя, пізніше він був добудований і розширений. Утворився цілий архітектурний комплекс до якого крім величезного палацу, виконаного в готичному стилі, входить оранжерея, фазанник, терасовані кам’яні східці, головна брама. В садибі – чудовий парк, один з трьох найцінніших парків Харківщини. Та його частина, що безпосередньо прилягає до палацу вирішена в регулярному дусі. Її прикрасили розташовані в певній системі красиві тераси, зелень. При створенні палацового паркового комплексу використовувалися 74

готичний стиль і стиль ренесансу. Решта території парку непомітно зливається з дубовим пралісом. Ця частина парку була створена відомим паркобудівником Куфальдом в природному або ландшафтному стилі. Хвойні і листяні породи художньо скомпоновані в надзвичайно мальовничі групи, які непомітно зливаються з дубовим пралісом. Є в парку і гарний ставок. Особлива цінність парку в тому, що він є зразком ландшафтно-паркового мистецтва з використанням пралісів. В парку зростають 70 видів деревних і чагарникових порід, більшість з яких є екзотами: сосна Веймутова, бундук канадський, бархат амурський, туя західна, сосна чорна, псевдотсуга голуба, клен Леопольда, калина канадська. Крім цього, віковічні дерева аборигенної дендрофлори: більше 2 десятків дубів віком від 400-500 років, ялівець козацький, ялівець звичайний, барбарис звичайний, горобина звичайна. Парк - пам’ятка садово-паркового мистецтва “Старомерчицький” належить до найбільш цінних пам’яток архітектури не тільки в Харківській області, а й в усій Слобідській Україні. Він вважається першим пейзажним парком, створений на початку ХVIIIст. в с. Старий Мерчик. Свого часу його вважали одним із див світу та «шедеврів паркового класицизму». Первинний сад був закладений в 1724 році та розширений у 1777-1778 роках. Парк розташований на схилах звивистої балки, створений в ландшафтному стилі. В цьому парку зелені масиви дерев чергуються з водними дзеркалами ставків. Внизу знаходиться партер із зеленими живоплотами та газонами. До партеру прилягають щільні насадження дерев, серед яких чимало старожилів. Дендрологічний парк Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва оголошений заповідним в 1991 році, загальна площа – 22,8 га, з яких 14,1 га займає колекція і експозиція, 6 га – архівні та клинові насіннєві плантації сосни і дуба, маточно-сортові плантації фундука, решта – інтродукційний розплідник. В колекції дендропарку 80% дерев і кущів є екзотами. 12.3.1. Природний ( підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо). Парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Старомерчицький” на протязі ХХ сторіччя зазнав значних змін. Головна композиційна вісь парку – це ставки, які з’єднанні з річкою Мокрий Мерчик. Вниз до ставків веде дорога, яка перетинає увесь парк. З трьох ставків залишилось лише два, та і то один з яких уже перетворився в болото. Коса, що розділяє ставки повністю заросла, вже немає жодного з вікових дубів красою, яких були зачаровані всі відвідувачі парку. Ставки парку знаходяться в надто запущеному стані – в них інтенсивно тривають процеси заболочення. Зараз приміщення палацу, східного флігеля, будівлі контори та інші будівлі розміщені по території парку не використовуються. Вони мають жалюгідний вигляд і повністю піддані дії сил природи, вандалів та часу. Роботи по консервації палацу, що проводились управлінням архітектури Харківської області, не змінили становище. Тривале використання території парку ветеринарним технікумом завдало значної шкоди ансамблю. 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі. 75

Створення умов для організації туризму і відпочинку можливе на територіях деяких об’єктів природно-заповідного фонду. В області, до категорій природнозаповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Наявність таких об’єктів має значний потенціал для розвитку туризму та проведення роботи з екологічної освіти та виховання населення. Але існує ряд факторів, що обмежують можливість туризму, це в першу чергу підвищення навантаження на природне середовище, що вимагає посилення охоронних заходів та відповідно значних додаткових вкладень. 13. Деякі екологічні проблеми Харківської області та шляхи їх вирішення. 13.1 Збереження Хортиці (характеристика факторів антропогенного впливу, заходи щодо поліпшення ситуації, зокрема на державному рівнів, участь громадських організацій). 13.2. Збереження біоценозу о. Зміїний (характеристика факторів антропогенного впливу, заходи щодо поліпшення ситуації, зокрема на державному рівні ). 13.3. Браконьєрство в Карпатах (рослинний і тваринний світ). Обсяги заподіяних збитків. Кроки держави у напрямі поліпшення ситуації. Аналіз наслідків, прогноз на майбутнє. 13.4. Браконьєрство рибного промислу. Обсяги заподіяних збитків. Кроки області у напрямі поліпшення ситуації. Аналіз наслідків, прогноз на майбутнє. З метою поліпшення збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин, посилення боротьби з браконьєрством, неухильного виконання вимог Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин» користувачами мисливських угідь розроблені та затверджені програми розвитку на перспективу до 2010 року, в яких намічені шляхи покращення умов перебування мисливських тварин, збільшення їх чисельності і видового складу.

Таблиця 13.4 Кількість виявлених фактів браконьєрства Виявлено фактів браконьєрства, од.

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2321

2163

1982

13.5. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води. Програма "Питна вода Харківської області на 2006-2020 роки", яка розроблена на виконання «Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 76

2006-2020 роки» та затверджена рішенням ХХХІХ сесії обласної ради ІV скликання від 28.03.2006. В цілому виконання Програми оцінюється в сумі 1146,2 млн.грн. і розрахована на 15 років. У 2006 році для її реалізації, виходячи з можливостей бюджетного фінансування і коштів підприємств, передбачалося виділення коштів у сумі 39618,6 тис.грн. Станом на 01.01.07 виконані заходи на загальну суму 42742,2 тис.грн. або 108%, у т.ч.: За рахунок коштів державного бюджету виконані роботи щодо реконструкції водоводу в м.Балаклія, водопровідних мереж у м.Богодухові, смт.Борова, смт.Великий Бурлук, смт.Вільча, смт.Зачепилівка, смт.Золочів, с.Ягідне Красноградського району, смт.Печеніги. Здійснені ремонтно-відновлювальні роботи водонапірної башти і насосної станції в смт.Покотилівка Харківського району. У м.Харкові виконана санація водоводу Кочеток-Харків в обсязі 474 п.м на загальну суму 830,0 тис.грн. Виконані ремонтно-відбудовні роботи водозаборів та водонапірних систем в м.Барвінкове, смт.Слатино та смт.Солоницівка Дергачівського району, с.Козіївка Краснокутського району. Розпочато будівництво артезіанської свердловини в смт.Коломак, водоводу в с.Ржавчик та системи водопостачання загальноосвітньої школи в с.Берека Первомайського району. У м.Харкові здійснена санація водоводу Кочеток-Харків, перекладка та санація водопровідних мереж по вул.Афанасіївській та вул.Архітекторів, будівництво водопровідних мереж у с.Пилипівка Жовтневого району. На спорудах та мережах водовідведення також виконано певний обсяг робіт. Здійснено ремонтні роботи каналізаційного колектора Д=800 мм від вул.Кірова до КНС-1А в м.Балаклія, самопливного каналізаційного колектора та мулових майданчиків в м.Краснограді, каналізаційних систем в с.Грушівка Куп'янського району та м.Купянську, реконструкція очисних споруд в м.Барвінкове, смт.Солоницівка Дергачівського району та в м.Дергачі, смт.Зачепилівка, с.Бірки Зміївського району, с.Червоний Оскіл Ізюмського району, смт.Малинівка Чугуївського району та інше. Продовжуються роботи з будівництва системи водовідведення в м.Богодухові та смт.Дворічна, полів фільтрації та каналізаційного колектора в смт.Новопокровка Чугуївського району, очисних споруд в смт.Близнюки, смт.М.Данилівка Дергачівського району, смт.Малинівка та смт.Есхар Чугуївського району. Завершені роботи з реконструкції самопливного каналізаційного колектора в м.Ізюмі, напірного каналізаційного колектора в м.Чугуєві, системи каналізації і очисних споруд в м.Куп’янську. У м.Харкові розпочато будівництво зливового каналізаційного колектору на дільниці від 2-го Омського провулку до вул.Новоолександрівської, напірного трубопроводу Д=600мм від Основянської КНС №4 до пр.Гагаріна, продовжена робота з реконструкції очисних споруд біологічної очистки "Диканівські" і "Безлюдівські" із впровадженням новітніх технологій. Проведена реконструкція зливного водопроводу закритої частини Сичовського ручаю, виконані ремонтновідновлювальні роботи системи водовідведення до житлових будинків на Роганському житловому кварталі. З державного екологічного фонду охорони навколишнього природного 77

середовища було передбачено виділення коштів у сумі 1000,0 тис.грн., які у повному обсязі освоєні і спрямовані на реконструкцію очисних споруд в м.Дергачі; З обласного фонду передбачалося виділення коштів у сумі 7300,0 тис.грн., профінансовано – 4888,6 тис.грн. (67%), які були спрямовані на будівництво та реконструкцію очисних споруд в м.Богодухові, смт.Дворічна, смт.М.Данилівка, смт.Солоницівка Дергачівського району, смт.Зачепилівка, с.Бірки Зміївського району, м.Краснограді, м.Південне Харківського району, смт.Кочеток та смт.Есхар Чугуївського району. Продовжуються роботи з будівництва системи водовідведення в м.Богодухові та смт.Дворічна, реконструкція каналізаційної мережі КурязькоСолоницівського промвузлу, психоневрологічного інтернату в с.Червоний Оскіл Ізюмського району. Здійснена реконструкція самопливного каналізаційного колектора в м.Ізюмі та напірного каналізаційного колектора в м.Чугуєві. Недостатнє фінансування робіт з обласного бюджету пов’язано з обмеженістю його доходної частини та перерозподілом коштів відповідно до рішення УІІ сесії У скликання Харківської обласної ради №129-У від 15 грудня 2006 року. За рахунок місцевих бюджетів та коштів підприємств виконано заходів в обсязі 16154,5 тис.грн. або 218% від запланованих. За рахунок цих коштів виконані ремонтно-відновлювальні роботи системи водопостачання в смт Зачепілівка, заміна насосу ІІ-го підйому в с.Чорнолозка Сахновщанського району, ремонт водопровідно-каналізаційного господарства в смт.Кочеток та смт.Новопокровка Чугуївського району, реконструкція очисних споруд біологічної очистки "Диканівські" і "Безлюдівські" із впровадженням новітніх технологій глибокої очистки та знезараження ультрафіолетовим промінням, санація та заміна самопливних каналізаційних колекторів і напірних трубопроводів, колекторів глибокого заглиблення з улаштуванням нових шахт, будівництвом розвантажувального колектора та їх кільцюванням в єдину систему, проектування водогону Д=1400мм від смт.Кочеток до м.Харкова та інше. За рахунок коштів підприємств у сумі 792,3 тис.грн. здійснено реконструкцію діючого енергогосподарства на спорудах водопостачання ВУВГ “Донець”, ВУВГ “Дніпро” в м. Харкові та впровадження побудинкового обліку споживання холодної та гарячої води в житлових будинках м.Харкова. Впроваджені заходи, фінансування яких здійснювалося за рахунок усіх джерел, дозволять забезпечити економію електричної енергії на об’єктах водопостачання та водовідведення близько 471,9 тис.кВт/год. або з урахуванням діючих тарифів на споживання електроенергії на загальну суму 174,5 тис.грн. перекладено понад 13,6 км водопровідних та 3,1 км каналізаційних мереж що зменшує втрати при транспортуванні товарної питної води та втрати стічних вод, які сприяють забрудненню підземних вод. 14. Державний контроль у галузі охорони довкілля Здійснюючи державний контроль у сфері охорони атмосферного повітря держінспекторами управління протягом 2006 р. проведені перевірки 513-ти підприємств Харківської області. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 591 посадову особу та громадян на загальну суму 35,189 тис. грн., з них стягнуто - 32,707 тис. грн. В зв’язку з виявленими грубими порушеннями вимог природоохоронного 78

законодавства виробнича діяльність окремих дільниць призупинялась на 18 підприємствах та установах. За понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря держуправлінням нараховано і пред’явлено 23 претензії на загальну суму 10,218 тис грн., стягнуто 21 претензія на суму 8,068 тис. грн. 14.1. Організація та здійснення державного контролю. Протягом звітного року посадовими особами Харківського РУВР, на підставі "Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів", в межах наданих повноважень та на підставі наступних законодавчих та нормативних документів: Закон України про охорону навколишнього природного середовища, Водний Кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, постанови Кабінету Міністрів України, які регламентують норми, правила та порядок використання водних природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, Закон України від 14.09.1999р №1040 "Про внесення зміни до статті №239 Кодексу України про адміністративні правопорушення", "Положення про Держводгосп України", затвердженого Указом Президента України від 14.07.2000р №898, "Інструкція про порядок здійснення перевірок суб’єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон", виконувались перевірки водогосподарської діяльності підприємств і організацій, розташованих на землях водного фонду, та тих, що надають державну статистичну звітність про використання води за формою 2 – ТП (водгосп). Затверджений перелік об’єктів, включених до плану роботи на 2006р., з метою координації зусиль та виключення дублювання перевірок підконтрольних об'єктів, був узгоджений з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. Виконання перевірок в басейновому розрізі: - б. р. Сіверський Донець: фактично виконано 64 перевірки, з них водоохоронних зон – 13, водогосподарської діяльності – 51, в тому числі екологічно – небезпечних – 6. - б. р. Дніпро: фактично виконано 8 перевірок, в тому числі водогосподарської діяльності– 8, з них екологічно – небезпечних – 1. Таблиця 14.1 Фактичне виконання перевірок за 2006 рік. Всього перевірок, з них: - б. р. С. Донець - б. р. Дніпро в тому числі: - Водоохоронних зон, з них: - б. р. С. Донець - б. р. Дніпро - водогосподарської діяльності з них: - б. р. С. Донець - б. р. Дніпро в тому числі: екологічно-небезпечних з них: - б. р. С. Донець

План 67

Фактично виконано 72

% виконання 107

59 8

64 8

100

13 54

13 59

109

46 8 7

51 8 7

100

- б. р. Дніпро

Позапланові перевірки виконувались на вимогу органів прокуратури та за дорученням Сіверсько-Донецького БУВР. Кількість позапланових комплексних перевірок в 2006 р. становить 5. За фактами виявлених порушень водного законодавства розглянуто 60 справ про адміністративні правопорушення та винесено рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на 60 посадових осіб на загальну суму 6086 грн. Станом на 01.01.2007р. стягнуто 6086 грн. (100%). Таблиця 14.2 Інформація щодо застосування адміністративних санкцій до порушників водного законодавства № статті КУпАП та назва адміністративного правопорушення Ст. 48 КУпАП Порушення права державної власності на воду Ст. 59 КУпАП Порушення правил охорони водних ресурсів ст. 60 КУпАП Порушення правил водокористування Ст. 61 КУпАП Пошкодження водогосподарських споруд та пристроїв, порушення правил їх експлуатації (порушення правил експлуатації очисних споруд) Всього:

Кількість розглянутих правопорушень, по яких винесено постанови

Сума накладених штрафів, грн.

Сума стягнутих штрафів, грн.

Відсоток стягнен-ня, %

680

100

2142

100

2499

100

765

100

6086

100

Внаслідок аварійної ситуації, що склалась на очисних спорудах КП "Есхар", управлінням здійснено розрахунок збитків, нанесених державі через скид неочищених стічних вод до р. Уди. Всі матеріали передано до Чугуївської міжрайонної прокуратури. По факту порушення вимог водоохоронного законодавства через невиконання посадовою особою КП "Есхар" своїх службових обов'язків проти посадової особи порушено кримінальну справу. Для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, пред'явлено 9 претензій на загальну суму 42978 грн. Протягом звітного року відшкодовано 6 претензій на суму 8901 грн. (21% від нарахованої суми). Таблиця 14.3 Відшкодування збидків, порушення природоохоронного законодавства № п/п 1

заподіяних

Назва підприємства

Суть правопорушень Самовільний забір з поверхневих джерел Понадлімітний скид забруднюючих речовин зі стічними водами Понадлімітний скид забруднюючих речовин зі стічними водами Понадлімітний скид забруднюючих речовин зі стічними водами Понадлімітний скид забруднюючих речовин зі стічними водами Самовільний скид стічних вод

ВАТ "Харківський електротехнічний завод" "Укрелектромаш" Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство ВКГ Малинівське виробниче управління ЖКГ КП з водопостачання та водовідведення "Джерело" НВФ "Сінтал'Д" ТОВ (Пархомівський цукрозавод) Проходівське житлово – комунальне підприємство СТОВ "Протопопівське"

ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат"

ЗАТ "Санаторій "Рай – Оленівка"

2 3 4 5 6

Всього:

Понадлімітний скид забруднюючих речовин зі стічними водами Понадлімітний скид забруднюючих речовин зі стічними водами Понадлімітний скид забруднюючих речовин зі стічними водами

державі

внаслідок

Сума збитків грн. 8144,40

Розмір відшкодування 8144,40

633,28

47,30

11,47

60,56

4,13

836,60

33208,66

32,20

42978,60

8901,14

За результатами перевірок протягом звітного року було видано 72 обов’язкових до виконання приписів. Підприємства - водокористувачі направляли на адресу Харківського РУВР розроблені організаційно – технічні заходи щодо усунення виявлених порушень водного законодавства та накази щодо призначення осіб, відповідальних за виконання. Контроль за виконанням заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків в водогосподарській діяльності управлінням здійснюється постійно. Інформація про стан виконання приписів надається водокористувачами щоквартально та по закінченні окремих пунктів. В рамках співпраці, з метою більш дієвого контролю стосовно зазначених питань, управлінням постійно підтримується зв'язок з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. Внаслідок незадовільного технічного стану очисних споруд, незадовільного обслуговування, відсутності резервного обладнання, що призводить до експлуатації очисних споруд з порушенням технологічного режиму та скиду недостатньо - очищених стічних вод до поверхневих джерел, до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області внесено пропозицію щодо тимчасової заборони виробничої діяльності КП "Роганькомунпослуга". Держуправлінням винесено рішення "Про тимчасову заборону експлуатації очисних споруд біологічної очистки стічних вод та каналізаційного колектору" від 11.07.2006р. №01-35-22. Протягом звітного року, на підставі аналізу результативності здійснення інспекторської роботи, висвітлені основні напрямки необхідні для забезпечення збалансованості водокористування, охорони та відтворення водних ресурсів, а саме: обладнання водозаборів та водоскидів контрольно – вимірювальною апаратурою, виконання заходів щодо раціонального використання водних ресурсів, забезпечення первинного обліку водокористування згідно до вимог чинного законодавства, виконання робіт по реконструкції або ремонту очисних споруд, забезпечення експлуатації очисних споруд згідно технологічного режиму, тощо. На виконання приписів, наданих за результатами перевірок вимог водного законодавства термін яких закінчився в поточному році, здійснено комплекс наступних природоохоронних заходів: роботи по ремонту та реконструкції очисних споруд, встановлення контрольно – вимірювальної апаратури, організація первинного обліку водокористування та контролю за якістю зворотних вод. Здійснення контрольних функцій Харківським Облводгоспом за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється відповідно до наказу Держводгоспу України від 29.01.2001 р. № 20, зареєстрованого в Мін'юсті України від 09.02.01 р. № 124/5315. Основними завданням органів Держводгоспу України включає в себе контроль за: - забезпеченням права державної власності на води; - наявністю та технічним станом водоохоронних споруд та обладнання; - веденням обліку використання водних ресурсів; - дотриманням правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв; - дотриманням установлених режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем; - дотриманням умов дозволів на спеціальне водокористування; - дотриманням порядку та режиму використання земель водного фонду; 81

- виконанням заходів з охорони вод від забруднення, засмічення та виснаження при здійсненні господарської діяльності на водозаборах, у водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах річок, водосховищ, озер та інших водних об’єктів. Відповідно до ст. 239 КУпАП органи Держводгоспу України розглядають справи про адміністративні правопорушення, порушення, пов’язані з порушенням правил використання, охорони водних ресурсів за статтями 48, 59, 60, 61 КУпАП. За 2006 рік посадовими особами Облводгоспу, яким надано право здійснення контрольних функцій здійснено 270 перевірок, в тому числі спільно з представниками держуправління охорони навколишнього природного середовища – 68 перевірок, управління земельних ресурсів – 69 перевірок, управління з питань надзвичайних ситуацій – 110 перевірок, санітарно-епідеміологічної служби – 23 перевірки. За порушення вимог статей 44, 110 Водного Кодексу України, статей 48, 59, 60 та 61 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності 57 осіб, накладено штрафів на суму 3927 грн., стягнуто 3502 грн. Передано матеріалів до правоохоронних та судових органів 4 справи, внесено 2 пропозиції щодо припинення дозволів на проведення робіт на землях водного фонду. 15. Управління в галузі охорони довкілля 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління. Впровадження системи управління в галузі охорони довкілля - один з основних напрямків роботи державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. До системи управління входить контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщенням відходів, еколого експертна оцінка проектної документації, погоджувальна діяльність проектних матеріалів, контроль за наявністю нормативно-дозвільної документації на підприємствах-забруднювачах та їх видача. 15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення. 15.3. Стандартизація, метрологія: - охорони довкілля і природокористування

15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого – експертної діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківської області. У відповідності з діючим природоохоронним законодавством відділом державної екологічної експертизи та інвестиційної політики розглядається практично вся проектна документація, реалізація якої прямо або побічно, зараз або в майбутньому впливатиме на стан навколишнього природного середовища в м. 82

Харкові та області. У 2006 р. відділом розглянуто 1392 матеріалів стосовно розташування та реконструкції об’єктів в м. Харкові та Харківській області.. Протягом 2006 р. було розглянуто 834 проектних матеріалів, з них узгоджено 637, повернуто на доопрацювання 197 що складає 23,6%. Основними причинами неузгодження проектної документації є : - відсутність, або подання не в повному обсязі матеріалів ОВНС; - не вирішення питання утилізації відходів виробництва; - розміщення обєктів на території парків, скверів та в прибережній смузі; - відсутність ГДК шкідливих речовин, які планується викидати в атмосферу - відсутність розрахунків розсіювання викидів шкідливих речовин в атмосферу з урахуванням існуючого фонового забруднення; - не вирішення питання очищення стічних вод, та їх повторного використання. До найзначніших об’єктів, які пройшли державну екологічну експертизу у 2006 році відносяться: 1. Робочий проект “Реконструкції комплексу коксової батареї № 4-біс на АТЗТ “Харківський коксовий завод”; 2. Робочий проект на будівництво оціночно-експлуатаційної свердловини № 20 Островерхівського ГКР”; 3. Розділ “Оцінка впливу на навколишнє середовище” робочого проекту “Технічне переоснащення хлораторної на КБО “Диканівський”. 4. Робочий проект “Реконструкція існуючої бази відпочинку в селищі Коропово Зміївського району Харківської області. Очисні споруди”. Протягом 2006 р. до відділом державної екологічної експертизи та інвестиційної політики розглянуто 33 звернення громадян, громадських організацій та органів влади. Працівниками відділу з виїздом на місце розглянуті надані звернення, прийняті міри по усуненню порушень, здійснений додатковий контроль. Основними питаннями звернень громадян є будівництво АЗС, автомийок, гаражів, кафе, торгівельних центрів, багатоповерхових житлових будинків на територіях прилеглих до жилої зони, дитячих садків, місць відпочинку яке супроводжується знесенням зелених насаджень, додатковою забудовою території, збільшенням шумового навантаження, тощо. З метою розв’язання гострих екологічних проблем та покращення стану інформованості громадськості, сприяння її участі у процесі прийняття рішень з питань охорони довкілля щотижня готується інформація на веб-сайт держуправління про надходження на розгляд до держекоекспертизи проектнокошторисної документації. Таблиця 15.3. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006р. Виконання робіт

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації

2 834

3 637

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.) 4 197

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5 23,62

Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

827

630

197

23,82

16. Моніторинг довкілля. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою наша країна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Поняття екологічної безпеки передбачає систему регулювання і управління, яка дозволяє прогнозувати, не допускати, а у випадку виникнення – ліквідувати розвиток надзвичайних ситуацій. Екологічна безпека – це комплекс дій, станів і процесів, що забезпечують екологічний баланс, до якого пристосовані біосфера і людство, яке адаптоване фізично, соціально-економічно, технічно і політично. Регулювання екологічних ситуацій неможливе без об’єктивної інформації про стан довкілля. Отримання інформації здійснюється за допомогою екологічного моніторингу, або спостереження за параметрами екосистем міського середовища, сільськогосподарських угідь та іншими складовими довкілля. Його основою є систематичне спостереження за станом довкілля, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації стосовно його змін, розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень в галузі раціонального природокористування. Державний моніторинг довкілля в Харківській області здійснюється суб’єктами моніторингу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98р. № 391 у відповідності до відомчих програм спостереження. В Харківській області вищезазначені суб’єкти представлені наступними організаціями: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської облдержадміністрації, Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Харківське обласне управління лісового господарства, Харківський обласний центр по гідрометеорології, Харківське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, Харківське регіональне управління водних ресурсів, Харківська комплексна геологічна партія , Харківське Обласне головне управління земельних ресурсів. На Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області покладено основні функції з проведення моніторингу довкілля в області а також по інтеграції суб’єктів моніторингу та створенню розширеної, надійної, інформативної мережі державного моніторингу навколишнього природного середовища. Держуправлінням, відповідно до Методичних рекомендацій з підготовки регіональних та загальнодержавних програм моніторингу довкілля, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 24.12.01р. 84

№ 487, розроблено "Скоординовану програму екологічного моніторингу навколишнього природного середовища Харківської області". Програма узгоджена із суб’єктами моніторингу Харківської області, розглянута та схвалена на обласній координаційній раді з екологічних проблем 10.12.04р., включена окремим розділом до обласної "Програми покращання екологічного стану області на період до 2010р.". На протязі 2004-2006рр. реалізовано етапи Програми, а саме: 1. На базі відділу державного аналітичного контролю та моніторингу держуправління створено Регіональний центр моніторингу довкілля Харківської області. 2. Розроблено та затверджено заступником голови Харківської облдержадміністрації "Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу Харківської області". На теперішній час в стані реалізації знаходиться 3 етап Програми, а саме: проводиться аналіз існуючих мереж спостережень суб’єктів моніторингу довкілля і створення на їх основі регіональної мережі спостережень, як складової системи моніторингу довкілля Харківської області. В рамках реалізації Програми проводяться моніторингові спостереження за станом поверхневих вод регіону, ґрунтів та атмосферного повітря. Особлива увага приділяється якості поверхневих вод річок Сіверський Донець та Оскіл у транскордонних створах на кордоні з Росією. Суб’єктами державного екологічного моніторингу як з Російської так і з Української сторони ведуться постійні режимні спостереження за станом поверхневих вод – як на всьому протязі течії транскордонних річок, так і на прикордонних створах. На нараді територіально-регіональних суб’єктів державної системи моніторингу довкілля в Харківській області 27.08.04р. схвалено рішення про створення територіальної Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля до складу якої входять представники усіх суб’єктів моніторингу Харківської області. Рішення про створення Територіальної міжвідомчої комісії затверджено на засіданні обласної координаційної ради з екологічних проблем 10.12.04р. Постійно проводяться засідання комісії, на яких розглядаються нагальні питання щодо проведення екологічного моніторингу у м. Харкові та області. Продовжуються роботи по створенню комплексної системи моніторингу, що надасть можливість отримувати об’єктивну і достовірну інформацію та вести систематичні спостереження. Це буде забезпечене автоматизацією збору, обробки та передачі первинних даних; узгодженістю нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення суб’єктів моніторингу, сумісністю технічного, інформаційного і програмного забезпечення усіх користувачів; своєчасністю отримання, комплексністю оброблення та використання екологічної інформації, оперативним та вчасним інформуванням органів державної виконавчої влади. З аналізу існуючої системи державного екологічного моніторингу в Харківській області можна зробити такі висновки: - існує надмірна централізація та підвідомчість; - система органів влади побудована за принципом "реагуй та виправляй", тобто значна кількість структур та їх повноважень лежить у площині реагування на надзвичайні ситуації та знешкодження їх наслідків; - існує надмірна кількість контролюючих структур та повноважень в галузі забезпечення екологічної безпеки; - мережа державного екологічного моніторингу не відповідає сучасним 85

вимогам; - суб’єкти моніторингу у більшості працюють незалежно один від одного, інформаційно ніяк не зв’язані між собою, що значно ускладнює попередження виникнення надзвичайних ситуацій та можливість оперативного впливу на навколишнє природне середовище з метою вирішення кризових ситуацій. Задля оптимізації системи державного екологічного моніторингу, яка є основою екологічної безпеки, як в країні в цілому, так і на місцевому (регіональному) рівні, пропонуються наступні кроки: 1. Розробити та запровадити державну програму моніторингу довкілля, що дозволить визначити основні напрямки діяльності у сфері вдосконалення існуючої системи державного екологічного моніторингу, та шляхи фінансування основних етапів реалізації державної програми. 2. Визначити основні принципи та порядок функціонування державної системи моніторингу довкілля. Цей крок дозволить суттєво поліпшити систему взаємодії між суб’єктами моніторингу на регіональному рівні, як у штатному режимі, так і при виникненні надзвичайних ситуацій, підвищити якість обґрунтування природоохоронних заходів, сприятимете розвитку міжгалузевих та міжрегіональних зв’язків у сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки. 3. Створити на базі територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Інформаційно-аналітичний центр моніторингу, який забезпечуватиме ефективне управління та інформаційне обслуговування державної екологічної мережі, визначатиме основні напрямки її розвитку, надаватиме інформаційно-аналітичну підтримку органам державної влади у прийнятті управлінських рішень в галузі екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, прогнозуватиме розвиток екологічної ситуації як в Україні в цілому, так і в окремих її регіонах. 4. Для поліпшення інформаційної взаємодії між суб’єктами моніторингу необхідно вдосконалити матеріально технічну базу в частині забезпечення оргтехнікою та комп’ютерами, а також сучасними засобами зв’язку для оперативного обміну інформацією щодо результатів моніторингових спостережень за станом довкілля. Крім того було б доцільно об’єднати суб’єктів моніторингу як загальнодержавного, так і регіонального рівня у єдину інформаційну мережу. 17. Економічні засади природокористування. 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. До економічного механізму природокористування відноситься формування та виконання доходної частини Державного бюджету, обласного та районних бюджетів за рахунок надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища, визначення розмірів зборів за забруднення довкілля, питання фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів в масштабах області, збору за спеціальне користування природними ресурсами, Для достовірного та обґрунтованого планування доходів фондів, Головним фінансовим управлінням Харківської облдержадміністрації та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області за участю Державної податкової адміністрації у Харківській області були підготовлені 86

очікувані на 2007 р. та прогнозні показники надходження на 2008 р. коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища по Харківській області і направлено до Міністерства фінансів України. У 2006 р. Міністерством фінансів було доведено до територіальних одиниць Харківської області та враховано у бюджеті показники по збору за забруднення навколишнього природного середовища. Всього до місцевих бюджетів області доведено збір за забруднення в сумі 10721,2 тис. грн., з них: - до обласного бюджету (обласний фонд) – 7658,3 тис. грн.; - до міських бюджетів (міст обласного підпорядкування) та районних бюджетів (фонд охорони навколишнього природного середовища - село, селище, місто) – 3062,9 тис. грн. За звітний період за рахунок коштів збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища надійшло 11336,9 тис. грн., з них до: - обласного бюджету (обласний фонд) – 8 097,8 тис. грн.; - міських бюджетів (міст обласного підпорядкування) та районних бюджетів (фонди охорони навколишнього природного середовища - село, селище, місто) – 3239,1 тис. грн. Бюджет області поповнився на 105,7 4 % від запланованих (доведених). Динаміка надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2003 – 2006 рр. наведено в таблиці 15.1. Таблиця 17.1. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, тис. грн. № з/п 1 2 3 4 5

Роки

Обіг коштів Залишок 1 коштів на початок звітного періоду Надійшло 2 коштів у звітному періоді – всього 3 Використано коштів – всього Залишок 4 коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані 5 пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2003

2004

2005

2006

1472,6

228,7

804,8

11,1

4356,3

7107,5

6952,4

8097,8

5600,2

6531,4

7746,1

7059,8

228,7

804,8

11,1

1049,1

96,08

89,03

99,85

87,06

Так, за даними Державної податкової адміністрації у Харківській області фактичне надходження до зведеного бюджету області за 2006 рік збору за спеціальне використання природних ресурсів складає: - плата за користування надрами для видобування корисних копалин до Державного бюджету в 2006 році складає 36 600,8 тис. грн. (2005 р. – 25 656,5 тис. грн.); плата за користування надрами для видобування корисних копалин до місцевого бюджету в 2006 році складає 1 289,7 тис. грн. (2005 р. – 1 335,8 тис. грн.); - збір за спеціальне використання лісових ресурсів до Державного бюджету в 2006 році складає – 592,5 тис. грн. (2005 р. – 386,5 тис. грн.); збір за спеціальне використання лісових ресурсів до місцевого бюджету в 2006 році складає – 3 029,2 тис. грн. (2005 р. – 1 294,8 тис. грн.); - збір за спеціальне використання водних ресурсів до Державного бюджету в 2006 році складає – 7 903,9 тис. грн. (2005 р. – 9 556,4 тис. грн.). 17.2. Стан фінансування екологічної галузі. 87

Основними приоритенними напрямками для першочергового та невідкладного фінансування природоохронних заходів як з Державного, так і обласного фонду є програми „Очистка стічних вод” та „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”. В 2005 р. на фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища Харківській області кошти не виділялися. У 2006 р. відповідно до витягів з Плану природоохоронних заходів, погоджених дорученням Кабінету Міністрів України від 30.05.06 № 19585/4/1-06 та від 02.06.06 № 20093/1/1-06, на фінансування природоохоронних заходів виділено кошти на 2 бюджетні програми: „Очистка стічних вод” та „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” та укладено договори на суму 6 437,985 тис. грн., з них на: - програму 2401230 „Очистка стічних вод” на 2 заходи на суму 3 439,94 тис. грн., в тому числі: 1. Реконструкція очисних споруд каналізації м. Дергачі Харківської області на суму 900,790 тис. грн.; 2. Модернізація мулової насосної станції Комплексу біологічної очистки “Диканівський” Харківської області (реконструкція) на суму 2 539,15 тис. грн. - на програму 2401250 „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” на 2 заходи на суму 2 998,045 тис. грн., в тому числі: 1. Пілотний проект по впровадженню селективного збору твердих побутових відходів в м. Харкові (придбання контейнерів) на суму 1 999,20 тис. грн.; 2. Розроблення дослідно–промислового зразку пересувної модульної установки для знешкодження непридатних хімічних засобів захисту рослин та стійких токсичних відходів на суму 998,845 тис. грн. Таблиця 17.2. Відрахування та використання коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, тис. грн. №№ з/п 1 2

Обіг коштів Перераховано 1 коштів у звітному періоді до Державного фонду Виділено 2 коштів з Державного фонду Держуправлінню

Роки 2003

2004

2005

2006

2613,9

4264,5

4171,48

21054,3

3900,0

6662,0

6437,98

Профінансовано природоохоронних заходів за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища з урахуванням залишку 2005 р. (11,1 тис. грн.) на суму 7 059,8 тис. грн. проти 7 746,1 тис. грн. у 2005 р. Фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 році здійснювалося за 7ома напрямками. Найбільш значимі суми витрачено на реалізацію 3-х напрямків, а саме на: - охорону і раціональне використання водних ресурсів – 4 330,626 тис. грн. на 23 заходи (2005 р – 4 931,1 тис. грн. на 22 заходи); - раціональне використання і зберігання відходів виробництва та побутових відходів – 858,953 тис. грн. на 9 заходів (2005 р. – 1 689,3 тис. грн. на 9 заходів.); - охорона і раціональне використання земель – 588,750 тис. грн. на 3 заходи (2005 р. – 198,1 тис. грн. на 1 захід). Так, в 2006 р. за кошти обласного фонду завершена реконструкція очисних споруд в с. Борки Зміївського району, м. Барвінкове, м. Богодухові, реконструкція

об’єктів водовідведення в м. Краснограді, м. Ізюмі. Продовжується реконструкція та будівництво очисних споруд та каналізації в м. Балаклія, м. Куп’янськ, с. Нова Покровка, с. Есхар, с. Кочеток Чугуївського району, смт. Дворічна, смт. Зачепилівка, будівництво полігону твердих побутових відходів у містах Куп’янськ, Зміїв, Красно град, смт. Вільча Вовчанського району. Розпочато будівництво очисних споруд по типу біоплато в смт. Шевченкове Шевченківського району. Розпочато виконання заходів із захисту від підтоплення та затоплення с. Лиман та с. Зідьки Зміївського району, протизсувних робіт в с. Кочеток Чугуївського району. Проведенні роботи по перезатарюванню та ліквідації непридатних пестицидів та ядохімікатів в районах області на суму 347,7тис. грн Здійснено проектування та будівництво полігону твердих побутових відходів, смт. Вільча Вовчанського району. полігону твердих побутових відходів в м.Красноградію Продовжується будівництво полігонів твердих побутових відходів в м.Куп”янську у м.Змійові на загальну суму 392,2 тис. грн. Проведено моніторингу стану підземних вод в місці розміщення Нововодолазького сховища непридатних пестицидів на суму 28,00 тис.грн. Розроблено проект створення Національного природного парку “Слобожанський”, проведено роботи з реконструкції парку-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення “Краснокутський”. 18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. Харківщина має значний науковий потенціал, висококваліфіковані кадри вчених і спеціалістів у галузі природничих та суспільних наук, якими здійснюються розробки і наукові дослідження в сфері екології і природокористування, впливу довкілля на стан здоров'я людини. Наукові установи виконують цілий комплекс різноманітних робіт у галузі охорони довкілля – це і наукові дослідження навколишнього природного середовища як регіону в цілому, так і окремих підприємств, розробка технологій очищення викидів, скидів, нормативно-технічної документації, тощо. Ці установи активно співпрацюють з промисловими підприємствами. На підставі виявлених проблем ведеться пошук нових напрямів співробітництва в частині модернізації та реконструкції виробництв, що забезпечує значне зниження витрат енергоносіїв, покращення технологічних та екологічних показників підприємств. Серед розробок та досліджень у 2006 року необхідно виділити наступні: Харківській державний технічний університет будівництва та архітектури 1. НДР „Компактні, економічні у будівництві блочні конструкції систем замкненого водопостачання машинобудівних підприємств”. Метою проекту є створення компактних, економічних у будівництві блочних конструкцій та обладнання систем замкненого водопостачання машинобудівних підприємств. 2. НДР „Розробка технологій відновлення мереж водопостачання та водовідведення” Метою проекту є наукове обгрунтування та розробка ефективних технологічних і організаційних рішень відновлення мереж водовідведення та водопостачання. 3. НДР „Інтенсифікація роботи мулових майданчиків”. 89

Метою роботи є: інтенсифікація роботи мулових майданчиків для поліпшення екологічного становища в місці їх розташування. 4. НДР „Визначення місць розміщення, морфологічного складу та динаміки накопичення твердих побутових відходів (ТПВ) для великих міст України”. Результатом першої роботи є оцінка проблеми поводження з ТПВ, визначення місць розміщення та динаміки ТПВ і шлях подальшого практичного вирішення проблеми. 5. НДР „Дослідження складу, походження і агресивності газоповітряного середовища у самопливних трубопроводах водовідведення”. Ця робота впроваджена на ДКП КГ „Харківкомуночиствод”. Харківській національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва. 1. Розробка системи технологічних та екологічних заходів стабілізації виробництва високоякісного зерна бобових і зернових культур у східному Лісостепу і Степу України (у т.ч. відновлення вирощування ярої пшениці в агроекологічних умовах різних регіонів України, включаючи АР Крим.) 2. Розробка екологічно адаптованих і ресурсозберігаючих прийомів виробництва і зберігання плодово-овочевої продукції з мінімальним шкідливих речовин. 3. Екологізація раціонального використання рослинного багатства. 4. Розробка і удосконалення екологічно безпечних систем захисту сільськогосподарських культур від інфекційних хвороб в Східному Лісостепу України. 5. Еколого-економічне обгрунтування організації використання та охорони сільськогосподарських угідь в аграрних формуваннях степової зони України. 6. Застосування екологічно-безпечних біопрепаратів для підвищення урожайності та якості віки ярої та нуту. Український науково – дослідний інститут екологічних проблем. В рамках регіональних держзамовлень виконано наступні роботи: 1. Розробка Обласної програми зменшення споживання природного газу на 2006-2010 рр. та на період до 2020 р. Мета роботи: Зменшення споживання природного газу в Харківській області на 2006-2010 рр. та на період до 2020 р. 2. Розробка проекту створення регіонального ландшафтного парку, пов’язаного з історією Українського козацтва на Харківщини. Мета роботи: Вибір найбільш привабливої території з історичної та природної привабливості території для створення парку. 3. Розробка проекту створення національного природного парку „Слобожанський”. Мета роботи: Створення необхідної документації для оголошення установи природно-заповідного фонду Указом Президента. 4. Ведення радіологічного паспорту території Харківської області. Мета роботи: Радіологічний паспорт території Харківської області провадиться з метою забезпечення виконання статті 11 Закону України „Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань. 5. Розробка проектів створення шести об’єктів природно-заповідного фонду: - ентомологічного заказника місцевого значення „Кравцівський”; 90

- гідрологічних заказників місцевого значення: „Ново пекельний”, „Радянський”, „Сенківський”, „Красивий”; - загально зоологічного заказника місцевого значення „Горіла долина”. Мета роботи: Розроблення проектної документації на створення шести територій у складі природно-заповідного фонду області. 6. Підготовка науково-інформаційного забезпечення міжрегіонального моніторингу якості води прикордонних ділянок басейну річки Сіверський Донець для екологічних програм транскордонного співробітництва. Мета роботи: Підготовка науково-інформаційного забезпечення міжрегіонального моніторингу якості води на транскордонних ділянках басейну річки Сіверський Донець для екологічних програм транскордонного співробітництва. В рамках контрактів з Мінприроди України виконано наступні роботи: 1. Розробка проекту Закону України „Про внесення змін до Водного кодексу України”. Мета роботи: Удосконалення структури і формулювання статей Водного кодексу України з урахуванням необхідності наближення їх до Водного екологічного законодавства Європейського Союзу. 2. Розробка концепції та проекту державної програми моніторингу навколишнього природного середовища. Мета роботи: Визначення стратегії і плану дій на певний період (що найменше п’ять років) та досягнення належного рівня інформаційного забезпечення державного контролю за станом довкілля, створення умов для прогнозування його змін. Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної галузі. Розроблена технологія виробництва коксу без уловлювання хімічних продуктів коксування з отриманням електроенергії за рахунок надлишкового тепла процесу коксування. Державне підприємство – Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва. Розроблено екологічно чистий порошкоподібний затверджував неорганічного походження для самотвердіючих сумішей на основі рідинного стекла. Новий затверджував призначений для заміни високотоксичного ферохромового шлаку, а також для поліпшення умов праці і екологічної обстановки в цілому.

19. Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації. Розвиток національної системи освіти з її головною складовою – екологічною освітою є однією з рушійних сил у процесі переходу українського суспільства до гармонійного розвитку. 91

З прийняттям Концепції екологічної освіти почала здійснюватися переорієнтація освіти і виховання на принципи еколого-збалансованого гармонійного розвитку. Важливими пріоритетними завданнями на найближчу перспективу в галузі екологічної освіти є відновлення читання в усіх школах України дисципліни “Основи екологічних знань” й, у зв’язку з цим, організація підготовки науковопедагогічних кадрів екологів високої кваліфікації та організація професійного навчання державних службовців і управлінського персоналу основам екологічної політики та управління. Екологічна освіта і виховання, підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі екології є сьогодні одним з найважливіших питань у вирішенні проблем навколишнього природного середовища і сталого розвитку країн світу. “Концепція екологічної освіти в Україні, як елемент концепції гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа”, – говориться у “Концепції екологічної освіти України” (2001р.). Указана концепція є важливим регламентуючим державним документом, у якому зазначені стратегічні напрямки і тактичні завдання розвитку екологічної освіти всіх верств населення від дитинства до старості з метою формування екологічної культури і свідомості громадян, навичок і фундаментальних екологічних знань. Цей документ дає підставу розробляти і впроваджувати нові програми екологічної освіти і виховання як для дітей дошкільного і шкільного віку, так і для студентів профтехучилищ, технікумів, коледжів та вищих навчальних закладів, для керівників різних установ, фахівців різних профілів, галузей виробництва. На Харківщині система екологічної освіти представлена дуже широко як у формальній сфері (освітянській), так і у неформальній – різноманітні неурядові організації та об'єднання. У Харкові у багатьох вищих навчальних закладах організовані кафедри або факультети, що готують фахівців-екологів для різних галузей господарського комплексу. У Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна – кафедра геоекології та конструктивної географії, кафедра географічного моніторингу і охорони природи; у Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут" (НТУ “ХПІ”) – кафедра охорони праці та навколишнього середовища, кафедра хімічної техніки та промислової екології, кафедра автоматизації хіміко-технологічних систем та екологічного моніторингу; у Харківській державній академії міського господарства – факультет інженерної екології міст, кафедра промислової екології; у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті – кафедра екології та хімії; у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого – кафедра екологічного права; у Харківському гуманітарному інституті "Народна українська академія" – кафедра екології; у Харківському державному медичному університеті – кафедри загальної гігієни та екології № 1 та № 2. Щороку вищі навчальні заклади м. Харкова випускають більш ніж 2 тисячі висококваліфікованих фахівців-екологів. На початку 90-х років у Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна на кафедрі геоекології та конструктивної географії розроблено Єдину систему безперервної екологічної освіти та виховання, яка сьогодні активно розвивається і вже має свої напрацювання і традиції. Кафедра геоекології, де здійснюється підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі екології, є провідною в Україні щодо розробки Державного стандарту вищої екологічної

освіти України та її втілення. На кафедрі протягом більше ніж 10 років здійснюється підготовка викладачів екології, яких не готує жодний вищий навчальний заклад України. На базі кафедри геоекології та конструктивної географії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна щороку проводиться Всеукраїнська науково-практична конференція з питань екологічної освіти та виховання. У 2002 р. створено Феодосійський науково-методичний та консультаційний центр Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, також проводиться підготовка студентів за дистанційною формою навчання по спеціальності “Екологія та охорона навколишнього природного середовища”. У Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С.Сковороди започаткована нова екологічна форма виховання – екологічна акція “За чисте небо, за жовте колосся, за те, щоб на світі нам краще жилося”, ведуться роботи зі створення регіонального екологічного музею. Діють екологічний клуб та екологічний центр “Зелений край”. Однак у системі загальноосвітніх навчальних закладів питання екологічної освіти та виховання не набули ще широкого загалу. Справа у тому, що у школах до цього часу була відсутня обов’язкова дисципліна “Основи екології” і лише директори шкіл та вчителі ентузіасти за допомогою викладачів вищих навчальних закладів де інде втілюють факультативно або у позакласних заходах основи екологічних знань та екологічної культури. У Жовтневому районі м. Харкова це загальноосвітня школа екологічного виховання № 65, Київському районі – загальноосвітні школи № 158 та 107, у Московському – навчально-виховний комплекс № 144, 138, у Дзержинському – середній загальний навчально-виховний комплекс № 45 “Академічна гімназія”, який є філією кафедри геоекології та конструктивної географії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна і де вже понад 9 років викладається дисципліна “Основи екології”. У районних центрах та сільських школах системна екологічна освіта майже зовсім відсутня. Можна лише визначити освітньо-виховну роботу щодо екологічної освіти у Чугуївському, Валківському районах області, та Куп’янській загальноосвітній школі № 5. Значну роль у позашкільній еколого-виховній роботі відіграють громадські екологічні організації, які вже не один рік працюють над розробкою позашкільних еколого-освітніх та виховних програм, орієнтованих не лише на передачу теоретичних знань, а й на практичну, дослідницьку діяльність, на залучення молоді до різноманітних екологічних акцій. Серед них Харківська обласна президія Українського товариства охорони природи, Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги, екологічна громадська організація школярів та учнівської молоді “Екоцентр”. Ці організації плідно співпрацюють з Держуправлінням екології та природних ресурсів в Харківській області, Харківським обласним Палацом дитячої та юнацької творчості, мають первинні організації в усіх районах області і об’єднують близько 6 тисяч дітей і підлітків. Створення при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області Громадської ради, до якої станом на 1 грудня 2007 року входять 20 громадських екологічних організацій, було важливим кроком у процесі координації діяльності держуправління і громадськості. Громадську раду створено з метою розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, тобто як складову процесу формування громадянського суспільства. Серед основних завдань Громадської ради – активізація процесу формування свідомості та позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики, підтримка громадських ініціатив, 93

організація обміну екологічною інформацією між держуправлінням та громадськістю Харківщини та інші. Громадська рада є організатором конференцій, “круглих столів”, семінарів. У 2006 р. відбулося 3 засідання Громадської Ради, на яких були розглянуті питання, що турбують екологічну громадськість. Найбільш актуальними питаннями, що стосувались охорони довкілля, були такі як: робота Громадської ради при Державному управлінні екології та природних ресурсів в Харківській області за 2005р.; стан навколишнього природного середовища в Харківській області; співпраця Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області з Громадською радою, робота Держуправління екології та природних ресурсів в Харківській області за зверненнями громадян; обговорення проблем, які розглядались на Всеукраїнській науковопрактичній конференції “Система управління екологічними ризиками: наука і практика”, зокрема: питання визначення екологічних і техногенних ризиків в Україні та факторів їх виникнення, концепції керування еколого-техногенними ризиками та моделі врахування ймовірності появи екологічних ризиків та ін.; обговорення звернення мешканця м. Харкова щодо пропозиції прийняти Закон про збільшення зон зелених насаджень на території України. В результаті розгляду цього питання було вирішено, що Закон про збільшення зон зелених насаджень на території України приймати не має потреби, а проблеми збільшення зелених насаджень необхідно вирішувати в рамках Лісового кодексу України. Було рекомендовано передбачати в державному бюджеті виділення необхідних коштів на збільшення зелених насаджень в Україні; Громадські організації - члени Громадської Ради, приймали участь у практичних природоохоронних акціях: - в акції “Збережи ялинку” (грудень); - в акції “Первоцвіт” по збереженню первоцвітів (лютий - березень); - у Всеукраїнському конкурсі “До чистих джерел” (розчистка, облаштування та догляд території навколо джерел питної води: колодязів, артезіанських свердловин) (протягом року); - в проекті “Парк тисячоліть”, який проводиться в рамках акції “Посади своє дерево” (березень, жовтень); - в обласному екологічному двомісячнику “Зелена весна” і відповідних акціях (квітень - травень). Протягом року проводилась робота з молоддю у сфері екологічної освіти та виховання. Громадська рада приймала участь у проведенні просвітницьких заходів, присвячених Дню довкілля і Всесвітньому дню охорони навколишнього середовища, конкурсів, вікторин та ін. Громадські екологічні організації, що входять до складу Громадської ради, постійно займаються поширенням екологічної інформації, розміщуючи її на власних сайтах. Для найбільш ефективного використання інформації деякі організації створили власні бази електронної розсилки. Серед таких організацій необхідно відмітити Харківську міську громадську організацію “Незалежна агенція екологічної інформації”, яка створила і постійно поновлює інформацію на Вебсайті “Світ відходів” (www.waste.com.ua). Активну участь приймає Громадська рада в науково-дослідницькій діяльності. Природоохоронні організації, які входять до її складу, брали участь в організації та проведенні ХІV Міжнародної науково-практичної конференції “Екологічні проблеми водного та повітряного басейнів. Утилізація відходів” 94

(спільно з УДНДІ „УкрВОДГЕО”) (червень 2006 р., м. Алушта, АР Крим). Висновки розглядів екологічних проблем громадськими організаціями, рішення, які приймаються на засіданнях Громадської Ради, і звернення громадських організацій доводяться до відповідних органів влади. Таким чином, завдяки такій плідній співпраці держуправління екології та природних ресурсів і громадських організацій, було налагоджено взаємозв’язок між владою і громадськістю. Також активізується процес формування свідомості та позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики, здійснюється підтримка громадських ініціатив і залучається більше громадян до практичної природоохоронної діяльності. Екологічні організації Харківщини активно підтримують зусилля Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області та обласної президії Українського товариства охорони природи і самі ініціюють проведення акцій: “Первоцвіт”, операції “Нерест”, “Чисте повітря”, “Новорічна ялинка”, конкурси “Конкурс учнівських екологічних агітбригад”, “Свій голос я віддаю на захист природи”, “На краще шкільне подвір’я” тощо. Держуправління сприяє громадським природоохоронним організаціям у пошуку джерел фінансування природоохоронних заходів, які вони здійснюють. Харківщина має потужний потенціал у розвитку екологічного виховання, просвіти і громадського екологічного руху взагалі. Постійне вдосконалення механізму співпраці державних і громадських організацій та установ націлене на пріоритетне ставлення до справи охорони довкілля. Держуправління приймає участь у всіх запрошеннях щодо громадських слухань, а також у суперечливих питаннях комісій міської та обласної ради з приводу гострих екологічних проблем. У 2006 р. держуправління прийняло участь у 4 громадських слуханнях, а саме: - держуправлінням було організовано виїзд Харківського прес - клубу до с. Студенок Ізюмського району Харківської області де обговорювалось питання створення на околиці цього села території природно заповідного фонду. - проведено спільно з обласною СЕС та представниками водопостачання слухання “Питна вода”. - виносилось обговорення проблеми на обласному державному телебаченні щодо робочого проекту „Будівництво екологічного центу по вивченню флори та фауни р. Сіверський Донець та проведенню гідрометеорологічних досліджень в районі с. Коропове Зміївського району Харківської області” за зверненням Національного екологічного центру України. - держуправління прийняло участь у робочій комісії яка створена головою державної обласної адміністрації з розгляду звернень громадян щодо знесення зелених насаджень. Організація інформування громадськості в області знаходиться на досить високому рівні. Основну роль в цьому процесі відіграють засоби масової інформації, особливо регіональна преса. Вона постійно і всебічно знайомить читачів з природоохоронними аспектами сталого розвитку, регулярно розповідає про стан Сіверського Дінця і якість питної води, порушує проблеми щодо побутових і токсичних відходів, повідомляє про аварії техногенного та природного характеру. Систематичністю у висвітленні вказаних питань відрізняються газети “Слобідський край”, “Время”, “Вечерний Харьков”, “Слобода” та інші, серед районних – “Вісті Балаклійщини”, “Вісті Дергачівщини”, “Вісті Зміївщини”, „Вісті

Красноградщини”, “Вісті Водолажчини”, “Голос Лозівщини”, “Новини Чугуєва”, “Печенізький край”, “Обрії Ізюмини”, “Нове життя” (Близнюківський район), “Сільські новини” (Валківський район) та інші). Чимало уваги приділяється екологічній тематиці на радіомовленні та телебаченні. Інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища в області є одним з пріоритетних питань діяльності Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. У 2006 р. співробітниками держуправління підготовлено 225 статей в регіональній і районній пресі, 76 виступів по радіомовленню та 148 виступів на телебаченні. Крім цього організовано або взято участь у 117 інформаційно-просвітницьких заходах (конференції, “круглі столи” тощо). Для забезпечення вільного доступу громадськості до екологічної інформації створено та постійно поповнюється ВЕБ-сайт управління. Іншим напрямком зв’язку з населенням є екологічні громадські приймальні. Так, на базі Державного управління охорони навколишнього природного середовища України в Харківській області працює громадська приймальня, яку очолює– заступник Голови президії Харківської обласної ради Українського товариства охорони природи. У приймальні працює гаряча лінія, кожен бажаючий може отримати інформацію екологічного характеру. Хоча громадська приймальня щойно розпочала свою роботу, але вже проведено екологічну експертизу одного підприємства та ведеться консультативна діяльність. Прийом відвідувачів проводитися спеціалістами та керівництвом Держуправління. Усі звернення і скарги громадян (в т.ч. прийняті по телефону) фіксуються в окремому журналі, надаються начальнику держуправління для прийняття відповідних рішень. Результати розгляду надсилаються заявникам в обсягах і в терміни, передбаченими у Законах України “Про звернення громадян” та “Про інформацію”. Керівництво держуправління та державні інспектори в районах області здійснюють особистий прийом громадян, про що робляться записи у відповідних журналах. Для організації діалогу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області з громадськими екологічними організаціями та екологів-науковців діють Громадська і Науково-технічна ради. Важливу роль у поширенні екологічної інформації відіграють громадські екологічні організації, розміщуючи її на власних сайтах. Для найбільш ефективного використання інформації деякі організації створили власні бази електронної розсилки. Серед таких організацій необхідно відмітити Харківську міську громадську організацію “Незалежна агенція екологічної інформації”, яка створила і постійно поновлює інформацію на Веб-сайті “Світ відходів.

20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. Україна ратифікувала 17 міжнародних конвенцій в галузі екології, 4 протоколів та 1 угоди до них з наступних основних напрямів: – охорона біологічного різноманіття; – охорона транскордонних водостоків та міжнародних озер;

– зміна клімату; – охорона озонового шару; – захист атмосферного повітря; – поводження з відходами; – оцінка впливу на довкілля. У Харківській області ведеться постійна робота з впровадження вимог ратифікованих Україною конвенцій по всім зазначеним напрямам. Рішення європейської спільноти у 1998 р. України місцем проведення 5-ї Пан-Європейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища “Довкілля для Європи” (21-23 травня 2003р., м. Київ) стало, з одного боку визнанням національної екологічної політики, а з іншого – надало сильний імпульс для суспільного осмислення важливості захисту навколишнього природного середовища. На виконання окремого доручення Першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України С.С. Куруленка від 28.12.2006 № 237 «Щодо виконання Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області розглянуто уточнену Програму міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 р. Продовжується реалізація заходів, передбачених Програмою, в рамках існуючих угод (розроблення на їх виконання планів заходів) про співробітництво між Харківською обласною державною адміністрацією України та Адміністрацією Бєлгородської, Курської та Московської областей Російської Федерації. Держуправлінням з Харківською обласною державною адміністрацією розроблено План реалізації заходів до оновленої Програми міжрегіонального і прикордонного співробітництва між Україною та Російською Федерацією до 2010 р. Також була підготовлена Угода між Держуправлінням та Міністерством екології та природокористування Московської області про співпрацю в сфері заповідної справи, яка 7 липня 2004 р. було підписана. 23 вересня 2005 р. підписана робоча програма співпраці по заповідній справі між Московською та Харківською областю на 2005-2006 рр. Угода є безтерміновою і буде діяти до кінця одного року з дня, коли одна із сторін надасть іншій стороні повідомлення про своє бажання припинити її дію. В рамках цієї Угоди та робочої програми співпраці по заповідній справі між Московською та Харківською областями проведено зустрічі, спільні дослідницькі роботи, підвищення кваліфікації кадрів, а також обмін інформацією, матеріалами. Розроблена Міжрегіональна екологічна програма з охорони та використання вод басейну ріки Сіверський Донець. На цей час Міжрегіональна програма охорони і використання вод басейну р. Сіверський Донець направлена на узгодження до Міністерства юстиції України. У 2006 р. Харківським Державним технічним університетом будівництва та архітектури в рамках українсько – японського співробітництва до МОН України були представлені наступні проекти: 1.Біотехнічнологічні заводи переробки стічної побутової води за допомогою вищої водної рослинності та вирощування біомаси для одержання біогазу. 2.Нова технологія очистки води від важких диспергованих забруднень без відстійних басейнів та з мінімальними капітальними витратами.

3.Новітні споруди для виробництва та очищення побутової води на основі комплексу інфільтраційних та біотехнологічних споруд та забезпечення водою найвищої якості та інш. Протягом 2006 р. Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП) продовжував діяльність по встановленню контактів та розвитку співробітництва з фірмами та компаніями зарубіжних країн стосовно організації спільних проектів в Україні, підготовки та проведення семінарів, робочих зустрічей експертів. Фахівці УкрНДІЕП брали участь у навчальних курсах, організованих міжнародними консалтинговими фірмами в рамках довгострокових природоохоронних програм міжнародних екологічних установ. Також протягом 2006 р. фахівці УкрНДІЕП взяли участь у ряді міжнародних робочих зустрічей, проведених в рамках реалізації міжнародної програми ГЕФ/ПРООН "Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра". На базі Інституту продовжив свою роботу Регіональний тематичний центр моніторингу забруднення під егідою міжнародної програми ГЕФ/ПРООН "Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра". З 11 по 15 вересня 2006 р. силами УкрНДІЕП у м. Алушта була проведена Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми та шляхи їх вирішення", в якій взяли участь провідні фахівці з України, Росії, Білорусі. Представник УкрНДІЕП взяв участь у міжнародній конференції, присвяченій вирішенню проблеми деградації земель та забруднення грунтів, яка була проведена під егідою ОБСЄ у м. Бішкек (Киргизія) з 16 по 17 листопада 2006р. У 2006 р. УкрНДІЕП прийняв кілька зарубіжних делегацій в рамках реалізації міжнародних проектів та програм: 1. Чергові робочі зустрічі експертів міжнародної програми ГЕФ/ПРООН "Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра". 2. Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми та шляхи їх вирішення". Український науково-дослідний інститут екологічних проблем співпрацює з наступними зарубіжними установами: - Програма розвитку ООН - реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра; - Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра; - Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) - реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра; - Міжнародний розвитково-дослідний центр (Оттава, Канада) - реалізація дослідження транскордонного забруднення басейну р. Дніпро в рамках міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра - Міністерство природних ресурсів Росії - реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра; - Міністерство природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь - реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра; - Університет м. Плімут (Великобританія) - реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра; - Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) – реалізація 98

міжнародного проекту "Транскордонне співробітництво та стале управління басейном ріки Дністер" - Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) – реалізація міжнародного проекту "Транскордонне співробітництво та стале управління басейном ріки Дністер". 21. Виконання державних екологічних програм 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України реалізується в Харківській області через відповідну місцеву програму: „Програма формування національної екологічної мережі в області на 2002— 2015 рр.”, затверджена рішенням ІІ сесії Харківської обласної ради XXIV скликання від 21 травня 2002 р. (далі Програма). Програма має на меті збільшення площі земель області з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. В 2006 р. розпочався другий етап реалізації заходів програми, на якому планується довести площу національної екологічної мережі до рівня, необхідного для забезпечення екологічної безпеки області, введення в дію елементів національної екологічної мережі місцевого значення. За напрямом реалізації програми „Розроблення проектів створення, відведення земель для організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду області” у 2006 р. за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було розроблено проект створення національного природного парку “Слобожанський” (29 тис. грн.) та проекти створення 6 об’єктів природно-заповідного фонду (18 тис. грн.): гідрологічних заказників місцевого значення „Радянський”, „Залінійний”, „Новопекельний”, загальнозоологічного заказника місцевого значення „Горіла долина”, ентомологічного заказника місцевого значення „Кравцівський” та ботанічного заказника місцевого значення „Василенківський”. Таким чином, на виконання заходів Програми в 2006 р. було виділено 47 тис. грн. Згідно з додатком 7 до Програми „Загальний обсяг коштів, необхідних для реалізації програми формування національної екологічної мережі на 2002-2015 рр. (за етапами та джерелами фінансування) на виконання заходів програми протягом ІІ етапу її реалізації передбачено 479,26 тис. грн. (джерело фінансування – обласний фонд охорони навколишнього природного середовища), тобто в середньому 47,9 тис. грн. на рік. 21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів 21.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води 99

Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води має на меті відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження. Інформацію щодо виконання заходів програми викладено в таблиці 21.3.

100

Таблиця 21.3 Інформація про хід виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води за 2006 рік

Назва заходу, що виконувався у звітному кварталі

1 Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Реконструкція очисних споруд в смт. Зачепилівка Будівництво системи водовідведення в м. Богодухові Водопостачання загальної школи в с. Берека Первомайського району будівництво Самопливний каналізаційний колектор до каналізаційної насосної станції №1, м. Красноград - реконструкція Реконструкція водогону від насосної станції 11 до мікрорайону №3, м. Красноград Реконструкція водопровідних систем в с. Козіївка Краснокутського району Очисні споруди обласного навчальновиховного комплексу для дітей з вадами розумового розвитку – сиріт та позбавлення батьківського піклування, м. Богодухів - реконструкція Будівництво водовіду в с. Ржавчик Первомайського району Реконструкція водопровідних мереж в с.Степанівка Краснокутського району Будівництво очисних споруд в с.Чернігівське Лозівського району Будівництво системи водопостачання с. Миронівна Первомайського району Будівництво очисних споруд за технологією біоплато в смт.Близнюки

Загальна вар-тість тис.грн

Обсяги фінансування (тис. грн.) З початку реалізації заходу Заплановано на 2005р. ДержавМісце-вий Інші ДержавМісце-вий Інші ний бюджет кошти ний бюджет кошти бюджет бюджет

Стан виконання (реалізації) програми % % Початок та виконання викоКоментарі та кінець з початку нання за проблемні питання виконання реалізації ІV кв. заходу 9 10 11 12 -

2 -

5 -

6 3790

7 2328,2

8 -

3985,8

640

450,6

500

353

2004-2007

100

4500

2284

276

2006-2007

100

430

163

104

260,8

6,2*

1995-2006

100

10*

2006

100

42,7

35,2

2006

100

200

2006

100

200

2006

100

200

2006

100

2006

100

1066

300

766

2003-2006

150

2006

1460

760

2006-2007

22. Висновки В цілому за результатами аналізу стану навколишнього природного середовища Харківської області можна стверджувати, що за останні 6 років екологічна ситуація стабілізувалася з тенденціями поступового покращання. Результати постійних спостережень за станом навколишнього природного середовища в області свідчать про те, що в 2006 pоці, як і в попередніх роках, істотних змін в екологічній ситуації не відбулося, підтримується тенденція до її стабілізації. На даний час необхідно зосередити увагу на наявних екологічних проблемах та мобілізувати зусилля на їх вирішення. Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до деякого збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Викиди у 2006 р. від пересувних джерел зменшились на 1,1 тис. т., у порівнянні до попереднього року і складають за даними обласного управління статистики 141,8 тис. т., викиди від автотранспорту зменшились на 1,6 тис. т., збільшилися в порівнянні з 2005 р. викиди від залізничного і авіаційного транспорту на 0,5 тис. т. Слід відмітити, що на ряді крупних промислових підприємств стан зношення основного технологічного обладнання сягає 80% і більше, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища за рахунок виникнення аварійних ситуацій техногенного походження. Основні шляхи вирішення існуючих проблем – це віднесення екологічних проблем до числа пріоритетних на державному рівні, збільшення обсягів фінансування в рамках природоохоронних програм, розробка та впровадження механізму економічної зацікавленості власників підприємств у впровадженні нових екологічно безпечних технологій виробництва, поліпшення державного контролю. Ситуація в сфері поводження з відходами має стабільну тенденцію до покращання. Зменшилось утворення відходів в цілому по області, щорічно зростає відсоток відходів, які утилізуються. Гостро стоїть проблема належного та систематичного збирання і видалення твердих побутових відходів з території населених пунктів. За звітний період водокористувачами було скинуто 270,45 млн.м3 зворотних вод категорій ”без очистки”, ”недостатньо-очищені” та “нормативно-очищені”, що на 1,15 млн.м3 менше, ніж торік. Загальна кількість забруднюючих речовин в них в 2006 р. склала 328,702 тис. т. (в тому числі хлоридів і сульфатів 80,770 тис. т.), що на 8,718 тис. т. менше, ніж в 2005 р. В останні роки намітилася стійка тенденція до поліпшення якості поверхневих вод, зменшення обсягу забору та використання води і відповідно зниження скиду забруднюючих стічних вод у поверхневі водойми. Основними причинами забруднення поверхневих вод Харківської області є: скид недостатньо очищених та неочищених комунально-побутових та промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти або через каналізацію. Однією з важливих проблем залишається забезпечення доброякісною питною водою населення області. Екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як стабільний. 127

Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Суттєвих змін в структурі земельного фонду області не відбулося. Є тенденція щодо незначного зменшення площі ріллі та збільшення площ перелогів, сіножатів та поселищ. Головною проблемою погіршення стану земельних ресурсів області залишається деградація ґрунтів, в першу чергу - розвиток ерозійних процесів, фізична деградація ґрунтів, яка проявляється у переущільненні верхніх шарів ґрунту. Основні шляхи вирішення існуючих проблем – це віднесення екологічних проблем до числа пріоритетних на державному рівні, збільшення обсягів фінансування в рамках природоохоронних програм за рахунок повернення „в природу” певних відсотків від надходжень за природокористування (податок за землю, плата за спецводокористування, надра, ліси). Починаючи з 1997 року, в складі щорічних програм економічного і соціального розвитку області розробляються розділи з охорони навколишнього природного середовища. Аналіз стану будівництва природоохоронних об’єктів та інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) спрямованих на охорону навколишнього середовища дає можливість зробити висновок, що частка інвестицій у загальному обсязі інвестицій в будівництво невелика. Це відбувається через низький рівень фінансування будівництва із Державного та місцевих бюджетів, а власних коштів у підприємств не вистачає. Подолання цих явищ у економіці, покращення виробничої діяльності підприємств природоохоронного напрямку дозволить довести обсяг інвестицій в основний капітал до необхідного рівня, що в свою чергу буде сприяти подальшому розвитку будівництва, реконструкції та технічного переозброєння природоохоронних об’єктів.

128